zakarpattya_2009 by Administrator Dovkillia

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ДОПОВІДЬ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ за 2009 рік

Ужгород – 2010

ЗМІСТ Вступ...................................................................................................................... 1. Загальні відомості……………......................................................................... 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Закарпаття 1.2. Соціальний та економічний розвиток Закарпаття................................ 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару............ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря……………... 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами…………………………………………………... 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України…………………………………….. 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)…………………………………….…………………………...... 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря .................................. 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах ....... 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря……………………..... 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля …… 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття………………………………………………………………. 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря…… 3. Зміна клімату.................................................................................................... 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання………………….……….. 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів……………………………………………………………. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату………………………… 4. Стан водних ресурсів ...................................................................................... 4.1. Водні ресурси та їх використання……………………………………. 4.2. Забруднення поверхневих вод.........………………………………….. 4.2.1.Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти………………………………………………………………... 4.2.2.Основні забруднювачі водних об’єктів……….………………… 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод………………… 4.3. Якість поверхневих вод……………………………………….............. 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками……………. 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів..... 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.............................................................................................................. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод……………………………... 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення…………... 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів……………….. 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду..................................................................…........ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі….................. 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття,

5 6 6 8 10 10 11 12 15 16 17 28 29 31 37 41 41 42 42 43 43 45 46 47 49 49 49 51 52 53 54 55 62 62 62

формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових............................. 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення…………………………………………………… 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу………….. 5.2.1. Лісові ресурси …………………..............................……………. 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин …………..……… 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України ………………………………………………….............. 5.2.4. Адвентивні види рослин………………………………………… 5.2.5. Стан зелених насаджень Закарпатської області.......................... 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу………….. 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства.............................. 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства........................................ 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України…………………………………………………………… 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними………………………………………………………… 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття……………………………………... 5.4.Природні території, що підлягають особливій охороні……………… 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України ……………… 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон……… 5.4.3. Історико-культурна спадщина………………………………….. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля………………………….. 6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів.....................................................……... 6.1. Структура та стан земельних ресурсів..……………………………… 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь……… 6.1.2. Деградація земель………………………………………………... 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси……. 7. Надра.................................................................………………………….…… 7.1. Мінерально-сировинна база…………………………………………... 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази…………... 7.2. Система моніторингу геологічного середовища…………………….. 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість ………………... 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси …………………………………... 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр ……… 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр……………………. 8. Відходи............................................................………………………….……. 8.1 Структура утворення та накопичення відходів …........................…… 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)………………………………………………………………………... 8.3. Використання відходів як вторинної сировини……………………...

66 66 66 69

70 71 72 73 73 74

74 85 86 88 88 90 91 92 94 94 94 94 94 95 95 96 96 97 98 98 98 99 99 100 103

8.4. Транскордонні перевезення відходів…………………………………. 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами…………... 9. Екологічна безпека.................................................................……………….. 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки …………..…. 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку................... 9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія …………………………………… 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля......................…............ 10.1. Ведення сільського господарства в Україні …….............................. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження ……………….……………………… 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві …………… 11. Вплив енергетики на довкілля.....................................................…............ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави …… 11.2. Ефективність енергоспоживання…………………………………… 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі…………… 11.4. Використання альтернативних джерел енергії…………………….. 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище..........…............ 12.1. Транспортна система України ………………………………………. 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень……………………………. 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів………… 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля…………. 12.3. Використання альтернативних видів палива……………………….. 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища......................................................................................…............ 13.1. Екологічна політика Закарпаття…………………………………….. 13.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля…………………… 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища…………….. 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації………….. 13.5. Економічні засади природокористування………………………….. 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності……… 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі………………………. 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки ………….... 13.7. Участь громадськості у процесі прийняття рішень ………………… 13.7.1. Діяльність громадських екологічних організацій …………… 13.7.2. Громадські рухи…………………….…………………….… 13.8. Виконання державних (регіональних) екологічних програм …… 13.9. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля…………. Висновки і пропозиції...................................................................……………... Додатки..................................................................................................................

104 104 106 106 110 113 114 114 114 115 116 116 117 117 118 123 123 124 124 124 125 126 126 128 131 133 135 135 136 138 143 143 144 149 149 153 157

ВСТУП Регіональну доповідь про стан навколишнього природного середовища підготовлено в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області на основі результатів власної діяльності, статистичних даних, даних Закарпатської геологорозвідувальної експедиції, Головного управління МНС України у Закарпатській області, Закарпатського центру з гідрометеорології, Закарпатської обласної санітарно-епідеміологічної станції, управління охорони здоров’я облдержадміністрації, Закарпатського обласного виробничого управління водного господарства, Закарпатського обласного управління лісового господарства, Закарпатського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції, Головного управління агропромислового розвитку Закарпатської облдержадміністрації, Закарпатського обласного управління державної ветеринарної медицини, Закарпатського обласного головного управління земельних ресурсів, Головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, Ужанського національного природного парку, Національного природного парку "Синевир", Карпатського біосферного заповідника, Національного природного парку “Зачарований край” та Громадської Ради при держуправлінні. З кожним роком з розвитком вимірювально-дослідних методик і технічного оснащення зростають наші можливості щодо встановлення все нових забруднень довкілля. Узгодження методик досліджень, застосування все нових приладів і методів ідентифікації дозволяють все докладніше оцінювати стан довкілля. Отримувана на основі моніторингових досліджень інформація дозволяє здійснювати заходи, скеровані на підтримку навколишнього природного середовища у доброму стані чи ефективної інтервенції у разі необхідності. У регіональній доповіді за 2009 рік надано не лише поточну інформацію, а й оцінку ситуації за останні кілька років.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Закарпаття Закарпатська область, яку часто називають коротко Закарпаття – одна з наймолодших областей України. Як адміністративно-територіальна одиниця вона утворена і входить до її складу з 22 січня 1946 року. За територіальноадміністративним поділом включає 13 районів, 5 міст обласного підпорядкування, 11 міських, 19 селищних та 307 сільських рад. Обласний центр - м.Ужгород. 



Область розташована на крайньому заході України. Вона межує з Львівською та Івано-Франківською областями, а також із чотирма державами Європейського Союзу. Кордон області більшою ділянкою співпадає з державним кордоном України (загальною протяжністю 467,3 км), у тому числі з Польщею – 33,4 км, Словаччиною – 98,5 км, Угорщиною – 130,0 км та Румунією – 205,4 км. Унікальні географічне та геополітичне розташування області в центрі Європи та вагомий природно-ресурсний і історико-культурний потенціал – сприяють розвитку рекреаційно-туристичноі галузі. Площа області становить 12,8 тис.км2 (2,1% території України). Закарпатська область є унікальною екологічною системою заходу України з

різноманітним рельєфом та кліматичними умовами, що зумовлені вертикальною поясністю та різноманітністю ландшафтів. Її територія з півночі захищена Карпатським хребтом, з північного заходу – Татрами, з півдня – західними Румунськими горами і Мараморошським масивом. З іншими областями країни Закарпаття з’єднують Яблонецький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали висотою від 931 до 1614 м.н. р.м.. Близько двох третин території Закарпаття займають гори з найвищою горою України (г.Говерла, 2061 м. н.р.м.). Область розташована на південнозахідних схилах Українських Карпат (Східні Карпати) і на прилеглій до них Закарпатській низовині, яка є частиною Середньо-дунайської низовини. Гірська частина області включає три групи асиметричних хребтів з більш похилими південно-західними схилами, які прорізані численними долинами гірських річок. У центрі – ланцюг Полонинських гір з плоскими вершинами – полонинами, які вкриті гірськими луками і частково використовуються як пасовища. Найбільші полонини: Рівна, Красна, Боржава, Свидовець та ін. Територія області є водозбірним басейном р.Тиса, яка є притокою р.Дунай. Усі річки та потічки, які формуються по долинах і ущелинах гір, а їх на Закарпатті понад 9 тисяч, є її притоками. Найбільші з них – це річки Тересва, Теребля, Ріка, Боржава, Латориця і Уж. Дві останні впадають у р.Бодрог уже на території Словаччини, яка в подальшому впадає в р.Тиса. Водний режим річок є дуже змінним. Він залежить від погодно-кліматичних умов і тісно пов’язаний зі станом лісів Українських Карпат. Озер у Закарпатті мало. Однак значна їх частина – це цікаві гірські озера. Найбільшим є Синевирське озеро з площею близько 7 га, середньою глибиною 15-16 м. Воно розташоване на висоті 989 м. н. р.м. і є дуже популярним туристичним об’єктом. Закарпаття багате на різноманітні корисні копалини. Розвідано близько 220 родовищ, в яких наявні 30 матеріалів, що мають промислове значення, Це: кольорові, рідкісні та дорогоцінні метали (золото, срібло, ртуть, германій, цинк, свинець та ін.), неметали (барит, цеоліт, бентоніт, доломіт, алуніт), сіль, вугілля, газ, будівельні матеріали (мармур, базальт, андезит, керамзит, перліт і ін.), мінеральні і термальні води. Формування більшості родовищ корисних копалин пов’язано з останнім геологічним етапом розвитку Карпат (вулканічні формування). Однак наявні також формування кристалічних сланців, мармурів, кварцитів тощо, які розміщені на великих глибинах, а в Мармороському кристалічному масиві виходять на денну поверхню (Рахівський район). Їх утворення відбулося на початковому етапі формування гір (230-240 млн.років тому). Клімат Закарпаття є помірно континентальним з достатнім і надлишковим зволоженням, нестійкою весною, не дуже спекотним літом, теплою осінню і м’якою зимою. Середньорічна швидкість вітру у різних місцях становить 1,22,4 м/с. Максимальна швидкість, яка зареєстрована в районі міст Хуст і Міжгір’я та на полонинах досягає близько 40 м/с. Середньомісячна багаторічна температура січня у горах становить -7,80С, тоді як у низині (м.Ужгород) тільки -3,10С, а влітку 11-140С у високогір’ї і 20-210С на низині. В залежності від висотного місцеположення території змінюється кількість опадів. Середньорічні опади в низинній зоні становлять 600-800 мм, а в горах – 1000-1500 мм (у рік високої водності до 2500 мм).

1.2. Соціальний та економічний розвиток Закарпаття Протягом 2009 року діяльність місцевих органів виконавчої влади було спрямовано на виконання завдань щодо стримання падіння деяких показників економічної кон’юнктури в області, поліпшення соціальної сфери та рівня життя населення в умовах фінансово-економічної кризи в Україні. Зокрема, загальне виробництво продукції сільського господарства у всіх категоріях господарства за 2009 рік збільшилося порівняно з 2008 роком на 0,5 відс. при цьому виробництво продукції рослинництва – на 1,7 відсотка. У сфері туризму протягом 2009 року порівняно з 2008 роком кількість обслуговуваних туристів збільшилась на 10,0 відсотка. Збільшився обсяг наданих послуг на 5,0 відсотка. Номінальна заробітна плата штатного працівника, зайнятого в галузях економіки регіону, за грудень 2009 року становила 1915 грн., що на 11,3 відс. перевищує відповідний місяць минулого року. Зростання заробітної плати у порівнянні з відповідним періодом минулого року відбулося в усіх регіонах області та галузях економіки. Надходження власних коштів за 2009 рік до бюджету Пенсійного фонду становили 1581,7 млн.грн., що перевищує попередній рік на 1,8 відсотка або 27,8 млн. гривень. Поряд з позитивними тенденціями в економіці області мають місце окремі негативні показники економічного та соціального розвитку. Зокрема, індекс виробництва промислової продукції області у порівнянні з попереднім роком становив 50,8 відсотка. Зниження промислового виробництва спостерігалося по всій країні – за 2009 рік індекс по країні становив 78,1 відс.; спад промислового виробництва зафіксовано у всіх без винятку регіонах України. За січень-листопад 2009 року зовнішньоторговельний обіг товарів підприємств та організацій області становив 1734,2 млн.дол. США, що менше минулорічного періоду на 41,3 відс. (або на 1218,0 млн.дол. США). При цьому експорт зменшився на 25,7 відс., імпортні поставки скоротилися на 51,2 відсотка. Продовжує зберігатись від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу, яке становить 29,8 млн.дол. США. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування підприємств щомісячного обліку за 2009 рік становив 115,1 млн.грн. збитку проти 140,0 млн.грн. у 2008 році. Не досягла середньообласного рівня заробітна плата 10 районів області. Найнижчі показники у місті Берегово (82,0 відс.), Берегівському (82,2 відс.), Свалявському (83,9 відс.) районах. За станом на 1 січня 2010 року заборгованість з виплати заробітної плати в економіці області, включаючи непрацюючі суб’єкти господарювання та підприємства-банкрути, становить 13152 тис.грн., і порівняно з 1 січня минулого року зросла на 43,7 відсотка. В тому числі борг економічно активних підприємств становив 7481,0 тис.грн. і зріс до початку року на 28,8 відсотка.

Найбільшу частку боргу в обласній сумі мають Берегівський (3021 тис. грн. або 23,0 відс. загального боргу), Ужгородський (1504 тис.грн. або 11,4 відс.) райони та місто Ужгород (2437 тис.грн. або 18,5 відс.). За станом на 1 січня 2010 року загальна сума боргу Пенсійному фонду становила 20,5 млн.грн. і зросла порівняно з початком роком на 25,4 відсотка. У Тячівському районі вона становила 4321,2 тис. грн. (21,1 відс. загальнообласного боргу), Ужгородському – 2012,7 тис. грн. (9,8 відс.), Хустському – 1997,6 тис.грн. (9,7 відс.). Призупинилися темпи створення нових робочих місць. За 2009 рік в області створено на 38,6 відс. менше робочих місць, ніж за 2008 рік. Не виконали річне завдання п'ять районів області: Міжгірський (64,1 відс.), Воловецький (86,8 відс.), Перечинський (92,0 відс.), Тячівський (94,7 відс.) райони та місто Хуст (65,8 відсотка).

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Протягом 2009 року відбулися позитивні зміни у зменшенні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. Обсяги забруднюючих речовин, які надійшли у повітряний басейн у 2009 році від стаціонарних джерел забруднення, за даними Головного управління статистики, зменшилися в порівнянні з 2008 роком на 7,6% і складають 21,4 тис.тонн проти 23,2 тис.тонн у 2008 році. Зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбулося за рахунок зниження обємів перекачено газу ВАТ «Закарпатгаз» та магістральні газопроводи УМГ ”Прикарпаттрансгаз”та профілактичними ремонтними роботами на компресорних станціях Із загальної кількості шкідливих викидів 88,2 % складають викиди речовин, що належать до парникових газів, зокрема: метан та оксиди азоту. Крім того, 417,4 тис.т становлять обсяги викидів діоксиду вуглецю, який впливає на зміну клімату. Транспортом, що знаходиться у приватній власності населення Закарпаття, автотранспортом підприємств, залізничним та авіаційним у 2009 році викинуто у повітря 66,19 тис.тонн забруднюючих речовин, що на 2,9% менше ніж у 2008 році (68,1 тис.тонн). Зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел за 2009р. пояснюється зменшенням кількості вантажоперевезень та пасажирів. Із загального обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря найбільше викидають підприємства: - Виноградівського району – 15,1%; - Хустського району – 12%; - Іршавського району – 11,6%; - Тячівського району – 9,2%; - Ужгородського району – 9,2%; - Свалявського району – 7,5%; - м. Мукачева – 7,3%; - м. Ужгорода – 6,7%. Районами з найбільш чистим повітрям є: - Берегівський– 2,8%; - Міжгірський – 1,6%; - Рахівський – 1,2%; - Великоберезнянський – 0,2%; - Мукачівський – 0,2%. В середньому по області одним підприємством у 2009 році було викинуто в атмосферу 90,8 т шкідливих речовин. Щільність викидів на один квадратний кілометр території, порівняно з попереднім роком, зменшилась на 137,4 кг (в 2008 році на один км2 припадало 1818,2 кг, а у 2009 році 1680,8 кг).

2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Об'єм викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел на душу населення в 2009 році зменшився в порівнянні з попереднім роком на 1,4 кг, (в 2008 році на одну людину припадало 18,6 кг, а у 2009 році 17,2 кг). Сумарні викиди по Закарпатській області зменшились на 3701,05 т, (4,05 %), так в 2009 році викиди склали 87628,9 т, в т.ч. від стаціонарних джерел 21435,1 т, (24,5 % від всього обсягу викидів), і пересувних джерел 66193,9 т, (75,5 %). Показники викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та всіма видами автотранспорту представлені в таблиці 2.1.1.1. та рис. 2.1.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам за 2000 рік та п’ять останніх років наведені в таблиці 2.1.2.1. та рис. 2.1.2.1. Головними причинами забруднення атмосферного повітря є кількість перекачаного газу, застаріле технічне обладнання, профілактичні ремонтні роботи на компресорних станціях. Неефективна робота застарілого газоочисного обладнання спостерігається на асфальтобетонних заводах Закарпатського облавтодору, потужних котельнях Мукачівських, Берегівських, Виноградівських, Хустських тепломереж. Також погано оснащені золоуловлювачами котельні Мінтранспорту і зв'язку України. Значно краще облаштовані пилогазоочисним обладнанням підприємства з іноземним капіталом, а саме : Ужгородська філія ТзОВ "ЕНО-Меблі", СП "Фішер-Мукачево", ТзОВ "Ено-Меблі" м Мукачево, ТзОВ "Ено-Довге" та ТзОВ "Атлант" м. Хуст. Головним забруднювачем атмосферного повітря Закарпатської області продовжує і надалі залишатися автотранспорт, викиди від якого в 2009 році склали 75,5 % від загального обсягу викидів. Таблиця 2.1.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Роки 2000 2005 2006 2007 2008 2009

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. у тому числі Всього стаціонарними пересувними джерелами джерелами 40,7 7,7 33,0 65,9 26,6 39,3 88,2 25,6 62,6 88,2 22,9 65,3 91,4 23,2 68,2

87,6

21,4

66,2

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг 3192,0 5167,4 6916,0 6916,0 7161,5

6871,2

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг 32,6 52,9 70,8 70,8 73,3

70,3

Обсяг викидів на одиницю ВРП

12 12000,00

10000,00

тонн на рік

8000,00

6000,00

4000,00

2000,00

Хустський р-он

Ужгородський р-он

Тячівський р-он

Свалявський р-он

Рахівський р-он

Перечинський р-он

Мукачівський р-он

Міжгірський р-он

Іршавський р-он

Воловецький р-он

Виноградівський р-он

Великоберезнянський р-он

Берегівський р-он

м.Чоп

м.Хуст

м.Мукачево

м.Берегове

м.Ужгород

0,00

забруднення автотранспортом стаціонарні джерела забруднення Рис.2.1.1.1. Показники викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря в Закарпатській області за 2009 рік

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України В загальному викиди найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2009 року порівняно з 2008 роком зменшились. Викиди твердих речовин в порівнянні з попереднім роком зменшились на 0,15 тис. т, або 16,3 %. Викиди оксиду азоту в атмосферне повітря зменшились на 0,854 тис. т, або 33,7%. Також зменшились викиди оксиду вуглецю на 0,466 тис.т, або 26,3 % (у 2008 р. викиди склали 1,771 тис.т, а у 2009 р. – 1,305тис.т). Динаміка та обсяги викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах представлені в табл.. 2.1.2.2. та 2.1.2.3.

Таблиця 2.1.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т 2005 26,6

2006 25,6

2007 22,9

2008 23,2

2009

Всього,

2000 7,7

м.Ужгород

0,7

3,1

3,2

1,6

1,7

1,4

м.Берегово

21,4

1,2

0,6

м.Мукачево

0,6

3,8

3,6

1,6

м.Хуст

0,7

2,3

2,4

0,4

0,6

0,1

0,3

0,2

0,3

м.Чоп Берегівський

0,3

0,1

0,5

0,6

Великоберезнянський

0,1

0,04

Виноградівський

0,2

3,0

3,2

3,1

3,2

Воловецький

1,6

2,0

1,8

1,6

1,1

0,2

2,5

0,2

0,5

0,4

0,3

Мукачівський

0,2

0,1

0,04

Перечинський

0,1

0,4

0,6

0,7

Рахівський

0,4

0,3

0,1

0,2

0,3

Свалявський

1,0

2,7

2,1

1,7

2,0

1,6

Тячівський

0,2

1,4

1,9

2,1

2,0

Ужгородський

1,1

1,8

1,3

2,3

2,0

Хустський

0,1

1,3

1,0

2,8

2,9

2,6

Тис. тонн на рік

Іршавський Міжгірський

Рис.2.1.2.1. Динаміка обсягу викидів забруднюючих речовин в Закарпатській області 30 26,6

25,6 22,9

23,2 21,4

20 15 10

7,7

5 0 Викиди від стаціонарних джерел Викиди в 2000 році

Викиди в 2005 році

Викиди в 2006 році

Викиди в 2007 році

Викиди в 2008 році

Викиди в 2009 році

Таблиця 2.1.2.2. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн 2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

в т.ч.

оксид вуглецю

в т.ч.

діоксид азоту

в т.ч.

діоксид сірки

в т.ч.

пил

в т.ч.

разом

Населені пункти

2005 р.

м.Ужгород

3,15

0,13

0,04

0,19

0,08

3,23

0,10

0,05

0,10

1,62

0,10

0,04

0,10

0,07

1,75

0,10

0,03

0,10

1,45

0,06

0,02

0,11

0,04

м.Берегово

1,15

0,05

0,01

0,02

1,20

0,05

0,01

0,00

0,02

0,64

0,04

0,01

0,02

0,62

0,05

0,02

0,00

0,02

0,64

0,05

0,02

0,00

0,02

м.Мукачево

3,79

0,15

0,08

0,09

0,10

3,62

0,10

0,00

0,10

1,58

0,20

0,00

0,10

1,58

0,10

0,00

0,01

0,07

1,58

0,08

0,05

м.Хуст

2,25

0,02

0,00

0,03

0,04

2,37

0,02

0,00

0,01

0,03

0,39

0,02

0,00

0,01

0,03

0,44

0,02

0,00

0,01

0,02

0,59

0,02

0,00

0,01

0,02

м.Чоп

0,11

0,07

0,03

0,00

0,01

0,10

0,06

0,02

0,00

0,01

0,29

0,06

0,02

0,00

0,01

0,24

0,05

0,01

0,00

0,01

0,27

0,03

0,00

Берегівський

0,07

0,06

0,01

0,00

0,07

0,05

0,01

0,00

0,55

0,02

0,00

0,59

0,01

0,00

0,60

0,01

0,00

Великоберезнянський

0,12

0,06

0,03

0,01

0,02

0,14

0,07

0,03

0,00

0,02

0,11

0,06

0,03

0,01

0,02

0,09

0,05

0,02

0,00

0,02

0,04

0,02

0,01

0,00

0,01

Виноградівський

2,97

0,07

0,03

0,06

3,16

0,06

0,01

0,04

3,13

0,05

0,01

0,10

3,24

0,20

0,02

0,01

0,04

3,23

0,16

0,01

0,03

Воловецький

2,05

0,00

1,12

0,42

1,78

0,00

1,00

0,40

1,76

0,00

0,60

0,20

1,58

0,00

0,80

0,30

1,11

0,01

0,51

0,20

Іршавський

2,48

0,08

0,01

0,02

0,05

2,47

0,07

0,01

0,00

0,02

2,45

0,07

0,01

0,00

0,02

2,49

0,03

0,00

0,02

2,48

0,02

0,00

0,01

Міжгірський

0,50

0,14

0,00

0,02

0,06

0,40

0,09

0,00

0,02

0,42

0,10

0,00

0,03

0,35

0,10

0,00

0,01

0,03

0,35

0,12

0,00

0,03

Мукачівський

0,06

0,03

0,01

0,06

0,03

0,01

0,05

0,03

0,00

0,01

0,05

0,03

0,01

0,00

0,01

0,04

0,03

0,00

0,01

Перечинський

0,42

0,03

0,00

0,05

0,12

0,60

0,03

0,00

0,05

0,10

0,73

0,04

0,00

0,05

0,10

0,74

0,03

0,01

0,10

0,70

0,02

0,01

0,05

0,08

Рахівський

0,26

0,08

0,07

0,05

0,06

0,14

0,07

0,01

0,05

0,24

0,09

0,01

0,02

0,10

0,19

0,08

0,01

0,02

0,04

0,25

0,07

0,00

0,03

0,05

Свалявський

2,68

0,00

0,69

0,57

2,10

0,01

0,00

0,50

0,40

1,68

0,01

0,00

0,30

1,97

0,02

0,00

0,40

0,30

1,61

0,01

0,24

0,20

Тячівський

1,45

0,05

0,01

0,02

1,90

0,04

0,01

0,00

0,02

2,06

0,03

0,01

0,00

0,01

2,02

0,02

0,01

0,00

0,01

1,97

0,02

0,00

0,01

Ужгородський

1,78

0,08

0,01

0,55

0,69

1,31

0,05

0,01

0,40

0,50

2,33

0,07

0,01

0,40

0,50

2,30

0,03

0,01

0,50

0,60

1,98

0,03

0,01

0,39

0,50

Хустський

1,29

0,00

0,68

0,11

0,98

0,00

0,50

0,10

2,82

0,00

0,30

0,10

2,94

0,00

0,40

0,08

2,57

0,00

0,20

0,04

Разом по області

26,6

1,10

0,33

3,56

2,44

25,6

0,90

0,17

2,61

1,94

22,9

0,99

0,15

1,82

1,72

23,2

0,92

0,16

2,38

1,77

21,4

0,76

0,09

1,55

1,30

Таблиця 2.1.2.3. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2009 р. (тонн)

у 2009 р.

у 2008 р.

21435,1 1445,4 635,4 1575,0 590,3 267,7 596,4

23187,5 1746,3 624,4 1583,4 444,1 242,4 593,3

Збільшення / зменшення викидів у 2009 р. проти 2008 р.,тонн -1752,4 -300,9 11 -8,4 146,2 25,3 3,1

44,4

92,5

3231,5 1105,6 2481,9 346,4 40,5 703,8 252,0 1605,1 1965,5 1980,0 2568,2

3243 1576,6 2488,2 351,9 50,8 735,7 189,9 1971,9 2019 2298,3 2935,8

Обсяги викидів, тонн

Всього м.Ужгород м.Берегово м.Мукачево м.Хуст м.Чоп Берегівський Великоберезнянський Виноградівський Воловецький Іршавський Міжгірський Мукачівський Перечинський Рахівський Свалявський Тячівський Ужгородський Хустський

92,4 82,8 101,8 99,5 132,9 110,4 100,5

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн 90,8 28,3 45,4 50,8 45,4 53,5 99,3

-48,1

48,0

6,3

-11,5 -471 -6,3 -5,5 -10,3 -31,9 62,1 -366,8 -53,5 -318,3 -367,6

99,6 70,1 99,7 98,4 79,7 95,7 132,7 81,4 97,4 86,2 87,5

146,8 221,1 248,2 43,3 3,7 87,9 14,8 160,5 163,8 141,4 513,6

Обсяги викидів у 2009 р. до 2008 р., %

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Серед підприємств, які здійснюють найбільші викиди в атмосферне повітря в регіоні залишаються ВАТ «Закарпатгаз» та магістральні газопроводи УМГ ”Прикарпаттрансгаз” Закарпатського обласного лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, частка викидів забруднюючих речовин від яких в загальному обсязі викидів складає 90,8% або 19,4 тис.тонн. (16% підприємства “Прикарпаттрансгаз” та 74,8% - ВАТ “Закарпатгаз”. Одже, зниження або збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря залежить саме від цих підприємств, конкретніше від кількості об’ємів перекаченого цими підприємствами газу та профілактичними ремонтними роботами на компресорних станціях, які приводять до зростання або зменшення викидів. Основні забруднювачі атмосферного повітря представлені в табл.. 2.1.3.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності представлені в табл.. 2.1.3.2.

Таблиця 2.1.3.1. Основні забруднювачі атмосферного повітря № п/п

6 7

Підприємство - забруднювач

Компресорна станція Росош Закарпатське управління магістральних газопроводів Компресорна станція Ужгород, Закарпатське управління магістральних газопроводів ГВС Берегове Закарпатське управління магістральних газопроводів КС Хуст Хустського ЛВУМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" КС Воловець Хустського ЛВУМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" ГРС - и Хустського ЛВУМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" ВАТ "Закарпатгаз"

Відомча приналежність

Валовий викид,т 2009 р. 2008 р.

Зменшення/збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення

НАК "Нафтогаз України"

575

980

-405

Зменшення об'ємів перекачки газу

НАК "Нафтогаз України"

1156

1305

-149,29

Зменшення об'ємів перекачки газу

НАК "Нафтогаз України"

-9

Зменшення об'ємів перекачки газу

НАК "Нафтогаз України"

507

842

-335

Зменшення об'ємів перекачки газу

НАК "Нафтогаз України"

1098

1573

-475

Зменшення об'ємів перекачки газу

НАК "Нафтогаз України"

Збільшення об'ємів перекачки газу

НАК "Нафтогаз України"

16010

17438

-1428,086

Зменшення об'ємів перекачки газу

Таблиця 2.1.3.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п 1

1.1. 1.2.

Види економічної діяльності Усі види економічної діяльності у тому числі: виробництво електроенергії, газу та води діяльність транспорту та звязку

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

тис. т

у % до 2007 р.

Викинуто в середньому одним підприємством, т.

236

21,4350

92,4

90,8

16,171

100,8

1078,1

3,584

70,7

128,0

Обсяги викидів по регіону

1.3.

переробна промисловість

103

0,801

70,2

7,8

1.4.

добувна промисловість

0,241

99,5

18,5

1.5.

виробництво машин та устаткування

0,011

5,5

1,2

1.6.

хімічне виробництво

0,148

96,9

36,9

1.7.

будівництво

0,123

83,3

5,4

1.8.

торгівля транспортними засобами та їх ремонт

0,163

127,8

8,6

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря У 2009 році на території Закарпатської області транскордонних забруднень атмосферного повітря не виявлено.

2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Спостереження за якісним складом атмосферного повітря в Закарпатській області в 2009 році проводився Закарпатським обласним центром з гідрометеорології в м.Ужгороді на 2-ох стаціонарних постах спостереження та Закарпатською обласною санітарно-епідеміологічною станцією точково у населених пунктах області у місцях проживання і відпочинку населення. Пости спостереження за забрудненням атмосферного повітря в м.Ужгород розташовані: — ПСЗ № 1 — в адміністративно — житловому районі міста, пр. Свободи, 2; — ПСЗ № 2 — в промисловому районі, вул. Паризької Комуни, 2. Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводилось по наступним показникам: пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту, оксид азоту, формальдегід, а також розчинні сульфати, марганець, мідь, нікель, свинець, хром, кадмій, бенз/а/пірен, залізо. Загальна кількість аналізів, проведених у 2009 році Закарпатським обласним центром з гідрометеорології, склала 10732. Відповідно до даних Закарпатського обласного центру з гідрометеорології протягом 2009 року суттєвих змін концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі не виявлено за винятком оксиду вуглецю. Перевищення максимальної разової гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі було виявлено при аналізі проб на диоксид азоту, формальдегід, оксид вуглецю та пил. Концентрація інших домішок забруднюючих речовин в повітрі була нижчою ГДК. Повторюваність перевищення максимальної разової ГДК у відсотках до загальної кількості проаналізованих проб приведена в таблиці 2.3.1. Таблиця 2.3.1. Характеристика забруднення атмосферного повітря на постах спостережень за 2009 рік

Домішки

1 Пил Диоксид сірки Розчинні сульфати

№№ постів по місту Ужгород

Кількість відібраних проб П

Середня концентрація мг/м3

Максимальна концентрація мг/м3

2 1 2 по місту 1 2 по місту 2 по місту

3 577 580 1157 1109 1136 2245 580 580

4 0,06 0,10 0,08 0,004 0,004 0,004 0,01 0,01

5 0,27 0,40 0,40 0,021 0,018 0,021 0,06 0,06

Повторюваність перевищення ГДК 6 0,0 0,2 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

Повторюваність перевищення 5 ГДК 7 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

18 1 Оксид вуглецю

2 1 2 по місту 1 2 по місту 1 по місту 1 2 по місту

3 578 574 1152 1109 1136 2245 1109 1109 1108 1136 2244

4 3 3 3 0,06 0,05 0,05 0,04 0,04 0,011 0,006 0,009

5 5 8 8 0,21 0,12 0,21 0,13 0,13 0,169 0,122 0,169

Бенз/а/пірен

0,50

1,6

Кадмій

0,001

0,002

Залізо

0,71

1,56

Марганець

0,02

0,03

Мідь

0,02

0,04

Нікель

0,04

0,06

Свинець

0,02

0,04

Хром

0,02

0,03

Цинк

0,04

0,13

Диоксид азоту Оксид азоту Формальдегід

6 0,0 0,9 0,4 9,9 3,3 6,5 0,0 0,0 2,0 0,4 1,2 -

7 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 -

Перевищення середньомісячної концентрації забруднюючих речовин у порівнянні із середньодобовою гранично допустимою концентрацією виявлено по формальдегіду, диоксиду азоту та оксиду вуглецю. Графік зміни середньодобової концентрації цих речовин в атмосферному повітрі міста Ужгород у 2009 році приведений на рис.2.3.1.

16,000 14,000 12,000 10,000 8,000 6,000 4,000 2,000

11 .

27 .

13 .

30 .

21 .

6. 6 24 .6 11 .7 28 .7 13 .8 31 .8 16 .9 2. 10 21 .1 0 9. 11 27 .1 1 17 .1 2

2 21 .

5. 2 5.

1 20 . .1

1. 20

0,000

2,50 2,00 1,50 1,00 0,50

.1 0 9. 11 27 .1 1 17 .1 2

6 6.

.2 21

1. 20

0,00

20 09 20 .1 5. 2 21 .2 11 .3 27 .3 13 .4 30 .4 21 .5 6. 6 24 .6 11 .7 28 .7 13 .8 31 .8 16 .9 2. 10 21 .1 0 9. 11 27 .1 1 17 .1 2

1,8 1,6 1,4 1,2 1,0 0,8 0,6 0,4 0,2 0,0

02 .0 1.

Оксид вуглецю ( в кратності середньодобовій ГДК )

Диоксид азоту ( в кратності середньодобовій ГДК )

Формальдегід ( в кратності середньодобовій ГДК )

Рис.2.3.1. Зміна середньодобової концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Ужгорода протягом 2009 року

Забруднення формальдегідом на протязі 2009 року залишалось високим. Найвища разова концентрація спостерігалась 02 жовтня о 0700 при вітрі північного напрямку (румб напрямку – 010 ) та швидкості 1 м/с на ПСЗ - 1 – 0,169 мг/м3, що в 4,83 разів вище ГДКмакс.раз; на ПСЗ - 2 максимальна разова концентрація формальдегіду (0,122 мг/м3 або 3,49 ГДКмакс.раз.) спостерігалась 03 жовтня о 0700 при західному напрямі вітру (румб напрямку – 280 ) та швидкості 2 м/с. Середньорічна концентрація формальдегіду в повітрі склала

0,009 мг/м3 при ГДКсер.-доб.- 0,003 мг/м3, що в три рази перевищує ГДКсер.доб. Підвищене середньомісячне забруднення спостерігалось з червня до грудня місяців включно, і було в межах 0,009 - 0,016 мг/м3, що перевищує ГДКсер-доб. в 3,0 - 5,3 разів. Нижче ГДК середньомісячні концентрації формальдегіду не опускались, концентрація на рівні ГДКсер.доб. спостерігалась у березні. Максимальна середньомісячна концентрація формальдегіду в атмосферному повітрі міста протягом 2009 року спостерігалась у жовтні (0,016 мг/м3 або 5,3 ГДКсер-доб) (див.рис.2.3.3.). Однією з причин такого високого забруднення атмосферного повітря формальдегідом на протязі останніх років залишається автотранспорт. Це припущення підтверджується також зростанням концентрації оксиду вуглецю (II) в атмосферному повітрі. Але не можна відкидати і впливу промислових підприємств, розташованих за межами міста. Закарпатським обласним центром з гідрометеорології було проаналізовано вплив діяльності Перечинського лісохімкомбінату на якість атмосферного повітря в м.Ужгороді. При приблизних підрахунках згідно ОНД-86 (без врахування коефіцієнта рельєфу місцевості), якщо підприємство викидає в повітря в нічний час близько 2,7 т формальдегіду, то його максимальна приземна концентрація в місті Ужгороді (відстань – 19 км) може складати при несприятливих погодних умовах майже 10 ГДКмакс.раз.; концентрація в селищі Перечин може перевищити ГДК в багато разів. Забруднення атмосферного повітря диоксидом азоту на протязі року теж було вищим ГДКсер.-доб.. Середня річна концентрація склала 0,053 мг/м3 при ГДКсер.-доб.- 0,04 мг/м3 (1,33 ГДКсер.-доб).. Найбільше середньомісячне забруднення спостерігалось в серпні (0,068 мг/м3 або 1,7 ГДКсер.-доб. ). Найнижче забруднення атмосферного повітря диоксидом азоту спостерігалось у червні (0,042 мг/м3 або 1,05 ГДКсер.-доб.). Найвища разова концентрація диоксиду азоту зафіксована на ПСЗ-1 08 травня 2009 року о 1300 год. – 0,213 мг/м3, що перевищило ГДКмакс.-раз. (0,085 мг/м3) в 2,51 разів (рис.2.3.2.). Середньорічна концентрація оксиду вуглецю склала 3,2 мг/м3 або 1,07 ГДКсер.-доб. Середньомісячне забруднення атмосферного повітря залишалось на рівні 3,1-3,5 мг/м3 на протязі всього року. Максимальна разова концентрація оксиду вуглецю, 8,3 мг/м3 або 1,66 ГДКмакс.-раз., спостерігалась на ПСЗ-2 03 листопада о 19-ій годині (рис. 2.3.2.). Середньомісячна концентрація пилу в 2009 році була нижчою за ГДК на протязі всього року. Найвища середньомісячна концентрація пилу спостерігалась у квітні (0,12 мг/м3 або 0,8 ГДКсер.-доб.), найнижча – в лютому та листопаді (0,06 мг/м3 або 0,4 ГДКсер.-доб.). Найвища разова концентрація пилу спостерігалась на ПСЗ-2 02-го вересня о 1900 (0,59 мг/м3 або 1,18 ГДКмакс.раз.) (див. рис. 2.3.2.). Забруднення атмосферного повітря оксидом азоту на протязі року суттєво не змінилось. Середньорічна концентрація в поточному році склала 0,036 мг/м3 при ГДКсер.-доб. – 0,06 мг/м3. Найвища середньомісячна концентрація спостерігалась в серпні – 0,052 мг/м3, найнижча – в березні (0,020 мг/м3). Найвища разова концентрація оксиду азоту спостерігалась 19 серпня о 01 00 (0,125 мг/м3 при ГДКмакс.-раз. - 0,4 мг/м3).

Середньорічна концентрація диоксиду сірки в атмосферному повітрі міста в 2009 році склала 0,004 мг/м3 при найвищій разовій концентрації 0,021 мг/м3, яка спостерігалась на ПСЗ-1 06 лютого о 1300. Забруднення атмосферного повітря розчинними сульфатами на протязі року залишалось нижчим значення ГДКсер.-доб. Середній рівень забруднення склав 0,009 мг/м3 при ГДКсер.-доб. - 0,1 мг/м3. Найбільше середньомісячне забруднення спостерігалось у квітні – 0,015 мг/м3, а найвища разова концентрація розчинних сульфатів зафіксована о 0700 31 липня 2009 року 0,059 мг/м3. Забруднення атмосферного повітря бенз/а/піреном є вищим ГДКсер.-доб. в холодні місяці року ( січень - 1,6 ГДК ), близьким ГДКсер.-доб в перехідний період (березень та жовтень – 0,8 ГДК, лютий та листопад – 0,7 ГДК) та значно нижчим ГДК в теплі місяці року ( < 0,3 ГДК з червня до вересня місяця включно). Забруднення атмосферного повітря важкими металами у 2009 році залишалось нижчим ГДК.

Концентрація, мг/м3

Рис. 2.3.2. Зміна середньомісячної концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Ужгорода ( ПСЗ-1 та ПСЗ-2 ) на протязі 2009 року

Формальдегід

0,02 0,015 0,01 0,005 0 1

12 Місяці

Концентрація, мг/м3

ПСЗ-1

ПСЗ-2

ГДК

0,08 0,07 0,06 0,05 0,04 0,03

Диоксид азоту

0,02 0,01 0 1

12 Місяці

Оксид вуглецю

Концентрація, мг/м3

ПСЗ-1

ПСЗ-2

ГДК

4,0 3,5 3,0 2,5 2,0 1,5 1,0 0,5 0,0 1

12 Місяці

Концентрація, мг/м3

ПСЗ-1

ПСЗ-2

ГДК

0,18 0,16 0,14 0,12 0,1 0,08

Пил

0,06 0,04 0,02 0 1

12 Місяці

ПСЗ-1

ПСЗ-2

ГДК

Порівняння зміни середньомісячної концентрації основних забруднюючих речовин на протязі 2008 – 2009 років приведено на рис.2.3.3. У порівнянні з попереднім роком, відмічається зниження концентрації формальдегіду в атмосферному повітрі міста в січні – березні, травні – серпні та збільшення в жовтні та грудні. Концентрація диоксиду азоту була більшою за минулорічну в січні та на протязі липня – грудня. Концентрація оксиду вуглецю була вищою за концентрацію 2008 року на протязі всього року, за винятком липня та грудня, і знаходилась вище середньодобової гранично допустимої концентрації на протязі всього року. Концентрація пилу була вищою, у порівнянні із минулорічною, у січні, березні – травні, нижчою – в лютому та червні – грудні; залишалась нижчою за ГДКсер.-доб на протязі всього року. Середньорічні концентрації забруднюючих речовин суттєво не змінились (див. рис.2.3.3.). Характерним є збільшення забруднення атмосферного повітря міста речовинами, джерелом викидів яких є автотранспорт. Відмічається збільшення забруднення атмосферного повітря домішками: оксиду вуглецю — 2,7 (2008 р) - 3,2 мг/м3 (2009 р), диоксиду азоту — 0,046 - 0,053 мг/м3, оксиду азоту — 0,03 - 0,04 мг/м3, свинцю — 0,01 - 0,02 мкг/м3, хрому — 0,01 - 0,02 мкг/м3, цинку — 0,03 - 0,04 мкг/м3, нікелю — 0,01 - 0,04 мкг/м3, міді — 0,01 - 0,02 мкг/м3. Зменшилось забруднення атмосферного повітря такими забруднюючими речовинами: пилом — 0,10 - 0,08 мг/м3, формальдегідом — 0,012 - 0,009 мг/м3, бенз/а/піреном — 1,0 - 0,5 нг/м3, залізом — 0,85 - 0,71 мкг/м3 та залишилось без зміни забруднення: диоксидом сірки — 0,004 - 0,004 мг/м3, розчинними сульфатами — 0,01 - 0,01 мг/м3, кадмієм — 0,001 - 0,001 мкг/м3, марганцем — 0,02 - 0,02 мкг/м3. Індекс забруднення атмосферного повітря п’ятьма пріоритетними забруднюючими речовинами в 2008 році складав 9,25, в 2009 році – 7,57, що підтверджує незначне зменшення рівня забруднення. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА (див. табл. 2.3.4.).

Концентрація, мг/м3

Рис. 2.3.3. Зміна середньомісячної концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Ужгорода у 2009 році в порівнянні з 2008 роком

Формальдегід

0,025 0,020 0,015 0,010 0,005 0,000 1

12 Місяці

Концентрація, мг/м3

2008 рік

2009 рік

ГДК

0,080 0,070 0,060 0,050 0,040 0,030

Диоксид азоту

0,020 0,010 0,000 1

12 Місяці

Оксид вуглецю

Концентрація, мг/м3

2008 рік

2009 рік

ГДК

4 3,5 3 2,5 2 1,5 1 0,5 0 1

12 Місяці

Концентрація, мг/м3

2008 р

Пил

2009 р

ГДК

0,16 0,14 0,12 0,10 0,08 0,06 0,04 0,02 0,00 1

12 Місяці

2008 рік

2009 рік

ГДК

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Концентрація, мг/м3

0,14 0,12 0,1 0,08 0,06 0,04 0,02

Хром

Свинець

Нікель

Мідь

Марганець

Оксид азоту

Диоксид азоту

Розчинні сульфати

Пил

0,016

Концентрація, мг/м3

0,014 0,012 0,01 0,008 0,006 0,004 0,002 0 Диоксид сірки

Формальдегід

Кадмій

Бенз/а/пірен

Залізо

Концентрація, мг/м3

3,5 3 2,5 2 1,5 1 0,5 0 Оксид вуглецю

Рис.2.3.4. Зміна середньорічних концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м.Ужгорода (за 2005-2009 роки)

Згідно розрахунків, проведених Закарпатським обласним центром з гідрометеорології, тенденція зміни забруднення атмосферного повітря в м.Ужгород за останні 5 років має такий вигляд: Спостерігається збільшення забруднення атмосферного повітря: — — — — —

оксидом вуглецю залізом міддю нікелем хромом

Т= + 0,3000, Т= + 0,0190, Т= + 0,0010, Т= + 0,0050, Т= + 0,0020.

Спостерігається зменшення забруднення атмосферного повітря: — — — — — —

пилом формальдегідом диоксидом сірки марганцем свинцем цинком

Т = - 0,0090, Т = - 0,0007, Т = - 0,0002, Т= - 0,0010, Т= - 0,0020, Т= - 0,0260.

Не змінився рівень забруднення: — — — —

диоксидом азоту оксидом азоту розчинними сульфатами кадмієм

Т= Т= Т= Т=

0,0000, 0,0000, 0,0000, 0,0000.

Таблиця 2.3.2. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Речовина

Пил Диоксид сірки Диоксид азоту Оксид вуглецю (ІІ)

Клас небезпеки

Кількість Семіст, охоп- редньолених спо- річний стеревміст, женнями мг/м3

Середньодобові ГДК

Максимальний вміст,

Максимально разові

мг/м3

ГДК

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:

ГДК

Основні забруднюючі речовини 0,08 0,15 0,6 0,5

0,004

0,05

0,021

0,5

0,053

0,04

0,21

0,085

1/1

3,2

1/1

Специфічні забруднюючі речовини Сірчана кислота та розчинні сульфати Оксид азоту Формальдегід

0,009

0,1

0,06

0,3

3 2

1 1

0,035 0,009

0,06 0,003

0,13 0,169

0,4 0,035

Таблиця 2.3.3. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина

Місто

Середньо річна концентрація

Максимально разова середньорічна концентрацій

Пил Диоксид сірки Диоксид азоту Оксид вуглецю (ІІ) Сірчана кислота та розчинні сульфати Оксид азоту

Ужгород Ужгород Ужгород Ужгород

0,53 ГДК 0,08 ГДК 1,33 ГДК 1,07 ГДК

1,20 ГДК 0,04 ГДК 2,471 ГДК 1,6 ГДК

Ужгород

0,09 ГДК

0,20 ГДК

Ужгород

0,58 ГДК

0,33 ГДК

Формальдегід

Ужгород

3,000 ГДК

4,829 ГДК

Таблиця 2.3.4. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА)

Ужгород, ІЗА5 = 7,58

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря Формальдегід :

ІЗА = 3,94

Диоксид азоту :

ІЗА = 1,44

Оксид вуглецю :

ІЗА = 1,07

Оксид азоту :

ІЗА = 0,58

Пил :

ІЗА = 0,55

2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря Вимірювання потужності експозиційної дози (ПЕД) гамавипромінювання у повітрі проводиться Закарпатським центром з гідрометеорології на 8 стаціонарних постах спостереження. Аналізування потужності експозиційної дози у повітрі показало, що перевищень рівня дії згідно з НРБУ-97 для ПЕД, який складає 30 мкР/год, не спостерігалось (рис.2.4.1.). 30

Рівень радіації (гамма-фон), мкР/год

допустимий рівень (НРБУ-97)

м.Ужгород м.Берегово

м.Хуст смт.Великий Березний смт.Міжгір'я

м.Рахів с.Нижній Студений (Міжгірський р-н) с.Нижні Ворота (Воловецький р-н)

грудень

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

лютий

січень

Рис. 2.4.1. Середньомісячні значення рівнів радіації по даним метеостанцій області за 2009 рік

Зафіксовані максимальні рівні ПЕД також не перевищують цього рівня (рис.2.4.2.). В порівнянні з минулими роками суттєвих змін рівня потужності експозиційної дози гамма-випромінювання на території Закарпатської області не спостерігається.

29 30 м.Ужгород м.Берегово м.Хуст смт.Великий Березний смт.Міжгір'я м.Рахів с.Нижній Студений (Міжгірський р-н) с.Нижні Ворота (Воловецький р-н)

допустимий рівень (НРБУ-97) Рівень радіації (гамма-фон), мкР/год

грудень

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

лютий

січень

Рис.2.4.2. Максимальні середньодобові значення рівнів радіації по даним метеостанцій області за 2009 рік

2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року №256 “Про затвердження програми припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки”, більша частина підприємств Закарпатської області здійснює комплекс заходів щодо припинення використання озоноруйнівних речовин в усіх сферах господарства та використання озононебезпечних речовин. Інформацію щодо використання суб’єктами господарювання озоноруйнівних речовин та їх замінників, що регулюються Монреальським протоколом представлено в Таблиці 2.5.1. Таблиця 2.5.1. Використання суб’єктами господарювання озоноруйнівних речовин та їх замінників, що регулюються Монреальським протоколом № п/п

Найменування суб’єкта господарювання

Адреса

ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад»

м. Мукачево, вул. Берегівська, 110

Холодильні установки, системи кондиціонування, пожежегасіння (кількість; термін експлуатації) Холодильні установки: 1 шт. (8 років) 1 шт. (25 років) 1 шт. (25 років) 1 шт. (22 роки) 1 шт. (32 роки) 1 шт. (32 роки) 1 шт. (20 років) 2 шт. (7 років) Системи кондиціонування 7 шт. (10 років)

марка заправленого ОРР та кількість R-22 175 кг R-12 3 кг R-22 6 кг R-12 4 кг R-22 4 кг R-123 4 кг R-12 7,5 кг R-22 2,5 кг R-22 13 кг

2 ВАТ «Кондитерська фабрика АВК»

м. Мукачево вул. Духновича 14, тел 54912

ТОВ «ТІРО»

м. Мукачево, вул. Менделєєва, 3

КП "Мукачівський центральний ринок"

м. Мукачево, вул. Возз'єднання, 21, тел. 23258

ВАТ "Хуст-хліб"

ЗАТ "Хустський м'ясокомбінат"

м. Мукачево, вул. Свалявська, 76 м. Хуст, вул. І.Франка, 199, тел. 43209 м. Хуст, вул. Вайди, 7, тел. 43455 м. Хуст, вул. І.Франка, тел. 43612

ПП Томищ

м. Хуст, вул. І.Франка

ЗТП "Чайка"

Хустський р-н, с. Бороняво

5 6

9 10

ТОВ «ЕНО-Меблі ЛТД» ПП Браєр

11 ТОВ «Консервіс-Трейд» 12 ТОВ «Нідан+» 13

ТОВ «Фрут Майстер Фудс»

14 СП «Берег-Фудс» 15 ПП Федорнак Л. 16 17 18

СПАПК "Виноградів" СП "Дельта" ПП Кухта І.І.

Ужгородський р-н, с. Часлівці, вул.. Геївська, 2; тел. 730800 м. Берегово, вул.. Б.Хмельницького, 163; тел..: 232-89 м. Берегово, вул.. Б.Хмельницького, 163; тел..: 232-89 Берегівський район, с. Мужієво, вул..Ф.Ракоці ІІ, 239; тел..: 43104 Виноградівський р-н, с. Черна, урочище "МочарБутове", тел. 4-15-65 м. Виноградів, вул. Чапаєва, 22, тел. 23030 м. Виноградів, вул. Вакарова, 18Б, тел. 22462 м. Виноградів, вул. Вакарова, 24, тел. 24442

6 шт. (3 роки) 9 шт. (2 роки) 7 шт. (7 років) 14 шт. (1 рік) 1 шт. (1 рік) 1 шт. (15 років) 6 шт. (2 роки) 5 шт. (3 роки) Системи кондиціонування 1 шт. (7 років) 2 шт. (6 років) 3 шт. (3 роки) 3 шт. (2 роки) 1 шт. (1 рік) 1 шт. (10 років) Холодильні установки: 2 шт. (7 років) 2 шт. (6 років) 1 шт. (12 років) Холодильні установки: 6 шт. (2 роки) 16 шт. (2 роки) 75 шт. (3 роки) Системи кондиціонування 19 шт. (4 роки) Холодильні установки: 5 шт. (6-19 років) Холодильні установки: 1 шт. (5 років) Холодильні установки: 2 шт. (25 років) Холодильні установки: 1 шт. (6 років) Холодильні установки: 2 шт. (15 років) Холодильні установки: 6 шт. (7 років) Холодильні установки: 1 шт. (11 років) 1 шт. (7 років) Холодильні установки: 1 шт. (6 років) 1 шт. (5 років) Холодильні установки: 2 шт. (2 роки) Холодильні установки: 3 шт. (7 років) 1 шт. (7 років) Холодильні установки: 1 шт. (9 років) Холодильні установки: 3 шт. (6 років) Холодильні установки: 6 шт. (7 років)

R-22 5,6 кг R-22 17,1 кг R-22 3,8 кг R-22 70,2 кг R-22 1 кг R-22 1,9 кг R-407С 5,28 кг R-407С 4.14 кг R-134A R-134A R-134A R-134A R-134A R-134A

3 кг 3,7 кг 3,1 кг 6.2 кг 3 кг 1.2 кг

R-22 65 кг R-22 160 кг R-22 45 кг R-22 24 кг R-134A 24 кг R-134A 37.5 кг R-22 20 кг R-22 31 кг R-22 1,5 кг R-22 44 кг R-22 13 кг R-12 18 кг R-22 30 кг R-12 2 кг R-407 80 кг R-22 120 кг R-12 56 кг R-12 56 кг R-507 60 кг R-22 65 кг R-22 38 кг R-22 100 кг R-22 43,5 кг R408-A 30 кг

Перехід підприємств, що використовують озоноруйнівні речовини, на озонобезпечні замінники згідно затвердженого плану здійснюється на наступних підприємствах: - ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» (наказ по підприємству № 371 від 09.06.2005 р.); - КП "Мукачівський центральний ринок".

2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за станом атмосферного повітря здійснювався на підставі Законів України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про внесення змін до Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, “Про охорону навколишнього середовища”, а також постанови Кабінету Міністрів від 13.03.2002 року № 302 “Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи”. Так протягом 2009 року фахівцями міських і районних санепідстанцій області відібрано 1984 проби атмосферного для проведення лабораторних досліджень, із них 204 проб відібрано в сільських населених пунктах. За результатами досліджень у 75 пробах виявлено перевищення ГДК забруднюючих речовин. Відсоток проб атмосферного повітря, які містять забруднюючі речовини у концентраціях, що перевищують ГДК становить у міських поселеннях – 3,7 %, в сільських населених пунктах – 2,9%. Перевищення ГДК в атмосферному повітрі виявлені по 5 інгредієнтах (з числа досліджених проб по кожному окремому інгредієнту), в т.ч. по пилу в 3,9 %, сірчистому газу в 1,3 % проб, оксиду вуглецю 3,4 % проб, окислах азоту в 6,5 % проб, формальдегіду в 5,0 % проб. Показники стану атмосферного повітря (відсоток проб з перевищенням ГДК) наведені в таблиці 2.6.1. Основним джерелом викиду шкідливих речовин в атмосферу є автотранспорт і промислові підприємства. За останні роки значно виросла кількість автомобільного транспорту, відмічається ріст бензозаправних станцій, що є вагомим джерелом у забрудненні атмосферного повітря. Для зниження у повітрі житлової зони концентрації токсичних речовин відпрацьованих газів автотранспорту, та з метою розвантаження автошляхів міст проведено наступні роботи: 1. м. Ужгород а) завершено будівництво об’їзної дороги; б) для розвантаження центральної частини міста від руху автотранспорту завершено будівництво транспортного моста в районі парку “Боздошський”; в) в 2009 році головним управлінням міського господарства проведено роботу по вирубці старих дерев та оновленню зелених насаджень. 2. Проблемними питаннями для оздоровлення повітря м. Мукачево залишаються будівництво очисних споруд на підприємствах, які забруднюють повітря. Винесенню в промислову зону підлягає 4 підприємства, які розташовані в житловій зоні. В місті проводиться полив вулиць згідно графіку, озеленення територій, виділені місця мають стоянки автотранспорту. 3. За ініціативою Виноградівської районної санепідстанції за останні роки прийнято ряд рішень райдержадміністрації по покращенню стану атмосферного повітря: розроблений та затверджений райдержадміністрацією “План основних першочергових заходів по забезпеченню санітарного та епідемічного благополуччя населення на 2010 рік”. Виноградівська рай. СЕС приймала

участь у розробці плану соціально-економічного розвитку населених пунктів району до 2010 року, в т.ч. заходу по оздоровленню навколишнього середовища. Проведена робота по розробці заходів по організації санітарнозахисних зон підприємствами, які не мають СЗЗ. Будівництво об’їзної дороги в м. Виноградів припинено з економічних причин. 4. В Мукачівському районі відмічається зменшення кількості шкідливих викидів в повітря, здебільшого із-за зменшення потужності промислових підприємств (кар’єри в смт. Кольчино працюють з потужністю 20-30% від запроектованої). Проведено ремонти вентиляційних систем на кар’єрі ВАТ “Мукачівкар’єр”, на Кіровському спецкар’єрі (с. Кольчино) проведено ремонт дробильної установки. На ЗАТ Мукачівському лісокомбінаті проведено перепланування переробки низькосортної деревини, проведено заміну старих котлів, завершено перепрофілювання ВАТ "Факторімпекс" по виготовленню дитячих іграшок. Проводиться газифікація населених пунктів та переведення котелень на газове опалення. На кінець 2009 року в районі газифіковано 70 населених пунктів, що становить 85 %. 5. Для розвантаження центральної частини м. Хуст від руху автотранспорту побудовано об’їзну дорогу. В місті вибрано оптимальні варіанти руху транспорту з виділенням пішохідної зони в центральній частині, виділено вулиці з одностороннім рухом. В с. Рокосово Хустського району заплановано газифікацію АБЗ, що значно зменшить викид в атмосферне повітря шкідливих речовин. На даний момент демонтовано 2 АБЗ: заводу залізобетонних виробів та Агрошляхбуду. Всі АБЗ мають типові системи очистки (система циклонів, волога ІІІ – ІV ступенів). Для покращення стану навколишнього середовища міські та районні СЕС приймали участь в розробці плану соціально-економічного розвитку населених пунктів області на 2010 рік, в т.ч. внесені пропозиції по оздоровленню навколишнього середовища та по організації санітарно-захисних зон підприємствами, які не мають СЗЗ. У 2009 році санепідслужбою Закарпатської області за забруднення атмосферного повітря було накладено 2 штрафи на порушників вимог природоохоронного законодавства, у слідчі органи та для розгляду на адмінкомісіях справи не передавалися. Таблиця 2.6.1. Кількість досліджень шкідливих речовин в атмосферному повітрі Закарпатської області в 2009 році № п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10.

Шкідливі речовини Сірчистий ангідрид Двоокис азоту Пил Феноли Формальдегід Оксид вуглецю Важкі метали (свинець) Аміак Хлор Всього

Кількість досліджень 302 474 513 216 218 204 5 51 1 1984

> ГДК 4 31 18 – 11 7 – – – 71

Таблиця 2.6.2. Характеристика постів спостереження за забрудненням атмосферного повітря в Закарпатській області за 2009 рік Назва міст і районів 1. м. Ужгород 2. Ужгородський р-н 3. м. Мукачево 4. Мукачівський р-н 5. Перечинський р-н 6. В.Березнянський р-н 7. Свалявський р-н 8. Воловецький р-н 9. Берегівський р-н 10. Іршавський р-н 11. Виноградівський р-н 12. Хустський р-н 13. Міжгірський р-н 14. Тячівський р-н 15. Рахівський р-н Всього

Кількість постів спостереження стаціонарних маршрутних – 10 – – – 6 – 1 – – 3 – 4 – – – 5 – 4 – 4 – 6 – 3 – 4 – 6 – 56

Кількість спостережень стаціонарних маршрутних – 87 – – – 395 – 24 – – 103 – 240 – – – 220 – 140 – 200 – 213 – 108 – 201 – 53 – 1984

Таблиця 2.6.3. Результати дослідження забруднення атмосферного повітря Закарпатської області в 2009 році Шкідливі речовини

Ангідрид сірчистий

Азоту діоксид

Пил

Вуглецю оксид

№ поста М. Ужгород 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 2 3 4 5 6 7

g max

0,18 0,14 0,28 0,08 0,27 0,32 0,29 0,33 0,08 0,16 0,1 0,086 0,11 0,1 0,11 0,12 0,12 0,16 0,18 0,067 0,83 0,48 0,34 0,32 0,85 0,68 2,9 1,02 0,35 0,7 2,5 1,9 2,9 1,8 3,2 4,3 2,0

2 1 1 1 2 2 2 2 2 2 2 1 1 1 2 2 2 2 2 2 2 1 1 1 2 2 2 2 2 2 2 1 1 1 2 1 1

Формальдегід

Фенол

8 9 10 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 2 3 4 5 6 7 8 9

4,3 3,7 2,1 0,034 0,11 0,035 0,033 0,23 0,046 0,057 0,046 0,059 0,011 – <0,015 – <0,015 – <0,015 – <0,015 <0,015

1 1 2 2 1 1 1 2 2 2 2 3 1 – 1 – 1 – 1 – 1 2

1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6

0,41 0,4 0,39 0,42 0,35 0,35 0,22 0,086 0,082 0,072 0,076 0,065 0,06

12 12 12 12 12 5 4 12 12 12 12 12 5

7 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7 6

0,056 0,45 0,53 0,48 0,48 0,49 0,35 0,43 6,2 5,2 3,6 4,6 3,4 5,4 3,4 < 0,004 < 0,004 < 0,004 < 0,004 < 0,004 < 0,004 < 0,004 < 0,01 < 0,01 < 0,01 < 0,01 < 0,01 < 0,01 < 0,01 0,00027

4 12 12 12 12 12 5 4 12 12 12 12 12 5 4 12 12 12 12 12 5 4 12 12 12 12 12 5 4 5

м. Мукачево

Ангідрид сірчистий

Азоту діоксид

Пил

Вуглецю оксид

Фенол

Формальдегід

Свинець

35 м. Берегово

Азоту діоксид

Пил

Фенол

Формальдегід

1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 1 2 3 4 1 2 3 4

0,088 0,098 0,1 0,098 0,065 0,55 0,63 0,66 0,48 0,35 0,0062 < 0,004 < 0,004 < 0,004 0,027 0,019 0,028 0,012

12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12

0,041 0,04 0,033 0,029 0,46 0,44 0,4 0,33 0,0068 0,0042 < 0,01 < 0,01

12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 8 12

0,4 0,42 0,4 0,38 0,086 0,09 0,08 0,06 0,52 0,54 0,54 0,35

16 22 28 11 16 22 18 11 16 22 18 11

0,38 0,36 0,32 0,3 0,08 0,076 0,077 0,078 0,39 0,12 0,12 0,12 0,15 0,12 0,12 0,12

12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 0,12 12 6 6 12

м. Іршава

Азоту діоксид

Пил Фенол Формальдегід

Ангідрид сірчистий

Азоту діоксид

Пил

Ангідрид сірчистий

Азоту діоксид

Пил

Аміак

1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 1 2 м. Тячево 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 м. Виноградово 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 cмт. Міжгір’я

36 Ангідрид сірчистий Азоту діоксид Пил

1 2 3 1 2 3 1 2 3

0,22 0,29 0,19 0,075 0,084 0,079 0,18 0,25 0,17

12 12 12 12 12 12 12 12 12

1 2 3 4 6 1 2 3 4 5 6 2 3 4

0,48 0,41 0,3 0,18 0,54 0,079 0,073 0,059 0,02 – 0,12 0,42 0,31 0,14

12 12 12 12

1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 6 5

0,007 0,006 < 0,004 < 0,004 1,05 0,98 0,93 0,55 0,23 0,017 0,012 < 0,004 0,108 0,058

3 3 3 3 9 9 9 9 3 3 3 3 2 1

0,041 0,051 0,050 0,05 <0,0035 <0,0035 <0,0065 < 0,0035 < 0,01 <0,01 < 0,01 <0,01 2,2 2.2 2,2 1,2 0,42 0,4 0,4 0,4

12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12 12

0,39

м. Хуст

Ангідрид сірчистий

Азоту діоксид

Фенол

Вуглецю оксид

Формальдегід

Хлор

12 12 12 12 – 2 12 12 12

м. Свалява

Азоту діоксид

Феноли

Формальдегід

Окис вуглецю

Пил

1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 м. Рахів

Ангідрид сірчистий

Азоту діоксид

Пил

Феноли

Пил Вуглецю оксид Ангідрид сірчистий

Азоту діоксид

2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 3 4 5 смт. В.Березний 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3

0,44 0,38 0,38 0,33 0,29 0,036 0,036 0,035 0,035 0,035 0,02 0,28 0,43 0,42 0,27 0,31 0,27 < 0,004 < 0,004 < 0,004

3 3 2 3 1 3 3 3 2 3 1 3 3 3 2 3 1 3 2 3

0,44 0,41 0,28 0,45 0,35 0,3 0,33 0,29 0,31 0,058 0,038 0,037

12 12 12 12 12 12 5 5 5 5 5 5

2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Визначення найбільш енергоємних та екологічно неприйнятних для подальшого використання об’єктів житлово – комунального господарства, з метою зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Проведення реконструкції комунальних систем та об’єктів тепло і водопостачання шляхом впровадження новітніх енергоефективних технологій з енергозбереження. Зниження втрат при генеруванні, транспортуванні та споживанні тепла, електроенергії, води і газу за рахунок енергомоніторингу і технічних засобів. Широке використання високоточних приладів обліку і регулювання тепла, води, електроенергії і газу. Створення захисних рослинних поясів навколо виробничих та шкідливих підприємств. Впровадження та розвиток нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії. Здійснення постійного моніторингу за джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Провести модернізацію та технічне переозброєння газоперекачувальних станцій та установок. Оскільки основним забруднювачем атмосферного повітря є автомобіль-

ний транспорт, то: на обласному рівні: - для більш якісного контролю за станом атмосферного повітря в області організувати додаткові стаціонарні пости контролю за станом атмосфери в наступних райцентрах області: Мукачеві, Хусті і Берегові; - оптимізацію руху автотранспорту у великих містах, шляхом будівництва шляхових розвязок, підземних переходів, тощо; на державному рівні: - розробити та ввести в дію державний стандарт на вміст шкідливих забруднюючих речовин у відпрацьованих газах дизельних двигунів автомобілів; - терміново ввести для автотранспорту нашої держави єдиний екологічний талон (єдиного типу чи зразку) для всіх областей, а також міст Києва і Севастополя; - вирішити питання по виготовленні каталізаторів вихлопних газів для двигунів внутрішнього згоряння. Заходи щодо зменшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства області здійснювали за рахунок власних коштів, які представлені в таблицях 2.7.1.-2.7.4. Заходи спрямовані на запобігання забрудненню атмосферного повітря в основному проводяться за рахунок коштів самого підприємства. З метою встановлення оптимальних режимів горіння палива та дотримання екологічних нормативів щодо змісту забруднюючих речовин в димових газах на більшості підприємствах області у 2009 році проведена екологотеплотехнічна наладка на паливовикористовуючому обладнанні.

Таблиця 2.7.1. Заходи щодо скорочення викидів парникових газів на ЖКГ КП «Виноградівтеплокомуненерго» Назва заходу Реконструкція та заміна котлів по вул.. Корятовича Реконструкція та заміна котлів по вул.. Франка Реконструкція та заміна котлів по вул.. Лучкая Реконструкція та заміна котлів по вул.. Шевченка Реконструкція та заміна котлів по вул.. Партизанській Реконструкція теплових мереж Реконструкція теплових мереж Реконструкція та заміна котлів по вул.. Станційній

Витрати на скорочення викидів (тис, грн.) протягом років 20052010-2015 2015-2020 2010 366 121,1 85,2 342 199,6 112,1 800 500

Парниковий газ

Очікуване річне скорочення викидів (тис. тон) по роках 2010

N2O N2O N2O N2O N2O N2O N2O N2O

2015

2020

0,0004 0,0001 0,0001 0,0002 0,0001 0,0001 0,0002 0,0002

Таблиця 2.7.2. Заходи щодо скорочення викидів парникових газів на Мукачівське міське комунальне підприємство «Мукачівтепло» Назва заходу 2005 р.Заміна 4- водогрійних котлів «Ниисту-5» та заміна труб 2006р. Заміна 8- водогрійних котлів «Ниисту-5» на нові 2007р. Заміна 7- водогрійних котлів «Ниисту-5» на нові

Витрати на скорочення викидів (тис, грн.) протягом років 20052010-2015 2015-2020 2010 212 80 117

2008р. Обладнання новою автоматикою контролю, та регулювання котлів на котельнях

150

2009р. Впровадження пристрою для очистки котлів від накипу на всіх котельнях

100

2010р. Прокладка мереж з використанням попереднього ізольованих трубопроводів

400

Парниковий газ

Очікуване річне скорочення викидів (тис. тон) по роках 2010

N2O N2O N2O СО2 N2O СО2 N2O СО2 N2O СО2

0,001 0,005 0,017 0,001 0,003 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001

2015

2020

Таблиця 2.7.3.

Заходи щодо скорочення викидів парникових газів на Комунальне підприємство «Рахівтеплокомуненерго» Назва заходу Частковий перевід на електроопалення споживачів

Витрати на скорочення викидів (тис, грн.) Парниковий протягом років газ 2005-2010 2010-2015 2015-2020 СО2 5000 5000 10000 СН4 N2O

Очікуване річне скорочення викидів (тис. тон) по роках 2010 2015 2020 0,000594 0,0003 0,000123 0,00006 0,008 0,004

Таблиця 2.7.4. Заходи щодо скорочення викидів парникових газів на КП «Уж - тепло» міністерства житлово-комунального господарства України Назва заходу Реконструкція та переоснащення котельних підприємства Реконструкція будівель ЦТП під котельні Капітальний ремонт тепломережі з повною заміною труб на попередньо ізольовані Автоматизація технологічних процесів

Витрати на скорочення викидів (тис, грн.) Парниковий протягом років газ 2005-2010 2010-2015 2015-2020 3152 СО2 2720 СО2 18254 СО2 584 СО2

Очікуване річне скорочення викидів (тис. тон) по роках 2010 2015 2020 0,773 0,63 1,128 0,57

3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання Політика Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області у сфері скорочення викидів парникових газів заключається у зобов’язанні основних забруднювачів атмосферного повітря до 2012 року скоротити викиди парникових газів на 20-25 % в порівнянні з 1990 роком та добровільному скороченні викидів для інших підприємств більше ніж у два рази у порівнянні з 1990 роком. Обласною державною адміністрацією, райдержадміністраціями та міськвиконкомами Закарпатської області вживаються заходи, спрямовані на покращення екологічної ситуації та зменшення викидів парникових газів: у проектах Генеральних планів населених пунктів проводиться аналіз використання території і оцінка стану навколишнього природного середовища, передбачаються заходи з його поліпшення; промислові та комунальні об'єкти, які здійснюють шкідливий вплив на навколишнє середовище, виносяться за межі житлових зон; здійснюється комплекс заходів з технічного переоснащення об'єктів теплоенергетики, зменшується кількість опалювальних та виробничих котелень; виноситься за межі населених пунктів рух транзитного автотранспорту, покращується пішохідно-вулична мережа; здійснюються заходи щодо збільшення кількості зелених насаджень загального користування і спеціального призначення, збільшуються загальні площі лісових насаджень. З метою оцінки антропогенних викидів проводиться щорічна інвентаризація джерел забруднення атмосферного повітря, створено відповідну базу даних, здійснюється моніторинг та аналіз стану атмосферного повітря, створено базу дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Державна статистична звітність подається у відповідності до міжурядових вимог обліку антропогенних викидів та абсорбції поглиначами парникових газів. Обласною державною адміністрацією розроблено План заходів щодо скорочення викидів парникових газів підприємствами теплоенергетики. Згідно з Планом до кінця 2010 року передбачено зменшення викидів парникових газів на 1,5 тис. тонн за рахунок власних коштів підприємств. Дані про кількість викинутих у повітря парникових газів від підприємств теплоенергетики щоквартально надаються обласною державною адміністрацією Міністерству з питань житловокомунального господарства України. Відповідно до п. 17.1. рішення колегії Мінприроди України від 30.10.2009р. №5, з метою зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря держуправлінням ОНПС розроблений і на даний час діє План заходів з пом’якшення антропогенного впливу на зміну клімату для Закарпатської області на період 2010-2020 роки. Подано пропозицію до Закарпатської обласної ради для включення в «Програму реалізації природоохоронних заходів на 2010 рік» розроблення регіональної

програми оздоровлення атмосферного повітря на територіях з підвищеним рівнем забруднення. Основними забруднювачами атмосферного повітря в регіоні залишаються ВАТ «Закарпатгаз» та магістральні газопроводи УМГ ”Прикарпаттрансгаз” Закарпатського обласного лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, частка викидів забруднюючих речовин від яких в загальному обсязі викидів складає 90,8% або 19,4 тис.тонн. (16% - підприємства “Прикарпаттрансгаз” та 74,8% - ВАТ “Закарпатгаз”. Одже, зниження або збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря залежить саме від цих підприємств, конкретніше від кількості об’ємів перекаченого цими підприємствами газу та профілактичними ремонтними роботами на компресорних станціях, які приводять до зростання або зменшення викидів. На сьогодні питання щодо реконструкції

об'єктів газотранспортної системи вирішуються на рівні Уряду. Реконструкція та модернізація газотранспортної системи дозволить суттєво знизити викиди парникових газів в атмосферне повітря. 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Відповідно до Національної системи оцінки антропогенних викидів та адсорбції поглиначами парникових газів щорічно проводиться інвентаризація антропогенних викидів та адсорбції поглиначами парникових газів. Запроваджений електронний реєстр дозволів на антропогенні викиди адсорбції поглиначами парникових газів, а також відповідний банк даних. Визначено перелік потенційних об’єктів – основних забруднювачів атмосферного повітря, їх моніторинг. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Для забезпечення потреб з адаптації до зміни клімату необхідно на міжнародному рівні запровадити механізм фінансування для покриття необхідних першочергових заходів з адаптації до наслідків зміни клімату. Окрім торгівлі квотами за викиди та відрахування до спеціального фонду 2% одиниць скорочення викидів необхідно щоб країни, які не входять до додатку 1 Кіотського протоколу доклали найбільших зусиль у боротьбі зі зміною клімату шляхом зменшення викидів парникових газів.

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ Закарпатська область - один із найбільш забезпечених водними ресурсами регіонів України. Водні ресурси області формуються за рахунок поверхневого стоку річок басейну ріки Тиса: місцевого річкового стоку, що утворюється в межах області, транзитного річкового стоку, що утворюється на території Румунської, Угорської та Словацької Республік, а також експлуатаційних запасів підземних вод. Річки Закарпатської області в географічному плані розміщені і належать до басейну однієї з найбільших приток Дунаю – річки Тиса, яка є основною водною артерією області. Всі річки беруть свій початок у високогірній частині Карпат. Територія області перерізана густою мережею рік. Середня густина річкової сітки – 1,7 км/км2 . Всього в області протікає 9426 рік сумарною довжиною 19723 км. Загальна довжина 155-ти рік, кожна з яких довша 10-ти км, становить 3,43 тис. км. З них, ріки Тиса, Боржава, Латориця та Уж мають довжину більше 100 км кожна. Загальна протяжність річки Тиси 967 км, з них в межах України - 262 км. На території області вона приймає праві притоки : річки Косовська (41 км), Тересва (56 км), Теребля (91 км), Ріка (92 км), Боржава (106 км). Довжина р. Латориця 191 км, (в межах області 144 км), річки Уж 133 км, (в межах області 107 км). Середній багаторічний стік, який формується в межах області, становить близько 7040 млн.м3 на рік і 5830 млн.м3 75% забезпеченості. Разом з транзитним, що надходить з суміжних територій, поверхневий стік річок області становить, відповідно 13440 та 10780 млн.м3 за рік. В області нараховується 9 водосховищ та 59 ставків. Загальний об'єм всіх штучних водосховищ 60,5 млн.м куб., площа водного дзеркала становить 1,56 тис.га. Прогнозні запаси підземних вод в області складають 400 млн.м3, балансові запаси станом на 01.01.09 становили 342,899 тис. м3/добу, затверджені запаси – 124 млн.м3. 4.1. Водні ресурси та їх використання У 2009 році основними водокористувачами області (451 суб’єктів) забрано із природних водних об'єктів 44,95 млн.м3 води (на 17 % менше, ніж за попередній рік) та скинуто всього 46,24 млн.м3 зворотних вод (на 9,3 % менше, ніж у 2009 р.). За останні роки спостерігається також тенденція до зменшення обсягів використання свіжої води. У 2009 р. показник використання свіжої води по всіх галузях становив 35,05 млн.м3 . Споживання свіжої води у 2009 році порівняно з 2008 р. зменшилось на 6,2 %. Найбільше використано води на побутово-питні потреби – 14,75 млн.м3. На сільськогосподарські потреби використано 4,301 млн.м3, виробничі потреби – 5,26 млн.м3. Зменшення використання свіжої води відбувається в основному за рахунок скорочення кількості використаної води на виробничі, сільськогосподарські потреби (на 13,5 та 14,7 % відповідно).

Найбільше свіжої води споживається в м. Ужгород – 8,189 млн.м3, м. Мукачево – 4,489 млн.м3, Мукачівському районі – 6,553 млн.м3 та Іршавському районі – 3,556 млн.м3. Найбільшими споживачами води є підприємства житлово-комунального господарства області (49,64 % від загального використання води по області). Втрати води при транспортуванні у 2009 р. становили 8,849 млн.м3 (на 32 % менше, ніж у попередньому році). Використання свіжої води за рік на одного мешканця склало 28,159 м 3, у тому числі на господарсько-питні потреби – 11,85 м3. Таблиця 4.1.1. Основні показники використання і відведення води, млн. м3 Показники Забрано води з природних водних об'єктів - всього у тому числі для використаня Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на: - виробничі потреби - побутово-питні потреби - зрошення - сільськогосподарські потреби - ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього - у поверхневі водні об'єкти у тому числі -забруднених зворотних вод з них без очищення -нормативно очищених -нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

1990

2000

2005

2006

2007

2008

2009

156,8

79,67

58,89

58,85

54,61

54,24

44,95

143,5

70,2

43,82

41,82

38,41

37,35

35,05

143,5

70,2

43,82

41,82

38,41

37,35

35,05

42,71 48,71 12,92 39,13 7,067

5,47 33,384 0,0144 20,664 10,684 7,834

6,54 20,32 0,039 6,372 12,27

9,55 15,42 6,309 13,05

8,3 13,82 0,066 5,563 12,83

6,079 15,47 0,029 5,044 13,08

5,26 14,75 0,047 4,301 8,849

76,08

58,82

53,2

53,934

51,75

50,95

46,24

64,54

53,227

50,02

50,149

48,33

47,88

43,43

29,31 1,802 23,41 11,82

13,02 0,754 35,58 3,873

12,996 0,776 31,99 5,035

13,253 1,193 30,71 6,186

12,06 1,176 30,66 5,621

11,73 1,028 30,53 5,622

10,94 0,63 29,56 2,93

103,1

19,55

8,64

8,888

0,646

0,529

0,521

70,70

24,54

19,72

21,25

1,68

1,42

1,49

52,40

47,76

64,73

64,8

41,58

40,65

41,09

200

млн.м3

150

143,5

100

70,2

50 29,31

13,02

67,6 14,8

57,2 15,2

51,26 47,75 13,22

43,82

41,82

38,41 37,35

14,72

12,996

13,253

12,06 11,73

2004

2005

0 1990

2000

2001

2002

2003

Використання свіжої води

2006

2007

2008

Скидання забруднених стічних вод

Рис. 4.1.1. Стан водокористування в Закарпатській області

35,05 10,94 2009

Таблиця 4.1.2. 3

Забір, використання та відведення води, млн. м Назва водного об’єкту

Забрано води із природних водних об’єктів всього

Використано води

156,8

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього

з них забруднених зворотних вод

143,5

64,54

29,31

79,67

70,2

53,227

13,02

58,89

43,82

50,02

12,996

58,85

41,82

50,149

13,253

54,61

38,41

48,33

12,06

54,24

37,35

47,88

11,73

44,95

35,05

43,43

10,94

1990 р.

Басейн р. Тиса 2000 р.

Басейн р. Тиса 2005 р.

Басейн р. Тиса 2006 р.

Басейн р. Тиса 2007 р.

Басейн р. Тиса 2008 р.

Басейн р. Тиса 2009 р.

Басейн р. Тиса

За період з 1990 р. по 2009 р. спостерігається суттєве зменшення забору та використання води (загальний забір води у 2009 р. становив всього 28,7 % забору води у 1990 р.). Скорочення використання води за цей період спостерігається у всіх галузях: використання води на побутово-питні потреби скоротилося порівняно з 1990 р. на 69,7 %, у виробничій сфері – на 87,7 %, на сільськогосподарські потреби – на 89 %, на зрошення – на 99,6 %. Обсяги оборотної та послідовно використаної води становили у 2009 р. всього 0,5 % аналогічного показника у 1990 р. Негативна тенденція спостерігається у показниках втрати води при транспортуванні. Якщо у 1990 р. вони становили 7,067 млн м3, то у 2008 році – 13,08 млн м3 (на 85 % більше), у 2009 р. - 8,849 млн.м3. За період з 1990 р. по 2009 р. спостерігається також зменшення об’єму скиду забруднених стічних вод у поверхневі водойми. У 1990 р. було скинуто 29,31 млн м3 недостатньо-очищених та неочищених зворотних вод, у 2009 р. – 10,94 млн м3 (на 63 % менше). 4.2. Забруднення поверхневих вод Найбільшими забруднювачами поверхневих водойм області надалі залишаються об’єкти житлово-комунальних підприємств області, якими у 2009 році було скинуто в поверхневі водойми (10,71 млн.м3) забруднених стічних вод або 97,9% від загального скиду (10,94 млн.м3) забруднених стоків по області. Згідно даних статистичної звітності 2-ТП (водгосп) за 2009 р. в частині скиду стічних вод та забруднюючих речовин у поверхневі водойми з 20 виробничих управлінь житлово-комунального господарства області 16 включено до переліку основних забруднювачів. Очисні споруди 6 ВУЖКГ (смт. Дубове, Буштино, Міжгір’я, Кобилецька Поляна, Вишково, м. Тячів,) зруйновані або знаходяться в аварійному стані. Стічні води цих населених пунктів відводяться у поверхневі во-

дойми без очистки. Не забезпечують нормативну очистку стічних вод КОС 10 ВУЖКГ, зокрема обласного центру та 6 районних центрів області. Нормативну очистку стічних вод забезпечують КОС міст Свалява, Перечин, Воловець, Іршава. Із 20 існуючих каналізаційних очисних споруд комунальних підприємств 93% потребують реконструкції, збільшення пропускної спроможності та впровадження більш передових технологій очищення стічних вод. КОС м. Ужгорода та Мукачева працюють із значним перевантаженням. У 2009 році в поверхневі водойми області скинуто 10,31 млн.м3 недостатньо очищених та 0,633 млн.м3 неочищених стічних вод. Загальний об’єм скинутих у поверхневі водойми забруднених стічних вод становить 10,943 млн.м 3, що на 6,71 % менше в порівнянні з 2008 роком. Частка забруднених (недостатньо очищених та неочищених) стічних вод в загальному скиді складає 25,2 %. Найбільш несприятлива ситуація склалася у місті Ужгород, де було скинуто протягом року 8,503 млн.м3 недостатньо очищених стічних вод у р. Уж, що становить 77,72 % загального об’єму забруднених стічних вод по області. 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод В базі даних водокористувачів держуправління ОНПС нараховується 143 об’єкти, на балансі яких знаходяться каналізаційні очисні споруди очистки стічних вод загальною потужністю 41,09 млн. м3, з них 105 підприємств водокористувачів здійснюють скиди зворотних вод безпосередньо в поверхневі водойми. Спорудами механічної очистки обладнані в більшості підприємства харчової промисловості (переробка овочів та фруктів). Ряд підприємств обладнані очисними спорудами механічної та біологічної очистки, але скидів зворотних вод безпосередньо у поверхневі водойми не здійснюють. Всі автозаправні станції на території області обладнані очисними спорудами забруднених дощових стоків (брудовідстійниками та бензомаслоуловлювачами). На території частини АЗС встановлені також очисні споруди глибокої біологічної очистки господарсько-побутових стічних вод. Маса забруднюючих речовин, скинутих за 2009 рік у поверхневі водойми, становила 24,237 тис.т (19,44 кг на одного мешканця області). Таблиця 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т на рік Рік 2007

Водний об’єкт р. Тиса

разом по області 2008

р. Тиса

разом по області 2009

р. Тиса

разом по області

Скидання забруднюючих речовин Разом

БСК

ХСК

завислі речовини

N (сума мінеральних форм)

мінералізація

нафтопродукти

21412

865

816

520

15000

0,035

21412

865

816

520

15000

0,035

23494

927

1605

764

571

15500

0,006

23494

927

1605

764

571

15500

0,006

24237

827

1494

817

510

108

16180

0,0

24237

827

1494

817

510

108

16180

0,0

4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів Таблиця 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів Рік 1 2009 Р.

Підприємство забруднювач 2

Локомотивне депо, с. Королево Вертолітне виробниче об’єднання, смт. Дубове ДЖКП “Бакта”, с. Бакта ВУВКГ м. Ужгород ВУВКГ, м. Берегово ВУЖКГ, смт. В.Березний ВУВКГ, м. Мукачево ВУЖКГ, м. Чоп ВУЖКГ м. Міжгір”я ВУВКГ, м. Рахів ВУЖКГ, м. Виноградів ВУЖКГ, м. Тячів КППВ с. Солотвино Дитячий будинок с.Вільшани Хустського району Санаторій “Перлина Карпат”, смт. Чинадієво ВУЖКГ, смт. Дубове ВУЖКГ, смт. Вишково ВЖКП смт. Кобилецька Поляна ВЖКП смт. Буштино ЗАТ “Кришталеве джерело”, с. Солочин Управління охорони здоров’я ВУВКГ м. Хуст ТОВ «Сузір’я» ТОВ “Нідан” санаторій “Шаян” ДП Санаторій «Синяк» ТОВ «Консервіс-трейд» ТОВ «Фрут Майстер Фудс» ПП Мегела І.М.

Водний об’єкт 3

Об’єм скидання, млн. м³ разом

НО

р. Мочарка

0,017

р. Тересва

0,001

канал Верке р. Уж канал Верке р. Уж р. Латориця р. Тиса р. Ріка р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Теребля

0,024 8,5 0,449 0,122 0,29 0,342 0,126 0,189 0,256 0,138 0,087 0,013

0,024

р. Латориця

0,023

р. Тересва р. Тиса р. Шопурка

0,058 0,007 0,009

р. Тиса р. Піня

0,021 0,013

0,021

бас. р. Тиса

0,008

р. Тиса р. Піня відпрацьований кар’єр п. Кіблер р. Синявка меліоративний канал відпрацьований кар’єр р. Уж

0,128 0,023 0,009

0,081 0,126

0,01

8,989 0,3

0,261

0,189 0,128 0,138

0,128

0,087 0,013

0,023

17,174 15058,2 468,332 115,872 6719,658 290,849 137,282 139,1 350,916 130,791 48,909 5,2

12,676 13,655 13,635

0,013

15,587

0,128 0,023

182,127 14,888 25,144

0,027 0,05 0,003

18,168 25,607 2,022

0,009

0,0003

т / рік

0,017

8,5 0,449 0,122 0,29

0,027 0,05 0,003 0,0003

НДО

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються,

13,561 3,304

Таблиця 4.2.3. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки млн. м3 З них на: Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використано води

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у тому числі за- з них без всього брудне- очищення них 0,013 -

побутовопитні потреби

виробничі потреби

0,067 -

0,041 -

0,026 -

0,023

0,008

0,015

0,004

0,227

0,158

0,069

0,039

0,018

0,001

0,006

17,40

13,76

3,636

40,60

10,90

0,616

14,93 0,386 0,435

0,003 0,047 0,191

0,005 0,316 0,244

1,513 0,458 0,016

0,019 -

0,016 -

0,111

0,035

0,076

0,685

1,465 35,05

0,501 14,75

0,893 5,26

0,102 43,43

0,003 10,94

0,633

Найбільшими споживачами води являються підприємства житловокомунального господарства (49,64 % від загального обсягу використання води по області) та сільського господарства (42,6 % від загального обсягу використання води). 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод Протягом 2009 року відбулось одне транскордонне забруднення поверхневих вод. Аварійна ситуація на станції очистки шахтних вод на підприємстві гірничо видобувної галузі в районі м. Бая Борша (Румунія) склалася о 22.00 год. 15.04.09 року, яка призвела до забруднення р. Секу - притоки р. Цісла, яка впадає в р. Вішеу. Відстань від місця аварії до українсько — румунського кордону (Валя Вішелуй — Ділове) становила 72 км. За результатами гідрохімічних аналізів вміст металів в р. Тиса нижче впадіння р. Вішеу з 16 по 20 квітня поточного року перевищував фонові значення за вмістом цинку, заліза, міді від 2 до 4 разів. Станом на 21.04.09 р. у контрольних створах р. Тиса ( с. Ділове, смт. Солотвино, м. Тячів, с. Вілок, м. Чоп ) вміст металів у поверхневих водах відповідав фоновим концентраціям. 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками На виконання «Програми моніторингу довкілля Закарпатської області на 2009-2013 роки» аналіз стану поверхневих вод області виконано на основі даних спостережень за вмістом гідрохімічних та гідрофізичних показників, наданих

Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області та Закарпатським обласним виробничим управлінням по меліорації та водному господарству, а також за санітарно-хімічними показниками якості відкритих водоймищ І та ІІ категорії (у місцях проживання і відпочинку населення), наданих обласною санітарноепідеміологічною станцією. Спостереження за гідрофізичними та гідрохімічними показниками якості поверхневих вод регіону велися ДЕІ в Закарпатській області на 40 створах моніторингу та Закарпатським виробничим управлінням по меліорації та водному господарству на 32 створах. Аналіз моніторингових досліджень якості поверхневих вод Закарпатської області за 2009 рік показав, що для річок регіону є характерним підвищений вміст заліза загального та марганцю майже у всіх створах спостереження. Середньорічні концентрації заліза загального у пробах поверхневих вод перевищують гранично-допустимі концентрації (ГДК) в 1,2 – 6,4 рази, а середньорічні концентрації марганцю перевищують ГДК в 1,1 – 7,8 рази. Також можна відзначити підвищений вміст цинку у річках Закарпатської області. У окремих створах середньорічна концентрація цинку перевищує ГДК в 1,2 – 3,9 рази. В окремих створах спостереження спостерігалося також незначне перевищення ГДК по азоту нітритному, міді та БСК5. За більшістю показників загально-санітарного аналізу і специфічних показників якість води відповідає Санітарним Правилам і Нормам (Сан-ПіН 4630-88), у тому числі: запах, кольоровість, розчинений кисень, водневий показник (рН), азот амонійний, азот нітритний, азот нітратний, ортофосфати, загальний фосфор, хімічне споживання кисню, сухий залишок, сульфати, хлориди, нафтопродукти, феноли, АПАР, хром, нікель, кадмій, свинець. Стан якості водних об'єктів області в 2009 р. за результатами гідрохімічних і радіологічних показників в порівнянні з попередніми роками істотно не змінився. Значне зменшення концентрацій забруднюючих речовин в поверхневих водах басейну р.Тиса спостерігається по загальному залізу, марганцю, кадмію, фосфору, міді. Зокрема, середні концентрації заліза загального в 2007 році коливалися від 0,30 мг/л у верхів’ях р.Тиса (створ м.Рахів) до 0,47 мг/л у створі м.ЧопДержкордон, в 2008 році - від 0,25 мг/л у верхів’ях р.Тиса до 0,39 мг/л у створі м.Чоп-Держкордон, а у 2009 році - від 0,25 мг/л у верхів’ях р.Тиса до 0,31 мг/л у створі м.Чоп-Держкордон. Така ж динаміка концентрацій характерна і для хлорофілу, кількісні показники якого пов’язані з фітопланктоном. Незначне збільшення концентрацій спостерігається по азоту нітритному, загальному хрому, БСК5, ХСКб та показників температури води. Зокрема, середні концентрації загального хрому в 2007 році коливалися від 0,6 мкг/л у верхів’ях р.Тиса до 0,7 мкг/л у створі м.Чоп-Держкордон, в 2008 році – від 1,1 мкг/л у верхів’ях р.Тиса до 1,3 мкг/л у створі м.Чоп-Держкордон, а в 2009 році - від 1,5 мкг/л у верхів’ях р.Тиса до 3,9 мкг/л у створі м.Чоп-Держкордон. Зменшення концентрацій забруднюючих речовин в поверхневих водах басейну р.Латориця спостерігається по загальному марганцю, кадмію, цинку, АПАРу. Зокрема, концентрації загального марганцю в 2007 році коливалися від 0,04 мг/л у верхів’ях р.Латориця до 0,09 мг/л у створі с.Страж, Держкордон Україна-Словаччина, в 2008 році коливалися від 0,01 мг/л у верхів’ях р.Латориця до

0,08 мг/л у створі с.Страж, Держкордон Україна-Словаччина, а в 2009 році коливалися від 0,01 мг/л у верхів’ях р.Латориця до 0,07мг/л у створі с.Страж, Держкордон Україна-Словаччина. Незначне збільшення концентрацій спостерігається по ортофосфатах, БСК5, загальній жорсткості, електропровідності. Зокрема, концентрації ортофосфатів в 2007 році коливалися від 0,006 мг/л у верхів’ях р.Латориця до 0,023 мг/л у створі с.Страж, Держкордон Україна-Словаччина, в 2008 році – від 0,017 мг/л у верхів’ях р.Латориця до 0,027 мг/л у створі с.Страж, Держкордон Україна-Словаччина, а в 2009 році - від 0,016 мг/л у верхів’ях р.Латориця до 0,039 мг/л у створі с.Страж, Держкордон Україна-Словаччина. Зменшення концентрацій забруднюючих речовин в поверхневих водах басейну р.Уж спостерігається по загальному марганцю, ортофосфатах, ХСКб, БСК5 (за винятком річок Убля та Улічка). Зокрема, середні концентрації ХСКб в 2007 році коливалися від 4,9 мг/л у верхів’ях р.Уж до 14,6 мг/л у створі с.Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина, в 2008 році коливалися від 4,3 мг/л у верхів’ях р.Уж до 9,0 мг/л у створі с.Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина, а в 2009 році коливалися від 4,4 мг/л у верхів’ях р.Уж до 7,4 мг/л у створі с.Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина. Незначне збільшення концентрацій спостерігається по розчинених речовинах, загальному залізу, важких металах, загальному азоту, загальній жорсткості, АПАРу, електропровідності. Зокрема, концентрації розчинених речовин в 2007 році коливалися від 142,0 мг/л у верхів’ях р. Уж до 158,0 мг/л у створі с. Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина, в 2008 році - від 284,0 мг/л у верхів’ях р.Уж до 174,0 мг/л у створі с. Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина, а в 2009 році - від 201,0 мг/л у верхів’ях р.Уж до 184,0 мг/л у створі с.Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина. Спостереження за санітарно-хімічними показниками якості відкритих водоймищ І та ІІ категорії (у місцях проживання і відпочинку населення) в Закарпатській області здійснює Обласна санітарно-епідеміологічна станція. Із 10 постійних створів водойм І категорії за санітарно-хімічними показниками було досліджено 56 проб, з них всі досліджені проби відповідали санітарногігієнічним нормативам; за мікробіологічними показниками було досліджено 134 проби, з них 32 (23,9 %) проби не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам. Із 54 постійних створів водойм ІІ категорії за санітарно-хімічними показниками було досліджено 485 проб, з них 30 (6,2 %) проб не відповідали санітарногігієнічним нормативам; за мікробіологічними показниками було досліджено 243 проби, з них 15 (6,2 %) проб не відповідали санітарно-гігієнічним нормативам. 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів ДЕІ в Закарпатській області протягом 2009 року всього виконано 169 гідробіологічних визначень (індексу сапробності та хлорофілу-а): 84- індексу сапробності; 84- хлорофілу-а; 1 – гострої токсичності.

4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Санепідслужбою області здійснюється постійний нагляд за безпекою питної води, що подається населенню водопроводами та з громадських децентралізованих джерел водопостачання. Щорічно проводиться дослідження біля 3000 проб питної води на відповідність нормативам за санітарно-хімічними показниками та 4500-5000 за мікробіологічними. Якість питної води за мікробіологічними показниками з централізованих водопроводів у 2009 році в розрізі адміністративних територій області представлена у таблиці 4.3.1. Таблиця 4.3.1. Відсоток проб, що не відповідають вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая”. Адміністративна територія

Комунальні водопроводи

Відомчі водопроводи

Сільські водопроводи

м. Ужгород м. Мукачево В. Березнянський Берегівський Виноградівський Воловецький Іршавський Міжгірський Мукачівський

0 0,5 8,6 3,7 0 11,8 2,2 32,1 -

4,1 53,8 0 11,1 1,3

12,3 0 18,2 2,5

Перечинський Свалявський Рахівський Тячівський Ужгородський Хустський Обл. СЕС. Всього по області:

23,5 0,3 0 11,8 17,8 7,6 5,0

0 31,2 7,9 11,3 24,5 9,6

10,6 21,0 30,8 13,0

За результатами санітарно-хімічних досліджень води з комунальних водопроводів відсоток нестандартних проб за останні роки коливається на рівні 4,05,0%. Відсотки нестандартних проб води з комунальних водопроводів за мікробіологічними показниками в останні 5 років стало залишаються на рівні 5,5-5,8 %, що перевищує рівень показників в цілому по Україні (2,9 -4,7 %). Значно гірша ситуація щодо показників безпеки води, що подається відомчими і сільськими водопроводами. Якість питної води за мікробіологічними показниками з джерел децентралізованого водопостачання у 2009 році в розрізі адміністративних територій області представлена у таблиці 4.3.2.

Таблиця 4.3.2. Адміністративна територія м. Ужгород м. Мукачево В. Березнянський Берегівський Виноградівський Воловецький Іршавський Міжгірський Мукачівський Перечинський Свалявський Рахівський Тячівський Ужгородський Хустський Обл. СЕС. Всього по області:

% проб, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам 37,7 20,9 22,3 1,5 11,7 16,2 42,4 9,3 35,3 30,2 7,3 11,8 29,1 15,4 21,3 15,2

У 2009 році санепідслужбою Закарпатської області за порушення санітарних норм та правил на об’єктах водопостачання було накладено 61 штраф, винесено 28 постанов про тимчасове припинення експлуатації об’єктів. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Гамма-спектрометричні вимірювання поверхневих вод на вміст радіоцезію137 в Закарпатській області здійснює Закарпатське обласне управління по меліорації та водному господарству на 5-ти створах спостереження. За результатами радіометричних вимірювань проб води, питома активність радіоцезію-137 у створах спостережень річок області значно нижча за допустимі рівні (рис.4.3.1.). 2008 рік

вміст радіоцезію-137, Бк/л

2009 рік

допустимий рівень (НРБУ-97)

1.5

0.5 0.035

0.037

0.038

0.037

0.039

0 40 км, р. Уж , водозабір, кордон з Словаччиною

65 км, р. 696 км, р.Тиса, 807 км, р. 882 км, р.Тиса, Латориця, кордон з Тиса, кордон кордон з водозабір, Угорщиною з Угорщиною Румунією кордон з Словаччиною

Рис.4.3.1. Середнє значення вмісту радіоцезію-137 в поверхневих водах Закарпатської області за 2009 рік

4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Одним з найбільш актуальних питань в області залишається питання забезпечення населення достатньою кількістю доброякісної питної води. Середній рівень забезпечення населення області водопровідною водою складає 32,2 %. Без міст Ужгорода – 98,4 % та Мукачево – 86,4 % цей показник складає 20,75 %. В тому числі забезпечення населення райцентрів та міст обласного підпорядкування становить 58,3 %, а сільського населення – 14,5 %. Протягом 2009 року спалахів інфекційних захворювань, які б можна було пов’язати з незадовільною якістю питної води на території області не реєструвалось. Станом на 01.01.2010 року під наглядом санепідслужби Закарпатської області знаходиться 113 водопроводів, у т.ч.: 27 комунальних, 51 відомчий, 35 сільських водопроводів, та 4545 громадських джерел децентралізованого водопостачання (з них 3421 колодязів, 559 каптажів, 565 артезіанських свердловин) з яких забезпечуються водою більшість сільських громадських об’єктів (шкіл, дитячих дошкільних виховних закладів, закладів громадського харчування та торгівлі і т.ін.). Із загальної кількості водопроводів – 18,6 % не відповідають санітарним нормам і правилам, а саме через відсутність зон санітарної охорони – 5,2 %, через відсутність необхідного комплексу очисних споруд – 7,1 %, із-за відсутності знезаражуючих установок – 9,7 %. Не відповідають в певній мірі (з різних причин) вимогам санітарних норм і правил 7 комунальних водопроводів (м. Ужгород, м. Берегово - 2, м. Хуст, смт. Міжгір’я - 2, м. Перечин), 9 відомчих водопроводів (по одному в Хустському, Мукачівському та Ужгородському районах, 2 в Рахівському районі, 4 в Перечинському районі), 5 сільських водопроводів (2 в Хустському, по одному в Берегівському, Мукачівському та Іршавському районах). Враховуючи, що для вирішення питання їх дооблаштування необхідні значні кошти, санепідслужбою відповідних районів вносились пропозиції по включенню міроприємств по їх дооблаштуванню в регіональні програми “Питна вода”, по відомчих та сільських водопроводах надані пропозиції керівникам підприємств, головам сільських рад. Якість питної водопровідної води в значній мірі обумовлена характерною в цілому для області ситуацією. Основними проблемними питаннями, що стосуються водопостачання населення Закарпатської області є: - зношеність існуючих мереж та обладнання системи водопроводів; - недостатнє фінансування потреб водопровідно-каналізаційного господарства; - періодичні відключення електроенергії від водозаборів, що спричиняє додаткові прориви аварійних трубопроводів, внаслідок перепадів тиску в мережі; - недостатня потужність частини існуючих централізованих водопроводів та подача води в багатьох населених пунктах по графіку; - в сільській місцевості органами влади недостатньо активно ведеться робота по взяттю на баланс «самодіяльних водопроводів», доведення їх до вимог санітарного законодавства. Велику стурбованість викликає проведення подальшої за-

будови населених пунктів без вирішення питання водопостачання та каналізування житлових будинків. 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів Протягом 2009 р. вживались організаційні та практичні заходи по виконанню Указів Президента України “Про стан безпеки водних ресурсів держави та якості питної води в містах і селах України”, по виконанню обласної Програми по запобіганню забруднення навколишнього природного середовища стічними водами і обмеження їх шкідливого впливу на довкілля на 2006-2009 роки”, затвердженої сесією обласної ради 14 вересня 2006 року №78 та програми “Питна вода Закарпаття” на 2006-2020 рр. Протягом 2009 року на виконання обласної програми «Питна вода Закарпаття» були виділені кошти на наступні заходи: № за/п 1 1.

2. 3.

5. 5.

6. 7.

Назва заходу 2 м. Ужгород Реконструкція ПНС по вул. Легоцького в комплексі з РЧВ, 2 х 1000 м. куб, монтаж насоса D 32050 Реконструкція водозабору „Минай”(електропостачання) Технологічна очистка питної води поверхневого водозабо-ру комплексу НФС : монтаж промивного насоса для фільтрів НФС-3 Wilo 400 ASP-300 A 132 з Реконструкція КНС : КНС - 1 КНС – 6 КНС - 9 Реконструкція водогону по вул. Капушанській, L – 390,0м/п Заміна окремих ділянок водопровідних мереж та вводів, L-670,0 м/п Заміна окремих ділянок каналізаційних мереж, L-280,0 м/п Придбання та монтаж насосного обладнання на НФС – 2 (насос FA,1082 E -2 од.) Облаштування водопровід-ної камери з монтажем ругу-лятора тиску по вул.Керчен-ськійУніверситетській Облаштування водопровідної ка-

Обсяг фінансування (тис.грн.) 3

в т.ч. за рахунок коштів : державкоштів місцевих інші ного бюпідприбюджетів кошти джету ємств 4 5 6 7

276,5

237,5

103,0

185,7

1042,5 200,0 190,3 1088,2

39,0

185,7

1000,0

42,5 200,0 190,3 1088,2

341,0

173,5

190,3

28,3

38,6

10.

11. 12.

13.

1. 2.

мери з монтажем регулятора тиску по вул. Легоцького,15 Облаштування водопровід-ної камери з монтажем регулятора тиску по вул. Легоцького – М. Заньковецької Заміна пожежних гідрантів-21 од. Реконструкція покрівлі з облаштуванням шатрового даху на НФС-3 Ремонт даху ТП НС ІІ підйо-му НФС -3 Разом : Ужгородський район Будівництво каналізаційної мережі в с. Оноківці, L- 60,0м/п Будівництво каналізаційної мережі в с. Кам’яниця, L-30,0 м/п Виконання підготовчих робіт з будівництва каналізацій-ної мережі в с.Кінчеш Коригування проектно-кошторисної документації на водопостачання с. Кінчеш, Коритняни, Часлівці Виконання підготовчих робіт з будівництва господарськопобутової каналізаційної мережі від житлових будинків по вул. Шевченка в с. Минай Коригування проектнокошторисної документації на електропостачання водозабору с. Кінчеш Виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію водопровідних та каналізаційних мереж РЦДТ в с. В. Лази Усього по району : м. Мукачево Реконструкція водопровід-них мереж та вводів по вул. І. Франка, L-800,0 м/п Реконструкція водопровід них мереж та вводів по вул. Ужгородській, L- 500,0 м/п Реконструкція водопровід них мереж мікрорайону вул. Одеської, Донського та Берегівська, L505,0 м/п Реконструкція водопровід них мереж та заміна вводів по вул.

57,0

61,2 250,0

50,0

12,5 4238,6

11,2 250,0

12,5 1000,0

1721,2

50,0

37,7

148,0

5,6

100,8

3,1

26,5

371,7

97,4

272,8

89,4

56,6

1517,4

5. 6.

10. 11.

12.

3. 4.

5. 6.

Партизанській та ІндустріальнаРуська, L-245,0 м/п Реконструкція водопровід-них мереж на пл. Миру, L-146,0 м/п Реконструкція водопровід них вводів по вул. Г. Петрова, Д. Галицького, Єсєніна, Бєляєва, Недецеї, Локоти, L- 316,0 м/п Реконструкція водопровід ної мережі по кварталу вул. Береша бульвар Ю.Гойди від ВК існуючого до НС ІІI-го підйому, L – 273,0 м/п Реконструкція водопроводу на ділянці від вул. Л. Толстого до свердловини № 39 Реконструкція елапірового обладнання НС – ІІІ підйому, 5 од. Встановлення вантузів на водопровідних мережах, 6 од. Придбання та встановлення насосного обладнання (агрегатів), 6 од. Реконструкція ВНС ІІІ-о підйому : вул. Підопригори ; вул. Грабоського; вул. Червоноармійській; вул. Ю. Гойди; вул. Д. Галицького; Разом : Мукачівський район Буріння артезіанської свердловини в с. Кендерешів для забезпечення питною водою мешканців вул. Виноградна та Молодіжна Капітальний ремонт водопро відної мережі в с. Кенедере-шів по вул. Шелестівській, L – 350,0 м/п; Облаштування насосної станції та водонапірної башти в с. Дерцен Капітальний ремонт каналізаційної мережі в смт. Чинадієво по вул. Зеленій, L- 204,0 м/п Заміна системи водопостачан ня в ДНЗ с. Горонда Капітальний ремонт водого-ну та системи очисних спо-руд „Біотал” в лікарні с. В. Лучки Усього по району : Хуст Реконструкція ділянки міського водогону по вул. Високій, L-425,0

133,3

74,9

93,3

34,7

11,0

11,1

16,5

15,5

112,8 170,8 188,0 256,2 216,8 1840,1

72,4

30,0

272,9

100,0

30,0

70,0

575,3

302,4

143,0

272,9

58 2.

9. 10.

м/п Реконструкція ділянки водогону по вул. Логойдових L-468,0 м/п Реконструкція ділянки міського водопроводу по вул. Пролетарській, L – 283,0 м/п Реконструкція ділянки місь-кого водогону по вул. Я. Мудрого, L350,0 м/п Реконструкція ділянки міського водопроводу по вул. Жайворонковій, (ІІ черга) L - 130,0 м/п Реконструкція ділянки місь-кого водопроводу по вул. Гвардійській - Грушев-ського, L-1306,0 м/п Реконструкція ділянки місь-кого водопроводу по вул. Гвардійській-Керамічній до вул. Духновича, L – 282,0м/п Реконструкція ділянки місь-кого водопроводу по вул. Данчі, L200,0м/п Заміна вводів по вул. Жайворонковій, L – 200,0 м/п Фінансова підтримка ВУВКГ м. Хуст Разом : Хустський район Реконструкція водопро- відних мереж в населених пунктах району, L-600,0м/п Ремонт водопровідної мережі із заміною обладнання в Хустській районній лікарні, L-100,0 м/п Ремонт водопровідної мережі та встановлення електричного бойлера в амблуаторії сімейної медицини с. Н. Бистрий Усього по району : м. Берегово Реконструкція станції знезалізнення та демангана-ції води та хлораторної установки Реконструкція систем водопостачання по вул. Лісовій, Болудянського, Т. Міхая, L – 1238,0 м/п Разом : Берегівський район Реконструкція водопровідних мереж в с. В. Бакта Усього по району : м. Чоп

185,0

122,0

150,0

220,0

350,0

200,0

126,0

128,0

1415,8

3039,8

34,5

49,9

4,2

88,6

23,4

512,5

535,9

140,0

50,0

140,0

50,0

90,0 90,0

59 1. 2. 3.

1. 2. 3. 4.

Встановлення підвищуючих систем водопостачання, 3 од. Капітальний ремонт КНС №1 Капітальний ремонт каналізаційних мереж по вул. Миру та Туряниці, L- 150,0 м/п Разом : Виноградівський район Реалізація проекту „Заміна приладів обліку ресурсів системи водопостачання м. Виноградів Реконструкція водогону по вул. М. Польова у м. Виноградів, L210,0 м/п Реконструкція водогону по вул. Тюльпанів у м. Виногра-дів, L 100,0 м/п Разом : с. Букове Реконструкція водогону, L – 1763,0 м/п Усього по району : Іравський район Ремонт насосного обладнан- на ВНС в м. Іршава Реконструкція водопровіднонасосної станції в м. Іршава Ремонт системи водопоста-чання ДНЗ № 2 в с. Кушниця Ремонт системи водопоста-чання ДНЗ в с. Лисичово Усього по району : Тячівський район Реконструкція водопровідно каналізаційної мережі по вул. Голлоші, Пушкіна у м. Тячів Реконструкція водопровід-них мереж по вул. Шапошні-кова та Комсомольській у м. Тячів, L219,0 м/п Капітальний ремонт водопро відної мережі по вул. Травневій у смт. Буштино, L – 42,0 м/п Капітальний ремонт каналіза ційної мережі по вул. Гагарі-на у смт. Дубове, L – 64,0 м/п Реконструкція водопровід-них мереж по вул. Попова та Косовсько у смт. Солотви- но, L- 219,0 м/п Усього по району : Рахівський район Виготовлення проектнокошторисної документації на ре-

129,0

55,0 70,0

254,0

371,4

200,0

171,4

84,9

12,0

468,3

200,0

46,3 514,6

268,3 46,3

200,0

314,6

20,0

100,0

5,7

2,5

128,2

1544,0

27,4

8,6

14,7

27,4

1622,1 75,0

1544,0

78,1 75,0

1. 2. 3.

конструкцію каналізацій-них очисних споруд у смт. Ясіня Усього по району : Свалявський район Влаштування вузла комерцій ного обліку води на водогоні водозабору „Ждимир” Монтаж конденсаторної установки для компенсації реактивної енергії на КОС в м. Свалява Реконструкція водопровід-ної та каналізаційної мережі по вул. Головній в м. Свалява Будівництво вуличної водопровідної мережі в с. Нелипіно, L – 367,0 м/п Каналізування житлового району по вул. Садовій-Достоєвського у м. Свалява, L-1603,0 м/п Усього по району : Воловецький район Будівництво нової гілки водогону по вул. Лесі Українки, Молодіжній, Пере-моги, L – 1300,0м/п Усього по району : Міжгірський район Капітальний ремонт внутрібудинкових систем водовідведення в житлових будинках по вул. Шевченка в смт. Міжгір’я Капітальний ремонт внутрібудинкових систем водовідведення в житлових будинках по вул. Воз”єднання в смт. Міжгір’я Виготовлення схеми водопостачання смт. Міжгір’я Усього по району : Перечинський район Капітальний ремонт та заміна водопро відних мереж в м. Перечин, L- 50,0 м/п Ремонт насосного обладнання на КНС Усього по району : Великоберезнянський р-н Будівництво водогону в с. Кострино, L- 763,0 м/п Заміна обладнання на менш енергоємне на водозаборі „Термачів” Ремонт водопровідної мережі в с. Люта та с. Ужок Усього по району Усього по області :

75,0

25,5

12,0

2,7

25,0

8,0

1346,4

1411,6

1346,4

8,0

17,0

40,2

17,0

562,4

367,4

195,0

562,4

367,4

195,0

58,0

60,0

45,0

163,0

52,0

15,0

67,0

569,8 569,8 15,0

15,0

5,0

589,8 16217,7

4090,4

20,0 9425,0

1557,6

569,8 1144,7

На вирішення проблем, пов’язаних із забрудненням поверхневих та підземних вод, з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 р. кошти не виділялися. За кошти власників-водокористувачів у 2009 році побудовано та введено в експлуатацію 9 нових КОС глибокої біологічної очистки. Всього за період 20062009 рр. за кошти власників-водокористувачів побудовано та введено в експлуатацію на території області 70 нових КОС біологічної очистки загальною потужністю 1250 м.куб/добу. З метою розв’язання питання засмічення земель водного фонду та поводження з відходами в басейні річок Тиса, Уж, Латориця та їх притоках, Держуправлінням розроблений конкретний План організаційно-правових заходів з питань благоустрою населених пунктів та поводження з відходами в зазначених бассейнах. На даний час План виконується усіма райдержадміністраціями, органами місцевого самоврядування та відповідальними обласними управліннями і організаціями. Заходи проведені протягом 2009 року дали можливість зменшити обсяги скидів забруднених стічних вод в поверхневі водойми на 0,788 млн. м.куб., а починаючи з 2006 року обсяги скидів забруднених стічних вод в поверхневі водойми зменшились на 2,31 млн. м.куб. (згідно форм державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп). Вирішення проблеми очистки стічних вод та припинення забруднення водних об’єктів можливо при достатній фінансовій підтримці існуючих природоохоронних програм на національному, регіональному та місцевому рівнях. Необхідно ліквідувати диспропорцію між потужностями водозабірних споруд та каналізаційних очисних споруд, забезпечити будівництво нових та реконструкцію існуючих каналізаційно-очисних споруд та мереж водопровідноканалізаційного господарства, збільшення фінансування природоохоронних заходів з Державного бюджету. З метою регулювання використання водних ресурсів в 2009 році розглянуто та видано 420 дозволів на спеціальне водокористування, затверджено 48 проектів гранично допустимих скидів (ГДС) в поверхневі водойми. Умовами дозволів на спецводокористування скиди стічних вод без очистки в поверхневі водойми та на рельєф місцевості заборонені. Обов'язковою умовою дозволів на спецводокористування є ведення достовірного обліку забору води, виконання раніше запланованих підприємством заходів по охороні і раціональному використанні водних ресурсів, а також розроблення водоохоронних заходів з врахуванням вимог погоджувальних організацій. Миття автотранспорту допускається тільки на спеціально обладнаному майданчику або наявності договору з іншими підприємствами, які мають обладнану мийку автотранспорту. Забороняється скид стічних вод на рельєф місцевості, не допускається розлив нафтопродуктів та мастил на грунт, не допускається розміщення сміттєзвалищ, вигрібних ям, тощо в зонах санітарної охорони джерел водопостачання.

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових В частині розвитку природно-заповідної справи в Україні область посідає одне з провідних місць. Станом на 01.01.2010 р. в області обліковано 450 об'єктів природнозаповідного фонду загальною площею 172150,61га, з них загальнодержавного значення – 34 об'єкти загальною площею 154550,71 га, місцевого значення – 416 об'єктів загальною площею 17599,9 га. Відсоток фактичної площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду до загальної площі області становить 13,4%. На виконання Закону України від 21 вересня 2000 року № 1989-ІІІ “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки”, Закону України від 24.06.2004р. №1864 ,,Про екологічну мережу України”, Указу Президента України від 23 травня 2005 року №838/2005 ,,Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні”, рішення від 12 січня 2006 року № 695 "Про Програму перспективного розвитку природно-заповідної справи та екологічної мережі в Закарпатській області на 2006-2020 роки” протягом 2009 р. держуправлінням у частині збереження біорізноманіття та формування екомережі виконано наступні заходи. Затверджено Положення про регіонально-рідкісні види рослин в межах Закарпатської області” (квітень, 2009 р). Вперше в області затверджено Перелік видів тварин, що підлягають особливій охороні на території Закарпатської області, для 77 видів, у т.ч.: 56 видів птахів, 19 видів ссавців та 2 види риб (серпень, 2009). На виконання Указу Президента України від 23 травня 2005 року №838/2005 “Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні” та відповідних доручень Кабінету Міністрів України в області протягом 2009 року продовжувалась координація виконання заходів стосовно встановлення у натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Станом на 01.01.2010 р. заходами охоплено 447 об’єктів (98,4 %) загальнодержавного та місцевого значення загальною площею 124573,9 га (77,4 %). З метою створення електронної бази даних земельного кадастру об’єктів та територій природно-заповідного фонду та практичного використання у заходах з соціальноекономічного розвитку з ОФ ОНПС на 2009 р. виділено додатково кошти у сумі 82,8 тис.грн, які спрямовано на виконання зазначених робіт для Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів. Заходи зі встановлення меж у натурі для об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, які підпорядковані Мінприроди України, Карпатського біосферного заповідника (для територій що увійшли до складу без вилучення 21653 га на суму 500,0 тис.грн) та НПП “Синевир” (по внутрішніх межах на площі 13399 га на суму 152 тис.грн) станом на 01.01.2010 р. не викона-

но. Для завершення заходів з винесення у натурі Карпатським біосферним заповідником та НПП ,,Синевир” протягом 2009 р. подавались запити до Мінприроди України, однак кошти не виділено. Винесення внутрішніх меж у натурі по НПП ,,Синевир” з 2007 року призупинено у зв’язку із неузгодженням цих меж з боку сільських рад під приводом належності територій до власності та традиційного використання сільгоспугідь жителями сіл. З метою врегулювання питання щодо належності земель до складу парку облдержадміністрацією та обласною радою прийнято спільне розпорядження від 13.11.2009 № 15 ,,Про подальше функціонування Музею лісу і сплаву та заходи із винесення меж національного природного парку ,,Синевир” у натурі”. Держуправлінням двічі (листопад та грудень 2009 р.) вносились пропозиції щодо вирішення зазначеного питання на розгляд облдержадміністрації та обласної ради. Станом на 01.01.2010 р. з боку НПП ,,Синевир” не виконано протокольне доручення робочої групи облдержадміністрації та обласної ради щодо узгодження меж з територіальними громадами. У частині збільшення площі екомережі протягом 2009 року держуправлінням виконано наступні заходи. Створено у Воловецькому районі лісовий заказник місцевого значення ,,Темнатик” на площі 1215 га (квітень, 2009 р.). На території Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів створено регіональний ландшафтний парк ,,Притисянський” загальною площею 10,3 тис.га (серпень,2009 р.) без вилучення площі від землекористувачів, що відповідає вимогам Указу Президента України від 10.09.2008 № 826/2008 ,,Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 серпня 2008 року ,,Про реалізацію органами виконавчої влади заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації природного характеру в зонах надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях Вінницької, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей” у частині створення нових природних заповідників і національних парків на водозборах річок Дністер, Прут, Серет, Тиса. На виконання Указу Президента України від 21 травня 2009 року № 343/2009 ,,Про створення національного природного парку ,,Зачарований край” проводились заходи з передачі земель до складу національного парку. За поданням держуправління у погодженні із райдержадміністраціями облдержадміністрацією затверджено План заходів, спрямованих на розвиток регіональної мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення на території Закарпатської області на період 2009-2013 років, Ці заходи відповідають вимогам Указу Президента України від 14.08.2009 № 611/2009 ,,Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні”. На виконання зазначеного Плану заходів держуправлінням завершено на районному рівні збір погоджень на 3 об’єкти на площі 109,5 га у Берегівському районі на 1 об’єкт на площі 37,4 га у Виноградівському районі. Подання на розгляд обласної ради заплановане на 2010 рік. На виконання Указу Президента України від 01.12.2008 р. 1129/2008 ,,Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об'єктів” держуправлінням забезпечено заходи розширення території національного природного парку “Синевир” на площі 2304,0 га за рахунок земель державного лісового фонду ДП “Хустське ЛДГ”, про що Президентом

України прийнято Указ від 29.12.2009 №1118/2009 ,,Про розширення території національного природного парку “Синевир”. На виконання Указів Президента України від 10.07.2008 № 633/2008 “Про впорядкування території гори Говерла та встановлення пам’ятного знака на її вершині” та від 01.12.2008 р. № 1129 ,,Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об'єктів” на обласному рівні завершено збір погоджень до проекту розширення території Карпатського біосферного заповідника на площі 7508,8 га, матеріали передано до Державної служби заповідної справи Мінприроди України. Завдяки вище вжитим заходам площа територій та об’єктів природнозаповідного фонду складає 172,1 тис.га, відсоток заповідності площі області станом на 01.01.2010 року становить 13,4 відсотки (+0,7 %). У 2009 р. держуправлінням завершено виготовлення проекту схеми екомережі області. На 2010 р. заплановано виготовлення районних проектів схем екомережі та їх затвердження згідно вимог Закону України ,,Про екологічну мережу України”. Площі земельних угідь – складових національної екологічної мережі за даними обласного Головного управління Держкомзему у Закарпатській області за період 2000-2009 рр. приведено у таблиці 5.1.1. Таблиця 5.1.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000 115,4 234,5 12,1 (0,3) 18,3 1,2 0,9

2005 155,7 226,4 12,1 (0,3) 18,3 1,3 0,9

2006 146,4 225,9 12,1 (0,3) 18,5 1,4 0,4

2007 178,3 225,6 12,1 (0,3) 18,5 1,4 1,0

2008 178,4 225,7 12,1 (0,3) 18,4 1,4 1,0

5,7

5,6

8,5

8,6

0,1

658,2

657,6

657,8

2009 178,2 225,3 12,1 (0,3) 18,3 1,3 0,9 8,6 0,1 657,4

Стан складових структурних елементів екомережі Закарпатської області у розрізі районів наведено у таблиці 5.1.1.1. Таблиця 5.1.1.1. Складові структурних елементів екологічної мережі

5 -

6 -

7 -

8 -

9 -

10 -

11 -

12 0,1

13 -

14 -

15 -

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Пасовища, сіножаті

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

Землі під консервацією

4 21,1

Рекреаційні території

3 65,4

Курортні та лікувальнооздоровчі території

2 Берегівський

Ліси та інші лісовкриті площі

1 1

Складові елементи екомережі, тис. га Водоохоронні зони, винесені в натуру Землі водного фонду

Загальна площа екоме мережі, тис. га

Відкриті заболочені землі

Загальна площа, тис. га

Водно-болотні угіддя

Одиниці адміністра тивнотериторіального устрою

Об’єкти ПЗФ

№ з/п

16 -

65 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Великоберезнянський Виноградівський Воловецький Іршавський Міжгірський Мукачівський Перечинський Рахівський Свалявський Тячівський Ужгородський Хустський м.Мукачево м.Ужгород Всього:

81,0

75,4

14,9

0,06

13,5

0,1

1,3

69,7

27,4

54,4

46,4

0,2

94,4 116,6 99,8

71,6 109,1 52,8

32,8 -

0,02 -

0,2 -

31,0 -

0,1

0,1 -

0,1

0,1 -

1,4 -

63,1

55,9

189,2 67,3 181,8 87,0

187,9 61,6 162,6 44,9

21,3 10,4 -

0,1 0,05 -

17,4 10,1 -

0,1 -

0,1 0,1

0,5

1,5 0,04 -

2,3 0,2 -

99,7 2,7 3,2

76,2 0,2 0,5

0,3 0,06

0,01 -

0,1 -

0,01 -

0,3 -

1275,2

993,6

79,8

0,02

0,4

0,3

0,7

0,6

1,7

5,5

72,0

Площі природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення взяті з рядка № 7 Установи рекреаційного призначення статистичної звітності форми 6зем (шифр рядка 84, 85, 86). 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення З метою запобігання негативного впливу на складові елементи екомережі протягом 2009 р. відповідно до вимог наказу Мінприроди України від 05.11.2004 року № 434, розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 №610-р “Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками” в частині розгляду та погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок відхилено від погодження 18 матеріалів на площі 52,3679 га. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси Ліси на території області є одним з основних природних ресурсів. Загальна площа лісового фонду, що закріплена за постійними лісокористувачами, становить 724,1 тис. га, (56,8%) в тому числі земель вкритих лісовою рослинністю 677.18 тис. га.(53,1%) Різниця проти статистичних даних у 46,9 тис.га припадає на інші лісовкриті площі, що не передані постійним лісокористувачам. Крім того, в області площа 15970 га лісів знаходиться у підпорядкуванні філії №1 “Іршавський лісгосп” ДП “Агроспецсервіс”, яке є самостійним лісокористувачем від Мінагрополітики України і не входить до складу інших обласних лісових управлінь. Таблиця 5.2.1.1. Землі лісогосподарського призначення № з/п 1 1.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення

Одиниця виміру 3 тис.га

Кількість

Примітка

5 форма 6-зем

724,1

66 у тому числі: 1.1 1.2 1.3 2. 3.

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

тис.га

501,03

тис.га

тис. га

127,2 677,18

форма 6-зем

57,6

Примітка: дані взято з форми 6-зем Головного управління Держкомзему у Закарпатській області станом на 01.01.2010 року. Розподіл загальної площі лісового фонду між постійними ми наступний: Лісогосподарські 1. підприємства обласного управління лісового господарства (Держкомлісгосп України) – Підприємства 2. об’єднання ГДСЛАП “Закарпатагроліс” (Міністерство аграрної політики України) – Об’єкти 3. природно – заповідного фонду загальнодержавного значення (Мінприроди України) – Ужгородське 4. військове л-во (Міноборони України) – Закарпатський 5. лісотехнічний коледж при ЛДЛТУ (Міносвіти України) –

лісокористувача493,8 тис. га 86,155 тис. га 79,176 тис. га 9,81 тис. га 3,6 тис. га

За даними Головного управління Держкомзему у Закарпатській області станом на 01.01.2010 р. згідно форми 6-зем площа земель полезахисних лісових смуг в області становить 113,14 га. Створення нових полезахисних лісових смуг в області не передбачено. На виконання Указу Президента України від 4 листопада 2008 року № 995/2008 “Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень” держуправлінням протягом 2009 р. проводилась координація виконання доручення голови облдержадміністрації від 28.11.2008 № 02-5/139 про створення сприятливих умов для ефективної охорони, раціонального використання та відтворення лісів, забезпечення збереження та розширення площ зелених насаджень у містах та інших населених пунктах, поліпшення стану довкілля. Згідно пункту 1 зазначеного доручення робочими групами райдержадміністрацій протягом 2009 року у ході інвентаризації визначено 1408,6 га земель, що придатні для заліснення, у т.ч. з яких 49,0 га відносяться до деградованих сільгоспугідь, 88,2 га – до малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення та 1271,4 га земель запасу. Зазначені заходи протягом 2010 та наступних років приведуть до збільшення площі лісів в області. До проблемних питань виконання заходів вище зазначеного Указу Президента України слід віднести відсутність механізму спрощеної передачі земель під заліснення, відсутність механізму стимулювання власників земельних ділянок до здійснення лісорозведення, що раніше не були зайняті лісом (малопродуктивні, не придатні для використання у сільському господарстві). Зазначені питання потребують централізованого врегулювання на рівні Кабінету Міністрів України.

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень за період з 2000 року по Закарпатській області наведена у таблиці 5.2.1.2. Таблиця 5.2.1.2. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Лісовідновлення, лісорозведення а землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2000 2305,1 -

2006 2728,7 -

2007 2758,8 -

2008 2955,0 -

2009 2716,0 -

Протягом 2009 р. зафіксовано 4 випадки лісових пожеж. Загальна площа лісових пожеж становила 8,8 га. Стан загибелі лісових насаджень від пожеж відображено у таблиці 5.2.1.3. Таблиця 5.2.1.3. Загибель лісових насаджень від пожеж Пройдено пожежами , га №

1 2 3 4

Кількість випадків

Район

ДП “Буштинське ЛГ” (Тячівський р-н) ДП “Брустурянське ЛМГ” (Тячівський р-н) ДП “Міжгірське ЛГ” (Міжгірський р-н) ДП “Мукачівське ЛГ” (Мукачівський р-н) ВСЬОГО

Лісові землі

Площа на 1 випадок, га

Завдані збитки, тис. грн.

Нелісові землі

Звітний рік, га

Попередній рік, га

всього

в т.ч. побічні **

всього

в т.ч. верховими

0,6

2,12

4,8

1,1

2,1

75,3

1,3

23,3

8,8

8,2

101,8

1,1

Стан спеціального використання лісових ресурсів державного значення у розрізі районів області за 2009 р. наведено у таблиці 5.2.1.4. Таблиця 5.2.1.4. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2009 році

Район

Берегівський Великоберезнянський Виногадівський Воловецький Іршавський Міжгірський Мукачівський Перечинський Рахівський Свалявський Тячівський Ужгородський Хустський Всього

Затверд- Фактичжена розра- но зрубахункова но разом, лісосіка, га/тис.м3 тис. м3

9,5 36,4 8,6 39,6 46,5 33,0 25,8 41,5 160,5 51,3 83,1 3,6 28,3 567,7

35/9,0 63/15,2 24/7,6 31/12,8 145/29,7 42/14,7 64/14,0 138/39,3 243/88,8 81/23,9 143/44,8 8/2,3 54/8,1 1071/310, 2

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахунфакрофактично кова зрубано, кова тично зрахунзрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, зрубано, кова га/тис. м3 тис. м3 тис. м3 га/тис. лісосіка, м3 тис. м3 15,5 9,0 7,0 1,2 26,7 14,0 8,6 7,6 21,1 11,4 18,5 1,4 0,3 46,2 29,7 16,9 28,0 16,1 1,4 3,9 21,4 14,0 0,5 1,5 39,8 30,3 0,2 118,9 76,3 41,6 12,5 10,1 8,4 41,2 15,5 42,6 34,6 40,5 10,2 3,6 2,3 28,3 8,1 222,3 159,9 348,0 156,0 0,7 -

Примітка: Зведені матеріали спеціального використання лісових ресурсів по районах включають дані за 2009 р. обласного управління лісового та мисливського господарства та ГДСЛАП ,,Закарпатагроліс”. Статистична звітність колонок ,,фактично зрубано” лісокористувачами проводиться тільки у кубометрах. 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів З метою раціонального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення держуправлінням підготовлено розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 18.03.09 р. № 104 ,,Про ліміти спеціального використанняприродних рослинних ресурсів місцевого значення та збирання лікарських рослин у 2009 році”. Обласною постійно діючою комісією по раціональному використанню природних рослинних ресурсів місцевого значення протягом 2009 року надано 48 дозволів на заготівлю природних рослинних ресурсів місцевого значення. Держуправлінням за 2009 рік відповідно до п. 7 рішення обласної ради від 25.07.08 № 613 “Про порядок видачі дозволів і встановлення лімітів спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення на території Закарпатської області” видано 28 погоджень на вивіз природних рослинних ресурсів місцевого значення за межі України, у т.ч.: ягід чорниці – при ліміті 1262,5 т. було вивезено 494,7 т., з яких 221,0 т. – транзит, ягід ожини – при ліміті 945,0 т. вивезено 33,0 т. , грибів – при ліміті 2219,5 т. – 58,5 т., з яких 14,4 т. транзит, ягід брусниці – при ліміті 50,0 т. вивезено 40,6 т. За даними Міжгірської, Ужгородської, Мукачівської та Перечинської райдержадміністрацій у 2009 році суб’єктами підприємницької діяльності (надалі СПД) заготовлено: ягід чорниці –240,0 тонни, брусниці – 38,0 тонни, грибів – 1,9 тонн, лікарської, сировини заготовлено 1024 кг. До місцевих бюджетів надійшло 20779,0 грн за використання природних ресурсів місцевого значення. Перевищення встановлених лімітів по заготівлі лісових ресурсів місцевого значення у 2009 році не виявлено. Згідно Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.09р. № 526 “Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності”, рішення 27 сесії V скликання обласної ради від 22.12.2009 № 1047 видача дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення передбачена з 2010 р. через дозвільні центри. Дані про спеціальне використання природних рослинних ресурсів на території області за період 2000-2009 рр. наведені у таблиці 5.2.2.1. Таблиця 5.2.2.1. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік 2000 2006 2007 2008 2009

Вид рослин * * * * *

встановлені ліміти 309,845 410,6 255,1 119,97 123,87

Обсяги заготівлі,т фактично заготовлено 85,3 29,197 1,8 0,235 1,024

Примітка: * - звіти райдержадміністрацій у частині використання лікарської сировини проводяться у загальних обсягах. 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України За ботаніко-географічною характеристикою рослинного покриву гірська і передгірна території Закарпаття належать до Східно-Карпатської біогеографічної підпровінції, а Закарпатська низовина – до Паннонської підпровінції Центральноєвропейської флористичної провінції. Сучасний рослинний покрив дикої природи Закарпаття, як і Карпат в цілому, розпочав формуватися близько 12 тис. років тому. Висотна зональність кліматичних умов і природних компонентів середовища сприяли утворенню багатого видового складу флори. У гірській зоні зустрічаються рослини, які характерні тільки для альпійських висот та арктичних широт. В Українських Карпатах науковці встановили понад 2020 видів і підвидів судинних рослин із 3464 видів відомих в Україні. В області взято на облік понад 2 тисячі видів флори, з них 263 червонокнижні види рослинного світу, у т.ч. 214 видів судинних рослин, 19 видів грибів, 7 видів водоростей, 23 види лишайників. Найбільше різноманіття ,,червонокнижних” видів рослин зосереджено у басейні річки Тиса, де за даними наукових досліджень на облік взято 145 судинних рослин. У зв’язку із прийняттям у 2009 р. нової редакції Червоної книги України держуправлінням заплановано на 2010 р. провести уточнення списків Переліку рідкісних та зникаючих видів рослинного і тваринного світу в області, що підлягають особливій охороні з послідуючим затвердженням на сесії обласної ради. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека наведено у таблиці 5.2.1. Таблиця 5.2.1. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Назва виду Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

Кількість видів 2027 262 6000 860 9149

2005 142 6 1 12 161

Види, яким загрожує небезпека 2006 2007 2008 142 142 145 6 6 6 1 1 1 12 12 12 161 161 164

2009 *214 *19 *7 *23 263

Примітка: * - дані за 2009 р. взяті з Червоної книги України (рослинний світ у редакції 2009 р. згідно якої мохоподібні (12 видів) не представлені в даній таблиці. В області є можливості відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України. На базі національних природних парків та Карпатського біосферного заповідника є можливість організації центрів збереження генетичного різноманіття. Ботанічним садом Ужгородського національного університету може проводитись вирощування 25 видів рослин із Червоної книги України у т.ч. 5 видів рослин для відтворення з терміном 2 роки.

За інформацією Карпатського біосферного заповідника перспективними видами рослин для розведення є родіола рожева (Rhodiola rosea L.), тирлич жовтий (Gentiana lutea L.), білотка альпійська, або едельвейс ( Leontopodium alpinum Cass.), підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.), еритроній собачий зуб (Erytronium dens-canis L). На перспективу НПП “Синевир” може проводити відтворення видів рослин з Червоної книги України – нарцису вузьколистого (Narcisus angustiflius L) шафрану Гейфеля (Сrocys Heufelianus L) тирлича жовтого (Gentiana lutea L.), тирлича безстеблевого (G.acaulis L) тирлича крапчастого (G.punctata L) та родіоли рожевої (Rhodiola rosea L.). Ужанський національний природний парк пропонує вирощування пізньоцвіту осіннього (Colhicum autumnale L.) та бузку угорського (Syringa josikaca). Дані про наявність видів рослин, занесених до Червоної книги України та рослинних угрупувань відображено у таблиці 5.2.3.1. Таблиця 5.2.3.1 Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин

Район НПП "Синевир" (Міжгірський район) НПП "Зачарований край" (Іршавський район) НПП "Ужанський" (Великоберезнянський район) Карпатський біосферний заповідник (територія Рахівського, Тячівського, Хустського та Виноградівського районів)

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва Gentiana lutea L-100екз. Gentiana puctata-100 екз -

Syringa josikeae-50 екз.

182

102

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

Примітка: * - дані у розрізі районів відсутні. 5.2.4. Адвентивні види рослин В області простежуються тенденції до збільшення кількості адвентивних видів та розширення місця їх зростання і поширення. Експансія адвентивних видів гальмує процеси відновлення корінного рослинного покриву, створюючи можливості їх блокування та спричиняє умови до утворення угруповань з домінуванням адвентивних видів. Для області найбільш поширеними інвазійними видами на сьогодні є 3 види. Це амброзія полинолиста (Аmbrosia artemisiifolia L.), повитиця польова (Cusacuta campestris Junk.) та борщівник Сосновського (Heracleum sosnovskyi Manden).

Експансія адвентивних видів гальмує процеси відновлення корінного рослинного покриву, створюючи можливості їх блокування. Спричиняє утворенню угруповань з домінуванням адвентивних видів. Зокрема, дослідження заплавних угруповань Закарпаття проведено Державним природознавчим музеєм НАН України (м. Львів). Провідними у досліджуваній фракції флори є такі перших п’ять родин: Compositae - 33 види (22,8 відсотків від її загальної кількості); Cruciferae – 15(10,4 відсотки); Graminae 11(7,6 відсотки); Labiatae – 9(6,2 відсотка); Lequminosae – 7(4,8 відсотка). Адвентивна фракція флори заплавних угруповань Закарпаття нараховує 145 видів, які належать до 108 родів і 43 родин. Загальна кількість адвентивних видів становить 201 вид, з яких також 56 видів є ненатуралізованими. З п’яти досліджуваних фракцій флори найчисельнішим за кількістю видів є рід Atriplex (4 види, 2,8 відсотків). Флористичний спектр досліджуваної фракції флори є подібним до спектру флор бур’янів Середземноморських країн Західної Європи, а також до адвентивних фракцій флор північної частини Великої Угорської рівнини. За міграційним походженням адвентивні види рослин заплавних угруповань є досить різноманітними. Їх основу складають види з регіонів, приурочених до аридних (субмеридіональна і меридіональна) зон земної кулі – 104 види, або 71,4 відсотки. Слід відзначити також велику кількість північноамериканських видів (33 види). Викликає занепокоєння висока кількість видів, що спричиняють засмічення природних екосистем. Найбільш біотично “засміченим” є угруповання класу Galio-Urticetea dioicae Pass ex. Kopecky. Найбільш небезпечними для заплавних природних екосистем є популяції видів або угруповань з домінуванням Acor negundo L., Fraxsimus pensilvanica Marsh, Echinocystis lobata L., Heracleum sosnovsky Manden та інші. Враховуючи стан масового поширення амброзії полинолистої та борщівника Сосновського, заходи контролю та боротьби з поширенням зазначених видів протягом 2009 р. систематично висвітлювались держуправлінням в обласних ЗМІ та розміщені на сайті держуправління. 5.2.5. Стан зелених насаджень Закарпатської області Загальна площа зелених насаджень у населених пунктах станом на 01.01.2010 р. (дані обласного Головного управління Держкомзему у Закарпатській області) становить 0,8 тис.га. Стан озеленення населених пунктів за період 2000-2009 рр. наведено у таблиці 5.2.5.1. Таблиця 5.2.5.1. Озеленення населених пунктів, га Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000 40,1

2005 43,4

Рік 2006 43,4

2007 80,0

2008 79,4

2009 70,0

6,3

2,35

2,41

21,5

31,1

92,0

146,4

181,9

180,0

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства Веденням мисливського господарства в області займаються 30 організацій, у т.ч. 10 громадських мисливських організацій, одне товариство військових мисливців та рибалок, 6 державних лісових господарств та 13 інших мисливських товариств. Площа наданих у користування мисливських угідь по області складає 987,3 тис.га. Мисливське впорядкування проведено на площі 1132,8 тис.га. Із основних видів мисливської фауни за спеціальним обліком чисельності мисливських тварин у 2009 році, який було проведено при безпосередній участі представників держуправління, налічувалось понад 7,4 тис. козуль, 3,1 тис. кабанів, 2,3 тис. оленів. Чисельність копитних видів мисливських тварин у порівнянні з 2008 роком збільшилась. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин у Закарпатській області наведено у таблиці 5.3.1. Таблиця 5.3.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2000 6530 56101 197600

2006 9255 37245 110931

2007 11188 37472 167728

2008 11498 58937 156087

2009 12270 60922 157289

Аналіз стану ведення мисливського господарства наведено в таблиці 5.3.2. Таблиця 5.3.2. Добування основних видів мисливських тварин Рік 2000

2006

2007

2008

2009

Види мисливських тварин олень козуля кабан куниця олень козуля кабан куниця олень козуля кабан куниця олень козуля кабан куниця олень козуля кабан лань

Затверджений ліміт добування, гол. 5 14 9 85 151 30 13 129 153 40 8 165 219 14 199 304 27

Видано ліцензій, шт. 5 14 9 87 158 30 13 129 153 40 10 163 204 14 199 304 0

Добуто, гол. 5 9 4 73 92 11 5 101 109 0 4 136 158 8 162 280 0

Не використано ліцензій, шт. 5 5 14 66 19 8 28 44 40 6 27 46 6 37 24 0

Причини невикористання

5.3.2.Стан ведення рибного господарства На території області промисловий вилов риби (рибний промисел) у природних водоймах не проводиться, у зв’язку із чим таблиця 5.3.3. не заповнюється. Таблиця 5.3.3. Динаміка вилову риби Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

1 2000 2006 2007 2008 2009

2 -

3 -

4 -

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України У Закарпатті нараховується близько 400 видів хребетних тварин, з них 91 вид занесено до Червоної книги України. Найбільше різноманіття птахів – 287 видів, з яких 197 гніздуючих. Із рідкісних видів слід відмітити лосося дунайського, стерлядь, пугача, беркута, завитушку альпійську, рись, видру. Зникаючі види - сичик-горобець, волохатий сич, кажани: великий та малий підковоноси, нічниці Бехштейна, ставкова, Наттерера, триколірна та інші. Збільшилась чисельність глухаря, кота лісового, лелеки чорного та ведмідя бурого.У гніздовій орнітофауні з’явилися нові види – чернь чубата та білоока. Стабільним є стан популяції саламандри плямистої. У низинних районах у системі меліоративних каналів зберігся реліктовий вид риб - умбра Крамера. У мисливських господарствах області мешкають тварини, які занесено до Червоної книги України: видри, лісові коти, глухарі, кількість яких останніми роками поступово збільшується. За даними обласного управління лісового та мисливського господарства у 2005-2009 рр. зросла чисельність видри (з 535 до 646 особин), лісового кота (з 728 до 880 особин), інші названі види мають незначне щорічне коливання по чисельності. В області наявні можливості щодо проведення заходів в частині відтворення видів тваринного світу, занесених до Червоної книги України, зокрема. Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства запропоновано розведення глухаря (Tetrao urogallus) у лісфонді ДП “Ясінянське ЛМГ” та ДП “Брустурянське ЛМГ”. За інформацією Карпатського біосферного заповідника перспективними видами тваринного світу для розведення норка європейська (Mustela lutreola), тетерук (Lyrurus tetrix) глухар (Tetrao urogallus) та види метеликів (Lepidoptera). НПП “Синевир” пропонує розведення харіуса європейського (Thymallus thymallus) на базі 2 власних рибогосподарств з водним дзеркалом 0,45 га із можливістю розведення до 10,0 тис.шт щорічно даного виду. Ужанським НПП запропоновано розведення харіуса європейського (Thymallus thymallus).

Стан охорони та відтворення тваринного світу наведено у таблиці 5.3.3.1. Таблиця 5.3.3.1. Охорона та відтворення тваринного світу Район

Усього видів тварин занесених до Червоної книги України, екз.

нижня течія р. Тиси та р. Латориці

Acipenser ruthenus – стерлядь Aegolius funereus – сич волохатий

Хвойні, рідше мішані ліси, на Пд. також гірські букові ліси, особливо вологі біотопи (береги великих озер чи мохові болота). Старі, переважно вологі, листяні та мішані ліси поблизу озер, боліт, річок, іноді на вододільних територіях. Ділянки старого лісу, що межують з відкритими місцевостями; скелі, ущелини. Ареал місцезнаходження в стадії вивчення Невеликі річки, струмки, а також евтрофні озера (в останніх віддає перевагу прибережним зонам біля урвистих берегів зі щільним ґрунтом). Рівнинна частина області, територія ДП “Ужгородський лісгосп”, в заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського рнів, територія проектую чого РЛП “Притисянський”. Поодинокі заходи бізонів із Бещанського парку (територія Польщі) в Ужанський НПП Глухі ліси з густим підліском, яри, берегові й скелясті гірські урвища, а також скелі, іноді болота Ареал місцезнаходження в стадії вивчення Кам’янисті ділянки вкриті важко прохідними заростями гірської сосни г.Говерла Старі глухі ліси поблизу водойм і важкоприступних боліт. Старі високостовбурні ліси (поблизу галявин, вирубок та боліт). Сонячні галявини та узлісся листяних лісів (у Карпатах до 1380 м над рівнем моря), сухі схили ярів та балок з добре розвиненим трав'яним покривом, чагарником, виходи скельних порід у долинах річок, піщані дюни з ділянками лісу. Уникає сирих місць. Кам'янисті схили з розрідженим листяним лісом у передгір'ях, порослі чагарником виходи скельних порід у річкових долинах, іноді руїни старих будівель Рівнинна частина області, територія ДП “Ужгородський лісгосп”, в заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського рнів, територія проектую чого РЛП “Притисянський”. Басейни Тиси (в т. ч. її приток Тереблі, Тересви, Ріки), Ужа, Латориці та ін. річок Закарпаття. Ареал місцезнаходження в стадії вивчення Старі ліси в заплавах річок, поодинокі скелі серед гірських лісів, морські узбережжя. Гніздиться поблизу відкритих просторів, де птах полює; іноді - у великих містах на високих будівлях.

Кількість видів занесених до Червоної Книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екю.,назва -

Кількість популяцій видів тварин Занесених до Червоної книги України, які зникли, од.,назва

Aquila pomarina – підорлик малий

Aquila chrysaetos – орел беркут Arvicola scherman – нориця гірська Astacus astacus– рак широкопалий

Barbastella barbastellus – шиpоковух євpоп.

Bison bonasus – бізон європейський Bubo bubo – пугач

Bufo calamita – ропуха очеретяна Chionomys nivalis - нориця снігова Ciconia nigra – лелека чоpний Circaetus gallicus – змієїд

Coronella austriaca – мідянка

Elaphe longissima - полоз лісовий

Eptesicus nilssonii – лилик пiвнiчний

Eudontomyzon danfordi мінога угорська Eudontomyzon mariae мінога українська Falco peregrinus – сокiл сапсан

75 Гніздиться у зх. областях, зокрема на зх. схилах г. Дарвайка на околицях с. Колочави Міжгірського р-ну Закарпатської обл. Гірські та передгірні ділянки річок, переважно в місцях з помірною, часто швидкою течією, чистою, насиченою киснем водою і піщаногальковим або щебенистим дном на глибині 0, 1-1, 2 м річки Закарпаття (переважно нижні течії) Річки Тиса (з притоками Тересвою, Тереблею, Рікою) Заплавні луки з чагарниками, схили гір, вкриті садами; узлісся та лісосіки нижня, місцями середня течія Тиси (в т. ч. її притоки Боржава, Ріка, Теребля, Тересва), а також Ужа, Латориці. Рівнинна частина області, територія ДП “Ужгородський лісгосп”, в заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського рнів, територія проектую чого РЛП “Притисянський”. Природні та штучні прісноводні водойми, на територіях Карпатського біосферного заповідника, НПП “Синевир”, Ужанського НПП У старих важкодоступних, високогірних ділянках лісу, на територіях Карпатського біосферного заповідника, НПП “Синевир”, та Ужанського НПП. На лісових ділянках територій Карпатського біосферного заповідника, Ужанського національного природного парку. Рівнинна частина області, територія ДП “Ужгородський лісгосп”, в заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського рнів, територія проектую чого РЛП “Притисянський”. Кам'янисті розсипища в горах, скелі, урвища річкових терас, яри. Долини струмків річок, на території Карпатського біосферного заповідника Береги невеликих заплавних озер з дуже розвинутою прибережною рослинністю Рівнинна частина області, територія ДП “Ужгородський лісгосп”, в заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського рнів, територія проектуючого РЛП “Притисянський”. В заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського р-нів, територія проектуючого РЛП “Притисянський”. В заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського р-нів, територія проектуючого РЛП “Притисянський”. Ареал місцезнаходження в стадії вивчення В заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського р-нів, територія проектуючого РЛП “Притисянський”. Iмаго тримаються вздовж берегів гірських річок і потоків, на прибережних рослинах і під камінням; личинки розвиваються у проточній воді. Рівнинна частина області, територія ДП “Ужгородський лісгосп”, в заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського рнів, територія проектую чого РЛП “Притисянський”. ухі лісові галявини, піщані луки, виходи крейдяних скель. Скелясті ділянки, обвали, кам'янисті розсипища без деревної рослинності в субальпійському поясі (на висоті понад 1600 м над рівнем моря).

Glaucidium passerinum – сичик гоpобець

Gobio uranoscopus - пічкур дунайський довговусий

Gymnocephalus schraetser йорж смугастий Hucho hucho hucho - лосось дунайський Lanius excubitor – соpокопуд сipий Leuciscus souffia agassizi ялець-андруга закарпатський Leuconoe dasycneme – нiчниця ставкова

Lutra lutra – видра річкова

Lynx [Felis] lynx – рись звичайна

Meles meles – боpсук європейський

Miniopterus scheibersii – довгокpил звич.

Monticola saxatilis – скеляр строкатий Mustela erminea – [тхір]гоpностай Mustela lutreola – ноpка євpопейська Myotis bechsteini – нiчниця довговуха

Myotis nattereri – нiчниця війчаста

Myotis emarginatus – нiчниця тpиколipна

Neomys anomalus – рясонiжка мала Nyctalus leisleri – вечipниця мала

Perla maxima – веснянка велика

Pipistrellus kuhlii – нетопиp білосмугий

Porphyrophora poloniсa – кошеніль польська Prunella collaris – тинiвка альпiйська

76 Передгір'я і пд.-зх. схили Українських Карпат у межах Закарпатської обл. Передгірні й гірські хвойні ліси, а також лісопарки на висоті 150-1200 м над рівнем моря. Надає перевагу старим соснякам, зустрічається також у листяних лісах, садах і парках. В заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського р-нів, територія проектуючого РЛП “Притисянський”. В заплавних лісах Ужгородського, Берегівського, Виноградівського р-нів, територія проектуючого РЛП “Притисянський”. Ареал місцезнаходження в стадії вивчення Вологі гірські ліси, долини річок, скелясті та вкриті камінням схили з папороттю, мохом і листяною підстилкою на висоті 150-1500 м над рівнем моря. Тріщини у скелях, під камінням, старі будівлі, покинуті поселення. На Закарпатті відсутній Ареал місцезнаходження в стадії вивчення Гніздиться лише в Українських Карпатах; під час осінньо-зимових кочівель спускається на низовини. Ареал місцезнаходження в стадії вивчення приполонинні хвойні ліси на висоті понад 800 м над рівнем моря (переважно ділянки криволісся з чорничниками, що виникли внаслідок вітровалів або снігових обвалів). в басейні Тиси - ділянки середньої течії Тересви, Тереблі, Ріки, Ужа, Латориці, Боржави. Залісені схили і зволожені ділянки полонин на висоті 400-2000 м над рівнем моря. широколистяні ліси по всій території Закарпатської області Гніздиться в населених пунктах у кам'яних і дерев'яних будівлях (зокрема, церквах), які залишили або мало відвідують люди, а також у дуплах старих дерев. У Карпатах піднімається в гори долинами річок до висоти 300-400 м над рівнем моря. басейн Тиси, Стоячі заплавні замкнені водойми або прибережні ділянки річок з дуже уповільненою течією; як правило, досить замулені, багнисті, з густою водяною рослинністю місця. На територіях Карпатського біосферного заповідника, НПП “Синевир”, Ужанського НПП, Брегівської організації ЗТМР “Лісівник”, товарис. мислив.та рибалок ”Говерла” притоки Тиси, глибокі ділянки річок з помірною, рідше швидкою течією і твердим дном (кам'янистим, піщаним або глинистим); деколи трапляється на мілководді середня і нижня течії річок

Rana dalmatina - жаба прудка Regulus ingicapillus – золотомушка чеpвоночуба

Rhinolophus hipposideros – пiдковонiс малий

Rhinolophus ferrumequinum – пiдковонiс великий

Rutilus frisii - вирезуб Salamandra salamandra саламандра плямиста

Scutigera coleoptrata – мухоловка звичайна Sorex alpinus – мiдиця альпiйська Strix uralensis – сова довгохвоста

Terricola tatricus – нориця татранська Tetrao urogallus – глушець

Thimalus thimalus – харіус європейський Triturus alpestris – тритон альпійський Triturus montandoni – тритон карпатський Tyto alba – сипуха

60 екз.НПП "Синевир"-

Umbra krameri – умбра

Ursus arctos – ведмідь бурий

Zingel streber streber - чоп малий

Zingel zingel zingel - чоп великий

 Перелік видів фауни, якій загрожує небезпека, види фауни, що охороняються міжнародними договорами України та перелік видів фауни, що охороняються в регіоні наведено в таблицях 5.3.3.2- 5.3.3.4.

Таблиця 5.3.3.2 Кількість фауни, якій загрожує небезпека Назва виду

Кількість видів

Хребетні ссавці птахи плазуни земноводні риби круглороті Безхребетні Разом:

Види, яким загрожує небезпека 2006 2007 2008 93 93 93 22 22 22 53 53 53 3 3 3 6 6 6 8 8 8 1 1 1 90 90 90 183 183 183

2005 93 22 53 3 6 8 1 90 183

428 69 280 10 16 51 2 понад 30 тис. близько 30,5 тис.

2009 *91 *39 *25 *3 *7 *17 *72 163

*Данні за 2009 рік взяті з Червоної книги України( ред.2009 р.)

Таблиця 5.3.3.3. Види фауни, що охороняються міжнародними договорами України



Загальна чисельність видів фауни , од. % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

2005 рік 30428 68 117 12

2006 рік 30428 68 117 12

2007 рік 30428 68 117 12

2008 рік 30428 68 117 12

2009 рік 30428 68 337 18

237

244

–

Таблиця 5.3.3.4. Перелік видів фауни, що охороняється, в регіоні 

Назва виду

Червона книга України

Вовк - Canis lupus Вовчок лісовий - Dryomis laniger Вовчок ліщиновий Muskardinus avellanarius Полівка татранська Microtus tatricus Мишівка лісова Sicista betulina Видра річкова Lutra lutra Ведмідь бурий Ursus actos Куниця кам'яна Martes foina Куниця лісова Martes martes Горностай Mustela erminea Ласка - Mustela nivalis Тхір лісовий - Putorius putorius Норка європейська

Бернська конвенція 3 Ссавці + +

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

+ +

+ + + + +

+ + +

+ + + + + + + + +

Європейський червоний список 8

+ +

78 1 Mustela lutreola Борсук Meles meles Кіт лісовий Felis silvestris Рись звичайна Lynx lynx Олень благородний Cervus elaphus Козуля європейська Capreolus capreolus Пiдковонiс великий Rhinolophus ferrumequinum Пiдковонiс малий Rhinolophus hipposideros Довгокрил звичайний Miniopterus shreibersi Нiчниця гостровуха Myotis blythii Нiчниця велика Myotis myotis Нiчниця довговуха Myotis bechsteini Нічниця Наттерера Myotis nattereri Нiчниця вусата Myotis mystacinus Нiчниця Брандта Myotis brandtii Нiчниця триколiрна Myotis emarginatus Нiчниця водяна Myotis daubentonii Вухань звичайний Plecotus auritus Вухань австрійський Plecotus austriacus Широковух європейський Barbastella barbastellus Нетопир звичайний Pipistrellus pipistrellus Нетопир Натузіуса Pipistrellus nathusii Вечірниця мала Nyctalus leisleri Вечiрниця руда Nyctalus noctula Кажан пізній Eptesicus serotinus Кажан північний Eptesicus nilssonii Лилик двоколірний Vespertilio murinus Бурозубка альпійська Sorex alpinus Водяна полівка мала Arvicola terrestris scyermani Полівка снігова Chionomys nivalis Martins Білозубка мала Crocidura suaveolens Cricetus cricetus хом'як звичайний Erinaceus europaeus їжак європейський Сурок гірський Marmota marmota Рясоніжка велика Neomys fodiens Рясонiжка мала Neomys anomalus Вивірка звичайна Sciurus vulgaris Мiдиця альпiйська Sorex alpinus Мідиця звичайна - Sorex araneus Мідиця мала - Sorex minutus Слiпак буковинський Spalax graecus Слiпак подiльський Spalax zemni Ховрах євpопейський Spermophilus citellus Ховрах крапчастий Spermophilus suslicus

+ +

+ + +

+ +

+ + +

+ + + +

+ + +

+ + + +

+ +

+ + + +

+ +

+ + + +

+ +

+ + + +

+ + +

79 1 Білозубка велика Crocidura leucodon Кутора мала Neomys anomalus Нічниця ставкова Myotis dasycneme Нетопир-карлик Pipistrellus pygmaeus Соня садова Eliomys quercinus Тхір степовий Mustela eversmanni Червоновола гагара Gavia stellata Чорновола гагара G. arctica Малий норець Podiceps ruficollis Чорношиїй норець P. nigricollis Бугай - Botaurus stellaris Бугайчик - Ixobrychus minutus Квак - Nycticorax nycticorax Мала біла чапля Egretta garzetta Руда чапля - A. purpurea Гуска білолоба - Anser albifrons Гуска сіра - Anser anser Крижень - Anas platyrhynchos Коровайка - Plegadis falcinellus Білий лелека - Ciconia ciconia Чорний лелека - C. nigra Осоїд - Pernis apivorus Рудий шуліка - Milvus milvus Чорний шуліка - M. migrans Польовий лунь - Circus cyaneus Луговий лунь - C. pygargus Болотяний лунь - C. aeruginosus Великий яструб Accipiter gentilis Малий яструб - A. nisus Зимняк - Buteo lagopus Звичайний канюк -.B. buteo Малий підорлик Aquila pomarina Змієїд - Circaetus gallicus Орел-карлик -Hieraaetus pennatus Степовий орел - Aquila rapax Великий балобан - A. clanga Малий балобан -A. pomarina Беркут - A. chrysaetos Балобан - Falco cherrug Сапсан - F. peregrinus Чеглок - F. subbuteo Дербник - F. columbarius Кібчик - F. vespertinus Степовий боривітер F. naumanni Боривітер звичайний Falco tinnuculus (Cerchneis) Перевізник Actitis hypoleucos Глуiшець - Tetrao urogallus Сірий журавель - Grus grus Погонич- - Porzana porzana Деркач - Crex crex Чорниш - Tringa ochropus Дупель - G. media Чорний крячок - Chlidonias nigra Річковий крячок Sterna hirundo Пугач - Bubo bubo Вухата сова - Asio otus Болотяна сова A. flammeus Сипуха - Tyto alba Совка - Otus scops Волохатий сич Aegolius funereus Хатній сич - Athene noctua Сичик-горобець

2 + + +

3 + + +

+ +

+ + Птахи +

8 + + + + + +

+ + + + + + +

+ + + + + +

+ + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ + +

+ +

+ + +

+ +

+ + + +

+ + + + + + + + + + + + + + + +

+ +

+ + + + + + +

80 1 Glaucidium passerinum Сіра сова - Strix aluco Довгохвоста сова - S. uralensis Дрімлюга Caprimulgus europaeus Сиворакша Coracias garrulus Голуба рибалочка Alcedo atthis Звичайна бджодлоїдка Merops apiaster Одуд - Upupa epops Крутиголовка Jynx torguilla Жовна зелена Picus viridis Сивий дятел P. canus Чорна жовна Dryocopus martius Великий строкатий дятел Dendrocopos major Сирійський дятел - D. siriacus Середній дятел - D. medius Білоспинний дятел D. leucotos Малий дятел D. minor Трипалий дятел Picoides tridactylus Стриж - Аpus apus( pallidus) Ластівка берегова Riparia riparia Сільська ластівка Hirundo rustica Міська ластівка Delichon urbica Лісовий щеврик Anthus trivialis Луговий щеврик A. pratensis Червоногрудий щеврик Anthus cervinus Гірський щеврик A. spinoletta Жовта плиска M. flava Гірська плиска Motacilla cinerea Біла плиска M. alba Сорокопуд-жулан Lanius collurio Сірий сорокопуд L. excubitor Іволга Oriolus oriolus Горіхівка Nucifraga caryocatactes Омелюх Bombicilla garrulus Звичайна оляпка Cinclus cinclus Кропивник Troglodytes troglodytes Альпійська тинівка Prunella collaris Лісова тинівка P. modularis Рябогруда славка. Sylvia nisoria Чорноголова славка. S. atricapilla Садова славка S. borin Сіра славкаю S. communis Прудка славка S. curruca Жовтоголовий корольок Regulus regulus Червоноголовий корольок R. ignicapillus Мухоловка-білошийка Ficedula albicollis Мала мухоловка. F. parva Сіра мухоловка Muscicapa striata Луговий чекан Saxicola rubetra Чорноголовий чекан S. torquata Звичайна камінка Oenanthe oenanthe Кам'яний дрізд Monticola saxatilis Звичайна горихвістка Phoenicurus phoenicurus Чорна горихвістка. P. ochruros Малинівка - Erithacus rubecula

+ +

+ + + + + +

+ +

+ + +

+ +

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ + + + + +

+ + + + + + + +

+ + + + + + +

+ + + +

81 1 Західний соловей Luscinia megarhynchos Східний соловейк - L. luscinia Синьошийка - L. svecica Гірський дрізд - T. torquatus Ремез. Remiz pendulinus Болотяна гаїчка - Parus palustris Чорноголова гаїчка - P. montanus Чубата синиця - P. cristatus Чорна синиця - P. ater Голуба синиця - P. caeruleus Велика синиця - P. major Синиця довгохвоста Aegithalos caudatus Синиця болотяна - Parus palustris Повзик - Sitta europaea Звичайна пищуха Certhia familiaris Канареєчний в'юрок Serinus serinus Зеленяк - Chloris chloris Чиж - Spinus spinus Щиглик - Carduels carduelis Коноплянка Acanthis cannabina Звичайна чечітка - A. flammea Глушець - Tetrao urogallus Ялиновий шишкар Loxia curvirostra Костогриз Coccothraustes coccothraustes Звичайна вівсянка - E. citrinella Очеретяна вівсянка E. schoeniclus Вівчарик-ковалик Phylloscopus collybita Вівчарик жовтобровий Phylloscopus sibilatrix Тетерук Lyrurus tetrix Орябок Tetrastes bonasia Голуб-синяк Columba oenas Золотомушка червоночуба Regulus ignicapillus Скеляр строкатий Monticola saxatilis Черепаха болотна Emys orbicularis Веретільниця ламка Anguis fragilis Ящірка прудка - Lacerta agilis Ящірка живородна Lacerta vivipara Ящірка зелена - Lacerta viridis Вуж звичайний - Natrix natrix Полоз лісовий - Elaphe longissima Мідянка звичайна Coronella austriaca Гадюка звичайна - Vipera berus Саламандра плямиста Salamandra salamandra Тритон звичайний Triturus vulgaris Тритон альпійський Triturus alpestris Тритон карпатський Triturus montandoni Тритон гребінчастий Triturus cristatus Кумка жовторожева Bombina variegata

3 +

+ + + + + + + + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + + +

+ + + + +

+ + + + + Плазуни + + + +

+ + +

+ + + + + Земноводні

+ +

+ + + +

+ +

82 1 Ропавка звичайна Pelobates fuscus Ропуха звичайна - Bufo bufo Ропуха зелена - Bufo viridis Квакша - Hyla arborea Жаба озерна - Rana ridibunda Жаба гостроморда - Rana arvalis Жаба прудка - Rana dalmatina Жаба трав’яна - Rana temporaria Тритон дунайський Triturus dobrogicus

+ + + + + + +

+ +

Харіус європейський Thymallus thymallus Лосось дунайський- Hucho hucho Вусач південний Barbus meridionalis petenyi Ялець андруга европейський Telestes souffia Ялець звичайний Leuciscus leuciscus В’юн - Misgurnus fossilis Жерех - Aspius aspius Стерлядь прісноводна Acipenser ruthenus Бичок-головач - Gobius kessleri Пічкур дунайський Gobio uranoscopus Йорж смугастий Gymnocephalus schraetser Чехонь - Pelecus cultratus Гірчак звичайний - Rhodeus sericeus Вирезуб - Rutilus frisii Сом звичайний - Silurus glanis Умбра звичайна Umbra krameri Чоп великий - Zingel zingel Чоп малий - Zingel streber Бистрянка російська Alburnoides rossicus Білоперий пічкур дністровський Romanogobio kesslerir Карась золотий Carassius carassius Минь річковий Lota lota Марена дунайсько-дністровська Barbus petenyi Марена звичайна Barbus barbus Мінога карпатська Eudontomezon dontofordi Мінога угорська Lampetra danfordi

Гранарія зернова Granaria frumentum Серуліна зубчаста Serulina serrulata Хондрина вівсяна Chondrina arenacea Простеномфалія карпатська Prostenomphalia carpatica Дробація банатська Drobacia banatica Хондруля більца Chondrula bielzi Трохулюс більца Trochulus bielzi Аріанта ефіопська Arianta aethiops

+ + + +

Веснянка велика Perla maxima Красуня-діва Colopteryx virgo Бджола-тесляр Xylocopa valga Бджола-тесляр фіолетова Xylocopa violaceae Бджола-листоріз люцерновий Megachila rotundata

+ Кісткові риби +

+ +

+ + +

+ +

+ + + +

+ + + + + + + +

+ + +

+ +

+ + +

Молюски

+ + + + Членистоногі

+ + + +

83 1 Вусач альпійський Rosalia alpina Жук-олень Lucanus cervus Жук-самітник Osmoderma eremita Махаон Papilio machaon Подалірій Iphiclides podalirius Мнемозина Parnassius mnemosyne Переливниця велика Apatura iris Стрічкар тополевий Limenetis populi Люцина Hamearis lucina Сатир гірський Манто Erebia manto Синявець непарний Lycaena dispar Синявець аріон Maculinea arion Бражник прозерпіна Proserpinus proserpina Бражник скабіозовий Hemaris tityus Бражник мертва голова Acherontia atropos Сатурнія аглія Aglia tau Сатурнія мала Eudia pavonia Шовкопряд березовий Endromis versicolora Ведмедиця-господиня Callimorpha dominula Ведмедиця Гера Callimorpha quadripunctaria Ведмедиця велика Pericallia matronula Стрічкарка блакитна Catocala fraxini Стрічкарка малинова Catocala sponsa Джміль яскравий Bombus ponorum Джміль моховий Bombus muscorum Кошеніль польська Porphyrophora poloniсa Багатозв’яз гірський український Polydesmus montanus Мухоловка звичайна Scutigera caleoptrata Дозорець-імператор Anax imperator Кордулегастер двозубчастий Cordulegaster bidentala Офіогомфус цеціля Ophiogomphus cecilia Бабка перев’язана Sympetrum pedemontanum Пилкохвіст лісовий Poecilium schmidtii Красотіл пахучій Calosoma(s.str) sycophanta Плавунець широкий Dytiscus latissimus Плавунець дволійний Graphoderes bilineatus

2 +

3 +

8 +

+ + +

+ + + + +

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

84 1 Стафілін волохатий Emus hirtus Кведій карпатський Quedius transsylvanicus Вусач великий дубовий Cerambux cergo Вусач червонокрил келера Purpuricenus kachleri Вусач мускусний Aroma moschata Хризоліна карпатська Chrysolina carpatica Ореїна плагіата Oreina plagiata Ореїна зелена Oreina viridis Аскалаф строкатий Libelloides macaronius Поліксена Zerynthia polyxena Аполлон Parnassius apollo Аврора біла Euchloe ausonia Сонцевик фау-біле Nymphalis vaualbum Чорнушка манто Erebia manto Бластикотома папоротева Blasticotoma filiceti Ксіфідрія маркевіча Xiphydria markewitshi Орсус паразитичний Orussus abietinus Шовкопряд кульбабовий Lemonia taraxaci Янус червононогий Janus femoratus Каламеута жовта Calameuta idolon Абія виблискуюча Abia fulgens Абія блискуча Abia nitens Сіобла бальзамінова Siobla sturmi Трач схожий Tenthredo propingua Мегариса рогохвостова Megarhyssa superba Дисцелія зональна Discoelius zonalis Джміль глинистий Bombus argillaceus Джміль червонуватий Bombus ruderatus Ліометонум звичайний Liometopum microcephalum Ктир шершенеподібний Asilus crabnoniformis Пилкоротиця південна Temnostoma meridionale Псарус черевастий Psarus abdominalis

2 + +

+ + + + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + Ракоподібні

Рак широкопалий Astacus astacus Кільчасти черви Трохета биковського Trocheta bykowskii Всього - 337

185

244

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними В області діють комплексні програми щодо профілактики сказу та трихінельозу. Стан захворюваності диких тварин та птахів систематично розглядається на обласній протиепізоотичній комісії облдержадміністрації. В 2009 році державною службою ветеринарної медицини зареєстровано 5 випадків наступних хвороб диких тварин:

- сказ лисиці в урочищі “Темнатик” Воловецького р-ну; - сказ лисиці в с.Липецька поляна , Хустського р-ну; - трихінельоз лисиці в с. Роднікова Гута, Свалявського р-ну; - трихінельоз вовка в урочищі “Перелуч”, Свалявського р-ну; - трихінельоз лисиці у Воловецькому р-ні Трупи вказаних тварин були комісійно спалені після відбору патологічного матеріалу для проведення моніторингових досліджень в державних лабораторіях ветеринарної медицини. За кожним районом, де має місце захворювання диких чи синантропних тварин на сказ або трихінельоз, закріплений відповідальний спеціаліст управління ветеринарної медицини в області. Проводяться заходи, передбачені пунктом 4.8 “Інструкції з діагностики, профілактики та ліквідації трихінельозу тварин” згідно з наказом Головного державного інспектора України від 03.08.2007 № 79 та заходи згідно інструкції “Про заходи щодо боротьби зі сказом тварин” від 15.03.1995 № 5. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття В області за останні декілька десятиріч виявлено ряд не аборигенних видів ссавців та риб. За даними Ужгородського національного університету (к.б.н. Потіш Л.А.) та Інституту екології Карпат НАН України (ст.н.с. Башта А.-Т.) виявлено наступні види: Миша курганчикова Mus spicilegus Petenyi, 1882. Інформація щодо виявлення цього виду на території Закарпатської області (околиці с.Великі Ком'яти Виноградівського р-ну) походить з першої половини ХХ ст., але пізніша ревізія знахідки виявила, що особина належить до виду Mus musculus (Macholán, 1995). За неперевіреними даними, на території Закарпатської області вид виявлений в двох місцях в Ужгородському р-ні: на околиці с. Комаровці (близько 10 курганчиків) і на околиці с. Малі Геєвці (4 курганчики). Бобер європейський Castor fiber Linnaeus, 1758. Особини, поселення яких виявлене в лютому 2005 р. на каналі поблизу с. Невицьке Ужгородського р-ну, очевидно, походять з території Угорщини (найближче поселення бобрів розташоване за 10 км до українського кордону, на р. Тур). За словами місцевих жителів, боброва “хатка” в цьому місці з’явилася два-три роки тому. Вона розташована досить близько до населеного пункту – 100-150 м до найближчих житлових будинків, що, однак, не завадило тваринам успішно тут оселитися. Восени 2005 р. заселена боброва "хатка" виявлена на заплавних островах поблизу с.Дротинці Виноградівського р-ну (на р.Тиса). Ще одне поселення бобра, що складалося з 3-х "хаток", у 2003 р. було знайдене на р. Лубня у Велико-Березнянському районі, але в 2005 р. тут не виявлено жодної особини (інформація співробітників НПП “Ужанський”). Ці тварини, ймовірно, проникають на територію області з Бещадського національного парку (Польща). Лань Dama dama (Linnaeus, 1785). Рідкісний інтродукований вид. У 1970-х роках невелике стадо ланей було завезене на територію області з заповідника “Асканія-Нова”. У 1995 р. мала місце повторна спроба акліматизувати ланей, що

походили з Угорщини. Сьогодні стадо утримується лише у вольєрі на території мисливського господарства “Нове Село” ДП ,,Берегівське ЛГ”. Собака єнотоподібний Nyctereutes procyonoides (Gray, 1834). Акліматизований вид. У вересні 1953 р. у Шаланківському лісі (Виноградівський р-н) було випущено 80 особин єнотоподібного собаки (39 самок і 41 самець), завезених з Дніпропетровської, Київської та інших областей країни (Татаринов, 1973; Турянин, 1974). Однак, на відміну від інших районів України, на Закарпатті ця спроба успіху не мала: поодиноких особин спостерігали лише протягом кількох років після випуску на волю в Ужгородському, Виноградівському, Перечинському, Берегівському, Хустському районах. В останнє десятиріччя єнотоподібний собака знову з’явився в Закарпатській області. Окремі особини спостерігалися біля р.Тиса, південніше м.Виноградів, а також виявлені за слідами на снігу в ур.Великий Ліс (Нодь-ліс) та ур.Оток біля с.Квасове Берегівського р-ну, в ур. Рафайлів Ліс, Берегівського р-ну (Боднар, 2005). Шакал Canis aureus Linnaeus, 1758. До кінця ХХ ст. шакал був виявлений на всій території Угорщини (З. Бігарі, усне повід.). Тому його поява у рівнинній частині Закарпатської області була цілком очікувана. За словами мисливців Виноградівської та Берегівської районних рад УТМР за період 2002-2004 рр. було добуто 6 особин шакала. Перший підтверджений факт здобуття шакала – січень 2005 р., біля с. Королево Виноградівського р-ну. Норка американська Mustela vison Schreber, 1777. Дика популяція американської норки сформувалася на Закарпатті за рахунок особин зі звірогосподарств. Сьогодні це звичайний вид у рівнинній частині Закарпатської області. Є ймовірність появи ще 5 видів ссавців, а саме: підковик південний Rhinolophus euryale Blasius, 1853; нічниця крихітна Myotis alcathoe (Helversen et Heller, 2001); Вечірниця велика Nyctalus lasiopterus (Schreber, 1780); нетопир білосмугий Pipistrellus kuhlii (Kuhl, 1817); єнот-полоскун Procyon lotor (Linnaeus, 1758). Їх поява у наступні десять років можлива у зв’язку із поширенням у сусідніх європейських країнах – Угорщині, Словаччині та Румунії. Виявлені представники не аборигенних видів риб в області: Ameiurus melas - канальний сом світлий. Представник північно – американської фауни. Новий вид фауни Закарпатської області. Проникнення його ймовірно відбулось по р. Тиса та Латориця під час повеней або завдяки гідрофільним птахам. Рідкісний у виловах рибалок – любителів рівнинної частини області, де населяє стариці, канали. Точних відомостей про біологію та екологію немає. Amerius nebulosus ( Le Sueur, 1919 ) – канальний сом світлий, карликовий сомик. Представник північно – американської фауни. З’явився у водоймах області в 50 – 60 роки ХХ століття. Шляхи появи цього виду у фауні області, як і попереднього виду точно не з’ясовані. Вважається, що він проник на територію області по основним притокам р.Тиса. На сьогоднішній день звичайний, зрідка масовий вид водойм рівнинної частини області, де полюбляє стариці, меліоративні канали. Зрідка при відсутності великої кількості паводків проникає по руслам рік в середню течію, де притримується уповільнених ділянок. Найбільш стійка чисельність властива для басейну р. Латориця, особливо її рівнинної ділянки. Точних відомостей про біологію та екологію немає. Ctenopharyngodon idella ( Valenciennes, 1844 ) – білий амур східно азіатський - представник далекосхідної фауни. Вид завезений з метою розведення в теплово-

дних господарствах та боротьбою з заростанням риборозплідних водойм в 50-х роках ХХ століття. Внаслідок руйнування дамб та за допомогою птахів вид потрапив у природні водойми. Рідкісний у виловах рибалок – любителів нижніх течій р. Латориця та Тиса. Точних відомостей про біологію та екологію в природних водоймах немає. Hypophthalmicthys molitrix ( Vallensiennes, 1844 ) – товстолоб білий амурський. Представник далекосхідної фауни. Як і попередній вид – завезений в тепловодні рибо господарства для промислового розведення, з яких різними шляхами потрапив у природні водойми. Частіше всього зустрічається у виловах рибалок – любителів на р. Латориця, її нижнього течії. Точних відомостей про біологію та екологію в природних водоймах немає. Aristichthys nobilis ( Richardson, 1845) – товстолобик строкатий південно китайський. Представник далекосхідної фауни. Шлях проникнення, поширення цього виду схожі до двох попередніх. Lepomis gibbosus Linne, 1758 - окунь сонячний. Представник північно – американської фауни. Точних відомостей про шлях проникнення виду в Європу відсутній. Існує припущення, що цей вид був випущений акваріумістами. Населяє стоячі та слабо текучі водойми, які добре прогріваються влітку. Відсутній в основних руслах рік Закарпаття. Масовий в старицях рік Тиси та Латориці. Створює конкуренцію за ресурс аборигенним видам. Точних відомостей про біологію та екологію в природних водоймах немає. S. gairdnerii Richardson, 1836 – форель райдужна. Інтродукований вид, який поряд із байкальським омулем, гольцем масово випускався у водойми області з метою підвищення їх продуктивності. На відміну від двох останніх прижився і населяє верхні течії основних річок області та їх високогірні притоки – потоки. Як менш вибагливий до кисневого та температурного режимів в невеликій кількості зустрічається і в середніх течіях рік. Природній конкурент форелі струмкової. Perccottus glenii Dybrowski, 1877 – головешка, ротань. Представник далекосхідної фауни. Існують різні версії проникнення цього виду. Утримувався акваріумістами. Можливо поряд із товстолобом білим амурським та іншими далекосхідними видами завезений людиною. Масовий вид нижніх течій рік Закарпатської області. В окремих водоймах фоновий вид. Відсутність конкурентів та надзвичайна агресивність сприяє його масовому розселенню у водоймах області. Єдиним стримуючим фактором є швидкість течії, оскільки вид полюбляє стоячі та слабо текучі водойми. Потребує додаткових біологічних досліджень. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України Станом на 01.01.2010 р. в області взято на облік 450 об'єктів природнозаповідного фонду загальною площею 172150,61га, з них загальнодержавного значення – 34 об'єкти загальною площею 154550,71 га, місцевого значення – 416 об'єктів загальною площею 17599,9 га. Відсоток фактичної площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду до загальної площі області становить 13,4 %.

Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 р. наведена у таблиці 5.4.1.1. Таблиця 5.4.1.1. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 року № п\п

1. 2. 3. 4. 5.

7. 8. 9.

Найменування об’єктів ПЗФ Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки-пам'ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища РАЗОМ

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного знаМісцевого значення Всього чення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа 1 53630,0 1 53630,0 3 87964,3 3 87964,3 4 37,9 4 37,9 1 10330,6 1 10330,6 19 12368,0 41 5417,9 60 17785,9 1 1026,0 1 188,4 2 1214,4 3 1501,0 12 2403,5 15 3904,5 8 2173,0 17 1030,7 25 3203,7 4 6807,0 1 75,0 5 6882 1 606,6 1 49,9 2 655,9 5 819,0 5 819,0 1 105,0 4 851,4 5 956,4 1 150,0 1 150,0 9

464,0

329

474,71,0

338

938,71

1 6 1 1 1

22,0 385,0 42,0 15,0 86,41

40 250 1 38 -

88,35 211,16 1,0 174,2 -

1 46 1 251 1 38 1

22,0 473,35 42,0 226,16 1,0 174,2 86,41

38,0

154,49

192,49

154550,71

9 416

1184,3 17599,9

9 450

1184,3 172150,61

На виконання пункту 5 Указу Президента України від 23 травня 2005 року № 838 про встановлення у натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду, оформлення їх інформаційними знаками і нанесення на планово-картографічний матеріал станом на 01.01.2010 року встановлено меж у натурі на 447 об’єктах (98,4 %) загальнодержавного та місцевого значення загальною площею 124573,9 га (77,4 %). За підсумками заходів у 2009 році рішеннями обласної ради від 24.04.09 № 846 створено лісовий заказник місцевого значення “Темнатик” площею 1215,0 га та від 07.08.09 № 908 створено регіональний ландшафтний парк “Притисянський” площею 10330,66 га. Указами Президента України від 21.05.2009 № 343/2009 створено Національний природний парк “Зачарований край” площею 6101,0 га на базі однойменного регіонального ландшафтного парку та від 29.12.2009 № 1118/2009 розширено територію Національного природного парку “Синевир” на 2304,0 га. За поданням держуправління у погодженні із райдержадміністраціями облдержадміністрацією затверджено План заходів, спрямованих на розвиток регіональної мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення на території Закарпатської області на період 2009-2013 років, Ці заходи відповідають вимогам Указу Президента України від 14.08.2009 № 611/2009 ,,Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні”. На виконання зазначеного Плану заходів держуправлінням завершено на районному рівні

збір погоджень на 3 об’єкти на площі 109,5 га у Берегівському районі на 1 об’єкт на площі 37,4 га у Виноградівському районі. Подання на розгляд обласної ради заплановане на 2010 рік. На розвиток природно-заповідної справи та екомережі у 2009 р. спрямовано з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища 366,5 тис.грн (16 % від загального кошторису ОФ ОНПС). Динаміка структури природно-заповідних територій та об'єктів області за період 1990-2009 рр. наведена у таблиці 5.4.1.2. Таблиця 5.4.1.2. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Категорія об'єкту ПЗФ

Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники Заповідні урочища Пам'ятки природи Ботанічні сади Дендропарки Парки- пам'ятки садово-паркового мистецтва

1995

Кількість 2000 2008

2009

1995

45 12

56 9

62 9

60 9

376

341

339

338

1119,5

3 22

3 34

4 34

4 33

Площа, тис. га 2000 2008

38930,0 53630,0

2009

Площа територій суворої заповідності 1995 2000 2008 2009

53630,0

40400

79558,3

87964,3

5818,0 ***

9348,5 **

6100,0

10330,6

17891,5 1183,3

17785,9 1184,3

873,7

939,7

938,71

98,5

86,4

86,41

5,5 165,1

5,5 218,9

37,9 177,2

37,9 192,49

15467,4 17147,4 2678,3 1184,3

15872,0* 15872,0* 15872,0*

Примітка: # - зонування території Карпатського біосферного заповідника проведено з 2000 року; * - заповідна зона Карпатського біосферного заповідника; ** - заповідні зони Ужанського НПП та НПП “Синевир”; *** - заповідна зона НПП “Синевир”. 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Закарпатська область має високий природно-рекреаційний та туристичнокурортний потенціал, до якого належать бальнеологічні ресурси (лікувальні мінеральні і термальні води, грязі, озокерит, тощо), місцеві види лікарських рослин, ліси, лікувальні кліматичні гірські та передгірські ландшафти у поєднанні з поверхневими водоймами та гірськими потоками. Туристично-рекреаційні та курортні зони впродовж останніх років набули інтенсивного розвитку. Вони одноразово є невід’ємною складовою проекту обласної схеми екомережі. Мережа санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельних закладів області нараховує 328 об'єктів, з яких оздоровчі заклади області нарахову-

ють 32 об’єкти. Найбільш розвинута мережа закладів даного профілю у Свалявському, Мукачівському та Хустському районах. Рекреаційні заклади області нараховують 97 об’єктів, вони зосереджені у Тячівському, Міжгірському та Свалявському районах. Туристичні заклади області нараховують 199 об’єктів, що складає 61 % від загальної кількості об’єктів туристично-рекреаційної галузі області (найбільше їх у Рахівському, Свалявському районах та місті Ужгород). За період з 2004 по 2009 рік в області побудовано (реконструйовано) та введено в експлуатацію 55 туристично-рекреаційних об’єктів. На сьогодні на Закарпатті одночасно можна розмістити 19,6 тис. осіб, що на 25% більше ніж у 2004 році. Станом на 01.01.2010 р. в області нараховувалося 94 ліцензованих суб’єктів туристичної діяльності. В області діє 14 туристично-інформаційних центрів. Динамічно розвивається зимовий туризм, все популярнішими стають гірськолижні траси. На сьогодні кількість гірськолижних витягів в області становить 77 одиниць. Серед відпочиваючих популярними є гірськолижні центри в селах Пилипець, Подобовець, Ізки на Міжгірщині, СТК „Синяк” на Мукачівщині, полонина Драгобрат на Рахівщині та гора Красія у Великоберезнянському районі. Одним з найпопулярніших напрямків розвитку туризму на території Закарпатської області є лікувально-оздоровчий туризм з використанням термальних мінеральних вод. Найбільшим попитом серед відпочиваючих користуються сучасні санаторні комплекси – „Теплиця”, „Термал-Стар”, „Карпатія”, „Квелле Поляна”, „Сузір’я”, „Боржава”, „Гірська Тиса”, якими поєднані сучасні методики лікування та комфортність високого рівня. До 2012 року планується ввести в експлуатацію ще 2 потужні санаторні комплекси „Сойми” (Міжгірський район) та „Деренівська купіль” (Ужгородський район). Активно розвивається туристична інфраструктура вздовж основних транспортних магістралей, починаючи з пунктів перетину державного кордону і до кордонів з іншими областями України. Ця робота пожвавилася у зв’язку з проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Серед об’єктів, які входять до цієї інфраструктури, найкраще вирізняються комплекси „Chalet” (Свалявський район), „Наталі” (Воловецький район), „Червона гора” (Мукачівський район), „Європа” (Ужгородський район), „Гелікон” та „Фемелі” (Берегівський район). 5.4.3. Історико-культурна спадщина Закарпатська область – один з найцікавіших регіонів України, де є можливість чудово відпочити, ознайомитись з самобутньою історією і культурою краю. В області є багато привабливих місцевостей для туристів, деякі з них за своєю унікальністю не мають аналогів - географічний „Центр Європи” та Долина нарцисів на території Карпатського біосферного заповідника, озеро Синевир в НПП ,,Синевир”. Складовою історико-культурного та архітектурного потенціалу області є і дерев’яні церкви Закарпаття – найцінніший внесок краю у світову мистецьку скарбницю. Привабливими є триверхі лемківські і бойківські церкви, які збереглися для нащадків, як найдавніший спосіб українського храмобудування. Закарпатська Гуцульщина представлена п’яти зрубними церквами. Збереглися також

дерев’яні церкви, збудовані у готичному та бароковому стилі, що засвідчує зв’язок із заходом. На території Закарпаття збережено понад 110 дерев’яних церков, збудованих упродовж останніх п’яти сторіч, серед яких: - св. Василя Великого с. Лікіцари Перечинського району; - св. Михайла – с.Ужок Великоберезнянського району; - Покрови Пр. Богородиці – с. Кострино Великоберезнянського району; - св. Духа – с. Гукливий Воловецького району; - Різдва Пр. Богородиці – с. Пилипець Міжгірського району; - с. Архангела Михайла – с. Крайниково Хустського району; - св. Миколи – с. Середнє Водяне Тячівського району; - Вознесіння Господнього (Струківська) – смт. Ясеня Рахівського району; - Успенська церква – с. Новоселиця Виноградівського району. Старовинні замки займають особливе місце в історії Закарпаття. Більшість замків (Невицький, Середнянський, Квасівський, Хустський, Боржавський, Виноградівський та інші) відносились до феодальних чи лицарських, були великими за розмірами і служили одночасно житлом і фортецею. До наших днів відносно добре збереглися лише два – Ужгородський та Мукачівський замки. Сьогодні в корпусах Ужгородського замку розміщено Закарпатський краєзнавчий музей. У приміщеннях Мукачівського замку розташовані історичний музей, етнографічна експозиція, на його території знаходиться галерея російського, українського та закарпатського образотворчого мистецтва і виставка старовинних ікон XVII-XVIII століть. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Туристично-рекреаційна галузь області відіграє дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку краю. За останні роки туристично-рекреаційна галузь на Закарпатті як один із пріоритетних напрямків розвитку краю, попри світову фінансову кризу, має позитивну динаміку. У період з 2004 - 2009 років кількість туристів, які відвідали наш край збільшилася на 57% (у 2004 році цей показник склав – 247,3 тис.осіб, у 2009 році – 387,9 тис. осіб). Відповідно збільшився майже у 3 рази обсяг наданих туристичних послуг за аналогічний період і становить за результатами 2009 року 250,7 млн. грн. Користування природним середовищем або його окремим компонентом, у тому числі й рекреаційним, призводить до його певних змін. Негативні наслідки від рекреаційних навантажень пов’язані, зокрема, з витоптуванням лісових насаджень, механічними їх пошкодженнями, збиранням дикоростучих і лікарських рослин, засмічення територій, випалювання рослинності, турбування місць перебування лісової фауни тощо. Значний вплив завдає засмічення території побутовими відходами. Їх наявність знижує, насамперед, естетичну цінність територій. На сьогоднішній день змінився підхід до розвитку туристичнорекреаційного комплексу Закарпаття, а саме розроблено концепції розвитку: територій Боржавських полонин на Воловеччині та Національного природного парку „Синевир” на Міжгірщині, місцевості „Драгобрат–Кваси” на Рахівщині, території Усть-Чорнянської селищної ради та прилеглих сільських радах Тячівського району, полонини Руна на Перечинщині та інших. В основу всіх цих концепцій

розвитку рекреації та туризму покладене збереження екологічного стану та природного ландшафту краю як такого, що найбільше приваблює туристів. Ці концепції лягають в основу локальних інвестиційних проектів і враховуються при створенні генеральних планів розбудови сіл, селищ та міст. У контексті розвитку рекреаційних територій перспективним вважається й інвестування, пов’язане з розробкою та використанням 30-ти наявних в області водопроявів термальних мінеральних вод, основна маса яких зосереджена на території Берегівського та Виноградівського районів. За декілька останніх років в області розроблено та створено новий конкурентоспроможний туристичний продукт – тематичні туристичні маршрути: „Закарпатській туристичний шлях” (концепція пішохідних еко-туристичних шляхів загальною протяжністю близько 380 км.), „Закарпатський туристичний гастрономічний шлях” (представляє кулінарну майстерність та смакову гаму 9 національних кухонь населення, що проживає на Закарпатті), „Закарпатський туристичний винний шлях” (представляє традиції домашнього виноградарства та виноробства), військовий шлях „Карпатська Україна” (приурочений до 70-річчя проголошення Карпатської України) та військовий туристичний маршрут „Лінія Арпада” (також по території області проходили лінії – Гуняді на Березнянщині, Іштвана на Рахівщині, Совойського на Тячівщині, Масарика, Беника). В перспективі – створення ще двох нових туристичних маршрутів – медовий (за маршрутом Ужгород, Мукачево, Гукливе, Ізки, Вучкове, Хуст) та солодкий (Ужгород, Мукачево, Хуст). 83 % населених пунктів краю – це сільські поселення, в яких проживає 63 % населення області (по Україні – 32%). Це сприяло розвитку сільського туризму. За останні роки популярність сільського зеленого туризму значно зросла не лише у Європі, а і в Україні. На Закарпатті сільський зелений туризм розпочав своє існування давно, однак найбільшої популярності набув за останні 3-5 років. Власники сільських садиб почали об’єднуватись у асоціації, створювати комунальні підприємства та центри розвитку сільського туризму, що дало можливість більш активно, зі знанням справи, розвивати сільський туризм, залучаючи нових представників, а також спільними зусиллями пропагувати свій туристичний продукт, створювати нові послуги та атракції для відпочиваючих. Започаткування та проведення фестивалів є альтернативним шляхом до економічного розвитку сільської місцевості регіону та, зокрема, віддалених гірських сіл. На території області проводяться обласні, районні, сільські свята та фестивалі, на сьогодні їх нараховується понад 200. Найбільш популярними з фестивалів є: фольклорно-мистецький фестиваль „На Синевир трембіти кличуть” (Міжгірський район), етнофестиваль сільського зеленого туризму „Гуцульська ріпа” та фольклорний фестиваль „Гуцульська бринза” (Рахівський район), туристичний фестиваль „Євро Карпати” (Ужгородський район), а також винні фестивалі – „Червене вино” (м. Мукачево), „Біле вино” (м. Берегово), „Угочанська лоза” (м. Виноградів), фестиваль вина і меду „Сонячний напій” та фестиваль молодого вина „Закарпатське божоле” (м. Ужгород). У 2009 році започатковано ще 2 нових фестивалі – голубців на Берегівщині та кукурудзи на Виноградівщині.

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ҐРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів Земельний фонд області за даними Головного управління Держкомзему у Закарпатській області станом на 1.01.2010 р. складає 1275,2 тис. гектарів. Сільськогосподарські угіддя займають 471,0 тис.га (36,9 %), з яких рілля складає 200,2 тис.га (15,6%), багаторічні насадження 27,0 тис.га (2,1 %), сіножаті та пасовища займають 225,3 тис.га (17,7 %). Ліси та інші лісовкриті площі складають 56,8 % території області (724,1 тис.га). Відкриті заболочені землі 0,8 тис.га (0,1 %), відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покриттям 15,0 тис.га (1,2%). На інші види земель та угідь припадає 5% території області. За останні три роки площа сільськогосподарських та лісових земель суттєво не змінилася. 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Динаміка структури земельного фонду області по основних видах угідь наведено в таблиці 6.1.1. Таблиця 6.1.1 Динаміка структури земельного фонду області Основні види угідь

Загальна територія

2000

2006

2007

2008

2009

Всього, % до за- Всього, % до за- Всього, % до за- Всього, % до затис.га гальної тис.га гальної тис.га гальної тис.га гальної площі площі площі площі території території території території 1275,3 100 1275,3 100 1275,3 100 1275,3 100

Всього, тис.га

1275,2

% до загальної площі території 100

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі

464,0

453,5

35,6

453,4

35,6

453,4

35,6

452,6

35,5

7,185

724,2

56,8

724,0

56,8

724,0

56,8

724,1

56,8

43.4

44,2

3,5

44,7

3,5

44,7

3,5

45,8

3,6

4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі

0,8

0,9

0,1

0,8

0,1

0,8

0,1

0,8

0,06

145,0

15,6

1,2

15,3

1,2

15,3

1,2

15,0

1,2

16,1

18,4

1,4

18,4

1,4

18,4

1,4

17,9

1,4

Усього земель (суша)

1,257

1256,8

98,6

1275,2

100

1275,2

100

1256,1

98,5

Території, що покриті поверхневими водами

183,0

18,5

1,4

18,3

1,4

18,3

1,4

18,3

1,4

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Особливості геологічної будови території Закарпатської області зумовлюють, особливо в гірській частині, розвиток небезпечних екзогенних геологічних процесів. Всього за 2009 рік виявлено 83 зсуви загальною площею 9,88 кв.км. Незначна активація бокової ерозії відмічена в басейнах рік Чорної Тиси, Тересви, Лато-

риці і Ріки. Виявлено 15 ділянок бокової ерозії загальною довжиною 9,98 п.км. Зафіксовано сходження одного селевого потоку з конусом виносу площею 0,0035 кв.км. ВКБ Закарпатського облводгоспу виконано природоохоронні заходи по напрямах та об’єктах, що фінансувались з Державного бюджету “Охорона і раціональне використання природних ресурсів”, Програми Комплексного протипаводкового захисту в басейні р.Тиса у Закарпатській області за 2009 рік на загальну суму 129059,2 тис.грн а саме: - проведено реконструкцію дамб загальною довжиною – 25,31 км.; - відновлено берегоукріплення загальною довжиною – 16,56 км; - проведено реконструкцію та будівництво гідротехнічних споруд – 14 шт. Динаміка порушених та рекультивованих земель за період 2000-2009 рр. подається у таблиці 6.2.1. Таблиця 6.2.1. Порушення та рекультивація земель Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000 0,008

2006 0,0301

2007 0,89

2008 0,0319

0,096

0,106

0,0048 -

0,0203 -

0,0426 -

0,0224 -

2009 0,83 0,06 0,12 0,01 0 -

7. НАДРА 7.1 Мінерально-сировинна база За даними “ Геоінформ України на території Закарпатської області налічується 257 родовищ з 28 видів різноманітних корисних копалин, з яких 2 види горючі, 3 – металічні, 4 – гірничохімічні, 4 – гірничорудні, 11 – будівельні корисні копалини 4 – підземні води. Розробляються 73 родовища з яких 2 – горючі, 1 – гірничохімічніе 6– гірничорудні, 66 – будівельні корисні копалини 50 – підземні води.. Мінерально-сировинна база області на 3,3 % складається з корисних копалин паливно-енергетичного напрямку (газ, буре вугілля), 5,4 % - металічні корисні копалини, гірничорудні - 2,1 %, гірничо-хімічні - 4,2 %, будівельні матеріали - 67,9 %, підземні води – 19,5 відсотків. Мінерально-сировинна база області наведена в таблиці 7.1.1. Таблиця 7.1.1. Мінерально - сировинна база Види корисних копалин Газ природній Вугілля Руди свинцю та цинку Руди ртуті Барит (руда) Сировина для вапнування кислих грунтів Сіль кухонна Сировина для мінеральних фарб Глини бентонітові Каолін Сировина польовошпатова Цеоліти Вапняк для випалювання на вапно Глина тугоплавка Камінь будівельний Камінь облицювальний Камінь пиляний Сировина керамзитова Сировина перлітова Пісок будівельний Суміш піща-ногравійна Сировина скляна Сирована цегельночерепична Мінеральні підземні води Питні та технічні підземні води ВСЬОГО

Загальна кількість родовищ 2008 р. 2009 р.

Родовища, що розробляються 2008 р. 2009 р.

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2009 р.

5 4 3

1 1 -

1 1 1

млн.куб.м. тис.т тис.т

19 0

Балансові запаси станом на 01.01.09 5855 39150 20953,5

4 1 2

1 -

тис.т тис.т тис.т

0 0 0

266 4112 3201

1 5

1 -

1 1

тис.т тис.т

0,35 0

455246,554 6209,2

2 1 1

1 1 1

2 1 1

тис.т тис.т тис.т

22 13 0

7443 4228,45 112,2

3 3

3 1

3 2

тис.т тис.т

8,087 19,0

285215,53 14436

3 48 22

1 24 8

2 27 9

тис.т тис.куб.м. тис.куб.м.

0 710,299 10,059

18223,07 284691,95 44001,198

5 1

3 -

2 -

тис.куб.м.

2,07 -

1166,87 3288

3 7 1

1 5 -

1 6 -

тис.куб.м тис.куб.м. тис.куб.м.

14,633 82,64 -

50484,759 44757,06 3871

1 80

тис.куб.м. тис.куб.м.

44,22

20727 101254,98

м3/добу

681,421

4128,0

м3/добу

32859,0

342858,0

257

106

136

7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази На території області розвідано 5 родовищ вуглеводнів, запаси вільного газу яких складають 4,661 млрд.куб.м за промисловими категоріями А+В+СІ, або 0,26% від загальних запасів в Україні. До промислової розробки залучено 1 родовище - Солотвинське, на 4 - проводиться розвідка. Крім того, на території області розташовано 9 газоперспективних об'єктів, підготовлених до глибокого буріння, перспективні ресурси вільного газу яких (за кат. С3) оцінюються в 17,066 млрд. м3. Запаси бурого вугілля зосереджені на 4 родовищах і складають 39,150 млн.т (1,51% від загальних запасів в Україні). До експлуатації залучене 1 родовище. Цеоліти представлені 3-ма родовищами. Запаси цеолітів складають 285,2 млн.т за кат. А+В+СІ і 154,9 млн.т за кат. С2. Одним із найбільших по запасах є Сокирницьке родовище, де їх кількість складає 125,8 млн.т, із яких 39,5 млн.т становлять цеоліти високої якості. Закарпатська область володіє добре розвиненою сировинною базою будівельних матеріалів, на території якої налічується 174 родовища корисних копалин для будівництва. На даний час до розробки залучено 72 родовищ. Розвіданих і врахованих родовищ каменю облицювального в області налічується 22, із яких у промисловій розробці перебуває 9, каменю будівельного налічується 48 родовищ, з яких до розробки залучено 27. Закарпатська область налічує 80 родовищ сировини цегельно-черепичної з запасами 101,25 млн.м3 за промисловими категоріями А+В+С1, з яких до розробки залучено 26 родовищ. Загальне використання надр наведено в таблиці 7.1.1.1. Таблиця 7.1.1.1 Використання надр № з.п.

Загальна кількість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

Наявність документації

Загальна площа Площа відпрацьова- Рекультипорушених зе- них земель, що підля- вовано в мель, тис.га гають рекультивації 2009р.

земельний відвод 4

ліцензії

гірничий відвод 3

207

149

0,0319

7.2. Система моніторингу геологічного середовища Станом на 01.01.2010 р. на території області всього зафіксовано 3251 зсув загальною площею 379,54 кв.км, у т.ч. за 2009 рік виявлено 83 зсуви загальною площею 9,88 кв.км, з яких 12 – новоутворені (площа 0,06 кв.км), а 71 – древні (площа 9,82 кв.км), що були віддешифровані в попередні роки, але не завірені в полі. З поміж 71 древніх зсувів 63 стабілізовані (площа 9,28 кв.км), 7 (площа 0,47 кв.км) частково активізувались на 9-ти ділянках загальною площею 0,06 кв. км, а один активізувався на площі 0,07 кв.км. За інформацією Закарпатської геологорозвідувальної експедиції активізація зсувних процесів продовжується. Незначна активація бокової ерозії відмічена в басейнах рік Чорної Тиси, Тересви, Латориці і Ріки. Виявлено 15 ділянок бокової ерозії загальною довжиною 9,98 п.км. В результаті дії бокової ерозії пошкоджені автомобільні і сільські доро-

ги, мости, водозахисні дамби. Всього закартовано на території Закарпатської області 490 ділянок бічної ерозії загальною довжиною 158, 38 п.км. Зафіксовано сходження одного селевого потоку з конусом виносу площею 0,0035 кв.км. Всього станом на 01.01.2010 р. на території області закартовано 267 селенебезпечних водотоків загальна площа басейнів яких складає 1782 кв.км, а загальна площа їх конусів виносу - 0,674 кв.км. Значну шкоду завдає ерозія в долинах гірських рік. Фактично долини знаходяться на початку нового геоморфологічного циклу, пов’язаного з активною перебудовою (омолодженням) рельєфу в результаті чого досить швидко змінюються сформовані в певний геологічний період І і ІІ надзаплавні тераси. В межах цих терас розташовані, як правило, центральні частини населених пунктів, основні транспортні комунікації і землі сільськогосподарського призначення. Окрім цього, з терасами пов’язані алювіальні водоносні горизонти, за рахунок яких, в основному, забезпечується водопостачання населення. Погіршується якість питної води. Зменшується величина експлуатаційних запасів води на розвіданих водозабірних ділянках. В період інтенсивних дощів значну шкоду наносять селі. Вони важко прогнозовані, мають високу швидкість формування. Враховуючи надзвичайну щільність і масштабність (практично по всій гірській і передгірській частині області) проявів ЕГП – широкомасштабні інженерно-будівельні відновлювальні роботи і захисні заходи необхідно проводити на найбільш уразливих ділянках, де існує значна загроза населенню та комунікаціям. Обов’язковим є впровадження по всій області попереджувальних заходів. Активізації зсувних процесів, селів та бокової ерозії річок сприяє, за даними науковців, цикл підвищеної водності, який охопив не лише Закарпатську область та Україну, але і має ознаки глобального розповсюдження. 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Експлуатаційні ресурси мінеральних вод становлять біля 10,0 тис.м3 /добу і являють собою 20 типів вод, у т.ч. аналоги вод типу “Боржомі”, “Нарзан”, “Дарсун” та інші. Обсяги використання їх становлять у середньому 10-15% від загального ресурсу. Термальні води, що одноразово є лікувальними (температура 50-60о С) становлять біля 50,0 тис. м3 /добу, видобування їх становить біля 2%. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу. Загальні прогнозні ресурси прісних підземних вод Закарпатської області складають близько 400 млн.м3. Із зазначеної кількості ресурсів розвідані та затверджені у Державній комісії по запасах корисних копалин експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 124 млн.м3. Загальний обсяг забору води з поверхневих та підземних джерел станом на 01.01.2010 рік становить 54,24 млн.м 3 ( за даними статистичної звітності 2 – ТП (водгосп)).

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси В області поширені усі види екзогенних процесів. Зведені дані за 2009 р. про стан екзогенних геологічних процесів (ЕГП) за даними Закарпатської геологорозвідувальної експедиції в області наведено у таблиці 7.2.2. Таблиця 7.2.2 Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) в Закарпатській області Вид (ЕГП)

Площа поширення, км2

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

зсуви

9,88

0,005

карст

бокова ерозія берегів річок

9,98*

0,005

селі

0,0035

№ п/п

*- довжина ділянки, км. 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр В ході державного контролю щодо охорони та раціонального використання надр ДП “Закарпаттястандартметрологія” у 2009 році у порядку здійснення державного нагляду провела 16 перевірок підприємств гірничодобувної галузі розташованих на території Берегівського, Мукачівського, Ужгородського, Хустського, Виноградівського, Тячівського, Свалявського, Іршавського, Перечинського районів, які отримали спеціальні дозволи на користування надрами або уклали угоди купівлі-продажу сировини із підприємствами гірничодобувної галузі. За підсумками перевірок до 6 суб’єктів підприємницької діяльності із-за відсутності нормативної, технологічної документації застосовані штрафні санкції, на загальну суму 14,149 тис. грн., 17 посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності і застосовані адмінстягнення на загальну суму 2,686 тис. грн. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр За 2009 р. держуправлінням розглянуто 14 наданих матеріалів для оформлення екологічних карток та погодження проектів гірничих відводів, видано 8 екологічних карток і 1 погодження на продовження терміну дії дозволу (ліцензії) на геологічне вивчення, погоджено 5 матеріалів проектів гірничих відводів.

8. ВІДХОДИ 8.1 Структура утворення та накопичення відходів За даними Головного управління статистики у Закарпатській області на початок 2010 року у сховищах організованого складування підприємств області було накопичено 0,331 тис. тонн відходів І та ІІІ класів небезпеки. Накопичення відходів (станом на початок 2010 року), згідно даних Головного управління статистики у Закарпатській області № з/п

Показник

Одиниця виміру

Кількість

Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього У тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

од.

254

331,4

т т т

3,4 44,0 284,0

2 3 4 5

Примітка

Відходи І-го класу небезпеки – це відходи гальванічного виробництва, відходи з вмістом сурми, відходи формальдегіду, які через відсутність технологій переробки або утилізації, під контролем держуправління зберігаються на території власників відходів. Відпрацьовані люмінесцентні, ртутні лампи і ліхтарі, що містять ртуть, систематично збираються та вивозяться на ТОВ "Микитртуть" Донецької області для подальшої утилізації. На території області збір та вивіз на утилізацію даного виду відходів проводить ТОВ “Еко Лайф” (м.Ужгород) та ВТП "Екоцентр" (м. Львів), які мають відповідні ліцензії Мінприроди України та технічне обладнання для проведення робіт з небезпечними речовинами. Відходи ІІ-го класу небезпеки – це невідомі, непридатні та заборонені до застосування ХЗЗР, відпрацьований електроліт з цих акумуляторів, просочене машинною оливою ганчір'я, відпрацьовані нафтопродукти, у тому числі мастила, відходи гальваніки. На території області відсутня система збирання відпрацьованих олив, однак 90% підприємств утилізує даний відхід шляхом повторного використання. Найближче підприємство, яке має ліцензію на збір відпрацьованих мастильних матеріалів ТОВ НВП “МАСТ” (м. Львів, вул. Пекарська, 13/7), на утилізацію свинцевих акумуляторів разом з відпрацьованим електролітом – ДП "Закарпаттявторкольормет" (м. Ужгород), КП “Вторма” (м.Мукачево), ТОВ “Промснаб– Ужгород” (м. Ужгород). Вивіз на знешкодження наявних відходів гальваніки здійснюється на ТОВ “Еко-Стандарт” (м. Харків). Відходи ІІІ-го класу небезпеки - складає намул каналізаційних споруд, осад відстійників, промаслена тирса та відходи деревообробного виробництва. Намул КОС тимчасово зберігається на мулових майданчиках каналізаційних очисних споруд. Утилізація відходів деревообробки вирішується шляхом брикетування та спалювання в котлах як додаткового енергетичного ресурсу.

100

Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 роки № з/п 1

Показник Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, т Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

2007 рік

2008 рік

2009 рік

637453

855426

704466

237557

273456

718465

6203

3601

1073.832

11800

13280

13999

881213

1132483

718465

0,17

0,04

0,00009

0,00007

0,00006

0,95

1,05

0,044

Із загальної кількості промислових відходів, що утворилися в 2009 році 98% припадає на промислові (у т.ч. гірничопромислові), 0,14% - утворення І-ІІІ класів небезпеки, 1,9 % відходів житлово-комунального господарства. В порівнянні з минулим роком відмічається збільшення утворення твердих побутових відходів житлово - комунального сектору на 5%. 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Збирання побутових відходів від населення та суб’єктів господарської діяльності і їх видалення на існуючі полігони ТПВ та сільські сміттєзвалища здійснюється як самостійно власниками відходів так і спеціалізованими комунальними господарствами, яких в області нараховується 110, згідно договорів. Окремі види відходів, що не підлягають видаленню на сміттєзвалища (відходи вторинної сировини, чорний та кольоровий металобрухт, свинцеві акумулятори), передаються спеціалізованим підприємствам, що займаються збиранням і передачею на утилізацію відходів, згідно отриманих ліцензій в Мінприроди України. Таких підприємств на території області – 22. Згідно інформації підприємств, які отримали ліцензії в Мінприроди України на збирання відходів як вторинної сировини протягом 2009 року на утилізацію за межі області відправлено 190 тонн відходів поліетилену, 927 тонн макулатури, 859 тонни склобою, 62 тонн свинцевих акумуляторів, 17351 тону металобрухту чорного, інших. Зібрано та вивезено на утилізацію за межі області 38175 шт. відпрацьованих люмінесцентних та ртутних ламп. Відходи деревообробки спалюються в котлах як додатковий енергетичний ресурс та брикетуються.

101

Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) №з/п 1 2 3 4 5 6 7 8

9 10 11 12

Показники Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам

у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

2000 рік 559 65,0 10,0 65,0 5,5

2007 рік 6,2 0,002 1,6 0,99 0,94 0,2

2008 рік 3,6 1,13 0,094 0,16

2009 рік

406,0 13495 шт. люм . ламп -

7,3 32461 шт. люм . ламп 0,0003 0,055

2,3 42683 шт. люм . ламп 0,01

0,403 38175 шт. люм. ламп

0,0006

0,065

0,75

0,5

0,48

0,331

1,073 0,006 – 0,708 0,043 0,025 0,019

– 0,011

За інформацією Головного управління статистики у Закарпатській області протягом 2009 року підприємствами деревообробки та лісопилення було утворено понад 35 тис. тонн відходів тирси, з них утилізовано протягом року шляхом спалювання у котлах як додаткового енергетичного ресурсу біля 29 тис.тонн, передано іншим (для брикетування та господарського використання) понад 6 тис. тонн. В цілому процес із створення і впровадження нових технологій з використання вторинних ресурсів та переробки відходів в області відбувається повільно. В області функціонує 14 виробництв з тирсобрикетування, що дуже мало. Необхідно на рівні держави передбачати механізм економічної зацікавленості виробника у впровадженні передових технологій та ресурсоощадних методів використання сировини і матеріалів, підтримку з боку держави виробників, якими впроваджуються у виробництві передові безвідходні та маловідходні технології, .сучасні ефективні засоби запобігання екологічним аваріям, тощо.

102

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2010 року № з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

Кількість

Площі під твердими побутовими відходами, га

2 Сміттєзвалища

31 1 36 14 33 24 37 21 15 12 26 31 14 295

39,55 1,5 13,9 5,9 31,93 11,2 15,86 9,93 5,1 5,904 13,74 32 12,095 198,609

1 1 1 1 1 1 1 1 1 9 відсутні

4,5 12,0 9,0 4,9 5,0 4,7 2,0 6,5 2,0 50,6

304

249,209

1 2 3 4 5 6

Берегівський район Великоберезнянський район

7 8 9 10 11 12 13

Мукачівський район Перечинський район Рахівський район Свалявський район Ужгородський район Тячівський район Хустський район Усього: Полігони м. Берегово м. Мукачево м. Ужгород м. Хуст м. Виноградово м. Іршава м. Чоп м. Тячів м. Свалява Усього: Заводи по переробці твердих побутових відходів Усього:

Виноградівський район

Воловецький район Іршавський район Міжгірський район

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5

На кінець 2009 року в Закарпатті зареєстровано 304 місць видалення ТПВ відходів загальною площею 249,208 га., на яких накопичено більше 4 млн. тонн відходів. Щорічно у області утворюється понад 350 тис. т. ТПВ. Більша частина полігонів ТПВ та сміттєзвалищ вичерпали свій потенціал. Поводження з непридатними пестицидами № з/п

Район

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т

Кількість на кінець року, т

1 1 2

2 Берегівський район Великоберезнянський район Виноградівський р-н Воловецький район

3 3,508 0

4 3,508 0

5 +0,819 0

6 0 0

8,532 0

-0,818 0

36,906 0

3 4

103 1 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

2 Іршавський район Міжгірський район Мукачівський район Перечинський район Рахівський район Свалявський район Ужгородський район Тячівський район Хустський район м. Ужгород Усього:

3 11,644 0 52,7 0 0 0,794 14,085 0 0 0 91,263

4 11,644 0 52,7 0 0 0,794 14,085 0 0 0 91,263

5 +7,708 0 -4,407 0 0 +0,185 0 0 0 0 3,483

6 0 0 39,093 0 0 0 0 91,83 71,9 26,208 265,937

Протягом 2009 року з території області вивезено за межі України 91,263 тонн непридатних ХЗЗР, з них 41,263 тонн за рахунок коштів Мінприроди України у відповідності до укладеної угоди з ТОВ “НВТ Динаміка” та 50 тонн за кошти обласного фонду ОНПС. З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища по програмі 2401250 "Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами" держуправлінню ОНПС не виділялись. Роботи проводилися у 7-и районах (Тячівському, Виноградівському, Берегівському, Ужгородському, Мукачівському, Перечинському та Сва-лявському). Повністю очищені від пестицидів Великоберезнянський, Перечинський, Свалявський, Воловецький, Міжгірський, Рахівський, Берегівський, Іршавський та Ужгородський райони. Всього, протягом 2007-2009рр. за межі України на знешкодження було вивезено 213,771 тонн ХЗЗР. На сьогодні, на території області у 8 складських приміщеннях і в місцях тимчасового складування накопичено 265,937 тонн непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, які необхідно вивезти на утилізацію за межі області, з них, 106,037 тонн ХЗЗР контейнеризованих ТОВ “НВТ Динаміка” у 2007-2009 роках, 159,9 тонн – потребують контейнеризації та вивезення. Окрім того є 154 тонни забрудненого пестицидами ґрунту, що зберігається на території ВАТ “Хустський агрокомплекс”. Здійснення заходів з екологічно безпечного знешкодження та дезактивації потребують також тара і приміщення. ХЗЗР залишились у 4-х районах та м. Ужгороді: Тячівському районі - 91,83 тонни, Виноградівському - 36,906 тонн, Хустському - 71,9 тонн, Мукачівському 39,093 тонни та м. Ужгороді - 26,208 тонн. Роботи по контейнеризації та вивезенню ХЗЗР за межі області будуть продовжуватись і в 2010 році. 8.3. Використання відходів як вторинної сировини Динаміка використання відходів № з/п 1 2 3

Показник Обсяги утворення відходів, тис. т Обсяги використання відходів, тис. т Рівень використання, %

2000 рік

2007 рік

84,8 75,2 88,7

6,23 1,57 25,2

2008 рік 3,60 1,13 31,4

2009 рік 1,1 0,7 63,6

104

В результаті діяльності підприємств у 2009 році утворилося 1,1 тис. тонн відходів, що менше, ніж на 1 січня 2009 року на 2,5 тис. тонн або 69,4% в порівнянні з попереднім роком. Найбільш питому вагу утворення займають відходи ІІІ класу небезпеки – 0,9 тис. тонн або 85,7 % від загальної кількості наявних відходів. Утворених та отриманих відходів із загальної кількості відправлено у спеціально відведені місця 1,8%, у місця неорганізованого складування за межі підприємства – 1,0%. Для власних потреб підприємствами було використано 0,7 тис.тонн відходів, що на 36,4 % менше показника 2009 р. Обсяги знешкоджених відходів зменшено на 53,6% до 0,04 тис.т. Згідно даних Головного управління статистики у Закарпатській області на початок 2010 року у сховищах організованого складування відходів у спеціально відведених місцях та на територіях підприємств знаходилось 0,331 тис. тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки проти 0,48 тис. тонн на початок 2009 року. 8.4. Транскордонні перевезення відходів Впродовж звітного періоду фактів вивезення та ввезення відходів на територію області не зафіксовано. Повідомлень від суб’єктів підприємницької діяльності щодо отримання дозволів у Мінприроди України на ввезення або вивезення відходів не поступало. 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами З метою зменшення накопичення та утворення відходів щорічно погоджуються ліміти та видаються дозволи на утворення і розміщення відходів. На 2009 рік затверджено і видано лімітів та дозволів на утворення і розміщення відходів для 891 підприємства та організацій області. Щорічно проводиться інвентаризація місць видалення відходів (МВВ) на території області. Місцевими державними адміністраціями затверджено районні реєстри МВВ. Проводиться робота з паспортизації існуючих полігонів ТПВ та сміттєзвалищ. Із наявних 304 місць видалення відходів на даний час паспортизовано 138 або 45,3 % від загальної кількості МВВ. Налагоджується система збору та вивозу відходів, впроваджуються нові технології з використання вторинних ресурсів та переробки відходів. Для покращення екологічної ситуації у сфері поводження з побутовими відходами в області розроблені та діють програми: - "Обласна програма благоустрою населених пунктів на 2006-2010 рр", затверджена розпорядженням голови Закарпатської облдержадміністрації №483 від 17 серпня 2006 року; - місцеві програми "По благоустрою населених пунктів", затверджені рішеннями сесій районних, міських, селищних та сільських рад; Розроблено "Концепцію комплексної системи поводження з побутовими відходами для Закарпатського регіону", схвалену рішенням десятої сесії 5-го скликання Закарпатської обласної ради від 02 серпня 2007 року №325.

105

Розпорядженням голови облдержадміністрації від 17.04.09 за №169 затверджено "Обласну Програму поводження з твердими побутовими відходами на 2009-2011 роки". Діє розпорядження голови облдержадміністрації від 12.03.07р. №108 "Про благоустрій населених пунктів та встановлення єдиного санітарного дня з очищення території області". З метою усунення порушень законодавства при поводженні з промисловими та побутовими відходами і недопущення забруднень територій басейну прикордонних річок Тиса, Уж, Латориця та їх притоків в області розроблений і діє План конкретних організаційно-правових заходів з питань благоустрою населених пунктів та поводження з відходами в басейні річок Тиса, Уж, Латориця та їх притоках. План виконується всіма райдержадміністраціями та органами місцевого самоврядування, а також відповідальним обласним управлінням та організаціями.

106

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки В області є ряд техногенно-небезпечних об’єктів, які у випадку аварій можуть суттєво вплинути на екологічну ситуацію і призвести до негативного впливу на здоров'я населення. Перелік видів діяльності таких об'єктів щорічно переглядається в районних комісіях з надзвичайних ситуацій та погоджується із управлінням з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення облдержадміністрації. До таких відносяться: ВАТ “Свалявський лісохімкомбінат” – ТОВ “Грифсканд-Свалява”, системи магістральних трубопроводів нафтопроводу "Дружба"; продуктопроводу ДП "ПрикарпатЗахідтранс", який належить АТ "Транснафтопродукт" (Росія); етиленопроводу виробничого об’єднання "Оріана"; газопроводи "Братерство; "Союз", "Прогрес", "Уренгой – Помари – Ужгород". Зберігається ризик виникнення аварій у випадках перевезення небезпечних вантажів на залізничних коліях, значна частина яких пролягає в гірській місцевості. Протягом 2009 року була зафіксована аварійна ситуація на станції очистки шахтних вод на підприємстві гірничо -видобувної галузі в районі м. Бая Борша (Румунія), яка склалася о 22.00 год. 15.04.09 року і призвела до забруднення р. Секу притоки р. Цісла. Відстань від місця аварії до українське — румунського кордону (Валя Вішелуй — Ділове) становила 72 км. За результатами гідрохімічних аналізів вміст металів в р. Тиса нижче впадіння р. Вішеу з 16 по 20 квітня поточного року перевищував фонові значення за вмістом цинку, заліза, міді від 2 до 4 разів. Станом на 21.04.09 р. у контрольних створах р. Тиса ( с. Ділове, смт. Солотвино, м. Тячів, с. Вілок, м. Чоп ) вміст металів у поверхневих водах відповідав фоновим концентраціям. Основні екологічні проблеми, які існують в області: - відсутність системи та інфраструктури збору та сортування твердих побутових відходів. - забруднення поверхневих водойм та підземного водоносного горизонту недостатньо очищеними та неочищеними стоками. - екологічно-безпечне зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) та їх подальша утилізація. - подальше поводження з завезеними та розміщеними на території області хімічними речовинами (сумішшю речовин "Премікс"). - збільшення негативного впливу на довкілля об’єктів виробничого призначення, а саме:  золотовидобувного підприємства ТОВ “Закарпатполіметали” (с. Мужієво, Берегівського району).  території колишнього ЗАТ „Великобичківський лісохімкомбінат”.  Солотвинського солерудника Тячівського району Закарпатської області. - недостатня забезпеченність природозберігаючими засобами та технологіями для транспортування деревини в гірських умовах – повітряно-трелювальними установками та механізмами. - відсутність інфраструктури в частині будівництва лісовозних доріг відповідно до передбачених обсягів державної програми “Ліси України”.

107

Вирішення питання подальшого поводження з завезеними та розміщеними та території області суміші речовин “Премікс”. Згідно акту міжвідомчої комісії Мінприроди України від 25.02.2010 року обстеження місць розміщення суміші хімічної речовини “Премікс” на території м.Берегово та Берегівського району тимчасово розміщено 836 тонн речовини “Премікс”- на відкритих площадках і складських приміщеннях (контейнеризованих) та 472,140 тонн - у 10 залізничних вагонах (неконтейнеризованих). У 2009 році виконувались роботи з вивільнення вагонів та вивезення на утилізацію за межі України суміші речовини “Премікс”, що знаходилася у залізнодорожніх вагонах на станціях Берегово та Боржава, Берегівського району. За кошти Мінприроди України в сумі 5,1 млн.грн. Державним підприємством “Національний центр поводження з небезпечними відходами” Мінприроди України було контейнеризовано та вивезено за межі України на утилізацію 656 тонн суміші речовини “Премікс”, (або вивільнено 14 вагонів з-під цієї речовини із 24). У 2010 році роботи по перегрузці та вивезенню хімічної речовини “Премікс” на утилізацію необхідно продовжити. Вирішення питання екологічно-безпечного зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) та їх подальша утилізація. Протягом 2009 року з території області вивезено за межі України 91,263 тонн непридатних ХЗЗР, з них 41,263 тонн за рахунок коштів Мінприроди України у відповідності до укладеної угоди з ТОВ “НВТ Динаміка” та 50 тонн за кошти обласного фонду ОНПС. З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища по програмі 2401250 "Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами" держуправлінню ОНПС не виділялись. Роботи проводилися у 7-и районах (Тячівському, Виноградівському, Берегівському, Ужгородському, Мукачівському, Перечинському та Сва-лявському). Повністю очищені від пестицидів Великоберезнянський, Перечинський, Свалявський, Воловецький, Міжгірський, Рахівський, Берегівський, Іршавський та Ужгородський райони. Всього, протягом 2007-2009рр. за межі України на знешкодження було вивезено 213,771 тонн ХЗЗР. На сьогодні, на території області у 8 складських приміщеннях і в місцях тимчасового складування накопичено 265,937 тонн непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, які необхідно вивезти на утилізацію за межі області, з них, 106,037 тонн ХЗЗР контейнеризованих ТОВ “НВТ Динаміка” у 2007-2009 роках, 159,9 тонн – потребують контейнеризації та вивезення. Окрім того є 154 тонни забрудненого пестицидами ґрунту, що зберігається на території ВАТ “Хустський агрокомплекс”. Здійснення заходів з екологічно безпечного знешкодження та дезактивації потребують також тара і приміщення. ХЗЗР залишились у 4-х районах та м. Ужгороді: Тячівському районі - 91,83 тонни, Виноградівському - 36,906 тонн, Хустському - 71,9 тонн, Мукачівському -

108

39,093 тонни та м. Ужгороді - 26,208 тонн. Роботи по контейнеризації та вивезенню ХЗЗР за межі області будуть продовжуватись і в 2010 році. Забруднення водних об’єктів внаслідок неефективної роботи очисних споруд об’єктів комунального господарства та промислових підприємств Згідно бази даних держуправління ОНПС, на території області нараховується 143 об’єкти-водокористувачі, на балансі яких знаходяться каналізаційні очисні споруди очистки стічних вод загальною потужністю 41,09 млн. м 3, з них 105 підприємств-водокористувачів здійснюють скиди зворотних вод безпосередньо в поверхневі водойми. У 2009 році в поверхневі водні об'єкти скинуто 10,31 млн.м 3 недостатньо очищених та 0,63 млн.м3 неочищених стічних вод. Загальний об’єм скинутих у поверхневі водойми забруднених стічних вод становить 10,94 млн.м 3, що на 6,71 % менше в порівнянні з 2008 роком. Частка забруднених (недостатньо очищених та неочищених) стічних вод в загальному скиді складає 25,2 %. Найбільшими забруднювачами поверхневих водойм і надалі залишаються об’єкти житлово-комунальних підприємств області, якими у 2009 році було скинуто в поверхневі водойми (10,71 млн.м3) забруднених стічних вод або 97,9% від загального скиду (10,94 млн.м3) забруднених стоків по області. З 20 виробничих управлінь житлово-комунального господарства області 16 включено до переліку найбільших забруднювачів поверхневих водойм. Очисні споруди 6 ВУЖКГ (смт. Дубове, Буштино, Міжгір’я, Кобилецька Поляна, Вишково, м. Тячів,) зруйновані або знаходяться в аварійному стані. Стічні води цих населених пунктів відводяться у поверхневі водойми без очистки. Не забезпечують нормативну очистку стічних вод КОС 10 ВУЖКГ, зокрема обласного центру та 6 районних центрів області. У 2009 році на вирішення проблем, пов’язаних із забрудненням поверхневих водойм, з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища кошти не виділялися. За кошти державного бюджету у сумі 1000,0 тис.грн., місцевого бюджету і власних коштів КП «Водоканал м. Ужгорода» протягом 2009 р. виконувались роботи з реконструкції КНС-1, КНС-6, КНС-9 підприємства. За кошти власників-водокористувачів у 2009 році побудовано та введено в експлуатацію 9 нових КОС глибокої біологічної очистки. Всього, за період 20062009рр. за кошти власників-водокористувачів побудовано та введено в експлуатацію на території області 70 нових КОС повної біологічної очистки загальною потужністю 1250 м.куб/добу. Вирішення проблеми очистки стічних вод та припинення забруднення водних об’єктів можливо при достатній фінансовій підтримці існуючих природоохоронних програм на національному, регіональному та місцевому рівнях. Необхідно ліквідувати диспропорцію між потужностями водозабірних споруд та каналізаційних очисних споруд, забезпечити будівництво нових та реконструкцію існуючих каналізаційно-очисних споруд та мереж водопровідноканалізаційного господарства, збільшення фінансування природоохоронних заходів з Державного бюджету.

109

Затоплення шахти №9 та аварійного ствола шахти №8 ДП ,,Солотвинський солерудник” Мінагрополітики України у Тячівському районі Закарпатської області Солотвинське родовище кам’яної солі експлуатується понад двісті років у складних гідрогеологічних умовах, що привело до передчасного затоплення і виведення з ладу 7 раніше побудованих шахт. За даними геологорозвідки Солотвинське родовище солі знаходиться в дуже складних гідрогеологічних та інженерно-геологічних умовах, поступлення до соляного тіла підземних вод призводить до активізації карстових процесів. Підпорядкований Мінагрополітики України ДП ,,Солотвинський солерудник” є гірничо видобувним підприємством. Видобуток кам’яної солі проводився з 1975 р. до 17.02.2007 р. підземним методом на шахтах № 8 і № 9. Припинення виробничої діяльності призвело до різкого погіршення ситуації внаслідок неконтрольованих гідрологічних процесів і утворення карстів у межах гірничого відводу. У гірничих виробках шахти № 9 крім того, розміщено алергологічну лікарню Міністерства охорони здоров’я України, у шахті №8 - обласну алергологічну лікарню. З метою захисту гірничих виробок від підземних та поверхневих вод на родовищі збудовано дренажну систему загальною протяжністю 11,0 км, частина якої на сьогоднішній день не працює. Внаслідок такої ситуації скид шахтних вод у р. Тиса щорічно збільшується і становить 2-3 млн. м. куб. в рік, з яких біля 300 тис.м. куб. в рік становлять розсоли з концентрацією солі до 300 грам на літр. Наказом Мінагрополітики від 17.12.09 № 90 про затвердження проекту “Консервація шахти № 9 ДП “Солотвинським солерудник” передбачалось проведення комплексних будівельно-монтажних робіт по консервації шахти № 9 із засипкою карстових провалів на шахтному полі та заходи по підтримці шахти № 8 в експлуатаційному стані для лікування хворих в алергологічній лікарні. Однак ці заходи не виконано. Не вирішення Мінагрополітики України ситуації за наслідками діяльності солерудника може призвести до втрати родовища та непередбачених соціально-економічних наслідків як для селища так і в цілому для регіону. За даними МНС у зоні можливих просідань та деформації поверхні землі розташовано 292 будинки, у яких проживає 1253 мешканці. У зоні карстонебезпечних процесів знаходяться дві загальноосвітні школи, міська лікарня, Солотвинський водоканал, лінія електромереж, частина мережі централізованого водопостачання та водовідведення, підстанція “Солотвино”, частина відвідного газопроводу високого тиску до смт. Солотвино, ділянка автомобільної дороги державного значення Мукачево-Рогатин та ділянки автомобільних доріг комунальної власності. Вирішення зазначених проблем потребує багатомільйонних капвкладень і на місцевому рівні не вирішиться. Не зважаючи на рішення 17-ї сесії V скликання Закарпатської обласної ради від 12.06.2008 № 601 про клопотання перед Кабінетом Міністрів України визнання на Солотвинському родовищі надзвичайної ситуації державного рівня, додатком 2 протоколу засідань Експертної комісії МНС від 10.03.2009 № 67 аварійну ситуацію на території шахтного поля ДП “Солотвинський солерудник” і за його межами класифіковано як надзвичайну ситуацію місцевого рівня.

110

Лист облдержадміністрації від 14.07.2009 № 2668/06-03 до Експертної комісії МНС про визначення аварійної ситуації на солеруднику як надзвичайної ситуації державного рівня на сьогодні також не враховано. Про складну ситуацію, викликану збільшенням притоку ґрунтових та поверхневих вод у соляний масив та зокрема, про затоплення гірничої виробки шахти № 9 внаслідок надходження підземних вод, активізацію утворення карстових порожнин і утворення провалів земної поверхні у межах гірничого відводу держуправління неодноразово надавало інформації з пропозиціями до обласної комісії з надзвичайних ситуацій та до Мінприроди України. Враховуючи наведене а також те, що впродовж останніх років Мінагрополітики України, у підпорядкуванні якого знаходиться ДП “Солотвинський солерудник”, не вирішено ситуацію за наслідками його виробничої діяльності, з метою невідкладного врегулювання соціально-економічної та екологічної ситуації за наслідками діяльності ДП “Солотвинський солерудник” на Солотвинському родовищі кам’яної солі держуправління просить Мінприроди України ініціювати розгляд питання на рівні Кабінету Міністрів України. 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Безпечне функціонування техногенно та екологічно-небезпечних об'єктів знаходиться на постійному контролі держуправління ОНПС в Закарпатській області. Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації щоквартально розглядається стан функціонування таких об'єктів з внесенням конкретних пропозицій і розробкою першочергових заходів безпеки по їх діяльності. Таблиця 9.2.1. Перелік екологічно небезпечних об’єктів 1. 1 1.

Назва об'єкту

2 Компресорна станція “Хуст”, газопроводи, обладнання, склад ПММ,

Власник

3 Хустське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів УМГ “Прикарпаттрансгаз” ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” Компресорна станція “Воловець”, Хустське лінійно виробниче управління газопроводи, обладнання, склад магістральних газопроводів УМГ “ПриПММ карпаттрансгаз” ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” Компресорна станція “Хуст”, Хустське лінійно виробниче управління АГНКС магістральних газопроводів УМГ “Прикарпаттрансгаз” ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” Компресорна станція “Ужгород”, Закарпатське лінійне виробниче управгазопроводи, обладнання, склад ління магістральних газопроводів УМГ ПММ, склад балонів з пропан "Прикарпаттрасгаз" ДК "Укртрансгаз" бутаном, склад балонів з киснем НАК "Нафтогаз України" Компресорна станція “Росош”, Закарпатське лінійне виробниче управгазопроводи, обладнання ління магістральних газопроводів УМГ "Прикарпаттрасгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" Площадка ЛЕС, ГРС “Свалява” Закарпатське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів УМГ "Прикарпаттрасгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" АЗС, резервуари котельні ЛВДС Лінійна виробнича диспетчерська станція “Дубриничі”, Закарпатська діль- (ЛВДС) “Дубриничі Дочірнього

Місце знаходження 4 Хустський р-н , с. Іза

Адреса 5 90400, Закарпатська обл. м. Хуст, п/с 9

Воловецький р-н, смт Воловець

90400, Закарпатська обл. м. Хуст, п/с 9

Хустський р-н , с. Іза

90400, Закарпатська обл. м. Хуст, п/с 9

Ужгородський р-н , с. Часловці

88000 Закарпатська обл. м. Ужгород п/с 41"Д"

Свалявський р-н, с. Росош

88000 Закарпатська обл. м. Ужгород п/с 41"Д"

Свалявський р-н, м. Свалява

88000 Закарпатська обл. м. Ужгород п/с 41"Д"

Перечинський р-н, с. Дубриничі

Закарпатська обл. Перечинський р-н

111 1

2 ниця нафтопродуктопроводу

3 підприємства “ПрикарпатЗахідтранс”

АЗС РБУ ЛВДС “Дубриничі”, Лінійна виробнича диспетчерська станція Перечинський р-н, Закарпатська дільниця нафтопро- (ЛВДС) “Дубриничі Дочірнього Дубриничі дуктопроводу підприємства “ПрикарпатЗахідтранс”

Площадка 2/1 об’єкт 243 Закар- Лінійна виробнича диспетчерська станція Свалявський р-н, патська дільниця нафтопродукто- (ЛВДС) “Дубриничі” Дочірнього с. Росош проводу підприємства “ПрикарпатЗахідтранс”

10. Ділянка лінійної частини траси магістрального етиленопроводу “Калуш-Західний кордон” км 3953 (технологічний блок № 3) 11. АЗС, Закарпатська дільниця нафтопроводу “ДРУЖБА”

Управління магістральних продуктопроводів ТзОВ “Карпатнафтохім” ЗАТ “Лукор” філія “Магістральні нафтопроводи “ДРУЖБА” ВАТ “Укртранснафта”

Іршавський р-н,

Мукачівський р-н, с. Кольчино

12. Напоро-понижуюча станція “Со- філія “Магістральні нафтопроводи Свалявського р-ну, лочин” ЛВДС “Сколе” Закар“ДРУЖБА” ВАТ “Укртранснафта” с. Солочин патська дільниця нафтопроводу “ДРУЖБА” 13. Нафтобаза, АЗС Закарпатське обласне КП “Міжнародний Ужгородський р-н, аеропорт Ужгород ” м. Ужгород 14.

15.

16.

17.

18.

19.

20. 21.

22.

23.

24.

25. 26. 27.

28. 29.

30.

5 с. Дубриничі, вул. Центральна, 176 Закарпатська обл. Перечинський р-н с. Дубриничі, вул. Центральна, 176 Закарпатська обл. Перечинський р-н с. Дубриничі, вул. Центральна, 176 77305, м. Калуш Івано–Франківська область, вул. Промислова, б/н 79000, м. Львів вул. Липинського, 12 79000, м. Львів вул. Липинського, 12

Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька , 145 Нафтобаза, резервуарний парк Дочірнє підприємство "Ужгороднафто- Ужгородський р-н, Закарпатська обл., продукт" ВАТ "Концерн Галнафтогаз" м. Ужгород м. Ужгород, вул. Лавріщева, 61 АГНС № 21 „Ужгород ” РВУ „Львівавтогаз” Ужгородський р-н, Закарпатська обл., м. м. Ужгород Ужгород, вул. Краснодонців, 25 Газонаповнювальна станція Філія № 3 “Ужгородська” ТОВ “НК Ужгородський р-н, Закарпатська обл., м. “Альфа-нафта” м. Ужгород Ужгород, вул. Болгарська, 9 Автогазозаправочний пункт ста- ТОВ “ Автогаз “ Ужгородський р-н, Закарпатська обл., м. ціонарного типу м. Ужгород Ужгород, вул. Радищева, 1 “а” АГНКС №1 ТОВ “Енергоресурси” Ужгородський р-н, Ужгородський район с. Баранинці с. Баранинці, вул. Об'їзна, 9 Русько-Комарівське газове родо- СД ЗАТ «Тисагаз» ЗАТ «Концерн Надра» Ужгородський р-н, Ужгородський райвище с. Руські Комарівці он, с. Руські Комарівці Нафтобаза ПП „Закарпатський нафтовий холдинг” Мукачівський р-н, м. Мукачево, вул. м. Мукачево Крилова, 98 Г Нафтобаза ВАТ “Закарпатнафтопродукт - МукачеМукачівський р-н, м. Мукачево, вул. во” м. Мукачево Берегівська – об'їзна, 11 Нафтобаза, резервуарний парк, ЗАТ „Корпорація „Західна нафтова група Мукачівський р-н, Мукачівський р-н с. зливо-наливні естакади Карпати” с. Шенборн, Шенборн, вул. Мукачівська, 15 Станція перевантаження зрідже- Виробниче підприємство „Надєжда” Мукачівський р-н, Мукачівський р-н, с. них вуглеводних газів пропанс. Горонда Горонда бутан Станції перевантаження небезПідприємство з іноземними інвестиціями Мукачівський р-н, Мукачівський р-н с. печних речовин та продуктів “Петро-Карбо-Хем-Мукачево” с. Павшино Павшино, вул. Лісна, нафтохімії 21, Склад ПММ в/ч 3942 Мукачівський р-н, Мукачівський р-н, с. с. Баркасово Баркасово Склад ПММ ТзОВ виробничо-комерційна фірма „Век- Берегівський р-н, м. Берегово, вул. тор” м. Берегово Сільвая, 4 Автогазозаправочний пункт ста- ТзОВ “ НК Альфа – нафта” Берегівський р-н, Закарпатська обціонарного типу №8 с. Косонь ласть, Берегівський район, с. Косонь, вул. Бочкая, 112 АЗС склад нафтопродуктів ТОВ „Грант ОІЛ ДК” Берегівський р-н, с. Астей Пункт переливу з залізничних ТОВ “Карпати Газ Транс” Львівської Берегівський р-н, вул. Шімон Менгерт, цистерн з російських в європей- залізниці с. Батьово 31 ські зріджених вуглеводних газів Нафтобаза ДП “Мавекс-Верховина” Берегівський р-н, Берегівський р-н, с. с. Мужиєво Мужиєво, вул.

112 1

31. Об’єднані склади ракетнов/ч А-1556 Міністерства оборони України Берегівський р-н, артилерійського озброєння с. Гать 32. Постійний поверхневий розхідний ТзОВ “Закарпатполіметали” Берегівський р-н, склад вибухових матеріалів, схос. Мужієво вище №1, сховище №2 33. Склад вибухових матеріалів

ст. Щербин Львівської залізниці

34. Газонаповнювальна станція

ТОВ “Автогаз”

35. Нафтобаза

ТОВ “Веста-сервіс”

36. Склад ПММ

Локомотивне депо залізничної станції Королево Ужгородської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці ТзОВ “НК Альфа-нафта”

37. Нафтобаза 38. ВАТ “Перечинський ЛХК”

39. Територія колишнього В.Бичківський лісохімкомбінат 40. Автомобільна газонаповнювальна Регіональне виробниче управління компресорна станція №22 “Львівавтогаз” (АГНКС-Свалява) 41. Солотвинське газове родовище УППГ “Солотвино” ДК «Укргазвидобування» ГПУ «Львівгазвидобування» 42. Нафтобаза ВАТ “Концерн Галнафтогаз” 43. Автомобільна газонаповнювальна Регіональне виробниче управління станція №23 (АГНКС-Хуст) “Львівавтогаз” 44. Газонаповнювальна станція, автомобільний наповню вальний пункт, компресорна 45. Газонаповнювальний пункт 46. Паливний склад та паливомаслороздатні колонки 47. Склад нафтопродуктів

48. Комунальне підприємство Берегівський комбінат водопостачання та водовідведення 49. Виробниче управління житловокомунального господарства 50. Виробниче управління житловокомунального господарства 51. Комунальне підприємство Воловецьке селищне житловокомунальне господарство “Волівчик” 52. Іршавське комунальне підприємство по водопостачанню 53. Виробниче управління житловокомунального господарства 54. ММКП Мукачівводоканал

Виноградівський р-н, м. Виноградів Перечинський р-н, м. Перечин Рахівський р-н, смт В.Бичків Свалявський р-н, м. Свалява

м. Виноградів, вул. Промислова, 1 вул. Червоноармійська, 25

Тячівський р-н, смт Солотвино Хустський р-н, м. Хуст Хустський р-н, м. Хуст

Тячівський район, смт Солотвино м. Хуст, вул. Вокзальна 24 м. Хуст, автодорога Мукачево І.Франківськ 67 км. м. Хуст, вул. Чернишевського 12

м. Свалява, вул. Верховинська, 21

ТОВ „БІЛАД ЛТД”

Хустський р-н, м. Хуст

ПП Уйгелі В.Л.

Хустський р-н, с. Стеблівка

В.Березнянська селищна рада

В.Березнянський р-н, смт. В.Березний Виноградівський р-н, м. Виноградів Воловецький р-н, смт Воловець

вул. Фізкультурна, 7

Іршавський р-н, м. Іршава Міжгірський р-н, смт. Міжгір'я Мукачівський р-н, м. Мукачево Перечинський р-н, смт. Перечин Рахівський р-н, м. Рахів Свалявський р-н, м. Свалява

пров. Шевченка, 3а вул. Незалежності, 72а пл. Миру, 7

Хустський район, с. Стеблівка, урочище Гусятний Локомотивне депо Львівської залізниці Ужгородський р-н, Закарпатська область м. Чоп Ужгородський р-н. м. Чоп ТОВ «Веста-Сервіс Ужгород» Ужгородський р-н, Закарпатська область м. Чоп Ужгородський р-н м. Чоп Мукачівське шосе 6 Берегівський міськвиконком Берегівський р-н, вул. Богдана Хмельм. Берегово ницького, 7

Виноградівський міськвиконком Воловецька селищна рада

Іршавська райдержадміністрація Міжгірська селищна рада Мукачівський міськвиконком

55.

Перечинське КП Комунальник

Перечинська селищна рада

56.

КП Рахівводоканал

Рахівська райдержадміністрація

57.

Свалявське районне комунальне підприємство водопостачання та водовідведення Виробниче управління житло-

Свалявський райдержадміністрація

58.

В.Березнянський р-н, с. Волосянка В.Березнянський р-н, с. М.Березний Виноградівський р-н, м. Виноградів Виноградівський р-н, смт Королево

5 Леніна, 272 . м. Мукачево, вул. Севастопольська, 4 Закарпатська область, Берегівський р-н, с. Мужієво, вул. Чіпі, 2 с. Волосянка ст. Щербин Ужгород, вул. Радищева, 1а м. Виноградів, вул. Лейзмана, б/н ст. Королево

Тячівська райдержадміністрація

Тячівський р-н, м.

вул. Комунальна, 6 вул. Шевченка, 24

вул. Жовтнева, 76 вул. Шевченка, 43 вул. Набережна, 28 вул. Леніна, 15

113 1 59.

60. 61.

62.

2 во-комунального господарства Солотвинське комунальне підприємство по водопостачанню КП Водоканал м. Ужгорода Міське комунальне підприємство житлово-комунального господарства Тиса Хустське ВУВКГ

3 Солотвинська селищна рада Ужгородський міськвиконком Чопський міськвиконком Хустський міськвиконком

4 Тячів Тячівський р-н, смт.Солотвино Ужгородський р-н, м. Ужгород Ужгородський р-н, м. Чоп Хустський р-н, м. Хуст

5 вул. І.Мозгового, 16 вул. Митна, 1 вул. Залізнична, 2 вул. Маркуша, 94

9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія На території Закарпатської області відсутні об'єкти атомної енергетики, урано-видобувної та переробної промисловості. Джерела іонізуючого випромінювання використовують 27 підприємств і організацій, в основному медичні та наукові заклади. У відповідності з існуючим законодавством ліцензію на придбання, володіння, збут, експлуатацію, використання джерел іонізуючого випромінювання отримали: спеціалізоване управління "Свалява Газ", ЗАТ "Нафтогазбуд" та Ужгородський національний університет. Проведення вимірювання показників іонізуючого випромінювання від транспортних засобів, вантажів, багажу та металобрухту на державному кордоні здійснює Державна екологічна інспекція в Закарпатській області.

114

10. Сільське господарство та його вплив на довкілля 10.1. Ведення сільського господарства в Україні Важливу частину земель Закарпаття займають сільськогосподарські угіддя – пасовища, сінокоси та орні землі. Згідно форми 6-зем головного управління земельних ресурсів в Закарпатській області сільськогосподарських земель нараховується 453360,3742 га в т.ч. рілля – 200458,3293, садів – 20643,6159 га, виноградників – 6007,6110 га, інших багаторічних насаджень – 580,2876 га. Із загальної площі сільськогосподарських земель на низинну зону де найбільш сприятливі кліматичні умови для сільгоспвиробництва і відносно якісніші землі, припадає всього 17 % (77071,25 га), решта це землі гірської і передгірної зон. Ступінь розораності, тобто відношення площі оранки (ріллі) до площі сільгоспугідь, складає понад 44% при 77% в середньому по Україні. Однак, з огляду на високий відсоток заліснених площ, вплив водної ерозії (поверхневі стоки) на землі схилів, переважаючу гірську місцевість, щільну річкову мережу, ці показники не є задовільними для Закарпаття. Сіножаті і пасовища, за загальною площею, є домінуючими в аграрному секторі економіки, що є оправданим для природнокліматичних умов Закарпаття. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження До 1990 року щорічне внесення в ґрунти мінеральних добрив досягло 286 кг/га та 12-13 т/га – органічних, що сприяло відтворенню якості (родючості) ґрунтів. В подальшому відбувалося поступове зниження використання добрив через відсутність коштів на їх придбання (див табл.. 10.2.1). Актуальною є також проблема екологічно чистого землеробства та одержання екологічно чистих продуктів харчування для населення та кормів для тварин. У сучасному землеробстві внесення добрив зменшилося, вапнування проводиться рідко. Табл.10.2.1 Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг

2000 61,5

2005 27,4

2006 24,6

2007 24,6

2008 23,6

2009 25,7

14,1

19,2

17,1

23,3

18,4

15,3

9,8 2,2 2,1 21,9 35,5 22,9 15,9 3,6

13,2 3,3 2,8 17,4 63,4 70,3 48,2 11,9

10,8 3,3 3,0 15,8 64,1 69,4 44,0 13,4

15,0 4,4 3,9 17,6 71,6 94,4 60,9 17,8

12,1 3,2 3,1 16,4 69,4 77,9 51,4 15,5

9,8 3,1 2,4 13,6 53,9 59,5 38,1 12,1

115 калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

3,4 -

10,1 -

12,0 -

15,7 -

13,0 -

9,3

1,5

0,2

0,23

0,3

0,16

0,15

4,0 6,5 0,38

0,95 3,5 0,21

0,69 2,8 0,33

0,9 5,5 0,33

0,8 3,3 0,20

0,5 2,1 0,3

Примітка: За даними Закарпатського обласного державного проектнотехнологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції. 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві Через році всього 66,0 тис.га, вантаження

нестачу коштів зменшилося використання отрутохімікатів. У 2000 використано 0,055 тис.т хімічних засобів захисту рослин на площі а в 2009 році – 0,1 тис.т на площі 160,0 тис.га, тобто пестицидне назростає див табл.. 10.3.1 Табл.10.3.1 Застосування засобів захисту рослин

Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2000 0,055 66,0

2005 0,0796 120,0

2006 0,0832 129,5

2007 0,0989 166,8

2008 0,1166 175,8

2009 0,1 160,0

0,83

0,66

0,64

0,59

0,66

0,62

Примітка: за даними Державної інспекції захисту рослин Закарпатської області.

116

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави Енергоефективність та енергозбереження є пріоритетними напрямами енергетичної політики більшості країн світу. Це обумовлено вичерпанням невідновлювальних паливно-енергетичних ресурсів, відсутністю реальних альтернатив їх заміни, наявністю ризиків при їх виробництві і транспортуванні. В останній час ці чинники набувають все більшого значення у зв'язку із загальною нестабільністю у регіонах видобутку ПЕР, напругою на паливно-ресурсних ринках та несприятливими прогнозами щодо подальшого зростання цін на енергоресурси. Розвинені країни світу, у першу чергу, країни ЄС, які вже досягли значних успіхів у вирішенні проблем енергоефективності, продовжують пошук нових джерел енергозабезпечення та розробку заходів щодо енергозбереження, що є позитивним прикладом для України. З огляду на ситуацію, що сьогодні складається, вирішення цих проблем буде відбуватися в умовах загальної нестабільності в світі, у тому числі і на паливно-ресурсних ринках, несприятливих прогнозів щодо подальшого зростання цін на енергоресурси та незначних іноземних інвестицій у вітчизняну економіку. Досвід розвинутих країн і власний досвід України вказує на необхідність державного регулювання процесами енергозбереження та проведення цілеспрямованої державної політики. Тільки держава шляхом виваженої законодавчої, гнучкої цінової, тарифної та податкової політики може забезпечити дієздатність фінансового механізму енергозбереження. Основними принципами такої політики повинні стати: пріоритет підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів над зростанням обсягів їх видобутку й виробництва теплової та електричної енергії; відповідність політики загальним ринковим перетворенням в країні; пріоритетність забезпечення безпеки здоров'я людини, соціально-побутових умов її життя, охорони навколишнього середовища при видобутку, виробництві, переробці, транспортуванні та використанні паливно-енергетичних ресурсів та (або) енергії; здійснення державного регулювання у сфері енергозбереження, в першу чергу, контролю виконання законів, нормативів та прийнятих рішень; необхідність економічної підтримки енергозбереження, стимулювання використання відновлювальних джерел енергії; обов'язковість вірогідного обліку паливно-енергетичних ресурсів, що виробляються та споживаються; системний підхід в енергозбереженні; реалізація інформаційної, освітньої та науково-дослідницької діяльності у сфері енергозбереження. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливноенергетичного комплексу надані в табл. 11.1.1.

117

Таблиця 11.1.1. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2009 році Кількість підприємств

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: виробництво електроенергії, газу та води

Обсяг викидів на Обсяги виодиницю реалізовакидів, тис. т ної продукції, кг/грн

Темп зміни, % порівняно з 2007 роком

236

21,435

0,001

92,4

викиди на одиницю продукції, 108,0

16,171

0,016

100,8

86,8

обсягів викидів

11.2. Ефективність енергоспоживання Ефективне енергоспоживання в галузях економіки та населенням зменшить загальне використання енергоресурсів, що відповідно, призведе до зменшення забруднення довкілля, зокрема, до скорочення викидів в атмосферу антропогенних газів, що виникають у промислових процесах виробництва енергоносіїв. Таким чином, проведення нової політики енергозбереження забезпечить такі дивіденди: 1. Знизяться обсяги необхідного імпорту енергоносіїв (це особливо важливо, бо при зростанні економіки потреби в енергоносіях будуть зростати). 2. За рахунок економії коштів на імпорті енергоносіїв з'явиться можливість оновлення основних фондів та впровадження нових технологій. 3. Технологічне переоснащення виробництв призведе до зменшення обсягів шкідливих викидів у навколишнє середовище (це взагалі є дуже важливим при нинішній екологічній ситуації в країні, окрім того при відповідному розвитку подій може з'явитися можливість торгівлі квотами). 4. Підвищиться конкурентоспроможність вітчизняних товарів, бо зменшиться частка енергії в собівартості продукції. 5. Буде відбуватися відстрочка термінів вичерпання вітчизняних не відновлювальних енергоносіїв 6. З'являться також інші переваги, що пов'язані із соціальними стандартами, з поліпшенням міжнародного іміджу країни. Все це дасть додаткові можливості щодо досягнення європейського рівня соціально-економічного розвитку і забезпечення у прогнозований період її повноправного членства у європейському співтоваристві. Забезпечення енергетичної безпеки є одним із найбільш важливим питань, які визначають можливість сталого розвитку суспільства в країнах світу. Проблема забезпечення енергетичної безпеки стоїть в центрі уваги енергетичної політики майже для всіх країн світу. 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Складна екологічна ситуація, яка зумовлена значною мірою шкідливими викидами підприємств традиційної енергетики також вимагає широкого впровадження енергозберігаючих заходів. Існує певна залежність між послідовним про-

118

веденням політики підвищення енергоефективності (реалізацією енергозберігаючих заходів) у всіх сферах національного господарства та охороною навколишнього середовища (позитивним впливом на довкілля). Покращенню екологічного стану довкілля будуть також сприяти впровадження енергоефективних технологій, устаткування, обладнання, побутових енергетичних пристроїв; використання нетрадиційних поновлюваних джерел енергії, альтернативних видів палива, що забезпечать економію або заміщення енергоресурсів, технології видобутку, виробництва та використання яких є екологічно неприйнятними. Тому при плануванні і проведенні політики енергозбереження та підвищення енергоефективності виробництва необхідно поєднувати ці питання з проблемами екології в єдину державну політику розвитку економіки держави. Енергозберігаючі заходи повинні мати позитивний екологічний вплив на довкілля і, навпаки, при оцінці витрат на зменшення шкідливих викидів необхідно враховувати економічні вигоди від енергозбереження, тобто окупність цих витрат. Для оцінки екологічної прийнятності енергетичного виробництва використано показники, які враховують рівень викидів у відносному вигляді у порівнянні з викидами у 1990р. (прийнятими Україною за Кіотською згодою) та вартість ліквідації наслідків від впливу основних забруднювачів (SO2, NO2, золи і парникових газів). Результати розрахунків показують, що рівень екологічної прийнятності зменшується з часом для всіх варіантів крім варіанту де рівень енергоємності ВВП поступово наближається до рівня енергоємності розвинутих країн. Для базового варіанту економічного розвитку, який був прийнятий у проекті “Енергетичної стратегії...2030р...” це зниження є незначним на ~ 5% у 2020 році, а для варіанту де енергоємність ВВП залишається на рівні 2000р. - дуже значним, що пояснюється як темпами нарощування виробництва і споживання електроенергії, так і темпами введення обладнання для уловлювання забруднювачів. Варіант підвищення енергетичної ефективності є превалюючим, бо веде до зменшення виробництва електроенергії для потреб економіки і майже пропорціонального зменшення викидів парникових газів, які у вартості викидів дають найбільший вклад, але найменше піддаються очищенню. Інші забруднювачі можуть очищуватись більш ефективно. Зростання економіки дає більше можливостей для оновлення обладнання електростанцій та впровадження технологій очищення шкідливих викидів, таких як: SO2, NO2 та зола. Загалом реалізація енергоефективних варіантів дозволить значно збільшити значення показника екологічної прийнятності відносно варіанту незмінної енергоємності, в тім, тільки варіант де енергоємність ВВП поступово наближається до рівня розвинутих країн дає можливість забезпечити збільшення рівня екологічної прийнятності у 2020 році відносно рівня 2000 року. 11.4. Використання альтернативних джерел енергії Останнім часом в області активізована робота по організації виробництва власної електроенергії. Враховуючи великий гідроенергетичний потенціал області та актуальність питання використання альтернативних джерел енергії планується будівництво каскаду малих ГЕС на р. Тересва Тячівського району на територіях Нересницької, Вільхівської, Тернівської, Кривської та Дубрянської сільських рад. Проектами бу-

119

дівництва ГЕС передбачається комплексне використання водних ресурсів і поєднання з протиповеневими заходами, рекреаційними програмами, рибогосподарськими екологічними та проблемами господарського водопостачання. В межах “Програми охорони та комплексного використання водних ресурсів річок області”, схваленої розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації № 57 від 12.02.2007 р., у 2007-2008 рр. розроблення Схеми охорони та комплексного використання водних ресурсів річок області. Фінансування проектних робіт щодо розроблення Схеми здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету та залучення коштів потенційних інвесторів. Згідно кошторису, розробленого інститутом ВАТ “Укргідропроект”, було передбачено затратити понад 2,5 млн. грн. на розроблення Схеми. На даний час проводиться вишукування джерел фінансування для розробки Схеми. Проекти альтернативних джерел енергії та інших енергозберігаючих технологій знаходяться на постійному контролі в управлінні промисловості та розвитку інфраструктури Закарпатської облдержадміністрації. Інформація щодо використання альтернативних джерел енергії на підприємствах Закарпатської області представлена в таблиці 11.4.1. Таблиця 11.4.1. Підприємства Закарпатської області, які використовують альтернативні джерела енергії Рік введення в експлуатацію 5

Загальна вартість проекту 6

Підприємство

2004

92,0

Утилізація відходів

Підприємство

2003 2003 2000 2005

10,17 96,0 4,87 24,59

Утилізація відходів

Котел ДКВР1 шт спалювання до 2,0

Підприємство

2003

10,1

Утилізація відходів

ТОВ «Перспектива» м.Мукачево

Котел КаRa – 1 шт (Німеччина) спалювання 0,335 тис. тонн

Підприємство

2004

СП ТОВ «ФемІнвест”

Котел –Vihorlat NKM –7301шт(Чехія) Котел Vihorlat SARK-1160 -1 шт Котел Vihorlat VSD-1000- 1 шт Котел “Univex “-1 шт (Польща) спалювання 0,1 тис. тонн Брикетопрес КRS (Rohl) тип SP150S (Швейцарія)-1 шт

№ з/п

Назва проекту, підприємства

Короткий опис проекту, обладнання

ТОВ «Сведвуд Проза» Рахівський р-н

ТОВ «ЕНО Меблі ЛТД» м.Мукачево

3 Котли марки «Urbas”-2 шт спалювання 2,980 виготовлення паливних брикетів –0,490 тис. тонн Котел ДКВР4/13–1шт Котел ДКВР 6,5/13 – 2 шт Котел КСВТ 3,0- 1 шт Котел КЕ-10/14 – 1 шт спалювання 11,1 тис. тонн

ТОВ «Успіх» Тячівський р-н

Учасники проекту 4

Підприємство

49,0

2002

35,66 11,66 8,486 28,92 17,0

Екологічний ефект 7

Утилізація відходів

Примітка 8 Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної

Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної

120

ТОВ “РГСН” смтВоловець

Утилізаторна піч опалювальна з водяним теплообмінником СУ-ВТ- спалювання 0,4 тис. тонн

ТОВ “ДДСАПродакшн” смт.Міжгір’я

Котли марки «Urbas”-1 шт спалювання 14,0 тис. тонн

Підприємство

1998

46,0

Утилізація відходів

ТОВ “КооімексУкраїна” м.Мукачево

Паровий котел Е-1,0-0,9 Р-3 спалювання 0,37 тис. тонн

Підприємство

2000

25,0

Утилізація відходів

Котел ДКВР 2 шт спалювання до 0,2 тис. тонн

Підприємство

2000

14,0

Утилізація відходів

Водогрійні котли фірми “UniconfortCMT/F-250 - 2 шт( Італія) спалювання до 20,0 тис. тонн

Підприємство

2001 2006

3470,99 1121,37

Утилізація відходів

ВАТ “Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій” Великобичківська філія “Сведвуд Карпати” смт. Великий Бичків

Підприємство

2005

18,0

Утилізація відходів

ТОВ “Індустрія деревообробки” м.Перечин

Котел КВ-1,0 БТ спалювання до 0,520 тис. тонн

Підприємство

2005

74,0

Утилізація відходів

МКП “Говерла” м.Мукачево

Обігрівач повітря на твердому паливі “Буллер’ян-3 шт спалювання до 0,300 тис. тонн

Підприємство

2000

(3,5х3) = 10,5

Утилізація відходів

ТОВ “Аранж” смт.Міжгір’я

Котел ДКВР1/19 – 1 шт спалювання до 0,220 тис. тонн

Підприємство

1999

15,0

Утилізація відходів

ТОВ “К*Лен” с.Ільниця Іршавський р-н

Котел марки Е-1,0-0,9Г-3 спалювання до 0,800 тис. тонн

Підприємство

2002

25,0

Утилізація відходів

ТОВ “Карпати” смт.Великий Бичків Рахівський р-н

Котел УДО Утилізатор древесних відходів спалювання до 0,500 тис. тонн

Підприємство

2001

50,0

Утилізація відходів

ДП “Дж.Д.Ф.Сервис ЛТД” м.Перечин

Котел модель СМТ/F 120 кВт Теплогенератори моделі F-85, F-240 котельна установка Verner P45

Підприємство

2006

520,0 52,0 12,0

Утилізація відходів

ТОВ “Угова ЛТД” м.Мукачево

Котел УДО Утилізатор древесних відходів спалювання до 0,150 тис. тонн

Підприємство

2001

50,0

Утилізація відходів

ТОВ “ІнтерКаштан” м.Мукачево

Котел Uniwex S-1000 1 шт Котел КВм(а)-0,82- 1 шт спалювання до 0,320 тис. тонн

Підприємство

2002 2004

358,8 124,53

Утилізація відходів

ТОВ “Лісоіндустрія” м.Берегово

УЕАС-1000 КВ-0,16 БТ спалювання до 0,450 тис. тонн

Підприємство

2007

84,0 15,2

Утилізація відходів

ТОВ “Нумінатор” м.Берегово

Котел “Vanisek” SV-600 –1 шт Котел Е-1.0-0.9-Р-3 – 2 шт

Підприємство

2001

45,0 48,0

Утилізація відходів

Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні

121 спалювання до 0,900 тис. тонн

ТОВ “Надія” м.Свалява

Котел Е-1/9-Т 1 шт Котел КВ-300 1 шт спалювання до 0,100 тис. тонн

Підприємство

2002

24,0 20,0

Утилізація відходів

МПП “Ельдорадо” Тячівський р-н

Котел Е-1.0-0.9-Р-3 – 1 шт спалювання до 0,200 тис. тонн

Підприємство

2003

24,0

Утилізація відходів

ТОВ “Бирть” Тячівський р-н

Котел КВ-300 1 шт спалювання до 0,450 тис. тонн

Підприємство

2003

25,0

Утилізація відходів

ТОВ “Самвер” м.Перечин

Котли марки ELBH 1100 KW 1 шт ELBH 200 KW –1 шт спалювання до 0,240 тис. тонн

Підприємство

2001

ЗАТ “Перечинський лісокомбінат”

Котел Е-1.0-0.9-Р-3 – 1 шт Водогрійний котел спалювання до 0,800 тис. тонн

Підприємство

2004

ВКФ”Леда’СУкраїна” м.Хуст

Котел “Бежица” –0,4 МВт 2 шт (Росія) Котел УДО –0,75 МВт –1 шт спалювання до 0,600 тис. тонн

Підприємство

2005

Ужгородська філія №1 ТОВ “ЕНО Меблі Лтд” М.Ужгород

Котел КЕ 10-14 МТ – 2 шт спалювання до 6,5 тис. тонн

Підприємство

2004

74,0

Утилізація відходів

ТОВ “Атлант” м.Хуст

Котел Fidler-1 шт (Чехія)-600КВт спалювання до 0,600 тис. тонн

Підприємство

2002

100,0

Утилізація відходів

Філія № 8 ТОВ “ЕНО Меблі ЛТД” м.Іршава

Котел ДКВР-6,5/13 – 1 шт (3 МВТ) Котел ДКВ – 4/13 – 1 шт (3 МВТ) спалювання до 0,600 тис. тонн

Підприємство

1968

4,2 3,9

Утилізація відходів

ДП “Ламелла” м.Тячів

Котел КВ-Рм-2 (КВ-ТШ-2)-2 шт спалювання до 3,40 тис. тонн

Підприємство

2003

310,9

Утилізація відходів

ТОВ “Едельвейс” Ужгородський рн

Котел СМТ/F-140 –1 шт (Італія) Котел СС-250 - 1 шт Котел СС- 700 – 1 шт спалювання до 0,050 тис. тонн

Підприємство

2002

200,0 16,0 25,0

Утилізація відходів

ТОВ “ДендроПлюс” м.Ужгород

Котел Е-1.0-9 Т – 2 шт

Підприємство

1999

45,0

Утилізація відходів

ТОВ “Т.О.Р.” смт.Тересва

Котел VME –2.1 .-1 шт

Підприємство

2001

ТОВ “Енран ЗЛК” м.Хуст

ТОВ “Контакт-5”

Брикетопрес Німеччена “Gro” марки GR - 500 - 1 шт (200кг/год) Брикетопрес Німеччена “Vajma“ TH – 700 –2 шт Котел марки КВм (а)-0,5 по-

Утилізація відходів

24,0

Утилізація відходів

Підприємство

2002

638,2

2003

813,8

Підп-

2005

100,0

Утилізація відходів Утилізація

тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення

122 с. Неліпино, Свалявський р-н

тужністю 13,2 КВт Житомир

риємство

ДП “Свалявське ЛГ”, м. Свалява

Котел марки “TECHNICAL”,потужність 700 тис. ккал/год

Підприємство

2005

24,0

Утилізація відходів

ТОВ “Закарпатбіо-паливо”, Воловецький р-н

Лінія з 7 шт. брикетопресів марки Буран, потужністю 140 КВт Дебальцево

Підприємство

2007

910.0.

Утилізація відходів

ТОВ “Прогрес– С”, Свалявський р-н

ТОВ Акванова Констракшн с. Вучкове

ТОВ Акванова Інвестмент с. Сойми

ТОВ Акванова Девелопмент Територія Міжгірської та Меришорської сільських рад

ТОВ Енергія Карпат с. Білин

Утилізаторна піч, газогенераторна з водяним теплообмінником, марки СУП-ВТ Теплопровідність 50-80 КВт, спалювання до 0,75 тис. тонн Житомир Виробництво електроенергії шляхом використання каскаду малих ГЕС на р. Ріка (створи 3,4,5). Загальна кількість виробленої енергії складатиме: створ 3 – 7,93 млн. кВт/рік, створ 4 – 8,08 млн. кВт/рік, створ 5 – 8,26 млн. кВт/рік, Виробництво електроенергії шляхом використання малих ГЕС на р. Ріка та Репінка. Загальна кількість виробленої енергії складатиме: р. Ріка (створ 1) – 4,88 млн. кВт/рік, р. Репінка – 4,0 млн. кВт/рік, р. Виробництво електроенергії шляхом використання малих ГЕС на р. Ріка та Теребля. Загальна кількість виробленої енергії складатиме: р. Ріка (створ 2) – 12,28 млн. кВт/рік, р. Теребля – 9,80 млн. кВт/рік, р. Даним проектом передбачається улаштування малої ГЕС встановленої потужністю 600 кВт Морфологія існуючої гідромережі (витрати води, перепади висот) дозволяє улаштування малих ГЕС дериваційного типу. Призначення ГЕС – виробітка електроенергії з частотою струму 50 Гц в єдину енергосистему області. витрата води від 0.3 до 1,01 м.куб/сек. Проектом передбачається установка на ГЕС гідроагрегату потужністю 600 кВт. Тип турбіниреактивна, радіально-осьова ФГ-2-38.

Підприємство

відходів

2005

2008

2006

18,0

Утилізація відходів Комплексне використання водних ресурсів і поєднанння з протиповеневими заходами Комплексне використання водних ресурсів і поєднанння з протиповеневими заходами Комплексне використання водних ресурсів і поєднанння з протиповеневими заходами

Комплексне використання водних ресурсів і поєднанння з протиповеневими заходами

енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної Утворення енергії при спалюванні тирси деревинної

Гідроенергія

123

12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система України Транспорт - одна з найважливіших складових виробничої інфраструктури України. Його ефективне функціонування є необхідною умовою стабілізації, піднесення структурних перетворень економіки, розвитку зовнішньоекономічних сфер діяльності, підвищення життєвого рівня населення, забезпечення національної безпеки країни. Транспорт належить до сфери матеріального виробництва, є його четвертою галуззю (після видобувної, обробної промисловості та сільського господарства) і продовжує виробничий процес, доставляючи продукти від місця виробництва до місця споживання. Продукцією транспорту є сам процес переміщення, який здійснюється за допомогою транспортних засобів як у сфері виробництва, так і у сфері обігу. Він впливає на розвиток господарства і як споживач металу, енергії, деревини, гуми, інших продуктів. На нього припадає значна частина основних виробничих фондів та промислово-виробничого персоналу. Специфіка транспорту, як галузі господарства, полягає в тому, що він сам не виробляє продукцію, а бере учать у її створенні, забезпечує виробництво сировиною, матеріалами, обладнанням і перевозить готові вироби споживачу. Транспортні витрати включаються до собівартості продукції. Транспорт є важливою складовою частиною ринкової інфраструктури, бо створює умови для формування загальнодержавного й місцевих ринків. Економічна роль транспорту проявляється, перш за все, в тому, що він є органічною ланкою кожного виробництва, виконує неперервну і масову постановку всіх видів сировини, палива і продукції з пунктів виробництва до споживача, а також здійснює розподіл праці, спеціалізацію й кооперацію виробництва. Без транспорту неможливо раціонально розмістити виробництво, освоїти нові території і природні багатства. Транспорт - важливий фактор економічної інтеграції країн і розвитку міжнародної торгівлі. Соціально-політичні функції транспорту виявляються в його здатності здійснювати обмін матеріальними й духовними цінностями між районами, містами, територіями і цим сприяє їх об'єднанню в єдину державу. Транспорт забезпечує вантажні, побутові і туристичні поїздки, а також медичне обслуговування людей, полегшує фізичну працю. Різноманітне і важливе культурне значення транспорту, перш за все, полягає в тому, що він забезпечує спілкування між континентами, країнами, містами й людьми, та сприяє задоволенню їх естетичних потреб і культурному обміну. Оборонна роль транспорту виділялася й підкреслювалась завжди. У всі часи він розглядався як один із важливих факторів забезпечення обороноздатності держави. Його функціями є перекидання військ і озброєнь, забезпечення об'єктів тилу і військового виробництва. Він є також важливою частиною багатьох видів військової зброї.

124

Повне і якісне задоволення потреб країни в перевезенні може бути досягнуте тільки в тому випадку, коли всі транспортні засоби будуть функціонувати і розвиватись у взаємозв'язку, як єдиний органічний елемент усього народного господарства. 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Таблиця 12.1.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис.т. Роки 2000 2005 2006 2007 2008 2009

Вантажні автомобілі 5,3 5,8 5,0 5,6 5,6 4,8

Пасажирські автобуси 2 2,0 1,3 1,2 1,1 0,9

Пасажирські легкові автомобілі 1,5 2,1 2,0 2,1 2,1 1,8

Спеціальні легкові автомобілі 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,7

Спеціальні нелегкові автомобілі 1,3 2,0 1,0 1,1 1,1 0,9

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Таблиця 12.1.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки

2000 2005 2006 2007 2008 2009

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

33,0 39,3 62,6 65,3 68,1 66,2

30,8 35,1 47,8 49,4 49,9 49,2

У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу 1,9 3,3 11,4 12,5 14,6 13,4

0,3 0,7 3,3 3,4 3,6 3,6

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 93,3 89,3 76,4 75,7 73,3 74,3

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Транспортом, що знаходиться у приватній власності населення Закарпаття, автотранспортом підприємств, залізничним та авіаційним у 2009 році викинуто у повітря 66,19 тис.тонн забруднюючих речовин, що на 2,9% менше ніж у 2008 році (68,1 тис.тонн). Зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел за 2009р. пояснюється зменшенням кількості вантажоперевезень та пасажирів. Головним забруднювачем атмосферного повітря Закарпатської області продовжує і надалі залишатися автотранспорт, викиди від якого в 2008 році склали 75,5 % від загального обсягу викидів. Оскільки основним забруднювачем атмосферного повітря є автомобільний транспорт, то: на обласному рівні: - для більш якісного контролю за станом атмосферного повітря в області організувати додаткові стаціонарні пости контролю за станом атмосфери в наступних райцентрах області: Мукачеві, Хусті і Берегові;

125

- оптимізацію руху автотранспорту у великих містах, шляхом будівництва шляхових розв’язок, підземних переходів, тощо; на державному рівні: - розробити та ввести в дію державний стандарт на вміст шкідливих забруднюючих речовин у відпрацьованих газах дизельних двигунів автомобілів; - терміново ввести для автотранспорту нашої держави єдиний екологічний талон (єдиного типу чи зразку) для всіх областей, а також міст Києва і Севастополя; - вирішити питання по виготовленні каталізаторів вихлопних газів для двигунів внутрішнього згоряння. 12.3. Використання альтернативних видів палива На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 21.02.06 р. № 42380/222/1-05 та пункту 48 заходів, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2005 року № 308, держуправлінням було проведено аналіз діяльності 38 суб’єктів підприємницької щодо залучення коштів для створення на місцях потужностей з переробки та утилізації відходів деревини. Тирса та відходи деревообробного виробництва частково утилізуються власниками відходів на території підприємств шляхом спалювання у котлах як додаткового енергетичного ресурсу та брикетуються. На сьогодні в області функціонує 14 виробництв з тирсобрикетування (альтернативного виду палива). Одні з перших запровадили в виробництво брикетопреси такі підприємства, як ТОВ “Сведвуд Проза” (Рахівський район), ТОВ “Енран ЗЛК” (м. Хуст), СП ТОВ “Фем – Інвест” (м. Ужгород), ТОВ “Закарпатбіопаливо” (Воловецький район, с.Н.Ворота). Для забезпечення потужностей цього устаткування використовуються відходи тирси як від власного виробництва, так і від закупівлі відходів інших деревообробних підприємств. Це сприяє загальному зменшенню обсягів відходів деревини шляхом повної утилізації в основних районах її утворення. В цілому процес по створенню і впровадженню нових технологій з використання вторинних ресурсів та переробці відходів в області відбувається повільно. Необхідно на рівні держави передбачати механізм економічної зацікавленості виробника у впроваджені передових технологій та ресурсоощадних методів використання сировини і матеріалів, підтримку з боку держави виробників, якими впроваджуються у виробництві передові безвідходні та маловідходні технології, альтернативні джерела енергозабезпечення, сучасні ефективні засоби запобігання екологічним аваріям, тощо; ввести відповідні нормативи плати і коригуючі коефіцієнти. Підприємства, які використовують альтернативні види палива наведені в таблиці 11.4.1.

126

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика Закарпаття Держуправління ОНПС в Закарпатській області в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічну та у межах своєї компетенції радіаційну безпеку на території Закарпатської області. Так, з метою вирішення екологічних проблем області, забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку Закарпаття, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів кожного року рішенням обласної ради затверджуються Програми реалізації природоохоронних заходів. Кошти на ці заходи передбачаються в обласному Фонді охорони навколишнього природного середовища. На 2009 рік рішенням обласної ради від 14.01.2009 №763 зі змінами, внесеними рішеннями від 27.02.2009 №787 та від 05.11.2009 №985, затверджена Програма реалізації природоохоронних заходів на 2009 рік, що фінансується з обласного фонду ОНПС на загальну суму 2 732,4 тис.грн., якою передбачено:  поведення робіт по видаленню та знешкодженню заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) ;  проведення наукових досліджень для розробки практичних рекомендацій по збереженню червонокнижних видів рослинного та тваринного світу;  забезпечення функціонування системи моніторингу навколишнього природного середовища області – контролю за якістю поверхневих вод з метою прийняття ефективних управлінських рішень по припиненню скидів забруднюючих речовин, заборонених у транскордонні водні об’єкти;  проведення заходів щодо пропаганди охорони довкілля із залученням засобів масової інформації, громадських організацій та навчальних закладів;  удосконалення підходів до природозаповідання, створення природоохоронних систем та регіональної екологічної мережі.  проведення інформаційно-просвітницьких заходів, інформування громадськості про стан навколишнього природного середовища, підвищення рівня екологічної культури та свідомості населення. У 2009 році Держуправлінню на виконання даної Програми надійшли кошти в сумі 2 125,5 тис. грн., профінансовано природоохоронних заходів на суму 1 761, 88 тис. грн. Сьогодні, пріоритетним завданням держуправління є створення організаційних і правових передумов для екологічно-збалансованого господарського розвитку та екологічно коректного туризму в регіоні, збереження біо- та ландшафтного різноманіття, культурної спадщини, вирішення питання місцевого розвитку і планування територій, впровадження нових підходів щодо розвитку екомережі регіону тощо, як це регламентує Карпатська Рамкова конвенція. На виконання Указу Президента України від 23 травня 2005 року №838/2005 “Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в

127

Україні” та відповідних доручень Кабінету Міністрів України в області протягом 2009 р. держуправлінням проводилась координація виконання заходів землекористувачами стосовно встановлення у натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Станом на 01.01.2010 р. заходи проведено для 447 об’єктів (98,2%) загальнодержавного та місцевого значення на площі 118475,8 га (69,2 %). З метою систематизації проведених заходів інвентаризації територій та об’єктів природно-заповідного фонду та їх винесення у натурі, створення електронної бази даних земельного кадастру об’єктів та територій природно-заповідного фонду та з метою практичного використання у заходах з соціально-економічного розвитку з ОФ ОНПС на 2009 р. виділено додатково кошти у сумі 82,8 тис.грн, які спрямовано на виконання зазначених робіт для Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів. На 2010 р. ці роботи заплановано продовжити у інших районах області. Відповідно до Програми перспективного розвитку природно-заповідної справи та екологічної мережі та на виконання Закону України ,,Про екологічну мережу України” протягом 2009 р. завершено заходи з виготовлення проекту обласної схеми екологічної мережі. Вперше в області затверджено Перелік видів тварин, що підлягають особливій охороні на території Закарпатської області, для 77 видів, у т.ч.: 56 видів птахів, 19 видів ссавців та 2 види риб (серпень, 2009). У частині збільшення площі природно-заповідного фонду протягом 2009 р. виконано наступні заходи. Протягом поточного року створено у Воловецькому районі лісовий заказник місцевого значення ,,Темнатик” на площі 1215 га (квітень, 2009 р.). На території Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів створено регіональний ландшафтний парк ,,Притисянський” загальною площею 10,3 тис.га без вилучення площі від землекористувачів, що відповідає вимогам Указу Президента України від 10.09.2008 № 826/2008 ,,Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 серпня 2008 року ,,Про реалізацію органами виконавчої влади заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації природного характеру в зонах надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях Вінницької, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей” у частині створення нових природних заповідників і національних парків на водозборах річок Дністер, Прут, Серет, Тиса. Завдяки вище вжитим заходам відсоток заповідності площі області зріс на 0,7 % і становить станом на 01.01.2010 року 13,4 відсотки. На виконання Указу Президента України від 21 травня 2009 року № 343/2009 ,,Про створення національного природного парку ,,Зачарований край” проводились заходи з його створення, затверджено Положення про національний природний парк ,,Зачарований край”, призначено директора та проводяться заходи передачі земель до складу національного парку. На виконання Указів Президента України від 23.05.2005 № 838/2005 “Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні”, від 10.07.2008 № 633/2008 “Про впорядкування території гори Говерла та встановлення пам’ятного знака на її вершині” та від 01.12.2008 р. № 1129 ,,Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природнозаповідних об'єктів” у частині віднесення усієї території г. Говерла до природно-

128

заповідного фонду, згідно розпорядження голови обласної державної адміністрації № 596 від 19.11.09 “Про розширення території Карпатського біосферного заповідника” завершено збір погоджень до проекту матеріалів на розширення території Карпатського біосферного заповідника на площі 7508,8 га. Матеріали передано до Мінприроди України для підготовки відповідного Указу Президента України. Питання створення Міжнародного українсько-румунського біосферного резервату ,,Мараморошські гори” обговорено у ході другого спільного засідання Комітету з питань захисту довкілля та сталого розвитку Румунсько-Української Спільної Президентської Комісії (м. Київ, 29.09.2009), на якому визнано доцільним продовження виконання заходів протягом 2009-2010 рр. на рівні експертів обох країн. У частині поводження з відходами, протягом 2009 року, вивезено за межі України 91,263 тонн непридатних ХЗЗР. Зокрема, 0,794 тонни з території Свалявського району, 14,085 тонн з території Ужгородського району, 8,532 тонни з території Виноградівського району, 11,644 тонни з території Іршавського району, 3,508 тонни з території Берегівського району та 52,7 тонн з території Мукачівського району. Всього, протягом 2007-2009рр. за межі України на знешкодження було вивезено 213,771 тонн ХЗЗР. Станом на 01.01.2010 року на території області залишилось 265,937 тонн непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, які необхідно вивезти на утилізацію за межі області. Окрім того є 154 тонни забрудненого пестицидами грунту, що зберігається на території ВАТ "Хустський агрокомплекс". Здійснення заходів з екологічно безпечного знешкодження та дезактивації потребують також тара і приміщення. Також, з метою зняття соціальної напруги, що склалася в області щодо речовини “Премікс” у 2009 році на звернення до Кабінету Міністрів України держуправління, обласної ради та облдержадміністрації були виділені кошти в сумі 5,1 млн.гривень для проведення робіт з вивільнення вагонів, завантажених речовиною “Премікс”, які знаходяться на території м.Берегово та Берегівського району з подальшим вивезенням даної речовини за кордон. Роботи проводилися Державним підприємством “Національний центр поводження з небезпечними відходами” Мінприроди України. В результаті, 656 тонн (або 14,5 вагонів із 24) вивільнені з-під речовини “Премікс” і вивезені за межі України на утилізацію. Станом на 01.01.2010 р. на території м.Берегово та Берегівського району тимчасово розміщено 836 тонн речовини “Премікс”- на відкритих площадках і складських приміщеннях (контейнеризованих) та 472,140 тонн - у 10 залізничних вагонах (неконтейнеризованих). У 2010 році роботи по перегрузці та вивезенню хімічної речовини “Премікс” на утилізацію необхідно продовжити. 13.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля В частині аналітичного контролю водних ресурсів протягом 2009 року відібрано та проаналізовано 769 проб води, в яких виконано 15984 визначень компонентів забруднюючих речовин з них: - 470 проб поверхневих вод 11200 компонентовизначень (в т.ч. 169 гідробіологічних визначень); - 212 проб зворотних 3392 компонентовизначеннь;

129

- 87 проб підземних вод 1392 компонентовизначеннь. На виконання Програми моніторингу довкілля Закарпатської області на 2009-2013 роки, затвердженої рішенням Закарпатської Обласної Ради №762 від 14 січня 2008 року здійснено відбори проб поверхневих вод у контрольних створах спостереження, а саме: р. Тиса та притоки - 23 контрольні створи, р. Латориця та притоки — 7 контрольних створів, р.Уж та притоки — 10 контрольних створів. Всього відібрано та проаналізовано 220 проб поверхневих вод в 40 створах контролю. На виконання окремого доручення Мінприроди України, в частині проведення екологічного моніторингу на територіях, які постраждали внаслідок стихійного лиха, та з метою посилення контролю якості поверхневих вод, за 2009 рік відділом інструментальне — лабораторного контролю Інспекції відібрано та проаналізовано 111 проб поверхневих вод у міжнародних прикордонних створах контролю р.Тиса: Україна - Румунія (Ділове/Валя Вішелуй, Тячів/Течеу, Солотвино/Сігет), Україна - Угорщина (Вілок/Тисабеч, Чоп/Загонь) та її притоках - річках Шопурка, Апшиця, Тересва, Теребля, Ріка. На виконання Плану заходів з покладених на Державну екологічну інспекцію в Закарпатській області завдань, протягом звітного періоду здійснено відбори та виконано інструментально - лабораторні визначення 212 проб зворотніх вод очисних споруд області на 51 підприємстві області, в тому числі й санаторіїв "Шаян", Хустський район, "Кришталеве Джерело", "Сонячне Закарпаття", "Поляна", "Квітка Полонини" та "Сузір'я", Свалявський р-н, "Синяк", "Перлина Карпат" та "Карпати" Мукачівський р-н. За результатами інструментально-лабораторних вимірювань Інспекцією проведені розрахунки та нараховані збитки за забруднення водних ресурсів наступним суб'єктам господарювання: КП "Водоканал" м. Ужгород; ВУЖКГ м. Тячів; КП "Рахівводоканал" м. Рахів; Солотвинський КПВ смт. Солотвино; ВУЖКГ смт. В. Березний; ТОВ "Водоканал "Карпатвіз", м. Берегово; ВУЖКГ смт. Міжгір'я; ММКП "Мукачівводоканал" м. Мукачево; Хустське ВУВКГ м. Хуст; Виноградівський ВУЖКГ м. Виноградів; МКП ЖКГ "Тиса" м. Чоп. Пред'явлено 12 претензій на суму 26,186 тис. грн., стягнуто 9 на суму 16,150 тис. грн. У п'яти випадках матеріали були передані у правоохоронні органи. Зважаючи на те, що у Євросоюзі в основі оцінки якості транскордонних водотоків є гідробіологічні показники, додатково відділом проводились дослідження індексу сапробності та хлорофілу-а. Протягом 2009 року всього виконано 169 гідробіологічних визначень, а саме: 84- індексу сапробності; 84- хлорофілу-а; 1 - гострої токсичності. Протягом 2009 року контроль якісного складу поверхневих вод області проводився у 40 створах спостереження із них: На р. Тиса ведеться контроль по 8-ми постійних створах та 13-ти притоках, з яких 4 створи є прикордонними і спостереження на них проводиться відповідно до міжурядових угод лабораторіями сусідніх країн. Контроль якісного складу поверхневих вод р. Латориця здійснюється на 5ти створах спостереження та 2-х притоках, з яких 1 створ є прикордонний і дослідження проводиться відповідно до міжурядових угод.

130

Ріка Уж контролюється на 7-ми створах спостереження та 3-х притоках, із яких 3 створи (разом з притоками) є прикордонними і контролюються відповідно до міжурядових угод. За звітний період перевірено стан та ефективність роботи очисних споруд водовідведення на 51 підприємстві з метою контролю їх роботи та у відповідності до плану з основної діяльності Інспекції. На виконання вимог міждержавних Угод із сусідніми країнами протягом року проведено спільні відбори проб у прикордонних створах контролю УкраїнаРумунія (22 квітня, 26 серпня), Україна - Угорщина (2-3 квітня, 15-16 вересня). Україна - Словаччина (25 травня, 20 жовтня ) . Відділом інструментальне - лабораторного контролю за 12 місяців поточного року здійснено відбори у прикордонних створах: Україна-Румунія ( р.Тиса, с.Ділове; р.Тиса, смт.Солотвино; р.Тиса, м.Тячів) 26 проб; Україна-Угорська Республіка (р.Тиса, с.Вілок; р.Тиса, м.Чоп - та у створі р.Боржава с.Бене) 28 проб; Україна-Словацька Республіка (р.Тиса, м. Чоп; р. Уж, с. Сторожниця: р.Латориця, с. Страж та р.Ублянка; р.Улічанка) 44 проби. За 2009 рік проведено 99 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря на стаціонарних об'єктах області, в тому числі перевірено газокомпресорну станцію "Воловець" Хустського ЛВУМГ ДП "Укртрансгаз", що відноситься до Переліку екологічно небезпечних об'єктів України. За порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме: за відсутність та неведення первинної облікової документації, перевищення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та інше до адміністративної відповідальності притягнуто 83 посадові особи на загальну суму штрафів 10,455 тис. грн. Проведено планові відбори та дослідження проб викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємствах: "Перечинський ЛХК", м. Пере-чин, ТзОВ СП "Фішер-Мукачево", м. Мукачево, ММ КП "Мукачівтепло", м. Мукачево, ТОВ "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед", с.Розівка, Ужгородський район, ТОВ "Матіс", м. Ужгород, ТОВ "ЕНО меблі ЛТД", м. Мукачево, ЗАТ "Будавто-дор", с. Баранинці, Ужгородський район та ін. Перевищення нормативів ГДВ виявлені на підприємствах: ТОВ "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед", с. Рогівка, Ужгородський р-н, "Перечинський ЛХК", м. Перечин. Інспекцією проведено нарахування збитків та виставлена претензія ВАТ "Перечинський лісохімкомбінат" за забруднення атмосферного повітря на суму 0,833 тис. грн. Крім того, Господарський суд Закарпатської області своїм рішенням від 08.09.09р. задовольнив позов міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах Інспекції до міського КП "Мукачівтепло", м. Мукачево щодо стягнення з відповідача 263,794 тис. грн. за шкоду, спричинену наднормативними викидами в атмосферне повітря. За грубі порушення вимог природоохоронного законодавства про охорону атмосферного повітря (відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) тимчасово призупинено виробничу діяльність 8 виробничих об'єктів, зокрема ЗАТ "Будавтодор", с. Баранинці, Ужгородський район, АБЗ філії "Мукачівська ДЕД" ДП "Закарпатський облавтодор", м. Мукачево та інші.

131

З метою зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в області розроблено ряд районних природоохоронних програм, в які ввійшли заходи, розроблені підприємствами. Обласна програма відсутня. Підприємствами житлово-комунального господарства розроблені програми по зменшенню обсягів викидів, однак, враховуючи їх фінансовий стан, реалізація таких програм займе досить тривалий час. 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища Метою створення системи моніторингу довкілля Закарпаття є забезпечення адміністративних органів і відповідних служб області даними про стан довкілля та науково-обґрунтованими рекомендаціями щодо прийняття управлінських рішень з оперативного контролю стану довкілля та для запобігання негативним екологічним ситуаціям. Суб’єктами системи обласного екологічного моніторингу є спеціально уповноважені органи міністерств й відомств, управління обласної державної адміністрації, підприємства, установи та організації, які відповідно своїй компетенції здійснюють спостереження за станом компонентів довкілля. Моніторинг довкілля на території області реалізується через декілька незалежних відомчих систем спостережень. Моніторингові спостереження здійснюються суб’єктами екологічного моніторингу за їх відомчими програмами і планами робіт відповідно до функціональних завдань. З метою організації та ведення моніторингу об’єктів довкілля, за ініціативи держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року №391 "Про державну систему моніторингу довкілля” та від 17 листопада 2001 року №1551 „Про утворення Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля”, розпорядженнями голови Закарпатської облдержадміністрації від 23.08.06 №501 та від 10.05.2007р. №249 створена обласна міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля та затверджено Положення про комісію. На вищевказану Комісію покладається координація робіт по здійсненню моніторингу довкілля в області. Також між обласними суб’єктами моніторингу підписані Угоди про співробітництво у сфері моніторингу та затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації від 06.12.07р.№706 "Про організацію обласної системи моніторингу довкілля" Положення про обласну систему моніторингу довкілля, Положення про інформаційну взаємодію суб’єктів моніторингу та Регламент обміну інформації між ними. Крім того, за ініціативи держуправління рішенням сесії обласної ради від 14.01.09 №762 затверджена Програма моніторингу довкілля Закарпатської області на 2009-2013 роки. Програмою передбачено вдосконалення існуючої системи моніторингу довкілля шляхом розширення мережі спостереження та використання сучасного обладнання. В рамках Програми в т.ч. передбачено: - створення нових автоматизованих постів спостережень за станом довкілля на прикордонних територіях; - створення мобільної лабораторії екологічного контролю для визначення експрес-аналізу у випадку виникнення надзвичайної ситуації;

132

- модернізація технічної бази засобів вимірювальної техніки аналітичних підрозділів, які виконують спостереження в системі моніторингу. Прогнозний обсяг фінансових ресурсів для виконання завдань Програми на 2009-2013 роки складає 7130 тис.грн., в тому числі 5380 тис.грн. з державного бюджету, 1750 тис.грн. з обласного фонду ОНПС. Таблиця 13.3.1. Система спостережень за станом довкілля в Закарпатській області № з/п

1 1

Суб’єкти моніторингу довкілля

2 Державна екологічна інспекція в Закарпатській області Закарпатське обласне виробниче управління водного господарства Закарпатська обласна санітарноепідеміологічна станція Закарпатський обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції Закарпатський обласний центр з гідрометеорології Закарпатська геологорозвідувальна експедиція

Кількість точок спостережень, од. джерела джерела джерела стаціонаскидів скидів скидів рні джезворотзворотзворотатмосрела поверх- них вод морсь- них вод підземні них вод у ферне вікидів в неві у повер- кі води у морсь- води глибокі повітря атмосводи хневі кі води підземні ферне води водоносповітря ні горизонти 3 4 5 6 7 8 9 10 35 40 75 -

грунти

11 3

338

133

13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Одним із основних напрямків діяльності держуправління є організація та проведення державної екологічної експертизи проектної документації та об’єктів. Екологічна експертиза ґрунтується на аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація та дія яких може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища області. В 2009 році здійснювались практичні заходи по виконанню вимог Закону України “Про екологічну експертизу”, Постанови Кабінету Міністрів України №1269 від 31.10.2007 року, Наказів та розпорядчих листів Мінприроди України в частині державної екологічної експертизи. За звітний період відділом державної екологічної експертизи було розглянуто 252 (385 в 2008 році) проектних матеріалів, 39 (73) з них відправлялись на доопрацювання в зв’язку з відсутністю екологічних обґрунтувань доцільності проектованої діяльності та забезпечення вимог природоохоронного законодавства. На підставі субпідрядних договорів із філією ДП “Укрдержбудекспертизи” в Закарпатській області в складі комплексної державної експертизи у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №1269 від 31.10.07 року було розглянуто 149 (173 в 2008 році) проектних матеріалів з яких 26 (43) відправлялись на доопрацювання. Різке зменшення розгляду проектних матеріалів обґрунтовується зменшенням поступлення інвестицій в соціально-економічний розвиток області. В результаті проведеної роботи не допущено можливих скидів неочищених стічних вод від запроектованих виробничих об’єктів, об’єктів соціального призначення та туристично-рекреаційних комплексів в об’ємі понад 120 тис.м3/рік. В частині охорони атмосферного повітря не допущено можливих викидів в атмосферне повітря понад 25 т/рік. При підготовці висновків державної екологічної експертизи основна увага приділяється розробці в складі проектної документації оцінці впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище, обґрунтуванню та доцільності їх реалізації, характеристиці стану довкілля територій, перспективним змінам їх якісного стану, забезпеченню вимог екологічної безпеки, питанню впливу на стан водних, земельних ресурсів та стан і відтворення лісів. Основними екологічними проблемними питаннями, що виникали при розгляді проектних матеріалів та підготовці висновків державної екологічної експертизи були:  недостатність висвітлення впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище, відсутність характеристики стану довкілля територій, перспективним змінам їх якісного стану, впровадження нових технологій;  необґрунтованість викидів і скидів забруднюючих речовин;  утворення відходів та комплексне використання матеріальносировинних ресурсів;  відсутність документації ОВНС, або підготовка її з відхиленнями від норм та вимог ДБН.  відсутність інформації щодо публікацій Заяви про екологічні наслідки по об’єктах, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

134

Спільно з іншими підрозділами держуправління підготовлено пропозиції до Програми соціально-економічного розвитку Закарпатської області на 2010 рік (розділ охорона навколишнього природного середовища). Протягом року готувалась відповідна інформація для функціонування ВЕБ-сторінки держуправління, проводився розгляд звернень громадян щодо розміщення та функціонування об’єктів підприємницької діяльності. Спеціалістами відділу надаються консультації та роз’яснення з питань підготовки документації ОВНС та Заяв про екологічні наслідки. Крім того, держуправлінням на виконання Наказу Мінприроди України №270 від 04.06.2009 року “Про посилення контролю за проведенням держекоекспертизи об’єктів нафтогазового комплексу” та листа Мінприроди України від 04.06.09 року № 7701/12/10-09 до Відділу екологічної експертизи Управління політики екологічного страхування направлялися для перевірки наявності та повноти необхідних матеріалів та затвердження проекти висновків держекоекспертизи з документацією (Станція перевантаження зрідженого вуглеводневого газу; три АЗС; одна АГЗП; Розширення станції по перевантаженню скраплених вуглеводневих газів пропан-бутан (СВГ)). На вимогу Мінприроди (Наказ № 223 від 14.05.09 р.) держуправлінням направляються до Мінприроди України проекти висновків державної екологічної експертизи разом з супровідними листами та документацією для перевірки дотримання відділом держекоекспертизи держуправління вимог природоохоронного законодавства при проведенні держекоекспертизи. Держуправління на виконання Наказу Мінприроди України №193 від 28.04.09 року направляються щотижневі звіти відділу екологічної експертизи згідно форми затвердженої вищевказаним наказом (всього за рік направлено 41 звіт, звіти надаються електронною та роздруковані звіти поштою). Ведеться журнал реєстрації висновків державної екологічної експертизи держуправління ОНПС (індекс 07). Перелік найзначніших об’єктів, що отримали позитивну оцінку: 1. робочий проект “Реконструкція цегельного заводу під цех виготовлення тирсо-брикетів на смт. В.Бичків вул. Цегельна 17, Рахівського району”; 2. робочий проект “Оцінка впливу на навколишнє середовище будівництва добудови до існуючої котельні з впровадженням котла UNICONFORT мод. GLOBAL/G/S 240 на відходах деревини”; 3. робочий проект “Захист від затоплення водами р. Тиси і р.Апшиця с. Грушево Тячівського району Закарпатської області”. Перелік найзначніших об’єктів, що повернуто на доопрацювання: 1. робочий проект „Реконструкція комплексу будівель без зміни цільового призначення ТОВ „Берегівський консервний завод” в м. Берегово, вул.Б.Хмельницького, 163 (І черга проектування)”; 2. робочий проект “Реконструкція каналізаційних мереж і очисних споруд в смт. Кобилецька Поляна Рахівського району Закарпатської області потужністю 200 м3/добу”; 3. робочий проект “Реконструкція водозахисної дамби на р. Ріка в с. Горінчево, Хустського району”. З метою недопущення негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища області в 2010 році буде продовжуватись робота по організації та проведенню державної екологічної експертизи.

135

Інформація щодо еколого-експертної діяльності держуправління в Закарпатській області в 2009 році Виконана робота

1 Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз із залученням наукових установ та спецорганізацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості)

3 213

Поверну- то на доопрацювання та оцінено негативно (шт.) 4 39

2 252

149

123

103

5 16

13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності є одним із основних напрямків роботи державного управління. Однією з найбільш гострих проблем охорони навколишнього природного середовища є проблема фінансування природоохоронних заходів. Одним із важливих джерел фінансування цих заходів в області є цільові фонди охорони навколишнього природного середовища (далі ОНПС), які формуються за рахунок: - збору за забруднення навколишнього природного середовища – головного джерела надходжень; - частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в результаті господарської та іншої діяльності; За даними Державної податкової адміністрації в Закарпатській області на кінець 2009 року зареєстровано 5195 юридичних осіб і 8920 фізичних осіб - платників збору за забруднення навколишнього природного середовища. Надходження коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища та від коштів по відшкодуванню збитків за порушення вимог природоохоронного законодавства, що є основним елементом економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, за 2009 рік становило 5 559,2 тис. грн. У тому числі по фондах:

136

Фонди Державний фонд Обласний фонд Місцеві (міські, селищні, сільські) фонди Усього

Надходження коштів до фондів за 2008 рік, тис.грн. 3 901,8 1 500,7

Надходження коштів до фондів за 2009 рік, тис.грн. 1 523,6 2 539,3

600,3

1 496,4

6 002,8

5 559,3

У порівнянні з 2008 роком ці надходження у зв’язку з фінансовою кризою зменшились на 7,4 % або на 443,5 тис. грн. За 2009 рік до бюджетів усіх рівнів на території області мобілізовано надійшло від плати за використання природних ресурсів 87,68 млн. грн., в тому числі до Державного бюджету – 15,77 млн. грн., до місцевих бюджетів 71,91 млн. грн.. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі надходжень займають надходження від плати за землю, що становили 63,68 млн. грн., та плата за використання лісових ресурсів 12,80 млн. грн.. 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі З метою вирішення екологічних проблем області, забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку території області, ефективного використання природних ресурсів з Державного та обласного фондів ОНПС було використано 8 172,4 тис. грн., що на 5 498,6 тис грн. більше в порівнянні з 2008 роком. Зокрема, з Державного фонду використано 5 873,0 тис грн., з обласного фонду - 2 299,4 тис. грн. За рахунок коштів Державного фонду по програмі 2401250 “Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами” у 2009 році державним підприємством «Національний центр поводження з небезпечними відходами» виконано роботи із знешкодження небезпечних хімічних речовин (суміші “Премікс”) на суму 5 100,0 тис грн. та товариством "НВТ "Динаміка" – роботи із знешкодження непридатних ХЗЗР на суму 773,0 тис грн. Фінансування даних робіт проводилося Міністерством охорони навколишнього природного середовища України по прямих договорах з виконавцями. Для покращення екологічної ситуації в області, проведення постійного моніторингу навколишнього природного середовища області та ефективного використання природних ресурсів, рішеннями обласної ради від 14.01.09 р. №763, від 27.02.09 р. №787 та від 05.11.09 р. №985 була затверджена Програма реалізації природоохоронних заходів на 2009 рік, якою передбачалось фінансування природоохоронних заходів на загальну суму 2 732,4 тис.грн. Держуправлінням були профінансовані такі природоохоронні заходи: - Проведення заходів щодо забезпечення екологічно безпечного зберігання непридатних ХЗЗР (збирання, перевезення та знешкодження) – 1 200 000 грн. використано 1 000 000 грн. (вивезено за межі області на знешкодження 50 тонн пестицидів). - Проведення заходів із захисту територій від підтоплення та затоплення 87 683 грн.- використано повністю. - Формування постійної діючої виставки мінералів Закарпаття, як осеред-

137

ку пропаганди раціонального природокористування та охорони довкілля - 50 000 грн. - використано повністю. - Розробка проекту екомережі Закарпатської області – 99 500 грн., - використано повністю. - Забезпечення функціонування системи моніторингу навколишнього середовища – 300 000 грн. - використано 217 237,70 грн. - Проведення заходів щодо пропаганди охорони довкілля із залученням засобів масової інформації, громадських організацій та навчальних закладів 180 000 грн. - використано 132 983,42 грн. - Видання поліграфічної продукції з екологічної тематики - 75 500 грн. використано 15 000 грн. - Розробка та ведення земельного кадастру для територій та об’єктів природно-заповідного фонду на території Ужгородського, Мукачівського, Берегівського та Виноградівського районів - 82 817 грн. - використано 81 976,62 грн. - Проведення науково-дослідних робіт на екологічну тематику – 50 000 грн. - використано повністю. Крім того, головним фінансовим управлінням, у відповідності до Програми реалізації природоохоронних заходів на 2009 рік, безпосередньо замовникам були профінансовані природоохоронні заходи на загальну суму 565 036 грн., зокрема: - Розробка проектно-кошторисної документації на будівництво полігону твердих побутових відходів – 223 900 грн. - використано повністю (Виноградівська районна державна адміністрація). - Розробка проектно-кошторисної документації КОС Міжгір`я (дофінансування проектних робіт) – 68 000 грн. - фактично використано замовником 26 136,00 грн. (Міжгірська райдержадміністрація). - Заходи з озеленення міст та сіл. – 225 000 грн. – використано повністю (Хустський міськвиконком). - Розроблення, впровадження та придбання систем, приладів та матеріалів для здійснення контролю за якістю поверхневих вод – 20 000 грн.- використано повністю. (Державна екологічна інспекція в Закарпатській області). - Реконструкція рибного господарства на території Синевирсько – Полянського ПОНДВ НПП «Синевир» - 70 000 грн. - використано повністю. (НПП Синевир). Загальна сума, на яку було профінансовано природоохоронних заходів у 2009 році по даній програмі становить 2 299 362,33 грн або 84 % від затвердженого. Таблиця 13.5.2. Використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища тис.грн Обіг коштів 1 2 3

Затверджено Програмою на звітний період (з урахуванням залишку попередньго року) - всього Використано коштів - всього % використання коштів

2007

Рік 2008

2009

976,4

1 868,7

2 732,4

509,8 52,2

1 513,4 81,0

2 299,3 84,0 %

138

До Держуправління від місцевих органів влади та юридичних осіб надійшло 38 запитів на фінансування з Державного та обласного фондів ОНПС у 2010 році на загальну суму 11 261,0 тис.грн. До Мінприроди України надіслано запити на 2010 рік для фінансування за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на загальну суму 9 100,0 тис.грн. по наступних Програмах: 2401190 “Моніторинг навколишнього середовища та забезпечення державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства ”: «Придбання пересувної мобільної лабораторії визначення ступеня забруднення довкілля (Закарпатська область)» на суму 1 400,0 тис.грн. «Створення та забезпечення функціонування регіонального центру моніторингу довкілля, в т.ч. транскордонного, розробка та затвердження положення про регіональний центр моніторингу» на суму 300,0 тис.грн. 2401230 "Очистка стічних вод": «Реконструкція напірного каналізаційного колектора 2х500мм від КНС-6 до вул. Перемоги в м. Ужгороді» на суму 2 000,0 тис.грн. 2401250 “Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами”: «Проведення заходів щодо забезпечення екологічно безпечного зберігання непридатних хімічних засобів захисту рослин на території Закарпатської області (збирання, перевезення та знешкодження)» на суму 5 400,0 тис.грн. Завданням на 2010 рік в частині використання коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища є: - Розробка та затвердження Програми реалізації природоохоронних заходів на 2010 рік та забезпечення її виконання; - Проведення роботи з розпорядниками місцевих фондів ОНПС в частині надання пропозицій їх раціонального використання на гострі екологічні проблеми регіону. Таким чином, зростання надходжень коштів, що в подальшому спрямовуються на природоохоронні цілі, максимальне та ефективне їх використання дало можливість в цілому підвищити ефективність природоохоронної діяльності та покращити екологічну ситуацію в області. Ефективне використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища, як основна частина економічного механізму природоохоронної діяльності залишається одним із основних напрямків роботи державного управління. 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки № п/п

Зміст існуючих проблем, що потребують законодавчого врегулювання

Відповідно до пункту 27 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року № 526 ,,Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільно-

Пропозиції щодо врегулювання існуючої проблеми, з визначенням законодавчого акту, в який необхідно внести відповідні зміни Пропонувати Мінприроди України внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року № 526 ,,Про заходи щодо упорядкування видачі

139 № п/п

Зміст існуючих проблем, що потребують законодавчого врегулювання

Пропозиції щодо врегулювання існуючої проблеми, з визначенням законодавчого акту, в який необхідно внести відповідні зміни го характеру у сфері господарської дія- документів дозвільного характеру у сфері льності” ускладнено механізм надання господарської діяльності” шляхом скасудозволів на використання природних ре- вання п.27 зазначеної постанови сурсів для територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення шляхом розгляду таких матеріалів через районні дозвільні центри. У ст. 9-1 ,,Спеціальне використання при- Пропонувати Мінприроди України розрородних ресурсів у межах територій та бити порядок затвердження лімітів та об'єктів природно-заповідного фонду” до надання дозволів на спеціальне викориЗакону України ,,Про природно- стання природних ресурсів у межах теризаповідний фонд України” визначено, що торій природно-заповідного фонду місцеспеціальне використання природних ре- вого значення сурсів у межах територій природнозаповідного фонду місцевого значення здійснюється у межах ліміту, затвердженого територіальним органом з охорони навколишнього природного середовища, а дозвіл на використання природних ресурсів на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду місцевого значення надається місцевою радою. Порядок як затвердження лімітів так і видачі дозволів для таких територій не визначено. Законом України від 16.09.2008 № 509- Пропонувати Мінприроди України внести VІ “Про внесення змін до деяких законо- зміни до Закону України “Про природнодавчих актів України щодо сприяння бу- заповідний фонд України” відповідно до дівництву” внесено зміни ст.102-1 до Зе- Закону України від 16.09.2008 № 509-VІ мельного кодексу України для можливо- “Про внесення змін до деяких законодавсті будівництва туристично- чих актів України щодо сприяння будівнирекреаційних об’єктів (суперфіції) та ви- цтву” і відповідно внесеними змінами до користання земельних ділянок для сіль- Земельного кодексу України для можливоськогосподарських потреб(емфітевзис) сті будівництва туристично-рекреаційних об’єктів (суперфіції) та використання земельних ділянок для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на територіях природно-заповідного фонду. Додатком 1 до постанови КМУ від 21.05.2009 № 526 ,,Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності” (п. 5-10) визначено, що надання погодження до матеріалів щодо вилучення (викупу) земельних ділянок проводиться виключно через дозвільні центри у день розгляду. Наказами Мінприроди України від 05.11.2004 року №434 та від 19.11.2009 № 620 вимагається отримання погодження від Мінприроди України до матеріалів щодо вилучен-

Пропонувати Мінприроди України внести зміни до наказів Мінприроди України від 05.11.2004 року №434 та від 19.11.2009 № 620 з метою приведення їх у відповідність до вимог постанов Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 № 526 та від 23.12.2009 року №1420.

140 № п/п

Зміст існуючих проблем, що потребують законодавчого врегулювання ня (викупу) земельних ділянок, що підпадають розгляду відповідно до ст.149, 150 Земельного кодексу України а також земельних ділянок у зв’язку зі зміною їх цільового призначення, під водними об’єктами та в межах нормативних розмірів їх прибережних захисних смуг, будь-яких земельних лісових ділянок, а також земельних ділянок оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення і містобудівних обґрунтувань до них протягом 14 днів Законом України ,,Про природнозаповідний фонд України” не визначено статус територій, що увійшли до складу природно-заповідних територій без вилучення площі від землекористувача. У переважній більшості такі території віднесені до господарської зони біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків, де повинно проводитись традиційне господарювання без обмежень, у т.ч. будівництво, приватизація, орендні відносини, тощо. На практиці правоохоронні органи прирівнюють такі землі без вилучення до статусу територій природнозаповідного фонду з відповідними обмеженнями для господарської діяльності. Дана ситуація стримує розвиток туристично-рекреаційної діяльності, розвиток малого бізнесу та інших видів діяльності, направлених на соціально-економічний розвиток у межах вище зазначених територій Діюча дозвільна система у сфері поводження з відходами є складною. Суб’єкту господарювання легше заплатити адміністративний штраф і не проводити зборів за забруднення НПС (до чергової перевірки або виявлення), ніж зібрати повний пакет документів і довідок, передбачених нормативно-правовими актами. Невідповідність термінів розгляду документів дозвільного характеру, визначених природоохоронними законодавчими актами із Законом України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

Пропозиції щодо врегулювання існуючої проблеми, з визначенням законодавчого акту, в який необхідно внести відповідні зміни

Пропонувати Мінприроди України внести зміни до Закону України “Про природнозаповідний фонд України” з метою чіткого визначення статусу територій, що увійшли до складу природно-заповідних територій без вилучення площі від землекористувача

Спростити дозвільну систему з видачі лімітів і дозволів на утворення та розміщення відходів. Внести зміни до постанови КМУ від 03.08.1998 № 1218 і дозволити власникам відходів надавати заяви для одержання дозволу та ліміту на розміщення відходів впродовж року. Відмінити постанову Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №526 “Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності”. У разі залишення постанови КМУ без змін, усунути протиріччя у законодавчих актах.

141 № п/п

Зміст існуючих проблем, що потребують законодавчого врегулювання

В частині регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є проблема отримання достовірної інформації про фактичні викиди підприємствзабруднювачів атмосферного повітря, тобто надання форми статистичної звітності 2-ТП (повітря). Це зумовлено тим, що державні органи статистики відмовляються у представленні форм звітності, посилаючись на ст. 21 Закону України «Про статистику»: «статистична інформація, отримана органами державної статистики у процесі статистичних спостережень, не може вимагатися органами державної влади Окремі підприємства на запит держуправління також відмовляються надавати форми статистичної звітності 2-ТП (повітря), посилаючись на Наказ Державного комітету статистики від 20.10.2008 р. №396 «Про затвердження інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-ТП (повітря) «Звіт про охорону атмосферного повітря» (річна) та № 2-ТП (повітря) «Звіт про охорону атмосферного повітря» (квартальна)», який не зобов'язує забруднювачів атмосферного повітря звітуватися перед територіальними органами Мінприроди України. Таким чином, держуправління немає можливості проводити оперативну роботу із забруднювачами атмосферного повітря (серед них і з найбільшими в області, зокрема ВАТ «Закарпатгаз») щодо зменшення обсягів викидів і т.д. Відповідно до п.12 постанови КМУ від 03.08.1998р. №1218 "Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів" власники відходів, які утворюють та розміщують їх на своїй території, до 1 червня поточного року

Пропозиції щодо врегулювання існуючої проблеми, з визначенням законодавчого акту, в який необхідно внести відповідні зміни Природоохоронним законодавством передбачити розгляд документів дозвільного характеру виключно через єдині дозвільні центри. Відмінити накази Мінприроди України, що регламентують Порядок розгляду та видачі дозвільних документів та їх конфіденційність. Розробити нормативи часу. Ініціювати внесення змін до наказу Державного комітету статистики від 20.10.2008.р. №396 « Про затвердження інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря №2-ТП (повітря)», «Звіт про охорону атмосферного повітря» (річна) та №2-ТП (повітря), «Звіт про охорону атмосферного повітря» (квартальна) в частині обов’язкової звітності забруднювачів атмосферного повітря в територіальних органах Мінприроди з метою ведення бази даних по викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря не тільки на проектних, але і фактичних.

Держуправління пропонує ініціювати внесення змін до Постанови КМУ від 3.08.1998 р. N1218 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» і дозволити власникам відходів надавати заяви на одержання дозволу та

142 № п/п

10.

11.

Зміст існуючих проблем, що потребують законодавчого врегулювання

Пропозиції щодо врегулювання існуючої проблеми, з визначенням законодавчого акту, в який необхідно внести відповідні зміни зобов'язані подати в державне управлін- ліміту на утворення та розміщення відхоня ОНПС заяви для одержання дозволу дів впродовж всього року. на розміщення відходів у наступному році. Скрутне фінансово-економічне становище підприємств та невизначеність у плануванні їх подальшої діяльності у зв'язку з економічною кризою, унеможливлюють своєчасне подання відповідних заяв. Контролюючі та наглядові органи при встановленні факту відсутності цього дозвільного документу в обов'язковому порядку приписують отримання дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів підприємствами в держуправлінні ОНПС, що суперечить Постанові КМУ № 1218. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про відходи», діяльність підприємства забороняється при відсутності ліміту та дозволу на утворення та розміщення відходів. На виконання рішення колегії Держуп- До Постанови КМУ від 17 травня 2002 р. равління від 17.09.2009 року №4 з метою N659 «Про затвердження переліку груп забезпечення збереження майна бюджет- власних надходжень бюджетних установ, них установ та підтримання їх у належ- вимог щодо їх утворення та напрямів виному стані, створення умов для збіль- користання», передбачивши у ній по викошення надходження коштів від надання ристанню першої групи першої підгрупи платних послуг шляхом матеріального надходжень видатки капітального характестимулювання працівників, що надають ру (капітальний ремонт, реконструкція) та дані послуги Держуправління пропонує видатки на оплату праці і преміювання ініціювати внесення змін до наступних працівників, які надають платні послуги. нормативних актів: До Наказу Мінекоресурсів України від 30 січня 2002 р. № 46 «Про затвердження Порядку надання платних послуг екологічного характеру територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України» передбачивши у пункті 4 даного Порядку видатки капітального характеру (капітальний ремонт, реконструкція) та видатки на оплату праці і преміювання працівників, які надають платні послуги екологічного характеру. Розбіжність в строках підготовки вис- Держуправління пропонує відповідним доновків державної екологічної експертизи кументом Мінприроди України чітко прост.38 Закону України «Про екологічну писати строки підготовки висновків дерекспертизу» від 09.02.1995 р. , Постанова жавної екологічної експертизи її учасниКМУ від 21.05.2009 р. №526 ,,Про заходи ками з врахуванням вже встановлених щодо упорядкування видачі документів чинним законодавством загальних строків дозвільного характеру у сфері госпо- підготовки висновків, а саме: дарської діяльності”, Наказу Мінприроди - підготовка територіальними еколого -

143 № п/п

Зміст існуючих проблем, що потребують законодавчого врегулювання

Пропозиції щодо врегулювання існуючої проблеми, з визначенням законодавчого акту, в який необхідно внести відповідні зміни України №270 від 04.06.09 р. "Про поси- експертними підрозділами (стислі терміни) лення контролю за проведенням держе- проекту висновку держекоекспертизи по коекспертизи об’єктів нафтогазового направлених проектних матеріалах - не комплексу", більше 4 днів; - перевірка у Мінприроди України проекту висновку держекоекспертизи та повернення з результатами розгляду до територіальних еколого - експертних підрозділів – не більше 14днів; - розгляд, прийняття відповідного рішення територіальним еколого - експертним підрозділом по отриманих матеріалах від Мінприроди та реєстрація висновку (присвоєння номеру конкретного висновку), їх передача замовникам чи філії ДП "Укрдержбудекспертиза" - не більше 2 днів

13.7. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.7.1. Діяльність громадських екологічних організацій Головними завданнями системи позашкільних освітньо-виховних закладів, яка діє на Закарпатті, є: розвиток здібностей і обдарувань учнів, екологічна освіта і виховання школярів у контексті сталого розвитку, впровадження концепції національного виховання молоді, використання у навчально-виховному процесі новітніх розробок, передового досвіду, сучасних педагогічних надбань, зв’язок з науково-освітніми закладами, державними природоохоронними структурами та громадськими організаціями. Координаційним центром інструктивно-методичної, природоохоронної, дослідницько – експериментальної роботи у цій системі є Закарпатський екологонатуралістичний центр учнівської молоді. У своєї діяльності педагоги беруть за основу такі форми роботи, як проведення семінарів, методичних рад, конференцій із керівниками позашкільних закладів, вчителями біології, географії, методистами рай-, міськметодкабінетів, розробки проектів програми гурткової роботи та планів виховної роботи з юннатами, тематичні екологічні наметові табори, експедиції, екскурсії, подорожі-сплави (профільні табори “Зелена перлина”, “Заповідний край”, “Ойкос”, “Іхтіос”). Центром традиційно проводяться природоохоронні акції, місячники, тижні, конкурси, зльоти, свята, фестивалі, огляди, виставки, практичні дослідницько-експериментальні роботи на навчально-дослідницькій ділянці, робота відеотеки “Екологія ХХІ століття”, тематичні виїзди у райони області для надання методичної допомоги та проведення консультацій для педагогічних працівників освітніх закладів. Упродовж 2009 року юннати, учні шкіл та профтехучилищ області брали участь у таких природоохоронних акціях та конкурсах: „Збережемо природу Закарпаття!”, „Я відкриваю Землю”, “Мій рідний край – моя земля”, “Жива вода”, “Птах року”, “До чистих джерел”, “Первоцвіти” та інші.

144

Організовано виставки дитячих малюнків “День Землі”, “День довкілля”, конкурси творів та малюнків “Мій голос я віддаю на захист природи”, науковопрактичні конференції. В бібліотеках області організовано виставки на теми: “Від екології природи – до екології душі”, “Таємниці фауни України”, “Збережемо природу”, “Посади дерево – збережи красу рідної природи” та інші. Усе більшого значення у формуванні екологічної культури і світогляду, екологічного інформування населення набувають громадські організації екологічного спрямування і благодійні громадські фонди, загальна кількість яких на Закарпатті близько 30. Ключовими напрямками діяльності екологічної громадськості Закарпаття на найближчу перспективу визнано: - забезпечення участі громадськості у прийнятті рішень щодо конкретних видів екологічної діяльності, розробка планів, програм у галузі охорони довкілля; - подальше розширення доступу громадськості до екологічної інформації; - регулярне висвітлення досвіду роботи громадських екологічних організацій в засобах масової інформації; - запровадження методології місцевих екологічних планів дій, як дієвого механізму вирішення екологічних проблем та впровадження принципів сталого розвитку і розбудови громадянського суспільства; - розширення доступу громадськості до формування переліків природоохоронних заходів, що фінансуються за рахунок природоохоронних фондів; - проведення “круглих столів”, громадських слухань за участю екологічної громадськості для обговорення регіональних екологічних проблем. Держуправління разом з громадськими екологічними організаціями та навчальними закладами брало участь у проведенні Всеукраїнської акції “До чистих джерел”, заходів із відзначення Дня довкілля, Всесвітнього Дня охорони навколишнього природного середовища та Дня Дунаю. Крім різнопланової методичної і практичної допомоги держуправління сприяє фінансуванню заходів екологічного характеру, які здійснюються громадськими організаціями. Так, у 2009 р. за підтримки держуправління за рахунок коштів обласного природоохоронного фонду фінансувалось проведення громадськими організаціями конкурсів, екологічних експедицій, семінарів, конференцій, видання листівок, буклетів, брошур природоохоронної тематики. 13.7.2. Громадські рухи З метою забезпечення сприятливих умов для розв’язання екологічних проблем на регіональному рівні та ширшого залучення громадськості до участі у підготовці та прийнятті важливих рішень при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області діє Громадська рада. До складу Громадської ради входять представники 16 громадських організацій. У 2009 році відбулися 4 засідання Громаджської ради.

145

Таблиця 13.11.2 Громадські організації, що діють на території області і входять до складу Громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області № п/п

Назва організації

Юридична адреса

Напрям діяльності

1 1.

3 88000, м. Ужгород, вул. Кошицька, 7

4 Всебічний громадський екологічний контроль, пропаганда, освіта, навчання, виховання, видавнича діяльність

88000, м. Ужгород, вул. Кошицька, 7

Активна участь у розвитку мисливського і риболовного спорту, в охороні, відтворенні та раціональному використанні тваринного світу Науково-громадська діяльність в області охорони довкілля Карпатського регіону, спрямована на дослідження, раціональне використання, збереження та відтворення біорізноманіття природних екосистем Різнобічна природоохоронна діяльність, активна інформаційно-пропагандистська, практична виробнича діяльність, направлена на вивчення, охорону, дослідження і примноження природних багатств Забезпечення інтересів громадян шляхом узгодження економічних потреб із інтересами захисту довкілля, гармонізації суспільних відносин, гармонізації взаємодії суспільства і навколишнього середовища Сприяння радикальному поліпшенню екологічної ситуації в області, формування нового природоохоронного світогляду Екологічна освіта та виховання населення

Закарпатська обласна організація Українського товариства охорони природи Закарпатська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок

Карпатський екологічний клуб “Рутенія”

88000, м. Ужгород вул. Бачинського, 25/2

Обласний екологонатуралістичний центр учнівської молоді

88000, м. Ужгород, вул. Загорська, 126

Закарпатська обласна організація партії зелених України

89600, м. Мукачево, вул. Духновича, 105

Закарпатська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги

88014, м. Ужгород, вул. Котляревського, 5

Громадська організація “Уж”

88000, м. Ужгород, вул.. Довженка, 4/6

Регіональне молодіжне екологічне об'єднання "Екосфера"

88000, м. Ужгород, вул. Кошицька, 7

Координація зусиль молоді для вивчення та охорони навколишнього природного середовища

146 1 9.

Великоберезнянський екологічний клуб "Кременець"

3 89000, смт. В.Березний, вул. Гожика, 52

10.

Громадський благодійний фонд екологічного та туристичного розвитку "Ужанська долина"

89000, Великоберезнянський район, смт. В.Березний, вул. Шевченка, 54

11.

Закарпатський відділ Українського географічного товариства

88000, м. Ужгород, вул. Університетська, 14

12.

Громадське об’єднане товариство “Синій Вир”

90041, Міжгірський район, с. Синевир Остріки

13.

Закарпатська обласна громадська організація “Асоціація медичної екології”

88000, м. Ужгород, пров. Університетський, 11/2

14.

Закарпатський екологічний клуб "Едельвейс"

88000, м. Ужгород, пров. Університетський, 6/28

15.

Соціально-екологічна громадська організація „Чистий берег”

90202, м. Берегово, вул. Корятовича, 4/8

16.

Громадське об’єднання товариство "Кришталеве джерело"

90040, Міжгірський район, с. Синевир Поляна, 101

4 Сприяння фізичному та духовному розвитку населення шляхом покращення екологічного стану в районі Надання допомоги Ужанському національному природному парку, населенню, що проживає в даному районі у вирішенні екологічних, творчих, наукових проблем, сприяння розвитку еко-і агро туризму та екоосвіти Сприяння організації, розвитку, підвищенню ефективності та координації географічних досліджень, використанню їх результатів для оптимізації взаємодії суспільства і природи, геоекологічного виховання населення Підвищення кваліфікаційного рівня його учасників для вирішення екологічних проблем Карпат Сприяння збереженню та зміцненню здоров’я населення на основі оптимізації стану довкілля, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, формування здорового способу життя Захист прав та інтересів членів клубу, науковогромадська та просвітницька діяльність в області охорони довкілля Карпатського регіону Посилення ролі громадськості у процесах прийняття рішень з соціальних, екологічних, культурологічних та правових питань Захист законних інтересів його членів, в тому числі екологічних. Екоосвіта та екотуризм, заповідна справа

З метою підвищення рівня екологічної освіти та культури громадян, розширення участі громадськості у формуванні державної екологічної політики, формування нового природоохоронного менталітету, активізації процесу формування свідомості і активної позиції громадськості щодо подальшого розвитку екологічної політики України в Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області працює Орхуський інформаційний центр. Кожен, хто звертається до Центру, може отримати інформацію щодо національного чи міжнародного природоохоронного законодавства, з актуальних екологічних

147

проблем та стану довкілля області, щодо роботи Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області. Відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та положень Орхуської Конвенції, розгляд і надання відповідей авторам звернень забезпечується в установлені терміни. Начальником держуправління взято під особистий контроль розгляд та виконання звернень Героїв Соціалістичної праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни та праці, осіб, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, багатодітних сімей, одиноких матерів та інших громадян, що потребують соціального захисту та підтримки. Проводиться систематичний аналіз і узагальнення звернень громадян, затверджено графіки особистого прийому громадян керівництвом держуправління, що доводяться до відома населення через засоби масової інформації. З метою висвітлення актуальних екологічних проблем області, екологічного інформування громадськості та пропаганди екологічних знань, держуправління співпрацює із засобами масової інформації області. В обласній газеті „Старий Замок-Паланок” періодично виходять матеріали щодо основної проблематики у сфері охорони природного середовища області, а також з коментарями фахівців та шляхами вирішення проблем. У газеті „Срібна Земля–ФЕСТ” щомісяця виходить екологічна сторінка, а на радіо “Версія-ФМ” щоп’ятниці – програма “На захисті довкілля”. Крім того, спеціалісти держуправління беруть участь у прямих ефірах на обласних телеканалах та у зйомках відеосюжетів на екологічну тематику. За 2009 рік у ЗМІ надано 194 матеріали, в тому числі: в періодичні видання – 121, радіо – 44, телебачення – 29. Всі матеріали розміщено і на обласних веб-сайтах та веб-порталі Мінприроди. Впродовж 2009 року Державною інспекцією в Закарпатській області здійснювалось широке інформування громадськості про аварійні забруднення навколишнього природного середовища (аварію 17.01.09 р. на продуктопроводі ДП “ПрикарпатЗахідтранс” ВАТ “Південно-Захід транснафтопродукт” АК “Транснафтопродукт” в с. Кострино Великоберезнянського району та аварію на станції очистки шламових вод гірничо-видобувного підприємства в районі м. Бая Борша (Румунія)), вжиття першочергових заходів та хід ліквідації наслідків аварій, здійснення контролю за якістю поверхневих вод р. Уж та р.Тиса. За 2009 рік до держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області надійшло 119 звернень громадян (за 2008 рік – 114 звернень). На особистому прийомі розглянуто 68 звернень, 51 звернення надійшло звичайною поштою, за дорученням вищих органів влади – 15. Питома вага повторних звернень складає 3%. Найбільше звернень громадян надійшло стосовно збереження лісових та зелених насаджень, розширення та збереження природоохоронних територій, а також щодо надання екологічної інформації. Протягом 2009 року до Державної екологічної інспекції надійшло 118 звернень громадян, в тому числі 52 колективних. У зверненнях порушувалися питання щодо знищення лісових та зелених насаджень, забруднення атмосферного повітря, забруднення земель, забруднення водних об’єктів, тощо. За звітній період керівним складом та працівниками обласного держуправління та держекоінспекції прийнято участь у роботі понад 80 природоохоронних заходів, в тому числі пленарних засідань сесії депутатів Закарпатської обласної ради V скликання, засідань колегій Закарпатської облдержадміністрації, засідань

148

обласної комісії ТЕБНС. У м. Львові представники держуправління екології взяли участь у семінарі BBI – MATRA проекту ”Визначення і класифікація біотопів в Україні: введення стандартів та методології Європейського Союзу (пілотний проект в Українських Карпатах)”. На семінарі обговорено заходи із підготовки каталогу біотопів Українських Карпат та Закарпатської рівнини на принципах Директиви Біотопів, заходи з підготовки науковців та працівників системи природнозаповідного фонду до роботи згідно з методикою визначення і класифікації біотопів, картування, обробки даних відповідно до Директиви Біотопів (Habitats Directive). Все це сприятиме стандартизації методики визначення і розвитку екологічної мережі України та її інтеграції до загальноєвропейської мережі. У червні 2009 року в Ужгороді відбувся інформаційний семінар, на якому природоохоронці представили та обговорювали проект реконструкції Берегівської польдерної системи в частині каналу Чаронда-Латориця. Впровадження проекту сприятиме підвищенню зайнятості населення, покращенню протипаводкового захисту водної та екологічної частин Берегівської транскордонної польдерної системи в басейні р. Тиса. У травні в Ужанському нацпарку відбувся міжнародний семінар з питань транскордонного співробітництва на територіях, що входять до складу Міжнародного біосферного заповідника “Східні Карпати”, організований Фондом Дикої Природи. У ході зустрічі обговорено потенційні шляхи удосконалення транскордонної співпраці та можливі пріоритети такої співпраці, розроблені Федерацією ЄВРОПАРК. Фахівці розглянули наявність ГІС-ресурсів для планування заходів на ландшафтному рівні. У квітні в Ужгороді відбувся перший навчальний семінар із вдосконалення системи моніторингу Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року, на якому представники управління охорони навколишнього природного середовища вЗакарпатській області, облдержадміністрації, громадських, наукових та бізнесових кіл обговорювали роль системи спостереження у розвитку територій на прикладі кращих канадських практик, форми і механізми залучення громадськості та інших зацікавлених сторін до моніторингу, а також питання формування інституційної системи моніторингу регіональної стратегії. Навчання проходило в рамках проекту "Канада–Україна: регіональне врядування та розвиток". Держуправління також узяло участь у Міжнародній виставці-ярмароку “Екологія” (м.Київ), яка збирала представників влади, бізнесових структур, наукових кіл та громадськості з усіх регіонів задля представлення екологічно чистої продукції та обладнання для її виробництва. На виставці було представлено результати роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, та презентовано діяльність Ужанського національного природного парку, Карпатського біосферного заповідника та НПП "Синевир". 18 лютого, в м. Ужгород відбувся семінар "Застосування передової технології Field-Map у лісовому господарстві і при проведенні моніторингу стану лісових насаджень", який організований Координаційним офісом проекту FORZA та обласним управління лісового господарства. Участь у ньому взяли і представники Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області. З метою привернення уваги підростаючого покоління до проблем довкілля, формування в них екологічної свідомості, культури та бережного ставлен-

149

ня до природи, держуправлінням та держекоінспекцією в Закарпатській області проводилися природоохоронні інформаційно-просвітні заходи для дітей. 13.8. Виконання державних (регіональних) екологічних програм

№ з/п

1 1.

3. 4.

Назва програми

Ким прийнята

№ та дата прийняття

2 Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2006-2015 роки. Програма перспективного розвитку природно-заповідної справи та екологічної мережі в Закарпатській області на 2006-2020 роки. Програма "Питна вода Закарпаття" на 2006-2020 роки . Програма реформування і розвитку житлово – комунального господарства Закарпатської області на 2006 – 2010 роки. Обласна програма запобігання забрудненню навколишнього природного середовища стічними водами і обмеження їх шкідливого впливу на довкілля на 2006-2009 роки.

3 Рішення обласної ради

4 від 22.12.2005 року №667

Програма реалізації природоохоронних заходів на 2009 рік

Рішення обласної ради Рішення обласної ради Рішення обласної ради Рішення обласної ради

Рішення обласної ради

Кількість виділених коштів, (з початку дії програми) тис. грн. 5 23 821,8

від 12.01.2006 р. №695

1079,0

від 12.01.2006 р. № 690 від 08.06.2006 р. №37 від 14.09.2006 р. №78

82683,0 296510,3 власні кошти підприємств

від 14.01.09р. №763, від 27.02.09р. №787, від 05.11.09 р. №985

2 732,4

13.9. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Протягом 2009 року Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області та Державна екологічна інспекція в Закарпатській області брали участь у зустрічах, пов’язаних з розвитком транскордонного співробітництва та виконання міжурядових угод, а саме Угоди між Урядом України та Урядом Угорської Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах (м. Будапешт 11 листопада 1997 року), Угоди між Урядом України і Урядом Словацької Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах (м. Братислава 14 червня 1994 року) та Угоди між Урядом України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах (м. Галац, 30 вересня 1997 року). Зокрема, 22-23 квітня 2009 року в м.Ніредьгаза, Угорщина, відбулася підсумкова зустріч українсько-угорської робочої групи з охорони якості поверхневих вод, на якій була дана оцінка якості прикордонних вод у контрольних створах за 2008 рік та констатовано, що протягом 2008 року аварійних забруднень прикордонних вод зафіксовано не було. Також було підготовлено план робіт на період ІІ кварталу 2009 року – І квартал 2010 року, звіт для Уповноважених Урядів з питань водного госпо-

150

дарства на прикордонних водах та продовжилася робота по оновленню двостороннього “Порядку проведення на українсько-угорських прикордонних водах відборів проб, визначень, оцінки якості води та проведення необхідних дій у зв’язку з надзвичайними забрудненнями”. 25 березня 2009р, у м. Ніредгаза відбулась міжнародна нарада, на якій Угорщина, Словаччина, Румунія та Україна вирішували питання запобігання забрудненню комунальними відходами Верхньотисянського басейну. Результатом зустрічі стало підписання чотиристороннього комюніке, в якому визначено пріоритні заходи зі зменшення забруднення утильсировиною. Це співпраця та обмін досвідом між територіальними органами водного господарства та охорони природи сторін, очищення берегової лінії Верхньої Тиси та її приток, анулювання несанкціонованих сміттєзвалищ, уникнення переходу комунального бруду через лінії держкордонів. Серед основних заходів також визначено розробку та реалізацію спільних проектів, впровадження яких сприятиме запобіганню забрудненню комунальними відходами Верхньотисянського басейну. Заплановано, що двосторонні комісії з питань прикордонних вод щорічно оцінюватимуть результати впровадження заходів. 23 - 25 вересня 2009 року держуправління взяло участь у зустрічі заступників Уповноважених Уряду України та Уряду Угорської Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах, яка відбулася у м. Ужгород. Українську делегацію на зустрічі очолював - Валерій Касьянчук, начальник відділу міжнародного співробітництва Держводгоспу України, заступник Уповноваженого Уряду з питань співробітництва на прикордонних водах, Угорську делегацію - заступник Уповноваженого Уряду Угорської Республіки Боднар Гашпар. Основним питанням порядку денного був розгляд і підготовка проекту Протоколу планової XV наради Уповноважених Урядів обох країн з питань водного господарства на прикордонних водах, яку передбачено провести у жовтні місяці також у м.Ужгород. Також у зустрічі взяли участь представники Українського Гідрометцентру, Державної екологічної інспекції в Закарпатській області та Верхньо-Тисайської інспекції з охорони навколишнього природного середовища та водного господарства, м.Ніредьгаза. На завершення роботи зустрічі заступники Уповноважених Уряду України та Уряду Угорської Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах підписали відповідний протокол. 15-16 жовтня 2009 року в м.Краловский Хлмец, Словаччина відбулася підсумкова зустріч українсько-словацької робочої групи з охорони якості поверхневих вод, на якій була дана оцінка виконання плану робіт по співпраці з охорони якості прикордонних вод, оцінка надзвичайних забруднень на прикордонних водах та результатів дослідження якості прикордонних вод за 2008 рік. Крім того, уточнено програму співпраці на 2009 рік, розглянуто проект "Порядку проведення на українсько – словацьких прикордонних водах відборів проб, визначень, оцінки якості та заходи, що вживаються при надзвичайних забрудненнях" та план робіт по співпраці з охорони якості прикордонних вод на 2010 рік. 17-18 грудня 2009 року в м.Ужгород, Україна відбулася підсумкова зустріч українсько-угорської робочої групи з охорони якості поверхневих вод, на якій були проаналізовані результати досліджень інтеркалібраційних проб ВАТ “VITUKI” (м. Будапешт), проведено порівняння, узгодження результатів досліджень, проведених протягом 2009 року та обговорено пропозиції до плану роботи на 2010 рік.

151

У частині охорони та раціонального використання природних ресурсів за участю держуправління у 2009 р. проведено ряд міжнародних заходів. З метою забезпечення збереження українсько-словацького об’єкту Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси Карпат” 8-11.05.2009 року взято участь у засіданні міжнародної українсько-німецько-словацької робочої групи експертів підготовки спільного менеджмент-плану ,,Букові праліси Карпат”. За пропозиціями держуправління облдержадміністрацією направлено проект заходів щодо збереження об’єкту світової природної спадщини ,,Букові праліси Карпат” до Мінприроди України, які враховано розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1619-р ,,Про затвердження плану заходів щодо збереження та розвитку української частини природного об’єкта ,,Букові праліси Карпат”. Держуправлінням (вересень, 2009 р.) за погодженням із землекористувачами ДП ,,Берегівське ЛГ”, ДП ,,Виноградівське ЛГ”, НПП ,,Зачарований край” та Карпатським біосферним заповідником узгоджено проектні матеріали Мінприроди України про надання статусу міжнародного значення водно-болотним угіддям: “Атак-Боржавське” загальною площею 283,4 га, “Чорне багно” площею 15,0 га, “Долина нарцисів” площею 256,0 га та “Печера Дружба ” площею 0,13 га. Отримання таких сертифікатів від Бюро Рамсарської конвенції очікується у 2010 році. Питання створення Міжнародного українсько-румунського біосферного резервату ,,Марамороські гори” обговорено у ході другого спільного засідання Комітету з питань захисту довкілля та сталого розвитку Румунсько-Української Спільної Президентської Комісії (м. Київ, 29.09.2009), на якому визнано доцільним продовження виконання заходів протягом 2009-2010 рр. на рівні експертів обох країн. З даного питання у підсумку вжитих заходів між біосферним заповідником і національним парком ,,Гори Марамуреша” (Румунія) підписано Меморандум про взаєморозуміння (10.12.2009 р.). Карпатським біосферним заповідником та Ужанським національним природним парком проведено наступні заходи щодо міжнародного співробітництва. У 2009 році делегація заповідника на чолі з директором тричі (29-30 червня, 26-27 листопада та 9-10 грудня) відвідала Румунію (м. Вішеу-де-Сус) з метою обміну досвідом і поглиблення співпраці щодо створення транскордонного біосферного резервату з природним парком «Гори Марамуреша». Створення цього БР передбачено «Стратегією виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат», схваленої Розпорядженням Кабміну України № 11-р від 16 січня 2007 р. В результаті консультацій із румунськими колегами було підготовлено Меморандум про взаєморозуміння між Карпатським біосферним заповідником (Україна) і природним парком «Гори Марамуреша» (Румунія) щодо створення українсько-румунського транскордонного біосферного резервату в Марамароських горах, який чітко регламентує взаємодію сторін і визначає послідовність кроків для досягнення мети. Меморандум про взаєморозуміння був підписаний директорами установ 10 грудня 2009 р. в адміністрації природного парку «Гори Марамуреша» (м. Вішеу-де-Сус, Румунія) за участі мера та інших уповноважених осіб. Протягом 2009 року відбулися дві українсько-словацько-німецькі зустрічі (Рахів, 8-12.05 та Бонн, 17-18.11) для обговорення проекту клопотання уряду Німеччини про включення 5-ти кластерів букових природних лісів до об’єкту Всесвітньої природної спадщини «Букові праліси Карпат».

152

За інформацією Ужанського національного природного парку, 20.02.2009 року у м. Львів у рамках виконання проекту “Збереження та стале використання природних ресурсів Українських Карпат” відбувся міжнародний семінар за сприяння Міжнародної Дунайсько-Карпатської програми (WWF-DCP) з метою завершення розробки проекту організації території Ужанського НПП для гармонізації його до європейських стандартів. 15.05.2009 року проведено міжнародний семінар з питань транскордонного співробітництва, на якому обговорено шляхи удосконалення транскордонної співпраці та можливі пріоритети і стандарти такої співпраці, виготовлені Федерацією ЄВРОПАК. Розглянуто можливість підписання угоди між директорами парків про транскордонну співпрацю України, Словаччини та Польщі. Досягнуто згоди доцільності створення Координаційної ради Міжнародного біосферного заповідника “Східні Карпати”. 19 – 24 липня 2009 року проведено семінар за участю президента Асоціації екотуризму Румунії щодо організації партнерств між Ужанським національним природним парком та суб’єктами туристичної галузі. 23-25 вересня 2009року проведено Міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену 10 річниці створення Ужанського НПП “Роль гірських резерватів і національних парків у збережені природної спадщини гірських територій”. 30 вересня 2009 року представники парку взяли участь у міжнародній конференції “Зелені Полонини – зелена магістраль туризму”, планування спільної туристичної стратегії для транскордонного регіону Полонини. В грудні 2009 р. підписана угода про співпрацю в рамках транскордонного співробітництва з Бещадським народним парком. 17.12.2009 р. у м. Львів за участі Всесвітнього фонду дикої природи проведена нарада про підсумки діяльності у частині транскордонного співробітництва у 2009 році та визначені пріоритетні напрямки діяльності на 2010 рік.

153

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ В цілому, стан довкілля на території області має тенденцію до покращення, незважаючи на ряд негативних факторів. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області було здійснено комплекс заходів направлених на удосконалення регіональної системи управління в галузі охорони довкілля, посилення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання, покращення екологічної ситуації в регіоні. Успішно вирішувались питання нормування гранично допустимого впливу на довкілля, продовжувались роботи в рамках регіональної системи екологічного моніторингу, удосконаленню економічного регулювання природокористування, більш тісною та ефективною була співпраця з іншими контролюючими службами, правоохоронними органами та громадськістю. Враховуючи сучасну екологічну та соціально-економічну ситуацію в регіоні першочерговими заходами, спрямованими на поліпшення стану навколишнього природного середовища в області, зниження антропогенного навантаження на довкілля, покращення охорони та раціональне використання природних ресурсів, є: - забезпечення виконання заходів, передбачених державними та регіональними цільовими програмами щодо охорони та відтворення довкілля, поліпшення якості питної води, нарощування обсягів використання відходів; - здійснення заходів з охорони атмосферного повітря від забруднення на об'єктовому, галузевому та регіональному рівнях. Забезпечення виконання комплексу заходів щодо зменшення забруднення атмосферного повітря автотранспортними та іншими пересувними засобами; - забезпечення зростання площі заповідних територій, зокрема, розширення НПП “Синевир”, Ужанського НПП та Карпатського біосферного заповідника; - продовження робіт по контейнеризації та організованому вивозу ХЗЗР із складських приміщень на утилізацію за межі України; - сприяння подальшому вдосконаленню регіональної політики у сфері поводження з відходами, зокрема збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини; - удосконалення регіональної системи моніторингу за станом поверхневих вод, джерелами забруднень водних об’єктів, вмістом забруднюючих речовин у грунтах і атмосферному повітрі; - посилення еколого-освітньої роботи шляхом проведення конкурсів, фотовиставок, конференцій, семінарів із залученням широких верств громадськості на природоохоронну тематику. Пропозиції щодо вирішення проблем забруднення атмосферного повітря Визначення найбільш енергоємних та екологічно неприйнятних для подальшого використання об’єктів житлово – комунального господарства, з метою зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Проведення реконструкції комунальних систем та об’єктів тепло і водопостачання шляхом впровадження новітніх енергоефективних технологій з енергозбереження.

154

Зниження втрат при генеруванні, транспортуванні та споживанні тепла, електроенергії, води і газу за рахунок енергомоніторингу і технічних засобів. Широке використання високоточних приладів обліку і регулювання тепла, води, електроенергії і газу. Створення захисних рослинних поясів навколо виробничих та шкідливих підприємств. Впровадження та розвиток нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії. Здійснення постійного моніторингу за джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Провести модернізацію та технічне переозброєння газоперекачувальних станцій та установок. Оскільки основним забруднювачем атмосферного повітря є автомобільний транспорт, то: на обласному рівні: - для більш якісного контролю за станом атмосферного повітря в області організувати додаткові стаціонарні пости контролю за станом атмосфери в наступних райцентрах області: Мукачеві, Хусті і Берегові; - оптимізацію руху автотранспорту у великих містах, шляхом будівництва шляхових розвязок, підземних переходів, тощо; на державному рівні: - розробити та ввести в дію державний стандарт на вміст шкідливих забруднюючих речовин у відпрацьованих газах дизельних двигунів автомобілів; - терміново ввести для автотранспорту нашої держави єдиний екологічний талон (єдиного типу чи зразку) для всіх областей, а також міст Києва і Севастополя; - вирішити питання по виготовленні каталізаторів вихлопних газів для двигунів внутрішнього згоряння. Пропозиції щодо зменшення забруднення водних об’єктів та підземних водоносних горизонтів Заплановані на поточний рік заходи щодо зменшення забруднення поверхневих водойм та підземних вод представлені в обласній програмі “Питна вода Закарпаття” на 2006-2020 рр., затверджена рішенням обласної ради від 12 січня 2006 р. № 690, яка спрямована на охорону та раціональне використання джерел питного водопостачання, розвиток та реконструкцію систем водопостачання та водовідведення , забезпечення підприємств, що здійснюють централізоване водопостачання та водовідведення, сучасними технологіями підготовки питної води та очищення стічних вод. Вирішення проблеми очистки стічних вод та припинення забруднення водних об’єктів можливо при достатній фінансовій підтримці існуючих природоохоронних програм на національному, регіональному та місцевому рівнях. Необхідно ліквідувати диспропорцію між потужностями водозабірних споруд та каналізаційних очисних споруд, забезпечити будівництво нових та реконструкцію існуючих каналізаційно-очисних споруд та мереж водопровідноканалізаційного господарства, збільшення фінансування природоохоронних заходів з Державного бюджету.

155

Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище Вирішення проблеми поводження з побутовими відходами державне управління вбачає в організації централізованого збору сміття в усіх населених пунктах області. Враховуючи малоземелля, поступове зменшення кількості сміттєзвалищ, їх модернізація. Кардинальним шляхом вирішення цієї проблеми є рециклізація, тобто вторинна переробка відходів. Необхідно створити в області відповідні умови до залучення інвесторів з метою будівництва сміттєпереробних заводів. Для покращення ситуації у сфері поводження з побутовими та виробничими відходами необхідна постійна робота державних контролюючих служб: державної екологічної інспекції в Закарпатській області та санітарно-епідемічних органів, МВС (дільничі інспектори). Необхідно на рівні держави передбачати механізм економічної зацікавленості виробника у впроваджені передових технологій та ресурсоощадних методів використання сировини і матеріалів, підтримку з боку держави виробників, якими впроваджуються у виробництві передові безвідходні та маловідходні технології, альтернативні джерела енергозабезпечення, сучасні ефективні засоби запобігання екологічним аваріям, тощо; ввести відповідні нормативи плати і коригуючі коефіцієнти. Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу непридатних або заборонених до використання пестицидів на навколишнє природне середовище Роботи по контейнеризації та вивезенню ХЗЗР за межі області необхідно продовжувати і в 2010 році. Підготовлено проект Програми реалізації природоохоронних заходів на 2010 рік, що фінансується з обласного фонду ОНПС, в якому передбачено кошти на роботи по контейнеризації та вивезенню ХЗЗР за межі області на суму 2,0 млн.грн. Надіслано запит до Мінприроди для фінансування за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища по Програмі 2401250 “Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами” на суму 5,4 млн.грн. Пропозиції щодо збереження та збільшення природно-заповідного фонду Просити Мінприроди України: - внести зміни до ст.51-53 Закону України ,,Про природно-заповідний фонд України” з метою спрощення механізму отримання погоджень на створення/розширення територій та об’єктів природно-заповідного фонду; - розглянути можливість внесення змін до Закону України “Про природнозаповідний фонд України” відповідно до Закону України від 16.09.2008 № 509-VІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву” і відповідно внесеними змінами до Земельного кодексу України для можливості будівництва туристично-рекреаційних об’єктів (суперфіції) та використання земельних ділянок для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на територіях природно-заповідного фонду;

156

Пропозиції щодо збереження та відновлення лісів Просити Мінприроди України: - на виконання Указу Президента України від 4 листопада 2008 року № 995/2008 “Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень” в частині заходів по виявленню вкритих лісовою рослинністю земель, що не обліковуються як землі лісогосподарського призначення з метою збільшення площі лісів та передачі таких площ до складу державних лісогосподарських підприємств доручити Держкомлісгоспу України забезпечити протягом 2010-2011 рр. проведення заходів з їх приймання придатних для заліснення площ та переведення їх до категорії ,,лісові площі” за формою 6-зем; - з метою недопущення вирубки здорових насаджень за наміченими санітарно-оздоровчими заходами у лісах внести зміни до п. 27 ,,Санітарних правил в лісах України“, передбачивши участь представників держуправлінь в комісійному обстеженні насаджень, що потребують суцільної санітарної вирубки; - на виконання пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 “Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів” зобов’язати Держкомлісгоп України затвердити протягом 2010 року інструкцію з проведення рубок переформування насаджень та проведення ландшафтних рубок;

Начальник держуправління

А.Погорєлов

157

158

159