zakarpattya_2007 by Administrator Dovkillia

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ДОПОВІДЬ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ за 2007 рік

м. УЖГОРОД - 2008 р.

ЗМІСТ Вступ...................................................................................................................... 1. Загальні відомості……………......................................................................... 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Закарпаття 1.2. Соціальний та економічний розвиток Закарпаття 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару............ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря……………... 2.2. Якість повітря у населених пунктах………………………………….. 2.3. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря…… 3. Водні ресурси ................................................................................................... 3.1. Стан поверхневих вод…………………………………………………. 3.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти………………………………….. 3.3. Оцінка якості вод………………………………………………………. 3.4. Забруднення поверхневих вод………………………………………... 3.5. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів…………. 4. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду..................................................................…. 4.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі…………………………………………………………………. 4.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу…………. 4.2.1. Лісові ресурси…………………………………………………… 4.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин………………………………. 4.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України……………………………………………………… 4.2.4. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів………. 4.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу………….. 4.4.Природні території, що підлягають особливій охороні……………… 5. Земельні ресурси і ґрунти.....................................................................……... 5.1. Структура та стан земель……………………………………………… 5.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси……. 5.3. Охорона земель………………………………………………………… 6. Надра.................................................................………………………….…… 6.1. Мінерально-сировинна база…………………………………………... 6.2. Стан геологічного середовища……………………………………….. 6.3. Дозвільна діяльність у сфері використання надр……………………. 7. Відходи............................................................………………………….……. 8. Екологічна безпека.................................................................……………….. 8.1. Поводження з небезпечними хімічними речовинами………………. 8.2 Радіоекологічна безпека………………………………………………..

4 5 5 7 9 9 12 20 22 22 22 23 24 28 29 29 32 33 39

41 46 46 57 61 61 62 63 65 65 69 70 71 75 75 80

9. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища......................................................................................…............ 9.1. Екологічна політика Закарпаття…………………………………….. 9.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля…………………… 9.3. Державна екологічна експертиза проектної документації………….. 9.4. Екологічний моніторинг…………………………………………….. 9.5. Економічні засади природокористування………………………….. 9.6. Участь громадськості у процесі прийняття рішень………………... 9.7. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля…………. Висновки і пропозиції...................................................................……………...

81 81 82 90 92 94 96 101 103

Додатки ........................................................................................................... 105

ВСТУП Регіональну доповідь про стан навколишнього природного середовища підготовлено в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області на основі результатів власної діяльності, статистичних даних, даних Закарпатської геологорозвідувальної експедиції, Головного управління МНС України у Закарпатській області, Закарпатського центру з гідрометеорології, Закарпатської обласної санітарно-епідеміологічної станції, управління охорони здоров’я облдержадміністрації, Закарпатського обласного виробничого управління водного господарства, Закарпатського обласного управління лісового господарства, Закарпатського обласного державного проектнотехнологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції, Головного управління агропромислового розвитку Закарпатської облдержадміністрації, Закарпатського обласного управління державної ветеринарної медицини, Закарпатського обласного головного управління земельних ресурсів, Головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, Ужанського національного природного парку, Національного природного парку "Синевир", Карпатського біосферного заповідника та Громадської Ради при держуправлінні. З кожним роком з розвитком вимірювально-дослідних методик і технічного оснащення зростають наші можливості щодо встановлення все нових забруднень довкілля. Узгодження методик досліджень, застосування все нових приладів і методів ідентифікації дозволяють все докладніше оцінювати стан довкілля. Отримувана на основі моніторингових досліджень інформація дозволяє здійснювати заходи, скеровані на підтримку навколишнього природного середовища у доброму стані чи ефективної інтервенції у разі необхідності. У регіональній доповіді за 2007 рік надано не лише поточну інформацію, а й оцінку ситуації за останні кілька років.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Закарпаття Закарпатська область, яку часто називають коротко Закарпаття – одна з наймолодших областей України. Як адміністративно-територіальна одиниця вона утворена і входить до її складу з 22 січня 1946 року. За територіальноадміністративним поділом включає 13 районів, 5 міст обласного підпорядкування, 11 міських, 19 селищних та 307 сільських рад. Обласний центр - м.Ужгород. 



Область розташована на крайньому заході України. Вона межує з Львівською та Івано-Франківською областями, а також із чотирма державами Європейського Союзу. Кордон області більшою ділянкою співпадає з державним кордоном України (загальною протяжністю 467,3 км), у тому числі з Польщею – 33,4 км, Словаччиною – 98,5 км, Угорщиною – 130,0 км та Румунією – 205,4 км. Унікальні географічне та геополітичне розташування області в центрі Європи та вагомий природно-ресурсний і історико-культурний потенціал – сприяють розвитку рекреаційно-туристичноі галузі. Площа області становить 12,8 тис.км2 (2,1% території України). Закарпатська область є унікальною екологічною системою заходу України з різноманітним рельєфом та кліматичними умовами, що зумовлені вертикальною поясністю та різноманітністю ландшафтів. Її територія з півночі захищена Карпатським хребтом, з північного заходу – Татрами, з півдня – західними

Румунськими горами і Мараморошським масивом. З іншими областями країни Закарпаття з’єднують Яблонецький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали висотою від 931 до 1614 м.н. р.м.. Близько двох третин території Закарпаття займають гори з найвищою горою України (г.Говерла, 2061 м. н.р.м.). Область розташована на південно-західних схилах Українських Карпат (Східні Карпати) і на прилеглій до них Закарпатській низовині, яка є частиною Середньо-дунайської низовини. Гірська частина області включає три групи асиметричних хребтів з більш похилими південно-західними схилами, які прорізані численними долинами гірських річок. У центрі – ланцюг Полонинських гір з плоскими вершинами – полонинами, які вкриті гірськими луками і частково використовуються як пасовища. Найбільші полонини: Рівна, Красна, Боржава, Свидовець та ін. Територія області є водозбірним басейном р.Тиса, яка є притокою р.Дунай. Усі річки та потічки, які формуються по долинах і ущелинах гір, а їх на Закарпатті понад 9 тисяч, є її притоками. Найбільші з них – це річки Тересва, Теребля, Ріка, Боржава, Латориця і Уж. Дві останні впадають у р.Бодрог уже на території Словаччини, яка в подальшому впадає в р.Тиса. Водний режим річок є дуже змінним. Він залежить від погодно-кліматичних умов і тісно пов’язаний зі станом лісів Українських Карпат. Озер у Закарпатті мало. Однак значна їх частина – це цікаві гірські озера. Найбільшим є Синевирське озеро з площею близько 7 га, середньою глибиною 15-16 м. Воно розташоване на висоті 989 м. н. р.м. і є дуже популярним туристичним об’єктом. Закарпаття багате на різноманітні корисні копалини. Розвідано близько 220 родовищ, в яких наявні 30 матеріалів, що мають промислове значення, Це: кольорові, рідкісні та дорогоцінні метали (золото, срібло, ртуть, германій, цинк, свинець та ін.), неметали (барит, цеоліт, бентоніт, доломіт, алуніт), сіль, вугілля, газ, будівельні матеріали (мармур, базальт, андезит, керамзит, перліт і ін.), мінеральні і термальні води. Формування більшості родовищ корисних копалин пов’язано з останнім геологічним етапом розвитку Карпат (вулканічні формування). Однак наявні також формування кристалічних сланців, мармурів, кварцитів тощо, які розміщені на великих глибинах, а в Мармороському кристалічному масиві виходять на денну поверхню (Рахівський район). Їх утворення відбулося на початковому етапі формування гір (230-240 млн.років тому). Клімат Закарпаття є помірно континентальним з достатнім і надлишковим зволоженням, нестійкою весною, не дуже спекотним літом, теплою осінню і м’якою зимою. Середньорічна швидкість вітру у різних місцях становить 1,2-2,4 м/с. Максимальна швидкість, яка зареєстрована в районі міст Хуст і Міжгір’я та на полонинах досягає близько 40 м/с. Середньомісячна багаторічна температура січня у горах становить -7,80С, тоді як у низині (м.Ужгород) тільки -3,10С, а влітку 11-140С у високогір’ї і 20-210С на низині. В залежності від висотного місцеположення території змінюється кількість опадів. Середньорічні опади в низинній зоні становлять 600-800 мм, а в горах – 1000-1500 мм (у рік високої водності до 2500 мм).

1.2. Соціальний та економічний розвиток Закарпаття Протягом 2007 року діяльність органів місцевої виконавчої влади було спрямовано на виконання завдань щодо підвищення показників економічної кон’юнктури в області, розвитку соціальної сфери, поліпшення рівня життя населення. Внаслідок організованої діяльності в економіці області відбулися позитивні зрушення. Зокрема, темпи виробництва промислової продукції області за 2007 рік зросли у порівнянні з минулим роком на 20,4 відсотка. Індекс виробництва у промисловості порівняно з 1990 роком зріс у 2,8 раза (в Україні – у 1,1 раза). Високі темпи виробництва досягнуто у машинобудуванні (154,1 відс.), виробництві будматеріалів (147,0 відс.), хімічній і нафтохімічній промисловості (124,1 відс.), обробленні деревини та виробів з неї (120,9 відс.), виробництві харчових продуктів та напоїв (113,6 відс.). В аграрному секторі валова продукція сільського господарства зросла на 0,3 відс., що значно вище загальнодержавного показника. Збільшено валовий збір продукції рослинництва на 2 відсотки. Обсяг обороту роздрібної торгівлі (із врахуванням продажу товарів на ринках та фізичними особами) за 2007 рік становить 6,7 млрд. грн. і зріс порівняно з минулорічним періодом на 25,6 відсотка. За 2007 рік зовнішньоторговельний обіг товарів і послуг підприємств та організацій області становив 2745,9 млн.дол. США, що більше порівняно з 2006 роком на 63,7 відсотка. При цьому експорт збільшився на 65,8 відс., імпорт – на 62,2 відсотка. Діяльність економіки області є прибутковою: прибутковий фінансовий результат становить 264,3 млн. грн., що більше, за аналогічний період минулого року в 2 рази. Протягом 2007 року на території області мобілізовано податків і зборів (обов’язкових платежів, включаючи митні) до державного і місцевих бюджетів у сумі 2522,7 млн.грн., що на 29,5 відс. більше, ніж у 2006 році. До місцевих бюджетів надійшло 853,7 млн.грн., що на 42,6 відс. більше минулорічного періоду. Обсяг зібраних податковими органами податків та зборів зріс на 26 відс. і становив 1115,5 млн. гривень. В області зберігається позитивна тенденція щодо підвищення рівня оплати праці працівників. Номінальна зарплата штатного працівника, зайнятого в галузях економіки області, за грудень 2007 року становить 1370,20 грн., що на 28,0 відс. перевищує відповідний місяць минулого року та у 2,4 раза – прожитковий мінімум. Зростання заробітної плати у порівнянні з відповідним періодом минулого року відбулося в усіх районах області. До бюджету Пенсійного фонду залучено 1160,2 млн. грн. (106,5 відс. планового завдання), порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 36 відсотків. Упродовж року працевлаштовано 30,2 тис. осіб. Рівень працевлаштування зріс з 40,8 відс. у 2006 році до 47,1 відс. у 2007 році. Поряд з позитивними тенденціями в економіці області мають місце окремі негативні показники економічного та соціального розвитку.

Зниження обсягів промислового виробництва з початку року допущено у Міжгірському (у 6,3 раза), Берегівському (на 19,6 відс.), Тячівському (на 13,9 відс.) районах і місті Чоп (на 14,1 відс.) та у таких видах діяльності, як легка промисловість (на 4,9 відс.), целюлозно-паперове виробництво, видавнича справа (на 3,5 відс.), металургія та оброблення металу (на 1,5 відс.), добувна промисловість в цілому (на 12,9 відсотка). Чисельність поголів’я великої рогатої худоби порівняно з попереднім роком зменшена як сільськогосподарськими підприємствами, так і у господарствах населення. Спад допущено у всіх категоріях господарств Берегівського, Великоберезнянського, Виноградівського, Міжгірського, Ужгородського та Хустського районів. Продовжує зберігатись від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу товарів, яке становить 409,2 млн. дол. США. Причиною цього є зростаюча потреба промислових підприємств області в імпортованій сировині. Негативний фінансовий результат за підсумками року допущено у шести районах, із яких Берегівський та Виноградівський райони із прибуткових стали збитковими. Найбільша питома вага збиткових підприємств у м. Чоп, Рахівському (36,4 відс.) та Воловецькому (33,3 відс.) районах. Не досягнуто середньообласного рівня заробітної плати у 13 регіонах області. Найнижчі показники у місті Берегово (73,2 відс.), Іршавському (75,7 відс.) та Свалявському (82,9 відс.) районах. За станом на 1 січня 2008 року заборгованість із виплати заробітної плати в економіці області, включаючи непрацюючі суб’єкти господарювання та підприємства-банкрути, становила 4170,9 тис. грн., що у 1,9 раза перевищує початок року. Найбільшу частку боргу мають Тячівський (30,3 відс.), Берегівський (27,2 відс.), Виноградівський (8,6 відс.) райони. Борг економічно активних підприємств за станом на 1 січня 2008 року становив 3328,7 тис. гривень. Сума боргу за рік зросла у 3,3 раза. Найвищу частку в ній займають Тячівський (37,5 відс.), Берегівський (34,1 відс.) та Виноградівський (10,8 відс.) райони. За станом на 1 січня 2008 року загальна сума боргу Пенсійному фонду становила 12,6 млн. грн. і зросла порівняно з попереднім роком на 3,2 відсотка. У Тячівському районі вона становила 4,0 млн. грн. (32,1 відс. загальнообласного боргу), Берегівському – 1,4 (11,5 відс.), Ужгородському – 1,1 млн. грн. (8,8 відсотка). Частка окремих районів у загальнообласній чисельності безробітних становила: у Рахівському – 14,0 відс. (2479 осіб), Тячівському – 11,9 відс. (2119 осіб), Іршавському – 10,2 відс. (1817 осіб).

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря В 2007 році спостерігалося зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, а також невелике зростання забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами. В порівнянні з 2006 роком викиди від стаціонарних джерел зменшилися на 10,8% (в 2006р. було викинуто 25629,6 т, а в 2007р. – 22863,5 т). Викиди твердих речовин в порівнянні з попереднім роком залишилися не змінними (у 2006 році викиди склали 0,9 тис. т, у 2006 р. – 0,9 тис. т.) Викиди діоксиду азоту зменшилися, спад складає 0,8 тис. т, або 30,7 %,( у 2006 р. викиди склали 2,6 тис.т, а у 2007 р. – 1,8тис.т ). Також зменшились викиди оксиду вуглецю на 0,3 тис.т, або 15 % (у 2006 р. викиди склали 2,0 тис.т, а у 2007 р. – 1,7тис.т). У 2007 році в невеликій мірі зросли викиди і від автомобільного транспорту, що пояснюється подальшим зростанням імпорту користованих автомобілів іноземного виробництва, а також збільшення транзитного автотранспорту. В 2006 році автотранспортом було викинуто в повітря 62,56 тис. тонн забруднюючих речовин, а в 2007 році 65,280 тис. тонн, що дало ріст 2,72 тис. тонн, або 4,3 %. Із загального обсягу забруднюючих речовин найбільша частка їх припадає на підприємства м. Мукачево – 7,4%, м. Ужгород – 12,9%, м. Хуст – 10,2% Виноградівського – 13,7%, Тячівського - 9%, Іршавського та Свалявського районів – 10,7 і 7,4 відсотка відповідно. Серед населених пунктів області найбільш забрудненими є міста Ужгород і Мукачево. Так, підприємствами і різними виробничими структурами обласного центру у 2006 році було викинуто 3225,7 т забруднюючих речовин, а в 2007 році 2945,8 т. Зменшення склало 279,9 т, або 8,7%. В другому по кількості населення місті Мукачеві викиди зменшилися з 3620,8 т в 2006 році до 1697,8 т в 2007 році, тобто на 1923 т, або на 53,1 %. Зниження обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в цих містах пов’язане із впровадженням у нашому краї нових природозберігаючих технологій, а також заходів щодо використання нового пилогазоочисного обладнання Районами з найбільш чистим повітрям є Міжгірський – 416,5 т (1,8% від загальної кількості викидів стаціонарних джерел), Великоберезнянський – 106,1 т (0,5 %), Мукачівський – 50,2 т (0,2 %), Рахівський – 238,8 (1 %) та Берегівський – 29,1 т (0,1 %). В середньому одним підприємством у 2007 році було викинуто в атмосферу 79,4 т шкідливих речовин. Щільність викидів на один квадратний кілометр території, порівняно з попереднім роком, зменшилася на 10,7%. Значне перевищення показника середніх викидів у розрахунку на квадратний кілометр території області має місце у містах Ужгороді 92,1 т, Мукачево – 62,9 т та м. Чоп – 15,7 т, що обумовлено найбільшою концентрацією підприємств та організацій на їх територіях.

Об'єм викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел на душу населення в 2007 році зменшився в порівнянні з попереднім роком на 10,7 %, (в 2006 році на одну людину припадало 20,5кг, а у 2007 році 18,3кг). Серед підприємств, що здійснюють викиди в навколишнє природне середовище найбільшим забруднювачем є філії ВАТ "Закарпатгаз" та магістральні газопроводи УМГ ”Прикарпаттрансгаз” Закарпатського обласного лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, суб’єкти забруднення якого розташовані на території Воловецького, Свалявського, Ужгородського та Хустського районів. Суттєвий внесок по викидах в атмосферне повітря Воловецького району мають дві перекачувальні станції в с. Голятин – 1756,238 т., що складає 7,7 % від загального викиду господарської діяльності впродовж 2007 року. Крім них, значні обсяги забруднення повітря внесли підприємства і організації Мінтранспорту і зв'язку України – 4808,465 т, що складає 21 % від всіх викидів стаціонарних джерел. Невеликі обсяги викидів були у підвідомчих підприємств Мінагрополітики України, Міненергополітики України, Укоопспілки та Комітету по деревообробній промисловості України. Сумарні викиди по Закарпатській області в 2007 році склали 88144,1 т, в т.ч. від стаціонарних джерел 22863,5 т, (25,9 % від всього обсягу викидів), і пересувних джерел 65280,6 т, (74,1 %). Динаміка викидів за три останні роки, а також основні забруднювачі атмосферного повітря наведені в таблицях 2.1 – 2.3. Головними причинами забруднення атмосферного повітря є застаріле технічне обладнання, пилозаточних установок, профілактичні ремонтні роботи на компресорних станціях. Неефективна робота застарілого газоочисного обладнання спостерігається на асфальтобетонних заводах Закарпатського облавтодору, потужних котельнях, ДП "Закарпаткомуненерго", а також Мукачівських, Берегівських, Виноградівських, Хустських тепломереж. Також погано оснащені золоуловлювачами котельні Мінтранспорту і зв'язку України. Значно краще облаштовані пилогазоочисним обладнанням підприємства з іноземним капіталом, а саме : Ужгородська філія ТзОВ "ЕНО-Меблі", СП "ФішерМукачево", ТзОВ "Ено-Меблі" м .Мукачево, ТзОВ "Ено-Довге", ТзОВ "Стен Лтд" та ТзОВ "Атлант" м. Хуст. Головним забруднювачем атмосферного повітря Закарпатської області продовжує і надалі залишатися автотранспорт, викиди від якого в 2007 році склали 74,1 % від загального обсягу викидів. Викиди автотранспортних засобів особливо небезпечні тому, що здійснюються в безпосередній близькості від тротуарів у зоні активного пішохідного руху. Збільшення викидів забруднюючих речовин, перш за все, зумовлено збільшенням кількості автотранспорту в місті, погіршенням технічного стану автомобільного парку, незадовільною якістю палива, відставанням темпів розвитку вулично-шляхової мережі, труднощами щодо контролю великої кількості автотранспорту як джерела забруднення атмосфери (приватний автотранспорт, транзит), недостатньо розвиненою законодавчою базою для ефективного управління автотранспортом, як екологічно небезпечним об'єктом.

Таблиця 2.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря Викиди по області Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис. т в т. ч.: - від стаціонарних джерел забруднення, тис. т - від пересувних джерел, тис. т

2005р.

2006р.

2007р.

65,9

88,2

26,6

25,6

22,9

39,3

62,6

65,3

Показники викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та всіма видами автотранспорту представлені на рис. 2.1.

14000 12000

8000 6000 4000 2000

забруднення автотранспортом стаціонарні джерела забруднення

Рис.3.1. Показники викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря в Закарпатській області за 2007 рік

Хустський р-он

Ужгородський р-он

Тячівський р-он

Свалявський р-он

Рахівський р-он

Перечинський р-он

Мукачівський р-он

Міжгірський р-он

Іршавський р-он

Воловецький р-он

Виноградівський р-он

Великоберезнянський р-он

Берегівський р-он

м.Чоп

м.Хуст

м.Мукачево

м.Берегове

м.Ужгород

тонн на рік

10000

2.2. Якість повітря у населених пунктах Санепідустановами області проводились дослідження атмосферного повітря на маршрутних постах спостереження у 2007 році. Порівнюючи з попереднім роком відсоток проб, що не відповідають санітарним нормам дещо зменшився і становить 3,9 % (у 2006 році – 4,1%). Проби атмосферного повітря не відповідали санітарним нормам переважно по вмісту пилу, діоксиду сірки, окису вуглецю, окису азоту, формальдегіду, свинцю. Так протягом 2007 року фахівцями міських і районних санепідстанцій області відібрано 2090 проб атмосферного для проведення лабораторних досліджень, із них 94 проби відібрано в сільських поселеннях. За результатами досліджень у 82 пробах виявлено перевищення ГДК (гранично допустимих концентрацій) забруднюючих речовин, із них у сільських поселеннях – 1 нестандартна проба. Відсоток проб атмосферного повітря, які містять забруднюючі речовини у концентраціях, що перевищують ГДК становить у міських поселеннях – 4,0 %, у сільських – 1,1 %. Перевищення ГДК в атмосферному повітрі виявлені по 5 інгредієнтах (з числа досліджених проб по кожному окремому інгредієнту), в т.ч. по пилу в 8,5 %, сірчистому газу в 1,1 % проб, оксиду вуглецю 6,9 %, окислах азоту в 4,0 % проб, формальдегіду в 1,3 % проб. Для покращення стану навколишнього середовища міські та районні СЕС приймали участь в розробці плану соціально-економічного розвитку населених пунктів області на 2007 рік, в т.ч. внесені пропозиції по оздоровленню навколишнього середовища та по організації санітарно-захисних зон підприємствами, які не мають СЗЗ. У 2007 році з питання забруднення атмосферного повітря на порушників чинного законодавства спеціалістами санепідслужби Закарпатської області було накладено 15 штрафів. Спостереження за забрудненням атмосферного повітря в м.Ужгороді, які проводилися лабораторією Закарпатського ЦГМ, показали, що на протязі 2007 року високого забруднення та екстремально високого забруднення навколишнього природного середовища не спостерігалось. Необхідно виділити тільки забруднення формальдегідом, яке щорічно збільшується. Спостереження проводилися на 2-ох опорних постах спостережень, які розташовані: - ПСЗ №1 – в адміністративно-житловому районі міста, на пр.Свободи,2; - ПСЗ №2 – в промисловому районі, на вул.Паризької Комуни,2. Аналіз матеріалів спостережень за вмістом забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста на протязі року підтверджує, що основними джерелами забруднення повітря залишаються: автотранспорт, підприємства “Закарпатнафтопродукт”, “Ужгородтеплокомуненерго” та інші невеликі, але потужні приватні підприємства по лісопереробці та виготовленню меблевої продукції. На протязі року суттєвих змін концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі не виявлено. Необхідно виділити тільки забруднення формальдегідом, яке щорічно збільшується.

Забруднення атмосферного повітря вище ГДКмакс.-раз. спостерігалось по домішкам формальдегіду, диоксиду азоту. Повторюваність перевищення максимальної разової гранично допустимої концентрації формальдегіду та диоксиду азоту в атмосферному повітрі міста Ужгорода в 2007 році склала 8,9% та 2,3% відповідно. Концентрація інших домішок забруднювальних речовин в повітрі знаходилась нижче ГДК. Комплексний індекс забруднення атмосферного повітря пилом, диоксидом сірки, оксидом вуглецю, диоксидом азоту, оксидом азоту та формальдегідом у 2007 році склав 10,61. На Рис.2.2. показана зміна середньомісячної концентрації формальдегіду, диоксиду азоту та пилу на протязі року. Забруднення формальдегідом на протязі року залишалось високим. Середньорічна концентрація формальдегіду в повітрі досягла 0,015 мг/м.куб. при ГДКсер.-доб.- 0,003 мг/м.куб., що в 5 разів перевищує ГДКсер.доб. Найвище забруднення спостерігалось з квітня до жовтня місяців включно, і було в межах 0,010 - 0,035 мг/м.куб., що перевищувало ГДКсд. в 3,3- 11,7 разів. Найвища разова концентрація зафіксована 21 липня о 13.00 на ПСЗ-1 – 0,182 мг/м.куб., що в 5,2 разів вище ГДКмакс.раз.(високе забруднення атмосферного повітря (ВЗ)). Найнижче забруднення спостерігалось в січні місяці - середньомісячна концентрація формальдегіду була 0,003 мг/м.куб., що в межах ГДК. Причиною такого високого забруднення атмосферного повітря формальдегідом на протязі останніх років, залишається автотранспорт. Порівняння середньомісячної концентрації формальдегіду в повітрі на двох постах спостережень (Рис.2.3.) показує, що суттєво більше забруднення повітря на посту №1, який розташований в центральній частині міста. Тут спостерігається найбільший потік легкового автотранспорту, який, в основному, використовує як паливо газ метан. Забруднення атмосферного повітря диоксидом азоту на протязі року теж було вище ГДКсер.-доб. Середній рівень забруднення атмосферного повітря склав 0,042 мг/м.куб., при ГДКсер.-доб.- 0,04 мг/м.куб., що перевищує ГДКсер.-доб. Найбільше забруднення спостерігалось в березні – липні місяцях ( від 0,053 мг/м.куб. в квітні до 0,044 мг/м.куб. в червні, що перевищує відповідне значення ГДК). В період з вересня до грудня місяця забруднення було нижчим гранично допустимої концентрації. Найвища разова концентрація диоксиду азоту зафіксована на ПСЗ-1 11 липня 2007 року о 0100 год. – 0,142 мг/м.куб., що перевищило ГДКмакс.-раз. (0,085 мг/м.куб.) в 1,7 разів. Забруднення пилом в 2007 році зменшилось. Середньомісячна концентрація була нижчою ГДК на протязі всього року. Найвища разова концентрація пилу спостерігалась на ПСЗ-2 26 квітня о 19.00 год і досягла 0,45 мг/м.куб. при ГДКмакс.-раз. – 0,5 мг/м.куб. . Забруднення атмосферного повітря оксидом азоту на протязі року суттєво не змінилось. Середній рівень забруднення в поточному році склав 0,028 мг/м.куб. при ГДКсер.-доб. – 0,06 мг/м.куб.. Найвище забруднення спостерігалось в лютому – 0,039 мг/м.куб.. Найвища разова концентрація оксиду азоту спостерігалась 14 липня о 1300 год і досягла 0,097 мг/м.куб. при ГДКмакс.-раз. - 0,4 мг/м.куб.

Забруднення атмосферного повітря розчинними сульфатами на протязі року нижче значення ГДКсер.-доб. Середній рівень забруднення був 0,011 мг/м.куб. при ГДКсер.-доб. - 0,1 мг/м.куб.. Найбільше забруднення спостерігалось в березні місяці – 0,018 мг/м.куб., а найвища разова концентрація розчинних сульфатів зафіксована о 19.00 27 березня 2007 року - 0,075 мг/м.куб. Забруднення важкими металами було значно нижчим ГДК, тому детальний аналіз не приводимо, хоча спостерігається тенденція його збільшення. В порівнянні з попереднім роком середньорічні концентрації забруднюючих речовин суттєво не змінились (Рис.2.4.). Відмічається збільшення забруднення повітря домішками формальдегіду , оксиду вуглецю та сірчаної кислоти і розчинних сульфатів . Середньорічна концентрація формальдегіду в 2006 році була 0,013 мг/м.куб., а в 2007 році – 0,015 мг/м.куб.. Середньорічна концентрація оксиду вуглецю збільшилась з 1,6 мг/м.куб. в 2006 році до 1,8 мг/м.куб. в 2007 році. Концентрація сірчаної кислоти та розчинних сульфатів в 2006 році склала 0,009 мг/м.куб., а в 2007 році – 0,011 мг/м.куб.. Збільшилось забруднення атмосферного повітря домішками бенз/а/пірену та важких металів : бенз/а/ пірену — 0,5 - 0,8 нг, кадмію — 0,001- 0,002 мкг/м.куб. , заліза — 0,70 –0,76 мкг/м.куб. , свинцю — 0,01 - 0,02 мкг/м.куб. . Зменшилось забруднення атмосферного повітря слідуючими забруднюючими речовинами: пилом — 0,10 - 0,08 мг/м.куб., диоксидом сірки — 0,005 –0,004 мг/м.куб., диоксидом азоту — 0,051 – 0,042 мг/м.куб., оксидом азоту — 0,030 - 0,028 мг/м.куб., марганцем — 0,03 - 0,02 мкг/м.куб., міддю — 0,02 - 0,01 мкг/м.куб. , нікелем — 0,02- 0,01 мкг/м.куб. , цинком — 0,21 - 0,03 мкг/м.куб. та без зміни залишилось забруднення хромом — 0,01 - 0,01 мкг/м.куб. . Тенденція зміни забруднення атмосферного повітря за останні 5 років. Згідно розрахунків, тенденція зміни забруднення атмосферного повітря за останні 5 років слідуюча: Спостерігається збільшення забруднення атмосферного повітря: розчинними сульфатами, Т= + 0,0030, формальдегідом, Т= + 0,0004. Із важких металів: кадмієм, Т= + 0,0005, залізом, Т= + 0,0120, марганцем, Т= + 0,0070, міддю, Т= + 0,0040, нікелем, Т= + 0,0040, свинцем, Т= + 0,0050, хромом, Т= + 0,0030, цинком, Т= + 0,0070.

Спостерігається зменшення забруднення атмосферного повітря: пилом, Т= - 0,0100, диоксидом сірки, Т= - 0,0020, оксидом вуглецю, Т= - 0,1000, диоксидом азоту, Т= - 0,0050, оксидом азоту, Т= - 0,0030, бенз/а/піреном, Т= - 0,1500. Місяці

0,04 0,035 0,03 0,025

Середньомісячна концентрація формальдегіду, мг/м.куб.

0,02 0,015 0,01 0,005 0 Місяці ГДК

Концентрація формальдегіду

0,06 0,05 0,04

Середньомісячна концентрація диоксиду азоту, мг/м.куб.

0,03 0,02 0,01 0 Місяці ГДК

Концентрація диоксиду азоту

0,16 0,14 0,12 0,1

Середньомісячна концентрація пилу, мг/м.куб.

0,08 0,06 0,04 0,02 0 Місяці ГДК

Концентрація пилу

Рис. 2.2. Зміна середньої концентрації забруднювальних речовин в атмосферному повітрі міста Ужгорода на протязі 2007 року.

Концентрація формальдегіду,

Концентрація, мг/м3

мг/м.куб.

0,06 0,05 0,04 0,03 0,02 0,01 0 1

12 Місяці

ПСЗ-1

ПСЗ-2

ГДК

Концентрація диоксиду азоту,

Концентрація, мг/м3

0,07

мг/м.куб.

0,06 0,05 0,04 0,03 0,02 0,01 0 1

12 Місяці

Концентрація пилу,

мг/м.куб.

Концентрація, мг/м3

ПСЗ-1

ПСЗ-2

ГДК

0,16 0,14 0,12 0,1 0,08 0,06 0,04 0,02 0 1

12 Місяці

ПСЗ-1

ПСЗ-2

ГДК

Рис.2.3. Зміна середньомісячної концентрації забруднювальних речовин по ПСЗ-1 та ПСЗ-2 на протязі 2007 року

2007 рік

грудень

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

2006 рік

ГДК

2005 рік

2006 рік

2007 рік

грудень

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

лютий

0,09 0,08 0,07 0,06 0,05 0,04 0,03 0,02 0,01 0

січень

Середньомісячнаконцентрація диоксиду азоту, мг/м.куб.

Концентрація, мг/м3

2005 рік

травень

квітень

березень

лютий

0,04 0,035 0,03 0,025 0,02 0,015 0,01 0,005 0

січень

Середньомісячна концентрація формальдегіду, мг/м.куб.

Концентрація, мг/м3

ГДК

0,16 0,12 0,1 0,08 0,06 0,04 0,02

2005 рік

2006 рік

2007 рік

грудень

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

лютий

січень

Середньомісячнаконцентрація пилу, мг/м.куб.

Концентрація, мг/м3

0,14

ГДК

Рис. 2.4. Зміна концентрації забруднювальних речовин в атмосферному повітрі міста Ужгорода на протязі 2005-2007 років.

Таблиця 2.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по Закарпатській області та в розрізі населених пунктів, тис. т

9 11,5 2,8 7,1 4,2 0,6 2,43

8,8 2,9 7,0 2,6 5,0

3,2 1,8 2,5 0,4 0,1

Перечинський район

2,1

0,6

0,03 0,002

0,02

1,3

1,4

0,06 0,01 0,01 0,002 0,0 1,0 0,07 0,005 0,004 0,09 0,001 0,002 0,03 0,005 0,01

0,04 0,4 0,02 0,02 0,01

5,6 1,0 4,5 2,2 4,9

8,8 3,0 7,1 2,7 5,35

Рахівський район Свалявський район

4,3 4,7

0,1 2,1

Тячівський район

9,3

1,9

Ужгородський район Хустський район Всього по області

5,0 5,0 88,2

1,3 0,9 25,6

0,03

3,1 0,05 1,8 0,001 2,5 0,07 0,4 0,1 0,05 0,03

0,01 0,0 0,005 0,001 0,003

0,04

0,02 0,09 1,7 0,006

21 -0,03 0,0 0,0 0,0 0,0 -0,002

0,0

0,008

0,0

-0,01 -0,001 0,0 0,01 0,0

0,0 0,0 0,0 0,0 -0,002

0,0 -0,4 0,0 0,0 -0,01

0,06 -0,2 0,0 0,01 0,0

0,1 0,1 0,1 0,1 0,4

0,1

0,01

0,003

0,0

-0,08 -0,3

-0,08 -0,4

0,02 -0,002

0,001 0,0

0,01 0,2

0,05 -0,1

0,0 0,1

0,0

-0,01

0,0 0,1 0,1 0,1 0,35

-0,1 0,0 0,0 0,0 -0,05

1,5

0,1

0,1 0,3

4,2 2,7

8,6 1,6 5,4 1,9 0,5 2,4

16 0,5 0,0 -1,7 -0,2 0,0 -0,07

17 -0,3 0,0 -1,9 -0,1 0,0 -0,07

0,02

1,3

0,0

0,01 0,6 0,004 0,002 0,0

0,1 0,2 0,02 0,03 0,01

5,7 1,2 4,6 2,3 5,3

0,003

0,05

0,1

0,006 0,002

0,02 0,3

22 0,8 0,0 0,2 -0,1 0,0 0,0

0,0

0,05

0,1

1,5

2,2

0,07 0,005 0,008 0,002

0,01 0,5

0,05 0,4

4,2 2,6

4,22 4,4

0,04

0,01 0,001

0,02

7,4

9,9

2,1

0,03

0,01

0,001

0,01

7,8

0,6

0,2

-0,01

0,0

-0,01

0,4

0,05 0,0 0,9

0,01 0,0 0,2

0,5 0,1 2,0

3,7 4,1 62,6

5,3 5,2 88,2

1,2 1,0 22,9

0,07 0,0 0,9

0,01 0,0 0,2

0,4 0,3 1,8

0,5 0,1 1,7

4,1 4,2 65,3

0,3 0,2 0,0

-0,1 -0,1 -2,7

0,02 0,0 0,0

0,0 0,0 0,0

0,0 -0,2 -0,8

0,0 0,0 -0,3

0,4 0,1 2,7

0,4 0,5 2,6

0,7

пересувні джерела

0,01

0,0 0,007 0,0 0,0 0,0 0,0

19 -0,01 -0,002 0,0 -0,001 0,0 -0,008

пил

0,03

0,0 -0,01 0,1 0,2 0,0 -0,03

14 0,1 0,07 0,01 0,02 0,0 0,1 0,01 0,03 0,003 0,01 0,0 0,001

разом

0,06

разом

0,1

пересувні джерела

оксид вуглецю

12 0,04 0,008 0,0 0,001 0,02 0,002

оксид вуглецю

0,07

11 0,1 0,04 0,2 0,02 0,06 0,02

2,9 1,2 1,7 2,3 0,1 0,03

разом

7,8 1,6 5,2 2,0 0,5 2,4

діоксид азоту

0,1

0,1 0,02 0,1 0,03 0,01 0,003

(+/–) 2007р. до 2006 в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч. діоксид сірки

1,4

діоксид азоту

5 6 0,1 0,05 0,1 0,05 0,01 0,003 0,1 0,0 0,0 0,02 0,002 0,01 0,06 0,02 0,003 0,05 0,01 0,0

діоксид сірки

пил

3,2 1,2 3,6 2,4 0,1 0,1

2007 в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч. разом

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

пересувні джерела

2 11,0 2,8 8,8 4,4 0,6 2,5

оксид вуглецю

1 м. Ужгород м. Берегове м Мукачево м. Хуст м. Чоп Берегівський район Великоберезнянський рн Виноградівський район Воловецький район Іршавський район Міжгірський район Мукачівський район

разом

Населені пункти

разом

2006 в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч.

Таблиця 2.3. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря по Закарпатській області № п/п

Підприємства-забруднювачі

4 5

Компресорна станція Росош Закарпатське управління магістральних нафтопроводів Компресорна станція Ужгород, Закарпатське управління магістральних нафтопроводів ГВС Берегове Закарпатське управління магістральних нафтопроводів КС Воловець Хустського ЛВУМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" м. Хуст, п/с №9 ДП "Закарпатський облавтодор" (м. Ужгород, вул. Собранецька, 39) Закарпатська філія відкритого акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" (м. Ужгород, вул. Лавріщева, 61) ВАТ "Перечинський ЛХК"

Відомча належність

Валовий викид, тонн

- Зменшення Причини зменшення / збільшення

2006

2007

+ Збільшення

НАК "Нафтогаз України"

1204,792

832,50

-372,292

Зменшення об'ємів перекачки газу

НАК "Нафтогаз України"

1331,017

1109,25

-221,767

Зменшення об'ємів перекачки газу

НАК "Нафтогаз України"

85,487

31,03

-54,457

Зменшення об'ємів перекачки газу

НАК "Нафтогаз України"

1769,285

1756,24

-13,045

Зменшення об'ємів перекачки газу

Мінтранспорту України

119,118

117,94

-1,178

Незначне зменшення виробництва

НАК "Нафтогаз України"

62,491

65,01

2,519

Незначне збільшення виробництва

НАК "Нафтогаз України"

160,123

159,99

-0,133

Незначне зменшення виробництва

2.3. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Заходи спрямовані на запобігання забрудненню атмосферного повітря в основному проводяться за рахунок коштів самого підприємства. Таблиця 2.4. Заходи щодо скорочення викидів парникових газів ЖКГ КП «Виноградівтеплокомуненерго» Назва заходу Реконструкція та заміна котлів по вул.. Корятовича Реконструкція та заміна котлів по вул.. Франка Реконструкція та заміна котлів по вул.. Лучкая Реконструкція та заміна котлів по вул.. Шевченка Реконструкція та заміна котлів по вул.. Партизанській Реконструкція теплових мереж Реконструкція теплових мереж Реконструкція та заміна котлів по вул.. Станційній

Витрати на скорочення викидів (тис, грн.) протягом років 2005-2010 2010-2015 2015-2020 366 121,1 85,2 342 199,6 112,1 800 500

Парниковий газ N2O N2O N2O N2O N2O N2O N2O N2O

Очікуване річне скорочення викидів (тис. тон) по роках 2010 2015 2020 0,0004 0,0001 0,0001 0,0002 0,0001 0,0001 0,0002 0,0002

Мукачівське міське комунальне підприємство «Мукачівтепло» Назва заходу 2005 р.Заміна 4- водогрійних котлів «Ниисту-5» та заміна труб 2006р. Заміна 8- водогрійних котлів «Ниисту-5» на нові 2007р. Заміна 7- водогрійних котлів «Ниисту-5» на нові 2008р. Обладнання новою автоматикою контролю, та регулювання котлів на котельнях 2009р. Впровадження пристрою для очистки котлів від накипу на всіх котельнях 2010р. Прокладка мереж з використанням попереднього ізольованих трубопроводів

Витрати на скорочення викидів (тис, грн.) протягом років 2005-2010 2010-2015 2015-2020 212 80 117 150 100 400

Парниковий газ N2O N2O N2O СО2 N2O СО2 N2O СО2 N2O СО2

Очікуване річне скорочення викидів (тис. тон) по роках 2010 2015 2020 0,001 0,005 0,017 0,001 0,003 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001

Комунальне підприємство «Рахівтеплокомуненерго» Назва заходу Частковий перевід на електроопалення споживачів

Витрати на скорочення викидів Парни(тис, грн.) протягом років ковий газ 2005-2010 2010-2015 2015-2020 СО2 5000 5000 10000 СН4 N2O

Очікуване річне скорочення викидів (тис. тон) по роках 2010 2015 2020 0,000594 0,0003 0,000123 0,00006 0,008 0,004

Обласне комунальне підприємство «Закарпаттеплокомуненерго» Назва заходу Реконструкція 9 котелень та заміною котлів із низьким ККД на котли марки RTQ концерна «Riello»

Витрати на скорочення викидів (тис, грн.) протягом років 2005-2010 2010-2015 2015-2020 3925

Парниковий газ N2O

Очікуване річне скорочення викидів (тис. тон) по роках 2010 2015 2020 0.032

КП «Уж - тепло» міністерства житлово-комунального господарства України Назва заходу Реконструкція та переоснащення котельних підприємства Реконструкція будівель ЦТП під котельні Капітальний ремонт тепломережі з повною заміною труб на попередньо ізольовані Автоматизація технологічних процесів

Витрати на скорочення викидів (тис, грн.) протягом років 2005-2010 2010-2015 2015-2020 3152 2720

Парниковий газ СО2 СО2

Очікуване річне скорочення викидів (тис. тон) по роках 2010 2015 2020 0,773 0,63

18254

СО2

1,128

584

СО2

0,57

3. ВОДНІ РЕСУРСИ 3.1. Стан поверхневих вод Річки Закарпатської області в географічному плані розміщені і належать до басейну однієї з найбільших приток Дунаю – річки Тиса, яка є основною водною артерією області. Всі річки беруть свій початок у високогірній частині Карпат. Водні ресурси області формуються за рахунок поверхневого стоку річок басейну ріки Тиса: місцевого річкового стоку, що утворюється в межах області, транзитного річкового стоку, що утворюється на території Румунської, Угорської та Словацької Республік, а також експлуатаційних запасів підземних вод. Територія області перерізана густою мережею рік. Середня густина річкової сітки – 1,7 км/км2 . Всього в області протікає 9426 рік сумарною довжиною 19723 км. Загальна довжина 155-ти рік, кожна з яких довша 10-ти км, становить 3,43 тис. км. З них, ріки Тиса, Боржава, Латориця та Уж мають довжину більше 100 км кожна. Загальна протяжність річки Тиси 967 км, з них в межах України - 262 км. На території області вона приймає праві притоки : річки Косовська (41 км), Тересва (56 км), Теребля (91 км), Ріка (92 км), Боржава (106 км). Довжина р. Латориця 191 км, (в межах області 144 км), річки Уж 133 км, (в межах області 107 км). Середній багаторічний стік, який формується в межах області, становить близько 7040 млн.м3 на рік і 5830 млн.м3 75%забезпеченості. Разом з транзитним, що надходить з суміжних територій, поверхневий стік річок області становить, відповідно 13440 та 10780 млн.м3 за рік. В області нараховується 9 водосховищ та 59 ставків. Загальний об'єм всіх штучних водосховищ 60,5 млн.м куб., площа водного дзеркала становить 1,56 тис.га. Прогнозні запаси підземних вод в області складають 400 млн.м3, затверджені – 124 млн.м3. 3.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти У 2007 році 463 основними водокористувачами забрано із природних водних об'єктів 54,61 млн.м3 та скинуто всього 51,75 млн.м3 . За останні роки спостерігається тенденція до зменшення обсягів використання свіжої води. У 2007 р. показник використання свіжої води по всіх галузях становив 38,41 млн.м3 .

23 80 70,2

70,2

67,6 57,2

млн.м3

51,26

47,75

43,82

40 20 13,9

13,9

14,8

15,2

13,22

14,72

12,996

41,82

38,41

13,253

12,06

0 2000

2000

2001

2002

Використання свіжої води

2003

2004

2005

2006

2007

Скидання забруднених стічних вод

Рис.3.1. Стан водокористування в Закарпатській області Споживання свіжої води у порівнянні з 2006 р. зменшилось на 8,15 %. Найбільше використано води на господарсько-питні потреби – 13,82 млн.м3, сільськогосподарські потреби –5,563 млн.м3, виробничі потреби – 8,3 млн.м3. Зменшення використання свіжої води відбувається в основному за рахунок скорочення кількості використаної води на господарсько-питні потреби. Найбільшими споживачами свіжої води є м. Ужгород – 8,681 млн.м3, м. Мукачево – 5,505 млн.м3, Мукачівський – 6,9 млн.м3 та Іршавський – 3,643 млн.м3 райони. 3.3. Оцінка якості вод Протягом року спостерігалося погіршення якості поверхневих вод по усіх річках області. За даними аналітичних досліджень протягом року спостерігається погіршення якісного стану вод р.Тиса по загальних фізичних, неорганічних та органічних речовинах що зумовлено зростанням антропогенного навантаження на ріку. Зокрема, по БПК 5 концентрації забруднень коливаються від 1,7 мг/л у верхів’ях р.Тиса створ – вище м. Рахів до 4,67 мг/л створ м.Чоп-Держкордон, іони NH4 концентрація у верхів’ях р.Тиса становить 0,04 мг/л , а у створі м.ЧопДержкордон – 0,28 мг/л. У верхній течії ріки Латориця якість води відповідає вимогам водойм рибо-господарського користування, однак по мірі протікання ріки по території області та збільшення впливу діяльності людини на неї, концентрації забруднюючих речовин підвищуються, зокрема по БПК 5 значення коливаються від 1,85 мг/л у створі с.Підполоззя - верхів’я річки до 3,08 мг/л створ м.Чоп-Держкордон. По середньорічним даним аналізів якість води в р.Уж від верхів’я до Держкордону погіршується. По мірі проходження ріки по території області та зростання антропогенного навантаження концентрації забруднень, зокрема по БПК 5 коливаються від 1,75 мг/л у верхів’ях р.Уж створ с.Волосянка до 3,27 мг/л створ с.Сторожниця-Держкордон, іони NH4 - концентрація у верхів’ях р.Уж становить 0,04 мг/л , а у створі м.Чоп-Держкордон – 0,16 мг/л. По результатах лабораторних досліджень водопровідної води за 2007 рік, що проводила обласна санітарно-епідеміологічна станція, відсоток проб по санітарно-хімічних показниках, що не відповідають ГОСТу "Вода питьевая" 2874-82, зменшився в порівнянні з попереднім роком – 6,6% (у 2006 р. становив 9,5%).

По мікробіологічних показниках в 2007 році із загальної кількості проб води централізованого водопостачання – 9,1% не відповідав ГОСТу "Вода питьевая" 2874-82 (8,3 % у 2005 р., 8,1 % у 2006 р.). Найбільше мікробіологічне забруднення водопровідної питної води, що подається населенню, спостерігається у Міжгірському районі (13,7%), Ужгородському районі (27,9 %), В.Березнянському районі (17,3 %), Мукачівському районі (13,4 %), Перечинському районі (17,3 %), Тячівському районі (15,8 %), Хустському районі (13,7 %). 3.4. Забруднення поверхневих вод В області склалася складна ситуація з очисткою стічних вод. До найбільших забруднювачів поверхневих водних об’єктів відносяться підприємства житлово-комунального господарства. Із наявних 20 КОС підриємств ЖКГ 7 здійснюють скиди зворотних вод у поверхневі водні об’єкти фактично без очищення. Це очисні споруди м. Тячів, смт. Дубове, Буштино, Тересва Тячівського району, с. Кобилецька Поляна Рахівського району та смт. Міжгір’я Міжгірського району. Дані очисні споруди паводками 1998 та 2001 років були сильно пошкоджені або повністю зруйновані і на даний час не відновлені. В аварійному стані знаходяться КОС Комунального підприємства «Берегівський комбінат водопостачання та водовідведення». Каналізаційні очисні споруди ЖКГ м. Ужгорода, Мукачева, Виноградова, Хуста, Берегова, Великого Березного, Чопа потребують реконструкції, збільшення пропускної спроможності та впровадження більш передових технологій очищення стічних вод. КОС м. Ужгорода та Мукачева працюють із значним перевантаженням. У 2007 році в поверхневі водні об'єкти скинуто 10,88 млн.м3 недостатньо очищених та 1,176 млн.м3 неочищених стічних вод. Загальний об’єм скинутих у поверхневі водні об’єкти забруднених стічних вод становить 12,06 млн.м3, що на 9,0 % менше в порівнянні з 2006 роком. Частка забруднених (недостатньо очищених та неочищених) стічних вод в загальному скиді складає 24,9 %. Найбільш несприятлива ситуація склалася у місті Ужгород, де було скинуто недостатньо очищених стічних вод 9,45 млн.м3 , що становить 86,7 % загального об’єму забруднених стічних вод по області. Дані про відведення зворотних вод та основні об'єкти – забруднювачі представлено в таблицях 3.1 – 3.6.

Таблиця 3.1. Забір і використання води, млн. м³ на рік Роки

1 2005

Річковий басейн

Забрано води з поверхневих джерел

з підземних джерел

разом

промисловість

сільське господарство

комунгосп

зрошення

риборозведення

інші галузі

р. Тиса

20,71

38,18

58,89

6,54

6,372

20,32

0,039

10,55

15,069

20,71

38,18

58,89

6,54

6,372

20,32

0,039

10,55

15,069

19,77

39,08

58,85

9,55

6,309

15,42

0,0

10,55

19,77

39,08

58,85

9,55

6,309

15,42

0,0

10,55

19,24

35,37

54,61

8,3

5,563

13,82

0,066

10,66

19,24

35,37

54,61

8,3

5,563

13,82

0,066

10,66

Разом по області 2006

р. Тиса

Разом по області 2007

Використано води

р. Тиса

Разом по області

Таблиця 3.2. Скидання зворотних вод, млн. м³ на рік Рік

Категорія очищення

Річковий басейн

2005

Скинуто зворотних вод

Скидання зворотних вод галузями економіки

у поверхневі водні об’єкти

у підземні горизонти

разом

промисловість

сільське господарство

комунгосп

інші галузі

р. Тиса

31,99

0,108

0,004

31,84

0,038

НО

р. Тиса

0,776

0,034

0,742

НДО

р. Тиса

12,22

12,21

0,01

НЧБО

р. Тиса

5,035

2,886

1,960

0,156

0,033

50,02

3,028

1,964

44,95

0,081

Разом по області О

р. Тиса

30,71

0,079

0,004

30,58

0,047

НО

р. Тиса

1,193

0,033

1,160

НДО

р. Тиса

12,06

12,04

0,02

НЧБО

р. Тиса

6,186

4,018

1,960

0,176

0,032

50,149

4,129

1,964

43,956

0,099

2006

Разом по області О

р. Тиса

30,66

НО

р. Тиса

1,176

НДО

р. Тиса

10,88

НЧБО

р. Тиса

5,621

48,33

2007

Разом по області

Таблиця 3.3. Типи очищення зворотних вод, млн. м³ на рік Рік

1 2005

Водний об’єкт

Скинуто разом

2 р. Тиса

Разом по області 2006

р. Тиса

Разом по області 2007

Р. Тиса

Разом по області

Нормативно очищених на очисних спорудах

Потужність очисних споруд

разом

біол. очистка

фіз.-хім. очистка.

механічна очистка

разом

в т.ч. перед скиданням до водного об’єкта

50,02

31,99

31,91

0,073

64,73

64,68

50,02

31,99

31,91

0,073

64,73

64,68

50,149

30,71

30,66

0,053

64,8

50,149

30,71

30,66

0,053

64,8

48,33

30,66

30,56

0,1

41,58

48,33

30,66

30,56

0,1

41,58

Таблиця 3.4. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т на рік Рік

1 2005

Водний об’єкт

Разом

2 р. Тиса

разом по області 2006

р. Тиса

разом по області 2007

р. Тиса

разом по області

Скидання забруднюючих речовин БСК

ХСК

завислі речовини

N (сума мінеральних форм)

мінералізація

нафтопродукти

25452

998

1313

894

680

191

17490

0,01

25452

998

1313

894

680

191

17490

0,01

24091

919

1747

935

575

160

15370

0,037

24091

919

1747

935

575

160

15370

0,037

21412

865

816

520

15000

0,035

21412

865

816

520

15000

0,035

Таблиця 3.5. Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м³ на рік Рік

Галузь економіки

Оборотне

Повторно послідовне

Безповоротне водоспоживання

Економія свіжої води, %

2005

Промисловість

8,590

0,05

1,239

82,02

2005

Сільське господарство

0,022

4,549

18,13

0,028

10,432

0,057

8,64

0,05

16,22

57,06

8,805

0,05

0,912

83,45

3,698

0,469

0,033

9,23

0,459

8,838

0,05

13,84

48,22

0,001

13,36

7,218

2005

Комунальне господарство Разом по області 2006

Промисловість

2006

Сільське господарство

2006

Комунальне господарство Разом по області 2007

Промисловість

2007

Сільське господарство

2007

Комунальне господарство Разом по області

0,645

Таблиця 3.6. Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів

разом

НО

НДО

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються,

4 0.012 0.005

6 0.012

т / рік 7 8.91

Об’єм скидання, млн. м³ Рік

1 2005

Підприємство забруднювач

2 Локомотивне депо, с. Королево Вертолітне виробниче об’єднання, смт. Дубове

Водний об’єкт

3 р. Мочарка р. Тересва

0.005

27 1

всього 2006 р

2 ЦБМ “Карпати”, смт. В.Бичків ДЖКП “Бакта”, с. Бакта ДКП ВУВКГ м. Ужгород ВУВКГ, м. Берегово ВУЖКГ, смт. В.Березний ВУВКГ, м. Мукачево ВУЖКГ, м. Чоп ВУЖКГ м. Міжгір”я ВУВКГ, м. Рахів ВУЖКГ, м. Виноградів ВУЖКГ, м. Тячів КППВ с. Солотвино Рахівське райвно центральна райлікарня м. Тячів Дитячий будинок с.Вільшани Хустського району Санаторій “Перлина Карпат”, смт. Чинадієво ВУЖКГ, смт. Дубове ВУЖКГ, смт. Вишково ВЖКП смт. Кобилецька Поляна ВЖКП смт. Буштино Управління охорони здоров’я ВУВКГ м. Хуст ТОВТЦ “Верховина” санаторій “Квітка полонини” ВАТЕК Закарпаттяобленерго ЗАТ СП “Котнар” Локомотивне депо Чоп Львівської залізниці смт. Королево Вертолітне виробниче об”єднання, смт. Дубове Санаторій “Квітка Полонини”, с. Солочин санаторій “Шаян” ДП Санаторій Карпати ВАТЕК Закарпаттяобленерго ЗАТ СП “Котнар” ДЖКП “Бакта”, с. Бакта ДКП ВУВКГ м. Ужгород ВУВКГ, м. Берегово ВУЖКГ, смт. В.Березний ВУВКГ, м. Мукачево ВУЖКГ, м. Чоп ВУЖКГ м. Міжгір”я ВУВКГ, м. Рахів ВУЖКГ, м. Тячів КППВ с. Солотвино Рахівське райвно Центральна райлікарня м. Тячів управління охорони здоров’я Дитячий будинок с.Вільшани Хустського району ВУВКГ м. Хуст об’єкти КЕВ об’єкти КЕВ Санаторій “Перлина Карпат”, смт. Чинадієво ВУЖКГ, смт. Дубове ВУЖКГ, смт. Вишково ВЖКП смт. Кобилецька Поляна ВЖКП смт. Буштино ЗАТ “Кришталеве джерело”, с. Солочин ЛОК “Воєводино”

всього

3 р. Шопурка канал Верке р. Уж канал Верке р. Уж р. Латориця р. Тиса р. Ріка р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Теребля р. Теребля

4 0.001 0,026 10,23 0,548 0,068 0,286 0,23 0,162 0,095 0,343 0,143 0,142 0,009 0,005 0,013

5 0.001 0,026

р. Латориця

0,102

0,082

р. Тересва р. Тиса р. Шопурка р. Тиса бас. р. Тиса р. Тиса р. Уж р. Піня басейн р. Уж відпрацьований кар’єр

0,16 0,014 0,007 0,042 0,008 0,276 0,001 0,044 0,001 0,02

0,16 0,014 0,007 0,042 0,008

12,996 0,012

0,776

р. Мочарка р. Тересва

0,003

р. Піня

0,022

п. Кіблер р. Латориця басейн р. Уж відпрацьований кар’єр канал Верке р. Уж канал Верке р. Уж р. Латориця р. Тиса р. Ріка р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тересва басейн р. Тиса р. Теребля

0,025 0,006 0,001 0,022

р. Тиса басейн р. Уж басейн р. Тиса р. Латориця

0,243 0,011 0,006 0,123

р. Тересва р. Тиса р. Шопурка р. Тиса р. Піня

0,16 0,019 0,007 0,034 0,015

р. Уж

0,004 13,253

0,038 10,37 0,521 0,065 0,644 0,346 0,134 0,094 0,135 0,149 0,009 0,005 0,008 0,013

0,086 0,162

10,23 0,548 0,068 0,286 0,144 0,095 0,343

0,143 0,142 0,009 0,005 0,013 0,02

4,9

56,2004

16,9 4,3

0,001 0,044 0,001 0,02 12,22 0,012

3,4 485,2007 0,6 40,6 0,3 13,8 25452,0 9,05 0,4

0,022

15,9

0,025

15,9 3,9 0,3 71,9

0,006 0,001 0,022 0,038 10,37 0,521 0,065 0,644 0,26 0,094 0,135 0,149 0,009 0,005 0,008 0,013

84,3 12921,16 627,9 24,7 7051,535 364,3 98,6 191,4 114,1 5,3 2,2 3,4 6,6

0,243 0,011 0,006 0,123

259,9 3,3 1,6 48,7

0,015

42,7 18,6 4,3 15,6 5,5

0,004 12,06

3,5 24091,0

0,16 0,019 0,007 0,034

1,193

65,3 7653,917 304,7245 63,3077 120,5011 293,5111 120,1286

6,6

0,276

0,086 0,134

7 0,3 50,2 16138,3

28 1 2007 р.

2 Локомотивне депо, с. Королево Вертолітне виробниче об’єднання, смт. Дубове ДЖКП “Бакта”, с. Бакта ДКП ВУВКГ м. Ужгород ВУВКГ, м. Берегово ВУЖКГ, смт. В.Березний ВУВКГ, м. Мукачево ВУЖКГ, м. Чоп ВУЖКГ м. Міжгір”я ВУВКГ, м. Рахів ВУЖКГ, м. Виноградів ВУЖКГ, м. Тячів КППВ с. Солотвино Рахівське райвно центральна райлікарня м. Тячів Дитячий будинок с.Вільшани Хустського району Санаторій “Перлина Карпат”, смт. Чинадієво ВУЖКГ, смт. Дубове ВУЖКГ, смт. Вишково ВЖКП смт. Кобилецька Поляна ВЖКП смт. Буштино ЗАТ “Кришталеве джерело”, с. Солочин Управління охорони здоров’я ВУВКГ м. Хуст санаторій “Квітка полонини” (ТОВ «Сузір’я») ВАТЕК Закарпаттяобленерго ЗАТ СП “Котнар” санаторій “Шаян” ДП Санаторій “Карпати”

всього

3 р. Мочарка р. Тересва

4 0,012 0,001

канал Верке р. Уж канал Верке р. Уж р. Латориця р. Тиса р. Ріка р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Теребля р. Теребля

0,026 9,462 0,451 0,04 0,517 0,081 0,149 0,19 0,295 0,141 0,044 0,003 0,005 0,013

р. Латориця

0,055

р. Тересва р. Тиса р. Шопурка р. Тиса р. Піня

0,16 0,013 0,006 0,027 0,016

бас. р. Тиса р. Тиса р. Піня

0,008 0,168 0,021

0,008

басейн р. Уж відпрацьований кар’єр п. Кіблер р. Латориця

0,001 0,025

0,029 0,057 12,06

0,057 1,176

6 0,012

7 41,4 0,2

0,001 0,026 0,012 0,451

9,45 0,04 0,517

0,081 0,149 0,19 0,295 0,141 0,044 0,003

112,7 14294,4 375,0 97,8 14431,4 265,5 84,5 106,7 273,4 118,5 72,5

0,005 0,013 0,055

32,3

0,16 0,013 0,006 0,027

47,2 18,5

0,016

5,7

0,168 0,021

17,0 131,975 16,1

85,3 0,029 10,88

17,0 46,2 21412

3.5. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів На вирішення проблем, пов’язаних із забрудненням поверхневих та підземних вод у 2007 році за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 100 тис. грн. здійснювалось будівництво каналізаційних мереж м. Свалява. Програмою природоохоронних заходів на 2008 рік з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено кошти в сумі 200,642 тис. грн. на дофінансування проектних робіт по розробці проектнокошторисної документації КОС смт. Міжгір’я та реконструкцію КОС смт.В.Березний. За кошти 70 підприємств – водокористувачів у 2007 році:  Побудовано та введено в експлуатацію на території області 26 нових каналізаційних очисних споруд глибокої біологічної очистки типу «Біотал», 25 – механічної очистки (брудовідстійники та нафтоуловлювачі), 19 – механічного очищення з доочищенням за допомогою сорбуючих матеріалів;  проведено капітальний ремонт КОС санаторію “Шаян”;  побудовано і введено в експлуатацію очисні споруди повної біологічної очистки санаторію “Карпати”;

 розроблено проектно-кошторисну документацію на будівництво КОС санаторію “Перлина Карпат”. В системі державного контролю за станом водокористування держуправління охорони навколишнього природного середовища проводило регулювання об'ємів забору води та кількості скидання забруднюючих речовин в поверхневі водойми через розгляд дозволів на спецводокористування. У 2007 році держуправлінням видано 372 дозволів на спецводокористування та затверджено 45 проектів ГДС. 4. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ. 4.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі На виконання Закону України від 21 вересня 2000 року № 1989-ІІІ "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки”, Закону України від 24.06.2004р. №1864 "Про екологічну мережу України”, Указу Президента України від 23 травня 2005 року №838/2005 "Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні”, рішення від 12 січня 2006 року № 695 "Про Програму перспективного розвитку природно-заповідної справи та екологічної мережі в Закарпатській області на 2006-2020 роки” протягом 2007 р. держуправлінням ОНПС в Закарпатській області виконано наступні заходи. В облдержадміністрації проведено третє засідання Координаційної ради з формування національної екомережі та перше організаційне засідання Координаційної ради з виконання положень Карпатської конвенції; На виконання Протоколу № 3 від 3 квітня 2007 р. засідання обласної Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі проведено засідання робочих груп та отримано пропозиції з: - проведення регулярного моніторингу стану і змін територій та об’єктів природно-заповідного фонду, що не мають адміністрацій та з визначення допустимого навантаження на природні екосистеми територій та об’єктів природнозаповідного фонду, у т.ч. – з використання лісових ресурсів місцевого значення; - розробки проекту програми використання заповідних об’єктів для виховання молоді; - проекту схеми регіональної екомережі. На спільному засіданні робочих груп Координаційної ради з формування національної екомережі (жовтень 2007 р.) прийнято за основу проект обласної схеми екомережі. Доопрацювання проекту обласної схеми екомережі передбачене за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища протягом 2008 року. На виконання заходів з розвитку обласної екомережі у 2007 р. відповідно до Програми за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено кошти на загальну суму 186,1 тис.грн (27 % від загального кошторису цього фонду).

На 2008 р. заплановано фінансування на проведення заходів розвитку обласної екомережі з коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на загальну суму понад 630,6 тис.грн (38,1 % від загального кошторису цього фонду). Таблиця 4.1.1. Фінансування заходів щодо формування національної екомережі в розрізі джерел фінансування, тис.грн всього, у тому числі з:

місцевого бюджету

з них з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища

186,1

1653,8

186,1 Заплановано на 2008 рік 630,6

відсоток (%) від загального розміру фонду ОНПС 27,0

грантів та інших місцевих джерел фінансування -

38,1

Протягом 2007 р. збільшення площі територій та об'єктів природнозаповідного фонду в області не відбулось. Станом на 01.01.2008 р. в області взято на облік р 453 об'єкти природнозаповідного фонду загальною площею 159,6 тис. га, з них загальнодержавного значення - 36 об'єктів загальною площею 147,4650 тис. га, місцевого значення 417 об'єктів загальною площею 12,1393 тис. га. Відсоток фактичної площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду до загальної площі області становить 12,7%. Цей показник наближений до середньоєвропейського коефіцієнту. На виконання пункту 5 Указу Президента України від 23 травня 2005 року № 838 про встановлення у натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду, оформлення їх інформаційними знаками і нанесення на планово-картографічний матеріал протягом 2007 року встановлено межі у натурі 364-х територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного і місцевого значення на площі 67735,5 га. За ініціативи держуправління організовано проведення у 2007 р. додаткових заходів щодо кінцевого погодження із землекористувачами та місцевими органами самоврядування і виконавчої влади у Рахівському районі проекту розширення території Карпатського біосферного заповідника на загальну площу 13,3 тис.га, у т.ч. з вилученням від землекористувачів 9,9 тис.га. Цей проект залишається не погодженим Рахівською районною державною адміністрацією. Завершено заходи з підготовки матеріалів на створення НПП "Зачарований край” на площі 6,1 тис.га, матеріали передано до Державної служби заповідної справи Мінприроди України для підготовки проекту Указу Президента України. Розпочато збір погоджень на створення регіонального ландшафтного парку “Притисянський”. За кошти обласного фонду ОНПС підготовлено попереднє наукове обґрунтування на створення НПП “Ждимир” (НПП “Боржави”) на площі 6,1 тис.га та наукові обґрунтування на створення ботанічних заказників місцевого значення “Ардов” на площі 9,0 га, “Сілаш” (“Кезеш”) на площі 75,5 га та “Косоньська гора” на площі 9,0 га, всього загальною площею 109,5 га без вилучення з лісфонду філіалу “Береговодержспецлісгосп” ГДСЛАП “Закарпатагроліс”.

Карпатським біосферним заповідником у 2007 р. продовжувались підготовчі заходи зі створення міжнародного українсько-румунського транскордонного біосферного резервату в Марамороських горах та заходи щодо створення екологоосвітніх центрів “Музей нарцису” та “Центр Європи”. Національним природним парком “Синевир” проводились роботи по створенню приміщення візит-центру. На виконання рішення колегії Мінприроди України від 5 жовтня 2007 р. № 25 “Про стан збереження та відтворення видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України” держуправлінням передано до Мінприроди України практичні заходи, обсяги та джерела фінансування, спрямовані на збереження бурого ведмедя в області на період 2008-2015 років. Внесено пропозиції до проекту Загальнодержавної цільової екологічної програми збереження та відтворення біорізноманіття України на 2008-2025 роки в частині розроблення заходів зі збереженню популяції бурого ведмедя у Карпатському регіоні згідно спільного наказу Мінприроди України та Держкомлісгоспу України від 08.05.2007 р. № 232/164 "Про затвердження Плану дій щодо збереження бурого ведмедя (Ursus arctos) в фауні України” та про розроблення заходів зі збереженню популяції Лосося дунайського (Головатиці) – Hucho hucho hucho у басейні прикордонної р. Тиса Закарпатської області. У 2007 р. Комітетом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалено рішення про включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО українсько – словацького об’єкту „Букові праліси Карпат”. До української частини входять об’єкти Карпатського біосферного заповідника (ядрова зона – 12625,8 га, буферна зона – 39486,0 га) та Ужанського національного природного парку (ядрова зона - 2532,0 га, буферна зона – 3615,0 га). На виконання Закону України “Про рослинний світ” та постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.02 р. № 459 з метою раціонального використання видів рослинного світу за координацією держуправління протягом 2007 р. науковими працівниками Ужгородського національного університету продовжено виконання заходів з вивчення стану біологічних та можливих до експлуатації видів рослинного світу як лікарської сировини по 12 видах рослин у 4 районах області (Перечинський, Свалявський, Берегівський та частина Тячівського). На виконання Закону України "Про рослинний світ” під координацією держуправління науковцями УжНУ завершено підготовку списку рідкісних та зникаючих видів рослин (548) та рослинних угруповань (41) Закарпатської області, що підлягають особливій охороні, для затвердження обласною радою. У Закарпатті взято на облік понад 30 тис. видів фауни та понад 2 тисячі видів флори, з них червонокнижних видів знаходяться під охороною 117 видів тваринного світу та 144 види рослинного світу. У ботанічному саду Ужгородського Національного університету ведеться догляд за 2,5 тис. видів рослинного світу, в т.ч. за 36 червонокнижними видами. У Карпатському біосферному заповіднику (КБЗ) зростає 2847 видів рослин. До рідкісних рослин віднесено 251 вид, із них зникаючі - 84 (у .т.ч. деревних – 7 видів). КБЗ в експериментальному розсаднику та на колекційній ділянці представників раритетної флори Українських Карпат проводяться біоморфологічні та фенологічні дослідження зникаючих видів рослин, проводяться заходи із штучного відтворення для таких видів, як: білотка альпійська, лілія лісова, тирлич жовтий, радіола рожева, еритроній собачий зуб.

У національному природному парку “Синевир” зростає 1050 видів рослин, із них 93 рідкісних та зникаючих видів рослин, 38 видів занесені до Червоної книги України та 4 рідкісні рослинні угруповання – до Зеленої книги України. Моніторинг ведеться за 6-ма видами: Gentiana acantalis L., Arnica Montana L.,Oxycoccus microcarpus I.,Lilium martagon L., Hyperzia selago L. В Ужанському НПП обліковано близько 1000 видів рослин. З них 71 вид рідкісних та 12 видів зникаючих рослин. 41 вид включено до Червоної книги України; 42 види - рідкісні ендемічні рослини, серед яких грястиця словацька – єдине місцезростання виду в Українських Карпатах. У національному парку знаходяться 8 угруповань, які занесені до Зеленої книги України, два види судинних рослин, а саме – смілка сумнівна та бузок східнокарпатський занесені до Міжнародного Червоного списку. Таблиця 4.1.2. Складові структурних елементів екологічної мережі в розрізі одиниць адміністративно-територіального устрою регіону

1141,0 159,6 0,5 0,8

13,3 724,0

0,9

5,7 0,5

радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

пасовища, сіножаті

відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

землі під консервацією

1275,0

рекреаційні території

курортні та лікувально-оздоровчі території

ліси та інші лісовкриті площі

2 Закарпатська область

прибережні захисні смуги

1 1

Складові елементи екомережі, тис. га

водоохоронні зони

Загальна площа екомережі, тис. га

відкриті заболочені землі

Загальна площа, тис. га

водно-болотні угіддя

Одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

об’єкти ПЗФ

№ з/п

15,3 225,7

* станом на 01.01.2008 року дані відсутні

4.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Закарпатська область займає всього 2% території України, однак тут зосереджено майже 50% видів судинних рослин. Із близько 2000 видів судинних рослин флори Закарпаття під охорону взято 144, що становить 7,2 % флори регіону і 33,0 % від числа всіх видів, занесених до Червоної книги України. Ці рослини зосереджені на Свидовці, Чорногорі, Марамороських Альпах, низовині. 16 видів – жеруха трилиста, зозулині черевички справжні, жовтушник паннонський і т.д. – зникли, Згідно Червоного списку судинних рослин, що під загрозою в Закарпатті 16 таксонів потребують охорони за класифікацією IUCN. Аналіз сучасного стану флори Закарпаття виявив, що індивідуальної охорони потребують 485 таксонів (видів і підвидів), які належать до 81 родини і 260 родів, що становить 24,3 % усіх судинних рослин регіону.

У список рідкісних рослин лісових екосистем регіону включено 141 вид. Для території Закарпатської низовини виділені 50 рідкісних рослин, які потребують охорони. Таблиця 4.2. Перелік видів флори, якій загрожує небезпека Назва виду Судинні рослини голонасінні покритонасінні папоротеподібні плауноподібні Разом:

Кількість видів 2027 46 1935 36 10 2027

Види, яким загрожує небезпека 2003 2004 2005 2006 144 144 144 144 4 4 4 4 130 130 130 130 6 6 6 6 4 4 4 4 144 144 144 144

2007 144 4 130 6 4 144

4.2.1. Лісові ресурси Ліси на території області є одним з основних природних ресурсів. Ліси, що закріплені за постійними лісокористувачами, складають 51% від загальної території області Загальна площа лісового фонду, що закріплена за постійними лісокористувачами, становить 694 тис. га, (51%) в тому числі земель вкритих лісовою рослинністю 647.7 тис. га. Різниця проти статистичних даних у 26,5тис.га припадає на інші лісовкриті площі, що не передані постійним лісокористувачам. Крім того, в області площа 16422 га лісів знаходиться у підпорядкуванні філії №1 “Іршавський лісгосп ДП “Агроспецсервіс”, яке є самостійним лісокористувачем від Мінагрополітики України і не входить до складу ГДСЛАП “Закарпатагроліс”. Розподіл загальної площі лісового фонду між постійними лісокористувачами наступний: Лісогосподарські 1. підприємства обласного управління лісового господарства (Держкомлісгосп України) – 492,1 тис. га Підприємства 2. об’єднання ГДСЛАП “Закарпатагроліс” (Міністерство аграрної політики України) – 85,1 тис. га Об’єкти 3. природно – заповідного фонду загальнодержавного значення (Мінприроди України) – 84,0 тис. га Ужгородське 4. військове л-во (Міноборони України) – 9,8 тис. га Закарпатський 5. лісотехнічний коледж при ЛДЛТУ (Міно3,6 тис. га світи України) – Середній запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель - 349 м3., середній річний приріст – 5 кбм. Землі лісогосподарського призначення Закарпатської області в розрізі категорій земель (станом на 01.01.2008 року) подано у таблиці 4.2.1.

Таблиця 4.2.1. Землі лісогосподарського призначення Закарпатської області в розрізі категорій земель (станом на 01.01.2008 року)

усього

Лісові землі, тис. га Нелісові землі, тис. га Землі лісовкриті лісовою росне вкриті лісовою рослинністю у тому числі сільськогоспоМіністергосполинністю дарські угіддя ства, відомства дарського інші № (постійні лісокорис- призначенусього усього усьоголісонеліу тому п/п тувачі, власники лісів), ня нелісових незімкнуті інші не вкриті не вкритих вих земель разом сові числі сіно пасоінші усього, земель лісові куль- лісовою рос- лісовою рілля с/г землі лісові жаті вища тис. га тури линністю рослинугідь культури ністю 1 1 2 3 4 5 5.1 5.2 5.3 5.4 5.5 5.6 5.7 5.8

2 Держкомлісгосп України Мінагрополітики України Міноборони України Мінприроди України Інші, з них: с/г підприємства Громадяни Заклади, установи Підприємства Частини Орг.оздор. рекреац Водогосподарські Землі запасу

3 495,8

4 460,9

5 138,6

6 9,6

7 2,5

8 9,3

9 482,3

10 4,0

11 0,2

12 3,0

13 7,2

14 6,4

15 13,6

86,155

83,702

4,871

0,564

1,703

86,039

0,116

9,806 79,176 222,0 13,4 0,2 0,2 0,2 6,8 72,2 1,8 127,2

8,914 70,909 174,5 10,8

1,26 12,363 174,5 10,8

0,1779 0,411

0,108 0,787 1,0

0,287 1,119

9,202 72,486 180,0 10,8

0,036 0,806

0,001 0,002

3,567

0,037 4,378

0,1 0,1 6,7 69,8 0,3 87,7

0,567 2,139 42,0 2,6 0,2 0,1 0,1 0,1 1,9 1,5 35,5

0,604 6,737 42,0 2,6 0,2 0,1 0,1 0,1 1,9 1,5 35,5

0,5 0,5

0,1 0,1 6,7 70,3 0,3 91,7

Держуправлінням у межах заходів по дотриманню природоохоронного законодавства в частині лімітування та нормування погоджено на 2007 рік обсяги розрахункової лісосіки (головне користування) у лісах області в цілому по усіх лісокористувачах 574,8 тис.кбм. Збільшення розмірів лісосічного фонду в цілому по області на 2007 р. проти 2006 р. відбулось за рахунок затвердження нової розрахункової лісосіки для підприємств, підпорядкованих ГДСЛАП “Закарпатагроліс”. Для Ужгородського військового лісництва на 2006-2007 рр. погоджено щорічний розмір розрахункової лісосіки 7,1 тис.кбм проти розмірів розрахункової лісосіки попередніх років 16,1 тис.кбм ( зменшено на 9,0 тис. кбм, або 44%). Для філії №1 “Іршавський лісгосп ДП “Агроспецсервіс”(правонаступник ДКТП “Хрещатик”) ліміт лісосічного фонду на 2006-2007рр. не встановлювався у зв’язку із завершенням терміну дії матеріалів лісовпорядкування (з 2003 р.). Встановлені загальні обсяги розрахункової лісосіки за період 2004-2007 рр. використовуються у середньому на 65-80 % до встановлених об’ємів. За період з 2004 р. розрахункова лісосіка по м”яколистяному господарству не використовуються. Твердолистяне господарство освоюється в середньому на 70,0 %. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення за період з 2004 року по Закарпатській області наведена у таблиці 4.2.2. Таблиця 4.2.2. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення Рік

Затверд- Фактично жена ро- зрубано зрахункова разом, лісосіка, га/тис.м3 тис. м3

2004 2005 2006 2007

549,9 549,9 540,0 574,8

442,6 417,5 398,59 379,02

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахун- фактично розрахун- фактично кова зрубано, кова зрубано, кова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 тис. м3 тис. м3 4 5 6 7 8 9 Рубки головного користування 217,1 185,6 332,4 243,9 0,4 217,1 184,8 332,4 233,7 0,4 216,7 180,2 322,9 218,4 0,4 222,3 148,29 351,8 230,72 0,7 -

Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства приведена у табл. 4.2.3.

Таблиця 4.2.3. Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних із вирубуванням деревини Рік

2004

ФакЗрубано по господарствах тично хвойні твердолистяні зрубаплоща, фактично зруба- площа, фактично но, тис. га но, га зрубано, м3 га/тис. м3 га/тис. м3 2 3 4 5 6 7 Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 14122,4 598,98 2264,2 2264,2/72,24 2205,2 2205,2/62,13

2005 2006 2007

26373,7 635,91 23544,9 620,44 22609,3 688,44

2004 2005 2006

6453,0 6613,8 6398,3

51,53 56,81 56,25

2007

6226,7

55,99

Загальна площа, га

2004 2005 2006 2007

670,3 241,0 242,0 186,0

159,6 63,7 60,0 44,8

2004 2005 2006 2007

768,0 1057,3 963,2 1492,4

249,75 286,9 279,63 415,9

м’яколистяні площа, фактично га зрубано, га/тис. м3 8 9 4,0

4,0/0,2

2572,9/66,6 2411,1/61,2 7556,8/197,1

24,0 5,0 -

24,0/0,3 5,0/0,7 -

у тому числі: 1. Рубки догляду 271,3 271,3/3,47 828,7 251,1 251,1/3,27 635,5 154,2 154.2/2,95 747,1

828,7/7,23 635,5/9,84 747,1/12,1

3,0 24,0 3,0

3,0/0,1 24,0/0,3 3,0/0,1

3249,9

144,8/23,39

85,3/18,83 59,0/13,5 37.0/8,2 86,0/20,0

1,0 -

1,0/0,1 ,

32,3/6,82 57,8/11,19 62,4/12,22 150,5/47,0

1808,8 1002,8 14085,8

1808,8/73,89 1002,8/69,54 14085,8/442,24

3249,9/20,8

2572,9 2411,1 7556,8

144,8

2. Лісовідновні рубки 61,0 61,0/2,1 85,3 21,0 21,0/3,8 59.0 41.0 41,0/7.7 37,0 50,0 50,0/13,0 86,0 3. Суцільні санітарні рубки 70,8 70,8/14,52 32,3 136,5 136,5/25,31 57,8 124,8 124.8/25,25 62,4 1190,9 1190,9/345,3 150,5

Протягом 2007 р. постійними лісокористувачами області всього створено нових лісів на загальній площі 2758,8 га, у т.ч. шляхом посадки лісу 1787,3 га, посіву лісу 64,4 га та заходами природного поновлення – 920,0 га. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень з 2002 по 2007 роки по Закарпатській області (в розрізі міністерств та відомств) приводиться у табл. 4.2.4.

Таблиця 4.2.4. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень з 2002 по 2006 роки і за 2007 (звітний) рік по Закарпатській області (в розрізі міністерств та відомств ) . № з/п

Рік

Міністерства, відомства, постійні лісокористувачі, власники лісів

Усього створено лісових насаджень, га лісорозведення, га створення у тому числі: захисних

лісовідновлення, га у тому числі:

усього

6 1775,2 1929,8 1894,4 1949,5

7 34,3 11,5

8 0,07 0,111 0,044 0,088

9 34,370 0,111 0,044 11,588

10 -

11 0 0 0 0

12 0 0 0 0

13 555,2 418,4 615,0 776,6

14 2355,5 2325,3 2490,0 2708,3

1997,4

10,0

0,038

10,038

833,2

2728,7

64,4

1851,7

3,0

0,13

3,13

920,0

2758,83

64,4 -

1485,5 281,0 36,0 49,2 -

3,0 -

0,13 -

3,0 0,13 -

764,9 134,0 5,1 16,0 -

2253,4 415,0 41,23 49,2 -

посів лісу

Разом Разом Разом Разом Разом

2007

Разом

4 1731,9 1899,7 1872,6 1934,1 1992 ,9 1787,3

у тому числі: Держкомлісгосп Мінагрополітики Міноборони Мінприроди Інші

1421,1 281,0 36,0 49,2 -

створення створення інших заприродне усього полезахисних хисних поновлення створено лісових смуг, насаджень, лісу, га лісів га га

усього посадка посів лісу лісу

посадка лісу

2 2002 2003 2004 2005 2006

насаджень на землях, непридатних для сільського господарства, га

За даними Закарпатського обласного головного управління земельних ресурсів станом на 01.01.2008 р. згідно форми 6-зем площа земель полезахисних лісових смуг в області становить 113,14 га. Створення нових полезахисних лісових смуг в області не передбачено. Протягом 2007 р. внаслідок несприятливих кліматичних умов – сильних опадів з поривами вітру виявлено 264,8 га загиблих вітровально-буреломних насаджень. Найбільшу їх площу виявлено на території НПП “Синевир” – 133,0 га. Загальна динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур за період 2005-2007 рр. відображена у таблиці 4.2.5: Таблиця 4.2.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Держкомкомлісгосп 2 4,3 1,8 6,8

Мінагророполітики 3 101,0 90,0 72,0

Міноборони

Мінприроди

Інші

Усього

4 25,2 16,7 -

5 186,0

6 -

7 130,5 108,5 264,8

6,8

72,0

186,0

264,8

38,0 34,0 -

133,0 53,0 -

171,0 87,0

6,8

6,8 -

1 Усього за 2005 рік Усього за 2006 рік Усього за 2007 рік у тому числі: 1. усього загиблих лісових насаджень, га у тому числі від: пожеж несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) 1.1 з них загиблих лісових культур, га у тому числі від: пожеж несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи) Інше

Протягом 2007 р. за звітами постійних лісокористувачів лісових пожеж не зареєстровано. За даними постійних лісокористувачів станом на 01.01.2008 р. на обліку знаходяться 6108,6 га насаджень, уражених шкідниками та хворобами лісу, у т.ч. шкідниками лісу 3028,4 га та хворобами лісу 4668,7 га. Внаслідок вжитих заходів боротьби протягом 2007 р. площа насаджень, пошкоджених шкідниками та хворобами лісу проти 2006 р. (17121,3 га) зменшилась в цілому на 64,4 відсотки. Ліміти на використання лісових ресурсів місцевого значення та лікарської технічної сировини на 2007 р. затверджено розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 19.03.07 р. №119 “Про ліміти заготівель лісових ресурсів місцевого значення та лікарської технічної сировини у 2007 році”, зареєстрованим

в головному управлінні юстиції у Закарпатській області №023/793 від 27.03.2007р. Всього у 2007 р. заготовлено: ягід чорниці при ліміті 1847,1 тонн фактично було заготовлено 636,882 т, ягід ожини з 1039 т фактично - 240,14 т, грибів з 2217 тонн - 372,272 т, ягід брусниці з 19 т – 18,5 т, ягід малини 500 кг при ліміті 560,3 т, березового соку 100 тонн при ліміті 430 т. Заготовлено лікарської сировини 1816 кг на території Мукачівського району. 4.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Постійні лісокористувачі у 2007 р. не проводили власними силами збір (заготівлю) природних рослинних ресурсів місцевого значення. За використання природних рослинних ресурсів місцевого значення у 2007 р. перераховано до місцевого бюджету за місцем заготівлі (закупівлі) понад 644,0 тис.грн. Для організації зазначених робіт в області було відкрито понад 26 приймальних пунктів. Таблиця 4.2.6. Використання лісових ресурсів місцевого значення і лікарської сировини по адміністративним районам за 2007 рік № п/п

Адміністративний район

Використання лісових ресурсів місцевого значення ( у тоннах) ліміт Фак% тично

Використання лікарської сировини ( у тоннах) ліміт Фак% тично

1 2 3

Ужгородський В.Березнянський Перечинський

431 1428 439

0,35 78,5 89,9

0,08 5,49 20,47

24,7 18,86 -

Мукачівський

40,0

133,3

1,816

1,3

Свалявський

445

28,782

6,45

6 7

Воловецький Берегівський

500 -

122 -

24,4 -

23,8 -

8 9 10 11

Виноградівський Іршавський Хустський Міжгірський

80 510 488,3 1261

61,25 64 21,2 18,1

13 34,0 4,0 0,5

12 13

Тячівський Рахівський Всього

455 218,11 6295,4 1

49 331 103,5 229,18 6 67,9 59,64 1159,7

14,92 27,3 21,9

3,0 255,1

1,3

1,8

Кошти, що надійшли до місцевогобюджету (тис. грн.) 0,098 85,6 дані відсутні 0,099

дані відсутні 308,73 -

18,3 83,245 40,348 дані відсутні 54,1 53,550 644,07

Приміт ка

заготівля не велася

дозволи не надавались

Перевищення встановлених лімітів по заготівлі природних рослинних ресурсів місцевого значення за 2007 р. не виявлено. Заготівля лікарської технічної сировини велася лише в Мукачівському районі. З метою визначення реальних запасів рослинних ресурсів місцевого значення для промислового збору та закупівлі від населення на території області, керуючись вимогами наказу Мінприроди України від 30.06.2004р. № 255 “Про надання проектів спеціального використання природних рослинних ресурсів” під координацією держуправління УжНУ у 2007 р. продовжувались наукові дослідження по видам рослинного світу, які заготовляються як лікарська сировина. Інформація та рекомендації за підсумками досліджень буде використана до розпорядження облдержадміністрації про затвердження лімітів на використання рослинних ресурсів місцевого значення та лікарської сировини на 2008 та послідуючі роки. В області простежуються тенденції до збільшення кількості адвентивних видів та розширення місця їх зростання і поширення. Експансія адвентивних видів гальмує процеси відновлення корінного рослинного покриву, створюючи можливості їх блокування. Спричиняє утворенню угруповань з домінуванням адвентивних видів. Для області найбільш поширеними інвазійними видами на сьогодні є 3 види. Це амброзія полинолиста (Аmbrosia artemisiifolia L.), повитиця польова (Cusacuta campestris Junk.) та борщівник Сосновського (Heracleum sosnovskyi Manden). За даними Державної інспекції з карантину рослин по Закарпатській області протягом 2007 р. місця поширення амброзії полинолистої виявлено у 5 районах області – Берегівському, Виноградівському, Іршавському, Ужгородському, Хустському та Тячівському на загальній площі 2690,15 га, у т.ч. у Виноградіському районі площа зараження – 2261 га. У порівнянні з 2006 р. площа зараження амброзією полинолистою збільшилась на 35,8 га. Дані про поширення амброзії полинолистої на території Закарпатської області приведено у таблиці 4.2.7. Таблиця 4.2.7. Поширення амброзії полинолистої на території Закарпатської області № п/п

Найменування районів, міст

Заражено (амброзія полинолиста) Населених госпоПрисад. пунктів дарств ділянок

Площа зараження, га госпоПрисадВсього ділянок дарства

Берегівський

530

23,0

125,4

148,4

Виноградівськ.

1230

2187,0

74,0

2261

Іршавський

770

33,45

53,8

87,25

Ужгородський

1700

46,5

128,5

Хустський

6,8

13,7

20,5

Тячівський

1287

11.2

24,7

35,8

м. Мукачево

0,5

8,2

м. Берегово

8,2

Всього:

4328

2297,25

357,1

2690,15

Повитиця польова виявлена всього на площі 20,3 га, у Іршавському (0,3 га) та Мукачівському (20,0 га) районах. Поширення цього інвазійного виду територіально за 2007 р. не змінилось. Борщівник Сосновського на території області за останні 3 роки поширюється швидко по берегах річок, вздовж автошляхів та на площах випасів і сінокосів. Місцями він займає суцільні смуги вздовж потоків та автошляхів у Міжгірському, Воловецькому, Свалявському, Перечинському районах. Враховуючи стан масового поширення амброзії полинолистої та борщівника Сосновського, на замовлення держуправління у 2006 р. Ужгородським національним університетом проведено науково-дослідну роботу “Дослідження неаборигенних видів рослин Закарпатської області”. Заходи контролю та боротьби з поширенням зазначених видів протягом 2007 р. систематично висвітлювались держуправлінням в обласних ЗМІ та розміщені на сайті. 4.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Таблиця 4.2.8. Види флори, що охороняються міжнародними договорами України Загальна кількість видів флори на території регіону, од. % до загальної чисельності видів України Види флори, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі, од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од.

2005 рік 2027 50% 237

2006 рік 2027 50% 237

2007 рік 2027 50% 237

Таблиця 4.2.9. Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні Назва виду латинська

українська 1

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

Lycopodium annotinum L.

Плаун річний

ІІ

–

Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mert

Баранець звичайний

–

Selaginella selaginoides (L.)

Плаунок плауновидний

–

Selaginella helvetica (L.) Spring.

П. швейцарський

–

Botrychium lunaria (L.) Sw.

Гронянка півмісяцева

ІІ

–

Woodsia alpina (Bolt.) S. F. Gray.

Вудсія альпійська

ІІ

–

Asplenium adiantum-nigrum L.

Аспленій чорний

ІІІ

–

Taxus baccata L.

Тис ягідний

ІІІ

–

Pinus cembra L.

Сосна кедрова

ІІІ

–

Aconitum jacquinii Reichenb

Аконіт Жакена

ІІІ

–

Aquilegia transsilvanica Schur

Орлики транссільванські

–

42 1

–

Aquilegia nigricans Baumg

О. чорніючі

Pulsatilla alba Reichenb

Сон білий

III

–

Ranunculus tatrae Borb

Жовтець татранський

–

Quercus cerris L.

Дуб австрійський

–

Silene dubia Herbich.

Смілка сумнівна

–

Viola alba Bess.

Фіалка біла

–

Cardamine graeca L.

Жеруха грецька

–

Lunaria rediviva L.

Лунарія оживаюча

ІІІ

–

Salix herbacea L.

Верба трав’яна

ІІ

–

Salix retusa L.

В. туполиста

ІІІ

–

Rhododendron kotchyi Simonk.

Рододендрон східнокарпатський

ІІІ

–

Primula minima L.

Первоцвіт дрібний

ІІ

–

Primula poloninensis (Domin) an Fed

Первоцвіт полонинський

–

Rhodiola rosea L.

Родіола рожева

–

Sempervivum montanum L.

Молодило гірське

ІІ

–

Saxifraga aizoides L.

Ломикамінь аізовидний

–

Saxifraga androsacea L.

Л. переломниковий

ІІІ

–

Saxifraga oppositifolia L.

Л. супротивнолистий

ІІ

–

Dryas octopetala L.

Дріада восьмипелюсткова

–

Astragalus krajinae Domin

Астрагал Крайни

ІІ

–

Chamaesytisus podolicus (Blocki.) Klaskova.

Зіновать подільська

ІІ

–

Hedysarum hedysaroides (L.) Schinz et Thell.

Солодушка солодушкова

–

Coronilla elegans Panč

В’язіль стрункий

–

Oxytropis carpatica Uechtr.

Гострокільник карпатський

–

Staphyllea pinnata L.

Клокичка периста

ІІ

–

Astrantia major L.

Астранція велика

–

Heracleum carpaticum Porcius.

Борщівник карпатський

–

Fraxinus ornus L.

Ясен білоцвітний

–

Gentiana acaulis L.

Тирлич безстебельний

–

Т. жовтий

ІІ

–

(G. exisa, G. kochiana) Gentiana lutea L.

43 1

Gentiana punctata L.

Т. крапчастий

ІІ

–

Gentiana laciniata Kit. et Kanitz

Т. роздільний

–

Swertia alpestris Baumg.

Сверція альпійська

–

Swertia perennis L.

С. багаторічна

–

Pulmonaria filarskiana Javorka

Медунка Філарського

–

Atropa belladonna L.

Беладонна звичайна

ІІ

–

Scopolia carniolica Jacq.

Скополія карніолійська

ІІ

–

Pedicularis oederi Vahl.

Шолудивник Едера

–

Pinquicula alpina L.

Товстянка альпійська

ІІ

–

Pinquicula vulgaris L

Т. звичайна

–

Campanula carpatica Jacq.

Дзвоники карпатські

III

–

Campanula abietina Griseb. et Schenk

Дзвоники аглицеві

–

Aster alpinus L.

Айстра альпійська

–

Arnica montana L.

Арніка гірська

–

Leontopodium alpinum Cass.

Білотка альпійська

–

Centaurea carpatica (Рorc.) Porc.

Волошка карпатська

III

–

Antennaria carpatica

Котячі лапки карпатські

–

Saussurea alpina (L.) DC.

Соссюреа альпійська

–

Saussurea porcii Degen.

С. Порца

–

Doronicum clusii (All.) Tausch.

Сугайник Клузія

–

Doronicum hungaricum Reichenb.

С. угорський

–

Ptarmica lingulata (W. et K.) DC.

Чихавка язиколиста

III

–

Ptarmica tenuifolia (Schur) Schur

Ч. тонколиста

–

Colchicum autumnale L.

Пізньоцвіт осінній

–

Erytronium dens-canis L.

Еритроній собачий зуб

–

Lilium martagon L.

Лілія лісова

ІІ

–

Allium ursinum L.

Цибуля ведмежа

–

Galanthus nivalis L.

Підсніжник білосніжний

–

Leucojum vernum L.

Білоцвіт весняний

–

Narcissus angustifolius Сurt.

Нарцис вузьколистий

–

Crocus banaticus J. Gay

Шафран банатський

ІІ

–

Crocus heuffelianus Herb.

Ш. Гейфеля

ІІ

–

Bluff.

44 1

Iris pseudocyperus Schur

Півники несправжньосмикавцеві

–

Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce.

Булатка великоквіткова

–

Cephalanthera longifolia (L.) Rich.

Б. довголиста

–

Cephalanthera rubra (L.) Soo.

Б. червона

–

Coeloglossum viride (L.) C. Hartm

Язичок зелений

III

–

Dactylorhiza sambucina (L.) So.

Пальчатокорінник бузиновий

ІІ

–

Dactylorhiza incarnata (L.) Soo

П. мясочервоний

ІІІ

–

Dactylorhiza maculata (L.) Soo

П. плямистий

ІІІ

–

Dactylorhiza cordigera (Fries.) Soo.

П. серценосний

ІІІ

–

Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P. F. Hunt et Summerhayes

П. травневий

ІІІ

–

Dactylorhiza fuchsii (Druce.) Soo

П. Фукса

ІІІ

–

Gymnodenia conopsea (L.) R. Br.

Билинець довгорогий

ІІІ

–

Orchis pallens L.

Зозулинець блідий

–

Orchis coriophora L.

З. блощичний

ІІІ

–

Orchis palustris Jacq

З. болотний

ІІІ

–

Orchis ustulata L

З. oбпалений

ІІ

–

Orchis morio L.

З. салеповий

ІІ

–

Orchis mascula (L.) L.

З. чоловічий

III

–

O. militaris L.

З. шоломоносний

–

Orchis laxiflora Lum.

З. рідкоквітковий

–

Liparis loeselii (L.)Rich.

Жировик Лезеля

–

Listera cordata R. Br.

Зозулині сльози серцелисті

–

Listera ovata (L.) R. Br.

Зозулині сльози яйцевидні

III

–

Neottia nidus-avis (L.) Rich.

Гніздівка звичайна

III

–

Goodyera repens (L.)R.Br.

Гудаєра повзуча

ІІ

–

Corallorhiza trifida Chatel

Коральковець тричінадрізаний

ІІ

–

Epipactis palustris (L.) Crantz

Коручка болотна

ІІІ

–

Epipactis helleborine (L.) Crantz

К. чемерниковидна

ІІ

–

Epipactis atrorubens (Hoffm. Ex

К. темно-червона

ІІІ

–

45 1

Bernh.) Schult. Leucorchis albida (L.) E. Mey.

Левкорхіс білуватий

ІІІ

–

Platanthera bifolia (L.) Rich.

Любка дволиста

ІІІ

–

Epipogium aphyllum (F. W.Schmidt) Sw.

Надбородник безлистий

–

Traunsteinera globosa (L.) Reichenb.

Траунштейнера куляста

ІІІ

–

Carex buxbaumii Wahlenb

Осока Буксбаума

ІІ

–

Carex davalliana Smith.

О. Девелла

ІІ

–

Carex pauciflora Light.

О. малоквіткова

ІІ

–

Carex rupestris All.

О. скельна

–

Oreochloa disticha (Wulf.) Link.

Горянка дворядна

–

Stipa pulcherrima C. Koch.

Ковила закарпатська

–

Festuca porcii Hack.

Костриця Порца

ІІІ

–

Poa deylii Chrtek et Jiras.

Тонконіг Дейла

ІІІ

–

Syringa josikaea Jacq. fil.

Бузок угорський

Valeriana dioica L.

Валеріана дводомна

ІІ

–

Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb.

Тофільдія чашечкова

ІІ

–

Spiranthes spiralis (L.) Chevall.

Скрученик спіральний

ІІ

–

Chara braunii Gmelin

Хара Брауна

ІІ

–

Allocetraria oakesiana Tuck

Алоцетрарія океза

ІІІ

–

Heterodermia speciosa (Wulfen) Trevis.

Гетеродермія прекрасна

ІІІ

–

Lobaria pulmonaria (L.) Hoffm.

Лобарія легенеподібна

ІІ

–

Lobaria

Лобарія широка

ІІ

–

Asparagus brachyphyllus Turcz.

Холодок коротколистий

ІІ

–

Сladium mariscus (L.) Pohl.

Меч-трава болотна

ІІ

–

Lycopodiella inundata (L.) Holub

Лікоподієла заплавна

ІІ

–

Oxycoccus microcarpus Turcz. ex. Rupr.

Журавлина дрібнноплодна

ІІ

–

Saxifraga hirculus

Ломикамінь болотний

Galium xeroticum (Klok.) Zoo.

Підмаренник ксерофітний

Всього - 129

+ + 115

4.2.4. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів Загальна площа зелених насаджень у населених пунктах станом на 01.01.2008 р. (дані Закарпатського обласного головного управління земельних ресурсів) становить 0,8 тис.га. Таблиця 4.2.8. Озеленення населених пунктів, га Заходи 1 Створено нових зелених насаджень Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень Проведено догляд за насадженнями

Рік 2002 2 38,3

2003 3 42,85

2004 4 26,22

2005 5 43,4

2006 6 43,4

2007 7 800,0

4,8

5,2

2,35

2,41

125,3

88,6

58,3

146,4

4.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Із основних видів мисливської фауни за спеціальним обліком чисельності мисливських тварин у 2007 році, який було проведено при безпосередній участі представників держуправління, налічувалось понад 6,4 тис. козуль, 2,4 тис. кабанів, 2,2 тис. оленів. Чисельність копитних видів мисливських тварин у порівнянні з 2006 роком збільшилась. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин у Закарпатській області наведено у таблиці 4.3.1. Таблиця 4.3.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин 1

олень благородний козуля кабан заєць-русак фазан

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

1934 4938 1760 28610 12969

1890 5076 1662 30547 13198

2079 5278 1898 30778 17214

2234 6460 2494 31401 18354

Веденням мисливського господарства в області займаються 25 організацій, у т.ч. 10 громадських мисливських організацій, гарнізонне товариство мисливців та рибалок і 6 державних лісових та лісомисливських господарств. Площа наданих у користування мисливських угідь по області складає 991,1 тис.га. Мисливське впорядкування проведено на площі 1126,68 тис.га. Переважна більшість робіт у мисливських угіддях громадських організацій виконується за рахунок залучення до виконання біотехнічних заходів мисливців. У 2007 році відстріляно 215 особин копитних тварин проти 170 у 2006 році, з них зокрема: 101 козуля, 109 кабанів (табл. 4.3.2.).

Таблиця 4.3.2. Аналіз стану ведення мисливського господарства за період 2004-2007 років Рік

1 2004

Види мисливських тварин 2 олень козуля кабан лань

Затверджений ліміт добування 3 26 67 108 18

Видано ліцензій

Добуто

4 18 64 82 18

18 54 57 3 (переселено)

олень козуля кабан куниця

19 58 105 29

2 58 57 29

2 (сел.) 40 57 16

17 18 48 13

олень козуля кабан куниця

9 85 151 30

4 87 158 20

4 73 93 11

5 14 65 9

олень козуля кабан куниця

13 129 153 40

5 101 109 0

8 28 44 40

Не використано ліцензій 6 10 25 15

2005

2006

2007

Промисловий вилов риби (рибний промисел) у природних водоймах на території області не проводиться. За даними обласного управління статистики у 2007 р. проведено вилов риби у штучних водоймах закритого типу - ставкових господарствах загальним об’ємом 422 т, у тому числі підприємствами і господарствами об’єднання “Укррибгосп” – 418,6 т, сільськогосподарськими підприємствами – 3,4 тон. У Закарпатті нараховується близько 400 видів хребетних тварин, з них 58 видів занесено до Червоної книги України. Найбільше різноманіття птахів – 287 видів, з яких 197 гніздуючих. 58 видів (14,5 %) хребетної фауни краю занесені до Червоної книги України. Із рідкісних видів слід відмітити лосося дунайського, стерлядь, пугача, беркута, завитушку альпійську, рись, видру. Зникаючі види сичик-горобець, волохатий сич, кажани: великий та малий підковоноси, нічниці Бехштейна, ставкова, Наттерера, триколірна та інші. Збільшилась чисельність глухаря, борсука, кота лісового, лелеки чорного. У гніздовій орнітофауні з’явилися нові види – чернь чубата та білоока. Стабільним є стан популяції саламандри плямистої. У низинних меліоративних каналах зберігся реліктовий вид риб - умбра Крамера. У мисливських господарствах Закарпаття мешкають тварини, які занесено до “Червоної книги України”: борсуки, видри, лісові коти, глухарі, кількість яких останніми роками поступово збільшується.. За даними обласного управління лісового господарства у 2005-2006рр. зросла чисельність видри (до 535 особин), лісового кота (до 728 особин), рисі (до 165 особин), інші названі види мають незначне щорічне коливання по чисельності.

Перелік видів фауни, якій загрожує небезпека, види фауни, що охороняються міжнародними договорами України та перелік видів фауни, що охороняються в регіоні наведено в таблицях 4.3.3., 4.3.4. та 4.3.5.



Таблиця 4.3.3 Кількість фауни, якій загрожує небезпека Назва виду

Кількість видів 1990

Хребетні ссавці птахи плазуни земноводні риби круглороті Безхребетні Разом:

2000 89 22 52 2 4 8 1 90 179

428 69 280 10 16 51 2 понад 30 тис. близько 30,5 тис.

Види, яким загрожує небезпека 2003 2004 89 89 22 22 52 52 2 2 4 4 8 8 1 1 90 90 179 179

2005 93 22 53 3 6 8 1 90 183

2006 93 22 53 3 6 8 1 90 183

Таблиця 4.3.4. Види фауни, що охороняються міжнародними договорами України



Загальна чисельність видів фауни , од. % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

2004 рік 30428 68 117 12

2005 рік 30428 68 117 12

2006 рік 30428 68 117 12

2007 рік 30428 68 117 12

237

–

Таблиця 4.3.5. Перелік видів фауни, що охороняється, в регіоні 

Назва виду

Червона книга України

Вовк - Canis lupus Вовчок лісовий - Dryomis laniger Вовчок ліщиновий Muskardinus avellanarius Полівка татранська Microtus tatricus Мишівка лісова Sicista betulina Видра річкова Lutra lutra Ведмідь бурий Ursus actos Куниця кам'яна Martes foina Куниця лісова Martes martes Горностай Mustela erminea Ласка - Mustela nivalis Тхір лісовий - Putorius putorius

Бернська конвенція 3 Ссавці + + +

+ + + +

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

Європейський червоний список 8 + +

+ + + + + + + + +

+ +

49 1 Норка європейська Mustela lutreola Борсук Meles meles Кіт лісовий Felis silvestris Рись звичайна Lynx lynx Олень благородний Cervus elaphus Козуля європейська Capreolus capreolus Пiдковонiс великий Rhinolophus ferrumequinum Пiдковонiс малий Rhinolophus hipposideros Довгокрилець звичайний Miniopterus shreibersi Нiчниця гостровуха Myotis blythii Нiчниця велика Myotis myotis Нiчниця довговуха або Бехштейна Myotis bechsteini Нічниця війчаста або Наттерера Myotis nattereri Нiчниця вусата Myotis mystacinus Нiчниця Брандта Myotis brandtii Нiчниця триколiрна Myotis emarginatus Нiчниця водяна Myotis daubentonii Вухань бурий Plecotus auritus Вухань австрійський Plecotus austriacus Широковух звичайний Barbastella barbastellus Нетопир-карлик Pipistrellus pipistrellus Нетопир Натузіуса або лісовий Pipistrellus nathusii Вечірниця мала Nyctalus leisleri Вечiрниця руда Nyctalus noctula Кажан пізній Eptesicus serotinus Кажан північний Eptesicus nilssonii Лилик двоколірний Vespertilio murinus Бурозубка альпійська Sorex alpinus Водяна полівка мала Arvicola terrestris scyermani Снігова полівка Chionomys nivalis Martins Білозубка білочерева Crocidura leucodon Білозубка мала Crocidura suaveolens Cricetus cricetus хом'як звичайний Erinaceus europaeus їжак європейський Сурок гірський Marmota marmota Рясоніжка велика Neomys fodiens Рясонiжка мала Neomys anomalus Вивірка звичайна Sciurus vulgaris Мiдиця альпiйська Sorex alpinus Мідиця звичайна - Sorex araneus Мідиця мала - Sorex minutus Слiпак буковинський Spalax graecus Слiпак подiльський Spalax zemni

+ + +

+ + + +

+ + +

+ +

+ + + +

+ + + + + + +

+ +

+ + + + +

+ +

50 1 Ховрах євpопейський Spermophilus citellus Ховрах крапчастий Spermophilus suslicus Червоновола гагара Gavia stellata Чорновола гагара G. arctica Малий норець Podiceps ruficollis Чорношиїй норець P. nigricollis Бугай - Botaurus stellaris Бугайчик - Ixobrychus minutus Квак - Nycticorax nycticorax Мала біла чапля Egretta garzetta Руда чапля - A. purpurea Гуска білолоба - Anser albifrons Гуска сіра - Anser anser Крижень - Anas platyrhynchos Коровайка - Plegadis falcinellus Білий лелека - Ciconia ciconia Чорний лелека - C. nigra Осоїд - Pernis apivorus Рудий шуліка - Milvus milvus Чорний шуліка - M. migrans Польовий лунь - Circus cyaneus Луговий лунь - C. pygargus Болотяний лунь - C. aeruginosus Великий яструб Accipiter gentilis Малий яструб - A. nisus Зимняк - Buteo lagopus Звичайний канюк -.B. buteo Малий підорлик Aquila pomarina Змієїд - Circaetus gallicus Орел-карлик -Hieraaetus pennatus Степовий орел - Aquila rapax Великий балобан - A. clanga Малий балобан -A. pomarina Беркут - A. chrysaetos Балобан - Falco cherrug Сапсан - F. peregrinus Чеглок - F. subbuteo Дербник - F. columbarius Кібчик - F. vespertinus Степовий боривітер F. naumanni Боривітер звичайний Falco tinnuculus (Cerchneis) Перевізник Actitis hypoleucos Глухар - Tetrao urogallus Сірий журавель - Grus grus Погонич- - Porzana porzana Деркач - Crex crex Чорниш - Tringa ochropus Дупель - G. media Чорний крячок - Chlidonias nigra Річковий крячок Sterna hirundo Пугач - Bubo bubo Вухата сова - Asio otus Болотяна сова A. flammeus Сипуха - Tyto alba Совка - Otus scops Волохатий сич Aegolius funereus Хатній сич - Athene noctua Сичик-горобець Glaucidium passerinum Сіра сова - Strix aluco Довгохвоста сова - S. uralensis

Птахи + + + + + + + +

+ + + +

+ + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ +

+ + +

+ +

+ + + + + + + + + + + + + + + +

+ +

+ + + + + + + + +

51 1 Дрімлюга Caprimulgus europaeus Сиворакша Coracias garrulus Голуба рибалочка Alcedo atthis Звичайна бджодлоїдка Merops apiaster Одуд - Upupa epops Крутиголовка Jynx torguilla Зелений дятел Picus viridis Сивий дятел P. canus Чорна жовна Dryocopus martius Великий строкатий дятел Dendrocopos major Сирійський дятел - D. siriacus Середній дятел - D. medius Білоспинний дятел D. leucotos Малий дятел D. minor Трипалий дятел Picoides tridactylus Стриж - Аpus apus( pallidus) Ластівка берегова Riparia riparia Сільська ластівка Hirundo rustica Міська ластівка Delichon urbica Лісовий щеврик Anthus trivialis Луговий щеврик A. pratensis Червоногрудий щеврик Anthus cervinus Гірський щеврик A. spinoletta Жовта плиска M. flava Гірська плиска Motacilla cinerea Біла плиска M. alba Сорокопуд-жулан Lanius collurio Сірий сорокопуд L. excubitor Іволга Oriolus oriolus Горіхівка Nucifraga caryocatactes Омелюх Bombicilla garrulus Звичайна оляпка Cinclus cinclus Кропивник Troglodytes troglodytes Альпійська тинівка Prunella collaris Лісова тинівка P. modularis Рябогруда славка. Sylvia nisoria Чорноголова славка. S. atricapilla Садова славка S. borin Сіра славкаю S. communis Прудка славка S. curruca Жовтоголовий корольок Regulus regulus Червоноголовий корольок R. ignicapillus Мухоловка-білошийка Ficedula albicollis Мала мухоловка. F. parva Сіра мухоловка Muscicapa striata Луговий чекан Saxicola rubetra Чорноголовий чекан S. torquata Звичайна камінка Oenanthe oenanthe Кам'яний дрізд Monticola saxatilis Звичайна горихвістка Phoenicurus phoenicurus Чорна горихвістка. P. ochruros Малинівка - Erithacus rubecula Західний соловей Luscinia megarhynchos Східний соловейк - L. luscinia

3 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ + + + + +

+ + + + + + + +

+ + + + + + +

+ + + + + +

52 1 Синьошийка - L. svecica Гірський дрізд - T. torquatus Ремез. Remiz pendulinus Болотяна гаїчка - Parus palustris Чорноголова гаїчка - P. montanus Чубата синиця - P. cristatus Чорна синиця - P. ater Голуба синиця - P. caeruleus Велика синиця - P. major Синиця довгохвоста Aegithalos caudatus Синиця болотяна - Parus palustris Повзик - Sitta europaea Звичайна пищуха Certhia familiaris Канареєчний в'юрок Serinus serinus Зеленяк - Chloris chloris Чиж - Spinus spinus Щиглик - Carduels carduelis Коноплянка Acanthis cannabina Золотомушка чеpвоночуба Regulusingicapillus Звичайна чечітка - A. flammea Скеляр строкатий Monticola saxatilis Глушець - Tetrao urogallus Ялиновий шишкар Loxia curvirostra Костогриз Coccothraustes coccothraustes Звичайна вівсянка - E. citrinella Очеретяна вівсянка E. schoeniclus Вівчарик-ковалик Phylloscopus collybita Вівчарик жовтобровий Phylloscopus sibilatrix Черепаха болотна Emys orbicularis Веретільниця ламка Anguis fragilis Ящірка прудка - Lacerta agilis Ящірка живородна Lacerta vivipara Ящірка зелена - Lacerta viridis Вуж звичайний - Natrix natrix Полоз лісовий - Elaphe longissima Мідянка звичайна Coronella austriaca Гадюка звичайна - Vipera berus Саламандра плямиста Salamandra salamandra Тритон звичайний Triturus vulgaris Тритон альпійський Triturus alpestris Тритон карпатський Triturus montandoni Тритон гребінчастий Triturus cristatus Кумка гірська Bombina variegata Ропавка звичайна Pelobates fuscus Ропуха звичайна - Bufo bufo Ропуха зелена - Bufo viridis Квакша - Hyla arborea Жаба озерна - Rana ridibunda

3 + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ +

+ + + + + + + Плазуни + + + +

+ +

+ + + + + Земноводні + +

+ + + + + + + +

53 1 Жаба гостроморда - Rana arvalis Жаба прудка - Rana dalmatina Жаба трав’яна - Rana temporaria

2 +

Харіус європейський Thymallus thymallus Харіус європейський Thymallus thymallus Лосось дунайський- Hucho hucho Вусач південний Barbus meridionalis petenyi Андруга закарпатська Leuciscus souffia agassizi В’юн - Misgurnus fossilis Жерех - Aspius aspius Стерлядь - Acipenser ruthenus Бичок-головач - Gobius kessleri Пічкур дунайський Gobio uranoscopus Йорж смугастий Gymnocephalus schraetser Чехонь - Pelecus cultratus Гірчак звичайний - Rhodeus sericeus Вирезуб - Rutilus frisii Сом звичайний - Silurus glanis Умбра - Umbra krameri Чоп великий - Zingel zingel Чоп малий - Zingel streber

Мінога угорська Lampetra danfordi

Веснянка велика Perla maxima Красуня-діва Colopteryx virgo Бджола-тесляр Xylocopa valga Бджола-тесляр фіолетова Xylocopa violaceae Бджола-листоріз люцерновий Megachila rotundata Вусач альпійський Rosalia alpina Жук-олень Lucanus cervus Жук-самітник Osmoderma eremita Махаон Papilio machaon Подалірій Iphiclides podalirius Мнемозина Parnassius mnemosyne Переливниця велика Apatura iris Стрічкар тополевий Limenetis populi Люцина Hamearis lucina Сатир гірський Манто Erebia manto Синявець непарний Lycaena dispar Синявець аріон Maculinea arion Бражник прозерпіна Proserpinus proserpina Бражник скабіозовий Hemaris tityus

3 + + + Кісткові риби +

+ +

+ + + + +

+ + + +

+ + + + + + + Круглороті

+ +

Комахи

+ + + + +

+ + +

+ + + +

+ +

54 1 Бражник мертва голова Acherontia atropos Сатурнія аглія Aglia tau Сатурнія мала Eudia pavonia Шовкопряд березовий Endromis versicolora Ведмедиця-господиня Callimorpha dominula Ведмедиця Гера Callimorpha quadripunctaria Ведмедиця велика Pericallia matronula Стрічкарка блакитна Catocala fraxini Стрічкарка малинова Catocala sponsa Джміль яскравий Bombus ponorum Джміль моховий Bombus muscorum Кошеніль польська Porphyrophora poloniсa

2 +

Рак широкопалий Astacus astacus

Всього - 281

+ + + + + + + + + + + Ракоподібні

232

В області за останні декілька десятиріч виявлено ряд не аборигенних видів ссавців та риб. За даними Ужгородського національного університету (к.б.н. Потіш Л.А.) та Інституту екології Карпат НАН України (ст.н.с. Башта А.-Т.) виявлено наступні види: Миша курганчикова Mus spicilegus Petenyi, 1882. Інформація щодо виявлення цього виду на території Закарпатської області (околиці с.Великі Ком'яти Виноградівського р-ну) походить з першої половини ХХ ст., але пізніша ревізія знахідки виявила, що особина належить до виду Mus musculus (Macholán, 1995). За неперевіреними даними, на території Закарпатської області вид виявлений в двох місцях в Ужгородському р-ні: на околиці с. Комаровці (близько 10 курганчиків) і на околиці с. Малі Геєвці (4 курганчики). Бобер європейський Castor fiber Linnaeus, 1758. Особини, поселення яких виявлене в лютому 2005 р. на каналі поблизу с. Невицьке Ужгородського р-ну, очевидно, походять з території Угорщини (найближче поселення бобрів розташоване за 10 км до українського кордону, на р. Тур). За словами місцевих жителів, боброва “хатка” в цьому місці з’явилася два-три роки тому. Вона розташована досить близько до населеного пункту – 100-150 м до найближчих житлових будинків, що, однак, не завадило тваринам успішно тут оселитися. Восени 2005 р. заселена боброва "хатка" виявлена на заплавних островах поблизу с.Дротинці Виноградівського р-ну (на р.Тиса). Ще одне поселення бобра, що складалося з 3-х "хаток", у 2003 рр. було знайдене на р. Лубня у Велико-Березнянському районі, але в 2005 р. тут не виявлено жодної особини (інформація співробітників НПП “Ужанський”). Ці тварини, ймовірно, проникли на територію області з Бещадського національного парку (Польща). Лань Dama dama (Linnaeus, 1785). Рідкісний інтродукований вид. У 1970-х роках невелике стадо ланей було завезене на територію області з заповідника

“Асканія-Нова”. У 1995 р. мала місце повторна спроба акліматизувати ланей, що походили з Угорщини. Сьогодні стадо утримується лише у вольєрі на території мисливському господарстві “Нове Село” Берегівського ДЛГ. Ймовірне утримання окремих особин у вольєрах приватних рекреаційно-туристичних господарствах. Собака єнотоподібний Nyctereutes procyonoides (Gray, 1834). Акліматизований вид. У вересні 1953 р. у Шаланківському лісі (Виноградівський р-н) було випущено 80 особин єнотоподібного собаки (39 самок і 41 самець), завезених з Дніпропетровської, Київської та інших областей країни (Татаринов, 1973; Турянин, 1974). Однак, на відміну від інших районів України, на Закарпатті ця спроба успіху не мала: поодиноких особин спостерігали лише протягом кількох років після випуску на волю в Ужгородському, Виноградівському, Перечинському, Берегівському, Хустському районах. В останнє десятиріччя єнотоподібний собака знову з’явився в Закарпатській області. Окремі особини спостерігалися біля р.Тиса, південніше м.Виноградів, а також виявлені за слідами на снігу в ур.Великий Ліс (Нодь-ліс) та ур.Оток біля с.Квасове Берегівського р-ну, в ур.Рафайлів Ліс, Берегівського р-ну (Боднар, 2005). Одна особина цього виду загинула від мисливського пса в молодому буковому лісі біля с. Гута Ужгородського р-ну. Ще один випадок відомий з с. Андріївка, Ужгородського р-ну, де особина була також здобута мисливським псом. Шакал Canis aureus Linnaeus, 1758. До кінця ХХ ст. шакал був виявлений на всій території Угорщини (З. Бігарі, усне повід.). Тому його поява у рівнинній частині Закарпатської області була цілком очікувана. За словами мисливців Виноградівської та Берегівської районних рад УТМР за період 2002-2004 рр. було добуто 6 особин шакала. Перший підтверджений факт здобуття шакала – січень 2005 р., біля с. Королеве Виноградівського р-ну. Норка американська Mustela vison Schreber, 1777. Дика популяція американської норки сформувалася на Закарпатті за рахунок особин, що втікали зі звірогосподарств. Сьогодні ця норка - звичайний вид у рівнинній частині Закарпатської області. Є ймовірність появи ще 5 видів ссавців, а саме: підковик південний Rhinolophus euryale Blasius, 1853; нічниця крихітна Myotis alcathoe (Helversen et Heller, 2001); Вечірниця велика Nyctalus lasiopterus (Schreber, 1780); нетопир білосмугий Pipistrellus kuhlii (Kuhl, 1817); єнот-полоскун Procyon lotor (Linnaeus, 1758). Їх поява у наступні десять років можлива у зв’язку із поширенням у сусідніх європейських країнах – Угорщині, Словаччині та Румунії. Виявлені представники не аборигенних видів риб в області: Ameiurus melas - канальний сом світлий. Представник північно – американської фауни. Новий вид фауни Закарпатської області. Проникнення його ймовірно відбулось по р. Тиса та Латориця під час повеней або завдяки гідрофільним птахам. Рідкісний у виловах рибалок – любителів рівнинної частини області, де населяє стариці, канали. Точних відомостей про біологію та екологію немає. Amerius nebulosus ( Le Sueur, 1919 ) – канальний сом світлий, карликовий сомик. Представник північно – американської фауни. З’явився у водоймах області в 50 – 60 роки ХХ століття. Шляхи появи цього виду у фауні області, як і попереднього виду точно не з’ясовані. Вважається, що він проник на територію області по основним притокам р.Тиса. На сьогоднішній день звичайний, зрідка масовий вид водойм рівнинної частини області, де полюбляє стариці, меліоративні канали.

Зрідка при відсутності великої кількості паводків проникає по руслам рік в середню течію, де притримується уповільнених ділянок. Найбільш стійка чисельність властива для басейну р. Латориця, особливо її рівнинної ділянки. Точних відомостей про біологію та екологію немає. Ctenopharyngodon idella ( Valenciennes, 1844 ) – білий амур східно азіатський - представник далекосхідної фауни. Вид завезений з метою розведення в тепловодних господарствах та боротьбою з заростанням риборозплідних водойм в 50-х роках ХХ століття. Внаслідок руйнування дамб та за допомогою птахів вид потрапив у природні водойми. Рідкісний у виловах рибалок – любителів нижніх течій р. Латориця та Тиса. Точних відомостей про біологію та екологію в природних водоймах немає. Hypophthalmicthys molitrix ( Vallensiennes, 1844 ) – товстолоб білий амурський. Представник далекосхідної фауни. Як і попередній вид – завезений в тепловодні рибо господарства для промислового розведення, з яких різними шляхами потрапив у природні водойми. Частіше всього зустрічається у виловах рибалок – любителів на р. Латориця, її нижнього течії. Точних відомостей про біологію та екологію в природних водоймах немає. Aristichthys nobilis ( Richardson, 1845) – товстолобик строкатий південно китайський. Представник далекосхідної фауни. Шлях проникнення, поширення цього виду схожі до двох попередніх. Lepomis gibbosus Linne, 1758 - окунь сонячний. Представник північно – американської фауни. Точних відомостей про шлях проникнення виду в Європу відсутній. Існує припущення, що цей вид був випущений акваріумістами. Населяє стоячі та слабо текучі водойми, які добре прогріваються влітку. Відсутній в основних руслах рік Закарпаття. Масовий в старицях рік Тиси та Латориці. Створює конкуренцію за ресурс аборигенним видам. Точних відомостей про біологію та екологію в природних водоймах немає. S. gairdnerii Richardson, 1836 – форель райдужна. Інтродукований вид, який поряд із байкальським омулем, гольцем масово випускався у водойми області з метою підвищення їх продуктивності. На відміну від двох останніх прижився і населяє верхні течії основних річок області та їх високогірні притоки – потоки. Як менш вибагливий до кисневого та температурного режимів в невеликій кількості зустрічається і в середніх течіях рік. Природній конкурент форелі струмкової. Perccottus glenii Dybrowski, 1877 – головешка, ротань. Представник далекосхідної фауни. Існують різні версії проникнення цього виду. Утримувався акваріумістами. Можливо поряд із товстолобом білим амурським та іншими далекосхідними видами завезений людиною. Масовий вид нижніх течій рік Закарпатської області. В окремих водоймах фоновий вид. Відсутність конкурентів та надзвичайна агресивність сприяє його масовому розселенню у водоймах області. Єдиним стримуючим фактором є швидкість течії, оскільки вид полюбляє стоячі та слабо текучі водойми. Точних відомостей про біологію та екологію в природних водоймах немає. В області діють комплексні програми щодо профілактики сказу та трихінельозу. Стан захворюваності диких тварин та птахів систематично розглядається на обласній протиепізоотичній комісії облдержадміністрації.

Протягом 2007 р. державною службою ветеринарної медицини обліковано 17 випадків сказу, у т.ч. 5 лисиць, 2 вовків, 1 тхора. Трихінельоз виявлено у 2 випадках - у с. Клиновець Мукачівського району та у с. Забрідь В.Березнянського району. 4.4.Природні території, що підлягають особливій охороні. Реалізуючи вимоги законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України” та на виконання Указів Президента України за останні 10 років з ініціативи держуправління розширено мережу об’єктів і територій природно-заповідного фонду в області. Відповідно до цього зріс відсоток цієї мережі. Наприклад, у 1992 році він становив 6,5%, в 1995 році - 8,9% то на 01.01.2008 р. він становить 12,7% до загальної площі області. Таблиця 4.4.1. Структура ПЗФ Закарпатської області (станом на 01.01.2008 року) № п\п

1. 2. 3. 4. 5.

7. 8. 9.

Найменування об’єктів ПЗФ Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки-пам”ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища РАЗОМ

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного знаМісцевого значення Всього чення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа 1 53630 1 53630 2 79558,3 2 79558,3 4 37,9 4 37,9 1 6100 1 6100 22 13688,6 40 4202,9 62 17941,5 2 1482 1 188,4 4 1879 11 1188,5 9 2659 17 1030,7 4 6807 1 75,0 1 606,6 1 49,9 5 819,0 1 105,0 1 851,4 1 150,0 9

463,7

330

476,0

1 6 1 1

22,0 385,0 41,7 15,0

339

888,7

88,5

86,4

25 227 1 38 -

27,3 185,0 1,0 174,2 -

86,4

38,0

138,2

138,6

147465,0

9 417

1184,3 12088,3

9 453

1184,3 159604,3

Таблиця 4.4.2. Динаміка структури природно-заповідного фонду Закарпатської області Категорії територій та об’єктів ПЗФ

1 Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники місцевого значення Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення Заповідні урочища Ботанічні сади загальнодержавного значення Ботанічні сади місцевого значення Дендрологічні парки загальнодержавного значення Дендрологічні парки місцевого значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Разом Фактична площа ПЗФ % фактичної площі ПЗФ від площі АТО

На 01.01.2007 р. Кількість Площа (шт.) (га) 2 3 1 53630 2 79558,3 1 6100 22 13688,6 40 4202,9

На 01.01.2008р. Кількість Площа (шт.) (га) 4 5 1 53630 2 79558,3 1 6100 22 13688,6 40 4202,9

463,7

331 9

476 1183,3

331 9

476 1183,3

86,4

37,9

38,0

138,6

453

159604,3

453

159604,3

12,7

Для забезпечення виконання положень обласної Програми розвитку екомережі стосовно створення у 2007 році нових та розширення діючих об’єктів і територій природно-заповідного фонду за координацією держуправління науковцями Міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем УжНУ готувались наукові обгрунтування на створення заказників місцевого значення, “Чернеча гора”, “Ардов”, “Сілаш”, “Косоньська гора” загальною площею 180,7 га, НПП “Ждимир” (6,1 тис.га). Науковцями НПП “Синевир” проводилась підготовча робота для написання наукових обґрунтувань на заказники місцевого значення “Дубки” на площі 1,0 га та урочище „Тополина” на площі 83,0 га у Свалявському районі. Значна увага в області приділяється розвитку туристично-рекреаціїних та курортних зон, як складової екомережі. Закарпатська область має високий природно-рекреаційний та туристично-курортний потенціал, до якого належать бальнеологічні ресурси (лікувальні мінеральні і термальні води, грязі, озокерит, ропа озера Кунігунда, соляні шахти),місцеві види лікарських рослин, ліси, лікувальні кліматичні гірські та передгірські ландшафти, поверхневі водойми тощо. До лісових рекреаційних ресурсів відносяться курортні ліси (13 тис. га,), зелені зони (47,6 тис.га), ліси охоронних зон курортно-рекреаційних об’єктів. Значні рекреаційні функції виконують також ліси природно-заповідного фонду, захисних смуг поблизу річок. У курортних лісах розміщені загальновідомі стаціонарні оздоровчі заклади: санаторії “Синяк”, “Сонячне Закарпаття”. “Поляна”. “Квітка Полонини”. “Шаян”, “Карпати” та інші. Охорона та збереження рекреаційних ресурсів здійснюється відповідно до вимог природоохоронного законодавства.

Визначено норми максимально допустимого антропогенного навантаження у межах рекреаційних територій за даними Карпатського біосферного заповідника, НПП "Синевир" та Ужанського національних природних парків. Рекреаційне освоєння Закарпаття в теперішній час не досягло розмірів, які б становили загрозу довкіллю. У середньому, на 1 кв.км території області припадає 1,5 рекреантів. Це відповідає 130 особам на 10 тисяч населення. На сьогодні мережа санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельних закладів області нараховує 299 об'єктів, серед яких: 28 оздоровчих, 90 рекреаційних та 181 туристичних закладів, в яких одночасно можна розмістити 21,2 тис. осіб. В області наявні 74 гірськолижні витяги, з них 65 – діючих, що на 10% більше ніж в минулому році. Працюють 22 витяги, це пов’язано з відсутністю необхідної кількості снігового покрову на гірськолижних трасах області. Також, наявні 22 ратраки, 2 снігові гармати та 46 прокатних пунктів гірськолижного спорядження. Для забезпечення ефективного використання природно-рекреаційного потенціалу області розпорядженням голови державної адміністрації від 04.05.05 № 230 схвалено Програму розвитку в області перспективних туристично-оздоровчих комплексів та інфраструктури до них на 2005-2010 роки. Мета Програми полягає у створенні умов для розвитку перспективних туристично-рекреаційних територій. У напрямку розвитку рекреаційних територій розроблено: науково обґрунтовані концепції територій – „Синевирське озеро” та „Боржавські полонини” Міжгірського району, „Синяк” Мукачівського району, „Близниця-Кваси” Рахівського району; концепції генеральних планів територій – „Плай” та „Великий Верх” (Воловецький район). Також розробляється концепція територій „Усть-Чорна”, „Руська Мокра” (Тячівський район). Крім того, у стадії розроблення знаходяться проекти розвитку територій „Полонина Руна” (Перечинський район) та „Вишка-Красія” (Великоберезнянський район). Проходять погодження в Кабінеті Міністрів України генеральні плани розбудови гірськолижних комплексів „Синяк” (Мукачівський район) та „КвасиБлизниця” (Рахівський район). Підготовлено проект рішення „Про затвердження клопотання щодо оголошення природних територій курортами державного значення”. Разом з цим направлені листи до обласної санітарно-епідеміологічної станції та Державного управління охорони навколишнього середовища з проханням провести державну екологічну експертизу проектів оголошення природних територій „Синяк”, „Голубине”, „Поляна”, „Сойми”, „Шаян” курортами державного значення. З метою популяризації можливостей сільського зеленого туризму, за підтримки головного управління облдержадміністрації в Рахівському районі організовано та проведено: акцію „ПройдиСвіт” (липень); фестиваль сільського та агротуризму „Гуцульська ріпа” (вересень). У лютому 2007 року в селищі Чинадієво Мукачівського району створено та презентовано районну Спілку сприяння розвитку сільського туризму. Активізовано діяльність Ужгородського районного осередку Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму. З метою подальшого розвитку внутрішнього туризму в районах за підтримки головного управління розробляються та маркуються нові туристичні маршрути.

Для інформування туристів про рекреаційно-туристичні можливості Закарпаття створюється мережа туристично-інформаційних центрів. Станом на 1 січня 2006 року на території Закарпатської області функціонують два туристичноінформаційні центри в містах Мукачеві та, з жовтня 2005 року, у Рахові („Гуцульська світлиця”). Розробляється українсько-угорська програма із створення міжнародного водного маршруту на кордоні Євросоюзу по р.Тиса, який буде проходити від м.Рахів (у місці злиття річок Чорної та Білої Тиси) через чотири райони Закарпаття, перетинаючи кордон з Угорщиною у пункті „Вілок" і далі по угорській території через чотири області. У Закарпатті багато цінних історико-культурних пам’яток, пам’яток природи, архітектури, тощо. Велика кількість церковних пам’яток-одна з особливостей краю. На державному обліку знаходяться 1808 пам’яток археології, історії, архітектури та монументального мистецтва. Серед них–13 замкових та фортифікаційних споруд (переважно в руїнах), 137 пам’яток архітектури, внесених до Державного реєстру національно-культурного надбання. З 85 церков, шедеврів дерев’яного зодчества, 25-перлини рукотворного мистецтва, 133 пам’ятки архітектури державного та місцевого значення не підлягають приватизації. Рішенням обласної ради від 18.03.2004 р. № 352 затверджено перелік пам’яток архітектури (133) Закарпатської області, що не підлягають приватизації. В частині збереження історично – культурної спадщини в області розміщено ряд об’єктів екологічного спрямування. Зокрема, на території Національного природного парку “Синевир” знаходиться на Чорній ріці музей лісу і сплаву та унікальна дерев’яна гребля, збудована у ХІХ столітті, яка являла собою складний комплекс будівельних конструкцій та забезпечувала сплав деревини до низинних районів Закарпаття та в Угорщину до 1962 р. На теперішній час гребля – єдина у Європі пам’ятка – музей лісу, ведення лісового господарства колишніх поколінь і має велику історичну та етнічну цінність. На стадії формування продовжувались роботи у музеї екології Карпат у Карпатському біосферному заповіднику, де зібрано експонати природи Карпат та матеріали, що показують історичний розвиток регіону та його етнографію. У музеї зібрано предмети побуту і праці попередніх поколінь, традиційний одяг, тощо. В області діють державні музеї – Закарпатський краєзнавчий музей, художній музей ім. Й. Бокшая – відділ краєзнавчого музею, музей народної архітектури та побуту, Мукачівський історичний музей, два меморіальні будинки-музеї Ф. Манайла та А. Коцки. Окрім державних музеїв функціонують 75 музеїв на громадських засадах. З них – Етнографічний музей “Лемківська садиба” в с. Зарічево, Перечинського району; музей – кузня “Гамора” в с. Лисичево, Іршавського району, діяльність якої відновлено у наш час; музей “Сільська хата” в с. Синевир, та ін. де зберігаються експонати і матеріали про історичний і культурний розвиток краю. В частині збереження тих пам’яток природно-заповідного фонду, котрі теж належать до історико-культурної спадщини, в області існують Дендрологічний парк “Березинка”(Мукачівський район) площа якого була збільшена до 34,0 га рішенням сесії обласної Ради від 26.12.2003 року, № 325, парк-пам’ятка садовопаркового мистецтва загальнодержавного значення - парк санаторію “Карпати”

(Мукачівський район) та 33 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. Охорона та збереження ландшафтів на територіях та об’єктах і природнозаповідного фонду здійснюється відповідно до вимог природоохоронного законодавства. Держуправління надає дозволи на проведення робіт санітарнооздоровчого плану в межах парку санаторія “Карпати” та дендрарія “Березинка”. В деяких випадках на одному тому ж самому місці існують поруч пам’ятка історико-культурної спадщини та об’єкт природно-заповідного фонду, своєрідний симбіоз. Наприклад, у Хустському районі в селі Крайниково знаходяться поруч дерев’яна церква ХV111 ст. та дуб, якому 500 років; у Берегівському районі на території орнітологічного заказника “Товар” існує штучний пагорб, який є археологічною пам’яткою. 5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ҐРУНТИ 5.1. Структура та стан земель Земельний фонд області станом на 1.01.2008 р. складає 1275,215 тис. гектарів. Сільськогосподарські угіддя займають 453,4 тис.га, з яких рілля - 200,5 тис.га (15,7%) до загальної площі території, багаторічні сільгоспнасадження 27,2 тис.га, сіножаті – 95,0 тис.га, пасовища займають 130,7 тис.га. Ліси та інші лісовкриті площі складають 56,8 % території області (724,0 тис.га). Відкриті заболочені землі 0,8 тис.га, відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покриттям 13,8 тис.га, відкриті не заболочені землі займають площу 15,3 тис.га, на землі природоохоронного значення припадає 178,3 тис.га, площа забудованих земель 44,7 тис.га. Баланс та структура земельного фонду області по основних видах угідь наведено в таблиці 5.1.1. Таблиця 5.1.1. Структура земельного фонду Закарпатської області

Основні види земель та угідь

1 Загальна територія

2003 рік

2004 рік

2005 рік

усього, % до тис. га загальної площі території 4 5

усього, % до тис. га загальної площі території 6 7

усього, тис. га

1275,3

100

1275,3

458,6

36,0

200,4

2006 рік усього, тис. га

% до загальної площі території 9

100

1275,3

455,9

35,7

15,7

200,6

27,2

2,1

231,0

18,2

2007 рік усього, тис. га

% до загальної площі території 11

% до загальної площі території 3

100

1275,3

100

1275,3

100

454,3

35,6

453,5

35,6

453,4

37,0

15,7

200,6

15,7

200,5

15,7

200,46

15,7

27,2

2,1

27,1

2,1

27,1

2,1

27,2

2,1

228,1

17,9

226,6

17,8

225,9

17,8

225,7

17,6

у тому числі: 1. Сільськогосподар-ські угіддя з них: рілля перелоги багаторічні насадження сіножаті і пасовища

62 4

720,5

56,5

723,0

56,7

724,2

56,8

724,2

56,8

724,0

56,8

657,6

51,6

657,8

51,6

657,8

51,6

657,8

51,6

656,7

51,6

44,0

3,4

44,2

3,5

44,5

3,5

44,2

3,5

44,7

3,5

1,0

0,1

0,9

0,1

0,9

0,1

0,9

0,1

0,8

0,1

14,8

1,2

15,0

1,2

15,0

1,2

15,6

1,2

15,3

1,2

18,1

1,4

18,0

1,4

17,9

1,4

18,4

1,4

18,4

1,4

Усього земель (суша)

1257,0

98,6

1257,0

98,6

1256,8

98,6

1256,8

98,6

1275,2

100,0

Території, що покриті поверхневими водами

18,3

1,4

18,3

1,4

18,5

1,4

18,5

1,4

18,3

1,4

1 2. Ліси і інші лісо-вкриті площі з них вкриті лісовою рослинністю 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі

На інші види земель та угідь припадає 7 % території області. За останні три роки площа сільськогосподарських та лісових земель суттєво не змінилася. За призначенням найбільший відсоток від загальної території області займають ліси і інші лісовкриті площі - (724,0 тис.га) та сільгоспугіддя ( 453,4) тис.га. За геоморфологічними, кліматичними та ґрунтовими показниками область вважається ерозійно вразливою.Зі всієї території умовно захищені від ерозії лише землі вкриті лісом та низинні. Решта близько однієї третини усіх сільськогосподарських угідь належать до категорії ерозійно небезпечних. Закарпатським інститутом землеустрою у 1995 році розроблена Програма захисту земель від водної ерозії та інших видів деградації земель Закарпатської області на період 2010 року, якою визначено, що еродованих земель нараховується 37,2 тис. га, що становить 8,2 % від загальної площі сільгоспугідь, в тому числі ріллі – 7,7 тис.га. та ерозійно небезпечних – 194,3 тис.га, що становить 43% від загальної площі сільгоспугідь. На території області знаходиться близько 14,3 тис.га деградованих та 68,2 тис.га малопродуктивних земель в тому числі ріллі – 7,7 тис.га, що потребує у майбутньому нових підходів до використання сільгоспугідь у гірській місцевості. Таблиця 5.1.2. Площа деградованих та малопродуктивних земель (га) Землі, які знаходяться у стані консервації згі- Землі, що потребують консервації дно складених проектів землеустрою Деградовані Малопродуктивні Деградовані Малопродуктивні 346,4 180,84 14270 68200

5.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Значних збитків економіці Закарпаття наносять зсувні та селеві процеси в гірській частині області, значну шкоду завдає дія річкової берегової ерозії в долинах рік. Щорічно із схилових земель змивається 233,84 тис.м3 ґрунту при середній

водності року, а при підвищеній – 935,36 тис.м3.По даним Закарпатської геологорозвідувальної експедиції станом на 01.01.2008 р. на території області виявлено та закартовано 2958 зсувів площею 359,28 км2, що становить 2,8% до загальної площі. Найбільш активно зсувні процеси проявляються в Тячівському районі – 128,198 км2, що становить 7% від загальної площі, Хустському районі –23,727 км2, що становить 2,3% загальної площі, Рахівському районі – 114,339 км2, що становить 6% та Міжгірському районі – 27,922 кв2, що становить 2,33% від загальної площі. Паводками було залито 40,5 тис.га сільськогосподарських угідь, в тому числі 29 тис.га ріллі. Забруднення земельних ресурсів відбувається в основному при розміщенні на них несанкціонованих сміттєзвалищ, або в результаті аварійних ситуацій, особливо при проривах нафто - та продуктопроводів, паводків. Всього в Закарпатській області нараховується 254 сміттєзвалища, які займають 154,23 га. Найбільше сміттєзвалищ розміщено на території Мукачівського району –37 площею 15,86. Полігонів з відходами на території області –264, які займають площу 181,1 га. За останні роки в області спостерігається тенденція до погіршення агрохімічних властивостей ґрунтів. Середньозважений показник вмісту гумусу за останні роки зменшився на 0,14 %, площа ґрунтів із низьким і дуже низьким вмістом калію збільшилася на 11 %, вмістом фосфору – на 1 % від загальної площі. Спостерігається тенденція до збільшення площі земель із кислими ґрунтами та підвищення кислотності ґрунтів. Проблемою лишається екологічний стан у водоохоронних зонах і прибережних смугах на потоках та річках області. Однією із основних причин є відсутність єдиного господаря на землях водного фонду. На даний час прибережні захисні смуги не закріплені за водогосподарськими організаціями і не видані державні акти на право постійного користування ними. 5.3. Охорона земель В частині охорони земель держуправлінням ОНПС в Закарпатській області основна увага приділяється дотриманню вимог законодавства про охорону земель, рекультивації порушених угідь відведення земель для несільськогосподарських потреб, недопущенню їх забруднення засобами хімізації та іншими забруднюючими речовинами, охороні прибережних смуг та водоохоронних зон, заходам захисту земель від водної ерозії. До основних питань, на яких акцентується увага при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок належать: недопущення погіршення стану територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших особливо цінних земель, земель, зарезервованих для заповідання, водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, водно-болотних угідь, інших територій та об'єктів, які є складовими екомережі; обумовлення проведення консервації чи рекультивації земель при переході права на деградовані, малопродуктивні та порушені земельні ділянки; переоформлення охоронного зобов'язання при переході права на земельні ділянки територій та об'єктів природно-заповідного фонду, землі зарезервовані для заповідання; максимальне збереження ділянок із ґрунтовим та рослинним покривом при здійсненні містобудівної діяльності; сприяння формуванню

майбутньої схеми екомережі шляхом уникнення, наскільки це можливо, фрагментації території зокрема її природних ділянок та ділянок зайнятих культурною рослинністю, у тому числі сіножатей, пасовищ, полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень; недопущення перешкод щодо виконання заходів, передбачених Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки". Таблиця 5.3.1. Заходи з охорони земель, відновлення родючості ґрунтів(зменшення площі еродованих, підтоплених земель та зсувонебезпечних ділянок). Заходи

Одиниця виміру

Розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території Повне закріплення в натурі (на місцевості)контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси, вали-дороги) Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставків - мулонакопичувачів Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь

Кількість господ. тис.га Кількість господ. тис.га

Обсяг вжитих заходів за роками 2005 2006 2007 66 66 66 460 460 460 32 32 32 230,4 230,4 230,4

га га км

228 443 18,2

228 556,2 18,2

шт

шт га км

0,44

1 10,3 0,77

Проведені заходи у 2006 році, площа, тис. га

Проведені заходи у 2007 році, площа, тис. га

Рекультивовано земель

0,0203

0,027

Порушені землі, тис.га

0,8

0,527

0,5

0,181 0,346

0,2 0,3

Законсервовано земель у т.ч. шляхом: залуження заліснення

Держуправлінням протягом 2007 року проведено розгляд та погоджено 4081 матеріал щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок площею 3186,5517 га. По виявленим порушенням чинного законодавства відхилено від погодження 65 матеріалів на загальну площу 107,972 га.

6. НАДРА 6.1. Мінерально-сировинна база В Закарпатській області сконцентровано великий мінерально-сировинний запас України, який утворився в її надрах внаслідок специфічної геологічної історії області. За даними “Геоінформ України” станом на 01.01.2008 р. на Державному балансі знаходиться 198 родовищ твердих та газоподібних корисних копалин з яких 9 родовищ паливно-енергетичного напрямку (газ, буре вугілля), 7 - металічні корисні копалини (руди свинцю цинку та ртуті), 6 - гірничорудні (глини бентонітові, каолін, сировина польовошпатова, цеоліти), 9 - гірничо-хімічні (барит, вапнування кислих грунтів, сіль кухонна, сировина для мінеральних фарб), 167 - будівельні матеріали (вапно, глина, камінь та пісок будівельний, сировина цегельно-черепична). Протягом 2007 р. по твердим та газоподібним корисним копалинам отримано 4 ліцензій на геологічне вивчення, 12 ліцензій на геологічне вивчення, у т.ч. на дослідно-промислову розробку та 72 ліцензії на промислову розробку родовищ. На базі цих родовищ розвинута гірничовидобувна промисловість, яка представлена одним з найбільших в Європі Солотвинським солерудником, єдиним в Україні – Мужієвським золотополімерним комбінатом, трьома цеолітовими кар’єрами, а також, чисельними кар’єрами по видобутку будівельних матеріалів та сировини для їх виробництва. Родовища, що експлуатуються, наведені у таблиці 6.1. Таблиця 6.1. Родовища в Закарпатській області, що експлуатуються № №з /п

Кількість родовищ, сировина за напрямками використання

всього

розроблюється

1 1

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

родовища 4

Площа Обсяг, накопирекульти- чених порід, вованих. млн. т. (м3) земель, га.

відвалів

5 6 I. Горючі корисні копалини

відвали

Можливість переведення відвалів, хвостосховищ у ранг техногенних родовищ

хвостосхо вища 9

26,5

3,5

можливо

2 Солотвинсь-ке газу, Ільницьке бурого вугілля

Площа, га

Тячівський р-н Іршав270 21,5 ський р-н ІІ. Металеві корисні копалини

1 Мужіївське поліметалеве, Берегівський р-н

150

ІІІ. Неметалеві корисні копалини 182 1. 1

68 Солотвинське кам’яної солі

Тячівський р-н

137

66 1

2 2.

3. 4. 5. 6.

7. 8.

10.

11.

12. 13. 14. 15. 16.

17.

4 Дубриницьке мікрогранодіориту Берегівське каоліну Сокирницьке цеолітів Сокирницьке (Саригич) Горбківське бентонітів Бержавське вапняку Берегівське піску будівельного Геївське піску будівельного Шаланківсь-ке пісчаногравійної суміші Великокам’яницьке вапняку мармуризованого Радванське андезиту Сільцівське андезиту Трибушанське мармуру Зеленокам’яне туфів Рокосівське андезитодацитів Кіровське андезиту

18.

Шелестівсь-ке андезиту

19.

Оріховецьке андезиту

20.

Малоросошське доломіту Присліпське пісковику Великокамінецьке вапняку Білопотоцьке доломіту Полунське вапняку доломітизованого Лохівське андезиту

21. 22.

23. 24.

25.

26. 27.

28.

Кривське андезито-базальту Андріївське андезитобазальту Толоконське андезитобазальту

5 4

6 -

7 -

8 -

9 -

10 -

180

130

Ужгородський р-н Виноградівський р-н

Тячівський р-н

м.Ужгород

Іршавський р-н Рахівський р-н Тячівський р-н Хустський р-н

Мукачівський р-н Мукачівський р-н Ужгородський р-н Радівський р-н Воловецький р-н Тячівський р-н

Рахівський р-н Рахівський р-н

Мукачівський р-н Хутстський р-н Ужгородський р-н Свалявський р-н

Перечинський р-н Берегівський р-н Хустський р-н Хустський р-н Виноградівський р-н Іршавський р-н м.Берегово

67 1

2 29. 30. 31.

32. 33.

34.

4 Рокосівське туфів Великораковецьке туфів РокосовоХустсьтке туфів Фогошське перліту Мукачівське глин тугоплавких Королівське андезиту

35.

Веряцьке андезито-дацитів

36.

Нижньокоропецьке глин тугоплавких Хустське глин Фогошське глин Мукачівське глин

37. 38. 39.

40. 41. 42. 43.

44. 45.

46. 47.

Свалявське глин Боржавське глин Заставненське глин Петрівське глин Великораковецьке глин Великодобронське глин Горинчивське глин Чабанівське глин

48.

Дібрівське глин

49.

Тересвянське глин Шаланківське глин

50.

51.

Зеленокам’яне

52.

Діловецьке

53.

Гутинське

54.

Шиной Варна

55.

Косинське

56.

Арданівське

57.

Гайдоське

58.

Підгірнянське

Хустський р-н Іршавський р-н Хустський р-н Берегівський р-н Мукачівський р-н Виноградівський р-н Виноградівський р-н Мукачівський р-н М. Хуст Берегівський р-н Мукачівський р-н М. Свалява Берегівський р-н Берегівський рн Виноградівський р-н Іршавський р-н Ужгородський р-н Хустський р-н Ужгородський р-н Іршавський р-н Тячівський р-н Виноградівський р-н Рахівський р-н Рахівський р-н Ужгородський р-н Берегівський р-н Берегівський р-н Іршавський р-н Ужгородський р-н Іршавський р-н

5 12

6 -

7 -

8 -

9 -

10 -

12 49

4 8

3,0 4,2 3,1

3,0 9,8 9,9 4,0

68 1

59.

Прибуйське

60.

Вишківське

61.

Довгорунське

62.

Кричівське

63.

Прибуйське

64.

Гараздівське

65.

Жнятинське

66.

Гусятинське

67.

Нанківське

68.

Підгорбське

Рахівський р-н Хустський р-н Рахівський р-н Тячівський р-н Рахівський р-н Берегівський р-н Мукачівський р-н Ужгородський р-н Хустський р-н Ужгородський р-н

5 1,2

16 7,5 2,2 11,25 9,8 8,25

15,3

14,25 4,5

Мінерально-сировинна база області на 3,3% складається з корисних копалин паливно-енергетичного напрямку (газ, буре вугілля), 5,4% - металічні корисні копалини, гірничорудні - 2,1%, гірничо-хімічні - 4,2%, будівельні матеріали - 67,9%. Сировинна база будівельних матеріалів налічує 167 родовищ корисних копалин для будівництва. На даний час до розробки залучено 106 родовищ. Держбалансом враховано 3 родовища вапняку для випалювання на вапно, запаси якого складають 14,7 млн. тон. До розробки залучено 1 родовище (Боржавське). В області налічується 22 розвідані і враховані Держбалансом родовища каменю облицювального, із яких у промисловій розробці перебуває 9. Загальні запаси сировини в цілому по області складають 30,8 млн.кбм . Із 41 родовища каменю будівельного до розробки залучено 19. Загальні запаси сировини в цілому по області складають 234,3 млн.кбм. Глини тугоплавкі представлені 3 родовищами, з яких розробляється одне Мукачівське. Закарпаття є єдиним в Україні постачальником перлітової сировини. Розвідано 3 родовища із запасами 47,8 млн.м3. До розробки залучене Берегівське родовище. В області наявні 7 родовищ піску, з яких до розробки залучено - 5. В області є 80 родовищ цегельно-черепичної сировини з запасами 80,94 3 млн.м з яких до розробки залучено 22 родовища з запасами 20,48 млн.м3. Запаси бурого вугілля зосереджені на 4 родовищах і складають 39,1 млн.т. До експлуатації залучене Ільницьке родовище. Руди із вмістом золота представлені двома родовищами - Мужіївським і Сауляк. Мужіївське родовище поліметалічних руд внаслідок багаточисельних факторів ТОВ “Закарпатполіметали” протягом 2006-2007 рр. не розробляється. ТОВ “Сауляк” на родовищі Сауляк у 2007 р. проводило заходи по офрмленню документів для отримання ліцензії на право розробки родовища.

Поліметалічні руди представлені Берегівським свинцево-цинковим родовищем, Мужієвським (розробляється в верхніх горизонтах, де поліметалічні руди відсутні) та Біганським родовищем барит-свинцево-цинкових руд. Серед корисних копалин гірничо-хімічного напрямку в області присутні сіль кухонна, сировина для вапнування кислих ґрунтів, барит та сировина для мінеральних фарб. У 2007 р. на Солотвинському родовищі кам'яної солі (запаси 346,68 млн. тон) добуто ДП “Солотвинський солерудник”21,0 тис.т, у звязку із активацією карстових процесів заборонено експлуатацію шахти № 9. Розглядається питання її консервації. Область налічує 5 родовищ мінеральних фарб, запаси яких складають 4,9 млн. тон. Родовища не розробляються. Вапняк для вапнування кислих грунтів, запаси якого складають 3,2 млн.тн представлений двома родовищами. Обидва не розробляються. Група гірничорудних корисних копалин області представлена сировиною польовошпатовою, каоліном, глиною бентонітовою та цеолітами. Каоліни Берегівського родовища запаси якого складають 4,3 млн.т розробляються СП "Керамнадра". Горбківське родовище бентонітових глин з запасами 7,5 млн.т розробляється ВАТ „Затисянський хімзавод”. ТОВ “Лігніт” розвідується аналогічне Ільницьке родовище Цеоліти представлені 3-ма родовищами – „Сокирницьким” і „Саригич”, які розробляються та „Зеленокам'яним”, що не розробляється. Найбільше по запасах є Сокирницьке родовище, де їх кількість складає 125,8 млн.т, із яких 39,5 млн.т становлять цеоліти високої якості. Такі види корисних копалин як перліт, цеоліт, мармур, видобуваються тільки на Закарпатті і видобуток їх становить 100% від загального в Україні. 6.2. Стан геологічного середовища Територія області в цілому характеризується високим рівнем сукупного прояву небезпечних геологічних процесів, таких як зсуви, селі, бічна річкова і площинна ерозія. Регіон є одним найбільш уражених зсувними, селевими та ерозійними процесами (61% загальної площі). В області поширені усі види екзогенних процесів. Зведені дані за 2007 р. про стан екзогенних геологічних процесів (ЕГП) за даними Закарпатської геологорозвідувальної експедиції в області наведено у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) в Закарпатській області Вид (ЕГП)

Площа поширення, км2

зсуви

359,28

2900

2,8

карст

0,12

бокова ерозія берегів річок

55,5

239

0,4

селі

899

113

7,0

№ п/п

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

7.3. Дозвільна діяльність у сфері використання надр За 2007 р. держуправлінням розглянуто 20 матеріалів попереднього погодження (екологічних карток) для отримання ліцензії на право користування надрами з них 7 – на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку, 13 – на промислову розробку, внаслідок не відповідності вимогам чинного законодавства відхилено 3 матеріали.

7. ВІДХОДИ Станом на 01.01.2008 року в області обліковано 1140,67 тонн промислових і побутових відходів та 83400 шт. люмінесцентних і ртутних ламп. Видано лімітів та дозволів на утворення та розміщення відходів 1037 підприємствам і установам області. Всі відходи класифіковано по класам небезпеки (див. табл.7.1.). Таблиця 7.1. Накопичення відходів ( станом на 01.01.2008 року) № з/п 1 2 3 4 5 6

Показник

Одиниця виміру

Кількість

Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки відходи 4 класу небезпеки

од.

1037

1140,67

т т т т

0,208 6,089 350,121 784,252

Примітка

Відходи І-го класу небезпеки (накопичено 207,65 т) – відходи гальванічного виробництва, відходи з вмістом сурми, відходи формальдегіду, які через відсутність технологій переробки або утилізації, під контролем держуправління зберігаються на території власників відходів. Відпрацьовані люмінесцентні, ртутні лампи і ліхтарі, що містять ртуть, систематично збираються та вивозяться на ТОВ "Микитртуть" Донецької області для подальшої утилізації. На території області збір та вивіз на утилізацію даного виду відходів проводить виробничо-технічне підприємство ВАТ "Закарпатоблтара" (м.Ужгород) та ВТП "Екоцентр" (м. Львів), які мають відповідні ліцензії Мінприроди України та технічне обладнання для проведення робіт з небезпечними речовинами. Протягом 2007 року на утилізацію з області відправлено 32 461 шт. відпрацьованих люмінесцентних ламп. Дане питання знаходиться на постійному контролі держуправління. Відходи ІІ-го класу небезпеки (накопичено 6089,14 т.) – це невідомі, непридатні та заборонені до застосування ХЗЗР, гальванічні шлами, свинцеві акумулятори, відпрацьований електроліт з цих акумуляторів, просочене машинною оливою ганчір'я, оливові фільтри транспортних засобів, відпрацьовані нафтопродукти, у тому числі мастила, відходи гальваніки. На території області відсутня система збирання відпрацьованих нафтоолив, однак 90% підприємств утилізує даний відхід шляхом повторного використання. Найближче підприємство, яке має ліцензію на збір відпрацьованих мастильних матеріалів – ТзОВ НВП "Гарас і Л" (с. Унів Перемишлянського р-ну Львівської області), на утилізацію свинцевих акумуляторів разом з відпрацьованим електролітом – ДП "Закарпаттявторкольормет" (м. Ужгород), КП “Вторма” (м.Мукачево). Інші види відходів, такі як охолоджуюча рідина та інші відходи даного класу, в зв'язку з відсутністю технологій по їх утилізації знаходяться на території їх власників під контролем держуправління. Окремі підприємства області шляхом укладення угоди з Державним спеціалізованим автотранспортним підприємством по перевезенню небезпечних вантажів, ТОВ “Еко-Стандарт” (м. Харків) здійснили вивіз на знешкодження наявних відходів гальваніки.

Станом на 01.01.2008 року на території області обліковано 306,677 тонни непридатних та заборонених хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), з яких 113,78 тонн в рідкому стані (таблиця 7.2.). Таблиця 7.2. Стан зберігання заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (станом на 01.01. 2008 року) № з/п

1 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону (район) 2 Мукачівський Берегівський Свалявський Виноградівський Перечинський Іршавський Хустський Ужгородський Тячівський Усього

Кількість, т

Кількість складів, од.

Стан складських приміщень

добрий (од.) 3 96,2 2,74 1,189 61,26 1,351 4 71,9 31,587 36,45 306,677

4 8 9 1 9 4 1 1 10 8 51

5 7

задовільний (од.) 6

із них паспорти-зовані (од.) 7

6 1 8 3

6 1

незадовільний (од.) 8 1 3 2 1

1 9 5 33

1 3 11

ХЗЗР зберігаються в 51 складських приміщеннях, з яких в доброму стані 9 складів (18% від загальної кількості), в задовільному – 32 (64%) та в незадовільному – 10 складів (18%). У 2007 році згідно договору з Мінприроди України № 99 від 21.08.2007 “Проведення робіт із забезпечення збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, в тому числі з підготовки та вивезення їх за межі України” ТОВ “НВП “Динаміка” (м.Запоріжжя) було проведено роботи по підготовці до вивезення невстановлених та непридатних до використання ХЗЗР. В результаті проведених робіт по перезатарюванню та зважуванню бочок було виявлено збільшення кількості ХЗЗР до 375,725 тонн . Перезатарено в спецбочки 109,552 тонни, з них – 69,048 тонн вивезено за межі області на утилізацію. На даний час в області нараховується 306,677 тонн непридатних до використання ХЗЗР. Відходи ІІІ-го класу небезпеки (накопичено 350121 т.) складає сміття побутове, намул каналізаційних споруд, тирса та відходи деревообробного виробництва, відходи вигребів, осад відстійників. Побутове сміття вивозиться на полігони твердих побутових відходів та сільські сміттєзвалища, намул КОС тимчасово зберігається на мулових майданчиках каналізаційних очисних споруд. Згідно відповідним ліцензіям Міністерства ОНПС України, збором та відправкою на утилізацію відходів пластмаси, поліетилену (плівка, ПЕТ-пляшки), картону, макулатури, склобою займаються 26 підприємств області, серед яких: ТОВ "ВтормаУжгород" (м. Ужгород), КП "Вторма" та ТОВ "Карпати Лтд" (м. Мукачево), ТОВ "Закарпатоблтара" (м. Ужгород), ПП Кошеля (м. Свалява) та ін. Питання утилізації відходів деревообробки вирішено шляхом запровадження введення в експлуатацію обладнання брикетування тирси деревинної та спалювання її в котлах, як додаткового енергетичного ресурсу на ТОВ “Закарпатбіопаливо” (смт.Воловець ),ТОВ “Енран ЗЛК” (м.Хуст), ТОВ "Сведвуд Проза" (смт В.Бичків Рахівського р-

ну), СП ТОВ “Фем – Інвест” ( м.Ужгород ), ТОВ “Атлант” (м.Хуст) та на ряді інших деревообробних підприємствах. Проведений держуправлінням аналіз 297 підприємств, які займаються переробкою деревини та утворюють певні обсяги тирси, свідчить про необхідність створення невеликих підприємств по брикетуванню тирси і виготовленню паливних брикетів для подальшого використання та реалізації. Потужність підприємств повинна бути достатньою для утилізації тирси по районах. Це вирішить питання забезпечення населення паливом, особливо в негазифікованих районах. Крім того, скорочуються викиди парникових газів за рахунок використання відходів деревообробки замість вугілля для теплопостачання будівель комунальної власності у Закарпатській області. Відходи ІV-го класу небезпеки (накопичено 784252,02 т.) становлять гній, металобрухт, макулатура, автомобільні шини, кускові відходи деревини. Кількість відходів цього класу небезпеки збільшилась за рахунок відходів гірських порід, які утворюються під час проведення розкривних робіт при видобуванні каменю для будівництва, мармуру, граніту в кар’єрах області. На даний час вирішено питання збору з подальшим видаленням на утилізацію відходів макулатури, склобію, металобрухту, утилізації відходів деревини. Не вирішеним залишається збір та відправка на утилізацію відпрацьованих автомобільних шин. Єдине підприємство, яке розпочало збір даного виду відходів – КП "Вторма" (м. Мукачево). На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. № 1218 "Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів" в 2007 р. держуправлінням погоджені і затверджені ліміти та дозволи на утворення та розміщення відходів, які доведені до 1037 підприємств та установ області. Під постійним контролем держуправління в області продовжується паспортизація існуючих полігонів побутових відходів та сміттєзвалищ. На ВЕБ-порталі Міністерства ОНПС України розміщено Реєстр місць видалення відходів та Реєстр об'єктів утворення відходів Закарпатської області. На кінець 2007 року в області зареєстровано 264 місць видалення відходів загальною площею 181,2 гектари (див. таблицю 7.3.). В 2007 р. на офіційно затверджені місця видалення відходів вивезено близько 295,25 тис. тонн відходів. Враховуючи географічне розташування області, найгустішу на території України водну мережу, велику кількість мінеральних джерел, що створює унікальні можливості розвитку туристично-рекреаційної галузі, створення об'єктів переробки токсичних відходів на території регіону є недоцільним і на даний час такі підприємства в області відсутні. Таблиця 7.3. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2008 року (за формою статзвітності 1- ТПВ) № з/п 1

Назва одиниці адміністративно територіального устрою регіону 2

Кількість 3

Площі під твердими побутовими відходами, га 4

14 1 11 12 32

24,7 2,0 14,2 4,6 21,3

Сміттєзвалища 1 2 3 4 5

Берегівський район Великоберезнянський Виноградівський Воловецький Іршавський

74 1 6 7 8 9 10 11 12 13

3 23 37 21 14 10 33 31 15 254

Міжгірський Мукачівський Перечинський Рахівський Свалявський Ужгородський Тячівський Хустський Усього

4 10,0 15,86 9,93 3,0 3,0 18,0 14,0 13,64 154,23

Полігони 1 2 3 4 5 6 7 8

м. Берегово м. Мукачево м. Ужгород м. Хуст м. Свалява м. Рахів м. Чоп м. Тячів смт. Воловець смт. Міжгір’я

Усього

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Усього 10 Заводи по переробці твердих побутових відходів 0

6,0 3,9 2,9 9,0 0,56 1,31 0,35 1,1 0,55 1,2 26,87 0

Поводження з небезпечними хімічними речовинами регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 року № 440 "Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів" та наказом Мінекоресурсів України від 30.07.2002 №294 "Про затвердження Інструкції про розгляд заявок та надання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів". Згідно вимог вищенаведених законодавчих актів у 2007 році держуправлінням видано ВАТ "Перечинський лісохімічний комбінат" дозвіл від 06.03.2007 року № 01 на зберігання та використання формаліну технічного в кількості 10000 тонн в рік. Основними питаннями в галузі поводження з відходами, над якими держуправління буде працювати в 2008 році, є:  сприяння створенню спеціалізованих підприємств усіх форм власності для збирання, оброблення, утилізації відходів;  проведення щорічної комплексної інвентаризації невідомих, непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин;  проведення робіт з контейнеризації ХЗЗР та вирішення питання їх видалення за межі області;  продовження робіт по паспортизації місць видалення відходів, створенню і доповненню затверджених Реєстрів місць видалення відходів та Реєстрів об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів;

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА В області є ряд техногенно-небезпечних об’єктів, які у випадку аварій можуть суттєво вплинути на екологічну ситуацію і призвести до негативного впливу на здоров'я населення. Перелік видів діяльності таких об'єктів щорічно переглядається в районних комісіях з надзвичайних ситуацій та погоджується із управлінням з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення облдержадміністрації. До таких відносяться: ВАТ “Свалявський лісохімкомбінат” – ТОВ “Грифсканд-Свалява”, системи магістральних трубопроводів нафтопроводу "Дружба"; продуктопроводу ДП "ПрикарпатЗахідтранс", який належить АТ "Транснафтопродукт" (Росія); етиленопроводу виробничого об’єднання "Оріана"; газопроводи "Братерство; "Союз", "Прогрес", "Уренгой – Помари – Ужгород". Зберігається ризик виникнення аварій у випадках перевезення небезпечних вантажів на залізничних коліях, значна частина яких пролягає в гірській місцевості. За звітній період зафіксовано одне аварійне забруднення - 15.04.07р. на підприємстві ТОВ "Автобантранс" у м. Берегові в результаті розгерметизації цистерни стався витік відпрацьованого технічного мастила, що призвело до забруднення земельної ділянки та води в меліоративному каналі. З метою відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачу пред'явлено позов на загальну суму 0,504 тис. грн., в тому числі за забруднення водних ресурсів - 0,095 тис. грн., за забруднення земельних ресурсів - 0,409 тис. грн. Сума нарахування є незначною у зв'язку з недосконалістю методики розрахунку розмірів відшкодування збитків за забруднення водних ресурсів. Безпечне функціонування техногенно та екологічно-небезпечних об'єктів знаходиться на постійному контролі держуправління ОНПС в Закарпатській області. Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації щоквартально розглядається стан функціонування таких об'єктів з внесенням конкретних пропозицій і розробкою першочергових заходів безпеки по їх діяльності. 8.1. Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Протягом поточного року держуправлінням видано один дозвіл на зберігання та використання формаліну технічного марки ФМ в кількості 10000 тонн в рік згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.1995р. № 440 та наказу Міністерства екоресурсів від 30.07.2002р. за № 294 для ВАТ "Перечинський лісохімічний комбінат". Однією з найбільш гострих проблем природоохоронного спрямування у Закарпатській області є ситуація, що склалася у сфері поводження з побутовими відходами. На кінець 2007 року в області зареєстровано 264 місць видалення відходів загальною площею 181,2 гектари (див. таблицю 7.3.). В 2007 р. на офіційно затверджені місця видалення відходів вивезено близько 295,25 тис. тонн відходів.

Відповідно до Закону України “Про благоустрій населених пунктів” організація збору та відповідальність за поводженням з відходами покладена на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади створені відповідні комунальні підприємства на яких покладені питання санітарної очистки населених пунктів. З метою усунення порушень законодавства при поводженні з промисловими та побутовими відходами, недопущення забруднень територій басейну річок Тиса, Уж, Латориця та їх притоків, в додаток до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 18.02.08р. №83 “Про благоустрій населених пунктів та встановлення єдиного санітарного дня з очищення території області”, Держуправлінням ОНПС в Закарпатській області був розроблений і затверджений виконуючим обов’язки голови облдержадміністрації План організаційно-правових заходів з питань благоустрою населених пунктів області і поводження з відходами в басейні річок Тиса, Уж, Латориця та їх притоках. Даний План направлений для виконання райдержадміністраціям та органам місцевого самоврядування, а також відповідальним обласним управлінням і організаціям. Контроль за його виконанням покладено на Державну екологічну інспекцію в Закарпатській області та обласну санітарно-епідемічну станцію. Вирішенням проблеми поводження з побутовими відходами є організація централізованого збору сміття у всіх населених пунктах області, поступове зменшення кількості сміттєзвалищ та їх модернізація. Кардинальним шляхом вирішення цієї проблеми є ре циклізація, тобто вторинна переробка відходів. З цією метою в області необхідно створити відповіді умови для залучення інвесторів з метою будівництва сміттєпереробних підприємств. Вирішення питання подальшого поводження з завезеними та розміщеними та території області суміші речовин “Премікс”. Протягом 1998-2005 років приватне підприємство „Озон” здійснювало поставки в Україну суміші мінеральних речовин „Премікс”, яка за класифікаційною експертизою, проведеною центральною митною лабораторією Держмитслужби України, класифікується як суміш порошкоподібної речовини, що використовується в певних технологіях і не потребує додаткової екологічної експертизи. Усього було завезено суміші „Премікс” у Берегівський район Закарпатської області 1865,46 тонн. Із них 412 тонн реалізовано різним підприємствам України, і ці підприємства її успішно переробляли. Інша кількість зазначеної суміші розміщена на території району з порушенням правил складування. За станом на сьогодні на території м.Берегово та Берегівського району тимчасово розміщено 1453,46 тонни суміші речовин „Премікс", з яких: 656,0 тонн - у залізничних вагонах; 510,66 тонн - контейнеризовано; 216,8 тонн -у капітальному складському приміщенні; 70,0 тонн - на відкритій площадці і потребують контейнеризації. З метою вивчення потенційного впливу суміші речовин „Премікс" на довкілля Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області проводився контроль за станом водних та земельних ресурсів (рухома форма) в місцях його складування (промислові підприємства м.Берегово та Берегівського району).

Результати аналітичних досліджень показали перевищення граничнодопустимих концентрацій по свинцю (до 2,6 рази), міді (до 3,3 рази) та цинку (до 1,1 рази) тільки поблизу місць складування суміші речовин „Премікс" (до 30 м), що викликано попаданням речовини на грунт при розвантажувальних роботах. Незначні перевищення ГДК на території меблевого комбінату та агрокомплексу за 50 м зоною є характерними для промислових підприємств. Контроль підземних вод проводився по автономних джерелах питного водопостачання. В зв'язку з відсутністю свердловин в місцях складування мінеральної суміші „Премікс", контроль підземних вод проводився тільки в с.В.Бакта на відстані близько 250 м та 500 м. до місця складування „Преміксу". Результати аналітичних досліджень показали відсутність перевищень гранично-допустимих концентрацій важких металів для вод господарсько-питного водопостачання. Погіршення санітарно-епідемічної ситуації на території Берегівського району у зв'язку із зберіганням речовини "Премікс" не відмічалось. Шкідливого впливу речовини "Премікс" на благополуччя населення, проживаючого на території Берегівського району, зокрема зростання інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень людей в місцях зберігання речовини "Премікс" не зафіксовано. Пропозиції щодо вирішення проблеми. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області подано запит на 2008 рік щодо виділення коштів на виконання Програми поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (КПКВ 2401250) для проведення комплексу робіт з видалення суміші речовин „Премікс" у сумі 9000 тис.гривень. Вирішення питання екологічно-безпечного зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) та їх подальша утилізація. За результатами останньої інвентаризації на території області обліковано 354,022 тонни непридатних та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин. Крім того, на території ВАТ „Хустський агрокомплекс" зберігається 154 тонни забрудненого пестицидами ґрунту. Для проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), у тому числі з підготовки та вивезення їх за межі України у 2007 році між Мінприроди України та ТОВ „НВТ Динаміка" (м. Запоріжжя) укладено відповідну угоду. Внаслідок проведених згідно цієї угоди у 2007 році робіт з перезатарення та зважування бочок виявлено збільшення кількості ХЗЗР до 375,725 тонни. Із запланованих 260 тонн відходів за межі України вивезено 69,048 тонни. Таким чином, за станом на сьогодні на території області обліковано 306,677 тонни хімічних засобів захисту рослин. Пестициди зберігаються в 38 складських приміщеннях, 5 з яких знаходиться в незадовільному стані, 33 у задовільному стані. Умови зберігання більшості пестицидів не відповідають діючим екологічним та санітарним нормам.

Більшість накопичених препаратів були свого часу заборонені до використання у зв'язку з їх високою токсичністю та негативним впливом на здоров'я населення і довкілля. Тому кожен з відведених для зберігання непридатних або заборонених до використання пестицидів склад є об'єктом потенційної небезпеки. Пропозиції щодо вирішення проблеми. Для завершення робіт з вивезення хімічних засобів захисту рослин, розпочатих у 2007 році, необхідно продовжити вищевказані заходи і у 2008 році. Крім того, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області подано запит на 2008 рік щодо виділення коштів на виконання Програми поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (КПКВ 2401250) для проведення заходів щодо забезпечення екологічно безпечного зберігання непридатних хімічних засобів захисту рослин в Закарпатській області (знешкодження та видалення) у сумі 3500 тис. гривень. Ситуація, що склалася в результаті діяльності золотовидобувного підприємства ТОВ “Закарпатполіметали” (с. Мужієво, Берегівського району). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. №554 ТОВ “Закарпатполіметали” відносяться до Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять екологічну небезпеку. У підприємства наявна ліцензія на пошук (розвідку) корисних копалин з терміном дії до 13.05.2010 року. Термін дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та на складування відходів закінчився 07.04.2008 року. Умови екологічної картки держуправління від 17.06.2004 р. № 1316/05 в частині представлення проектно-кошторисної документації розвідувальних робіт на екологічну експертизу не виконані. Підприємство здійснює негативний вплив на навколишнє природне середовище зокрема на стан забруднення поверхневих та підземних вод. На території родовища знаходяться відвали рудовміщуючих порід площею приблизно 5,75 га та об’ємом до 120 тис. м3. За даними Закарпатської ГРЕ, природа відвалів – це в основному реолітові туфи, що містять домішки сульфітів та мінерали з вмістом важких металів, які є токсикантами. Під впливом атмосферних факторів відбуваються процеси окислення сульфітів. В підошві відвалів формуються води з підвищеною мінералізацією, низьким рН, насичені сульфатами важких металів. На підприємстві не побудована дощова каналізація із очисними спорудами (бензомаслоуловлювачем). Підприємством не забезпечено нормативну очистку високо мінералізованих стоків та мінімізацію їх впливу на довкілля. На прилеглих до підприємства територіях зафіксовано перевищення вмісту свинцю та міді в пробах ґрунтів та у воді зафіксовано підвищений вміст іонів кадмію (коливається від 1,5 до 6 разів). Із значними перевищеннями ГДК зафіксовано вміст іонів важких металів у водовідвідній канаві біля дороги. Внаслідок хімічних процесів у рудовміщуючих відвалах можливий варіант вимивання солей важких металів у поверхневі та підземні води. Крім того, спостерігається значне забруднення поверхневих вод меліоративних каналів, перевищення концентрацій важких металів (свинець, цинк, кадмій, мідь та хром) фіксується постійно і становить від 10 до 7000 разів.

Пропозиції щодо вирішення проблеми. З метою запобігання шкідливого впливу діяльності цього підприємства на навколишнє природне середовище держуправління пропонує: Перезатвердити запаси Мужіївського золото-поліметалічного родовища по результатам експлуатаційної розвідки та з врахуванням прогнозних ресурсів Берегівського золото-поліметалічного рудопрояву. Проводити збагачення власне золотих та золото поліметалічних руд по рекомендованій ДКЗ СРСР гравітаційно-флотаційній технологічній схемі, при цьому врахувати позицію райдержадміністрації щодо неможливості запровадження флотаційної технологічної схеми в межах Берегівського району. Поставити на баланс підприємства, яке буде проводити подальшу експлуатацію родовища, рудні відвали №1 та №2, а також відвали пустих порід, які отримані в процесі проходки геологорозвідувальних виробок, що знаходяться на проммайданчику гірничого підприємства. Після відновлення роботи збагачувальної фабрики, в першу чергу, запустити у переробку рудні відвали №1 та №2. Розробити та затвердити Генеральний план освоєння Мужіївського родовища в цілому із залученням флангів, а саме Берегівського рудопрояву з визначенням єдиної системи гірничих виробок та будівництва єдиного збагачувального комплексу, який дозволить найбільш ефективно вилучати корисні компоненти (золото, срібло, свинець, цинк, кадмій). Провести дослідні роботи з визначення вмісту корисних компонентів у хвостосховищі, а також визначати технологічну схему їх подальшої переробки. Після проведення вказаних робіт першочерговим завданням вважати подальшу переробку наявних хвостів збагачення. Провести повне обстеження стану підземних виробок відповідно до вимог Правил безпеки при розробці родовищ рудних нерудних підземним способом. Передбачити будівництво системи відкритої дощової каналізації та локальних очисних споруд для нейтралізації високомінералізованих кислотних стічних вод, які витікають з під рудного відвалу на проммайданчику рудника ТОВ “Закарпатполіметали” біля с.Мужієво та з під рудовміщуючого відвалу на проммайданчику біля м.Берегово. Передбачити влаштування асфальтобетонного покриття по ділянках маршруту перевезення руди із золотополіметалевого рудника до збагачувальної фабрики в с.Мужієво. Передбачити участь надрокористувача у будівництві централізованого водопостачання в с.Мужієво. Передбачити виконання робіт з очистки ставка-відстійника та відповідного каналу у с.Мужієво від замулення та вирішити питання утилізації мулу. Передбачити досліджень стану забруднення води кадмієм та іншими важкими металами у колодязях по вулицях в м.Берегово, які розташовані зі сторони розміщення рудовміщуючого відвалу. Постійно проводити моніторинг стану підземних та поверхневих вод в с.Мужієво та м.Берегово, а також здійснювати контроль за станом забруднення земель розташованих нижче відвалів.

Негативний вплив на довкілля, зокрема на стан поверхневих та підземних вод, території колишнього ЗАТ „Великобичківський лісохімкомбінат”. Стурбованість викликає ситуація, що склалася на колишньому Великобичківському ЛХК, який ліквідований ухвалою господарського суду Закарпатської області від 30.11.04 року. Після проведення ліквідаційної процедури функціонування лісохімкомбінату, як переробника лісохімічної продукції, було зупинено, технологічне обладнання демонтовано та розпродано, а забруднена територія та відходи залишились нічийними. Зараз на території колишнього лісохімкомбінату зберігаються 1250 тон продуктів лісохімічного виробництва та відходів мазуту, що зберігаються у залізничних цистернах та дерев’яних ємностях, а також забруднення території комбінату продуктами лісохімічного виробництва. Площа забрудненої території становить 1,976 га. Тривогу викликає те, що показники лабораторних досліджень вказують на забруднення як земельних ресурсів, де спостерігаються, перевищення концентрацій нафтопродуктів у пробах грунтів (забруднення коливаються від 0,06мг/л до 1,1 мг/л при фоновій концентрації - 100м за територією ЛХК - 0,03 мг/л), так і забруднення поверхневих вод та верхнього підземного водоносного горизонту (до 20 м). Концентрати деяких речовин виявлено в шахтних колодязях жителів смт. В.Бичкова (показник ХПК до 841 мг/л ( норма 4,0 мг/л), фенолів до 6,42 мг/л (вміст яких не допускається). З метою організації постійного моніторингу у зоні розміщення підприємства держуправлінням розроблено спеціальний регламент спостереження за цим екологічно небезпечним об’єктом. Зазначений регламент планується затвердити на засіданні обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля, що відбудеться наступного тижня. Пропозиції щодо вирішення проблеми. З метою визначення масштабів забруднення та реального впливу на навколишнє природне середовище держуправління пропонує проводити системний моніторинг за станом підземних вод та ґрунтів відповідно до спеціального регламенту спостереження для розробки заходів по зменшенню впливу забруднень на довкілля. 8.2 Радіоекологічна безпека На території Закарпатської області відсутні об'єкти атомної енергетики, урановидобувної та переробної промисловості. Джерела іонізуючого випромінювання використовують 27 підприємств і організацій, в основному медичні та наукові заклади. У відповідності з існуючим законодавством ліцензію на придбання, володіння, збут, експлуатацію, використання джерел іонізуючого випромінювання отримали: спеціалізоване управління "Свалява Газ" ЗАТ "Нафтогазбуд" та Ужгородський національний університет. Проведення вимірювання показників іонізуючого випромінювання від транспортних засобів, вантажів, багажу та металобрухту на державному кордоні здійснює Державна екологічна інспекція в Закарпатській області.

9. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 9.1. Екологічна політика Закарпаття Реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічну та у межах своєї компетенції радіаційну безпеку на території Закарпаття забезпечує Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області. Так, з метою вирішення екологічних проблем області, забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку Закарпаття, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів кожного року рішенням обласної ради затверджуються Програми реалізації природоохоронних заходів. Кошти на ці заходи передбачаються в обласному Фонді охорони навколишнього природного середовища. Сьогодні, пріоритетним завданням держуправління є створення організаційних і правових передумов для екологічно-збалансованого господарського розвитку та екологічно коректного туризму в регіоні, збереження біо- та ландшафтного різноманіття, культурної спадщини, вирішення питання місцевого розвитку і планування територій, впровадження нових підходів щодо розвитку екомережі регіону тощо, як це регламентує Карпатська Рамкова конвенція. Зокрема, в 2007 році кошти з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища були спрямовані на будівництво форелерозплідника в Ужанському НПП, облаштування біотичних очисних споруд озера Синевир в НП “Синевир”, реконструкцію музею гір та історії природокористування в Українських Карпатах Карпатського біосферного заповідника, проведення науково-дослідних робіт на екологічну тематику. В 2007 році, в результаті “Проведення робіт із забезпечення екологічнобезпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин ( ХЗЗР ), в т.ч. підготовки та вивезення їх за межі України” за кошти Мінприроди України ТОВ “НТВ Динаміка” ( м.Запоріжжя ) було перезатарено в спецбочки 109,552 тонни ХЗЗР, з них – 69,048 тонни вивезено за межі області на утилізацію. Крім того, у рамках бюджетної програми “Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами” Мінприроди України, з Державного фонду ОНПС виділено 200 тис.грн. на контейнеризацію суміші речовин “Премікс”, завезеної на територію області з інших країн. Згідно договору між державним управлінням та ТОВ “НТВ Динаміка” № 19 від 16.11.2007р., проведено роботи по контейнеризації суміші “Премікс”, розташованої на відкритих площадках м.Берегово. Кількість перезатареної суміші “Премікс” складає 50,0 тонн. З метою охорони водних ресурсів від забруднення на території області здійснюється технічне переоснащення, відновлення та будівництво невеликих каналізаційних очисних споруд, відповідно до прийнятої обласної Програми запобігання забрудненню навколишнього природного середовища стічними водами і обмеження їх шкідливого впливу на довкілля на 2006-2009 роки. В її рамках у 2008

році передбачається реконструкція двох каналізаційно-насосних станцій у місті Ужгород на загальну суму майже 2 мільйони гривень. Вимоги сьогоднішньої системи прийняття рішень, необхідність відповідати міжнародним критеріям у цьому питанні диктують невідкладні завдання з розробки регіональних систем оцінювання стану довкілля. Організація діючої системи моніторингу стану навколишнього середовища в області, прогнозування його змін і запобігання прояву негативних явищ стала одним з пріоритетних завдань держуправління. Для вирішення найбільш актуальних проблем з питань охорони навколишнього природного середовища на 2008 рік до Мінприроди України держуправлінням надіслано п’ять запитів для фінансування природоохоронних заходів на загальну суму 14825,6 тисяч гривень. 9.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) на Закарпатті здійснює Державна екологічна інспекція в Закарпатській області. В ході державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства протягом 2007 року проведено 210750 перевірок, виїздів та рейдів, у тому числі 2665 перевірок юридичних та фізичних осіб та 208085 перевірок транспортних засобів. При цьому було перевірено 2285 об'єктів господарювання, в тому числі комплексно 1261. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 3419 протоколів, до адміністративної відповідальності притягнуто 3419 посадових осіб та громадян на загальну суму штрафів 164,407 тис. грн. Стягнуто штрафів на суму 149,668 тис. грн. (процент стягнення становить 91,03%). В порівнянні з відповідним періодом 2006 року кількість протоколів становить 145% (за 2006 рік складено 2357 протоколів), сума штрафів 143% (115,141 тис. грн.). За порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища у 86 випадках призупинялася виробнича діяльність суб'єктів господарювання всіх форм власності ( в 2006р. – 28). З метою відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, за звітний період 73-м (71) суб'єктам господарювання нараховано та пред'явлено претензії та позови за екологічні збитки на загальну суму 1882,588 тис. грн. (за 2006 р.- 1405,503 тис. грн.), з них відшкодовано 39 на загальну суму 515,494 тис. грн. (448285 тис. грн.), що становить 27,38 відсотків. В провадженні Господарського суду Закарпатської області знаходиться справа за позовом Інспекції до комунального підприємства "Мукачівтепло" про стягнення 907,945 тис. грн. за порушення ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Крім цього, в найближчий термін до Господарського суду Закарпатської області буде заявлено позов про стягнення 173,538 тис. грн. за порушення ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" з комунального підприємства "Виноградівтеплокомуненерго".

Інспекцією за звітній період до правоохоронних органів для відповідного реагування було передано 26 матеріалів. Із них за ініціативою Інспекції – 24, на вимогу органів прокуратури – 2. За наслідками перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання органами прокуратури із залученням інспекторів держекоінспекції в Закарпатській області порушено 3 кримінальні справи, внесено 10 приписів. Органами прокуратури в інтересах Інспекції заявлено 11 позовів на суму 1363,198 тис.грн., з них стягнуто – 99,5 тис. грн. 9.2.1. Контроль за охороною і використанням водних ресурсів В частині контролю за охороною та використанням водних ресурсів (поверхневі води) за звітний період проведено 294 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що становить 128 відсотків в порівнянні з минулим роком (229). За виявлені порушення, а саме: за відсутність та неведення первинної облікової документації, безгосподарне використання води, порушення умов дозволу на спецводокористування та інше до адміністративної відповідальності притягнуто 165 (2006 р. - 80) посадових осіб та громадян, при цьому накладено штрафів на загальну суму 13,821 тис. грн. (2006р. - 6,477 тис. грн.). З метою запобігання забруднення поверхневих водойм області перевірено ефективність роботи 49 каналізаційних очисних споруд підприємств житловокомунального господарства, об'єктів санаторно-оздоровчого комплексу та очисних споруд водовідведення суб'єктів господарювання області. За результатами інструментально-лабораторних досліджень пред'явлено 20 позовів на суму 24,605 тис. гривень. Однак, у зв'язку з недосконалістю методики розрахунку розмірів відшкодування збитків за забруднення водних ресурсів суми нарахувань є незначними і дієвого впливу на ситуацію по покращенню роботи каналізаційних очисних споруд не мають. За порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони водних ресурсів в 3 випадках призупинялася виробнича діяльність суб'єктів господарювання, чотири матеріали були передані у правоохоронні органи. 9.2.2. Контроль за охороною атмосферного повітря За 2007 рік проведено 208340 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря, в тому числі 255 стаціонарних об'єктів, з них 246 підприємств, організацій та 9 транспортних підприємств. За порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме: за відсутність та неведення первинної облікової документації, перевищення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та інше, до адміністративної відповідальності притягнуто 1941 (в 2006 р - 1297) посадову особу на загальну суму штрафів 48,433 (33,762) тис. грн. З метою відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення атмосферного повітря, відповідачам пред'явлено 7 претензій та позовів на загальну суму 1447,325 тис. грн., в тому числі на підставі контрольних вимірів проведено нарахування збитків в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 4-х об'єктів та виставлено претензії на суму 33,1645 тис. грн. За викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення без дозволу спеціально уповноваженого органу з пи-

тань охорони навколишнього природного середовища КП "Мукачівтепло" пред'явлено претензію на суму 907,9455 тис. грн., а комунальному підприємству "Виноградівтеплокомуненерго" виставлена претензія на суму 173,538 тис. грн. На вимогу органів прокуратури Інспекцією направлено до розгляду матеріали про порушення Закону України “Про охорону атмосферного повітря” у військовій частині А-3942. Матеріали передано до військової прокуратури Ужгородського гарнізону. Заявлено позов про відшкодування 332,675 тис.грн. За грубі порушення вимог природоохоронного законодавства про охорону атмосферного повітря (відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) тимчасово призупинено виробничу діяльність 9 (2006р. - 4) об'єктів, чотири матеріали були передані у правоохоронні органи. На виконання спільного доручення Державної екологічної інспекції Мінприроди України та Департаменту державної автомобільної інспекції МВС України в період з 14 травня по 4 червня та з 2 по 23 жовтня на території області в два етапи було проведено операцію "Чисте повітря". В ході операції перевірено 26993 транспортні засоби, до адміністративної відповідальності притягнуто 348 посадових осіб та громадян на загальну суму штрафів 6,137 тис. грн. 9.2.3. Контроль за охороною і використанням земель Інспекцією протягом 2007 року проведено 225 перевірок дотримання вимог законодавства про охорону земельних ресурсів. При цьому виявлені наступні порушення: самовільне зайняття, неповернення тимчасово займаних земель, псування, забруднення, засмічення земель та інші. За результатами перевірок складено 160 протоколів, притягнуто до адмінвідповідальності 160 посадових осіб та громадян, накладено штрафів на суму 23,579 (24,072) тис. грн. Комунальному підприємству "Хустська міська ШЕД", яке використовувало земельну ділянку площею 5,192 га для розміщення та утилізації твердих побутових відходів проведено нарахування розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів, на суму 683,475 тис. грн. За порушення вимог Земельного Кодексу України порушено кримінальну справу за ознаками ч.2 ст.364 КК України. За аварійне забруднення земель, що сталося 15.04.07р. на підприємстві ТОВ “Автобантранс” у м. Берегові, а саме - в результаті розгерметизації цистерни стався витік відпрацьованого технічного мастила, пред'явлено позов на суму 0,409 тис. грн. 9.2.4. Контроль за охороною і використанням надр За звітний період в ході державного контролю за станом дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов'язаної з використанням надр, Інспекцією проведено 227 (2006р. - 188) перевірок, в тому числі 97 користувачів підземних вод. За грубі порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме: невиконання умов спеціального дозволу (ліцензії), самовільне користування надрами до адміністративної відповідальності притягнуто 127 (2006р. - 44) посадових осіб. Накладено штрафів на загальну суму 13,397 (2006р. 4,403) тис. гривень. Проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства користувачами Шаянського, Свалявського, Голубинського, Плосківського та Ужгородського родовищ мінеральних вод.

На виконання доручення Мінприроди спільно з працівниками Державної організації "Західної територіальної інспекції державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" проведено перевірки 14 суб'єктів підприємницької діяльності, які подавали заяви на отримання спеціальних дозволів на користування надрами, а саме: МПП "Цегла", ПП "Тиса-терм" (Берегівський р-н), ПП "Фіцай" (Тячівський р-н), МПП "Алекс" (Свалявський р-н), ДП "Багатопрофільний санаторій "Теплиця" (Виноградівський р-н), ТОВ “Санаторій “Боржава”, МП “Галс М”, ТОВ “Пушкінське”, ТОВ “Заповідні карпатські джерела” та інші стосовно достовірності наданої інформації про матеріально-технічне забезпечення, наявність кваліфікованих кадрів. Проведено перевірку об'єктів газового родовища Грушівської площі та додержання вимог природоохоронного законодавства НАК "Нафтогаз України" при проведенні розвідувальних робіт на Солотвинській площі (Тячівський район). В ході рейдових перевірок виявлено та ліквідовано 31 випадок незаконного видобування піщано-гравійної суміші, винні притягнуті до адмінвідповідальності. За самовільний забір піщано-гравійної суміші, що могло призвести до руйнування русла р. Ріка на території Міжгірської селищної ради, ВАТ "Загалшляхбуд", (смт. Міжгір'я Закарпатської області) нарахована та пред'явлена претензія на суму 23,189 тис. грн. Матеріали були передані в Господарський суд м. Ужгорода. Заявлений позов стягнуто в повному обсязі. За грубі порушення вимог природоохоронного законодавства в частині надрокористування призупинено виробничу діяльність 3 об'єктів, пред'явлено претензію на суму 23,188 тис. грн., яка повністю відшкодована. 9.2.5. Контроль за поводженням з відходами В ході державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з відходами проведено 1131, з них 368 перевірок поводження з промисловими відходами, 763 - з побутовими. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 618 (в 2006 р. - 451) посадових осіб та громадян на загальну суму штрафів 42,398 (32,674) тис. грн. За невиконання вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з промисловими відходами пред'явлено 1 (0) позов на суму 57,579 тис. грн. Інспекцією проведено відпрацювання Ужгородського, Перечинського, В.Березнянського, Міжгірського, Тячівського, Рахівського, Хустського та Воловецького районів з метою перевірки виконання місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування делегованих їм повноважень в частині поводження з відходами та вимог ст.ст. 20,21 Закону України "Про відходи". Перевірено роботу у частині поводження з відходами 123 сільських та селищних рад. Видано 97 приписів, притягнуто до адмінвідповідальності 114 посадових осіб, в тому числі голови райдержадміністрацій та районних рад, накладено штрафів на суму 4,658 тис. грн. В ході перевірок були виявлені та ліквідовані 83 несанкціоновані сміттєзвалища в населених пунктах області, зобов'язано органи місцевого самоврядування неухильно виконувати природоохоронне законодавство в частині поводження з відходами, що позитивно вплине на стан навколишнього природного середовища даних населених пунктів.

Перевірено 6 полігонів твердих побутових відходів в містах Ужгород, Хуст, смт. В. Березний, Міжгір'я, Т.Ремета та с. Сімер Перечинського району. Вручено приписи відповідальним посадовим особам щодо усунення існуючих недоліків. За грубі порушення вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з відходами тимчасово призупинено виробничу діяльність 5 (1) об'єктів, 2 ( 0) матеріали були передані у правоохоронні органи. За наслідками перевірок порушено 2 кримінальні справи: справа №81011707 порушена Закарпатською міжрайонною природоохоронною прокуратурою за фактом перевищення влади та службових повноважень службовими особами відділу комунального майна і власності Берегівської міської ради за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України; справа №6-0256 порушена Чопською транспортною прокуратурою за фактом зловживання владою та службовим становищем службовими особами Хустської міської ради та КП «Хустська міська ШЕД», що заподіяло тяжкі наслідки інтересам держави за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. На вимогу органів прокуратури у 2006 році була проведена перевірка дотримання вимог Закону України “Про відходи” КП “Комунальник” м. Перечин. Матеріали передано до прокуратури Перечинського району. Справа була передана до Господарського суду Закарпатської області. В четвертому кварталі 2007 року за результатами розгляду позов задоволено у розмірі 210,157 тис. грн. 9.2.6. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів В частині контролю за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів проведено 237 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, до адміністративної відповідальності притягнуто 326 (2006р. - 255) посадову особу на загальну суму штрафів 17,680 (2006р. - 11,271) тис. грн. Проведено планові перевірки у 8-ми державних лісогосподарських підприємствах підпорядкованих Закарпатському обласному управлінню лісового господарства, 6-х філіях ГДСЛАП «Закарпатагроліс» в Карпатському біосферному заповіднику, Ужанському НПП та НПП "Синевир". В ході планових перевірок одночасно здійснено державний контроль за станом відновлення лісів та лісорозведенням, станом охорони та захисту лісів, за виконанням вимог Указу Президента України «Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин». За виявлені порушення, а саме: самовільну рубку дерев у насадженні, трелювання деревини по руслах гірських потоків, трелювання деревини тракторами через русла потоків без спорудження переїзних містків та ін. тимчасово призупинено виробничу діяльність (розробку лісосік) суб'єктів господарювання в 66 (2006р. - 16) випадках. На даний час недоліки усунені і винесено рішення про відновлення робіт на 35 лісосіках. З метою відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в частині охорони, захисту, використання рослинних ресурсів відповідачам пред'явлено 39 претензій та позовів на загальну суму 319,498 тис. грн., 13 матеріалів передано у правоохоронні органи. За наслідками перевірок порушено одну кримінальну справу, а саме: справу №7203607 порушено Закарпатською міжрайонною природоохоронною прокура-

турою за фактом незаконної порубки дерев на території колишнього військового містечка №16 в урочищі «Рафайлово» Мукачівського району за ознаками злочину, передбаченого ст.246 КК України. Під час перевірки заготівлі березового соку попереджено незаконне підсочування насаджень з порушенням технології заготівлі, внаслідок чого збережено насадження на площі 30 га. Перевіркою було виявлено несанкціоновану заготівлю пагонів чорниці. Завдяки втручанню держінспекторів попереджено незаконний збір та заготівлю цінної лікарської сировини, збережено її ареал розповсюдження на полонинах та відвернута загроза ерозії ґрунтів на високогірних схилах Карпат. Завдяки припиненню розробки лісосік збережено лісовий масив субальпійських деревних та чагарникових угрупувань на площі 9 га від незаконного вирубування. 9.2.7. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу Площа наданих мисливських угідь в користування по області складає 1024,79 тис. га. Мисливське впорядкування проведено на площі 1054,03 тис.га. Веденням мисливського господарства в області займаються 25 організацій, за якими закріплені мисливські угіддя, в тому числі 18 громадських мисливських організацій, гарнізонне товариство мисливців та рибалок і 6 державних лісових та лісомисливських господарств. На виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин проведено перевірки у лісомисливських господарствах ДП «Берегівське ЛГ» «Нове Село», 7-ми райрадах УТМР, чотирьох товариствах мисливців та рибалок «Лісівник» Закарпатського облуправління лісового господарства та ТМР «Хантер» і «Сюрте». На виконання наказу державної екологічної інспекції в Закарпатській області № 40 від 08.08.2007 року за участю держінспекторів, співробітників УМВС України в Закарпатській області та представників мисливських товариств проведено рейдові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства по охороні мисливських угідь в період сезону полювання 2007 року. Перевірками охоплені 12 товариств мисливців та рибалок, 25 низових колективів, 153 мисливці. В ході проведеної роботи виявлені численні порушення правил полювання, а саме: відсутність відстрільної картки, порушення термінів реєстрації зброї, полювання в заборонених місцях. За наслідками перевірок притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.85 КУАП 27 посадових осіб та громадян. Всього в частині контролю за станом охорони тваринного світу області Інспекцією за 2007 р. здійснено 150 (2006р. - 98) перевірок, притягнуто до адмінвідповідальності 35 (2006р. - 17) осіб на загальну суму штрафів 2,278 (2006р. - 0,884) тис. грн.

9.2.8. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів) На виконання вимог Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" та Закону України „Про тваринний світ", Інспекцією проведено 81 (2006р. - 79) перевірок у сфері контролю за охороною рибних ресурсів. За участю держрибінспекції та громадських інспекторів товариств мисливців та рибалок проведено 53 рейди. Притягнуто до адміністративної відповідальності 22 (2006р. - 14) осіб, сума накладених штрафів складає 1,615 (2006р. - 1,088) тис. грн. На виконання наказів Мінприроди України, з метою посилення контролю за станом водних живих ресурсів на період нересту в рамках операції "Нерест" розроблено спільні заходи із органами внутрішніх справ, рибінспекції та громадських інспекторів та проведено рейдові перевірки на території Ужгородського, Мукачівського, Берегівського, Виноградівського, Хустського та Тячівського районів. Крім того, вжито заходи по недопущенню забруднення рибогосподарських водойм та водоохоронних смуг, запобіганню проведення господарської діяльності на них, несанкціонованої торгівлі рибою в межах населених пунктів. 9.2.9. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природно-заповідного фонду Систематично здійснюється контроль за станом дотримання вимог природоохоронного законодавства на об’єктах природно-заповідного фонду, що розташовані в межах держлісфонду області. Так, станом на 01.01.2008 року проведено перевірки 65 об’єктів, в тому числі в Карпатському біосферному заповіднику, Ужанському НПП та НПП "Синевир". За виявлені порушення адмінвідповідальності притягнуто 25 посадових осіб на загальну суму майнових стягнень 1,207 тис. грн. У правоохоронні органи передано 2 матеріали щодо порушення природоохоронного законодавства на об'єктах природно-заповідного фонду області, з метою відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства пред'явлено 3 позови на загальну суму 9,985 тис. грн. 9.2.10. Контроль за радіаційною безпекою (в тому числі в сфері поводження за джерелами іонізуючого випромінювання) На території Закарпатської області відсутні об'єкти атомної енергетики, урановидобувної та переробної промисловості. Джерела іонізуючого випромінювання використовують 27 підприємств і організацій, в основному медичні та наукові заклади. У відповідності з існуючим законодавством ліцензію на придбання, володіння, збут, експлуатацію, використання джерел іонізуючого випромінювання отримали: спеціалізоване управління "Свалява Газ" ЗАТ "Нафтогазбуд" та Ужгородський національний університет. Протягом звітного періоду перевірки в сфері поводження з джерелами іонізуючого випромінювання не проводилися. 9.2.11. Екологічний контроль на державному кордоні Відділами екологічного контролю та радіаційної безпеки в пунктах пропуску на держкордоні в Закарпатській області за 12 місяців 2007 року перевірено 208085 транспортних одиниць (2006р. - 215245), здійснено екологічний та радіо-

логічний контроль вантажів загальною вагою 19574,319 тис. тон. Через невідповідність вимогам чинного природоохоронного законодавства затримано 101 (2006р. - 34) одиницю транспортних засобів вагою 156,9 тон (2006р. - 275,1 тон), в тому числі повернуто 22 (2006р. – 6) транспортних засоби (вантажі) вагою 325,299 т (2006р. - 53,8 т). В основному вантажі затримано та повернуто через порушення вимог постанов КМУ № 1852 від 29.12.2006р. "Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2007році" та №440 від 20.06.95р "Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів", інших чинних нормативних актів. Всі повернуті вантажі відносяться до хімічних речовин гостро направленої дії, які несли потенційну загрозу довкіллю та здоров'ю людей. Складено 1976 протоколів на загальну суму 55,454 тис. грн. Надходження відшкодувань до бюджету по адміністративних стягненнях складає 100%. 9.2.12. Інструментально-лабораторний контроль В частині аналітичного контролю водних ресурсів упродовж 2007 року відібрано та проаналізовано 690 проб води, з них 215 проб зворотних, 385 поверхневих, 90 підземних вод. Виконано 13722 визначень компонентів забруднюючих речовин. Відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС проведено визначення пріоритетних речовин у 102 пробах, із них: 84 поверхневих, 18 підземних вод та визначено 2036 компонентів мікро забруднень. У частині контролю за промисловими викидами проведено перевірку 347 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин на 107 підприємствах області. При проведенні перевірок суб’єктів господарювання відібрано 1615 об’єднаних проб газових потоків та виконано 4017 визначень забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу. В частині контролю за станом ґрунтів відібрано та проаналізовано 121 пробу та виконано 477 визначень хімічних компонентів забруднюючих речовин. На виконання рішення розширеного спільного засідання колегій Мінприроди та Закарпатської облдержадміністрації №12 від 22 вересня 2006 року Інспекцією проведено дослідження впливу на стан навколишнього середовища в місцях зберігання суміші "Премікс" та підприємств Закарпатської області, що ліквідовані. За звітній період проведені наступні дослідження: здійснювався контроль вмісту важких металів у місцях зберігання суміші "Премікс" ( 7 проб ґрунту); В. Бичківський ЛХК - вивчався стан забруднення поверхневих (5 контрольних точок) та підземних (4 контрольні точки) водоносних горизонтів; ТОВ "Закарпатполіметали" - визначався вміст важких металів у 5 точках контролю за забрудненням ґрунтів, 8 контрольних точках відбору підземних вод та 7 контрольних точках поверхневих вод. Дані лабораторних досліджень Інспекції будуть взяті за основу при розробці заходів щодо санації забруднених територій вище перерахованих об'єктів.

9.3. Державна екологічна експертиза проектної документації Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській облшасті в 2007 році вживались практичні заходи по виконанню Закону України “Про екологічну експертизу”, Постанови Кабінету Міністрів України N483 від 11.04.02 року і розпорядчих документів обласної державної адміністрації в частині здійснення державної екологічної експертизи з метою запобігання негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища області. Основна діяльність була направлена на: - організацію комплексної, нормативно-обгрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи; - встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства; - оцінку впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища та якість природних ресурсів; - оцінку ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; - підготовку об'єктивних, всебічно обгрунтованих висновків державної екологічної експертизи; - розгляд проектів у пріоритетних видах економічної діяльності області. З цією метою дерєжуправлінням розглянуто 375 проектний матеріал, 56 з них відправлялись на доопрацювання по причині відсутності екологічних обґрунтувань доцільності проектованої діяльності, визначення шляхів нормалізації стану навколишнього середовища та забезпечення вимог природоохоронного законодавства. На підставі субпідрядних договорів із Закарпатською обласною службою Укрінвестекспертизи в складі комплексної державної експертизи у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №483 від 11.04.2002 року та розпорядження голови облдержадміністрації від 02.04.2003 року №176 було розглянуто 210 проектних матеріалів з яких 34 відправлялись на доопрацювання. Кількість відправлених на доопрацювання проектних матеріалів обґрунтовується врахуванням проектними організаціями зауважень та вимог по раніше підготовлених еколого-експертних висновках, більш якісною підготовкою проектної документації. Характеристика основних типових вимог, що висуваються екологоекспертним підрозділом авторам проектів чи їх замовникам (спрямованих на підтримання прийнятого екологічного стану регіонів і його можливе покращання): - підготовка в проектних матеріалах Заяв про екологічні наслідки діяльності їх публікації в ЗМІ, проведення громадських обговорень проектів (об’єктів) підвищеної екологічної небезпеки; - приведення технічних умов на водопостачання та водовідведення, балансу водопостачання та водовідведення, розділів “технологічні рішення”;

визначення впливу на поверхневі води, наведення оцінювальних показників у контрольних створах та фонових забруднень водоприймачів та атмосфери; - підготовка документації впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище у відповідності до норм ДБН2.2-1-2003; - визначення впливу на водні ресурси в т.ч. основні угрупування водних організмів, стан і відтворення лісів; - розробка документації впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище чи розділу охорона навколишнього природного середовища згідно державних будівельних норм, публікація Заяв про екологічні наслідки діяльності планової діяльності в ЗМІ . Найзначніші об’єкти, що отримали позитивну оцінку: 1) робочий проект “Нафтопровід Броди-Держкордон. Винос 2-х ниток нафтопроводу і кабелю зв’язку із зсувонебезпечної зони на км 31,4”; 2) робочий проект “Будівництво заводу по виробництву паливних гранул по вул.Верховинській, б/н в м.Берегово”. Найзначніші об’єкти, що повернуті на доопрацювання: 1) робочий проект “Реконструкція та модернізація ретортного цеху ТзОВ НВП “Грифсканд-Свалява” ; 2) робочий проект “Реконструкція та добудова винного заводу по вул.Леніна, 274а в с.Мужієво, Берегівського району Закарпатської області”. З метою запобігання негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища в 2008 році буде продовжена робота по здійсненню державної екологічної експертизи. Врахування проектними організаціями зауважень та вимог по раніше підготовлених еколого-експертних висновках веде до більш якісної підготовки проектної документації та відповідно до зменшення кількості відправлених на доопрацювання проектних матеріалів. Таблиця 9.3.1. Еколого-експертна діяльність держуправління ОНПС в Закарпатській області за 2007 року -

Виконана робота

Загальна Позитивно Повернуто на кількість оцінено доопрацювання (шт.) та оцінено негативно (шт.) 1 2 3 4 Проведено експертиз 375 319 56 передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації інвестицій, ескізних проектів) Проведено експертиз із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій 1

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості) 5 15

92 1 У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

2 210

3 176

4 34

5 16

165

143

9.4. Екологічний моніторинг Необхідність розробки регіональної системи моніторингу навколишнього природного середовища у Закарпатській області викликана потребою:  ефективно реагувати на негативні зміни, які спостерігаються в екологічному стані області;  інтеграції суб’єктів моніторингу довкілля в межах області з метою оптимізації процесів збору, первинної обробки, зберігання та передачі екологічної інформації;  узагальнення даних щодо екологічного стану окремих природних ресурсів, які накопичуються різними організаціями - суб’єктами моніторингу природного довкілля з метою аналізу інформації та для надання відповідних довідок місцевим органам державної влади для забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки рішень, що приймаються;  підвищення рівня оперативності надання екологічної інформації, в тому числі при виникненні надзвичайних ситуацій;  удосконалення за рахунок більш якісного інформаційного забезпечення системи контролю у сфері охорони довкілля та природокористування;  підвищення ефективності розробки та виконання різних екологічних програм, в тому числі тих, що виконуються за міжнародними проектами;  забезпечення всебічного інформування населення про стан довкілля у Закарпатській області, підвищення у владних структур і населення рівня екологічної культури та екологічних знань. Метою створення системи моніторингу довкілля Закарпаття є забезпечення адміністративних органів і відповідних служб області даними про стан довкілля та науково-обґрунтованими рекомендаціями щодо прийняття управлінських рішень з оперативного контролю стану довкілля та для запобігання негативним екологічним ситуаціям. Суб’єктами системи обласного екологічного моніторингу є спеціально уповноважені органи міністерств й відомств, управління обласної державної адміністрації, підприємства, установи та організації, які відповідно своїй компетенції здійснюють спостереження за станом компонентів довкілля. Моніторинг довкілля на території області реалізується через декілька незалежних відомчих систем спостережень. Моніторингові спостереження здійснюються суб’єктами екологічного моніторингу за їх відомчими програмами і планами робіт відповідно до функціональних завдань.

Таблиця 9.4.1. Система спостережень за станом довкілля в Закарпатській області № з/п

1 1

Суб’єкти моніторингу довкілля

2 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Закарпатське обласне виробниче управління водного господарства Закарпатська обласна санітарноепідеміологічна станція Закарпатський обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції Закарпатський обласний центр з гідрометеорології Закарпатська геологорозвідувальна експедиція

стаціонарні джеатмосрела ферне вікидів в повітря атмосферне повітря

Кількість точок спостережень, од. джереджерела джерела ла скидів скидів скидів зворотзворотпозворот- морсь- них вод підземні них вод верх- них вод кі води у води у глигруневі у поморські бокі нти води верводи підземні хневі водоносводи ні горизонти 5 6 7 8 9 10 11 40 75 3

3 -

4 35

338

За ініціативи держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України

від 30 березня 1998 року №391 "Про державну систему моніторингу довкілля” та від 17 листопада 2001 року №1551 „Про утворення Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля”, розпорядженнями голови Закарпатської облдержадміністрації від 23.08.06 №501 та від 10.05.2007р. №249 створена обласна міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля та затверджено Положення про комісію. На вищевказану Комісію покладається координація робіт по здійсненню моніторингу довкілля в області. Крім того. між обласними суб’єктами моніторингу підписані Угоди про співробітництво у сфері моніторингу, а також розроблено та затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації від 06.12.07р.№706 "Про організацію обласної системи моніторингу довкілля" Положення про обласну систему моніторингу довкілля, Положення про інформаційну взаємодію суб’єктів моніторингу та Регламент обміну інформації між ними. Результати спостережень за станом складових довкілля узагальнюються у вигляді інформаційних звітів та довідок та регулярно направляються у Мінприроди України та розміщаються на веб-сайті держуправління. Наразі розроблено проект обласної Програми моніторингу довкілля на 2008-2012 роки, яка передбачає реалізацію пріоритетних завдань та заходів в межах Закарпатської області за вказаний період та питання щодо її фінансування. Прогнозний обсяг фінансових ресурсів для виконання завдань Програми на 20082012 роки складає 7130 тис.грн, в тому числі 5380 тис.грн з державного бюджету, 1750 тис.грн. з обласного фонду ОНПС. 9.5. Економічні засади природокористування 9.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Надходження коштів до обласного фонду від збору за забруднення навколишнього природного середовища та від коштів по відшкодуванню збитків за порушення вимог природоохоронного законодавства, сплачених порушниками по претензіях держуправління ОНПС в Закарпатській області за 2007 рік становили 1262,7 тис. грн., у порівнянні з 2006 роком ці надходження збільшились на 5,6 %. Вцілому по області ці надходження збільшились на 781,8 тис. грн., або на 18,3% : Фонди Державний фонд

Надходження Надходження коштів коштів до фондів за до фондів за 2007 рік, 2006 рік, тис.грн. тис.грн. 2 497,1 3 283,1

%-му відношенні +31,5

Обласний фонд

1 195,3

1 262,7

+5,6

Місцевий фонд

576,7

505,1

-12,4

4 269,1

5 050,9

+18,3

Індексація нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та посилення роботи держуправління по виявленню підприємствзабруднювачів довкілля привело до збільшення кількості платників збору і, як результат, збільшення надходжень до фондів охорони навколишнього природного середовища (далі - фонди), що є основним елементом економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності:

95 Обіг коштів 1

Надійшло коштів у звітному періоді – всього

Використано коштів – всього

Залишок коштів на кінець звітного періоду

% використання коштів (дані пункту 3 поділити на (дані п.1 + дані п.2)·100)

Рік 2004

2005

2006

2007

989,5

822,8

805,7

1262,7

1073,8

558,9

649,6

307,1

13,4

263,9

156,1

955,6

98,8

80,9

89,3

60,9*

* торги відмінено у відповідності до п.1 ст.22 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти” на суму 350 тис.грн.

9.5.2. Стан фінансування екологічної галузі З метою попередження скиду неочищених стоків у водні об’єкти, покращення технічного стану очисних споруд області, проведення постійного моніторингу навколишнього природного середовища області та підвищення екологічної культури населення, та виконання “Програми реалізації природоохоронних заходів на 2007 рік”, затвердженої рішенням обласної ради № 237 від 07.03.2007 року з обласного фонду навколишнього природного середовища було виділено 976,4 тис. грн., з них: 1. Субвенція з обласного бюджету державному, районним та міським бюджетам на виконання природоохоронних заходів (безпосередньо замовникам заходів) – 203,6 тис. грн., в т.ч. по природоохоронних заходах : - Будівництво форелерозплідника на території Ужанського НПП (завершення робіт) – 35,6 тис. грн.; - реконструкція Музею екології та історії природокористування в Українських Карпатах (завершення робіт ) – 30,0 тис. грн; - будівництво каналізаційних мереж м. Свалява – 100,0 тис. грн; - облаштування біотичних очисних споруд озера Синевір – 38,0 тис. грн. Освоєння зазначених коштів здійснювалось замовниками заходів самостійно. 2. Субвенція з обласного бюджету державному бюджету на інші природоохоронні заходи, видання поліграфічної продукції, проведення науково-дослідних робіт з екологічної тематики, тощо виділено 772,8 тис.грн., станом на 01.01.2008р. використано 307,1 тис.грн. Невикористані кошти 2007 року по Програмі реалізації природоохоронних заходів на 2007 рік в сумі 465,7 тис. грн., в т.ч. включені до Програми реалізації природоохоронних заходів на 2008 рік без зміни призначень. За рахунок коштів державного бюджету по програмі 2401250 “Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами” у 2007 році профінансовано виконання робіт із забезпечення тимчасового зберігання небезпечних хімічних речовин (суміші “Премікс”), ввезених на територію Закарпатської області з інших держав, у сумі 200 тис. грн.

По “Програмі реалізації природоохоронних заходів на 2008 рік”, з обласного фонду навколишнього природного середовища передбачено використати 1032,1 тис. грн. На 2008 рік до Мінприроди на виконання природоохоронних заходів подано п’ять запитів на загальну суму 14825,6 тис. грн., по наступним програмам: Програма 2401250 “Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами” - “Проведення заходів щодо забезпечення екологічно безпечного зберігання непридатних хімічних засобів захисту рослин у Закарпатській області (збирання, перевезення та видалення)” на суму 3 500,0 тис.грн; - “Проведення комплексу робіт з видалення, знешкодження та захоронення відходів та небезпечних хімічних речовин (суміші “Премікс”), завезених на територію Закарпатської області з інших держав” на суму 9 000,0 тис.грн; Програма 2401230 "Очистка стічних вод" - “Реконструкція КНС-1 м.Ужгород” на суму 1360,6 тис.грн; - “Реконструкція КНС-5 в м.Ужгороді” на суму 580,0 тис.грн; Програма 2401190 “Моніторинг навколишнього середовища та забезпечення державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства ” - “Забезпечення функціонування державної системи моніторингу на виконання Україною міжнародних Конвенцій та міждержавних Угод (Закарпатська область)” на суму 385,0 тис. грн. 9.6. Участь громадськості у процесі прийняття рішень Формування екологічної свідомості людини відбувається протягом всього життя, на всіх ступенях освіти — від дитячого садка до середньої та вищої школи, від шкільної газети до засобів масової інформації. Екологічній освіті, як невід'ємній частині всієї системи освіти, в області приділяється значна увага, її ефективність полягає не тільки в тому, щоб школярі вивчали і обговорювали екологічні проблеми та шляхи їх вирішення, а й особисто брали участь у виконанні конкретних завдань. Головними завданнями системи позашкільних освітньо-виховних закладів, яка діє на Закарпатті, є: розвиток здібностей і обдарувань учнів, екологічна освіта і виховання школярів у контексті сталого розвитку, впровадження концепції національного виховання молоді, використання у навчально-виховному процесі новітніх розробок, передового досвіду, сучасних педагогічних надбань, зв’язок з науково-освітніми закладами, державними природоохоронними структурами та громадськими організаціями. Координаційним центром інструктивно-методичної, природоохоронної, дослідницько – експериментальної роботи у цій системі є Закарпатський екологонатуралістичний центр учнівської молоді. У своєї діяльності педагоги беруть за основу такі форми роботи як, проведення семінарів, методичних рад, конференцій із керівниками позашкільних закладів, вчителями біології, географії, методистами рай-, міськметодкабінетів, розробки проектів програми гурткової роботи та планів виховної роботи з юннатами, тематичні екологічні наметові табори, експедиції, екскурсії, подорожі-сплави (профільні табори “Зелена перлина”, “Заповідний

край”, “Ойкос”, “Іхтіос”). Центром традиційно проводяться природоохоронні акції, місячники, тижні, конкурси, зльоти, свята, фестивалі, огляди, виставки, практичні дослідницько - експериментальні роботи на навчально - дослідницькій ділянці, робота відеотеки “Екологія ХХІ століття”, тематичні виїзди у райони області для надання методичної допомоги та проведення консультацій для педагогічних працівників освітніх закладів. У позашкільних еколого-натуралістичних закладах (будинках дитячої творчості) та загальнооосвітніх школах області нині діє 716 гуртків з більше, ніж 20 профілів, у яких займається 9250 учнів. Екологічне виховання починається ще з дошкільного віку, тому в 20 дошкільних закладах працюють екологічні гуртки, якими охоплено біля 290 дітей. У Закарпатській області діє 34 лісництва, 32 екологічні стежки, діють 14 екологічних агітбригад, юннатами краю щорічно висаджується біля 30000 дерев. Впродовж 2007 року юннати, учні шкіл та профтехучилищ області взяли участь у таких природоохоронних акціях та конкурсах: “Зелений паросток майбутнього”, “Мій рідний край - моя земля”, “Вчимося заповідувати”, “Жива вода”, “Прибережні смуги”, “Ріки мого дитинства”, “Птах року”, “До чистих джерел”, “Первоцвіти” та інші. По усій мережі еколого-натуралістичних центрів учнівської молоді було організовано виставки дитячих малюнків “День Землі”, “День довкілля”, конкурси творів та малюнків “Мій голос я віддаю на захист природи”, науково-практичні конференції “Діти, дерева, довкілля”. Проведено тижневик присвячений 20-й річниці трагедії на ЧАЕС. Регіональне молодіжне екологічне об’єднання “Екосфера” провело конкурс дитячих малюнків “Планета Земля очима українських дітей”. В бібліотечних установах області організовано виставки на теми: “Цілющі скарби землі”, “Від екології природи – до екології душі”, “Таємниці флори України”, “Збережемо природу”, “Посади дерево – збережи красу рідної природи” та інші. Проведено бібліографічний огляд “Державне управління та законодавча база у сфері природокористування” та екологічне свято “Чисту воду – нашому народу”. Мистецькими училищами організовано виховні години за тематикою: “Нашим лісам – державну підтримку”, “Карпатські ліси – джерело здоров’я”, “Подаруй лісу деревце”. Змістовно проведені акції на територіях природо-заповідного фонду області. Наприклад в НПП “Синевир” проведено ряд інформаційно-просвітницьких заходів: у школах прочитано лекції на теми “Природа рідного краю”, “Екологія для нас”, “Екологія і ми”, організовано екологічні виставки “День птахів”, “День весняних квітів”, “Підсніжник”, “Шафран” тощо. У загальноосвітніх школах І-ІІІ ст. населених пунктів Тереблянської долини Міжгірського району прочитано 10 лекцій на теми охорони природи. Розроблено, видано та розповсюджено на території району інформаційні листівки пропагандистського змісту про Всеукраїнську акцію “Зелений паросток майбутнього”. Видано спецвипуск екологоосвітнього часопису “Синій Вир” , на сторінках якого висвітлено хід “Всеукраїнської акції “Зелений паросток майбутнього“ у НПП “Синевир”. Усе більшого значення у формуванні екологічної культури і світогляду, екологічного інформування населення набувають громадські організації екологіч-

ного спрямування і благодійні громадські фонди, загальна кількість яких на Закарпатті перевищує 30. Ключовими напрямками діяльності екологічної громадськості Закарпаття на найближчу перспективу визнане: - подальше розширення доступу громадськості до екологічної інформації; - забезпечення участі громадськості у прийнятті рішень щодо конкретних видів екологічної діяльності, розробка планів, програм у галузі охорони довкілля; - регулярне висвітлення досвіду роботи громадських екологічних організацій в засобах масової інформації; - запровадження методології місцевих екологічних планів дій, як дієвого механізму вирішення екологічних проблем та впровадження принципів сталого розвитку і розбудови громадянського суспільства; - розширення доступу громадськості до формування переліків природоохоронних заходів, що фінансуються за рахунок природоохоронних фондів; - проведення “круглих столів”, громадських слухань за участю екологічної громадськості для обговорення регіональних екологічних проблем; - більш широке застосування активних форм роботи при проведенні еколого-просвітницьких заходів (навчань, семінарів, форумів тощо); - активізація участі у Всеукраїнських екологічних акціях “Чиста Україна чиста Земля”, “Посади своє дерево”. Держуправління разом з громадськими екологічними організаціями та навчальними закладами брало участь у проведенні спільних екологічних акцій: - Всеукраїнської акції “До чистих джерел”; - Всеукраїнської акції “Зелений паросток майбутнього”; - операцій “Новорічна ялинка”, “Чисте повітря”; - заходів із відзначення Дня довкілля та Всесвітнього Дня охорони навколишнього природного середовища; Крім різнопланової методичної і практичної допомоги держуправління сприяє фінансуванню заходів екологічного характеру, які здійснюються громадськими організаціями. Так, у 2007 р. за підтримки держуправління за рахунок коштів обласного природоохоронного фонду фінансувалось проведення громадськими організаціями конкурсів, семінарів, конференцій видання листівок, буклетів, брошур природоохоронної тематики. Найактивнішою є діяльність таких об’єднань, як Регіональне молодіжне екологічне об'єднання "Екосфера", Закарпатська організація Всеукраїнської екологічної ліги, Закарпатська організація Українського товариства охорони природи, Карпатський екологічний клуб “Рутенія”, Екологічний клуб “Еко-Екс”, Громадський благодійний фонд екологічного та туристичного розвитку "Ужанська долина" тощо. З метою забезпечення сприятливих умов для розв’язання екологічних проблем на регіональному рівні та ширшого залучення громадськості до участі у підготовці та прийнятті важливих рішень при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області діє Громадська рада. До складу Громадської ради входять представники 16 громадських організацій. Таблиця 9.6.2

Громадські організації, що діють на території області і входять до складу Громадської ради при державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області № п/п

Назва організації

Юридична адреса

Напрям діяльності

1 1.

2 Закарпатська організація Українського товариства охорони природи

3 88000, м. Ужгород, вул. Кошицька, 7

Закарпатська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок

88000, м. Ужгород, вул. Кошицька, 7

Карпатський екологічний клуб “Рутенія”

88000, м. Ужгород вул. Бачинського, 25/2

Екологічний клуб “Еко-Екс”

88000, м. Ужгород, вул. Загорська 126 (центр) вул. Кошицька, 7 (еко-екс)

Закарпатська обласна партія зелених

89600, м. Мукачево, вул. Духновича, 105

Закарпатська організація Всеукраїнської екологічної ліги (м. Ужгород)

88014, м. Ужгород, вул.Котляревського,5

Громадська організація “Уж”

88000, м. Ужгород, вул.. Довженка, 4/6

4 Всебічний громадський екологічний контроль, пропаганда, освіта, навчання, виховання, видавнича діяльність Активна участь у розвитку мисливського і риболовного спорту, в охороні, відтворенні та раціональному використанні тваринного світу Науково-громадська діяльність в області охорони довкілля Карпатського регіону, спрямована на дослідження, раціональне використання, збереження та відтворення біорізноманіття природних екосистем Різнобічна природоохоронна діяльність, активна інформаційно-пропагандистська, практична виробнича діяльність, направлена на вивчення, охорону, дослідження і примноження природних багатств Забезпечення інтересів громадян шляхом узгодження економічних потреб із інтересами захисту довкілля, гармонізації суспільних відносин, гармонізації взаємодії суспільства і навколишнього середовища Сприяння радикальному поліпшенню екологічної ситуації в області, формування нового природоохоронного світогляду Екологічна освіта та виховання населення

Регіональне молодіжне екологічне об'єднання "Екосфера" (м. Ужгород) Великоберезнянський екологічний клуб "Кременець" (смт. В.Березний)

м. Ужгород, вул. Мондока, 34

89000, смт. В.Березний вул. Гожика, 52

Координація зусиль молоді для вивчення та охорони навколишнього природного середовища Сприяння фізичному та духовному розвитку населення шляхом покращення екологічного стану в районі

100 1 10.

2 Громадський благодійний фонд екологічного та туристичного розвитку "Ужанська долина" (смт. В.Березний)

3 89000, Великоберезнянський район, смт. В.Березний вул. Шевченка, 54

11.

Закарпатський відділ Українського географічного товариства

88000, м. Ужгород, вул. Університетська, 14 тел.: 64-03-54

12.

Екологічна громадська організація "Синевир" (с. Синевир-Остріки)

90041, Міжгірський район, с. Синевир Остріки

13.

Закарпатська обласна громадська організація “Асоціація медичної екології”

88000, м. Ужгород, пров. Університетський, 11/2 тел.: 61-32-56, факс: 61-40-72

14.

Закарпатський екологічний клуб "Едельвейс"

88000, м. Ужгород, пров. Університетський, 6/28

15.

ЗОГЕО "Природа" (м. Ужгород)

88018, м. Ужгород, вул..Льва Тостого, 44 кв26

16.

"Кришталеве джерело" (с. Синевир-Остріки)

90040, Міжгірський район, с. Синевир Поляна, 101

4 Надання допомоги Ужанському національному природному парку, населенню, що проживає в даному районі у вирішенні екологічних, творчих, наукових проблем, сприяння розвитку еко-і агро туризму та екоосвіти Сприяння організації, розвитку, підвищенню ефективності та координації географічних досліджень, використанню їх результатів для оптимізації взаємодії суспільства і природи, геоекологічного виховання населення Підвищення кваліфікаційного рівня його учасників для вирішення екологічних проблем Карпат Сприяння збереженню та зміцненню здоров’я населення на основі оптимізації стану довкілля, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, формування здорового способу життя Захист прав та інтересів членів клубу, науковогромадська та просвітницька діяльність в області охорони довкілля Карпатського регіону Екологічна освіта та виховання, видавнича діяльність Захист законних інтересів його членів, в тому числі екологічних. Екоосвіта та екотуризм, заповідна справа

Протягом 2007 року у держуправлінні проведено 2 засідання Громадської ради, на яких обговорено питання щодо створення системи екологічного моніторингу, формування регіональної програми і схеми екомережі, участь громадських організацій у вирішенні екологічних проблем Закарпаття, екологічна освіта населення, проведення спільних акцій до Дня довкілля, Марш парків, День Землі, Всесвітнього дня охорони довкілля. На виконання Конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, яка ратифікована Україною у 1999 році (Орхуська Конвенція) та з метою покращання інформування та консультування населення з питань охорони навколишнього природного середовища і природоохоронного законодавства при держуправлінні діє Орхуський інформаційний центр.

101

Кожен, хто звертається до Центру, може отримати інформацію щодо національного чи міжнародного екологічного законодавства, з актуальних екологічних проблем та стану довкілля області, щодо роботи Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області. За звітній період центром підготовлено 23 матеріали для преси, радіо та телебачення щодо актуальних екологічних проблем, які хвилюють громадськість, організовано та проведено 2 круглих столи за участю керівництва держуправління, підготовлено 8 відповідей на інформаційні запити громадськості. 9.7. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Протягом 2007 року Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області та Державна екологічна інспекція в Закарпатській області брали участь у зустрічах, пов’язаних з розвитком транскордонного співробітництва та виконання міжурядових угод, а саме Угоди між Урядом України та Урядом Угорської Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах (м. Будапешт 11 листопада 1997 року), Угоди між Урядом України і Урядом Словацької Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах (м. Братислава 14 червня 1994 року) та Угоди між Урядом України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах (м. Галац, 30 вересня 1997 року). Відбори проб здійснюються спільно спеціалістами лабораторій природоохоронних служб двох відповідних країн у визначених місцях за окремо погодженими графіками. Дослідження проб та визначення якості проводиться згідно спільно затвердженого порядку (інструкції), що є доповненням до відповідної Угоди про співпрацю. Протягом звітного періоду здійснювалося визначення якісного складу поверхневих вод басейну р. Тиса по 10 прикордонних створах спостереження на річках Тиса, Латориця, Уж, Ублянка, Ульчанка та Боржава. Відібрано та проаналізовано 84 проб води. За результатами спостережень, що проводилися в 2006 році, відбулися три підсумкові зустрічі робочих груп з охорони якості прикордонних водотоків, а саме: України-Угорщини 7 березня 2007 року, України-Словацької Республіки 1819 червня 2007 року та України-Румунії 11-13 вересня 2007 року, на яких була дана оцінка якості прикордонних вод у контрольних створах за 2006 рік та констатовано, що протягом 2006 року аварійних забруднень прикордонних вод зафіксовано не було. Також було підготовлено звіти Уповноваженим Урядів. 18 квітня 2007 року за запрошенням Агентства територіального розвитку Саболч-Сатмар-Берегської області представники Держуправління ОНПС в Закарпатській області прийняли участь в обговоренні проекту "Попереднє вивчення концепції поводження з твердими відходами на території Закарпатської області” в м. Ньіредьхаза. 18 - 19 жовтня 2007 року в м. Ужгороді відбулася зустріч експертів робочої групи з охорони якості прикордонних водотоків українсько–словацької комісії з питань прикордонних вод. В ході зустрічі сторони обмінялись результатами досліджень проб води, відібраних протягом 2007 року в прикордонних створах та констатували, що за період І - ІІІ кварталів 2007 року аварійних забруднень прикордонних вод на кордоні України та Словацької Республіки не було.

102

Також 29 - 30 листопада 2007 р. в м. Ужгороді була проведена робоча зустріч угорських та українських спеціалістів з питань контролю якості прикордонних вод басейну р. Тиса, на яку були винесені питання порівняння, узгодження результатів досліджень на прикордонних водах, проведених у 2007 році та узгодження лабораторних методів досліджень; оцінки результатів дослідження інтеркалібраційних проб Qualco Duna та обговорення пропозицій до проекту плану роботи на ІІ квартал 2008 р. – І квартал 2009 року. 13 - 14 грудня 2007 року в с. Анталовці Закарпатської області відбулося VI засідання українсько-словацької Міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва. На порядок денний засідання окремо було винесено питання “Співпраця у сфері дослідження якості прикордонних вод та аварійних забруднень за період 2006-2007 років та її результати”. Комісія відмітила позитивний досвід у співпраці природоохоронних структур обох країн та рекомендувала її продовження з метою контролю за якістю поверхневих вод транскордонних водотоків. Крім того, держуправлінням ОНПС в Закарпатській області та держекоінспекцією в Закарпатській області організувано або прийнято участь у різного роду публічних заходах природоохоронного характеру: - міжнародній науковій конференції "Церква і навколишнє середовище: європейський досвід та українські перспективи"; - міжнародній науково-практичній конференції “Відповідальність за Створіння і сталий розвиток у Центральній і Східній Європі: досвід Польщі і України”. - міжнародній конференції “Міжрегіональний захист річок і організація роботи з відходами в річкових долинах Верхньої Тиси на території України, Румунії і Угорщини”, що проходила в рамках програми Європейської Добросусідської Політики (ENP) та Інструменту Партнерства в Європі (ENPI); - семінарі з питань державної підтримки регіонального розвитку, який проводився Закарпатською обласною радою, Закарпатською обласною державною адміністрацією, Міністерством диверсифікації економіки західних провінцій Канади, Проектом партнерства Канада-Україна "Регіональне врядування та розвиток"; - обговоренні стратегічної екологічної оцінки проекту Програми прикордонного співробітництва між Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Україною на 2007-2013рр.; - засіданні робочої групи щодо розробки плану дій за стратегічним пріоритетом „Просторова гармонія та охорона довкілля”, яке відбулося в Ужгороді за підтримки Проекту партнерства Канада-Україна „Регіональне врядування та розвиток” і здійснюється Канадським інститутом урбаністики за фінансової підтримки Канадського агентства міжнародного розвитку; - в рамках українсько-естонсько-шведського проекту міжнародного семінару щодо представлення методу UNЕР-АПЕЛЛ (Розуміння та готовність до надзвичайних ситуацій на місцевому рівні), який був розроблений програмою охорони навколишнього середовища ООН та успішно випробуваний в плануванні реагування на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру в багатьох країнах світу.

103

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ В цілому, стан довкілля на території області має тенденцію до покращення, незважаючи на ряд негативних факторів. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області було здійснено комплекс заходів направлених на удосконалення регіональної системи управління в галузі охорони довкілля, посилення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання, покращення екологічної ситуації в регіоні. Успішно вирішувались питання нормування гранично допустимого впливу на довкілля, продовжувались роботи в рамках регіональної системи екологічного моніторингу, удосконаленню економічного регулювання природокористування, більш тісною та ефективною була співпраця з іншими контролюючими службами, правоохоронними органами та громадськістю. Враховуючи сучасну екологічну та соціально-економічну ситуацію в регіоні першочерговими заходами, спрямованими на поліпшення стану навколишнього природного середовища в області, зниження антропогенного навантаження на довкілля, покращення охорони та раціональне використання природних ресурсів, є: - забезпечення виконання заходів, передбачених державними та регіональними цільовими програмами щодо охорони та відтворення довкілля, поліпшення якості питної води, нарощування обсягів використання відходів; - здійснення заходів з охорони атмосферного повітря від забруднення на об'єктовому, галузевому та регіональному рівнях. Забезпечення виконання комплексу заходів щодо зменшення забруднення атмосферного повітря автотранспортними та іншими пересувними засобами; - забезпечення зростання площі заповідних територій, зокрема, створення НПП "Зачарований край", РЛП "Притисянський", розширення НПП “Синевир”, Ужанського НПП та Карпатського біосферного заповідника; - продовження робіт по контейнеризації та організованому вивозу ХЗЗР із складських приміщень у спеціально визначенні місця з подальшим вивезенням на утилізацію за межі України; - сприяння подальшому вдосконаленню регіональної політики у сфері поводження з відходами, зокрема збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини; - удосконалення регіональної системи моніторингу за станом поверхневих вод, джерелами забруднень водних об’єктів, вмістом забруднюючих речовин у грунтах і атмосферному повітрі; - посилення еколого-освітньої роботи шляхом проведення конкурсів, фотовиставок, конференцій, семінарів із залученням широких верств громадськості на природоохоронну тематику. Пропозиції щодо вирішення проблем забруднення атмосферного повітря Визначення найбільш енергоємних та екологічно неприйнятних для подальшого використання об’єктів житлово – комунального господарства, з метою зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

104

Проведення реконструкції комунальних систем та об’єктів тепло і водопостачання шляхом впровадження новітніх енергоефективних технологій з енергозбереження. Зниження втрат при генеруванні, транспортуванні та споживанні тепла, електроенергії, води і газу за рахунок енергомоніторингу і технічних засобів. Широке використання високоточних приладів обліку і регулювання тепла, води, електроенергії і газу. Створення захисних рослинних поясів навколо виробничих та шкідливих підприємств. Впровадження та розвиток нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії. Здійснення постійного моніторингу за джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Пропозиції щодо зменшення забруднення водних об’єктів та підземних водоносних горизонтів Заплановані на поточний рік заходи щодо зменшення забруднення поверхневих водойм та підземних вод представлені в обласній програмі “Питна вода Закарпаття” на 2006-2020 рр., затверджена рішенням обласної ради від 12 січня 2006 р. № 690, яка спрямована на охорону та раціональне використання джерел питного водопостачання, розвиток та реконструкцію систем водопостачання та водовідведення , забезпечення підприємств, що здійснюють централізоване водопостачання та водовідведення, сучасними технологіями підготовки питної води та очищення стічних вод. За ініціативи держуправління розроблено і прийнято обласну Програму запобігання забрудненню навколишнього природного середовища стічними водами і обмеження їх шкідливого впливу на довкілля на 2006-2009 роки (затверджена сесією обласної ради 14 вересня 2006 року №78). Програмою передбачено модернізацію існуючих каналізаційних очисних споруд, що не відповідають сучасним вимогам на об’єктах туристично-рекреаційного комплексу та придорожнього сервісу та обладнання сучасними очисними спорудами об’єктів, що їх не мають. Вирішення проблеми очистки стічних вод та припинення забруднення водних об’єктів можливо при достатній фінансовій підтримці існуючих природоохоронних програм на національному, регіональному та місцевому рівнях. Необхідно забезпечити збільшення фінансування природоохоронних заходів з Державного бюджету. Враховуючи гостроту накопичених роками екологічних проблем в житловокомунальному господарстві області, в системі водовідведення доцільно було б розробити Державну цільову програму на рівні Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса, яка була б спрямована на вирішення найбільш гострих проблем в ЖКГ по запобіганню забруднення стічними водами басейну річок Тиса, Уж, Латориця.

105

Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу непридатних або заборонених до використання пестицидів на навколишнє природне середовище Продовження виконання робіт ТОВ “НВТ Динаміка” м. Запоріжжя стосовно запланованих до вивезення обсягів хімічних засобів захисту рослин згідно з договором від 21.08. 2007 року № 99 “Проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, в тому числі з підготовки та вивезення їх за межі України”. Крім того, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області подано запит на 2008 рік щодо виділення коштів на виконання Програми поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (КПКВ 2401250) для проведення заходів щодо забезпечення екологічно безпечного зберігання непридатних хімічних засобів захисту рослин в Закарпатській області (знешкодження та видалення) у сумі 3500 тис. гривень. Пропозиції щодо збереження та збільшення природно-заповідного фонду На 2008 рік заплановано наступні заходи: вирішення питання щодо розширення території Карпатського біосферного заповідника площею 9,9 тис.га; отримання погоджень від землекористувачів та місцевих органів влади Ужгородського, Берегівського та Виноградівського районів про створення РЛП “Притисянський” орієнтовною площею до 20,0 тис.га; створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 109,5 га; завершення заходів з винесення у натуру та на картографічний матеріал 6 об’єктів ПЗФ місцевого значення (пам’ятки природи та парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва) із проведенням одночасно інвентаризації гідрологічних пам’яток природи - пошукових та технічних свердловин, які обліковані як об’єкти ПЗФ. Одним із основних чинників, що стримують і у переважній більшості негативно впливають на розвиток заповідної справи, створення або розширення територій природно-заповідного фонду, резервування територій під наступне заповідання є складність процедури в отриманні згоди землекористувачів та місцевих органів влади (сільських, селищних та міських рад). Нових підходів слід запровадити до системи резервування майбутніх територій та об’єктів природнозаповідного фонду. Закон України “Про природно-заповідний фонд України” щодо механізму погодження на створення територій та об’єктів природнозаповідного фонду не змінювався протягом 16 років. За цей період від 2 до 5 разів вносились поправки чи приймались нові редакції Земельного та Лісового кодексу України. В.о. начальника держуправління

Й.Повхан