МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області
РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА 2009 РІК
Вступ Волинь вважається у країні регіоном, де населення і влада традиційно дбають про збереження унікальних природних ландшафтів, раціональне використання ресурсів лісу, озер, боліт, надр, піклуються збереженням чистоти атмосфери і води. Волинська область відноситься до найменш екологічно напружених регіонів України. Область займає західну частину Східноєвропейської рівнини і знаходиться на заході рівнинних просторів двох природно-географічних зон України – Полісся і Лісостепу. Більша її частина (приблизно ¾ всієї площі) розташована в низинному Західному Поліссі, а менша – у лісостеповій зоні на Волинській лісовій височині. Через територію області проходить частина Головного європейського вододілу, який розділяє басейни рік Чорного і Балтійського морів. Мінерально-сировинний потенціал області характеризуються наявністю в надрах 18 видів корисних копалин, серед яких 12 належить до корисних копалин загальнодержавного значення (вугілля, природний газ, торф, германій, пісок скляний, підземні прісні та мінеральні води, торф’яна грязь, сировина цементна і фосфорити). Газ природний представлено Локачинським родовищем, запаси якого становлять 7,8 млрд. куб. метра, що дасть змогу протягом 20 років задовольняти потреби населення та промисловості області у споживанні газу і дасть можливість зменшити імпортні поставки цієї сировини. На території Волині розвідане найперспективніше в Україні родовище самородної міді «Жиричі», прогнозні запаси якого становлять більше 7 млрд. тонн. У північній частині області виявлені також родовища фосфоритів. Волинь – край унікальної природи, лікувального мікроклімату, самобутнього народного мистецтва і великої історико-культурної спадщини. За наявності природних рекреаційних ресурсів, які зазнали відносно невеликого антропогенного впливу і добре зберегли рекреаційну здатність, область належить до перспективних регіонів України з розвитку туристичнорекреаційної галузі. Багата історико-культурна спадщина, озера, річки, ліси з цілющими дико рослинними ягодами та грибами, лікувальні торф’яні грязі, джерельні лікувальні води чотирьох типів, мисливство, рибальство створюють всі необхідні передумови для організації і функціонування лікувальнооздоровчого, культурно-пізнавального, мисливського, сільського та інших видів туризму. Загальні відомості 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Волинської області Волинська область розташована на північному заході України і межує на заході з республікою Польща, на півночі - з республікою Білорусь, на сході - з
Рівненською областю, на півдні - з Львівською областю. Площа області складає 20,1 тис. кв. км. або 3% від загальної території України. На території Волинської області протікає 132 річки загальною протяжністю 3417.6 км. У північній та західній частині області проходить Головний Європейський вододіл, який розділяє басейн Чорного і Балтійського морів, зокрема басейн Дніпра і Західного Бугу. В результаті широкомасштабних осушувальних робіт в області значна частина річок або їх ділянок втратили свій первісний вигляд і постають тепер у вигляді магістральних каналів. На території області знаходиться 265 озер, загальною площею 14398 га., більшість з них карстового походження, зокрема група Шацьких озер. В 2009 році середня температура повітря перевищувала норму на 1,1°С. На протязі року зафіксовано 81 випадок небезпечних та стихійних явищ, з них 42 випадки грози, 3 граду, 11 сильних злив, 16 сильного вітру, із них – три шквали, 14 туманів, один із них утримувався протягом двох діб. Водність річок області в цілому в 2009 році була в межах середніх багаторічних значень, зі зміною водності відповідно до сезонів. Спостерігались високі дощові паводкі у червні-липні, при цьому рівні дощового паводку перевищували рівні весняного водопілля. Затоплення заплав не носило массового характеру. Підтоплення господарських будівель (хліви) спостерігалось тільки на низько розташованих ділянок. 1.2. Соціальний та економічний розвиток області За 2009 рік промислове виробництво становило 51,7% попереднього року. Скорочення обсягів відбулось у всіх основних видах діяльності. Найбільший вплив на зниження промислового виробництва мало скорочення випуску продукції у переробній промисловості, а саме у машинобудуванні та виробництві харчових продуктів та напоїв, де зосереджено понад половину обсягів продукції галузі. На зниження обсягів виробництва у машинобудуванні найбільший вплив мали результати роботи відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод”, яке у зв’язку із зміною структури виробництва, а саме припинення складання легкових автомобілів та створення виробничих потужностей для випуску середніх, великих автобусів різних модифікацій та тролейбусів, скоротило обсяги виробництва. Крім того, відчутно зменшено випуск підшипників кочення, деталей до інших елементів для механічних передач, комплектів проводів для транспортних засобів. У виробництві харчових продуктів та напоїв випуск продукції зменшився майже на чверть. Майже наполовину скорочено виробництво цукру, вершкового масла, сичужних сирів, на третину – яловичини і телятини, рафінованої олії, на чверть – борошна, спредів і жирових сумішей, макаронних, ковбасних виробів.
Основні виробники харчових продуктів знаходяться у містах Луцьку, Нововолинську, Ковелі, Ковельському, Рожищенському та Луцькому районах. Підприємствам м.Нововолинська належать всі обсяги виробництва олії і маргарину, 82% варених ковбасних виробів, 57% загальнообласного виробництва напівкопчених ковбас, м.Ковеля – 88,8% варенокопчених, напівсухих, сиров’ялених, сирокопчених ковбас, 40,9% свіжої та охолодженої яловичини і телятини, Ковельського району – все виробництво кисломолочних продуктів, 68,8% молока, 57% вершкового масла, Рожищенського району – весь випуск жирних і сичужних сирів, 38,4% вершкового масла, виробникам Луцького району – всі обсяги виробництва томатних соусів, кетчупів, гірчиці, морозива, майонезу, емульгованих соусів, 65,5% цукру. На підприємства обласного центру припадає майже все виробництво шоколаду та інших харчових продуктів з вмістом какао, макаронних виробів, 87,1% борошна, 57,2% хлібобулочних, 53,8% здобних виробів, 29,4% виробництва пряників, солодкого печива. У решті галузей переробної промисловості спад виробництва становив від 62,5% (виробництво будматеріалів) до 10,8% (легка промисловість). У виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції (будматеріалів) спостерігалось скорочення обсягів за всіма видами продукції. Значно менше вироблено бетонних сумішей, збірних елементів конструкцій, керамічної цегли, мінеральної вати (на 33,9–79,5%). Зниження випуску продукції у металургійному виробництві в цілому є наслідком зменшення обсягів виробництва металочерепиці, дверних та віконних блоків з чорних металів, послуг з виливки сталі, збірних металоконструкцій (на 49,1–63,4%). Скорочення обсягів на чверть у целюлозно-паперовому виробництві зумовлено зниженням обсягів виробництва паперу, картону, окремих виробів побутового та санітарно–гігієнічного призначення. На зниження обсягів з оброблення деревини та виробництва виробів з неї найбільший вплив мало зменшення випуску ламінованих деревостружкових плит. У хімічній та нафтохімічній промисловості зниження обсягів обумовлено, в основному, зменшенням виробництва клеїв, желатинів, косметичних засобів та художніх фарб. У легкій промисловості зменшення виробництва відбулось за рахунок скорочення випуску синтетичних штапельних тканин та деяких швейних виробів з асортименту верхнього жіночого та чоловічого одягу (жакетів, блейзерів, брюк, сорочок тощо). Зменшення видобутку вугілля на 22,1% та піску на 39,2% призвело до скорочення обсягів в цілому у добувній промисловості на чверть. Торік підприємства області реалізували продукції на суму 5,7 млрд.грн. Майже 80% загального обсягу реалізації – продукція переробної промисловості, зокрема харчових продуктів та напоїв – 41,7%. У структурі реалізованої продукції близько половини – це товари широкого використання, значною залишається частка сировинної продукції (32%). В розрахунку на одного жителя області за рік реалізовано промислової продукції на 5,5 тис.грн., найбільше продукції на одного мешканця реалізовано
у м.Нововолинську (на 19 тис.грн.), найменше – у Турійському районі (на 35 грн.). Виробництво основних видів промислової продукції за 2009 рік Таблиця 1.1.
433 152,7
Темпи зростання, зниження 2009р. у % до 2008р. 77,9 60,8
2000 683 3047
64,2 89,3 118,9
30510
130,6
3657 16615 651 15394 2234 35629 41358 1853 40724 40724
79,7 78,9 57,8 103,1 50,0 73,3 94,9 108,5 50,8 50,8
3161
65,6
5687 117,8 19,0
78,0 43,5 36,3
114,2
260,7
71,6 93,7 68,8 85,3
35,5 117,7 43,5 43,7
38,7
46,5
Вироблено за 2009р. Вугілля готове, тис.т Піски природні, тис.м3 Яловичина і телятина, свіжі (парні) чи охолоджені, т Яловичина і телятина, морожені, т Свинина свіжа (парна) чи охолоджена, т М'ясо і субпродукти харчові свійської птиці, свіжі чи охолоджені, т М'ясо і субпродукти харчові свійської птиці, морожені, т Вироби ковбасні, т Соки фруктові та овочеві, нектари, т Молоко оброблене рідке, т Масло вершкове, т Борошно, т Вироби хлібобулочні, т Печиво солодке і вафлі, т Цукор білий кристалічний, т у т.ч. буряковий Шоколад та інші продукти харчові готові з вмістом какао, в брикетах, пластинах чи плитках, т Вироби макаронні без начинки, не піддані тепловому обробленню чи не приготовлені будь-яким іншим способом, т Напої безалкогольні, тис.дал Білизна постільна, тис.шт. Пальта, напівпальта, накидки, плащі, куртки теплі та вироби аналогічні жіночі та дівчачі, тис.шт. Жакети та блейзери, піджаки, куртки типу піджаків, джемпери та вироби аналогічні, жіночі та дівчачі, тис.шт. Сукні та сарафани жіночі та дівчачі, тис.шт Брюки, бриджі жіночі та дівчачі, тис.шт Вироби ізолюючі багатошарові зі скла, тис.м2 Цегла керамічна невогнетривка будівельна, млн.шт.умов. цегли
Вапно, тис.т Елементи конструкцій збірні для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю, тис.м3 Конструкції збірні будівельні з чавуну чи сталі, т Конструкції інші, частини конструкцій, плити, панелі та вироби аналогічні з металів чорних або алюмінію, т
25,6
52,0
18,2
58,7
473
36,6
1763
50,9
Примітка. Інформація наводиться на підставі термінової статистичної звітності, якою охоплені великі, середні та вагомі за обсягами малі підприємства. 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами За даними обласного управління статистики в 2009 році в атмосферне повітря надійшло 57,1 тис.т шкідливих речовин. Порівняно з минулим роком, загальний обсяг шкідливих речовин, які потрапили в повітря, скоротився на 9,9%. Відповідно зменшилась щільність викидів і становила 2,8 т на км2 території. На кожного мешканця області припало по 55,1кг шкідливих речовин проти 61,1 кг в попередньому році. Майже 87% забруднюючих речовин, що потрапили у повітря, припало на пересувні засоби. Від роботи двигунів пересувних джерел забруднення в повітря надійшло 49,5 тис.т шкідливих речовин, що на 3,9 тис.т, або на 7,3 % менше, ніж у 2008р. Переважна частина з яких (46,2 тис.т або 93,4%) – це викиди автомобільного, 1,9 тис.т, або 3,8% –виробничої техніки та 1,4 тис.т, або 2,8% - залізничного транспорту. Із загальної кількості 34,1 тис.т (понад 69% загального обсягу) забруднюючих речовин викинуто автомобілями, що перебувають у приватній власності населення. Якщо в середньому в розрахунку на одного жителя області припадає по 47,8 кг викидів від пересувних джерел, то у місті Луцьку та Ковелі відповідно по 65,0 і 64,6 кг. Щільність викидів на 1 км2 території області від транспорту та виробничої техніки становить 2,4 т, а у містах Луцьку і Нововолинську – 325,3 та 150,2 т. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2000, 2006-2009 р.р. наведені в таблиці.2.1 Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Таблиця 2.1. Роки
Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами
Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг
Обсяги Обсяг викидів на викидів у одиницю розрахунку на ВРП,тис.т/млн.грн. 1 особу, кг
2000 2006 2007 2008 2009
42,3 56,8 66,4 63,4 57,1
10,3 12,2 11,5 10,0 7,6
32,0 44,6 54,9 53,4 49,5
2100 2800 3300 3200 2800
*- значення ВРП облстатуправління не надало
40,0 54,7 64,0 61,1 55,1
* 0,007 0,007 * *
Динаміка викидів шкідливих речовин за період 2007-2009р.р.
100% 90% 80%
54,9
53,4
49,5
11,5
10
7,6
66,4
63,4
57,1
70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0% 2007
2008
2009
Пересувні джерела стаціонарні джерела всього тис. тон
2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Волинській області Основними токсичними інгредієнтами, якими забруднювалося повітря під час експлуатації транспортних засобів, були оксид вуглецю (73,1% загального обсягу) і сполуки азоту (12,8%). У загальному обсязі викидів від стаціонарних джерел забруднення переважають метан, тверді суспендовані частинки та оксид вуглецю (78% всіх викидів). У сумарній кількості шкідливих речовин викиду метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 4,0 та 0,1 тис.т, або майже 54% загального обсягу. Крім цих речовин, в атмосферне повітря у 2009 році від стаціонарних джерел в атмосферу потрапило 548,6 тис.т діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату. Динаміку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення в районах області та в містах обласного підпорядкування, подано в табл.2.2;2.3;2.4. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т Таблиця 2.2 2000
2006
2007
2008
2009
Всього,
10,3
12,3
11,5
9,98
7,6
м.Луцьк м.Нововолинськ м.Ковель м.Володимир-Волинський
2,1 2,8 1,7 0,5
1,9 0,6 0,3 0,7
1,5 0,6 0,3 0,5
1,02 0,4 0,2 0,5
0,8 0,3 0,2 0,2
Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн Таблиця 2.3
0,0 1
1,3
0,8
1,6
1,1
0,2
0,3
0,3
0,0 6
0,3
0,7
0,1
0,06
0,0 2 1,1
0,0 8 0,2
0,2
3,6
0,6
0,6
0,0 8 0,2
0,0 00 1 0,1
0,0 00 1 0,0 2 0,0 1 0,0 08
0,0 00 4 0,5
0,4
1,3
0,0 9 0,0 3
0,3
разом
1,7
0,0 03 0,0 2
0,0 2
оксид вуглецю
0,1
діоксид азоту
0,0 00 1 0,0 7 0,0 09 0,0 3
0,0 00 1 0,8
діоксид сірки
2,8
пил
м.Нововоли нськ В.Волинськи й район Горохівськ ий район Іваничівськ ий район К.Каширськи
0,0 4 0,8
разом
1,7
оксид вуглецю
0,0 1
діоксид азоту
0,0 2
діоксид сірки
0,5
пил
м.Володим ирВолинськи й м.Ковель
разом
0,5
оксид вуглецю
0,2
діоксид азоту
0,1
12, 3 1,9
2009 р. в т.ч.
діоксид сірки
3,4
2008 р. в т.ч.
пил
0,9
1,5
1,5
0,7
1,5
9,9
1,4
1,1
0,7
1,4
7,6
1,0
0,6
0,5
0,99
0,6
11, 5 1,5
0,1
0,2
0,3
0,4
1,0
0,1
0,03
0,1
0,3
0,8
0,3
0,3
0,5
0,1
0,0 6
0,0 09
0,2
0,5
0,1
0,08
0,0 7
0,2
0,2
0,0 8 0,0 5
0,08
0,00 9
0,1 1 0,0 8
0,00 9
0,01 6
0,03
0,08
4,9
0,07 0,2
0,0 4 0,2
0,0 6 0,1
0,00 7
0,0 05
0,3
0,03
-
0,0 08
0,3
0,0 5
-
0,0 05 0,0 3 -
0,03 2 0,08
-
0,0 5 0,0 8 0,0 4
0,06 5 0,05
0,0 4
0,0 08 0,0 05 0,0 08
0,04 0,2
0,6
0,0 8 0,0 7 0,0 07
0,02
0,09
0,0 3 0,1
0,2
0,2
0,0 3 0,1
0,00 7
0,00 5
0,0 9 0,0 2 0,0 2
0,01
0,01
0,7
0,08
0,2
0,9
0,1
0,3
0,02
0,2
0,0 01
0,0 5
0,04
0,0 9 0,0 4
0,0 05 0,0 3
0,00 2 0,00 6
0,0 2 0,0 07 0,0 3
0,0 04 0,0 02 0,0 03
0,01 2 0,00 7 0,00 2
0,03 4 0,05
0,000 0,00 02 1
0,0 01 0,0 06
0,0 05 0,0 08 0,0 01
0,2
0,4
0,0 4 0,0 4 0,0 02
0,2
0,002 0,03
0,0 9 0,2
разом
оксид вуглецю
2,1
оксид вуглецю
діоксид азоту
1,9
діоксид азоту
діоксид сірки
10, 3 2,1
діоксид сірки
пил
Волинська область м.Луцьк
2007 р. в т.ч.
пил
разом
2006 р. в т.ч.
Населені пункти (райони)
2000 р. в т.ч.
0,0 02
0,4
0,06
0,1
0,3
0,00 0,3 5 0,2
0,07 0,0 7 0,00 0,0 1 4
0,00 2
й район Ківерцівськ 0,4 ий район Ковельськи 0,0 й район 6
0,2
0,0 2 0,0 02
0,1
0,4
0,2
0,1
0,02
0,0 4
0,0 7 0,0 1
0,0 07
0,0 5
0,0 3
0,0
0,00 5
0,0 8 0,0 04 0,0 6
0,2
0,1
0,0
0,0 9 0,2
0,1
Локачинськ ий район Луцький район Любешівсь кий район
0,0 02 0,0 02 0,1
0,0 04 0,0 04 0,0 7
0,0 07 0,0 01 0,0 4
0,0 01 0,0 01 0,0 04
0,0 07 0,0 1 0,0 09
1,0
Любомльсь кий район Маневицьк ий район Ратнівськи й район Рожищенсь кий район Старовижів ський район Турійський район Шацький район
0,4
0,1
0,2
0,1
0,2
0,0 6 0,2
0,2
0,6 0,1
0,0 08 0,0 1 0,0 02
0,0 5 0,0 5 0,0 2
0,1
0,0 9 0,0 5
0,0 4 0,0 1 0,0 09
0,0 2 0,0 4 0,0 1 0,0 09 0,0 05
0,3
0,1
0,1
0,0 3
0,0 6
0,0 8 0,0 2
0,7
0,1
0,0 1 0,0 07
0,0 2 0,0 8
0,5
0,0 5 0,2
0,2
0,0 1 0,0 06
0,4
0,09
0,3
0,0 9
0,07
0,5
0,04
0,00 3 0,00 2
0,0 6 0,0 05 0,0 02
0,0 00 2 0,2
0,0 4 0,0 4
0,02
0,0
0,04
0,0 04
0,0 06 0,2
0,3
0,09
0,1
0,07
0,00 4 0,04
0,4
0,1
0,0 6 0,0 1 0,0 8
0,0
0,02
0,1
0,07
-
0,00 6 0,00 5
0,0 2 0,0 02 0,0 3
0,0 8 0,0
0,0 3 0,0 6
0,01
-
0,03
0,0 03
0,0 9 0,1
0,1
0,00 7 0,00 7
0,0 05 0,0 2
0,3
0,06
0,1
0,1
0,08
0,0 4
0,01
0,06
0,06
0,0 2 0,0 1
0,0 1 0,0 06
0,3
0,1
0,1
0,1
0,0 8
0,0
0,1
0,0 7 0,0 05 0,0 01
0,9
0,1
0,0 4 0,0 4
0,0 07 0,2
0,2
0,0 06 0,0 00 9 0,0 04 0,0 09 0,0 2 0,0 02 0,0 05 0,0 07 0,0 05
0,0 04 0,0 02
0,04 0,3 1 0,00 0,0 5 4
0,1 2 0,0 3
0,2
0,2
0,3
0,8
0,0 2 0,0 4
0,0
0,0 07 0,0 01
0,00 6 0,00 1
0,0 3 0,0 4
0,0 8 0,0 08 0,0 3
0,09
0,4
0,0 8 0,1
0,00 0,2 6 0,2 0,4
0,0 8 0,1
0,0 2 0,0 01 0,0 09
0,0 4 0,0 3 0,0 5
0,0 2 0,0 2 0,0 3
0,00 01 -
0,0 04 0,0 3 0,0 04 0,0 01 0,0 05
0,00 7 0,00 1 0,00 9
0,0 5 0,0 5 0,0 4
0,0 2 0,0 06 0,0 3
-
0,0 09 0,0 1
0,3
0,0 8 0,0 2
0,1
0,0 07 0,0 02
0,00 0,2 5 0,00 0,0 3 4
0,0 3 0,0 2
0,0 5
0,00 2
0,09
0,00 5
0,00 9
0,1
0,01
0,04
0,0 00 3 0,1 4 -
0,00 5
0,00 2
0,2
0,3
0,00 7 0,00 01
0,00 5 0,00 1
0,00 3 0,03
0,00 5 0,1 0,02
-
0,00 7 0,02
0,0 03
0,00 3
0,00 5
0,0 1 0,0 1
0,00 3 0,00 2
0,00 2 0,00 3
0,0 00 2 0,0 7 0,1
0,02
Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2009 р. (тонн) Таблиця 2.4
Волинська область Володимир-Волинський район Горохівський район Іваничівський район Камінь-Каширський район Ківецівський район Ковельський район Локачинський район Луцький район Любешівський район Любомльський район Маневицький район Ратнівський район Рожищенський район Старовижівський район Турійський район Шацький район м.ВолодимирВолинський м.Ковель м.Луцьк м.Нововолинськ
Обсяги тонн у 2009 р.
викидів, Збільшення \ зменшення викидів у 2008 у 2009 р. проти 2008 р.,тонн р.
Обсяги викидів у 2009 р. до 2008 р., %
7597,9 282,6
9978,9 302,1
2381,0 19,5
76,1 93,5
Викинуто в середньо му одним підприєм ством, тонн 38,8 94,2
211,9 67,2 38
879,5 85,9 38,8
667,6 18,7 0,8
24,1 78,2 97,9
26,5 22,4 7,6
305,8 43 760,7 28,1 35,9 172,7 433,9 54,9 47,4 42,4 170,5 39,6 195
333,3 104,5 866,1 40,3 40,2 213,1 429,2 38,5 31,1 54,2 280,2 47,0 521,7
27,5 61,5 105,4 12,2 4,3 40,4 4,7 16,4 16,3 11,8 109,7 7,4 326,7
91,7 41,1 87,8 69,7 89,3 81,0 101,1 143 152 78,2 60,8 84,3 37,4
14,6 8,6 152,1 4,01 7,2 21,6 39,4 9,2 6,8 14,1 28,42 6,6 17,73
179,2 833,5 278,6
242,2 1021,4 414,5
63 187,9 135,9
73,9 81,6 67,2
10,5 14,4 11,1
2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основними забруднювачами повітря були підприємства транспорту і зв’язку (45,9% від загальної кількості), промисловості (28,1%), сільського господарства, мисливства та лісового господарства (12,2%). Їх сумарні викиди становили майже 86% загальнообласних. Як і в попередні роки, найбільша частка викидів (понад 44%) припадає на Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, близько 20% на підприємства Луцька та Локачинського району, де найбільшими забруднювачами є ВАТ «Гнідавський цукровий завод», Локачинський газо промисел та ТзОВ «Птахокомплекс «Губин». Основні забруднювачі атмосферного повітря подані в табл.2.5;2,6
Основні забруднювачів атмосферного повітря Таблиця 2.5 № Підприємство п/п забруднювач 1.
2.
3.
4.
- Відомча Валовий викид,т приналежніст 2009 р. 2008 р. ь ВАТ «Володимир227,1 227,1 Волинська птахофабрика» Волинське лінійне Акціонерні 3377,1 3994,9 виробниче управління товариства магістральних відкритого газопроводів типу,створені на основі державних/ 6024 Львівгазвидобування Міністерство 462,1 569,3 «Локачинський газовий палива та промисел» енергетики 1094 ПП «Захід» 179,1 193,4
Зменшення/- Причина збільшення/+ зменшення/ збільшення -
- 617,8
Зменшення технологічни х викидів
- 107,1
Зменшення технологічни х викидів
- 14,3
Зменшення технологічни х викидів
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності Таблиця 2.6 № з/п
Види економічної діяльності
1
Усі види економічної діяльності у тому числі: Переробна промисловість Виробництво харчових продуктів, напоїв Текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра Виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Целюлозно-паперове виробництво: видавнича діяльність Хімічне виробництво
1.1. 1.2. 1.3.
1.4. 1.5. 1.6. 1.7. 1.8.
Виробництво гумових пластмасових виробів
Кількіст ь підприєм ств, які мали викиди, одиниць 196
Обсяги регіону тис. т
7,6
76,1
38,8
92 36
1,3 0,6
52,8 40,2
14,2 17,6
1
0,09
150,4
98,6
1
0,0007
72,3
0,7
11
0,1
119,2
10,3
1
0,003
14
2,6
1
0,0001
60,9
0,1
0,061
66,9
15,3
та 4
викидів
по Викинуто в середньому у % до одним 2008 р. підприємство м, т.
1.9.
1.1 0 1.1 1 1.1 2 1.1 3 1.1 4 1.1 5 1.1 6 1.1 7 1.1 8 1.1 9 1.2 0 1.2 1 1.2 2 1.2 3 1.2 4 1.2 5 1.2 6
Виробництво іншої неметалевої 14 мінеральної продукції (будматеріалів, скловиробів) Металургійне виробництво та 2 виробництво готових металевих виробів Виробництво машин та устаткування 7
0,2
39
11,3
0,01
33,5
6,5
0,09
155,1
12,6
Виробництво електричного, 2 електронного та оптичного устаткування Виробництво транспортних засобів та 4 устаткування Інші галузі промисловості 8
0,01
165,3
6,1
0,06
109,2
15,0
0,07
96,7
8,3
Діяльність транспорту та зв»язку
16
3,5
81,5
217,7
Сільське господарство, мисливство та 21 лісове господарство Добувна промисловість 8
0,9
96,5
44,2
0,8
78,7
103,1
Виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла та води Охорона здоров»я та надання соціальної допомоги Торгівля: ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Будівництво
11
0,3
105,6
24,6
8
0,1
69,2
12,9
8
0,3
89,8
39,1
17
0,09
59,9
5,1
Державне управління
3
0,2
82,6
80,1
Освіта
3
0,03
73,7
8,7
0,003
57,2
1,1
0,006
75,8
1,1
0,006
42,8
5,9
Операції з нерухомим майном, 3 оренда, інжирінг та надання послуг підприємцям Надання комунальних та 5 індивідуальних послуг: діяльність у сфері культури та спорту Діяльність готелів та ресторанів 1
2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря Волинським гідрометеоцентром на протязі 15 років проводяться спостереження по програмі транскордонного переносу на метеостанції М Світязь. Середньодобові концентрації визначаються при відборі проби 5 разів на добу. За даними спостережень, рівень забруднення на М.Світязь становив: - по діоксиду сірки - 0,02 ГДК с.д.;
- по діоксиду азоту - 0,25 ГДК с.д. Випадків перевищень ГДК забруднюючих речовин за даними спостережень у 2009 році не виявлено. У звітному році по М Світязь дані по діоксиду азоту та діоксиду сірки практично не змінилась. 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Спостереження за станом атмосферного повітря та вмістом забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів, здійснюють 3 суб’єкти державної системи моніторингу довкілля: МНС (Державна гідрометеорологічна служба), Мінприроди (Державна екологічна інспекція), МОЗ (Санітарноепідеміологічна служба). Державною гідрометеорогічною службою в області оцінка стану забруднення атмосферного повітря здійснюється за даними спостережень в місті Луцьку на 3-х постах спостережень. Програма обов’язкового моніторингу якості атмосферного повітря включає сім забруднюючих речовин: пил, окис азоту, двоокис азоту (NO2), двоокис сірки (SO2), окис вуглецю, двоокис вуглецю, фенол, формальдегід (H2CO), а також радіоактивні речовини. Вміст основних забруднюючих речовин наведено в таблиці 2.7.
Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Таблиця 2.7 Речови Клас Кількіст на небез ь міст, -пеки охоплени х спостер еженням и
Середнь о-річний вміст, мг/м3
Пил
1
0.1
0.15
0.3
0.5
1
0.003
0.05
0.011
0.5
1
1
3
4
5
1
0.06
0.06
0.32
0.085
1
0.03
0.06
0.25
0.4
1
0.004
0.003
0.017
0.01
Діокси д сірки Оксид вуглец ю Діокси д азоту Оксид азоту Фенол
Середн ьодобові ГДК
Максимальни й вміст, мг/м3
Максимально разові ГДК
Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував: 1 5 10 ГДК ГДК ГДК
Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував: 1 5 10 ГДК ГДК ГДК
Форма льдегід
1
0.010
0.003
0.059
0.035
Середня за рік концентрація формальдегіду в атмосферному повітрі по області була на рівні 3,23 гранично допустимих концентрацій (ГДК), фенолу – 1,27, окису азоту – 0,51, двоокис азоту – 1,61, пилу – 0,44, двоокису сірки 0,05, окису вуглецю - 0,27(Дані в таблиці 2.8). Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 2.8. Забруднююча речовина Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Оксид азоту Фенол Формальдегід
Місто
Середньо річна Максимально разова концентрація середньорічна концентрацій
м. Луцьк
0,44
0,5
м. Луцьк м. Луцьк м. Луцьк м. Луцьк м. Луцьк м. Луцьк
0,05 0,27 1,61 0,51 1,27 3,23
0,0 0,4 2,8 0,2 1,3 1,1
Загальний рівень забруднення атмосферного повітря в області (за індексом забруднення атмосфери, ІЗА) помітно зменшився по формальдегіду (4,58), збільшення ІЗА спостерігається по окису азоту (0,51), двоокис азоту (1,86) та по фенолу (1.36). Рівень забруднення атмосферного повітря за значеннями ІЗА наведено в таблиці 2.9. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Таблиця 2.9. Міста, (значення ІЗА)
Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря
м.Луцьк м.Луцьк м.Луцьк м.Луцьк м.Луцьк
Формальдегід Діоксид азоту Фенол Пил Оксид азоту
(4,58) (1,86) (1.36) (0.44) (0.51)
За даними Державної екологічної інспекції у Волинській області на протязі року на підприємствах, які забруднюють повітря міста Луцька, було проведено 9 інспекційних перевірок і перевірено 35 джерел викидів по 10 інгрідієнтах. На КП «Луцьктепло» було виявлено перевищення норм викидів по оксиду вуглецю до 6 разів. На Луцькій філії ДЕД «Волиньоблавтодор» виявлені перевищення на 2 джерелах викидів по оксиду вуглецю до 2,5 разів.
При проведенні операції «Чисте повітря», яка у звітному році проходила у два етапи, у м. Луцьку було перевірено 593 автомобілі, з них на 41 автомобілі виявлено перевищення норм викидів. Санітарно-епідеміологічна служба здійснює спостереження за якістю атмосферного повітря у житловій та рекреаційній зонах, зокрема поблизу основних доріг, санітарно-захисних зон та в робочих зонах підприємств, в зонах житлових будинків розташованих поблизу промислових об’єктів, на території шкіл, дошкільних установ та медичних закладів. Крім того, вона проводить аналіз якості повітря у житловій зоні за скаргами мешканців. За період 2009 року санепідемслужбою досліджено 3065 проб атмосферного повітря (в 2008 р. - 2509), з яких перевищення ГДК шкідливих речовин встановлено у 141 пробах (у 2008 р. - 190), що становить 4,6 % (в 2008 р. – 7,5%). Найбільший відсоток від загальної кількості проб з перевищенням ГДК становить: пилу – 24,8, оксидів азоту – 26,9, формальдегіду – 28,3. 2.4. Радіоактивне забруднення атмосферного повітря Спостереження за радіаційним забрудненням атмосфери є важливою та найоперативнішою ланкою в системі моніторингу радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища. Система спостережень за радіоактивним забрудненням атмосфери є невід’ємною частиною національної радіаційної безпеки Шість метеостанцій Волинської області проводять спостереження за рівнем природної радіоактивності приладами ДБГ-06Т та ДРГ-01Т, та планшетні спостереження (крім М Ковель). Планшетні спостереження призначені для забору радіоактивних аерозолів, що випадають на поверхню землі протягом двох діб. Кількість добових випадань визначаються шляхом вимірювання радіоактивності знятої марлі. Протягом 2009 року перевищення рівня 25 мкР/год не було. Найбільший рівень потужності експозиційної дози гама-випромінювання було зафіксовано на М Любешів (18 мкР/год). Мінімальний на М Світязь (7 мкР/год). На протязі всього року ці «фаворити» так і залишалися. На М Володимир-Волинський в деякі дні місяців було (17 мкР/год). 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Дія забрудненого атмосферного повітря на населення залежить від багатьох чинників, в тому числі: від віку та статті, харчування, попередніх захворювань, температури та вологості повітря повітря та ін. Забруднене атмосферне повітря значно підвищує захворюваність та смертність населення від хронічного бронхіту, емфіземи легень, бронхіальної астми, раку легень та захворювань серцево-судинної системи, що різко знижує працездатність населення. На протязі 2009 року санепідемслужбою досліджено 3065 проб атмосферного повітря (в 2008 р - 2509), з яких перевищення ГДК шкідливих речовин встановлено у 141 пробах (у 2008 р. -190), що становить 4,6% (в 2008
р. – 7,5%). Найбільший відсоток від загальної кількості проб з перевищенням ГДК становить: пилу – 24,8, окису азоту – 26,9, формальдегіду – 28,3. Забруднення грунтів пов’язане із антисанітарним станом населених пунктів, сільськогосподарськими роботами, неправильними методами утилізвції твердих та рідких відходів життєдіяльності та осадів з атмосфери. Біологічні чинники, які забруднюють грунт, спричиняють захворювання, попадають від хворих людей, тварин. Грунт, культури, які на ньому вирощують, можуть бути забрудненні мінеральними добривами, стимуляторами росту, пестицидами, патогенними мікробами, що є також джерелом захворювання на сальмонельоз, черевний тиф, дизентирію, лептоспіроз, сибірську виразку, правець, грибкові захворювання та ін. Забруднення грунту токсичними та хімічними речовинами спричиняє захворювання шлунково-кишкового тракту, нервової системи та ін. Радіоактивні речовини, які знаходяться в грунті після аварії на ЧАЕС є чинником виникнення захворювань шлунково-кишкового тракту, крові та кровотворних органів, ендокринної патології. Дослідження грунту на відповідність гігієнічним нормам, проведеним у 2009 році, на санітарно-хімічні показники з 492 проб не відповідало нормативам 32 проби (6,5%). На мікробіологічні показники досліджено 264 проби з них не відповідало нормам 0,5 %. 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря В 2009 році в області виконувалися заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря відповідно до Регіональної екологічної програми «Екологія – 2010». Це заходи по: - проведенню режимно-налагоджувальних робіт на котлоагрегатах “Луцьктепло”, м. Луцьк; - розробці документів на обгрунтування обсягів викидів шкідливих речовин для отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВАТ “Волиньгаз”, м. Луцьк; - проведенню перевірок % вмісту СО та димності відпрацьованих газів автомобілів ВАТ „Волиньвтормет” м. Луцьк; - атестація дозиметричної лабораторії ВАТ “Волиньвтормет”, м. Луцьк; - проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на ВАТ “СКФ Україна”, м. Луцьк; - оснащення пересувних пунктів контролю та спостереження за забрудненням атмосферного повітря. 3. Зміна клімату 3.1. Політика і заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів Основні джерела антропогенних викидів парникових газів в області наступні: - вуглекислий газ – виділяється у великих кількостях при спалюванні палива; - метан – виділяється в процесі розкладу гною та побутових відходів.
В області розроблена та схвалена розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 29.12.2006 р. № 464 „Комплексна програма енергозбереження Волинської області на 2007-2010 роки” , яка передбачає зменшення обсягів енергоспоживання в області. Збільшення поглинання вуглекислого газу прямо пропорційно зв`язане із збільшенням площ зелених насаджень. Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Головним управлінням агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації планується до 2015 року збільшити площу лісів в області до 36 %. За рахунок впровадження заходів, передбачених Комплексною програмою енергозбереження Волинської області на 2007-2010 роки, планується зменшення енергоспоживання господарського комплексу області, що відповідно дасть можливість знизити і викиди парникових газів в атмосферне повітря, таблиці..3.1. Обсяги зменшення енергоспоживання у Волинській області Таблиця 3.1. Показники Обсяг енергозбереження, тис. т.у.п.
Прогнозні дані 2007 рік 2008 рік
2009 рік
2010 рік
Всього за період 20062010 роки
57,481
83,16
94,5
305,365
70,224
У 2009 році викиди парникових газів в області зменшено за рахунок виконання заходів по зменшенню енергоспоживання господарським комплексом області, а саме: - проведення комплексу робіт з модернізації та оптимізації роботи обладнання на сільськогосподарських підприємствах області, що дало можливість зекономити 25 тис.т.у.п.; - застосування енергозберігаючих технологій опалення птахівничих приміщень тюкованою соломою ТзОВ «Агідель» - економія природного газу склала 1 млн.куб.м. Крім того в області за рік відтворено лісів на площі 4245 га. 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Оцінка антропогенних викидів в області здійснюється : - промисловими підприємствами - при спалюванні органічного палива (Методика визначення викидів забруднювальних речовин в атмосферу від енергетичних установок. ГКД 34.02.305-2002. Міністерство палива та енергетики України. Київ,2002 рік); - сільськогосподарськими підприємствами - при вирощуванні тварин та птиці (Збірник показників емісії забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Том 3, розділ ХІІ «Сільське господарство». Український науковий центр технічної екології. Донецьк,2004 рік). 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
За даними Волинського обласного центру гідрометеорології у Волинській області , питаннями зміни клімату займається Український науково дослідний гідрометеорологічний інститут. 4. Стан водних ресурсів 4.1 Водні ресурси та їх використання Волинська область багата на поверхневі води: ріки, озера, ставки. Гідрографічна сітка області представлена річками двох великих басейнів: р.Прип’ять і р.Зах.Буг. Ріки області переважно належать до басейну р.Прип’ять. Річка Прип’ять з притоками Турія, Стохід і Стир є найбільшою річкою області. Вздовж західної межі області протікає р.Західний Буг з притокою Лугою. Вони протікають по території області в основному з півдня на північ, мають повільну течію, через незначне зниження поверхні області на північ. Більшість річок Волині через невеликі глибини не суднохідні. За даними облстатуправління у 2009 році на території Волинської області нараховувалося 132 річки довжиною 3530,8 км (довжина кожної з річок більше 10 км). Серед західних областей України Волинська область має найбільшу кількість озер (265 шт.). Найбільші і наймальовничіші озера області – Світязь, Пулемецьке, Турське, Люцимир, Перемут, Оріхове, Волянське, Біле, Любязь. Площа дзеркала води в озерах області становить 13 414 га. За походженням вони різноманітні. Переважна більшість - карстові озера, менша – заплавні. Їх режим тісно пов’язаний з річками, а під час весняної повені самостійне існування озер припиняється. Заплавні озера заболочені, з низькими берегами і в’язким дном. У Волинській області в експлуатації станом на кінець 2009 р. знаходиться 12 водосховищ. Площа дзеркала води у водосховищах становить 2203 га. Використовуються вони для зволоження осушених земель на меліоративних системах та риборозведення. Протягом року за допомогою водосховищ проводиться перерозподіл стоку річок області з метою збільшення їх водності та подальшого використання за акумульованих об’ємів води для зволоження осушених земель в засушливі періоди. На території області нараховувалося 617 ставків загальною площею водного дзеркала 4544 га., основними джерелами живлення яких були талі, повеневі, дощові і підземні води. Запаси поверхневих вод області достатні для їх використання на різні потреби. За даними Волинського обласного виробничого управління водних ресурсів та водного господарства, у 2009 році обсяги забору води становили 98,8 млн.м3, що на 2,4 млн.м3 більше, ніж у 2008 році. З підземних водоносних горизонтів забрано приблизно 59,3 млн.м3 (на 3,4 млн.м3 менше), з поверхневих водних об’єктів – 39,5 млн.м3 (на 5,8 млн.м3 більше). Збільшення забору води пояснюється включенням в звітність 2-ТП водгосп нововиявлених ставків. Об’єкти водопостачання в області експлуатують шість спеціалізованих підприємств, які створені в містах: Луцьк, Ковель, Нововолинськ, ВолодимирВолинський, Ківерці, Любомль. В інших районних центрах області системи
водопостачання експлуатуються районними виробничими управліннями житлово-комунального господарства. В 2009 році в області нараховувалось 454 основні водокористувачі, якими за рік було використано 76,3 млн.м3 свіжої води, що на 1,5 млн.м3 (на 1,9 %) менше, ніж у попередньому році. Використання водних ресурсів в області є раціональним, водний баланс бездефіцитний. У 2009 році у поверхневі водойми скинуто 47,7 млн. м3 зворотних вод, що на 16,5% або на 6,7 млн.м3 більше, ніж у попередньому році. Обсяги водокористування та водовідведення в області, в т.ч. по водних об’єктах подано в таблицях 4.1; 4.2. Основні показники використання і відведення води (млн.м3) Таблиця 4.1. Показники
1990
2000
2006
2007
2008
2009
Забрано води з природних водних об'єктів - всього У тому числі для використання Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарс ькі потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної
193,7
131,7
97,5
92,4
96,4
98,8
186,9
121,5
76,8
79,7
77,8
76,3
43,29 46,87
15,0 39,0
24,8 28,1
24,4 27,0
23,9 26,2
21,5 24,3
46,82
13,6
16,1
19,8
19,6
19,3
6,787
6,3
7,8
6,4
7,4
7,1
115,0
56,8
54,6
58,4
58,3
64,4
93,75
42,6
38,8
40,5
41,0
47,7
22,15
34,9
0,6
4,0
4,5
3,7
-
2,7
0,3
0,1
1,2
0,7
46,51
5,4
28,0
24,9
24,1
21,8
122,0
42,3
46,4
42,9
38,4
26,3
73,8
65,2
63,8
61,6
54
та
послідовно
використаної води, % Потужність очисних споруд
83,33
81,9
76,7
76,3
76,4
77,7
Забір, використання та відведення води за 2009 рік (млн.м3) Таблиця 4.2 Назва об’єкту
водного Забрано води із природних водних об’єктів - всього р. Прип’ять 78,35 р. Зах.Буг 20,41 Разом 98,76
Використано води
61,59 14,71 76,30
Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 36,89 0,96 10,83 2,71 47,72 3,67
4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод На території Волинської області експлуатуються очисні споруду різних типів, з яких 30 повної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод у водні об’єкти. Потужність очисних споруд в області становить 77,7 млн.м3. Забезпечують нормативну очистку зворотних вод найбільші в минулому забруднювачі поверхневих водойм – підприємства “Луцькводоканал”, Ковельське та Володимир-Волинське управління водопровідно-каналізаційного господарства, які експлуатують каналізаційноочисні споруди. Щодо скиду забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти Волинської області, то тут намітилася тенденція до зменшення обсягів скиду. Скид забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у 2009 році склав 3,672 млн. м3 і зменшився в порівнянні з 2008 роком на 0,798 млн. м 3, або 17,8 %. 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів ( за галузями економіки) Основними забруднювачами водних об’єктів Волинської області є підприємства житлово-комунального господарства. Найбільші з яких підприємства КП “Луцькводоканал”, Нововолинськводоканал, КаміньКаширське ВУЖКГ, Цуманське ВУЖКГ. Використання та відведення води підприємствами, які займаються певним видом економічної діяльності наведено в табл. 4.3. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки (млн.м3) Таблиця 4.3 Галузь економіки
Електроенергетика
Використ ано води
0,015
З неї на: побутовопитні потреби
виробничі потреби
0,012
0,003
Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всьо у тому з них го числі без забруднен очищен их ня -
Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна нафтохімічна промисловість Машинобудування
0,388
0,210
0,158
-
-
-
3,67 9 -
-
-
-
-
та 0,041
0,018
0,023
-
-
-
0,824
0,275
0,549
-
-
Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство
-
-
-
0,05 6 -
-
-
24,29
22,55
1,741
21,6 5
3,665
Сільське господарство
46,91
0,082
16,35
-
Харчова промисловість Транспорт
2,438
0,236
2,202
0,006
0,006
0,773
0,633
0,14
-
-
Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього
0,144
0,059
0,085
-
-
0,477 76,3
0,215 24,29
0,269 21,52
22,2 3 0,09 1 0,00 2 0,00 2 0,01 47,7 2
0,668 промив ка фільтрів -
3,671
0,674
4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод Протягом 2009 року відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції проводився постійний контроль якості вод транскордонної річки Західний Буг. Контроль проводився по спільних створах з Республікою Польща та Республікою Білорусь, розташованих в с. Литовеж Іваничівського району, м. Устилуг Володимир-Волинського району, ст. Ягодин Любомльського району, с. Грабове Шацького району. Рівнів високого чи екстремального забруднення вод не встановлено. Стан річки в 2009 раці, в порівнянні з 2008 роком, залишився стабільним. Відділ гідрології Волинського ЦГМ щоквартально надає інформацію Варшавському інституту метеорології і водного господарства про середньодобові рівні та температуру води, щоденні витрати води, опади, в зимовий період-про льодову обстановку на річках басейну Західний Буг 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Контроль якості поверхневих вод в 2009 році відділом інструментальнолабораторного контролю Держекоінспекції проводився в 45 пунктах та 62 створах основних річок та їх приток області. Було відібрано та проаналізовано 267 проб води, виконано 6313 визначень. За результатами досліджень
гідрохімічних показників у 37 пробах встановлено перевищення ГДК ВР по ХСК, БСК5, азоту амонійному, фосфатах, залізу загальному, сульфатах на річках Луга, Гапа, Стрипа, Цир, Вижівка, Путилівка. Рівнів високого чи екстремального забруднення не виявлено. В 2009 році стан поверхневих водойм області в порівнянні з 2008 роком, залишився стабільним. 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Гідробіологічна оцінка якості вод проводиться Інститутом гідробіології НАНУ.
4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Держсанепідслужба Волинської області здійснює постійний моніторинг за санітарним режимом водних рекреацій в місцях водокористування населення. Протягом 2009р. із проведених 444 проб лабораторних досліджень річкової і озерної води в місцях водокористування (водні рекреації) на санітарно-хімічні показники встановлено не відповідність санітарно-гігієнічним вимогам в 29 пробах, або 6,5% (в 2008р. цей показник становив 5%). Перевищення нормативних показників встановлені по завислих речовинах, БСК, запаху. Перевищення концентрацій пестицидів, солей важких металів, СПАР – не встановлено. За результатами мікробіологічних досліджень в 285 проб відсоток невідповідності становить 7,0% (в 2008р. цей показник становив 11,3%). В зв’язку з мікробним забрудненням води міського пляжу м. Ковеля постановою головного державного санітарного лікаря Ковельського району була припинена його експлуатація з забороною купання. За виявлені порушення вимог санітарного законодавства було притягнуто до адміністративної відповідальності 24 особи, винесено 3 постанови про тимчасове припинення експлуатації. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Спостерестереження за радіоактивним забрудненням поверхневих вод у зонах впливу атомних станцій виконувалися Рівненською гідрогеологомеліоративною експедицією на пунктах спостережень в зоні Рівненської АЕС, що розташовані на території області на річках Турія, Стир, Західний Буг, Стохід. Кількісні значення 90Sr та 137Cs, які були зафіксовані в 2009 році, коливаються в допустимих межах, але в цілому відслідковується тенденція зменшення рівня радіоактивного забруднення.
4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
За даними обласної санепідслужби, згідно результатів лабораторних досліджень, відсоток невідповідності ГОСТу за санітарно-хімічними показниками водопровідної води становить 8,9 в порівнянні з 12 у 2008 році. Відхилення санітарно-хімічних показників пов’язані з підвищеною концентрацією заліза та обумовленою каламутністю і кольоровістю. Відсоток невідповідності водопровідної води за результатами бактеріологічних досліджень становить 1,0 в порівнянні 1,3 у 2008 році. Відсоток невідповідності води шахтних колодязів за хімічними показниками становить 14,8 (в 2008 році – 17,0), за бактеріологічними – 15,7 на рівні минулого року. В 2009 році, як і у минулі роки, в області забезпечено стабільну ецідеміологічну ситуацію – не реєструвались спалахи гострих кишкових інфекцій серед населення і організованих дитячих колективів, пов’язаних з водним фактором передачі. Показники інфекційної захворюваності у переважній більшості не перевищують середні по Україні. За результатами багаторічних досліджень у питній воді не виявлялись радіонукліди, що дає можливість виключити питну воду як можливий фактор впливу на онкопатологію. 4.6. Заходи, спрямовані на покращення стану водних об’ктів В 2009 році в області виконувалися заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів у відповідності до «Програми економічного і соціального розвитку області на 2009 рік», державних та регіональних програм, що діють в області ( “Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води", "Регіональною екологічною програмою "Екологія - 2010" та "Регіональною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у Волинській області в 2006 - 2010 роках та прогнозом до 2015 року". Це заходи по: - захисту від затоплення і підтоплення повеневими водами річок Прип'ять і Стохід с. Бучин Любешівського району; - розчищенню русла р. Західний Буг від затоплених дерев; - кріпленню берега річки Західний Буг в районі погранзнаків 1045-1046 Любомльського р-ну; - розчищення водойми в с. Ромашівка Ківерцівського району Волинської області; - відновленню озера Нечимне Ковельського району (розчищенню водоймища); - проектно - вишукувальних роботах для будівництва майбутніх років; - реконструкції І-ї черги КОС підприємства “Луцькводоканал”; реконструкції ІІ-ї черги КОС підприємства “Луцькводоканал”; реконструкції ІІІ-ї черги КОС підприємства “Луцькводоканал”; реконструкції комплексу КОС, що будуть зблоковані з КНС м. Ківерці; - будівництву мереж та споруд господарсько-побутової каналізації с. Світязь Шацького району; будівництву КОС та каналізаційної мережі с. Світязь Шацького району;
- реконструкції очисних споруд смт. Локачі; реконструкції КНС і зовнішніх каналізаційних мереж смт. Дубище Рожищенського району; реконструкції каналізаційно - насосної станції № 3 в м. Ковелі, по вул. Церковній; реконструкції КОС № 3 в м. Ковелі, по вул. Церковній; виконанню проектних робіт щодо реконструкції каналізаційно - насосної станції № 3 в м. Ковелі; відновленню і підтриманню сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок Стир та Сапалаївка у м. Луцьку; - будівництву КНС смт. Стара Вижівка; -будівництву каналізаційно насосної станції в смт. Стара Вижівка по вул. Незалежності, 9; - будівництву та переведенню на регульований режим роботи артезіантської розвідувально - експлуатаційної свердловини для с. Озютичі Локачинського району; поглибленню русла системи зворотнього водопостачання на ПП “Полікруд”; благоустрою джерела с. Гораймівка Маневицького району; реконструкції мережі водопостачання по вул. Ковпака та Філатова в м. Ківерці; влаштуванню водовідведення житлових будинків по вул. Липинського в м. Ковелі; очищенню стічних скидних та дренажних вод та поліпшення їх якості на комплексі каналізаційних споруд в м. Ківерці; обстеженню малих та середніх річок Волинської області на предмет підготовки заходів по підтриманню сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок, обстеження річки Стохід. 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі В області розпорядженням першого заступника голови обласної державної адміністрації від 17 січня 2003 року створено обласну Координаційну раду з питань формування національної екологічної мережі та розпорядженням голови облдержадміністрації від 17 серпня 2007 року створено Координаційну раду з питань розвитку територій та об’єктів природнозаповідного фонду в області. 31 жовтня 2007 року було проведено засідання Координаційної ради з питань розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду в області, рішенням якої передбачено звернутися до обласної державної адміністрації з наступних питань: затвердження переліку об’єктів та територій екомережі, включивши до нього, як основні елементи екомережі, весь природнозаповідний фонд області та лісові і водно-болотні екосистеми; передбачити збільшення щорічного фінансування природоохоронних заходів з розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду та формування екомережі з місцевого бюджету та фондів охорони навколишнього природного середовища.
На території області постійно проводяться науково-дослідні експедиції з метою виявлення природних та напівприродних територій, перспективних для наступного заповідання, розбудови екомережі та збереження біо- і ландшафтного різноманіття. Заслуговують уваги розроблені рибницько-меліоративні заходи збереження та відтворення іхтіофауни Шацьких озер, а також біотехнічні міроприємства в лісових угіддях національного парку. Після проведення ренатуралізаційних робіт та збільшення обводненості прибережних смуг озер значно зросла ємність птахів водно-болотного комплексу, зокрема таких, як світлокрилий та чорний крячки, крижень, річковий мартин, змішаних колоній куликів – великого веретенника, чайки, травника, бекаса тощо. Даний біотоп, як кормовий, стали використовувати велика біла чапля, сіра чапля, малий підорлик, великий кроншнеп тощо. У результаті побудови переливних споруд на каналах і, відповідно, посилення обводненості навколишніх боліт призупинився процес сильватизації водно-болотних комплексів, у травостої збільшилась участь гігрофільних видів рослин. Тому в 2008 році продовжено спільні дослідження з інститутом екології Карпат по вивченню динаміки відновлення флори на ділянках де проведені ренатуралізаційні роботи та їх вплив на природний стан компонентів парку вцілому. Працівниками природного заповідника „Черемський” виготовлені металеві платформи – підставки для гнізд лелек. На території національного природного парку „Прип’ять-Стохід” влаштовувалися штучні гніздівлі для гоголя. Постійно проводиться захист та збереження середовища існування тварин під час міграції збереження рибних запасів; вжиття заходів по не допущенню задухи риби; створення сприятливих умов під час міграції водоплавних птахів здійснювався шляхом недопущення випалу сухої рослинності, демонтажу штучних загат, проводилась пропаганда серед місцевого населення та засоби масової інформації, йде співпраця з громадськими природоохоронними організаціями. У межах водно-болотних угідь міжнародного значення „Заплава Прип’яті” і „Заплава Стоходу” реалізовувалися заходи щодо стабілізації гідрологічного режиму та загального екологічного стану, шляхом демонтажу штучних загат для браконьєрського лову риби на річках Прип’ять і Стохід. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис. га Таблиця 5.1. Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т. ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення
2006 143,5
2007 146,0
2008 146,0
2009 148,9
366,4 845,3
365,6 845,3
365,4 845,3
365,4 845,3
45,6 6,6 0,1
45,3 6,5 0,1
45,3 6,5 0,1
45,3 6,6 0,1
Землі рекреаційного призначення 0,3 Землі історико-культурного 0,2 призначення Ліси 693,0
0,3 0,2
0,3 0,2
0,4 0,3
693,5
694,7
695,1
5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових. Загальний земельний фонд областi становить 2014,4 тис. га, який характеризується досить позитивною структурою розподілу земельних угідь, так станом на 01.01.2010 р.: сiльськогосподарських угідь - 1083,6 тис. га, ліси та лісовкриті площі - 695,1 тис. га, водний фонд - 45,4 тис. га, забудовані землі 58,4 тис. га, відкриті заболочені землі - 116,9 тис. га, землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення - 149,8 тис. га. Регіональною програмою охорони родючості грунтів області, затвердженою рішенням Волинської обласної ради від 16.03.04 № 10/22, терміном 2005-2010 роки передбачено консервацію деградованих, радіоактивно та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь понад 75000 тис га. Значно скоротились за останні роки обсяги внесення органiчних i мiнеральних добрив, застосування пестицидів. Так, в 1990 роцi на 1 га посiвноi площі вносилося 241 кг мiнеральних добрив, а в 1999 році тільки 37 кг, у 2003 році-38 кг, органічних в 1990 році на 1 га посiвної площi 15,7 т, а в 1999 році тільки 3,8 т, у 2002 році-3,0 т, у 2003-2004 роках-2,9-3,1 т, у 2009 році-2,7-3,0 що призводить до забур'янення значних територій, одна з причин це відсутність коштів. Площі зайняті водними об`єктами складають 164,3 тис. га (8,2% території області), в тому числі під річками та струмками - 3,6 тис. га, каналами, колекторами та канавами – 10,6 тис. га, озерами і прибережними замкнутими водоймами - 14,3 тис. га, водосховищами, ставками та іншими штучними водоймами - 6,6 тис. га; верхові болота займають площу 26,6 тис. га, а гідротехнічні і інші водогосподарські споруди - 2,2 тис. га. Гідрографічна сітка включає великі річки Західний Буг (в межах області 148 км) і Прип`ять (172 км), середні річки Тур’я(184 км), Стохід (188 км) і Стир (203 км) а також 126 малих річок загальною довжиною 2483 км, з них річок завдовжки понад 10 км нараховується 104, їх загальна довжина 2263 км. Відносно малу кількість малих річок і водотоків в області можна напевно пояснити перетворенням їх у мережу осушувальних систем і втратою певних ознак природних водотоків. В області побудовано 13 водосховищ, які використовуються в основному для зволоження осушених земель та риборозведення (Холонівське на струмку Безіменний, в басейні Стиру; Охнівське в басейні Прип`яті, орендоване товариством рибалок і мисливців, а Велицьке, Старомосирське, Бихівське (басейн Прип`яті) - виробничим об`єднанням “Волиньрибгосп”. Ковельське водосховище використовується для забезпечення технічною водою заводу
“Ковельсільмаш”; 10 водосховищ експлуатуються управліннями осушувальних систем. На балансі колгоспів знаходиться 2 водосховища. Всі водосховища у задовільному стані. В області налічується 439 ставків, які розміщені головним чином в південній, найбільш розчленованій частині області. Вони використовуються в основному комплексно, а також за одноцільовим призначенням: риборозведення, зволоження осушених земель, зрошення, рекреації, для запобігання ерозійних явищ; 154 ставки належать об`єднанню “Волиньрибгосп”. На території області розміщено 218 озер. Більша частина озер має карстове походження. В заплавах річок, на місці стариць утворилися заплавні озера. Група найбільших озер карстового походження - у північно-західній частині області на межиріччі Західного Бугу і Прип’яті (Шацькі озера: Світязь, Пулемецьке, Луки, Кримне, Пісочне). Типовим заплавним озером є Біле і Люб’язь, які лежать у заплаві Прип’яті. Довжина берегової лінії річок і водойм становить 7595 км. Площа осушених земель з заплавах малих річок 63,2 тис.га, загальна довжина осушувальної мережі в області 18505,6 км. У держлісфонді відбувається зростання стиглих насаджень, але внаслідок порушень у веденні лісового господарства пройшли негативні зміни. Обласне управління лісового господарства проводячи вирубку цінних сосново-дубових насаджень не змогло забезпечити відновлення цих порід, тому на сотнях гектарів з’явився самосів березово-вільхових порід. Тобто лісівники не забезпечили відновлення лісів з цінних деревних порід у відповідних для них лісорослинних умовах, як того вимагає лісове законодавство. Лісокористувачами щорічно проводяться роботи по лісовідновленню на суцільних зрубах, в заболочених місцях ділянки йдуть під природне відновлення, проводиться заліснення непридатних для ведення сільського господарства земель. В останні роки обсяги створення нових насаджень на сільгоспугіддях зростають. Лісові культури в основному створюються монокультурами, хоча варто звернути увагу на створення насаджень змішаного складу. Недостатньо проводиться лісовою охороною робота по дотриманню санітарного стану лісів. Незважаючи на значне засмічення прилягаючих до населених пунктів та доріг лісів, побутовими відходами, державною лісовою охороною управління лісового господарства до адмінвідповідальності притягається дуже не значна кількість осіб. 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, природні ресурси полягає в збільшенні площі деградованих, малопродуктивних та техногенно-забруднених земель, які потребують консервації. В області нараховується 14,2 тис. га - сильно розмитих, 20,7 тис. га
– сильно дефляційно небезпечних та 52,5 тис. га – перезволожених деградованих сільськогосподарських земель, що складає 4,3 % від площі області. Держуправлінням звернуто суттєву увагу органів місцевого самоврядування (як розпорядників коштів місцевих фондів ОНПС) на необхідність замовлення ними проектів землеустрою, щодо встановлення водоохоронних зон та прибережних смуг. Відтворення природного стану елементів екомережі у 2009 році полягав в збереженні природних угідь у заплавах, недопущення випалу сухої рослинності через пропаганду серед місцевого населення та засоби масової інформації, здійснення перевірок на основних водоймах області з метою забезпечення орендарями водойм заходів по збереженню рибних запасів, вжиття заходів щодо недопущення задухи риби, підтримання сприятливого моніторингу за скупченнями мігруючих водоплавних птахів, а на водоймах Луцького району проводився моніторинг за зимуючими водоплавними та навколо водними птахами, що необхідно для розробки заходів по їх охороні під час міграцій та зимівлі. Була розроблена система стабільності гідрологічного режиму на болотах в заплаві Прип’яті, біля с. Бірки Любешівського району – у місцях гніздування очеретянки пруткої, занесеної до Червоної книги України, Європейської Червоного списку, Червоного списку МСОП, та сінокосів для місцевих жителів за участю Українського товариства охорони птахів. На території Волинської області створені 3 водно-болотні угіддя міжнародного значення: „Шацькі озера” (32 тис. га); „Заплава Прип’яті” (12тис.га); „Заплава Стоходу” (10 тис. га). Перша територія охороняється лісовою охороною Шацького національного природного парку, наступні 2 – адміністрацією національного природного парку „Прип’ять - Стохід”. У межах водно-болотяних угідь міжнародного значення „Заплава Прип’яті, Заплава Стоходу”, реалізовувались у 2009 році заходи, щодо стабілізації гідрологічного режиму та загально екологічного стану, шляхом демонтажу штучних загат для браконьєрського лову риби. Щороку створюються та облаштовуються біотехнічні споруди по підгодівлі лося, оленя та козулі та проводяться обліки їх чисельності користувачами мисливських угідь до яких щороку залучаються працівники Держуправління, Держекоінспекції та представники громадських природоохоронних організацій. В установленому законом порядку затверджуються ліміти використання тваринного та рослинного світу (в тому числі на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду (ПЗФ). Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області постійно ведеться облік переліку територій та об'єктів екомережі, зокрема основних елементів – територій та ПЗФ. 2009 року з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено 416,645 тис. грн. на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж у натурі (на місцевості) територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення.
Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища, адміністраціями Шацького НПП, НПП «Прип’ять-Стохід» та Черемиського ПЗ в області проводиться робота щодо резервування особливо цінних природних комплексів та об’єктів для подальшого створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення. Складові структурних елементів екологічної мережі області в частині адміністративно-територіальних одиниць наведені нище в таблиці 5.2. Складові структурних елементів екологічної мережі Загаль Складові елементи екомережі, тис. га на площа екоме режі, тис. га Водно-болотні угіддя
Відкриті заболочені землі
Водоохоронні зони, винесені в натуру Землі водного фонду
лікувальнота Курортні оздоровчі території Рекреаційні території
Землі під консервацією
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним Пасовища, сіножаті
Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються вв господарстві
1 1
3 102, 4
4 45,6
5 3,7
6 -
7 2,7
8 -
9 10 1,6 23, 0
11 -
12 -
13 -
14 2,7
16 -
112, 2 64,9
27,9
3,5
-
4,8
-
-
-
-
0,1
19,9
2,9
-
2,6
-
2,0 11, 0 7 0,9 8,3
-
-
167, 5
119,1
12, 1
2,9
12, 8
-
3,3 89, 6
-
141, 9 186, 1 71,8
90,2
-
2,9
-
-
7,8
-
23,8
5,5
-
2,8
-
97,5
22,6
3,2
-
3,0
-
1,7 62, 5 2,3 59, 3 0,9 12, 5 1,4 7,1
-
115,1
21, 7 6,4
144, 8 147, 2 219, 4 143,
135,0
40, 1 5,9
15, 0 -
29, 5 8,0
-
-
13, 1 11,
1,4
10, 6 9,5
-
3,5 58, 5 2,7 61, 8 3,7 13 0,5 6,0 53,
2 3 4
5 6 7 8 9 1 0 1 1 1
2 Володимир Волинськи й р-н Горохівськ ий район Іваничівськ ий район КаміньКаширськи й район Ківерцівськ ий район Ковельськи й район Локачинськ ий район Луцький район Любешівсь кий район Любомльсь кий район Маневицьк ий район Ратнівськи
106,5 180,7 100,8
2,7
-
-
Ліси та інші лісовкриті площі
Зага льна пло ща, тис. га
Об’єкти ПЗФ
Таблиця 5.2. № Одиниці з/ адміністрат п ивнотериторіаль ного устрою
15 17, 1
-
-
11, 0 0,6 8,4
0,0 03
-
2,5
27, 1
-
-
0,5
-
-
-
24, 4 1,2 39, 8 0,3 7,7
-
-
0,1 53 -
-
0,0 82 0,3 61 -
-
0,2
-
0,0 27 -
-
-
-
-
-
11, 5 1,7 25, 2 2 35, 1 1,3 35, 1 0,9 34,
-
-
-
2 1 3 1 4 1 5 1 6 1 7
1 8
м район Рожищенсь кий район Старовижів ський район Турійський район Шацький район м.Володим ирВолинськи й м.Ковель
7 92,6
38,4
3 0,7
-
2,7
-
112, 1
73,9
6,8
-
6,7
-
120, 0 75,9
61,9
-
3,6
-
0,1
32, 8 -
5,1
1,2
12, 0 50, 0 <0, 1
0,1
-
1,5
1,0
-
-
0,6
-
65,3
6 2,0 11, 0 2,6 39, 0
-
-
-
-
0,0 18
-
1,9 28, 3 7,8 36, 6 0,0 <0, 1 1
0,0 06 0,1 23 -
-
0,0 0,5 2
0,0 44
-
8 0,4 24, 2 1,5 26. 5
-
29, 5 0,7 9,7
-
-
<0, 1
-
-
0,1
-
-
0,3
-
0,4
-
Координатором реалізації Закону України „Про екологічну мережу України” та Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, і відповідно регіональної екомережі в області є Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області, колегіальним органом реалізації – Координаційна рада з питань формування національної екологічної мережі у Волинській області (створена і затверджена розпорядженням обласної державної адміністрації „Про Утворення обласної Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі” від 17.01.05. №20). Формування регіональної екологічної мережі області інтегровано у плани економічного розвитку області, шляхом узгодження заходів із збереження біологічного та ландшафтного різноманіття з соціально-економічним розвитком області, що передбачено зокрема регіональною екологічною програмою „Екологія-2010” (затверджена облрадою від 23.02.02. №19/2, відкоригована облрадою від 22.12.05 № 24/9). Цією програмою передбачено заходи на реалізацію формування екомережі. Регіональна схема формування екомережі не розроблена і не затверджена із-за відсутності коштів місцевих бюджетів, яку планується розробити і затвердити у поточному році. 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів В області відсутні спеціалізовані заклади, які займаються біобезпекою та генною інженерією по створенню генетично модифікованих організмів 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу В області значна увага приділяється охороні та збереженню рідкісних та зникаючих видів рослин. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека наведено нище в таблиці 5.3. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Таблиця 5.3.
Назва виду
Кількість видів Лікоподієла заплавна * Плаун колючий , плаун річний * Баранець звичайний , плаун-баранець . * Молодильник озерний * Гронянка півмісяцева , ключ-трава * Марсилія чотирилиста * Сальвія плаваюча * Береза низька * Верба чорнична * Шейхцерія болотна * Ситник бульбистий * Відкасник татарниколистий * Язичник буковинський * Щитолистник звичайний * Хамедафна чашкова * Журавлина дрібноплода * Булатка червона * Гніздівка звичайна * Гудайера повзуча * Жировик лезеля * Зозулинець блощиний * Зозулинець салеповий * Зозулинець шоломоносний * Зозулині сльози яйцевидні * Коручка болотна * Коручка морозниковидна * Коручка темно-червона * Любка дволиста * Малаксис однолистий * Неоттіанта каптурувата * Пальчатокорінник бузиновий * Пальчатокорінник м ясочервоний * Пальчатокорінник травневий * Пальчатокорінник Фукса * Траунштейнера куляста * Хаммарбія болотна * Черевички зозулині , черевички * зозулині справжні Лілія болотяна * Підсніжник звичайний * Тофільдія чашечкова * Цибуля ведмежа , левурда , черемша * Ломикамінь болотний * Альдрованда пухирчаста * Росичка англійська * Росичка проміжна , росичка середня * Товстянка звичайна * Водяний горіх плаваючий *
Види, яким загрожує небезпека 2000 2006 2007 2008 2009
Меч-трава болотна Осока Двелла Осока затінкова Сашник іржавий Шолудивник королівський Вовчі ягоди пахучі , боровик Ліннея північна Стигонема вічкувата , стигонема очката Торея найрозгалуженіша Хара витончена Меезія тригранна Любка зеленоквіткова Зозулинець болотяний Сльози зозулині яйцевидні Хамарбія болотяна Пальчатокорінник плямистий Зозулені черевички справжні Жовтозілля Бессера Плавун щитолистий Плавун річний Валеріана дводомна Лінея північна Астранція велика Зіновать Печорського Зіновать Блоцького Вовчі ягоди пахучі Молочай волинський Верба Старке Лунарія оживаюча Береза темна Сон чорніючий Дифазіаструм сплюснутий Усього
* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * 79
Рішенням обласної ради від 26.05.2009 № 29/30 затверджений «Список регіонально рідкісних, зникаючих видів рослин, грибів і тварин, які потребують охорони у Волинській області» - загальною кількістю 231 вид. Розподіл земель лісового фонду в розрізі користувачів у 2009 році волиньоблагролі с 3,7
військове лісництво 0,5
(у відсотках)
міжгосподарські лісгоспи 23,1 держлісгоспи 72,7
5.2.1. Лісові ресурси Волинь один із найбільше заліснених регіонів України. Площа лісів становить 6% площі лісів усієї країни. Загальна площа земель лісового фонду області складає 695,1 тис. га, в тому числі земель лісогосподарського призначення – 674,1 тис. га. Це
становить третину території області. Найбільш залісненими є Маневицький, Камінь-Каширський, Шацький райони, де площа лісів займає 48 - 58 % території. В лісах області переважають хвойні породи дерев, які займають 58% всієї площі, на м’ягко – і твердолистяні породи припадає відповідно 26 і 16%. В державному фонді досить високою є питома вага молодняків і середньовікових лісів, які становлять 43 і 42%. Частка пристигаючих лісів становить 11%, стиглих – 4% від загальної площі. У лісах спеціалізованих лісогосподарських підприємств переважають лісонасадження хвойних порід середнього віку, які займають 42% загальної площі. Веденням лісового господарства в області займаються 42 постійних лісокористувачі , з них 17 державних підприємства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, в т.ч. Черемиський природний заповідник та Шацький національний природній парк. Землі лісогосподарського призначення Таблиця 5.4. № з/п 1 2 1 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: 1. площа земель лісогосподарського 1 призначення державних лісогосподарських підприємств 1. площа земель лісогосподарського 2 призначення комунальних лісогосподарських підприємств 1. площа земель лісогосподарського 3 призначення, що не надана у користування 2. Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю 3. Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)
Одиниця виміру 3 тис. га
Кількість
Примітка
4 697,3
5
тис. га
639,1
тис. га
55,2
га
-
тис. га
639,1
%
34,3
Лісокористувачами у 2009 році проводилися роботи по своєчасному лісовідновленню та лісорозведенню на місцях зрубаних лісів та на землях які вийшли з під сільськогосподарського використання. Лісогосподарськими підприємствам в минулому році здійснено лісовідновлення та лісорозведення на площі 4245 га. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Таблиця 5.5. 2007 Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового 6295
2008 4151
2009 4245
фонду
За даними Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства та Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, протягом року проводилася робота, спрямована на забезпечення охорони лісових масивів від лісових пожеж – здійснювалися наземне та авіаційне патрулювання, переоснащення наявної протипожежної техніки та устаткування, роз’яснювальна робота серед місцевого населення через засоби масової інформації. Загибель лісових насаджень від пожеж Таблиця 5.6. № Район
1 2 3 4 5 6 7 8
К-Каширський Ковельський Любешівський Любомльський Ратнівький Рожищенський Старовижівськт ий Маневицький Разом:
Кількість випадків
Пройдено пожежами, га
22 1 8 6 8 2 2
Лісові землі всього в т. верховими 10 5 8 6 2 1
19 68
16 48
-
Завдані збитки, тис. грн. ч. 4,1 0,5 0,9 12,9 16,0 0,1 0,1 3,7 38,3
В 2009 році лісогосподарськими підприємствами області було заготовлено 849 тис.м3 деревини. Обсяги лісокористування за 2009 рік в лісах Волині не перевищили розрахункових лісосік та забезпечили екологічно збалансоване лісокористування. 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів На території області у 2009 році проводилось спеціальне використання не деревних рослинних ресурсів. Для цього, відповідно до чинного законодавства, та з метою контрольованого використання природних рослинних ресурсів, розпорядженням обласної адміністрації від 25.06.2007 року № 236, з врахуванням нормативів використання природних рослинних ресурсів (наказ Мінекобезпеки № 46 від 06.05.1996 року), були затверджені ліміти на обсяги заготівель лікарських, технічних та інших не деревних рослин на 2009 рік. Підприємствами по організації збору і заготівлі лікарських, технічних та інших рослин в області були: Волинське обласне управління лісового господарства, головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, Облспоживспілка та Шацький національний природний парк.
При загальному ліміті заготівлі не деревних рослинних ресурсів 450246 кг заготовлено 35850 кг. Згідно представлених звітів вищезгаданих організацій, перевищення лімітів заготівлі видів рослин, що суворо лімітуються, в цілому по області не відбулося. Заготівля дикорослих плодів, ягід, грибів, березового соку та очерету звичайного проходила в межах встановлених лімітів. Динаміка стану заготівлі лікарської сировини та стан заготівлі природних рослинних ресурсів по Волинській області у 2009 році приведена в таблицях 5.8; 5.9. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т (у тоннах сухої ваги) Рік
2000
2005
Вид рослин Аїр(корінь) Багно(трава) Береза(бруньки) Бузина(квіти) Глід(плоди) Деревій(трава) Звіробій(трава) Конвалія травнева Кропива дводомна(лист) Крушина ламка(кора) Липа дрібнолиста Підбіл звичайний Сосна звичайна (бруньки) Чебрець Чистотіл звичайний Чорниця(листя) Цмин пісковий Фіалка триколірна Інші що не нормуються Всього: Аїр(корінь) Багно(трава) Береза(бруньки) Береза(листя) Бузина(квіти) Глід(плоди) Деревій(трава) Звіробій(трава) Кадило меліосолисте(трава) Конвалія(трава) Кропива дводомна(лист) Крушина(кора)
Таблиця 5.7.
Обсяги заготівлі, т встановлені ліміти 0,5 0,34 0,14 0,5 0,1 0,44 4,0 1,5 4,0 5,1 1,175 3,0 0,4 0,5 0,695 0,12 0,5 1,5 23,625 48,135 0,5 0,4 0,14 1,0 1,0 0,1 1,5 3,3 0,1
фактично заготовлено 1,0 0,11 0,07 1,1 0,388 0,15 0,12 0,9 0,542 0,1 1,115 2,633 0,06
1,5 3,5 7,0
1,050 2,297 7,611
2006
Липа(квіти) Підбіл(трава) Сосна(бруньки) Чебрець(трава) Чистотіл(трава) Чорниця(плоди) Чорниця(листя) Цмин пісковий Фіалка триколірна Вільха(шишки) Горобина звичайна(плоди) Горобина чорноплідна(плоди) Дуб (кора) Календула(квіти) Калган прямостоячий(корінь) Каштан(квіти) М’ята(листя) Подорожник(листя) Полинь(трава) Спориш(трава) Череда(трава) Грицики Хвощ польовий Пустирник Інші що не нормуються Всього: Аїр(корінь) Багно(трава) Береза(бруньки) Береза(листя) Бузина(квіти) Глід(плоди) Деревій(трава) Звіробій(трава) Кадило меліосолисте(трава) Конвалія(трава) Кропива дводомна(лист) Крушина(кора) Липа(квіти) Підбіл(трава) Сосна(бруньки) Чебрець(трава) Чистотіл(трава) Чорниця(плоди) Чорниця(листя) Цмин пісковий Фіалка триколірна Вільха(шишки)
1,0 2,1 1,0 0,6 1,0 0,5 0,2 0,5 0,1 0,1 5,2 0,1
0,579 1,601 0,789 0,275 1,024 0,2 0,1 0,26 0,05 0,082 3,513 0,1
1,275 0,1 0,5
0,52 0,02 0,29
0,02 1,2 1,0 0,3 0,05 4,0 2,0 2,0 0,5 8,4 53,785 0,5 0,4 0,14 1,0 1,0 0,1 1,5 3,3 0,1
0,005 0,09 0,88 0,3 0,04 2,379 1,27 1,26 0,28 10,382 43,255 0,15 0,14 0,018 0,860 0,567 0,05 1,018 2,007 0,05
1,5 3,5 7,0 1,0 2,1 1,0 0,6 1,0 0,5 0,295 0,5 0,1 0,1
0,4 2,172 8,925 0,33 1,585 1,583 0,32 0,965 0,125 2,131 0,025 0,02
2007
Горобина звичайна(плоди) Горобина чорноплідна(плоди) Дуб (кора) Календула(квіти) Калган прямостоячий(корінь) Каштан(квіти) М’ята(листя) Подорожник(листя) Полинь(трава) Спориш(трава) Череда(трава) Грицики Хвощ польовий Пустирник Інші що не нормуються Всього: Аїр(корінь) Багно(трава) Береза(бруньки) Береза(листя) Бузина(квіти) Глід(плоди) Деревій(трава) Звіробій(трава) Кадило меліосолисте(трава) Конвалія(трава) Кропива дводомна(лист) Крушина(кора) Липа(квіти) Підбіл(трава) Сосна(бруньки) Чебрець(трава) Чистотіл(трава) Чорниця(плоди) Чорниця(листя) Цмин пісковий Фіалка триколірна Вільха(шишки) Горобина звичайна(плоди) Горобина чорноплідна(плоди) Дуб (кора) Календула(квіти) Калган прямостоячий(корінь) Каштан(квіти) М’ята(листя) Подорожник(листя)
5,2 0,1
2,715 -
1,275 0,1 0,5
0,390 0,1
0,02 1,2 1,0 0,3 0,05 4,0 2,0 1,92 0,5 8,4 53,8 0,5 1,2 0,54 1,0 1,0 0,1 1,5 3,8 0,1
0,07 0,680 0,3 0,03 1,730 1,3 0,72 0,15 5,901 37,527 0,06 0,345 0,155 0,9 0,56 1,055 3,034
1,5 3,0 8,0 0,57 2,0 1,5 0,6 1,4 0,4 0,5 0,8 0,1 0,1 5,0 0,1
0,21 2,45 7,264 0,257 1,4 1,209 0,31 0,966 0,15 0,97 0,001 0,295 1,98 0,1
0,950 0,1 0,4
0,42 0,04 0,14
0,002 1,2 0,9
0,05 0,622
2008
2009
Полинь(трава) Спориш(трава) Череда(трава) Грицики Хвощ польовий Пустирник Інші що не нормуються Всього: Аїр(корінь) Багно(трава) Береза(бруньки) Береза(листя) Бузина(квіти) Глід(плоди) Деревій(трава) Звіробій(трава) Конвалія(трава) Кропива дводомна(лист) Крушина(кора) Липа(квіти) Підбіл(трава) Сосна(бруньки) Чебрець(трава) Чистотіл(трава) Чорниця(плоди) Чорниця(листя) Цмин пісковий Фіалка триколірна Вільха(шишки) Горобина звичайна(плоди) Дуб (кора) Калган прямостоячий(корінь) Подорожник(листя) Полинь(трава) Спориш(трава) Череда(трава) Грицики Хвощ польовий Пустирник Інші що не нормуються Всього: Аїр(корінь) Багно(трава) Береза(бруньки) Береза(листя) Бузина(квіти) Глід(плоди) Деревій(трава) Звіробій(трава)
0,3 0,1 2,5 1,5 1,42 0,5 8,9 54,1 0,5 1,0 2,0 3,0 2,0 0,1 1,5 3,5 1,5 3,0 13,9 0,57 2,0 2,0 0,5 1,4 0,4 0,5 2,9 0,1 0,1 5,0 0,95 0,4
0,41 0,045 1,15 0,67 0,98 0,17 2,981 31,358 0,15 0,39 0,3 1,2 1,38 0,33 1,786 0,28 2,395 9,026 0,11 0,8 1,010 0,07 0,82 0,02 1,27 0,01 0,01 1,250 0,365 0,08
0,9 0,5 1,0 2,0 1,5 1,780 0,5 14,0 71,0 0,655 47,300 0,641 3,060 2,4 0,1 1,5 4,1
0,265 0,29 0,28 0,35 0,5 0,338 0,06 2,75 27,885 0,130 0,595 0,143 1,020 0,722 0,430 1,588
Конвалія(трава) Кропива дводомна(лист) Крушина(кора) Липа(квіти) Підбіл(трава) Сосна(бруньки) Чебрець(трава) Чистотіл(трава) Чорниця(плоди) Чорниця(листя) Цмин пісковий Фіалка триколірна Вільха(шишки) Горобина звичайна(плоди) Дуб (кора) Калган прямостоячий(корінь) Подорожник(листя) Полинь(трава) Спориш(трава) Череда(трава) Грицики Хвощ польовий Пустирник Цмін (квіти) Інші що не нормуються Всього:
1,0 99,720 102,5 0,570 2,140 5,920 0,3 4,980 0,4 16,1 2,460 0,2 111,0 6,9 0,7 0,420
0,290 4,395 7,902 0,165 0,566 1,320 0,08 1,030 1,911 0,110 0,977 0,145 0,05
2,0 4,980 3,5 5,150 1,5 1,720 1,0 1,330 14,0 450,246
0,655 1,060 0,460 1,500 0,235 0,266 0,04 8,055 35,850
Стан заготівлі природних рослинних ресурсів у 2009 році Таблиця 5.8. Назва рослин
Всього області
по В тому числі по організаціях Волинське обласне Головне управління лісового та управління мисливського агропромислового господарства розвитку ОДА ліміт факт ліміт факт ліміт факт 1 2 3 4 5 6 7 Дикорослі плоди і ягоди ( у тоннах свіжої ваги ) чорниця 4923 879,9 2400,0 650,9 2473,0 219,0 ожина 263,5 149,5 114,0 лохина 14,4 10,5 3,4 брусниця 3,04 2,0 1,04 малина 27,7 27,7 журавлина 59,34 48,9 9,84 горобина 8,82 8,82 звичайна бузина чорна 130,0 14,5 130,0 14,5 аронія 5,0 Усього: 5434,8 894,4 2740,9 665,4 2637,8 219,0 Дикорослі плоди і ягоди з плантації (у тонах свіжої ваги )
Шацький національний природний парк ліміт/факт 8 50,0/10,0 0,5/0,6/5,0/56,1/10,0
Аронія з 600,0 плантацій Шипшина з плантацій Журавлина крупноплідна з плантацій Гриби ( у тоннах свіжої ваги) Білі гриби 1007 37,137 Лисички 679,0 104,53 Інші гриби 1508,07 1,434 Усього: 3194,07 143,10 1 Сік березовий (тонн) Сік 3100,0 767,0 березовий Очерет звичайний (снопів) Очерет 465000 15000 звичайний Новорічні ялинки ( тис. т.) Новорічні 198000 50402 ялинки
-
600,0
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
521,0 578,0 1214,0 2313,0
2,137 104,43 1,434 108,001
262,0 101,0 294,07 657,07
35,0 10,0 45,0
224,0/224/-
2300,0
687,0
800,0
80,0
-
15000
15000
450000
-
-
100000
24566
98000
25836
-
5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів Всі види рослин, занесені до Червоної книги України, скорочують своє поширення внаслідок антропогенного впливу, тому необхідно укрупнювати ареали їх зростання за рахунок збільшення прощі заповідних територій місцевого та загальнодержавного значення, включаючи до них суміжні території зростання цих рослин. На території Шацького національного парку, із цільових заходів по збереженню біорізноманіття, слід відмітити здійснення активної охорони низькоберезових угруповань занесених у Червону книгу України, локалітети якої у регіоні небагаточисельні і перебувають близько південної межі ареалу її поширення. Реалізація „Програми відновлення корінних дубових деревостанів у лісових екосистемах Шацького НПП на 2007-2015 роки” засвідчила, що склад насаджень де застосований метод активної охорони дуба наближається до оптимального. Дуб набув якості головної лісотворної породи. Внаслідок реформування просторової екологічної ніші у насадженнях посилилась роль підгінних порід – липи, граба, ясена та клена, а також чагарникового ярусу, що забезпечує повнокомпонентність насаджень. В результаті посилення освітленості трав’яного покрову і приземних шарів на пройдених рубками ділянках збільшилась кількість особин рідкісних та червонокнижних видів – любки дволистої, лілії лісової, коручки широколистої, тощо. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин
Таблиця 5.9. Район
Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.
Усього рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України, од.
1 -
2 79
3 -
Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва 4 -
Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва 5 -
Примітка: графи 1,3,4,5 уточнюються і будуть заповнені додатково 5.2.4. Адвентивні види рослин Адвентивні види рослин поширюються разом із насінням культурних рослин та іншими способами. Цьому сприяють переміщення великих обсягів посадкового матеріалу, продовольчого та фуражного зерна всередині країни та через кордон. Систематичні перевезення вовни, деревини, фуражу та хлібних вантажів сприяють масовому розповсюдженню насіння та плодів. Тому залізничні станції та узбіччя автомагістралей, пункти зберігання й переробки рослинної та іншої продукції (елеватори, хлібоприймальні пункти, підприємства первинної обробки вовни тощо) є основними місцями занесення й появи первинних вогнищ карантинних бур’янів. Узагалі уникнути розсипання засміченої продукції під час перевезення, перевантаження, переробки вкрай важко. Внаслідок цього можлива поява первинних вогнищ карантинних бур’янів. У разі виявлення вогнища якогось із видів таких бур’янів на господарство накладають карантин та використовують механічні й хімічні засоби знищення. Часто вдаються до випалювання. Карантинні бур’яни — це особливо шкідливі адвентивні види, яких немає на території країни або вони наявні обмежено і які контролюють спеціальними заходами. Швидкість розселення карантинних бур’янів у новому ареалі від первинного вогнища залежить від умов, у яких росте бур’ян: сприяють вони чи перешкоджають його розселенню (фітоценотичні фактори, умови рельєфу тощо) та особливостей біології конкретного виду, а саме: - його пластичності, тобто здатності швидко адаптуватися до нових умов; - конкурентоспроможності, що дає можливість виду перемагати в боротьбі за виживання; - репродуктивності (утворенню значної кількості насінин), що дає змогу рослині за короткий період часу створити значний запас насінин у грунті. Найчастіше в Україну потрапляють види із країн тропічного й субтропічного поясів Південної Азії, Африки та Америки, звідки походять такі потенційно небезпечні карантинні види, як амброзія полинолиста, череда волосиста, соняшник каліфорнійський, соняшник війчастий, стриги, паслін каролінський, паслін лінійнолистий, іпомея ямчаста та інші види.
За даними Державної інспекції з карантину рослин по Волинській області, Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області повідомляє, що на території області поширені такі карантинні види (адвентивні) рослин; Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) та Повитиця польва (Cuscuta campestris Junk.), стан поширення яких подано в таблиці 5.10. Поширення карантинних організмів на території Волинської області Таблиця 5.10. № Заражено п/п Район
1. 1.
ВолодимирВолинській 2. КаміньКаширський 3. Ківерцівський 4. Ковельський 5. Локачинський 6. Любешівський 7. Любомльськи й 8. Маневицький 9. Ратнівський 10. Рожищенськи й 11. Старовижівськ ий 12. Турійський 13. Шацький 14. Іваничівський УСЬОГО:
Міст, населен их пунктів
Господар- Присадибств всіх них форм ділянок власності
Площа зараження (га) Господар- На ств всіх присадибформ них власності ділянках
6
-
131
-
58,29
-
58,29
27
-
373
-
107,29
-
107,29
23 61 8 14 56
-
199 782 76 115 312
-
55,18 227,95 15,17 30,81 101,1
-
55,18 227,95 15,17 30,81 101,1
19 19 30
-
187 195 535
-
65,28 48,82 168,78
-
65,28 48,82 168,78
20
-
338
-
74,52
-
74,52
24 21 1 329
-
248 106 6 3603
-
76,51 29,00 6,02 1064
-
76,51 29,00 6,02 1064,7 2
1 1
-
21,7 21,7
-
-
21,7 21,7
-
-
-
-
0,82 1,015 1,835
0,82 1,015 1,835
2. Повитиця 1. Ковельський УСЬОГО: 3. Амброзія полинолиста 1. Ковельський 1 2. Маневицький 3 УСЬОГО: 4
На Всього інши х земля х
5.2.5 Стан зелених насаджень області Загальної програми розвитку зелених насаджень в області не розроблялось, а зелене господарство велось на основі місцевих програм міст та інших населених пунктів. В обласному центрі – місті Луцьку було розроблено
програму “Охорони навколишнього середовища”, яка прийнята рішенням виконкому 29.06.2000 року № 280, в якій у розділі “Розвиток і охорона зелених насаджень” викладено природоохоронні заходи по розвитку та захисту зелених насаджень міста. Аналогічні програми прийняті і в інших містах області. Динаміка стану площ зелених насаджень області (по даних форми 6- зем.) Таблиця 5.11. Рік 2006 Площа зелених насаджень загального 996,5022 користування населених пунктів (га.) Рівень озеленення території 6,60 забудованих земель (%)
2007
2008
2009
1039,9248
1134,7900
1127,55
6,89
7,51
7,37
Враховуючи те, що зелені насадження поки що залишаються найдешевшим і найефективнішим засобом оздоровлення міського середовища, є необхідність у створенні нових ареалів зелених насаджень в населених пунктах області, на що щорічно з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища головними розпорядниками виділяються кошти. Озеленення населених пунктів (по даних форми 6- зем.) Таблиця 5.12. Заходи
Рік 2000 Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджєень, га Проведено догляд за насадженнями, га
2006 33,8408
2007 43,4226
2008 94,8652
2009 -
-
-
-
-
996,5022 1039,9248 1134,7900 1127,55
Аналіз відсотку озеленення населених пунктів свідчить про його недостатність щодо вимог державних будівельних норм України (ДБН 360-92). Норма загальноміських озеленених територій загального користування для лісостепу становить 11м2/чол. Фактично по містах обласного підпорядкування вона становить : м.Луцьк – 11,58 м2/люд. м.Володимир Волинський – 10,49 м2/люд., м.Нововолинськ – 18,66 м2/люд., м.Ковель – 8,27 м2/люд. Основними причинами, які впливають на недостатність озеленення міст є забудова дворових та інших територій населених пунктів, у зв’язку із обмеженістю меж міст, не винесення в натуру меж територій загального користування (парків, скверів і т.п.), не відведення землі під них, застарілість генпланів населених пунктів, що розроблялись у 80 роки минулого століття.
Динаміка стану площ зелених насаджень міст обласного підпорядкування (по даних форми 6- зем.) Таблиця 5.13. Міста підпорядкування 1. 2. 3. 4.
обласного Площі зелених насаджень в га., відповідно по роках. 2006 2007 2008 2009 г.Ковель 47,5252 47,5252 55,2500 55,7000 г.Луцьк 227,0586 227,4520 227,8500 227,8500 г.Нововолинськ 33,0000 33,0000 107,7000 100,0100 г.Володимир-Волинський 40,0000 40,0000 40,0000 40,0000
Озеленення території міст та населених пунктів області традиційно проводиться в рамках акцій “Екологічний квартал”, “День довкілля”, “Зробимо наше рідне місто зеленим” та компенсаційними посадками забудовників. Для повноцінної організації таких акцій управліннями архітектури та містобудування обласної державної адміністрації та районних державних адміністрацій готують схеми посадки, та ландшафтні проекти. Остаточне визначення площ, а також розприділення по функціональним ознакам зелених насаджень можливе лише після проведення технічної інвентаризації зелених насаджень, у відповідності до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, затвердженої наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.12.2001 № 226. На даний час по Волинській області відповідну інвентаризацію не проведено. 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан ведення мисливського господарства в області На території області нараховується 42 користувачі мисливських угідь (спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь). Користувачі мисливських угідь проводять комплекс різноманітних господарських робіт, спрямованих на поліпшення умов існування, розмноження та збільшення чисельності мисливських тварин та проводять полювання. Полювання поділяється на: індивідуальне, колективне, колективне з нагоничами (облавне полювання) та проводиться згідно норм відстрілу, що встановлюються на мисливський сезон спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища разом із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання. В області полювання проводять лише ті користувачі мисливських угідь, в яких проведено упорядкування мисливських угідь, затверджений Проект організації та розвитку мисливського господарства та затверджені Мінприроди України проекти лімітів добування мисливських тварин на сезон полювання. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів)
Таблиця 5.14. Види мисливських тварин лось олень благородний олень плямистий дика свиня козуля заєць-русак лисиця зубр
2000 399 400 226 1601 6254 40700 5808 56
2006 523 455 397 2456 7855 44517 4061 24
2007 528 457 448 2465 7635 37942 3032 24
2008 557 478 412 2811 7729 38999 2995 15
2009 588 476 486 2967 7912 38748 3354 15
Добування основних видів мисливських тварин Таблиця 5.15. Рік
Види мисливських тварин
2000
олень благородний олень плямистий кабан козуля олень благородний олень плямистий кабан козуля олень благородний олень плямистий кабан козуля лось олень благородний олень плямистий кабан козуля лось олень благородний олень плямистий кабан козуля лось
2006
2007
2008
2009
Затверджени й ліміт добування, гол. 10
Видано ліцензій, шт.. 6
Добуто Не , гол використан о ліцензій, шт.. 5 1
Причини не використан ня
14 174 200 5
14 135 176 4
14 68 129 1
0 67 47 1
Відсутність попиту -«-«-«-«-
40 218 229 7
9 210 212 4
9 118 162 -
31 8 17 3
-«-«-«-«-
55 193 232 5 4
55 103 98 3 4
9 69 50 1 2
46 44 48 2 -
-«-«-«-«-«-
55 202 179 3
10 201 119 2
2 138 104 2
45 1 60 1
-«-«-«-«-«-
60 237 212 -
8 280 206 -
4 187 168 -
56 50 44 -
-«-«-«-«-
5.3.2. Стан та ведення рибного господарства Водоресурсний потенціал області включає 132 річки, 265 озер, 12 водосховищ, 617 ставків, що створює сприятливі умови як для ведення рибного
господарства, так і рибальства. Загальна площа водойм становить понад 45 тисяч гектарів. Іхтіофауна Волині досить різноманітна і складається приблизно з 37 видів риб. Найбільш поширені-короп, карась, товстолобик, щука, форель, лящ, вугор, білий амур. Вилов риби в області в 2009 році здійснювало 19 підприємств, з яких 6спеціалізовані рибогосподарські, 8-сільськогосподарські, в тому числі 6фермерських господарств, 5-інші господарюючі суб’єкти. Право на ведення рибогосподарської діяльності було надано також чотирьом фізичним особампідприємцям. За минулий рік підприємства, які займалися рибництвом, виробили продукції, виконали робіт та надали послуг на суму 4,2 млн.грн., що майже на 10% більше від попереднього року і завершили рік з прибутками у сумі близько 17 млн.грн. Загальний обсяг виловленої усіма господарюючими суб’єктами риби за минулий рік становив 325 тонн, що на 13,4% менше, ніж у 2008 році, хоча в 1,2 раза перевищує рівень 2000 року. Більше половини виробничої риби –короп, майже по 20%-карась і товстолобик, більше як по 4%-форель та щука, по 0,2% займає вилов ляща та вугра, 0,1%-судака та 0,8%-інших видів риб. Майже 76% у вилові риби належить ВАТ «Волиньрибгосп» та його дочірнім підприємствам, фермерському господарству «Адоніс» Горохівського району та приватному «Луцька рибоводно меліоративна станція». В загальнодержавних обсягах вилову риби частка Волині незначна, і споживаємо ми значною мірою привозну продукцію. За рівнем споживання риби та рибних продуктів область посідає 17-16 місця в Україні, і цей показник має тенденцію до зростання. Рік
Динаміка вилову риби Водний об’єкт
1 2007 2008 2009
2 Озера та річки області Озера та річки області Озера та річки області
Таблиця 5.16. Затверджений ліміт Фактичний вилову, т/рік вилов, т/рік 3 4 43,31 8,5666 56,87 13,08645 52,608 4,6975
5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Останніми роками на території області збільшилась заготівля деревини, в результаті такої господарської діяльності значно погіршились умови існування таких рідкісних Червонокнижних тварин, як зубр, рись, борсук, лісовий кіт, горностай, глухар. На території новоствореного Ківерцівського національного природного парку «Цуманьська пуща» знаходиться Волинська популяція зубра – виду занесеного до Червоної книги України, чисельність якої з кожним роком зменшується. Проблема збереження великих за розмірами рідкісних ссавців
(зубрів), що потребують для своєї життєдіяльності значних природних ресурсів (просторових, кормових, захисних тощо) є чи не найгострішою проблемою охорони тваринного світу. Відтворення і нарощування поголів’я в існуючих осередках їх утримання проблему розв’язати не може. Тому розглянуто і погоджено загальнодержавний план дій по збереженню та відновленню зубра у фауні України, в якому за стратегічний напрямок взято відновлення великої саморегульованої популяції зубра у Волинській області. На виконання даного плану дій в області розроблена та затверджена Регіональна програма збереження та відновлення зубра у Волинській області. Головною метою програми є збереження зубра у Волинській області і відновлення його чисельності до оптимального рівня на територіях , де такі умови наявні. Так Мінприроди України надало дозвіл Звірівському МГ на переселення 5 особин зубра (2 самці та 3 самки ) з ДП «Хмільницьке ЛГ» Вінницько області. На даний час відловлено та переселено 2 самці у новозбудований вольєр для перетримки та адаптації, площа якого становить 45 га та продовжується робота по переселенню 3 самок зубрів. В області відсутні відведені в натурі та на картографічних матеріалах місця поселень зубра, глухаря, видри, борсука, норки європейської та інших. Охорона та відтворення тваринного світу Таблиця 5.17. Район
Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.
Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва
1 -
2 94
3 -
Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва 4 -
Примітка: графи 1,3,4 уточнюються та будуть заповнені додатково Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Таблиця 5.18. Назва виду
Кількість видів 1 2 П’явка медична * Рак широкопалий * Красуня-діва * Дозорець-імператор * Кордулегастер кільчатий * Кошеніль польська * Красотіл пахучий * Стабілін волохатий * Жук-самітник * Жук-олень * Вусач великий дубовий *
Види, яким загрожує небезпека 2006 2007 2008 3 4 5
2009 6
західний Вусач мускусний Вусач-червонокрилий Махаон Подалі рій Поліксена Аполон Мнемозина Жовтянка торфяникова Райдужниця велика Стрічкарка тополева Райдужниця велика Синявець мелеагр Бражник мертва голова Бражник дубовий Бражник прозерпіна Сатурнія мала Сатурнія зуда Шовкопряд кульбабовий Ендроміс березовий Стрічкарка блакитна Стрічкарка орденська малинова Совка сокиркова Ведмедиця велика Ведмедиця герга Ведмедиця-хазяйка Мегариса рогохвості Рофітоїдес сірий Мегахіла округла Ксилокопа фіолетова Джміль моховий Мінога українська Ропуха очеретяна Мідянка Пелікан рожевий Чапля жовта Лелека чорний Казарка червоно вола Лебідь малий Огар Чернь білоока Гоголь Гага звичайна Савка Крех Скопа Шуліка рудий Лунь польовий Канюк степовий Змієїд
* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *
Орел-карлик Скигляк Могильник Беркут Орлан-білохвіст Балабан Сокіл-сапсан Боривітер степовий Глушець Журавель сірий Ходуличник Кулик-сорока Кулик-довгоніс Кульон (кроншнеп) великий Кульон (кроншнеп) середній Крячок каспійський (чеграва) Пугач Сипуха Сорокопуд сірий Очеретянка прудка Королик червоноголовий Кутора мала Нічниця ставкова Нічниця Наттерера Широко вух європейський Мишівка степова Сліпак подільський Горностай Тхір степовий Норка європейська Борсук Видра річкова Кіт лісовий Рись звичайна Зубр Разом
* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * 94
* - кількість даних видів фауни на території області не встановлено. 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними. Серед дикої фауни у 2009 році захворіло сказом 11 лисиць (ВолодимирВолинський, Горохівський, Іваничівський, Любомльський, Рожищенський, Шацький райони). Стаціонарно неблагополучним по сказу лисиць залишається Любомльський район (3 випадки). Причиною спалахів сказу являється різке збільшення популяції лисиці червоної до 6 особин на 1000 га угідь при нормі 12 особини. З метою профілактики сказу в області розроблені «Комплексна програма основних заходів профілактики та боротьби зі сказом на 2008-2015 роки» та «План заходів з профілактики та ліквідації сказу по Волинській області на 209
рік» затверджений наказом Головного державного управління ветеринарної медицини в Волинській області від 19.05.2005 № 52. В області проводиться постійний моніторинг по захворюванню диких кабанів класичною та африканською чумою. У 2009 році досліджено 20 проб крові в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Результат від’ємний. В 2009 році проведено 5 засідань державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при обласній державній адміністрації, яка прийняла відповідні рішення до обов’язкового виконання з метою профілактики інфекційних захворювань диких тварин. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне різноманіття. Природно-кліматичні умови Волинської області, наявність на її території великої кількості річок, озер, ставків, боліт створюють сприятливі умови для розповсюдження гельмінтозів. За даними Волинської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини найбільш поширеними гельмінтозами в області були: фасціольоз, парамфістоматоз, езофагостоморз, параскаридоз, стронгілятози, аскаридоз, гетеракідоз, токсокароз. Вплив гельмінтозів на організм тварин дуже різноманітний: це і зниження працездатності коней, погіршення якості м’яса та зниження на 25-40% молочної продуктивності ВРХ, а також збільшення хворобливості тварин. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні На сьогоднішній день в області під охороною держави знаходиться 374 об’єкти природно-заповідного фонду, загальною площею більше 199829,72 га, з них 25 загальнодержавного значення, загальною площею 99158,6 га. Основні – це природний заповідник – „Черемський” на площі 2975,70 га; 2 національних природних парки –Шацький НПП на площі 48977 га (до якого входять 23 природних озера загальною площею 6339 га) та НПП „Прип’ять-Стохід” на площі 39315,5 (до якого входять 60 км р. Стир, 19 км р. Прип’ять та 5-ть озер загальною площею 1063 га); 15 заказників; 3 пам’ятки природи; 3 паркипам’ятки садово-паркового мистецтва; 1 ботанічний сад, і 349 об’єктів місцевого значення, загальною площею 100354,32 га, з них; 200 заказників; 116 пам’яток природи; 8 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва; 25 заповідних урочища. Процент заповідності по області складає 9,9%. Також на Волинському Поліссі під особливим наглядом та охороною знаходяться три об’єкти водно-болотних угідь міжнародного значення, такі як: „Заплава р. Прип’ять” площею 12000 га; „Заплава р. Стохід” площею 10000 га; та „Шацькі озера” площею 13039 га., на кожен них розроблений та
затверджений паспорт. Проводиться робота по включенню до цього переліку площу боліт природного заповідника„Черемський”. На території Волинської області виділено ботаніками та орнітологами Поліський природний коридор, що має спільні транскордонні елементи Національної екомережі, які входять і у Всеєвропейську екомережу. Серед них складові цього коридору – 5 основних ядер екомережі: Шацьке (Шацький НПП), на суміжних ділянках якого упродовж останніх років створюється трилатеральний біосферний заповідник „Західне Полісся” між Україною, Польщею та Білоруссю; Прип’ять – Стохідське (Національний природний парк „Прип’ять – Стохід”) на приграниччі України з Білоруссю, де можливе створення у перспективі білатеральної природоохоронної території; Білоозерсько – Черемське (на базі природного заповідника „Черемський”); Західно-Бугзьке (на базі проектованого національного парку „Західне Побужжя”). Цуманьське (на базі проектованого Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща») Також були визначені найважливіші екокоридори в області (сполучні між міжнародними елементами екомережі): Заплава р. Західний Буг, що є границею між Україною, Польщею та Білоруссю; Шацько – Прип’ятьський, що сполучає Шацьке ядро з Прип’ять – Стохідським; Західно-Бузько – Стохідський, що сполучає р. Західний Буг з Білоозерсько – Черемським і далі з Прип’ять – Стохідським ядрами. 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду області За останні десятиріччя проблема охорони навколишнього середовища набула особливої гостроти. Під впливом господарської діяльності людини, бурхливого розвитку промисловості, сільського господарства, відбувається збіднення генофонду рослинного і тваринного світу, зменшення стабільності та продуктивності природних екосистем. Зниження екологічної рівноваги біосфери. Це може привести до катастрофічних наслідків. Тому однією з найефективніших форм охорони цінних природних об'єктів і територій є їх заповідання — взяття під охорону держави. Створення заповідних територій необхідне для збереження цінних видів рослинного і тваринного світу, унікальних ландшафтів, геологічних, палеонтологічних об'єктів тощо. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 року Таблиця 5.19. № Найменування п/п об’єктів ПЗФ
1
2
Біосферні, природні заповідники Національні
Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення значення Кількість Площа Кількість Площа 1 2975,70 -
2
88292,5
-
-
Всього Кількість Площа 1 2975,70
2
88292,5
3 4 5
6
7 8
9
природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, всього, 15 в т. ч.: 8 ландшафтні лісові ботанічні 6 загальнозоологічні 1 орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи 3 – всього, в т. ч.: 1 комплексні ботанічні лісові гідрологічні 2 джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади 1 Парки-пам’ятки 3 садово-паркового мистецтва Заповідні урочища Разом 25
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
7731,80
200
89998,95
215
97730,75
6026,70
28
14503,10
36
20529,80
1384,60 320,50 120,00
37 26 32 15 1 60 1 116
5215,9 1249,50 34411,65 3586,1 46,0 24595,60 90,10 465,41
37 32 33 15 1 60 1 119
5215,9 2634,10 40725,75 3586,1 46,0 24595,60 90,10 585,41
30,00
-
-
1
30,00
90,00 10,00 28,60
93 16 7 8
295,87 116,54 45,00 79,13
93 18 7 1 11
295,87 206,54 45,00 10,00 107,73
99158,6
25 349
14518,60 25 105062,09 374
14518,60 204220,69
5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Курорти у Волинській області відсутні, але є своєрідна мережа рекреаційних зон. Всього на території області станом на 2009 рік нараховується 231 рекреаційна зона площею 7,4 тис. га, з них рекреаційних зон короткочасного відпочинку 141 площею 7,1 тис. га, тривалого відпочинку – 90 площею 0,3 тис. га. Крім того існують ліси рекреаційного призначення площею 18,6 тис га. Загальна площа земель рекреаційного призначення становить 26,0 тис. га, що складає 1,2% від загальної території області. 5.4.3. Історико-культурна спадщина Історико–культурну спадщину області складає 1 історико – культурний заповідник, 2 музеї – садиби, 7 паркових садиб, палацових ансамблів та палацово – паркових комплексів, 480 пам’яток архітектури, в тому числі 183 національні надбання (значення), а також 1044 пам’ятки історії, культури, в тому числі 149 – пам’ятки археології, 860 – пам’ятки історії, 35 – пам’ятки мистецтва.
В області 11 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва загальною площею 95,53 га, з них 3 – загальнодержавного значення, площею 28,6 га. Садиби-заповідники, палацово-паркові музеї, дендрологічні парки і парки-пам’ятки ландшафтної архітектури на території області відсутні. 5.4.4. Туризм, як фактор впливу на довкілля Основні статистичні показники туристичної галузі області за 2009 р. свідчать про продовження активності туристичної діяльності, початок якого прийшовся на 2002 рік. Враховуючи, що екологічний туризм в області лише розвивається і не достатній з точки зору організаційних моментів, відбувається забруднення цінних ландшафтів територій різноманітними побутовими відходами, частина яких не розкладається у ґрунті і на його поверхні, а також мало контрольоване розкладання вогнищ, витоптування трав, руйнування та ущільнення грунту. Масовий туризм загострює проблему об’єкту, або певної території. На Волині особливо це відчутно в Шацькому національному природному парку. Його територія поділена на кілька функціональних зон: заповідна (4805 га) – увійшли найбільш цінні природні ділянки; регульованої рекреації (12325 га) – призначена для короткочасного відпочинку та оздоровлення населення, огляду пам’ятних місць, влаштування туристичних маршрутів, екологічних стежок, і рекреаційних пунктів; зона стаціонарної рекреації (1283 га) – виділена в місцях розміщення стаціонарних і оздоровчих об’єктів та пунктів обслуговування відвідувачів парку; господарська зона (30584 га). Таке зонування території дозволяє працівникам ШНПП і Держуправління охорони навколишнього природного середовища зосередитися на забезпеченні збереження унікальних природних об’єктів, більш раціонально контролювати і впливати на недопустимі навантаження, упорядкувати використання природних ресурсів, оптимізувати роботу служб охорони і сервісу. Як пріоритет необхідно якнайшвидше в області розробити програму розвитку туристичної індустрії, в тому числі екотуризму. На актуальність даного питання Держуправління ОНПС неодноразово звертало увагу управлінню культури та туризму облдержадміністрації. На виконання ст. 2, п. 4 «Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для організації виконання Указу Президента України від 14 серпня 2009 року № 611 «Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні» Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України проводила семінар з підвищення кваліфікації на тему: «Організація екологічного туризму на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України». В семінарі прийняв участь головний спеціаліст сектору екомережі та розвитку заповідної справи Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області. До адміністрацій Шацького національного природного парку, НПП «Прип’ять-Стохід» та Черемського природного заповідника надіслані листи про
необхідність розвитку туристичної та рекреаційної інфраструктури на територіях природно-заповідного фонду, що знаходяться у їх підпорядкуванні. 6. Стан земельних ресурсів та грунтів 6.1. Структура та стан земельних ресурсів. Земельний фонд області становить 2014,4 тис. га. У власності і користуванні сільськогосподарських підприємств перебуває 195,7тис.га, державних сільськогосподарських підприємства 10,6 тис.га, громадянам надано землі у власність і користування на площі 655,9тис.га, лісогосподарським підприємствам передано 474,5тис.га. Землі закладів, установ,організацій, промислових та інших підприємств, підприємств та організацій транспорту, зв’язку, частин, підприємств, організацій, установ, навчальних закладів оборони, організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історикокультурного призначення, водогосподарських підприємств 4,1тис.га, у сумі становлять 62,5тис.га. Площа земель запасу та земель, не наданих у власність та постійне користування в межах населених пунктів (які не надані у тимчасове користування) становить 611,1тис.га 6.1.1.Структура та динаміка основних видів земельних угідь Структура та динаміка основних видів земельних угідь за період за 2000 рік, та за період з 2006 року по 2009 роки наведена у таблиці 6.1 Динаміка структури земельного фонду області Таблиця 6.1.
Основні угідь
види 2000 Всьог о, тис. га
2006 % до Всьог загальн о, ої площі тис. терито га рії
Загальна 2014,4 100 територія у тому числі : 1. Сільськогоспода 1054,8 52,36 р-ські угіддя 2.Ліси і інші лісовкриті 687,8 34,14 площі, 3.Забудовані 57,0 2,83 землі 4.Відкриті 116,1 5,76 заболочені землі 5.Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, 17,1 0,85 яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6.Інші землі 16,5 0,82 Усього земель 1969,4 97,77 (суша) Території, що покриті 45,0 2,23 поверхневими водами
2007 % до Всьог загаль о, ної тис. площі га тери торії
2008 % до Всьог загаль о, ної тис. площі га тери торії
2009 % до Всьог загаль о, ної тис. площі га тери торії
% до загально ї площі територ ії
2014,4 100
2014,4 100
2014,4 100
2014,4 100
1053,3 52,3
1052,2 52,2
1051,4 52,2
1050,8 52,16
693,0 34,40 693,5 34,43 694,7 34,49 695,1 34,50 57.1
2,83
115,5 5,73
17,1
17,2
0,85
57,4 115,7
2,85 5,74
58,2 117,0
2,89
58,4
2,89
5,81 117,0 5,8
17,5
0,86
15,0
0,74
0,85 17,7
0,88
15,0
0,74
14.9
0,73
7,6 0,38
1968,8 97,74 1969,1 97,75 1969,1 97,75 1969,0 97,74
45,6
2,26
45,3
2,25
45.3
2,25
45,4
2,25
Інформація наведена за даними головного управління Держкомзему у Волинській області 6.1.2. Деградація земель Ерозія грунту є одним з найбільш руйнівних явищ природи. Під впливом водної ерозії вимиваються гумус та поживні речовини грунту. Потоки води виносять продукти руйнування в яри, балки, ставки та озера, замулюючі їх. Об'єм води у річках і водоймах зменшується, погіршується їх санітарний стан. На грунтах з легким механічним складом розвивається вітрова ерозія.
Згідно з даними головного управління Держкомзему у Волинській області, станом на 01.01.1995 року в області на сільськогосподарських угіддях нараховувалось 104,2 тис. га змитих грунтів. З них у Горохівському районі 31,2тис. га, Луцькому - 26,6 тис. га, Локачинському - 17,2 тис. га, ВВолинському -12,5 тис. га, Іваничівському - 9,2 тис. га, Ківерцівському - 7,5 тис. га. Дефляційно-небезпечних грунтів сільськогосподарських угідь в області нараховувалось - 258,2 тис. га. З них у Ковельському районі - 33,2 тис. га, Турійському - 27,7 тис.га, Рожищенському - 21,9 тис.га, Старовижівському 20,1 тис. га, Любомльському - 19,9 тис. га, Ратнівському- 19,4 тис. га, КаміньКаширському - 19,2 тис. га, Маневицькому - 16,5 тис. га, Любешівському - 17,0 тис. га, В.-Волинському - 16,4 тис. га, Іваничівському - 4,6 тис. га, Луцькому 6,7 тис. га, Горохівському - 7,2 тис. га, Локачинському - 7,8 тис. га З 1996 року якісний звіт по угіддям відмінено. Кошти на проведення ґрунтового обстеження в області з державного та місцевих бюджетів не передбачались. До комплексу протиерозійних заходів у боротьбі з ерозією входять протиерозійна організація території, протиерозійні лісо-, лукомеліоративні та гідротехнічні заходи. З метою ефективного використання земель запасу та резервного фонду та вилучення із господарського обігу малопродуктивних та деградованих сільськогосподарських угідь згідно з розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 31.12.2002 року №465, проведено інвентаризацію сільськогосподарських угідь земель запасу та резервного фонду, не наданих у власність і користування. За результатами інвентаризації виявлено 10,0 тис. га, земель з переважаючими дерново-підзолистими піщаними, зв'язно-піщаними неоглеєними та глеюватими, середньо- та сильнозмитими опідзоленими грунтами, які відповідно до чинного законодавства підлягають консервації залісенню або залуженню. Відповідно до матеріалів інвентаризації та регіональної Програми охорони родючості грунтів Волинської області на 2004-2015 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 16.03.2004 №10/22 із змінами, внесеними рішенням обласної ради від 12.08.2005 №22/18, державним підприємством «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та іншими проектними організаціями на протязі 2006-2008 років розроблено 125 проектів землеустрою щодо консервації цих деградованих та малопродуктивних земель шляхом залісення. Згідно цих проектів лісогосподарськими підприємствами області проведено залісення у 2006 році на площі 667,4 га, у 2007 на площі -137,4 га, у 2008 році -1037,4 га, у 2009 році – 600га. Консервація малопродуктивних та деградованих земель здійснюється відповідно до Порядку консервації земель, затвердженого наказом Держкомзему від 17.10.2002 №175 та Методичних рекомендацій щодо механізму виведення з господарського обігу земель, що підлягають консервації.
З метою захисту земель 2005-2008 роках фінансування заходів з охорони земель також проводилось по бюджетній програмі КПКВК 2408040 "Збереження, відтворення та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів" були виділені кошти в 2005 р-190,0 тис. грн., .2006-545,0 тис. грн., 2007р. - 280,0 тис. грн., 2008 р. - 133,9 тис. грн: на проведення вишукувальних робіт, розробку проектної документації на землі державної власності та будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд і покращення малопродуктивних земель. Побудовано і здано в експлуатацію 3 протиерозійних споруди та покращено малопродуктивних угідь на площі 56 га. У 2008 році ДП «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розпочато підготовчі роботи по складанню схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель Шацького району Волинської області на загальну площу 75074,9 га. На території району знаходиться 8 сільських рад та Шацька селищна рада. В зв’язку із відсутністю фінансування роботи не завершені. Вирішується питання розробки Генеральної схеми порушених земель Волинської області. Райони, які зазнають ерозії грунтів Таблиця 6.2. 2000
2006
2007
2008
2009
Площа земель, які піддаються деградації, тис.га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис.га водна ерозія, тис.га сукупна ерозія, тис.га підкислення грунтів, тис.га засолення грунтів, тис.га залуження грунтів, тис.га зсуви землі, тис.га
Згідно з листом Головного управління Держкомзему у Волинській області від 15.07.09 №06-03-14/1080, інформація щодо деградації земель відсутня, оскільки з 1996 року відмінено складання якісного звіту по угіддях 6. 2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси. Значна розораність сільськогосподарських угідь в області, негативні природні і антропогенні явища призводять до негативного впливу на земельні ресурси та деградації земель. Особливо небезпечних масштабів набула ерозія ґрунтів. У більшості сільськогосподарських підприємств відсутні науковообгрунтовані сівозміни, ґрунтозахисні технології вирощування
сільськогосподарських культур, бракує необхідної кількості органічних та мінеральних добрив, що призводить до виснаження земель, зниження родючості ґрунтів, їх деградації. Використання земель без чіткого еколого - економічного та соціального обґрунтування стає причиною виникнення багатьох негативних явищ як екологічної, так і економічної природи. Зокрема, процеси водної та вітрової ерозії земель та інших несприятливих явищ у переважній більшості випадків спричинені саме нераціональним використанням і нехтуванням законами еколого-безпечного природокористування. Надмірне розширення площі ріллі за рахунок схилових земель призводить до порушення екологічно збалансованого співвідношення земельних угідь. У результаті земельні ресурси деградують, забруднюються і виснажуються. Водна і вітрова ерозії є найбільш суттєвим фактором зниження продуктивності земельних ресурсів. Інтенсивне сільськогосподарське використання земель призводить до зниження родючості ґрунтів через їх переущільнення (особливо чорноземів). втрати грудкувато-зернистої структури, водопроникності та аераційної здатності з усіма екологічними наслідками, що звідси випливають. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС радіоактивного забруднення зазнала територія трьох північних районів області, а саме - КаміньКаширського, Любешівського та Маневицького. Загальна площа радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь становить 160,393 тис. га. Техногенне забруднення земель пестицидами, важкими металами, а також інші фактори призвели до погіршення якості ґрунтів та їх агроекологічного стану. Порушення та рекультивація земель Таблиця 6.3. Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис.га % до загальної площі території
2000 0,159
2006 0,0595
2007 0,1728
2008 0,1633
2009 0,0932
0,008
0,003
0,009
0,008
0,005
0,189
0,5552
0,0709
0,104
0,1259
0,009
0,028
0,004
0,005
0,006
0,16
0,1127
0,0648
0,1013
0,1367
0,008
0,006
0,003
0,005
0,007
Інформація наведена за даними головного управління Держкомзему у Волинській області 6.3. Якість грунтів З метою здійснення державного контролю за зміною показників родючості та забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення Указом президента України № 1118/95 від 2 грудня 1995 року запроваджена
суцільна агрохімічна паспортизація всіх земель сільськогосподарського призначення на території України. Паспортизації підлягають кожне поле, кожна ділянка, незалежно від того кому вона належить. Проводиться вона в обов’язковому порядку раз на 5 років, а в окремих випадках, наприклад, при зміні власника, землекористувача, обстеження проводиться незалежно від попереднього строку. 6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення На виконання Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, Закону України “Про охорону земель” Регіональної програми охорони родючості ґрунтів Волинської області, затвердженої рішенням обласної ради від 16 березня 2004 року № 10/22, проведення цих робіт в області покладено на Волинський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість”. Дослідження ґрунтів, які проводяться в області Волинським центром “Облдержродючість”, щодо їх агрохімічного стану (в області щороку три райони через кожних 5 років (тур обстеження) дають змогу відстежити і прогнозувати динаміку вмісту основних елементів родючості ґрунтів (гумус, фосфор, калій, кислотність, мікроелементи, важкі метали тощо). Екстенсивне ведення рослинницької галузі сільськогосподарського виробництва в останні роки поставило під загрозу збереження ґрунтового покриву. Прискорено зростає інтенсивність руйнування і деградації грунтів, що означає для виробника зниження урожаю та збільшення витрат на відтворення родючості ґрунтів. За умов екстенсивного господарювання особливо розвивається агрохімічна деградація, для якої характерне підкислення ґрунту, зниження вмісту в ньому рухомих форм фосфору, обмінного калію, гумусу. Це набуває особливої гостроти як для умов області, ґрунтовий покрив якої сформований, в основному, малогумусними ґрунтами легкого гранулометричного складу, що визначило їх низьку ємність вбирання та малу буферність. За таких умов трансформація показників родючості може відбуватися в короткі терміни та інтенсивними темпами. Результати агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення показують, що в останні роки (2005-2009 р.р.), в порівнянні з попередніми турами обстеження, процеси агрохімічної деградації ґрунтів дещо знизилися (Таблиця 6.4.). Динаміка родючості ґрунтів області за турами обстеження Таблиця 6.4. Тури обстеження
Роки
Вміст гумусу, %
VІІ VІІІ
1995-1999 2000-2004
1,69 1,60
Вміст фосфору, мг/кг 127 116
Вміст калію, Кислотність мг/кг рН (сол.) 95 83
6,42 6,29
ІХ
2005-2009
1,61
123
87
6,23
На сьогодні середньозважений вміст гумусу в ґрунтах області становить 1,61 %, що за градацією відповідає низькому вмісту. Вміст рухомого фосфору підвищений (123 мг/кг ґрунту), а обмінного калію – середній (87 мг/кг ґрунту). Кислотність ґрунтів дещо підвищилась і становить 6,23 одиниць. Агрохімічне обстеження ґрунтів за останні роки засвідчує, що ґрунти області мають в основному низьку та середню забезпеченість мікроелементами. Волинським центром “Облдержродючість” в 2009 році згідно плану робіт із суцільної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення проводилось агрохімобстеження сільськогосподарських угідь в Любешівському, Маневицькому та Ківерцівському районах.
Агрохімічна характеристика обстежених земель за вмістом Д гумусу ослід Таблиця 6.5. ження Адміністративна Тур ОбстеСередньо" + ", " - " до ґрунті одиниця (роки) жена зважений попереднього в ( район ) обстеження площа, показник, туру сільсь тис.га % когос 1 2 3 4 5 подар Луцький VІІІ (2000 р.) 34,21 1,73 -0,12 ських Локачинський VІІІ (2000 р.) 24,42 1,54 -0,09 Рожищенський VІІІ (2000 р.) 26,5 1,55 -0,09 угідь Володимир-Волинський ІХ (2006 р.) 29,16 1,81 +0,07 цих ІХ (2006 р.) 28,52 1,55 +0,03 районі Іваничівський Горохівський ІХ (2006 р.) 43,68 1,83 +0,26 в Камінь-Каширський ІХ (2007 р.) 18,44 1,63 +0,31 показу Ковельський ІХ (2007 р.) 37,23 1,54 ють, Турійський ІХ (2007 р.) 32,49 1,53 +0,14 що на Любомльський ІХ (2008 р.) 26,36 1,51 -0,18 сьогод Шацький ІХ (2008 р.) 7,45 1,51 -0,14 ні Ратнівський ІХ (2008 р.) 19,21 1,76 -0,09 ІХ (2008 р.) 24,83 1,56 -0,09 триво Старовижівський Любешівський ІХ (2009 р.) 14,81 1,48 -0,14 жною Маневицький ІХ (2009 р.) 28,51 1,56 -0,19 є ІХ (2009 р.) 39,62 1,4 -0,17 ситуа Ківерцівський ція з одним із важливих показників родючості ґрунтів – гумусом. За результатами досліджень середньозважений вміст його становить в Любешівському районі 1,48%, в Маневицькому і Ківерцівському відповідно 1,56% та 1,40 відсотків. За останніх 5 років в ґрунтах досліджуваних районів вміст зменшився від 0,14 до 0,19% а в середньому на 0,17%. Найбільш інтенсивні втрати гумусу відбулися в Маневицькому районі.
Агрохімічна характеристика обстежених земель за вмістом гумусу надана в таблиці 6.5. Результати агрохімічних аналізів проведених в 2009 році в вищезазначених районах області показують, що вміст рухомих фосфатів по районах становить 87 – 114 мг/кг ґрунту (в середньому 100,8 мг/кг), обмінного калію - 69 – 77 мг/кг ґрунту (в середньому 73,9 мг/кг), при оптимальному забезпеченні 150 – 180 мг/кг ґрунту. Агрохімічна характеристика обстежених земель за вмістом рухомого фосфору та обмінного калію подана в таблицях 6.6-6.7. Агрохімічна характеристика обстежених земель за вмістом рухомого фосфору Таблиця 6.6 Адміністративна одиниця ( район )
Тур (роки) обстеження
Обстежена площа, тис.га 1 2 3 Луцький VІІІ (2000 р.) 34,21 Локачинський VІІІ (2000 р.) 24,42 Рожищенський VІІІ (2000 р.) 26,5 Володимир-Волинський ІХ (2006 р.) 29,76 Іваничівський ІХ (2006 р.) 28,987 Горохівський ІХ (2006 р.) 44,16 Камінь-Каширський ІХ (2007 р.) 26,85 Ковельський ІХ (2007 р.) 41,63 Турійський ІХ (2007 р.) 33,65 Любомльський ІХ (2008 р.) 28,27 Шацький ІХ (2008 р.) 11,57 Ратнівський ІХ (2008 р.) 32,25 Старовижівський ІХ (2008 р.) 30,26 Любешівський ІХ (2009 р.) 22,95 Маневицький ІХ (2009 р.) 32,3 Ківерцівський ІХ (2009 р.) 40,41
Середньозважений показник, мг/кг 4 139 128 98 161 258 132 94 109 108 128 108 98 105 87 94 114
" + ", " - " до попереднього туру 5 +6,0 -1,0 -1,0 -10,0 -4,0 -22,0 30,0 -7,0 +3,0 -5,0 +17,0 -5,0 -7,0 -9,0 +5,0 -15,0
Агрохімічна характеристика обстежених земель за вмістом обмінного калію Таблиця 6.7 Адміністративна одиниця ( район )
Тур (роки) обстеження
Обстежена площа, тис.га 1 2 3 Луцький VІІІ (2000 р.) 34,21 Локачинський VІІІ (2000 р.) 24,42 Рожищенський VІІІ (2000 р.) 26,5 Володимир-Волинський ІХ (2006 р.) 29,76 Іваничівський ІХ (2006 р.) 28,987 Горохівський ІХ (2006 р.) 44,16
Середньозважений показник, мг/кг 4 94 106 83 107 104 103
" + ", " - " до попереднього туру 5 -7,0 -11,0 -14,0 +3,0 +2,0 +5,0
Камінь-Каширський Ковельський Турійський Любомльський Шацький Ратнівський Старовижівський Любешівський Маневицький Ківерцівський
ІХ (2007 р.) ІХ (2007 р.) ІХ (2007 р.) ІХ (2008 р.) ІХ (2008 р.) ІХ (2008 р.) ІХ (2008 р.) ІХ (2009 р.) ІХ (2009 р.) ІХ (2009 р.)
26,85 41,63 33,65 28,27 11,57 32,25 30,26 22,95 32,3 40,41
75 75 84 87 63 75 83 77 69 76
+12,5 -1,0 +3,5 -4,0 +13,0 -9,0 +2,0 -7,0
Кислотність грунтів в Любешівському і Маневицькому районах порезультатах обстеження в 2009 році знаходиться в межах 5,1-5,5 одиниць, а в ґрунтах Ківерцівського району вона становить 6,4 одиниці. Агрохімічна характеристика обстежених земель за реакцією грунтового розчину подано в таблиці 6.8. Агрохімічна характеристика обстежених земель за реакцією ґрунтового розчину Таблиця 6.8 Адміністративна одиниця ( район )
Тур (роки) обстеження
Обстежена площа, тис.га 1 2 3 Луцький VІІІ (2000 р.) 34,21 Локачинський VІІІ (2000 р.) 24,42 Рожищенський VІІІ (2000 р.) 26,5 Володимир-Волинський ІХ (2006 р.) 29,76 Іваничівський ІХ (2006 р.) 28,987 Горохівський ІХ (2006 р.) 44,16 Камінь-Каширський ІХ (2007 р.) 26,85 Ковельський ІХ (2007 р.) 41,63 Турійський ІХ (2007 р.) 33,65 Любомльський ІХ (2008 р.) 28,27 Шацький ІХ (2008 р.) 11,57 Ратнівський ІХ (2008 р.) 32,25 Старовижівський ІХ (2008 р.) 30,26 Любешівський ІХ (2009 р.) 22,95 Маневицький ІХ (2009 р.) 32,3 Ківерцівський ІХ (2009 р.) 40,41
Середньозважений показник рН
" + ", " - " до попереднього туру
4 6,5 6,2 6,3 6,4 6,6 6,7 5,0 6,7 7,2 6,2 5,4 5,3 6,1 5,1 5,5 6,4
5 -0,1 -0,2 -0,1 -0,3 +0,2 -0,4 -0,3 -0,6 -0,2 -0,3 -0,3 -0,3 -0,1
При проведенні контролю за вмістом залишків пестицидів в ґрунтах сільськогосподарського призначення першочергова увага приділяється персистентним пестицидам, які здатні накопичуватися в ґрунтах у досить великих кількостях і зберігатися в них протягом довгого часу. До таких сполук відносять хлорорганічні пестициди та різні сполуки важких металів . Волинським центром “Облдержродючість” для проведення токсикологічних досліджень у 2009 році відібрано 1760 зразків ґрунту і води для визначення
залишкових кількостей пестицидів (ЗКП), нітратів, важких металів (ртуті) в тому числі на агрохімічну паспортизацію відібрано 1092 зразків ґрунту. Всього проведено 7000 випробувань. Аналіз ґрунтів господарств області проводився на вміст стійких хлорорганічних пестицидів (ДДТ, ГХЦГ) і 2,4–Д, які є основними забруднювачами ґрунтів Волині. Аналізуючи вміст залишкових кількостей ДДТ (суми метаболітів) слід відмітити, що із 1052 проаналізованих проб забруднених – 895, що становить 85 %. Максимальний вміст становив 0,046 мг/кг при ГДК 0,1 мг/кг. По ГХЦГ (суми ізомерів) перевищень ГДК не виявлено, з 1052 проаналізованих проб забруднених 611, що становить 58 %. Виявлено максимальний вміст 0,009 мг/кг при ГДК 0,1 мг/кг (таб.3.1). Рівень забруднення зразків препаратом 2,4-Д становить 14,9 відсотків. Аналіз динаміки залишкових кількостей пестицидів (ЗКП) в ґрунтах Волинської області показав, що по препарату ГХЦГ за останні 5 років різких змін у виявленні ізомерів не помічено. По препарату ДДТ зберігається загальна тенденція до зниження рівня забрудненості ґрунтів і зменшення кількості перевищень гранично допустимих кількостей. Вміст препарату 2,4-Д (амінна сіль) в ґрунтах за останні роки різко знизився, що пов’язано з обстеженням в попередніх роках малозабруднених районів поліської і перехідної зон. Визначення вмісту залишкових кількостей пестицидів у грунтах у Волинській області надані в таблицях 6.9-6.12. Визначення вмісту залишкових кількостей пестицидів у ґрунтах Волинської області за 2000 р. Таблиця 6.9 Площа, тис. га Вміст ЗКП, мг/кг Кількість зразків, штук Пестицид оброблено обстежено проаналіз. забрудн. із вмістом мінім. середн. макс. вище ГДК ГХЦГ 100 100 1610 1239 34 0,006 0,037 0,312 ДДТ 100 100 1610 987 23 0,003 0,028 0,206 2,4Д 100 100 1610 263 0,006 0,03 0,08 2М-4Х 2 1 0,001 0,002 0,003 Сімазін 0,1 0,1 4 2 1 0,009 0,036 0,21 Пропазін 0,1 0,1 4 1 1 0,3 0,3 0,3 Атразін 0,1 0,1 4 2 0,001 0,002 0,003 Прометрин 0,05 0,05 4 2 1 0,003 0,008 0,3 Зенькор дослід дослід 9 Кінмікс дослід дослід 6 6 0,0001 0,0001 0,0001 Карате дослід дослід 6 6 0,0002 0,0002 0,0002 Банкол дослід дослід 6 3 0,0001 0,0001 0,0001 Регент дослід дослід 6 3 0,0001 0,0001 0,0001 Всього проаналізовано 4881 2515 60 х х х
Визначення вмісту залишкових в грунтах Волинської області у 2006 р.
кількостей
пестицидів Таблиця.6.10
Кількість проб, штук Назва району
Пестици д
ГД К
ДДТ
405
із Забру вмісто д міні м нени м. вище х ГДК 385 2 0
ГХЦГ
405
171
-
0
0,002 0.027 0,1
2,4-Д
403
86
-
0
0,000 0,2 0,004 1 5
симазин
1
1
1
0,05
0,05
ДДТ ГХЦГ
418 418
369 163
-
0 0
2,4-Д
415
38
-
0
0,009 0,062 0,001 0.008 0,000 0,003 1
симазин
1
1
1
0,05
0,05
ДДТ ГХЦГ
302 302
284 129
4 -
0 0
2,4-Д
300
39
-
0
0,025 0,111 0,001 0,017 0,000 0,003 2
Симазин
1
1
1
0,05
2
2
-
2
-
-
ДДТ
3
3
-
ГХЦГ Прометр ин
3
1
-
0,01 7 0 0,00 6 0
1
-
-
0
ДДТ
5
5
-
ГХЦГ
5
3
-
0,00 3 0
2,4 – Д
1
-
-
0
симазин
1
1
1
0,1
Проанал ізованих
ВолодимирВолинський
Горохівськи й
Іваничівськ ий
ДДТ КаміньКаширський ГХЦГ Ківерцівськ ий
Ковельськи й
Вміст ЗКП, мг/кг
сере д.
макс.
0,022 0,157 0,1
0,05
Населений пункт, госпво, де було перевищенн я ГДК
0,05
0,05
0,05
0,0 1 0,1 0,1 0,2 5 0,0 1 0.1 0,1 0,2 5 0,0 1
с.Летичів с.Устилуг (ССГ ”П”ятидні”) м.Володими рВолинський
с.Сенкевичі вка с.Бужанка с.Колона с.Заставне м.Іваничі
0.018 0,019 0,1 0
0
0.008 0,01
0,1 0,1
0,002 0,005 0,1 0,0 0 0 1 0,029 0,076 0,1 0,001 0,003 0,1 0,2 0 0 5 0,1 0,1 0,0
с.Любитів
Локачинськ ий
Луцький
Любешівськ ий
4 4
4 3
1 -
0,01 0
Симазин
2
2
2
0,05
ДДТ
6
6
-
0,01
ГХЦГ
6
2
-
0
2,4 – Д
1
-
-
0
симазин
1
-
-
0
ДДТ
3
3
-
0,01
ГХЦГ
3
1
-
0
ДДТ
6
6
-
6
3
-
0,00 9 0
3
-
-
0
симазин
2
2
2
0,1
ДДТ
7
7
-
0,01 1
0,016 0,027 0,1
ГХЦГ
7
4
-
0
0,002 0,003 0,1 6 6
ДДТ
1
1
-
ГХЦГ ДДТ ГХЦГ
1 4 4
4 2
-
0,01 3 0 0,01 0
Симазин
2
2
2
0,1
ДДТ
5
5
-
ГХЦГ
5
3
-
0,01 9 0
Симазин
3
3
3
0,1
ДДТ
3
3
-
ГХЦГ
3
2
-
0,02 2 0
Симазин
2
2
2
0,15
ДДТ
1
1
-
1 1175 1175
1088 487
7 -
0,00 7 0 0 0
1123
163
-
0
ГХЦГ Любомльськ ий 2,4 – Д
Маневицьки й Ратнівський Рожищенсь кий
Старовижів сь-кий
Турійський
Шацький Всього області
1 0,058 0,104 0,1 0,002 0,003 0,1 0,0 0,05 0,05 1 0,023 0,05 0,1 0,000 0.004 0,1 9 0,2 0 0 5 0,0 0 0 1 0,02 0,028 0,1 0,001 0,005 0,1 6
ДДТ ГХЦГ
ГХЦГ ДДТ по ГХЦГ 2,4-Д
с.Холопичі
0,037 0,063 0,1 0,002 0,006 0,1 0,2 0 0 5 0,0 0,1 0,1 1
м.Любомль
0,013 0,013 0,1 0 0 0,1 0,034 0,078 0,1 0,002 0,005 0,1 0,0 0,125 0,15 1
м.Рожище
0,025 0,032 0,1 0,002 0,007 0,1 0,0 0,1 0,1 1 0,06
0,087 0,1
0,002 0,005 0,1 0,0 0,175 0,2 1 0.007 0,007 0,1 0 0,022 0,002 0,000 1
0.0 0,1 0,157 0,1 0,017 0,1 0,2 0,004 5
смт.Стара Вижівка
Прометр ин
1
-
-
0
0
Симазин
16
15
15
0.05
0,091 0,2
3490
1753
22
Разом
0
0,0 1 0,0 1
Визначення вмісту залишкових кількостей пестицидів у грунтах за 2007 рік Таблиця.6.11. Кількість проб, штук
Назва району
Пест ицид
забр удне но ЗКП
3 3
4 3
3
із вміст мінімал ом ьний вище ГДК
серед ній
ГД максимал К ьний
6 0,006
7 0,013
8 0,019
9 0,1
1
0
0,001
0,002
0,1
2
0
0
0
0
0,25
2
2
0,013
0,015
0,018
0,1
2
2
0,005
0,005
0,006
0,1
1
1
0,016
0,016
0,016
0,1
1
1
0,002
0,002
0,002
0,1
3
3
0,006
0,01
0,1
3
1
0
0,005
0,1
254
209
0
0,008 0,001 6 0,009
0,041
0,1
254
63
0
0,001
0,008
0,1
252
60
0
0,002
0,25
554
390
0
0,031
0,1
ГХЦ 554 Г 2,4 – 551
115
0
0,001
0,007
0,1
51
0
0,000
0,002
0,25
1
2 ДДТ Володимир ГХЦ Г волинський 2,4 – Д ДДТ Горохівськ ГХЦ ий Г ДДТ Іваничівськ ГХЦ ий Г ДДТ Ківерцівськ ГХЦ ий Г ДДТ Камінь - ГХЦ Каширськи Г й 2,4 – Д ДДТ Ковельськи й
проана лізован о
Вміст ЗКП, мг/кг
5
0,000 2 0,005 9
Насе лени й пункт , госво, де було перев ищен ня ГДК 10
Д ДДТ Локачинськ ГХЦ ий Г ДДТ ГХЦ Луцький Г 2,4 – Д ДДТ Любешівсь ГХЦ кий Г 2,4-Д ДДТ Любомльсь ГХЦ кий Г 2,4-Д ДДТ Маневицьк ГХЦ ий Г ДДТ Ратнівськи ГХЦ й Г ДДТ Рожищенсь ГХЦ кий Г ДДТ Старовижів ГХЦ ський Г ДДТ ГХЦ Турійський Г
Шацький
Всього
2
2
0,01
2
1
0
11
11
0,005
1 0,017 0,001 5 0,014
11
3
0
6
0
5
0,024
0,1
0,003
0,1
0,048
0,1
0,001
0,004
0,1
0
0
0
0,25
5
0,01
0,028
0,1
5
1
0
0,005
0,1
2 6
0 6
0 0,005
0 0,026
0,25 0,1
6
3
0
0,006
0,1
5 7
0 7
0 0,011
0,02 0,001 7 0 0,009 0,001 2 0 0,016
0 0,027
0,25 0,1
7
4
0
0,001
0,0036
0,1
1
1
0,013
0,013
0,013
0,1
1
0
0
0
0
0,1
2
2
0,01
0,017
0,023
0,1
2
0
0
0
0
0,1
2
2
0,022
0,022
0,023
0,1
2
0
0
0
0
0,1
302
269
0
0,011
0,037
0,1
302
218
0
0,003
0,009
0,1
2,4-Д
301
43
0
0,003
0,25
ДДТ ГХЦ Г ДДТ ГХЦ Г 2.4 Д
1
1
0,007
0,000 2 0,007
0,007
0,1
1
0
0
0
0
0,1
1156
913
0
0,009
0,048
0,1
1156
413
0
0,001
0,008
0,1
1119
154
0
0,003
0,25
3431
1480
х
х
х
Разом
0,000 2 х
Визначення вмісту у грунтах залишкових кількостей пестицидів за 2008 рік Таблиця. 6.12. Назва району
Пест и-
Кількість проб, штук
Вміст ЗКП, мг/кг
ГД К
Насе лени
цид
1
Турійський
Любомльськи й
Шацький
Ратнівський
В.Волинський
проаналізован их
із із них вміст середні забрудне ом й но ЗКП вище ГДК
2
3
4
ДДТ
302
289
ГХЦ Г
302
218
2,4 Д
301
53
ДДТ
304
253
ГХЦ Г
304
117
2,4 Д
303
52
ДДТ
101
98
ГХЦ Г
101
55
2,4 Д
100
13
ДДТ
301
278
ГХЦ Г
301
148
2,4 Д
300
30
ДДТ
1
1
5 не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв
6 0,011
0,003
0,0001
0,007
0,001
0,0001
0,003
0,002
0,0001
0,013
0,002
0,0001 0,004
мінімальн ий
й пунк т, госп -во, де було пере вищ ення ГДК
макси мальн ий
7 не виявле но не виявле но не виявле но не виявле но не виявле но не виявле но не виявле но не виявле но не виявле но не виявле но не виявле но не виявле но
8
9
0,037
0,1
0,009
0,1
0,003
0,1
0,031
0,1
0,008
0,1
0,003
0,1
0,021
0,1
0,008
0,1
0,003
0,1
0,046
0,1
0,008
0,1
0,003
0,1
0,004
0,009
0,1
10
ГХЦ Г
1
-
ДДТ
2
2
ГХЦ Г
2
2
ДДТ
3
2
ГХЦ Г
3
1
2,4 Д
2
-
ДДТ
2
2
ГХЦ Г
2
2
ДДТ
4
4
ГХЦ Г
4
2
2,4 Д
1
-
ДДТ
3
3
Горохівський
Іваничівський
К.Каширський
Ківерцівський
Ковельський ГХЦ Г
3
2
ДДТ
9
9
ГХЦ Г
9
5
2,4 Д
5
2
Локачинський ДДТ
6
5
Луцький
лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено
0,0001
не виявле но
0,003
0,1
0,014
0,01
0,019
0,1
0,003
0,005
0,008
0,1
0,015
0,1
0,008
0,1
0,003
0,1
0,009
0,003
0,0001
не виявле но не виявле но не виявле но
0,016
0,011
0,021
0,1
0,006
0,005
0,008
0,1
0,009
0,007
0,02
0,1
0,008
0,1
0,003
0,1
0,003
0,0001
не виявле но не виявле но
0,009
0,009
0,019
0,1
0,001
не виявле но
0,008
0,1
0,005
0,014
0,022
0,1
0,004
0,1
0,003
0,1
0,02
0,1
0,001
0,0001
0,01
не виявле но не виявле но не виявле но
Любешівськи й
ГХЦ Г
6
2
2,4 Д
4
1
ДДТ
3
3
ГХЦ Г
3
2
ДДТ
7
7
Маневицький
Рожищенськи й
Старовижівсь кий
Всього області
ГХЦ Г
7
5
ДДТ
2
2
ГХЦ Г
2
1
ДДТ
2
2
ГХЦ Г
2
1
ДДТ
1052
895
по ГХЦ Г
1052
611
2,4 Д
1016
151
не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено
0,002
0,0001
не виявле но не виявле но
0,005
0,1
0,003
0,1
0,01
0,009
0,019
0,1
0,002
не виявле но
0,005
0,1
0,01
0,011
0,019
0,1
0,003
не виявле но
0,008
0,1
0,018
0,017
0,02
0,1
0,004
не виявле но
0,008
0,1
0,02
0,019
0,021
0,1
0,002
не виявле но
0,005
0,1
0,01
0,004
0,046
0,1
0,009
0,1
0,003
0,1
0,002
0,0001
не виявл ено не виявл ено
Визначення вмісту у грунтах залишкових кількостей пестицидів за 2009р. Таблиця. 6.13. Назва району
Пести ци-ди
Кількість проб, штук
Вміст ЗКП, мг/кг
ГДК
Насел ений пункт, госп-
1
2 ДДТ
Турійський ГХЦГ 2,4 Д ДДТ Любомльськ ий
ГХЦГ 2,4 Д ДДТ
Шацький ГХЦГ 2,4 Д ДДТ Ратнівський ГХЦГ 2,4 Д В.Волинський
ДДТ ГХЦГ
із із них вміс проанзабру том алізов днено вищ аних ЗКП е ГДК 3 4 5 не вияв 302 289 лено не вияв 302 218 лено не вияв 301 53 лено не вияв 304 253 лено не вияв 304 117 лено не вияв 303 52 лено не вияв 101 98 лено не вияв 101 55 лено не вияв 100 13 лено не вияв 301 278 лено не вияв 301 148 лено не вияв 300 30 лено не вияв 1 1 лено 1 не
во, де було переви щення ГДК мінімальн ий
максимальн ий 8
9
0,037
0,1
0,009
0,1
0,003
0,1
0,031
0,1
0,008
0,1
0,003
0,1
0,021
0,1
0,008
0,1
0,003
0,1
0,046
0,1
0,008
0,1
0,0001
7 не виявле но не виявле но не виявле но не виявле но не виявле но не виявле но не виявле но не виявле но не виявле но не виявле но не виявле но не виявле но
0,003
0,1
0,004 0,0001
0,004 0,0001
0,004 0,0001
0,1 0,1
середн ій
6
0,011
0,003
0,0001
0,007
0,001
0,0001
0,003
0,002
0,0001
0,013
0,002
10
Горохівський
Іваничівськи й
К.Каширський
Ківерцівськи й
Ковельський
ДДТ
2
2
ГХЦГ
2
2
ДДТ
3
2
ГХЦГ
3
1
2,4 Д
2
-
ДДТ
2
2
ГХЦГ
2
2
ДДТ
4
4
ГХЦГ
4
2
2,4 Д
1
-
ДДТ
3
3
ГХЦГ
3
2
ДДТ
9
9
ГХЦГ
9
5
2,4 Д
5
2
ДДТ
6
5
ГХЦГ
6
2
Луцький
Локачинськи й
вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв
0,014
0,01
0,019
0,1
0,003
0,008
0,1
0,015
0,1
0,008
0,1
0,0001
0,005 не виявле но не виявле но не виявле но
0,003
0,1
0,016
0,011
0,021
0,1
0,006
0,005
0,008
0,1
0,009
0,02
0,1
0,003
0,007 не виявле но
0,008
0,1
0,0001
0,0001
0,0001
0,1
0,009
0,009 не виявле но
0,019
0,1
0,008
0,1
0,014 не виявле но не виявле но не виявле но не виявле
0,022
0,1
0,004
0,1
0,003
0,1
0,02
0,1
0,005
0,1
0,009
0,003
0,001
0,005
0,001
0,0001
0,01 0,002
2,4 Д
4
1
Любешівськи ДДТ й
3
3
ГХЦГ
3
2
ДДТ
7
7
ГХЦГ
7
5
ДДТ
2
2
ГХЦГ
2
1
2
2
Маневицький
Рожищенськ ий
Старовижівсь ДДТ кий
ГХЦГ
ДДТ Всього області
2
1
1052
895
ГХЦГ 1052
611
2,4 Д
151
по
1016
лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено не вияв лено
0,0001
но не виявле но
0,003
0,1
0,009 не виявле но
0,019
0,1
0,005
0,1
0,011 не виявле но
0,019
0,1
0,008
0,1
0,02
0,1
0,004
0,017 не виявле но
0,008
0,1
0,02
0,019
0,021
0,1
0,002
не виявле но
0,005
0,1
0,004
0,046
0,1
н.в.
0,009
0,1
н.в.
0,003
0,1
0,01
0,002
0,01
0,003
0,018
не вия влен о 0,01 не вия влен о 0,002 не вия влен о 0,0001
Визначення вмісту важких металів у грунті, як і залишкових кількостей пестицидів, в 2009 році в основному проводилось з метою агрохімічної паспортизації і по програмі “Покращення навколишнього середовища в басейні річки Західний Буг на території Волинської області”. На вміст ртуті проаналізовано 1567 проб грунту. Перевищень ГДК не виявлено, максимальний вміст становив 0,016 мг/кг при ГДК 2,1 мг/кг.
За роки спостережень перевищень ГДК вмісту ртуті в грунтах сільськогосподарських угідь не виявлено. Переважно вміст ртуті в грунтах знаходиться в межах 0,005 - 0,070 мг/кг при ГДК 2,1 мг/кг. Середній вміст – 0,007 - 0,010 мг/кг. На вміст міді, цинку, кобальту було проаналізовано 468 і свинцю та кадмію – 3300 зразків ґрунту. Перевищень ГДК не виявлено. Максимальний вміст міді становить 11,0 мг/кг, цинку – 7,7 мг/кг, кобальту – 3,1 мг/кг, свинцю 10,5 мг/кг, а кадмію – 0,3 мг/кг ґрунту. Переважна кількість показників вмісту цих елементів в ґрунті знаходиться в межах середніх значень: міді – 3,4 мг/кг, цинку – 3,5 мг/кг, кобальту – 1,9 мг/кг, свинцю – 2,5 мг/кг і кадмію – 0,09 мг/кг ґрунту. Забруднення солями важких металів грунтів Волинської області надані в таблицях 6.14-6.18. Забруднення ґрунтів солями важких металів у 2000 році Таблиця. 6.14. Роки
Райони
Обстежена площа, тис.га
Важкі метали
1
2
3
Локачинський
24,4
Луцький
36,0
Рожищенський
38,8
Любешівський К-Каширський
8,5 5,5
4 Pb Cd Hg Pb Cd Hg Pb Cd Hg Hg Hg
2000
Забруднення солями Волинської області у 2006 р. .
важких
Кількість зразків, шт. Забруднено проаналізовано вище ГДК 5 6 408 408 379 598 598 536 434 434 562 94 69 -
металів
грунтів
Таблиця. 6.15.
Кількість проб, штук Назва району
Вміст солей металів, мг/кг
важких
Важкі метали Забрудн Проаналізовано вище мінім. середн. максим. ГДК
Населений пункт, господарство, ГДК де було мг/кг перевищення ГДК
Hg Cu ВолодимирZn Волинський Pb Cd Cu Zn Локачинський Pb Cd Pb Рожищенський Cd
403 597 597 597 597 466 466 466 466 705 705
-
0,005 2,5 1,2 1,4 0,05 1 1,3 1,1 0,008 1,2 0,02
0,007 2,8 2 2 0,07 2,5 2,1 3 0,01 2,4 0,07
0,06 3,6 3,6 2,5 0,09 3,7 3,6 8,4 0,2 3,3 0,15
-
2,1 55 23 30 3 55 23 30 3 30 3
Горохівський
Hg
415
-
0,005
0,008
0,01
-
2,1
Іваничівський
Hg Cu Zn Pb Cd
300 432 432 432 432
-
0,005 1,8 1 1,2 0,04
0,007 2,3 1,8 2,1 0,08
0,04 3,5 3,4 2,9 0,1
-
2,1 55 23 30 3
Ковельський
Hg
1
-
0,009
0,009
0,009
-
2,1
Луцький
Hg
4
-
0,007
0,044
0,07
-
2,1
Любомльський Hg
3
-
0,005
0,007
0,009
-
2,1
1126 1495 1495 2200 2200
-
0,005 1 0,9 1 0,08
0,008 2,5 2 2,4 0,08
0,07 3,6 3,6 8,4 0,2
-
2,1 55 23 30 3
Всього області
Hg Cu по Zn Pb Cd
Забруднення грунтів солями важких металів в 2007 р. Таблиця.6.16 Назва району
Важкі метали
Кількість проб, Вміст солей штук металів, мг/кг
Населен ий важких пункт, ГДК господа мг/кг рство, де було
КаміньКаширськи й Ковельськи й Горохівськ ий Володимир Волинськи й Луцький Любешівсь кий Любомльсь кий Турійський Всього області
переви щення ГДК
Проан алізов ано
Забру дненн я вище ГДК
мінім.
середн.
макси м
Hg Pb Cd Hg Pb Cd Pb Cd
252 689 689 551 880 880 687 687
0 0 -
0,005 1,2 0,02 0,005 1,2 0,03 1,2 0,04
0,008 2,2 0,06 0,008 2,5 0,06 2 0,07
0,051 2,9 0,1 0,01 4 0,1 2,9 0,09
-
2,1 20 3 2,1 20 3 20 3
Hg
2
0
0,005
0,0075
0,01
-
2,1
Hg
7
0
0,005
0,015
0,048
-
2,1
Hg
2
0
0,016
0,016
0,016
-
2,1
Hg
5
0
0,005
0,007
0,01
-
2,1
301 1120 2256 2256
0 0 -
0,005 0,005 1,2 0,02
0,0075 0,008 2,2 0,06
0,016 0,051 4 0,1
-
2,1 2,1 20 3
Hg Hg по Pb Cd
Забруднення грунтів солями важких металів у 2008 році. Таблиця. 6.17
Кількість штук Назва району
проб, Вміст солей металів, мг/кг
важких
Важкі метали забруднен проаналі мінімал о вище зовано ьний ГДК
1
2
3
Турійський
ртуть
301
Любомльськи ртуть й
303
Шацький
100
ртуть
4 не виявлено не виявлено не виявлено
середн ій
ГДК мг/кг
Населений пункт, господарство , де було перевищення ГДК
максимальни й
5
6
7
8
9
0,005
0,008
0,016
2,1
-
0,005
0,008
0,016
2,1
-
0,005
0,008
0,01
2,1
-
Ратнівський
ртуть
300
Луцький
ртуть
5
Ківерцівський ртуть
1
Іваничівський ртуть
2
Локачинський ртуть
4
Всього по ртуть 1016 області Любомльськи свинець 1324 й Турійський
свинець 623
Ратнівський
свинець 97
Шацький
свинець 539
Всього по свинець 2583 області Любомльськи кадмій 1324 й Турійський
кадмій
623
Ратнівський
кадмій
97
Шацький
кадмій
539
Всього області
по
кадмій 2583
не виявлено не виявлено не виявлено не виявлено не виявлено не виявлено не виявлено не виявлено не виявлено не виявлено не виявлено не виявлено не виявлено не виявлено не виявлено не виявлено
0,005
0,008
0,01
2,1
-
0,005
0,007
0,016
2,1
-
0,016
0,016
0,016
2,1
-
0,005
0,007
0,01
2,1
-
0,005
0,007
0,01
2,1
-
0,005
0,008
0,016
2,1
-
1
3,3
10,6
30
-
1,2
2,7
4
30
1
3,5
5,6
30
1,5
3
9,3
30
-
1,2
3,1
7,4
30
-
0,02
0,1
0,42
3
-
0,03
0,07
0,1
3
0,02
0,15
0,31
3
0,04
0,12
0,34
3
-
0,03
0,11
0,29
3
-
Забруднення грунтів солями важких металів за 2009 р. Таблиця. 6.18
забрудн ено вище ГДК
мінімаль ний
серед ній
максима льний
4 не виявлен
5 не виявлено
6
7
Насел ений пункт, господ арство ГДК , де було перев ищенн я ГДК 8 9
0,07
0,01
2,1
Кількість проб, штук
Назва району
Важкі метал и
1
2
3
Турійський
ртуть
73
проаналізо вано
Вміст солей важких металів, мг/кг
-
Любомльськ ий
Ратнівський
Старовижівс ький
мідь
72
цинк
72
кобал ьт
72
свине ць
72
кадмі й
72
ртуть
76
мідь
72
цинк
72
кобал ьт
72
свине ць
72
кадмі й
72
ртуть
1
свине ць
1065
кадмі й
1065
свине ць
716
кадмі й
716
Ківерцівськи ртуть й
40
о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о
1,2
3,5
7,8
20
-
1
3,8
7,7
23
-
1
2
2,9
5
-
0,8
3,3
7,8
20
-
0,01
0,08
0,18
3
-
0,003
0,008
0,01
2,1
-
0,8
3,2
8
20
-
1,7
3,9
6,5
23
-
0,7
1,8
2,6
5
-
0,6
2,8
6,7
20
-
0,01
0,07
0,18
3
-
0,005
0,005
0,005
2,1
-
1,2
2,3
5,9
20
-
0,02
0,1
0,3
0,7
-
1,2
2,5
10,5
20
-
0,02
0,08
0,3
3
-
0,007
0,008
0,01
2,1
-
Іваничівськи й
Локачинськ ий
Любешівськ ий
Маневицьки й
ртуть
72
мідь
72
цинк
72
кобал ьт
72
свине ць
72
кадмі й
72
ртуть
72
мідь
72
цинк
72
кобал ьт
72
свине ць
72
кадмі й
72
ртуть
431
свине ць
430
кадмі й
430
ртуть
621
свине ць
621
кадмі
621
не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не
не виявлено
0,005
0,01
2,1
-
1
2,7
6,6
20
-
1,2
3,9
6,9
23
-
0,6
1,8
3,1
5
-
0,8
3
9,5
20
-
0,01
0,06
0,16
3
-
0,005
0,007
0,009
2,1
-
0,6
2,9
10,3
20
-
0,9
3,2
6,2
23
-
0,9
1,9
3
5
-
0,8
3,6
9,7
20
-
0,01
0,07
0,21
3
-
не виявлено
0,008
0,01
2,1
-
1,4
2,8
8
20
-
0,03
0,09
0,2
0,7
-
не виявлено
0,008
0,01
2,1
-
1,9
2,4
5,9
20
-
0,04
0,08
0,18
3
-
й
ВВолинський
ртуть
180
мідь
180
цинк
180
кобал ьт
180
свине ць
180
кадмі й
180
Ковельський ртуть
Всього області
1
ртуть
1567
мідь
468
цинк
468
кобал ьт
468
свине ць
3300
кадмі й
3300
по
виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о не виявлен о
не виявлено
0,008
0,01
2,1
-
0,8
4
11
20
-
2,1
3,2
7,7
23
-
0,9
1,9
3
5
-
1,8
3,9
7,6
20
-
0,02
0,08
0,18
3
-
не виявлено
не виявл ено
не виявлен о
2,1
-
0,005
0,008
0,016
2,1
-
0,6
3,4
11
20
-
0,9
3,5
7,7
23
-
0,6
1,9
3,1
5
-
0,6
2,5
10,5
20
-
0,01
0,09
0,3
3
-
6.4. Охорона земель Аналізом існуючого стану факторів, що не сприяють поліпшенню ситуації в питаннях земельних відносин на території області, які в цілому негативно впливають на стан дотримання вимог законодавства про охорону земель, на ефективність системи державного управління земельними відносинами та земельними ресурсами, від чого залежить координованість діяльності органів виконавчої влади в області земельних відносин, слід віднести:
- відсутність матеріалів планування території області, районів, їх окремих частин (сільських рад та їх частин) з визначенням заходів реалізації державної політики та врахуванням державних інтересів під час планування території, історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних та культурних традицій вказаних територій; - відсутність відкоригованих у відповідності до умов сучасного розвитку планування і забудови та вимог діючого законодавства України генеральних планів населених пунктів, в тому числі міст обласного підпорядкування; - відсутність затвердженої проектної документації по визначенню та встановленню водоохоронних зон та прибережних водозахисних смуг вздовж відкритих водойм на території області, включаючи природно-заповідний фонд; - відсутність проектної документації по організації територій об’єктів природно-заповідного фонду, межі ПЗФ не винесені в натуру. За інформацією Волинської облдержземінспекції на протязі 2009 року було проведено 2766 перевірки землекористувачів та землевласників щодо дотримання ними вимог земельного законодавства на 1899 об'єктах, що розміщені на земельних ділянках, загальна площа яких становить 66,77тис.га, в т.ч. 867 перевірок проводилось повторно. В результаті проведених перевірок виявлено 2110 порушень земельного законодавства, на усунення яких видано 2104 приписів, 484 з яких повторно, по 6 порушеннях матеріали направлено до правоохоронних органів. Крім того, проведено 77 перевірок органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо дотримання законодавства при прийнятті рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель. За результатами перевірок внесено 115 клопотань щодо приведення у відповідність до законодавства прийнятих ними рішень. До порушників, в діях яких були присутні ознаки правопорушень, застосовувалися заходи адміністративного впливу, внаслідок чого складено 1714 протоколів відносно 1390 посадових осіб та громадян. Розглянуто Держземінспекцією області, відповідно до ст. 238-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення 1732 протоколи, з них 18, що складені в 2008 році. По результатах розгляду протоколів винесено 1406 постанов, в т.ч. 1393 постанов про накладення штрафів на суму 270034 грн., 13 постанов про закриття справи, з них 8 у зв’язку з порушеннями кримінальної справи та 2 про застосування заходів впливу відповідно до ст. 15 КУп АП. Відповідно до пункту „б" статті 6 Закону України „Про державний контроль", підпункту 7 пункту 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 №1958 до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування внесено 358 клопотання, в тому числі 115 щодо приведення у відповідність до законодавства прийнятих рішень, 57 припинення будівництва та експлуатації об’єктів у разі порушення вимог земельного законодавства до повного усунення виявлених порушень і ліквідації, їх наслідків та 168 - припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.
У випадках виявлення у діях порушників земельного законодавства ознак злочинів та у випадках передбачених листом Держкомзему України від 29.06.2004 р. № 14-26-7/5740 "Щодо порядку оформлення і надання органами Держкомзему України до органів прокуратури матеріалів про порушення земельного законодавства" Держземінспекцією, за вказаний період, до органів прокуратури для вжиття відповідних заходів реагування було передано 193 матеріалів, в т.ч. 14 матеріалів за ознаками злочину, 19 матеріалів про відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва на загальну суму 1021,3 тис. грн., та 97 матеріалів про відшкодування нанесеної шкоди на загальну суму 103,65 тис. грн., 42 матеріали стосовно подання позовів до суду про повернення самовільно чи тимчасово зайнятих ділянок, строк користування якими закінчився, загальною площею 33,9га та 21 матеріал за іншими порушеннями земельного законодавства. Крім того три справи направлено у Військову прокуратуру Луцького гарнізону щодо в/ч А2331 (к-н Кравченко В.А.), ТзОВ «Прогрес» (гр. Вітрук А.О.), та КЕВ м. Володимир-Волинського (нач. Лісов В.П.). Із загальної кількості переданих матеріалів про відшкодування втрат прокуратурою за внесеним приписом стягнуто втрати на суму 557,77 тис.грн. Впродовж 2009 року прийнято 92 рішень щодо надання земельних ділянок сільськогосподарського та лісогосподарського призначення для використання їх у цілях, не пов’язаних із веденням сільського та лісового господарства. За актами нараховано втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва на суму 2 млн. 745,46 тис.грн. Протягом 2009 року нараховані втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь та лісових угідь, для використання їх у цілях, не пов’язаних із веденням сільського та лісового господарства на суму 2млн. 745,46 тис. грн. В ході проведених перевірок було встановлено, що до бюджетів різних рівнів за вказаний період надійшли кошти від втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в сумі 2 млн. 403,78 тис.грн., з них 165,97 тис.грн. відшкодовано заборгованості по нарахованих втратах за минулі роки. До обласного бюджету надійшло 625,35 тис.грн, до районних – 359,44 тис.грн та до бюджетів сільських, селищних та міських рад 1 млн . 418,99 тис.грн. За 2009 рік в області відшкодована майже 81,5% загальної суми нарахованих втрат. Заборгованість по нарахованих цього року втратах складає 507,64 тис.грн., з них направлено 332,8 тис.грн. в органи прокуратури та по 174,84 тис. грн. не закінчився двохмісячний термін сплати. За 12 місяців 2009 року управлінням внаслідок порушень земельного законодавства в області нарахована шкода по 618 об’єктах на загальну суму 1млн. 137,69 тис. грн. Станом на 01.01.2010 року 68577,14 грн. по 326 об’єктах сплачені добровільно, матеріали по 10 розрахунках на суму 3405,7 грн. в результаті розгляду матеріалів органами прокуратури та через суд стягнено по 7 розрахунках на суму 14726,3 грн.
В цілому забезпечена належна співпраця з органами прокуратури, державної виконавчої служби, податкової адміністрації, обласних управлінь екології та природних ресурсів, екологічної інспекції, архітектури та містобудування. Ряд перевірок проводяться спільно з вищезазначеними органами. На протязі 2009 року згідно спільного плану роботи було проведено з екологічною інспекцією 20 спільних перевірок з дотримання вимог земельного та природоохоронного законодавств на території області. В результаті проведення перевірок виявлено 18 порушень вимог земельного законодавства. До адміністративної відповідальності притягнуто 18 порушників земельного законодавства. Винесино 13 постанов про накладання штрафів на суму 2550грн, нараховано шкоди заподіяної внаслідок порушень земельного законодавства на загальну суму 158,44грн. 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Діяльність та функціонування органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, що здійснюють інституційне забезпечення в галузі використання та охорони земель у межах області, грунтується на чинних законах України, підзаконних актах та нормативно-правових документах, що стосуються використання, охорони земель, надр, грунтів, вод, лісів тощо. У Волинській області було затверджено і виконується ряд регіональних природоохоронних програм з виділенням певних коштів на їх реалізацію, а саме: - «Регіональна програма «Екологія-2010»; - „Регіональна програма охорони родючості ґрунтів Волинської області на 20042015 роки”; - „Регіональна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у Волинській області в 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року”. - „Регіональна програма ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах Волині на 2004-2010 роки”; Нормативно-правовове та інституційне забезпечення головного управління Держкомзему у Волинській області та районних (міських) управлінь (відділів) перебуває на задовільному рівні: передплачується наукововиробничий журнал "Землевпорядний вісник", централізовано із Держкомзему України постачається література щодо законодавчого регулювання у сфері земельних відносин. Головне управління Держкомзему у Волинській області для більш широкого ознайомлення громадськості із законами України та інструктивно-методичними рекомендаціями у сфері земельних відносин, створена Інтернет-сторінка. Головне управління Держкомзему у Волинській області, як структурний підрозділ Держкомзему України, приймає участь в Проекті "Видача державних актів на право на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру", який реалізується відповідно до міжнародної угоди між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.
7. Надра 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1.Стан та використання мінерально-сировинної бази За даними Державного інформаційного геологічного фонду України в надрах Волині знаходиться досить значний мінерально-сировинний потенціал, який характеризується наявністю природного газу, самородної міді, кам’яного вугілля, торфу, сапропелю, цегельно-черепичної сировини, піску для будівельних робіт і виробництва скла, фосфоритів. В 2000 році розпочато експлуатацію Локачинського родовища природного газу, запаси якого складають 7,2 млрд. м3. Передбачено експлуатацію родовища на протязі 20 років. В області продовжуються геологорозвідувальні роботи по пошуку газу. Волинське родовище кам'яного вугілля, що є північною частиною Львівсько-Волинського басейну, повністю розвідане. Запаси родовища –71,08 млн. т. Родовище розробляють 4 шахти, загальна річна потужність їх складає 1,25 млн.т. Фактично добувають 0,3-0,4 млн.т. на рік. Будується шахта № 10 "Нововолинська" річною потужністю 0,9 млн.т. Запаси шахти – 37,8 млн.т, а це 3,32% запасів від стану по Україні. В озерах області зосереджені великі запаси сапропелю, який може застосовуватися як фосфатно-вапнякові дорбрива, а деякі різновиди використовуватись у ветеринарії, підгодівлі худоби, косметичній промисловості та в медицині. В області виконані розвідувальні роботи на 190 родовищах, на яких розвідано 64,79 млн.т сапропелю, це складає 84,19% від республіканських. Найбільша кількість запасів сапропелю зосереджена в Ратнівському, Шацькому, Старовижівському та Турійському районах. В Камінь-Каширському, Ратнівському і Старовижівському районах виявлені поклади фосфоритів. Загальна площа родовищ фосфоритів – 65,3 км2, середня потужність продуктивного пласта – 1,13 м. Освоєння родовищ потребує інвестицій і можливе після проведення більш детальних геологорозвідувальних робіт і дослідно-промислових досліджень. В області зосереджені найбільші ресурси торфу України – 20,92%. На території області виявлено і розвідано 110 родовищ торфу з запасами 162,02 млн.т. З метою виявлення та використання для лікування в області обстежено 33 родовища лікувальних торфових грязей. Найбільш придатними для лікування є торфові грязі родовищ с.Головно, с.Машово Любомльського району, м.Берестечко Горохівського району, с.Журавичі Ківерцівського району, с.Троянівка Маневицького району. На родовищах торфу в області працює 3 торфобрикетні заводи по виробництву паливних брикетів. Практично зупинилось виробництво торфу в якості органічних і органо-мінеральних добрив. Мідно-нікелеві рудопрояви розташовані в межах Волинського блогу Українського щита. Найбільш перспективною на виявлення родовищ міді є трапова формація Волині. Відомі рудопрояви представлені самородномідним
зруденінням. В цілому виявлено Волинський, Кухотсько-Волинський та Маневицький металогенічні райони. Ресурсна база Волинського металогінічного району становить 5885 тис.т самородної міді за категоріями Р1, Р2, Р3 . В північно-західній частині області (ділянка Жиричі) в туфах і базальах виявлені рудні горизонти. Середні потужності та середні вмісти самородної міді по рудних горизонтах складають відповідно: 1А – 5,7м і 0,27%, 2А – 2,23м і 0,42%, 2Б – 1,73м і 0,45%, 3А – 1,26м і 0,3%, 3Б – 1,78м і 0,32%. Мідна мінералізація супроводжується благороднометальною. Середні вмісти в міді: золота – 8,7г/т, срібла – 706г/т, платини –0,03г/т, паладію – 0,01г/т. Ресурсна база Кухотсько-Волинського металогенічного району стоновить за категорією Р3 -- 4398 тис.т, Маневицького – 3837 тис.т (категорії С2, Р1, Р3). За станом вивченості найбільш перспективною є Південно-Рафалівська ділянка (знаходиться в межах Поліської низовини на території Маневицького району). На сьогодні розроблена програма "Мідь України", якою передбачено проведення пошуково-розвідувальних робіт в межах вищезгаданих рудних вузлів з метою відкриття родовищ міді. Достатньо забезпечена область будівельною сировиною. Розвідано 28 родовищ будівельних пісків і родовище будівельних базальтів (запаси 18 млн.м3), 2 родовища пісків для виробництва скла (запаси 2,11 млн. т), 8 родовищ високоякісної крейди (запаси 28 млн. т), яка може використовуватись для виробництва вапна, карбіду і як меліорант для розкислення грунтів.). Стан мінерально-сировинної бази приведено в таблиці 7.1. Мінерально-сировинна база Таблиця 7.1 Види корисних копалин
Загальна Родовища, що розробляються кількість родовищ* 2008 2009 2008 р. 2009 р. р. р.
Газ вільний
1
1
Локачинське
Локачинське
Вугілля Торф
1 197
1 110
Волинське Стоянів-13 Сойне-106 ЗасвіттяСитнелюк Вутішне-125
тис. т
ВолодимирВолинське Ковельське
Волинське Стоянів Сойне ЗасвіттяСитнелюк Вутишно Лютка ВолодимирВолинське Ковельське
Луцьке
Луцьке
тис.
Вода 8 підземна (питна та технічна)
8
Одиниц Видобут Баланс я ок ові виміру сировин запаси и в стано 2009 р. м на 01.01.1 0 млн.. куб. 35 7137 м
тис т тис. тис. т тис. т тис.т тис. м3/добу тис. м3/добу м3/добу
317 16 43 82
15300 362 3086 10960
63 6 5,6
4027 114 45,0
12,443
58,9
55,15
180,0
Вода мінеральна Сапропель Крейда
Пісок будівельний (для будівельних розчинів)
2
2
217 8
190 8
10
28
Пісок для 11 силікатної цегли
Пісок для благоустрою , ре куль. і планування території Пісок кварцовий Пісок для пісочниць локомотивів Камінь будівельний (базальт) Суглинок, глина
6
Нововолинське
Нововолинське
тис.
Торчинське
Торчинське
тис.
Ківерцівське
Ківерцівське
тис.
Луцьке
Луцьке
м3/добу
м3/добу м3/добу м3/добу
12,466
38,5
0,466
0,60
0,844
7,84
3,84
350,0
19,5
434,3
2,5
610,4
139
2501,1
7,49
245,53
7,4 0,05 0,15
242,9 921,9 987
11,37
2006,2
-
8800
13,1 42,85
4605,1 1621,5 6
20,17
58,2 47
-
17966
80,5
1243,1
8,4 7,1
298,79 1067,8
тис. т
Городилецьке, діл. №1 (західна) Пожаківське Луківське Радошинське (ділянка №2) Ковельське (Південний поклад) Озютичівське Крижівське Кульчинське (розвідка 1966 р., діл. Серхів)
Городилецьке, діл. №1 (західна) Поржарківське
Радошинське (ділянка №2) Ковельське (Південний поклад) Озютичівське Крижівське Кульчинське (діл.Розвідка 1966р.) Кульчинське (діл. Серхів) Кульчинське (діл.Валер’янівк а, Чорний ліс, Рудки) Кульчинське 2 Сокольське (діл. Сокольське (діл. Західна, діл. Західна, діл. Східна) Східна) Сирниківське Сирниківське Піддубцівське Піддубцівське
2
2
1
1
1
1
Малоосницьке
34
34
Дубечнівське (діл.2) Лобачівське Новокоршівське
Лобачівське Новокоршівське
тис. т тис. т тис. т тис. куб. м тис. куб. м
тис. куб. м тис. куб. м тис. куб. м
тис. куб. м тис. куб.м
тис.куб.м тис. куб. м
тис. куб. м тис. куб. м
тис.куб.м тис. куб. м тис. куб. м
Рокитянське
Рокитянське
тис. куб. м
Лаврівське Гнідавське
Лаврівське Гнідавське Потоківське Низкинтчівське Павловичівське
тис. куб. м тис. куб. м тис.куб.м тис.куб.м тис.куб.м
0,64 2 25,2 29,75
1317,6 6 875,6 151,2 4660 275 649,45
* -- загальна кількість родовищ, в т. ч. такі, що розробляються, не розробляються, експлуатаційні, резервні, перспективні для розвідки, прогнозні, охоронні, осушені, мілкопокладові – за даними Державного інформаційного геологічного фонду України Станом на 01.01.10 р. в межах області розроблялося 32 родовища корисних копалин місцевого та загальнодержавного значення (базальт, піски будівельні, суглинки, глина, крейда, торф, природний газ, вугілля, підземні прісні та мінеральні води). Стан використання надр приведено в таблиці 7.2. Використання надр Таблиця 7.2 № Загальна кіль Наявність документації з.п кість кар`єрів, гірничий земельни ліцензії . шахт, розрізів відвод й відвод та розробок
167 (в т.ч. 142 30 артсвердловини)
42
43
Загальна Площа Рекультивован площа відпрацьов о в 2009р. порушен аних их земель, що земель, га підлягають рекультива ції 93 126 137
З метою розв’язання проблем, пов’язаних з використанням та охороною надр в області розроблені "Програма перспективного розвитку вугільної промисловості області до 2010 року» та Регіональна екологічна програма «Екологія-2010». 7.2. Система моніторингу геологічного середовища Підземні води є складовою частиною геологічного середовища. Державна система моніторингу підземних вод – це система проведення спостережень, збирання обробки, підготовки та передавання інформації про стан підземних вод, прогнозування його змін у природних умовах та під впливом господарської діяльності та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам гідрогеологічної обстановки та дотримання вимог екологічної безпеки. На 01.01.2010 р. спостережна мережа моніторингу підземних вод державного рівня Волинської області складається із 23 спостережних пунктів (с.п.), в т.ч. на грунтові води – 8 с.п., на міжпластові води – 3 с.п., на опорних полігонах по вивченню умов формування експлуатаційних запасів підземних вод – 4 с.п. 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
Погнозні ресурси підземних вод в Волинській області складають 2586,3 тис. м3/добу з мінералізацією до 1 г/дм3. За 2009 р. розвідано і затверджено ДКЗ СРСР, УкрТКЗ та ДКЗ України експлуатаційні запаси підземних вод по 8 родовищах, які включають 21 ділянку з загальними розвіданими експлуатаційними запасами 350,84 тис. м 3/добу. Розвіданість прогнозних ресурсів підземних вод становить 14%. Видобуток питних підземних вод з прогнозних ресурсів у 2009 році становив 172,25 тис. м3/добу у т.ч. 86,97 тис.м3/добу з розвіданих запасів на 13 ділянках. Освоєно прогнозних ресурсів 7%, розвіданих запасів – 25%.(за даними Державного інформаційного геологічного фонду України). Невикористано з прогнозних ресурсів -- 2414,05 тис.м3/добу та з розвіданих запасів 263,87 тис.м3/добу. У Волинській області є родовища мінеральних вод 4-х типів, що дає можливість розвивати санаторно-курортне лікування. Виявлено 9 таких родовищ, в минулому експлуатувалося 4 родовища. Води хлоридно-натрієвого, сульфатно-натрієвого і гідрокарбонатно-хлоридно-кальцієвого типів. За висновками Одеського інституту курортології вони рекомендуються для лікувальних цілей. Так, в районі смт. Ратне, біля с.Осниця, с.Тур, санаторію "Лісова пісня" поширені гідрокарбонатно-кальцієві, гідрокарбонатно-натрієві та хлоридно-кальцієві мінеральні води. Хлоридно-натрієві води з підвищеною мінералізацією 12-13 г/л поширені поблизу с. Журавичі Ківерцівського району. Вода Журавичівського родовища відповідає якостям джерел Моршинське №1 і Єсентуки №17. Поблизу м.Ковель є джерело, що не має аналогів в Україні. Це хлоридно натрієво-кальцієво-йодо-бромні води, що за якістю аналогічні джерелу Друскінінкай. Експлуатаційний водоносний горизонт залягає на глибині понад 1300м. Пробурено дві свердловини, експлуатаційні запаси яких оцінені в кількості 90- м3 /добу на 25-річний термін. Поблизу м.Луцька пробурено дві свердловини, вода з яких використовується як питна столова та мінеральна. Станом за 2009 р. по території Волинської області розвідано і затверджено ДКЗ СРСР, УкрТКЗ та ДКЗ України експлуатаційні запаси мінеральних підземних вод по 2 родовищах, які включають 2 ділянки з загальними розвіданими експлуатаційними запасами 590,0 м3/добу. Видобуток підземних вод розвіданих родовищ у 2009 році становив 3,84 3 м /добу. З 2 ділянок розвіданих родовищ мінеральних підземних вод в експлуатацію введена 1 ділянка. Ступінь освоєння експлуатаційних запасів розвіданих мінеральних підземних вод у 2009 році склала – 0,65%. На території Волинської області існує два основних осередки забруднення підземних вод (військова нафтобаза м.Луцьк, склади отрутохімікатів в с.Скулин). В межах цих осередків підземні води четвертинних та верхньокрейдяних відкладів забруднені амонієм, нітратами та нафтопродуктами.
Водозабори області працюють в сталому гідродинамічному гідрохімічному режимі без перевищення розрахункових величин.
та
7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Різноманітні та специфічні особливості рельєфу Волинської області, строкатість літологічної основи району сприяють розвитку на її території екзогенних геологічних процесів, таких як карст, розвіювання пісків, заболочування, бокова, площинна та лінійна (глибинна) ерозія. Формування цих процесів проходить в тісному зв’язку з неотектонічними рухами території. Територія Волині по схемі районуваня карста України розташована в межах Західно-Поліської карстової області, яка характеризується змішаним типом карсту – поверхневим та глибинним. Площа поширення карсту становить 20080 км2, що становить 99,4 % площі області. Глибинний карст належить до серії тектонічних розломів і проявляється по всій мергельно-крейдяній товщі крейдяних відкладів у вигляді тріщіноватих зон з підвищеною водомісткістю. У місцях перетину тріщин утворюються воронки. Походження карстових озер також пов’язано з перетином регіональних тріщін, розломів та зон дроблення. Поверхневий карст особливо інтенсивно розвинутий на піднятій поверхні верньокрейдяних відкладів в центральній та північно-західній частині території області (район міст Любомль, Ковель та Турійськ). Тут в крейдяних відкладах розповсюджені воронки, розміри яких коливаються в значних межах: діаметр – від 1,5 до 40 м, глибина – від 1 до 5м. Схили воронок в основному пологі, деколи – обривчасті. Площа розповсюдженя воронок коливається від 1%-3% -в межах Волинської височини, до 20% -- в межах Турійсько-Костопільської денудаційної рівнини. Кількість проявів – 2006 шт. В руслах або в заплавах та перших надзаплавних терасах річок Турія, Стохід, Стир, Воронка та інш. широко розповсюдженою формою карсту є воронки, які сформовані виходом напірних вод. Глибина воронок сягає 10 м при глибині русла до 2 м. Процес розвіювання має місце в північній частині області, поширений в долинах річок, найчастіше на бровках терас. На міжрічкових просторах єолові процеси розвинуті в менший мірі, тут єолові піщані дюни опоясують крупні болотні масиви та ізометричні озерні котловани. В результаті вітрової ерозії сформувались різноманітні по формі піщані пагорби і дюноподібні підвищення висотою від 2 до 15м. На умови переміщення дюнних пісків в значній мірі впливає рослинність. На даний час єолові форми рельєфу в більшості випадків закріплені лісовими насадженнями. В результаті осушення заплав малих річок, вітрова ерозія на даний час поширена також на осушених торфовищах. Процес заболочування найбільш поширений в межах Волинського Полісся. Цей район характеризується надмірним зволоженням, що в комплексі з плоским слаборозчленованим рельєфом обумовлює широкий розвиток процесу заболочування. Особливо розповсюджено це явище в долинах річки
Прип’ять і її правих притоків: Вижівка, Турія та Стохід, де болотні масиви займають до 60-70% території. Значно менше боліт та заболочених територій на півдні та центральній частині Волинського Полісся – до 40%. Заболочування даної території можна пояснити згладжено-рівнинним рельєфом незначним поверхневим стоком вод і слабою фільтруючою властивістю нижче залягаючих відкладів. На півдні області, в межах Волинської лесової височини, болота розвинуті лише в долинах річок Західний Буг, Луга, Стир та їх притоків. В межах області ерозійни процеси розвинуті в межах долин річок (бокова ерозія) і Волинської лесової височини, де завдяки їх діяльності створилась розгалужена мережа ярів та балок. Бокова ерозія має незначне розповсюдження і проявляється в підмиванні і руйнуванні русел і берегів річок Західний Буг і Стир, в меншій мірі Турії, Стоходу та Прип’яті. Інтенсивність бокової ерозії різко зростає в періоди паводків. Найбільші берегові вертикальні обриви розташовані в долинах річок Західний Буг і Стир в межах Волинської лесової височини. Висота окремих обривів сягає 20-22 м, відстань до 1-2 км. В межах Волинського Полісся вертикальні берегові уступи зустрічаються рідше, висота їх коливається в межах 1-2 м, береги піщані і з припиненням підмивання швидко виположуються. Площинна та лінійна ерозія (балки та яри) розвинуті виключно в межах Волинської лесової височини. Найбільші площі, що уражені ярами, спостерігаються в Луцькому, Горохівському, та на південному заході Володимир-Волинського району. 3 водами -- по схилах долин та балок, розповсюджена в межаж Луцького, Горохівського, Іваничівського та півдні Володимир-Волинського районів.
Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Таблиця 7.3 № з/п
Вид (ЕГП)
Площа поширення
Кількість % проявів, од. регіону
1
Карст
20,08 тис.кв.км
2
Підтоплення
9,14тис.кв.км
3
Осідання земної поповерхні гірничими виробками
2006 шт. 99,4 (поверхневий ) 11 шт 45,24 (населені Пункти) 1 ділянка
над 26,2 кв.км
ураженості
4
Лесові грунти, здатні до просідання
5
Бічна ерозія
2,92 тис.кв.км
14,45 56 ділянок
7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Контроль за вивченням та використанням надр здійснює Західна територіальна інспекція Державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр (79601,м.Львів, пл.Міцкевича,8). 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр За 2009 рік Державним управлінням було розглянуто 10 комплектів матеріалів щодо їх погодження для одержання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами. Із них було погоджено 5 комплектів документів на пошук (розвідку) корисних копалин, а саме: прісної підземної води, міді, піску, газу та 5 – на експлуатацію ділянок надр з метою видобування корисних копалин – глини, суглинку, піску. 8. Відходи 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Основним джерелом утворення відходів у Волинській області є підприємства гірничо-добувного, машинобудівного, будівельного, деревообробного комплексів. Протягом 2009 року в області утворювалися відходи І-Ш класу небезпеки (відпрацьовані люмінісцентні лампи, акумулятори, нафтопродукти, шлами гальванічного виробництва), ІV класу небезпеки (відходи деревообробної промисловості), а також побутові відходи та відходи вуглевидобувної промисловості. За даними облстатуправління, за рік утворилося 805,8 т небезпечних відходів І-Ш класу небезпеки, що на 382,6 т менше, ніж в 2008 році. Основними утворювачами небезпечних відходів були ДП “Локомотивне депо ”Ковель” державного територіального галузевого об’єднання “Львівської залізниці”, ТзОВ “Кромберг енд Шуберт”, SKF “Україна”, ВАТ “Луцький автомобільний завод”. Накопичення відходів в області в основному здійснюються на териконах, полігонах та сміттєзвалищах ТПВ . На території шахтних відвалів м. Нововолинська, загальна площа яких становить більше 100 га, за даними статистичного управління накопичено 33,2 млн.т відходів вуглевидобутку. Кількість роміщених твердих побутових відходів становить 788 тис. м 3. Накопичення відходів станом на початок року та показники утворення відходів у динаміці подано в таблицях 8.1;8.2. Накопичення відходів (станом на початок року) Таблиця 8.1 № з/ п
Показник
Одиниця виміру
Кількість
Примітка
1
2 3 4 5
Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки
од.
178
т
1451,7
т т т
25,3 96,9 1329,5
Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 роки Таблиця 8.2 № з/п 1
2
Показник Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т * Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т ** Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.
2007 рік
2008 рік
2009 рік
292600,0
263700,0
196700,0
728600,0
782400,0
648200,0
1042,4
1188,4
805,8
226,0
814,0
788,0
729642,4
783588,4
649005,8
57075
***
***
81,54
***
***
0,22
0,79
0,76
*-відходи вуглевидобутку та вуглезбагачення; **- дані обласного статистичного управління по формі 14-МТП, куди входять відходи вуглевидобутку; ***-показник ВРП обласним статуправлінням не надано 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) На кінець 2009 року на території області зберігалося 1451,7 т небезпечних відходів. Основну групу небезпечних відходів становлять відходи, що містять метали та їх сполуки 1312,0 т, заборонені до застосування та непридатні пестициди – 71,3 т, відпрацьовані нафтопродукти та продукти нафтопереробки – 43,2, відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять органічні сполуки – 6,7 т. та інші. Значна кількість небезпечних відходів, яка утворилася в 2009 році на території області була передана підприємствам, діяльність яких пов’язана із збиранням, видаленням та утилізацією відходів. Їх в області прцює три.
Так приватним підприємством “Айслаг” зібрано та відправлено на Львівський дослідний нафтомаслозавод 36,627 т відпрацьованих нафтопродуктів. Підприємством ВТП “Екоцентр” зібрано та відправлено на демеркуризацію понад 13278 тис.шт. відпрацьованих люмінісцентних ламп. Продовжувалась робота по знешкодженню небезпечних відходів переробки ЗОР на SKF “Україна” – відправлено на утилізацію 427,9 т металошламу та 168,4 т піношламу. За рахунок коштів обласного,місцевих бюджетів та коштів Євросоюзу в 2009 році було вивезено на знешкодження на підприємство “Елга” (Сумська область) 289,451 т непридатних ХЗЗР. Основні показники поводження з відходами I-III класів небезпеки подано в таблиці 8.3.
Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис.грн) Таблиця 8.3 з/ п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Показники
2000 рік
2007 рік
2008 рік
2009 рік
Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств
0,28 0,03 0,125 0,0006 -
1,042 0,412 0,196 0,158 0,157
1,188 0,506 0,226 0,052 0,052
0,806 0,087 0,231 0,053 0,053
-
0,0001
-
0,002
0,148 -
0,844 -
1,100 -
0,818 -
-
-
-
-
-
0,0004
0,0024 0,009
0,462
1,332
1,659
1,452
У 2009 році кількість складів, де зберігаються непридатні та заборонені пестициди, в області скоротилася з 11 до 5, що зменшило ризик виникнення надзвичайних ситуацій при поводженні з даними небезпечними відходами.Здійснення операцій з непридатними ХЗЗР подано в таблиці 8.4
Поводження з непридатними пестицидами Таблиця 8.4. Район
Перезатарено впродовж року,т
Горохівський Іваничівський Камінь-Каширський Ковельський Локачинській Луцький Любешівський Любомльський Рожищенський Старовижівський Турійський Усьго
17,9 46,760 12,321 75,130 44,9 12,252 11,240 13,285 55,663 289,451
з/п
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.
Знешкоджено Утворено впродовж (виявлено) року, т впродовж року, т 17,9 46,760 12,321 75,130 44,9 12,252 11,240 1,083 13,285 55,663 289,451 -
Кількість на кінець року
43,097 3,910 2,088 12,216 8,837 70,148
В області існує проблема поводження з твердими побутовими відходами, яких на території області за рік накопичується близько 1.0 млн. м 3. Збирання побутових відходів не носить систематичного і організованого характеру, не забезпечується роздільне збирання корисних компонентів відходів. На сьогодні в області експлуатується 10 полігонів твердих побутових відходів, які розміщують побутові відходи міст Луцька, Ковеля, ВолодимирВолинська, Нововолинська та Локачинського, Любешівського, Ратнівського, Старовижівського, Шацького, Луцького районів області. Ці полігони збудовано відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації і вони відповідають сучасним екологічним вимогам. Крім того в області налічується біля 244 сміттєзвалищ ТПВ сільських населених пунктів. Загальна площа, яких становить близько 200 га. Інформація про кількість полігонів та сміттєзвалищ ТПВ, яка надана органами місцевого самоврядування (у розрізі районів та міст обласного значення) подана в таблиці 8.5. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2010 року Таблиця 8.5
2 Сміттєзвалища
3
Зміни площі Площі під (+/-) у твердими відношенні побутовими до відходами, га попереднього року 4
Володимир-Волинський район Горохівський район
35 1
18,5 4
№ Назва одиниці адміністративноКількість) з/п територіального устрою регіону
1 2
№ Назва одиниці адміністративноКількість) з/п територіального устрою регіону
3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
2 3 Іваничівський район 24 Камінь-Каширський район Ківерцівський район 1 Ковельський район 58 Локачинський район Луцький район Любешівський район 44 Любомльський район 1 Маневицький район 3 Ратнівський район 30 Рожищенський район 36 Старовижівський район Турійський район 1 Шацький район Всього по області 244 Полігони м.Володимир-Волинський 1 м.Ковель 1 м.Нововолинськ 1 смт.Локачі 1 м.Луцьк 1 смт.Торчин 1 смт.Любешів 1 смт.Ратне 1 смт.Стара Вижівка 1 смт.Шацьк 1 Всього по області 10 Заводи по переробці твердих побутових відходів Усього відсутні -
Площі під твердими побутовими відходами, га
Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року
4 16 4,7 50 10 5 6,3 35 34 8 192 5,8 5,2 7,76 4,2 9,9 1,7 4,6 2,45 1,2 2,36 45,17
-
-
8.3. Використання відходів як вторинної сировини На території області в 2009 році здійснювали виробничу діяльність три підприємства, які переробляли відходи : -Приватним малим підприємством “Інвід” було зібрано та перероблено біля 380 т різноманітних полімерних відходів; - ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» перероблено 8148,17т макулатури; - Приватним підприємством «Волвест-М» перероблено 554,5 т відходів шкіри та 25,2 т макулатури. Динаміка використання відходів подана в таблиці 8.6.
Динаміка використання відходів Таблиця 8.6 № з/п 1 2 3
Показник
2000 рік
2007 рік
2008 рік
2009
Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %
547300 9728300 1778
728600 228800 31
782400 214600 27
648200 107100 17
8.4.Транскордонні перевезення відходів За даними Державної екологічної інспекції у Волинській області на протязі 2009 року через пункти пропуску, які розміщені в межах Волинської області, було перевезено 373341 тон відходів, що підпадають під Зелений Перелік постанови КМУ від 13. 07.2000 року №1120 “Про затвердження Положення про екологічний контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією / видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів”, із них : завезено в Україну — 51661 тонн, в тому числі: - гуманітарної допомоги – 9169 тонн; - одяг б/в – 28426 тонн, - відходи паперові– 12380 тонн; - відходи вовни – 77 тонн; - відходи полімерів - 106 тонн; - паливні гранули - 22 тонни; - брухт титану – 104 тон; - автошини б/в – 830 тон; - інші відходи – 547 тонн; вивезено з України 317323 тонн таких же відходів, в тому числі: - відходів металлу– 79 тонн; - відходів волокон – 17 тонн; - шротів соняшникових- 277990 тонн; - шлаки – 9775 тонн; - відходи деревини – 3272 тонн; - тріска - 369 тонн; - паливні гранули – 20883; - жмих яблучний – 27 тонн; - відходи добрив – 435 тонн; - відходи полімерів – 1096 тонн; - відходи паперу – 58 тонн; - шихтові зливки – 623 тонн; - автошини б/в – 8 тонн; - інші 2691 тонн. Крім цього, транзитом через території України було перевезено 4357 тонн таких же відходів, а саме: -гуманітарної допомоги та речей бувших у використанні - 2249 тонн;
- вживаних речей - 2108 тонн. 8.5 Державне регулюювання у сфері поводження з відходами. У Волинській області розроблена та затверджена Рішенням Волинської обласної ради від 19.02.02 №23/2 регіональна екологічна програма “Екологія2010”, складовою частиною якої є розділ щодо заходів по поводженню з відходами. Для забезпечення виконання вищезгаданої програми було дано Доручення першого заступника голови облдержадміністрації №3998/64/2-05 (за результатами розгляду на нараді питання “Про стан зберігання та утилізацію непридатних хімічних засобів захисту рослин на території області”) всім відповідним службам області. В 2006 році було прийнято Доручення голови обласної державної адміністрації від 10.05.06 № 1928/64/2-06 щодо покращення стану поводження з твердими побутовими відходами в області. Управлінням комунального господарства області проведено обстеження та підготовлено зведений звіт “Про стан організації інтегрованого управління та поводження з твердими побутовими відходами в місті Луцьку та Волинській області”. На засіданнях обласної комісії з питань ТЕБ та НС облдержадміністрації розглянулися питання : ”Про стан поводження з відходами в області”, “Про стан централізованого зберігання та знешкодження непридатних ХЗЗР на території області”. Всього, починаючи з 2006 року, обласною та районними гілками влади було прийнято більше 22 рішень та розпоряджень, які стосуються проблем поводження з відходами. Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області на виконання статті 31 Закону України “Про відходи” та Постанови КМУ від 03.08.1998 року № 1218 “Про затвердження Порядку розроблення затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів” зі змінами до неї, внесеними Постановою КМУ від 11.10. 2002 року № 1518 та відповідно до переліків поданих органами місцевого самоврядування у 2009 році на наступний рік було видано 158 дозвіл на розміщення відходів та погоджено 158 ліміт на утворення та розміщення відходів для суб’єктів, господарська діяльність яких пов’язана з їх утворенням. 9. Екологічна безпека 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Щорічно на території області утворюється понад 1000 тис.куб.м твердих побутових відходів, які захоронюються на полігонах та сміттєзвалищах в населених пунктах області. На даний час введено в експлуатацію 10 полігонів для захоронення твердих побутових відходів. За результатами інвентаризації заборонених та непридатних до використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин у Волинській області станом на 01.03.2010 року встановлено, що в області накопичилось
71,311 тонни непридатних отрутохімікатів, з них 16,738 тонни в рідкій формі, всі зберігається централізовано. Кількість складських приміщень непридатних отрутохімікатів у порівнянні з минулими роками зменшилось з 20 до 5. Найбільше накопичення хімічних засобів захисту рослин в таких районах як Камінь-Каширський 43,097 тонни, з них 4,650 тонни у рідкому стані та Рожищенський район 12,216 тонни. На проведення заходів по забезпеченню централізованого зберігання знешкодження, перезатарення та знищення заборонених та непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин в кількості 289,451 тонн в 2009 році в області спрямовано кошти обласного бюджету в сумі 1500,0 тис. грн., 583,4 тис. грн. коштів місцевих бюджетів та коштів Євросоюзу – 2333,7 тис. грн. В області поводження з небезпечними хімічними речовинами здійснюється згідно постанови Кабінету Міністрів від 20.06.1995 року № 440 на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, на виконання якої на протязі 2009 року видано 15 дозволів на здійснення суміжних операцій із зберіганням та використанням отруйних речовин для: ДП МОУ ЛРЗ “Мотор” по : - гідро хлорид – 1,0 тн; - кадмію оксид – 0,02 тн; - нітрит натрію – 0,02 тн; - хромовий ангідрид – 0,5 тн; - кислота азотна – 1,0 тн; - оксид свинцю – 0,02 тн; - ціанід калію – 2,0 тн; - кислота сірчана – 1,0 тн. ВАТ “Електротермометрія” по: кислота сірчана – 8,0 тн; кислота соляна – 6,0 тн; кислота азотна – 2,0 тн; кислота ортофосфорна – 0,2 тн; хромовий ангідрид – 0,2 тн; їдкий натрій - 0,825 тн; натрію нітрит – 0,06 тн. Крім того в 2009 році дозволами на зберігання та використання отруйних речовин було охоплено ще 3 підприємства, які використовували нітрит натрію, хромовий ангідрид, кислота сірчана, кислота соляна, кислота азотна кислота ортофосфорна, кислота фосфорна. У 2009 році від автотранспорту в атмосферне повітря надійшло 49,5 тис.т шкідливих речовин, що становить 87% від загального обсягу викидів. Динаміка викидів свідчить, що в області зменшується надходження забруднюючих речовин в атмосферу від пересувних джерел викидів Проти 2008року викиди від пересувних джерел зменшились на 3,9 тис.т, або на 7,3%.
В 2009 році відділом інструментального лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Волинській області проведено контроль за станом експлуатації 15-ти каналізаційно-очисних споруд (КОС) з метою визначення впливу їх випусків на стан поверхневих водойм області. Встановлено, що значного погіршення стану поверхневих водойм за гідрохімічними показниками не відбулося. Проте КОС Іваничівського, Ратнівського, Камінь-Каширського ВУЖКГ, ВАТ «Цумань», підприємства «Любомльводоканал» та ВАТ «Горохівський цукровий завод» знаходяться в незадовільному технічному стані і не забезпечують нормативної очистки стічних вод.
9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку На даний час відповідно до рішення обласної комісії з питань ТЕБ та НС облдержадміністрації (протокол №17 від 23.12.2009р.) на території області знаходиться 209 потенційно- небезпечних об’єктів , які зареєстровані у Державному реєстрі потенційно-небезпечних об’єктів. На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці по Волинській області ідентифіковано 146 об'єктів підвищеної небезпеки. Проводиться відповідна робота щодо страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки. На 22 потенційно-небезпечних об’єктах застосовуються сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), в тому числі на 15 об’єктах в технологічному процесі для отримання холоду використовують аміачні холодильні установки (АХУ). В зону можливого ураження у разі виникнення аварійних ситуацій з викидом (виливом) СДОР попадає близько 70 тисяч населення. В Держуправлінні сформована база по АЗС, розташованих на території області, які у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 554 від 27.07.95 відносяться до об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Випадків виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах підвищеної небезпеки, розташованих на території області, в 2009 році не встановлено. На території області розташовані об’єкти загальнодержавного значення, що становлять підвищену екологічну небезпеку, в тому числі магістральні газопроводи високого тиску: - "Івацевичі-Долина II"; - "Івацевичі-Долина ІІІ; - "Дашава-Мінськ"; - "Турійськ -Луцьк-Рівне"; - "Кам’янка Бузька-Рівне". Дані об"єкти належать Дочірній компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії (НАК) "Нафтогаз України" і експлуатуються Волинським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів (ВЛВУМГ).
Також експлуатуються автоматичні газонаповнювальні компресорні станції (АГНКС) Регіонального виробничого управління "Львівнафтогаз", які розташовані в містах Луцьк, Ковель, В-Волинський. В даний час здійснюється промислова експлуатація газового родовища Локачинським газовим промислом, який є структурним підрозділом ГПУ “Львівгазвидобування”. 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіаційне забруднення територій Радіологічне обстеження забруднених територій, а саме сільськогосподарських угідь розпочато Волинським обласним державним проектнотехнологічним центром охорони родючості грунтів і якості продукції «Облдержродючість» у 2006 році. Зокрема, у тому ж році було проведено радіологічне обстеження забруднених територій Маневицького району, обстежено 33 тис.га земель, які знаходяться у сільськогосподарському користуванні. Результати досліджень показали, що забруднення ґрунту та сільськогосподарської продукції, що вирощується на цих землях, радіонуклідами не перевищує показників ДР-2006. У 2007 році були обстежені сільськогосподарські угіддя тільки навколо тих населених пунктів Любешівського і Камінь-Каширського районів, де дозове навантаження на організм людини в рік перевищує 1 мЗв. Обстеження населених пунктів Камінь-Каширського та Любешівського районів завершено у 2008 році. В результаті проведеного обстеження сільських рад встановлено наступні рівні щільності забруднення: - за вмістом цезію-137: менше 0,5 Кі/км2 – 28583 га (99,5 % від обстежених), від 0,5 до 1,0 Кі/км2 – 135 га (0,5% - Бірківська, Великоглушанська, Великокурінська сільські ради Любешівського району, Броницька та Воєгощанська сільські ради Камінь-Каширського району) - за вмістом стронцію-90: менше 0,02 Кі/км2 – 28718 га. В порівнянні з результатами обстеження попередніх років слід констатувати, що показник забруднення ґрунту радіоцезієм знизився. Проте і на сьогодні 137Сs залишається основним джерелом надходження радіонуклідів в сільськогосподарську продукцію. Зменшення площ із підвищеним вмістом радіонуклідів відбулося за рахунок природного розпаду ізотопів та вжитих контрзаходів на сільськогосподарських угіддях. У 2008 році Поліською дослідною станцією національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені О.Н.Соколовського» проведено аналіз радіаційного стану сільськогосподарської продукції, що вирощується на радіоактивно забрудненій території. В результаті спектрометричного аналізу 2450 проб різноманітної продукції, встановлено, що вміст радіоцезію-137 та стронцію-90 знаходиться в межах ДР-2006. Проте у 26 пробах молока з 200 відібраних, що складає 13%, були виявлені перевищення вмісту цезію-137. В результаті дослідження відібраних проб продукції встановлено, що проведення контрзаходів (обробіток ґрунту, застосування меліорантів, добрив і спеціальних речовин, впровадження науково-обгрунтованої сівозміни) забезпечують
зменшення переходу радіонуклідів з ґрунту в продукцію рослинництва і кормовиробництва. Залишаються до цього часу необстеженими ліси зони радіоактивного забруднення, хоча вони займають тільки у Маневицькому районі майже 70% території. На даний час найбільш забрудненою залишається лісова продукція, при споживанні якої і формується висока доза накопичення радіонуклідів в організмах людей. Обстеження забруднених територій області внаслідок Чорнобильської катастрофи Волинським центром «Облдержродючсість» у 2009 році через відсутність фінансування не проводилося. 9.3.2. Радіоактивні відходи Знаходження радіоактивних відходів на території області не виявлено. 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля За рік у галузі вироблено продукції на суму близько 3 млрд.грн. (у порівнянних цінах 2005р.), що дещо перевищує рівень 2008р. У сільськогосподарських підприємствах виробництво зросло на 1,3%, в господарствах населення – зменшилось на 0,2%. Зміни обсягів сільськогосподарського виробництва 107,6
108,0 106,0
105,0 101,0
100,0
100,3
100,3
100,2
105,3
105,6
105,0
101,1
101,6
100,5
95,0
102,9
102,2
100,4
100,2
жовтень
108,0 103,5
вересень
110,0
102,5
101,7 100,2 100,2
91,8
2009р.
грудень
листопад
серпень
липень
червень
травень
квітень
березень
лютий
січень
90,0
2008р.
(наростаючим підсумком у % до відповідного періоду минулого року) 10.1. Ведення сільського господарства в області Виробництво продукції рослинництва порівняно з попереднім роком зменшилось на 0,2%, у т. ч. в аграрних підприємствах – на 14%, в домогосподарствах, частка яких у загальному виробництві становила 83,4%, – зросло на 3,2%.
Під посівами сільськогосподарських культур у 2009 р. було зайнято 484,1 тис.га, що на 8,4 тис.га (на 1,7%) менше, ніж у попередньому році. Посівна площа в сільськогосподарських підприємствах скоротилась на 15,3 тис.га (на 7,3%), в господарствах населення посіви зросли на 6,9 тис.га (на 2,4%), і становили 194 тис.га та 290,1 тис.га відповідно. Зернові культури займали 258,2 тис.га (53,3% загальної площі), картопля – 66,8 тис.га (13,8%), технічні культури – 27,5 тис.га (5,7%), у т. ч. цукровий буряк (фабричний) – 8,4 тис.га (1,7%), овочі – 11,3 тис.га (2,3%). Скоротились посіви усіх основних сільськогосподарських культур: зернових та зернобобових культур – на 7,9 тис.га (на 3%), цукрових буряків (фабричних) – на 1,3 тис.га (на 13,3%), картоплі – на 0,6 тис.га (на 1%), овочів – на 0,5 тис.га (на 3,9%). Основою рослинництва залишається вирощування зернових культур, які займають більше половини посівних площ. Скорочення їх виробництва відбулося як за рахунок зниження урожайності в усіх категоріях господарств на 9%, так і площ посіву на 3%. При цьому, якщо сільськогосподарські підприємства зменшили посіви зернових культур на 11 тис.га (на 8,3%), то домогосподарства – збільшили на 3,1 тис.га (на 2,3%). В останні роки відбувся перерозподіл у структурі вирощування технічних культур. Якщо у 2005р. цукрові буряки сіяли на площі більше як 29 тис.га, то у минулому році вони займали лише 8,4 тис.га. Натомість зросли посівні площі ріпаку з 3,2 тис.га до 12,4 тис.га та сої – з 0,2 тис.га до 4,5 тис.га. У 2009р. цукрові буряки вирощували 147 сільськогосподарських підприємств (13% тих, що займалися рослинництвом) проти 173 позаторік. %). Тваринництво. У галузі вироблено на 0,6% продукції більше, ніж в 2008 році. За рахунок інтенсивного розвитку таких скоростиглих галузей як птахівництво і свинарство агроформування збільшили виробництво тваринницької продукції на 10,1%. В той же час господарства населення, через постійне скорочення поголів’я, виробили на 3,9% тваринницької продукції менше. В аграрних підприємствах (крім малих) в цілому обсяг вирощування худоби та птиці збільшився порівняно з аналогічним показником позаминулого року на 13,6%, за рахунок зростання обсягу вирощування птиці та свиней відповідно на 22,7% і 3,2%, тоді як великої рогатої худоби вирощено на 14,4% менше. Незважаючи на підвищення продуктивності корів, через постійне скорочення дійного стада, виробництво молока в аграрних підприємствах дещо менше минулорічного.. Середній надій молока, в розрахунку на середнє поголів’я корів молочного стада, збільшився на 318 кг (на 11,3%) і становив 3124 кг. Ріст виробництва яєць в агроформуваннях пов’язаний, в першу чергу, з діяльністю ТзОВ "Агідель", яке займається їх виробництвом для інкубації і збільшило за рік виробництво в 4,1 раза. На його долю припадає понад 77% яєць, вироблених птахівничими підприємствами. Станом на 1 січня в усіх категоріях господарств утримували 215,1 тис. голів
великої рогатої худоби, у т.ч. 129,9 тис. корів, а також 307,9 тис. свиней, 15,7 тис. овець та кіз, 5,6 млн. голів птиці. Чисельність всіх видів худоби зменшилась, проте, якщо поголів’я свиней, овець та кіз – незначно (відповідно на 0,5% і 1,9%), то великої рогатої худоби – на 5,8%, водночас кількість птиці зросла на 10,1%. Більшість поголів’я худоби та птиці утримується населенням. На початок січня в домогосподарствах налічувалось 64,3% загальної чисельності великої рогатої худоби (торік – 62,3%), у т.ч. корів – 77,2% (76,0%), свиней – 76,0% (79,2%), овець і кіз – 96,2% (95,9%), птиці всіх видів – 49,8% (55,7%). У господарствах населення спостерігається скорочення усіх видів худоби та птиці. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювальні землі і під багаторічні насадження Великими та середніми сільськогосподарськими підприємствами внесено 11,5 тис.тонн мінеральних добрив у перерахунку в поживні речовини, що на 24,6 відсотків менше, ніж у 2008 році. В цілому у області міндобрива внесені на 66 відсотків посівних площ сільськогосподарських культур проти 71 відсотка у попередньому році. Удобрено 72 відсотка посівів зернових, 94 – технічних, 77 – картоплі, 74 – овочів. У розрахунку на 1 га удобреної площі, як і в попередньому році, внесено по 96 кг поживи. Майже 70,5 відсотка внесених у 2009 році добрив – азатні, тоді як частка фосфатних становить 12,7 відсотків, калійних – 16,8. Це негативно впливає на стійкість сільськогосподарських культур до хвороб і шкідників, поскільки оптимальним співвідношенням внесених азотних, фосфатних і калійних добрив для умов області є 1:0,8:1,11 (фактично 1:0,1:0,2). Для підтримання позитивного балансу гумусу в грунті та для покращення дії мінеральних добрив необхідне внесення органічної поживи. Внаслідок скорочення поголів’я худоби в господарствах області зменшилось внесення органіки під посіви сільськогосподарських культур. Так, у 2009 році їх внесено 490 тис.тонн, що на 26 тис.тонн або на 4,9 відсотків менше, ніж у 2008 році.Дані по внесенню мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами наведено в таблиці 10.1 Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами Таблиця.10.1. Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га
2000 383,6
2006 229,2
2007 211,5
2008 209,3
2009 194,0
104,5
162,6
148,4
152,8
115,2
16 11,9 16,6
106,2 23,1 33,3
92,7 20,3 35,4
99,8 22,7 30,3
81,2 14,6 19,4
143
149
136
139
120
% удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т
38,1 28 20 3 5
68,7 75 49 11 15
68,2 75 47 10 18
70,7 78 51 12 15
66,3 63 45 8 11
1221
551
591
516
490
22 5,7 3,2
15 6,8 2,6
16 8,2 3,0
14 7,2 2,6
13 7,1 2,7
10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві В 2009 році пестициди застосовувались на площі 444,6 тис.га .Кількість внесених пестицидів на 1 га в 2009 році складала 0,816 кг проти 0,791кг в 2008році. В порівнянні з 2008 роком кількість внесених пестицидів на 1 га зросла на 3,1%. Застосування засобів захисту рослин наведено в таблиці 10.2. Застосування засобів захисту рослин Таблиця.10.2. 2000 Витрати засобів захисту рослин, тис. т 0,211 Площа, на якій застосовувалися засоби 99,2 захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, 2,127 кг
2006 0,286 359,05
2007 0,328 379,88
2008 0,330 417,03
2009 0,363 444,62
0,796
0,863
0,791
0,816
11 .Вплив енергетики на довкілля 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави Підприємства, організації та населення області за рік використали 563,7 млн.м3 природного газу, 129,3 тис.т дизельного пального, 86 тис.т бензину, 68,6 тис.т вугілля. В порівнянні з 2008р. використання дизельного пального зменшилось на 7,4%, природного газу – на 8,3%, бензину – на 10,8%, вугілля – на 19,4%. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Таблиця 11.1 2000 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на 1583,5 енергетичні цілі, тис. т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г 1289,0 Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п. 1131,1 Темп зміни, % до обсягу 2000 р.
2006 1932,8
2007 1948,4
2008 1914,5
2009 1801,6
+20,8 1390,9 +7,9 1444,6 +25,8
+21,8 1629,8 +26,4 1376 +20,0
+20 1664 +29,1 1330,5 +15,9
+11,7 1631 +26,5 1229,1 +5,9
Основним споживачем енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти є населення, яким спожито 60% природного газу (на 0,5% менше), 55% – дизельного пального (на 5,5% більше), 76% – бензину (на 3,9% менше). Підприємства комунального господарства використали 131,1 млн.м3 природного газу (23% загального обсягу), що майже на рівні 2008р. В складі діючих підприємств 92,5% займають суб’єкти господарювання з місячним обсягом споживання до 50 тис.м3 природного газу, ними використано 5,7% загальнообласного обсягу, 4,8% підприємств з обсягом споживання від 50 тис. до 300 тис.м3 використали 6,6% загальнообласного обсягу. В той же час 26 підприємств (2,7% загальної кількості) з обсягами споживання понад 500 тис.м3 спожили 87,7% природного газу, використаного в області. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 році Таблиця 11.2.
Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда,
Витрачено т умовного палива 603478
Витрати палива в натуральному вимірі газойлі вугілля газ бензин (паливо кам’яне природний моторний дизельне) 69894 270323 21733 61071
49889
179
10138
4424
16597
376365 84403 91199
38178 28797 8848
222286 52487
3858 173 2280
6396 849 4977
1620
4
-
120
184
-
-
-
-
-
49196
3732
34357
1142
1909
200763
533
169799
1405
570
24033
2250
2623
781
748
61940
3718
9300
4436
27899
5798
9
2623
781
748
інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності
42051 7640
18496 2772
10198 3351
1677 299
323 161
12430
4060
4688
906
207
5611
214
2233
1106
584
Станом на 1 січня 2010р. у споживачів і постачальників в залишках нараховувалось 73,9 тис.т дизельного пального, 55,7 тис.т вугілля, 24,6 тис.т бензину та 0,8 тис.т топкового мазуту. Проти початку січня 2009р. зросли запаси вугілля на 64,2%, дизельного пального – на 22,4%, зменшились залишки бензину та топкового мазуту (на 6,5% та 22,4% відповідно). В сільськогосподарських підприємствах на початок січня поточного року в наявності було 621 т дизельного пального (на 7,8% менше, ніж на початок 2009р.) та 301 т бензину (на 40,3% більше). Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти наведена в таблиці 11.3.
Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.3 Всього по області млн. т умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область, у % Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у %
2000 р.
2006 р.
2007 р.
1,131
1,445
1,376
0,106 0,626 0,072
0,099 0,710 0,095
0,098 0,673 0,101
0,083
0,15
0,16
0,003
0,001
0,006
2008 р. 1,330
2009р. 1,229
0,1 0,636 0,097 0,14
0,071 0,596 0,087 0,13
0,008
0,002
У 2009 році питома енергоємність валового регіонального продукту становила 0,265 кг у.п./грн., у 2008 році – 0,22 кг у.п./грн., у 2007 році – 0,23 кг у.п./грн., у 2006 році – 0,27 кг у.п./грн. Збільшення питомої енергоємності в області у 2009 році порівняно з 2008 роком відбулося через зменшення обсягу валового регіонального продукту на 15 відсотків. 11.2. Ефективність енергоспоживання У 2009 році розроблені та затверджені розпорядженням голови облдержадміністрації від 10.08.09 № 236 зміни та доповнення до Комплексної програми енергозбереження області на 2007 - 2010 роки. Зазначену Програму доповнено розділом 5 «Створення системи високої енергоефективності в бюджетній сфері Волинської області». Метою запропонованого комплексу заходів є заміщення газової складової в тепловому балансі бюджетної сфери
області упродовж 2009 – 2015 років альтернативними і відновлювальними джерелами, що дозволить до кінця 2015 року зменшити витрати природного газу на опалювальні цілі в бюджетній сфері на 12 – 13 млн. м3 або на 50 відсотків. Протягом 2009 року на виконання завдань Комплексної програми енергозбереження області на 2007-2015 роки впроваджено 1055 заходів, на реалізацію яких використано 110,4 млн. гривень. На виконання заходів Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики використано 9,4 млн. грн., обсяг енергоносіїв, вироблених з нетрадиційних джерел енергії, становив 44 тис. т.у.п. Зокрема, на Локачинському газовому родовищі видобуто 31,9 млн. м3 природного газу і вироблено 43,8 млн. кВт-год. електроенергії. Здійсненими заходами в області у 2009 році досягнуто економію ПЕР в обсязі 87 тис. т.у.п. або 4,7 відсотка від річного споживання. Вартість зекономлених ПЕР становила 128,3 млн. гривень. В області усіма суб’єктами господарювання у 2009 році використано природного газу на 39,6 млн. м3 або на 6,2 відсотка менше, ніж за аналогічний період 2008 року. В бюджетній сфері у 2009 році використання природного газу зменшено порівняно з 2008 роком на 7,6 відсотка. Населення області зменшило використання природного газу на 1 відсоток. Вперше в області зафіксовано зменшення використання газу цією категорією споживачів, незважаючи на суттєві темпи газифікації сільських населених пунктів. У 2009 року енергозберігаючі заходи і проекти реалізовувалися у промисловості (використано 49,1 млн. грн., або 44,5 % загальної суми коштів за січень - грудень 2009 року), житлово-комунальному господарстві (14,7 млн. грн. або 13,3 %), сільськогосподарському комплексі (17,8 млн. грн. або 16,1 %), бюджетній сфері (28,8 млн. грн.. або 26,1 %). Протягом 2009 року на впровадження нових енергозберігаючих технологій та обладнання використано 18 млн. грн., зекономлено ПЕР 4 тис. т.у.п., їх загальна вартість становила 5,4 млн. гривень. Всього впроваджено 28 технологій та 20 одиниць енергоефективного обладнання. Значні кошти спрямовувалися на здійснення заходів з економії електричної енергії. Всього було здійснено 197 заходів. На це використано 22,5 млн. грн., зекономлено 15,8 млн. кВт-год. електроенергії вартістю 3,7 млн. гривень. ВАТ „Волиньобленерго” на реалізацію технічних заходів з економії електроенергії затрачено 19,2 млн. грн., втрати і неефективне використання електроенергії знижено на 6,1 млн. кВт-год. ВАТ „Волиньгаз” на впровадження комплексу заходів з економії природного газу використано 3,8 млн. гривень. За рахунок їх реалізації у 2009 році зекономлено 2,9 млн. м3 газу. В області у минулому році населенню встановлено 6974 лічильників природного газу, з яких 1288 приладів за рахунок коштів цільової надбавки до тарифу на постачання природного газу.
Здійснювалась заміна котлів застарілих конструкцій. Всього у 2009 році встановлено 120 одиниць нового котельного обладнання. На їх впровадження використано 9,8 млн. гривень. Зекономлено ПЕР 4 тис. т.у.п. на суму 4,9 млн. гривень. У 2009 році обсяг застосування попередньо ізольованих труб на 37 об`єктах нового будівництва або при капітальному ремонті тепломереж становив 12,5 кілометра. Загалом, на реалізацію цієї технології використано 3,4 млн.грн., зекономлено ПЕР 880 т.у.п., їх вартість становила 930 тис.гривень. Впровадження енерго- та ресурсозберігаючих джерел світла та систем освітлення у минулому році здійснювалося у 18 містах та селищах міського типу, і в 11 селах області. Замінено 1770 світильників із сучасними натрієвими лампами. Для потреб освітлення населених пунктів електроенергії спожито на 935 тис. кВт-год. менше, ніж це необхідно було б для традиційних джерел і систем освітлення (економія 355 тис. грн. при затратах 736 тис. грн.). У 2009 року на реалізацію енергоощадних заходів у сільськогосподарському секторі економіки області використано 17,8 млн. гривень. На придбання нової сільськогосподарської техніки, машин та обладнання затрачено 10 млн. грн. Суб`єктами господарювання у цій галузі, загалом, отримано економію ПЕР 910 т.у.п. на суму 4,5 млн. гривень. Зокрема, зекономлено 510 тонн дизельного пального, 590 тис. кВт-г електроенергії.
Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.4 Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний
2000 р. 2006 р. 1131100 1444600
2007 р. 1376000
2008 р. 1330500
2009 р. 1229100
105830 595097
99155 734683
98289 668455
200089
161951
141441
99703 637050 142759
71626 596000 148374
41118
64426
53892
55777
62684
3132
110
160
51
28
71972 407 -
95382 557 -
101271 543 -
96937 476 -
86730 585 -
Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива
82612 2970
145166 1057
156977 5779
140623 8447
131609 2150
-
-
-
-
-
3790 3023
2719 5933
2563 7042
2985 6526
2030 5926
-
-
-
-
-
54 -
140 -
93 -
49 -
98 -
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
2782
11170
16241
14906
21869
11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Понад 40% викидів в атмосферне повітря припадає на Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів та Локачинський газопромисел. В середньому одним підприємством на протязі року викинуто в атмосферне повітря 38,8 тонни забруднюючих речовин.
. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення за видами економічної діяльності у 2009 році Таблиця.11.5. Кількість
Обсяги викидів
Викинуто
підприємст в, які мали викиди, т одиниць Всі види економічної діяльності
196
Переробна промисловість 92 виробництво харчових продуктів, напоїв 36 текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра 1 виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів 1 оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів 11 целюлозно–паперове виробництво; видавнича діяльність 1 хімічне виробництво 1 виробництво гумових та пластмасових виробів 4 виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (будматеріалів, скловиробів) 14 металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів 2 виробництво машин та устаткування 7 виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування 2 виробництво транспортних засобів та устаткування 4 інші галузі промисловості 8 Діяльність транспорту та зв’язку 16 у тому числі діяльність наземного транспорту 9 Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 21 Добувна промисловість 8 Виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла та води 11
7597,9
76,1
в середньом у одним підприємством, т 38,8
1306,7
52,8
14,2
631,9
40,2
17,6
98,6
150,4
98,6
0,7
72,3
0,7
113,4
119,2
10,3
2,6 0,1
14,0 60,9
2,6 0,1
61,2
66,9
15,3
158,6
39,0
11,3
12,9
33,5
6,5
88,1
155,1
12,6
12,2
165,3
6,1
60,0 66,3 3483,9
109,2 96,7 81,5
15,0 8,3 217,7
3388,0
84,5
376,4
928,6 824,7
96,5 78,7
44,2 103,1
271,0
105,6
24,6
у % до 2008р.
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 8 Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 8 Будівництво 17 Державне управління 3 Освіта 3 Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям 3 Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту 5 Діяльність готелів та ресторанів 1
103,0
69,2
12,9
312,7 86,1 240,2 26,2
89,8 59,9 82,6 73,7
39,1 5,1 80,1 8,7
3,3
57,2
1,1
5,6 5,9
75,8 42,8
1,1 5,9
В складі викидів більше 50% відсотків займає метан Хімічний склад викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у 2009 році неметанові леткі органічні сполуки та метали 4,9 сполуки азоту 8,4
сполуки сірки 8,8
речовини у вигляді
метан 52,3
11.4. Використання альтернативних видів палива У структурі паливно-енергетичного балансу області у 2009 році частка споживання природного газу становила 39 відсотків, 29,5 відсотка електроенергія, 4,1 відсотка – вугілля, 2,5 відсотка – торф паливний і торфобрикети, 3,5 відсотка – дрова паливні і відходи деревообробки. Місцевих видів палива (торф, деревина) та енергоносіїв, виготовлених з нетрадиційних видів палива (у т.ч. газ і електроенергія Локачинського газового промислу), у 2009 році використано 140 тис. т.у.п. або 7,7 відсотка від загального енергоспоживання області. У 2007 році рішенням обласної ради затверджена Комплексна програма енергозбереження області на 2007-2010 роки,в якій приділена особлива увага питанню збільшення виробництва енергоносіїв з нетрадиційних та відновлювальних видів енергії. Основними напрямками розвитку нетрадиційної енергетики визначено: -використання деревини і відходів деревини та організація виробництва пеллет; -створення плантацій енергетичної лози; -використання соломи як палива; -впровадження установок з виробництва біогазу; -збільшення обсягів вирощування ріпаку і впровадження установок з виробництва біодизельного пального. У 2009 році в області здійснювалася робота з переведення котелень на місцеві види палива, насамперед, на деревну біомасу. На 18 котельнях суб’єктів господарювання та бюджетної сфери здійснено заміну газоспоживаючого котельного обладнання та встановлено 24 твердопаливні котли. За рахунок цього заміщено використання 1 млн. м3 природного газу. З метою збільшення обсягів використання місцевих видів палива, насамперед, відходів деревообробки, лісосіки і торф’яних видів палива, на 4-х підприємствах області впроваджено технологічні лінії з виробництва деревних гранул (пеллет) та на одному – торфогранул. Однак, це паливо в основному вивозиться за межі України. ТзОВ “Агідель” Локачинського району агропромислової групи “Пан Курчак” впродовж трьох років застосовує енергозберігаюче технологічне обладнання (теплогенератори RAU-2-600, потужністю 800 кВт, виробництва ВАТ «Південтеплоенергомонтаж» (м.Кузнецовськ) для опалення птахівничих приміщень з використанням тюкованої соломи як палива. Щорічна економія складає 1 млн. м3 природного газу, або 1,5 – 2 млн. гривень. Деревообробні підприємства управління лісового господарства області повністю відмовилися від використання газу на власні технологічні потреби, насамперед, для сушіння деревини, і за рахунок цього забезпечують щорічне вивільнення 12,8 млн. м3 природного газу, що раніше використовувався в теплоенергетичному господарстві на 12 виробничих котельнях, де встановлено 31 котел та 62 окремих теплових агрегати.
З метою збільшення використання місцевих видів палива у структурі енергоспоживання закладів бюджетної сфери в Програмі економічного і соціального розвитку області на 2009 рік поставлено завдання забезпечити використання торфобрикетів до 25,1 тис. тонн та дров і відходів деревообробки - до 19,8 тис. щільних м3 (далі – тис. м3). Фактично використано торфобрикетів (з врахуванням їх використання в закладах державного бюджету) 27,6 тис. тонн (порівняно з 2006 роком ріст у 2 рази), а дров і відходів деревообробки – 13,3 тис. м3 (на рівні 2006 року). 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище 12.1. Транспортна система області. Через територію Волинської області проходять ділянки як залізничних так і автомобільних магістралей, що є складовими європейських транспортних коридорів.Основними напрямками транзитних потоків є Західна ЄвропаРосія,Західна Європа-Молдова,країни Балтії,Західна ЄвропаАзербайджан,Грузія,Іран. Територією області проходять такі автомагістралі міжнародного значення як Київ-Ковель-Варшава,Гданпськ-Варшава-Ковель-Одеса (транспортний коридор Балтійське море-Чорне море). Головні промислові центри регіону з допомогою розгалуженої мережі залізничних доріг зєднані з містами як України ,так і країн СНД та Європи.Понад 100 підприємств області мають підїзні колії. 12.1.1 Обсяги транспортних перевезень За рік автомобільним транспортом перевезено 2,8 млн.т вантажів та виконано вантажооборот в обсязі 1071,4 млн.ткм. Перевезення вантажів проти попереднього року зменшились на 18%. Автотранспортом підприємств здійснено 476 млн.ткм та перевезено 1,8 млн.т вантажів, що відповідно на 14,4% та 17,6% менше, ніж рік тому. Однак, ТзОВ ВКФ “Агро-Роси”, ВКФ у формі ТзОВ “Віта-Авто” та ТзОВ “ТрансІмперія”, на долю яких припадає половина загальних обсягів перевезень цією категорією перевізників, у минулому році спромоглися наростити обсяги перевезень на 31–18%, і, це при тому, що більше половини підприємств з числа працюючих зменшили обсяги, а 11 підприємств (12% загальної кількості) не працювали взагалі. При цьому слід відмітити, що 85% всіх вантажних перевезень виконали підприємства м.Луцька. Автотранспортом суб’єктів підприємництва-фізичних осіб, за розрахунковими даними, перевезено 986,8 тис.т вантажів і виконано 595,4 млн.ткм. Обсяг перевезених вантажів зменшився на 18,8%. Всіма категоріями перевізників перевезено 115,6 млн. пасажирів, що на 26,7% менше, ніж у 2008р.
Пасажирським транспортом підприємств перевезено майже 19 млн. осіб (на 21,4% менше). Зменшили обсяги перевезень майже дві третини з числа працюючих підприємств. Підприємства м.Луцька виконали 56,4% пасажирських автоперевезень. Автотранспортом суб’єктів підприємництва-фізичних осіб, за розрахунковими даними, перевезено 74,8 млн. пасажирів, з них 43 млн. осіб – підприємцями обласного центру. Кількість перевезених пасажирів цими перевізниками зменшилась на 23%. Міським електричним транспортом користувалось 21,9 млн. громадян, з них більше половини мали право на безкоштовний проїзд. В порівнянні з попереднім роком обсяги перевезень зменшились на 40,2%. Зношеність транспортних засобів є причиною їх частих простоїв у ремонті, що зменшує кількість рейсів, які виконуються. Дані про обсяги транспортних перевезеннь в області наведено в таблиці 12.1 Обсяги транспортних перевезень Таблиця 12.1 Вид транспорту
Рік
Залізничний
Автомобільний
2000 2006 2007 2008 2009 2000
Водний
2006 2007 2008 2009 2000
Авіаційний
2006 2007 2008 2009 2000
Трубопровідний
2006 2007 2008 2009 2000 2006 2007 2008
Перевезено вантажів млн. т %
0,8 11,5 11,9 3,3 2,7
Вантажообор Перевезено от пасажирів млн.т.км % млн. % . 5,34 5,17 5,41 5.404.92 93,2 33,4 1253,1 1259,6 1366,3 1071
115,6 130,7 157,7 115,5
Пасажирооборо т млн.пас.км. %
514,5 1434,2 2803,6 2803,6 2337,2
2009 2000
Міський електротранспорт
2006 2007 2008 2009 2000 2006 2007 2008 2009
Всього
42,6 31,1 36,5 21,87
141.1
В таблиці 12.2. наведена динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис.т. Таблиця 12.2. Роки
2000 2005 2006 2007 2008 2009
Вантажні автомобілі
Пасажирські автобуси
Пасажирські легкові автомобілі
Спеціальні легкові автомобілі
Спеціальні нелегкові автомобілі
8095.6 6378.9
1230.7 1016.1
3538.8 2853.4
801.1 753.8
1475.3 1112.0
Структура викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел забруднення у 2009 році (у відсотках
виробнича техніка 3,8
залізничний транспорт 2,8
автотранспорт громадян 68,9
автотранспорт підприємств 24,5
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Таблиця 12.3. Роки
Обсяги
У тому числі від використання
Частка викидів
викидів, тис.т. 2000 2005 2006 2007 2008 2009
53360.9 49466.2
бензину
36187.7 32774.8
газойлів (дизельного палива)
13832.3 13138.3
зрідженого та стисненого газу
33340.9 3553.1
забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, %
67.8 66.3
*Дані за 2000-2007 роки відсутні
Структура викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від використання окремих видів палива пересувними джерелами забрудення у 2009 році зріджений та стиснений газ 7,2 бензин 66,3 дизельне палив о 26,5
12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів становить 10 років. 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Головними забруднювачами атмосфери, як і в попередні роки, були пересувні засоби, від яких в повітря надійшло майже 90 % загального обсягу викидів, і при цьому більше половини – це викиди автотранспорту громадян. Відповідно до Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища м. Луцька на 2010 – 2015 роки, затвердженої рішенням Луцької міської ради від 24.02.2010 № 53/16 в місті у 2010 році запланований захід „Розроблення та впровадження на території міста проекту організації дорожнього руху”, загальною вартістю 500,00 тис. грн.
Щорічно, двічі на рік, згідно з розпорядженням міського голови в місті Луцьку проводиться загальноміська акція „Чисте повітря”. В ході акції спільно з працівниками ДАІ та Волинської організації Українського товариства охорони природи на вулицях міста, на кінцевих зупинках маршрутних таксі та при виїзді автомобільного транспорту на лінію проводиться перевірка токсичності викидів двигуна автомобіля. При виявленні перевищення на водіїв та посадових осіб накладається адміністративне стягнення у вигляді штрафу. При проведенні операції «Чисте повітря», яка у звітному році проходила у два етапи,у м.Луцьку було перевірено 593 автомобілі,з них на 41 автомобілі виявлено перевищення норм викидів. При проходженні щорічного технічного огляду автотранспортних засобів, що експлуатуються в місті, обов’язковим являється проходження на акредитованій тест-лінії перевірки токсичності викидів двигуна автомобіля. Для покращення якісних показників атмосферного повітря, при проведенні в місті тендеру на пасажирські перевезення маршрутними таксі, перевага надалась великогабаритному пасажирському транспорту типу автобус “Богдан”, що дало змогу забезпечити ту ж саму кількість перевезення пасажирів зі зменшенням кількості задіяного автомобільного транспорту. З маршрутів міста були зняті мікроавтобуси фірми “Фіат”, Мерседес та інші марки з низькою вмістимістю пасажирів, що не відповідали критеріям екологічності та комфортності надання послуг, як перевізників. Якщо у 2008 році експлуатувалось 529 маршрутних таксі, то у 2009 році їх кількість знизилась до 256 одиниць. На сьогодні в місті експлуатуються маршрутки в основному з дизельними двигунами для зменшення токсичності викидів. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря м.Луцька від пересувних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території становить 369 тон,на одного жителя міста припадає 74,4 кг. Хімічний склад викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел забруднення у 2009 році наведено на діаграмі. Хімічний склад викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел забруднення у 2009 році сажа 1,7
неметанові леткі органічні сполуки 10,8
сполуки азоту 12,8
діоксид сірки 1,3
метан та інші сполуки 0,3
оксид вуглецю 73,1
12.3. Використання альтернативних видів палива В 2009 році в якості альтернативного виду палива використовувався стиснений та зріджений газ. Використання його склало 5926 тон. 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 13.1. Екологічна політика в області Державна екологічна політика, яку проводить Держуправління, базується на поєднанні вирішення економічних і екологічних проблем, створенні умов та безпосередньої участі в розв’язанні екологічних проблем на регіональному та місцевому рівнях. Волинь вважається в країні регіоном, де населення і влада традиційно дбають про збереження унікальних природних ландшафтів, раціональне використання ресурсів лісу, озер, боліт, надр, піклуються збереженням чистоти атмосфери і води. У 2009 році основна увага діяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища була зосереджена на пріоритетних питаннях, передбачених річним планом заходів з виконання покладених на Мінприроди завдань на 2009 рік, згідно з політичними пріоритетами, стратегічними напрямками і завданнями щодо реалізації в області державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки. 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства здійснює Державна екологічна інспекція в області. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Таблиця13.1. №
Назва заходу
з/ п
1
2
Одиниця виміру
2006
2007
2008
2009
3
4
5
6
7
1
Кількість перевірених об’єктів
од.
248260 *
236354 *
216457 *
209931 *
2
Складено актів перевірок
од.
2302
1795
2709
2211
3
Кількість складених протоколів про
од.
1048
3868
4269
4421
адміністративне правопорушення 4
Притягнуто до адміністративної відповідальності
чол./грн
5
Стягнуто адміністративних штрафів
грн
6
Пред’явлено претензійнопозовних матеріалів
од./грн.
Стягнуто претензійнопозовних матеріалів
од./грн.
7
1036/
3839/
4250/
4253/
79043
246635
271929
295715
176376
207557
239324
99/
174/
112/
119/
1171438
778108
561627
1236466
70/
122/
78/
66/
43936
127701
463811
68083
86
120
121
67
15
76
24
45005
8
Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності
од.
9
Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів
од.
10
Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування
од.
11
Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів
од.
12
25
44
27
од.
6
8
14
15
у тому числі на скиди у водні об’єкти
од.
4
3
13
10
11.2 на викиди в атмосферне повітря
од.
6
16
8
4
11.3 на утворення та розміщення відходів
од.
-
1
22
8
22
8
60
38
11.1 на спеціальне водокористування
12
Внесено подань про припинення дії виданих дозволів
од.
13
Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)
од.
*
з врахуванням кількості перевірок автотранспортних засобів в пунктах пропуску через державний кордон.
13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища На виконання Постанови КМУ від 30.03.1998р. № 391 та у відповідності з керівними документами Мінприроди України розпорядженням голови обласної ради від 21 травня 2008 р. № 19/29 затверджено Регіональну програму моніторингу довкілля. Функціонування Волинської обласної системи моніторингу довкілля (ВОСМД) здійснюється на основі Угоди про спільну діяльність між суб’єктами ВОСМД, підписаної 8 лютого 2007 року. Суб’єктами моніторингу є: - Західно-Бузьке басейнове управління водних ресурсів; - Волинське обласне виробниче управління водних ресурсів і водного господарства; - Волинська обласна санітарно-епідеміологічна станція; - Волинській обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції «Облдержродючість»; - Волинський обласний центр з гідрометеорології державної гідрометеорологічної служби. З метою удосконалення діяльності суб’єктів державної системи моніторингу довкілля, розгляду поточних питань, пов’язаних з проведенням моніторингу довкілля, на основі державної та регіональної програм моніторингу довкілля Розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 22 серпня 2008 року № 297 утворено обласну Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля. Моніторинг навколишнього природного середовища згідно Регламенту проводиться помісячно і поквартально. Вся інформація, яка надається суб’єктами, узагальнюється Держуправлінням. За 2009 рік, за даними спостереження на трьох стаціонарних постах, рівень забруднення атмосферного повітря в м. Луцьку по 4 інгредієнтах (двоокису азоту, окису азоту, фенолу, формальдегіду) перевищував середньорічні концентрації. Зростання середньорічних концентрацій в порівнянні з 2008 роком спостерігалось по окису вуглецю з 0,23 ГДК с.д. до 0,27 ГДК с.д., по двоокису азоту з 1,36 ГДК с.д. до 1,61 ГДК с.д. та по окису азоту з 0,42 ГДК с.д. до 1,51 ГДК с.д. Сталими залишились середньорічні концентрації по двоокису сірки. Незначне зменшення середньорічних концентрацій спостерігали по фенолу, пилу, більш суттєве зниження середньорічних концентрацій спостерігали по формальдегіду. Випадків екстремального забруднення повітря в м. Луцьку в 2009 році не встановлено.
По результатам дослідження гідрохімічних показників, за рік, встановлено перевищення по залізу загальному та розчиненому кисню на всіх визначених створах озер і річок області. По таких річках як Стир, Горинь, Цир, Вижівка, Путилівка є перевищення ГДК по нітритах та фосфатах, але вцілому вони не значні. Рівнів високого чи екстремального забруднення не виявлено. За даними Держекоінспекції, на території області в 2009 році, встановлено 4 факти аварійного забруднення об’єктів навколишнього природного середовища: - на території колишнього ВАТ «Рожищерайагрохім» виявлено випадок захоронення невідомих хімічних речовин. Було вжиття заходів, щодо викопування невідомих хімічних речовин та перезатаренню їх в герметичну тару; - в озері Сільське Ковельського району встановлений факт загибелі риби. За результатами лабораторних досліджень, відділом інструментальнолабораторного контролю інспекції в області, гідрохімічних показників якості води водойми встановлено перевищення по ХСК від 1,6 до 5,3 рази. За даними лабораторних досліджень Ковельської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини в зразках загиблої риби виявлене інвазійне захворювання риб – хілодонелльоз. - виявлено факт загибелі в р.Турія біля с. Бахів Ковельського району Поблизу с. Вербка було виявлено 22 факти незаконних скидів забруднених стічних вод в р.Турія. За результатами лабораторних досліджень встановлено, що рівень розчиненого кисню становив 0,4-0,6 мг/дм3 при допустимій нормі для водойм рибогосподарського призначення не нижче 4,0 мг/дм3, концентрація вмісту фосфатів перевищувала норму від 3,9 до 4,8 рази, залізо загальне перевищувало нормативні значення від 4,44 до 19 разів, ХСК – в 3,64 рази. Результати висновків лабораторних досліджень, підтверджують можливість загибелі риби внаслідок попадання отруйних речовин у воді; - виникнення аварійної ситуації на підприємстві «Ковельводоканал» - порив напірного каналізаційного колектора в межах водоохоронної зони р.Турія. В результаті вжитих заходів аварійна ситуація була ліквідована.
13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації. Державна екологічна експертиза здійснювалась відділом державної екологічної експертизи та експертно-погоджувальної діяльності Держуправління. Основними об’єктами, що подавались на державну екологічну експертизу у 2009 році, були передпроектна та проектна документація по об’єктах соцкультпобуту, виробничої сфери, проекти встановлення меж водоохоронних зон та прибережних смуг відкритих водойм, а також планувальна містобудівна документація.
Інформація щодо еколого-експертної діяльності Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області за 2009 рік наведена у таблиці. 13.2. Еколого-експертна діяльність Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області за 2009 рік Таблиця.13.2. Загальна кількість
Позитивно оцінено (шт.)
Повернуто на доопрацюванн я та оцінено негативно (шт.)
275
229
46
Повернуто на доопрацюв ання та оцінено негативно (% від загальної кількості) 16,7
2
-
2
100
99
69
30
30,3
176
160
16
9,1
Виконання робіт
Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)
Крім того, на протязі 2009 року відділом державної екологічної експертизи та еколого-експертної діяльності Держуправління роглянуто та надано висновки щодо погодження вибору та місця розташування земельних ділянок по 543 об’єктах, щодо погодження проектів землеустрою - по 530 обєктах. До переліку найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку, відносяться: -Робочий проект «Автозаправна станція з автомобільним газозаправним пунктом в м. Устилуг Володимир-Волинського району Волинської області», (висновок від 29.01.09 №15); -Робочий проект «Реконструкція будівлі корівника з переобладнанням під майстерню по виробництву виробів з латуні з ливарною установкою та будівництво майстерні по виробництву виробів з чавуну, магазину з побутовими приміщеннями та складського приміщення в с. Озерце Ківерцівського району», (висновок від 25.05.09 №03/19.05.09-010); -Генплан міста Луцька Волинської області (висновок від 10.06.09 №03/26.05.09-017). До переліку найзначніших об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно, відносяться:
-Схема генерального плану території Пульмівської сільської ради Шацького району, (висновок від 16.07.09 №03/06.07.09-41); -Робочий проект «Коригування проекту розробки родовища торфу «Турійське» (Ділянка №3), (висновок від 04.09.09 №03/17.08.09-068); -Робочий проект «Технічне переоснащення і реконструкція свинокомплексу в с. Дроздні Ковельського району Волинської області», (висновок від 23.10.09 №03.05.10.09-139). Для покращення механізму і якості розгляду матеріалів Держуправління вважає за доцільне: - внести доповнення в ст. 151 Земельного кодексу України яким недоцільність погодження з природоохоронними органами вибору земельних ділянок і місць розташування об’єктів, що не становлять підвищеної екологічної небезпеки і які розміщені в межах населених пунктів, поза межами територій особливо цінних земель, земель природно-заповідного, водного фондів, земель рекреаційного, оздоровчого та лісогосподарського призначення. 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності В області діють наступні економічні механізми природоохоронної діяльності: 1. Встановлені державними законодавчими актами: - збори за забруднення навколишнього природного середовища, в тому числі: а) за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення; б) за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення; в) за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; г) за розміщення відходів; - грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавство про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; - цільові та інші добровільні внески підприємств, установ, організацій та громадян; - накладення штрафів за порушення природоохоронного законодавства; - збір за спецвикористання водних ресурсів; - збір за спецвикористання лісових ресурсів (рубка головного користування); - платежі за оренду водних об”єктів на території області, які знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення; - платежі за користування надрами; - плата за землю; - збір за використання інших природних ресурсів (геологорозвідувальні роботи). 2. Встановлені на місцевому рівні: - збори за спеціальне використання лісових ресурсів, в тому числі грибів, ягід, очерету;
- збір за оренду ставків. В результаті надходження коштів від вищевказаних напрямків формується частина бюджетів усіх рівнів та, в їх складі, відповідні фонди охорони навколишнього природного середовища. В 2009 році підприємствами та організаціями області до фондів охорони навколишнього природного середовища бюджетів усіх рівнів перераховано кошти в сумі 4636,822 тис. грн. З них 4357,04 тис. грн. - зборів за забруднення навколишнього природного середовища та 279,782 тис. грн. грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності. Цільові та інші добровільні внески підприємств, установ, організацій та громадян в 2009 році відсутні. Загальна сума відрахувань в 2009 році становила: - до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища 1307,1 тис. грн.; - до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – 2178,79 тис. грн.; - до місцевих (міських, селищних, сільських) фондів охорони навколишнього природного середовища – 1150,932 тис.грн. Надходження платежів за використання природних ресурсів до бюджетів усіх рівнів за 2009 рік характеризується наступними показниками: Таблиця.13.3. в тому числі: Державний бюджет
Всього
Збір за спецвикористання лісових ресурсів, всього: в т.ч. - гриби, ягоди - очерет - рубка головного користування - інші рубки Збір за спецвикористання водних ресурсів Платежі за користування надрами Плата за землю Платежі за оренду водних об’єктів на території області, які знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення Збір за геологорозвідувальні роботи
10976,6
Місцеві бюджети
9336,0
1640,6
-
583,5 1,8
9336,0 1055,3
9336,0 -
1055,3
2861,1 1261,8 70762,5
2861,1 523,5 -
738,3 70762,5
34,376
34,376
-
1684,6
1684,6
-
583,5 1,8
-
Збір за використання природних ресурсів Всього по області
інших 7,8 87588,776
7,8 14447,376
73141,4
13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі Фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснювалось з державного та місцевих бюджетів, цільових фондів охорони навколишнього природного середовища, власних коштів підприємств, установ та організацій та залучених коштів. Природоохоронні заходи в області в 2009 році виконувались у відповідності до “Програми економічного і соціального розвитку області на 2009 рік”, державних та регіональних програм, що діють в області ("Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води", "Регіональної екологічної програми "Екологія - 2010" та "Регіональної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у Волинській області в 2006 2010 роках та прогнозу до 2015 року"). При інвестиційних намірах року в сумі 16746,082 тис. грн. фактичне спрямування коштів бюджетів усіх рівнів на здійснення природоохоронних заходів в області у відповідності до вищевказаних програм за 2009 рік становить 13461,944 тис. грн. ( 80 %), в тому числі: - коштів Державного бюджету – 1872,30тис. грн., тобто 48,1% від інвестиційних намірів року ( 3893,30 тис.грн.); - коштів обласного бюджету – 3268,512 тис. грн., тобто 88% від інвестиційних намірів року ( 3713,074 тис.грн.), з них коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – 1618,333 тис. грн.; - коштів бюджетів міст та районів області – 3953,94 тис. грн., тобто 82% від інвестиційних намірів року ( 4850,18 тис. грн.), з них коштів міських, сільських та селищних фондів охорони навколишнього природного середовища – 384,401 тис. грн.; - коштів підприємств, установ та організацій – 2033,492 тис. грн., тобто 97% від інвестиційних намірів року ( 2099,028тис. грн.); - залучених коштів – 2333,7 тис. грн. (кошти Євросоюзу ). Спрямування коштів на виконання природоохоронних заходів (в т.ч. будівництва)
Державний бюджет
місцевий бюджет
власні кошти
залучені кошти
При інвестиційних намірах року в сумі 3315,417 тис.грн. на виконання заходів, спрямованих на охорону і раціональне використання водних ресурсів, за 2009 рік фактичне освоєння коштів бюджетів усіх рівнів становить 2996,509 тис. грн. (90,4%). З них: - коштів державного бюджету: при інвестиційних намірах року 1315,0тис. грн фактично освоєно 1497,0 тис. грн., тобто 114%; - коштів обласного бюджету: при інвестиційних намірах року 1145,74 тис.грн. фактично освоєно 920,747 тис. грн., тобто 80,3% (коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - коштів бюджетів міст та районів області: при інвестиційних намірах року в сумі 652,882 тис. грн. фактично освоєно 506,812 тис. грн. (78%), з них 89,8 тис. грн. - коштів міських, сільських та селищних фондів охорони навколишнього природного середовища; - власних коштів підприємств, установ і організацій: при інвестиційних намірах року 201,795 тис.грн. фактично освоєно 71,95 тис. грн. ( 36%). В 2009 році кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 920,747 тис. грн. були використані на проведення заходів: - будівництво мереж та споруд господарсько-побутової каналізації с. Світязь Шацького району – 0,747 тис. грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - реконструкцію комплексу КОС, що будуть зблоковані з КНС м.Ківерці – 81,701 тис. грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - реконструкцію очисних споруд смт. Локачі – 565,165 тис. грн. кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - будівництво та переведення на регульований режим роботи артезіантської розвідувально-експлуатаційної свердловини для с.Озютичі Локачинського району – 8,094тис. грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - реконструкцію каналізаційної насосної станції № 3 в м. Ковель. вул. Церковна – 150,0 тис. грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - реконструкцію КОС № 3 в м. Ковель. вул. Церковна – 61,09 тис. грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища);
- влаштування водовідведення житлових будинків по вул. Липинського в м. Ковелі – 0,87 тис. грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - заходи очищення стічних скидних та дренажних вод та поліпшення їх якості на комплексі каналізаційних споруд м. Ківерці – 23,10 тис. грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - заходи по обстеженню малих та середніх річок Волинської області на предмет підготовки заходів по підтриманню сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок, обстеження річки Стохід – 29,98 тис. грн. (кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); При інвестиційних намірах року в сумі 161,013 тис. грн. на виконання заходів, спрямованих на охорону атмосферного повітря, в 2009 році фактичне освоєння коштів бюджетів усіх рівнів становить 117,457 тис. грн. ( 73%). З них: - коштів бюджетів міст та районів області: при інвестиційних намірах року в сумі 10,0 тис. грн. фактично освоєно 10,0 тис. грн. (100%), з них 10 тис. грн. коштів міських, сільських та селищних фондів охорони навколишнього природного середовища; - власних коштів підприємств, установ і організацій: при інвестиційних намірах року в сумі 151,013тис. грн. фактично освоєно 107,457 тис. грн. ( 71%). При інвестиційних намірах року в сумі 143,9 тис. грн на виконання заходів, спрямованих на охорону і раціональне використання земель, в 2009 році фактичне освоєння коштів бюджетів усіх рівнів становить 169,0 тис. грн. (117,4%). З них: - коштів Державного бюджету: при інвестиційних намірах року 95,5 тис. грн. фактично освоєно 95,5 тис. грн. (100%); - власних коштів підприємств, установ і організацій: при інвестиційних намірах року в сумі 48,4 тис.грн. фактично освоєно 73,5тис. грн. ( 152%). При інвестиційних намірах року в сумі 5725,646 тис. грн. на виконання заходів, спрямованих на охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів, в 2009 році фактичне освоєння коштів бюджетів усіх рівнів становить 4348,226 тис. грн. ( 76%). З них: - коштів Державного бюджету: при інвестиційних намірах року 772,8 тис. грн. фактично освоєно 279,8 тис. грн., тобто 36,2%; - коштів обласного бюджету: при інвестиційних намірах року 150,179 тис. грн. фактично освоєно 159,179 тис. грн., тобто 100%; - коштів бюджетів міст та районів області: при інвестиційних намірах року в сумі 3291,447 тис. грн. фактично освоєно 2552,127 тис. грн. (77%), з них 45,0 тис. грн. - коштів міських, сільських та селищних фондів охорони навколишнього природного середовища; - власних коштів підприємств, установ і організацій: при інвестиційних намірах року 1511,22 тис. грн. фактично освоєно 1366,12 тис. грн. (90,4%).
В 2009 році кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів не використовувалися. При інвестиційних намірах року 6886,7 тис. грн. на виконання заходів, спрямованих на раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів, фактичне освоєння коштів бюджетів усіх рівнів становить 5329,077 тис. грн. (77,4%). З них: - коштів обласного бюджету: при інвестиційних намірах року 1980,9 тис. грн. фактично освоєно 1773,062 тис. грн., тобто 89,5% (з них 273,062 тис. грн. коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - коштів бюджетів міст та районів області: при інвестиційних намірах року в сумі 824,7 тис. грн. фактично освоєно 813,85 тис. грн. (98,7%), з них 168,45 тис. грн. - коштів міських, сільських та селищних фондів охорони навколишнього природного середовища; - власних коштів підприємств, установ і організацій: при інвестиційних намірах року 180,6 тис. грн. фактично освоєно 408,465 тис. грн. (226%). - залучених коштів фактично освоєно 2333,7 тис. грн. ( кошти Євросоюзу) В 2009 році кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 273,062 тис. грн. були використані на: - будівництво полігону ТПВ для м. Камінь-Каширський – 0,762 тис. грн.; - будівництво полігону ТПВ для м. Ківерці – 122,3 тис. грн.; - будівництво ІІ черги полігону для складування ТПВ для м. ВолодимирВолинський –150,0 тис. грн.; Що стосується питань екологічної освіти, пропаганди, інформаційного забезпечення та зв'язків з громадськістю, то при інвестиційних намірах року 73,601 тис. грн. фактично освоєно кошти в сумі 72,291 тис. грн. (98%). З них: - коштів обласного бюджету: при інвестиційних намірах року 56,45 тис. грн. фактично освоєно 55,14 тис. грн., тобто 98% (55,14 тис.грн. - коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища); - коштів бюджетів міст та районів області: при інвестиційних намірах року в сумі 11,151тис. грн. фактично освоєно 11,151 тис. грн. (100%), з них 11,151 тис. грн. - коштів міських, сільських та селищних фондів охорони навколишнього природного середовища; - власних коштів підприємств, установ і організацій: при інвестиційних намірах року 6,0 тис. грн. фактично освоєно 6,0тис. грн. (100%). В 2009 році кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 55,14 тис. грн. були використані на: - проведення в області Всесвітнього дня охорони навколишнього природного середовища та конкурсу “ На краще висвітлення питань охорони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування у ЗМІ, присвяченого Всесвітньому дню охорони навкол. природного середовища та Дню журналіста – 10,69 тис. грн.; проведення конференцій, семінарів, виставки робіт і публікація картосхем екологічної ситуації Волинської області – 10,0 тис. грн.; - видання інформаційного додатку “Волинська газета + екологія”-
19,0 тис. грн.; поведення акції “Тиждень охорони навколишнього середовища”14,0 тис. грн.; конкурс кіно-відеофільмів у номінації “За пропаганду охорони природи і здорового способу життя” – 1,45 тис. грн. 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Стосовно виконання вимог встановлених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в України» від 15.12.09 № 1759 – VІ, а також при здійсненні дозвільнопогоджувальної діяльності виникають такі проблеми: 1. Дозвільним центром Департаменту підприємництва Луцької міської ради при подачі до Держуправління матеріалів на отримання документів дозвільного характеру встановлюються терміни розгляду (10 днів), Встановлення таких вищезазначених термінів ускладнює, а інколи і унеможливлює виконання вимог наказу Мінприроди від 15.03.2007р. № 101 про затвердження «Порядку взаємодії державних екологічних інспекцій…з державними управліннями», а також може вплинути на якість підготовки дозвільних документів через неврахування відповідних пропозицій від Держекоінспекції. 2. Не зрозумілим є механізм співпраці з дозвільними центрами в частині надання висновків по проектах відведення у зв’язку із змінами до ст. ст. 123, 151 Земельного кодексу та статтею 186-1 встановленими від 05.11.09 та введенням у дію постанови КМУ від 23.12.09 № 1420 «Деякі питання реалізації статті 186-1 Земельного кодексу України». Погодження проектів відведення земельної ділянки не вбачаємо документом дозвільного характеру, так як названий документ не дає права на здійснення будь-якої діяльності, і тому пропонуємо виключити з переліку постанови КМУ від 21.05.2009 № 526 «Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (далі Постанова). Крім того, дозвільним центром Луцької м/р в односторонньому порядку встановлено терміни розгляду 5 днів, що суперечить наказу Мінприроди України № 434, яким для цього надається два тижні. Аргументація Держуправління дозвільним центром не сприймається. 3. Дозвільним центром Луцької м/р в односторонньому порядку вимагається проставляти на дозвільних документах термін їх дії – 1 рік, хоч чинним законодавством термін дії висновків по проектах відведення та висновків по вибору ділянки не обмежується. 4. У зв’язку з обмеженим штатом працівників Держуправління (на відміну від інших служб) та необхідністю підписання висновків комісій першими особами, з проставлянням гербової печатки, механізм підписання Держуправлінням висновків комісій є досить складним.
5. Пунктом 46 Постанови висновок щодо державної екологічної експертизи віднесено до документів дозвільного характеру. Разом з тим Постановою висновки щодо експертиз санітарно-епідеміологічної, пожежної, з охорони праці, з енергозбереження, які стосуються об’єктів будівництва, реконструкції, тощо, до переліку дозвільних документів не віднесено. З огляду на вказане доцільно п. 46 з Постанови виключити або включити до неї інші види експертиз, що є складовими комплексної інвестекспертизи. Існує потреба в централізованому розробленні і узгодженні регламентів на рівні центральних органів з подальшим доведенням до територіальних органів. 13.8. Екологічний аудит В Держуправління неодноразово надходили звернення громадян з питань проходження курсів по підготовці до кваліфікаційних іспитів для отримання сертифікату екологічного аудитора, які проводились Комісією із сертифікації екологічних аудиторів Мінприроди України. Так як вони не відповідали вимогам ст.14 Закону України „Про екологічний аудит”, на даний час в області відсутні особи, які мають сертифікат екологічного аудитора. Підприємства та організації області, при наявності такої потреби, звертаються до послуг екологічних аудиторів та юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту, інших областей. 13.9. Екологічне страхування Система екологічного страхування тільки починає зароджуватися, хоча таке страхування було передбачено Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” ще в 1991 році. Багато питань стосовно цієї проблеми вимагають законодавчого врегулювання. Фахівців, які б володіли навичками обчислення рівня ризиків екологічно небезпечних об’єктів та обрахування тарифів, теж замало. Страхові компанії, які б забезпечували надійний страховий захист із даного виду страхування, ще мають бути створені. Низькій рівень платоспроможності страхувальників не може сприяти створенню стійкого, фінансово могутнього страховика. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля В області функціонує 4 вищі навчальні заклади, в яких є кафедри «Екології та охорони навколишнього середовища»: - Волинський Національний університет імені Лесі Українки; - Луцькийі Національний технічний університет; - Біотехнічний інститут МНТУ; -Луцький інститут розвитку людини;
В 2009 році на кафедрах вищеперерахованих закладів проводився ряд наукових досліджень в галузі екології, які відображалися в монографіях, статтях, посібниках, науково-практичних конференціях. Під патронатом кафедри екології людини ЛБІ МНТУ ім.Ю.Бугая діяла програма розвитку транскордонного співробітництва ТАСІС «Добросусідство Польща – Білорусь-Україна «Один регіон - три ринки». Одним із аспектів цієї програми є співробітництво в сфері охорони навколишнього природного середовища між трьома країнами. В листопаді 2009 року в Луцькому інституті розвитку людини було організовано Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Краєзнавчі матеріали в екологічному туризмі»,яка поєднала більше 30 наукових доповідей з різних куточків країни.За результатами обговорень випущено збірник наукових праць. В цьому ж інституті створено екологічний пункт на озері Пісочне (с.Озеряни Турійського р-ну),де систематично проводиться моніторинг довкілля. Викладачі ЛІРоЛ підготували та опублікували 12 краєзнавчих карт області на екологічну тематику (екологічна ситуація на Волині,природнозаповідний фонд,лісові ресурси ,Червона книга Волині,тощо) На 2010 рік вищими навчальними закладами області заплановано: -Інвентаризацію природно-заповідного фонду області ; -Написання програми « Екологія 2015» для області; -Публікацію посібника «Екологічний туризм»; -Комплексне екологічне дослідження екосистем району перспективного видобутку мідної руди на Волині; -Екосистемний аналіз гідроекологічного стану басейну р.Західний Буг та р.Припять. 13.11. Участь громадськості в процесі прийняття рішень Протягом 2009 р. надавались відповіді, роз’яснення та інформація екологічного і правового характеру по зверненнях громадян. Всього отримано 25 звернень громадян. Більша частина звернень громадян стосувалась порушення природоохоронного законодавства - 11, в т.ч.: стану забруднення атмосферного повітря - 3, води - 4, землі -2, зелених та лісових насаджень -1. Подано запитів на екологічну експертизу проектів – 273, протести громадян проти забудови на території вже сформованих житлових масивів міст - 2 При Держуправлінні працює громадська приймальня.. За участю громадськості в міста та районах області проведено 49 природоохоронних заходів, в тому числі : круглі столи – 6; конкурси – 3; семінари – 4, проведено природоохоронних акцій – 8 ( «Новорічна ялинка», «Первоцвіт», «Посади своє дерево», «День довкілля», «За чисте довкілля», «Зелений паросток майбутнього», «Зелений квартал», «Чисте повітря»). Держуправлінням спільно з громадськими екологічними організаціями проводиться ряд заходів по екологічному вихованню громадян : :. обласні етапи
Всеукраїнських конкурсів: „ Екологічних агітбригад ”, „ До чистих джерел ”, обласний конкурс журналістів: на краще висвітлення питань охорони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування у засобах масової інформації, присвячений Всесвітньому дню охорони навколишнього середовища і Дню журналіста . При Держуправлінні функціонує Громадська Рада. .Протягом 2009 р. проведено 4 засідання Громадської Ради, на яких були розглянуті різноманітні питання по охороні та збереженню довкілля , підвищенню екологічної свідомості населення . Держуправлінням проводиться постійний моніторинг засобів масової інформації по питаннях охорони довкілля За 2009 р. в обласних та районних ЗМІ було висвітлено 292 публікації на природоохоронну тематику. З них : на телебаченні – 136 , на радіо – 42, виставкових заходів – 25, в мережі Інтернет - 50. Питання екологічного характеру регулярно висвітлюється в пресі та в ефірі обласного радіо у рубриках: „ Екологія і ми”, „ Наше здоров’я ” , „ Ми діти Лесиного краю” і телебачення у програмах: „ Еко – око ”, „ Школа юннатів ”, „Актуальний репортаж ”. В листопаді 2009 року створено веб-сайт Держуправління, на якому розміщується і постійно поновлюється екологічна інформація В 2009 році проведено громадські слухання на тему: «Про вплив на навколишнє природне середовище Волинської області розробки Хотиславського карєру(Республіка Білорусь) » 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Діяльність громадських екологічних організацій області спрямована на розв’язання регіональних екологічних проблем. На території Волинської області зареєстровані і діють 17 громадських природоохоронних організацій - обласних осередків загальнодержавного та місцевого значення,з якими тісно співпрацює Держуправління: 1.Волинська обласна організація Українського товариства охорони природи 2 Волинське відділення товариства охорони птахів 3 Волинська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок 4 Волинська обласна організація товариства лісівників України 5. Волинська обласна творча дитяча студія “Боривітер” 6. Волинська Асоціація сприяння охороні довкілля “Зубр” 7. Волинська Асоціація сприяння охороні довкілля “Волинська риба” 8. Волинська обласна громадська організація «Еко–Волинь» 9. Рожищенська района природоохоронна організація «Зелений шквал» 10. Добровільне обєднання громадя Шацького району «Зелений край» 11. Об’єднання громадян Любешівського району «Світ навколо нас» 12. Волинський обласний туристичний клуб «Ми»
13. Волинське обласне екологічно-туристичне об’єднання “Друїди” 14. Волинська обласна організація “Екологічна варта” 15. Волинське молодіжне об’єднання “Хорс” 16. Волинська обласна громадська організація “Чисте довкілля”. 17. Волинська обласна молодіжна громадська організація “Екоресурс” 13.11.2. Громадські рухи Громадська рада при Держуправлінні поєднує зусилля 17 громадських організацій, які проводять різні заходи і акції екологічного спрямування. Серед них: Ківерцівський районний еколого-натуралістичний центр (Стецькович Г.Ф.), Волинський обласний ліцей природничого профілю (Тарасюк М.І.), Товариство охорони природи (Кузнецов В.І.), Волинська обласна молодіжна громадська організація «Екоресурс»(Терлецький В.К.) тощо.: Вже більше п’яти років підряд проводиться акція «Чисте місто», яка триває в області протягом весняно-осіннього періоду, про хід та результати якої інформують місцеві ЗМІ. Виставка «Свій голос віддаю на захист природи» щороку збирає сотні експонатів, виготовлених молоддю на екологічною тематикою. Волинський обласний осередок Всеукраїнської дитячої спілки „Екологічна варта” об’єднує 9 міських та районних осередків, в яких налічується біля 600 вартівців. У листопаді 2009 року в Луцьку проводилась міжнародна конференція на тему «Краєзнавчі матеріали в екологічному туризмі», яка зібрала представників різних наукових та освітніх установ. У складі ВОМГО «Екоресурс» активно функціонує науково-методичний центр «Екологічні ініціативи». Серію краєзнавчих карт екологічного спрямування активісти НМЦ «Екологічні ініціативи» змогли не лише створити, а й видати та розповсюдити серед шкіл області завдяки підтримці Державного управління охорони навколишнього природногосередовища. Було складено комплект із 7 карт: екологічна обстановка на Волині, рідкісні рослини і тварини, заповідні об’єкти, наслідки Чорнобильської аварії, грунти Волині, культурна спадщина Волині. Сотні таких комплектів кольорових карт розповсюджено у школах міст і сіл Волині безкоштовно. 13.12 .Виконання державних екологічних програм 1. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води На виконання "Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води" в 2009 році інвестиційними намірами було передбачено спрямувати кошти бюджетів усіх рівнів в сумі
1375,396 тис. грн. Фактично використано за рік 1337,151 тис. грн., що становить 97%, в тому числі за рахунок наступних джерел фінансування: - 747,0 тис. грн. - кошти Державного бюджету, при інвестнамірах року 565,0 тис. грн., що становить 132 %; - 377,101 тис. грн. - кошти обласного бюджету ( кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища ), при інвестнамірах року 493,801 тис. грн. ( 76,3 %); - 146,9 тис. грн. - кошти місцевих бюджетів при інвестнамірах року 120,6 тис. грн., що становить 82 % (в тому числі кошти місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища – 121,1 тис. грн., при інвестнамірах року 115,6 тис. грн., що становить 105 %); - 66,15 тис. грн. - власні кошти підприємств та організацій при інвестнамірах року 195,995 тис. грн., що становить 34 %. З метою розв'язання проблеми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у Волинській області протягом 2009 року виконувався ряд природоохоронних заходів, найвагомішими з яких були: - першочергові заходи щодо захисту від затоплення і підтоплення повеневими водами річок Прип’ять і Стохід с. Бучин Любешівського району – 300,0 тис.грн. (кошти Державного бюджету); - відновлення озера Нечимне Ковельського району - розчищення водоймища – 50,0 тис. грн. (кошти Державного бюджету); - реконструкція каналізаційної насосної станції № 3 в м. Ковелі , вул Церковна – 150,0 тис. грн (кошти обласного фонду); - будівництво каналізаційно – насосної станції у смт. Стара Вижва – 417,8 тис. грн. (з них 397,0 тис. грн. кошти Державного бюджету, 20,8 тис. грн. кошти місцевого бюджету). 2. Загальнодержавна програма формування екологічної мережі України Заходи, спрямовані на розвиток регіональної екомережі передбачені “Програмою економічного та соціального розвитку області на 2009 рік” та Регіональною екологічною програмою “Екологія-2010”. На виконання “Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі в Україні на 2000-2015 роки” в 2009 році інвестиційними намірами було передбачено спрямувати кошти бюджетів усіх рівнів в сумі 6989,551 тис. грн. Фактично використано за рік 5637,231 тис.грн., що становить 81% , в тому числі за рахунок наступних джерел фінансування: - 1329,8 тис. грн. - кошти Державного бюджету, при інвестнамірах року 1822,8 тис.грн., що становить 73 %; - 449,984 тис. грн. - кошти обласного бюджету (299,805 тис. грн. - кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища при інвестнамірах року 299,805 тис. грн., що становить 100 %) при інвестнамірах року 449,984 тис.грн., що становить 100 %; - 2417,827 тис. грн. - кошти місцевих бюджетів при інвестнамірах року 3157,147 тис. грн., що становить 77 % (в тому числі кошти місцевих фондів
охорони навколишнього природного середовища – 55,0 тис.грн. при інвестнамірах року 57,15 тис. грн., що становить 96 %); - 2466,59 тис. грн. - власні кошти підприємств та організацій при інвестнамірах року 2372,29 тис.грн., що становить 103,9 %; - 1439,62 тис. грн. – залучені кошти при інвестнамірах 1559,62 тис. грн., що становить 92 %. В області протягом 2009 року виконувався ряд природоохоронних заходів, найвагомішими з яких були: - першочергові заходи щодо захисту від затоплення і підтоплення повеневими водами річок Прип’ять і Стохід с. Бучин Любешівського району – 300,0 тис. грн. (кошти Державного бюджету); - заходи по кріпленню берега річки Західний Буг в районі погранзнаків 1045-1046 Любомльського району – 550,0 тис. грн.( кошти Державного бюджету); - посів і посадка зелених насаджень на землях ДЛФ – 1364,8 тис. грн. (власні кошти); - розробка проектів відведення та винесення в натурі меж земельних ділянок територій та об’єктів природно-заповідного фонду - 309,805 тис. грн. (299,805 тис. грн. - кошти обласного фонду, 10,0 тис. грн. - кошти місцевого фонду); - озеленення м. Луцька КП “Зелене господарство м. Луцька” – 2362,827 тис. грн. ( 3632,841 тис. грн. кошти місцевого бюджету). Також протягом 2009 року: 1. Рішенням обласної ради від 26.05.2009 № 29/30 затверджений "Список регіонально рідкісних, зникаючих видів рослин, грибів і тварин, які потребують охорони у Волинській області" - загальною кількістю 231 вид. 2. Держуправлінням підготовлено перелік основних елементів екомережі - території та об’єкти природно-заповідного фонду. На території області нараховується 375 територій та об’єктів природно-заповідного фонду площею більше 250 тис. га, з них 25 загальнодержавного значення. Процент заповідності області складає 11,2 %. 3. До Мінприроди України поданий проект плану створення (розширення) територій та об’єктів ПЗФ області на 2010 рік загальною площею близько 25 тис. га. 4. На території області у 2009 році проводились наукові експедиції з метою виявлення нових територій для подальшого їх заповідання. 13.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється на основі : -Меморандуму про співпрацю між Волинською обласною державною адміністрацією та адміністрацією Люблінського воєводства в галузі охорони середовища і обмеження транскордонних забруднень від 22.09.2006р.
-Соглашения о взаимодействии между государственным управленим экологии и природних ресурсов в Волынской области Украины и Брестським областным комитетом природних ресурсов и охраны окружающей среды Республики Белорусь от 22.12.2004 г. 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом В рамках Програми Добросусідства «Польща-Білорусь-Україна» з травня 2008 року в області реалізується проект «Покращення навколишнього природного середовища в басейні річки Західний Буг».Метою даного проекту було зменшення наявного рівня забруднення залишками отрутохімікатів грунтів і вод басейну річки Західний Буг і недопущення їх подальшого забруднення. Кінцева мета проекту-знищення всіх ХЗЗРів на території області. На протязі 2008-2009 років за кошти Євросоюзу і місцевого бюджету в розмірі 2952,988 тис.грн. з басейну річки Західний Буг вивезено і знищено 204,389 т.непридатних ХЗЗРів. 13.13.2 .Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Волинській області було розглянуто інвестиційний проект "Луцький регіональний сміттєпереробний комплекс, с.Брище, Луцького району". Даним проектом передбачається будівництво "Луцького регіонального сміттєпереробного комплексу (РСПК), с.Брище, Луцького району" потужністю 450 тис. тонн сміття на рік для м. Луцька і населених пунктів у радіусі 75 км від сміттєперероблювального комплексу. Головна мета проекту - екологічна безпека, економічний і соціальний розвиток регіону шляхом поетапного переходу від витратної практики розміщення відходів на полігонах твердих побутових відходів та сміттєзвалищах до повної високорентабельної переробки відходів у товарну продукцію. Згідно технології і потужностей виробництва, усі відходи, які потрапляють на РСПК, переробляються відразу і зберігання відходів не передбачається. Сміття надходить у сміттєвозах на приймальний майданчик і розвантажується після лабораторного аналізу на радіометричне випромінювання, на вміст випаровування ртуті та токсичних речовин. На сміттєперероблювальному комплексі запроектовані наступні виробництва: - по переробці автопокришок і гумових виробів; - по переробці пластмас; - по переробці деревини; - виробництво гумусу.
По проекту "Луцький регіональний сміттєпереробний комплекс, с.Брище, Луцького району" держуправлінням виданий позитивний висновок державної екологічної експертизи.
13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво В рамках міжнародних угод Держуправління співпрацює з воєводським інспекторатом охорони навколишнього природного середовища в м.Люблін делігатури в м.Замость (Республіка Польща) та Брестським обласним комітетом природних ресурсів і охорони навколишнього середовища (Республіка Білорусь) Щоквартально проводиться обмін інформацією між Держуправлінням та воєводським інспекторатом по результатах досліджень гідрохімічних показників(по 24 показниках)р.Західний Буг в точках відбору, зосереджених в с.Литовеж Іваничівського р-ну, м.Устилуг Володимир-Волинського р-ну, с.Ягодин Любомльського р-ну.(Україна) та в місцевостях Крилув, Зосін, Хородло (Республіка Польща) Співпраця з білоруською стороною включає здійснення спільного відбору проб поверхневих вод річок Західний Буг і Копаївка на виході їх з Волинської в Брестську область не рідше одного разу на рік. Відбір проводиться спеціалістами Держекоінспекції у Волинській області та Брестського комітету природних ресурсів. Крім того, проводиться щоквартальний обмін результатами досліджень проб води в прикордонних створах р.Західний Буг і Копаївка. Унітарно-експлуатаційно-будівельне підприємство „Дніпро-Бузький водний шлях” Республіки Білорусь щомісячно надає Держуправлінню результати вимірювання рівнів та витрат води по Вижівському водоспуску ВерхньоПрип'ятського гідровузла РУЕСП „Днепробугводпуть”. У 2009 році продовжувалась реалізація трьохстороннього проекту ЮНЕСКО „Створення транскордонного біосферного резервату та регіональної екологічної мережі в Поліссі” (Білорусь-Польща-Україна). Крім того, на території області реалізовувалась програма ООН спільно з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України проекту „Розбудова екологічного коридору в Поліссі”, стратегією якого є зміцнення та розбудова системи природоохоронних територій в Поліссі, шляхом розвитку транскордонного співробітництва. З метою покращення екологічного стану регіону проводилась реалізація польсько-українсько-білоруського проекту „Створення транскордонного біосферного заповідника „Західне Полісся”. Висновки і пропозиції
Протягом 2009 року зусилля Держуправління були спрямовані на виконання природоохоронних заходів, передбачених державними та регіональними програмами, що діють в області, поглиблення співпраці з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, підвищення фахового рівня працівників. Основними пріоритетними напрямками діяльності Держуправління у 2009 році були визначені: - забезпечення виконання "Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води", "Регіональної екологічної програми "Екологія - 2010", “Програми економічного і соціального розвитку області на 2008 рік” та "Регіональної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у Волинській області в 2006 - 2010 роках та прогнозу до 2015 року"; - продовження виконання заходів по забезпеченню централізованого зберігання, знешкодження, перезатарення та знищення заборонених та непридатних до використання засобів захисту рослин; - завершення реконструкції ІІ-ї черги КОС підприємства «Луцькводоканал» з введенням потужності 40 м куб./добу; - завершення реконструкції комплексу КОС, що будуть зблоковані з КНС м. Ківерці (підписаний акт приймальної комісії). В результаті природоохоронної діяльності в 2009 році: - фактичне спрямування коштів бюджетів усіх рівнів на здійснення природоохоронних заходів в області становить 13461,944 тис. грн. (80 %) при інвестиційних намірах року 16746,082 тис.грн. - проводились роботи по будівництву та реконструкції очисних споруд на одинадцяти об’єктах, будівництву та реконструкції полігонів твердих побутових відходів на трьох об’єктах, на що було спрямовано кошти державного бюджету в сумі 397,0 тис.грн., обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – 1154,103 тис.грн., місцевих бюджетів – 506,812 тис.грн., власних коштів підприємств та організацій області – 71,95 тис.грн.; - за рахунок коштів обласного бюджету в сумі 1500,0 тис.грн., місцевих бюджетів в сумі 583,4 тис.грн. та коштів Євросоюзу в сумі 2333,7 тис. грн. проведено заходи по забезпеченню централізованого зберігання, знешкодження, перезатарення та знищення заборонених та непридатних до використання засобів захисту рослин, внаслідок чого 289,451 тонн непридатних до використання ХЗЗР вивезено для знешкодження на підприємство „Елга” Сумської області. Необхідно відмітити, що станом на 01.01.10. на державному рівні не вирішене питання безоплатної передачі у комунальну власність завершеного будівництва (за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 996,269 тис.грн.) першої черги полігону твердих побутових відходів для м. Нововолинська і населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області,
замовником будівництва якого виступало Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області. У 2009році Держуправлінням зібрані відповідні погодження із землевласниками та постійними землекористувачами площ для створення Ківерцівського НПП «цуманська пуща» на площі близько 35 тис.га. Проведено відтворення лісів на площі 4245 га. З метою удосконалення та спрощення механізму створення нових та розширення існуючих об’єктів природно-заповідного фонду вважаємо за необхідне врегулювання окремих статей закону України „Про природнозаповідний фонд України”, Земельного кодексу та Лісового кодексу України в частині створення, оголошення, зміни меж, скасування статусу, резервування цінних площ та особливо винесення меж в натуру (на місцевість) територій та об’єктів ПЗФ; Передбачити на найбільш цінних територіях пріоритетність висновків науковців над погодженнями землекористувачів та землевласників відповідних територій, без вилучення їх у землекористувачів із господарського використання, але з певним обмеженням на підставі науково-обґрунтованих матеріалів. Посилити контроль за дотриманням природоохоронного законодавства на територіях ПЗФ, за розміщенням граничних межових та охоронних знаків, інформаційних аншлагів. Постійним користувачам необхідно вжити додаткових заходів та забезпечити встановлення у натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів ПЗФ з нанесенням їх на планово-картографічні матеріали.
ДОДАТКИ 1. Карта Волинської області.
Любешівський Любешівський Ратнівський Ратнівський
КАМIНЬ-КАШИРСЬКИЙ КАМIНЬ-КАШИРСЬКИЙ Камень-Каширський Камень-Каширський Шацький Шацький Старовижівський Старовижівський
ЛЮБОМЛЬ ЛЮБОМЛЬ
Маневицький Маневицький р-н р-н
КОВЕЛЬ КОВЕЛЬ Ковельский Ковельский р-н р-н
Любомльский Любомльский Турийський Турийський
Рожищенський Рожищенський р-н р-н
Володимир-Волинський Володимир-Волинський
ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ Ківерцівський Ківерцівський р-н р-н
ЛУЦЬК ЛУЦЬК Локачинський Локачинський Иванічевський Иванічевський
Луцький Луцький р-н р-н
ГОРОХІВ ГОРОХІВ Горохівський Горохівський
БЕРЕСТЕЧКО БЕРЕСТЕЧКО
К арта-схема
2. Громадські організації природоохоронного спрямування, що співпрацюють з Держуправлінням у Волинській області № п/п 1 1
2 3
4 5 6
Назва організацій
Юридична адреса
2 Волинська обласна організація Українського товариства охорони природи Волинське відділення товариства охорони птахів Волинська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок Волинське обласне екологічнотуристичне об’єднання “ДРУЇДИ” Волинська обласна молодіжна громадська організація “ЕКОРЕСУРС” Волинське молодіжне об’єднання “ХОРС”
3 м.Луцьк, пр.Волі,39 м.Луцьк, пр.Волі,56/28 м.Луцьк, вул. Л.Українки, 55 м.Луцьк пр. Соборності, 30/54 м.Луцьк вул. Гордіюк, 4/93 м.Луцьк вул. Молоді, 4/126
3. Відповідальні виконавці розділів національної доповіді за 2009 рік № з.п.
Назва розділу
Відповідальні за розділи
1
2 Вступне слово
1.
Загальні відомості
2.
3.
Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару Зміна клімату
4.
Водні ресурси
5.
Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природнозаповідного фонду Стан земельних ресурсів та грунтів
3 Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення – Литвинець Л.С. Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення – Литвинець Л.С. Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування – Баламут Т.В. Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування – Баламут Т.В. Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування – Баламут Т.В. Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування – Баламут Т.В. Завідувач сектору екомережі та розвитку заповідної справи – Квач І.С. Начальник відділу державної екологічної експертизи та експетрно-погоджувальної діяльності Петрук В.Й. Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування – Баламут Т.В. Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування – Баламут Т.В. Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування – Баламут Т.В. Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення –
6.
7.
Надра
8.
Відходи
9.
Екологічна безпека
10.
Сільське господарство
11
12.
13.
14.
ЛитвинецьЛ.С. Вплив енергетики на Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з довкілля громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення – ЛитвинецьЛ.С. Вплив транспорту на Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з навколишнє природне громадськістю, інформаційного та середовище організаційного забезпечення – ЛитвинецьЛ.С. Державне управління у Завідувач сектору моніторингу, зв'язків з сфері охорони громадськістю, інформаційного та навколишнього природного організаційного забезпечення – середовища ЛитвинецьЛ.С. Заступник начальника відділу бухгалтерського обліку, фінансової звітності, економіки природокористування та господарського забезпечення Тимощук В.Є. Висновки і пропозиції Заступник начальника відділу бухгалтерського обліку, фінансової звітності, економіки природокористування та господарського забезпечення Тимощук В.Є. Завідувач сектору екомережі та розвитку заповідної справи – Квач І.С.
4.
ЗМІСТ Назва розділу
Вступне слово 1. Загальні відомості 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару 3. Зміна клімату 4. Стан водних ресурсів 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду 6. Стан земельних ресурсів та грунтів 7. Надра 8. Відходи 9. Екологічна безпека 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля 11. Вплив енергетики на довкілля 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища Висновки і пропозиції Додатки
сторінки 1 2-6 6-22 22-24 24-33 33-77 77-115 116-125 126-135 135-140 140-145 145-157 158-164 164-184 184-186 карти