zakarpattya_2008

Page 1

1

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ДОПОВІДЬ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ за 2008 рік

м. УЖГОРОД - 2009 р.


2

ЗМІСТ Вступ...................................................................................................................... 1. Загальні відомості……………......................................................................... 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Закарпаття 1.2. Соціальний та економічний розвиток Закарпаття................................ 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару............ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах …..... 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря……………... 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами…………………………………………………... 2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України…………………………………….. 2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)…………………………………………………………………... 2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря .................................. 2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття………………………………………………………………. 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря…… 3. Зміна клімату.................................................................................................... 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання………………….……….. 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів……………………………………………………………. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату………………………… 4. Стан водних ресурсів ...................................................................................... 4.1. Водні ресурси та їх використання……………………………………. 4.2. Забруднення поверхневих вод.........………………………………….. 4.2.1.Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти………………………………………………………………... 4.2.2.Основні забруднювачі водних об’єктів……….………………… 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод………………… 4.3. Якість поверхневих вод……………………………………….............. 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками……………. 4.3.2. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.............................................................................................................. 4.3.3. Радіаційний стан поверхневих вод……………………………... 4.3.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення…………... 4.3.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів……………….. 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду..................................................................…........ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі….................. 5.1.1. Стан природних складових довкілля…………………………… 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення…………...

5 6 6 8 10 10 16 16 18 21 24 25 25 31 34 34 35 35 36 36 38 39 40 41 42 42 43 45 45 46 48 48 49 50


3

5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в області…………….. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу………….. 5.2.1. Лісові ресурси …………………..............................……………. 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин …………..……… 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України …………………………………………………………... 5.2.4. Адвентивні види рослин………………………………………… 5.2.5. Стан зелених насаджень Закарпатської області.......................... 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу………….. 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства.............................. 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства........................................ 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України…………………………………………………………… 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними………………………………………………………… 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття……………………………………... 5.4.Природні території, що підлягають особливій охороні……………… 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України ……………… 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон……… 5.4.3. Історико-культурна спадщина………………………………….. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля………………………….. 6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів.....................................................……... 6.1. Структура та стан земельних ресурсів..……………………………… 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь……… 6.1.2. Деградація земель………………………………………………... 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси……. 6.3. Охорона земель………………………………………………………… 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво…………………………………………………………….. 7. Надра.................................................................………………………….…… 7.1. Мінерально-сировинна база…………………………………………... 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази…………... 7.2. Система моніторингу геологічного середовища…………………….. 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість ………………... 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси …………………………………... 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр ……… 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр……………………. 8. Відходи............................................................………………………….……. 8.1 Структура утворення та накопичення відходів …........................…… 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)………………………………………………………………………... 8.3. Використання відходів як вторинної сировини……………………... 8.4. Транскордонні перевезення відходів………………………………….

50 51 52 55

56 57 58 59 59 59

60 70 70 73 73 75 76 77 78 78 78 79 79 80 81 82 82 83 83 84 85 85 85 86 86 86 90 91


4

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами…………... 9. Екологічна безпека.................................................................……………….. 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки …………..…. 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку................... 9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія …………………………………… 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля......................…............ 10.1. Ведення сільського господарства в Україні …….............................. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження ……………….……………………… 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві …………… 11. Вплив енергетики на довкілля.....................................................…............ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави …… 11.2. Ефективність енергоспоживання…………………………………… 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі…………… 11.4. Використання альтернативних джерел енергії…………………….. 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище..........…............ 12.1. Транспортна система України ………………………………………. 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень……………………………. 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів………… 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля…………. 12.3. Використання альтернативних видів палива……………………….. 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища......................................................................................…............ 13.1. Екологічна політика Закарпаття…………………………………….. 13.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля…………………… 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища…………….. 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації………….. 13.5. Економічні засади природокористування………………………….. 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності……… 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі………………………. 13.6. Участь громадськості у процесі прийняття рішень………………... 13.7. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля…………. Висновки і пропозиції...................................................................……………... Додатки..................................................................................................................

91 92 92 97 100 101 101 101 102 103 103 104 104 105 110 110 111 111 111 112 113 113 114 122 124 127 127 127 129 135 139 143


5

ВСТУП Регіональну доповідь про стан навколишнього природного середовища підготовлено в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області на основі результатів власної діяльності, статистичних даних, даних Закарпатської геологорозвідувальної експедиції, Головного управління МНС України у Закарпатській області, Закарпатського центру з гідрометеорології, Закарпатської обласної санітарно-епідеміологічної станції, управління охорони здоров’я облдержадміністрації, Закарпатського обласного виробничого управління водного господарства, Закарпатського обласного управління лісового господарства, Закарпатського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції, Головного управління агропромислового розвитку Закарпатської облдержадміністрації, Закарпатського обласного управління державної ветеринарної медицини, Закарпатського обласного головного управління земельних ресурсів, Головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, Ужанського національного природного парку, Національного природного парку "Синевир", Карпатського біосферного заповідника та Громадської Ради при держуправлінні. З кожним роком з розвитком вимірювально-дослідних методик і технічного оснащення зростають наші можливості щодо встановлення все нових забруднень довкілля. Узгодження методик досліджень, застосування все нових приладів і методів ідентифікації дозволяють все докладніше оцінювати стан довкілля. Отримувана на основі моніторингових досліджень інформація дозволяє здійснювати заходи, скеровані на підтримку навколишнього природного середовища у доброму стані чи ефективної інтервенції у разі необхідності. У регіональній доповіді за 2008 рік надано не лише поточну інформацію, а й оцінку ситуації за останні кілька років.


6

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Закарпаття Закарпатська область, яку часто називають коротко Закарпаття – одна з наймолодших областей України. Як адміністративно-територіальна одиниця вона утворена і входить до її складу з 22 січня 1946 року. За територіальноадміністративним поділом включає 13 районів, 5 міст обласного підпорядкування, 11 міських, 19 селищних та 307 сільських рад. Обласний центр - м.Ужгород. 

Область розташована на крайньому заході України. Вона межує з Львівською та Івано-Франківською областями, а також із чотирма державами Європейського Союзу. Кордон області більшою ділянкою співпадає з державним кордоном України (загальною протяжністю 467,3 км), у тому числі з Польщею – 33,4 км, Словаччиною – 98,5 км, Угорщиною – 130,0 км та Румунією – 205,4 км. Унікальні географічне та геополітичне розташування області в центрі Європи та вагомий природно-ресурсний і історико-культурний потенціал – сприяють розвитку рекреаційно-туристичноі галузі. Площа області становить 12,8 тис.км2 (2,1% території України). Закарпатська область є унікальною екологічною системою заходу України з різноманітним рельєфом та кліматичними умовами, що зумовлені


7

вертикальною поясністю та різноманітністю ландшафтів. Її територія з півночі захищена Карпатським хребтом, з північного заходу – Татрами, з півдня – західними Румунськими горами і Мараморошським масивом. З іншими областями країни Закарпаття з’єднують Яблонецький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали висотою від 931 до 1614 м.н. р.м.. Близько двох третин території Закарпаття займають гори з найвищою горою України (г.Говерла, 2061 м. н.р.м.). Область розташована на південнозахідних схилах Українських Карпат (Східні Карпати) і на прилеглій до них Закарпатській низовині, яка є частиною Середньо-дунайської низовини. Гірська частина області включає три групи асиметричних хребтів з більш похилими південно-західними схилами, які прорізані численними долинами гірських річок. У центрі – ланцюг Полонинських гір з плоскими вершинами – полонинами, які вкриті гірськими луками і частково використовуються як пасовища. Найбільші полонини: Рівна, Красна, Боржава, Свидовець та ін. Територія області є водозбірним басейном р.Тиса, яка є притокою р.Дунай. Усі річки та потічки, які формуються по долинах і ущелинах гір, а їх на Закарпатті понад 9 тисяч, є її притоками. Найбільші з них – це річки Тересва, Теребля, Ріка, Боржава, Латориця і Уж. Дві останні впадають у р.Бодрог уже на території Словаччини, яка в подальшому впадає в р.Тиса. Водний режим річок є дуже змінним. Він залежить від погодно-кліматичних умов і тісно пов’язаний зі станом лісів Українських Карпат. Озер у Закарпатті мало. Однак значна їх частина – це цікаві гірські озера. Найбільшим є Синевирське озеро з площею близько 7 га, середньою глибиною 15-16 м. Воно розташоване на висоті 989 м. н. р.м. і є дуже популярним туристичним об’єктом. Закарпаття багате на різноманітні корисні копалини. Розвідано близько 220 родовищ, в яких наявні 30 матеріалів, що мають промислове значення, Це: кольорові, рідкісні та дорогоцінні метали (золото, срібло, ртуть, германій, цинк, свинець та ін.), неметали (барит, цеоліт, бентоніт, доломіт, алуніт), сіль, вугілля, газ, будівельні матеріали (мармур, базальт, андезит, керамзит, перліт і ін.), мінеральні і термальні води. Формування більшості родовищ корисних копалин пов’язано з останнім геологічним етапом розвитку Карпат (вулканічні формування). Однак наявні також формування кристалічних сланців, мармурів, кварцитів тощо, які розміщені на великих глибинах, а в Мармороському кристалічному масиві виходять на денну поверхню (Рахівський район). Їх утворення відбулося на початковому етапі формування гір (230-240 млн.років тому). Клімат Закарпаття є помірно континентальним з достатнім і надлишковим зволоженням, нестійкою весною, не дуже спекотним літом, теплою осінню і м’якою зимою. Середньорічна швидкість вітру у різних місцях становить 1,22,4 м/с. Максимальна швидкість, яка зареєстрована в районі міст Хуст і Міжгір’я та на полонинах досягає близько 40 м/с. Середньомісячна багаторічна температура січня у горах становить -7,80С, тоді як у низині (м.Ужгород) тільки -3,10С, а влітку 11-140С у високогір’ї і 20-210С на низині. В залежності від висотного місцеположення території змінюється кількість опадів. Середньорічні опади в низинній зоні становлять 600-800 мм, а в горах – 1000-1500 мм (у рік високої водності до 2500 мм).


8

1.2. Соціальний та економічний розвиток Закарпаття Протягом 2008 року діяльність органів місцевої виконавчої влади було спрямовано на виконання завдань щодо підвищення показників економічної кон’юнктури в області, розвитку соціальної сфери, поліпшення рівня життя населення. Зокрема, темпи виробництва промислової продукції області за 2008 рік перевищували середньодержавні показники. В аграрному секторі забезпечено виконання запланованих показників. Темп росту валової продукції сільського господарства перевиконано на 1,1 відсотка. Обсяг обороту роздрібної торгівлі (до якого включено роздрібний товарообіг підприємств, що здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі, підприємців – фізичних осіб, та обсяги продажу товарів на ринках) за 2008 рік становив 9,1 млрд. грн. і збільшився порівняно з 2007 роком на 21,4 відсотка. За 2008 рік зовнішньоторговельний обіг товарів і послуг підприємств та організацій області становив 3196,7 млн.дол. США, що більше порівняно з 2007 роком на 16,4 відсотка. Протягом 2008 року на території області мобілізовано податків та зборів у сумі 3260,3 млн.грн., що на 29,2 відс. більше 2007 року. Обсяг зібраних податковими органами податків та зборів зріс на 32,5 відс. і становив 1663,5 млн. гривень. На початок 2009 року в області зберігається позитивна тенденція щодо підвищення рівня оплати праці працівників. Номінальна заробітна плата штатного працівника, зайнятого в галузях економіки області, за грудень 2008 року становила 1720,02 грн., що на 25,5 відс. перевищила відповідний місяць минулого року. Індекс реальної заробітної плати зріс до 107,9 відсотка. Надходження власних коштів за 2008 рік до бюджету Пенсійного фонду становили 1553,9 млн.грн., що більше за попередній рік на 33,9 відсотка. За 2008 рік створено 31686 нових робочих місць, або 112,5 відс. запланованого річного завдання. За 2008 рік працевлаштовано 30307 осіб, що на 0,4 відс. більше попереднього року. Поряд з позитивними тенденціями в економіці області мають місце окремі негативні показники економічного та соціального розвитку. Зниження обсягів промислового виробництва за 2008 рік допущено у восьми районах області, у тому числі у Міжгірському (на 31,0 відс.), Іршавському (на 15,1 відс.) районах. Продовжується скорочення чисельності великої рогатої худоби у всіх категоріях господарств та районах області, найбільше (відповідно на 9,4 та 8,8 відс.) у Мукачівському та Міжгірському районах. Протягом січня-листопада 2008 року негативний фінансовий результат допустили 10 районів, із яких Великоберезнянський, Перечинський, Тячівський райони із прибуткових стали збитковими. Найбільша питома вага збиткових підприємств припадає на Ужгородський район (12 підприємств із збитками у сумі 40,7 млн.грн.), м.Ужгород (10 пі-


9

дприємств із збитками у сумі 13,7 млн.грн.), Рахівський (5 підприємств із збитками у сумі 3,1 млн.гривень). Не досягнуто середньообласного рівня заробітної плати у Мукачівському (87,7 відс.), Берегівському (87,5 відс.), Іршавському (77,1 відс.) районах та місті Берегово (76,4 відсотка). За станом на 1 січня 2009 року заборгованість з виплати зарплати в економіці області, включаючи непрацюючі суб’єкти господарювання та підприємства-банкрути, в основному державної форми власності становила 8225,4 тис.гривень. Найбільшу частку боргу мали Берегівський (33,8 відс.), Тячівський (25,0 відс.) райони. За станом на 1 жовтня 2008 року загальна сума боргу Пенсійному фонду становила 16,3 млн.грн. і зросла порівняно з початком цього року на 29,7 відсотка. У Тячівському районі вона становила 5240,0 тис.грн. (32,1 відс. загальнообласного боргу), Ужгородському – 1027,2 тис.грн. (6,3 відс.), у м. Ужгород – 1137,8 тис.грн. (7,0 відсотка). Частка окремих районів у загальнообласній чисельності безробітних становила у районах: Тячівському – 13,2 відс. (3030 осіб), Іршавському – 11,0 відс. (2513 осіб), Рахівському – 10,5 відс. (2397 осіб).


10

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Аналіз матеріалів спостережень за вмістом забруднюючих речовин в атмосферному повітрі протягом року підтверджує, що основними джерелами забруднення атмосферного повітря в області залишаються автотранспорт, підприємства ВАТ "Закарпатгаз" та лінійно-виробничі управління "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз". Основними підприємствами забруднювачами по місту Ужгороду є: ДП "Закарпатський облавтодор", Мінтранс України, Закарпатська філія концерну "Нафтогаз України" та компресорна станція "Ужгород". Протягом 2008 року суттєвих змін концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі не виявлено. Необхідно виділити тільки забруднення формальдегідом та оксидом вуглецю, яке щорічно збільшується. Індекс забруднення атмосферного повітря пріоритетними домішками у 2008 році склав 9,24, в тому числі індекс забруднення формальдегідом  5,93, диоксидом азоту  1,19, оксидом вуглецю  0,93, пилом  0,64 та оксидом азоту  0,55. Забруднення формальдегідом протягом року залишалось високим. Середньорічна концентрація формальдепду в повітрі склала 0,012 мг/м3 при ГДКсер.-доб.  0,003 мг/м3, що в 4 разів перевищує ГДК сер.-доб. Причиною високого забруднення атмосферного повітря формальдегідом на протязі останніх років залишається автотранспорт. Забруднення атмосферного повітря диоксидом азоту на протязі року теж було вище ГДК сер.-доб.. Середній рівень забруднення атмосферного повітря склав 0,046 мг/м3 при ГДК сер.-доб.  0,04 мг/м3. Забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю значно збільшилось у літні місяці і залишалось близько середньодобової ГДК до кінця року. Середньомісячна концентрація пилу в 2008 році була нижчою ГДК на протязі всього року. Забруднення атмосферного повітря оксидом азоту на протязі року суттєво не змінилось. Середньорічна концентрація в поточному році склала 0,033 мг/м3 при ГДК сер.-доб.  0,06 мг/м3. Середньорічна концентрація диоксиду сірки в атмосферному повітрі міста в 2008 році склала 0,004 мг/м3 при найвищій разовій концентрації 0,070 мг/м3. Забруднення атмосферного повітря сірчаною кислотою та розчинними сульфатами протягом року залишалось нижчим значення ГДК сер.-доб.. Середній рівень забруднення склав 0,011 мг/м3 при ГДК сер.-доб. - 0,1 мг/м3. Забруднення атмосферного повітря 3,4-бензпіреном є вищим ГДК сер.доб. в холодні місяці від 1,1 ГДК до 2,8 ГДК в теплі місяці року 2 ГДК. Порівняння рівня забруднення атмосферного повітря на постах спосте-


11

режень за забрудненням атмосфери вказує, що забруднення формальдегідом, диоксидом азоту та оксидом вуглецю, тобто речовинами, основним джерелом викидів яких є автотранспорт, залишається більшим на ПСЗ-1, забруднення пилом та диоксидом сірки  на ПС3-2. Аналіз стану забруднення атмосферного повітря у порівнянні з попереднім роком. В порівнянні з попереднім роком середньорічні концентрації забруднюючих речовин суттєво не змінились. Відмічається збільшення забруднення повітря домішками пилу, оксиду вуглецю, диоксиду азоту, 3,4 - бензпірену та заліза. Середньорічна концентрація пилу в 2007 році склала 0,08 мг/м3, а в 2008 році  0,10 мг/м3, Середньорічна концентрація оксиду вуглецю збільшилась з 1,8 мг/м3 в 2007 році до 2,7 мг/м3 в 2008 році. Концентрація диоксиду азоту в 2007 році склала 0,04 мг/м3, а в 2008 році  0,05 мг/м3. Збільшилось забруднення атмосферного повітря домішками: 3,4-бензпірену  0,7 - 1,0 нг/м3 заліза  0,77 - 0,82 мкг/м3. 3меншилось забруднення атмосферного повітря наступними забруднюючими речовинами: формальдегідом  0,015 - 0,012 мг/м3 кадмієм  0,003 - 0,001 мкг/м3 нікелем  0,02- 0,01 мкг/м3 та без зміни залишилось забруднення: диоксидом сірки  0,004 - 0,004 мг/м3 розчинними сульфатами  0,01- 0,01мг/м3 оксидом азоту  0,03 - 0,03 мг/м3 марганцем  0,02 - 0,02 мкг/м3 міддю  0,01 - 0,01 мкг/м3 свинцем  0,01 - 0,01 мкг/м3 хромом  0,01 - 0,01 мкг/м3 цинком  0,03 - 0,03 мкг/м3 Тенденція зміни середнього рівня забруднення атмосферного повітря за останні 5 років по м. Ужгороду приводиться в таблиці 2.1.


12

Таблиця 2.1.1. Зміна середнього рівня забруднення повітря за 5 років (2004 – 2008 рр.) по м. Ужгороду Домішки Пил Диоксид сірки Розчинні сульфати Оксид вуглецю Диоксид азоту Оксид азоту Формальдегід Бенз/а/пірен Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк

Характеристика qсер. n qсер. n qсер. n qсер. n qсер. n qсер. n qсер. n qсер. n qсер. n qсер. n qсер. n qсер. n qсер. n qсер. n qсер. n qсер. n

2004

2005

2006

2007

2008

0,12 1216 0,01 2432 0,0 608 2 1216 0,06 2432 0,04 1216 0,009 2432 1,4 12 0,0 12 0,7 12 0,0 12 0,0 12 0,0 12 0,0 12 0,0 12 0,0 12

0,12 1216 0,005 2432 0,01 608 2 1216 0,05 2432 0,04 1216 0,012 2432 1,7 8 0,001 12 0,69 12 0,02 12 0,01 12 0,01 12 0,03 12 0,01 12 0,08 12

0,10 1204 0,005 2370 0,01 602 1 1204 0,05 2370 0,03 1185 0,013 2370 0,7 10 0,001 12 0,70 12 0,03 12 0,02 12 0,02 12 0,01 12 0,01 12 0,21 12

0,08 1192 0,004 2279 0,01 596 2 1163 0,04 2279 0,03 1137 0,015 2279 0,7 12 0,003 12 0,77 12 0,02 12 0,01 12 0,02 12 0,01 12 0,01 12 0,03 12

0,10 1209 0,004 2333 0,01 606 3 1209 0,05 2333 0,03 1141 0,012 2333 1,0 11 0,001 11 0,82 11 0,02 11 0,01 11

Тенденція, Т - 0,0080 - 0,0013 + 0,0020 + 0,2000 - 0,0030 - 0,0030 + 0,0009 - 0,1800 + 0,0004 + 0,0320 + 0,0040 + 0,0020

0,01 11

+ 0,0030

0,01 11

+ 0,0000

0,01 11

+ 0,0020

0,03 11

+ 0,0010

Концентрація, мг/м3

Рис.2.1.1. Зміна середньомісячної концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Ужгорода на протязі 2008 року

Формальдегід

0,025 0,020 0,015 0,010 0,005 0,000 0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12 Місяці

Середньомісячна концентрація

Середньодобова ГДК


Концентрація, мг/м3

13

Диоксид азоту

0,070 0,060 0,050 0,040 0,030 0,020 0,010 0,000 0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12 Місяці

Оксид вуглецю

Концентрація, мг/м3

Середньомісячна концентрація

Середньодобова ГДК

4 3,5 3 2,5 2 1,5 1 0,5 0 0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Місяці

Концентрація, мг/м3

Середньомісячна концентрація

Пил

Середньодобова ГДК

0,16 0,14 0,12 0,10 0,08 0,06 0,04 0,02 0,00 0

2

4

6

8

10

12 Місяці

Середньомісячна концентрація

Середньодобова ГДК

Рис.2.1.2. Зміна середньомісячної концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Ужгорода у 2008 році в порівнянні з 2007 роком


Формальдегід

Концентрація, мг/м3

14 0,04 0,035 0,03 0,025 0,02 0,015 0,01 0,005 0 0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Місяці

Концентрація, мг/м3

2007 рік

Диоксид азоту

2008 рік

ГДК

0,07 0,06 0,05 0,04 0,03 0,02 0,01 0 0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12 Місяці

Оксид вуглецю

Концентрація, мг/м3

2007 р

2008 р

ГДК

4 3,5 3 2,5 2 1,5 1 0,5 0 0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Місяці

Пил

Концентрація, мг/м3

2007 р

2008 р

ГДК

0,16 0,14 0,12 0,1 0,08 0,06 0,04 0,02 0 0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11 Місяці

2007 р

2008 р

ГДК

12


15

Таблиця 2.1.2. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Максимальний вміст,

Максимально разові

мг/м3

ГДК

Кількість міст, охоплених спостереженнями

Середньорічний вміст, мг/м3

3

1

0,10

0,15

0,94

0,5

3

1

0,004

0,05

0,07

0,5

4

1

2,8

3

8

5

2

1

0,046

0,04

0,130

0,085

3

1

0,033

0,06

0,260

0,4

Формальдегід

2

1

0,012

0,003

0,110

0,035

Сірчана кислота та розчинні сульфати

2

1

0,012

0,1

0,080

0,3

Речовина

Пил Диоксид сірки Оксид вуглецю Диоксид азоту Оксид азоту

Клас небезпеки

Середньодобові ГДК

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:

1

5

10

1

5

10

ГДК

ГДК

ГДК

ГДК 0,2% **

ГДК

ГДК

1,15 ГДК*

0,1% ** 2,8% **

4 ГДК*

6,4% **

* - кратність перевищення ГДК по місту Ужгороду ** - повторюваність перевищення, %, по Ужгороду

Таблиця 2.1.3. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Середньо річна концентрація

Забруднююча речовина

Місто

Пил Диоксид сірки Оксид вуглецю Диоксид азоту Оксид азоту Формальдегід

Ужгород Ужгород Ужгород Ужгород Ужгород Ужгород

0,67 ГДК 0,08 ГДК 0,9 ГДК 1,15 ГДК 0,55 ГДК 4,0 ГДК

Сірчана кислота та розчинні сульфати

Ужгород

0,12 ГДК

Максимально разова середньорічна концентрацій

(0,01мг/м3) (0,004 мг/м3) (2,8 мг/м3) (0,046 мг/м3) (0,033 мг/м3) (0,012 мг/м3)

1,88 ГДК 0,14 ГДК 1,6 ГДК 1,53 ГДК 0,65 ГДК 3,14 ГДК

(0,94 мг/м3) (0,07 мг/м3) (8 мг/м3) (0,130 мг/м3) (0,260 мг/м3) (0,110 мг/м3)

(0,012 мг/м3)

0,27 ГДК

(0,080 мг/м3)

Таблиця 2.1.4. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА) Ужгород, ІЗА = 9,25

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря Формальдегід (5,93), диоксид азоту (1,19), оксид вуглецю, пил, оксид азоту


16

2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами В 2008 році спостерігалося незначне збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, а також невелике зростання забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами. В порівнянні з 2007 роком викиди від стаціонарних джерел збільшились на 1,4% (в 2007р. було викинуто 22863,5 т, а в 2008р. – 23187,5 т). Викиди твердих речовин в порівнянні з попереднім роком зменшились на 0,066 тис. т, або 6,6 %. Викиди діоксиду азоту в атмосферне повітря збільшились на 0,557 тис. т, або 30,6. Також збільшились викиди оксиду вуглецю на 0,051 тис.т, або 2,9 % (у 2007 р. викиди склали 1,721 тис.т, а у 2008 р. – 1,772тис.т). У 2008 році зросли викиди від пересувних джерел забруднення, якщо у 2007 році автотранспортом було викинуто в повітря 65,281 тис. тонн забруднюючих речовин, то в 2008 році 68,143 тис. тонн, що дало ріст 2,862 тис. тонн, або 4,4 %. Із загального обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря найбільше викидають підприємства м. Ужгорода – 12,3%, м. Хуст – 10,6%, Виноградівського – 14,0%, Іршавського – 10,7%, Тячівського та Свалявського районів – 8,7% і 8,5% відповідно. Районами з найбільш чистим повітрям є Міжгірський – 351,9 т (1,5% від загальної кількості викидів стаціонарних джерел), Великоберезнянський – 92,5 т (0,4 %), Мукачівський – 50,8 т (0,2 %), Рахівський – 189,9 (0,8 %) та Берегівський – 593,3 т (2,6 %). В середньому по області одним підприємством у 2008 році було викинуто в атмосферу 79,4 т шкідливих речовин. Щільність викидів на один квадратний кілометр території, порівняно з попереднім роком, збільшився на 1,4 % (26,1 кг/км2). Значне перевищення показника середніх викидів у розрахунку на квадратний кілометр території області має місце у містах Ужгороді 54571,8 кг/км2, Мукачево – 58643,7 кг/км2 та м. Чоп – 40400,8 кг/км2, що обумовлено найбільшою концентрацією підприємств та організацій на їх територіях. Об'єм викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел на душу населення в 2008 році дещо збільшився в порівнянні з попереднім роком на 1,6 %, (в 2007 році на одну людину припадало 18,3 кг, а у 2008 році 18,6 кг). Серед підприємств, які здійснюють найбільші викиди в атмосферне повітря є управління магістральних газопроводів “Прикарпаттрансгаз” та ВАТ “Закарпатгаз”, частка викидів забруднюючих речовин від яких в загальному обсязі викидів складає 94,8% або 22,2 тис.тонн. (20,71% - підприємства “Прикарпаттрансгаз” та 74,1% - ВАТ “Закарпатгаз”. Одже, зниження або збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря залежить саме від цих підприємств, конкретніше від кількості об’ємів перекачаного цими підприємствами газу (в 2008 було перекачано в середньому на 5,5% бульше, ніж у 2007 році) та профілактичними ремонтними роботами на компресорних станціях, які приводять до зростання викидів.


17

Сумарні викиди по Закарпатській області в 2008 році склали 91330,05 т, в т.ч. від стаціонарних джерел 23187,45 т, (25,4 % від всього обсягу викидів), і пересувних джерел 68142,6 т, (74,6 %). Показники викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та всіма видами автотранспорту представлені на рис. 2.2.1. Динаміка викидів за 2000 рік та чотири останніх роки, а також основні забруднювачі атмосферного повітря наведені в таблицях 2.2.1.1. - 2.2.1.4. Головними причинами забруднення атмосферного повітря є кількість перекачаного газу, застаріле технічне обладнання, профілактичні ремонтні роботи на компресорних станціях. Неефективна робота застарілого газоочисного обладнання спостерігається на асфальтобетонних заводах Закарпатського облавтодору, потужних котельнях Мукачівських, Берегівських, Виноградівських, Хустських тепломереж. Також погано оснащені золоуловлювачами котельні Мінтранспорту і зв'язку України. Значно краще облаштовані пилогазоочисним обладнанням підприємства з іноземним капіталом, а саме : Ужгородська філія ТзОВ "ЕНО-Меблі", СП "Фішер-Мукачево", ТзОВ "Ено-Меблі" м Мукачево, ТзОВ "Ено-Довге" та ТзОВ "Атлант" м. Хуст. Головним забруднювачем атмосферного повітря Закарпатської області продовжує і надалі залишатися автотранспорт, викиди від якого в 2008 році склали 74,6 % від загального обсягу викидів. Збільшення викидів забруднюючих речовин, перш за все, зумовлено збільшенням кількості автотранспорту, погіршенням технічного стану автомобільного парку, незадовільною якістю палива, відставанням темпів розвитку вулично-шляхової мережі, труднощами щодо контролю великої кількості автотранспорту як джерела забруднення атмосфери (приватний автотранспорт, транзит). Таблиця 2.2.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Роки 2000 2005 2006 2007 2008

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. у тому числі Всього стаціонарними пересувними джерелами джерелами 40,7 7,7 33,0 65,9 26,6 39,3 88,2 25,6 62,6 88,2 22,9 65,3 91,4 23,2 68,2

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг 3192,0 5167,4 6916,0 6916,0 7161,5

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг 32,6 52,9 70,8 70,8 73,3

Обсяг викидів на одиницю ВРП


18 12000

10000

6000

4000

Хустський р-он

Ужгородський р-он

Тячівський р-он

Свалявський р-он

Рахівський р-он

Перечинський р-он

Мукачівський р-он

Міжгірський р-он

Іршавський р-он

Воловецький р-он

Виноградівський р-он

Берегівський р-он

м.Чоп

м.Хуст

м.Мукачево

м.Берегове

0

Великоберезнянський р-он

2000

м.Ужгород

тонн на рік

8000

забруднення автотранспортом стаціонарні джерела забруднення Рис.2.2.1. Показники викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря в Закарпатській області за 2008 рік

2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України Таблиця 2.2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т Всього,

2000 7,7

2005 26,6

2006 25,6

2007 22,9

2008 23,2

м.Ужгород

0,7

3,1

3,2

1,6

1,7

м.Берегово

1,2

1,2

0,6

0,6

м.Мукачево

0,6

3,8

3,6

1,6

1,6

м.Хуст

0,7

2,3

2,4

0,4

0,4


19

Тис. тонн на рік

м.Чоп

0,1

0,1

0,3

0,2

Берегівський

0,3

0,1

0,1

0,5

0,6

Великоберезнянський

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

Виноградівський

0,2

3,0

3,2

3,1

3,2

Воловецький

1,6

2,0

1,8

1,8

1,6

Іршавський

0,2

2,5

2,5

2,5

2,5

Міжгірський

0,2

0,5

0,4

0,4

0,4

Мукачівський

0,2

0,1

0,1

0,1

0,1

Перечинський

0,1

0,4

0,6

0,7

0,7

Рахівський

0,4

0,3

0,1

0,2

0,2

Свалявський

1,0

2,7

2,1

1,7

2,0

Тячівський

0,2

1,4

1,9

2,1

2,0

Ужгородський

1,1

1,8

1,3

2,3

2,3

Хустський

0,1

1,3

1,0

2,8

2,9

Рис.2.2.2.1. Динаміка обсягу викидів забруднюючих речовин в Закарпатській області 30 26,6

25,6 22,9

25

23,2

20 15 10

7,7

5 0 Викиди від стаціонарних джерел Викиди в 2000 році

Викиди в 2005 році

Викиди в 2007 році

Викиди в 2008 році

Викиди в 2006 році


20

Таблиця 2.2.2.2. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн 2005 р.

оксид вуглецю

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

м.Чоп

діоксид азоту

0,01

діоксид сірки

0,7

пил

м.Хуст

разом

0,09

оксид вуглецю

0,04

діоксид азоту

0,08

діоксид сірки

0,1

пил

0,6

м.Берегово

0,1929

0,0759 3,2257

0,1

0,05

0,1

0,1

1,6245

0,1

0,04

0,1

0,07

1,7463

0,1

0,03

0,1

0,1

0,0131

0,014

0,0214 1,1968

0,05

0,01

0,003

0,02

0,6389

0,04

0,008

0,01

0,02

0,6244

0,05

0,02

0,003

0,02

0,0757

0,0947

0,1025 3,6208

0,1

0

0

0,1

1,5834

0,2

0

0

0,1

1,5834

0,1

0

0,01

0,07

0,016

0,0024

0,0321

0,0373 2,3729

0,02

0,002

0,01

0,03

0,3902

0,02

0,001

0,01

0,03

0,4441

0,02

0,001

0,01

0,02

0,1091

0,0651

0,0255

0,0036

0,0148 0,0998

0,06

0,02

0,003

0,01

0,2879

0,06

0,02

0,003

0,01

0,2424

0,05

0,01

0,002

0,01

0,1326

1,1508

0,0491

3,7869

0,1473

2,2549

разом

м.Мукачево

в т.ч.

0,0365

3,1484

оксид вуглецю

0,07

2008 р.

в т.ч.

діоксид азоту

0,14

2007 р.

в т.ч.

діоксид сірки

оксид вуглецю

0,08

пил

діоксид азоту

0,2

разом

діоксид сірки

0,7

м.Ужгород

2006 р.

в т.ч.

пил

в т.ч.

разом

Населені пункти

2000 р.

Берегівський

0,3

0,2

0,03

0,03

0,02

0,0686

0,0559

0,0079

0,0009

0,0039 0,0668

0,05

0,01

0

0,003

0,5482

0,02

0,002

0

0,001

0,5933

0,01

0,003

0

0,002

Великоберезнянський

0,1

0,05

0,04

0

0,02

0,1209

0,0628

0,0312

0,0071

0,0196 0,1447

0,07

0,03

0,002

0,02

0,1061

0,06

0,03

0,01

0,02

0,0925

0,05

0,02

0,004

0,02

Виноградівський

0,2

0,06

0,04

0,03

0,05

2,9741

0,0722

0,0304

0,0301

0,0568 3,1558

0,06

0,01

0,01

0,04

3,1346

0,05

0,01

0,01

0,1

3,243

0,2

0,02

0,01

0,04

Воловецький

1,6

0,01

0,01

0,22

0,06

2,0478

0,0029

0,0001

1,1213

0,4207 1,7804 0,002

0

1

0,4

1,7624

0,001

0

0,6

0,2

1,5766

0,001

0

0,8

0,3

Іршавський

0,2

0,08

0,03

0,02

0,07

2,4849

0,0774

0,0064

0,0166

0,048

2,4658

0,07

0,005

0,004

0,02

2,4525

0,07

0,005

0,004

0,02

2,4882

0,03

0,002

0,004

0,02

Міжгірський

0,2

0,08

0

0,03

0,05

0,4996

0,1362

0,0011

0,0151

0,0606 0,4015

0,09

0,001

0,002

0,02

0,4164

0,1

0,001

0,002

0,03

0,3519

0,1

0

0,01

0,03

Мукачівський

0,2

0,02

0,01

0,02

0,07

0,0595

0,0263

0,0057

0,0109

0,0148 0,0588

0,03

0,005

0,01

0,01

0,0502

0,03

0,003

0

0,01

0,0508

0,03

0,01

0,002

0,01

Перечинський

0,1

0,03

0,01

0,02

0,05

0,4238

0,0342

0

0,0475

0,1172 0,5988

0,03

0

0,05

0,1

0,7349

0,04

0,003

0,05

0,1

0,7357

0,03

0,01

0,1

0,1

Рахівський

0,4

0,1

0,15

0,03

0,1

0,2561

0,0783

0,0702

0,0458

0,0565 0,1444

0,07

0,005

0,01

0,05

0,2388

0,09

0,006

0,02

0,1

0,1899

0,08

0,01

0,02

0,04

Свалявський

1,0

0,01

0,01

0,26

0,31

2,682

0,0045

0,0027

0,6913

0,5654 2,1031 0,008

0,002

0,5

0,4

1,6832

0,006

0,002

0,3

0,3

1,9719

0,02

0

0,4

0,3

Тячівський

0,2

0,04

0,03

0,01

0,03

1,4454

0,0514

0,0101

0,0081

0,0245 1,9027

0,04

0,01

0,001

0,02

2,0633

0,03

0,01

0,001

0,01

2,019

0,02

0,01

0,002

0,01

Ужгородський

1,1

0,1

0,09

0,32

0,1

1,7817

0,0799

0,0081

0,55

0,6937 1,3111

0,05

0,01

0,4

0,5

2,3276

0,07

0,01

0,4

0,5

2,2983

0,03

0,01

0,5

0,6

Хустський

0,1

0,01

0,01

0,24

0,05

1,2869

0,0031

0,0001

0,6797

0,1095 0,9797

0

0

0,5

0,1

2,8204

0

0

0,3

0,1

2,9358

0

0

0,4

0,08

Разом по області

7,7

1,1

0,62

1,41

1,14

26,58

1,09

0,3272

3,5617

2,4431 25,629

0,9

0,17

2,605

1,943

22,8635

0,987

0,151

1,82

0,156

2,377

1,772

1,721 23,1875 0,921


21

Таблиця 2.2.2.3. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн)

у 2008 р.

у 2007 р.

23187,5 1746,3 624,4 1583,4 444,1 242,4 593,3

22863,5 1624,5 638,9 1583,4 390,2 287,9 548,2

Збільшення \ зменшення викидів у 2008 р. проти 2007 р.,тонн 324 121,8 -14,5 0 53,9 -45,5 45,1

92,5

106,1

3243 1576,6 2488,2 351,9 50,8 735,7 189,9 1971,9 2019 2298,3 2935,8

3134,6 1762,4 2452,5 416,4 50,2 734,9 238,8 1683,2 2063,3 2327,6 2820,4

Обсяги викидів, тонн

Всього м.Ужгород м.Берегово м.Мукачево м.Хуст м.Чоп Берегівський Великоберезнянський Виноградівський Воловецький Іршавський Міжгірський Мукачівський Перечинський Рахівський Свалявський Тячівський Ужгородський Хустський

101,4 107,5 97,7 100,0 113,8 84,2 108,2

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн 79,4 27,7 32,8 43,9 23,3 24,2 84,7

-13,6

87,2

11,5

108,4 -185,8 35,7 -64,5 0,6 0,8 -48,9 288,7 -44,3 -29,3 115,4

103,5 89,5 101,5 84,5 101,2 100,1 79,5 117,2 97,9 98,7 104,1

120,1 225,2 177,7 35,2 4,2 45,9 10,5 140,8 134,6 164,2 587,2

Обсяги викидів у 2008 р. до 2007 р., %

2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року №256 “Про затвердження програми припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки”, більша частина підприємств Закарпатської області здійснює комплекс заходів щодо припинення використання озоноруйнівних речовин в усіх сферах господарства та використання озононебезпечних речовин. Інформацію щодо використання суб’єктами господарювання озоноруйнівних речовин та їх замінників, що регулюються Монреальським протоколом представлено в Таблиці 2.2.3.1.


22

Таблиця 2.2.3.1. Використання суб’єктами господарювання озоноруйнівних речовин та їх замінників, що регулюються Монреальським протоколом № п/п 1

2

3

4

Найменування суб’єкта господарювання ВАТ «Мукачівський «Точприлад»

завод

ВАТ «Кондитерська фабрика АВК»

ТОВ «ТІРО»

КП "Мукачівський ринок"

Адреса м. Мукачево, вул. Берегівська, 110

м. Мукачево вул. Духновича 14, тел 54912

м. Мукачево, вул. Менделєєва, 3

центральний

м. Мукачево, вул. Возз'єднання, 21, тел. 23258

5

ТОВ «ЕНО-Меблі ЛТД»

м. Мукачево, вул. Свалявська, 76

6

ПП Браєр

м. Хуст, вул. І.Франка, 199, тел. 43209

Холодильні установки, системи кондиціонування, пожежегасіння (кількість; термін експлуатації) Холодильні установки: 1 шт. (8 років) 1 шт. (25 років) 1 шт. (25 років) 1 шт. (22 роки) 1 шт. (32 роки) 1 шт. (32 роки) 1 шт. (20 років) 2 шт. (7 років) Системи кондиціонування 7 шт. (10 років) 6 шт. (3 роки) 9 шт. (2 роки) 7 шт. (7 років) 14 шт. (1 рік) 1 шт. (1 рік) 1 шт. (15 років) 6 шт. (2 роки) 5 шт. (3 роки) Системи кондиціонування 1 шт. (7 років) 2 шт. (6 років) 3 шт. (3 роки) 3 шт. (2 роки) 1 шт. (1 рік) 1 шт. (10 років) Холодильні установки: 2 шт. (7 років) 2 шт. (6 років) 1 шт. (12 років) Холодильні установки: 6 шт. (2 роки) 16 шт. (2 роки) 75 шт. (3 роки) Системи кондиціонування 19 шт. (4 роки) Холодильні установки:

марка заправленого ОРР та кількість R-22 175 кг R-12 3 кг R-22 6 кг R-12 4 кг R-22 4 кг R-123 4 кг R-12 7,5 кг R-22 2,5 кг R-22 13 кг R-22 5,6 кг R-22 17,1 кг R-22 3,8 кг R-22 70,2 кг R-22 1 кг R-22 1,9 кг R-407С 5,28 кг R-407С 4.14 кг R-134A R-134A R-134A R-134A R-134A R-134A

3 кг 3,7 кг 3,1 кг 6.2 кг 3 кг 1.2 кг

R-22 65 кг R-22 160 кг R-22 45 кг R-22 24 кг R-134A 24 кг R-134A 37.5 кг R-22 20 кг


23 7

ВАТ "Хуст-хліб"

м. Хуст, вул. Вайди, 7, тел. 43455

8

ЗАТ "Хустський м'ясокомбінат"

м. Хуст, вул. І.Франка, тел. 43612

9

ПП Томищ

м. Хуст, вул. І.Франка

10

ЗТП "Чайка"

Хустський р-н, с. Бороняво

11

ТОВ «Консервіс-Трейд»

Ужгородський р-н, с. Часлівці, вул.. Геївська, 2; тел. 730800

12

13

ТОВ «Нідан+»

ТОВ «Фрут Майстер Фудс»

14

СП «Берег-Фудс»

15

ПП Федорнак Л.

м. Берегово, вул.. Б.Хмельницького, 163; тел..: 232-89 м. Берегово, вул.. Б.Хмельницького, 163; тел..: 232-89 Берегівський район, с. Мужієво, вул..Ф.Ракоці ІІ, 239; тел..: 43104 Виноградівський р-н, с. Черна, урочище "Мочар-Бутове", тел. 4-15-65

16

СПАПК "Виноградів"

м. Виноградів, вул. Чапаєва, 22, тел. 23030

17

СП "Дельта"

м. Виноградів, вул. Вакарова, 18Б, тел. 22462

18

ПП Кухта І.І.

м. Виноградів, вул. Вакарова, 24, тел. 24442

5 шт. (6-19 років) Холодильні установки: 1 шт. (5 років) Холодильні установки: 2 шт. (25 років) Холодильні установки: 1 шт. (6 років) Холодильні установки: 2 шт. (15 років) Холодильні установки: 6 шт. (7 років) Холодильні установки: 1 шт. (11 років) 1 шт. (7 років) Холодильні установки: 1 шт. (6 років) 1 шт. (5 років) Холодильні установки: 2 шт. (2 роки) Холодильні установки: 3 шт. (7 років) 1 шт. (7 років) Холодильні установки: 1 шт. (9 років) Холодильні установки: 3 шт. (6 років) Холодильні установки: 6 шт. (7 років)

R-22 31 кг R-22 1,5 кг R-22 44 кг R-22 13 кг R-12 18 кг R-22 30 кг R-12 2 кг R-407 80 кг R-22 120 кг R-12 56 кг R-12 56 кг R-507 60 кг R-22 65 кг R-22 38 кг R-22 100 кг R-22 43,5 кг R408-A 30 кг

Перехід підприємств, що використовують озоноруйнівні речовини, на озонобезпечні замінники згідно затвердженого плану здійснюється на наступних підприємствах: - ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» (наказ по підприємству № 371 від 09.06.2005 р.); - КП "Мукачівський центральний ринок".


24

2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основними забруднювачами атмосферного повітря Закарпатської області є управління магістральних газопроводів “Прикарпаттрансгаз” та ВАТ “Закарпатгаз”, частка викидів забруднюючих речовин від яких в загальному обсязі викидів складає 94,8% або 22,2 тис. тонн. (20,71% - підприємства “Прикарпаттрансгаз” та 74,1% - ВАТ “Закарпатгаз”. Отже, зниження або збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря залежить саме від цих підприємств, конкретніше від кількості об’ємів перекачаного цими підприємствами газу (в 2008 було перекачано в середньому на 5,5% більше, ніж у 2007 році) та профілактичними ремонтними роботами на компресорних станціях, які приводять до зростання викидів. Основні забруднювачі атмосферного повітря представлені в табл.. 2.2.4.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності представлені в табл.. 2.2.4.2. Таблиця 2.2.4.1. Основні забруднювачі атмосферного повітря № п/п

1

2

3

4

5

6 7

Підприємство - забруднювач

Компресорна станція Росош Закарпатське управління магістральних газопроводів Компресорна станція Ужгород, Закарпатське управління магістральних газопроводів ГВС Берегове Закарпатське управління магістральних газопроводів КС Хуст Хустського ЛВУМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" КС Воловець Хустського ЛВУМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" ГРС - и Хустського ЛВУМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" ВАТ "Закарпатгаз"

Відомча приналежність

Валовий викид,т 2008 р. 2007 р.

Зменшення/збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення

НАК "Нафтогаз України"

980

833

147

Збільшення об'ємів перекачки газу

НАК "Нафтогаз України"

1305

1109

196

Збільшення об'ємів перекачки газу

НАК "Нафтогаз України"

25

31

-6

Зменшення об'ємів перекачки газу

НАК "Нафтогаз України"

842

656

186

Збільшення об'ємів перекачки газу

НАК "Нафтогаз України"

1573

1756

-183

Зменшення об'ємів перекачки газу

НАК "Нафтогаз України"

64

68

-4

Зменшення об'ємів перекачки газу

НАК "Нафтогаз України"

17438

16970

468

Збільшення об'ємів перекачки газу


25

Таблиця 2.2.4.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п 1

1.1. 1.2.

Види економічної діяльності Усі види економічної діяльності у тому числі: виробництво електроенергії, газу та води діяльність транспорту та звязку

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

тис. т

у % до 2007 р.

Викинуто в середньому одним підприємством, т.

292

23,1875

101,4

79,4

20

16,049

100,7

802,4

31

5,072

105,5

163,6

Обсяги викидів по регіону

1.3.

переробна промисловість

130

1,141

93,3

8,8

1.4.

добувна промисловість

14

0,242

219,5

17,3

1.5.

виробництво машин та устаткування

9

0,194

99,6

21,5

1.6.

хімічне виробництво

5

0,152

86,3

30,5

1.7.

будівництво

29

0,148

69,7

5,1

1.8.

торгівля транспортними засобами та їх ремонт

25

0,128

90,3

5,1

2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря У 2008 році на території Закарпатської області транскордонних забруднень атмосферного повітря не виявлено. 2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Дослідження за рівнями забруднення атмосферного повітря проводились централізованою лабораторією обласної санепідстанції: у міських поселеннях всього досліджено 2017 проб, з них 81 (4,0 %) проба перевищувала ГДК; у сільських поселеннях всього досліджено 101 пробу, таких, що перевищували ГДК не реєструвалось. Кількість досліджень забруднюючих речовину атмосферному повітрі міст та районів області за 2008 рік представлено в таблиці 2.4.1. Інформація стосовно результатів досліджень забруднення атмосферного повітря в зонах впливу промислових підприємств окремо по кожному населеному пункту області за 2008 рік представлено в таблиці 2.4.2. Інформація стосовно результатів досліджень забруднення атмосферного повітря в зонах впливу автотранспорту на автомагістралях окремо по кожному населеному пункту області за 2008 рік представлено в таблиці 2.4.3.


26

Таблиця 2.4.1. Кількість досліджень забруднюючих речовину атмосферному повітрі міст та районів області за 2008 рік №№ з/п

Забруднюючі речовини

Кількість досліджень

1. 2. 3.

Диоксид азоту Диоксид сірки Пил

61 61 61

1 2 3 4 5 6 7

сірчистий ангідрид окиси азоту фенол формальдегід пил хлор оксид вуглецю

48 50 50 48 50 1 48

пил Сірчистий газ Окис вуглецю Окис азоту

25 25 25 25

Пил

60

2

NO2

60

3 4

Фенол Формалдегід Загальний

48 48 216

1

З них, що перевищують ГДК

Тячівський район 5 1 5 Хустський район 0 0 0 0 0 0 0 м.Ужгород 13 0 1 13 Берегівський район 12

Питома вага досліджень з перевищеннями ГДК, % Вище 1 ГДК Вище 5 ГДК 5 1 5

0 0 0

20%

8

13,3%

20

9,30%

Свалявський район Пил

48

8

0,17

0

Сірчистий газ

72

0

0

0

Окис вуглецю

48

0

0

0

Окиси азоту

48

0

0

0

Фенол та похідні

48

0

0

0

Формальдегид

48

0

0

0

Сірчистий ангідрит Двоокис азоту Летючі феноли Запиленість

17 17 9 17

0 0 0 0

0 0 0 0

3 5 0 4 3 5 0

0 0 0 0 0 0 0

Рахівський район 0 0 0 0 м.Мукачево

1 2 3 4 5 6 7

NO CO фенол формальдегід пил СО свинець

6,8 7 6,8 6,8 6,8 7 6

пилюка окиси азоту фенол формальдегід

48 48 24 20

3 5 0 4 3 5 0 Іршавський районн

Виноградівський район


27 пил сірчистий ангідрид діоксид азоту аміак хлор

82 48 48 24

двоокис азоту сірчистий ангідрит

36 36

пил

36

Міжгірський район 0 0 0

0 0

0 0

0

0

Мукачівський район всього

27

0

пил

3

0

сірчистий газ

3

0

окись вуглицю

3

0

окись азоту

3

0

аміяк феноли і його похідні формальдегід

9

0

3

0

3

0 Перечинський район

1

Пил

18

2

Формальдегід

6

3

Фенол

18

4

SO2

12

5

NO2

18

2

2

Таблиця 2.4.2. Результати досліджень забруднення атмосферного повітря в зонах впливу промислових підприємств окремо по кожному населеному пункту області за 2008 рік Шкідливі речовини

Назва міста, області, найменування точок відбору проб

2

3

Диоксид азоту Диоксид сірки Пил

м. Тячів

азоту діоксид сірчаний ангідрид вуглецю оксид азоту діоксид сірчаний ангідрид аміак азоту діоксид сірчаний ангідрид пил пил вуглецю оксид азоту діоксид пил

м.Хуст Закарпатська обл. Цегельний завод

ВАТ "Хустський м"ясокомбінат"

ТОВ" Енран-ЗЛК"

Швейна фабрика "Тиса" с.Иза

Середня концентрація шкідливих речовин, мг/м3

Мінімальна концентрація шкідливих речовин, мг/м3

Максимальна концентрація шкідливих речовин, мг/м3

4 0,06 0,36

5 0,05 0,3

6 0,09 0,55

0,32

0,32

0,53

1,9

1,9

1,9

2,9 0.98 1,77 2,45 0,001 1,9 2,8 1,27 0,5 2,9 0,0003 1,45

2,77 0.98 1,77 2 0,001 1,9 2,8 1,18 0,5 2,9 0,0003 1,45

3 0.98 1,77 2,6 0,001 1,9 2,8 1,3 0,5 2,9 0,0003 1,5


28 азоту діоксид фенол пил SO2 NO2 Пил СО SO2 NO2 пил СО SO2 NO2 пил СО SO2 NO2 пил СО SO2

с.Рокосово

0,2 0,2 6,175

0,2 0,2 6,1

м.Ужгород, цегельний завод

Взуттєва фабрика

СП "Генкель"

АБЗ

УФМК

0,2 0,2 6,4 0.068 0.085 0.5 5.0 0.09 0.85 0.5 3.1 0.07 0.069 0.2 3.7 0.076 0.085 0.5 5.8 0.093

NO2

0.1

пил

0.74

СО

5.5 м. Берегово, Пром. зона № 1, вул. Сечені, біля радіозавод

0,069

0,055

0,082

Пил

0,44

0,34

0,53

Фенол

0,007

0,007

0,007

Формалдегід

0,023

0,016

0,029

0,081

0,067

0,095

Пил

0,47

0,32

0,62

Фенол

0,034

< 0,003

0,0035

0,016

0,012

0,02

0,084

0,074

0,094

0,58

0,47

0,68

0,0033 0,022

0,003 0,013

0,0035 0,03

Закарпатська обл.

0,407

0,15

0,92

Сірчистий газ

м.Свалява

0,094

0,038

0,151

Окис вуглецю

транспортна прохідна

0,98

<1

2,2

Окиси азоту

АТФ "Гріфсканд-свалява"

0,032

0,026

0,04

Фенол та похідні

0,0041

< 0,004

0,0061

Формальдегид сірчаний ангідрид сірчаний ангідрид сірчаний ангідрид сірчаний ангідрид сірчаний ангідрид Диоксид азоту Диоксид азоту Диоксид азоту Диоксид азоту

< 0,01

< 0,01

< 0,01

0,22 0,25 0,27 0,37 0,26 0,029 0,03 0,0327 0,033

0,19 0,2 0,2 0,37 0,2 0,024 0,024 0,03 0,033

0,28 0,33 0,37 0,37 0,33 0,035 0,036 0,034 0,033

NO2

NO2

м. Берегово, Пром. зона № 2, ДОК

Формалдегід

NO2

м. Берегово, Пром. зона № 3, мед. комбінат, вул. Фабрична.

Пил Фенол Формалдегід Пил

м.Рахів, вул.Миру,68 м.Рахів, вул.Б.Хмельницького, 85 смт.В.Бичків, вул.Заводська, 2 смт.В.Бичків, вул.Фабрична, 10 смт.В.Бичків, дит/садок №5 м.Рахів, вул.Миру,68 м.Рахів, вул.Б.Хмельницького, 85 смт.В.Бичків, вул.Заводська, 2 смт.В.Бичків, вул.Фабрична, 10


29 Диоксид азоту Летючі феноли Летючі феноли Летючі феноли Запиленість Запиленість Запиленість Запиленість Запиленість пилюка окиски азоту фено пил сірчистий ангідрид діоксид азоту аміак хлор

смт.В.Бичків, дит/садок №5 смт.В.Бичків, вул.Заводська, 2 смт.В.Бичків, вул.Фабрична, 10 смт.В.Бичків, дит/садок №5 м.Рахів, вул.Миру,68 м.Рахів, вул.Б.Хмельницького, 85 смт.В.Бичків, вул.Заводська, 2 смт.В.Бичків, вул.Фабрична, 10 смт.В.Бичків, дит/садок №5 Іршава, зона абразивного заводу

0,0327 0,004 0,004 0,004 0,327 0,38 0,365 0,31 0,28 0,41

0,03 0,004 0,004 0,004 0,28 0,34 0,27 0,31 0,23 0,38

0,034 0,004 0,004 0,004 0,38 0,43 0,43 0,31 0,32 0,45

м.Виноградів, центр Зона відпочинку мікрорайон промислова зона

0,037 0,0042 0,28 2,26 0,076 0,14

0,03 0,0038 0,21 0,21 0,073 0,11

0,044 0,0049 0,35 0,31 0,078 0,177

0,05

0,05

0,05

Таблиця 2.4.3. Результати досліджень забруднення атмосферного повітря в зонах впливу автотранспорту на автомагістралях окремо по кожному населеному пункту області за 2008 рік Шкідливі речовини 2 Диоксид азоту Диоксид сірки Пил сірчистий ангідрид азоту діоксид фенол формальдегід

Назва міста, області, найменування точок відбору проб 3 м. Тячів автомагістралі м.Хуст вул.Івана Франка (біля цег.з-ду)

пил оксид вуглецю сірчистий ангідрид азоту діоксид фенол формальдегід

м.Хуст вул.Львівська

пил оксид вуглецю сірчистий ангідрид азоту діоксид фенол формальдегід

м.Хуст Оптика (центр)

пил оксид вуглецю сірчистий ангідрид азоту діоксид фенол формальдегід

м.Хуст парк" Дружба"

пил оксид вуглецю хлор

м. Хуст територія районної лікарні

Середня концентрація шкідливих речовин, мг/м3 4 0,069 0,45

Мінімальна концентрація шкідливих речовин, мг/м3 5 0,05 0,3

Максимальна концентрація шкідливих речовин, мг/м3 6 0,092 0,55

0,37

0,35

0,65

0,42

0,35

0,49

0,065 0,006 0,0165

0,048 0,003 0,003

0,083 0,009 0,03

0,39 1,285 0,38 0,0635 0,0056 0,0135 0,365 1,12 0,28 0,05 0,0015 0,0015 0,28 0,855 0,115 0,024 н/в н/в 0,13 0,525

0,28 0,92 0,28 0,045 0,0032 0,002 0,25 0,88 0,2 0,03 0,001 0,001 0,18 0,75 0,08 0,02 н/в н/в 0,09 0,5

0,5 1,65 0,48 0,082 0,008 0,025 0,48 1,36 0,36 0,07 0,002 0,002 0,38 0,96 0,15 0,028 н/в н/в 0,17 0,55

0,054

0,05

0,058


30 пил азоту діоксид фенол

Хустський район с.Рокосово

0,225 0,03 н/в

0,2 0,015 н/в

0,25 0,046 н/в

0,069

0,044

0,094

0,3 < 0,003 0,003 0,175

0,55 0,0035 0,01 0,63

NO2 Пил Фенол Формалдегід

м. Берегово, житлова зона, вул. Мужайська

Пил

Закарпатська обл.

0,43 0,0032 0,013 0,385

Сірчистий газ

1.м.Свалява

0,093

0,042

0,146

Окис вуглецю

Центр міста

1,28

<1

1,8

Окиси азоту

0,03

0,023

0,034

Фенол та похідні

< 0,004

< 0,004

0,0052

< 0,01 0,277

< 0,01 0,197

< 0,01 0,42

0,091

0,044

0,142

0,83

<1

1,2

Окиси азоту

0,026

0,02

0,032

Фенол та похідні

< 0,004

< 0,004

0,0052

< 0,01 0

< 0,01 0

< 0,01 0

0,067

0,051

0,086

0,24 0 0 0,41 4,4 0

0,18 0 0,012 0,32 3,2 0

0,43 0 0,038 0,53 5,3 0

0,041 0,21 0

0,028 0,148 0

0,093 0,48 0

0,012 0,26 3,8 0,39

0,012 0,23 2,1 0,31

0,043 0,54 6,1 0,45

0,034 0,28 0,26 0,075

0,023 0,2 0,2 0,072

0,044 0,35 0,31 0,078

0,14

0,1

0,18

Формальдегид Пил Сірчистий газ Окис вуглецю

Формальдегид свинець NO SO фенол формальдегід пил СО свинець NO SO фенол формальдегід пил СО пилюка окисли азоту пил сірчистий ангідрид діоксид азоту аміак

Закарпатська обл. 2. Свалявський р-н, с. Поляна Санаторій "Сонячне Закарпаття"

м. Мукачево т. №2 пром. вона вул. Свалявська т. №6 сан. захисна зона

м. Мукачево т. №1вул. Возз'єднання т. №3 вул. Коменського т.№4 вул. Окружна т. №5 зона відпочинку Першотравнева наб.

м. Іршава, центр м.Виноградів, центр вул.І.Франка. 100


31

2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Визначення найбільш енергоємних та екологічно неприйнятних для подальшого використання об’єктів житлово – комунального господарства, з метою зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Проведення реконструкції комунальних систем та об’єктів тепло і водопостачання шляхом впровадження новітніх енергоефективних технологій з енергозбереження. Зниження втрат при генеруванні, транспортуванні та споживанні тепла, електроенергії, води і газу за рахунок енергомоніторингу і технічних засобів. Широке використання високоточних приладів обліку і регулювання тепла, води, електроенергії і газу. Створення захисних рослинних поясів навколо виробничих та шкідливих підприємств. Впровадження та розвиток нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії. Здійснення постійного моніторингу за джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Провести модернізацію та технічне переозброєння газоперекачувальних станцій та установок. Оскільки основним забруднювачем атмосферного повітря є автомобільний транспорт, то: на обласному рівні: - для більш якісного контролю за станом атмосферного повітря в області організувати додаткові стаціонарні пости контролю за станом атмосфери в наступних райцентрах області: Мукачеві, Хусті і Берегові; - оптимізацію руху автотранспорту у великих містах, шляхом будівництва шляхових розвязок, підземних переходів, тощо; на державному рівні: - розробити та ввести в дію державний стандарт на вміст шкідливих забруднюючих речовин у відпрацьованих газах дизельних двигунів автомобілів; - терміново ввести для автотранспорту нашої держави єдиний екологічний талон (єдиного типу чи зразку) для всіх областей, а також міст Києва і Севастополя; - вирішити питання по виготовленні каталізаторів вихлопних газів для двигунів внутрішнього згоряння. Заходи щодо зменшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства області здійснювали за рахунок власних коштів, які прредставлені в таблицях 2.3.1.-2.3.4. З метою встановлення оптимальних режимів горіння палива та дотримання екологічних нормативів щодо змісту забруднюючих речовин в димових газах на більшості підприємствах області у 2008 році проведена екологотеплотехнічна наладка на паливовикористовуючому обладнанні.


32

Заходи щодо скорочення викидів парникових газів на ЖКГ КП «Виноградівтеплокомуненерго» Таблиця 2.3.1. Назва заходу Реконструкція та заміна котлів по вул.. Корятовича Реконструкція та заміна котлів по вул.. Франка Реконструкція та заміна котлів по вул.. Лучкая Реконструкція та заміна котлів по вул.. Шевченка Реконструкція та заміна котлів по вул.. Партизанській Реконструкція теплових мереж Реконструкція теплових мереж Реконструкція та заміна котлів по вул.. Станційній

Витрати на скорочення викидів (тис, грн.) протягом років 20052010-2015 2015-2020 2010 366 121,1 85,2 342 199,6 112,1 800 500

Парниковий газ

Очікуване річне скорочення викидів (тис. тон) по роках 2010

N2O N2O N2O N2O N2O N2O N2O N2O

2015

2020

0,0004 0,0001 0,0001 0,0002 0,0001 0,0001 0,0002 0,0002

Заходи щодо скорочення викидів парникових газів на Мукачівське міське комунальне підприємство «Мукачівтепло» Таблиця 2.3.2. Назва заходу 2005 р.Заміна 4- водогрійних котлів «Ниисту-5» та заміна труб 2006р. Заміна 8- водогрійних котлів «Ниисту-5» на нові 2007р. Заміна 7- водогрійних котлів «Ниисту-5» на нові

Витрати на скорочення викидів (тис, грн.) протягом років 20052010-2015 2015-2020 2010 212 80 117

2008р. Обладнання новою автоматикою контролю, та регулювання котлів на котельнях

150

2009р. Впровадження пристрою для очистки котлів від накипу на всіх котельнях

100

2010р. Прокладка мереж з використанням попереднього ізольованих трубопроводів

400

Парниковий газ

Очікуване річне скорочення викидів (тис. тон) по роках 2010

N2O N2O N2O СО2 N2O СО2 N2O СО2 N2O СО2

0,001 0,005 0,017 0,001 0,003 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001

2015

2020


33

Заходи щодо скорочення викидів парникових газів на Комунальне підприємство «Рахівтеплокомуненерго» Таблиця 2.3.3.. Назва заходу Частковий перевід на електроопалення споживачів

Витрати на скорочення викидів (тис, грн.) Парниковий протягом років газ 2005-2010 2010-2015 2015-2020 СО2 5000 5000 10000 СН4 N2O

Очікуване річне скорочення викидів (тис. тон) по роках 2010 2015 2020 0,000594 0,0003 0,000123 0,00006 0,008 0,004

Заходи щодо скорочення викидів парникових газів на КП «Уж - тепло» міністерства житлово-комунального господарства України Таблиця 2.3.4. Назва заходу Реконструкція та переоснащення котельних підприємства Реконструкція будівель ЦТП під котельні Капітальний ремонт тепломережі з повною заміною труб на попередньо ізольовані Автоматизація технологічних процесів

Витрати на скорочення викидів (тис, грн.) Парниковий протягом років газ 2005-2010 2010-2015 2015-2020 3152 СО2 2720 СО2 18254 СО2 584 СО2

Очікуване річне скорочення викидів (тис. тон) по роках 2010 2015 2020 0,773 0,63 1,128 0,57


34

3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання Політика Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області у сфері скорочення викидів парникових газів заключається у зобов’язанні основних забруднювачів атмосферного повітря до 2012 року скоротити викиди парникових газів на 20-25 % в порівнянні з 1990 роком та добровільному скороченні викидів для інших підприємств більше ніж у два рази у порівнянні з 1990 роком. Обласною державною адміністрацією, райдержадміністраціями та міськвиконкомами Закарпатської області вживаються заходи, спрямовані на покращення екологічної ситуації та зменшення викидів парникових газів: у проектах Генеральних планів населених пунктів проводиться аналіз використання території і оцінка стану навколишнього природного середовища, передбачаються заходи з його поліпшення; промислові та комунальні об'єкти, які здійснюють шкідливий вплив на навколишнє середовище, виносяться за межі житлових зон; здійснюється комплекс заходів з технічного переоснащення об'єктів теплоенергетики, зменшується кількість опалювальних та виробничих котелень; виноситься за межі населених пунктів рух транзитного автотранспорту, покращується пішохідно-вулична мережа; здійснюються заходи щодо збільшення кількості зелених насаджень загального користування і спеціального призначення, збільшуються загальні площі лісових насаджень. З метою оцінки антропогенних викидів проводиться щорічна інвентаризація джерел забруднення атмосферного повітря, створено відповідну базу даних, здійснюється моніторинг та аналіз стану атмосферного повітря, створено базу дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Державна статистична звітність подається у відповідності до міжурядових вимог обліку антропогенних викидів та абсорбції поглиначами парникових газів. Обласною державною адміністрацією розроблено План заходів щодо скорочення викидів парникових газів підприємствами теплоенергетики. Згідно з Планом до кінця 2010 року передбачено зменшення викидів парникових газів на 1,5 тис. тонн за рахунок власних коштів підприємств. Дані про кількість викинутих у повітря парникових газів від підприємств теплоенергетики щоквартально надаються обласною державною адміністрацією Міністерству з питань житловокомунального господарства України.

Серед підприємств, які здійснюють найбільші викиди в атмосферне повітря є управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" та ВАТ "Закарпатгаз", частка викидів забруднюючих речовин від яких в загальному обсязі викидів становить 94,8 % або 22,2 тис. тонн. (20,71 % - підприємства "Прикарпаттрансгаз" та 74,1 % - ВАТ "Закарпатгаз"). Зниження або збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря залежить


35

саме від цих підприємств, від кількості об'ємів перекачаного цими підприємствами газу (в 2008 році було перекачано в середньому на 5,5 % більше ніж у 2007 році) та профілактичними ремонтними роботами на компресорних станціях, які призводять до зростання викидів. На сьогодні питання щодо реконструкції об'єктів газотранспортної системи вирішуються на рівні Уряду. Реконструкція та модернізація газотранспортної системи дозволить суттєво знизити викиди парникових газів в атмосферне повітря. 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Відповідно до Національної системи оцінки антропогенних викидів та адсорбції поглиначами парникових газів щорічно проводиться інвентаризація антропогенних викидів та адсорбції поглиначами парникових газів. Запроваджений електронний реєстр дозволів на антропогенні викиди адсорбції поглиначами парникових газів, а також відповідний банк даних. Визначено перелік потенційних об’єктів – основних забруднювачів атмосферного повітря, їх моніторинг. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Для забезпечення потреб з адаптації до зміни клімату необхідно на міжнародному рівні запровадити механізм фінансування для покриття необхідних першочергових заходів з адаптації до наслідків зміни клімату. Окрім торгівлі квотами за викиди та відрахування до спеціального фонду 2% одиниць скорочення викидів необхідно щоб країни, які не входять до додатку 1 Кіотського протоколу доклали найбільших зусиль у боротьбі зі зміною клімату шляхом зменшення викидів парникових газів.


36

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ Закарпатська область - один із найбільш забезпечених водними ресурсами регіонів України. Водні ресурси області формуються за рахунок поверхневого стоку річок басейну ріки Тиса: місцевого річкового стоку, що утворюється в межах області, транзитного річкового стоку, що утворюється на території Румунської, Угорської та Словацької Республік, а також експлуатаційних запасів підземних вод. Річки Закарпатської області в географічному плані розміщені і належать до басейну однієї з найбільших приток Дунаю – річки Тиса, яка є основною водною артерією області. Всі річки беруть свій початок у високогірній частині Карпат. Територія області перерізана густою мережею рік. Середня густина річкової сітки – 1,7 км/км2 . Всього в області протікає 9426 рік сумарною довжиною 19723 км. Загальна довжина 155-ти рік, кожна з яких довша 10-ти км, становить 3,43 тис. км. З них, ріки Тиса, Боржава, Латориця та Уж мають довжину більше 100 км кожна. Загальна протяжність річки Тиси 967 км, з них в межах України - 262 км. На території області вона приймає праві притоки : річки Косовська (41 км), Тересва (56 км), Теребля (91 км), Ріка (92 км), Боржава (106 км). Довжина р. Латориця 191 км, (в межах області 144 км), річки Уж 133 км, (в межах області 107 км). Середній багаторічний стік, який формується в межах області, становить близько 7040 млн.м3 на рік і 5830 млн.м3 75% забезпеченості. Разом з транзитним, що надходить з суміжних територій, поверхневий стік річок області становить, відповідно 13440 та 10780 млн.м3 за рік. В області нараховується 9 водосховищ та 59 ставків. Загальний об'єм всіх штучних водосховищ 60,5 млн.м куб., площа водного дзеркала становить 1,56 тис.га. Прогнозні запаси підземних вод в області складають 400 млн.м3, балансові запаси станом на 01.01.09 становлять 342,899 тис. м3/добу, затверджені запаси – 124 млн.м3. 4.1. Водні ресурси та їх використання У 2008 році 462 основними водокористувачами області забрано із природних водних об'єктів 54,24 млн.м3 води та скинуто всього 50,95 млн.м3 зворотних вод. За останні роки спостерігається тенденція до зменшення обсягів використання свіжої води. У 2008 р. показник використання свіжої води по всіх галузях становив 37,35 млн.м3 . Споживання свіжої води у 2008 році порівняно з 2007 р. зменшилось на 2,76%. Найбільше використано води на побутово-питні потреби – 15,47 млн.м3. На сільськогосподарські потреби використано 5,044 млн.м3, виробничі потреби – 6,079 млн.м3. Зменшення використання свіжої води відбувається в основному за рахунок скорочення кількості використаної води на виробничі, сільськогосподарські потреби. Найбільшими споживачами свіжої води є м. Ужгород – 8,686 млн.м3, м. Мукачево – 5,062 млн.м3, Мукачівський район – 6,788 млн.м3 та Іршавський район – 3,699 млн.м3.


37

Найбільшими споживачами води є комунальні господарства (28,52 %). Однак, з кожним роком для комунального господарства області характерне збільшення втрати води при транспортуванні. Так, якщо в 2000 році при заборі води 79,67 млн. м3 втрати складали 7,834 млн. м3 (9,83 %), то в 2008 р. при заборі 54,24 млн. м3 втрати склали 13,08 млн. м3 (24,12 %). Використання свіжої води за рік на одного мешканця склало 29,961 м 3, у тому числі на господарсько-питні потреби – 12,41 м3. Таблиця 4.1.1. Основні показники використання і відведення води 1990 156,8

2000 79,67

2005 58,89

2006 58,85

2007 54,61

млн. м3 2008 54,24

у тому числі для використання

143,5

70,2

43,82

41,82

38,41

37,35

Спожито свіжої води ( включаючи морсь-

143,5

70,2

43,82

41,82

38,41

37,35

42,71 48,71

5,47 33,384

6,54 20,32

9,55 15,42

8,3 13,82

6,079 15,47

12,92 39,13 7,067 76,08

0,0144 20,664 10,684 7,834 58,82

0,039 6,372 12,27 53,2

6,309 13,05 53,934

0,066 5,563 12,83 51,75

0,029 5,044 13,08 50,95

64,54

53,227

50,02

50,149

48,33

47,88

29,31 1,802 23,41 11,82 103,1 70,70 52,40

13,02 0,754 35,58 3,873 19,55 24,54 47,76

12,996 0,776 31,99 5,035 8,64 19,72 64,73

13,253 1,193 30,71 6,186 8,888 21,25 64,8

12,06 1,176 30,66 5,621 0,646 1,68 41,58

11,73 1,028 30,53 5,622 0,529 1,42 40,65

Показники Забрано води з природних водних об'єктів - всього

ку ) з неї на: - виробничі потреби - побутово-питні потреби - зрошення - сільськогосподарські потреби - ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього - у поверхневі водні об'єкти у тому числі -забруднених зворотних вод з них без очищення -нормативно очищених -нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд 200

млн.м3

150

143,5

100 50 29,31

70,2

67,6

13,02

14,8

57,2 15,2

51,26 13,22

47,75

43,82

41,82

38,41

37,35

14,72

12,996

13,253

12,06

11,73

2004

2005

0 1990

2000

2001

2002

2003

Використання свіжої води

2006

2007

2008

Скидання забруднених стічних вод

Рис. 4.1.1. Стан водокористування в Закарпатській області Таблиця 4.1.1. Забір, використання та відведення води млн. м3

Назва водного об’єкту

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

156,8

143,5

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод

1990 р.

Басейн р. Тиса

64,54

29,31


38 2000 р.

Басейн р. Тиса

79,67

70,2

53,227

13,02

58,89

43,82

50,02

12,996

58,85

41,82

50,149

13,253

54,61

38,41

48,33

12,06

54,24

37,35

47,88

11,73

2005 р.

Басейн р. Тиса 2006 р.

Басейн р. Тиса 2007 р.

Басейн р. Тиса 2008 р.

Басейн р. Тиса

За період з 1990 р. по 2008 р. спостерігається суттєве зменшення забору та використання води (загальний забір води у 2008 р. становив всього 34,6 % забору води у 1990 р.). Найбільше скорочення використання води за цей період спостерігається у виробничій сфері (14,2 % від використання води у 1990 р.), використанні на сільськогосподарські потреби (12,8 % від використання води у 1990 р.), на зрошення (0,2 % від використання води у 1990 р.). Обсяги оборотної та послідовно використаної води становили у 2008 р. всього 0,5 % аналогічного показника у 1990 р. Негативна тенденція спостерігається у показниках втрати води при транспортуванні. Якщо у 1990 р. вони становили 7,067 млн м3, то у 2008 році – 13,08 млн м3 (на 85 % більше). За період з 1990 р. по 2008 р. спостерігається також зменшення об’єму скиду забруднених стічних вод у поверхневі водойми. У 1990 р. було скинуто 29,31 млн м3 недостатньо-очищених та неочищених зворотних вод, у 2008 р. - 11,73 млн м3 (на 60 % менше). 4.2. Забруднення поверхневих вод Сучасний стан поверхневих водойм викликає серйозне занепокоєння через значні обсяги скидів забруднених стічних вод, засміченість та захаращеність прибережних захисних смуг несанкціонованими звалищами побутових та будівельних відходів, тощо. На відміну від поверхневих, підземні води більш захищені від антропогенного впливу. Однак їх якість, враховуючи геологічні характеристики ґрунтів Закарпаття, повністю залежить від якісних характеристик поверхневого стоку. Основними забруднювачами водних об’єктів залишаються каналізаційноочисні споруди житлово-комунального господарства. Системи водовідведення та комплекси споруд по очистці стічних вод населених пунктів знаходяться на балансі та експлуатуються 20 управліннями комунального господарства, серед яких в 6 ВУЖКГ очисні споруди зруйновані або знаходяться в аварійному стані (Дубове, Буштино, Міжгір’я, Кобилецька Поляна, Тячів, Вишково). Ці населені пункти скидають стічні води в поверхневі водойми без будь-якої очистки. Неефективно здійснюють очистку КОС 9 ВУЖКГ (КП «Водоканал» м. Ужгород, ММКП «Мукачівводоканал», Виноградівське ВУЖКГ, ТОВ «Водоканал Карпатвіз» та інші). Нормативну очистку стічних вод забезпечують 5 ВУЖКГ області (міст Перечин, Воловець, Свалява, Іршава). У зношеному і аварійному стані сьогодні перебуває до 40 відсотків комунальних водопровідно-каналізаційних мереж та споруд.


39

Із 20 існуючих каналізаційних очисних споруд комунальних підприємств 93% потребують реконструкції, збільшення пропускної спроможності та впровадження більш передових технологій очищення стічних вод. КОС м. Ужгорода та Мукачева працюють із значним перевантаженням. У 2008 році в поверхневі водні об'єкти скинуто 10,702 млн.м 3 недостатньо очищених та 1,028 млн.м3 неочищених стічних вод. Загальний об’єм скинутих у поверхневі водні об’єкти забруднених стічних вод становить 11,73 млн.м3, що на 2,74 % менше в порівнянні з 2007 роком. Частка забруднених (недостатньо очищених та неочищених) стічних вод в загальному скиді складає 24,5 %. Найбільш несприятлива ситуація склалася у місті Ужгород, де було скинуто недостатньо очищених стічних вод 9,12 млн.м3 , що становить 77,75 % загального об’єму забруднених стічних вод по області. 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти Із загальної кількості водокористувачів, які здійснюють скиди стічних вод у поверхневі водойми каналізаційними очисними спорудами повної біологічної очистки обладнані - 78 (в.т.ч. 31 установок "Біотал"). Спорудами механічної очистки обладнані в більшості підприємства харчової промисловості (переробка овочів та фруктів). Ряд підприємств обладнані очисними спорудами механічної та біологічної очистки, але скидів зворотних вод безпосередньо у поверхневі водойми не здійснюють. Всі автозаправні станції обладнані очисними спорудами забруднених дощових стоків (брудовідстійниками та бензомаслоуловлювачами). З метою зменшення чисельності джерел локального (точкового) забруднення поверхневих та підземних вод (фільтруючими вигребами-накопичувачами). Маса забруднюючих речовин, скинутих за рік у поверхневі водні об'єкти, становила 23,494 тис.т (18,85 кг на одного мешканця області). Таблиця 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т на рік Скидання забруднюючих речовин

Рік

Водний об’єкт

Разом

1

2

2006

р. Тиса

разом по області 2007

р. Тиса

разом по області 2008

р. Тиса

разом по області

БСК

ХСК

завислі речовини

N (сума мінеральних форм)

P

мінералізація

нафтопродукти

3

4

5

6

7

8

9

10

24091

919

1747

935

575

160

15370

0,037

24091

919

1747

935

575

160

15370

0,037

21412

865

816

520

87

15000

0,035

21412

865

816

520

87

15000

0,035

23494

927

1605

764

571

93

15500

0,006

23494

927

1605

764

571

93

15500

0,006


40

4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів Таблиця 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів Об’єм скидання, млн. м³ Рік

Підприємство забруднювач

Водний об’єкт разом

НО

НДО

3 р. Мочарка р. Тересва

4 0,012 0,001

5

6 0,012

канал Верке р. Уж канал Верке р. Уж р. Латориця р. Тиса р. Ріка р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Теребля р. Теребля

0,026 9,462 0,451 0,04 0,517 0,081 0,149 0,19 0,295 0,141 0,044 0,003 0,005 0,013

р. Латориця

0,055

р. Тересва р. Тиса р. Шопурка р. Тиса р. Піня

0,16 0,013 0,006 0,027 0,016

0,16 0,013 0,006 0,027

бас. р. Тиса р. Тиса р. Піня

0,008 0,168 0,021

0,008

басейн р. Уж відпрацьований кар’єр п. Кіблер р. Латориця

0,001 0,025

0,001 0,025

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, т / рік

1 2007 р.

2 Локомотивне депо, с. Королево Вертолітне виробниче об’єднання, смт. Дубове ДЖКП “Бакта”, с. Бакта ДКП ВУВКГ м. Ужгород ВУВКГ, м. Берегово ВУЖКГ, смт. В.Березний ВУВКГ, м. Мукачево ВУЖКГ, м. Чоп ВУЖКГ м. Міжгір”я ВУВКГ, м. Рахів ВУЖКГ, м. Виноградів ВУЖКГ, м. Тячів КППВ с. Солотвино Рахівське райвно центральна райлікарня м. Тячів Дитячий будинок с.Вільшани Хустського району Санаторій “Перлина Карпат”, смт. Чинадієво ВУЖКГ, смт. Дубове ВУЖКГ, смт. Вишково ВЖКП смт. Кобилецька Поляна ВЖКП смт. Буштино ЗАТ “Кришталеве джерело”, с. Солочин Управління охорони здоров’я ВУВКГ м. Хуст санаторій “Квітка полонини” (ТОВ «Сузір’я») ВАТЕК Закарпаттяобленерго ЗАТ СП “Котнар” санаторій “Шаян” ДП Санаторій “Карпати”

всього 2008 р.

Локомотивне депо, с. Королево Вертолітне виробниче об’єднання, смт. Дубове ДЖКП “Бакта”, с. Бакта ДКП ВУВКГ м. Ужгород ВУВКГ, м. Берегово ВУЖКГ, смт. В.Березний ВУВКГ, м. Мукачево ВУЖКГ, м. Чоп ВУЖКГ м. Міжгір”я ВУВКГ, м. Рахів ВУЖКГ, м. Виноградів ВУЖКГ, м. Тячів КППВ с. Солотвино Рахівське райвно центральна райлікарня м. Тячів

р. Мочарка р. Тересва

0,029 0,057 12,06 0,018 0,001

канал Верке р. Уж канал Верке р. Уж р. Латориця р. Тиса р. Ріка р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Теребля

0,024 9,12 0,419 0,04 0,39 0,081 0,132 0,184 0,573 0,123 0,07 0,003 0,005

0,001 0,026 0,012 0,451

9,45 0,04 0,517

0,081 0,149 0,19 0,295 0,141 0,044 0,003

7 41,4 0,2 112,7 14294,4 375,0 97,8 14431,4 265,5 84,5 106,7 273,4 118,5 72,5

0,005 0,013 0,055

47,2 18,5

0,016

5,7

0,168 0,021

17,0 131,975 16,1

85,3 0,029

0,057 1,176

10,88 0,018

0,001 0,024 9,12 0,419 0,04 0,39 0,081 0,132 0,184 0,573 0,123 0,07 0,003 0,005

32,3

17,0 46,2 21412 12,43 0,3 17,189 12935,27 390,44 47,596 7317,556 211,168 57,667 105,541 225,82 107,674 72,746 1,7


41 1

2 Дитячий будинок с.Вільшани Хустського району Санаторій “Перлина Карпат”, смт. Чинадієво ВУЖКГ, смт. Дубове ВУЖКГ, смт. Вишково ВЖКП смт. Кобилецька Поляна ВЖКП смт. Буштино ЗАТ “Кришталеве джерело”, с. Солочин Управління охорони здоров’я ВУВКГ м. Хуст ТОВ «Сузір’я» ЗАТ СП “Котнар” санаторій “Шаян” ДП Санаторій “Синяк”

3 р. Теребля

4 0,013

р. Латориця

0,046

р. Тересва р. Тиса р. Шопурка р. Тиса р. Піня

0,16 0,07 0,015 0,029 0,015

0,16 0,07 0,015 0,029

бас. р. Тиса р. Тиса р. Піня

0,008 0,143 0,032

0,008

відпрацьований кар’єр п. Кіблер р. Латориця

0,01

0,01

всього

0,022 0,045 11,73

5 0,013

6

7 6,6

0,046

26,29 45,2 2,307

0,015

0,143 0,032

6,83 5,735 3,0 146,111

17,265 14,635

0,022 0,045 10,702

1,028

16,302 26,601

Таблиця 4.2.3. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки млн. м3 Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використано води

З неї на:

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них без числі забочищення руднених 0,013 0,008 -

побутово-питні потреби

виробничі потреби

0,072 0,001 0,030

0,056 0,001 0,013

0,015 0,017

0,289 0,003 18,27

0,199 0,030 14,28

0,090 3,991

0,038 42,21

0,019 11,70

0,001 1,017

15,70 0,665 0,459 0,029

0,013 0,046 0,183 0,008

0,008 0,600 0,277 0,021

1,857 3,250 0,016 0,002

0,010 -

0,010 -

1,832 37,35

0,641 15,47

1,060 6,079

0,486 47,88

11,73

1,028

Найбільшими споживачами являються підприємства житлово-комунального господарства (48,92 % від загального забору води по області) та сільського господарства (42,03 % від загального забору води). 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод Протягом 2008 року відбулось одне транскордонне забруднення поверхневих вод. 27 липня 2008 року стався прорив хвостової дамби в районі Байя-Борша (Румунія) та перелив наносів у р. Цісла, що є притокою р. Вишеу, яка є притокою р.Тиса. В цей же період на р.Тиса склалася паводкова ситуація. 27-28.07.08 проведено відбори проб поверхневих вод р Тиса в прикордонних створах м. Тячів (Україна)/Держкордон (Румунія) та Вілок (Україна)/Тисабеч (Угорщина). Відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції в Закарпатській області проведено дослідження вмісту наступних показників та забруднюючих речовин в пробах води, а саме: рН, перманганатна окислюваність,


42

ХСК, залізо загальне, марганець, мідь, кадмій, свинець, цинк, амоній сольовий, електропровідність. Концентрації забруднень знаходилися в межах допустимих для паводкової ситуації. Румунською та угорською сторонами також надані результати аналізів проб води відібраних протягом 27.07.08 року в створі м. Тячів (Україна)/Держкордон (Румунія) та в створі смт Вілок (Україна)/Тисабеч (Угорщина). Концентрації забруднюючих речовин, а саме заліза, марганцю, міді та цинку знаходились також у межах допустимого. 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Аналіз моніторингових досліджень якості поверхневих вод Закарпатської області за 2008 рік показав, що для річок регіону є характерним підвищений вміст заліза загального та марганцю майже у всіх створах спостереження. Середньорічні концентрації заліза загального у пробах поверхневих вод перевищують гранично-допустимі концентрації (ГДК) в 1,3 – 4,6 рази, а середньорічні концентрації марганцю перевищують ГДК в 1,3 – 9,6 рази. Також можна відзначити підвищений вміст цинку у річках Закарпатської області. У окремих створах середньорічна концентрація цинку перевищує ГДК в 1,7 – 3,9 рази. В окремих створах спостереження спостерігалося також незначне перевищення ГДК по міді та БСК5. За середніми рівнями вмісту сполук біогенних елементів (азот амонійний, азот нітритний, азот нітратний, ортофосфати) перевищень ГДК не відзначено. Не перевищують ГДК і середні концентрації аніонактивних детергентів (АПАР), хімічного споживання кисню (ХСК), перманганатної окислюваності, свинцю, фенолів, нафтопродуктів, а також відповідають нормам ГДК середньорічні значення pH та розчиненого кисню. Якщо ж порівняти середньорічні концентрації речовин за 2008 рік із середньорічними значеннями попередніх років, то спостерігається покращення якісного складу річок за одними показниками та незначне погіршення за іншими. Зменшення концентрацій забруднюючих речовин в поверхневих водах басейну р.Тиса спостерігається по загальному залізу, марганцю, кадмію, ртуті, загальному хрому, сульфатах. Зокрема, середні концентрації заліза загального в 2006 році коливалися від 0,25 мг/л у верхів’ях р.Тиса до 0,53 мг/л у створі м.ЧопДержкордон, в 2007 році – від 0,25 мг/л у верхів’ях р.Тиса до 0,47 мг/л у створі м.Чоп-Держкордон, а в 2008 році - від 0,19 мг/л у верхів’ях р.Тиса до 0,39 мг/л у створі м.Чоп-Держкордон. Така ж динаміка концентрацій характерна і для хлорофілу, кількісні показники якого пов’язані з фітопланктоном. Незначне збільшення концентрацій спостерігається по азоту нітратному, загальному азоту, загальному фосфору, органічному азоту, АПАРу, хлоридах, завислих речовинах, ХСК, БСК5, електропровідності. Зокрема, середні концентрації азоту нітратного в 2006 році коливалися від 0,32 мг/л у верхів’ях р.Тиса до 0,57 мг/л у створі м.Чоп-Держкордон, в 2007 році – від 0,38 мг/л у верхів’ях р.Тиса до 0,68 мг/л у створі м.Чоп-Держкордон, а в 2008 році - від 0,46 мг/л у верхів’ях р.Тиса до 0,69 мг/л у створі м.Чоп-Держкордон.


43

Зменшення концентрацій забруднюючих речовин в поверхневих водах басейну р.Латориця спостерігається по загальному залізу, азоту амонійному, азоту нітратному, азоту нітритному, розчинених речовинах, БСК5, марганцю, цинку, магнію, кальцію, АПАРу. Зокрема, концентрації заліза загального в 2006 році коливалися від 0,22 мг/л у верхів’ях р.Латориця до 0,66 мг/л у створі с.Страж, Держкордон Україна-Словаччина, в 2007 році коливалися від 0,17 мг/л у верхів’ях р.Латориця до 0,49 мг/л у створі с.Страж, Держкордон Україна-Словаччина, а в 2008 році коливалися від 0,17 мг/л у верхів’ях р.Латориця до 0,42мг/л у створі с.Страж, Держкордон Україна-Словаччина. Незначне збільшення концентрацій спостерігається по ортофосфатах, свинцю, міді, хлоридах, сульфатах, завислих речовинах, загальній жорсткості, електропровідності. Зокрема, концентрації завислих речовин в 2006 році коливалися від 2,0 мг/л у верхів’ях р.Латориця до 10,0 мг/л у створі с.Страж, Держкордон Україна-Словаччина, в 2007 році – від 7,0 мг/л у верхів’ях р.Латориця до 11,0 мг/л у створі с.Страж, Держкордон Україна-Словаччина, а в 2008 році - від 5,0 мг/л у верхів’ях р.Латориця до 25,0 мг/л у створі с.Страж, Держкордон УкраїнаСловаччина. Зменшення концентрацій забруднюючих речовин в поверхневих водах басейну р.Уж спостерігається по ХСК, БСК5, азоту нітратному, азоту нітритному, ортофосфатах, сульфатах, марганцю, свинцю, міді, магнію, кальцію. Зокрема, середні концентрації ХСК в 2006 році коливалася від 4,4 мг/л у верхів’ях р.Уж до 8,4 мг/л у створі с.Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина, в 2007 році коливалися від 4,9 мг/л у верхів’ях р.Уж до 14,6 мг/л у створі с.Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина, а в 2008 році коливалися від 4,3 мг/л у верхів’ях р.Уж до 9,0 мг/л у створі с.Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина. Незначне збільшення концентрацій спостерігається по завислих речовинах, загальному залізу, азоту амонійному, АПАРу, цинку, хлоридах, розчинених речовинах, електропровідності. Зокрема, концентрації завислих речовин в 2006 році коливалися від 4,0 мг/л у верхів’ях р.Уж до 15,0 мг/л у створі с.Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина, в 2007 році – від 6,0 мг/л у верхів’ях р.Уж до 7,0 мг/л у створі с.Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина, а в 2008 році від 7,0 мг/л у верхів’ях р.Уж до 24,0 мг/л у створі с.Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина. Із 15 постійних створів водойм І категорії за санітарно-хімічними показниками санепідслужбою області у 2008 році було досліджено 73 проби, з них 2 (2,7 %) проби не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам; за мікробіологічними показниками було досліджено 54 проби, з них 2 (3,7 %) проби не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам. Із 53 постійних створів водойм ІІ категорії за санітарно-хімічними показниками було досліджено 350 проб, з них 11 (3,1 %) проб не відповідали санітарногігієнічним нормативам; за мікробіологічними показниками було досліджено 309 проб, з них 10 (3,2 %) проб не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам. 4.3.2. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Санепідслужбою області здійснюється постійний нагляд за безпекою питної води, що подається населенню водопроводами та з громадських децентралізова-


44

них джерел водопостачання. Щорічно проводиться дослідження біля 3000 проб питної води на відповідність нормативам за санітарно-хімічними показниками та 4500-5000 за мікробіологічними. Якість питної води за мікробіологічними показниками з централізованих водопроводів у 2008 році по адміністративних територіях області представлена у таблиці 4.3.1. Таблиця 4.3.1. Якість питної води за мікробіологічними показниками з централізованих водопроводів у 2008 році Адміністративна територія м. Ужгород м. Мукачево В. Березнянський Берегівський Виноградівський Воловецький Іршавський Міжгірський Мукачівський Перечинський Свалявський Рахівський Тячівський Ужгородський Хустський Обл. СЕС. Всього по області:

Відсоток проб, що не відповідають вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая”. Комунальні водопроводи Відомчі водопроводи Сільські водопроводи 4,6 1,0 2,9 16,0 40,0 36,1 2,9 4,8 0 4,0 0 0,7 0 4,0 13,7 5,1 13,8 17,3 0 5,5 26,7 15,0 0 17,1 15,8 26,1 6,2 25,8 11,0 12,8 4,1 5,5 8,9 14,8

Якість питної води за мікробіологічними показниками у 2008 році по адміністративних територіях області представлена у таблиці 4.3.2. Таблиця 3.3.2. Якість питної води за мікробіологічними показниками з джерел децентралізованого водопостачання у 2008 році Адміністративна територія м. Ужгород м. Мукачево В. Березнянський Берегівський Виноградівський Воловецький Іршавський Міжгірський Мукачівський Перечинський Свалявський Рахівський Тячівський Ужгородський Хустський Обл. СЕС. Всього по області:

% проб, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам 35,3 24,0 25,9 5,4 34,3 11,4 40,1 12,4 16,0 51,2 7,1 10,6 17,5 9,7 20,1 15,9


45

4.3.3. Радіаційний стан поверхневих вод Гамма-спектрометричні вимірювання поверхневих вод на вміст радіоцезію137 в Закарпатській області здійснює Закарпатське обласне управління по меліорації та водному господарству на 5-ти створах спостереження. За результатами радіометричних вимірювань проб води, питома активність радіоцезію-137 у створах спостережень річок області значно нижча за допустимі рівні (рис.4.3.1.).

вміст радіоцезію-137, Бк/л

2

допустимий рівень (НРБУ-97) 1,5

1

0,5 0,035

0,037

40 км, р. Уж , водозабір, кордон з Словаччиною

65 км, р. Латориця, водозабір, кордон з Словаччиною

0,038

0,037

0,039

0 696 км, р.Тиса, 807 км, р. Тиса, 882 км, р.Тиса, кордон з кордон з кордон з Угорщ иною Угорщ иною Румунією

Рис.4.3.1. Середнє значення вмісту радіоцезію-137 в поверхневих водах Закарпатської області за 2008 рік 4.3.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Одним з найбільш актуальних питань в області залишається питання забезпечення населення достатньою кількістю доброякісної питної води. Середній рівень забезпечення населення області водопровідною водою складає 32,2 %. Без міст Ужгорода – 98,4 % та Мукачево – 86,4 % цей показник складає 20,75 %. В тому числі забезпечення населення райцентрів та міст обласного підпорядкування становить 58,3 %, а сільського населення – 14,5 %. Протягом 2008 року спалахів інфекційних захворювань, які б можна було пов’язати з незадовільною якістю питної води на території області не реєструвалось. Станом на 01.01.2009 року під наглядом санепідслужби Закарпатської області знаходиться 111 водопроводів, у т.ч.: 22 комунальних, 55 відомчих, 34 сільських водопроводів, та 4444 громадських джерел децентралізованого водопостачання (з них 3320 колодязів, 559 каптажів, 565 артезіанських свердловин) з яких забезпечуються водою більшість сільських громадських об’єктів (шкіл, дитячих дошкільних виховних закладів, закладів громадського харчування та торгівлі і т.ін.).


46

Із загальної кількості водопроводів – 18,9 % не відповідають санітарним нормам і правилам, а саме через відсутність зон санітарної охорони – 5,4 %, через відсутність необхідного комплексу очисних споруд – 8,1 %, із-за відсутності знезаражуючих установок – 10,8 %. Не відповідають в певній мірі (з різних причин) вимогам санітарних норм і правил 5 комунальних водопроводів (м. Ужгород, м. Берегово, м. Хуст, смт. Міжгір’я, м. Перечин), 4 відомчі водопроводи (по одному в Хустському, Мукачівському, Рахівському та Ужгородському районах), 6 сільських водопроводів (2 в Хустському, по одному в Берегівському, Мукачівському, Міжгірському та В.Березнянському районах). Якість питної водопровідної води в значній мірі обумовлена характерною в цілому для області ситуацією. Основними проблемними питаннями, що стосуються водопостачання населення Закарпатської області є: -зношеність існуючих мереж та обладнання системи водопроводів; -недостатнє фінансування потреб водопровідно-каналізаційного господарства; -періодичні відключення електроенергії від водозаборів, що спричиняє додаткові прориви аварійних трубопроводів, внаслідок перепадів тиску в мережі; -недостатня потужність частини існуючих централізованих водопроводів та подача води в багатьох населених пунктах по графіку; -в сільській місцевості органами влади недостатньо активно ведеться робота по взяттю на баланс «самодіяльних водопроводів», доведення їх до вимог санітарного законодавства. 4.3.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів Обласна програма “Питна вода Закарпаття” на 2006-2020 рр., затверджена рішенням обласної ради від 12 січня 2006 р. № 690, та відповідні регіональні програми спрямовані на охорону та раціональне використання джерел питного водопостачання, розвиток та реконструкцію систем водопостачання та водовідведення, забезпечення підприємств, що здійснюють централізоване водопостачання та водовідведення, сучасними технологіями підготовки питної води та очищення стічних вод. Програмами передбачені першочергові та перспективні заходи по покращенню водозабезпечення, однак більшість їх віднесена на 2010-2020 рр. Аналіз виконання заходів Програми “Питна вода Закарпаття” на 2006-2020 роки” свідчить, що в багатьох районах не в повній мірі виконуються заходи як обласної, так і регіональної програми. Фінансування виконання Програми здійснюється переважно з місцевих бюджетів. В 2008 році з обсягу фінансування 34782,3 тис. грн. кошти місцевого бюджету склали 57,1 %, державного – 36,5 %, кошти підприємств лише 6,4 %. Якщо в цілому по області в цій сфері на одну людину витрачено 27,99 грн., то вище середньообласного цей показник лише на 7 адмінтериторіях з 18 і коливається від 153,76 грн. на одну особу в м. Чоп, 85,16 грн. в м. Ужгороді до 84,53 грн. в м. Мукачево, найнижчі ці показники в Воловецькому (0,82 грн.), Берегівському (1,22 грн.), В.Березнянському (2,48 грн.), Іршавському (2,91грн.), Мукачівському (3,55 грн.), Міжгірському (5,66 грн.), Хустському (7,18 грн.) районах. Об’єми фінансування пунктів Програми на розвиток водопостачання міст та районів значно перевищують такі витрати по розвитку систем водопостачання в


47

сільській місцевості: при значних витратах по містах 28640,3 тис. грн., по сільській місцевості витрати склали 6142,0 тис. грн., в розрахунку на одного жителя 74,21 грн. та 7,23 грн. відповідно. В 9 з 13 районів цей показник витрат коштів на одну особу нижче середньообласного, а в Міжгірському, Свалявському, В.Березнянському та Перечинському районах фінансування заходів по розвитку сільського водопостачання в 2008 р. взагалі не проводилось. Обласною Програмою запобігання забрудненню навколишнього природного середовища стічними водами і обмеження їх шкідливого впливу на довкілля на 2006-2009 роки (затверджена сесією обласної ради 14 вересня 2006 року №78) передбачено модернізацію існуючих каналізаційних очисних споруд, що не відповідають сучасним вимогам на об’єктах туристично-рекреаційного комплексу та придорожнього сервісу та обладнання сучасними очисними спорудами об’єктів, що їх не мають. На вирішення проблем, пов’язаних із забрудненням поверхневих та підземних вод, Програмою реалізації природоохоронних заходів на 2008 рік з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено кошти в сумі 100,642 тис. грн. на реконструкцію КОС смт. В.Березний та 100,0 тис.грн на розробку проектно-кошторисної документації КОС Міжгір’я. У 2008 році за кошти підприємств – водокористувачів:  побудовано та введено в експлуатацію на території області 18 нових каналізаційних очисних споруд глибокої біологічної очистки типу «Біотал»;  побудовано і введено в експлуатацію очисні споруди повної біологічної очистки санаторію “Карпати”;  розроблено проектно-кошторисну документацію на будівництво КОС санаторію “Перлина Карпат”. З метою раціонального використання водних ресурсів в 2008 році розглянуто та видано 372 дозволи на спеціальне водокористування, затверджено 45 проектів граничне допустимих скидів (ГДС) в поверхневі водойми. Умовами дозволів на спецводокористування скиди стічних вод без очистки в поверхневі водойми та на рельєф місцевості заборонені. Обов'язковою умовою дозволів на спецводокористування є ведення контролю первинного обліку води, виконання раніше запланованих підприємством заходів по охороні і раціональному використанні водних ресурсів, а також розроблення водоохоронних заходів з врахуванням вимог погоджувальних організацій. Миття автотранспорту допускається тільки на спеціально обладнаному майданчику або наявності договору з іншими підприємствами, як мають обладнану мийку автотранспорту. Забороняється скид стічних вод на рельєф місцевості, не допускається розлив нафтопродуктів та мастил на грунт, не допускається розміщення сміттєзвалищ, вигрібних ям, тощо в зонах санітарної охорони джерел водопостачання.


48

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі В частині розвитку природно-заповідної справи в Україні область за порівняльним аналізом Мінприроди України посідає одне з провідних місць, зокрема займає 6 місце за кількістю об’єктів природно-заповідного фонду, 8 місце за площею таких територій та об’єктів, 5 місце за відношенням їх площі до загальної площі області. Станом на 01.01.2009 р. в області обліковано 453 об'єкти природнозаповідного фонду загальною площею 159,6 тис.га, з них загальнодержавного значення - 36 об'єктів загальною площею 147,4 тис.га, місцевого значення - 417 об'єктів загальною площею 12,1 тис.га. Відсоток фактичної площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду до загальної площі області становить 12,7%. На виконання Закону України від 21 вересня 2000 року № 1989-ІІІ "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки”, Закону України від 24.06.2004р. №1864 "Про екологічну мережу України”, Указу Президента України від 23 травня 2005 року №838/2005 "Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні”, рішення від 12 січня 2006 року № 695 "Про Програму перспективного розвитку природно-заповідної справи та екологічної мережі в Закарпатській області на 2006-2020 роки” протягом 2008 р. держуправлінням у частині збереження біорізноманіття та формування екомережі виконано наступні заходи. Під координацією держуправління розроблено та затверджено облдержадміністрацією 05.02.2008 р. новий “План заходів, спрямованих на реалізацію Закону України “Про ратифікацію Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат” на території Закарпатської області”. Підготовлено розпорядження облдержадміністрації від 17.03.2008 р. № 158 про новий склад Координаційної ради з формування національної екологічної мережі та розпорядження облдержадміністрації від 17.03.2008 р. № 159 про новий склад Координаційної ради з виконання вимог Карпатської конвенції на обласному рівні. За пропозицією держуправління облдержадміністрацією у квітні 2008 р. погоджено проект розпорядження Кабінету міністрів України “Про підписання Протоколу про збереження і стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття Карпат до Рамкової конвенції про охорону і сталий розвиток Карпат”. Станом на 01.01.2009 р. роботи з виконання заходів щодо встановлення у натурі меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснено на 447 об’єктах загальнодержавного і місцевого значення загальною площею 124546,7 га.За результатами проведених заходів по встановленню меж у натурі за поданням держуправління рішенням сесії Закарпатської обласної ради від 04.12.2008 р. визнано площу 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення більшою на 28,0089 га. Заходи зі встановлення меж у натурі для об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення, які підпорядковані Мінприроди України, - Карпатського біосферного заповідника (для територій що увійшли до складу без вилучення 21653 га на суму


49

500,0 тис.грн) та НПП “Синевир” (по внутрішніх межах на площі 13399 га на суму 152 тис.грн) станом на 01.01.2009 р. не виконано. Винесення внутрішніх меж у натурі по НПП ,,Синевир” з 2007 року призупинено у зв’язку із неузгодженням цих меж з боку сільських рад під приводом належності територій до власності та традиційного використання сільгоспугідь жителями сіл. Для вирішення питання робочою групою райдержадміністрації та дирекцією національного парку проводиться розгляд можливості взаємозаміни територій за узгодженням з громадами сіл. Для завершення заходів з винесення у натурі територій, що увійшли до складу Карпатського біосферного заповідника без вилучення загальною площею 21653 га біосферним заповідником протягом 2008 р. подано запити до Мінприроди на суму 500,0 тис.грн. У 2008 р. такі кошти Мінприроди України не виділено. Площі земельних угідь – складових національної екологічної мережі за даними обласного Головного управління Держкомзему у Закарпатській області за період 2000-2008 рр. приведено у таблиці 5.1.1. Таблиця 5.1.1. Площі земельних угідь - складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000 115,4 234,5 12,1 (0,3) 18,3 1,2 0,9 5,7

2005 155,7 226,4 12,1 (0,3) 18,3 1,3 0,9 5,6

2006 146,4 225,9 12,1 (0,3) 18,5 1,4 0,4 8,5

2007 178,3 225,6 12,1 (0,3) 18,5 1,4 1,0 8,5

2008 178,4 225,7 12,1 (0,3) 18,4 1,4 1,0 8,6

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

658,2

657,6

657,8

657,8

657,8

5.1.1. Стан природних складових довкілля

Водоохоронні зони, винесені в натуру

Землі водного фонду

Ліси та інші лісовкриті площі

Землі під консервацією

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

1 1 2

2 Берегівський Великоберезнянський Виноградівський Воловецький Іршавський

3 65,4 81,0

4 21,1 75,4

5 14,9

6 -

7 -

8 -

9 2,1 0,7

10 9,3 58,2

11 -

12 0,1 0,1

13 -

14 0,4 1,9

15 9,2 13,2

16 -

69,7 54,4 94,4

27,4 46,4 71,6

-

-

0,1 -

-

2,8 0,3 1,1

12,1 36,4 53,7

-

0,2 -

-

1,7 0,4 0,4

10,7 9,1 16,4

-

3 4 5

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Відкриті заболочені землі

Складові елементи екомережі, тис. га

Пасовища, сіножаті

Загальна площа екомережі, тис. га

Рекреаційні території

Загальна площа, тис. га

Курортні та лікувальнооздоровчі території

Одиниці адміністративнотериторіального устрою

Об’єкти ПЗФ

№ з/п

Водно-болотні угіддя

Стан складових структурних елементів екомережі Закарпатської області у розрізі районів наведено у таблиці 5.1.1.1. Таблиця 5.1.1.1. Складові структурних елементів екологічної мережі


50 6 7 8 9

Міжгірський Мукачівський Перечинський Рахівський

116,6 99,8 63,1 189,2

109,1 52,8 55,9 187,9

32,9 21,3

-

0,1 -

-

0,6 2,7 0,4 1,2

10 11

Свалявський Тячівський

67,3 181,8

61,6 162,6

10,4

-

-

-

0,4 1,9

12 13 14 15

Ужгородський Хустський м.Мукачеве м.Ужгород

87,0 99,7 2,7 3,2

44,9 76,2 0,2 0,5

0,3 -

-

0,4 -

-

Всього:

1275,3

993,6

79,8

-

0,6

-

0,1 -

0,1 -

0,1 -

2,5 0,4 0,4 2,2

25,4 15,7 10,6 33,5

-

0,1 -

0,1

-

0,3 3,0

8,5 36,5

-

1,6 2,4 0,1 0,1

77,8 33,7 44,5 147, 2 52,3 120, 9 25,0 52,5 0,1 0,3

0,1 -

0,1 -

0,5 -

0,3 1,1 -

17,0 19,9 -

-

18,4

724,0

0,3

0,7

0,6

15,0

225,7

-

Примітка: В.Березнянський район – із об'єктів ПЗФ –13,5 тис.га знаходяться в ряд.10, 0,1 тис.га у колонці 9; Міжгірський район – із об'єктів ПЗФ –30,0 тис.га знаходиться в ряд. 10, 0,2 тис.га у колонці 9; Рахівський район - – із об'єктів ПЗФ– 17,4 тис.га знаходиться у колонці 10, 0,1 тис.га у колонці 9; Тячівський район – із об'єктів ПЗФ –10,1 тис.га знаходиться у колонці 10; 0,1 тис.га у колонці 9. Площі природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення взяті з рядка № 7 Установи рекреаційного призначення статистичної звітності форми 6зем (шифр рядка 84, 85, 86). 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення З метою запобігання негативного впливу на складові елементи екомережі протягом 2008 р. відповідно до вимог наказу Мінприроди України від 05.11.2004 року №434 в частині розгляду та погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок відхилено від погодження 28 матеріалів на площі 51,5831 га. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 №610-р “Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками” держуправлінням відкликано 5 висновків на площу 214,251 га земель лісогосподарського призначення. 5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в області Відповідно до Указу Президента України від 23 травня 2005 року №838/2005 ,,Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні” та рішення обласної ради від 12.01.2006 № 695 ,,Про Програму перспективного розвитку природно-заповідної справи та екологічної мережі в Закарпатській області на 2006-2020 роки” протягом 2008 р. держуправлінням виконано наступні заходи.


51

Згідно рішення спільного засідання робочих груп Координаційної ради з формування національної екомережі (жовтень, 2007 р.), яким прийнято за основу проект обласної схеми екомережі, протягом 2008 року під на замовлення та координацією держуправління проводилась підготовка проекту обласної схеми екомережі. На спільному засіданні обласних координаційних рад з формування екомережі та виконання заходів на обласному рівні вимог Карпатської конвенції (22.12.2008 р.) розглянуто матеріали за 2008 р. з підготовки проекту схеми екомережі області, завершення якої заплановане у 2009 році. За кошти обласного фонду ОНПС підготовлено протягом 2008 року наукові обґрунтування на створення лісового заказника місцевого значення ,,Темнатик” загальною площею 1215 га та 3 ботанічних заказників місцевого значення загальною площею 4,0 га. Облдержадміністрацією погоджено проект Указу Президента України на створення НПП “Зачарований край” на площі 6101 га (лист від 04.12.2008 № 6334/06-02). Протягом 2008 року держуправлінням завершено на районному рівні (Берегівський, Виноградівський та Ужгородський райони) отримання погоджень на створення РЛП ,,Притисянський” загальною площею 11357,66 га, лісового заказника місцевого значення “Темнатик” загальною площею 1215 га у Воловецькому районі та ботанічного заказника місцевого значення “Чернеча гора” загальною площею 53,6 га. Колегією держупраління 14.11.2008 р. на виконання рішення розширеного засідання колегії Мінприроди України від 11 липня 2008 року № 5 “Про проблемні питання розвитку заповідної справи” затверджено заходи з розвитку заповідної справи в області на 2008-2010 роки. На розвиток природно-заповідної справи та екомережі у 2008 р. спрямовано з ОФ ОНПС 630,6 тис.грн (38,1 % від загального кошторису ОФ ОНПС). 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу За ботаніко-географічною характеристикою рослинного покриву гірська і передгірна території Закарпаття належать до Східно-Карпатської біогеографічної підпровінції, а Закарпатська низовина – до Паннонської підпровінції Центральноєвропейської флористичної провінції. Сучасний рослинний покрив дикої природи Закарпаття, як і Карпат в цілому, розпочав формуватися близько 12 тис. років тому. Висотна зональність кліматичних умов і природних компонентів середовища сприяли утворенню багатого видового складу флори. У гірській зоні зустрічаються рослини, які характерні тільки для альпійських висот та арктичних широт. В Українських Карпатах науковці встановили понад 2020 видів і підвидів судинних рослин із 3464 видів відомих в Україні. Тільки червонокнижних видів рослин в басейні річки Тиса поширено 145 судинних рослин (із 429 в Україні). В області наявні можливості щодо проведення практичних заходів відтворення видів рослинного світу, занесених до Червоної книги України (ЧКУ), зокрема. Ботанічним садом Ужгородського національного університету може проводитись вирощування 25 видів рослин із ЧКУ, у т.ч. 5 видів рослин для відтворення з терміном 2 роки. За інформацією Карпатського біосферного заповідника перспективними видами рослин для розведення є родіола рожева (Rhodiola rosea


52

L.), тирлич жовтий (Gentiana lutea L.), білотка альпійська, едельвейс ( Leontopodium alpinum Cass.), підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.), еритроній собачий зуб (Erytronium dens-canis L). На перспективу НПП ,,Синевир” може проводити відтворення видів рослин з ЧКУ – нарцису вузьколистого (Narcisus angustiflius L) шафрану Гейфеля (Сrocys Heufelianus L) тирлича жовтого (Gentiana lutea L.), тирлича безстеблевого (G.acaulis L) тирлича крапчастого (G.punctata L) та родіоли рожевої (Rhodiola rosea L.). Ужанський НПП пропонує із ЧКУ вирощування пізньоцвіту осіннього (Colhicum autumnale L.) посівом насіння та бузку угорського (Syringa josikaca) вегетативним способом. В частині збереження біорізноманіття на виконання законів України “Про Червону книгу України” та “Про рослинний світ” за підсумками багаторічних наукових ботанічних досліджень обласною радою прийнято рішення від 04.12.2008 № 707 “Про затвердження Переліків видів судинних рослин та рослинних угрупувань, що підлягають особливій охороні на території Закарпатської області”,яким затверджено список 405 видів судинних рослин області, що підлягають особливій охороні (регіональний “червоний” список) та 41 рослинне угруповання, що є рідкісними та перебувають під загрозою зникнення. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека наведено у таблиці 5.2.1. Таблиця 5.2.1. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Назва виду Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

Кількість видів 2027 262 6000 860 9149

2000 * * * * *

Види, яким загрожує небезпека 2005 2006 2007 142 142 142 6 6 6 1 1 1 12 12 12 161 161 161

2008 145 6 1 12 164

Примітка: * - дані за 2000 р. по видам судинних рослин/ водоростей та лишайників/ яким загрожує небезпека відсутні. 5.2.1. Лісові ресурси Ліси на території області є одним з основних природних ресурсів. Загальна площа лісового фонду, що закріплена за постійними лісокористувачами, становить 694 тис. га, (51%) в тому числі земель вкритих лісовою рослинністю 647.7 тис. га. Різниця проти статистичних даних у 26,5 тис.га припадає на інші лісовкриті площі, що не передані постійним лісокористувачам. Крім того, в області площа 16422 га лісів знаходиться у підпорядкуванні філії №1 “Іршавський лісгосп” ДП “Агроспецсервіс”, яке є самостійним лісокористувачем від Мінагрополітики України і не входить до складу інших обласних лісових управлінь. Таблиця 5.2.1.1. Землі лісогосподарського призначення № з/п

Одиниця виміру

Кількість

Примітка


53 1 1.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі:

3 тис.га

723,8

1.1

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

тис.га

543,4

1.2 1.3 2. 3.

4

5

тис.га тис.га

тис. га

127,2 656,8 57,6

Примітка: дані взято з форми 6-зем Головного управління Держкомзему у Закарпатській області станом на 01.01.2009 року. Розподіл загальної площі лісового фонду між постійними лісокористувачами наступний: Лісогосподарські 1. підприємства обласного управління лісового господарства (Держкомлісгосп України) – 493,8 тис. га Підприємства 2. об’єднання ГДСЛАП “Закарпатагроліс” (Міністерство аграрної політики України) – 85,1 тис. га Об’єкти 3. природно – заповідного фонду загальнодержавного значення (Мінприроди України) – 84,0 тис. га Ужгородське 4. військове л-во (Міноборони України) – 9,8 тис. га Закарпатський 5. лісотехнічний коледж при ЛДЛТУ (Міно3,6 тис. га світи України) – Середній запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель - 349 м3, середній річний приріст – 5 кбм. За даними Головного управління Держкомзему у Закарпатській області станом на 01.01.2009 р. згідно форми 6-зем площа земель полезахисних лісових смуг в області становить 113,14 га. Створення нових полезахисних лісових смуг в області не передбачено. На виконання Указу Президента України від 4 листопада 2008 року № 995/2008 “Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень” держуправлінням підготовлено доручення голови облдержадміністрації від 28.11.2008 р. № 02-5/139 про створення сприятливих умов для ефективної охорони, раціонального використання та відтворення лісів, забезпечення збереження та розширення площ зелених насаджень у містах та інших населених пунктах, поліпшення стану довкілля. Зазначені заходи протягом 2009 та наступних років приведуть до збільшення площі лісів в області. Відсоток лісистості в області є більшим ніж встановлений норматив відповідно до Указу Президента України (20%). До проблемних питань виконання заходів вище зазначеного Указу Президента України слід віднести відсутність механізму спрощеної передачі земель під заліснення, відсутність механізму стимулювання власників земельних ділянок до здійснення лісорозведення, що раніше не були зайняті лісом (малопродуктивні, не придатні для використання у сільському господарстві). Зазначені питання потребують централізованого врегулювання на рівні Кабінету Міністрів України. Протягом 2008 р. постійними лісокористувачами області всього створено нових лісів на загальній площі 2955,0 га.


54

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень за період з 2000 року по Закарпатській області наведена у таблиці 5.2.1.2.


55

Таблиця 5.2.1.2. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Лісовідновлення, лісорозведення а землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2000 2305,1 -

2005 2708,3 -

2006 2728,7 -

2007 2758,8 -

2008 2955,0 -

-

-

-

-

-

Протягом 2008 р. зафіксовано 1 випадок лісової пожежі на території НПП ,,Синевир”. Загальна площа лісової пожежі становила 2,3 га. Стан загибелі лісових насаджень відображено у таблиці таблиці 5.2.1.3. Таблиця 5.2.1.3. Загибель лісових насаджень від пожеж Пройдено пожежами , га №

1

Район

Кількість випадків

НПП ”Синевир“

1

Лісові землі всього

в т.ч. верховими

2,3

2,3

Площа на 1 випадок, га

Завдані збитки, тис. грн.

Нелісові землі

Звітний рік, га

Попередній рік, га

всього

-

-

2,3

34,5

в т.ч. побічні **

Встановлені загальні обсяги розрахункової лісосіки за період 2004-2008 рр. використовуються у середньому на 65-70 % до затверджених об’ємів розрахункової лісосіки. За період з 2004 р. розрахункова лісосіка по м”яколистяному господарству не використовується. Твердолистяне господарство за останні 3 роки освоюється в середньому на 60-70,0 %. Стан спеціального використання лісових ресурсів державного значення у розрізі районів області за 2008 р. наведено у таблиці 5.2.1.4. Таблиця 5.2.1.4. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році

Район

Берегівський Виногадівський Великоберезнянський Воловецький Іршавський Мукачівський Міжгірський Перечинський Тячівський Хустський Свалявський Рахівський Ужгородський Всього

Затверд- Фактичжена розра- но зрубахункова но разом, лісосіка, га/тис.м3 тис. м3

9,5 8,6 36,4 39,6 46,5 25,8 33,0 48,6 83,1 28,3 51,3 160,5 3,6 571,2

8,6 6,8 16,3 16,2 41,1 16,5 23,2 25,97 46,3 21,1 30,3 99,2 2,4 353,97

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахунфакрофактично кова зрубано, кова тично зрахунзрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, зрубано, кова га/тис. м3 тис. м3 тис. м3 га/тис. лісосіка, м3 тис. м3 0 0 9,5 8,6 0 0 0 0 8,6 6,8 0 0 7,0 0,7 29,4 15,6 0 0 21,6 14,8 19,2 1,3 0 0 0,3 0 46,2 41,1 0 0 3,9 0 21,4 16,5 0,5 0 16,9 14,5 16,1 8,7 0 0 1,5 0 46,9 26,07 0,2 0 42,6 29,6 40,5 16,7 0 0 0 0 28,3 21,1 0 0 10,1 7,1 41,2 23,2 0 0 118,9 75,2 41,6 24,0 0 0 0 0 3,6 2,4 0 0 222,8 141,9 352,5 212,07 0,7 0


56

Примітка: Зведені матеріали спеціального використання лісових ресурсів по районах включають дані за 2008 р. обласного управління лісового та мисливського господарства, ГДСЛАП ,,Закарпатагроліс”, Ужгородського військового лісництва. Статистична звітність колонок ,,фактично зрубано” лісокористувачами проводиться тільки у кубометрах. 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин З метою раціонального використання природних рослинних ресурсів міцевого значення держуправлінням підготовлено розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 31.03.08 р. №201 ,,Про ліміти заготівель лісових ресурсів місцевого значення та лікарської, технічної сировини у 2008році”. З метою удосконалення механізму використання природних рослинних ресурсів місцевого значення держуправлінням підготовлено рішення обласної ради від 25.07.2008 № 613 “Про порядок видачі дозволів і встановлення лімітів спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення на території Закарпатської області”. За даними райдержадміністрацій у 2008 році суб’єктами підприємницької діяльності (надалі СПД) в області всього заготовлено: ягід чорниці –344,3 тонни, ягід ожини – 54,0 тонни, грибів – 84,4 тонн, ягід малини – 3,0 тонни, лікарської, технічної сировини заготовлено 235 кг. За підсумками інформації райдержадміністрацій до місцевих бюджетів надійшло 778661,0 грн, у т.ч. збір за використання природних ресурсів місцевого значення – 493930,0 грн, з них за збір чорниці - 420908,0 грн. За 2008 рік обласною постійно діючою комісією облдержадміністрації з раціонального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення було надано 15 дозволів для СПД на заготівлю чорниці, грибів, ожини та малини. Районними комісіями по погодженню постійним лісокористувачам видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення надано СПД 54 дозволи на заготівлю грибів, ягід та лікарської, технічної сировини (до 30.07.2008). Держуправлінням за 2008 рік було надано СПД 37 погоджень на вивіз природних ресурсів місцевого значення за межі України. Перевищення встановлених лімітів по заготівлі лісових ресурсів місцевого значення у 2008 році не виявлено. З метою визначення біологічних та експлуатаційних запасів лісових ресурсів місцевого значення для промислового збору на території області, керуючись вимогами наказу Мінприроди України від 30.06.2004р. № 255 “Про надання проектів спеціального використання природних рослинних ресурсів” під координацією держуправління, УжНУ у 2008 р. продовжувались наукові дослідження по видам рослинного світу, які заготовляються як лікарська сировина. За матеріалами наукових досліджень у 2008 р. отримано дані про запаси 17 видів лікарської рослинної сировини у тоннах сухої ваги у 4 районах області. Ця інформація та рекомендації за підсумками досліджень будуть використані при підготовці розпорядження голови облдержадміністрації про ліміти заготівель лісових ресурсів місцевого значення та лікарської технічної сировини у 2009 році. За підсумками багаторічних досліджень на замовлення держуправління Уж-


57

городським національним університетом та Міжвідомчою науково-дослідною лабораторією охорони природних екосистем у 2008 р. видано практичний посідник ,,Сировинні ресурси лікарських рослин Закарпаття: рекомендації раціонального використання“. Дані про спеціальне використання природних рослинних ресурсів на території області за період 2000-2008 рр. наведені у таблиці 5.2.2.1. Таблиця 5.2.2.1. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік 2000 2005 2006 2007 2008

Вид рослин * * * * *

встановлені ліміти 309,845 309,845 410,6 255,1 119,97

Обсяги заготівлі,т фактично заготовлено 85,3 154,3 29,197 1,8 0,235

Примітка: * - звіти райдержадміністрацій у частині використання лікарської сировини проводяться у загальних обсягах. 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України В області взято на облік понад 2 тисячі видів флори, з них 145 червонокнижних видів рослинного світу. В області є можливості відтворення рослин занесених до Червоної книги України. На базі національних природних парків та Карпатського біосферного заповідника є можливість організації центрів збереження генетичного різноманіття. Ботанічним садом Ужгородського національного університету може проводитись вирощування 25 видів рослин із Червоної книги України у т.ч. 5 видів рослин для відтворення з терміном 2 роки. За інформацією Карпатського біосферного заповідника перспективними видами рослин для розведення є родіола рожева (Rhodiola rosea L.), тирлич жовтий (Gentiana lutea L.), білотка альпійська, едельвейс ( Leontopodium alpinum Cass.), підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.), еритроній собачий зуб (Erytronium dens-canis L). На перспективу НПП “Синевир” може проводити відтворення видів рослин з Червоної книги України – нарцису вузьколистого (Narcisus angustiflius L) шафрану Гейфеля (Сrocys Heufelianus L) тирлича жовтого (Gentiana lutea L.), тирлича безстеблевого (G.acaulis L) тирлича крапчастого (G.punctata L) та родіоли рожевої (Rhodiola rosea L.). Серед видів рослин із Червоної книги України Ужанський національний парк пропонує вирощування пізньоцвіту осіннього (Colhicum autumnale L.) посівом насіння та бузку угорського (Syringa josikaca) вегетативним способом. Дані про наявність видів рослин, занесених до Червоної книги України та рослинних угрупувань відображено у таблиці 5.2.3.1.


58

Таблиця 5.2.3.1 Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин

Район

*

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

145

27

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва -

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

Примітка: * - дані у розрізі районів відсутні. 5.2.4. Адвентивні види рослин В області простежуються тенденції до збільшення кількості адвентивних видів та розширення місця їх зростання і поширення. Експансія адвентивних видів гальмує процеси відновлення корінного рослинного покриву, створюючи можливості їх блокування та спричиняє умови до утворення угруповань з домінуванням адвентивних видів. Для області найбільш поширеними інвазійними видами на сьогодні є 3 види. Це амброзія полинолиста (Аmbrosia artemisiifolia L.), повитиця польова (Cusacuta campestris Junk.) та борщівник Сосновського (Heracleum sosnovskyi Manden). Експансія адвентивних видів гальмує процеси відновлення корінного рослинного покриву, створюючи можливості їх блокування. Спричиняє утворенню угруповань з домінуванням адвентивних видів. Зокрема, дослідження заплавних угруповань Закарпаття проводено Державним природознавчим музеєм НАН України (м. Львів). Провідними у досліджуваній фракції флори є такі перших п’ять родин: Compositae - 33 види (22,8 відсотків від її загальної кількості); Cruciferae – 15(10,4 відсотки); Graminae 11(7,6 відсотки); Labiatae – 9(6,2 відсотка); Lequminosae – 7(4,8 відсотка). Адвентивна фракція флори заплавних угруповань Закарпаття нараховує 145 видів, які належать до 108 родів і 43 родин. Загальна кількість адвентивних видів становить 201 вид, з яких також 56 видів є ненатуралізованими. З п’яти досліджуваних фракцій флори найчисельнішим за кількістю видів є рід Atriplex (4 види, 2,8 відсотків). Флористичний спектр досліджуваної фракції флори є подібним до спектру флор бур’янів Середземноморських країн Західної Європи, а також до адвентивних фракцій флор північної частини Великої Угорської рівнини. За міграційним походженням адвентивні види рослин заплавних угруповань є досить різноманітними. Їх основу складають види з регіонів, приурочених до аридних (субмеридіональна і меридіональна) зон земної кулі – 104 види, або 71,4 відсотки. Слід відзначити також велику кількість північноамериканських видів (33 види). Викликає занепокоєння висока кількість видів, що спричиняють засмічення природних екосистем. Найбільш біотично “засміченим” є угруповання класу Galio-Urticetea dioicae Pass ex. Kopecky.


59

Найбільш небезпечними для заплавних природних екосистем є популяції видів або угруповань з домінуванням Acor negundo L., Fraxsimus pensilvanica Marsh, Echinocystis lobata L., Heracleum sosnovsky Manden та інші. Враховуючи стан масового поширення амброзії полинолистої та борщівника Сосновського, на замовлення держуправління (2006 р.) Ужгородським національним університетом проведено науково-дослідну роботу “Дослідження неаборигенних видів рослин Закарпатської області”. Заходи контролю та боротьби з поширенням зазначених видів протягом 2008 р. систематично висвітлювались держуправлінням в обласних ЗМІ та розміщені на сайті держуправління. Таблиця 5.2.4.1 не заповнюється у звязку із відсутністю наукових даних на рівні Ужгородського національного університету. Держуправління звернулось до відповідних наукових закладів про збір зазначених даних починаючи з 2009 року. Таблиця 5.2.4.1. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Географо-генетичні групи антропофітів

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

Європейська Південноєвропейськоазіатська Східноєвропейськоазіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

5.2.5. Стан зелених насаджень Закарпатської області Загальна площа зелених насаджень у населених пунктах станом на 01.01.2009 р. (дані обласного Головного управління Держкомзему у Закарпатській області) становить 0,8 тис.га. Стан озеленення населених пунктів за період 2000-2008 рр. наведено у таблиці 5.2.5.1. Таблиця 5.2.5.1. Озеленення населених пунктів, га Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000 40,1 6,3 92,0

2005 43,4 2,35 146,4

Рік 2006 43,4 2,41 146,4

2007 80,0 2,41 146,4

2008 79,4 21,5 181,9


60

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Із основних видів мисливської фауни за спеціальним обліком чисельності мисливських тварин у 2008 році, який було проведено при безпосередній участі представників держуправління, налічувалось понад 6,4 тис. козуль, 2,5 тис. кабанів, 2,3 тис. оленів. Чисельність копитних видів мисливських тварин у порівнянні з 2007роком збільшилась. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин у Закарпатській області наведено у таблиці 5.3.1. Таблиця 5.3.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2000 6530 56101 197600

2005 8628 36699 182299

2006 9255 37245 110931

2007 11188 37472 167728

2008 11498 58937 156087

Веденням мисливського господарства в області займаються 30 організацій, у т.ч. 10 громадських мисливських організацій, одне товариство військових мисливців та рибалок, 6 державних лісових господарств та 13 інших мисливських товариств. Площа наданих у користування мисливських угідь по області складає 987,3 тис.га. Мисливське впорядкування проведено на площі 1132,9 тис.га. Аналіз стану ведення мисливського господарства наведено в таблиці 5.3.2. Таблиця 5.3.2. Добування основних видів мисливських тварин Рік 2000

2005

2006

2007

2008

Види мисливських тварин олень козуля кабан куниця олень козуля кабан куниця олень козуля кабан куниця олень козуля кабан куниця олень козуля кабан куниця

Затверджений ліміт добування, гол. 5 14 19 58 105 29 9 85 151 30 13 129 153 40 8 165 219 -

Видано ліцензій, шт. 5 14 2 58 57 29 9 87 158 30 13 129 153 40 10 163 204 -

Добуто, гол. 5 9 2 (селекція.) 40 57 16 4 73 92 11 5 101 109 0 4 136 158 -

Не використано ліцензій, шт. 5 17 18 48 13 5 14 66 19 8 28 44 40 6 27 46 -

Причини невикористання


61

Таблиця 5.3.3. Динаміка вилову риби Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

1 2000 2005 2006 2007 2008

2 -

3 -

4 -

Примітка: промисловий вилов риби (рибний промисел) у природних водоймах на території області не проводиться, у звязку із чим таблиця 5.3.3. не заповнюється. 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України У Закарпатті нараховується близько 400 видів хребетних тварин, з них 58 видів занесено до Червоної книги України. Найбільше різноманіття птахів – 287 видів, з яких 197 гніздуючих. 58 видів (14,5 %) хребетної фауни краю занесені до Червоної книги України. Із рідкісних видів слід відмітити лосося дунайського, стерлядь, пугача, беркута, завитушку альпійську, рись, видру. Зникаючі види сичик-горобець, волохатий сич, кажани: великий та малий підковоноси, нічниці Бехштейна, ставкова, Наттерера, триколірна та інші. Збільшилась чисельність глухаря, борсука, кота лісового, лелеки чорного. У гніздовій орнітофауні з’явилися нові види – чернь чубата та білоока. Стабільним є стан популяції саламандри плямистої. У низинних меліоративних каналах зберігся реліктовий вид риб - умбра Крамера. У мисливських господарствах Закарпаття мешкають тварини, які занесено до “Червоної книги України”: борсуки, видри, лісові коти, глухарі, кількість яких останніми роками поступово збільшується. За даними обласного управління лісового господарства у 2005-2008рр. зросла чисельність видри (з 535 до 646 особин), лісового кота (з 728 до 880 особин), інші названі види мають незначне щорічне коливання по чисельності. В області наявні можливості щодо проведення заходів в частині відтворення видів тваринного світу, занесених до ЧКУ, зокрема. Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства запропоновано розведення глухаря (Tetrao urogallus) у лісфонді ДП “Ясінянське ЛМГ” та ДП “Брустурянське ЛМГ”. За інформацією Карпатського біосферного заповідника перспективними видами тваринного світу для розведення норка європейська (Mustela lutreola), тетерук (Lyrurus tetrix) глухар (Tetrao urogallus) та види метеликів із ЧКУ (Lepidoptera). НПП “Синевир” пропонує розведення харіуса європейського (Thymallus thymallus) на базі 2 власних рибогосподарств з водним дзеркалом 0,45 га із можливістю розведення до 10,0 тис.шт щорічно даного виду. Ужанським НПП запропоновано розведення форелі струмкової (Salmo trutta m. fario), що запропонована до регіонального списку червонокнижних видів та харіуса європейського (Thymallus thymallus). Стан охорони та відтворення тваринного світу наведено у таблиці 5.3.3.1.


62

Таблиця 5.3.3.1. Охорона та відтворення тваринного світу Район

Усього видів тварин занесених до Червоної книги України, екз.

нижня течія р. Тиси та р. Латориці

Acipenser ruthenus – стерлядь Aegolius funereus – сич волохатий

Хвойні, рідше мішані ліси, на Пд. також гірські букові ліси, особливо вологі біотопи (береги великих озер чи мохові болота). Старі, переважно вологі, листяні та мішані ліси поблизу озер, боліт, річок, іноді на вододільних територіях. Ділянки старого лісу, що межують з відкритими місцевостями; скелі, ущелини. Ареал місцезнаходження в стадії вивчення Невеликі річки, струмки, а також евтрофні озера (в останніх віддає перевагу прибережним зонам біля урвистих берегів зі щільним ґрунтом). Рівнинна частина області, територія ДП “Ужгородський лісгосп”, в заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського рнів, територія проектую чого РЛП “Притисянський”. Поодинокі заходи бізонів із Бещанського парку (територія Польщі) в Ужанський НПП Глухі ліси з густим підліском, яри, берегові й скелясті гірські урвища, а також скелі, іноді болота Ареал місцезнаходження в стадії вивчення Кам’янисті ділянки вкриті важко прохідними заростями гірської сосни г.Говерла Старі глухі ліси поблизу водойм і важкоприступних боліт. Старі високостовбурні ліси (поблизу галявин, вирубок та боліт). Сонячні галявини та узлісся листяних лісів (у Карпатах до 1380 м над рівнем моря), сухі схили ярів та балок з добре розвиненим трав'яним покривом, чагарником, виходи скельних порід у долинах річок, піщані дюни з ділянками лісу. Уникає сирих місць. Кам'янисті схили з розрідженим листяним лісом у передгір'ях, порослі чагарником виходи скельних порід у річкових долинах, іноді руїни старих будівель Рівнинна частина області, територія ДП “Ужгородський лісгосп”, в заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського рнів, територія проектую чого РЛП “Притисянський”. Басейни Тиси (в т. ч. її приток Тереблі, Тересви, Ріки), Ужа, Латориці та ін. річок Закарпаття. Ареал місцезнаходження в стадії вивчення Старі ліси в заплавах річок, поодинокі скелі серед гірських лісів, морські узбережжя. Гніздиться поблизу відкритих просторів, де птах полює; іноді - у великих містах на високих будівлях. Гніздиться у зх. областях, зокрема на зх. схилах г. Дарвайка на околицях с. Колочави Міжгірського р-ну Закарпатської обл.

Кількість видів занесених до Червоної Книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екю.,назва -

Кількість популяцій видів тварин Занесених до Червоної книги України, які зникли, од.,назва

-

-

Aquila pomarina – підорлик малий

-

-

Aquila chrysaetos – орел беркут Arvicola scherman – нориця гірська Astacus astacus– рак широкопалий

-

-

-

-

-

-

Barbastella barbastellus – шиpоковух євpоп.

-

-

Bison bonasus – бізон європейський Bubo bubo – пугач

-

-

-

-

Bufo calamita – ропуха очеретяна Chionomys nivalis - нориця снігова Ciconia nigra – лелека чоpний Circaetus gallicus – змієїд

-

-

-

-

-

-

-

-

Coronella austriaca – мідянка

-

-

Elaphe longissima - полоз лісовий

-

-

Eptesicus nilssonii – лилик пiвнiчний

-

-

Eudontomyzon danfordi мінога угорська Eudontomyzon mariae мінога українська Falco peregrinus – сокiл сапсан

-

-

-

-

-

-

Glaucidium passerinum – сичик гоpобець

-

-

-


63 Гірські та передгірні ділянки річок, переважно в місцях з помірною, часто швидкою течією, чистою, насиченою киснем водою і піщаногальковим або щебенистим дном на глибині 0, 1-1, 2 м річки Закарпаття (переважно нижні течії) Річки Тиса (з притоками Тересвою, Тереблею, Рікою) Заплавні луки з чагарниками, схили гір, вкриті садами; узлісся та лісосіки нижня, місцями середня течія Тиси (в т. ч. її притоки Боржава, Ріка, Теребля, Тересва), а також Ужа, Латориці. Рівнинна частина області, територія ДП “Ужгородський лісгосп”, в заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського рнів, територія проектую чого РЛП “Притисянський”. Природні та штучні прісноводні водойми, на територіях Карпатського біосферного заповідника, НПП “Синевир”, Ужанського НПП У старих важкодоступних, високогірних ділянках лісу, на територіях Карпатського біосферного заповідника, НПП “Синевир”, та Ужанського НПП. На лісових ділянках територій Карпатського біосферного заповідника, Ужанського національного природного парку. Рівнинна частина області, територія ДП “Ужгородський лісгосп”, в заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського рнів, територія проектую чого РЛП “Притисянський”. Кам'янисті розсипища в горах, скелі, урвища річкових терас, яри. Долини струмків річок, на території Карпатського біосферного заповідника Береги невеликих заплавних озер з дуже розвинутою прибережною рослинністю Рівнинна частина області, територія ДП “Ужгородський лісгосп”, в заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського рнів, територія проектуючого РЛП “Притисянський”. В заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського р-нів, територія проектуючого РЛП “Притисянський”. В заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського р-нів, територія проектуючого РЛП “Притисянський”. Ареал місцезнаходження в стадії вивчення В заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського р-нів, територія проектуючого РЛП “Притисянський”. Iмаго тримаються вздовж берегів гірських річок і потоків, на прибережних рослинах і під камінням; личинки розвиваються у проточній воді. Рівнинна частина області, територія ДП “Ужгородський лісгосп”, в заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського рнів, територія проектую чого РЛП “Притисянський”. ухі лісові галявини, піщані луки, виходи крейдяних скель. Скелясті ділянки, обвали, кам'янисті розсипища без деревної рослинності в субальпійському поясі (на висоті понад 1600 м над рівнем моря). Передгір'я і пд.-зх. схили Українських Карпат у межах Закарпатської обл.

Gobio uranoscopus - пічкур дунайський довговусий

-

-

Gymnocephalus schraetser йорж смугастий Hucho hucho hucho - лосось дунайський Lanius excubitor – соpокопуд сipий Leuciscus souffia agassizi ялець-андруга закарпатський Leuconoe dasycneme – нiчниця ставкова

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Lutra lutra – видра річкова

-

-

Lynx [Felis] lynx – рись звичайна

-

-

Meles meles – боpсук європейський

-

-

Miniopterus scheibersii – довгокpил звич.

-

-

Monticola saxatilis – скеляр строкатий Mustela erminea – [тхір]гоpностай Mustela lutreola – ноpка євpопейська Myotis bechsteini – нiчниця довговуха

-

-

-

-

-

-

-

-

Myotis nattereri – нiчниця війчаста

-

-

Myotis emarginatus – нiчниця тpиколipна

-

-

Neomys anomalus – рясонiжка мала Nyctalus leisleri – вечipниця мала

-

-

-

-

Perla maxima – веснянка велика

-

-

Pipistrellus kuhlii – нетопиp білосмугий

-

-

Porphyrophora poloniсa – кошеніль польська Prunella collaris – тинiвка альпiйська

-

-

-

-

Rana dalmatina - жаба прудка

-

-


64 Передгірні й гірські хвойні ліси, а також лісопарки на висоті 150-1200 м над рівнем моря. Надає перевагу старим соснякам, зустрічається також у листяних лісах, садах і парках. В заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського р-нів, територія проектуючого РЛП “Притисянський”. В заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського р-нів, територія проектуючого РЛП “Притисянський”. Ареал місцезнаходження в стадії вивчення Вологі гірські ліси, долини річок, скелясті та вкриті камінням схили з папороттю, мохом і листяною підстилкою на висоті 150-1500 м над рівнем моря. Тріщини у скелях, під камінням, старі будівлі, покинуті поселення. На Закарпатті відсутній Ареал місцезнаходження в стадії вивчення Гніздиться лише в Українських Карпатах; під час осінньо-зимових кочівель спускається на низовини. Ареал місцезнаходження в стадії вивчення приполонинні хвойні ліси на висоті понад 800 м над рівнем моря (переважно ділянки криволісся з чорничниками, що виникли внаслідок вітровалів або снігових обвалів). в басейні Тиси - ділянки середньої течії Тересви, Тереблі, Ріки, Ужа, Латориці, Боржави. Залісені схили і зволожені ділянки полонин на висоті 400-2000 м над рівнем моря. широколистяні ліси по всій території Закарпатської області Гніздиться в населених пунктах у кам'яних і дерев'яних будівлях (зокрема, церквах), які залишили або мало відвідують люди, а також у дуплах старих дерев. У Карпатах піднімається в гори долинами річок до висоти 300-400 м над рівнем моря. басейн Тиси, Стоячі заплавні замкнені водойми або прибережні ділянки річок з дуже уповільненою течією; як правило, досить замулені, багнисті, з густою водяною рослинністю місця. На територіях Карпатського біосферного заповідника, НПП “Синевир”, Ужанського НПП, Брегівської організації ЗТМР “Лісівник”, товарис. мислив.та рибалок ”Говерла” притоки Тиси, глибокі ділянки річок з помірною, рідше швидкою течією і твердим дном (кам'янистим, піщаним або глинистим); деколи трапляється на мілководді середня і нижня течії річок

Regulus ingicapillus – золотомушка чеpвоночуба

-

-

Rhinolophus hipposideros – пiдковонiс малий

-

-

Rhinolophus ferrumequinum – пiдковонiс великий

-

-

Rutilus frisii - вирезуб Salamandra salamandra саламандра плямиста

-

-

Scutigera coleoptrata – мухоловка звичайна Sorex alpinus – мiдиця альпiйська Strix uralensis – сова довгохвоста

-

-

-

-

-

-

Terricola tatricus – нориця татранська Tetrao urogallus – глушець

-

-

-

-

Thimalus thimalus – харіус європейський Triturus alpestris – тритон альпійський Triturus montandoni – тритон карпатський Tyto alba – сипуха

-

-

-

-

-

-

-

-

Umbra krameri – умбра

-

-

Ursus arctos – ведмідь бурий

-

-

Zingel streber streber - чоп малий

-

-

Zingel zingel zingel - чоп великий

-

-

 Перелік видів фауни, якій загрожує небезпека, види фауни, що охороняються міжнародними договорами України та перелік видів фауни, що охороняються в регіоні наведено в таблицях 5.3.3.2- 5.3.3.4.


65

Таблиця 5.3.3.2 Кількість фауни, якій загрожує небезпека Назва виду Хребетні ссавці птахи плазуни земноводні риби круглороті Безхребетні Разом:

Кількість видів 428 69 280 10 16 51 2 понад 30 тис. близько 30,5 тис.

2005 93 22 53 3 6 8 1 90 183

Види, яким загрожує небезпека 2006 2007 93 93 22 22 53 53 3 3 6 6 8 8 1 1 90 90 183 183

2008 93 22 53 3 6 8 1 90 183

Таблиця 5.3.3.3. Види фауни, що охороняються міжнародними договорами України

Загальна чисельність видів фауни , од. % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

2005 рік 30428 68 117 12

2006 рік 30428 68 117 12

2007 рік 30428 68 117 12

2008 рік 30428 68 117 12

237

237

237

237

21

21

21

21

-

21

21

21

21

Таблиця 5.3.3.4. Перелік видів фауни, що охороняється, в регіоні 

Назва виду

Червона книга України

1

2

Вовк - Canis lupus Вовчок лісовий - Dryomis laniger Вовчок ліщиновий Muskardinus avellanarius Полівка татранська Microtus tatricus Мишівка лісова Sicista betulina Видра річкова Lutra lutra Ведмідь бурий Ursus actos Куниця кам'яна Martes foina Куниця лісова Martes martes Горностай Mustela erminea Ласка - Mustela nivalis Тхір лісовий - Putorius putorius Норка європейська Mustela lutreola Борсук Meles meles

Бернська конвенція

3 Ссавці + + +

+ + + +

+

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

Європейський червоний список

4

5

6

7

8 + +

+ + + + + + + + +

+

+

+

+

+ +


66 1 Кіт лісовий Felis silvestris Рись звичайна Lynx lynx Олень благородний Cervus elaphus Козуля європейська Capreolus capreolus Пiдковонiс великий Rhinolophus ferrumequinum Пiдковонiс малий Rhinolophus hipposideros Довгокрилець звичайний Miniopterus shreibersi Нiчниця гостровуха Myotis blythii Нiчниця велика Myotis myotis Нiчниця довговуха або Бехштейна Myotis bechsteini Нічниця війчаста або Наттерера Myotis nattereri Нiчниця вусата Myotis mystacinus Нiчниця Брандта Myotis brandtii Нiчниця триколiрна Myotis emarginatus Нiчниця водяна Myotis daubentonii Вухань бурий Plecotus auritus Вухань австрійський Plecotus austriacus Широковух звичайний Barbastella barbastellus Нетопир-карлик Pipistrellus pipistrellus Нетопир Натузіуса або лісовий Pipistrellus nathusii Вечірниця мала Nyctalus leisleri Вечiрниця руда Nyctalus noctula Кажан пізній Eptesicus serotinus Кажан північний Eptesicus nilssonii Лилик двоколірний Vespertilio murinus Бурозубка альпійська Sorex alpinus Водяна полівка мала Arvicola terrestris scyermani Снігова полівка Chionomys nivalis Martins Білозубка білочерева Crocidura leucodon Білозубка мала Crocidura suaveolens Cricetus cricetus хом'як звичайний Erinaceus europaeus їжак європейський Сурок гірський Marmota marmota Рясоніжка велика Neomys fodiens Рясонiжка мала Neomys anomalus Вивірка звичайна Sciurus vulgaris Мiдиця альпiйська Sorex alpinus Мідиця звичайна - Sorex araneus Мідиця мала - Sorex minutus Слiпак буковинський Spalax graecus Слiпак подiльський Spalax zemni Ховрах євpопейський Spermophilus citellus Ховрах крапчастий

2 + +

3

4

5

6

7

8 +

+ + +

+

+

+

+

+

+ + + +

+

+

+ + +

+

+

+

+

+ +

+ +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ +

+

+

+

+ + + +

+ + + +

+

+

+

+

+ + + + + + +

+ +

+ + + + +

+ + +

+

+

+

+


67 1 Spermophilus suslicus Червоновола гагара Gavia stellata Чорновола гагара G. arctica Малий норець Podiceps ruficollis Чорношиїй норець P. nigricollis Бугай - Botaurus stellaris Бугайчик - Ixobrychus minutus Квак - Nycticorax nycticorax Мала біла чапля Egretta garzetta Руда чапля - A. purpurea Гуска білолоба - Anser albifrons Гуска сіра - Anser anser Крижень - Anas platyrhynchos Коровайка - Plegadis falcinellus Білий лелека - Ciconia ciconia Чорний лелека - C. nigra Осоїд - Pernis apivorus Рудий шуліка - Milvus milvus Чорний шуліка - M. migrans Польовий лунь - Circus cyaneus Луговий лунь - C. pygargus Болотяний лунь - C. aeruginosus Великий яструб Accipiter gentilis Малий яструб - A. nisus Зимняк - Buteo lagopus Звичайний канюк -.B. buteo Малий підорлик Aquila pomarina Змієїд - Circaetus gallicus Орел-карлик -Hieraaetus pennatus Степовий орел - Aquila rapax Великий балобан - A. clanga Малий балобан -A. pomarina Беркут - A. chrysaetos Балобан - Falco cherrug Сапсан - F. peregrinus Чеглок - F. subbuteo Дербник - F. columbarius Кібчик - F. vespertinus Степовий боривітер F. naumanni Боривітер звичайний Falco tinnuculus (Cerchneis) Перевізник Actitis hypoleucos Глухар - Tetrao urogallus Сірий журавель - Grus grus Погонич- - Porzana porzana Деркач - Crex crex Чорниш - Tringa ochropus Дупель - G. media Чорний крячок - Chlidonias nigra Річковий крячок Sterna hirundo Пугач - Bubo bubo Вухата сова - Asio otus Болотяна сова A. flammeus Сипуха - Tyto alba Совка - Otus scops Волохатий сич Aegolius funereus Хатній сич - Athene noctua Сичик-горобець Glaucidium passerinum Сіра сова - Strix aluco Довгохвоста сова - S. uralensis Дрімлюга Caprimulgus europaeus Сиворакша Coracias garrulus Голуба рибалочка Alcedo atthis

2

3

4

5

6

7

8

Птахи + + + + + + + +

+ + + +

+ + + + + + + + +

+

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ +

+

+ + +

+ +

+

+ + +

+

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ +

+ + + + + + + + +


68 1 Звичайна бджодлоїдка Merops apiaster Одуд - Upupa epops Крутиголовка Jynx torguilla Зелений дятел Picus viridis Сивий дятел P. canus Чорна жовна Dryocopus martius Великий строкатий дятел Dendrocopos major Сирійський дятел - D. siriacus Середній дятел - D. medius Білоспинний дятел D. leucotos Малий дятел D. minor Трипалий дятел Picoides tridactylus Стриж - Аpus apus( pallidus) Ластівка берегова Riparia riparia Сільська ластівка Hirundo rustica Міська ластівка Delichon urbica Лісовий щеврик Anthus trivialis Луговий щеврик A. pratensis Червоногрудий щеврик Anthus cervinus Гірський щеврик A. spinoletta Жовта плиска M. flava Гірська плиска Motacilla cinerea Біла плиска M. alba Сорокопуд-жулан Lanius collurio Сірий сорокопуд L. excubitor Іволга Oriolus oriolus Горіхівка Nucifraga caryocatactes Омелюх Bombicilla garrulus Звичайна оляпка Cinclus cinclus Кропивник Troglodytes troglodytes Альпійська тинівка Prunella collaris Лісова тинівка P. modularis Рябогруда славка. Sylvia nisoria Чорноголова славка. S. atricapilla Садова славка S. borin Сіра славкаю S. communis Прудка славка S. curruca Жовтоголовий корольок Regulus regulus Червоноголовий корольок R. ignicapillus Мухоловка-білошийка Ficedula albicollis Мала мухоловка. F. parva Сіра мухоловка Muscicapa striata Луговий чекан Saxicola rubetra Чорноголовий чекан S. torquata Звичайна камінка Oenanthe oenanthe Кам'яний дрізд Monticola saxatilis Звичайна горихвістка Phoenicurus phoenicurus Чорна горихвістка. P. ochruros Малинівка - Erithacus rubecula Західний соловей Luscinia megarhynchos Східний соловейк - L. luscinia Синьошийка - L. svecica Гірський дрізд - T. torquatus Ремез. Remiz pendulinus

2

3 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+

+ + + + + +

+

+ + + + + + + +

+

+ + + + + + +

+

+ + + + + + + + +

4

5

6

7

8


69 1 Болотяна гаїчка - Parus palustris Чорноголова гаїчка - P. montanus Чубата синиця - P. cristatus Чорна синиця - P. ater Голуба синиця - P. caeruleus Велика синиця - P. major Синиця довгохвоста Aegithalos caudatus Синиця болотяна - Parus palustris Повзик - Sitta europaea Звичайна пищуха Certhia familiaris Канареєчний в'юрок Serinus serinus Зеленяк - Chloris chloris Чиж - Spinus spinus Щиглик - Carduels carduelis Коноплянка Acanthis cannabina Золотомушка чеpвоночуба Regulusingicapillus Звичайна чечітка - A. flammea Скеляр строкатий Monticola saxatilis Глушець - Tetrao urogallus Ялиновий шишкар Loxia curvirostra Костогриз Coccothraustes coccothraustes Звичайна вівсянка - E. citrinella Очеретяна вівсянка E. schoeniclus Вівчарик-ковалик Phylloscopus collybita Вівчарик жовтобровий Phylloscopus sibilatrix Черепаха болотна Emys orbicularis Веретільниця ламка Anguis fragilis Ящірка прудка - Lacerta agilis Ящірка живородна Lacerta vivipara Ящірка зелена - Lacerta viridis Вуж звичайний - Natrix natrix Полоз лісовий - Elaphe longissima Мідянка звичайна Coronella austriaca Гадюка звичайна - Vipera berus Саламандра плямиста Salamandra salamandra Тритон звичайний Triturus vulgaris Тритон альпійський Triturus alpestris Тритон карпатський Triturus montandoni Тритон гребінчастий Triturus cristatus Кумка гірська Bombina variegata Ропавка звичайна Pelobates fuscus Ропуха звичайна - Bufo bufo Ропуха зелена - Bufo viridis Квакша - Hyla arborea Жаба озерна - Rana ridibunda Жаба гостроморда - Rana arvalis Жаба прудка - Rana dalmatina Жаба трав’яна - Rana temporaria

2

3 + + + + + + + + + + + + + + +

+

+ +

+

+

+

+ + + + + + + Плазуни + + + +

+ +

+

+ + + + + Земноводні + +

+

+

+

+ + + +

+

+ + + + + + +

4

5

6

7

8


70 1

2

Харіус європейський Thymallus thymallus Харіус європейський Thymallus thymallus Лосось дунайський- Hucho hucho Вусач південний Barbus meridionalis petenyi Андруга закарпатська Leuciscus souffia agassizi В’юн - Misgurnus fossilis Жерех - Aspius aspius Стерлядь - Acipenser ruthenus Бичок-головач - Gobius kessleri Пічкур дунайський Gobio uranoscopus Йорж смугастий Gymnocephalus schraetser Чехонь - Pelecus cultratus Гірчак звичайний - Rhodeus sericeus Вирезуб - Rutilus frisii Сом звичайний - Silurus glanis Умбра - Umbra krameri Чоп великий - Zingel zingel Чоп малий - Zingel streber

+

Мінога угорська Lampetra danfordi

+

Веснянка велика Perla maxima Красуня-діва Colopteryx virgo Бджола-тесляр Xylocopa valga Бджола-тесляр фіолетова Xylocopa violaceae Бджола-листоріз люцерновий Megachila rotundata Вусач альпійський Rosalia alpina Жук-олень Lucanus cervus Жук-самітник Osmoderma eremita Махаон Papilio machaon Подалірій Iphiclides podalirius Мнемозина Parnassius mnemosyne Переливниця велика Apatura iris Стрічкар тополевий Limenetis populi Люцина Hamearis lucina Сатир гірський Манто Erebia manto Синявець непарний Lycaena dispar Синявець аріон Maculinea arion Бражник прозерпіна Proserpinus proserpina Бражник скабіозовий Hemaris tityus Бражник мертва голова Acherontia atropos Сатурнія аглія

+

3 Кісткові риби +

+

+

+

+ +

+

+

+

+ + + + +

+

4

5

6

7

8

+

+

+ + + +

+ + + + + + + Круглороті

+ +

Комахи

+ + + + +

+

+

+

+

+

+ + +

+

+ + + +

+ + + +

+

+

+

+ +


71 1 Aglia tau Сатурнія мала Eudia pavonia Шовкопряд березовий Endromis versicolora Ведмедиця-господиня Callimorpha dominula Ведмедиця Гера Callimorpha quadripunctaria Ведмедиця велика Pericallia matronula Стрічкарка блакитна Catocala fraxini Стрічкарка малинова Catocala sponsa Джміль яскравий Bombus ponorum Джміль моховий Bombus muscorum Кошеніль польська Porphyrophora poloniсa

2

3

4

5

12

2

6

7

8

21

20

+ + + + + + + + + + Ракоподібні

Рак широкопалий Astacus astacus

+

Всього - 281

98

232

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними В області діють комплексні програми щодо профілактики сказу та трихінельозу. Стан захворюваності диких тварин та птахів систематично розглядається на обласній протиепізоотичній комісії облдержадміністрації. Протягом 2008 року державною службою ветеринарної медицини обліковано 6 випадків сказу, у т.ч. 3 лисиці, 2 борсуки, і 1 косуля. Трихінельоз лисиць виявлено у 4 випадках - в с. Гукливе, Воловецького району та на лісових угіддях В.Березнянського району. По кожному вищенаведеному захворюванню диких тварин були введені карантинні обмеження рішеннями державних надзвичайних комісій. В неблагополучних пунктах по сказу тварин та загрозливих зонах проводилися заходи по ліквідації сказу, регуляції популяції червоних лисиць, відлову безпритульних тварин. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття В області за останні декілька десятиріч виявлено ряд не аборигенних видів ссавців та риб. За даними Ужгородського національного університету (к.б.н. Потіш Л.А.) та Інституту екології Карпат НАН України (ст.н.с. Башта А.-Т.) виявлено наступні види: Миша курганчикова Mus spicilegus Petenyi, 1882. Інформація щодо виявлення цього виду на території Закарпатської області (околиці с.Великі Ком'яти Виноградівського р-ну) походить з першої половини ХХ ст., але пізніша ревізія знахідки виявила, що особина належить до виду Mus musculus (Macholán, 1995). За неперевіреними даними, на території Закарпатської області вид виявлений в двох місцях в Ужгородському р-ні: на околиці с. Комаровці (близько 10 курганчиків) і на околиці с. Малі Геєвці (4 курганчики).


72

Бобер європейський Castor fiber Linnaeus, 1758. Особини, поселення яких виявлене в лютому 2005 р. на каналі поблизу с. Невицьке Ужгородського р-ну, очевидно, походять з території Угорщини (найближче поселення бобрів розташоване за 10 км до українського кордону, на р. Тур). За словами місцевих жителів, боброва “хатка” в цьому місці з’явилася два-три роки тому. Вона розташована досить близько до населеного пункту – 100-150 м до найближчих житлових будинків, що, однак, не завадило тваринам успішно тут оселитися. Восени 2005 р. заселена боброва "хатка" виявлена на заплавних островах поблизу с.Дротинці Виноградівського р-ну (на р.Тиса). Ще одне поселення бобра, що складалося з 3-х "хаток", у 2003 рр. було знайдене на р. Лубня у Велико-Березнянському районі, але в 2005 р. тут не виявлено жодної особини (інформація співробітників НПП “Ужанський”). Ці тварини, ймовірно, проникли на територію області з Бещадського національного парку (Польща). Лань Dama dama (Linnaeus, 1785). Рідкісний інтродукований вид. У 1970-х роках невелике стадо ланей було завезене на територію області з заповідника “Асканія-Нова”. У 1995 р. мала місце повторна спроба акліматизувати ланей, що походили з Угорщини. Сьогодні стадо утримується лише у вольєрі на території мисливському господарстві “Нове Село” Берегівського ДЛГ. Ймовірне утримання окремих особин у вольєрах приватних рекреаційно-туристичних господарствах. Собака єнотоподібний Nyctereutes procyonoides (Gray, 1834). Акліматизований вид. У вересні 1953 р. у Шаланківському лісі (Виноградівський р-н) було випущено 80 особин єнотоподібного собаки (39 самок і 41 самець), завезених з Дніпропетровської, Київської та інших областей країни (Татаринов, 1973; Турянин, 1974). Однак, на відміну від інших районів України, на Закарпатті ця спроба успіху не мала: поодиноких особин спостерігали лише протягом кількох років після випуску на волю в Ужгородському, Виноградівському, Перечинському, Берегівському, Хустському районах. В останнє десятиріччя єнотоподібний собака знову з’явився в Закарпатській області. Окремі особини спостерігалися біля р.Тиса, південніше м.Виноградів, а також виявлені за слідами на снігу в ур.Великий Ліс (Нодь-ліс) та ур.Оток біля с.Квасове Берегівського р-ну, в ур.Рафайлів Ліс, Берегівського р-ну (Боднар, 2005). Одна особина цього виду загинула від мисливського пса в молодому буковому лісі біля с. Гута Ужгородського р-ну. Ще один випадок відомий з с. Андріївка, Ужгородського р-ну, де особина була також здобута мисливським псом. Шакал Canis aureus Linnaeus, 1758. До кінця ХХ ст. шакал був виявлений на всій території Угорщини (З. Бігарі, усне повід.). Тому його поява у рівнинній частині Закарпатської області була цілком очікувана. За словами мисливців Виноградівської та Берегівської районних рад УТМР за період 2002-2004 рр. було добуто 6 особин шакала. Перший підтверджений факт здобуття шакала – січень 2005 р., біля с. Королеве Виноградівського р-ну. Норка американська Mustela vison Schreber, 1777. Дика популяція американської норки сформувалася на Закарпатті за рахунок особин, що втікали зі звірогосподарств. Сьогодні ця норка - звичайний вид у рівнинній частині Закарпатської області. Є ймовірність появи ще 5 видів ссавців, а саме: підковик південний Rhinolophus euryale Blasius, 1853; нічниця крихітна Myotis alcathoe (Helversen et


73

Heller, 2001); Вечірниця велика Nyctalus lasiopterus (Schreber, 1780); нетопир білосмугий Pipistrellus kuhlii (Kuhl, 1817); єнот-полоскун Procyon lotor (Linnaeus, 1758). Їх поява у наступні десять років можлива у зв’язку із поширенням у сусідніх європейських країнах – Угорщині, Словаччині та Румунії. Виявлені представники не аборигенних видів риб в області: Ameiurus melas - канальний сом світлий. Представник північно – американської фауни. Новий вид фауни Закарпатської області. Проникнення його ймовірно відбулось по р. Тиса та Латориця під час повеней або завдяки гідрофільним птахам. Рідкісний у виловах рибалок – любителів рівнинної частини області, де населяє стариці, канали. Точних відомостей про біологію та екологію немає. Amerius nebulosus ( Le Sueur, 1919 ) – канальний сом світлий, карликовий сомик. Представник північно – американської фауни. З’явився у водоймах області в 50 – 60 роки ХХ століття. Шляхи появи цього виду у фауні області, як і попереднього виду точно не з’ясовані. Вважається, що він проник на територію області по основним притокам р.Тиса. На сьогоднішній день звичайний, зрідка масовий вид водойм рівнинної частини області, де полюбляє стариці, меліоративні канали. Зрідка при відсутності великої кількості паводків проникає по руслам рік в середню течію, де притримується уповільнених ділянок. Найбільш стійка чисельність властива для басейну р. Латориця, особливо її рівнинної ділянки. Точних відомостей про біологію та екологію немає. Ctenopharyngodon idella ( Valenciennes, 1844 ) – білий амур східно азіатський - представник далекосхідної фауни. Вид завезений з метою розведення в тепловодних господарствах та боротьбою з заростанням риборозплідних водойм в 50-х роках ХХ століття. Внаслідок руйнування дамб та за допомогою птахів вид потрапив у природні водойми. Рідкісний у виловах рибалок – любителів нижніх течій р. Латориця та Тиса. Точних відомостей про біологію та екологію в природних водоймах немає. Hypophthalmicthys molitrix ( Vallensiennes, 1844 ) – товстолоб білий амурський. Представник далекосхідної фауни. Як і попередній вид – завезений в тепловодні рибо господарства для промислового розведення, з яких різними шляхами потрапив у природні водойми. Частіше всього зустрічається у виловах рибалок – любителів на р. Латориця, її нижнього течії. Точних відомостей про біологію та екологію в природних водоймах немає. Aristichthys nobilis ( Richardson, 1845) – товстолобик строкатий південно китайський. Представник далекосхідної фауни. Шлях проникнення, поширення цього виду схожі до двох попередніх. Lepomis gibbosus Linne, 1758 - окунь сонячний. Представник північно – американської фауни. Точних відомостей про шлях проникнення виду в Європу відсутній. Існує припущення, що цей вид був випущений акваріумістами. Населяє стоячі та слабо текучі водойми, які добре прогріваються влітку. Відсутній в основних руслах рік Закарпаття. Масовий в старицях рік Тиси та Латориці. Створює конкуренцію за ресурс аборигенним видам. Точних відомостей про біологію та екологію в природних водоймах немає. S. gairdnerii Richardson, 1836 – форель райдужна. Інтродукований вид, який поряд із байкальським омулем, гольцем масово випускався у водойми області з метою підвищення їх продуктивності. На відміну від двох останніх прижився і населяє верхні течії основних річок області та їх високогірні притоки –


74

потоки. Як менш вибагливий до кисневого та температурного режимів в невеликій кількості зустрічається і в середніх течіях рік. Природній конкурент форелі струмкової. Perccottus glenii Dybrowski, 1877 – головешка, ротань. Представник далекосхідної фауни. Існують різні версії проникнення цього виду. Утримувався акваріумістами. Можливо поряд із товстолобом білим амурським та іншими далекосхідними видами завезений людиною. Масовий вид нижніх течій рік Закарпатської області. В окремих водоймах фоновий вид. Відсутність конкурентів та надзвичайна агресивність сприяє його масовому розселенню у водоймах області. Єдиним стримуючим фактором є швидкість течії, оскільки вид полюбляє стоячі та слабо текучі водойми. Потребує додаткових біологічних досліджень. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України Станом на 01.01.2009 р. в області взято на облік р 453 об’єкти природнозаповідного фонду загальною площею 159,6 тис. га, з них загальнодержавного значення - 36 об’єктів загальною площею 147,5 тис. га, місцевого значення- 417 об’єктів загальною площею 12,1 тис. га. Відсоток фактичної площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду до загальної площі області становить 12,7%. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009 р. наведена у таблиці 5.4.1.1. Таблиця 5.4.1.1. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009 року № п\п

1. 2. 3. 4. 5.

6.

7. 8. 9.

Найменування об’єктів ПЗФ Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки-пам”ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища РАЗОМ

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного знаМісцевого значення Всього чення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа 1 53630 1 53630 2 79558,3 2 79558,3 4 37,9 4 37,9 1 6100 1 6100 22 13688,6 40 4202,9 62 17891,5 2 1482 1 188,4 4 1879 11 1188,5 9 2659 17 1030,7 4 6807 1 75,0 1 606,6 1 49,9 5 819,0 1 105,0 4 851,4 1 150,0 9

463,7

330

476,0

1 6 1 1

22,0 385,0 41,7 15,0

1

339

939,7

40

88,5

86,4

25 227 1 38 -

27,3 185,0 1,0 174,2 -

1

86,4

1

38,0

33

139,2

34

177,2

36

147465,0

9 417

1183,3 12088,3

9 453

1183,3 159604,3


75

На виконання пункту 5 Указу Президента України від 23 травня 2005 року № 838 про встановлення у натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду, оформлення їх інформаційними знаками і нанесення на планово-картографічний матеріал протягом 2008 року встановлено межі у натурі на 447 об’єктах загальнодержавного і місцевого значення загальною площею 124546,7 га. За результатами проведених заходів по встановленню меж у натурі рішенням сесії Закарпатської обласної ради від 04.12.2008 р. визнано площу 5 парківпам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення більшою на 28,0089 га. За кошти обласного фонду ОНПС підготовлено протягом 2008 року наукові обґрунтування на створення лісового заказника місцевого значення “Темнатик” загальною площею 1215 га та 3 ботанічних заказників місцевого значення загальною площею 4,0 га. Протягом 2008 року завершено на районному рівні отримання погоджень на створення лісового заказника місцевого значення “Темнатик” загальною площею 1215 га. Облдержадміністрацією погоджено проект Указу Президента України на створення НПП “Зачарований край” на площі 6101 га (лист облдержадміністрації від 04.12.2008 № 6334/06-02). Науковцями НПП “Синевир” проводилась підготовча робота для написання наукових обґрунтувань на заказники місцевого значення “Дубки” на площі 1,0 га та урочище „Тополина” на площі 83,0 га у Свалявському районі. Зазначені обєкти заплановано винести на розгляд обласної ради у 2009 році. На розвиток природно-заповідної справи та екомережі у 2008 р. спрямовано з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища 630,6 тис.грн (38,1 % від загального кошторису ОФ ОНПС). Динаміка структури природно-заповідних територій та обєктів області за період 1990-2008 рр. наведена у таблиці 5.4.1.2. Таблиця 5.4.1.2. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Категорія об'єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам'ятки природи Ботанічні сади Дендропарки Парки- пам'ятки садовопаркового мистецтва

Кількість

Площа, тис. га 1990 1995 2000 12706,5 38930,0 53630,0

2008 53630,0

Площа територій суворої заповідності 1990 1995 2000 2008 # # 15872,0 15872,0 * * -

1990 1

1995 1

2000 1

2008 1

-

-

-

-

-

-

-

-

1

1

2

2

40400

40400

79558,3

79558,3

5818,0 ***

5818,0 ***

9348,5 **

9348,5 **

52 8

45 12

56 9

62 9

16185,1 15467,4 2365,3 2678,3

17147,4 1184,3

17891,5 1183,3

-

-

-

-

338

376

341

339

939,56

1119,5

873,7

939,7

-

-

-

-

1 3 28

1 3 22

1 3 34

1 4 34

98,5 5,5 110,25

98,5 5,5 165,1

98,5 5,5 218,9

86,4 37,9 177,2

-

-

-

-


76

Примітка: # - зонування території Карпатського біосферного заповідника проведено з 2000 року; * - заповідна зона Карпатського біосферного заповідника; ** - заповідні зони Ужанського НПП та НПП “Синевир”; *** - заповідна зона НПП “Синевир”; 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Значна увага в області приділяється розвитку туристично-рекреаційних та курортних зон, які одноразово є складовою екомережі. Закарпатська область має високий природно-рекреаційний та туристично-курортний потенціал, до якого належать бальнеологічні ресурси (лікувальні мінеральні і термальні води, грязі, озокерит, ропа озера Кунігунда, соляні шахти),місцеві види лікарських рослин, ліси, лікувальні кліматичні гірські та перед гірські ландшафти, поверхневі водойми тощо. Область володіє значними запасами лікувальних мінеральних вод, які складають 51 % вод загального числа джерел Українських Карпат, що у поєднанні із сприятливими кліматичними умовами стало основою розвитку бальнеологічних і кліматичних курортів. За якістю та кількістю лікувальних мінеральних вод область займає перше місце в Україні. В області наявні 62 основні родовища, до яких входить 400 виходів мінвод 7 бальнеологічних груп із 30 типами вод. До числа відомих курортів належать санаторії “Квітка Полонини”, “Поляна”, “Сонячне Закарпаття”, “Шаян”, “Верховина” (лікування органів травлення і обміну речовин), санаторії “Гірське плесо” і “Синяк” (лікування органів кровообігу, опорно-рухового апарату, нервової системи і захворювань шкіри), санаторії “Карпати” і “Кооператор” (лікування органів кровообігу і нервової системи), санаторій “Човен” (лікування туберкульозу у дітей), санаторій “Малятко” та НПО “Реабілітація” (лікування пульманологічних захворювань). На сьогодні мережа санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельних закладів області нараховує 299 об'єктів, серед яких: 28 оздоровчих, 90 рекреаційних та 181 туристичних закладів, в яких одночасно можна розмістити 21,2 тис. осіб. У напрямку розвитку рекреаційних територій розроблено: науково обґрунтовані концепції територій – „Синевирське озеро” та „Боржавські полонини” Міжгірського району, „Синяк” Мукачівського району, „Близниця-Кваси” Рахівського району; концепції генеральних планів територій – „Плай” та „Великий Верх” (Воловецький район). Також розробляється концепція територій „Усть-Чорна”, „Руська Мокра” (Тячівський район). Крім того, у стадії розроблення знаходяться проекти розвитку територій „Полонина Руна” (Перечинський район) та „ВишкаКрасія” (Великоберезнянський район). До лісових рекреаційних ресурсів відносяться курортні ліси (13 тис. га,), зелені зони (47,6 тис.га), ліси охоронних зон курортно-рекреаційних об’єктів. Значні рекреаційні функції виконують також ліси природно-заповідного фонду, захисних смуг поблизу річок тощо.


77

5.4.3. Історико-культурна спадщина У Закарпатті багато цінних історико-культурних пам’яток, пам’яток природи, архітектури, тощо. Велика кількість церковних пам’яток-одна з особливостей краю. На державному обліку знаходяться 1808 пам’яток археології, історії, архітектури та монументального мистецтва. Серед них - 13 замкових та фортифікаційних споруд (переважно в руїнах), 137 пам’яток архітектури, внесених до Державного реєстру національно-культурного надбання. З 85 церков, шедеврів дерев’яного зодчества, 25-перлини рукотворного мистецтва, 133 пам’ятки архітектури державного та місцевого значення, що складає значний потенціал для розвитку пізнавального та міжнародного туризму. До них належать загальновідомі Мукачівський, Ужгородський, Хустський та Невицький замки, численні церкви та монастирі у районах. В області діють державні музеї, а саме: Закарпатський краєзнавчий музей та Художній музей імені Й. Бокшая, Музей народної архітектури і побуту, Мукачівський історичний музей, меморіальні музеї будинку Ф. Манайла та А. Коцки. Окрім державних музеїв функціонують 75 музеїв на громадських засадах, серед яких етнографічний музей “Лемківська садиба” в с. Зарічево, Перечинського району; музей – кузня “Гамора” в с. Лисичево, Іршавського району, діяльність якої відновлено у наш час; музей “Сільська хата” в с. Синевир, музей Ольбрахта у с. Колочава та ряд інших об’єктів, де зберігаються експонати і матеріали про історичний і культурний розвиток краю. В частині збереження історично – культурної спадщини в області розміщено ряд об’єктів екологічного спрямування зокрема. На території національного природного парку “Синевир” знаходиться озеро ,,Синевир”, яке набуло статусу водно-болотного угіддя міжнародного значення та музей лісу і сплаву, який зруйновано повенями 1998 та 2001 років і потребує значних коштів для відбудови. На стадії завершення оформлення експонатами знаходиться музей екології Карпат у Карпатському біосферному заповіднику, де зібрано експонати природи Карпат та матеріали, що показують історичний розвиток регіону та його етнографію. У музеї зібрано предмети побуту і праці попередніх поколінь, традиційний одяг, тощо. До історико-культурної спадщини екологічного спрямування в області слід віднести частину територій та об’єктів природно-заповідного фонду – 34 парки пам’ятки садово-паркового мистецтва, що стали масовими місцями відпочинку та оздоровлення зокрема, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення - парк санаторію “Карпати” у Мукачівському районі.


78

5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля В області наявні 400 різноманітних пішохідних туристичних маршрутів якими щороку користуються близько 300 тис. рекреантів. Проте користування природним середовищем або його окремим компонентом, у тому числі й рекреаційним, призводить до його певних змін. Негативні наслідки від рекреаційних навантажень пов’язані, зокрема, з витоптуванням лісових насаджень, механічними їх пошкодженнями, збиранням дикоростучих і лікарських рослин, засмічення територій, випалювання рослинності, турбування місць перебування лісової фауни тощо. Значний вплив завдає засмічення території побутовими відходами. Їх наявність знижує, насамперед, естетичну цінність територій. На сьогодні щорічно визначаються норми максимально допустимого антропогенного навантаження у межах рекреаційних територій Карпатського біосферного заповідника, НПП "Синевир" та Ужанського національного природного парку. По інших територіях із масовим відвідуванням – санаторіях, туристичних базах, кемпінгах тощо, такий показник нормативно не вирахувано. Слід зазначити, що рекреаційне освоєння територій в області ще не досягло розмірів, які б становили загрозу довкіллю. Більшість інформаційних джерел зазначають, що у середньому на 1 кв.км території області припадає 1,5 рекреантів. Це відповідає 130 особам на 10 тисяч населення і не становить загрози довкіллю.


79

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ҐРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів Земельний фонд області за даними Головного управління Держкомзему у Закарпатській області станом на 1.01.2009 р. складає 1275,3 тис. гектарів. Сільськогосподарські угіддя займають 453,4 тис.га (35,6 %), з яких рілля складає 200,5 тис.га (15,7%), багаторічні насадження 27,2 тис.га (2,1 %), сіножаті та пасовища займають 225,6 тис.га (17,8 %). Ліси та інші лісовкриті площі складають 56,8 % території області (724,02 тис.га). Відкриті заболочені землі 0,85 тис.га (0,1 %), відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покриттям 15,3 тис.га (1,2%). На інші види земель та угідь припадає 7% території області. За останні три роки площа сільськогосподарських та лісових земель суттєво не змінилася. 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь За останні роки площа сільськогосподарських та лісових земель суттєво не змінилася. Динаміка структури земельного фонду області по основних видах угідь наведено в таблиці 6.1.1. Таблиця 6.1.1 Динаміка структури земельного фонду області Основні види угідь

Загальна територія

2000

2005

2006

2007

2008

Всього, % до за- Всього, % до за- Всього, % до за- Всього, % до затис.га гальної тис.га гальної тис.га гальної тис.га гальної площі площі площі площі території території території території 1275,3 100 1275,3 100 1275,3 100 1275,3 100

Всього, тис.га

1275,3

% до загальної площі території 100

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі

464,0

36

453,5

35,6

453,5

35,6

453,4

35,6

453,4

35,6

7,185

57

724,2

56,8

724,2

56,8

724,0

56,8

724,0

56,8

43.4

3

44,2

3,5

44,2

3,5

44,7

3,5

44,7

3,5

0,8

-

0,9

0,1

0,9

0,1

0,8

0,1

0,8

0,1

145,0

1

15,6

1,2

15,6

1,2

15,3

1,2

15,3

1,2

16,1

1

18,4

1,4

18,4

1,4

18,4

1,4

18,4

1,4

Усього земель (суша)

1,257

98

1256,8

98,6

1256,8

98,6

1275,2

100

1275,2

100

Території, що покриті поверхневими водами

183,0

2

18,5

1,4

18,5

1,4

18,3

1,4

18,3

1,4

4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі


80

6.1.2. Деградація земель За геоморфологічними, кліматичними та ґрунтовими показниками область вважається ерозійно вразливою. Зі всієї території умовно захищені від ерозії лише землі вкриті лісом та низинні. Решта близько однієї третини усіх сільськогосподарських угідь належать до категорії ерозійно небезпечних. Закарпатським інститутом землеустрою у 1995 році розроблена ,,Програма захисту земель від водної ерозії та інших видів деградації земель Закарпатської області на період 2010 року”, згідно якої земель, що піддаються деградації нараховується 37,2 тис. га, що становить 8,2 % від загальної площі сільгоспугідь, в тому числі ріллі – 7,7 тис.га. На території області знаходиться близько 14,3 тис.га деградованих та 68,2 тис.га малопродуктивних земель, що потребує у майбутньому нових підходів до використання сільгоспугідь у гірській місцевості. Площі деградованих земель наведені в таблиці 6.1.2. Таблиця 6.1.2.1 Райони, які зазнають ерозії ґрунтів* Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2000 37,0

2005 37,1

2006 37,1

2007 37,2

2008 37,2

2,9 8,5 37,2

2,9 8,5 37,1

2,9 8,4 0,18 37,1

2,9 14,3 0,2 35,44

2,9 14,3 35,93

* - Площі деградованих земель (га) в розрізі районів станом на 01.01.09 р.: Берегівський р-н 0,3 В.Березнянський р-н 1,4 Виноградівський р-н 0,2 Воловецький р-н 3,6 Іршавський р-н 1,1 Міжгірський р-н 4,7 Мукачівський р-н 0,4 Перечинський р-н 0,8 Рахівський р-н 0,28 Свалявський р-н 0,345 Тячівський р-н 0,115 Ужгородський р-н 0,855 Хустський р-н 0,175 5.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Значних збитків економіці Закарпаття наносять зсувні та селеві процеси в гірській частині області, значну шкоду завдає дія річкової берегової ерозії в долинах рік. Щорічно із схилових земель змивається 233,84 тис.м 3 ґрунту при середній водності року, а при підвищеній – 935,36 тис.м3.По даним Закарпатської геолого-


81

розвідувальної експедиції станом на 15.12.2008 р. на території області зафіксовано 3166 зсувонебезпечних ділянок загальною площею 359.3 км 2 . Найбільш активно зсувні процеси проявляються в Тячівському, Рахівському та Міжгірському районах. Паводками було залито 40,5 тис.га сільськогосподарських угідь, в тому числі 29 тис.га ріллі. “Закарпатгеодезцентром” та ВКБ Закарпатського облводгоспу виконані і погоджені 8 проектів з встановленням та винесенням меж прибережних захисних смуг в Мукачівському, Перечинському, Іршавському та Свалявському районах. В 2008 році проведені берегоукріплювальні гідротехнічні роботи - 15 км, проведено заліснення прибережних захисних смуг на площі 12,03 га. За останні роки в області спостерігається тенденція до погіршення агрохімічних властивостей ґрунтів. Середньозважений показник вмісту гумусу за останні роки зменшився на 0,14 %, площа ґрунтів із низьким і дуже низьким вмістом калію збільшилася на 11 %, вмістом фосфору – на 1 % від загальної площі. Спостерігається тенденція до збільшення площі земель із кислими ґрунтами та підвищення кислотності ґрунтів. Проблемою лишається екологічний стан у водоохоронних зонах і прибережних смугах на потоках та річках області. Однією із основних причин є відсутність єдиного господаря на землях водного фонду. На даний час прибережні захисні смуги не закріплені за водогосподарськими організаціями і не видані державні акти на право постійного користування ними. Динаміка порушених та рекультивованих земель за період 2000-2008 рр. подається у таблиці 6.2.1. Таблиця 6.2.1. Порушення та рекультивація земель Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000 0,008

2005 0,0117

2006 0,0301

2007 0,89

2008 0,0319

0,096

0,097

0,106

0,106

0

0,0048

0,0157

0,0203

0,0426

0,0224

6.3. Охорона земель В частині охорони земель держуправлінням основна увага приділяється дотриманню вимог законодавства про охорону земель, рекультивації порушених угідь відведення земель для несільськогосподарських потреб, недопущенню їх забруднення засобами хімізації та іншими забруднюючими речовинами, охороні прибережних смуг та водоохоронних зон, заходам захисту земель від водної ерозії. До основних питань, на яких акцентується увага при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок належать: недопущення погіршення стану територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших особливо цінних земель, земель, зарезервованих для заповідання, водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, водно-болотних угідь, інших територій та об'єктів, які є складовими екомережі; обумовлення проведення консервації чи рекультивації земель при переході права на деградовані, малопродуктивні та порушені земе-


82

льні ділянки; переоформлення охоронного зобов'язання при переході права на земельні ділянки територій та об'єктів природно-заповідного фонду, землі зарезервовані для заповідання; максимальне збереження ділянок із ґрунтовим та рослинним покривом при здійсненні містобудівної діяльності; сприяння формуванню майбутньої схеми екомережі шляхом уникнення, наскільки це можливо, фрагментації території зокрема її природних ділянок та ділянок зайнятих культурною рослинністю, у тому числі сіножатей, пасовищ, полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень; недопущення перешкод щодо виконання заходів, передбачених Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки". 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються Земельним Кодексом України, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать Земельному Кодексу України.


83

7. НАДРА 7.1 Мінерально-сировинна база За даними “ Геоінформ України на території Закарпатської області налічується 257 родовищ з 28 видів різноманітних корисних копалин, з яких 2 види горючі, 3 – металічні, 4 – гірничохімічні, 4 – гірничорудні, 11 – будівельні корисні копалини 4 – підземні води. Розробляються 73 родовища з яких 2 – горючі, 1 – гірничохімічніе 6– гірничорудні, 66 – будівельні корисні копалини 50 – підземні води.. Мінерально-сировинна база області на 3,3% складається з корисних копалин паливно-енергетичного напрямку (газ, буре вугілля), 5,4% - металічні корисні копалини, гірничорудні - 2,1%, гірничо-хімічні - 4,2%, будівельні матеріали - 67,9%, підземні води – 19,5 відсотків. Мінерально-сировинна база області наведена в таблиці 7.1.1. Таблиця 7.1.1. Мінерально - сировинна база Види корисних копалин Газ природній Вугілля Руди свинцю та цинку Руди ртуті Барит (руда) Сировина для вапнування кислих грунтів Сіль кухонна Сировина для мінеральних фарб Глини бентонітові Каолін Сировина польовошпатова Цеоліти Вапняк для випалювання на вапно Глина тугоплавка Камінь будівельний Камінь облицювальний Камінь пиляний Сировина керамзитова Сировина перлітова Пісок будівельний Суміш піща-ногравійна Сировина скляна Сирована цегельночерепична Мінеральні підземні води Питні та технічні підземні води ВСЬОГО

Загальна кількість родовищ 2007 р. 2008 р.

Родовища, що розробляються 2007 р. 2008 р.

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2008 р.

5 4 3

5 4 3

1 1 -

1 1 -

млн.куб.м. тис.т тис.т

10 4 0

Балансові запаси станом на 01.01.09 5855 39169 20953,5

4 1 2

4 1 2

-

-

тис.т тис.т тис.т

0 0 0

266 4112 3201

1 5

1 5

1 -

1 -

тис.т тис.т

0,146 0

455246,854 6209,2

1 1 1

2 1 1

1 1 1

1 1 1

тис.т тис.т тис.т

30 12 0

7465 4241,45 112,2

3 3

3 3

3 1

3 1

тис.т тис.т

12,42 47,3

285223,617 14455

3 47 22

3 48 22

1 25 9

1 24 8

тис.т тис.куб.м. тис.куб.м.

7,7 843,911 4,738

18223,07 285402,249 44011,257

5 1

5 1

3 -

3 -

тис.куб.м.

-

1168,94 3288

3 7 1

3 7 1

1 5 -

1 5 -

тис.куб.м тис.куб.м. тис.куб.м.

28,92 150,79 -

50499,392 44839,7 3871

1 80

1 80

22

24

тис.куб.м. тис.куб.м.

81,254

20727 101299,2

30

32

16

21

м3/добу

683,551

4154,0

17

18

8

9

м3/добу

31861,0

342899,0

251

257

97

106


84

7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази На території області розвідано 5 родовища вуглеводнів, запаси вільного газу яких складають 3,111 млрд.куб.м за промисловими категоріями А+В+СІ, або 0,26% від загальних запасів в Україні. До промислової розробки залучено 1 родовище - Солотвинське, на 4 - проводиться розвідка. Крім того, на території області розташовано 9 газоперспективних об'єктів, підготовлених до глибокого буріння, перспективні ресурси вільного газу яких (за кат. С3) оцінюються в 17,066 млрд. м3. Запаси бурого вугілля зосереджені на 4 родовищах і складають 39,169 млн.т (1,51% від загальних запасів в Україні). До експлуатації залучене 1 родовище. Цеоліти представлені 3-ма родовищами. Запаси цеолітів складають 130,3 млн.т за кат. А+В+СІ і 154,9 млн.т за кат. С2. Одним із найбільших по запасах є Сокирницьке родовище, де їх кількість складає 125,8 млн.т, із яких 39,5 млн.т становлять цеоліти високої якості. Закарпатська область володіє добре розвиненою сировинною базою будівельних матеріалів, на території якої налічується 173 родовища корисних копалин для будівництва. На даний час до розробки залучено 76 родовищ. Розвіданих і врахованих родовищ каменю облицювального в області налічується 22, із яких у промисловій розробці перебуває 9, каменю будівельного налічується 48 родовищ, з яких до розробки залучено 24. Закарпатська область налічує 80 родовища сировини цегельно-черепичної з запасами 101,29 млн.м3 за промисловими категоріями А+В+С1, з яких до розробки залучено 24 родовища з запасами 20,48 млн.м 3. Загальне використання надр наведено в таблиці 7.1.1.1. Таблиця 7.1.1.1 Використання надр № з.п.

1

Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

Наявність документації

Загальна площа Площа відпрацьова- Рекультипорушених зе- них земель, що підля- вовано в мель, тис.га гають рекультивації 2004р.

земельний відвод 4

ліцензії

2

гірничий відвод 3

5

6

7

8

123

79

80

81

0,0319

0

0,0224

7.2. Система моніторингу геологічного середовища Особливості геологічної будови, геоморфологічних інженерно-геологічних та кліматичних умов території Закарпатської області сприяють широкому розвитку в її межах небезпечних екзогенних геологічних процесів (НЕГП) основними з яких є зсуви. Ці небезпечні екзогенні процеси завдають значних збитків економіці регіону. В гірській частині Закарпаття після катастрофічних повеней 1998 , 2001 та 2008 років різко активізувались небезпечні екзогенні процеси, які мають катастрофічний характер. Менш значна активізація НЕГП відмічена також і в інші роки. За підсумками попередніх робіт Закарпатською геологорозвідувальною експедицією станом на 15.12.2008р. зафіксовано 3166 зсувонебезпечних ділянок загальною площею 359,3 км2 та загальним об’ємом 2874,2 млн..м3.


85

В результаті дії зсувних процесів, бокової ерозії водотоків (347 ділянок) а також сходження селевих потоків (226) зруйновано чи пошкоджено 933 житлових будинки, ще 2291 будинок знаходиться в зонах розвитку зсувів і можуть бути зруйновані при їх активізації. На жаль, активізація зсувних процесів продовжується і охоплює все більші території, що підтверджується результатами обстежень проявів НЕГП після стихійного лиха 23-27 липня 2008р., Значну шкоду завдає ерозія в долинах гірських рік. Фактично долини знаходяться на початку нового геоморфологічного циклу, пов’язаного з активною перебудовою (омолодженням) рельєфу в результаті чого досить швидко змінюються сформовані в певний геологічний період І і ІІ надзаплавні тераси. В межах цих терас розташовані, як правило, центральні частини населених пунктів, основні транспортні комунікації і землі сільськогосподарського призначення. Окрім цього, з терасами пов’язані алювіальні водоносні горизонти, за рахунок яких, в основному, забезпечується водопостачання населення. Погіршується якість питної води. Зменшується величина експлуатаційних запасів води на розвіданих водозабірних ділянках. В період інтенсивних дощів значну шкоду наносять селі. Вони важко прогнозовані, мають високу швидкість формування і я Враховуючи надзвичайну щільність і масштабність (практично по всій гірській і передгірській частині області) проявів ЕГП – широкомасштабні інженерно-будівельні відновлювальні роботи і захисні заходи необхідно проводити на найбільш уразливих ділянках, де існує значна загроза населенню та комунікаціям. Обов’язковим є впровадження по всій області попереджувальних заходів. Активізації зсувних процесів, селей та бокової ерозії річок сприяє, за даними науковців, цикл підвищеної водності, який охопив не лише Закарпатську область та Україну, але і має ознаки глобального розповсюдження. 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Експлуатаційні ресурси мінеральних вод становлять біля 10,0 тис.м3 /добу і являють собою 20 типів вод, у т.ч. аналоги вод типу “Боржомі”, “Нарзан”, “Дарсун” та інші. Обсяги використання їх становлять у середньому 10-15% від загального ресурсу. Термальні води, що одноразово є лікувальними (температура 50-60о С) становлять біля 50,0 тис. м3 /добу, видобування їх становить біля 2%. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу.


86

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси В області поширені усі види екзогенних процесів. Зведені дані за 2008 р. про стан екзогенних геологічних процесів (ЕГП) за даними Закарпатської геологорозвідувальної експедиції в області наведено у таблиці 7.2.2. Таблиця 7.2.2 Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) в Закарпатській області Вид (ЕГП)

Площа поширення, км2

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

1

2

3

4

5

1

зсуви

359,28

3166

3,3

2

карст

14

347

0,001

3

бокова ерозія берегів річок

16,91*

239

0,001

4

селі

0,0062

226

0,001

№ п/п

*- довжина ділянки, км. 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр В ході державного контролю щодо охорони та раціонального використання надр ДП “Закарпаттястандартметрологія” у 2008 році у порядку здійснення державного нагляду провела 15 перевірок підприємств гірничодобувної галузі розташованих на території Берегівського, Мукачівського, Ужгородського, Хустського, Виноградівського, Тячівського, Свалявського районів, які отримали спеціальні дозволи на користування надрами або уклали угоди купівлі-продажу сировини із підприємствами гірничодобувної галузі. За підсумками перевірок до 9 суб’єктів підприємницької діяльності із-за відсутності нормативної, технологічної документації застосовані штрафні санкції, на загальну суму 14,774 тис. грн., а 14 посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності і застосовані адмінштрафи на загальну суму 2,72 тис. грн. ТОВ “Свалявський цегельний завод”, ТОВ “Цегельний завод” в м. Хуст заборонена реалізація 4-х найменувань продукції. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр За 2008 р. держуправлінням розглянуто 15 матеріалів попереднього погодження (екологічних карток) для отримання ліцензії на право користування надрами з них 7 – на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку, 8 – на промислову розробку, внаслідок не відповідності вимогам чинного законодавства відхилено 3 матеріали. Також погоджено 14 проектів гірничих відводів.


87

8. ВІДХОДИ 8.1 Структура утворення та накопичення відходів На початок 2009 року у сховищах організованого складування підприємств області за даними Головного управління статистики у Закарпатській області накопичено 0,485 тис. тонн відходів І та ІІІ класів небезпеки. Таблиця 8.1.1. Накопичення відходів (станом на початок 2009 року), згідно даних Головного управління статистики у Закарпатській області № з/п 1 2 3 4 5

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Одиниця виміру од.

Кількість

т

484,722

т т т

2,998 48,638 433,086

Примітка

244

Відходи І-го класу небезпеки – це відходи гальванічного виробництва, відходи з вмістом сурми, відходи формальдегіду, які через відсутність технологій переробки або утилізації, під контролем держуправління зберігаються на території власників відходів. Відпрацьовані люмінесцентні, ртутні лампи і ліхтарі, що містять ртуть, систематично збираються та вивозяться на ТОВ "Микитртуть" Донецької області для подальшої утилізації. На території області збір та вивіз на утилізацію даного виду відходів проводить виробничо-технічне підприємство ВАТ "Закарпатоблтара" (м.Ужгород) та ВТП "Екоцентр" (м. Львів), які мають відповідні ліцензії Мінприроди України та технічне обладнання для проведення робіт з небезпечними речовинами. Відходи ІІ-го класу небезпеки – це невідомі, непридатні та заборонені до застосування ХЗЗР, відпрацьований електроліт з цих акумуляторів, просочене машинною оливою ганчір'я, відпрацьовані нафтопродукти, у тому числі мастила, відходи гальваніки. На території області відсутня система збирання відпрацьованих олив, однак 90% підприємств утилізує даний відхід шляхом повторного використання. Найближче підприємство, яке має ліцензію на збір відпрацьованих мастильних матеріалів – ТзОВ НВП "Гарас і Л" (с. Унів Перемишлянського р-ну Львівської області), ТзОВ “МАСТ” (м. Львів, вул. Пекарська, 13/7), на утилізацію свинцевих акумуляторів разом з відпрацьованим електролітом – ДП "Закарпаттявторкольормет" (м. Ужгород), КП “Вторма” (м.Мукачево). Окремі підприємства області шляхом укладення угоди з Державним спеціалізованим автотранспортним підприємством по перевезенню небезпечних вантажів ТОВ “Еко-Стандарт” (м. Харків) здійснили вивіз на знешкодження наявних відходів гальваніки. Відходи ІІІ-го класу небезпеки - складає намул каналізаційних споруд, промаслена тирса та відходи деревообробного виробництва, осад відстійників. Намул КОС тимчасово зберігається на мулових майданчиках каналізаційних очисних споруд.


88

Питання утилізації відходів деревообробки вирішується шляхом брикетування тирси деревинної та спалювання її в котлах як додаткового енергетичного ресурсу. Таблиця 8.1.2. Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2008 роки № з/п 1

2

Показник Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

2006 рік

2007 рік

2008 рік

568461 217867 21067

637453 237557 6203

855426 273456 3601

1119,0 807395

1180,0 881213

1328,0 1132483

0,10

0,17

0,17

0,00005

0,00009

0,00007

0,9

0,95

1,05

Із загальної кількості промислових відходів, що утворилися в 2008 році 80% припадає на відходи гірських порід, 14% - деревообробки, 6% - відходи рослинництва та інші. Відмічається щорічно збільшення утворення твердих побутових відходів житлово- комунального сектору в середньому на 1%. Згідно даних державної статистичної звітності форми 14-МТП щорічно відмічається збільшення в середньому на 10% відходів брухту чорного, кольорових металів та вторинної сировини. 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Збирання побутових відходів від населення та субєктів господарської діяльності і їх видалення на існуючі полігони ТПВ та сільські сміттєзвалища здійснюється як самостійно власниками відходів так і спеціалізованими комунальними господарствами, яких в області нараховується 110, згідно договорів. Окремі види відходів, що не підлягають видаленню на сміттєзвалища (відходи вторинної сировини, чорний та кольоровий металобрухт, свинцеві акумулятори,), передаються спеціалізованим підприємствам, що займаються збиранням і передачею на утилізацію відходів, згідно отриманих ліцензій в Мінприроди України. Таких підприємств на території області – 22. Протягом 2008 року на утилізацію за межі області відправлено 100 тонн відходів поліетилену, 5510,8 тонн макулатури, 984 тонни склобою, 14 тонн свинцевих акумуляторів інших. Зібрано та вивезено на утилізацію за межі області 42683 шт. відпрацьованих люмінесцентних та ртутних ламп. Питання утилізації відходів деревообробки вирішується шляхом спалювання в котлах як додаткового енергетичного ресурсу та брикетування тирси.


89

Таблиця 8.2.1. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8

9 10 11 12

Показники Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам

у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

559 65,0 10,0 65,0 5,5 406,0 13495 шт. люм . ламп -

21,1 1,4 – 17,3 17,2 1,2 0,1 2,7 19712 шт. люм . ламп – –

6,2 0,002 1,6 0,99 0,94 0,2 7,3 32461 шт. люм . ламп 0,0003 0,055

3,6 1,13 0,094 0,16 2,3 42683 шт. люм . ламп 0,01

-

0,004

0,0006

-

0,75

0,41

0,5

0,48

Підприємствами деревообробки та лісопилення у 2008 році було утворено понад 60 тис. тонн відходів тирси, з них утилізовано протягом року шляхом спалювання у котлах як додаткового енергетичного ресурсу-більше - 46 тис.тонн, передано іншим (для брикетування та господарського використання) - 13,0 тис. тонн. В цілому процес із створення і впровадження нових технологій з використання вторинних ресурсів та переробки відходів в області відбувається повільно. На сьогодні в області функціонує 12 виробництв з тирсобрикетування. Необхідно на рівні держави передбачати механізм економічної зацікавленості виробника у впровадженні передових технологій та ресурсоощадних методів використання сировини і матеріалів, підтримку з боку держави виробників, якими впроваджуються у виробництві передові безвідходні та маловідходні технології, .сучасні ефективні засоби запобігання екологічним аваріям, тощо. Таблиця 8.2.2. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2009 року № з/п 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 Сміттєзвалища Берегівський район Великоберезнянський район Виноградівський район Воловецький район Іршавський район Міжгірський район Мукачівський район Перечинський район Рахівський район Свалявський район Ужгородський район

Кількість

3

Площі під твердими побутовими відходами, га 4

15 21 36 14 43 24 39 20 18 11 33

18,2 9,5 13,9 5,9 18,9 11,2 10,04 7,9 12,12 3,5 16,8

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5


90 1 12 13

1 2 3 4 5 6 7 8 9

2 Тячівський район Хустський район Усього Полігони м. Берегово м. Мукачево м. Ужгород м. Хуст м. Виноградово м. Іршава м. Чоп м. Тячів смт. Воловець Усього Заводи по переробці твердих побутових відходів Усього

3 31 20 325

4 32,0 12,1 172,06

1 1 1 1 1 1 1 1 1 9 відсутні

6,0 7,8 9,0 4,8 5,0 5,0 2,0 6,4 1,0 47,0

5

На кінець 2008 року в Закарпатті зареєстровано 334 місць видалення відходів загальною площею 219 га., на яких накопичено більше 4 млн. тонн відходів. Щорічно у області утворюється понад 300 тис. т. ТПВ. Більша частина звалищ, полігонів ТПВ та сміттєзвалищ вичерпала свій потенціал. Таблиця 8.2.3. Поводження з непридатними пестицидами № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Район Берегівський район Великоберезнянський район Виноградівський р-н Воловецький район Іршавський район Міжгірський район Мукачівський район Перечинський район Рахівський район Свалявський район Ужгородський район Тячівський район Хустський район Усього

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Кількість на кінець року, т

34,489 0

Утворено (виявлено) впродовж року, т 0,819 0

2,74 0 36,906 0 0 0 61,848 1,351 0 0,773 24,857 31,83 0 160,305

36,146 0 0 0 17,314 0 0 0 0 34,559 0 122,508

0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0,819

46,256 0 3,936 0 96,2 0 0 0,609 38,942 91,83 71,9 353,073

3,4 0

Внаслідок проведених у 2007-2008рр. робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, у тому числі з підготовки та вивезення їх за межі України, що їх здійснювало ТОВ “НВТ Динаміка” (м.Запоріжжя) згідно укладеної угоди з Мінприроди України від 28.08.07р. №99, контейнеризовано 138,975 та вивезено за межі області 105,194 тонн небезпечних отрутохімікатів. Згідно угоди залишається вивезти за межі України на знешкодження ще 154,806 тонни ХЗЗР. У відповідності до Рішення Закарпатської обласної ради від 12.01.08 №454, 455 на 2008 рік було виділено 415,9 тис. грн. Згідно тендерних процедур і укладеного договору з ТзОВ “НТВ Динаміка” від 01.09.08р №18 контейнеризовано 21,33 та вивезено за кордон для утилізації 17,314 тонн ХЗЗР.


91

Всього протягом 2007-2008рр. за межі України на знешкодження було вивезено 122,508 тонн ХЗЗР. Роботи проводилися у 7-и районах (Тячівському, Виноградівському, Берегівському, Ужгородському, Мукачівському, Перечинському та Свалявському). Повністю очищені від пестицидів В.Березнянський, Перечинський, Воловецький, Міжгірський, Рахівський, Берегівський райони. В ході проведення робіт по перезатарюванню та зважуванню бочок у 20072008рр. виявлено збільшення кількості ХЗЗР на 116,722 тонни. Таким чином, на сьогодні в області залишилось 353,654 тонн непридатних та заборонених до використання пестицидів, які необхідно вивезти за межі області. З них, 160,305 тонн уже контейнеризовані і чекають відправки на утилізацію, а 193,345 тонн потребують контейнеризації. Роботи по контейнеризації та вивезенню ХЗЗР за межі області будуть продовжуватись і в 2009 році. 8.3. Використання відходів як вторинної сировини Згідно даних Головного управління статистики у Закарпатській області на початок 2009 року у сховищах організованого складування відходів у спеціально відведених місцях та на територіях підприємств знаходилось 0,485 тис. тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки, стільки ж як на початок 2008 року. В результаті діяльності підприємств у 2008 році утворилося 3,6 тис. тонн відходів, що менше, ніж на 1 січня 2008 року на 2,6 тис. тонн або 42% в порівнянні з попереднім роком. Найбільш питому вагу утворення займають відходи ІІІ класу небезпеки – 3,3 тис. тонн або 91 % від загальної кількості наявних відходів. Таблиця 8.3.1. Динаміка використання відходів № з/п

Показник

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

1

Обсяги утворення відходів, тис. т

84,8

21,07

6,23

3,60

2 3

Обсяги використання відходів, тис.т Рівень використання, %

75,2 88,7

17,31 82,2

1,57 25,2

1,13 31,4

Із загальної кількості утворених відходів відправлено у спеціально відведені місця та на полігони ТПВ 4,5%, у місця неорганізованого складування за межі підприємства – 2,7%. Для власних потреб підприємствами було використано 1,1 тис.тонн відходів, що на 28 % менше показника 2007 р. Обсяги знешкоджених відходів у порівнянні з попереднім роком зменшились на 90% до 0,095 тис.тонн. На початок 2009 року у сховищах організованого складування та на території підприємств було в наявності 0,458 тис.тонн проти 0,451 тис. тонн на початок 2008 року.


92

8.4. Транскордонні перевезення відходів Впродовж звітного періоду фактів вивезення та ввезення відходів на територію області не зафіксовано. Повідомлень від субєктів підприємницької діяльності щодо отримання дозволів у Мінприроди України на ввезення або вивезення відходів не поступало. 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами З метою зменшення накопичення та утворення відходів щорічно погоджуються ліміти та видаються дозволи на утворення і розміщення відходів. Протягом 2008 року затверджено і видано лімітів та дозволів на утворення і розміщення відходів для 806 підприємств та організацій області. Щорічно проводиться інвентаризація місць видалення відходів (МВВ) на території області. Місцевими державними адміністраціями затверджено районні реєстри МВВ. Проводиться робота з паспортизації існуючих полігонів ТПВ та сміттєзвалищ. Із наявних 334 місць видалення відходів на даний час паспортизовано 136 або 41%. Налагоджується система збору та вивозу відходів, впроваджуються нові технології з використання вторинних ресурсів та переробки відходів. У сфері поводження з побутовими відходами, в області діють програми: - «Комплексна программа збору , переробки, транспортування і утилізації промислових та побутових твердих відходів». - місцеві програми “По благоустрою населених пунктів”; Розроблено “Концепцію комплексної системи поводження з побутовими відходами для Закарпатського регіону”, схвалену рішенням десятої сесії 5-го скликання Закарпатської обласної ради від 02 серпня 2007 року №325. Концепцією комплексної системи поводження з побутовими відходами передбачається поступове запровадження в області єдиної трьохетапної системи поводження з твердими побутовими відходами. Перший етап (2008-2013 роки). Оціночні інвестиційні витрати на 1 етапі орієнтовно складають 82,990 млн.євро. Другий етап (2014-2019 роки). Оціночні інвестиційні витрати на 2 етапі орієнтовно складають 69,023 млн.євро. Третій етап (2020-2032 роки). Оціночні інвестиційні витрати на 3 етапі орієнтовно складають 265,404 млн.євро. З метою усунення порушень законодавства при поводженні з промисловими та побутовими відходами і недопущення забруднень територій басейну прикордонних річок Тиса, Уж, Латориця та їх притоків в області розроблений і діє План конкретних організаційно-правових заходів з питань благоустрою населених пунктів та поводження з відходами в басейні річок Тиса, Уж, Латориця та їх притоках. План виконується всіма райдержадміністраціями та органами місцевого самоврядування, а також відповідальним обласним управлінням та організаціями.


93

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки В області є ряд техногенно-небезпечних об’єктів, які у випадку аварій можуть суттєво вплинути на екологічну ситуацію і призвести до негативного впливу на здоров'я населення. Перелік видів діяльності таких об'єктів щорічно переглядається в районних комісіях з надзвичайних ситуацій та погоджується із управлінням з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення облдержадміністрації. До таких відносяться: ВАТ “Свалявський лісохімкомбінат” – ТОВ “Грифсканд-Свалява”, системи магістральних трубопроводів нафтопроводу "Дружба"; продуктопроводу ДП "ПрикарпатЗахідтранс", який належить АТ "Транснафтопродукт" (Росія); етиленопроводу виробничого об’єднання "Оріана"; газопроводи "Братерство; "Союз", "Прогрес", "Уренгой – Помари – Ужгород". Зберігається ризик виникнення аварій у випадках перевезення небезпечних вантажів на залізничних коліях, значна частина яких пролягає в гірській місцевості. Протягом 2008 року було зафіксовано три аварійних забруднення поверхневих вод, а саме: р. Іршавка, нафтопродуктами, аварійне забруднення р. Іза лівої притоки р. Тиса на стороні Румунії (розлив карбамідно- формальдегідної смоли) та перелив наносів у р. Цісла, що є притокою р. Вишеу, внаслідок прориву хвостової дамби в районі Байя-Борша (Румунія). Основні екологічні проблеми, які існують в області: - відсутність системи та інфраструктури збору та сортування твердих побутових відходів. - забруднення поверхневих водойм та підземного водоносного горизонту недостатньо очищеними та неочищеними стоками. - екологічно-безпечне зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) та їх подальша утилізація. - подальше поводження з завезеними та розміщеними на території області хімічними речовинами (сумішшю речовин "Премікс"). - збільшення негативного впливу на довкілля об’єктів виробничого призначення, а саме:  золотовидобувного підприємства ТОВ “Закарпатполіметали” (с. Мужієво, Берегівського району).  території колишнього ЗАТ „Великобичківський лісохімкомбінат”.  Солотвинського солерудника Тячівського району Закарпатської області. - недостатня забезпеченність природозберігаючими засобами та технологіями для транспортування деревини в гірських умовах – повітряно-трелювальними установками та механізмами. - відсутність інфраструктури в частині будівництва лісовозних доріг відповідно до передбачених обсягів державної програми “Ліси України”.


94

Вирішення питання подальшого поводження з завезеними та розміщеними та території області суміші речовин “Премікс”. Станом на 01.01.2009р. на території Закарпатської області тимчасово розміщено 1502,66 тонни суміші речовин "Премікс", з яких: 656,0 тонн – у залізничних вагонах (неконтейнеризовано); 846,66 тонн – на відкритих площадках і складських приміщеннях (контейнеризовано). У 2008 році в рамках бюджетної програми Державного фонду охорони навколишнього природного середовища № 2401250 "Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами" та на підставі рішення розширеного спільного засідання колегії Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Закарпатської обласної державної адміністрації від 12.09.06. № 1 у 2008 році були виділені кошти в сумі 2,0 млн.грн на контейнеризацію суміші "Премікс". Завантаження суміші "Премікс" у контейнери проводилось до 28.11.2008 року. Контейнеризовано 336 тонн цих речовин. Повністю контейнеризовано суміш речовини "Премікс", що знаходилася на відкритих площадках і складських приміщеннях. Станом на сьогодні залишились неконтейнеризованими 656,0 тонн, розміщених у залізничних вагонах на станціях Берегово та Боржава. Згідно листів Львівської залізниці використання вказаних вагонів без капітального ремонту неможливе. Тобто, суміш "Премікс" підлягає розвантаженню з вагонів та можливій контейнеризації. Держуправління ОНПС в Закарпатській області звернулося до Мінприроди України щодо подальших дій з сумішшю речовин "Премікс". Вирішення питання екологічно-безпечного зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) та їх подальша утилізація. Згідно останньої інвентаризації в області накопичилось близько 353,073 тонни непридатних або заборонених до використання пестицидів, які необхідно вивезти за межі області. З яких 160,305 тонн уже контейнеризовані і 193,345 тонн ще потребують контейнеризації. Окрім того, залишилось 154 тонни забрудненого пестицидами грунту, тари і приміщення що зберігається на території ВАТ “Хустський агрокомплекс”. У 2008 році за рахунок коштів Державного та обласного фондів ОНПС було контейнеризовано 154,116 тонн та вивезено на утилізацію за межі області 53,46 небезпечних отрутохімікатів. Внаслідок проведених робіт з перезатарення та зважування бочок виявлено збільшення кількості ХЗЗР на 96,37 тонн. Роботи проводилися у Виноградівському, Мукачівському, Перечинському районах та м.Ужгороді). Загальна сума, профінансована з обласного фонду ОНПС, складає 373 642,50 грн. Пестициди відсутні у В.Березнянському, Перечинському, Воловецькому, Міжгірському, Рахівському, Берегівському районах та містах Мукачево, Хуст, Чоп.


95

На 2009 рік рішеннями облради від 14.01.2009 №763, та від 27.02.2009 №787 затверджена Програма реалізації природоохоронних заходів на 2009 рік, якою в т.ч. передбачено проведення робіт по видаленню та знешкодженню заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) на загальну суму 1 000 000 грн. Крім того, передбачається також виділення коштів з державного фонду ОНПС на проведення зазначених робіт в 2009 році на загальну суму 2 000 000 грн. Забруднення поверхневих водойм та підземного водоносного горизонту недостатньо очищеними та неочищеними стоками. Згідно оцінки Державного комітету України по водному господарству, Закарпатська область одна із найбільш забезпечених областей водними ресурсами. Однак, сучасний стан поверхневих водойм викликає серйозне занепокоєння через значні обсяги скидів забруднених стічних вод, засміченість та захаращеність прибережних захисних смуг несанкціонованими звалищами побутових та будівельних відходів, тощо. На відміну від поверхневих, підземні води більш захищені від впливу наслідків господарської діяльності. Однак їх якість, враховуючи геологічні характеристики грунтів Закарпаття, повністю залежить від якісних характе-ристик поверхневого стоку. Із 28 селищ міського типу тільки 50% мають централізоване водопостачання і лише 46% - централізоване водовідведення. Ефективно каналізаційні очисні споруди працюють лише в 3 –х селищах. Із 579 сільських населених пунктів централізованим водопостачанням забезпечено лише 15 сіл, або 3%., а централізованим водовідведенням –1%. Сільське населення користується шахтними колодязями і вигрібними ямами, що за несприятливих погодних умов загрожує виникненню інфекційних кишкових захворювань, особливо в районах, які потрапляють в зону затоплення під час паводків. Із 20 існуючих каналізаційних очисних споруд комунальних підприємств 93% потребують реконструкції, збільшення пропускної спроможності та впровадження більш передових технологій очищення стічних вод. Відсутність КОС у більшості населених пунктів області (смт.Міжгір”я, Дубове, Буштино) та неефективна робота вже існуючих (м. Ужгород, Мукачево, Рахів, Тячів, Хуст, Берегово, смт.Солотвино) призводить до зростання обсягів неочищених або недостатньо-очищених стічних вод та до погіршення якості транскордонних поверхневих вод р.Тиса, Уж, Латориця. За інформацією КП “Водоканал м.Ужгород”, для збільшення потуж-ностей існуючих каналізаційних очисних споруд міста до 100 тис.м.3/добу необхідно 54,611млн.гривень, а для відновлення нормальної роботи систем водопроводу і каналізації, згідно Загальнодержавної програми “Питна вода” на 2006-2020рр., необхідно фінансування в розмірі – 293,050 млн.грн., в цінах 2006 року. Проблеми, які роками накопились у водопровідно-каналізаційному господарстві області потребують термінового вирішення і значних капітальних вкладень як на обласному так і на державному рівнях.


96

У зношеному і аварійному стані сьогодні перебуває до 40 відсотків комунальних водопровідно-каналізаційних мереж та споруд. Обладнання водозаборів і їх технічний стан - незадовільний. Проблемою залишається очистка та знезараження питної води. Технологічні комплекси споруд насосно-фільтрувальних станцій (НФС) застарілі. Для прикладу НФС №1 та №2 в м.Ужгороді з часу їх введення в експлуатацію (1926р., 1970р.) не оновлювались. Застосована технологія на діючих водоочисних станціях (коагуляція, відстоювання, фільтрація та знезаражування хлором) у багатьох випадках не гарантує забезпечення відповідності якості очищеної води вимогам діючого ДСТ 2874-82 “Вода питна” за показниками жорсткості, окислювальності, тригалогенметанів. Загальнодержавною програмою розвитку водного господарства України щодо забезпечення населення якісною питною водою у достатній кількості, затверджено обласну програму “Питна вода Закарпаття” на 2006-2020 роки. Програма спрямована на охорону та раціональне використання джерел питного водопостачання, розвиток та реконструкцію систем водопостачання та водовідведення, забезпечення підприємств, що здійснюють централізоване водопостачання та водовідведення сучасними технологіями підготовки питної води та очищення стічних вод. Для реалізації Загальнодержавної програми "Питна вода України" на 20062020 роки та виконання невідкладних екологічних заходів необхідно: -державне фінансування в повному обсязі та розширене інвестування; -впровадження пріоритетності питного водопостачання перед іншими видами спеціального водокористування; - впровадження принципів поліпшення екологічного стану водних об’єктів на основі басейнового принципу, на засадах якого повинні бути розроблені і впроваджені водоохоронні програми для окремих населених пунктів; - посилення державного нагляду та контролю за дотриманням водоохоронного режиму у зонах водозабору та режиму господарювання у прибережних захисних смугах і водоохоронних зонах та винесення їх в натуру; - ліквідація диспропорції між потужностями водозабірних споруд та каналізаційних очисних споруд; - будівництво нових та реконструкція існуючих каналізаційно-очисних споруд та мереж водопровідно-каналізаційного господарства; Для вирішення проблем централізованого водопостачання та припинення забруднення водних об’єктів доцільно було б розробити Державну цільову програму, на рівні Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р.Тиси у Закарпатській області на 2002-2006 роки та на період до 2015 року, щодо вирішення найбільш гострих екологічних проблем в ЖКГ по запобіганню забруднення стічними водами басейну річок Тиса, Уж, Латориця. Програмою передбачити конкретне фінансування, в межах видатків, що визначаються на такі цілі під час формування Державного бюджету України на відповідні роки. Без державного фінансування вирішити питання виконання більшості заходів, зокрема, в частині будівництва природоохоронних об’єктів тільки за рахунок власних коштів та місцевих бюджетів не можливо.


97

Затоплення шахти №9 та аварійного ствола шахти №8 ДП ,,Солотвинський солерудник” Мінагрополітики України у Тячівському районі Закарпатської області Солотвинське родовище кам’яної солі експлуатується понад двісті років у складних гідрогеологічних умовах, що привело до передчасного затоплення і виведення з ладу 7 раніше побудованих шахт. У 1968 р. рішенням виконкому Закарпатської обласної ради на шахті №8 у відпрацьованих виробках було відкрито підземне відділення обласної алергологічної лікарні та 22.09.1970 р. постановою №511 Ради Міністрів України прийнято рішення про розміщення підземного відділення Республіканської алергологічної лікарні на шахті №9. Перше карстоутворення відбулось у 1998-1999 рр. на шахті № 8 глибиною провалу землі 50 метрів, шахту було затоплено. Шахта № 9 введена в експлуатацію у 1975 р. і залишалась сухою до травня 2002 року. Дані багаторічних спостережень надходження від скидів дренажних вод у р. Тиса, що здійснює ДП ,,Солотвинський солерудник”, свідчать про зростаюче збільшення концентрації хлоридів, яке досягло рівня у 2008 р. 152,6 мг/дм3 , що приводить до забруднення транскордонних вод. Збільшення притоку води до шахти № 9 зросло у 2007 р. З метою стабілізації роботи Солотвинського солерудника розроблено ,,План проведення першочергових заходів щодо стабілізації роботи ДП ,,Солотвинський солерудник” на 2007-2009 роки” із загальним обсягом фінансування 85,5 млн.грн, з яких солерудником у 2007 р. освоєно 13,4 млн.грн. На 2008 р. солередником заплановано освоїти 14,0 млн.грн. Однак, ситуація на шахтах ДП ,,Солотвинський солерудник” продовжує погіршуватись. Не зважаючи на відкачку води, до виробок шахти № 9 надходить вода в об’ємах до 500 м.куб/добу. Враховуючи те, що зупинити процеси надходження підземних вод до гірничих виробок і процеси, що їх супроводжують не вдається, а також те, що на території смт. Солотвино спостерігається інтенсивний розвиток поверхневого карсту, на міжвідомчій нараді, що проведено Мінагрополітики 15.12.2008 р., з метою припинення прогресуючих процесів розвитку карсту прийнято рішення щодо необхідності консервації шахт та розробки комплексної державної програми ,,Солотвино”. Негативний вплив на довкілля, зокрема на стан поверхневих та підземних вод, території колишнього ЗАТ „Великобичківський лісохімкомбінат”. Стурбованість викликає ситуація, що склалася на колишньому Великобичківському ЛХК, який ліквідований ухвалою господарського суду Закарпатської області від 30.11.04 року. Після проведення ліквідаційної процедури функціонування лісохімкомбінату, як переробника лісохімічної продукції, було зупинено, технологічне обладнання демонтовано та розпродано, а забруднена територія та відходи залишились нічийними. Зараз на території колишнього лісохімкомбінату зберігаються 1250 тон продуктів лісохімічного виробництва та відходів мазуту, що зберігаються у залізнич-


98

них цистернах та дерев’яних ємностях, а також забруднення території комбінату продуктами лісохімічного виробництва. Площа забрудненої території становить 1,976 га. Тривогу викликає те, що показники лабораторних досліджень вказують на забруднення як земельних ресурсів, де спостерігаються, перевищення концентрацій нафтопродуктів у пробах грунтів (забруднення коливаються від 0,06мг/л до 1,1 мг/л при фоновій концентрації - 100м за територією ЛХК - 0,03 мг/л), так і забруднення поверхневих вод та верхнього підземного водоносного горизонту (до 20 м). Концентрати деяких речовин виявлено в шахтних колодязях жителів смт. В.Бичкова (показник ХПК до 841 мг/л ( норма 4,0 мг/л), фенолів до 6,42 мг/л (вміст яких не допускається). З метою організації постійного моніторингу у зоні розміщення підприємства держуправлінням розроблено спеціальний регламент спостереження за цим екологічно небезпечним об’єктом. Зазначений регламент затверджений на засіданні обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля, що відбулася 19 червня 2008 року. З метою визначення масштабів забруднення та реального впливу на навколишнє природне середовище держуправління пропонує проводити системний моніторинг за станом підземних вод та ґрунтів відповідно до спеціального регламенту спостереження для розробки заходів по зменшенню впливу забруднень на довкілля. Проблему залишків лісохімічної продукції колишнього В.Бичківського лісохімкомбінату необхідно вирішити за рахунок коштів підприємств, організацій і посадових осіб, причетних до ліквідованого підприємства ЗАТ "Великобичківський лісохімкомбінат". 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Безпечне функціонування техногенно та екологічно-небезпечних об'єктів знаходиться на постійному контролі держуправління ОНПС в Закарпатській області. Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації щоквартально розглядається стан функціонування таких об'єктів з внесенням конкретних пропозицій і розробкою першочергових заходів безпеки по їх діяльності. Таблиця 9.2.1. Перелік екологічно небезпечних об’єктів 1. 1 1.

2.

3.

Назва об'єкту

2 Компресорна станція “Хуст”, газопроводи, обладнання, склад ПММ,

Власник

3 Хустське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів УМГ “Прикарпаттрансгаз” ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” Компресорна станція “Воловець”, Хустське лінійно виробниче управління газопроводи, обладнання, склад магістральних газопроводів УМГ “ПриПММ карпаттрансгаз” ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” Компресорна станція “Хуст”, Хустське лінійно виробниче управління АГНКС магістральних газопроводів УМГ “Прикарпаттрансгаз” ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”

Місце знаходження 4 Хустський р-н , с. Іза

Адреса 5 90400, Закарпатська обл. м. Хуст, п/с 9

Воловецький р-н, смт Воловець

90400, Закарпатська обл. м. Хуст, п/с 9

Хустський р-н , с. Іза

90400, Закарпатська обл. м. Хуст, п/с 9


99 1 4.

5.

6.

7.

2 Компресорна станція “Ужгород”, газопроводи, обладнання, склад ПММ, склад балонів з пропан бутаном, склад балонів з киснем Компресорна станція “Росош”, газопроводи, обладнання

3 Закарпатське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів УМГ "Прикарпаттрасгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" Закарпатське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів УМГ "Прикарпаттрасгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" Площадка ЛЕС, ГРС “Свалява” Закарпатське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів УМГ "Прикарпаттрасгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" АЗС, резервуари котельні ЛВДС Лінійна виробнича диспетчерська станція “Дубриничі”, Закарпатська діль- (ЛВДС) “Дубриничі Дочірнього ниця нафтопродуктопроводу підприємства “ПрикарпатЗахідтранс”

4 Ужгородський р-н , с. Часловці

5 88000 Закарпатська обл. м. Ужгород п/с 41"Д"

Свалявський р-н, с. Росош

88000 Закарпатська обл. м. Ужгород п/с 41"Д"

Свалявський р-н, м. Свалява

88000 Закарпатська обл. м. Ужгород п/с 41"Д"

Перечинський р-н, с. Дубриничі

Закарпатська обл. Перечинський р-н с. Дубриничі, вул. Центральна, 176 Закарпатська обл. Перечинський р-н с. Дубриничі, вул. Центральна, 176 Закарпатська обл. Перечинський р-н с. Дубриничі, вул. Центральна, 176 77305, м. Калуш Івано–Франківська область, вул. Промислова, б/н 79000, м. Львів вул. Липинського, 12 79000, м. Львів вул. Липинського, 12

8.

АЗС РБУ ЛВДС “Дубриничі”, Лінійна виробнича диспетчерська станція Перечинський р-н, Закарпатська дільниця нафтопро- (ЛВДС) “Дубриничі Дочірнього Дубриничі дуктопроводу підприємства “ПрикарпатЗахідтранс”

9.

Площадка 2/1 об’єкт 243 Закар- Лінійна виробнича диспетчерська станція Свалявський р-н, патська дільниця нафтопродукто- (ЛВДС) “Дубриничі” Дочірнього с. Росош проводу підприємства “ПрикарпатЗахідтранс”

10. Ділянка лінійної частини траси магістрального етиленопроводу “Калуш-Західний кордон” км 3953 (технологічний блок № 3) 11. АЗС, Закарпатська дільниця нафтопроводу “ДРУЖБА”

Управління магістральних продуктопроводів ТзОВ “Карпатнафтохім” ЗАТ “Лукор” філія “Магістральні нафтопроводи “ДРУЖБА” ВАТ “Укртранснафта”

Іршавський р-н,

Мукачівський р-н, с. Кольчино

12. Напоро-понижуюча станція “Со- філія “Магістральні нафтопроводи Свалявського р-ну, лочин” ЛВДС “Сколе” Закар“ДРУЖБА” ВАТ “Укртранснафта” с. Солочин патська дільниця нафтопроводу “ДРУЖБА” 13. Нафтобаза, АЗС Закарпатське обласне КП “Міжнародний Ужгородський р-н, аеропорт Ужгород ” м. Ужгород 14.

15.

16.

17.

18.

19.

20. 21.

22.

23.

24.

25.

Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька , 145 Нафтобаза, резервуарний парк Дочірнє підприємство "Ужгороднафто- Ужгородський р-н, Закарпатська обл., продукт" ВАТ "Концерн Галнафтогаз" м. Ужгород м. Ужгород, вул. Лавріщева, 61 АГНС № 21 „Ужгород ” РВУ „Львівавтогаз” Ужгородський р-н, Закарпатська обл., м. м. Ужгород Ужгород, вул. Краснодонців, 25 Газонаповнювальна станція Філія № 3 “Ужгородська” ТОВ “НК Ужгородський р-н, Закарпатська обл., м. “Альфа-нафта” м. Ужгород Ужгород, вул. Болгарська, 9 Автогазозаправочний пункт ста- ТОВ “ Автогаз “ Ужгородський р-н, Закарпатська обл., м. ціонарного типу м. Ужгород Ужгород, вул. Радищева, 1 “а” АГНКС №1 ТОВ “Енергоресурси” Ужгородський р-н, Ужгородський район с. Баранинці с. Баранинці, вул. Об'їзна, 9 Русько-Комарівське газове родо- СД ЗАТ «Тисагаз» ЗАТ «Концерн Надра» Ужгородський р-н, Ужгородський райвище с. Руські Комарівці он, с. Руські Комарівці Нафтобаза ПП „Закарпатський нафтовий холдинг” Мукачівський р-н, м. Мукачево, вул. м. Мукачево Крилова, 98 Г Нафтобаза ВАТ “Закарпатнафтопродукт - МукачеМукачівський р-н, м. Мукачево, вул. во” м. Мукачево Берегівська – об'їзна, 11 Нафтобаза, резервуарний парк, ЗАТ „Корпорація „Західна нафтова група Мукачівський р-н, Мукачівський р-н с. зливо-наливні естакади Карпати” с. Шенборн, Шенборн, вул. Мукачівська, 15 Станція перевантаження зрідже- Виробниче підприємство „Надєжда” Мукачівський р-н, Мукачівський р-н, с. них вуглеводних газів пропанс. Горонда Горонда бутан Станції перевантаження небезПідприємство з іноземними інвестиціями Мукачівський р-н, Мукачівський р-н с. печних речовин та продуктів “Петро-Карбо-Хем-Мукачево” с. Павшино Павшино, вул. Лісна, нафтохімії 21, Склад ПММ в/ч 3942 Мукачівський р-н, Мукачівський р-н, с.


100 1

2

27. Автогазозаправочний пункт стаціонарного типу №8

4 с. Баркасово ТзОВ виробничо-комерційна фірма „Век- Берегівський р-н, тор” м. Берегово ТзОВ “ НК Альфа – нафта” Берегівський р-н, с. Косонь

28. АЗС склад нафтопродуктів

ТОВ „Грант ОІЛ ДК”

26. Склад ПММ

3

29. Пункт переливу з залізничних ТОВ “Карпати Газ Транс” Львівської цистерн з російських в європей- залізниці ські зріджених вуглеводних газів 30. Нафтобаза ДП “Мавекс-Верховина”

Берегівський р-н, с. Астей Берегівський р-н, с. Батьово Берегівський р-н, с. Мужиєво

31. Об’єднані склади ракетнов/ч А-1556 Міністерства оборони України Берегівський р-н, артилерійського озброєння с. Гать 32. Постійний поверхневий розхідний ТзОВ “Закарпатполіметали” Берегівський р-н, склад вибухових матеріалів, схос. Мужієво вище №1, сховище №2 33. Склад вибухових матеріалів

ст. Щербин Львівської залізниці

34. Газонаповнювальна станція

ТОВ “Автогаз”

35. Нафтобаза

ТОВ “Веста-сервіс”

36. Склад ПММ

Локомотивне депо залізничної станції Королево Ужгородської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці ТзОВ “НК Альфа-нафта”

37. Нафтобаза 38. ВАТ “Перечинський ЛХК”

39. Територія колишнього В.Бичківський лісохімкомбінат 40. Автомобільна газонаповнювальна Регіональне виробниче управління компресорна станція №22 “Львівавтогаз” (АГНКС-Свалява) 41. Солотвинське газове родовище УППГ “Солотвино” ДК «Укргазвидобування» ГПУ «Львівгазвидобування» 42. Нафтобаза ВАТ “Концерн Галнафтогаз” 43. Автомобільна газонаповнювальна Регіональне виробниче управління станція №23 (АГНКС-Хуст) “Львівавтогаз” 44. Газонаповнювальна станція, автомобільний наповню вальний пункт, компресорна 45. Газонаповнювальний пункт 46. Паливний склад та паливомаслороздатні колонки 47. Склад нафтопродуктів

48. Комунальне підприємство Берегівський комбінат водопостачання та водовідведення 49. Виробниче управління житловокомунального господарства

В.Березнянський р-н, с. Волосянка В.Березнянський р-н, с. М.Березний Виноградівський р-н, м. Виноградів Виноградівський р-н, смт Королево

5 Баркасово м. Берегово, вул. Сільвая, 4 Закарпатська область, Берегівський район, с. Косонь, вул. Бочкая, 112 вул. Шімон Менгерт, 31 Берегівський р-н, с. Мужиєво, вул. Леніна, 272 . м. Мукачево, вул. Севастопольська, 4 Закарпатська область, Берегівський р-н, с. Мужієво, вул. Чіпі, 2 с. Волосянка ст. Щербин Ужгород, вул. Радищева, 1а м. Виноградів, вул. Лейзмана, б/н ст. Королево

Виноградівський р-н, м. Виноградів Перечинський р-н, м. Перечин Рахівський р-н, смт В.Бичків Свалявський р-н, м. Свалява

м. Виноградів, вул. Промислова, 1 вул. Червоноармійська, 25

Тячівський р-н, смт Солотвино Хустський р-н, м. Хуст Хустський р-н, м. Хуст

Тячівський район, смт Солотвино м. Хуст, вул. Вокзальна 24 м. Хуст, автодорога Мукачево І.Франківськ 67 км. м. Хуст, вул. Чернишевського 12

ТОВ „БІЛАД ЛТД”

Хустський р-н, м. Хуст

ПП Уйгелі В.Л.

Хустський р-н, с. Стеблівка

В.Березнянська селищна рада

В.Березнянський р-н, смт. В.Березний Виноградівський р-н, м. Виноградів Воловецький р-н, смт Воловець

м. Свалява, вул. Верховинська, 21

Хустський район, с. Стеблівка, урочище Гусятний Локомотивне депо Львівської залізниці Ужгородський р-н, Закарпатська область м. Чоп Ужгородський р-н. м. Чоп ТОВ «Веста-Сервіс Ужгород» Ужгородський р-н, Закарпатська область м. Чоп Ужгородський р-н м. Чоп Мукачівське шосе 6 Берегівський міськвиконком Берегівський р-н, вул. Богдана Хмельм. Берегово ницького, 7

50. Виробниче управління житлово- Виноградівський міськвиконком комунального господарства 51. Комунальне підприємство Воло- Воловецька селищна рада вецьке селищне житловокомунальне господарство “Волівчик”

вул. Фізкультурна, 7 вул. Комунальна, 6 вул. Шевченка, 24


101 1 2 3 52. Іршавське комунальне підприєм- Іршавська райдержадміністрація ство по водопостачанню 53. Виробниче управління житлово- Міжгірська селищна рада комунального господарства 54. ММКП Мукачівводоканал Мукачівський міськвиконком 55.

Перечинське КП Комунальник

Перечинська селищна рада

56.

КП Рахівводоканал

Рахівська райдержадміністрація

57.

Свалявське районне комунальне підприємство водопостачання та водовідведення Виробниче управління житлово-комунального господарства Солотвинське комунальне підприємство по водопостачанню КП Водоканал м. Ужгорода

Свалявський райдержадміністрація

Міське комунальне підприємство житлово-комунального господарства Тиса Хустське ВУВКГ

Чопський міськвиконком

58. 59.

60. 61.

62.

Тячівська райдержадміністрація Солотвинська селищна рада Ужгородський міськвиконком

Хустський міськвиконком

4 Іршавський р-н, м. Іршава Міжгірський р-н, смт. Міжгір'я Мукачівський р-н, м. Мукачево Перечинський р-н, смт. Перечин Рахівський р-н, м. Рахів Свалявський р-н, м. Свалява Тячівський р-н, м. Тячів Тячівський р-н, смт.Солотвино Ужгородський р-н, м. Ужгород Ужгородський р-н, м. Чоп Хустський р-н, м. Хуст

5 пров. Шевченка, 3а вул. Незалежності, 72а пл. Миру, 7 вул. Жовтнева, 76 вул. Шевченка, 43 вул. Набережна, 28 вул. Леніна, 15 вул. І.Мозгового, 16 вул. Митна, 1 вул. Залізнична, 2 вул. Маркуша, 94

9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія На території Закарпатської області відсутні об'єкти атомної енергетики, урано-видобувної та переробної промисловості. Джерела іонізуючого випромінювання використовують 27 підприємств і організацій, в основному медичні та наукові заклади. У відповідності з існуючим законодавством ліцензію на придбання, володіння, збут, експлуатацію, використання джерел іонізуючого випромінювання отримали: спеціалізоване управління "Свалява Газ", ЗАТ "Нафтогазбуд" та Ужгородський національний університет. Проведення вимірювання показників іонізуючого випромінювання від транспортних засобів, вантажів, багажу та металобрухту на державному кордоні здійснює Державна екологічна інспекція в Закарпатській області.


102

10. Сільське господарство та його вплив на довкілля 10.1. Ведення сільського господарства в Україні Важливу частину земель Закарпаття займають сільськогосподарські угіддя – пасовища, сінокоси та орні землі. Згідно форми 6-зем головного управління земельних ресурсів в Закарпатській області сільськогосподарських земель нараховується 453360,3742 га в т.ч. рілля – 200458,3293, садів – 20643,6159 га, виноградників – 6007, 6110 га, інших багаторічних насаджень – 580,2876 га. Із загальної площі сільськогосподарських земель на низинну зону де найбільш сприятливі кліматичні умови для сільгоспвиробництва і відносно якісніші землі, припадає всього 17 % (77071,25 га), решта це землі гірської і передгірної зон. Ступінь розораності, тобто відношення площі оранки (ріллі) до площі сільгоспугідь, складає понад 44% при 77% в середньому по Україні. Однак, з огляду на високий відсоток заліснених площ (всі схилові землі піддаються водній ерозії (змиву, розмиву) поверхневими стоками), переважаючу гористість, найщільнішу річкову мережу, ці показники не слід вважати задовільними для Закарпаття. Навпаки, потрібно подбати про зменшення розорюваних площ. Сіножаті і пасовища, за загальною площею, є домінуючими в аграрному секторі економіки, що є оправданим для природнокліматичних умов Закарпаття. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження До 1990 року щорічне внесення в ґрунти мінеральних добрив досягло 286 кг/га та 12-13 т/га – органічних, що сприяло відтворенню якості (родючості) ґрунтів. В подальшому відбувалося поступове зниження використання добрив через відсутність коштів на їх придбання див табл.. 10.2.1 Актуальною є також проблема екологічно чистого землеробства та одержання екологічно чистих продуктів харчування для людей та кормів для тварин. У сучасному землеробстві внесення добрив зменшилося, вапнування проводиться рідко. Табл..10.2.1 Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі

2000 61,5

2005 27,4

2006 24,6

2007 24,6

2008 23,6

14,1

19,2

17,1

23,3

18,4

9,8 2,2 2,1 21,9 35,5

13,2 3,3 2,8 17,4 63,4

10,8 3,3 3,0 15,8 64,1

15,0 4,4 3,9 17,6 71,6

12,1 3,2 3,1 16,4 69,4


103 Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

22,9 15,9 3,6 3,4 -

70,3 48,2 11,9 10,1 -

69,4 44,0 13,4 12,0 -

94,4 60,9 17,8 15,7 -

77,9 51,4 15,5 13,0 -

1,5

0,2

0,23

0,3

0,16

4,0 6,5 0,38

0,95 3,5 0,21

0,69

0,9

0,8

2,8 0,33

5,5 0,33

3,3 0,20

Примітка: Дані Закарпатського обласного державного технологічного центру охорони родючості грунтів і я кості продукції.

проектно-

10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві Через нестачу коштів зменшилося використання отрутохімікатів. У 2000 році всього використано 0,055 тис. т. хімічних засобів захисту рослин на площі 66,0 тис.га, а в 2008 році – 0,1166 тис. т. на площі 175,8 тис.га., тобто пестицидне навантаження зростає див табл.. 10.3.1 Табл..10.3.1

Застосування засобів захисту рослин Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2000 0,055 66,0

2005 0,0796 120,0

2006 0,0832 129,5

2007 0,0989 166,8

2008 0,1166 175,8

0,83

0,66

0,64

0,59

0,66

Примітка: дані Державної інспекції захисту рослин Закарпатської області.


104

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави Енергоефективність та енергозбереження є пріоритетними напрямами енергетичної політики більшості країн світу. Це обумовлено вичерпанням невідновлювальних паливно-енергетичних ресурсів, відсутністю реальних альтернатив їх заміни, наявністю ризиків при їх виробництві і транспортуванні. В останній час ці чинники набувають все більшого значення у зв'язку із загальною нестабільністю у регіонах видобутку ПЕР, напругою на паливно-ресурсних ринках та несприятливими прогнозами щодо подальшого зростання цін на енергоресурси. Розвинені країни світу, у першу чергу, країни ЄС, які вже досягли значних успіхів у вирішенні проблем енергоефективності, продовжують пошук нових джерел енергозабезпечення та розробку заходів щодо енергозбереження, що є позитивним прикладом для України. З огляду на ситуацію, що сьогодні складається, вирішення цих проблем буде відбуватися в умовах загальної нестабільності в світі, у тому числі і на паливно-ресурсних ринках, несприятливих прогнозів щодо подальшого зростання цін на енергоресурси та незначних іноземних інвестицій у вітчизняну економіку. Досвід розвинутих країн і власний досвід України вказує на необхідність державного регулювання процесами енергозбереження та проведення цілеспрямованої державної політики. Тільки держава шляхом виваженої законодавчої, гнучкої цінової, тарифної та податкової політики може забезпечити дієздатність фінансового механізму енергозбереження. Основними принципами такої політики повинні стати: пріоритет підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів над зростанням обсягів їх видобутку й виробництва теплової та електричної енергії; відповідність політики загальним ринковим перетворенням в країні; пріоритетність забезпечення безпеки здоров'я людини, соціально-побутових умов її життя, охорони навколишнього середовища при видобутку, виробництві, переробці, транспортуванні та використанні паливно-енергетичних ресурсів та (або) енергії; здійснення державного регулювання у сфері енергозбереження, в першу чергу, контролю виконання законів, нормативів та прийнятих рішень; необхідність економічної підтримки енергозбереження, стимулювання використання відновлювальних джерел енергії; обов'язковість вірогідного обліку паливно-енергетичних ресурсів, що виробляються та споживаються; системний підхід в енергозбереженні; реалізація інформаційної, освітньої та науково-дослідницької діяльності у сфері енергозбереження.


105

Таблиця 11.1.1. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2008 році Кількість підприємств

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: виробництво електроенергії, газу та води

Обсяг викидів на Обсяги виодиницю реалізовакидів, тис. т ної продукції, кг/грн

Темп зміни, % порівняно з 2007 роком

292

23,187

3,7

101,4

викиди на одиницю продукції, 74,6

20

16,049

2,6

100,7

74,0

обсягів викидів

11.2. Ефективність енергоспоживання Ефективне енергоспоживання в галузях економіки та населенням зменшить загальне використання енергоресурсів, що відповідно, призведе до зменшення забруднення довкілля, зокрема, до скорочення викидів в атмосферу антропогенних газів, що виникають у промислових процесах виробництва енергоносіїв. Таким чином, проведення нової політики енергозбереження забезпечить такі дивіденди: 1. Знизяться обсяги необхідного імпорту енергоносіїв (це особливо важливо, бо при зростанні економіки потреби в енергоносіях будуть зростати). 2. За рахунок економії коштів на імпорті енергоносіїв з'явиться можливість оновлення основних фондів та впровадження нових технологій. 3. Технологічне переоснащення виробництв призведе до зменшення обсягів шкідливих викидів у навколишнє середовище (це взагалі є дуже важливим при нинішній екологічній ситуації в країні, окрім того при відповідному розвитку подій може з'явитися можливість торгівлі квотами). 4. Підвищиться конкурентоспроможність вітчизняних товарів, бо зменшиться частка енергії в собівартості продукції. 5. Буде відбуватися відстрочка термінів вичерпання вітчизняних не відновлювальних енергоносіїв 6. З'являться також інші переваги, що пов'язані із соціальними стандартами, з поліпшенням міжнародного іміджу країни. Все це дасть додаткові можливості щодо досягнення європейського рівня соціально-економічного розвитку і забезпечення у прогнозований період її повноправного членства у європейському співтоваристві. Забезпечення енергетичної безпеки є одним із найбільш важливим питань, які визначають можливість сталого розвитку суспільства в країнах світу. Проблема забезпечення енергетичної безпеки стоїть в центрі уваги енергетичної політики майже для всіх країн світу. 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Складна екологічна ситуація, яка зумовлена значною мірою шкідливими викидами підприємств традиційної енергетики також вимагає широкого впровадження енергозберігаючих заходів. Існує певна залежність між послідовним про-


106

веденням політики підвищення енергоефективності (реалізацією енергозберігаючих заходів) у всіх сферах національного господарства та охороною навколишнього середовища (позитивним впливом на довкілля). Покращенню екологічного стану довкілля будуть також сприяти впровадження енергоефективних технологій, устаткування, обладнання, побутових енергетичних пристроїв; використання нетрадиційних поновлюваних джерел енергії, альтернативних видів палива, що забезпечать економію або заміщення енергоресурсів, технології видобутку, виробництва та використання яких є екологічно неприйнятними. Тому при плануванні і проведенні політики енергозбереження та підвищення енергоефективності виробництва необхідно поєднувати ці питання з проблемами екології в єдину державну політику розвитку економіки держави. Енергозберігаючі заходи повинні мати позитивний екологічний вплив на довкілля і, навпаки, при оцінці витрат на зменшення шкідливих викидів необхідно враховувати економічні вигоди від енергозбереження, тобто окупність цих витрат. Для оцінки екологічної прийнятності енергетичного виробництва використано показники, які враховують рівень викидів у відносному вигляді у порівнянні з викидами у 1990р. (прийнятими Україною за Кіотською згодою) та вартість ліквідації наслідків від впливу основних забруднювачів (SO2, NO2, золи і парникових газів). Результати розрахунків показують, що рівень екологічної прийнятності зменшується з часом для всіх варіантів крім варіанту де рівень енергоємності ВВП поступово наближається до рівня енергоємності розвинутих країн. Для базового варіанту економічного розвитку, який був прийнятий у проекті “Енергетичної стратегії...2030р...” це зниження є незначним на ~ 5% у 2020 році, а для варіанту де енергоємність ВВП залишається на рівні 2000р. - дуже значним, що пояснюється як темпами нарощування виробництва і споживання електроенергії, так і темпами введення обладнання для уловлювання забруднювачів. Варіант підвищення енергетичної ефективності є превалюючим, бо веде до зменшення виробництва електроенергії для потреб економіки і майже пропорціонального зменшення викидів парникових газів, які у вартості викидів дають найбільший вклад, але найменше піддаються очищенню. Інші забруднювачі можуть очищуватись більш ефективно. Зростання економіки дає більше можливостей для оновлення обладнання електростанцій та впровадження технологій очищення шкідливих викидів, таких як: SO2, NO2 та зола. Загалом реалізація енергоефективних варіантів дозволить значно збільшити значення показника екологічної прийнятності відносно варіанту незмінної енергоємності, в тім, тільки варіант де енергоємність ВВП поступово наближається до рівня розвинутих країн дає можливість забезпечити збільшення рівня екологічної прийнятності у 2020 році відносно рівня 2000 року. 11.4. Використання альтернативних джерел енергії Останнім часом в області активізована робота по організації виробництва власної електроенергії. Враховуючи великий гідроенергетичний потенціал області та актуальність питання використання альтернативних джерел енергії планується будівництво каскаду малих ГЕС на р. Тересва Тячівського району на територіях Нересницької, Вільхівської, Тернівської, Кривської та Дубрянської сільських рад. Проектами бу-


107

дівництва ГЕС передбачається комплексне використання водних ресурсів і поєднання з протиповеневими заходами, рекреаційними програмами, рибогосподарськими екологічними та проблемами господарського водопостачання. В межах “Програми охорони та комплексного використання водних ресурсів річок області”, схваленої розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації № 57 від 12.02.2007 р., у 2007-2008 рр. заплановано розроблення Схеми охорони та комплексного використання водних ресурсів річок області. Фінансування проектних робіт щодо розроблення Схеми здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету та залучення коштів потенційних інвесторів. Згідно кошторису, розробленого інститутом ВАТ “Укргідропроект”, передбачається затратити понад 2,5 млн. грн. на розроблення Схеми. На даний час проводиться вишукування джерел фінансування для розробки Схеми. Проекти альтернативних джерел енергії та інших енергозберігаючих технологій знаходяться на постійному контролі в управлінні промисловості та розвитку інфраструктури Закарпатської облдержадміністрації. Інформація щодо використання альтернативних джерел енергії на підприємствах Закарпатської області представлена в таблиці 11.1.2. Таблиця 11.1.2. Підприємства Закарпатської області, які використовують альтернативні джерела енергії Рік введення в експлуатацію 5

Загальна вартість проекту 6

Підприємство

2004

92,0

Утилізація відходів

Підприємство

2003 2003 2000 2005

10,17 96,0 4,87 24,59

Утилізація відходів

Котел ДКВР1 шт спалювання до 2,0

Підприємство

2003

10,1

Утилізація відходів

ТОВ «Перспектива» м.Мукачево

Котел КаRa – 1 шт (Німеччина) спалювання 0,335 тис. тонн

Підприємство

2004

СП ТОВ «ФемІнвест”

Котел –Vihorlat NKM –7301шт(Чехія) Котел Vihorlat SARK-1160 -1 шт Котел Vihorlat VSD-1000- 1 шт Котел “Univex “-1 шт (Польща) спалювання 0,1 тис. тонн Брикетопрес КRS (Rohl) тип SP150S (Швейцарія)-1 шт

№ з/п

Назва проекту, підприємства

Короткий опис проекту, обладнання

1

2

1

ТОВ «Сведвуд Проза» Рахівський р-н

2

ТОВ «ЕНО Меблі ЛТД» м.Мукачево

3 Котли марки «Urbas”-2 шт спалювання 2,980 виготовлення паливних брикетів –0,490 тис. тонн Котел ДКВР4/13–1шт Котел ДКВР 6,5/13 – 2 шт Котел КСВТ 3,0- 1 шт Котел КЕ-10/14 – 1 шт спалювання 11,1 тис. тонн

3

ТОВ «Успіх» Тячівський р-н

4

5

Учасники проекту 4

Підприємство

49,0

2002

35,66 11,66 8,486 28,92 17,0

Екологічний ефект 7

Утилізація відходів

Утилізація відходів

Примітка 8 Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної

Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної


108

6

ТОВ “РГСН” смтВоловець

Утилізаторна піч опалювальна з водяним теплообмінником СУ-ВТ- спалювання 0,4 тис. тонн

7

ТОВ “ДДСАПродакшн” смт.Міжгір’я

Котли марки «Urbas”-1 шт спалювання 14,0 тис. тонн

Підприємство

1998

46,0

Утилізація відходів

8

ТОВ “КооімексУкраїна” м.Мукачево

Паровий котел Е-1,0-0,9 Р-3 спалювання 0,37 тис. тонн

Підприємство

2000

25,0

Утилізація відходів

Котел ДКВР 2 шт спалювання до 0,2 тис. тонн

Підприємство

2000

14,0

Утилізація відходів

Водогрійні котли фірми “UniconfortCMT/F-250 - 2 шт( Італія) спалювання до 20,0 тис. тонн

Підприємство

2001 2006

3470,99 1121,37

Утилізація відходів

9

10

ВАТ “Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій” Великобичківська філія “Сведвуд Карпати” смт. Великий Бичків

Підприємство

2005

18,0

Утилізація відходів

11

ТОВ “Індустрія деревообробки” м.Перечин

Котел КВ-1,0 БТ спалювання до 0,520 тис. тонн

Підприємство

2005

74,0

Утилізація відходів

12

МКП “Говерла” м.Мукачево

Обігрівач повітря на твердому паливі “Буллер’ян-3 шт спалювання до 0,300 тис. тонн

Підприємство

2000

(3,5х3) = 10,5

Утилізація відходів

13

ТОВ “Аранж” смт.Міжгір’я

Котел ДКВР1/19 – 1 шт спалювання до 0,220 тис. тонн

Підприємство

1999

15,0

Утилізація відходів

14

ТОВ “К*Лен” с.Ільниця Іршавський р-н

Котел марки Е-1,0-0,9Г-3 спалювання до 0,800 тис. тонн

Підприємство

2002

25,0

Утилізація відходів

15

ТОВ “Карпати” смт.Великий Бичків Рахівський р-н

Котел УДО Утилізатор древесних відходів спалювання до 0,500 тис. тонн

Підприємство

2001

50,0

Утилізація відходів

16

ДП “Дж.Д.Ф.Сервис ЛТД” м.Перечин

Котел модель СМТ/F 120 кВт Теплогенератори моделі F-85, F-240 котельна установка Verner P45

Підприємство

2006

520,0 52,0 12,0

Утилізація відходів

17

ТОВ “Угова ЛТД” м.Мукачево

Котел УДО Утилізатор древесних відходів спалювання до 0,150 тис. тонн

Підприємство

2001

50,0

Утилізація відходів

18

ТОВ “ІнтерКаштан” м.Мукачево

Котел Uniwex S-1000 1 шт Котел КВм(а)-0,82- 1 шт спалювання до 0,320 тис. тонн

Підприємство

2002 2004

358,8 124,53

Утилізація відходів

19

ТОВ “Лісоіндустрія” м.Берегово

УЕАС-1000 КВ-0,16 БТ спалювання до 0,450 тис. тонн

Підприємство

2007

84,0 15,2

Утилізація відходів

20

ТОВ “Нумінатор” м.Берегово

Котел “Vanisek” SV-600 –1 шт Котел Е-1.0-0.9-Р-3 – 2 шт

Підприємство

2001

45,0 48,0

Утилізація відходів

Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні


109 спалювання до 0,900 тис. тонн

21

ТОВ “Надія” м.Свалява

Котел Е-1/9-Т 1 шт Котел КВ-300 1 шт спалювання до 0,100 тис. тонн

Підприємство

2002

24,0 20,0

Утилізація відходів

22

МПП “Ельдорадо” Тячівський р-н

Котел Е-1.0-0.9-Р-3 – 1 шт спалювання до 0,200 тис. тонн

Підприємство

2003

24,0

Утилізація відходів

23

ТОВ “Бирть” Тячівський р-н

Котел КВ-300 1 шт спалювання до 0,450 тис. тонн

Підприємство

2003

25,0

Утилізація відходів

24

ТОВ “Самвер” м.Перечин

Котли марки ELBH 1100 KW 1 шт ELBH 200 KW –1 шт спалювання до 0,240 тис. тонн

Підприємство

2001

25

ЗАТ “Перечинський лісокомбінат”

Котел Е-1.0-0.9-Р-3 – 1 шт Водогрійний котел спалювання до 0,800 тис. тонн

Підприємство

2004

26

ВКФ”Леда’СУкраїна” м.Хуст

Котел “Бежица” –0,4 МВт 2 шт (Росія) Котел УДО –0,75 МВт –1 шт спалювання до 0,600 тис. тонн

Підприємство

2005

27

Ужгородська філія №1 ТОВ “ЕНО Меблі Лтд” М.Ужгород

Котел КЕ 10-14 МТ – 2 шт спалювання до 6,5 тис. тонн

Підприємство

2004

74,0

Утилізація відходів

28

ТОВ “Атлант” м.Хуст

Котел Fidler-1 шт (Чехія)-600КВт спалювання до 0,600 тис. тонн

Підприємство

2002

100,0

Утилізація відходів

29

Філія № 8 ТОВ “ЕНО Меблі ЛТД” м.Іршава

Котел ДКВР-6,5/13 – 1 шт (3 МВТ) Котел ДКВ – 4/13 – 1 шт (3 МВТ) спалювання до 0,600 тис. тонн

Підприємство

1968

4,2 3,9

Утилізація відходів

30

ДП “Ламелла” м.Тячів

Котел КВ-Рм-2 (КВ-ТШ-2)-2 шт спалювання до 3,40 тис. тонн

Підприємство

2003

310,9

Утилізація відходів

31

ТОВ “Едельвейс” Ужгородський рн

Котел СМТ/F-140 –1 шт (Італія) Котел СС-250 - 1 шт Котел СС- 700 – 1 шт спалювання до 0,050 тис. тонн

Підприємство

2002

200,0 16,0 25,0

Утилізація відходів

32

ТОВ “ДендроПлюс” м.Ужгород

Котел Е-1.0-9 Т – 2 шт

Підприємство

1999

45,0

Утилізація відходів

33

ТОВ “Т.О.Р.” смт.Тересва

Котел VME –2.1 .-1 шт

Підприємство

2001

34

ТОВ “Енран ЗЛК” м.Хуст

35

ТОВ “Контакт-5”

Брикетопрес Німеччена “Gro” марки GR - 500 - 1 шт (200кг/год) Брикетопрес Німеччена “Vajma“ TH – 700 –2 шт Котел марки КВм (а)-0,5 по-

Утилізація відходів

24,0

Утилізація відходів

Утилізація відходів

Утилізація відходів

Підприємство

2002

638,2

2003

813,8

Підп-

2005

100,0

Утилізація відходів Утилізація

тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення


110 с. Неліпино, Свалявський р-н

тужністю 13,2 КВт Житомир

риємство

36

ДП “Свалявське ЛГ”, м. Свалява

Котел марки “TECHNICAL”,потужність 700 тис. ккал/год

Підприємство

2005

24,0

Утилізація відходів

37

ТОВ “Закарпатбіо-паливо”, Воловецький р-н

Лінія з 7 шт. брикетопресів марки Буран, потужністю 140 КВт Дебальцево

Підприємство

2007

910.0.

Утилізація відходів

38

ТОВ “Прогрес– С”, Свалявський р-н

39

ТОВ Акванова Констракшн с. Вучкове

40

ТОВ Акванова Інвестмент с. Сойми

41

ТОВ Акванова Девелопмент Територія Міжгірської та Меришорської сільських рад

42

ТОВ Енергія Карпат с. Білин

Утилізаторна піч, газогенераторна з водяним теплообмінником, марки СУП-ВТ Теплопровідність 50-80 КВт, спалювання до 0,75 тис. тонн Житомир Виробництво електроенергії шляхом використання каскаду малих ГЕС на р. Ріка (створи 3,4,5). Загальна кількість виробленої енергії складатиме: створ 3 – 7,93 млн. кВт/рік, створ 4 – 8,08 млн. кВт/рік, створ 5 – 8,26 млн. кВт/рік, Виробництво електроенергії шляхом використання малих ГЕС на р. Ріка та Репінка. Загальна кількість виробленої енергії складатиме: р. Ріка (створ 1) – 4,88 млн. кВт/рік, р. Репінка – 4,0 млн. кВт/рік, р. Виробництво електроенергії шляхом використання малих ГЕС на р. Ріка та Теребля. Загальна кількість виробленої енергії складатиме: р. Ріка (створ 2) – 12,28 млн. кВт/рік, р. Теребля – 9,80 млн. кВт/рік, р. Даним проектом передбачається улаштування малої ГЕС встановленої потужністю 600 кВт Морфологія існуючої гідромережі (витрати води, перепади висот) дозволяє улаштування малих ГЕС дериваційного типу. Призначення ГЕС – виробітка електроенергії з частотою струму 50 Гц в єдину енергосистему області. витрата води від 0.3 до 1,01 м.куб/сек. Проектом передбачається установка на ГЕС гідроагрегату потужністю 600 кВт. Тип турбіниреактивна, радіально-осьова ФГ-2-38.

Підприємство

відходів

2005

2008

2008

2008

2006

18,0

Утилізація відходів Комплексне використання водних ресурсів і поєднанння з протиповеневими заходами Комплексне використання водних ресурсів і поєднанння з протиповеневими заходами Комплексне використання водних ресурсів і поєднанння з протиповеневими заходами

Комплексне використання водних ресурсів і поєднанння з протиповеневими заходами

енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної

Гідроенергія

Гідроенергія

Гідроенергія

Гідроенергія


111

12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система України Транспорт - одна з найважливіших складових виробничої інфраструктури України. Його ефективне функціонування є необхідною умовою стабілізації, піднесення структурних перетворень економіки, розвитку зовнішньоекономічних сфер діяльності, підвищення життєвого рівня населення, забезпечення національної безпеки країни. Транспорт належить до сфери матеріального виробництва, є його четвертою галуззю (після видобувної, обробної промисловості та сільського господарства) і продовжує виробничий процес, доставляючи продукти від місця виробництва до місця споживання. Продукцією транспорту є сам процес переміщення, який здійснюється за допомогою транспортних засобів як у сфері виробництва, так і у сфері обігу. Він впливає на розвиток господарства і як споживач металу, енергії, деревини, гуми, інших продуктів. На нього припадає значна частина основних виробничих фондів та промислово-виробничого персоналу. Специфіка транспорту, як галузі господарства, полягає в тому, що він сам не виробляє продукцію, а бере учать у її створенні, забезпечує виробництво сировиною, матеріалами, обладнанням і перевозить готові вироби споживачу. Транспортні витрати включаються до собівартості продукції. Транспорт є важливою складовою частиною ринкової інфраструктури, бо створює умови для формування загальнодержавного й місцевих ринків. Значення транспорту для будь-якої країни, що займає велику територію, дуже велике. Він відіграє в державі важливу економічну, оборонну. Економічна роль транспорту проявляється, перш за все, в тому, що він є органічною ланкою кожного виробництва, виконує неперервну і масову постановку всіх видів сировини, палива і продукції з пунктів виробництва до споживача, а також здійснює розподіл праці, спеціалізацію й кооперацію виробництва. Без транспорту неможливо раціонально розмістити виробництво, освоїти нові території і природні багатства. Транспорт - важливий фактор економічної інтеграції країн і розвитку міжнародної торгівлі. Соціально-політичні функції транспорту виявляються в його здатності здійснювати обмін матеріальними й духовними цінностями між районами, містами, територіями і цим сприяє їх об'єднанню в єдину державу. Транспорт забезпечує вантажні, побутові і туристичні поїздки, а також медичне обслуговування людей, полегшує фізичну працю. Різноманітне і важливе культурне значення транспорту, перш за все, полягає в тому, що він забезпечує спілкування між континентами, країнами, містами й людьми, та сприяє задоволенню їх естетичних потреб і культурному обміну. Оборонна роль транспорту виділялася й підкреслювалась завжди. У всі часи він розглядався як один із важливих факторів забезпечення обороноздатності держави. Його функціями є перекидання військ і озброєнь, забезпечення об'єктів тилу і військового виробництва. Він є також важливою частиною багатьох видів військової зброї.


112

Повне і якісне задоволення потреб країни в перевезенні може бути досягнуте тільки в тому випадку, коли всі транспортні засоби будуть функціонувати і розвиватись у взаємозв'язку, як єдиний органічний елемент усього народного господарства. 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Таблиця 12.1.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис.т. Роки 2000 2005 2006 2007 2008*

Вантажні автомобілі 5,3 5,8 5,0 5,6

Пасажирські автобуси 2 2,0 1,3 1,2

Пасажирські легкові автомобілі 1,5 2,1 2,0 2,1 68,2

Спеціальні легкові автомобілі 0,8 0,8 0,8 0,8

Спеціальні нелегкові автомобілі 1,3 2,0 1,0 1,1

* - Починаючи з 2008 року методикою з розрахунку викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення від окремих видів непередбачено.

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Таблиця 12.1.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

33,0 39,3 62,6 65,3 68,1

30,8 35,1 47,8 49,4 49,9

У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу 1,9 3,3 11,4 12,5 14,6

0,3 0,7 3,3 3,4 3,6

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 93,3 89,3 76,4 75,7 73,3

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Головним забруднювачем атмосферного повітря Закарпатської області продовжує і надалі залишатися автотранспорт, викиди від якого в 2008 році склали 74,6 % від загального обсягу викидів. Збільшення викидів забруднюючих речовин, перш за все, зумовлено збільшенням кількості автотранспорту, погіршенням технічного стану автомобільного парку, незадовільною якістю палива, відставанням темпів розвитку вуличношляхової мережі, труднощами щодо контролю великої кількості автотранспорту як джерела забруднення атмосфери (приватний автотранспорт, транзит). Оскільки основним забруднювачем атмосферного повітря є автомобільний транспорт, то: на обласному рівні: - для більш якісного контролю за станом атмосферного повітря в області організувати додаткові стаціонарні пости контролю за станом атмосфери в наступних райцентрах області: Мукачеві, Хусті і Берегові; - оптимізацію руху автотранспорту у великих містах, шляхом будівництва шляхових розв’язок, підземних переходів, тощо;


113

на державному рівні: - розробити та ввести в дію державний стандарт на вміст шкідливих забруднюючих речовин у відпрацьованих газах дизельних двигунів автомобілів; - терміново ввести для автотранспорту нашої держави єдиний екологічний талон (єдиного типу чи зразку) для всіх областей, а також міст Києва і Севастополя; - вирішити питання по виготовленні каталізаторів вихлопних газів для двигунів внутрішнього згоряння. За даними державної екологічної інспекції в Закарпатській області в рамках операції «Чисте повітря» в 2008 році було перевірено 31644 транспортних засобів, складено 511 протоколів та притягнуто до адміністративної відповідальності 511 власників автомобілів, загальна сума штрафів склала 9,707 тис гривень. 12.3. Використання альтернативних видів палива На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 21.02.06 р. № 42380/222/1-05 та пункту 48 заходів, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2005 року № 308, держуправлінням було проведено аналіз діяльності 38 суб’єктів підприємницької щодо залучення коштів для створення на місцях потужностей з переробки та утилізації відходів деревини. Тирса та відходи деревообробного виробництва частково утилізуються власниками відходів на території підприємств шляхом спалювання у котлах як додаткового енергетичного ресурсу та брикетуються. На сьогодні в області функціонує 12 виробництв з тирсобрикетування (альтернативного виду палива). Одні з перших запровадили в виробництво брикетопреси такі підприємства, як ТОВ “Сведвуд Проза” (Рахівський район), ТОВ “Енран ЗЛК” (м. Хуст), СП ТОВ “Фем – Інвест” (м. Ужгород), ТОВ “Закарпатбіопаливо” (Воловецький район, с.Н.Ворота). Для забезпечення потужностей цього устаткування використовуються відходи тирси як від власного виробництва, так і від закупівлі відходів інших деревообробних підприємств. Це сприяє загальному зменшенню обсягів відходів деревини шляхом повної утилізації в основних районах її утворення. В цілому процес по створенню і впровадженню нових технологій з використання вторинних ресурсів та переробці відходів в області відбувається повільно. Необхідно на рівні держави передбачати механізм економічної зацікавленості виробника у впроваджені передових технологій та ресурсоощадних методів використання сировини і матеріалів, підтримку з боку держави виробників, якими впроваджуються у виробництві передові безвідходні та маловідходні технології, альтернативні джерела енергозабезпечення, сучасні ефективні засоби запобігання екологічним аваріям, тощо; ввести відповідні нормативи плати і коригуючі коефіцієнти. Підприємства, які використовують альтернативні види палива наведені в таблиці 11.1.2.


114

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика Закарпаття Реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічну та у межах своєї компетенції радіаційну безпеку на території Закарпаття забезпечує Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області. Надходження коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища та від коштів по відшкодуванню збитків за порушення вимог природоохоронного законодавства за 2008 рік, становило 6 002 821,39 грн. У порівнянні з 2007 роком ці надходження збільшились на 18,8 % або на 951 952,62 грн. З метою вирішення екологічних проблем області, забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку території області, ефективного використання природних ресурсів, держуправлінням з Державного та обласного фондів ОНПС було використано 2 673 800 грн. За рахунок коштів Державного фонду по програмі 2401250 “Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами” у 2008 році профінансовано виконання робіт із забезпечення тимчасового зберігання небезпечних хімічних речовин (суміші “Премікс”), ввезених на територію Закарпатської області з інших держав, у сумі 1 160 400 грн. Контейнеризовано 336 тонн цих речовин. За рахунок коштів Державного та обласного фондів ОНПС у 2008 році проведено заходи щодо контейнеризації та вивезення заборонених, невизначених та непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. Всього було контейнеризовано 154,116 тонн та вивезено на утилізацію за межі області 53,46 небезпечних отрутохімікатів. Загальна сума, профінансована з обласного фонду ОНПС, складає 373 642,50 грн. На удосконалення підходів до природозаповідання, створення природоохоронних систем та регіональної екологічної мережі профінансовано 32 423 грн. В цілому за 2008 рік роботи з виконання заходів щодо встановлення у натурі меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснено на 447 об’єктах загальнодержавного і місцевого значення загальною площею 124546,7 га. За результатами проведених заходів по встановленню меж у натурі за поданням держуправління рішенням сесії Закарпатської обласної ради від 04.12.2008 р. визнано площу 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення більшою на 28,0 га. На виконання законів України “Про Червону книгу України” та “Про рослинний світ” за підсумками багаторічних наукових ботанічних досліджень за поданням держуправління обласною радою прийнято рішення від 04.12.2008 № 707 “Про затвердження переліків видів судинних рослин та рослинних угрупувань, що підлягають особливій охороні”, яким узагальнено список судинних рослин області , що підлягають особливій охороні (регіональний “червоний” список) із 405 видів. Для попередження скиду неочищених стоків у водні об’єкти, покращення технічного стану очисних споруд області з обласного фонду ОНПС профінансо-


115

вано розробку проектно-кошторисної документації КОС Міжгір’я на суму 100 000 грн та реконструкцію каналізаційних очисних споруд смт. Вел. Березний на суму 100 642 грн.Вимоги сьогоднішньої системи прийняття рішень, необхідність відповідати міжнародним критеріям у цьому питанні диктують невідкладні завдання з розробки регіональних систем оцінювання стану довкілля. Організація діючої системи моніторингу стану навколишнього середовища в області, прогнозування його змін і запобігання прояву негативних явищ стала одним з пріоритетних завдань держуправління. Програма моніторингу довкілля на 2009-2013 роки затверджена сесією обласної ради 14 січня 2009 року. Прогнозний обсяг фінансових ресурсів для виконання завдань Програми на 2009-2013 роки складає 7130 тис.грн., в тому числі 5380 тис.грн. з державного бюджету, 1750 тис.грн. з обласного фонду ОНПС. За активної участі держуправління в області проведено ряд міжнародних наукових конференцій екологічного спрямування, зокрема. За сприяння Мінприроди України та облдержадміністрації Громадською екологічною радою при держуправлінні проведено міжнародну науково-практичну конференцію “Природне середовище і духовність” (6-10.10.2008). З участю держуправління Карпатським біосферним заповідником проведено Міжнародну науково-практичну конференцію “Розвиток заповідної справи в Україні і формування Пан’європейської екологічної мережі” (12.11.2008 р., м. Рахів). Держуправлінням також проведено конкурс дитячих творчих робіт "Збережемо природу Закарпаття", участь у якому взяли понад 1000 дітей із усього краю. 13.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) на Закарпатті здійснює Державна екологічна інспекція в Закарпатській області. В ході державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства протягом звітного періоду проведено 245674 перевірки, виїзди та рейди (за 2007 рік - 210750), у тому числі 2012 перевірок юридичних та фізичних осіб і 243662 перевірки транспортних засобів. При цьому було перевірено 1471 об'єкт господарювання, в тому числі комплексно 489. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 3324 протоколи, до адміністративної відповідальності притягнуто 3310 осіб на загальну суму штрафів 184,042 тис. грн. Стягнуто штрафів на суму 170,425 тис. грн. (процент стягнення становить 92,8%). Вісімнадцять протоколів передано до судових органів для прийняття рішень. Сума накладених та стягнутих штрафів за 2007 рік становила 164,407 та 149,668 тис.грн. відповідно (91%). За порушення вимог природоохоронного законодавства у 147 (86) випадках призупинялася виробнича діяльність суб'єктів господарювання всіх форм власності. З метою відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушен-


116

ня вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за звітний період 88 (72) суб'єктам господарювання нараховані та пред'явлені претензії та позови на загальну суму 5353,398 тис. грн. (1882,588 тис. грн.), з них відшкодовано 43 на загальну суму 247,728 тис. грн. Загальна сума розрахованих Інспекцією збитків становить 46158,365 тис. грн. Інспекцією за звітній період до правоохоронних органів для відповідного реагування було передано 68 (27) матеріалів. За наслідками перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання в 2008 році органами прокуратури порушено 8 кримінальних справ. На вимогу правоохоронних органів було проведено 144 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства на території Закарпатської області. 13.2.1. Контроль за охороною і використанням водних ресурсів В частині контролю за охороною та використанням водних ресурсів (поверхневі води) за звітний період проведено 310 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства. За виявлені порушення, а саме: за відсутність та неведення первинної облікової документації, безгосподарне використання води, порушення умов дозволу на спеціальне водокористування та інше до адміністративної відповідальності притягнуто 115 осіб, при цьому накладено штрафів на загальну суму 10,761 тис. грн.. Протягом звітного періоду Інспекцією перевірено стан та ефективність роботи очисних споруд водовідведення на 56 підприємствах. За порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони та використання водних ресурсів (поверхневих) 32 суб'єктам господарювання Інспекцією пред'явлено претензії та позови за екологічні збитки на загальну суму 66,259 тис. грн., в тому числі за результатами інструментально-лабораторних досліджень виставлено 19 претензій. Передано у правоохоронні органи 26 матеріалів. За порушення вимог природоохоронного законодавства в зазначеній сфері у 8 випадках призупинялася виробнича діяльність суб'єктів господарювання. Передано у правоохоронні органи 25 матеріалів для вжиття відповідних заходів впливу. З метою відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог законодавства у сфері охорони водних ресурсів за звітний період 32 суб'єктам господарювання нараховані та пред'явлені претензії та позови за екологічні збитки на загальну суму 66,259 тис. грн., з них відшкодовано 10 на загальну суму 22,325 тис. грн. 13.2.2. Контроль за охороною атмосферного повітря За 2008 рік Інспекцією проведено 243905 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря, в тому числі перевірено 243 стаціонарні об'єкти. За порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме: відсутність дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів, перевищення викидів забруднюючих речовин в атмос-


117

ферне повітря, порушення правил експлуатації, а також невикористання встановлених споруд, устаткування, апаратури для очищення і контролю викидів в атмосферу та інше до адміністративної відповідальності притягнуто 1847 осіб на загальну суму штрафів 52,105 тис. грн. В рамках операції «Чисте повітря» в 2008 році було перевірено 31644 транспортних засобів, складено 511 протоколів та притягнуто до адміністративної відповідальності 511 власників автомобілів, загальна сума штрафів склала 9,707 тис гривень. За грубі порушення вимог природоохоронного законодавства про охорону атмосферного повітря (відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) тимчасово призупинено виробничу діяльність 9 виробничих об'єктів. Один матеріал передано у правоохоронні органи, пред'явлено 4 претензії за екологічні збитки на загальну суму 200,068 тис. грн. 13.2.3. Контроль за охороною і використанням земель Інспекцією протягом звітного періоду проведено 165 перевірок додержання вимог законодавства про охорону земельних ресурсів. При цьому виявлені наступні порушення: самовільне зайняття, неповернення тимчасово займаних земель, псування, засмічення земель та інші. За результатами перевірок складено 130 протоколів, притягнуто до адмінвідповідальності 130 осіб, накладено штрафів на суму 25,109 тис. грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства в зазначеній сфері у одному випадку призупинялася виробнича діяльність суб'єкта господарювання. Передано у правоохоронні органи 3 матеріали для вжиття відповідних заходів впливу. З метою відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог законодавства у сфері охорони земельних ресурсів за звітний період 6 суб'єктам господарювання нараховані та пред'явлені претензії та позови за екологічні збитки на загальну суму 5,024 тис. грн., з них відшкодовано 3 на загальну суму 3,469 тис. грн. 13.2.4. Контроль за охороною і використанням надр В ході державного контролю за станом додержання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов'язаної з використанням надр, Інспекцією проведено 122 перевірки, в тому числі 38 - користувачів підземних вод. За грубі порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме: невиконання умов спеціального дозволу (ліцензії), самовільне користування надрами до адміністративної відповідальності притягнуто 100 осіб. Накладено штрафів на загальну суму 13,617 тис. грн. При проведенні рейдових перевірок виявлено 36 випадків несанкціонованого забору гравію в руслах річок. Притягнуто до адміністративної відповідальності 34 особи на суму 3,553 тис. грн,. За грубі порушення вимог природоохоронного законодавства в частині надрокористування призупинено виробничу діяльність 8 об'єктів. Основною при-


118

чиною винесення рішень про призупинку є відсутність спеціального дозволу (ліцензії) на право користування надрами та невиконання особливих умов спеціального дозволу (ліцензії). 13.2.5. Контроль за поводженням з відходами В ході державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з відходами проведено 993 перевірки, з них 723 перевірки поводження з побутовими відходами. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 720 осіб на загальну суму штрафів 49,912 тис. грн., в тому числі з побутовими відходами 538 осіб на загальну суму 30,515 тис. грн.. Інспекцією проведено відпрацювання районів області з метою перевірки виконання місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування делегованих їм повноважень в частині поводження з відходами, вимог ст.ст. 20,21 Закону України "Про відходи" та Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Перевірено роботу 262 сільські та селищні рад області. За порушення, виявлені в ході перевірок, до адміністративної відповідальності притягнуто 121 посадову особу на загальну суму штрафів 12,323 тис. гривень. В ході перевірок виявлено 149 несанкціонованих сміттєзвалищ, з яких станом на 31.12.08 р. ліквідовано 95. З метою забезпечення дієвого контролю за місцями розміщення твердих побутових відходів на території області, в тому числі районів, які постраждали під час стихійного лиха, Інспекцією в після паводковий період перевірено роботу 13 райдержадміністрацій та 4 міських рад на предмет додержання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1217 від 03.08.1998р. „Про затвердження Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів". За результатами перевірок видано приписи головам райдержадміністрацій та міських рад щодо створення постійно діючих комісій з питань поводження з безхазяйними відходами та усунення виявлених в ході перевірок порушень природоохоронного законодавства. За наслідками перевірок Інспекцією було розраховано збитки, завдані навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земель на загальну суму 43388,799 тис. грн. П'ять матеріалів передано до правоохоронних органів для відповідного реагування. Інспекцією виставлено дві претензії за екологічні збитки на суму 3622,729 тис. грн. За матеріалами перевірок та виявленими фактами порушень природоохоронного законодавства у сфері поводження з побутовими відходами відкрито три кримінальні справи. В сфері поводження з промисловими відходами перевірено 270 суб'єктів господарювання, в тому числі 48 підприємств, що здійснюють переробку деревини. До адміністративної відповідальності притягнуто 182 посадові особи на загальну суму штрафів 19,397 тис. грн. Винесено 59 рішень, в тому числі й на вимогу Закарпатської міжрайонної природоохоронної прокуратури, про тимчасову заборону функціонування деревообробних об'єктів. Інспекцією проведена перевірка виконання винесених рішень та опломбування деревообробних цехів. Два матеріали передані в правоохоронні органи, пред'явлено дві претензії на суму 4,336 тис. грн. Порушена одна кримінальна справа за фактом псування


119

земель відходами лісопильного виробництва на землях сільськогосподарського призначення. Інспекція здійснює контроль виконання умов договору в частині проведення робіт по збиранню, належному зберіганню у спеціально відведених місцях, затарюванню відходів, контролює здійснення повного очищення територій та приміщень, на яких проводились роботи, перевезення вантажів по території області, а також в межах своєї компетенції проводить митне оформлення відходів. В ході проведення цього етапу робіт порушень вимог природоохоронного законодавства України не зафіксовано. 13.2.6. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів В частині контролю за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів проведено 99 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства, в тому числі по лісових ресурсах - 79 перевірок. За виявлені в ході перевірок порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 351 особу на загальну суму штрафів 28,152 тис. грн., в тому числі по лісових ресурсах 338 осіб на загальну суму 23,894 тис. грн. Основними порушеннями природоохоронного законодавства у сфері охорони захисту, використання рослинних ресурсів (лісів) є незаконна рубка дерев, пошкодження дерев до ступеня припинення росту, знищення та пошкодження лісових культур, незадовільне очищення місць рубок від порубкового залишку, не вивезення деревини в установлений термін та інше. Протягом звітного періоду здійснено 16 перевірок додержання вимог Закону України "Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону" в лісогосподарських підприємствах області. За виявлені порушення призупинено розробку 16 лісосік. Під час планових заходів державного нагляду перевірено 12 лісогосподарських підприємств, на території яких знаходяться найбільші місця зростання популяцій червонокнижних видів рослин. За порушення вимог природоохоронного законодавства в сфері охорони та використання лісових ресурсів у 56 випадках призупинялася виробнича діяльність суб'єктів господарювання. З метою відшкодування збитків, заподіяних державі, 34 суб'єктам господарювання нараховані та пред'явлені претензії та позови за екологічні збитки на загальну суму 1407,508 тис. грн., з них по лісових ресурсах -30 на загальну суму 1226,450 тис. грн. В правоохоронні органи передано 23 матеріали, в тому числі по лісам 21. Порушено одну кримінальну справу за фактом перевищення влади при знесенні зелених насаджень. 13.2.7. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу На виконання вимог Указу Президента України "Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин" та з метою виконання окремого доручення Мінприроди України від 12 сі-


120

чня 2008 року №11 "Щодо проведення обліків мисливських тварин" протягом звітного періоду було проведено 33 перевірки в частині державного контролю за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу, в тому числі 17 рейдів, притягнуто до адмінвідповідальності 19 осіб на загальну суму 2,618 тис. грн. З метою контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства для виявлення випадків браконьєрства в місцях масового накопичення Червонокнижних видів птахів проведено рейди в місцях токовищ глухарів у Рахівському районі. В ході проведення заходів державного контролю за збереженням, використанням та відтворенням мисливських тварин в Іршавському районі виявлено факт браконьєрства, а саме випадок незаконного добування однієї особини козулі. Матеріали були направлені у правоохоронні органи. 13.2.8. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів) На виконання вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Закону України "Про тваринний світ" Інспекцією за звітний період проведено 18 перевірок у сфері контролю за охороною рибних ресурсів. Притягнуто до адміністративної відповідальності 11 осіб, сума накладених штрафів складає 0,629 тис. грн. З метою посилення контролю за станом рибних ресурсів на період нересту було розроблено спільні заходи із органами внутрішніх справ за участю представників рибінспекції та громадських інспекторів. Проводилися рейдові перевірки по всіх водних об'єктах області, посилено контроль за станом охорони іхтіологічних заказників краю, вжито заходи по недопущенню забруднення рибогосподарських водойм та водоохоронних смуг, запобіганню проведення господарської діяльності на них. В рамках проведення операції «Нерест» проведено 13 перевірок за охороною рибних ресурсів, призупинено трелювання деревини з лісосік тракторами та трелювальними механізмами по гірських та форелевих потоках. Притягнуто до адміністративної відповідальності 7 посадових осіб. Під час рейдів вилучено та знищено 3 незаконні знаряддя лову риби. З метою посилення контролю за станом водних живих ресурсів на період нересту в осінньо-зимовий період 2008 року розроблено план спільних заходів із органами внутрішніх справ, рибінспекцією, державною прикордонною службою України та громадськістю по проведенню операції «Нерест». 13.2.9. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природно-заповідного фонду Систематично здійснюється контроль за станом додержання вимог природоохоронного законодавства на об'єктах природно-заповідного фонду, що розташовані в межах держлісфонду області. Так, станом на 31.12.2008 року проведено перевірки 29 об'єктів, в тому числі в Ужанському НПП, Карпатському біосферному заповіднику, НПП «Синевир», ботанічному саду Ужгородського національного університету, Регіональному ландшафтному парку „Зачарований край". За


121

виявлені в ході перевірок порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 17 осіб на загальну суму штрафів 1,139 тис. грн., всі штрафи сплачені. Вісімнадцять протоколів передано для розгляду у судові органи. За виявлені порушення при проведенні санітарних рубок на території Ужанського НПП винесено 3 рішення на анулювання лісорубних квитків, на підставі яких Держуправлінням ОНПС в Закарпатській області анульовано дозволи на проведення рубок. З метою відшкодування збитків, заподіяних державі, Інспекцією нараховані та виставлено 6 претензій на суму 28,403 тис. грн. Шість матеріалів передані в правоохоронні органи для вжиття заходів впливу. 13.2.10. Екологічний контроль на державному кордоні Відділами екологічного контролю та радіаційної безпеки в пунктах пропуску на держкордоні в Закарпатській області за 2008 рік перевірено 243276 (2007р. - 208420) транспортних одиниць, здійснено екологічний та радіологічний контроль вантажів загальною вагою 25106,606 тис. т (2007р. -- 13228,287 тис. т). Через невідповідність вимогам чинного природоохоронного законодавства затримано 158 (101) одиниць транспортних засобів, вагою 3541,144 т (1569,035), в тому числі повернуто 25 транспортних засобів, вагою 533,95 т (22 т.з., вагою 325,299 т). Вантажі затримано та повернуто в основному через порушення постанови КМУ № 1411 від 29.12.2007р. „Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2008 році", постанови КМУ №440 від 20.06.95р „Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів" та інших чинних нормативних актів. Всі повернуті вантажі відносяться до хімічних речовин гостро направленої дії, які несли потенційну загрозу довкіллю та здоров'ю людей. Найбільш поширеними видами затримок є вантажі з «холодильним та морозильним обладнанням, кондиціонерами», що є порушенням постанови КМУ від 29.12.2007р. № 1411 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2008 році». Також великого резонансу викликали у минулому році затримки вантажів, таких як «необроблені курячі кістки», «бій шиферу», «механічно сепароване м'ясо курки», «цирконій» та інші До адміністративної відповідальності притягнуто 1895 осіб на загальну суму штрафів 52,870 тис. грн. Надходження відшкодувань до бюджету складає 100%. 13.2.11. Інструментально-лабораторний контроль В частині аналітичного контролю водних ресурсів протягом звітного періоду відібрано та проаналізовано 779 проб води (за 2007 рік - 690), з них 230 проб зворотних (за 2007 рік - 215), 447 поверхневих (за 2007 рік - 385) та 96 підземних вод (90). Виконано 13294 (13722) визначень компонентів забруднюючих речовин. Відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС проведено визначення пріоритетних речовин у 108 (102) пробах. Крім того, виконано 228 гідробі-


122

ологічних визначень. З метою контролю за якістю води в поверхневих водоймах області в паводковий та після паводковий період за період з 27 липня по 26 грудня.2008 року відібрано 166 проб поверхневих вод у створах р. Тиса, в тому числі прикордонних: Україна - Румунія (Ділове/Валя Вішелуй, Тячів/Течеу, Солотвино/Сігет), Україна - Угорщина (Вілок/Тисабеч, Чоп/Загонь) та на притоках р. Тиса річках Шопурка, Апшиця, Тересва, Теребля та Ріка, у яких виконано 1730 компонентовизначень забруднюючих речовин. Перевірено стан та ефективність роботи очисних споруд водовідведення на 56 підприємствах, в тому числі 12-ти об'єктах санаторно-курортного та рекреаційного призначення та 15-ти житлово-комунальних підприємствах. В частині контролю за промисловими викидами забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел в 2008 році перевірено 335 (за 2007 рік 347) джерел викидів на 85 підприємствах області та відібрано 1422 (1615) об'єднаних проб газо-пилових потоків, виконано 3113 (4017) визначень забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу. В частині контролю за станом ґрунтів відібрано 173 проби (121) та виконано 600 (477) визначень хімічних компонентів забруднюючих речовин. На виконання рішення розширеного спільного засідання колегій Мінприроди та Закарпатської облдержадміністрації №12 від 22 вересня 2006 року та відповідно до регламенту спостереження за екологічно-небезпечними об’єктами, Інспекцією проведено дослідження впливу на стан навколишнього середовища в місцях зберігання суміші "Премікс" та підприємств Закарпатської області, що ліквідовані. За звітній період проведено по чотири планові відбори проб та виконано аналітичні дослідження по контролю за об'єктами забруднювачами: • територія колишнього Великобичківського ЛХК - вивчався стан забруднення поверхневих (4 створи контролю) та підземних (6 контрольних точок) водоносних горизонтів, 5 точках контролю за забрудненням ґрунтів; • ТОВ "Закарпатполіметали" - визначався вміст важких металів у 4 точках контролю за забрудненням ґрунтів, 10 контрольних точках відбору підземних вод та 6 контрольних точках поверхневих вод; • здійснювався контроль вмісту важких металів у місцях зберігання суміші "Премікс" на об'єктах м. Берегово та Берегівського р-ну - земельні ресурси - 18 контрольних точок, підземні води - 2 контрольні точки. Крім того, на виконання рішення протоколу робочої зустрічі українських та угорських спеціалістів у вересні поточного року фірмою QualcoDunainterkalibracio м. Будапешт було проведено міжнародний зовнішньо лабораторний контроль на єдність та точність вимірювання показників довкілля. Визначено 14 показників органічних мікрозабруднень (поліароматичні вуглеводні), 2 гідробіологічні показники (хлорофіл-а, спробний індекс), 10 фізико- хімічних показників у контрольних синтетичних пробах. Відділ контролю якості та стандартизації Дирекції охорони навколишнього середовища та природи ВАТ "VITUKI" (м. Будапешт) надав висновки результатів досліджень лабораторій України, Румунії та Угорщини, що прийняли участь в інтеркалібрації. Результати досліджень лабораторій добре узгоджуються та знаходяться в межах допустимих похибок. Лабораторії отримали вищу оцінку.


123

13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища Необхідність розробки регіональної системи моніторингу навколишнього природного середовища у Закарпатській області викликана потребою:  ефективно реагувати на негативні зміни, які спостерігаються в екологічному стані області;  інтеграції суб’єктів моніторингу довкілля в межах області з метою оптимізації процесів збору, первинної обробки, зберігання та передачі екологічної інформації;  узагальнення даних щодо екологічного стану окремих природних ресурсів, які накопичуються різними організаціями - суб’єктами моніторингу природного довкілля з метою аналізу інформації та для надання відповідних довідок місцевим органам державної влади для забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки рішень, що приймаються;  підвищення рівня оперативності надання екологічної інформації, в тому числі при виникненні надзвичайних ситуацій;  удосконалення за рахунок більш якісного інформаційного забезпечення системи контролю у сфері охорони довкілля та природокористування;  підвищення ефективності розробки та виконання різних екологічних програм, в тому числі тих, що виконуються за міжнародними проектами;  забезпечення всебічного інформування населення про стан довкілля у Закарпатській області, підвищення у владних структур і населення рівня екологічної культури та екологічних знань. Метою створення системи моніторингу довкілля Закарпаття є забезпечення адміністративних органів і відповідних служб області даними про стан довкілля та науково-обґрунтованими рекомендаціями щодо прийняття управлінських рішень з оперативного контролю стану довкілля та для запобігання негативним екологічним ситуаціям. Суб’єктами системи обласного екологічного моніторингу є спеціально уповноважені органи міністерств й відомств, управління обласної державної адміністрації, підприємства, установи та організації, які відповідно своїй компетенції здійснюють спостереження за станом компонентів довкілля. Моніторинг довкілля на території області реалізується через декілька незалежних відомчих систем спостережень. Моніторингові спостереження здійснюються суб’єктами екологічного моніторингу за їх відомчими програмами і планами робіт відповідно до функціональних завдань.


124

Таблиця 13.3.1. Система спостережень за станом довкілля в Закарпатській області № з/п

1 1

2

3

4

5

6

Суб’єкти моніторингу довкілля

2 Державна екологічна інспекція в Закарпатській області Закарпатське обласне виробниче управління водного господарства Закарпатська обласна санітарноепідеміологічна станція Закарпатський обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції Закарпатський обласний центр з гідрометеорології Закарпатська геологорозвідувальна експедиція

стаціонарні джеатмосрела ферне вікидів в повітря атмосферне повітря

Кількість точок спостережень, од. джереджерела джерела ла скидів скидів скидів зворотзворотпозворот- морсь- них вод підземні них вод верх- них вод кі води у води у глигруневі у поморські бокі нти води верводи підземні хневі водоносводи ні горизонти 5 6 7 8 9 10 11 40 75 3

3 -

4 35

-

-

32

-

-

-

-

-

-

46

-

63

-

-

-

95

-

338

-

-

-

-

-

-

-

-

24

10

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

69

-

-

З метою організації та ведення моніторингу об’єктів довкілля, за ініціативи держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року №391 "Про державну систему моніторингу довкілля” та від 17 листопада


125

2001 року №1551 „Про утворення Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля”, розпорядженнями голови Закарпатської облдержадміністрації від 23.08.06 №501 та від 10.05.2007р. №249 створена обласна міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля та затверджено Положення про комісію. На вищевказану Комісію покладається координація робіт по здійсненню моніторингу довкілля в області. Також між обласними суб’єктами моніторингу підписані Угоди про співробітництво у сфері моніторингу та затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації від 06.12.07р.№706 "Про організацію обласної системи моніторингу довкілля" Положення про обласну систему моніторингу довкілля, Положення про інформаційну взаємодію суб’єктів моніторингу та Регламент обміну інформації між ними. Крім того, за ініціативи держуправління рішенням сесії обласної ради від 14.01.09 №762 затверджена Програма моніторингу довкілля Закарпатської області на 2009-2013 роки. Програмою передбачено вдосконалення існуючої системи моніторингу довкілля шляхом розширення мережі спостереження та використання сучасного обладнання. В рамках Програми в т.ч. передбачено: - створення нових автоматизованих постів спостережень за станом довкілля на прикордонних територіях; - створення мобільної лабораторії екологічного контролю для визначення експрес-аналізу у випадку виникнення надзвичайної ситуації; - модернізація технічної бази засобів вимірювальної техніки аналітичних підрозділів, які виконують спостереження в системі моніторингу. Прогнозний обсяг фінансових ресурсів для виконання завдань Програми на 2009-2013 роки складає 7130 тис.грн., в тому числі 5380 тис.грн. з державного бюджету, 1750 тис.грн. з обласного фонду ОНПС. 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Протягом 2008 року здіснювались практичні заходи по виконанню вимог Закону України “Про екологічну експертизу”, Постанов Кабінету Міністрів України №483 від 11.04.2002 року та №1269 від 31.10.07 року, також розпорядчих документів обласної державної адміністрації в частині здійснення державної екологічної експертизи. Державна екологічна експертиза – один з основних напрямків діяльності держуправління. Екологічна експертиза ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація та дія яких може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища. Основні завдання екологічної експертизи: - виявленя всіх можливих небезпечних для довкілля впливів заплаованої діяльності (при залежності від територіального фактору - згідно варіантів розміщення); - встановлення масштабів та ступеню інтенсивності негативних впливів передбачуваної діяльності на довкілля в звичайних та екстремальних умовах; - прогнозування імовірних змін стану довкілля внаслідок очікуваних впливів реалізації запланованої діяльності з урахуванням можливих аварійних ситуацій;


126

- розробка заходів стосовно повного запобігання або часткового обмеження (в залежності від конкретної ситуації і реальних можливостей) негативного впливу реалізації запроектованої діяльності на довкілля, достатніх для задоволення вимог чинного екологічного законодавства та нормативних документів; - з’ясування суті і масштабів залишкових впливів на довкілля і найбільш імовірних (внаслідок їх дії) екологічних (а також, по можливості, і соціальноекономічних) наслідків втілення у життя передбаченої проектом діяльності; Відділом державної екологічної експертизи, моніторингу, оповіщення, міжнародної співпраці ержуправління в 2008 було розглянуто 385 (375 в 2007 році) проектних матеріалів, 73 (56) з них відправлялись на доопрацювання по причині відсутності екологічних обґрунтувань доцільності проектованої діяльності та забезпечення вимог природоохоронного законодавства. На підставі субпідрядних договорів із Закарпатською обласною службою “Укрінвестекспертизи” та філією ДП “Укрдержбудекспертизи” в Закарпатській області в складі комплексної державної експертизи у відповідності до вимог вищевказаних Постанов Кабінету Міністрів України підготовлено 173 (210 в 2007 році) висновки державної екологічної експертизи по проектних матеріалах з яких 43 (34) повертались на доопрацювання. В результаті проведеної еколого-експертної роботи не допущено можливих скидів неочищених стічних вод проектованих виробничих об’єктів та туристично-рекреаційних комплексів в обсязі понад 0,3 млн.м3/рік. В частині охорони атмосферного повітря не допущено 75 т/рік викидів забруднюючих речовин в атмосферу. В стислі терміни в складі комплексної державної експертизи було підготовлено 15 позитивних еколого-експертних висновків по об’єктах протипаводкового захисту територій передбачених Постановою КМУ № 693 від 06.08.2008 року “Проведення невідкладних робіт з відновлення об’єктів протипаводкового захисту населених пунктів, які постраждали від стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року”. При підготовці висновків державної екологічної експертизи основна увага приділялась розробці проектної документації впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище, обґрунтуванню та доцільності їх реалізації, характеристиці стану довкілля територій, перспективним змінам їх якісного стану, забезпеченню вимог екологічної безпеки, впливу на водні ресурси, питанню впливу на стан і відтворення лісів. Основним екологічними проблемними питаннями при підготовці висновків державної екологічної експертизи проектних матеріалів є: недостатність висвітлення впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище, відсутність характеристики стану довкілля територій, матеріалів перспективних змін їх якісного стану, необгрунтованість викидів і скидів забруднюючих речовин, відсутність технічних умов на водовідведення, фонових концентрацій забруднюючих речовин, впровадження нових технологій, утворення відходів та комплексне використання матеріально-сировинних ресурсів. Державна екологічна експертиза видів діяльності та обєктів, що становить підвищену екологічну небезпеку, проводилась після оголошення замовником через засоби масової інформації Заяви про екологічні наслідки. Протягом року готувалась еколого-експертна інформація щодо підготовки документації оцінки впливів на навколишнє природне середовище (ОВНС), ком-


127

плексного прогнозу змін стану природного, соціального і техногенного середовища, аналізу впливів передбачуваної чи здійснюваної техногенної діяльності з урахуванням можливих попереджувальних і захисних заходів для функціонування ВЕБ-сторінки держуправління. З метою покращення стану довкілля та ефективного використання коштів готувались пропозиції до Програми соціально-економічного розвитку Закарпатської області на 2009 рік. Таблиця 13.4.1. Інформація щодо еколого-експертної діяльності держуправління в Закарпатській області за 2008 рік Виконана робота

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт.)

1 Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації інвестицій, ескізних проектів) Проведено експертиз із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Повернуто на доопрацювання (шт.)

Повернуто на доопрацювання (% від загальної кількості)

2 385

3 312

4 73

5 20

-

-

-

-

173

130

43

25

212

182

30

15

Перелік найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку: - робочий проект “Станція по перевантаженню скраплених вуглеводневих газів пропан-бутан (СВГ) ІП “Петро Карбо Хем Мукачево” з залізничних цистерн широкої колії до залізничних цистерн європейського стандарту, в районі с. Павшино, Мукачівського району, Закарпатської області”;. - робочий проект “Відновлення протипаводкових споруд на р. Теребля в сс.Колочава, Синевир, Негровець Міжгірського району Закарпатської області. ІІ черга будівництва”; - робочий проект “Оцінка впливу на навколишнє середовище впровадження котла на твердому паливі КСВТ-3,0 ТзОВ “ЕНО Меблі Лтд”. 2. Перелік найзначніших об’єктів, що повернуто на доопрацювання: - робочий проект другої черги “Реконструкція та модернізація ретортного цеху ТзОВ “НВП “Грифсканд-Свалява”; - робочий проект “Будівництво підприємства по технічному обслуговуванню автомобілів з відкритою автостоянкою, кафе-магазину та офісу в с. Клячаново Мукачівського р-ну, ур.“Полятино”; - робочий проект “Реконструкція каналізаційних мереж і очисних споруд в смт. Кобилецька Поляна Рахівського району Закарпатської області потужністю 200 м3/добу”. 1.

13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності


128

Економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності є одним із основних напрямків роботи державного управління. Однією з найбільш гострих проблем охорони навколишнього природного середовища є проблема фінансування природоохоронних заходів. Одним із важливих джерел фінансування цих заходів в області є цільові фонди охорони навколишнього природного середовища (далі ОНПС), які формуються за рахунок: - збору за забруднення навколишнього природного середовища – головного джерела надходжень; - частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в результаті господарської та іншої діяльності; За даними Державної податкової адміністрації в Закарпатській області на кінець 2008 року в області зареєстровано 3998 юридичних осіб і 8495 фізичних осіб - платників збору за забруднення навколишнього природного середовища. Надходження коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища та від коштів по відшкодуванню збитків за порушення вимог природоохоронного законодавства, що є основним елементом економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, за 2008 рік становили 6 002 821,39 грн. У порівнянні з 2007 роком ці надходження збільшились на 18,8 % або на 951 952,62 грн. В тому числі по фондах: Фонди Державний фонд Обласний фонд Місцеві (міські, селищні, сільські) фонди Усього

Надходження коштів до фондів за 2007 рік, тис.грн. 3 283,1 1 262,7

Надходження коштів до фондів за 2008 рік, тис.грн. 3 901,8 1 500,7

505,1

600,3

+18,8

5 050,9

6 002,8

+18,8

%-му відношенні +18,8 +18,8

За 2008 рік до бюджетів усіх рівнів на території області мобілізовано від плати за використання природних ресурсів 66,7 млн. грн., в тому числі до місцевих бюджетів 51,41 млн. грн.. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі надходжень займають надходження від плати за землю (77,1%) та плата за використання лісових ресурсів (16,3%). 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі З метою вирішення екологічних проблем області, забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку території області, ефективного використання природних ресурсів, Держуправлінням з Державного та обласного фондів ОНПС було використано 2 673 800 грн. Зокрема, з Державного фонду – 1 160 400 грн., з обласного фонду - 1 513 431 тис. грн. За рахунок коштів Державного фонду по програмі 2401250 “Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами” у 2008 році профінансовано


129

виконання робіт із забезпечення тимчасового зберігання небезпечних хімічних речовин (суміші “Премікс”), ввезених на територію Закарпатської області з інших держав, у сумі 1 160 400 грн. Для попередження скиду неочищених стоків у водні об’єкти, покращення технічного стану очисних споруд області, проведення постійного моніторингу навколишнього природного середовища області та ефективного використання природних ресурсів, рішеннями обласної ради від 12.01.2008 №455, від 23.05.2008 №535, від 23.05.2008 №552, була затверджена Програма реалізації природоохоронних заходів на 2008 рік, якою передбачалось фінансування природоохоронних заходів на загальну суму 1 868 742 грн., зокрема по напрямках:  раціональне використання та охорона водних ресурсів: - розробка проектно-кошторисної документації КОС Міжгір’я – 100 000 грн.профінансовано повністю. - реконструкція каналізаційних очисних споруд смт. Вел. Березний - 100 642 грн.- профінансовано повністю.  реалізація першочергових заходів по поводженню з відходами: - проведення заходів щодо забезпечення екологічно безпечного зберігання непридатних ХЗЗР (збирання, перевезення та видалення) – 415 935 грн. - профінансовано 373 642,50 грн. ( вивезено за межі області на знешкодження 17,3 тонн пестицидів);  інші природоохоронні заходи, в т.ч.: - удосконалення підходів до природозаповідання, створення природоохоронних систем та регіональної екологічної мережі 49 555 грн., профінансовано 32 423 грн. - забезпечення функціонування системи моніторингу навколишнього природного середовища – 480 000 грн. – профінансовано 457 821 грн.) - проведення заходів щодо пропаганди охорони довкілля із залученням засобів масової інформації, громадських організацій та навчальних закладів – 187 187 грн.- профінансовано 165 298 грн; - проведення науково-дослідних робіт на екологічну тематику, розробка практичних рекомендацій по збереженню червонокнижних видів рослинного та тваринного світу, розробка рекомендацій раціонального використання сировини лікарських рослин – 41 570 грн. - профінансовано повністю; - видання поліграфічної продукції та видання Всеукраїнського екологічного науково-популярного журналу “Зелені Карпати ” – 100 990 грн. – профінансовано повністю, та інші. У порівнянні з 2007 роком використання коштів збільшилось майже в три рази, або на 1 003 614 грн. (в 2007 р. 509 817 грн.).


130

Таблиця 13.5.2. Використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища тис.грн Обіг коштів 1 2 3

Затверджено Програмою на звітний період (з урахуванням залишку попередньго року) - всього Використано коштів - всього % використання коштів

2006

Рік 2007

2008

1 690,1

976,4

1 868,7

1 534,1 90,8

509,8 52,2

1 513,4 81,0

На 2009 рік рішеннями обласної ради від 14.01.2009 №763, та від 27.02.2009 №787 затверджена Програма реалізації природоохоронних заходів на 2009 рік на загальну суму 2 223 900 тис.грн., якою передбачено:  завершення робіт по видаленню та знешкодженню заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР);  проведення наукових досліджень для розробки практичних рекомендацій по збереженню червонокнижних видів рослинного та тваринного світу;  забезпечення функціонування системи моніторингу навколишнього природного середовища області – контролю за якістю поверхневих вод з метою прийняття ефективних управлінських рішень по припиненню скидів забруднюючих речовин, заборонених у транскордонні водні об’єкти;  проведення заходів щодо пропаганди охорони довкілля із залученням засобів масової інформації, громадських організацій та навчальних закладів;  удосконалення підходів до природозаповідання, створення природоохоронних систем та регіональної екологічної мережі.  проведення інформаційно-просвітницьких заходів, інформування громадськості про стан навколишнього природного середовища, підвищення рівня екологічної культури та свідомості населення. Таким чином, зростання надходжень коштів, що в подальшому спрямовуються на природоохоронні цілі, максимальне та ефективне їх використання дало можливість в цілому підвищити ефективність природоохоронної діяльності та покращити екологічну ситуацію в області. 13.6. Участь громадськості у процесі прийняття рішень Формування екологічної свідомості людини відбувається протягом всього життя, на всіх ступенях освіти — від дитячого садка до середньої та вищої школи, від шкільної газети до засобів масової інформації. Екологічній освіті як невід'ємній частині всієї системи освіти в області приділяється значна увага, її ефективність полягає не тільки в тому, щоб школярі вивчали і обговорювали екологічні проблеми та шляхи їх вирішення, а й особисто брали участь у виконанні конкретних завдань.


131

Головними завданнями системи позашкільних освітньо-виховних закладів, яка діє на Закарпатті, є: розвиток здібностей і обдарувань учнів, екологічна освіта і виховання школярів у контексті сталого розвитку, впровадження концепції національного виховання молоді, використання у навчально-виховному процесі новітніх розробок, передового досвіду, сучасних педагогічних надбань, зв’язок з науково-освітніми закладами, державними природоохоронними структурами та громадськими організаціями. Координаційним центром інструктивно-методичної, природоохоронної, дослідницько – експериментальної роботи у цій системі є Закарпатський екологонатуралістичний центр учнівської молоді. У своєї діяльності педагоги беруть за основу такі форми роботи, як проведення семінарів, методичних рад, конференцій із керівниками позашкільних закладів, вчителями біології, географії, методистами рай-, міськметодкабінетів, розробки проектів програми гурткової роботи та планів виховної роботи з юннатами, тематичні екологічні наметові табори, експедиції, екскурсії, подорожі-сплави (профільні табори “Зелена перлина”, “Заповідний край”, “Ойкос”, “Іхтіос”). Центром традиційно проводяться природоохоронні акції, місячники, тижні, конкурси, зльоти, свята, фестивалі, огляди, виставки, практичні дослідницько-експериментальні роботи на навчально-дослідницькій ділянці, робота відеотеки “Екологія ХХІ століття”, тематичні виїзди у райони області для надання методичної допомоги та проведення консультацій для педагогічних працівників освітніх закладів. Упродовж 2008 року юннати, учні шкіл та профтехучилищ області брали участь у таких природоохоронних акціях та конкурсах: „Збережемо природу Закарпаття!”, „Я відкриваю Землю”, “Мій рідний край – моя земля”, “Жива вода”, “Птах року”, “До чистих джерел”, “Первоцвіти” та інші. Організовано виставки дитячих малюнків “День Землі”, “День довкілля”, конкурси творів та малюнків “Мій голос я віддаю на захист природи”, науковопрактичні конференції. В бібліотечних установах області організовано виставки на теми: “Від екології природи – до екології душі”, “Таємниці фауни України”, “Збережемо природу”, “Посади дерево – збережи красу рідної природи” та інші. Усе більшого значення у формуванні екологічної культури і світогляду, екологічного інформування населення набувають громадські організації екологічного спрямування і благодійні громадські фонди, загальна кількість яких на Закарпатті перевищує 30. Ключовими напрямками діяльності екологічної громадськості Закарпаття на найближчу перспективу визнано: - забезпечення участі громадськості у прийнятті рішень щодо конкретних видів екологічної діяльності, розробка планів, програм у галузі охорони довкілля; - подальше розширення доступу громадськості до екологічної інформації; - регулярне висвітлення досвіду роботи громадських екологічних організацій в засобах масової інформації; - запровадження методології місцевих екологічних планів дій, як дієвого механізму вирішення екологічних проблем та впровадження принципів сталого розвитку і розбудови громадянського суспільства;


132

- розширення доступу громадськості до формування переліків природоохоронних заходів, що фінансуються за рахунок природоохоронних фондів; - проведення “круглих столів”, громадських слухань за участю екологічної громадськості для обговорення регіональних екологічних проблем. Держуправління разом з громадськими екологічними організаціями та навчальними закладами брало участь у проведенні Всеукраїнської акції “До чистих джерел”, заходів із відзначення Дня довкілля та Всесвітнього Дня охорони навколишнього природного середовища. Крім різнопланової методичної і практичної допомоги держуправління сприяє фінансуванню заходів екологічного характеру, які здійснюються громадськими організаціями. Так, у 2008 р. за підтримки держуправління за рахунок коштів обласного природоохоронного фонду фінансувалось проведення громадськими організаціями конкурсів, екологічних експедицій, семінарів, конференцій, видання листівок, буклетів, брошур природоохоронної тематики. З метою забезпечення сприятливих умов для розв’язання екологічних проблем на регіональному рівні та ширшого залучення громадськості до участі у підготовці та прийнятті важливих рішень при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області діє Громадська рада. До складу Громадської ради входять представники 16 громадських організацій. Таблиця 13.6.1 Громадські організації, що діють на території області і входять до складу Громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області № п/п 1 1.

2.

Назва організації

Юридична адреса

Напрям діяльності

2

3 88000, м. Ужгород, вул. Кошицька, 7

4 Всебічний громадський екологічний контроль, пропаганда, освіта, навчання, виховання, видавнича діяльність

88000, м. Ужгород, вул. Кошицька, 7

Активна участь у розвитку мисливського і риболовного спорту, в охороні, відтворенні та раціональному використанні тваринного світу Науково-громадська діяльність в області охорони довкілля Карпатського регіону, спрямована на дослідження, раціональне використання, збереження та відтворення біорізноманіття природних екосистем Різнобічна природоохоронна діяльність, активна інформаційно-пропагандистська, практична виробнича діяльність, направлена на вивчен-

Закарпатська обласна організація Українського товариства охорони природи Закарпатська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок

3.

Карпатський екологічний клуб “Рутенія”

88000, м. Ужгород вул. Бачинського, 25/2

4.

Обласний екологонатуралістичний центр учнівської молоді

88000, м. Ужгород, вул. Загорська, 126


133 1

2

3

5.

Закарпатська обласна організація партії зелених України

89600, м. Мукачево, вул. Духновича, 105

6.

Закарпатська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги

88014, м. Ужгород, вул. Котляревського, 5

7.

Громадська організація “Уж”

88000, м. Ужгород, вул.. Довженка, 4/6

8.

Регіональне молодіжне екологічне об'єднання "Екосфера"

88000, м. Ужгород, вул. Кошицька, 7

9.

Великоберезнянський екологічний клуб "Кременець"

89000, смт. В.Березний, вул. Гожика, 52

10.

Громадський благодійний фонд екологічного та туристичного розвитку "Ужанська долина"

89000, Великоберезнянський район, смт. В.Березний, вул. Шевченка, 54

11.

Закарпатський відділ Українського географічного товариства

88000, м. Ужгород, вул. Університетська, 14

12.

Громадське об’єднане товариство “Синій Вир”

90041, Міжгірський район, с. Синевир Остріки

13.

Закарпатська обласна громадська організація “Асоціація медичної екології”

88000, м. Ужгород, пров. Університетський, 11/2

14.

Закарпатський екологічний клуб "Едельвейс"

88000, м. Ужгород, пров. Університетський, 6/28

4 ня, охорону, дослідження і примноження природних багатств Забезпечення інтересів громадян шляхом узгодження економічних потреб із інтересами захисту довкілля, гармонізації суспільних відносин, гармонізації взаємодії суспільства і навколишнього середовища Сприяння радикальному поліпшенню екологічної ситуації в області, формування нового природоохоронного світогляду Екологічна освіта та виховання населення Координація зусиль молоді для вивчення та охорони навколишнього природного середовища Сприяння фізичному та духовному розвитку населення шляхом покращення екологічного стану в районі Надання допомоги Ужанському національному природному парку, населенню, що проживає в даному районі у вирішенні екологічних, творчих, наукових проблем, сприяння розвитку еко-і агро туризму та екоосвіти Сприяння організації, розвитку, підвищенню ефективності та координації географічних досліджень, використанню їх результатів для оптимізації взаємодії суспільства і природи, геоекологічного виховання населення Підвищення кваліфікаційного рівня його учасників для вирішення екологічних проблем Карпат Сприяння збереженню та зміцненню здоров’я населення на основі оптимізації стану довкілля, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, формування здорового способу життя Захист прав та інтересів членів клубу, науковогромадська та просвітницька діяльність в області охорони


134 1

2

3

4 довкілля Карпатського регіону

15.

Соціально-екологічна громадська організація „Чистий берег”

90202, м. Берегово, вул. Корятовича, 4/8

16.

Громадське об’єднання товариство "Кришталеве джерело"

90040, Міжгірський район, с. Синевир Поляна, 101

Посилення ролі громадськості у процесах прийняття рішень з соціальних, екологічних, культурологічних та правових питань Захист законних інтересів його членів, в тому числі екологічних. Екоосвіта та екотуризм, заповідна справа

При Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області діє Орхуський інформаційний центр, який забезпечує впровадження положень однойменної конвенції, прийнятої у 1998 році в м. Орхус, Данія. Кожен, хто звертається до Центру, може отримати інформацію щодо національного чи міжнародного природоохоронного законодавства, з актуальних екологічних проблем та стану довкілля області, щодо роботи Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області. Відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та Орхуської Конвенції, розгляд і надання відповідей авторам звернень забезпечується в установлені терміни. Начальником держуправління взято під особистий контроль розгляд та виконання звернень Героїв Соціалістичної праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни та праці, осіб, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, багатодітних сімей, одиноких матерів та інших громадян, що потребують соціального захисту та підтримки. Проводиться систематичний аналіз і узагальнення звернень громадян, затверджено графіки особистого прийому громадян керівництвом держуправління, що доводяться до відома населення через засоби масової інформації. За 2008 рік до держуправління надійшло 114 звернень громадян. На особистому прийомі розглянуто 49 звернень, 61 звернення надійшло звичайною поштою, за дорученням вищих органів влади – 13. Питома вага повторних звернень складає 2%. Найбільше звернень громадян надійшло стосовно збереження лісових та зелених насаджень, розширення та збереження природоохоронних територій, а також щодо надання екологічної інформації. За звітній період керівним складом та працівниками обласного держуправління та держекоінспекції прийнято участь у роботі 82 природоохоронних заходів, в тому числі пленарних засідань сесії депутатів Закарпатської обласної ради V скликання, засідань колегій Закарпатської облдержадміністрації, засідань обласної комісії ТЕБНС, семінару з впровадження Рамкової Водної Директиви Європейського Союзу (РВД ЄЄ), який відбувся в рамках проекту INTERREG ІПВ CADSES/TACIS "Покращення системи управління паводками", семінару з розповсюдження інформації та зв'язкам із ЗМІ для природоохоронних та водогосподарських органів України, що був проведений в Мінприроди України за міжнародної ініціативи "Навколишнє середовище та безпека", семінару в рамках реалізації проекту "Запровадження інноваційних механізмів роздільного збирання, вивезення та переробки твердих побутових відходів у обласному центрі Закарпатської області - місті Ужгороді", міжнародної науково-практичної конференції "Відпові-


135

дальність за створіння і сталий розвиток Верхнього Потисся", міжнародної науково-практичної конференції "Розвиток заповідної справи в Україні і формування Пан'європейської екологічної мережі", спільного засідання 5 робочих груп по розробці операційних програм Регіональної Стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року, яка розроблена Закарпатською обласною державною адміністрацією та Закарпатською обласною радою спільно з Канадським інститутом урбаністики в рамках реалізації проекту "Регіональне врядування та розвиток", що фінансується Канадським агентством з міжнародного розвитку, робочої зустрічі угорських та українських спеціалістів з контролю за станом та охороною навколишнього природного середовища, що відбулася в м. Будапешт/Угорщина на запрошення керівництва фірми "ELGOSCAR-2000" та за сприяння Благодійного фонду "Екобезпека"; урочистостях з нагоди відзначення 50-річчя Мукачівського екологонатуралістичного центру, з нагоди 40-річчя створення Карпатського біосферного заповідника і 100-річчя заснування перших природоохоронних резерватів в Українських Карпатах, святкуванні Дня Дунаю, що відбувся в "географічному центрі Європи" в с. Ділове Рахівського району під егідою Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міжнародної комісії з охорони Дунаю ((ICPDR), наради, що відбулася в м. Івано-Франківську, де розглядалось питання оперативного реагування всіх підрозділів Міністерства на надзвичайну ситуацію, яка склалась на Заході України внаслідок липневої стихії, наради при голові Закарпатської ОДА з керівниками правоохоронних і контролюючих органів області по питанню забезпечення належного контролю за здійсненням заходів із благоустрою населених пунктів області. З метою привернення уваги підростаючого покоління до проблем довкілля, формування в них екологічної свідомості, культури та бережного ставлення до природи, держуправлінням та держекоінспекцією в Закарпатській області проводилися природоохоронні інформаційно-просвітні заходи для дітей. Зокрема, протягом жовтня-грудня держуправлінням в Закарпатській області організовано конкурс “Збережемо природу Закарпаття!”. Конкурс проходив за підтримки управління освіти і науки Закарпатської ОДА, а також Закарпатського відділу Українського географічного товариства. Діти із усіх куточків Закарпаття у найрізноманітніших формах викладали свої ідеї щодо збереження довкілля нашого краю. Участь у Конкурсі взяли близько тисячі дітей, та на обласний етап журі відібрало 162 – по 9 з кожного району та з міст обласного підпорядкування – , чиї роботи визнано найкращими. Для них організатори Конкурсу влаштували справжню феєрію. Це – і екскурсія до ботанічного саду (більшість дітей вперше у житті тут побували саме тепер), і головне – нагородження цінними подарунками. Наступного року заплановано продовжити такі позитивні напрацювання, що сприяють розвитку екологічної культури дітей. Держекоінспекцією в Закарпатській області організовано інформаційнопросвітні заходи, що відбулися в таборі відпочинку Мукачівської грекокатолицької єпархії, що розташований в с. Анталовці на Ужгородщині. Тут одночасно відпочивало та навчалось християнській грамоті 60-70 дітей віком від 8 до 15 років з різних районів Закарпаття. Для них державні інспектори охорони навколишнього природного середовища Інспекції підготували різнопланову програму: бесіди про державні органи України, які здійснюють природоохоронну діяльність, про законодавчу базу та міжнародні зобов'язання України і, зокрема За-


136

карпаття, в сфері охорони довкілля, цікаві вікторини, ігри та конкурси. Інспекція прийняла активну участь в обласному зборі юних натуралістів, учасників Всеукраїнських еколого-біологічних конкурсів "Юний дослідник". У жовтні 2008 року було створено Громадську раду неурядових громадських організацій та об'єднань природоохоронного спрямування при Державній екологічній інспекції в Закарпатській області. На першому засіданні затверджено Положення про Громадську раду при Інспекції та обрано її керівний склад. 13.7. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Протягом 2008 року Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області та Державна екологічна інспекція в Закарпатській області брали участь у зустрічах, пов’язаних з розвитком транскордонного співробітництва та виконання міжурядових угод, а саме Угоди між Урядом України та Урядом Угорської Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах (м. Будапешт 11 листопада 1997 року), Угоди між Урядом України і Урядом Словацької Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах (м. Братислава 14 червня 1994 року) та Угоди між Урядом України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах (м. Галац, 30 вересня 1997 року). На виконання міжурядової Угоди між Урядом України та Урядом Угорської Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах (м. Будапешт 11 листопада 1997 року) протягом 2008 року представники держуправління ОНПС та держекоінспекції прийняли участь в організації та проведенні: - підсумкової зустрічі українсько-угорської робочої групи з охорони якості поверхневих вод (27-28 лютого 2008 р., м.Ужгород); - зустрічі заступників Уповноважених Урядів України та Угорщини 1112 березня 2008 р. в м. Ньіредьхаза. - робочої зустрічі українсько-угорської робочої групи з охорони якості поверхневих вод (20-21 травня 2008 р. м.Дебрецен); - робочої зустрічі українсько-угорської робочої групи з охорони якості поверхневих вод (9-11 вересня 2008 р. м.Ужгород); - робочої зустрічі угорських та українських спеціалістів з контролю за станом та охороною навколишнього природного середовища (4-7 грудня 2008р. м.Будапешт); - робочої зустрічі українсько-угорської робочої групи з охорони якості поверхневих вод (9-10 грудня 2008 р. м.Ньіредьгаза); Зокрема на зустрічі, яка відбулася 27 - 28 лютого 2008 року в м. Ужгороді були розглянуті питання виконання плану робіт за період II квартал 2007р. - І квартал 2008р., дано оцінку стану якості води в прикордонних створах р. Тиса в 2007 році та щодо аварійних забруднень за цей же період. Робоча група констатувала, що завдання по контролю якості прикордонних водотоків протягом звітного періоду здійснювалися обома сторонами згідно затвердженого плану робіт та у визначені терміни. Спеціалісти встановили, що протягом II кварталу 2007 р. - І кварталу 2008 р. в прикордонних створах р.Тиса надзвичайних забруднень, які призвели б до погіршення якості води, не відбулося. Був підготований План роботи робочої групи на період II квартал 2008 р.


137

— І квартал 2009 р. та підготований звіт про стан якості прикордонних вод і про надзвичайні забруднення для представлення Уповноваженим Урядів Угорщини та України з питань водного господарства на прикордонних водах. Цей звіт був розглянутий на зустрічі Заступників Уповноважених Урядів України та Угорської Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах, що відбулася 11-12 березня 2008 року в м. Ньіредьхаза, Угорщина. Метою зустрічі була підготовка та погодження остаточного проекту Протоколу XIV наради Уповноважених Уряду України та Уряду Угорської Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах. Окремим пунктом було розглянуто питання діяльності з охорони якості прикордонних вод та підведені підсумки роботи україно-угорської робочої групи з питань охорони якості вод за 2006-2007 роки. В протоколі зустрічі було відзначено необхідність продовження досліджень прикордонних вод, проведення оцінки стану якості води та міжнародних інтеркалібраційних досліджень. 4-7 грудня 2008 року природоохоронцями прийнято участь у робочій зустрічі угорських та українських спеціалістів з контролю за станом та охороною навколишнього природного середовища, що відбулася в м.Будапешт, Угорщина на запрошення керівництва фірми "ELGOSCAR-2000", яка здійснює контроль за забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок викидів та скидів шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин, у межах галузі атестації на право виконання цих вимірювань. В ході зустрічі українських та угорських спеціалістів відбувся обмін досвідом з питань контролю за станом навколишнього середовища на прикордонних територіях України та Угорщини, розглянуто методи лабораторних досліджень та обговорено шляхи подальшої співпраці і пріоритетні напрями спільної роботи, а також розглянуто можливість впровадження досвіду фірми "ELGOSCAR-2000" щодо реабілітації екологічно-небезпечних об'єктів Закарпаття. 09-10 грудня 2008 року в м. Ньіредьгаза (с.Егерсаловк), Угорщина, представниками держуправління та держекоінспекції прийнято участь у робочій зустрічі українсько-угорської робочої групи з охорони якості вод. На зустрічі були розглянуті питання порівняння та узгодження результатів дослідження прикордонних вод, проведених протягом 2008 року, оцінки результатів дослідження інтеркалібраційних проб ВАТ "VITUKI" (м.Будапешт), було продовжено роботи по оновленню "Порядку проведення на українськоугорських прикордонних водах відборів проб, визначень, оцінки якості води та проведення необхідних дій у зв'язку з надзвичайними забрудненнями" та обговорено пропозиції до плану роботи на 2009 рік. На виконання міжурядової Угоди між Урядом України і Урядом Словацької Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах (м. Братислава 14 червня 1994 року) протягом 2008 року представники держуправління ОНПС та держекоінспекції прийняли участь в організації та проведенні: - робочої зустрічі українсько-словацької робочої групи з охорони якості прикордонних вод (08-11 квітня 2008 р., м. Модре-Гармонії, Словацька Республіка);


138

- засідання українсько-словацької Міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва (5 - 6 червня 2008 року у м. Пряшів, Словацька Республіка); - робочої зустрічі українсько-словацької робочої групи з охорони якості прикордонних вод ( 17-18 червня 2008 р., м. Ужгород); - робочої зустрічі українсько-словацької робочої групи з охорони якості прикордонних вод (28-29 жовтня 2008 р., м. Ужгород). Зокрема на зустрічі, яка відбулася 08 - 11 квітня 2008 року у МодреГармонії, Словацька Республіка була дана оцінка результатів дослідження якості прикордонних вод за 2007 рік та проведено порівняння якості вод в прикордонних водотоках за період 2005-2006 та 2006-2007 роки. Обидві сторони констатували, що протягом 2007 року не було зафіксовано аварійних забруднень прикордонних вод між Україною та Словацькою Республікою. На зустрічі також були обговорені проекти Актуалізованого регламенту визначення якості вод українсько-словацьких прикордонних водотоків та Регламент взаємодії при виникненні аварійних забруднень на транскордонних водостоках. Після доопрацювання Сторонами зазначені документи будуть розглянуті на наступному засіданні. На засіданні українсько-словацької Міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва, що відбулося 5 - 6 червня 2008 року у м. Пряшів, Словацька Республіка, прийняли участь Надзвичайні і Повноважні Посли України в Словацькій Республіці та Словацької Республіки в Україні, Генеральні Консули, представники центральних та місцевих органів виконавчої влади України та Словацької Республіки. Комісією позитивно оцінено співробітництво України та Словацької Республіки в сфері охорони природи, яке приносить помітні результати на міжнародному рівні, а також визнано за доцільне проведення спільних досліджень екологічного стану річкових водних об'єктів Ужа і Латориці задля об'єктивного аналізу стану цих річкових басейнів та розробки програми заходів із збереження чи відновлення доброго екологічного стану у відповідності до вимог Водної Рамкової директиви ЄС. Для розгляду на наступному VIII засіданні Комісією запропоновано питання щодо результатів аналізу навколишнього середовища басейну ріки Тиса. На виконання міжурядової Угоди між Урядом України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах (м. Галац, 30 вересня 1997 року) протягом 2008 року представники держуправління та держекоінспекції прийняли участь в організації та проведенні: - робочої зустрічі групи експертів України та Румунії з питань оцінки якості прикордонних вод в басейні р. Тиса (16-18 вересня 2008 р., м. Ужгород); - експертної зустрічі українських та румунських фахівців з питань пропуску паводку у липні 2008 року на українській та румунській стороні(29 липня 2008р, смт. Солотвино, Тячівський район); - позачергової зустрічі координаторів робочих груп та експертів з проблем гідрографічного басейну р. Тиса України і Румунії щодо надзвичайної події, яка відбулася на шламосховищах Колбу (Румунія) 26 липня 2008 року (10-11 вересня 2008 р. в с. Окна Шугатаг, Румунія);


139

- підсумкової зустрічі українських та румунських експертів з питань оцінки якості прикордонних вод р. Тиса (16 18 вересня 2008 року в м. Ужгород, Україна). Зокрема, на виконання окремого доручення Мінприроди №198-од 29 липня 2008р. взято участь в експертній зустрічі українських та румунських фахівців, що була проведена за пропозицією румунської сторони, в смт. Солотвино, Тячівський район, з питань пропуску паводку у липні 2008 року на українській та румунській стороні. Українською стороною було піднято питання щодо несвоєчасного інформування румунською стороною про факт прориву хвостової дамби на шламонакопичувачі в районі Байа-Борша. Було наголошено на необхідності своєчасної подачі більш чіткої і розширеної інформації в разі виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій на території Румунії з метою своєчасного реагування та прийняття відповідних заходів на українській стороні. Піднімалося питання щодо обов'язкового попереднього узгодження проведення на своїй державній території робіт або вжиття заходів, які можуть призвести до суттєвих змін режиму течії або якісних змін прикордонних вод. Румунська сторона прийняла вищезазначене до уваги. 10-11 вересня 2008 р. в с. Окна Шугатаг, Румунія, відбулася позачергова зустріч координаторів робочих груп та експертів з проблем гідрографічного басейну р. Тиса України і Румунії щодо надзвичайної події, яка відбулася на шламосховищах Колбу (Румунія) 26 липня 2008 року, а саме ситуації, що призвела до прориву хвостової дамби на шламонакопичувачі в районі Байа-Борша та подальшого переливу наносів у р. Цісла, що є притокою Вишеу та Тиси. Від Української сторони участь у зустрічі прийняли представники Державної екологічної інспекції в Закарпатській області та Закарпатського облводгоспу. На зустрічі був проведений спільний огляд шламосховищ Колбу на місцевості. Румунська сторона ознайомила Українську сторону з хронологією розвитку гідрометеорологічних умов в період з 22 по 26 липня та подій, до яких вони призвели. Також 16 18 вересня 2008 року в м. Ужгород, Україна, відбулася підсумкова зустріч українських та румунських експертів з питань оцінки якості прикордонних вод р. Тиса. Експерти розглянули питання щодо аналізу стану якості води в прикордонних створах р. Тиса за 2007 рік (Ділове-Валя Вішеулуй та Тячів-Течеу), порівняння результатів аналізів спільних відборів проб води р. Тиса у створі історичного моста Солотвино-Сігет, які проводилися відповідно до Робочої програми на 2008 рік, а також визначення переліку показників для проведення аналітичних досліджень та узгодження Програми проведення спільних вимірів витрат води та відбору проб води на 2009. Робоча група констатувала, що за основними показниками якість води в українсько-румунських контрольних створах р. Тиса в 2007 році не погіршилася, транскордонних аварійних забруднень р. Тиса зафіксовано не було. Сторони обговорили питання щодо інциденту на шламосховищах Колбу (Румунія) 26 липня 2008 року та деталі щодо гідрометеорологічної ситуації за той же період.


140

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ В цілому, стан довкілля на території області має тенденцію до покращення, незважаючи на ряд негативних факторів. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області було здійснено комплекс заходів направлених на удосконалення регіональної системи управління в галузі охорони довкілля, посилення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання, покращення екологічної ситуації в регіоні. Успішно вирішувались питання нормування гранично допустимого впливу на довкілля, продовжувались роботи в рамках регіональної системи екологічного моніторингу, удосконаленню економічного регулювання природокористування, більш тісною та ефективною була співпраця з іншими контролюючими службами, правоохоронними органами та громадськістю. Враховуючи сучасну екологічну та соціально-економічну ситуацію в регіоні першочерговими заходами, спрямованими на поліпшення стану навколишнього природного середовища в області, зниження антропогенного навантаження на довкілля, покращення охорони та раціональне використання природних ресурсів, є: - забезпечення виконання заходів, передбачених державними та регіональними цільовими програмами щодо охорони та відтворення довкілля, поліпшення якості питної води, нарощування обсягів використання відходів; - здійснення заходів з охорони атмосферного повітря від забруднення на об'єктовому, галузевому та регіональному рівнях. Забезпечення виконання комплексу заходів щодо зменшення забруднення атмосферного повітря автотранспортними та іншими пересувними засобами; - забезпечення зростання площі заповідних територій, зокрема, створення РЛП "Притисянський", розширення НПП “Синевир”, Ужанського НПП та Карпатського біосферного заповідника; - продовження робіт по контейнеризації та організованому вивозу ХЗЗР із складських приміщень у спеціально визначенні місця з подальшим вивезенням на утилізацію за межі України; - сприяння подальшому вдосконаленню регіональної політики у сфері поводження з відходами, зокрема збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини; - удосконалення регіональної системи моніторингу за станом поверхневих вод, джерелами забруднень водних об’єктів, вмістом забруднюючих речовин у грунтах і атмосферному повітрі; - посилення еколого-освітньої роботи шляхом проведення конкурсів, фотовиставок, конференцій, семінарів із залученням широких верств громадськості на природоохоронну тематику. Пропозиції щодо вирішення проблем забруднення атмосферного повітря Визначення найбільш енергоємних та екологічно неприйнятних для подальшого використання об’єктів житлово – комунального господарства, з метою зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.


141

Проведення реконструкції комунальних систем та об’єктів тепло і водопостачання шляхом впровадження новітніх енергоефективних технологій з енергозбереження. Зниження втрат при генеруванні, транспортуванні та споживанні тепла, електроенергії, води і газу за рахунок енергомоніторингу і технічних засобів. Широке використання високоточних приладів обліку і регулювання тепла, води, електроенергії і газу. Створення захисних рослинних поясів навколо виробничих та шкідливих підприємств. Впровадження та розвиток нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії. Здійснення постійного моніторингу за джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Провести модернізацію та технічне переозброєння газоперекачувальних станцій та установок. Оскільки основним забруднювачем атмосферного повітря є автомобільний транспорт, то:  на обласному рівні: - для більш якісного контролю за станом атмосферного повітря в області організувати додаткові стаціонарні пости контролю за станом атмосфери в наступних райцентрах області: Мукачеві, Хусті і Берегові; - оптимізацію руху автотранспорту у великих містах, шляхом будівництва шляхових розвязок, підземних переходів, тощо;  на державному рівні: - розробити та ввести в дію державний стандарт на вміст шкідливих забруднюючих речовин у відпрацьованих газах дизельних двигунів автомобілів; - терміново ввести для автотранспорту нашої держави єдиний екологічний талон (єдиного типу чи зразку) для всіх областей, а також міст Києва і Севастополя; - вирішити питання по виготовленні каталізаторів вихлопних газів для двигунів внутрішнього згоряння; Пропозиції щодо зменшення забруднення водних об’єктів та підземних водоносних горизонтів Заплановані на поточний рік заходи щодо зменшення забруднення поверхневих водойм та підземних вод представлені в обласній програмі “Питна вода Закарпаття” на 2006-2020 рр., затверджена рішенням обласної ради від 12 січня 2006 р. № 690, яка спрямована на охорону та раціональне використання джерел питного водопостачання, розвиток та реконструкцію систем водопостачання та водовідведення , забезпечення підприємств, що здійснюють централізоване водопостачання та водовідведення, сучасними технологіями підготовки питної води та очищення стічних вод. Для реалізації програми "Питна вода Закарпаття" на 2006-2020 роки та виконання невідкладних екологічних заходів необхідно:  державне фінансування в повному обсязі та розширене інвестування;  впровадження пріоритетності питного водопостачання перед іншими видами спеціального водокористування;


142

 впровадження принципів поліпшення екологічного стану водних об’єктів на основі басейнового принципу, на засадах якого повинні бути розроблені і впроваджені водоохоронні програми для окремих населених пунктів;  посилення державного нагляду та контролю за дотриманням водоохоронного режиму у зонах водозабору та режиму господарювання у прибережних захисних смугах і водоохоронних зонах та винесення їх в натуру;  ліквідація диспропорції між потужностями водозабірних споруд та каналізаційних очисних споруд;  будівництво нових та реконструкція існуючих каналізаційно-очисних споруд та мереж водопровідно-каналізаційного господарства; Обласною Програмою запобігання забрудненню навколишнього природного середовища стічними водами і обмеження їх шкідливого впливу на довкілля на 2006-2009 роки (затверджена сесією обласної ради 14 вересня 2006 року №78) передбачено модернізацію існуючих каналізаційних очисних споруд, що не відповідають сучасним вимогам на об’єктах туристично-рекреаційного комплексу та придорожнього сервісу та обладнання сучасними очисними спорудами об’єктів, що їх не мають. Вирішення проблеми очистки стічних вод та припинення забруднення водних об’єктів можливо при достатній фінансовій підтримці існуючих природоохоронних програм на національному, регіональному та місцевому рівнях. Необхідно забезпечити збільшення фінансування природоохоронних заходів з Державного бюджету. Враховуючи гостроту накопичених роками екологічних проблем в житловокомунальному господарстві області, в системі водовідведення доцільно було б розробити Державну цільову програму на рівні Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса, яка була б спрямована на вирішення найбільш гострих проблем в ЖКГ по запобіганню забруднення стічними водами басейну річок Тиса, Уж, Латориця. Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище Вирішення проблеми поводження з побутовими відходами державне управління вбачає в організації централізованого збору сміття в усіх населених пунктах області. Враховуючи малоземелля, поступове зменшення кількості сміттєзвалищ, їх модернізація. Кардинальним шляхом вирішення цієї проблеми є рециклізація, тобто вторинна переробка відходів. Необхідно створити в області відповідні умови до залучення інвесторів з метою будівництва сміттєпереробних заводів. Для покращення ситуації у сфері поводження з побутовими та виробничими відходами необхідна постійна робота державних контролюючих служб: державної екологічної інспекції в Закарпатській області та санітарно-епідемічних органів. Необхідно на рівні держави передбачати механізм економічної зацікавленості виробника у впроваджені передових технологій та ресурсоощадних методів використання сировини і матеріалів, підтримку з боку держави виробників, якими впроваджуються у виробництві передові безвідходні та маловідходні технології, альтернативні джерела енергозабезпечення, сучасні ефективні засоби запобігання


143

екологічним аваріям, тощо; ввести відповідні нормативи плати і коригуючі коефіцієнти. Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу непридатних або заборонених до використання пестицидів на навколишнє природне середовище Продовження виконання робіт ТОВ “НВТ Динаміка” м. Запоріжжя стосовно запланованих до вивезення обсягів хімічних засобів захисту рослин згідно з договором від 21.08. 2007 року № 99 “Проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, в тому числі з підготовки та вивезення їх за межі України”. Для вирішення зазначеної проблеми у 2009 році, рішеннями сесії Закарпатської ради від 14.01.09р. №763 та від 27.02.09р. №787 затверджена “Програма реалізації природоохоронних заходів на 2009 рік” в якій передбачається фінансування робіт щодо забезпечення екологічно безпечного зберігання непридатних пестицидів і агрохімікатів (збирання, перевезення та знешкодження) на загальну суму 1,0 млн.гривень. Пропозиції щодо збереження та збільшення природно-заповідного фонду Просити Мінприроди України: - внести зміни до ст.51-53 Закону України ,,Про природно-заповідний фонд України” з метою спрощення механізму отримання погоджень на створення/розширення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. - розглянути можливість внесення змін до Закону України “Про природнозаповідний фонд України” відповідно до Закону України від 16.09.2008 № 509-VІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву” і відповідно внесеними змінами до Земельного кодексу України для можливості будівництва туристично-рекреаційних об’єктів (суперфіції) та використання земельних ділянок для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на територіях природно-заповідного фонду. Пропозиції щодо збереження та відновлення лісів Просити Мінприроди України: - доручити Держкомлісгоспу України забезпечити координацію заходів щодо виконання Указу Президента України від 4 листопада 2008 року № 995/2008 “Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень” в частині заходів по виявленню вкритих лісовою рослинністю земель, що не обліковуються як землі лісогосподарського призначення з метою збільшення площі лісів та передачі таких площ до складу державних лісогосподарських підприємств Держкомлісгоспу; - з метою недопущення вирубки здорових насаджень за наміченими санітарно-оздоровчими заходами у лісах внести зміни до п. 27 ,,Санітарних правил в лісах України“, передбачивши участь представників держуправлінь в комісійному обстеженні насаджень, що потребують суцільної санітарної вирубки. Начальник держуправління

А.Погорєлов


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.