zakarpattya_2003 by Administrator Dovkillia

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЗВІТ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ за 2003 рік

м. УЖГОРОД - 2004 р.

ЗМІСТ 1. Екологічна ситуація в області ........................................................................ 2. Мережа державного екологічного моніторингу регіону............................. 3. Атмосферне повітря ........................................................................................ 4. Водні ресурси ................................................................................................... 5. Земельні ресурси та ґрунти ............................................................................. 6. Надра ................................................................................................................. 7. Відходи ............................................................................................................. 8. Екологічна безпека .......................................................................................... 8.1. Екологічна безпека області ........................................................................ 8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності ............................................. 8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами............................. 8.2. Радіоекологічна безпека ............................................................................... 9. Вплив факторів довкілля на здоров’я населення . ...................................... 10. Рослинний світ ............................................................................................... 11. Тваринний світ ............................................................................................... 12. Території і об’єкти з особливим статусом охорони ................................ 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду. Здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об’єктів природнозаповідного фонду......................................................................................... 12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. Охорона та збереження рекреаційних ресурсів.............................................................. 12.3. Історико-культурна спадщина. Збереження ландшафтів на територіях садиб-музеїв, садиб заповідників, палацово-паркових музеїв, парківпам’яток садово-паркового мистецтва, дендрологічних парків, пам’яток архітектури, парків-пам’яток ландшафтної архітектури...................................................................................................................... 12.3.1. Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об'єктів культурної спадщини (архітектурні пам'ятки, пам'ятники тощо). 12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Розвиток туризму в області. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі................................................................................ 13. Екологічні проблеми..................................................................................... 13.1. Екомережа та біорізноманіття................................................................... 13.1.1. Вплив на природні складові довкілля.................................................... 13.1.2. Сучасний стан природних складових довкілля.................................... 13.1.3. Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля....... 13.2. Характеристика основних екологічних проблем регіону 14. Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища ....................................................................................................... 15. Управління в галузі охорони довкілля ........................................................ 16. Виконання загальнодержавних та національних екологічних програм .. 17. Наукові дослідження в галузі екології ...................................................... 18. Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи .......

4 6 7 9 11 15 19 22 22 23 24 24 25 29 32 34

34 35

37 38

38 40 40 40 41 42 42 45 46 50 52 53

19. Міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього середовища...................................................................................................... 55 20. Висновки ....................................................................................................... 59 Додатки ........................................................................................................... 62 Таблиці ...........................................................................................................

1. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В ОБЛАСТІ Регіональні екологічні проблеми Закарпатської області зумовлюються цілим рядом чинників. Зокрема, це - прикордонне положення області, найбільша в Україні густота водних об’єктів, велика кількість мінеральних джерел, малоземелля, велика щільність населення, чудові природні умови для розвитку санаторнокурортної та туристично-рекреаційної галузей, насиченість території транспортними комунікаціями, в тому числі трубопровідними, рельєфом місцевості. Разом з тим на території області відсутні об’єкти ядерної енергетики, великі гірничометалургійні комплекси, вугільні розрізи. Значна частина Закарпатської області розташована на південному мегасхилі Східних Карпат. Неоднорідність рельєфу регіону і його вертикальна витягнутість від 100 до 2061 м н. р. м. зумовлює велику різноманітність мікрокліматичних умов. Такий рельєф істотно впливає на кількість опадів. Закарпаття розміщене в одному з найбільш зволожених районів України. Рівень опадів коливається від 600 до 2000 мм в місяць. По території області протікає 9429 річок загальною довжиною 19,86 тис. км., із них 152 ріки – довжиною понад 10 км., 4 – понад 100 км.: рр. Тиса, Латориця, Уж, Боржава. Середня густота річок в області становить 1,7 км/км2 – це найбільший показник на Україні. Запаси прісних підземних вод на території області складають 1096,7 тис. 3 м /добу, або 401 млн. м3/рік і нерівномірно розподілені по районах. Зокрема, в гірських районах (В.Березнянський, Воловецький, Міжгірський, Рахівський) запаси підземних вод практично відсутні. Збільшення відбору підземних вод на перспективу дуже обмежене. По умовах захисту від забруднення, водоносні горизонти підземних вод, що експлуатуються, не захищені (тільки 20% відносяться до умовно захищених). Всі розвідані або діючі водозабори підземних вод в області є інфільтраційними. Якість підземної води повністю залежить від якісних характеристик поверхневого стоку і потребує особливого захисту. Земельний фонд області складає 1275,3 тис. гектарів. Сільськогосподарські угіддя займають 36 % від земельного фонду і становлять 458,6 тис. га, з ріллі – 200,4 тис. гектарів. Ліси та інші лісовкриті площі складають 57 % території області ( 720,5 га). На інші види земель та угідь припадає 7 % території області. Аналіз екологічної ситуації в області показує, що в порівнянні з 2002 роком вона не погіршилась, незважаючи на ріст забруднень по деяким показникам. Протягом 2003 року в області різко зросли обсяги промислового виробництва (в порівнянні з 2002 роком до 144 %). У півтора рази збільшили обсяги виробництва машинобудування, металургія та металообробка. Динаміка зростання також чітко простежується у легкій промисловості, деревообробній та добувній галузях. В зв’язку з цим держуправлінням прогнозувалось збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За даними головного управління статистики у Закарпатській області середні показники викидів забруднюючих речовин на душу населення у 2003 році склали 10,6 кг, що є одним з найнижчих показників по Україні. У викидах тверді речовини склали 10,0 %, рідкі та газоподібні – 90,0 %. Аналіз викидів по адміністративно - територіальним одиницям області показав, що серед стаціонарних джерел забруднення найбільшими забруднювачами атмосферного повітря є газокомпресорні станції управління магістральних га-

зопроводів “Прикарпаттрангаз” національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”. Разом з тим, головним забруднювачем атмосферного повітря області продовжує залишатися автомобільний транспорт. Викиди від пересувних джерел забруднення збільшилися в 2003 році в порівнянні з 2002 роком на 9,8 %, що є результатом збільшення кількості автотранспортних засобів на території області. Роботи, виконані протягом 2003 року на окремих каналізаційних очисних спорудах в області дозволили зменшити скид забруднених стічних вод у поверхневі водойми області на 2 млн. м3, або 13 % в порівнянні з 2002 роком. Аналізами поверхневих вод області підтверджується покращення якості води, пов’язане з зменшенням забруднення. Проте, і надалі підприємства житлово – комунального господарства, зокрема ДКП “ВУВКГ м. Ужгород” та Міськводоканал м. Мукачево залишаються основними забруднювачами поверхневих вод області. Цими двома підприємствами в поверхневі водойми скинуто 79,3 % від загального скиду забруднених стічних вод. Забруднення земельних ресурсів відбувається в основному при розміщенні на них несанкціонованих сміттєзвалищ, або в результаті аварійних ситуацій, особливо при поривах нафто- та продуктопроводів. Зокрема, при аварії на нафтопроводі “Дружба” в с Підполоззя, Воловецького району в грунт потрапило 0,6 т сирої нафти. Природні умови області та існуюча інфраструктура створюють певні екологічні проблеми. Це зокрема: паводки, небезпечні екзогенно-геологічні процеси, застарілість каналізаційних очисних споруд, розгалужена система трубопровідного транспорту. Розрахункова лісосіка у лісах області щорічно зменшується. При затвердженій розрахунковій лісосіці по лісокористувачам 574,3 тис.м 3 на 2003 р. фактично використано 454,3 тис. м3. На 2004 р. для лісокористувачів ліміт лісфонду затверджено у розмірі 529,7 тис. м3 ( без ліміту по ГДСЛАП “Закарпатагроліс”). Впровадження природозберігаючих механізмів і технологій у 2003 р. проводилось на рівні 2002 р., перевірками постійних лісокористувачів встановлено відсутність конкретних заходів по впровадженню у дію з 2005 р. статті 9 Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицевобукових лісах Карпатського регіону” про заборону використання гусеничних тракторів для транспортування деревини на лісозаготівлях. За останні три роки в області використовуються лісові ресурси місцевого значення – гриби та дикорослі плоди і ягоди. Переробка на території області не проводиться, заготівлею займаються приватні структури. Використання щорічних лімітів проводиться у межах 10-30 %. У 2003 р. ліміт на збір грибів використано на 5,8 % (в т.ч. експорт – 100%), по ягодам – 21,2 % (в т.ч. експорт – 91,4%), по лікарській сировині – 14,3 % Тенденція не використання лімітів лісових ресурсів місцевого значення спостерігається протягом останніх років, що свідчить про недостатню увагу до цього питання з боку місцевих органів влади та постійних лісокористувачів. Протягом 2003 р. залишався високим рівень самовільних рубок у лісах. Тільки держуправлінням екоресурсів їх виявлено всього 10,7 тис. м3, в т.ч. у насадженнях 5,5 тис. м3. Проблема самовільних рубок одноразово із екологічною набула соціального характеру, особливо у гірській місцевості.

За останні роки відмічено позитивні тенденції по збільшенню чисельності копитних та видів тварин, занесених до Червоної Книги України. 2. МЕРЕЖА ДЕРЖАВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ РЕГІОНУ. Моніторинг навколишнього природного середовища в області здійснюється Держуправлінням екоресурсів, органами МОЗ, Держводгоспу, Держбуду (табл. 2.1 – 2.3). Держуправлінням екоресурсів в Закарпатській області проводиться спостереження за якістю поверхневих вод на 45 створах з періодичністю відбору проб:  на 7-ми прикордонних створах по 12 раз в рік (щомісячно);  на 2-ох прикордонних створах по 4 рази в рік;  на інших 36-ти створах спостереження проводилось 2-4 рази в рік. Закарпатське виробниче об’єднання по меліорації і водному господарству проводить виконання програми радіологічного (за вмістом радіонуклідів 137Cs) і гідрохімічного контролю водних ресурсів в 25 пунктах на:  р. Уж (м. Ужгород) та її притоках;  р. Тур'я (смт. Перечин), р. Ублянка (cмт. В.Березний) та р. Уличанка (c.М.Березний);  р. Латориця (м. Свалява, м. Чоп, c. Чаронда) та її притоках – рр. Вича, Піня, Свалявка;  p. Тиса (м. Чоп, с. Вілок, смт. В.Бичків, м. Тячів,) та її притоках - рр. Шопурка, Теребля, Ріка, Боржава, Тересва, Тарна-Маре, Тарна-Маке, Ст.Ботар, Клиновський. Крім цього, в рамках програми МАГАТЕ і за вибором цієї організації з 1986 року діє цілодобово пост у м. Рахів під наглядом обласного центру гідрометеорології, на якому замірюються радіоактивні аерозолі (Бк/м3) та концентрації радіоактивних випадань. За рік середня щільність радіоактивних випадань складає 1012*10-5 Бк/м3, а концентрація радіоактивних випадань - 2,2-2,6 Бк/м2. Радіологічний контроль у 2003р. проводився згідно "Програми моніторингу довкілля" в пунктах питних водозаборів і прикордонних зонах. Виміри проводилися по сумарній бета-активності, вмісту радіоцезію (137Cs) і радіаційному гама-фону. Закарпатський центр по гідрометеорології забезпечує постійний контроль за забрудненням атмосферного повітря хімічними домішками, важкими металами та рівнем радіації в області. Забезпечується постійний контроль за забрудненням атмосферного повітря в м. Ужгороді на вміст: діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду та оксиду азоту, пилу. Радіаційні спостереження проводяться на 8-ми метеопостах області: м. Берегове, смт. В.Березний, смт. Міжгір'я, с. Нижній Студений, м. Рахів, м. Ужгород, м. Хуст та смт. Нижні Ворота. В цих містах щоденно ведуться заміри природної експозиційної дози гаммавипромінювання, а в містах Берегове та Ужгород забезпечується контроль за радіоактивними випадами та аерозолями. Підрозділами облДСЕС при вивченні впливу на здоров'я населення хімічних та фізичних факторів навколишнього середовища перевага віддається стану атмосферного повітря та стану водних ресурсів.

Для контролю за якістю води відкритих водойм державною облдержсанепідемстанцією встановлені постійні створи:  23 на водоймах 1-ої категорії;  43 на водоймах 2-ої категорії. Закарпатською облДСЕС також проводиться постійний контроль за радіаційним станом довкілля. Екологічний моніторинг на території області здійснювався у відповідності до регіональної системи моніторингу довкілля. Постійно вівся обмін інформацією між суб’єктами моніторингу. 3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ В 2003р. спостерігалося значне зростання викидів забрудників зі стаціонарних джерел, а також збільшення забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами. В порівняння з 2002 роком викиди від стаціонарних джерел зросли на 60,8% (в 2002р. було викинуто 7802,100 т., а в 2003р. – 12542,803 т). Відбулося незначне зростання викидів твердих речовин (в 2002р. – 1136,605 т, а в 2003р. – 1330,507 т, ріст складає 193,902 т, або 17,1%), а от викиди рідких і газоподібних речовин різко зросли на 4546,801 т, що складає 68,2% (2002р. було викинуто 6665,495 т). Таке загальне зростання показників викидів по Закарпатській області пояснюється введенням нових потужностей (виробничих цехів) на Ужгородській і Свалявській компресорних станціях, а також із збільшенням коригуючого коефіцієнта від 0,8 до 2,2 рази згідно нової Методики розрахунку викидів. В 2003р. зросли викиди і від автомобільного транспорту, що пояснюється збільшенням імпорту користованих автомобілів іноземного виробництва, а також значним збільшенням транзитного автотранспорту, що рухається автошляхами області. Найбільшими забруднювачами повітряного басейну стаціонарними джерелами є наступні райони: Ужгородський – 2912,495 т, що складає 23,2% від всього об’єму викидів; Свалявський – 2663,426 т – 21,1% і Воловецький район – 1935,932т – 15,4%, а серед міст – Ужгород і Мукачево. Так, підприємствами і організаціями Мукачева в 2003р. було викинуто 1101,470 т, а в 2002р. – 542,804 т, збільшення складає 558,666 т або 102,9%. Відновлення роботи заводів і фабрик обласного центру також привела до зростання викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Так в 2003р. викиди склали 901,946т, порівняно з 2002р. – 695,346т, (ріст 29,7%). Ці два міста дали 16% від всіх викидів стаціонарних джерел (Мукачево – 8,8%, а Ужгород – 7,2%). Районами з найменш забрудненим атмосферним повітрям є: В.Березнянський (89,922т – 0,7% від всіх викидів стаціонарних джерел), Міжгірський (141,883т – 1,1%), Перечинський (190,882т – 11,5%). В середньому одне підприємство області в 2002р. здійснило викидів 25,186т, а в 2003р. вже 39,074т, тобто ріст склав 13,888т або 55,1%. Об'єм викидів забруднюючих речовин на душу населення в 2003р. збільшився в порівнянні з 2002р. на 60,8% (в 2002р. припадало на одну людину 0,006236 т., а в 2003р. – 0,010025 т). Значно зросла щільність викидів забруднюючих речовин у розрахунку на квадратний кілометр території на 60,8% (в 2002р. – щільність викидів, тобто на 1 кв. км території було викинуто 0,611833 т., а в 2003р. – 0,983595 т).

Найбільшими забруднювачами повітря в Закарпатській області є підприємства НАК "Нафтогаз України". Так в 2002р. компресорні станції і їх лінійні частини викинули в атмосферне повітря 4481,625т, а в 2003р. – 8074,111т. Зростання склало 90%. Викиди підприємств НАК "Нафтогаз України" в 2003р. склали 64,4% від усіх сумарних викидів стаціонарних джерел. Крім цих забруднювачів значно менший відсоток від загальних викидів стаціонарних джерел області внесли у 2003 році підприємства і організації наступних Міністерств і Державних комітетів: Мінтранспорту України – 781,567т (6,2%); Міноборони України – 371,30т (3,0%); Державного комітету по комунальному господарству України – 259,476т (2,1%). Ще менші обсяги викидів в минулому році були у підвідомчих підприємств Укоопспілки, Мінпромполітики України, Міненергетики України, а також Комітету по деревообробній промисловості. Сумарні викиди по Закарпатській області в 2003р. склали 35620 т, в т.ч. від стаціонарних джерел – 12540 т (35,2%) і пересувних джерел –23080 т. (64,8%). Динаміка викидів за останні три роки (2001-2003 рр.), а також основні забруднювачі атмосферного повітря наведені в таблицях 3.1 – 3.3. Основними причинами забруднення атмосферного повітря є: застаріле технологічне обладнання, неефективна робота пилогазоочисних установок, збільшення обсягів перекачки газу підприємствами НАК "Нафтогаз України", а також профілактичні ремонтні роботи на компресорних станціях, які дають зростання викидів. Неефективна робота застарілого газоочисного обладнання особливо помітна на асфальтно-бетонних заводах (АБЗ) Закарпатського облавтодору, потужних котельнях ДП "Закарпаткомуненерго", а також Мукачівських, Хустських і Берегівських теплових мереж, Рахівського ВУЖКГ (котельня на мазуті) і Чопського локомотивного депо (котельня на мазуті). Також відбулося зростання викидів завдяки зростанню виробництва на підприємствах з іноземними інвестиціями: СП "Фішер-Мукачево", ТзОВ "ЕНО-Меблі Мукачево", ТзОВ "ЕНО-Довге ЛТД", ТзОВ "СТЕН ЛТД". Головним забруднювачем повітря Закарпатської області продовжує надалі залишатися автотранспорт, викиди від якого в 2003р. склали 64,8% від загального об’єму викидів. З метою зменшення кількості викидів забруднюючих речовин в атмосферу області державним управлінням екоресурсів проведено два етапи заходів "Чисте повітря", під час яких здійснювалася перевірка пересувних транспортних засобів на вміст токсичних речовин. В результаті до адміністративної відповідальності притягнуто порушників та призупинено експлуатацію транспортних засобів, які експлуатувалися з перевищенням вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах. З метою покращення стану охорони атмосферного повітря від забруднення державне управління екоресурсів у Закарпатській області пропонує провести наступні заходи: на обласному рівні: – для більш якісного контролю за станом атмосферного повітря в області організувати додаткові стаціонарні пости контролю за забрудненням атмосфери в наступних райцентрах області: Мукачево, Хусті і Берегові; – покращити вхідний та поточний контроль (лабораторія ВАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево") за якістю автомобільного пального, що ввозиться в Закарпатську області, а також покращення умов його зберігання;

– забезпечити систематичний контроль за встановленням нового пилогазоочисного устаткування (золовловлювачів, циклонів, фільтрів), а також за реконструкцією старого пилогазоочисного обладнання; – посилити контроль за підприємствами і організаціями, які переводять котельні з твердого (вугілля, дрова, тирса) і рідкого (мазут, солярка) палива на газ; – здійснювати контроль за лісо- і деревообробними підприємствами, які використовують відходи власного виробництва (дрова, щепа, тирса) для отримання теплоносіїв, що забезпечують виробничі технологічні потреби; на державному рівні: – розробити та ввести в дію державний стандарт на вміст шкідливих забруднюючих речовин у відпрацьованих газах дизельних двигунів легкових автомобілів; – ввести для автотранспорту нашої держави екологічний талон єдиного зразка; вирішити питання щодо виготовлення каталізаторів відпрацьованих газів для двигунів внутрішнього згоряння. 4. ВОДНІ РЕСУРСИ Річки Закарпатської області в географічному плані розміщені і належать до басейну одного із найбільших приток Дунаю – річки Тиса, яка є основною водною артерією області. Всі річки беруть свій початок у високогірній частині Карпат. Водні ресурси області формуються за рахунок місцевого річкового стоку, що утворюється в межах області, транзитного річкового стоку, що утворюється на території Румунської, Угорської та Словацької республік, а також експлуатаційних запасів підземних вод. Територія області перерізана густою мережею рік. Середня густина річкової сітки – 1,7 км/кв.км. Всього в області протікає 9426 рік сумарною довжиною 19723 км. Загальна довжина 155-ти рік, кожна з яких довша 10-ти км, становить 3,43 тис. км. З них, ріки Тиса, Боржава, Латориця та Уж мають довжину більше 100 км кожна. Загальна протяжність річки Тиси 967 км, з них в межах України - 262 км. На території області вона приймає праві притоки: річки Косовська (41 км), Тересва (56 км), Теребля (91 км), Ріка (92 км), Боржава (106 км). Довжина р. Латориця 191 км, (в межах області 144 км), річки Уж 133 км, (в межах області 107 км). Середній багаторічний стік, який формується в межах області , становить близько 7040 млн.м3 на рік і 5830 млн.м3 75% забезпеченості. Разом з транзитним, що надходить з суміжних територій, поверхневий стік річок області становить, відповідно 13440 та 10780 млн.м3 за рік. В області нараховується 9 водосховищ та 59 ставків. Загальний об'єм всіх штучних водосховищ 60,5 млн.м3, площа водного дзеркала становить 1,56 тис.га. Прогнозні запаси підземних вод на області складають 400 млн.м3, затверджені – 124 млн.м3. У 2003 році 423 основними водокористувачами забрано із природних водних об'єктів 62,3 млн.м3 та скинуто всього 48,63 млн.м3 . За останні роки спостерігається тенденція до зменшення обсягів використання свіжої води. За період 2002-2003 рр. скид забруднених стічних вод у водойми також зменшився.

Починаючи з 1995 р. використання свіжої води скоротилося майже удвічі і склало у 2003 р. 51,26 млн.м3 . Стан водокористування в області (млн.м3) 120 104 100 80

78,1

70,2

67,6

60 40 20

19,8

13,4

13,9

14,8

57,2

15,2

51,26 13,22

0 1995

1999

2000

Використання свіжої води

2001

2002

2003

Скидання забруднених стічних вод

Споживання свіжої води зменшилось в порівнянні з 2002 р. на 10,4%. Найбільше використано води на господарсько-питні потреби – 24,8 млн.м3, сільськогосподарські потреби – 8,8 млн.м3, промислові потреби – 6,929 млн.м3. Зменшення використання свіжої води відбувається в основному за рахунок скорочення кількості використаної води на промислові потреби. Найбільшими споживачами свіжої води є м. Ужгород – 13,03 млн.м3, м. Мукачево – 7,424 млн.м3 , Мукачівський –7,412 млн.м3 та Ужгородський – 4,026 млн.м3 райони. У поверхневі водні об'єкти скинуто 13,22 млн.м3 забруднених стічних вод, що на 13 % менше в порівнянні з 2002 р. Частка забруднених стічних вод в загальному скиді складає 25,6 %. Найбільш несприятлива ситуація склалася у містах Ужгород та Мукачево, де було скинуто забруднених вод відповідно 8,9 та 1,665 млн.м3 , або 67,3 та 12,59 процента загально обласної кількості. Дані про скид зворотних вод та основні об'єкти - забруднювачі представлено в таблицях 4.1. – 4.6. В 2003 році відділом аналітичного контролю та моніторингу відібрано 717 проб води, з них 177 проб зворотних , 541 поверхневих, 29 підземних вод Виконано 18779 компонентовизначень. Виконано 465 гідробіологічне дослідження: в поверхневих водах – 257, у зворотних – 30, визначень токсичності зворотних вод – 6, 86 бактеріологічних визначень та 86 визначень хлорофілу-а. Визначення проводились по загальним фізичним, хімічним, біологічним та бактеріологічним показникам. В межах області р. Тиса забруднювалась недостатньо очищеними на локальних спорудах промисловими, господарсько-побутовими, а також дощовими стоками міст і селищ: Рахів, В.Бичків, Солотвино, Тячів, Виноградів. По середньорічним даним аналізів якість води р.Тиса від верхів’я ( вище м. Рахів 1км )до Державного кордону з Угорською Республікою, с.Вілок Виноградівського р-ну) відповідає показникам 2002 року. В с.Вілок (Державний кордон між Україною і Угорською Республікою) якість води в р.Тиса по всім показникам, за винятком колі-титра відповідає вимогам для водойм I класу (чиста вода). В прикордонній смузі, на протязі 18км Держкордону Україна – Угорська республіка (с.Саловка Ужгородського р-ну - м.Чоп) якість р.Тиси відповідає вимогам культурно-побутового водокористування, крім бактеріологічних показників.

Проводився посилений моніторинг р.Тиси для виявлення можливих забруднень важкими металами та ціанідами від підприємств гірничо-видобувної галузі Румунії. Протягом року забруднень не виявлено. Ріка Латориця контролюється на 5-ти створах спостереження. У верхній течії (вище м.Свалява) якість води порівняно з 2002 роком не змінилася. По середньорічним даним аналізів якість води в р. Латориці від верхів’я до Держкордону з Словацькою Республікою відповідає вимогам для водойм культурно-побутового користування. В с.Страж Ужгородського району, де р.Латориця перетинає (Державний кордон України та Словацької Республіки), якість води відповідає вимогам для водойм культурно побутового водокористування крім бактеріологічних показників ( колі-титр). Ріка Уж контролюється на 6-ти створах спостереження. По середньорічним даним аналізів якість води в р.Уж від верхів’я до Держкордону відповідає вимогам для водойм культурно-побутового водокористування. В с.Сторожниця Ужгородського району, нижче м. Ужгорода, 5 км, де р.Уж перетинає кордон Україна – Словацька Республіка. На даній ділянці якість води не відповідає I класу (чиста вода) по бактеріологічним показникам. У зв’язку із зменшенням об’ємів скидів зворотних вод від локальних очисних споруд спостерігається тенденція до покращення якості поверхневих вод за результатами гідрохімічних аналізів , крім результатів бактеріологічних показників. За даними обласної санепідемстанції на водоймищах І категорії, відібраних по санітарно-гігієнічним показникам, з 64 проб не відповідали санітарногігієнічним нормативам 2, з 48 проб, відібраних на мікробіологічні показники, нормативам не відповідають 22. На водоймах ІІ категорії з 526 проб, відібраних по санітарно-хімічних показниках, нормативам не відповідало 8, з 283 проб по мікробіологічним показникам нормативам не відповідало 55. Дані по якості води поверхневих вод представлено в табл. 14.4. 5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ 5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси За останні роки в області спостерігається тенденція до погіршення агрохімічних властивостей ґрунтів. Середньозважений показник вмісту гумусу за останні роки зменшився на 0,14 %, площа ґрунтів із низьким і дуже низьким вмістом калію збільшилася на 11 %, вмістом фосфору – на 1 % від загальної. Спостерігається тенденція до збільшення площі земель із кислими ґрунтами та підвищення кислотності ґрунтів. За даними земельного кадастру в області станом на 01.01.2004р. обліковується 180,6 тис. га осушених земель нараховується, що складає 14 % від загальної кількості земель, із них: під сільськогосподарськими землями –165,8 тис. га (36 % від загальної площі сільськогосподарських угідь), в тому числі, рілля – 123.2 тис.га, багаторічні насадження – 4.1 тис.га, сіножаті – 9,1 тис.га, пасовища – 29.6 тис.га та ліси – 5.4 тис.га. Під гірничими розробками, станом на 01.01.2004 р. в області обліковано 754 гектари порушених земель, з яких відпрацьовано і потребують рекультивації 506 гектарів. У минулому році було порушено 135 га земель, рекультивовано 125 га.

В області залишається на обліку 37.2 тис. га еродованих сільськогосподарських угідь, що становить 8% від загальної площі сільгоспугідь, і потребує у майбутньому нових підходів до використання сільгоспугідь у гірській місцевості. Проблемою залишається екологічний стан у водоохоронних зонах і прибережних смугах на потоках і річках області. Однією із основних причин є відсутність єдиного господаря на землях водного фонду. На даний час прибережні захисні смуги не закріплені за водогосподарськими організаціями і не видані державні акти на право постійного користування ними. Ні по одній з місцевих рад області, на території яких є водні об’єкти, прибережні захисні смуги не винесені в натуру і не закріплені за об’єктами господарювання. Значна частина цієї проблеми є наслідком іншої — відсутності у сільській місцевості комунальних служб з організованого збору, утилізації і захоронення (складування) побутових відходів, що є основною причиною повсюдного забруднення ними берегів річок та усіх видів угідь навколо населених пунктів. В частині державного екологічного контролю земельних ресурсів за дотриманням природоохоронного законодавства на протязі 2002 року проведено 508 перевірок щодо охорони земельних ресурсів. За результатами перевірок складено 105 протоколів про притягнення до адмінвідповідальності посадових осіб та громадян, накладено штрафів на суму 10863 грн. За грубі порушення вимог щодо охорони земель призупинено роботу 2-х підприємств. В ході держконтролю виявляються наступні основні порушення: псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель, використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, самовільне зайняття земельної ділянки, несвоєчасне повернення тимчасово зайнятих земель, невиконання обов'язків по приведенню їх у стан, придатний для використання за призначенням, або невиконання умов знімання, зберігання і нанесення родючого шару ґрунту. Протягом минулого року зафіксовано 3 аварійні ситуації внаслідок яких відбулося забруднення земельних ресурсів: 2 прориви на трасі продуктопроводу ДП „ПрикарпатЗахідТранс”, прорив на трасі магістрального нафтопроводу „Дружба”. Земельним ресурсам було завдано збитків на суму 4,8 тис. грн. На виконання Указу Президента України “ Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки” та з метою недопущення порушень технологічної цілісності меліоративних систем в області видано розпорядження ОДА від 07.03.2000 року № 91 “ Про порядок паювання (передачі) меліорованих земель з меліоративними фондами новоствореним приватним формуванням”. Даним розпорядженням передбачено механізм передачі-прийняття в оренду або користування приватному формуванню меліорованих фондів. Обов’язковою умовою передачі є видача технічних умов з експлуатації та утримання осушувальної та зрошувальної системи. Однак, за даними облводгоспу, такі акти видаються відділами земельних ресурсів без врахування вимог даного розпорядження, що може призвести до руйнування меліоративних систем. Держуправлінням екоресурсів було припинено спробу розміщення сільського сміттєзвалища с. Часлівці Ужгородського району в перегородженій частині меліоративного каналу.

5.2. Структура та стан земель 5.2.1. Структура земельних угідь. Земельний фонд області станом на 1.01.2004 р. складає 1275,3 тис. гектарів. Сільськогосподарські угіддя займають 36 % від земельного фонду і становлять 458,6 тис.га, з яких 44 %, або 16 % від території області складає рілля (200,4 тис.га). Ліси та інші лісовкриті площі складають 57 % території області (720,5 тис.га). На інші види земель та угідь припадає 7 % території області. За останні три роки площа сільськогосподарських та лісових земель суттєво не змінилася. Баланс земельного фонду області по основних видах угідь наведено в таблиці 5.3.1. За цільовим призначенням найбільший відсоток від загальної території області займають землі лісового фонду – 47 %, (604,9 тис.га) та землі сільськогосподарського призначення - 36%, ( 476,9 тис.га). Площа земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного значення становить – 136,4 тис.га. Загальна площа земель водного фонду області, за даними інвентаризації, проведеної облводгоспом, складає 12,1 тис. га., з яких 5,1 тис. га. знаходяться у користуванні водогосподарських організацій, а 7,0 тис. га. – в користуванні інших користувачів. На даний час ці землі не закріплені за водогосподарськими організаціями і не видані державні акти на право постійного користування ними. Ні по одній з місцевих рад області, на території яких є водні об’єкти, прибережні захисні смуги не винесені в натуру і не закріплені за об’єктами господарювання, крім м. Мукачева, де в межах міста вздовж каналу “Коропецький” відведені прибережні захисні смуги. 5.2.2. Деградація земель. Значних збитків економіці Закарпаття наносять зсувні та селеві процеси в гірській частині області, значну шкоду завдає дія річкової берегової ерозії в долинах рік. Значної шкоди земельним ресурсам завдають ерозійні процеси, особливо в гірських та передгірських районах. Загальна площа еродованих земель складає 37,2 тис. га., а ерозійно небезпечних – 194,3 тис. га. Найбільша частина еродованих угідь в Іршавському – 23% (басейн р. Боржава) і Міжгірському – 29% (басейн р. Ріка) районах, середня (11-14%) – характерна для Воловецького і Свалявського (басейн р. Латориця), Рахівського (басейни Чорної і Білої Тиси), Ужгородського (басейн р. Уж) районів, а найменша (біля 1%) – для рівнинних районів Берегівського та Виноградівського районів. В структурі еродованих угідь на слабозмиті приходиться 45%, середньозмиті – 37% і сильнозмиті – 18%. Площа еродованих сільськогосподарських угідь становить 8% від загальної площі сільгоспугідь, і потребує на майбутнє нових підходів до використання сільгоспугідь у гірській місцевості. В області нараховується 8,4 тис.га деградованих та 14,9 тис.га малопродуктивних земель, які потребують консервації. До деградованих відносяться землі, зайняті зсувами, кам’янистими місцями, ярами. До малопродуктивних – змита рілля (9,8 тис.га) та орні землі на схилах більше 10 градусів (5,1 тис.га).

Під гірничими розробками, станом на 01.01.2004 року в області обліковано 754 га. порушених земель, з яких відпрацьовано і потребують рекультивації 506га. У минулому році було порушено 135 га земель, рекультивовано 125 га. Використання надр із значними обсягами вилучення корисних копалин і гірських порід та їх наступна переробка позначається на стані земельних ресурсів області. Досить часто ці зміни мають негативний характер. Так, в межах розробки Солотвинського родовища кам’яної солі внаслідок складних гідрогеологічних умов, порушень технології розробки, у зв’язку із ростом потужності зони інтенсивного водообміну та зниженням базису ерозії набрали розвитку у великих і небезпечних масштабах карстові процеси як на значних глибинах, так і поверхневі карстові прояви. Потужність карстової зони визначається глибиною виробок і становить 20-30 м. На місці шахти №7 виникла карстова воронка в діаметрі 160 м. Карстові процеси продовжують розвиватись. Карпатський регіон в цілому характеризується високим рівнем небезпеки сукупного прояву небезпечних геологічних процесів, таких як зсуви, селі, бічна річкова і площинна ерозія, карст, підвищена сейсмічність та інші. Закарпатська область є найбільш ураженою зсувними, селевими та ерозійними процесами (61 % загальної площі області). Враховуючи, що ерозійні процеси посилюються внаслідок паводків, велику роль відіграє протипаводковий захист та захист від шкідливої дії вод. Протягом 2003 року держуправлінням екоресурсів здійснювався контроль за ходом виконання робіт, передбачених “Програмою захисту від шкідливої вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь”, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2000 р. № 1173 та “Програмою комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси в Закарпатській області на 2002 – 2006 роки та прогноз до 2015 року”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2001 р. № 1388. 5.3. Охорона земель 5.3.1. Практичні заходи Державним управлінням екоресурсів ще на етапі попереднього погодження вибору земельних ділянок здійснюється контроль щодо відведення сільськогосподарських угідь як у постійне, так і у тимчасове користування для несільськогосподарського використання. З цього приводу у 2003 р. розглянуто 59 матеріалів попереднього погодження місць розташування об'єктів, з яких 1 відхилено. У 2001 р. розглянуто та погоджено 62 таких матеріали. З метою розширення земель природно заповідного фонду на території області заплановано створення НПП “Ждимир” площею до 30 тис. га., заказників місцевого значення “Омножанський” на площі 428 га., “Кривуля” – 215 га., “Стригальні” – 232 га. та ін. Проводиться робота по створенню на території Виноградівського, Берегівського та Ужгородського районів регіонального ландшафтного парку “Притисянський”, який дасть змогу зберегти унікальні природні водноболотні угіддя, розміщені на його території. Державним управлінням екоресурсів постійно приділяється увага заходам захисту земель від підтоплення та ліквідації наслідків повеней 1998 та 2001 р. У минулому році побудовано та введено в дію 19,4 км захисних дамб та 6,2 км берегоукріплень, проведено очистку берегів річок та струмків загальною довжиною

375 кілометри, відрегульовано 2,57 км. Однак, такі об'єми не виконують основну мету, усунення причин підтоплення земель. Основною причиною є недостатнє фінансування на будівництво вказаних споруд. Для захисту територій області від паводків і повеней необхідно провести реконструкцію і будівництво водозахисних дамб 957 км, регулювання русел річок 155 км, реконструкцію та будівництво берегоукріплень 110 км. Держуправлінням проводиться ряд організаційних, інспекційних та інших заходів з благоустрою і поліпшення санітарного стану населених пунктів та прилеглих до них територій, шляхів сполучення, земельних ділянок, річок, струмків на території області. Внаслідок вжитих заходів у 2003 р. ліквідовано понад 370 стихійних сміттєзвалищ та упорядковано більше 100, проведено очистку від сміття берегів річок та струмків на довжині понад 375 км. Особливо ця робота активізувалась в ході проведення місячників з благоустрою та поліпшення санітарного стану території області, які в минулому році проводились двічі. Контроль за проведенням робіт по санітарній очистці в ході місячників показав, що більшість сільських та селищних рад забезпечують організацію проведення цих робіт на належному рівні, однак окремі голови сільських рад працюють недостатньо, чим порушують ст. 21 Закону України “Про відходи”. У зв’язку з цим 51 відповідальну особу (голови сільських рад) притягнуто до адміністративної відповідальності, зокрема: голови сіл Невицьке, Коритняни, Часлівці, Підгорб, Ярок, Драгово, Крайниково, Сіль, Ставне, Волосянка, Дубове, Лопухово, Хижа, Королево та ін. Здійснюється аналітичний контроль на вміст забруднюючих речовин в ґрунтах. В 2003 р. проведено 32 перевірки, в ході яких відібрано та проаналізовано 125 проб ґрунту, виконано 538 компоненто визначень. З метою недопущення забруднення земель невідомими, непридатними та забороненими до використання хімічних засобів захисту рослин, загальна кількість яких в області становить 242,15 тон, проведено інвентаризацію їх місць зберігання. Враховуючи, те що вони зберігаються здебільшого в непристосованих приміщеннях, за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища придбано 52 контейнери для екологічно безпечного зберігання ХЗЗР. В області проводиться робота по консервації деградованих земель.У минулому році вилучено з активного обробітку 0,3 тис.га малопродуктивних земель. В 2003 році розпочато роботи по виготовленню технічної документації та державних актів на право постійного користування землями водного фонду. Вказані роботи виконує ДП “Закарпатгеодезцентр” в Перечинському, Ужгородському та Берегівському районах. В стадії оформлення державні акти на загальну площу 2134 га, вартість виконаних робіт склала 94,5 тис. гривень. У 2004 р. передбачено виділення коштів в сумі 481 тис. грн. на продовження цих робіт, що дасть змогу оформити державні акти практично на всі землі водного фонду області. Виконання заходів щодо охорони земель наведено в таблиці 5.3.1. 6. НАДРА В Закарпатській області сконцентровано великий мінерально-сировинний запас України, який утворився в її надрах внаслідок специфічної геологічної історії області.

В регіоні існує значна кількість родовищ рудних і нерудних корисних копалин місцевого та державного значення, які нараховують 26 видів твердих корисних копалин. Розвідано 194 родовищ, з яких: 4 - бурого вугілля, 4 – ртуті, 3 – кольорових (свинець, цинк) металів, 3 – дорогоцінних (золото, срібло) металів, по 1 – барит, польовошпатова сировина, каолін, глина бентонітова, сировина скляна, сировина керамзитова, сировина вогнетривка для металургії, сіль кухонна, руди кадмію, 3 – цеоліту, 6- сировина для мінеральних фарб, 2- сировина для вапнування кислих ґрунтів, 3 - вапняк для випалювання на вапно, 3 - сировина перлітова, 3 – глина тугоплавка, 23 – камінь облицювальний, 38 – камінь будівельний, 3 – камінь пиляний, 4 – пісок будівельний, 2 – піщано-гравійна суміш, 79 – цегельночерепична сировина. В області нараховується 72 підприємства-надрокористувачі у яких знаходиться у користуванні 86 родовищ та ділянок твердих корисних копалин, в тому числі 29 – загальнодержавного значення, 57 – місцевого значення. За даними Закарпатського територіального відділу “Геоінформ” станом на 01.01.2004 р. чинними вважаються 81 спеціальний дозвіл (ліцензія) на право користування надрами з метою промислового видобутку твердих корисних копалин. У 2003 р. термін дії 5-ти ліцензій закінчився. Ресурси газу Закарпатської області оцінюються біля 140 млн. м3. газу і біля 47 млн. т. нафти і конденсату. В Закарпатті відомо шість газових родовищ: Солотвинське, Русько-Комарівське, Станівське, Королівське, Мартівське та Каменська площа. На експлуатацію отримано ліцензії на 2 родовища природного газу: Руськокомарівське – ЗАТ “Тисагаз” та Солотвинське родовище - ДК “Украгазвидобування” НАК “Нафтогаз України”. Газ Мартівського родовища на 98% представлений вуглекислим газом. Ліцензія належить ДК “Украгазвидобування” . На Каменській площі отримано припливи газу на свердловині №1Каменська. Пошукові роботи проводить ДП “Західукргеологія”. На Станівському родовищі виконано облаштування для досліднопромислової розробки свердловини №2 – Яблунівська підприємством ЗАТ “Концерн “Надра”. Королівське родовище готується до дослідно-промислової розробки. За даними Державного фонду родовищ України в Закарпатській області зареєстровано 15 ділянок родовищ прісних підземних вод з запасами по категоріях А+В+С1 = 339,32 тис. м3/добу. З них на даний час експлуатується 6. На території Закарпатської області виявлено близько 300 родовищ і проявів (в основному у вигляді джерел) мінеральних вод, загальні ресурси яких складають близько 10 тис. м3/добу. До їх числа входить і 21 родовище термальних мінеральних вод. 23-ма користувачами надр в частині підземних мінеральних (в т.ч. і термальних) вод отримано 26 ліцензій. Безліцензійного видобутку мінеральної води на території області не ведеться. Всього експлуатується 38 свердловин на 16 родовищах. Санітарні зони І-го поясу виділені та огороджені. Свердловини забезпечені інструментальним обліком видобутої води, лічильники опломбовані. В зв’язку з закінченням дії ліцензії було призупинено видобування води з свердловини № 5-к, ділянки "Ведмеже"для МПП "Алекс" та Берегівського родовища тер-

мальних вод для УСБ "Закарпаття". Закінчено гідрогеологічні дослідження по Голубинському родовищу, матеріали передано в ДКЗ України. Всього у 2003 р. було видобуто та використано 168973,05 м 3 мінеральної води, що на 3,06 % більше ніж у 2002 р. Загальний обсяг використання води збільшився за рахунок збільшення розливу на 11,15 % (2003р. – 84915,26 м3; 2002р. – 76393,96 м3). Використання води на бальнеопослуги в 2003 р. Навпаки, зменшилося на 4,93 % (2003р. – 71579,11 м3; 2002р. – 75303,31 м3). Аналіз показав, що значне зниження використання мінеральної води на бальнеологічні послуги пройшло протягом четвертого кварталу 2003 року за рахунок курортнорекреаційних об’єктів області, крім Свалявського району, де використання води на дані цілі збільшилося на 17,37% (2003р. – 29196,53 м3; 2002р. – 24875,25 м3) Найвищим, по відношенню до затверджених або апробованих запасів, є процент використання мінеральних вод по родовищу “Нова Поляна” св. № 10-к (58,46 %), Шаянському св. № 2-Д (49,57 %), Полянському (31,31 %) родовищах, найнижчим (1,1 %) – по Соймівському. Для задоволення традиційних питних потреб населення було використано 4225,52 м3 мінеральної води. В ході проведення гідрогеологічних досліджень у відповідності з умовами ліцензії було злито без використання 7164,32 м 3води, що складає 4,4 % від загальної кількості, що була видобута Дані про мінерально-сировинну базу області та видобуток сировини у 2002 році приведено в таблиці 6.1. За останні роки намітилася тенденція відновлення функціонування раніше діючих та створення нових гірничодобувних підприємств. Існуючі гірничодобувні підприємства розташовані, в основному в межах рівнинної та низькогірної частини Закарпаття і лише біля 10% в межах Карпатської гірської системи. Не зважаючи на відносно незначну глибину залягання корисних копалин, їх видобуток в певній мірі приводить до незворотніх змін природного середовища в районі гірничодобувних підприємств. Використання надр із значними обсягами вилучення корисних копалин і гірських порід та їх наступна переробка позначилась на стан довкілля області. Досить часто ці зміни мають негативний характер. Основними негативними чинниками змін екологічного стану в районах розробок корисних копалин є:  зміна природного рельєфу на техногенний.  утворення відвалів гірських порід.  погіршення природного захисту підземних вод від забруднення внаслідок розробки поверхневих захисних шарів порід.  порушення природного режиму поверхневих та підземних вод, що може призвести до зменшення їх запасів.  активізація екзогенних геологічних процесів, зокрема зсувів, ерозії, та інше. Важливим еколого-економічним чинником, який в не повній мірі враховується при обґрунтуванні доцільності видобутку сировини, є вилучення під гірничі відводи сільськогосподарських земель. Втрати цих земель в більшості випадків незворотні. Внаслідок розробок, під кар'єрами та шахтами в області нараховується 764 га порушених земель та 506 га відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації. У 2003 р. рекультивовано 125,3 га, у 2002 році – 3 га.

Використання надр з твердими корисними копалинами приведено в таблиці 6.2. Карпатський регіон в цілому характеризується високим рівнем небезпеки сукупного прояву небезпечних геологічних процесів, таких як зсуви, селі, бічна річкова і площинна ерозія, карст, підвищена сейсмічність та інші. Закарпатська область є найбільш ураженою зсувними, селевими та ерозійними процесами (61 % загальної площі області). Так, за даними Закарпатської геологорозвідувальної експедиції в обстежених 145 населених пунктах, виявлено та закартовано 777 зсувів загальною площею 9,0 км2, 96 селевих потоків, 199 ділянку бічної ерозії загальною довжиною 46,0 км. В результаті дії цих процесів зруйновано 28 та пошкоджено 424 будинки, 1053 будинки взяті під спостереження. Державний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства в тому числі в частині охорони надр, а також при використанні мінеральної сировини держуправління екоресурсів діє в межах повноважень, визначених Кодексом України "Про надра" та "Інструкцією щодо розмежування повноважень з контролю за здійсненням заходів, пов'язаних з охороною і раціональним використанням надр", яку затверджено наказом Мінекобезпеки, Держнаглядохоонпраці, Держкомгеології, Держкомзему від 30 листопада 1995 року № 136/18/22/4. Керуючись ст16, ст.61 Кодексу України “Про надра”, держуправління здійснює контроль на етапі попереднього погодження для отримання підприємствами ліцензії на право користування надрами. У 2003 р. розглянуто матеріали по 21 родовищу. Матеріали по 3-х родовищах були відхилені на доопрацювання. В ході державного контролю за станом дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині надрокористування у 2003 р. проведено 140 перевірок, за результатами яких складено 22 протоколи. До адміністративної відповідальності притягнуто 21 посадову особу на суму штрафів 2601 гривень. У зв’язку із виявленими грубими порушеннями вимог природоохоронного законодавства винесено рішення про тимчасову заборону експлуатації 18-ти родовищ та ділянок твердих корисних копалин. Основні порушення вимог природоохоронного законодавства при видобуванні твердих корисних копалин: невиконання особливих (додаткових) умов ліцензії, недотримання термінів проведення рекультивації порушених земель та повернення їх (власникам) землекористувачам, реалізація проектів по розробці корисних копалин без позитивного висновку державної екологічної експертизи проектно-технічної документації, відсутність дозволів на утворення та розміщення відходів, на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Такі порушення зумовлені низьким рівнем знань природоохоронного законодавства, неналежною виконавчою дисципліною на підприємствах, загальним спадом виробництва, відсутністю коштів на виконання природоохоронних заходів. Враховуючи те, що відповідно до ст.16, ст.56 Кодексу України “Про надра” експлуатація родовищ корисних копалин без спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами забороняється, держуправлінням у 2003 році винесено рішення про заборону експлуатації у зв’язку із закінченням терміну дії ліцензії 5-ти родовищ корисних копалин.

За дорученням облдержадміністрації від 03.04.2003р. № 06-5/750 держуправлінням проведено перевірки підприємств-надрокористувачів, які при наявності ліцензій на протязі декількох років не проводять розробку родовищ корисних копалин. За результатами перевірок направлено пропозиції до Мінекоресурсів та облдержадміністрації щодо і анулювання ліцензій 17-ти надрокористувачів. Із них, за інформацією Держгеолслужби Мінекоресурсів України (лист від 12.01.2004р. №30/05-4-3), на даний час 1 спеціальний дозвіл на користування надрами анульовано. Сім ліцензій подані на розгляд Робочої комісії з ліцензування для анулювання. Аналіз перевірок гірничодобувних підприємств показує, що відходи виробництва, що утворюються у процесі розроблення родовищ корисних копалин - розкривні і супутні гірничі породи, не зареєстровані в дозволах та лімітах на утворення та розміщення відходів. На виконання вимог ст.20, ст. 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” Закону України “Про відходи”, у 2004 році держуправлінням буде проведено роботу по інвентаризації відходів на гірничодобувних підприємствах. З метою покращення ситуації по раціональному використанню надр та збільшення надходжень до бюджету, а також недопущення порушень природоохоронного законодавства при експлуатації родовищ держуправлінням направлено пропозиції до облдержадміністрації а саме: - надрокористувачів, які не проводять видобування корисних копалин більше 3-х років, позбавляти спеціальних дозволів (ліцензій) на право користування надрами; - райдержадміністраціям щорічно подавати до обласної державної адміністрації пропозиції про ефективність та доцільність розробки родовищ надрокористувачами; - територіальному управлінню Держнаглядохоронпраці по Закарпатській області, Державній податковій адміністрації у Закарпатській області здійснювати постійний контроль за правильністю визначення обсягів видобутку і погашення запасів корисних копалин та правильністю обчислення і своєчасністю сплати платежів за спеціальне використання надр а також інших обов’язкових платежів при видобуванні корисних копалин. 7. ВІДХОДИ Станом на 01.01.2004 року в області обліковано 609,014 тис. тонн промислових і побутових відходів та 10886 шт. люмінесцентних і ртутних ламп. Видано лімітів та дозволів на утворення та розміщення відходів 1495 підприємствам і установам області в обсязі 709,25 тис. тон та 54949 шт. люмінесцентних і ртутних ламп і ліхтарів (табл.7.3.). Всі відходи класифіковано по класам небезпеки. Дані по утворенню, використанню та утилізації відходів наведено в таблиці 7.1. Відходи І-го класу небезпеки (накопичено 111,902 т) – це невідомі, непридатні або заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР), відходи гальванічного виробництва, відходи з вмістом сурми, відходи формальдегіду, які через відсутність технологій переробки або утилізації, під контролем держуправління зберігаються на території власників відходів. Відпрацьовані люмінесцентні, ртутні лампи і ліхтарі, що містять ртуть, систематично збираються та вивозяться на ТОВ "Микитртуть" Донецької області для подальшої утилізації. На території

області збір та вивіз на утилізацію даного виду відходів проводить виробничотехнічне підприємство ТОВ "Еколог" (м. Ужгород) та "Екоцентр" (м. Львів), які мають всі необхідні ліцензії Мінекоресурсів та технічне обладнання для проведення робіт з небезпечними речовинами. Протягом 2003 року на утилізацію з області відправлено 31322 шт. відпрацьованих люмінесцентних ламп. Дане питання знаходиться на постійному контролі держуправління. Відходи ІІ-го класу небезпеки (накопичено 3190,612 т.) – це невідомі, непридатні та заборонені до застосування ХЗЗР, гальванічні шлами, свинцеві акумулятори, відпрацьований електроліт з цих акумуляторів, просочене машинною оливою ганчір'я, оливові фільтри транспортних засобів, відпрацьовані нафтопродукти, у тому числі мастила, відходи гальваніки. На території області відсутня система збирання цих відходів та не вирішено питання їх видалення на подальшу утилізацію. Найближче підприємство, яке має ліцензію на утилізацію цих відходів – ТОВ "Галсана" (м. Львів), на утилізацію свинцевих акумуляторів разом з відпрацьованим електролітом – ДП "Закарпаттявторкольормет" (м. Ужгород), штучного хутра – ВАТ "Хутро" (смт. Ясіня, Рахівський район). Інші види відходів, такі як відходи гальваніки, охолоджуюча рідина та інші відходи даного класу, в зв'язку з відсутністю технологій по їх утилізації знаходяться на території їх власників під контролем держуправління. У 2003 році, згідно спільного наказу держуправління екоресурсів, управління сільського господарства облдержадміністрації та обласної державної санітарноепідеміологічної станції проведено щорічну комплексну інвентаризацію місць накопичення та зберігання заборонених і непридатних до використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР). За даними проведеної інвентаризації в області зберігається 242,15тон ХЗЗР (І-ІІ клас небезпеки), з них: заборонених до використання – 74,445 тон, непридатних для використання – 103,695 тон і невідомих сумішей – 64,01 тон. ХЗЗР зберігаються у 50-ти складських приміщеннях, 6-ти цистернах та одному контейнері. У 5-ти районах області з 13-ти організовано централізоване зберігання ХЗЗР. Перевірка стану зберігання та інвентаризація ХЗЗР проводиться держуправлінням щорічно. Обсяг відходів І класу небезпеки в 2003 р., збільшився в порівнянні з попереднім роком за рахунок переобліку та уточнення класів небезпеки при інвентаризації ХЗЗР. На виконання "Програми використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 26.06.97р., на запит держуправління з Державного фонду ОНПС Мінекоресурсів було виділено 200,0 тис.грн. Це дозволило розробити проект проведення робіт з контейнеризації ХЗЗР, виготовити та доставити в область 52 контейнера. В червні 2004 р. буде проведена робота по контейнеризації, що дозволить забезпечити екологічно-безпечне зберігання біля 60% загального обсягу непридатних до використання отрутохімікатів. Відходи ІІІ-го класу небезпеки (накопичено 52066,30 т.) складає сміття побутове, намул каналізаційних споруд, тирса та відходи деревообробного виробництва, відходи вигребів, осад відстійників. Побутове сміття вивозиться на полігони твердих побутових відходів, а намул КОС зберігається на мулових майданчиках каналізаційних очисних споруд. В 2003 році ситуація по збору та переробці відходів суттєво покращилась. Згідно відповідним ліцензіям Мінекоресурсів України, збором та відправкою на утилізацію відходів пластмаси, поліетилену (плівка,

ПЕТ-пляшки), картону, макулатури, склобою займаються: ТОВ "Еколог" (м. Ужгород), ПП Кошеля (м. Свалява). Питання утилізації відходів деревообробки вирішено шляхом спалюванням в котлах, як додаткового енергетичного ресурсу, на ЗАТ "Воловецький лісокомбінат" (смт. Воловець), ТОВ "Проза ЛТД" (м. Рахів) та на ряді інших деревообробних підприємствах. На ЗАТ "Свалявський лісохімічний комбінат" тирса утилізується шляхом виробництва брикетів для подальшого спалювання в котлах. На ВАТ " Перечинський лісохімічний комбінат" при модернізації цеху по виробництву деревного вугілля впроваджений котел-утилізатор для виробництва технологічної пари і первинного охолодження продуктів згорання, налагоджується виробництво паливних брикетів з відходів деревини. Відходи ІV-го класу небезпеки (накопичено 553645,157 т.) становлять гній, металобрухт, макулатура, автомобільні шини кускові відходи деревини. Кількість відходів цього класу небезпеки збільшилась за рахунок відходів гірських порід , які утворюються під час проведення розкривних робіт при видобуванні каменю для будівництва, мармуру, граніту в кар’єрах області. На даний час вирішено питання збору з подальшим видаленням на утилізацію відходів макулатури, склобію, металобрухту, гною, відходів деревини. Не вирішеним залишається збір та відправка на утилізацію відпрацьованих автомобільних шин, гуми. На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. № 1218 "Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів" в 2003 р. держуправлінням погоджені і затверджені ліміти та дозволи на утворення та розміщення відходів, які доведені до 1495 підприємств та установ області. Райдержадміністраціями та міськвиконкомами спільно з держінспекціями екоресурсів в районах створені та затверджені реєстри місць видалення відходів (крім Виноградівського, Іршавського, Великоберезнянського районів). Під постійним контролем держуправління в області продовжується паспортизація існуючих полігонів побутових відходів та сміттєзвалищ. На кінець 2003 року в області зареєстровано 304 місця видалення відходів загальною площею 186 гектарів. Із загальної кількості сміттєзвалищ 49 не відповідають санітарним нормам та вимогам екологічної безпеки. В 2003 р. на офіційно затверджені місця видалення відходів вивезено близько 271 тис. тонн відходів. Дані по інвентаризації місць видалення відходів наведено в таблиці 7.2. Враховуючи географічне розташування області, найгустішу на території України водну мережу, велику кількість мінеральних джерел, що створює унікальні можливості розвитку туристично-рекреаційної галузі, створення об'єктів переробки токсичних відходів на території регіону є недоцільним і на даний час такі підприємства в області відсутні. Протягом 2003 року небезпечні відходи на територію області не ввозилися. В ході здійснення державного контролю за дотриманням вимог в сфері поводження з відходами держуправлінням екоресурсів та територіальними держінспекціями за 2003 рік перевірено 1151 підприємств та організацій, ліквідовано 365 несанкціонованих сміттєзвалищ, притягнуто до адміністративної відповідальності 340 осіб, нараховано штрафів на суму – 20843 грн., стягнуто штрафів – 17409 грн. Щоквартальний звіт по поводженню з відходами направляється в Державну екологічну інспекцію Мінекоресурсів України.

Основними питаннями в галузі поводження з відходами, над якими держуправління буде працювати в 2004 році, є:  сприяння створенню спеціалізованих підприємств усіх форм власності для збирання, оброблення, утилізації відходів;  проведення щорічної комплексної інвентаризації невідомих, непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин;  проведення робіт з контейнеризації ХЗЗР;  фінансування робіт з обласного та державного фондів ОНПС по контейнеризації невідомих, непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин.  продовження робіт по паспортизації місць видалення відходів, створенню і доповненню затверджених Реєстрів місць видалення відходів та Реєстрів об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів;  фінансування робіт з обласного та державного фондів ОНПС по видаленню за межі області накопичених відходів гальваніки на підприємствах області. 8. ЕКОЛОГІЧНА (ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННА) БЕЗПЕКА. 8.1. Екологічна безпека області. В області є ряд техногенно-небезпечних об’єктів, які у випадку аварій можуть суттєво вплинути на екологічну ситуацію і призвести до негативного впливу на здоров'я населення (див. табл.8.1). Перелік видів діяльності таких об'єктів щорічно переглядається в районних комісіях з надзвичайних ситуацій та погоджується із управлінням з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення облдержадміністрації. До таких відносяться: три лісохімкомбінати; системи магістральних трубопроводів нафтопроводу "Дружба"; продуктопроводу ДП "ПрикарпатЗахідтранс", який належить АТ "Транснафтопродукт" (Росія); етиленопроводу виробничого об’єднання "Оріана"; газопроводи "Братерство; "Союз", "Прогрес", "Уренгой – Помари – Ужгород". Протягом 2003 року була приділена особлива увага функціонуванню еколого-небезпечних об’єктів. За порушення природоохоронного законодавства та невиконання Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та вимог приписів держуправління Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища було винесено рішення про тимчасову зупинку (заборону) експлуатації ретортного цеху ТОВ ЦБМ "Карпати", смт.В.Бичків, та 5 АЗС. З метою запобігання небезпечних екзогенних геологічних процесів на ділянках трас нафтопроводу "Дружба" та не виконання вимог Земельного Кодексу України держуправлінням було винесено рішення про тимчасове припинення будівельних робіт по виносу траси нафтопроводу з аварійно-небезпечних ділянок. Після ліквідації порушень природоохоронного законодавства роботи були відновлені. Зберігається ризик виникнення аварій у випадках перевезення небезпечних вантажів на залізничних коліях, значна частина яких пролягає в гірській місцевості. На території області в р-ні с. Підполоззя Воловецького району 17.09.2003 року було зафіксовано розрив трубопроводу траси нафтопроводу "Дружба", що

призвело до аварійного забруднення р. Латориці нафтопродуктами. Загальний об’єм витоку нафти 110 тонн, з яких зібрано і вивезено 108,531 т. Були проведені роботи по очистці русла та берегів р.Латориця від нафтопродукту. Держуправлінням був установлений посилений контроль за якістю поверхневих вод р. Латориця та ходом робіт по ліквідації аварійного забруднення. За нанесену довкіллю шкоду держуправлінням нараховано позов на суму 995,873 тис. грн., які були відшкодовані в повному обсязі. 15 листопада 2003 року підприємством по переробці фруктів на спиртні напої, що знаходиться в районі м. Шірлеу (Румунія) здійснено скид забруднених стічних вод від виробництва, накопичених в котловані в р. Тарна – Маре (меліоративний канал), що далі протікає по українській території і через систему каналів впадає в р. Тиса. Завдяки досить тривалому часу проходження забрудненої води через систему каналів та розбавленню відбулося її природне самоочищення, внаслідок чого забруднення в р. Тиса не потрапило. На р. Уж 24 грудня 2003 року зафіксоване аварійне забруднення поверхневої водойми та прибережної смуги нафтопродуктом невідомого походження (маслянистої природи), яке сталося внаслідок виливу даної речовини невідомими особами на берег р. Уж в районі с. Сторожниця, Ужгородського району. Завдяки постійному пониженню рівня води в р. Уж значного змивання забруднюючої речовини не відбулося. Безпечне функціонування техногенно- та екологічно-небезпечних об'єктів знаходиться на постійному контролі держуправління екоресурсів. Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації щоквартально розглядається стан функціонування таких об'єктів з внесенням конкретних пропозицій і розробкою першочергових заходів безпеки по їх діяльності. 8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності. На території області розташовано 53 військових містечка семи військових гарнізонів, Мукачівська районна КЕЧ, Ужгородське військове лісництво та Перечинська лісозаготівельна дільниця /КЕУ Західного оперативного командування МО України/. Крім об’єктів, підпорядкованих Міністерству оборони України, в області розташовано 32 прикордонні застави 5-ти комендатур Прикордонних військ України. Із 53 об’єктів військової сфери - 48 обладнані водопровідноканалізаційними мережами, 25 - здійснюють спеціальне первинне водокористування. Оборонні об'єкти нараховують 8 КНС, 45 котелень, із яких: 13 котелень використовують природний газ, інші - на рідкому і твердому паливі. Офіційні документи на спецводокористування для всіх військових частин – первинних водокористувачів, а також дозволи на скиди стічних вод в поверхневі водойми та викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря є в наявності. Виняток складають лише підрозділи, підпорядковані прикордонним військам Протягом 2003 року екологічною інспекцією держуправлінням проводились перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на військових об'єктах дислокованих на території області.

Всього у 2003р. було перевірено 38 об'єктів військової сфери, в тому числі Мукачівська КЕЧ району, Ужгородське військове лісництво, Перечинська лісозаготівельна дільниця /КЕУ ПрикВО МО/, в/ч 2142; 42784; А-3432; А-1147; 14951"В"; A-1927; А-1034; А-0975; Мукачівський прикордонний загін (в/ч 2142): Солотвинська, Грушівська, В.Бичківська прикордонні застави, прикордонна застава в с. Астей, Берегівського району, прикордонна застава в с. Дюла, Виноградівського району. В ході перевірок виявлено 11 порушень, в тому числі 2 порушення Закону України "Про охорону атмосферного повітря", 1 - охорони водних ресурсів, 2 – поводження з відходами та 6 порушень Лісового кодексу України. За порушення "Правил відпуску деревини на пні в лісах України" пред’явлено претензію Ужгородському військовому лісництву на суму 4529,52 грн., яка відшкодована в повному обсязі. За результатами перевірок складено 9 актів, видано 5 приписів, складено 3 протоколи про адміністративне порушення на посадових осіб на суму 340 гривень. Фактів забруднення ґрунтів, підземних водних горизонтів паливномастильними матеріалами та іншими шкідливими речовинами не зафіксовано. 8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами Протягом року виданий один дозвіл на зберігання та використання формаліну технічного марки ФМ в кількості 7200 тонн в рік згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.1995р. № 440 та наказу Міністерства екоресурсів від 30.07.2002р. за № 294 для ВАТ "Перечинський лісохімічний комбінат". Дані наведені в таблиці 8.1.2.1. 8.2. Радіоекологічна безпека На території Закарпатської області відсутні об'єкти атомної енергетики, урановидобувної та супутні їй переробні галузі. Джерела іонізуючого випромінювання використовують 27 підприємств і організацій, в основному медичні наукові заклади. У відповідності з існуючим законодавством, ліцензію на придбання, володіння, збут, експлуатацію, використання джерел іонізуючого випромінювання отримало спеціалізоване управління "Свалява Газ", (ЗАТ "Нафтогазбуд"). Протягом 2003 року встановлено зберігання відпрацьованих ДІВ на наступних підприємствах області: ВАТ “Ужгородський комбінат хлібопродуктів”, ВАТ “Тересвянський ДОК” та ВАТ “Затисянський хімзавод”. Через відсутність коштів дані радіоактивні відходи протягом 2003 року не були вивезені на спецкомбінат “Родон”. У відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України "Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон" N 198 від 20 березня 1995 року на КПП “Тиса-Автопорт Чоп” працюють дві стаціонарні системи радіаційного контролю типу РПС-01"КОРДОН" виробництва фірми "Позитрон-GmbH`B" (м.Жовті Води) по радіаційному контролю вантажного автотранспорту, що дозволило вести постійний контроль як за станом радіаційного фону так і при контролі вантажів, що перетинають державний кордон. З моменту прийняття в експлуатацію цих систем, щогодинно фіксується в автоматичному режимі радіаційний фон. За п’ять років експлуатації систем збоїв в роботі не було.

Держуправлінням екоресурсів здійснюється постійний контроль за перевезенням і транзитом радіоактивних матеріалів на залізниці. Випадків порушення правил перевезення не зафіксовано. На виконання Постанови КМУ від 02.07.98 року N 999 держуправлінням розроблено та впроваджено механізм регулювання експорту партій брухту чорних та кольорових металів і забезпечення постійного радіаційного контролю партій металобрухту. За 2003р. підвищення радіоактивності атмосферного повітря і рівня гаммафону в області не спостерігалося. Вміст радіонуклідів 137Cs на водних об'єктах області був нижче норми. Радіаційно забруднені території в області відсутні. 9. ВПЛИВ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ По даних Закарпатського облстатуправління станом на 1.01.2004 року чисельність постійного населення Закарпатської області знаходилась в межах 1248,3 тис.осіб. Кількість народжених у 2003 році – 14747, у тому числі в містах – 5466 осіб, в сільській місцевості - 9281 осіб. Кількість померлих - 14965 особи, у тому числі 5420 осіб у міських поселеннях та 9545 особи у сільській місцевості. Природне скорочення населення по області у 2003 році - 218 осіб. Динаміка основних показників, що характеризують демографічну ситуацію в області з 1999 по 2003 роки

Чисельність населення (тис.осіб) Міські поселення Сільська місцевість Кількість народжених, осіб, всього, в т.ч. Міські поселення Сільська місцевість Кількість померлих осіб Міські поселення Сільська місцевість Природний приріст, скорочення (-), осіб

1999

2000

2001

2002

2003

1284.0

1282.0

1275,3

1250,2

1248,3

500.2 783.8 13894

499.1 782.9 14481

490,5 784,8 13698

458,8 791,1 14207

458,3 790,0 14747

4773 9121 14358 5190 9168 - 464

5015 9466 13984 5129 8855 497

4777 8921 14262 5199 9063 - 564

4942 9265 14969 5281 9688 -762

5466 9281 14965 5420 9545 -218

Згідно даних обласного інформаційно-аналітичного центру аналіз демографічної ситуації в області вказує на деяке покращення її в цілому у порівнянні з попереднім роком, в першу чергу за рахунок зростання рівня народжуваності та зменшення величини від’ємного приросту населення. У 2003 році народжуваність в області зросла до 11,8 (на 1000 жителів) проти 11,1 у 2002 році за рахунок майже всіх районів, особливо у Виноградівському, Іршавському, Тячівському, Перечинському та Рахівському районах де вона коливається в межах від 12,1 до 13,4. Найвищий рівень народжуваності у 2003 році спостерігався у Рахівському районі – 13,4. ( при середньообласному 11,8 ), хоча і

дещо зменшився у порівнянні з минулим роком, коли складала 13,6. Також незначне зменшення рівня народжуваності – з 12,4 до 12,2- відмічене у Міжгірському районі. Аналіз стану смертності населення області за останні роки вказує на прогресивне зростання рівня смертності від 9,4 (на 1000 жителів) у 1991 до 11,7 у 2002 році та 11,9 у 2003році Порівняльний аналіз вказує, що протягом останніх 3 років відмічене зростання загальної смертності населення від 11,2 у 2001 році до 11,8 у 2003 році в першу чергу за рахунок м.Ужгорода, Берегівського, Тячівського, Хустського та Перечинського районів, де смертність зросла найбільше і коливається в межах від 11,6 до 17,4. При цьому значно перевищує середньообласний показник у 2003 році смертність у В.Березнянському районі – на 3,6, Перечинському на 5,6 та в меншій мірі в Ужгородському – на 1,4.Одночас у ряді районів намітилась тенденція до зниження у порівнянні з попередніми роками рівня загальної смертності, а саме у Виноградівському на 0,5, Воловецькому на 0,7, Іршавському на 1,4, Мукачівському на 0,6 та Ужгородському на 0,7. Рівень смертності серед міського населення у 2002 році складав 11,5, (по Україні 13,8), сільського 12,2 (по Україні 18,6). Протягом 2003 року смертність жителів міста дещо зросла і складала 11,8, а сільських мешканців дещо зменшилась і знаходилась на рівні 12,0. Така різниця зумовлена в першу чергу тим, що серед сільського населення більша питома вага осіб старшого віку. Викликає занепокоєння той факт, що природній приріст населення прогресивно зменшується з кожним роком., хоча у 2003 році і набув тенденції до покращення, що відобразилось у зменшенні від’ємної величини від – 0,6 у 2002 році до – 0,1. Проте й надалі 7 районів області ще мають від’ємний приріст населення, а саме Берегівський–3,8, В.Березнянський –5,3, Воловецький-0,7, Мукачівський – 1,7, Перечинський –5,3, Свалявський –0,2 та Ужгородський –2,7. Дещо покращилась ситуація у порівнянні з минулим роком у Берегівському, Свалявському та Ужгородському районах. Аналіз структури смертності вказує, що вона практично залишається незмінною протягом останніх 3 років. Так перше місце впродовж багатьох років займають захворювання серцево-судинної системи, частка яких складає 53,9-57,5%, наступні місці посідають злоякісні новоутворення – 11,8-11,6%, нещасні випадки, отруєння, травми - на рівні 7,6 %, “старість “- 9,6-6,5 %, захворювання органів травлення – 4,7-5,3 %, захворювання органів дихання –4,2-3,9 % та інфекційні захворювання –3,2-2,5 відсотків. Порівняльний аналіз структури смертності по районах вказує на те, що по класу серцево-судинних захворювань впродовж 2003 року зросла смертність (у відсотках) по м. Ужгороду з 54,9 до 57,4, Берегівському з 45,8 до 51,6, Виноградівському - з 51,9 до 55,9, Воловецькому з 47,8 до 51,9,Іршавському з 61,9 до 63,8, Міжгірському з 46,7 до 51,7, Мукачівському з 61,4 до 62,2, Перечинському з 49,0 до 58,8, Свалявському з 47,4 до 52,0,Тячівському з 47,2 до 60,2, Ужгородському з 59,2 до 59,8, та Хустському з 51,1 до 57,7 районах. При середньообласному показнику 57,6% у 2003 році найвищою смертність по даному класу була у Іршавському 63,8%, Мукачівському 62,2% та Тячівському 60,2% районах. Зменшився у порівнянні з минулим роком у

В.Березнянському та Рахівському районах. Смертність від злоякісних новоутворень дещо зменшилась впродовж останніх 2 років, хоча в деяких районах відмічено його зростання, а саме у В.Березнянському на 2,7, Воловецькому на 0,6, Іршавському на 1,1, Міжгірському на 0,2, Мукачівському на 4,0 та Тячівському на 0,3 відсотки. При середньообласному 11,8% найвищим цей показник є у м.Ужгороді 16,6%, хоча у порівнянні з 2002 роком він зменшився на 1 відсоток. Помітне зменшення показника також спостерігається у Берегівському районі на 1,6%, Виноградівському на 1,1%, Рахівському на 1,1% та Ужгородському на 2,2%. Нещасні випадки, отруєння , травми у структурі смертності займають 7,6 %. Найчастіше вони є причиною смерті у м. Ужгороді- 7,1-8,8 %, Берегівському – 7,2-8,3 %, В.Березнянському 7,3-8,0%, Воловецькому 7,8-8,8%, Рахівському 8,39,3 %, Тячівському 7,6-8,8 % та Ужгородському 7,6-8,4 % районах. Значно нижчий за середньообласний показник у Виноградівському 6,6,%, Іршавському 6,1%, Мукачівському 6,4% та Свалявському 6,9 % районах. Зростання смертності від хвороб органів травлення відмічається у м.Ужгороді , Берегівському, Виноградівському, Мукачівському, Ужгородському та Хустському районах. У порівнянні з попереднім періодом зросла смертність від хвороб органів дихання і помітно перевищує середньообласний ( 3,9 ) у Виноградівському-5,8 %,Іршавському-6,0 % та Міжгірському 8,1 районах. Найнижчими є показники по даному класу у м.Ужгороді 2,6, Мукачівському 2,9, Тячівському 2,6 та Хустському 2,8 районах. Зростання рівня поширеності захворювань у 2003 році у порівнянні з попередніми роками відмічено по класам новоутворень, по хворобам ендокринної системи, хворобам нервової системи, хворобам органів травлення, травмам та отруєнням, помітно зросла поширеність хвороб системи кровообігу практично у переважній більшості районів. В той же час по хворобам крові та кровотворних органів, хворобам органів дихання, хворобам сечостатевої системи відмічається хоч і незначне, але зменшення рівня поширеності. У структурі поширеності захворюваності по області перше місце займають хвороби системи кровообігу 481,3, далі йдуть хвороби органів дихання - 310,3, хвороби органів травлення 197,0, хвороби ендокринної системи 156,2, хвороби сечостатевої системи 59,4, хвороби нервової системи 39,0, нещасні випадки, отруєння, травми 38,7 та інші. Аналіз рівня захворюваності серед всього населення області вказує на поступове зменшення його від 709,3 у 2002 році до 703,4 у 2003 році, в той же час залишаючись вищим ніж по Україні в цілому (676,9-668,2). У структурі захворюваності суттєво переважають хвороби органів дихання. Наступні місця займають хвороби системи кровообігу, хвороби органів травлення, травми та отруєння . Якщо проаналізувати рівень поширеності по вікових категоріях, то видно що у дорослих та підлітків найвищий рівень поширеності по хворобам системи кровообігу, що фактично складає майже половину всіх захворювань. На другому місці хвороби органів дихання, наступні місця займають хвороби органів травлення та хвороби ендокринної системи. Структура поширеності захворювань у дітей дещо відрізняється від такої ж у дорослих. Значно переважають хвороби органів дихання, далі йдуть хвороби

ендокринної системи із зниженням у порівнянні з попереднім роком, хвороби органів травлення, травми та інші. Рівень захворюваності населення в області на 10 тис. населення приведений в таблиці 9.1, поширеність хвороб на 10 тис. населення в таблиці 9.2 . Згідно даних управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації кількість розумово відсталих дітей по відношенню до загальної кількості дітей в Закарпатській області в 2003 році складала 0,39% (абсолютне число 1099) в 2002 році цей показник становив 0,45 (абсолютне число 1280). Аналіз захворюваності за підсумками року свідчить, що реалізація комплексу санітарно – гігієнічних та протиепідемічних заходів по профілактиці інфекційних захворювань сприяли утриманню епідемічної ситуації стабільною і керованою. Не допущено групових інфекційних захворювань, спалахів, харчових отруєнь, повязаних з обєктами виробництва та реалізації продуктів харчування, харчоблоками дитячих підліткових та лікувально-профілактичних закладів. Незважаючи на виражені міграційні процеси, проблему нелегалів, активізацію економічних, соціальних звязків з іншими регіонами в області не зареєстровано випадки особливо-небезпечних інфекцій, в т.ч. холери. Рівень загальної інфекційної захворюваності за 2003 рік склав 337,5 на 100 тис. населення, що нижче середнього по державі в 1,9 рази (673,2).Питома вага дітей до 14 років в структурі інфекційної захворюваності склала 37,3%. В поточному році рівень загальної інфекційної захворюваності в порівнянні з минулим роком знизився на 15%. Зниження загального рівня інфекційної захворюваності відмічено практично у всіх адміністративних територіях області. За виключенням В.Березнянського - ріст на 54 % ( із 376,7 до 623,6 ) ; Ужгородського ріст на 11% ( із 394,3 до 434,5 ) районів. Не дивлячись на перевищення середнього по області рівня у м.Ужгород –526,4, та Свалявському районі – 435,0, відмічається позитивна тенденція до зниження . Різними інфекційними захворюваннями за 2003 р. перехворіло 4245 осіб, що нанесло економічні збитки в обсязі 1млн.27тис. гривень. Одночасно, за рік проведено 549,5 тис. профілактичних щеплень, що зумовило економічний ефект від попередження захворюваності в обсязі 132млн.967тис.384 гривні. Спостерігається зниження захворюваності і утримання рівнів практично по всіх інших групах інфекційних захворювань. Захворювання на черевний тиф, дифтерію, поліомієліт, сказ, сибірку, бруцельоз, туляремію в області не зареєстровано. У відповідності зі стратегією ВООЗ з метою подальшого зниження захворюваності на кір та дифтерію та удосконалення епіднагляду за цими інфекціями із 01 січня 2002 р. в Україні введена щомісячна звітність до Європейського регіонального бюро ВООЗ. Забезпечення потреб області у вакцинах для щеплень згідно Національного календаря здійснюється централізовано за рахунок коштів Державного бюджету. За 2003р. в область поставлено ІБП на 96,6% від річної потреби на суму 4млн.161тис.587 гривні, в т.ч. поліовакцина – 100%, БЦЖ – 100%, АКДП – 95,3%, АДП – 65,0%, Вакцина проти гепатиту В ( для дітей ) –100, вакцина проти гепатиту В ( для дорослих )- 48,8 %, АДП-М –68,5, АД-М – 100%, паротитна вакцина – 16%, вакцина проти краснухи – 17,8%, КПК – 100%. План профілактичних ще-

плень в цілому по області виконано на 97,7%, план вакцинації - 98,2 %, план ревакцинації на 97,2 %. Обсяг проведення профілактичних щеплень дорослому населенню склав 82,3 %. Виконання планів щеплень здійснювалося відповідно до поставок ІБП. Своєчасність первинного вакцинального комплексу дітей до 1-го року складає 98,4%. Коефіцієнт розливу по всіх видах вакцин не перевищує середнього по державі. Питома вага постійних і тимчасових протипоказів - 3,4% не перевищує середніх по Україні (12,0%) та нормативних (5%). Залишається актуальним питання забезпечення стабільного функціонування "холодового ланцюга" при транспортуванні та зберіганні імунобіологічних препаратів. Холодильним обладнанням для зберігання імунобіологічних препаратів забезпечено 96,1 % закладів охорони здоров´я. Зокрема: щеплювальні пункти центральних районних та міських лікарень на 100 %; сільські лікарські амбулаторії на 99,6 %. Фельдшерсько-акушерські пункти на 81,0 % від потреби. В області розроблено ряд комплексних міжвідомчих планів, затверджених в обласній держадміністрації (сальмонельоз, гострі кишкові інфекції, вірусні гепатити, особливо-небезпечні інфекції, малярія, трихінельоз). Розроблено та затверджено головою обласної держадміністрації 2 п’ятирічні регіональні міжгалузеві програми по вірусним гепатитам та імунопрофілактиці населення області. Розроблено та затверджено головою ОДА Розпорядження по грипу. У співпраці з іншими відомствами реалізується державна Програма по боротьбі із захворюванням на туберкульоз на 2002 - 2005 рр., затверджена головою від 05.09.2000р., державна Програма профілактики ВІЛ-інфекції/ СНІДу на 2001 - 2003 рр., затверджена головою ОДА 27.09.2001р. Діють Комплексні плани по профілактиці грипу та ГРЗ, дифтерії, поліомієліту, керованих крапельних інфекцій, сальмонельозу. На спільних засіданнях колегій УОЗ та облСЕС у звітному році розглянуто актуальні питання профілактики інфекційної захворюваності з прийняттям відповідних рішень. На Колегіях Санепідслужби, на котрій розглянуті питання епідситуації з гострих кишкових, паразитарних, особливо-небезпечних інфекцій, виконання плану профілактичних щеплень та стану захворюваності керованими крапельними інфекціями, а також першочергових протиепідемічних та профілактичних заходів, направлених на попередження виникнення епідускладнень. В цілому на сьогодні комплексом заходів забезпечено стабільну та керовану епідситуацію в області. 10. РОСЛИННИЙ СВІТ Ліси на території області є одним з основних природних ресурсів. Лісистість по області становить 51% від загальної території. Довідково. Загальна площа лісового фонду області 694 тис. га, в тому числі земель вкритих лісовою рослинністю 647.7 тис. га. Розподіл загальної площі лісового фонду між постійними лісокористувачами: Лісогосподарські 1. підприємства обласного управління лісового господарства (Держкомлісгосп України) – 492,1 тис. га Підприємства 2. об’єднання ГДСЛАП “Закарпатагроліс” (Міністерства аграрної політики України) – 119,0 тис. га

Об’єкти 3. природно – заповідного фонду Загальнодержавного значення (Мінекоресурсів України) – 84,0 тис. га Ужгородське 4. військове л-во (Міноборони України) – 9,8 тис. га Закарпатський 5. лісотехнікум (Міносвіти України) – 3,6 тис. га Середній запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель - 348 м3., середній річний приріст – 5 м3. Насадження 2-го і вище бонітетів займають 95 відсотків загальної площі. Високоповнотні насадження (0,8–1,0) займають 40.4%, середньоповнотні насадження (0,5 - 0,7) 56.8 % і низькопродуктивні- 2.8% вкритих лісовою рослинністю земель. Більше ніж половина лісів обллісгоспу (основного лісокористувача), виходячи із місця розташування і виконання захисних функцій віднесені до лісів 1-ї групи, в тому числі 157 тис. га лісових площ є одноразово площами природно заповідного фонду ( 23 % площі лісів обллісгоспу ). Розрахункова лісосіка у лісах області щорічно зменшується. У 2003 р. затверджено розрахункову лісосіку 574,3 тис. м3, фактично використано 454,3 тис. м3. На 2004 р. по області встановлено ліміт лісфонду 529,7 тис. м3 (без ГДСЛАП “Закарпатагроліс”) Згідно даних обласного управління лісового господарства, Ужгородського військового лісництва, ГДСЛАП “Закарпатагроліс” та матеріалів перевірок. За останні два роки відмічено поступове зростання обсягів освоєння ліміту лісосічного фонду. Динаміка освоєння розрахункової лісосіки по Закарпатській області за останні 3 роки в розрізі лісокористувачів подана в таблиці 10.1. В ході інспекційної діяльності у 2003 році держуправлінням екоресурсів виявлено порушень природоохоронного законодавства у лісах на загальну суму 3,1 млн.грн, із них 724,4 тис.грн майнових стягнень, незаконні рубки дерев на лісосіках та у насадженні загальною масою 10.7 тис. м3. в т.ч. в насадженні 5.5 тис. м3. розміром заподіяної шкоди 2.4 млн.грн. та на лісосіках 5.2 тис. м 3. розміром майнових стягнень 586.2 тис.грн. За грубі порушення вимог природоохоронного законодавства зупинено використання природніх ресурсів на 58 лісосіках в тому числі анульовано 37 лісорубних квитків. Притягнуто до адміністративної відповідальності 183 посадових осіб та громадян на суму 12.1 тис.грн.У 40 випадках матеріали передано до прокуратури та правоохоронних органів. Впровадження природозберігаючих технологій у 2003 р. проводилось на рівні 2002 р., перевірками постійних лісокористувачів встановлено відсутність конкретних заходів по впровадженню у дію статті 9 Закону України “Про мораторій ..”у частині заборони використання гусеничних тракторів для транспортування деревини на лісозаготівлях. Крім цього у 2003 році держуправлінням екоресурсів приділено значну увагу стану лісових насаджень, відновлення лісів і лісорозведення. Так при наявності лісокультурного фонду на 2003 рік у підприємств лісофондоутримувачів на площі 2208,1 га, лісовідновлення проведено на площі 2256,2 га. Полезахисні лісові насадження в області не створювалися.Динаміка лісорозведення, лісовідновлення за останні з роки наведена в таблиці 10.2. Держуправлінням екоресурсів протягом 2003 р. вживалися заходи контролю в частині лімітування заготівлі і спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення та контролю за дотриманням цих лімітів. Встановлення лімітів проводилося у відповідності до п.22 ст.43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.

15,19,43 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 10,11 Закону України "Про рослинний світ" та рішення сесії обласної ради від 8 грудня 2000 р. №263 "Про порядок видачі дозволів і встановлення лімітів спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення та справляння збору за їх використання". У 2003 році держуправлінням екоресурсів підготовлені ліміти, які затверджені розпорядженням голови облдержадміністрації від 03.06.2003 року № 275 "Про ліміти заготівель лісових ресурсів місцевого значення та лікарської технічної сировини у 2003 році". В області лімітується заготівля 7 - ми видів дикоростучих ягід, 14 видів лікарської техсировини, плодів та збір грибів. Загальний обсяг затверджених на 2003 рік лімітів заготівлі дикоростучих ягід та грибів склав 7906,79 тонн та лікарської техсировини 97,435 тонн, в тому числі 25 тонн на заготівлю пагонів чорниці, яка використовується в потребах вітчизняного фармацевтичного виробництва. Збір видів рослин, які занесені до Червоної книги або потребують охорони, не допущено. Плантації з культивованими лікарськими рослинами в області наявні тільки на території радгоспу "Кук" Іршавського району, який є підрозділом Українського державно-акціонерного консорціуму "Укрфітотерапія" і спеціалізується по заготівлі лікарської сировини. Загальна площа плантацій 62 гектари. Культивуються загально поширені види рослин зі збором сировини в обсязі понад 50 т. сухої ваги. Протягом 2003 році в області проводилася заготівля лісових ресурсів місцевого значення. Держуправлінням проведено аналіз фактичної заготівлі дикоростучих ягід та грибів і лікарської техсировини в області за 2003 рік. Встановлено значне недовикористання затверджених обсягів лімітів лісових ресурсів місцевого значення, зокрема по дикоростучих ягодах - ліміт 4558,15 т. виконано на 19,5 %; по грибах ліміт – 189,94 т. використано на 5,7%; лікарської техсировини - ліміт 97,435 т. використано 14,4 %. Службою екологічного контролю на держкордоні фактів вивезення за кордон рідкісних видів, ендемічних, реліктових рослин і тих, що знаходяться під загрозою зникнення, заготівля на території області яких забороняється, у 2003 році не виявлено. На підставі аналізу використання лімітів за 2003 р. по використанню лісових ресурсів місцевого значення та лікарської технічної сировини Держуправлінням підготовлено проекти вищевказаних лімітів на 2004 рік. В наслідок проведених у 2003 році в Закарпатській області акцій “День довкілля”, “зелена весна”, місячника по благоустрою та санітарній розчистці територій додатково створено 42,85 га нових зелених насаджень в населених пунктах, на площі 88,6 проведено догляд за ними. Закладено 7 скверів, створено зелених насаджень у межах населених пунктів в кількості 15,3 тис.шт. деревних та кущових порід. Динаміку озеленення населених пунктів приведено в таблиці 10.4. На території Закарпатської області в розрізі об’єктів ПЗФ щодо охорони та відтворення рідкісних деревних та не деревних рослин за 2003 рік відслідковується слідуюча ситуація: 1. Карпатський біосферний заповідник – зростає 251 вид рідкісних рослин із них зникаючі 84 (в.т.ч. деревних – 7 видів).

Ресурсних видів налічується - грибів, що заготовляються 8 видів(біозапас – 11569 т., господарський – 1106 т.) та ягідні деревно –чагарникові – 5 видів біозапас – 1495 т., господарський – 1106 т.) Природний процес відтворення більшості рідкісних, зникаючих і ресурсних видів оцінюється як добре та задовільно. Штучне відтворення видів рослин вищезгаданих груп проводиться для таких видів, як: білотка альпійська, лілія лісова, тирлич жовтий, радіола рожева, собачий зуб. Порушень щодо охорони рідкісних видів рослин у 2003р. не виявлялося 2. Національний природний парк “Синевир” – зростає 1050 видів рослин із них 93 рідкісних та зникаючих видів рослин, 38 видів занесені до Червоної книги України та 4- рідкісні рослинні угруповання. Природне поновлення проходить добре майже у всіх видів рідкісних видів рослин. Порушень щодо охорони рідкісних видів рослин -не виявлялося. 3. Ужанський національний природний парк – близько 900 видів рослин з них 71 вид рідкісних та 12 – видів зникаючих рослин. В тому числі до Червоної книги України віднесено 41 вид рослин та 42 види рідкісних ендемічних рослин. На території Ужанського НПП знаходяться 8 угруповань які занесені до Зеленої книги України. Природне поновлення проходить нормально майже у всіх видів рідкісних видів рослин. Порушень щодо охорони рідкісних видів рослин - не виявлялося. 11. ТВАРИННИЙ СВІТ Площа наданих мисливських угідь в користування по області складає 1028,9 тис.га. Мисливське впорядкування проведено по всій площі. Загальні витрати на ведення мисливського господарства складають – 650 тис.грн. за рік в т.ч. за рахунок держбюджету 120 тис.грн. Заробітна плата зайнятих у мисливському господарстві працівників складає 290 тис.грн., затрати на охорону, відтворення та облік мисливських тварин, впорядкування мисливських угідь – 305 тис.грн. в т.ч. облік мисливських тварин складає – 12 тис.грн., охорона диких тварин – 72 тис.грн., викладення кормів для підгодівлі мисливських тварин – 160 тис.грн. та інші витрати. Переважна більшість робіт у мисливському господарстві громадських організацій виконується за рахунок трудоучасті мисливців. Із основних видів мисливської фауни, за спеціальним обліком чисельності мисливських тварин у 2004 році, який було проведено на площі 578,2 тис.га., при безпосередній участі представників держуправління екоресурсів, налічувалось близько 4,9 тис.козуль, 1,67 тис.- кабанів, 2,0 тис. - оленів. Чисельність основних видів мисливських тварин у порівнянні з 2002 роком збільшилась (табл.11.1.). У 2003 році відстріляно 64 голови копитних тварин проти 71 у 2002 році, з них зокрема: 30 козуль, 34 кабана(табл. 11.2.). У мисливських господарствах Закарпаття мешкають тварини, які занесено до “Червоної книги України”: борсуки, видри, лісові коти, глухарі, кількість яких останніми роками збільшується. Веденням мисливського господарства в області займаються 25 організацій, за якими закріплені мисливські угіддя: В т.ч. 18 громадських мисливських організацій, гарнізонне товариство мисливців та рибалок і 6 державних лісових та лісо-

мисливських господарств. Надходження від ведення мисливського господарства в середньому по області становлять 45% від загальних витрат. Аналіз витрат і надходжень по області за останні роки показує, що рентабельність від ведення мисливського господарства по обллісгоспу майже вдвічі вища від рентабельності інших користувачів.Надходження від ведення мисливського господарства по обллісгоспу становить 86%, цей же показник для інших користувачів мисливських угідь становить 46%. Громадська організація ЗТМР “Лісівник”, яка базується на закріплених за ними 114 тис.га. мисливських угідь держлісфонду, розкиданих в 11 районах області вимагає значних фінансових затрат, які товариство в повному обсязі надати не може, так як реальні доходи організації набагато нижчі від потреб мисливського господарства тому доцільно передати частину угідь в користування системі Держкомлісгоспу. На базі вивільнених угідь, переданих в користування держлісгоспам доцільно створити вольєрні господарства по типу “Нове Село” Берегівського ДЛГ. Саме в форматі вольєрних господарств можна реально забезпечити гарантоване полювання з відповідною за це оплатою. Основними видами робіт при веденні мисливського господарства в області є:  проведення комплексу біотехнічних заходів;  проведення в установлені строки державного обліку диких тварин;  ведення селекційної роботи по формуванню оптимального складу стада копитних тварин з метою отримання особин з високими трофейними якостями;  організація громадських, мисливських інспекторських осередків з метою боротьби з браконьєрством;  організація знищення шкідливих хижаків шляхом формування постійно діючих мобільних бригад;  розвиток мисливського собаківництва, з метою підняття спортивного інтересу до мисливства; Більшість спеціалістів і практиків однозначно вважають браконьєрство основним чинником зменшення поголів'я копитних нижче оптимальної чисельності. Боротьба постійно ведеться, але сил лісової охорони з її недостатньою оснащенністю, невизначеним правовим статусом і юридичним захистом явно замало. Вважаємо, що створення мисливської інспекції кардинально змінило б ситуацію на краще. Негативним явищем є фактор турбування в мисливських угіддях. Найбільшу шкоду наносять випас худоби, а особливо в тих випадках, коли домашніх тварин супроводжують собаки, які наносять фауні, особливо новонародженим особинам та молодняку оленя, козулі, кабана, глухаря, тетерука та інших тварин. Надзвичайно негативно впливають масові відвідування угідь туристами а особливо населенням в період збору продукції побічного користування (грибів, ягід, дикоростучих плодів, тощо). Основним завданням ведення мисливського господарства є охорона, відтворення і використання мисливського фонду, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, а також всебічний розвиток мисливських традицій , спорту і мисливського собаківництва. Мисливське господарство в Закарпатській області

повинно вестися на основі наукових рекомендацій, мисливського впорядкування та передового досвіду в цій галузі. 12. ТЕРИТОРІЇ І ОБ’ЄКТИ З ОСОБЛИВИМ СТАТУСОМ ОХОРОНИ 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду Багаточисельні фактори продовження впливу складного соціальноекономічного стану та поширення процесів урбанізації на осередки існуючого природного середовища для державного управління екології та природних ресурсів обумовлюють як один із головних напрямків діяльності заходи по збереженню біологічного різноманіття. В основу покладено заповідання певних осередків довкілля, збереження і охорону існуючих територій та об’єктів природнозаповідного фонду, продовження їх вивчення, підготовку пропозицій удосконалення їх мережі шляхом створення нових об’єктів і територій природнозаповідного фонду. Реалізуючи вимоги законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України” та на виконання Указів Президента України за останні вісім років з ініціативи держуправління екоресурсів у взаємодії з науковцями та громадскістю вдалося вдосконалити і розширити мережу об’єктів і територій природно-заповідного фонду в області. Відповідно до цього зріс відсоток цієї мережі. Наприклад, у 1992 році він становив 6,5%, в 1995 році - 8,9% то на 01.01.2004р. він становить 12,6% до загальної площі області. Держуправлінням екоресурсів разом з науковцями УжНУ розпочато інвентаризацію природно-заповідних об’єктів області, метою якої є виявлення реального стану об’єктів, розробка і вжиття необхідних заходів по утриманню об’єктів відповідно до чинного законодавства оформленню їх в натурі, розробка заходів їх використання, в тому числі в рекреаційних цілях, приєднання їх до національної екологічної мережі. На даний момент технічна частина інвентаризації практично завершена. Зібрані повні дані про кількість об’єктів, їх стан. У 2003 році прийнято рішення обласної ради за № 326 від 26.12.03р. “Про впорядкування переліку об”єктів природно – заповідного фонду місцевого значення” в результаті чого скасовано статус 14 – ти об”єктів природно – заповідного фонду місцевого значення які втратили біологічну, естетичну, історичну та інші цінності і функції. Держуправлінням екоресурсів підготовлено рішення обласної ради “Про клопотання щодо створення національного природного парку “Зачарований край” на базі регіонального ландшафтного парку “Зачарований край” яке прийнято 26.12.03р. за №324. Також прийнято рішення обласної ради за № 325 від 26.12.03р. “Про розширення території дендрарію “Березинка”, в результаті чого збільшено площу з 1,5 га до 34,0 га. Керуючись вимогами нормативних документів встановлено контроль за територіями на яких планується створити об’єкти ПЗФ в частині вимог збереження їх від впливу господарської діяльності і втрати їх цінності. Під постійним контролем знаходяться об’єкти і території природнозаповідного фонду в частині дотримання природоохоронного законодавства при проведенні комплексу необхідних робіт.

Встановлено постійний контроль за станом використання всіх видів природних ресурсів. Аналіз використання природних ресурсів у межах територій природно - заповідного фонду за 2003 рік по області подано у таблиці 12.1. Дозволи видавались для об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: Карпатському біосферному заповіднику, національному природному парку “Синевир”, Ужанському національному природному парку, регіональному природному парку “Зачарований край”, зоологічним заказникаам “Великодобронський” та “Річанський”. У продовження заходів щодо збереження біологічного різноманіття та у відповідності з “Концепцією збереження біологічного різноманіття України”, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1997 року та відповідно до плану з основної діяльності держуправління екоресурсів на 2004 рік буде вжито заходи по наступним напрямкам:  участь у виконанні заходів по розширенню територій Карпатського біосферного заповідника, НПП “Синевир”, Ужанського НПП та створенню НПП “Зачарований край” на базі РЛП “Зачарований край”, завершення інвентаризації об”єктів і територій природно – заповідного фонду місцевого значення, продовження підготовки матеріалів по створенню РЛП “Притисянський”.  підготовка заходів по удосконаленню міжнародного співробітництва з питань розвитку природно-заповідної справи, в тому числі створення транскордонних об’єктів і територій. 12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. Охорона та збереження рекреаційних ресурсів Закарпатська область має високий природно-рекреаційний та туристичнокурортний потенціал, до якого належать бальнеологічні ресурси (лікувальні мінеральні і термальні води, грязі, озокерит, ропа озера Кунігунда, соляні шахти),місцеві види лікарських рослин, ліси, лікувальні кліматичні ландшафти, поверхневі водойми. Кліматичні ресурси Закарпаття характеризуються високими показниками не тільки в Україні, але й в Європі. Завдяки вертикальній зональності кліматичних умов, регіон є унікальним для акліматизації рекреантів, які погано переносять зміну кліматичних умов. Середня річна температура в різних місцях Закарпаття суттєво відрізняється. Так в м. Берегово вона складає 9,9 градусів за Цельсієм, а на полонині Руна – 3 градуса за Цельсієм. За кількістю днів із сонячним сяйвом Закарпаття має також високий показник – до 2200 годин на рік. Тривалість залягання снігового покриву в гірських районах складає 5-6 місяців, а його товщина – 10-35 см, що сприяє розвитку зимових видів спорту і відпочинку. За якістю та кількістю мінеральних вод Закарпаття займає перше місце в Україні. Тут існує 62 родовища мінеральних вод різних за хімічним складом. Сюди входять понад 400 видів, 7 бальнеологічних груп, 30 типів вод із широким діапазоном лікувальних можливостей. В області наявні майже всі аналоги найвідоміших у світі мінеральних вод гідро-карбонатні натрієві, гідро-карбонатні сульфітні, кальцієво-магнієві, сульфідні, миш’яковисті, кремнієві.

За вмістом газів більшість мінеральних вод Закарпаття (75%) - це вуглекислі води, які є аналогами таких відомих типів вод як “Єсентуки № 7”, “Боржомі”, “Арзан”, “Борсек” та інші. До лісових рекреаційних ресурсів відносяться курортні ліси (13 тис. га,), зелені зони (47,6 тис.га), ліси охоронних зон курортно-рекреаційних об’єктів. Значні рекреаційні функції виконують також ліси природно-заповідного фонду, захисних смуг поблизу річок. У курортних лісах розміщені загальновідомі стаціонарні оздоровчі заклади: санаторії “Синяк”, “Сонячне Закарпаття”. “Поляна”. “Квітка Полонини”. “Шаян”, “Карпати” та інші. З метою формування в Закарпатті конкурентоспроможного туристичнорекреаційного продукту, що забезпечить значний вклад у соціально-економічний розвиток регіону за рахунок збільшення дохідної частини бюджету, притоку інвестицій, зростання кількості робочих місць, збереження та раціонального використання природних ресурсів і культурної спадщини, на даний час діє “Програма розвитку туризму та рекреації в Закарпатській області на 2002-2010 роки”, затверджена рішенням обласної Ради від 03.12.2002 року. На сьогодні мережа санаторно-курортних та туристично-рекреаційних закладів нараховує 171 об’єкт, серед яких 36 санаторіїв та санаторіївпрофілакторіїв, 87 туристичних баз відпочинку. Крім цього, в регіоні 48 готелів (мотелів) та 57 суб’єктів підприємницької діяльності, котрі займаються туристичними послугами. Розвиток курортно-рекреаційних зон відбувався відповідно до “Програми розвитку та рекреації в Закарпатській області на 2002-2010 роки” за напрямками: розробка генеральних планів забудови курортів державного та місцевого значення, інших туристично-рекреаційних зон; резервування та дослідження земель оздоровчого призначення з установленням меж охоронних зон; внесення пропозицій до Державного кадастру рекреаційних ресурсів; розробка проектів оголошення природних територій курортами місцевого значення тощо. На виконання вищезазначеного були вжиті наступні заходи. У травні 2003 року розроблено та погоджено комісією облдержадміністрації генеральні плани забудови полонин Драгобрат (Рахівський район) і Боржава (с.Пилипець Міжгірського району). В стадії розробки генеральні плани забудови 2-х інших перспективних місцевостей: курортної території місцевого значення “Солотвино” та гірськолижного центру “Красія”. У розвиток курортно-рекреаційних територій вкладаються значні кошти інвесторів. Найбільший за обсягом фінансування, затверджений комісією облдержадміністрації - проект будівництва санаторно-лікувального корпусу в с.Солочин Свалявського району вартістю 3,5 млн.дол. США, що реалізуватиме ТОВ “Сузір’я”. Уже освоєно 2 мнл.грн. інвестиційних коштів. Найбільш активно розбудовуються курортні території Свалявщини, Мукачівщини, Тячівщини. Завершується експертиза проекту оголошення місцевості Луги (с.Солочин) Свалявського району курортною територією місцевого значення. Ужгородська міська рада ХІУ сесії ІУ скликання прийняла рішення від 31.01.03 р. № 8 “Про надання статусу земель оздоровчого призначення” земель-

ним ділянкам зони Боздошського парку з свердловиною № 8-Уж, 13-Н та земельній ділянці мікрорайону “Радванка” з свердловиною № 5. Рішенням виконавчого комітету Виноградівської міської ради визнано міською рекреаційною зоною відпочинку територію правого берегу р.Тиси в урочищі Виннички. Охорона та збереження рекреаційних ресурсів здійснюється відповідно до вимог природоохоронного законодавства. Згідно розпорядження голови облдержадміністрації від 27.02.03 № 20 Державним управлінням екології та природних ресурсів було здійснено перевірки за дотриманням водокористувачами гідромінеральних ресурсів ліцензійних умов щодо видобутку мінеральних вод (експлуатація свердловин) та охороною родовищ. Були проведені також режимні спостереження за родовищами мінеральних вод. Рекреаційне освоєння Закарпаття в теперішній час не досягло розмірів, які б становили загрозу довкіллю. У середньому, на 1 км території області припадає 1,5 рекреантів. Це відповідає 130 особам на 10 тисяч населення. 12.3. Історико-культурна спадщина У Закарпатті багато цінних історико-культурних пам’яток, пам’яток природи, архітектури, тощо. Велика кількість церковних пам’яток-одна з особливостей краю. Унікальна дерев’яна культова архітектура настільки різноманітна і неповторна, що окремі аналогії до неї зустрічаються на Далекому Сході. На державному обліку знаходяться 1808 пам’яток археології, історії, архітектури та монументального мистецтва. Серед них–13 замкових та фортифікаційних споруд (переважно в руїнах), 137 пам’яток архітектури, внесених до Державного реєстру національно-культурного надбання. З 85 церков, шедеврів дерев’яного зодчества, 25-перлини рукотворного мистецтва, 133 пам’ятки архітектури державного та місцевого значення не підлягають приватизації. В частині збереження історично – культурної спадщини в області розміщено ряд об’єктів екологічного спрямування. Зокрема, на території Національного природного парку “Синевир” знаходиться на Чорній ріці музей лісу і сплаву та унікальна дерев’яна гребля, збудована у ХІХ столітті, яка являла собою складний комплекс будівельних конструкцій та забезпечувала сплав деревини до низинних районів Закарпаття та в Угорщину до 1962 р. На теперішній час гребля – єдина у Європі пам’ятка – музей лісу, ведення лісового господарства колишніх поколінь і має велику історичну та етнічну цінність. На стадії формування продовжувались роботи у музеї екології Карпат у Карпатському біосферному заповіднику, де зібрано експонати природи Карпат та матеріали, що показують історичний розвиток регіону та його етнографію. У музеї зібрано предмети побуту і праці попередніх поколінь, традиційний одяг, тощо. В області діють державні музеї – Закарпатський краєзнавчий музей, художній музей ім. Й. Бокшая – відділ краєзнавчого музею, музей народної архітектури та побуту, Мукачівський історичний музей, два меморіальні будинки-музеї Ф. Манайла та А. Коцки. Окрім державних музеїв функціонують 75 музеїв на громадських засадах. З них – Етнографічний музей “Лемківська садиба” в с. Зарічево, Перечинського району; музей – кузня “Гамора” в с. Лисичево, Іршавського району, діяльність якої

відновлено у наш час; музей “Сільська хата” в с. Синевир, та ін. де зберігаються експонати і матеріали про історичний і культурний розвиток краю. В частині збереження тих пам’яток природно-заповідного фонду, котрі теж належать до історико-культурної спадщини, в області існують Дендрологічний парк “Березинка”(Мукачівський район) площа якого була збільшена до 34,0 га рішенням сесії обласної Ради від 26.12.2003 року, № 325, 2 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення - парк санаторія “Карпати” (Мукачівський район) і парк “Чертеж” (Ужгородський район) та 32 паркипам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. Охорона та збереження ландшафтів на територіях та об’єктах і природнозаповідного фонду здійснюється відповідно до вимог природоохоронного законодавства Так, держуправління екоресурсів надає дозволи на проведення робіт санітарно-оздоровчого плану в межах парку санаторія “Карпати”.. В деяких випадках на одному тому ж самому місці існують поруч пам’ятка історико-культурної спадщини та об’єкт природно-заповідного фонду, своєрідний симбіоз. Наприклад, у Хустському районі в селі Крайниково знаходяться поруч дерев’яна церква ХV111 ст. та дуб, якому 500 років; у Берегівському районі на території орнітологічного заказника “Товар” існує штучний пагорб, який є археологічною пам’яткою. 12.3.1. Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини За даними обласного управління містобудування та архітектури 14 пам’яток народної дерев’яної архітектури, внесених до Державного реєстру національного культурного надбання, перебувають в найбільш критичному стані. Три дерев’яні церкви згоріли внаслідок техногенного впливу (порушення правил пожежної безпеки). Внаслідок природного впливу (підтоплення й можливий зсув) у селі Колодне Тячівського району виникла загроза існуванню одночасно двом пам’яткам: одній із найдавніших дерев'яних церков Закарпаття та старому дубові. Необхідно укріпити схил пагорба перед головним фасадом церкви, щоб уникнути сповзання старого дуба, який росте перед церквою і може її пошкодити. 12.4 Туризм як фактор впливу на довкілля З метою реалізації географічних, ландшафтних, природно-кліматичних переваг, з урахуванням історичних і культурних моментів завданням на 2003 рік було продовження розвитку таких перспективних для області видів туризму як оздоровчо-лікувального, активних видів відпочинку (пішохідного, гірськолижного, водного, кінного), сільського (зеленого), та екотуризму. Домінуючими тенденціями в розвитку туризму є зниження попиту на групові поїздки та активізація індивідуального та сільського туризму. За даними обласного управління по туризму та курортах, за кількістю обслуговуваних та обсягом наданих послуг на першому місці - оздоровчолікувальний туризм. Так, у Свалявському та Мукачівському районах, в яких переважна більшість закладів – це санаторно-курортні, протягом січня-жовтня 2003 року обслуговувано 16234 та 15438 рекреантів відповідно, (19% усіх обслугову-

ваних), при цьому обсяг наданих послуг становить 19 млн. 370,6 тис.грн. та 14млн.448,6 тис.грн. відповідно (56% валового доходу всіх туристичнорекреаційних та готельних підприємств області), перераховано до державного та місцевого бюджетів понад 5 млн.грн. Активні види відпочинку користуються надзвичайною популярністю і набувають дедалі більшого поширення. Протягом року проводилася робота по розробці таі впорядкуванню проходження туристичних маршрутів. Розроблено та видано накладом 1000 примірників карти-схеми “Туристські маршрути Міжгірщини”. Відділами по туризму та рекреації Воловецького та Берегівського районів розроблено 5 нових спільних веломаршрутів, що пролягають через територію декількох районів області. В Берегівському районі встановлено 6 карт-схем (на українській та угорській мові) з рекламою та вказівками руху до туристично-рекреаційних об’єктів. Надзвичайно популярними в Закарпатті є зимові види відпочинку. Про це свідчить 100% завантаженість протягом усього зимового періоду тих закладів розміщення, поблизу яких є витяги. В окремих районах (Рахівському, Міжгірському, Великоберезнянському, Воловецькому) на цей період припадає пік завантаженості всіх об’єктів. Проявляється зацікавленість до спуску по гірських річках Закарпаття. Але на сьогодні такі послуги пропонує тільки Виноградівська районна спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму спільно з Угорським клубом любителів природи і водного туризму Значну перспективу в нашому краї має кінний туризм. На сьогодні осередки кінного туризму наявні в Свалявському (с.Яківське, с.Солочин), Міжгірському (с.Синевирська Поляна, с.Річка), Великоберезнянському (с.Вишка, с.Ставне), Перечинському (с.Лумшори), Ужгородському (с.Андріївка) районах та м.Берегові. Сільський туризм, який став традиційним видом відпочинку у Виноградівському та Берегівському районах, починає набувати розвитку у Воловецькому, Мукачівському, Хустському районах. Для прикладу, протягом зимового періоду послугами гостинності Воловецьких сіл скористалися понад 200 відпочиваючих. Однак, у порівнянні з попередніми періодами недостатньо активно проводиться робота по пропагуванню можливостей відпочинку на селі у Рахівському та Великоберезнянському районах. Актуальним залишається завдання раціонального використання та відновлення історико-культурного середовища. Ведеться пошук джерел фінансування для реконструкції туристичноекскурсійних об’єктів таких , як дерев’яні церкви, замкові-фортифікаційні споруди, вузькоколійної залізниці “Берегово-Кушниця”, Музею лісу та сплаву, Музеюкузні “Гамора”. Відповідно до положень законодавства України, Концепції сталого розвитку Закарпаття державна політика в галузі туризму і рекреації протягом 2003 року реалізувалась за напрямками: - подальшого удосконалення системи управління на обласному та районному (міських) рівнях; - створення умов для залучення іноземних, вітчизняних інвестиційних та кредитних коштів;

- розроблення і виконання комплексних програм розвитку рекреаційних і туристичних центрів; - детінізації туристично-рекреаційної діяльності; - контролю за встановленням та застосуванням економічно обгрунтованих цін і тарифів на послуги, що надаються туристично-рекреаційними закладами; - контролю за дотриманням водокористувачами гідромінеральних ресурсів ліцензійних умов щодо видобутку мінеральних вод та охороною родовищ, а також здійсненння режимних спостережень тощо. У ході реалізації вживались наступні заходи. У склад 12 райдержадміністрацій були введені окремі відділи з питань розвитку туризму та рекреації, подані пропозиції до нової редакції проектів закону України “Про туризм” та “Про сільський екотуризм”, направлені пропозиції та зауваження до розпорядженння Кабінету Міністрів України “Про затвердженння заходів щодо розвитку іноземного і внутрішнього туризму”(від 27.06. 2003 р.). На виконання розпоряджень голови облдержадміністрації № 628 від 23.12.2002 р. та № 120 від 27.02.2003 р. здійснено загальнообласну інвентаризацію 226 туристично-рекреаційних, санаторно-курортних закладів і готельних господарств. В районах були створені робочі групи для усунення недоліків, виявлених під час проведення інвентаризації. Продовжувалась робота по сертифікації готельних послуг і послуг закладів харчування туристично-рекреаційного призначення. Протягом січня-вересня 2003 року 25 закладів отримали сертифікати на відповідність готельних послуг, 18 – на послуги харчування. В рамках спільного українсько-польсько-американського проекту здійснено наукове дослідження інвестиційного потенціалу Закарпатської області в галузі туризму. Інвестиційний проект по розбудові курорту “Солотвино” Тячівського району був представлений управлінням по туризму та курортах на засіданні Міжнародного Трейд-Клубу 6-7 листопада 2003 року. На даний час у регіоні реалізується 7 інвестиційних проектів: 5 – кошторисною вартістю 4,6 млн. дол. США – у галузі санаторно-курортного обслуговування. 2 – кошторисною вартістю 3,6 млн. дол.США у галузі готельного та ресторанного бізнесу. Визначались норми максимально допустимого антропогенного навантаження у межах рекреаційних територій за даними Карпатського біосферного заповідника, НПП "Синевир" та Ужанського національних природних парків, які становлять, у середньому, при крутизні схилу 0-5 градусів – 6 чол./га, 6-10 градусів – до 5 чол./га та 11-15 градусів – до 4 чол./га, а у низинній частині – 9 чол./га. 13. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ 13.1. Екомережа та біорізноманіття 13.1.1. Вплив на природні складові довкілля За даними обласного управління земельних ресурсів площі земельних угідь за останні 3 роки не зазнали суттєвих змін. Зросла площа земель природоохоронного призначення – територій та об’єктів природно-заповідного фонду, яка на 01.01.2004 р становить 159,2 тис.га. Дані земельних угідь – складових екомережі

наведено у таблиці 13.1 Мережа охороняємих територій в області за десять років значно зросла і станом на 01.01.2004 р. становить 12,5 %. Штучні водойми на території області одноразово виконують акумуляційні функції прийому паводкових вод, є місцем для перелітних видів птахів на міграційних шляхах, їх площа становить 1,2 тис.га. Промислове добування риби з природних водойм в області не проводиться, з штучних водойм добування проводиться в основному ВАТ “Закарпатським рибокомбінатом”, яким у 2003 р. вирощено та реалізовано 346,5 тн товарної риби. (таблиця 13.2).В цілому протягом 2003 р. деградації екосистем під впливом господарської діяльності не відмічено. Роботи по осушенню водно-болотних угідь не проводились. Монокультури у лісових екосистемах області представлені ялиною європейською(смерека). Це одна з найбільш поширених порід лісів області. Площа смерекових лісів по найбільшому постійному лісокористувачу – обллісгоспу 124,9 тис.га з запасом деревини 44,9 млн.кбм. В області природний ареал її поширення широкий, починаючи з верхньої межі бука і ялиці( з 700 м н.р.м.) і до альпійської зони – 1700 м н.р.м., а місцями навіть вище. З 19 століття через значний попит на ринку Європи почалось значне збільшення обсягів її вирощування. Площа, зайнята смерековими насадженнями, у 2,5 рази перевищила її оптимальну межу і вклинилась до ареалу букових та ялицевих насаджень. За даними лісовпорядкування 2000 р. у лісфонді лісогосподарських підприємств обллісгоспу площа похідних смерічників становить 21,1 тис.га В основному це монокультури смереки у зоні букових лісів на бучинах і субучинах. Проблема їх стійкості проти негативних факторів середовища є актуальною в цілому для Карпатського регіону, в т.ч. і для лісів в області. За останні 8 років спостерігається їх масове всихання на бучинах по висоті 400-700 м н.р.м. Існуючий стан похідних смерічників потребує дієвих заходів щодо покращення санітарного стану. З даного питання в області проведено ряд семінарів та конференцій. Проте, конкретних заходів(програми) протягом 2003 р. не прийнято. Вирішення питання винесено на державний рівень. 13.1.2. Сучасний стан природних складових довкілля Площа захисних насаджень на території області за останні десять років зросла і станом на 01.01.2004 р становить 178,8 тис.га(табл.13.4). За матеріалами інвентаризації облводгоспу площа земель водного фонду складає 12,1 тис.га, з яких 5,1 тис.га знаходиться у користуванні водогосподарських організацій, 7,0 тис.га – в інших користувачів. Ці землі не закріплені у користування державними актами, не винесені у натуру, крім каналу “Коропецький”у м. Мукачеві. Роботи по виготовленню техдокументації у 2003 р. на користування землями водного фонду розпочато у Перечинському, Ужгородському та Берегівському районах. На 2004 р. заплановано завершити ці роботи для отримання державних актів на усі землі водного фонду. В області на обліку 14,3 тис.га деградованих земель, що утворились від впливу повеней 1998 та 2001 р.р., ці землі в основному є сільгоспугідями, що використовує населення вздовж річок і потоків. Більша їх кількість традиційно розташована у прибережних смугах Під консервацією на обліку знаходяться 300 га земель – це землі залуження під пасло. В області взято на облік понад 30 тис. видів фауни та понад 2 тисячі видів флори, з них як червонокнижних видів знаходяться під охороною 117 видів тваринного світу та 151 вид рослинного світу(табл.13.5).Кількість флори і фауни, що

під охороною в області подано у таблиці 13.9. У ботанічному саду Ужгородського Національного університету ведеться догляд за 2,5 тис. видів рослинного світу, в т.ч. за 36 червонокнижними видами. Таблиця 13.6 не заповнюється у зв’язку із відсутністю зоопарків. Не збалансованого вилучення диких тварин протягом 2003 р не виявлено. Чисельність популяцій основних видів мисливської фауни подано у таблиці 13.3. За період з 1995 р до 2003 р відмічено спад чисельності в цілому усіх видівфауни, що пояснюється наслідками повеней 1998 та 2001 років. У звязку із спадом чисельності протягом 1998-2003 р.р. полювання на оленя в області було призупинено.З червонокнижних видів диких тваринзбільшилась кількість борсука з 766 особин(1995 р.) до 1208 особин, видри – з 89 до 353, лісового кота – з259 до 568, глухаря – з 709 до 758 голів. 13.1.3. Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля Держуправлінням вживаються заходи по збереженню, охороні та відтворенню природних ресурсів. Шляхом лімітування держуправління регулює використання природних ресурсів на територіях природно-заповідного фонду. У 2003 р видано 37 таких дозволів В ході контролю за використанням природних ресурсів не виявлено фактів заготівлі червонокнижних видів рослинного і тваринного світу. Продовжуються заходи по створенню та розширенню природно-заповідного фонду. Кількість природоохоронних об’єктів наведено у таблиці 13.7. Протягом 2003 р. за поданням держуправління розширено територію дендрарію “Березинка” до 34 га, отримано згоду по утворенню на основі регіонального ландшафтного парку “Зачарований край” однойменного національного парку площею 6,1 тис.га. Подано пропозиції по включенню до водно-болотних угідь(ВБУ) міжнародного значення території озера “Синевир” (площа 29,2 га) та оліготрофного болота “Глуханя”, що знаходяться у складі НПП “Синевир”. Продовжувались заходи по погодженню включення заплавних територій р. Тиса до складу РЛП “Притисянський”, який планується у майбутньому як спільний Українсько-Угорський природний резерват по охороні водно-болотних угідь згідно Рамсарської конвенції. Таблиця 13.8 не заповнюється у зв’язку з відсутністю в області затверджених ВБУ міжнародного значення. На виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” підготовлено проект обласної програми формування екологічної мережі. 13.2. Характеристика основних екологічних проблем регіону Територія Закарпаття в межах України відноситься до найбільш паводконебезпечних регіонів. Значні нахили в гірській частині визначають швидкі розвитки паводків, підйоми рівнів досягають 1,5-2,5 м за 3-4 години. Оскільки ріки на рівнині мають малі нахили, паводкові води розливаються тут, затоплюючи обширні площі. Паводки наносять значні втрати господарству області. Найбільші збитки нанесли паводки 1947, 1962, 1974, 1979, 1992, 1998 та 2001 рр. Отже, найбільш гострою проблемою для Закарпатської області є захист населених пунктів, виробничих об’єктів та сільськогосподарських угідь від затоплення паводковими та повеневими водами р. Тиса та її приток.

Паводки та повені на річках Закарпаття відбуваються від 3 до 8 разів на рік, а паводки в листопаді 1998 року та березні 2001 року мали екстремальний характер. Останнім часом частота високих паводків невпинно зростає внаслідок збільшення водності, посилення антропогенного навантаження на водні екосистеми, порушення водоохоронного режиму в процесі господарювання, зміни інженерної інфраструктури та забудови території Закарпатської області. Аналіз впливу палеогеографічних процесів свідчить, в майбутньому на Закарпатті можна очікувати посилення руйнівної дії паводків. Таким чином постає проблема протипаводкового захисту. В гірській частині Закарпатської області після катастрофічних паводків 1998 та 2001 років різко активізувались небезпечні екзогенні процеси (зсуви, сходження селевих потоків, річкова бічна ерозія). Дані процеси продовжуються і охоплюють все більші території. Найбільш активно зсуви проявляються в Тячівському, Хустському, Рахівському та Міжгірському районах. Особливу небезпеку становлять зсуви в зоні Тереблянського водосховища, при сходженні яких може бути пошкоджена гребля, що загрожує знесенням більше тисячі житлових будинків, які знаходяться в селах нижче по течії. Сходження зсувів на трасах трубопроводів загрожує руйнуванням останніх і, як наслідок, попаданням в навколишнє природне середовище значної кількості органічних забруднювачів. Значну шкоду завдає ерозія в долинах гірських річок. Фактично долини знаходяться на початку нового геоморфологічного циклу, пов’язаного з перебудовою рельєфу. В результаті досить швидко змінюються надзаплавні тераси. В межах цих терас, як правило розташовані центральні частини населених пунктів, основні транспортні комунікації та орні землі. Крім цього, з терасами пов’язані алювіальні горизонти, за рахунок яких, в основному забезпечується водопостачання населення. Бічна ерозія та пов’язані з нею зміни надзаплавних терас загрожує погіршенням якості питної води та зменшенням величини її експлуатаційних запасів на розвіданих водозабірних ділянках. В період інтенсивних дощів значну шкоду наносять селі. Селенебезпечними є практично всі притоки основних річок Закарпаття в приводороздільній частині Карпат. Активізації зсувних процесів, селей та бічної ерозії сприяє цикл підвищеної водності. Рівень забезпеченості населення централізованим питним водопостачанням и особливо каналізацією залишається низьким. В області лише міста, в основному, забезпечені централізованим водопостачанням та водовідведенням. З 28 селищ міського типу 14 мають централізоване водопостачання (50 %), і лише 13 (46 %) – централізоване водовідведення, з них тільки у 5 населених пунктах каналізаційні очисні споруди працюють стабільно. Ще гірше становище в сільських населених пунктах. Так, із 561 населеного пункту централізованим водопостачанням забезпечено лише 15 сіл, тобто 3 відсотки, а централізованим водовідведенням лише 5 сіл, або 1%. Сільське населення користується в основному шахтними колодязями і вигрібними ямами, що за несприятливих погодних умов істотно ускладнює санітарно-епідеміологічну ситуацію і загрожує виникненню інфекційних і кишкових захворювань.

У системах каналізації замортизовано і перебуває в аварійному стані 30 % мереж. Майже половина існуючих очисних споруд потребує реконструкції із збільшенням пропускної спроможності та введення більш передової технології очищення стічних вод, тому ситуація з очисткою стічних вод на території області продовжує залишатися складною. На території області нараховується 95 споруд очистки зворотних вод різних методів очистки. Більшість очисних споруд на території області на даний час не відповідають паспортним даним, закладеним при будівництві і потребують ремонту. Попадання забруднених стічних вод в водні об’єкти загрожує погіршенням якості поверхневих вод. що, зважаючи на їх міждержавне значення, може викликати застосування штрафних санкцій з боку держав-сусідів, створює загрозу забруднення підземних водоносних горизонтів, в тому числі і тих, які містять мінеральні води. Цілий ряд проблем існує і в питанні розміщення та утилізації відходів. В умовах малоземелля виділення земельної ділянки під сміттєзвалище, особливо у гірській місцевості є проблематичним. Незважаючи на заходи, що постійно вживаються як з боку держуправління екоресурсів, так і місцевих органів влади, на місці ліквідованих стихійних сміттєзвалищ виникають нові. Відсутність екологічної культури в значної частини населення призводить до того, що найчастіше такі стихійні сміттєзвалища виникають в прибережних смугах річок та потічків, тому проблемою залишається екологічний стан у водоохоронних зонах і прибережних смугах на потоках і річках області. Відсутність конкретних землекористувачів, розформування та розпаювання колективних сільгосппідприємств, віднесення і включення цих земель до адмінтериторій сільських і селищних рад без механізму дієвого контролю є основною причиною забруднення земельних ресурсів. Значна частина проблеми забруднення прибережних смуг є наслідком іншої — відсутності у сільській місцевості комунальних служб з організованого збору, утилізації і захоронення (складування) побутових відходів, що є основною причиною повсюдного забруднення ними берегів річок та усіх видів угідь навколо населених пунктів. В містах Мукачево, Чоп, Виноградово, Берегово та селищі Перечин існуючі полігони твердих побутових відходів відпрацювали свій ресурс і виникла потреба створення в цих населених пунктах нових сміттєзвалищ, облаштованих згідно з вимогами екологічної безпеки та санітарно-гігієнічними нормами. На сьогодні в області відсутні підприємства, які б займалися знешкодженням, утилізацією та захороненням токсичних відходів. Непридатні, нерозпізнані та заборонені до використання отрутохімікати становлять 237,6 тон і зберігаються у 71 складському приміщенні. Залишаються актуальними екологічні проблеми лісового комплексу, які під впливом екстенсивного розвитку лісової галузі за три десятиліття обумовлені:  відсутністю вітчизняних виробників природозберігаючих технологій для транспортування (спуску) деревини у гірських умовах;  незадовільною інфраструктурою лісових доріг;  невідповідністю діючих Правил рубок і їх способів в гірських умовах Карпат;  вирішення проблем лісового комплексу потребує виділення додаткових, на державному рівні, фінансових витрат та державних капвкладень.

14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

ОХОРОНИ

Основна діяльність держуправління екоресурсів була направлена на посилення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища. З цією метою протягом 2003 року проведено 208148 перевірок, обстежень, виїздів та рейдів, перевірено 3672 об'єктів, 204476 автотранспортних засобів, складено 2389 актів, з метою попередження порушень видано 1705 приписів, за порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 2179 відповідальні особи та громадяни на загальну суму штрафів 92,293 тис. гривень. Стягнуто штрафів на суму 76,711 тис. гривень. Із загальної кількості (3672) перевірок об’єктів: 1151 (31,4 %) – складають перевірки по дотриманню законодавства в частині поводження з відходами; 802 (21,8 %) – дотримання законодавства про охорону рослинного світу; 449 (12,2 %) – дотримання законодавства про охорону земельних ресурсів; 264 (7,2 %) – дотримання законодавства про охорону надр; 351 (9,6 %) – дотримання законодавства про охорону водних ресурсів; 354 (9,6 %) – дотримання законодавства про охорону атмосферного повітря; 111 (3,0 %) – дотримання законодавства про охорону рибних ресурсів; 112 (3,1 %) – дотримання законодавства про охорону тваринного світу; 66 (1,8 %) – дотримання законодавства про природно–заповідний фонд та 12 (0,3 %) – перевірки по дотриманню законодавства в частині поводження з джерелами іонізуючого випромінювання. Проведено операцію "Чисте повітря", в ході якої на лінії перевірено 5517 пересувних транспортних засобів, за порушення Закону України “Про охорону атмосферного повітря” до адміністративної відповідальності притягнуто 339 громадян на загальну суму штрафів 5,848 тис. грн. Службою екологічного контролю в пунктах пропуску на Держкордоні за звітній період затримано 940,03 т. вантажу в зв’язку з невідповідністю вимогам діючого законодавства, із них повернуто 238,64 тон. Притягнуто до адмінвідповідальності 789 власників автотранспортих засобів, на суму 22,049 тис. грн.. Перевірено у 2003 році 198,959 тис. транспортних одиниць. У пунктах пропуску на державному кордоні, де здійснюється екологічний контроль, за 2003 року не зафіксовано випадків провозу деревини цінних порід у круглому вигляді з лісфонду Закарпатської області. За нанесення державі шкоди порушенням природоохоронного законодавства за цей період пред'явлено порушникам для відшкодування збитків завданих довкіллю 78 претензій на загальну суму 1840,9 тис. гривень в тому числі: - 13 претензій на суму 905,55 тис. грн. - за наднормативні скиди забруднених стічних вод в поверхневі водойми; - 1 претензія на суму 3,311 тис. грн. - за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; - 60 претензії на суму 815,3 тис. грн. - за шкоду, заподіяну рослинному світу; - 1 претензія на суму 14,806 тис. грн. за шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства по раціональному використанню водних ресурсів; - 1 претензія на суму 97,122 тис. грн. за шкоду, заподіяну рибним ресурсам;

- 2 претензії на суму 4,786 тис. грн. за забруднення земель; За грубі порушення природоохоронного законодавства при проведенні рубок в лісах області, експлуатації виробничих об'єктів та використанні надр призупинено діяльність 137-ти об'єктів, із них: - 56 рішень на зупинку експлуатації лісосік; - 18 кар'єрів твердих корисних копалин; - 17 промислових об’єктів , за порушення вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; - 45 деревообробних виробництв; - 1 рішення на зупинку будівельних робіт по виносу нафтопроводу з зсувонебезпечної зони; Протягом 2003 року в органи прокуратури було направлено 40 справ на порушникiв законодавства про охорону навколишнього природного середовища. 15. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Стан фінансування екологічної галузі, аналіз справляння плати (податку) за землю, збору за спеціальне користування природними ресурсами та збору за забруднення навколишнього природного середовища Економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності є одним із основних напрямків роботи державного управління. Однією з найбільш гострих проблем охорони навколишнього природного середовища є проблема фінансування природоохоронних заходів. Одним із важливих джерел фінансування цих заходів в області є цільові фонди охорони навколишнього природного середовища (далі фонди), які формуються за рахунок:  збору за забруднення навколишнього природного середовища – головного джерела надходжень;  частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в результаті господарської та іншої діяльності; За рахунок посилення контролю держуправління по виявленню платників збору та в зв’язку з індексацією нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища надходження коштів до фондів усіх рівнів за 2003 рік , в порівнянні з 2002 роком, зросли на 29,9% і становили 1 500,5 тис.грн.., зокрема:  до Державного фонду – 451,1тис. грн..  до обласного фонду– 749,5 тис. грн..  до місцевих фондів– 299,9 тис. грн. В 2003 році надходження коштів до Державного фонду в порівнянні з 2002 роком зросли на 70,2 тис. грн., або на 18,4 %, до обласного фонду - на 197,7 тис. грн., або на 35,8 % (табл. 15.1). Íàäõîäæåííÿ êîøò³â äî ñ³ëüñüêèõ, ñåëèùíèõ, ì³ñüêèõ ôîíä³â â³ä çáîðó çà çàáðóäíåííÿ íàâêîëèøíüîãî ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà çá³ëüøèëèñÿ íà 77,25 òèñ.ãðí., àáî íà 34,7 %. Êð³ì òîãî, ñóìè â³äøêîäóâàííÿ çáèòê³â çà ïîðóøåííÿ вимог природоохоронного законодавства, що надійшли до даних фондів за 2003 рік, в порівнянні з 2002 роком, зросли в більш як у 26 разів і становили 1213,0 тис.грн.

На природоохоронні заходи, що спрямовані на запобігання, зменшення та усунення забруднення навколишнього природного середовища в 2003 році з Державного фонду виділено 550,0 тис.грн., а саме:  250,0 тис.грн.. – на реконструкцію каналізаційних очисних споруд м.Хуст;  200 тис.грн. - на проведення заходів щодо забезпечення екологічно безпечного зберігання непридатних ХЗЗР в місцях їх складування;  100,0 тис.грн. – на реконструкцію каналізаційних мереж та споруд с.Поляна Свалявського району. Êîøòè îáëàñíîãî ôîíäó ïî ì³ð³ ¿õ íàäõîäæåííÿ ñïðÿìîâóâàëèñü íà ô³íàíñóâàííÿ 27 ïðèðîäîîõîðîííèõ çàõîä³â, çàòâåðäæåíèõ ð³øåííÿìè ñåñ³é îáëàñíî¿ ðàäè íà çàãàëüíó ñóìó 817,9 òèñ.ãðí., â ò. ч. по основних напрямках:  раціональне використання та охорона водних ресурсів – 57,2% коштів: - будівництво та реконструкцію каналізаційних мереж та споруд міст Чоп, Рахів, Виноградів та Мукачево, селищ Перечин, Міжгір’я, Воловець і Жденієво та села Розівка Ужгородського району на загальну суму 435,83 тис.грн: - виготовлення проектно-кошторисної документації для проведення реконструкції та будівництва каналізаційних мереж та споруд селища В.Березний та села Минай Ужгородського району на загальну суму 32,0 тис.грн.  реалізація першочергових заходів по поводженню з відходами – 18,7% коштів: - будівництво полігонів твердих побутових відходів в м.Ужгород і смт.Міжгір’я та впровадження установок по утилізації відходів в м. Ужгород та смт В Бичків на загальну суму 153,2 тис.грн.  пропаганда екологічних знань – 12,3% коштів: - виготовлення відеофільму “Рекреація та природно-заповідний фонд Закарпаття”, видання еколого-освітнього часопису (газети) “Природа”, учбового посібника “Природні ресурси Закарпаття”, буклету “Збережемо красу Карпат” та матеріалів експедиції “Тиса - 2003” на загальну суму 80,0 тис.грн.; - заходи по підготовці та проведенню 5-ї Всеєвропейської конференції Міністрів охорони навколишнього середовища “Довкілля для Європи” та конференції “Природні ліси помірної зони Європи: цінність та використання” на загальну суму 20,8 тис.грн. За рішеннями сесій відповідних рад у 2003 році з сільських, селищних та міських фондів було використано 901,9 тис.грн. на природоохоронні заходи по основних напрямках:  забезпечення раціонального використання та охорони водних ресурсів – біля 50% коштів;  реалізація першочергових заходів по поводженню з відходами – 30%;  на заходи для боротьби зі шкідливою дією вод – 11%. Основні з даних заходів:  Розробка проекту та будівництво каналізаційних мереж і споруд в м.Свалява – 250,0 тис.грн.,

 Розробка проекту та будівництво каналізаційних мереж і споруд в с.Ганьковиця Свалявського району - 70,7 тис.грн.  Реконструкція очисних споруд в смт Жденієво - 80,7 тис.грн.  Придбання техніки для збору та перевезення твердих побутових відходів в с.Ганьковиця – 54,6 тис.грн.  Будівництво полігону твердих побутових відходів м. Ужгорода – 98,7 тис.грн. За 2003 рік до зведеного бюджету області від плати за використання природних ресурсів надійшло 25 591,8 тис. грн., в тому числі до місцевих бюджетів 17 442,4 тис. грн. В порівнянні з 2002 роком загальні надходження збільшилися на 19,8 %, в тому числі до місцевих бюджетів – на 20,7 %. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі надходжень займають надходження від плати за землю (65,7%) та плата за використання лісових ресурсів (24,1%) і склали відповідно 16 811,9 тис.грн. і 6 154,7 тис.грн. Таким чином, зростання надходжень коштів, що в подальшому спрямовується на прородоохоронні цілі, максимальне та ефективне їх використання дало можливість в цілому підвищити ефективність природоохоронної діяльності та покращити екологічну ситуацію в області. Держуправлінням екоресурсів на виконання Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів, розпоряджень і доручень Мінекоресурсів України та облдержадміністрації, рішень обласної ради та у відповідності до плану основних заходів держуправління на 2003 рік здійснено ряд організаційних і практичних заходів, направлених на удосконалення та реалізацію екологічної політики в області. В частині раціонального використання природних ресурсів та зменшення кількості скидів забруднених стічних вод в поверхневі водойми, викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря держуправлінням екоресурсів здійснено наступні заходи:  розглянуто і видано дозволів на спеціальне користування водними ресурсами – 175 (дані по дозвільній діяльності наведено в таблиці 4.7);  розглянуто і видано дозволів і лімітів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря – 247;  доведено ліміти на складування відходів до 1590 підприємств і організацій області (дані по дозвільній діяльності наведено в таблиці 7.3);  розглянуто матеріалів та видано 12 екологічних карток для отримання ліцензії на право користування надрами. Результати еколого-експертної діяльності Держуправлінням екоресурсів в Закарпатській області за 2003 рік вжито практичні заходи по виконанню Закону України “Про екологічну експертизу”, Постанови Кабінету Міністрів України N483 від 11.04.02 року і розпорядчих документів обласної державної адміністрації в частині здійснення державної екологічної експертизи з метою запобігання негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища області. Основна діяльність держуправління в цьому напрямку протягом 2003 року була направлена на:

 організацію комплексної, нормативно-обгрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;  встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства;  оцінку ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей;  організацію і розгляд матеріалів розміщення на території області нових, розширення та реконструкцію діючих об'єктів всіх форм власності;  розгляд інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності області. В 2003 році було розглянуто 271 проектний матеріал, 62 з них відправлялись на доопрацювання у зв'язку з недостатністю висвітлення екологічних обґрунтувань доцільності проектованої діяльності, визначення шляхів нормалізації стану навколишнього середовища та забезпечення вимог природоохоронного законодавства. В складі комплексної державної експертизи на підставі субпідрядних договорів з Закарпатською обласною службою Укрінвестекспертизи у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України N483 від 11.04.02 року та розпорядження голови облдержадміністрації від 02.04.03р. №176 розглянуто 135 проектних матеріалів з яких 47 були відправлені на доопрацювання. За рік було розглянуто 49 проектних матеріалів по будівництву, реконструкції та відновленню гідротехнічних споруд протипаводкового захисту. Основна увага при підготовці висновків державної екологічної експертизи приділялась розробці проектної документації впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище, обґрунтуванню та доцільності їх реалізації, характеристиці стану довкілля територій, перспективним змінам їх якісного стану, наслідкам діяльності, забезпеченню вимог екологічної безпеки. Протягом 2003 року проведено розгляд 36 матеріалів попереднього погодження розміщення на території області нових, реконструкції та розширення діючих об’єктів всіх форм власності. По 15 бізнес-планах інвестиційних проектів спрямованих на покращення економічного стану області підготовлено попередні погодження з умовою розробки проектної документації у відповідності до ДБН А.2.2-3-97 та матеріалами оцінки впливу на оточуюче середовище, підготовленими згідно вимог ДБН А.2.2-1-95 та представлення їх в держуправління екоресурсів для проведення екологічної експертизи. Держуправлінням було підготовлено пропозиції до Програми соціальноекономічного розвитку Закарпатської області на 2004 рік та Стратегії розвитку області до 2011 року в частині охорони навколишнього природного середовища. З метою зменшення техногенного навантаження, визначення перспективи розміщення та впорядкування автозаправочних станцій і станцій техобслуговування на автомобільних дорогах загального користування в області та враховуючи значну кількість вже існуючих і намічених до будівництва АЗС, держуправлінням підготовлено листа облдержадміністрації щодо коректури раціональної схеми розміщення об'єктів дорожнього сервісу на автомобільних дорогах загального користування в Закарпатській області. При цьому слід врахувати специфіку розміщення області: найбільш паводконебезпечний регіон; складний рельєф міс-

цевості; область є зоною курортів і рекреацій. Схему запропоновано погодити з райдержадміністраціями та відповідними обласними службами і затвердити розпорядженням облдержадміністрації. Для практичної роботи з інвесторами підготовлено пропозиції по визначенню пріоритетних напрямків інвестування в економіку області, особливу увагу звернуто на впровадження ресурсозберігаючих та маловідходних технологій включаючи встановлення високоефективного очисного обладнання. Збільшення кількості проектних матеріалів, що направляються в держуправління для проведення екологічної експертизи свідчить про збільшення кількості інвесторів та посилення інспекційного контролю за забудовниками, а зменшення кількості проектних матеріалів, що відправляються на доопрацювання говорить про покращення якості розробки проектної документації, висвітленні питання оцінки впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище, забезпечення вимог екологічної безпеки при проектуванні. 16. ВИКОНАННЯ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ На виконання Закону України № 1989-ІІІ “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки” обласною координаційною радою з питань формування регіональної екологічної мережі підготовлено проект обласної програми формування екологічної мережі. Проект програми знаходиться на погодженні. В основу програми покладено заходи по збереженню біологічного та ландшафтного різноманіття, захисту та відтворенню природних екосистем, збалансованого використання лісових угідь як найбільшого ресурсного потенціалу області. Завдяки практичній реалізації заходів мережа охороняємих територій значно зросла. Так, якщо у 1992 р. процент природно-заповідних територій складав 6,5%, то у 1995 р.- 8,9 %,на 01.01. 2004 р. вже становить 12,5 відсотків(159,2 тис.га).До 2010 р. цей показник намічено довести до 20-23 відсотків. До основних завдань проекту програми формування регіональної екологічної мережі також відносяться: - забезпечення по збереженню популяцій видів рослинного і тваринного світу; - ведення кадастру природно-заповідного фонду; - збереження і відтворення природних ландшафтів; - створення захисних насаджень; - створення нових об’єктів природно-заповідного фонду; - формування транскордонних природоохоронних територій. З врахуванням основних завдань програми до першочергових заходів, що започатковують на практиці розвиток екомережі, держуправління відносить розширення Карпатського біосферного заповідника - на 10,0 тис.га, НПП “Синевир” – до 3,0 тис.га та Ужанського НПП – до 10,0 тис.га. Зокрема, розширення території НПП “Синевир” за рахунок урочища “Вільшани”, Вільшанського лісництва, Хустського держлісгоспу, яке заплановано на 2004 р., створює умови по об’єднанню із територією Карпатського біосферного заповідника (Угольський та Широколужанський масиви) у екологічний коридор і

розпочинає створення елементів екомережі на території області. Вже отримано згоду Вільшанської сільської ради на входження лісового урочища до складу НПП “Синевир”. Узгоджуючі заходи будуть завершені протягом 2004 року. Держуправлінням екоресурсів вживаються заходи щодо виявлення природних територій, перспективних для наступного заповідання та збереження біо- і ландшафтного різноманіття, їх обстеження та підготовки наукових обґрунтувань для включення до майбутньої екомережі. На пропозицію громадськості та науковців 2003 році вже погоджено обласною радою створення на основі однойменного РЛП національного природного парку “Зачарований край” на загальній площі 6101 га”(матеріали на розгляді у Мінприроди України). Для забезпечення розбудови екомережі відповідно до проекту програми на території області заплановано на перспективу створення НПП “Ждимир” (20052006 р.р.) площею до 20 тис.га, розглядаються пропозиції громадських екологічних організацій по перспективі створення НПП “Закарпатські Бескиди” (2006 – 2010 р.р.) площею до 40 тис. га, НПП “Жденієвський”(2006-2008 р.р.) на площі 10 тис.га та регіонального ландшафтного парку “Шаянський”(2010 р.) площею до 10 тис.га. Ці об’єкти у послідуючому надають умови створення як екологічних коридорів так і екологічної мережі по сполученню окремих масивів і територій Карпатського біосферного заповідника, НПП “Синевир” та Ужанського НПП. Зокрема, створення НПП “Ждимир” та “Жденієвський” створить умови у майбутньому через екологічні коридори взаємозв’язку території Ужанського НПП і НПП “Синевир”. Держуправління приділяє постійну увагу створенню нових об’єктів місцевого значення, на їх основі у майбутньому формуватиметься основа розвитку екомережі та ряд інших охороняємих територій, що будуть основою таких об’єктів як регіональні та національні парки. У цьому напрямку продовжуються наукові дослідження і погоджуючі заходи по створенню гідрологічних, іхтіологічних та орнітологічних заказників місцевого значення площею до 2,5 тис.га у Міжгірському, Мукачівському та Ужгородському районах. Враховуючи унікальність географічного розташування області держуправління приділяє значну увагу перспективі створення спільних міжнародних охороняємих територій. В плані виконання поставлених проектом Програми завдань, держуправління екоресурсів працює над створенням спільних об’єктів природнозаповідного фонду з державними установами та громадськими організаціями Угорської Республіки по створенню двохстороннього природно-заповідного об’єкту з Угорщиною, куди з Української сторони пропонується включити майбутній регіональний ландшафтний парк “Притисянський” (площею до 30,0 – 40 тис.га.), а з Угорської сторони ряд аналогічних об’єктів Сатмар-Берегського району. Після довготривалого розгляду у Виноградівському районі отримано позитивну згоду сільських рад, продовжується збір погоджень у Берегівському районі. Цей проект втілить практично у дію вимоги Рамсарської конвенції щодо охорони водно-болотних угідь, яких згідно спільних українсько-угорських досліджень в області пропонується взяти під охорону вздовж р.р. Тиса, Латориця та Боржава до 14,0 тис. га. та одноразово передбачає можливість інвестування у розвиток туристично-рекреаційного потенціалу. Мета спільного проекту відповідає принципам

розбудови Національної екологічної мережі, як частини Всеєвропейської екологічної мережі. Заходи по реалізації цієї Програми щорічно включаються до плану соціально економічного розвитку області. В області проводиться виконання Державної програми “Ліси України на 2002-2015 р.р.”. Для її виконання затверджено облдержадміністрацією 10.01.2002 р. “Програму “Ліси України” у Закарпатській області на період 2002-2015 р.р.”. У 2003 р. по заходам Програми всього профінансовано 69419,2 тис.грн, в т.ч. за рахунок коштів з державного бюджету 8757,6 тис.грн. На впровадження природозберігаючих технологій профінансовано 66,8 тис.грн(обллісгосп). Збудовано 12,1 км лісових доріг на суму 291,8 тис.грн, проведено лісовідновні заходи всього на площі 2,35 тис.га, в т.ч. обллісгоспом – 2,06 тис.га, проведено лісозахисні заходи на площі 38,51 тис.га на загальну суму 46,5 тис.грн(14,6 тис.грн з держбюджету), із них обллісгоспом – 33,1 тис.га, проведено створення захисних насаджень у високогір’ї на суму 9,9 тис.грн. Створення насаджень по підняттю верхньої межі лісу у 2003 р. не проводилось при плані 100 га. 17. НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ. У 2003 р. за програмою Літопису природи працівниками у КБЗ проводились екологічні дослідження з наступних питань: - Стан рідкісних фітоценозів в Угольському та Широколужанському масивах; - Екологічні особливості тису ягідного, основних лісоутворюючих порід на території заповідника, раритетних кущиків високогір'я, видів рослин едифікаторів на території заповідника, ягідників чорниці та малини на території КБЗ; - Стан популяцій тирличу жовтого, арніки гірської в Трибушанському л-ві, нарцису вузьколистого на г. ПІп Іван Мармароський; - Чисельність та розподіл на території заповідника популяцій мисливських тварин, - статева структура та особливості біології популяції глухаря на території заповідника; - Стан популяцій оленів на території заповідника; - Екологія зимуючих рукокрилих; - Гніздова біологія популяцій гніздових птахів заповідника; - Екологія біляводних видів птахів заповідника; - Чисельність, біотопічний розподіл та особливості біології рідкісних видів птахів, беркут, альпійська тинівка, деркач; - Видовий склад та чисельність ентомофауни у Чорногірському та Угольському масивах; - Чисельність та біотопічний розподіл окремих видів земноводних та плазунів на території заповідника; В НПП “Синевир” в галузі екології проводились такі наукові дослідження на протязі 2003 року : - ведення “Літопису природи” на 2003 рік в НПП “Синевир”; - вивчення гідробіонтів, гідромережі НПП “Синевир”;

- вивчення біорізномаїття судинних рослин НПП “Синевир” їх раритетного та аборигенного фітогенофонду; - ведення моніторингу лісових насаджень НПП “Синевир” та його санітарного стану. Науково-дослідні роботи на території Ужанського національного природного парку проводились згідно робочого плану. У 2003 році продовжено вивчення видового складу рослинних ценозів, якісного і кількісного складу основних видів фауни. Визначено цілий ряд рідкісних фітоценозів, проведено картування ендемічних та червонокнижних видів в гірських масивах Плішка (1066 м н.р.м.), Бубен (1190 м н.р.м.), Княгиниця (640 м н.р.м.), Стінка (1092,8 м н.р.м.). Здійснено дослідження щільності червонокнижних видів підсніжника звичайного та арніки гірської, проведено геоботанічні описи фітоценозів з участю скополії карніолійської, вивчено насіннєву продуктивність і біоморфологічні показники даного виду у різних біоценозах. Зібрано гербарій флори (154 гербарні аркуші) та проведено інвентаризацію земноводних і орнітофауни. Розпочато вивчення видового складу водно-болотної флори на території УНПП спільно з науковцями кафедри ботаніки УжНУ. Підготовлено комп'ютерний варіант картосхем території парку для картування розповсюдження окремих видів флори і фауни та рідкісних зоо-та фітоценозів. Створено комп'ютерну базу даних цифрових фотографій унікальних об'єктів ландшафтного та біологічного різноманіття території парку, пам'яток архітектури. Підготовлено і здано Державній службі заповідної справи Мінекоресурсів України звіт по темі №1 „Літопис природи". Згідно закону України "Про природно-заповідний фонд України" основною формою узагальнення результатів наукових досліджень та спостережень за станом і змінами природних комплексів виконана у природних заповідниках є їх Літопис природи. В І кварталі 2003 р. була завершена обробка, написання і випуск XXVI тому Літопису природи КБЗ за 2002 р. 18. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА, ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ, ГРОМАДСЬКІ РУХИ У 2003 році держуправлінням екології та природних ресурсів у Закарпатській області продовжувалась робота по виконанню пріоритетних напрямків сталого екологічного розвитку з найбільш значущих природоохоронних проблем в регіоні (захисту і використання рослинного і тваринного світу, вод, лісів, природнозаповідного фонду), що випливають з вимог Президента, Уряду, Мінекоресурсів України, місцевих органів влади з цих та інших проблем охорони довкілля. Вони були предметом обговорення на колегіях та нарадах, висвітлювалися через обласні та місцеві засоби масової інформації (191) та у ході різноманітних просвітницьких заходів (115). Зв’язки з громадськістю здійснюються через 15 неурядових організацій екологічного спрямування згідно планів роботи Громадської ради при держуправлінні в світлі Орхуської Конвенції та наказу Мінекології України №248 від 4 липня 2002р. "Про заходи щодо забезпечення функціонування Веб-сторінки Мінекоресурсів України".

Основна увага приділялася зверненням громадян у яких порушені питання про охорону лісів, водних та земельних ресурсів, атмосферного повітря, фауни та флори, тощо. Усіх зверенень було 45 (письмових безпосередньо до держуправління), а в цілому по області (в т.ч. й усних за даними РЕІ) – 351. Вони перевірялися на місцях, розглядалися на 6-ти засіданнях Громадської ради. Екологічні проблеми висвітлювалися та обговорювалися на інформаційно-просвітницьких заходах, через газети, радіо, телебачення. Усього проведено 19 конференцій, 14 круглих столів, 2 ековиставки, 14 природоохоронні акції. Серед них заслуговують на увагу такі події: проведення “Дня довкілля - 2003”, місячника благоустрою, разом з громадською організацією “Ужанська долина” проведено конкурс “Світ очима дітей” до Всесвітнього дня охорони навколишнього природного середовища. Знаменною стала участь держуправління на міжнародній виставці "Турєвроцентр", яка проходила в обласному центрі. За представлену екологічну експозицію начальника держупрапвління було нагороджено почесною грамотою та медаллю. Другою ключовою подією міжнародного маштабу стала участь держуправління разом із представниками крайових громадських організацій екологічного спрямування у міжнародній науковій експедиції “Тиса - 2003”, метою якої було проведення незалежного моніторингу однієї із найбільших водних артерій України – Тиси. Держуправління екоресурсів проводить відповідну екологосвітню роботу. У 2003 році за ініціативи держуправління світ побачили видання: "Екологічні пріоритети сталого розвитку Закарпаття"; "Ботанічний заказник "Розмарія" авторів: проф.УжНУ В.Командер та доц.УжНУ Л. Фельбаба-Клушина; "Дев'ять бокорашів і зрадлива Тиса" та "Звіт українсько-угорської екологічної наукової експедиції ТИСА-2003" . Відзнято документальну стрічку “Через піввіку бокори знову на Тисі”, у якій найповніше розкрито ідею сучасних громадських рухів на Закарпатті. Розпочато видання Закарпатського екологоосвітнього часопису "Природа", презентацію якого проведено на біологічному факультеті УжНУ. Участь громадськості в обговоренні важливих екологічних проблем забезпечувалася ще й через засоби масової інформації. Результати колегій та робочих нарад періодично висвітлювалися на радіо, телебаченні та через пресу. Що стосується громадських екологічних рухів, то можна виділити такі події минулого року: у 2003 р. РМЕО “Екосфера” провела літній табір “Школа у природі”, Всеукраїнський конкурс дитячих малюнків “Планета Земля очима українських дітей” тощо. Закарпатський еколого-натуралістичний центр учнівської молоді провів всеукраїнський екологічний табір “Ойкос”. Екологоосвітня організація “Природа” провела акції “Червона книга Закарпаття”, “Екологічні стежки Середньоверецького перевалу”, круглі столи на теми: “Екологічна освіта”, “Шляхи впровадження Орхуської конвенції” тощо. 18 листопада представники усіх діючих екологічних громадських організацій області прийняли участь в обговоренні проекту Євросоюзу “Оцінка ризику та управління повенями у Закарпатській області”. Проводилися й інші заходи з участю держуправління і доводилися до відома місцевих органів влади та широкого кола громадськості. 19. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА.

Раціональне використання водних ресурсів, їх збереження, попередження забруднень вод басейну р. Тиса і здійснення контролю за якістю цих вод являється невід’ємною частиною національної політики Притисянських країн в галузі охорони навколишнього середовища. Тому ефективність охорони якості прикордонних вод р. Тиса від забруднень залежить від спільних зусиль і координації необхідних заходів між сусідніми країнами і може бути значно підвищена на основі подальшого удосконалення багатостороннього співробітництва. В частині охорони поверхневих вод державне управління екології та природних ресурсів в Закарпатській області співпрацює з іншими державами у межах своєї компетенції на основі укладених двохсторонніх міжурядових угод: Угода між Урядом України та Урядом Словацької Республіки по співробітництву з питань водного господарства та прикордонних водах підписана 14 червня 1994 року в м. Братіслава; Угода між Урядом України та Урядом Угорської Республіки по співробітництву з питань водного господарства та прикордонних водах підписана 11 листопада 1997 року в м. Будапешт; Угода між Урядом України та Урядом Румунії по співробітництву в галузі водного господарства та прикордонних водах підписана 30 вересня 1997 року в м. Галац. Протягом останніх років значно покращилось міжнародне співробітництво в галузі охорони якості поверхневих вод басейну ріки Тиса між держуправлінням екоресурсів в Закарпатській області та аналогічними природоохоронними організаціями сусідніх областей Румунії, Угорщини, Словаччини. Спостереження за якістю поверхневих вод держуправлінням екоресурсів в Закарпатській області проводиться на 45 створах з періодичністю відбору проб: на 7-ми прикордонних створах по 12 раз в рік (щомісячно); на 2-ох прикордонних створах по 4 раза в рік; на інших 36-ти створах спостереження проводилось 2-4 рази в рік. На ріці Тиса ведеться контроль на 10-ти постійних створах з яких, на 5-ти створах здійснюється спостереження спільно з природоохоронними органами сусідніх країн (Угорська Республіка, Словацька Республіка, Румунія) на основі міжурядових двосторонніх угод. Відповідно до Угоди з питань водного господарства на прикордонних водах між Урядом України і Урядом Угорської Республіки та на виконання рішень нарад Уповноважених Урядів обох країн, Держуправлінням екоресурсів спільно з природоохоронними органами Угорщини проводяться зустрічі робочих груп з питань охорони якості прикордонних вод, на яких підводяться підсумки роботи за попередній рік, визначається сумісна оцінка якості прикордонних вод за попередній рік, розглядається питання надзвичайних забруднень в прикордонній смузі р. Тиса, готується річний звіт Уповноважених Урядів. Щорічно на прикордонних створах р. Тиса Вілок-Тисабеч, Чоп-Захонь відбирається 24 проби води, із них 4 – спільні на території України та на території Угорської Республіки. Аналізи виконуються згідно спільно прийнятих методик. Відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Словацької Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах. та на виконання протоколів засідань Українсько-Словацької комісії по прикордонним водам, держуправлінням екоресурсів спільно з природоохоронними органами Словацької Республі-

ки на протязі року виконуються 44 відбори проб води річок Уж, Латориця, Тиса, Убля, Улічка, на 5-ти спільних створах згідно затвердженого плану. На підставі результатів аналізів згідно з погодженою методикою визначається оцінка якості води в прикордонних створах вищезгаданих річок. На виконання протоколів засідань Уповноважених по реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Румунії в галузі водного господарства на прикордонних водах щорічно в прикордонних створах р. Тиси вниз по течії до злиття р. Вішеу, яка витікає з території Румунії та 100 м вниз по течії від моста м. Тячів відбирається 24 проби води, з яких 4 спільно на території України та на території Румунії. Після виконання аналізів спеціалістами обох країн проводиться постійний обмін результатами аналізів. У випадку значних розходжень у результатах аналізів додатково проводяться дослідження прикордонних вод в лабораторіях обох країн. Відповідно до регламенту оцінки якості прикордонних вод, який є складовою частиною Угоди між Урядом України та Урядом Румунії щорічно готується звіт з питань охорони якості прикордонних вод Уповноваженим Урядів. В листопаді 2003 року угорськими спеціалістами в рамках гуманітарної допомоги було встановлено автоматичну станцію моніторингу якості води р. Тиса в м. Тячів. В кінці 2004 року після закінчення комплексу налагоджувальних робіт станцію буде передано держуправлінню екоресурсів в Закарпатській області. Дана станція щогодинно здійснюватиме відбір проб води та виконання аналізів, що дасть можливість мати інформацію про якість води у верхів’ї басейну р. Тиси в тому числі: від приток Тиси р. Іза та р. Вішеу, які витікають з території Румунії. В майбутньому всі автоматичні станції моніторингу, які знаходяться на території притисянських країн будуть задіяні в єдину систему. На даний час діють такі станції на Угорсько-Румунському кордоні на р. Самош, на УкраїнськоСловацькому кордоні р. Уж, буде задіяна станція в м. Тячів Закарпатської області, та на р. Вішеу на території Румунії. В червні 2003 року цього року за сприянням Агентства навколишнього середовища Німеччини було проведення вивчення підприємств забруднювачів басейну р. Тиса на українській території, під час якого були напрацьовані технології по охороні водойм від забруднень промислових об’єктів і передані для впровадження. Крім цього для покращення міжнародного співробітництва у сфері охорони якості прикордонних вод держуправління екології та природних ресурсів в Закарпатській області в наступні 2-3 роки планує здійснити наступне: - розвиток короткотермінових та довготермінових програм по зменшенню ризику забруднення на основі інвентаризації регіональних точок аварійного ризику та оцінки потенційних джерел забруднення. - впровадження спільних програм моніторингу, покращення обміну інформацією, негайне оповіщення щодо критичного стану якості води, розвиток системи прогнозу та оповіщення. Оцінка сталого екологічного стану довкілля басейну р. Тиса, розробка та впровадження необхідних заходів для досягнення визначених цілей (Встановлення стаціонарних станцій моніторингу по контролю якості поверхневих вод р. Тиса та гідрологічних вимірювань, забезпечення лабораторій необхідними сучасними приладами та обладнанням). Доопрацювання та застосування єдиних методик контролю та оцінки якості.

- впровадження сучасних передових технологій попередження виникнення вірогідних аварійних забруднень транскордонних поверхневих вод від потенційних джерел забруднення. - розвиток законодавчих та адміністративних рамок співробітництва, залучення до співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища в басейні р. Тиса широких верств громадськості. - регулярне щорічне проведення робочих зустрічей по проблемах прикордонного співробітництва в частині збереження і охорони тваринного і рослинного світу, розвитку заповідної справи. - спільні інспекції стану потенційних екологічно-небезпечних об’єктів у межах усього басейну Тиси; - розробка спільних заходів щодо зменшення ризику виникнення техногенних аварій; - проведення спільних навчань відповідних служб країн басейну р. Тиса по ліквідації техногенних аварій з метою мінімізації наслідків таких аварій; - створення міжнародного страхового фонду для відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок аварій техногенного характеру; - прийняття єдиних методик контролю стану та оцінки якості води; - підписання міжурядових угод:  щодо відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, завданої внаслідок техногенної аварії;  щодо створення спільних природоохоронних об'єктів і територій. Відповідно до міжнародних норм та українського законодавства адміністрація Карпатського біосферного заповідника реалізує завдання довгострокового екологічного менеджменту, які передбачають збереження та стале використання його природних ресурсів. На їх реалізацію спрямований Проект організації та охорони природних комплексів КБЗ. Карпатський біосферний заповідник має широку програму міжнародного співробітництва. Ділові зв'язки налагоджено з біосферним заповідником "Рьон" (Німеччина), Швейцарським федеральним інститутом лісових, снігових і ландшафтних досліджень, сільськогосподарським інститутом із Брно (Чехія), національним парками "Бюкк" та "Октелекі" (Угорщина), Татранським та "Мала Фатра" (Словаччина), Бещадським (Польща), екологічним товариством "Гео-Енвірон" (Угорщина), екологічним союзом Мараморощини (Румунія) та іншими. У рамках співпраці ведеться збір наукової інформації, поширюється досвід збереження біорізноманіття, екологічної освіти, розвитку екотуризму тощо. На його базі працює багато наукових та науково-дослідних установ. Зокрема, спільно з інститутом екології Карпат НАН України, інститутами ботаніки та зоології НАН України, Українським лісотехнічним університетом. Українським науково-дослідним інститутом гірського лісівництва, Ужгородським національним університетом, Львівською академією ветеринарної медицини та іншими інституціями розробляються актуальні проекти охорони та раціонального використання гірських екосистем. Накопичено чималий досвід міжнародної співпраці у цій справі. Уже тривалий час підтримуються тісні контакти із чеськими, словацькими, польськими, німецькими, угорськими, швейцарськими дослідниками. Так,

зокрема, спільно із швейцарським федеральним інститутом лісових, снігових та ландшафтних досліджень започатковано вивчення динаміки чисельності популяцій безхребетних тварин у букових пралісах та швейцарських господарських лісах. Для аналізу структури Угольських пралісів та з метою реконструкції "Сільвальдлісу" поблизу міста Цюріх в 2000 та 2001 роках закладено десятигектарні постійні пробні площі. У 2003 році завершено польові дослідження, на основі яких будуть розроблені рекомендації щодо сталого лісокористування. На базі біосферного заповідника проводиться багато конференцій та семінарів. Тут відбулись такі важливі міжнародні наукові форуми як "Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку" (1998), "Екологічні та соціально-екологічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви)" (1999), "Гори і люди" (у контексті сталого розвитку) (2002). Великий резонанс отримала Міжнародна наукова конференція "Природні ліси в помірній зоні Європи -цінності й використання", яка у 2003 році проводилась на базі КБЗ, за участі представників європейської лісознавчої наукової еліти з 26 країн світу. Конференція проходила під патронатом Ради Європи, Всесвітнього фонду природи (WWF), Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) та Міжнародної спілки лісівничих досліджень (IUFRO), а ініціатором її проведення стали Швейцарський федеральний інститут лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL) та Карпатський біосферний заповідник. Розроблені у процесі цієї роботи практичні рекомендації у багатьох випадках служать базою для прийняття важливих управлінських рішень. Так, резолюцією конференції "Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку", започатковано підготовку і прийняття у травні 2003 року на 5-пан європейській конференції міністрів охорони довкілля "Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат", а на основі концепції еколого-економічного розвитку гірських територій прийнято Постанову Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо державної підтримки еколого-економічного та соціального розвитку гірської Рахівщини на 1998-2005 роки". На основі поданих Карпатським біосферним заповідником матеріалів у вересні 2002 року Верховна Рада України прийняла рішення про розробку Державної комплексної програми сталого розвитку гірських районів України та спорудження еколого-освітнього комплексу у "Центрі Європи". Аргументовані рекомендації науковців заповідника лягли також в основу прийняття рішень щодо розширення територій об'єктів природно-заповідного фонду та збереження карпатських лісів тощо. У червні 2003р. у КБЗ пройшов українсько-польський семінар з екологоосвітньої роботи. Спеціалісти з 27 національних природних парків Польщі обмінювалися досвідом проведення екоосвітніх заходів, методами роботи. Карпатський біосферний заповідник, як і передбачає Севільська стратегія для біосферних резерватів ЮНЕСКО, є міжнародно визнаним і успішно виконує три основні комплексні функції: - збереження генетичних ресурсів видів, екосистем і ландшафтів; - виступає осередком збалансованого економічного та соціального розвитку у регіоні його розташування: - здійснює наукове та матеріально-технічне забезпечення демонстраційних проектів екологічної освіти та сталого розвитку.

У сфері міжнародного співробітництва НПП “Синевир” співпрацював з такими установами як : - Карпатський фонд відродження культурно – історичної спадщини ; - Фонд ISAR “Єднання” ; - Бещадським парком (Польща) ; - Бюккі парк (Угорщина) ; - Татранський парк (Чехія). На території парку було проведено 2 спільні з науковцями Словаччини і Польщі наукові експедиції: Представники Ужанського НПП брали участь у роботі міжнародної конференції „Природні ліси Європи в помірній зоні" 16-17 жовтня 2003 р. м. Мукачево. За звітний період опубліковано 1 статтю в журналі Бещадського парку народового. Подано до друку 2 статті у закордонні видання (Швейцарія, Польща). 20. ВИСНОВКИ В цілому, стан довкілля на території області має тенденцію до покращення, незважаючи на ряд негативних факторів. Держуправлінням екоресурсів, органами місцевої влади і самоврядування здійснено цілий ряд заходів, направлених на покращення екологічної ситуації. Для вирішення проблеми, пов’язаної з паводками, Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 24.10.01р. затверджено “Програму комплексного протипаводкового захисту в басейні р.Тиси у Закарпатській області на 2002-2006 роки та прогноз до 2015 року”. Капітальні вкладення на виконання комплексу протипаводкових заходів у басейні р.Тиси становлять 1433,5 млн. грн у тому числі невідкладних заходів на 2002-2006 роки – 440,7 млн. гривень. У результаті виконання заходів Програми на 2002-2006 роки буде захищено 150 населених пунктів, 600 виробничих об’єктів та 50 тис. гектарів сільськогосподарських угідь. В 2003 році за рахунок всіх джерел фінансування виконано протипаводкових робіт на загальну суму 17,1 млн. гривень. Збудовано і введено в експлуатацію 19,4 км захисних дамб, 6,2 км берегоукріплень, відновлено 3 гідротехнічні споруди. Введення даних водозахисних об’єктів у експлуатацію покращило надійність захисту 29 населених пунктів. В результаті забезпечено безаварійний пропуск весняної та осінньої повеней 2003 року, завдяки маневруванню шлюзами та відкачуванню вод осушними насосними станціями не допущено підтоплення територій. З метою захисту населення, народногосподарських об’єктів, населених пунктів на території Закарпатської області, зменшення збитків від руйнівної дії зсувних, селевих та ерозійних процесів Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.1999р. №1915 схвалено Комплексну програму протизсувних заходів у Закарпатській області на 1999 –2010 роки. На фінансування заходів, визначених Програмою передбачено виділення коштів із державного бюджету України в сумі 87650 тис. грн., із них, на передпроектні заходи, геологічне обстеження, складання кадастру зсувонебезпечних районів, картографічне і топогеодезичне забезпечення, моніторинг, сейсморайонування – 26495 тис. грн.

Для вирішення проблеми водопостачання та водовідведення в області розроблено цільову комплексну програму “Розвиток водопровідно-каналізаційного господарства Закарпатської області у 2002-2005 рр.”. Згідно даних програм для реалізації комплексу заходів, пов’язаних з покращенням водопостачання, необхідно виділення коштів у сумі 32 418 тис. гривень, а для реалізації заходів, пов’язаних з вирішенням проблем водовідведення – 125703,8 тис. грн., в т.ч. для каналізування сільських населених пунктів – 5 344.8 тис. гривень. Виділення коштів з обласного та районних бюджетів для реалізації програми в повному обсязі є недостатнім. Протягом 2004 року планується провести роботи по капітальному ремонту та реконструкції КОС м. Мукачева, реконструкції КОС м. Хуст, реконструкції КОС смт. Поляна в Свалявському районі. З метою ліквідації скидів неочищених стічних вод у межах м. Ужгорода та подачі їх на міські КОС, передбачено будівництво КНС та колекторів. Дані роботи дозволять зменшити скид забруднених стічних вод в поверхневі водойми і покращити якість води, особливо на транскордонних водотоках. У 2004 році передбачено відселити з будинків, що знаходяться в зоні активних зсувних процесів, 220 сімей. Заплановано відновлення 32 об’єктів комунальної власності (доріг, мостів, дамб, берегоукріплень тощо). Реалізація проекту TACIS “Оцінка ризику й управління повенями в Закарпатській області”, розпочатого в кінці листопада 2003 року, дасть змогу здійснити автоматизацію і розширення зон спостережень, збору й обробки інформації в районах інтенсивного формування паводків. Впровадження геоінформаційної системи, передбаченої цим проектом, допоможе змоделювати зони можливих затоплень та не допустити розміщення в них об’єктів й також мінімізувати наслідки паводків. Введення в експлуатації автоматичної станції моніторингу якості води р. Тиса в м. Тячів дасть змогу оперативно реагувати на забруднення поверхневих вод верхньої частини басейну, особливо у випадку аварій на гірничовидобувних підприємствах Румунії. З метою оптимізації та покращення стану довкілля пропонується:  посилення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства у лісах, за веденням комплексу лісогосподарських робіт в області;  розширення діючої мережі природно-заповідних об’єктів до 20-21% від загальної території області, зокрема, розширення НПП “Синевір”, Ужанського НПП та Карпатського біосферного заповідника;  обґрунтування створення в рівнинній частині Закарпаття (Притисянської частини Паннонської низовини) Регіонального ландшафтного парку “Притисянський”, на базі якого в перспективі може бути створений НПП;  удосконалення механізму охорони, використання і захитсу лісів, рослинного і тваринного світу шляхом реалізації Закону України “Про мораторій ...”, Постанов Кабінету Міністрів України “Про Програму будівництва лісових доріг і впровадження природозберігаючих технологій лісохаготівель у гірських умовах Закарпаття” та “Про порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків”;

 удосконалення регіональної системи моніторингу за станом поверхневих вод, джерелами забруднень водних об’єктів, вмістом забруднюючих речовин у грунтах і атмосферному повітрі;  забезпечення контролю за реконструкцією та завершенням будівництва очисних споруд в ряді населених пунктів області;  посилення державного контролю за дотриманням вимог чинного законодавства на екологічно-небезпечних об’єктах області;  посилення контролю за виконанням висновків державної екологічної експертизи проектних матеріалів по розміщенню, реконструкції та розширенню діючих об’єктів усіх форм власності;  удосконалення механізму ефективного цільового та повного використання коштів фондів ОНПС усіх рівнів передбачених на фінансування природоохоронних заходів;  продовження робіт по контейнеризації накопичених заборонених і непридатних хімічних засобів захисту рослин;  здійснення заходів по додатковому введенню в дію постів екологічного контролю на державному кордоні України та забезпечення їх системами радіаційного контролю;  контроль за забезпеченням умов раціонального, невиснажливого, екобезпечного землекористування та вимог природоохоронного законодавства в ході земельної реформи;  посилення еколого-освітньої роботи шляхом проведення конкурсів, фотовиставок, конференцій, семінарів із залученням широких верств громадськості на природоохоронну тематику;  вдосконалити організацію прийому громадян з метою поліпшення умов реалізації їх конституційного права. Начальник держуправління

М.М. Цюбик

Додатки ПЕРЕЛІК офіційних громадських організацій, які займаються екологічною діяльністю в Закарпатській області (станом на 1 січня 2004 року) і входять до екологічної Ради Державного управління екології та природних ресурсів в Закарпатській області № Назва організації п/п 1. Закарпатська організація Українського товариства охорони природи 2.

4. 5.

Закарпатська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок (м. Ужгород) Карпатський екологічний клуб "Рутенія" (м. Ужгород) Екологічний клуб "Еко-Екс" (м. Ужгород) Закарпатська обласна партія зелених (м. Мукачево)

Кількість членів 360062

Керівники, № телефону Іваницький О.М. 4-31-88

4891

Бушман К.В. 4-32-00

Сабадош В.І. 3-23-54 Мигаль А.В. 3-15-34 Геревич О.В. 3-12-33 Блистів В.І. 2-15-20 (м. Мукачево) Смерека Ю.Й. 61-33-41

113

Закарпатська організація Всеукраїнської екологічної ліги (м. Ужгород)

219

"Екологічна варта" (м. Ужгород)

585

Регіональне молодіжне екологічне об’єднання "Екосфера” (м. Ужгород) Великоберезнянський екологічний клуб "Кременець" (смт. В.Березний)

Громадський благодійний фонд екологічного та туристичного розвитку "Ужанська долина" (смт. В.Березний) Екоклуб "Карпати" (м, Рахів)

12.

Екологічна громадська організація "Синевир" (с. Синевир-Остріки)

120

13.

Закарпатське обласне молодіжне об'єднання "Наше покоління" (м. Ужгород)

14.

Екологоосвітня організація "Природа"

10.

11.

Сікура А.О. 4-34-00 Станкевич О.І. 6-22-97 Шелепець І.Ю. 2-15-94 (В.Березний) Копач О.Д. 2-10-37, 2-17-70 (В.Березний) Довганич Я.О. 2-31-94 (м. Рахів) Тюх Ю.Ю. 9-34-18 (Синевир) Симкович А. Ж., Коваль О.Д. 66-4249, 3-19-02 Фельбаба-Клушина Л.М. 61-37-07

Питання, які вирішуються Всебічний громадський екологічний контроль, пропаганда, освіта, навчання, виховання, видавнича діяльність Сприяння захисту, раціонального використання та примноження тваринного світу Наукова робота і впровадження її в природоохоронну практику, пропаганда екологічних знань серед населення, видавнича діяльність Різнобічна природоохоронна діяльність, освітньо-виховна та пропагандистська діяльність Еколого-політична та пропагандистська діяльність Екологічні наукові дослідження, моніторинг, освіта та виховання, громадська екологічна експертиза Екологічне виховання молоді та школярів Екологічна освіта та виховання, видавнича діяльність Екологічні проблеми медицини Туристична екоосвіта, пропагандистська та видавнича діяльність Екологічна освіта та виховання, видавнича діяльність Екоосвіта та екотуризм, заповідна справа Проблеми екологічного виховання молоді Проблеми екологічного виховання молоді та видавнича діяльність

Відповідальні виконавці розділів звіту. 1. Екологічна ситуація в області 2. Мережа державного екологічного моніторингу регіону 3. Атмосферне повітря 4. Водні ресурси 5. Земельні ресурси та ґрунти 6. Надра 7. Відходи 8. Екологічна безпека 8.1. Екологічна безпека області 8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності 8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами 8.2. Радіоекологічна безпека 9. Вплив факторів довкілля на здоров’я населення 10. Рослинний світ 11. Тваринний світ 12. Території і об’єкти з особливим статусом охорони 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду. Здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду 12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. Охорона та збереження рекреаційних ресурсів 12.3. Історико-культурна спадщина. Збереження ландшафтів на територіях садиб-музеїв, садиб заповідників, палацово-паркових музеїв, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, дендрологічних парків, пам’яток архітектури, парків-пам’яток ландшафтної архітектури 12.3.1. Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об'єктів культурної спадщини (архітектурні пам'ятки, пам'ятники тощо) 12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Розвиток туризму в області. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі 13. Екологічні проблеми 13.1. Екомережа та біорізноманіття 13.1.1. Вплив на природні складові довкілля 13.1.2. Сучасний стан природних складових довкілля 13.1.3. Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля 13.2. Характеристика основних екологічних проблем регіону 14. Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища 15. Управління в галузі охорони довкілля 16. Виконання загальнодержавних та національних екологічних програм 17. Наукові дослідження в галузі екології 18. Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи 19. Міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього середовища 20. Висновки Додатки Таблиці

Нач. відділів Рубець В.О. Цапулич О.Т. Цапулич О.Т. Шевчук Л.В. Шевчук Л.В. Цапулич О.Т. Спічкей Л.М. Спічкей Л.М. Цапулич О.Т. Рубець В.О. Урись І.О. Поляновський А.О. Поляновський А.О. Поляновський А.О. Поляновський А.О. Поляновський А.О. Поляновський А.О. Поляновський А.О. Поляновський А.О. Поляновський А.О. Поляновський А.О. Поляновський А.О. Нач. відділів Спічкей Л.М. Нач. відділів Поляновський А.О. Поляновський А.О. Бізіля К.М. Рубець В.О. Нач.відділів Нач.відділів Нач.відділів

Таблиця 2.1. Суб‘єкти державного екологічного моніторингу за галузями , середовища та число точок спостережень №

Суб’єкти моніторингу довкілля

1 1

2 Міністерство екології та природних ресурсів МНС МОЗ Міністерство аграрної політики Держкомлісгосп Держводгосп Держкомзем Держбуд Всього:

2 3 4 5 6 7 8

Середовище, що контролюється, та кількість точок спостережень атмосфе- промиповерхневі води піґрунти рне повіслові дземрічки та водойморя тря викиди ні мища в атджерел решта джерел решта води мосферу скидів скидів стічних стічних вод вод 3 4 5 6 7 8 9 10 2 157 70 45 15 116 46 48

157

145 25 8 248

9 2 56

260 8 283

338 454

Таблиця 2.2. Створення регіональних (локальних) систем екологічного моніторингу № з. п.

1 -

Назва регіональної (локальної) системи екологічного моніторингу 2 -

Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження) 3 -

Джерела та обсяги фінансування, тис. грн. 4 -

Результати (впроваджені системи, підсистеми та їх назви) 5 -

Таблиця 2.3. Здійснення екологічного моніторингу за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів № з.п.

Назва регіональної (локальної) програми екологічного моніторингу

Суб‘єкти екологічного моніторингу, залучені до виконання програм

1 -

2 -

3 -

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм 4 -

Таблиця 3.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря Викиди по області Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис. т в т. ч.: - від стаціонарних джерел забруднення, тис. т - від автотранспорту, тис. т

2001р. 26,8

2002р. 26,1

2003р. 35,6

7,8 19,0

7,8 18,3

12,5 23,1

Таблиця 3.2 Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по Закарпатській області та в розрізі населених пунктів, тис. т

1 м. Ужгород м Мукачево Берегівський район Великоберезнянський р-н Виноградівський район Воловецький район Іршавський район Міжгірський район Мукачівський район Перечинський район Рахівський район Свалявський район Тячівський район Ужгородський район Хустський район Разом по області

4,37 3,09 1,29 0,38 1,46 1,14 1,16 0,56 1,21 0,49 1,33 2,69 1,42 2,65 2,51 26,11

0,70 0,54 0,23 0,11 0,20 0,94 0,21 0,15 0,13 0,16 0,40 1,49 0,08 1,20 0,81 7,80

0,21 0,14 0,11 0,05 0,07 0,02 0,08 0,06 0,03 0,03 0,17 0,02 0,02 0,11 0,02 1,14

0,11 0,03 0,03 0,04 0,05 0,01 0,03 0,03 0,10 0,02 0,01 0,09 0,01 0,56

0,13 0,06 0,03 0,03 0,39 0,03 0,03 0,02 0,03 0,03 0,32 0,01 0,34 0,35 1,80

0,13 0,09 0,04 0,02 0,05 0,10 0,08 0,06 0,04 0,05 0,09 0,08 0,03 0,17 0,09 1,12

пересувні джерела

оксид вуглецю

діоксид азоту

пил

разом

пересувні джерела

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

пересувні джерела 8

4,03 5,51 0,90 2,55 4,28 1,10 1,06 1,67 0,26 0,27 0,40 0,09 0,26 2,10 0,21 0,20 2,17 1,94 0,95 1,73 0,27 0,41 0,53 0,14 1,08 1,20 0,18 0,33 0,63 0,19 0,93 1,68 0,44 0,75 3,48 2,66 1,34 2,10 0,08 1,45 4,25 2,91 1,70 3,89 1,17 18,31 35,62 12,54

діоксид сірки

(+/–) 2003р. до 2002 в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч.

2003 в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч. оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

Населені пункти

разом

2002 в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч.

0,23 0,27 0,08 0,05 0,05 0,03 0,08 0,05 0,06 0,02 0,19 0,01 0,03 0,16 0,02 1,33

0,10 0,13 0,04 0,03 0,02 0,00 0,01 0,00 0,02 0,01 0,10 0,01 0,03 0,06 0,00 0,56

0,17 0,13 0,02 0,00 0,02 0,90 0,02 0,03 0,02 0,03 0,03 0,64 0,00 0,63 0,49 3,13

0,12 0,26 0,03 0,01 0,03 0,20 0,08 0,06 0,04 0,08 0,07 0,13 0,04 0,42 0,06 1,60

4,61 3,18 1,41 0,31 1,89 0,23 1,46 0,39 1,02 0,44 1,24 0,82 2,02 1,34 2,72 23,08

+1,14 +1,19 +0,38 +0,02 +0,64 +1,03 +0,57 - 0,03 - 0,01 +0,14 +0,35 +0,79 +0,68 +1,60 +1,38 +9,51

+0,20 +0,56 +0,03 -0,02 +0,01 +1,00 +0,06 -0,01 +0,05 +0,03 +0,04 +1,17 0,00 +1,17 +0,36 +4,74

+0,02 +0,13 -0,03 0,00 -0,02 +0,01 0,00 -0,01 +0,03 -0,01 +0,02 -0,01 +0,02 +0,05 -0,02 +0,09

-0,01 +0,10 +0,01 -0,01 -0,03 0,00 0,00 0,00 -0,01 -0,02 0,00 -0,01 +0,02 -0,03 -0,01 0,00

+0,04 +0,07 -0,01 0,00 -0,01 +0,51 -0,01 0,00 0,00 0,00 0,00 +0,32 -0,01 +0,08 +0,14 +1,33

-0,01 +0,17 -0,01 -0,01 -0,02 +0,10 0,00 0,00 0,00 +0,03 -0,02 +0,05 -0,02 +0,25 -0,03 +0,48

+0,58 +0,63 +0,35 +0,04 +1,63 +0,03 +0,51 -0,02 -0,06 +0,11 +0,31 +0,07 +0,68 -0,11 +1,02 +4,77

Таблиця 3.3. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря по Закарпатській області № п/п

Підприємства-забруднювачі

1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

2 Ужгородська компресорна станція Воловецька компресорна станція Свалявська компресорна станція Хустська компресорна станція ВАТ "Рахівська картонна ф-ка" ВАТ "Перечин ЛХК" Приборжавський завод будматеріал

8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15.

Ужгородтеплокомуненерго СП "Фішер-Мукачево" Закараттяобленерго Ужгород вагонне депо ТзОВ ЦКБМ "Карпати" Вел.-Бичків хлібокомбінат ЗАТ "Свалявський ЛХК" Мукачево теплові мережі

16. 17.

Мукачево ТзОВ "ЕНО-меблі" Іршава ТзОВ "ЕНО-Довге Лтд."

Відомча належність 3 НАК "Нафтогаз України" -//-//-//-//-//Комітет по комун. г-ву України Спільне підприємство Міненергетики Мінтранспорту Спільне підприємство Укоопспілка Мінпромполітик Спільне підприємство Комітет по комун. г-ву України Спільне підприємство Спільне підприємство

Валовий викид, тонн 2002 2003 4 5 868,602 2527,522 893,972 1597,783 1834,697 2598,308 653,512 810,714 58,650 46,805 98,774 71,044 72,200 98,770

- Зменшення + Збільшення

Причини зменшення / збільшення

6 +1658,92 +703,811 +763,611 +157,202 -11,845 -27,730 +26,570

7 Різке збільшення через введення нового виробничого цеху Збільшення об'ємів перекачки газу Збільшення об'ємів перекачки газу Збільшення технологічних викидів через технологічні роботи Невеликий спад виробництва Скорочення виробництва Зростання об'ємів виробництва

117,719 117,719 26,063 36,338 78,481 110,431 25,050 29,480

110,700 121,630 32,782 31,326 17,284 44,007 20,931 49,399

-7,019 +3,911 +6,719 -5,012 -61,119 -66,424 -4,119 +19,919

Зменшення спалювання газу Незначне зростання виробництва –//– Зменшення об'ємів перевозок Різке зменшення об'ємів виробництва –//– Незначне скорочення виробництва Прийняття на баланс нових котелень

74,688 54,418

17,906 10,480

-56,782 -43,938

Зміна пиловловлюючого обладнання на більш ефективне –//–

Таблиця 4.1. Забір і використання води, млн. м³ на рік Роки

Річковий басейн

1 2 2001 р.Тиса Разом по області 2002 р.Тиса Разом по області 2003 р. Тиса Разом по області

Забрано води з поверхневих джерел 3 23,56 23,56 21,9 21,9 23,42 23,42

Використано води

з підземних джерел

разом

промисловість

сільське господарство

комунгосп

зрошення

4 54,49 54,49 45,86 45,86 38,88 38,88

5 78,05 78,05 67,76 67,76 62,3 62,3

6 6,3 6,3 6,3 6,3 6,929 6,929

7 21,05 21,05 13,63 13,53 8,8 8,8

8 29,32 29,32 26,77 26,77 24,8 24,8

9 0,021 0,021 0,012 0,012 0,16 0,16

риборозведення 10 10,68 10,68 1068 1068 10,58 10,58

інші галузі 11 10,67 10,67 10,53 10,53 11,031 11,031

Таблиця 4.2. Скидання зворотних вод, млн. м³ на рік Рік

1 2001

Категорія очищення

Річковий басейн

3 р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса

О НО НДО НЧБО Разом по області 2002 О НО НДО НЧБО Разом по області 2003 О НО НДО НЧБО Разом по області

р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса

Скинуто зворотних вод у поверхневі у підземні водні об’єкти горизонти 4 5 28,77 0 1,33 0 13,42 0 4,439 0 47,95 0 29,79 0 0,989 0 14,23 0 4,538 0 49,55 0 31,09 0 0,852 0 12,37 0 4,32 0 48,63 0

разом

6 28,77 1,33 13,42 4,439 47,95 29,79 0,989 14,23 4,538 49,55 31,09 0,852 12,37 4,32 48,63

Скидання зворотних вод галузями економіки промисільське комунінші словість господарсгосп галузі тво 7 8 9 10 0,186 0,017 28,53 0,037 0,168 0,0 1,129 0,033 0,031 0,024 12,947 0,418 2,21 2,169 0,044 0,016 2,595 2,21 42,65 0,495 0,191 0,018 28,43 1,15 0,110 0,0 0,87 0,009 0,037 0,0 13,971 0,26 2,083 1,981 0,041 1,433 2,42 1,999 43,31 1,852 0,086 0,005 30,96 0,039 0,143 0,709 0,014 0,002 12,34 0,014 2,383 1,909 0,027 0,001 2,626 1,916 44,04 0,054

Таблиця 4.3. Типи очищення зворотних вод, млн. м³ на рік Рік

Водний об’єкт

1 2 2001 р.Тиса Разом по області 2002 р.Тиса Разом по області 2003 р. Тиса Разом по області

Скинуто разом 3 47,97 47,97 49,55 49,55 48,63 48,63

Нормативно очищених на очисних спорудах разом біол. очисфіз.-хім. механічна тка очистка. очистка 4 5 6 7 28,77 28,71 0,0 0,06 28,77 28,71 0,0 0,06 29,79 29,74 0 0,05 29,79 29,74 0 0,05 31,09 31,02 0 0,076 31,09 31,02 0 0,076

Потужність очисних споруд разом в т.ч. перед скиданням до водного об’єкта 8 9 51,66 51,6 51,66 51,6 46,69 46,63 46,69 46,63 62,76 62,75 62,76 62,75

Таблиця 4.4. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т на рік Рік

Водний об’єкт

1 2 2001 р. Тиса Разом по області 2002 р. Тиса Разом по області 2003 р. Тиса разом по області

Разом

3 24557,09 24557,09 20511 20511 19134,014 19134,014

БСК

ХСК

4 882 882 927 927 937 937

5 2293 2293 2176 2176 2201 2201

Скидання забруднюючих речовин завислі N (сума мінеP (орторечовини ральних форм) фосфати) 6 7 8 878 318 0 878 318 0 943 235 116 943 235 116 983 516 127 983 516 127

мінералізація 9 15840 15840 16114 16114 14370 14370

нафтопродукти 10 0,09 0,09 0,015 0,015 0,014 0,014

Таблиця 4.5. Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м³ на рік

Повторно послідовне 4

2001

Промисловість

12,8

0,337

1,358

87,2

2001

Сільське господарство

0,426

0,0

19,7

63,9

2001

Комунальне господарство

0,318

0,043

8,988

22,06

0,38

30,84

77,9

2002

Промисловість

0,019

0,0012

0,64

1,8

2002

Сільське господарство

0,334

0,0200

10,96

30,1

2002

Комунальне господарство

0,281

0,0168

9,23

25,4

0,634

0,038

20,83

57,24

Рік

Галузь економіки

Разом по області

Оборотне

Безповоротне водоспоживання 5

Економія свіжої води, % 6

2003

Промисловість

3,787

0,052

0,789

21,99

2003

Сільське господарство

0,022

8,389

13,25

2003

Комунальне господарство

0,029

7,032

0,713

3,838

0,052

16,21

35,96

Разом по області

Таблиця 4.6. Перелік основних водокористувачів - забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Рік

1 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001 2001

Відомство

Підприємство забруднювач

Водний об’єкт

2 Держбуд Держбуд Держбуд Держбуд Держбуд Держбуд Держбуд Держбуд Держбуд Держбуд АТ “Укрпрофоздоровниця Держбуд Держбуд Міністерство промполітики Міністерство промполітики Міністерство промполітики

3 ВУЖКГ смт. Великий Березний ВУВКГ м Ужгород ВУЖКГ м. Чоп ВУЖКГ м. Тячів ВУЖКГ смт. Міжгір’я ВУЖКГ смт. Солотвино ВУЖКГ смт Вишково ВУЖКГ смт. Дубове ВУВКГ м. Мукачево ВУЖКГ м.Виноградово Санаторій “Сонячне Закарпаття ” смт Поляна. ВУЖКГ м. Рахів ВУЖКГ м. Берегово ВАТ “Затисянський хімзавод” с. Горбки ВАТ “Свалявський ЛХК” м. Свалява ВАТ “Перечинський ЛХК” смт. Перечин ТОВ "Карпати" смт.В.Бичків ВАТ “Берегівський консервний завод” м. Берегово ЖКГ НДІ АПВ с. В. Бакта

4 р. Уж р. Уж р. Тиса р. Тиса р. Ріка р. Тиса р. Тиса р. Тересва р. Латориця р. Тиса р. Пиня

5 0,061 7,830 0,286 0,238 0,16 0,399 0,025 0,100 3,034 0,788 0,153

6 0,0 0,110 0,086 0,186 0,0 0,0 0,0 0,100 0,15 0,338 0,0

7 0,061 7,720 0,2 0,052 0,16 0,399 0,025 0,0 2,884 0,450 0,153

р. Тиса канал Верке р. Тиса

0,339 0,749 0,013

0,0 0,0 0,0

0,339 0,749 0,013

р. Латориця

0,008

0,0

п. Доморач притока р. Уж р.Шопурка канал Верке

0,015

0,0

0,141 0,019

0,0

канал Верке

0,068

0,0

0,068

Міністерство АПК Міністерство АПК Міністерство АПК Міністерство оборони Міністерство освіти

Об’єм скидання, млн. м³ разом НО НДО

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т / рік 8 123,4 6180,7 572,2 207,5 82,6 330,8 32,5 63,4 5712,0 562,6 107,5 238,9 444,0 3,7 5,7 37,5 17,4 174,6 141,4

Радгосп-завод ім. Шевченко смт. Корлево КЕЧ, м. Мукачево

р. Тиса

0,026

0,0

0,026

р. Латориця

0,028

0,0

0,028

Школа-інтернат смт. В. Бичків

р. Тиса

0,009

0,0

0,009

22,1 12,6 4,5

69 1 2001 2001

2 Міністерство охорони здоров’я Міністерство транспорту

2001 Разом по області 2002 Держбуд Держбуд 2002 Держбуд 2002 Держбуд 2002 Держбуд 2002 Держбуд 2002 Держбуд 2002 Держбуд 2002 Держбуд 2002 Держбуд 2002 АТ “Укрпрофоз2002 доровниця Держбуд 2002 Держбуд 2002 Міністерство 2002 промполітики АТ"Укрпрофоздо 2002 ровниця" Міністерство 2002 промполітики Міністерство 2002 промполітики 2002 Міністерство 2002 АПК Міністерство 2002 АПК Міністерство 2002 АПК Міністерство 2002 оборони Міністерство 2002 освіти Міністерство 2002 охорони здоров’я 2002 Міністерство транспорту 2002 Міністерство освіти Разом по області 2003 Міністерство промполітики 2003 Міністерство транспорту 2003 Мінпромполітики 2003 Міністерство оборони 2003 2003 2003 2003 2003 2003 2003 2003 2003 2003 2003

Мінпромполітики Міністерство АПК Міністерство АПК Держбуд Держбуд Держбуд Держбуд Держбуд Держбуд

3 Психлікарня с. Вільшани

4 р. Теребля

5 0,008

6 0,0

7 0,008

Локомотивне депо Чоп Львівської залізниці смт. Королево Дитячий будинок с.Вільшани Хустського району

р. Мочарка

0,022

0,0

0,022

р. Теребля

0,013

0,0

0,013

р. Уж р. Уж р. Тиса р. Тиса р. Ріка р. Тиса р. Тиса р. Тересва р. Латориця р. Тиса р. Пиня

14,75 0,051 9,844 0,353 0,188 0,16 0,167 0,020 0,100 2,540 0,742 0,147

1,33 0,0 0,117 0,086 0,146 0,0 0,0 0,0 0,100 0,262 0,0

13,42 0,051 9,727 0,267 0,042 0,16 0,167 0,020 0,0 2,540 0,480 0,147

р. Тиса канал Верке р. Тиса

0,156 0,473 0,013

0,0 0,0 0,0

0,156 0,473 0,013

р.Пиня

0,020

р. Латориця

0,008

0,0

п. Доморач притока р. Уж р.Шопурка канал Верке

0,019

0,0

0,60о 0,016

0,60 0,016

0,0

канал Верке

0,042

0,0

0,042

8 4,0

ВУЖКГ смт. Великий Березний ВУВКГ м Ужгород ВУЖКГ м. Чоп ВУЖКГ м. Тячів ВУЖКГ смт. Міжгір’я ВУЖКГ смт. Солотвино ВУЖКГ смт Вишково ВУЖКГ смт. Дубове ВУВКГ м. Мукачево ВУЖКГ м.Виноградово Санаторій “Сонячне Закарпаття ” смт Поляна. ВУЖКГ м. Рахів ВУЖКГ м. Берегово ВАТ “Затисянський хімзавод” с. Горбки Санаторій "Поляна" смт.Поляна

19,6 3,7 15105,0 119,6 12741,6 624,3 175,9 90,2 254,7 26,0 73,4 4246,6 529,8 97,5 171,9 308,7 3,7 21,2

ВАТ “Свалявський ЛХК” м. Свалява ВАТ “Перечинський ЛХК” смт. Перечин ТОВ "Карпати" смт.В.Бичків ВАТ “Берегівський консервний завод” м. Берегово ЖКГ НДІ АПВ с. В. Бакта

5,7 47,5 31,6 147,0 87,4

Радгосп-завод ім. Шевченко смт. Корлево КЕЧ, м. Мукачево

р. Тиса

0,020

0,0

0,020

р. Латориця

0,009

0,0

0,009

Школа-інтернат смт. В. Бичків

р. Тиса

0,009

0,0

0,009

Психлікарня с. Вільшани

р. Теребля

0,008

0,0

0,008

Локомотивне депо Чоп Львівської залізниці смт. Королево Дитячий будинок с.Вільшани Хустського району

р. Мочарка

0,012

0,0

0,012

р. Теребля

0,013

0,0

0,013

ВАТ Затисянський хімзавод, с. Клоролево Локомотивне депо, с. Королево

р. Тиса

15,22 0,014

0,989 0,0

14,23 0,014

19853,5 5,2

р. Мочарка

0,012

0,0

0,012

7,113

р. Тересва

0,005

0,0

1,6

р. Латориця

0,025

0,0

11,6

р. Тиса

0,009

0,0

0,009

7,1

п. Доморач

0,081

0,0

30,8

р. Шопурка канал Верке

0,032 0,018

0,0 0,0

14,6 14,6

канал Верке

0,03

0,0

26,9

р. Уж канал Верке р. Уж р. Латориця р. Тиса р. Ріка

8,892 0,55 0,031 1,64 0,26 0,158

0,117 0,0 0,0 0,0 0,086 0,158

8,775 0,55 0,031 1,64 0,174 0,0

12893,0 483,8 104,2 4470,64 810,8 58,9

17,0 4,1 4,5 4,0

Вертолітне виробниче об”єднання, смт. Дубове КЕЧ м. Мукачево Санаторій “Гірська Тиса”, с. Кваси ВАТ “Лісохімкомбінат”, смт. Перечин ЦБМ “Карпати”, смт. В.Бичків ТОВ “Консервний завод”, м.. Берегово ДЖКП “Бакта”, с. Бакта ДКП ВУВКГ м. Ужгород ВУВКГ, м. Берегово ВУЖКГ, смт. В.Березний ВУВКГ, м. Мукачево ВУЖКГ, м. Чоп ВУЖКГ м. Міжгір”я

15,9 3,7

70 1 2003 2003 2003 2003 2003 2003 2003 2003 2003 2003 2003 2003 2003 2003

2 3 Держбуд ВУВКГ, м. Рахів Держбуд ВУЖКГ, м. Виноградів Держбуд ВУЖКГ, м. Тячів Держбуд КППВ с. Солотвино Міністерство Рахівське райвно освіти Міністерство Облздороввідділ, м. Ужгород охорони здоров”я Дитячий будинок с.Вільшани Міністерство Хустського району освіти АТ “Укрпрофоз- Санаторій “Перлина Карпат”, доровниця” смт. Чинадієво Міністерство ВАТ “Закарпатський сад”, с. АПК Королево Держбуд ВУЖКГ, смт. Дубове Держбуд ВУЖКГ, смт. Вишково Держбуд ВЖКП смт. Кобилецька Поляна Держбуд ВЖКП смт. Буштино АТ “Укрпрофоз- ЗАТ “Кришталеве джерело”, с. доровниця” Солочин Всього

4 р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса

5 0,072 0,678 0,171 0,302 0,009

6 0,0 0,0 0,135 0,0 0,0

7 0,072 0,678 0,036 0,302 0,009

8 116,53 308,0 109,2 242,9 4,9

р. Теребля

0,008

0,0

17,1

р. Теребля

0,013

0,0

5,2

р. Латориця

0,02

0,0

0,02

43,3

р. Тиса

0,002

0,0

0,02

0,5

р. Тересва р. Тиса р. Шопурка р. Тиса р. Піня

0,089 0,027 0,006 0,044 0,018

0,089 0,0 0,006 0,044 0,0

0,0 0,027 0,0 0,0 0,018

19,3 20,8 0,6 21,0 9,2

13,216

0,847

12,369

19859,383

Таблиця 4.7. Інформація щодо дозвільної діяльності ( дозволи на спецводокористування) Рік

Адміністративно-територіальна одиниця

1 2 2001 Разом по області 2002 м. Ужгород 2002 Мукачівський район 2002 Берегівський район 2002 Великоберезнянський р. 2002 Виноградівський район 2002 Воловецький район 2002 Іршавський район 2002 Міжгірський район 2002 Перечинський район 2002 Рахівський район 2002 Свалявський район 2002 Тячівський район 2002 Ужгородський район 2002 Хустський район Разом пообласті 2003 м. Ужгород 2003 Мукачівський район 2003 Берегівський район 2003 Великоберезнянський р. 2003 Виноградівський район 2003 Воловецький район 2003 Іршавський район 2003 Міжгірський район 2003 Перечинський район 2003 Рахівський район 2003 Свалявський район 2003 Тячівський район 2003 Ужгородський район 2003 Хустський район Разом пообласті

Кількість водозаборів разом в т.ч. підземних

52 301 160 34 140 28 59 27 30 50 45 80 150 60 1216 52 301 160 34 140 28 59 28 30 50 45 80 150 60 1217

51 296 160 30 138 14 50 7 25 45 40 70 140 54 1120 51 296 160 30 138 14 50 7 25 45 40 70 140 54 1120

КільКількість Кількість водоКількість кість водоко- користувачів, які водокорисводови- ристувамають дозволи тувачів, пусків чів (разом) терміни дії дозволів яких прострочені 5 6 7 8

6 9 8 8 7 4 8 8 10 13 13 12 13 7 126 6 9 8 8 7 4 8 8 10 13 13 12 13 7 126

47 96 82 32 53 38 41 26 28 41 41 60 57 38 680 56 102 77 36 61 32 43 33 31 49 68 72 58 44 762

35 63 33 11 25 31 17 5 15 21 29 24 30 17 356 38 52 26 15 21 12 14 8 14 23 29 34 36 18 340

17 40 54 19 32 15 23 21 14 19 17 36 33 23 363 15 26 34 19 30 14 20 21 10 17 16 30 32 20 304

Кількість Кількість водокори- дозволів, стувачів, виданих в які взагалі поточному не мають році дозволів 9

7 20 7

2 2 1 1 2 1 2 2 2 14 3 1 2 1

2 1 2 1 15

6 3 4 8 8 7 9 5 86 22 22 11 4 13 10 8 5 8 9 15 14 13 13 167

Таблиця 5.2.1. Структура земельного фоТипи земель та угідь

нду регіону Площа земель та угідь за роками, тис. га 2000 р. 2001 р. 2002 р. 1275,3 1275,3 1275,3 465,0 463,5 461,7 201,5 200,9 200,9 27,8 27,5 27,4 92,3 92,8 92,2 142,1 141,0 138,9 718,6 719,3 720,3 43,4 43,6 43,5 0,9 0,9 1,0

1999 р. 1275,3 464,0 199,9 28,1 92,9 143,1 718,1 43,0 0,9

Земель загалом Сільгоспугіддя загалом Рілля Багаторічні сільгоспнасадження Перелоги Сіножаті Пасовища Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) Поверхневі води суходолу

2003 р. 1275,3 458,6 200,4 27,2 94,8 136,2 720,5 44,0 1,0

14,5

14,8

14,7

14,8

18,2

18,3

Таблиця 5.3.1. Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Заходи Розробкапроектівземлеустроюз контурно-меліоративноюорганізацією території Повнезакріплення в натурі(намісцевості)контурнихмежполівіробочих ділянок Створення захиснихлісовихнасаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки,вали-тераси, вали-дороги) Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. Створення протиерозійнихставківмулонакопичувачів Берегоукріплення длязахистусільгоспугідь

Одиниця виміру

1999

Обсяг вжитих заходів за роками 2000 2001 2002

2003

кількістьгоспод. тис.га

66 460

кількістьгоспод. тис.га

32 230,4

тис.га тис.га км

0,15 -

0,029 -

0,034 -

шт.

3,7

шт. га км

5,3

12,6

7,8

6,2

%2003р. до 2002р. 0

Таблиця 6.1. Мінерально-сировинна база Види корисних копалин

Вугілля Руди свинцю та цинку Руди ртуті Руди кадмію Руди золота та срібла Сіль кухонна Руди бариту Сировина для мінеральних фарб Польовошпатова сировина Каолін Цеоліти Глини бентонітові Скляна сировина Камінь облицювальний Сировина вогнетривка для металургії Камінь пиляний Керамзитова сировина Перлітова сировина Глина тугоплавка Цегельно-черепична сировина Камінь будівельний Піщано-гравійна суміш Пісок будівельний Вапняк для випалювання на вапно Сировина для вапнування кислих ґрунтів Всього родовищ твердих корисних копалин

Загальна кількість родовищ

Родовища, що розробляються

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2003р.

Балансові запаси станом на 01.01.04р.

2002р. 4 3 4 1 3 1 1 6 1 1 3 1 1 22 1

2003р. 4 3 4 1 3 1 1 6 1 1 3 2 1 23 1

2002р. 1 1 0 0 1 1 0 0 1 1 2 1 0 6 1

2003р. 1 1 0 0 1 1 0 0 1 1 2 1 0 7 1

тис. тонн "–" "–" "–" "–" "–" "–" "–" "–" "–" "–" "–" "–" тис.м3 "–"

1 0 0 119 0 0 4 10 3 8 0 4 2

39177 5574 22 347397 2522 1753 74 4304 130373 7602 20727 30995 2982

3 1 3 3 79

3 0 2 1 32

3 0 2 1 9

"–" "–" "–" тис.тонн тис. м3

1 0 26 12 47

615 3288 47939 15178 81085

38 2 4 3 2

39 2 4

15 0 3 2 0

"–" "–" “-” тис.тонн "–"

628 0 77 46 0

233990 4320 27993 14788 391

191

194

Таблиця 6.2. Використання надр № з.п.

Загальна кіль кість Наявність документації кар`єрів, шахт, розрізів та гірничий від- земельний відліцензії розробок вод вод 2

123

Загальна площа Площа відпрацьопорушених зе- ваних земель, що мель, га підлягають рекультивації 6 7 754

506

Рекультивовано в 2003р. 8 125

Таблиця 7.1 Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів у 2003р., т Назва відходів

Зберігалося на Утворилося на Використано підприємствах підприємствах за (утилізовано) на початок року рік за рік

1 Відходи І класу небезпеки Люмінесцентні лампи в т.ч. за окремими видами відходи гальваніки відходи кислот органічних відходи сурми відходи формальдегідів відходи хрому лампи люмінесцентні мул КОС невідомі хімікати Відходи ІІ класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами азбестові відходи відходи бітуму відходи гальваніки відходи карбомідного клею відпрацьований електроліт гальмові колодки елюати промивки змащуюча охолоджуюча рідина лаки, фарби луг меблеві лакові відходи мул КОС нафтопродукти пестициди в т.ч. - заборонені - непридатні

2 94,803 26688 шт.

свинцеві акумулятори свинець і сполуки трихлоретилен шлами нікелю штучне хутро Відходи ІІІ класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами:

55,383 2,422 1,2 7,57 3 95304,201

15,92 3,06 5,61 8,58 2,728 26688шт 12,0 46,905 3758,049 0,149 34,36 28,09 1246,55 65,259 3,09 0,74 78,12 24,422 1,55 22,065 100,7 1905,239

3 17,105 15520 шт.

4 31322 шт.

15520 шт.

31322 шт.

17,105 1699,28

1793,847

0,83 1,5

Видалено за рік Розміщено (зберігається) на в т. ч. Знешко- захоронено в направлено в підприємствах джено місцях органі- місця неорга- на кінець року (знищено) зованого скла- нізованого дування складування 6 7 8 9 111,902 10886 шт.

382,75 0,75

2 1,3 0,7

55,259 2,8

2 2,75

15,5

14,1 300,6 1155

разом

23,6 300 1520

74,445 103,695

15,92 3,054 5,61 8,58 2,728 10886 шт 12 64,01 3190,612 0,229 25,86 28,09 1248,55 11,3 0,99 0,74 80,,42 11,672 1,55 12,565 101,3 1540,239 74,445 103,695

138,5

170 1,912 4,776

80 445304,06

80747,1

186456,128

82 221338,932

23,883 0,51 1,2 2,794 1 52066,301

75 1 відходи вигребів відходи гальваніки відходи ливарного в-ва відходи пластмас відходи ДСП відходи сполук фенолу мул КОС мул миття машин огарки електродів осад відстійника послід рідкий сміття побутове тирса дерев’яна фотоплівка, фотопапір Відходи ІV класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами: бита скляна тара відходи гальваніки відходи гірських порід відходи рослинництва вижимки: - винограду, - фруктів гній карбідний мул макулатура металобрухт кольоровий металобрухт чорний мул КОС обрізки резини огарки ртутного виробництва формувальні суміші шини шлак, зола шпали щепа, обрізки дерев

2 1068,34 153,02 25 288,836 10,9 100,02 172 43,572 1,665 215,27 40205,628 53019,8 0,15 80344,707 92,07 147,17 26 237,5 4325,12 21,397

6000 2157,25 200,5 60000 233,3 702,26 778,82 423 5000,32

3 188131,9 2,48 2 105

17600 232,53 18 160 3 181500,8 57548,35

8 187100,24

171,4

15650 225,392 15,5 210,3 3 186456,128

618148,5

80560,1 0,1 140656,81

480,65

516,72

75,69

5022,7 28837,5 62,3 3500 685 55620 1629 5100

5260,2 23118,4

258 1442,2 200 48520,15

155 1881,02 400 47020,47

9 2100 155,5 27 222,436 10,9 100,02 2122 50,71 4,165 164,97

4115,55

35250,3 11858,05 0,25 553645,157

56 147,17 446776 5

18150

466776 15

В рамках кожного класу небезпеки види відходів подаються у відповідності з абеткою

10044,22 8,007

75,69 3500 685 53120

8500 3786,25

5000

300,5 60000 233,3 60

745,26 340 223 6500

Таблиця 7.2 Інвентаризація місць видалення відходів на території області Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

1 Разом по області м.Берегово Берегівський район В.Березнянський р-н Виноградівський р-н Воловецький р-н Іршавський р-н Між гірський р-н м.Мукачево Мукачівський р-н Перечинський р-н Рухівський р-н Свалявський р-н м.Ужгород Ужгородський р-н Тячівський р-н м.Хуст Хустський район

Кількість зареєстроЗагальна Загальний фа- Загальна фа- Обсяги лімітів Направлено Загальна фаваних місць видаплоща місць ктичний об‘єм ктична маса на розміщення фактично ктична маса лення відходів видалення місць видалення відходів на відходів на відходів на відходів на відходів, відходів, тис. м³ початок року, даних місцях місце видакінець року, разом у т.ч. де тис.м² тис.т видалення, лення протятис.т власника тис.т гом року, тис.т ще не визначено 2 3 4 5 6 7 8 9 304 1 1861,37 7811,9 3351,39 688,02 271,26 3622,67 4 78 632,82 537,81 10,4 7,5 545,31 42 1 515,2 1954,9 277,21 130,42 44,9 322,11 26 95,2 413,22 120,82 18 16,35 137,17 28 184 240 299,8 52,2 27,2 327 9 1,12 224,58 19,05 0,5 0,34 19,4 13 116,6 213,85 30,7 15,2 9,6 40,3 2 32 199,6 147,4 16 9,2 156,6 1 78 157 600,75 50 30,5 631,25 39 100,4 608 155,5 25 26 181,5 18 80,7 35,42 9,245 9,3 1,77 11,02 21 129 1401 362,67 20 10,52 373,19 14 59,95 86,96 8,536 4,8 2,56 11,1 1 16 344,75 50,72 22,5 45 95,72 41 223 154,97 163,046 190 5,5 168,55 31 40,2 190,83 175,23 70,5 11 186,23 1 48 421 351,9 28,2 11,3 363,2 13 64 533 41 25 12,02 53,02

Кількість Кількість місць місць вида- видалення відлення відхо- ходів, де здійсдів, що не нюється еколовідповідають гічний монітодіючим норринг мативам 10 11 49 18 2 4 4 11 28

2 1 11 1 3

Таблиця 7.3 Видача дозволів на розміщення відходів , лімітів на утворення та розміщення відходів Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

1 Разом по області Люмінесцентні лампи Берегівський район Люмінесцентні лампи В.Березнянський район Люмінесцентні лампи Виноградівський район Люмінесцентні лампи Воловецький район Люмінесцентні лампи Іршавський район Люмінесцентні лампи Міжгірський район Люмінесцентні лампи Мукачівський район Люмінесцентні лампи Перечинський район Люмінесцентні лампи Рахівський район Люмінесцентні лампи Свалявський район Люмінесцентні лампи Тячівський район Люмінесцентні лампи Ужгородський район Люмінесцентні лампи Хустський район Люмінесцентні лампи м. Мукачево Люмінесцентні лампи м. Ужгород Люмінесцентні лампи

Видано дозволів на розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано дозволи

2 1495

3 1495

160

156

155

325

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи 4

На яку кількість відходів видано дозволи, тис.т.

5 665,22 55464 шт 177,31 3450 шт 6,35 2352 шт 59,13 3276 шт 3,39 515 шт 18,38 2754 шт 11,37 896 шт 3,50 338 шт 9,45 596 шт 35,34 2412 шт 7,85 1254 шт 8,84 1360 шт 135,68 3655 шт 107,06 1055 шт 15,51 6335шт 66,06 25216 шт

Видано лімітів на утворення та розміщення відходів 6 1495

Кількість підприємств, яким видано ліміти

Дозволено утворити відходів, тис.т.

Дозволено розмістити відходів на своїх підприємствах, тис.т.

Дозволено розмістити відходів на інших підприємствах, тис.т.

7 1495 160

156

155

325

9 665,22 55464 шт 177,31 2430шт 6,35 2352 шт 59,13 3276 шт 3,39 515 шт 18,38 2754 шт 11,37 896 шт 3,50 338шт 9,45 596шт 35,34 2412 шт 7,85 1254 шт 8,84 1360 шт 135,68 3655 шт 107,06 1055 шт 15,51 6335шт 66,06 25216 шт

10 44,03

160

8 709,25 56949 шт 178,75 3450 шт 7,49 2352 шт 63,00 3276 шт 4,50 515 шт 18,41 2754 шт 22,10 896 шт 3,55 338 шт 9,48 596 шт 36,21 2412 шт 10,28 1254 шт 9,29 1360шт 144,28 3655 шт 107,82 1055 шт 22,98 6335 шт 71,11 25216 шт

1,44 1,14 3,87 1,11 0,03 10,73 0,05 0,03 0,87 2,43 0,45 8,6 0,76 7,47 5,05

Таблиця 7.4 Зареєстровано відходів у області Клас небезпеки

1 Разом (усіх класів небезпеки) у тому числі: люмінесцентних ламп 1-го класу небезпеки 2-го класу небезпеки 3-го класу небезпеки 4-го класу небезпеки Разом по області

Кількість зареєстрованих відходів

26688 шт 111,902 3190,612 52066,301 553645,157 609013,97

з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями 3

26688 шт 111,902 1793,847

1905,75

У тому числі для яких визначено умови для яких визначено підпзберігання, транспортуриємства або виробництва вання, видалення з їх утилізації 4 5

31322 шт 111,902 1793,847 80747,1 140656,81 223309,66

для яких визначено місця видалення відходів 6

31322 шт

31322 шт 111,902 382,75 407795,06 4191,24 412480,95

1793,847 80747,1 140656,81 223197,76

Таблиця 7.5 Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів N з/п 1 1. 2.

3. 4. 5. 6. 7. 8.

10. 11.

Назва підприємства або виробництва, адреса 2 ВАТ "Закарпатський металургійний завод "с.Вишково, Хустськи район ВТП "Екоцентр"м.Львів,в.Панчо,7 ТОВ "Еколог", м. Ужгород, вул. Огарьова, 25 ТОВ "Еколог", ПП Лаврентьєв В.Г. м.Ужгород, вул. Огарьова,25 Приватний підприємець Кошеля В.М. м.Свалява, вул. Кірова,1 ПП "Закарпаттявторкольормет", м.Ужгород, вул. Лаврищева,54 ВАТ "Перечинський лісохімічний комбінат", смт.Перечин, вул. Червоноармійська, 25 ВАТ АФ "КАІ Яворник" смт. Великий Березний, с.Кострино Великоберезнянський р-н ЗЕТ "Т.О.Р." смт. Тересва, Тячівський р-н СДКІ АТ "Воловецький лісокомбінат", смт .Воловець

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) 3 Огарки ртутного виробництва

Потужність, т /рік 4 62000

Утилізовано відходів за звітний рік,т 5

Збір та зберігання відпрацьованих ртутних, люмінесцентних ламп з подальшим їх транспортуванням на Микитівський ртутний комбінат ------------------ // -----------------

22000 шт

29 964 шт

25000

1 358 шт

Макулатура Полімерні відходи (поліетилен, полістирол) Склобій Полімерні відходи, поліетилентерефталат (ПЕТ-пляшки) Збір з подальшим видаленням на утилізацію свинцевих акумуляторів Кускові відходи дерева від л.п.цеху, тирси-виробництво паливних брикетів, спалювання в реторті для виробництва вугілля Тирса - спалювання в котлах ДКВР

не обмежено 100

20000 67,655

24 20 150

75,3 8,4 150

25000

неперервно діюча реторта 1440

3500

3300

------------------- // ---------------------------------- // ----------------

7000 5000

1500 280

Таблиця 8.1. Перелік екологічно небезпечних об'єктів № п/п

Назва об'єкту

Вид діяльності

Відомча належність (форма власності)

Примітка

Загальнодержавний рівень 1 2

Закрите акціонерне товариство фірма "Свалявський ЛХК", м.Свалява Каналізаційні очисні споруди ДКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" м. Ужгород

Лісохімічне виробництво

Акціонерне товариство

Очистка стічних вод

Державне комунальне підприємство

Обласний рівень 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Відкрите акціонерне товариство "Перечинський лісохімкомбінат", смт Перечин Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних матеріалів "Карпати", смт.В.Бичків Траса нафтопроводу "Дружба" Нафтопродуктопровід ДП "ПрикарпатЗахідтранс" Етиленопровід заводу "Поліолефін" Каналізаційні очисні споруди виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Мукачево Каналізаційні очисні споруди виробничого управління житлово-комунального господарства м.Берегово Каналізаційні очисні споруди ВУЖКГ, м.Рахів Полігон твердих побутових відходів м.Ужгород Полігон твердих побутових відходів м.Мукачево Полігон твердих побутових відходів м.Берегово Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика картонних виробів", м.Рахів Склади невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин обласної асоціації "Агрокомплекс" База зберігання пального ТзОВ "Нафтосервіс", с-Новоселиця, Перечинського району ДП "Закарпатнафтопродукт - Хуст"

Лісохімічне виробництво

НВП "Поліпром", м.Дніпропетровськ

Виробництво деревного вугілля

Колективна

Трубопровідне транспортування нафти Трубопровідне транспортування нафтопродуктів Трубопровідне транспортування етилену Очистка стічних вод Очистка стічних вод Очистка стічних вод Розміщення твердих побутових відходів Розміщення твердих побутових відходів Розміщення твердих побутових відходів

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ВАТ "Південно-Захід Транснафтопродукт" АК "Транснафтопрдукт", м.Москва, Росія ВАТ "Оріана", м.Калуш Управління житлово-комунального господарства Управління житлово-комунального господарства Управління житлово-комунального господарства м. Рахів Управління житлово-комунального господарства М.Ужгород Управління житлово-комунального господарства м.Мукачево Управління житлово-комунального господарства

Виробництво картону

Акціонерне товариство

Зберігання отрутохімікатів та пестицидів

Колективна

Прийом, зберігання та реалізація пального

Приватна

Прийом, зберігання та реалізація пального

Колективна

Правонаступ. В.Бичківсько-г о ЛХК

18 7200

пестициди

інші

формальдегід

ізоціанати

кисневовмісні розчинники

галогеновані вуглеводні

аміак

ароматичні вуглеводні

хрому

інші

нікелю

ціаніди

ванадію

луги

свинцю

Органічні сполуки

кислоти

ртуті

миш’яку

1 1

Неорганічні сполуки

кадмію

Разом видано дозволів (шт.)

продукти біотехнології

Таблиця 8.1.2.1. Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин, на поводження з якими було видано дозволи

Таблиця 9.1. Рівень захворюваності населення, на 10 тис. Категорія населення

Рік 2002 6424,1 5359,9 9602,9

2003 6477,9 5534,0 9322,5

2001 3707,6 3245,9 195,5 1400,1

Рік 2002 4107,8 3158,5 192,2 1512,3

2003 4813,6 3103,2 224,0 1562,3

262,8

236,4

252,6

2001 5898,5 5501,4 10096,9

Дорослі Підлітки Діти

Таблиця 9.2.Поширеність хвороб, на 10 тис. Класи хвороб Система кровообігу Органи дихання Новоутворення Ендокринна система, розлад живлення, порушення обміну речовин Кров і кровотворні органи

Таблиця 10.1. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів Рік

Затверджена Фактично розрахункова зрубано, разом лісосіка, тис. тис. м³ м³

1 2001 2002 2003

2 574,3 574,3 574,3

3 504,6 436,7 454,3

хвойних розрафактично хун-кова зрубано лісосіка 4 5 209,3 195,1 209,3 160,7 209,3 185,2

Зрубано по господарствах твердолистяних розрафактично хун-кова зрубано лісосіка 6 7 364,1 309,5 364,1 276,0 364,1 269,0

м`яколистяних розрафактично хун-кова зрубано лісосіка 8 9 0,9 0,9 0,9 0,1

Таблиця 10.2. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень, га Заходи 1 Лісовідновлення, лісорозведення – на землях лісового фонду -в т.ч. залісення лісосік Створення захисних лісонасаджень на непридат них для с.-г. землях Створення полезахисних лісових смуг

2001

Рік 2002

2003

2 2666,6

3 2291,6

4 2347,5

1806,9 34,0

2228,5 34,3

2274,4

Таблиця 10.3. Динаміка заготівлі лікарської сировини , т Рік 1. 2001

Разом по області 2002

Вид рослин 2. Шипшина, плоди Каштан їстівний Звіробій Малина, листя Вільха, шишки Мати-й-мачуха Глід, ягоди Бузина, квіти Крушина, кора Кропива, листя Чорниця, пагони Деревій, трава Пижма, квіти Квасоля, створки Шипшина Каштан їстівний Подорожник (трава) Звіробій Малина (листя) Вільха (шишки) Мати-й-мачуха Глід (плоди) Бузина (квіти) Крушина (кора) Кропива (листя)

Обсяги заготівлі встановлені ліміти фактично заготовлено 3. 4. 9,60 1,50 3,00 5,2 0,26 0,28 1,92 1,00 0,06 1,50 1,00 20,00 9,70 2,00 1,00 1,00 47,82 11,20 43,9 2.679 6,0 2.0 0.4 8.7 0.427 0,36 0,28 1,82 1.0 0.122 0.06 1.5 1.0 -

83 1.

Разом по області 2003

2. Пагони (чорниці) Деревій (трава) Піжма (квіти)

3. 20.0 3.0 1.0 90.62 41,635 2,07 6,515 1,2 0,22 0,805 2,0 0,5 1,5 1,2 25,0 3,04 3,0 1,0 3,0 1,025 1,0 0,5 1,0 0,3 0,05 0,08 0,05 0,1 0,485 0,16 97,435

Шипшина Подорожник (трава) Звіробій Малина (листя) Вільха (шишки) Мати-й-мачуха Глід (плоди) Бузина (квіти) Крушина (кора) Кропива (листя) Пагони (чорниці) Деревій (трава) Піжма (квіти) Чебрець (трава) Кора дуба Лист берези Лист ліщини Сушениця Фіалка Беладонна (пагони) Беладонна (насіння) Материнка Суниця лісова Хвощ польовий Горобина звичайна Бузина чорна

Разом по області

4. 3,397 0.4335 7.4585 17,1 2,15 6,2 1,0 0,55 1,0 1,0 25,0 3,0 1,0 3,0 0,1 61,1

Таблиця 10.4. Озеленення населених пунктів, га Заходи 1 Створено нових зелених насаджень Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень Проведено догляд за насадженнями

2001

Рік 2002

2003

2 40,1

3 38,3

4 42,85

6,3

4,8

5,2

92,0

125,3

88,6

Таблиця 11.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин , голів Вид мисливських тварин 1 олень козуля кабан заєць-русак

2001

Рік 2002

2003

2 1863 4516 1590 19588

3 1900 4610 1592 20154

4 1998 4926 1667 21947

Таблиця 11.2. Добування основних видів мисливських тварин, голів Рік

Види мисливських тварин 1 2 олень 2001 козуля кабан Разом по області олень козуля 2002 кабан лань Разом по області олень козуля 2003 кабан лань Разом по області

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій

Причини невикористання

3 1 23 36 60 5 21 105 4 135 2 41 67 4 114

4 1 23 49 73 4 26 114 4 148 2 42 74 4 122

5 1 19 28 48 2 16 53 0 71 0 30 34 0 64

6 0 1 1 2 0 0 0 0 0 2 7 6 0 15

Таблиця 11.3. Динаміка вилову риби* Рік

Водний об‘єкт

1 2 2001 Разом по області 2002 Разом по області 2003 Разом по області *Для областей, яким доведено ліміти

Затверджений ліміт вилову

Фактичний вилов

Таблиця 12.1. Використання природних ресурсів та здійс- нення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду Закарпатської області у 2003р. № з/п

1 1 2 3

Назва об’єкта природо-заповідного Загальна Використання орних Збирання ягід, плоЗбирання ліфонду площа земель дів, насіння, грибів карської сирооб’єкта вини ПЗФ, га ліміт факт. ліміт факт. ліміт факт. га га га га га га кг кг кг кг 2 3 4 5 6 7 8 9 Загальнодержавного значення Карпатський біосферний заповідник 31977 2,0 2,0 1057,9/ 12600 НПП “Синевир” 40696 3,1 3,1 6610/ 6610/ 117000 117000 Ужанський НПП 39159 3,1 2,4 8590/ 8400/ 208 200 Разом: 111835 8,2 8,2 16257,9/ 15010/ 129808 117200 Місцевого значення РЛП «Зачарований край» 6100 -/100 -

Сінокосіння

ліміт га

факт. га

385,2

162,05

236,8

784,05

20,4

Разом:

6100

-/100

20,4

Всього:

117935

8,2

16257,9/ 129908

15010/ 117200

804,45

Випасання худоби

ліміт га гол. 12

факт. га гол. 13

Використання території в рекреаційних, культурно-освітніх цілях ліміт факт. га га чол. чол. 14 15

5128/ 10023 2704,9/ 1612 2196/ 524 10028,9/ 12159

5128/ 6975 2704,9/ 1612 2100/ 500 9932,9/ 9087

81,5/ 111500 397,2/ 70830 17,4/ 25080 496,1/ 207410

81,5/ 32000 397,2/ 40350 17,4/ 500 496,1/ 72850

2400/ 200 2400/ 200 12428,9/ 12359

6100/ 2000 6100/ 2000 6596,1/ 209410

6100/ 1905 6100/ 1905 6596,1/ 74755

9932,9/ 9087

продовження таблиці 12.1. Використання природних ресурсів у науково-дослідних цілях вилучення об’єктів тва- вилучення об’єктів роринного світу слинного світу

Полювання

Рибальство

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

екз.

екз. 17 4800

1254

654

екз. (кг) 19 76650/ 95 500/9

екз.

16 5315

екз. (кг) 18 102900/ 100 540/10

6569

5454

110 110 6679

5454

205/205/103645/110

77150/104

Інші види використання Здійснення природоохоронних та господарських захоприродних ресурсів та дів території, наприклад: суцільні, вибіркові санітарні рубки догляду за лісом заготівля очерету (га) рубки, ліквідація захаращета інші рубки або камки ( т) ності ліміт факт. погоджено виконано погоджено виконано

факт.

екз.

загальна квота т

га, т

га/м³

20 -

21 -

22 -

23 -

24 -

25 -

26 104/ 3574 1624/ 22065 385/ 5767 2113/ 31406

27 104/ 3414 1467/ 19865 358/ 4039 1929/ 27318

28 71,6/ 962 43.0/ 361 121,2/ 3873 235,8/ 5196

29 71,6/ 944 43,0/ 361 123/ 3829 237,6/ 5134

88,2/1191 88,2/1191 2201,2/32597

30,1/766 30,1/766 1959,1/28084

Місцевого значення -

56,5/1283 58,3/3552 56,5/1283 58,3/3552 592,,3/6479 295,9/8686

Таблиця 13.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду:

1980

у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

1990

2000

2003

29,6

69,1

159,2

243,1 9,4

238,4 12,0 (0,3)

234,4 12,0 (0,3)

231,0 12,0 (0,3)

18,1

25,2 5,6

25,2 1,2

0,2

0,3

8,4

0,1

651,4

677,5

677,7

Таблиця 13.2. Добування риби за роками, т Водойми Природні Штучні

1980

1990

2000

2002

2003

251,1

385,4

346,5

Таблиця 13.3 Стан популяцій диких тварин за роками, голів Тварини

1995

2000

2003

разом

у т.ч.вбито

разом

у т.ч.вбито

разом

у т.ч.вбито

Великі (олень, козуля, кабан)

14667

дані відсутні

6477

8591

Малі (заєць)

21835

8 (кабанів) 4139

21947

3032

17961

Таблиця 13.4. Площа відновлюваних земель за роками, тис. га Складові екомережі Захисні лісонасадження Водоохоронні зони,

1990 40,3 -

1995 113,1 -

2000 144,9 -

2003 178,8 -

в т. ч. прибережні захисні смуги Деградовані землі Ренатуралізовані землі Землі під консервацією

9,8 -

7,2 -

8,5 -

14,3 0,3

Таблиця 13.5. Кількість видів флори та фауни, яким загрожує небезпека Назва виду

Кількість видів

Види, яким загрожує небезпека 1990 2000 2003 Тваринний світ 428 90 90 69 22 22 280 52 52 10 2 2 16 4 4 51 8 8 2 2 2 понад 30 тис. 27 27 близько 30,5 тис. 117 117 Рослинний світ 2027 144 144 46 4 4 1935 130 130 36 6 6 10 4 4 2027 144 144

Хребетні ссавці птахи плазуни земноводні риби круглороті Безхребетні Разом: Судинні рослини голонасінні покритонасінні папоротеподібні плауноподібні Разом:

Таблиця 13.7. Кількість природоохоронних об’єктів за роками Категорія об’єкту ПЗФ

Кількість 1990

Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади, зоопарки, дендрологічні парки, садово-паркового мистецтва і т. д. ОПЗФ місцевого значення

1995 1

2000 1

Площа, тис. га 2003 1

1990

1995 27,208

2000 32,3

2003 53,63

19,899

22,495

85,659

28 16 9 3

24 16 9 3

24 9 9 3

21 9 9 3

31,881 6,926 0,466 0,048

28,776 6,926 0,466 0,048

28,776 1,236 0,466 0,048

13,600 1,236 0,466 0,048

406

4,578

Площа територій суворої заповідності 1990 1995 2000 2003 15,87 15,8 15,87 2 72 2

5,801

Таблиця 13.9. Кількість видів флори і фауни під охороною за роками Назва Флора Фауна

1996 144 117

1997 144 117

1999 144 117

2000 144 117

2001 144 117

2002 144 117

2003 144 117

5,801

8,22 7

8,227

Таблиця 14.1. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № з.п. 1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24.

Назва заходу 2 Обстежено об‘єктiв в тому числі комплексно Проведено перевiрок Виявлено порушень Видано приписiв Притягнуто до адмiнвiдповiдальностi (разом з адмiнкомiсiями), чол/грн. Накладено адміністративних стягнень, тис.грн. Стягнуто штрафiв, тис./грн. Пред‘явлено позовiв, шт./грн. Стягнуто позовiв шт./грн. Винесено подань на позбавлення премiй посадових осіб, чол Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності Винесено рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об‘єктів Кількість об‘єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Кількість об‘єктів, що не мають дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

Рік 2002 3 2949 258 3165 1371 1758 1371/60262

2003 4 3672 323 4211 2179 1705 2179/92293

60,282 49,443

92,293 76,711

91/190528 36/46479 2 26 -

78/1840900 29/1053828 3 137 -

16 16 -

14 13 1 -

377 328 102

319 286 146

Табл.иця 14.2. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на територіях та об‘єктах природно-заповідного фонду № з.п. 1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.

Назва заходу 2 Проведено перевiрок Виявлено порушень Видано приписiв Притягнуто до адмiнвiдповiдальностi /разом з адмiнкомiсiями/, чол/грн. Стягнуто адміністративних штрафiв, чол/грн. Пред‘явлено позовiв на відшкодування збитків, шт./грн. Стягнуто позовiв на відшкодування збитків, шт./грн. Винесено рішень про призупинення (заборону) проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об‘єктів Видано дозволiв на викристання природних ресурсів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

Рік 2001 3 38 14 4 5/255

2002 4 66 6 9 6/306

5/255 2/635 2/635 -

0/0 -

Таблиця 14.3. Хіміко-аналітичний контроль грунтів та Відібрано проб грунтів відходів 1 125

2 -

відходів

Всього відібрано та проаналізовано проб

Здійснено компонентовизначень

3 125

4 538

Кількість показників та забруднюючих речовин, що визначалися 5 (нітрати, рН, Cu,Zn,Mn,Pb...) сульфати пестициди нафтопродукти

Кількість випадків перевищень ГДК чи кларків 6 сульфати -4 пестициди - 12 нафтопродукти - 30

Таблиця 14.4. Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів Назва водного об’єкту

1 р. Тиса

Кількість створів, в яких здійснювався відбір проб для визначення впливу скидів стічних вол разом тих, в яких встановлено перевищення нормативів ГДК 2 3 8 3

Відібрано та проаналізовано проб води

Кількість показників та забруднюючих речовин, що визначаються

4 78

5 31 (БСК5, Роз.кисень, Завислі реч., амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, мінералізація, хлориди, сульфати, рН, сума іонів, нафтопродукти, СПАР, феноли, залізо заг., мідь, цинк, хром, ХСК, окислюваність перманганатна, ціаніди, марганець, свинець, кадмій, електропровідність, лужність, жорсткість, кальцій, магній, калій+натрій, 31 (БСК5, Роз.кисень, Завислі реч., амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, мінералізація, хлориди, сульфати, рН, сума іонів, нафтопродукти, СПАР, феноли, залізо заг., мідь, цинк, хром, ХСК, окислюваність перманганатна, ціаніди, марганець, свинець, кадмій, електропровідність, лужність, жорсткість, кальцій, магній, калій+натрій, 31 (БСК5, Роз.кисень, Завислі реч., амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, мінералізація, хлориди, сульфати, рН, сума іонів, нафтопродукти, СПАР, феноли, залізо заг., мідь, цинк, хром, ХСК, окислюваність перманганатна, ціаніди, марганець, свинець, кадмій, електропровідність, лужність, жорсткість, кальцій, магній, калій+натрій, 25 (БСК5, Роз.кисень, Завислі реч., амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, мінералізація, хлориди, сульфати, рН, сума іонів, нафтопродукти, СПАР, залізо заг., ХСК, окислюваність перманганатна, марганець, електропровідність, лужність, жорсткість, кальцій, магній,

р. Бржава

Р.Шопурка

р.Ріка

Кількість випадків з перевищенням ГДК

6 10-БСК5;

2-феноли, 2-ХСК, 2БСК5

91 1

р.Тересва

р. Б.Тиса

р.Мочарка

р.Латориця

р. Латориця – аварійне забруднення

р.Пиня

р.Віча

К-л Верке

р. Уж

5 калій+натрій, 25 (БСК5, Роз.кисень, Завислі реч., амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, мінералізація, хлориди, сульфати, рН, сума іонів, нафтопродукти, СПАР, залізо заг., ХСК, окислюваність перманганатна, марганець, електропровідність, лужність, жорсткість, кальцій, магній, калій+натрій, 25 (БСК5, Роз.кисень, Завислі реч., амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, мінералізація, хлориди, сульфати, рН, сума іонів, нафтопродукти, СПАР, залізо заг., ХСК, окислюваність перманганатна, марганець, електропровідність, лужність, жорсткість, кальцій, магній, калій+натрій, 18 (БСК5, Роз.кисень, Завислі реч., амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, мінералізація, хлориди, сульфати, рН, сума іонів, нафтопродукти, СПАР, залізо заг., ХСК, окислюваність перманганатна, 31 (БСК5, Роз.кисень, Завислі реч., амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, мінералізація, хлориди, сульфати, рН, сума іонів, нафтопродукти, СПАР, феноли, залізо заг., мідь, цинк, хром, ХСК, окислюваність перманганатна, ціаніди, марганець, свинець, кадмій, електропровідність, лужність, жорсткість, кальцій, магній, калій+натрій. Нафтопродукти 25 (БСК5, Роз.кисень, Завислі реч., амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, мінералізація, хлориди, сульфати, рН, сума іонів, нафтопродукти, СПАР, залізо заг., ХСК, окислюваність перманганатна, марганець, електропровідність, лужність, жорсткість, кальцій, магній, калій+натрій, 25 (БСК5, Роз.кисень, Завислі реч., амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, мінералізація, хлориди, сульфати, рН, сума іонів, нафтопродукти, СПАР, залізо заг., ХСК, окислюваність перманганатна, марганець, електропровідність, лужність, жорсткість, кальцій, магній, калій+натрій, 25 (БСК5, Роз.кисень, Завислі реч., амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, мінералізація, хлориди, сульфати, рН, сума іонів, нафтопродукти, СПАР, залізо заг., ХСК, окислюваність перманганатна, марганець, електропровідність, лужність, жорсткість, кальцій, магній, калій+натрій, 31 (БСК5, Роз.кисень, Завислі реч., амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, мінералізація, хлориди, сульфати, рН, сума іонів, нафтопродукти, СПАР, феноли, залізо заг., мідь, цинк, хром, ХСК, окислюваність перманганатна, ціаніди, марганець, свинець, кадмій, електропровідність, лужність, жорсткість, кальцій, магній, калій+натрій,

6 -

2 -нафтопродук ти 6 – БСК5,

84 -нафтопродук ти -

2-БСК5, 2-амоній сольовий

3-нафтопроду кти

Таблиця 14.5. Характеристика встановлених перевиречовинах) № з.п.

Назва забруднюючої речовини (ЗР), по якій встановлено перевищення гранично допустимого викиду (ГДВ)

1 1 2

2 Азоту оксиди Пил Разом

джерел викидів, де перевірявся вміст ЗР 3 80 60 140

разом

4 2 1 3

щень нормативів викидів в атмосферу (по забруднюючих

Кількість, шт встановлених на джерелах перевищень ГДВ в тому числі до 2 разів від 2 до 5 від 5 до 10 понад 10 разів разів разів 5 6 7 8 1 1 1 2 1 –

Таблиця 15.1. Надходження та використання коштів родного середовища Обіг коштів 1 2 3 4 5

Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані пункту 3 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})

2001 0,03 355,63 287,56 68,1

Рік 2002 68,1 551,8 453,9 166,0

2003 166,0 749,5 817,9 97,6

80,9

73,2

89,3

обласного міських фондів охорони навколишнього при-

Таблиця 15.2. Стан будівництва природоохоронних об‘єктів Вид діяльності Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об‘єктів

план

2001 факт.

20 667

20 371

98,6

план

Рік 2002 факт.

план

2003 факт.

40 610

24 135

59,4

34547

142,9

Таблиця 15.3. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2003р. № з/п

Виконання робіт

1. 1.1.

Загалом проведено експертиз з них: - у рамках комплексної державної експертизи Оцінено передпроектної документації (ТЕО і ТЕР інвестицій, ескізних проектів) Оцінено проектно-кошторисної документації (проектів і робочих проектів) Загалом розглянуто матеріалів попереднього погодження місць розташування об‘єктів - у тому числі під промислове будівництво (промислові об‘єкти)

2. 3. 4. 4.1.

Загаль-на Кіль-кіст ь 271 135

Пози -тивно оцінено, кількість 209 88

Негативно оцінено, кількість

% відхилених

62 47

23 35

267

207

При цьому не погоджено зайняття: Ріллі - _____________гектарів; лісів І групи - _____________гектарів.