МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області
РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА 2006 РІК
ВСТУПНЕ СЛОВО Волинська область розташована на північному заході України і межує на заході з республікою Польща, на півночі - з республікою Білорусь, на сході - з Рівненською областю, на півдні - з Львівською областю. Площа області складає 20,1 тис. кв. км.(92014474га.), або 3% від загальної території України. На території Волинської області протікає 132 річки загальною протяжністю 3414 км. У північній та західній частині області проходить Головний Європейський вододіл, який розділяє басейн Чорного і Балтійського морів, зокрема басейн Дніпра і Західного Бугу. В результаті широкомасштабних осушувальних робіт в області значна частина річок або їх ділянок втратили свій первісний вигляд і постають тепер у вигляді магістральних каналів. На території області знаходиться 220 озер, загальною площею 14398 га., більшість з них карстового походження, зокрема група Шацьких озер. Земельний фонд області становить 2014,4 тис. га, з них 1053,3 тис.га ( 52,3% ) це сільськогосподарські угіддя, в структурі яких 64% припадає на ріллю. В області піддається ерозії 20% території, в північних районах переважно під впливом вітру, в південних – води. Площа радіаційно - забруднених сільгоспугідь в потерпілих від аварії на ЧАЕС районах області становить - 163,1 тис. га. Найбільша кількість радіаційно - забруднених земель у Маневицькому районі. Мінерально - сировинний потенціал області характеризується наявністю в надрах 18 видів корисних копалин, серед яких 12 видів , таких як: вугілля, газ природний, гелій, торф, германій, пісок скляний, підземні прісні та мінеральні води, торфяна грязь, сировина цементна, мідь і фосфорити відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення. Лісистість території області становить 31,7 %. На території області зростає 72 види рослин, та існує 94 види тварин, занесених до Червоної книги України. Під охороною держави 368 територій та об'єктів природно - заповідного фонду, загальною площею 179,4 тис. га. або 8,9 % від території області. Курорти на Волині відсутні, але є своєрідна мережа рекреаційних зон. Всього на території області 231 рекреаційна зона, площею 7,395 тис. га.
1. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ Протягом 2006 року на виконання завдань Комплексної програми енергозбереження області впроваджено 1000 заходів, на реалізацію яких використано 91,7 млн. грн.. У 2006 році зекономлено паливно-енергетичних ресурсів (далі – ПЕР) 69,6 тис. т.у.п., вартість яких становить 34,9 млн. гривень. В бюджетній сфері реалізовано 410 енергозберігаючих заходів, на що спрямовано з державного бюджету 8,9 млн. грн., та з місцевих бюджетів 13,2 млн. грн. Економія ПЕР у цих закладах у 2006 році становила 11,91 тис. т.у.п., вартість яких 6,3 млн. гривень. Крім того, для виконання заходів „Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики” використано 6,09 млн. грн. Обсяг енергоносіїв, вироблених з нетрадиційних джерел енергії, становив 68,5 тис. т.у.п. Зокрема, на Локачинському газовому родовищі видобуто 31,7 млн. м3 природного газу і вироблено 63,8 млн. кВт-год електроенергії. Таким чином в області у 2006 року на реалізацію енергозберігаючих заходів і програм використано коштів 97,8 млн. грн. Економія ПЕР у поточному році становила 138,1 тис. т.у.п., вартість яких 70,0 млн. гривень. Отримана економія енергоносіїв за рахунок впроваджених енергозберігаючих заходів становила 7,2 відсотка від обсягу енергоспоживання області у 2006 році. Питома енергоємність валової доданої вартості області у 2006 році становила за попередніми розрахунками, 0,25 кг у.п. на одну гривню, що на 24 відсотки менше від показника 2005 року. Енергоспоживання господарського комплексу області з врахуванням енергоспоживання населенням у 2006 році порівняно з 2005 роком збільшилося на 3,4 відсотка при збільшенні обсягу продукції промисловості на 19 відсотків. Енергоспоживання підприємств і організацій основних галузей економіки області залишилося на рівні 2005 року. Слід зазначити, що споживання природного газу в області у 2006 році порівняно з 2005 роком практично не збільшилося. Разом з тим, протягом минулого року було газифіковано 6,9 тис. будинків і квартир. Згідно з розрахунками, постачання природного газу області з врахуванням додаткової газифікації повинно було б зрости щонайменше на 30 млн. м3, але за рахунок впровадження нових побутових котлів та інших газових приладів фактичне збільшення газоспоживання населення становило 17 млн. м3. Моніторинг виконання енергозберігаючих заходів в області здійснюється по 22 основним групам. У 2006 році енергозберігаючі заходи і проекти реалізовувалися у промисловості (використано 22,3 млн. грн., або 24,3 % від загальної суми коштів за січень - грудень 2006 року), житлово-комунальному господарстві (23,5 млн. грн., або 25,6 %), сільськогосподарському комплексі (14,0 млн. грн., або 15,3 %), бюджетній сфері (22,1 млн. грн., або 24,1 %), а також безпосередньо населенням (4,7 млн. грн., або 5,2 %). На впровадження нових енергозберігаючих технологій та обладнання у промисловому комплексі області використано 16,4 млн. грн., що становить 18% від загального обсягу коштів, спрямованих на реалізацію енергозберігаючих
заходів в області. Це дозволило зекономити енергоносіїв 5,5 тис. т.у.п., їх загальна вартість становила 3,2 млн. гривень. Всього впроваджено 35 нових технологій та 36 нових видів енергоефективного обладнання. Зокрема, здійснюється реконструкція діючих в області птахокомплексів з впровадженям високоефективного технологічного обладнання. З метою суттєвого скорочення енергоспоживання встановлено 186 теплогенераторів JP90, з автоматизованою системою керування технологічним процесом, що дозволило зекономити енергоносіїв в обсязі 301 т.у.п. (природного газу – 120 тис. м3, електроенергії - 460 тис. кВт/г). ДП „ Волинський облавтодор” в дорожньому будівництві при облаштуванні шляхових покриттів у 2006 році впровадив технологію подачі повітря із заміною компресора на повітродувку типу 141В для змішування дьогтеполімерних в`яжучих та вологих органомінеральних сумішей. На зазначені заходи спрямовано 937,2 тис. грн., отримана економія ПЕР у 2006 році становила 242,2 т.у.п., вартість яких 351,3 тис. гривень. ВАТ „Цумань” у фанерному цеху встановило нове високоефективне технологічне обладнання (станки строгальні “Валете”, ДСКН-4000 і сушка строгального шпону ВСН), вартістю 1,18 млн. гривень. Зекономлено ПЕР 0,41 тис. т.у.п., вартість яких становить 216 тис. гривень. З метою використання відходів деревообробних підприємств у смт. Ратно на базі державного підприємства „Ратнівське лісомисливське господарство” створено підприємство ТзОВ „Бельведер Леополіс” по виготовленню тирсобрикетів. Дві нові імпортні лінії по їх виготовленню дають можливість виготовляти дешеве тверде паливо для опалення підприємств, об’єктів соціально-культурного побуту та житлового фонду. Встановлене технологічне обладнання дозволить щорічно переробляти до 50,0 тис м3 лісосічних та кускових відходів деревини, тирси, які накопичуються в лісгоспах області. Для створення зазначеного підприємства залучалися інвестиції польського холдингу „Поль-Мот” в сумі 1,5 млн. гривень. Ківерцівським виробничим управлінням житлово-комунального господарства за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища реалізується проект впровадження блоку очисних споруд комунальних стоків від КНС м.Ківерці продуктивністю до 320 м3 на добу з використанням біоінженерних споруд типу “БІОПЛАТО”, вартість якого 1,4 млн. гривень. Енергозберігаючий ефект полягає у зменшенні витрат електроенергії на очистку і перекачування стоків, виключення з експлуатації двох напірних каналізаційних колекторів Ківерці – Луцьк протяжністю 12 км. Це дозволить у 2007 році зменшити собівартість очистки стоків до 0,38 грн/м 3 замість існуючої у розмірі 1,89 грн/м3. Зазначена технологія очистки стоків розроблена МП “Аква-УК” (м.Рівне) , розглянута і погоджена Українським науково-дослідним інститутом водогосподарсько-екологічних проблем НАНУ, м.Київ, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Волинській області.
Значні кошти спрямовувалися ВАТ "Горохівський цукровий завод" (смт. Мар'янівка) на реконструкцію системи тепло- та енергопостачання із заміною турбоагрегата У 2006 році підприємством зекономлено 0,9 млн. кВт-г електроенергії та 0,6 млн. м3 газу (1,02 тис. т.у.п.) на суму 485,0 тис. гривень. У 2006 році Волинське лінійне управління магістральних газопроводів продовжило впровадження оригінальної технології ремонту магістральних газопроводів Іванцевичі – Долина - 2 підсилюючими муфтами (розробник – інститут електрозварювання ім. Патона). Економія природного газу склала 19,5 млн. м3 вартістю 7,39 млн. грн. ВАТ „Волиньгаз” у 2006 році проведено повірку побутових лічильників газу, які експлуатувалися понад 5 років (7,2 тис. шт.), 99 промислових лічильників природного газу підприємств і установ. Здійснювалося поетапне обладнання приладів обліку газу юридичних осіб термокомпенсаторами і коректорами, зниження виробничо-технічних витрат газу за рахунок підвищення якості обслуговування газового обладнання і газопроводів, зниження комерційних втрат газу (посилення контролю за дисципліною споживання природного газу), зменшення втрат при наповнюванні та роздачі зрідженого газу (7,23 тис. тонн). Всього в області у 2006 році реалізовано 238 енергозберігаючих заходів на 150 об’єктах, де здійснювалася економія природного газу. Загальна ж кількість таких споживачів в області – майже 2,5 тисячі, тобто, лише 6 відсотків юридичних осіб, які використовують природний газ, у минулому році впроваджували заходи з економії цього енергоносія. При сумарних затратах цього кола підприємств і організацій 41 млн. грн.. отримано економію природного газу 36 млн. м3 загальною вартістю 17,5 млн. грн.(у цінах 2006 року). Волинська філія ВАТ „Укртелеком” у 2006 році здійснила заміну аналогових телефонних станцій на цифрові. Це дозволило скоротити витрати електроенергії у 2006 році на 837 тис. кВт/год. (340,5 т.у.п.) на суму 253,4 тис. гривень. В області посилена увага приділяється заміні котлів застарілих конструкцій. Всього в області встановлено 310 одиниць нового котельного обладнання. На їх впровадження використано 14,6 млн. грн., економія ПЕР становила 5,3 тис. т.у.п. на суму 3,9 млн. гривень. В закладах бюджетної сфери встановлено 182 котла, вартість їх встановлення склала 12,6 млн. грн., зекономлено ПЕР 4,4 тис. т.у.п. вартістю 3,2 млн. гривень. Крім того, у закладах бюджетної сфери впроваджувалися автономні системи теплопостачання. Всього в області у 2006 році вони встановлені на 27 об’єктах. Встановлено 50 котлів нових моделей, у.т.ч. 1 дахова котельня та 2 блочно-модульні. З метою заміщення традиційних видів палива, насамперед природного газу та вугілля, здійснюються заходи з переведення котельного обладнання, що використовує ці енергоносії, на місцеві види палива, насамперед деревообробки, лісосіки і торфобрикетного виробництва. У 2006 році на
реалізацію цих заходів використано 743,8 тис. грн. (кошти суб’єктів господарювання), за рахунок чого заміщено традиційні енергоносії в обсязі 8,34 тис. т.у.п. на суму 1, 92 млн. гривень. Впровадження енерго- та ресурсозберігаючих джерел світла та систем освітлення у 2006 році здійснювалося у 14-ти містах та селищах міського типу, а також у 7-ти селах Впроваджуються засоби обліку та регулювання споживання води і енергоносіїв у житловому фонді. 2. АТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ І ЯВИЩА За даними Волинського обласного центру гідрометеорології у Волинській області спостереження за станом озонового шару та активністю Сонця не ведуться. В 2006 році середня температура повітря перевищувала норму на 2 о –5. Перевищення спостерігалось в січні, лютому, квітні - серпні, листопаді, грудні місяцях. В січні і лютому спостерігались різкі перепади температури ( від о +5 тепла до -26 – 30о морозу ). В третій декаді травня середньодобова температура знизилась на 1 – о 7 від норми. В червні і серпні температурні максимуми досягли 30 – 33о. Дуже часто проходили грозові дощі, сильні зливи. Особливо дощовим був серпень. Кількість опадів становила 220 – 400%, а в Шацькому районі 480% ( половина річної норми ). Різкі зміни погоди спостерігались в липні ( сильні дощі 15 – 40мм ), серпні ( сильні зливи 17 – 25мм, вітер 18 – 20м/м ). Стихійні метеорологічні явища спостерігались 28 – 29 листопада ( дуже сильний туман - видимість 100 – 500м, у Володимир-Волинському районі - менше 100м ). Водність річок Волинської області в цілому в 2006 році була близькою до середніх багаторічних значень, але відслідковувалась її зміна посезонно у відповідності з розподілом випадання опадів по території і у часі. Водний режим річок в зимовий період був у межах норми. Накопичені за зиму опади зумовили формування весняної повені дещо вищої за середні багаторічні значення. Повінь проходила на 15 – 20 днів пізніше середньо багаторічних строків. На території Волинської області в період проходження повені не зафіксовано підтоплення систем життєзабезпечення та житлових будинків. Були підтоплені річковими водами заплави, пасовища, в деяких районах підтоплені городи і господарські споруди, що побудовані близько до заплав річок. В серпні місяці значні інтенсивні дощі ( півтори – дві місячні норми ), що пройшли в першій половині місяця сформували на річках басейну
Прип'яті та Західного Бугу дощовий паводок. Максимальні рівні дощового паводку по деяких постах перевищили максимальні рівні весняного водопілля. В Ратнівському, Любешівському та Камінь-Каширському районах рівні води досягли відміток підтоплення господарських об'єктів. В цілому період літньоосінньої межені характеризувався підвищеною водністю. 3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ Динаміка викидів забрудників зі стаціонарних та пересувних джерел. За даними обласного управління статистики в 2006 році в атмосферне повітря надійшло 56,8 тис.тонн забруднюючих речовин, що на 12,7 % більше , ніж в 2005 році. Щільність викидів від стаціонарних та пересувних джерел збільшилась на 12% і становила 2,8 т на 1 км2 території. На кожного мешканця області припало по 54,7 кг забруднюючих речовин ( у 2005 році – 48,3 кг). Головними забруднювачами атмосферного повітря є пересувні транспортні засоби, від яких в повітря надійшло 44,6 тис.т шкідливих речовин, що становлять79 % від загального обсягу викидів. Проти 2005 року викиди від пересувних джерел збільшились на 4,3 тис.т, або на 10,7 % за рахунок збільшення кількості приватного транспорту. Майже 62% викидів від пересувних джерел – це викиди від приватного транспорту громадян в кількості 27,5 тис.т, що на 4,5 тис.т більше ( на 19,6 %) , ніж в 2005 році. Якщо в середньому в розрахунку на одного жителя області припадає по 43 кг викидів від автотранспорту, то у містах Луцьку-84 кг, Ковелі та Володимирі –Волинському -68 і 66 кг. Щільність викидів на 1 км2 території області від автотранспорту становить 2 т, а у вказаних містах –від 409 до 97 тонн. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 20042006 р.р. наведена в таблиці 3.1 Таблиця 3.1 Показники
20 04 рік
1 Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених на державний облік, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі: від стаціонарних джерел, тис. т
20 05 рік
2 21 6
3 20 4
23 2 60
0
61
44
44
51,
50, 10,
43,
у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних
12, 2
40, 3
43, 2
56, 8
1 2
44 02,3
4 8,5
від пересувних джерел, тис. т
67 6
02,3
1
23 2
5
02,3
4 21
23 2
8
20 06 рік
44, 6
40, 3
44, 6
та пересувних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг
2,6 49, 4
1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг
2,5
2,8
48, 3
54, 7
2
3
4
2,5
2,5
2,8
8,1
9,6
11, 8
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км², т
2,1
2,2
2,2
Динаміка викидів свідчить, що в області збільшуються надходження забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел викидів. У 2006 році від 210 підприємств та організацій області в атмосферне повітря було викинуто 12,250 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 2,15 тис. тонн, або на 21,5 % більше, ніж у 2005 році. Збільшення викидів забруднюючих речовин в основному відбулося за рахунок врахування викидів парникових газів (метану) відповідно до забезпечення виконання Україною вимог Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ОНН про зміну клімату. Динаміка викидів найпоширеніших забрудників атмосферного повітря у Волинській обасті Основні забрудюючі речовини, які потрапляють в атмосферне повітря від автотранспорту – оксиди вуглецю ( 79 % загального обсягу ) і вуглеводні ( 13,1 % ). У загальній кількості викидів від стаціонарних джерел забруднення переважають метан, речовини у вигляді твердих суспендованих частинок, оксид вуглецю та сполуки сірки ( 83% всіх викидів). Крім того, в 2006 році в повітря викинуто 240 т оцтової кислоти, 53,8 т аміаку та ряд інших специфічних забруднюючих речовин. Динаміка викидів по основних забруднюючих речовинах, які викидаються в атмосферу області подана в таблиці 3.2 Таблиця 3.2 Назва забруднюючої речовини 1 1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1.1. стаціонарних джерел: метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 1.2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю
2004 рік 2
2005 рік 3
2006 рік 4
51,7
50,4
56,8
8,5 0,012 0,002 1,635 1,372 0,783
10,1 0,013 0,001 1,560 1,566 0,745
12,2 0,015 0,00003 1,626 1,286 0,773
1,869 0,837 43,2 0,197 2,806 34,253
2,520 0,876 40,3 0,206 2,745 31,768
1,748 1,018 44,6 0,229 3,059 35,222
1 вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від: 1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 2. Парникові гази, усього, млн. т СО2 – екв.
2 5,798 -
3 5,395 -
4 5,830 -
0,180
0,199
0,222
43,2 0,197 2,806 34,253 5,798 -
40,3 0,206 2,745 31,768 5,395 -
44,6 0,229 3,059 35,222 5,830 -
0,180
0,199
0,222
732,388
1311,921
716,770
В 2006 р. підприємствами обласного центру Волинської області міста Луцька та автомобільним транспортом викинуто в атмосферу 19,0 тис.т шкідливих речовин, що на 13,4 % більше, ніж у попередньому році. Від пересувних джерел забруднення в повітря потрапило понад 90 % забруднюючих речовин. В розрахунку на одного жителя міста викинуто по 93 кг шкідливих речовин, що 13,4 % більше, ніж у 2005 р., в тому числі стаціонарними джерелами промислових підприємств – по 9 кг, що на 12,5 % більше, ніж позаминулого року. На кожен квадратний кілометр території міста потрапило по 453,3 т. забруднюючих речовин, що на 13,4 % більше, ніж позаторік. Динаміка викидів по основних забруднюючих речовинах подана в таблиці 3.3 Таблиця 3.3. Назва забруднюючої речовини 1 Підприємства, що мають викиди шкідливих речовин в атмосферу, одиниць Викиди шкідливих речовин, усього, т Стаціонарними джерелами у тому числі тверді оксид вуглецю діоксид сірки оксиди азоту ( в перерахунку на NO2 ) Вуглеводні * неметанові леткі органічні сполуки Автомобільним транспортом у тому числі оксид вуглецю діоксид сірки оксиди азоту ( в перерахунку на NO2 ) Вуглеводні ( метан) сажа Автотранспортом підприємств Автотранспортом громадян В розрахунку на одного жителя, кг у тому числі від: Стаціонарних джерел
2004 рік 2 55
2005 рік 3 55
2006 рік 4 55
17998,6
16788,4
19039,1
1592,7
1685,8
1853,9
169,4 472,5 195,8 290,7 5,2 418,8 16405,9
183,7 471,2 211,2 301,6 5,3 467,7 15102,6
178,5 553,8 269,5 310,8 5,2 491,3 17185,2
12877,8 95,3 1078,0 2255,8 99,0 8454,6 7951,3 88,8
11797,6 93,8 1014,6 2096,7 99,9 8401,9 6700,7 82,4
13477,3 103,0 1161,1 2335,3 108,5 8598,3 8586,9 92,6
7,9
8,3
9,0
В розрахунку на 1 км2 території, т У тому числі від стаціонарних джерел
428,5 37,9
399,7 40,1
453,3 44,1
Забруднення атмосферного повітря Випадків екстремального забруднення атмосферного повітря в 2006 році на території області за даними гідрометеоцентру не виявлено Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міста Луцька подано в таблиці 3.4 Таблиця 3.4. Забруднююча речовина 1 Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Оксид азоту Фенол
Міст о
ГД К
2 м. Луцьк м. Луцьк м. Луцьк м. Луцьк м. Луцьк м. Луцьк
Середня концентрація
Максимальна з разових концентрацій 5
3
4
0,5
0,0505
0,2999
0,5
0,0031
0,0139
5,0
0,4720
4,0000
0,0
0,0511
0,2899
0,4
0,0246
0,1499
0,0
0,0038
0,0169
85
1
Транскордонне забруднення атмосферного повітря Волинським гідрометеоцентром двадцять років проводяться спостереження по програмі транскордонного переносу на метеостанції Світязь . По даним спостережень рівень забруднення становить: по діоксиду сірки 0,02ГДК с.д. по діоксиду азоту 0,25ГДК с.д. По даних спостережень у 2006 році спостерігався 1 випадок перевищення ГДК с.д. по діоксиду азоту. У звітному році по метеостанції Світязь, як і в минулому, стан забруднення атмосферного повітря, середньорічні концентрації не змінились, перенесень забруднення атмосферного повітря не виявлено. Основні забруднювачі атмосферного повітря ( за галузями економіки) Основними підприємствами – забруднювачами атмосферного повітря є: підприємства обробної промисловості, в тому числі цукрові заводи,
підприємства аграрного комплексу та підприємства промисловості ВУМГ ДАК “Нафтогаз Україна”.
гірничодобувної
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності подано в таблиці 3.5 Таблиця 3.5. № з
Види економічної діяльності
1 1
1
2 Усі види економічної діяльності у тому числі: Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів Виробництво деревини та виробів з дерева
1
Обсяги викидів по регіону
/п тис. т 3
у % до підсумку 4 100,0
1,772
14,5
0,077
0,6
Текстильна промисловість та пошиття одягу
0,054
0,4
1
Виробництво шкіри та шкіряного взуття
0,001
0,01
1
Транспорт
3,705
30,2
1
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Добувна промисловість
2,858 1,041
23,3 8,5
1
Виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла та води Охорона здоров'я та соціальна допомога
0,416 0,337
3,4 2,8
1
Торгівля
0,128
1,1
1
Будівництво
0,123
1,0
1
Інші
1,738
14,2
1 .1. .2. .3. .4. .5. .6. 1 .7. 1 .8. .9. .10. .11. .12.
4. ВОДНІ РЕСУРСИ Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти. За даними Волинського обласного виробничого управління водних ресурсів та водного господарства в звітному періоді водокористувачами області забрано 97,50 млн. м3 води, що на 11,77 млн. м3 більше ніж в минулому. З підземних водоносних горизонтів забрано 61,60 млн. м 3, що на 0,36 млн.м3 менше ніж в 2005 році. З поверхневих водних об’єктів забрано 35,90 млн.м 3, що на 12,13 млн.м3 більше ніж в минулому році. Тобто використання водних ресурсів є раціональним, водний баланс бездефіцитний. Об’єкти водопостачання в області експлуатують шість спеціалізованих підприємств, які створені в містах: Луцьк, Ковель, Нововолинськ, Володимир – Волинський, Ківерці, Любомль. В інших районних центрах області системи водопостачання експлуатуються районними виробничими управліннями житлово-комунального господарства. Усі вони одержали дозволи на спецводокористування. У 2006 році у поверхневі водойми скинуто 38,83 млн.м3 зворотних вод, що на 1,6 відсотка або на 0,65 млн.м3 менше ніж у попередньому році. В області спостерігається позитивна тенденція зменшення скиду об’ємів забруднених зворотних вод у поверхневі водойми. Динаміка водокористування та водовідведення приведена в таблиці 4.1 Таблиця 4.1 Показники
1 Забрано води з природних джерел, усього
Оди ниця вим іру 2 млн. м3
у тому числі: поверхневої
2004 рік
2005 рік
2006 рік
3 92,65
4 85,73
5 97,50
млн.
29,54
23,77
35,90
млн.
63,11
61,96
61,60
млн.
79,89
70,60
76,85
млн.
29,37
28,95
28,05
млн.
20,97
20,68
24,79
млн.
16,63
16,11
16,11
млн.
11,18
3,77
6,095
млн.
55,7
55,2
54,60
м3 підземної м3 Використано свіжої води, усього м3 у тому числі на потреби: господарсько-питні м3 виробничі м3 сільськогосподарські м3 зрошення м3 Скинуто зворотних вод, усього м3 у тому числі:
у підземні горизонти
млн. м3
у накопичувачі
млн. м3
на поля фільтрації
млн.
16,3
15,72
15,77
млн.
39,4
39,48
38,83
млн.
39,4
39,48
38,83
млн.
30,2
28,89
28,01
млн.
26,18
24,72
23,95
2 млн.
3 0,09
4 0,1
5 0,034
млн.
3,9
4,07
4,026
млн.
8,4
9,79
10,18
млн.
0,8
0,8
0,638
м3 у поверхневі водні об’єкти м3 Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, усього з них: нормативно очищених, усього
м3 м3
у тому числі: на спорудах біологічного очищення м3 1 на спорудах фізико-хімічного очищення м3 на спорудах механічного очищення м3 нормативно (умовно) очищення забруднених, усього
чистих
без м3 м3
Обсяги забруднюючих речовин, які скидаються у водні об’єкти наведено в таблиці 4.2 Таблиця 4.2 № з
Назва речовини
/п 1
2 Всього в тому числі: Основні забруднюючі речовини:
Обсяг фактичних скидів, т. 2005 2006 рік рік 3 4 5 6088,93 5412, 5667,16 1
2004 рік
6067,88
5392,
5648,01
227 368,7 463 10,16 419 31 1824 134,1 2284 19,80
212 366,2 439 9,31 492 28 1900 126,7 2441 19,146
3 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 0
Азот амонійний Органічні речовини (по показниках БСК5) Завислі речовини Нафтопродукти Нітрати Нітрити Сульфати Фосфати Хлориди Інші
251 368,4 476 10,78 481 32 2018 140,1 2659 21,049 8
Стан поверхневих вод, оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. Контроль якості поверхневих вод в 2006 році проводився відділом аналітичного контролю держуправління в 47 пунктах та 65 створах основних річок та їх приток області. Було відібрано та проаналізовано 174 проби води, виконано 3811 визначень. По результатах досліджень гідрохімічних показників встановлено у 41 пробі перевищення ГДК (рибогосподарських нормативів) по ХСК, БСК5, азоту амонійному, фосфатах, залізу загальному на річках Луга, Гапа, Серна, Цир, Вижівка. Рівнів високого чи екстремального забруднення не
виявлено. В 2006 році стан поверхневих водойм області в порівнянні з 2005 роком залишився стабільним. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Гідробіологічна оцінка якості вод проводиться Інститутом гідробіології НАНУ. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію. За даними обласної санепідемстанції результати досліджень стану водойм у місцях водокористування населення відповідності гігієнічним нормативам наведено в таблиці 43. Таблиця 4.3 2004 рік 1 Досліджено проб з них не відповідають нормативам у % до досліджених
2005 рік
2
2006 рік 4 239 35 14,6
3 318 36 9,7
214 21 9,8
Транскордонне забруднення поверхневих вод Протягом 2006 року відділом аналітичного контролю держуправління проводився постійний контроль якості вод транскордонної річки Західний Буг. Контроль проводився по спільних створах з Польщею та республікою Білорусь. розташованих в: с.Литовеж Іваничівського району, м.Устилуг Володимир-Волинського району, ст.Ягодин Любомльського району, с.Грабове Шацького району. Рівнів високого чи екстремального забруднення вод не встановлено. Стан водойми в 2006 році в порівнянні з 2005 роком залишився стабільним. Радіаційний стан поверхневих вод Спостереження за радіоактивним забрудненням поверхневих вод у зонах впливу атомних станцій виконувалися Рівненською гідрогеологомеліоративною експедицією на пунктах спостережень в зоні Рівненської АЕС, що розташовані на території області на річках Турія, Стир, Путилівка, Західний Буг, Луга, Стохід. Радіоактивне забруднення поверхневих вод у зонах впливу атомних станцій подано в таблиці 4.4. Таблиця 4.4. Пункт спостереження р. Турія, м. Ковель р. Стир, м. Луцьк р. Стир, вище водозабору РАЕС р. Стир, нижче водозабору РАЕС, с. Копачів р. Стир, смт. Зарічне р. Путилівка, вище Уманського
Контрольний рівень забруднення
Вміст Цезію Cs137 не перевищує 8,1 Пku, що в 6,7 раз нижче норми для питної води. Вміст Стронцію Sr90 не перевищує 0,35 Пku, що в 155 раз нижче норми для питної води.
Концентрація, ПК на літр* Цезій Стронцій Cs137 Sr90 2,4 0,12 2,78 0,12 2,23 0,14 2,28 0,13
2,43
0,11
2,15
0,14
ДОКу р. Західний Буг, с. Забужжя р. Луга, с. П'ятидні р. Стохід, смт. Любешів
2,07 2,45 2,1
0,14 0,12 0,18
*
- середньорічні дані за 2006 р. по даних лабораторії „Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція.
Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) Основними забруднювачами водних об’єктів в нашій області є підприємства житлово-комунального господарства. Дані про забруднювачів за галузями економічної діяльності наведено в таблиці 4.5 Таблиця 4.5 №
Газузь економіки
1 2
Комунальне господарство Промисловість у тому числі енергетика Сільське господарство Рибне господарство
з/п
3 4
Відведено стічних вод у поверхневі водні об’єкти, млн.м3 Всього У тому з числі них без забруднених очистки 24,3 0,3 0,1 4,3 0,1 4,0 0,7 9,5 0,2 0,2
5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ Основними принципами державної політики у сфері земельних відносин є забезпечення охорони земель, як основного національного багатства українського народу. 5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Використання земель без чіткого еколого - економічного та соціального обґрунтування стає причиною виникнення багатьох негативних явищ як екологічної, так і економічної природи. Так, зокрема, процеси водної та вітрової ерозії земель та інших несприятливих явищ, у переважній більшості випадків, спричинені саме нераціональним використанням і нехтуванням законами еколого-безпечного природокористування. Надмірне розширення площі ріллі за рахунок схилових земель призводить
до
порушення
екологічно-збалансованого
співвідношення
земельних угідь. У результаті земельні ресурси деградують, забруднюються І виснажуються. Водна і вітрова ерозії є найбільш суттєвим фактором зниження продуктивності земельних ресурсів. Загальна площа сільськогосподарських
угідь, які зазнали згубного впливу водної ерозії становить понад 104,1 тис. га. в тому числі 88.3 тис. га орних земель (близько 8,4 відсотка загальної площі угідь). Вітровій ерозії систематично піддаються понад 258,2 тис. га угідь. Інтенсивне сільськогосподарське використання земель призводить до зниження родючості ґрунтів через їх переущільнення (особливо чорноземів). втрати грудкувато-зернистої структури, водопроникності та аераційної здатності з усіма екологічними наслідками, що звідси випливають. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС радіоактивного забруднення зазнала територія трьох північних районів області: КаміньКаширського, Любешівського та Маневицького. Загальна площа радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь становить 160,393 тис. га. Техногенне забруднення земель пестицидами, важкими металами, а також інші фактори призвели до погіршення якості ґрунтів та їх агроекологічного стану. Проведення суцільної паспортизації грунтів в області показало, що основними забруднювачами є ДДТ та ГХЦГ. По інших групах пестицидів забруднення є незначним і виявлено на незначних площах. Дослідження постійних точок токсилогічного контролю на забруднення пестицидами дозволяє констатувати тенденцію до зменшення їх вмісту. 5.2. Структура та стан земель Земельний фонд області становить 2 млн. 14,4 тис. га. У ході проведення земельної реформи відбувається перерозподіл власності на землю. У власність юридичних та фізичних осіб передано 740,6 тис. га (37 відсотків), у власності держави залишилося 1269,6 тис. гектарів земель (63 відсотка). Широкого розмаху набуває оренда земель На даний час в оренду передано 375,4 тис. га земель, у тому числі сільськогосподарських угідь 364,5 гектарів 5.2.1. У структурі земельного фонду області найбільшу питому вагу займають землі сільськогосподарського призначення – 1,083 тис. га або 54 відсотки, із них рілля - 674,6 тис. га. Із загальної площі земель сільськогосподарські угіддя становлять 1054,5 тис.га (52,3 відсотка), із них рілля 33,5 відсотка, сіножаті – 7,8 відсотка, пасовища – 10,5 відсотка, багаторічні насадження – 0,6 відсотка. Землі житлової та громадської забудови займають 17,8 тис. гектарів. Важливе соціальне та екологічне значення мають землі природнозаповідного та іншого природоохоронного, а також оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Площа земель під об'єктами природнозаповідного та іншого призначення становить 8,98 відсотка.
Загальна площа земель оздоровчого
призначення – 03 тис. га,
рекреаційного призначення - 0,01 тис. га Землі історико - культурного призначення становлять 0.2 тис. га Землі лісового фонду займають 693,1 тис. га, або 34,4 відсотка території області. Загальна площа земель водного фонду – 161,8 тис. га, або 8 відсотків території області, із них під водою – 45,4-тис. га, болота - 116,4 тис. га. Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення займають 18,3 тис. га 5.2.2. Значна розораність сільськогосподарських угідь в області, негативні природні і антропогенні явища призводять до деградації земель. Особливо небезпечних масштабів набула ерозія ґрунтів. Деградація земель призводить у свою чергу до економічних наслідків зменшення або навіть втрати природної родючості ґрунтів, а отже і до суттєвого зниження продуктивності земельних угідь у цілому.
У більшості сільськогосподарських підприємств відсутні науковообгрунтовані сівозміни, ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур, бракує необхідної кількості органічних та мінеральних добрив, що призводить до виснаження земель, зниження родючості ґрунтів, їх деградації. В області за даними управління земельних ресурсів нараховується понад 362, 0 тис. га еродованих земель. З них більше 258.0 тис. га піддаються дефляцій ним процесам та понад 104,0 тис. га піддані водній ерозії. 5.3. Охорона земель Проблема охорони та раціонального використання земельних ресурсів є одним із найголовніших завдань суспільства. Аналізом існуючого стану факторів, що не сприяють поліпшенню ситуації в питаннях земельних відносин на території області, і які в цілому негативно впливають на стан дотримання вимог законодавства про охорону земель, на ефективність системи державного управління земельними відносинами та земельними ресурсами, від чого залежить координованість діяльності органів виконавчої влади в області земельних відносин, слід віднести:
- відсутність матеріалів планування території області, районів, їх окремих частин (сільських рад та їх частин) з визначенням заходів реалізації державної політики та врахуванням державних інтересів під час планування території, історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних та культурних традицій вказаних територій; - відсутність відкоригованих у відповідності до умов сучасного розвитку планування і забудови та вимог діючого законодавства України генеральних планів населених пунктів, в тому числі міст обласного підпорядкування; - відсутність затвердженої проектної документації по визначенню та встановленню водоохоронних зон та прибережних водозахисних смуг вздовж всіх відкритих водойм на території області, включаючи природнозаповідний фонд; - відсутність проектної документації по організації територій об’єктів природно-заповідного фонду; 5.3.1.Чітке дотримання проектних рішень в частині використання земельних ресурсів і користування ними, суворе дотримання встановленого законодавством порядку погодження, відведення та надання земельних ділянок з врахуванням при цьому державних, громадських та приватних інтересів – одна із складових поліпшення ситуації у питаннях охорони і раціонального використання земельних ресурсів в цілому в межах області. 5.3.2. У Волинській області було затверджено і виконується ряд регіональних природоохоронних програм з виділенням коштів на їх реалізацію: - „Регіональна програма ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах Волині на 2004-2010 роки”; - „Регіональна програма охорони родючості ґрунтів Волинської області на 2004-2015 роки”; - „Регіональна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у Волинській області в 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року”. 6. НАДРА 6.1. Мінерально-сировинна база. Стан мінерально-сировинної бази В надрах Волині знаходиться досить значний мінерально-сировинний потенціал, який характеризується наявністю природного газу, самородної міді, кам’яного вугілля, торфу, сапропелю, цегельно-черепичної сировини, піску для будівельних робіт і виробництва скла, фосфоритів. В 2000 році розпочато експлуатацію Локачинського родовища природного газу, запаси якого складають 7,6 млрд. м3 Передбачено експлуатацію родовища на протязі 20 років. В області продовжуються геологорозвідувальні роботи по пошуку газу.
Волинське родовище кам'яного вугілля, що є північною частиною Львівсько-Волинського басейну, повністю розвідане. Залишкові запаси родовища – 73,7 млн. т. Родовище розробляють 4 шахти, загальна річна потужність їх складає 1,25 млн.т. Фактично добувають 0,3-0,4 млн.т. на рік. Будується шахта № 10 "Нововолинська" річною потужністю 0,9 млн.т. Запаси шахти – 37,8 млн.т. В озерах області зосереджені великі запаси сапропелю, який може застосовуватися як фосфатно-вапнякові добрива, а деякі різновиди використовуватись у ветеринарії, підгодівлі худоби, косметичної промисловості та в медицині. В області виконані розвідувальні роботи на 190 озерах, на яких розвідано 71.8 млн.т сапропелю, це складає 73,8% від республіканських. Найбільша кількість запасів сапропелю зосереджена в Ратнівському, Шацькому, Старовижівському та Турійському районах. В Камінь-Каширському, Ратнівському і Старовижівському районах виявлені поклади фосфоритів. Загальна площа родовищ фосфоритів – 65,3 км2, середня потужність продуктивного пласта – 1,13 м. Освоєння родовищ потребує інвестицій і можливе після проведення більш детальних геологорозвідувальних робіт і дослідно-промислових досліджень. В області зосереджені найбільші ресурси торфу України – 20,7%. На території області виявлено і розвідано 226 родовищ торфу з запасами 379,3млн.т. З метою виявлення та використання для лікування в області обстежено 33 родовища лікувальних торфових грязей. Найбільш придатними для лікування є торфові грязі родовищ с.Головно, с.Машово Любомльського району, м.Берестечко Горохівського району, с.Журавичі Ківерцівського району, с.Троянівка Маневицького району. На родовищах торфу в області працює 3 торфобрикетні заводи по виробництву паливних брикетів. Практично зупинилось виробництво торфу в якості органічних і органо-мінеральних добрив. В північній частині області в базальтах і туфах на глибинах від 120 до 400 м виявлені рудні горизонти з промисловими концентраціями самородної міді від 0,3 до 24,З%, платини (2,3 г/т), срібла (І7,4 г/т), золота (3 г/т). Найбільш дослідженим є Турсько-Лугівське рудне поле з ділянками "Жиричі" і "Шменьки-Заліси". Прогнозні ресурси руди першої ділянки - 125 млн.т, другої -100 млн.т. Обидві ділянки внесені в Перелік ділянок, що надаються в користування на умовах визначених Законом України "Про розподіл продукції". На сьогодні розроблена програма "Мідь України", якою передбачено проведення пошуково-розвідувальних робіт в межах вищезгаданих рудних вузлів з метою відкриття родовищ міді. Достатньо забезпечена область будівельною сировиною. Розвідано 22 родовища будівельних пісків з загальними запасами 68,4 млн.м 3, і родовище будівельних базальтів (запаси 18 млн.м3, 2 родовища пісків для виробництва скла (запаси 2,1 млн. т), 9 родовищ високоякісної крейди (запаси 28 млн. т), яка
може використовуватись для виробництва вапна, карбіду і як меліорант для розкислення ґрунтів і одне родовище цементної сировини (запаси 64 млн. т). Використання мінерально-сировинної бази Станом на 01.01.07 р. в межах області розробляється 40 родовищ корисних копалин місцевого та загальнодержавного значення (піски будівельні, суглинки, глина, крейда, торф, природний газ, вугілля, підземні прісні та мінеральні води), 40 підприємств–надрокористувачів мають у наявності 48 спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами з метою розробки корисних копалин, з яких використовуються 38. Відповідно до ст. 17 Кодексу України “Про надра” 17 підприємствам видані акти про надання гірничих відводів на 18 родовищ корисних копалин, на 2 родовища розробляються проекти гірничих відводів. З метою розв’язання проблем, пов’язаних з використанням та охороною надр в області розроблені - "Програма перспективного розвитку вугільної промисловості області до 2010 року» та Регіональна екологічна програма «Екологія-2010». Підземні води: ресурси, використання, якість. Область володіє значними запасами підземної питної води високої якості, експлуатаційні ресурси складають 2586,0 тис.мЗ/добу. У Волинській області є родовища мінеральних вод 4-х типів, що дає можливість розвивати санаторно-курортне лікування. Виявлено 9 таких родовищ, експлуатуються 4 родовища. Води хлоридно-натрієвого, сульфатнонатрієвого і гідрокарбонатно-хлоридно-кальціевого типів. За висновками Одеського інституту курортології вони рекомендуються для лікувальних цілей. Так, в районі смт. Ратне, біля с.Осниця, с.Тур, санаторію "Лісова пісня" поширені гідрокарбонатно-кальцієві, гідрокарбонатно-натрієві та хлориднокальцієві мінеральні води. Хлоридно-натрієві води з підвищеною мінералізацією 12-13 г/л поширені поблизу с. Журавичі Ківерцівського району. Вода Журавичівського родовища відповідає якостям джерел Моршинське №1 і Єсентуки №17. Поблизу м.Ковель є джерело, що не має аналогів в Україні. Це хлоридно натрієво-кальцієво-йодо-бромні води, що за якістю аналогічні джерелу Друскінінкай. Експлуатаційний водоносний горизонт залягає на глибині понад 1300 м. Пробурено дві свердловини, експлуатаційні запаси яких оцінені в кількості 90- м3 /добу на 25-річний термін. Поблизу м. Луцька пробурено дві свердловини, вода з яких використовується як питна столова та мінеральна. Централізоване питне водопостачання населених пунктів області проводять 27 підприємств (міські і селищні водоканали та ВУЖКГ), 4 районні сільські комунальні господарства та ряд дрібних комунальних господарств, які здійснюють водопостачання в межах окремо взятого села або території однієї сільської ради. На даний час відповідно до існуючого законодавства спеціальні дозволи на розробку родовищ підземних прісних вод з метою централізованого питного
водопостачання надані лише 5-ти підприємствам, а саме на Луцьке, Ковельське, Володимир-Волинське, Нововолинське та Ківерцівське родовища. Залишаються невивченими та незатвердженими запаси підземних вод на 24 водозаборах міст та селищ області та зони відпочинку Шацького національного парку. На даний час забір води із артсвердловин ці комунальні служби здійснюють згідно дозволів на спецводокористування. Відстань між селами в межах мереж обслуговування райсількомунгоспів та сільських комунальних господарств області, а відповідно і між свердловинами, становить від 1000 до 4500 м, що в значній мірі ускладнює вивчення та оцінку запасів підземних вод для отримання ліцензій на користування надрами для сільських комунальних господарств. 6.2 Стан геологічного середовища Геологічна будова області і її гідрогеологічні та геоморфологічні умови сприятливі для розвитку різних фізико-геологічних процесів, таких як карст, розвіювання пісків, заболочування, ґрунтова і водна ерозія. Формування вказаних процесів тісно пов'язане з техногенною діяльністю людини і неотектонічними рухами. Екзогенні геологічні процеси Різноманітні та специфічні особливості рельєфу Волинської області, строкатість літологічної основи району сприяють розвитку на її території екзогенних геологічних процесів, таких як карст, розвіювання пісків, заболочування, бокова, площинна та лінійна (глибинна) ерозія. Формування цих процесів проходить в тісному зв’язку з неотектонічними рухами території. Карст. Територія Волині по схемі районування карста України розташована в межах Західно-Полісської карстової області, яка характеризується змішаним типом карсту – поверхневим та глибинним. Глибинний карст належить до серії тектонічних розломів і проявляється по всій мергельно-крейдяній товщі крейдяних відкладів у вигляді тріщіноватих зон з підвищеною водомісткістю. У містах перетину тріщин утворюються воронки. Походження карстових озер також пов’язано з перетином регіональних тріщін, розломів та зон дроблення. Поверхневий карст особливо інтенсивно розвинутий на піднятій поверхні верньокрейдяних відкладів в центральній та північно-західній частині території області (район міст Любомля, Ковеля та Турійська). Тут в крейдяних відкладах повсюдно розповсюджені воронки, розміри яких коливаються в значних межах: діаметр – від 1,5 до 40 м, глибина – від 1 до 5м. Схили воронок в основному пологі, деколи – обривчасті. Площа розповсюдження воронок коливається від 1%-3% в межах Волинської височини до 20% в межах ТурійськоКостопільської денудаційної рівнини.
В руслах або в заплавах та перших надзаплавних терасах річок Турія, Стохід, Стир, Воронка та інш. широко розповсюдженою формою карсту є воронки, які сформовані виходом напірних вод. Глибина воронок сягає 10 м при глибині русла до 2 м. Зона глибинного закарстовання крейдяних порід є вмісткою товщею основного водоносного горизонту, який використовується і є перспективним для цілей водопостачання населення та промислово-господарських об’єктів. Розвіювання Цей геологічний процес має місце в північній частині області, поширений в долинах річок, найчастіше на бровках терас. На міжрічкових просторах єолові процеси розвинуті в менший мірі, тут єолові піщані дюни опоясують крупні болотні масиви та ізометричні озерні котловани. В результаті вітрової ерозії сформувались різноманітні по формі піщані пагорби і дюноподібні підвищення висотою від 2 до 15м. На умови переміщення дюнних пісків в значній мірі впливає рослинність. На даний час єолові форми рельєфу в більшості випадків закріплені лісовими насадженнями. В результаті осушення заплав малих річок, вітрова ерозія на даний час поширена також на осушених торфовищах. Заболочування Процес заболочування найбільш поширений в межах Волинського Полісся. Цей район характеризується надмірним зволоженням, що в комплексі з плоским слаборозчленованим рельєфом обумовлює широкий розвиток процесу заболочування. Особливо розповсюджено це явище в долинах річки Прип’ять і її правих притоків: Вижівки, Турії та Стоходу, де болотні масиви займають до 60-70% території. Значно менше боліт та заболочених територій на півдні та центральній частині Волинського Полісся – до 40%. Заболочування даної території можна пояснити згладжено-рівнинним рельєфом незначним поверхневим стоком вод і слабою фільтруючою властивістю нижче залягаючих відкладів. На півдні області, в межах Волинської лесової височини, болота розвинуті лише в долинах річок Західний Буг, Луги, Стиря і їх притоків. Ерозійні процеси В межах області ерозійні процеси розвинуті в межах долин річок (бокова ерозія) і Волинської лесової височини, де завдяки їх діяльності створилась розгалужена мережа ярів та балок. Бокова ерозія має незначне розповсюдження і проявляється в підмиванні і руйнуванні русел і берегів річок Західного Бугу і Стиря, в меншій мірі Турії, Стоходу та Прип’яті. Інтенсивність бокової ерозії різко зростає в періоди паводків.
Найбільші берегові вертикальні обриви розташовані в долинах річок басейну Західного Бугу і Стира в межах Волинської лесової височини. Висота окремих обривів сягає 20-22 м, відстань до 1-2 км. В межах Волинського Полісся вертикальні берегові уступи зустрічаються рідше, висота їх коливається в межах 1-2 м, береги піщані і з припиненням підмивання швидко виположуються. Площинна та лінійна ерозія (балки та яри) розвинуті виключно в межах Волинської лесової височини. Найбільші площі, що уражені ярами спостерігаються в Луцькому, Горохівському, та на південному-заході Володимир-Волинського району. 3 водами по схилах долин та балок, розповсюджена в межах Луцького, Горохівського, Іваничівського та півдні Володимир-Волинського районів. Гірничовидобувні регіони Територія області відноситься до Львівсько-Волинського вугільного басейну. Місцерозташування запасів корисних копалин зазначено вище. 6.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр. Контроль за вивченням та використанням надр здійснює Західна територіальна інспекція державного геологічного контролю (м. Львів). 6.4 Дозвільна діяльність у сфері використання надр. За 2006 рік державним управлінням було розглянуто 18 комплектів матеріалів щодо їх погодження для одержання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами. Із них було погоджено 7 комплектів документів на пошук (розвідку) корисних копалин, а саме: нафти, газу, піску, бурштину, суглинку та 8 – на експлуатацію ділянок надр з метою видобування корисних копалин – сапропелей, крейди, глини, суглинку, піску, кам’яного вугілля. 7. ВІДХОДИ 7.1. Структура утворення та накопичення відходів. Основним джерелом утворення відходів в області є підприємства гірничо-добувного, машинобудівного, будівельного, деревообробного та агропромислового комплексу. Підприємствами області протягом 2006 року утворювалися відходи І-Ш класу небезпеки (відпрацьовані люмінісцентні лампи, акумулятори, нафтопродукти, шлами станцій нейтралізації та гальванічного виробництва), ІУ класу небезпеки (відходи деревообробної промисловості), а також побутові відходи та відходи вуглевидобувної промисловості.
За даними облстатуправління на протязі року утворилося 922,1т небезпечних відходів І-Ш класу небезпеки, що на 200,8 т менше, ніж в 2005 році, динаміка утворення яких подана в таблиці 7.1. Таблиця 7.1 1 Утворилося, т в тому числі: І класу небезпеки ІІ класу небезпеки ІІІ класу небезпеки
2004 рік 2 763,8 33,6 499,0 231,2
2005 рік 3 1122,9 25,1 568,0 529,8
2006 рік 4 922,1 24,6 472,7 424,8
Основними утворювачами небезпечних відходів були SKF “Україна”, ВАТ “Луцький автомобільний завод”, ВАТ “Ковельсільмаш”, Нововолинський деревообробний комбінат.
Накопичення відходів в області в основному здійснюються підприємствами гірничо-добувного комплексу. На території шахтних відвалів м. Нововолинська, загальна площа яких становить більше 100га, накопичено понад 32 млн.т відходів вуглевидобутку. 7.2. Збирання, зберігання, утилізація та видалення відходів. Що стосується зберігання відходів, то на кінець 2006 року на території області зберігалося понад 744 т небезпечних відходів. Основну групу відходів становлять заборонені до застосування та непридатні пестициди – 568,2 т, відходи гальванічного виробництва – 31,7 т, відходи використання фарб, емалей та лаків – 3,7 т, інші. Кількість складів, де зберігаються непридатні та заборонені пестициди, скоротилася з 46 до 26, що зменшило ризик виникнення надзвичайних ситуацій при поводженні з даними небезпечними відходами. На кінець 2006 року в області експлуатується 15 полігонів твердих побутових відходів. На даний час ще не вирішена в повному обсязі для області проблема поводження з твердими побутовими відходами, яких на території області за рік накопичується близько 1.0 млн. м3. Збирання відходів не носить систематичного і організованого характеру, не забезпечується роздільне збирання корисних компонентів відходів, і в більшості випадків їх знешкодження здійснюється за рахунок поховання на необлаштованих сміттєзвалищах. У незадовільному стані знаходяться звалища найбільших населених пунктів області, крім новозбудованих полігонів. На них не розроблена проектна документація, технологія захоронення не виконується, роботи ведуться з порушенням екологічних та санітарних вимог. Крім того в області налічується біля 400 сміттєзвалищ, що приймають відходи усіх населених пунктів ( в розрізі міських, селищних, сільських рад та сільських населених пунктів). Загальна площа, яку займають ці сміттєзвалища становить більше 280 га.
Що стосується збирання та утилізації відходів, значна кількість небезпечних відходів, яка утворилася в 2006 році на території області була передана підприємствам, діяльність яких пов’язана із збиранням, видаленням та утилізацією відходів. Їх в області прцює 11. Так приватним підприємством “Айслаг” зібрано та відправлено на Львівський дослідний нафтомаслозавод 65,407т відпрацьованих нафтопродуктів. Підприємствами Еко-Хелп” та “Екоцентр” зібрано та відправлено на демеркуризацію понад 35 тис.шт. відпрацьованих люмінісцентних ламп Продовжувалась робота по знешкодженню небезпечних відходів переробки ЗОР на SKF “Україна” – відправлено на утилізацію понад 950 т металошламу та 51,5 т піношламу. За рахунок коштів обласного бюджету в 2006 році було вивезено на знешкодження на підприємство “Елга” (Сумська область) 69,596 т непридатних ХЗЗР. На території області діє приватне мале підприємство “Інвід”, яке переробляє полімерні відходи. Протягом року було зібрано та перероблено біля 540 т різноманітних полімерних відходів. 7.3. Транскордонні перевезення відходів Імпорт небезпечних відходів на територію області з метою переробки та захоронення у 2006 році не проводився. Фактів транскордонного переміщення небезпечних відходів по території області у 2006 році не встановлено. Випадків виникнення надзвичайних ситуацій при поводженні з небезпечними відходами на території області у 2006 році не встановлено. Через відсутність в області необхідної сировини для виробництва картону в 2006 році на ЗАТ “Хелс” з Польщі та Республіки Білорусь у відповідності до виданих дозволів Мінприроди України № 255/19/2-7 від 06.04.06р. було завезено 689,06 т відходів шкірсировини. 7.4. Обласна політика у сфері поводження з відходами. У Волинській області розроблена та затверджена Рішенням Волинської обласної ради від 19.02.02 №23/2 регіональна екологічна програма “Екологія-2010”, складовою частиною є розділ щодо заходів по поводженню з відходами. Для забезпечення виконання вищезгаданої програми було дано Доручення першого заступника голови облдержадміністрації №3998/64/2-05 (за результатами розгляду на нараді питання “Про стан зберігання та утилізацію непридатних хімічних засобів захисту рослин на території області”) всім відповідним службам області. Крім того в 2006 році було прийнято Доручення голови обласної державної адміністрації від 10.05.06 №1928/64/2-06 щодо покращення стану поводження з твердими побутовими відходами в області. Управлінням комунального господарства області проведено обстеження та підготовлено зведений звіт “Про стан організації інтегрованого управління
та поводження з твердими побутовими відходами в місті Луцьку та Волинській області”. На засіданнях обласної комісії з питань ТЕБ та НС облдержадміністрації розглянулися питання : ”Про стан поводження з відходами в області”, “Про стан централізованого зберігання та знешкодження непридатних ХЗЗР на території області”, “Про стан впровадження сучасних технологій на Ковельському заводі кормових додатків”. Всього по області в 2006 році обласною і районними гілками влади було прийнято 21 рішення і розпорядження щодо питання відходів. 8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки. На даний час на території області нараховується 271 потенційнонебезпечних об’єктів, перелік яких затверджений рішенням обласної комісії з питань ТЕБ та НС облдержадміністрації (протокол від 01.12.2005 №15). На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці по Волинській області ідентифіковано 75 об'єктів підвищеної небезпеки. Проводиться відповідна робота щодо страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки. На 33 потенційно-небезпечних об’єктах застосовуються сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), в тому числі на 23 об’єктах в технологічному процесі для отримання холоду використовують аміачні холодильні установки (АХУ). В зону можливого ураження у разі виникнення аварійних ситуацій з викидом (виливом) СДОР попадає 67,2 тисячі людей. В держуправлінні сформована база по АЗС розташованих на території області, які у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 554 від 27.07.95 відносяться до об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Випадків виникнення НС на об’єктах підвищеної небезпеки, розташованих на території області, в 2006 році не встановлено. На території області розташовані об’єкти загальнодержавного значення, що становлять підвищену екологічну небезпеку, в тому числі магістральні газопроводи високого тиску: • "Івацевичі-Долина II"; • "Івацевичі-Долина ІІІ;• "Дашава-Мінськ";• "Турійськ -Рівне". Дані об"єкти належать Дочірній компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії (НАК) "Нафтогаз України" і експлуатуються Волинським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів (ВЛВУМГ). Також ВЛВУМГ експлуатуються автоматичні газонаповнювальні компресорні станції (АГНКС), які розташовані в містах Луцьк, Ковель, В-Волинський.
В даний час здійснюється дослідно-промислова експлуатація газового родовища Локачинським газовим промислом, який є структурним підрозділом ГПУ “Львівгазвидобування”. На виконання вимог держуправління екоресурсів та обласної СЕС Локачинським газовим промислом обладнаний стаціонарний пост контролю забруднення атмосфери. По результатах проведених лабораторних замірів Локачинським газовим промислом на пересувному пості контролю на межі СЗЗ за період 2006 року перевищень гранично-допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин атмосферному повітрі для населених пунктів не встановлено. Залишається складним стан довкілля в районі шахтарського міста Нововолинська i згідно "Концепції поліпшення екологічного становища гірничодобувних регіонів України", відноситься до категорії "суттєвого погіршеного". Ситуація ускладнена тим, що на території Волинської області з 9 шахт, закриттю підлягають 6, в тому числі шахти за N 2,3,4,6,7,8. В даний час експлуатуються шахти №1,5,9, “Бужанська”. На териконах шахт м. Нововолинська накопичено понад 36 млн. тонн відходів вуглевидобутку. Волинською регіональною дирекцію по ліквідації шахт, яка є структурним підрозділом компанії "Укрвуглереструктуризація" (м. Донецьк) проводяться ліквідаційні роботи Нововолинської групи шахт, проте через відсутність необхідного фінансування, в повному обсязі не виконуються природоохоронні заходи, які передбачені проектами ліквідації шахт. Екологічна обстановка в районі розташування авіаційно-технічної бази (м.Луцьк), внаслідок забруднення підземних та грунтових вод нафтопродуктами та невжиття належних заходів щодо його ліквідації, залишається складною. Практично з кінця 1997 року, МО України незадовільно проводилися роботи по ліквідації наслідків забруднення підземних водоносних горизонтів та створення системи спостережень в районі Луцької авіабази на прилеглій території. “План-графік по вивченню забруднення території, що прилягає до Луцької авіабази і ліквідації його наслідків”, який затверджений першим заступником Міністра оборони України від 30.11.2000 залишився нереалізований. Питання передачі спостережних свердловин на баланс ПДРГП “Північгеологія” (м. Рівне”) залишається відкритим. Станом на 29.01.2007, по матеріалам інвентаризації, яка проведена в грудні 2005 року на виконання постанови Верховної Ради від України від 06.10.05 № 2967-IV “Про стан виконання законодавства у сфері поводження з відходами в Україні та шляхи його вдосконалення” в 14 районах області зберігалося 568,238 тонни непридатних та заборонених до використання ХЗЗР, в тому числі 64,913 тонн у рідкому стані. Залишається не вирішеним питання централізованого зберігання понад 34 тонни непридатних пестицидів у Маневицькому районі області. Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації та Маневицькою райдержадміністрацією розглядалося питання централізованого зберігання непридатних ХЗЗР у Маневицькому районі в паспортизованому складі СВК “Годомичі”, проте його не вдалося вирішити через протест органу
місцевого самоврядування в с. Годимичі. У 2006 році за рахунок коштів обласного бюджету вивезено на знешкодження на підприємство “Елга” 7,725 тонн непридатних ХЗЗР, що зберігалися у сільськогосподарських підприємствах району. В області зареєстровано понад 165 тис одиниць автотранспорту, в тому числі 136 тис. одиниць приватного автотранспорту. В місті Луцьку нараховується 40 тис. одиниць автотранспорту, що становить 28,5 відсотків від загальної кількості автотранспорту зареєстрованого в області. Згідно даних обласного центру гідрометеорології, в місті Луцьку стабілізувалися, проте залишаються високими рівні забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами, в тому числі бенз(а)пиреном внаслідок збільшення викидів від пересувних джерел забруднення та збільшення інтенсивності руху міського автотранспорту. У 2006 році у поверхневі водойми скинуто 38,83 млн. м3. зворотних вод, що на 1,6 відсотка або на 0,65 млн. м3 менше ніж у попередньому році. В області спостерігається позитивна тенденція зменшення скиду об”ємів забруднених зворотних вод у поверхневі водойми. За даними Волинського облводгоспу у поверхневі водойми було скинуто забруднених зворотних вод у 2003 році – 4,288 млн. м3,, 2004 році – 0,842 млн. м3 , 2005 році – 0,798 млн. м3 та у 2006 році – 0,638 млн. м3,. Забезпечили нормативну очистку зворотних вод найбільші в минулому забруднювачі поверхневих водойм – КОС підприємств “Луцькводоканал”, “Нововолинськводоканал”, Ковельського, та Володимир-Волинського УВКГ та шахти м. Нововолинська, що підтверджується даними державної статистичної звітності по формі 2-ТП (водгосп). В області експлуатується 30 каналізаційно-очисні споруд (КОС) з випусками стічних вод у поверхневі водні об’єкти. Переважна більшість КОС, які побудовані в 70-х роках, технологічно і технічно застарілі, потребують капітального ремонту та реконструкції по причині закінчення амортизаційного терміну їх роботи. Особливо складна екологічна ситуація склалась на Маневицькій виправній колонії (ВК-42), де існуючі очисні споруди вийшли із ладу і не забезпечують нормативної очистки стічних вод. В 2003 році розпочате будівництво КОС для смт. Маневичі, в тому числі для Маневицької виправної колонії (ВК-42). Кошти на будівництво КОС смт. Маневичі у 2005 році та у 2006 році не виділялися. Припинення будівництва КОС для установи ВК-42 може призвести до погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації в даному регіоні. Через незадовільний технічний стан КОС Локачинського, Старо-Вижівського, Камінь-Каширського ВУЖКГ, підприємств: “Любомльводоканал”, “Рожищеводоканал” не забезпечують нормативної очистки стічних вод, що скидаються в поверхневі водойми. Через відсутність
необхідного фінансування не проводиться реконструкція КОС вищевказаних підприємств, що ускладнює екологічну ситуацію в регіоні. Щорічно на території області утворюється понад 1000 тис. м.куб твердих побутових відходів (далі ТПВ), які захоронюються на полігонах та сімттєзвалищах в населених пунктах області. На даний час введено в експлуатацію 9 полігонів для захоронення ТПВ. На території області знаходиться 20 підприємств та організацій (крім медичних закладів), які використовують джерела іонізуючого випромінювання. (ДІВ). На використання ДІВ держуправлінням було видано 15 відповідних ліцензій. На підприємствах 5 проведено консервацію ДІВ. На виконання спільного наказу Мінприроди України та Державного комітету ядерного регулювання України від 05.06.06 № 320/100 держуправління 27.06.2006 р. були передані в Держатомрегулювання України матеріали, з оформленням відповідного акту передачі, по виданих ліцензіях на право використання ДІВ по 15 суб”єктам господарської діяльності. За рахунок коштів обласного бюджету в сумі 106 тис.грн. вивезено на захоронення на спецкомбінат “Радон” (Львівська обл.) 227 шт. РАВ, які утворилися в результаті діяльності ВАТ “Синтетика”. і зберігалися на території земельної ділянки, що знаходилася у тимчасовому користуванні Нафтопол Україна”. Комісією, у складі спеціалістів обласної СЕС та представника держуправління екоресурсів в області, на виконання листа Управління Служби Безпеки України у Волинській області від 11.08.2006 № 54/6/2546, проведена 18.08.09 перевірка дотримання норм радіаційної безпеки при поводженні з ядерними матеріалами та джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ) на ТзОВ “Волиньгазбуд”. При перевірці встановлено, що на складі ТзОВ “Волиньгазбуд” зберігається гамма-дефектоскоп “Стапель – 5М”, який списаний актом від 10.11.1999. При проведені дозиметричного контролю спеціалістами обласної СЕС встановлено, що потужність експозиційної дози гамма випромінювання становила: на поверхні приладу – 800 мкр/год , на відстані 10 см - 50 мкр/год, на відстані 1м – досягає фонових значень. Також згідно технічних характеристик приладу встановлено, що захист радіаційної головки виготовлений із збідненого урану, що відноситься до радіоактивних матеріалів. Комісія прийшла до висновку, що гамма-дефектоскоп “Стапель – 5М” відноситься до радіоактивних відходів і потребує захоронення на спецкомбінаті “Радон” (Львівська обл.). 8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності На території Волинської області екологічний стан оборонних об'єктів стабільний.
Випадків надзвичайних ситуацій на території військових об'єктів у 2006 році не встановлено. Станом на 31.12.2006р. не вирiшене питання ліквідації наслідків забруднення нафтопродуктами території в районі колишньої авіаційнотехнічної бази Міноборони України (в/ч А-1416) біля м. Луцька. Не здійснена передача мережі спостережних свердловин зі сфери управління Міністерства оборони України до сфери управління Мінприроди України, а саме Рівненській геологічній експедиції і “План-графік робіт по вивченню забруднення території, що прилягає до Луцької авіабази і ліквідації його наслідків” затверджений Першим заступником Міноборони України від 30.11.2000 року лишається нереалізованим. У зв'язку з цим не ведеться довивчення наслідків забруднення для детальної оцінки його масштабів і можливостей очищення забрудненої території. Про ситуацію, що склалася на адресу Міністра оборони України облдержадміністрацією був направлений лист від 20.01.06 № 199/19/2-06 з проханням сприяння у прискоренні передачі мережі спостережних свердловин зі сфери управління Міністерства оборони України до сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, що дозволило б розпочати здійснення екологічного моніторингу на забрудненій нафтопродуктами території. Проте, згідно інформації командира в/ч А3186 від 21.03.06 № 137 мережа спостережних свердловин, (яку в листопаді 2002 року Міноборони України прийняло від виконавців в кількості 40 шт. - вартістю 121691,0 грн. в технічно справному стані, придатному для ведення моніторингових спостережень) на балансі військової частини А3186 не числиться, а не контрольованість за станом свердловин може привести до їх пошкодження і до можливого забруднення підземних водоносних горизонтів. Комісією, яка створена на виконання доручення першого заступника голови обласної адміністрації від 12.04.2006р. № 1577/64/2-02 18 квітня 2006р. проведено обстеження технічного стану спостережних свердловин в районі розташування Луцької авіабази. Було обстежено 35 свердловин, із них у задовільному технічному стані 28. Решта 7 свердловин для подальшого використання щодо проведення моніторингу непридатні по причині неможливої їх реставрації. По даному факту Державна екологічна інспекція в області направила відповідну інформацію управлінню з питань НС облдержадміністрації. На виконання розпорядження Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища № 59 від 07.11.2006 , 21.11.2006 спеціалістами екологічної інспекції держуправління було перевірено дотримання норм екологічної безпеки при зберігання ракетно– артилерійського озброєння (РАО) на території військової частини А 2331. Порушень вимог екологічної безпеки при зберіганні РАО не встановлено.
8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами: Стан поводження з небезпечними хімічними речовинами: В області поводження з небезпечними хімічними речовинами здійснюється згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 року № 440, на виконання якої на протязі 2006 року видано 8 дозволів на здійснення суміжних операцій із зберігання та використання отруйних речовин ДП МОУ ЛРЗ “Мотор”, а саме: -2,00тн калію ціаністого; -1,00тн нітриту натрію; -2,00тн хромового ангідриду; -0,5тн кислоти сірчаної; -1,00тн кислоти соляної; -1,5тн кислоти азотної; -0,02тн оксиду кадмію; -0,03тн оксиду свинцю. У сфері виробництва, зберігання, використання та транспортування, у тому числі в транскордонному контексті: Виробництво небезпечних хімічних речовин на території області відсутнє. На території Волинської області діють 4 підприємства ( ВАТ ЛПЗ у складі корпорації SKF, ВАТ „Ковельсільмаш”, ВАТ „Електротермометрія”, ДП МО України ЛРЗ „Мотор” ), де в технологічних процесах застосовуються небезпечні хімічні речовини ( НХР ). На використання НХР отримані дозволи у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.1995р. №440. Виникнення надзвичайних ситуацій при поводженні з небезпечними хімічними речовинами на території вищевказаних підприємств в 2006 році не встановлено. Фактів несанкціонованого завезення з інших держав на територію області небезпечних хімічних речовин на протязі 2006 року зареєстровано не було. Поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та отрутохімікатами. Станом на 01.01.2007 року, за даними інвентаризації, проведеної в грудні 2006 року на території області в 14 районах зберігалося 568,2 тонн непридатних та заборонених до використання пестицидів та отрутохімікатіів (ХЗЗР), в тому числі 65,503 тонн у рідкому стані.
Централізоване зберігання непридатних та заборонених до використання пестицидів та отрутохімікатів забезпечено у 13 районах в загальній кількості 537 тонн. Стан складських приміщень, де зберігаються пестициди та отрутохімікати, задовільний.
У 2006 році за рахунок коштів державного бюджету в сумі 901,2 тис. грн. вивезено на знешкодження на підприємство ”Елга” (Сумська обл.) 69,596 тонни непридатних та заборонених до використання ХЗЗР, що зберігалися на території області. Кількість складів, де зберігаються непридатні та заборонені до використання пестициди, скоротилася з 46 до 26, що зменшило ризик виникнення надзвичайних ситуацій при поводженні з даними небезпечними хічними речовинами. Державні випробування та реєстрація пестицидів та агрохімікатів На території області державні випробування та реєстрація пестицидів та агрохімікатів не проводиться. Суб'єкти господарської діяльності використовують дозволені для використання та включені у відповідний перелік державної реєстрації пестициди та агрохімікати. 8.2.Радіоекологічна безпека: загальні відомості В результаті аварії на Чорнобильській АЕС підвищеного радіоактивного забруднення зазнала територія трьох районів області КаміньКаширського, Любешівського та Маневицького. За даними Управління у справах захисту населення від наслидків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації згідно рузультатів досліджень по уточненню радіоактивного стану на території області, що проводились аерогенноспектрозйомками в 1996 році наземного обстеження усіх 1316 населених пунктів області, включаючи хутори 1990-1993 років, сільгоспугідь в 192 господарствах на площі 500 тис.га, лісів держлісфонду 5 держлісгоспів на площі 200 тис.га, міжгосподарських лісів на площі 180 тис.га, 491 водного об’єкту області, було встановлено дійсний стан радіаційного забруднення території області. За їх результатами додатково було виявлено забруднення сільгоспугідь на площі 2,8 тис.га та лісів на площі 3,05 тис.га. Окрім цього, в лісах Ківерцівського та Ратнівського районів були виявлені 2 ділянки по 800 та 200 га з забрудненням більше 1 Кі/км2. Загальна площа території області забрудненої цезієм-137 складає близько 6,1 тис.км2, зі щільністю забруднення від 1 до 5 Кі/км2 складає близько 600 км2, з них 115 км2 сільськогосподарських угідь. Загальна площа лісів з забрудненням радіоцезієм складає 1430 км2, більше 1 Кі/км2 – 286,5 км2, з них в Маневицькому районі – 210 км2, Камінь-Каширському – 30,46 км2, Любешівському – 30,18 км2. Щільність забруднення населених пунктів області радіоцезієм коливається від 0,2 до 2 Кі/км2. Найбільш радіоактивно забрудненими (більше 1 Кі/км2) за даними досліджень села Велика і Мала Осниця, Заріччя, Серхів, Галузія, Череваха Маневицького району, Березна Воля Любешівського району, Боровне, Воєгоща, Ворокомле, Видерта, Гута Боровенська, Житнівка, Залазько,
Олександрія, Осівці, Полиці, Ставище, Личини, Качин Камінь-Каширського району. Середня забрудненість радіоцезієм м. Луцька складала 0,14 Кі/км2, м.Ковеля 0,17 Кі/км2 та м. Володимир-Волинського – 0,08 Кі/км2. Контрольні дослідження, що проводяться в районах зони забруднення підтверджують, що за останні 15 років рівень радіоактивного забруднення сільгоспугідь та лісів знизився і знаходиться в межах 0,2 – 0,3 Кі/км2. В порівнянні з 1991 роком сумарна річна доза опромінення населення в 2000-2002 роках знизилась у середньому на 1,3 мЗв. Радіоактивне забруднення води в річках, озерах і ставках області не перевищує по цезію-137 – 25 пікоКі/л (при нормі – 500) та стронцію-90 – 20 пікоКі/л (при норимі – 100). В області налагоджено і ведеться зусиллями радіологічних служб обласних організацій та їх підрозділів на місцях постійний контроль за станом забруднення радіоактивним цезієм різноманітної продукції, що виробляється або заготовдюється в зоні забруднення. - Вплив на довкілля підприємств ядерно-паливного циклу На території області об’єкти атомної енергетики, уранодобувної та переробної промисловості відсутні. Проблеми використання джерел іонізуючого випромінювання в народному господарстві: На території області знаходиться 20 (крім медичних закладів) підприємств, установ та організацій, які підлягають ліцензуванню на право використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ). Держуправлінням охорони навколишнього середовища було видано 15 ліцензій на право використання ДІВ, одна була анульована в зв’язку з передачею ДІВ іншій організації, яка првела їх консервацію, і на 5 підприємствах проведена консервація ДІВ. На виконання спільного наказу Мінприроди України та Державного комітету ядерного регулювання України від 05.06.06 №320/100 держуправлінням 27.06.2006 були передані в Держатомрегулювання України матеріали, з оформленням відповідного акту передачі, по 15 суб’єктам господарської діяльності. Спеціалістами держуправління обстежено 83 приймальних пунктів 12 суб’єктів господарської діяльності різних форм власності, що займаються заготівлею брухту чорних та кольорових металів. За період 2006 року держуправлінням було видано 31 дозвіл на право проведення дозиметричного контролю металобрухту та 1 довідку для отримання ліцензії на роботу з металобрухтом. Згідно норм радіаційної безпеки України у разі використання води з артезіанських свердловин для господарсько-питного водопостачання або реалізації її через торгівельну мережу, кожне джерело повинно мати паспорт радіаційної якості води.Було обстежено 10 організацій і видано відповідні приписи.
Проведено 7 перевірок експлуатації функціонуючих станцій радіаційного моніторингу раннього оповіщення “Гамма-1” із 9 , які були встановлені на території області.На даний час одна станція демонтована і на одній викрадене обладнання Проблеми поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом. Комісію, у складі спеціалістів обласної СЕС та представника держуправління екоресурсів в області, на виконання листа Управління Служби Безпеки України у Волинській області від 11.08.2006 №54/6/2546, проведена 18.08.09 перевірка дотримання норм радіаційної безпеки при поводженні з ядерними матеріалами та джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ) на ТзОВ “Волиньгазбуд”. При перевірці встановлено, що на склады ТзОВ “Волиньгазбуд” зберігається гамма-дефектоскоп “Степель-5М”, який списаний актом від 10.11.1999. При проведенні дозиметричного контролю спеціалістами обласної СЕС встановлено, що потужність експозиційної дози гамма випромінювання становила: на поверхні приладу – 800 мкр/год, на відстані 10 см – 50 мкр/год, на відстані 1 м – досягає фонових значень. Також згідно технічних характеристик приладу встановлено, що захист радіаційної головки виготовлений із збідненого урану, що відноситься до радіоактивних матеріалів. Комісія прийшла до висновку, що гамма-дефектоскоп “Степель-5М” відноситься до радіоактивних відходів і потребує захоронення на спецкомбінаті “Радон” (Львівська область). 9. ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ Основні фактори впливу стану довкілля на здоров'я населення у 2006 році… В 2006 році у Волинській області вдалося уникнути захворювань, пов’язаних з вживанням продуктів харчування та питної води. З метою забезпечення населення області якісною питною водою та покращення стану об’єктів водопостачання в області діє розпорядження голови облдержадміністрації від 25.11.2005р. № 410, затверджена Регіональна програма “Екологія – 2010”. Останньою передбачено будівництво об’єктів водопостачання і каналізації. На виконання Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”,Загальнодержавної програми “Питна вода України” на 20062020 роки розроблені “Заходи щодо покращення стану об’єктів водопостачання та забезпечення населення області якісною питною водою” на 2006-2020 роки, що затверджені першим заступником голови облдержадміністрації 15.02.2006р. На основі названих “Заходів” розроблені районні і міські програми. В розробці “Заходів” приймали участь фахівці обласної, районних і міських санепідстанцій.
Питання забезпечення населення доброякісною питною водою розглядалося на засіданнях обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, надзвичайних протиепідемічних комісій як обласного, так і районних, міських рівнів, на сесіях районних рад тощо. В жовтні 2006 року на нараді у заступника голови облдержадміністрації з участю заступників голів райдержадміністрай, міських голів, керівників підприємств житлового-комунального і водопровідно-каналізаційного господарств заслухано питання про хід виконання районних і міських програм “Питна вода” з прийняттям відповідних рішень. У 2006 році велось будівництво і реконструкція 18 об’єктів водопостачання, з яких нове будівництво та реконструкція 11 водопроводів в сільській місцевості, реконструкція існуючих водопроводів у 7 містах та селищах. В експлуатацію введено 9 об’єктів водопостачання. Проведені роботи по благоустрою близько 500 артсвердловин. Централізоване водопостачання населення здійснюється 242 водопроводами, в т.ч. 15 комунальними, 42 відомчими, 185 сільськими. Водопостачання більшої кількості сільського населення забезпечується 102697 шахтними колодязями, з яких 6956 загального користування. У 2006р. в порівнянні з 2005р. зменшились відсотки нестандартних проб за бактеріологічними показниками водопровідної води з 1,7 до 1,0 при середньодержавному показнику 4,1; невідповідності води шахтних колодязів з 16,0 до 14,6 при середньодержавному показнику понад 20%. Така ж тенденція відмічається і за санітарно–хімічними показниками: відсоток нестандартних проб водопровідної питної води зменшився з 15,7 до 12,4 при середньодержавному показнику 12,6; шахтних криниць – з 25,1 до 20,5 при середньодержавному показнику 32%. В 2006 році велось будівництво і реконструкція 14 об’єктів каналізації в містах і селищах області. Зменшилась кількість об’єктів, що мають випуски стічних вод у відкриті водойми і кількість випусків господарсько-побутових стічних вод з незадовільною очисткою за рахунок підключення до міських і селищних очисних споруд. На виконання розпорядження голови облдержадміністрації від 12.04.06р.123 “Про забезпечення належного санітарного стану, благоустрою і впорядкування населених пунктів в області” в населених пунктах проведений значний об’єм робіт по проведенню території міст, селищ, сіл в належний санітарний стан. Всього в області експлуатуються 25 полігонів твердих побутових відходів, з яких відповідають вимогам санітарного законодавства 9. За результатами постійного моніторингу, що здійснює санепідслужба області за станом грунту, в першу чергу в житловій забудові, дає позитивні знахідки яєць геогельмінтів фактично у всіх районах області. При державній тенденції до зниження ураженість цими хворобами в нашій області залишається
високою, показник захворюваності населення становить 165,9 на 100 тисяч населення, що вище середнього показника по Україні – 139,5. В останні роки спостерігається позитивна тенденція по зменшенню обсягів накопичення на території області токсичних промислових відходів різних класів небезпеки. На протязі 2006р. на території області було 1666т токсичних промислових відходів, з яких утворилось 922т, в т.ч. 24,6т – І класу, 472,6т – ІІ класу, 424,8т – ІІІ класу небезпеки. Таким чином, в 2006 році кількість токсичних відходів І, ІІ, ІІІ класу небезпеки зменшилось на 200 тонн. Промислові відходи, які не утилізуються і повторно не використовуються, зберігаються на території відповідних підприємств в спеціально відведених приміщеннях, обладнаних майданчиках. На протязі 2006 року в області проведена певна робота по зменшенню забруднення атмосферного повітря в населених пунктах області. Продовжуються роботи по переведенню котельних промислових підприємств із твердого виду палива на газ. Основним забруднювачем повітряного басейну населених пунктів, особливо міста Луцька, як і в минулі роки є автомобільний транспорт. З метою зменшення викидів шкідливих речовин від автомобільного транспорту з року в рік зростає кількість транспорту, в т.ч. вантажного, що працює на зрідженому газі. Для їх обслуговування на території області облаштовуються автомобільні газозаправні станції зріджених газів. В області продовжуються роботи по газифікації сільських населених пунктів. Санепідслужба прийняла участь в проведенні операції “Чисте повітря”, під час якої було виконано 520 досліджень проб атмосферного повітря, відібраних на головних автомагістралях міст, перевищення ГДК шкідливих речовин встановлено в 146 пробах (28%). На протязі 2006р. досліджено 2382 проб атмосферного повітря, з яких перевищення ГДК шкідливих речовин встановлено у 320 пробах, що становить 13,4%. Найбільший відсоток становить перевищення ГДК окису вуглецю – 42% від загальної кількості проб з перевищенням ГДК. Перевищення ГДК пилу, окисів азоту, формальдегіду від виконаних проб на наявність даних речовин становить відповідно 29%, 16%, 13%. У 2006р. проведений великий об’єм роботи щодо захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. Значне розширення мережі стільникового зв’язку призвело до збільшення кількості джерел електромагнітного випромінювання з 558 до 1164. У 2006р. санепідслужбою здійснювався постійний моніторинг вмісту радіонуклідів у питній воді підприємствах водопостачання, в продуктах харчування на переробних підприємствах, у сировині для виготовлення будівельних матеріалів. Проведено 12322 досліджень на вміст радіонуклідів в продуктах харчування та сировині, в т.ч. питній воді – 343, лікарській сировині – 388, будівельних матеріалів – 131, об’єктах навколишнього середовища –
3134. Було виявлено 707 проб молока, м’яса з індивідуального сектору, дарів лісу, лікарській сировині з перевищенням допустимих рівнів, або 5,6% від загального. Виявлено 2 проби будівельних матеріалів з підвищеним вмістом природних радіонуклідів, які відносяться до другого та третього класу застосування згідно НРБУ-97. Проведено 152 визначення середньорічної еквівалентної рівноважної об’ємної активності радону-222 в повітрі приміщень 18 об’єктів, перевищень нормативів не виявлено. В області спостерігалося природне скорочення населення (в 2006р.-1887 чоловік), однак є позитивна тенденція до його зменшення (в 2005р. природне скорочення становило – 3256 чоловік). Порівняно з 2005р. зросла кількість народжень: з 12756 чоловік до 13728 чоловік. 10. РОСЛИННИЙ СВІТ. 10.1. Лісові екосистеми: негативні фактори впливу, заходи щодо поліпшення їх стану. Зміни у держлісфонді; динаміка спеціального використання лісів; лісовідновлення і лісорозведення; захист лісових насаджень. Стан лісів і не деревної рослинності Волинської області, наслідки антропогенного впливу та заходи щодо відновлення та збереження їх корінної рослинності. Згідно державної статистичної форми № 6-зем загальна площа лісів та інших лісовкритих площ на території Волинської області на 01.01.2007 року становить 693,1 тис. га (за рік зросла на 1,3 тис. га), в тому числі вкриті лісовою рослинністю 641,0 тис. га. Лісистість області складає 31,8% при науково обґрунтованій 36%.
Таблиця 10.1.1. Землі лісогосподарського призначення регіону (станом на 01.01.2007 року № з/п 1 1
1 .1 1 .2 1 .3 1 .4 2 .
2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення власників лісів площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю
Оди ниця виміру 3 тис. га
Кількі сть 4 693,1
тис.
502,8
тис.
-
га
0,8
га
13,0
тис.г
641,0
га га
а
Примі тка 5
Загальний запас деревини за звітний період
3
тис.
11043
м3
. 4 .
Запас деревини у розрахунку на один гектар земель лісогосподарського призначення
1 м3
178
5
Площа лісів у розрахунку на 1 особу
га
0,6
6
Запас деревини у розрахунку на 1 особу
м3
106
7
Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)
%
31,8
. .
.
лісого сподар-ських підприємств лісого сподар-ських підприємств вкрит ої лісом площі запас деревини лісогосподарсь ких підприємств
У держлісфонді відбувається зростання стиглих насаджень, але внаслідок порушень у веденні лісового господарства пройшли негативні зміни. Обласне управління лісового господарства проводячи вирубку цінних сосново-дубових насаджень не змогло забезпечити відновлення цих порід, тому на сотнях гектарів з’явився самосів березово-вільхових порід. Тобто лісівники не забезпечили відновлення лісів з цінних деревних порід у відповідних для них лісорослинних умовах, як того вимагає лісове законодавство та не прислухались до пропозицій Держуправління ОНПС обмежити інтенсивне лісокористування на рубках пов’язаних з веденням лісового господарства. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів свідчить про значне зростання усіх видів рубок (особливо лісовідновних і суцільно-санітарних).
Таблиця 10.1.2. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення ік
004
Р З Фа атвердктично жена зрубано розраразом, хунков га/тис.м3 а лісосік а, тис. м3 1 2 3 2 57,9 2
5
р озрахункова лісосіка, т ис. м3 4
25 17/485,2
5
хвойні
2 52,0
26
2
фак тично зрубано, га/тис. м3
Зрубано по господарствах твердолистяні роз фак рахун-кова тично лісосіка, тис. зрубано, м3 га/тис. м3
5 6 Рубки головного користування 116 30,0 3/229,9 126 38,1
м’яколистяні р ф озрахунактично кова зрубано, лісосіка, га тис. м3 /тис. м3
7 119/ 25,8
8
9
2
1 235/229,5 1
75,9 144/
2
005 006
92,4 2 01,5
35/519,2 6
86,1 26
5/253,1 133 9/263,6
2
58/515,7
90,2
30,8 40,1
68,2 121/
28,7
2 71,2
226/235,2 1 198/223,4
Таблиця 10.1.3. Динаміка проведення рубок пов’язаних з веденням лісового господарства Р ік
З ага-льна площа,
Фак тично зрубано, тис. г м3
а
Зрубано по господарствах хвойні п лоща, г а
1
2
2 004
1 5744
2 005
2 4745
2 006
2 3396
2 004
5
2
98,1
8
2
92,3
2
2
24,2
3
2
41,8
3
39,1
2 004
8
2 005
106, 5
1 320
2
167, 158, 0
3
27,3
3
69,3
8
9,3
1
14,8
1
14,4
3
3,9
5
6,5
5
7,0
1
15.1
1
24,2
2
24,8
715 510
22,8 247 5,6 9,9
12
8,7 7 15,1
0 1
29,5
21 11
13,7
0 1
22,7
22,8
5
7
9 90
84
2 74 3,4 3. Суцільні санітарні рубки
1
2 364
2
6,3
020
8
зрубано, тис. м3 9
328
48
2
6 10
4 1
276
1
г
24,5
5,4
98
51
22 30
1
м’яколистяні фак тично
67
5 20 5,1 80 2. Лісовідновні рубки
2
лоща,
15,5
4,7
15
29
5
1 25
54
006
5
14 10
8.8
010
05
005
5
п а
3 7,3
350
337
004
3 390
8
2
006
62,1
908
006
твердолистяні факт лоща, га ично зрубано, тис. м3 п
3 4 5 6 7 Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 296, 9 2 39 14,8 0 450 58,4 30 465, 1 4 61 16,7 2 4850 21,2 80 441, 1 2 58 108, 9 4037 63,8 49 8 у тому числі: 1. Рубки догляду
667
005
ф актично зрубано, тис. м3
90 85
10,5 01
Лісокористувачами щорічно проводяться роботи по лісовідновленню на суцільних зрубах, в заболочених місцях ділянки йдуть під природне відновлення, проводиться заліснення непридатних для ведення сільського господарства земель. В останні роки обсяги створення нових насаджень на сільгоспугіддях зростають. Лісові культури в основному створюються монокультурами, хоча варто звернути увагу на створення насаджень змішаного складу. Таблиця 10.1.4.
Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень Р ік
Мініст ерства, відомства, постійні лісокористувачі, власники лісів.
1 2
Усього створено лісових насаджень, га лісост лісовідновлення, га розведення, га ворення захисних п у тому насаджень риродне числі п п на землях, понову осад-ка о-сів п п не лення сьо-го лісу лісу осадка осів придатних лісу лісу для г/г
2
3
Разом
002
2 135
2
Разом
003
2 345
2
Разом
004
2 318
2
Разом
005
2 026
2
Разом
006
2 634
4 -
5 2 135 2 345 2 318 2 026 2 634
6
7
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
8
9
23 4 30
1
53
1
62
4 355
1 190
19 15
4 302
502
9
3 861
657
5
1 0
1 492
0
у сього створено лісів
3 845
1 379
5 928
у тому числі: Держк омлісгосп Мінаг рополітики Міноб орони Мінпр ироди Інші
1898
1898 6
99 3 7
-
15 20
6 99 3 7
9 88
29
3
-
-
-
-
-
-
5
4 406
91
1 485 3 7
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
В останні роки значно зросли незаконні рубки дерев. Лісокористувачами постійно проводиться робота по боротьбі з самовільними рубками, для чого створені мобільні групи з числа працівників лісової охорони, залучаються також працівники правоохоронних органів, але не дивлячись на це їх обсяги не зменшуються. Основна причина незаконних рубок в різкому зростанні кількості приватних пилорам в населених пунктах, що безпосередньо примикають до лісових масивів, де викрадена з лісу деревина за лічені години доставляється на пилорами і переробляється. А також у монопольному праві держуправління лісового господарства реалізовувати деревину та не допускати до цього процесу місцевих підприємців. Великої шкоди насадженням завдають лісові пожежі. В більшості випадків вони виникають з вини населення в наслідок недотримання Правил протипожежної безпеки в лісах у пожежонебезпечний період. Однак по області фіксуються випадки навмисного підпалювання лісів, особливо в Маневичівському і К-Каширському районах, в тих місцях, де переважають конфлікти між лісогосподарськими підприємствами та місцевими громадами. За минулий рік в області офіційно зареєстровано 227 випадків винекнення лісових пожеж на площі 1589 га, сума нанесених збитків склала 1188000 грн.. Це найбільший показник за останні роки, хоча тенденція йде до приховування реальних масштабів пожеж. Не всі їх випадки реєструються в
лісогосподарських підприємствах, часто пройдені пожежами площі занижуються. Такі факти на протязі останніх років виявлялись працівниками Держуправління ОНПС в Маневичівському, Ратнівському, К-Каширському, Колківському, Любомльському держлісгоспах. Недостатньо проводиться лісовою охороною робота по дотриманню санітарного стану лісів. Незважаючи на значне засмічення прилягаючих до населених пунктів та доріг лісів, побутовими відходами, державною лісовою охороною управління лісового господарства до адмінвідповідальності притягається дуже не значна кількість осіб. Так кількість протоколів з розрахунку на одного працівника, уповноваженого складати протоколи, складає: по управлінню лісового господарства – 0,005; управлінню сільського господарства – 0,03; працівниками екологічної інспекції – 1,6 протокол. Але захист лісових насаджень залежить і від своєчасного проведення санітарнооздоровчих заходів у лісових масивах на основі матеріалів санітарних та лісопаталогічних обстежень (на які реально не зважають, не беручи на облік багато осередків шкідників та хвороб лісу). Особливо знизились об’єми проведення, в системі обласного управління лісового господарства, очисток лісу від захаращення В середньому за два останні роки адмінпротоколи за порушення вимог лісового законодавства на одного працівника, уповноваженого складати такі протоколи, склали: по управлінню лісового господарства – 1,5; управлінню сільського господарства – 1,4; працівниками екологічної інспекції – 4,2 протоколи. 10.2. Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України. Всі види рослин, занесені до Червоної книги України, скорочують своє поширення внаслідок антропогенного впливу, тому необхідно розширювати ареали їх зростання за рахунок збільшення площі заповідних територій загальнодержавного значення, включаючи до них суміжні території зростання цих рослин. Таблиця 10.2.1. Перелік видів флори, що охороняються, в регіоні (станомна1.01.2007року) Назва виду ( звичайна і наукова )
Ч ервона книга України
1 Дифазіаструм сплюснутий (Diphasiastrum complanatum) Лікоподієла заплавна ( Lycopodiella inundata (L.) Holub (Lycopodium inundatum L.)) Плаун колючий , плаун річний (Lycopodium annotinum L)
2 * * *
Б ернська конвенція
3
Є вропейський червони й список 4
Баранець звичайний , плаун-баранець (Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank
*
Молодильник озерний ( Isoetes lacustris L.) Гронянка півмісяцева , ключ-трава ( Botrychium lunaria Sw.) Марсилія чотирилиста (Marsilia quadrifolia L.) Сальвія плаваюча (Salvinia natans All.) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans) Береза низька (Beluta humilis Schrank.) Береза темна (Betula obscura)
* * * * * * *
1 Лунарія оживаюча (Lunaria rediviva) Верба чорнична (Salix murtilloides l.) Верба Старке(Salix starkeana) Шейхцерія болотна (Scheuchzeria palustris L) Відкасник татарниколистий ( Carlina onopordifolia Bess.) Язичник буковинський (Ligularia bucovinensis Nakai.) Щитолистник звичайний (Hudrocotyle vulgaris L.) Хамедафна чашкова (Chamaedaphne calyculata (L.) Moensh) Журавлина дрібноплода (Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr.) Молочай волинський (Euphorbia volhynica) Зіновать Блоцького (Chamaecytisus blockianus) ЗіноватьПачоського (Chamaecytisus paczoskii) Астранція велика (Astrantia major) Валеріана дводомна (Valeriana dioica) Плавун щитолистий (Nymphoides peltata) Жовтозілля Бессера (Senecio besseranus) Булатка червона ( Cephalanthera rubra (L.) Rich.) Гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis (L.) Rich.) Гудайера повзуча ( Goodyera repens (L.) Br.) Жировик лезеля ( Liparis loeselii (L.) Rich.) Зозулинець блощиний (Orcnis coriophora L.) Зозулинець салеповий (Orchis morio L.) Зозулинець шоломоносний (Orchis militaris L.) Зозулинець болотяний (Orchis palustris) Зозулині сльози яйцевидні ( Listera ovata (l.) R. Br.) Коручка болотна (Epipactis palustris (L.) Crantz.) Коручка морозниковидна ( Epipactis helleborine (L.) Crantz ( E. Latifolia (L.)
2 * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *
et Mart.
* *
* * * *
3
4
*
*
*
*
*
* *
* *
All.)) Коручка темно-червона ( Epipactis aurorubens (Hoffm.)Schult.) Корячка чемерниковидна (Epipactis helleborine) Любка дволиста ( Platanthera bifolia(L.) Rich.) Любка зеленоквіткова (Platanthera chlorantha) Малаксис однолистий (Malaxis monophyllos (L.) Sw.) Неоттіанта каптурувата ( Neottianthe cucullata (L.) schlechter.) Пальчатокорінник бузиновий (Dactylorhiza sambucina (L.) Soo ( Orchis sambucina L.)) Пальчатокорінник м‘ясочервоний (Dactylorhiza incarnata (L.) Soo (Orchis latifolia auct non L.)) Пальчатокорінник плямистий (Dactylorhiza maculata) Пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis (Reichb. f.) Пальчатокорінник фукса (Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soo (Orchis huchsii Druce)) Траунштейнера куляста (Traunsteinera globosa (L.) Reichenb. (Orchis globosa L.)) Хаммарбія болотна (Hammarbya paludosa (L.) O. Kuntze (Malaxis paludosa (L.) Sw.)) Черевички зозулині , черевички зозулині справжні (Cypripedium calceoius L.) Лілія лісова (Lilium martagon L.) Підсніжник звичайний (Galanthus nivalis L.) Тофільдія чашечкова (Tofildia calyculata (L.) Wahlend.) Цибуля ведмежа , левурда , черемша (Allium ursinum L.) Ломикамінь болотний (Saxifraga hirculus L.) Альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa L.)
* * * * * * * * * * * * * * * * * * * *
Росичка англійська (Drosera anglica Huds.) Росичка проміжна , росичка середня (Drosera intermedia Hayne) Товстянка звичайна (Pinquicula vulgaris L.) Водяний горіх плаваючий (Trapa natans L.) Меч-трава болотна (Cladium mariscus (L.) R. Br.) Осока девелла (Carex davalliana Smith) Осока затінкова (Carex umbrosa Host) Сашник іржавий (Schoenus ferrugineus L.) Шолудивник королівський (Pedicularis sceptrum-carolinum L.) Вовчі ягоди пахучі , боровик (Daphne cneorum L.)
* * * * * * * * * *
1 Ліннея північна ( Linnea borealis L.) Стигонема вічкувата , стигонема очката (Stigonema ocellatum (Dilm.) Thur.) Торея найрозгалуженіша (Thorea ramosissima Bory) Хара витончена (Chara delicatula Ag.) Усього
2 * * * * 7 3
*
*
3
4
7
1 0
10.3. Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики та боротьби з ними. Наявність осередків шкідників лісу в основному представлено листогризучими: п’ядун-обдирало (фіксується в 2005-2006 році на площі 555 га), зимовий-п’ядун (на площі 1986 га), зелена дубова й інші листовійки (на площі 98 га) – „затухли” під дією природних факторів. Також обліковувались в 2006 році інші шкідники лісу: стовбурові шкідники (фіксуються на площі 63 га), хрущі (фіксувалися на площі 60 га) – „затухли” під дією природних факторів, сосновий підкоровий клоп (фіксувався на площі 102 га) – „затухли” під дією природних факторів. Також по Волинській області на початку 2006 року існувало 15 114 га уражених хворобами лісу насаджень, з них коренева губка займала 10 055 га. Додатково було уражено хворобами насадження на площі 1260 га, в тому числі кореневою губкою – 316 га. В ході проведення санітарно-оздоровчих заходів було ліквідовано хвороби на площі 2 393 га, в тому числі ліквідовано кореневої губки – 1 065 га. Тому на 1.01.2007 року по Волинській області маємо осередків хвороб лісу на площі 13 981 га, з них уражених кореневою губкою – 9 306 га. Є необхідність взяти на облік всі площі лісових насаджень уражених осиковим трутовиком, так як відбувається значне його поширення та захаращення насаджень відмираючими деревами і продовжувати спостереження за фенологічним розвитком листогризучих шкідників. З профілактичною метою лісокористувачі зобов'язані систематично і вчасно проводити лісопатологічні обстеження насаджень (особливо ретельно в насадженнях пройдених лісовими пожежами та уражених хворобами чи осередками шкідників на початкових етапах) і проводити санітарно-оздоровчі заходи, що не завжди відповідає дійсності. Так як по області йде тенденція зростання суцільно-санітарних рубок, що найчастіше проводяться на стадії сильного ослаблення насадження, значною мірою вторинними шкідниками
лісу. За таких обставин хвороби та шкідники лісу поширюються на значні суміжні площі насаджень. 10.4. Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних с/г культур. Практично система насінництва виключає стихійну втрату виду сільськогосподарських культур. „Рідкісних” видів с/г культур у промисловому виробництві бути не може, по тій причині, що створена і працює система, яка гарантує отримання найвищих врожаїв певного виду і сорту с/г культур, яка має своє господарське призначення. Виходячи з вище сказаного , втрат „рідкісних” видів сортів с/г культур у сільськогосподарському виробництві Волинської області в 2006 році не було, а отже відновлення також. 10.5. Хвороби та шкідники с/г культур, заходи профілактики та боротьби з ними. У 2006 році на території сільськогосподарський угідь проводились заходи профілактики та боротьби з шкідниками с/г культур біологічними та хімічними засобами захисту рослин, що занесені до переліку дозволених до використання на території нашої держави. Роботи із захисту росли проводяться згідно технології вирощування с/г культур та при перевищенні порогової чисельності шкодочинних організмів. Проводились механічні роботі зі зняттям зимових гнізд, побілкою штамбів, обрізком пагонів, перекопуванням пристовбурних кругів. Всього проведено робіт: проти шкідників на 145 тис. га, проти хвороб на 60 тис. га, проти бур’янів на 163 тис. га. Обробіток технічних культур в основному заключався в боротьбі з ґрунтовими шкідниками, блохою, довгоносиком, мінуючою мухою, попелицею, хворобами (в основному цукрового буряка). Крім того, насіння перед посівом оброблялося інсектицидами. Чимала увага в області приділяється обробітку картоплі проти колорадського жука (на прощі 99 тис. га) та проти ураження фітофторою (на площі 22 тис. га). Не забувають також боротися з миловидними гризунами (на площі 24 тис. га). Постійно проходить внесення гербіцидів на зернові, зернобобові, коренеплоди та інші технічні культури (на площі 235 тмс.га). Проводяться роботи по протруюванню насіння зернових культур (загальною масою 32 тис. т.) 10.6. Спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів у 2006 році На території області у 2006 році проводилось спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів. Для цього, відповідно до чинного законодавства, та з метою контрольованого використання природних рослинних ресурсів, рішенням обласної ради від 22.03.2006 року № 26/40, з врахуванням нормативів використання природних рослинних ресурсів (наказ
Мінекобезпеки № 46 від 06.05.1996 року), були затверджені ліміти на обсяги заготівель лікарських, технічних та інших недеревних рослин на 2006 рік. Підприємствами по організації збору і заготівлі лікарських, технічних та інших рослин в області були: Волинське обласне управління лісового господарства, головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, облспоживспілка та Шацький національний природний парк. При загальному ліміті заготівлі недеревних рослинних ресурсів 53800 кг заготовлено 37527 кг. Згідно представлених звітів вищезгаданих організацій перевищення лімітів заготівлі видів рослин, що суворо лімітуються, в цілому по області не відбулося (див. зведену інформацію), крім кори крушини, бруньок сосни та цмину піскового, які були закуплені у населення облспоживспілкою. Заготівля дикорослих плодів, ягід, грибів, березового соку та очерету звичайного проходила в межах встановлених лімітів. На території області створено плантації лікарсько- технічних та плодових рослин на 460,25 га (калина-72,3 га; шипшина-7,2 га; аронія-372 га; горобина звичайна-5,75 га; журавлина крупноплідна-3 га). Плантації рідкісних рослин, види яких занесені до Червоної книги України, на території області відсутні. Зведена інформація про стан спеціального використання недеревних рослинних ресурсів подано у таблиці 10.6.1. Таблиця. 10.6.1. Назва рослин
Всього по області
лі міт 1
0 багно (трава) 0 береза (бруньки) 0 береза (листя) 00 бузина (квіти) 00 глід (плоди) 0 деревій (трава) 00 звіробій(трава) 00 кадило меліосолисте (трава) конвалія (трава)
0
фа кт
2
аїр (корінь)
Волинське обласне управління лісового господарства лі міт 3
акт 4
В тому числі по організаціях Головне Обл управління споживагропромислового спілка розвитку ОДА (закуплено у населення) ф лі ф фак міт акт т 5 6 7 8
Лікарсько – технічна сировина ( у кг сухої ваги ) 50 15 50 1 0 0 50 40 14 20 1 20 0 0 40 0 14 18 14 1 0 5 10 86 10 8 0 00 60 10 56 10 4 7 00 67 10 50 10 5 0 0 15 10 15 1 18 00 005 33 20 30 1 30 07 00 985 0 10 50 10 5 0 0 15 40 15 4
3
100
13 22
00 кропива дводомна(лист) крушина (кора)
0 35
00
72 70
00 липа (квіти)
89
10
сосна (бруньки) чебрець (трава)
60
чистотіл (трава)
10
чорниця (плоди)
10
10
20
2 0
52 00
10
2
115
600 10
0
0 12
39 0
12 75
10
3 90
10
0
0 50
0
10 0
20 12
50 0
0 10
00
68 0
30 0
10
30
50
7 0
00
0
1 00
20 10
70
00
спориш (трава)
2
10
27 15
206 1
5
0 52
7 0
0
00
1
50
25
10
полинь (трава)
165
25
0
0
подорожник
8
29
21 31
75
(листя)
10 0
00
5
0
калган прямостоячий (корінь) каштан (квіти) м'ята (листя)
853
3
10
12 5
50
календула
7
50
29
0
(квіти)
55
0
5 цмин пісковий
1
20
00
50
чорниця (листя)
горобина звичайна (плоди) горобина чорноплідна (плоди) дуб (кора)
50
96 5
100
30
0
0
фіалка триколірна вільха (шишки)
10
32
2
530
00
0
00
21
15
464 5
30
00
83
0
10
15
10
4 280
00
85
00
70
33
21
2 172
00
0
00
00 35
00
25
00 підбіл (трава)
00 21
6
80
00 30
0 30
11 00
3 00
50
3 0
череда (трава)
40 00
грицики
20 00
1 хвощ польовий 20
13
0
84 00
4 19
59
8 10
1 4 359
49 700
7
50 60
37
6
10
00
Всого по області
5 7
50 0
01
1 300
20
527
Назва рослин
20
15 0
1 730
00
3 72
50 0
40 00
00
2 19
пустирник Інші,що не нормуються Всього
17 30
24 00
2 7763
154 2
41 00
В тому числі по організаціях
976 4
Волинське обласне управління лісового господарства лі міт 1
чорниця, ожина, лохина, брусниця, журавлина, малина, горобина,бузина чорна Всього:
2
3
94
ф акт
4
лі міт
5
акт 6
22 04
54 90,0
1 413
7
63,2 8 / 50
7
63,2 8 / 50,0
41
38 80
Ша цький національний природний парк ф лімі т / факт 7 8
41
Дикорослі плоди і ягоди з плантацій ( у тоннах свіжої ваги ) 9 1 -
Аронія з плантацій Шипшина з плантацій Журавлина крупноплідна з плантацій Всього:
-
46 89
сік березовий
Гриби ( у тоннах свіжої ваги ) 32 32 2 5 70 54
24 30
очерет звичайний
лі міт
Дикорослі плоди і ягоди ( у тоннах свіжої ваги ) 94 22 54 1 38 33,28 04 90 413 80
33,28
білі гриби, лисички, інші
фа кт
Головне управління агропромислового розвитку ОДА
4 45
0000
870
Сік березовий ( тонн ) 89 22 7 00 94 Очерет звичайний ( снопів ) 10 -
14 19
7 1
23 0
1
0
1
0
00 45
0000
50 / 0
0870
10.7. Генетично змінені організми (біобезпека): впровадження сучасних біотехнологій в Україні, прогноз соціально-економічних наслідків впровадження ГЗО, ймовірність виникнення потенційної загрози здоров'ю людини та сталому розвитку біологічного різноманіття. В області впроваджуються у виробництво тільки сорти і гібриди, які занесені до Державного Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. В області відсутні спеціалізовані наукові заклади, які займаються генною інженерією по створенню сортів і гібридів сільськогосподарських рослин. 10.8. Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу. Загальної програми розвитку зелених насаджень в області не розроблялось, а зелене господарство велось на основі місцевих програм міст та інших населених пунктів. В обласному центрі – місті Луцьку було розроблено
програму “Охорони навколишнього середовища”, яка прийнята рішенням виконкому 29.06.2000 року №280, в якій у розділі “Розвиток і охорона зелених насаджень” викладено природоохоронні заходи по розвитку та захисту зелених насаджень міста. Аналогічні програми прийняті і в інших місах області. Враховуючи те, що зелені насадження поки що залишаються найдешевшим і найефективнішим засобом оздоровлення міського середовища, є необхідність у створенні нових ареалів зелених насаджень в населених пунктах області, на що щорічно з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища головними розпорядниками виділяються кошти. Це дало можливість збільшити відсоток озеленення в порівнянні з 2004 роком в Шацькому районі на 17,6908 га., та Іваничівському районі на 17,6800 га. Таблиця 10.8.1 Динаміка стану площ зелених насаджень області (по даних форми 6зем.). Рік
Площа зелених насаджень загального користування населених пунктів (га.) Рівень озеленення території забудованих земель (%)
2004
2005
2006
962,2714
962,6614
996,5022
6,38
6,37
6,60
Аналіз відсотку озеленення населених пунктів свідчить про його недостатність щодо вимог державних будівельних норм України (ДБН 360-92). Норма загальноміських озеленених територій загального користування для лісостепу становить 11м2/чол. Фактично по містах обласного підпорядкування вона становить : - м.Луцьк – 11,08 м2/люд. - м.Володимир Волинський – 10,49 м2/люд., - м.Нововолинськ – 5,72 м2/люд., - м.Ковель – 7,12 м2/люд. Основними причинами, які впливають на недостатність озеленення міст є - забудова дворових та інших територій населених пунктів, у зв’язку із обмеженістю меж міст, - не винесення в натуру меж територій загального користування (парків, скверів і т.п.), не відведення землі під них, - застарілість генпланів населених пунктів, що розроблялись у 80 роки минулого століття. Таблиця 10.8.2. Динаміка стану площ зелених насаджень міст обласного підпорядкування (по даних форми 6- зем.). Міста обласного підпорядкування
Площі зелених насаджень в га., відповідно по роках. 2004 2005 2006
1
г.Ковель
47,5252
47,5252
47,5252
2
г.Луцьк
227,0586
227,0586
227,0586
3
г.Нововолинськ
33,0000
33,0000
33,0000
. . .
4
г.Володимир-Волинський
40,0000
40,0000
40,0000
.
Озеленення території міст та населених пунктів області традиційно проводиться в рамках акцій “Екологічний квартал”, “День довкілля”, “Зробимо наше рідне місто зеленим” та компенсаційними посадками забудовників. Для повноцінної організації таких акцій управліннями архітектури та містобудування обласної державної адміністрації та районних державних адміністрацій готують схеми посадки, та ландшафтні проекти. Остаточне визначення площ, а також розприділення по функціональним ознакам зелених насаджень можливе лише після проведення технічної інвентаризації зелених насаджень, у відповідності до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, затвердженої наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.12.2001 №226. На даний час по Волинській області таку відповідну інвентаризацію не проведено. 11. ТВАРИННИЙ СВІТ. 11.1 Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України. Проблемним для Волині, як і для всієї України, було і залишається питання охорони та відтворення зубрів (візуально обліковано на 06.03.2007р. тільки 16 голів), занесених до Червоної книги України. Тому розглянуто і погоджено загальнодержавний план дій по збереженню та відновленню зубра у фауні України, в якому за стратегічний напрямок взято відновлення великої саморегульованої популяції зубра у Волинській області (в зоні проектованого Національного природного парку „Ківерцівський”). Однак останніми роками на території області збільшилась заготівля деревини, в результаті такої господарської діяльності значно погіршились умови існування таких рідкісних Червонокнижних тварин, як зубр, рись, борсук, лісовий кіт, горностай, глухар. Тому невжиття, Волинським управлінням лісового господарства, своєчасних і дієвих заходів щодо покращення ситуації по збереженню та охороні зубрів і інших тварин, які занесені до Червоної книги, незадовільна охорона їх від браконьєрів, невиконання своєчасних біотехнічних заходів – ось ті причини, що привели до такої ситуації. Державне фінансування можливе тільки під розроблену управлінням лісового господарства і затверджену у встановленому порядку регіональну програму по збереженню зубрів та інших Червонокнижних тварин.
11.2. Хвороби диких тварин (у тому числі риб), заходи профілактики та боротьби з ними. На території області реєструються захворювання тварин, в основному лисиць, на сказ. Протягом 2006 року в області зареєстровано 30 неблагополучних пунктів по сказу, з них 20 – по лисицях, 1 – по сказу єнотовидної собаки. Це пов”язано з тим, що популяція лисиці звичайної зростає, так при нормі 0,5-1 голова на 1000 га. угідь, їх на даний час реєструється 3-4 голови. У 2006 році проведено 3 засідання обласної державної надзвичайної протиепізотичної комісії при облдежадміністрації, на яких розглядались питання посилення профілактичних заходів щодо недопущення захворювання тварин дикої фауни на сказ. Комісія зобов'язала основних користувачів мисливських угідь вжити заходів по зменшенню чисельності лисиць до встановленої норми, шляхом відстрілу цих тварин. Слід зауважити, що цей захід малоефективний. Найефективнішим методом профілактики сказу диких тварин являється пероральна вакцинація. Дана вакцина широко застосовується у країнах Євросоюзу. Проте, у зв'язку з недостатнім фінансуванням зі сторони держави та високою ціною вакцини, на території Волинської області вона не застосовується. Постійно ведеться контроль на захворювання диких тварин на чуму та трехінельоз. Аналізи направляються в обласну міжрайонну та в центральну лабораторію ветеринарної медицини (у 2006 р. випадків не виявлено). Протягом 2006 року на території Волинської області зареєстровані прояви таких видів хвороб риб: філометроз коропа; кавіоз; лерніоз; каріофільоз та ектопаразити риб. Але вцілому стан водних об'єктів задовільний, постійно проводяться профілактично - лікувальні заходи. Для лікування кишкових цестодозів коропа в області широко використовується новий препарат – цестозол, який зарекомендував себе високоефективним і безпечним засобом для оздоровлення риб. 11.3. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин. Мисливське господарство у Волинській області ведеться на площі 1 млн. 583 тис. га з них 820 тис га (52%) надано в користування організаціям Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР), на 541 тис. га (34%) господарюють підприємства Волинського обласного управління лісового господарства, на решті 217 тис. га (14) господарство ведуть інші користувачі. Загалом мисливським господарством в області займаються 37 користувачів.
Таблиця 11.3.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин по підприємствах Волинського управління лісового господарства. №
Види диких тварин
п/п 1 2 3 4 5 6 7
Копитні всього Лось Олень благородний Олень плямистий Козуля Кабан Заєць-русак
2004 10394 480 418 277 7104 2077 42312
Роки 2005 11247 511 472 315 7615 2302 43038
2006 11700 523 455 397 7875 2446 44569
Таблиця 11.3.2. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин в угіддях обласної та районних організацій УТМР. №
Види диких тварин
п/п 1 2 3 4 5
Лось Олень-благородний Кабан Козуля Заєць-русак
2004 103 71 379 1507 28845
Роки 2005 95 83 406 1589 29070
2006 96 83 420 1687 30654
В нашій області зареєстровано понад 16 тисяч мисливців, з них в сезоні полювання бере участь біля 8 тис. мисливців. У мисливському господарстві Волині працює понад 200 працівників, у тому числі 24 мисливствознавців та 156 штатних єгерів. Один єгер в середньому обслуговує 10 тис. га мисливських угідь. За останні 5 років загальна кількість працюючих у мисливському господарстві суттєво не змінилася. За період з 2000 по 2006 рік чисельність копитних мисливських тварин зросла в цілому по області на 2816 голів (8880 до 11696, голів, або на 24%), у тому числі лося – на 24%, оленів європейського та плямистого – на 26%, козулі – на 21%, кабана – на 34%. Загальні вкладення на ведення мисливського господарства щорічно зростають і в цілому по Волинській обл. на протязі 2001-2007 років збільшилась з 975 тис. грн., до 2,3 млн. грн., по підприємствах лісової галузі з 529 тис. грн. до 1.4 млн. грн. В тому числі збільшилися вкладення на охорону і відтворення державного мисливського фонду по області з 355 тис. грн. до 820 тис грн., а по лісогосподарських підприємствах з 180 тис. грн. до 550 тис. грн. 11.4. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів.
Природний рибогосподарський фонд Волинської області складає 220 озер загальною площею 14,3 тис. га і 130 малих і середніх річок загальною протяжністю 3,2 тис. км, де мешкають 34 види риб. Екологічний стан водойм для ведення рибальства та рибництва задовільний і має сприятливі умови для природного відтворення рибних ресурсів. З річок, озер та водосховищ Волинської області рибні ресурси використовуються лише на 11-30%: в 2004 р. при затвердженому ліміті 29,2 т фактично виловлено 3,3 т; в 2005 р. при ліміті 12,2 т виловлено 6,2 т; в 2006 р. при ліміті 26,5 т фактичний вилов склав 8 т. Загальна квота на промисловий вилов на вищезазначених водоймах становила 16,59 т. Користувачами спеціального використання водних живих ресурсів (промисловий вилов) в 2006 р. з водойм Волинської області було вилучено 5,784 т риби. Науково-дослідним виловом в 2006 р. з водойм, що розміщені на території Шацького національного природного парку, було вилучено 2,216 т риби. Промисловий вилов риби на території Волинської області за період 2006 р. здійснювали 4 користувачі (підприємці Фесик Г.В. та Новосад Г.С., агрофірма «Лан», ДП «Любешівське лісомисливське господарство») на озерах Люб’язь, Біле, р. Стир, Хрінницькому водосховищі. Таблиця 11.4.1. Динаміка вилову риби: Р
Водний об’єкт
2
Озера та річки
2
Озера та річки
12,2
6,2
2
Озера та ірчки
26,5
8,0
ік
Затверджений ліміт вилову, т/рік 29,2
Фактичний вилов, т/рік 3,3
004 р. 005 р. 006 р.
11.5 Неаборигенні види тварин ( у тому числі риб), наявність, динаміка розповсюдження. Із всіх диких звірів , які зустрічаються в мисливських угіддях області, єдиним неаборигенним видом являється олень плямистий, який був завезений на початку 60-х років минулого століття в угіддя Ківерцівського району в кількості 20 осіб. В 90-х роках минулого століття олень плямистий був завезений і в угіддя ще одного Горохівського району області. Згідно матеріалів таксації 2006 року чисельність оленя плямистого в мисливських угіддях області становила вже 397 осіб.
У водоймах Волинської області в вирощують та виловлюють такі неаборигенні види риб: білий амур, білий і строкатий товстолобик, вугор. Внаслідок стихійного зариблення майже по всіх водоймах розповсюджені такі неаборигенні види риб, як карликовий сомик, ротан, які не мають промислового значення та підривають кормову базу природних водойм області. 12*.ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ. Координатором реалізації Закону України „Про екологічну мережу України” та Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, і відповідно регіональної екомережі в області є Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області, колегіальним органом реалізації – Координаційна рада з питань формування національної екологічної мережі у Волинській області (створена і затверджена розпорядженням обласної державної адміністрації „Про Утворення обласної Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі” від 17.01.05. №20). Формування регіональної екологічної мережі області інтегровано у плани економічного розвитку області, шляхом узгодження заходів із збереження біологічного та ландшафтного різноманіття з соціальноекономічним розвитком області, що передбачено зокрема регіональною екологічною програмою „Екологія-2010” (затверджена облрадою від 23.02.02. №19/2, відкоригована облрадою від 22.12.05 № 24/9). Цією програмою передбачено заходи на реалізацію формування екомережі. Регіональна схема формування екомережі не розроблена і не затверджена із-за відсутності коштів місцевих бюджетів, яку планується розробити і затвердити у поточному році. Станом на 01.01.2007 р. в області нараховується 370 території та об’єкти природно - заповідного фонду (ПЗФ), загальною площею 180920,32 га, що складає 8,98% від площі області. Загальна площа екомережі в області складає 1210,4 тис. га, або 60,1% від загальної площі. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, природні ресурси полягає в збільшенні площі деградованих, малопродуктивних та техногенно-забруднених земель, які потребують консервації. В області нараховується 14,2 тис. га - сильно розмитих, 20,7 тис. га – сильно дефляційно небезпечних та 52,5 тис. га – перезволожених деградованих сільськогосподарських земель, що складає 4,3 % від площі області. Тому в 2006 році по області рекультивована 0,1 тис. га (що склало за останні 30 років 1,6 тис. га), законсервовано шляхом заліснення - 1,8 тис. га. Залуження земель у 2006 р. не проводилось. Збільшились площі лісів на 1,9 тис. га (загальна площа на 01.01.2007 р. становить: лісів - 691,8 тис. га; полезахисних лісових смуг – 0,1 тис. га; зелених насаджень – 0,9 тис. га). Держуправлінням звернуто суттєву увагу органів місцевого самоврядування (як розпорядників коштів місцевих фондів ОНПС) на необхідність замовлення
ними проектів землеустрою, щодо встановлення водоохоронних зон (розроблено на 0,17 тис. га) та прибережних смуг (розроблено на 0,34 тис. га). Як результат цього в натурі встановлено водоохоронних зон на 0,34 тис. га та прибережних смуг на 0,34 тис. га. Відтворення природного стану елементів екомережі у 2006 році полягав в збереженні природних угідь у заплавах, недопущення випалу сухої рослинності через пропаганду серед місцевого населення та засоби масової інформації, здійснення перевірок на основних водоймах області з метою забезпечення орендарями водойм заходів по збереженню рибних запасів, вжиття заходів щодо недопущення задухи риби, підтримання сприятливого моніторингу за скупченнями мігруючих водоплавних птахів, а на водоймах Луцького району проводився моніторинг за зимуючими водоплавними та навколо водними птахами, що необхідно для розробки заходів по їх охороні під час міграцій та зимівлі. На території Регіонального ландшафтного парку „Прип’ять - Стохід” влаштовано 20 штучних гніздівель для гоголя (гогоголятників), 20 скриньок для мігруючих кажанів, за сприяння Наукового центру заповідної справи Мінприроди України. На річках Полісся демонтовано близько 30 загат, що дозволило розширити мережу міграції риб. Була розроблена система стабільності гідрологічного режиму на болотах в заплаві Прип’яті, біля с. Бірки Любешівського району – у місцях гніздування очеретянки пруткої, занесеної до Червоної книги України, Європейської Червоного списку, Червоного списку МСОП, та сінокосів для місцевих жителів за участю Українського товариства охорони птах. На території області протягом 2006 року кадастр рослинного і тваринного світу не проводилось у зв’язку з відсутністю коштів. На території Волинської області створені 3 водно-болотні угіддя міжнародного значення: „Шацькі озера” (32 тис. га); „Заплава Прип’яті” (12тис.га); „Заплава Стоходу” (10 тис. га). Перша територія охороняється лісовою охороною Шацького Національного парку, наступні 2 – частково адміністрацією регіонального ландшафтного парку „Прип’ять - Стохід”. У межах водно-болотяних угідь міжнародного значення „Заплава Прип’яті, Заплава Стоходу”, реалізовувались у 2006 році заходи, щодо стабілізації гідрологічного режиму та загально екологічного стану, шляхом демонтажу штучних загат для браконьєрського лову риби. По Волинській області в 2006 році відбулося створення нових заповідних територій та розширення існуючої мережі на площі 1,5 тис га. Проводились спільні наукові дослідження Держуправлінням та Науковим центром заповідної справи Мінприроди України, з метою виявлення перспективних для заповідання нових цінних у природоохоронному аспекті територій. Проведено ренатуралізацію (відновлення водно-болотних угідь, шляхом влаштування науково-обгрунтованих переливних споруд для стабілізації гідрологічного режиму регіону) природних комплексів на території Швацького Національного природного парку (проведено на 4 озерах та прилеглих комплексах). Виділено перспективні прилеглі ділянки, під
розширення заповідних територій, поблизу ШНПП та Черемського природного заповідника. Проведена розробка проектів створення національних природних парків „Прип’ять – Стохід ” та „Ківерцівський”. На території Волинської області виділено ботаніками та орнітологами Поліський природний коридор, що має спільні транскордонні елементи Національної екомережі, які входять і у Всеєвропейську екомережу. Серед них складові цього коридору – 3 основних ядра екомережі: Шацьке (Шацький НПП), на суміжних ділянках якого упродовж останніх років створюється три латеральний біосферний заповідник „Західне Полісся” між Україною, Польщею та Білоруссю; Прип’ять – Стохідське (проектований Національний природний парк Прип’ять - Стохід) на приграниччі України з Білоруссю, де можливе створення у перспективі білатеральної природоохоронної території; Білоозерсько – Черемиське (на базі Черемського природного заповідника); Також були визначені найважливіші екокоридори в області (сполучні між міжнародними елементами екомережі): Заплава р. Західний Буг, що є границею між Україною, Польщею та Білоруссю; Шацько – Прип”ятьський, що сполучає Швацьке ядро з Прип”ять – Стохідським; Західно Бузько – Стохідський, що сполучає р. Західний Буг з Білоозерсько – Черемиським і далі з Прип”ять – Стохідським ядрами. 12.ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ'ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка). Станом на 01.01.2007 року на території Волинської області знаходиться під охороною держави 370 територій та об”єктів природнозаповідного фонду ( надалі ПЗФ) загальною площею 180920,3 га, що становить 8,98 % від території області. Кількість природоохоронних об”єктів за роками у розрізі категорій ПЗФ наведена у таблиці 12.1. Протягом 2006 року було створено 2 об”єкти ПЗФ місцевого значення, та роширено 2 існуючих об”єкти місцевого значення. Таблиця 12.1.1. Роки
Площа ПЗФ га
2004 2005 2006
170806,62 179353,52 180920,3
% території обл. 8,48 8,90 8,98
Заг. Кількість об”єктів 392 368 370
На території області знаходяться три території водно-болотяних угідь (ВБУ) міжнародного значення: Шацькі озера площею 32,8 тис. га., заплава р. Прип”ять площею 12,0 тис. га., заплава р. Стохід площею 10,0 тис га. На території ПЗФ знаходиться під охороною 41 вид рослин і 42 види тварин, занесених до Червоної книги України, а всього в межах області зустрічається 94 види таких таварин і 72 види рослин. Отже, лише близько 50% рідкісних видів рослин і тварин знаходяться в ПЗФ. В загальному під охороною перебуває 116 видів рослин та тварин. 12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. Курорти у Волинській області відсутні, але є своєрідна мережа рекреаційних зон. Всього на території області станом на 2006 рік нараховується 231 рекреаційна зона площею 7,4 тис. га, з них рекреаційних зон короткочасного відпочинку 141 площею 7,1 тис. га, тривалого відпочинку – 90 площею 0,3 тис. га. Крім того існують ліси рекреаційного призначення площею 18,6 тис га. Загальна площа земель рекреаційного призначення становить 26,0 тис. га, що складає 1,2% від загальної території області. 12.3. Історико культурна спадщина Збереження ландшафтів на територіях садиб–музеїв, садиб–заповідників, палацово – паркових музеїв, парків–пам'яток садово–паркового мистецтва, дендрологічних парків, пам'яток архітектури, парків – пам'яток ландшафтної архітектури. Історико – культурну спадщину області складає 1 історико – культурний заповідник, 2 музеї – садиби, 7 паркових садиб, палацових ансамблів та палацово – паркових комплексів, 480 пам”яток архітектури, в тому числі 183 національні надбання (значення), а також 1044 пам”ятки історії, культури, в тому числі 149 – пам”ятки археології, 860 – пам”ятки історії, 35 – пам”ятки мистецтва. В області 11 парків – пам”яток садово-паркового мистецтва загальною площею 95,53 га, з них 3 – загальнодержавного значення, площею 28,6 га. Садиби-заповідники, палацово-паркові музеї, дендрологічні парки і парки-пам”ятки ландшафтної архітектури на території області відсутні. 12.3.1. Природний (підтоплення, зсув) техногенний вплив на стан об”єктів культурної спадщини (архітектурні пам”ятки, пам”ятники тощо). Загальний стан об”єктів культурної спадщини, а також природнозаповідний фонд (надалі ПЗФ), водно-болотні угіддя (надалі ВБУ), рекреаційних зон задовільний. Проте існує проблема підтоплення земель, на яких розміщені пам”ятки археології. Зокрема, водами р. Західний Буг підмиваються пам”ятки національного значення: городище X-XIII ст., „Гірка” та місцевого значення
гордище XI-XIIIст. „Замок” у с. Литовеж Іваничівського району; городище ХХІІІ ст. у с. Новоугрузьке Любомльського району (залишки літописного міста Угровська); пам”ятці археології місцевого значення поселенню кам”яного віку в с. Люб”язь Любешівського району біля озера Люб”язь. Крім того, існують тенденції до можливого погіршення стану навколишнього природного середовища, зокрема в межах об”єктів культурної спадщини, а особливо ПЗФ та ВБУ. Негативний вплив на взяті під охорону території може мати будівництво протипаводкових дамб з насосними станціями та окремих ділянок осушувальної меліорації, зокрема в долинах рік Прип”яті, Стоходу, Турії, Вижівки а також прочистка русла р. Прип”ять.
12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі. Основні статистичні показники туристичної галузі області за 2006 р. свідчать про продовження активності туристичної діяльності, початок якого прийшовся на 2002 рік. Враховуючи, що екологічний туризм в області лише розвивається і існують недоопрацювання в організаційних питаннях, відбувається забруднення цінних ландшафтів територій різноманітними побутовими відходами, частина яких не розкладається у грунті і на його поверхні, а також мало контрольоване розкладання вогнищ, витоптування трав, руйнування та ущільнення грунту. Масовий туризм загострює проблему об”єкту, або певної території. На Волині особливо це відчутно в Шацькому Національному природному парку. Його територія поділена на кілька функціональних зон: заповідна (4805 га) – увійшли найбільш цінні природні ділянки; регульованої рекреації (12325 га) – призначена для короткочасного відпочинку та оздоровлення населення, огляду пам”ятних місць, влаштування туристичних маршрутів, екологічних стежок, і рекреаційних пунктів; зона стаціонарної рекреації (1283 га) – виділена в місцях розміщеня стаціонарнихї оздоровчих об”єктів та пунктів обслуговування відвідувачів парку; господарська зона (30584 га). Таке зонування території дозволяє працівникам ШНПП і держуправління охорони навколишнього природного середовища зосередитися на забезпеченні збереження унікальних природних об”єктів, більш раціонально контролювати і впливати на недопустимі навантаження, упорядкувати використання природних ресурсів, оптимізувати роботу служб охорони і сервісу. Як пріоритет - необхідно якнайшвидше в області розробити програму розвитку туристичної індустрії, в тому числі екотуризму. На актуальність даного питання держуправління ОНПС неодноразово звертало увагу управлінню культури та туризму облдержадміністрації.
13. ДЕЯКІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ 13.4 Браконьєрство рибного промислу.Обсяги заподіяних збитків. Кроки у напрямі поліпшення ситуації. Аналіз наслідків , прогноз на майбутнє. В 2006 році уповноваженими державними органами на здійснення контролю за дотримуванням вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, відтворення та використання рибних запасів, дотримання правил рибальства на рибогосподарських водних об’єктах області (екологічною інспекцією, Волиньдержрибохороною та державною охороною Шацького національного природного парку) притягнуто до адмінвідповідальності 1703 особи проте в 2005 році – 1978 осіб.Накладено штрафів в сумі 50,8 тис. грн., розмір заподіяної рибним запасам шкоди склав 50,0 тис. грн., прокуратурою порушено 5 кримінальних справ, які знаходяться в стадії розгляду. З метою поліпшення ситуації, збільшення обсягів виробництва у рибній галузі, створення сприятливих умов для ефективного використання рибних запасів, їх відтворення та охорони, обласною радою в 2001 році затверджено “Програму розвитку рибного господарства Волинської області на 2001-2010 роки” та Типовий договір оренди водних об’єктів місцевого значення, а рішенням обласної ради №23/17 від 19.02.2002 року затвердженно “Положення про умови конкурсу щодо передачі водних об’єктів місцевого значення в оренду користувачам”.На даний час близько 300 юридичним та фізичним особам надані в користування, для риборозведення та рибництва водні об’єкти місцевого значення. Аналіз стану показує, що необхідно вдосконалювати орендні відносини в галузі експлуатації рибогосподарських водойм. З цією метою вже починають переглядати умови оренди деяких озер, що поліпшить соціальноморальний клімат у відповідних сільських громадах 13.5 Стан водогінно-каналізаційного господарства. Яксть питної води. Більшість водогінних мереж області знаходяться у незадовільному стані. Повністю замортизовано, тобто, знаходяться у аварійному стані, біля 28,3%(255,4 км) від їх загальної протяжності. Зазначені мережі водопостачання потребують негайного капітального ремонту та заміни. В даний час в області експлуатуються 30 каналізаційних очисних споруд (КОС) з випусками зворотніх вод у відкриті водойми. Основні підприємства, які експлуатують КОС – водоканали, районні ВУЖКГ, а також шахти м. Нововолинська. Найбільші забруднювачі поверхневих водойм підприємства “Луцькводоканал”, “Нововолинськводоканал”, Ковельське та Володимир-Волинське УВКГ провели за власні кошти ремонт та
реконструкцію очисних споруд, покращили їх експлуатацію та забезпечили їх ефективну роботу. На кінець 2006 року в області централізованим питним водопостачанням охоплено 15 міст і селищ міського типу. Населенню щодобово централізовано подається понад 168 тис.куб.м питної води (із 180 тис.куб.м уцілому по області). В населених пунктах, де відсутні централізовані мережі водопостачання, вода з артезіанських свердловин подається до споживача без очистки і знезараження. Централізоване водопостачання міських населених пунктів області здійснюється виключно із підземних джерел (експлуатується 191 водозабірна свердловина) 242 водопроводами, в т.ч. 15 комунальними, 42 відомчими, 185 сільськими. Упродовж останніх років у комунальному водопровідноканалізаційному господарстві області спостерігається тенденція до зменшення об’ємів використання води.Використання свіжої води на побутово-питні потреби подано в табл.13.5.1. Таблиця. 13.5.1. Використання, млн.м3 2004 29,4
2005 29,0
2006 28,1
Згідно з результатами лабораторних досліджень водопровідної води, проведених обласною санепідемстанцією, невідповідність встановленому стандарту по бактеріологічних показниках у 2006 році становила 1 відсоток. Дослідження стану водойм у місцях водокористування населення на відповідність гігієнічним нормативам наведено в табл.13.5.2. Таблиця.13.5.2 Санітарно-хімічні показники Досліджено проб З них не відповідають нормативам У % до досліджених Мікробіологічні показники Досліджено проб З них не відповідають нормативам У % до досліджених
2004
2005
2006
2384
2287
2071
310 13,0
358 15,7
256 12,4
3716
3925
3469
47 1,3
67 1,7
36 1,0
Основна кількість населення області, не тільки сільського, а й районних центрів користуються водою шахтних колодязів. Зріс відсоток невідповідності води шахтних колодязів гігієнічним вимогам за санітарно-хімічними показниками до 25%, за бактеріологічними показниками залишився на рівні минулого року – 15,8%.
На сьогодні залишається нагальним питання забезпечення населення доброякісною питною водою у селищах Ратно, Маневичі, Марянівка Горохівського району. Також у селах Морозовичі Іваничівського та Башлики Ківерцівського районів вода більшості шахтних колодязів не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам за бактеріологічними і санітарно-хімічними показниками. 14.ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 14.1. Організація та здійснення державного контролю Загальна характеристика органів, що здійснюють держаний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища у 2006 році здійснювали: Екологічна інспекція Державного управління охорони навколишнього природного середовища в області; Обласна санітарно-епідеміологічна станція та її територіальні органи – державний санітарно-епідеміологічний нагляд; Волинське обласне управління лісового господарства – державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів; Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Волинській області – державний контроль за охороною, використанням і відтворенням водних живих ресурсів , Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області – державний контроль за охороною та використанням земель; Волинське обласне управління водного господарства та водних ресурсів здійснює державний контроль за додержанням режиму роботи водосховищ компресного призначення, водогосподарських систем і каналів, використання прибережних захисти них смуг, технічним станом гідротехнічних споруд, які належать підприємствам та організаціям. Протягом 2006 року було проведено 248260 перевірок, враховуючи 242060 перевірок автотранспортних засобів на екологічних постах пунктів пропуску через державний кордон України. Поресурсно обстежено 2302 стаціонарних об'єктів (в тому числі 125 комплексно) перевірок з складанням відповідних актів. По виявлених порушеннях природоохоронного законодавства складено 1048 протоколів. До адміністративної відповідальності притягнено 1036 посадових осіб та громадянин на загальну суму 79,043 тис. грн. Більшість штрафних санкцій проходять процедуру стягнення через органи виконавчої служби. Стягнуто, з врахуванням раніше накладених у попередні роки штрафів 45,005 тис. грн.
За збитки, які заподіяні державі в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства, держуправлінням виставлено у 2006 році 99 претензій та позовів на загальну суму 1171,438 тис.грн. Відшкодовано 70 позивних заяв на загальну суму 43,936 тис. грн. Працівниками держуправління прийнято участь у десяти засіданнях Господарського суду Волинської області, по розгляду питань відшкодування завданих державі збитків, внаслідок забруднення навколишнього природного середовища. Більшість справ було вирішено в користь держави. За порушення вимог природоохоронного законодавства тимчасово призупинена виробнича діяльність 33 стаціонарних об’єктів, які належали суб”єктам господарської діяльності різних форм власності.
15 УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля. Удосконалення існуючих механізмів управління. З метою вирішення питань регулювання природокористування та використання природних ресурсів на території області згідно чинного законодавства обласною радою в 2006 році підготовлено і прийнято 13 рішень та розпоряджень, обласною державною адміністрацією – 18 (перелік згідно додатку 3). З метою удосконалення системи існуючих механізмів управління в галузі охорони довкілля вважаємо за доцільне: 1. Внести зміни у Закон України “Про дозвільну систему”, привівши у відповідність вимоги Закону до інших законодавчих актів України щодо питань охорони навколишнього природного середовища, так як видача документів дозвільного характеру через “єдині місцеві дозвільні та реєстраційні центри”, що передбачено Законом України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, як показує практичний досвід, не дає очікуваного результату в частині спрощення механізму погодження для суб'єктів підприємницької діяльності. 2. Внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів від 22.09.04 №1243 "Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" з метою включення природоохоронних органів до роботи робочих та державних комісій тільки по об'єктах, що становлять підвищену екологічну небезпеку з обов'язковим врахуванням діючого ДБН А.3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення", у відповідності до якого представники Державної екологічної інспекції включались до складу державних технічних комісій лише по підконтрольних об'єктах. 15.2. Удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля
і природокористування; безпеки використання ядерної енергії. Дозвільна діяльність та її удосконалення. З метою удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля та природокористування, удосконалення дозвільної діяльності необхідно: 1. Розробити технологічні нормативи викидів забруднюючих речовин для технологічного обладнання, яке використовується у різних галузях народного господарства. 2. Доопрацювати “Правила ввезення в Україну і вивезення за її межі об'єктів рослинного та тваринного світу”, у яких чітко встановити вимоги щодо заготівлі та вивезення за межі України об'єктів рослинного світу, в тому числі ресурсів місцевого значення (дикорослих ягід, грибів, лікарсько – технічної сировини та інше). 3. Провести науково-дослідні роботи щодо розроблення Методики викидів забруднюючих речовин, що виділяються в атмосферне повітря при спалюванні на відкритому повітрі різних марок бензину та дизельного палива (дана методика необхідна для нарахування збитків, які заподіяні державі під час пожеж). 4. Розробити нову редакцію постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1999 № 1218 "Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів", врахувавши пропозиції держуправління, надані Міністерству охорони навколишнього природного середовища листом від 22.06.06 № 01-08-05/1654. 5. Внести зміни до “Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обгрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами...”, яка затверджена Наказом Мінприроди України від 09.03.06 № 108, в частині введення поняття четвертої групи підприємств (дрібні підприємства), для яких зменшити обсяг складу документів, у яких обгрунтовуються викиди, або дозволи видавати лише на підставі матеріалів інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин. 6. З метою спрощення існуючого механізму розробки, погодження та затвердження документації стосовно вилучення (викупу) та надання земельних ділянок внести зміни до Земельного кодексу України згідно пропозицій, наданих держуправлінням Міністерству охорони навколишнього природного середовища листом від 22.06.06 № 01-08-05/1654. 7. Визначити порядок відводу земельних ділянок та норми і правила розробки корисних копалин місцевого значення і торфу глибиною до 2,0м і прісних підземних вод до 20м для власних господарських та побутових потреб землевласників та землекористувачів відповідно до ст.23 Кодексу України “Про надра”, чітко визначити, що саме належить до “використання надр для господарських та побутових потреб”. 8. Чинним законодавством України передбачити фіксований відсоток відрахування від платежів за використання природних ресурсів бюджетів усіх рівнів на виконання природоохоронних заходів.
15.3. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування У відповідності до вимог Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” основні та допоміжні вимірювальні засоби відділу аналітичного контролю та моніторингу держуправління пройшли повірку згідно затверджених планів –графіків органами, які здійснюють держаний метрологічний нагляд. Під час проведення операції “Чисте повітря” закінчився термін дії атестату акредитації, виданий Держуправлінню на право проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, що вплинуло на показники проведеної робити.
15.4. Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого-експертної діяльності державного управління. Державна екологічна експертиза здійснювалась відділом екологічної експертизи держуправління. Крім державної екологічної експертизи відділ займався питаннями: - розгляду матеріалів і наданням висновків щодо місця розташування земельних ділянок; - участі в комісіях по вибору земельних ділянок для будівництва об’єктів; - участі у роботі робочих та державних комісій з приймання в експлуатацію об’єктів; - розгляду звернень і скарг юридичних і фізичних осіб по питаннях відділу. В результаті еколого-експертної та погоджувальної діяльності на протязі 2006 р. (табл. 15.4) розглянуто: - проектів будівництва та реконструкції об’єктів 202 (за відповідний період 2005 р. – 147); - перед проектної документації – 224 (за відповідний період 2005 р. – 112); - матеріалів погодження місця розташування земельних ділянок під будівництво об’єктів – 928 (за відповідний період 2005 р. – 750); - проектів відведення земельних ділянок – 2640 (за відповідний період 2005 р. – 1816). Прийнято участь в роботі 167 комісій по прийняттю об’єктів в експлуатацію (за відповідний період 2005 р. – 125). Таблиця 15.4 Таблиця 15.4 Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2006 р.
№ п /п 1 .
З Виконання робіт Загалом проведено експертиз
з них: - у рамках комплексної державної експертизи - у відокремленому порядку (самостійно) 2 Оцінено перед проектної документації (ТЕО, ТЕР, інвестиційних та ескізних проектів) 3 Оцінено проектно-кошторисної документації (проектів і робочих проектів) 4 Загалом розглянуто матеріалів попереднього погодження місць розташування об’єктів 4 - у тому числі під промислове будівництво (промислові об’єкти)
агальна кількість 4 26
П озитивно оцінено, кількість 3 02
Н егативно оцінено, кількість 1 24
% відхилених 29
1 .1.
.
. .
.1.
1 66
1 02
2 60
2 00
2 24
1
2
1
9
7 6
8 94
4 0
4 8
26
28
6
3 4
3 0
39 23
0
76
02
6 4
1 0
21 38 4 25
При цьому не погоджено зайняття: Ріллі – 31,96 га, земель лісогосподарського призначення – 12,861 га
Основними об’єктами на розгляді у 2006 р. були об’єкти соцкультпобуту, проекти детального планування житлової забудови, автозаправні станції. Крім того у 2006 р. розглядалися проекти розширення і реконструкції заводів області. В результаті проведення еколого-експертної та погоджувальної діяльності можна зробити висновки про: - недостатню якість проектних матеріалів, а саме: відсутність розроблених матеріалів розділу оцінки впливу на навколишнє середовище, порушення процедури погодження передпроектних та проектних матеріалів, прийняття невірних рішень по вибору типу очисних споруд стічних вод об’єктів; - виникнення проблем на стадії погодження матеріалів вибору земельних ділянок та проектів відведення земельних ділянок, що пов’язані із порушенням цільового використання земель, відсутністю актів технічного обстеження зелених насаджень, не дотриманням режиму санітарно-захисних зон промоб’єктів та зон санітарної охорони джерел водопостачання. Практика роботи відділу свідчить, що: - неузгодженість законодавчо-нормативних актів між собою та значний обсяг проектно-погоджувальної документації, що надходить на розгляд у відділ по екологічно безпечних об’єктах, а саме: матеріали вибору земельних ділянок, місця розташування об’єктів, проектів землеустрою (кіоски, офіси, магазини, автономні котельні потужністю до 200 кВт та інші об’єкти соцкультпобуту) не дають можливості (часу) працівникам відділу сконцентрувати увагу на більш детальному та якісному розгляді матеріалів по об’єктах, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
Для покращення механізму і якості розгляду матеріалів вважаємо за доцільне: - внести доповнення в ст. 151 Земельного кодексу України яким недоцільність погодження з природоохоронними органами вибору земельних ділянок і місць розташування об’єктів, що не становлять підвищену екологічну небезпеку і розміщені в межах населених пунктів поза територіями особливо цінних земель, земель природо-заповідного, водного фондів, земель рекреаційного, оздоровчого та лісогосподарського призначення; - виключити із ст. 14, 118, 123 Земельного кодексу України вимогу про необхідність погодження природоохоронними органами проектів відведення земельних ділянок, на які цими органами раніше надавались висновки по містобудівній документації і вибору земельних ділянок та місцю розташування об’єктів під будівництво, а також по тих об’єктах, які не становлять підвищену екологічну небезпеку і не можуть бути до них віднесені (офіси, кіоски, магазини та інші об’єкти соцкультпобуту, які розташовані в межах населених пунктів);
- внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.04 р. №1243 «Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» з метою включення природоохоронних органів до роботи робочих та державних комісій тільки по об’єктах, що становлять підвищену екологічну небезпеку з обов’язковим врахуванням діючого ДБН А.3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Основні положення». 16. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ Зміни у нормативно-правовому забезпеченні моніторингу довкілля. Міжгалузеві нормативно-технічні документи з питань моніторингу довкілля. Нормативно-правове забезпечення питань моніторингу довкілля держуправління вважає задовільним. Разом з тим Державне управлінням охорони навколишнього природного середовища у Волинській області повідомляє, що в 2006р. держуправлінням разом із іншими суб’єктами моніторингу області розроблено «Регіональну програму моніторингу довкілля у Волинській області». Проект програми був розглянутий на спільних засіданнях суб’єктів моніторингу області. В ІІІ кварталі 2007 року буде розглянуто і затверджено на сесії обласної ради. 17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності. В області діють наступні економічні механізми природоохоронної діяльності:
1. Встановлені державними законодавчими актами: - збори за забруднення навколишнього природного середовища, в тому числі: а) за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення; б) за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення; в) за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; г) за розміщення відходів; - грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавство про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; - накладення штрафів за порушення природоохоронного законодавства; - збір за спецвикористання водних ресурсів; - платежі за користування надрами; - плата за землю; збір за використання інших природних ресурсів (геологорозвідувальні роботи). 2. Встановлені на місцевому рівні: - збори за спеціальне використання лісових ресурсів, в тому числі грибів, ягід, очерету; - збір за оренду ставків (водне плесо). В результаті надходження коштів від вищевказаних напрямків формується частина бюджетів усіх рівнів та, в їх складі, відповідні фонди охорони навколишнього природного середовища. В 2006 році загальна сума зборів за забруднення навколишнього природного середовища до фондів охорони навколишнього природного середовища бюджетів усіх рівнів становила 2844,329 тис.грн. (проти 1460,985 тис.грн. в 2005 році), в тому числі: - 1848,8 тис.грн. - до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища (проти 438,3 тис.грн. в 2005 році); - 711,075 тис.грн. - до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (проти 730,488 тис.грн. в 2005 році); - 284,454 тис.грн. - до фондів охорони навколишнього природного середовища сільських, селищних та міських рад (проти 292,197 тис.грн. в 2005 році). Надходження грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища області в 2006 році склало 160,995 тис.грн. (проти 113,475 тис.грн. в 2005 році). Цільові та інші добровільні внески підприємств, установ, організацій та громадян в 2006 році відсутні.
Надходження платежів за використання природних ресурсів до бюджетів усіх рівнів за 2006 рік характеризується наступними показниками: тис. грн. в тому числі: Всього Збір за спецвикористання лісових ресурсів, всього: в т.ч. - гриби, ягоди - очерет - інші (рубка головного користування) Збір за спецвикористання водних ресурсів
Державний бюджет
Місцеві бюджети
5947,16
4793,4
1153,76
545,7
-
545,7
-
-
-
5401,46
4793,4
608,06
254,64
1254,64
-
954,06 30548,78
423,11 -
530,95 30548,78
13,1
13,1
-
1611,0
1611,0
-
40328,74
8095,25
32233,49
Платежі за користування надрами Плата за землю Збір за оренду ставків (водне плесо) Збір за використання інших природних ресурсів (геологорозвідувальні роботи) Всього по області
З метою удосконалення системи існуючих механізмів управління в галузі охорони довкілля вважаємо за доцільне внести зміни в “Порядок планування та фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища”, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 21.05.02 в частині надання уточнених Запитів про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в січні – лютому року, на який подається Запит, з метою врахування фактичного виконання за попередній рік. 17.2. Стан фінансування екологічної галузі. Фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснювалось з державного та місцевих бюджетів, цільових фондів охорони навколишнього природного середовища, власних коштів підприємств, установ та організацій. Природоохоронні заходи в області в 2006 році виконувались у відповідності до “Програми економічного і соціального розвитку області на 2006 рік”, державних та регіональних програм, що діють в області ("Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води", "Регіональною екологічною програмою "Екологія - 2010" та "Регіональною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у Волинській області в 2006 - 2010 роках"). При інвестиційних намірах року в сумі 18762,494 тис.грн. фактичне спрямування коштів бюджетів усіх рівнів на здійснення природоохоронних
заходів в області у відповідності до вищевказаних програм за 2006 рік становить 17473,448 тис. грн. (93,1%), в тому числі: - за рахунок коштів державного бюджету – 11489,095 тис.грн., тобто 97,7% від інвестиційних намірів року (11762,46 тис.грн.), з них за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 1773,585 тис.грн.; - за рахунок коштів обласного бюджету – 1327,319 тис.грн., тобто 66,4% від інвестиційних намірів року (1997,8 тис.грн.), з них за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – 363,519 тис.грн.; - за рахунок коштів бюджетів міст та районів області – 1078,418 тис. грн., тобто 78,0% від інвестиційних намірів року (1383,218 тис.грн.), з них за рахунок коштів міських, сільських та селищних фондів охорони навколишнього природного середовища – 158,718 тис.грн.; - за рахунок власних коштів підприємств, установ та організацій – 3578,616 тис. грн., тобто 98,9% від інвестиційних намірів року (3619,016тис.грн.). При інвестиційних намірах року в сумі 6864,101 тис.грн. на виконання заходів, спрямованих на охорону і раціональне використання водних ресурсів, за 2006 рік освоєно кошти в сумі 6394,277 тис.грн. (93,2%). З них: - за рахунок коштів державного бюджету при інвестиційних намірах року 5835,56 тис.грн фактично освоєно кошти в сумі 5832,836 тис.грн., тобто 99,9% (в тому числі 777,316 тис.грн – кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища); - за рахунок коштів обласного бюджету при інвестиційних намірах року 367,8 тис.грн. фактично освоєно кошти в сумі 208,3 тис.грн., тобто 56,6% (з них 139,5 тис.грн. - кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - за рахунок коштів бюджетів міст та районів області при інвестиційних намірах року в сумі 395,5 тис.грн. фактично освоєно кошти в сумі 285,5 тис.грн. (72,2%), з них 44,6 тис.грн. - кошти міських, сільських та селищних фондів охорони навколишнього природного середовища; - за рахунок власних коштів підприємств, установ і організацій при інвестиційних намірах року 265,241 тис.грн. фактично освоєно кошти 67,641 тис. грн. (25,5%). В 2006 році за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 777,316 тис.грн. проводились роботи по реконструкції блоку доочистки з установкою аераторів “Екополімер” на міських каналізаційних очисних спорудах м.Ковеля (482,728 тис.грн.) та капітальному ремонту каналізаційної насосної станції з вбудуванням блоку очисних споруд для очищення комунальних стоків потужністю до 10,0 тис.куб/міс в м.Ківерці (294,588 тис.грн.).
В 2006 році кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 139,5 тис.грн. були використані на будівництво очисних споруд школи смт. Заболоття Ратнівського району. При інвестиційних намірах року в сумі 2155,55 тис.грн. на виконання заходів, спрямованих на охорону атмосферного повітря, в 2006 році фактично освоєно кошти в сумі 2091,75 тис.грн. (97,0%). З них: - за рахунок коштів державного бюджету при інвестиційних намірах року 1500,0 тис.грн. фактично освоєно кошти в сумі 1436,2 тис.грн. (95,7%); - за рахунок власних коштів підприємств, установ і організацій при інвестиційних намірах року в сумі 655,55 тис.грн. фактично освоєно 655,55 тис. грн. (100%). При інвестиційних намірах року в сумі 3558,3 тис.грн на виконання заходів, спрямованих на охорону і раціональне використання земель, в 2006 році фактично освоєно кошти в сумі 3198,59 тис.грн. (89,9%). З них: - за рахунок коштів державного бюджету при інвестиційних намірах року 3214,2 тис.грн. фактично освоєно кошти в сумі 3011,09 тис.грн. (93,7%); - за рахунок коштів бюджетів міст та районів області при інвестиційних намірах року 255,5 тис.грн. фактично освоєно кошти в сумі 98,9 тис.грн. (38,7%), в тому числі за рахунок коштів міських, сільських та селищних фондів охорони навколишнього природного середовища – 20,0 тис.грн.; - за рахунок власних коштів підприємств та організацій області при інвестиційних намірах року 88,6 тис.грн. фактично освоєно кошти в сумі 88,6 тис.грн. (100,0%). В 2006 році кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 29,887 тис.грн. були використані на підтримку робіт по залісненню малопродуктивних еродованих земель на території області. При інвестиційних намірах року в сумі 2894,334 тис.грн. на виконання заходів, спрямованих на охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів, в 2006 році фактично освоєно кошти в сумі 3101,421 тис.грн. З них: - за рахунок коштів державного бюджету при інвестиційних намірах року 52,7 тис.грн. фактично освоєно кошти в сумі 52,7 тис.грн. (100,0%); - за рахунок коштів обласного бюджету при інвестиційних намірах року 30,0 тис.грн. фактично освоєно кошти в сумі 29,887 тис.грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища), що становить 99,9%; - за рахунок коштів бюджетів міст та районів області при інвестиційних намірах року 535,509 фактично освоєно кошти в сумі 535,509 тис.грн. (100,0%), в тому числі 35,509 тис.грн. – кошти місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища; - за рахунок власних коштів підприємств, установ і організацій при інвестиційних намірах року 2276,125 тис.грн. фактично освоєно кошти в сумі 2483,325 тис. грн. (109,1%). При інвестиційних намірах року 3,0 тис.грн. на виконання заходів, спрямованих на охорону і раціональне використання ресурсів тваринного світу фактично освоєно кошти в сумі 2,997 тис.грн. (100,0%).
Вищевказана сума коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища була спрямована на виконання заходів щодо охорони тваринного світу і боротьби з браконьєрством на території області. При інвестиційних намірах року 160,0 тис.грн на виконання заходів по збереженню природно-заповідного фонду. фактично освоєно кошти в сумі 160,0 тис.грн. (100,0%). При інвестиційних намірах року 3075,3 тис.грн. на виконання заходів, спрямованих на раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів фактично освоєно кошти в сумі 2478,369 тис.грн. (80,6%). З них: - за рахунок коштів Державного бюджету при інвестиційних намірах року 1000,0 тис грн. фактично освоєно кошти в сумі 996,269 тис.грн. (коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища), що становить 99,6%; - за рахунок коштів обласного бюджету при інвестиційних намірах року 1570,0 тис.грн. фактично освоєно кошти в сумі 1065,0 тис.грн. (67,8%), з них за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – 170,0 тис.грн.; - за рахунок коштів бюджетів міст та районів області при інвестиційних намірах року 189,2 тис.грн. фактично освоєно кошти в сумі 151,0 тис.грн. (79,8%), в тому числі за рахунок коштів міських, сільських та селищних фондів охорони навколишнього природного середовища – 51,1 тис.грн.; - за рахунок власних коштів підприємств, установ і організацій при інвестиційних намірах року 316,1 тис.грн. фактично освоєно кошти в сумі 266,1 тис. грн. (84,1%). В 2006 році за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 996,269 тис.грн. проводились роботи по будівництву полігону твердих побутових відходів для м.Нововолинська і населених пунктів Старолішнянської сільської ради. В 2006 році кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 170,0 тис.грн. були використані на: - реконструкцію сміттєзвалища Маневицького ВУЖКГ під полігон твердих побутових відходів (100,0 тис.грн.); - будівництво полігону твердих побутових відходів (ТПВ) для м.КаміньКаширський (70,0 тис.грн.). Що стосується питань екологічної освіти, пропаганди, інформаційного забезпечення та зв'язків з громадськістю, то при інвестиційних намірах року 51,909 тис.грн. фактично освоєно кошти в сумі 46,044 тис.грн. (88,7%). З них: - за рахунок коштів обласного бюджету при інвестиційних намірах року 27,0 тис.грн. фактично освоєно кошти в сумі 21,135 тис.грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища), що становить 78,3%; - за рахунок коштів бюджетів міст та районів області при інвестиційних намірах року 7,509 тис.грн. фактично освоєно кошти в сумі 7,509 тис.грн.
(кошти міських, сільських та селищних фондів охорони навколишнього природного середовища тис.грн.), що становить 100,0%; - за рахунок власних коштів підприємств, установ і організацій при інвестиційних намірах року 17,4 тис.грн. фактично освоєно кошти в сумі 17,4 тис. грн. (100,0%). В 2006 році кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища були використані на: - проведення заходів щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища – 18,0,0 тис.грн.; - проведення заходів до Всесвітнього дня охорони навколишнього природного середовища та конкурсу “На краще висвітлення питань охорони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування у ЗМІ, присвяченого Всесвітньому дню охорони навколишнього природного середовища та Дню журналіста” – 3,135 тис.грн. Що стосується використання коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища нижчого рівня (сільських, селищних та міських), то у зв'язку із значною їх кількістю, розпорошеністю (відповідно до Бюджетного кодексу України) і мізерністю, ці кошти в основному використовувались або на незначні заходи, або зовсім не використовувались. 18. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Найважливіші результати наукової діяльності в галузі охорони довкілля у Волинській області та перспективи розвитку. В області функціонує 3 вищі навчальні заклади в яких є кафедри “Екології та охорони навколишнього середовища”: -.Волинський державний університет імені Лесі Українки. - Луцький державний технічний університет. - Біотехнічний інститут МНТУ. В 2006 році ними проводилося ряд наукових досліджень в галузі екології, які відобразилися в монографіях, посібниках, статтях. В основному висвітлювалися теми щодо стану ґрунтів та забруднення важкими металами примагістральних територій. Так, в Міжвідомчому тематичному науковому збірнику “Агрохімія і ґрунтознавство” надруковано: - статтю кандидата технічних наук, доцента, декана Волинського Державного університету Мельнічука М.М. “Моніторинг сучасних чинників деградації ґрунтів Волині”. - статтю доцента Тарасюка Ф.П. та Тарасюк Н.А. “Екологічні умови розвитку захворюваності на Волині”. - автореферат старшого викладача університету Бліндера Ю.С. “Моделювання і картографічне відтворення площинного змиву грунтів”.
В журналі “Вісник Львівського університету” надрукована стаття доктора географічних наук, професора Зузука Ф.В. “Природа Західного Полісся та прилеглих територій”. В журналі “Вісник Сумського державного університету” розміщена стаття викладача Луцького біотехнічного інституту Матвійчук Л.Ю. “Особливості акумуляції важких металів примагістральних територій Волинської області”. На другій міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток досліджень 2006” в м. Полтаві була заслухана доповідь викладача Луцького біотехнічного інституту Матвійчук Л.Ю. “Забруднення лісових і придорожніх насаджень автомобільних доріг загальнодержавного значення Волинської області”. 19. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ. ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ Стан екологічної освіти всіх рівнів. Досвід екоосвітньої діяльності наукових закладів. В 2006 р. в області втілювалася в життя безперервна екологічна освіта. Належні результати ця робота дає у дошкільних закладах, де запроваджується і реалізується елемент екологічної освіти і виховання під час різних дидактичних ігор, екскурсій на природу, перегляду кінофільмів, телевипусків тощо. В області діють природоохоронні гуртки в дошкільних закладах , роботу яких організовують позашкільні заклади відповідного типу. Для учнівської молоді екологічна освіта здійснюється в системі середньої та позашкільної освіти. Щорічно проводяться натуралістичні операції, акції в рамках конкурсу „ Мій рідний край, моя земля”, “Новорічна фантазія”, „ До чистих джерел”, „ Ліси для нащадків”, “Зелений паросток майбутнього” ,”Вчимося за повідувати ”, ”Конкурс на кращу екологічну стежку ”.. У 2006 році на Волині працювало 277 загонів „Зелених патрулів”, які об’єднували 5922 школярів. Юннати беруть активну участь в охороні та відновленні рослинного і тваринного світу, створенні та впорядкуванні парків, скверів лісових масивів, квітників, рекреаційних територій. Відповідна робота проводиться з охорони і відновлення зникаючих видів рослин і тварин Волині. Члени загонів “Зелених патрулів” є активними учасниками Всеукраїнських конкурсів, акцій “Чиста Україна – чиста Земля”, „ Зелений паросток майбутнього “, „ Мій рідний край, моя земля”, „ Ліси для нащадків” та ін. На Волині працює 195 загонів „ Блакитних патрулів”, які об’єднують 3576 школярів. У 2006 році в загальноосвітніх закладах області функціонувало 210 навчально-пізнавальних екологічних стежок У жовтні пройшов обласний етап
ІІ Всеукраїнського заочного конкурсу-огляду на зразкову навчально-виховну екологічну стежку У 2006 році в школах області працювало 201 екологічна агітбригада . Щорічно проводяться районні конкурси - огляди екологічних агітбригад , а переможці районних турів збираються на обласний конкурс. Під час конкурсу оцінюється не лише виступ колективу, але й пропагандистська діяльність та природоохоронна робота протягом року. Інтерес до такої форми екологічного виховання постійно зростає, тому і кількість екологічних агітбригад збільшується. У квітні 2006 року юннати Волині взяли участь у Міжнародному дитячому екологічному форумі „Зелена планета – 2006” у місті Москва. Підсумком екологічної роботи в області за рік стало проведення дитячого екологічного конгресу „ Живи , Земле !” . Учасники форуму представили матеріали, які розкривають зміст природоохоронної, науковопошукової діяльності, дослідницької роботи в галузі екології та охорони природи. У 2006 р. члени шкільних лісництв посадили 143,2 га лісу, доглядали лісові культури на площі 90,6 га, виконали робіт на суму 44,3 тис грн., доповнили лісові культури на площі 53,6 га. Виготовили 506 шт. годівниць для птахів, огородили 245 мурашників, заготовили 2 тис. кг. лікарської сировини 5 тис.кг насіння. Діяльність та права громадських екологічних організацій. Діяльність громадських екологічних організацій області спрямована на розв’язання регіональних проблем. На території Волинської області зареєстровані і діють 15 громадських природоохоронних організацій загальнодержавного та місцевого значення: 1.Волинська обласна організація Українського товариства охорони природи 2 Волинське відділення товариства охорони птахів 3 Волинська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок 4 Волинська обласна організація товариства лісівників України 5. Туристсько – спортивний Клуб “Арго” 6. Волинська обласна творча дитяча студія “Боривітер” 7. Родове екологічне поселення “Волинський первоцвіт” 8. Громадське об’єднання “Волинські перспективи” 9. Волинське обласне відділення Всеукраїнської громадської організації “Громадський контроль” 10. Волинське обласне екологічно-туристичне об’єднання “Друїди” 11. Волинська обласна організація “Екологічна варта” 12. Волинська обласна молодіжна громадська організація “Екоресурс” 13.Туристсько-технічний спортивний Клуб “Екстремум”
14. Волинське молодіжне об’єднання “Хорс” 15. Волинська обласна громадська організація “Чисте довкілля”. Участь громадськості в прийнятті екологічно важливих рішень. Протягом 2006 р. надавались відповіді , роз’яснення та інформація екологічного і правового характеру по зверненню громадян. Всього отримано 456 звернень громадян. Більша частина звернень громадян стосувалась стану забруднення атмосферного повітря , води , землі , збереження флори та фауни, зелених та лісових насаджень. Так , протягом року поступили звернення на порушення природоохоронного законодавства: випадки браконьєрства - 16; по забрудненню землі – 45; по забрудненню атмосферного повітря – 40; збереження флори і фауни – 28 ; по забрудненню води – 22; про збереження лісових та зелених насаджень – 74; екологічна експертиза проектів – 87; протести громадян проти будівництва еколого небезпечних проектів – 3. За участю громадськості в області проведено 489 просвітницьких заходів в тому числі : конференції -25; круглі столи – 27; конкурси – 7; видано плакатів , листівок -289; проведено 51 природоохоронну акцію, інших заходів -85. Держуправлінням спільно з громадськими екологічними організаціями проведено ряд заходів по екологічному вихованню громадян: Всеукраїнські акції : „ Новорічна ялинка ” , „Первоцвіт” , „ Чисте повітря ”. Всеукраїнський конкурс : „ Екологічних агітбригад ”, „ До чистих джерел ”, обласний конкурс на краще висвітлення питань охорони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування у засобах масової інформації , присвячений Всесвітньому дню охорони навколишнього середовища і дню журналіста . При Держуправлінні функціонує Громадська Рада, також створенні громадські ради в містах та районах області .Протягом 2006 р. проведено 4 засідання Громадської Ради при управлінні, та 42 в містах та районах області, на яких були розглянуті різноманітні питання по охороні та збереженню довкілля , по підвищенню екологічної освіти населення . В області діє 17 громадських приймалень, які плідно співпрацюють з регіональними ЗМІ , екологічними гуртками шкіл. Механізми інформування громадськості. Участь ЗМІ в інформуванні широкого загалу про стан довкілля. За 2006 р. в обласних та районних ЗМІ було висвітлено 214 публікацій на природоохоронну тематику . З них : в обласних та районних газетах 89, телебаченні – 62 , на радіо – 63. . Питання екологічного характеру регулярно висвітлюється в ЗМІ та в ефірі обласного радіо у рубриках : „ Екологія і ми ” , „ Господар землі ”, „
Наше здоров’я ” , „ Ми діти Лесиного краю ” і телебачення у програмах : „ Еко – око ”, „ Школа юннатів ” , „ актуальний репортаж ” . На веб-сайті облдержадміністрації розміщено „Екологічний паспорт Волинської області” за 2006 рік. Держуправлінням проводиться постійний моніторинг засобів масової інформації по питаннях охорони довкілля. 20.МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ В 2006 році Держуправління продовжувало діяти у відповідності з Угодою про взаємодію між Держуправлінням екології та природних ресурсів у Волинській області та Брестським обласним комітетом природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища Республіки Білорусь підписаною в грудні 2004 року, яка передбачає щоквартальний обмін інформацією щодо стану якості вод в спільних створах спостережень В рамках діючої Угоди в жовтні 2006 року в м. Малорита та в грудні 2006 року в м.Пінськ ( Республіка Білорусь) відбулись робочі зустрічі працівників Держуправління та Брестського обласного комітету природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища з питань спільного моніторингу транскордонних річок та взаємодії. В 2006 році на території області за участю фахівців Держуправління реалізовувався проект ЄС-ТАСІS “ Управління транскордонними річковими басейнами фаза 2.Припять” шляхом регулярного обміну результатами досліджень гідрохімічних показників в спільних створах. З 2006 року Програма Розвитку ООН спільно з Мінприроди України реалізує на території області проект “Розбудова екологічного коридору в Поліссі” Реалізовувався тристоронній проект ЮНЕСКО “Створення транскордонного біосферного резервату та регіональної мережі в Поліссі”(Білорусь-Польща-Україна) шляхом розробки спільних методологій досліджень, обмін інформацією щодо ходу проведення робіт та їх результатів. Підписано меморандум про співпрацю між Волинською обласною державною адміністрацією (Україна) та адміністрацією Люблінського воєводства (Республіка Польща) в галузі охорони середовища і обмеження транскордонних забруднень. 21.ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ 21.1. Загальнодержавна програма формування екологічної мережі України. Заходи, спрямовані на розвиток регіональної екомережі були включені у “Програму економічного та соціального розвитку області на 2006 рік” та Регіональну екологічну програму „Екологія-2010”.
В 2006 році на виконання “Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі в Україні на 2000-2015 роки”, у відповідності до передбачених вищевказаними програмами заходів, інвестиційними намірами за рахунок всіх джерел фінансування було заплановано спрямувати кошти в сумі 1389,4 тис. грн. Фактично використано за рік 1486,2 тис.грн., що становить 107% , в тому числі за рахунок наступних джерел фінансування: - 296,7 тис. грн. - кошти Державного бюджету, при інвестнамірах року 296,7 тис.грн., що становить 100%; - 13,9 тис.грн. - кошти місцевих бюджетів при інвестнамірах року 13,9 тис. грн., що становить 100 %; - 1175,6 тис.грн. - власні кошти підприємств та організацій при інвестнамірах року 1078,8 тис.грн., що становить 109%. За рахунок вищевказаних коштів у 2006 році на території області проводились наступні природоохоронні заходи: - Виготовлення проектів прибережних смуг і водоохоронних зон навколо оз. Пісочне (13,9 тис. грн. – кошти місцевого бюджету); - Рекультивація земель (88,6 тис. грн. – власні кошти підприємства “Волиньторф”); - Залуження земель (84,0 тис. грн. – кошти Державного бюджету); - Посів і посадка зелених насаджень на землях колишніх КСП (1087,0 тис. грн. – власні кошти Волинського обласного управління лісового господарства); - Заліснення земель запасу і резервного фонду (52,7 тис. грн. - кошти Державного бюджету); - Проект організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об'єктів Шацького НПП (160,0 тис.грн. - кошти Державного бюджету). Також протягом 2006 року: 1). створено 2 нових (ландшафтні заказники місцевого значення “Красновільський” і “Рудниківський” у Маневицькому районі) та розширено 2 існуючих (ландшафтні заказники місцевого значення “Граддівський” і “Осницький” у Маневицькому районі) об'єкти ПЗФ, при цьому площа ПЗФ збільшилася на 1,7 тис. га; 2). держуправлінням підготовлено перелік основних елементів екомережі та узагальнено його для області в цілому. Загальна площа екомережі області складає 1210,4 тис. га, або 60,1% від загальної площі. На території області нараховується 370 об'єктів природнозаповідного фонду загальною площею 180920,32 га, що складає 8,98 % від загальної площі області. 3). створено 1809 га захисних лісонасаджень на еродованих та непридатних для ведення сільського господарства землях; 4).на території області були проведені екологічні експедиції, організовані Науковим центром заповідної справи Мінприроди України;
5). підготовлено матеріали до проекту створення Ківерцівського національного природного парку; 6). підготовлено обґрунтування на створення 3 територій природнозаповідного фонду (3,5 тис. га); 7). розроблений проект створення та прийнято рішення обласної ради про згоду на створення національного природного парку, “Прип'ять-Стохід” (площа 39,3 тис. га); Разом з цим, слід зазначити, що через відсутність фінансування (з різних джерел) не проводились заходи по ренатуралізації територій, що зазнали антропогенного впливу та по веденню кадастрів рослинного і тваринного світу. У засобах масової інформації (обласних і районних) протягом 2006 року представлено 8 матеріалів щодо формування екомережі області, у частині реалізації Загальнодержавної програми формування екомережі, зокрема розвитку та функціонування територій та об'єктів природно-заповідного фонду, водно-болотних угідь, інвентаризації флори та фауни тощо, а також проблем пов'язаних з цим. 21.3. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. На виконання "Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води" в 2006 році інвестиційними намірами за рахунок всіх джерел фінансування було передбачено спрямувати кошти в сумі 5822,0 тис. грн. Фактично використано за рік 5521,916 тис.грн., що становить 94,8% , в тому числі за рахунок наступних джерел фінансування: - 5056,316 тис. грн. - кошти Державного бюджету, при інвестнамірах року 5059,0 тис.грн., що становить 99,9 % (в тому числі кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 777,316 тис. грн. при інвестнамірах року – 780,0 тис. грн., що становить 99,7 %); - 170,0 тис.грн. - кошти обласного бюджету (обласного фонду охорони навколишнього природного середовища) при інвестнамірах року 170,0 тис.грн. (100%); - 274,8 тис.грн. - кошти місцевих бюджетів при інвестнамірах року 393,0 тис. грн., що становить 70 % (в тому числі кошти місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища - 55,1 тис.грн. при інвестнамірах року 63,3 тис.грн., що становить 87 %); - 20,8 тис.грн. - власні кошти підприємств та організацій при інвестнамірах року 200,0 тис.грн., що становить 10,4 %. З метою розв'язання проблеми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у Волинській області протягом 2006 року виконувався ряд природоохоронних заходів, найвагомішими з яких були: Першочергові заходи щодо захисту від затоплення і підтоплення повеневими водами р.Прип'ять с.Хоцунь Любешівського району (захисна дамба) – 819,0 тис. грн (кошти Державного бюджету);
Відновлення водного режиму р.Прип'ять на ділянці від с.Річиця до Вижівського водозабору Ратнівського району – розчищення русла та на ділянці від Вижівського водозабору до озера Любязь в Любешівському районі регулювання русла річки – 706,0 тис. грн. (кошти Державного бюджету); - Захист від підтоплення повеневими водами річок Прип'ять і Стохід с.Бучин Любешівського району – 115,0 тис. грн. (кошти Державного бюджету); - Реконструкція блоку доочистки з установкою аераторів “Екополімер”на міських КОС м. Ковеля – 482,728 тис.грн. (кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища); Реконструкція та капітальний ремонт каналізаційної насосної станції з вбудуванням блоку очисних споруд для очищення комунальних стоків потужністю до 10,0 тис куб/міс. в м. Ківерці – 1386,888 тис. грн. (993,0 тис. грн. - кошти Державного бюджету, 294,588 тис. грн. - кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, 99,3 – кошти місцевого бюджету); Капітальний ремонт з частковою реконструкцією очисних споруд м. Камінь-Каширський – 161,0 тис. грн. (160,0 тис. грн. - кошти Державного бюджету та 1,0 тис. грн. – кошти місцевого бюджету); Капітальний ремонт напірного колектора в м. Камінь-Каширський – 1231,5 тис. грн. (1230,0 тис. грн. - кошти Державного бюджету та 1,5 тис. грн. – кошти місцевого бюджету); - Реконструкція очисних споруд в смт.Торчин Луцького району – 206,0 тис. грн. (кошти Державного бюджету); - Реконструкція І-ї черги КОС підприємства "Луцькводоканал", м. Луцьк – 48,3 тис. грн. (27,5 тис. грн. - кошти місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища та 20,8 тис. грн. - власні кошти підприємства); - Будівництво полігону ТПВ для м. Камінь-Каширський (І черга) – 70,0 тис. грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища);; Реконструкція сміттєзвалища Маневицького ВУЖКГ під полігон ТПВ – 100,0 тис. грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища).
ВИСНОВКИ Результативність природоохоронної діяльності у 2006 році в області: В результаті природоохоронної діяльності в 2006 році: 1.Було вирішене питання проектування і фінансування ( розширення Шацьких каналізаційних очисних споруд ІІ черга будівництва), що знаходяться на території Шацького національного природного парку і забезпечують очистку стічних вод від баз відпочинку урочища „Гряда” і смт. Шацьк. 2. В 2006 році продовжувалось будівництво та реконструкція очисних споруд на п’яти об’єктах, та будівництво полігонів твердих побутових відходів на трьох об’єктах на що з місцевих бюджетів було виділено 525 тис.грн. і з державного (державного ФОП) – 1,8 млн.грн. При цьому на двох об’єктах по ремонту та реконструкції очисних споруд роботи завершені. 3. В результаті проведення І етапу, централізації складів непридатних хімічних засобів захисту рослин, кількість їх скоротилася з 46 до 29, що зменшило ризик виникнення надзвичайних ситуацій при поводженні з даними небезпечними відходами. 4.За рахунок обласного бюджету у 2006 році забезпечено фінансування заходів в сумі 870 тис. грн. по знешкодженню непридатних ХХЗР, що зберігалися на території області, в кількості 69,6 тонни, які були вивезені на знешкодження на підприємство “Елга” Сумської області.
5. Вирішено питання передачі та передано на Львівський спеціалізований комбінат “Радон” 227 штук радіоактивних відходів, що зберігалось на території ЗАТ “Нафтопол Україна”в м. Луцьку. В цілому в 2006 році на виконання природоохоронних заходів з усіх джерел фінансування використано 17,5 млн. грн., що становить 93,1% інвестиційних намірів. 6. В 2006 році введено в експлуатацію цех брикетування відходів лісопильного та деревообробного виробництва проектною потужністю 300т. брикетів в місяць, що дасть змогу використовувати біля 20% цих відходів в області. 7.Проведена еколого-геологічна оцінка робіт по ліквідації сховищ, споруд та всієї інфраструктури ділянок зберігання ядерної зброї на окремій території Луцької авіабази; 8. Збільшено площу об’єктів природно-заповідного фонду області на 1,56 тис.га; 9. Підготовлені матеріали, прийнято рішення обласної ради, узгоджені матеріали направлені до Державної служби заповідної справи Мінприроди, для підготовки Указу Президента України про створення Національного природного парку “Прип’ять-Стохід” на площі 39,5 тис.га; 10. Розроблено і затверджено “Проект організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних ресурсів та об’єктів Шацького національного природного парку”; 11. Проведено лісорозведення на сільськогосподарських неугіддях на площі 1,9 тис.га, що майже в 4 рази більше ніж в кожному з попередніх років; 12. З метою охорони, невиснажливого використання та надходження коштів до місцевих бюджетів при заготівлі природних рослинних ресурсів місцевого значення в 2006 році внесені зміни до рішення обласної ради , що дало змогу посилити контроль та залучити в місцеві бюджети 2,2 млн.грн.; 13.Протягом 2006 року в Держуправління надійшло 456 скарг та звернень громадян, в т.ч. 16 колективних, які були своєчасно і оперативно розглянуті та громадянам у встановленому законом терміни були направлені відповіді по суті. За звітний період в засоби масової інформації було направлено 214 матеріалів, включаючи виступи на радіо і по телебаченню.
ДОДАТКИ 1. Карта Волинської області.
Любешівський Любешівський Ратнівський Ратнівський
КАМIНЬ-КАШИРСЬКИЙ КАМIНЬ-КАШИРСЬКИЙ Камень-Каширський Камень-Каширський Шацький Шацький Старовижівський Старовижівський
ЛЮБОМЛЬ ЛЮБОМЛЬ
Маневицький Маневицький р-н р-н
КОВЕЛЬ КОВЕЛЬ Ковельский Ковельский р-н р-н
Любомльский Любомльский Турийський Турийський
Рожищенський Рожищенський р-н р-н
Володимир-Волинський Володимир-Волинський
ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ Ківерцівський Ківерцівський р-н р-н
ЛУЦЬК ЛУЦЬК Локачинський Локачинський Иванічевський Иванічевський
Луцький Луцький р-н р-н
ГОРОХІВ ГОРОХІВ Горохівський Горохівський
БЕРЕСТЕЧКО БЕРЕСТЕЧКО
Карта-схема
2. Перелік нормативно-правових актів у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, введених у дію у 2006 р. Рішення і розпорядження, що прийняті обласною радою на протязі 2006 року. 1. Рішення № 26/3 від 17.02.2006р. "Про звіт облдержадміністрації про виконання Програми економічного і соціального розвитку області на 2005 рік та Програму економічного і соціального розвитку області на 2006 рік". 2. Рішення № 26/22 від 22.03.2006р. "Про надання в оренду водних об’єктів місцевого значення". 3. Рішення № 26/40 від 22.03.2006р. "Про затвердження лімітів на обсяги заготівлі, природних рослинних ресурсів місцевого значення на 2006р." 4. Рішення № 3/21 від 23.06.2006р."Про внесення змін до рішення обласної ради від 27.04.2005р.№ 20/3 "Про порядок використання рослинних ресурсів місцевого значення". 5. Рішення № 3/18 від 23.06.2006р. "Про надання в оренду водних об'єктів місцевого значення". 6. Рішення № 3/20 від 23.06.2006р. "Про збереження і розвиток природнозаповідного фонду області". 7. Рішення № 2/3 від 11.07.2006р. "Про звернення до обласної ради депутата обласної ради Дівнича Б. С. щодо виділення з обласного бюджету коштів на будівництво у м. Нововолинську полігону ТПВ" 8. Рішення № 5/2 від 08.09.2006р. "Про стан використання та охорони земельних ресурсів, перспективи розвитку земельних відносин в області" 9. Рішення № 7/28 від 27.12.2006р. "Про встановлення лімітів та видачу дозволів на використання природних рослинних ресурсів місцевого значення за межами лісового фонду". 10. Рішення № 7/29 від 27.12.2006р. "Про збереження і розвиток природнозаповідного фонду". 11. Рішення № 7/25 від 27.12.2006р. "Про надання в оренду водних об’єктів місцевого значення" 12. Рішення № 7/27 від 27.12.2006р. "Про затвердження лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природнозаповідного фонду місцевого значення на 2007 рік" 13. Рішення № 7/16 від 27.12.2006р. Про обласний бюджет на 2007 рік". Рішення і розпорядження, що прийняті облдержадміністрацією на протязі 2006 року. 1. Розпорядження № 47 від 10.02.2006р. "Про заходи щодо реалізації державної регуляторної політики в області на 2006 рік". 2. Розпорядження № 123 від 12.04.2006 "Про забезпечення належного санітарного стану, благоустрою і впорядкування населених пунктів в області". 3. Розпорядження № 135 від 25.04.2006р. "Про відкриття навігації на річках та водоймах області у 2006 році"
4. Розпорядження № 143 від 28.04.2006р. "Про хід виконання Програми економічного і соціального розвитку області та бюджету у 1 кв. 2006р". 5. Розпорядження № 151 від 05.05.2005р. "Про утворення постійно діючої робочої групи з опрацювання вирішення питань реалізації державної політики у сфері раціонального використання та охорони земель в області" . 6. Розпорядження № 174 від 29.05.2006р. "Про обласну комісію та робочу групу з підготовки матеріалів для розроблення проекту "Схема планування території Волинської області". 7. Розпорядження № 211 від 29.06.2006р. "Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 27.06.03р. № 251 "Про затвердження такс/нормативна плата/ за заготівлю лісових ресурсів місцевого значення. 8. Розпорядження № 223 від 07.07.2006р. "Про утилізацію, централізоване зберігання та ліквідацію непридатних хімічних засобів захисту рослин". 9. Розпорядження № 216 від 05.07.2006р. "Про Стратегічний план заходів щодо розвитку області на 2006-2008 роки та робочу групу з моніторингу реалізації Стратегічного плану заходів щодо розвитку області на 2006-2008 роки" 10. Розпорядження № 247 від 24.07.2006р. "Про соціально-економічне становище К-Каширського району" 11. Розпорядження № 249 від 25.07.2006р. "Про організацію роботи із забезпечення надходжень від заготівлі рослинних ресурсів місцевого значення до відповідних бюджетів" 12. Розпорядження № 259 від 31.07.2005 "Про хід виконання Програми економічного і соціального розвитку області та бюджету за перше півріччя 2006 року" 13. Розпорядження № 281 від 15.08.2006р. "Про проведення загально обласної толоки з благоустрою населених пунктів". 14. Розпорядження № 351 від 05.10.2006р. "Про розроблення проекту Програми економічного і соціального розвитку областей й узгодження проектів програм економічного і соціального розвитку районів та міст обласного значення на 2007 рік". 15. Розпорядження № 403 від 22.11.2006р. "Про закриття навігації на річках та водоймах області у 2006 році" 16. Розпорядження № 370 від 20.10.2006р. "Про затвердження Порядку надання і використання спеціальних коштів обласного бюджету на фінансування консервації деградованих і малопродуктивних земель шляхом заліснення згідно з регіональною Програмою охорони родючості ґрунтів Волинської області на 2004-2015 роки". 17. Розпорядження № 416 від 01.12.2006р. "Про проект Програми економічного і соціального розвитку області". 18. Розпорядження № 433 від 14.12.2006р. "Про стан здійснення державного контролю за використанням та охороною земель в області".
3.Видатки Державного бюджету України по розділу “Охорона навколишнього природного середовища” за 2006 р. (по Волинській області)
№ з/п
1
1
2
3
4 5 6 7
8
Назва природоохоронного заходу 2 Першочергові заходи щодо захисту від затоплення і підтоплення повеневими водами р.Прип'ять, с.Хоцунь Любешівського району - захисна дамба, км. Відновлення водного режиму р.Прип'ять на ділянці від с.Річиця до Вижівського водозабору, Ратнівського району - розчищення русла, км Відновлення водного режиму річки Прип'ять на ділянці від Вижівського водозабору до озера Любязь в Любешівському районі регулювання русла річки,км Розчищення русла р. Західний Буг від затоплених дерев Капітальний ремонт ГТС на р. Прип'ять на ПК 123+50 в смт. Ратне Проектно-вишукувальні роботи для будівництва майбутніх років Захист від підтоплення повеневими водами річок Прип'ять і Стохід с. Бучин Любешівського району Заходи по кріпленню берега р.Західний Буг в районі погранзнаків 1045-1046 Любомльського району Всього за 2006 рік
Інвестиційні наміри на 2006 рік, тис. грн.
Фактичне виконання за 2006 рік, тис. грн.
% виконання річного наміру
3
4
5
819,0
819,0
100
535,0
535,0
100
171,0
171,0
100
100,0
100,0
100
40,0
40,0
100
111,56
111,56
100
115,0
115,0
100
40,0
40,0
100
1931,56
1931,56
100
4. Громадські організації природоохоронного спрямування, що співпрацюють з Держуправлінням у Волинській області № п/п
Назва організацій
Юридична адреса
1
2
3
1
Волинська обласна організація Українського товариства охорони природи
м.Луцьк, пр.Волі,39
2
Волинське відділення товариства охорони птахів
м.Луцьк, пр.Волі,56/28
3
Волинська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок
м.Луцьк, вул. Л.Українки, 55
4
Волинське обласне екологічно-туристичне об’єднання “ДРУЇДИ”
м.Луцьк пр. Соборності, 30/54
5
Волинська обласна молодіжна громадська організація “ЕКОРЕСУРС”
м.Луцьк вул. Гордіюк, 4/93
6
Волинське молодіжне об’єднання “ХОРС”
м.Луцьк вул. Молоді, 4/126
5. Відповідальні виконавці розділів національної доповіді за 2006 рік № з.п.
Назва розділу
Відповідальні за розділи
1
2 Вступне слово
1.
Екологічна політика області
2.
Атмосферні та гідрологічні умови і явища
3.
Атмосферне повітря
4.
Водні ресурси
5.
Земельні ресурси та грунти
6.
Надра
7.
Відходи
8.
Екологічна безпека
3 Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення – Литвинець Л.С. Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення – Литвинець Л.С. Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення – Литвинець Л.С. Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування – Баламут Т.В. Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування – Баламут Т.В. Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення – Литвинець Л.С. Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування – Баламут Т.В. Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування – Баламут Т.В. Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення – Литвинець Л.С. Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування – Баламут Т.В.
1 9.
2 Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров'я населення
10.
Рослинний світ
11
Тваринний світ
12*.
Екомережа та біорізноманіття Території та об'єкти, що підлягають особливій охороні Деякі екологічні проблеми області та шляхи їх вирішення Державний контроль у галузі охорони довкілля
12.
13.
14.
15.
Управління в галузі охорони довкілля
16.
Моніторинг довкілля
3 Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення – ЛитвинецьЛ.С. Завідувач сектору екомережі та розвитку заповідної справи – Квач І.С. Завідувач сектору екомережі та розвитку заповідної справи – Квач І.С. Завідувач сектору екомережі та розвитку заповідної справи – Квач І.С. Завідувач сектору екомережі та розвитку заповідної справи – Квач І.С. Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування – Баламут Т.В. Начальник відділу екологічного контролю водних об'єктів, атмосферного повітря та поводження з відходами Держекоінспекції – Франчак А.А. Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування – Баламут Т.В. Завідувач сектору кадрового і правового забезпечення та контролю виконання – Фесик Т.В. Начальник відділу державної екологічної експертизи та експертно-погоджувальної діяльності – Петрук В.Й. Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення – ЛитвинецьЛ.С. Завідувач сектору кадрового і правового забезпечення та контролю виконання – Фесик Т.В.
1 17.
2 Економічні засади природокористування
18.
Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
19.
Екологічна освіта. Інформування громадськості. Громадські рухи. Взаємодія з засобами масової інформації Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
20.
21.
Виконання державних екологічних програм
22 .
Висновки
Додатки
3 Заступник начальника відділу бухгалтерського обліку, фінансової звітності, економіки природокористування та господарського забезпечення – Коновал Л.О. Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення – ЛитвинецьЛ.С. Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення – ЛитвинецьЛ.С. Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення – ЛитвинецьЛ.С. Заступник начальника відділу бухгалтерського обліку, фінансової звітності, економіки природокористування та господарського забезпечення – Коновал Л.О. Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення – ЛитвинецьЛ.С. Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення – ЛитвинецьЛ.С. Заступник начальника відділу бухгалтерського обліку, фінансової звітності, економіки природокористування та господарського забезпечення – Коновал Л.О. Завідувач сектору кадрового і правового забезпечення та контролю виконання – Фесик Т.В.
ЗМІСТ Назва розділу Вступне слово Екологічна політика області Атмосферні та гідрологічні умови і явища Атмосферне повітря Водні ресурси Земельні ресурси та грунти Надра Відходи Екологічна безпека Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров'я населення Рослинний світ Тваринний світ Екомережа та біорізноманіття Території та об'єкти, що підлягають особливій охороні Деякі екологічні проблеми області та шляхи їх вирішення Державний контроль у галузі охорони довкілля Управління в галузі охорони довкілля Моніторинг довкілля Економічні засади природокористування Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Екологічна освіта. Інформування громадськості. Громадські рухи. Взаємодія з засобами масової інформації Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Виконання державних екологічних програм Висновки Додатки № 1 – 5.
сторінки
2-5 5-6 6-10 11-14 14-17 17-22 22-25 25-33 33-36 36-47 47-51 51-53 53-55 55-57 57-58 59-63 63-63 63-68 69 70-72 72-73 73-76 77-78