МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ЗВІТ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ за 2000 рік
м. УЖГОРОД - 2001 р.
2
ЗМІСТ 1. Екологічна ситуація в області..........…………….................................... 2. Антропогенний вплив на природне середовище……………………… 2.1. Атмосферне повітря ……………………………………………….. 2.2. Водні ресурси ………………………………………………………. 2.3. Земельні ресурси та грунти………………………………………… 2.4. Надра………………………………………………………………… 2.5. Відходи…………………………………………………………….… 2.6. Рослинний світ ……………………………………………………… 2.7. Тваринний світ……………………………………………………… 2.8. Природні території і об’єкти з особливим статусом охорони ….. 3. Мережа державного моніторингу області. Основні тенденції забруднення природного середовища 4. Вплив забруднення навколишнього середовища на здоров’я населення ……………………………………………………………….. 5. Регіональні проблеми………………………... ……………………….. 6. Природно-техногенна (екологічна) безпека …………………………... 6.1. Екологічна безпека області ……………………………………….. 6.2. Ядерна та радіаційна безпека …………………………………….. 6.3. Екологічна безпека оборонної діяльності та конверсії ВПК …… 7. Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища …………………………………………………………….. 8. Управління в галузі охорони довкілля ……………………………….. 8.1. Стан фінансування екологічної галузі, аналіз справляння плати (податку) за землю, збору за спеціальне користування природними ресурсами та збору за забруднення навколишнього природного середовища ………. 8.2. Результати еколого-експертної діяльності ……………………… 9. Наукові дослідження в галузі екології ………………………………. 10. Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи… 11. Міжнародне співробітництво у сфері екології ……………………… 12. Висновки ………………………………………………………………. 13. Таблиці …………………………………………………………………
3 7 7 8 10 12 16 18 21 22 25 27 29 32 32 34 35 36 38 39
42 44 46 49 51 з 53
3
1.Екологічна ситуація в області. Закарпаття розміщене в одному з найбільш зволожених районів України. По території області протікає 9429 річок загальною довжиною 19,86 тис.км., із них 152 ріки – довжиною понад 10 км., 4 – понад 100 км.: р.р.Тиса, Латориця, Уж, Боржава. Середня густота річок в області становить 1,7 км/км2 – це найбільший показник на Україні. Розподіл наявних водних ресурсів на території Закарпаття є нерівномірний. Найбагатоводніша є р.Тиса на долю якої припадає ¾ усіх наявних водних ресурсів і ¼ - становлять водні ресурси річок Уж та Латориця. Незважаючи на вкрай нерівномірний розподіл запасів, в басейнах річок Уж та Латориця використовується 80% води від загального водопостачання області. Це призвело до того, що ріки опинилися в несприятливих умовах виснаження. Така диспропорція виникла внаслідок розміщення об´єктів промислового, комунального та соціальнокультурного призначення без екологічного та економічного обгрунтування (в минулому) ресурсних можливостей регіону. Загальні прогнозні запаси присних підземних вод на території області, затверджені або опробовані на сьогодні, складають 1096,7 тис. м 3/добу, або 401 млн.м3/рік. Однак, із-за нерівномірності розподілу запасів цих вод по районах, придатних для використання їх для питного водокористування є незначна кількість. Зокрема в гірських районах (В.Березнянський, Воловецький, Міжгірський, Рахівський) запаси підземних вод практично відсутні. Тому, збільшення відбору підземних вод на перспективу дуже обмежене, а в деяких районах просто неможливе. По умовах захисту від забруднення, водоносні горизонти підземних вод, що експлуатуються, не захищені (тільки 20% відносяться до умовно захищених). Тому всі розвідані або діючі водозабори підземних вод в області є інфільтраційними, тобто утворені взаємозв´язком водоносного горизонту з поверхневими водами. А це значить, що якість добутої на водозаборах підземної води повнісю залежить від якісних характеристик поверхневого стоку і потребує особливого захисту. Однак в зв´язку з гірськими умовами та кліматичними особливостями величина річного стоку є дуже непостійна і змінюється нерівномірно на протязі року: близько 75% стоку припадає на паводки і тільки 25% - на межений період. Територія Закарпаття в межах України відноситься до найбільш паводконебезпечних регіонів Європи. Дощові та снігодощові паводки охоплюють тут значні площі, відрізняються частотою та інтенсивністю проходження. Формування паводків проходить в результаті складної взаємодії метрологічних факторів, які змінюються в часі і просторі (інтенсивність, тривалість зливових опадів, площа зрошуваних ними басейнів), а також характеристик поверхневих водозборів, які визначають втрати дощових вод і час їх добігання по схилам і руслам. Значні нахили в гірській частині визначають швидкі розвитки паводків, підйоми рівнів досягають 1,5-2,5 м за 3-4 години. Одночасно проходить швидкий скид паводкових вод з гірських приток в долину р.Тиса та низини її притоків, які розташовані на рівнині і з´єднані багаточисельними каналами меліоративних систем. Поскільки ріки на рівнині мають малі нахили, паводкові води розливаються
4
тут, затоплюючи обширні площі. Паводки наносять значні втрати господарству області. Найбільші збитки нанесли паводки 1947, 1962, 1974, 1979, 1992, 1998 р.р. Паводки виявляють значний вплив на деформацію русел та на розвиток ерозійних процесів. В басейні правобережних приток р.Тиси, які охоплюють низкогір´я та середгір´я Українських Карпат і низовинну озерно-алювіальну рівнину, еродованість ріллі і сільськогосподарських угідь найбільша на межі контакту цих зон, тобто на дільницях переходу рельєфу від гірського до рівнинного. Найбільша частина еродованих угідь в Іршавському – 23% (басейн р.Боржава) і Між гірському – 29% (басейн р.Ріка) районах, середня (11-14%) – характерна для Воловецького і Свалявського (басейн р.Латориця), Рухівського (басейни Чорної і Білої Тиси), Ужгородського (басейн р.Уж) районів, а найменша (біля 1%) – для рівнинних районів Берегівського, Виноградівського, Тячівського, Хустського районів (басейн р.Тиса). В структурі еродованих угідь на слабозмиті приходиться 45%, середньозмиті – 37% і сильнозмиті – 18%. За останні 25-35 років ступінь еродованості орних земель збільшилась на 1025% в межах гірсько-передгірних районів і на 3-10% на рівнинах. Розвиток ерозійних процесів на схилах, значні об´єми вилучення руслових відкладень, зміна стоку води і басейнових ландшафтів, а також значна кількість і інтенсивність опадів, неоднорідність геолого-геоморфологічної будови, зміни площ лісових угідь, слабка зарегульованість стоку є основними причинами трансформації русел річок і зменшення їх стійкості дії потоку. Карпатський регіон в цілому характерізується високим рівнем небезпеки сукупного прояву небезпечних геологічних процесів, таких як зсуви, селі, бічна річкова і площинна ерозія, карст, підвищена сейсмічність та інші. Закарпатська область є найбільш ураженою зсувними, селевими та ерозійними процесами (61 % загальної площі області). Екологічна ситуація в області залишається складною. Активізувались усі види екзогенних процесів, масового характеру у гірській місцевості набрали ерозійні процеси. Так за даними Закарпатської геологорозвідувальної експедиції, після листопадової повені 1998 року станом на грудень 2000 року, обстежено 208 населених пунктів, повторно обстежено 275, виявлено та закартовано 795 зсувів загальною площею 23,0 км2, 152 селевих потоків, 171 ділянку бічної ерозії загальною довжиною 82,8 км. В результаті дії цих процесів зруйновано та пошкоджено 731 будинок, 1207 будинків взяті під спостереження. В тому числі в 2000 році проводились обстеження території 12-ти населених пунктів, повторно – 51-го, обстежено 157 зсувів, 54 селей, 57 ділянок бічної ерозії. На підставі проведеної у 1999 році аерофотозйомки спеціалістами Закарпатської ГРЕ та Закарпатським обласним центром геодезії, кадастру та геоінформаційних систем розроблені картографічні матеріали ендогенних та екзогенних процесів. На підставі цих спостережень підготовлено та затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1915 від 18.10.99р. Комплексну програму протизсувних заходів у Закарпатській області, але відсутність фінансування у 2000 році цієї програми не дало змогу впровадити частину заходів, направлених на зменшення впливу НЕГП на безпеку життєдіяльності населення. Проблема захисту населення залишається ключовою і на перспективу.
5
В області залишається на обліку 37.2 тис.га еродованих сільськогосподарських угідь, що становить 8% від загальної площі сільгоспугідь. З урахуванням ерозійних процесів, спричинених повінню, такий стан істотно впливає на екологічну ситуацію і потребує на майбутнє нових підходів до використання сільгоспугідь у гірській місцевості. На сьогодні в області відсутні підприємства, які б займалися знешкодженням, утилізацією та захороненням токсичних відходів. Непридатні, неопізнані та заборонені до використання отрутохімікати становлять 210,6 тон і зберігаються у 54 складських приміщеннях. Рівень забезпеченості населення централізованим питним водопостачанням и особливо каналізацією залишається низьким. В області лише міста, в основному, забезпечені централізованим водопостачанням та водовідведенням. З 28 селищ міського типу 14 мають централізоване водопостачання (тобто 50 відсотків), і лише 13 (тобто 46 відсотків) - централізоване водовідведення, з них тільки у 5 населених пунктах каналізаційні очисні споруди працюють стабільно. Ще гірше становище в сільських населених пунктах. Так, із 561 населеного пункту централізованим водопостачанням забезпечено лише 15 сіл, тобто 3 відсотки, а централізованим водовідведенням - лише 5 сіл, або 1%. Сільське населення користується в основному шахтними колодязями і вигрібними ямами, що за несприятливих погодних умов істотно ускладнює санітарно-епідеміологічну ситуацію і загрожує виникненню інфекційних і кишкових захворювань. У системах каналізації замортизовано і перебуває в аварійному стані 30 відсотків мереж. Майже половина існуючих очисних споруд потребує реконструкції із збільшенням пропускної спроможності та введення більш передової технології очищення стічних вод. Скидання неочищених і недостатньо очищених стоків призводить до забруднення водойм, порушення їх екологічного режиму, загального погіршення стану навколишнього середовища в регіоні. Мінерально-сировинна база області становить 189 родовищ твердих корисних копалин, з яких розпочато розробку на 113 родовищах. Видобуток сировини здійснюється лише на 65 родовищах. Для розробки твердих корисних копалин надано 1480 га земель, з яких станом на 01.01.2000р. порушено 758.6 га. На сьогодні відпрацьовано 520.7 га, з яких у 2000 році рекультивовано 4,8 гектари. Інтенсивними темпами розпочато освоєння родовищ мінеральних вод. В Закарпатській області виявлено близько 300 родовищ і проявів (в основному у вигляді джерел) мінеральних вод, загальні ресурси яких складають близько 10 тис.м3/добу. Експлуатація родовищ мінвод потребує додаткового комплексного вивчення їх впливу на екологічну ситуацію. Вбачаючи ці аспекти, під керівництвом облдержадміністрації готується програма використання родовищ мінвод до 2005 року. Ряд екологічних проблем залишається у веденні комплексу лісового господарства. Так, незадовільне дотримання вимог природоохоронного законодавства на лісозаготівлях, невідповідність технологічного і матеріального забезпечення сучасним вимогам є одною з причин, яка привела до погіршення в цілому екоситуації в регіоні .
6
Одним з негативних результатів господарювання ще з початку століття є переорієнтація лісового господарства в гірських районах області, зокрема, Рахівському, Тячівському та Міжгірському районах на збільшення частки, і, навіть домінування смерекових насаджень, в тому числі і в букових та буково-ялицевих типах лісу. Смерека має поверхневу кореневу систему, що і є причиною її сильної вітровальності, особливо в старих насадженнях. Часто стиглі монокультури смереки, особливо на стрімких схилах, є причиною зсувів. Крім того, похідні смерекові монокультури, при досягненні ними стиглості, вичерпують свій біологічний ресурс, що приводить до масового всихання насаджень і є великою проблемою санітарного стану лісів особливо в Мукачівському, Свалявському, Волівецькому, Міжгірському та Тячівському районах. За 2000 рік зросла кількість виявлених самовільних рубок. Ці рубки є екологічною проблемою в області, але вирішення якої вже не можливе тільки шляхом посилення контролю. Тобто ця проблема вже стала проблемою соціальною. Необґрунтоване ведення сільського господарства в гірській місцевості, зокрема надмірний випас худоби, веде до істотного погіршення лісорослинних умов в Карпатах і сприяє розвитку ерозії. Результатом є оголення грунту від живого і мертвого покриву (підстилки), зносу дрібнозему, формуванню густої сітки ярів на гірських схилах. Такі явища є найбільш характерними для полонин. Прируслова природна деревна і чагарникова рослинність, крім того, систематично знищується для власних потреб місцевим населенням вздовж русел річок. Нерегульоване тваринництво робить неможливим природне відновлення лісу і стало першопричиною масового знищення приполонинних лісів та криволісся, створення величезних (в Українських Карпатах – понад 100 тис.га) післялісових високогірних лук (полонин Рівна, Боржава, Красна, Свидовець та інші), зниження верхньої межі лісу з 1400 на 1200 метрів. Складною залишається ситуація в тваринному світі. Спостерігається тенденція до зменшення чисельності основних мисливських тварин – оленя та козулі. Відмічене зростання чисельності хижаків, зокрема лисиці. Однією з причин такого становища стала важка зима 1999 – 2000 років, під час якої загинула велика кількість тварин. Також, причиною падіння чисельності слід вважати порушення в результаті ведення сільського господарства та лісового господарства відтворюючих місць для існування усіх видів дикої фауни гніздування, розмноження та ареалів місць. В області розміщено 15 екологічно небезпечних об'єктів, які визначені у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995р. № 554, з них один об´єкт загальнодержавного значення- ВАТ “Свалява-ЛХК” м. Свалява . Усі вони потребують додаткового обстеження на предмет їх впливу на навколишнє природне середовище. Проблемою залишається екологічний стан у водоохоронних зонах і прибережних смугах на потоках і річках області. Значна частина цієї проблеми є наслідком іншої — відсутності у сільській місцевості комунальних служб з організованого збору, утилізації і захоронення (складування) побутових відходів, що є основною причиною повсюдного забруднення ними берегів річок та усіх видів угідь навколо населених пунктів.
7
З метою покращення екологічного стану в області, на виконання розпорядження облдержадміністрації держуправлінням екоресурсів підготовлено проект розділу до програми соціально-економічного розвитку області “Закарпаття – 2004” 2.1.Атмосферне повітря. За останні роки в області спостерігалася тенденція до зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Проте в 2000р. зафіксовано збільшення викидів від стаціонарних джерел. В порівнянні з 1999р. викиди від стаціонарних джерел зросли на 10,7% (в 1999р. викинуто 6981,99т., а в 2000р. 7728,784т.). На фоні зростання валових викидів, відбулося зменшення викидів твердих речовин (2000 р. – 1111,675т, а 1999 р. – 1302,736т, зменшення складає 191,06 т або 14,7%). Викиди рідких і газоподібних забруднюючих речовин зросли (2000 р. – 6617,109т, а в 1999 р. – 5679,254т, зростання складає 937,855 т або 16,5%). Сумарне зростання викидів забруднюючих речовин разом з ростом рідких і газоподібних поясняється значним ростом викидів в 2000р. підприємствами (компресорними станціями та лінійними частинами) НАК “Нафтогаз України”, під час проведення (з метою модернізації) ремонтних робіт на газопроводах та інших об´єктах. Крім НАК “Нафтогаз України” забруднювачами повітряного басейну області є підприємства Міністерства транспорту України, Укоопспілки, концерну “Укрбудматеріали”, Державного комітету промислової політики України. Так підприємствами Мінтранспорту було викинуто в 2000 р. 997, 486 т, що складає 12,9% від всіх викидів, здійснених в минулому році. Підприємства Закарпатської облспоживспілки викинули в 2000р. 286,901 тонн забруднюючих речовин, що склало 3,7% від усього об’єму. Організації, які належать концерну “Укрбудматеріали” викинули 165,835т (2,1%). Заводи, підвідомчі Державному комітету промислової політики України викинули в атмосферу 137,771т забруднюючих речовин (1,8%), підвідомчі організації Закарпатської адміністрації автомобільних доріг викинули 115,4 т, що складає 1,5% від загального об’єму всіх викидів. ( Динаміка викидів та основні забруднювачі атмосферного повітря наведені в таблицях 2.1.1.-2.1.3.). Основною причиною забруднення атмосферного повітря є застарілість технологічного обладнання і неефективні пилегазоочисні установки. Особливо це помітно на асфальто-бетонних заводах (АБЗ). З метою покращення ефективності очистки держуправлінням екоресурсів взято під контроль виконання заходів на 2000 – 2004 рр., що направлені на покращення роботи АБЗ. Так в 2000 р. введено в експлуатацію новий АБЗ в с.Біла Церква, Рахівського району з ефективною двохступеневою очисткою, повністю замінено старі очисні установки на нові, більш ефективні, на АБЗ в с.Нересниця Тячівського району. Природоохоронні заходи спрямовані на зменшення викидів в атмосферу почали впроваджувати наприкінці 2000 року і будуть продовжувати їх здійснювати в майбутньому і інші підприємства та організації Закарпатської адміністрації автомобільних доріг. Головним забруднювачем атмосферного повітря області і надалі продовжує залишатися автотранспорт, викиди від якого складають 67,2% від загальної
8
кількості викидів (всього викинуто 23549 т, а від транспорту 15819 т). З метою зменшення кількості викидів шкідливих речовин держуправлінням екоресурсів проведено в усіх районах області два етапи операції “Чисте повітря”, під час якої перевiрено 6110 пересувних транспортних засобів в частині додержання нормативів викидів токсичних речовин. Виявлено 664 автомобілі, які експлуатувалися з перевищенням вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах. До адміністративної відповідальності притягнуто 108 громадян, призупинено експлуатацію 238 автотранспортних засобів. Протягом 2000 року в області було перевірено 349 стаціонарних об´єктів в частині дотримання вимог чинного законодавства по охороні атмосферного повітря. За порушення до адміністративної відповідальності було притягнуто 10 посадових осіб, призупинено роботу 3-х об´єктів. З метою покращення стану охорони атмосферного повітря від забруднення в області держуправлінням екоресурсів у 2001 р. буде проведено, також, наступні організаційні заходи: - Контроль за встановленням нового, або заміни відпрацьованого пилегазоочисного обладнання (золовловлювачів, циклонів, абсорберів); - Контроль за переведенням котелень з твердого і рідкого палива на газ; - Контроль за переведенням котелень деревообробних підприємств на спалювання відходів виробництва (дров, щепи, тирси); - Для більш якісного контролю за станом атмосферного повітря поетапно організувати додаткові стаціонарні пости контролю за станом атмосферного повітря в райцентрах області; - Покращення якості вхідного та поточного контролю автомобільного пального, що ввозиться в Закарпатську область, а також умов його зберігання. Державне управління екоресурсів пропонує, також, на державному рівні здійснити такі заходи: - Вирішити питання по виготовленню каталізаторів вихлопних газів для двигунів внутрішнього згорання на одному з вітчизняних підприємств. - Розробити та ввести в дію державний стандарт на вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах дизельних двигунів легкових автомобілів. - Ввести для автотранспорту нашої держави єдиний екологічний талон для всіх областей. - Довести до 80-90% об’єми неетильованого бензину, що ввозиться в область (на даний час етильований бензин складає 60-65% від усього пального, що ввозиться в область). 2.2. Водні ресурси. Основними джерелами водопостачання в Закарпатській області є: - для населення міст і більшості населених пунктів- підземні води; - для промисловості- поверхневі і підземні води; - для зрошення - поверхневі води. Сільськогосподарське водопостачання, за виключенням невеликої кількості водозаборів із гірських потічків, базується переважно на підземних водах.
9
Обсяги забору води з природних джерел у 2000р. продовжували знижуватися. Так об’єм забору води у порівнянні з 1999р. знизився на 7,14 млн. м3 і становив 79,67 млн. м3. При зниженні об’єму забору води для потреб промисловості, відбулось незначне збільшення забору об’єму води для потреб сільського господарства та деяких інших галузей (таблиці 2.2.1., 2.2.5). Основними споживачами води залишаються підприємства житловокомунального господарства області. Ці ж підприємства є і основними джерелами скидів стічних вод у поверхневі водойми. Більшість очисних споруд, що належать ВУВКГ і ВУЖКГ потребують реконструкції, розширення потужностей, модернізації або капітального ремонту. Відсутність у підприємств комунального господарства вільних коштів, хронічні неплатежі населенням, велика заборгованість за енергоресурси не дає змоги вживати планомірні заходи для покращення роботи очисних споруд. В результаті 93 % об’єктів житлово-комунального господарства є основними забруднювачами поверхневих вод області. Ситуація по очистці стоків на очисних спорудах підприємств області була ускладнена наслідками паводку в листопаді 1998 року, яким було затоплено 28 каналізаційних насосних станцій та 20 каналізаційних очисних споруд.. Три очисні споруди взагалі було виведено з ладу внаслідок руйнувань приміщень та каналізаційних колекторів.На протязі 1999-2000 років, незважаючи на запити держуправління щодо виділення коштів на проведення відбудовчих робіт, фінансування таких робіт не було розпочато. В зв’язку з цим в 2000 році збільшились об’єми скиду недостатньо-очищених та неочищених стічних вод. Дані про скид зворотних вод та основні водокористувачі-забруднювачі водних об’єктів наведені в таблиці (2.2.2-2.2.6). З метою вивчення впливу скиду стічних вод на якість води поверхневих водойм держсанепідслужбою проводяться систематичні спостереження стану водойм у 15-ти постійних створах І категорії і у 48-ми постійних створах ІІ категорії. В 2000 році було відібрано 113 проб на санітарно-хімічні показники та 189 проб на мікробіологічні показники з водойм І категорії, 637 проб на санітарнохімічні показники та 403 проби на мікробіологічні показники з водойм ІІ категорії. З них не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам 16 проб (14,1%) по санітарнохімічних показниках і 25 проб (13,2%) по мікробіологічних показниках з водойм І категорії; 58 проб (9,1%) по санітарно-хімічних показниках і 43 проби (10,7%) по мікробіологічних показниках з водойм ІІ категорії. На порушників санітарного законодавства за охороною водойм ст.18 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” з боку держсанепідслужби області накладено 10 штрафів, 4 справи передано для розгляду на адмінкомісію. Винесено 2 постанови про тимчасове призупинення експлуатації об´єктів. Дані якості води представлені в розділі 3. В системі державного контролю за станом водокористування держуправління екоресурсів проводило регулювання об'ємів забору води та кількості скидання забруднюючих речовин в водні об'єкти через розгляд дозволів на спецводокористування. В 2000 році видано 125 дозволів на спецводокористування та затверджено 18 проектів ГДС. Дозвільна діяльність управління представлена в таблиці 2.2.7..
10
Враховуючи стан водовідведення в області, держуправління екоресусів буде у 2001р. працювати у слідуючих напрямках: – пошук коштів для будівництва, відновлення, заміна обладнання, пошук та впровадження сучасних технологій для покращення роботи каналізаційноочисних споруд, в першу чергу КОС м.Ужгород; – розробка механізму контролю та заходів дотримання природоохоронного законодавства для новостворених структур сільськогосподарського виробництва в ході агропромислової реформи; – інвентаризація джерел водопостачання, в т.ч свердловин з метою раціонального використання питної води у населених пунктах області; – посилення контролю за дотриманням природоохоронного законодавства в частині дозвільної системи спеціального водокористування. 2.3. Земельні ресурси та грунти. Земельний фонд області станом на 1.01.2001 року складає 1275.3 тис. гектарів. Сільськогосподарські угіддя займають 36 % від земельного фонду і становлять 464.0 тис.га, з яких 43 % або 16 % від території області становить рілля (199.9 тис.га). За останні п"ять років площа орних земель залишилась без значних змін . Баланс земель по основних видах угідь наведено в таблиці 2.3.1. Державним управлінням екоресурсів ще на етапі попереднього погодження вибору земельних ділянок здійснюється контроль щодо відведення сільськогосподарських угідь як у постійне, так і у тимчасвое користування для несільськогосподарського використання. У 2000 році погоджено 40 матеріалів попереднього погодження місць розташування об"єктів, 1 – відмовлено по причині недотримання природохоронного законодавства. Відведення земель та види відводів за останні п"ять років приведено в таблицях 2.3.4. та 2.3.5. В області залишається актуальною проблема якості грунтів. Аналізуючи матеріали Закарпатської станції хімізації шостого (1991-1995рр.) та сьомого (19952000рр.) туру обстежень видно, що агрохімічні показники грунтів за останні роки погіршуються. Так середньозважений показник вмісту гумусу зменшився на 0.14 %; якщо плоша грунтів, станом на 1995 рік із низьким і дуже низьким вмістом макроелементів становила: по калію – 40.1 %, по фосфору 63.3 % від загальної, то в 2000 році – відповідно 51.1 % і 64.4 %. Спостерігається тенденція до збільшення площі земель із кислими грунтами та підвищення кислотності грунтів. Якщо у 1995 році середньозважений показник кислотності (РН) становив 5.09, то в 2000 році – 4.95. Порівняльна агрохімічна характеристика грунтів наведена в таблиці 2.3.1.1. Агрофізична характеристика земель приведена в таблиці 2.3.1.2. Аналізуючи приведені в таблицях показники слід врахувати, що при загальній оцінці грунтово-ресурсного потенціалу області як середній, грунти гірських районів мають родючість, значно нижчу від середньої. Якщо грошова оцінка 1 га ріллі області в середньому складає 3132 грн., то у Великоберезнянському, Воловецькому, Міжгірському, Рахівському районах тільки 660 гривень. Наведені у таблицях показники і грунтово-кліматичні умови свідчать, що область не має можливості забезпечити себе необхідною кількістю сільгосппродукції.
11
В області обліковується 5472 га зрошених земель, з яких під сільськогосподарськими угіддями – 5466 га. В тому числі, ріллі – 4405 га, багаторічних насаджень – 25 га, пасовищ – 1036 га. Осушених земель нараховується 180.6 тис. га, що складає 14 % від загальної кількості земель, із них: під сільськогосподарськими угіддями – 165.8 тис. га (36 % від загальної площі сільськогосподарських угідь), в тому числі, рілля – 123.5 тис.га, багаторічні насадження – 4.1 тис.га, сіножаті – 8.9 тис.га, пасовища – 29.4 тис.га, ліси та чагарники – 5.5 тис.га. В частині охорони земельних ресурсів, державним управлінням екоресурсів у 2000 році основна увага приділялась заходам захисту земель від водної ерозії, рекультивації порушених і відпрацьованих земель, контролю відведення земель для несільськогосподарських потреб та недопущенню забруднення земель засобами хімізації, охороні земель в прибережних смугах та водоохоронних зонах. До одного із приорітетних і стратегічних напрямків в частині охорони, раціонального використання і збереження земель держуправлінням заплановано по межі прибережних смуг розпочати створення за окремими проектами насадження з дерево-чагарникової рослинності. В ході перевірок в минулому році, виявлено 34 порушення використання земель у межах прибережних захисних смуг. В тому числі, складено 32 протоколи про адміністративні порушення на суму 3434 грн. У 2000 році держуправлінням здійснювався контроль за станом прибережних смуг вздовж ріки Тиса забруднених важкими металами внаслідок скиду хімічних речовин з хвостосховища гірничовидобувної шахти "Бая Борша" (Румунія). В ході обстежень виявлено, що площа сільськогосподарських угідь, де вміст металів перевищував фонові показники, становить 1629 га. Розрахунки відшкодування шкоди внаслідок забруднення вищеназваних угідь передані на розгляд ло Мінекоресурсів України. Продовжується тенденція щорічного зменшення обсягів застосування пестицидів і агрохімікатів за рахунок спаду виробництва та відсутності коштів. Так, їх використання у порівнянні з 2000 роком зменшено на 5.7 тис. тонн, а плоша земель, на яку вносилися отрутохімікати – на 3.8 тис. гектарів. Якщо у 2000 році було використано хімічних засобів захисту рослин 60.7 тонн на площі 43 тис. га, то у 2001 році – 55 тонн на площі 39.2 тис. га. Хімічні засоби захисту рослин (в т.ч. пестициди) у минулому році зберігалися на 86 складах. Великої шкоди земельним ресурсам завдають ерозійні процеси, особливо в гірських та передгірських районах, внаслідок яких спостерігається інтенсивна деградація схилових земель. Внаслідок їх дії щорічно в Закарпатській області з розораних схилових земель змивається до 23.3 т/га грунту. В області нараховується 37.2 тис.га еродованих сільськогосподарських угідь, що складає 8 % від загальної площі сільгоспугідь, в тому числі ріллі – 7.7 тис.га. В області, станом на 01.01.2001 року, обліковано 758.8 гектарів порушених земель, з яких відпрацьовано і потребують рекультивації 506.0 гектарів. У минулому році було порушено 4.8 га і рекультивовано земель на площі 4.8 гектарів. Динаміка наявності порушених, відпрацьованих земель та їх рекультивація показана в таблиці 2.3.3.
12
Для поліпшення організації та проведення державного контролю за охороною та раціональним використанням земель, держуправління екоресурсів вважає за необхідне, при підготовці нової редакції Земельного кодексу, чітко розділити компетенцію та повноваження в галузі регулювання земельних відносин і державного контролю за використанням і охороною земель органів Держкомзему і Міністерства екології та природних ресурсів України. Крім того, необхідне таке розмежування функцій щодо притягнення до відповідальності за порушення земельного законодавства. 2.4. Надра В Закарпатті розвідана значна кількість родовищ корисних копалин місцевого та державного значення. На базі цих родовищ розвинута досить потужна гірничовидобувна промисловість, яка представлена одним з найбільших в Європі Солотвинським солерудником, єдиним в Україні Мужієвським золотополімерним комбінатом, трьома цеолітовими кар"єрами,а також, чисельними кар"єрами по видобутку будівельних матеріалів та сировини для їх виробництва. За даними Закарпатського територіального відділу "Геоінформ" на території області станом на 1.01.2000р. нараховується 26 видів різноманітних твердих корисних копалин, по яких розвідано 189 родовищ. З них 5 родовищ бурого вугілля, 4- ртуті, 3 родовища кольорових металів /свинець, цинк/, 2дорогоцінних /золото, срібло/, по 1 родовищу гірничохімічної /кухонна сіль, борити/ та гірничорудної сировини /каолін, польовий шпат, глина бентонітова/, 3 родовища цеоліту та широка гамма будівельних матеріалів /78- цегельно-черепичної сировини, 37- будівельного каменю, 22- каменю облицювального, 3-глини тугоплавкої, 3- перліту (таблиця 2.4.1.) В області розпочато розробку 113 родовищ твердих корисних копалин, з яких на 5-ть готуються матеріали для отримання ліцензії та розробляються проекти розробки родовищ /кар'єри на даних родовищах не створені/. Із решти 108 родовищ, на яких раніше було розпочато розробку, отримано ліцензій на 60 родовищ, а на 55 родовищах видобування твердих корисних копалин не проводиться. Це в основному родовища глини для виготовлення цегли сільськогосподарських підприємств, які на даний час знаходяться в стадії реформування згідно Указу Президента України. Розробка цих родовищ буде дозволена тільки після отримання надрокористувачем ліцензії на право використання надр. Для розробки твердих корисних копалин,станом на 01.01.2001 рік порушено 758 га земель. Рекультивовано в 2000 році 4,8 гектарів. Використання надр з твердими корисними копалинами приведено в таблиці 2.4.2. Держуправлінням екології та природних ресурсів подано облдержадміністрації пропозиції по проведенню державної екологічної експертизи, яка контролює відповідність проектної документації та програм використання надр вимогам природоохоронного законодавства і наслідків їх здійснення на стан довкілля. Удосконалено систему державного контролю за дотриманням регламентів
13
природокористування і охорони довкілля шляхом застосування економічних і адміністративних санкцій. За минулий рік здійснено 204 перевірки надрокористувачів твердих корисних копалин складено, притягнуто до адміністративної відповідальності 20 посадових осіб, накладено штрафів на суму 1715 гривень, призупинено роботу на 4 родовищах. За 2000 рік розлянуто та видано 14 погоджень / екологічних карток/ для отримання ліцензії на право користування надрами. По наслідкам перевірки проведення робіт по дорозвідці родовища "Сауляк" багатогалузевим концерном "Тукурінгра" /м. Київ/ винесена постанова № 15 від 20 грудня 1999 року про призупинення робіт. Перевірки у ІІ кварталі 2000 року показали, що багатогалузевим концерном "Тукурінгра" не всі заходи згідно винесеної постанови № 15 від 20 грудня 1999 року про призупинення робіт виконані, тому дана постанова не відмінена і роботи на родовищі не проводяться. В Закарпатській області розробляється 4 родовища каолінів: Дубриницьке /ВАТ "Стеатит"/, Берегівське /СП "Керамнадра"/, Підгорбське та Чабанівське /ЗАТ "Будавтодор"/. Перевірками щодо дотримання природоохоронного законодавства при експлуатації даних родовищ встановлено слідуюче. Перевіркою спеціального дозволу /ліцензія №192 від 20.10.1994р./ на користування Дубриницьким родовищем каоліну /мікрогранодіоритів/, який надано відкритому акціонерному товариству "Стеатит" /смт.Перечин/, виявлено, що ВАТ "Стеатит" порушив вимоги статей 24 та 26 Кодексу України "Про надра" в частині прав і обов'язків користувачів надр та використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано ліцензією. За невиконання вимог держуправління по використанню вище названого родовища за призначенням /приписи N 48 від 18.08.1998р., N 51 від 18.02.1999р., N 146 від 07.09.1999р./ та порушення особливих умов ліцензії на користування надрами, державним управлінням екоресурсів винесено постанову N 4 від 10.02.2000 року про призупинення виробничої діяльності ВАТ "Стеатит" на Дубриницькому родовищі каолінів. На даний час родовище не експлуатується і роботи по видобутку каоліну не ведуться. Проведено перевірку екологічного стану Чабанівського родовища керамічної глини ЗАТ “Будавтодор” /акт перевірки від 5.09.2000 року/. Враховуючи відсутність ліцензії на геологічне вивчення надр, в тому числі на досліднопромислову розробку вказаного родовища, а також відсутність позитивного висновку державної екологічної експертизи, видобуток керамічної глини /корисна копалина загальнодержавного значення/ проводився самовільно, чим порушено основні вимоги в галузі охорони надр /ст.56 Кодексу України "Про надра"/. Роботи на цьому кар”єрі призупинено до отримання відповідної ліцензії та позитивного висновку державної екологічної експертизи проекту розкриття і дослідно-промислової розробки родовища. На виконання схвалених Кабінетом Міністрів України заходів щодо реалізації Концепції поліпшення екологічного становища гірничодобувних регіонів України та доручення Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 1999 року інд.33, облдержадміністрацією прийнято розпорядження N 390 від 01.09.2000 року "Про реалізацію Концепції поліпшення екологічного становища гірничодобувних регіонів області".
14
Закарпатською геологорозвідувальною експедицією протягом 2000 року розроблено проект заходів екологічної реабілітації гірничовидобувної галузі. На виконання даного розпорядження держуправлінням подано до обласної державної адміністрації проект основних природооронних заходів для удосконалення системи регулювання надр та екологічної реабілітації гірничодобувних регіонів в Закарпатській області. Враховуючи, що за 2000 рік пройшли зміни власників родовищ корисних копалин, держуправління екоресурсів у 2001 році основні заходи по контролю за розробкою родовищ буде проводити над перевіркою стану ліцензування підприємств та інвентаризацію стану порушених земель та проекту їх рекультивації. У минулому році державним управлінням екоресурсів на виконання наказу Мінекоресурсів України від 26.01.99р.N 22 було посилено перевірку дотримання вимог екологічної безпеки гірничодобувними підприємствами. Із 108 родовищ, на яких було раніше розпочато розробку, перевіркою в натурі охоплено 75 родовищ. На 33 родовищах роботи по видобутку корисних копалин у 1999 році не проводились /кар'єри не діючі/, тому перевірку проведено камерально. Це в основному родовища цегельно-черепичної сировини та мармуру сільськогосподарських підприємств, які призупинили свою діяльність по видобутку корисних копалин в зв'язку з ліквідацією допоміжних господарств КСГП /цегельних заводів/, відсутністю споживачів продукції, реорганізацією підприємств, тощо. В процесі перевірки складено 56 актів, 15 протоколів, видано 66 приписів. Грубих фактів порушень природоохоронного законодавства, які могли-б призвести до виникнення важких екологічних наслідків, перевіркою не виявлено. Основними порушеннями вимог природоохоронного законодавства, що виявлені в ході інспекційного контролю, є розробка родовищ без спеціального дозволу /ліцензії/ на право користування надрами та належної проектно-технічної документації, невиконання зазначених у ліцензії умов /відсутність розділу оцінки впливу на навколишнє середовище, проекту рекультивації, заключення екологічної експертизи, тощо/. Так, зокрема, на користування твердими корисними копалинами не мають ліцензії 51 надрокористувач, з яких погодження (екологічну картку) отримало 15 користувачів, по іншим - матеріали для отримання ліцензій знаходяться в стадії оформлення, 33 підприємства на протязі 1997-2000 років не працювали і користування надрами не проводили. На підставі матеріалів перевірки проведення робіт по дорозвідці родовища "Сауляк" багатогалузевим концерном "Тукурінгра" /м. Київ, вул.Ігорівська 2/ винесена постанова № 15 від 20 грудня 1999 року про призупинення робіт. Основними порушеннями є відвод поверхневого стоку з ділянки проведення робіт в потік "Сауляк" без попередньої очистки, берегоукріплюючі роботи поточка "Сауляк" проводяться без висновку екологічної експертизи, не відшкодовані витрати землекористувачу за використання земельних угідь, збір матеріалів попереднього погодження відводу земельної ділянки проводиться без дозволу комісії облдержадміністрації з питань доцільності розміщення об'єктів на території області. На території області розташоване Ільницьке родовище бурого вугілля біля с.Ільниця Іршавського району. Експлуатація родовища виконувалась підземним
15
способом з 1957 року по 1994 рік шахтою "Ільницька", яка закрита з економічних міркувань за наказом Мінвуглепрому України. Дане підприємство ліквідоване. Видобуток вугілля шахтним методом в минулі роки проводився по технології з постійним відкачуванням шахтної води. З закриттям шахти відкачка води припинена. В останні роки геологічною службою відмічаються незначні локальні прояви просідання поверхні над підземними виробками, яку пов'язують з процесами перезволоження підземними водами закладених у вироблений простір гірських порід та їх ущільнення. З усіх регіонів України Закарпатська область найбагатша на запаси мінеральних вод. 19% з усіх освоєних родовищ мінеральних вод України знаходяться на території області. Видобутком та споживанням мінеральної води в Закарпатті займаються санаторії, будинки відпочинку та заводи розливу.Не зважаючи на широкий попит на мінеральну воду, видобуток її продовжує знижуватися. За 2000 рік усіма споживачами видобуто 131 891 м3 мінеральної води, що на 4,6 % менше, ніж у 1999 році. У відповідності з планом роботи управління екоресурсів в 2000 році здійснено 144 перевірки користувачів надрами, що займаються видобуванням прісних і мінеральних вод. Складено 130 актів, видано 127 приписів.У відповідності до існуючого законодавства 74 підприємства в області повинні мати ліцензію на право користування надрами для видобутку підземних прісних або мінеральних вод. Держуправлінням екоресурсів видано 65 екологічних карток для отримання такої ліцензії. Отримало ліцензії 39 підприємств. Держуправлінням екоресурсів налагоджено тісну взаємодію з територіальним геологічним відділом ДГП “Геоінформ” в Закарпатській області, що дозволяє отримувати оперативну інформацію про отримання ліцензій ліцензіатами. Взято під контроль об’єми забору мінеральної води та її використання. Дані про об’єми використання щоквартально передаються в облдержадміністрацію. На виконання схвалених Кабінетом Міністрів України заходів щодо реалізації Концепції поліпшення екологічного становища гірничодобувних регіонів України та доручення Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 1999 року інд.33, держуправління екоресурсів подало обласній державній адміністрації проект заходів для забезпечення реалізації зазначеної Концепції в області. По мірі поступлення від Мінекоресурсів України Законів України "Про екологічну реабілітацію територій", "Про екологічне страхування" та "Про екологічний аудит", де відображені питання щодо удосконалення системи регулювання використання надр та екологічної реабілітації територій, створення державної служби оцінки і прогнозу змін стану довкілля в гірничодобувних районах, держуправління екоресурсів додатково буде корегувати заходи для забезпечення реалізації Концепції поліпшення екологічного становища гірничодобувних регіонів. З метою поліпшення роботи по охороні та раціональному використанню надр держуправління екоресурсів буде працювати над слідуючими напрямками: - удосконалення системи регулювання використання надр, для чого необхідно визначити території гірничодобувних територій за рівнями змін стану довкілля і
16
розробити заходи, що направлені на максимально економічно обгрунтоване використання родовищ твердих корисних копалин, їх основних і супутніх компонентів, відходів виробництва; - удосконалення правового і економічного механізму взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та надрокористувачів; - удосконалення системи державного моніторингу геологічного середовища та створення державної служби оцінки і прогнозу змін довкілля в гірничодобувних регіонах; - розробки Програми екологічної реабілітації гірничодобувних регіонів області. З метою покращення організації контролю за охороною та раціональним використанням надр держуправління вважає за необхідне просити Міністерство екології та природних ресурсів України допомоги у вирішенні питання подання копії форми 5-ГР (металеві, неметалеві корисні копалини, вугілля) до держуправлінь екоресурсів в областях. 2.5.Відходи. Станом на 01.01.2001 року в області обсяг облікованих промислових та побутових відходів складає - 781910 тонн і 13495 шт відпрацьованих люмінесцентних ламп. Видано ліміти на утворення та розміщення відходів на підприємствах і установах області на 793294 тонн та 34741 шт люмінесцентних ламп. Всі відходи класифіковано за класами небезпеки. Із накопичених та зберігаємих на території їх власників відходів 1-го класу небезпеки (124 т) - невідомі хімікати, відходи гальваніки, відходи з вмістом сурми, хрому. До відходів 1-го класу також належать 34 741 шт люмінесцентних ламп і ліхтарів, що містять ртуть, на які видано дозволи на розміщення та проводиться оплата за їх зберігання у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.99 р. Завдяки контролю за зберіганням та розміщенням цих відходів, їх постійному обліку з боку держуправління екоресурсів та дозволу держуправління на збір відпрацьованих люмінесцентних ламп, який видано ВТП "Екоцентр" (м.Львів), ці небезпечні відходи систематично збираються і вивозяться на утилізацію на Микитівський ртутний комбінат Донецької області. За 2000 рік на утилізацію за межі області вивезено 9 844 шт відпрацьованих ламп, зданих підприємствами та установами області. У складі відходів 2-го класу небезпеки ( 2249 т) більшість складають відходи нафтопродуктів, замащений грунт, змішані,заборонені та непридатні пестициди, відходи гальванічного виробництва та шлами з вмістом нікелю, свинцеві акумулятори, відпрацьовані електроліти цих акумуляторів. Просичене маслом ганчір'я, тирса, масляні фільтри знешкоджуються в печах спалювання та в котельнях підприємств-власників разом з відходами лісопилення. За минулий рік в області налагоджено механізм збору та відправку на подальшу утилізацію відпрацьованих нафтомасел ( ВАТ " Закарпатнафтопродукт" м.Мукачево), свинцевих акумуляторів (ТОВ "Закарпатцветмет" м.Ужгород ). Відходи гальваніки, відпрацьовані електроліти від свинцевих акумуляторів, змащувально-охолоджувальні рідини, непридатні, заборонені пестициди та отрутохімікати в зв'язку з
17
відсутністю технолігій з їх утилізації продовжують зберігатися під контролем держуправління екоресурсів на території їх власників. Всього на території області на даний час розміщено 460,351 тонна небезпечних відходів, з яких: 65,198 тоннвідходи промислового виробництва; 241,339 тонн- нерозпізнані, заборонені або непридатні до використання хімічні засоби захисту рослин (з них 152 тонни на централізованому збереженні в складських приміщеннях р/о “Агротехсервіс” смт. Тересва Тячівського району, АТ “Агрохімсервіс” с.Рокосово Хустського району,ВАТ “Ужгородагрокомплекс” м.Ужгород , радгосп-завод “Мукачівський” с.Клячаново , Мукачівського району , р/о “Агрокомплекс” м.Виноградів) та 154 тонни забрудненого отрутохімікатами грунту.Створення підприємств, які б займалися переробкою, знешкодженням,видаленням на спеціальні полігони або утилізацією токсичних відходів в області є не доцільним в зв'язку з гідрологічними умовами в т.ч. наявності значної кількості мінеральних джерел. Серед відходів 3-го класу небезпеки (82424 т) складають відходи сміття побутового, мул каналізаційних очисних споруд, тирса деревообробного виробництва, осад відстойників. Сміття побутове, мул каналізаційних очисних споруд видалються на спеціально відведені місця видалення відходів (мулові майданчики, полігони твердих побутових відходів). Відходи виробництва- тирса, кускові відходи дерева і кори утилізуються на підприємствах в котельнях , як додаткові енергетичні ресурси. В 2000 році 154 тонни замащеного грунту було знешкоджено підприємством-власником ( Ужгородське ШЕД-859 ) при будівництві доріг. Найбільший відсоток відходів 4-го класу небезпеки ( 79071 т) становлять відходи агропромислового комплексу, огарки ртутного виробництва, відходи чорного металобрухту,макулатура, автомобільні шини. Збір, переробка, подальша утилізація цих відходів, крім автомобільних шин, проводиться на території області. Гній, через певний час відстою, також використовується в сільськогосподарських роботах, як органічне добриво. Такі сільськогосподарські відходи, як вижимки винограду, фруктів використовуються в якості корму для худоби. На виконання Закону України "Про відходи" за поданням держуправління екоресурсів, розпорядженням облдержадміністрації від 11.08.2000 року N 362 затверджено ліміти на утворення і розміщення відходів, які доведено до 944 підприємств та установ області. Держуправління екоресурсів постійно поповнює базу даних на утворення, складування та зберігання відходів виробництва, Райдержадміністраціями області організовано роботу по створенню Реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів для здійснення контролю за їх станом, оцінки обсягів утворення відходів і рівня їх небезпеки. На підставі ст.12 Закону України "Про відходи" та згідно розпорядження голови облдержадміністрації від 05.11.1999 р. № 576, підготовленого держуправлінням екоресурсів при райдержадміністраціях були створені постійно діючі комісії з питань поводження з безхазяйними відходами,які діють і ведуть облік безхазяйних відходів та несуть відповідальність за додержанням умов поводження з ними. Державними інспекціями держуправління екоресурсів була проведена інвентарізація розміщення та зберігання небезпечних відходів в районах з визначенням їх кількості, якості та стану зберігання, видані приписи власникам цих відходів.
18
Протягом 2000 року інспекційними підрозділами держуправління екоресурсів здійснено 533 або 15.3% від загальних, перевірки у сфері поводження з відходами, із яких 202 - перевірки поводження з промисловими та 331- з побутовими відходами. За порушення вимог природоохоронного законодавства при поводженні з відходами за 2000 рік до адміністративної відповідальності притягнуто 36 чоловік на загальну суму 3183 гривень. Внаслідок вжитих заходів за 2000 рік під координацією та з участю держінспекцій було ліквідовано 165 несанкціонованих сміттезвалищ. Перевірками встановлено, що на кінець 2000 року в області зареєстровано 256 місць видалення відходів загальною площею 135.2 га. Загальний фактичний об'єм місць видалення відходів складає - 3198.53 тис.м.куб. Всього шорічно на офіційно затверджені місця видалення відходів вивозиться близько 409 тис.тонн промислових та побутових відходів. Із загальної кількості перевірених сміттєзвалищ 56 не відповідають санітарним нормам та вимогам екологічної безпеки. На протязі року держуправління провело роботи по паспортизації місць видалення відходів, У 2000 році складено, погоджено держуправлінням екоресурсів 15 паспортів місць видалення відходів в області. Основними заходами у галузі поводження з відходами, над реалізацією яких буде працювати держуправління екоресурсів в 2001 р. слідуючі: - пошук методик утилізації і переробки відходів віробництва; - контроль за утворенням, зберіганням та розміщенням, утилізацією - небезпечних відходів першого і другого класу; - продовження ведення контролю за створенням райдержадміністраціями Реєстру місць видалення відходів; - постійних контроль за збереженням та розміщенням нерозпізнаних, - непридатних для використання пестицидів та отрутохімікатів; - контроль за відповідністю санітарним і природоохоронним вимогам існуючих місць видалення відходів та ліквідацією несанкціонованих сміттезвалищ (місць видалення відходів). 2.6.Рослинний світ. Площа земель лiсового фонду та покрита лiсом площа за минулий рік не зазнала iстотних змін і складає 690.0 тис.га, в т.ч. вкритi лiсовою рослинністю землi займають 647,7 тис. гектарiв. Лісистість області - 51 відсоток із загальним кореневим запасом 200 млн. кубометрів. За віковою структурою на молодняки припадає - 22.8%, середньовікові - 45.9%, пристигаючі - 11.5 %, стиглі та перестиглі - 20.3%, вкритих лісовою рослинністю земель.
19
Державним управлінням екоресурсів на протязі 2000 року продовжувалась робота за окремим планом по здійсненню державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства у лісах області. У відповідності до діючого законодавства, щорічно об'єми лімітів лісосічного фонду погоджуються з держуправлінням екоресурсів. На 2000 рік вони встановлені в цілому для області у розмірі 753,3 тис.кбм, в тому числі по обласному управлінню лісового господарства 707,7 тис.кбм, в лісах підприємств облагропрому 22,0 тис.кбм., Ужгородського військового лісництва 16,1 тис.кбм. та Закарпатського лісотехнікуму 7.5 тис.кбм. і затверджена розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 1999 року № 1052-р. Стан освоєння лісосічного фонду і у 2000 році по більшості лісокористувачів залишився аналогічним до попередніх років. Так, в цілому по області, освоєння лісфонду за 2000 рік становить 65.2%, в лісфонді підприємств Держкомлісгоспу України заготовлено - 507.8 тис.кбм., асоціації "Закарпатоблагроліс" - 12.4 тис.кбм., Міноборони України - 10.4 тис.кбм., Деркомпромполітики України - 6.4 тис.кбм. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів області приведена в таблиці 2.6.1. У 2000 році завершено чергове лісовпорядкування лісів обллісгоспу. З врахуванням новоприйнятих нормативних документів в частині ведення лісового господарства та природоохоронного законодавства у першу чергу здійснено попереднє корегування в сторону зменшення /-337,5 тис.кбм/ розрахункової лісосіки на наступні десять років. Зменшення обсягів розрахункової лісосіки відбулося під координацією держуправління екоресурсів про винесення берегозахисних ділянок лісу навколо водних об"єктів. Сесією обласної Ради прийнято відповідне рішення "Про смуги лісів уздовж берегів річок та інших водних об"єктів" від 24.03.1999 р та № 186 від 28.12.1999 р. "Про виділення берегозахисних ділянок лісу уздовж річок і потоків" , яке і вплинуло на зменшення обсягів розрахункової лісосіки. Ця робота поставлена в держуправлінні на постійний контроль. Під особливим контролем у держуправлінні знаходиться дотримання вимог Закону України "Про мораторій на проведення суцільних рубок у ялицево букових лісах", особливо в частині заборони рубок у верхній межі лісу та на крутосхилах. В ході інспекційних перевірок держуправлінням екоресурсів виявлено багаточисельні порушення природоохоронного законодавства. Всього у 2000 році проведено 80 перевірок по охороні рослинного світу, в т.ч.лісів. За порушення вимог природоохоронного законодавства 43 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності на суму 2673 грн. За шкоду, заподіяну лісовому господарству пред"явлено для відшкодування 82 позови загальною сумою збитків 70533 тис.грн. Тимчасово призупинено за грубі порушення технології лісозаготівель 17 лісосік. Основні порушення - це недотримання при лісоексплуатаційних роботах технологічних процесів розробки лісосік, несвоєчасна очистка місць рубок та пошкодження підросту в лісах. Основними лісопорушниками є Усть-Чорнянський ДЛМП, В.Березнянський ДЛГ та АТ "КАІ - Яворник". Результати перевірок УстьЧорнянського ДЛМП передано до прокуратури. В цілому за 2000 рік до органів прокуратури передано 3 справи. Держуправлінням посилено роботу по боротьбі з
20
незаконними та самовільними вирубками лісу. Так, в лісфонді Буштинського ДЛГ в 2000 році виявлено незаконних рубок за межами контрольно-слідчої смуги в обсязі 654 кбм., розмір майнових стягнень складає грн.В Усть-Чорнянському ДЛМП виявлено 1200 кбм. самовільно зрубаної деревини. Розмір шкоди нанесеної лісовому господарству складає 719 тис.грн. Всього за 2000 рік держуправлінням екоресурсів виявлено понад 2,5 тис.кбм. самовільно зрубаної деревини. У відповідності до розпорядження голови облдержадміністрації від 12.02.1998р. N 40 і N 56 від 17.02.1999 року держуправлінням екоресурсів продовжувалось погодження технологічних карт лісозаготівель в частині їх відповідності екологічним вимогам. Завдяки цим заходам відмічаються позитивні зрушення. Впроваджується кінне транспортування, ризовка і спуск деревини на крутосхилах вручну, будівництво тимчасових перепускних мостів через потоки, заборонено транспортування деревини у дощовий період, тощо. Захисні лісонасадження в області у 2000 році створені на площі 23 га. Лісовідновлення у минулому році проведено на площі 2110 га. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісових насаджень приведена в таблиці 2.6.2. В наслідок проведених у 2000 році в області акцій "День довкілля", "Зелена весна", місячника по благоустрою та санітарній очистці територій додатково створено 40.3 га нових зелених насаджень в населених пунктах, на площі 102.1 га проведено догляд за ними. Озеленено 9 промислових територій та житлових масивів, 57 шкіл та 22 дитячих заклади, 30 вулиць. Динаміку озеленення населених пунктів приведено в таблиці 2.6.3. Держуправлінням екології та природних ресурсів налагоджена робота по лімітуванню використання недеревних рослинних ресурсів області. У 2000 році дозволи на спеціальне використання сировини лікарських рослин надано на 22 види в обсязі 133.5 тонни сухої ваги дочірньому підприємству "Закарпатліктрави" державного акціонерного консорціуму "Укрфітотерапія", радгоспу "Кук" с.Кушниця, Іршавського району. Заготовлено 85.1 тонни. Фактів збору лікарських рослин, які занесені до Червоної книги або потребують охорони, не виявлено. За даними служби екологічного контролю на держкордоні, вивезення лікарських рослин за кордон в пунктах пропуску Закарпатської області не зафіксовано. Динаміка заготівлі лікарської сировини в області приведена в таблиці 2.6.4. Плантації, на яких культивуються лікарські рослини, в області наявні тільки на території радгоспу "Кук" Іршавського району, який є підрозділом Українського державно-акціонерного консорціуму "Укрфітотерапія" і спеціалізується по заготівлі лікарської сировини. Загальна площа плантацій 62 гектари. Культивується 7 видів лікарських рослин з можливим збором сировини в обсязі 59.4 тонни сухої ваги. Поряд із вжитими заходами в частині охорони, збереження і відтворення біологічних ресурсів в області існує і ряд проблем, над якими держуправління планує працювати в 2001 році, зокрема: 1. Контроль за своєчасним залісненням ділянок та створення захисних лісонасаджень на лавино- селенебезпечних ділянках, водоохоронних і
21
прибережних смугах, на непридатних для сільськогосподарського використання землях; 2. Підготовка пропозицій по веденню лісового господарства у лісах сільгосппідприємств в зв'язку із проведенням агропромислової реформи; 3. .Контроль за впровадженням природозберігаючих технологій розробки та транспортування деревини у гірських умовах; 4. Внесення пропозицій до діючого законодавства і правил ведення лісового господарства; 5. Забезпечення реалізації Законів України "Про рослинний світ" та "Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону". З врахуванням такої ситуації, державне управління екологічних ресурсів продовжує контроль, розробку і вжиття необхідних заходів щодо стабілізації і покращення стану навколишнього природного середовища в області. 2.7.Тваринний світ Протягом 2000 року державне управління екоресурсів проводило роботу по контролю за станом тваринного світу в 3-х напрямках: - контроль за мисливським господарством; - контроль за станом рідкісних видів, занесених до Червоної книги України; - контроль за рибними ресурсами. Згідно з даними (Табл. 2.7.1.), чисельність основних мисливських тварин в області порівняно з 1996 роком істотно знизилася, особливо чисельність оленя. Чисельність козулі та кабана стабілізується, проте на 01.01.2001 р. залишається значно нижчою за оптимальну. У зв’язку з цим, лімітів на відстріл козулі та оленя в області затверджено не було (Табл. 2.7.2.). Причиною різкого падіння чисельності кабана в області стала чума, яка привела до скорочення чисельності кабана, порівняно з 1996 роком на 57,5%. На кабана було видано 9 ліцензій, добуто 8 тварин. Держуправління тримає під котролем вольєрне господарство “Нове село”, де ведеться селекційна робота з мисливськими тваринами. Такого напрямку господарство на даний час є єдиним в області. На господарство було затверджено ліміт на відлов 5 голов оленя, який не був виконаний через відсутність дозволу на відлов органів Міністерства екоресурсів. Крім того було виявлено ще ряд порушень у веденні господарства та документації. Ліміт на не відловлених у 2000 році оленів затверджено на 2001 рік. Чисельність зайця в області тримається приблизно на одному рівні. Приділялась велика увага охоронні рідкісних видів тварин. Контролювалося та обмежувалося ведення господарської діяльності в місцях розмноження “червонокнижних” видів. Проводилась робота по відведенню боліт – місць гніздування волно-болотних видів птахів, зокрема “Товар”, та “Дідівський міць” у Берегівському районі, створенню РЛП “Зачарований рай” в Іршавському районі для охорони дикого кота, чисельність якого дещо зросла. Проводилась і продовжує проводитись робота по виясненню точної чисельності “червонокнижних” видів птахів з участю спеціалістів орнітологів УжНУ та лісової охорони.
22
Систематично проводились рейдові виїзди по охороні риби особливо під час дії програми “Нерест”. Ситуація з браконьєрством в області залишається складною. До роботи залучаються громадські інспектори, члени товариства мисливців та рибалок. Для боротьби з браконьєрством держуправлінням екоресурсів розроблено спільно з прокуратурою області, правоохоронними органами, облуправлінням лісового господарства та мисливськими товариствами план спільних заходів по посиленню контролю за охороною тваринного світу. У районах створено оперативні рейдові групи. За 2000 рік по області проведено 1240 рейдів по нагляду за дотриманням правил полювання в т.ч. спільно з правоохоронними органами 334. Складено 108 протоколів на порушників правил полювання, 3 осіб притягнено до крамінальної відповідальності. Виявлено нанесених державі збитків на суму 2550 грн., 2197 грн. відшкодовано. Стягнуто штрафів на суму 5292 грн. Вилучено 23 одиниці зброї, 56 капканів, 2914 зашморгів. В співпраці з спеціалістами УжНУ була розпочата робота по виясненню реальної чисельності видів риб та видового складу для спортивного рибальства, завершення якої планується на кінець 2001 року. Промисловий лов риби у відкритих водоймах області не проводиться, у зв”язку з цим таблиця 2.7.3. не заповнюється. На 2001 рік запропоновані наступні заходи по роботі з тваринним світом: Пропонувати та розробити проекти по штучному розведенню тетерука в Карпатському біосферному заповіднику; Пропонувати та розробити програму разом з спеціалістами Карпатського біосферного заповідника, Національного природного парку “Синевир” та обласного управління лісового господарства по створенню на базі КБЗ та НПП “Синевир” вольєрних господарств для штучного розведення, селекції та збереження місцевих популяцій копитних тварин; Провести повторні таксації мисливських тварин в області для уточнення чисельності; Провести обліки місць гніздувань “Червонокнижних” видів птахів з участю спеціалістів УжНУ та лісової охорони; Завершити роботу по обліку чисельності видів риб та уточненню їх видового складу; Пропонувати обмеження господарської діяльності в місцях існування рідкісних видів тварин, особливо на територіях природно-заповідного фонду; Обмежити відстріл і відлов об’єктів тваринного світу, особливо копитних тварин та зайця в сезон полювання 2001 – 2002 років; Співпрацювати з громадськістю, УМВС, облуправлінням лісового господарства в питаннях забезпечення дотримання природоохоронного законодавства в тваринному світі. 2.8. Території і об”єкти з особливим статусом охорони. Багаточисельні фактори продовження впливу складного соціальноекономічного стану та поширення процесів урбанізації на осередки існуючого природного середовища для державного управління екології та природних ресурсів обумовлюють як один із головних напрямків діяльності заходи по збереженню біологічного різноманіття. В основу покладено заповідання певних осередків
23
довкілля, збереження і охорону існуючих територій та об’єктів природнозаповідного фонду, продовження їх вивчення, підготовку пропозицій удосконалення їх мережі шляхом створення нових об’єктів і територій природно-заповідного фонду. Реалізуючи вимоги законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України” та на виконання Указів Президента України за останні роки з ініціативи держуправління екоресурсів у взаємодії з науковцями та громадскістю вдалося вдосконалити і розширити мережу об’єктів і територій природно-заповідного фонду в області. Відповідно до цього зріс відсоток цієї мережі. Наприклад, у 1992 році він становив 6,5%, в 1995 році - 8,9% то на 01.01.2001р. він становить 12,2% до загальної площі області. По Україні цей показник становить 3,7 %, а середньоєвропейський – 10-12 %. Це один з кращих показників не тільки в Карпатському регіоні, а й в цілому по Україні. Згідно з першочерговими заходами покращення екологічного стану в області планується до 2004 року збільшити процент заповідності в області до 19,521,7 відсотків .в основному за рахунок розширення територій Карпатського біосферного заповідника, національного природного парку “Синевир” та створення інших об”єктів природно-заповідного фонду. Згідно проекту Концепції сталого екологічного розвитку до Програми “Закарпаття –2004. Поступ у ХХІ століття” держуправлінням екоресурсів заплановано створити нові заказники місцевого значення: це насамперед – “Монастир” с.Драгово Хустського району на площі 393 га, “Товар” с.Дийда Берегівського району-80 га, “Дідівський Міц” с.Дийда Берегівського району-30 га. Створення цих об”єктів дасть можливість зберегти природні місця гніздівель болотних птахів, кількість яких скорочується через освоєння низовини під сільськогосподарські угіддя. “Став” с.Дийда Берегівського району-18,5 га, що збереже унікальне в Україні місце зростання осоки богемської, занесеної до Червоної книги України. Загалом створення цих об”єктів буде першим кроком для створення Регіонального ландшафтного парку “Притисянський” (проектна площа 30-50 тис.га.) на території Виноградівського, Берегівського, Ужгородського районів, щоб зберегти одиночні, ще збережені в низовині природні комплекси- заплавні ліси, болота, прибережні річкові екосистеми. Крім того, планується створення Регіонального ландшафтного парку “Зачарований край” в Іршавському районі. Керуючись вимогами нормативних документів встановлено контроль за територіями на яких планується створити об’єкти ПЗФ в частині вимог збереження їх від впливу господарської діяльності і втрати їх цінності. Під постійним контролем знаходяться цінні об’єкти і території природно-заповідного фонду в частині дотримання природоохоронного законодавства проведення комплексу необхідних робіт. Як правило проводяться інспекторські перевірки. Держуправлінням екоресурсів в 2000 році проведено 12 перевірок за дотриманням природоохоронного законодавства на об”єктах та територіях природно-заповідного фонду області. Виявлено ряд порушень зокрема в національному природному парку “Синевир” з загальною сумою розміру майнового стягнення – 893,77 грн. видано 3 приписи, складено 3 протоколи, винесено 3 постанови на суму штрафів 633 грн. На постійному контролі є стан використання всіх видів природних ресурсів.
24
Держуправлінням екоресурсів регулюється їх стан у відповідності до діючого природоохоронного законодавства. Аналіз використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об”єктів природно - заповідного фонду у 2000 році по області відображено у таблиці 2.8.1. Дозволи видавались у межах об”єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: Карпатському біосферному заповіднику, національному природному парку “Синевир”, Ужанському національному природному парку, зоологічним заказникам загальнодержавного значення “Великодоброньський”, “Річанський” та “Тур”я Полянський”. Орні землі використовувались на площі 11,8 га. при ліміті 11,8 га Відсоток використання становить 100%. На збирання ягід, плодів і насіння ліміт погоджено на 41000 кг., фактично заготовлено 5200 кг., що складає 12,7 відсотків. Сінокосіння, ліміт 658,7 га., фактично виконано 656,3 га., що становить 99,6 відсотка. Ліміти на випасання худоби погоджувались на площі 8895 га., 11744 голови, фактично випасалось 11669 голів, що складає 99,6 відсотків. Використання територій в рекреаційних, культурно-освітніх цілях заплановано на площі 369,3 га. при відвідуванні 128500 чоловік, фактично відвідало 117500 чоловік – 91,4 відсотки. Природоохоронні та господарські заходи здійснювались за рахунок санітарно - оздоровчих заходів. Всього у 2000 р. погоджено ліміти та видано дозволи на площі 2153,33 га. загальною кубомасою 42644 м.куб., фактично виконано робіт на площі 2056,4 га. загальною кубомасою 37715 м.куб. Процент виконання складає по площі 95,5 відсотка, по масі 88,4 відсотка. Використання природних ресурсів у науково-дослідних цілях за 2000р. наступне. Вилучення об”єктів тваринного світу: ссавців ліміт 92 екземпляри, фактично вилучено 74 екземпляри – 80,4 відсодка, комахи ліміт 5154 екземпляри, фактично вилучено 5018 екземплярів – 97,4 відсотка. Вилучення об”єктів рослинного світу недеревних рослин ліміт 370 штук, фактично вилучено 320 штук, що складає 86,5 відсотка. Ліміт відстрілу оленя 1 голова, фактично відстріляно одного оленя. Із залученням екологічної міліції, райрад УТМР та лісової охорони проведено ряд рейдів щодо охорони рідкісних та зникаючих видів рослин. Внаслідок цього зменшилась кількість випадків порушень природоохоронного законодавства та посилено відповідальність з боку лісової охорони та інших користувачів. По цьому питанню держуправління систематично виступає в засобах масової інформації та серед учнівської молоді у школах. Однак поряд з певними позитивними надбаннями щодо розвитку заповідної справи в області є ряд недоліків і порушень. Ціль збереження об’єктів ПЗФ області місцевого значення, досягається неповністю в зв’язку з відсутністю коштів у землекористувачів на їх утримання, проведення моніторингу та інших заходів. Так, як більшість об’єктів в ПЗФ області місцевого значення, створювались в 60-70-ті роки, то значна їх частина втратила свої наукові, науково-пізнавальні, історично-культурні та інші цінні властивості, в зв’язку з чим держуправління екоресурсів відповідно до плану робіт держуправління на 2001 рік планує провести списання даних об’єктів. Питання щодо розробки наукових та науково-дослідних робіт на територіях та об’єктах ПЗФ висвітлені в розділі 9 даного звіту. У продовження заходів щодо збереження біологічного різноманіття та у
25
відповідності з “Концепцією збереження біологічного різноманіття України”, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1997 року до пріоритетних проблем і напрямків, що потребують невідкладного вирішення на території області державне управління екоресурсів відновить слідуючі: - створення на базі діючих об’єктів і територій природно заповідного фонду регіональної екологічної мережі; - продовження удосконалення науково обгрунтованих підходів по збереженню річкових заплавних, лісових і гірських екосистем; - впровадження систем екологічного моніторингу і наукових досліджень на природно заповідних територіях. 3. Мережа державного моніторингу області. Основні тенденції забруднення природного середовища Оцінку якості вод в області проводять: органи Мінекоресурсів, МОЗ, Держводгоспу, Держбуду. Держуправління екології та природних ресурсів спостереження за якістю поверхневих вод проводить на 40 створах, з яких на 9ти стоворах спільно з сусідніми країнами та спостереження за якістю стічних та підземних вод. ОблДСЕС контролює якість поверхневих вод в 63-х точках спостереження, якість підземних вод – в 262-х, обласне управління по водному господарству та меліорації контролює якість поверхневих вод - в 9-ти створах, лабораторії водопровідних та каналізаційних споруд обласного управління житловокомунального господарства – в 5-ти. Закарпатська геологорозвідувальна експедиція контролює якість підземних вод – в 112-ти точках. В 2000 році держуправлінням екоресурсів спостереження за станом навколишнього середовища проводились по слідуючим напрямкам: - аналітичний контроль за якістю поверхневих, підземних та стічних вод; - контроль викидів в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення; - контроль викидів в атмосферу від автотранспорту; - аналіз грунтів; - радіологічний контроль. На протязі 2000 року держуправлінням екоресурсів відібрано 935 проб води, із них 214 проб стічних, 704 - поверхневих. Виконано 13802 визначень. Як і в попередньому році визначення проводились по загальним фізичним та неорганічним хімічним показникам, загальним показникам органічних речовин, показникам неорганічних промислових забруднень, показникам органічних промислових забруднень, біологічним та бактерiологiчним показникам. Спостереження за якістю поверхневих вод проводилось на 12-ти основних ріках області на 40 створах с періодичністю відбору проб: - на 5-ти прикордонних створах по 12 раз в році (щомісячно); - на 2-ох прикордонних створах по 6 раз в році; - на 2-ох прикордонних створах по 4 рази в році; - на інших створах спостереження проводилось 2-4 рази на рік. На р.Тиса ведеться контроль на 10-ти постійних створах з яких, на п'яти створах здійснюється спостереження спільно з природоохоронними органами сусідніх країн (Угорська Республіка, Словацька Республіка та Румунія) на основі мiжурядових двосторонніх угод.
26
За підсумками спостереження за якістю води у річках області у 2000 році їх стан наступний. Якість води в р.Тиса у верхів’ї (вище м.Рахів) відповідає вимогам для водойм культурно-побутового призначення. В межах області ріка Тиса забруднюється недостатньо очищеними на локальних спорудах промисловими, господарсько-побутовими а також дощовими стоками міст і селищ: Рахів, В.Бичків, Солотвино, Тячів. По середньо річним даним аналізів якість води в р.Тиса від верхів'я (вище м.Рахів 1км) і до Державного кордону з Угорщиною, (с.Вілок Виноградівського р-ну) відповідає вимогам для водойм культурно-побутового призначення. В с.Вілок (Державний кордон між Україною і Угорщиною) якість води в р.Тиса по всім показникам, за винятком колі-титру, відповідає вимогам для водойм І класу (чиста вода), в м.Чоп - не відповідає вимогам по показникам БСК5, колі-титр. Ріка Латориця контролюється на 5-ти створах спостереження. В верхній течії (вище м.Свалява) якість води відповідає вимогам для водойм культурно-побутового водокористування. В середині течії р.Латориця забруднюється недостатньо очищеними на міських очисних спорудах стоками АТ ”Лісохімкомбінат “Свалява”” та м.Мукачево. По середньорічним даним аналізів якість води в р.Латориці від верхів'я до Держкордону з Словацькою Республікою відповідає вимогам для водойм культурно-побутового водокористування. В с.Страж Ужгородського р-ну р.Латориця перетинає Державний кордон Україна-Словацька Республіка, де якість води не відповідає вимогам для водойм культурно-побутового водокористування по слідуючим показникам: колі-титр, БСК5. Р.Уж контролюється по 6-ти створам спостереження. В верхів'ї вище с.Волосянка, якість води в р.Уж відповідає вимогам для водойм культурнопобутового водокористування. В с.Сторожниця Ужгородського р-ну (нижче м.Ужгорода 5км), р.Уж перетинає кордон Україна-Словацька Республіка. На даній ділянці якість води не відповідає І класу (чиста вода) по показникам: колі-титр, залізо загальне. Таким чином в порівнянні з 1999 роком якість води по більшості створів спостереження залишилась без істотних змін. За 2000 рік держуправлінням екоресурсів було перевірено 70 підприємств з самостійним випуском у водойми, перевірено 70 очисних споруд, з яких виявлено 20 очисних споруд що працюють неефективно. За скид неочищених та недостатньо очищених стоків, а також аварійні скиди виставлено 10 позовів на суму 39074 грн. В звітному році держуправлінням по промисловим викидам в атмосферу перевірено 28 підприємств, відібрано 357 проб від 66 джерел викиду забруднюючих речовин. Основними забруднювачами атмосферного повітря в області являються АБЗ, автотранспорт та ін. З 66 перевірених джерел викидів в атмосферу виявлено 7 перевищень (від 1,3 до >10 разів). По даним аналізів відділу аналітичного, радіаційного контролю та моніторингу примінено штрафні санкції.
27
За останні роки значно збільшився кількісно автомобільний парк області, викиди від якого складають до 70 % від всіх джерел забруднення. В звітному році інспекторським складом Держуправління разом з підрозділами ДАІ в області перевірено 124 підприємства (2022 пересувних ДЗА на підприємствах і 6337 - на автошляхах). Аналіз стану викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел за 2000 рік показує, що в цілому по області викиди в атмосферу зменшуються. За 2000 рік проаналізовано 118 проб грунту, виконано 523 компонентовизначень, освоєно та впроваджено 2 КНД. Дані про гідрохімічний стан водних об’єктів, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, забруднення грунтів систематично оброблюються і регулярно в зведеній формі подаються керівництву держуправління для прийняття необхідних заходів по покращенню екологічного стану на території Закарпаття. Вказані матеріали використовуються також для розробки програм природоохоронних заходів на наступний рік. Крім цього держуправління формує річні матеріали звітності про результати спостережень за станом довкілля і подає їх у відповідні відділи Мінекоресурсів України. 4. Вплив забруднення навколишнього середовища на здоров'я населення. По даних Закарпатського облстатуправління станом на кінець 2000 року чисельність населення міських поселень області становила 499,1 тис.осіб, сільської місцевості - 782,9 тис.осіб. Кількість народжених у 2000 році відповідно: 5015 осіб, 9466 осіб. Кількість померлих відповідно: 5129 осіб, 8855 осіб. Природний приріст всього по області у 2000 році становив 497 осіб. Динаміка основних показників, що характеризують демографічну ситуацію в області з 1996 по 2000 роки 1996
1997
1998
1999
2000
1288.6
1288.2
1287.4
1284.0
1282.0
503.3 785.3 16473 Кількість народжених, осіб Міські поселення 5482 10991 Сільська місцевість 14230 Кількість померлих осіб 4995 Міські поселення 9235 Сільська місцевість Природний приріст, скорочення 2243
502.7 785.5 15708 5263 10445 13870 4906 8964 1838
501.6 785.8 15217 5176 10041 13762 4790 8972 1455
500.2 783.8 13894 4773 9121 14358 5190 9168 - 464
499.1 782.9 14481 5015 9466 13984 5129 8855 497
Чисельність населення (тис.осіб) Міські поселення Сільська місцевість
(-), осіб
28
Коєфіцієнти інтенсивності Народжуваність Міські поселення Сільська місцевість Смертність Міські поселення Сільська місцевість Природний приріст, скорочення (-)
12.8 10.9 14.0 11.0 9.9 11.8 1.8
12.2 10.5 13.3 10.8 9.8 11.4 1.4
11.8 10.3 12.8 10.7 9.5 11.4 1.1
10.8 9.5 11.6 11.2 10.4 11.7 -0.4
11.3 10.0 12.1 10.9 10.3 11.3 0.4
Згідно інформації обласного медичного інформаційно-аналітичного центру за останні 2 роки замітна тенденція на деяке покращення (в цілому по області) демографічної ситуації в області. Так, природний приріст населення став позитивним у порівнянні з попереднім роком (+0,4 у 2000 році проти - 0,3 у 1999 р.). В той же час по районам спостерігаються значні коливання. Зокрема, у групі районів намітилась тенденція до зростання позитивного приросту населення, а саме: 1999 2000 Виноградівський 0 +2 Іршавський +1 +1,1 Міжгірський -0,1 +2,2 Рахівський +2,5 +3,4 Тячівський +2,7 +3,4 Хустський 0 +1,6 Це відбулося, як за рахунок збільшення рівня народжуваності, так і за рахунок зменшення загальної смертності. В той же час залишається від'ємним природний приріст у слідуючих районах: Райони Берегівський В.Березнянський Мукачівський Перечинський Свалявський Ужгородський
1999 рік -3,8 -5,6 -2,0 -2,8 -1,3 -2,7
2000 рік -3,4 - 2,6 -1,4 -2,8 -0,8 -3,4
Насторожує той факт, що якщо у 1999 році показник природного приросту в м.Ужгороді був позитивним (+0,1), то за 2000 рік зменшився до від'ємного (-0,4), а у Воловецькому районі з позитивного у 1999 році (+0,2) перейшов у від'ємний у 2000 році (-0,7), причому не так за рахунок зниження рівня народжуваності, як за рахунок росту рівня смерності на 1000 населення (м.Ужгород з 8,4 у 1999 році до 9,1 - у 2000 році; Воловець з 11,0 у 1999 році до 11,9- у 2000 році).
29
Поширеність та захворюваність. В 2000 році відмічається ріст загальної захворюваності (таблиця 4.1) в більшості районів області по переважній кількості нозологічних одиниць на 10 тис. населення. Рівень загальної захворюваності у 2000 році зріс у порівнянні з 1999 роком у дорослих та підлітків, а у дітей - дещо знизився. Так загальна захворюваність у дорослих у 1999 році складала 5662,8 а у 2000 році зросла до 5982,1; захворюваність підліткової групи складала 4903,1 у 1999 році, збільшившись до 4978,4 у 2000 році. Що стосується дитячого контингенту, то спостерігається деяке зменшення рівня захворюваності з 9762,9 у 1999 році до 9418,2 у 2000 році. Поширеність захворювань серед всього населення (дорослі + підлітки + діти) збільшилось по більшості нозологій, а в першу чергу по класу системи кровообігу (з 2871,3 у 1999 р. до 3223,1 у 2000 р.), органам дихання (з 218,2 - 1999 р. до 249,2 - 2000 р.), а особливо по ендокринній системі (з 965,9 у 1999 р. до 1210,8 - 2000 р.). Поширеність хвороб в області за останні п'ять років в тому числі і за 2000 рік приведені в таблиці 4.2.. По іншим класам хвороб особливих коливань як по захворюваності, так і по поширеності не відмічається. 5. Регіональні проблеми. Розподіл наявних водних ресурсів на території Закарпаття є нерівномірний. Найбагатоводніша є р.Тиса на долю якої припадає ¾ усіх наявних водних ресурсів і ¼ - становлять водні ресурси річок Уж та Латориця. Незважаючи на вкрай нерівномірний розподіл запасів, в басейнах річок Уж та Латориця використовується 80% води від загального водопостачання області. Це призвело до того, що ріки опинилися в несприятливих умовах виснаження. Така диспропорція виникла внаслідок розміщення об´єктів промислового, комунального та соціальнокультурного призначення без екологічного та економічного обгрунтування (в минулому) ресурсних можливостей регіону. В гірських районах (В.Березнянський, Воловецький, Міжгірський, Рахівський) запаси підземних вод практично відсутні. Тому, збільшення відбору підземних вод на перспективу дуже обмежене, а в деяких районах просто неможливе. По умовах захисту від забруднення, водоносні горизонти підземних вод, що експлуатуються, не захищені (тільки 20% відносяться до умовно захищених). Тому всі розвідані або діючі водозабори підземних вод в області є інфільтраційними, тобто утворені взаємозв´язком водоносного горизонту з поверхневими водами. А це значить, що якість добутої на водозаборах підземної води повністю залежить від якісних характеристик поверхневого стоку і потребує особливого захисту. Однак, в зв´язку з гірськими умовами та кліматичними особливостями величина річного стоку є дуже непостійна і змінюється нерівномірно на протязі року: близько 75% стоку припадає на паводки і тільки 25% - на межений період. Територія Закарпаття в межах України відноситься до найбільш паводконебезпечних регіонів Європи. Паводки наносять значні втрати господарству області. Найбільші збитки нанесли паводки 1947, 1962, 1974, 1979, 1992, 1998 р.р.
30
Паводки виявляють значний вплив на деформацію русел та на розвиток ерозійних процесів. В басейні правобережних приток р.Тиси еродованість ріллі і сільськогосподарських угідь найбільша на межі контакту цих зон, тобто на дільницях переходу рельєфу від гірського до рівнинного. Найбільша частина еродованих угідь в Іршавському – 23% (басейн р.Боржава) і Міжгірському – 29% (басейн р.Ріка) районах, середня (11-14%) – характерна для Воловецького і Свалявського (басейн р.Латориця), Рухівського (басейни Чорної і Білої Тиси), Ужгородського (басейн р.Уж) районів, а найменша (біля 1%) – для рівнинних районів Берегівського, Виноградівського, Тячівського, Хустського районів (басейн р.Тиса). В структурі еродованих угідь на слабозмиті приходиться 45%, середньозмиті – 37% і сильнозмиті – 18%. За останні 25-35 років ступінь еродованості орних земель збільшилась на 1025% в межах гірсько-передгірних районів і на 3-10% на рівнинах. Розвиток ерозійних процесів на схилах, значні об´єми вилучення руслових відкладень, зміна стоку води і басейнових ландшафтів, а також значна кількість і інтенсивність опадів, неоднорідність геолого-геоморфологічної будови, зміни площ лісових угідь, слабка зарегульованість стоку є основними причинами трансформації русел річок і зменшення їх стійкості дії потоку. Карпатський регіон в цілому характерізується високим рівнем небезпеки сукупного прояву небезпечних геологічних процесів, таких як зсуви, селі, бічна річкова і площинна ерозія, карст, підвищена сейсмічність та інші. Закарпатська область є найбільш ураженою зсувними, селевими та ерозійними процесами (61 % загальної площі області). Екологічна ситуація в області залишається складною. Активізувались усі види екзогенних процесів, масового характеру у гірській місцевості набрали ерозійні процеси. Так за даними Закарпатської геологорозвідувальної експедиції, після листопадової повені 1998 року станом на грудень 2000 року, обстежено 208 населених пунктів, повторно обстежено 275, виявлено та закартовано 795 зсувів загальною площею 23,0 км2, 152 селевих потоків, 171 ділянку бічної ерозії загальною довжиною 82,8 км. В результаті дії цих процесів зруйновано та пошкоджено 731 будинок, 1207 будинків взяті під спостереження. В тому числі в 2000 році проводились обстеження території 12-ти населених пунктів, повторно – 51-го, обстежено 157 зсувів, 54 селей, 57 ділянок бічної ерозії. На підставі проведеної у 1999 році аерофотозйомки спеціалістами Закарпатської ГРЕ та Закарпатським обласним центром геодезії, кадастру та геоінформаційних систем розроблені картографічні матеріали ендогенних та екзогенних процесів. На підставі цих спостережень підготовлено та затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1915 від 18.10.99р. Комплексну програму протизсувних заходів у Закарпатській області, але відсутність фінансування у 2000 році цієї програми не дало змогу впровадити частину заходів, направлених на зменшення впливу НЕГП на безпеку життєдіяльності населення. Проблема захисту населення залишається ключовою і на перспективу. В області залишається на обліку 37.2 тис.га еродованих сільськогосподарських угідь, що становить 8% від загальної площі сільгоспугідь. З урахуванням ерозійних процесів, спричинених повінню, такий стан істотно впливає на екологічну
31
ситуацію і потребує на майбутнє нових підходів до використання сільгоспугідь у гірській місцевості. Від інших регіонів України Закарпатська область відрізняється цілим рядом особливостей. Перша – це мала площа (12,8 тис.км2) при досить великій кількості населення – 1280,7 тис.чол. Щільність населення складає 100 чол/км2. Проте реальна щільність через гористість значної частини території області значно більша. Це є друга особливість. Третьою особливістю є структура населення: 61% тут мешкає в сільській місцевості (загально-український показник – 32,1%). На сьогодні в області відсутні підприємства, які б займалися знешкодженням, утилізацією та захороненням токсичних відходів. Непридатні, неопізнані та заборонені до використання отрутохімікати становлять 210,6 тон і поки ще зберігаються під контролем у 54 складських приміщеннях. Рівень забезпеченості населення централізованим питним водопостачанням и особливо каналізацією залишається низьким. В області лише міста, в основному, забезпечені централізованим водопостачанням та водовідведенням. З 28 селищ міського типу 14 мають централізоване водопостачання (тобто 50 відсотків), і лише 13 (тобто 46 відсотків) - централізоване водовідведення, з них тільки у 5 населених пунктах каналізаційні очисні споруди працюють стабільно. Ще гірше становище в сільських населених пунктах. Так, із 561 населеного пункту централізованим водопостачанням забезпечено лише 15 сіл, тобто 3 відсотки, а централізованим водовідведенням - лише 5 сіл, або 1%. Сільське населення користується в основному шахтними колодязями і вигрібними ямами, що за несприятливих погодних умов істотно ускладнює санітарно-епідеміологічну ситуацію і загрожує виникненню інфекційних і кишкових захворювань. У системах каналізації замортизовано і перебуває в аварійному стані 30 відсотків мереж. Майже половина існуючих очисних споруд потребує реконструкції із збільшенням пропускної спроможності та введення більш передової технології очищення стічних вод. Ряд екологічних проблем залишається у веденні комплексу лісового господарства. Так, незадовільне дотримання вимог природоохоронного законодавства на лісозаготівлях, невідповідність технологічного і матеріального забезпечення сучасним вимогам є одною з причин, яка привела до погіршення в цілому екоситуації в регіоні . Одним з негативних результатів господарювання ще з початку століття є переорієнтація лісового господарства в гірських районах області, зокрема, Рахівському, Тячівському та Міжгірському районах на збільшення частки, і, навіть домінування смерекових насаджень, в тому числі і в букових та буково-ялицевих типах лісу. Смерека має поверхневу кореневу систему, що і є причиною її сильної вітровальності, особливо в старих насадженнях. Часто стиглі монокультури смереки, особливо на стрімких схилах, є причиною зсувів. Крім того, похідні смерекові монокультури, при досягненні ними стиглості, вичерпують свій біологічний ресурс, що приводить до масового всихання насаджень і є великою проблемою санітарного стану лісів особливо в Мукачівському, Свалявському, Волівецькому, Міжгірському та Тячівському районах.
32
За 2000 рік зросла кількість виявлених самовільних рубок. Ці рубки є екологічною проблемою в області, але вирішення якої вже не можливе тільки шляхом посилення контролю. Тобто ця проблема вже стала поблемою соціальною. Необгрунтоване ведення сільського господарства в гірській місцевості, зокрема надмірний випас худоби, веде до істотного погіршення лісорослинних умов в Карпатах і сприяє розвитку ерозії. Результатом є оголення грунту від живого і мертвого покриву (підстилки), зносу дрібнозему, формуванню густої сітки ярів на гірських схилах. Такі явища є найбільш характерними для полонин. Прируслова природна деревна і чагарникова рослинність, крім того, систематично знищується для власних потреб місцевим населенням вздовж русел річок. Нерегульоване тваринництво робить неможливим природнє відновлення лісу і стало першопричиною масового знищення приполонинних лісів та криволісся, створення величезних (в Українських Карпатах – понад 100 тис.га) післялісових високогірних лук (полонин Рівна, Боржава, Красна, Свидовець та інші), зниження верхньої межі лісу з 1400 на 1200 метрів. Складною залишається ситуація в тваринному світі. Спостерігається тенденція до зменшення чисельності основних мисливських тварин – оленя та козулі. Відмічене зростання чисельності хижаків, зокрема лисиці. Однією з причин такого становища стала важка зима 1999 – 2000 років, під час якої загинула велика кількість тварин. Також, причиною падіння чисельності слід вважати порушення в результаті ведення сільського господарства та лісового господарства відтворюючих місць для існування усіх видів дикої фауни гніздування, розмноження та ареалів місць. В області розміщено 15 екологічно небезпечних об'єктів, які визначені у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995р. № 554, з них один об´єкт загальнодержавного значення- ВАТ “Свалява-ЛХК” м. Свалява . Усі вони потребують додаткового обстеження на предмет їх впливу на навколишнє природне середовище. Проблемою залишається екологічний стан у водоохоронних зонах і прибережних смугах на потоках і річках області. Значна частина цієї проблеми є наслідком іншої — відсутності у сільській місцевості комунальних служб з організованого збору, утилізації і захоронення (складування) побутових відходів, що є основною причиною повсюдного забруднення ними берегів річок та усіх видів угідь навколо населених пунктів. З метою покращення екологічного стану в області, на виконання розпорядження облдержадміністрації держуправлінням екоресурсів підготовлено проект розділу до програми соціально-економічного розвитку області “Закарпаття – 2004” 6. Природно-техногенна (екологічна) безпека. 6.1. Екологічна безпека області. В цiлому екологiчна ситуацiя в областi протягом 2000р. залишалася складною. На території області у власників продовжує зберігатись 460,351 тонна небезпечних відходів, з яких: 65,198 тонн – відходи промислового виробництва; 241,339 тонн - заборонені і невідомі отрутохімікати, завезені раніше для потреб
33
сільського господарства. Полігони і заводи для знищення та знешкодження токсичних відходів в області відсутні. Рiзко зросла екологiчна проблема використання автомобiльного транспорту, викиди вiд якого, не враховуючи викиди вiд транзитного транспорту, становили 15,8 тис.тонн, або 67,2% до загальної кількості викидів. Складною залишається ситуація в охороні водних ресурсів через регулярнi зриви виконання планiв по введенню в експлуатацiю водоочисних об'єктiв в порiвняннi з розвитком об'ектiв соціально-побутової сфери, що спричинює дисбаланс мiж потужностями діючих очисних споруд та об'ємами стiчних вод, що на них поступають. В 2000 році в поверхневі водойми області скинуто 13,9 млн.м3 забруднених стічних вод. Майже 70% скидів (біля 30 млн.м3), здійснюють комунальні служби ВУВКГ та ВУЖКГ. Із 15 КОС, що значаться на балансі комунальних служб, сьогодні з перевантаженням працюють 8, неефективно працюють 6 КОС. По цим причинам, в частині очищення стічних вод, залишається складною ситуація в м.Ужгороді, Тячеві, Чопі та смт.Міжгір'я. Надзвичайно низьким залишається рiвень забезпеченностi населення централізованим питним водопостачанням та каналізацiєю. Із 28 селищ мiського типу тiльки 14 мають централiзоване водопостачання, що становить 50 вiдсоткiв, а централiзоване водовiдведення лише 13, або 46 вiдсоткiв. В областi є ряд техногенно-небезпечних об'ектiв якi у випадку аварій можуть суттєво вплинути на екологічну ситуацiю i призвести до негативного впливу на здоров'я населення. Перелік видів діяльності таких об'єктів щорічно переглядається в районних комісіях з надзвичайних ситуацій та погоджується із управлінням з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення облдержадміністрації. До таких вiдносяться: лiсохiмкомбiнати, системи магiстральних трубопроводiв: нафтопровiд "Дружба", нафтопродуктопровiд об'екту 243 Прикарпатського управлiння "Прикарпаттранснафтопродукт", етиленопровiд виробничого об'еднання "Хлорвiнiл", системи магiстральних газопроводiв "Братерство", "Союз", "Прогрес", "Уренгой-Помари-Ужгород". І хоча в 2000 році транспортних та промислових аварій на трубопроводах не зафіксовано, як засвідчують матеріали перевірок на трасах вищевказаних трубопроводiв iснує ряд проблем, якi потребують вирiшення та безумовного виконання екологічних вимог. До таких проблем, зокрема, відносяться небезпечні екзогенні геологічні процеси на ділянках цих трас. Зберігається ризик виникнення аварій на залізничних коліях, значна частина яких пролягає в гірській місцевості у випадках перевезення небезпечних вантажів. Стан безпечного функціонування техногенно та екологічно-небезпечних об'єктів знаходиться на постійному контролі в держуправлінні екоресурсів. Перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на таких об'єктах систематично здійснюється комісійно. Обласною комісією з питань техногенноекологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації стан функціонування таких об'єктів щоквартально розглядається з внесенням конкретних пропозицій і розробкою першочергових заходів безпеки по їх діяльності. За 2000 рік мали місце чотири аварійні ситуації. 1.У зв´язку з аварією на гірничо–видобувній шахті спільної румунськоавстралійської фірми “Аурул” (Румунія), що сталася 03.02.2000р., р.Тиса була
34
забруднена сполуками ціанідів на ділянці держкордону с.Саловка - КПП”Дружба” м.Чоп. 2. У зв´язку з аваріями на гірничо-видобувній шахті “Бая-Борша” в районі м.Бая-Маре (Румунія) 10.03.2000р. та 13.04.2000р. відбулося забруднення важкими металами р.Тиса від с.Ділове до м.Чоп (держкордон Україна – Угорщина), тобто на всьому протязі української частини даного водного об´єкту. По факту забруднення поверхневих вод р.Тиси та грунтів прилеглих територій нарахована сума збитків, яка становить 56164830грн. 3. 13.06.2000р. на автотрасі Київ – Чоп поблизу смт. Н.Ворота Воловецького району при перевезенні нафтопродукту сталася аварія з виливом бензину на рельєф місцевості з подальшим попаданням нафтопродукту в р.Латорицю. Були проведені дії по локалізації забруднення та видаленням нафтопродуктів для недопущення подальшого вимивання в р.Латорицю. Сума збитків за забруднення грунтів становить 39083грн. 4. 17.08.200р. відбулося забруднення каналу Верке зворотніми водами від ТзОВ “Яблуко”, с.Боржава, Берегівського району, що привело до погіршення якісного стану води в каналі та масового замору риби. Нараховано позов за збитки, заподіяні державі в сумі 36100 грн. З метою попередження та захисту забруднення поверхневих вод басейну р.Дунай в майбутньому, при сприянні та співпраці з сусідніми країнами, держуправлінням екоресурсів в м.Ужгороді створено Головний міжнародний центр аварійного оповіщення (ГМЦО) про надзвичайні забруднення в басейні ріки Дунай. 15.10.2000р. обладнання ГМЦО введено в експлуатацію.
6.2. Ядерна та радіаційна безпека. На території Закарпатської області відсутні об'єкти атомної енергетики, урановидобувної та переробної промисловості. В народному господарстві області джерела іонізуючого випромінювання використовують 27 підприємств і організацій. У відповідності з існуючим законодавством ліцензію на придбання, володіння, збут, експлуатацію, використання джерел іонізуючого випромінювання отримало: спеціалізоване управління "Свалява Газ", (ЗАТ "Нафтогазбуд"). У вiдповiдностi з Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України "Про здiйснення екологiчного контролю в пунктах пропуску через державний кордон" N 198 вiд 20 березня 1995 року на КПП “Тиса-Автопорт Чоп” працюють дві стаціонарні системи радіаційного контролю типу РПС-01"КОРДОН" виробництва фірми "ПозитронGmbH`B", м.Жовті Води по радіаційному контролю вантажного автотранспорту, що дозволила вести постійний контроль як за станом радіаційного фону так і при проходженні вантажів через державний кордон. З моменту прийняття в експлуатацію цих систем, щогодинно фіксується в автоматичному режимі радіаційний фон. За чотири роки експлуатації систем збоїв в роботі не було. Держуправлінням екоресурсів здійснюється постійний контроль за перевезенням і транзитом радіоактивних матеріалів на залізниці. Випадків порушення правил перевезення не зафіксовано.
35
На виконання Постанови КМУ від 02.07.98 року N 999 держуправлінням розроблено та впроваджено механізм регулювання експорту партій брухту чорних та кольорових металів та забезпечення постійного радіаційного контролю партій металобрухту. Перевірено 125 партій з металобрухтом, проведено 1450 вимірів радіаційного фону металобрухту, перевищень допустимих норм не виявлено. У 2000 році була проведена повірка всіх дозиметричних приладів держуправління екоресурсів та акредитація служби екологічного контролю на Держкордоні. Спостереження за радiоактивним забрудненням навколишнього природного середовища в областi здійснюють Закарпатський обласний центр гiдрометеорологiї у восьми населених пунктах, обласна санiтарно-епiдемiологiчна станцiя, лабораторiя ВО "Закарпаттямелiоводгосп" та державне управління екоресурсів в пунктах пропуску через державний кордон. За минулий рiк пiдвищення радiоактивностi атмосферного повiтря i рiвня гамма-фону в областi не спостерiгалося. Закарпатське басейнове водогосподарське об'єднання проводить виконання програми радiологiчного (за вмiстом радiонуклiдiв 137 Цезiя) i гiдрохiмiчного контролю водних ресурсiв. в 25 пунктах на: - р.Уж (м.Ужгород) та її притоках; - р.Тур'я (смт.Перечин), р.Ублянка (cмт.В.Березний) та р.Уличанка (c.М.Березний); - р.Латориця (м.Свалява, м.Чоп, c.Чаронда) та її притоках -рр.Вича, Пiня, Свалявка; -p.Тиса (м.Чоп,с.Вiлок,смт.В.Бичкiв,м.Тячiв,) та її притоках рр.Шопурка, Теребля, Рiка, Боржава,Тересва,Тарна-Маре,Тарна-Маке, Ст.Ботар, Клиновський. Крiм цього, в рамках програми МАГАТЕ i за вибором цiєї органiзацiї з 1986 року дiє цiлодобово пост у м.Рахiв пiд наглядом обласного центру гiдрометеорологiї, на якому замiрюються радiоактивнi аерозолi (Бк/м3) та концентрацiї радiоактивних випадань. За рік середня щiльнiсть радiоактивних випадань складае 10-12*10-5 Бк/м3, а концентрацiя радiоактивних випадань - 2,2-2,6 Бк/м2. У 2000 році підвищення радіоактивності атмосферного повітря, рівня гаммафону не спостерігалося. Вміст радіонуклідів цезію-137 на водних об'єктах області був нижче норми. 6.3. Екологiчна безпека оборонної дiяльностi та конверсii ВПК. На територiї областi розташовано 53 вiйськових мiстечка семи вiйськових гарнiзонiв, Мукачiвська районна КЕЧ, Ужгородське вiйськове лiсництво та Перечинська лiсозаготiвельна дiльниця /КЕУ Західного оперативного командування МО Украiни/. Iз 53 об'ектiв вiйськовоi сфери 48 обладнані водопровідно-каналізаційними мережами, 25 - здiйснюють спецiальне первинне водокористування.
36
Оборонні об'єкти нараховують 8 КНС, 45 котелень, із яких: 13 котелень використовують природний газ, інші - на рідкому і твердому паливі. Офіційні документи на спецводокористування для всiх вiйськових частинпервинних водокористувачiв, а також дозволи на скиди стiчних вод в поверхневi водойми та викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря є в наявності. Протягом 2000 року екологічною інспекцією держуправління продовжувались перевірки екологічного стану та природокористування військових об'єктів гарнізонів, військових частин, прикордонних застав дислокованих на території області. Всього у 2000р. було перевірено 18 діючих та недіючих об'єктів військової сфери, в тому числі Мукачівська КЕЧ району, Ужгородське військове лісництво, Перечинська лісозаготівельна дільниця/КЕУ ПрикВО МО/, в/ч 2142; 42784; А-3432; А-1147; 14951"В"; A-1927; А-1034; А-0975; Мукачівський прикордонний загін (в/ч 2142): Солотвинська, Грушівська, В.Бичківська прикордонні застави та прикордонна застава в с.Астей, Берегівського району та об´єкти, де розташовувались підрозділи ракетних військ, бази і склади ракетного палива. Фактів забруднення грунтів, підземних водних горизонтів паливномастильними матеріалами та іншими шкідливими речовинами не зафіксовано. В січні 2000 року управлінням екоресурсів з участю лісової охорони виявлено масові самовільні рубки в районі Грушівської та Солотвинської прикордонних застав. По результатам перевірки матеріали були направлені на службове дорозслідування до управління СБУ по Закарпатській області та Мукачівський прикордонний загін в/ч 2142. В квітні 2000 року держуправлінням проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства та режиму використання прибережних захисних і водоохоронних зон р.Тиса в межах територій Солотвинської, Тересвянської селищних та Грушівської сільських рад. Акт перевірки з висновками та пропозиціями було направлено до управління СБУ по Закарпатській області та обласної державної адміністрації. У період з 25 по 28 вересня 2000 року на території Закарпатської області було проведено багатостороннє міжнародне навчання “Закарпаття – 2000”, в якому брали участь команди-учасниці від 10-ти країн та 2-х міжнародних організацій (в тому числі НАТО) у загальній кількості 409 осіб. На навчанні визначалися найбільш доцільні та ефективні способи проведення аварійно-рятувальних робіт та велося удосконалення співробітництва з питань управління на реагування в надзвичайних ситуаціях. За час проведення навчань порушень вимог природоохоронного законодавства не виявлено. 7. Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища. В ході контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства в 2000 році проведено 144966 перевiрок, обстежень, виїздiв та рейдiв. Обстежено 3438 пiдприемств та органiзацiй рiзних форм власностi, в тому числi 219 об'ектів перевiрено комплексно.
37
Iз загальної кiлькостi проведених перевірок: 407, або 11,8%-складають перевiрки по дотриманню законодавства про охорону водних ресурсiв; 484 (14,0%)по дотриманню законодавства про охорону земельних ресурсів; 497 (14,4%)атмосферного повiтря; 837 (24,3 %)-законодавства по охоронi рослинного свiту, 533 (15,5%) – законодавства в частині поводження з відходами, 358 (10,1%) – законодавства по охороні надр, iншi 337 (9,9%), перевiрки законодавства про охорону рибних запасiв та тваринного свiту. За порушення природоохоронного законодавства, норм і правил охорони та раціонального використання природних ресурсів у 2000 р. 733 громадян і посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності на загальну суму штрафів 45,747 тис.грн. Тимчасово призупинено експлуатацiю 48 об'ектiв із яких: 22 лісосіки, 12 АЗС, 1 пункт по вивантаженню та розфасовці цементу, 4 родовища корисних копалин, 2 випадки полювання, будівництва заплавного ставка, 6 об´єктів, що проводили скид неочищених стічних вод у водні об´єкти. За нанесення державі шкоди порушенням природоохоронного законодавства екологiчною iнспекцiею держуправлiння пред'явлено для вiдшкодування 94 претензiї на загальну суму завданих збиткiв – 156,956 тис.гривнiв. Із загальнопред'явленої для вiдшкодування суми збиткiв, станом на 1.01.2001 року вiдшкодовано – 83,719 тис.грн., або ( 53%). В 1999 році цей показник становив 57%. Робота по вiдшкодуванню збиткiв, завданих навколишньому природному середовищу по штрафах та виставлених претензiях продовжується. Iз пред'явлених позовiв i претензiй: 10 позовiв - за наднормативнi скиди забруднених стiчних вод в поверхневi водойми на суму 86,083 тис.гривнiв; 82 позови - за шкоду заподiяну лiсовому господарству на суму 70,533 тис.грн. Організовано і взято участь у проведенні двох етапів операції "Чисте повітря", під час якої перевiрено 6110 пересувних транспортних засобів в частині додержання нормативів викидів токсичних речовин. Виявлено 664 автомобілі, які експлуатувалися з перевищенням вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах. До адміністративної відповідальності притягнуто 108 громадян, призупинено експлуатацію 238 автотранспортних засобів. Службою екологiчного контролю на державному кордонi перевiрено 135418 транспортних засобів. За порушення вимог природоохоронного законодавства при перетинi державного кордону i перевезеннi вантажiв до адмiнiстративноi вiдповiдальностi притягнуто 213 громадян на суму штрафів 13,091 тис.гривнiв. Всі кошти відшкодовано в державний бюджет. На виконання наказу Мінекоресурсів України від 12.07.99р. N 156 "Про організацію системи заходів з висвітлення пріоритетів державної екологічної політики" з виїздом на місце перевірено 173 скарги. По результатах розгляду підготовлено і відправлено відповіді 149-ти заявникам та зацікавленим службам. Спільно з обласним управлінням з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, територіальним управлінням охорони праці та облДСЕС проведені комплексні перевірки хімічно-небезпечних об'єктів, проектна потужність яких в системі холодопостачання перевищує 10 тонн аміаку. По результатах перевірки надійності та безпечного функціонування
38
підприємств встановлено, що протягом останніх 3-х років аварій під час поводження з небезпечними хімічними речовинами та відходами не виникало. В цілому, стан техногенної безпеки хімічно-небезпечних об'єктів оцінено "задовільно", функціонування 2-х об'єктів не оцінювалось в зв’язку з зупинкою виробництв. По результатах перевірок направлено інформацію в Мінекоресурсів України. Спільно із органами прокуратури перевірено виконання приписів, інших зобов'язуючих документів 233 суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються роздрібною та оптовою торгівлею паливно-мастильними матеріалами. Із 152-х раніше виданих для виконання приписів - 150 виконано повністю, в стадії виконання знаходяться ще 2. На підставі виявлених грубих порушень природоохоронного законодавства і невиконання вимог держекоінспекції 10 підприємців притягнуто до адміністративної відповідальності. Роботу 12 АЗС призупинено до усунення недоліків виявлених в ході перевірки. 8. Управління в галузі охорони довкілля. Держуправлінням екоресурсів на виконання Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, розпоряджень і доручень облдержадміністрації, рішень обласної ради у відповідності до інших законодавчих і нормативних актів по дотриманню природоохоронного законодавства за 2000р. здійснено ряд організаційних і практичних заходів, направлених на удосконалення та реалізацію екологічної політики в області. Відповідно до плану роботи на 2000 рік та плану заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи держуправління екоресурсів працює над слідуючими пріоритетними напрямками: - удосконалення механізму економіки природокористування в частині платежів до бюджету усіх рівнів відповідно до діючого законодавства; - вдосконалення методів проведення державної екологічної експертизи проектних матеріалів по розміщенню, реконструкції та розширенню діючих об'єктів всіх форм власності; - контроль за заходами по дотриманню природоохоронного законодавства на основних екологічно-небезпечних об'єктах згідно визначеного переліку по районах; - контроль за ходом реалізації діючих природоохоронних програм в області; - продовження інвентаризації токсичних промислових відходів та агрохімікатів; - ліцензування користувачів надр твердих та рідких корисних копалин; - контроль за станом прибережних смуг та водоохоронних зон; - контроль за ефективністю діючих КОС; - посилення методів і способів контролю за дотриманням природоохоронного законодавства у лісах в т.ч. за лісозаготівельними роботами; - продовження розбудови мережі об'єктів природно-заповідного фонду з врахуванням пропозицій на міжнародному рівні;
39
За 2000р. держуправлінням екоресурсів виконано та проінформовано обласну державну адміністрацію по 22 дорученням та 36 розпорядженням в частині покращення екологічного стану в області. Відповідно до Законів України "Про Державний бюджет України на 2000 рік", "Про внесення змін до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.1998 року № 634, постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303, рішень обласної ради від 10.06.1998 року № ЗО, від 30.03.2000року № 214 та постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2000 року №1251 формується обласний фонд охорони навколишнього природного середовища у складі обласного бюджету, за рахунок сплати та стягнення загальнодержавного обов'язкового платежу - збору за забруднення навколишнього природного середовища. Держуправлінням екоресурсів підготовлено розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації №362 від 11.08.2000 р. "Про затвердження лімітів на розміщення відходів у навколишньому природному середовищі" згідно з яким ліміти на розміщення відходів на 2001 рік доведено до 894 підприємств і організацій (на 2000 р. - 965). З участю держуправління прийнято рішення сесії обласної ради № 263 від 08.12.2000р. “Про порядок видачі дозволів і встановлення лімітів спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення та справляння збору за їх спеціальне використання”. Відповідно до прийнятої концепції “Про розробку середньострокової програми економічного і соціального розвитку області на 2001-2004 р.р.” держуправлінням підготовлено розділ “Техногенна та екологічна безпека” до проекту програми “Закарпаття – 2004. Поступ у ХХІ сторіччя” 8.1 Стан фінансування екологічної галузі, аналіз справляння плати (податку) за землю, збору за спеціальне користування природними ресурсами та збору за забруднення навколишнього природного середовища. Економічний механізм природокористування є одним із основних напрямків роботи по Державному управлінню екологічних ресурсів в Закарпатській області. Однією з найбільш гострих проблем охорони навколишнього природного середовища є проблема фінансування природоохоронних заходів. Одним із джерел фінансування цих заходів в області залишаються цільові фонди охорони навколишнього природного середовища (далі ОНПС), які формуються за рахунок: - збору за забруднення навколишнього природного середовища – головного джерела надходжень; - частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в результаті господарської та іншої діяльності; - цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.
40
Із прогнозної суми збору за забруднення навколишнього природного середовища на 2000 рік - 935,8 тис.грн.. надійшло до фондів ОНПС всіх рівнів по області 831,2 тис.грн., а саме: - до Державного фонду ОНПС - 235,6 тис.грн.. - до обласного фонду ОНПС – 200,9 тис.грн.. - до місцевих фондів ОНПС – 394,7 тис.грн.. В порівнянні з 1999 роком в 2000 році надходження коштів до фондів ОНПС всіх рівнів зросли на 305,0 тис.грн. Значний ріст надходження коштів спостерігається до місцевих фондів ОНПС на 241,0 тис.грн. та до Державного фонду ОНПС на 96,9 тис.грн. Однак, надходження коштів до обласного фонду ОНПС зменшились на 32,9 тис.грн. (Табл.8.1). Така ситуація виникла тому, що згідно Постанови КМУ від 11 серпня 2000 року № 1261 змінився механізм сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища в частині перерахування коштів платниками до місцевих фондів ОНПС, а саме: до серпня місяця 2000 року платники перераховували збір за забруднення навколишнього природного середовища трьома платіжними дорученнями безпосередньо до Державного , обласного та місцевих фондів ОНПС. З серпня місяця платники перераховують двома платіжними дорученнями: - до Державного фонду ОНПС (30%); - до місцевих фондів ОНПС (70%) з наступним розподілом до обласного фонду ОНПС в межах 50% загальної суми збору та 20 % загальної суми збору залишається на спецрахунках місцевих фондів ОНПС. Отже, кошти обласного фонду ОНПС почали з серпня місяця акумулюватися на спецрахунках міських та районних фондів ОНПС. Питання своєчасного відрахування коштів з місцевих фондів ОНПС до обласного фонду ОНПС двічі у 2000 році розглядалось постійною бюджетною комісією обласної ради. За дорученням постійної бюджетної комісії обласної ради держуправління провело та вжило ряд заходів по мобілізації даного збору до бюджету області: було подано клопотання до райдержадміністрацій, до обласної прокуратури, до облдержадміністрації. Для посилення контролю за надходженням коштів до обласного фонду ОНПС та цільовим використанням цих коштів та коштів місцевих фондів ОНПС Держуправлінням екоресурсів в 2001 році планується розробити механізм співпраці з органами податкової служби, КРУ, прокуратури та іншими контролюючими органами. У 2000 році, за поданням Держуправління екоресурсів, було затверджено рішенням десятої сесії ІІІ скликання обласної ради від 30 березня 2000 року № 214 Перелік основних природоохоронних заходів, що фінансується з обласного фонду ОНПС на загальну суму 310,0 тис.грн. Фактичне фінансування природоохоронних заходів склало 204,5 тис.грн. на: - здійснення природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів та заходів, спрямованих на зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення - 151,2 тис.грн.;
41
- проведення науково – технічних конференцій і семінарів, організації виставок, реклами та інших природоохоронних заходів, пропаганди екологічних знань, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики – 21,0 тис.грн.; - оснащення природоохоронних органів обладнанням, приладами контролю і спеціальними транспортними засобами, поліпшення умов праці спеціалістів та їх екіпірування – 20,6 тис.грн. - резерв для виконання непередбачених робіт, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями та природоохоронною діяльністю – 11,7 тис.грн.. З місцевих фондів ОНПС на природоохоронні заходи в 2000 році було використано 255,3 тис.грн. (Табл. 8.2.). Основними напрямками фінансування є: - реконструкція та ремонт очисних споруд – 71,9 тис.грн., в тому числі : - м.Ужгород – 32,2 тис.грн., Виноградівський р-н – 6,6 тис.грн, с. Жденієво Воловецького р-ну – 2,0 тис.грн., Міжгірський р-н – 3,0 тис.грн, Перечинський р-н – 2,0 тис.грн, Свалявський р-н – 10,0 тис.грн., Хустський р-н – 16,1 тис.грн - ліквідація зсувів, проведення берегоукріплювальних робіт, озеленення та саночистка –37,0 тис.грн., в тому числі: - Берегівський р-н – 1,6 тис.грн., Воловецький р-н – 10,3 тис.грн., - Міжгірський р-н – 3,0 тис.грн., Рахівський р-н – 10,8 тис.грн, Свалявський р-н 8,5 тис.грн., Хустський р-н 2,8 тис.грн. - будівництво полігонів твердих побутових відходів – 21,0 тис.грн., в тому числі: - м.Ужгород – 21,0 тис.грн. - утилізація відходів – 85,0 тис.грн., в тому числі: - Ужгородський р-н – 85,0 тис.грн. - оснащення місцевих природоохоронних органів – 7,0 тис.грн., в тому числі: - Берегівський р-н – 0,2 тис.грн, Мукачівський р-н 0,8 тис.грн, Перечинський р-н – 1,5 тис.грн., Свалявський р-н – 4,5 тис.грн., - проведення конференцій, семінарів та інших природоохоронних заходів–33,4 тис.грн.. За 2000 рік до зведеного бюджету від плати за використання природних ресурсів надійшло 17348,2 тис.грн, в тому числі до місцевих бюджетів 13195,1 тис.грн. Найбільш вагомі надходження від плати за землю, шо складають 10914,0 тис.грн., які залишаються в розпорядженні сільських, селищних, міських рад. В області підготовлені і затверджені слідуючі програми природоохоронного призначення: - комплексна програма протизсувних заходів у Закарпатській області на 1999 – 2010 р.р.; - комлексна програма протипаводкових заходів на 1994-2000 роки на території Закарпатської області; - програма розвитку туристично-рекреаційного комплексу Закарпаття до 2005 року; - програма розвитку водопровідно-каналізаційного господарства області;
42
- державна програма протипаводкових заходів по Закарпатській області на 1999-2000 роки; - програма будівництва лісових доріг та впровадження природозберігаючих технологій лісозаготівель в гірських умовах Закарпаття; - програма енергозбереження Закарпатської області на період до 2015 року; - програма охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області на 2000-2005 роки. В 2000 році виконувалися роботи по реалізації державної програми протипаводкових заходів по Закарпатській області на 1999-2000 роки, яка фінансується з головного розділу "Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека" державного бюджету України. Планом на рік для виконання програми передбачалося виділення - 16559.3 тис.гривень, з них на протипаводкові заходи - 16499.4 тис.гривень. Фактично на протязі 2000 року виконано робіт на суму - 11329.4 тис.грн., з них на будівництво водозахисних дамб - 5907.7 тис.грн., регулювання русел річок - 1275.1 тис.грн., берегоукріплення - 3682.7 тис.грн.. Із загальної профінансованої суми коштів - 16326,3 тис.грн, погашена заборгованість в сумі - 4978.2 тис.грн. Згідно державної програми протипаводкових заходів по Закарпатській області на 1999-2000 роки, обсяги виконання протипаводкових заходів складали на 2000 рік 36.4 млн.гривень. Роботи велися також по виконанню державної програми будівництва лісових доріг та впровадження природозберігаючих технологій лісозаготівель в гірських умовах Закарпаття затвердженої Постановою КМ України N 670 від 23.04.99 року. Основні обсяги і вартість відновлення лісової дорожної мережі на 1999 рік - 3603,6 тис.грн., з них профінансовано - 3000 тис.грн., на 2000 рік- 3411,9 тис.грн., на 2001 рік-3411,9 тис.грн. В 2000 році фінансування з держбюджету не проводилося, силами держлісгоспів виконано робіт на 40 тис.грн. 8.2. Результати еколого-експертної діяльності На державну екологічну експертизу представлялись передпроектні та проектні матеріали (схеми, генплани, техніко-економічні обгрунтування, розрахунки, проекти, робоча документація), документація по впровадженню нових технологій, реалізація яких могла б привести до порушення екологічних нормативів і негативного впливу на довкілля. За 2000 рік держуправлінням екології та природних ресурсів в Закарпатській області розглянуто 148 проектних матеріалів, 25 з них були відправлені на доопрацювання в зв'язку з невідповідністю проектної документації вимогам природоохоронного законодавства. Значна частина представленої проектної документації була спрямована на виконання заходів по покращенню стану довкілля не пов'язаних з новим будівництвом, берегоукріплення і розчистку русел річок, організацію зон санітарної охорони водозаборів. В складі комплексної державної експертизи на основі субпідрядних договорів з Закарпатською обласною службою Укрінвестекспертизи (Постанова Кабінету
43
Міністрів України №1308 від 17.08.98 року) підготовлено еколого-експертні висновки по 81 проектних матеріалах, в т.ч. 17 негативних. Дані по проведенню екологічної експертизи приведені в додатку 8.4. При здійсненні державної екологічної експертизи основна увага приділялась висвітленню в проектній документації впливу запланованої діяльності на навколишнє середовище, обгрунтуванню та доцільності їх реалізації, характеристиці стану навколишнього природного середовища територій, перспективним змінам їх якісного стану, наслідкам діяльності, забезпеченню вимог екологічної безпеки. З найважливіших об'єктів передбачених до розміщення на території області позитивно були оцінені: проект "Кар'єр цеолітів на Сокирницькому родовищі цеолітів біля с.Сокирниця Хустського району", робочий проект "Модернізація ретортного цеху Перечинського ЛХК", робочий проект "Станція перевантаження продуктів хімічної промисловості біля с.Павшино Мукачівського району". До негативно оціненої документації в першу чергу можна віднести: робочий проект "Рекультивація неугідь Аронове біля с.Дротинці Виноградівського району", проект організації охорони водозабору мінеральної води заводу "Луги" св.3-РЗ на Голубинському родовищі в с.Голубине Свалявського району Закарпатської області, технічну документацію на капітальний ремонт під'їзної дороги до кар'єру "Тукурінгра" в урочищі Сауляк, км 0+000...км 0+857. Природоохоронні заходи в розглянутих проектних матеріалах виконувались з додержанням вимог ДБН А.2.2-1-95 та БНіП1.02.01-85. Типовими недоліками при підготовці проектної документації були: відсутність комплексної еколого-економічної оцінки впливу запроектованої діяльності на стан навколишнього природного середовища; відсутність вихідних даних на проектування, технічних умов, висновків попереднього погодження розміщення об'єктів; відсутність карт-схем розміщення об'єктів з нанесенням границь санітарно-захистних зон, генпланів з розташуванням джерел викидів; недостатність проробок по запобіганню забруднення атмосферного повітря, відсутність характеристик кліматичних умов району будівництва, кількісних показників викидів забруднюючих речовин в атмосферу; незабезпечення комплексної переробки, утилізації і ефективного використання відходів виробництва; необгрунтований дисбаланс водопостачання та водовідведення, як по об'єктах в цілому так і по основних виробничих процесах; відсутність розрахунків ступеню змішування очищених стічних вод з водами поверхневих водойм. На виконання Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області" протягом року розглянуто 25 бізнес-планів інвестиційних проектів пріоритетних видів економічної діяльності. За рік проведено розгляд 40 матеріалів попереднього погодження розміщення на території області нових, реконструкції та розширення діючих об'єктів всіх форм власності. Під час розгляду один матеріал відхилено від погодження в зв'язку з недотриманням вимог охорони довкілля. Спеціалістами держуправління приймалася участь в роботі комісії облдержадміністрації по вказаному питанню. В результаті принципового та об'єктивного підходу до проведення та організації державної екологічної експертизи, виконання вимог експертних висновків, недопущено збільшення негативного впливу антропогенної діяльності на
44
стан навколишнього природного середовища області. Узагальнена величина відвернутого збитку від скиду неочищених стічних вод та викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря склала 1,8 млн.грн. Для покращення проведення еколого-експертних робіт просимо Міністерство екології та природних ресурсів України підготувати нормативи визначення вартості виконанння екологічної експертизи в складі комплексної державної експертизи, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.98р. №1308 та розробити механізм використання коштів за проведення екологічної експертизи. 9. Наукові дослідження в галузі екології У 2000 році продовжувались науково-дослідні роботи на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду області. У національному природному парку “Синевир” зібрано необхідний матеріал по ІХ тому “Літопису природи” за 2000 рік. На протязі року було проведено два засідання науково-технічної ради. Продовжувались роботи по вивченню рослинного покриву НПП “Синевир”, по облікуванню мисливських видів тварин. Разом з науковцями з інституту гірського лісівництва (м. Ів.Франківськ) та Мукачівською лісодослідною станцією проводились роботи по збору матеріалів та спостереженню на науково-дослідних моніторингових площадках. Виконано роботи по започаткуванню вивчення біологічного різномаїття та абіотичних умов заповідного урочища “Глуханя”, яке було передано національному природному парку “Синевир” в 1999 році і взято під контроль. Проведено акцію “Марш парків-2000”. Оформлено заявку та профінансовано грант по виготовленню буклету для НПП “Синевир”. Видано буклет-путівник по НПП “Синевир”, науково-популярний путівник “Морське око” та щоденник працівника охорони природних екосистем У 2000 році Карпатський біосферний заповідник виконував тему №1 “Літопис природи” (№ держреєстрації 01984000272) у відповідності з програмами робіт. Співробітниками ботанічної лабораторії зібрано та оформлено 650 гербарних аркушів, проведено визначення 394 видів рослин, зроблено 45 геоботанічних описів лучної та лісової рослинності. Під час експедиційних досліджень виявлено низку нових місцезростань, рідкісних і реліктових видів рослин. Зокрема, товстянки альпійської (Pingnicula alpina), черемхи скельної (Padus racemosa ssp. Petraka), дріади восьмипелюсткової (Dryas octopetata), первоцвіту Галлера (Hrimula Halleri J.F. Gmel). Розроблена комп”ютерна програма “Гербарій”. Розроблена програма, яка дає повну характеристику виду – “Екологічний паспорт”. Такі дані є основою для розробки заходів збереження і збагачення флористичного і ценотичного різноманіття не лише біосферного заповідника, але й прилеглих територій. Підготовлено наукове обгрунтування проекту розширення території біосферного заповідника та підготовлено матеріали про рідкісні та зникаючі види хребетних тварин Українських Карпат для спільної бази даних у рамках міжнародного проекту “Карпатська екорегіональна ініціатива” (CEI WWF), в якому бере участь Карпатський біосферний заповідник. Проведено облік герпетофауни заповідника. Завершено інвентирізацію орнітофауни КБЗ в цілому. Отримані
45
результати аналізуються та обробляються і подані до ХХІV тому “Літопису природи”. Поновлено доступ до мережі Internet. Продовжувалося поновлення інформації веб-сайту за адресою http: //cbr.nature.org.ua. На 01.01.2001 року у заповіднику діє 21 договір про науково-творче співробітництво. Чотири договори укладені з науковими установами інших країн (Чеський землеробський університет у Празі, сільськогосподарський та лісовий університет ім. Менделя м. Брно Чеської республіки, Пряшівський університет, факультет гуманітарних та природних наук та ін.). У 2000 році подано до друку 11 статей та 1 тези доповідей. Вийшло з друку 16 публікацій, з них: за кордоном –2, у у державних виданнях –6, у місцевих виданнях –8. З допомогою науковців Київського інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного на території Ужанського національного природного парку продовжувались наукові дослідження по вивченню та охороні лишайників угруповування LOBARION. Розпочаті наукові дослідження по інвентаризації фауни кажанів фахівцями Ужгородського державного університету. Разом з фахівцями інституту екології Карпат НАН України та екоосвітнім товариством “Карпатська школа” (м.Львів) продовжувалось вивчення фауни хребетних та безхребетних на території парку. У флористичному резерваті “Стінка” було виявлено місцезростання рідкісного у Східних Карпатах виду – Aconitum anthora. На території резервату було також виявлено зростання імовірно нового для Закарпаття виду з роду Euphorbia. Значний об”єм досліджень в галузі охорони довкілля та екології проводяться на базі біологічного факультету УжНУ. Зокрема, одним з приорітетів наукової роботи вчених у цьому напрямку було комплексне дослідждення розмаїття флори та фауни Закарпаття, оптимізації природно-заповідного фонду Закарпаття. У 2000році, зокрема, проводилось вивчення внутрішньовидової структури популяцій раритетних видів, репродуктивної біології зникаючих видів, а також праці в галузі становлення екомережі. Проводяться також роботи по флористиці та аудфітосозології зокрема опублікування монографії 1-й том академічних серій “Рослинність України”. На базі біологічного факультету виконуються дві держбюджетні теми, котрі прямо зв”язані з екологією, станом довкілля. На кафедрі зоології виконується комплексна тема “Дослідження біології та екології деяких груп тварин Українських Карпат в умовах посилення антропогенного навантаження на природні екосистеми. На кафедрі ботаніки та екології також виконуються теми екологічного спрямування. На останній кафедрі також підготована кандидатська дисертація по профілю “Екологія” тема якої пов”язана із станом забруднення природних та агроекосистем, урбаландшафтів важкими металами. За 2000 рік надруковано 4 монографії та науково – довідкові книги екологічного спрямування та 32 статті, зокрема 8 у центральних наукових журналах, 10- у науковому віснику УжДУ, 14- за кордоном. Співробітниками кафедр біофаку зроблено 10 доповідей по екологічних темах на міжнародих конференціях та 15 на загальнодержавних конференціях. До природоохоронної роботи задіяно також кафедра хімічної технології та
46
виробничої екології УжНУ. Основним напрямком роботи була розробка ефективних природоохоронних технологій. Так, зокрема, на базі Мужієвського родовища та із звалищ електронного брухту поліпшено вилучення дорогоцінних металів. Було встановлено, що високотоксичні ціанідні розчини можуть бути замінені на неціанідні, котрі, однак, по ефективності є ліпшими або ж не поступаються їм за ефективністю. Вивчено міграції сполук свинцю в об”єктах, що прилягають до автостради Київ – Ужгород. Розроблено ряд нових методів визначення пестицидів в об”єктах навколишнього середовища, проведено оцінку ступеня забруднення об”єктів довкілля сполуками важких металів, радіонуклідами, нітріт - аніон - іонами. Відпрацьовано екологічно безпечні способи переробки алунібів, що знизив несприятливий вплив на довкілля від переробки поліматалевої сировини. Удосконалено і суттєво спрощено метод переробки відпрацьованих свинцево – кислотних акумуляторів, котрий може бути впроваджений у промислове виробництво. Великий інтерес становить запатентована розробка “Технологічний регламент та інструкція на виробництво біологічно активної добавки до раціону харчування “Бальзам Комендаря” на основі водно – спиртових настоїв з лікарської рослинної сировини. Цей продукт за оцінками спеціалістів не поступається відомим зарубіжним зразкам. Автори вийшли на рівень дрібнооптових партій. Кафедрою у 2000 році опубліковано 36 наукових праць природоохоронного спрямування.
10. Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи. Згiдно наказу Мiнiстерства екоресурсів України №156 вiд 12.07.99 р. з питань пріоритетів екологічної політики, завдань, визначених у посланні Президента України до Верховної Ради "Україна: поступ у ХХI столiття. Стратегiя економiчного та соцiального розвитку на 2000-2004 роки", розроблених заходiв на їх виконання, вiдповiдно розпорядчих документiв облдержадмiнiстрацiї згiдно плану дiяльностi держуправлiнням у 2000 роцi здiйснено рiзноманiтну iнформацiйно-виховну та освiтньо-пропагандистську роботу. В тому числi проведено 1102 iндивiдуальнi та колективнi зустрiчi з громадянами, присвячені проблемам захисту довкiлля, в яких взяло участь 14200 чоловiк. На рiзноманiтнi теми охорони, рацiонального використання та примноження природних ресурсiв, пiдвищення культури спiлкування з природою зроблено 447 аналiтичних, репортажних, iнформативних та iнших виступiв по радiо, телебаченню та в пресi / з них 23 - в загальноукраїнських/. У 2000 роцi з регiонiв областi надiйшло 173 скарги на теми порушень природоохоронного законодавства ( уснi та письмовi), на 149 з яких дано вiдповiдi, консультацiї та іншу допомогу. Змiст екологiчних проблем в областi i стан їх розв'язання обнародувалися через 29 газет, радiо i телебачення (мiсцевi й загальноукраїнськi), 12 громадських органiзацiй природоохоронного спрямування, громадську екологiчну раду при держуправлінні. Фактично всебічно
47
обнародувалася робота держуправління поресурсно з проблем техногенних і стихійних ситуацій, виявлення порушень природоохоронного законодавства та інші сторони діяльності. Організовувалися зустрічі з населенням, перевірялися і розглядалися скарги про недотримання законодавства (лісопорушення , забруднення водних та інших ресурсів, а також з екологічних проблем, обумовлених господарською діяльністю у природі). Крім цього, здійснено певну роботу по збереженню ялинок від знищення природогубами(операція “Ялинка”), попередженню та виявленню випадків браконьєрства у зв”язку з снігопадами (Хустський, Ужгородський, Перечинський райони), охорони іхтіофауни (дикі лебеді та качки) на р.Уж у м.Ужгороді. Значна робота здійснена і висвітлена в пресі і з охорони рідкісних та зникаючих видів рослин (операція “Першоцвіт”) з участю лісівників, студентів, школярів та активу громадських організацій екологічного спрямування. У зв”язку з нагальними проблемами, здійснювалися й інші заходи через відділи управління ДЕІ та ДТЕІ. Значна робота з пріоритетів екологічної політики, що випливала з конкретної ситуації стану довкілля, здійснена через громадські Раду та приймальні. Наприклад, у зв’язку з надмірними снігопадами, проведено та висвітлено разом з громадськими організаціями та засобами масової інформації різноманітні заходи з охорони тварин у гірській місцевості (Хустський, Рахівський, Міжгірський та інші райони). Постійно здійснювався контроль і за якістю води, станом іхтіофауни та інших живих організмів, особливо у зв’язку з надзвичайними забрудненнями ціанідами та важкими металами ріки Тиси Румунською стороною. Зі згаданих та інших проблем проведено близько 100 зустрічей з громадянами в різних населених пунктах, насамперед тих, що в тій чи іншій мірі постраждали внаслідок техногенних аварій на р.Тисі. З цього приводу зроблено 77 виступів (повідомлень, звернень, інших публікацій інформативно-аналітичного та іншого змісту)через місцеві, обласні та загальнонаціональні засоби інформативної комунікації. В тому числі: телебачення (УТ-1), радіо “Промінь”, газети “Голос України”, “Урядовий кур’єр”, “День”, радіо “Свобода” та інших засобах МасМедіа. Згадані проблеми охорони довкілля, в тому числі, й пов’язані зі скаргами щодо порушень Лісового, Земельного та Водного законодавства, глибоко проаналізовані на розширеному засіданні Колегії держуправління з участю природоохоронних, господарських та інших служб області й районів, прокуратури, громадських організацій та засобів масової інформації. Матеріали широко висвітлено в пресі. У 2000р. у центрі уваги були не тільки екстремальні умови, зумовлені забрудненням Тиси, але й Закон про мораторій на вирубку лісів у Карпатах, дотримання екологічного законодавства природокористувачами, здійснення заходів з підготовки і проведення весняного екологічного місячника санітарного благоустрою, Всеукраїнського дня довкілля (15 квітня), Всесвітнього дня охорони навколишнього природного середовища (5 червня), інша нагальна діяльність. У посиленому режимі оперативно здійснювались управлінням заходи з цих та інших питань спільно з державними та громадськими відомчими службами і організаціями екологічного спрямування. Перед усім проведенням рейдових перевірок, організацією робочих зусрічей, виступів перед населенням, у виробничих колективах, навчально-освітніх закладах.
48
29 березня стан довкілля за ініціативи й участі працівників держуправління критично проаналізовано на розширеній звітно-виборчій конференції обласного товариства охорони природи. Розглядалися й висвітлювалися внаслідок перевірок і питання охорони порушених земель, забруднення водних ресурсів та засмічення територій підприємств і населених пунктів. Всі ці заходи здійснювалися згідно планової діяльності з урахуванням клопотань, пропозицій, звернень, скарг громадських організацій та окремих осіб. Так, 16 червня в м. Хусті проведено виїзну розширену нараду з участю представників лісового господарства, керівного складу райдержадміністрації, голів сільрад, громадських та інших зацікавлених організацій, а також засобів масової інформації. Зібрання було присвячене актуальним проблемам поліпшення ведення лісового господарства, охорони лісів державного і комунального підпорядкування у Хустському районі. Із цих та інших важливих питань в Ужгороді в червні відбувся брифінг для журналістів та громадських організацій, широко висвітлений у пресі, по загальноукраїнському та обласному радіо і телебаченню. У згаданих засобах масової інформації широко обнародувано й інші аспекти роботи управління по захисту довкілля області, обумовленої проведенням Всесвітнього дня охорони навколишнього природного середовища, відзначенням 9-ої річниці незалежності України, необхідністю розширення та посилення охоронного режиму природнозаповідного фонду, захисту довкілля від пожеж, тощо. Відбулося 302 виступи у школах, бібліотеках, в місцях масового дозвілля. 2 липня з участю громадськості, мисливців та рибалок, в облуправлінні лісами проведено розширену нараду, зумовлену підготовкою до сезону полювання на пернату дичину, з інших важливих проблем охорони фауни. У 2000р. виконані й інші заходи організаційно-контрольного, аналітичнопропагандистського, навчально-виховного та освітньо-екологічного змісту, з проблем підвищення культури спілкування з природою серед населення (в т.ч. й школярів). З цією метою 6-7 жовтня 2000р. в Ужгороді проведено обласний семінар “Співпраця державних, освітніх та громадських організацій – шлях до підвищення ефективності екологічної освіти і виховання учнівської молоді”, на якому було організовано виставку інструктивно-методичних матеріалів з досвіду екоосвіти та круглі столи з проблем охорони довкілля області. Провідним спеціалістом держуправління видано збірку пісень з екологічною тематикою “Попенкова пісня” та підготовлено до друку пісенник “Дорожи природою завжди”, до якого ввійшов “Гімн захисників природи” (з нотами). З метою посилення результативності екологічної політики з пріоритетів охорони довкілля доцільно створити координаційну екологічну раду при обласній облдержадміністрації з представників державних, наукових та громадських відомств, організацій та об’єднань екологічного спрямування.
49
11.Міжнародне співробітництво у сфері екології Міжнародне співробітництво з сусідніми країнами з питань охорони навколишнього природного середовища держуправління екології та природних ресурсів у 2000 році проводило в межах компетенції та відповідно до доручень Мінекоресурсів України згідно міжнародних урядових угод (таблиця 11.1). Відповідно до Угоди з питань водного господарства на прикордонних водах між Урядом України і Урядом Угорської Республіки та на виконання рішень VIІ наради Уповноважених Урядів обох країн, держуправлінням екоресурсів проведено зустріч робочої групи з питань охорони якості прикордонних вод, на якій підведено підсумки роботи за 2000 рік, дана сумісна оцінка якості прикордонних вод за 2000 рік, розглянуто питання надзвичайних забруднень в прикордонній смузі р.Тиса, направлено річний звіт Уповноваженим Урядів. В продовж 2000 року на прикордонних створах р.Тиса Вілок-Тисабеч, ЧопЗахонь відібрано 24 проби води, із них 4 - спільні на території України та на території Угорської Республіки. Виконані аналізи згідно прийнятих методик. Відбулися дві робочі зустрічі експертів по спільному визначенню показників якості води та робоча зустріч експертів по підготовці засідання комісії з питань охорони якості прикордонних вод за 2000 рік. Відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Словацької Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах, підписаної 14.06.94 року в м.Братіслава та на виконання протоколу VІ засідання Українсько-Словацької комісії по прикордонним водам, держуправлінням екоресурсів спільно з природоохоронними органами Словацької Республіки в 2000 році виконано 44 відбори проб води річок Уж, Латориця, Тиса, Убля, Улічка, на 5-ти спільних створах згідно затвердженого плану. На підставі результатів аналізів, згідно з погодженою методикою дана оцінка якості води на прикордонних створах вище згаданих річок. На спільній робочій зустрічі експертів з питань охорони якості прикордонних вод відмічено, що в 2000 році не було зареєстровано аварійних забруднень річок в прикордонних створах України та Словацької Республіки. На виконання протоколу ІІ засідання Уповноважених по реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Румунії в галузі водного господарства на прикордонних водах в 2000 році розпочато відбір проб води на прикордонних створах р.Тиса – смт.Солотвино та м.Тячів. проведено два спільних відбори проб прикордонних вод та обмін результатами аналізів. Крім цього в період аварійного забруднення р.Тиса цианідами та важкими металами проводились відбори проб прикордонних вод за участю фахівців трьох сторін - України, Угорщини, Румунії, а також співставлення результатів аналізів трьох лабораторій. На виконання декларації Міністрів охорони навколишнього середовища Румунії, України, Угорщини та Словаччини, підписаної 03.04.2000р. в м.Будапешт, проведено дві чотирьохсторонні робочі зустрічі комісії з питань інвентаризації потенційно-небезпечних джерел забруднення, розташованих в басейні р.Тиса (2324.05.2000р., м.Клуж-Напока, Румунія, та 3-5.10.2000р., м.Ужгород, Україна). На
50
цих робочих зустрічах також розглянуто концепцію до спільної регіональної програми захисту басейну р.Тиса, яку направлено до Європейського Союзу. З участю держуправління екоресурсів в Закарпатській області проводилась робота над впровадженням декількох програм охорони навколишнього природного середовища по програмі TACIS. З метою захисту басейну річки Дунай при сприянні й співпраці з сусідніми країнами створено в м.Ужгороді Головний міжнародний центр аварійного оповіщення (ГМЦО) про надзвичайні забруднення в басейні ріки Дунай. 15.10.2000р. обладнання ГМЦО введено в експлуатацію. Іншим важливим напрямком для такого співробітництва в області з охорони прикордонних вод є реалізація програми TACIS “Транскордонний моніторинг та оцінка якості води річок Західний Буг, Латориця/Уж”. З даного проекту держуправління екоресурсів отримало пересувну екологічну лабораторію та стаціонарні сучасні прилади для обладнання і реконструкції лабораторії держуправління. Крім цього, за допомогою держуправління закінчено впровадження проекту TACIS “Захист навколишнього природного середовища басейну ріки Дунай”, зроблено письмовий звіт та рекомендації. Крім того, держуправління в минулому році взяло участь у ряді міжнародних семінарів і конференцій. У березні 2000 року в Карпатському біосферному заповіднику відбувся форум неурядових екологічних організацій в рамках проекту “Програма охорони довкілля басейну річки Дунай”. В його роботі взяли участь представники 12 неурядових організацій з Придунайського та Карпатського регіонів України, а також республіки Молдова. Керівник проекту TACIS Пол Горіап (Великобританія) представив програму співробітництва з новими незалежними державами, яким TACIS надає технічну та фінансову допомогу в ключових напрямках охорони довкілля. У травні 2001р. відбувся дводенний симінар в рамках програми TACIS “Підтримка місцевого розвитку та туризму Карпатського регіону “. Міжнародне зібрання спеціалістів –дослідників хіроптерофауни з України, Німеччини, Нідерландів, Румунії, Польщі відбулося у Карпатському біосферному заповіднику. Тема конференції – “Стан і перспективи досліджень кажанів Карпат на межі тисячоліть”. У рамках діяльності Карпатської Асоціації національних парків та заповідників (ACANAP) проводиться широкий збір наукової інформації про стан флори і фауни, рідкісних і зникаючих відів рослин і тварин, про структуру популяцій, зміни верхньої межі лісу, відновлення рослинного покриву в умовах заповідання. За участі співробітників Татранського національного парку Словаччини були відновлені пробні площі у пралісах Мараморського масиву КБЗ, які заклав ще у 30-х роках відомий чехословацький вчений Златнік. Науковці КБЗ у 2000р. допомагали румунським колегам у дослідженні флори і фауни на прикордонній румунській території, що проектується у складі українськорумунського біосферного заповідника. Виконуючи рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи у зв”язку із врученням Карпатському біосферному заповіднику Європейського диплому, розгортаються міжнародні проекти із дослідження пралісів. Ведуться роботи із Швейцарським федеральним інститутом лісових, снігових та ландшафтних досліджень. Розроблено і реалізується чотири спільні проекти, які, зокрема,
51
включають вивчення динаміки популяцій безхребетних тварин в Угольських пралісах та швейцарських господарських лісах, структури українських пралісів з метою реконструкції сільдвадлісу поблизу Цюріху, динаміки верхньої межі лісу в Карпатах, у зв”язку із глобальним потеплінням на планеті тощо. Нещодавно за рішенням Швейцарського національного фонду сприяння науковим дослідженням у рамках наукової співпраці між Східною Європою та Швейцарією, КБЗ визнано переможцем Проекту “Наукові основи збереження та сталого управління гірськими лісовими екосистемами в Українських Карпатах та у Швейцарії”. Роботи, передбачені проектом, будуть здійснютися протягом трьох років. Карпатський біосферний заповідник спільно з румунським марамороським екологічним союзом розробили і подали до TACIS та FARE-CREDO проекти щодо створення українсько-румунського біосферного заповідника “Мараморські (Гуцульські) Альпи”. Ділові стосунки налагоджені із сільськогосподарським та лісовим університетом з Брно (Чехія), національними парками “Бюкк”, “Октелекі” з Угорщини, Татранським та “Мала Фатра” із Словаччини, Бещадським народним парком в Польщі, екологічним союзом Мараморщини з Румунії, тощо. З допомогою науковців Київського інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного на території Ужанського національного природного парку продовжувались наукові дослідження по вивченню та охороні лишайників угруповування LOBARION. 12. Висновки. На протязі 2000 року державним управлінням екології та природних ресурсів в межах компетенції продовжувалось вжиття заходів по дотриманню вимог природоохоронного законодавства шляхом поєднання методів і підходів по лімітуванню і нормуванню, становленню більш жорсткого контролю по використанню природних ресурсів. Протягом 2000 року держуправління екоресурсів систематично взаємодіяло з обласною державною адміністрацією та обласною радою по вирішенню основних проблем довкілля. Значно посилено державний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства в лісах області. З врахуванням вжитих заходів по покращенню екологічної ситуації в області відповідно до плану роботи на 2001 рік та плану основних заходів держуправління екоресурсів працюватиме в наступних напрямках: удосконалення ведення контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на екологічно-небезпечних об’єктах згідно погодженого облдержадміністрацією переліку; організація і проведення державної екологічної експертизи проектних матеріалів по розміщенню, реконструкції та розширенню діючих об’єктів всіх форм власності; удосконалення механізму економіки природокористування в частині платежів до бюджету усіх рівнів відповідно до діючого законодавства; посилення контролю за ефективністю роботи діючих КОС;
52
участь у підготовці та реалізації діючих природоохоронних програм; збереження, розвиток і удосконалення мережі та підготовка пропозицій по створенню нових об’єктів і територій природно-заповідного фонду місцевого і загальнодержавного значення; зміцнення матеріально-технічної бази, впровадження сучасного обладнання і засобів контролю за станом навколишнього природного середовища.
Начальник держуправління
І.В.Росоха
53
Додаток 1. 1. Державна програма протипаводкових заходів по Закарпатській області на 1999-2000 роки Планом на 2000 рік для виконання програми протипаводкових заходів, яка фінансується з головного розділу "Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека" державного бюджету України, передбачалося виділення - 16559.3 тис.гривень, з них на протипаводкові заходи - 16499.4 тис.гривень. Фактично на протязі 2000 року виконано робіт на суму 11329.4 тис.грн., з них на будівництво водозахисних дамб 5907.7 тис.грн., регулювання русел річок - 1275.1 тис.грн., берегоукріплення - 3682.7 тис.грн.. Із загальної профінансованої суми коштів - 16326,3 тис.грн, погашена заборгованість в сумі - 4978.2 тис.грн. Згідно державної програми протипаводкових заходів по Закарпатській області на 1999-2000 роки, обсяги виконання протипаводкових заходів складали на 2000 рік 36.4 млн.гривень. 2.Державна програма будівництва лісових доріг та впровадження природозберігаючих технологій лісозаготівель в гірських умовах Закарпаття Згідно державної програми будівництва лісових доріг та впровадження природозберігаючих технологій лісозаготівель в гірських умовах Закарпаття затвердженої Постановою КМ України N 670 від 23.04.99 року, основні обсяги і вартість відновлення лісової дорожної мережі на 1999 рік - 3603,6 тис.грн., з них профінансовано - 3000 тис.грн., на 2000 рік- 3411,9 тис.грн., на 2001 рік-3411,9 тис.грн. В 2000 році фінансування з держбюджету не проводилося, силами ДЛГ виконано робіт на 40 тис.грн.
54
Додаток 2 Перелік громадських організацій природоохоронного спрямування,що співпрацюють з держуправлінням екоресурсів в Закарпатській області (станом на 1 січня 2001 року) № п/п 1
2
3
4
5 6
7 8
9
10
11 12
Кількість Керівники, № Питання, які вирішуються членів телефону Закарпатська організація 360062 Іваницький Всебічний громадський Українського товариства О.М. екологічний контроль, пропаганда, охорони природи 4-31-88 освіта, навчання, виховання, видавнича діяльність Закарпатська обласна 4891 Бушман К.В. Сприяння захисту, раціонального організація Українського 4-32-00 використання та примноження товариства мисливців і рибалок тваринного світу (м. Ужгород) Карпатський екологічний клуб 30 Сабадош В.І. Наукова робота і впровадження її в “Рутенія” (м. Ужгород) 3-23-54 природоохоронну практику, пропаганда екологічних знань серед населення, видавнича діяльність Екологічний клуб “Еко-Екс” Геревич О.В. Різнобічна природоохоронна (м. Ужгород) 4-31-88 діяльність, освітньо-виховна та пропагандистська діяльність Закарпатська обласна партія 113 Блистів В.І. Еколого-політична та зелених (м. Мукачево) 2-15-20 пропагандистська діяльність Закарпатська організація 219 Смерека Ю.Й. Екологічні наукові дослідження, Всеукраїнської екологічної ліги моніторинг, освіта та виховання, (м. Ужгород) громадська екологічна експертиза “Екологічна варта” (м. 585 Сікора А.О. Екологічне виховання молоді та Ужгород) 4-34-00 школярів Регіональне молодіжне 15 Станкевич О.І. Екологічна освіта та виховання, екологічне об”єднання 6-22-97 видавнича діяльність “Екосфера” (м. Ужгород) Великоберезнянський 12 Шелепець І.Ю. Екологічні проблеми медицини екологічний клуб “Кременець” 2-15-94 (смт В. Березний) Громадський благодійний фонд 10 Копач О.Д. Туристична екоосвіта, екологічного та туристичного 2-10-37 пропагандистська та видавнича розвитку “Ужанська долина” 2-17-70 діяльність (смт В. Березний) Екоклуб “Карпати” (м. Рахів) 15 Довганич Я.О. Екологічна освіта та виховання, 2-31-94 видавнича діяльність Екологічна громадська 120 Тюх Ю.Ю. Екоосвіта та екотуризм, заповідна організація “Синевир” 9-34-18 справа (с. Синевир-Остріки) Назва організації
Табл. 2.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря по Закарпатській області Загальна кількість викидів в атмосферне повітря по області, тис. т. в т.ч.: Всього:
1996 р.
1997 р.
1998 р.
1999 р.
2000 р.
32,0
29,7
26,3
24,1
23,5
від стаціонарних джерел забруднення, тис. т.
11,6
11,7
8,6
7,0
7,7
від автотранспорту, тис. т.
20,4
18,0
17,7
17,1
15,8
Табл. 2.1.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря в цілому по області та в розрізі населених пунктів по Закарпатській області (тис. т)* Населені пункти
1996 р. Загальна кількість
1997 р
в т.ч.
Загальна кількість
від стаціонар- від автоних джерел транспорту 0.65 3.13
1998 р в т.ч.
від стаціонарних джерел 0.56
Загальна кількість
від автотранспорту 3.25
в т.ч. від стаціонар- від автоних джерел транспорту 0.54 1.06
м.Ужгород
3.78
м.Мукачево
4.29
1.59
2.7
3.22
0.91
2.31
2.46
0.83
1.63
Берегівський р-н
2.88
0.71
2.17
1.91
0.42
1.49
1.04
0.35
0.69
Великоберезнянський
0.6
0.26
0.34
0.66
0.25
0.41
0.53
0.18
0.35
Виноградовський р-н
1.66
0.46
1.2
1.77
0.41
1.36
0.86
0.29
0.57
Воловецький р-н
2.23
1.77
0.46
2.26
1.88
0.38
2.90
0.98
1.92
Іршавський р-н
1.64
0.27
1.37
0.9
0.27
0.63
0.59
0.20
0.39
Міжгірський р-н
0.48
0.18
0.3
0.45
0.18
0.27
0.50
0.17
0.33
Мукачівський р-н
3.44
0.44
3.0
4.24
0.38
3.86
0.98
0.33
0.65
Перечинський р-н
0.43
0.20
0.23
0.35
0.14
0.21
0.36
0.12
0.24
Рахівський р-н
1.59
0.81
0.78
1.3
0.68
0.62
1.83
0.62
1.21
Свалявський р-н
2.22
1.02
1.2
3.41
2.57
0.84
3.96
1.34
2.62
Тячівський р-н
1.81
0.71
1.1
1.09
0.52
0.57
1.04
0.35
0.69
Ужгородський р-н
2.95
1.25
1.7
2.56
1.54
1.02
4.82
1.63
3.19
Хустський р-н
2.03
1.28
0.75
1.77
0.99
0.78
2.21
0.75
1.46
Разом по області
32.0
11.6
20.4
29.7
11.7
18.0
25.68
8.68
17.00
3.81
1.60
Табл. 2.1.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря в цілому по області та в розрізі населених пунктів (тис. т)* по Закарпатській області (продовження) Населені пункти
1999 р. Загальна кількість
2000 р.
в т.ч.
Загальна кількість
від стаціонар- від автоних джерел транспорту 0,58 1,69
+/- 2000р. до1999 р. в т.ч.
від стаціонарних джерел 0,65
Всього
від автотранспорту 1,56
в т.ч. від стаціонарних Від автоджерел транспорту +0,07 -0,13
м.Ужгород
2,27
м.Мукачево
1,53
0,35
1,18
1,66
0,57
1,09
+0,13
+0,22
-0,09
Берегівський р-н
1,36
0,25
1,11
1,31
0,28
1,03
-0,05
+0,03
-0,08
Великоберезнянський
0,56
0,16
0,40
0,48
0,11
0,37
-0,08
-0,05
-0,03
Виноградовський р-н
1,80
0,22
1,58
1,67
0,21
1,46
-0,13
-0,01
-0,12
Воловецький р-н
1,06
0,70
0,36
1,97
1,64
0,33
+0,91
+0,94
-0,03
Іршавський р-н
1,58
0,27
1,31
1,44
0,23
1,21
-0,14
-0,04
-0,10
Міжгірський р-н
0,83
0,16
0,67
0,80
0,18
0,62
-0,03
+0,02
-0,05
Мукачівський р-н
1,62
0,23
1,39
1,49
0,20
1,29
-0,13
-0,03
-0,10
Перечинський р-н
0,55
0,12
0,43
0,54
0,14
0,40
-0,01
+0,02
-0,03
Рахівський р-н
1,79
0,58
1,21
1,53
0,41
1,12
-0,26
-0,17
-0,09
Свалявський р-н
2,03
1,27
0,76
1,69
0,99
0,70
-0,34
-0,28
-0,06
Тячівський р-н
2,46
0,16
2,30
2,30
0,17
2,13
-0,16
+0,01
-0,17
Ужгородський р-н
2,37
1,39
0,98
2,04
1,13
0,91
-0,33
-0,26
-0,07
Хустський р-н
2,29
0,56
1,73
2,42
0,82
1,60
+0,13
+0,26
-0,13
Разом по області
24,10
7,00
17,10
23,55
7,73
15,82
-0,55
+0,73
-1,28
2,21
-0,06
Табл. 2.1.3. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря по Закарпатській області № п/п
Підприємство - забруднювач
Відомча приналежність
Валовий викид,т 1999р.
2000р.
Зменшення/Збіільшення/+
Причина зменшення,/ збільшення
Зменшення технологічних викиів Різке збільшення технологічних викидів Різке зменшення технологічних викидів Різке збільшення технологічних викидів Зменшення обємів виробництва продукції Збільшення обємів виробництва продукції Збільшення обємів виробництва продукції
1
Ужгород, компресорна станція
НАК “Нафтогаз України”
944,263
859,606
-84,657
2
Воловець, компресорна станція
---//---//---
616,117
925,142
+309,025
3
Свалява, компресорна станція
---//---//---
955,139
807,282
-147,857
4
Хуст, компресорна станція
---//---//---
408,483
605,264
+196,781
5
Солотвино, солерудник
91,011
53,014
-37,997
6
ВАТ ”Рахівська картонна фабрика”
152,793
112,648
-40,145
7
ВАТ “Свалява ЛХК”
Міністерство агропромислового комплексу Державний комітет промислової політики ---//---//---
117,271
18,205
+0,934
8
Приборжавський завод будматеріалів
---//---//---
62,017
62,017
0
9
Ужгородтеплокомуненерго
Держбуд України
118,275
93,712
-24,563
10
СП «Фішер-Мукачево»
Спільне підприємство
102,100
115,754
+13,654
11
Кам’яниця, щебзавод
Мінтранспорту
60,571
44,940
-15,631
12
Великий Бичків, хлібокомбінат
Укоопспілка
136,92
109,354
-27,566
Зменшення обємів виробництва продукції Збільшення обємів виробництва продукції Зменшення обємів виробництва продукції Зменшення обємів виробництва продукції
Табл. 2.2.1. Забір і використання води по Закарпатській області, млн. куб.м на рік Роки
Найменув ання річкового басейну 2
1 1996 Всього по області 1997 Всього по області 1998 Всього по області 1999 Всього по області 2000 Всього по області
З поверхневих джерел
Забрано води З підземних джерел
Всього
Промисловіс ть
Сільське господарство
Використано води Комунгосп Зрошення
Риборозведення
Інші галузі
11
3
4
5
6
7
8
9
10
37,69
70,71
108,40
12,59
37,00
33,29
4,109
13,19
8,221
30,00
66,94
96,94
19,75
29,85
26,01
0,29
12,50
8,54
25,14
65,04
90,18
18,04
21,92
29,35
0,333
10,25
10,287
24,31
62,5
86,81
15,14
23,53
28,74
0,037
10,68
12,683
22,56
57,11
79,67
5,4724
20,664
33,384
0,0144
10,684
9,4512
Табл. 2.2.2. Скидання зворотних вод по Закарпатській області, млн. куб. м на рік Роки
Категорія очищення
1 1996
О НО НДО НЧБО Всього по області
Найменув ання річкового басейну 2 Тиса Тиса Тиса Тиса
Скинуто зворотних вод В поверхневі В підземні Всього водні горизонти об’єкти 3 15,81 0,28 15,76 15,81 58,56
4
Промисло вість
Скидання зворотних вод Сільське Комунгосп господарс тво
5 15,81 0,28 15,76 15,81 58,56
6 1,867
7 0,047
0,537 5,578 7,982
0,158 2,528 2,733
37,61 0,24 12,51 7,27 57,61
37,61 0,24 12,51 7,27 57,61
0,927
0,022
0,335 5,539 6,801
0,101 1,017 1,581
8 13,83 0,27 14,25 18,26 46,61
9 0,066 0,01 0,815 0,344 1,235
36,6 0,209 11,707 0,714 49,23
0,061 0,014 0,366 0,441 0,102 0,006 0,334 0,002 0,444 0,061 0,01 0,554 0,04 0,665 0,035 0,004 0,299 0,006 0,334
О НО НДО НЧБО Всього по області
Тиса Тиса Тиса Тиса
О НО НДО НЧБО Всього по області
Тиса Тиса Тиса Тиса
36,40 0,23 10,496 7,342 54,56
36,40 0,230 10,496 7,342 54,56
0,629 0,015 0,419 5,028 6,091
0,015 0,047 2,282 2,344
35,74 0,208 9,696 0,03 45,674
О НО НДО НЧБО Всього по області 2000 О НО НДО НЧБО Всього по області
Тиса Тиса Тиса Тиса
35,71 0,43 13,2 7,73 56,07 35,58 0,754 13,02 3,873 53,227
35,71 0,43 13,2 7,73 56,07 35,58 0,754 13,02 3,873 53,227
0,69 0 0,486 5,412 6,688 0,218 0,057 0,014 1,647 1,936
0,069 2,282 2,351 0,017 0,012 2,169 2,198
34,9 0,421 12,25 47,571 35,31 0,693 12,695 0,051 48,795
1997
1998
1999
Тиса Тиса Тиса Тиса
Інші галузі
Табл.2.2.3. Типи очищення зворотних вод по Закарпатській області, млн. куб. м на рік Рік
Водний об’єкт
1 2 1996 р. Тиса Всього по області 1997 р. Тиса Всього по області 1998 р. Тиса Всього по області 1999 р. Тиса Всього по області 2000 р. Тиса Всього по області
Скинуто всього
3 58,50 58,50 57,61 57,61 57,31 57,31 56,07 56,07 53,227 53,227
Нормативно очищених на очисних спорудах Всього Біол. Фіз.-хім. Механічна очистка очистка. очистка 4 5 6 7 15,81 15,67 0,022 0,117 15,81 15,67 0,022 0,117 37,61 37,51 0,022 0,079 37,61 37,51 0,022 0,079 36,46 36,35 0,022 0,093 36,46 36,35 0,022 0,093 35,71 35,59 0,12 35,71 35,59 0,12 35,58 35,5 0,081 35,58 35,5 0,081
Всього 8 53,39 53,39 52,94 52,94 53,25 53,25 53,0 53,0 47,76 47,76
Потужність очисних споруд В т.ч. перед скиданням до водного об»єкта 9 53,30 53,30 52,86 52,86 53,16 53,16 49,5 49,5 47,73 47,73
Табл.2.2.4. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти по Закарпатській області, тонн на рік Рік
Водний об’єкт
1 1996 р.Тиса Всього по області 1997 р.Тиса Всього по області 1998 р.Тиса Всього по області 1999 р.Тиса Всього по області 2000 р.Тиса Всього по області
2
Всього
3
БСК
ХСК
Завислі речовини
4
5
6
901
2342,6
1047
1059
2753,4
851
В тому числі N (сума мінеральних форм) 7
P (ортофосф ати) 8
Мінераліза ція
Нафтопро дукти
9
10
532
269
14360
2
1281
818
49
19090
0
2212,6
979
240
33
15120
0
869
911
1203
479
45
1845
1
1040
2704
1137
631
22
15620
3
Табл.2.2.5. Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживанняя по Закарпатській області, млн. куб.м на рік Роки
Водний об’єкт
1 1996р. Тиса Тиса Тиса Всього по області 1997р. Тиса Тиса Тиса Всього по області 1998 Тиса Тиса Тиса Всього по області 1999 Тиса Тиса Тиса Всього по області 2000р. Тиса Тиса Тиса Всього по області
2
Галузь народного господарства 3
Оборотне
Повторно - послідовне
Економія свіжої води, %
Безповоротне водоспожив.
4
5
6
7
Промисловість Сільське господарство Комунгосп
31,12 1,13 0,541 48,8
0,545 0,061 0,607
86,30 7,669 10,69 65,7
Промисловість Сільське господарство Комунгосп
26,38 0,506 0,553 39,51
0,386 0,061 0,447
87,63 3,66 4,409 55,33
Промисловість Сільське господарство Комунгосп
23,67 0,436 0,626 38,80
0,382 0,332 0,714
90,34 3,87 4,645 58,01
Промисловість Сільське господарство Комунгосп
36,212 1,051 0,510 37,78
0,358 0,277 0,635
64,6 12,0 23,0 44,3
Промисловість Сільське господарство Комунгосп
13,57 0,426 0,768 19,55
0,0 0,0 0,0 0,0
78,19 55,11 20,55 78,13
Табл.2.2.6. Перелік основних водокористувачів - забруднювачів водних об’єктів по Закарпатській області Підприємство забруднювач
Відомча належність
1
2
Водний об’єкт
3 1998р.
Об’єм скидання, тис. куб.м Всього НО НДО 4
5
6
Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, тонн на рік 7
м. Ужгород ВУВКГ
Управління житловокомунального господарства облдержадміністрації
р. Уж
28615.7
117,0
8730,4
11228
м. Чоп ВУЖКГ м. Тячів смт. Міжгір’я смт. Солотвино КБ і ВХ, с. Поляна
---//-----//-----//-----//--АТ «Укрпрофздоров’я»
р. Тиса р. Тиса р. Ріка р. Тиса р. Пиня
1196.5 466.0 353.6 492.3 227.9
91,9 -
466,0 353,6 100,9 45,4
393 567 670 371 102
Міністерство промислової політики ---//-----//---
р. Латориця р. Тиса р.Верке
25.4 697.8 13.5
-
1,4 381,0 13,5
9 375 15
---//---
р. Тиса
15.0
15,0
-
3
---//--
р. Тиса
15,7
-
15,7
4
---//---
р. Уж
4,2
-
4,2
4
---//--Міністерство сільского господарства і продовольства України
р. Шопурка
12,6
-
2,9
6
р.Верке
25,6
-
25,6
14
---//---
р. Тиса
2,9
-
2,9
16
---//---
р.Латориця
13,5
-
13,5
2
---//--Середнянська селищна рада
р.Верке р.Стара
5,0 47,9
-
5,0 47,9
2
АТ«Укрпрофздоровниця»
р.Латірка
3,9
3,9
-
1
---//--АТ «Закрпаттурист»
р.Латориця р.Уж
174,0 1,3
-
174,0 1,3
87 2
Свалявський ЛХК Рахівська картонна ф-ка Берегівський консервний завод Вілоцький деревообробний комбінат с. Вілок Затисянський хімзавод, с.Горбки Консервний завод с.Сторожниця ВАТ «ЗАЗ», смт.Кобилецька поляна Науково-дослідний інстітут, с.Бакта Радгосп-завод ім. Шевченка с. Королево Консервний завод КСГП, с. В.Лучки Радгосп-завод «Берегівський» , м.Берегово КОС, смт.Середнє ЛОК «Пікуй», Біласовиця Санаторій «Перлина Карпат», с.Чінадієво МТЦ «Верховина», с.Невицьке
Турбаза «Полонина», с.Лумшори Турбаза «Ялинка» смт.Усть-Чорна Санаторій «Синяк» с.Синяк В.Бичківська школа-інтернат Мукачево, КЕЧ
---//---
р.Туриця
2,5
2,0
-
5
---//---
р. Мокрянка
6,1
-
6,1
22
Закарпатколгоспздоровниця Управління освіти облдержадміністрації Міністерство оборони України
р.Синявка р.Тиса
43,2 9,0
-
43,2 9,0
р.Латориця
52,4
-
52,4
Всього по області
32523
229,8
10495,9
1999р. м. Ужгород ВУВКГ
м. Чоп ВУЖКГ м. Тячів смт. Міжгір’я смт. Солотвино смт.Кобилецька поляна ВУЖКГ Дубове ВУЖКГ Мукачево ВУВКГ Хуст ВУВКГ Санаторій «Квітка Полонини» с.Голубине Санаторій «Синяк» с.Синяк Турбаза «Едельвейс», Ясиня Турбаза «Ялинка» смт.Усть-Чорна МТЦ «Верховина», с.Невицьке Свалявський ЛХК Рахівська картонна ф-ка Перечинський ЛХК Затисянський хімзавод, с.Горбки ВАТ «Тересвянський» ДОК ВАТ«Закарпатський арматурній завод» смт.Кобилецька поляна
Управління житловокомунального господарства облдержадміністрації
р. Уж
28,92
0,117
10,55
8054,5
---//-----//-----//-----//---
р. Тиса р. Тиса р. Ріка р. Тиса
1,11 0,543 0,165 0,485
0,085 -
0,543 0,165 0,054
428,1 219,2 50,3 159
---//-----//-----//-----//--АТ «Укрпрофздоров’я»
р. Шопурка р.Тересва р. Латориця р. Тиса
0,029 0,189 9,69 2,07
0,029 0,189 -
0,808 0,173
10,7 82 8570,6 426,6
р.Пиня
0,057
-
0,057
24,6
---//--Закарпаттурист
р.Синявка р.Чорна Тиса
0,039 0,0017
0,0017
0,039 -
18,0 0,3
---//-----//---
р. Мокрянка р. Уж
0,0061 0,0024
0,0024
0,0061 -
2,2 0,6
Міністерство промислової політики ---//-----//---
р. Латориця
0,025
-
0,10
232,5
р. Тиса р. Уж
0,78 0,0064
0,0064
0,468 -
4,5 3,4
---//-----//---
р. Тиса р. Тиса
0,015 0,062
-
0,015 0,062
3,8 0,04
---//---
р. Шопурка
0,0126
-
0,002
12,9
Берегівський консервний завод ЖКХ НДУ АПВ с.Бахта Радгосп-завод «Берегівський» Радгосп-завод ім. Шевченка с. Королево Санаторій «Перлина Карпат» Радгосп-завод «Руськополівський» С.Руське Поле Закарпатбудздоровниця, с.Поляна Мукачево, КЕЧ В.Бичківська школа-інтернат Псих лікарня с.Вільшани Дільнича лікарня с.Усть-Чорна Всьго по області
Міністерство АПП ---//----//---
р.Верке р.Верке р.Верке
0,010 0,014 0,0005
-
0,010 0,014 0,0005
23,8 0,5 10,2
---//-----//---
р. Тиса р.Латориця
0,0141 0,139
-
0,0141 0,139
36,4 2,6
---//---
р.Тересва
0,009
-
0,009
89,3
«Укрпрофздоровниця» Міністерство оборони України Управління освіти облдержадміністрації Міністерство охорони здоров’я ---//---
р.Пиня р.Латориця р. Шопурка
0,236 0,042 0,009
-
0,0381 0,042 0,009
14,7 4,5 4,2
р.Теребля р. Мокрянка
0,012 0,0057 44,72
-
0,012 0,0057 13,21
2,8
0,432
18492,84
2000р. м. Ужгород ВУВКГ
Управління житловокомунального господарства облдержадміністрації
р. Уж
28,812
0,117
10,395
8000,5
м. Чоп ВУЖКГ м. Тячів ВУЖКГ смт. Міжгір’я ВУЖКГ смт. Вишково ВУЖКГ м.Виноградів ВУЖКГ Дубове ВУЖКГ Мукачево ВУВКГ м.Берегове ВУЖКГ смт.Солотвино, ВУЖКГ Санаторій «Квітка Полонини» с.Голубине Санаторій «Синяк» с.Синяк МТЦ «Верховина», с.Невицьке Свалявський ЛХК Рахівська картонна ф-ка Перечинський ЛХК Затисянський хімзавод, с.Горбки Берегівський консервний завод ЖКХ НДУ АПВ с.Бахта
---//-----//-----//-----//-----//-----//-----//-----//-----//--АТ «Укрпрофздоровниця»
р. Тиса р. Тиса р. Ріка р. Тиса р. Тиса р.Тересва р. Латориця кан.Верке р.Тиса р.Пиня
1,105 0,136 0,255 0,028 0,659 0,198 10,277 1,7 0,554 0,032
0,085 0,239 0,198 -
0,2 0,136 0,255 0,028 0,42 0,3 0,68 0,054 0,032
428,1 109,6 101,3 36,4 470,5 88 8340,2 426,6 534 24,6
---//---
р.Синявка
0,042
0,042
-
21,5
Закарпаттурист Держкомпромполітики ---//-----//---
р. Уж р. Латориця р. Тиса р. Уж
0,0022 0,025 0,4 0,018
0,0022 0,023 0,018
0,011 -
0,6 10,1 232,5 4,5
---//--Міністерство АПК ---//--
р. Тиса р.Верке р.Верке
0,0118 0,016 0,1
0,016 -
0,0118 0,1
3,4 147 20,8
Радгосп-завод ім. Шевченка с. Королево Санаторій «Перлина Карпат» Закарпатбудздоровниця, с.Поляна Мукачево, КЕЧ В.Бичківська школа-інтернат Психлікарня с.Вільшани База відпочинку “Трембіта”, с.Циганівці Локомотивне депо Чоп ВАТ “Вілоцький ДОК” ЛОК “Полонина”, с.Лумшори СП “Проза-ЛТД”, смт.В.Бичків Всьго по області:
---//---
р. Тиса
0,0121
-
0,0121
10,2
АТ “Укрколгоспоздоровниця”
р.Латориця
0,153
-
0,153
36,4
АТ “Укрпрофздоровниця” Міністерство оборони України Управління освіти облдержадміністрації Міністерство охорони здоров’я Львівська залізниця
р.Пиня р.Латориця р. Шопурка
0,4134 0,024 0,009
-
0,1958 0,024 0,009
89,3 10,8 4,5
р.Теребля р.Циганка
0,0084 0,003
-
0,0084 0,003
4,2 1,2
---//--Держкомпромполітики Закарпаттурист Спільне підприємство
р.Мочарка р.Тиса р.Туриця р.Шопурка
0,022 0,005 0,009 0,002 45,031
0,005 0,009 0,754
0,022 0,002 13,018
10,8 1,5 1,1 0,9 19171,1
Табл. 2.2.7. Інформація щодо дозвільної діяльності ( дозволи на спецводокористування) по Закарпатській області Адміністративнотериторіальна одиниця
Кількість водозаборів
Всього
Кількість водоскиді в
Кількість організацій – водокористувачів
Кількість водокористувачі в, які мають дозволи
Кількість водокористувачів, дозволи яких просрочені
Кількість водокористувачі в, які взагалі не мають дозволів
Кількість дозволів, виданих в поточному році
269
4
99
В т.ч. підземних 1996р.
Всього по області в тому числі: для міст обласного підпорядкування Мукачево Ужгород кожного з районів Берегівський В. Берзнянський Виноградівський Воловецький Іршавський Міжгірський Мукачівський Перечинський Рахівський Свалявський Тячівський Ужгородський Хустський
1218
120
592
137 47
136 46
1 4
22 32
161 34 141 24 59 27 165 32 50 45 80 150 66
160 30 138 14 50 7 160 25 45 40 70 140 60
8 7 7 4 7 7 7 10 12 13 12 13 8
61 28 54 24 34 27 55 28 36 36 50 76 29
319
7 4
2 1
30 13 29 18 16 7 37 12 20 18 14 52 10
29 15 25 5 18 20 18 16 16 18 36 24 18
2
1
14 2 4 16 3 2 6 4 11 2 5 23 4
336
255
1
108
1
1997р. Всього по області в тому числі: для міст обласного підпорядкування Мукачево Ужгород кожного з районів Берегівський В. Берзнянський Виноградівський Воловецький Іршавський Міжгірський Мукачівський Перечинський
161
119
592
137 47
136 46
1 4
22 32
161 34 141 30 59 27 165 32
160 30 138 14 50 7 160 25
8 7 7 4 7 6 7 10
62 28 54 30 35 27 53 28
10 10 31 15 26 25 14 8 33 16
30 13 28 5 21 19 20 12
3 15 1
18 4 8 5 7 2 13 3
Рахівський Свалявський Тячівський Ужгородський Хустський
45 46 80 150 66
Всього по області в тому числі: для міст обласного підпорядкування Мукачево Ужгород кожного з районів Берегівський В. Берзнянський Виноградівський Воловецький Іршавський Міжгірський Мукачівський Перечинський Рахівський Свалявський Тячівський Ужгородський Хустський
1234
Всього по області в тому числі: для міст обласного підпорядкування Ужгород Мукачево Хуст кожного з районів Берегівський В. Берзнянський Виноградівський Воловецький Іршавський Міжгірський Мукачівський Перечинський Рахівський Свалявський Тячівський Ужгородський
45 40 70 140 60
12 13 12 13 8
40 35 50 66 30
119
608
30 17 18 56 13
10 18 32 10 17
5 9 2 7 7
372
223
13
120
8 12
1
8 11
1998р.
146 48
136 46
2 4
22 32
162 35 141 38 59 25 170 32 45 48 80 150 33
160 30 138 14 50 7 160 25 45 40 70 140 60
8 7 7 4 8 5 7 9 11 14 12 12 6
64 31 55 38 39 25 59 25 43 36 47 58 21
1217
1121
128
638
292
120
47 137 6
46 136 6
6 2 2
41 38 7
13 4 4
17 10 1
160 34 140 28 59 27 164 30 50 45 80 150
160 30 138 14 50 7 160 25 45 40 70 140
8 8 7 4 8 8 7 10 13 13 12 13
65 33 53 39 41 26 50 25 43 39 48 60
23 16 23 16 25 17 29 16 24 24 29 12
9 6 4 13 4 2 11 5 7 12 6 11
45 14 36 34 16 10 46 11 31 17 15 46 12
18 16 17 4 21 15 11 12 12 19 30 12 9
1 1 2 2 2 2
2
12 5 11 4 4 2 15 5 3 9 9 16 3
1999р.
Хустський
60
54
7
30
17
2
2000р. Всього по області в тому числі: для міст обласного підпорядкування Ужгород Мукачево Хуст кожного з районів Берегівський В. Берзнянський Виноградівський Воловецький Іршавський Міжгірський Мукачівський Перечинський Рахівський Свалявський Тячівський Ужгородський Хустський
1222
1126
128
643
349
292
47 137 6
48 136 6
6 2 2
41 38 7
31 31 5
10 7 2
160 34 140 28 59 27 164 30 50 45 80 150 60
160 30 138 14 50 7 160 25 45 40 70 143 54
8 8 7 4 8 8 7 10 13 13 12 13 7
65 31 59 37 41 26 58 25 41 37 51 58 28
38 16 31 31 12 7 25 11 23 21 16 40 11
26 14 28 6 29 19 33 14 18 16 35 18 17
9
128
15 17 4 1 1
1 4 1 1
17 5 7 15 5 1 5 2 5 7 7 14 2
Табл. 2.3.1. Земельний фонд Закарпатської області станом на 01.01.2001р. 1996 Основні види угідь Сільськогосподарські угіддя, у тому числі: Рілля Багаторічні насадження
сіножаті і пасовища Ліси і інші лісовкриті площі, з них: вкритих лісовою рослинністю Забудовані землі, з них під: Житловою забудовою Промисловим об"єктами Громадською забудовою Вулицями, площами, набережними Об"єктами транспорту та зв"язку Відкриті заболочені землі Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (ліски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) Інші землі Всього земель (суходіл) Води (території, що покриті поверхневими водами) Разом (територія)
Всього, тис.га
1997 Всього, тис.га
469.4
% до загальної площі території 37
198.0 32.7 238.7 717.0
1998 Всього, тис.га
468.7
% до загальної площі території 37
16 2 19
199.9 32.1 236.7
56
717.3
637.9
50
39.6
3.0
11.4 3.8
1999 Всього, тис.га
485.1
% до загальної площі території 37
16 2 19
200.1 28.7 236.3
56
717.9
639.8
50
41.5
3.0
0.9
11.6
0.3
4.0
5.5
0.4
6.2 8.2
Всього, тис.га
464.0
463.7
% до загальної площі території 36
16 2 19
199.9 28.1 236.0
16 2 18
201.5 27.8 234.5
16 2 18
56
718.1
57
718.5
57
657.8
52
657.7
51
658.2
52
42.6
3.0
43.0
3
43.4
3
0.9
11.9
0.9
12.2
0.9
12.4
0.9
0.3
2.4
0.3
2.6
0.2
2.7
0.2
5.4
0.4
6.0
0.4
5.2
0.4
5.9
0.4
0.5
6.9
0.5
7.9
0.4
5.8
0.5
5.9
0.5
0.6
8.1
0.6
8.4
0.6
9.0
0.7
9.0
0.7
1
16.1
1
14.4
1
14.5
1
14.5
0.8 16.3
2000
% до загальної площі території 36
0.8
0.9
0.9
0.8 1
14.0
1
13.0
1
16.2
1
16.6
1
16.1
1
1257.1
98
1257.4
98
1257.1
98
1257.1
98
1257.0
98
18.2
2
17.9
2
18.2
2
18.2
2
18.3
2
1275.3
100
1275.3
100
1275.3
100
1275.3
100
1275.3
100
Таблиця 2.3.1.1. Порівняльна агрохімічна характеристика обстежених земель Закарпатської області Тур, роки обстеження 6 1991-1995рр. 7 1996-2000рр.
Обстежена площа, тис.га 306,4
261,4
Середньозважений показник Гумус Калій Фосфор % мг/кг мг/кг 2,22 117,4 68,1
2,06
96,0
"+", "-" до попереднього туру Гумус Калій Фосфор % мг/кг мг/кг
58,4
-0,14
-21,4
-9,7
Таблиця 2.3.1.2. Агрофізична характеристика земель в Закарпатській області Назва
показників
Легко-суглинисті Важко-суглинкові Середньо-суглинкові Легко-суглинкові Супіщані Піщані
С/г угіддя иис.га Механічний склад 90,2 280,6 82,8 9,8 0,6
Рілля, тис.га 44,3 113,1 38,0 4,3 0,2
Засолені
-
-
Солонцюваті
-
-
Кислі - всього в т.ч. близькі до нейтральних Слабо середньо сильно
311,7 35,1 49,2 67,5 159,9
126,9 19,9 26,1 34,2 46,7
Перезволожені – всього в т.ч. позазаплавні
107,5 107,5
40,4 40,4
Заболочені – всього в т.ч. слабо середньо сильно
82,9 80,9 1,9 0,1
49,1 48,6 0,5 -
Кам"янисті – всього в т.ч. мало помірно багато
66,2 44,0 20,9 1,3
9,3 7,6 1,7 -
-
-
Піддані водній ерозії – всього в т.ч. слабо середньо сильно
37,2 25,7 9,7 1,8
7,7 5,9 1,5 0,3
Розподіл земельних угідь за крутизною схилів – всього в т.ч. до 1 градуса 1-2 - " 2-3 - " 3-5 - " 5-7 - " 7-10 - " 10-15 - " більше 15 градусів
464,0 211,5 70,7 26,9 19,7 23,8 32,3 36,3 42,8
199,9 132,9 34,8 4,7 7,1 5,6 5,8 5,2 3,8
Дефляційно-небезпечні
Характеристика грунтів Дернові глибокі неоглеєні і глеюваті 133,1 Бурі гірсько-лісові 201,2 Дернові глеєві 51,6 Дернові буроземні глибокі і середньо-глибокі 60,4 неоглеєні і глеюваті Дерново-підзолисті неоглеєні 16,1 Лучно-болотні та болотні 1,6 Вихід корінних порід -
126,8 34,1 27,8 11,2 -
Табл.2.3.2. Наявність порушених, відпрацьованих земель та їх рекультивація в Закарпатській області Порушено Відпрацьвано Рекультивано
1996р. 17,6 8,0 8,0
1997р. 9,5 8,0 21,7
1998р. 12,6 8,0 11,8
1999р. 3,5 2,9
Всього станом на 1.01.2001 року: порушено – 758.6 га відпрацьовано – 506.0 га
2000р. 4,8 4,8
Табл. 2.3.3. Відведення земель для несільськогоподарських потреб в Закарпатській області Роки
в постійне користування всього в т.ч. з них с.-г. ріллі угідь
Погоджено відведення земель в тимчасове користування у приватну власність всього в т.ч. з них всього в т.ч. з них с.-г. ріллі с.-г. ріллі угідь угідь
всього
всього в т.ч. с.-г. угідь
з них ріллі
Всього
1996
56
30
7
9
4
4
-
-
-
65
34
11
65
1997
17
1
-
41
25
15
-
-
-
58
26
15
58
1998
91
66
-
51
-
-
-
-
-
142
66
-
142
1999
28
4
-
18
8
1
-
-
-
46
12
1
46
2000
65
21
7
48
15
11
-
-
-
113
36
18
113
Всього
257
122
14
167
52
31
-
-
-
424
174
45
424
Табл. 2.3.4. Види відводів земель для державних та громадських потреб по Закарпатській області
Види відводів Під будівництво та розширення підприємств промисловості , транспорту, оборони та зв"язку Під будівництво гідротехнічних споруд Лісогосподарським підприємствам Для розширення та будівництва міст Підприємствам, організаціям, установам природохоронного, оздоровчого призначення, в тому числі: під курорти під заповідники Для інших потреб Всього відведено земель Разом
всього
Роки 1999 у т.ч.
ріллі
-/-
11 / 10
с.-г. угідь 1/3
-/-/-/-/-
-/-/-/-/-
-/-/-/3/-
-/-/62 / 66 / 66
-/-/-/-/-
3/-/14 / 8 28 / 18 46
всього
1998 у т.ч.
ріллі
4 / 51
с.-г. угідь 4/-
-/-/-/-/-
-/-/87 / 91 / 51 142
Примітка : В чисельнику – відвендено в постійне користування; знаменнику – в тимчасове користування
з них
всього
2000 у т.ч.
-/1
50 / 44
с.-г. угідь 12 / 15
7 / 11
-/-/-/2/-
-/-/-/-/-
-/-/-/4/3
-/-/-/4/-
-/-/-/-/-
2/-/1/5 4/8 12
-/-/-/-/1 1
-/-/11 / 1 65 / 48 113
-/-/5/21 / 15 36
-/-/-/7 / 11 18
з них
з них ріллі
Таблиця 2.4.1 Мінерально-сировинна база по Закарпатській області Види корисних копалин
Загальна кількість родовищ 1997р. 1998р. 1999р.
Родовища, що розробляються 1997р. 1998р. 1999р.
Одиниця виміру
Видобуток сировини
Балансо ві запаси станом на 01.01.00 (А+В+С)
Буре вугілля Свинець, цинк Ртуть Кадмій Золото Срібло Сіль кухонна Карбонатна сировина для вапнуван кислих грунтів Барит Фарбова сировина Польовий шпат Каолін Цеоліт Глина бентонітова Доломіт для металургії Вапняк для випалювання на вапно Скляна сировина Пісок будівельний Піщано-гравійна суміш Камінь облицювал Камінь будівельн. Камінь пиляний Керамзитова база Перлітова сиров. Глина тугоплавка Цегельно-черепич. сировина Всього родовищ твердих копалин
4 3 4 1 2 1 1
4 3 4 1 2 1 1
4 3 4 1 2 1 1
1 0 0 0 0 0 1
0 0 0 0 0 0 1
1 1 0 0 0 0 1
тис.тон "–" "–" "–" "–" "–" "–"
0 0 0 0 0 0 164
39184 301,5 134 0 0 0 348158
1 1 4 1 1 2 1 1
1 1 4 1 1 2 1 1
2 1 6 1 1 3 1 1
0 0 0 1 1 2 1 0
0 0 0 1 1 2 1 0
0 0 1 1 1 2 1 0
"–" "–" "–" "–" "–" "–" "–" "–"
0 0 0 0 9 14 1 0
391 2522 3049 73,92 4325 130394 7602 56588
3
3
3
2
2
2
"–"
62
14978
1 4 1
1 4 1
1 4 2
0 2 0
0 2 0
0 3 0
"–" тис.м3 "–"
0 47 0
14944 28257 4320
19 36 2 1 3 3 76
19 36 3 1 3 3 80
22 37 3 1 3 3 78
16 28 2 0 2 1 43
16 28 3 0 2 1 41
7 15 3 0 2 1 38
"–" "–" "–" "–" "–" "–" "–"
8 607 5 0 14 14 209
31713 241742 623 3288 48020 15207 81057
177
182
189
103
101
80
Таблиця 2.4.2. Використання надр по Закарпатській області № п/п
Загальна кількість кар"єрів та розробок
1
113
Наявність документації Гірничих Земельних Ліцензії відводів відводів
83
108
60
Загальна площа порушени х земель, га
Площа відпрацьваних земель, що підлягають рекультивації
Рекультивовано в 2000 р.
760
521
4,8
Таблиця 2.5.1 Утворення, використання(утилізація) та видалення відходів у 2000 по Закрпатській області, т Назва відходу
1 Відходи 1 класу небезпеки Люмінесцентні лампи у т.ч. по окремих видах ................ Відходи кислот органічних Відходи гальваники Відходи сурми Віходи формальдегідів Лампи люмінесцентні МУЛ КОС Невідомі хімікати Відходи хрому Відходи 2 класу небезпеки у т.ч. по окремих видах Азбезтові відходи Відходи бітума Віходи гальваники Відходи карбомідного клею Відпрацьований електроліт акумуляторів Гальмові колодки Елюати промивки Замащений грунт Змащююча
Накопичено Утворено відходів на відходів на підприємств підприємствах ах на за рік початок року 2 3 112,278 12,5 31090 шт.
13495 шт.
Отримано від інших власників за рік
Використано (утилізовано) за рік
4
5
Передано іншім Видалено підприємствам (захоронення) за рік за рік
6
Видалено (знешкодження) за рік
Видалено (розміщено) за рік
8
9
7
9844 шт.
Накопичено відходів на підприємств ах на кінець року 10 124,778 34741 шт.
8,544
8,544
15,920
15,920
5,610 7,285
5,610 7,285
31090
13495
27,5 46,905 0,518 4509,814
12,0
0,939 34,900 23,540
0,249
0,5 662,156
9844 шт.
34741 шт.
2176,243
39,5 46,905 1,018 2249,873
288,21
745,854
1,188 34,900 27,84
4,3
1250,100
1250,100
18,922
14,929
33,851
2,0 0,940 357,96 76,220
0,798
2,798 0,940 357,96
5,0
81,22
охолоджуюча рідина Лаки, фарби Луг Меблеві лакові відходи МУЛ КОС Нафтопродукти Песцитиди в т. ч. --заборонені --невідомі --інші відходи групи Трихлоретилен Шлами нікелю Штучне хутро Свинцеві акумулятори Свинець і сполуки Ядохімікати Відходи 3 класу небезпеки у т.ч. по окремих видах ................ Відходи гальваники Відходи вигрибів Відходи ліварного виробництва Відходи пластмас ДСП МУЛ КОС Мул миття машин Огарки електродів Осад відстойника Послід рідкий Тирса, стружка дереввяна Сміття побутове Фотоплівка , фотопапір Відходи 4 класу небезпеки у т.ч. по окремих видах ................
20,138 0,750 13,265 401,9 1601,614
150 436,88
1,365
18,773 0,750 13,265
151,7 1292,64
400,2 745,854
44,124 23,421 0,200
44,124 23,421 0,200
1,0 7,605 92,4 158,290
50,0
135,2
1,0 7,605 92,40 73,09
11,012 368,574 143186,774
558449,115
237,378 75107,55
11,012 131,196 82424,739
87,050
63,95
75505,60 31,0
115248,0
583,958 1,350 5500 5412,010 13,279 31,66 10107,55 45913,092
0,225
408000 0,025
97335,42
58918,008
358000
151,0 170603,6
0,6 5381 271,3 1,5
29482,74
180603,6
20150,0 31,0 583,958 1,950 0,881 183,31 14,779 31,66
10000 5500,0
10107,55 65000,0
29659,158
10395,832 358000,0
50000 0,25
47523,464
79070,806
Бавовна, брезент Бита скляна тара Відходи гальваники Відходи рослиництва Гній Вижимки виноградів, фруктів Карбідний мул Макулатура Металобрухт кольоровий Металобрухт чорний Мул кос Обрізки резини Огарки ртутного виробництва Формувальні суміши Шини Шлак, зола Щепа, обрізки дерев
0,150
0,150
77,045
21,0
50
48,045
21998,914 1399,52
10562,744 113,0
28500,658 1050,0
4061 462,52
47,571
58,5
50,090
38,83 846,88 10,67
8500
20650,0
27150,0
2000
2145,220
5500 937,815
6000 937,815
1645,22
27,901 846,88 60,76
60000,0
60000,0
2575,0
33,3
541,910
15,0 5346,037 14842,732
2608,3
3346,037 9242,732
556,91 2000 5600,0
Таблиця 2.5.2 Інвентаризація місць видалення відходів (захоронення та зберігання) на території Закрпатської області Кількість у т.ч. де власник зареєстрован ще не визначено их місць видалення відходів
1 Всього по області в т.ч. по кожному регіону (району або місту обласного підпорядк ування ) Ужгородський р-н Ужгород Берегівський В. Березнянський Виноградівський Воловецьк ий р-н Іршавський р-н Міжгірьський р-н Мукачівський Мукачево Перечинський Рахів-
2
3
4
5
6
7
Направл ено фактич но відходів на місце видален ня протяго м року тис.т 8
256
5
1351,19
3198,53
1661,781
665,75
408,455
2070,236
58
180
1268
190,01
50
35,5
225,51
8 2
8 78
160 628
82 512
160 20
75 10,38
157,0 522,38
26
95,2
400,0
97,8
9
4,8
102,6
28
184
542,8
192,8
50
31
223,8
7
15,5
21,35
1,85
2,0
0,23
2,08
7
96
60,93
14,5
4,0
13,04
27,54
1
26
203
2,03
6,15
1,5
3,53
40
264
238
41,5
50
40
81,5
16
78 79,5
120 22,05
43,5 2,353
50 7,0
29,7 0,705
73,2 3,058
4
72,9
150
56,49
160
140,9
197,39
1 13 24
5
Загальна площа тис.кв.м
Загальний фактичний об’єм тис.куб.м
Загальна фактична маса на початок року тис.т
Обсяги лімітів на розміщення відходів на даних місцях видалення тис.т
Загальна фактична маса на кінець року тис.т
Кількість місць, що не відповідаю ть діючим норматив ам
Кількість місць, де здійснюється екологічний моніторинг
9
10
11
56
3
1
1 1
28
1
ський Свалявський Тячівський Хустський
14
61,09
100,0
56,473
5,6
1,9
58,373
32
50,0
126,4
51,2
60,0
14,9
66,1
6
2
63,0
300,0
317,275
32
8,9
326,175
1
Таблиця 2.5.3 Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів по Закрпатській області Видано дозволів на розміщення відходів
1 Всього по області
Кількість підприємств, яким видано дозволи
2
3
Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи 4
894
894
256
Люмінісцентні лампи в тому по кожному регіону (району або місту обласного підпорядкування ) Берегівський р-н Люмінісцентні лампи В. Березнянський р-н Люмінісцентні лампи Виноградівський р-н Люмінісцентні лампи Воловецький р-н Люмінісцентні лампи Іршавський р-н Люмінісцентні лампи Міжгірський р-н Люмінісцентні лампи Мукачівський р-н Люмінісцентні лампи Перечинський р-н Люмінісцентні лампи Рахівський р-н Люмінісцентні лампи Свалявський р-н Люмінісцентні лампи Тячівський р-н Люмінісцентні лампи Ужгородський р-н Люмінісцентні лампи Хустський р-н
На яку кількість відходів видано дозволи тис.т. 5
Видано лімітів на утворення та розміщення відходів
Кількість підприємств, яким видано ліміти
6
7
8
9
10
793,282
894
894
793,282
729,282
6401
34741 шт.
34741 шт.
162,99 2016шт. 11,48 1890 шт. 74,41 3315 шт. 3,706 1198 шт. 4,101 446 шт. 26,098 667 шт. 33,439 552 шт. 7,122 137 шт. 47,758 4772 шт. 5,706 1293 шт. 18,122 1068 шт. 243,018 1924 шт 84,837
152,0 2016шт. 10,39 1890 шт. 74,163 3315 шт. 3,306 1198 шт. 3,771 446 шт. 23,758 667 шт. 33,189 552 шт. 5,912 137 шт. 39,588 4772 шт. 3,927 1293 шт. 17,315 1068 шт. 238,09 1924 шт 66,337
34741 шт.
89
89
2
24
24
26
61
61
28
30
30
7
27
27
7
22
22
1
43
43
40
28
28
13
72
72
24
56
56
14
56
56
32
78
78
58
47
47
2
162,99 2016шт. 11,48 1890 шт. 74,41 3315 шт. 3,706 1198 шт. 4,101 446 шт. 26,098 667 шт. 33,439 552 шт. 7,122 137 шт. 47,758 4772 шт. 5,706 1293 шт. 18,122 1068 шт. 243,018 1924 шт 84,837
89
89
24
24
61
61
30
30
27
27
22
22
43
43
28
28
72
72
56
56
56
56
78
78
47
47
Дозволено утворити відходів Тис.т.
Дозволено Дозволено розмістит розмістити и відходів відходів у у себе інших тис.т. тис.т.
10,99 1,274 0,247 0,40 0,33 2,34 0,25 1,21 8,17 1,729 0,807 4,93 18,5
Люмінісцентні лампи м.Мукачево Люмінісцентні лампи м. Ужгород Люмінісцентні лампи
92
92
1
169
169
1
1496 шт. 16,860 4809 шт. 53,635 9158 шт.
92
92
169
169
1496 шт. 16,860 4809 шт. 53,635 9158 шт.
1496 шт. 15,24 4809 шт. 42,432 9158 шт.
1,62 11,203
Таблиця 2.5.4 Зареєстровано відходів у Закрпатській області , т Кількість зареєстрованих відходів Всього (усіх класів небезпеки) у тому числі:
34741 шт.
1 класу небезпеки / люмінесцентні лампи, шт. 2 класу небезпеки 3 класу небезпеки 4 класу небезпеки
124,778 34741 шт. 2249,873 82424,739 79070,806
з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями
у тому числі для яких визначено умови для яких визначено для яких визначено місця операцій зберігання, підприємства або видалення відходів транспортування, виробництва по їх утилізації видалення
34741 ВТП «Екоцентр» м. Львів 124,778 34741 шт. 2249,873 82424,739 79070,806
60000
Микитівський ртут. к-т.
ВАТ «Закарпатський металургійний завод», смт.Вишково, Хустський р-н
Таблиця 2.5.5 Утилізація відходів (перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів) по Закарпатській області № пп 1
2
Назва підприємства, адреса Назва виробництва ВТП «Екоцентр» м.Львів вул. Панго, 7 ВАТ «ВАТ Закрпатський металургійний завод » Хустський р-н с.Вишково
Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) Збір та зберігання відпрацьованих ртутних, люмінісцентних ламп в орендному приміщенні з подальшим їх транспортуванням на Микитівський ртутний комбінат Огарки ртутного виробництва
Потужність Т /рік 22000 шт.
Утилізовано відходів за звітний рік (т) 9844 шт
80000
-
Табл. 2.6.1. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів по Закарпатській області Рік
Затверджена розрахункова лісосіка,тис м³
Фактично зрубано,
1994
838,4
1995
в т.ч. по господарствах твердо- листяниих
хвойних
тис. м³
м`яко- листяних
розрахун-кова лісосіка
фактично зрубано
розрахункова лісосіка
фактично зрубано
розрахун- фактично кова зрубано лісосіка 0,8 1,6
523,2
398,0
302,0
439,6
219,6
822,8
475,4
382,4
288,6
439,6
186,6
0,8
0,2
1996
822,8
407,5
382,4
245,0
439,6
162,1
0,8
0,4
1997
822,8
422,6
382,4
238,3
439,6
184,3
0,8
0,0
1998
822,8
403,2
385,2
255,9
436,8
147,0
0,8
0,3
1999
822,8
485,5
385,2
247,2
436,8
231,0
0,8
0,5
2000
822,8
537,0
385,2
257,1
436,8
279,9
0,8
0,0
Табл.2.6.2. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень по Закарпатській області (гектарів) 1994 2997
1995 2494
1996 1782
1997 1684
1998 1674
1999 1972,6
В т.ч. заліснення лісосік
1993
1672
1507
1414
1386
1377,1
1645
Створення захисних лісонасаджень на
-
3
-
-
-
153,1
29,0
-
-
-
-
-
-
-
лісовідновлення, лісорозведення на землях
2000 2110
лісового фонду
непридатних ділянках Створення полезахисних смуг
Табл. 2.6.3. Динаміка заготівлі лікарської сировини по Закарпатській області , т Обсяги заготівлі:
1996р.
1997р.
1998р.
1999р.
2000р.
Бузина
0,50
0,50
-
1,00
0,5
Глід, плоди
3,00
40,0
0,30
1,00
18,5
Глід, квіти
1,00
-
-
-
0,5
Грицики
0,50
-
-
-
-
Деревій
1,50
2,00
1,50
11,00
5,0
Звіробій
4,50
6,00
2,00
16,00
5,0
Жалива
0,32
1,00
1,00
1,00
2,0
Кульбаба, корінь
0,10
0,10
-
-
-
Липа
0,40
0,40
-
-
0,5
Мати-мачуха
3,58
6,00
1,00
1,50
1,0
Піжма
2,00
1,00
1,00
3,00
2,0
Подорожник
2,10
2,50
0,80
3,00
1,5
Польовий хвощ
3,00
3,00
-
4,00
3,5
Спориш
2,00
3,00
-
2,00
3,0
Череда
1,00
1,00
1,00
-
-
Чистотіл
0,20
0,20
-
-
-
Фіалка
10,0
14,00
2,50
21,00
6,5
Шипшина,плоди
49,0
53,00
3,00
4,50
17,0
Кукурудзяні рильця
0,10
1,50
0,70
-
0,5
Вид рослини
Пагони чорниці
20,00
10,00
18,00
24,00
30,0
Вільхові шишки
0,10
-
-
-
-
Березові бруньки
-
-
-
-
-
Ромашка лікарська
-
-
-
-
-
Горобина, квіти
-
-
-
-
-
Горобина, плоди
-
2,00
-
-
5,0
Чабрець
-
-
1,00
1,00
0,5
Гірчак
-
-
-
-
-
Сухоцвіт
-
0,50
-
-
-
Кмин, насіння
-
-
-
-
-
Малина, листя
-
-
-
-
-
Дуб, кора
-
-
-
-
-
Перестріч, трава
-
-
-
-
-
Квасоля, створки
-
10,00
6,40
-
25,0
Калина, плоди
-
-
-
-
-
Пастуша сумка
-
1,00
-
0,50
0,5
Терен, плоди
-
-
-
-
5,0
107.10
122,70
40,20
94,50
133,5
90,96
90,17
32,82
60,84
85,3
Встановлені ліміти -фактично заготовлено
Табл. 2.6.4. Озеленення населених пунктів в Закарпатській області (гектари) Створено нових зелених насаджень
1995 112,4
1996 14,6
1997 52,7
1998 33,5
1999 35,2
2000 40,3
Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень
8,6
6,5
4,4
4,9
5,6
6,2
Проведено догляд за насадженнями
67,0
101,3
114,5
97,8
90,7
102,1
Табл. 2.7.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин по Закарпатській області, голів Види мисливських тварин
1996р.
1997р.
1998р.
1999р.
2000р.
олень козуля кабан заєць
3065 6093 2293 20688
2631 6062 2327 24374
2413 5874 1870 23687
2076 4763 1611 29044
1664 3838 975 17961
Табл. 2.7.2.Добування основних видів мисливських тварин по Закарпатській області, голів Види мисливських тварин олень
козуля кабан заєць
Затверджений ліміт добування 5(відлов)
Видано ліцензій
Добуто
-
2(відлвлено)
Невикористано ліцензій -
9 5391
9 -
8 4139
1 -
Причини невикористання Відсутність дозволу Мінекоресурсів України -
Табл. 2.7.3. Динаміка вилову риби по Закарпатській області Вилов риби, т
1996р.
Прмисловий відлов риби в області не ведеться.
1997р.
1998р.
1999р.
2000р.
Табл. 2.8.1.Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об”єктів природно-заповідного фонду Закарпатської області у 2000 році. (початок таблиці)
№ п/п з/n фактично
Загальна площа об‘єкту ПЗФ га
Назва об‘єкту природнозаповідного фонду
Випасання худоби
ліміт
факт ично
ліміт
фактично
ліміт
фактич но
ліміт
факт ично
ліміт
фактичн о
ліміт
фактично
га
га
га / кг
га / кг
га
га
Га/кг
Га/кг
га / гол
га / гол
га/чол
га / чол
га / куб.м.
виконано робіт
пого джен о га / куб. м.
8
13
14
15
16
17
18
19
4323/ 9470 -
240/ 83500
240/ 83500
296/ 3786
290/ 3742
-
-
4572 /2199
4572/ 2199
129,3 / 45000
129.3 / 34000
1353 / 20310
1351 / 19895
-
-
-
-
-
-
91/1060
-
-
-
-
3
4
5
6
7
1
КБЗ
57880
7,6
7,6
-
-
3 4
5
6
Здійснення природоохоронних та господарських заходів
Збирання ягід, плодів, насіння
2
НПП “Синевир” Ужанський НПП Зоологічни й «Великодо броньськи й» Зоологічни й «Річанськи й» Зоологічни й «Тур»я Полянськи й» Разом:
Використання території в рекреаційних, культурно-освітніх цілях
Використання орних земель
1
2
Збирання лікарської сировини
Сінокосіння
9 10 11 12 Об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення 430 430 4323/ 9545
-
-
Суцільні, вибірковосанітарні рубки, ліквідація захаращеності погоджено
Рубки догляду за лісом та інші рубки викон а-но робіт га / куб.м.
40400
4.2
4.2
9100 /41000
1000 /5200
194,8
194,8
39159
-
-
-
-
33,9
31,5
1736
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
248,4/ 4422
91 /1024 248,4/ 4420
2408
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
81,03/ 12596
48,2/ 8397
-
-
2163
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
83,9 /470
27,8 /237
-
-
143746
11,8
11,8
9100 /41000
1000 /5200
658,7
656,3
-
-
8895/ 11744
8895/ 11669
369,3/ 128500
369,3/ 117500
2153,33 / 42644
2056,4/ 37715
-
-
Табл. 2.8.1. Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об”єктів природно-заповідного фонду Закарпатської області у 2000 році (продовження) № п / п
Використа ння природних ресурсів в межах територій природнозаповідного фонду
Використання природних ресурсів у науково- дослідних цілях
вилучення об’єктів тваринного світу ссавці , екз.
1 1 2 3 4
5 6
2 КБЗ НПП “Синевир” “Ужанськи й” НПП «Великодо броньський » «Річанськи й» «Тур»я Полянськи й» Разом :
Інші напрямки використання (встановлення вуликів, збір лікарської сировини, колекції, використання території для госп. потреб і т.д.)
риби,т., /екз. ліміт факт ліміт фак т 20 21 22 23 52 44 40 30 -
комахи,екз.
-
-
-
-
-
-
вилучення об’єктів рослинного світу , шт.
ліміт
факт
Полювання
ліміт відстрілу по видах, гол.
факт.,гол.
Рибальство
ліміт,т .
фактично, т.
інші,екз.
ліміт
деревні недеревні рослини рослини факт ліміт факт ліміт факт ліміт Факт
24 5050 104
25 4948 70
-
-
-
-
30 370
31 320
-
-
34 Олень-1
35 Олень-1
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
92
74
-
5154
5018
-
-
-
-
370
320
-
-
Олень-1
Олень-1
-
26
27
28
29
32
33
36
37
-
Примітка : ліміти та дозволи на використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів в межах територій природно-заповідного фонду місцевого значення держуправлінням екоресурсів не видавались.
Табл. 3.1. Середовища, які контролюються суб’єктами моніторингу довкілля та число точок спостережень по Закарпатській області
1
Міністерство екології та природних ресурсів
2
МНС
3
МОЗ
4
Міністерство аграрноїї політики
5
Держкомлісгосп
6
Держводгосп
7
Держкомзем
8
Держбуд
Поверхневі води Джерел Решта скидів стічних вод
Підземні води Морські води Джерел Решта Джерел Решта скидів скидів стічних стічних вод вод
Примітки
Середовище, що контролюється та кількість точок спостережень
-
112
70
-
9
-
118
46
-
148
-
262
-
341
Грунти
Промислові викиди в атмосферу
Суб‘єкти моніторингу довкілля Атмосферн е повітря
№
9
5 Всього:
46
112
218
14
2 -
273
-
-
459
Табл. 3.2. Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів по Закарпатській області № п/п
1
Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля Програма моніторингу поверхневих вод суші, зворотніх та підземних вод, викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, атмосферного повітря, грунтів та радіаційного фону атмосферного повітря в Закарпатській області
Суб´єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм Мінекоресурсів, МОЗ, Держводгосп, Держбуд
Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм Звіти та рекомендації для покращення екологічного стану довкілля в Закарпатській області
Табл. 3.3. Створення регіональних (локальних) систем моніторингу довкілля по Закарпатській області № п/п
Назва регіональної (локальної) системи моніторингу довкілля
1
Програма моніторингу поверхневих вод суші, зворотніх та підземних вод, викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, атмосферного повітря, грунтів та радіаційного фону атмосферного повітря в Закарпатській області
Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження) В стадії впровадження
Джерела та обсяги фінансування, тис.грн.
Результати (впроваджені системи, підсистеми та їх назви)
Державний фонд ОНПС – 200тис.грн.; Міжнародні програми – 950 тис.грн.
Впроваджено частину загальної прграми “Транскордонний моніторинг та оцінка якості води річок Латориця/Уж”
Табл.4.1. Рівень захворюваності населення по Закарпатській області (на 10 тис.). Категорія населення Дорослі
1996
1997
4975
3815
Підлітки
3627
Діти
11568
1998
1999
2000
3942
5662.8
5982.1
4259
4584
4903.1
4978.4
9022
8826
9762.9
9418.2
Табл.4.2. Поширеність хвороб по Закарпатській області (на 10 тис.) Класи хвороб
1996
1997
1998
1999
2000
Системи кровообігу
2696,0
2881,0
3102,0
2871,3
3223,1
Органи дихання
1950,0
2001,0
1998,0
2969,4
3051,6
Новоутворення
224,0
226,0
227,0
200,6
193,9
346,0
380,0
429,0
965,9
1210,8
218,2
249,2
Ендокринна система, розлад живлення,порушення обміну речовін Кров і кровотворні органи
Таблиця 6.1.1. Кількість дозволів на поводження з небезпечними хімічними речовинами та відходами по Закарпатській області Неорганічні сполуки та речовини
кадмію, ртуті, берилію, свинцю, цинку, миш'яку, талію -
ванадію, марганцю, нікелю, кобальту, міді, хрому
-
Органічні сполуки
кислоти/ луги
-
Пестици ди
Продукти біотехнології, вітамінні концентрати, антибіотики
Інші
-
-
-
Відходи
що містять ртуть
що містять свинець
гальванічного виробництва, витравлення та інші рідкі промислові відходи
побутов і, тверді промис лові
1
-
-
-
1
Таблиця 6.1.2. Інформація щодо аварій, які виникли під час поводження з небезпечними хімічними речовинами та відходами по Закарпатській області №за порядком
Дата,час
Назва речовини, її кількість, т, куб.м
Тип аварії: Категорія промислова, об’єктова, транспортна регіональна
аварії: Кількість Площа ураження, місцева, речовини, що кв. м потрапила у навколишнє середовище, т, куб. м
Перевищення ГДК Наслідки (атмосферне забруднення повітря, вода, грунт), разів
Збитки, нанесені довкіллю,г рн.
В 2000 році аварій, які виникли під час поводження з небезпечними хімічними речовинами та відходами на території Закарпатської області не було.
Табл. 7.1. Державний контроль за додержанням природоохоронного законодавства по Закарпатській області № п.п 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13
14
15 16
Найменування заходів Обстежено об‘єктiв Проведено перевiрок Виявлено порушень Видано приписiв Притягнуто до адмiнвiдповiдальностi /разом з адмiнкомiсiями/ (чол/грн.) Стягнуто штрафiв (чол/грн. ) Заявлено позовiв шт./грн. Стягнуто позовiв шт./грн. Винесено подань на позбавлення премiй /пiдприємств/ Призупинено об‘єктiв Призупинено фiнансування об‘єктiв по будівництву Видано дозволiв - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Кількість об‘єктів, що мають дозволи - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Кількість об‘єктів, що не мають дозволів - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів, переданих в прокуратуру, з них: - порушено кримінальних справ
Роки 1999 2990 2700 4850 1371 716/45334
2000 3438 144966 3115 2382 733/45747
463/34365
690/33155
61/106676 49/60790 -
94/156956 73/83719 -
30 -
48 -
120 132 965
128 130 894
346 276 965
349 326 894
292 309 -
302 289 -
1
12
-
3
Табл.7.2. Державний контроль за додержанням природоохоронного законодавства в межах природно-заповідного фонду України по Закарпатській області №№ п.п 1 2 3 4 5
6 7 8 9
10 11
12
Найменування заходів Обстежено об‘єктiв Проведено перевiрок Виявлено порушень Видано приписiв Притягнуто до адмiнвiдповiдальностi /разом з адмiнкомiсiями/ (чол/грн.) Стягнуто штрафiв (чол/грн. ) Пред´явлено позовiв на відшкодування збитків шт./грн. Стягнуто позовiв на відшкодування збитків шт./грн. Винесено рішень про призупинення (заборону) проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об´єктів Видано дозволiв на викристання природних ресурсів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів Кількість матеріалів, переданих в прокуратуру, з них: - порушено кримінальних справ
Роки 1999 90 28 12 6 6/387
2000 63 12 6 3 3/633
5/279
3/633
4/2865,22
-
1/406,60
-
34
22 -
-
-
-
-
Табл. 7.3. Хіміко-аналітичний контроль грунтів по Закарпатській області Відібрано та проаналізовано проб грунту С/г угіддя Промислові підприємства 118 -
Кількість компонентовизначень
Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників
Кількість випадків з перевищенням ГДК, чи кларків
523
8 (нітрати, рН, гумус, рухома сірка, мідь, свинець, цинк, марганець)
9
Табл. 7.4. Здійснення державного контролю за якістю водних ресурсів по Закарпатській області Назва водного об’єкту р.Тиса
Відібрано та проаналізовано проб 352
Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників
р.Апшиця
9
31 (температура, колір, запах, прозорість, окислюваність (перманганатна, біхроматна), розчинений кисень, нерозчинені речовини, азот амонійний, азот нітратний, азот нітритний, розчинені речовини, хлориди, сульфати, рН, кальцій, калій+натрій, магній, залізо (заг.), фосфати, феноли, нафтопродукти, мідь, цинк, хром 6+/заг., нікель, лужність, твердість, БСК5, АПАР, марганець, свинець -“-
р.Боржава р.Ріка р.Лужанка р.Теребля р.Тересва р.Шопурка р.Брустурянка р.Бескеу р.Мокрянка р.Ч.Тиса, Б.Тиса канал Верке
4 2 4 7 9 4 4 2 3 4 6
-“-“-“-“-“-“-“-“-“-“-“-
р.Латориця
42
-“-
р.Віча р.М.Піня р.Уж
3 3 38
-“-“-“-
р.Тур’я р.Ублянка р.Улічанка
3 4 4
-“-“-“-
Кількість випадків з перевищенням ГДК 18 - БСК5, 16 – азот амонійний, 42 – важкі метали,
3 - БСК5, 4 – азот амонійний 1 - БСК5, 6 - БСК5, 6 – азот амонійний, 6 – розчинений кисень 11 - БСК5, 5 – азот амонійний, 3 - феноли, 4 – залізо заг. 7 - БСК5, 2 – заислі речовини, 4 – азот амонійний -
Табл. 7.5. Характеристика встановлених перевищень нормативів викидів (по забруднюючих речовинах) по Закарпатській області № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Назва забруднюючих речовин, по яких встановлено перевищення нормативів Азоту оксиди Ацетон Бутилацетат Вуглецю оксид Ксилол Оксиди марганцю Пил Сажа Сірки діоксид Толуол Формальдегід Всього :
Перевірено джерел забруднення 34 4 1 13 1 1 38 4 9 4 3 112
По скількох джерелах 7 2 2 1 12
1-2 1 1 2
Встановлено перевищення нормативів Кратність перевищення 2-5 5 - 10 5 1 1 1 7 1
Понад 10 -
Табл. 8.1. Надходження та використання грошових коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища по Закарпатській області № з.п. 1. 2. 3. 4. 5.
Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді – всього Залишок коштів на кінець звітного періоду Витрачено коштів – всього % використання коштів (дані пункту 4 поділити на (дані п.1 + дані п.2) х 100)
1996р.
1997р.
199/8р.
1999р.
2000р.
0,0
2,38
0,48
2,26
3,57
20,96
58,2
151,23
235,08
200,9
2,38 18,58 88,64
0,48 60,1 99,2
2,26 149,45 98,5
3,57 233,77 98,5
0,03 204,5 100,0
Табл.. 8.2. Надходження та використання грошових коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища по Закарпатській області № з.п. 1. 2. 3. 4. 5.
Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді – всього Залишок коштів на кінець звітного періоду Витрачено коштів – всього % використання коштів (дані пункту 4 поділити на (дані п.1 + дані п.2) х 100)
1996р.
1997р.
199/8р.
1999р.
2000р.
45,75
43,52
163,13
143,18
145,3
73,36
401,19
113,36
153,69
394,7
43,52 75,59 63,46
163,13 281,58 63,32
143,18 133,31 48,2
145,3 151,57 51,0
284,7 255,3 47,3
Табл. 8.3. Показники природоохоронного будівництва по Закарпатській області
Капітальні вкладення на природоохоронні заходи (тис. грн.)
план
1996р. факт
%
план
1997р. факт
%
план
1998р. факт
%
план
1999р. факт
%
план
16537,17
4953,55
29,9
1391,1
1677,37
120,5
849
414,1
48,8
2499,0
566,01
22,6
16559,3
170,5
0
0
170,5
4
2,3
2,0
2,0
100
4,4
4,4
100
4,0
4,0
100
0,13
0
0
0,13
0
0
0
0
0
0
0
0
-
-
-
95
90
94,7
57,5
55
95
51,7
49,5
95,7
43,9
42,1
95,9
-
-
-
Введення в дію: Водоочисні споруди 3 (тис. м на добу) Системи оборотного водопостачання 3 (тис. м на добу) Пилогазоочисні установки 3 (тис. м на годину)
2000р. факт 11329,4 +4978,2 (заборг ов.)
Табл.8.4. Загальні результати роботи по державній екологічній експертизі за 2000р. по Закарпатській області №№ пп
Розглянуто матеріалів
Не погоджено Кількість Одиниць
1. 1.1
1.2 2.
Всього: З них: Проектних матеріалів (схем, генеральних планів, ТЕР, ТЕО, проектів і т. ін.) Документації з впровадження нової техніки і технології Матеріали вибору земельних ділянок
%
148
25
18
146
25
17
2 40
1
3
% 98
11.1.Регіональне (місцеве) двостороннє прикордонне співробітництво по Закарпатській області Країна - партнер, орган місцевого самоврядування, що відповідає за співробітництво
1
Назва документа у відповідності з яким здійснюється співробітництво
Термін дії документа (угоди)
Основні елементи співробітництва
Стан виконання на поточний момент
2
3
4
Угорська Республіка
Міжурядова угода
2001
Оцінка якості води
Виконано
Словацька Республіка
Міжурядова угода
2005
Оцінка якості води
Виконано
Румунія
Міжурядова угода
2005
Оцінка якості води
Виконано
Зобов’язання Української сторони
5