zakarpattya_2002 by Administrator Dovkillia

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЗВІТ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ за 2002 рік

м. УЖГОРОД - 2003 р.

ЗМІСТ 1. Екологічна ситуація в області ........................................................................ 2. Антропогенний вплив на природне середовище ......................................... 2.1. Атмосферне повітря ............................................................................. 2.2. Водні ресурси ....................................................................................... 2.3. Земельні ресурси та ґрунти ................................................................. 2.4. Надра ..................................................................................................... 2.5. Відходи .................................................................................................. 2.6. Рослинний світ ..................................................................................... 2.7. Тваринний світ ..................................................................................... 2.8. Природні території і об’єкти з особливим статусом охорони ......... 3. Мережа державного моніторингу області. Основні тенденції забруднення природного середовища у період 1992 2002рр ..................................... 4. Вплив факторів довкілля на здоров’я населення . ...................................... 5. Регіональні проблеми ..................................................................................... 6. Екологічна (природно-техногенна) безпека ................................................ 6.1. Екологічна безпека області ........................................................................ 6.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності ............................................. 6.2. Ядерна та радіаційна безпека ..................................................................... 7. Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища ............................................................................................................. 8. Управління в галузі охорони довкілля ........................................................ 9. Виконання загальнодержавних та національних екологічних програм .. 10. Наукові дослідження в галузі екології ...................................................... 11. Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи ....... 12. Міжнародне співробітництво у сфері екології ......................................... 13. Висновки ....................................................................................................... Додатки ......................................................................................................... Таблиці ..........................................................................................................

3 5 5 7 9 11 15 17 19 20 22 25 27 29 29 30 31 32 33 37 39 41 41 44 46 48

1. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В ОБЛАСТІ. Значна частина Закарпатської області розташована на південному мегасхилі Східних Карпат. Неоднорідність рельєфу регіону і його вертикальна витягнутість від 100 до 2061 м н. р. м. зумовлює велику різноманітність мікрокліматичних умов. Такий рельєф істотно впливає на кількість опадів. Закарпаття розміщене в одному з найбільш зволожених районів України. Рівень опадів коливається від 600 до 2000 мм в місяць. По території області протікає 9429 річок загальною довжиною 19,86 тис. км., із них 152 ріки – довжиною понад 10 км., 4 – понад 100 км.: рр. Тиса, Латориця, Уж, Боржава. Середня густота річок в області становить 1,7 км/км2 – це найбільший показник на Україні. Розподіл водних ресурсів області нерівномірний. Найбільш багатоводною є р. Тиса, на долю якої припадає ¾ водних ресурсів і ¼ - становлять водні ресурси річок Уж та Латориця. З річок Уж та Латориця використовується 63,1% води від загального водопостачання області. Така диспропорція виникла внаслідок розміщення у минулому об’єктів промислового, комунального та соціально-культурного призначення. Запаси прісних підземних вод на території області складають 1096,7 тис. 3 м /добу, або 401 млн.м3/рік і нерівномірно розподілені по районах. Зокрема, в гірських районах (В.Березнянський, Воловецький, Міжгірський, Рахівський) запаси підземних вод практично відсутні. Збільшення відбору підземних вод на перспективу дуже обмежене. По умовах захисту від забруднення, водоносні горизонти підземних вод, що експлуатуються, не захищені (тільки 20% відносяться до умовно захищених). Всі розвідані або діючі водозабори підземних вод в області є інфільтраційними. Якість підземної води повністю залежить від якісних характеристик поверхневого стоку і потребує особливого захисту. У зв’язку з гірськими умовами та кліматичними особливостями величина річного стоку є дуже непостійна і змінюється нерівномірно на протязі року: близько 75% стоку припадає на паводки і тільки 25% - на меженний період. Територія Закарпаття в межах України відноситься до найбільш паводконебезпечних регіонів. Значні нахили в гірській частині визначають швидкі розвитки паводків, підйоми рівнів досягають 1,5-2,5 м за 3-4 години. Оскільки ріки на рівнині мають малі нахили, паводкові води розливаються тут, затоплюючи обширні площі. Паводки наносять значні втрати господарству області. Найбільші збитки нанесли паводки 1947, 1962, 1974, 1979, 1992, 1998 та 2001 рр. Паводки виявляють значний вплив на деформацію русел та на розвиток ерозійних процесів. Найбільша частина еродованих угідь в Іршавському – 23% (басейн р.Боржава) і Міжгірському – 29% (басейн р.Ріка) районах, середня (11-14%) – характерна для Воловецького і Свалявського (басейн р.Латориця), Рахівського (басейни Чорної і Білої Тиси), Ужгородського (басейн р.Уж) районів, а найменша (біля 1%) – для рівнинних районів Берегівського та Виноградівського районів. В структурі еродованих угідь на слабозмиті приходиться 45%, середньозмиті – 37% і сильнозмиті – 18%. За останні 25-35 років ступінь еродованості орних земель збільшилась на 10-25% в межах гірсько-передгірних районів і на 3-10% на рівнинах.

Карпатський регіон в цілому характеризується високим рівнем небезпеки сукупного прояву небезпечних геологічних процесів, таких як зсуви, селі, бічна річкова і площинна ерозія, карст, підвищена сейсмічність та інші. Закарпатська область є найбільш ураженою зсувними, селевими та ерозійними процесами (61 % загальної площі області). В області залишається на обліку 37.2 тис. га еродованих сільськогосподарських угідь, що становить 8% від загальної площі сільгоспугідь, і потребує на майбутнє нових підходів до використання сільгоспугідь у гірській місцевості. На сьогодні в області відсутні підприємства, які б займалися знешкодженням, утилізацією та захороненням токсичних відходів. Непридатні, нерозпізнані та заборонені до використання отрутохімікати становлять 237,6 тон і зберігаються у 71 складському приміщенні. Рівень забезпеченості населення централізованим питним водопостачанням и особливо каналізацією залишається низьким. В області лише міста, в основному, забезпечені централізованим водопостачанням та водовідведенням. У системах каналізації замортизовано і перебуває в аварійному стані 30 % мереж. Майже половина існуючих очисних споруд потребує реконструкції із збільшенням пропускної спроможності та введення більш передової технології очищення стічних вод. Ряд екологічних проблем залишається у веденні комплексу лісового господарства. Ліс є основним ресурсом області. Площа лісового фонду складає біля 51% її території, що і визначає основний напрямок розвитку економіки області – лісоексплуатація. Окрім деревини в області активно використовуються лісові ресурси місцевого значення – гриби та дикорослі ягоди. Розрахункова лісосіка в області зменшена із 753 тис. куб м до 575,5 тис. куб. м. Відмічено тенденцію до зростання чисельності фауни, в тому числі копитних тварин та занесених до Червоної книги України. Протягом 2002 р. на лісозаготівлях дещо зросла частка природозберігаючих технологій та механізмів і гужового транспорту. Так, якщо на початку року в області працювало 12 ПТУ та інших трелювальних установок, 90 колісних тракторів, 435 коней, то у кінці року вже, відповідно 39, 164 та 566. Високим у 2002 р. залишався рівень самовільних рубок в області. Однак ця проблема не є суто екологічною, а набула соціального характеру, вирішення якої можливе лише у випадку підвищення рівня зайнятості та забезпечення паливом сільського населення особливо у гірській місцевості. Залишається неврегульованим питання випасу худоби в гірській місцевості, особливо у полонинах, що веде до негативних наслідків, зокрема до ерозійних процесів та зниження верхньої межі лісу. Має місце самовільне розширення пасовищ. В області розміщено 15 екологічно небезпечних об'єктів, які визначені у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995р. № 554, з них один об’єкт загальнодержавного значення ВАТ “Свалява-ЛХК” м. Свалява. Вони знаходяться під систематичним контролем по заходах зменшення їх впливу на навколишнє природне середовище. Проблемою залишається екологічний стан у водоохоронних зонах і прибережних смугах на потоках і річках області.

Значна частина цієї проблеми є наслідком іншої — відсутності у сільській місцевості комунальних служб з організованого збору, утилізації і захоронення (складування) побутових відходів, що є основною причиною повсюдного забруднення ними берегів річок та усіх видів угідь навколо населених пунктів. 2. АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 2.1. Атмосферне повітря В 2002 році спостерігається незначне зменшення викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел і значний спад викидів від автомобільного транспорту. В порівнянні з 2001 роком викиди від стаціонарних джерел зменшилися на 0,3% (в 2001р. було викинуто 7826,792 т, а в 2002р. – 7802,100 т). За цей самий період відбулося зростання викидів твердих речовин (в 2001р. – 1080,428 т, а в 2002р. – 1136,605 т, ріст складає +56,177 т., або 5,2%). Викиди рідких і газоподібних речовин навпаки зменшилися на 80,869 т, що складає 1,2% (у 2001р. було викинуто 6746,364 т). Загальне зменшення викидів по області склало 725 т, або 2,6% (2001р. – 26825 т, а 2002 р. – 26100 т). і пояснюється зменшенням використання бензину і дизельного пального автотранспортом різних форм власності (у 2001р. – було викинуто 19000 т, а в 2002р. – 18300, різниця 700 т., або 3,7%). Найвищий рівень забруднення повітряного басейну стаціонарними джерелами викидів спостерігається в наступних районах: Свалявський – 1934,781 т, що складає 24,8%; Ужгородський – 1201,877 т – 15,4%; Воловецький – 940,229 т – 12,1%. Найбільші міста області Ужгород і Мукачево також мають значний рівень забрудненості. Так, підприємствами і організаціями обласного центру в 2002р. було викинуто в атмосферу 695,346 т, (8,9%), а заводами і фабриками Мукачева – 542,804 т. (6,9%). В середньому одне підприємство області в 2002 році викидало в атмосферне повітря 25,186 тонн забруднюючих речовин. Обсяги викидів забруднюючих речовин на одиницю населення в 2002р. незначно зменшилися в порівнянні з 2001р. на 0,3% (у 2001р. – 6,234 кг, а в 2002р. – 6,214 кг, зменшення складає 0,02 кг). Також на 0,3% зменшилися щільність викидів забруднюючих речовин у розрахунку на квадратний кілометр території ( в 2001р. – щільність викидів становила 613,769 кг, а в 2002р. – 611,733 кг, або на 1,936 кг менше). Найбільшим забруднювачем серед Міністерств і Комітетів України в Закарпатській області є підприємства НАК "Нафтогаз України". Так компресорні станції і їх лінійні частини в 2002 р. викинули в атмосферне повітря 44281,625 т забруднюючих речовин, що на 31,404 тонн більше, ніж в 2001р. Зростання викидів на даних підприємствах в порівнянні з 2001р. пояснюється більш тривалими профілактичними ремонтними роботами, що приводить до зростання технологічних викидів забруднюючих речовин. Викиди цих підприємств 4281,625 т складають 54,9% від всіх обсягів викидів здійснених стаціонарними джерелами регіону (7802,1 тонн – 2002р.). Крім організацій вищевказаного Комітету досить значними забруднювачами повітряного басейну області є підвідомчі підприємства Мінтранспорту України, якими було викинуто в 2002р. 1019,146 тонн забруднюючих речовин, що є на 154,005 т більше в порівнянні з 2001р. (865,141 т). Організації Мінтранспорту дали 13,6% від всіх викидів, здійснених стаціонарними джерелами об-

ласті. Значно зменшилися викиди підприємства Державного Комітету лісового господарства, викид від яких в 2002р. становив 39,607 т, що складає тільки 0,51% від усіх викидів. Також зменшилися обсяги викидів в порівнянні з 2001р. від підвідомчих Укоопспілці підприємств і організацій (200,316 т, що складає 2,6% від загального об’єму) та заводів і фабрик, які належать до Мінпромполітики (117,883 тонн, що складає 1,5%). Динаміка викидів за останні три роки, а також основні забруднювачі атмосферного повітря наведені в таблицях 2.1.1; 2.1.2; 2.1.3. Основною причиною забруднення атмосферного повітря є застарілість технологічного обладнання, неефективність пилогазоочисних установок, а також профілактичні ремонтні роботи на компресорних станціях, які приводять до зростання викидів. Неефективна робота застарілого газоочисного обладнання особливо помітна на асфальтно-бетонних заводах (АБЗ), а також потужних котельнях Ужгородтеплокомуненерго, Мукачівських, Хустських і Берегівських теплових мереж, та на Перечинському і Свалявському лісокомбінатах. Дуже незначний ріст викидів спостерігається завдяки зростанню виробництва на малих підприємствах новоутворених структур (сюди належать організації, які розпочали свою трудову діяльність в 2001-2002 рр.). Головним забруднювачем атмосферного повітря Закарпатської області і надалі продовжує залишатися автотранспорт, викиди від якого складають 70,1% від загальної кількості викидів (всього викинуто в 2002р. – 26100 т, з них від автотранспорту – 18300 тонн). З метою зменшення кількості викидів забруднюючих речовин в атмосферу державним управлінням екоресурсів проведено в усіх районах області два етапи заходів "Чисте повітря", під час яких перевірено 4863 пересувні транспортні засоби на додержання нормативів викидів токсичних речовин. Виявлено 741 автомобіль, який експлуатувався з перевищенням вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах. До адміністративної відповідальності притягнуто 239 громадян, призупинено експлуатацію 200 транспортних засобів. З метою покращення стану охорони атмосферного повітря від забруднення державне управління екоресурсів у Закарпатській області пропонує провести наступні заходи:  на обласному рівні: – для більш якісного контролю за станом атмосферного повітря в області організувати додаткові стаціонарні пости контролю за станом атмосфери в наступних райцентрах області: Мукачеві, Хусті і Берегові; – добитися покращення якості вхідного та поточного контролю (лабораторія ВАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево") автомобільного пального, що ввозиться в Закарпатську область, а також поліпшення умов його зберігання;  на державному рівні: – розробити та ввести в дію державний стандарт на вміст шкідливих забруднюючих речовин у відпрацьованих газах дизельних двигунів легкових автомобілів; – терміново ввести для автотранспорту нашої держави єдиний екологічний талон (єдиного типу чи зразку) для всіх областей, а також міст Києва і Севастополя; – вирішити питання по виготовленні каталізаторів вихлопних газів для двигунів внутрішнього згоряння на одному з підприємств нашої держави;

– довести до 100% об’єми ввезення і використання неетилованого бензину в Закарпатській області (на даний час неетилований бензин складає 85-90% від усього пального). 2.2. Водні ресурси Водні ресурси області формуються за рахунок поверхневого стоку річок басейну ріки Тиса. Місцевого річкового стоку, що утворюється в межах області, транзитного річкового стоку, що утворюється на території Румунської, Угорської та Словацької республік, а також експлуатаційних запасів підземних вод. Річки Закарпатської області в географічному плані розміщені і належать до басейну одного із найбільших приток Дунаю – річки Тиса, яка є основною водною артерією області. Всі річки беруть свій початок у високогірній частині Карпат. Територія області перерізана густою мережею рік. Середня густина річкової сітки – 1,7 км/кв.км. Всього в області протікає 9426 рік сумарною довжиною 19723 км. Загальна довжина 155-ти рік, кожна з яких довша 10-ти км, становить 3,43 тис. км. З них, ріки Тиса, Боржава, Латориця та Уж мають довжину більше 100 км кожна. Загальна протяжність річки Тиси 967 км, з них в межах України 262 км. На території області вона приймає праві притоки : річки Косовська (41 км), Тересва (56 км), Теребля (91 км), Ріка (92 км), Боржава (106 км). Довжина р. Латориця 191 км, (в межах області 144 км), річки Уж 133 км, (в межах області 107 км). Середній багаторічний стік, який формується в межах області , становить близько 7040 млн.м3 на рік і 5830 млн.м3 75%забезпеченості. Разом з транзитним, що надходить з суміжних територій, поверхневий стік річок області становить, відповідно 13440 та 10780 млн.м3 за рік. В області нараховується 9 водосховищ та 59 ставків. Загальний об'єм всіх штучних водосховищ 60,5 млн.м куб., площа водного дзеркала становить 1,56 тис.га. Прогнозні запаси підземних вод на області складають 400 млн.м3, затверджені – 124 млн.м3. В області налічується 561 сільський населений пункт з населенням 720 тис. чоловік. Сільськогосподарське водопостачання, за винятком невеликої кількості водозаборів із гірських потоків, базується переважно на підземних водах. У 2002 році 404 основними водокористувачами забрано із природних водних об'єктів 67,76 млн.м3 та скинуто всього 49,55 млн.м3 . За останні роки спостерігається тенденція до зменшення обсягів використання свіжої води, проте скид забруднених стічних вод у водойми за 2000-2002 роки дещо зріс, що свідчить про незадовільний стан каналізаційних очисних споруд. Починаючи з 1995 р. використання свіжої води скоротилося майже удвічі і склало у 2002 р. 57,24 млн.м3 .

Стан водокористування в області (млн.м3) 120 104 100 80

78,1

70,2

67,6

60 40

19,8

20 0 1995

13,4 1999 Використання свіжої води

13,9

2000

14,8

2001

57,2

15,2

2002

Скидання забруднених стічних вод

Споживання свіжої води зменшилось в порівнянні з 2001 р. на 15,2 відсотки. Найбільше використано води на господарсько-питні потреби – 26,77 млн.м3, сільськогосподарські потреби – 13,53 млн.м3, промислові потреби – 6,25 млн.м3. Зменшення використання свіжої води відбувається в основному за рахунок скорочення кількості використаної води на промислові потреби. Найбільшими споживачами свіжої води є м. Ужгород – 11,5 млн.м3, м. Мукачево – 8,9 млн.м3 , Мукачівський – 7,7 млн.м3 та Ужгородський – 6,5 млн.м3 райони. У поверхневі водні об'єкти скинуто 15,2 млн.м3 забруднених стічних вод, що на 3,1 % більше в порівнянні з 2001 р. Частка забруднених стічних вод в загальному скиді складає 30,7 %. Найбільш несприятлива ситуація склалася у містах Ужгород та Мукачево, де було скинуто забруднених вод відповідно 9,9 та 2,5 млн.м3 , або 65,1 та 16,4 процента загально обласної кількості. Дані про скид зворотних вод та основні об'єкти - забруднювачі представлено в таблицях 2.2.2 – 2.2.6. За рахунок коштів обласного фонду ОНПС профінансовано реконструкцію очисних споруд в с. Жденієво Воловецького району, каналізаційних колекторів у містах Ужгород та Мукачево на загальну суму 185,0 тис.грн. За рахунок коштів Державного фонду ОНПС профінансовано реконструкцію головного напірного колектору від КНС-4 до КОС м. Ужгород на суму 1277,0 тис.грн. та каналізаційних очисних споруд у м. Рахів на суму 700,0 тис.грн., в тому числі борг за 2001 рік – 200,0 тис.грн. У 2003 р. планується за рахунок фінансування з Державного фонду ОНПС відновлення та реконструкція каналізаційних очисних споруд Рахівської картонної фабрики на суму 1200 тис. грн., каналізаційних очисних споруд м. Виноградова на суму 540,0 тис. грн., каналізаційних очисних споруд м. Ужгорода на суму 1510,0 тис. грн. і т.д. Однією з проблем в області залишається екологічний стан водоохоронних зон та прибережних смуг на річках та потоках області. Проведено інвентаризацію земель водного фонду, матеріали затверджені розпорядженням облдержадміністрації від 16.02.98 року № 47. Для виконання робіт по створенню прибережних смуг необхідно близько 500,0 тис.грн. З метою вивчення впливу скиду стічних вод на якість поверхневих водойм лабораторією держуправління екології та природних ресурсів в Закарпатській області проводяться систематичні спостереження стану 30 водних об'єктів області у 45-и постійних створах водокористування. Дані по якості води поверхневих вод представлено в розділі 3.

В системі державного контролю за станом водокористування держуправління екоресурсів проводило регулювання об'ємів забору води та кількості скидання забруднюючих речовин в поверхневі водойми через розгляд дозволів на спецводокористування. У 2002 році держуправлінням видано 86 дозволів на спецводокористування та затверджено 18 проектів ГДС. Дозвільна діяльність держуправління представлена в таблиці 2.2.7. 2.3. Земельні ресурси та ґрунти Земельний фонд області станом на 1.01.2003 року складає 1275,3 тис. гектарів. Сільськогосподарські угіддя займають 36 % від земельного фонду і становлять 459,4 тис.га, з яких 44 %, або 16 % від території області складає рілля (200,9 тис.га). Ліси та інші лісовкриті площі складають 57 % території області (720,3 тис.га). На інші види земель та угідь припадає 7 % території області. За останні три роки площа сільськогосподарських та лісових земель суттєво не змінилася. Баланс земельного фонду області по основних видах угідь наведено в таблиці 2.3.1. За цільовим призначенням найбільший відсоток від загальної території області займають землі лісового фонду – 47 %, (604,9 тис.га) та землі сільськогосподарського призначення - 36 %, ( 461,7 тис.га). Площа земель природнозаповідного фонду та іншого природоохоронного значення становить 79,4 тис.га. Структура земельного фонду області за цільовим призначенням наведена в таблиці 2.3.2. За останні роки в області спостерігається тенденція до погіршення агрохімічних властивостей ґрунтів. Середньозважений показник вмісту гумусу за останні 5 років зменшився на 0,14 %, площа грунтів із низьким і дуже низьким вмістом калію збільшилася на 11 %, вмістом фосфору – на 1 % від загальної. Спостерігається тенденція до збільшення площі земель із кислими ґрунтами та підвищення кислотності ґрунтів. Пестицидне навантаження на ґрунти області незначне. Все більше впроваджуються препарати нового покоління з низькими дозами внесення. Якщо у 2000 році було використано хімічних засобів захисту рослин 55,0 тонн на площі 39.2 тис. га, у 2001 році – 46,2 тонн на площі 45,1тис. га, то у 2002 році – 48,9 тонн на площі 43,1 тис.гектарів, що в перерахунку на 1га становить 1,1 кг. За даними земельного кадастру в області станом на 01.01.2003р. обліковується 5472 га зрошених земель, з яких під сільськогосподарськими угіддями – 5466 га. В тому числі, ріллі – 4405 га, багаторічних насаджень – 25 га, пасовищ – 1036 га. Підготовлені матеріали та відповідні погодження на списання з балансу 4597 гектарів зрошених земель. На кінець 2003 року площа зрошених земель буде становити 875 гектарів. Знаходяться ці землі в агрофірмі “Прикордонник” Виноградівського району. Осушених земель нараховується 180.6 тис. га, що складає 14 % від загальної кількості земель, із них: під сільськогосподарськими землями –165,8 тис. га (36 % від загальної площі сільськогосподарських угідь), в тому числі, рілля – 123.2 тис.га, багаторічні насадження – 4.1 тис.га, сіножаті – 9,1 тис.га, пасовища – 29.6 тис.га та ліси – 5.4 тис.га. Значних збитків економіці Закарпаття наносять зсувні та селеві процеси в гірській частині області, значну шкоду завдає дія річкової берегової ерозії в доли-

нах рік. Державним управлінням екоресурсів постійно приділяється велика увага заходам захисту земель від підтоплення та ліквідації наслідків повеней 1998 та 2001 років. У минулому 2002 році введено в дію 7 км захисних дамб та 7,8 км берегоукріплень, проведено очистку берегів річок та струмків загальною довжиною 273 кілометри. На протязі 2001 року побудовано 33 км захисних дамб, 10 км берегоукріплень, 4 км річкових перепадів, відрегульовано 84 км русел малих річок, виконано розчистку 36 га заплавних територій у зонах затоплення та русел річок на довжині 15 кілометрів. Однак, такі об'єми не виконують основну мету, усунення причин підтоплення земель. Основною причиною є недостатнє фінансування на будівництво вказаних споруд. Для захисту територій області від паводків і повеней необхідно провести реконструкцію і будівництво водозахисних дамб 957 км, регулювання русел річок 155 км, реконструкцію та будівництво берегоукріплень 110 кілометрів. Виконання заходів щодо охорони земель наведено в таблиці 2.3.3. Розподіл орних земель за крутизною схилів приведено в таблиці 2.3.4. Значної шкоди земельним ресурсам завдають ерозійні процеси, особливо в гірських та передгірських районах. Загальна площа еродованих земель складає 37,2 тис. га., а ерозійно небезпечних – 194,3 тис. гектарів. В області нараховується 8,4 тис.га деградованих та 14,9 тис.га малопродуктивних земель, які потребують консервації. До деградованих відносяться землі, зайняті зсувами, кам’янистими місцями, ярами. До малопродуктивних – змита рілля (9,8 тис.га) та орні землі на схилах більше 10 градусів (5,1 тис.га). У минулому році проведено консервацію вказаних земель на загальній площі 1,6 тис.га (деградованих 0,3 тис.га та малопродуктивних 1,3 тис.га). Наявність деградованих та малопродуктивних земель приведено в таблиці 2.3.5. Станом на 01.01.2003 року в області обліковано 754 гектари порушених земель, з яких відпрацьовано і потребують рекультивації 506 гектарів. У минулому році було порушено 3 га земель. Таку площу рекультивовано. Динаміка наявності порушених, відпрацьованих земель та їх рекультивація показана в таблиці 2.3.6. Державним управлінням екоресурсів ще на етапі попереднього погодження вибору земельних ділянок здійснюється контроль щодо відведення сільськогосподарських угідь як у постійне, так і у тимчасове користування для несільськогосподарського використання. З цього приводу у 2002 році розглянуто 59 матеріалів попереднього погодження місць розташування об'єктів, з яких 1 відхилено. У 2001 році розглянуто та погоджено 62 таких матеріали. У минулому році в Закарпатській області відведено для несільськогосподарських потреб 71 га сільськогосподарських угідь, з них ріллі 31 гектар. В основному під будівництво та розширення підприємств промисловості та транспорту. У 2001 році було відведено для несільськогосподарських потреб 41 гектар. Динаміка відведення земель для несільськогосподарських потреб на протязі трьох останніх років приведена в таблиці 2.3.7. Відведення земель по видам відводів земель для державних та громадських потреб в порівнянні з 2000 та 2001 роками, приведено в таблиці 2.3.8. В частині державного екологічного контролю земельних ресурсів за дотриманням природоохоронного законодавства на протязі 2002 року проведено 508

перевірок щодо охорони земельних ресурсів. За результатами перевірок складено 105 протоколів про притягнення до адмінвідповідальності посадових осіб та громадян, накладено штрафів на суму 10863 грн. За грубі порушення вимог щодо охорони земель призупинено роботу 2-х підприємств. Основні порушення, виявлені в ході держекоконтролю, це псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель, використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, самовільне зайняття земельної ділянки, несвоєчасне повернення тимчасово зайнятих земель, невиконання обов'язків по приведенню їх у стан, придатний для використання за призначенням, або невиконання умов знімання, зберігання і нанесення родючого шару ґрунту. Держуправлінням проводиться ряд організаційних, практичних, інспекційних та інших заходів з благоустрою і поліпшення санітарного стану населених пунктів та прилеглих до них територій, шляхів сполучення, земельних ділянок, річок, струмків на території області. Внаслідок вжитих заходів у 2002 році ліквідовано понад 320 стихійних сміттєзвалищ та упорядковано більше 100, проведено очистку від сміття берегів річок та струмків на довжині понад 270 км. Проводиться контроль за станом земель рекреаційного, оздоровчого призначення, парків. У 2002 році проведено реконструкцію, благоустрій та озеленення 5 парків загальною площею понад 14 га. Посаджено 6090 шт. дерев та 9290 шт. кущів, упорядковано та створено нові газони на площі 12,8 га. Загальна площа нових зелених насаджень 16 га. Проведено 178 перевірок санітарного стану населених пунктів, підприємств та організацій. Внаслідок перевірок з цих питань видано 310 приписів, притягнуто до адміністративної відповідальності 28 осіб. Здійснюється аналітичний контроль на вміст забруднюючих речовин в ґрунтах. В 2002 році проведено 32 перевірки, в ході яких відібрано та проаналізовано 125 проб ґрунту, виконано 617 компоненто визначень. За результатами аналізів та проведених розрахунків шкоди від забруднення земель внаслідок розливу нафтопродуктів, нараховано збитків на суму 3288 грн. 2.4. Надра В Закарпатській області сконцентровано великий мінерально-сировинний запас України, який утворився в її надрах внаслідок специфічної геологічної історії та геологічної будови області. В регіоні існує значна кількість родовищ рудних і нерудних корисних копалин місцевого та державного значення, які нараховують 26 видів твердих корисних копалин. Розвідано 191 родовище, з яких: 4 - бурого вугілля, 4 – ртуті, 3 – кольорових (свинець, цинк) металів, 3 – дорогоцінних (золото, срібло) металів, по 1 – барит, польовошпатова сировина, каолін, глина бентонітова, сировина скляна, сировина керамзитова, сировина вогнетривка для металургії, сіль кухонна, руди кадмію, 3 – цеоліту, 6- сировина для мінеральних фарб, 2- сировина для вапнування кислих ґрунтів, 3 - вапняк для випалювання на вапно, 3 - сировина перлітова, 3 – глина тугоплавка, 22 – камінь облицювальний, 38 – камінь будівельний, 3 – камінь пиляний, 4 – пісок будівельний, 2 – піщано-гравійна суміш, 79 – цегельночерепична сировина.

На базі цих родовищ розвинута досить потужна гірничодобувна промисловість. В період до 1991-1994 років на території Закарпаття велась експлуатація на 121 родовищі кар'єрним та шахтним способами. В зв'язку з загальною економічною кризою, більшість гірничодобувних підприємств різко скоротили або повністю призупинили видобуток сировини. Дані про мінерально-сировинну базу області та видобуток сировини у 2002 році приведено в таблиці 2.4.1. Із розвіданих родовищ на сьогодні не розробляється 108, готуються до розробки 9, експлуатується (ліцензовано) 69 і анульовано ліцензії на 5 родовищ по причині зміни назви підприємства, форми власності, адреси, організаційноправової форми господарювання та невиконання робіт протягом 3-х років з дня отримання ліцензії. У 2002 році видобування твердих корисних копалин проводилося лише на 33 родовищах (48 % від дозволених ліцензіями) в кількості 30 % від річної проектної потужності. Не проводилося видобування на ліцензованих 14 родовищах цегельно-черепичної сировини, на 8 родовищах будівельного каменю, на 7 родовищах облицювального каменю, на 1 родовищі пиляного каменю, на 1 родовищі польовошпатової сировини, на 1 родовищі цеоліту, на 1 родовищі сировини вогнетривкої для металургії. Для порівняння у 2001 році видобування твердих корисних копалин проводилося лише на 25 родовищах (37 % від дозволених ліцензіями). В повній мірі не видобувалася цегельно-черепична сировина (глини) в усіх районах області (20 родовищ), руди свинцю, цинку, золота, срібла – 1 родовище, пісок будівельний – 1 родовище, камінь пиляний – 2 родовища, камінь облицювальний – 10 родовищ, камінь будівельний – 9 родовищ. За останні роки намітилася тенденція відновлення функціонування раніше діючих та створення нових гірничодобувних підприємств. Існуючі гірничодобувні підприємства розташовані, в основному в межах рівнинної та низькогірної частини Закарпаття і лише біля 10% в межах Карпатської гірської системи. Не зважаючи на відносно незначну глибину залягання корисних копалин, їх видобуток в певній мірі приводить до незворотніх змін природного середовища в районі гірничодобувних підприємств. Використання надр із значними обсягами вилучення корисних копалин і гірських порід та їх наступна переробка позначилась на стан довкілля області. Досить часто ці зміни мають негативний характер. Основними негативними чинниками змін екологічного стану в районах розробок корисних копалин є: 1. Зміна природного рельєфу на техногенний. 2. Утворення відвалів гірських порід. 3. Погіршення природного захисту підземних вод від забруднення внаслідок розробки поверхневих захисних шарів порід. 4. Порушення природного режиму поверхневих та підземних вод, що може призвести до зменшення їх запасів. 5. Активізація екзогенних геологічних процесів, зокрема зсувів, ерозії, та інше. Важливим еколого-економічним чинником, який в не повній мірі враховується при обґрунтуванні доцільності видобутку сировини, є вилучення під гірничі відводи сільськогосподарських земель. Втрати цих земель в більшості випадків

незворотні. Внаслідок розробок, під кар'єрами та шахтами в області нараховується 730 га порушених земель, -з них 500 га відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації. У 2002 році рекультивовано 3 га, у 2001 році – 8 гектарів. Використання надр з твердими корисними копалинами приведено в таблиці 2.4.2. Держуправлінням екоресурсів на підставі Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища” та “Про екологічну експертизу”, постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 року № 1308 проводиться контроль за відповідністю вимогам природоохоронного законодавства проектів та техніко-економічних обґрунтувань на будівництво, розширення, реконструкції підприємств, в тому числі гірничодобувних, наслідків їх здійснення на стан довкілля шляхом проведення екологічної експертизи. У 2002 році держуправлінням проведено експертизу 5 проектів щодо використання надр, 1 – відхилено на доопрацювання. У 2001 році проведено експертизу 11-ти проектів. Реалізація проектів щодо використання надр без проведення екологічної експертизи не допускалася. Здійснювався контроль на етапі попереднього погодження (розробка екологічних карток) для отримання підприємствами ліцензії на право користування надрами. В 2002 році розглянуто 21 таку заяву, з яких надано 19 екологічних карток, а 2 заяви відхилено на доопрацювання (ПП “Андезит” в Свалявському районі та ВКФ “Крокус” м.Берегово). У 2001 році таких матеріалів розглянуто на 7 родовищ. Із 83 родовищ, які знаходяться в стадії розробки (експлуатації), у минулому році перевірено 50 родовищ. За результатами перевірок видано 35 приписів, 12 посадових осіб притягнено до адмінвідповідальності на суму штрафів 1374 гривні. Було призупинено видобуток корисних копалин на 2-х родовищах (Сілецьке родовище андезитів на Іршавщині та Чабанівське родовище світло забарвлених глин на Ужгородщині). Аналіз результатів перевірок показує, що основними порушеннями природоохоронного законодавства, характерними для багатьох користувачів надр, є відсутність затвердженої в установленому порядку дозвільної документації на розробку, на викид шкідливих речовин в атмосферу, на утворення та розміщення відходів. Не здійснюється відвід поверхневих вод, не проводиться щорічний радіаційний контроль за породами, не погоджуються з відповідними службами проекти рекультивації порушених земель. Такі порушення зумовлені низькою виконавчою дисципліною на підприємствах, загальним спадом виробництва, відсутністю коштів на виконання природоохоронних заходів, недостатнім контролем з боку органів місцевого самоврядування. Так, при перевірці МПП “Рос”, що здійснює розвідку, в т. ч. дослідно промислову розробку андезиту на ділянці надр, що розташована біля с. Гута Ужгородського району було встановлено: вказаним підприємством проведено розкривні роботи для закладки кар’єру по дослідно-промисловій розробці без наявного проекту геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки родовища, чим порушено Порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, затверджений наказом Геолкому України №40 від 15.03.2000р., ст. 48, 51 Кодексу України про надра; не оформлено документи на право користування земельною ділянкою згідно ст.168 п.3 Земельного Кодексу

України. За результатами перевірки директора МПП “Рос” притягнуто до адміністративної відповідальності та зобов’язано в установлений термін оформити документи на право користування земельною ділянкою представити проектнотехнічну документацію на державну екологічну експертизу. В ході перевірки ТзОВ “Золотий колос” при розробці Сілецького родовища андезито-базальтів виявлено ряд порушень: не оформлено документи на право користування земельною ділянкою; земельна ділянка засмічена побутовими та промисловими відходами; не виконуються умови знімання та збереження родючого шару ґрунту, не виконуються особливі умови спеціального дозволу (ліцензії) на право користування родовищем, а саме: не виконано оцінку сировини в надрах родовища на її відповідність вимогам НРБУ –97; не проводиться щорічний радіаційний контроль за породами в кар’єрі та продукцією на відповідність вимогам НРБУ-97, відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відсутній ліміт і дозвіл на утворення та розміщення відходів; розробка родовища здійснюється безсистемно та не відповідає проектно-технічній документації. Враховуючи, що раніше поставлені держуправлінням вимоги на усунення порушень (припис №06-16 від 25.01.2002р.), підприємством не були виконані та не сплачені штрафні санкції, винесено рішення № 06-1 від 29.04.2002 р. про тимчасову заборону (зупинення) розробки Сілецького родовища андезито-базальтів ТзОВ “Золотий колос” . За результатами перевірки щодо геологічного вивчення та досліднопромислової розробки кар'єру в с. Чабанівка Ужгородського району ЗАТ “Будавтодор”, держупралінням винесено рішення №3 від 22.08.2002р. про тимчасову заборону (зупинення)” розробки вказаного родовища через не повне виконання вимог, а саме: не здійснено відвід поверхневих вод нагірними канавами в існуючу систему водовідведення, не погоджено місце скиду кар'єрної води, не погоджено проект рекультивації порушених земель з відповідними службами. З метою поліпшення роботи по охороні та раціональному використанню надр держуправління екоресурсів буде працювати у 2003 році над наступними напрямками:  удосконалення системи регулювання використання надр;  удосконалення правового і економічного механізму взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та надрокористувачів;  удосконалення системи державного моніторингу геологічного середовища та створення державної служби оцінки і прогнозу змін довкілля в гірничодобувних регіонах; Для покращення ситуації по раціональному використанню надр і збільшення надходжень до бюджету, а також недопущення екологічних порушень при експлуатації родовищ держуправління пропонує:  надрокористувачів, які припинили видобування корисних копалин більше 3-х років, позбавляти ліцензії на право користування надрами;  райдержадміністраціям щорічно подавати до обласної державної адміністрації пропозиції про ефективність та доцільність розробки родовищ надрокористувачами.

2.5. Відходи Станом на 01.01.2003 року в області обліковано 179,52 тис. тонн промислових і побутових відходів та 26688 шт. відпрацьованих люмінесцентних і ртутних ламп. Видано лімітів та дозволів на утворення та розміщення відходів 1210 підприємствам і установам області в обсязі 888,103 тис. тонн та 48233 шт. люмінесцентних і ртутних ламп і ліхтарів (табл.2.5.3.). Всі відходи класифіковано по класам небезпеки. Дані по утворенню, використанню та утилізації відходів наведено в таблиці 2.5.1. Відходи І-го класу небезпеки (накопичено 94,803 т) – це невідомі, непридатні або заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР), відходи гальванічного виробництва, відходи з вмістом сурми, відходи формальдегіду, які через відсутність технологій переробки або утилізації під контролем держуправління зберігаються на території власників відходів. Відпрацьовані люмінесцентні, ртутні лампи і ліхтарі, що містять ртуть систематично збираються та вивозяться на Микитівський ртутний комбінат Донецької області для наступної утилізації. Збір та вивіз на утилізацію даного виду відходів на території області проводить виробничо-технічне підприємство "Екоцентр", м. Львів, яке має всі необхідні дозволи та технічне обладнання на проведення робіт з небезпечними речовинами. Протягом 2002 року на утилізацію з області відправлено 21545 шт. відпрацьованих люмінесцентних ламп. Дане питання знаходиться на постійному контролі держуправління. Відходи ІІ-го класу небезпеки (накопичено 3775,68 т.) – це знову таки невідомі, непридатні та заборонені до застосування ХЗЗР, гальванічні шлами, свинцеві акумулятори, відпрацьований електроліт з цих акумуляторів, просочене машинною оливою ганчір'я, оливові фільтри транспортних засобів, відпрацьовані нафтооливи. На території області вирішено питання збору та відправки на подальшу утилізацію відпрацьованих нафтоолив (ВАТ "Нафтопродукт-Мукачево, м.Мукачево; ТОВ "Галсана" разом з ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" м. Львів), свинцевих акумуляторів (ДП "Закарпаттявторкольормет" м. Ужгород), штучного хутра (ВАТ "Хутро" смт. Ясіня, Рахівський район). Інші види відходів, такі як відпрацьований електроліт, відходи гальваніки, охолоджуюча рідина та інші відходи даного класу в зв'язку з відсутністю технологій по їх утилізації знаходяться на території їх власників під контролем держуправління. У 2002 році, згідно спільного наказу держуправління екоресурсів, управління сільського господарства облдержадміністрації та обласної державної санітарно-епідеміологічної станції проведено комплексну інвентаризацію місць накопичення та зберігання заборонених і непридатних до використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин. За даними проведеної інвентаризації в області зберігається 242,576 тонн ХЗЗР (І-ІІ клас небезпеки), з них: заборонених до використання – 77,876 тонн, непридатних для використання – 26,0 тонн і невідомих сумішей – 138,7 тонн. ХЗЗР зберігаються у 50-ти складських приміщеннях, 6-ти цистернах та одному контейнері. У 5-ти районах області з 13-ти організовано централізоване зберігання ХЗЗР. Перевірка стану зберігання та інвентаризація ХЗЗР проводиться держуправлінням щорічно. Відходи ІІІ-го класу небезпеки (накопичено 95304 т.) складає сміття побутове, намул каналізаційних споруд, тирса та відходи деревообробного виробництва, відходи вигребів, осад відстійників. Побутове сміття вивозиться на полігони твердих побутових відходів, а намул КОС зберігається на мулових майданчиках

каналізаційних очисних споруд. В області частково налагоджено збір та відправка на утилізацію відходів пластмаси, поліетилену (плівка, ПЕТ-пляшки): ВАТ "Закарпатоблтара" м. Ужгород, ПП Кошеля м. Свалява. У Воловецькому районі на ЗАТ "Воловецький лісокомбінат" налагоджено утилізацію власних відходів деревообробки шляхом спалюванням в котлах, як додаткового енергетичного ресурсу. На ЗАТ "Свалявському лісохімічному комбінаті" тирса утилізується шляхом виробництва брикетів для подальшого спалювання в котлах. Відходи ІV-го класу небезпеки (накопичено 80344 т.) становлять гній, металобрухт, макулатура, автомобільні шини. На даний час питання збору та утилізації більшості цих відходів вирішено (ТОВ "Закарпатбумага" м. Свалява; ВАТ "Закарпатоблтара" м. Ужгород). Не вирішеним залишається збір та відправка на утилізацію відпрацьованих автомобільних шин, гуми. На виконання ст.12 Закону України "Про відходи" держуправлінням екоресурсів було підготовлено розпорядження обласної державної адміністрації від 10.10.2002 р. N 448 "Про затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів у навколишньому природному середовищі", згідно якого встановлені ліміти доведені до 1210 підприємств області. Райдержадміністраціями та міськвиконкомами спільно з держінспекціями екоресурсів в районах створені та затверджені реєстри місць видалення відходів (крім Виноградівського, Іршавського, Великоберезнянського районів). Паспортизація існуючих полігонів твердих побутових відходів та сміттєзвалищ в області продовжується під постійним контролем держуправління. В ході здійснення державного контролю за дотриманням вимог в сфері поводження з відходами держуправлінням екоресурсів та територіальними держінспекціями за 2002 рік перевірено 707 підприємств та організацій, ліквідовано 341 несанкціоноване сміттєзвалище, притягнуто до адміністративної відповідальності 216 осіб, стягнуто штрафів на суму 9533 грн. Щоквартальний звіт по поводженню з відходами направляється в Державну екологічну інспекцію Мінекоресурсів України. На кінець 2002 року в області зареєстровано 303 місця видалення відходів загальною площею 149 гектарів. Із загальної кількості сміттєзвалищ 44 не відповідають санітарним нормам та вимогам екологічної безпеки. В 2002 р. на офіційно затверджені місця видалення відходів вивезено близько 290 тис. тонн відходів. Дані по інвентаризації місць видалення відходів наведено в таблиці 2.5.2. Враховуючи географічне розташування області, найгустішу на території України водну мережу, велику кількість мінеральних джерел, що створює унікальні можливості розвитку туристично-рекреаційної галузі, створення об'єктів переробки токсичних відходів на території регіону є недоцільним і на даний час такі підприємства в області відсутні. Протягом 2002 року небезпечні відходи на територію області не ввозилися. Основними питаннями в галузі поводження з відходами, над якими держуправління буде працювати в 2003 році, є: 1. сприяння створенню спеціалізованих підприємств усіх форм власності для збирання, оброблення, утилізації відходів; 2. проведення щорічної комплексної інвентаризації невідомих, непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин; 3. продовження робіт по паспортизації місць видалення відходів, створенню і доповненню затверджених Реєстрів місць видалення відходів та Реєстрів об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів;

4. фінансування робіт з обласного та державного фондів ОНПС по контейнеризації невідомих, непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. 2.6. Рослинний світ Ліси на території області є одним з основних природних ресурсів. Лісистість по області становить 51% від загальної території. Довідково. Загальна площа лісового фонду області 694 тис. га, в тому числі земель вкритих лісовою рослинністю 647.7 тис. га. Розподіл загальної площі лісового фонду між постійними лісокористувачами: Лісогосподарські 1. підприємства обласного управління лісового господарства (Держкомлісгосп України) – 492,1 тис. га Підприємства 2. об’єднання ВО "Закарпатоблагроліс" (Міністерства аграрної політики України) – 119,0 тис. га Об’єкти 3. природно – заповідного фонду Загальнодержавного значення (Мінекоресурсів України) – 84,0 тис. га Ужгородське 4. військове л-во (Міноборони України) – 9,8 тис. га Закарпатський 5. лісотехнікум (Міносвіти України) – 3,6 тис. га Середній запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель - 348 кбм., середній річний приріст – 5 кбм. Насадження 2-го і вище бонітетів займають 95 відсотків загальної площі. Високоповнотні насадження (0,8–1,0) займають 40.4%, середньоповнотні насадження (0,5 - 0,7) 56.8 % і низькопродуктивні- 2.8% вкритих лісовою рослинністю земель. Більше ніж половина лісів обллісгоспу (основного лісокористувача), виходячи із місця розташування і виконання захисних функцій віднесені до лісів 1-ї групи, в тому числі 157 тис. га лісових площ є одноразово площами природно заповідного фонду ( 23 % площі лісів обллісгоспу ). Внаслідок вжитих держуправлінням екоресурсів заходів при проведенні чергового лісовпорядкування протягом 2000-2001 рр. в лісах лісогосподарських підприємств обласного управління лісового господарства (Держкомлісгосп України) обсяги розрахункової лісосіки в області з 2001 р. зменшилися в порівнянні з 1989 р. на 337,5 тис. кбм. і складають у 2002р. 529,9 тис. кбм. в тому числі 207.2 по хвойному господарству. Згідно даних обласного управління лісового господарства, Ужгородського військового лісництва, ВО «Закарпатоблагроліс» та матеріалів перевірок за останні два роки відмічено поступове зростання обсягів освоєння ліміту лісосічного фонду. Динаміка освоєння розрахункової лісосіки по Закарпатській області за останні 3 роки в розрізі лісокористувачів подана в таблиці 2.6.1. За останні три роки обсяги лісовідновлення, лісорозведення проводяться у відповідності до затверджених проектів. Стан лісовідновлення основними лісокористувачами в області за останні 3 роки подано у таблиці 2.6.2. Як вказують комплексні перевірки, проведені держуправлінням екоресурсів у 2002р., стан лісових культур минулих років погіршується. Причина - відсутність належного бюджетного фінансування лісогосподарських підприємств для проведення доглядів за лісовими культурами.

Протягом 2002 р. проведено 902 перевірки по дотриманню природоохоронного законодавства у галузі охорони, захисту, використання та відтворення рослинного світу, з них 37 комплексних. За порушення "Правил відпуску деревини на пні в лісах України" та "Санітарних правил в лісах України" на лісозаготівельників накладено майнових стягнень в розмірі 170,9 тис. грн., з яких сплачено 43,3 тис. грн. За 2002 р. притягнуто до адміністративної відповідальності 251 особу на суму 14,4 тис. грн., з яких стягнуто 11,6 грн. В 15 випадках приймались рішення про тимчасове призупинення розробки лісосік для усунення виявлених порушень та недоліків, на розгляд в органи прокуратури направлено 6 справ по фактам самовільних рубок дерев у насадженнях. У 2002 році держуправлінням екоресурсів проводився контроль за впровадженням природозберігаючих технологій на лісозаготівлях відповідно до вимог Закону України "Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону". Так, протягом 2002 року кількість повітряно-трелювальних установок становила 39, з яких 10 безпосередньо працює на лісосіках. Кількість колісних тракторів, задіяних на лісозаготівлях, зросла з початку року з 90 до 164, а використання гужового транспорту становило на 01.01.2003р 414 одиниць. Держуправлінням екоресурсів протягом 2002 р. вживалися заходи контролю в частині лімітування заготівлі і спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення та контролю за дотриманням цих лімітів. Встановлення лімітів проводилося у відповідності до п.22 ст.43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 15,19,43 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 10,11 Закону України "Про рослинний світ" та рішення сесії обласної ради від 8 грудня 2000 р. №263 "Про порядок видачі дозволів і встановлення лімітів спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення та справляння збору за їх використання". У 2002 році держуправлінням екоресурсів підготовлені ліміти, які затверджені розпорядженням голови облдержадміністрації від 21.03.2002 року № 136 "Про ліміти заготівель лісових ресурсів місцевого значення та лікарської технічної сировини у 2002 році". В області лімітується заготівля 7 - ми видів дикоростучих ягід, 14 видів лікарської техсировини, плодів та збір грибів. Загальний обсяг затверджених на 2002 рік лімітів заготівлі дикоростучих ягід та грибів склав 6567,1 тонн та лікарської техсировини 90,62 тонн, в тому числі 20 тонн на заготівлю пагонів чорниці, яка використовується в потребах вітчизняного фармацевтичного виробництва. Збір видів рослин, які занесені до Червоної книги або потребують охорони, не допущено. Плантації з культивованими лікарськими рослинами в області наявні тільки на території радгоспу "Кук" Іршавського району, який є підрозділом Українського державно-акціонерного консорціуму "Укрфітотерапія" і спеціалізується по заготівлі лікарської сировини. Загальна площа плантацій 62 гектари. Культивуються загально поширені види рослин зі збором сировини в обсязі понад 50 т. сухої ваги. Протягом 2002 року в області проводилася заготівля лісових ресурсів місцевого значення. Держуправлінням проведено аналіз фактичної заготівлі дикоро-

стучих ягід та грибів і лікарської техсировини в області за 2002 рік. Встановлено значне недовикористання затверджених обсягів лімітів лісових ресурсів місцевого значення, зокрема по дикоростучих ягодах - ліміт 3381,2 т. виконано на 49,2 %; по грибах ліміт – 2950,8 т. використано на 22,9%; лікарської техсировини - ліміт 90,6 т. використано 8,2 %. Службою екологічного контролю на держкордоні фактів вивезення за кордон рідкісних видів, ендемічних, реліктових рослин і тих, що знаходяться під загрозою зникнення, заготівля на території області яких забороняється, у 2002 році не виявлено. На підставі аналізу використання лімітів за 2002 р. по використанню лісових ресурсів місцевого значення та лікарської технічної сировини Держуправлінням буде підготовлено проекти вищевказаних лімітів на 2002 рік. 2.7. Тваринний світ Мисливські угіддя Закарпатської області займають 1085,3 тис.га тобто 85,1% від загальної площі області. Право на ведення мисливського господарства надано 35 господарствам. Пройшли певні зміни і в структурі розподілу мисливських угідь за користувачами. Так у 2002 році УТМР займає 56% від загальної площі останніх проти 70% у 1995 році, держкомлісгосп 14,5% проти 27%, інші організації 29,5% проти 3%. На теперішній час в області нараховується 11 районних рад УТМР, загальною площею 578,2 тис. га, Закарпатське ТМР «Лісівник», загальною площею 114,3 тис. га, військове ТМР на площі 22,9 тис. га, 5 невеликих окремих товариств, 3 державні лісомисливські господарства та мисливські угіддя НПП «Синевир» і Ужанського НПП. Із основних видів мисливської фауни, за спеціальним обліком чисельності мисливських тварин у 2002 році, який було проведено на площі 578,2 тис.га., при безпосередній участі представників держуправління екоресурсів, налічувалось близько 4,7 тис. козуль, 1,6 тис. - кабанів, 1,9 тис. - оленів, 27,1 тис. - зайців, 6,9 тис. - лисиць, 13,6 тис. - фазанів, 35,1 тис. качок.. В частині контролю за станом охорони тваринного світу та рибних ресурсів області держуправлінням екоресурсів у 2002 р. здійснено 53 перевірки мисливських господарств області, проведено 216 рейдів, в тому числі 126 по охороні тваринних ресурсів та 90 рейдів по охороні рибних ресурсів. По результатах рейдів 43 особи притягнено до адмінвідповідальності на суму 493 грн.,в т. ч. За порушення правил рибальства – 30 осіб на суму 272 грн. В області практично не проводиться селекція дикої фауни. Діагностичний відстріл тварин проводиться безпосередньо перед сезоном полювання. Відсутнє штучне переселення фауни. Переселення має особливо важливе значення у низинних та передгірських районах області, оскільки більшість популяцій існує на суцільно оточених населеними пунктами ділянках. В області тільки одне господарство – мисливське господарство «Нове село» Берегівського району - проводить штучне розведення дикої фауни та переселення. На території цього господарства утримується єдина в області популяція лані європейської – перспективного для полювання виду копитних. Крім того, позитивно можна оцінити діяльність Виноградівської та Берегівської райрад УТМР, Великобичківського ДЛМП, НПП «Синевир» де відносно стабільно зберігається висока чисельність фауни.

У мисливських господарствах Закарпаття мешкають тварини, які віднесено до "Червоної книги України": борсуки, кількість яких збільшилась з 766 у 1995 році до 1208 голів на кінець 2002, видри - з 89 до 353, лісові коти - з 259 до 568, глухарі - з 709 до 758 особин. Скорочення чисельності копитних тварин, яке спостерігалось з 1995 року, особливо після катастрофічних повеней та багатосніжних зим 1998-2000 років припинене. Чисельність копитних у порівнянні з 2001 роком збільшилась на 2,0% і склала на кінець 2002 року 8,36 тис. голів (табл. 2.7.1.). Але до рівня 1995 року це становить всього 60%. Чисельність хутрових звірів майже не змінилась і склала 56,1 тис. голів. У 2002 році відстріляно 75 голів копитних тварин проти 58 у 2001 році, з них зокрема : 2 оленя, 16 козуль, 53 кабана. Наказом по держуправлінню екоресурсів створено постійну рейдову групу швидкого реагування з метою посилення державного контролю по охороні тваринного світу та рибних запасів у період полювання, міграції птахів і тварин, нересту риби. Аналогічні групи створено в районах, на базі територіальних та районних екологічних інспекцій за участю представників правоохоронних органів, лісової охорони, рибінспекції, членів ТМР, представників громадськості тощо. Систематично проводились рейди по охороні рибних запасів особливо під час проведення операції “Нерест”. 2.8. Природні території і об’єкти з особливим статусом охорони. Багаточисельні фактори продовження впливу складного соціальноекономічного стану та поширення процесів урбанізації на осередки існуючого природного середовища для державного управління екології та природних ресурсів обумовлюють як один із головних напрямків діяльності по збереженню біологічного різноманіття. В основу покладено заповідання певних осередків довкілля, збереження і охорону існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду, продовження їх вивчення, підготовку пропозицій удосконалення їх мережі шляхом створення нових об’єктів і територій природно-заповідного фонду. Реалізуючи вимоги законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України” та на виконання Указів Президента України за останні вісім років з ініціативи держуправління екоресурсів у взаємодії з науковцями та громадськістю вдалося вдосконалити і розширити мережу об’єктів і територій природно-заповідного фонду в області. Відповідно до цього зріс відсоток цієї мережі. Наприклад, у 1992 році він становив 6,5%, в 1995 році - 8,9% то на 01.01.2003р. він становить 12,2% до загальної площі області. Протягом 2002р. держуправлінням екоресурсів продовжувалась інвентаризація природно-заповідних об’єктів області, метою якої є виявлення реального стану об’єктів, розробка і вжиття необхідних заходів по утриманню об’єктів відповідно до чинного законодавства оформленню їх в натурі, розробка заходів їх використання, в тому числі в рекреаційних цілях, приєднання їх до національної екологічної мережі. Рішенням сесії обласної ради від 11.01.2002 №377 створено 7 об’єктів, серед яких регіональний ландшафтний парк “Зачарований край”, площа 6100га, 5 заказників місцевого значення: орнітологічний сезонний “Товар”, площа

49,9га, гідрологічні “Дідівський Міц” - 15,4га та “Став” –18,5га, іхтіологічний “Кісва” - 400.0га, ботанічний “Шияня” – 3,9га, пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення – рокарій ЗАТ “Закарпатліс” – 0,51га. Під постійним контролем знаходяться об’єкти і території природнозаповідного фонду в частині дотримання природоохоронного законодавства при проведенні комплексу необхідних робіт. Держуправлінням екоресурсів в 2002 році проведено всього 74 перевірки за дотриманням природоохоронного законодавства на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду області, в т.ч. 5 комплексних. Притягнуто до адміністративної відповідальності 2 особи на суму 187 гривень, які відшкодовано в повному обсязі. Пред’явлено до відшкодування 6 позовів на суму 3789,77 грн. Встановлено постійний контроль за станом використання всіх видів природних ресурсів. Аналіз використання природних ресурсів у межах територій природно - заповідного фонду за 2002 рік по області подано у таблиці 2.8.1. Дозволи видавались для об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: Карпатському біосферному заповіднику, національному природному парку “Синевир” та Ужанському національному природному парку.\ На полювання ліміти не видавались, відстріл не проводився. У продовження заходів щодо збереження біологічного різноманіття та у відповідності з “Концепцією збереження біологічного різноманіття України”, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1997 року та відповідно до плану з основної діяльності держуправління екоресурсів на 2003 рік буде вжито заходи по наступним напрямкам:  участь у виконанні заходів по розширенню територій Карпатського біосферного заповідника та НПП “Синевир” та підготовці пропозицій по створенню НПП “Ждимир”,та НПП “Зачарований край” на базі РЛП “Зачарований край”, завершення інвентаризації об’єктів і територій природно – заповідного фонду місцевого значення, продовження підготовки матеріалів по створенню РЛП “Притисянський”.  підготовка заходів по удосконаленню міжнародного співробітництва з питань розвитку природно-заповідної справи, в тому числі створення транскордонних об’єктів і територій. В частині збереження історично – культурної спадщини в області розміщено ряд об’єктів екологічного спрямування. Зокрема, на території Національного природного парку “Синевир” знаходиться на Чорній ріці музей лісу і сплаву та унікальна дерев’яна гребля, збудована у ХІХ столітті, яка являла собою складний комплекс будівельних конструкцій, та забезпечувала сплав деревини до низинних районів Закарпаття та в Угорщину до 1962 р. На теперішній час гребля – єдина у Європі пам’ятка – музей лісу, ведення лісового господарства колишніх поколінь і має велику історичну та етнічну цінність.

На стадії формування продовжувались роботи у музеї екології Карпат у Карпатському біосферному заповіднику, де зібрано експонати природи Карпат та матеріали, що показують історичний розвиток регіону та його етнографію. У музеї зібрано предмети побуту і праці попередніх поколінь, традиційний одяг, тощо. В області діють державні музеї – Закарпатський краєзнавчий музей, художній музей ім. Й. Бокшая – відділ краєзнавчого музею, музей народної архітектури та побуту, Мукачівський історичний музей та два меморіальні будинки-музеї Ф. Манайла та А. Коцки. Окрім державних музеїв функціонують 75 музеїв на громадських засадах. З них – Етнографічний музей “Лемківська садиба” в с. Зарічево, Перечинського району; музей – кузня “Гамора” в с. Лисичево, Іршавського району, діяльність якої відновлено у наш час; музей “Сільська хата” в с. Синевир, та ін. де зберігаються експонати і матеріали про історичний і культурний розвиток краю. 3. МЕРЕЖА ДЕРЖАВНОГО МОНІТОРИНГУ ОБЛАСТІ. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА У ПЕРІОД 1992 2002 РР. (МАТЕРІАЛИ РОЗДІЛУ НАДАЮТЬСЯ ЗА ДАНИМИ МОНІТОРИНГУ ДОВКІЛЛЯ) Моніторинг навколишнього природного середовища в області здійснюється Держуправлінням екоресурсів, органами МОЗ, Держводгоспу, Держбуду (табл. 3.1 – 3.3). Держуправлінням екоресурсів в Закарпатській області проводиться спостереження за якістю поверхневих вод на 45 створах з періодичністю відбору проб:  на 7-ми прикордонних створах по 12 раз в рік (щомісячно);  на 2-ох прикордонних створах по 4 рази в рік;  на інших 36-ти створах спостереження проводилось 2-4 рази в рік. На р. Тиса ведеться контроль на 10-ти постійних створах з яких, на 5-ти створах здійснюється спостереження спільно з природоохоронними органами сусідніх країн (Угорська Республіка, Словацька Республіка, Румунія ) на основі міжурядових двосторонніх угод. Відповідно до Угоди з питань водного господарства на прикордонних водах між Урядом України і Урядом Угорської Республіки та на виконання рішень нарад Уповноважених Урядів обох країн, держуправлінням екоресурсів спільно з природоохоронними органами Угорщини проводяться зустрічі робочих груп з питань охорони якості прикордонних вод, на яких підводяться підсумки роботи за попередній рік визначається сумісна оцінка якості прикордонних вод за попередній рік, розглядається питання надзвичайних забруднень в прикордонній смузі р. Тиса, готується річний звіт Уповноважених Урядів. Щорічно на прикордонних створах р. Тиса Вілок-Тисабеч, Чоп-Захонь відбирається 24 проби води, із них 4 - спільні на території України та на території Угорської Республіки. Аналізи виконуються згідно спільно прийнятих методик. Відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Словацької Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах, підписаної 14.06.94 року в м. Братислава та на виконання протоколу VI засідання Українсько-словацької комісії по прикордонним водам, держуправлінням екоресурсів спільно з природоохоронними органами Словацької Республіки на протязі року виконується 44 від-

бори проб води річок Уж, Латориця, Тиса, Убля, Улічка на 5-ти спільних створах згідно затвердженого плану. На підставі результатів аналізів згідно з погодженою методикою визначається оцінка якості води на прикордонних створах вище згаданих річок. На виконання протоколу II засідання Уповноважених по реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Румунії в галузі водного господарства на прикордонних водах підписаної 30 вересня 1997 року в м. Галац щорічно в прикордонних створах р. Тиси вниз по течії до злиття р. Вішеу, яка витікає з території Румунії та 100 м вниз по течії від моста м. Тячів відбирається 24 проби води, з яких 4 спільно на території України та на території Румунії. Після виконаних аналізів спеціалістами обох країн проводиться постійний обмін результатами аналізів. У випадку значних розходжень у результатах аналізів додатково проводяться дослідження прикордонних вод в лабораторіях обох країн. Відповідно до регламенту оцінки якості прикордонних вод, який е складовою частиною Угоди між Урядом України та Урядом Румунії щорічно готується звіт з питань охорони якості прикордонних вод Уповноваженим Урядів. Крім цього, з метою захисту басейну р. Дунай при сприянні програми ТАСІS створено та задіяно в м. Ужгород Головний міжнародний центр аварійного оповіщення (ГМЦО) про надзвичайні забруднення в басейні р.Тиси, який у випадку надзвичайних ситуацій співпрацює з аналогічними центрами оповіщення сусідніх країн (Румунія, Угорщина, Словаччина). На виконання Декларації Міністрів Румунії, України, Угорщини та Словаччини відповідальних за охорону навколишнього природного середовища, яка підписана 03.04.2000 року в м. Будапешт, було проведено інвентаризацію та визначено перелік об'єктів підвищеної небезпеки для басейну р. Тиси. Якість води в р. Тиса у верхів'ї (вище м. Рахів) не змінилась і відповідає фоновим показникам 2001 року. В межах області р. Тиса забруднюється недостатньо очищеними промисловими, господарсько-побутовими, а також дощовими стоками міст і селищ: Рахів, В. Бичків, Солотвино, Тячів, Виноградів. По середньорічним даним аналізів якість води в р. Тиса від верхів'я (вище м. Рахів 1 км до Державного кордону з Угорщиною, с. Вілок Виноградівського району) відповідає фоновим показникам 2001 року. В с. Вілок (Державний, кордон між Україною і Угорщиною ) якість води в р. Тиса по всім показникам, за винятком колі-титра відповідає вимогам для водойм І класу (чиста вода ), в м. Чоп – не відповідає вимогам по показникам БСК5, колі-титр. Ріка Латориця контролюється на 5-ти створах спостереження, В верхній течії (вище м. Свалява) якість води не змінилась в порівнянні з 2001 роком. В середині течії р. Латориця забруднюється недостатньо очищеними зворотними водами ЛХК м. Свалява та КОС м. Мукачево, стоками м. Мукачево. По середньорічним даним аналізів якість води в р. Латориці від верхів'я до Держкордону з Словацькою Республікою відповідає вимогам для водойм культурно-побутового водокористування. В с. Страж Ужгородського району р. Латориця перетинає Державний кордон Україна-Словацька Республіка, якість води не відповідає вимогам для водойм

культурно-побутового водокористування за наступними показникам: колі-титр, БСК5. Ріка Уж контролюється по 6-ти створам спостереження. В верхів'ї вище с. Волосянка, якість води в річці відповідає фоновим показникам 2001 року. По середньорічним даним аналізів якість води в р. Уж від верхів'я до Держкордону відповідає вимогам для водойм культурно-побутового водокористування. В с. Сторожниця Ужгородського району нижче м. Ужгорода 5 км, р. Уж перетинає кордон Україна-Словацька Республіка. На даній ділянці якість води не відповідає І класу (чиста вода) по показникам: колі-титр, залізо загальне. Під час катастрофічного паводку, що сформувався 3-8 березня 2001 року держуправлінням цілодобово в посиленому режимі було організовано постійний аналітичний контроль за якістю поверхневих та зворотних вод. Таким чином в порівнянні з 2001 роком якість води по більшості створів спостереження залишилась без істотних змін. Водогосподарський моніторинг згідно наказу Держводгоспу України проводить ВО “Закарпатмеліоводгосп” в Закарпатській області і включає такі роботи: 1. Радіологічний контроль поверхневих вод. 2. Гідрохімічний контроль поверхневих вод. Радіологічний контроль у 2002р. проводився згідно "Програми моніторингу довкілля" в пунктах питних водозаборів і прикордонних зонах. Виміри проводилися по сумарній бета-активності, вмісту радіоцезію-137 і радіаційному гама-фону. В 2002р. відібрано 48 проб води і виконано 96 вимірювання. За результатами радіометричних вимірювань сумарна бета-активність і вміст радіоцезію в контрольованих пунктах спостереження за даними ВО “Закарпатмеліоводгосп” не перевищували допустимі рівні. Результати аналізів щомісячно розглядаються і відсилаються в Держводгосп, обласну санепідемстанцію, управління екоресурсів. Закарпатський центр по гідрометеорології забезпечує постійний контроль за забрудненням атмосферного повітря хімічними домішками, важкими металами та рівнем радіації в області. Забезпечується постійний контроль за забрудненням атмосферного повітря в м. Ужгороді на вміст в ньому:  основних домішок: діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид та оксид азоту, пилу. Радіаційні спостереження проводяться на 8-ми метеопостах області: м. Берегове, смт. В.Березний, смт. Міжгір'я, с. Нижній Студений, м. Рахів, м. Ужгород, м. Хуст та смт. Нижні Ворота. В цих містах щоденно ведуться заміри природної експозиційної дози гамма-випромінювання, а в містах Берегове, Рахів та Ужгород забезпечується контроль за радіоактивними випадами та аерозолями. Підрозділами облДСЕС при вивченні впливу на здоров'я населення хімічних та фізичних факторів навколишнього середовища перевага віддається стану атмосферного повітря. В області підрозділи облдержсанепідемстанції досліджують велику кількість проб атмосферного повітря на вміст в ньому різних забруднюючих речовин.

Для контролю за якістю води відкритих водойм державною облдержсанепідемстанцією встановлені постійні створи:  23 на водоймах 1-ої категорії;  43 на водоймах 2-ої категорії. Закарпатською облДСЕС також проводиться постійний контроль за радіаційним станом довкілля. Щомісячно аналіз одержаних даних радіологічних досліджень доводиться до управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації. Всього у 2002 р. держуправлінням екоресурсів в частині аналітичного контролю відібрано та проаналізовано 715 проб води: із них 295 проб зворотних, 405 поверхневих, 15 підземних вод. Виконано 15506 компонентовизначень, перевірено стан та ефективність 57-ми очисних споруд. За даними аналізів по скиду неочищених та недостатньо очищених зворотних вод виставлено 15 позовів на суму 19431 гривню. Здійснено заходи по контролю за промисловими викидами в атмосферне повітря. Перевірено 22 підприємства, відібрано 264 об'єднаних проб та виконано 474 визначення від 80 джерел викиду забруднюючих речовин. За виявлені перевищення нормативів ГДВ виставлено 3 позови на суму 6210 гривень. Проводились заходи контролю за станом ґрунтів. Відібрано та проаналізовано 125 проб ґрунту, виконано 617 компонентовизначень. Аналітичний контроль ґрунту проводився у відібраних пробах з сільгоспугідь, територій підприємств та АЗС, а також з забруднених територій у березні 2000 року важкими металами внаслідок аварійного скиду їх в р. Тиса з гірничовидобувної шахти Румунії. Продовжувалось зміцнення матеріально-технічної бази для здійснення аналітичного контролю. В 2002 році введено в експлуатацію сучасне лабораторне обладнання: це газовий хроматограф та атомно-абсорбційний спектрофотометр, впроваджено 12 нових методик дослідження довкілля. На сьогоднішній день держуправління екоресурсів в повному об'ємі забезпечено сучасними приладами, хімреактивами та іншим лабораторним обладнанням на рівні лабораторій сусідніх країн, що дає змогу проводити лабораторні дослідження на належному рівні. 4. ВПЛИВ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ. По даних Закарпатського облстатуправління станом на кінець 2002 року чисельність постійного населення Закарпатської області знаходилась в межах 1250,2 тис.осіб. Кількість народжених у 2002 році – 14207, у тому числі в міських поселеннях – 4942 осіб, в сільській місцевості - 9265 осіб. Кількість померлих 14969 особи, у тому числі 5281 осіб у міських поселеннях та 9688 особи у сільській місцевості. Природне скорочення населення по області у 2002 році - 762 особи.

Динаміка основних показників, що характеризують демографічну ситуацію в області з 1998 по 2002 роки Чисельність населення (тис.осіб) Міські поселення Сільська місцевість Кількість народжених, осіб, всього, в т.ч. Міські поселення Сільська місцевість Кількість померлих осіб Міські поселення Сільська місцевість Природний приріст, скорочення (-), осіб

1998 1287.4

1999 1284.0

2000 1282.0

2001 1275,3

2002 1250,2

501.6 785.8 15217

500.2 783.8 13894

499.1 782.9 14481

490,5 784,8 13698

458,8 791,1 14207

5176 10041 13762 4790 8972 1455

4773 9121 14358 5190 9168 - 464

5015 9466 13984 5129 8855 497

4777 8921 14262 5199 9063 - 564

4942 9265 14969 5281 9688 -762

Згідно інформації обласного медичного інформаційно-аналітичного центру за останні роки в області розподіл населення за місцем проживання в цілому відносно стабільний хоча і помітна тенденція до зниження частки міського населення у порівнянні з сільським. Відмічається тенденція до поліпшення демографічної ситуації. В порівнянні з минулим 2001 роком зріс рівень народжуваності і складає 11,1 проти 10,7. При цьому у Виноградівському, Воловецькому, Міжгірському, Перечинському, Рахівському, Тячівському та Хустському районах рівень народжуваності вищий ніж по області, зріс у порівнянні з минулим роком (за вийнятком Виноградівського району) і коливається в межах від 11,3 у Хустському до 13,6 у Рахівському районі. Найбільш помітне зростання народжуваності у Воловецькому 11,9 проти 10,3 та Ужгородському 10,6 проти 9,3 районах. Найвищим є рівеньнароджуваності у Рахівському районі і складає 13,6 (при середньому по області 11,1). Лише у двох районах області, а саме Берегівському та Виноградівському народжуваність у порівнянні з 2001роком зманшилась відповідно на -0,7 у Берегівському та – 0,1 у Виноградівському районах. Негативним фактором є зростання рівня загальної смертності населення 11,7 проти 11,2. Практично у всіх районах області, за вийнятком Хустського, рівень смертності зріс у порівнянні з 2001 роком і коливається в межах від 9,2 у Тячівському до 16,4 у Березнянському районі. Значно нижчий ніж середньообласний рівень смертності по Ужгороду – 9,5 та Тячівському –9,2 районі, хоча і є вищим у порівнянні з минулим роком. Найвищий рівень смертності із зростанням зареєстрований у В.Березнянському 16,4 проти 14,0 та Перечинському 14,3 проти 12,7 районах. Природній приріст населення по області є зростаючо вид'ємним у порівнянні з минулим роком і складає –0,6 проти –0,5. На сьогодні 10 з 13 районі в області мають від'ємний приріст, при цьому найгірша ситуація у В.Березнянському районі з показником –6,9 (в порівнянні з 2001р. – 4,7) та Берегівському районі – 5,4 проти- 4,6. Погіршилась ситуація у м.Ужгороді –0,8 проти +0,2, Виноградівському –0,2 проти +0,2, Воловецькому –0,7 проти +1,3, Іршавському –0,4 проти +0,4, Перечинському –2,9 проти –1,1, Свалявському –1,3 проти -0,6. Залишився позитивним природній приріст населення, при цьому найвищій у Рахівському +2,3 проти +1,8, Тячівському +2,3 проти +2,2 та районах, та Хустському районі в межах від + 0,6 до + 0,4. Дещо покращилась ситуація в Ужгород-

ському районі де величина від'ємного приросту зменшилась і складає –3,3 проти – 3,9. Несприятлива демографічна ситуація у комплексі з незадовільною соціально-економічною ситуацією в державі призвели до погіршення стану здоров’я населення. При зростанні загального рівня захворюваності, одночасно зросла захворюваність у дорослих 3 5898,5 до 6424,1. Захворюваність дітей та підлітків дещо зменшилась з 10096,9 до 9602,9 та підлітків з 5501,4 до 5359,9. Ріст захворюваності пройшов у переважній більшості районі, в першу чергу за рахунок хвороб системи кровообігу, патології ендокринної системи (в першу чергу щитовидної залози), хвороб крові та кровотворних органів, захворюваності органів дихання та травлення. Серед основних класів хвороб найпомітніше зростання захворювань серцево-судинної системи у порівнянні з 2001 роком – 53,9 проти 48,9, злоякісні новоутворення з деяким зростанням 11,8 проти 11,6, в дещо меншій мірі нещасних випадків, отруєнь та травм, значне зменшення захворювань органів травлення 4,7 проти 4,8, органів дихання на рівні 4,2 на протязі двох років та інфекційні захворювання із значним зменшенням 3,2 проти 3,3. Рівень захворюваності населення в області на 10 тис. населення приведений в таблиці 4.1., поширеність хвороб на 10 тис. населення в таблиці 4.2 . По іншим класам хвороб особливих коливань у 2002 році як по захворюваності, так і по поширеності не відмічається. 5. РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ. Регіональні екологічні проблеми Закарпатської області зумовлюються цілим рядом чинників. Зокрема, це - прикордонне положення області, найбільша в Україні густота водних об’єктів, велика кількість мінеральних джерел, малоземелля, велика щільність населення, чудові природні умови для розвитку санаторно-курортної та туристично-рекреаційної галузей, насиченість території транспортними комунікаціями, в тому числі трубопровідними, рельєфом місцевості. Разом з тим на території області відсутні об’єкти ядерної енергетики, великі гірничо-металургійні комплекси, вугільні розрізи. Найбільш гострою проблемою для Закарпатської області є захист населених пунктів, виробничих об’єктів та сільськогосподарських угідь від затоплення паводковими та повеневими водами р. Тиса та її приток. Паводки та повені на річках Закарпаття відбуваються від 3 до 8 разів на рік, а паводки в листопаді 1998 року та березні 2001 року мали екстремальний характер. Останнім часом частота високих паводків невпинно зростає внаслідок збільшення водності, посилення антропогенного навантаження на водні екосистеми, порушення водоохоронного режиму в процесі господарювання, зміни інженерної інфраструктури та забудови території Закарпатської області. Аналіз впливу палеогеографічних процесів свідчить, в майбутньому на Закарпатті можна очікувати посилення руйнівної дії паводків. Таким чином постає проблема протипаводкового захисту. В гірській частині Закарпатської області після катастрофічних паводків 1998 та 2001 років різко активізувались небезпечні екзогенні процеси (зсуви, сходження селевих потоків, річкова бічна ерозія). Дані процеси продовжуються і охоплюють все більші території.

Найбільш активно зсуви проявляються в Тячівському, Хустському, Рахівському та Міжгірському районах. Особливу небезпеку становлять зсуви в зоні Тереблянського водосховища, при сходженні яких може бути пошкоджена гребля, що загрожує знесенням більше тисячі житлових будинків, які знаходяться в селах нижче по течії. Сходження зсувів на трасах трубопроводів загрожує руйнуванням останніх і, як наслідок, попаданням в навколишнє природне середовище значної кількості органічних забруднювачів. Значну шкоду завдає ерозія в долинах гірських річок. Фактично долини знаходяться на початку нового геоморфологічного циклу, пов’язаного з перебудовою рельєфу. В результаті досить швидко змінюються надзаплавні тераси. В межах цих терас, як правило розташовані центральні частини населених пунктів, основні транспортні комунікації та орні землі. Крім цього, з терасами пов’язані алювіальні горизонти, за рахунок яких, в основному забезпечується водопостачання населення. Бічна ерозія та пов’язані з нею зміни надзаплавних терас загрожує погіршенням якості питної води та зменшенням величини її експлуатаційних запасів на розвіданих водозабірних ділянках. В період інтенсивних дощів значну шкоду наносять селі. Селенебезпечними є практично всі притоки основних річок Закарпаття в приводороздільній частині Карпат. Активізації зсувних процесів, селей та бічної ерозії сприяє цикл підвищеної водності. Ситуація з очисткою стічних вод на території області продовжує залишатися складною. На території області нараховується 95 споруд очистки зворотних вод різних методів очистки (74 споруди повної біологічної очистки, 14 споруд механічної очистки, 7 споруд фізико-хімічної очистки). Як правило, власниками споруд біологічної очистки є підприємства житлово-комунального господарства (20 очисних споруд), підприємства туристичного та санаторно-курортного комплексів (32 очисні споруди), селищні ради (2 очисні споруди) та промислові підприємства (20 очисних споруд). До очисних споруд біологічної очистки значної частини промислових підприємств підключені і житлові будинки, які раніше були у власності цих підприємств. Спорудами механічної та фізико-хімічної очистки в більшості обладнані підприємства харчової промисловості (переробка овочів та фруктів), підприємства, де розміщені гальвановиробництва та великі підприємства по транспортуванню та зберіганню нафтопродуктів. В 2002 році при сумарній проектній потужності очисних споруд перед скиданням у водні об’єкти 46,69 млн. м3 в рік на них для очищення поступило 29,79 млн.м3. При цьому скид забруднених стічних вод в поверхневі водойми склав 15,22 млн. м3. Це свідчить, що більшість очисних споруд на території області на даний час не відповідають паспортним даним, закладеним при будівництві і потребують ремонту. Попадання забруднених стічних вод в водні об’єкти загрожує погіршенням якості поверхневих вод. що, зважаючи на їх міждержавне значення, може викликати застосування штрафних санкцій з боку держав-сусідів, створює загрозу забруднення підземних водоносних горизонтів, в тому числі і тих, які містять мінеральні води. Для проведення ремонтних робіт на хоча б найголовніших КОС в області щороку відсутні необхідні кошти. Цілий ряд проблем існує і в питаннях розміщення та утилізації відходів. В умовах малоземелля виділення земельної ділянки під сміттєзвалище, особливо у

гірській місцевості є проблематичним. Незважаючи на заходи, що постійно вживаються як з боку держуправління екоресурсів, так і місцевих органів влади, на місці ліквідованих стихійних сміттєзвалищ виникають нові. Відсутність екологічної культури в значної частини населення призводить до того, що найчастіше такі стихійні сміттєзвалища виникають в прибережних смугах річок та потічків. В містах Мукачево, Чоп, Виноградово, Берегово та селищі Перечин існуючі полігони твердих побутових відходів відпрацювали свій ресурс і виникла потреба створення в цих населених пунктах нових сміттєзвалищ, облаштованих згідно з вимогами екологічної безпеки та санітарно-гігієнічними нормами. Проблемою залишається екологічний стан у водоохоронних зонах і прибережних смугах на потоках і річках області. Відсутність конкретних землекористувачів, розформування та розпаювання колективних сільгосппідприємств, віднесення і включення цих земель до адмінтериторій сільських і селищних рад без механізму дієвого контролю є основною причиною. Особливої гостроти ця проблема набрала під руйнівною дією березневого паводку 2001 року, яким знищено десятки кілометрів прируслових насаджень, утворено сотні осередків наносів намулу і гравію, залишків деревини та відходів побутового сміття, змінено русла рік і потоків, знищено сотні гектарів присадибних ділянок і сільгоспугідь. Відновлювальні роботи з цього питання будуть проводитись ще довготривалий період. Залишаються актуальними екологічні проблеми лісового комплексу, які під впливом екстенсивного розвитку лісової галузі за три десятиліття обумовлені:  відсутністю вітчизняних виробників природозберігаючих технологій для транспортування (спуску) деревини у гірських умовах;  незадовільною інфраструктурою лісових доріг;  невідповідністю діючих Правил рубок і їх способів в гірських умовах Карпат;  вирішення проблем лісового комплексу потребує виділення додаткових, на державному рівні, фінансових витрат та державних капвкладень. 6. ЕКОЛОГІЧНА (ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННА) БЕЗПЕКА. 6.1. Екологічна безпека області. В області є ряд техногенно-небезпечних об’єктів, які у випадку аварій можуть суттєво вплинути на екологічну ситуацію і призвести до негативного впливу на здоров'я населення. Перелік видів діяльності таких об'єктів щорічно переглядається в районних комісіях з надзвичайних ситуацій та погоджується із управлінням з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення облдержадміністрації. До таких відносяться: лісохімкомбінати, системи магістральних трубопроводів: нафтопровід "Дружба", нафтопродуктопровід дочірнього підприємства "ПрикарпатЗахідтранс", який належить відкритому акціонерному товариству "Південно – Захід Транснафтопродукт" акціонерного товариства "Транснафтопродукт" (Росія), етиленопровід виробничого об’єднання "Оріана", системи магістральних газопроводів "Братерство", "Союз", "Прогрес", "Уренгой – Помари – Ужгород". І хоча в 2002 році транспортних та промислових аварій на трубопроводах не зафіксовано, як засвідчують матеріали перевірок на трасах вищевказаних трубопроводів існує ряд проблем, які потребують вирішення та безумовного

виконання екологічних вимог. До таких проблем, зокрема, відносяться небезпечні екзогенні геологічні процеси на ділянках цих трас. Зберігається ризик виникнення аварій у випадках перевезення небезпечних вантажів на залізничних коліях, значна частина яких пролягає в гірській місцевості. Стан безпечного функціонування техногенно- та екологічно-небезпечних об'єктів знаходиться на постійному контролі в держуправлінні екоресурсів. Перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на таких об'єктах систематично здійснюється комісійно. Обласною комісією з питань техногенноекологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації стан функціонування таких об'єктів щоквартально розглядається з внесенням конкретних пропозицій і розробкою першочергових заходів безпеки по їх діяльності. 6.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності. На території області розташовано 53 військових містечка семи військових гарнізонів, Мукачівська районна КЕЧ, Ужгородське військове лісництво та Перечинська лісозаготівельна дільниця /КЕУ Західного оперативного командування МО України/. Крім об’єктів, підпорядкованих Міністерству оборони України, в області розташовано 32 прикордонні застави 5-ти комендатур Прикордонних військ України. Із 53 об’єктів військової сфери 48 обладнані водопровідноканалізаційними мережами, 25 - здійснюють спеціальне первинне водокористування. Оборонні об'єкти нараховують 8 КНС, 45 котелень, із яких: 13 котелень використовують природний газ, інші - на рідкому і твердому паливі. Офіційні документи на спецводокористування для всіх військових частин – первинних водокористувачів, а також дозволи на скиди стічних вод в поверхневі водойми та викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря є в наявності. Вийняток складають лише підрозділи, підпорядковані прикордонним військам Протягом 2002 року екологічною інспекцією держуправління продовжувались перевірки екологічного стану та природокористування військових об'єктів гарнізонів, військових частин, прикордонних застав дислокованих на території області. Всього у 2002р. було перевірено 42 діючих та недіючих об'єктів військової сфери, в тому числі Мукачівська КЕЧ району, Ужгородське військове лісництво, Перечинська лісозаготівельна дільниця /КЕУ ПрикВО МО/, в/ч 2142; 42784; А3432; А-1147; 14951"В"; A-1927; А-1034; А-0975; Мукачівський прикордонний загін (в/ч 2142): Солотвинська, Грушівська, В.Бичківська прикордонні застави, прикордонна застава в с. Астей, Берегівського району, прикордонна застава в с. Дюла, Виноградівського району та об'єкти, де розташовувались підрозділи ракетних військ, бази і склади ракетного палива. В ході перевірок виявлено 17 порушень, в тому числі 3 порушення законодавства по охороні атмосферного повітря, 3 – охорони водних ресурсів, 6 – поводження з відходами та 5 порушень Лісового кодексу України. За результатами перевірок складено 15 актів, видано 16 приписів, складено 3 протоколи про адміністративне порушення на посадових осіб на суму 374

гривні. По факту самовільної рубки дерев військовослужбовцями прикордонної застави в с. Дюла Виноградівського району справу передано до військової прокуратури. Фактів забруднення ґрунтів, підземних водних горизонтів паливномастильними матеріалами та іншими шкідливими речовинами не зафіксовано. 6.2. Ядерна та радіаційна безпека. На території Закарпатської області відсутні об'єкти атомної енергетики, урановидобувної та переробної промисловості. В народному господарстві області джерела іонізуючого випромінювання використовують 27 підприємств і організацій. У відповідності з існуючим законодавством ліцензію на придбання, володіння, збут, експлуатацію, використання джерел іонізуючого випромінювання отримало: спеціалізоване управління "Свалява Газ", (ЗАТ "Нафтогазбуд"). У відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України "Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон" N 198 від 20 березня 1995 року на КПП “Тиса-Автопорт Чоп” працюють дві стаціонарні системи радіаційного контролю типу РПС-01"КОРДОН" виробництва фірми "Позитрон-GmbH`B", м.Жовті Води по радіаційному контролю вантажного автотранспорту, що дозволило вести постійний контроль як за станом радіаційного фону так і при проходженні вантажів через державний кордон. З моменту прийняття в експлуатацію цих систем, щогодинно фіксується в автоматичному режимі радіаційний фон. За чотири роки експлуатації систем збоїв в роботі не було. Держуправлінням екоресурсів здійснюється постійний контроль за перевезенням і транзитом радіоактивних матеріалів на залізниці. Випадків порушення правил перевезення не зафіксовано. На виконання Постанови КМУ від 02.07.98 року N 999 держуправлінням розроблено та впроваджено механізм регулювання експорту партій брухту чорних та кольорових металів та забезпечення постійного радіаційного контролю партій металобрухту. У 2002 році була проведена перевірка всіх дозиметричних приладів держуправління екоресурсів. Спостереження за радіоактивним забрудненням навколишнього природного середовища в області здійснюють Закарпатський обласний центр гідрометеорології у восьми населених пунктах, обласна санітарно-епідеміологічна станція, лабораторія ВО "Закарпаттямеліоводгосп" та державне управління екоресурсів в пунктах пропуску через державний кордон. За минулий рік підвищення радіоактивності атмосферного повітря і рівня гамма-фону в області не спостерігалося. Закарпатське басейнове водогосподарське об'єднання проводить виконання програми радіологічного (за вмістом радіонуклідів 137Цезія) і гідрохімічного контролю водних ресурсів. в 25 пунктах на:  р. Уж (м. Ужгород) та її притоках;  р. Тур'я (смт. Перечин), р. Ублянка (cмт. В.Березний) та р. Уличанка (c.М.Березний);  р. Латориця (м. Свалява, м. Чоп, c. Чаронда) та її притоках – рр. Вича, Піня, Свалявка;

p. Тиса (м. Чоп, с. Вілок, смт. В.Бичків, м. Тячів,) та її притоках - рр. Шопурка, Теребля, Ріка, Боржава, Тересва, Тарна-Маре, Тарна-Маке, Ст.Ботар, Клиновський. Крім цього, в рамках програми МАГАТЕ і за вибором цієї організації з 1986 року діє цілодобово пост у м. Рахів під наглядом обласного центру гідрометеорології, на якому замірюються радіоактивні аерозолі (Бк/м3) та концентрації радіоактивних випадань. За рік середня щільність радіоактивних випадань складає 10-12*10-5 Бк/м3, а концентрація радіоактивних випадань - 2,2-2,6 Бк/м2. У 2002 році підвищення радіоактивності атмосферного повітря, рівня гамма-фону не спостерігалося. Вміст радіонуклідів 137Цезію на водних об'єктах області був нижче норми. 

7. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА. В ході контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства в 2002 році проведено 179295 перевірок, обстежень, виїздів та рейдів. Обстежено 2949 підприємств та організацій різних форм власності, в тому числі 258 об’єктів перевірено комплексно, з них 2, що входять до переліку екологічно небезпечних об’єктів загальнодержавного значення. Із загальної кількості проведених перевірок: 419, або 13,2 % - складають перевірки по дотриманню законодавства про охорону водних ресурсів; 508 (16,0 %) – по дотриманню законодавства про охорону земельних ресурсів; 222 (7,0 %) – атмосферного повітря; 902 (28,5 %) – законодавства по охороні рослинного світу, 707 (22,3 %) – законодавства в частині поводження з відходами, 183 (5,8 %) – законодавства по охороні надр, інші 224 (7,2 %), перевірки законодавства про охорону рибних запасів та тваринного світу. За порушення вимог природоохоронного законодавства, норм і правил охорони та раціонального використання природних ресурсів у 2002 р. 1371 громадян і посадових осіб було притягнуто до адміністративної відповідальності на загальну суму штрафів 60,282 тис. гривень. Тимчасово призупинено експлуатацію 26 об’єктів із яких: 15 лісосік, 1 АЗС, 7 лісопилок та деревообробних цехів, 1 станцію технічного обслуговування автомобілів та 2 родовища твердих корисних копалин. За нанесення державі шкоди порушенням природоохоронного законодавства екологічною інспекцією держуправління пред'явлено для відшкодування 91 позов та претензію на загальну суму завданих збитків – 190,528 тис. гривень. Із пред'явлених позовів i претензій: - 16 позовів – за наднормативні скиди забруднених стічних вод в поверхневі водойми на суму 35.903 тис. грн.; - 75 позовів – за шкоду заподіяну лісовому господарству на суму 170,960 тис. грн. Із загально пред’явленої для відшкодування суми збитків, станом на 1.01.2003 року відшкодовано 36 претензій на суму 46,479 тис. гривень. Матеріали по інших порушниках природоохоронного законодавства направлені в арбітражний суд та в прокуратуру. Організовано і взято участь у проведенні двох етапів операції "Чисте повітря", під час якої перевірено 2613 пересувних транспортних засобів в частині додержання нормативів викидів токсичних речовин. Виявлено 3505 автомобілі, які

експлуатувалися з перевищенням вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах. До адміністративної відповідальності притягнуто 272 громадяни на загальну суму штрафів 5202 гривень. Службою екологічного контролю на державному кордоні перевірено 173517 транспортних засобів. По причині порушення вимог природоохоронного законодавства при перетині кордону і транспортування вантажів було затримано 18 автотранспортних одиниць, 5 автомобілів повернуто, до адміністративної відповідальності притягнуто 451 громадянина на суму штрафів 16,191 тис. гривень. Всі кошти відшкодовано в державний бюджет. Протягом 2002 року було направлено в органи прокуратури для розгляду 7 справ, що мали ознаки кримінальних, на порушників вимог природоохоронного законодавства, а саме: 6 справ по факту самовільних рубок дерев в лісах І-ї групи та знищення зелених насаджень в населених пунктах і одну справу – за незаконне зберігання невідомих, непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. На виконання наказу Мінекоресурсів України від 12.07.99р. N 156 "Про організацію системи заходів з висвітлення пріоритетів державної екологічної політики" з виїздом на місце перевірено 208 скарг. По результатах розгляду підготовлено і відправлено відповіді 195-ти заявникам та зацікавленим службам. Службою екологічного контролю на державному кордоні перевірено 173517 транспортних засобів. За порушення вимог природоохоронного законодавства при перетині державного кордону i перевезенні вантажів до адміністративної відповідальності притягнуто 451 громадян на суму штрафів 16,191 тис. гривень. Всі кошти відшкодовано в державний бюджет. 8. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Держуправлінням екоресурсів на виконання Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів, розпоряджень і доручень Мінекоресурсів України та облдержадміністрації, рішень обласної ради та у відповідності до плану основних заходів держуправління на 2002 рік здійснено ряд організаційних і практичних заходів, направлених на удосконалення та реалізацію екологічної політики в області. На протязі 2002 року держуправління постійно взаємодіяло по вирішенню основних проблем довкілля з облдержадміністрацією та обласною радою. Протягом 2002 року держуправлінням екоресурсів підготовлено 4 розпорядження обласної державної адміністрації та 3 рішення обласної ради. За цей період проводилось виконання 33-ти розпоряджень ОДА, 25-ти доручень ОДА. В частині раціонального використання природних ресурсів та зменшення кількості скидів забруднених стічних вод в поверхневі водойми, викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря держуправлінням екоресурсів здійснено наступні заходи:  розглянуто і видано дозволів на спеціальне користування водними ресурсами – 92;  розглянуто і видано дозволів і лімітів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря – 216;  доведено ліміти на складування відходів до 1310 підприємств і організацій області;

розглянуто матеріалів та видано 28 екологічних карток для отримання ліцензії на право користування надрами. 

Стан фінансування екологічної галузі, аналіз справляння плати (податку) за землю, збору за спеціальне користування природними ресурсами та збору за забруднення навколишнього природного середовища. Економічний механізм природокористування є одним із основних напрямків роботи по Державному управлінню екологічних ресурсів. Однією з найбільш гострих проблем охорони навколишнього природного середовища є проблема фінансування природоохоронних заходів. Одним із джерел фінансування цих заходів в області залишаються цільові фонди охорони навколишнього природного середовища (далі ОНПС), які формуються за рахунок:  збору за забруднення навколишнього природного середовища – головного джерела надходжень;  частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в результаті господарської та іншої діяльності;  цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян. За рахунок посилення контролю Держуправління по виявленню платників збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2002 рік надходження до фондів всіх рівнів в порівнянні з 2001 роком зросли на 29,4% і становили 1155,3 тис.грн., зокрема:  до Державного фонду ОНПС – 380,9 тис. грн..  до обласного фонду ОНПС – 551,8 тис. грн..  до місцевих фондів ОНПС – 222,6 тис. грн. В 2002 році надходження коштів до Державного фонду ОНПС в порівнянні з 2001 роком зросли на 87,4 тис. грн., або на 29,8 %, до обласного фонду - на 196,2 тис. грн., або на 55,2 % (табл. 8.1), Надходження коштів до сільських, селищних, міських фондів ОНПС зменшились на 20,8 тис.грн., або на 8,5 % (табл. 8.2). На природоохоронні заходи, що спрямовані на запобігання, зменшення та усунення забруднення навколишнього природного середовища в 2002 році з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 1 млн. 987 тис.грн., що в 2,8 рази більше в порівнянні з 2001 роком, а саме:  1 млн. 277 тис.грн.. – на реконструкцію головного напірного каналізаційного колектору -800 мм від КНС-4 до КОС м.Ужгород;  500 тис.грн. - на відновлення та реконструкції комплексу очисних споруд м.Рахів;  210 тис.грн. – на будівництво полігону твердих побутових відходів для м.Мукачево. Кошти обласного фонду ОНПС по мірі їх надходження спрямовувались на фінансування природоохоронних заходів затверджених рішеннями сесій обласної ради № 389 від 18.01.02 р., №402 від 20.03.02 р., №43 від 03.07.02 р., №102 від 03.12.02 р., №119 від 27.12.02 р. Загальна сума профінансованих заходів становить 453,8 тис.грн. в т. ч.:

- в напрямку раціонального використання та охорони водних ресурсів:  реконструкція очисних споруд в смт. Жденієво Воловецького району, реконструкція каналізаційних колекторів у містах Ужгород та Мукачево на загальну суму 185,0 тис.грн. - в напрямку реалізації першочергових заходів по поводженню з відходами:  будівництво полігонів ТПВ для м.Мукачево та м.Ужгорода, благоустрій та реконструкція сміттєзвалища смт. Чинадієво Мукачівського району на загальну суму 134,0 тис.грн.;  розробка комплексної програми збору, транспортування, переробки та утилізації промислових та побутових відходів Закарпатської області на суму 37,0 тис.грн. - в напрямку здійснення моніторингу стану забруднення навколишнього середовища та попередження його забруднення:  проведення спостережень за забрудненням атмосферного повітря та попередження забруднення р.Тиса шахтними водами Солотвинського солерудника на загальну суму 11,0 тис.грн. - в напрямку пропаганди екологічних знань:  проведення конференцій, семінарів та видання поліграфічної продукції з екологічної тематики на загальну суму 55,5 тис.грн.; З сільських, селищних та міських фондів ОНПС на природоохоронні заходи в 2002 році було використано 287,98 тис. грн. (див. табл. 8.2.) в т. ч. на:  будівництво полігонів ТПВ, впорядкування сміттєзвалищ та утилізація відходів – 92,38 тис. грн.;  реконструкція та ремонт очисних споруд – 69,79 тис.грн.;  оснащення місцевих природоохоронних органів та покращення матеріально-технічної бази – 20,78 тис.грн.;  видання поліграфічної продукції з екологічної тематики – 1,41 тис.грн.;  виготовлення проектно-кошторисної документації з екологічних питань 14,34 тис.грн.;  санітарна очистка територій сільських рад та прибережниг смуг річок – 5,06 тис.грн.;  роботи по берегоукріпленню річок – 9,21 тис.грн.;  інші природоохоронні та ресурсозберігаючі заходи – 75,02 тис.грн.. За 2002 рік до зведеного бюджету області від плати за використання природних ресурсів надійшло 21 361,2 тис. грн., в тому числі до місцевих бюджетів 14 449,3 тис. грн. В порівнянні з 2001 роком загальні надходження збільшилися на 13 %, в тому числі до місцевих бюджетів – на 9 %. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі надходжень займають надходження від плати за землю (63%) та плата за використання лісових ресурсів (29%) і склали відповідно 13 484,3 тис.грн. і 6 198,6 тис.грн. Результати еколого-експертної діяльності На державну екологічну експертизу представлялись передпроектні та проектні матеріали (схеми, генплани, техніко-економічні обґрунтування, розрахунки, проекти, робоча документація), документація по впровадженню нових технологій,

реалізація яких могла б привести до порушення екологічних нормативів і негативного впливу на довкілля. За 2002 рік держуправлінням екології та природних ресурсів у Закарпатській області розглянуто 187 проектних матеріалів, 25 із них відправлялись на доопрацювання у зв'язку з недостатньою розробкою та висвітленням екологічних питань при підготовці проектної документації й визначенні напрямків нормалізації стану навколишнього природного середовища. Основна кількість представлених проектних матеріалів була спрямована на виконання заходів по покращенню стану довкілля не пов'язаних із новим будівництвом, відбудові берегоукріплень і дамб та розчистці русел річок, організації зон санітарної охорони джерел водопостачання, техпереоснащення існуючих приміщень та виробництв під стрічкові пилорами та деревообробні цехи. У складі комплексної державної експертизи на основі субпідрядних договорів із Закарпатською обласною службою Укрінвестекспертизи (Постанова Кабінету Міністрів України №1308 від 17.08.98 року) підготовлено екологоекспертні висновки по 133 проектних матеріалах, в т.ч. 21 негативних. Дані по проведенню екологічної експертизи приведені в таблиці 8.4. При здійсненні державної екологічної експертизи основна увага приділялась оцінці у проектній документації впливу запланованої діяльності на навколишнє середовище, обґрунтуванню та доцільності їхньої реалізації, характеристиці стану довкілля територій, перспективним змінам їхнього якісного стану, забезпеченню вимог екологічної безпеки. При здійсненні державної екологічної експертизи основна увага приділялась оцінці у проектній документації впливу запланованої діяльності на навколишнє середовище, обґрунтуванню та доцільності їхньої реалізації, характеристиці стану довкілля територій, перспективним змінам їхнього якісного стану, забезпеченню вимог екологічної безпеки. З найважливіших об'єктів, передбачених до розміщення на території області, позитивно були оцінені: проект "Нафтопровід Броди-Держкордон. Винос нафтопроводу з аварійно-небезпечної зони на ділянці км 232- км 285"; робочий проект "АЗС стаціонарного типу категорії “А” в с. В.Лучки Мукачівського району ВАТ “Закарпатнафтопродукт-Мукачево”; проект "Рекультивація Чабанівського родовища керамічних глин ЗАТ “Будавтодор” на території Ірлявської сільради". До негативно оціненої документації в першу чергу можна віднести: робочий проект “АЗС “ПМВ” на а/д Куровичи-Мукачево в Іршавському районі (с.Сільце)”; проект “Відробка штокверкових тіл 36 рудної зони (між горизонтами +210 + 160м) Мужієвського золоторудного родовища”; робочий проект “Сервісна зона з автотерміналом пункту пропуску “Тиса” в м.Чоп “Укрінтеравтосервіс”. Типовими недоліками при підготовці проектної документації були: відсутність комплексної еколого-економічної оцінки впливу запроектованої діяльності на стан навколишнього природного середовища; відсутність вихідних даних на проектування, технічних умов, висновків попереднього погодження розміщення об'єктів; відсутність карт-схем розміщення об'єктів з нанесенням границь санітарно-захисних зон, генпланів з розташуванням джерел викидів; недостатність проробок по запобіганню забруднення атмосферного повітря, відсутність характеристик кліматичних умов району будівництва, кількісних показників викидів забруднюючих речовин в атмосферу; незабезпечення комплексної переробки, утилізації

і ефективного використання відходів виробництва; необґрунтований дисбаланс водопостачання та водовідведення, як по об'єктах в цілому так і по основних виробничих процесах; відсутність розрахунків ступеню змішування очищених стічних вод з водами поверхневих водойм. Типовими недоліками при підготовці проектної документації були: відсутність комплексної еколого-економічної оцінки впливу запроектованої діяльності на стан навколишнього природного середовища; відсутність вихідних даних на проектування, технічних умов, висновків попереднього погодження розміщення об'єктів; відсутність карт-схем розміщення об'єктів з нанесенням границь санітарно-захисних зон, генпланів з розташуванням джерел викидів; недостатність проробок по запобіганню забруднення атмосферного повітря, відсутність характеристик кліматичних умов району будівництва, кількісних показників викидів забруднюючих речовин в атмосферу; незабезпечення комплексної переробки, утилізації і ефективного використання відходів виробництва; необґрунтований дисбаланс водопостачання та водовідведення, як по об'єктах в цілому так і по основних виробничих процесах; відсутність розрахунків ступеню змішування очищених стічних вод з водами поверхневих водойм. Протягом 2002 року проведено розгляд 62 матеріалів попереднього погодження розміщення на території області нових, реконструкції та розширення діючих об’єктів всіх форм власності, три з яких відхилено від погодження по причині недотримання вимог охорони довкілля. Держуправлінням приймається участь в роботі комісії обласної державної адміністрації по даному питанню. На виконання Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області" протягом 2002 року розглянуто 24 бізнес-планів інвестиційних проектів ( в основному по модернізації деревообробних виробництв, використанню сучасних технологій обробки деревини) спрямованих на покращення економічного стану області. Внаслідок принципового та об'єктивного підходу до проведення та організації державної екологічної експертизи, виконання вимог експертних висновків недопущене збільшення негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища області. Узагальнена величина відвернутого збитку від скиду неочищених стічних вод та викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря склала 2,86 млн.грн. Для покращення проведення еколого-експертних робіт просимо Міністерство екології та природних ресурсів України сприяти прискоренню підготовки механізму врахування громадської думки при розміщенні об’єктів і проведенні екологічної експертизи проектної документації та методики використання плати за проведення державної екологічної експертизи. 9. ВИКОНАННЯ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ Територія Закарпаття відноситься до найбільш паводконебезпечних регіонів Європи. Паводки наносять значні втрати господарству області. Крім того, загрозливою залишається екзогенно-геологічна ситуація, 61 відс. загальної площі області уражено зсувними, селевими та ерозійними процесами.

З метою ліквідації наслідків природного характеру (паводків, зсувів тощо) та запобіганню їх руйнівної дії в майбутньому, прийнято ряд державних цільових програм, зокрема:  Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні р.Тиса у Закарпатській області на 2002-2006 роки та на період до 2015 року (Постанова Кабінету Міністрів України від 24.10.2001 р. № 1388);  Комплексна програма протизсувних заходів у Закарпатській області (Постанова Кабінету Міністрів України від 18.10.1999 р. №1915);  Програма відселення громадян Закарпатської області з будинків, які знаходяться в зонах активних зсувних процесів (Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01 2000 р. №76). Крім того, прийнято ряд державних цільових програм, які спрямовані на зниження природних ризиків, пом’якшення наслідків стихійного лиха, а саме:  Комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року (Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.2001р. №1173)  Комплексна програма першочергового забезпечення сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, центральним водопостачанням на 2001-2005 роки і прогноз до 2010 року (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2000 р. №1735).  Програма розвитку меліорації і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь у 2001-2005 роках і прогноз до 2010р. (Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. №1704).  Державна програма “Ліси України” на 2002-2005 роки (Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 р. №581). Однак, названі Програми не забезпечуються достатнім фінансуванням з Державного бюджету. Програмою Комплексного протипаводкового захисту в басейні р.Тиса у Закарпатській області на період 2002-2006 років і прогнозом до 2015 року передбачено забезпечення Комплексного підходу до управління паводковим стоком в басейні р.Тиси та захисту населених пунктів, народногосподарських об’єктів і земель від шкідливої дії вод, мінімізації збитків від руйнівної дії паводків і повеней. Реалізація Програми розпочалась у 2002 році і на її фінансування передбачалась виділити з Державного бюджету 72,5 млн. грн. Фактично виділено 20,0 млн.грн. (33 відс.), а профінансовано 1,2 млн.грн. (1,7 відс.). На реалізацію Комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільгоспугідь в Україні у 2001-2005 роках та прогнозу до 2010 року, яка фінансується з Державного бюджету і передбачає створення сприятливих умов для життєдіяльності сільських населених пунктів у паводко- та повеневонебезпечних регіонах. У 2002 році із передбачених 4,0 млн.грн. профінансовано лише 1,13 млн.грн. (28,2 відс.). На виконання у 2002 році Комплексної програми протизсувних заходів та Програми відселення громадян Закарпатської області з будинків, які знаходяться в зонах активних зсувних процесів, кошти передбачені Державним бюджетом на 2001-2002 роки в сумі 27,1 млн.грн. не виділялись. Програми профінансовано в обсязі 3,0 млн.грн. (11 відс.) за рахунок субвенції обласному бюджету. За ці кош-

ти відселено громадян із 84 будинків, 2 будинки відремонтовано, здійснено моніторинг зсувних процесів. Всього з початку реалізації Програми відселено громадян з 339 будинків, в тому числі з 15 на суму 476,6 тис.грн. за рахунок місцевого бюджету, відремонтовано 29 будинків. Станом на 01.01.2003 р. необхідно ще відселити 579 сімей. Відновлення, реконструкція та будівництво лісової дорожньої мережі Закарпатської області, зруйнованої паводками 1998 та 2002 років здійснюється згідно Державної програми “Ліси України”. На 2002 рік передбачалось виконання заходів за рахунок коштів Державного бюджету на суму 800,0 тис.грн., профінансовано лише 50 тис.грн. (6,2 відс.). За власні кошти лісокористувачів здійснено заходів на суму 1,7 млн.грн. В зв’язку з недостатнім фінансуванням державних цільових програм направлених на ліквідацію наслідків стихійного лиха у 2002 році, для їх реалізації у 2003 році необхідно при уточненні Державного бюджету на 2003 рік передбачити фінансування: Програми відселення громадян Закарпатської області з будинків, які знаходяться в зонах активних зсувних процесів на 2001-2002 роки у сумі - 19,6 млн.грн.; Комплексної програми протизсувних заходів у Закарпатській області на 1999-2010 роки у сумі - 9,9 млн.грн.; Зведеного плану ліквідації наслідків паводку на об’єктах комунальної власності у сумі - 44,9 млн.грн. 10. НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ Протягом 2002 р. держуправління екоресурсів співпрацювало з Ужгородським Національним університетом, Карпатською лісовою науково-дослідною станцією, Інститутом екології Карпат, Інститутом зоології НАНУ у плані спостережень та досліджень стану біоресурсів області, розвитку природно-заповідної справи. Держуправління екоресурсів регулярно приймало участь у засіданнях науково-технічних рад національних парків та Карпатського біосферного заповідника. На територіях природно-заповідних об’єктів загальнодержавного значення – національних природних парках та Карпатському біосферному заповіднику тривають щорічні планові спостереження за станом екосистем, вивченням антропогенного впливу на середовище, спостереження за станом популяцій видів флори і фауни, особливо видів, занесених до Червоної книги України, поповнюються фондові колекційні матеріали. На базі цих об’єктів проходили практику студенти Ужгородського Національного університету, Українського Національного університету. Ужанським національним природним парком продовжувалось подальше вивчення видового складу рослинного і тваринного світу, визначення рідкісних фітоцензів, картування ендемічних і червонокнижних видів. Створено комп’ютерний банк даних по результатах спостережень за фауною. Проводився біологічний моніторинг за червонокнижними видами (пізноцвіт осінній, скополія карніолійська), зроблено посівнасіння пізньоцвіту осіннього (площа 0,01 га) з метою вивчення можливості його промислового вирощування. Створено 10 стаціонарних фенопунктів, на яких визначено конкретні об’єкти для моніторингових

досліджень. В поточному році підготовлено звіт по темі №1 «Літопис природи». Підготовлено до друку 9 наукових статей і публікацій, з яких 7 надруковано в матеріалах наукових конференцій та журналів. Одна стаття надрукована в зарубіжному науковому журналі (Польща). Національним природним парком «Синевир» випущено «Літопис природи» збірник Х за 2001рік, зібрано необхідні матеріали по ХІ тому Літопису природи за 2002 рік. У 2002 році науково – дослідні роботи за рахунок бюджету проводились такі: - вивчення біорізноманїття судинних рослин НПП «Синевир» - вивчення гідробіонтів НПП «Синевир» У 2002 році проводились також роботи по таких угодах: Угода на проведення наукових досліджень (на розробку НТП) з Українським науково - дослідним інститутом гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака. УкрНДІгірліс проводить наступні дослідження і розробки : «Лісопатологічне обстеження ялинових насаджень НПП «Синевир» та розробка лісівничо – біологічних заходів по обмеженню масового розвитку осередків найбільш небезпечних хвороб та шкідників».Крім того діяли угоди про науково – творчу співпрацю між НПП «Синевир» та Інститутом екології Карпат НАН України м. Львів, а також з інститутом зоології НАН України ім. Шмальгаузена м. Київ. Науковими співробітниками НПП «Синевир» було підготовлено шість наукових статей, подано для публікацій чотири наукові статті, з яких дві науково популярні. У карпатському біосферному заповіднику протягом 2002 року науковці заповідника працювали за темою №1 «Літопис природи». У січні-травні звітного періоду підготовлено і випущено ХХV том Літопису природи. У звітному році в заповіднику діяло 14 Угод про співпрацю, з яких 4 укладено з науковими установами інших країн. Лісознавча лабораторія продовжувала роботу згідно з програмою спільного проекту КБЗ, УкрНДІгірліс і Швейцарського федерального науково- дослідного інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень за темою: “Порівняння структури та динаміки відновлення букових пралісів в Карпатах та букових лісів з близьким до природного господарювання у Швейцарії”. У рамках проекту в звітному році тривали комплексні лісівничі дослідження на українсько-швейцарській постійній пробній площі (10 га),що на території Угольського лісництва. Співробітники зоологічної лабораторії взяли участь у міжнародній експедиції (Карпатський біосферний заповідник та Соутгемптонський університет, Великобританія ) по вивченню проблеми взаємовідносин людини і великих хижаків в регіоні Карпат. Експедиція проводилася згідно з договорои про співпрацю між Соутгемптонським університетом та Карпатським біосферним заповідником. Зібрані матеріали використані при написанні наукової статті. На основі угоди з Центром екологічного моніторингу України науковці заповідника працювали над обгрунтуванням розширення території Карпатського біосферного заповідника,зокрема підготували розділи з фізико – географічною та економіко – географічною характеристиками територій, що пропонується для включення до складу КБЗ. У 2002 році працівники наукового відділу опублікували 29 наукових праць, з них: за кордоном – 2, у державних виданнях – 5, у місцевих виданнях – 22.

11. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА, ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ, ГРОМАДСЬКІ РУХИ. У 2002 році штатними працівниками держуправління екології та природних ресурсів у Закарпатській області та державних екологічних інспекцій з представниками 15 неурядових організацій природоохоронного спрямування, а також через Громадську раду продовжувалась робота по виконанню пріоритетних напрямків та імідж сталого екологічного розвитку з найбільш значущих природоохоронних проблем в регіоні (захисту і використання рослинного і тваринного світу, вод, лісів, природно-заповідного фонду), що випливають з вимог Президента, Уряду, Мінекоресурсів України, місцевих органів влади з цих та інших проблем охорони довкілля. Вони були предметом обговорення на виробничих нарадах, висвітлювалися через обласні та місцеві засоби масової інформації (280) та різноманітні просвітницькі заходи (134). Офіційні зв’язки з громадськістю здійснюються через 15 неурядових організацій екологічного спрямування згідно планів роботи Громадської ради при держуправлінні в світлі Орхуської Конвенції, Наказу Міністра Мінекології України від 12.07.99р. №156 "Про організацію системи заходів з висвітлення пріоритетів державної екологічної політики" (до липня 2002р.) та наказу Мінекології України №248 від 4 липня 2002р. "Про заходи щодо забезпечення функціонування Вебсторінки Мінекоресурсів України". В тому числі з ліквідації наслідків повені та інших стихійних та антропогенних лих. Із цих та інших питань, а також з порушень законодавства про охорону лісів, землі, водних ресурсів, атмосферного повітря, фауни та флори, ПЗФ тощо, основна увага приділялася зверненням громадян області. Їх було 46 (письмових безпосередньо до обласного управління), а в цілому по області (в т.ч. й усних за даними ДЕІ) – 180. Вони перевірялися на місцях, розглядалися на 5-ти засіданнях Громадської ради, в т.ч. "Про стан охорони ПЗФ та перспективи його розвитку", "Підготовка і проведення Всеукраїнського та Всесвітнього днів охорони навколишнього природного середовища", операцій "Первоцвіт", "Ялинка", Всеукраїнської акції "Чисте повітря" в контексті боротьби з порушеннями природоохоронного законодавства, проведення конкурсів та інших масових акцій. З цих та інших проблем, крім інформаційно-просвітницьких заходів через газети, радіо, телебачення проведено 29 конференцій, 14 круглих столів, 11 ековиставок, 4 природоохоронні акції. Здійснено екологічні видання (в тому числі книжки “Природно-заповідна справа” доктора біологічних наук Андрія Ковальчука, 110 пісень з нотами про природу "Соло під небом" та розділи сатири і гумору “Про грішну породу, що нищить природу” в збірці “Усміхнена педагогіка” головного спеціаліста держуправління, члена Національної Спілки письменників України Юрія Шипа). Проводилися й інші заходи, які здійснювалися з участю держуправління і доводилися до відома місцевих органів влади та широкої громадськості. 12. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЕКОЛОГІЇ. Державне управління екології та природних ресурсів в Закарпатській області співпрацює з іншими державами у межах своєї компетенції за дорученням Мінекоресурсів України за такими основними напрямками: 1) співробітництво з питань водного господарства;

2) науково-практичне співробітництво; 3) співпраця у галузі створення транскордонних природоохоронних об’єктів; Держуправління екоресурсів в частині співробітництва з питань водного господарства діє згідно доручень Мінекоресурсів України на основі укладених двохсторонніх міжурядових угод:  Угода між Урядом України та Урядом Словацької Республіки по співробітництву з питань водного господарства на прикордонних водах підписана 14 червня 1994р. в м. Братислава;  Угода між Урядом України та Урядом Угорської Республіки по співробітництву з питань водного господарства на прикордонних водах підписана 11 листопада 1997р. в м. Будапешт,  Угода між Урядом України та Урядом Румунії по співробітництву в галузі водного господарства на прикордонних водах підписана 30 вересня 1997р. в м. Галац. Основною складовою угоди Україна – Угорщина, є: “Порядок проведення на українсько-угорських прикордонних водах відборів проб, визначень оцінки якості води та проведення необхідних дій у зв’язку з надзвичайними забрудненнями”. Встановлений порядок відповідає сучасним діючим міжнародним угодам, детально описує метод оцінки якості води та дій по ліквідації у випадку аварій наслідків забруднення транскордонних водойм. Питання актуальне для Закарпаття, оскільки протягом останніх 10 років мали місце аварії із забрудненням водойм на території області. Щорічно на прикордонних створах р. Тиса Вілок - Тисабеч, Чоп - Захонь відбираються 24 проби води, із них 4 - спільні на території України та на території Угорської Республіки. Виконуються аналізи згідно спільно прийнятих методик. У 2002 році відбулися дві робочі зустрічі експертів по спільному визначенню показників якості води та робоча зустріч експертів по підготовці засідання комісії з питань охорони якості прикордонних вод за 2001 рік. У 2002 році аналогічний порядок розроблено експертами України та Словацької Республіки, який представлений Уповноваженим Урядів цих країн на затвердження. Відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Словацької Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах, та на виконання протоколів засідання Українсько-Словацької комісії по прикордонних водах, держуправлінням екоресурсів спільно з природоохоронними органами Словацької Республіки щорічно виконуються 44 відбори проб води річок Уж, Латориця, Тиса, Убля, Улічка, на 5-ти спільних створах згідно затвердженого плану. На підставі результатів аналізів, згідно з погодженою методикою визначається оцінка якості води на прикордонних створах вище згаданих річок. Таким чином, проблеми, які виникали на початку співробітництва з Угорщиною та Словаччиною (басейни рік Тиса, Уж, Латориця) зараз не стоять на порядку денному. Ще не відповідає сучасним вимогам співробітництво в галузі охорони якості прикордонних вод з природоохоронними службами Румунії. Держуправління

екоресурсів у 2002 р. брало участь у двох регламентах по співпраці на прикордонних водах та обміну результатами аналізів з природоохоронними службами Румунії. Науково-практичне співробітництво держуправлінням екоресурсів здійснюється як в плані обміну досвідом окремими співробітниками держуправління, так і на рівні робочих груп, які створюються при виникненні транскордонних проблем по лінії природоохоронних відомств сусідніх країн. Міжнародне співробітництво у 2002 р. проходило і у напрямку розвитку природно-заповідної справи, туризму і рекреації та наукових досліджень. Зокрема, Карпатським Біосферним Заповідником взято участь у проведенні: - координаційної групи міжнародної програми Всесвітнього фонду природи (WWF) Карпатська Екорегіональна Ініціатива (Австрія, Відень, 12-16 березня); - міжнародної конференції “Гори і люди (у контексті сталого розвитку)”, присв’яченої Міжнародному року гір (м.Рахів,14-18 жовтня); - міжнародного науково-практичного семінару “Моніторинг стану популяцій ратичних у прикордонних регіонах Польщі, Словакії та України” (Польща, Устьріки Дольні,19-21 листопада); - ентомологічної конференції на базі Національного природознавчого музею НАНУ, що організувало Західне відділення Всеукраїнського ентомологічного товариства (м.Львів,1-3 травня); - семінару-тренінгу УЦМЗР для ГІС-спеціалістів заповідної справи (м.Київ, вересень 2002р.); - звітної наукової конференції ЛНУ ім. І.Франка за 2001 рік (м. Львів, лютий 2002); - тринадцятої наукової сесіїНаукового Товариства ім. Шевченка (м. Львів, березень 2002); - наукової конференції Ради молодих дослідників, що проводилась на базі Інституту зоології НАНУ (м.Київ, 22-26 Квітня); - семінару “На зустріч Києву 2003. Участьгромадськості західного регіону” (м.Косів,19 квітня); - екологічного форуму “Майбутне Карпат у наших руках” (с.Кострино,1214 квітня) У звітному році в заповіднику діяло 14 Угод про співпрацю, з яких 4 укладено з науковими установами інших країн. Лісознавча лабораторія продовжувала роботу згідно з програмою спільного проекту КБЗ, УкрНДІгірліс і Швейцарського федерального науково- дослідного інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень за темою: “Порівняння структури та динаміки відновлення букових пралісів в Карпатах та букових лісів з близьким до природного господарювання у Швейцарії”. У рамках проекту в звітному році тривали комплексні лісівничі дослідження на українсько-швейцарській постійній пробній площі (10 га),що на території Угольського лісництва. Співробітники зоологічної лабораторії взяли участь у міжнародній експедиції (Карпатський біосферний заповідник та Соутгемптонський університет, Великобританія ) по вивченню проблеми взаємовідносин людини і великих хижаків в регіоні Карпат. Експедиція проводилася згідно з договором про співпрацю між Соутгемптонським університетом та Карпатським біосферним заповідником. Зібрані матеріали використані при написанні наукової статті.

У звітному році на базі КБЗ відбулася Міжнародна конференція “Люди і гори” ( у контексті сталого розвитку ), присвячена Міжнародному року гір (м.Рахіві, 14-18 жовтня). На території Ужанського національного природного парку було проведено 3 спільні наукові експедиції з: - науковцями Ягелонського університету з м.Кракова (Польща); - співробітниками Інституту НАН України; - аспірантами Сільськогосподарського та лісового університету ім. Менделя м.Брно (Чехія). Ужанський НПП був співорганізатором 2-х Міжнародних наукових конференцій ,карпатського екологічного форуму “Майбутнє Карпат – в наших руках “. Співробітники парку були учасниками 4-х міжнародних наукових конференцій в Україні та Польщі. 13. ВИСНОВКИ. З врахуванням вжитих заходів по покращенню екологічної ситуації в області за 2002р. та відповідно до плану з основної діяльності на 2003 р., з метою підвищення ефективності роботи держуправління екоресурсів працюватиме у наступних напрямках:  контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на екологічно-небезпечних об’єктах згідно погодженого облдержадміністрацією переліку;  організація і проведення державної екологічної експертизи проектних матеріалів по розміщенню, реконструкції та розширенню діючих об’єктів всіх форм власності; недопущення розміщення еколого-небезпечних об’єктів на території області;  вдосконалення механізму поповнення фондів охорони навколишнього середовища всіх рівнів відповідно до діючого законодавства;  участь в підготовці та контроль за реалізацією діючих природоохоронних програм на території області;  на основі комплексної інвентаризації місць накопичення заборонених і непридатних хімічних засобів захисту рослин здійснення координації заходів, направлених на зменшення екологічного ризику внаслідок їх зберігання;  контроль за недопущенням утворення несанкціонованих сміттєзвалищ, псування сільськогосподарських угідь та інших земель; забруднення їх хімічними речовинами, стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;  проведення робіт по акредитації відділу аналітичного, геодезичного контролю та моніторингу на право проведення метрологічних робіт  посилення державного контролю за станом дотримання природоохоронного законодавства у лісах та виконання закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону”;  забезпечення моніторингу за станом поверхневих вод, вмістом забруднюючих речовин у ґрунтах і атмосферному повітрі з відповідним інформуванням населення про стан довкілля;

 продовження робіт по розширенню території НПП “Синевир” та Карпатського біосферного заповідника, створення регіонального ландшафтного парку “Притисянський” на площі до 30 тис. га.;  контроль за розробкою проекту організації території РЛП “Зачарований рай”, створення на його основі національного природного парку;  подання на затвердження програми перспективного розвитку екологічної мережі в Закарпатській області;  впровадження комплексної програми збору, транспортування, переробки та утилізації промислових та побутових відходів області; розробка обласної програми поводження з токсичними відходами;  на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 1429 від 26.11.2001р. здійснення заходів по додатковому введенню в дію постів екологічного контролю. Забезпечення постів екологічного контролю на держкордоні системою радіаційного контролю.

Начальник держуправління

М.М. Цюбик

Додатки ПЕРЕЛІК офіційних громадських організацій, які займаються екологічною діяльністю в Закарпатській області (станом на 1 січня 2003 року) і входять до екологічної Ради Державного управління екології та природних ресурсів в Закарпатській області № Назва організації п/п 1. Закарпатська організація Українського товариства охорони природи 2.

4. 5.

Закарпатська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок (м. Ужгород) Карпатський екологічний клуб "Рутенія" (м. Ужгород) Екологічний клуб "Еко-Екс" (м. Ужгород) Закарпатська обласна партія зелених (м. Мукачево)

Кількість членів 360062

Керівники, № телефону Іваницький О.М. 4-31-88

4891

Бушман К.В. 4-32-00

Сабадош В.І. 3-23-54 Мигаль А.В. 3-15-34 Геревич О.В. 3-12-33 Блистів В.І. 2-15-20 (м. Мукачево) Смерека Ю.Й. 61-33-41

113

Закарпатська організація Всеукраїнської екологічної ліги (м. Ужгород)

219

"Екологічна варта" (м. Ужгород)

585

Регіональне молодіжне екологічне об’єднання "Екосфера” (м. Ужгород) Великоберезнянський екологічний клуб "Кременець" (смт. В.Березний)

Громадський благодійний фонд екологічного та туристичного розвитку "Ужанська долина" (смт. В.Березний) Екоклуб "Карпати" (м, Рахів)

12.

Екологічна громадська організація "Синевир" (с. Синевир-Остріки)

120

13.

Закарпатське обласне молодіжне об'єднання "Наше покоління" (м. Ужгород)

10.

11.

Сікура А.О. 4-34-00 Станкевич О.І. 6-22-97 Шелепець І.Ю. 2-15-94 (В.Березний) Копач О.Д. 2-10-37, 2-17-70 (В.Березний) Довганич Я.О. 2-31-94 (м. Рахів) Тюх Ю.Ю. 9-34-18 (Синевир) Симкович А. Ж., Коваль О.Д. 66-4249, 3-19-02

Питання, які вирішуються Всебічний громадський екологічний контроль, пропаганда, освіта, навчання, виховання, видавнича діяльність Сприяння захисту, раціонального використання та примноження тваринного світу Наукова робота і впровадження її в природоохоронну практику, пропаганда екологічних знань серед населення, видавнича діяльність Різнобічна природоохоронна діяльність, освітньо-виховна та пропагандистська діяльність Еколого-політична та пропагандистська діяльність Екологічні наукові дослідження, моніторинг, освіта та виховання, громадська екологічна експертиза Екологічне виховання молоді та школярів Екологічна освіта та виховання, видавнича діяльність Екологічні проблеми медицини Туристична екоосвіта, пропагандистська та видавнича діяльність Екологічна освіта та виховання, видавнича діяльність Екоосвіта та екотуризм, заповідна справа Проблеми екологічного виховання молоді

Відповідальні виконавці розділів звіту. № розд. 1. 2. 2.1. 2.2. 2.3. 2.4. 2.5. 2.6. 2.7. 2.8. 3. 4. 5. 6. 6.1. 6.1.1. 6.2. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13.

Назва розділу

Відповідальні

Екологічна ситуація в області Урись І.О. Антропогенний вплив на природне середовище Атмосферне повітря Цапулич О.Т. Водні ресурси Цапулич О.Т. Земельні ресурси та ґрунти Трофимчук В.С. Надра Трофимчук В.С. Відходи Цапулич О.Т. Рослинний світ Поляновський А.О. Тваринний світ Поляновський А.О. Природні території і об’єкти з особливим статусом охорони Поляновський А.О. Мережа державного моніторингу області. Основні тенденції забруднення природного середоБагін В.С. вища у період 1992 2001рр Вплив забруднення навколишнього середовища на здоров’я населення . Урись І.О. Регіональні проблеми Спічкей Л.М. Екологічна (природно-техногенна) безпека Спічкей Л.М. Екологічна безпека області Спічкей Л.М. Екологічна безпека оборонної діяльності Спічкей Л.М. Ядерна та радіаційна безпека Багін В.С. Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища Спічкей Л.М. Управління в галузі охорони довкілля Жорник В.П. Виконання загальнодержавних та національних екологічних програм .. Урись І.О. Наукові дослідження в галузі екології Багін В.С. Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи Поляновський А.О. Міжнародне співробітництво у сфері екології Багін В.С. Висновки Нач.відділів Додатки Нач.відділів Таблиці Нач.відділів

Таблиця 2.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря по Закарпатській області Викиди по області

2000р.

2001р.

2002р.

Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис. т в т. ч.:

23,5

26,8

26,1

- від стаціонарних джерел забруднення, тис. т

7,7

7,8

- від автотранспорту, тис. т

15,8

19,0

18,3

Таблиця 2.1.2 Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по Закарпатській області та в розрізі населених пунктів, тис. т

1 м. Ужгород м Мукачево Берегівський район Великоберезнянський р-н Виноградівський район Воловецький район Іршавський район Міжгірський район Мукачівський район Перечинський район Рахівський район Свалявський район Тячівський район Ужгородський район Хустський район Разом по області

2,21 1,66 1,31 0,48 1,67 1,97 1,44 0,80 1,49 0,54 1,59 1,69 2,30 2,04 2,42 23,55

0,65 0,57 0,28 0,11 0,21 1,64 0,23 0,18 0,20 0,14 0,41 0,99 0,17 1,13 0,82 7,73

0,16 0,13 0,36 0,05 0,06 0,02 0,08 0,08 0,03 0,03 0,11 0,01 0,04 0,10 0,02 1,28

0,08 0,08 0,03 0,04 0,04 0,01 0,03 0,0 0,01 0,01 0,15 0,01 0,03 0,09 0,01 0,62

0,14 0,04 0,03 0,0 0,03 0,22 0,02 0,03 0,02 0,02 0,03 0,26 0,01 0,32 0,24 1,41

0,07 0,09 0,02 0,02 0,05 0,06 0,07 0,05 0,07 0,05 0,10 0,31 0,03 0,10 0,05 1,14

1,56 5,15 1,09 1,84 1,03 2,92 0,37 0,34 1,46 1,81 0,33 1,08 1,21 1,64 0,62 0,67 1,29 1,09 0,40 0,46 1,12 1,39 0,70 2,69 2,13 1,57 0,91 1,89 1,60 2,37 15,82 26,88

0,81 0,47 0,17 0,09 0,41 0,89 0,58 0,58 0,28 0,16 0,35 1,98 0,08 0,81 0,62 7,83

0,18 0,08 0,09 0,04 0,25 0,02 0,06 0,05 0,03 0,03 0,35 0,01 0,03 0,07 0,01 1,30

0,17 0,02 0,01 0,03 0,03 0,03 0,01 0,02 0,01 0,13 0,01 0,02 0,46

0,13 0,10 0,02 0,08 0,24 0,08 0,03 0,01 0,02 0,03 0,23 0,01 0,16 0,27 1,41

0,13 0,06 0,01 0,02 0,05 0,10 0,37 0,20 0,05 0,04 0,07 0,13 0,02 0,08 1,33

4,34 4,37 1,37 3,09 2,75 1,29 0,25 0,38 1,40 1,46 0,19 1,14 1,06 1,16 0,39 0,56 0,93 1,21 0,33 0,49 1,04 1,33 0,71 2,69 1,46 1,42 1,08 2,65 1,75 2,51 19,05 26,11

0,70 0,54 0,23 0,11 0,20 0,94 0,21 0,15 0,13 0,16 0,40 1,49 0,08 1,20 0,81 7,80

0,21 0,14 0,11 0,05 0,07 0,02 0,08 0,06 0,03 0,03 0,17 0,02 0,02 0,11 0,02 1,14

0,11 0,03 0,03 0,04 0,05 0,01 0,03 0,03 0,10 0,02 0,01 0,09 0,01 0,56

0,13 0,06 0,03 0,03 0,39 0,03 0,03 0,02 0,03 0,03 0,32 0,01 0,34 0,35 1,80

0,13 0,09 0,04 0,02 0,05 0,10 0,08 0,06 0,04 0,05 0,09 0,08 0,03 0,17 0,09 1,12

пересувні джерела

оксид вуглецю

діоксид азоту

пил

разом

пересувні джерела

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

разом 16

діоксид сірки

(+/–) 2002р. до 2001 в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч.

2002 в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч. пересувні джерела

оксид вуглецю

діосксид азоту

діокид сірки

пил

разом

пересувні джерела

2001 в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч.

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

Населені пункти

разом

2000 в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч.

4,03 -0,42 -0,11 +0,03 -0,06 - -0,31 2,55 +1,25 +0,07 +0,06 +0,01 -0,04 +0,03 +0,18 1,06 -1,63 +0,06 +0,02 +0,02 +0,01 +0,04 -0,69 0,27 +0,04 +0,02 +0,01 +0,01 - +0,02 0,26 -0,35 -0,21 -0,18 +0,02 -0,05 - -0,14 0,20 +0,06 +0,05 - -0,03 +0,14 - +0,01 0,95 -0,48 -0,37 +0,02 - -0,05 +0,29 -0,11 0,41 -0,11 -0,13 +0,01 - -0,14 +0,02 1,08 +0,12 -0,03 - +0,01 +0,03 -0,01 +0,15 0,33 +0,03 +0,03 - +0,02 +0,01 +0,01 0,93 -0,06 +0,05 -0,18 -0,03 - +0,02 -0,11 0,75 - -0,04 +0,01 +0,01 +0,09 -0,05 +0,04 1,34 -0,12 - -0,01 -0,01 - +0,01 -0,12 1,45 +0,76 +0,39 +0,04 +0,09 +0,18 +0,17 +0,37 1,70 +0,14 +0,19 +0,01 +0,01 +0,08 +0,01 -0,05 18,31 -0,77 -0,03 -0,16 +0,10 +0,39 -0,21 -0,74

Таблиця 2.1.3. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря по Закарпатській області № п/п

Підприємства-забруднювачі 2

Відомча належність

1 1.

Ужгородська станція

Воловецька компресорна станція

3 НАК "Нафтогаз України" -//-

3. 4.

Свалявська компресорна станція Хустська компресорна станція

-//-//-

Солотвино солерудник

6. 7. 8.

ВАТ "Рахівська картонна ф-ка" ВАТ "Перечин ЛХК" Приборжавський завод будматеріал

9. 10. 11. 12. 13.

Ужгородтеплокомуненерго СП "Фішер-Мукачево" Закараттяобленерг Ужгород вагонне депо ТзОВ ЦКБМ "Карпати"

Міністерство аграрної політики -//-//Комітет по комун. г-ву України Спільне підприємство Міненергетики Мінтранспорту Спільне підприємство Укоопспілка

14. 15. 16.

Вел.-Бичків хлібокомбінат Рахів картонна ф-ка ВАТ Свалява склозавод

Мінпромполітик -//-

Валовий викид, тонн 2001 2002 4 5 866,890 868,602

- Зменшення + Збільшення 6 +1,712

Причини зменшення / збільшення 7 Незначне збільшення технологічних викидів

773,683

893,972

+122,001

1907,223 508,614

1834,697 653,512

-72,526 +144,900

53,014

5,758

-47,258

Різке збільшення технологічних викидів через технологічні роботи Зменшення технологічних викидів Різке збільшення технологічних викидів через технологічні роботи Підприємство працювало неповні 2 (два) місяці

6,420 38,966 98,775

58,65 98,774 72,20

+52,230 +23,714 -0,01

Різко зросли об'єми виробництв Зростання об’ємів виробництва Робота на рівні минулого року

78,700 121,651 31,666 39,905 47,638

117,719 26,063 117,719 26,063 36,338

-6,50 -3,932 +1,985 +4,672 +74,576

6,420 20,748

78,481 110,431 58,65

-7,207 +52,23 +18,312

Незначне зменшення спалювання газу Впровадження нового більш ефективного циклону Незначне продовження роботи котельні Довший термін роботи котельні Різке збільшення технологічних викидів через технологічні роботи Ріст виробництва за рахунок впровадження нового цеху Розширення виробництва за допомогою інвесторів Зростання виробництва

Таблиця 2.2.1. Забір і використання води, млн. м³ на рік Роки

Річковий басейн

1 2 1999 р.Тиса Разом по області 2000 р.Тиса Разом по області 2001 р.Тиса Разом по області 2002 р.Тиса Разом по області

Забрано води з поверхневих джерел 3 24,31 24,31 22,56 22,56 23,56 23,56 21,9 21,9

з підземних джерел 4 62,5 62,5 57,11 57,11 54,49 54,49 45,86 45,86

Використано води разом 5 86,81 86,81 79,67 79,67 78,05 78,05 67,76 67,76

промисловість 6 15,14 15,14 5,47 5,47 6,3 6,3 6,3 6,3

сільське господарство 7 23,53 23,53 20,66 20,66 21,05 21,05 13,63 13,53

комунгосп 8 28,74 28,74 33,38 33,38 29,32 29,32 26,77 26,77

зрошення риборозведення 9 10 0,03 10,68 0,03 10,68 0,01 10,68 0,01 10,68 0,021 10,68 0,021 10,68 0,012 1068 0,012 1068

інші галузі 11 12,6 12,6 9,45 9,45 10,67 10,67 10,53 10,53

Таблиця 2.2.2. Скидання зворотних вод, млн. м³ на рік Рік

Категорія очищення

Річковий басейн

3 р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса

1 1999

О НО НДО НЧБО Разом по області 2000 О НО НДО НЧБО Разом по області 2001 О НО НДО НЧБО Разом по області 2002 О НО НДО НЧБО Разом по області

р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса

Скинуто зворотних вод у поверхневі у підземні разом водні об’єкти горизонти 4 5 6 35,71 0 35,71 0,43 0 0,43 13,2 0 13,2 7,73 0 7,73 56,07 0 56,07 35,58 0 35,58 0,754 0 0,754 13,02 0 13,02 3,873 0 3,873 53,227 0 53,227 28,77 0 28,77 1,33 0 1,33 13,42 0 13,42 4,439 0 4,439 47,95 0 47,95 29,79 0 29,79 0,989 0 0,989 14,23 0 14,23 4,538 0 4,538 49,55 0 49,55

Скидання зворотних вод галузями економіки промис- сільське го- комунгосп інші галовість сподарство лузі 7 8 9 10 0,69 0,069 34,9 0,061 0 0 0,421 0,01 0,486 0 12,25 0,554 5,412 2,282 0 0,04 6,688 2,351 47,571 0,665 0,218 0,017 35,31 0,035 0,057 0,0 0,693 0,004 0,014 0,012 12,695 0,229 1,647 2,169 0,051 0,006 1,936 2,198 48,759 0,334 0,186 0,017 28,53 0,037 0,168 0,0 1,129 0,033 0,031 0,024 12,947 0,418 2,21 2,169 0,044 0,016 2,595 2,21 42,65 0,495 0,191 0,018 28,43 1,15 0,110 0,0 0,87 0,009 0,037 0,0 13,971 0,26 2,083 1,981 0,041 1,433 2,42 1,999 43,31 1,852

Таблиця 2.2.3. Типи очищення зворотних вод, млн. м³ на рік Рік

Водний об’єкт

1 2 1999 р.Тиса Разом по області 2000 р.Тиса Разом по області 2001 р.Тиса Разом по області 2002 р.Тиса Разом по області

Скинуто разом 3 56,01 56,01 53,227 53,227 47,97 47,97 49,55 49,55

Нормативно очищених на очисних спорудах разом біол. очистфіз.-хім. механічна ка очистка. очистка 4 5 6 7 35,71 35,39 0,12 0,0 35,71 35,59 0,12 0,0 35,58 35,5 0,0 0,081 35,58 35,5 0,0 0,081 28,77 28,71 0,0 0,06 28,77 28,71 0,0 0,06 29,79 29,74 0 0,05 29,79 29,74 0 0,05

Потужність очисних споруд разом в т.ч. перед скиданням до водного об’єкта 8 9 53,0 49,5 53,0 49,5 47,6 47,73 47,6 47,73 51,66 51,6 51,66 51,6 46,69 46,63 46,69 46,63

Таблиця 2.2.4. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т на рік Рік

Водний об’єкт

1 2 1999 р. Тиса Разом по області 2000 р. Тиса Разом по області 2001 р. Тиса Разом по області 2002 р. Тиса Разом по області

Разом

3 28431,01 28431,01 26618,03 26618,03 24557,09 24557,09 20511 20511

БСК

ХСК

4 869 869 1040 1040 882 882 927 927

5 911 911 2704 2704 2293 2293 2176 2176

Скидання забруднюючих речовин завислі N (сума мінера- P (орторечовини льних форм) фосфати) 6 7 8 1203 479 45 1203 479 45 1137 631 22 1137 631 22 878 318 0 878 318 0 943 235 116 943 235 116

мінералізація 9 18450 18450 15620 15620 15840 15840 16114 16114

нафтопродукти 10 0,01 0,01 0,03 0,03 0,09 0,09 0,015 0,015

Таблиця 2.2.5. Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м³ на рік 3

Повторно послідовне 4

1999

Промисловість

36,212

0,358

64,6

1999

Сільське господарство

1,051

0,0

12,0

1999

Комунальне господарство

0,626

0,277

23,0

37,78

0,635

44,3

Рік

Галузь економіки

Разом по області

Оборотне

Безповоротне водоспоживання 5

Економія свіжої води, % 6

2000

Промисловість

13,57

0,0

78,2

2000

Сільське господарство

0,426

0,0

55,1

2000

Комунальне господарство

0,768

0,0

20,6

19,57

0,024

44,3

Разом по області 2001

Промисловість

12,8

0,337

1,358

87,2

2001

Сільське господарство

0,426

0,0

19,7

63,9

2001

Комунальне господарство

0,318

0,043

8,988

22,06

0,38

30,84

77,9

0,019 0,334

0,0012 0,0200

0,64 10,96

1,8 30,1

0,281 0,634

0,0168 0,038

9,23 20,83

25,4 57,24

Разом по області 2002

Промисловість

2002

Сільське господарство

2002

Комунальне господарство

Разом по області

Таблиця 2.2.6. Перелік основних водокористувачів - забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Рік

1 2000 2000 2000 2000 2000 2000 2000 2000 2000 2000

Відомство

Підприємство забруднювач

2 3 Держбуд ВУВКГ м Ужгород Держбуд ВУЖКГ м. Чоп Держбуд ВУЖКГ м. Тячів Держбуд ВУЖКГ смт. Міжгір’я Держбуд ВУЖКГ смт. Солотвино Держбуд ВУЖКГ смт Вишково Держбуд ВУЖКГ смт. Дубове Держбуд ВУВКГ м. Мукачево Держбуд ВУЖКГ м. Виноградово АТ “Укрпрофоз- Санаторій “Квітка Полонини” с. доровниця Голубине 2000 АТ “УкрпрофозСанаторій “Синяк” с. Синяк доровниця 2000 АТ “УкрпрофозДП “Закарпатбудздоровниця” доровниця смт. Поляна 2000 Держбуд ВУЖКГ м. Берегово 2000 АТ “ЗакарЛОК “Полонина” с. Лумшори паттурист” 2000 АТ “ЗакарМТЦ “Верховина” с. Невицьке паттурист” 2000 Міністерство ВАТ “Рахівська картонна фабпромполітики рика” м. Рахів 2000 Міністерство ВАТ “Свалявський ЛХК” м. промполітики Свалява 2000 Міністерство ВАТ “Перечинський ЛХК” смт. промполітики Перечин 2000 Міністерство ВАТ “Затисянський хімзавод” с. промполітики Горбки 2000 Міністерство ВАТ “Вилоцький ДОК” смт. промполітики Вилок 2000 Спільне підприСП “Проза-ЛТД” смт. В. Бичків ємство 2000 Міністерство ВАТ “Берегівський консервний АПК завод” м. Берегово 2000 Міністерство ЖКГ НДІ АПВ с. В. Бакта АПК 2000 Міністерство Радгосп-завод ім. Шевченко АПК смт. Королево 2000 Міністерство Санаторій “Перлина Карпат” АПК смт. Чинадієво 2000 Міністерство КЕЧ, м. Мукачево оборони 2000 Міністерство Школа інтернат смт. В. Бичків освіти 2000 Міністерство Психлікарня с. Вільшани охорони здоров’я 2000 Міністерство Локомотивне депо Чоп Львівсьтранспорту кої залізниці смт. Королево 2000 Міністерство База відпочинку “Трембіта” транспорту Львівської залізниці с. Циганівці Разом по області 2001 Держбуд ВУЖКГ смт. Великий Березний 2001 Держбуд ВУВКГ м Ужгород 2001 Держбуд ВУЖКГ м. Чоп 2001 Держбуд ВУЖКГ м. Тячів 2001 Держбуд ВУЖКГ смт. Міжгір’я 2001 Держбуд ВУЖКГ смт. Солотвино 2001 Держбуд ВУЖКГ смт Вишково 2001 Держбуд ВУЖКГ смт. Дубове 2001 Держбуд ВУВКГ м. Мукачево

Водний об’єкт

Об’єм скидання, млн. м³ разом НО НДО

4 р. Уж р. Тиса р. Тиса р. Ріка р. Тиса р. Тиса р. Тересва р. Латориця р. Тиса р. Пиня

5 28,812 1,105 0,136 0,255 0,554 0,028 0,198 10,277 0,659 0,032

6 0,117 0,085 0,0 0,0 0,0 0,0 0,198 0,0 0,239 0,0

7 10,395 0,2 0,136 0,255 0,054 0,028 0,0 0,3 0,42 0,032

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т / рік 8 8000,5 428,1 109,6 101,3 534 36,4 88 8340,2 470,5 24,6

р. Синявка

0,042

0,0

21,5

р. Пиня

0,413

0,0

0,196

89,3

канал Верке р. Туриця

1,7 0,009

0,0 0,009

0,68 0,0

426,6 1,1

р. Уж

0,0022

0,0

0,6

р. Тиса

0,4

0,0

0,011

232,5

р. Латориця

0,025

0,023

0,0

10,1

п. Доморач притока р. Уж р. Тиса

0,0018

0,0

4,5

0,012

0,0

0,012

3,4

р. Тиса

0,005

0,0

1,5

р. Шопурка

0,002

0,0

0,002

0,9

канал Верке

0,016

0,0

147

канал Верке

0,01

0,0

0,01

20,8

р. Тиса

0,012

0,0

0,012

10,2

р. Латориця

0,153

0,0

0,153

36,4

р. Латориця

0,024

0,0

0,024

10,8

р. Тиса

0,009

0,0

0,009

4,5

р. Теребля

0,0084

0,0

0,0084

4,2

р. Мочарка

0,022

0,0

0,022

10,8

р. Циганка

0,003

0,0

0,003

1,2

р. Уж р. Уж р. Тиса р. Тиса р. Ріка р. Тиса р. Тиса р. Тересва р. Латориця

45,031 0,061 7,830 0,286 0,238 0,16 0,399 0,025 0,100 3,034

0,754 0,0 0,110 0,086 0,186 0,0 0,0 0,0 0,100 0,15

13,018 0,061 7,720 0,2 0,052 0,16 0,399 0,025 0,0 2,884

19171,1 23,4 2180,7 12,4 96,1 48,8 130,8 32,5 43,4 2683,5

54 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001

Держбуд АТ “Укрпрофоздоровниця Держбуд Держбуд Міністерство промполітики Міністерство промполітики Міністерство промполітики Міністерство АПК Міністерство АПК Міністерство АПК Міністерство оборони Міністерство освіти Міністерство охорони здоров’я Міністерство транспорту

2001 Разом по області 2002 Держбуд 2002 Держбуд 2002 Держбуд 2002 Держбуд 2002 Держбуд 2002 Держбуд 2002 Держбуд 2002 Держбуд 2002 Держбуд 2002 Держбуд 2002 АТ “Укрпрофоздоровниця 2002 Держбуд 2002 Держбуд 2002 Міністерство промполітики 2002 АТ"Укрпрофоздо ровниця" 2002 Міністерство промполітики 2002 Міністерство промполітики 2002 2002 Міністерство АПК 2002 Міністерство АПК 2002 Міністерство АПК 2002 Міністерство оборони 2002 Міністерство освіти 2002 Міністерство охорони здоров’я 2002 Міністерство транспорту 2002 Міністерство освіти Разом по області

ВУЖКГ м.Виноградово Санаторій “Сонячне Закарпаття ” смт Поляна. ВУЖКГ м. Рахів ВУЖКГ м. Берегово ВАТ “Затисянський хімзавод” с. Горбки ВАТ “Свалявський ЛХК” м. Свалява ВАТ “Перечинський ЛХК” смт. Перечин ТОВ "Карпати" смт.В.Бичків ВАТ “Берегівський консервний завод” м. Берегово ЖКГ НДІ АПВ с. В. Бакта

р. Тиса р. Пиня

0,788 0,153

0,338 0,0

0,450 0,153

р. Тиса канал Верке р. Тиса

0,339 0,749 0,013

0,0 0,0 0,0

0,339 0,749 0,013

р. Латориця

0,008

0,0

п. Доморач притока р. Уж р.Шопурка канал Верке

0,015

0,0

0,141 0,019

0,0

канал Верке

0,068

0,0

0,068

562,6 101,5 156,2 188,0 3,7 0,7 37,5 7,4 174,6 141,4

Радгосп-завод ім. Шевченко смт. Корлево КЕЧ, м. Мукачево

р. Тиса

0,026

0,0

0,026

р. Латориця

0,028

0,0

0,028

Школа-інтернат смт. В. Бичків

р. Тиса

0,009

0,0

0,009

Психлікарня с. Вільшани

р. Теребля

0,008

0,0

0,008

Локомотивне депо Чоп Львівської залізниці смт. Королево Дитячий будинок с.Вільшани Хустського району

р. Мочарка

0,022

0,0

0,022

р. Теребля

0,013

0,0

0,013

р. Уж р. Уж р. Тиса р. Тиса р. Ріка р. Тиса р. Тиса р. Тересва р. Латориця р. Тиса р. Пиня

14,75 0,051 9,844 0,353 0,188 0,16 0,167 0,020 0,100 2,540 0,742 0,147

1,33 0,0 0,117 0,086 0,146 0,0 0,0 0,0 0,100 0,262 0,0

13,42 0,051 9,727 0,267 0,042 0,16 0,167 0,020 0,0 2,540 0,480 0,147

р. Тиса канал Верке р. Тиса

0,156 0,473 0,013

0,0 0,0 0,0

0,156 0,473 0,013

р.Пиня

0,020

р. Латориця

0,008

0,0

п. Доморач притока р. Уж р.Шопурка канал Верке

0,019

0,0

0,60о 0,016

0,60 0,016

0,0

канал Верке

0,042

0,0

0,042

22,1 12,6 4,5 4,0

ВУЖКГ смт. Великий Березний ВУВКГ м Ужгород ВУЖКГ м. Чоп ВУЖКГ м. Тячів ВУЖКГ смт. Міжгір’я ВУЖКГ смт. Солотвино ВУЖКГ смт Вишково ВУЖКГ смт. Дубове ВУВКГ м. Мукачево ВУЖКГ м.Виноградово Санаторій “Сонячне Закарпаття ” смт Поляна. ВУЖКГ м. Рахів ВУЖКГ м. Берегово ВАТ “Затисянський хімзавод” с. Горбки Санаторій "Поляна" смт.Поляна

10,8 3,7 6682,9 19,6 2741,6 15,3 75,9 48,8 54,7 26,0 43,4 2246,6 529,8 97,5 71,9 118,7 3,7 1,2

ВАТ “Свалявський ЛХК” м. Свалява ВАТ “Перечинський ЛХК” смт. Перечин ТОВ "Карпати" смт.В.Бичків ВАТ “Берегівський консервний завод” м. Берегово ЖКГ НДІ АПВ с. В. Бакта

0,7 47,5 31,6 147,0 87,4

Радгосп-завод ім. Шевченко смт. Королево КЕЧ, м. Мукачево

р. Тиса

0,020

0,0

0,020

р. Латориця

0,009

0,0

0,009

Школа-інтернат смт. В. Бичків

р. Тиса

0,009

0,0

0,009

Психлікарня с. Вільшани

р. Теребля

0,008

0,0

0,008

Локомотивне депо Чоп Львівської залізниці смт. Королево Дитячий будинок с.Вільшани Хустського району

р. Мочарка

0,012

0,0

0,012

р. Теребля

0,013

0,0

0,013

15,22

0,989

14,23

17,0 4,1 4,5 4,0 5,9 3,7 6448,0

Таблиця 2.2.7. Інформація щодо дозвільної діяльності ( дозволи на спецводокористування) Рік

Адміністративнотериторіальна одиниця

1 1999 1999 1999 1999 1999 1999 1999 1999 1999 1999 1999 1999 1999 1999 1999 1999

2 м. Ужгород м. Мукачево м Хуст Берегівський район Великоберезнянський р. Виноградівський район Воловецький район Іршавський район Міжгірський район Мукачівський район Перечинський район Рахівський район Свалявський район Тячівський район Ужгородський район Хустський район Разом по області

3 47 137 6 160 34 140 28 59 27 164 30 50 45 80 150 60 1217

4 46 136 6 160 30 138 14 50 7 160 25 45 40 70 140 54 1121

м. Ужгород м. Мукачево м Хуст Берегівський район Великоберезнянський р. Виноградівський район Воловецький район Іршавський район Міжгірський район Мукачівський район Перечинський район Рахівський район Свалявський район Тячівський район Ужгородський район Хустський район Разом по області

52 137 6 160 34 140 28 59 27 164 30 50 45 80 150 60 1222

52 301 160 34 140 28 59 27 30 50 45 80 150 60 1216

2000 2000 2000 2000 2000 2000 2000 2000 2000 2000 2000 2000 2000 2000 2000 2000 2000

2001 Разом по області 2002 м. Ужгород 2002 Мукачівський район 2002 Берегівський район 2002 Великоберезнянський р. 2002 Виноградівський район 2002 Воловецький район 2002 Іршавський район 2002 Міжгірський район 2002 Перечинський район 2002 Рахівський район 2002 Свалявський район 2002 Тячівський район 2002 Ужгородський район 2002 Хустський район

Разом по області

Кількість водоКільзаборів кість воразом в т.ч. довипусків підземних

Кількість водокористувачів (разом)

Кількість водокористувачів, які мають дозволи

5 6 2 2 8 8 7 4 8 8 7 10 13 13 12 13 7 128

6 41 38 7 65 33 53 39 41 26 50 25 43 39 48 60 30 638

7 -

Кількість водокористувачів, терміни дії дозволів яких прострочені 8 13 4 4 23 16 23 16 25 17 29 16 24 24 29 12 17 292

51 136 6 160 30 138 14 50 7 160 25 45 40 70 140 54 1126

6 2 2 8 8 7 4 8 8 7 10 13 13 12 13 7 128

41 38 7 65 31 59 37 41 26 58 25 41 37 51 58 28 643

31 31 5 38 16 31 31 12 7 25 11 23 21 16 40 11 349

10 7 2 26 14 28 6 29 19 33 14 18 16 35 18 17 292

51 296 160 30 138 14 50 7 25 45 40 70 140 54 1120

6 9 8 8 7 4 8 8 10 13 13 12 13 7 126

47 96 82 32 53 38 41 26 28 41 41 60 57 38 680

35 63 33 11 25 31 17 5 15 21 29 24 30 17 356

17 40 54 19 32 15 23 21 14 19 17 36 33 23 363

Кількість Кількість водокоридозволів, стувачів, виданих в які взагалі поточному не мають році дозволів 9 10 17 10 1 9 6 4 13 4 2 11 5 7 12 6 11 2 120 1 1 1 4 1 1 9

15 17 4 17 5 7 15 5 1 5 2 5 7 7 14 2 128

7 20 7

2 2 1 1 2 1 2 2 2 14

6 3 4 8 8 7 9 5 86

Таблиця 2.3.1. Земельний фонд Закарпатської області Види земель та угідь

Рік 2000

Сільськогосподарські угіддя,

2001

2002

разом,

% до загальної

разом,

%до загальної

разом,

% до загальної

тис.га

площі території

тис.га

площі території

тис.га

площі території

479,7

478,5

477,5

у тому числі: - рілля

16,0

- перелоги

463,7

462,2

459,4

- багаторічні насадження

201,4

200,9

- сіножаті

- пасовища

27,8

27,5

27,4

Ліси та інші лісовкриті площі,

92,3

92,8

92,2

142,2

141,0

138,9

718,6

719,3

720,3

624,7

626,0

624,4

16,3

18,1

з них: - вкриті лісовою рослинністю - не вкриті лісовою рослинністю - інші лісовкриті площі, у тому числі:: - полезахисні лісові смуги - інші захисні лісові наса-

5,0

6,5

88,9

88,3

89,4

Забудовані землі

47,0

46,4

46,9

Відкриті заболочені землі

41,9

42,5

43,4

43,6

43,5

дження - чагарники

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, у тому числі:: - піски

0,9

- яри

14,5

14,8

14,7

0,9

1,0

- землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями Разом земель (суходіл) Води (території, що покриті поверхневими водами) Разом (територія)

2,4

2,5

2,4

12,1

12,3

1257,1

1257,0

Таблиця 2.3.2. Структура земельного фонду Закарпатської області за цільовим призначенням Категорії земель

Рік 2000

2001

2002

разом, тис.га

% до загальної площі території

разом, тис.га

Землі сільськогосподарського призначення, у тому числі: - сільськогосподарські угіддя

465,0

463,5

450,4

449,0

446,9

- несільськогосподарські угіддя

14,6

14,5

14,8

Землі водного фонду, у тому числі зайняті:

25,2

- водними об’єктами

19,1

- островами

25,2

% до загальної площі території 36

19,1 -

разом, тис.га 461,7

25,2

% до загальної площі території 36

19,1 -

- прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм - береговими смугами водних шляхів - інші

6,1

Землі житлової та громадської забудови

30,5

30,8

Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, у тому числі зайняті: - біосферними заповідниками

69,1

79,4

6,1

32,0

37,4

37,1

42,0

- природними заповідниками - національними природними парками - регіональними ландшафтними парками - заказниками - заповідними урочищами - інші Землі лісового фонду

614,4

604,6

604,9

Землі оздоровчого призначення

0,2

Землі історико-культурного призначення

0,1

Землі рекреаційного призначення

0,3

0,4

Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, у тому числі: - землі промисловості

70,5

71,1

72,6

3,3

3,2

- землі транспорту

9,0

9,1

- землі зв’язку

0,1

- землі енергетики

0,2

- землі оборони

10,5

10,4

- інші

47,4

48,0

49,6

Разом (територія)

1275,3

100

1275,3

100

1275,3

100

Таблиця 2.3.3. Заходи щодо охорони земель в Закарпатській області Заходи

Одиниця виміру

Розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території (наростаючим підсумком) Проведено повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок (наростаючим підсумком) Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд: - земельні вали різних конструкцій (валиканави, вали-тераси, вали-дороги) - водоскидні споруди, лотки, перепади, водоскиди, загати, інші - землювання еродованих земель з виположуванням ярів - протиерозійні ставки – мулонакопичувачі - берегоукріплення для захисту сільгоспугідь Рекультивація порушених земель Консервація деградованих та малопродуктивних земель Закріплення в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг

Обсягвжитихзаходів за роками 2000

% 2002 р. до 2001 р.

2001 66 460

2002 66 460

госп., тис.га

66 460

госп., тис.га

32 230,4

км

5,3

23,0

7,8

км

3,7

км

5,3

12,6

7,8

га

4,8

8,3

3,0

Таблиця 2.3.4. Розподіл орних земель за крутизною схилів в Закарпатській області Райони Берегівський В.Березнянський Виноградівський Воловецький Іршавський Міжгірський Мукачівський Перечинський Рахівський Свалявський Тячівський Ужгородський Хустський Разом

Разом орних земель (тис.га) 34,2 4,8 31,5 5,9 15,1 8,2 35,3 5,6 2,3 3,4 10,2 31,5 12,9 200,9

<1 32,3 0,1 28,9 8,8 25,2 2,7 0,2 1,7 6,6 24,4 10,4 141,3

У тому числі за крутизною схилів (градуси) 1-3 3-5 5-7 0,9 0,8 0,2 0,6 0,2 0,9 1,6 0,1 0,5 0,5 0,5 0,6 2,4 2,1 1,3 0,3 1,0 1,4 5,1 3,5 1,0 1,1 1,0 0,5 0,8 0,3 0,4 0,4 0,3 0,3 2,6 0,5 0,4 3,5 1,8 1,4 1,4 0,7 0,3 21,2 12,8 9,2

>7 3,0 0,4 4,3 0,5 5,5 0,5 0,3 0,6 0,7 0,1 0,4 0,1 16,4

Таблиця 2.3.5. Наявність деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2002 р. в Закарпатській області Види земель Деградовані землі (зсуви, кам'янисті місця, яри) Малопродуктивні землі (змита рілля та орні землі на схилах більше 10 градусів)

Разом на початок року, тис.га 8,4

Проведено консервацію, тис.га 0,3

Потребують консервації, тис.га 8,1

14,9

1,3

13,6

Таблиця 2.3.6. Наявність порушених, відпрацьованих земель та їх рекультивація в Закарпатській області, тис. га Землі

Рік 2001 0,8 0,5 0,0083

2000 0,8 0,5 0,0048

Порушені Відпрацьовані Рекультивовані

2002 0,8 0,5 0,003

Таблиця 2.3.7. Відведення земель для несільськогосподарських потреб в Закарпатській області, га Погоджено відведення земель

Рік

в постійне користуванв тимчасове користування ня

у приватну власність

разом

в т.ч с.-г. угідь

з них ріллі

разом

в т.ч с.-г. угідь

з них ріллі

разом

в т.ч. с.-г. угідь

з них ріллі

разом

в т.ч. с.-г. угідь

з них ріллі

1999

2000

121

2001

10486

10500

2002

142

226

Таблиця 2.3.8. Види відводів земель для державних та громадських потреб в Закарпатській області Рік

з них ріллі

разом

50/44

2000 у т.ч. с.-г. угідь 12/15

7/11

4/3

4/-

19/1 73/48 121

5/21/15 36

Види відводів разом Під будівництво та розширення підприємств промисловості та транспорту Під будівництво гідротехнічних споруд Лісогосподарським підприємствам Для розширення та будівництва міст Підприємствам, організаціям, установам природоохоронного, оздоровчого призначення, в тому числі: - під курорти - під заповідники Для інших потреб Разом відведено земель Разом

з них ріллі

разом

26/3

2001 у т.ч. с.-г. угідь 21/3

з них ріллі

50/104

2002 у т.ч. с.-г. угідь 12/44

12/2

-/-

10432/1

1/1

-/-

-/7/11 18

1/10430/38/10496/4 10300

-/15/37/4 41

-/1/13/21 15

34/38 84/142 226

-/15 12/59 71

-/1 7/24 31

7/23

Таблиця 2.4.1. Мінерально-сировинна база Закарпатської області Загальна кількість родовищ 2001р. 2002р. 4 4 3 3 4 4 1 1 3 3 1 1 1 1 6 6

Види корисних копалин Вугілля Руди свинцю та цинку Руди ртуті Руди кадмію Руди золота та срібла Сіль кухонна Руди бариту Сировина для мінеральних фарб Польовошпатова сировина Каолін Цеоліти Глини бентонітові Скляна сировина Камінь облицювальний Сировина вогнетривка для металургії Камінь пиляний Керамзитова сировина Перлітова сировина Глина тугоплавка Цегельно-черепична сировина Камінь будівельний Піщано-гравійна суміш Пісок будівельний Вапняк для випалювання на вапно Сировина для вапнування кислих ґрунтів Всього родовищ твердих корисних копалин

Родовища, що розробляються 2001р. 2002р. 1 1 1 1 0 0 0 0 2 1 1 1 0 0 1 0

тис. тонн "–" "–" "–" "–" "–" "–" "–"

Видобуток сировини в 2002р. 2 0 0 0 25 116 0 0

Балансові запаси станом на 01.01.03р. 39176 5574 22 347590 2522 1753

Одиниця виміру

1 1 3 1 1 22 1

1 1 2 0 0 7 0

1 1 2 1 0 6 1

"–" "–" "–" "–" "–" тис.кбм "–"

0 10 5 0 0 51 0

74 4304 130374 7602 20727 27963 2982

3 1 3 3 79

3 0 2 1 41

3 0 2 1 32

"–" "–" "–" тис.тонн тис.кбм

2 0 62 4 58

619 3288 47906 15186 81097

38 2 4 3

14 0 3 2

15 0 3 2

"–" "–" “-” тис.тонн

677 0 47 20

232852 4320 12177 14816

"–"

391

191

Таблиця 2.4.2. Використання надр в Закарпатській області на 01.01.2003р. № з.п. 1

Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

Наявність документації гірничий відземельний відвод вод

ліцензії

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих Рекультивовано земель, що підлягають в 2002р. рекультивації

121

730

500

Таблиця 2.5.1 Утворення, використання(утилізація) та видалення відходів у 2002р. по Закарпатській області, тонни. Назва відходів

1 Відходи І класу небезпеки Люмінесцентні лампи в т.ч. за окремими видами відходи гальваніки відходи кислот органічних відходи сурми відходи формальдегідів відходи хрому лампи люмінесцентні мул КОС невідомі хімікати Відходи ІІ класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами азбестові відходи відходи бітуму відходи гальваніки відходи карбомідного клею відпрацьований електроліт гальмові колодки елюати промивки змащуюча охолоджуюча рідина лаки, фарби луг меблеві лакові відходи мул КОС нафтопродукти пестициди в т.ч. - заборонені - невідомі - інші відходи групи свинцеві акумулятори свинець і сполуки трихлоретилен шлами нікелю штучне хутро Відходи ІІІ класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами: відходи вигребів відходи гальваніки відходи ливарного вироб-ва відходи пластмас відходи ДСП відходи сполук фенолу мул КОС мул миття машин огарки електродів осад відстійника послід рідкий сміття побутове тирса дерев’яна фотоплівка, фотопапір

Зберігалося Утворилося ВикористаВидалено за рік Розміщено на підпри- на підприємс- но (утилізо- разом (зберігаєтьв т. ч. ємствах на твах за рік вано) за рік Знешко- захороне- направле- ся) на підппочаток роджено но в міс- но в місця риємствах ку (знищено) цях орга- неоргані- на кінець року нізованого зованого складу- складуванвання ня 2 3 4 5 6 7 8 9 91,792 94,803 38541 шт. 9692 шт. 21545 шт. 26688 шт. 15,920 3,054 5,610 7,285 1,018 38541 шт 12,0 46,905 2390,651 1,188 34,9 28,09 1250,100 21,49 1,448 0,740 77,92 16,603 0,750 17,465 400,7 91,004 30,971 26,0 138,7 1,5 11,012 1,0 5,570 233,5 42514,829 2729,6 151,0 39,0 594,358

12,0 4,91 0,640 31,66 20527,701 18423,710 0,25

0,006 1,295 1,71 9692 шт. 12,0 2168,462

21545 шт. 12,0 465,605

12,32

300,0

0,629 3,3

5,508 1,668 3,84

12,32

0,149 34,360 28,09 1246,550 65,259 3,09 0,740 78,12 24,422 1,550 22,065 100,7 1905,239

12165,0

30,971 26,0 138,7 55,383 2,422 1,2 7,570 3,0 95304,2

3,45 43,769 1,642 0,2 7,819 0,8 10,0

5,4

1831,80

5,245

300,0

187,103 0,2 2,00 79,2 506438,972 279110,340 2,02 8,0 145,08 301,3 100,02 15691,5 352,322 17,525 183,605 100,9 131714,428 78711,932

133,22 8,59

309,7 53288,44

15,920 3,06 5,610 8,580 2,728 28958 шт 12,0 46,905 3775,68

12,0

388083,26

100,9

280771,6 10,0 450,6 290,4

1068,34 153,02 25,0 288,836 10,9 100,02 172,0 43,572 1,665 215,27

12,0

15531,5 313,66 16,5 100,9 20570,0 31950,84 0,1

91466,501 12165,0

40205,628 53019,80 0,15

62 1 Відходи ІV класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами: бита скляна тара відходи гальваніки відходи рослинництва вижимки: - винограду, - фруктів гній карбідний мул макулатура металобрухт кольоровий металобрухт чорний мул КОС обрізки резини огарки ртутного виробництва формувальні суміші шини шлак, зола шпали щепа, обрізки дерев

2 77006,829

3 272402,07

4 269006,20

0,5 0,150 23,045

548,57 147,02 77,0

457,0

50,500 6150,374 20,350

8151,0 48754,74 59,047 2158,22 586,64 27998,33 144829,70 9112,10

2158,218 586,635 22998,33 142719,45 8915,10

2,5 258,05 2694,0 723,0 26302,152

2610,5 125,9 2215,18 300,0 27301,83

1000,0 47,0 3,5 60000,0 2841,3 570,11 300,0 6000,0

6 58,0

9 80344,707 92,07 147,17 26,0

74,045 7964,0 50580,0 58,0

В рамках кожного класу небезпеки види відходів подаються у відповідності з абеткою

237,5 4325,12 21,397

6000,0 2157,25 200,5 60000,0 233,3 702,26 778,82 423,0 5000,32

Таблиця 2.5.2 Інвентаризація місць видалення відходів на території Закарпатської області Обласний центр, міста обласного Кількість зареєстро- Загальна площа Загальний фа- Загальна факпідпорядкування, райони ваних місць видалення місць видалення ктичний об‘єм тична маса вівідходів відходів, місць видален- дходів на потис. м2 ня відходів, чаток року, разом у т.ч. де влатис. м3 тис. т сника ще не визначено 1 2 3 4 5 6 Всього по області: 303 3 1493,63 7086,37 3020,217 м. Берегово 4 78,0 625,72 530,71 Берегівський район 42 3 515,2 1927,6 249,91 В.Березнянський район 26 95,2 400,0 107,6 Виноградівський район 28 184,0 210,0 269,8 Воловецький район 9 1,12 224,35 18,88 Іршавський район 13 116,6 213,16 30,01 Міжгірський район 2 32,0 193,6 141,4 м. Мукачево 1 78,0 130,0 573,75 Мукачівський район 39 100,4 584,0 131,5 Перечинський район 17 80,2 32,65 8,48 Рахівський район 21 12,9 1331,07 292,73 Свалявський район 14 59,95 83,92 5,496 м. Ужгород 1 0,6 300,0 5,966 Ужгородський район 41 22,26 150,0 158,09 Тячівський район 31 40,2 180,3 164,7 м. Хуст 1 48,0 400,0 330,9 Хустський район 13 29,0 100,0 0,295

Обсяги лімітів Направлено Загальна фаКількість Кількість місць на розміщення фактично від- ктична маса місць видален- видалення відховідходів на да- ходів на місце відходів на ня відходів, що дів, де здійснюних місцях вивидалення кінець року, не відповіда- ється екологічдалення, тис. протягом ротис. т ють діючим ний моніторинг т ку, тис. т нормативам 7 8 9 10 11 454,095 291,119 3311,336 47 18 10,41 7,1 537,81 2 4 120,00 27,3 277,21 4 11 8,0 13,22 120,82 52,1 30,0 299,80 28 0,255 0,225 19,105 4,33 0,693 30,703 16,0 6,0 147,4 50,0 27,0 600,75 25,0 24,0 155,5 8,5 0,765 9,245 30,0 69,94 362,67 4,80 3,04 8,536 2 20,00 44,75 50,716 1 15,7 4,956 163,046 50,8 10,53 175,23 11 28,2 21,0 351,9 1 10,0 0,6 0,895 1

Таблиця 2.5.3 Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів по Закарпатській області Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

1 Разом по області Люмінесцентні лампи Берегівський район Люмінесцентні лампи В.Березнянський район Люмінесцентні лампи Виноградівський район Люмінесцентні лампи Воловецький район Люмінесцентні лампи Іршавський район Люмінесцентні лампи Міжгірський район Люмінесцентні лампи Мукачівський район Люмінесцентні лампи Перечинський район Люмінесцентні лампи Рахівський район Люмінесцентні лампи Свалявський район Люмінесцентні лампи Тячівський район Люмінесцентні лампи Ужгородський район Люмінесцентні лампи Хустський район Люмінесцентні лампи м. Мукачево Люмінесцентні лампи м. Ужгород Люмінесцентні лампи

Видано дозволів на розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано дозволи

2 1210

3 1210

138

104

117

243

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи 4

На яку кількість відходів видано дозволи, тис.т. 5 883,07 48233 шт 188,0 2430 шт 11,45 1945 шт 90,43 4249 шт 4,39 1218 шт 4,30 766 шт 29,76 937 шт 7,17 562 шт 10,23 468 шт 52,7 5078 шт 6,92 1586 шт 20,05 1148 шт 260,89 3041 шт 104,98 1826 шт 19,98 5395шт 71,82 17584 шт

Видано ліміКількість тів на утво- підприємств, рення та ро- яким видано зміщення віліміти дходів 6 7

Дозволено утворити відходів, тис.т. 8 916,91 48233 шт 189,75 2430 шт 12,39 1945 шт 94,33 4249 шт 5,45 1218 шт 4,34 766 шт 30,79 937 шт 7,18 562 шт 10,27 468 шт 52,78 5078 шт 8,69 1586 шт 20,61 1148 шт 269,21 3041 шт 106,38 1826 шт 27,49 5395 шт 77,25 17584 шт

Дозволено розмістити відходів на своїх підприємствах, тис.т. 9 883,07 48233 шт 188,0 2430шт 11,45 1945 шт 90,43 4249 шт 4,39 1218 шт 4,30 766 шт 29,76 937 7,17 562 шт 10,23 468 шт 52,78 5078 шт 6,92 1586 шт 20,05 1148 шт 260,89 3041 шт 104,98 1826 шт 19,98 5395шт 71.82 17584 шт

Дозволено розмістити відходів на інших підприємствах, тис.т. 10 33,84 1,75 0,94 3,9 1,06 0,04 1,03 0,01 0,04

1,77 0,56 8,32 1,4 7,51 5,43

Таблиця 2.5.4 Зареєстровано відходів у Закарпатській області Клас небезпеки

1 Разом (усіх класів небезпеки) у тому числі: Люмінесцентні лампи 1-го класу небезпеки люмінесцентних ламп 2-го класу небезпеки 3-го класу небезпеки 4-го класу небезпеки

Кількість зареєстрованих відходів

2 235519,39 26688 шт. 94,803 26688 шт. 3775,68 151304,20 80344,707

з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями 3

У тому числі для яких визначено умови для яких визначено підпризберігання, транспортуван- ємства або виробництва з їх ня, видалення утилізації 4 5

для яких визначено місця видалення відходів 6

26688 шт.

21 545 шт.

26688 шт.

21 545 шт.

Таблиця 2.5.5 Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів на території Закарпатської області N з/п 1

Назва підприємства або виробництва, адреса 2 ВТП “Екоцентр” м. Львів, вул. Панчо, 7 ВАТ “Закарпатнафтопродукт” м. Мукачево, вул. Берегівська ВАТ “Закарпатвтормет” м.Ужгород, вул. Гагаріна, 53 ВАТ “Закарпаттявторколіртмет” м. Ужгород, вул. Лавріщева, 54 ВАТ “Закарпатоблтара м. Ужгород, вул. Огарьова, 25 ТОВ “Закарпатбумага” м. Свалява ПП Кошеля м. Свалява

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) 3 Збір та зберігання відпрацьованих ртутних, люмінесцентних ламп в орендному приміщенні з подальшим їх транспортуванням на Микитівський ртутний комбінат Відпрацьовані нафтопродукти Металобрухт чорний Металобрухт кольоровий, Свинцеві акумулятори Макулатура Відходи поліетилену, пластмаси Макулатура Поліетилен, ПЕТ-пляшки

Потужність, т /рік 4 22000 шт.

Утилізовано відходів за звітний рік, т 5 21 545 шт.

Таблиця 2.6.1. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів Рік

1 2000 2001 2002

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м³ 2 753.3 529.9 574,3

Фактично зрубано, рахвойних зом тис. м³ розрахун-кова фактично лісосіка зрубано 3 4 5 537.0 315.7 257.1 504.6 207.2 195.1 436,7 209,3 160,7

Зрубано по господарствах твердолистяних розрахун-кова фактично лісосіка зрубано 6 7 437.6 279.9 322.7 309.5 364,1 276

м`яколистяних розрахунфактично кова лісосіка зрубано 8 9 0,9 -

Таблиця 2.6.2. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень, га Заходи 1 Лісовідновлення, лісорозведення – на землях лісового фонду - в т.ч. залісення лісосік Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с.-г. землях Створення полезахисних лісових смуг

1999

Рік 2000

2001

2 2110

3 2666,6

4 2291,6

1645 29,0

1806,9 34,0

2228,5 34,3

Таблиця 2.6.3. Динаміка заготівлі лікарської сировини, тонни. Рік 2000

Вид рослин Бузина, квіти Глід, плоди Глід, квіти Деревій, трава Звіробій, трава Кропива, листя Липа, квіти Мати-мачуха, листя Пижма, квіти Подорожник, листя Польовий хвощ, трава Спориш, трава Фіалка триколірна, трава Шипшина, плоди Кукурудзяні рильця Чорниця, пагони Горобина, плоди

Обсяги заготівлі встановлені ліміти фактично заготовлено 0,50 0,40 18,50 16,00 0,50 0,40 5,00 3,20 5,00 2,60 2,00 0,70 0,50 0,50 1,00 0,60 2,00 0,90 1,50 0,60 3,50 2,10 3,00 2,20 6,50 4,90 17,00 11,50 0,50 0,30 30,00 19,90 5,00 1,70

Чебрець, трава Квасоля, створки Пастуша сумка Терен, плоди Разом по області 2001

Разом по області 2002

0,50 25,00 0,50 5.,00 133,00 9,60 3,00 5,2 0,26 0,28 1,92 1,00 0,06 1,50 1,00 20,00 2,00 1,00 1,00 47,82 43,9 6,0 2.0 8.7 0,36 0,28 1,82 1.0 0.06 1.5 1.0 20.0 3.0 1.0 90.62

Шипшина, плоди Каштан їстівний Звіробій Малина, листя Вільха, шишки Мати-й-мачуха Глід, ягоди Бузина, квіти Крушина, кора Кропива, листя Чорниця, пагони Деревій, трава Пижма, квіти Квасоля, створки Шипшина Каштан їстівний Подорожник (трава) Звіробій Малина (листя) Вільха (шишки) Мати-й-мачуха Глід (плоди) Бузина (квіти) Крушина (кора) Кропива (листя) Пагони (чорниці) Деревій (трава) Піжма (квіти)

Разом по області

0,40 12,10 0,10 3,20 84,3. 1,50

9,70

11,20 2.679 0.4 0.427 0.122 3,397 0.4335 7.4585

Табл. 2.6.4. Озеленення населених пунктів в Закарпатській області (гектари) 1995 112,4

1996 14,6

1997 52,7

1998 33,5

1999 35,2

2000 40,3

Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень

8,6

6,5

4,4

4,9

5,6

6,2

Проведено догляд за насадженнями

67,0

101,3

114,5

97,8

90,7

102,1

Створено нових зелених насаджень

Таблиця 2.7.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів Вид мисливських тварин

2000

Рік 2001

2002

1 Олень Козуля Кабан Лань Заєць

2 1664 3838 975 53 17961

3 1875 4657 1586 67 27452

4 1996 4695 1592 77 28630

Таблиця 2.7.2. Добування основних видів мисливських тварин, голів Рік

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій

3 5** 8** 14 2 29 1 23 36 60 5 4 21 105 135

4 5** 8** 14 2 29 1 23 36 60 5 21 103 129

5 5** 9 14 19 28 47 2 4** 16 53 75

6 8** 5 2 15 1 4 12 17 3 5 50 75

Олень Лань 2000 Козуля Кабан ведмідь Разом по області Олень Лань 2001 Козуля Кабан Разом по області Олень Лань 2002 Козуля Кабан ведмідь Разом по області

* – селекційний відстріл згідно дозволу № 62 від 07.10.99 р. ** -- надано ліміт на відлов Щодо таблиці 2.7.3. – промислового вилову риби у області не велося.

Причини невикористання 7 -

Таблиця 2.8.1. Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду Закарпатської області у 2002р. № з/п

Назва об’єкта природо-заповідного фонду

Загальна площа об’єкта ПЗФ, га

Використання орних Збирання ягід, плодів, Збирання лікарземель насіння, грибів ської сировини ліміт га

факт. га

Карпатський біосферний заповідник

31977

1,78

НПП “Синевир”

40696

4,2

Ужанський НПП

39159

3,1

2,4

9,08

8,38

Разом: продовження таблиці 2.8.1. Використання природних ресурсів у науководослідних цілях вилучення об’єктів твавилучення об’єктів росринного світу линного світу

Полювання

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

екз.

екз. 17 -

екз. (т) 19 -

екз.

16 -

екз. (т) 18 -

20 -

ліміт факт. ліміт га га га кг кг кг 6 7 8 Загальнодержавного значення 5500/ 71000 8590 208000 89555 279000

3400 11975 8590 208000 11990 291975

Рибальство

Сінокосіння

Випасання худоби

факт. га кг 9

ліміт га

факт. га

431,8

162

236,8

830,6

Інші види використання природних ресурсів та території, наприклад: заготівля очерету (га) або камки ( т) ліміт факт.

факт.

екз.

загальна квота т

га, т

21 -

22 -

23 -

24 -

25 -

ліміт га гол. 12

факт. га гол. 13

4582,17/ 4582,17/ 11257 10714 3416,6/ 3416,6/ 2637 2600 2205,6 2205,6 524 524 10204,37/ 10204,37/ 14418 13838

Використання території в рекреаційних, культурно-освітніх цілях ліміт факт. га га чол. чол. 14 15 63 78000 195 48000 20 20190 278 145190

63/ 32000 195 380000 20/ 500 278 70500

Здійснення природоохоронних та господарських заходів суцільні, вибіркові санітарні рубки, ліквідація захаращеності погоджено виконано

рубки догляду за лісом та інші рубки погоджено

виконано

га/м³

26 27 105,19/ 84,4/ 1751 1707 1240 1030 500 500 1510 1448/ 19432 17800 230 239 3350 3359 11240 1030 500 500 1845,19/ 1771,4 24533 22866 Примітка: дозволи на використання природних ресурсів на територіях об'єктів природно – заповідного фонду місцевого значення не видавалися

28 26,5/ 469 43 555 146,2/ 1962 215,7/ 2986

29 26,5/ 469 43 555 146,3/ 2057 215,8 5243

га/м³

Таблиця 3.1. Середовища, які контролюються суб’єктами моніторингу довкілля та число точок спостережень по Закарпатській області за 2002 рік. № Суб’єкти моніторингу довкілля

1 1

2 Міністерство екології та природних ресурсів МНС МОЗ Міністерство аграрної політики Держкомлісгосп Держводгосп Держкомзем Держбуд Всього:

2 3 4 5 6 7 8

Середовище, що контролюється, та кількість точок спостережень атмосфе- промисповерхневі води піґрунти рне повілові видземрічки та водойморя тря киди в ні вомища атмосди джерел решта джерел решта феру скидів скидів стічних стічних вод вод 3 4 5 6 7 8 9 10 2 157 70 45 15 116 46 48

157

145 25 8 248

9 2 56

260 8 283

338 454

Таблиця 3.2. Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів по Закарпатській області за 2002 рік № п/п

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля

1 1

2 Програма моніторингу поверхневих вод суші, зворотних та підземних вод, викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, атмосферного повітря, ґрунтів та радіаційного фону атмосферного повітря в Закарпатській області

Суб’єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм 3 Мінекоресурсів, МОЗ, Держводгосп, Держбуд

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм 4 Звіти та рекомендації для покращення екологічного стану довкілля в Закарпатській області

Таблиця 3.3. Створення регіональних (локальних) систем моніторингу довкілля по Закарпатській області за 2002 рік № п/п

Назва регіональної (локальної) системи моніторингу довкілля

1 1

Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження) 3 В стадії впровадження

Джерела та обсяги фінансування, тис.грн.

Результати (впроваджені системи, підсистеми та їх назви)

5 Впроваджено заключна частина загальної програми “Транскордонний моніторинг та оцінка якості води річок Латориця / Уж”

Державний фонд ОНПС – 29тис.грн.; Міжнародні програми – 150 тис.грн.

Таблиця 4.1. Рівень захворюваності населення, на 10 тис. в Закарпатській області Категорія населення

Рік 2000

2001

2002

Дорослі

2 5982,1

3 5898,5

4 6424,1

Підлітки

4978,4

5501,4

5359,9

Діти

9418,2

10096,9

9602,9

Таблиця 4.2. Поширеність захворювань, на 10 тис. в Закарпатській області Класи хвороб 1 Система кровообігу Органи дихання Новоутворення Ендокринна система, розлад живлення, порушення обміну речовин Кров і кровотворні органи

2000 2 3223,1 3051,6 193,9 1210,8

Рік 2001 3 3707,6 3245,9 195,5 1400,1

2002 4 4107,8 3158,5 192,2 1512,3

249,2

262,8

236,4

Таблиця 6.1.1. Перелік екологічно небезпечних об’єктів № п/п

Назва об'єкту

Вид діяльності

Відомча належність (форма власності)

Примітка

Загальнодержавний рівень 1 2

Закрите акціонерне товариство фірма "Свалявський ЛХК", м.Свалява Каналізаційні очисні споруди ДКП "Виробниче управління водопровідноканалізаційного господарства" м. Ужгород

Лісохімічне виробництво

Акціонерне товариство

Очистка стічних вод

Державне комунальне підприємство

Обласний рівень 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Відкрите акціонерне товариство "Перечинський лісохімкомбінат", смт Перечин Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних матеріалів "Карпати", смт.В.Бичків Траса нафтопроводу "Дружба" Нафтопродуктопровід ДП "ПрикарпатЗахідтранс" Етиленопровід заводу "Поліолефін" Каналізаційні очисні споруди виробничого управління водопровідноканалізаційного господарства м.Мукачево Каналізаційні очисні споруди виробничого управління житловокомунального господарства м.Берегово Каналізаційні очисні споруди ВУЖКГ, м.Рахів Полігон твердих побутових відходів м.Ужгород Полігон твердих побутових відходів м.Мукачево Полігон твердих побутових відходів м.Берегово Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика картонних виробів", м.Рахів Склади невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин обласної асоціації "Агрокомплекс" База зберігання пального ТзОВ "Нафтосервіс", с-Новоселиця, Перечинського району ДП "Закарпатнафтопродукт - Хуст"

Лісохімічне виробництво

НВП "Поліпром", м.Дніпропетровськ

Виробництво деревного вугілля

Колективна

Трубопровідне транспортування нафти Трубопровідне транспортування нафтопродуктів Трубопровідне транспортування етилену Очистка стічних вод Очистка стічних вод Очистка стічних вод Розміщення твердих побутових відходів Розміщення твердих побутових відходів Розміщення твердих побутових відходів

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ВАТ "Південно-Захід Транснафтопродукт" АК "Транснафтопрдукт", м.Москва, Росія ВАТ "Оріана", м.Калуш Управління житлово-комунального господарства Управління житлово-комунального господарства Управління житлово-комунального господарства м. Рахів Управління житлово-комунального господарства М.Ужгород Управління житлово-комунального господарства м.Мукачево Управління житлово-комунального господарства

Виробництво картону

Акціонерне товариство

Зберігання отрутохімікатів та пестицидів

Колективна

Прийом, зберігання та реалізація пального

Приватна

Прийом, зберігання та реалізація пального

Колективна

Правонаступ. В.Бичківського ЛХК

Таблиця 6.1.2. Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин та відходів, на поводження з якими було видано дозволи

18 1

22 1

інші промислові

нафтопродуктів

гальванічного виробництва

що містять свинець

що містять ртуть

Відходи

продукти біотехнології

пестициди

інші

формальдегід

ізоціанати

кисневовмісні розчинники

галогеновані вуглеводні

ароматичні вуглеводні

аміак

інші

хрому

ціаніди

нікелю

луги

ванадію

Органічні сполуки

кислоти

свинцю

ртуті

1 2

миш’яку

Неорганічні сполуки

кадмію

Разом видано дозволів (шт)

Таблиця 6.1.3. Інформація щодо аварій, які виникли під час поводження з небезпечними хімічними речовинами та відходами по Закарпатській області № п/п

Місце аварії, дата -

Назва речовини, її кількість, тис.м3 -

Тип аварії: промислова, транспортна -

Категорія аварії: об’єктова, місцева, регіональна -

Перевищення ГДК , разів

Площа ураження, кв. м

повітря

вода

земля

Наслідки забруднення

Збитки, нанесені довкіллю, грн. -

Аварій, що виникли під час поводження з небезпечними хімічними речовинами та відходами на території Закарпатської області в 2002 році не було

Таблиця 7.1. Державний контроль за додержанням природоохоронного законодавства по Закарпатській області № з.п.

Назва заходу

Рік 2001

Обстежено об‘єктiв

4183

2949

в тому числі комплексно

300

258

3. 4. 5. 6.

Проведено перевiрок Виявлено порушень Видано приписiв Притягнуто до адмiнвiдповiдальностi (разом з адмiнкомiсiями), чол/грн. Накладено адміністративних стягнень, тис.грн. Стягнуто штрафiв, тис./грн. Пред‘явлено позовiв, шт./грн. Стягнуто позовiв шт./грн. Винесено подань на позбавлення премiй посадових осіб, чол Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності Винесено рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об‘єктів Кількість об‘єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Кількість об‘єктів, що не мають дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

160150 6250 1754 1421/69,632

179295 1758 1371/60,282

69,632

60,282

53,886

49,443

68/156330 26/26870 80 -

91/190528 36/46479 26 -

19 3 -

16 -

352

377

7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24.

2002

Таблиця 7.2. Державний контроль за додержанням природоохоронного законодавства в межах природно-заповідного фонду України по Закарпатській області № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Найменування заходів Обстежено об’єктів Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів Притягнуто до адмiнвiдповiдальностi /разом з адмiнкомiсiями/ (чол/грн.) Стягнуто штрафів (чол/грн. ) Пред’явлено позовів на відшкодування збитків шт./грн. Стягнуто позовів на відшкодування збитків шт./грн. Винесено рішень про призупинення (заборону) проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об’єктів Видано дозволів на використання природних ресурсів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів Кількість матеріалів, переданих в прокуратуру, з них: - порушено кримінальних справ

Роки 2001 99 24 10 8 16/1294 7/721 2/4269 -

2002 38 11 14 4 5/255 5/1255 2/635,12 2/635,12

1 -

Таблиця 7.3. Хіміко-аналітичний контроль ґрунтів по Закарпатській області за 2002 рік Відібрано проб грунтів відходів 1 125

Всього відібрано та проаналізовано проб 3 125

Здійснено компонентовизначень 4 617

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників 5 10-(нітрати, рН, СПАР, Cu, Zn, ,Mn, Pb, нафтопродукти, фосфати, сірководень)

Кількість випадків перевищень ГДК чи кларків 6 2- Cu 2- Zn 4- Pb, 17-нафтопродукти, 2- нітрати, 3- фосфати, 7- СПАР, 1- сірководень

Таблиця 7.4. Здійснення державного контролю за якістю водних ресурсів по Закарпатській області за 2002 рік Назва водного об’єкту

1 р. Тиса

р .Апшиця

Кількість створів, в яких здійсКількість випадків з пенювався відбір проб для визнаревищенням ГДК Відібрано чення впливу скидів стічних вод та проана- Кількість визначуваних хімічних елетих, в яких лізовано ментів, сполук та показників встановлено пепроб води разом ревищення нормативів ГДК 2 3 4 5 6 44 6 50 34 (температура, колір, запах, прозо2 – амоній сольовий, рість, окислюваність перманганатна, 2 –БСК5, окислюваність біхроматна, розчинений кисень, нерозчинені речовини, 2 – феноли амонійний сольовий, нітратни, нітритн, розчинені речовини, хлориди, сульфати, рН, кальцій, калій + натрій, магній, залізо (заг.), фосфати, феноли, нафтопродукти, мідь, цинк, хром заг., лужність, твердість, БСК5, АПАР, марганець, свинець.сапробність, електропровідність, магній. 12 12 -"-

р. Боржава р. Ріка р. Лужанка р. Теребля р. Тересва р. Шопурка р. Брустурянка р. Бескеу р. Мокрянка р.Тільтя р. Ч.Тиса, Б.Тиса р.Косівська канал Верке

4 2 2 2 4 6

2 4 4

4 2 10 10 7 7 8 9 9 10 4 2 9

-"-"-"-"-"-"-"-"-"-"-"-"-"-

р. Латориця

-"-

р. Віча р. М.Піня

2 6

8 8

-"-"-

р. Уж р. Тур’я р. Ублянка р. Улічанка р. Косівська

32 -

35 4 4 4 4

-"-"-"-"-"-

2-амоній солоьовий 2-БСК5,4 - феноли 4 -БСК5, 4 - амоній сольовий , 2-завислі речовини, 1,5 – залізо заг. 2 – БСК5 , 2 – феноли, 2 – амоній сольлвий 6 - амоній сольовий , 2завислі -

Таблиця 7.5. Характеристика встановлених перевищень нормативів викидів в атмосферу (по забруднюючих речовинах) по Закарпатській області за 2001 рік. Встановлено перевищення нормативів ГДВ № з.п. 1 1 2

Назва забруднюючих речовин, по яких встановлено перевищення нормативів 2 Вуглецю оксид Пил Разом

Перевірено джерел викидів

3 22 48 70

кількість джерел викидів 4 1 2 3

кратність перевищення 1-2 5

2-5 6 2 2

5-10 7 1 1

понад 10 8

Таблиця 8.1. Надходження та використання грошових коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, тис. грн. № з.п. 1. 2. 3. 4. 5.

Обіг коштів Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду Витрачено коштів - всього % використання коштів (дані пункту 4 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})

2000 3,57 200,9 0,03 204,5

Рік 2001 0,03 355,63 68,1 287,56

2002 68,1 551,8 166,0 453,9

100,0

80,9

73,2

Таблиця 8.2. Надходження та використання грошових коштів районних фондів охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, тис. грн. № з.п. 1. 2. 3. 4. 5.

2000 145,3 394,7 284,7 255,3

Рік 2001 213,15* 243,46 158,56 298,05

2002 158,56 222,65 93,23 287,98

47,3

65,3

75,5

Таблиця 8.3. Стан будівництва природоохоронних об‘єктів в Закарпатській області, тис. грн. Рік

Вид діяльності план Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об‘єктів

2451,0

1999 факт. 2796,0

2000 %

план

факт.

план

114,1

20667,0

20371,0

98,6

40610,0

2001 факт. 24135,0

% 59,4

Таблиця 8.4. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2002 році по Закарпатській області NN п/п 1. 1.1 1.2 2.

Виконана робота

Кількість

Усього проведено експертиз 187 З них у рамках комплексної державної експертизи 133 У відокремленому порядку (самостійно) 54 Оцінено передпроектної документації (ТЕО і ТЕР інвестицій, ескіз8 них проектів) 3. Оцінено проектно-кошторисної документації (проектів, робочих 179 проектів) 4. Усього розглянуто матеріалів попереднього погодження місць роз59 ташування об’єктів 4.1 В тому числі, під промислове будівництво (промислові об’єкти) 2 При цьому не погоджено зайняття: ріллі 0,35 гектарів; лісів 1 групи – гектарів

Позитивно оцінено 162 112 50 7

Негативно оцінено 25 21 4 1

155

13 2

% 13 16 7 13

Таблиця 11.1. Регіональне (місцеве) двостороннє прикордонне співробітництво по Закарпатській області Країна - партнер, орган місцевого самоврядування, що відповідає за співробітництво 1 Угорська Республіка

Назва документа у відповідності з яким здійснюється співробітництво 2 Міжурядова угода

Термін дії документа (угоди)

Основні елементи співробітництва

Стан виконання на поточний момент

3 2004

4 Оцінка якості води

Виконано

Словацька Республіка

Міжурядова угода

2005

Оцінка якості води

Виконано

Румунія

Міжурядова угода

2005

Оцінка якості води

Виконано

Зобов’язання Української сторони 5