Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області
ДОПОВІДЬ
про стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області (2007 рік)
м. Вінниця, 2008 р.
Шановний читачу! В твоїх руках черговий щорічний довідник методично-статистичних матеріалів про стан довкілля, підготовлений працівниками Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області. Виданням цього довідника маємо завдячувати багатьом територіальним органам державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадським екологічним організаціям та науковим закладам, серед яких Вінницький Національний технічний університет; Головне управління статистики у Вінницькій області; Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; Головне управління агропромислового розвитку; Головне управління житлово-комунального господарства, енергетики та зв’язку; Обласне управління статистики; Управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області; Державна екологічна інспекція у Вінницькій області; обласна СЕС; Головне управління земельних ресурсів та ряд інших… Основними факторами, що обумовлюють екологічний стан на території Вінницької області, є діяльність підприємств теплоенергетики, переробної промисловості, об’єктів машинобудування, транспорту, поводження з джерелами радіоактивного випромінювання, проблеми складування та утилізації відходів, дія природних стихійних сил. Завдяки послідовному виконанню першочергових заходів, передбачених Регіональною програмою охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на 2003-2011 роки, стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області в 1998 році залишався відносно стабільним. Проте суттєва амортизація обладнання, економія коштів на впровадження нових технологій, ускладнена процедура фінансування природоохоронних заходів в ряді випадків зумовлюють локальне погіршення екологічного стану, підвищують вірогідність виникнення надзвичайних ситуацій. Не у всіх районних центрах вирішено питання будівництва полігонів твердих побутових відходів, а в більшості сільських населених пунктів не організовано роботу зі збору і вивезення сміття на спеціально відведені під його складування майданчики. Все це спричиняє появу численних стихійних сміттєзвалищ. До головних проблем, пов’язаних з охороною повітряного басейну, належать незадовільний стан котлоагрегатів та низька якість палива, фактичне погіршення рівня екологічної безпеки автотранспорту, фінансова неспроможність підприємств в повному обсязі виконати атмосфероохоронні заходи. Як наслідок — у 2007 році продовжувала спостерігатись тенденція до збільшення валового об’єму викидів - до 236,737 тис. т., в основному за рахунок збільшення виробітку електроенергії та погіршення якості використовуваного палива Ладижинською ТЕС. Є й інші проблеми, вирішення яких потребує не лише чималих коштів та зусиль, але й втручання на загальнодержавному рівні…
Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області є не першою спробою узагальнити і систематизувати ці проблеми, а також окреслити позитивні тенденції стану довкілля нашого краю. Довідник містить перелік та докладний опис заходів з охорони та збереження природних ресурсів Вінницької області, які були здійснені державними органами та громадськими організаціями у 2007 році, а також демонструє шляхи реалізації державної екологічної політики, напрямки розробки місцевих екологічних планів дій, приклади ефективної імплементації закордонного досвіду з охорони довкілля та інші позитивні риси екологічної співпраці. Частина використаної інформації регулярно розміщувалася на Інтернет-ресурсах, зокрема, на веб-сторінці Держуправління www.vineco.gov.ua Звичайно, не усі екологічні проблеми нашого регіону вирішені, далеко не кожну з них вдається вирішити раз і назавжди. Втім, темпи розвитку вітчизняної економіки та її орієнтація на європейські стандарти якості дозволяють впевнено констатувати, що часи фінансування природоохоронних заходів за залишковим принципом стрімко минають. Сподіваємось, що наведені дані спонукатимуть не лише до глибоких роздумів про долю нашого довкілля, але й до активної практичної участі кожного Подолянина в комплексі заходів екологічної реформи на шляху України до європейського співтовариства. Начальник Держуправління
2
О. Яворська
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Вінницької області Вінницька область розміщена в лісостеповій зоні центральної частини Правобережної частини України. Річкою Південний Буг територія області ділиться на дві частини: лівобережну, яка відноситься до Придніпровської височини і правобережну – Подільського плато. Поверхня її являє собою підвищене плато, що знижується в напрямі з північного заходу на південний схід. За характером рельєфу – це слабохвиляста денудаційно-акумулятивна рівнина, розгалужена багаточисельними долинами річок, ярами та балками, особливо в районі Придністров’я. У центральній частині області з північно-західного на південносхідний напрямок протікає р.Південний Буг (з правими притоками Згар, Рів, Сільниця, Дохна; лівими - Снівода, Десна, Соб, Удич), по південно-західній межі області тече р. Дністер (з лівими притоками: Лядова, Немія, Мурафа та ін.). Річки використовуються для малого судноплавства і як джерела гідроенергії. Така особливість ландшафту та наявність зазначених річок, 69 водосховищ і 2332 ставків з площею водного дзеркала відповідно 12,3 та 17,9 тис. га являється потенційною загрозою підтоплення населених пунктів та ланів у паводковий період, а також може з’явитися причиною катастрофічних затоплень у випадку зруйнування гребель та дамб, особливо від Ладижинської ДРЕС та Дністровського гідрокаскаду. Клімат області помірно-континентальний. Для нього характерне тривале, нежарке літо і порівняно недовга, м’яка зима. Середня температура січня – 5,70С, липня – 18,80С. Річна кількість опадів 500-550 мм. Тривалість вегетаційного періоду біля 200 днів. На Вінниччині поширені лісостепові ландшафти. В лісах переважають широколистяні породи дерев: граб, клен, липа, дуб, ясен. Трав’яниста рослинність характеризується великою різноманітністю. Лише диких рослин нараховується біля тисячі видів. Територія суші становить 2606,4 тис. га, або 98,4% від загальної площі області, решта (1,6%) зайнята внутрішніми водами. Земельний фонд області складає 2649,2 тис. га. Третя частина (2068,9 тис. га) території зайнята сільськогосподарськими землями, під лісами та іншими лісовкритими площами – 14,2%, забудовані землі займають 4,0%, болота – 1,1%, інші землі (господарські двори, дороги, піски, яри, кам’янисті місця тощо) – 4,5%. 1.2. Соціальний та економічний розвиток Вінницької області В області функціонує понад 360 великих, середніх і малих підприємств різних форм власності. Структура промислового виробництва (у % до загального обсягу області): харчова промисловість – 53; електроенергетика – 23; машинобудування і металообробка - 12; легка промисловість – 3; хімічна і нафтохімічна промисловість – 3; промисловість 3
будівельних матеріалів – 2,5; деревообробна і целюлозно-паперова – 1; інші галузі – 2,5%. Відбувається щорічне зростання обсягів промислового виробництва. Так, у 2001 році вони зросли на 9 відсотків, у 2002 році — на 4,0, 2003 році — 11,6, у 2004 році - 11,7, у 2005 році - 13,1 відсотків, у 2006 році — на 6,0 на відсотків , а у 2007 році — на 8,7 відсотків. Флагманами промисловості області є: Українська національна компанія "Nemiroff", ТОВ "Аграна Фрут Україна", ВАТ "Вінницький олійножировий комбінат", ВАТ "Вінницька кондитерська фабрика", ВАТ "Вінницький завод тракторних агрегатів", Жмеринське підприємство з обмеженою відповідальністю "Експрес", ВАТ "Барський машинобудівний завод", ВАТ "Калинівський машинобудівний завод" та інші. Площа сільськогосподарських угідь складає понад 2 млн. га. Родючість ґрунтів по області сягає 60-65 одиниць (за 100-бальною шкалою). За розмірами сільськогосподарських угідь область займає серед України 9 місце. У Вінницькій області виробляється 5,7% обсягу валової продукції сільського господарства України, в тому числі 6,1% рослинництва та 5,0% тваринництва. Вінниччина має найбільший бурякоцукровий комплекс, займає провідні позиції по валових зборах зернових культур, в картоплярстві, садівництві та тваринництві. В області сконцентровано 13-14% наявних в Україні площ цукрових буряків, і 5% зернових культур. Сільське господарство області має зерно-буряковий напрям з розвинутим м'ясомолочним тваринництвом. В області нараховується 1199 сільськогосподарських підприємств, 1374 селянських фермерських господарств та 531 тис. особистих селянських господарств. Вінницька область має розгалужену мережу залізничних (1124 км) та автомобільних шляхів загальнодержавного і місцевого значення 9524 км. Мережа автомобільних доріг у Вінницькій області загального користування становить 9519,2 км в тому числі. 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару Протягом 2007 року в довкілля області від стаціонарних джерел забруднення потрапило 152 тис. т шкідливих речовин, що на 17 тис. т або майже на 13% більше порівняно з 2006 роком. Зростання викидів в атмосферне повітря зумовлені збільшенням викидів від Ладижинської ТЕС ВАТ "Західенерго" (Тростянецький район). У зв’язку зі зменшенням лімітів споживання природного газу Ладижинську ТЕС фактично переведено на спалювання тільки кам’яного вугілля, якість якого постійно знижується. Потужним забруднювачем довкілля в області є транспорт. Протягом 2007 року викиди шкідливих речовин від транспорту склали 84 тис. т, що на 9% більше, ніж за 2006 рік. Значна питома вага 89% (75 тис. т) викидів шкідливих речовин припадає на автотранспорт. Найбільша частка 77% (58 тис. т) викидів забруднюючих речовин припадає на автотранспорт, який 4
працює на бензині. Від автомобілів, що використовують дизельне паливо, потрапило в атмосферу 11 тис. т, стиснений та зріджений газ – 6 тис. т. Обсяг викидів забруднюючих речовин від автотранспорту загалом по області у розрахунку на душу населення становить 44,7 кг та щільність викидів у розрахунку на квадратний кілометр території – 2,8 т. Залишається високим 68% (51 тис. т) обсяг викидів шкідливих речовин від автомобілів, що перебувають у приватній власності. Таблиця 1. Динаміка викидів забруднюючих речовин Вінницька область Викиди забруднюючих речовин в атмосферне, тис. т у тому числі: від стаціонарних джерел, тис. т від пересувних джерел, тис. т
2004 рік
2005 рік
2006 рік
2007 рік
142,94
180,44
211,761
236,737
76,79 66,15
107,38 73,06
135,361 76,4
152,403 84,334
У 2007 загальна кількість викидів становила 236,737 тис. т, у порівнянні з 2006 роком викиди від усіх джерел зросли на 24,976 тис. т або на 11,8%, викиди оксидів азоту зросли на 3,7 тис. т або на 24,6%, діоксиду сірки – на 17,7 тис. т або на 17,2%, оксиду вуглецю – на 1,9 тис. т або на 2,9%. Основними токсичними компонентами, якими забруднюється повітря області від автотранспорту, є оксид вуглецю – 58 тис. т (77%), неметанові леткі органічні сполуки – 9 тис. т (11%), діоксид азоту – 7 тис. т (9%), крім того діоксид вуглецю – 833 тис. т. Значна питома вага (87% або 132 тис. т) викидів шкідливих речовин припадає на м.Ладижин. Крім того, високий відсоток у розподілі викидів до загального обсягу припадає на м.Вінницю (3,1%), Барський (1,7%), Гайсинський (1,2%) та Іллінецький (1,1%) райони. Кількість викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел у розрахунку на квадратний кілометр території по області протягом 2007 року склала 5,8 т. Найвища щільність викидів забруднюючих речовин в розрахунку на квадратний кілометр припадає на м.Ладижин – 1,5 тис. т, а також на міста Вінницю – 69 т, Жмеринку – 64 т, Козятин – 39 т, Могилів-Подільський – 16 т та Хмільник – 6 т. На душу населення в середньому по області припадає по 91 кг викинутих у повітря шкідливих речовин. У м.Вінниці за 2007 рік викиди шкідливих речовин становили майже 5 тис. т. Щільність викидів забруднюючих речовин у розрахунку на квадратний кілометр в обласному центрі в 12 раз більше, ніж в цілому по області, обсяги викидів у розрахунку на кожного жителя міста складають 13 кг. Основними забруднювачами повітря в обласному центрі є підприємства газопостачання, викиди від яких склали 51% у загальних викидах шкідливих речовин, переробної промисловості – 33%, в тому числі харчової – 16%, тепломережі – 11%. Висока концентрація транспортних засобів має вирішальний вплив на стан довкілля у містах області. Обсяги викидів забруднюючих речовин від 5
автотранспорту у розрахунку на душу населення та щільність викидів у розрахунку на квадратний кілометр території по містах обласного підпорядкування складають відповідно: по Вінниці – 47 кг та 251 т; Жмеринці – 43 кг та 85 т; Козятину – 44 кг та 95 т; Ладижину – 42 кг та 11 т; Могилів-Подільському – 42 кг та 62 т; Хмільнику – 49 кг та 65 т. Основними забруднювачами повітря в області залишаються підприємства, основними видами економічної діяльності яких є: виробництво тепло- та електроенергії, переробна промисловість. В 2007р. 34,9% викидів в атмосферне повітря (від їх загальної кількості) на території області становили викиди автотранспорту, ще близько 35% - викиди Ладижинської ТЕС та понад 3% - магістральних газопроводів. В містах доля автотранспорту в забрудненні атмосферного повітря сягає до 90%, так у м. Вінниця частка викидів автомобілів в загальному забрудненні повітряного басейну становить 86,5%. У 2007р. у м. Вінниця атмосферне повітря забруднене формальдегідом (середньорічна концентрація становить 2,5ГДК), фтороводнем (середньорічна концентрація становить 1,1ГДК) та пилом (середньорічна концентрація становить 1,4ГДК). Концентрації діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, аміаку в цілому знаходились нижче встановлених нормативів. Вміст важких металів у 2007р. був значно нижчим граничнодопустимих концентрацій. Кислотність опадів була від слабко кислої (рН=6,0)до слабко лужної (рН=7,12). За рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2007 році проведено оплату виконаних робіт з "Впровадження технології трьохступеневого спалювання палива на бл.№6 Ладижинської ТЕС з використанням в додаткових пальниках вугільного пилу з метою зменшення викидів оксидів азоту в атмосферу" в сумі 255,0 тис. грн. У 2007р. проведено 916 перевірок дотримання вимог атмосферного законодавства, за фактами виявлених порушень до адміністративної відповідальності притягнуто 583 посадових особи та громадян на загальну суму 35,292 тис. грн.
6
3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання 3.2. Національна система інвентаризації парникових газів 3.3. Прогноз викидів парникових газів 3.4. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату
4. ВОДНІ РЕСУРСИ Всього на території області нараховується 3600 річок і струмків загальною довжиною 11800км, густота річкової мережі 0,43км/км2. В межах Вінницької області 2 великі річки (р.Південний Буг і р.Дністер), 4 середніх (рр. Соб, Мурафа, Рось, Гірський Тікич), 226 малих річок з довжиною понад 10км. В області налічується 65 водосховищ, загальною площею водного дзеркала 11167 га та загальним об'ємом 282,6 млн. м3; 4033 ставків загальною площею водного дзеркала біля 20552 га. Прогнозні ресурси підземних вод по Вінницькій області 885,5 тис. м3/добу, у т.ч. експлуатаційні запаси, затверджені ДКЗ СРСР, УТКЗ, 147,66 тис. м3/добу. 4.1. Стан поверхневих та морських вод Якість води в річках області протягом останніх 3-х років залишається стабільною, без суттєвих змін і в цілому може вважатись задовільною. За рівнем забрудненості у 2007 році річки Вінницької області відносяться до категорії "Слабко забруднені", за гідробіологічної оцінкою якості вод річки Вінницької області можна віднести до категорії "Умовно чисті". Впродовж 2007 року за більшістю показників вода річок області відповідала встановленим нормам, вміст забруднюючих речовин не перевищує граничнодопустимих концентрацій для водойм господарсько-побутового призначення. Рівень радіоактивного забруднення річки Південний Буг знаходиться нижче допустимих рівнів. Вода річок Вінницької області забруднена органічними сполуками, причому таке забруднення спостерігається протягом року. Це свідчить про забруднення вод саме побутовими стоками. Із загального обсягу скидів зворотних вод скиди нормативно очищених вод і таких, що не потребують очистки становлять понад 85%, недостатньо очищених і не очищених – близько 10%, близько 3% стічних вод скидаються в накопичувачі та на рельєф місцевості. У 2007р. у водні об'єкти скинуто 11,84 тис. т забруднюючих речовин, що на 1,5% більше, ніж попереднього року (11,67 тис. т). Незначне збільшення показника відбувається за рахунок зношеності обладнання очистки стічних вод об’єктів житлово-комунального господарства (Козятинське БМУ№2, "Барводоканал", Хмільницький та Жмеринський 7
відокремлені підрозділи "Вінницяводоканал", Тульчинський водоканал.). Найбільше відхилення від показників ГДС допускає "Тульчинводоканал". Після 2006 року це підприємство було виведене з системи "Вінницяводоканалу" , споруди очищення стічних вод були практично повністю ви-ведені з ладу стоками молокопереробного підприємства "Тульчинка". Таблиця 2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти Показники Забрано води з природних джерел, усього Використано свіжої води, усього Втрачено води при транспортуванні Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, усього з них: нормативно очищених, усього нормативно (умовно) чистих без очищення забруднених, усього у тому числі: недостатньо очищених без очищення
Одиниця виміру млн. м3 млн. м3 млн. м3 % до забраної води
2005 рік 142,6 125,5 16,2 11,4
2006 рік 136,6 120,7 15,2 11,1
2007 рік 121,8 112,9 14,8 11,6
млн. м3
69,22
70,4
69,8
млн. м3 млн. м3 млн. м3
40,5 26,5 2,2
39,0 27,9 1,9
34,6 31,7 3,5
1,7 0,2
3,4 0,1
млн. м3 млн. м3
За даними відділу інструментально-лабораторного контролю державної екологічної інспекціїї в цілому у 2007р. якість води у річці Південний Буг наступними показниками: кисневий режим річки задовільний, жорсткість води середня, сухий залишок у межах норми – 256 - 460 мг/дм3. Вміст сульфатів, хлоридів, кальцію та магнію є стабільним (з незначними коливаннями в залежності від пори року). Вміст цих речовин є значно нижчим гранично допустимих концентрацій (ГДК) для водойм господарсько-побутового призначення і залишається на рівні 2006 року. Забруднення річки Південний Буг органічними речовинами незначне, БСК5 (біологічне споживання кисню) становить 2,14-4,48 мгО2/дм3 (0,711,5ГДК). Вміст амоній-іону знаходиться в межах 0,43-1,47 мг/дм3 (02,-0,7ГДК) і збільшився в порівнянні з 2006 роком. Середні концентрації нітритів становлять 0,028-0,169 мг/ дм3 (0,01-0,05ГДК), нітратів – 1,62-3,69 мг/дм3 (0,04-0,06ГДК), що значно нижче ГДК для водойм господарсько-побутового призначення. В створах № 1 (вище м. Хмільник), № 3 (м. Вінниця), № 4 (нижче м. Вінниця), №6 (смт. Сутиски), № 7 (смт. Брацлав) спостерігається незначне перевищення ГДК для водойм господарсько-побутового призначення по завислим речовинам в 1,09-1,23 разів, але це є менше в порівнянні з 2006 роком. Концентрація солей важких металів знаходиться в нормі. Притоки річки Південний Буг характеризуються перемінним забрудненням від чистих до помірно-забруднених. 8
У воді р.Згар у 2007 році у порівнянні з 2006 концентрація завислих речовин дещо збільшилась, спостерігається незначне перевищення ГДК для водойм господарсько-побутового призначення – в 1,06 разів. Вміст амоній-іону, значення БСК5 в порівнянні з 2006 роком залишились приблизно на тому ж рівні. Якість води в річках Рів, Соб, Дохна, Савранка по основним показникам якість води знаходится на рівні 2006 року. Вода річки Дністер природна із слабим річковим запахом, середньою мінералізацією, із задовільним кисневим режимом, який знаходиться в межах 8,58-9,54 мгО2/дм3 (при нормі не менше 4,0мгО2/дм3), середньою мінералізацією 438-486 мг/дм3, жорсткість води середня 5,60-5,80 ммоль/дм3. Вміст сульфатів, хлоридів, кальцію та магнію є стабільним. Солі важких металів знаходяться в нормі або нижче норми для водойм господарськопобутового призначення. Вміст амоній-іону 0,21-0,93 мг/дм3 (0,1-0,5ГДК), концентрація нітритів становить 0,045-0,132 мг/дм3 (0,01-0,04ГДК). Забруднення річки Дністер органічними речовинами незначне, БСК5 знаходиться в межах 2,02-3,53 мгО2/дм3 (0,7-1,2ГДК). Притоки р.Дністер річки Русава, Мурафа за звітний рік якість води була задовільною і залишилася на рівні 2006 року. Якість річок Гнилоп'ять та Рось (річки басейну Дніпра) порівняно з 2006 роком практично не змінилася. Для р.Рось спостерігалось перевищення ГДК по вмісту завислих речовин до 1,2 разів, але в порівнянні з 2006 роком вміст завислих речовин зменшився. Малі річки Вінничка, Тяжилівка, Сільниця, Берладинка, Мурашка, Гуйва, Скакунка, Устя, Шмиговка, Синарна, Баран, Жердь, Кропив’янка, Горпинка, Воронка, Бушанка, Кунка, характеризуються перемінним локальним забрудненням, яке залежить від роботи цукрових заводів та інших підприємств. У весняно-літній період води самоочищаються. У 2007 році за рівнем забрудненості річки Вінницької області відносяться до категорії "Слабко забруднені" коефіцієнт забруднення (КЗ) для них знаходиться у межах 1,01 – 1,10. У 2007р. лабораторією Басейнового управління водними ресурсами річки Південний Буг відібрано 92 проби, які аналізувались по 29 показниках, проведено 2668 гідрохімічних вимірювання, мало місце 193 випадки перевищення ГДК, з яких 83 (43,0 %) припадає на БСКп, 30 (15,5 %) – ХСК, 70 (36,3 %) – кольоровість, 9 (4,7 %) – на розчинений кисень та 1 (0,5%) – на залізо загальне. Концентрація решти забруднюючих речовин знаходиться нижче ГДК для водойм господарсько-питного водокористування (СанПиН № 4630-88), ОБУВ 1990 року та ГОСТ 2761-84 "Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора". Так, протягом 2007р. кисневий режим р.Південний Буг та її приток р.Рів та р.Соб на території Вінницької області був задовільним, крім 9 проб, вміст розчиненого кисню знаходився в межах 3,0-17,7 мгО2/дм3 (при нормі не 9
менше 4мгО2/дм3), загальна жорсткість води середня (3,12-6,01 мг-екв/дм3, при нормі 7 мг-екв/дм3), сухий залишок знаходився в межах 256-505 мгекв/дм3, що встановлених нормативів (ГДК =1000мг-екв/дм3). Вміст розчиненого кисню у порівнянні з 2006р. дещо знизився, жорсткість та мінералізація залишились на минулорічному рівні. Вода у р.Південний Буг та її приток забруднена органічними сполуками: показник БСКповне знаходився у межах 1,3-16,1 (або 0,4-5,4ГДК), у 83 пробах з 98 цей показник перевищував ГДК. В порівнянні з 2006р. цей показник суттєво не змінився. Максимальні концентрації амонію сольового 0,07-2,6мг/дм3 (або 0,031,0ГДК), нітритів – 0,01-0,55 мг/дм3 (до 0,2ГДК) нітратів 0,38-10,1 мг/дм3 (або 0,01-0,2ГДК). Середньорічні концентрації заліза загального знаходяться у межах 0,03-0,37 мг/дм3 (відповідно 0,1-1,2 ГДК). Для води р.Південний Буг характерний підвищений показник кольоровості (22,0-118,4 градусів або 0,63,4 ГДК), перевищення встановлених нормативі було у 70 пробах з 92 відібраних. Хром шестивалентний та хром тривалентний у воді р.П.Буг не виявлені. Мідь знаходиться у межах 0,004-0,248мг/дм3 (або до 0,25ГДК), нафтопродукти – 0,011-0,098мг/дм3 (або 0,04-0,33ГДК). Ці показники залишились практичні на рівні минулого року. У 2007 зріс вміст АПАР та фосфатів, що свідчить про зростання антропогенного навантаження. У 2007р. виявлено вплив скидів ВОКВП ВКГ "Вінницяводоканал" на якість води у створі, що на 500м нижче скиду та Сутиського водосховища. В 2007р. якість води у р.Південний Буг у Вінницькій області відповідає нормам СанПиН №4630-88 для водойм господарсько-питного водокористування, ОБУВ 1990р. та ГОСТ 2874-82. Вода питьевая, окрім вмісту органічних сполук, кольоровості, розчиненого кисню та заліза. Контроль за станом води у р.Південний Буг проводився щомісяця по 9 створам, у річках Рів і Соб – по 1 створу щоквартально. Лабораторний контроль якості води відкритих водоймищ санепідслужбою області проводиться в 19 постійних створах нагляду водойм І категорії та в 158 створах водойм II категорії. По водоймах І категорії досліджено на санітарно-хімічні показники 166 проби, із них не відповідають санітарним нормам 31 (18,6%); по мікробіологічних - 87 проби, 29(33,3%) не відповідають; по водоймах ІІ категорії на санітарно-хімічні показники досліджено 788 проб, 104 (13,1%) не відповідають санітарним нормам; по мікробіологічних показниках досліджено 644 проб, 126 (19,5%) не відповідають. На вміст залишків пестицидів перевірено 54 зразки води. Виявлено 4 забруднених проби, в тому числі: ГХЦГ - 3 і Карбофос - 1. Вміст нітратів досліджувався в 55 зразках води. З них - 16 з перевищенням ГДК. В планктоні в різні періоди року домінують діатомові, синьозелені і протококові водорості. Найчисельнішою групою є діатомові водорості. В розвитку фітопланктону спостерігається така послідовність по порам року: зимою майже виключно зустрічаються діатомові водорості; весною діатомові домінують серед інших небагато чисельних груп; літом 10
фітопланктон досягає максимального розвитку; восени - переважають діатомові. Найчастіше зустрічаються: Synedra acus, Synedra ulna, Cuclotella, Navicula, Diatoma vulgare, Melozira granulata. Із протококових переважають Pediastrum duplex, Pediastrum boruanum, різновидності Scenedesmus, Crucigenia; із евгленових - Phacus, Lepocinclis, Evglena, Trachelomonas. Досить часто зустрічаються Chlorella i Chlorococcum. Серед вольвоксових Pandorina morum i Endorina elegans. Порівняно багато видів родини синьозелених водорослей. В значній кількості зустрічаються Microcystis aeroginosa, Aphanizomenon Flos-aguae, Anabaena spiroides, Oscillatoria limosa, Oscillatoria geminata. Досить часто зустрічаються нитчасті водорості в обростаннях: кладофора, ентероморфа, спірогіра. В весняно-літній період часто спостерігається "цвітіння". В "цвітінні" синьо-зелених водорослів, частіше інших, приймає участь Mycrocystis aeruginosa, жовто-зелених – Tribonema. Характерно, що найбільш інтенсивне "цвітіння" спостерігається в місцях скиду великої кількості стічних вод, насичених органічними речовинами, в основному в районах скидів міських каналізацій. Забруднень в створах постійного спостереження у 2007р. не виявлено, за гідробіологічної оцінкою якості вод річки Вінницької області можна віднести до категорії "умовно чисті" (індекс сапробності 1,95-2,25). Активність радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 знаходиться значно нижче допустимих рівнів: 137Cs – 0,60-2,09пКі/дм3, 90Sr – 1,87-5,73пКі/дм3. Простежується незначне зниження активності радіонукліду 137Cs у порівнянні з 2001р. У 2007р. здійснювався поточний нагляд за 619 господарсько-питними водопроводами, в т.ч. 64 - комунальними, 203 - відомчими та 352 сільськими. Із загальної кількості водопроводів 15 (2,42%) не відповідають санітарним нормам, з них на 13 не витримана зона санітарної охорони, на 1 відсутні очисні споруди та на 3 знезаражуючі установки. В якості джерел централізованого водопостачання на 5 водопроводах (З-комунальних, 2відомчих) використовуються відкриті водойми, на решті водопроводів свердловини і каптажі. Питома вага проб питної води з водопровідної мережі, що не відповідає санітарно-гігієнічним нормативам, складає по хімпоказниках 3,1% (2006р.- 3,07%), по бакпоказниках - 7,3% (2006р.-6,1%), що гірше ніж в минулому році. Джерелами 352 сільських водопроводів є міжпластові і ґрунтові води, якість яких нестабільна і періодично не відповідає санітарним нормам. Через фінансові труднощі та в зв'язку із зміною форм власності на селі, незадовільно вирішуються питання покращення санітарно-технічного стану сільських водопроводів та якості питної води. Неорганізований виробничий лабораторний контроль якості питної води. Відсутні спецпідрозділи по проведенню планово-профілактичних заходів на сільських водопроводах. Аналогічна ситуація відмічається і на окремих відомчих водопроводах в зв'язку з погіршенням економічного стану підприємств-власників. 11
З вказаних причин показники якості питної води з сільських і відомчих водопроводів гірші, ніж з комунальних водопроводів. Так, показники бакзабрудненості водопровідної води сільських водопроводів складають 11,6%, відомчих-7,5%, в той час, як комунальних 7,3%. Проблемним залишається питання санітарно-технічного стану і якості питної води громадських колодязів, яких в області нараховується 12517. Питома вага проб води, що не відповідають санітарним нормам, складає по хімпоказниках - 15,5%> (2006р.-12,56%), по бакпоказниках - 20,5% (2006р.22,65%). За незадовільний стан об'єктів водопостачання і надану населенню недоброякісну питну воду санепідслужбою області в 2007р. накладено 201 штраф (2006р.-199), 4 справи передано в органи прокуратури (2006р.-9), винесено 480 постанов про припинення експлуатації об'єктів водопостачання (2006р.- 470), з них 34 на постійно (2006р.-23), відсторонено від роботи 277 осіб (2006р.-477). Спеціальні методи водопідготовки (пом'якшення, дефторування, знезалізнення та ін.) в 2007р. в області не проводились. Фторування питної води не проводилось. Стан забруднення поверхневих вод в області став менш залежним від виробничої діяльності підприємств харчової і переробної промисловості, однак помітно зросла частка у забрудненні водойм від підприємств житловокомунального господарства. Бактеріальне та органічне забруднення поверхневих вод спричинює незадовільний технічний стан мереж каналізації, зношеність обладнання на існуючих очисних спорудах та повна відсутність очисних споруд каналізації в ряді крупних населених пунктів. Підприємства комунального господарства скидають у водні об'єкти понад 90% забруднених зворотних вод. В комунальній власності перебуває 21 одиниця каналізаційних очисних споруд загальною потужністю 215,4 тис. м3. Найбільші з них ОСК м. Вінниці перебувають у задовільному стані, хоча роботи з їх реконструкції ведуться вкрай повільно через нестачу коштів. Більшість наявних очисних споруд потребують суттєвої модернізації, ремонту і реконструкції, в першу чергу, для м. Могилева-Подільського, селищ Липовець, Турбів, Крижопіль. Найнагальніша потреба в коштах для завершення будівництва очисних споруд існує у м. Немирів та селищі Чернівці. Цілий ряд населених пунктів, в першу чергу райцентрів області, до цього часу взагалі не має власних очисних споруд каналізації (м. Немирів, смт. Літин, Теплик, Чернівці). Біотестування проводять для визначення токсичності стічної води на скиді в водний об‘єкт, води в контрольному створі та інших створах водокористування з метою перевірки відповідності якості води нормативним вимогам. Слаботоксичними виявились стічні води: ОКВП ВКГ "Вінницяводоканал", Могилів-Подільський МКП "Водоканал", ВАТ "Вінниця олійножировий комбінат", ЗАТ "Поділляцукор", Тульчинське підприємство КП ВКГ “Тульчинводоканал" (2 клас). 12
В 2007 році Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища видано 359 дозволів на спеціальне водокористування, із них 106 дозволів на спеціальне водокористування водними об’єктами, що надаються в оренду з метою риборозведення. Затверджено проекти нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин Ладижинській ТЕС ВАТ "Західенерго", ВАТ "Гніванський завод спецзалізобетону", ТОВ "Біохімінвест", ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff". Побудовані та введені в експлуатацію очисні споруди типу "Біотал" ДП "Дитячий санаторій "Сокілець"; на 98% проведено реконструкцію Погребищенських міських очисних споруд; на 94% проведено реконструкцію Тиврівських міських очисних споруд. У 2007р. періоді Інспекцією проведено 206 перевірок дотримання водоохоронного законодавства на підприємствах області, в тому числі на 2-х об’єктах, занесених до “Переліку екологічно-небезпечних об’єктів України". До адміністративної відповідальності притягнуто 208 посадових осіб та громадян на загальну суму 17 969 грн.
5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі Територія України і, зокрема, Вінницької області зазнала потужного антропогенного і техногенного навантаження, що призвело до локалізації природних ландшафтів. Екологічно необґрунтована господарська діяльність загострила ситуацію у використанні земель; відбулося збіднення якісного складу ґрунтів; зменшився видовий склад біоценозів лісів, луків, степів, водно-болотних комплексів; відбулась втрата розмаїття живих форм, біотичного та ландшафтного розмаїття. Для комплексного вирішення питань збереження ландшафтного та біологічного різноманіття в області рішенням 9 сесії 4 скликання від 22 жовтня 2003 року № 429 прийнято “Регіональну програму екологічної мережі Вінницької області на 2004-2015 роки". Відповідно до якої, до складу національної екологічної мережі Вінницької області включаються території та об’єкти природно-заповідного фонду, ліси, водні об’єкти, водоохоронні зони та прибережні захисні смуги водних об’єктів, інші землі водного фонду, водно-болотні угіддя, сіножаті, пасовища, полезахисні лісові смуги, землі оздоровчого та рекреаційного призначення, а також землі історикокультурного характеру, що мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, насамперед видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України.
13
Як показують дослідження та зроблені за ними підрахунки, загальна площа складових екомережі виглядає так (див. таблицю 3). Таблиця 3. Загальна площа складових екомережі Площа екомережі станом на 01.01.2007р., тис.га 404,1783
Відсоток площі екомережі від загальної площі області 15,2
у тому числі, тис.га: Сіножаті та пасовища
Відкриті заболочені землі
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом
Води
Рекреаційні території
118,901
14,39
12,876
23,6
0,154
Протягом 2007 року в області продовжувалися роботи щодо виконання положень “Регіональної програми екологічної мережі Вінницької області на 2004-2015 роки", затвердженої рішенням 9 сесії 4 скликання № 429 від 22 жовтня 2003 року Вінницької обласної ради. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області спільно з науковцям ботанічного саду ім. М.Гришка НАН України, Національного дендрологічного парку "Софіївка" з метою розробки рекомендацій щодо формування регіональної екологічної мережі проведено дослідження територій з природною рослинністю в Літинському, Мурованокуриловецькому, Могилів-Подільському районах. Крім того науковцями Інституту зоології ім. М.І.Шмальгаузена НАН України, спеціалістами Інституту розвитку територіальних громад, Українського товариства охорони птахів обстежено території Томашпільського, Шаргородського, Піщанського районів. Результатом роботи стало виділення природних ядер регіональної екологічної мережі та інвентаризація флори і фауни степових ділянок на території Томашпільського і Піщанського районів. З обстежених шести ділянок, чотири запропоновано до наступного заповідання. В процесі роботи виявлено 15 видів тварин і 11 видів рослин, занесених до Червоної книги України та 2 угруповання, занесених до Зеленої книги України. Обстеження шахт та гротів на території Дмитрашківської сільської ради Піщанського району щодо визначення видового складу та ареалів поширення рукокрилих відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі в рамках Бонської конвенції "Про збереження мігруючих видів диких тварин" спонукало до прийняття рішення сільської ради про створення ландшафтного заказника місцевого значення "Зачарована долина". За даними досліджень попередніх років проведено уточнення меж проектованого РЛП “Середнє Побужжя" на території Немирівського і Тиврівського районів та білатерального природного парку “Дністер" в межах Могилів-Подільського і Ямпільського районів. Слід зазначити, що через недосконалість законодавчої бази природоохоронні заходи спрямовані на розвиток просторових елементів екомережі, виконання яких планувалась за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища залишились не реалізованими в зв‘язку з неможливістю проведення процедури закупівлі за державні кошти. 14
На дотримання вимог Конвенції CITES в області було складено списки видів флори і фауни, які знаходяться під охороною 90 в ряді країн світу (таб.13.10.) Відповідно переліку видів внесено зміни до списків рідкісних та зникаючих видів області. Серед тварин занесених до Конвенції CITES на території області мешкає 138 видів та відповідно списків Бернської Конвенції CITES про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі та Вашингтонської Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення зростає 4 види рослин. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Науковцями Інституту ботаніки ім.М.Г. Холодного НАН України та Інституту гідробіології НАН України розроблено кадастр регіонально рідкісних та занесених до Червоної книги України судинних рослин, а також водоростей р. Південний Буг в межах м. Вінниці. З метою посилення охорони місць зростання і відтворення регіонально рідкісних, занесених до Червоної книги України видів судинних рослин та запровадження моніторингу створено для області постійно поновлювану базу даних. З метою збереження природно-заповідного фонду за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано заходи по збереженню та відтворенню ландшафту парків-пам’яток садовопаркового мистецтва “Чернятинський парк", “Бронницький парк", “Олександрівський парк", “Ботанічний сад “Поділля". Ліси на Вінниччині займають близько 14,3 % від загальної площі області, при оптимальній для даного регіону лісистості 18 - 25%. Основними користувачами лісового фонду є підрозділи Вінницького управління лісового та мисливського господарства, Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Віноблагроліс", Шепетівський військовий лісгосп Івано-Франківського лісопромислового комплексу Міністерства оборони України. Станом на 01.01.2008 року площа земель лісового фонду у Вінницькій області становила 364914,04 га, з них вкритих лісовою рослинністю – 348752,04 га. Лісів першої групи – 117450 га, лісів другої групи -247464 га. В відсотковому співвідношенні землі лісового фонду поділяються наступним чином: вкриті лісовою рослинністю землі займають 92,5 %, не вкриті лісовою рослинністю землі - 4,5%, що вказує на ефективне використання земель лісового фонду. Переважаючими лісовими породами із хвойних є сосна звичайна, ялина звичайна, модрина, які зростають на площі 11,1 тис. га і загальний запас їх деревостанів становить 2805,3 тис. м3. Із твердолистяних переважають: дуб високостовбурний, дуб низькостовбурний, граб, ясен, клен, акація, які займають площу 181,9 тис. га, загальний запас їх деревостанів становить - 41278,4 тис. м3. М'яколисті деревні породи 15
представлені березою, осикою, вільхою, липою, площа зростання яких становить 4,4 тис. га із загальним запасом деревостанів 883,6 тис. м3. За категоріями захистності землі лісового фонду поділені: - ліси 1; 2 зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій 197,5 га; - ліси протиерозійні - 42115,1 га; - заповідні лісові урочища - 310,7 га; - інші ліси, що мають важливе значення для захисту навколишнього природного середовища - 58447,6 га; - пам’ятки природи - 70,6 га; - захисні смуги лісів вздовж залізниць - 2201,5 га; - захисні смуги лісів вздовж автодоріг державного значення - 1250,0 га; - ліси 3 зони округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій 156,7 га; - лісогосподарська частина лісів зелених зон - 1548,7 га; - смуги лісів вздовж берегів водних об’єктів - 1661,3 га; - разом 107989,7 га. За основними категоріями земель вони поділені: - насадження природного походження - 43350,8 га; - лісові культури - 56574,6 га; - лісові розсадники - 26,6 га; - не вкриті лісовою рослинністю - 4811.3 га; - лісові шляхи, просіки, протипожежні розриви - 323,1 га; - нелісові землі - 2235,3 га; - незімкнуті лісові культури - 673 га. В порядку спеціального використання лісових ресурсів державного значення здійснюється заготівля деревини від рубок головного користування. У 2007 році розмір розрахункової лісосіки рубок головного користування по області становив 382,64 тис. м3 ліквідної деревини, в тому числі по господарствах: хвойне – 14640 м3, твердолистяне – 211250 м3, м'яколистяне – 13680 м3. Фактично заготовлено 358,6 тис. м3 ліквідної деревини. У 2007 році рубки головного користування проводили підприємства, які входять до складу Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, Вінницьке військове лісництво Шепетівського військового лісгоспу, ВОКСЛП “Віноблагроліс". До таких рубок в першу чергу призначаються пошкоджені, усихаючи, низькоповнотні та інші насадження, що потребують термінових рубок за станом. Протягом 2007 року лісогосподарські підприємства рубки, пов’язані з веденням лісового господарства провели на площі 15,1 тис. га, заготовлено 279 тис. м3 деревини. Поступові рубки лісокористувачами не практикуються. Пасіка лісогосподарських підприємств нараховує 397 бджолосімей. У 2007 році заготовлено 5955 кг меду. 16
В рекреаційних цілях землі лісового фонду використовуються на площі біля 200 га. Для потреб мисливського господарства використовується 282396,3 га земель лісового фонду як мисливські угіддя. Протягом 2007 року лісокористувачами проведено інших рубок та робіт, пов’язаних і непов’язаних з веденням лісового господарства на площі 22,1 тис. га, заготовлено 372,9 тис. м3 деревини. Суцільні санітарні рубки проведено на площі 129 га, заготовлено 36,2 3 тис. м деревини, від лісовідновних — 15630 м3, від реконструктивних рубок — 521 м3 деревини. Протягом 2007 року лісокористувачами проведено відтворення лісів на землях лісового фонду на площі 4094,8 га. В тому числі проведено: - лісовідновлення (створення л/к в ДЛФ) на площі 1664,3 га; - лісорозведення (створення нових захисних насаджень) – 2377,5 га при плані -2018 га - сприяння природному поновленню лісу -53 га. Внаслідок несприятливих кліматичних умов (засуха) у 2007 році загинули лісові культури в лісовому фонді на площі 28,3 га 4,17% від створених, на яруго-балкових землях 235 га 18,2 % від створених. З метою охорони лісів від пожеж всіма лісокористувачами в пожежно-небезпечний період (квітень-жовтень) розроблені комплексні плани, які погоджені з відповідними органами і затверджені районними державними адміністраціями. На цей час заборонено в'їзд на територію лісових масивів приватного автотранспорту, розпалювання вогнищ. Для Динаміка площ осередків шкідників по Вінницькому ОУЛГ 4237 4500 4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0
3416
3092
2919
3277
2006 1692 629 0
0
2052
1627 621
651
759
786 464
200
1999р 2000р 2001р 2002р 2003р 2004р 2005р 2006р 2007 (пр)
відпочинку населення обладнані спеціальні площадки. В лісництвах встановлено постійне чергування працівників лісової охорони. Завдяки проведеній роботі в області не зафіксовано жодного випадку лісової пожежі. Лісопатологічний та санітарний стан насаджень лісогосподарських підприємств формувався в 2007 році, як і минулими роками під дією ряду факторів. 17
В південних державних підприємствах лісового господарства області (Чечельницьке, Крижопільське, Ямпільське, Могилів – Подільське, Гайсинське ЛГ та Ободівське ЛМГ) основною причиною, яка вплинула на лісопатологічний стан лісових насаджень є льодолам 2000 року, внаслідок результатів дії якого спостерігається тенденція щодо збільшення об’ємів санітарних рубок починаючи з 2001 року. Частка площ лісу зрубаного по причині льодоламу становить 70 % від загальної площі. Значним залишається антропогенний вплив на екосистеми лісів, степових та лучних ділянок. Важке економічне становище значної частини населення призводить до неконтрольованого збору рослин-первоцвітів, лікарських рослин, випасу худоби. Результатом являється скорочення ареалу окремих видів рослин, зменшення їх чисельності. Основними видами лікарських рослин являються квіти бузини, березові бруньки, плоди глоду та горобини, кора дуба, деревій, квіти липи, полин, хвощ польовий, чистотіл, плоди шипшини. Хоча ліміт на спеціальне використання лікарської сировини не доводився, населенням для власних потреб заготовляється значна кількість різних видів лікарських рослин. Це говорить про недостатню охорону лікарських рослин користувачами земельних угідь. На території області нараховується більше 200 видів вищих рослин занесених до Червоної книги України та тих, що підлягають під дію міжнародних договорів України. Основними проблемами охорони та відтворення рідкісних видів рослин є зміна природних комплексів, особливо степових та лучно-степових ділянок шляхом заліснення. Найбільшого впливу зазнають території МогилівПодільського, Муровано-Куриловецького, Піщанського, Ямпільського районів. Поширена нині тенденція до заліснення долин річок, балкових систем видами інтродуцентами (сосна кримська, акація біла, сумах, аморфа) призводить до зникнення ряду рідкісних видів: вишні степової, мигдалю, ковилів, Іншою проблемою є не регламентований випас худоби по долинах річок та балках, що призводить терасування схилів та фрагментування осередків зростання рідкісних видів. Протягом 2007 року продовжувались роботи по поповненню Кадастру вищих рослин занесених до Червоної книги України та рідкісних водоростей басейну р. Південний Буг. Серед найбільш поширених адвентивних видів слід виділити клен ясенелистий. З часу завезення в 50-х роках минулого століття вид поширився практично по всіх біоценозах області. Маючи високий ступінь пластичності даний вид витісняє корінні породи. Особливо це проявляється по долинах річок, де клен ясенелистий замінює різновиди верб. Іншим досить поширеним видом на півдні області є амброзія полинолиста. Раніше вид зустрічався лише на півдні області. На сьогоднішній день він зустрічається і в північних районах. 18
Проблемі озеленення міст та інших населених пунктів не приділяється належна увага. Як і лісам області, зеленим насадженням міст та населених пунктів було нанесено великої шкоди в результаті ожеледі, яка сталася наприкінці 2000 року є, пошкоджено тисячі дерев, які в подальшому були зрізані. В даний час гостро постає питання заміни зрізаних, пошкоджених дерев. Протягом 2007 року зросли об’єми догляду за насадженням та реконструкції існуючих. По містах та селищах міського типу області нараховується 5467,8 га зелених насаджень. Їх площа з кожним роком зростає. Частка зелених насаджень охоплених доглядом складає 51,3 %. В комунальній власності знаходиться 16 територій і 8 територій в інших формах власності. 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Мисливське господарство в області ведеться 49 підприємствами, за якими закріплені мисливські угіддя. Загальна площа мисливських угідь становить 1963,7 тис.га. У 2007 році було проведено польові роботи по мисливському впорядкуванні для всіх мисливських господарств області. Станом на 01.01.2007р. площі мисливських угідь розподілено за: обласною організацією УТМР закріплено 1730103,4 га, за Вінницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства закріплено 255151,6 га, за Вінницькою гарнізонною радою ВМТ МО України – 15507,1 га, за Вінницькою лісовою науковою дослідною станцією - 3060,9 га, за Вінницьким обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством "Віноблагроліс" - 84840,7 га, за ЗАТ "Вінницярибгосп" – 3495,82 га, за Державним підприємством "Вінницька лісова науково-дослідна станція" - 3060,9 га , за приватним підприємством "Туристичне мисливськорибальське підприємство "Дашівське" - 8712,9 га, за приватним підприємством "Туристичне мисливсько-рибальське підприємство "Вінницьке" - 10322,0 га, за приватним підприємством "Туристичне мисливсько-рибальське підприємство "Фауна" - 4577,0 га, , за приватним підприємством "Туристичне мисливсько-рибальське підприємство "Вепр" 3120,7 га. На ведення мисливського господарства в області за 2007р. загальні витрати склали 2 млн. 757 тис. 431 грн. (в тому числі за рахунок державного бюджету – 305,2 тис. грн.), що на 2 млн 452 тис. грн. або на 48 % більше в порівнянні з 2006р. Із загальних витрат 944,3 555,1 тис. грн. (34,2 %) становлять витрати на охорону, відтворення та облік диких тварин, впорядкування мисливських угідь, в тому числі на облік мисливських тварин – 20,5 тис. грн., на охорону диких тварин – 174,7 тис. грн., на відтворення мисливських тварин, включаючи біотехнічні заходи – 457,9 тис. грн. Надходження від ведення мисливського господарства за рік склали – 1 млн 829 тис 588 грн. Окупність ведення мисливського господарства по області склала за 2007 рік 66,3 %, тоді як в 2003р. - 41,1%, за 2001р. цей показник дорівнював 51,1%. 19
Основними видами мисливських тварин, які мешкають на території області, є: козуля, кабан, олень плямистий, заєць-русак, білка, ондатра, лисиця, куниця, із пернатої дичини – качки, кулики, лиска, сіра гуска, сіра куріпка. Зростання антропогенного впливу призвело до скорочення чисельності мисливських тварин, особливо, поголів’я лосів, яке впродовж 2007 р. скоротилося в порівняні з 2003р. на 45 голів або майже на 76%, і складає лише 14 голів (у порівняні з 1990р., коли популяція лосів складала 520 голів, зменшилося на 506 голів, або на 97 %). Загалом, у порівнянні з 2003р. на 24085 голови зменшилося поголів’я всіх видів пернатої дичини. Впродовж останніх десяти років зберігається тенденція зменшення чисельності багатьох видів мисливських тварин. В 1997р. в порівнянні з 2007р. зменшилась чисельність: козулі на 2998, кабана 284, бобра 12, зайця-русака на 69,5 тис. голів. При цьому спостерігається тенденція до росту чисельності: оленя плямистого на 217, бобра на 77 голів. На сьогоднішній день нараховується в області 114 голів благородного оленя, що був завезений з інших областей в 2000-х роках. Завдяки регулюванню чисельності, в порівняні з 1997 роком, на 3,2 тис голів зменшилось поголів’я лисиці. Чисельність зубра європейського проти 2005 року зменшилась на 38 особин. У 2005р. поголів’я тварин становило 116 голів. За останні роки спостерігається тенденція до скорочення ареалу мешкання зубра. За 2007 року Інспекцією проведено 142 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. За наслідками перевірок складено 168 протоколів про адміністративні правопорушення, 176 порушників притягнуто до адміністративної відповідальності, в т.ч. 8 за протоколами, складеними обласною організацією УТМР, накладено штрафів на суму 10,608 тис. грн., з яких стягнуто 8,500 тис. грн. На природних водоймах області промисловим виловом водних живих ресурсів у 2007 році займалося 6 користувачів: на р. Південний Буг, в межах Тиврівського, Вінницького та Немирівського районів промисловим виловом займався ТОВ “Гірник", на р. Дністер в межах Могилів-Подільського та Ямпільського районів СТОВ "Україна-1" с. Серебрія, на р. Південний Буг, в межах Тиврівського, Вінницького та Немирівського районів РКП "Гніванькомунгосп", на Клекотинському водосховищі ПП “Сазан", на Скалопільському водосховищі СВГ “Серби", на р. Південний Буг та р. Дністер приватний підприємець В. Васюта. Промисловий вилов водних живих ресурсів користувачами здійснювався відповідно до виділених квот. Квоти на вилов водних живих ресурсів, виділені користувачам, виконано відповідно: ВАТ “Гірник" - 100%, СТОВ “Україна-1" – 35,6%, РКП "Гніванькомунгосп" – 100%, СВГ “Серби" – 0,01%, приватний підприємець В. Васюта – 63,5%. 20
З метою відтворення аборигенних видів риб в нерестовий період було виготовлено і встановлено в Дмитренківське водосховище 450 штучних гнізд- нерестилищ, у Ладижинське водосховище - 580. В 2006. користувачами водних живих ресурсів проведено зариблення: ТОВ "Гірник" - промислових ділянок р. Південний Буг одноліткою коропа (3000 екземплярів); "Гніванькомунгосп"- промислових ділянок р. Південний Буг одноліткою товстолоба та коропа (4000), ПП “Сазан" - на Клекотинському водосховищі одноліткою коропа (12000), Дмитренківське водосховище зариблювалось дволіткою коропа (1 тис. екземплярів), одноліткою карася (60 тис. екземплярів), Ладижинське водосховище зариблено дволіткою товсто лоба (67 тис.). Заплановані заходи по відтворенню рибних ресурсів в повному обсязі не виконуються всіма ліцензіатами. Природні водойми області зазнають великого антропогенного впливу, що значно погіршує їх екологічний стан. Зарегульованість стоку на Глибочанському та Сутиському водосховищах призводить до інтенсивного замулення водойм, внаслідок цього майже 65% площі водойм заросли водною рослинністю. Постійних користувачів на водоймах немає, меліоративні роботи та зариблення водосховищ не проводиться, внаслідок чого у водоймах зменшуються запаси цінних видів риб. Крім того штучне риборозведення в області проводиться на водоймах в системі СВАТ “Вінницярибгосп" (ставковий фонд 5919 га), на рибоводномеліоративних станціях, обласній організації УТМР, в системі обласного управління сільського господарства та продовольства і на орендованих водоймах. На території області мешкають 40 видів ссавців, 250 видів птахів, 30 видів риб, з яких занесено до Європейського червоного списку тварин і рослин та Червоної книги України та регіонально рідкісних 27 видів ссавців, 57 видів птахів, 5 видів плазунів, 8 види риб та 62 види комах. Охорона, використання і відтворення тваринного світу, регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, збереження та поліпшення середовища перебування диких тварин, забезпечення умов постійного існування усього видового складу і популяційного різноманіття в стані природної волі, неволі чи напіввільних умовах забезпечується спеціально уповноваженими органами та користувачами мисливських угідь області. Основними проблемами щодо охорони та відтворення рідкісних та зникаючих видів тварин є погіршення умов існування та безпосереднє знищення видів. З метою визначення чисельності та поширення рідкісних та зникаючих видів Державним управлінням ведеться Кадастру хребетних видів тварин занесених до Червоної книги України.
21
5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Серед найбільш поширених та небезпечних захворювань диких тварин на даний час є сказ. Протягом року хвороба була відмічена в усіх районах області. Найбільше випадків захворювання було зареєстровано у: Гайсинському (13), Тульчинському (12), Піщанському (8), Мурованокуриловецькому, Жмеринському (7), Томашпільському (6) районах. З метою попередження епізоотій в області протягом січня – лютого та під час сезону полювання спеціалізованими бригадами проводились відстріли хижаків: вовка, лисиці, здичавілих котів та собак. Найбільш поширеним захворюванням серед риб є краснуха. Захворювання найчастіше зустрічається в водоймах з повільною течією (ставки, водосховища). У річках хвороба поширена менш. З метою запобігання захворювання використовується препарат "Біоліт - 80", який додають у вигляді добавки до кормів. Найбільшого поширення серед інвазивних видів риб набули: білий амур, білий і строкатий товстолоб. Штучне розведення та вселення цих видів в природні та штучні водойми області створюють значну конкуренцію по кормовій базі аборигенним видам. Найбільше перелічені види зустрічаються в басейні річки Південний Буг та її приток. 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні Протягом останніх століть територія області зазнала значного антропогенного впливу. В результаті чого площі відбулась заміна природних біоценозів на антропогенні. Першочерговим завданням стало збереження видів флори і фауни, що стали рідкісними та зникаючими на теренах області; окремих ландшафтів, гідрологічних об’єктів і геологічних утворень, які увійшли до природнозаповідного фонду. Через високий рівень антропогенного навантаження на природні комплекси та ряд соціально-економічних проблем в області відсутні вищі категорії природно-заповідного фонду: біосферні заповідники, національні природні парки, природні заповідники та регіональні ландшафтні парки. Основними категоріями є заказники, пам’ятки природи, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та заповідні урочища. Площа об’єктів та територій природо-заповідного фонду на 31.12.2007 р. становить 24010,3 га, що складає лише 0,89 % від загальної площі області. Проведені протягом останніх років обстеження та дослідження територій дають підставу значно розширити площу природно-заповідного фонду області. Дослідження проведені за фінансової підтримки з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Інститутом ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Інститутом зоології ім.І. І. Шмальгаузена НАН України проведено обстеження природніх біоценозів. В результаті 22
проведених досліджень виявлено ряд ділянок, які представляють науковий інтерес і потребують заповідання. На території окремих об‘єктів природно-заповідного фонду ведеться господарська діяльність. З метою регулювання якої, Державним управлінням екології та природних ресурсів в минулому році видано 12 дозволів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природнозаповідного фонду загальнодержавного значення, згідно лімітів, а також погоджено розрахункові лісосіки на 2008 та наступні роки для 14 лісогосподарських підприємств об'єднання “Вінницяліс" та Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Віноблагроліс". З метою проведення вибіркових санітарних рубок на території окремих об‘єктів природно-заповідного фонду Державним управлінням проводилось обстеження державних підприємств підпорядкованих Вінницькому обласному управлінню лісового та мисливського господарства та стану зелених насаджень, зокрема, в межах парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення: “Центральний парк культури та відпочинку ім. Горького" (м. Вінниця), парк “ім. 50-річчя Жовтня" (м. Хмільник), “Немирівський парк" (м. Немирів); парків-пам’яток садовопаркового мистецтва місцевого значення: “П’ятничанський парк" (м. Вінниця), "Печерський парк" (Тульчинський район), “Сокілецький парк" (Немирівський район), “Музей-садиба М.І. Пирогова" (м. Вінниця); пам’яток природи місцевого значення: “Алея вікових лип", “Алея горіха Зібольда" (м. Вінниця). Впродовж 2005-2007 років змін в складі територій та об'єктів природнозаповідного фонду Вінницької області не відбулось. На 2008 рік заплановано створення регіональних ландшафтних парків "Мурафа", "Середнє Побужжя", заказників "Турбівський парк", "Ковалівський парк", "Зеленоклинівськи пороги", що приблизно становитиме 16,0 тис.га. З метою збереження природно-заповідного фонду проведено заходи по збереженню та відтворенню ландшафту парків-пам’яток садово-паркового мистецтва "Чернятинський парк", "Бронницький парк", "Олександрійський парк", "Ботанічний сад “Поділля". Проведено уточнення меж проектованого РЛП "Середнє Побужжя" та білатерального природного парку "Дністер" в межах Могилів-Подільського та Ямпільського районів. Проведено інвентаризацію флори та фауни степових ділянок на території Томашпільського району. Підготовлено проект рішення Дмитрашківської сільської ради Піщанського району про створення ландшафтного заказника місцевого значення. 11 сесією 5 скликання Вінницької обласної ради прийнято рішення № 327 від 01.06.2007р. "Про резервування цінних для наступного заповідання природних територій та об’єктів". 23
Рекреаційні зони області протягом останніх років не зазнали змін. Площа земель рекреаційного призначення становить 0,3 тис. га, земель оздоровчого призначення – 0,6 тис. га. З покращенням матеріального становища населення зростає кількість відпочиваючих. Для відпочинку населення використовуються ліси, долини річок, кемпінги, будинки відпочинку, санаторії. В області діє 16 санаторіїв. Поліпшено умови у санаторно-курортних закладах (“Поділля" облсільгоспоздоровниці, “Авангард" та “Хмільник" “Укрпрофоздоровниці", медичний центр реабілітації залізничників). У Вінницькій області до державного реєстру нерухомих пам’яток архітектури та містобудування внесено 580 об’єктів, з них 111 національного та 469 місцевого значення, на державний облік управління культури взято 3 садиби-музеї і 1 історико-культурний заповідник. Із загальної кількості пам’яток, що внесені до Державного реєстру, 30% використовуються релігійними громадами, 63% - в адміністративногосподарських цілях, 5% - у приватній власності, 14 пам’яток (2%) не мають користувачів. З метою збереження ландшафтів на територіях історико-культурних об’єктів постійно здійснюється контроль за проведенням ремонтнореставраційних робіт та робота із залучення коштів з місцевих бюджетів і коштів користувачів. На даний час продовжується робота із визначення земель історикокультурного призначення, яка потребує відповідних витрат на розробку проектної документації та винесення земель в натуру. Земельні та будівельні роботи на території археологічних пам’яток у 2007 році не проводилися. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі Туризм як позитивний фактор впливу на довкілля, що буде сприяти збереженню та відновленню природного середовища та історико-культурної спадщини, можливий при вирішенні проблеми комплексного розвитку території. На даний період в області нараховується 580 пам’яток архітектури та містобудування, з них 9 об’єктів згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації від 03.11.97 року за № 369 віднесено до об’єктів пізнавального туризму. Розроблено план розвитку та проводиться реставрація державного історико-культурного заповідника "Буша", вживаються заходи з реставрації окремих пам’яток історії та культури. З метою розвитку туризму в області 26 липня 2002 року 3 сесія обласної Ради 4 скликання прийняла рішення № 51 "Про програму розвитку туризму в області на 2002-2010 роки". Аналогічні програми, плани заходів затвердженні ще у 15 районах та містах області. Підрозділами облдержадміністрації розроблений та затверджений обласною радою проект "Державної програми розвитку м. Хмільника як загальнодержавного бальнеологічного курорту радонової терапії та рекреації і туризму на 2005-2010 роки", який на даний час розглядається Верховною 24
Радою України. Визначено місцевості та об’єкти, які відповідають ознакам регіональних центрів пріоритетного розвитку туристичної та курортнорекреаційної сфер. Зокрема, передбачено облаштування, використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду паркових асамблей міст Немирів, Хмільник, с. Чернятин (Жмеринського району); в розроблених наукових обґрунтуваннях та проектах створення регіональних ландшафтних парків "Бузькі пороги" в середній течії р. Південий Буг від с. Сутиски Тиврівського району до с. Райгород Немирівського району, "Мурафа" по р. Мурафа від смт. Чернівці до с.Ульяновка Ямпільського району, білатерального природного парку "Дністер" по каньйону р.Дністер у Могилів-Подільському, Мурованокуриловецькому та Ямпільському районах; національного природного парку “Південне Поділля" Тростянецького та Чечельницького районів. Серед важливих факторів, що, в залежності від ситуації, можуть негативно або позитивно впливати на стан довкілля області, є стан розвитку сільського зеленого туризму. З набуттям чинності Закону України “Про сільський зелений туризм" на Вінниччині з’являється дедалі більше громадських організацій та суб’єктів підприємницької діяльності, зацікавлених у веденні бізнесу та налагодженні партнерських стосунків в цьому напрямку. Своє бачення розвитку сільського зеленого туризму на Вінниччині має голова Барського районного осередку спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму – центру відпочинку "Подолянка" Оксана Бас. Запорукою успіху організації в останні роки та популярністю її лідера серед представників місцевих агросадиб є вироблення такої стратегії діяльності, яка б дозволяла використовувати не лише економічні, рекреаційні, історико-культурні, але й екологічні цінності у процесі підготовки нових туристичних проектів. На глибоке переконання натхненників “Подолянки" в основі розвитку сільського зеленого туризму має полягати благоустрій сільських садиб, вулиць, сіл загалом; популяризація українського екологічного етносу, фольклору; національних та релігійних традицій, що межують з екологічними; виховання екологічної культури та формування європейської культури поведінки у місцях відпочинку. Впродовж року активістами центру організовано та проведено ряд відпочинкових програм "Українська гостинність", "Писанка", "Домашній хліб", "Домашні музеї", “Домашній театр", "Славетна Буша", влаштовано сільський фестиваль у Гармаках "Забави Купави", за підтримки обласного центру зайнятості створено відеофільм "Зелений туризм", на базі агросадиби "НІКА" (навчально-інформаційної консультативної агросадиби) скликано 5денний семінар-тренінг для тих, хто вирішив розпочати власну справу з надання послуг організованого відпочинку. За результатами проведеної інвентаризації об'єктів туристичної інфраструктури створено електрону базу даних об’єктів туристичнорекреаційного комплексу, яка надіслана Держтурадміністрації України листом від 19.03.2004р. № 01-1-43-1527. Робота з інвентаризації курортнорекреаційної та санаторно-курортної сфери продовжується. 25
Передбачаються наступні напрямки роботи з розвитку туризму на найближчу перспективу: Популяризація туристичних можливостей, видання та розповсюдження відповідної рекламної продукції, забезпечення участі області у загальноукраїнських та міжнародних виставках та ярмарках. Активізація роботи з залучення інвестицій у розвиток туристичної інфраструктури. З цією метою необхідно: в кожному районі розробити комплексні плани розбудови центрів пріоритетного розвитку туристичної та рекреаційної сфер; визначити земельні ділянки для створення туристичної інфраструктури з врахуванням особливостей відповідної території, наявністю об’єктів, пам’яток історії, культури, рекреаційного потенціалу; завершити інвентаризацію об’єктів туристично-рекреаційного та санаторно-курортного комплексу; підготувати перелік інвестиційних пропозицій. Розвиток туристичної інфраструктури сприятиме використанню територій та об'єктів природно - заповідного фонду у природоохоронних, науково-дослідних, оздоровчих, рекреаційних, освітньо-виховних цілях. Позитивним наслідком буде розробка нових туристичних маршрутів та тематичних екскурсій, закладання екологічних навчальних стежок, проведення природоохоронних акцій, розвиток сільського зеленого туризму, організація тематичних екологічних таборів для дітей та молоді.
6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ҐРУНТИ Станом на 1 січня 2008 року територія області складає 2649,2 тис. га, в т.ч. сільськогосподарських угідь 2017,2 ис.га (76,1% від загальної площі), із них ріллі 1729,4 тис. га 7(65,3% від загальної площі), перелогів 0,9 тис. га (0,04%), багаторічних насаджень 49,3 (1,9%), сіножатей 50,3 (1,9%) i пасовищ 187,2 (7,1%). Ліси та інші лiсовкритi площі складають 377,7 тис. га (14,3 % від загальної площі), забудовані землі 106,2 (4,0%), заболочені землі 29,5 (1,1%), відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 25,6 (1,0%), води -43,2 (1,6% від загальної площі). З розподілу земель в розрізі землекористувачів і власників землі найбільша питома вага земель припадає на сільськогосподарські підприємства – 1074,258 тис. га - 40,5%. У власності та користуванні громадян знаходиться 811,406 тис. га або 30,6 % земель від загальної площі області, в т.ч. наданих для: - селянських фермерських господарств – 189,106 тис. га або 7,1 % - ведення товарного сільськогосподарського виробництва – 202,401 тис. га або 7,6 % в тому числі: - на земельних частках (паях) – 54,534 тис. га що складає 2,1 %; - особисті підсобні господарства – 171,082 тис. га або 6,5 %
26
ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель (присадибні ділянки) - 127,340 тис. га або 4,8 %; - колективного та індивідуального садівництва – 3,852 тис. га або 0,1 %; - сінокосіння та випасання худоби – 106,376 тис. га або -3,9 %, Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування в межах населених пунктів – 367,152 тис. га, що становить 13,9 %, в т.ч. землі запасу - 203,044 тис. га (7,7%), землі резервного фонду населеного пункту не надані у постійне користування – 31,388 тис. га або 1,2 %.землі загального користування -82,637 тис. га (3,1%), крім того, землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування в межах населених пунктів (які надані у тимчасове користування)- 274,839 тис. га (10,4 %). До основних земельних угідь, від стану яких значною мірою залежить екологічна ситуація в області, відносяться землі сільськогосподарського призначення, лісового та природно-заповідного фонду. Екологічну стійкість земельних ресурсів характеризує ступінь розораності земель. Розораність території області становить 65,3 %. Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті райони, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями, до яких відносяться сіножаті, пасовища, землі вкриті лісом і чагарниками та болота. Найбільш стійкими в екологічному відношенні є земельні ресурси Літинського і Чечельницького районів. Розораність території області становить 65,3 % (процент ріллі від загальної площі). Найвищий відсоток розораності території в Бершадському (74,6 %), Чернівецькому (74 %), Липовецькому (77,6 %), Теплицькому (68,1 %) районах. Одним з основних критеріїв оцінки екологічного стану сільськогосподарських угідь є рівень родючості ґрунтів, як основа функціонування цієї категорії земель. Використання ґрунтів протягом тривалого часу під сільськогосподарськими культурами при незбалансованому внесені добрив призводить до гострої нестачі тієї чи іншої поживної речовини, тобто зниження родючості. Важливим показником рівня родючості ґрунтів є вміст гумусу. Вміст гумусу в ґрунтах Вінниччини підпорядкований певній зональності і зумовлений особливостями генезису ґрунтів: типу ґрунтоутворення, гранулометричного складу ґрунтів, типу рослинності тощо. Найбільш поширеними ґрунтами в області є опідзолені ґрунти - 1214,3 тис. га, з яких приблизно - 90 % орні землі. Середній вміст гумусу в ясносірих опідзолених ґрунтах - 1,85%, темно-сірих опідзолених - 2,77 % і чорноземах опідзолених - 3,39 %. Чорноземні ґрунти займають площу 487,3 тис. га, з яких розорюється 93 %. Середній вміст гумусу - 4,01 %. Решта типів ґрунтів поширені переважно на незначних площах. Середній вміст гумусу в ґрунтах області за даними Вінницького філіалу інституту "Укрземпроект" - 2,76 %. Найвищий вміст його мають ґрунти -
27
Липовецького (4,02 %), Хмільницького (4,08 %), Калинівського (3,48 %), Козятинського (3,67 %) районів, найнижчий у Барському (1,83 %), Жмеринському (1,72 %), Тиврівському (1,88 %) і Муровано-Куриловецькому (1,94 %), Шаргородському (1,97 %) районах. До особливо цінних ґрунтів в області віднесені чорноземи нееродовані суглинкові на лесах, лучно-чорноземні суглинкові, темно-сірі і чорноземи опідзолені суглинкові на лесах та їх глеюваті відміни, торфовища глибокі і середньоглибокі осушені. Загальна площа їх складає 580,9 тис. га, з них під орними землями 550,1 тис. га. Площа малопродуктивних та деградованих земель області становить біля 741 тис. га, ріллі, з них слабозмиті ґрунти – 511 тис. га, середньозмиті ґрунти – 82 тис. га, сильнозмиті ґрунти – 5,7 тис. га. Із загальної площі земель, що зазнають ерозійних процесів, 256,3 тис. га ріллі крутизна схилу 230. Розміщення орних земель по схилах від 2 до 7 градусів становить 575,7 тис. га, більше 70 градусів - 20,5 тис. га. Значної шкоди сільськогосподарським угіддям, в основному орним землям, наносить водна ерозія ґрунтів, внаслідок чого 39% орних земель тою чи іншою мірою зазнають впливу площинної ерозії. З 2001-2007 роки вилучено з обробітку 4,07 тис. га, ріллі яку використали під залуження та заліснення. Впродовж останніх років в області 105,9 тис. га сільськогосподарських угідь зазнають перезволоження, з них ріллі 96,2 тис. га, 75,9 тис. га – заболочення, з них ріллі 38,9 тис. га. Мочаристі ґрунти носять природноантропогений характер, як елемент ландшафту вони являють собою періодично перезволожену за рахунок підгрунтових вод ділянку місцевості, що знаходиться в автоморфних умовах зволоження – на вододілах та схилах балок. В Ямпільському, Томашпільському, Крижопільському, Піщанському, Могилів-Подільському, Чечельницькому і Чернівецькому районах перезволожені ґрунти розташовані на площі більше 18 тис. га. Тут ґрунтоутворюючими є щільні дочетвертинні глини або ж оглеєні леси підстелені ними, утворилися чорноземні-лучні мочаристі та мочарні ґрунти. В місцях розміщення таких ґрунтів на схилах більше 70 градусів в роки надмірної кількості опадів, виникають зсуви, які спричиняють руйнування поверхні ґрунту. На таких площах частково проводиться заліснення. Засолених і солонцюватих ґрунтів в області не виявлено. Протягом 2007 року вилучено з обробітку таких земель 0,11 тис. га, з них під залуження 3,59 тис. га та під залісення 0,25 тис. га. Вінницька область за всю історію землеробства втратила 140,6 тисяч умовних гектарів сільськогосподарських угідь, в тому числі біля 103 тисяч умовних гектарів ріллі. Для відновлення втраченої за ці роки родючості 1 га еродованої ріллі необхідно внести біля 1000 т гною, 9,0 т аміачної селітри, 17,1 т простого суперфосфату і майже 80,0 т калійної солі.
28
В результаті водної ерозії щорічно в області втрачається 5,9 млн. т ґрунту, який містить 153,5 тис. т гумусу, 8,8 тис. т азоту, 8,1 тис. т фосфору і 81,9 тис. т калію. Виникнення і розвиток ерозійних процесів пов’язано з багатьма причинами. Однією із них є нераціональне використання землі, якому сприяє: - інтенсивне розорювання схилових земель (більше 30) і вирощування на них просапних культур (особливо цукрових буряків); - відсутність комплексного підходу в проведенні протиерозійних заходів; - перенасичення просапними культурами структури посівних площ. Відповідно до нормативів для оцінки ерозійної небезпеки при площі сільськогосподарських угідь - 86 %, розораності території області - 65 %, в т.ч. розораності схилів крутизною понад 20 - 80 %, співвідношенні ріллі до стабільних земельних угідь (сіножаті, пасовища, ліси, болота) - 2,7 %, клас ерозійної небезпеки в області визначається як сильний і катастрофічний. У 2007 році на вміст залишків пестицидів було проаналізовано 1756 зразків ґрунту і проведено 5281 аналізів, в тому числі при виконанні програми по паспортизації земель відповідно 1699 зразків і 5097 аналізів. Згідно програми паспортизації визначалися препарати: ДДТ, гексахлоран, 2,4-Д амінна сіль. Кількість забруднених зразків ґрунту по області - 215 або 12,65%, в тому числі з залишками ДДТ - 102 зразки; ГХЦГ 49; 2,4Д ам.с. - 64. Концентрація даних препаратів не перевищує граничнодопустимий рівень. Щорічно в 27 районах Вінницької області ведуться спостереження на постійних контрольних майданчиках, де відбираються зразки ґрунту та рослинної продукції на визначення вмісту залишкових мікрокількостей пестицидів. У 2007 році відібрано 35 зразків ґрунту (проведено 140 аналізів), в яких визначалися такі пестициди: Дуал, Байлетон, Базис, Центуріон, Тілт, Децис, Реглон, Бі-58, Харнес, ДДТ, ГХЦГ, Карбофос, Метафос. Виявлено залишки препарату ДДТ - в 1-ому зразку, ГХЦГ - 2-х, Харнес - 1, Байлетон - 1. Перевищення ГДК немає. На вміст залишкових кількостей пестицидів за вказаний період проаналізовано 16880 зразків ґрунту. Виявлено залишки в 2287 зразках, в т. ч. один із перевищенням МДР по 2,4-Д ам. сіль (СКСП "Хлібороб" с.Бабинці Погребищенського р-ну, 0,3 мг/кг при МДР 0,25 мг/кг). За останні одинадцять років середній вміст залишкової кількості ДДТ становить 0,05 мг/кг,а ГХЦГ - 0,04 мг/кг. Максимальний вміст - 0,1 мг/кг. ГДК пестицидів ДДТ і ГХЦГ в ґрунті - 0,1 мг/кг. Ці дані вказують на те, що залишкова кількість вищеназваних пестицидів в ґрунті незначна, а значить накопичення хлорорганічних сполук в рослинній продукції малоймовірне. В 2007 році обстежено 236,2 тис. га, проаналізовано 2150 зразків ґрунту на вміст важких металів і мікроелементів. Перевищення граничнодопустимих норм не виявлено. 29
З метою сприяння реалізації державної політики, спрямованої на збалансоване забезпечення потреб населення і галузей економіки у земельних ресурсах, їх охорону і раціональне використання, захист ґрунтів від виснаження, ерозії, деградації, забруднення, відтворення та збереження їхньої родючості; екологічно безпечні умови проживання населення і ведення господарської діяльності; збереження ландшафтного і біологічного різноманіття; усунення негативних явищ у розвитку ґрунтових процесів, стабілізацію виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення обласним Головним управлінням земельних ресурсів у Вінницькій області розроблено Регіональну програму використання коштів на освоєння земель для сільськогосподарських та лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь і охорони земель в Вінницькій області на 2007-2010 роки. Програма є складовою частиною програми соціально-економічного розвитку області, одним із важливих інструментів реалізації державної політики у сфері охорони земель. На розробку проектів землеустрою щодо контурно-меліоративної організації території, природно-заповідного, водного фонду у зв’язку з обмеженим фінансуванням кошти не виділялись. В окремих випадках в інших проектних документах за рахунок коштів замовників проектів (громадян та фізичних осіб) включаються заходи з охорони земель. Площа порушених земель в області складає 3621,1 га в тому числі відпрацьованих порушених земель 512,3 га. Площа земель, яка підлягає рекультивації в 2007р. становить 3108,8 га. Фактично у 2007 році за відсутності фінансування рекультивація порушених земель в області проведена тільки на площі 0,6 га. Покращено 42га малопродуктивних сільськогосподарських угідь родючим шаром ґрунту. За звітній рік порушено земель всього 1,3га, знято родючого шару ґрунту 2,9 тис. м3. В наявності на кінець 2007 року всього заскладовано родючого шару ґрунту 39,4 тис. м3. Вапнування ґрунтів проведено на площі 2,1 тис. га, внесено вапнякових матеріалів 16,4 тис. т, що в порівнянні з 2003р. зменшилось в 3 рази. Загальна площа осушених земель становить 57,3 тис. га, з них в користуванні сільськогосподарських підприємств 40,2 тис. га, громадян 9,4 тис. га, закладів, установ, організацій 0,2 тис. га, промислових та інших підприємств 0,3 тис. га, спільних підприємств 0,2 тис. га, лісогосподарських підприємств 8га, крім того в землях запасу 7 тис. га. Із загальної площі осушених земель на площі біля 3 тис. га потрібно провести роботи по реконструкції i відновленню осушної мережі. З метою покращення родючості ґрунтів в 2007р. на 1га посіву внесено 29кг діючої речовини мінеральних добрив, удобрено 43,1% посівної площі, органічних добрив внесено по 0,9т на 1га, удобрено лише 2,8% посівних площ. 30
У 2007р. держекоінспекцією проведено 156 перевірок по дотриманню вимог земельного законодавства України, за фактами виявлених порушень 126 посадових осіб та громадян притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів на загальну суму 23,732 тис. грн. Підставою для розроблення є Закон України “Про охорону земель" від 19 червня 2003 року № 962-ІV, рішення Вінницької обласної ради від17 травня 2002 року №13 "Про роботу землевпорядних органів по виконанню вимог Земельного кодексу та основні напрямки земельної реформи у Вінницькій області", рішення 4 сесії 5 скликання Вінницької обласної ради від 19.09.2006 року “Про використання коштів, що надійшли в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва". Згадана вище Програма затверджена рішенням 13 сесії обласної Ради 5 скликання від 25 жовтня 2007 року "Про регіональну програму використання коштів на освоєння земель для сільськогосподарських та лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь і охорони земель у Вінницькій області на 2007-2010 роки".
7. НАДРА В геоструктурному плані більша частина території Вінницької області розташована в межах південно-західної окраїни Українського кристалічного масиву (щита), складеного архей-протерозойськими метаморфічними та магматичними породами: кристалічними сланцями, гнейсами, мігматитами, гранітами та більш специфічним утвореннями - чарнокітами, ендербітами, собітами, які залягають на незначних глибинах і часто виходять безпосередньо на поверхню. Виключення становить південно-західна окраїна області – Наддністрянщина, розташована на Волино-Подільській плиті, де породи кристалічного фундаменту перекриті відносно потужною товщею осадових та рідше вулканічних утворень. Тут на породах фундаменту залягає специфічний проміжний верхньопротерозойський комплекс, складений осадовими (пісковики, глинисті сланці) та вулканічними (базальти, туфи) породами, а також збереглися крейдові та іноді палеогенові відклади. Майже на усій території області, за виключенням річкових долин, поширені неогенові осадові відклади, серед яких в південно-західній частині області переважають вапняки, на решті території - глини. До кристалічних порід фундаменту приурочені чисельні родовища гранітів та близьких до них за фізичними властивостями мігматитів, ендербітів, кристалічних сланців – сировини для виробництва будівельного і дорожнього щебеню, бутового каменю, а також блочного каменю для облицювальних та інших виробів з каменю. За запасами сировини для виробництва щебеню Вінниччина посідає одне з провідних місць в Україні. В області розвідано понад 80 родовищ буто-щебеневої сировини з сумарними запасами понад 440 млн. м3. Освоєно близько 50 родовищ, значна частина з яких, на даний час, не розробляється. 31
Не освоєними залишаються зокрема розташовані поблизу залізничних колій та магістральних автомобільних доріг родовища гранітів з розвіданими запасами в 5 - 15 млн. м3, зокрема Володимирівське (12 млн. м3, Жмеринський район), Кузьминецьке (15 млн. м3, Немирівський район). Не розробляються розкриті кар’єрами родовища: Писарівське (16 млн. м3, Калинівський район, Староживотівске (15 млн. м3, Оратівський район), Малинівське (6 млн. м3, Літинський район), Шуровецьке, (5 млн. м3, Немирівський район) та інші. При цьому значна частина родовищ знаходиться поблизу намічених до будівництва міжнародних транспортних коридорів, три з яких пройдуть по території області. Практично не розробляються і розвідані родовища облицювального каменю – сірих і темно-сірих до чорних гранітів, ендербітів і чарнокітів. Заслуговують вивчення і освоєння поклади блочних світло-сірих гранітів і габбро-діабазів в Хмільницькому районі, темно-червоних гранітів і мігматитів в центральній частині області. До гранітів приурочені унікальні родовища гранату – абразивного матеріалу. В Калинівському районі розташоване Слобідське родовище гранату з розвіданими запасами понад 0,5 млн. т мінералу, неподалік від нього для виробництва щебеню розробляється Iванiвське родовище граніту, вміст гранату в якому становить близько 25%, а його запаси оцінюються десятками мільйонів тон. Прояви пегматитів та окремі відміни гранітів з низьким вмістом заліза (близько 0,5%) та сумарним вмістом окису калію і натрію понад 8%, в т.ч. в межах родовищ, розвіданих для виробництва щебеню, фактично являють собою пегматитову сировину для фарфоро-фаянсової промисловості, а за умови збагачення з них можна отримувати якісні польовошпатові концентрати. З корами звітрювання гранітів та інших кристалічних порід генетично зв’язані родовища каоліну, поклади титано-цирконієвих руд, прояви опалу. Родовища первинних каолінів Вінниччини є одними з найбільших не тільки в Україні, а і в Європі. При цьому вони відзначаються високою якістю сировини, особливо щодо використання її для паперової промисловості. Розвідані по промислових категоріях запаси Великогадоминецького родовища, розташованого в Козятинському районі Вінницької та Бердичівському Житомирської областей, сягають понад 80 млн. т, а сумарні оцінені запаси родовища – понад 220 млн. т. Родовище досі не експлуатується, хоча якість каоліну є значно вищою ніж на розташованому поряд Глуховецькому родовищі, яке розробляється уже понад 100 років. Крім цього на території області виявлено перспективні поклади первинних каолінів, зокрема Чубинський (прогнозні запаси понад 700 млн. т), Гурінський (понад 180 млн. т), Миколаївський (понад 100 млн. т) та інші. Історія видобутку високоякісних вторинних каолінів на Вінниччині сягає в позаминуле століття, коли вони видобувалися як "вапно", про що свідчить назва розташованого поряд села та вузлової залізничної станції 32
"Вапнярка". На жаль з 30-х років минулого століття поклади цих каолінів майже не вивчалися. До порід верхньопротерозойського комплексу приурочені поклади флюориту (плавикового шпату), пісковиків – цінного будівельного каменю та мінеральних вод типу "Миргородська". Бахтинське родовище флюориту, з розвіданими по промислових категоріях запасами понад 4 млн. т і сумарними оціненими запасами близько 18 млн. т, є найбільшим в Україні. Поклади флюориту пластового типу залягають на глибині 40 - 100 м серед пісковиків. Флюоритовий концентрат придатний для використання в чорній металургії, хімічній та інших галузях промисловості. Відходи збагачення – польовошпатовий та кварцовий концентрат - в керамічній і скляній промисловості. Родовище не розробляється. Флюорит в обсязі близько 100 тис. т на рік завозиться з Китаю, Ірану та інших країн. Мілкозернисті протерозойські пісковики Ямпільських верств здавна використовуються як облицювальний матеріал та для виготовлення архітектурних деталей і монументальних виробів. З поширеними в південно-західній частині області відкладами крейдового періоду пов’язані родовища фосфоритів і трепелу. Запаси фосфоритового концентрату Жванського родовища оцінені в понад 5 млн. т. Родовища трепелу - тонкодисперсної високопористої кремнистої породи - розроблялися в околицях м.Могилів-Подільський ще в 20 – 30-х роках минулого століття. Могилівський трепел відзначається низьким вмістом заліза та інших домішок, високою активністю та сорбційними властивостями. Запаси Шлишковецького родовища оцінені в понад 1 млн. м3, а недавно розвіданих Немійського та Бушанського родовищ - відповідно понад 300 та 200 тис. м3. До наймолодших комплексу відкладів неогенового та четвертинного періодів приурочені чисельні родовища вапняків в південно-західній частині області, цегельних та керамзитових глин, будівельних пісків та гравію. За запасами вапнякового каменю область займає провідне місце в державі. На Вінниччині розвідано понад 30 родовищ і ділянок вапнякучерепашнику придатного для випилювання стінових блоків. Більшість з цих родовищ освоєні. Запаси окремих з них, наприклад Стінянського, яке на даний час не розробляється, становлять понад 50 млн. м3 при потужності придатної для розпилювання товщі каменю понад 30 м. На Вінниччині, де розташована найбільша кількість цукрових заводів, періодично розробляється тільки два родовища вапняку для технологічних потреб цукрової промисловості. Не освоєним залишається родовище "Вила" в Томашпільському районі з розвіданими запасами понад 25 млн. т. Вапняки з родовищ Вінниччини також придатні для виготовлення будівельного вапна, цементу та вапнякового борошна для вапнування кислих грунтів, які в Подільському регіоні сягають близько 70% від загальної площі орних земель. 33
Найбільш якісні глини для виробництва керамічної цегли, черепиці та іншої стінової кераміки розвідані в Могилів-Подільському районі – Вендичанське та Вендичанське-2 родовища з запасами понад 10 млн. м3. З близько 160-ти розвіданих родовищ цегельної сировини освоєно менше половини, фактично розробляється значно менша кількість. Верхні шари глин Вендичанського родовища придатні для виготовлення керамзитового гравію, який виробляється з цієї сировини на Вінницькому керамзитовому заводі. Піски для будівельних робіт зустрічаються на усій території області, найбільш якісні – на Наддністрянщині на древніх терасах Дністра, часто разом з покладами гравію та гальки. Тут також зустрічаються білі морські тонкозернисті кварцові піски, які можуть бути використані для виробництва теплоізоляційних виробів з пінобетону, сухих штукатурних сумішей, а за умови збагачення - також тарного та віконного скла. На Вінниччині розвідано близько 50 родовищ і ділянок торфу з сумарними запасами понад 9,5 млн. т. В промислових масштабах розроблялося тільки одне - Згарське родовище. Далеко за межами області відомі радонові мінеральні води курорту Хмільник, мінеральна столова вода "Реґіна". Практично не освоєними залишаються Бронницьке та Садковецьке родовища хлоридно-натрієвої мінеральної лікувальної води типу "Миргородська". Не використовуються також унікальні високодебітні джерела мінеральних природних столових вод "Княгиня" в Піщанському, "Шумилівська" в Томашпільському, "Шипіт" в Чернівецькому районах та багато інших. Протягом 2007 року видано 18 погоджень, у виді екологічної картки, на користування надрами видано. В 2007 році Подільською гідрогеологічною партією продовжувались робот з моніторингу підземних вод та прогнозу зміни гідрогеологічної обстановки. Моніторинг ґрунтових та міжпластових підземних вод проводився по закладеній мережі спостережних пунктів, яка сформована із свердловин і колодязів, облаштованих на різні водоносні горизонти. В 2007 р. в природних та слабопорушених умовах по всій території області відбулося зниження середньорічних рівнів ґрунтових вод четвертинних відкладів від 0,04 до 1,22 м. Виняток становить пост № 5 "Хмільник" - свд.З (верхньочетвертинні алювіальні відклади - (Qlll), де рівень піднявся на 0,02 м в порівнянні з 2006 роком. На постах в порушеному режимі середньорічний рівень в 2007 році також знизився. Так на водозаборах "Іванівський" (м.Бар) відбулося пониження від 0,39 до 1,26 м (свд № 1184 - центральна частина водозабору); пост "Ямпіль" (верхньопротерозойський водоносний горизонт – РR2) відбулося зниження на 0,21 м, Немирів (Скіфський водозабір – PR1) і Бершадь (Берладинський водозабір - докембрійський водоносний комплекс) відповідно на 0,05 і 0,11 м. На водозаборах, які експлуатують сарматський водоносний горизонт – N1S, зниження майже не спостерігалось: пост 34
"Тульчин" (водозабір "Журавлівка") і пост "Крижопіль" (водозабір "Голубече"). Це свідчить про те, що дані водозабори працюють в нормальному режимі. На посту № 42 "Серебрія", де спостерігається вплив поверхневих вод р.Дністер на підземні води, в 2007 році зафіксовано зниження рівня на 0,14 м (верхньоалювіальний водоносний горизонт). В проведених хімічних аналізах забруднення виявлені майже в усіх свердловинах, які облаштовані на четвертинні водоносні горизонти, що залягають перші від поверхні і являються незахищеними або слабо захищеними. Особливо слід відзначити забруднення в свд. № 312 на посту №39 (ст.Липовець), де вміст нітратів у воді 223 мг/дм3, що в 5 разів перевищує ГДК. Відмічено також забруднення в свд.№2 пост "Хмільник". Облаштована дана свердловина на водоносний горизонт кори вивітрювання кристалічних порід докембрію (Pz-Мz). Вміст нітратів складає 182 мг/дм3. Високий вміст NО3- зумовлений техногенним навантаженням м.Хмільник. Забруднення виявлено на водозаборі м.Ямпіль. Забруднений верхньопротерозойський водоносний горизонт. В спостережній свердловині № 150 (розташована в парку м.Ямпіль) вміст нітратів складає 57 мг/дм 3, а нітритів - 40 мг/дм3 при нормі 0,05 мг/дм3. Загальна кількість зсувів на території Вінницької області станом на 01.01.2008 р. становить 338. Загальна площа зсувів - 1653,8 га. За результатами виконаних робіт в 2007 році встановлено, що всі обстежені зсуви знаходились в фазі стабілізації. Розвиток нових зсувів на території області не зафіксований.
8. ВІДХОДИ Протягом 2007 року на підприємствах області утворилось 5790 т небезпечних відходів I–III класів небезпеки. Із загальної кількості (враховуючи 853 т небезпечних відходів I–III класів небезпеки, які зберігалися на підприємствах станом на 01.01.2007р.) використано 4537 т, знешкоджено 537 т та передано іншим підприємствам 1212 т. Наявність відходів у сховищах організованого складування на 01.01.2008р. склала 461 т, з них 17 т – це небезпечні відходи I класу небезпеки, 110 т – II класу небезпеки та 334 т – III класу небезпеки. Найбільше небезпечних відходів I– III класів небезпеки утворилося у Хмільницькому районі – 74,4% до загальної кількості, а також у м.Вінниці – 18,6% та м.Жмеринці – 2,3%. Таблиця 3. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) Показники Утворилося Одержано від інших підприємств Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено
2005 рік 0,935 1,047
2006 рік 8,390 0,033 7,066 0,636 0,635
2007 рік 5.790 0.049 4.536 0.536 0.533
35
Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств
1,178
0,032 1,067 0,005 0,844
0.0153 1.212 0.074 0.460
У Вінницькій області функціонує підприємство КП "Гніванський шиноремонтний завод" м. Гнівань, Тиврівський район, що має ліцензію Мінприроди на переробку вторинної сировини, а саме: відходів гуми, та шин пневматичних. Підприємство обладнано технологічною лінією по виготовленню крихти гумової. У 2007 році було перероблено 825 тон вторинної сировини гумової. З 01.01.2007р. по 31.12.2007р. зафіксовано 7 випадків затримання та повернення підконтрольних вантажів на суміжну територію Молдови, а саме: 1. 19.01.07 року в пункті пропуску через державний кордон України "Могилів-Подільський – Отач", в зв’язку з відсутністю дозвільного документа Мінприроди України, відповідно до постанови КМУ від 13.07.2000р. №1120, було затримано та повернуто на суміжну територію Молдови а/м мерседес № BLCP 773 з вантажем пуху гусячого і качиного – легкої фракції після подрібнення та пера гусячого і качиного, згідно коду УКТЗЕД 0505000000, вагою 10,7т, що прямував з Молдови на Україну. 2. 22.03.07 року в пункті пропуску через державний кордон України "Могилів-Подільський – Отач", в зв’язку з відсутністю дозвільного документа Мінприроди України, відповідно до постанови КМУ від 13.07.2000р. №1120, було затримано та повернуто на суміжну територію Молдови а/м опель № EDAТ 104 з вантажем металобрухту (відходів чорних металів), вагою 0,1 т, що прямував з Молдови на Україну. 3. 24.03.07 року в пункті пропуску через державний кордон України "Могилів-Подільський – Отач", в зв’язку з відсутністю дозвільного документа Мінприроди України, відповідно до постанови КМУ від 13.07.2000р. №1120, було затримано та повернуто на суміжну територію Молдови а/м москвич № EDAR 905 з вантажем металобрухту (відходів чорних металів), вагою 0,2 т, що прямував з Молдови на Україну. 4. 15.06.07 року в пункті пропуску через державний кордон України "Могилів-Подільський – Волчинець", в зв’язку з відсутністю дозвільного документа Мінприроди України, відповідно до постанови КМУ від 13.07.2000р. №1120, було затримано залізничний вагон №24443228 з вантажем макулатури МС-5Б, вагою 25,3 т, що прямував з Молдови на Україну. 5. 15.06.07 року в пункті пропуску через державний кордон України "Могилів-Подільський – Волчинець", в зв’язку з відсутністю дозвільного документа Мінприроди України, відповідно до постанови КМУ від 13.07.2000р. №1120, було затримано залізничний вагон №23929334 з вантажем макулатури МС-5Б, вагою 24,2 т, що прямував з Молдови на Україну.
36
15.06.07 року в пункті пропуску через державний кордон України "Могилів-Подільський – Волчинець", в зв’язку з відсутністю дозвільного документа Мінприроди України, відповідно до постанови КМУ від 13.07.2000р. №1120, було затримано залізничний вагон №24484750 з вантажем макулатури МС-5Б, вагою 27,7 т, що прямував з Молдови на Україну.
9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Природно-техногенну безпеку на території Вінницької області обумовлюють наступні фактори: діяльність підприємств теплоенергетики, переробної промисловості, комунального господарства, об’єктів машинобудування, транспорту, поводження з джерелами радіоактивного випромінювання, проблеми складування та утилізації відходів, дія природних стихійних сил. На 44 річках, притоках Південного Бугу, Дністра, Дніпра встановлено 95 створів контрольних спостережень. На 33 створах аналіз проводиться один раз в квартал, решта створів контролюється при обстеженні підприємств. В цілому якість поверхневих водойм у звітному періоді залишалась стабільною та задовільною, кисневий режим добрим. Найвагомішим фактором забруднення водойм є робота очисних споруд каналізації (ОСК). В 2007 р. на них нормативно очищено 34,6 млн. м3 зворотних вод, в той же час у поверхневі водойми області надійшло 3,5 млн. м3 забруднених стоків (з них без очищення – 0,1 млн. м3, недостатньо очищених – 3,4 млн. м3). Наведені цифри характеризують технічний стан ОСК області. Основною загальною проблемою майже всіх ОСК області залишається наднормативне забруднення стічних вод, що скидаються у поверхневі водойми, азотом амонійним. Цілий ряд населених пунктів, в першу чергу райцентрів області, до цього часу взагалі не має власних очисних споруд каналізації (м. Немирів, Погребище, смт. Літин, Тиврів, Теплик, Чернівці, Чечельник). У 2007 р. завершено будівництво ОСК ДП Дитячий санаторій "Сокілець", продовжувалось будівництво ОСК смт. Чечельник, реконструкція ОСК м. Погребище та смт. Тиврів. Розпочато будівництво ОСК протитуберкульозного санаторію "Лісова пісня", реконструкцію блоку насосної повітродувної станції ОСК м. Вінниці. Проводиться будівництво ІІ черги ОСК смт. Томашпіль. В області не вирішено також проблеми утилізації твердих побутових відходів (ТПВ), перш за все для обласного центру. Експлуатацію звалища ТПВ м. Вінниці, що розташовано поблизу с. М.Стадниця Вінницького району, заборонено ще у 1994р. Грубі порушення технології поводження з відходами призводять до загоряння відходів, та в результаті цього до забруднення атмосферного повітря, а також до забруднення підземних водних горизонтів внаслідок порушення цілісності захисного протифільтраційного екрану звалища. 37
Разом з цим, у 2007 р. розпочато будівництво полігону ТПВ для м. Калинівка та продовжувалось будівництво полігону ТПВ для смт. Муровані Курилівці. Не зважаючи на звернення в різні інстанції та доручення Президента України від 22.06.2002 року, питання про визначення порядку управління та власника Джуринського отрутомогильника не вирішується. Для забезпечення охорони цього об’єкту та попередження виникнення надзвичайних ситуацій з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища місцевій сільраді протягом останніх років виділяються кошти в сумі 20 тис. грн. на рік. У 2007 р. профінансовано 22,5 тис. грн. Надзвичайно актуальною проблемою для області також залишається проблема поводження з накопиченими на складах колишніх сільгосппідприємств непридатних та заборонених хімічних заходів захисту рослин (ХЗЗР). На даний час зберігається 1009,506 т небезпечних відходів, технічний стан складів переважно не задовільний. Утилізація ХЗЗР у 2007 р. не проводилась. Важливим чинником безпеки життєдіяльності населення є гідротехнічні споруди. На території області розташовано 75 водосховищ. Зона можливого катастрофічного затоплення від Ладижинського водосховища та водосховищ Дністровського гідровузла, має загальну площу 134,3 м2, На якій проживає понад 13 тис. чоловік. В зони можливого затоплення потрапляють 7 адміністративних районів області, 53 населених пункти та 141 господарських об’єктів. З метою попередження населених пунктів про можливе аварійне затоплення організовано систему оповіщення. В передповеневий період Держуправлінням перевірено стан гідротехнічних споруд 7 ГЕС, що знаходяться в керуванні ТОВ “Енергоінвест". Ступінь готовності гідроспоруд до пропуску повені визнавалась задовільною. Держуправлінням постійно проводиться аналіз проведення весняних екологічних попусків з Дністровського водосховища. Головною вимогою управління під час проведення екологічних попусків залишається максимальне уникнення різких добових коливань рівнів води у р. Дністер. В цілому попуск був проведений на достатньому рівні та організовано. Особливим джерелом техногенної та екологічної небезпеки є об’єкти, на яких зосередженні паливо-мастильні матеріали та інші пожежо- та вибухонебезпечні речовини. Тривогу викликає також недотримання вимог безпеки при зберіганні аміаку. На таких підприємствах як ВАТ "ІваноФранківськ-Вінницям’ясо", ВАТ "Ямпільський маслосирзавод", ЗАТ “Продпостачторг" м. Вінниці, філія Немирівський молокозавод ВАТ "Вінницямолоко" компресорне обладнання знаходиться в аварійному стані. Великий вплив на довкілля має виробнича діяльність Ладижинської ТЕС, збільшення викидів від якої пояснюються збільшенням обсягів виробництва. На Ладижинській ТЕС, обсяги викидів від якої становлять близько 85 % від сумарних викидів усіх стаціонарних джерел області, за рахунок коштів державного фонду охорони навколишнього природного середовища проводиться впровадження природоохоронного заходу 38
“Триступеневе спалювання кам'яного вугілля", що дозволить значно скоротити обсяги викидів забруднюючих речовин. У 2007 р. профінансовано 255 тис. грн. Через територію області проведено 525 км газопроводів, які також є важливим чинником техногенної небезпеки. 06.12.07 р. о 19.00 год. в Іллінецькому районі Вінницької області вибухнув газопровід міжнародного значення Уренгой-Помари-Ужгород між селами Володимирівка та Тягун, що призвело до забруднення атмосферного повітря залповим викидом забруднюючих речовин згорання природного газу. Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області з метою визначення шкоди, нанесеної навколишньому природному середовищу, підготовлені та надіслані запити. Питання збереження та відтворення природних ресурсів р. Дністер (як транскордонної ріки) неможливе без спільних дій як України, так і республіки Молдова. Особливе занепокоєння викликає ситуація навколо очисних споруд каналізації (ОСК) м. Сороки, республіки Молдова (рік початку експлуатації 1980), що розташовані на землях Цекинівської сільської ради Ямпільського району. ОСК не працюють з лютого 2002 р. За цей час технологічне устаткування та обладнання споруд повністю вийшло з ладу, споруди відновленню не підлягають. Неочищені стоки на територію України не надходять та скидаються в р. Дністер з території Молдови, створюючи потенційну небезпеку, перш за все бактеріального забруднення. Потенційну небезпеку для р. Дністер також становить мулове господарство ОСК, яке розташоване у його 100-метровій прибережній захисній смузі (лівий беріг). За час роботи ОСК мул з мулових майданчиків не вивозився. За наявної інформацією будівництво ОСК м. Сороки не розпочато, питання фінансування їх будівництва не вирішено. 9.2. Радіоекологічна безпека В області станом на 01.01.2008 р. нараховується 11 підприємств і організацій, на яких зберігаються та використовуються в процесі діяльності джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), загальною кількістю 317 одиниць, що можуть негативно впливати на життєдіяльність людини. Основним напрямком відвернення існуючої небезпеки та мінімізації її негативних наслідків є посилення контролю за станом зберігання, використання джерел іонізуючого випромінювання. На діючих підприємствах не виникає проблем контролю за експлуатацією ДІВ: вони мають санітарні паспорти, ліцензії на право роботи з ДІВ, своєчасно подовжують терміни їх дії, регулярно проводиться інвентаризація ДІВ та обстеження умов їх використання. Проблеми можуть виникнути, коли підприємства ліквідуються, стають банкротами, майно продається, неодноразово змінюються власники, у таких випадках можлива ситуація втрати контролю за ДІВ, що може погіршувати радіаційну безпеку. Друга причина можливого погіршення радіаційної безпеки - це викрадення джерел іонізуючого випромінювання, запобігти чому може тільки адміністрація підприємства. 39
В області нараховується 9 зон посиленого радіоекологічного контролю, які забруднені внаслідок аварії на ЧАЕС (райони - Гайсинський, Немирівський, Тиврівський, Томашпільський, Тростянецький, Тульчинський, Чечельницький, Шаргородський та м. Ладижин); на забрудненій території знаходиться 89 населених пунктів, станом на 01.01.2008 р. в них проживало 94,157 тис. чол. Починаючи з 2006р. Головному управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи делеговані функції з виконання в області бюджетної програми "Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення територій, що зазнали радіоактивного забруднення". Головним управлінням укладено угоди з виконавцями робіт з радіологічного захисту населення (обласний спеціалізований клінічний диспансер радіаційного захисту населення та обласна СЕС). В минулому році профінансовано 30,3 тис. грн. Щороку в області проводиться визначення вмісту радіонуклідів в харчових продуктах та накопичення цезію-137 у мешканців зони посиленого радіоекологічного контролю. Для визначення вмісту цезію-137 у харчових продуктах проведено обстеження 89 населених пунктів області, тобто всіх населених пунктів зони посиленого радіологічного контролю. Відібрано та обстежено з особистих господарств громадян 445 проб молока і 40 проб картоплі, на визначення цезію -137 та стронцію – 90. В цих населених пунктах продукти харчування відповідають встановленим нормативам. Для вивчення накопичення радіоактивного цезію в організмі людини обстежено більше 2000 осіб у 20 населених пунктах. За звітний період не зафіксовано перевищення допустимих рівнів радіонуклідів в організмі людини. На сьогоднішній день виявлено близько 40 тис. га сільськогосподарських угідь, забруднення, яких цезієм-137 перевищує один кюрі на квадратний кілометр. Підвищену забрудненість мають сільськогосподарські угіддя 10 районів: Бершадський, Гайсинський, Немирівський, Томашпільський, Тульчинський, Тиврівський, Тростянецький, Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський. Сільськогосподарських угідь щільністю забруднення понад 5 Кі/км2 в області немає. Щодо забруднення сільськогосподарських угідь стронцієм-90, то близько 13,5 тис. га ґрунтів області мають щільність забруднення понад 0,15 Кі/км2, решта земель мають забруднення в межах 0,02 - 0,15 Кі/км2. У всіх 27 районах області закладено 35 контрольних ділянок для визначення динаміки забруднення радіонуклідами ґрунту і рослин. За результатами радіологічних досліджень на контрольних ділянках, найбільш забрудненими виявились ґрунти: с.Бушинка Тиврівського району щільність забруднення цезієм-137 - 3,29 Кі/км2, стронцієм-90 - 0,461 Кі/км2, гама-фон 47 мкР/год; с.Кунка Гайсинського району щільність забруднення цезієм-137 1,54 Кі/км2, стронцієм-90 - 0,144 Кі/км2, гама-фон - 27 мкР/год; с.Крищенці Тульчинського району щільність забруднення цезієм-137 - 1,09 Кі/км2, стронцієм-90 - 0,168 Кі/км2, гама-фон - 35 мкР/год; с.Вербка Чечельницького 40
району щільність забруднення цезієм-137 - 1,86 Кі/км2, стронцієм-90 - 0,119 Кі/км2, гама-фон - 29 мкР/год. В цілому на контрольних ділянках в останні роки досліджень спостерігається стабілізація гама-фону та тенденція до зменшення забруднення ґрунту радіонуклідами. По ступеню забруднення цезієм - 137 та стронцієм - 90 вони відносяться до 4 зони (зони посиленого радіологічного контролю), села Крищенці та Бушинка за стронцієм-90 відносяться до 3 зони (зони гарантованого добровільного відселення). В результаті досліджень сільськогосподарської продукції на контрольних ділянках та в ряді господарств, а також визначення цезію-137 у воді, перевищень допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у порівнянні з ДР2006 не виявлено. 10. Сільське господарство Площа сільськогосподарських угідь складає понад 2 млн. га. Родючість ґрунтів по області сягає 60-65 одиниць (за 100-бальною шкалою). За розмірами сільськогосподарських угідь область займає серед України 9 місце. По обсягу валової продукції сільського господарства область займає провідне місце в Україні. Питома вага рослинництва – 61%, тваринництва – 39%. Вінниччина має найбільший бурякоцукровий комплекс, займає провідні позиції по валових зборах зернових культур, в картоплярстві, садівництві та тваринництві. В області сконцентровано 13-14% наявних в Україні площ цукрових буряків, і 5- % зернових культур. Сільське господарство області має зерно-буряковий напрям з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом. В агропромисловому комплексі функціонує понад 850 агроформувань на основі приватної власності на землю. Крім цього діють 1240 селянських (фермерських) господарств. В області зернових і зернобобових культур зібрано на площі 711 тис. га, валовий збір склав 1686,1 тис. т при середній урожайності 23,7 ц/га. Озима та яра пшениця зібрана на площі 318,8 тис. га, валовий збір склав 829,9 тис. т при середній урожайності 26 ц/га. Кукурудза на зерно зібрана на площі 114,2 тис. га, валовий збір склав 405,8 тис. т при середній урожайності 35,5 ц/га. Цукрові буряки зібрано на площі 97,7 тис. га, валовий збір склав 2894,4 тис. т при середній урожайності 296,1 ц/га. Висока врожайність коренів в Погребищенському – 447, Крижопільському – 372, Гайсинському – 380, Теплицькому – 371 ц/га районах. Низький рівень врожайності в Барському (179 ц/га), Іллінецькому (172 ц/га), Могилів-Подільському, Мурованокуриловецькому, Чернівецькому – по 200 – 204 ц/га. Насіння ярих культур засипано в цілому по області в кількості 64,6 тис. т, що становить 130% до потреби в 49,7 тис. т. Кондиційного насіння 55,5 тис. т або 112% до потреби. 97% кондиційного насіння відноситься до високих репродукцій. 41
Внесення мінеральних та органічних добрив під багаторічні насадження проводиться на підставі проектно-кошторисної документації на створення та догляд за ними. В середньому на гектар площі необхідно вносити азот, фосфор та калій – 90-60-90 кг в діючій речовині, або 400-500 кг у фізичній вазі. По області у 2007 р. внесено в межах 280-340 кг/га, а також за рахунок позакореневого живлення, що ефективніше, ніж внесення в ґрунт ще 15-20 кг. В результаті комбінованого внесення добрив для рослин достатньо цих норм не застосовуючи повну норму. При наявності по області площі багаторічних насаджень 11,2 тис. га, в середньому внесено 310 кг/га, що складає 3,5 тис. т при нормі в середньому 450 кг/га (5 тис. т). Органічні добрива вносять з розрахунку 25 т/га раз на 3 роки в господарствах, де є в наявності тваринницькі ферми. Таблиця 4. Використання пестицидів у сільському господарстві Використано, т у фізичній вазі Інсекто-акарициди Фунгіциди Протруювачі Гербіциди Десиканти Інші Всього
251,1 254,5 153,9 1010,9 99,7 13,2 1783,3
в діючій речовині 94,5 104,6 48,7 502,1 17,6 9,6 777,1
Пестицидне навантаження, кг/ га фізична вага
діюча речовина
0,50 0,58 1,15 1,00 2,33 0,07 0,82
0,19 0,24 0,36 0,50 0,41 0,05 0,36
Обробна площа, тис. га; т.н. 503,4 439,9 133,4 1013,7 42,8 188,1 2187,9
11.Енергетика Енергетичні ресурси є вагомим фактором стабільної роботи підприємств базових галузей економіки і сільського господарства області. В структурі паливних ресурсів області, що використовуються в якості котельно-пічного палива, провідне місце займає кам’яне вугілля (55,4%), питома вага газу природного становить 35,5%. В порівнянні з відповідним періодом минулого року використання вугілля збільшилось на 54,2%, а газу природного зменшилось на 27,9%. Основними споживачами паливно-енергетичних ресурсів є підприємства-виробники електроенергії. Ними використано 939,0 тис. т, що на 14,3% більше відповідного періоду минулого року. Питома вага їх в загальному використанні найвагоміша і становить 54,8%. Частка палива, теплоенергії і електроенергії, що споживається цими підприємствами, відповідно, становить 69,6%, 1,6% і 7,0%. Найбільші затрати палива припадають на виробництво електроенергії, виробленої тепловими електростанціями загального користування. Частка підприємств переробної промисловості становить 12,8% загального споживання паливноенергетичних ресурсів. Серед підприємств переробної промисловості основними споживачами паливно-енергетичних ресурсів є підприємства по виробництву харчових продуктів та напоїв (64,5% обсягу споживання паливно-енергетичних ресурсів всієї переробної промисловості). Частка підприємств-виробників інших неметалевих мінеральних виробів становить 11,6%, виробників машин та устаткування – 10,2%, підприємств по обробленню деревини та виробництву виробів з деревини, крім меблів 42
Відпуск електроенергії, виробленої ТЕЦ загального користування Відпуск електроенергії, виробленої тепловими електростанціями загального користування, крім ТЕЦ Відпуск електроенергії, виробленої тепловими електростанціями, не під'єднаними до енергосистеми, крім ТЕЦ Відпуск теплоенергії, виробленої електростанціями Відпуск теплоенергії, виробленої котельними Вапно Інше виробниче споживання палива Разом виробниче споживання1 Витрати палива, як сировини і на непаливні потреби у тому числі, як сировини Всього витрачено котельнопічного палива (у перерахунку на умовне) 1
2743
інші види нафтопродуктів
2743
1503653
1485871
15424
98
211968
15404
351308 19974
26626 15523
625187
20291
3
2204
1047
14910
2777371
1589214
3
6120
1047
31371
2064
15718
15326 21 1547
187 35
2777558
газ природний
дизельне паливо (газойль)
мазути топкові важкі
світлі нафтопродукти
буре
інші види твердого палива
кам’яне
кокс та напівкокс з вугілля кам'яного, кокс газовий
У тому числі за видами вугілля дрова для опалення
Види продукції і робіт
Витрачено палива, всього т умовного палива
4,1%. Великі обсяги теплоенергії (12,1% загального споживання) споживають спиртові заводи області на виробництво спирту етилового. Крім того, цими підприємствами використано 0,5% електроенергії. Підприємства транспорту також споживають значну частину паливноенергетичних ресурсів, а саме 21,0% загального обсягу. Так, їх частка в споживанні електроенергії становить 47,6%, теплоенергії – 6,1% і палива – 17,8%. Найбільше електроенергії використовується на роботу вантажного залізничного транспорту. Велика питома вага в загальному споживанні палива, теплоенергії і електроенергії припадає на транспортування газу по магістральних газопроводах - 16,9%. Таблиця 5. Використання основних видів палива
16461
35 35
1589214
3
6120
1082
11966
88
278584 4451
16036
52
8913
742
574995
2030
52
22968
842
1107682
18072
13
31371
196543
65
37
22968
879
102
1107682
18174
Входить комунально-побутове споживання
12. ТРАНСПОРТ Область має розгалужену мережу залізничних (1124 км) та автомобільних шляхів загальнодержавного і місцевого значення 9524 км. Мережа автомобільних доріг у Вінницькій області загального користування становить 9519,2 км в тому числі: державні автомобільні дороги - 784,5 км (міжнародні автодороги 361,4 км; регіональні автодороги - 423,1 км); територіальні автодороги - 1844,3 км; обласні автодороги - 2859,0 км; 43
районні автодороги - 4031,4 км. 202 кілометри державного кордону з Молдовою та сусідство з 7 областями України створюють сприятливі умови для розвитку економіки регіону. Україна по коефіцієнту транзитності своєї території займає перше місце в Європі (а Вінницька область – 1 місце в Україні). Щільність доріг одна з найбільших в Україні і складає 356 км на 1000 км2 території. Територією області проходять 3 магістральних газопроводи: УренгойПомари-Ужгород, "Союз", Дашава-Київ, експлуатується 9300 км газорозподільчих мереж, а також нафтопровід “Одеса-Броди". Транспортний комплекс області в 2007 році виконав перевезення вантажів в обсязі 39583,7 тис. т, у тому числі 5838,4 тис. т відправлено залізничним транспортом та 33745,3 тис. т. перевезено автомобільним. Збільшення проти 2006р. складає 12,8%. Темп приросту відправлень вантажів залізничним транспортом становив 21,7%. Збільшення відправлення вантажів досягнуто в обох дирекціях залізничних перевезень – Жмеринській та Козятинській. Таблиця 6. Вантажообіг Перевезено (відправлено) вантажів – всього, тис. т у тому числі залізничним автомобільним1 водним авіаційним Вантажооборот – всього, млн.т/км у тому числі залізничним автомобільним1 водним авіаційним
_____________ 1 З урахуванням підприємцями.
комерційних
вантажних
2007р. 39583,7
2006р. 35103,1
У % до 2006р. 112,8
5838,4 33745,3 – – 1567,8
4796,6 30306,5 – – 1188,3
121,7 111,3 – – 131,9
... 1567,8 – –
... 1188,3 – –
... 131,9 – –
перевезень,
виконаних фізичними
особами-
За 2007 рік автомобільним транспортом області перевезено 3,2 млн. т вантажів на комерційній основі (тобто за плату) та виконано 773,3 млн. тонно-кілометрів вантажообороту. Проти 2006 року обсяги вантажних перевезень збільшились трохи більше, ніж на чверть (на 26%), а авантажооборот – майже наполовину (на 47%). Із 112 підприємств області, які виконують вантажні автоперевезення на комерційній основі, впродовж минулого року працювало 96. Слід відмітити, що три чверті перевезень виконали підприємства, а одну чверть (25%) – фізичні особи-підприємці. В цілому по Україні підприємці-фізичні особи виконують п’яту (20%) частину вантажних автоперевезень. Питома вага комерційних вантажних автоперевезень Вінниччини в загальному обсязі перевезень по Україні становила за 2007 рік 1,9 відсотка і збільшилася проти попереднього року на 0,3 відсоткового пункту. По обсягах комерційних вантажних автоперевезень область посідає 16 місце серед регіонів України. Обсяги пасажирських перевезень за 2007 рік становили майже 110 млн. осіб: 40% пасажирських автоперевезень виконали автопідприємства і 60% – фізичні особи-підприємці. Для порівняння: у 2005 році 44
автопідприємства виконували 47% перевезень, а фізичні особи-підприємці – 53%; у 2006 році 42% та 58% відповідно. По обсягах перевезених пасажирів автобусами область займає 13 позицію серед регіонів України. Кількість перевезених пасажирів за 2007 рік зросла в порівнянні з 2006 роком на 9 відсотків. По темпах зростання обсягів пасажирських автоперевезень Вінниччина серед регіонів України посідає 11 позицію. Таблиця 7. Пасажирообіг Перевезено (відправлено) пасажирів – всього, тис. у тому числі залізничним автомобільним1 трамвайним тролейбусним водним авіаційним Пасажирооборот – всього, млн.пас/км у тому числі залізничним автомобільним1 трамвайним тролейбусним водним авіаційним
2007р. 264616,3
2006р. 261104,6
У % до 2006р. 101,3
16832,6 109753,1 62228,2 75802,4 – 0,0 2220,0
17381,8 101189,8 63436,2 79096,7 – 0,1 2137,7
96,8 108,5 98,1 95,8 – 24,1 103,8
... 1654,7 255,1 310,2 – –
... 1561,2 260,1 316,4 – –
... 106,0 98,1 98,0 – –
_________ 1 З урахуванням пасажирських перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями.
Таблиця 8. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива У тому числі за видами палива Тип автомобіля (кузова) Автомобілі у тому числі легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тягачі спеціальні автомобілі пасажирські автобуси інші автомобілі
252963
191774
47222
5056
1076
7801
дизпаливо та стиснений природний газ 34
194761 16892 12330 3896 13781 7236 4067
159710 9820 7132 591 7737 3790 2994
26228 5025 4674 3247 4898 2356 794
4819 103 23 6 40 21 44
230 548 55 16 68 140 19
3760 1394 436 35 1032 928 216
14 2 10 1 6 1 –
Всього, одиниць
тільки бензин
стиснений тільки зріджений стиснений природний дизпаливо нафтовий газ газ газ і бензин
Таблиця 9. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів У тому числі, які перебували в експлуатації з моменту випуску заводом-виготовлювачем Тип автомобіля (кузова)
Автомобілі – всього у тому числі легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тягачі спеціальні автомобілі пасажирські автобуси
Всього, одиниць до 3 років включно
від 3,1 до 5 років включно
від 5,1 до 10 років включно
більше 10 років
252963
50535
45312
49757
107359
194761 16892 12330 3896
46747 999 186 198
40387 1358 386 331
40734 2852 1465 802
66893 11683 10293 2565
13781
717
1016
1766
10282
7236
1288
1308
1361
3279
45
інші автомобілі
4067
400
526
777
2364
13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика Вінницької області З часу докорінної реорганізації Комітету з охорони природи (1991 рік), та подальшого створення (1994 рік) відповідно до Указу Президента нового Міністерства, до компетенції якого віднесено усі питання регулювання та контролю екологічної та ядерної безпеки, Вінницька область активно включилася в розбудову сучасної системи управління природними ресурсами та контролю за їх використанням на місцевому рівні. Відтоді Вінниччина не вперше стає центром подій, ініційованих органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування в напрямку налагодження партнерських стосунків між трьома складовими на шляху до сталого екологічного розвитку – владою, бізнесом та громадськістю. Під егідою обласної Ради та за безпосереднього сприяння постійно діючої депутатської комісії з питань охорони довкілля та раціонального використання надр протягом 2001-2007 років проведено понад сотню заходів, покликаних формувати основи державної екологічної політики області, стимулювати розвиток місцевих природоохоронних ініціатив. Серед найважливіших — тематичні науково-практичні конференції для громадськості, форуми для представників зеленого бізнесу, виїзні семінари для сільських та селищних голів, громадські слухання, засідання прес-клубів, виїзні тематичні прийоми громадян, круглі столи, численні прес-конференції, селекторні та тематичні наради тощо. Така діяльність відповідає Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. N 880-р та Основним напрямам державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затвердженим Постановою Верховної Ради України 5 березня 1998 року № 188/98-ВР. Депутатським корпусом Вінницької обласної ради, Вінницькою облдержадміністрацією на пропозицію місцевих рад та їх виконкомів організовано відповідне нормативно-правове забезпечення екологічних заходів. Так, Вінницькою обласною радою прийнято рішення: - № 245 від 18 квітня 2003 р. “Про регіональну програму охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на 2003 – 2011 роки"; - № 349 від 26 липня 2003 р. “Про реалізацію в області екологічної політики та шляхи поліпшення стану довкілля"; - № 428 від 22 жовтня 2003 р. “Про програму поводження з токсичними відходами у Вінницькій області"; 46
- № 429 від 22 жовтня 2003 р. “Про регіональну програму екологічної мережі Вінницької області на 2004-2015 роки"; № 37 від 03 березня 2007 р. "Про проведення двомісячника благоустрою населених пунктів області"; - № 328 від 01 червня 2007 р. "Про обласну систему моніторингу довкілля"; Головою Вінницької обласної державної адміністрації підписано ряд розпоряджень, зокрема: - № 412 від 5 листопада 2007 р. "Про проведення в області акції “Озеленення країни – спадщина для майбутніх поколінь"; - № 174 від 25 квітня 2007 р. "Про благоустрій, озеленення та приведення у належний санітарний стан вулиць міст, селищ і сіл та смуг відводу доріг загального користування у квітні-травні 2007 року"; - № 121 від 4 квітня 2007 р. "Про упорядкування лісонасаджень та озеленення території області"; - №111 від 27 березня 2007 р. "Про заходи з охорони і відтворення рибних запасів у водоймах області на період нересту риби у 2007 році"; - № 10 від 16 січня 2007 р. "Про участь в щорічному Всеукраїнському конкурсі “Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку". Екологічні аспекти природокористування враховувалися Вінницькою обласною радою та Вінницькою облдержадміністрацією у прийнятті всіх рішень, які стосувалися виділення земельних ділянок, розподілу мисливських угідь, використання лісових ресурсів, надрокористування та ін. 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля Вінницька обласна рада, обласна державна адміністрація її структурними підрозділами, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, що діють у Вінницькій області брали участь у розробці ряду нових нормативно правових актів, спрямованих на удосконалення природоохоронного законодавства. Серед них найважливішим є рішення № 328 від 01 червня 2007 р. "Про обласну систему моніторингу довкілля". У Вінницькій області станом на 31.12.2007р. діяло 3 місцевих природоохоронних програми, зокрема: Регіональна програма охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на 2003 – 2011 роки, затверджена рішенням 6 сесії 4 скликання від 18 квітня 2003 року №245; Регіональна програма екологічної мережі Вінницької області на 2004 - 2015 роки, затверджена рішенням 9 сесії 4 скликання від 22 жовтня 2003 року №429; Програма поводження з токсичними відходами у Вінницькій області, затверджена рішенням 9 сесії 4 скликання від 22 жовтня 2003 року №428. 47
13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки Вінницька обласна рада, обласна державна адміністрація її структурними підрозділами, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, що діють у Вінницькій області брали участь у розробці ряду нових нормативно правових актів, спрямованих на удосконалення природоохоронного законодавства. З метою регулювання використання природних ресурсів, зокрема запобігання незаконному вилову риби, губернатором області підписано розпорядження №111 від 27 березня 2007 р. "Про заходи з охорони і відтворення рибних запасів у водоймах області на період нересту риби у 2007 році". 13.4. Державний контроль Протягом 2007 року Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області перевірено 1448 об’єктів різних форм власності по дотриманню вимог природоохоронного законодавства, з них комплексно 251, в т.ч. ВАТ “Барський машинобудівний завод", ВАТ завод “Керамзит", Ладижинська ТЕС ВАТ “Західенерго", ЗАТ “Глуховецький каоліновий завод" та ін. За порушення чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища складено 2442 протоколи, до адмінвідповідальності притягнуто 2418 осіб, сума накладених штрафів складає 212 636 грн.; 32 протоколи передано для розгляду у судові органи; винесено 8 постанов на протоколи складені обласною організацією УТМР; за збитки заподіяні державі порушенням природоохоронного законодавства пред’явлено 280 претензій та позовів за екологічні збитки загальною сумою 811 922 грн., стягнуто 234 претензії та позовів на суму 155 704 грн. За звітний період до органів прокурату направлено 16 справ з ознаками кримінального злочину, з них порушено кримінальних справ в 11 випадках на загальну суму 492 645 грн. 13.4.1. Контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів У звітному періоді Інспекцією проведено 206 перевірок дотримання водоохоронного законодавства на підприємствах області, в тому числі на 2-х об’єктах, занесених до “Переліку екологічно-небезпечних об’єктів України". До адміністративної відповідальності притягнуто 208 посадових осіб та громадян на загальну суму 17 969 грн. При перевірці структурних підрозділів Вінницького обласного комунально-виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства “Вінницяводоканал" встановлені факти самовільного водокористування (забір підземних вод) Томашпільським та Липовецьким підрозділами. Виставлені позовні заяви на відшкодування збитків завданих державі на суми: - Томашпільський ВКГ ВОКВП ВКГ “Вінницяводоканал" – 2280,18 грн.; 48
- Липовецький ВКГ ВОКВП ВКГ “Вінницяводоканал" – 2239,57 грн. Під час комплексної перевірки (10.07-13.07.2007р.) Ладижинської ТЕС ВАТ "Західенерго", найбільшого водокористувача області, в скидах зливових вод з проммайданчика (джерела №2, № 4) виявлено перевищення нітритів та сухого залишку (скид №2 – нітрити згідно ГДС – 0,04 мг/л, фактично склав 0,09 мг/л; скид №4 – нітрити згідно ГДС – 0,04 мг/л, фактично – 0,1 мл/л, сухий залишок згідно ГДС – 306 мг/л, фактично склав – 332 мг/л). В зв’язку з цим було нараховано збитки за перевищення ліміту по скидах у водойми – 195 грн. За даними відомчого контролю лабораторії Державної екологічної інспекції у Вінницькій області 09.07.2007 року були відібрані проби на 7 скидах (з 9 існуючих скидів – 2 є аварійним та нерегулярним). Згідно результатів аналізів встановлено перевищення ГДС: по випуску № 9 (стічна вода): завислі речовини при ГДС 46 мг/дм3, фактичний вміст склав 48,2 мг/дм3; по випуску № 7 (дренажні води золошлаковідвалу): азот амонійний при ГДС 0,4 мг/дм3, фактичний вміст склав 0,57 мг/дм3. Дозвіл на спеціальне водокористування був отриманий 19.02.2007 р. № 3098. Термін дії попереднього дозволу закінчився 31.12.2006 р. № 1585. Підприємством за цей термін (відсутній дозвіл на спецводокористування), згідно журналів обліку водоспоживання, було забрано технічної води – 2574,590 тис. м3, питної води – 747,897 тис. м3. При цьому обсяг скиду стічних вод склав - 377,022 тис. м3. За результатами перевірки було обраховано збитки завдані навколишньому природному середовищу, їх сума склала 443,25917 тис. грн., матеріали справи направлені до Вінницької обласної прокуратури та до суду, на даний час знаходяться на розгляді. Протягом звітного періоду зафіксовано дві аварійні ситуації, що призвели до забруднення водних об’єктів. Зокрема на ВАТ “Вінніфрут" (м. Калинівка) прорив водогону призвів до скиду 380 м3 стічних вод, на ТОВ “Продовольча компанія “Зоря Поділля" (цукрозавод у м. Гайсин) в результаті прориву у водний об’єкт потрапило біля 700 м3 стічних вод. Позови не виставлялися у зв’язку з незначною сумою збитків (9,50 грн. та 15 грн. відповідно). За результатами лабораторних аналізів якісного складу стічних вод встановлені систематичні перевищення гранично - допустимих скидів на Комунальному підприємстві водопровідно-каналізаційного господарства Тульчинської міськради “Тульчинводоканал". На сьогоднішній день провадження у справі припинено в зв’язку з добровільною сплатою завданих збитків у процесі розгляду судової справи. Виявлені непоодинокі порушення вимог дозволів на спеціальне водокористування в частині будівництва спостережних свердловин в районі розміщення полів фільтрації на наступних цукрозаводах області: ТОВ “ПК Зоря-Поділля" (Гайсинський цукрозавод), ДП “Новофастівське" (Погребищенський цукрозавод), ТОВ Агрофірма “Ободівський цукор", ЗАТ “Торговий дім “Соколівський цукор", ТОВ “Кристал" (Браїлівський 49
цукрозавод), ТОВ “ТК “РегВін-Інвест" (Красносільський цукрозавод). На сьогоднішній день готуються клопотання про припинення права на спеціальне водокористування даних підприємств.
При перевірці дотримання вимог водоохоронного законодавства підприємствами області, основними порушеннями виявлялись: самовільне водокористування (забір поверхневих та підземних вод), перевищення встановлених нормативів скиду забруднюючих речовин, не виконання умов дозволу на спеціальне водокористування, порушення правил ведення первинного обліку водопостачання та водовідведення, порушення правил складання держстатзвітності 2-ТП (водгосп). 13.4.2. Контроль за охороною атмосферного повітря У звітному періоді проведено 916 перевірок дотримання вимог атмосферного законодавства, в тому числі 3-х об’єктів занесених до “Переліку екологічно-небезпечних об’єктів України". За фактами виявлених порушень до адміністративної відповідальності притягнуто 583 посадових особи та громадян на загальну суму 35,292 тис. грн. Під час комплексної перевірки (10.07-13.07.2007р.) Ладижинської ТЕС ВАТ "Західенерго" виявлено значне зношування осаджуючих та коронуючих електродів, що призводить до зменшення ефективності фільтрів на 1-1,4 %, що є порушенням екологічного законодавства. Система триступеневого спалювання, що запроваджена на 6 енергоблоці, працювала без позитивного висновку державної екологічної експертизи, за що рішенням заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища 27.11.2007 р. № 80 була тимчасово заборонена (зупинена) її подальша експлуатація. В Жмеринському районі с. Северинівка в ході перевірки в липні 2007 року ТОВ "Конкорд", що займається виготовленням цегли, було виявлено, що на підприємстві не проводяться інструментальні заміри викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також не ведуться журнали первинної облікової документації ПОД №1. Час роботи джерела викиду за 3 попередніх місяці до дня проведення перевірки складає 2116 год. За результатами виявлених фактів було проведено розрахунки шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, що склали 48,15619 тис. грн.., матеріали справи передані до суду. В Немирівському районі с. Ситківці, в ході перевірки Ситковецького цукрового заводу філії ЗАТ “Прилуктваринмаш - Холдінг" встановлено, що виробнича діяльність підприємства здійснювалась без дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на спеціальне водокористування, на утворення та розміщення відходів. Готуються матеріали про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності підприємства. За забруднення атмосферного повітря пред’явлено 22 позови на загальну суму 89,666 тис. грн., в т.ч. ТОВ “Конкорд" – 48156,19 грн., ЗАТ 50
"Глуховецький каоліновий завод" - 4592,8 грн., КП фірма "Агропромшляхбудіндустрія" – 3814,0 грн., ВАТ "Вапнярський молокозавод" - 1349,0 грн., ТОВ "Тульчинський маслосирзавод" - 1016,4 грн., ВАТ "Вінницький міський молочний завод" - 442,0 грн., Барське ЛВУМГ (станція Бар) – 355 грн., ВАТ "Ямпільський маслосирзавод" – 1279 грн. Згідно плану спільних перевірок підприємств та організацій на 2007 рік Державною інспекцією енергозбереження та відділом ЕКВОАППВ Держекоінспекції було перевірено роботу котлоагрегатів на підприємствах: КП Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", Козятинське міське КП теплових мереж "Козятинтеплоенерго", ВОК ВП ВКГ "Вінницяводоканал", ВАТ "Гніванський завод спецзалізобетону", ВАТ "Вінницький олійножировий комбінат", Державне підприємство "Бджільнянський спиртовий завод". Складено акти перевірок, видано приписи про усунення виявлених порушень. До адміністративної відповідальності притягнуто 8 посадових осіб. Згідно плану спільних перевірок підприємств та організацій Державною екологічною інспекцією та спеціалістами Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів були проведені перевірки на об’єктах, які реалізують нафтопродукти, шляхом оптової та роздрібної торгівлі, а саме: АЗС №1 ПП “Інтерпром" с. Чемереси-Барські, АЗС ФОП Кушта О.Г., с. Лука-Барська, АЗС №6 МП ВКП “Лан", станція Бар, АЗС №2 ДП “Барська нафтобаза". В результаті перевірок було знято з реалізації бензину, що не відповідає встановленим нормативам, в обсязі 79615 літрів на загальну суму 285906 грн. та мастила марки М10Г2К в обсязі 217 літрів на загальну суму 1302 грн. Також за порушення природоохоронного законодавства 3 посадові особи були притягнуті до адміністративної відповідальності. За фактами грубого порушення природоохоронного законодавства, а саме за відсутність дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та ліміту на утворення та розміщення відходів, були винесенні рішення про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності Бершадського, Барського, Літинського, Калинівського управлінь газового господарства ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", що спеціалізується на транспортуванні природного газу газорозподільними системами Вінницької області, будівництвом газопроводів, а також забезпечення населення скрапленим газом. За фактами здійснення виробничої діяльності без дозволів на викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел призупинено діяльність 16-ти підприємств, а саме: - "Жежелівський кар’єр" с. Жежелів, Козятинський район; - АЗС ПП "Мальвіна" смт. Крижопіль; - ЗАТ "Погребищенський комбікормовий завод" м. Погребище; - Вінницька філія Північно-західного ТОВ "Вторкольормет", м.Вінниця; - ПСП "Благоустрій" ВОКВП ВКГ "Вінницяводоканал" спеціалізується на виробництві асфальту (у виробничому процесі використовується асфальтозмішувальна установка ДС-158 без дозволу на викиди 51
забруднюючих речовин в атмосферне повітря); - Підприємство ТОВ "ПоліДЖ" спеціалізується на виробництві полімерпіщаної продукції (у виробничому процесі використовується еструдер та піч випалювання заготовок, які експлуатуються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря); - СПД Кравчук В.В., м.Вінниця спеціалізується на фарбуванні автотранспорту; - ЗАТ “Паритет", Гайсинський район, спеціалізується на виробництві сільськогосподарського знаряддя з деревини; - ФОП “Аватесян А.А.", Томашпільський район, проведення ремонтнобудівельних робіт, виробництво асфальту; - ТОВ “Альба-Трікс", м. Жмеринка, спеціалізується на обробці деревини; - ТОВ “Агрокомплекс “Зелена долина", смт. Томашпіль, спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарських культур; - ЗАТ “Прилуктвавринмаш-Холдинг", Немирівський район, цукровий завод. Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області, УДАІ УМВС України у Вінницькій області у травні - червні та вересні - жовтні 2007р. організовано і проведено два етапи заходів "Чисте повітря" у регіонах області, у тому числі: м. Вінниця, м. Жмеринка, м. Могилів-Подільський, м. Козятин, м. Хмільник, м. Бершадь. Згідно положення про проведення операції "Чисте повітря", в кожному районі були створені оперативні групи з числа працівників Інспекції, ДАІ, представників ЗМІ. Всього було перевірено 584 транспортних засоби. Внаслідок перевищення встановлених нормативів вмісту забруднюючих речовин до адміністративної відповідальності притягнуто 353 посадових особи та громадян на загальну суму 10,404 тис. грн. Силами групи організовано 40 рейдів з контролю за дотриманням природоохоронного законодавства на автотранспорті. За час проведення операції в рейдах взяло участь 55 чоловік. Перевірки проводились згідно плану-графіку інспекційних підрозділів Інспекції. Активно працювали групи в Вінницькому та Могилів-Подільському районах, мм. Вінниця та Жмеринка. Всі підрозділи Інспекції пройшли акредитацію на право здійснення інструментальних замірів викидів від автотранспорту. Основна увага приділялась перевірці індивідуального та міського громадського автотранспорту. В області акредитовані на право здійснювати контроль токсичності, димності тільки декілька організацій. В той же час існує цілий ряд неакредитованих підприємств, які пропонують послуги по перевірці автомобілів. Серед підприємств, де найкраще організовано контроль токсичності і димності відпрацьованих газів автомобільних двигунів згідно ДСТУ 4277:2004 і 4276:2004, є автогосподарства ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли", ДП "Вінницький завод "Кристал", ЗАТ "Укрекскавація" (м. Вінниця). 52
З метою зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу автотранспортними засобами на більшості підприємствах переводять автомобілі на зріджений газ. Разом з тим, проведеною операцією виявлено ряд прикладів незадовільного ведення природоохоронної роботи в автотранспортних підприємствах, серед яких: ДП "Поділлягеодезкартографія", Комунальне авторемонтне підприємство установ охорони здоров'я, ВАТ "Вінницягаз" та його філіях в районах Вінницької області. На загальний стан збереження довкілля пересувними джерелами в значній мірі негативно впливає незабезпечення постійного контролю за якістю палива на автозаправних станціях, що реалізується комерційними структурами і часто фальсифікується різними домішками, не сертифікується. Під час проведення операції "Чисте повітря" було проведено перевірку суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють роздрібний продаж нафтопродуктів на 16-и АЗС і 1-й нафтобазі. Більшість автозаправних станцій не проводять перевірку якості палива, а користуються сертифікатами заводу-виробника. В ході операції проводилась роз'яснювальна та пропагандистська робота серед населення області, водіям роздавались спеціальні листівки. Матеріали перевірки висвітлювались на сторінках місцевої преси, у виступах на місцевому телебаченні та радіо. 13.4.3. Контроль за охороною і використанням земель За підсумками роботи державного контролю з охорони навколишнього природного середовища у 2007 р. держінспекторами проведено 156 перевірок по дотриманню вимог земельного законодавства України, в тому числі на 2-х об’єктах, занесених до “Переліку екологічно-небезпечних об’єктів України". За фактами виявлених порушень 126 посадових осіб та громадян притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів на загальну суму 23,732 тис. грн. З метою забезпечення взаємодії спеціальних підрозділів Мінприроди і територіальних органів Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, виданий наказ Мінприроди № 272 від 01.06.07р. про взаємодію підрозділів Мінприроди та Держземінспекції. На виконання цього наказу була проведена спільна нарада з керівниками Головного управління земельних ресурсів, Держземінспекції, Вінницького науково-дослідного та проектного інституту землеустрою. За підсумками проведеної наради визначені напрямки співпраці та затверджений план спільних перевірок з Держземінспекцією на 2008 рік, досягнута домовленість з проведення семінарів та консультацій з проблемних питань. В IV кварталі 2007 року спільно з Держземінспекцією проведено 3 перевірки. В ході перевірок порушники земельного законодавства притягнуті до адміністративної відповідальності. По 2-х об’єктах перевірок 53
Держземінспекцією проводяться роботи для нарахування збитків за зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. При перевірці "Новоободівського цегельного заводу" філії ТОВ "Люкс буд-1", виявлено відсутність гірничого та земельного відводу, також відсутній план розвитку гірничих робіт на поточний рік та план рекультивації порушених земель. За фактом виявленого правопорушення відповідальну особу притягнуто до адміністративної відповідальності. В Калинівському районі с. Сальник на землях запасу сільської ради виявлені закопуші по видобуванню піску ручним та механічним способом, рішенням сесії сільської ради на проведення цих робіт не приймалося. По виявленому факту сільському голові було видано припис на проведення рекультиваційних робіт та накладено адміністративне стягнення. В с.Гущинці цього ж району на площі 0,02-0,03 га порушені землі запасу при видобуванні піску для власних потреб громади, відповідних рішень для проведення цих робіт не приймалось. Сільського голову притягнуто до адміністративної відповідальності та видано припис на рекультивацію земель. Проведено 3 перевірки цільового використання та стану земельних ділянок в межах дислокації військових частин. Перевірками встановлені типові порушення: забруднення земельних ділянок на майданчиках прийому нафтопродуктів та відсутність дозволів на утворення і розміщення відходів. Матеріали перевірок надані військовій прокуратурі. За фактом незаконного використання земельної ділянки, призупинено виробничу діяльність 1 підприємства - ТОВ "Класс Карбон", с. Новоукраїнка, Чечельницького району. Основними виявленими порушеннями є забруднення земельних ділянок та порушення правил використання земель, несвоєчасне оформлення та переоформлення земельних відводів гірничовидобувними підприємствами. 13.4.4. Контроль за охороною та використанням надр При здійсненні державного контролю за використанням надр у звітному періоді в області проведено 253 перевірки, в т.ч. 136 по підземних водах, на 1 об’єкті включеному до “Переліку екологічно-небезпечних об’єктів України". На 216 посадових осіб та громадян накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу на загальну суму 29,121 тис. грн. За збитки заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства (самовільне водокористування) пред'явлено 5 позовів на загальну суму 6,164 тис. грн. Протягом 13-22 червня 2007 року поводилась комплексна перевірка Вінницького обласного КВП ВКГ "Вінницяводоканал" та його структурних підрозділів. В результаті перевірки було встановлено, що на Липовецькому, та Томашпільському відокремлених підрозділах ВКГ ВОКВП ВКГ "Вінницяводоканал" здійснювалось спеціальне водокористування без відповідного дозволу. По факту виявленого правопорушення були обраховані 54
збитки завдані навколишньому природному середовищу та пред’явлені претензії винним особам. У звітному періоді за фактом самовільного видобутку артезіанської води без відповідного дозволу (ліцензії) тимчасово заборонено (зупинено) виробничу діяльність 1 підприємства – ТОВ ВКФ “Віалан". По 14 підприємствах, що видобувають цегельну сировину, призупинена виробнича діяльність в частині прведених гірничих робіт: - Бершадський район с. Велика Киріївка ТОВ "ВКФ СПАЙК" здійснювало видобування цегельної сировини для виробництва цегли, без спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр; - ПП “Бойдаченко", Вінницький район, видобування цегельної сировини; - СПД “Калініченко", Тростянецький район, видобування цегельної сировини; - Оратівський район, смт. Оратів ТОВ "Агробуд" здійснював виробничу діяльність без спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр; - Липовецький район (с. Дружне Калинівського району) САТ "Турбівське" здійснювалась виробнича діяльність без спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр, дозвіл на спецводокористування в наявності. - Бершадський район с. Чернятка ТОВ "Набужжя Плюс" виробнича діяльність проводилась без будь-яких дозвільних документів. - Оратівський район, с. Фронтівка ПП "Інтертрансбуд" здійснював виробничу діяльність без будь-яких дозвільних документів. - Теплицький район, смт. Теплик МКП "Керамік" проводилась виробнича діяльність без спеціального дозволу на користування ділянкою надр, але дозвіл на викиди забруднюючих речовин у повітря продовжений до кінця 2007 р. - Оратіський район, с. Якимівка ПП "Регіон" - виробнича діяльність проводилась без будь-яких дозвільних документів. - Оратівський район с. Чагів СВГ "Батьківщина" - виробнича діяльність проводилась без будь-яких дозвільних документів. - Піщанський район, с. Трибусівка ПСП "Промінь" видобування пиляного вапняку проводили без будь-яких дозвільних документів. - Теплицький район, с. Россоша ТОВ "Бук-Леспух" виробнича діяльність без спеціального дозволу на користування ділянкою надр, але дозвіл на викиди забруднюючих речовин у повітря був виданий. - Літинський район с. Майдан Бобрик ПП "Ободянський" здійснював виробничу діяльність без спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр - КП “Відродження", с. Ладижинські хутори, видобування піску без ліцензії. Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області спільно з Інспекцією державного геологічного контролю за веденням геологічного 55
вивчення та використання надр була проведена перевірка ТОВ “Топаз" (смт. Крижопіль), що виступає ліцензіатом Гарячківського родовища пиляних вапняків, яке розташоване в Крижопільському районі Вінницької області, в частині наявності цілісно-майнового комплексу для отримання спеціального дозволу на користування надрами. За візуальними ознаками комісією встановлено часткове видобування пиляних вапняків, у зв’язку з чим виданий припис на припинення видобування пиляного вапняку до отримання спеціального дозволу на користування надрами. Комісії не були надані усі необхідні документи, які є доказами наявності майнового комплексу. По твердих корисних копалинах основним порушенням виявлено самовільне періодичне видобування корисних копалин, переважно піску, без відповідних дозвільних документів. По підземних водах адмінстягнення були накладені на порушників, що здійснюють водозабір без дозволу на спецводокористування та первинного обліку забору підземних вод. 13.4.5. Контроль за поводженням з відходами У 2007 р. проведено 628 перевірок, з них 5 віднесених до “Переліку екологічно-небезпечних об’єктів України" (в т.ч. 267 перевірок у сфері поводження з побутовими відходами). За фактами виявлених порушень 716 посадових осіб та громадян притягнуто до адміністративної відповідальності, накладено штрафів на загальну суму 54,740 тис. грн. В ході перевірки ДП Вінницький завод "Кристал" держінспекторами Інспекції були виявлені порушення при поводженні з відходами, а саме: на підприємстві зберігаються без відповідних ліцензій накопичені за попередні роки відходи (шлами гідрооксидів металів – 5,6 т., осад очисних споруд гальванічного виробництва – 3,8 т., масла та мастила моторні – 1,9 т., ганчір'я – 0,485 т.). По факту виявленого порушення відповідальні особи були притягнуті до адміністративної відповідальності. В ході комплексної перевірки (10.07-13.07.2007р.) Ладижинської ТЕС ВАТ "Західенерго" виявлено розливи мастил на станції регенерації мастил, а також встановлено, що для підготовки води для котлоагрегатів використовується фільтрувальний елемент, на якому осідають солі. Для регенерації фільтрувального елементу використовується соляна кислота без дозволів на використання отруйних речовин. По факту виявлених правопорушень винні особи притягнуті до адміністративної відповідальності. Полігон твердих побутових відходів м. Вінниці, розташований поблизу с. М. Стадниця, експлуатує Комунальне унітарне підприємство “Еко-Він". В ході перевірки встановлено відсутність ліміту на утворення та розміщення відходів, не проведені повністю заходи пожежогасіння та проміжної засипки ґрунтом. При цьому згадані роботи частково проведені на 45 % території сміттєзвалища, також проводяться роботи по відкачці фільтрату. За фактами встановлених порушень відповідальних посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності.
56
Інспекцією було проведено ряд перевірок щодо поводження з використанням пакувальних матеріалів і тарою, в яких знаходиться продукція підприємств: - ВАТ “Вінницька харчосмакова фабрика", де виявлено перевищення встановленого ліміту на утворення та розміщення відходів (відпрацьованих та зношених шин) та порушення правил ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів (відпрацьованих мастил). Відповідальних посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 82-1 та 91-3 КУпАП. Також видано припис щодо забезпечення приймання та утилізації використаних пакувальних матеріалів і тари, в якій знаходиться продукція підприємства, або укладання угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію. - ДП “Пан Продукт" надає давальницьку сировину для розливу мінеральних та столових вод “Збручанська" та “Арктика" та займається її реалізацією. Підприємству видано припис щодо забезпечення приймання та утилізації використаних пакувальних матеріалів і тари, в якій знаходиться продукція підприємства, або укладання угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію. Основними порушеннями у сфері поводження з відходами є: відсутність ліміту на утворення та розміщення відходів, порушення правил зберігання, розміщення, складування відходів, порушення правил ведення первинного обліку і засмічення проммайданчиків. 13.4.6. Контроль за охороною, захистом, використанням, відтворенням рослинних ресурсів та лісів У звітному періоді проведено 231 перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства. За наслідками перевірок складено 310 протоколів про адміністративні правопорушення. 308 порушників притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на загальну суму 34,289 тис. грн., 2 протоколи передано на розгляд районного суду області. В ході комплексної перевірки Ладижинської ТЕС ВАТ "Західенерго", встановлено, що цілий ряд заходів по покращенню екологічної ситуації , яка склалася на підприємстві, не проводяться на належному рівні, згідно вимог "Правил утримання зелених насаджень в населених пунктах України", в яких зазначені правові та організаційні засади озеленення населених пунктів. По фактам виявлених правопорушень: вивіз та складування побутових відходів в непризначених для цього місцях, відсутність контролю виконання Правил охорони зелених насаджень на об’єктах благоустрою; спалювання сухої рослинності, невиконання обов’язків по проведенню інвентаризації, паспортизації об’єктів благоустрою та визначення площ земельних ділянок зелених насаджень, винні особи були притягнуті до адміністративної відповідальності. Матеріали по 10 випадках із ознаками кримінального злочину передано у правоохоронні органи області: 57
- самовільна порубка дерев на території філії Липовецький "Райагроліс", розмір збитків - 20, 503 тис. грн. Прокуратурою Липовецького району порушено кримінальну справу за ст. 246, 364 ККУ; - самовільна порубка дерев на території Жахнівської сільської ради Тиврівського району, розмір збитків - 31, 098 тис. грн. Прокуратурою Тиврівського району порушено кримінальну справу за ст. 246 ККУ; - 17 квітня 2007 року виявлено факт знищення пожежею садовозахисної смуги на землях Білківської, Криштопівської та Коліївської сільських рад Іллінецького району, вогнем знищено 431 дерево, об’єм деревини, пошкодженої до ступеня припинення росту, складає 319,42 м3. Сума збитків завданих природі становить 16755,16 гривень. По даному факту прокуратурою Іллінецького району порушено кримінальну справу за частиною 1 статті 245 КК України; - у квітні 2007 року виявлено факт незаконного знесення зеленних насаджень на території с. Губник, Губницької сільської ради, Гайсинського району, чим завдано навколишньому природному середовищу збитку на суму 31395 гривень. Матеріали направлено до Вінницької міжрайонної природоохоронної прокуратури але у відкритті кримінальної справи відмовлено за ст.6 ч. 2 КПК України від 25.05.07 р.; - у травні 2007 року виявлено факт самовільної порубки 35 дерев різних порід та діаметрів у колишній смузі відводу залізниці Вапнярка – Комаргород на території Комаргородської сільської ради Томашпільського району, сума збитку завданого природі становить 17 833 грн. Прокуратурою Томашпільського району порушено кримінальну справу № 07190058 від 11.05.07 р. за ст. 246 КК України; - 25.06.2007 року при здійснені оперативної перевірки на території Майданської сільської ради Вінницького району в межах с. Слобода, виявлено факт незаконного вилучення зелених насаджень в кількості 360 дерев різних порід та діаметрів. Сума збитку завданого природі становить 104545 гривень. Вінницькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою порушено кримінальну справу №07045067 від 27.06.07 р. за ст. 246 ККУ; - 24.07.2007 року вивлено факт знищення лісових культур, на землях виділених для заліснення, внаслідок спалювання поживних решток на полі № 7, ТОВ "Агро-Астра" на території Кіровської сільської ради, Немирівського району, Сума збитків завданих природі становить 101 032,4 грн.. Вінницькою обласною прокуратурою порушено кримінальну справу № 07150251 від 12.09.07 р за ст. 245 ККУ; - 01.08.2007 року виявлено факт знищення захисних лісових смуг внаслідок спалювання поживних решток на полі ПСП "Лан" на території Теплицької селищної ради, Теплицького району. Сума збитків завданих природі становить 22 497,8 грн. В відкритті кримінальної справи відмовлено постановою від 17.08.07 р.; - 06.12.2007 р. передано матеріали перевірок з ознаками кримінального злочину по факту самовільної порубки зелених насаджень 58
захисної лісосмуги вздовж автошляху Бердичів-Біликівці-Кривошиї на території Сьомаківської сільської ради Хмільницького району. Сума збитків заподіяних природі становить 63,765 тис. грн. 21.12.2007 р. Хмільницька районна прокуратура порушила кримінальну справу № 07230314 за ч. 2 ст. 364 ККУ; - виявлено факт незаконної порубки 24 дерев у захисній лісосмузі по правий бік колії на 1113-1114 км дільниці Козачків-Браїлів перегону Вінниця-Жмеринка. Розмір шкоди заподіяної природі – 22 956,80 грн. По даному факту 09.10.07 р. порушено кримінальну справу № 142177 за ст.. 246 ККУ. Крім того значна шкода нанесена навколишньому середовищу по слідуючим об’єктам: - 11738,50 грн. порушення вимог Лісового кодексу України на території лісового масиву Липовецького "Райагроліс", матеріали направлені до прокуратури Липовецького району; - 19774,40 грн. порушення вимог Закону України "Про рослинний світ" ПСП "Авангард" с.Осична Оратівського району, матеріали готуються до суду; - 4560 грн. – самовільне знесення зелених насаджень, ТОВ "Будтрейдинг", м. Вінниця, збитки нанесені навколишньому природному середовищу стягнено на користь держави; - 8255 грн. - самовільне знесення зелених насаджень, ТОВ "Ріст", м. Вінниця, збитки нанесені навколишньому природному середовищу стягнено на користь держави; - 2910 грн. - самовільне знесення зелених насаджень, СПД Комар Н.Ф. Вінницький район, винній особі пред’явлено претензію та притягнуто до адміністративної відповідальності; - 2579 грн. - самовільне знесення зелених насаджень, ПП "Флетрон", винній особі пред’явлено претензію та притягнуто до адміністративної відповідальності. Були виявлені також факти неправомірного використання агрохімікатів. Так, при обробітку сільськогосподарських угідь фермерським господарством "Смак" озимого ріпака на площі 40 га авіаційним методом, при якому допущено часткове пошкодження лісових зелених насаджень та захисних лісосмуг. У Барському районі ТОВ "Лан" при авіаційному обробітку озимого ріпаку на площі 50 га препаратом "Супер-Реглан 15%", допущено часткове пошкодження об’єктів рослинного світу урочища "Писарівський ліс" та захисних лісосмуг, по факту виявлених правопорушень відповідальні особи притягнуті до адміністративної відповідальності. За заподіяну шкоду внаслідок порушень природоохоронного законодавства, порушникам пред’явлено 157 позовів на загальну суму 118,714 тис. грн., з яких станом на 1.10.2007 року відшкодовано за 109 позовами на суму 69,844 тис. грн..
59
13.4.6. Контроль тваринного світу
за
охороною,
використанням
та
відтворенням
За 2007 року Інспекцією проведено 142 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. За наслідками перевірок складено 168 протоколів про адміністративні правопорушення, 176 порушників притягнуто до адміністративної відповідальності, в т.ч. 8 за протоколами, складеними обласною організацією УТМР, накладено штрафів на суму 10,608 тис. грн., з яких стягнуто 8,500 тис. грн. В звітному періоді, в зв’язку з відкриттям сезону полювання на пернату дичину було виявлено низку порушень правил полювання а саме: відсутність документів на право полювання та щорічної контрольної картки обліку добутої дичини, здійснення полювання на пернату дичину на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та ін. В результаті виїзду рейдових бригад було складено 50 протоколів порушників притягнуто до адміністративної відповідальності. 13.4.7. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів). При здійснені державного контролю за охороною водних живих ресурсів протягом 2007 року Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено 71 перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства. За наслідками перевірок складено 92 протоколи про адміністративні правопорушення, 73 порушників притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів на суму 5,270 тис. грн. 19 матеріалів направлено на розгляд місцевих судів. Під час проведення операції "Нерест 2007", для посилення державного контролю на період весняно-літньої заборони на вилов водних живих ресурсів було створено оперативні бригади з числа держінспекторів з охорони навколишнього природного середовища, працівників УМВС України у Вінницькій області, інспекторів Вінницького територіального підрозділу охорони водних живих ресурсів та громадськості. Оперативна робота рейдових бригад в основному була зосереджена на природних водоймах області. Так на Дмитренківському водосховищі жителем с. Крутогорб Гайсинського району проводився незаконний вилов водних живих ресурсів (риби) забороненим знаряддям лову – сіткою довжиною 50 метрів. На момент затримання громадянина, у нього було вилучено 115 штук риби виду плітка та 24 – виду окунь. Сума шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, склала більше однієї тисячі гривень. Матеріали адмінсправи передані до суду. Аналогічна ситуація зафіксована і на ставу в селі Підлісне Літинського району, де було затримано жителя цього ж села під час незаконного вилову водних живих ресурсів сіткою довжиною 30 метрів. Матеріали адмінсправи також передані до суду. Крім того в період весняно-літньої заборони на вилов водних живих ресурсів вилучено 106 сіток, загальною довжиною 5,3 км. З метою 60
інформування громадськості про заборону вилову риби у нерестовий період 2007 року у засобах масової інформації проведено 16 виступів. До правоохоронних органів направлено та підготовлено до направлення 2 матеріали з ознаками кримінального злочину : - 27.03.2007 року виявлено факт незаконного вилову риби гр.. Чернюком О. І. під час спуску ставка на території Яблуновицької сільської ради Оратівського району. Сума збитку завданого природі становить 15055 гривень. Матеріали направлено до Вінницької міжрайонної природоохоронної прокуратури для прийняття рішення. Вінницькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою матеріали направлено до РВ УМВС України у Оратівському районі для здійснення слідчих дій. - 20 червня 2007 року на ставу с. Даньківка Бабинецької сільської ради Іллінецького району внаслідок аварійного скиду жомо-кислих вод із жомової ями ТзОВ "Агро-Цукор", в р. Синарка притоки р. Сіб виявлено масову загибель риби різного видового складу. Сума збитків заподіяних водним живим ресурсам становить 109887,4 гривні. Вінницькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою порушено кримінальну справу за ч.2 ст. 242 ККУ За нанесені природі збитки пред’явлено 21 позов на суму 16,876 тис. грн., з яких на даний час відшкодовано 14 на суму 401,70 грн. 13.4.8. Контроль за охороною, природно-заповідного фонду
використанням
та
відтворенням
На даний час на території Вінницької області нараховується 342 об’єкти природно-заповідного фонду, з яких 42- загальнодержавного значення. На всі об’єкти оформлено і погоджено охоронні зобов’язання та положення. Протягом 2007 року Інспекцією проведено 79 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства. За наслідками перевірок складено 22 протоколи про адміністративні правопорушення, 11 порушників притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на суму 1,445 тис. грн., з яких стягнуто 1,445 тис. грн. 11 матеріалів направлено на розгляд місцевих судів. До правоохоронних органів направлено 3 матеріали з ознаками кримінального злочину: - на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Чернятинський парк" с. Чернятин Жмеринського району було виявлено незаконне знесення 3 дерев породи вільха діаметром пня 55,56,63 см, яку здійснила громадянка Огороднік Г. К. Сума збитку завданого природі становить 4269 гривень. Жмеринською міжрайонною прокуратурою, по факту скоєного злочину порушено кримінальну справу. - на території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Лебединий" поблизу с. Потоки та с. Рижачка Потоківської сільської ради Жмеринського району виявлено факт незаконного використання земель на площі біля 0,24 га, а саме незаконного будівництва ставів для вирощування 61
зарибка. Жмеринською міжрайонною прокуратурою, по факту скоєного злочину, порушено кримінальну справу. - на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення ЦПКіВ ім. Горького м. Вінниці виявлено факт самовільного будівництва без відповідних дозволів штучної льодової ковзанки ТОВ “Галактика відпочинку". Сума збитку завданого природі становить 69,065 тис. грн. Матеріали по даному факту були передані до Вінницької обласної прокуратури, але в порушенні кримінальної справи відмовлено за ст. 6 п. 2 ККУ. 21.11.2007 р. було винесено рішення про призупинку будівництва штучної льодової ковзанки ТОВ “Галактика відпочинку". Крім того значна шкода, а саме 10 000 грн., нанесена навколишньому природному середовищу порушенням вимог Закону України "Про природнозаповідний фонд України" ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" с. Вербівка Липовецького району, матеріали направлені до суду та прокуратури Липовецького району. За нанесені збитки територіям та об’єктам природно-заповідного фонду пред'явлено 7 позовів, на суму 13,188 тис. грн. 13.4.9. Контроль за радіаційною безпекою (в тому числі в сфері поводження з джерелами іонізуючого випромінювання) Протягом звітного періоду було перевірено 3 підприємства, що використовують в своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання, на 1 з яких виявлено відсутність ліцензії на використання джерел іонізуючого випромінювання, а саме на Калиновському експериментальному заводі деревинних матеріалів. За наслідками перевірки відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафу на суму 170 грн. 13.4.10. Екологічний контроль на державному кордоні Протягом 2007 року держінспекторами постів екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України та в зоні діяльності митниць призначення і відправлення у Вінницькій області перевірено 33893 одиниці транспортних засобів та 2727546,3 т. вантажів, з яких 704772,0 т. – підлягали екологічному контролю і 2022774,3 т. – радіологічному. В пунктах пропуску через державний кордон України перевірено 2016855,7т. вантажів, з яких 121271,7 т. – підлягали екологічному контролю і 1895584,0т. – радіологічному. В зоні діяльності митниць призначення та відправлення перевірено 710690,6т. вантажів, з яких 583500,3 т. – підлягали екологічному контролю і 127190,3 т. – радіологічному. За 2007 рік держінспекторами постів екологічного контролю на кордоні і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення у Вінницькій області разом з іншими контролюючими службами складено 46 актів обстеження підконтрольних вантажів і транспортних засобів. 62
Протягом звітного періоду зафіксовано 498 випадків порушення вимог природоохоронного законодавства. Порушників притягнуто до адміністративної відповідальності КУпАП на суму 21998-00 (двадцять одна тисяча дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень. З 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. зафіксовано 7 випадків затримання та повернення підконтрольних вантажів на суміжну територію Молдови, а саме: - 19.01.07 р. в пункті пропуску через державний кордон України "МогилівПодільський – Отач", в зв’язку з відсутністю дозвільного документа Мінприроди України, відповідно до постанови КМУ від 13.07.2000р. №1120, було затримано та повернуто на суміжну територію Молдови а/м мерседес № BLCP 773 з вантажем пуху гусячого і качиного – легкої фракції після подрібнення та пера гусячого і качиного, згідно коду УКТЗЕД 0505000000, вагою 10,7 т, що прямував з Молдови на Україну; - 22.03.07 року в пункті пропуску через державний кордон України "МогилівПодільський – Отач", в зв’язку з відсутністю дозвільного документа Мінприроди України, відповідно до постанови КМУ від 13.07.2000р. №1120, було затримано та повернуто на суміжну територію Молдови а/м опель № EDAТ 104 з вантажем металобрухту (відходів чорних металів), вагою 0,1 т, що прямував з Молдови на Україну; - 24.03.07 року в пункті пропуску через державний кордон України "МогилівПодільський – Отач", в зв’язку з відсутністю дозвільного документа Мінприроди України, відповідно до постанови КМУ від 13.07.2000р. №1120, було затримано та повернуто на суміжну територію Молдови а/м москвич № EDAR 905 з вантажем металобрухту (відходів чорних металів), вагою 0,2 т, що прямував з Молдови на Україну; - 15.06.07 року в пункті пропуску через державний кордон України "МогилівПодільський – Волчинець", в зв’язку з відсутністю дозвільного документа Мінприроди України, відповідно до постанови КМУ від 13.07.2000р. №1120, було затримано залізничний вагон №24443228 з вантажем макулатури МС5Б, вагою 25,3 т, що прямував з Молдови на Україну; - 15.06.07 року в пункті пропуску через державний кордон України "МогилівПодільський – Волчинець", в зв’язку з відсутністю дозвільного документа Мінприроди України, відповідно до постанови КМУ від 13.07.2000р. №1120, було затримано залізничний вагон №23929334 з вантажем макулатури МС5Б, вагою 24,2 т, що прямував з Молдови на Україну; - 15.06.07 року в пункті пропуску через державний кордон України "МогилівПодільський – Волчинець", в зв’язку з відсутністю дозвільного документа Мінприроди України, відповідно до постанови КМУ від 13.07.2000р. №1120, було затримано залізничний вагон №24484750 з вантажем макулатури МС5Б, вагою 27,7 т, що прямував з Молдови на Україну; - 18.09.07 року в пункті пропуску через державний кордон України "МогилівПодільський – Отач", в зв’язку з перевищенням допустимого рівня ПЕД гамма-випромінювання вантажу, було затримано а/м зіл № АЕ 874 rus 59 з особистими речами, вагою 2,5 т, що прямував з Молдови на Росію. Виміри становили – 700 мкР/год. на відстані 10см від джерела іонізуючого 63
випромінювання. Виявлене ДІВ – прилад невизначеного характеру, циліндричної форми, без маркувальних позначень, вагою 0,3кг. За фактами затримання та повернення складені відповідні акти. 28.03.2007 р. проведено спільну нараду керівного складу Дністрянської митниці з представниками суміжних контролюючих служб щодо організації виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №78-р від 01.03.2007 р. "Про організацію роботи органів, що здійснюють контроль товарів і транспортних засобів за принципом "єдиного офісу" під час переміщення їх через митний кордон України". На митних постах в зонах діяльності Вінницької та Дністрянської митниць, а саме: в пунктах пропуску через державний кордон України "Могилів-Подільський – Отач", "Могилів-Подільський – Волчинець", "Ямпіль – Косеуць", "Болган – Хрустова" та на внутрішніх митних постах м.Вінниці (відділ митного оформлення №2), "Гайсин", "Немирів", "Піщанка" держекоінспектори постів екологічного контролю здійснюють екологічний і радіологічний контроль вантажів та транспортних засобів за принципом "єдиного офісу". В місті Могилів-Подільський держекоінспектори поста екологічного контролю "Могилів-Подільський" здійснюють екологічний та радіологічний контроль вантажів і транспортних засобів за викликом представників відділу митного оформлення №1. У рамках програми "Друга лінія оборони" фахівцями Тихоокеанської Північно-західної лабораторії США в пунктах пропуску через державний кордон України "Могилів-Подільський – Отач" з 26.03-28.03.07р. та "Ямпіль – Косеуць" з 29.03-31.03.07р. проведено спільні навчання з держекоінспекторами служби екологічного контролю на держкордоні та військовослужбовцями прикордонного загону по питанням радіаційного контролю в пунктах пропуску, за допомогою комплексу автоматизованого контролю за радіоактивними матеріалами. По закінченню навчання залучені працівники служби екологічного контролю на держкордоні в кількості 8 чоловік отримали свідоцтва міжнародного зразка. За звітній період зафіксовано випадок порушення трудової дисципліни та упущення в роботі при здійсненні державного контролю з охорони навколишнього природного середовища держекоінспектором поста екологічного контролю в пункті пропуску через державний кордон України "Могилів-Подільський – Волчинець" (залізничний). За фактом порушення вимог наказу Мінекобезпеки України від 08.09.99р. №204 "Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць" проведено службове розслідування. За наслідками проведення службового розслідування стосовно дій провідного спеціаліста ПЕК в пункті пропуску через державний кордон України "Могилів-Подільський – Волчинець" підтвердився факт порушення вимог вищевказаного наказу Мінекобезпеки України. Наказом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 62-ОД від 11.12.2007р. держекоінспектору поста екологічного контролю в пункті 64
пропуску через державний кордон України "Могилів-Подільський – Волчинець" оголошено догану. На виконання наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 571 від 28.12.2006р. додатковою штатною чисельністю в 2007 році посилено існуючі пости екологічного контролю, а саме: пост екологічного контролю в пункті пропуску через державний кордон України "Могилів-Подільський – Волчинець" на 1 одиницю; пост екологічного контролю в пункті пропуску через державний кордон України "Болган – Хрустова" на 1 одиницю; пост екологічного контролю "Вінниця" на 1 одиницю; пост екологічного контролю "Жмеринка" на 1 одиницю; пост екологічного контролю "Козятин" на 1 одиницю; пост екологічного контролю "Піщанка" на 1 одиницю та пост екологічного контролю "Гайсин" на 1 одиницю. Фактична чисельність держекоінспекторів на постах екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України у Вінницькій області складає – 18 чол., із них: на посту екологічного контролю в пункті пропуску через державний кордон України "Ямпіль – Косеуць" (поромна переправа) – 3 чол., на посту екологічного контролю в пункті пропуску через державний кордон України "Могилів-Подільський – Отач" (автомобільний) – 5 чол., на посту екологічного контролю в пункті пропуску через державний кордон України "Могилів-Подільський – Волчинець" (залізничний) – 5 чол. та на посту екологічного контролю в пункті пропуску через державний кордон України "Болган – Хрустова" (автомобільний) – 5 чол. Фактична чисельність держекоінспекторів на постах екологічного контролю в зоні діяльності внутрішніх митниць у Вінницькій області складає – 14 чол., із них: на посту екологічного контролю "Вінниця" – 3 чол., на посту екологічного контролю "Жмеринка" – 2 чол., на посту екологічного контролю "Козятин" – 2 чол., на посту екологічного контролю "Гайсин" – 2 чол., на посту екологічного контролю "Могилів-Подільський" – 2 чол., на посту екологічного контролю "Піщанка" – 2 чол. та на посту екологічного контролю "Немирів" – 1 чол. 13.4.11.Аварійні середовища
забруднення
об'єктів
навколишнього
природного
06.12.07 р. о 19.00 год. в Іллінецькому районі Вінницької області вибухнув газопровід міжнародного значення Уренгой-Помари-Ужгород між селами Володимирівка та Тягун, що призвело до забруднення атмосферного повітря залповим викидом забруднюючих речовин згорання природного газу. На газопроводі проводяться ремонтні роботи, працюють експерти з визначення причин аварійної ситуації, проводяться аналізи відібраних на місці аварії проб ґрунту. Підготовлені та надіслані запити щодо визначення шкоди нанесеної навколишньому природному середовищу.
65
13.5. Стандартизація, природокористування
метрологія
охорони
довкілля
і
У Вінницькій області по ISO 14001 сертифіковані два підприємства ВАТ "Вінніфрут" та ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff". 13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації У 2007 році Держуправлінням проведено 144 експертиз проектної документації, з них 120 оцінено позитивно, 24 повернуто на доопрацювання. У рамках комплексної державної експертизи розглянуто 57 матеріалів, 87 матеріалів опрацьовано у відокремленому порядку. Серед найзначніших об'єктів, які отримали позитивну оцінку, є розробка та рекультивація Малинівського родовища гранітів. Серед найзначніших об'єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно, слід назвати наступні: захист території населеного пункту Гайсин від затоплення та підтоплення; будівництво полігону твердих побутових відходів для міста Калинівка. 13.7. Екологічний аудит 13.8. Екологічний моніторинг Обласний моніторинг довкілля згідно Положення про державну систему моніторингу довкілля в межах своїх повноважень здійснюють: Державне управління охорони навколишнього природного середовища здійснює спостереження за станом природних територій і об‘єктів природно-заповідного фонду, рекреаційних і курортних зон, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги, обсягами утворення та накопичення відходів усіх класів небезпеки, обсягами використання, знешкодження, захоронення, розміщення промислових та побутових відходів. Державна екологічна інспекція здійснює спостереження за джерелами промислових викидів в атмосферу; за станом поверхневих вод, джерелами скидів стічних вод; станом ґрунтів різного призначення, в тому числі на природних територіях з особливим статусом; звалищ промислових та побутових відходів, станом водних екосистем. Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації (на територіях радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС) здійснює спостереження за станом атмосферного повітря. Вінницька обласна санітарно-епідеміологічна станція (у місцях проживання населення та відпочинку населення) здійснює спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря, станом поверхневих вод суші і питної води; станом ґрунтів; фізичних факторів, звалищ промислових та побутових відходів, проводить моніторинг дозоутворюючих харчових продуктів. 66
Обласний центр з гідрометеорології здійснює спостереження за станом атмосферного повітря та атмосферних опадів; станом поверхневих вод суші; радіаційною обстановкою (у районах спостережних станцій); метеорологічними умовами, гідрологічними умовами на річках, озерах, водосховищах, стихійними та небезпечними природними явищами. Обласне управління лісового господарства здійснює спостереження за станом лісової рослинності; ґрунтів земель лісового фонду, станом мисливської фауни. Подільська гідрогеологічна партія – за станом підземних вод, геохімічним станом ландшафтів, ендогенними та екзогенними геологічними процесами. Побузька геологорозвідувальна партія – спостереження за станом підземних вод, геохімічним станом ландшафтів. Басейнове управління водними ресурсами р.Південний Буг, Дністровське басейнове управління водних ресурсів здійснюють спостереження за станом поверхневих вод у прикордонних зонах та місцях їх інтенсивного виробничо-господарського використання; водозабезпеченістю території; використання води підприємствами, установами, організаціями; меліоративним станом зрошувальних та осушувальних земель, станом прибережних зон водосховищ, берегових ліній річок, гідротехнічних споруд. Управління сільського господарства та продовольства здійснює спостереження за станом ґрунтів сільськогосподарського використання, рівнем забруднення, в т.ч. радіоактивного, продуктів тваринництва і рослинництва. Обласне головне управління земельних ресурсів – спостереження за структурою земельного фонду; станом та якістю ґрунтів; станом рекультивованих земель. Обласне комунальне виробниче підприємство водопровідноканалізаційного господарства “Вінницяводоканал" – спостереження за станом водних об'єктів у місцях забору води, питної води централізованих систем водопостачання. Таблиця 10. Мережа точок спостережень Назва організації Державне управління охорони навколишнього природного середовища
Вінницький обласний ЦГМ
Басейнове управління водними ресурсами р.Південний буг Обласна санітарноепідеміологічна служба
Атмосферне повітря
0
2 стаціонарних пости “Пост-2"
0
0
Контрольоване середовище та кількість точок спостережень Викиди шкідливих Поверхневі Підземні Ґрунти речовин в водойми води атмосферу 33 створи: 30 точок: 9ств. - р.П.Буг; 8-парки; 15 джерел 3ств. - р.Дністер 10-дороги; 0 викидів 21ств. - притоки 7- підприємства; 4П.Бугу, Дністра, військові об`єкти; Дніпра 1-звалища 5 створів: (№1-3 –р.П.Буг; 0 0 0 №6-р.Рів №7 –р.Соб 11 створів №1-9 р.П.Буг 0 0 0 №10-р.Рів №11-р.Соб 21 створ: 0 18 ств. - р.П.Буг 0 0 3 ств. - р.Дністер
Екзогенні процеси
0
0
0
0
67
Подільська гідрогеологічна партія ВО “Вінницяводоканал"
0
0
0
6 створів (питний водозабір)
0
4 точки
0
0
3 створи р.П.Буг
0
0
0
В області в результаті реалізації природоохоронних заходів, що фінансувались з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, була розроблена пристосована до місцевих природних особливостей геоінформаційна аналітична система моніторингу довкілля, що дозволяє поресурсно відстежувати якісні та кількісні зміни стану навколишнього середовища. Результатом її створення є електронний банк даних про стан довкілля; електронна карта Вінницької області; програмаоболонка, що дозволяє поєднати банк екологічної інформації та векторну карту. В межах геоінформаційної аналітичної системи розроблено програмне забезпечення, що дозволяє провести аналіз моніторингових даних та результат представити у чисельній формі, вигляді діаграм або відповідної тематичної карти з можливістю її подальшого друку. Геоінформаційну аналітичну систему встановлено у суб'єктів моніторингу довкілля, органах місцевого самоврядування обласного та районного рівнів. Для розбудови обласної системи моніторингу довкілля у Вінницькій області у 2007 виконано наступні заходи: - рішенням обласної ради від 01.06.2008 року №328 прийнято Положення про обласну систему моніторингу довкілля; - рішенням обласної ради від 01.06.2008 року №328 прийнято Положення про міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля; - 30.08.2007 року проведено засідання міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля, на якому було затверджені Положення про регіональний центр моніторингу довкілля та Положення про інформаційну взаємодію суб'єктів моніторингу довкілля у Вінницькій області; - створено Інтернет-портал для геоінформаційної аналітичної системи моніторингу Вінницької області 125,4 тис. грн. з можливістю оперативного доступу по мережі Інтернет. 13.9. Економічні засади природокористування В 2007 році збір за забруднення навколишнього природного середовища продовжувався здійснюватися згідно порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 р. № 303 зі змінами та доповненнями. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2003 року № 402 нормативи збору за забруднення збільшені у 1,5 рази. Особливістю цього положення є те, що сума збору за забруднення стала обраховуватись на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів та розміщення відходів. За звітний період до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища надійшло – 8771,375 тис. грн.
68
У звітному періоді було проведено аналіз поданих запитів на фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Загальна кількість запитів - 52 шт. На засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони довкілля, раціонального використання надр був затверджений перелік природоохоронних заходів на фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на загальну суму 6450,0 тис. грн. У Вінницькій області станом на 31.12.2007 р. діяло 3 місцевих природоохоронних програми, зокрема: Регіональна програма охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на 2003 – 2011 роки, затверджена рішенням 6 сесії 4 скликання від 18 квітня 2003 року №245; Регіональна програма екологічної мережі Вінницької області на 2004 - 2015 роки, затверджена рішенням 9 сесії 4 скликання від 22 жовтня 2003 року №429; Програма поводження з токсичними відходами у Вінницькій області, затверджена рішенням 9 сесії 4 скликання від 22 жовтня 2003 року №428. Згідно розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 14 червня 2007 року №241 "Про внесення змін до обласного бюджету" в частині уточнених показників видатків обласного бюджету на 2007 рік затверджені субвенцій в сумі 9809,354 тис. грн., а саме: з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку регіонів в сумі 3634,039; між обласним бюджетом та іншими бюджетами в сумі 4002,701 тис. грн.; іншим розпорядникам коштів в сумі 2172,614 тис. грн. Фактичні надходження зборів до фондів охорони навколишнього природного середовища усіх рівнів склали 35085,5 тис. грн., в тому числі до місцевих фондів 12279,9 тис. грн. На рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в складі обласного бюджету надійшло 8771,4 тисяч гривень. Для здійснення природоохоронних заходів, які передбачені "Регіональною програмою охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання надр" фактичне надходження у 2007 році на рахунок управління склало 3634,039 тис. грн., використано 915,325 тис. грн. з них на: охорону та раціональне використання природних ресурсів 21,5531 тис. грн. (що склало 0,6 % від запланованих коштів), на охорону вод 521,737 тис. грн. (14,4 %), на утилізацію відходів 0 тис. грн. (0 %), на збереження природно-заповідного фонду 151,046 тис. грн. ( 4,16%), на науку, інформацію і освіту, підготовку кадрів, екологічну експертизу, організацію праці 220,989 тис. грн. (6,1 %). Загальний відсоток виконання природоохоронних заходів склав 25,2% . У 2007 році з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на природоохоронні заходи кошти не були заплановані.
69
Таблиця 11. Фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (тис. грн.) Винесення в натуру прибережно-захисних смуг малих річок Реконструкція очисних споруд каналізації в м. Погребище Будівництво очисних споруд каналізації ДП "Дитячий санаторій "Сокілець" Реконструкція очисних споруд каналізації в смт. Тиврів Створення Інтернет-порталу для ГІС-системи моніторингу Вінницької області Висвітлення державної та регіональної екологічної політики на телебаченні Висвітлення у ЗМІ роботи з екологічного виховання молоді Висвітлення державної та регіональної екологічної політики на радіо Проведення обласної екологічної конференції Висвітлення державної та регіональної екологічної політики в друкованих засобах масової інформації Проведення з'їзду хранителів природної спадщини Моніторинг преси Проведення заходів по збереженню та відтворенню ландшафту парку пам’ятки садово-паркового мистецтва "Чернятинський парк" Відтворення первісного вигляду парку пам’ятки садовопаркового мистецтва "Бронницький парк" Реконструкція приміщень призначених для проведення науково-дослідних робіт у парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Ботанічний сад "Поділля" Обладнання новостворених об’єктів інформаційними знаками та охоронними аншлагами Уточнення меж білатерального природного парку "Дністер" в межах Могилів-Подільського та Ямпільського районів Уточнення меж проектованого РЛП "Середнє Побужжя" Інвентаризація флори і фауни степових ділянок на території Томашпільського району Проведення заходів по збереженню та відтворенню ландшафту парку пам’ятки садово-паркового мистецтва "Олександрівський парк"
21,5531 310,8122 59,585 151,3395 125,4 19,0 14,0 10,0 14,989 15,0 19,0 3,6 1,7 18,0
49,5
19,0 15,0 18,5 19 10,34
13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Держуправлінням охорони природи у Вінницькій області налагоджена системна творча співпраця з науково-дослідною лабораторією екологічних досліджень та екологічного моніторингу Вінницького національного 70
технічного університету, в якому потужна наукова, навчально-методична база та значний досвід екологічно-просвітницької діяльності. В науковому плані вчені кафедри займаються розробкою геоінформаційних та математичних моделей екологічних процесів та систем і створення на їх основі геоінформаційних аналітичних систем для моніторингу та управління довкіллям. Так, на замовлення Держуправління охорони природи у Вінницькій області колективом науковців та студентів ВНТУ під керівництвом доктора технічних наук, завідувача кафедри моделювання та моніторингу складних систем, завідувача науково-дослідної лабораторії ЕДЕМ (Екологічних Досліджень та Екологічного Моніторингу) Віталія Мокіна. створена Геоінформаційна система моніторингу довкілля області, яка призначалась для управлінських установ, але з часом, з метою підвищення рівня екологічної свідомості молоді, створена освітня версія системи Протягом 2007 року Держуправлінням проводилась послідовна робота з її впровадження й популяризації серед екологічно активної громадськості області. 170 CD-дисків з освітньою версією системи передані позашкільним, шкільним, середнім, а також вищим навчальним закладам області. На основі освітньої версії системи в області проводиться конкурс з моніторингу стану довкілля серед студентів та учнів області. Метою конкурсу є стимулювання впровадження сучасних інформаційних технологій у різні галузі народного господарства, підвищення рівня знань та умінь студентів і учнів в галузі моніторингу стану довкілля, підвищення інформаційної культури суспільства. На замовлення Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області науковцями Вінницького національного технічного університету у 2007 році з метою удосконалення механізмів висвітлення діяльності управління, налагодження взаємного обміну інформацією з іншими органами державної влади, самоврядування та громадськістю здійснено оновлення контенту веб-сторінки Держуправління. Налагоджена систематична співпраця з кафедрами екології аграрного, медичного, фінансово-економічного, педагогічного університетів, університету "Україна" в напрямі залучення студентської молоді до активної науково-дослідної та природоохоронної діяльності. Активну науково-дослідницьку діяльність протягом року здійснював Вінницький обласний осередок Всеукраїнської Екологічної Ліги, який налагодив систематичну співпрацю з кафедрами екології політехнічного, аграрного, медичного, фінансово-економічного, педагогічного університетів, університету “Україна", а також з Вінницьким будівельним та кооперативним технікумами. Разом із науковцями та студентами цих навчальних закладів проводились дослідження на території МогилівПодільського та Муровано-Куриловецького районів, де вивчались негативні наслідки добудови Дністровської ГАЕС на навколишнє середовище та населення Вінницької області. Вінницький обласний осередок ВЕЛ значної уваги надає науковому обґрунтуванню екологічних проблем. До Наукової 71
Ради входить чимало відомих науковців з різних навчальних закладів Вінниці. Саме завдяки їм дії Ліги науково обґрунтовані та несуть науковий зміст. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень Відповідно до статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" (Орхуська Конвенція), Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №254-IV від 28 листопада 2002 року та Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №168 від 18 грудня 2003 року "Про затвердження Положення про участь громадськості у прийняті рішень у сфері охорони довкілля" Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області у 2007 році були проведені консультації з широким колом громадськості з цілого ряду питань. Серед них консультації щодо впровадження освітньої версії ГІС системи моніторингу довкілля серед екологічно-активної громадськості області та залучення її до формування інформаційних ресурсів геоінформаційної системи моніторингу довкілля Вінницької області. Підсумком консультацій з громадськістю в цьому напрямку стали рекомендації, вироблені та прийняті на обласних екологічних конференціях "Вінниччина: механізми природоохоронної співпраці" та "З'їзд хранителів природної спадщини. Широкою громадськістю області була підтримана ідея подальшого впровадження ГІС системи моніторингу довкілля та визнана необхідність залучення громадськості до поповнення її інформаційних ресурсів, а досвід співпраці Держуправління охорони природи у Вінницькій області та ВНТУ в напрямку розвитку ГІС системи моніторингу довкілля було визнано таким, що заслуговує на подальший розвиток й поширення. Консультацій з громадськістю у формі зустрічей, круглих столів, прес-конференцій проводились також з питань виконання регіональної програми екологічної мережі Вінницької області на 2004 - 2015 роки, а саме в ході підготовчих робіт із створення регіональних ландшафтних парків у середній течії річки Дністер, середній течії річки Південний Буг, в нижній та середній течіях річки Мурафи. Так, під час наукової експедиції, яка досліджувала долину річки Дністер і проходила в рамках спільного українсько-молдовського проекту створення транскордонного природного парку, членами експедиції, заступником начальника Держуправління В.Л.Романчуком та начальником відділу охорони земель, надр, заповідної справи та екомережі Є.І.Вороною, було проведено ряд зустрічей з жителями місцевих населених пунктів, внаслідок чого ідея створення заповідного об’єкту на українському березі середньої течії Дністра знаходить все більше прихильників серед громадськості даного регіону. 72
Протягом червня 2007 року в Немирівській районній раді було проведено ряд робочих зустрічей з питань створення регіонального ландшафтного парку "Середнє Побужжя". На зустрічах були присутні депутати райради, голови сільських рад, екологічно активна громадськість району, представники ЗМІ. Результатом зустрічі стала домовленість між сільськими радами, частина територій яких планується для заповідання, та Держуправлінням про співпрацю в напрямку створення регіонального ландшафтного парку "Середнє Побужжя". Протягом року було проведено п'ять зустрічей з представниками влади та громадськістю Чернівецького району з питань створення регіонального ландшафтного парку "Мурафа", в результаті яких районною та сільськими радами прийнято ряд рішень про створення заповідного об’єкту – регіонального ландшафтного парку “Мурафа". Окрім територій, запланованих до заповідання регіональною програмою екологічної мережі, в ході науково-дослідницьких робіт на теренах Вінниччини було виявлено ряд природних об’єктів, які також потребують заповідного статусу. Так, науковцями інституту зоології ім. І.І.Шмальгаузена знайдено поселення кажанів, яке включено до списку найважливіших місцезнаходжень кажанів України. Спеціалісти Держуправління провели ряд зустрічей з представниками органів місцевого самоврядування та громадськістю, в ході яких роз’яснювали необхідність встановлення особливого режиму господарювання та охорони території, яка є місцезнаходженням 12 видів кажанів. Позитивному вирішенню питання сприяли підтримка й активна позиція депутатів районної ради, сільського голови та більшості громадян села, які активно підтримали ідею заповідання даної території. Підсумком консультацій з громадськістю з питань виконання регіональної програми екологічної мережі Вінницької області на 2004 – 2015 роки стала обласна науково-практична конференція "З'їзд хранителів природної спадщини". Конференція схвалила позитивний досвід співпраці влади і громадськості в напрямку створення нових та управління існуючими заповідними об'єктами, що знайшло своє відображення в рекомендаціях конференції для органів влади, бізнесу, громадськості та ЗМІ. Протягом року Держуправлінням проводилась значна робота в напрямку вирішення проблем поводження із забороненими до використання пестицидами. Основною проблемою в цьому питанні є те, що суб'єкти господарської діяльності намагаються приховати інформацію про наявність у них непридатних пестицидів, оскільки не хочуть нести відповідальність за їх зберігання та витрачати кошти на знешкодження. Разом х тим, фінансування перезатарення й подальшого знешкодження непридатних та заборонених пестицидів за кошти обласного та Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можливе лише в тому разі, якщо ці відходи отримають статус безхазяйних та перейдуть до власності відповідної територіальної громади. 73
Проведення ряду зустрічей з громадськістю, метою яких було роз’яснення даного протиріччя та шляхів його подолання, сприяло налагодженню діалогу органів виконавчої влади і громадськості в питанні виявлення та визначення власників безхазяйних відходів. Значними заходами в напрямку налагодження системного діалогу влади, бізнесу й громадськості стали безкоштовний семінар “Організація природоохоронної роботи підприємств: вимоги закону і практика виконання", участь у якому взяли 217 представників підприємств та установ області, вже згадані конференції "Вінниччина: механізми природоохоронної співпраці" та "З`їзд хранителів природної спадщини Поділля". Участь в роботі конференцій взяли представники місцевої виконавчої влади, місцевого самоврядування, бізнесових структур, широкого кола екологічно активної громадськості та чисельні представники ЗМІ. Такий склад учасників конференції був сформований відповідно до одного з принципів сталого розвитку – принципу міжсекторального партнерства та залучення до співпраці широкого кола зацікавлених сторін. Адже в час переходу до ринкових відносин, що відбувається в наші дні, саме порозуміння й співпраця цих складових суспільства може невігластву і безвідповідальності протиставити компетентність та професіоналізм. За оцінкою Вінницької обласної міжвідомчої координаційно – методичної ради з правової освіти робота Держуправління в напрямку інформування та залучення громадськості до прийняття екологічних рішень визнана зразковою. З метою зміцнення і розширення взаємодії державних природоохоронних органів з громадськістю при Держуправлінні екології та природних ресурсів в Вінницькій області діє Громадська рада. До її складу увійшли представники зареєстрованих громадських організацій екологічного спрямування. Протягом року відбулось 4 засідання ради. У 2007 році Держуправління продовжувало роботу з удосконалення системи юридичних консультацій для громадян та суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, шляхом розміщення відповідних публікацій в друкованих ЗМІ, озвучення на радіо, телебаченні, веб-сайтах Держуправління, Вінницької обласної адміністрації й громадських організацій, налагодження через районні ЗМІ взаємозв'язку з громадянами, які проживають у сільській місцевості. Серед таких інформацій варто згадати роз'яснення щодо особливо гострої проблеми області – права громадян на загальне користування ставками, що здані в оренду для риборозведення та щодо обов'язкового отримання нового пакету дозвільних документів в разі зміни власника підприємства. Важливою ланкою у складовій налагодження взаємозв'язків та інформування громадськості про стан довкілля, продовжують залишатись виїзні прийоми громадян керівництвом Держуправління. Як приклад дієвості такого механізму реалізації прав громадян на чисте довкілля, можна згадати звернення жителів село Радянське Крижопільського району під час виїзного прийому громадян у даному районі, який проводила начальник 74
Держуправління О.Г.Яворська. Завдяки цьому зверненню було зупинено незаконне будівництво екологічно небезпечного об'єкту. Варто також згадати громадські слухання щодо законності будівництва групи котеджів на території, що межує з прибережно-захисною смугою річки Південний Буг. Наслідком цих слухань було рішення громади вимагати від Вінницької міської ради анулювати державні акти на право власності 9 земельних ділянок, які прилягають до прибережно-захисної смуги річки Південний Буг; негайно припинити будь-які будівельні роботи на даній ділянці; передати землі в пляжній зоні громаді, яка буде використовувати їх для масового відпочинку та спорту; доручити обласній прокуратурі провести розслідування з питань правомірності виділення ділянок під забудову. Протягом 2007 року спеціалісти Держуправління продовжували керуватися вимогами наказу по Держуправлінню №6 “ОД" від 2 квітня 2003 року “Про заходи щодо неухильного поліпшення роботи зі зверненнями громадян", котрим вдосконалено систему діловодства та забезпечено своєчасне надання вичерпної інформації на звернення та офіційні запити громадян. Оперативному реагуванню на звернення громадян сприяло також виконання наказу по Держуправлінню № 32 “ОД" від 28.12.2004 р. “Про чергування керівних працівників Держуправління в неробочий час". За звітний період Держуправлінням (без врахування кількості звернень до працівників у районах) отримано 333 звернення від громадян, серед них колективних звернень – 65, на особистому прийомі у керівництва – 159, вирішено позитивно - 55 звернень, надано роз’яснення – 129, 24 – поза межами компетенції. 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Станом на 31.12.2007 року на Вінниччині діяло 40 об’єднань громадян, що за світоглядом та громадянською позицією гуртуються довкола відстоювання принципів раціонального природокористування та гармонійного співіснування з іншими суб’єктами навколишнього середовища. Протягом 2007 року неурядові громадські організації Вінниччини стали учасниками реалізації ряду екологічних проектів. Вінницький обласний осередок Всеукраїнської Екологічної Ліги провів міське соціологічне опитування "Сортування сміття та будівництво сміттєпереробного заводу – запорука чистоти, здоров’я людей, економії ресурсів та європейського обличчя Вінниччини". За участю студентів педагогічного університету впорядкував територію Сабарова, у заході взяло участь приблизно 200 чоловік, зібрано 10 м3 сміття, прибрано 12 стихійних сміттєзвалищ. На увагу заслуговує проведений Вінницьким осередком ВЕЛ еколого-просвітницький автомобільний тур "Будьмо у злагоді з природою". Члени осередку досліджували ландшафти Середнього Побужжя, брали участь в міжнародній конференції "Історична географія на межі 21 століття", проводили природоохоронні акції "Здоров’я річки – це здоров’я людини", 75
"Рідне місто – чисте місто", "Збережемо наш спільний дім, що зветься Земля", благодійну акцію "Я допомагаю бездомним тваринам". Спільно з Державним управлінням екології та природних ресурсів у Вінницькій області провели круглий стіл “Великі проблеми малих річок". Вінницьким осередком видані інформаційно-просвітницькі буклети “Збережемо озоновий шар, збережемо наше майбутнє", "Чисте місто починається з чистого двору", плакат "Тварини потребують твого захисту", книги "Водні антропогенні ландшафти Поділля", календар "Здоров’я річки – це здоров’я людини". Представники екологічної Ліги Вінниччини проводять роз’яснювальну роботу під час зустрічей, круглих столів, систематично беруть участь у всеукраїнських акціях "Первоцвіт", "До чистих джерел", "Посади своє дерево", "Наша допомога птахам", "Громадський контроль за об’єктами природозаповідного фонду", "Збережи ялинку". Серед багатьох природоохоронних акцій, проведених дитячою екологічною організацією "Мальва" із села Сосонка Вінницького району, слід відзначити участь в експедиції Дністровської басейнової робочої групи Української річкової мережі з вивчення технологічних ризиків проекту добудови Дністровської гідроакумулюючої електростанції. Члени експедиції обстежили територію Ямпільського, Могилів-Подільського, Чернівецького та Муровано-Куриловецького районів, провели зустрічі з представниками місцевої влади та самоврядування, вивчили громадську думку та підготували звіт та звернення до Кабінету Міністрів України. Голова організації Ірина Романчук взяла участь у 5-ій зустрічі Української річкової мережі, що проходила у місті Чернігів, де виступила з доповіддю "Створення природоохоронних територій в басейні малих річок – пріоритетний напрямок з їх збереження (на прикладі річки Десенка)". Ініціативи громадських організацій були враховані при підготовці та реалізації на Вінниччині заходів з проведення Всеукраїнської акції “Зелений паросток майбутнього". Разом із працівниками Держуправління охорони природи у Вінницькій області громадськість Літинського району, а саме рибалки та лісівники, місцеві школярі взяли активну участь в упорядкування території та охоронної зони Згарського загально-зоологічного заказника. Активними учасниками природоохоронних заходів є громадські організації "Зелений кіт", "Друзі Дністра", "INTER-ECO", "Зелений світ Поділля", "Відкасник", та багато інших. 13.11.2. Громадські рухи
За підтримки обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в області створено мережу дитячих еколого-інформаційних центрів. На базі Орхуського центру працює методична група, яка координує роботу діючих та допомагає школам та позашкільним закладам області у створенні нових. На сьогодні в області створено та функціонує 10 таких центрів, у 2008 році передбачено відкриття ще чотирьох. Створені еколого-інформаційні центри накопичують інформацію, створюючи інформаційний банк даних еколого-просвітницького напрямку; мають можливість поширювати інформацію на електронних носіях; готувати 76
яскраві презентації; при наявності модему, телефонної лінії та доступу до глобальної мережі Інтернет мають можливість листуватись з іншими центрами, створювати та поповнювати веб-сторінки; наявність фототехніки дозоляє формувати електронний фотоархів. Таким чином створюється система обміну екологічною інформацією, що зібрана самою громадськістю та створюються умови для реалізації права громадян на поширення екологічної інформації. Про діяльність центрів, принципи та напрямки їхньої роботи створена спеціальна презентація. Серед екологічних об'єднань молоді варто згадати діяльність клубу "Зелена планета", що діє при Тиврівському ліцеї. Члени клубу активно включилися в роботу із збору інформації про стан довкілля свого регіону для подальшого її внесення до баз даних освітньої версії ГІС системи моніторингу довкілля та участі в обласному конкурсі з моніторингу довкілля. Вони зібрали матеріали щодо 20 ставків, відомості про які були відсутні в базі даних ГІС системи. На базі Орхуського інформаційного центру при Держуправлінні працює громадська приймальня, яка відкрита для відвідувачів щодня з 17 до 19 години. Робота Орхуського інформаційного центру забезпечується по черзі активістами громадських екологічних організацій. Протягом 2007 року такі функції виконували активісти Вінницької обласної асоціації "Зелений світ Поділля". З метою поглиблення інформованості громадськості з питань екології, на базі Орхуського центру, що діє при Держуправлінні, організовано роботу відео - та бібліотеки, яка нараховує понад 20 фільмів та презентацій, понад 260 примірників довідкової літератури з екологічних питань. Приміщення Орхуського центру, Інтернет-зв’язок, комп’ютер, принтер, мультимедійний проектор та відеокамера безкоштовно використовуються навчальними та позашкільними закладами для проведення власних екологічних заходів. За 2007 рік послугами Орхуського центру скористалось більш 20 зазначених організацій та центрів, у повному обсязі задоволено понад 50 усних звернень громадськості щодо надання екологічної інформації на електронних носіях. Під час проведення конференції "Вінниччина: механізми природоохоронної співпраці" працівниками Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області був виготовлений та розданий до навчальних та позашкільних закладів області, де діють екологічні рухи, набір повнокольорових плакатів "Зроби хатинку для птаха". Систематично на базі Орхуського центру проводяться конференції, круглі столи, лекції на природоохоронну тематику. Протягом 2007 року в приміщенні Орхуського центру та під час виїзду (з використанням техніки центру) було проведено 25 лекцій, 4 конференції, біля 10 круглих столів на теми охорони та збереження довкілля. За 2007 рік фахівцями Держуправління на базі Орхуського інформаційного центру підготовлено більше 10 презентацій, які, разом із 77
презентаціями, створеними у попередні роки, були використані в лекціях перед учнями, студентами та викладачами середніх, спеціальних та вищих навчальних закладів, представниками місцевої влади та органів місцевого самоврядування. Варто особливо згадати про те, що майже на кожній лекції обов'язковим моментом є демонстрація презентації "Використання оснащення та перспективні напрямки роботи центрів екологічної освіти та інформації", яка висвітлює один із аспектів виконання вимог Орхуської конвенції. Дана презентація незмінно викликає зацікавленість та готовність до подальшої співпраці у слухачів лекцій та учасників семінарів – активістів екологічних рухів. Таким чином, Орхуський центр є засобом підтримки екологічних рухів та громадських організацій в напрямку кращого розуміння Орхуської конвенції як правового інструменту доступу громадськості до екологічної інформації та участі у прийнятті рішень, а також початковою платформою для ініціатив природоохоронного спрямування. 13.12. Виконання державних екологічних програм В рамках реалізації Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у 2007 році на "Реконструкцію очисних споруд каналізації в м. Погребище" за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було проведено оплату будівельних робіт на суму 310,812 тис. грн., що становить 98% виконання заходу. Також в рамках реалізації програми було заплановано "Будівництво очисних споруд каналізації санаторію "Лісова пісня" с.Кашперівка Козятинського району в сумі 351,188 тис. грн." 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля В рамках спільного українсько-молдовського проекту створення транскордонного природного парку у 2007 р. на терені області завершила свою роботу наукова експедиція, яка досліджувала долину річки Дністер на дільниці течії між Могилевом-Подільським та Ямполем, а також долини річок Лядової, Мурафи, Немиї. В експедиції взяли участь кандидат біологічних наук, науковий працівник дендропарку "Софіївка" Ганна Куземко, заступник начальника Держуправління Василь Романчук, начальник відділу охорони земель, надр та екомережі Євген Ворона. Під час цьогорічної експедиції було обстежено ділянки степової рослинності на схилах Дністра, Лядової, Мурафи та ряду безіменних річок в межах Могилів-Подільського та Ямпільського районів. Виявлені типові для степових ділянок популяції рослин, зокрема занесені в Червону книгу України сон трава, ковила, папороті та лишайники, а також горицвіт, який є кандидатом до третього видання Червоної книги України. Типові види степового різнотрав'я, які зростають на цій території, вражають своїм різноманіттям – формації ковили волосистої, ковили найкрасивішої, сону чорніючого, молочаю густоволохатоплодого, а також бородачу звичайного, 78
рідше костриці валіської та осоки низької (угруповання занесені до Зеленої книги України). 17 липня 2007 р. начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області О.Яворська взяла участь у семінарі з нагоди відкриття проекту «Разработка сценария управления для нового Рамсарского сайта “Унгурь - Холошница“ и повышение знаний о политике Рамсарской конвенции по разумному пользованию», що відбувся у селі Покровка Дондюшанського району (Республіка Молдова). Як учасник обговорення, О.Яворська виступила на тему «Збереження природи на Вінниччині та можливості зі співробітництва між Молдовою та Україною у відповідній транскордонній зоні» Також на запрошення Міністерства екології та природних ресурсів республіки Молдова начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області Олена Яворська взяла участь у урочистому відкритті пам'ятного знаку Рамсарського сайту "Унгурь-Холошница". Відкриття знаку відбулось в рамках проекту "Розробка сценарію управління для нового Рамсарського сайту "Унгурь-Холошница" и поширення знань щодо політики Рамсарської конвенції.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ Упродовж 2007 року основні зусилля Держуправління в галузі охорони навколишнього природного середовища продовжували спрямовуватись на реалізацію державної екологічної політики та впровадження заходів, передбачених Регіональною програмою охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на 2003-2011 роки. Так, територіальним органом Мінприроди у Вінницькій області за підтримки постійної комісії Вінницької обласної ради з питань охорони довкілля та раціонального використання надр, інших управлінь, що здійснюють регулювання використання природних ресурсів, та громадських екологічних організацій вдалося досягти помітно вищих показників природоохоронної та ресурсорегулюючої діяльності у порівнянні з 2006 роком. Ідучи назустріч побажанням відвідувачів, при одночасному зростанні кількості звернень та замовлень на виконання послуг вдалося (передовсім, за рахунок впровадження інформаційно-комунікаційних технологій) майже на чверть зменшити термін їх розгляду та виконання. Прискорено процедуру підготовки аналітичної інформації для щоквартального інформування та обміну екологічною інформацією з моніторингу довкілля. Втім, у зв’язку з реорганізацією Держуправління та скороченням кадрів при одночасній потребі підвищувати якість та оперативність обслуговування відвідувачів суттєво зросло навантаження на штатну одиницю в Держуправлінні. Ця обставина скоротила час на самопідготовку та самоосвіту спеціалістів Держуправління, підвищення загального рівня їх знань та освоєння ними нових методів та технологій організації 79
управлінської роботи. Непомірно зростає кількість та об’єктивно скорочується термін виконання доручень від центральних органів виконавчої влади та правоохоронних структур, що має свої межі і при наявній штатній чисельності ставить під загрозу своєчасне та вичерпне їх виконання. У зв’язку з цим Держуправління пропонує розробити та затвердити єдину форму інтегрованого звіту (щотижневого – за оперативними показниками та щоквартального – за стратегічними) та скасувати чинні доручення, до виконання яких територіальні органи Мінприроди змушені самостійно залучати сторонні служби. Для поліпшення екологічної ситуації в області у 2007 році вжито ряд заходів. Вдосконалено процедуру видачі документів дозвільного характеру, налагоджено оптимальний механізм регулювання використання природних ресурсів на місцевому рівні, досягнуто збільшення надходжень до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища майже на 4 млн.грн. (13%), відпрацьовано більш ефективні способи взаємодії з інспекційними та контролюючими службами, На виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки", відповідної регіональної програми в області продовжувались роботи з дослідження особливо цінних територій, а також заходи з розширення мережі об’єктів природно-заповідного фонду. За звітний період відбулися позитивні зміни і з огляду на ситуацію, яка склалася у каналізаційному господарстві області. Роботи з будівництва та реконструкції об’єктів ОСК велися у містах Тиврів, Погребище, дитячому санаторії "Сокілець". Забезпечено дотримання технологічних регламентів і ефективної роботи існуючих очисних споруд міста Вінниці, підприємствах "Спецзалізобетон" (смт. Гнівань), УГК "Nemiroff" (м. Немирів), Ладижинської ТЕС ВАТ "Західенерго". З метою економного використання енергоресурсів в області виконувались роботи з переведення на газопостачання об’єктів теплоенергетики, встановлено понад 30 тис. побутових лічильників води, введено в дію 5 експериментальних установок з використання альтернативних видів палива (солома, відходи деревообробної промисловості, рослинні рештки). Протягом 2007 року значну увагу приділено дослідженням об’єктів в межах земель водного та лісового фонду. Моніторинг ситуації свідчить, що необхідно доопрацювати законодавчі документи, що стосуються питань поліпшення використання земельних ресурсів та відновлення гумусу в орному шарі ґрунту, дотримання науково обґрунтованих сівозмін та структури посівних площ, відновленню її родючості шляхом збалансованого внесення органічних та мінеральних добрив, виведенню із сівозмін сильно та середньо еродованих земель з їх подальшим залуженням і залісенням. Особливу увагу зосереджено на приведенні до вимог екологічних та санітарних правил стану експлуатації міських, селищних та сільських сміттєзвалищ, розширенню мережі організацій та установ, які займаються 80
збором відходів як вторинної сировини, збільшенню кількості токсичних відходів, які будуть знешкоджені чи утилізовані. Виконання першочергових заходів Регіональної програми охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на 2003-2011 роки та аналіз екологічних показників компонентів довкілля дозволяє характеризувати екологічний стан області загалом як стабільний та керований. Разом з тим залишається складною і невирішеною ситуація будівництвом ОСК для м. Сороки (р. Молдова), і, як наслідок, зі скидом неочищених стоків у поверхневі води р. Дністер. Висока вартість впровадження технологій з переробки на будматеріали та відсутність зацікавленого інвестора гальмують вирішення питання використання накопичених промислових відходів колишнього ВАТ "Хімпром" (фосфогіпс) та Ладижинської ТЕС (шлами). З огляду на ще більшу вартість безпечного знешкодження цієї категорії відходів для держави більш раціональним кроком міг би стати шлях економічного зацікавлення потенційних інвесторів, які готові вкласти кошти на розвиток промислової інфраструктури з виготовлення з цих відходів будівельних матеріалів та мінеральних добрив. Недостатність фінансування не дозволяє оперативно вирішити питання утилізації непридатних боєприпасів та засобів захисту рослин, які розташовані на території області. Є труднощі і з винесенням в натуру прибережно-захисних смуг водойм. На рівні дискусій між місцевою владою та територіальними громадами прилеглих сіл зупинилось вирішення питання розміщення сміттєсортувальної станції для сортування відходів м. Вінниці та закриття Стадницького сміттєзвалища, що давно вичерпало свій ресурс. Проблема загострюється ще й тому, що в прилеглих до обласного центру районах місцеві жителі категорично не дають згоди на відведення земель під новий полігон ТПВ м. Вінниці. Гострим залишається питання ліквідації на території області несанкціонованих звалищ побутового сміття, питання ефективності, а подекуди, - доцільності заходів з озеленення тощо. Украй недостатньою є діяльність міських, селищних та сільських голів, виконавчих комітетів відповідних рад з виконання делегованих повноважень державної виконавчої влади, пов’язаних з управлінням природними ресурсами та контролем за дотриманням природоохоронного законодавства. Особливо часто місцевими радами допускається розміщення на їх території об’єктів, чия діяльність належить до переліку екологічно-небезпечних та має бути погоджуватись у встановленому законом порядку. Таким чином, в цілому стабільні показники стану навколишнього природного середовища, якості води, повітря тощо не свідчать про ефективність діючої системи управління природними ресурсами і не дають гарантій, що ситуація не буде погіршуватись в разі нарощування підприємствами обсягів виробництва. Для поліпшення стану довкілля в області у 2008 році пропонується зосередити зусилля органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування на вирішенні наступних екологічних проблем: 81
1. Джуринський отрутомогильник, Шаргородський район Вінницької області. 1025 тонн заборонених та непридатних пестицидів, звезених на територію області з сусідніх областей, захоронено у Джуринському отрутомогильнику в Шаргородському районі, котрий на даний час немає власника. Необхідно терміново визначити власника отрутомогильника, що в подальшому створить умови для вирішення проблеми утилізації накопичених непридатних пестицидів на цьому об’єкті. Питання щодо визначення власника Джуринського отрутомогильника не вирішується не зважаючи на звернення у різні інстанції та доручення Президента України Фонду державного майна України від 20.06.2002 року стосовно визначення порядку управління та власника Джуринського отрутомогильника. 2. Очисні споруди каналізації м.Сорока (Республіка Молдова), які розташовані на території Цекинівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області. Рік введення в експлуатацію 1980. Очисні споруди не працюють з лютого 2002 року. За цей час технологічне обладнання повністю виведено з ладу. Очисні споруди відновленню не підлягають. З цього часу неочищені стічні стоки на територію України не надходять та, за відсутності потужності з їх очищення на молдовській території, вірогідно скидаються в р. Дністер, створюючи небезпеку бактеріального забруднення. Потенційну небезпеку для р. Дністер також становить мулове господарство ОСК, яке розташоване у його 100-метровій прибережній захисній смузі (лівий беріг). За час роботи ОСК мул з мулових майданчиків не вивозився. Розміщення даних відходів у прибережній захисній смузі, яка є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, суперечить вимогам п.6 ст. 89 Водного фонду України. Виконання заходів “Протоколу заседания совместной украинскомолдавской рабочей группы по дальнейшей експлуатации Сорокских очистных сооружений" від 21.09.2001 р., та домовленостей українськомолдовських переговорів від 28.09.2004 р., з боку р. Молдова залишаюється не реалізованими, що є підставою для додаткового порушення питання будівництва нових очисних споруд каналізації м. Сороки на міждержавному рівні. За наявної в управлінні інформацією будівництво ОСК м. Сороки не розпочато, питання фінансування їх будівництва не вирішено. 3. Звалище твердих побутових відходів м. Вінниці (0,4 км. на схід від с. Мала Стадниця Вінницького району Вінницької області). Полігон твердих побутових відходів м. Вінниці організований в 70-их роках, на даний час займає площу 15,2 га. На кінець 2005 р. там було за складовано 1,2 млн. м3 або понад 1 млн. т. побутових відходів. Об’єкт розташований вище водозабору м. Вінниці і експлуатується з грубими порушеннями вимог екологічної та санітарної безпеки. Зважаючи на це, рішеннями держуправління екоресурсів у Вінницькій області та обласної санітарно82
епідеміологічної станції його експлуатація тимчасово заборонена. Однак, через відсутність іншого полігону, експлуатація сміттєзвалища поблизу с. Мала Стадниця продовжується, що створює загрозу виникнення надзвичайної санітарно-епідеміологічної ситуації на прилеглій території та забруднення водозабору міста Вінниці. Відсутність території для облаштування нового сучасного та екологічно безпечного полігону з монтажем уже придбаної лінії сортування сміття не дозволяє організувати роботи з закриття та рекультивації даного об’єкту. 4. Відходи виробництва колишнього ВДП ВО "Хімпром" у м. Вінниці. На території збанкрутілого державного підприємства ВО "Хімпром" зберігається понад 700 тис. т відходів хімічного виробництва. Серед відходів, що знаходяться на території колишнього ВДП "ВО"Хімпром", фосфогіпс (4-й клас небезпеки), шлам станції нейтралізації (4-й клас небезпеки). Відходи хімічного виробництва розташовані на території міста Вінниці безпосередньо на березі р.Тяжилівка, що призводить до забруднення поверхневих і підземних вод в межах міста. Результати аналізу проб води з р.Тяжилівки в районі скиду зливових вод з території ВДП ВО "Хімпром" свідчать про наднормативне забруднення р.Тяжилівки хімічними речовинами. В даний час Вінницькою міською радою через процедуру надання в оренду земельних ділянок колишнього ВО "ХІмпром" на декілька підприємств покладено обов’язки нових власників відходів хімічного виробництва. Однак, близько 400 тис. т відходів фосфоровмісних сполук та невідома кількість фосфошламу у накопичувачі в даний час залишаються безхазяйними.. 5. Золовідвал Ладижинської ТЕС, розташований у Тульчинському районі Вінницької області. Золовідвал Ладижинської ТЕС розташований на відстані 0,3 км від населеного пункту с.Василівка, 0,7 км від с.Заозерне, 0,9 км від с.Білоусівка та 2,4 км від с.Гути. Станом на 01.01.2008 р. тут накопичено 24 895 767 т. відходів виробництва. Золовідвал Ладижинської ТЕС давно вичерпав свою проектну місткість. Його подальша експлуатація здійснюється за рахунок нарощування висоти дамб згідно проекту "Коригування робочого проекту нарощування дамб золовідвалу Ладижинської ТЕС", розробленого у 2000 році. Досвід експлуатації золовідвалу протягом останніх років - шляхом нарощування його висоти свідчить про негативний вплив цього процесу на навколишнє природне і соціальне середовище, зокрема, нарощування призвело до підтоплення с.Василівки Тульчинського району, для ліквідації якого виникла необхідність здійснювати постійне перекачування води з території села в р.Сільницю; зі збільшенням висоти золошлаковідвалу зростає ступінь його дренування, що призводить з одного боку до більш інтенсивного підтоплення суміжної території, а з другого - до пересихання його поверхні і пиління, про що свідчать заміри проведені Тульчинською районної санітарноепідеміологічною станцією в 2004 - 2005 роках, згідно яких концентрація пилу в повітрі біля золовідвалу перевищувала граничнодопустиму в десятки – сотні разів, а на границі зони санітарної охорони – в десятки разів; пиління 83
золовідвалу внаслідок його осушення викликає справедливі скарги мешканців навколишніх сіл; створений в результаті нарощування золовідвалу штучний підпір струмка та природного поверхневого стоку з території в околицях с.Василівки, висотою близько 10 м, загрожує затопленням значної частини села у випадку припинення перекачування води. Враховуючи можливість банкрутства підприємства, потрібно негайно вирішувати проблему утилізації відходів виробництва. Додатки План – схема регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області у 2007 році №
Назва розділу
Зміст розділу
КУчасники підготовки Відповідальні за сть розділів НД розділи Начальник управління
Вступне слово
1.
2.
84
Загальні відомості
Вступне слово начальника Держуправління ОНПС
2
1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Вінниччини 3 1.2. Соціальний та економічний розвиток Вінниччини
2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області 2.1.3. Основні забруднювачі 7 атмосферного повітря (за галузями економіки) Забруднення 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного атмосферного повітря повітря та 2.3. Якість повітря у населених руйнування озонового шару пунктах 2.4. Використання озоноруйнівних речовин 2.4.1. Стан озонового шару 2.4.2. Активність Сонця 2.5. Вплив якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття
2
2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
2
Яворська О.Г.
Відділ моніторингу, Фінклер В.В. комунікації та документального забезпечення, т.(0432) 51-32-05 Відділ моніторингу, комунікації та документального Горбенко Л.С. забезпечення, т.(0432) 51-32-05
Відділ дозволів та природоохоронних Горбатенко О.Б. програм, т.(0432) 5132-05
Відділ моніторингу, комунікації та документального Горбенко Л.С. забезпечення, т.(0432) 51-32-05 Відділ дозволів та природоохоронних Горбатенко О.Б. програм, т.(0432) 5132-05
2.
4.
5.
3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання Відділ дозволів та 3.2. Національна система природоохоронних Зміна клімату 7 Горбатенко О.Б. інвентаризації парникових газів програм, т.(0432) 513.3. Прогноз викидів парникових 32-05 газів 3.4. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату 4.1. Стан поверхневих та морських вод 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти 4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.4. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Відділ моніторингу, 4.5. Мікробіологічна оцінка якості комунікації та вод з огляду на епідемічну документального ситуацію забезпечення, т.(0432) Водні ресурси 9 Горбенко Л.С. 4.6. Забруднення поверхневих вод 51-32-05 (за участю обласного 4.6.1. Основні забруднювачі водних управління об'єктів (за галузями економіки) статистики) 4.6.2. Транскордонне забруднення поверхневих вод 4.7. Радіаційний стан поверхневих вод 4.8. Вплив якості питної води на здоров’я людини 4.9. Екологічний стан Азовського та Чорного морів 4.10. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду області 5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу Збереження Відділ охорони деревостанів біорізноманіття, земель, надр, 5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за формування заповідної справи та категоріями лісів екомережі та екомережі, т.(0432) 5.2.1.2. Спеціальне використання 7 Ворона Є.І. розвиток 51-32-05 лісових ресурсів державного значення (за участю управління природно5.2.1.2.1. Заготівля деревини в лісового заповідного порядку рубок головного господарства) фонду користування 5.2.1.2.1.1. Суцільні рубки 5.2.1.2.1.2. Поступові рубки 5.2.1.2.2. Заготівля другорядних лісових матеріалів 5.2.1.2.3. Побічні лісові користування 5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-
85
виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науководослідних робіт 5.2.1.3. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства 5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки 5.2.1.4. Відтворення лісів 5.2.1.4.1. Лісовідновлення 5.2.1.4.1.1. Лісові культури 5.2.1.4.2. Природне поновлення 5.2.1.4.2. Лісорозведення 5.2.1.4.2.1. Створення нових лісів 5.2.1.4.2.2. Захисне лісорозведення 5.2.1.4.2.3. Створення полезахисних лісових смуг 5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур 5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників 5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття 5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними 5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття 5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.5.1. Розвиток природно-заповідного
86
6.
7.
8.
9.
10.
фонду України 5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.5.3. Історико-культурна спадщина 5.5.4. Туризм як фактор впливу на довкілля 6.1. Структура та стан земель 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь. 6.1.2. Деградація земель 6.2. Основні чинники антропогенного Земельні ресурси впливу на земельні ресурси та ґрунти 6.3. Охорона земель 6.3.1. Практичні заходи 6.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан мінерально-сировинної бази 7.1.2. Використання мінеральносировинної бази 7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість Надра 7.2. Стан геологічного середовища 7.2.1. Гірничовидобувні регіони 7.2.2. Ендогенні геологічні процеси 7.2.3. Екзогенні геологічні процеси 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр 8.1. Структура утворення та накопичення відходів 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження Відходи та утилізація) 5 8.3. Використання відходів, як вторинної сировини 8.4. Транскордонні перевезення відходів
Відділ охорони земель, надр, 7заповідної справи та Кононова І.М. екомережі, т.(0432) 51-32-05
Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та екомережі, т.(0432) 51-32-05 7(за участю Ворона Є.І. Подільської гідрогеологічної партії та Побузької гелогорозвідувальної експедиції)
Відділ дозволів та природоохоронних Горбатенко О.Б. програм, т.(0432) 5132-05
Екологічна безпека
9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки 9.3. Радіоекологічна безпека 5 9.3.1. Радіоактивне забруднення територій 9.3.2. Радіоактивні відходи
Відділ комплексного управління природоохоронною діяльністю, т.(0432) 51-32-05 Чаплінський І.В. (за участю обласного управління статистики таза участю ДАЯР)
Сільське господарство
10.1. Ведення сільського господарства в області 10.2. Внесення мінеральних та 3 органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження 10.3. Використання пестицидів у
Відділ охорони земель, надр, заповідної справи та Ворона Є.І. екомережі, т.(0432) 51-32-05 (за участю обласного управління
87
агропромислового розвитку та станції захисту рослин)
сільському господарстві
11.
12.
Енергетика
Транспорт
11.1. Кінцеве енергоспоживання 11.2.Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива 11.3. Енергоємність 11.4. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел
12.1. Пасажирообіг 12.2. Вантажообіг 12.3. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного 1 палива 12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів 12.5. Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення
13.1. Екологічна політика області
13.
Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
1
13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля 13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки
1
1
13.4. Державний контроль
5
13.5. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
1
13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації. 2 13.7. Екологічний аудит
88
Відділ комплексного управління природоохоронною діяльністю, т.(0432) 51-32-05 Чаплінський І.В. (за участю Головного управління житловокомунального господарства, енергетики та зв’язку) Відділ комплексного управління природоохоронною діяльністю, т.(0432) 51-32-05 Чаплінський І.В. (за участю Головного управління житловокомунального господарства, енергетики та зв’язку) Начальник управління Яворська О.Г. Відділ моніторингу, Фінклер В.В. комунікації та документального забезпечення, т.(0432) 51-32-05
Головний спеціаліст юрисконсульт Зралко С.П. Держуправління, т.(0432) 51-32-05
Відділ комплексного управління природоохоронною діяльністю, т.(0432) Чаплінський І.В. 51-32-05 (за участю Державної екологічної інспекції у Вінницькій області) Сектор державної екологічної експертизи та аудиту, т.(0432) 51-32-05 (за Павлюк А.М. участю управління стандартизації та метрології) Сектор державної екологічної Павлюк А.М. експертизи та аудиту, т.(0432) 51-32-05
13.8. Екологічний моніторинг
2
13.9. Економічні засади природокористування 13.9.1. Економічні механізми 6 природоохоронної діяльності 13.9.2. Стан фінансування екологічної галузі 13.10. Стан та перспективи наукових 12 досліджень у галузі охорони довкілля 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських 44 екологічних організацій 13.11.2. Громадські рухи 13.12. Виконання державних екологічних програм
13
13.13. Міжнародне співробітництво у 11 галузі охорони довкілля.
22.
Висновки і пропозиції
5
Відділ моніторингу, комунікації та документального Горбенко Л.С. забезпечення, т.(0432) 51-32-05 Відділ дозволів та природоохоронних Горбатенко О.Б. програм, т.(0432) 5132-05 Відділ моніторингу, комунікації та документального Лотоцька Т.В. забезпечення, т.(0432) 51-32-05 Відділ моніторингу, комунікації та документального Лотоцька Т.В. забезпечення, т.(0432) 51-32-05 Відділ дозволів та природоохоронних Горбатенко О.Б. програм, т.(0432) 5132-05 Відділ моніторингу, комунікації та документального Горбенко Л.С. забезпечення, т.(0432) 51-32-05 Начальник управління Яворська О.Г. Відділ моніторингу, Фінклер В.В. комунікації та документального забезпечення, т.(0432) 51-32-05
Додатки Зміст
Зміст регіональної доповіді за 2007 р. 5 та її вихідні дані.
Відділ моніторингу, комунікації та документального Фінклер В.В. забезпечення, т.(0432) 51-32-05
89
ЗМІСТ 1. Загальні відомості ..................................................................................................................... 3 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Вінницької області ................ 3 1.2. Соціальний та економічний розвиток Вінницької області ............................................ 3 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару .............................. 4 Таблиця 1. Динаміка викидів забруднюючих речовин ................................................................ 5 3. Зміна клімату ............................................................................................................................. 7 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання .............................................................................................. 7 3.2. Національна система інвентаризації парникових газів .................................................. 7 3.3. Прогноз викидів парникових газів ................................................................................... 7 3.4. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату ................................. 7 4. Водні ресурси ............................................................................................................................ 7 4.1. Стан поверхневих та морських вод.................................................................................. 7 Таблиця 2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти ............................................................................................................... 8 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду............................................................................................................................................ 13 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі ....................... 13 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу........................................... 15 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу ........................................... 19 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними ......... 22 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні ............................................... 22 6. Земельні ресурси і ґрунти ...................................................................................................... 26 7. Надра ........................................................................................................................................ 31 8. Відходи .................................................................................................................................... 35 Таблиця 3. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) ...................................................................................................................................................... 35 9. Екологічна безпека ................................................................................................................. 37 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки ................................................ 37 9.2. Радіоекологічна безпека .................................................................................................. 39 10. Сільське господарство ...................................................................................................... 41 Таблиця 4. Використання пестицидів у сільському господарстві......................................... 42 11.Енергетика .......................................................................................................................... 42 Таблиця 5. Використання основних видів палива .................................................................... 43 12. Транспорт .............................................................................................................................. 43 Таблиця 6. Вантажообіг ............................................................................................................ 44 Таблиця 7. Пасажирообіг .......................................................................................................... 45 Таблиця 8. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива ......................................................................................................... 45 Таблиця 9. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів ....................... 45 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища ......... 46 13.1. Екологічна політика Вінницької області ..................................................................... 46 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля .................................................................................................................... 47 13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки 48 13.4. Державний контроль ..................................................................................................... 48 13.4.1. Контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів .. 48 13.4.2. Контроль за охороною атмосферного повітря ......................................................... 50 90
13.4.3. Контроль за охороною і використанням земель ....................................................... 53 13.4.4. Контроль за охороною та використанням надр ........................................................ 54 13.4.5. Контроль за поводженням з відходами ..................................................................... 56 13.4.6. Контроль за охороною, захистом, використанням, відтворенням рослинних ресурсів та лісів ....................................................................................................................... 57 13.4.6. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу .......... 60 13.4.7. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів)............................................................................................... 60 13.4.8. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природно-заповідного фонду ........................................................................................................................................ 61 13.4.9. Контроль за радіаційною безпекою (в тому числі в сфері поводження з джерелами іонізуючого випромінювання) ............................................................................ 62 13.4.10. Екологічний контроль на державному кордоні ...................................................... 62 13.4.11.Аварійні забруднення об'єктів навколишнього природного середовища ............. 65 13.5. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування ................... 66 13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації ......................................... 66 13.7. Екологічний аудит .......................................................................................................... 66 13.8. Екологічний моніторинг ................................................................................................ 66 Таблиця 10. Мережа точок спостережень .............................................................................. 67 13.9. Економічні засади природокористування .................................................................... 68 Таблиця 11. Фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (тис. грн.) ................................................................. 70 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля .................. 70 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень .................................................. 72 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій .................................................. 75 13.12. Виконання державних екологічних програм ............................................................. 78 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля ......................................... 78 Висновки і пропозиції ................................................................................................................. 79 Додатки ..................................................................................................................................... 84 ЗМІСТ ........................................................................................................................................... 90
91