volyn_2008 by Administrator Dovkillia

Вступ

Волинь вважається у країні регіоном, де населення і влада традиційно дбають про збереження унікальних природних ландшафтів, раціональне використання ресурсів лісу, озер, боліт, надр, піклуються збереженням чистоти атмосфери і води. Волинська область відноситься до найменш екологічно напружених регіонів України. Область займає західну частину Східноєвропейської рівнини і знаходиться на заході рівнинних просторів двох природно-географічних зон України – Полісся і Лісостепу. Більша її частина (приблизно ¾ всієї площі) розташована в низинному Західному Поліссі, а менша – у лісостеповій зоні на Волинській лісовій височині. Через територію області проходить частина Головного європейського вододілу, який розділяє басейни рік Чорного і Балтійського морів. Мінерально-сировинний потенціал області характеризуються наявністю в надрах 18 видів корисних копалин, серед яких 12 належить до корисних копалин загальнодержавного значення (вугілля, природний газ, торф, германій, пісок скляний, підземні прісні та мінеральні води, торф’яна грязь, сировина цементна і фосфорити). Газ природний представлено Локачинським родовищем, запаси якого становлять 7,8 млрд. куб. метра, що дасть змогу протягом 20 років задовольняти потреби населення та промисловості області у споживанні газу і дасть можливість зменшити імпортні поставки цієї сировини. На території Волині розвідане найперспективніше в Україні родовище самородної міді «Жиричі», прогнозні запаси якого становлять більше 7 млрд. тонн. У північній частині області виявлені також родовища фосфоритів. Волинь – край унікальної природи, лікувального мікроклімату, самобутнього народного мистецтва і великої історико-культурної спадщини. За наявності природних рекреаційних ресурсів, які зазнали відносно невеликого антропогенного впливу і добре зберегли рекреаційну здатність, область належить до перспективних регіонів України з розвитку туристичнорекреаційної галузі.

Багата історико-культурна спадщина, озера, річки, ліси з цілющими дико рослинними ягодами та грибами, лікувальні торф’яні грязі, джерельні лікувальні води чотирьох типів, мисливство, рибальство створюють всі необхідні передумови для організації і функціонування лікувальнооздоровчого, культурно-пізнавального, мисливського, сільського та інших видів туризму.

1.Загальні відомості 1.1.Географічне розташування та кліматичні особливості Волинської області Волинська область розташована на північному заході України і межує на заході з республікою Польща, на півночі - з республікою Білорусь, на сході - з Рівненською областю, на півдні - з Львівською областю. Площа області складає 20,1 тис. кв. км.( 2014,4 тис. га.), або 3% від загальної території України. На території Волинської області протікає 132 річки загальною протяжністю 3417.6 км. У північній та західній частині області проходить Головний Європейський вододіл, який розділяє басейн Чорного і Балтійського морів, зокрема басейн Дніпра і Західного Бугу. На території області знаходиться 265 озер, загальною площею 14398 га., більшість з них карстового походження, зокрема група Шацьких озер. Густота гідрографічної сітки області вдвічі більша, ніж в середньому по Україні. В 2008 році середня температура повітря перевищувала норму на в середньому на 20. На протязі року спостерігався 91 випадок небезпечних та стихійних явищ ,з них 45 гроз,3 граду, 12 сильних злив, 16 сильного вітру, 1 сильний сніг, 11сильних туманів. Водність річок області в цілому в 2008 році була вищою середніх багаторічних значень, зі зміною водності відповідно до сезонів. Спостерігались високі дощові паводки в липні та вересні. Затоплення заплав не носило масового характеру. Підтоплення господарських будівель (хліви) спостерігалось тільки на низько розташованих ділянках. 1.2. Соціальний та економічний розвиток області В області протягом року відбулось поступове уповільнення темпів росту промислового виробництва, а за підсумками року випуск промислової продукції зменшився в середньому на 10,3%. Це суттєвий вплив галузі машинобудування, де в цілому виробництво скоротилось більше ніж на 20%. Значно менше випущено продукції у відкритих акціонерних товариствах “Луцький автомобільний завод”, “Електротермометрія”, “Ковельсільмаш”, ТзОВ “Кромберг енд Шуберт Україна”. Понад чверть промислової продукції області виготовляють підприємства з виробництва харчових продуктів та напоїв, де випуск продукції скоротився на 3,2%. Поряд зі значним зростанням випуску рафінованої олії, спредів, м’яса і субпродуктів птиці, ковбасних виробів, яловичини і телятини, суттєво зменшився випуск макаронних виробів, жирних сирів, круп, майонезу, соусів, борошна, вершкового масла, цукру–піску. Знизили випуск продукції підприємства легкої промисловості, целюлознопаперового виробництва та видавничої діяльності.

В той же час, наростили обсяги підприємства виробництва будівельних матеріалів, з оброблення деревини та виробництва виробів з неї, хімічної і нафтохімічної промисловості, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів. Дані виробництва основних видів промислової продукції в області представлені в таблиці 1.1. Виробництво основних видів промислової продукції за січень – грудень 2008 року Таблиця 1.1 Вироблено за січень–грудень 2008р.

Темпи зростання, зниження січень–грудень 2008р. у % до січня–грудня 2007р.

Вугілля готове, тис.т

556

125,5

Яловичина і телятина, свіжі (парні) чи охолоджені, т

3007

120,6

Яловичина і телятина, морожені, т

765

54,8

Свинина свіжа (парна) чи охолоджена, т

2562

103,1

Свинина морожена, т

135

84,4

Вироби ковбасні, т

21058

122,8

Молоко оброблене рідке, т

14937

101,1

Масло вершкове, т

4472

84,3

Сири жирні, т

6127

74,3

Корми готові для сільськогосподарських тваринта свійської птиці, т

61423

99,9

Вироби хлібобулочні, т

43625

97,0

Цукор-пісок, т

80140

58,4

Цегла керамічна невогнетривка будівельна, млн.шт.умов. цегли

83,2

102,1

Елементи конструкцій збірні для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю, тис.куб.м

31,0

110,3

2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Протягом 2008 року спостерігалось 557 випадків перевищення граничнодопустимих концентрацій забруднення атмосферного повітря (за 2007 рік спостерігалось 217 випадків перевищення ГДК). 453 випадка перевищень ГДК спостерігалось по діоксиду азоту, 63 випадка перевищень ГДК по формальдегіду, 39 випадків перевищень ГДК по фенолу та 2 випадки перевищення ГДК по оксиду вуглецю. Рівень забруднення атмосферного повітря м.Луцька вище середнього рівня забруднення атмосфери по Україні. Індекс забруднення атмосфери м.Луцька за 2008 рік становить 9,62 (без врахування 3,4 бенз/а/пірена), у 2007 році він складав 9,56 (без врахування 3,4 бенз/а/пірена). Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі подані в табл. 2.1; 2.2; 2.3. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Таблиця 2.1 Речовина

Клас небезпеки

Кількість міст, охоплених спостереженнями

Середньо-річний вміст, мг/м3

Середньодобові ГДК

Максимальний вміст, мг/м3

Максимально разові ГДК

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував: 1 ГДК

Пил

0.1

0.15

Діоксид сірки

0.003

0.05

Оксид вуглецю

Діоксид азоту

0.05

0.06

0.35

0.085

Оксид азоту

0.03

0.06

0.13

0.4

Фенол

0.004

0.003

0.022

0.01

Формальд егід

0.011

0.003

0.084

0.035

0.3

0.015

5 ГДК

10 ГДК

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував: 1 ГДК

5 ГДК

0.5

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 2.2. Забруднююча речовина Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

Місто

Середньо річна концентрація

Максимально разова середньорічна концентрацій

м. Луцьк

0,1

0,3

10 ГДК

Діоксид сірки

м. Луцьк

0,003

0,015

Оксид вуглецю

м. Луцьк

1.0

8,0

Діоксид азоту

м. Луцьк

0.05

0,35

Оксид азоту

м. Луцьк

0,03

0,13

Фенол

м. Луцьк

0.004

0,022

Формальдегід

м. Луцьк

0.011

0,084

Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Таблиця 2.3. Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, атмосферного повітря

м.Луцьк (5.65)

Формальдегід

м.Луцьк (1.49)

Діоксид азоту

м.Луцьк (1.28)

Фенол

м.Луцьк (0.44)

Пил

м.Луцьк (0.42)

Оксид азоту

які визначають високий

рівень забруднення

2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами За даними обласного управління статистики в 2008 році в атмосферне повітря надійшло 63,4 тис.т шкідливих речовин. Порівняно з минулим роком, загальний обсяг шкідливих речовин, які потрапили в повітря, скоротився на 4,6%. Відповідно зменшилась щільність викидів і становила 3,2 т на км2 території. На кожного мешканця області припало по 61,1кг забруднюючих речовин проти 64 кг у 2007 р. Понад 84% забруднюючих речовин, що потрапили у повітря, припало на пересувні засоби. Від роботи двигунів пересувних джерел забруднення в повітря надійшло 53,4 тис.т шкідливих речовин, що на 1,5 тис.т, або на 2,8 % менше, ніж у 2007р. Переважна частина з яких (49,4 тис.т або 92,5%) – це викиди автомобільного, 1,7 тис.т, або 3,2% –залізничного транспорту та 2,3 тис.т, або 4,3% - виробничої техніки. Із загальної кількості 34,3 тис.т (понад 64% загального обсягу) забруднюючих речовин викинуто автомобілями, що перебувають у приватній власності населення. Якщо в середньому в розрахунку на одного жителя області припадає по 51,5 кг викидів від пересувних джерел, то у місті Луцьку та Ковелі відповідно по 74,4 і 71,8 кг. Щільність викидів на 1 км 2 території області від транспорту та виробничої техніки становить 2,6 т, а у містах Луцьку і Нововолинську – 369 та 162,7 т. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2000, 2005-2008 р.р. наведені в таблиці.2.4

Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Таблиця 2.4. Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 42,3 10,3 32,0 50,4 10,1 40,3 56,8 12,2 44,6 66,4 11,5 54,9 63,3 10,0 53,3

*- значення ВРП облстатуправління не надало

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП,тис.т/млн.грн.

2100 2500 2800 3300 3100

40,0 48,3 54,7 64,0 61,1

* * 0,007 * *

2006 56,8

2007 58

12,2 44,6

11,5 66,4

Динаміка викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел забруднення 2008 у Волинській області 60,5 9,9 70,4

100% 90% 80% 70%

44,6

60% 50% 40%

12,2

30% 20% 10%

56,8

66,4

11,5

2006

70,4

9,9

автотранспортом стаціонарними джерелами викиди, тис.т

2007

60,5

2008

2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Волинській області Основними токсичними інгредієнтами, якими забруднювалося повітря під час експлуатації транспортних засобів, були оксид вуглецю (73,3% загального обсягу) і сполуки азоту (12,8%). У загальному обсязі викидів від стаціонарних джерел забруднення переважають метан, тверді суспендовані частинки та оксид вуглецю (74% всіх викидів). У сумарній кількості шкідливих речовин викиду метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 4,7 та 0,2 тис.т, або 7,7% загального обсягу. Крім цих речовин, в атмосферне повітря у 2008 році пересувними та стаціонарними джерелами було викинуто 1429,7 тис.т діоксиду вуглецю, який впливає на зміну клімату. Динаміку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення в районах області та в містах обласного підпорядкування, подано в табл.2.5;2.6;2.7.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т Таблиця 2.5. 2000

2005

2006

2007

2008

Всього,

10,3

10,1

12,3

11,5

9,98

м.Луцьк м.Нововолинськ м.Ковель м.Володимир-Волинський

2,1 2,8 1,7 0,5

1,7 0,7 0,3 0,5

1,9 0,6 0,3 0,7

1,5 0,6 0,3 0,5

1,02 0,4 0,2 0,5

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн Таблиця 2.6

12,3

1,7

1,3

0,8

1,6

11,5

1,5

0,7

1,5

9,9

1,4

1,1

0,7

1,4

2,1 0,5

0,1 0,02

0,2 0,01

0,5 0,06

1,1 0,3

1,7 0,5

0,2 0,02

0,2 0,01

0,3 0,005

0,5 0,2

1,9 0,7

0,2 0,1

0,3 0,06

0,6 0,3

1,5 0,5

0,1 0,1

0,2 0,06

1,0 0,5

0,1 0,1

0,03 0,08

0,1 0,07

0,3 0,2

0,04

0,02

0,08

0,2

1,1

0,09

0,04

0,09

0,04

3,6

0,08

0,03

4,9

0,07

0,03

0,3 0,00 9 0,08

0,4 0,2

1,7

0,3 0,00 9 0,08

0,04

0,2

0,06

0,02

0,04

м.Нововолинсь к В.-Волинський район Горохівський район Іваничівський район К.-Каширський район Ківерцівський район Ковельський район Локачинський район Луцький район

2,8

0,8

1,1

0,2

0,6

0,7

0,2

0,09

0,1

0,6

0,2

0,09

0,1

0,6

0,2

0,1

0,07

0,2

0,4

0,1

0,06

0,00 01 0,8

0,00 01 0,07

0,00 01 0,1

0,00 01 0,02

0,00 04 0,5

0,2

0,03

0,007

0,4

0,04

0,3

0,05

0,007

1,3

0,09

0,01

0,7

0,08

0,2

0,00 7 0,04

0,008

0,01

0,00 5 0,09

0,03

0,08

0,00 7 0,01

0,3

0,8

0,00 5 0,2

0,2

0,9

0,1

0,3

0,1

0,00 3 0,02

0,01

0,09

0,3

0,01

0,001

0,03

0,1

0,3

0,02

0,2

0,4

0,02

0,001

0,04

0,2

0,09

0,03

0,02

0,001

0,02

0,006

0,04

1,5

1,0

0,4

0,2

0,4

0,09

0,3

0,00 2 0,02

0,002

0,1

0,00 1 0,01

0,04

0,07

0,00 1 0,02

0,05

0,2

0,00 1 0,02

0,02

0,4

0,0000 2 0,4

0,00 5 0,03

0,002

0,00 8 0,02

0,00 2 0,00 002 0,1

0,03

0,01

0,00 9 0,03

0,01

0,3

0,1

0,06

0,04

0,01

0,02

0,03

0,0

0,006

0,1

0,08

0,0

0,08

0,2

0,5

0,04

0,000 2 0,2

0,01

1,0

0,00 6 0,06

0,07

0,05

0,00 5 0,1

0,09

1,1

0,00 2 0,1

0,05

0,00 7 0,00 1 0,04

0,0000 1 0,2

0,0004

0,00 4 0,00 4 0,07

0,00 7 0,00 7 0,01

0,03

0,00 2 0,00 2 0,1

0,00 2 0,00 1 0,00 1 0,00

0,1

0,07

0,9

0,1

0,2

0,00 8 0,00 5 0,00 8 0,00 5 0,00 8 0,00 1 0,00 4 0,00 2 0,2

0,02

0,00 5 0,00

0,02

0,004

0,0

0,04

0,02

0,0

0,01

0,04

0,004

0,00 6 0,00

0,005

0,06

0,00 5 0,00

0,02

0,08

0,00 3 0,00

0,04

0,09

0,0000 7 0,02

0,003

0,00

0,00 6 0,07

0,001

0,04

0,002

Любешівський

0,003

діоксид сірки

діоксид сірки 0,006

0,00 7 0,00

оксид вуглецю

1,6

діоксид азоту

0,7

пил

1,6

разом

2,5

0,1

оксид вуглецю

10,1

діоксид азоту

оксид вуглецю

3,4

пил

діоксид азоту

0,9

разом

діоксид сірки

2,1

пил

1,9

разом

пил

10,3

0,02

оксид вуглецю

разом

Волинська область м.Луцьк м.ВолодимирВолинський м.Ковель

діоксид азоту

оксид вуглецю

2008 р. в т.ч.

діоксид азоту

2007 р. в т.ч.

діоксид сірки

2006 р. в т.ч.

пил

2005 р. в т.ч.

разом

Населені пункти (райони)

2000 р. в т.ч.

0,1 0,005 0,2 0,07 0,001 0,04 0,005 0,3 0,006 0,001

район Любомльський район Маневицький район Ратнівський район Рожищенський район Старовижівськ ий район Турійський район Шацький район

0,4

0,1

0,2

4 0,02

9 0,06

0,3

0,1

0,2

0,008

0,6

0,1

0,2

0,04

0,2

0,5

0,2

0,09

0,02

0,1

0,04

0,01

0,05

0,1

0,07

0,01

0,05

0,04

0,01

0,007

0,05

0,00 2 0,1

0,02

0,2

0,1

0,06

0,005

0,3

0,00 9 0,1

0,00 9 0,00 5 0,01

0,0000 1 -

0,02

0,09

0,00 8 0,01

0,08

0,8

0,06

0,1

0,007

0,1

0,03

0,06

0,00 7

0,02

0,2

0,09

0,05

0,002

1 0,00 5 0,2 0,00 2 0,00 1 0,03 0,00 4 0,02

0,07

2 0,00 4 0,04

2 0,00 6 0,2

0,06

0,0

0,02

0,05

0,01

0,2

0,08

0,06

0,7

0,09

0,1

0,2

0,1

0,06

0,00 6 0,00 5 0,00 7 0,00 7

0,2

0,09

0,1

0,5

0,2

0,1

0,3

0,09

0,1

0,4

0,1

0,08

0,02

0,1

0,07

0,0

0,00 2 0,03

0,03

0,01

0,06

0,03

0,003

0,00 5 0,02

0,3

0,06

0,1

0,08

0,04

09 0,00 4 0,00 9 0,02 0,00 2 0,00 5 0,00 7 0,00 5

0,007

0,2

0,08

0,09

0,2

0,4

0,1

0,09

0,02

0,04

0,02

0,0001

0,001

0,03

0,02

0,009

0,05

0,03

0,005

0,009

0,3

0,08

0,1

0,01

0,05

0,02

0,009

1 0,00 4 0,03 0,00 4 0,00 1 0,00 5 0,00 7 0,00 2

0,006 0,2 0,007 0,001 0,009 0,005 0,003

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн) Таблиця 2.7 Обсяги викидів, тонн у 2008 р.

Волинська область Володимир-Волинський район Горохівський район Іваничівський район Камінь-Каширський район Ківецівський район Ковельський район Локачинський район Луцький район Любешівський район Любомльський район Маневицький район Ратнівський район Рожищенський район Старовижівський район Турійський район Шацький район м.Володимир-Волинський м.Ковель м.Луцьк м.Нововолинськ

11476,1 280,1 715,8 414,5 49,1 415,1 95,6 481,2 36,3 44,7 256,7 429,3 115,9 28,3 61,0 284,2 141,4 538,1 257,3 1506,9 610,6

у 2007 р.

9978,9 302,1 879,5 85,9 38,8 333,3 104,5 866,1 40,3 40,2 213,1 429,2 38,5 31,1 54,2 280,2 47,0 521,7 242,2 1021,4 414,5

Збільшення \ зменшення викидів у 2008 р. проти 2007 р.,тонн

1497,2 22,0 163,7 328,6 10,3 81,8 8,9 384,9 4,0 4,5 43,6 0,1 77,4 2,8 6,8 4,0 94,4 16,4 15,1 485,5 196,1

Обсяги викидів Викинуто в у середньому 2008 р. до 2007 одним р., % підприємством , тонн 86,9 56,0 107,9 93,4 122,9 102,3 20,7 103,6 79,0 9,8 80,3 21,8 109,3 23,9 179,9 160,4 111,0 6,05 89,9 11,2 83,0 32,1 99,9 42,9 33,2 19,3 109,9 4,7 88,9 20,3 98,6 56,8 33,2 23,6 96,9 48,9 94,1 16,1 67,8 28,4 67,9 23,5

2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.04.№ 256 « Про затвердження Програми припинення в Україні виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки» проводилась робота по припиненню використання ХФВ-12. Виробництво ХВБ -12 в області не відбувається. Сервісне обслуговування холодильного обладнання на території області в основному здійснюється ЗАТ «Волинський ремонтно-монтажний комбінат» (м.Луцьк). ХФВ-12 не використовується з середини 2006 року. Замість нього використовуються фреони: R-406A, R-134A, R-22, R-404. Фреон ХФВ-12 використовували на Волинській обласній станції переливання крові в холодильному обладнанні (одна холодильна установка герметично закрита система, кількість фреона -0,7 кг. Холодильне устаткування готувалося до заміни у 2008 році. В кінці 2008 року використання фреону у холодильному устаткуванні припинено. Фактів несанкціонованого ввезення хладону ХФВ-12 через пункти пропуску на державному кордоні України в області не встановлено.

2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основними забруднювачами повітря були підприємства транспорту і зв’язку (42,9% від загальної кількості), промисловості (35,3%), сільського господарства, мисливства та лісового господарства (9,6%). Їх сумарні викиди становили майже 88% загальнообласних. Понад 40% викидів припало на Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, близько 28% - на підприємства Луцька, Горохівського та Локачинського районів. Основні забруднювачі атмосферного повітря подані в табл.2.8;2,9 Основні забруднювачів атмосферного повітря Таблиця 2.8 № п/п

Підприємство - забруднювач

Відомча приналежність

ВАТ «Горохівський цукровий завод»

Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів

Акціонерні товариства відкритого типу,створені на основі державних/ 6024 Акціонерні товариства відкритого типу,створені на основі державних/ 6024

Львівгазвидобування «Локачинський газовий промисел» ТзОВ «Птахокомплекс «Губин»

Підприємства України, засновані фізичними особами/7774

Валовий викид,т 2008 р. 2007 р.

Зменшення/збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення

644,4

533,5

+110,9

Збільшення обсягів виробництва

3994,9

4714,0

719,1

Зменшення технологічних викидів

569,3

316,4

+252,9

491,1

349,2

+141,9

Збільшення обсягів виробництва Збільшення обсягів виробництва

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності Таблиця 2.9 № з/п

1 1.1.

Види економічної діяльності

Усі види економічної діяльності у тому числі: Переробна промисловість

Кількість підприємст в, які мали викиди, одиниць 205

Обсяги викидів по регіону

Викинуто в середньому одним підприємством, т.

тис. т

у % до 2007 р.

9,9

48,7

2,5

77,4

26,9

1.2.

Виробництво харчових продуктів, напоїв

1,6

80,0

42,4

1.3.

Текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра Виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Целюлозно-паперове виробництво: видавнича діяльність Хімічне виробництво

0,07

107,5

65,6

0,001

90,3

1,0

0,095

115,8

8,6

0,019

47,2

18,8

0,00002

65,7

0,2

1.4. 1.5. 1.6. 1.7.

1.8.

Виробництво гумових та пластмасових виробів

0,091

105,8

22,9

1.9.

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (будматеріалів, скловиробів) Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво машин та устаткування

0,406

56,5

29,0

0,04

112,2

12,8

0,06

94,2

8,1

0,007

76,1

3,7

0,06

89,0

18,3

1.14

Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування Виробництво транспортних засобів та устаткування Інші галузі промисловості

0,07

87,2

9,8

1.15

Діяльність транспорту та зв»язку

4,3

85,1

203,6

1.16

Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Добувна промисловість

0,9

105,4

38,5

1,05

106,6

131,0

Виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла та води Охорона здоров»я та надання соціальної допомоги

0,3

74,1

21,4

0,115

68,2

14,4

0,35

191,4

49,8

1.21

Торгівля: ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Будівництво

0,1

89,2

9,0

1.22

Державне управління

0,3

77,1

97,0

1.23

Освіта

0,04

41,0

11,8

1.24

Операції з нерухомим майном, оренда, інжирінг та надання послуг підприємцям Надання комунальних та індивідуальних послуг: діяльність у сфері культури та спорту Діяльність готелів та ресторанів

0,006

122,5

1,9

0,007

144,0

1,5

0,014

53,7

6,9

1.10 1.11 1.12 1.13

1.17 1.18 1.19 1.20

1.25 1.26

2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря Волинським гідрометеоцентром з 1995 року проводяться спостереження по програмі транскордонного переносу на метеостанції М Світязь на кордоні з Республікою Польща . Середньодобові концентрації визначені при відборі проби 5 разів на добу. За даними спостережень рівень забруднення на М.Світязь становив: - по діоксиду сірки - 0,01 ГДК с.д.; - по діоксиду азоту - 0,25 ГДК с.д. Випадків перевищень ГДК забруднюючих речовин за даними спостережень у 2008 році не виявлено. У звітному році по М Світязь, спостерігалось зменшення забруднення атмосферного повітря діоксидом сірки практично у 2 рази, середньорічна концентрація по діоксиду азоту не змінилась. 2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Вплив забруднюючих речовин негативно впливає на здоров’я людини та біорізноманіття. Забруднення атмосферного повітря за рівнем хімічної безпеки для людини посідає перше місце.

На протязі 2008 року санепідслужбою досліджено 2509 проб атмосферного повітря (в 2007р. – 3271), з яких перевищення ГДК шкідливих речовин встановлено у 190 пробах (у 2007р. – 185), що становить 7,5% (в 2007р. – 5,6%). Найбільший відсоток від загальної кількості проб з перевищенням ГДК становить: пилу – 21, окисів азоту – 17,9, формальдегіду – 36, фенолу – 18,9. Високий відсоток перевищення ГДК формальдегіду та фенолу пов'язаний з діяльністю заводу по виробництву панелей, матів та фігурних ізоляційних деталей ТОВ «Мінмат-Ревербері» с. Струмівка Луцького району, який протягом року, не зважаючи на виконаний ряд робіт згідно пропозицій санепідслужби, забруднював своїми викидами атмосферне повітря прилеглої до нього житлової забудови. В зв’язку з цим, після тимчасового припинення експлуатації підприємства, в грудні 2008 року винесена постанова головного державного санітарного лікаря м. Луцька та Луцького району про припинення експлуатації на постійно. 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря В 2008 році в області виконувалися заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря відповідно до Регіональної екологічної програми «Екологія – 2010». Це заходи по: - проведенню режимно-налагоджувальних робіт на котлоагрегатах „Луцьктепло”, м. Луцьк; - розробці документів на обгрунтування обсягів викидів шкідливих речовин для отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Володимир - Волинського УГГ та Ковельського УГГ; - проведенню перевірок % вмісту СО та димності відпрацьованих газів автомобілів ВАТ „Волиньвтормет” м. Луцьк; - встановленню фільтру іонівно-вентиляційного РИФ-20 для газоочистки ливарного цеху ВАТ „Електротермометрія”; - будівництву нової котельні на ВАТ „Луцькпласмас”; - придбанню та встановленню промислових пиловловлювачів для обладнання джерел утворення пилу на ДП МОУ ЛРЗ “Мотор”, м. Луцьк; - інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосфорне повітря на ВАТ „Луцький пивзавод”; - переобладнанню паливної апаратури транспортних засобів на використання зрідженого газу (ТзОВ „ЗБК”, м.Луцьк); - придбанню обладнання та хімреактивів для моніторингу атмосферного повітря; - перевірці пилогазоочисного устаткування на ефективність, перевірці інвентаризації викидів на ВАТ „СКФ Україна”, м. Луцьк .

3. Зміна клімату 3.1. Політика і заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання Основні джерела антропогенних викидів парникових газів в області наступні: - вуглекислий газ – виділяється у великих кількостях при спалюванні палива; - метан – виділяється в процесі розкладу гною та побутових відходів. В області розроблена та схвалена розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 29.12.2006 р. № 464 „Комплексна програма енергозбереження Волинської області на 2007-2010 роки” , яка передбачає зменшення обсягів енергоспоживання в області. Збільшення поглинання вуглекислого газу прямо пропорційно зв`язане із збільшенням площ зелених насаджень. Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Головним управлінням агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації планується до 2015 року збільшити площу лісів в області до 36 %. За рахунок впровадження заходів, передбачених Комплексною програмою енергозбереження Волинської області на 2007-2010 роки, планується зменшення енергоспоживання господарського комплексу області, що відповідно дасть можливість знизити і викиди парникових газів в атмосферне повітря, таблиці..3.1. Обсяги зменшення енергоспоживання у Волинській області Таблиця 3.1. Прогнозні дані Показники

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Всього за період 2006-2010 роки

Обсяг енергозбереження, тис. т.у.п.

57,481

70,224

83,16

94,5

305,365

У 2008 році викиди парникових газів в області зменшено за рахунок виконання заходів по зменшенню енергоспоживання господарським комплексом області; переходу на використання альтернативних видів палива Державним підприємством «Волинський автодор», господарствами Волинського управління лісового та мисливського господарства; впровадження сучасних технологій ремонту та приєднання відводів до

магістральних газопроводів під тиском Волинським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів. 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Оцінка антропогенних викидів в області здійснюється : - промисловими підприємствами - при спалюванні органічного палива (Методика визначення викидів забруднювальних речовин в атмосферу від енергетичних установок. ГКД 34.02.305-2002. Міністерство палива та енергетики України. Київ,2002 рік); - сільськогосподарськими підприємствами - при вирощуванні тварин та птиці (Збірник показників емісії забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Том 3, розділ ХІІ «Сільське господарство». Український науковий центр технічної екології. Донецьк,2004 рік). 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату За даними Волинського обласного центру гідрометеорології у Волинській області , питаннями зміни клімату займається Український науково дослідний гідрометеорологічний інститут.

4. Стан водних ресурсів 4.1 Водні ресурси та їх використання Волинська область багата на поверхневі води: ріки, озера, ставки. Гідрографічна сітка області представлена річками двох великих басейнів: р.Прип’ять і р.Зах.Буг. Ріки області переважно належать до басейну р.Прип’ять. Річка Прип’ять з притоками Турія, Стохід і Стир є найбільшою річкою області. Вздовж західної межі області протікає р.Західний Буг з притокою Лугою. Вони протікають по території області в основному з півдня на північ, мають повільну течію, через незначне зниження поверхні області на північ. Більшість річок Волині через невеликі глибини не суднохідні. За даними облстатуправління у 2008 році на території Волинської області нараховувалося 132 річки довжиною 3530,8 км (довжина кожної з річок більше 10 км). Серед західних областей України Волинська область має найбільшу кількість озер (265 шт.). Найбільші і наймальовничіші озера області –

Світязь, Пулемецьке, Турське, Люцимир, Перемут, Оріхове, Волянське, Біле, Любязь. Площа дзеркала води в озерах області становить 13 414 га. За походженням вони різноманітні. Переважна більшість - карстові озера, менша – заплавні. Їх режим тісно пов’язаний з річками, а під час весняної повені самостійне існування озер припиняється. Заплавні озера заболочені, з низькими берегами і в’язким дном. У Волинській області в експлуатації станом на кінець 2008 р. знаходиться 12 водосховищ. Площа дзеркала води у водосховищах становить 2203 га. Використовуються вони для зволоження осушених земель на меліоративних системах та риборозведення. Протягом року за допомогою водосховищ проводиться перерозподіл стоку річок області з метою збільшення їх водності та подальшого використання за акумульованих об’ємів води для зволоження осушених земель в засушливі періоди. На території області нараховувалося 617 ставків загальною площею водного дзеркала 4544 га., основними джерелами живлення яких були талі, повеневі, дощові і підземні води. Запаси поверхневих вод області достатні для їх використання на різні потреби. За даними Волинського обласного виробничого управління водних ресурсів та водного господарства, у 2008 році обсяги забору води становили 96,4 млн.м3, що на 4,0 млн.м3 більше, ніж у 2007 році. З підземних водоносних горизонтів забрано приблизно 62,7 млн.м3 (на 0,2 млн.м3 менше), з поверхневих водних об’єктів – 33,7 млн.м3 (на 4,2 млн.м3 більше). Збільшення забору води пояснюється включенням в звітність 2-ТП водгосп нововиявлених ставків. Об’єкти водопостачання в області експлуатують шість спеціалізованих підприємств, які створені в містах: Луцьк, Ковель, Нововолинськ, Володимир-Волинський, Ківерці, Любомль. В інших районних центрах області системи водопостачання експлуатуються районними виробничими управліннями житлово-комунального господарства. В 2008 році в області нараховувалось 443 основні водокористувачів, якими за рік було використано 77,8 млн.м3 свіжої води, що на 1,9 млн.м3 (на 2,4%) менше, ніж у попередньому році. Використання водних ресурсів в області є раціональним, водний баланс бездефіцитний.

У 2008 році у поверхневі водойми скинуто 41,0 млн. м3 зворотних вод, що на 1,2% або на 0,5 млн.м3 більше, ніж у попередньому році. Збільшився скид забруднених зворотних вод у поверхневі водойми на 0,5 млн.м3 через неефективну роботу очисних споруд комунальних підприємств. Обсяги водокористування та водовідведення в області, в т.ч. по водних об’єктах подано в таблицях 4.1; 4.2.

Основні показники використання і відведення води Таблиця 4.1. Показники

1990

2000

2005

2006

2007

2008

Забрано води з природних водних об'єктів - всього

193,7

131,7

85,7

97,5

92,4

96,4

Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на

186,9

121,5

70,6

76,8

79,7

77,8

виробничі потреби

43,29

15,0

20,7

24,8

24,4

23,9

побутово-питні потреби

46,87

39,0

29,0

28,1

27,0

26,2

46,82

13,6

16,1

19,8

19,6

Втрати води при транспортуванні

6,787

6,3

7,2

7,8

6,4

7,4

Загальне водовідведення з нього

115,0

56,8

55,2

54,6

58,4

58,3

у поверхневі водні об'єкти

93,75

42,6

39,5

38,8

40,5

41,0

забруднених зворотних вод

22,15

34,9

0,8

0,6

4,0

4,5

з них без очищення

2,7

0,3

0,1

1,2

нормативно очищених

46,51

5,4

28,9

28,0

24,9

24,1

122,0

42,3

42,7

46,4

42,9

38,4

73,8

67,4

65,2

63,8

61,6

81,9

76,8

76,7

76,3

76,4

у тому числі для використання

Зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство

у тому числі

нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

83,33

Забір, використання та відведення води за 2008 рік Таблиця 4.2. Назва водного об’єкту

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

р. Прип’ять

75,41

р. Зах.Буг Разом

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього

з них забруднених зворотних вод

62,64

30,12

1,628

21,01

15,19

10,84

2,845

96,42

77,83

40,96

4,473

4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти На території Волинської області експлуатуються очисні різних тапів очищення стічних вод, з яких 30 повної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод у водні об’єкти. Сучасний стан водних об’єктів Волинської області характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання, а саме - незадовільна робота очисних споруд, на яких експлуатується фізично та морально застаріле технологічне обладнання, несвоєчасно проводяться поточні та капітальні ремонти через недостатнє фінансування. Скид забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у 2008 році склав 4,5 млн. м3 і збільшився в порівнянні з 2007 роком на 0,5 млн. м3, або 12 %.Основними причинами такого збільшення є: -

відсутність очисних споруд (Горохівський цукровий завод);

скид неочищених стоків після промивки фільтрів на водозаборах підприємства “Луцькводоканал”;

застарілі технології на очисних спорудах водокористувачів (Горохівське ВУЖКГ, Камінь-Каширське ВУЖКГ, Іваничівське ВУЖКГ, Ратнівське ВУЖКГ, Локачинське ВУЖКГ).

Під час експлуатації очисних споруд вищеназваних підприємств у 2008 році відділом інструментально-лабораторного контролю Державної

екологічної інспекції у Волинській області було зафіксовано перевищення нормативів ГДС забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти. 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів ( за галузями економіки) Основними забруднювачами водних об’єктів Волинської області є підприємства житлово-комунального господарства. Найбільші з яких підприємства КП “Луцькводоканал” та “Нововолинськводоканал”, управління водоканалізаційних господарств міст Ковеля, ВолодимирВолинська, Горохова , Камінь-Каширська. Використання та відведення води підприємствами, які займаються певним видом економічної діяльності наведено в таблиці 4.3. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки Таблиця 4.3. Галузь економіки

Використано води

З неї на:

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти

побутовопитні потреби

виробничі потреби

всього

у тому числі забруднених

з них без очищення

Електроенергетика

0,011

0,009

0,002

Вугільна промисловість

0,463

0,167

0,228

4,04

Металургійна промисловість

Хімічна та нафтохімічна промисловість

0,082

0,06

0,022

Машинобудування

1,196

0,414

0,782

0,058

0,037

Нафтогазова промисловість

Житлово-комунальне господарство

26,05

24,13

1,914

23,38

3,45

0,292

Сільське господарство

44,65

0,105

16,89

13,25

0,902

Харчова промисловість

3,494

0,281

3,213

0,175

0,037

Транспорт

0,848

0,675

0,173

0,002

Промисловість будівельних матеріалів

0,47

0,11

0,36

0,004

Інші галузі

0,566

0,259

0,316

0,051

0,047

Всього

77,83

26,21

23,90

40,96

4,473

1,231

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод Протягом 2008 року відділом інструментально-лабораторного контролю держекоінспекції проводився постійний контроль якості вод транскордонної річки Західний Буг. Контроль проводився по спільних створах з Республікою Польща та Республікою Білорусь розташованих в с. Литовеж Іваничівського району, м. Устилуг Володимир-Волинського району, ст. Ягодин Любомльського району, с. Грабове Шацького району. Рівнів високого чи екстремального забруднення вод не встановлено. Стан річки в 2008 році, в порівнянні з 2007 роком, залишився стабільним. 4.3.Якість поверхневих вод 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Контроль якості поверхневих вод в 2008 році проводився відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції в 39 пунктах та 50 створах основних річок та їх приток області. Було відібрано та проаналізовано 265 проб води, виконано 5408 визначень. По результатах досліджень гідрохімічних показників встановлено у 35 пробах перевищення ГДКвр по ХСК, БСК5, азоту амонійному, фосфатах, залізу загальному на річках Луга, Гапа, Серна, Цир, Вижівка. Рівнів високого чи екстремального забруднення не виявлено. В 2008 році стан поверхневих водойм області в порівнянні з 2007 роком, залишився стабільним. 4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Гідробіологічна оцінка якості вод проводиться Інститутом гідробіології НАНУ. 4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Протягом 2008 року із проведених лабораторних досліджень 359 проб води відкритих водойм на санітарно-хімічні показники встановлена невідповідність санітарно-гігієнічним вимогам в 18 пробах, або 5% (в 2007 році цей показник становив 3%). Перевищення нормативних показників встановлені по завислих речовинах, БПК, запаху. Перевищення концентрацій пестицидів, солей важких металів, СПАР-не встановлено. За результатами мікробіологічних досліджень відсоток невідповідності залишився на рівні 2007 року і становить 1,8%. В зв’язку з мікробним забрудненням води міського пляжу м.Ковеля постановою головного державного санітарного лікаря Ковельського району тимчасово припинялась його експлуатація із забороною купання.

4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод Спостерестереження за радіоактивним забрудненням поверхневих вод у зонах впливу атомних станцій виконувалися Рівненською гідрогеологомеліоративною експедицією на пунктах спостережень в зоні Рівненської АЕС, що розташовані на території області на річках Турія, Стир, Західний Буг, Стохід. Кількісні значення 90Sr та 137Cs, які були зафіксовані в 2008 році, коливаються в допустимих межах, але в цілому відслідковується тенденція зменшення рівня радіоактивного забруднення. 4.4 Морські води 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення За даними обласної СЕС,згідно результатів лабораторних досліджень відсоток невідповідності ГОСТу за санітарно-хімічними показниками водопровідної води становить 12 в порівнянні з 10,7 у 2007 році. Відхилення санітарно-хімічних показників пов’язані з підвищеною концентрацією заліза та обумовленою каламутністю і кольоровістю. Відсоток невідповідності водопровідної води за результатами бактеріологічних досліджень становить 1,3 (в 2007 році-1,2). Відсоток невідповідності води шахтних колодязів за хімічними показниками становить 17,0 (в 2007 році-20,2), за бактеріологічними-15,7 (в 2007 році-16,2). В 2008 році, як і в минулі роки, в області забезпечено стабільну епідемічну ситуацію-не реєструвались спалахи гострих кишкових інфекцій серед населення і організованих дитячих колективів, пов’язаних з водним фактором передачі. Показники інфекційної захворюваності у переважній більшості не перевищують середні по Україні. За результатами багаторічних досліджень у питній воді не виявлялись радіонукліди, що дає можливість виключити питну воду як можливий фактор впливу на онкопатологію. 4.6. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’ктів В 2008 році в області виконувалися заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів у відповідності до «Програми економічного і соціального розвитку області на 2008 рік», державних та регіональних програм, що діють в області ( “Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води", "Регіональною екологічною програмою "Екологія - 2010" та "Регіональною

програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у Волинській області в 2006 - 2010 роках та прогнозом до 2015 року". Це заходи по: - відновленню водного режиму річки Прип'ять на ділянці від с.Річиця до Вижівського водозабору Ратнівського району (розчищенню русла); - відновленню водного режиму річки Прип'ять на ділянці від Вижівського водозабору до озера Любязь в Любешівському районі (розчищенню русла річки); - захисту від затоплення і підтоплення повеневими водами річок Прип'ять і Стохід с. Бучин Любешівського району; - розчищенню русла р. Західний Буг від затоплених дерев; - кріпленню берега річки Західний Буг в районі погранзнаків 1045-1046 Любомльського р-ну; - капітальному ремонту насосної станції з метою захисту від підтоплення повеневими водами річки Прип”ять меліоративних с/г угідь на Дольській осушувальній системі (гідротехнічна споруда); - відновленню озера Нечимне Ковельського району (розчищенню водоймища); - ремонту і відновленню земляної дамби №2 для захисту сіл Боки і Погулянки Любешівського району від підтоплення паводковими водами річки Цир; - ремонту і відновленню земляної дамби №2 для захисту с/г угідь та села Дольськ від затоплення і підтоплення річкою Прип”ять Любешівського району; - ремонту і відновленню огороджуючої осушувальної системи Любешівського району;

дамби

№3

Дольської

- очистці каналу МК (р.Цир) Цирської осушувальної системи КаміньКаширського району; - очистці каналу МК-1 Цирської осушувальної системи КаміньКаширського району; - очистці каналу МК (р.Копаївка) Копаївської осушувальної системи Шацького району; - проектно-вишукувальних роботах для будівництва майбутніх років; - придбанню обладнання і предметів довгострокового користування ;

- проведенню заходів з захисту від підтоплення і затоплення території парку в м. Камінь-Каширський; - реконструкції І-ї черги КОС підприємства “Луцькводоканал”; - реконструкції ІІ-ї черги КОС підприємства “Луцькводоканал”; - реконструкції комплексу КОС, що будуть зблоковані з КНС м.Ківерці; - будівництву очисних споруд каналізації у смт. Маневичі; - будівництву мереж та споруд господарсько-побутової каналізації с. Світязь Шацького району; - будівництву вуличних каналізаційних мереж у м. Нововолинську; - реконструкції очисних споруд смт. Локачі; - реконструкції Локачинського району;

очисних

споруд

школи-інтернату

с.Затурці

- будівництву станції біологічної очистки стічних вод школи смт Заболоття Ратнівського району; - будівництву КНС смт. Стара Вижівка; - будівництву каналізаційно - насосної станції по вул. Незалежності у смт. Стара Вижівка; - реконструкції блоку доочистки з установкою аераторів „Екополімер” на міських каналізаційних очисних спорудах м. Ковеля; - утилізації осаду на КОС м. Ковеля; - реконструкції каналізаційних насосних станцій м. Ковеля; - будівництву каналізаційно-насосної станції у м. Камінь-Каширський; - реконструкції станції фільтрації пониженого масиву шахти № 3 „Нововолинська”; - поглибленню водовідвідної канави по вул. Шептицького у м. Володимир-Волинському; - реконструкції “Полікруд”, м. Луцьк;

системи

- реконструкції станції “Гнідавський цукровий завод”;

зворотнього зворотнього

водопостачання водопостачання

на на

ПП ВАТ

- реконструкції та нарощуванню валів на полях фільтрації ВАТ “Гнідавський цукровий завод”; - реконструкції очисних споруд гальванічної дільниці на ВАТ „Електротермометрія”; - будівництву меліоративного каналу с. Будятичі Іваничівського р-ну; - будівництву та переведенню на регульований режим роботи артезіантської розвідувально - експлуатаційної свердловини для с. Озютичі Локачинського району; - електропостачанню та переведенню на регульований режим артсвердловини для водонапірної башти с. Мар’янівка Горохівського району; - відновленню і підтриманню сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок у м. Луцьку. Введено в дію розширення каналізаційних очисних споруд до 400 м.куб./добу в смтШацьк. 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі В області розпорядженням першого заступника голови обласної державної адміністрації від 17 січня 2003 року створено обласну Координаційну раду з питань формування національної екологічної мережі та розпорядженням голови облдержадміністрації від 17 серпня 2007 року створено Координаційну раду з питань розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду в області. 31 жовтня 2007 року було проведено засідання Координаційної ради з питань розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду в області, рішенням якої передбачено звернутися до обласної державної адміністрації з наступних питань: затвердження переліку об’єктів та територій екомережі, включивши до нього, як основні елементи екомережі, весь природнозаповідний фонд області та лісові і водно-болотні екосистеми; передбачити збільшення щорічного фінансування природоохоронних заходів з розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду та формування екомережі з місцевого бюджету та фондів охорони навколишнього природного середовища. На території області постійно проводяться науково-дослідні експедиції з метою виявлення природних та напівприродних територій, перспективних для наступного заповідання, розбудови екомережі та збереження біо- і ландшафтного різноманіття. Заслуговують уваги розроблені рибницько-меліоративні заходи збереження та відтворення іхтіофауни Шацьких озер, а також біотехнічні

міроприємства в лісових угіддях національного парку. Після проведення ренатуралізаційних робіт та збільшення обводненості прибережних смуг озер значно зросла ємність птахів водно-болотного комплексу, зокрема таких, як світлокрилий та чорний крячки, крижень, річковий мартин, змішаних колоній куликів – великого веретенника, чайки, травника, бекаса тощо. Даний біотоп, як кормовий, стали використовувати велика біла чапля, сіра чапля, малий підорлик, великий кроншнеп тощо. У результаті побудови переливних споруд на каналах і, відповідно, посилення обводненості навколишніх боліт призупинився процес сильватизації водно-болотних комплексів, у травостої збільшилась участь гігрофільних видів рослин. Тому в 2008 році продовжено спільні дослідження з інститутом екології Карпат по вивченню динаміки відновлення флори на ділянках де проведені ренатуралізаційні роботи та їх вплив на природний стан компонентів парку вцілому. Працівниками природного заповідника „Черемський” виготовлені металеві платформи – підставки для гнізд лелек. На території національного природного парку „Прип’ять-Стохід” влаштовувалися штучні гніздівлі для гоголя. Постійно проводиться захист та збереження середовища існування тварин під час міграції збереження рибних запасів; вжиття заходів по не допущенню задухи риби; створення сприятливих умов під час міграції водоплавних птахів здійснювався шляхом недопущення випалу сухої рослинності, демонтажу штучних загат, проводилась пропаганда серед місцевого населення та засоби масової інформації, йде співпраця з громадськими природоохоронними організаціями. У межах водно-болотних угідь міжнародного значення „Заплава Прип’яті” і „Заплава Стоходу” реалізовувалися заходи щодо стабілізації гідрологічного режиму та загального екологічного стану, шляхом демонтажу штучних загат для браконьєрського лову риби на річках Прип’ять і Стохід. Однією з основних проблем в області є створення проектованого Ківерцівського національного природного парку «Цуманьська пуща» та національного природного парку «Західне Побужжя». Площі складових національної екомережі наведено в таблиці 5.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис. га Таблиця 5.1. Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т. ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

Примітка: дані за 2000 рік відсутні

2000

2005 143,5 367,7 845,3 45,6 6,9 0,1 0,3 0,2 691,8

2006 143,5 366,4 845,3 45,6 6,6 0,1 0,3 0,2 693,0

2007 146,0 365,6 845,3 45,3 6,5 0,1 0,3 0,2 693,5

2008 146,0 365,4 845,3 45,3 6,5 0,1 0,3 0,2 694,7

5.1.1. Стан природних складових довкілля Загальний земельний фонд областi становить 2014,4 тис. га, який характеризується досить позитивною структурою розподілу земельних угідь, так станом на 01.01.2009 р.: сiльськогосподарських угідь - 1084,0 тис. га, ліси та лісовкриті площі - 694,7 тис. га, водний фонд - 45,3 тис. га, забудовані землі - 58,1 тис. га, відкриті заболочені землі - 116,9 тис. га, землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення - 146,6 тис. га. Регіональною програмою охорони родючості грунтів області, затвердженою рішенням Волинської обласної ради від 16.03.04 № 10/22, терміном 2005-2010 роки передбачено консервацію деградованих, радіоактивно та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь понад 75000 тис га. Значно скоротились за останні роки обсяги внесення органiчних i мiнеральних добрив, застосування пестицидів. Так, в 1990 роцi на 1 га посiвноi площі вносилося 241 кг мiнеральних добрив, а в 1999 році тільки 37 кг, у 2003 році-38 кг, органічних в 1990 році на 1 га посiвної площi 15,7 т, а в 1999 році тільки 3,8 т, у 2002 році-3,0 т, у 2003-2004 роках-2,9-3,1 т, у 2008 році-2,7-3,0 що призводить до забур'янення значних територій, одна з причин це відсутність коштів. Площі зайняті водними об`єктами складають 164,3 тис.га (8,2% території області), в тому числі під річками та струмками - 3,7 тис.га, каналами, колекторами та канавами - 18,3 тис.га, озерами і прибережними замкнутими водоймами - 14,4 тис.га, водосховищами, ставками та іншими штучними водоймами - 6,6 тис.га; болота займають площу 27 тис.га, а гідротехнічні і інші водогосподарські споруди - 2,2 тис.га. Гідрографічна сітка включає великі річки Західний Буг (в межах області 148 км) і Прип`ять (172 км), середні річки Тур’я(184 км), Стохід (188 км) і Стир (203 км) а також 126 малих річок загальною довжиною 2483 км, з них річок завдовжки понад 10 км нараховується 104, їх загальна довжина 2263 км. Відносно малу кількість малих річок і водотоків в області можна напевно пояснити перетворенням їх у мережу осушувальних систем і втратою певних ознак природних водотоків. В області побудовано 13 водосховищ, які використовуються в основному для зволоження осушених земель та риборозведення (Холонівське на струмку Безіменний, в басейні Стиру; Охнівське в басейні Прип`яті, орендоване товариством рибалок і мисливців, а Велицьке, Старомосирське, Бихівське (басейн Прип`яті) - виробничим об`єднанням “Волиньрибгосп”. Ковельське водосховище використовується для забезпечення технічною водою заводу “Ковельсільмаш”; 10 водосховищ експлуатуються управліннями осушувальних систем. На балансі колгоспів знаходиться 2 водосховища. Всі водосховища у задовільному стані. В області налічується 439 ставків, які розміщені головним чином в південній, найбільш розчленованій частині області. Вони використовуються

в основному комплексно, а також за одноцільовим призначенням: риборозведення, зволоження осушених земель, зрошення, рекреації, для запобігання ерозійних явищ; 154 ставки належать об`єднанню “Волиньрибгосп”. На території області розміщено 265 озер. Більша частина озер має карстове походження. В заплавах річок, на місці стариць утворилися заплавні озера. Група найбільших озер карстового походження - у північно-західній частині області на межиріччі Західного Бугу і Прип’яті (Шацькі озера: Світязь, Пулемецьке, Луки, Кримне, Пісочне). Типовим заплавним озером є Біле і Люб’язь, які лежать у заплаві Прип’яті. Довжина берегової лінії річок і водойм становить 7595 км. Площа осушених земель з заплавах малих річок 63,2 тис.га, загальна довжина осушувальної мережі в області 18505,6 км. У держлісфонді відбувається зростання стиглих насаджень, але внаслідок порушень у веденні лісового господарства пройшли негативні зміни. Обласне управління лісового господарства проводячи вирубку цінних сосново-дубових насаджень не змогло забезпечити відновлення цих порід, тому на сотнях гектарів з’явився самосів березово-вільхових порід. Тобто лісівники не забезпечили відновлення лісів з цінних деревних порід у відповідних для них лісорослинних умовах, як того вимагає лісове законодавство. Лісокористувачами щорічно проводяться роботи по лісовідновленню на суцільних зрубах, в заболочених місцях ділянки йдуть під природне відновлення, проводиться заліснення непридатних для ведення сільського господарства земель. В останні роки обсяги створення нових насаджень на сільгоспугіддях зростають. Лісові культури в основному створюються монокультурами, хоча варто звернути увагу на створення насаджень змішаного складу. Недостатньо проводиться лісовою охороною робота по дотриманню санітарного стану лісів. Незважаючи на значне засмічення прилягаючих до населених пунктів та доріг лісів, побутовими відходами, державною лісовою охороною управління лісового господарства до адмінвідповідальності притягається дуже не значна кількість осіб. 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, природні ресурси полягає в збільшенні площі деградованих, малопродуктивних та техногенно-забруднених земель, які потребують консервації. В області нараховується 14,2 тис. га - сильно розмитих, 20,7 тис. га – сильно дефляційно небезпечних та 52,5 тис. га – перезволожених деградованих сільськогосподарських земель, що складає 4,3 % від площі області.

Держуправлінням звернуто суттєву увагу органів місцевого самоврядування (як розпорядників коштів місцевих фондів ОНПС) на необхідність замовлення ними проектів землеустрою, щодо встановлення водоохоронних зон та прибережних смуг. Відтворення природного стану елементів екомережі у 2008 році полягав в збереженні природних угідь у заплавах, недопущення випалу сухої рослинності через пропаганду серед місцевого населення та засоби масової інформації, здійснення перевірок на основних водоймах області з метою забезпечення орендарями водойм заходів по збереженню рибних запасів, вжиття заходів щодо недопущення задухи риби, підтримання сприятливого моніторингу за скупченнями мігруючих водоплавних птахів, а на водоймах Луцького району проводився моніторинг за зимуючими водоплавними та навколо водними птахами, що необхідно для розробки заходів по їх охороні під час міграцій та зимівлі. Була розроблена система стабільності гідрологічного режиму на болотах в заплаві Прип’яті, біля с. Бірки Любешівського району – у місцях гніздування очеретянки пруткої, занесеної до Червоної книги України, Європейської Червоного списку, Червоного списку МСОП, та сінокосів для місцевих жителів за участю Українського товариства охорони птахів. На території Волинської області створені 3 водно-болотні угіддя міжнародного значення: „Шацькі озера” (32 тис. га); „Заплава Прип’яті” (12тис.га); „Заплава Стоходу” (10 тис. га). Перша територія охороняється лісовою охороною Шацького національного природного парку, наступні 2 – адміністрацією національного природного парку „Прип’ять - Стохід”. У межах водно-болотяних угідь міжнародного значення „Заплава Прип’яті, Заплава Стоходу”, реалізовувались у 2008 році заходи, щодо стабілізації гідрологічного режиму та загально екологічного стану, шляхом демонтажу штучних загат для браконьєрського лову риби. По Волинській області в 2008 році відбулося створення нових та розширення територій існуючих заповідних об’єктів на площі 6 тис га. Складові структурних елементів екологічної мережі в частині адміністративно-територіальних одиниць наведені в таблиці 5.2.

Відкриті заболочені землі

2 ВолодимирВолинський р-н Горохівськи й район Іваничівськи й район КаміньКаширський район Ківерцівськи й район Ковельський район Локачинськи й район Луцький район Любешівськ ий район Любомльськ ий район Маневицьки й район Ратнівським район Рожищенськ ий район Старовижівс ький район Турійський район Шацький район м.Володими рВолинський м.Ковель

3 102,4

4 45,6

5 3,7

6 -

7 2,7

8 -

112,2

27,9

3,5

4,8

2,00

64,9

19,9

2,9

2,6

0,9

167,5

119,1

12, 1

2,9

12, 8

141,9

90,2

2,9

186,1

115,1

21, 7 6,4

71,8

23,8

5,5

97,5

22,6

144,8

135,0

147,2

106,5

219,4

180,7

143,7

100,8

92,6

3 4

5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються вв господарстві

Водно-болотні угіддя

1 1

Складові елементи екомережі, тис. га

13 -

14 2,7

15 17, 1

16 -

11, 7 8,3

0,1

0,6

11, 0 8,4

3,3

89, 6

0,0 03

2,5

27, 1

1,7

0,5

2,3

1,2

2,8

0,9

0,3

24, 4 39, 8 7,7

0,1 53 -

7,8

3,2

3,0

1,4

62, 5 59, 3 12, 5 7,1

0,2

15, 0 -

29, 5 8,0

3,5

1,7

2,7

1,4

3,7

1,3

6,0

0,0 27 -

2,7

10, 6 9,5

0,9

38,4

13, 1 11, 3 0,7

2,7

2,0

0,4

112,1

73,9

6,8

6,7

2,6

1,5

61,9

3,6

1,9

0,3

75,9

65,3

7,8

0,7

0,1

32, 8 -

5,1

1,2

12, 0 50, 0 <0, 1

0,1

0,01

0,0 18 0,0 06 0,1 23 -

120,0

58, 5 61, 8 13 0,5 53, 6 11, 0 39, 0 28, 3 36, 6 <0, 1

11, 5 25, 2 35, 1 35, 1 34, 8 24, 2 26. 5 29, 5 9,7

40, 1 5,9

0,0 82 0,3 61 -

<0, 1

1,5

1,0

0,6

0,02

0,5

0,0 44

0,1

0,4

Пасовища, сіножаті

12 -

1,6

Ліси та інші лісовкриті площі

11 -

Землі водного фонду

10 23, 0

Водоохоронні зони, винесені в натуру

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним

Загальн а площа екомер ежі, тис. га

Землі під консервацією

Загал ьна площ а, тис. га

Рекреаційні території

Одиниці адміністрати внотериторіальн ого устрою

Курортні та лікувально-оздоровчі території

№ з/п

Об’єкти ПЗФ

Складові структурних елементів екологічної мережі Таблиця 5.2.

5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в державі Координатором реалізації Закону України „Про екологічну мережу України” та Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, і відповідно регіональної екомережі в області є Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області, колегіальним органом реалізації – Координаційна рада з питань формування національної екологічної мережі у Волинській області (створена і затверджена розпорядженням обласної державної адміністрації „Про Утворення обласної Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі” від 17.01.05. №20). Формування регіональної екологічної мережі області інтегровано у плани економічного розвитку області, шляхом узгодження заходів із збереження біологічного та ландшафтного різноманіття з соціальноекономічним розвитком області, що передбачено зокрема регіональною екологічною програмою „Екологія-2010” (затверджена облрадою від 23.02.02. №19/2, відкоригована облрадою від 22.12.05 № 24/9). Цією програмою передбачено заходи на реалізацію формування екомережі. Регіональна схема формування екомережі не розроблена і не затверджена ізза відсутності коштів місцевих бюджетів, яку планується розробити і затвердити у поточному році. 5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу В області значна увага приділяється охороні та збереженню рідкісних та зникаючих видів рослин. Перелік видів судиних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека наведено в таблиці 5.3. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Таблиця 5.3. Назва виду

Кількість видів 2000

Лікоподієла заплавна Плаун колючий , плаун річний Баранець звичайний , плаун-баранець . Молодильник озерний Гронянка півмісяцева , ключ-трава Марсилія чотирилиста Сальвія плаваюча Береза низька Верба чорнична Шейхцерія болотна Ситник бульбистий Відкасник татарниколистий Язичник буковинський Щитолистник звичайний

* * * * * * * * * * * * * *

Види, яким загрожує небезпека 2005 2006 2007

2008

Хамедафна чашкова Журавлина дрібноплода Булатка червона Гніздівка звичайна Гудайера повзуча Жировик лезеля Зозулинець блощиний Зозулинець салеповий Зозулинець шоломоносний Зозулині сльози яйцевидні Коручка болотна Коручка морозниковидна Коручка темно-червона Любка дволиста Малаксис однолистий Неоттіанта каптурувата Пальчатокорінник бузиновий Пальчатокорінник м ясочервоний Пальчатокорінник травневий Пальчатокорінник Фукса Траунштейнера куляста Хаммарбія болотна Черевички зозулині , черевички зозулині справжні Лілія болотяна Підсніжник звичайний Тофільдія чашечкова Цибуля ведмежа , левурда , черемша Ломикамінь болотний Альдрованда пухирчаста Росичка англійська Росичка проміжна , росичка середня Товстянка звичайна Водяний горіх плаваючий Меч-трава болотна Осока Двелла Осока затінкова Сашник іржавий Шолудивник королівський Вовчі ягоди пахучі , боровик Ліннея північна Стигонема вічкувата , стигонема очката Торея найрозгалуженіша Хара витончена Меезія тригранна Любка зеленоквіткова Зозулинець болотяний Сльози зозулині яйцевидні Хамарбія болотяна Пальчатокорінник плямистий Зозулені черевички справжні Жовтозілля Бессера Плавун щитолистий Плавун річний Валеріана дводомна Лінея північна Астранція велика Зіновать Печорського Зіновать Блоцького Вовчі ягоди пахучі Молочай волинський Верба Старке Лунарія оживаюча Береза темна Сон чорніючий Дифазіаструм сплюснутий Усього

* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * 79

Примітка: дані за 2000-2008 роки в Держуправлінні відсутні. 5.2.1. Лісові ресурси Волинь один із найбільше заліснених регіонів України. Площа лісів становить 6% площі лісів усієї країни. Загальна площа земель лісового фонду області складає 694,7 тис. га, в тому числі земель лісогосподарського призначення – 674,1 тис. га. Це становить третину території області. Найбільш залісненими є Маневицький, Камінь-Каширський, Шацький райони, де площа лісів займає 48 - 58 % території. В лісах області переважають хвойні породи дерев, які займають 58% всієї площі, на м’ягко – і твердолистяні породи припадає відповідно 26 і 16%. В державному фонді досить високою є питома вага молодняків і середньовікових лісів, які становлять 43 і 42%. Частка пристигаючих лісів становить 11%, стиглих – 4% від загальної площі. У лісах спеціалізованих лісогосподарських підприємств переважають лісонасадження хвойних порід середнього віку, які займають 42% загальної площі. Веденням лісового господарства в області займаються 42 постійних лісокористувачі , з них 17 державних підприємства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, в т.ч. Черемський природний заповідник та Шацький національний природний парк. Дані про землі лісогосподарського призначення наведені в таблиці 5.4. Землі лісогосподарського призначення Таблиця 5.4. № з/п 1 1 1.1 1.2 1.3 2. 3.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість

Примітка

4 674,1

тис. га

558,5

тис. га

55,2

га

тис. га

597,9

34,4

Лісокористувачами у 2008 році проводилися роботи по своєчасному лісовідновленню та лісорозведенню на місцях зрубаних лісів та на землях які вийшли з під сільськогосподарського використання. Лісогосподарськими підприємствам в минулому році здійснено лісовідновлення та лісорозведення на площі 4151 га, що на 2144 га менше ніж у 2007 році.

Дані про лісовідновлення в області за роками наведено в таблиці 5.5. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Таблиця 5.5. 2000 2247 151 -

Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на придатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2005 3168 294 -

2006 4406 1520 -

2007 4679 1616 -

2008 3581 570 -

За даними Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства та Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, протягом року проводилася робота, спрямована на забезпечення охорони лісових масивів від лісових пожеж – здійснювалися наземне та авіаційне патрулювання, переоснащення наявної протипожежної техніки та устаткування, роз’яснювальна робота серед місцевого населення через засоби масової інформації. Інформація про лісові пожежі в області наведено в таблиці 5.6.

Загибель лісових насаджень від пожеж Таблиця 5.6. №

1 2 3 4 5 6 7 8

Район

Горохівський Ківерцівський К-Каширський Любешівський Любомльський Ратнівький Маневицький Турійський Разом:

Кількіст ь випадків

3 1 2 6

Пройдено пожежами, га Лісові землі всього в т. ч. верховими 0,55 0,15 0,65 1,35 -

Площ на 1 випадок

Нелісові землі

Звітний рік

0,19 0,15 0,34 0,23

Поперед ній рік, га 0,30 0,78 0,26 0,22 0,70 0,25 0,35 0,45 0,4

Завдані збитки, тис. грн. всього в т. ч. побічні 2,1 0,6 3,3

2,1 0,6 3,3

В 2008 році лісогосподарськими підприємствами області було заготовлено 354,1 тис.м3 деревини. Обсяги лісокористування за 2008 рік в лісах Волині не перевищили розрахункових лісосік та забезпечили екологічно збалансоване лісокористування. Дані про спеціальне використання лісових ресурсів державного значення приведено в таблиці 5.7.

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році Таблиця 5.7. Район

Маневицький В-Волинський Горохівський К-Каширський Ківерцівський Ковельський Любешівський Любомльський Ратнівський Старовижівський Турійський Шацький Разом по державних підприємствах:

Затверд жена розраху нкова лісосіка, тис. м3 108,9 35,8 13,5 67,3 99,1 25,3 17,5 37,0 26,8 23,7 12,7 14,3 482,0

Фактичн о зрубано разом, тис. м3 100 29,0 7,4 33,7 42,5 15,4 17,1 36,8 24,8 23,4 12,6 10,8 354,1

хвойні розрахунфактично кова зрубано, лісосіка, тис. м3 тис. м3 63,8 63,3 16,5 15,9 3,8 2,0 48,1 22,3 30,2 13,4 7,6 6,4 9,1 9,0 17,0 17,0 17,6 16,9 9,7 9,7 0,7 0,6 5,1 4,1 229,3 181,3

Зрубано по господарствах твердолистяні розрахунфактично кова зрубано, лісосіка, тис. м3 тис. м3 0,5 0,4 6,2 5,2 7,0 4,1 0,6 0,5 11,4 10,3 1,1 0,3 1,7 1,6 0,2 0,1 1,9 1,7 1,2 1,2 0,2 0,1 34,2 27,7

мягколистяні розрахунфактично кова зрубано, лісосіка, тис. м3 тис. м3 42,6 34,4 12,9 7,8 2,7 1,2 18,6 10,8 57,4 18,7 16,5 8,7 8,4 8,0 18,3 18,1 9,0 7,7 12,0 12,0 10,7 10,7 9,0 6,4 218,4 145,1

5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин На території області у 2008 році проводилось спеціальне використання не деревних рослинних ресурсів. Для цього, відповідно до чинного законодавства, та з метою контрольованого використання природних рослинних ресурсів, розпорядженням обласної адміністрації від 25.06.2007 року № 236, з врахуванням нормативів використання природних рослинних ресурсів (наказ Мінекобезпеки № 46 від 06.05.1996 року), були затверджені ліміти на обсяги заготівель лікарських, технічних та інших не деревних рослин на 2008 рік. Підприємствами по організації збору і заготівлі лікарських, технічних та інших рослин в області були: Волинське обласне управління лісового господарства, головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, Облспоживспілка та Шацький національний природний парк. При загальному ліміті заготівлі не деревних рослинних ресурсів 71000 кг заготовлено 27885 кг. Згідно представлених звітів вищезгаданих організацій, перевищення лімітів заготівлі видів рослин, що суворо лімітуються, в цілому по області не відбулося.

Заготівля дикорослих плодів, ягід, грибів, березового соку та очерету звичайного проходила в межах встановлених лімітів. Динаміка стану заготівлі лікарської сировини та стан заготівлі природних рослинних ресурсів по Волинській області у 2008 році приведена в таблиці 5.8; т Динаміка заготівлі лікарської сировини, т (у тоннах сухої ваги)

Таблиця 5.8. Обсяги заготівлі, т

Рік

2000

Вид рослин

встановлені

фактично

ліміти

заготовлено

Аїр(корінь)

0,5

Багно(трава)

0,34

Береза(бруньки)

0,14

Бузина(квіти)

0,5

Глід(плоди)

0,1

Деревій(трава)

0,44

Звіробій(трава)

4,0

1,0

Конвалія травнева

1,5

Кропива дводомна(лист)

4,0

0,11

Крушина ламка(кора)

5,1

Липа дрібнолиста

1,175

Підбіл звичайний

3,0

0,07

Сосна звичайна (бруньки)

0,4

Чебрець

0,5

Чистотіл звичайний

0,695

Чорниця(листя)

0,12

Цмин пісковий

0,5

Фіалка триколірна

1,5

Інші що не нормуються

23,625

Всього:

48,135

1,1

Аїр(корінь)

0,5

0,388

Багно(трава)

0,4

0,15

2005

Береза(бруньки)

0,14

0,12

Береза(листя)

1,0

0,9

Бузина(квіти)

1,0

0,542

Глід(плоди)

0,1

Деревій(трава)

1,5

1,115

Звіробій(трава)

3,3

2,633

Кадило меліосолисте(трава)

0,1

0,06

Конвалія(трава)

1,5

1,050

Кропива дводомна(лист)

3,5

2,297

Крушина(кора)

7,0

7,611

Липа(квіти)

1,0

0,579

Підбіл(трава)

2,1

1,601

Сосна(бруньки)

1,0

0,789

Чебрець(трава)

0,6

0,275

Чистотіл(трава)

1,0

1,024

Чорниця(плоди)

0,5

0,2

Чорниця(листя)

0,2

0,1

Цмин пісковий

0,5

0,26

Фіалка триколірна

0,1

0,05

Вільха(шишки)

0,1

0,082

Горобина звичайна(плоди)

5,2

3,513

Горобина чорноплідна(плоди)

0,1

Дуб (кора)

1,275

0,52

Календула(квіти)

0,1

0,02

Калган прямо-стоячий(корінь)

0,5

0,29

Каштан(квіти)

0,02

0,005

М’ята(листя)

1,2

0,09

Подорожник(листя)

1,0

0,88

Полинь(трава)

0,3

Спориш(трава)

0,05

0,04

Череда(трава)

4,0

2,379

Грицики

2,0

1,27

2006

Хвощ польовий

2,0

1,26

Пустирник

0,5

0,28

Інші що не нормуються

8,4

10,382

Всього:

53,785

43,255

Аїр(корінь) Багно(трава) Береза(бруньки) Береза(листя) Бузина(квіти) Глід(плоди) Деревій(трава) Звіробій(трава) Кадило меліосолисте(трава) Конвалія(трава) Кропива дводомна(лист) Крушина(кора) Липа(квіти) Підбіл(трава) Сосна(бруньки) Чебрець(трава) Чистотіл(трава) Чорниця(плоди) Чорниця(листя) Цмин пісковий Фіалка триколірна Вільха(шишки) Горобина звичайна(плоди) Горобина чорноплідна(плоди) Дуб (кора) Календула(квіти) Калган прямо-стоячий(корінь) Каштан(квіти) М’ята(листя) Подорожник(листя) Полинь(трава) Спориш(трава) Череда(трава) Грицики Хвощ польовий Пустирник Інші що не нормуються Всього: Аїр(корінь) Багно(трава) Береза(бруньки) Береза(листя) Бузина(квіти) Глід(плоди) Деревій(трава) Звіробій(трава) Кадило меліосолисте(трава) Конвалія(трава) Кропива дводомна(лист) Крушина(кора) Липа(квіти) Підбіл(трава) Сосна(бруньки) Чебрець(трава) Чистотіл(трава) Чорниця(плоди) Чорниця(листя) Цмин пісковий

0,5 0,4 0,14 1,0 1,0 0,1 1,5 3,3 0,1 1,5 3,5 7,0 1,0 2,1 1,0 0,6 1,0 0,5 0,295 0,5 0,1 0,1 5,2 0,1 1,275 0,1 0,5 0,02 1,2 1,0 0,3 0,05 4,0 2,0 1,92 0,5 8,4 53,8 0,5 1,2 0,54 1,0 1,0 0,1 1,5 3,8 0,1 1,5 3,0 8,0 0,57 2,0 1,5 0,6 1,4 0,4 0,5 0,8

0,15 0,14 0,018 0,860 0,567 0,05 1,018 2,007 0,05 0,4 2,172 8,925 0,33 1,585 1,583 0,32 0,965 0,125 2,131 0,025 0,02 2,715 0,390 0,1 0,07 0,680 0,3 0,03 1,730 1,3 0,72 0,15 5,901 37,527 0,06 0,345 0,155 0,9 0,56 1,055 3,034 0,21 2,45 7,264 0,257 1,4 1,209 0,31 0,966 0,15 0,97

2007

2008

Фіалка триколірна Вільха(шишки) Горобина звичайна(плоди) Горобина чорноплідна(плоди) Дуб (кора) Календула(квіти) Калган прямо-стоячий(корінь) Каштан(квіти) М’ята(листя) Подорожник(листя) Полинь(трава) Спориш(трава) Череда(трава) Грицики Хвощ польовий Пустирник Інші що не нормуються Всього: Аїр(корінь) Багно(трава) Береза(бруньки) Береза(листя) Бузина(квіти) Глід(плоди) Деревій(трава) Звіробій(трава) Конвалія(трава) Кропива дводомна(лист) Крушина(кора) Липа(квіти) Підбіл(трава) Сосна(бруньки) Чебрець(трава) Чистотіл(трава) Чорниця(плоди) Чорниця(листя) Цмин пісковий Фіалка триколірна Вільха(шишки) Горобина звичайна(плоди) Дуб (кора) Калган прямо-стоячий(корінь) Подорожник(листя) Полинь(трава) Спориш(трава) Череда(трава) Грицики Хвощ польовий Пустирник Інші що не нормуються Всього:

0,1 0,1 5,0 0,1 0,950 0,1 0,4 0,002 1,2 0,9 0,3 0,1 2,5 1,5 1,42 0,5 8,9 54,1 0,5 1,0 2,0 3,0 2,0 0,1 1,5 3,5 1,5 3,0 13,9 0,57 2,0 2,0 0,5 1,4 0,4 0,5 2,9 0,1 0,1 5,0 0,95 0,4 0,9 0,5 1,0 2,0 1,5 1,780 0,5 14,0 71,0

0,001 0,295 1,98 0,1 0,42 0,04 0,14 0,05 0,622 0,41 0,045 1,15 0,67 0,98 0,17 2,981 31,358 0,15 0,39 0,3 1,2 1,38 0,33 1,786 0,28 2,395 9,026 0,11 0,8 1,010 0,07 0,82 0,02 1,27 0,01 0,01 1,250 0,365 0,08 0,265 0,29 0,28 0,35 0,5 0,338 0,06 2,75 27,885

Стан заготівлі природних рослинних ресурсів у 2008 році Таблиця 5.9. Назва рослин

Всього по області

ліміт

факт

В тому числі по організаціях Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства ліміт факт

Головне управління агропромислового розвитку ОДА ліміт факт

Шацький національний природний парк ліміт/факт

чорниця ожина

2500 305

лохина 210 брусниця 420 журавлина 576 горобина 490 звичайна Бузина чорна 130 Всього: 4631 Гриби ( у тоннах свіжої ваги) Білі гриби 795 Лисички 950 Інші гриби 2407 Всього: 4376 Сік березовий (тонн) Сік березовий 2450 Очерет звичайний (тис.снопів) Очерет звичайний 570

4 5 6 Дикорослі плоди і ягоди ( у тоннах свіжої ваги ) 636,418 1500 326,318 1000 60 295 57 10

308,1 3

5,862 -

210 40 575 490

5,862 -

380 1 -

700,28

130 3240

389,18

1391

311,1

1,5 32,049 3,3 36,849

600 800 1870 3270

1,5 31,149 3,3 35,949

195 150 537 882

0,9 0,9

1098

2250

998

200

100

120

450

5,61/2,0

224,0/0 224,0/0

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів Всі види рослин, занесені до Червоної книги України, скорочують своє поширення внаслідок антропогенного впливу, тому необхідно укрупнювати ареали їх зростання за рахунок збільшення прощі заповідних територій місцевого та загальнодержавного значення, включаючи до них суміжні території зростання цих рослин. На території Шацького національного парку, із цільових заходів по збереженню біорізноманіття, слід відмітити здійснення активної охорони низькоберезових угруповань занесених у Червону книгу України, локалітети якої у регіоні небагаточисельні і перебувають близько південної межі ареалу її поширення. Реалізація „Програми відновлення корінних дубових деревостанів у лісових екосистемах Шацького НПП на 2007-2015 роки” засвідчила, що склад насаджень де застосований метод активної охорони дуба наближається до оптимального. Дуб набув якості головної лісотворної породи. Внаслідок реформування просторової екологічної ніші у насадженнях посилилась роль підгінних порід – липи, граба, ясена та клена, а також чагарникового ярусу, що забезпечує повнокомпонентність насаджень. В результаті посилення освітленості трав’яного покрову і приземних шарів на пройдених рубками ділянках збільшилась кількість особин рідкісних та червонокнижних видів – любки дволистої, лілії лісової, коручки широколистої, тощо. Кількість видів рослин занесених до Червоної книги України наведено в таблиці 5.10.

Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин

Таблиця 5.10. Район

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України, од.

1 -

2 79

3 -

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва 4 -

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва 5 -

Примітка: графи 1,3,4,5 уточнюються і будуть заповнені додатково 5.2.4. Адвентивні види рослин Адвентивні види рослин поширюються разом із насінням культурних рослин та іншими способами. Цьому сприяють переміщення великих обсягів посадкового матеріалу, продовольчого та фуражного зерна всередині країни та через кордон. Систематичні перевезення вовни, деревини, фуражу та хлібних вантажів сприяють масовому розповсюдженню насіння та плодів. Тому залізничні станції та узбіччя автомагістралей, пункти зберігання й переробки рослинної та іншої продукції (елеватори, хлібоприймальні пункти, підприємства первинної обробки вовни тощо) є основними місцями занесення й появи первинних вогнищ карантинних бур’янів. Узагалі уникнути розсипання засміченої продукції під час перевезення, перевантаження, переробки вкрай важко. Внаслідок цього можлива поява первинних вогнищ карантинних бур’янів. У разі виявлення вогнища якогось із видів таких бур’янів на господарство накладають карантин та використовують механічні й хімічні засоби знищення. Часто вдаються до випалювання. Карантинні бур’яни — це особливо шкідливі адвентивні види, яких немає на території країни або вони наявні обмежено і які контролюють спеціальними заходами. Швидкість розселення карантинних бур’янів у новому ареалі від первинного вогнища залежить від умов, у яких росте бур’ян: сприяють вони чи перешкоджають його розселенню (фітоценотичні фактори, умови рельєфу тощо) та особливостей біології конкретного виду, а саме: - його пластичності, тобто здатності швидко адаптуватися до нових умов; - конкурентоспроможності, що дає можливість виду перемагати в боротьбі за виживання; - репродуктивності (утворенню значної кількості насінин), що дає змогу рослині за короткий період часу створити значний запас насінин у грунті. Найчастіше в Україну потрапляють види із країн тропічного й субтропічного поясів Південної Азії, Африки та Америки, звідки походять такі потенційно небезпечні карантинні види, як амброзія полинолиста, череда

волосиста, соняшник каліфорнійський, соняшник війчастий, стриги, паслін каролінський, паслін лінійнолистий, іпомея ямчаста та інші види. За даними Державної інспекції з карантину рослин по Волинській області, Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області повідомляє, що на території області поширені такі карантинні види (адвентивні) рослин; Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) та Повитиця польва (Cuscuta campestris Junk.), стан поширення яких подано в таблиці 5.11.

Поширення карантинних організмів на території Волинської області Таблиця 5.11. № п/п

Заражено Район

Міст, населених пунктів

Площа зараження (га)

Господар-ств всіх форм власності

Присадиб-них ділянок

Господар-ств всіх форм власності

На присадибних ділянках

На інших землях

Всього

1. Повитиця польова 1.

Ковельський Усього:

21,7

2. Амброзія полинолиста 1.

Ковельський

0,82

Маневицький

1,015

Усього:

1,835

5.2.5 Стан зелених насаджень області Загальної програми розвитку зелених насаджень в області не розроблялось, а зелене господарство велось на основі місцевих програм міст та інших населених пунктів. В обласному центрі – місті Луцьку було розроблено програму “Охорони навколишнього середовища”, яка прийнята рішенням виконкому 29.06.2000 року №280, в якій у розділі “Розвиток і охорона зелених насаджень” викладено природоохоронні заходи по розвитку та захисту зелених насаджень міста. Аналогічні програми прийняті і в інших місах області.

Динаміка стану площ зелених насаджень області (по даних форми 6- зем.) Таблиця 5.12. Рік

Площа зелених насаджень загального користування населених пунктів (га.) Рівень озеленення території забудованих земель (%)

2005

2006

2007

2008

962,6614

996,5022

1039,9248

1134,7900

6,37

6,60

6,89

7,51

Враховуючи те, що зелені насадження поки що залишаються найдешевшим і найефективнішим засобом оздоровлення міського середовища, є необхідність у створенні нових ареалів зелених насаджень в населених пунктах області, на що щорічно з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища головними розпорядниками виділяються кошти. Це дало можливість збільшити відсоток озеленення в порівнянні з 2005 роком у Шацькому районі на 46,2114 га., та містах Ковелі і Нововолинську відповідно на 7,7248 га., та 74,7000 га. Озеленення населених пунктів (по даних форми 6- зем.) Таблиця 5.13. Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджєень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000 -

2005 0,3900 -

Рік 2006 33,8408 -

2007 43,4226 -

2008 94,8652 -

962,6614

996,5022

1039,9248

1134,7900

Аналіз відсотку озеленення населених пунктів свідчить про його недостатність щодо вимог державних будівельних норм України (ДБН 36092). Норма загальноміських озеленених територій загального користування для лісостепу становить 11м2/чол. Фактично по містах обласного підпорядкування вона становить : - м.Луцьк – 11,58 м2/люд. - м.Володимир Волинський – 10,49 м2/люд., - м.Нововолинськ – 18,66 м2/люд., - м.Ковель – 8,27 м2/люд. Основними причинами, які впливають на недостатність озеленення міст є - забудова дворових та інших територій населених пунктів, у зв’язку із обмеженістю меж міст, - не винесення в натуру меж територій загального користування (парків, скверів і т.п.), не відведення землі під них, - застарілість генпланів населених пунктів, що розроблялись у 80 роки минулого століття.

Динаміка стану площ зелених насаджень міст обласного підпорядкування (по даних форми 6- зем.) Таблиця 5.14. Міста обласного підпорядкування

Площі зелених насаджень в га., відповідно по роках. 2005

2006

2007

2008

г.Ковель

47,5252

55,2500

г.Луцьк

227,0586

227,4520

227,8500

г.Нововолинськ

33,0000

107,7000

г.Володимир-Волинський

40,0000

Озеленення території міст та населених пунктів області традиційно проводиться в рамках акцій “Екологічний квартал”, “День довкілля”, “Зробимо наше рідне місто зеленим” та компенсаційними посадками забудовників. Для повноцінної організації таких акцій управліннями архітектури та містобудування обласної державної адміністрації та районних державних адміністрацій готують схеми посадки, та ландшафтні проекти. Остаточне визначення площ, а також розприділення по функціональним ознакам зелених насаджень можливе лише після проведення технічної інвентаризації зелених насаджень, у відповідності до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, затвердженої наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.12.2001 №226. На даний час по Волинській області таку відповідну інвентаризацію не проведено. 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан ведення мисливського господарства в області На території області нараховується 42 користувачі мисливських угідь (спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь). Користувачі мисливських угідь проводять комплекс різноманітних господарських робіт, спрямованих на поліпшення умов існування, розмноження та збільшення чисельності мисливських тварин та проводять полювання. Полювання поділяється на: індивідуальне, колективне, колективне з нагоничами (облавне полювання) та проводиться згідно норм відстрілу, що встановлюються на мисливський сезон спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища разом із спеціально уповноваженим

центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання. В області полювання проводять лише ті користувачі мисливських угідь, в яких проведено упорядкування мисливських угідь, затверджений Проект організації та розвитку мисливського господарства та затверджені Мінприроди України проекти лімітів добування мисливських тварин на сезон полювання. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин наведено в таблиці 5.15. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.15. Види мисливських тварин лось олень благородний олень плямистий дика свиня козуля заєць-русак лисиця зубр

2000 399 400 226 1601 6254 40700 5808 56

2005 511 472 315 2302 7615 43038 4157 32

2006 523 455 397 2456 7855 44517 4061 24

2007 528 457 448 2465 7635 37942 3032 24

2008 557 478 412 2811 7729 38999 2995 15

Дані про добування основних видів мисливських тварин в області за 2000-2008 роки наведено в таблиці 5.16. Добування основних видів мисливських тварин Таблиця 5.16. Рік

2000

2005

2006

2007

2008

Види мисливських тварин

Видано ліцензій, шт..

Добуто, гол

олень благородний

Затверджений ліміт добування, гол. 10

Не використано ліцензій, шт.. 1

олень плямистий кабан козуля олень благородний олень плямистий кабан козуля олень благородний олень плямистий кабан козуля олень благородний олень плямистий кабан козуля лось олень благородний олень плямистий кабан козуля лось

14 174 200 4 30 215 216 5 40 218 229 7 55 193 232 5 4 55 202 179 -

14 135 176 4 30 208 215 4 9 210 212 4 55 103 98 3 4 10 201 119 -

14 68 129 4 10 126 145 1 9 118 162 9 69 50 1 2 2 138 104 -

0 67 47 0 20 82 70 1 31 8 17 3 46 44 48 2 45 1 60 -

Причини не використання Відсутність попиту -«-«-«-«-«-«-«-«-«-«-«-«-«-«-«-«-«-«-«-«-«-

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні Природний рибогосподарський фонд Волинської області складає 218 озер загальною площею 13,7 тис. га і 132 малих і середніх річок загальною протяжністю 3,4 тис. км, де мешкають 34 види риб. Екологічний стан водойм для ведення рибальства та рибництва задовільний і має сприятливі умови для природного відтворення рибних ресурсів. З річок, озер та водосховищ Волинської області використання рибних ресурсів складає менше ніж 30%: Науково-дослідним виловом в 2008 р. з водойм, що розміщені на території Шацького національного природного парку, було вилучено 2,9 т риби. Промисловий вилов риби на території Волинської області за період 2008 р. здійснювали 4 користувачі а саме: - на Хрінецькому водосховищі( в межах Волинської області) : ПОСП «„Агрофірма „ЛАН” ; - на ділянці р. Стир (урочище «Чебені» Рожищенського району Волинської області) : приватний підприємець Новосад Григорій Сергійович; - на оз. Любязь : приватний підприємець Фесик Григорій Васильович; - на оз.Біле: ДП «Любешівське ЛМГ». Динаміка вилову риби у природних водоймах області наведена в таблиці 5.17. Динаміка вилову риби Таблиця 5.17. Рік

Водний об’єкт

1 2000 2005

2006

2007

2008

Фактичний вилов, (т)

2 р. Стир оз. Люб’язь оз. Біле Хрінницьке водосховище р. Стир оз. Люб’язь оз. Біле Хрінницьке водосховище р. Стир оз. Люб’язь оз. Біле Хрінницьке водосховище оз. Світязь оз. Люцимер оз. Пулемецьке оз. Луки-Перемут р. Стир

Затверджений ліміт вилов, (т) 3 1,89 2,99 1,901 31,6 1,85 4,57 2,26 24,0 3,5 4,75 2,4 21,8 3,63 2,3 4,69 3,39 3,0

оз. Люб’язь оз. Біле Хрінницьке водосховище оз. Світязь

5,0 2,3 27,0 2,85

3,712 2,3383 0,435 0,839

4 0,4682 2,943 1,856 0,933 0,795 4,336 0,07 7,772 1,367 3,529 0,5 0,8416 1,151 0,239 0,7025 0,2365 1,87725

оз. Люцимер оз. Пулемецьке оз. Луки-Перемут оз. Шині оз. Плотичне

6,94 4,08 3,2 1,5 1,0

0,366 1,7125 1,3455 0,212 0,2489

Примітка: дані за 2000 рік відсутні. 5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Останніми роками на території області збільшилась заготівля деревини, в результаті такої господарської діяльності значно погіршились умови існування таких рідкісних Червонокнижних тварин, як зубр, рись, борсук, лісовий кіт, горностай, глухар. На території проектованого Ківерцівського національного природного парку «Цуманьська пуща» знаходиться Волинська популяція зубра – виду занесеного до Червоної книги України, чисельність якої з кожним роком зменшується. Проблема збереження великих за розмірами рідкісних ссавців (зубрів), що потребують для своєї життєдіяльності значних природних ресурсів (просторових, кормових, захисних тощо) є чи не найгострішою проблемою охорони тваринного світу. Відтворення і нарощування поголів’я в існуючих осередках їх утримання проблему розв’язати не може. Тому розглянуто і погоджено загальнодержавний план дій по збереженню та відновленню зубра у фауні України, в якому за стратегічний напрямок взято відновлення великої саморегульованої популяції зубра у Волинській області. Разом з тим невжиття, Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, своєчасних і дієвих заходів щодо покращення ситуації по збереженню та охороні зубрів і інших тварин, які занесені до Червоної книги, незадовільна охорона їх від браконьєрів, невиконання своєчасних біотехнічних заходів – ось ті причини, що привели до такої ситуації. В області відсутні відведені в натурі та на картографічних матеріалах місця поселень зубра, глухаря, видри, борсука, норки європейської та інших. Кількість видів тварин занесених до Червоної книги України наведено в таблиці 5.18. Охорона та відтворення тваринного світу Таблиця 5.18. Район

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

1 -

2 94

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва 3 -

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва 4 -

Примітка: графи 1,3,4 уточнюються та будуть заповнені додатково Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека приведено в таблиці 5.19.

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Таблиця 5.19. Назва виду 1 П’явка медична Рак широкопалий Красуня-діва Дозорець-імператор Кордулегастер кільчатий Кошеніль польська Красотіл пахучий Стабілін волохатий Жук-самітник Жук-олень Вусач великий дубовий західний Вусач мускусний Вусач-червонокрилий Махаон Подалі рій Поліксена Аполон Мнемозина Жовтянка торфяникова Райдужниця велика Стрічкарка тополева Райдужниця велика Синявець мелеагр Бражник мертва голова Бражник дубовий Бражник прозерпіна Сатурнія мала Сатурнія зуда Шовкопряд кульбабовий Ендроміс березовий Стрічкарка блакитна Стрічкарка орденська малинова Совка сокиркова Ведмедиця велика Ведмедиця герга Ведмедиця-хазяйка Мегариса рогохвості Рофітоїдес сірий Мегахіла округла Ксилокопа фіолетова Джміль моховий Мінога українська Ропуха очеретяна Мідянка Пелікан рожевий Чапля жовта Лелека чорний Казарка червоно вола Лебідь малий Огар Чернь білоока Гоголь Гага звичайна Савка Крех Скопа Шуліка рудий Лунь польовий Канюк степовий Змієїд Орел-карлик

Кількість видів 2 * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *

2005 3

Види, яким загрожує небезпека 2006 2007 4 5

2008 6

Скигляк Могильник Беркут Орлан-білохвіст Балабан Сокіл-сапсан Боривітер степовий Глушець Журавель сірий Ходуличник Кулик-сорока Кулик-довгоніс Кульон (кроншнеп) великий Кульон (кроншнеп) середній Крячок каспійський (чеграва) Пугач Сипуха Сорокопуд сірий Очеретянка прудка Королик червоноголовий Кутора мала Нічниця ставкова Нічниця Наттерера Широко вух європейський Мишівка степова Сліпак подільський Горностай Тхір степовий Норка європейська Борсук Видра річкова Кіт лісовий Рись звичайна Зубр Разом

* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * 94

* - кількість даних видів фауни на території області не встановлено.

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними За даними Волинської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини в 2008 році на території Волинської області зареєстровано 26 неблагополучних пунктів по сказу, 7 по лейкозу великої рогатої худоби та 1 – по дизентерії свиней. Основним джерелом сказу являється червона лисиця, популяція якої за останні роки різко зросла. Так при нормі 1-2 особини на 1000 га угідь їх у районах налічується: - Ратнівському – 3,0; - Локачинському – 3,6;

- Любешівському – 3,8; - Іваничівському – 4,7; - Любомльському – 6,0. Причиною винекнення лейкозної інфекції являється недотримання суб’єктами господарювання вимог «Інструкції по профілактиці та оздоровленню великої рогатої худоби від лейкозу», затвердженої наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 21.12.2007 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиуії України 11.01.2008 року за №12147. Завдяки виконанню комплексу організаційно-господарських та спеціальних ветеринарнино-санітарних заходів в 2008 році оздоровлено 5 неблагополучних пунктів, в тому числі 2 в Горохівському та 3 в Турійському районах. Спалах дизентирії в СПП «Дружба» Любешівського району виник в зв’язку з порушенням технології утримання свинопоголів’я. З метою профілактики інфекційних захворювань в області розроблені «Комплексна програма основних заходів профілактики та боротьби зі сказом на 2001-2010 роки», яка затверджена наказом управління державної ветеринарної медицини №17/35 від 28.03.2001 року та «План основних заходів профілактики лейкозу великої рогатої худоби у Волинській області на 2006-2010 роки», затверджений наказом управлння ветеринарної медицини в Волинськой області від 27.12.205 року. Також у 2008 році було проведено 6 засідань державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при облдержадміністрації, яка прийняла відповідні рішення щодо негайного виконання заходів по оздоровленню тваринництва області та захисту від інфекційних захворювань.

5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Природно-кліматичні умови Волинської області, наявність на її території великої кількості річок, озер, ставків, боліт створюють сприятливі умови для розповсюдження гельмінтозів. За даними Волинської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини найбільш поширеними гельмінтозами в області були:

фасціольоз, парамфістоматоз, езофагостоморз, параскаридоз, стронгілятози, аскаридоз, гетеракідоз, токсокароз.

Вплив гельмінтозів на організм тварин дуже різноманітний: це і зниження працездатності коней, погіршення якості м’яса та зниження на 25-40% молочної продуктивності ВРХ, а також збільшення хворобливості тварин. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні На сьогоднішній день в області під охороною держави знаходиться 374 об’єкти природно-заповідного фонду, загальною площею 199829,72 га, з них 25 загальнодержавного значення, загальною площею 99158,6 га. Основні – це природний заповідник – „Черемський” на площі 2975,70 га; 2 національних природних парки – Шацький НПП на площі 48977 га (до якого входять 23 природних озера загальною площею 6339 га) та НПП „Прип’ять-Стохід” на площі 39315,5 (до якого входять 60 км р. Стир, 19 км р. Прип’ять та 5-ть озер загальною площею 1063 га); 15 заказників; 3 пам’ятки природи; 3 паркипам’ятки садово-паркового мистецтва; 1 ботанічний сад, і 349 об’єктів місцевого значення, загальною площею 100354,32 га, з них; 200 заказників; 116 пам’яток природи; 8 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва; 25 заповідних урочища. Процент заповідності по області складає 9,9%. Також на Волинському Поліссі під особливим наглядом та охороною знаходяться три об’єкти водно-болотних угідь міжнародного значення, такі як: „Заплава р. Прип’ять” площею 12000 га; „Заплава р. Стохід” площею 10000 га; та „Шацькі озера” площею 13039 га., на кожен них розроблений та затверджений паспорт. Проводиться робота по включенню до цього переліку площу боліт природного заповідника„Черемський”. На території Волинської області виділено ботаніками та орнітологами Поліський природний коридор, що має спільні транскордонні елементи Національної екомережі, які входять і у Всеєвропейську екомережу. Серед них складові цього коридору – 5 основних ядер екомережі: - Шацьке (Шацький НПП), на суміжних ділянках якого упродовж останніх років створюється трилатеральний біосферний заповідник „Західне Полісся” між Україною, Польщею та Білоруссю; - Прип’ять – Стохідське (Національний природний парк „Прип’ять – Стохід”) на приграниччі України з Білоруссю, де можливе створення у перспективі білатеральної природоохоронної території;

- Білоозерсько – Черемське (на базі природного заповідника „Черемський”); - Західно-Бугзьке (на базі проектованого національного парку „Західне Побужжя”). - Цуманьське (на базі проектованого Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща») Також були визначені найважливіші екокоридори в області (сполучні між міжнародними елементами екомережі): - Заплава р. Західний Буг, що є границею між Україною, Польщею та Білоруссю; - Шацько – Прип’ятьський, що сполучає Шацьке ядро з Прип’ять – Стохідським; - Західно-Бузько – Стохідський, що сполучає р. Західний Буг з Білоозерсько – Черемським і далі з Прип’ять – Стохідським ядрами. Динаміка та структура природоохоронних обєктів за роками приведена в таблиці 5.20. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Таблиця 5.20. Категорія об’єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади Дендропарки Парки пам’ятки садовопаркового мистецтва

Кількість

Площа, тис. га

Площа територій суворої заповідності 1990 1995 2000 2008

19 90 -

19 95 -

200 0 -

20 08 -

1990

1995

2000

2008

2,97

32,5

48,9

88,2

5,1

2975, 7 11,1

1 -

19 7 28

21 5 25

74,6

97,7

2,9

14,5

14 8 1

0,7

0,6

11 9 1

0,001

0,1

0,00 1 0,04

0,00 1 -

14,5

Примітка: дані про стан та кількість об’єктів природно-заповідного фонду у 1990 році по зазначених категоріях в Держуправлінні відсутні. 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду області За останні десятиріччя проблема охорони навколишнього середовища набула особливої гостроти. Під впливом господарської діяльності людини,

бурхливого розвитку промисловості, сільського господарства, відбувається збіднення генофонду рослинного і тваринного світу, зменшення стабільності та продуктивності природних екосистем. Зниження екологічної рівноваги біосфери. Це може привести до катастрофічних наслідків. Тому однією з найефективніших форм охорони цінних природних об'єктів і територій є їх заповідання — взяття під охорону держави. Створення заповідних територій необхідне для збереження цінних видів рослинного і тваринного світу, унікальних ландшафтів, геологічних, палеонтологічних об'єктів тощо. Так на виконання окремого доручення Мінприроди України від 04.04.2008 року № 111-од щодо розвитку мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, рішенням обласної ради від 28.11.2008 № 24/14 «Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду» на території області було створено та розширено ряд територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а саме: - створено заповідне урочище «Гора конвалій» площею 1,0 га; гідрологічна пам’ятка природи «Криничка» площею 2,9 га; ботанічні пам’ятки природи «Модрина» площею 0,5 га та «Ялина» площею 5,3 га. - розширено загальнозоологічний заказник «Зубр» на 5993,6 га і його площа становить 10043,6 га; орнітологічний заказник «Рокинівський» на 15,2 га і його площа становить 90,0 га. Площа ПЗФ за 2008 рік збільшилась на 6018,5 га. Динаміка і перспективи розвитку заповідності в області відображено в діаграмі :

Динаміка і перспективи розвитку заповідності в області відсоток заповідності

15 14 13 12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0

15%

8,9%

8,98%

2005

2006

9,59%

2007

9,9%

2008

2020

роки Структура природно-заповідного фонду області загальнодержавного та місцевого значення приведена в таблиці 5.21. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009 року Таблиця 5.21. № п/п

Найменування об’єктів ПЗФ

1 2 3 4 5

Біосферні, природні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, всього, в т. ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа 1 2975,70 1 2975,70 2 88292,5 2 88292,5 15 7731,80 200 89998,95 215 97730,75 8 6026,70 28 14503,10 36 20529,80 37 5215,9 37 5215,9 6 1384,60 26 1249,50 32 2634,10 1 320,50 32 34411,65 33 40725,75 15 3586,1 15 3586,1

7 8 9

іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т. ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища Разом

120,00

1 60 1 116

46,0 24595,60 90,10 465,41

1 60 1 119

46,0 24595,60 90,10 585,41

1 2 1 3

30,00 90,00 10,00 28,60

93 16 7 8

295,87 116,54 45,00 79,13

1 93 18 7 1 11

30,00 295,87 206,54 45,00 10,00 107,73

99158,6

25 349

14518,60 105062,09

25 374

14518,60 204220,69

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Курорти у Волинській області відсутні, але є своєрідна мережа рекреаційних зон. Всього на території області станом на 2008 рік нараховується 231 рекреаційна зона площею 7,4 тис. га, з них рекреаційних зон короткочасного відпочинку 141 площею 7,1 тис. га, тривалого відпочинку – 90 площею 0,3 тис. га. Крім того існують ліси рекреаційного призначення площею 18,6 тис га. Загальна площа земель рекреаційного призначення становить 26,0 тис. га, що складає 1,2% від загальної території області. 5.4.3. Історико-культурна спадщина. Історико–культурну спадщину області складає 1 історико – культурний заповідник, 2 музеї – садиби, 7 паркових садиб, палацових ансамблів та палацово – паркових комплексів, 480 пам’яток архітектури, в тому числі 183 національні надбання (значення), а також 1044 пам’ятки історії, культури, в тому числі 149 – пам’ятки археології, 860 – пам’ятки історії, 35 – пам’ятки мистецтва. В області 11 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва загальною площею 95,53 га, з них 3 – загальнодержавного значення, площею 28,6 га. Садиби-заповідники, палацово-паркові музеї, дендрологічні парки і парки-пам’ятки ландшафтної архітектури на території області відсутні. 5.4.4. Туризм, як фактор впливу на довкілля Основні статистичні показники туристичної галузі області за 2008 р. свідчать про продовження активності туристичної діяльності, початок якого прийшовся на 2002 рік. Враховуючи, що екологічний туризм в області лише розвивається і не достатній з точки зору організаційних моментів, відбувається забруднення цінних ландшафтів територій різноманітними побутовими відходами,

частина яких не розкладається у ґрунті і на його поверхні, а також мало контрольоване розкладання вогнищ, витоптування трав, руйнування та ущільнення грунту. Масовий туризм загострює проблему об’єкту, або певної території. На Волині особливо це відчутно в Шацькому національному природному парку. Його територія поділена на кілька функціональних зон: заповідна (4805 га) – увійшли найбільш цінні природні ділянки; регульованої рекреації (12325 га) – призначена для короткочасного відпочинку та оздоровлення населення, огляду пам’ятних місць, влаштування туристичних маршрутів, екологічних стежок, і рекреаційних пунктів; зона стаціонарної рекреації (1283 га) – виділена в місцях розміщення стаціонарних і оздоровчих об’єктів та пунктів обслуговування відвідувачів парку; господарська зона (30584 га). Таке зонування території дозволяє працівникам ШНПП і Держуправління охорони навколишнього природного середовища зосередитися на забезпеченні збереження унікальних природних об’єктів, більш раціонально контролювати і впливати на недопустимі навантаження, упорядкувати використання природних ресурсів, оптимізувати роботу служб охорони і сервісу. Як пріоритет необхідно якнайшвидше в області розробити програму розвитку туристичної індустрії, в тому числі екотуризму. На актуальність даного питання Держуправління ОНПС неодноразово звертало увагу управлінню культури та туризму облдержадміністрації. 6. Стан земельних ресурсів та грунтів 6.1. Структура та стан земельних ресурсів. Земельний фонд області становить 2014,4 тис. га. У власності і користуванні недержавних сільськогосподарських підприємств перебуває 274,6тис.га, громадянам надано землі у власність і користування на площі 594,7тис.га, лісогосподарським підприємствам передано 474,5тис.га. Землі закладів, установ,організацій, промислових та інших підприємств, підприємств та організацій транспорту, зв’язку, частин, підприємств, організацій, установ, навчальних закладів оборони, організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення у сумі становлять 66,3тис.га. Площа земель запасу та земель, не наданих у власність та постійне користування в межах населених пунктів (які не надані у тимчасове користування) становить 604,3тис.га

6.1.1.Структура та динаміка основних видів земельних угідь. Структура та динаміка основних видів земельних угідь за період за 2000 рік, та за період з 2005 року по 2008 роки наведена у таблиці 6.1 Динаміка структури земельного фонду області Таблиця 6.1 2000

Основні види угідь

Загальна територія

2005

2006

2007

% до Всього, загальної тис. га площі території 2014,4 100

2008

Всього, тис. га

% до загальної площі території

Всього, тис. га

% до загальної площі території

Всього, тис. га

% до Всього, загальної тис. га площі території 100 2014,4

% до загальної площі території 100

2014,4

100

2014,4

100

2014,4

1054,8

52,36

1054,1

52,33

1053,3

52,3

1052.2

52.2

1051,4

52,2

687,8

34,14

691,8

34,34

693,0

34,40

693.5

34,43

694,7

34,49

57,0

2,83

57,0

2,83

57.1

2,83

57,4

2,85

58,2

2,89

116,1

5,76

116,0

5,76

115,5

5,73

115,7

5,74

117,0

5,81

17,1

0,85

17,1

0,85

17,1

0,85

17,5

0,86

15,0

0,74

16,5

0,82

17,1

0,85

17,2

0,85

17,7

0,88

15,0

0,74

1969,4

97,77

1968,8

97,74

1968,8

97,74

1969,1

97,75

1969,1

97,75

45,0

2,23

45,6

2,26

45,6

2,26

45.3

2,25

45,3

2,25

у тому числі : 1. Сільськогосподар-ські угіддя 2.Ліси і інші лісовкриті площі, 3.Забудовані землі 4.Відкриті заболочені землі 5.Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6.Інші землі Усього земель (суша) Території, що покриті поверхневими водами

Інформація наведена за даними головного управління Держкомзему у Волинській області

6.1.2. Деградація земель Ерозія грунту є одним з найбільш руйнівних явищ природи. Під впливом водної ерозії вимиваються гумус та поживні речовини грунту. Потоки води виносять продукти руйнування в яри, балки, ставки та озера, замулюючі їх. Об'єм води у річках і водоймах зменшується, погіршується їх санітарний стан. На грунтах з легким механічним складом розвивається вітрова ерозія. Згідно з даними головного управління Держкомзему у Волинській області, станом на 01.01.1995 року в області на сільськогосподарських угіддях нараховувалось 104,2 тис. га змитих грунтів. З них у Горохівському районі - 31,2тис. га, Луцькому - 26,6 тис. га, Локачинському - 17,2 тис. га, В-

Волинському -12,5 тис. га, Іваничівському - 9,2 тис. га, Ківерцівському - 7,5 тис. га. Дефляційно-небезпечних грунтів сільськогосподарських угідь в області нараховувалось - 258,2 тис. га. З них у Ковельському районі - 33,2 тис. га, Турійському - 27,7 тис.га, Рожищенському - 21,9 тис.га, Старовижівському - 20,1 тис. га, Любомльському - 19,9 тис. га, Ратнівському- 19,4 тис. га, Камінь- Каширському - 19,2 тис. га, Маневицькому - 16,5 тис. га, Любешівському - 17,0 тис. га, В.-Волинському - 16,4 тис. га, Іваничівському - 4,6 тис. га, Луцькому - 6,7 тис. га, Горохівському - 7,2 тис. га, Локачинському - 7,8 тис. га З 1996 року якісний звіт по угіддям відмінено. Кошти на проведення ґрунтового обстеження в області з державного та місцевих бюджетів не передбачались. До комплексу протиерозійних заходів у боротьбі з ерозією входять протиерозійна організація території, протиерозійні лісо-, лукомеліоративні та гідротехнічні заходи. З метою ефективного використання земель запасу та резервного фонду та вилучення із господарського обігу малопродуктивних та деградованих сільськогосподарських угідь згідно з розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 31.12.2002 року №465, проведено інвентаризацію сільськогосподарських угідь земель запасу та резервного фонду, не наданих у власність і користування. За результатами інвентаризації виявлено 10,0 тис. га, земель з переважаючими дерновопідзолистими піщаними, зв'язно-піщаними неоглеєними та глеюватими, середньо- та сильнозмитими опідзоленими грунтами, які відповідно до чинного законодавства підлягають консервації - залісенню або залуженню. Відповідно до матеріалів інвентаризації та регіональної Програми охорони родючості грунтів Волинської області на 2004-2015 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 16.03.2004 №10/22 із змінами, внесеними рішенням обласної ради від 12.08.2005 №22/18, державним підприємством «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та іншими проектними організаціями на протязі 2006-2008 років розроблено 125 проектів землеустрою щодо консервації цих деградованих та малопродуктивних земель шляхом залісення. Згідно цих проектів лісогосподарськими підприємствами області проведено залісення у 2006 році на площі 667,4 га, у 2007 на площі -137,4 га, у 2008 році -1037,4 га. Консервація малопродуктивних та деградованих земель здійснюється відповідно до Порядку консервації земель, затвердженого наказом Держкомзему від 17.10.2002 №175 та Методичних рекомендацій щодо механізму виведення з господарського обігу земель, що підлягають консервації. З метою захисту земель 2005-2008 роках фінансування заходів з охорони земель також проводилось по бюджетній програмі КПКВК 2408040

"Збереження, відтворення та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів" були виділені кошти в 2005 р-190,0 тис. грн., .2006-545,0 тис. грн., 2007р. - 280,0 тис. грн., 2008 р. - 133,9 тис. грн: на проведення вишукувальних робіт, розробку проектної документації на землі державної власності та будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд і покращення малопродуктивних земель. Побудовано і здано в експлуатацію 3 протиерозійних споруди та покращено малопродуктивних угідь на площі 56 га. У 2008 році ДП «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розпочато підготовчі роботи по складанню схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель Шацького району Волинської області на загальну площу 75074,9 га. На території району знаходиться 8 сільських рад та Шацька селищна рада. Розробка документації запланована на 2009 рік. Вирішується питання розробки Генеральної схеми порушених земель Волинської області. Райони, які зазнають ерозії грунтів

Таблиця 6.2. 2000

2005

2006

2007

2008

Площа земель, які піддаються деградації, тис.га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис.га водна ерозія, тис.га сукупна ерозія, тис.га підкислення грунтів, тис.га засолення грунтів, тис.га залуження грунтів, тис.га зсуви землі, тис.га

Згідно з листом Головного управління Держкомзему у Волинській області від 15.07.09 №06-03-14/1080, інформація щодо деградації земель відсутня, оскільки з 1996 року відмінено складання якісного звіту по угіддях.

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси. Значна розораність сільськогосподарських угідь в області, негативні природні і антропогенні явища призводять до негативного впливу на земельні ресурси та деградації земель. Особливо небезпечних масштабів набула ерозія ґрунтів. У більшості сільськогосподарських підприємств відсутні науковообгрунтовані

сівозміни,

ґрунтозахисні

технології

вирощування

сільськогосподарських культур, бракує необхідної кількості органічних та мінеральних добрив, що призводить до виснаження земель, зниження родючості ґрунтів, їх деградації. Використання земель без чіткого еколого - економічного та соціального обґрунтування стає причиною виникнення багатьох негативних явищ як екологічної, так і економічної природи. Зокрема, процеси водної та вітрової ерозії земель та інших несприятливих явищ у переважній більшості випадків спричинені саме нераціональним використанням і нехтуванням законами еколого-безпечного природокористування. Надмірне розширення площі ріллі за рахунок схилових земель призводить до порушення екологічно збалансованого співвідношення земельних угідь. У результаті земельні ресурси деградують, забруднюються і виснажуються. Водна і вітрова ерозії є найбільш суттєвим фактором зниження продуктивності земельних ресурсів. Інтенсивне сільськогосподарське використання земель призводить до зниження родючості ґрунтів через їх переущільнення (особливо чорноземів). втрати грудкувато-зернистої структури, водопроникності та аераційної здатності з усіма екологічними наслідками, що звідси випливають. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС радіоактивного забруднення зазнала територія трьох північних районів області, а саме - КаміньКаширського, Любешівського та Маневицького. Загальна площа радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь становить 160,393 тис. га. Техногенне забруднення земель пестицидами, важкими металами, а також інші фактори призвели до погіршення якості ґрунтів та їх агроекологічного стану. Проведення суцільної паспортизації грунтів в області показало, що основними забруднювачами є ДДТ та ГХЦГ. По інших групах пестицидів забруднення є незначним і виявлено на незначних площах. Дослідження постійних точок токсилогічного контролю на забруднення пестицидами дозволяє констатувати тенденцію до зменшення їх вмісту. Порушення та рекультивація земель

Таблиця 6.3. Землі Порушені, тис. га % до загальної території

площі

2000 0,159 0,008

2005 0,0139 0,001

2006 0,0595 0,003

2007 0,1728 0,009

2008 0,1633 0,008

Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис.га % до загальної площі території

0,189 0,009

0,106 0,005

0,5552 0,028

0,0709 0,004

0,104 0,005

0,16 0,008

0,1188 0,006

0,1127 0,006

0,0648 0,003

0,1013 0,005

Інформація наведена за даними головного управління Держкомзему у Волинській області

6.3. Охорона земель. Аналізом існуючого стану факторів, що не сприяють поліпшенню ситуації в питаннях земельних відносин на території області, які в цілому негативно впливають на стан дотримання вимог законодавства про охорону земель, на ефективність системи державного управління земельними відносинами та земельними ресурсами, від чого залежить координованість діяльності органів виконавчої влади в області земельних відносин, слід віднести: - відсутність матеріалів планування території області, районів, їх окремих частин (сільських рад та їх частин) з визначенням заходів реалізації державної політики та врахуванням державних інтересів під час планування території, історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних та культурних традицій вказаних територій; - відсутність відкоригованих у відповідності до умов сучасного розвитку планування і забудови та вимог діючого законодавства України генеральних планів населених пунктів, в тому числі міст обласного підпорядкування; - відсутність затвердженої проектної документації по визначенню та встановленню водоохоронних зон та прибережних водозахисних смуг вздовж відкритих водойм на території області, включаючи природно-заповідний фонд; - відсутність проектної документації по організації територій об’єктів природно-заповідного фонду, межі ПЗФ не винесені в натуру. За інформацією Волинської облдержземінспекції на протязі 2008 року було проведено 3122 перевірки землекористувачів та землевласників щодо дотримання ними вимог земельного законодавства на 1896 об'єктах, що розміщені на земельних ділянках, загальна площа яких становить 8067га. В результаті проведених перевірок виявлено 2125 порушень земельного законодавства, на усунення яких видано 1986 приписів, 522 з яких повторно, по 9 порушеннях матеріали направлено в прокуратуру, по 114 порушеннях внесено клопотання до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо приведення у відповідність прийнятих ними рішень, по 10 складено протоколи за невиконання вимог по внесених клопотаннях та

ще по 6 порушеннях направлено матеріали до правоохоронних органів щодо встановлення особи порушників. До порушників, в діях яких були присутні ознаки правопорушень, застосовувалися заходи адміністративного впливу, внаслідок чого складено 1389 протоколів відносно 1368 посадових осіб та громадян. Розглянуто органами Держкомзему, відповідно до ст. 238-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення 1410 протоколів. По результатах розгляду винесено 1390 постанов, в т.ч. 1367 постанов про накладення штрафів на суму 245361 грн. Відповідно до пункту „б" статті б Закону України „Про державний контроль", підпункту 7 пункту 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 №1958 до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування внесено 493 клопотання, в тому числі 200 щодо приведення у відповідність до законодавства прийнятих рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, 104 - припинення будівництва та експлуатації об’єктів у разі порушення вимог земельного законодавства до повного усунення виявлених порушень і ліквідації, їх наслідків та 189 - припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону. У випадках виявлення у діях порушників земельного законодавства ознак злочинів та у випадках передбачених листом Держкомзему України від 29.06.2004 р. № 14-26-7/5740 "Щодо порядку оформлення і надання органами Держкомзему України до органів прокуратури матеріалів про порушення земельного законодавства" Волинською облдержземінспекцією на протязі 2008 року до органів прокуратури для вжиття відповідних заходів реагування було передано 155 матеріалів, в т.ч. 8 матеріалів за ознаками злочину, 84 матеріалів про відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва та нанесеної шкоди на загальну суму 588,14 тис.грн., 60 матеріалів стосовно подання позовів до суду про повернення самовільно чи тимчасово зайнятих ділянок, строк користування якими закінчився, загальною площею 191,73га, а також одна справа щодо невідшкодування шкоди в сумі 427,52 тис.грн. в/ч А2331 направлено у Військову прокуратуру Луцького гарнізону та ще по двох справах, які направлених до прокуратури про стягнення шкоди на суму 9.18 тис.грн. порушено кримінальну справу. Із загальної кількості переданих матеріалів про відшкодування втрат та шкоди по 10-х матеріалах прокуратурою за внесеним приписом стягнуто втрати та шкоду на суму 141.36 тис.грн. Впродовж звітного періоду прийнято 80 рішень щодо надання земельних ділянок сільськогосподарського та лісогосподарського призначення для використання їх у цілях, не пов’язаних із веденням сільського та лісового господарства. За актами нараховано втрат

сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва на суму 3 млн. 442,56 тис.грн. В ході проведених перевірок було встановлено, що до бюджетів різних рівнів за вказаний період надійшли кошти від втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в сумі 3 млн. 195,48 тис.грн., з них 25,5 тис.грн. відшкодовано заборгованості по нарахованих втратах за минулі роки. До обласного бюджету надійшло 772,41 тис.грн, до районних – 461,46 тис.грн та до бюджетів сільських, селищних та міських рад 1 млн. 961,61 тис.грн. За 12 місяців поточного року управлінням внаслідок порушень земельного законодавства в області нарахована шкода по 460 об’єктах на загальну суму 1112550,61 грн. Станом на 01.01.2009 року 125910,79 грн. по 237 об’єктах сплачені добровільно, матеріали по 73 розрахунках на суму 793642,93 грн. направлені в органи прокуратури, по 12 розрахунках сплачено 5816,94 грн. в результаті розгляду матеріалів органами прокуратури та через суд стягнено по 6 розрахунках на суму 6388,66 грн. В цілому забезпечена належна співпраця з органами прокуратури, державної виконавчої служби, податкової адміністрації, обласних управлінь екології та природних ресурсів, екологічної інспекції, архітектури та містобудування. Ряд перевірок проводяться спільно з вищезазначеними органами. На протязі 2008 року згідно спільного плану роботи було проведено з екологічною інспекцією 75 спільних перевірок дотримання вимог земельного та природоохоронного законодавств на території області. Перевірками виявлено засмічення твердими побутовими відходами 58 земельних ділянок площею засмічення від 5 до 3000кв.м. До адміністративної відповідальності притягнуто 47 посадових осіб та громадян. За результатами спільних перевірок пред’явлено претензій на суму 292366грн.

6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Діяльність та функціонування органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, що здійснюють інституційне забезпечення в галузі використання та охорони земель у межах області, грунтується на чинних законах України, підзаконних актах та нормативно-правових документах, що стосуються використання, охорони земель, надр, грунтів, вод, лісів тощо. У Волинській області було затверджено і виконується ряд регіональних природоохоронних програм з виділенням певних коштів на їх реалізацію, а саме: - «Регіональна програма «Екологія-2010»;

- „Регіональна програма охорони родючості ґрунтів Волинської області на 2004-2015 роки”; - „Регіональна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у Волинській області в 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року”. - „Регіональна програма ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах Волині на 2004-2010 роки”; Нормативно-правовове та інституційне забезпечення головного управління Держкомзему у Волинській області та районних (міських) управлінь (відділів) перебуває на задовільному рівні: передплачується науково-виробничий журнал "Землевпорядний вісник", централізовано із Держкомзему України постачається література щодо законодавчого регулювання у сфері земельних відносин. Головне управління Держкомзему у Волинській області для більш широкого ознайомлення громадськості із законами України та інструктивно-методичними рекомендаціями у сфері земельних відносин, створена Інтернет-сторінка. Головне управління Держкомзему у Волинській області, як структурний підрозділ Держкомзему України, приймає участь в Проекті "Видача державних актів на право на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру", який реалізується відповідно до міжнародної угоди між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. 7. Надра. 7.1. Мінерально-сировинна база. 7.1.1.Стан та використання мінерально-сировинної бази. За даними Державного інформаційного геологічного фонду України в надрах Волині знаходиться досить значний мінерально-сировинний потенціал, який характеризується наявністю природного газу, самородної міді, кам’яного вугілля, торфу, сапропелю, цегельно-черепичної сировини, піску для будівельних робіт і виробництва скла, фосфоритів. В 2000 році розпочато експлуатацію Локачинського родовища природного газу, запаси якого складають 7,2 млрд. м3. Передбачено експлуатацію родовища на протязі 20 років. В області продовжуються геологорозвідувальні роботи по пошуку газу. Волинське родовище кам'яного вугілля, що є північною частиною Львівсько-Волинського басейну, повністю розвідане. Залишкові запаси родовища – 73,7 млн. т. Родовище розробляють 4 шахти, загальна річна потужність їх складає 1,25 млн.т. Фактично добувають 0,3-0,4 млн.т. на рік.

Будується шахта № 10 "Нововолинська" річною потужністю 0,9 млн.т. Запаси шахти – 37,8 млн.т. В озерах області зосереджені великі запаси сапропелю, який може застосовуватися як фосфатно-вапнякові дорбрива, а деякі різновиди використовуватись у ветеринарії, підгодівлі худоби, косметичній промисловості та в медицині. В області виконані розвідувальні роботи на 190 озерах, на яких розвідано 71.8 млн.т сапропелю, це складає 73,8% від республіканських. Найбільша кількість запасів сапропелю зосереджена в Ратнівському, Шацькому, Старовижівському та Турійському районах. В Камінь-Каширському, Ратнівському і Старовижівському районах виявлені поклади фосфоритів. Загальна площа родовищ фосфоритів – 65,3 км2, середня потужність продуктивного пласта – 1,13 м. Освоєння родовищ потребує інвестицій і можливе після проведення більш детальних геологорозвідувальних робіт і дослідно-промислових досліджень. В області зосереджені найбільші ресурси торфу України – 20,7%. На території області виявлено і розвідано 197 родовищ торфу з запасами 379,3 млн.т. З метою виявлення та використання для лікування в області обстежено 33 родовища лікувальних торфових грязей. Найбільш придатними для лікування є торфові грязі родовищ с.Головно, с.Машово Любомльського району, м.Берестечко Горохівського району, с.Журавичі Ківерцівського району, с.Троянівка Маневицького району. На родовищах торфу в області працює 3 торфобрикетні заводи по виробництву паливних брикетів. Практично зупинилось виробництво торфу в якості органічних і органомінеральних добрив. В північній частині області в базальтах і туфах на глибинах від 120 до 400 м виявлені рудні горизонти з промисловими концентраціями самородної міді від 0,3 до 24,З%, платини (2,3 г/т), срібла (І7,4 г/т), золота (3 г/т). Найбільш дослідженим є Турсько-Лугівське рудне поле з ділянками "Жиричі" і "Шменьки-Заліси". Прогнозні ресурси руди першої ділянки - 125 млн.т, другої -100 млн.т. Обидві ділянки внесені в Перелік ділянок, що надаються в користування на умовах визначених Законом України "Про розподіл продукції". На сьогодні розроблена програма "Мідь України", якою передбачено проведення пошуково-розвідувальних робіт в межах вищезгаданих рудних вузлів з метою відкриття родовищ міді.

Достатньо забезпечена область будівельною сировиною. Розвідано 22 родовища будівельних пісків з загальними запасами 68,4 млн.м3 і родовище будівельних базальтів (запаси 18 млн.м3), 2 родовища пісків для виробництва скла (запаси 2,1 млн. т), 8 родовищ високоякісної крейди (запаси 28 млн. т), яка може використовуватись для виробництва вапна, карбіду і як меліорант для розкислення грунтів, одне родовище цементної сировини (запаси 64 млн. т). Стан мінерально-сировинної бази приведено в таблиці 7.1. Мінерально-сировинна база Таблиця 7.1. Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ*

Родовища, що розробляються

Одиниця виміру

2007 р.

2008 р.

2007 р.

2008 р.

Газ вільний

Локачинське

млн.. куб. м

Вугілля

Волинське

тис. т

197

Стоянів-13

тис т

Сойне-106

тис.

ЗасвіттяСитнелюк

Засвіття-Ситнелюк

тис. т

Вутішне-125

тис. т

ВолодимирВолинське

тис. м3/добу

Ковельське

тис. м3/добу

Луцьке

тис. м3/добу

Нововолинське

тис. м3/добу

Торчинське

тис. м3/добу

Ківерцівське

тис. м3/добу

Луцьке

м3/добу

Торф

Вода підземна (питна та технічна)

Вода мінеральна

Сапропель

217

Крейда

Видобуток сировини в 2008 р.

Балансові запаси станом на 01.01.09

7172

377

16135

3635

3138

6506

4027

5,014

45,0

12,936

58,9

55,864

180,0

13,617

38,5

0,496

0,6

0,858

7,84

7,12

590,0

454,1

3,1

612,9

10508,8

тис. т

Пожаківське

Городилецьке, діл. №1 (західна)

тис. т

Поржарківське

тис. т

Луківське

тис. т

Пісок для будівельни х розчинів

Радошинське (ділянка №2)

тис. куб. м

Ковельське (Південний поклад)

тис. куб. м

Озютичівське

тис. куб. м

Крижівське

тис. куб. м

Кульчинське (розвідка 1966 р., діл. Серхів)

тис. куб. м

Сокольське (діл. Західна, діл. Східна)

тис. куб. м

Кульчинське 2

тис. куб. м

Сирниківське

тис. куб. м

Піддубцівське

тис. куб. м

Лобачівське

тис. куб. м

Новокоршівськ е

Новокоршівське

тис. куб. м

Рокитянське

тис. куб. м

Лаврівське

тис. куб. м

Гнідавське

тис. куб. м

Ковельське (Південний поклад)

Пісок для силікатної цегли

Кульчинське 2 Пісок для благоустро ю, ре куль. і плануванн я території

Пісок кварцовий

Пісок для пісочниць локомотив ів

Базальт

227,2

2640,75

12,9

253,025

4,5

250,4

0,05

988,55

33,55

3005,68

84,5

1664,56

22,1

4618,9

7,5

58,2

82,5

67,4

18,66

307,19

67,5

1075,1

0,9

1318,3

5,25

875,8

176,4

Сапрпель Суглинок

Дубечнівське

* -- загальна кількість родовищ, в т. ч. такі, що розробляються, не розробляються, експлуатаційні, резервні, перспективні для розвідки, прогнозні, охоронні, осушені, мілкопокладові – за даними Державного інформаційного геологічного фонду України Станом на 01.01.09 р. в межах області розроблялося 30 родовищ корисних копалин місцевого та загальнодержавного значення (піски будівельні, суглинки, глина, крейда, торф, природний газ, вугілля, підземні

прісні та мінеральні води). 34 підприємства–надрокористувачі за наявності 43 спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами здійснювали видобування корисних копалин із шахт, кар’єрів, розробок та свердловин. Відповідно до ст. 17 Кодексу України “Про надра” 18 підприємствам видані акти про надання гірничих відводів та 29 надрокористувачів мають земельні відводи. Стан використання надр приведено в таблиці 7.2. Використання надр Таблиця 7.2. № з.п.

Загальна кіль Наявність документації кість кар`єрів, шахт, розрізів гірничий земельний ліцензії відвод відвод та розробок

167 (в т.ч. 142 артсвердловини)

Загальна площа порушених земель, га

Площа Рекультивовано в 2008р. відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації -*

* -- дані відсутні, так як на запити Держуправіління до територіального управління Держгірпромнагляду по Волинській області та Західної територіальної інспекції Державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр (79601,м.Львів, пл.Міцкевича,8), відповідь не одержана. З метою розв’язання проблем, пов’язаних з використанням та охороною надр в області розроблені "Програма перспективного розвитку вугільної промисловості області до 2010 року» та Регіональна екологічна програма «Екологія-2010». 7.2. Система моніторингу геологічного середовища. Підземні води є складовою частиною геологічного середовища. Державна система моніторингу підземних вод – це система проведення спостережень, збирання обробки, підготовки та передавання інформації про стан підземних вод, прогнозування його змін у природних умовах та під впливом господарської діяльності та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам гідрогеологічної обстановки та дотримання вимог екологічної безпеки. На 01.01.2009 р. спостережна мережа моніторингу підземних вод державного рівня Волинської області складається із 23 спостережних пунктів (с.п.), в т.ч. на грунтові води – 9 с.п., на міжпластові води – 10 с.п., на опорних полігонах по вивченню умов формування експлуатаційних запасів підземних вод – 4 с.п.

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість. Погнозні ресурси підземних вод в Волинській області складають 2586,3 тис. м3/добу з мінералізацією до 1 г/дм3. Станом на 2009 р. розвідано і затверджено ДКЗ СРСР, УкрТКЗ та ДКЗ України експлуатаційні запаси підземних вод по 8 родовищах, які включають 21 ділянку з загальними розвіданими експлуатаційними запасами 350,8 тис. м3/добу. Видобуток питних підземних вод з прогнозних ресурсів у 2008 році становив 179,8 тис. м3/добу, з них використано 169,6 тис. м3/добу, в тому числі: 93,1 тис. м3/добу – на господарсько-питне водопостачання, 16,1 тис. м3/добу – для виробничо-технічних потреб, 60,4 тис. м3/добу – на сільськогосподарське водопостачання; без використання скинуто 10,2 тис. м3/добу (за даними Державного інформаційного геологічного фонду України). Видобуток підземних вод із розвіданих родовищ у 2008 році становив 88,8 тис. м3/добу, з них використано: 79,5 тис. м3/добу – на господарськопитне водопостачання, 9,3 тис. м3/добу – для виробничо-технічних потреб. З 21 ділянки розвіданих родовищ питних підземних вод в експлуатацію введено 12 ділянок. Ступінь освоєння прогнозних ресурсів підземних вод у 2008 році складала 7%, експлуатаційних запасів розвіданих родовищ – 25%. У Волинській області є родовища мінеральних вод 4-х типів, що дає можливість розвивати санаторно-курортне лікування. Виявлено 9 таких родовищ, в минулому експлуатувалося 4 родовища. Води хлориднонатрієвого, сульфатно-натрієвого і гідрокарбонатно-хлоридно-кальцієвого типів. За висновками Одеського інституту курортології вони рекомендуються для лікувальних цілей. Так, в районі смт. Ратне, біля с.Осниця, с.Тур, санаторію "Лісова пісня" поширені гідрокарбонатнокальцієві, гідрокарбонатно-натрієві та хлоридно-кальцієві мінеральні води. Хлоридно-натрієві води з підвищеною мінералізацією 12-13 г/л поширені поблизу с. Журавичі Ківерцівського району. Вода Журавичівського родовища відповідає якостям джерел Моршинське №1 і Єсентуки №17. Поблизу м.Ковель є джерело, що не має аналогів в Україні. Це хлоридно натрієво-кальцієво-йодо-бромні води, що за якістю аналогічні джерелу Друскінінкай. Експлуатаційний водоносний горизонт залягає на глибині понад 1300м. Пробурено дві свердловини, експлуатаційні запаси яких оцінені в кількості 90- м3 /добу на 25-річний термін. Поблизу м.Луцька пробурено дві свердловини, вода з яких

використовується як питна столова та мінеральна. Станом на 2009 р. по території Волинської області розвідано і затверджено ДКЗ СРСР, УкрТКЗ та ДКЗ України експлуатаційні запаси мінеральних підземних вод по 2 родовищах, які включають 2 ділянки з загальними розвіданими експлуатаційними запасами 590,0 м3/добу. Видобуток підземних вод розвіданих родовищ у 2008 році становив 7,12 м3/добу, з них використано: 2,85 м3/добу – для промислового розливу без обробки, без використання скинуто 4,27 м3/добу. З 2 ділянок розвіданих родовищ мінеральних підземних вод в експлуатацію введена 1 ділянка. Ступінь освоєння експлуатаційних запасів розвіданих мінеральних підземних вод у 2008 році складала – 0,48%. На території Волинської області існує два основних осередки забруднення підземних вод (військова нафтобаза м.Луцьк, склади отрутохімікатів в с.Скулин). В межах цих осередків підземні води четвертинних та верхньокрейдяних відкладів забруднені амонієм, нітратами та нафтопродуктами. Водозабори області працюють в сталому гідродинамічному та гідрохімічному режимі без перевищення розрахункових величин. 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси. Різноманітні та специфічні особливості рельєфу Волинської області, строкатість літологічної основи району сприяють розвитку на її території екзогенних геологічних процесів, таких як карст, розвіювання пісків, заболочування, бокова, площинна та лінійна (глибинна) ерозія. Формування цих процесів проходить в тісному зв’язку з неотектонічними рухами території. Територія Волині по схемі районуваня карста України розташована в межах Західно-Полісської карстової області, яка характеризується змішаним типом карсту – поверхневим та глибинним. Глибинний карст належить до серії тектонічних розломів і проявляється по всій мергельно-крейдяній товщі крейдяних відкладів у вигляді тріщіноватих зон з підвищеною водомісткістю. У місцях перетину тріщин утворюються воронки. Походження карстових озер також пов’язано з перетином регіональних тріщін, розломів та зон дроблення. Поверхневий карст особливо інтенсивно розвинутий на піднятій поверхні верньокрейдяних відкладів в центральній та північно-західній частині території області (район міст Любомль, Ковель та Турійськ). Тут в крейдяних відкладах повсюдно розповсюджені воронки, розміри яких коливаються в

значних межах: діаметр – від 1,5 до 40 м, глибина – від 1 до 5м. Схили воронок в основному пологі, деколи – обривчасті. Площа розповсюдженя воронок коливається від 1%-3% -- в межах Волинської височини, до 20% -- в межах Турійсько-Костопільської денудаційної рівнини.

В руслах або в заплавах та перших надзаплавних терасах річок Турія, Стохід, Стир, Воронка та інш. широко розповсюдженою формою карсту є воронки, які сформовані виходом напірних вод. Глибина воронок сягає 10 м при глибині русла до 2 м. Процес розвіювання має місце в північній частині області, поширений в долинах річок, найчастіше на бровках терас. На міжрічкових просторах єолові процеси розвинуті в менший мірі, тут єолові піщані дюни опоясують крупні болотні масиви та ізометричні озерні котловани. В результаті вітрової ерозії сформувались різноманітні по формі піщані пагорби і дюноподібні підвищення висотою від 2 до 15м. На умови переміщення дюнних пісків в значній мірі впливає рослинність. На даний час єолові форми рельєфу в більшості випадків закріплені лісовими насадженнями. В результаті осушення заплав малих річок, вітрова ерозія на даний час поширена також на осушених торфовищах. Процес заболочування найбільш поширений в межах Волинського Полісся. Цей район характеризується надмірним зволоженням, що в комплексі з плоским слаборозчленованим рельєфом обумовлює широкий розвиток процесу заболочування. Особливо розповсюджено це явище в долинах річки Прип’ять і її правих притоків: Вижівка, Турія та Стохід, де болотні масиви займають до 60-70% території. Значно менше боліт та заболочених територій на півдні та центральній частині Волинського Полісся – до 40%. Заболочування даної території можна пояснити згладжено-рівнинним рельєфом незначним поверхневим стоком вод і слабою фільтруючою властивістю нижче залягаючих відкладів. На півдні області, в межах Волинської лесової височини, болота розвинуті лише в долинах річок Західний Буг, Луга, Стир та їх притоків. В межах області ерозійни процеси розвинуті в межах долин річок (бокова ерозія) і Волинської лесової височини, де завдяки їх діяльності створилась розгалужена мережа ярів та балок. Бокова ерозія має незначне розповсюдження і проявляється в підмиванні і руйнуванні русел і берегів річок Західний Буг і Стир, в меншій мірі Турії, Стоходу та Прип’яті. Інтенсивність бокової ерозії різко зростає в періоди паводків.

Найбільші берегові вертикальні обриви розташовані в долинах річок Західний Буг і Стир в межах Волинської лесової височини. Висота окремих обривів сягає 20-22 м, відстань до 1-2 км. В межах Волинського Полісся вертикальні берегові уступи зустрічаються рідше, висота їх коливається в межах 1-2 м, береги піщані і з припиненням підмивання швидко виположуються. Площинна та лінійна ерозія (балки та яри) розвинуті виключно в межах Волинської лесової височини. Найбільші площі, що уражені ярами спостерігаються в Луцькому, Горохівському, та на південному заході Володимир-Волинського району. 3 водами -- по схилах долин та балок, розповсюджена в межаж Луцького, Горохівського, Іваничівського та півдні Володимир-Волинського районів. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Таблиця 7.3. № з/п

Вид

Площа

Кількість

% ураженості регіону

(ЕГП)

поширення

проявів, од.

Карст

20,08 тис.кв.км

Підтоплення

12,9 тис.кв.км

63,9

Осідання земної поповерхні над гірничими виробками

2,62 кв.км

14,45

Лесові грунти

2,92 тис.кв.км

479

99,4

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Контроль за вивченням та використанням надр здійснює Західна територіальна інспекція Державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр (79601,м.Львів, пл.Міцкевича,8).

7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр За 2008 рік Державним управлінням було розглянуто 18 комплектів матеріалів щодо їх погодження для одержання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами. Із них було погоджено 10 комплектів документів на пошук (розвідку) корисних копалин, а саме: прісної підземної води, міді, піску, суглинку та 7 – на експлуатацію ділянок надр з метою видобування корисних копалин – прісної підземної води, базальту, суглинку, піску.

8. Відходи 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Основним джерелом утворення відходів у Волинській області є підприємства гірничо-добувного, машинобудівного, будівельного, деревообробного та агропромислового комплексу. За даними облстатуправління, за рік утворилося 1188 т небезпечних відходів І-Ш класу небезпеки, що на 146 т більше, ніж в 2007 році. Протягом 2008 року в області утворювалися відходи І-Ш класу небезпеки (відпрацьовані люмінісцентні лампи, акумулятори, нафтопродукти, шлами станцій нейтралізації та гальванічного виробництва), ІV класу небезпеки (відходи деревообробної промисловості), а також побутові відходи та відходи вуглевидобувної промисловості. Основними утворювачами небезпечних відходів були SKF “Україна”, ВАТ “Луцький автомобільний завод”, ВАТ “Ковельсільмаш”, Нововолинський деревообробний комбінат. Накопичення відходів в області в основному здійснюються підприємствами гірничо-добувного комплексу. На території шахтних відвалів м. Нововолинська, загальна площа яких становить більше 100 га, накопичено понад 32,2 млн.т відходів вуглевидобутку. Накопичення відходів станом на початок року та показники утворення відходів у динаміці подано в таблицях 8.1;8.2. Накопичення відходів (станом на початок року) Таблиця 8.1. № з/п Показник 1 Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів 2

Одиниця виміру од.

Накопичено небезпечних відходів, усього

Кількість 189

1658,6

Примітка

у тому числі: 3

відходи 1 класу небезпеки

158,3

відходи 2 класу небезпеки

223,1

відходи 3 класу небезпеки

1277,2

Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2008 роки Таблиця 8.2. № з/п

Показник

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т *

166046

292589

263721

Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів),

1420174

1671221

1168470

Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т

922,1

1042,4

1188,4

Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ ***

798,5

754,346

991,905

Загальна кількість відходів, т

1589580

1831430

1378950

Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн

206788

****

Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн

****

Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

0,77

0,73

0,95

т **

Інтенсивність утворення відходів:

*-відходи вуглевидобутку та вуглезбагачення; **- дані обласного статистичного управління по формі 14-МТП, куди входять відходи вуглевидобутку; ***-за даними органів місцевого самоврядування к-сть побутових відходів, які розміщені протягом року на підпорядкованій території; ****-показник ВРП обласним статуправлінням не надано 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) На кінець 2008 року на території області зберігалося 1658,6 т небезпечних відходів. Основними із небезпечних відходів є заборонені до застосування та непридатні пестициди – 359,2 т, т.відходи гальванічного виробництва – 28,6 т, відходи використання фарб, емалей та лаків – 0,5 т, та інші. Значна кількість небезпечних відходів, яка утворилася в 2008 році на території області була передана підприємствам, діяльність яких пов’язана із збиранням, видаленням та утилізацією відходів. Їх в області прцює 3. Так приватним підприємством “Айслаг” зібрано та відправлено на Львівський дослідний нафтомаслозавод 52,883т відпрацьованих нафтопродуктів. Підприємствами Еко-Хелп” та “Екоцентр” зібрано та відправлено на демеркуризацію понад 20 тис.шт. відпрацьованих люмінісцентних ламп.

Продовжувалась робота по знешкодженню небезпечних відходів переробки ЗОР на SKF “Україна” – відправлено на утилізацію понад 679,6 т металошламу та 122,1 т піношламу. За рахунок коштів обласного бюджету в 2008 році було вивезено на знешкодження на підприємство “Елга” (Сумська область) 184,241 т непридатних ХЗЗР. Основні показники поводження з відходами I-III класів небезпеки подано в таблиці 8.3 Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) Таблиця Показники

з/п 1

2000 рік

2006 рік

8.3.

2007 рік

2008 рік

Утворилося

0,28

0,922

1,042

1,188

Одержано від інших підприємств

0,03

0,675

0,412

0,506

у тому числі з інших країн

Використано

0,125

0,194

0,196

0,226

Знешкоджено (знищено)

0,0006

0,222

0,158

0,052

у тому числі спалено

0,222

0,157

0,052

Направлено в сховища організованого складування (поховання)

0,412

0,0001

Передано іншим підприємствам

0,148

1,196

0,844

1,100

у тому числі іншим країнам

Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств

Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок

0,0004

0,0024

Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

0,462

0,744

1,332

1,659

Кількість складів, де зберігаються непридатні та заборонені пестициди, в області скоротилася з 20 до 11, що зменшило ризик виникнення надзвичайних ситуацій при поводженні з даними небезпечними відходами.Здійснення операцій з непридатними ХЗЗР подано в таблиці 8.4 Поводження з непридатними пестицидами Таблиця 8.4. Район

Перезатарено

Знешкоджено

Утворено (виявлено)

Кількість на кінець

з/п

впродовж року,т

впродовж року, т

року

Володимир-Волинський

54,11

6,0

Горохівський

10,59

- 0,01*

17,9

Іваничівський

50,5

Камінь-Каширський

43,097

Ковельський

15,3

2,1

12,321

Локачинській

7,35

84,403

Луцький

24,172

44,904

Любешівський

14,599

Любомльський

28,689

2,088

10.

Рожищенський

3,861

2,0

12,323

11.

Старовижівський

12,785

12.

Турійський

47,519

-2,3*

64,3

184,241

17,228

359,220

Усьго

* - при перезатаренні уточнено вагу непридатних ХЗЗР, яка зберігалася у складі. В області існує проблема поводження з твердими побутовими відходами, яких на території області за рік накопичується близько 1.0 млн. м3. Збирання побутових відходів не носить систематичного і організованого характеру, не забезпечується роздільне збирання корисних компонентів відходів, і в більшості випадків їх знешкодження здійснюється за рахунок поховання на необлаштованих сміттєзвалищах. У незадовільному стані знаходяться звалища найбільших населених пунктів області, крім 10 новозбудованих полігонів. На них не розроблена проектна документація, технологія захоронення не виконується, роботи ведуться з порушенням екологічних та санітарних вимог. Крім того в області налічується біля 300 сміттєзвалищ, що приймають відходи усіх населених пунктів ( в розрізі міських, селищних, сільських рад та сільських населених пунктів). Загальна площа, яку займають ці сміттєзвалища становить більше 210 га. Інформація про кількість сміттєзвалищ, надана органами місцевого самоврядування, подана в таблиці 8.5 Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2009 року Таблиця 8.5. № з/п

Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону

Кількість)

Площі під твердими Зміни площі (+/-) у побутовими відходами, відношенні до га попереднього року

Сміттєзвалища

Володимир-Волинський район

18,5

Горохівський район

Іваничівський район

Камінь-Каширський район

21,8

Ківерцівський район

4,7

Ковельський район

Локачинський район

Луцький район

Любешівський район

Любомльський район

Маневицький район

6,3

Ратнівський район

Рожищенський район

Старовижівський район

Турійський район

Шацький район

Всього по області

276

216

Полігони м.Володимир-Волинський

5,8

м.Ковель

5,2

м.Нововолинськ

7,76

смт.Локачі

4,2

м.Луцьк

9,9

смт.Торчин

1,7

смт.Любешів

4,6

смт.Ратне

2,45

смт.Стара Вижівка

0,98

смт.Шацьк

2,36

Всього по області

44,95

Заводи по переробці твердих побутових відходів

№ з/п

Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону

Кількість)

Площі під твердими Зміни площі (+/-) у побутовими відходами, відношенні до га попереднього року

Усього

відсутні -

8.3. Використання відходів, як вторинної сировини На території області в 2008 році здійснювали виробничу діяльність три підприємства, які переробляли відходи : -Приватним малим підприємством “Інвід” було зібрано та перероблено біля 380 т різноманітних полімерних відходів; - ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» перероблено 22446т макулатури; - Приватним підприємством «Волвест-М» перероблено 1825,7т відходів шкіри та 112т макулатури. Динаміка використання відходів подана в таблиці 8.6. Динаміка використання відходів Таблиця 8.6. №

Показник

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Обсяги утворення відходів, т

547300

638100

728600

782400

Обсяги використання відходів, т

9728300

165900

228800

214600

Рівень використання, %

1778

з/п

8.4.Транскордонні перевезення відходів За даними Державної екологічної інспекції у Волинській області на протязі 2008 року через пункти пропуску, які розміщені в межах Волинської області, було перевезено 159597 тон відходів, що підпадають під Зелений Перелік постанови КМУ від 13. 07.2000 року №1120 “Про затвердження Положення про екологічний контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією / видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів”, із них : завезено в Україну — 35064 тонн, в тому числі:

- гуманітарної допомоги - 9836 тонн; - одяг б/в - 18694 тонн, - відходи паперові - 5718 тонн ; - паливні гранули - 22 тонни ; - брухт титану – 10 тон; - автошини б/в -130 тон; - інші відходи - 592 тонн; вивезено з України 115115 тонн таких же відходів, в тому числі: - відходів металлу- 65 тонн; - шротів соняшникових- 47235 тонн; - шлаки – 63596 тонн; - відходи деревини – 3272 тонн; - тріска -187 тонн; - відходи каталізаторів – 14 тонн; - винний камінь – 20 тонн; - добрива – 90 тонн; автошини б/в – 5 тонн; - інші 631 тонн. Крім цього, транзитом через території України було перевезено 9418 тонн таких же відходів, а саме: -гуманітарної допомоги та речей бувших у використанні - 3084 тонн; - вживаних речей- 3074 тонн; відходів скла - 3194 тонн. 8.5. Державне регулюювання у сфері поводження з відходами. У Волинській області розроблена та затверджена Рішенням Волинської обласної ради від 19.02.02 №23/2 регіональна екологічна програма “Екологія2010”, складовою частиною якої є розділ щодо заходів по поводженню з відходами. Для забезпечення виконання вищезгаданої програми було дано Доручення першого заступника голови облдержадміністрації №3998/64/2-05

(за результатами розгляду на нараді питання “Про стан зберігання та утилізацію непридатних хімічних засобів захисту рослин на території області”) всім відповідним службам області. В 2006 році було прийнято Доручення голови обласної державної адміністрації від 10.05.06 № 1928/64/206 щодо покращення стану поводження з твердими побутовими відходами в області. Управлінням комунального господарства області проведено обстеження та підготовлено зведений звіт “Про стан організації інтегрованого управління та поводження з твердими побутовими відходами в місті Луцьку та Волинській області”. На засіданнях обласної комісії з питань ТЕБ та НС облдержадміністрації розглянулися питання : ”Про стан поводження з відходами в області”, “Про стан централізованого зберігання та знешкодження непридатних ХЗЗР на території області”. Всього, починаючи з 2006 року, обласною та районними гілками влади було прийнято більше 20 рішень та розпоряджень, які стосуються проблем поводження з відходами. Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області на виконання статті 31 Закону України “Про відходи” та Постанови КМУ від 03.08.1998 року № 1218 “Про затвердження Порядку розроблення затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів” зі змінами до неї, внесеними Постановою КМУ від 11.10. 2002 року № 1518 та відповідно до переліків поданих органами місцевого самоврядування у 2008 році на наступний рік було видано 151 дозвіл на розміщення відходів та погоджено 151 ліміт на утворення та розміщення відходів для суб’єктів, господарська діяльність яких пов’язана з їх утворенням. 9. Екологічна безпека 9.1.Екологічна безпека як складова національної безпеки Внаслідок військової діяльності колишньої авіаційно-технічної бази Міноборони України (в/ч А-1416) біля м. Луцька відбулося забруднення землі нафтохімічними речовинами. На даний час це база зберігання авіаційної техніки ( в/ч А-3186 МО України). Згідно наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17.08.2007 року №429 “Про передачу військового майна”, в

жовтні 2007 року. для проведення гідрогеологічних спостережень ПДРГП “Північгеологія” було передано мережу спостережних свердловин (40 св.) на перший від поверхні водоносний горизонт на території, що прилягає до військового аеродрому м. Луцьку. В кінці листопада 2007 року матеріали по забрудненій нафтопродуктами території були передані на баланс Рівненської геологічної експедиції. Станом на 30.09.2008 року, Рівненською геологічною експедицією ПДРГП “Північгеологія” згідно Протоколу Державної геологічної служби України від 03.12.07 року № 12-12-7 проведено ліквідацію 30 свердловин із мережі спостережних свердловин на перший від поверхні водоносний горизонт на території, що прилягає до військового аеродрому м. Луцьку, які були передані на баланс експедиції в листопаді 2007 року. Для проведення регулярних режимних спостережень було залишено мережу із 10 свердловин, які потребують очищення стволу від замулення. У 2008р. регулярні режимні спостереження по мережі спостережних свердловин на перший від поверхні водоносний горизонт на забрудненій Рівненською геологічною експедицією ПДРГП “Північгеологія” за відсутністю затвердженого плану та виділення коштів були розпочаті в жовтні-місяці. За результати, яка представлена Рівненською геологічною експедицією ПДРГП “Північгеологія” від 24.11.08 р. №04/551, при обстеженні ділянки забруднення, що прилягає до військового аеродрому в м. Луцьку, за замірами статичних рівнів води першого від поверхні водоносного горизонту і нафтопродуктів по мережі із 10 спостережних свердловин встановлено наступне: При обстежені ділянки забруднення в жовтні 2008 року був визначений незначний вміст нафтопродуктів в свердловині № 2Е (пробуреної ЕкоГідроГЕО біля закиданої свердловини № 136) та в свердловині № 138. Товщина плівки становила відповідно 2,0 та 0,7см. При повторному обстеженні 22.10.2008р.в свердловині 2Е товщина нафтопродуктів збільшилась до 42 см ( очевидно, при піднятті рівнів води під час значних дощів адсорбовані нафтопродукти були видавлені водою з суглинків). В інших свердловинах нафтопродукти не виявлені. 18 листопада 2008 р. нафтопродукти товщиною 6,0 см були виявлені в свердловині № 132. Заміри в свердловині № 2Е, в який в жовтні шар

нафтопродуктів становив 42 см, в листопаді провести виявилось неможливим, так як вона закидана сторонніми предметами до глибини 6,0 м. Щорічно на території області утворюється понад 1000 тис.куб.м твердих побутових відходів, які захоронюються на полігонах та сміттєзвалищах в населених пунктах області. На даний час введено в експлуатацію 10 полігонів для захоронення твердих побутових відходів. За результатами інвентаризації заборонених та непридатних до використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин у Волинській області станом на 10.01.09 року встановлено, що в області накопичилось 359,22 тонни непридатних отрутохімікатів, з них 44,78 тонни в рідкій формі, всі зберігається централізовано. Кількість складських приміщень непридатних отрутохімікатів у порівнянні з минулими роками зменшилось з 20 до 11. Найбільше накопичення хімічних засобів захисту рослин в таких районах як Локачинський 84,403 тонни, з них 0,15 тонни у рідкому стані та Турійський район 64,3 тонни з них 14,6 тонни у рідкому стані. На проведення заходів по забезпеченню централізованого зберігання знешкодження, перезатарення та знищення заборонених та непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин в кількості 184,241 тонн в 2008 році в області спрямовано кошти обласного бюджету в сумі 840,1 тис. грн., 434,86 тис. грн. коштів місцевих бюджетів та за кошти Євросоюзу 1157,04 тис. грн. В області поводження з небезпечними хімічними речовинами здійснюється згідно постанови Кабінету Міністрів від 20.06.1995 року № 440 на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, на виконання якої на протязі 2008 року видано 5 дозволи на здійснення суміжних операцій із зберіганням та використанням отруйних речовин для: ВАТ «СКФ Україна» по: - кислоті сірчаній – 8,0 тн; - нітриту натрію – 1,7 тн. ВАТ «Ковельсільмаш» по: - кислоті сірчаній – 1,0 тн;

- кислоті соляній – 1,0 тн; - хромовому ангідриду – 1,0 тн. Крім того в 2008 році дозволами на зберігання та використання отруйних речовин було охоплено ще 3 підприємства, які використовували нітрит натрію, калій ціаністий, хромовий ангідрид, кислота сірчана, кислота соляна, кислота азотна, оксид кадмію, кислота ортофосфорна, оксид свинцю, толуол, кислота фосфорна, натрій їдкий. У 2008 році від автотранспорту в атмосферне повітря надійшло 53,3 тис.т шкідливих речовин, що становить 84,2% від загального обсягу викидів. Динаміка викидів свідчить, що в області зменшується надходження забруднюючих речовин в атмосферу від пересувних джерел викидів Проти 2007року викиди від пересувних джерел зменшились на 1,6 тис.т, або на 1%. В 2008 році відділом інструментального лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Волинській області проведено контроль за станом експлуатації наявних 28-ти каналізаційно-очисних споруд (КОС) з метою визначення впливу їх випусків на стан поверхневих водойм області. Встановлено, що значного погіршення стану поверхневих водойм за гідрохімічними показниками не відбулося. Проте КОС Локачинського, Горохівського, Іваничівського та Ратнівського виробничих управлінь житлово-комунального господарства, підприємств «Любомльводоканал» та ВАТ«Цумань» знаходяться в незадовільному техніцчному стані і не забезпечують нормативної очистки стічних вод. 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку На даний час на території області нараховується 247 потенційнонебезпечних об’єктів, перелік яких затверджений рішенням обласної комісії з питань ТЕБ та НС облдержадміністрації (протокол від 26.12.2008 №16). На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці по Волинській області ідентифіковано 146 об'єктів підвищеної небезпеки. Проводиться відповідна робота щодо страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки. На 33 потенційно-небезпечних об’єктах застосовуються сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), в тому числі на 20 об’єктах в технологічному процесі для отримання холоду використовують аміачні холодильні установки (АХУ). В зону можливого ураження у разі виникнення аварійних ситуацій з викидом (виливом) СДОР попадає близько 70 тисяч населення.

В Держуправлінні сформована база по АЗС, розташованих на території області, які у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 554 від 27.07.95 відносяться до об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Випадків виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах підвищеної небезпеки, розташованих на території області, в 2008 році не встановлено. На території області розташовані об’єкти загальнодержавного значення, що становлять підвищену екологічну небезпеку, в тому числі магістральні газопроводи високого тиску: - "Івацевичі-Долина II"; - "Івацевичі-Долина ІІІ; - "Дашава-Мінськ"; - "Турійськ -Луцьк-Рівне"; - "Кам’янка Бузька-Рівне". Дані об"єкти належать Дочірній компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії (НАК) "Нафтогаз України" і експлуатуються Волинським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів (ВЛВУМГ). Також експлуатуються автоматичні газонаповнювальні компресорні станції (АГНКС) Регіонального виробничого управління "Львівнафтогаз", які розташовані в містах Луцьк, Ковель, В-Волинський. В даний час здійснюється промислова експлуатація газового родовища Локачинським газовим промислом, який є структурним підрозділом ГПУ “Львівгазвидобування”.

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіаційне забруднення територій Радіологічне обстеження забруднених територій, а саме сільськогосподарських угідь розпочато Волинським обласним державним проектнотехнологічним центром охорони родючості грунтів і якості продукції «Облдержродючість» у 2006 році. Зокрема, у тому ж році було проведено радіологічне обстеження забруднених територій Маневицького району, обстежено 33 тис.га земель, які знаходяться у сільськогосподарському користуванні. Результати досліджень показали, що забруднення ґрунту та сільськогосподарської продукції, що вирощується на цих землях, радіонуклідами не перевищує показників ДР-2006.

У 2007 році були обстежені сільськогосподарські угіддя тільки навколо тих населених пунктів Любешівського і Камінь-Каширського районів, де дозове навантаження на організм людини в рік перевищує 1 мЗв. Обстеження населених пунктів Камінь-Каширського та Любешівського районів завершено у 2008 році. В результаті проведеного обстеження сільських рад встановлено наступні рівні щільності забруднення: - за вмістом цезію-137: менше 0,5 Кі/км2 – 28583 га (99,5 % від обстежених), від 0,5 до 1,0 Кі/км2 – 135 га (0,5% - Бірківська, Великоглушанська, Великокурінська сільські ради Любешівського району, Броницька та Воєгощанська сільські ради Камінь-Каширського району) - за вмістом стронцію-90: менше 0,02 Кі/км2 – 28718 га. В порівнянні з результатами обстеження попередніх років слід констатувати, що показник забруднення ґрунту радіоцезієм знизився. Проте і на сьогодні 137Сs залишається основним джерелом надходження радіонуклідів в сільськогосподарську продукцію. Зменшення площ із підвищеним вмістом радіонуклідів відбулося за рахунок природного розпаду ізотопів та вжитих контрзаходів на сільськогосподарських угіддях. У 2008 році Поліською дослідною станцією національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені О.Н.Соколовського» проведено аналіз радіаційного стану сільськогосподарської продукції, що вирощується на радіоактивно забрудненій території. В результаті спектрометричного аналізу 2450 проб різноманітної продукції, встановлено, що вміст радіоцезію-137 та стронцію-90 знаходиться в межах ДР-2006. Проте у 26 пробах молока з 200 відібраних, що складає 13%, були виявлені перевищення вмісту цезію-137. В результаті дослідження відібраних проб продукції встановлено, що проведення контрзаходів (обробіток ґрунту, застосування меліорантів, добрив і спеціальних речовин, впровадження науково-обгрунтованої сівозміни) забезпечують зменшення переходу радіонуклідів з ґрунту в продукцію рослинництва і кормовиробництва. Залишаються до цього часу необстеженими ліси зони радіоактивного забруднення, хоча вони займають тільки у Маневицькому районі майже 70% території. На даний час найбільш забрудненою залишається лісова продукція, при споживанні якої і формується висока доза накопичення радіонуклідів в організмах людей. 9.3.2. Радіоактивні відходи

Знаходження радіоактивних відходів на території області не виявлено.

10. Сільське господарство та його вплив на довкілля 10.1. Ведення сільського господарства в області За 2008 рік, у галузі одержано на 2% більше продукції, ніж рік тому. У рослинництві досягнутий приріст на 3,1%, у тваринництві обсяги виробництва також дещо перевищили рівень попереднього року. Позитивні показники у галузі забезпечили, в першу чергу, сільськогосподарські підприємства, які збільшили виробництво на 11,3%. За рік в області вирощено 937 тис. т картоплі, 717 тис. т зерна, понад 300 тис. т цукрових буряків (фабричних), вироблено 485 тис. т молока, 115 тис. т м’яса, 185 млн. штук яєць. На чверть вищий урожай зернових культур, на 4% – картоплі, на 5% зросла реалізація худоби та птиці на забій, водночас на 45% менше вироблено цукрових буряків, на 5 і 3% – молока та яєць. Близько 75% аграрної продукції отримали домогосподарства, які виробили понад 90% картоплі, овочів, яєць, майже 85% молока, реалізували на забій 56% загальної кількості худоби та птиці. Сільськогосподарські підприємства переважають у вирощуванні зернових культур та цукрових буряків. У агроформуваннях динамічно розвивається птахівництво та свинарство. За рік птахівничі підприємства реалізували на забій майже 34 тис. т птиці. В структурі реалізації худоби та птиці на забій її частка становить близько 68%. Понад 99% м’яса птиці виробили ВолодимирВолинська птахофабрика та птахопідприємство “Губин”, потужності яких розташовані у Володимир-Волинському, Горохівському, Локачинському і Турійському районах. Майже на 21% зросла за рік у сільськогосподарських підприємствах реалізація свиней на забій. Тенденції у свинарстві сформували такі підприємства як товариство “Віра-1”, фермерське господарство “Чебені плюс” та дочірнє підприємство “Агрофірма Луга-Нова”, які утримують 43% поголів’я свиней агропідприємств. Середньодобові прирости у цих господарствах перевищують 700 – 500 грамів. Росту виробництва молока домоглися лише аграрні підприємства Володимир-Волинського, Локачинського та Горохівського районів. В середньому в області від кожної корови надоїли по 2806 кг, але окремі господарства мали значно вищі результати. Майже 7000 кг молока від корови отримали у підприємстві “Рать” Луцького, більше 5000 кг – господарства

“Вільна Україна” Іваничівського, ім. Ів. Франка Горохівського та “Городище” Луцького районів. На початок 2009р. в області нараховувалось 718 фермерських господарств. За рік їх кількість збільшилась на 32 одиниці, 56 фермерів розпочали і 24 припинили свою діяльність. Площа сільгоспугідь, наданих у їх користування і володіння, становила 41,9 тис. га. В середньому на одне господарство припадає 58,4 га сільгоспугідь, з них 52,8 га становить рілля. Значно менша площа сільгоспугідь, що припадає на одне господарство, в Шацькому – 3,0 га, Камінь–Каширському – 9,8 га, Любомльському – 12,1 га, Ківерцівському–22,8 га районах. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Під урожай 2008р. великими та середніми сільськогосподарськими підприємствами внесено 15,3 тис.т мінеральних добрив у перерахунку в поживні речовини, що на 3% більше, ніж у 2007 році. В цілому в області міндобрива внесені на 71% посівних площ сільськогосподарських культур проти 68% у попередньому році. Удобрено 79% посівів зернових, 88%-технічних культур, 87%-картоплі, 63%-овочів. В розрахунку на 1 га удобреної площі, як і в попередньому році внесено по 110 кг поживи. Майже дві третини (65,3%) внесених у 2008 році добрив-азотні, тоді як частка фосфорних становить 14,9%, калійних-19,8%. Це негативно впливає на стійкість сільськогосподарських культур до хвороб і шкідників, поскільки оптимальним співвідношенням внесення азотних, фосфорних і калійних добрив для умов області є 1:0,8:1,1 (фактично-1:0,1:0,3). Під зернові культури внесено в середньому по 67 кг мінеральних добрив на 1 га посівної площі, що на 6 кг більше попереднього року. Це, певною мірою, позначилось на їх урожайності, яка торік становила 26,6 ц з га та зросла на 18,2% порівняно з 2007р. Хоча в останні роки підживлення площ, зайнятих зерновими культурами, поступово зростає, однак воно залишається в 2-3 рази меншим норми, яка становить 150-210 кг на 1 га. Нижчий, ніж у 2007 році показник внесення мінеральних добрив в розрахунку на 1 га при вирощуванні цукрових буряків та овочів. Під цукрові буряки на 1 га посівної площі торік внесено в середньому по 290 кг поживних речовин (на 12,7% або на 42 кг менше порівняно з 2007 роком) при нормі 400-500кг. Найбільшу кількість добрив (368кг) внесли господарства Володимир-Волинського району, де отримали урожайність цукрових 500 ц з 1 га , при 343 ц в середньому в області. Під овочеві культури на 1 га посівної площі господарства області внесли в середньому по 121 кг, що 28,4% або на 48 кг менше, ніж під урожай 2007 року. Найбільше внесли на 1 га сільськогосподарські підприємства Ківецівського району (в середньому по 236 кг), де зібрали по 265 ц овочів з гектара проти 195 ц в середньому в області.

В минулому році в розрахунку на 1 га площ, зайнятих картоплею, внесено по 152 кг мінеральної поживи, що на 18,3%, або на 34 кг менше, ніж у 2007р., при нормі 250-300 кг, при цьму отримано по 134 ц бульб. Найбільше застосували добрив господарства Любешівського, Локачинського, Старовижівського районів, вони зібрали від 160 до 189 ц бульб з га. Для підтримання позитивного балансу гумусу в грунті та для покращення дії мінеральних добрив необхідне внесення органічної поживи. Внаслідок скорочення поголів’я худоби в господарствах області зменшилось внесення органіки під посіви сільськогосподарських культур. Так, у 2008 році їх внесено 516 тис.т, що на 75 тис.т, або 12,7 % менше, ніж у 2007 році. Найбільше органіки внесено у Ковельському (в середньому 4,8 т на 1 га), Камінь-Каширському (по 4,4 т), Турійському (3,8 т) районах. Внаслідок відсутності у сільгосппідприємств необхідних коштів значно скоротились обсяги вапнування грунтів. Торік воно проведене лише на 204 га, що в 2,7 раза менше ніж в 2007 році. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт відображено в таблиці 10.1. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами Таблиця 10.1.

Загальна посівна площа, тис. га

2000

2005

2006

2007

2008

376

222

216

199

196

104.5

139.6

162.6

148.4

152.8

Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц

99.8

фосфорних, тис. ц

22.7

калійних, тис. ц

30.3

азотно-фосфорно-калійних, тис. ц

104.5

139.5

162.6

148.4

152.8

Удобрена площа під урожай, тис. га

143

136

149

136

139

% удобреної площі

38.1

61.1

68.7

68.2

70.7

Внесено на 1 га, кг

У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг

азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т

1221

606

551

591

516

Удобрена площа, тис. га

% удобреної площі

5.7

6.4

6.8

8.2

7.2

Внесено на 1 га, т

3.2

2.7

2.6

3.0

2.6

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві В 2008 році пестициди застосовувались на площі 417 тис.га. Кількість внесених пестицидів на 1га в 2008 році складала 0.791 кг проти 0.863 кг в 2007 році. В порівнянні з 2007 роком кількість внесених пестицидів на 1 га зменшилась на 9%. Застосування пестицидів в 2008 році наведено в таблиці 10.2. Застосування засобів захисту рослин Таблиця 10.2 Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2000 0.211 99.2

2005 0.223 344.5

2006 0.286 359.1

2007 0.328 379.9

2008 0.330 417.0

2.127

0.647

0.797

0.863

0.791

11.Вплив енергетики на довкілля 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави В області у 2008 році використано енергоносіїв в умовному вимірі 1 млн. 825 тис. т.у.п., що на 0,2 відсотка менше, ніж у 2007 році. Необхідно зазначити, що валова додана вартість області у 2008 році порівняно з попереднім роком збільшилася на 2,1 відсотка. Питома енергоємність валової доданої вартості області у 2008 році становила 0,22 кг у.п./грн. (проти 0,23 кг у.п./грн. за підсумками роботи за 2007 рік). У 2008 році порівняно з 2007 роком використання природного газу в області зменшилося на 5,6 відсотка, безину та дизельного пального – відповідно на 3 і 2,4 відсотка. Споживання електроенергії збільшилося на 3 відсотки. На 12 відсотків зросло використання вугілля, на 13 відсотків – торфобрикетів, а дров використано у два рази більше. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів відрображена в таблиці 11.1. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Таблиця 11.1. 2000

2005

2006

2007

2008

Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

1562.6

1859.0

1927.9

1974.3

1914.6

+19

+23.4

+26.3

+22.5

1289.0

1336.9

1390.9

1629.8

1664

+3.7

+7.9

+26.4

+29.1

1110.2

1389.7

1339.7

1375.2

1330.5

+25.2

+20.7

+23.9

+19.8

Від стаціонарних джерел 196 підприємств та організацій області у 2008р. в атмосферне повітря викинуто 10 тис.т забруднюючих речовин, що на 1.5 тис.т, або на 13% менше, ніж у 2007 р. Понад 40% викидів припадає на Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2008 році наведена в таблиці 11.2. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2008 році Таблиця 11.2. Кількість підприємств

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: Виробництво харчових продуктів Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла та води

Обсяги викидів, тис. т

Обсяг викидів на Темп зміни, % порівняно з 2007 одиницю роком реалізованої продукції, кг/грн обсягів викидів викиди на одиницю продукції,

1865.3 37 3

1570.2 38.5

80.0 112.2

256.6

74.1

11.2. Ефективність енергоспоживання В області при реалізації енергозберігаючих заходів відповідна увага приділяється зменшенню залежності господарського комплексу області від природного газу. Зокрема, у 2008 році в області спожито 636 млн. м 3 природного газу. Споживання цього енергоносія порівняно з 2007 роком зменшилося на 5,5 відсотка. Населенням у 2008 році використано 335 млн. м3 природного газу, що на 13 млн. м3, або на 4 відсотки більше, ніж у 2007 році. Підприємства комунальної теплоенергетики використали у 2008 році 133 млн. м3, або на 9,5 відсотка менше, ніж у 2007 році. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти наведена у таблиці 11.4.

Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.3. Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

2007 р.

2008 р.

1375200

1330500

98571 673586 141441 53892

99703 635689 142757 55777

160

95382

101271

96937

426

557

543

476

82609 2970

119624 980

145166 1057

156976 5779

140623 8447

3790 2987

3144 4915

2668 5933

2537 6528

2921 6526

28445 64

27623 151

19634 140

20001 93

18507 49

2000 р. 1110200

2005 р. 1389700

2006 р. 1339700

105830 577300 200089

100337 709154 147950

99156 710459 161952

41118

64093

64426

3123

1205

110

71972

100635

У бюджетній сфері області використання природного газу у минулому році становило 19,9 млн. м3 (на 3 % менше, ніж у 2007 році). У структурі споживання палива у 2007 році частка природного газу становила 83 відсотки, вугілля –7 відсотків, решта припадає на місцеві види палива – дрова, торф паливний і торфобрикети. У 2008 році структура споживання суттєво не змінилася. Частка природного газу зменшується до 79,5 відсотка, вугілля - збільшується до 8 відсотків, ачастка місцевих видів палива зросла на 2 відсотки. Динаміка споживанняенергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти показана в таблиці 11.3.

Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти

Таблиця 11.4. 2000 р.

2005 р.

2006 р.

1.110

1.390

1.340

0.106 626.0 0.072 0.083 2.97

0.100 709.2 0.101 0.12 0.98

0.099 710.5 0.095 0.15 1.057

Всього по області млн. т умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область, у % Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у %

2007 р. 1.375

2008 р. 1.331

0.098 673.6 0.101 0.16 5.78

0.1 635.7 0.097 0.14 8.45

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році наведено в таблиці 11.5. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році Таблиця 11.5.

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

Витрати палива в натуральному вимірі

Витрачено т умовного палива

вугілля кам’яне

газ природний

бензин моторний

газойлі (паливо дизельне)

704213

97687

311307

29321

73841

50874

175

9331

5453

17853

440638 71404 172670

60718

258069

5202

10002

5616

2893

6870

4495

10844

6645

31444

95135 196564 41591 19727 7354 6705 44614 7907 12663 6440

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Понад 40% викидів з стаціонарних джерел в атмосферне повітря припадає на Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів та Локачинський газопромисел.

12 підприємств, які займаються виробництвом та розподіленням електроенергії, газу, тепла та води в 2008 році викинули в атмосферне повітря 256.6 тонн забруднюючих речовин. В середньому одним підприємством на протязі року викинуто 21.4 тонни забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 11.4. Використання альтернативних джерел енергії У 2007 році рішенням обласної ради затверджена Комплексна програма енергозбереження області на 2007 – 2010 роки, у якій надана особлива увага питанню збільшення виробництва енергоносіїв з нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії. Основними напрямками розвитку нетрадиційної енергетики визначено: використання деревини і відходів деревини та організація виробництва пеллет; створення плантацій енергетичної лози; використання як палива соломи; впровадження установок з виробництва біогазу; збільшення обсягів вирощування ріпаку і впровадження установок з виробництва біодизельного пального Протягом 2008 року в області на реалізацію заходів щодо залучення в паливно-енергетичний баланс області енергоносіїв з нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії використано 4,6 млн. грн., обсяг енергоносіїв становив 53 тис. т.у.п. Зокрема, на Локачинському газовому родовищі видобуто 22,8 млн. м3 природного газу і вироблено 55 млн. кВт-год електроенергії. З метою збільшення обсягів використання місцевих видів палива, насамперед, відходів деревообробки, лісосіки і торфобрикетів, здійснено низку заходів. У 2008 році на їх реалізацію використано 744 тис. грн. (кошти суб’єктів господарювання), за рахунок чого заміщено традиційні енергоносії в обсязі 4,1 тис. т.у.п. на суму 1075 тис. гривень. У м. Камінь–Каширський з метою використання відходів деревообробних підприємств, на базі підприємства сільгоспхімії „Родючість”, створено підприємство ВАТ „Родючість” з виготовлення тирсогранул (пеллет). Дві нові імпортні лінії (продуктивністю 1,5 т/год кожна) дають можливість виготовляти тверде паливо. Встановлене технологічне обладнання дозволить щорічно переробляти до 70,0 тис м3 лісосічних та кускових відходів деревини, тирси, які накопичуються в лісгоспах області. Для створення зазначеного підприємства залучалися інвестиції в сумі 3,3 млн. гривень. У 2008 році виготовлено 550 тонн паливних тирсогранул. -

У смт. Ратно на базі державного підприємства „Ратнівське лісомисливське господарство” функціонує підприємство ТзОВ „Бельведер Леополіс” з виготовлення тирсобрикетів. Встановлене технологічне обладнання дозволяє щорічно переробляти до 50,0 тис. м3 лісосічних та кускових відходів деревини, тирси, які накопичуються в лісгоспах області. Всього у 2008 році вироблено 1200 тонн цього виду палива. ТзОВ ”Цунамі” (м. Луцьк) встановило технологічне обладнання продуктивністю 1,5 т/год з виготовлення пеллет. У 2008 році підприємством вироблено 400 тонн пеллет. У 2008 році на птахокомплексах ТзОВ «Агідель» (Локачинський район) здійснено встановлення теплогенеруючого обладнання (котли RAU600, 5 од.), що використовують як паливо солому. На реалізацію цих заходів використано 3 млн. грн. (кошти суб’єкта господарювання). Їх впровадження дозволило відмовитись від будівництва підвідних газопроводів протяжністю понад 15 кілометрів вартістю 2,5 млн. гривень. За рахунок впровадження цих котлів річний обсяг заміщення природного газу становить 1 млн. м3 в рік (використано 2 тис. тонн соломи). Економія коштів на оплату енергоносіїв у 2008 році становила 1 млн. гривень. Термін окупності проекту – 3 роки. З метою заміщення традиційних видів палива, насамперед, природного газу та вугілля посаджено 50 га енергетичної лози, на що спрямовано 300 тис. гривень. Деревообробні підприємства обласного управління лісового та мисливського господарства області повністю відмовилися від використання газу на власні технологічні потреби, насамперед, для сушіння деревини. За рахунок цього щорічний обсяг заміщення природного газу становить 14 млн. м3 в рік. У І півріччі 2008 року завершені роботи з реконструкції системи теплопостачання Луцької ЗОШ № 12, з встановленням електроакумулюючого обладнання «Електропік». На реалізацію проекту використано 1,0 млн. гривень. Запровадження цього заходу дозволило вивести з експлуатації неефективну газову котельну і забезпечити заміщення використання природного газу 190 тис. м3 в рік. Термін окупності заходу – до 5 років. Протягом 2008 року крім зазначеної школи, на електроопалення переведено ще 11 закладів бюджетної сфери. 12.Вплив транспорту на навколишнє природне середовище 12.1. Транспортна система області Для перевезень населення і вантажів в області використовується залізничний, автомобільний та електротранспорт. Станом на 1 січня 2009 року в області нараховувалось 2842 підприємства і організації, які використовували в своїй діяльності

автотранспортні засоби. Кількість автомобілів складає 20,4 тис.одиниць (без урахування індивідуальних). В м.Луцьку знаходиться 41,2% автомобілів, значна частина – у Луцькому районі і м.Ковелі (по 7,3%), Горохівському (4,8%) та Ківецівському (4,1%) районах. 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень За 2008 рік автотранспортом області (з урахуванням перевезень, виконаний підприємцями-фізичними особами) перевезено 12,6 млн.т вантажів, що на 4,9% більше, ніж в 2007 році. Вантажооборот зріс на 30,4% і склав 1689,8 млн.ткм. Всіма категоріями авто перевізників перевезено 121,3 млн. осіб, здійснено 2642,0 млн. пас.км. Кількість перевезених пасажирів у порівнянні з 2007 роком зменшилась на 6,9%. Залізницею перевезено 5,4 млн. пасажирів (на рівні попереднього року)Завдяки найнижчій вартості проїзду, а також можливості використання права на безкоштовний проїзд, міський електричний транспорт лишається одним з основних видів транспорту в обласному центрі. Так, у 2008 році серед 36,5 млн. пасажирів, які користувалися тролейбусами, 22,2 млн. пасажирів-пільговики. Електротранспортом виконано 23% пасажирських перевезень. Його послуги отримали 36,5 млн. громадян, з них понад 22 млн. використали право на безкоштовний проїзд. Обсяги транспортних перевезень в області відображено в таблиці 12.1. Таблиця 12.1. Обсяги транспортних перевезень Вид транспорту

Рік

Залізничний

2000

Автомобільний

2005 2006 2007 2008 2000

Водний

2005 2006 2007 2008 2000

Авіаційний

2005 2006 2007 2008 2000

Перевезено вантажів млн. т %

1299.2 1297.8 0.8 1.2 11.5 11.9 12.1

Вантажооборот млн.т.км.

Перевезено пасажирів млн. %

Пасажирооборот млн.пас.км.

93.2

5413.2 5398.9 33.4

514.5

365.5 1253.1 1295.6 1292.0

106.1 115.9 130.7 147.6

1378.7 1434.2 1727.5 1903.2

Трубопровідний

2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008

Міський електротранспорт

Всього

2000 2005 2006 2007 2008 2000

31079.9 36543.8

139859.9 164447.1

2005 2006 2007 2008

Дані за 2000-2006 роки відсутні

Від роботи двигунів пересувних джерел забруднення в повітря надійшло 53,4 тис.т шкідливих речовин, що на 1,5 тис.т, або на 2,8 % менше, ніж у 2007р. Переважна частина з яких (49,4 тис.т або 92,5%) – це викиди автомобільного, 1,7 тис.т, або 3,2% –залізничного транспорту та 2,3 тис.т, або 4,3% - виробничої техніки. Із загальної кількості 34,3 тис.т (понад 64% загального обсягу) забруднюючих речовин викинуто автомобілями, що перебувають у приватній власності населення. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області наведена в таблиці 12.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис.т. Таблиця 12.2. Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі

Спеціальні легкові автомобілі

Спеціальні нелегкові автомобілі

8095.6

1230.7

3538.8

801.1

1475.3

*Дані за 2000-2007 роки відсутні 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів В складі парку дорожніх механічних транспортних засобів знаходиться автотранспорт: бензинові-234шт., дизельні-117шт. та механізми-283шт.

Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Таблиця 12.3. Тип автомобіля (одиниць)

Всього

Автомобілів всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

За видами палива зріджений стиснений нафтовий газ газ

бензин

дизпаливо

14976.4

34434.0

679.4

5322.1

1650.6

5431.2

144.1

1909.3

3397.4

3066.3

746.9

581.0

стиснений природний газ і бензин

дизпаливо та стиснений природний газ

Переважна частина викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами є : - викиди автомобільного транспорту – (49.4тис.т. або 92.5%); залізничного (1.7 тис.т. або 3.2%); - виробничої техніки (2.3 тис.т або 4.3%). Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива вказана в таблиці 12.4. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Таблиця 12.4. Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Обсяги викидів, тис.т.

53360.9

бензину

36187.7

У тому числі від використання газойлів зрідженого та (дизельного палива) стисненого газу

13832.3

33340.9

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, %

67.8

*Дані за 2000-2007 роки відсутні Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів становить-10 років.

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Таблиця 12.5.

Ав том обі лі всь ого Лег ков і авт ом обі лі Ва нта жні бор тов і Са мос кид и Сід лов і тяг ачі Сп еці аль ні авт ом обі лі Па саж ирс ькі авт обу си Ін ші тра нсп орт ні зас оби

*Дані за 2000-2008 роки відсутні

2008

2007

2006

2005

2000

Більше 10 років

2008

2007

2006

2005

2000

Від 5,1 до 10 років

2008

2007

2006

2005

2000

Від 3,1 до 5 років

2008

2007

2006

2005

2000

2008

Від 2 до 3 років

2007

2006

2005

Всього

2000

Тип ав то мо біл я

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля В м.Луцьку, за даними спостереження обласного центру з гідрометеорології на стаціонарних постах рівні забруднення атмосферного повітря залишаються високими, внаслідок збільшення викидів від пересувних джерел забруднення та збільшення інтенсивності руху міського автотранспорту. За даними Державної екологічної інспекції, під час проведення операції «Чисте повітря», яка проводилась на території області з 19 травня по 08 червня 2008 року, на лінії було перевіреію 611 одиниць автотранспортних засобів, де у 74 автомобілів було виявлено порушення вимог державних стандартів. Працівниками Державної екологічної інспекції, на порушників вимог чинного законодавства складенс 74 протоколи, на загальну суму 1428 гривень. У м. Луцьку зменшено кількість маршрутних таксі з 503 од. до 250 од. Для перевезення пасажирів на території м. Луцька використовуються мікроавтобуси та автобуси типу "ПАЗ", "Богдан" та "Еталон". В місті Луцьку не впроваджена система автоматичного регулювання рухом автотранспорту, що передбачено державною Програмою забезпечення безпеки дорожнього 12.3. Використання альтернативних видів палива В 2008 році витрати палива на пробіг і транспортну роботу підприємствами і організаціями області складали: бензин -34960.8 тис.л; дизельне паливо-44150.5 тис.л; газ зріджений -1905.7 тис.л; газ стиснений7946.7 тис.куб.м; проти 2007 року зросло використання газу стисненого на 339 тис.куб.м. 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 13.1. Екологічна політика в області Державна екологічна політика, яку проводить Держуправління, базується на поєднанні вирішення економічних і екологічних проблем,

створенні умов та безпосередньої участі в розв’язанні екологічних проблем на регіональному та місцевому рівнях. Волинь вважається в країні регіоном, де населення і влада традиційно дбають про збереження унікальних природних ландшафтів, раціональне використання ресурсів лісу, озер, боліт, надр, піклуються збереженням чистоти атмосфери і води. У 2008 році основна увага діяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища була зосереджена на пріоритетних питаннях, передбачених річним планом заходів з виконання покладених на Мінприроди завдань на 2008 рік, згідно з політичними пріоритетами, стратегічними напрямками і завданнями щодо реалізації в області державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства здійснює Державна екологічна інспекція. Результати роботи приведені в таблиці 13.1. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Таблиця13.1. №

Назва заходу

з/п

Одиниця виміру

2005

2006

2007

2008

Кількість перевірених об’єктів

од.

2595

2302

2210

2709

Складено актів перевірок

од.

3501

2452

2265

2752

Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення

од.

852

1048

3868*

4269*

Притягнуто до адміністративної відповідальності

чол./грн

854/

1036

3839

4250

60813

/79043

/246635*

/271929

Стягнуто адміністративних штрафів

чол./грн

/51749

/45005

/176376*

/207557

Пред’явлено претензійнопозовних матеріалів

од./грн.

174

112

/778108

/561627

/2316954

/1171439

Стягнуто претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності

од.

Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів

од.

Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування

11.1

122

/127701

/463811

110

121

од.

Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів

од.

на спеціальне водокористування

од.

у тому числі на скиди у водні об’єкти

од.

11.2

на викиди в атмосферне повітря

од.

11.3

на утворення та розміщення відходів

од.

Внесено подань про припинення дії виданих дозволів

од.

Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

од.

/63402

70 /43936

* В т.ч. пересувні транспортні засоби.

13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища Регіональна програма моніторингу довкілля у Волинській області створена з метою досягнення належного рівня інформаційного забезпечення, державного контролю за станом довкілля, прогнозування його змін та розробки ефективних управлінських рішень в галузі охорони довкілля та природокористування. Завданнями програми є: - створення та забезпечення функціонування інфраструктури обласного центру моніторингу довкілля, як основи інтеграції відомчих та регіональних мереж в єдину систему спостережень; - створення та ведення банків даних по всіх складових регіональної системи моніторингу; - удосконалення мереж спостережень за станом довкілля;

- розроблення механізму комплексної оцінки, прогнозування та управління станом довкілля; - створення уніфікованого програмно-методичного забезпечення ведення баз даних та інформаційного обміну; - встановлення стаціонарного поста для спостереження за станом атмосферного повітря м. Луцька для визначення фонових концентрацій по Волинському ГМЦ; - обладнання пересувного поста для ведення спостережень за станом атмосферного повітря м. Луцька по Волинському ГМЦ; - відновлення свердловин та організація спостережень за можливим впливом Хотиславського кар’єру Республіки Білорусь на підземні води в Шацькому національному парку. Спостереження за станом довкілля на території області ведуть такі організації: Державна екологічна інспекція у Волинській області, Волинський обласний центр з гідрометеорології, Волинська обласна санітарно-епідеміологічна станція, Волинське обласне виробниче управління водних ресурсів і водного господарства, Західно-Бузьке басейнове управління водних ресурсів, Волинський обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції “Облдержродючість”. Атмосферне повітря в області контролюється в 31 точці спостереження, поверхневі води – в 69 точках, грунти – в 49 точках. Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області здійснює збір інформації та створення баз даних. Інші суб'єкти моніторингу надають Держуправлінню дані спостережень в межах своєї компетенції. Регіональна програма моніторингу довкілля у Волинській області була затверджена рішенням сесії обласної ради №19/29 від 21.05.2008 року. 22 серпня 2008 року розпорядженням голови Волинської ОДА від 22.серпня 2008 року № 297 була утворена обласна міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля. 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації. Державна екологічна експертиза здійснювалась відділом державної екологічної експертизи та експертно-погоджувальної діяльності Держуправління. Основними об’єктами, що подавались на державну екологічну експертизу у 2008 році, були передпроектна та проектна документація по об’єктах соцкультпобуту, виробничої сфери, проекти встановлення меж водоохоронних зон та прибережних смуг відкритих водойм, а також планувальна містобудівна документація.

Інформація щодо еколого-експертної діяльності Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області за 2008 рік наведена у таблиці. 13.2. Таблиця 13.2. Виконання робіт

Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Загальн а кількіст ь

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.)

321

262

Повернуто на доопрацюванн я та оцінено негативно (% від загальної кількості) 18,4

138

103

25,4

183

159

13,1

Крім того, на протязі 2008 року відділом державної екологічної експертизи та еколого-експертної діяльності Держуправління роглянуто та надано висновки щодо погодження вибору та місця розташування земельних ділянок по 437 об’єктах, щодо погодження проектів землеустрою - по 482 обєктах, а також взято участь у роботі робочих і державних комісій по прийняттю 25-ти закінчених будівництвом об’єктів в експлуатацію До переліку найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку, відносяться: -Робочий проект «Птахоферма по дорощуванню батьківського стада в с.Війниця Локачинського району», (висновок від 11.02.08 №38); -План червоних ліній з внесенням змін в окремі розділи генерального плану міста Ковель, (висновок від 17.02.08 №65); -Робочий проект «Комплект документації для експлуатації Крижівського родовища пісків в Рожищенському районі», (висновок від 26.03.08 №68). До переліку найзначніших об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно, відносяться: -Робочий проект «Ліквідація торфодобувного підприємства «Журавичі» ДП «Волиньторф» Ківерцівського району», (висновок від 28.01.08 №14);

-Робочий проект «Реконструкція частини деревообробного цеху під установку утилізації деревних відходів в смт.Ратне Волинської області», (висновок від 12.06.08 №125); -Робочий проект «Реконструкція складу №2 під цех по виробництву органо-мінеральних добрив по вул.Граничній,96 у м.Рожище Волинської області», (висновок від 24.07.08 №159); Для покращення механізму і якості розгляду матеріалів Держуправління вважає за доцільне: - внести доповнення в ст. 151 Земельного кодексу України яким недоцільність погодження з природоохоронними органами вибору земельних ділянок і місць розташування об’єктів, що не становлять підвищеної екологічної небезпеки і які розміщені в межах населених пунктів, поза межами територій особливо цінних земель, земель природно-заповідного, водного фондів, земель рекреаційного, оздоровчого та лісогосподарського призначення; - виключити із ст. 14, 118, 123 Земельного кодексу України вимогу про необхідність погодження з природоохоронними органами проектів відведення земельних ділянок, на які цими органами раніше надавались висновки по містобудівній документації і вибору (місцю розташування) земельних ділянок під будівництво, а також по тих об’єктах, які не становлять підвищеної екологічної небезпеки, і не можуть бути до них віднесені (офіси, кіоски, магазини та інші об’єкти соцкультпобуту, які розташовані в межах населених пунктів). 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності В області діють наступні економічні механізми природоохоронної діяльності: 1. Встановлені державними законодавчими актами: - збори за забруднення навколишнього природного середовища, в тому числі: а) за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення; б) за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення; в) за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; г) за розміщення відходів; - грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавство про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; - цільові та інші добровільні внески підприємств, установ, організацій та громадян; - накладення штрафів за порушення природоохоронного законодавства;

- збір за спецвикористання водних ресурсів; - збір за спецвикористання лісових ресурсів (рубка головного користування); - платежі за оренду водних об”єктів на території області, які знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення; - платежі за користування надрами; - плата за землю; - збір за використання інших природних ресурсів (геологорозвідувальні роботи). 2. Встановлені на місцевому рівні: - збори за спеціальне використання лісових ресурсів, в тому числі грибів, ягід, очерету; - збір за оренду ставків. В результаті надходження коштів від вищевказаних напрямків формується частина бюджетів усіх рівнів та, в їх складі, відповідні фонди охорони навколишнього природного середовища. Надходження коштів до фондів охорони навколишнього природного середовища бюджетів усіх рівнів за 2007 - 2008 роки

Надходження (тис. грн.)

Рік 2007

3958,495

2008

5018,304

тис. грн.

200

В 2008 році підприємствами та організаціями області до фондів охорони навколишнього природного середовища бюджетів усіх рівнів перераховано кошти в сумі 5018,304 тис. грн. З них 4201,84 тис. грн. зборів за забруднення навколишнього природного середовища та 816,464 тис. грн. - грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті

господарської та іншої діяльності. Цільові та інші добровільні підприємств, установ, організацій та громадян в 2008 році відсутні.

внески

Загальна сума відрахувань в 2008 році становила: - до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища 3261,9 тис. грн.; - до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – 1254,572 тис. грн.; - до місцевих (міських, селищних, сільських) фондів навколишнього природного середовища – 501,832 тис.грн.

охорони

Інформація щодо надходження платежів за використання природних ресурсів до бюджетів усіх рівнів за 2008 рік наведена у таблиці. 13.3. Таблиця 13.3. в тому числі: Всього Державний бюджет

Місцеві бюджети

10475,9

9047,4

1428,5

- гриби, ягоди

340,3

340,3*

- очерет

16,2

користування

9047,4

- інші рубки

1072,0

2612,2

Платежі за користування надрами

1532,4

590,9

941,5

Плата за землю

51837,2

51837,2**

30,174

2111,2

0,70

68599,774

14392,574

54207,2

Збір за спецвикористання лісових ресурсів, всього: в т.ч.

- рубка головного

Збір за спецвикористання водних ресурсів

Платежі за оренду водних об’єктів на території області, які знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення Збір за геологорозвідувальні роботи Збір за використання інших природних ресурсів

Всього по області

13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі Фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснювалось з державного та місцевих бюджетів, цільових фондів охорони навколишнього природного середовища, власних коштів підприємств, установ та організацій та залучених коштів. Природоохоронні заходи в області в 2008 році виконувались у відповідності до “Програми економічного і соціального розвитку області на 2008 рік”, державних та регіональних програм, що діють в області ("Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води", "Регіональної екологічної програми "Екологія - 2010" та "Регіональної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у Волинській області в 2006 - 2010 роках та прогнозу до 2015 року"). При інвестиційних намірах року в сумі 20811,034 тис. грн. фактичне спрямування коштів бюджетів усіх рівнів на здійснення природоохоронних заходів в області у відповідності до вищевказаних програм за 2008 рік становить 20984,949 тис. грн. (100,8 %), в тому числі: - коштів Державного бюджету – 8998,592 тис. грн., тобто 95,4% від інвестиційних намірів року ( 9432,587 тис.грн.); з них коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 582,645 тис. грн. - коштів обласного бюджету – 2611,923 тис. грн., тобто 87,6% від інвестиційних намірів року ( 2980,0 тис.грн.), з них коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – 1705,223 тис. грн.; - коштів бюджетів міст та районів області – 4882,515 тис. грн., тобто 93,9% від інвестиційних намірів року ( 5196,102 тис. грн.), з них коштів міських, сільських та селищних фондів охорони навколишнього природного середовища – 270,444 тис. грн.; - коштів підприємств, установ та організацій – 3327,579 тис. грн., тобто 104,4% від інвестиційних намірів року ( 3186,745тис. грн.); - залучених коштів – 1164,34 тис. грн., з них кошти Євросоюзу – 1157,04 тис. грн. При інвестиційних намірах року в сумі 10338,686 тис.грн. на виконання заходів, спрямованих на охорону і раціональне використання водних ресурсів, за 2008 рік фактичне освоєння коштів бюджетів усіх рівнів становить 9528,016 тис. грн. (92.6%). З них: - коштів державного бюджету: при інвестиційних намірах року 8176,3 тис. грн фактично освоєно 7729,845 тис. грн., тобто 94,5%;

- коштів обласного бюджету: при інвестиційних намірах року 1071,0 тис.грн. фактично освоєно 890,161 тис. грн., тобто 83,1% (коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - коштів бюджетів міст та районів області: при інвестиційних намірах року в сумі 691,786 тис. грн. фактично освоєно 493,35 тис. грн. (71,3%), з них 85,08 тис. грн. - коштів міських, сільських та селищних фондів охорони навколишнього природного середовища; - власних коштів підприємств, установ і організацій: при інвестиційних намірах року 390,8 тис.грн. фактично освоєно 412,16 тис. грн. (105,5%). - залучених коштів: при інвестиційних намірах року 8,8 тис. грн. фактично освоєно 2,5 тис. грн. (28,4%). В 2008 році кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 890,161 тис. грн. були використані на проведення заходів з захисту від підтоплення і затоплення території парку в м. Камінь-Каширський – 190,0 тис. грн. (з них 150,0 тис. грн. – кошти місцевого бюджету, 40,0 тис. грн. - кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - реконструкцію комплексу КОС, що будуть зблоковані з КНС м.Ківерці – 32,631 тис. грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - реконструкцію очисних споруд смт.Локачі – 91,53 тис. грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); будівництву станції біологічної очистки стічних вод школи смт Заболоття Ратнівського району – 73,0 тис. грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); реконструкцію блоку доочистки з установкою аераторів „Екополімер” на міських каналізаційних очисних спорудах м. Ковеля – 394,0 тис. грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - будівництво та переведення на регульований режим роботи артезіантської розвідувально-експлуатаційної свердловини для с.Озютичі Локачинського району – 55,0 тис. грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - електропостачання та переведення на регульований режим артсвердловини для водонапірної башти с. Мар’янівка Горохівського району – 60,0 тис. грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); При інвестиційних намірах року в сумі 314,262 тис. грн. на виконання заходів, спрямованих на охорону атмосферного повітря, в 2008 році

фактичне освоєння коштів бюджетів усіх рівнів становить 305,381 тис. грн. (97,2%). З них: - коштів Державного бюджету: при інвестиційних намірах року 2,0 тис. грн. фактично освоєно 1,86 тис. грн. (93,0%); - коштів бюджетів міст та районів області: при інвестиційних намірах року в сумі 20,0 тис. грн. фактично освоєно 14,2 тис. грн. (71,0%), з них 14,2 тис. грн. - коштів міських, сільських та селищних фондів охорони навколишнього природного середовища; - власних коштів підприємств, установ і організацій: при інвестиційних намірах року в сумі 292,262 тис. грн. фактично освоєно 289,321 тис. грн. ( 98,9%). При інвестиційних намірах року в сумі 1162,81 тис. грн на виконання заходів, спрямованих на охорону і раціональне використання земель, в 2008 році фактичне освоєння коштів бюджетів усіх рівнів становить 1174,11 тис. грн. (100,9%). З них: - коштів Державного бюджету: при інвестиційних намірах року 1087,1 тис. грн. фактично освоєно 1099,7 тис. грн. (101,2%); - власних коштів підприємств, установ і організацій: при інвестиційних намірах року в сумі 53,71 тис.грн. фактично освоєно 52,41тис. грн. (97,6%). При інвестиційних намірах року в сумі 6722,108 тис. грн. на виконання заходів, спрямованих на охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів, в 2008 році фактичне освоєння коштів бюджетів усіх рівнів становить 6731,348 тис. грн. (100,1%). З них: - коштів Державного бюджету: при інвестиційних намірах року 167,187 тис. грн. фактично освоєно 167,187 тис. грн., тобто 100%; - коштів обласного бюджету: при інвестиційних намірах року 550,0 тис. грн. фактично освоєно 466,451 тис. грн., тобто 84,8% з них 399,851 тис. грн. - коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища; - коштів бюджетів міст та районів області: при інвестиційних намірах року в сумі 3679,541 тис. грн. фактично освоєно 3678,73 тис. грн. (99,9%), з них 19,389 тис. грн. - коштів міських, сільських та селищних фондів охорони навколишнього природного середовища; - власних коштів підприємств, установ і організацій: при інвестиційних намірах року 2318,58 тис. грн. фактично освоєно 2414,18 тис. грн. (104,1%). - залучених коштів фактично освоєно 4,8 тис. грн.

В 2008 році кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 399,851 тис. грн. були використані на виконання заходів по оцінці та ліквідації негативних наслідків техногенного впливу на лісові насадження на межі с. Липини та с.Прилуцьке Ківерцівського району ( 379,851 тис. грн.) та с. Підгайці Луцького району ( 20,0 тис. грн.). При інвестиційних намірах року 2117,703 тис. грн. на виконання заходів, спрямованих на раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів, фактичне освоєння коштів бюджетів усіх рівнів становить 3090,629 тис. грн. (145,9%). З них: - коштів обласного бюджету: при інвестиційних намірах року 1268,0 тис. грн. фактично освоєно 1164,311 тис. грн., тобто 91,8% (з них 324,211 тис. грн. - коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - коштів бюджетів міст та районів області: при інвестиційних намірах року в сумі 726,8 тис. грн. фактично освоєно 618,26 тис. грн. (85,0%), з них 95,8 тис. грн. - коштів міських, сільських та селищних фондів охорони навколишнього природного середовища; - власних коштів підприємств, установ і організацій: при інвестиційних намірах року 122,903 тис. грн. фактично освоєно 151,018 тис. грн. (122,8%). - залучених коштів фактично освоєно 1157,04 тис. грн. В 2008 році кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 324,211 тис. грн. були використані на: - будівництво полігону ТПВ для м. Камінь-Каширський (І черга) – 150,0 тис. грн.; - будівництво полігону ТПВ для м. Ківерці 174,211 тис. грн.; Що стосується питань екологічної освіти, пропаганди, інформаційного забезпечення та зв'язків з громадськістю, то при інвестиційних намірах року 62,49 тис. грн. фактично освоєно кошти в сумі 62,49 тис. грн. (100%). З них: - коштів обласного бюджету: при інвестиційних намірах року 54,0 тис. грн. фактично освоєно 54,0 тис. грн., тобто 100% (54.0 тис.грн. - коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - власних коштів підприємств, установ і організацій: при інвестиційних намірах року 8,49 тис. грн. фактично освоєно 8,49 тис. грн. (100%). В 2008 році кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 54,0 тис. грн. були використані на:

- проведення в області Всесвітнього дня охорони навколишнього природного середовища та конкурсу “ На краще висвітлення питань охорони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування у ЗМІ, присвяченого Всесвітньому дню охорони навкол. природного середо-вища та Дню журналіста – 12,0 тис. грн.; - публікації картосхем екологічної ситуації Волинської області – 17,0 тис. грн.; - дослідженню окремих періодів історії охорони природи на Волині і створенню представницького ілюстрованого поліграфічного видання про природоохоронну діяльність Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області – 25,0 тис. грн.

13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки 1. Привести у відповідність процедури порядку проведення державної екологічної експертизи, а саме: згідно Постанови КМУ «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи» від 31.10.2007р. № 1269 проведення складової частини комплексної державної експертизи-державної екологічної експертизи проводиться через філію ДП «Укрдержбудекспертиза» у Волинській області, а відповідно до Постанови КМУ від 21.05.2009р. № 526 «Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» висновок щодо державної екологічної експертизи є документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності і видається виключно через дозвільні центри. 2. Невідповідності у термінах проведення державної екологічної експертизи, вказаних у ЗУ «Про екологічну експертизу» в порівнянні з іншими нормативно-правовими документами, а саме: у Постанові КМУ від 31.10.07 № 1269, у «Правилах організації виконання комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва», затверджених Держбуду від 04.03.99 № 54. 3. Кількість працівників штатного розпису Держуправління унеможливлює забезпечення виконання п. 4 Особливих вимог до порядку взаємодії адміністратора з дозвільними органами, так як вони знаходяться у різних районах області, а видачу певного виду дозвільного документа покладено на відповідного працівника Держуправління.

4. У зв’язку з введенням в дію Постанови КМУ від 534 від 20.05.09 «Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів», законодавством не встановлений перелік об’єктів, для прийняття в експлуатацію яких слід включати представників Держуправління. 5. Не врегульовані питання стосовно вилучення земельних лісових ділянок (з урахуванням розпорядження КМУ від 10.04.08 № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками») для суспільних потреб, а саме: на будівництво митного пункту пропуску «Вольськ» на кордоні з Республікою Білорусь, на відновлення зникаючого озера Нечимне. 13.8. Екологічний аудит В Держуправління неодноразово надходили звернення громадян з питаннь проходження курсів по підготовці до кваліфікаційних іспитів для отримання сертифікату екологічного аудитора, які проводились Комісією із сертифікації екологічних аудиторів Мінприроди України. Так як вони не відповідали вимогам ст.14 Закону України „Про екологічний аудит”, на даний час в області відсутні особи, які мають сертифікат екологічного аудитора. Підприємства та організації області, при наявності такої потреби, звертаються до послуг екологічних аудиторів та юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту, інших областей. 13.9. Екологічне страхування Система екологічного страхування тільки починає зароджуватися, хоча таке страхування було передбачено Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” ще в 1991 році. Багато питань стосовно цієї проблеми вимагають законодавчого врегулювання. Фахівців, які б володіли навичками обчислення рівня ризиків екологічно небезпечних обєктів та обрахування тарифів, теж замало. Страхові компанії, які б забезпечували надійний страховий захист із даного виду страхування, ще мають бути створені. Низькій рівень платоспроможності страхувальників не може сприяти створенню стійкого, фінансово могутнього страховика. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля В області функціонує 3 вищі навчальні заклади, в яких є кафедри «Екології та охорони навколишнього середовища»: - Волинський Національний університет імені Лесі Українки. - Луцькийі Національний технічний університет. - Біотехнічний інститут МНТУ.

В 2008 році на кафедрах вищеперерахованих закладів проводився ряд наукових досліджень в галузі екології, які відображалися в монографіях, статтях, посібниках, науково-практичних конференціях. Викладачі та наукові співробітники кафедри Волинського національного університету протягом 2008 року продовжували наукові дослідження за программою держбюджетної теми «Природа і екологія Західного Полісся». Об’єкт дослідження – поверхневі води, болота, гігроморфні грунти, меліоративні системи території Західного Полісся. Отримані результати опубліковані в 4-х наукових збірниках «Природа Західного Полісся та прилеглих територій В травні 2008 року на базі кафедри було проведено першу Міжнародну науково-практичну конференцію «Озера та штучні водойми України: сучасний стан й антропогенні зміни». За матеріалами конференції вийшов з друку збірник наукових праць. Викладачі та співробітники кафедри ВНУ приймали участь у роботі Міжнародної наукової конференції, присв’яченої 25-річчю Шацького національного природного парку. Серед напрямків наукових досліджень природоохоронних територій на кафедрі географії ВНУ слід виділити: «Основи раціонального природокористування та охорони природи Західного Полісся». «Рекреаційні ресурси Північно-Західного регіону України». Здійснено комплексне дослідження природних водойм Волинської області. Розроблено теоретико-методологічні та методичні основи конструктивно-географічних досліджень лімносистем (галузевих лімнологічних, комплексних ландшафтознавчих, конструктивногеографічних та інтегративних еколого-лімнологічних досліджень). Встановлено закономірності лімногенезу й особливості природних та антропогенно і техногенно активізованих процесів у водоймах регіону та їхніх басейнах із урахуванням зональної і регіональної специфіки. Виявлено природні умови і чинники формування лімносистем, закономірності поширення природних і штучних водойм. Здійснено просторово-часовий лімнолого- географічний аналіз водойм і типізацію водойм. Вивчено водойми як середовища осадонагромадження та акумуляцію донних відкладів і встановлено геохімічні індикатори станів лімносистем. Здійснено конструктивно-географічний синтез знань про водойми, інтегративне регіональне оцінювання найважливіших природних ресурсів та обґрунтовано напрямки їх раціонального використання в різних галузях економіки (Ільїн Л.В.). Здійснено дослідження географічних засад оптимізації геоекологічного стану природно-господарських систем Ново волинського гірничопромислового району. Проведено еколого-географічний аналіз болотних геокомплексів Волинської області

Виконується Міжнародний українсько-німецький проект «Створення екологічних стежок в межах Шацького національного парку» Викладачі кафедри протягом 2008 року продовжували наукові дослідження за програмою держбюджетної теми «Природа і екологія Західного Полісся». Луцьким біотехнічним інститутом Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Ю. Бугая в межах проекту «Сприяння регіональному розвитку в Україні», який виконується консорціумом на чолі з бюро економічного менеджменту та правових досліджень (підрозділ ВСЕОМ проект фінансується ЄС) доцентом Андрощуком І. В., який є місцевим експертом ЄС з організації утилізації ТПВ було розроблено та подано на Всеукраїнський конкурс програм розвитку місцевого самоврядування (30 травня 2008 року) проект «Розробка та впровадження системи роздільного збору побутових полімерних відходів у рекреаційних зонах прикордонних територій Волинської області (Шацький, Ратнівський, Старовижівський, Любомський райони) з метою подальшої їх утилізації»; бюджет проекту дасть змогу кардинально локалізувати негативний вплив побутових полімерних відходів на довкілля ШНПП. По результатах наукових досліджень в галузі охорони довкілля за тематикою «Розроблення екологічного механізму стабілізації природногосподарського стану озера Світязь та прилеглих територій» було підготовлено монографію «Озеро Світязь, сучасний природно-господарський стан та проблеми» під редакцією проф.Мольчака Я.О. Під патронатом кафедри екології людини ЛБІ МНТУ ім.Ю.Бугая в 2007 році діє програма розвитку транскордонного співробітництва ТАСІС «Добросусідство» Польща –Білорусь-Україна «Один регіон-три ринки». Одним із аспектів цієї програми є співробітництво в сфері охорони навколишнього природного середовища між національними природними парками трьох країн.

13.11 Участь громадськості в процесі прийняття рішень Протягом 2008 р. надавались відповіді , роз’яснення та інформація екологічного і правового характеру по зверненню громадян. Всього отримано 38 звернень громадян. Більша частина звернень громадян стосувалась стану забруднення атмосферного повітря , води , землі , збереження флори та фауни, зелених та лісових насаджень. Так , протягом року поступили звернення на порушення природоохоронного законодавства -5; по забрудненню землі – 2; по забрудненню атмосферного повітря – 8; збереження флори і фауни – 1 ; по забрудненню води – 3; про збереження лісових та зелених насаджень – 11; екологічна експертиза проектів – 321; протести громадян проти будівництва еколого небезпечних проектів – 2.

За участю громадськості в області проведено 176 просвітницьких заходів ( конференції , круглі столи , конкурси ,природоохоронні акції). Держуправлінням спільно з громадськими екологічними організаціями проведено ряд заходів по екологічному вихованню громадян: Всеукраїнські акції : „ Новорічна ялинка ” , „Первоцвіт” , „ Чисте повітря ”.Всеукраїнський конкурс : „ Екологічних агітбригад ”, „ До чистих джерел ”, обласний конкурс журналістів на краще висвітлення питань охорони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування у засобах масової інформації, присвячений Всесвітньому дню охорони навколишнього середовища і дню журналіста . При Держуправлінні функціонує Громадська Рада, протягом 2008 р. проведено 3 засідання Громадської Ради, на яких були розглянуті різноманітні питання по охороні та збереженню довкілля , по підвищенню екологічної освіти населення . В області діє 17 громадських приймалень, які плідно співпрацюють з регіональними ЗМІ , екологічними гуртками шкіл, громадськими організаціями. Держуправлінням проводиться постійний моніторинг засобів масової інформації по питаннях охорони довкілля За 2008 р. в обласних та районних ЗМІ було висвітлено 405 публікацій на природоохоронну тематику . З них : в обласних та районних газетах 319, телебаченні – 42 , на радіо – 44. Питання екологічного характеру регулярно висвітлюється в ЗМІ та в ефірі обласного радіо у рубриках : „ Екологія і ми ” , „ Господар землі ”, „ Наше здоров’я ” , „ Ми діти Лесиного краю ” і телебачення у програмах : „ Еко – око ”, „ Школа юннатів ” , „ Актуальний репортаж ” . На веб-сайті облдержадміністрації розміщено Екологічний паспорт Волинської області за 2008 рік , щоквартально розміщується інформація про найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища області.

13.11.1 Діяльність громадських екологічних організацій 13.11.2 Громадські рухи Діяльність громадських екологічних організацій області спрямована на розв’язання регіональних проблем. Серед найбільш визначних заходів і акцій, в яких брали участь члени громадських екологічних організацій слід виділити: Акція «Збережи ялинку», яка регулярно проходить в області з метою захисту зелених насаджень від браконьєрства у передноворічні дні. В цій акції брали участь понад 250 членів громадських екологічних організацій у всіх районах області.

Акція «Підсніжник» спрямована на охорону дикорослих ефемероїдів, серед яких багато червонокнижних видів, в 2008 році в акції брали участь сотні членів організацій, за матеріалами яких було змонтовано передачу для Київського і Волинського телебачення. Матеріали рейдів були подані у місцеві газети Акція «Чисте місто» триває в області протягом весняно-осіннього періоду. В 2008р. в ній прийняли участь понад 400 активістів різних екологічних організацій. Виставка «Свій голос віддаю на захист природи» щороку збирає сотні експонатів, виготовлених молоддю за екологічною тематикою. Волинська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги налічує близько 1000 членів, які діють в усіх районах області. Основне спрямування діяльності організації – екологізація освіти та виховання молоді Волинський обласний осередок Всеукраїнської дитячої спілки „Екологічна варта” об’єднує 9 міських та районних осередків, в яких налічується біля 600 вартівців.Протягом року учні брали участь в акціях: «Замість ялинки зимовий букет», «Первоцвіт» . У складі ВОМГО «Екоресурс» активно функціонує науково-методичний центр «Екологічні ініціативи», який став ініціатором цікавих починань: підготовці серії студентських наукових робіт, оформленню краєзнавчих екологічних карт, виконанню спеціальних екологічних проектів. - . Серію краєзнавчих карт екологічного спрямування активісти НМЦ «Екологічні ініціативи» змогли не лише створити, а й видати та розповсюдити серед шкіл області завдяки підтримці Державного управління охорони навколишнього природного середовища. Було складено комплект із 6 карт: екологічна обстановка на Волині, рідкісні рослини і тварини, заповідні об’єкти, наслідки Чорнобильської аварії, грунти Волині. Сотні таких комплектів кольорових карт поширено по сільських школах Волині абсолютно безкоштовно. 13.12 .Виконання державних екологічних програм Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води На виконання "Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води" в 2008 році інвестиційними намірами було передбачено спрямувати кошти бюджетів усіх рівнів в сумі 4477,2 тис. грн. Фактично використано за рік 4109,941 тис. грн.,

що становить 91,8%, в тому числі за рахунок наступних джерел фінансування: - 2731,845тис. грн. - кошти Державного бюджету, при інвестнамірах року 2949,2 тис. грн., що становить 92,6 %; (в тому числі кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 582,645 тис. грн., при інвестнамірах року 800,0 тис. грн., що становить 72,8%); - 790,842 тис. грн. - кошти обласного бюджету ( кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища ), при інвестнамірах року 962,0 тис. грн. (82,2 %); - 246,894 тис. грн. - кошти місцевих бюджетів при інвестнамірах року 247,0 тис. грн., що становить 99,9 % (в тому числі кошти місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища – 86,394 тис. грн., при інвестнамірах року 86,5 тис. грн., що становить 99,8 %); - 340,36 тис. грн. - власні кошти підприємств та організацій при інвестнамірах року 319,0 тис. грн., що становить 106,7 %. З метою розв'язання проблеми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у Волинській області протягом 2008 року виконувався ряд природоохоронних заходів, найвагомішими з яких були: - першочергові заходи щодо захисту від затоплення і підтоплення повеневими водами річок Прип’ять і Стохід с. Бучин Любешівського району – 1100,0 тис.грн. (кошти Державного бюджету); - будівництво очисних споруд каналізації смт. Маневичі – 582,645 тис. грн.( кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища); - реконструкція блоку доочистки з установкою аераторів “Екополімер” на міських каналізаційних очисних спорудах м. Ковеля – 394,0 тис. грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - будівництво полігону ТПВ для м. Камінь-Каширський – 150,0 тис. грн. ( кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - будівництво полігону ТПВ для м. Ківерці – 174,211 тис. грн. ( кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); Загальнодержавна програма формування екологічної мережі України

Заходи, спрямовані на розвиток регіональної екомережі передбачені “Програмою економічного та соціального розвитку області на 2008 рік” та Регіональною екологічною програмою “Екологія-2010”. На виконання “Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі в Україні на 2000-2015 роки” в 2008 році інвестиційними намірами було передбачено спрямувати кошти бюджетів усіх рівнів в сумі 11999,118 тис. грн. Фактично використано за рік 11872,758 тис.грн., що становить 99% , в тому числі за рахунок наступних джерел фінансування: - 5300,787 тис. грн. - кошти Державного бюджету, при інвестнамірах року 5518,487 тис.грн., що становить 96,0 %; - 399,851 тис. грн. - кошти обласного бюджету ( кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища ) при інвестнамірах року 400,0 тис.грн., що становить 99,9 %; - 3700,73 тис. грн. - кошти місцевих бюджетів при інвестнамірах року 3701,541 тис. грн., що становить 99,9 % (в тому числі кошти місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища – 19,389 тис.грн. при інвестнамірах року 20,2 тис. грн., що становить 95,9 %); - 2466,59 тис. грн. - власні кошти підприємств та організацій при інвестнамірах року 2372,29 тис.грн., що становить 103,9 %; - 4,8 тис. грн. – залучені кошти при інвестнамірах 6,8 тис. грн., що становить 70,5%. В області протягом 2008 року виконувався ряд природоохоронних заходів, найвагомішими з яких були: - першочергові заходи щодо захисту від затоплення і підтоплення повеневими водами річок Прип’ять і Стохід с. Бучин Любешівського району – 1100,0 тис. грн. (кошти Державного бюджету); - заходи по кріпленню берега річки Західний Буг в районі погранзнаків 1045-1046 Любомльського району – 740,0 тис. грн.( кошти Державного бюджету); - реконструкція станції фільтрації пониженого масиву шахти № 3 “Нововолинська” – 1224,0 тис. грн. ( кошти Державного бюджету); - рекультивація породного відвалу шахти № 8 (західна дільниця шахти № 4) “Нововолинська” – 912,6 тис. грн. (кошти Державного бюджету); - посів і посадка зелених насаджень на землях ДЛФ – 1885,2 тис. грн. (власні кошти); - озеленення м. Луцька КП “Зелене господарство м. Луцька” – 3647,841 тис. грн. ( 3632,841 тис. грн. кошти місцевого бюджету, 15,0 – кошти місцевого фонду ).

Також протягом 2008 року: 1. Указом Президента України від 27.08.08 № 774/2008 «Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків» підтримано ініціативу облдержадміністрації та Держуправління ОНПС щодо створення Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща». Указом Президента України від 01.12.08 № 1129 «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природнозаповідних об’єктів» підтримано ініціативу облдержадміністрації та Держуправління ОНПС щодо розширення території Шацького НПП, НПП «Прип’ять-Стохід», Черемиського природного заповідника та створення НПП «Західне Побужжя». 2. Рішенням обласної ради від 28.11.2008 № 24/14 «Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду» на території області було створено та розширено ряд територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а саме: - створено заповідне урочище «Гора конвалій» площею 1,0 га; гідрологічна пам’ятка природи «Криничка» площею 2,9 га; ботанічні пам’ятки природи «Модрина» площею 0,5 га та «Ялина» площею 5,3 га. - розширено загальнозоологічний заказник «Зубр» на 5993,6 га і його площа становить 10043,6 га; орнітологічний заказник «Рокинівський» на 15,2 га і його площа становить 90,0 га. Площа ПЗФ за 2008 рік збільшилась на 6018,5 га. 3. Держуправління підготовлено перелік основних елементів екомережі – території та обєкти природно-заповідного фонду. На території області нараховується 374 території та обєкти природно-заповідного фону загальною площею 199829,72 га, з них 25 загальнодержавного значення. Процент заповідності області складає 9,9 %. 4. На території області у 2008 році проводились наукові експедиції з метою виявлення нових територій для подальшого їх заповідання. 5. Проводилась робота по підготовці матеріалів (погодження площ із землевласниками та постійними землекористувачами) під створення Ківерцівського національного природного парку «Цуманьська пуща».

13.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля В рамках реалізації спільного міжнародного проекту «Створення польсько-білоруського-української політики в сфері водного господарства в басейні річки Буг» на протязі 2008 року відбулося 4 міжнародні зустрічі, в яких приймали участь спеціалісти Держуправління. Унітарно-експлуатаційно-будівельне підприємство „Дніпро-Бузький водний шлях” Республіки Білорусь щомісячно надає Держуправлінню результати вимірювання рівнів та витрат води по Вижівському водоспуску Верхньо-Прип'ятського гідровузла РУЕСП „Діпробугводшлях”. В рамках реалізації угоди між Волинською обласною державною адміністрацією і Брестським обласним виконавчим комітетом „Про торговоекономічну, науково-технічну і культурну співпрацю” в жовтні 2008 року відбулася зустріч з метою проведення спільного відбору проб і оцінки якості транскордонних вод. З метою реалізації домовленостей українсько-польської Міжурядової Координаційної Ради в 2008 році продовжувалася співпраця з польською стороною в галузі охорони навколишнього природного середовища: - проводився щоквартальний обмін інформацією щодо стану якості вод в транскордонних водних об'єктах між делігатурою Люблінського воєводства та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Волинській області; - в листопаді 2008 року в м. Люблін (Республіка Польща) спеціалісти Держуправління прийняли участь в Міжнародній конференції по спільному моніторингу транскордонних вод, в нараді по реалізації Міжнародного проекту «Західний Буг стане чистим» В травні 2006 року розпочато і продовжує реалізуватися трьохсторонній проект ЮНЕСКО „Створення транскордонного біосферного резервату та регіональної екологічної мережі в Поліссі” (Білорусь-ПольщаУкраїна). Крім того, на території області реалізується програма ООН спільно з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України проекту „Розбудова екологічного коридору в Поліссі”, стратегією якого є зміцнення та розбудова системи природоохоронних територій в Поліссі, шляхом розвитку транскордонного співробітництва. З метою покращення екологічного стану регіону проводилась реалізація польсько-українсько-білоруського проекту „Створення транскордонного біосферного заповідника „Західне Полісся”. В 2008 році за кошти Євросоюзу в сумі 1157,04 тис.грн. з області вивезено та знешкоджено майже 88 тон непридатних до використання ХЗЗРів. Висновки і пропозиції

Протягом 2008 року зусилля Держуправління були спрямовані на виконання природоохоронних заходів, передбачених державними та регіональними програмами, що діють в області, поглиблення співпраці з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, підвищення фахового рівня працівників. Основними пріоритетними напрямками діяльності Держуправління у 2008 році були визначені: - забезпечення виконання "Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води", "Регіональної екологічної програми "Екологія - 2010", “Програми економічного і соціального розвитку області на 2008 рік” та "Регіональної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у Волинській області в 2006 - 2010 роках та прогнозу до 2015 року"; - продовження виконання заходів по забезпеченню централізованого зберігання, знешкодження, перезатарення та знищення заборонених та непридатних до використання засобів захисту рослин; - введення в дію каналізаційних очисних споруд з розширенням їх потужності до 400 м.куб./добу, смт.Шацьк. В результаті природоохоронної діяльності в 2008 році: - фактичне спрямування коштів бюджетів усіх рівнів на здійснення природоохоронних заходів в області становить 20984,949 тис. грн. (101 %) при інвестиційних намірах року 20811,034 тис.грн. - проводились роботи по будівництву та реконструкції очисних споруд на дванадцяти об’єктах, будівництву та реконструкції полігонів твердих побутових відходів на п’яти об’єктах, на що було спрямовано кошти державного бюджету в сумі 1178,845 тис.грн. (в тому числі кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища 582,645 тис. грн.), обласного бюджету – 1257,372 тис.грн., місцевих бюджетів – 380,164 тис.грн., власних коштів підприємств та організацій області – 340,36 тис.грн. та залучених коштів – 2,5 тис.грн.; - в результаті розширення каналізаційних очисних споруд в смт Шацьк, введено потужність 200 м3/добу (загальна потужність доведена до 400 м3/добу); - за рахунок коштів обласного бюджету в сумі 840,1 тис.грн., місцевих бюджетів в сумі 434,86 тис.грн. та коштів Євросоюзу в сумі 1157,04 тис. грн. проведено заходи по забезпеченню централізованого зберігання, знешкодження, перезатарення та знищення заборонених та непридатних до використання засобів захисту рослин, внаслідок чого 184,241 тонн непридатних до використання ХЗЗР вивезено для знешкодження на підприємство „Елга” Сумської області. Необхідно відмітити, що станом на 01.01.09. на державному рівні не вирішене питання безоплатної передачі у комунальну власність завершеного будівництва (за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 996,269 тис.грн.) першої черги полігону

твердих побутових відходів для м. Нововолинська і населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області, замовником будівництва якого виступало Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області. З метою удосконалення системи існуючих механізмів управління в галузі охорони довкілля вважаємо за доцільне внести зміни в “Порядок планування та фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища”, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 21.05.02 № 189 в частині надання уточнених Запитів про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в січні – лютому року, на який подається Запит, з метою врахування фактичного виконання за попередній рік. У 2008 році площа природно-заповідного фонду збільшено на 6,018 тис. га. Проведено лісорозведення на сільськогосподарських неугіддях на площі 0,57 тис. га. З метою удосконалення та спрощення механізму створення нових та розширення існуючих об’єктів природно-заповідного фонду вважаємо за необхідне врегулювання окремих статей закону України „Про природнозаповідний фонд України”, Земельного кодексу та Лісового кодексу України в частині створення, оголошення, зміни меж, скасування статусу, резервування цінних площ та особливо винесення меж в натуру (на місцевість) територій та об’єктів ПЗФ; Передбачити на найбільш цінних територіях пріоритетність висновків науковців над погодженнями землекористувачів та землевласників відповідних територій, без вилучення їх у землекористувачів із господарського використання, але з певним обмеженням на підставі науковообґрунтованих матеріалів. Посилити контроль за дотриманням природоохоронного законодавства на територіях ПЗФ, за розміщенням граничних межових та охоронних знаків, інформаційних аншлагів. Постійним користувачам необхідно вжити додаткових заходів та забезпечити встановлення у натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів ПЗФ з нанесенням їх на планово-картографічні матеріали.

ДОДАТКИ

1. Карта Волинської області.

Любешівський Любешівський Ратнівський Ратнівський

КАМIНЬ-КАШИРСЬКИЙ КАМIНЬ-КАШИРСЬКИЙ Камень-Каширський Камень-Каширський Шацький Шацький Старовижівський Старовижівський

ЛЮБОМЛЬ ЛЮБОМЛЬ

Маневицький Маневицький р-н р-н

КОВЕЛЬ КОВЕЛЬ Ковельский Ковельский р-н р-н

Любомльский Любомльский Турийський Турийський

Рожищенський Рожищенський р-н р-н

Володимир-Волинський Володимир-Волинський

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ Ківерцівський Ківерцівський р-н р-н

ЛУЦЬК ЛУЦЬК Локачинський Локачинський Иванічевський Иванічевський

Луцький Луцький р-н р-н

ГОРОХІВ ГОРОХІВ Горохівський Горохівський

БЕРЕСТЕЧКО БЕРЕСТЕЧКО

Ка рта-схема

2. Громадські організації природоохоронного спрямування, що співпрацюють з Держуправлінням у Волинській області

№ п/п

Назва організацій

Юридична адреса

Волинська обласна організація Українського товариства охорони природи

м.Луцьк, пр.Волі,39

Волинське відділення товариства охорони птахів

м.Луцьк, пр.Волі,56/28

Волинська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок

м.Луцьк, вул. Л.Українки, 55

Волинське обласне екологічно-туристичне об’єднання “ДРУЇДИ”

м.Луцьк пр. Соборності, 30/54

Волинська обласна молодіжна громадська організація “ЕКОРЕСУРС”

м.Луцьк вул. Гордіюк, 4/93

Волинське молодіжне об’єднання “ХОРС”

м.Луцьк вул. Молоді, 4/126

3. Відповідальні виконавці розділів національної доповіді за 2008 рік

№

Назва розділу

Відповідальні за розділи

з.п.

Вступне слово

Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення – Литвинець Л.С.

Загальні відомості

Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару