vinnytsia_2006

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України

Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області

ДОПОВІДЬ

про стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області (2006 рік)

м. Вінниця, 2007 р.

ШАНОВНИЙ ЧИТАЧУ! В твоїх руках чергова щорічна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області, матеріали до якої готувались працівниками понад десяти ресурсорегулюючих управлінь та, з метою здійснення моніторингу стану довкілля нашої області, були узагальнені співробітниками Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області. Це ще одна спроба систематизувати науково-обгрунтовану інформацію про стан довкілля нашого краю та заходи по його збереженню і охороні, які були здійснені обласними організаціями і установами в 2006 р. Як засвідчили результати узагальнення, протягом 2006 року екологічна ситуація в області продовжувала залишатися відносно стабільною. Цьому сприяла відсутність значних за обсягами чи площею аварійних забруднень, інших надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру, які могли б істотно вплинути на екологічну рівновагу в регіоні. На користь цієї рівноваги було й технічне переоснащення окремих промислових підприємств-забруднювачів, яке дозволило нарощувати обсяги виробництва без суттєвого погіршення стану довкілля. Таким чином обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на території області у 2006 році залишалися приблизно в 5 разів меншими ніж 20 років тому, кількість утворених промислових токсичних відходів - приблизно у 10 разів. Значно зменшилися обсяги забору води. Однак, що стосується викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, поступове нарощування обсягів виробництва та перехід на дешеві «неекологічні» види палива усе ж не могли не позначитись на обсягах викидів, і по окремих підприємствах вони дещо зросли. Ця ж динаміка характерна і для скидів забруднюючих компонентів. Значно збільшився об’єм побутових відходів, в змінився їх склад та структура… Втім, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування вживаються заходи з метою послаблення негативного впливу на довкілля. Під егідою облдержадміністрації, обласної ради та за безпосереднього сприяння постійно діючої депутатської комісії з питань охорони довкілля та раціонального використання надр на протязі 2006 р. проведено понад два десятки заходів, серед яких і тематичні науково-практичні конференції для громадськості, і форуми для представників зеленого бізнесу, і виїзні семінари для сільських та селищних голів, і громадські обговорення, і засідання прес-клубів, круглих столів, численні прес-конференції, селекторні та тематичні наради. У 2006 році Вінниччина уже пройшла етап формування основних елементів економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності. Впровадження екологоекономічних заходів продовжувало стимулювати користувачів до раціонального використання природних ресурсів, а також до пошуку додаткових джерел фінансування природоохоронної діяльності. Для фінансування природоохоронних витрат, пов’язаних із відтворенням та підтриманням природних ресурсів у належному стані, окрім Регіональної програми охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на 2003 – 2011 роки, затвердженої рішенням 6 сесії 4 скликання Вінницької обласної ради від 18 квітня 2003 року №245, розроблено екологічний розділ Програми регіонального розвитку Вінниччини на 2007-2012 роки, що була прийнята та затверджена наприкінці 2006 року. Програмами передбачено видатки на охорону і раціональне використання водних, земельних ресурсів, створення захисних лісонасаджень, збереження природо-заповідного фонду, екологічну освіту та інформування населення. З урахуванням щорічного збільшення надходжень до природоохоронного фонду області на 30-35 % — це чималі кошти, які, разом із залученими в результаті дольової участі інвестиціями, уже зараз дають відчутний природоохоронний ефект. Авторський колектив та усі причетні до підготовки доповіді сподіваються, що змальований стан справ в екологічній галузі на теренах Вінниччини спонукатиме кожного до активної участі у природоохоронній діяльності, сприятиме її розвитку та подальшому вдосконаленню, усвідомленню необхідності реалізації екологічних пріоритетів у всіх сферах нашого життя. Начальник управління

О. Яворська

1. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА 1.1. Підсумки екологічної політики області зі створення екологічних передумов для сталого розвитку У 2006 році діяльність Держуправління була спрямована на виконання Законів України, Постанов КМУ та інших нормативно-правових актів, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері охорони довкілля, раціональне використання природних ресурсів, екологічну безпеку та реалізацію основних засад регіональної екологічної політики, визначених у Регіональній програмі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на 2003-2011 роки. Загалом в області збереглась позитивна тенденція ефективної в цілому роботи господарського комплексу. За січень – жовтень 2006 р. року сальдовий фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (без сільського господарства та малих підприємств) по області становив 544,9 млн. грн. прибутку, що сприяло зростанню податку на прибуток підприємств майже на 31,4 млн. грн. або 33,7% (надходження податку на прибуток за 10 місяців 2006 року склали 124,4 млн. грн.). Діаграма 1 Динаміка надходжень до бюджету області Динаміка щомісячних надходжень власних і закріплених доходів загального фонду бюджету області 60,8

58,1 54,4 47,7

41,9

43,4

Фактичне надходження в 2005 році

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

33,7

червень

34,8

травень

березень

61,06

37,8

квітень

36,9

57,8

48,4 45,6 41,9

31,8

лютий

33,8

58,1 53,3

52

43,1 39,5

січень

65 60 55 50 45 40 35 30

Фактичне надходження в 2006 році

Питома вага прибуткових підприємств в загальній кількості основного кола суб’єктів господарювання (без сільського господарства) становила по області 66,1%, що на 2 відсоткових пункти більше досягнутого рівня у відповідному періоді 2005 року. Прибуткова робота господарського комплексу області позитивно вплинула на виконання показників наповнення Державного та місцевого бюджетів. В січнілистопаді 2006 року до Зведеного бюджету надійшло 1354,8 млн. грн. податків і зборів. В порівнянні з 2005 роком, надходження збільшились на 219,3 млн. грн. або на 22,5%. До Державного бюджету перераховано 736,2 млн. грн., що на 108 млн. грн. або на 17,2% більше, ніж за відповідний період 2005 року. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшились надходження до Зведеного бюджету по збору за забруднення навколишнього природного середовища - в 2,7 р., по збору за геологорозвідувальні роботи – 1,8 р., по частині

прибутку (доходу) державних підприємств – в 1,3 р., по платі за ліцензії на виробництво, право експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольними напоями та тютюновими виробами, платі за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності – в 1,4 р., по податку з доходів фізичних осіб, податку на прибуток, податку на додану вартість, збору за спеціальне використання лісових ресурсів, платежів за користування надрами, податку з власників транспортних засобів та інших машин і механізмів – в 1,3 р., по надходженню коштів від реалізації безхазяйного майна, збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, платі за землю - в 1,2 р. Зростають інвестиції в основний капітал. Це дуже важливий показник, адже по ньому судять наскільки збільшуються основні фонди підприємств, наскільки оновлюється обладнання. У січні-вересні 2006 року підприємствами та організаціями усіх форм власності за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 1361,3 млн. грн. інвестицій в основний капітал, що на 550,8 млн. грн. більше, ніж за відповідний період 2005 року. Зберігається позитивна тенденція нарощування обсягів іноземних інвестицій в економіку області. За 9 місяців 2006 року забезпечили надходження 9,8 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, що становить майже 11,3% обсягу залучених іноземних інвестицій в область з початку інвестування (1991р.). Регіональна промислова політика була спрямована на створення сприятливих умов її розвитку та переорієнтації галузей промисловості від стратегії “виживання” до стратегії сталого розвитку територій. Завдяки цілеспрямованій політиці забезпечено зростання обсягів промислового виробництва протягом п’яти останніх років. За січень–листопад 2006 року промисловими підприємствами області досягнуто приросту обсягів промислового виробництва на рівні 5,2% порівняно з відповідним періодом 2005 року. Але, не зважаючи на позитивні результати в цілому, в області залишилась ще значна кількість проблем, які впливають на темпи економічного зростання. Серед них: - недостатнє фінансування цільових галузевих (в т.ч. і природоохоронних) програм; - недостатньо ефективно працюють програми із енергозбереження; - слабке стимулювання розвитку виробництва та споживання біологічних видів палива 1.2. Стан розв’язання проблем структурного реформування економіки Залежить від вирішення наступних екологічних проблем: а). Впровадження енергозберігаючих технологій на об’єктах спільної комунальної власності області, проведення постійного моніторингу енерго- та екологічної ефективності комунальних об’єктів, зокрема, модернізація 60 котелень, підвищення сукупного коефіцієнту корисної дії малих комунальних котелень області до 78%; використання екологічно чистих альтернативних джерел енергозбезпечення, зміцнення платіжної дисципліни, виконання у запланованих обсягах інвестиційної програми ВАТ “АК Вінницяобленерго” на загальний обсяг вкладених коштів 12 млн. грн.; б). Перехід до технології сталого землеробства в тому числі заходи з консервації малопродуктивних і деградованих земель зі зменшенням розораності області до показника 70 % від загальної площі сільськогосподарських угідь;

в). Розвиток енергетики за рахунок відновлювальних джерел: повітря акумулюючі електростанції, виробництво органічного палива (біогаз, біодизель, біоетанол, та інше); г). Зменшення забруднення поверхневих вод, в т.ч. від комунального господарства (будівництво і реконструкція очисних споруд каналізації в усіх містах і селищах міського типу, без врахування вартості каналізаційних мереж. Запровадження водозберігаючих форм розвитку економіки області. Забезпечення системами очисних стічних вод харчової промисловості; д). Зменшення забруднення атмосферного повітря від стаціонарних джерел забруднення, в т.ч. технічне переоснащення Ладижинської ТЕС; е). Створення умов для розвитку ринку екологічних послуг та зеленого бізнесу через створення відповідних комунальних підприємств і підтримку підприємств іншої форми власності; є). Збільшення частки природно-заповідного фонду області від 0,7% до 2% від загальної площі області, створення передумов для відновлення природних екосистем території, досягнення оптимальної для регіону лісистості не менше 20%; ж). Сприяння збереженню водноресурсних систем, максимально зменшити скиди забруднюючих речовин у відкриті водойми та підземні водні горизонти, в першу чергу через будівництво очисних споруд каналізації в усіх районних центрах області; з). Зменшення розораності земель до показника 70% від загальної площі сільгоспугідь; виконання заходів, які спрямовані на боротьбу з ерозією ґрунтів, поліпшення малопродуктивних земель; і). Створення в області промислову інфраструктуру для знищення заборонених і непридатних пестицидів, інших видів токсичних промислових відходів; впровадити в кожній територіальній громаді систему безпечного збирання, сортування, утилізації, захоронення твердих побутових відходів; й) Впровадження аналітично-інформаційної системи про стан природних ресурсів, техногенно-екологічну безпеку, доступну для місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування та широкої громадськості, продовження розвитку системи моніторингу навколишнього природного середовища області з переходом на застосування геоінформаційних технологій; к). Забезпечення непрацюючого населення області, яке проживає в прогнозованій зоні хімічного забруднення, засобами захисту органів дихання промислового виробництва, продовження розвитку створеного потенціалу засобів захисту населення, накопичення необхідних матеріальних резервів та підтримання їх у готовності до застосування. Разом з тим в процесі подолання проблем особливості розвитку економіки області можуть породжувати специфічні для області внутрішні ризики і перешкоди, як-от, приміром: - низькі темпи впровадження енергозберігаючих технологій в енергетиці та низькі темпи зниження втрат в електромережах може призвести до зростання тарифів для промислових та сільськогосподарських підприємств, що з високою ймовірністю може призвести до втрат в переробній галузі в першу чергу; - недостатній рівень впровадження ґрунтозахисної техніки не призупиняє зростання ерозії сільськогосподарських земель;

- високий рівень газифікації сільського господарства Вінницької області без проведення ефективної системи економії і енергозбереження може викликати збільшення споживацьких тенденцій в особистих селянських господарствах за рахунок ліміту газу для промисловості.

2. АТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ І ЯВИЩА 2006 рік був теплим, середньорічна температура перевищувала норму на 0,6°. Холоднішими за норму були січень (середньомісячна температура була нижче норми на 2,5°), лютий (нижче на 1,7°), березень (нижче на 0,7°) та травень (нижче на 0,7°); близьким до норми був тільки червень, в інші місяці температура перевищувала норму на 0,5-4,0°. Надзвичайно теплими були останні місяці року. Опадів за рік випало більше за норму, але вони розподілялись протягом року дуже нерівномірно. Менше за норму опадів спостерігалось в зимові та осінні місяці (січень – 47%, лютий – 77%, жовтень – 88%, листопад – 56%, грудень – 22%). Дуже жарким та посушливим був липень: середньомісячна температура була вище норми на 1,60, опадів випало 46% від норми. Надмірна кількість опадів відмічалась в березні (254% від середніх багаторічних показників), червні (141%) та серпні (156%). Перші дві декади січня характеризувалися антициклональною діяльністю. Опадів за дві декади січня випало 11мм при нормі 25мм. Мінімальна температура повітря переважно становила 5-10°С морозу. 3-4 січня на території області утворився стійкий сніговий покрив. Починаючи з 19 січня у зв'язку з вторгненням холодного арктичного повітря з північного сходу спостерігалось зниження температури повітря в нічні часи до мінус 20-27° морозу. 22 січня активний циклон, що переміщався з північного заходу Європи на Чорне море, сприяв послабленню морозів до 17-20°С, відмічався невеликий та помірний сніг. Але з 23 січня вплив антициклону відновився, зниження нічної температури повітря сягнуло 26-29° морозу. Мінімальна температура повітря 20-25°С морозу спостерігалася до 26 січня. Середньомісячна температура повітря в січні була 8,0°С морозу, на 2,5° нижче норми. В період найбільших похолодань висота снігового покриву не перевищувала 5-14 см. Продовжувалось інтенсивне промерзання ґрунту. В січні спостерігався дефіцит опадів, випало в середньому по області 18 мм, або 47 % від норми. Синоптична ситуація в лютому характеризувалася чергуванням улоговин циклонів з гребнями антициклонів. За температурними умовами лютий виявився холоднішим від норми на 1,7°. Спостерігались дві хвилі похолодання зумовлені посиленням впливу антициклонів з заходу і адвекцією холодного повітря з півночі.

5-7 лютого нічна температура повітря знижувалася до 19-24°С, 15-16 лютого до 16-23°С морозу. Найвища температура повітря в денні години спостерігалася 1820 лютого, коли максимальна температура повітря підвищувалася до 5-9°С, в Гайсині і Могилів-Подільську до 11-12°С тепла. В лютому спостерігався дефіцит опадів. В середньому по області випало 27 мм, або 77% від норми. Продовжувалось подальше промерзання ґрунту. На кінець лютого глибина промерзання ґрунту становила 42-80 см. Сніговий покрив на кінець лютого залягав нерівномірно висотою 5-8 см, на південному сході області сніговий покрив був відсутній. Серія циклонів, що спостерігалася в перших двох декадах березня обумовила

нестійку хмарну погоду з частими опадами та туманами. За дві декади березня опадів випало в середньому по області 44 мм, або 220% від норми. Опади випадали в вигляді дощу, мокрого снігу та снігу. На 13 березня висота снігового покриву становила 8-24 см. В період найбільшого похолодання 7-9 березня мінімальна температура повітря знижувалася до 12-20°С морозу, поверхня снігу (ґрунту) в ці дні охолоджувалася до 16-18° морозу на півдні області, на решті території області до 21-29°С нижче нуля. Середньодекадна температура повітря в першій декаді березня рівнялась 2,25,2°С морозу, що на 1,6-2,9° нижче норми. В другій декаді березня потепліло і середня за декаду температура повітря рівнялась від 1,7°С тепла до 0,4°С морозу. В південних та центральних районах області 11-17 березня близько до середньобагаторічних, а в Гайсині на 5 днів раніше середньобагаторічних строків середньодобова температура повітря перейшла через нуль градусів в бік підвищення. На решті території області перехід через нуль градусів відбувся 29 березня, на 9 днів пізніше середньобагаторічних строків. Початок весни характеризувався помірно теплою вологою погодою. Середньодобова температура повітря з другої половини березня по 30 квітня знаходилась в межах та дещо вищою від норми і становила в середньому по області 6,3° при нормі 5,6° тепла. Опадів за період з 11 березня по 20 квітня випало в середньому по області 106 мм, при нормі 51 мм. Характерною особливістю нинішньої весни була наявність в період з 20 - 24 квітня по 4, а в північних районах по 14 травня суховійних явищ. В травні спостерігався нерівномірний розподіл опадів, переважав понижений температурний режим з нічними заморозками на поверхні ґрунту до 0 мінус 4°С. Днів з заморозками в двох декадах травня налічувалось 1-6. Підвищення температурного режиму розпочалося в перші дні третьої декади травня. Максимальна температура повітря в найтепліші дні сягала 27-31° тепла. Літо в цьому році розпочалося на території області в південних районах 17 травня, на решті території області 16 червня, що на півдні області в строки близькі, на решті території області на 20-24 дні пізніше середньобагаторічних строків. Початок літа характеризувався активною циклонічною діяльністю та нестійким температурним режимом. Опадів з початку літа до кінця червня випало від 76 до 170 мм. За температурним режимом початок літа був близьким до норми з середньомісячною температурою в червні 16,8-18,8°С. Липень характеризувався переважно підвищеним температурним режимом, та дефіцитом опадів. Середньомісячна температура повітря в липні рівнялась 19,521,2°С, що на 1,2-1,9° вище від норми. Максимальна температура повітря підвищувалась до 29-34°С. 15-17 липня після проходження холодного фронту з півночі різко знизилася температура повітря. Мінімальна температура повітря знизилася до 1013°С тепла, на поверхні ґрунту до 6-10° тепла. 23 липня відмічено локальні шквали (візуально 25-27 м/с), місцями випадав град. Опадів за липень випало в середньому по області 43 мм, або 46% від норми. Характерною особливістю липня була висока відносна вологість повітря на фоні недобору опадів. Середня відносна вологість повітря знаходилась в межах 64-73%. Лише один день з відносною вологістю повітря 28% відмічено в Могилів-Подільську. Сонячного сяйва до земної поверхні надійшло 309-343 години, при нормі 300 годин. Найжаркішим періодом літа була 3-я декада липня та дві декади серпня, коли

середньодекадна температура повітря в середньому по області сягала 20,6-21,2°С тепла. Максимальна температура повітря впродовж 3-15 днів була 30°С і вище. Абсолютний максимум становив 31-34°С тепла. Опади в цей період випадали нерівномірно. За дві декади серпня в середньому по області випало 38 мм при нормі 46 мм. В третій декаді серпня температурний режим знизився, пройшли дощі, місцями сильні з грозами. Добовий максимум опадів становив 18-51 мм. Декадна кількість опадів рівнялась 42-94 мм. В цілому за серпень випало 83-139 мм, або 117201% від норми. Сонячного сяйва до земної поверхні надійшло 242-257 годин, що на 11-26 годин менше норми. Впродовж серпня спостерігалась висока відносна вологість повітря. Середньо декадна відносна вологість повітря знаходилась в межах 64-84%. Один день мінімальна відносна вологість повітря в Могилів-Подільську знижувалась до 29%. Завершувалось літо дощовою погодою з грозами, шквалами. Осінь в цьому році розпочалася 30 серпня на 8-10 днів раніше середньобагаторічних строків і виявилася в цілому теплою, тривалою, з дефіцитом опадів. Початок осені характеризувався переважно антициклональною теплою, сухою погодою з денною температурою 20-25°С, на півдні області 27°С тепла. Лише 16 вересня в зв'язку з проходженням холодного фронту з північного заходу і адвекцією холодного арктичного повітря, температура вдень знизилася до 17-22°С тепла, а 17 вересня на поверхні ґрунту спостерігалися перші заморозки до мінус одного градуса. Середньомісячна температура повітря становила 15°С, що на 1,3° вище норми. Опадів в вересні випало 48 мм, що близько норми. Сонячного сяйва до земної поверхні в вересні надійшло 157 годин, що на 28 годин більше норми. По-літньому тепла, сонячна погода спостерігалася в першій половині жовтня. Максимальна температура на початку місяця підвищувалася до 20-27°С, а в Могилів-Подільську 4 жовтня до 31°С тепла. 22-24 та 27 жовтня по області вночі та вранці спостерігалися тумани з видимістю 200-500 м. Циклонічна діяльність відмічалася тільки 5-6, 15-16 та 25 жовтня переважно малоактивна. 5-6 жовтня при проходженні холодного фронту ввечері 5 та вночі 6 жовтня пройшли дощі 3-8 мм, в Гайсині 19 мм. 17-19 жовтня в зв'язку з вторгненням холодних повітряних мас з північного сходу температура вночі знизилася до 1-7°С морозу, вдень 0-5° - 5-10° тепла. Внаслідок дії активного циклону ввечері 29 жовтня та вночі 30 жовтня пройшли дощі інтенсивністю 2-9 мм. Вдень 30 жовтня випадав слабкий сніг, посилювався вітер до 12-16 м/с. Відбувалось зниження температури повітря протягом дня 30 жовтня до 0-2° тепла, вночі 31 жовтня до 2-6° морозу. Середньомісячна температура в жовтні становила 9,6°, що на 1,7° вище від норми. Опадів за жовтень випало в середньому по області 29 мм, або 88% від норми. В першій половині листопада область знаходилась під впливом циклонів, що переміщалися в основному з північного заходу. Майже щодобово випадали невеликі та неістотні опади. 10 листопада область знаходилася в тилу активного циклону, відмічалось посилення вітру до 15-18 м/с. Похолодання спостерігалось з 3 по 7 листопада. Нічні температури знаходились в межах від 3-5°С до 5-10°С морозу, денні температури рівнялись 0-4°С морозу. В другій половині листопада погода обумовлювалася областю підвищеного тиску, а в останню п'ятиденку антициклоном. Характерною особливістю листопада цього року були густі тумани нерідко з видимістю 200-300 метрів. Днів з туманами в листопаді налічувалось 8-14. 3-4 листопада на території області утворився сніговий покрив висотою 1-7 см. Сніговий

покрив утримувався впродовж 1-5 днів. Середньомісячна температура повітря в листопаді перевищувала норму на 1,8° і становила 4,1°С тепла. Опадів в листопаді в середньому по області випало 23 мм, або 56% від норми.

3-4 грудня, в Придністров'ї в строки, що відповідають середньобагаторічним, на решті території області на 5-7 днів пізніше середньобагаторічних строків, середньодобова температура повітря перейшла через нуль градусів в бік зниження, що означає початок зими. В першу декаду грудня Вінницька область знаходилася під впливом малоградієнтного поля підвищеного або зниженого тиску. З західними та південно західними потоками на висоті на область переміщувалася дуже тепла повітряна маса з Атлантики, що сприяло утворенню тривалих туманів. Найбільш тривалі тумани спостерігалися 3-6 грудня. Малоактивний циклон у другій та на початку третьої декади місяця сприяла випадінню в окремі дні невеликих опадів, переважно в вигляді дощу, утворенню окремих туманів. Проходження 25 грудня холодних арктичних фронтів, переміщення повітряної маси з північного сходу призвело до погіршення погодних умов посилення вітру в північних районах області до 16-18 м/с, зниження температури повітря вночі 26-27 грудня до мінус 5-9°С. 25 грудня випадав невеликий сніг. Грудень був надзвичайно теплим і сухим. Середня температура за період з 1 по 26 грудня була 2,1°С тепла, що на 4° вище норми. Опадів за цей період в середньому по області випало 9 мм, або 22% від норми. Стихійних гідрометеорологічних явищ практично не було, крім пізніх весняних (27-30 квітня, 1-3 травня) та осінніх заморозків (17 вересня), які не нанесли істотних збитків народному господарству. Різкі зміни погоди відбувались протягом року 5 разів, але також не нанесли народному господарству значних збитків. Було зареєстровано різке зниження температур до 20-24°, 27-29° морозу 17-23 січня, викликане переміщенням повітряної маси з північного сходу), погіршення погодних умов (дощі, зниження температури, посилення вітру) 15-16 липня, 15-17 та 30 жовтня зумовлені проходженням через Вінницьку область холодних фронтів з північного заходу. Також, влітку спостерігались несприятливі локальні явища. Так 23-25 липня у Козятинському, Літинському районах спостерігалось шквалисте посилення вітру (візуально до 23 м/с), дощ, град. В Хмільницькому районі 30 липня, 5 серпня шквал 18м/с, град (діаметр градин сягав 30мм). В Барському районі 5 серпня швидкість вітру сягала 20 м/с, спостерігались дощ, гроза, град. 11 серпня в м. МогилівПодільський та с.Юрківці Могилів-Подільського району спостерігалось посилення вітру візуально до 20 м/с, що пов'язано з атмосферними фронтами, утвореними при переміщені циклону. Також, через загострення атмосферного фронту спостерігалось ускладнення погодних умов, точка оклюзії припала на територію Немирівського району, внаслідок несприятливих погодних умов були знеструмлені 9 населених пунктів на території району. Різкі зміни погоди 26-27 грудня, коли внаслідок впливу холодного повітря на території області спостерігалось зниження нічної температури повітря до 7-9° морозу, денної – до 0-5° морозу, місцями відмічалось посилення вітру до 16-18 м/с. Минулий сільськогосподарський рік за агрометеорологічними умовами виявився багатим на аномальні явища, але в цілому був сприятливий для вегетації більшості сільськогосподарських культур. В розрізі року можна виділити такі

особливості: надзвичайно холодна друга половина січня (мінімальна температура 26-29°С морозу, середньомісячна мінус 8°С, що на 2,2° нижче норми); холодна перша половина лютого (мінімальна температура 16-24°С морозу, середньомісячна мінус 5,7°С, що на 1,7° нижче норми); вологий березень (середньомісячна кількість опадів становила 81мм або 254% від норми); наявність суховійний явищ в період з 20-24 квітня по 4 травня (в південних районах області по 14 травня); надзвичайно вологий період з 20-24 травня по 20 червня (в цей період в середньому по області випало 167мм при нормі 87 мм); посушливий період з жаркою погодою і максимальною температурою повітря 28-34°С тепла з 20 червня по 20 липня. За цей час опадів випало 22% від норми; зливи з градом та надмірною кількістю опадів в третій декаді липня і в серпні (опадів по області випало від 92 до 226 мм при нормі 81-103 мм).

3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ Кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від усіх джерел викидів в 2006р. становили 211,7 тис.тонн, це більше, ніж у попередньому році: в 2005р. – 180,4 тис.тонн, зросли викиди як від стаціонарних джерел (з 107,4 тис.тонн в 2005р. до 135,7 тис.тонн у 2006р.), так і від пересувних джерел (з 73,0 тис.тонн в 2005р. до 76,4 тис.тонн в 2006р.). Однією з найвагоміших причин зростання обсягів викидів від стаціонарних джерел є збільшення викидів Ладижинської ТЕС, викиди якої становлять понад 85% від викидів усіх стаціонарних джерел, в 2006р. вони становили 115,008 тис.тон, (в 2005р. – 86,803 тис.тонн). Зростання обсягів викидів Ладижинської ТЕС пов'язано з тим, що її переведено на спалювання тільки кам’яного вугілля, якість якого постійно знижується. Найвища щільність викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів в розрахунку на 1км2 припадає на м. Ладижин (4557,0т), м. Козятин (44,4т), м. Вінниця (83,0т), м. Жмеринка (57,9т). Щільність викидів по Вінницькій області складає 5,1 тонн забруднюючих речовин на 1км2, за 2006 рік в повітря області викинуто у розрахунку на душу населення 80,11 кг/рік шкідливих домішок. Основними забруднювачами повітряного басейну підприємства, основними видами економічної діяльності яких є: виробництво тепло- та електроенергії, переробна промисловість. В 2006р. 34,9% викидів в атмосферне повітря (від їх загальної кількості) на території області становили викиди автотранспорту, ще близько 35% - викиди Ладижинської ТЕС та понад 3% - магістральних газопроводів. В містах доля автотранспорту в забрудненні атмосферного повітря сягає до 90%, так у м. Вінниця частка викидів автомобілів в загальному забрудненні повітряного басейну становить 86,5%. Таблиця 1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Назва забруднюючої речовини 1 1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1.1. стаціонарних джерел: метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі, тонн оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

2004 рік 2 145,0

2005 рік 3 180,4

2006 рік 4 211,7

76,8

107,4

4,7 50,8 8,1 7,1

4,6 76,8 9,5 7,4

135,661 0,036 0,052 5,038 102,602 8,868 9,874

леткі органічні сполуки 1.2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від: 1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 2. Парникові гази, усього, млн. т СО2 – екв.

0,8 68,3 0,4 52,9 52,9 9,2 0,1 0,4 66,2

0,8 73,0 0,4 56,9 56,9 9,6 0,1 0,4 70,8

0,8 76,4 0,4 59,5 59,5 10,0 0,1 0,4 73,9

0,3 4,3 52,2 9,2 0,3 5103,7

0,3 4,6 56,2 9,4 0,3 6808,7

0,3 4,9 58,7 9,7 0,3 8072,1

Таблиця 2 Основні забруднювачі атмосферного повітря Підприємство всього Ладижинська ТЕС ВАТ "Західенерго" ТОВ "Калинівський ЕЗДМ" ВАТ "Крижопільський цукровий завод" ВАТ "Вінницький олійножировий комбінат" Вінницяміськтеплокомуненерго

115008,2 656,1 476,4 467,0 363,6

діоксид сірки 101105,5 10,2

Викиди, тонни діоксид оксид азоту вуглецю 5453,3 541,1 17,2 594,6 96 362 234

тверді частинки 7780,7 41,1 7,3 114,8

ЛОС

346,9

126,1

Згідно одержаних даних стан атмосферного повітря в порівняні з минулими роком практично не змінювався. Постійний моніторинг атмосферного повітря проводився у Вінниці двома постами типу “Пост-2” Вінницького ЦГМ. Випадків високих забруднень і екстремально високих забруднень атмосфери протягом 2006 р. не спостерігалось. Середньомісячні концентрації перевищували граничнодопустимих концентрації (ГДК) для оксиду вуглецю (до 1,4ГДК), фтороводню (до 1,7ГДК), та формальдегіду (до 3,2ГДК). Середньомісячні концентрації пилу (0,7ГДК), діоксиду сірки (0,1ГДК), діоксиду азоту (0,9ГДК), аміаку (0,1ГДК) знаходяться в межах норми. В порівнянні з попереднім роком зросли концентрації оксиду вуглецю, формальдегіду, вміст інших компонентів залишився на минулорічному рівні або дещо знизився. Максимальний рівень радіації за даними спостережень метеостанцій по області 12-16 мкр/годину, що не перевищує встановлених нормативів (25 мкр/годину). У звітному періоді проведено 3044 перевірки, з яких 2439 перевірок – по автотранспортних засобах, 605 перевірок підприємств та установ. За фактами порушень вимог атмосфероохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 566 посадових осіб та громадян на загальну суму 27540 грн. За фактами здійснення виробничої діяльності без дозволів на викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, призупинено діяльність 2- х підприємств області – цегельний завод ТОВ „Сатурн” с. Йосипівка Козятинського району; ТОВ „Едельвейс” (птахокомбінат) смт. Кирнасівка Тульчинського району. У 2006 р. проведено перевірку дотримання вимог атмосфероохоронного законодавства на Ладижинській ТЕС ВАТ „Західенерго”, найбільшому забруднювачу повітряного басейну області. При цьому, при наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин не було враховано викиди від золошлаковідвалу. В зв’язку з численними наріканнями мешканців сіл, розташованих неподалік золошлоковідвалу, Тульчинською районною СЕС проведено інструментальні заміри пилу, концентрація якого перевищує ГДК в декілька разів на межі санітарно-захисної

зони. З метою недопущення пиління, видано припис щодо постійного зволоження золошлаковідвалу. Сума збитку за викиди забруднюючих речовин від золошлоковідвалу без дозволу склала 48 212 грн. Згідно вимог Закону України “Про заборону ввезення і реалізації на території України етилованого бензину та свинцевих добавок до бензину”, положеннями “Порядку проведення перевірки екологічних показників нафтопродуктів, які реалізуються”, Держуправлінням спільно з територіальним органом Держспоживстандарту України проведені перевірки об’єктів, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю нафтопродуктами. За матеріалами перевірок дотримання вимог законодавства в галузі метрології, стандартів, метрологічних норм та правил, вимог природоохоронного законодавства, встановлено, що основними порушеннями є: засоби вимірювальної техніки в багатьох випадках не повірені, фактична їх похибка перевищує гранично допустимі похибки; журнали контролю дійсної похибки паливно-роздаточних колонок не ведуться, чинні свідоцтва про повірку резервуарів відсутні; в місцях наповнення автоцистерн необладнаний організований злив та збірники нафтопродуктів, експлуатація стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря здійснюється без відповідного дозволу. Усього протягом звітного періоду перевірено 52 об’єктів, в тому числі 47 АЗС, 5 нафтобаз. Всі об’єкти нафтогазового комплексу, які експлуатуються, не оснащені системами уловлювання та утилізації парів нафтопродуктів, а обладнані тільки дихальними пристроями на резервуарах для зберігання нафтопродуктів. Встановлення даних систем технічно неможливе на вже побудованих об’єктах. У той же час, робочі проекти об’єктів, що будуються, проходять обов’язкову державну екологічну експертизу, в т.ч. на предмет вивчення можливості встановлення зазначених систем та пристроїв. В процесі перевірок, виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства на 12 об’єктах нафтогазового комплексу, за що посадові особи даних підприємств притягнуто до адміністративної відповідальності. До правоохоронних органів області у 2006 р. передано 7 матеріалів із ознаками кримінального злочину, по всіх них порушено кримінальні справи за фактами забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами викидів: - Ситковецького цукрового заводу ЗАТ „Прилуктваринмашхолдінг” смт. Ситківці Немирівського району (розмір заподіяної шкоди 129 673,17 грн.); - ТОВ „Будматеріали” м. Бершадь (розмір заподіяної шкоди 221 631 грн.); - Цегельного заводу ПСП „Джуринецьке” с. Джуринці Немирівського району (розмір заподіяної шкоди 109 555,09 грн.); - СПП ім. Желюка с. Тиманівка Тульчинського району (розмір заподіяної шкоди 372 286,04 грн.); ВАТ «Ямпільський маслосирзавод» м.Ямпіль (розмір заподіяної шкоди 87 854,39 грн.); - Цегельного заводу СВК „Кіблицький” с. Кіблич, Гайсинського району (розмір заподіяної шкоди 93 120 грн.); - ТОВ „Агробуд Сервіс”, с. Нестерварка, Тульчинського району (розмір заподіяної шкоди 542 441,37грн). У звітному періоді Держуправлінням, за забруднення атмосферного повітря пред’явлено 48 позовів на загальну суму 92 442 грн., в т.ч. Ладижинській ТЕС ВАТ „Західенерго” – 48 212 грн., ВАТ «Птахофабрика «Немирівська» - 6097,51 грн., ВАТ

„Ладижинхліб” – 6913,95 грн., ТОВ „Немирівський цегельний завод” – 5912 грн., ТОВ СП «Гарант» - 4450,3 грн., ПНВП «Залізобетонцентр» - 1782,9 грн., ЗАТ «Вінницявтормет» - 4759,87 грн. та інші.

4. ВОДНІ РЕСУРСИ Із загального обсягу скидів зворотних вод скиди нормативно очищених вод і таких, що не потребують очистки становлять понад 85%, недостатньо очищених і не очищених – близько 10%, близько 3% стічних вод скидаються в накопичувачі та на рельєф місцевості. Найбільшу кількість забруднених зворотних вод у водні об’єкти скидають підприємства комунального господарства – понад 90%. Якість води річок області впродовж останніх 5-ти років залишається стабільною, без суттєвих змін і в цілому задовільною. Вода основних річок - Південного Бугу та Дністра з їх з притоками - за більшістю показників відповідає встановленим нормам. Вміст більшості забруднюючих речовин не перевищує ГДК для водойм господарсько-побутового призначення. Вода р.Південний Буг забруднена органічними сполуками, найвищі концентрації яких спостерігаються в весняно-літній період. Вода річок Вінницької області забруднена органічними сполуками, причому таке забруднення спостерігаеться протягом року. Це свідчить про забруднення вод саме побутовими стоками. В 2006 р. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено кошти на проведення реконструкції очисних споруд каналізації в смт.Стрижавка, Погребище, Тиврів та на будівництво ОСК в м.Немирові, смт. Чечельник та с. Сокілець. Якість води малих річок області: Згар, Рів, Соб, Дохна, Савранка, Русава, Гнилоп’ять та інші, за більшістю показників відповідає встановленим нормам. Вміст більшості забруднюючих речовин не перевищує ГДК для водойм господарськопобутового призначення. Малі річки - Десенка, Постолова, Снивода, Вишенька – в міру забруднені, якість води в них також стабільна. Через відсутність фінансування, прибережні захисні смуги малих річок в натуру практично не виносилися. В межах населених пунктів, де ширина смуги встановлюється проектом, такий проект було розроблено тільки для м.Вінниці. Це значно ускладнює здійснення контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на землях водного фонду. В 2004 – 2006 роках виконано суттєвий обсяг робіт по проектуванню і винесенню в натуру прибережних захисних смуг р.Десенки, Згар та їх приток. Розроблено проекти прибережних захисних смуг для міст Хмільник, Могилів-Подільський та Немирів. Таблиця 3 Динаміка забору води та обсягів скидання зворотних вод, у тому числі забруднених № п/п 1 2 3 4

Вінницька область Обсяги забору води, млн. м3 Загальні обсяги скидання зворотних вод у водні об'єкти, млн. м3 Обсяги скидання забруднених зворотних вод у водні об'єкти, млн. м3 Втрати води при транспортуванні, млн.м3

2003 рік 142,0 79,24 51,3 38,38

2004 рік 138,6 65,9 33,89 39,27

2005 рік 142,6 69,22 2,2 16,2

2006 рік 136,6 68,38 1,877 15,24

На 44 річках, притоках Південного Бугу, Дністра, Дніпра встановлено 95 створів контрольних спостережень. На 33 створах аналіз проводиться один раз в квартал,

решта створів контролюється при обстеженні підприємств. В цілому якість поверхневих водойм у звітному періоді залишалась стабільною та задовільною, кисневий режим добрим. Таблиця 4 Найбільші забруднювачі водних об'єктів № 1 2 3 4

Назва підприємства Іллінецьке ПВКГ Ладижинська ТЕС Вінницькі теплові мережі Вінницька кондитерська фабрика

Відомча підпорядкованість Держжитлокомунгосп Мінпаливенерго Мінпаливенерго Акціонерне товариство

Скиди забруднених зворотних вод у водні об’єкти, млн. м3 / у відсотках до загальних скидів по області 0, 095 / 5 % 0,161 / 8,6 % 0,23 / 12 % 0,15 / 7,9%

За даними відділу аналітичного контролю Держуправління у 2006р. стан води в р.Південний Буг та її приток у Вінницькій області був відносно стабільним, вміст забруднюючих речовин залишився на рівні попереднього року. У 2006р. кисневий режим р.Південний Буг був задовільним і знаходився в межах 8,76-9,86мгО2/дм3; жорсткість середня (4,4-6,4мг-екв/дм3), мінералізація оптимальна (сухий залишок в межах 301,4-434,6мг/дм3). Вміст амонію сольового знаходився у межах 0,3-0,89мг/дм3, нітритів – 0,0340,148 мг/дм3, нітратів – 0,94-3,98 мг/дм3, що нижче встановлених ГДК. У порівнянні з 2005р. середньорічні концентрації сольового амонію дещо знизились, а нітритів та нітратів залишились на минулорічному рівні. Вміст заліза знаходився нижче ГДК і становив 0,06-0,12 мг/дм3, середньорічні концентрації залишились на рівні минулого року. Вода забруднена органічними сполуками БСК5 знаходився у межах 2,044,2мгО2/дм3. Вміст органічних сполук дещо знизився у порівнянні з попереднім роком. АПАР, нафтопродукти не виявлені, вміст важких металів не перевищував ГДК. Контроль за станом води у р.Південний Буг проводився щоквартально по 9 створам. Притоки річки Південний Буг (рр. Рів, Соб, Дохна, Савранка) у 2006р. характеризуються перемінним забрудненням від чистих до помірно-забруднених. У порівнянні з 2005р. якість води суттєво не змінилась. Стан їхньої води характеризується такими показниками: мінералізація середня (разові концентрації сухого залишку знаходились в межах 318,2-546,3мг/дм3), кисневий режим задовільний (вміст розчиненого кисню становив 7,84-9,58 мг/дм3), вода середньої жорсткості (5,1-7,6 ммоль/дм3). У порівнянні з 2005р. дещо знизилась мінералізація (середньорічний вміст сухого залишку зменшився з 469,5 до 447,0 мг/дм3), жорсткість залишилась на минулорічному рівні. Вміст забруднюючих речовин групи азоту знаходиться нижче встановлених нормативів, залишився на рівні попереднього року: вміст сольового амонію знаходився в межах 0,43-1,27 мг/дм3, нітритів – 0,03-0,31 мг/дм3, нітратів – 1,49-2,44 мг/дм3. Дещо зріс у порівнянні з 2005р. вміст органічних речовин (середньорічні показники БСК5 збільшились з 2,79 до 2,84 мгО2/дм3). Разові значення БСК5 у 2006р. знаходились в межах 2,02-3,56 мгО2/дм3. Вміст сульфатів, хлоридів, кальцію та магнію є стабільним. АПАР, нафтопродукти не виявлені. Солі важких металів знаходяться в нормі або нижче норми для водойм господарсько-побутового призначення.

Такі дані підтверджуються і спостереженнями Південно-Бузького басейнового управління водних ресурсів. Так, протягом 2006р. кисневий режим р.Південний Буг на території Вінницької області був задовільним, вміст розчиненого кисню знаходився в межах 7,7-13,6 мгО2/дм3 (при нормі не менше 4мгО2/дм3), загальна жорсткість води середня (3,475,99 мг-екв/дм3, при нормі 7 мг-екв/дм3), сухий залишок знаходився в межах 215-536 мг-екв/дм3, що встановлених нормативів (ГДК =1000 мг-екв/дм3). Середньорічні значення сухого залишку дещо знизились у порівнянні з попереднім роком дещо знизились (по 6 створах зменшилась у 1,07-1,2 рази, по 3 – залишилась на рівні 2005р.). Вода у р.Південний Буг забруднена органічними сполуками: в 71 пробі із 78 значення показника становило БСКп=3,1-12,5мгО2 /дм3 (1,03-4,2 ГДК), найбільші показники БСКп у створах (6,9-12,5мгО2/дм3) припадають на серпень. Але в порівнянні з 2005р. рівень забруднення органічними сполуками дещо зменшився, показники БСКповне знизились з 6,25-8,25 до 5,4-7,73мгО2/дм3. Максимальні концентрації амонію сольового 0,39-1,71мг/дм3, нітритів – 0,150,44 мг/дм3, нітратів5,2-9,8 мг/дм3, що значно нижче ГДК для водойм господарськопитного водокористування (СанПиН №4630-88). В порівнянні з 2005р. знизились концентрації амонію сольового та нітратів, а нітритів залишились на рівні минулого року. Середньорічні концентрації заліза загального знаходяться у межах 0,04-0,09 мг/дм3 (відповідно 0,13-0,3 ГДК), у 2006р. середньорічні концентрації заліза загального знизились. Для води р.Південний Буг характерний підвищений показник кольоровості (35,7-86,0 градусів), перевищення встановлених нормативі було у 62 пробах з 78 відібраних. Хром шестивалентний та хром тривалентний у воді р.П.Буг не виявлені. Мідь знаходиться у межах 0,002-0,057мг/дм3 (ГДК=1,0мг/дм3), АПАР – до 0,0030,083мг/дм3, нафтопродукти – 0,007-0,073мг/дм3 (ГДК=1,0мг/дм3). Вміст нафтопродуктів знизився, вміст АПАР та фосфатів зріс, що свідчить про зростання антропогенного навантаження. У 2006р. виявлено незначний вплив скидів ВОКВП ВКГ "Вінницяводоканал" на якість води у створі, що на 500м нижче скиду та Сутиського водосховища. В 2006р. якість води у р.Південний Буг у Вінницькій області відповідає нормам СанПиН №4630-88 для водойм господарсько-питного водокористування, ОБУВ 1990р. та ГОСТ 2874-82. Вода питьевая, окрім вмісту органічних сполук, кольоровості та лужності. Контроль за станом води у р.Південний Буг проводився щомісяця по 9 створам. Протягом 2006р. якість води р.Рів (права притока р.Південний Буг) характеризувалась такими показниками: вміст розчиненого кисню знаходився в межах 6,915,0 мгО2/дм3 (при нормі не менше 4мгО2/дм3), мінералізація води оптимальна (сухий залишок знаходився в межах 365-509 мг-екв/дм3, ГДК =1000 мг-екв/дм3), загальна жорсткість води середня (4,06-5,52 мг-екв/дм3, ГДК=7мг-екв/дм3). Середньорічна концентрація амонію сольового залишилась на рівні 2005р. і становить 0,76мг/дм3, а БСКп (вміст органічних сполук) знизився з 8,70 мгО2 /дм3 (2,9ГДК) до 6,83 мгО2 /дм3 (2,3ГДК).

Хром та марганець не виявлені, вміст міді знаходився у межах 0,0110,052мг/дм3, АПАР – 0,016-0,080мг/дм3, нафтопродукти – 0,013-0,046мг/дм3, що значно нижче ГДК. В 2006р. якість води у р.Рів у Вінницькій області відповідає нормам СанПиН №4630-88 для водойм господарсько-питного водокористування, ОБУВ 1990р. та ГОСТ 2874-82. Вода питьевая, окрім вмісту органічних сполук та кольоровості. Контроль за станом води у р.Рів проводився щоквартально. Протягом 2006р. якість води р.Соб (ліва притока р.Південний Буг) характеризувалась такими показниками: кисневий режим задовільний (вміст розчиненого кисню знаходився в межах 4,9-12,6 мгО2/дм3), мінералізація води оптимальна (сухий залишок знаходився в межах 377-465 мг-екв/дм3, ГДК =1000 мг-екв/дм3), загальна жорсткість води середня (3,71-5,37 мг-екв/дм3, ГДК=7мг-екв/дм3). Середньорічна концентрація амонію сольового залишилась на рівні 2005р. і становить 0,5мг/дм3, а БСКп (вміст органічних сполук) знизився з 6,13 мгО2 /дм3 (2,0ГДК) до 5,9 мгО2 /дм3 (1,9ГДК). Хром та марганець не виявлені, вміст міді знаходився у межах 0,0200,043мг/дм3, АПАР – 0,014-0,044мг/дм3, нафтопродукти – 0,011-0,021мг/дм3, що значно нижче ГДК. В 2006р. якість води у р.Соб у Вінницькій області відповідає нормам СанПиН №4630-88 для водойм господарсько-питного водокористування, ОБУВ 1990р. та ГОСТ 2874-82. Вода питьевая, окрім вмісту органічних сполук та кольоровості. Контроль за станом води у р.Соб проводився щоквартально. За даними відділу аналітичного контролю Держуправління у 2006р. стан води в р.Дністер у Вінницькій області у звітному періоді залишалась стабільною та задовільною, вміст забруднюючих речовин залишився на рівні попереднього року. Вода р.Дністер природна із слабким річковим запахом, середньою мінералізацією (сухий залишок знаходився в межах 438,0-492,3мг/дм3, ГДК=1000 мг/дм3), із задовільним кисневим режимом (вміст розчиненого кисню становив 8,4-9,16, при нормі не менше 4 мгО2/дм3) , жорсткість води середня (5,2-5,9 ммоль/дм3). Вміст амонію сольового знаходився у межах 0,16-0,93мг/дм3, нітритів – 0,0490,138 мг/дм3, нітратів – 1,17-1,89мг/дм3, що нижче встановлених ГДК. Вміст заліза знаходився нижче ГДК і становив 0,02-0,07 мг/дм3. Вміст органічних сполук залишився на рівні 2005р., разові значення показника БСК5 знаходились в межах 2,05-3,62мг/дм3. Вміст сульфатів, хлоридів, кальцію та магнію є стабільним. АПАР, нафтопродукти не виявлені. Солі важких металів знаходяться в нормі або нижче норми для водойм господарсько-побутового призначення. Контроль за станом води у р.Дністер проводився щоквартально по 3 створам. Притоки річки Дністер (рр. Лядова, Русава, Мурафа): у 2006р. показники якості води відповідали нормативам. У порівнянні з 2005р. стан води в цих річках залишився практично незмінним. Стан води характеризувався такими показниками: мінералізація середня (разові концентрації сухого залишку знаходились в межах 258,6-497,6мг/дм3), кисневий режим задовільний (вміст розчиненого кисню становив 8,07-9,08 мг/дм3), вода середньої жорсткості (5,2-7,7 ммоль/дм3). Вміст забруднюючих речовин групи азоту знаходиться нижче встановлених

нормативів, залишився на рівні попереднього року: вміст сольового амонію знаходився в межах 0,51-1,17 мг/дм3, нітритів – 0,02-0,05 мг/дм3, нітратів – 0,44-2,03 мг/дм3. У порівнянні з 2005р. вміст органічних речовин не змінився, разові значення БСК5 у 2006р. знаходились в межах 2,02-3,56 мгО2/дм3. Вміст сульфатів, хлоридів, кальцію та магнію є стабільним. АПАР, нафтопродукти не виявлені. Солі важких металів знаходяться в нормі або нижче норми для водойм господарсько-побутового призначення. Контроль за станом води у рр.Лядова, Русава, Мурафа проводився щоквартально. Якість води в річках в період з 2003-2006рр. за результатами спостережень була задовільною і факторів, які могли спричинити "цвітіння" води не виявлено. Вивчення гідробіологічного стану річок Південний Буг і Дністер та їх притоків проводилось по стану біосестона по універсальним методикам методом Пантле і Бука.В планктоні в різні періоди року домінують діатомові, синьозелені і протококові водорості. Найчисельнішою групою є діатомові водорості. В розвитку фітопланктону спостерігається така послідовність по порам року: зимою майже виключно зустрічаються діатомові водорості; весною діатомові домінують серед інших небагаточисельних груп; літом фітопланктон досягає максимального розвитку; восени - переважають діатомові. В весняно-літній період спостерігається "цвітіння". В "цвітінні" синьо-зелених водоростей, жовто-зелених. Відомо, що найбільш інтенсивне "цвітіння" спостерігається в місцях скиду великої кількості стічних вод, насичених органічними речовинами, в Основному, в районах скидів міських каналізацій. За період 2003-2007рр. значних скидів стічних вод, що сильно забруднені органічними сполуками, не спостерігалось. Тому "цвітіння" не мало значного впливу на якість води в поверхневих водоймах. Забруднень в створах постійного спостереження за вказаний період не виявлено. Активність радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 знаходиться значно нижче допустимих рівнів: 137Cs – 0,60-2,09пКі/дм3, 90Sr – 1,87-5,73пКі/дм3. Простежується незначне зниження активності радіонукліду 137Cs у порівнянні з 2001р. У звітному періоді Держуправлінням проведено 432 перевірки водоохоронного законодавства на підприємствах області. До адміністративної відповідальності притягнуто 147 посадових осіб та громадян на загальну суму 11645 грн. На виконання вимог Постанови Верховної Ради України від 12 січня 2006 року № 3339-IV «Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан захворюваності населення України на інфекційні хвороби та заходи щодо її зниження» проводились перевірки стану водоохоронних зон, прибережно-захисних смуг у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, зон санітарної охорони у районах забору води для централізованого водопостачання, стану водопроводів та нецентралізованих джерел водопостачання (криниць, каптажів, джерел тощо) області. В ході перевірок за порушення режиму господарської діяльності в визначених місцях було притягнуто до адміністративної відповідальності 51 особу, в т.ч. 24 посадових осіб. При цьому сума штрафів склала 4335 грн. При перевірці АЗС ПП „Джерело” в м. Могилів-Подільському, встановлено факт експлуатації автомийки без відповідної проектної документації. Рішенням

Головного держаного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Яворської О.Г. від 04.07.2006 р. №2 експлуатація автомийки була тимчасову заборонена (зупинена) на термін 174 доби. За самовільне водокористування підприємствам області пред’явлено 7 позовів на загальну суму 1900 грн., з них ТОВ „Агро-Цукор” (цукровий завод, с. Бабин, Іллінецький район) – 1670 грн.

5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ҐРУНТИ 5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основним чинником антропогенного впливу на земельні ресурси області являється ведення сільського господарства. Ступінь освоєння земель с/г призначення становить 77,4%. Екологічну стійкість земельних ресурсів характеризує ступінь розораності земель. Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті райони, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями (сіножаті, пасовища, землі вкриті лісом і чагарниками, болота). У цьому відношені найбільш стійкими є земельні ресурси Літинського та Чечельницького районів. Сільськогосподарська розораність в області становить 65,3% (% рилі від загальної площі). Найвищій відсоток розораності земель у Теплицькому (78,6%), Липовецькому (76,1%), Бершадському (73,0%), Козятинському (72,8), Чернівецькому (73,5%) районах, найнижчий – в Літинському (52,3%), Жмеринському (58,8%), Вінницькому (59,2%). Відділом аналітичного контролю у 2006 році було відібрано та проаналізовано 56 проб ґрунту, відібраних в санітарно-захисних зонах промислових підприємств, в зонах відпочинку, на сільгоспугіддях. Основними забруднювачами земельних ресурсів в області є: локомотивне депо відокремленого структурного підрозділу локомотивної служби Південно-Західної залізниці, місто Жмеринка; вагонне депо ДТГО Південно-Західної залізниці, місто Жмеринка; В пробах грунтів вище вказаних підприємств вміст забруднюючих речовин перевищує ГДК по: міді – в 3 рази; свинцю – в (4 – 80,7) рр; цинку – в 2,9 р; марганцю – в (1,5 – 7,3)рр. Спостерігається підвищений вміст нафтопродуктів, порівняно з фоном, на території підприємства ВАТ птахокомбінат “Бершадський”, Бершадський район, с. Війтівка; підвищений вміст: сульфатів – в пробах ґрунту: автомагістраль А253 Вінниця – Житомир, м. Вінниця, вул. Київська за постом ДАІ – в 3,5 рази. цинку – в пробах підприємства “Експрес”, м. Жмеринка, вул. Шекінська 1 – в 4 рази. Перевищення ГДК нітратів відмічено в пробах ґрунту СТОВ ім. Шевченка, поле, (бувший аеродром) Погребищенський район, с. Дзюнків КСП “Незалежна Україна”, поле. Перевищення ГДК сульфатів зафіксовано в пробах ґрунту території ВО “Хімпром” межа м. Вінниця.

5.2. Структура та стан земель Станом на 1 січня 2007 року територія області складає 2649,2 тис.га, в т.ч. сільськогосподарських угідь 2017,5 тис.га (76,2% від загальної площі), із них ріллі 1730,0 тис.га (85,7% від площі сільгоспугідь), перелогів 0,9 тис.га (0,04%), багаторічних насаджень 48,9 (2,4%), сіножатей 50,3 (2,5%) i пасовищ 187,4 (9,3%).

Ліси та інші лiсовкритi площі складають 377,5 тис.га (14,2% від загальної площі), забудовані землі 106,0 (4,0%), заболочені землі 29,7 (1,1%), відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 25,7(1,0%), води 43,0 (1,6% від загальної площі). (таблиця 5.2.1.) Земельний фонд знаходиться у власності, користуванні, на умовах оренди: сільськогосподарських підприємств – 1070,9 тис. га (40,4 %); громадян – 817,6 тис. га (30,8 %); закладів, установ, організацій – 22,1 тис. га (0,8 %); промислових та інших підприємств – 15,6 тис. га (0,6 %); підприємств та організацій транспорту, зв’язку – 37,9 тис. га (1,4 %); частин, підприємств, організацій, установ, навчальних закладів оборони – 6,2 тис. га (0,2%); організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення – 0,1 тис. га (0,04%); лісогосподарських підприємств – 310,9 тис. га (11,7 %); водогосподарських підприємств – 2,1 тис. га (0,08%); спільних підприємств – 3,2 тис. га (0,12 %); землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування в межах населених пунктів складають – 361,8 тис. га (13,6 %). За формами власності земельний фонд області знаходиться в державній 1200,6 тис.га (45,3%), приватній 1446,1 тис.га (54,5%) та колективній власності в результаті роздержавлення державних сільськогосподарських підприємств 2,5 тис.га (0,09%). До основних земельних угідь, від стану яких значною мірою залежить економічна ситуація в області, відносяться землі сільськогосподарського призначення, лісового та природно-заповідного фонду. Питома вага площ сільгоспугідь відносно площі суходолу в різних адміністративних районах області становить від 68 до 86%.

5.3. Структура земельних угідь Основним критерієм оцінки екологічного стану сільськогосподарських угідь є рівень родючості ґрунтів, як основа функціонування цієї категорії земель. Важливим показником рівня родючості ґрунтів є вміст гумусу, середній вміст якого в ґрунтах області станом на 01.01.2007 року становить 2,7%, в порівнянні з аналогічними показниками обстеження площ в 1995 році, вміст гумусу зменшився на 0,06%. Найвищий вміст його мають ґрунти Хмельницького (4,1%), Липовецького (3,9%), Калинівського (3,5%), Ямпільського (3,3%) районів; найнижчий — Літинський (1,8%), Барський (1,8%), Шаргородський (1,8%), Тиврівський, МурованоКуриловецький (1,9%) райони. Вагомою причиною зниження родючості ґрунтів є незбалансоване внесення добрив, не дотримання комплексу агротехнічних заходів. Площа еродованих земель області становить біля 742 тис.га, в т.ч. ріллі 598 тис.га, з них слабозмиті ґрунти – 511 тис.га, середньозмиті ґрунти – 82 тис.га, сильнозмиті ґрунти – 5,7 тис.га. Із загальної площі земель, що зазнають ерозійних процесів, 256,3 тис.га ріллі крутизна схилу 2-30. Розміщення орних земель по схилах від 2 до 7 градусів становить 575,7 тис.га, більше 70 - 20,5 тис.га. Значної шкоди сільськогосподарським угіддям, в основному орним землям, наносить водна ерозія ґрунтів, внаслідок чого 39% орних земель тою чи іншою мірою зазнають впливу площинної ерозії.

Впродовж останніх років в області 105,9 тис.га сільськогосподарських угідь зазнають перезволоження, з них ріллі 96,2 тис.га, 75,9 тис.га – заболочення, з них ріллі 38,9 тис. га. Мочаристі ґрунти носять природно-антропогений характер, як елемент ландшафту вони являють собою періодично перезволожену за рахунок підгрунтових вод ділянку місцевості, що знаходиться в автоморфних умовах зволоження – на вододілах та схилах балок. В Ямпільському, Томашпільському, Крижопільському, Піщанському, Могилів-Подільському, Чечельницькому і Чернівецькому районах перезволожені грунти розташовані на площі більше 18тис.га. Тут ґрунтоутворюючими є щільні дочетвертинні глини або ж оглеєні леси підстелені ними, утворилися чорноземні-лучні мочаристі та мочарні ґрунти. В місцях розміщення таких ґрунтів на схилах більше 70 в роки надмірної кількості опадів, виникають зсуви, які спричиняють руйнування поверхні ґрунту. На таких площах частково проводиться заліснення. Засолених і солонцюватих ґрунтів в області не виявлено.

5.3.1. Практичні заходи Через відсутність фінансування не розроблялись в області проекти землеустрою щодо контурно-меліоративної організації території, природно-заповідного фонду. Протягом року було розроблено проект та винесено в натуру прибережну захисну смугу р. Воронка на території Вінницького та Немирівського районів. В окремих випадках в інших проектних документах за рахунок коштів замовників проектів (громадян та фізичних осіб) включаються заходи з охорони земель. Площа порушених земель в області складає 3621,1 га в тому числі відпрацьованих порушених земель 512,3 га. Площа земель, яка підлягає рекультивації в 2006р. становить 3108,8 га. Фактично у 2006 році за відсутності фінансування рекультивація порушених земель в області проведена тільки на площі 0,6 га. Покращено 24 га малопродуктивних сільськогосподарських угідь родючим шаром ґрунту. За звітній рік порушено земель всього 1,9 га, знято родючого шару ґрунту 2.8 тис.м 3. В наявності на кінець 2006 року всього заскладовано родючого шару ґрунту 38,4 тис.м3. Вапнування ґрунтів проведено на площі 1,6 тис.га, внесено вапнякових матеріалів 8,4 тис.т, що в порівнянні з 2005р. зменшилось в 6 разів. Меліорація земель в області проводиться на площі 81,1 тис. га. Загальна площа зрошуваних земель становить 23,8 тис. га, з них в користуванні сільськогосподарських підприємств 23,2 тис. га, громадян 0,6 тис. га, лісогосподарських підприємств 30 га, крім того в землях запасу 65 га. На площі майже 5 тис. га необхідно провести культурно-технічні роботи. Загальна площа осушених земель становить 57,3 тис. га, з них в користуванні сільськогосподарських підприємств 40,2 тис. га, громадян 9,4 тис. га, закладів, установ, організацій 0,2 тис. га, промислових та інших підприємств 0,3 тис. га, спільних підприємств 0,2 тис. га, лісогосподарських підприємств 8га, крім того в землях запасу 7 тис. га. Із загальної площі осушених земель на площі біля 3 тис.га потрібно провести роботи по реконструкції i відновленню осушної мережі. З метою покращення родючості ґрунтів в 2006р. на 1га посіву внесено 35кг діючої речовини мінеральних добрив, удобрено 39,8% посівної площі, органічних добрив внесено по 1,2 т на 1га, удобрено лише 2,8% посівних площ.

5.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво, погоджувальна діяльність При розгляді питань охорони та раціонального використання земельних ресурсів Державне управління використовує ряд нормативних документів, а саме: Земельний кодекс України, Водний кодекс України, Закон України «Про природнозаповідний фонд», Лісовий кодекс України, Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 434 від 05.11.2004 року „Про затвердження Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок», Постанова Кабінету Міністрів України № 427 від 31.03.2004 року «Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів», Постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006р. № 1045. «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах». З метою вирішення практичних питань охорони та раціонального використання земель, забезпечення фінансування з державного та місцевого бюджетів, в області реалізуються програми «Про регіональну програму охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на 2003 – 2011 роки» (затверджена рішенням 6 сесії Вінницької обласної ради 4 скликання від 18 квітня 2003 р. № 245), «Про регіональну програму екологічної мережі Вінницької області на 2004 – 2015 роки» (затверджена рішенням 9 сесії Вінницької обласної ради 4 скликання від 22 жовтня 2003 р. № 429). На виконання наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 05.11.2004 року № 434 “Про затвердження Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок” Держуправлінням погоджувались проекти землеустрою. Протягом року підготовлено 1485 висновків на загальну площу 2185,3180 га., із них 19 розглянутих матеріалів площею 55,8102 га., не отримали позитивного висновку.

6. НАДРА 6.1. Мінерально-сировинна база В геоструктурному плані більша частина території Вінницької області розташована в межах південно-західної окраїни Українського кристалічного масиву (щита), складеного архей-протерозойськими метаморфічними та магматичними породами: кристалічними сланцями, гнейсами, мігматитами, гранітами та більш специфічним утвореннями - чарнокітами, ендербітами, собітами, які залягають на незначних глибинах і часто виходять безпосередньо на поверхню. Виключення становить південно-західна окраїна області – Наддністрянщина, розташована на Волино-Подільській плиті, де породи кристалічного фундаменту перекриті відносно потужною товщею осадових та рідше вулканічних утворень. Тут на породах фундаменту залягає специфічний проміжний верхньопротерозойський комплекс, складений осадовими (пісковики, глинисті сланці) та вулканічними (базальти, туфи) породами, а також збереглися крейдові та іноді палеогенові відклади. Майже на усій території області, за виключенням річкових долин, поширені неогенові осадові відклади, серед яких в південно-західній частині області переважають вапняки, на решті території - глини. До кристалічних порід фундаменту приурочені чисельні родовища гранітів та близьких до них за фізичними властивостями мігматитів, ендербітів, кристалічних сланців – сировини для виробництва будівельного і дорожного щебеню, бутового каменю, а також блочного каменю для облицювальних та інших виробів з каменю.

За запасами сировини для виробництва щебеню Вінниччина посідає одне з провідних місць в Україні. В області розвідано понад 80 родовищ буто-щебеневої сировини з сумарними запасами понад 440 млн.м3. Освоєно близько 50 родовищ, значна частина з яких, на даний час, не розробляється. Не освоєними залишаються зокрема розташовані поблизу залізничних колій та магістральних автомобільних доріг родовища гранітів з розвіданими запасами в 5 - 15 млн.м3, зокрема Володимирівське (12 млн.м3, Жмеринський район), Кузьминецьке (15 млн.м3, Немирівський район). Не розробляються розкриті кар’єрами родовища: Писарівське (16 млн.м 3, Калинівський район, Староживотівске (15 млн.м3, Оратівський район), Малинівське (6 млн.м3, Літинський район), Шуровецьке, (5 млн.м3, Немирівський район) та інші. При цьому значна частина родовищ знаходиться поблизу намічених до будівництва міжнародних транспортних коридорів, три з яких пройдуть по території області. Практично не розробляються і розвідані родовища облицювального каменю – сірих і темно-сірих до чорних гранітів, ендербітів і чарнокітів. Заслуговують вивчення і освоєння поклади блочних світло-сірих гранітів і габбро-діабазів в Хмільницькому районі, темно-червоних гранітів і мігматитів в центральній частині області. До гранітів приурочені унікальні родовища гранату – абразивного матеріалу. В Калинівському районі розташоване Слобідське родовище гранату з розвіданими запасами понад 0,5 млн.тон мiнералу, неподалік від нього для виробництва щебеню розробляється Iванiвське родовище граніту, вмiст гранату в якому становить близько 25%, а його запаси оцінюються десятками мільйонів тон. Прояви пегматитів та окремі відміни гранітів з низьким вмістом заліза (близько 0,5%) та сумарним вмістом окису калію і натрію понад 8%, в т.ч. в межах родовищ, розвіданих для виробництва щебеню, фактично являють собою пегматитову сировину для фарфоро-фаянсової промисловості, а за умови збагачення з них можна отримувати якісні польовошпатові концентрати. З корами звітрювання гранітів та інших кристалічних порід генетично зв’язані родовища каоліну, поклади титано-цирконієвих руд, прояви опалу. Родовища первинних каолінів Вінниччини є одними з найбільших не тільки в Україні, а і в Європі. При цьому вони відзначаються високою якістю сировини, особливо щодо використання її для паперової промисловості. Розвідані по промислових категоріях запаси Великогадоминецького родовища, розташованого в Козятинському районі Вінницької та Бердичівському Житомирської областей, сягають понад 80 млн.тон, а сумарні оцінені запаси родовища – понад 220 млн.тон. Родовище досі не експлуатується, хоча якість каоліну є значно вищою ніж на розташованому поряд Глуховецькому родовищі, яке розробляється уже понад 100 років. Крім цього на території області виявлено перспективні поклади первинних каолінів, зокрема Чубинський (прогнозні запаси понад 700 млн.тонн), Гурінський (понад 180 млн.тонн), Миколаївський (понад 100 млн.тонн) та інші. Історія видобутку високоякісних вторинних каолінів на Вінниччині сягає в позаминуле століття, коли вони видобувалися як „вапно”, про що свідчить назва розташованого поряд села та вузлової залізничної станції „Вапнярка”. На жаль з 30х років минулого століття поклади цих каолінів майже не вивчалися. До порід верхньопротерозойського комплексу приурочені поклади флюориту (плавикового шпату), пісковиків – цінного будівельного каменю та мінеральних вод типу „Миргородська”. Бахтинське родовище флюориту, з розвіданими по промислових категоріях запасами понад 4 млн.тон і сумарними оціненими запасами близько 18 млн.тон, є найбільшим в Україні. Поклади флюориту пластового типу залягають на глибині 40 - 100 м серед пісковиків. Флюоритовий концентрат придатний для використання в

чорній металургії, хімічній та інших галузях промисловості. Відходи збагачення – польовошпатовий та кварцовий концентрат - в керамічній і скляній промисловості. Родовище не розробляється. Флюорит в обсязі близько 100 тис.тон на рік завозиться з Китаю, Ірану та інших країн. Мілкозернисті протерозойські пісковики Ямпільських верств здавна використовуються як облицювальний матеріал та для виготовлення архітектурних деталей і монументальних виробів. З поширеними в південно-західній частині області відкладами крейдового періоду пов’язані родовища фосфоритів і трепелу. Запаси фосфоритового концентрату Жванського родовища оцінені в понад 5 млн.тон. Родовища трепелу - тонкодисперсної високопористої кремнистої породи розроблялися в околицях м.Могилів-Подільський ще в 20 – 30-х роках минулого століття. Могилівський трепел відзначається низьким вмістом заліза та інших домішок, високою активністю та сорбційними властивостями. Запаси Шлишковецького родовища оцінені в понад 1 млн.м3, а недавно розвіданих Немійського та Бушанського родовищ - відповідно понад 300 та 200 тис.м3. До наймолодших комплексу відкладів неогенового та четвертинного періодів приурочені чисельні родовища вапняків в південно-західній частині області, цегельних та керамзитових глин, будівельних пісків та гравію. За запасами вапнякового каменю область займає провідне місце в державі. На Вінниччині розвідано понад 30 родовищ і ділянок вапняку-черепашнику придатного для випилювання стінових блоків. Більшість з цих родовищ освоєні. Запаси окремих з них, наприклад Стінянського, яке на даний час не розробляється, становлять понад 50 млн.м3 при потужності придатної для розпилювання товщі каменю понад 30 м. На Вінниччині, де розташована найбільша кількість цукрових заводів, періодично розробляється тільки два родовища вапняку для технологічних потреб цукрової промисловості. Не освоєним залишається родовище „Вила” в Томашпільському районі з розвіданими запасами понад 25 млн.тон. Вапняки з родовищ Вінниччини також придатні для виготовлення будівельного вапна, цементу та вапнякового борошна для вапнування кислих грунтів, які в Подільському регіоні сягають близько 70% від загальної площі орних земель. Найбільш якісні глини для виробництва керамічної цегли, черепиці та іншої стінової кераміки розвідані в Могилів-Подільському районі – Вендичанське та Вендичанське-2 родовища з запасами понад 10 млн млн.м3. З близько 160-ти розвіданих родовищ цегельної сировини освоєно менше половини, фактично розробляється значно менша кількість. Верхні шари глин Вендичанського родовища придатні для виготовлення керамзитового гравію, який виробляється з цієї сировини на Вінницькому керамзитовому заводі. Піски для будівельних робіт зустрічаються на усій території області, найбільш якісні – на Наддністрянщині на древніх терасах Дністра, часто разом з покладами гравію та гальки. Тут також зустрічаються білі морські тонкозернисті кварцові піски, які можуть бути використані для виробництва теплоізоляційних виробів з пінобетону, сухих штукатурних сумішей, а за умови збагачення - також тарного та віконного скла. На Вінниччині розвідано близько 50 родовищ і ділянок торфу з сумарними запасами понад 9,5 млн.тон. В промислових масштабах розроблялося тільки одне Згарське родовище. Далеко за межами області відомі радонові мінеральні води курорту Хмільник, мінеральна столова вода „Реґіна”. Практично не освоєними залишаються Бронницьке та Садковецьке родовища хлоридно-натрієвої мінеральної лікувальної води типу

„Миргородська”. Не використовуються також унікальні високодебітні джерела мінеральних природних столових вод „Княгиня” в Піщанському, „Шумилівська” в Томашпільському, „Шипіт” в Чернівецькому районах та багато інших. Режим ґрунтових вод в природних умовах спостерігається на постах „Хмільник", „Вінниця" (Агрономічне) та ,,Липовець"(ст.Липовець). На посту „Хмільник", свд.№ 3, середньорічний рівень в 2006 році практично ідентичний рівню 2005 р - підвищення всього на 0,01 м. На постах „Агрономічне" та „Липовець" відбулося зниження середньорічного рівня відповідно на 0,30 м і 0,10 м проти 2005 року. Пониження середньорічних рівнів пояснюється меншою річною кількістю опадів в 2006 році в порівнянні з 2005 роком. Спостереження за режимом підземних вод в порушених умовах проводились на ділянках інтенсивного водовідбору та осушення: а) на ділянках впливу водозаборів. Проводиться на водозаборах міст: Бар, Крижопіль, Тульчин, Ямпіль і Бершадь. Так на водозаборі „Іванівський" (м.Бар) по свд.№ 1184 (центр водозабору) середньорічний рівень в 2006 році підвищився на 0,15 м і становив 3,76 м. По свд. № 1185, (розташована на крайній межі водозабору), середньорічний рівень, навпаки, знизився на 0,48 м і в 2006 році становив 10,78 м. По свд.№ 59, облаштованій на водоносний горизонт четвертинних відкладів, яка розташована поблизу водозабору, середньорічний рівень в 2006 році був таким же, як і в 2005 році і склав 11,85 м. На водозаборі „Голубече" (м.Бар) середньорічний рівень практично також не змінився, зниження всього на 0,01 м і в 2006 році - становив 28,42 м. Водозабір „Журавлівка" (м.Тульчин) середньорічний рівень в 2006 році як і в 2005 році становив 13,80 м. На водозаборі м.Ямпіль середньорічний рівень підвищився на 0,35 м і склав 5,10 м. Підвищення рівня пояснюється тим, що зменшився водовідбір на експлуатаційній свердловині, біля якої розташована спостережна свердловина. На водозаборі „Берландинка" м.Бершадь середньорічний рівень становив 0,89 м, підвищення всього на 0,03 м; б) спостереження за осушенням підземних вод на посту „Кацмазів". В 2006 році відбулося зниження середньорічного рівня на 010 м, він становив 4,09 м. В 2006 році проведено опробування свердловин державної мережі моніторингу. Негативної зміни складу підземних вод не спостерігалось, за виключенням незначного підвищення вмісту нітратів в ґрунтових водах. Забруднення носить локальний характер і не є стійким. При здійсненні державного контролю за використанням надр у звітному періоді в області проведено 246 перевірок, в т.ч. по підземних водах – 172. На 130 посадових осіб та громадян накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу на загальну суму 14 365 грн. За збитки заподіяні в наслідок порушення природоохоронного законодавства (самовільне водокористування) пред’явлено 13 позовів на загальну суму 15 803 грн. Так, при перевірці Ладижинської ТЕС виявлено самовільний (без дозволу на спеціальне водокористування) забір води з 2-х артсвердловин. Держуправлінням обраховано збитки за самовільне водокористування в розмірі 7060,56 грн. та пред’явлено позов. Також пред’явлено позови ТОВ „Сашанське” с. Саша Теплицького району - 4511 грн., ТОВ „Діана” м. Тульчин (колишній завод продтоварів) – 841 грн. та ін. У звітному періоді рішенням першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області, за

фактом використання води з артезіанської свердловини без дозволу на спеціальне водокористування, було тимчасово (на 22 доби) заборонено (зупинено) виробничу діяльність ТОВ „Квартет” (с. Дорожне Вінницького району).

6.2. Стан геологічного середовища Станом на 01.01.2007 року на території Вінницької області виявлено і запаспортизовано 337 зсувів загальною площею 1570 га. В 2006 році Подільська ГГП продовжувала ведення моніторингу по вивченню зсувних процесів, який включає в себе наступні напрямки робіт: вивчення регіонального режиму ЕГП на типових ділянках. Щорічному обстеженню підлягає 52 зсуви загальною площею 414 га (спостереження за активністю розвитку зсувів); стаціонарне вивчення зсувів на Болганському та Кукулянському стаціонарах, які включають в себе режимні спостереження за рівнем, температурою і хімізмом ґрунтових вод; продовження спостережень за потенційно-небезпечними зсувами, які впливають на народно-господарські об'єкти - м. Жмеринка, с.Качківка, с.Кукули, с.Требусівка, с.Крупське, с.Вільшанка, с.Романівка; За результатами виконаних робіт в 2006 році встановлено, що всі зсуви знаходились в фазі стабілізації, за виключенням нижче приведених. Розвиток нових зсувів на території області не зафіксований. Зсуви, які активізувались в 2006 році: с. Качківка, Ямпільського району. Активізація відбулась на трьох локальних ділянках. В результаті одна опора ЛЕП була небезпечно нахилена. Існує загроза її падінню; с.Довжок, Ямпільського р-ну. Відмічається активізація зсуву на всій його площі. В зоні безпосередньої загрози знаходяться 36 житлових будинків індивідуального сектору. На момент обстеження зсуву (14.06.2006 р.) 14 сімей уже було відселено з небезпечної зони; с.Вільшанка Ямпільського р-ну. Відмічається майже повна активізація зсуву. Язик зсуву перекрив автодорогу. На момент спостережень (15.06.2006 р.) автодорога розчищена від зсувних мас і рух автотранспорту по ній відновлений; с.Трибусівка, Піщанського р-ну. В результаті локальної активізації зсуву була практично зруйнована ділянка автодороги Требусівка – Кукули, довжиною 70 м; м.Жмеринка, вул.Москаленка. Відмічається деформація стін житлових будинків індивідуального сектору у вигляді тріщин. Будинок №18, який знаходиться в 25 м вище головної стінки перебуває практично в аварійному стані. Причиною вказаних деформації ймовірніше всього являється пластичні деформації покривних відкладів на стадії підготовки зсуву, перед його активізацією.

7. ВІДХОДИ 7.1. Структура утворення та накопичення відходів Інспекційними підрозділами управління у звітному періоді велась активна робота із видачі підприємствам, що утворюють відходи, приписів на отримання дозволів на розміщення відходів у 2006 та 2007 р.р. Проведено 1017 перевірок (з них 427 перевірок в сфері поводження з побутовими відходами, 590 – промисловими відходами, пестицидами та агрохімікатами). За фактами виявлених порушень 539 посадових осіб та громадян притягнуто до адміністративної відповідальності, накладено штрафів на загальну суму 36 516 грн.

У звітному періоді на території області виявлено 1102 несанкціонованих сміттєзвалищ та видано приписи щодо усунення встановлених порушень. Також, в зв’язку з не виконанням Рішення головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області від 16.05.2003р. № 1 „Про тимчасове обмеження діяльності на полігоні твердих відходів м. Вінниці”, яким тимчасово заборонено „зупинено” з 16.06.2003р. діяльність управління міського господарства Вінницької міської ради, пов’язану з розміщенням відходів на полігоні твердих відходів на полігоні твердих побутових відходів, що поблизу с. Мала Стадниця, в зв’язку з порушенням вимог чинного законодавства щодо розміщення відходів, відсутності дозволу та ліміту на складування та захоронення відходів, паспорту на місце видалення відходів. Комунальному унітарному підприємству „Ековін” проведено розрахунок розміру шкоди завданої внаслідок забруднення земельних ресурсів на суму 2 405 422, 11 грн. В зв’язку із значним розміром заподіяних збитків матеріали передані до Вінницької обласної прокуратури.

7.2. Збирання, зберігання, утилізація та видалення відходів Власникам відходів підготовлені та розіслані повідомлення по подання заявок на одержання дозволів на розміщення відходів у 2007 р.(1 кв.). Згідно Постанови КМУ № 1218 від 13 серпня 1998 р. “Про затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів” розглянуто та погоджено ліміти на утворення та розміщення відходів у 2006 році та видані дозволи на розміщення відходів: 1 кв. – 76; 3 кв. – 13; 2 кв. – 21; 4 кв. – 267. Для податкової адміністрації підготовлено перелік підприємств, що мають дозволи на утворення та розміщення відходів у 2006 р.(1 кв.), проведена взаємозвірка платників збору за забруднення, виявлено 142 суб‘єкта підприємницької діяльності які відсутні в податковій базі. Інформація надана ДПА у Вінницькій області.(2 кв.). Підготовлений перелік підприємств, які в установленому порядку отримали дозволи на викиди, розміщення відходів та спец водокористування на 2007 рік та подані в ДПА у Вінницькій області. На статуправління підготовлені списки суб‘єктів господарювання які повинні подавати статистичні спостереження за 2006 рік. Ведуться реєстри місць видалення відходів та об’єктів утворення відходів.

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки: Природно-техногенну безпеку на території Вінницької області обумовлюють наступні фактори: діяльність підприємств теплоенергетики, переробної промисловості, комунального господарства, об’єктів машинобудування, транспорту, поводження з джерелами радіоактивного випромінювання, проблеми складування та утилізації відходів, дія природних стихійних сил. На 44 річках, притоках Південного Бугу, Дністра, Дніпра встановлено 95 створів контрольних спостережень. На 33 створах аналіз проводиться один раз в квартал, решта створів контролюється при обстеженні підприємств. В цілому якість поверхневих водойм у звітному періоді залишалась стабільною та задовільною, кисневий режим добрим.

Найвагомішим фактором забруднення водойм є робота очисних споруд каналізації (ОСК). В 2006 р. на них нормативно очищено 39,0 млн.м3 зворотних вод, в той же час у поверхневі водойми області надійшло 1,9 млн.м3 забруднених стоків (з них без очищення – 0,2 млн.м3, недостатньо очищених – 1,7 млн.м3). Наведені цифри характеризують технічний стан ОСК області. Основною загальною проблемою майже всіх ОСК області залишається наднормативне забруднення стічних вод, що скидаються у поверхневі водойми, азотом амонійним. Цілий ряд населених пунктів, в першу чергу райцентрів області, до цього часу взагалі не має власних очисних споруд каналізації (м. Немирів, Погребище, смт. Літин, Тиврів, Теплик, Чернівці, Чечельник). У 2006 р. завершено будівництво ОСК в смт. Оратів, продовжувалось будівництво ОСК смт. Чечельник, реконструкція ОСК м. Погребище та смт. Тиврів. В області не вирішено також проблеми утилізації побутових відходів. Полігон твердих побутових відходів для м. Вінниці, експлуатацію якого заборонено ще у 1994р., функціонує, забруднюючи підземні води, що підтверджується проведеними гідрогеологічними дослідженнями. Не зважаючи на звернення в різні інстанції та доручення Президента України від 22.06.2002 року, питання про визначення порядку управління та власника Джуринського отрутомогильника не вирішується. Для забезпечення охорони цього об’єкту та попередження виникнення надзвичайних ситуацій з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища місцевій сільраді протягом останніх років виділяються кошти в сумі 20 тис. грн. на рік. Надзвичайно актуальною проблемою для області також залишається проблема поводження з накопиченими на складах колишніх сільгосппідприємств непридатних та заборонених хімічних заходів захисту рослин (ХЗЗР). На даний час у 269 хімскладах області, 102 з яких знаходяться у незадовільному стані, зберігається 1009,506 т небезпечних відходів. Їх утилізація у 2006 р. не проводилась. Важливим чинником безпеки життєдіяльності населення є гідротехнічні споруди. На території області розташовано 75 водосховищ. Зона можливого катастрофічного затоплення від Ладижинського водосховища та водосховищ Дністровського гідровузла, має загальну площу 134,3м2, На якій проживає понад 13 тис. чоловік. В зони можливого затоплення потрапляють 7 адміністративних районів області, 53 населених пункти та 141 господарських об’єктів. З метою попередження населених пунктів про можливе аварійне затоплення організовано систему оповіщення. В передповеневий період Держуправлінням перевірено стан гідротехнічних споруд 7 ГЕС, що знаходяться в керуванні ТОВ “Енергоінвест”. Ступінь готовності гідроспоруд до пропуску повені визнавалась задовільною. Держуправлінням постійно проводиться аналіз проведення весняних екологічних попусків з Дністровського водосховища. Головною вимогою управління під час проведення екологічних попусків залишається максимальне уникнення різких добових коливань рівнів води у р. Дністер, що за окремим винятком у 2006 р. вдалось досягнути. Попуск був проведений в цілому на достатньому рівні та організовано. Особливим джерелом техногенної та екологічної небезпеки є об’єкти, на яких зосередженні паливо-мастильні матеріали та інші пожежо- та вибухонебезпечні речовини. Тривогу викликає також недотримання вимог безпеки при зберіганні

аміаку. На таких підприємствах як ВАТ „Івано-Франківськ-Вінницям’ясо”, ВАТ “Тростянецький м’ясокомбінат”, ВАТ „Ямпільський маслосирзавод”, ЗАТ “Продпостачторг” м. Вінниці компресорне обладнання знаходиться в аварійному стані. Великий вплив на довкілля має виробнича діяльність Ладижинської ТЕС, збільшення викидів від якої пояснюються збільшенням обсягів виробництва. На Ладижинській ТЕС, обсяги викидів від якої становлять близько 85 % від сумарних викидів усіх стаціонарних джерел області, за рахунок коштів державного фонду охорони навколишнього природного середовища розпочато впровадження природоохоронного заходу “Триступеневе спалювання кам'яного вугілля”, що дозволить знизити обсяги викидів забруднюючих речовин. Через територію області проведено 525 км газопроводів, які також є важливим чинником техногенної небезпеки. Питання збереження та відтворення природних ресурсів р. Дністер (як транскордонної ріки) неможливе без спільних дій як України, так і республіки Молдова. Особливе занепокоєння викликає ситуація навколо очисних споруд каналізації (ОСК) м. Сороки (рік початку експлуатації - 1980), що розташовані на землях Цекинівської сільської ради Ямпільського району. ОСК не працюють з 10 лютого 2002 р. За цей час технологічне устаткування та обладнання споруд повністю вийшло з ладу, фактично споруди відновленню не підлягають. Неочищені стоки на територію України не надходять та скидаються в р. Дністер з території Молдови, створюючи потенційну небезпеку. При тому що очисні споруди не працюють, потенційну небезпеку для р. Дністер також становить мулове господарство ОСК, яке розташоване у його 100метровій прибережній захисній смузі (лівий беріг). За час роботи ОСК мул з мулових майданчиків не вивозився. Щодо виконання заходів “Протоколу заседания совместной украинскомолдавской рабочей группы по дальнейшей експлуатации Сорокских очистных сооружений” від 21.09.2001 р., домовленостей українсько-молдовських переговорів від 28.09.2004 р., то практично всі вони залишаються не реалізованими, що є підставою для додаткового порушення питання будівництва нових очисних споруд каналізації м. Сороки на міждержавному рівні. За наявної інформацією будівництво ОСК м. Сороки не розпочато, питання фінансування їх будівництва не вирішено. *** На території області зафіксовано 3 випадки аварійного забруднення довкілля. Так, внаслідок аварії, що сталась 27.02.2006 р. на напірному каналізаційному колекторі Томашпільського підприємства ВКГ d = 150 мм у с. Ракова Томашпільського району, відбувся аварійний скид неочищених стічних вод в р. Русава (притока р. Дністер). Скид ліквідовано протягом 12 годин 30 хвилин, за цей час в річку надійшло 154 м3 стоків. Аварійна ситуація місцевого рівня сталась у червні 2006 р. у с. Агрономічне Вінницького району. Так, в наслідок відключення електроенергії через заборгованість перед ВАТ АК „Вінницяобленерго”, було обезструмлено каналізаційну насосну станцію ДП „Агросільпобут” с. Агрономічне, що перекачує стічні води у каналізаційну мережу м. Вінниці. Внаслідок цього неочищені стічні води по

рельєфу місцевості протягом місяця скидались у місцевий ставок. Аварійне забруднення нафтопродуктами (в результаті виливу пічного палива) прилеглої до ВАТ „Птахокомбінат „Бершадський” території, площею 0,6545 га., відбулось у червні 2006 р. Розмір заподіяної шкоди згідно розрахунків становить 2061 грн. У звітному періоді до Держуправління неодноразово надходили попередження від ВАТ “АК Вінницяобленерго”, про можливе відключення об’єктів Жмеринського ВП ВКГ (водоканал), ОКВП ВКГ “Вінницяводоканал” від електропостачання в зв’язку із заборгованістю за спожиту електроенергію. Фактично, об’єкти водоканалу від електроенергії не відключались. Вказані питання взято Держуправлінням під посилений контроль. Ще у 2005 р. на напірному каналізаційному колекторі d-500 мм, який перекачує стічні води м. Могилів-Подільський на очисні споруди каналізації (ОСК), склалась аварійна ситуація. Друга (резервна) нитка колектору відсутня. Аварія сталась на 9му кілометрі колектора, на відстані 1 кілометра до ОСК, на території майданчика перед в’їздом на міст через р. Дністер в районі с. Бронниця, на відстані біля 200 м від самої річки. Об’єм стічних вод, що виходив на поверхню майданчика – був незначним, потрапляння стічних вод в р. Дністер не встановлено. Колектор при будівництві мосту засипаний шаром глини висотою 14-17 м. При будівництві мосту в 1990 р. було побудовано обвідну нитку колектора, яку до цього часу не завершено і не здано в експлуатацію. Навесні 2006 р. ситуація суттєво загострилась. Так, згідно Акту комісійного обстеження (від 26.04.2006 р.) наслідків надзвичайної ситуації, що сталась в каналізаційній системі м. МогилеваПодільського, в результаті несприятливих погодних умов, що склались у регіоні у зимовий період (сильні морози, глибоке промерзання ґрунту та різки перепади температур), внаслідок інтенсифікації руйнівних процесів у мережах водовідведення, під насипом мосту через р. Дністер біля с. Бронниця, сталося руйнування з/бетонної труби d-500 мм діючого напірного колектору. КП „Водоканал”, з метою запобігання скиду каналізаційних вод в р. Дністер, на даний час зменшено тиск у напірному колекторі до мінімально можливого та обмежено на 60% водопостачання міста. На час перевірки (26.04.2006 р.) скиду каналізаційних стоків в р. Дністер не зафіксовано. Разом з тим на поверхні насипу мостового переходу спостерігалась волога пляма від каналізаційних стоків діаметром понад 10 м. За насипом з боку річки, відчувається специфічний запах, що підтверджує значне насичення насипу та ґрунтів стоками. Поступове насичення насипу стічними водами створює потенційну загрозу його руйнування, прямого скиду стоків в прикордонну річку Дністер (понад 100 м3/год.) та повного припинення роботи каналізаційної системи міста. Актом комісійного обстеження від 06.07.2006 р. засвідчується посилення інтенсивності виходу каналізаційних стоків на поверхню, із подальшим стіканням у природну балку, яка має вихід до р. Дністер. Ситуація, що склалась, оцінена комісією, як загрозлива. Дане питання знаходиться на контролі в Головному управлінні з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької облдержадміністрації.

8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності: На території Вінницької області дислокується значна кількість військових частин, що належать до військово-повітряних, сухопутних, прикордонних та

внутрішніх військ. Їх військові містечка сконцентровані у Вінниці, Вінницькому, Жмеринському, Гайсинському, Калинівському, Могилів-Подільському, Хмільницькому, Тиврівському районах. Протягом 2006-го року фактів виникнення надзвичайних ситуацій та аварійного забруднення довкілля не виявлено. Окремі оборонні об‘єкти створюють реальну і потенційну небезпеку для населення та навколишнього природного середовища, забруднюючи його небезпечними хімічними речовинами, зокрема важкими металами, призводячи до деградації природних комплексів. Реальний негативний вплив на довкілля продовжують завдавати ліквідовані військові містечка та шахтні пускові установки. Ґрунти на місці їх розміщення надмірно забрудненні важкими металами та нафтопродуктами. Невирішеною проблемою є наявність певної кількості некондиційного ракетного палива та території однієї з військових частин. На нафтобазі поблизу с.Сальник Калинівського району нафтопродукти знаходяться у підземних резервуарах, побудованих ще у 1937-38 роках. Як результат, артезіанська вода має наднормативний вміст нафтопродуктів. Проблемними питаннями у діяльності військових частин є те, що значна частина їх не мають дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, дозволів на спеціальне водокористування, не отримують ліміти на утворення відходів та дозволи на розміщення відходів. В значній кількості військових частин відсутні очисні споруди каналізації. Так, в м. Калинівка з житлових будинків, що знаходяться на балансі Калинівського управління будинками №5 Вінницької КЕЧ, стічні води скидаються на вигріб. Стоки з вигребу практично не вивозяться і забруднені води стікають в ставок розташований на р. Жердь притоці р.Десенка. Найбільш екологічно небезпечними об’єктами серед об’єктів оборонного комплексу на території області є склади та арсенали з боєприпасами, склади паливомастильних матеріалів, а також об’єкти водовідведення та очистки стічних вод у військових містечках. Для запобігання надзвичайним ситуаціям у військових частинах розроблено “Плани заходів і робіт щодо запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру на потенційно небезпечних об’єктах”. З метою попередження можливості виникнення надзвичайної ситуації на території військового арсеналу в Калиновському районі розпочато проектування заводу з утилізації боєприпасів.

8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами: Станом на 31.12.2006 р в чинними були 37 дозволів на поводження з отруйними чи небезпечними речовинами, виданих Держуправлінням підприємствам області згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995р. №440 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення знищення та утилізацію отруйних речовин…». 22 дозволи отримано у 2006 році, у переважній більшості на зберігання та використання зазначених речовин. Таблиця 5 Діючі у 2006 році дозволи на поводження з отруйними речовинами № п/п

№ дозволу

Вид діяльності

Назва підприємства, юридична адреса

Термін дії

Речовини

1

11/04

2

12/04

3

13/04

4

14/04

5

17/04

6

18/04

7

21/04

8

22/04

9

23/04

10

24/04

11

25/05

12

26/05

13

27/05

14

28/05

15

29/05

16

30/06

17

31/06

18

32/06

19

33/06

20

34/06

21

35/06

22

36/06

23

37/06

24

38/06

25

39/06

26

40/06

27

41/06

28

42/06

29

43/06

30

44/06

31

45/06

32

46/06

33

47/06

34

48/06

35

49/06

36

50/06

37

51/06

Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Зберігання, виробництво Використання, зберігання Виробництво, зберігання Виробництво, зберігання Виробництво, зберігання Виробництво, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Використання, зберігання Виробництво, зберігання

СП „Блю Стар Лезер ЛТД”, ст. Бар, Кармелюка, 12 СП „Блю Стар Лезер ЛТД”, ст. Бар, Кармелюка, 12 СП „Блю Стар Лезер ЛТД”, ст. Бар, Кармелюка, 12 СП „Блю Стар Лезер ЛТД”, ст. Бар, Кармелюка, 12 ТОВ „Мрія”, ст. Бар, Кармелюка, 1 ТОВ „Мрія”, ст. Бар, Кармелюка, 1 Фірма „Люстдорф” у формі ТОВ, м. Еллінці, Коцюбинського, 1 ДП „Гайсинський спиртзавод”, м.Гайсин, Плеханова,28 ДП „Гайсинський спиртзавод”, м.Гайсин, Плеханова,28 СП у формі ТОВ „Сперко Україна”, м.Вінниця, вул..600річчя, 25 ТОВ „Аквамир”, м.Київ, Сергеєнко, 2/3 (на площах ДП „Гайсинський спиртзавод”) ДП „Бджільнянський спиртовий завод”, с.Бджільна, Теплиць кий р-н, вул.. Радянська, 53 ДП „Бджільнянський спиртовий завод”, с.Бджільна, Теплиць кий р-н, вул.. Радянська, 53 Компанія “ПЕЛЛЕВІННІ” у формі ТОВ, м.Жмеринка, вул.. Барляєва, 9 Компанія “ПЕЛЛЕВІННІ” у формі ТОВ ,м.Жмеринка, вул.. Барляєва, 9 ВАТ”Вінницький олійножировий комбінат” СП у формі ТОВ „Сперко Україна”, м.Вінниця, вул..600річчя, 25 СП у формі ТОВ „Сперко Україна”, м.Вінниця, вул..600річчя, 25 СП у формі ТОВ „Сперко Україна”, м.Вінниця, вул..600річчя, 25 СП у формі ТОВ „Сперко Україна”, м.Вінниця, вул..600річчя, 25 СП у формі ТОВ „Сперко Україна”, м.Вінниця, вул..600річчя, 25 СП у формі ТОВ „Сперко Україна”, м.Вінниця, вул..600річчя, 25 СП у формі ТОВ „Сперко Україна”, м.Вінниця, вул..600річчя, 25 СП у формі ТОВ „Сперко Україна”, м.Вінниця, вул..600річчя, 25 СП у формі ТОВ „Сперко Україна”, м.Вінниця, вул..600річчя, 25 ДП „Бершадський спиртовий завод”, м. Бершадь, Чкалова,1 ДП „Бершадський спиртовий завод”, м. Бершадь, Чкалова,1 ВАТ „Літинський молокозавод”, смт. Літин, Крупської, 33 ВАТ „Літинський молокозавод”, смт. Літин, Крупської, 33 ВАТ „Літинський молокозавод”, смт. Літин, Крупської, 33 Компанія “ПЕЛЛЕВІННІ” у формі ТОВ ,м.Жмеринка, вул.. Барляєва, 9 СП у формі ТОВ „Сперко Україна”, м.Вінниця, вул..600річчя, 25 ТОВ „Жмеринський маслосирзавод”, м. Жмеринка, вул. Миру, 3 ТОВ „Жмеринський маслосирзавод”, м. Жмеринка, вул. Миру, 3 ТОВ „Жмеринський маслосирзавод”, м. Жмеринка, вул. Миру, 3 СП у формі ТОВ „Сперко Україна”, м.Вінниця, вул..600річчя, 25 СП у формі ТОВ „Сперко Україна”, м.Вінниця, вул..600річчя, 25

01.01.0431.12.06 01.01.0431.12.06 01.01.0431.12.06 01.01.0431.12.06 02.02.0402.02.07 02.02.0402.02.07 01.09.0401.09.07 14.10.0414.10.07 14.10.0414.10.07 01.11.0417.05.06 05.07.0530.08.06 05.09.0519.05.07 05.09.0510.09.08 10.12.05 19.05.07 10.12.05 26.08.08 01.01.0619.05.07 01.01.0625.06.06 01.01.0608.12.08 01.01.0608.12.08 01.01.0608.12.08 01.01.0608.12.08 01.01.0608.12.08 01.02.0625.06.06 01.02.0617.09.07 01.02.0601..02.09 01.04.0610.04.09 01.04.0621.03.09 10.04.0610.04.09 10.04.0619.05.07 10.04.0621.03.09 30.05.0630.05.09 03.07.0603.07.09 11.09.0619.05.07 11.09.0621.03.09 11.09.0616.05.09 14.12.0614.12.08 14.12.0614.12.08

Сухій хромовий дубитель Натрій сірчистий Мурашина кислота Сірчана кислота Сухій хромовий дубитель Мурашина кислота Сірчана кислота Сірчана кислота Ортофосфорна кислота Метиловий спирт Дріжджі кормові Сірчана кислота Соляна кислота Кислота сірчана Кислота мурашина Кислота сірчана Ціанокобаламін (вітамін В 12) Гентаміціну сульфат кремген Амоксиціліну тригідрат Грамокс-А Грамокс-Д Гемоферон Макротусін Еритроміцину стеарат Азотна кислота Соляна кислота Азотна кислота Кислота сірчана Кислота соляна Сульфат хрома основний метанол Кислота сірчана Кислота соляна Кислота азотна ціанокобаламін гемоферон

8.2. Радіоекологічна безпека: Радіаційна обстановка в області визначається забрудненням, викликаним аварією на Чорнобильській АЕС, використанням джерел іонізуючого випромінювання на промислових та гірничих підприємствах, медичних та учбових закладах, використанням будівельних матеріалів з підвищеним вмістом природних радіонуклідів, експлуатацією та зберіганням приладів, які містять радіоактивні речовини та наявністю природного радіаційного фону. На території Вінницької області 16 підприємств (крім медичних закладів) володіють джерелами іонізуючого випромінювання, що знаходяться в приладах цільового призначення. 10 підприємств мають ліцензії на право здійснення діяльності у сфері поводження з ДІВ; 4 підприємства володіють джерелами іонізуючого випромінювання, які згідно чинного законодавства ліцензуванню не підлягають. За даними спостережень метеостанцій по області 12-16 мкр/годину, що не перевищує встановлених нормативів (25 мкр/годину). За даними лабораторії радіологічних досліджень Вінницького центру “Облдержродючість” на сьогоднішній день виявлено більше 60 тис.га сільськогосподарських угідь, забруднення яких радіонуклідами перевищує 1 Кі/км2. На забрудненій території знаходиться 165 населених пунктів, проживає біля 120 тис. чоловік. У 2006р. держінспекторами управління проведено 33 перевірки підприємств області, які використовують в своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання. За фактами виявлених порушень у сфері радіаційної безпеки 2-х посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів на суму 340 грн. В ході проведення перевірок видані приписи щодо отримання необхідних дозвільних документів та усунення виявлених порушень. За наслідками перевірки на ТОВ «Кирнасівкацукор» встановлено, що службові особи підприємства без передбаченого законом дозволу, здійснювали поводження з радіоактивними матеріалами, використовуючи в технологічному устаткуванні два прилади з радіоізотопом Cs-137 та зберігаючи три прилади з радіоізотопом Sr-90. По даному факту прокуратурою Вінницької області порушено кримінальну справу № 062100049 (незаконне поводження з радіоактивними матеріалами). За даним фактом проводилося розслідування Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області. За матеріалами передліцензійного обстеження та аналізу поданих документів, ДП УГК «Nemiroff» видано ліцензію на 3 роки на право використання джерел іонізуючого випромінювання (1 джерело з радіоізотопом Аm - 241). За період 2006 року з 5 підприємств області здано на захоронення 20 джерел іонізуючого випромінювання.

9. ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ В 2006 році рівень загальної захворюваності населення області склав 21 128,76 випадків на 10 тис. населення, в порівнянні з 2005 роком, цей показник в загальному по області дещо збільшився (в 2005р. – 20 781,42), проте в розрізі районів спостерігалось як зростання, так і зменшення показника захворюваності. Найвищі рівні захворюваності зафіксовані в Погребищенському (25 758,78 на 10 тис. населення),

Літинському (23 420,73) районах та м. Вінниця (24250,05). Найнижчі рівні були у Чечельницькому (15641,12), Тростянецькому (18066,86), Іллінецькому (18836,44), Шаргородському (18945,20) районах та м. Ладижин (18395,47). Таблиця 6 Загальна захворюваність населення Абсолютні дані (випадків)

Показники (на 10 тис. населення)

2005

2006

2005

2006

Вінницька область

3559965

3580238

20781,42

21128, 76

Барський

122312

117475

20735,06

20267,94

Бершадський

137051

150989

20088,39

22553,85

Вінницький

160194

160432

21069,29

21077,58

Гайсинський

130694

124021

20823,42

20004,68

Жмеринський

117274

122210

20441,34

21814,64

Іллінецький

71559

76022

17496,09

18836,44

Калинівський

122062

123791

19477,25

19997,58

Козятинськии

119064

121415

20123,38

21355,95

Крижопільський

86490

87074

22305,61

22931,11

Липовецький

89042

85927

20850,97

20415,60

Літинський

89206

93259

22013,67

23420,43

Могилів-Подільський

137826

138433

19673,13

19955,17

Мурованокуриловецький

59336

59381

19169,71

19615,17

Немирівський

117673

119249

20975,95

21632,80

Оратівський

50243

50719

19492,16

20131,38

Погребищенський

89793

89978

25111,30

25758,78

Піщанський

49947

50798

20978,20

21637,35

Теплицький

70761

69093

21059,82

21007,94

Томашпільський

75122

74968

19520,32

19957,94

Тростянецький

72121

71991

17775,18

18066,86

Тульчинський

116337

119138

18729,59

19513,87

Тиврівський

94197

97048

20429,64

21335,33

Хмільницький

131245

137845

19506,70

20751,35

Чернівецький

48651

50377

18147,26

19326,71

Чечельницький

37916

39181

14761,92

15641,12

Шаргородський

115662

117536

18409,01

18945,20

Ямпільський

98415

93460

21595,02

20802,64

м. Вінниця

886342

873882

24730,32

24250,50

м. Ладижин

43535

43222

18528,69

18395,47

В 2006р., як і в попередні роки, найбільш розповсюдженими залишились захворювання системи кровообігу (27,6%), органів дихання (21,5%), органів травлення (10,0%), ендокринної системи (6,2%) та кістково-м’язової системи (6,1%). Серед захворювань систем кровообігу найпоширенішими були гіпертонічна (12,4% загальної захворюваності) та ішемічна (9,4%) хвороба. Найвищі рівні захворюваності на хвороби системи кровообігу відмічались у Жмеринському (7396,02 на 10 тис. населення), Барському (7315,95), Крижопільському (7094,44) при середньообласному показнику 5837,78 на 10 тис. населення. Найнижчі рівні – у Тростянецькому районі (4650,79) та м. Ладижин (3468,68).

Показник захворюваності хворобами органів дихання у 2006 році у області склав 4549,13 випадків на 10 тис. населення. Найвищим цей показник був у м. Вінниця (6226,50), Літинському (5620,93) та Шаргородському (5261,93) районах, а найнижчим – у Чечельницькому (2357,29), Барському (2654,20) та Іллінецькому (2908,64). Найвищі рівні захворюваності хворобами органів травлення відмічались у Погребищенському (2733,10 на 10 тис. населення) Ямпільському (2695,48) та м. Вінниця (2628,41), найнижчі – у Чернівецькому (1515,38), Чечельницькому (1535,73) та Липовецькому (1654,79). Показник по області становив 2119,53 випадки на 10 тис. населення. Чисельність наявного населення Вінницької області, за оцінкою, на 1 січня 2007 року становила 1686467 осіб. В 2006р., у порівнянні з 2005р., спостерігається незначне збільшення чисельності міського населення. Із загальної кількості жителів 48,2% проживає в міських поселеннях, 51,8% – в сільській місцевості. Статевий склад населення характеризується перевагою кількості осіб жіночої статі (54,2%). На 1000 жінок припадає 844 чоловік. У віковій структурі населення області 55,3% складають особи працездатного віку, і відповідно 18,2% і 26,5%, які не досягли та старші працездатного віку. Упродовж 2006р. чисельність населення зменшилась на 15104 осіб або на 8,9 осіб на 1000 населення. Зменшення населення відбулося як за рахунок природного скорочення (13028 осіб), так і міграційного скорочення (2076 осіб). Порівняно з 2005р. обсяг природного скорочення населення зменшився на 2755 осіб або з 9,2 до 7,7 особи у розрахунку на 1000 жителів. Природний рух населення області у 2006р. характеризувався збільшенням народжуваності водночас із зменшенням смертності: Таблиця 7 Природній рух населення Всього 2006р.

2005р.

2006р. у % до 2005р.

Кількість народжених живими

16287

15174

Кількість померлих Природне скорочення населення

29315 13028

30957 15783

На 1000 осіб 2006р.

2005р.

107,3

9,6

8,9

94,7 82,5

17,3 7,7

18,1 9,2

Структура причин смерті населення у 2006р. порівняно з 2005р. майже не змінилась. Перше місце посідають хвороби системи кровообігу, друге – новоутворення, третє – зовнішні причини смертності. У 2006р.в області зареєстровано 2149 випадків смерті від зовнішніх причин, що на 11,1% менше, ніж за 2005р. Показник міграційного скорочення населення області порівняно з 2005р. зменшився на 25,4%. Міграційний приріст зафіксовано у 6 регіонах області, найбільший він був у м. Вінниці – 8,0‰ та у Ладижині (міськрада) – 6,6‰. Водночас у 27 регіонах спостерігається міграційне скорочення, рівень якого був найбільший у Чернівецькому районі – 15,9 ‰. Міграційне скорочення області у 2006р. сформувалось за рахунок міжрегіональної міграції, питома вага якої у складі зовнішньої міграції займає 91,5%. Інтенсивність зовнішньої міграції області у 2006р. по прибулих становила 6,1‰, що на 5,2% більше від попереднього року, по вибулих – 7,3‰, що на 2,7% менше ніж у 2005р. Показник міграційного скорочення зовнішньої міграції порівняно з 2005р. зменшився на 25%.

Інтенсивність внутрішньорегіональної міграції в 2006р. у порівнянні з 2005р. збільшилась на 8,6%. Найбільш інтенсивно міграційні процеси відбулися в містах обласного підпорядкування: Вінниці – 21,3‰ і 13,5‰, Ладижині – 20,4‰ і 16,4‰ , МогилівПодільському – 17,9‰ і 13,0‰ та в Вінницькому – 23,2‰ і 30,4‰, Тиврівському – 14,8‰ і 10,5‰, Іллінецькому – 14,4‰ і 15,5‰ районах.

10. РОСЛИННИЙ СВІТ 10.1. Лісові екосистеми: негативні фактори впливу, заходи щодо поліпшення їх стану На Вінниччині протягом останніх століть активно проводились лісорозробки пов’язані з розвитком галузей промисловості та сільського господарства. В кінцевому результаті в області залишився досить незначний відсоток лісів (14 %). Найбільш значним серед негативних факторів впливу на ліси області був лідолам 2000 року, який в тій чи іншій мірі охопив всю область. В наслідок цього найбільш постраждали дубові та соснові дерево стани. Серед інших факторів слід зазначити створення лісових монокультур та заміну корінних порід інтродуцентами (сосна кримська, акація біла, різні породи горіха) в середині минулого століття. Як результат – зміна біотопів, втрата біологічного різноманіття лісових екосистем. На сьогоднішній день спостерігається тенденція повернення до полі культур з використання корінних порід. Спад промислового виробництва та пов’язане з цим суттєве зменшення викидів шкідливих речовин у атмосферу призвело до зменшення негативного впливу на ліси. Основними лісокористувачами в області являються Вінницьке обласне управління лісового господарства та Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Віноблагроліс" головного управління сільського господарства та продовольства облдержадміністрації, Вінницьке військове лісництво Шепетівського військового лісгоспу. За даними безперервного лісовпорядкування загальна площа лісів підприємств Вінницького обласного управління лісового господарства та Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" станом на 01.01.2007р. складає 216168га. Лісокористувачами цієї площі є 13 державних підприємств. Площа лісового фонду об'єднання "Віноблагроліс" 130,0 тис.га. На кінець 2006 року виготовлено державні акти на право постійного користування земельними ділянками лісового фонду Вінницьким обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством "Віноблагроліс" на площі 96 тис. га. за виключенням лісосмуг та частково Вінницьким обласним управлінням лісового господарства на площі 83,61 тис.га. У 2006 році залишились непереданими у постійне користування Вінницькиму обласниму комунальниму спеціалізованиму лісогосподарськиму підприємству "Віноблагроліс" частина земель лісового фонду реформованих сільгосппідприємств. На ці земельні ділянки не виготовлено державні акти на право постійного користування. Залишилися непереданими у користування ВОСПЛ “Віноблагроліс лісові насадження на землях водного фонду, а також ліси на територіях окремих населених пунктів. Невизначеність господаря цих лісових насаджень призводить до

їх масового знищення, що створює значну екологічну проблему в області. У 2006 році рубки головного користування проводили підприємства, які входять до складу Вінницького обласного управління лісового господарства, Вінницьке військове лісництво Шепетівського військового лісгоспу, ВОСЛП “Віноблагроліс”. Збільшення із 2000 року об’ємів рубок головного користування по Вінницькому обласному управлінню лісового господарства та зростання об’ємів суцільних санітарних рубок призвело до збільшення об’ємів лісовідновлення. На всіх лісосіках попереднього року, а також по можливості поточного року, створені лісові культури із цінних порід дерев (дуб, сосна, ялина, ясен, клен, липа). Лісокористувачами області створено 1409 га лісових культур на ділянках головного користування попередніх років, в тому числі по Вінницькому обласному управлінню лісового господарства 857 га, ВОКСЛП “Віноблагроліс” 552 га. У 2006 році продовжувалось впровадження нової схеми лісових культур у підприємствах Вінницького обласного управління лісового господарства, що дало змогу збільшити кількість дерев головних цінних порід на одному га з 3,3 тис. штук до 5 тис. штук. У 2006 році з Обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано роботи по лісорозведенню, що дало змогу створити 536 га захисних лісонасаджень на непридатних для сільськогосподарського використання землях. З метою охорони лісів від пожеж всіма лісокористувачами в пожежнонебезпечний період (квітень-жовтень) розроблені комплексні плани, які погоджені з відповідними органами і затверджені районними державними адміністраціями. На цей час заборонено в'їзд на територію лісових масивів приватного автотранспорту, розпалювання вогнищ. Для відпочинку населення обладнані спеціальні площадки. В лісництвах встановлено постійне чергування працівників лісової охорони. Завдяки проведеній роботі в області не зафіксовано жодного випадку лісової пожежі.

10.2. Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України На території області нараховується більше 200 видів вищих рослин занесених до Червоної книги України та тих, що підлягають під дію міжнародних договорів України. Основними проблемами охорони та відтворення рідкісних видів рослин є зміна природних комплексів, особливо степових та лучно-степових ділянок шляхом заліснення. Найбільшого впливу зазнають території Могилів-Подільського, Муровано-Куриловецького, Піщанського, Ямпільського районів. Поширена нині тенденція до заліснення долин річок, балкових систем видами інтродуцентами (сосна кримська, акація біла, сумах, аморфа) призводить до зникнення ряду рідкісних видів: вишні степової, мигдалю, ковилів, Іншою проблемою є не регламентований випас худоби по долинах річок та балках, що призводить терасування схилів та фрагментування осередків зростання рідкісних видів. Протягом 2006 року продовжувались роботи по поповненню Кадастру вищих рослин занесених до Червоної книги України та рідкісних водоростей басейну р. Південний Буг.

10.3. Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики та боротьби з ними Лісопатологічний та санітарний стан насаджень лісогосподарських підприємств формувався в 2006 році, як і минулими роками під дією ряду факторів. В південних державних підприємствах лісового господарства області (Чечельницьке, Крижопільське, Ямпільське, Могилів – Подільське, Гайсинське ЛГ та Малюнок 1 Первинні шкідники лісових насаджень Динаміка площ осередків шкідників по Вінницькому ОУЛГ 4237 4500 4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0

3416

3092

2919

3277

2006 1692 629 0

0

2052

1627 621

651

759

786 464

200

1999р 2000р 2001р 2002р 2003р 2004р 2005р 2006р 2007 (пр)

Ободівське ЛМГ) основною причиною, яка вплинула на лісопатологічний стан лісових насаджень є льодолом 2000 року, внаслідок результатів дії якого спостерігається тенденція щодо збільшення об’ємів санітарних рубок починаючи з 2001 року. Але у 2005 відбувся зворотній процес. Так СРС в 2005 році проведено на площі 138 га, що на 16 % менше ніж у 2004р. (161 га), а в 2006 р. – 113 га, що на 18 % менше від минулого року. Об’єм зрубаної деревини з 1га у 2006 році становить 239 м 3, проти 233 м3 у 2005 році. Цей показник є сталим і фактично незмінним (амплітуда становить до 10%).Частка площ лісу зрубаного по причині льодолому становить 70 % від загальної площі. Іншою причиною проведення санітарно – оздоровчих заходів у лісах Вінничини – є посихання ялини європейської від різних причин: стовбурова гниль – 16 %, зміна гідрологічних умов та посихання – 2 %. Санітарні рубки вибіркові в поточному році проведені на площі 9204 га проти 9786 га у 2005 році ( що на 6 % менше ), із середнім запасом деревини, що вибирається 16,7 м3/га, який майже не змінився (16,9 м3/га) в порівнянні із 2005 роком. На 2007 рік проект плану по СРС – 90,3 га із запасом , що вибирається 21416 м3; СРВ заплановано провести на площі 8533 га із загальним запасом 138252 м3. У 2006 році в насадженнях Вінницького ОУЛГ було виявлено 4237 га осередків шкідників лісу (Див. мал. 21). У порівнянні з минулим роком відбулося зростання на 1

Перший ряд діаграми – загальна площа осередку, га; другий ряд – в т. ч. площі, що потребують заходів боротьби

22%. В основному зростання площ відбулося за рахунок осередків золотогуза та зеленої дубової листовійки. Але видовий склад шкідників певним чином змінився. Так, у результаті проведених винищувальних заходів боротьби у Вінницькому ЛГ, осередок ЗГ на кінець року становить 163 га, у порівнянні з 1586 га на початку року. Затухли осередки таких шкідників лісу, як – НШ (53 га у Хмільницькому ЛГ), ЯМП (5 га у Хмільницькому ЛГ). Дані осередки затухли під впливом природних факторів. Також було проведено ВМБ в осередках РВК – 24 га та озимої совки – 245 га (Вінницьке ЛГ), які виникли у поточному році та ліквідовані заходами боротьби. Видовий склад шкідників лісу Вінницького ОУЛГ які мали прояви своєї життєдіяльності на протязі 2006 року представлений наступними видами: золотогуз (ЗГ), дубовий похідний шовкопряд (ДПШ), зелена дубова листовійка (ЗДЛ), травневий хрущ (тр.хр.). На кінець року площа осередків шкідників зменшилася в 5,4 рази і становить (по даних санітарних оглядів з держлісгоспів) 786 га, в т.ч. на площі 200 га потребується проведення винищувальних заходів боротьби.

10.4. Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних с.-г. культур В області збереглися плодові насадження (садки) та окремі дерева вік, яких перевищує більше століття. В основному це залишки зруйнованих маєтків. . Про те окремо відтворення рідкісних сортів плодових насаджень не проводиться. Фактично втрачено генофонд рідкісних сортів овочевих сільськогосподарських культур.

10.5. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур, заходи профілактики та боротьби з ними Грунтово-кліматичні умови Вінниччини дають змогу одержувати найважливішу рослинницьку продукцію та валові врожаї які повністю задовольняють потреби населення в продуктах харчування. Вінниччина має великі потенційні можливості збільшити виробництво зерна пшениці, ячменю, соняшникової олії, цукру та іншої сільськогосподарської продукції, але для цього потрібно впроваджувати сучасні інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур, складовою яких є інтегрована система захисту від шкідників та хвороб. Найпоширеніші хвороби у Вінницькій області серед сільськогосподарських культур: Тверда сажка, Летюча сажка, Бура листкова іржа, Борошниста роса, Церкоспороз, Біла сіра гниді, Фітофтороз, сухі плямистості, Карликова іржа ячменю, Аскохітоз, Смугаста плямистість ячмень, Фузаріоз колоса, Ріжки злаків, Пухирчата сажка, Летюча сажка кукурудзи, Червона гниль качанів, Фомоз, Септоріоз, Альтернаріоз, Сіра гниль, Звичайна коринева гниль, Чорна ніжка, Звичайна парша, Макроспоріоз, Рак картоплі, Кільцева гниль картоплі, Зморшкувата мозаїк. Серед найпоширеніших шкідників сільськогосподарських культур зустрічаються: Несправжньощитівки та щитівки, Яблунева міль, Білан жилкуватий, Листкові попелиці, Яблунева скліввка, Злакові цикадки-смугаста цикадка, темна цикадка, шестикрапкова цикадка, Звичайна злакова попелиця, Ячмінна попелиця, Пшеничний трипс, Клап черепашка, Маврська черепашка, Австрійська черепашка, Злаковий або хлібний клоп, Гесенська муха, Вівсяна і ячмінна муха, Озима муха, Пильщик хлібний звичайний, Злакова листокрутка, Звичайна стеблова блішка, П’явиця червоногруда, Жук-кузька, Жук- хрестоносець, Жук –красун, Жужалиця мала, Мідляк кукурудзяний, Кукурудзяний стебловий метелик, Кавалик темний,

Ковалик посівний, Бульбочковий довгоносик, Гороховий зерноїд, Горохова попелиця, Бурякова мінуюча міль, Озима совка, Буряковий клоп, Буряковий довгоносик, Короладський жук, Велика картоплева попелиця, Картопляна міль. Перелічені шкідники та хвороби розповсюджені по всій області. Їх чисельність змінюється в залежності від погодних умов. Для боротьби з хворобами та шкідниками в області застосовують сучасні методи: агротехнічний, фітосанітарний, фізико-механічний, біологічний, імунологічний, хімічний метод.

10.6. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів Значним залишається антропогенний вплив на екосистеми лісів, степових та лучних ділянок. Важке економічне становище значної частини населення призводить до неконтрольованого збору рослин-первоцвітів, лікарських рослин, випасу худоби. Результатом являється скорочення ареалу окремих видів рослин, зменшення їх чисельності. Основними видами лікарських рослин являються квіти бузини, березові бруньки, плоди глоду та горобини, кора дуба, деревій, квіти липи, полин, хвощ польовий, чистотіл, плоди шипшини. Хоча ліміт на спеціальне використання лікарської сировини не доводився, населенням для власних потреб заготовляється значна кількість різних видів лікарських рослин. Це говорить про недостатню охорону лікарських рослин користувачами земельних угідь.

10.7. Генетично змінені організми Відповідно до Закону України від 31 травня 2007 року № 1103 «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1304 «Про затвердження Тимчасового порядку ввезення, державного випробування, реєстрації та використання трансгенних сортів рослин в Україні» Держуправлінням здійснюється дозвільна діяльність щодо ввезення на територію України генетично модифікованих організмів. Проте, протягом року до Держуправління звернень про завіз згаданих вище організмів не надходило.

10.8. Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу України Проблемі озеленення міст та інших населених пунктів не приділяється належна увага. Як і лісам області, зеленим насадженням міст та населених пунктів було нанесено великої шкоди в результаті ожеледі, яка сталася наприкінці 2000 року є, пошкоджено тисячі дерев, які в подальшому були зрізані. В даний час гостро постає питання заміни зрізаних, пошкоджених дерев. Протягом 2006 року зросли об’єми догляду за насадженням та реконструкції існуючих. По містах та селищах міського типу області нараховується 5467,8 га зелених насаджень. Їх площа з кожним роком зростає. Частка зелених насаджень охоплених доглядом складає 51,3 %. В комунальній власності знаходиться 16 територій і 8 територій в інших формах власності.

11. ТВАРИННИЙ СВІТ 11.1. Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України На території області мешкають 40 видів ссавців, 250 видів птахів, 30 видів риб,

з яких занесено до Європейського червоного списку тварин і рослин та Червоної книги України та регіонально рідкісних 27 видів ссавців, 57 видів птахів, 5 видів плазунів, 8 види риб та 62 види комах. Охорона, використання і відтворення тваринного світу, регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, збереження та поліпшення середовища перебування диких тварин, забезпечення умов постійного існування усього видового складу і популяційного різноманіття в стані природної волі, неволі чи напіввільних умовах забезпечується спеціально уповноваженими органами та користувачами мисливських угідь області. Основними проблемами щодо охорони та відтворення рідкісних та зникаючих видів тварин є погіршення умов існування та безпосереднє знищення видів. З метою визначення чисельності та поширення рідкісних та зникаючих видів Державним управлінням започатковано ведення Кадастру хребетних видів тварин занесених до Червоної книги України.

11.2. Хвороби диких тварин ( у тому числі риб), заходи профілактики та боротьби з ними Серед найбільш поширених та небезпечних захворювань диких тваринна даний час є сказ. Протягом року хвороба була відмічена в усіх районах області. Найбільше випадків захворювання було зареєстровано у: Гайсинському (17), Тульчинському (15), Барському, Піщанському (7), Мурованокуриловецькому, Жмеринському, Томашпільському (6) районах. З метою попередження епізоотій в області протягом січня – лютого та під час сезону полювання спеціалізованими бригадами проводились відстріли хижаків: лисиці, здичавілих котів та собак. Найбільш поширеним захворюванням серед риб є краснуха. Захворювання найчастіше зустрічається в водоймах з повільною течією (ставки , водосховища). У річках хвороба поширена менш. З метою запобігання захворювання використовується препарат „Біоліт - 80”, який додають у вигляді добавки до кормів.

11.3. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Мисливське господарство в області ведеться 44 підприємствами, за якими закріплені мисливські угіддя. Загальна площа мисливських угідь становить 1963,7 тис.га. У 2006 році було проведено польові роботи по мисливському впорядкуванні для всіх мисливських господарств області. Станом на 01.01.2007р. площі мисливських угідь розподілено за: обласною організацією УТМР закріплено 1722216,6 га, за Вінницьким обласним управлінням лісового господарства закріплено 282586,8 га, за Вінницькою гарнізонною радою ВМТ МО України – 18779,4 га, за Вінницькою лісовою науковою дослідною станцією - 3060,9 га, за Вінницьким обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством "Віноблагроліс" 86023,0 га, за ЗАТ „Вінницярибгосп” – 3495,82 га На ведення мисливського господарства в області за 2006р. загальні витрати склали 1 млн. 431 тис. 238 грн. (в тому числі за рахунок державного бюджету – 92,7 тис. грн.), що на 442,4 тис. грн. або на 30 % більше в порівнянні з 2003р. Із загальних витрат 555,1 тис. грн. (38,7 %) становлять витрати на охорону, відтворення та облік диких тварин, впорядкування мисливських угідь, в тому числі на облік мисливських тварин – 6,2 тис. грн., на впорядкування мисливських угідь – 28,8 тис. грн., на охорону диких тварин – 163,7 тис. грн., на відтворення мисливських

тварин, включаючи біотехнічні заходи – 356,4 тис. грн. Надходження від ведення мисливського господарства за рік склали – 527,9 тис. грн. Окупність ведення мисливського господарства по області склала за 2004 рік 36,8 %, тоді як в 2003р. 41,1%, за 2001р. цей показник дорівнював 51,1% , а у 2002р. – 95,7 %. Основними видами мисливських тварин, які мешкають на території області, є: козуля, кабан, олень плямистий, заєць-русак, білка, ондатра, лисиця, куниця, із пернатої дичини – качки, кулики, лиска, сіра гуска, сіра куріпка. Зростання антропогенного впливу призвело до скорочення чисельності мисливських тварин, особливо, поголів’я лосів, яке впродовж 2006р. скоротилося в порівняні з 2003р. на 29 голів або майже на 51%, і складає лише 30 голів (у порівняні з 1990р., коли популяція лосів складала 520 голів, зменшилося на 490 голів, або на 94 %). Загалом, у порівнянні з 2003р. на 24085 голови зменшилося поголів’я всіх видів пернатої дичини. Впродовж останніх років зберігається тенденція зменшення чисельності багатьох інших видів мисливських тварин. В 2006р. в порівнянні з 2005р. зменшилась чисельність: козулі на 2238, кабана 603, оленя плямистого 28, бобра 12, хутрових звірів на 47,2 тис. голів. Чисельність зубра європейського проти минулого року зменшилась на 41особину – у 2005р. поголів’я тварин становило 116 голів. За останні роки спостерігається тенденція до скорочення ареалу мешкання зубра, разом з тим щільність виду на окремих територіях переважає оптимальну, в зв’язку з чим необхідно проведення відлову та переселення частини субпопуляції в інші угіддя області та за її межі.

11.4. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів На природних водоймах області промисловим виловом водних живих ресурсів у 2006 році займалося 6 користувачів: на р. Південний Буг, в межах Тиврівського, Вінницького та Немирівського районів промисловим виловом займався ТОВ “Гірник”, на р. Дністер в межах Могилів-Подільського та Ямпільського районів СТОВ ”Україна-1” с. Серебрія, на р. Південний Буг, в межах Тиврівського, Вінницького та Немирівського районів РКП „Гніванькомунгосп”, на Клекотинському водосховищі ПП “Сазан”, на Скалопільському водосховищі СВГ “Серби”, на р. Південний Буг та р. Дністер приватний підприємець В. Васюта. Промисловий вилов водних живих ресурсів користувачами здійснювався відповідно до виділених квот. Квоти на вилов водних живих ресурсів, виділені користувачам, виконано відповідно: ВАТ “Гірник” - 100%, СТОВ “Україна-1” – 35,6%, РКП „Гніванькомунгосп” – 100%, СВГ “Серби” – 0,01%, приватний підприємець В. Васюта – 63,5%. З метою відтворення аборигенних видів риб в нерестовий період було виготовлено і встановлено в Дмитренківське водосховище 450 штучних гнізд- нерестилищ, у Ладижинське водосховище - 580. В 2006. користувачами водних живих ресурсів проведено зариблення: ТОВ ”Гірник” - промислових ділянок р. Південний Буг одноліткою коропа (3000 екземплярів); „Гніванькомунгосп”- промислових ділянок р. Південний Буг одноліткою товстолоба та коропа (4000), ПП “Сазан” - на Клекотинському водосховищі одноліткою коропа (12000), Дмитренківське водосховище зариблювалось дволіткою коропа (1 тис. екземплярів), одноліткою карася (60 тис. екземпля-

рів), Ладижинське водосховище зариблено дволіткою товсто лоба (67 тис.). Заплановані заходи по відтворенню рибних ресурсів в повному обсязі не виконуються всіма ліцензіатами. Природні водойми області зазнають великого антропогенного впливу, що значно погіршує їх екологічний стан. Зарегульованість стоку на Дмитренківському, Глибочанському та Сутиському водосховищах призводить до інтенсивного замулення водойм, внаслідок цього майже 65% площі водойм заросли водною рослинністю. Постійних користувачів на водоймах немає, меліоративні роботи та зариблення водосховищ не проводиться, внаслідок чого у водоймах зменшуються запаси цінних видів риб. Крім того штучне риборозведення в області проводиться на водоймах в системі СВАТ “Вінницярибгосп” (ставковий фонд 5919 га), на рибоводно-меліоративних станціях, обласній організації УТМР, в системі обласного управління сільського господарства та продовольства і на орендованих водоймах.

11.5. Неаборигенні види тварин (у тому числі риб), наявність, динаміка розповсюдження Найбільшого поширення серед не аборигенних видів риб набули: білий амур, білий і строкатий товстолоб. Штучне розведення та вселення цих видів в природні та штучні водойми області створюють значну конкуренцію по кормовій базі аборигенним видам.

12. * ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ 12.1. Заходи щодо створення екомережі в Україні (історія, сучасний стан) на державному рівні Територія України і, зокрема, Вінницької області зазнала потужного антропогенного і техногенного навантаження, що призвело до локалізації природних ландшафтів. Екологічно необґрунтована господарська діяльність загострила ситуацію у використанні земель; відбулося збіднення якісного складу ґрунтів; зменшився видовий склад біоценозів лісів, луків, степів, водно-болотних комплексів; відбулась втрата розмаїття живих форм, біотичного та ландшафтного розмаїття. Для комплексного вирішення питань збереження ландшафтного та біологічного різноманіття в області рішенням 9 сесії 4 скликання від 22 жовтня 2003 року № 429 прийнято “Регіональну програму екологічної мережі Вінницької області на 20042015 роки”. Відповідно до якої, до складу національної екологічної мережі Вінницької області включаються території та об’єкти природно-заповідного фонду, ліси, водні об’єкти, водоохоронні зони та прибережні захисні смуги водних об’єктів, інші землі водного фонду, водно-болотні угіддя, сіножаті, пасовища, полезахисні лісові смуги, землі оздоровчого та рекреаційного призначення, а також землі історико-культурного характеру, що мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, насамперед видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України. З метою визначення природних ядер регіональної екологічної мережі Держуправлінням екоресурсів спільно з Інститутом ботаніки ім. М.Г. Холодного (м. Київ) розроблено та складено базу даних щодо видів рослин, занесених до Червоної книги Вінницької області. Роботи з визначення природних ядер на місцевості будуть

продовжені в наступному році.

12.2. Визначення впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, природні ресурси Історично склалося, що завдяки антропогенному впливу, а саме розорюванням степових та лучних біоценозів, вирубуванням лісів, загачуванням русел річок, висушуванням болотних комплексів територія області значно фрагментована. При цьому переважають агроценози. На 2006р. площа земель, що є складовими екомережі і площа природно-заповідного фонду становить 424,17 тис. га, що складає 16,31% від загальної площі області. Серед антропогенних чинників, які впливають на структурні елементи екомережі, біологічного і ландшафтного різноманіття в цілому на сучасному етапі слід відмітити: розорювання прибережних захисних смуг малих річок, науково необґрунтована інтродукція окремих видів риб у водойми області (товстолоб, білий амур), залісення степових та лучних ділянок (в тому числі породами – інтродуцентами не типовими для даних територій), створення монокультур в лісових системах, не регульований випас домашніх тварин на схилових ділянках з степовою і лучною рослинністю. Перелічені чинники ведуть до порушення природної рівноваги та деградації екосистем. Серед антропогенних чинників, які позитивно впливають на збереження біорізноманіття області слід назвати створення штучних водойм (ставків та водосховищ). Після довгострокового процесу висушування водно-болотних комплексів, штучно створені водойми сприяють поширенню коловодних птахів. Так, за останні роки зросла в області чисельність лебедя-шипуна, великої і малої білих чапель, проте, це стосується водних об’єктів, верхня частина яких покрита заростями та водноболотною рослинністю. Водойми на яких переважають відкриті плеса, як правило, мають низький показник біорізноманіття.

12.3. Сучасний стан природних складових довкілля на виконання Регіональної програми екологічної мережі Вінницької області на 2004-2015 роки” у 2006 році розроблено перспективну схему регіональної екологічної мережі. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області спільно з науковцями Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України та Інституту зоології ім.. І. І. Шмальгаузена НАН України, у 2006 році проведено наукові експедиції з метою реалізації проектів: - перспективи створення Південно - Бузького екологічного коридору; - вивчення південно-східної частини області з метою виділення ключових територій регіональної екомережі. Спільно з державним підприємством «Поділлягеодезкартографія» проведено аналіз матеріалів фотозйомки та підготовлено картографічні матеріали з метою виділення ділянок вкритих природною лучно - степовою та степовою рослинністю під наступне заповідання. В результаті виділено 6 об’єктів під резервування на території Могилів-Подільського, Мурованокуриловецького та Чернівецького районів орієнтовною площею біля 1тис. га. Обстеження р. Південний Буг на ділянці селище Сутиски (Тиврівський район)с. Райгород (Немирівський район) дають підставу для виділення даної території як ключової у формуванні державної екомережі по Південно-Бузькому екологічному

коридору. Комплексні дослідження підтверджують доцільність створення на даній ділянці долини річки регіонального ландшафтного парку. Протягом 2006 року в області продовжувалися роботи щодо створення регіонального ландшафтного парку «Мурафа». Сесією Чернівецької районної ради прийнято рішення «Про створення регіонального ландшафтного парку “Мурафа” в межах району. Отримано погодження Ямпільської районної адміністрації на створення РЛП «Мурафа». Підготовлено відповідні погодження землекористувачів та зацікавлених організацій, рішення органів місцевого самоврядування та проект рішення сесії обласної ради щодо створення національного природного парку «Південне Поділля», 7 сесією 5 скликання Вінницької обласної ради від 29.12.06р. прийнято рішення щодо створення національного природного парку «Південне Поділля» (матеріали передано до Державної служби заповідної справи). Для втілення програми формування екологічної мережі на локальному рівні продовжено реалізацію пілотного проекту по місту Немирові і його околицях та розроблено проект екомережі м. Бар. В рамках розробки проекту формування локальної екомережі м. Бар виділено 3 ключових території загальною площею близько 150га. На всі об’єкти підготовлено наукові обґрунтування, по двох об’єктах прийнято рішення Барської міської ради. Як показують дослідження та зроблені за ними підрахунки, загальна площа складових екомережі виглядає так (Див. таблицю 8). Таблиця 8 Загальна площа складових екомережі Площа екомережі станом на 01.01.2007р., тис.га

404,1783

Відсоток площі екомережі від загальної площі області 15,2

Сіножаті та пасовища

Відкриті заболочені землі

118,901

14,39

у тому числі, тис.га: Відкриті землі без рослинного покриву або з Води незначним рослинним покривом 12,876 23,6

Рекреаційні території

0,154

12.4. 3аходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля Спеціалістами Держуправління охорони природи разом з представниками екологічної громадськості Вінниччини провели екологічну експедицію по території проектованого регіонального ландшафтного парку «Мурафа». Під час експедиції було обстежено річку Мурафа на проміжку течії від с. Скалопіль до с. Букатинка Чернівецького району. Учасники експедиції попередньо визначили місця прокладання екологічних стежок, уточнили місце розташування на місцевості геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Відслонення Грушанської Світи» біля с.Груша Могилів-Подільського району. Також на території ландшафтного заказника місцевого значення «Мурафа» біля с. Вила Ярузькі провели дослідження впливу заліснення на степові ділянки. Протягом року підготовлено та проведено 20 презентацій з питань формування екологічної мережі. Систематичне оприлюднення інформації з основних екологічних показників здійснюється в обласних газетах “Вінниччина”, «33-й канал», “Подолія”, «Місто», "20 хвилин", у випусках новин обласного радіо, телестудії "Місто над Бугом" та телеканалів ВДТ, “Вінниччина”, "5-ий канал", радіо “Хвиля”, у щотижневій телепрограмі „Екосвіт”. Обласним Держуправлінням підтримується постійний зв’язок з центрами екологічної інформації при сільських школах сіл Уладівки, Дашківець, Літинки

Літинського району та тамтешніх ЗОШ №1, 2, а також при школах сіл Лозове Чернівецького району, с. Дружелюбівка Калинівського району, с.Сосонка Вінницького району.

21 липня 2006 р. відбулась робоча зустріч начальника Державного управління екології і природних ресурсів у Вінницькій області Олени Яворської з Міністром екології та природних ресурсів Республіки Молдова Костянтином Міхайлеску. Предметом зустрічі було обговорення проблем щодо створення транскордонного природного парку „Дністер”. На зустрічі були присутні заступник голови Ямпільської РДА Юрій Миронишин, еколог, працівник Богемського Національного парку в Чехії Аурел Лозан, ініціатор створення ландшафтного заказника «Косеуць» Іван Чайковський, громадськість України та республіки Молдова. На дотримання вимог Конвенції CITES в області було складено списки видів флори і фауни, які знаходяться під охороною в ряді країн світу (таб.13.10.) Відповідно переліку видів внесено зміни до списків рідкісних та зникаючих видів області. Серед тварин занесених до Конвенції CITES на території області мешкає 138 видів та відповідно списків Бернської Конвенції CITES про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі та Вашингтонської Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення зростає 4 види рослин. Вінницька область має невеликий відсоток водно-болотних угідь (ВБУ),близько 2% від загальної площі області. Територій, які могли б мати міжнародне значення лише дві: (“Микулинецькі стави” Літинського району, долина р. Снивода Хмельницького району. Протягом 2006 року проводилось дослідження територій північносхідної та східної частин області з метою визначення водно-болотних угідь міжнародного значення та загальнодержавного значення.

12. ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ'ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка) Протягом останніх століть територія області зазнала значного антропогенного впливу. В результаті чого площі зайняті під природними біоценозами було заміщено антропогенними ценозами. Першочерговим завданням стало збереження видів флори і фауни, що стали рідкісними та зникаючими на теренах області; окремих ландшафтів і геологічних утворень, які було віднесено до природно-заповідного фонду. Через високий рівень антропогенного навантаження на природні комплекси та ряд соціально-економічних проблем в області відсутні вищі категорії природнозаповідного фонду: біосферні заповідники, національні природні парки, природні заповідники та регіональні ландшафтні парки. Основними категоріями є заказники, пам’ятки природи, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та заповідні урочища. Площа об’єктів та територій природо-заповідного фонду на 31.12.2006 р. становить 24010,3 га, що складає лише 0,89 % від загальної площі області. Проведені у 2006 році обстеження та дослідження територій дають підставу значно розширити площу природно-заповідного фонду області. В південно-східній частині Вінниччини за фінансової підтримки з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Інститутом ботаніки ім. М.

Г. Холодного НАН України проведено обстеження лісових та степових фітоценозів. В результаті проведених досліджень виявлено ряд ділянок, які представляють науковий інтерес і потребують заповідання. З метою запровадження моніторингу на територіях та об’єктах природнозаповідного фонду області, з залученням Інституту зоології ім.. І. І. Шмальгаузена НАН України було розроблено На території окремих об‘єктів природно-заповідного фонду ведеться господарська діяльність. З метою регулювання якої, Державним управлінням екології та природних ресурсів в минулому році видано 10 дозволів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, згідно лімітів, а також погоджено розрахункові лісосіки на 2007 та наступні роки для 14 лісогосподарських підприємств об'єднання “Вінницяліс” та Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Віноблагроліс». З метою проведення вибіркових санітарних рубок на території окремих об‘єктів природно-заповідного фонду Державним управлінням екології та природних ресурсів проводилось обстеження стану зелених насаджень, зокрема, в межах парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення: “Центральний парк культури та відпочинку ім. Горького” (м. Вінниця), парк “ім. 50річчя Жовтня” (м. Хмільник), “Немирівський парк” (м. Немирів); парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення: “П’ятничанський парк” (м. Вінниця), “Сокілецький парк” (Немирівський район), “Музей-садиба М.І. Пирогова” (м. Вінниця); пам’яток природи місцевого значення: “Алея вікових лип”, “Алея горіха Зібольда” (м. Вінниця).

12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Рекреаційні зони області протягом останніх років не зазнали змін. Площа земель рекреаційного призначення становить 0,3 тис. га, земель оздоровчого призначення – 0,6 тис. га. З покращенням матеріального становища населення зростає кількість відпочиваючих. Для відпочинку населення використовуються ліси, долини річок, кемпінги, будинки відпочинку, санаторії. В області діє 16 санаторіїв. Поліпшено умови у санаторно-курортних закладах (“Поділля” облсільгоспоздоровниці, “Авангард” та “Хмільник” “Укрпрофоздоровниці”, медичний центр реабілітації залізничників).

12.3. Історико-культурна спадщина: У Вінницькій області до державного реєстру нерухомих пам’яток архітектури та містобудування внесено 580 об’єктів, з них 111 національного та 469 місцевого значення, на державний облік управління культури взято 3 садиби-музеї і 1 історико-культурний заповідник. Із загальної кількості пам’яток, що внесені до Державного реєстру, 30% використовуються релігійними громадами, 63% - в адміністративно-господарських цілях, 5% - у приватній власності, 14 пам’яток (2%) не мають користувачів. З метою збереження ландшафтів на територіях історико-культурних об’єктів постійно здійснюється контроль за проведенням ремонтно-реставраційних робіт та робота із залучення коштів з місцевих бюджетів і коштів користувачів. На даний час продовжується робота із визначення земель історико-культурного призначення, яка потребує відповідних витрат на розробку проектної документації

та винесення земель в натуру. Земельні та будівельні роботи на території археологічних пам’яток у 2006 році не проводилися.

12.3.1. Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об'єктів культурної спадщини В області нараховується 22 пам’ятки археології, що піддаються негативному природному впливу (підтоплення, зсуви) та 41 пам’ятка археології, що зазнавала чи продовжує зазнавати техногенного впливу (будівництво доріг, газопроводів, дамб, розробка кар’єрів тощо). Пам’яток архітектури та містобудування що зазнають негативного природного та техногенного впливу не виявлено.

12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі Туризм як позитивний фактор впливу на довкілля, що буде сприяти збереженню та відновленню природного середовища та історико-культурної спадщини, можливий при вирішенні проблеми комплексного розвитку території. На даний період в області нараховується 580 пам’яток архітектури та містобудування, з них 9 об’єктів згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації від 03.11.97 року за № 369 віднесено до об’єктів пізнавального туризму. Розроблено план розвитку та проводиться реставрація державного історико-культурного заповідника “Буша”, вживаються заходи з реставрації окремих пам’яток історії та культури. З метою розвитку туризму в області 26 липня 2002 року 3 сесія обласної Ради 4 скликання прийняла рішення № 51 “Про програму розвитку туризму в області на 2002-2010 роки". Аналогічні програми, плани заходів затвердженні ще у 15 районах та містах області. Підрозділами облдержадміністрації розроблений та затверджений обласною радою проект “Державної програми розвитку м. Хмільника як загальнодержавного бальнеологічного курорту радонової терапії та рекреації і туризму на 2005-2010 роки”, який на даний час розглядається Верховною Радою України. Визначено місцевості та об’єкти, які відповідають ознакам регіональних центрів пріоритетного розвитку туристичної та курортно-рекреаційної сфер. Зокрема, передбачено облаштування, використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду паркових асамблей міст Немирів, Хмільник, с. Чернятин (Жмеринського району); в розроблених наукових обґрунтуваннях та проектах створення регіональних ландшафтних парків „Бузькі пороги” в середній течії р. Південий Буг від с. Сутиски Тиврівського району до с. Райгород Немирівського району, „Мурафа” по р. Мурафа від смт. Чернівці до с. Ульяновка Ямпільського району, білатерального природного парку „Дністер” по каньйону р.Дністер у Могилів-Подільському, мурованокуриловецькому та Ямпільському районах; національного природного парку “Південне Поділля” Тростянецького та Чечельницького районів. Серед важливих факторів, що, в залежності від ситуації, можуть негативно або позитивно впливати на стан довкілля області, є стан розвитку сільського зеленого туризму. З набуттям чинності Закону України “Про сільський зелений туризм” на Вінниччині з’являється дедалі більше громадських організацій та суб’єктів підприємницької діяльності, зацікавлених у веденні бізнесу та налагодженні

партнерських стосунків в цьому напрямку. Своє бачення розвитку сільського зеленого туризму на Вінниччині має голова Барського районного осередку спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму – центру відпочинку “Подолянка” Оксана Бас. Запорукою успіху організації в останні роки та популярністю її лідера серед представників місцевих агросадиб є вироблення такої стратегії діяльності, яка б дозволяла використовувати не лише економічні, рекреаційні, історико-культурні, але й екологічні цінності у процесі підготовки нових туристичних проектів. На глибоке переконання натхненників “Подолянки” в основі розвитку сільського зеленого туризму має полягати благоустрій сільських садиб, вулиць, сіл загалом; популяризація українського екологічного етносу, фольклору; національних та релігійних традицій, що межують з екологічними; виховання екологічної культури та формування європейської культури поведінки у місцях відпочинку. Впродовж року активістами центру організовано та проведено ряд відпочинкових програм “Українська гостинність”, “Писанка”, “Домашній хліб”, “Домашні музеї”, “Домашній театр”, “Славетна Буша”, влаштовано сільський фестиваль у Гармаках “Забави Купави”, за підтримки обласного центру зайнятості створено відеофільм “Зелений туризм”, на базі агросадиби “НІКА” (навчально-інформаційної консультативної агросадиби) скликано 5-денний семінар-тренінг для тих, хто вирішив розпочати власну справу з надання послуг організованого відпочинку. За результатами проведеної інвентаризації об'єктів туристичної інфраструктури створено електрону базу даних об’єктів туристично-рекреаційного комплексу, яка надіслана Держтурадміністрації України листом від 19.03.2004р. № 01-1-43-1527. Робота з інвентаризації курортно-рекреаційної та санаторно-курортної сфери продовжується. Передбачаються наступні напрямки роботи з розвитку туризму на найближчу перспективу: Популяризація туристичних можливостей, видання та розповсюдження відповідної рекламної продукції, забезпечення участі області у загальноукраїнських та міжнародних виставках та ярмарках. Активізація роботи з залучення інвестицій у розвиток туристичної інфраструктури. З цією метою необхідно: в кожному районі розробити комплексні плани розбудови центрів пріоритетного розвитку туристичної та рекреаційної сфер; визначити земельні ділянки для створення туристичної інфраструктури з врахуванням особливостей відповідної території, наявністю об’єктів, пам’яток історії, культури, рекреаційного потенціалу; завершити інвентаризацію об’єктів туристично-рекреаційного та санаторнокурортного комплексу; підготувати перелік інвестиційних пропозицій. Розвиток туристичної інфраструктури сприятиме використанню територій та об'єктів природно - заповідного фонду у природоохоронних, науково-дослідних, оздоровчих, рекреаційних, освітньо-виховних цілях. Позитивним наслідком буде розробка нових туристичних маршрутів та тематичних екскурсій, закладання екологічних навчальних стежок, проведення природоохоронних акцій, розвиток сільського зеленого туризму, організація тематичних екологічних таборів для дітей та молоді.

13. ДЕЯКІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ 13.1. Збереження Хортиці За межами Вінницької області.

13.2. Збереження біоценозу о. Зміїний За межами Вінницької області.

13.3. Браконьєрство рибного промислу При здійснені державного контролю за охороною водних живих ресурсів за 2006р. держінспекторами управління проведено 184 перевірки, виявлено 94 порушення природоохоронного законодавства, складено 94 протоколи, з яких 36 направлено на розгляд судових органів. Загальна сума накладених держінспекторами управління штрафів становить 1819 грн., з яких стягнуто 1632 грн. Пред’явлено для відшкодування завданих збитків 2 позови на суму 117 грн. Для посилення державного контролю в галузі збереження водних живих ресурсів на водоймах області у весняно-літній нерестовий період 2006 року Держуправлінням був виданий наказ ”Про заходи по забезпеченню контролю, під час веснянолітньої заборони на лов водних живих ресурсів у 2006 р.", яким було передбачено створення оперативних рейдових бригад з числа держінспекторів з охорони навколишнього природного середовища, працівників УМВС України у Вінницькій області, інспекторів Вінницького територіально підрозділу охорони водних живих ресурсів, громадськості та засобів масової інформації. Для проведення операції "Нерест 2006" Держуправлінням було розроблено план спільних заходів, погоджений з зацікавленими організаціями та затверджений облдержадміністрацією. Аналогічні комплексні плани розроблені в усіх районах області. На виконання заходів по боротьбі з браконьєрством в нерестовий період 2006р. в області було створено 42 рейдові бригади, якими проведено 140 перевірок. Під час нересту держінспекторами виявлено 62 порушення природоохоронного законодавства України, складено 62 протоколи. З них 24 матеріалів направлено до судових органів. Вилучено 90 сіток (загальна довжина 3130 метрів), екранів 40 штук, фаток 28 штук. Оперативна робота рейдових бригад в основному була зосереджена на річках, водосховищах та ставках області, що не надані в оренду. Під час проведення операції „Нерест -2006” 2 матеріали з ознаками кримінального злочину передано на розгляд до Жмеринської міської районної прокуратури. Так, на р. Рів біля с. Сьомаки, Жмеринського району, гр. Гнидою В.І. при незаконному вилові водних живих ресурсів забороненим знаряддям лову було завдано збитку державі на суму 2779,50 грн. Справу направлено до Жмеринської міжрайонної прокуратури, якою порушено кримінальну справу за ч.1 ст. 249 КК України. Також, на р. Рів біля с. Демидівка, Жмеринського району, гр. Соколенком О.В. та Матвійчуком І.В., незаконним зайняттям рибним промислом завдано збитків на суму 62, 90 грн. За даним фактом порушено кримінальну справу за ч.1 ст.249 КК України.

13.4. Стан водогінно-каналізаційного господарства. Якість питної води Загальна потужність каналізаційних очисних споруд - 222,4 тис. м3/добу. Забезпеченість централізованими системами водовідведення населених пунктів області складає: міст - 88,2%, селищ - 56,6%, сіл - 0,4%. В середньому за рік відводиться до 80 млн. м3 стічних вод. Централізовані каналізаційні системи експлуатуються у 23 населених пунктах та селищах міського типу.

При введенні в експлуатацію нових водопроводів в першочерговому порядку враховують потужності каналізаційних мереж та очисних споруд для забезпечення біологічної чи інших видів очистки стоків. Існуючі каналізаційні споруди в більшості побудовані по проектам 60-70х років, які на сьогодні потребують ремонту та реконструкції. Із загальної протяжності каналізаційних мереж 8,7% знаходяться в аварійному стані, з них 14,1% припадають на колектори великого діаметру, які забезпечують каналізування цілих масивів. У разі необхідності для ліквідації локальних витоків з систем каналізації залучаються аварійно-ремонтні ланки обласного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Вінницяводоканал" в кількості - 95 чол. та 40 од. автотракторної техніки, а також сили і засоби обласного та районних підрозділів МНС з використанням спеціалізованої техніки. Здійснюються планові зупинки каналізаційних насосних станцій, з метою проведення ремонтних робіт, як на самих станціях, так і на мережах каналізації. Спеціалізовані ремонтні бригади з ліквідації аварійних ситуацій укомплектовані необхідною кількістю спеціалістів та необхідною технікою. Населення області забезпечено централізованим водопостачанням на 72%, в тому числі по обласному центру на 76,2%. Населення області, за виключенням Калинівки, Липовця, Хмільника, Ямполя і Вінниці (крім частини споживачів висотної забудови 9-16 пов.), забезпечується водою за графіком. Забезпеченість населення області централізованим водовідведенням складає 58,2% в тому числі по обласному центру 68,6%. Всі міста області забезпечують очищення стічних вод на спорудах біологічного очищення. Централізоване водопостачання населення області здійснюється з 698 господарсько-питних водопроводів, з яких 43 комунальних, 282 відомчих та 373 сільських, в якості джерел децентралізованого водопостачання використовуються 23462 громадських колодязя: Загальна потужність водопровідних споруд 265 тис. м3/добу. Найбільш слабкою ланкою систем водозабезпечення є водопровідні мережі, з яких 32,4% відпрацювали встановлені терміни експлуатації і потребують заміни. Окреме питання використання води з децентралізованих джерел, тобто питних колодязів. В кожному райсількомунгоспі області створені підрозділи з очищення та дезінфікування колодязів, доведення в них якості води до необхідних стандартів. В області всі 18 міст та 18 селищ міського типу мають централізовані системи водопостачання, яке здійснюється як із відкритих так і підземних джерел. Централізовані каналізаційні системи експлуатуються у 23 містах та селищах міського типу. Водопостачання та водовідведення області здійснює Вінницьке обласне виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства „Вінницяводоканал", якому підпорядковані 10 районних водоканалів; 3 самостійні районні водоканали та 18 районних комбінатів комунальних підприємств. Актуальною проблемою в області є значна зношеність централізованих систем водопостачання і водовідведення, в аварійному стані знаходиться 21 відсоток водопровідних мереж. Із загальної протяжності водопровідних мереж 1650 км, потребують ремонту та реконструкції 350 км ( 21 відсоток), при середньому по країні 33%. Основними факторами, які негативно впливають на санітарно-технічний стан водопровідних споруд і мереж та якість питної води, є недостатня матеріальнотехнічна база підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, обмежене фінансування, незавершеність процесів передачі на баланс органів місцевого самоврядування сільських водопроводів, невиконання, із-за відсутності коштів, регіональних програм розвитку водопровідно-каналізаційного господарства тощо.

Випадків аварійного забруднення води в системах питного водопостачання протягом 2006 р. не реєструвалось. Впродовж останніх трьох років спалахів та групових випадків захворювань гострими кишковими інфекціями і вірусним гепатитом А на території області, пов'язаних з питною водою, не виникало.

14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 14.1. Організація та здійснення державного контролю За 2006 рік Держуправлінням виявлено збитків завданих навколишньому природному середовищу на загальну суму 2,845 млн.грн., в т.ч.: - в результаті порушень природоохоронного законодавства що містять ознаки кримінального злочину (переважно у зв’язку з заподіянням збитків в значних та особливо великих розмірах) – 26 справ на суму 2,525 млн.грн.; - в результаті порушень природоохоронного законодавства без ознак кримінального злочину – 263 позови на суму 319,6 тис.грн. Усі матеріали справ з ознаки кримінального злочину, в т.ч. завдання збитків в особливо великих розмірах - 26 справ - передано в прокуратуру. За даними обласної прокуратури за 2006-й рік до кримінальної відповідальності притягнуто 26 посадових осіб та громадян. Відшкодування завданих навколишньому природному середовищу збитків чи покарання винних осіб у всіх цих випадках здійснюється відповідно до вироків суду. З загальної суми виявлених збитків за порушення природоохоронного законодавства, що не містять ознак кримінального злочину - 319,6 тис.грн. – Держуправлінням, станом на 01.01.2007 року, стягнуто 178,7 тис.грн., або 56%. У 2006-му році Держуправлінням виявлено 2049 адміністративних правопорушень на суму 134,6 тис.грн. Притягнуто до адміністративної відповідальності, 1994 посадових осіб та громадян (97% від виявлених порушень). Стягнуто штрафів на суму 115,3 тис.грн (86% від накладених) Таблица 1 Ефективність інспекційної діяльності за 2006 р. Кримінальна відповідальність: виявлено порушень з ознаками кримінального злочину та передано справ у правоохоронні органи притягнуто до кримінальної відповідальності кримінальна відповідальність за вчинені злочини

шт. / %

тис.грн

26 26 100%

2525 *2 *3

Адміністративна відповідальність: виявлено адміністративних правопорушень притягнуто до адміністративної відповідальності Адміністративна відповідальність за вчинені правопорушення

2049 1994 97%

134,6 115,3 (86%)

Відповідальність за завдані збитки (без ознак кримінального злочину): пред’явлено позовів стягнуто по позовах відшкодування завданих збитків

263 209 80%

319,6 178,7 (56%)

2 3

- покарання та відшкодування збитків здійснюється відповідно до рішень судів - покарання та відшкодування збитків здійснюється відповідно до рішень судів

Діаграма 2 Заходи адміністративного впливу 140 120

Накладено (тис.грн.)

100 80 60

Стягнено (тис.грн.)

40 20 0

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Діаграма 3 Відшкодування збитків (по позовах), завданих порушенням природоохоронного законодавства 450 400

Пред'явлено (тис.грн.)

350 300 250 200 150

Відшкодовано (тис.грн.)

100 50 0

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Діаграма 4 Притягнення до кримінальної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства

Передано на суму (тис.грн.)

3000 2500 2000

Притягнуто за збитки на суму (тис.грн.)

1500 1000 500 0

2003

2004

2005

2006

Діаграма 5 Ефективність інспекційної діяльності за 2003 -2006 роки Штрафи (тис.грн.)

3000 2500 2000

Збитки по позовах (тис.грн.)

1500 1000

Збитки по кримінальних справах (тис.грн)

500 0

2003 2003

2004 2004

2005 2005

2006 2006

4

Таблиця 9 Результати інспекційної діяльності за 2000 - 2006 роки ШТРАФИ Накладено, тис.грн Стягнуто, тис.грн % стягнення ЗБИТКИ Накладено, тис.грн Стягнуто, тис.грн % стягнення КРИМІНАЛ Порушено, справ На суму, тис.грн Притягнуто, осіб На суму, тис.грн. % притягнення

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

63 32 51

68 46 68

65 49 75

94 74 79

95 85 89

108 97 90

135 115 85

205 13 6

84 63 75

435 46 11

158 76 48

148 131 89

209 138 66

320 179 56

27

20

16

21

17

14

78

85

88

18 379 14 199 78

20 603 19 590 95

17 425 16 398 94

26 2525 26 2525 100

Протягом 2006 року держінспекторами постів екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України та в зоні діяльності митниць призначення і відправлення у Вінницькій області перевірено 48564 транспортних засобів та 3008641,0 т підконтрольних вантажів. Складено 39 протоколів. Згідно плану спільних перевірок підприємств та організацій на 2006 рік Державною інспекцією енергозбереження та Держуправлінням було перевірено роботу котлоагрегатів на 8 підприємствах області. Складено акти перевірок, видано приписи на усунення виявлених порушень. До адміністративної відповідальності притягнуто 4-х посадових осіб. Одночасно було прийнято в експлуатацію котлоагрегати (після проведення режимно-налагоджувальних робіт) на 68 підприємствах області. На виконання вимог Державної екологічної інспекції щодо проведення перевірок молокопереробних підприємств (від 06.02.2006р. № 6/4-8-79), Держуправлінням було проведено 23 перевірки. По результатам перевірок було притягнуто до адміністративної відповідальності 5 посадових осіб на суму 442 грн. та виставлено позов ВАТ «Ямпільський маслосирзавод», нараховано збитків на суму 87854,39 грн. На виконання наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 05.11.2004 року №434 „Про затвердження Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок” та відповідного наказу Держуправління екології та природних ресурсів у Вінницькій області від 15.12.2004 року № 101 „ОП”, у 2006 р. Держуправлінням, за участі державних інспекторів області, оформлено 671 висновок, 6 4

До діаграми 5: перша колонка - накладено, друга – стягнуто (притягнуто до відповідальності)

розглянутих матеріалів не отримали позитивного результату та були повернуті без погодження.

15. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля В 2006 році збір за забруднення навколишнього природного середовища продовжувався здійснюватися згідно порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 р. № 303 зі змінами та доповненнями. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2003 року № 402 нормативи збору за забруднення збільшені у 1,5 рази. Особливістю цього положення є те, що сума збору за забруднення стала обраховуватись на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів та розміщення відходів. За звітний період до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища надійшло - 5414,0 тис.грн. У звітному періоді було проведено аналіз поданих запитів на фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2007 рік. Загальна кількість запитів - 64 шт. З них 13 запитів було відхилено. Проведено 2 засідання комісії обласної ради. Розроблений проект кошторису витрат обласного фонду на 2007 рік. Освоєно 2399,255 тис.грн. Проведено 19 тендерів (запит цінових пропозицій) для визначення виконавців заходів. З Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища було виділено кошти на проведення природоохоронних заходів: - проведення реконструкції очисних споруд каналізації в смт.Стрижавка, Погребище, Тиврів та на будівництво ОСК в м.Немирові, смт. Чечельник та с.Сокілець; - впровадження технології трьохступеневого спалювання палива на бл.№6 Ладижинської ТЕС ВАТ "Західенерго"; - на придбання сміттєсортувальної лінії для м.Вінниці. Внесені зміни до "Регіональної програми охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на 2003-2011 рр." (1 кв.) та зміни до „Положення про обласний фонд охорони навколишнього природного середовища".

15.2. Удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля і природокористування У Вінницькій області станом на 31.12.2006 р. діяло 3 місцевих природоохоронних програми, зокрема: Регіональна програма охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на 2003 – 2011 роки, затверджена рішенням 6 сесії 4 скликання від 18 квітня 2003 року №245; Регіональна програма екологічної мережі Вінницької області на 2004 - 2015 роки, затверджена рішенням 9 сесії 4 скликання від 22 жовтня 2003 року №429; Програма поводження з токсичними відходами у Вінницькій області, затверджена рішенням 9 сесії 4 скликання від 22 жовтня 2003 року №428.

15.3. Державна екологічна експертиза проектної документації У 2006 році Держуправлінням проведено 174 експертизи проектної документації, з них 130 оцінено позитивно, 44 повернуто на доопрацювання. У рамках

комплексної державної експертизи розглянуто 89 матеріалів, 85 матеріалів опрацьовано у відокремленому порядку. Серед найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку, слід згадати такі, як реконструкція заводу по виготовленню полегшених конструкцій у виробничу базу ТОВ «Аркон ЛТД» по вул. Гонти, 96 в м. Вінниця; будівництво цеху по виготовленню чіпсів по вул. Привокзальній, 1 в с. Лука Мелешківська, Вінницького району; АЗС на автошляху Львів – Кіровоград – Знам’янка, км365+300 (праворуч) на території Стрижавської сільради. Серед найзначніших об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно, слід назвати наступні: очисні споруди каналізації ФСТ «Динамо» (спортивні споруди по вул. Бузький Узвіз,45 в м. Вінниця); будівництво очисних споруд по очистці поверхневого стоку по проспекту Юності в м. Вінниця (ставок «Поділля» на р. Вишня, притоці р. Південний Буг); реконструкція полігону твердих побутових відходів в селі Мала Стадниця, Вінницького району, Вінницької області.

16. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ Обласний моніторинг довкілля згідно Положення про державну систему моніторингу довкілля в межах своїх повноважень здійснюють Державне управління екології та природних ресурсів у Вінницькій області, ВОКП ВКГ “Водоканал”, обласне управління житлово-комунального господарства, “Облводгосп”, обласна санепідемстанція, обласний центр по гідрометеорології, виробниче об’єднання “Вінницяліс”. Подільська геологічна партія, Побузька геологорозвідувальна партія, Південно-Бузьке басейнове водогосподарське об’єднання, управління сільського господарства та продовольства, обласне управління земельних ресурсах та їхні органи на місцях. Моніторинг стану поверхневих вод проводиться по таких напрямках: Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області здійснює спостереження за джерелами промислових викидів у атмосферу за дотриманням гранично допустимих викидів, джерелами скидів стічних вод і дотримання тимчасово узгоджених скидів і гранично допустимих скидів, станом поверхневих вод суші, станом ґрунтів сільськогосподарських угідь з визначенням залишкової кількості в них пестицидів і важких металів. Облсанепідемстанція здійснює вибіркові спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря у місцях проживання населення, станом поверхневих вод суші в місцях використання їх населенням, хімічним та біологічним забрудненням ґрунтів на території населених пунктів і за господарсько-побутовими відходами, інтенсивністю фізичних факторів. Обласний центр по гідрометеорології здійснює спостереження за станом атмосферного повітря, атмосферними опадами, метеорологічними умовами, станом поверхневих вод суші, станом ґрунтів, станом сільськогосподарських посівів, запасами вологи у ґрунті та агрометеорологічними умовами формування врожаю. Виробниче об’єднання “Вінницяліс” здійснює спостереження за станом лісів ґрунтів у лісах, станом мисливської фауни у лісах. Подільська геологічна партія – за станом підземних вод, екзогенними процесами. Побузька геологорозвідувальна партія спостереження за станом підземних вод.

Південно-Бузьке басейнове водогосподарське об’єднання здійснює спостереження за концентрацією радіоактивних речовин у річках, водосховищах, каналах, зрошувальних системах і водоймах у зонах електростанцій, концентрацією забруднюючих речовин у поверхневих водах у місцях їх інтенсивного використання для господарських потреб, використання води підприємствами, установами, організаціями, меліоративним станом зрошувальних та осушувальних земель, підтоплення сільських населених пунктів, переформування берегів і гідрологічний стан. Управління сільського господарства та продовольства здійснює спостереження за станом ґрунтів сільськогосподарського використання, рівнем забруднення, в т.ч. радіоактивного, продуктів тваринництва і рослинництва. Обласне управління по земельних ресурсах – спостереження за структурою землекористування, станом та якістю ґрунтів, станом берегових ліній річок. Таблиця 10 Мережа точок спостережень Назва організації Державне управління екології та природних ресурсів

Вінницький обласний ЦГМ

Південно-Бузьке басейнове водогосподарське обєднання

Атмосферне повітря

0

2 стаціонарних пости “Пост-2”

0

Обласна санітарноепідеміологічна служба

0

Подільська гідрогеологічна партія

0

ВО “Вінницяводоканал”

0

Контрольоване середовище та кількість точок спостережень Викиди шкідливих Поверхневі Підземні Ґрунти речовин в водойми води атмосферу 33 створи: 30 точок: 9ств. - р.П.Буг; 8-парки; 15 джерел 3ств. - р.Дністер 10-дороги; 0 викидів 21ств. - притоки 7- підприємства; 4П.Бугу, Дністра, військові об`єкти; Дніпра 1-звалища 5 створів: (№1-3 –р.П.Буг; 0 0 0 №6-р.Рів №7 –р.Соб 11 створів №1-9 р.П.Буг 0 0 0 №10-р.Рів №11-р.Соб 21 створ: 0 18 ств. - р.П.Буг 0 0 3 ств. - р.Дністер 6 створів 0 0 (питний 0 водозабір) 0 3 створи р.П.Буг 0 0

Екзогенні процеси

0

0

0

0 4 точки 0

В області в результаті реалізації природоохоронних заходів, що фінансувались з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, була розроблена пристосована до місцевих природних особливостей геоінформаційна аналітична система моніторингу довкілля, що дозволяє поресурсно відстежувати якісні та кількісні зміни стану навколишнього середовища. Результатом її створення є електронний банк даних про стан довкілля; електронна карта Вінницької області; програма-оболонка, що дозволяє поєднати банк екологічної інформації та векторну карту. Геоінформаційний банк екологічної інформації містить бази даних про стан поверхневих вод, атмосфери, ґрунту, скидів, викидів, відходів та об'єктів природнозаповідного фонду; програмі засоби для оперативного оновлення окремих даних через Інтернет в межах мережної версії системи; спеціальні програмні інтерфейси для введення інформації різного характеру (законодавчих актів, відомчих розпоряджень, матеріалів довідкового та навчального характерів); підсистему для проведення багатопараметрового пошуку екологічної інформації. Атлас Вінницької області геоінформаційної аналітичної системи масштабу 1:100 000 представлений таким набором електронних карт: карта адміністративного

устрою; карта водних ресурсів; карта дорожньої мережі; карта постів гідрологічного контролю; карта створів спостереження за якістю поверхневих вод; карта об'єктів природно-заповідного фонду області; карта хімскладів та складів агрохімікатів; карта сміттєзвалищ та місць видалення відходів; карта рослинності; карта водозаборів та скидів стічних вод; карта джерел викидів в атмосферу; карта місць відбору проб ґрунтів. В межах геоінформаційної аналітичної системи розроблено програмне забезпечення, що дозволяє провести аналіз моніторингових даних та результат представити у чисельній формі, вигляді діаграм або відповідної тематичної карти з можливістю її подальшого друку. Геоінформаційну аналітичну систему встановлено у суб'єктів моніторингу довкілля: Держуправлінні охорони природи, обласній санітарно-епідеміологічній станції, Південно-Бузькому басейновому управлінні водних ресурсів, обласному центрі з гідрометеорології, управлінні з надзвичайних ситуацій МНС України; органах місцевого самоврядування обласного та районного рівнів, суб'єкти моніторингу отримали необхідну комп'ютерну техніку та відповідне програмне забезпечення. В процесі розробки та поетапного впровадження компонентів системи (вода, повітря, місця видалення відходів, ґрунти, об'єкти природозаповідного фонду) суб'єкти моніторингу пройшли відповідне навчання та отримали можливість апробувати усі складові. Фактично система моніторингу вже працює, однак регламент її роботи не затверджений на місцевому рівні, оскільки існуюче Положення, прийняте в 1994р., не могло на той час врахувати використання геоінформаційних технологій. Крім того виникла необхідність включення як суб'єктів системи моніторингу інших установ та організацій. З метою забезпечення можливості паралельного доступу багатьох користувачів до даних моніторингу довкілля розроблено сітьову версію системи з механізмом оперативного оновлення інформації через Internet-сайт Держуправління охорони природи. Розроблено Web-інтерфейс, який надає можливість доступу широкої громадськості та ЗМІ через Internet до усередненої за інформації про стан довкілля Вінницької області. Інформації до бази даних надходить із функціонуючої у Вінницькій області комп'ютеризованої системи державного моніторингу довкілля. Також на основі векторної карти УкрНДІ геодезії та картографії масштабу 1:200 000 розроблено спрощену модель геоінформаційної системи для безкоштовного поширення в освітніх установах області.

17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності В 2006 році збір за забруднення навколишнього природного середовища продовжувався здійснюватися згідно порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1.03.99 р. № 303 зі змінами та доповненнями. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2003 року № 402. Особливістю цього положення те, що сума збору за забруднення стала обраховуватись на підставі затверджених лімітів на розміщення відходів, лімітів скидів в водні об‘єкти та виходячи з фактичних обсягів викидів. Фактичні надходження зборів до фондів охорони навколишнього природного середовища усіх рівнів склали 31972,2 тис. грн., в тому числі до місцевих фондів

11190,2 тис.грн. На рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в складі обласного бюджету надійшло 7992,986 тисяч гривень. Згідно рішення 26 сесії обласної ради 4 скликання від 17 січня 2006 року №1023 «Про обласний бюджет на 2006 рік» видаткова частина обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2006 рік, була затверджене в сумі 5414,3 тис. грн.. Згідно рішення 2 сесії обласної ради 5 скликання від 10 липня 2006 року № 19 «Про внесення змін до рішення 26 сесії обласної ради 4 скликання від 17 .01.06 №1023 «Про обласний бюджет на 2006 рік (зі змінами)» видаткова частина фонду ОНПС була визначена як субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку регіонів (програми охорони навколишнього природного середовища) Фактичне надходження у 2006 році для здійснення природоохоронних заходів склало 4060,259 тис.грн., фактично використано 3323,856 тис.грн з них на: охорону та раціональне використання природних ресурсів 126,029 тис. грн. (що склало 2 % від запланованих коштів), на охорону вод 1069,81тис. грн. ( 20%), на утилізацію відходів 1370,010 тис.грн. (25,3 %), на збереження природно-заповідного фонду 555,692 тис. грн. ( 10,26%), на науку, інформацію і освіту, підготовку кадрів, екологічну експертизу, організацію праці 202,315 тис. грн. (3,74 %).

17.2. Стан фінансування екологічної галузі З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища були здійсненні видатки на наступні природоохоронні заходи: - «Реконструкція очисних споруд каналізації в м. Погребище» в сумі 578,92 тис.грн - Реконструкція очисних споруд каналізації в смт.Тиврів в сумі 8,67 тис.грн.

- Впровадження технології трьохступеневого спалювання палива на бл.№6 Ладижинської ТЕС з використанням в додаткових пальниках вугільного пилу з метою зменшення викидів оксидів азоту а атмосферу в сумі 255,0 тис.грн.

- Впровадження системи роздільного збирання твердих побутових відходів в м. Вінниця в сумі 1000,0 тис.грн. Таблиця 11 Стан фінансування екологічної галузі у 2006 році Назва заходу Проектування прибережно-захисних смуг малих річок Винесення в натуру прибережно-захисних смуг малих річок Проведення заходів щодо забезпечення екологічно безпечного зберігання непридатних ХЗЗР на території Джуринського отрутомогильника Будівництво полігону для розміщення твердих побутових відходів Будівництво полігону для розміщення твердих побутових відходів Реконструкція очисних споруд каналізації в м. Погребище Завершення будівництва очисних споруд каналізації з технічним переобладнанням Проектування будівництва ОС Будівництво очисних споруд каналізації в смт.Чечельник Будівництво очисних споруд каналізації ДП "Дитячий санаторій "Сокілець" Реконструкція очисних споруд каналізації в смт. Тиврів будівництво ОСК Реконструкція очисних споруд каналізації Стрижавської виправної колонії № 81 Розробка геоінформаційного банку екологічної інформації з можливістю наповнення даними різного характеру для державних та освітніх установ Вінницької області Висвітлення державної та регіональної екологічної політики в обласних ЗМІ (преса, радіо, телебачення, електронні джерела) Створення та оснащення при Орхуському інформаційному центрі робочої групи з інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку веб-сайтів неурядових громадських екологічних організацій Вінниччини Висвітлення у ЗМІ роботи з екологічного виховання молоді Проведення обласної екологічної конференції

Фактичні видатки для впровадження заходів 91,89 34,13895 19,86278 600,147 750 0,091 137,496 34,8 284,524 235,315 256,5458 0 121,03808 97,6 23,4 24,6 10,8 10

Видання книжки "Кадастр водоростей водойм м. Вінниці" Оснащення обладнанням Вінницького обласного центру екологічної інформації Проведення заходів по збереженню та відтворенню ландшафту парку пам’ятки садово-паркового мистецтва "Сокілецький парк" Відтворення первісного вигляду парку пам’ятки садово-паркового мистецтва "Бронницький парк" Екологічне оздоровлення басейну р. Дністер, створення транскордонного білатерального природного парку "Дністер" Проведення заходів по збереженню та відтворенню ландшафту парку пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Печерський парк" Розробка проекту створення та організації регіонального ландшафтного парку "Мурафа" Резервування територій для заповідання Дослідження території області для виділення ключових територій регіональної екомережі Складання переліку водно-болотних угідь загальнодержавного та місцевого значення Дослідження території області для збереження ландшафтного різноманіття, як складової регіональної екомережі Вивчення видового різноманіття водоростей басейну річки Південний Буг для проведення моніторингу Створення моделі організації моніторингу на територіях природно-заповідного фонду

5 30,91488 49,19296 17,999 20 29,39 66,46186 89,511 89,5 47,23626 49,44 49,1 47,8614

18. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ На виконання Закону України «Про екологічну мережу України», рішення 9 сесії Вінницької обласної ради 4 скликання № 429 від 22 жовтня 2003 року “Про Регіональну програму екологічної мережі Вінницької області на 2004-2015 роки”, у 2006 році Державним управлінням спільно з науковцями Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України та Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, проведено дві наукові експедиції: - перспективи створення Південно - Бузького екологічного коридору; - вивчення південно-східної частини області з метою виділення ключових територій регіональної екомережі. Вченими кафедри моделювання та моніторингу складних систем Вінницького Національного технічного університету розроблено геоінформаційні та математичні моделі екологічних процесів та систем і створення на їх основі геоінформаційних аналітичних систем для моніторингу та управління довкіллям. Так, На замовлення Держуправління охорони природи у Вінницькій області колективом науковців та студентів ВНТУ створена Геоінформаційна система моніторингу довкілля області. Система створена з використанням геоінформаційних технологій, достатньо натиснути "мишкою" на об'єкти, зазначені на карті – і вам виводиться вся наявна в базі програми інформація про цей об'єкт. Аналогів такої системи в Україні немає.

19. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ. ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ 19.1. Стан екологічної освіти всіх рівнів Одним із стратегічних напрямків у справі збереженні довкілля нашої області відповідно до “Регіональної програми охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на 2003 – 2011 роки”, затвердженої рішенням 6 сесії 4 скликання від 18 квітня 2003 року №245 є створення умов для належної екологічної освіти та виховання населення. В 2006 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на фінансування заходів з екологічної освіти та виховання було виділено 156400 грн., але розвиток екологічної освіти та виховання потребує і подальших матеріальних та інтелектуальних інвестицій. Завдяки налагодженню відкритого діалогу та координації зусиль влади та громадськості в напрямку екологічної освіти та виховання вдалося ініціювати та

провести більш 100 різноманітних освітніх заходів – конференцій, семінарів, селекторних та тематичних нарад, колегій та круглих столів, провести 35 конкурсів на природоохоронну тематику. За рахунок доступності джерел інформації до процесу екологічної освіти та виховання вдалося додатково залучити кілька тисяч зацікавлених осіб, особливо в районах області, де електронні інформаційні технології, як засіб дистанційної освіти та виховання, лише набувають свого розвитку. Протягом року фахівцями Держуправління підготовлено 8 презентацій, які були використані в понад 40 лекціях перед слухачами середніх, спеціальних та вищих навчальних закладів, представниками місцевої влади та в процесі підготовки чисельних консультацій громадськості. Варто особливо згадати неодноразово проведену презентацію на гостро актуальну тему „Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у сфері охорони навколишнього природного середовища”, яка користувалась особливою популярністю та викликала багато позитивних відгуків. За творчої співпраці із спеціалістами Інституту ботаніки ім.М.Г.Холодного та Інституту гідробіології НАН України підготовлено і видано "Кадастр водоростей водойм міста Вінниці". Це видання, а також видані в кінці 2005 року "Екологічний стан Вінницької області на рубежі тисячоліть", "Заповідні об'єкти Вінниччини" та "Реєстр природно-заповідного фонду Вінницької області" протягом 2006 року активно поширювалися серед середніх та вищих навчальних закладів, районних бібліотек, відділів культури і туризму при місцевих районних державних адміністраціях та інших зацікавлених закладів та установ. Наслідком традиційної співпраці управління з науковими установами та освітніми закладами області стало створення власної “екологічної кузні кадрів” на природничих кафедрах багатьох середніх спеціальних та вищих навчальних закладів області. Традиційними стали факультативні заняття для слухачів курсів підвищення кваліфікації на базі Інституту післядипломної освіти педагогічних працівників. Протягом року фахівцями Держуправління було проведено більше 20 таких занять. Держуправлінням спільно з педагогічними колективами шкіл та позашкільних закладів області систематично проводилась робота з формування у школярів екологічної культури, мислення, прищеплення любові до природи рідного краю та залучення їх до практичної природоохоронної роботи. Підтримувався постійний зв’язок з центрами екологічної інформації та екологічними дитячими організаціями при сільських школах сіл Уладівки, Дашківець, Літинки Літинського району та Літинських ЗОШ №1 та №2, а також при школах сіл Лозове Чернівецького району, с.Дружелюбівка Калинівського району, с.Сосонка Вінницького району та ряду шкіл Немиріського району. Саме за участі колективів шкіл та позашкільних закладів були проведені природоохоронні акції: “Чисті прибережні смуги – живі водні плеса і джерела”, “Лісам, паркам, скверам – бути чистими”, “Жива, зелена хвиля подвір’я”, “Майбутнє лісу в твоїх руках”, “Дерево життя”. “Без верби і калини нема України”, “Парки – легені міст і сіл”, “Прибережні смуги”, “Джерело”, “Фотозвинувачення”, “Горіх грецький – їжа богатирів”, “Навчальна екологічна стежина”, “Біощит”, “Прибрався сам – прибери планету”. Активно працюють шкільні лісництва Будянської СЗОШ І-ІІІ

ступенів Тростянецького району, Моївської, Чернівецької середніх загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів Чернівецького районів, Сумівської СЗОШ І-ІІІ ступенів Бершадського району. Загалом в області працює 23 шкільних лісництва. Особлива заслуга у поширенні та поглибленні екологічних знань належить обласній та районним станціям юних натуралістів, творчим спілкам, гурткам, туристичним об`єднанням та громадським екологічним організаціям. Екологічні всеобучі та лікнепи стали доброю традицією на курсах підвищення кваліфікації державних службовців. Слід віддати належне і місцевим клубам, краєзнавчим музеям та бібліотекам, чия робота в напрямку екологічної освіти та виховання є не менш значущою. Враховуючи стрімке зростання інформаційних потреб, Держуправління намагається всіляко вдосконалювати систему екологічної самоосвіти. Для співробітників Держуправління на базі Вінницького національного технічного університету у 2006 році проведено навчальний семінар “Основи роботи з підсистемою "Викиди". АСУ "Екоінспектор".

19.2. Досвід екоосвітньої діяльності наукових закладів Держуправлінням налагоджена системна творча співпраця з науково-дослідною лабораторією екологічних досліджень та екологічного моніторингу Вінницького національного технічного університету, в якому потужна наукова, навчальнометодична база та значний досвід екологічно-просвітницької діяльності. Підготовка фахівців-екологів здійснюється випускними кафедрами хімії та екологічної безпеки (ХЕБ) за спеціалізацією “Техногенно-екологічна безпека” і кафедрою моделювання та моніторингу складних систем (ММСС) за спеціалізацією “Комп’ютеризовані системи екологічного моніторингу”. За весь термін навчання студенти вивчають аналітичну хімію навколишнього середовища, біологію, гідрологію, метеорологію, економіку природокористування, екологічне право, моніторинг навколишнього середовища, менеджмент та маркетинг в галузі екобезпеки, геоінформаційні системи та технології, екологічну кібернетику, комп’ютерні системи екологічного моніторингу, екологічний аудит, природоохоронне інспектування, екологічну політику, ресурсоенергозбереження, екологію міських систем, управління природоохоронною діяльністю, фізико-хімічні методи аналізу навколишнього середовища, нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище та багато інших фундаментальних і прикладних дисциплін. Студенти беруть участь у розробці комп’ютерних систем моніторингу довкілля з урахуванням українських стандартів та вимог ЄС, що дозволяє більш глибоко опановувати знання з міжнародної екологічної політики, еколого-економічного моніторингу тощо. До процесу підготовки фахівців-екологів на кафедрі екології Вінницької філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” залучені колишні спеціалісти Держуправління Г.Т.Бондар та І.І. Гринюк. Розроблені цими фахівцями такі навчальні курси як "Екологічна безпека", ""Екологічна експертиза", "Нормування антропогенного впливу на довкілля", "Моніторинг довкілля", "Моделювання екологічних процесів", "Екологічне інспектування" дозволили значно поглибити загальний курс “Екологія та охорона навколишнього природного середовища”. Майбутні кадри для середніх шкіл області – вчителів екології – готують у Вінницькому державному педагогічному університеті. Так, на географічному факульте-

ті ВДПУ здійснюється підготовка фахівців за спеціалізацією "вчитель географії та основ екології". Протягом п'яти років навчання студенти вивчають такі курси, як "екологія людини", "урбоекологія", "соціоекологія". Для майбутніх фахівців за спеціалізацією "географ-біолог, викладач географії та основ економіки" також читається цілий курс екологічних дисциплін. Географічний факультет ВДПУ плідно співпрацює з Вінницьким обласним осередком Всеукраїнської Екологічної Ліги. Під час такої спільної роботи студенти набувають навиків активної громадської роботи. Слід окремо сказати про проведення у жовтні поточного року у м.Вінниці міжнародної науково-практичної конференції "І-ий Всеукраїнський з'їзд екологів". В роботі конференції взяли участь близько 300 учених, спеціалістів-екологів державних управлінь, інженерів, студентів, експертів, бізнесменів та тих, кому небайдужа справа захисту біосфери України. Активними учасниками організації підготовки та проведення конференції стали працівники державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області. Особливу зацікавленість серед учасників конференції викликали доповіді ректора ВНТУ Бориса Мокіна "Екологічні та економічні аспекти створення повітряних акумулюючих електричних станцій" та Віталія Мокіна "Єдина автоматизована система Держекоінспекції Мінприроди України для контролю викидів, скидів, відходів та стану забруднення довкілля". Розробка та втілення в життя цієї системи стали результатом 10-річної тісної співпраці Вінницького національного технічного університету та Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області. Про високий рівень підготовки студентів за фахом “інженер-еколог” свідчить успішне складання у Держуправлінні виробничої та переддипломної практики студентами різних вищих навчальних закладів України. Так, протягом 2006 року практику у Держуправлінні склали 80 студентів з: Вінницького національного технічного університету, Вінницького державного аграрного університету, Білоцерківського державного аграрного університету, Житомирського державного аграрного університету, Вінницької філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”, Чернівецького національного університету, ІваноФранківського та Кіровоградського національних технічних університетів, Вінницької філії Європейського університету. Збільшено кількість годин курсу лекцій з природничих дисциплін для слухачів міського училища культури, Вінницького будівельного технікуму, Вінницького технікуму залізничного транспорту.

19.3. Діяльність та права громадських екологічних організацій Станом на 31.12.2006 року на Вінниччині діяло 40 об’єднань громадян, що за світоглядом, суспільними інтересами та громадянською позицією гуртуються довкола відстоювання принципів раціонального природокористування, сталого розвитку та гармонійного співіснування з іншими суб’єктами навколишнього середовища. Відповідно до статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" (Орхуська Конвенція), Закону України "Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України" №254-IV від 28 листопада 2002 року та Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №168 від 18 грудня 2003 року "Про затвердження Положення про участь громадськості у прийняті рішень у сфері охорони довкілля" протягом 2006 року неурядові громадські організації Вінниччини стали учасниками реалізації ряду короткострокових екологічних проектів, спрямованих на вдосконалення механізмів поширення інформації, що містить відомості про стан навколишнього природного середовища. Серед інформаційно-просвітницьких заходів можна відмітити проведення у квітні 2006 року Вінницьким обласним осередком Української Екологічної Ліги разом з Держуправлінням, Всеукраїнською дитячою спілкою «Екологічна варта» та Вінницьким обласним управлінням у справах сім’ї, дітей та молоді ОДА фестивалю екологічної творчості дітей «Свіжий вітер», присвячений Дню довкілля. До участі у конкурсі були долучені учнівська та студентська молодь, викладачі, журналісти. Метою проведення фестивалю є формування екологічної культури молоді, залучення дітей та підлітків до природоохоронного руху. Конкурс проходив у номінаціях екологічна мода та екологічний театр. Цікаву акцію зі збереження біологічного різноманіття, направлену на розширення ареалу зростання цибулі ведмежої та латаття білого, провела Дитяча екологічна організація "Екофільм" з с.Лозове Чернівецького району. Акція тривала протягом року, про перебіг подій під час цього природоохоронного заходу діти на чолі із своїм керівником В.А.Проданом зняли два фільми, які були передані до Держуправління та іншим зацікавленим організаціям екологічного спрямування. Разом з представниками екологічної громадськості Вінниччини спеціалісти Держуправління у липні 2006 року провели екологічну експедицію по місцях розташування проектованого регіонального ландшафтного парку «Мурафа». Учасники експедиції попередньо визначили місця, де доцільно прокласти екологічні стежки, уточнили місце розташування на місцевості геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Відслонення Грушанської Світи» біля с. Груша Могилів-Подільського району. Як приклад міжнародного діалогу представників громадськості і влади можна привести зустріч Міністра екології та природних ресурсів республіки Молдова Костянтина Міхайлеску, начальника Державного управління екології і природних ресурсів у Вінницькій області Олени Яворської та екологічної громадськості України та республіки Молдова, яка відбулась 21 липня 2006 року. Приводом для такої зустрічі стало створення транскордонного білатерального парку „Дністер”. Ідея майбутнього парку народжувалась під час спільних експедицій українських та молдовських громадських екологічних організацій по річці Дністер ще в далекі 80-ті роки. Приємно зазначити, що ідея національних парків, ідея громадськості, яка була народжена внаслідок таких експедицій, в наш час знайшла продовження в державній політиці обох країн. Також як приклад міжнародної співпраці з громадськістю, можна навести проведену Держуправлінням зустріч з делегацією із Польщі, до складу якої входили представники Польського меліоративного товариства, екологічних установ, водного господарства Польщі, а також представники органів місцевого самоврядування, які вже мають партнерів на Вінниччині та налагоджені стосунки з ними. Під час зустрічі польська та українська сторони обмінялися досвідом природоохоронної

роботи. Особливо підкреслювалась роль простих громадян у справі охорони та збереження довкілля. Прикладом діалогу громадськості, бізнесу, науки і влади є проведена у Держуправлінні в грудні 2006 року нарада з питань збирання та утилізації відходів автотранспорту, в тому числі зношених автошин, та цілої серії нарад з питань розробки механізмів поводження з відходами в рамках реалізації проекту Ради Європи “Сприяння регіонального розвитку в Україні". Результатом роботи міжнародної науково-практичної конференції "І-ий Всеукраїнський з'їзд екологів", про яку йшлося вище, стало прийняття резолюції, де підняті питання удосконалення екологічної освіти у середніх та вищих навчальних закладах та створення громадської організації "Союз екологів". Ініціативи громадських організацій були враховані при підготовці та реалізації на Вінниччині заходів обласного плану з проведення Всеукраїнської акції “Зелений паросток майбутнього”. В акції взяли участь понад 189 тис. осіб, серед яких — понад 10 тис. представників громадських організацій, політичних партій та рухів, представників спілок офіцерів та ветеранських організацій. Серед багатьох природоохоронних акцій, проведених дитячою екологічною організацією "Мальва" із с. Сосонка Вінницького району слід відзначити акцію «Ліс не місце для сміття!», проведену 15 квітня 2006 року. Місцем для проведення акції було обрано Райковий ліс, через який пролягає дорога «Сосонка - Вінниця». Акція мала, насамперед, виховний характер. Діти поставили за мету не тільки очистити ділянку, а й привернути увагу дорослих до проблеми засмічення лісів побутовими відходами, позбутись ганебної звички викидати сміття у ліс. За дві години добросовісної праці юні екологи назбирали цілий тракторний причеп сміття, який потім це сміття вивіз на сміттєзвалище. Про проведення акції знято фільм, який передано до Держуправління та іншим зацікавленим організаціям. Своєю активністю вирізняється Вінницький осередок Всеукраїнської Екологічної Ліги. Протягом року наукова рада організації займалась розробкою програм збереження біорізноманіття, збільшення ПЗФ Вінницької області з 0,89 до 2-3%, провела наукове обґрунтування щодо створення нових заповідних територій «Подільське Полісся», «Подільське Побужжя». Налагоджена систематична співпраця з кафедрами екології політехнічного, аграрного, медичного, фінансово-економічного, педагогічного університетів, університету «Україна» в напрямі розробки заходів щодо залучення студентської молоді до активної науково-дослідної та природоохоронної діяльності. Спільно з управлінням молоді та спорту ОДА реалізувано програму «Перлини мого краю», під час якої науковці разом зі студентами Вінницьких ВУЗів досліджували територію Оратівського району, розробляли екологічні стежини та методи залучення молоді до природоохоронної діяльності. Активними учасниками природоохоронних заходів є громадські організації "Зелений кіт", "Друзі Дністра", "Зелений світ Поділля", "Мальва", Вінницький обласний осередок Всеукраїнської Екологічної Ліги, "Відкасник" та багато інших. На веб-сайті громадської екологічної організації "Зелений кіт" систематично розміщується фото- та текстова інформація про виявлені екологічні проблеми та можливі шляхи їх вирішення. Приклад конструктивної роботи у сфері охорони довкілля продемонструвала

територіальна громада Чечельницького району області. 20 вересня 2006 року сесія районної ради прийняла рішення про створення національного природного парку "Південне Поділля". Таке рішення стало результатом багаторічної роз'яснювальної роботи серед місцевого населення фахівцями Держуправління та представниками екологічної громадськості, зокрема членами місцевої дитячої екологічної організації "Відкасник". Серед сільських територіальних громад у створенні місцевих екологічних планів виділяються сільські ради Немирівського району, які будують екологічні програми на базі підвищення ефективності використання у цих громадах земель природоохоронного призначення. Координацію дій цих територіальних громад здійснює Вінницька обласна екологічна асоціація “Зелений світ Поділля” в рамках проекту з впровадження просторових елементів екологічної мережі на локальному рівні з використанням досвіду Валлонського регіону Королівства Бельгія.

19.4. Участь громадськості у прийнятті екологічно важливих рішень З метою зміцнення і розширення взаємодії державних природоохоронних органів з громадськістю, сприяння всебічного розгляду і вирішення на високому професійному рівні питань, пов’язаних з екологічним вихованням населення та пропагандою природоохоронних знань, при Держуправлінні екології та природних ресурсів в Вінницькій області діє Громадська рада. До її складу увійшли представники зареєстрованих громадських організацій екологічного спрямування. Протягом року відбулось 4 засідання ради. Особливо слід сказати про засідання ради, яке відбулось 28 серпня 2006 року і було присвячене участі представників Громадської ради у громадських слуханнях по проекту добудови Дністровської ГАЕС. Від Вінницької області в слуханнях взяли участь представники Громадської ради сталого розвитку при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області Богдан Каменщук та Андрій Дручинський, журналісти обласного державного телебачення. Вони задекларували свою позицію щодо можливих негативних наслідків будівництва на життєдіяльність людей і довкілля, а також передбачених проектом заходів для запобігання аваріям та обмеження їх впливу на довкілля. Протягом 2006 року спеціалісти Держуправління продовжували керуватися вимогами наказу по Держуправлінню №6 “ОД” від 2 квітня 2003 року “Про заходи щодо неухильного поліпшення роботи зі зверненнями громадян”, котрим вдосконалено систему діловодства та забезпечено своєчасне надання вичерпної інформації на звернення та офіційні запити громадян. Оперативному реагуванню на звернення громадян сприяло також виконання наказу по Держуправлінню № 32 “ОД” від 28.12.2004 р. “Про чергування керівних працівників Держуправління в неробочий час”. За звітний період Держуправлінням (без врахування кількості звернень до районних інспекторів) отримано 273 звернення від громадян. З них: звичайною поштою - 115; електронною поштою – 1, колективних звернень – 26; на особистому прийомі у керівництва - 148; Задоволено - 85 звернень; надано роз’яснення – 146, в 12 зверненнях факти не підтвердились. На телефонну екологічну лінію "Гарячий телефон" надійшло 14 звернень з різних питань.

19.5. Механізми інформування громадськості З метою подальшого вдосконалення механізмів інформування громадськості про найважливіші екологічні події області Державним управлінням екології та природних ресурсів у Вінницькій області вжито ряд заходів, спрямованих на покращення екологічної поінформованості населення області. Особливу увагу було загострено на виконанні статей Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля Так, на базі Орхуського центру, що діє при Держуправлінні організовано роботу відео - та бібліотеки, яка нараховує понад 20 фільмів та понад 60 примірників довідкової літератури з екологічних проблем. За звітний період нею скористалися понад 200 представників громадськості. Протягом року приміщення, Інтернетзв’язок, комп’ютер, принтер, мультимедійний проектор та відеокамера безкоштовно використовувались членами громадських екологічних організацій, екологоінформаційних центрів, навчальними та позашкільними закладами, об'єднанням екскурсоводів Вінниччини для проведення власних екологічних заходів. Також на базі Орхуського центру працює методична група, яка координує діяльність Центрів екологічної освіти та інформації при навчальних закладах області. На сьогодні в області функціонує 8 таких центрів. За звітний період послугами Орхуського центру скористалось 24 із зазначених організацій. Рішенням Громадської ради неурядових громадських екологічних організацій Вінниччини №4 від 10.10.2006 за підтримки обласного фонду ОНПС на базі Орхуського інформаційного центру створено та оснащено обладнанням робочу групу для розвитку вебсайтів екологічних організацій Вінниччини, розпочато збір необхідних інформаційних матеріалів. Систематично через мережу місцевого телебачення та радіомовлення та за електронними списками розсилки зацікавленим підприємствам та організаціям здійснюється оперативне оприлюднення інформації про діяльність Держуправління. На базі Орхуського центру за звітний період підготовлено 8 та проведено 20 презентацій з актуальних екологічних питань. Для представників підприємств та організацій області, що співпрацюють з регулюючими відділами Держуправління, а також для постійних відвідувачів Орхуського інформаційного центру систематично поновлюється інформація на дошці новин та оголошень “ЕКОБЛОКНОТ”, що містить огляди змін в екологічному законодавстві, цікаві публікації про стан навколишнього середовища в області, анонси різноманітних екологічних заходів тощо. Регулярно оновлюється інформація і на веб-сайті Держуправління http://www.vineco.gov.ua/. Це дозволяє прискорити доступ до інформації та швидкість її обміном. Важливою ланкою у складовій інформування громадськості про стан довкілля продовжували залишатись виїзні прийоми громадян керівництвом управління. Налагоджено обмін інформацією про заплановані Держуправлінням заходи та найважливіші події з прес-службами та оргвідділом апарату Вінницької облдержадміністрації, управлінням з надзвичайних ситуацій, управлінням преси та інформації, управлінням внутрішньої політики, інформагенцією “RIA-інформ”, ЗМІ області. Інформаційні повідомлення екологічного спрямування систематично розміщу-

вались на веб-сайтах Міністерства охорони природи України, Вінницької обласної державної адміністрації, громадських екологічних організацій "Зелений кіт" та "ІНТЕР-ЕКО". Впродовж 2006 року Держуправлінням продовжено успішну практику проведення розширених селекторних нарад за участю представників громадськості області. З метою максимального інформування громадськості про стан довкілля в області, для широкого загалу громадськості та людей не байдужих до охорони природи 5 червня в Держуправлінні проведено день відкритих дверей, присвячений Дню охорони навколишнього природного середовища. Були присутні представники підприємств, громадських організацій екологічного спрямування, засобів масової інформації, студенти вузів та учні середніх шкіл. Протягом 2006 року Держуправління повідомило понад 40 підприємств та організацій щодо участі їх у загальнодержавних виставках та акціях, зокрема «Барвиста Україна – 2006», IV Міжнародного водного форуму „AQVA-UKRAINE2006", Міжнародного форуму "Еклогічні технології – 2006", міжнародній науковопрактичній конференції «Відходи виробництва та споживання»; сприяло підготовці видань "Екологія та природні багатства України" та "Нова ділова Україна. П'ятнадцята річниця незалежної Держави". На прохання Вінницького регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців у червні 2006 року Держуправлінням було підготовлено і надано розширену інформацію про порядок отримання дозволів (погоджень) та перелік документів дозвільного характеру, що видаються Держуправлінням. Протягом 2006 року на виконання Закону України “Про звернення громадян” вдосконалено систему надання відповідей на звернення громадян у ЗМІ, опубліковано в пресі та прозвучало на радіо 12 відповідей прес-служби Держуправління на публічні звернення громадян. Підготовлена для розміщення на веб-сайтах Держуправління та Вінницької обласної адміністрації інформація про порядок отримання дозволів (погоджень), що видаються Держуправлінням, а також перелік необхідних документів для їх отримання.

19.6. Участь засобів масової інформації в інформуванні широкого загалу про стан довкілля На виконання Постанови Верховної Ради України від 04.11.2004 № 2169 “Про інформування громадськості з питань, що стосуються довкілля” Державне управління екології та природних ресурсів у Вінницькій області посилило заходи з оперативного інформування населення області про стан екологічної безпеки на найбільших екологічно-небезпечних об’єктах Вінниччини. Постійно проводилась робота щодо визначення потенційних підприємств – найбільших забруднювачів довкілля та підготовка інформації для поширення у ЗМІ. З цього числа варто згадати надану ЗМІ розширену інформацію щодо Ладижинської ТЕС, Стадницького сміттєзвалища та накопичених в області заборонених для використання пестицидів, які є одними з найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища в області та складають потенційну екологічну небезпеку. Матеріали на зазначену тематику неодноразово публікувались в обласних та районних ЗМІ, транслювались в ефірі обласного радіо та викликали помітний резонанс громадської думки. Було підготовлено чотири публікації на

зазначену тематику, які публікувались в обласних та районних ЗМІ та транслювались в ефірі обласного радіо і телебачення. На виконання п.2. ст.10 Закону України «Про державну екологічну експертизу» опубліковано 11 інформацій щодо робочих проектів, які отримали позитивні висновки екологічної експертизи. Систематичне оприлюднення інформації з основних екологічних показників здійснювалось в обласних газетах “Вінниччина”, «33-й канал», “Подолія”, «Місто», "20 хвилин", у випусках новин Вінницького обласного радіо, радіостудій "Місто над Бугом", "Хвиля" та телеканалів ВДТ, ТРК “Вінниччина”, Вінницької студії "5-ий канал", телестудії "ВІТА", у щотижневій телепрограмі ВДТ „Екосвіт”. За звітний період здійснено організаційний та технічний супровід проведення серед обласних ЗМІ тендеру на реалізацію та здійснення, а також, безпосередньо, реалізація і здійснення проекту "Висвітлення державної та регіональної екологічної політики в обласних ЗМІ", який фінансувався за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Протягом року прес-службою та підрозділами Держуправління на місцях підготовлено 18 прес-релізів з приводу актуальних подій екологічного життя Вінниччини, влаштовано 13 прес-конференцій та брифінгів для журналістів. За ініціативи або безпосереднього сприяння Держуправління опубліковано та пролунало в ефірі 536 екологічних інформацій, з них за жанрами медіа: 79 - на телебаченні; 70 - на радіо та 387 – у друкованих засобах масової інформації. Найбільш впливовими у цьому зв’язку є прямі ефіри та прес-конференції. Начальником та співробітниками Держуправління проведено 16 прямих ефірів на обласному радіо та телебаченні, теми яких торкались найрізноманітніших питань природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Варто особливо згадати про прес-конференцію на відкритому повітрі «Подорож у льодовиковий період», приурочену до Міжнародного дня біорізноманіття з виїздом до місцезростання реліктових видів рослин-сучасників епохи Юрського періоду. Протягом року прес-службою Держуправління задоволено 54 усних звернень щодо надання екологічної інформації на електронних носіях. Приємно спостерігати, наскільки якісно зростає рівень співпраці екологів та журналістів-телевізійників. Свідченням цьому — регулярні прямі ефіри з фахівцями Держуправління, запрошення до розмов у студії лідерів громадських екологічних організацій. Екологи стають частими гостями у студіях програм “Актуальне інтерв’ю” телерадіокомпанії “Вінниччина”, “Влада” телерадіокомпанії “ВДТ-6”, “Головне та решта” та "Все залежить від тебе, народе" — телерадіокомпанії “Прем’єр”.

19.7. Створення інформаційної бази даних ЗМІ, з якими співпрацює Мінприроди України Протягом року продовжувалась робота по формуванню та удосконаленню інформаційної бази даних обласних та регіональних ЗМІ області. На кінець року вона нараховувала 43 назви обласних та регіональних друкованих ЗМІ, 5-ти радіостудій (з них 4 FM-студії) та 5-ти каналів телебачення. Протягом року створено базу електронних адрес ЗМІ області та особистих адрес журналістів, з якими налагоджена постійна співпраця, для оперативної розсилки анонсів, запрошень, прес-релізів та іншої інформації екологічного спрямування. Цей

напрямок роботи потребує постійної уваги та поновлення даних, оскільки електронні адреси районних ЗМІ доволі часто змінюються та налагоджуються нові контакти з журналістами. Також протягом року формувався окремий список журналістів – представників центральних ЗМІ у Вінницькій області, в який ввійшли представники телевізійних каналів ICTV, ТРК "Україна", газет "Україна молода", "По-українські", журналу "Статус. Економічні новини".

20. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Протягом 2006 року Держуправлінням здійснювався моніторинг транскордонного забруднення ріки Дністер та провадилася активна діяльність в напрямку розробки міждержавних програм з охорони та використання природних ресурсів р. Дністер. Зокрема, за участю неурядових екологічних організацій Вінницької області продовжувалась робота над створенням білатерального ландшафтного парку в середній течії річки Дністер. В межах компетенції Держуправлінням надано інформацію для неурядових громадських екологічних організацій щодо висновку державної екологічної експертизи робочого проекту будівництва Дністровської ГАЕС. Екологічна складова передбачена проектами співпраці між містамипобратимами з Польщі, Швейцарії та Росії. На рівні експертів Агенства з питань міжнародного співробітництва та розвитку ретельно вивчались можливості для впровадження на місцевих підприємствах проектів співпраці в напрямку переробки побутових відходів.

21. ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ 21.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України Протягом 2006 року продовжено проведення досліджень території області з метою виділення ділянок для перспективного збереження ландшафтного різноманіття та обстежено водно-болотні угіддя для виділення природних ядер регіональної екомережі. Так, на виконання Регіональної програми екологічної мережі Вінницької області на 2004-2015 роки” та рішення 11 сесії Вінницької обласної ради 4 скликання від 19 березня 2004 р. “Про стан та розвиток туризму в області”, спеціалістами Держуправління надано консультації головам сільських рад, працівникам апарату райради та райдержадміністрації Чернівецького району з питань створення РЛП «Мурафа». Сесією Чернівецької районної ради прийнято рішення «Про створення регіонального ландшафтного парку “Мурафа” в межах району. Отримано погодження Ямпільської районної адміністрації на створення РЛП «Мурафа». Спеціалістами відділу підготовлено відповідні погодження землекористувачів та зацікавлених організацій, рішення органів місцевого самоврядування та проект рішення сесії обласної ради щодо створення національного природного парку «Південне Поділля». Спільно з державним підприємством «Поділлягеодезкартографія» проведено аналіз матеріалів фотозйомки з метою виділення ділянок вкритих природною лучно - степовою та степовою рослинністю, орієнтовна площа – 17 тис. га. Відповідно до цього виділено 6 об’єктів під резервування для наступного заповідання на території Могилів-Подільського, Муровано-Куриловецького та Чернівецького районів

орієнтовною площею біля 1 тис. га.

21.2. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів В межах області не виконується.

21.3. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води В рамках реалізації Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у 2006 році на «Реконструкцію очисних споруд каналізації в м. Погребище» з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в складі обласного бюджету було виділено 578,92 тис.грн, проведено оплату вартості обладнання та частину будівельних робіт.

22. ВИСНОВКИ Для поліпшення стану довкілля в 2007 році в області необхідно визначити такі основні пріоритети щодо забезпечення реалізації державної та регіональної екологічної політики: 1. Посилення контролю за місцями зберігання непридатних, невизначених та заборонених пестицидів, встановлення їх власників та організація заходів для знешкодження.

2. Будівництво очисних споруд каналізації в міста та селищах області. Міста та селища області забезпечені очисними спорудами каналізації на 25%.

3.Формування регіональної екологічної мережі із збереженням та розвитком природно-заповідного фонду.

4. Пошук оптимальних шляхів та подальше вирішення проблеми складування та утилізації побутових відходів. В області, і особливо в обласному центрі, гостро стоїть проблема утилізації побутових відходів. Полігон побутових відходів м.Вінниці вичерпав свої можливості ще понад 10 років тому і з того часу експлуатується з перенавантаженням. Для вирішення проблеми утилізації побутових відходів в 2006р. за кошти Державного (1,0 млн.грн.), обласного (1,3 млн. грн.) та міського фондів охорони навколишнього природного середовища придбано сміттєсортувальну лінію. На даний час вирішується питання виділення земельної ділянки під новий полігон ТПВ.

5. Впровадження регіональної геоінформаційної аналітичної системи державного моніторингу довкілля Вінницької області.

23. ДОДАТКИ 23.1. Громадські організації природоохоронного спрямування, що співпрацюють з управлінням № з/п 1

Назва організацій

Юридична адреса

Організації, включені до складу громадської ради при територіальному органі та спец підрозділі Мінприроди

2

3

4

1.

Вінницький обласний осередок Всеукраїнської Екологічної Ліги

21100 м. Вінниця, вул. Соборна, 72, к.311

громадська рада при Держуправлінні

2.

Дитяча неприбуткова екологічна громадська організація "Мальва"

23218 Вінницька обл., Вінницький р-н., с. Сосонка, вул.. Прибережна, 34

громадська рада при Держуправлінні

3.

Вінницька обласна організація Партії зелених України

21100 м. Вінниця, вул.Козицького, 97

громадська рада при Держуправлінні

4.

Вінницька обласна рада Українського товариства

21100 м. Вінниця, вул. Свердлова,31

громадська рада при

мисливців та рибалок

Держуправлінні

5.

Вінницька обласна рада Українського Товариства охорони природи

21016 м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе,4

громадська рада при Держуправлінні

6.

Вінницький обласний та Барський районний осередок спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні

Вул. Дорошенка, буд. 39, м. Бар, Вінницька обл., 23000

7.

Вінницька обласна екологічна асоціація “Зелений Світ Поділля”

21100 м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 58, к.5.

громадська рада при Держуправлінні

8.

Мурованокуриловецька районна молодіжна громадська організація "Друзі Дністра"

23400 Вінницька обл., смт. Муровані Кирилівці, вул.. Щорса, буд.. 109.

громадська рада при Держуправлінні

9.

Подільський центр прав людини

21050 м. Вінниця, вул.Володарського, 10, кв.1/2

громадська рада при Держуправлінні

10.

Вінницька міська громадська організація “ІНТЕРЕКО”

21032 вул. Київська, 16, к.413; 21032 м.Вінниця, а/с 3381

громадська рада при Держуправлінні

11.

Дитяча неприбуткова екологічна громадська організація “Саджавка”

22450 Вінницька обл., Калинівський р-н., с. Дружелюбівка, вул. Пролетарська, 30

громадська рада при Держуправлінні

12.

дитяча неприбуткова екологічна громадська організація “Відкасник”

24830 Вінницька область, Чечельницький р-н., с. Ольгопіль, вул. Чапаєва, буд. 60

13.

Літинська районна громадська екологічна організація “Ойкос”

22300 Вінницька обл., смт. Літин, вул. Дзержинського, 3

14.

Чернівецька районна громадська екологічна організація “КРОКУС”

24100 Вінницька обл., смт.Чернівці, вул.Мічуріна, 33

15.

Міжнародна благодійна організація «Фундація «Зелений кіт»

21032 вул. Київська, 16, к.413

16.

спілка ЕКОФІЛЬМ

24114 Вінницька обл., Чернівецький р-н., с. Лозове

17.

Екологічна група “ЗУБР”

22870 Немирівський район, смт. Брацлав, вул. Енгельса, 53

18.

Екологічний загін “ДІБРОВА”

24000 Вінницька обл., м. МогилівПодільський, вул.. В.Стуса, 70

23.2. Відповідальні виконавці розділів регіональної доповіді за 2006 р.

№

Назва розділу Вступне слово

1.

Екологічна політика України

2.

Атмосферні та гідрологічні умови і явища

3.

Атмосферне повітря

План – схема регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області у 2006 році Зміст розділу КУчасники підготовки сть розділів НД Вступне слово Держуправління ОНПС

начальника

1.1 Підсумки екологічної політики області зі створення екологічних передумов для сталого розвитку. Стан розв’язання проблем структурного реформування економіки (екологізація виробництва, зменшення енергомісткості виробництва тощо), ступінь зношення основних фондів, рівень застосування інноваційних, ресурсозберігаючих та природоохоронних технологій. Стан озонового шару. Особливості гідрометеорологічних умов. Погодні умови. Гідрологічні умови. Стихійні гідрометеорологічні явища. Активність Сонця. Динаміка викидів забрудників зі стаціонарних та пересувних джерел. Динаміка викидів найпоширеніших забрудників атмосферного повітря в містах України за роками.

Відповідальні за розділи

3

Начальник управління

О.Яворська

5

Відділ моніторингу, комунікації та документального забезпечення, т.(0432) 5132-05 Начальник управління

Фінклер В.В.

Відділ моніторингу, комунікації та документального забезпечення, т.(0432) 5132-05

7

9

Відділ моніторингу, комунікації та документального забезпечення, т.(0432) 5132-05 (за участю Гідрометеоцентру) Відділ комплексного управління природоохоронною діяльністю Відділ

моніторингу,

Горбенко Л.С.

Саранов А.М.

4.

5.

6.

7.

Водні ресурси

Земельні ресурси та ґрунти

Надра

Відходи

Забруднення атмосферного повітря. Транскордонне забруднення атмосферного повітря і опадів. Радіаційне забруднення атмосферного повітря. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки). Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти. Стан поверхневих вод. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію. Транскордонне забруднення поверхневих вод. Радіаційний стан поверхневих вод. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки). Екологічний стан Азовського та Чорного морів 5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.

5.2. Структура та стан земель 5.2.1. Структура земельних угідь 5.2.2. Деградація земель 5.3. Охорона земель 5.3.1.Практичні заходи 5.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво, погоджувальна діяльність.

6. 1. Мінерально-сировинна база Стан мінерально-сировинної бази Використання мінерально-сировинної бази Підземні води: ресурси, використання, якість.

6.2. Стан геологічного середовища Гірничовидобувні регіони Ендогенні геологічні процеси Екзогенні геологічні процеси 6.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.

6.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр. Структура утворення та накопичення відходів. Збирання, зберігання, утилізація та видалення відходів. Транскордонні перевезення відходів. Державна політика у сфері поводження з відходами.

9

комунікації та документального забезпечення, т.(0432) 5132-05 (за участю обласного управління статистики) Відділ комплексного управління природоохоронною діяльністю Відділ моніторингу, комунікації та документального забезпечення, т.(0432) 5132-05 (за участю обласного управління статистики)

9

Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та

Горбенко Л.С.

Саранов А.М.

Горбенко Л.С.

Кононова І.М.

екомережі, т.(0432) 51-3205

Перший 7

5

заступник

Українець І.І.

начальника управління, т.(0432) 51-32-05

Відділ дозволів та природоохоронних програм, т.(0432) 51-32-05

Іщенко А.С.

8.

9.

Екологічна безпека

Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров'я населення

8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки: - загальна характеристика екологічної ситуації у техногенній сфері; - проблеми територій, які зазнали значного антропогенного впливу внаслідок здійснення виробничої діяльності; - надзвичайні екологічні ситуації, в тому числі спричинені транскордонним впливом промислових аварій; - екологічні наслідки та економічні збитки від надзвичайних ситуації техногенного походження.

8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності: - характеристика екологічного стану оборонних об'єктів; - причини та наслідки надзвичайних ситуацій у сфері військової діяльності; - безпека діяльності Флоту України та іноземних флотів у територіальних водах України; - екологічні наслідки та безпека військових навчань на території України; - заходи з мінімалізації негативного впливу військової діяльності на довкілля.

8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами: - стан поводження з небезпечними хімічними речовинами; - у сфері виробництва, зберігання, використання та транспортування, у тому числі в транскордонному контексті; - поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та отрутохімікатами; - державні випробування та реєстрація пестицидів та агрохімікатів.

8.2. Радіоекологічна безпека: - загальні відомості; - вплив на довкілля підприємств ядернопаливного циклу; проблеми використання джерел іонізуючого випромінювання в народному господарстві; - проблеми поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом. Основні фактори впливу стану довкілля на здоров’я населення у 2006 році (стан питної води, повітря, ґрунтів та продуктів харчування, підвищені рівні вібрації, шуму інфразвуку, ультразвуку, зони потужного електромагнітного поля та ін.). Загальні та регіональні тенденції. Вплив на здоров'я населення діяльності промислових підприємств (чорної та кольорової металургії, гірничо – збагачувальних комбінатів, цементної промисловості, хімічної промисловості, тощо), автомобільного транспорту, підприємств енергетики (ТЕС, ТЕЦ). Вплив на здоров'я населення міст та інших населених пунктів діяльності підприємств комунального господарства (водопровідно

5

Відділ комплексного управління природоохоронною діяльністю (за участю обласного управління статистики)

Чаплінський І.В.

Перший

Українець І.І.

заступник

4

начальника управління, т.(0432) 51-32-05

4

Відділ дозволів та природоохоронних програм, т.(0432) 51-32-05

Іщенко А.С.

4

Відділ моніторингу, комунікації та документального забезпечення, т.(0432) 5132-05 (за участю ДАЯР)

Горбенко Л.С.

Відділ моніторингу, комунікації та документального забезпечення, т.(0432) 5132-05 (за участю Управління охорони здоров`я)

Горбенко Л.С.

4

10.

Рослинний світ

– каналізаційних систем, полігонів твердих побутових відходів тощо), стихійних сміттєзвалищ, забруднення водних об’єктів зливовою каналізацією, пилове забруднення, смог. Вплив стану довкілля на демографічні процеси (рівень народжуваності/смертності, середня тривалість життя, статево – вікова структури, міграція населення, пов’язана із станом довкілля тощо . Населення, що постійно перебуває в умовах впливу негативних факторів довкілля, % (у тому числі - картографічні матеріали).

10.1. Лісові екосистеми: негативні фактори впливу, заходи щодо поліпшення їх стану. Зміни у держлісфонді; динаміка спеціального використання лісів; лісовідновлення і лісорозведення; захист лісових насаджень. Стан лісів і недеревної рослинності Карпатського та Кримського регіонів, наслідки антропогенного впливу та заходи щодо відновлення та збереження їх корінної. рослинності.

10.2. Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.

10.3. Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики та боротьби з ними.

10.4. Відтворення втрачених сортів вітчизняних с.-г. культур.

рідкісних

Ворона Є.І.

екомережі, т.(0432) 51-3205 (за участю управління лісового господарства)

Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та

5

екомережі, т.(0432) 51-3205 Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та

3

екомережі, т.(0432) 51-3205 Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та

3

10.5. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур, заходи профілактики та боротьби з ними.

3

10.6. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів.

3

10.7. Генетично змінені організми (біобезпека): впровадження сучасних біотехнологій в Україні, прогноз соціально-економічних наслідків впровадження ГЗО, ймовірність виникнення потенційної загрози здоров’ю людини та сталому розвитку біологічного різноманіття.

10.8. Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу України.

Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та

5

екомережі, т.(0432) 51-3205 (за участю інституту кормів, управління агропромислового розвитку) Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та екомережі, т.(0432) 51-3205 (за участю станції захисту рослин) Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та

3

екомережі, т.(0432) 51-3205 (за участю управління лісового господарства) Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та

Кононова І.М.

Кононова І.М.

Кононова І.М.

Кононова І.М.

Ворона Є.І.

Ворона Є.І.

екомережі, т.(0432) 51-3205

3

Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та екомережі, т.(0432) 51-32-

Ворона Є.І.

11.

12 *.

Тваринний світ

Екомережа та біорізноманіття

11.1. Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.

5

11.2. Хвороби диких тварин ( у тому числі риб), заходи профілактики та боротьби з ними.

3

11.3. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин.

3

11.4. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів.

3

11.5. Неаборигенні види тварин (у тому числі риб), наявність, динаміка розповсюдження.

3

1. Заходи щодо створення екомережі в Україні (історія, сучасний стан) на державному рівні.

2. Визначення впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, природні ресурси (процентне співвідношення територій земельних угідь - складових екомережі та тих угідь, що знаходяться під антропогенним впливом; вплив штучних водойм (ставків) на природне різноманіття водойм; деградація екосистем під впливом господарської діяльності (заліснення степових систем; осушення-заліснення водно-болотних угідь та його наслідки; монокультури лісових систем); незбалансоване вилучення диких тварин (у тому числі риб) із природного середовища, порушення природної рівноваги).

3. Сучасний стан природних складових довкілля. Визначення поточного стану структурних елементів екомережі, біорізноманіття. Відображення показників стану флори та фауни України, вт. ч. тим, яким загрожує небезпека (динаміка площ відновлюваних територій (захисні лісонасадження, водоохоронні зони, із т.ч. прибережні захисні смуги, деградовані, ренатуралізовані землі, землі під консервацією); види флори та фауни, що знаходяться під охороною та

5

05 Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та екомережі, т.(0432) 51-3205 Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та екомережі, т.(0432) 51-3205 (за участю держветнагляду) Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та екомережі, т.(0432) 51-3205 (за участю управління лісового господарства) Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та екомережі, т.(0432) 51-3205 (за участю інспекції з контролю за відтворенням живих рибних ресурсів) Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та екомережі, т.(0432) 51-3205 (за участю інспекції з контролю за відтворенням живих рибних ресурсів) Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та екомережі, т.(0432) 51-3205

Ворона Є.І.

Ворона Є.І.

Ворона Є.І.

Ворона Є.І.

Ворона Є.І.

Ворона Є.І.

ті, яким загрожує небезпека; охорона біорізноманіття в зоопарках).

4. 3аходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля. (Відображення відповідних природоохоронних заходів, які мають на меті збереження, охорону та відтворенні структурних елементів екомережі, біорізноманіття). Матеріали щодо виконання Україною міжнародних зобов’язань у сфері формування екомережі та збереження біорізноманіття (кількість природоохоронних об'єктів; водно-болотні угіддя (ВБУ) міжнародного значення; кількість видів флори і фауни під охороною).

12.

Території та об'єкти, що підлягають особливій охороні

12.1. Розвиток природно-заповідного фонду 5 (структура і динаміка).

Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та

12.2. Стан рекреаційних розвиток курортних зон.

екомережі, т.(0432) 51-3205 (за участю інспекції з контролю за відтворенням живих рибних ресурсів) Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та

ресурсів

та

12.3. Історико-культурна спадщина: - збереження ландшафтів на територіях садиб-музеїв, - садиб-заповідників, - палацово-паркових музеїв, -парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, - дендрологічних парків, - пам'яток архітектури, -парків-пам'яток ландшафтної архітектури.

12.3.1. Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об'єктів культурної спадщини (архітектурні пам'ятки, пам'ятники тощо).

13.

Деякі екологічні проблеми України та шляхи їх вирішення

4

екомережі, т.(0432) 51-3205 (за участю управління культури та туризму) Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та

4

Ворона Є.І.

Ворона Є.І.

Ворона Є.І.

екомережі, т.(0432) 51-3205 (за участю управління архітектури)

4

12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі.

4

13.1. Збереження Хортиці (характеристика факторів антропогенного впливу, заходи щодо поліпшення ситуації, зокрема на державному рівні, участь громадських організацій) 13.2. Збереження біоценозу о. Зміїний (характеристика факторів антропогенного впливу, заходи щодо поліпшення ситуації, зокрема на державному рівні) 13.3 Браконьєрство в Карпатах (рослинний і

Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та екомережі, т.(0432) 51-3205 (за участю управління архітектури) Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та

Ворона Є.І.

Ворона Є.І.

5

екомережі, т.(0432) 51-3205 (за участю управління культури та туризму) -

-

5

-

-

5

-

-

14.

Державний контроль у галузі охорони довкілля

15.

Управління в галузі охорони довкілля

16.

Моніторинг довкілля

17.

Економічні засади природокористування

18.

Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля

тваринний світ). Обсяги заподіяних збитків. Кроки держави у напрямі поліпшення ситуації. Аналіз наслідків, прогноз на майбутнє 13.4. Браконьєрство рибного промислу. Обсяги заподіяних збитків. Кроки держави у напрямі поліпшення ситуації. Аналіз наслідків, прогноз на майбутнє.

13.5. Стан водогінно-каналізаційного господарства. Якість питної води.

14.1. Організація та здійснення державного контролю: - загальна характеристика державних органів, уповноважених здійснювати державний контроль у галузі охорони навколишньою природного середовища; - організація державного контролю суб'єктів господарювання, у тому числі екологічно небезпечних об'єктів загальнодержавного значення, а також в місцях базування військових формувань, у тому числі Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, методи підвищення його ефективності; - аналіз застосування санкцій до порушників природоохоронного законодавства.

15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля. Удосконалення існуючих механізмів управління.

15.2. Удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля і природокористування; безпеки використання ядерної енергії. Дозвільна діяльність та її удосконалення.

15.3. Стандартизація, метрологія: - охорони довкілля і природокористування 15.4. Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого-експертної діяльності органів Мінприроди. Зміни у нормативно-правовому забезпеченні моніторингу довкілля. Міжгалузеві нормативно-технічні документи з питань моніторингу довкілля. Створення регіональних систем моніторингу довкілля.

17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.

Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, т.(0432) 51-31-49 Відділ комплексного управління природоохоронною діяльністю Відділ комплексного управління природоохоронною діяльністю

Чаплінський І.В.

3

Відділ дозволів та природоохоронних програм, т.(0432) 51-32-05

Іщенко А.С.

3

-

-

3

-

-

3

Сектор державної екологічної експертизи, т.(0432) 51-32-05

Павлюк А.М.

5

Відділ моніторингу, комунікації та документального забезпечення, т.(0432) 5132-05

Горбенко Л.С.

4

Відділ дозволів та природоохоронних програм, т.(0432) 51-32-05 Відділ дозволів та природоохоронних програм, т.(0432) 51-32-05 Відділ моніторингу, комунікації та документального забезпечення, т.(0432) 5132-05

Горбатенко О.Б.

3

6

17.2. Стан фінансування екологічної галузі.

4

Найважливіші результати наукової діяльності в галузі охорони довкілля (на рівні України) та перспективи розвитку.

10

Чаплінський І.В.

Горбатенко О.Б. Лотоцька Т.В.

19.

Екологічна освіта. Інформування громадськості. Громадські рухи. Взаємодія з засобами масової інформації

20.

Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля

21.

Виконання державних екологічних програм

22.

Висновки

Стан екологічної освіти всіх рівнів. Досвід екоосвітньої діяльності наукових закладів. Діяльність та права громадських екологічних організацій. Участь громадськості у прийнятті екологічно важливих рішень. Механізми інформування громадськості. Участь засобів масової інформації в інформуванні широкого загалу про стан довкілля. Створення інформаційної бази даних ЗМІ, з якими співпрацює Мінприроди України. Розробка та реалізація інформаційної політики в сфері охорони довкілля.

20.1. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля: - основні напрями співпраці; - виконання положень "Порядку денного на 21 століття"; - співробітництво з ЄС; - співробітництво з НАТО; - багатостороннє співробітництво; - двостороннє співробітництво.

21.1.Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України.

Відділ моніторингу, комунікації та документального забезпечення, т.(0432) 5132-05

Лотоцька Т.В.

4

Начальник управління

В.Фінклер

4

Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та

Ворона Є.І.

10

екомережі, т.(0432) 51-3205 -

21.2. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів.

21.3. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Результативність природоохоронної діяльності на державному рівні у 2006 р.

4

1.Карти до регіональної доповіді за 2006 р.

2. Перелік нормативно-правових актів у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, введених у дію у 2006 р.

3. Видатки Державного бюджету України по розділу "Охорона навколишнього природного середовища" за 2006 р.

10

Відділ дозволів та природоохоронних програм, т.(0432) 51-32-05 Перший заступник начальника Держуправ-

4

5

Іщенко А.С. Українець І.І.

ління, т.(0432) 51-32-05 Додатки

4

-

-

4

-

-

Відділ моніторингу, комунікації та документального забезпечення, т.(0432) 5132-05 Відділ моніторингу, комунікації та документального забезпечення, т.(0432) 5132-05 Відділ моніторингу, комунікації та документального забезпечення, т.(0432) 5132-05

Лотоцька Т.В.

4. Громадські організації природоохоронного спрямування, що співпрацюють з управлінням 5. Відповідальні виконавці регіональної доповіді за 2006 р.

Зміст

4

розділів

4

Зміст регіональної доповіді за 2006 р. та її вихідні дані.

5

Фінклер В.В.

Фінклер В.В.

23.3. Зміст регіональної доповіді за 2006 р. та її вихідні дані Шановний читачу! ........................................................................................................................................ 1 1. Екологічна політика ................................................................................................................................. 2 1.1. Підсумки екологічної політики області зі створення екологічних передумов для сталого розвитку ................................................................................................................................................................ 2 1.2. Стан розв’язання проблем структурного реформування економіки .......................................... 3 2. Атмосферні та гідрологічні умови і явища .......................................................................................... 5 3. Атмосферне повітря .................................................................................................................................. 9 4. Водні ресурси ............................................................................................................................................ 12 5. Земельні ресурси та ґрунти .................................................................................................................... 17 5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси ................................................... 17 5.2. Структура та стан земель ........................................................................................................... 17 5.3. Структура земельних угідь ........................................................................................................... 18 5.3.1. Практичні заходи................................................................................................................................ 19 5.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво, погоджувальна діяльність ............................................................................................................................................. 20

6. Надра .......................................................................................................................................................... 20 6.1. Мінерально-сировинна база ........................................................................................................... 20 6.2. Стан геологічного середовища ...................................................................................................... 24 7. Відходи ....................................................................................................................................................... 24 7.1. Структура утворення та накопичення відходів ......................................................................... 24 7.2. Збирання, зберігання, утилізація та видалення відходів ............................................................ 25 8. Екологічна безпека.................................................................................................................................. 25 8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки: ............................................................... 25 8.1.1.

8.1.2.

Екологічна безпека оборонної діяльності: ........................................................................................ 28 Поводження з небезпечними хімічними речовинами: ...................................................................... 29

8.2. Радіоекологічна безпека: ................................................................................................................ 31 9. Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров'я населення ............................................... 31 10. Рослинний світ ....................................................................................................................................... 34 10.1. Лісові екосистеми: негативні фактори впливу, заходи щодо поліпшення їх стану .............. 34 10.2. Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України ...................................................................... 35 10.3. Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики та боротьби з ними .................... 36 10.4. Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних с.-г. культур ...................................... 37 10.5. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур, заходи профілактики та боротьби з ними...................................................................................................................................................................... 37 10.6. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів ..................................... 38 10.7. Генетично змінені організми ....................................................................................................... 38 10.8. Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу України ............... 38 11. Тваринний світ....................................................................................................................................... 38 11.1. Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України ...................................................................... 38 11.2. Хвороби диких тварин ( у тому числі риб), заходи профілактики та боротьби з ними ....... 39 11.3. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин............................................................................................................................................ 39 11.4. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів ..................................................................................................................................................................... 40 11.5. Неаборигенні види тварин (у тому числі риб), наявність, динаміка розповсюдження ........ 41 12. * Екомережа та біорізноманіття ......................................................................................................... 41 12.1. Заходи щодо створення екомережі в Україні (історія, сучасний стан) на державному рівні .............................................................................................................................................................................. 41 12.2. Визначення впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, природні ресурси .................................................................................................................. 42 12.3. Сучасний стан природних складових довкілля ........................................................................... 42 12.4. 3аходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля ............................................... 43 12. Території та об'єкти, що підлягають особливій охороні ................................................................ 44 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка) ............................................. 44 12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон ........................................................ 45

12.3. Історико-культурна спадщина: ................................................................................................... 45 12.3.1. спадщини

Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об'єктів культурної 46

12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі......................................................................................... 46 13. Деякі екологічні проблеми України та шляхи їх вирішення ........................................................ 48 13.1. Збереження Хортиці ..................................................................................................................... 48 13.2. Збереження біоценозу о. Зміїний ................................................................................................. 48 13.3. Браконьєрство рибного промислу ................................................................................................ 48 13.4. Стан водогінно-каналізаційного господарства. Якість питної води ...................................... 48 14. Державний контроль у галузі охорони довкілля ............................................................................. 50 14.1. Організація та здійснення державного контролю .................................................................... 50 15. Управління в галузі охорони довкілля .............................................................................................. 53 15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля ................................................. 53 15.2. Удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля і природокористування ......... 53 15.3. Державна екологічна експертиза проектної документації ..................................................... 53 16. Моніторинг довкілля ............................................................................................................................. 54 17. Економічні засади природокористування ......................................................................................... 56 17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності ................................................................. 56 17.2. Стан фінансування екологічної галузі ......................................................................................... 57 18. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля ....................................... 58 19. Екологічна освіта. Інформування громадськості. Громадські рухи. Взаємодія з засобами масової інформації .................................................................................................................................................. 58 19.1. Стан екологічної освіти всіх рівнів ............................................................................................. 58 19.2. Досвід екоосвітньої діяльності наукових закладів ..................................................................... 60 19.3. Діяльність та права громадських екологічних організацій ....................................................... 61 19.4. Участь громадськості у прийнятті екологічно важливих рішень .......................................... 64 19.5. Механізми інформування громадськості .................................................................................... 65 19.6. Участь засобів масової інформації в інформуванні широкого загалу про стан довкілля ...... 66 19.7. Створення інформаційної бази даних ЗМІ, з якими співпрацює Мінприроди України ........... 67 20. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля ............................................................... 68 21. Виконання державних екологічних програм .................................................................................... 68 21.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України ........... 68 21.2. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів...................................................................................................................................................................... 69 21.3. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води .......................................................................................................................................................... 69 22. Висновки .................................................................................................................................................. 69 23. Додатки .................................................................................................................................................... 69 23.1. Громадські організації природоохоронного спрямування, що співпрацюють з управлінням . 69 23.2. Відповідальні виконавці розділів регіональної доповіді за 2006 р. ............................................ 70 23.3. Зміст регіональної доповіді за 2006 р. та її вихідні дані........................................................... 78

Перелік ілюстрацій Таблиця 1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ........................................................................ 9 Таблиця 2 Основні забруднювачі атмосферного повітря ...................................................................................................... 10 Таблиця 3 Динаміка забору води та обсягів скидання зворотних вод, у тому числі забруднених ..................................... 12 Таблиця 4 Найбільші забруднювачі водних об'єктів............................................................................................................... 13 Таблиця 5 Діючі у 2006 році дозволи на поводження з отруйними речовинами ................................................................. 29 Таблиця 6 Загальна захворюваність населення ....................................................................................................................... 32 Таблиця 7 Природній рух населення ......................................................................................................................................... 33 Таблиця 8 Загальна площа складових екомережі ................................................................................................................... 43 Таблиця 9 Результати інспекційної діяльності за 2000 - 2006 роки .................................................................................... 52 Таблиця 10 Мережа точок спостережень ..................................................................................................................... 55 Таблиця 11 Стан фінансування екологічної галузі у 2006 році .............................................................................................. 57