zhytomyr_2010 by Administrator Dovkillia

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЗА 2010 РІК

ЖИТОМИР – 2011

Зміст № стор. Вступне слово

Загальні відомості

1.1

Географічне розташування та кліматичні особливості території України

1.2

Соціальний та економічний розвиток країни, формування механізму збалансованого (сталого) розитку України

Стан атмосферного повітря

2.1

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

2.1.1

Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами

2.1.2

Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України

2.1.3

Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)

2.2

Транскордонне забруднення атмосферного повітря

2.3

Якість атмосферного повітря в населених пунктах

2.4

Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря

2.5

Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля

2.6

Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття

2.7

Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря

Зміна клімату

3.1

Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів

Стан водних ресурсів

4.1

Водні ресурси та їх використання

4.1.1.

Загальна характеристика

4.1.2

Водозабезпеченість територій та регіонів України

4.1.3

Водокористування та водовідведення

Забруднення поверхневих вод

4.2

4.2.1

Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод

4.2.2

Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)

4.2.3

Транскордонне забруднення поверхневих вод

Якість поверхневих вод

4.3.1

Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками

4.3.3

Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію

4.3.4

Радіаційний стан поверхневих вод

4.4

Якість питної води та її вплив на здоров’я населення

4.6

Заходи щодо поліпшення стану водних об’єктів

Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду

5.1

Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі

5.1.1

Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі біологічне та ландшафтне різноманіття

5.1.2

Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення

5.1.3

Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття

5.1.4

Формування національної екомережі

5.1.5

Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами

Охорона, використання та відтворення рослинного світу

5.2.1

Загальна характеристика рослинного світу

5.2.2

Лісові ресурси

5.2.3

Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів

5.2.4

Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України

5.2.5

Адвентивні види рослин

5.2.6

Стан зелених насаджень України

5.2.7

Заходи щодо збереження рослинного світу

Охорона, використання та відтворення тваринного світу

4.3

5.2

5.3

5.3.1

Загальна характеристика тваринного світу

5.3.2

Стан та ведення мисливського господарства

5.3.3

Стан та ведення рибного господарства

5.3.4

Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України

5.3.5

Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття

5.3.6

Заходи щодо збереження тваринного світу

5.4

Природні території, що підлягають особливій охороні

5.4.1

Стан і розвиток природно-заповідного фонду України

5.4.2

Водоно-болотні угіддя міжнародного значення

100

5.5

Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

100

5.6

Історико-культурна спадщина

101

5.7

Туризм як фактор впливу на довкілля

102

Стан земельних ресурсів та ґрунтів

104

6.1

Структура та використання земельних ресурсів

104

6.1.1

Структура та динаміка змін земельного фонду України

104

6.1.2

Господарська освоєність земельних угідь

108

6.2

Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

109

6.3

Стан та якість ґрунтів

110

6.3.1

Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення

110

6.3.2

Забруднення ґрунтів

112

6.3.3

Деградація земель

112

6.4

Оптимізація використання та охоронав земель

113

Надра

113

7.1

Мінерально-сировинна база

113

Стан та використання мінерально-сировинної бази

114

Система моніторингу геологічного середовища

116

Підземні води: ресурси, використання, якість

116

7.1.1 7.2 7.2.1

Екзогенні геологічні процеси

118

7.3

Геологічний контроль за вивченням та використанням надр

118

7.4

Дозвільна діяльність у сфері використання надр

119

Відходи

119

8.1

Структура утворення та накопичення відходів

119

8.2

Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)

120

8.3

Використання відходів як вторинної сировини

124

8.4

Транскордонне перевезення відходів

125

8.5

Державне регулювання в сфері поводження з відходами

125

Екологічна безпека

125

9.1

Екологічна безпека як складова національної безпеки

125

9.2

Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку

126

9.3

Радіаційна безпека та радіоекологія

146

9.3.1

Радіаційне забруднення територій

147

9.3.2

Радіоактивні відходи

147

10.

Промисловість та її вплив на довкілля

147

10.1

Структура та обсяги промислового виробництва

147

10.2

Вплив на довкілля

148

10.2.1

Гірничодобувна промисловість

148

10.2.2

Металургійна промисловість

148

10.2.3

Хімічна та нафтохімічна промисловість

148

10.2.4

Харчова промисловість

148

10.3

Заходи з екологізації промислового виробництва

148

11.

Сільське господарство та його вплив на довкілля

150

11.1

Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві

150

11.2

Вплив на довкілля

151

Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження

152

7.2.2

11.2.1

11.2.2

Використання пестицидів

152

11.2.3

Екологічні аспекти зрошення та осушення земель

152

11.2.4

Тенденції в тваринництві

152

Органічне сільське господарство

154

12.

Енергетика та її вплив на довкілля

154

12.1

Структура виробництва та використання енергії

154

12.2

Ефективність енергоспоживання

155

12.3

Вплив енергетичної галузі на довкілля

158

12.4

Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики

159

13.

Транспорт та його вплив на довкілля

160

13.1

Транспортна система України

160

11.3

13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень

160

13.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів

162

13.2

Вплив транспорту на довкілля

166

13.3

Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля

166

14.

Збалансоване виробництво та споживання

167

14.1

Структурна перебудова та екологцзація економіки

167

14.2

Впровадження елементів «більш чистого виробництва» в Україні

168

14.3

Ефективність використання природних ресурсів

168

14.4

Тенденції та характеристика споживання

169

15.

Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

169

15.1

Національна та регіональна екологічна політика України

169

15.2

Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки

171

15.3

Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства

172

15.4

Виконання державних цільових екологічних програм

176

15.5

Моніторинг навколишнього природного середовища

177 6

15.6

Державна екологічна експертиза

182

15.7

Економічні засади природокористування

183

15.7.1

Економічні механізми природоохоронної діяльності

183

15.7.2

Стан фінансування екологічної галузі

184

15.8

Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування

185

15.9

Дозвільна діяльність у сфері природокористування

185

15.10

Екологічний аудит та екологічне страхування

187

15.11

Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля

189

15.12

Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень

189

15.12.1

Діяльність громадських екологічних організацій

190

15.12.2

Діяльність громадських рад, обєднань, тематичних робочих груп і мереж

192

15.13

Екологічна освіта та інформування

193

15.14

Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля

195

15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом

195

15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги

196

15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво

196

Висновки

197

ВСТУП Відповідно до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» населення має право на повну і достовірну інформацію про стан довкілля. Однією із форм інформування населення області є публікація Доповіді про стан довкілля, що покладено на державне управління охорони навколишнього природного середовища, основним завданням якого є забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони навколишнього природного середовища та здійснення управління і координації дій місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерств та відомств. Це передбачено також і Законом України «Про інформацію», який встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, зобов’язує документально або публічно оголошувати відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. До Вашої уваги пропонується Доповідь державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області, в якій наведені систематизовані дані про кількісний та якісний стан довкілля Житомирської області у 2010 році, використання, охорону і відтворення природних ресурсів регіону, державний екологічний моніторинг довкілля, впровадження еколого-економічного механізму природокористування, виконання регіональних та загальнодержавних екологічних програм, результати державної екологічної експертизи, поводження з відходами, пестицидами, ядерну та радіаційну безпеку, екологічне інформування населення, освіту, громадські екологічні рухи, стан наукових досліджень в галузі екології та раціонального природокористування, міжнародне співробітництво з питань охорони довкілля. Підведені підсумки та визначені основні пріоритети екологічної політики в області на 2011 рік.

Загальні відомості

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. Вона ділиться на 23 райони. В своєму складі має 11 міст, у тому числі 5 міст обласного підпорядкування, 43 селища міського типу, 1619 сільських населених пунктів. Область розташована на правобережжі України, в центральній частині Полісся. На сході вона межує з Київською, на півдні — з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями, а на півночі з Білоруссю. Площа — 29,8 тис кв. км. Населення — 1292,6 тис чоловік. Житомирська область розташована в межах двох грунтовокліматичних зон — зон Полісся (північна частина області) і Лісостепу (південна частина). На півночі області підноситься Словечансько Овруцький кряж, утворений з докембрійських кварцитів. Найвища точка його сягає 316 метрів над рівнем моря. Поверхня Поліської низовини плеската, мало розчленована, в багатьох місцях заболочена. На півдні області в межах Придніпровської височини густо порізана ярами, річковими долинами, які місцями досягають глибини 50-70 метрів. Для області характерний високий рівень залягання кристалічних порід, які у багатьох місцях виходять на денну поверхню. Область багата на різноманітні корисні копалини та цінні будівельні матеріали за що її справедливо називають „Урал в мініатюрі”. В області розвідані і експлуатуються джерела мінеральних вод, зокрема радонових та лікувальні грязі. Житомирська область належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони. Розташування області у помірному поясі північної півкулі визначає клімат як помірно-континентальний, з теплим і вологим літом та м’якою, хмарною зимою. Пересічна температура січня -5,7С, липня + 18,9С. Абсолютний мінімум -35-40С, абсолютний максимум +35+40С. Опадів на півночі області 600мм, на півдні — 570мм на рік, найбільше їх випадає влітку. Висота снігового покриву 20-30 см. Гідрографічна сітка густа, територією області протікає 2818 річок загальною довжиною 13,7 тис.км та близько 2493 струмків. Головна річка області – р.Тетерів (басейн р.Дніпро), загальною довжиною 365 км, з них в межах області – 276 км. Площа басейну – 15100 кв.км. На річках області 43 водосховища (більше 1 млн. м3), 1429 ставків (до 1 млн. м3). Земельний фонд області (станом на 1 січня 2009р.) становить 2982,7 тис.га. Серед зональних типів ґрунтів за площею поширення переважають дерново-підзолисті ґрунти піщаного, глинисто-піщаного і супіщаного механічного складу, оглеєні (52,4% площі області). В балках, долинах річок переважно дернові ґрунти, в заплавах і зниженнях рельєфу сформувалися болотні і торфово-болотні ґрунти, а також чорноземи опідзолені, на лесових «островах» формуються ясно-сірі лесові ґрунти. Є невеликі масиви 9

чорноземів мало гумусних глибоких і неглибоких вилугуваних (35% площі області). Житомирщина розташована у двох природних зонах – зоні мішаних лісів і лісостепу. Лісами вкрито більше 1 млн. га (1/3 загальної території). Завдяки сприятливим грунтово кліматичним умовам тут росте понад 100 різних порід дерев і чагарників. Найпоширенішими є сосна, дуб, береза, вільха. Вигідне фізико-географічне та економіко-географічне положення сприяє компактному заселенню, господарському освоєнню території, створює передумови для життєвої діяльності людей. Особливості економічно-географічного положення і природних факторів (грунтовокліматичні умови, мінерально-сировинні, лісові і водні ресурси) у поєднанні створюють сприятливі умови для розвитку багатогалузевого сільського господарства та промисловості. Минулий рік відзначився надзвичайно широким діапазоном температурних коливань і був винятковим за числом аномалій різного знаку. За основними метеорологічними критеріями рік був загалом теплим, з достатньою кількістю опадів. Зима 2009-2010 рр. була коротшою, ніж зазвичай, холодною, сніжною та відзначилась складними погодними умовами. Переміщення серії циклонів із Середземномор’я спричинили нестійку, майже з щоденними опадами погоду першої половини січня. Температурний режим змінювався від помірних морозів до відлиги. Несприятливі погодні умови склалися 9-12 січня, коли в зоні південного циклону утворилось відкладення ожеледі в більшості районів області діаметром 6-7 мм, а в крайніх північних районах – 17-18 мм. З поширенням на Україну надзвичайно холодного сибірського антициклону в другій половині січня встановилась переважно суха, морозна погода, яка утримувалась майже до середини лютого. Дуже холодною видалася остання декада січня із середніми температурами 13.5-14.6˚ морозу, що нижче за норму на 8.0-9.1˚. За останні 35 років це найхолодніша декада. В решту зимового періоду погода була нестійкою – сухі періоди змінювались опадами, а температурний режим коливався від слабких та помірних морозів до плюсових значень вдень. Кількість опадів протягом сезону склала 138-160 мм, що відповідає 100-157% норми. Весна була теплою, дуже короткою та відзначилась посушливими періодами. Повітряні маси з півдня, що надходили на Україну з початку весни, спричинили інтенсивне наростання тепла і вже остання декада березня виявилась теплішою за норму на 4.1-5.1˚. Естафету теплої погоди перейняв і квітень – лише у другій половині місяця склались умови для надходження на Україну арктичного повітря. Вночі 18 квітня на поверхні ґрунту та 2 см спостерігались заморозки 0-2˚. Наступна хвиля арктичного повітря спричинила тривалий період заморозків з 23 по 27 квітня, коли по всій території області температура на 10

поверхні ґрунту та висоті 2 см знижувалась до заморозків інтенсивністю 15˚. Перевага сухої погоди позначилась на загальній кількості опадів впродовж сезону – всього 17-28 мм, що становить 27-46% від необхідного. Синоптичні процеси у весняний період були здебільшого малоактивними, тому небезпечних явищ погоди майже не було – крім заморозків. Літо почалось надзвичайно рано, було аномально жарким та загалом з достатньою кількістю опадів. Температурний режим у червні коливався від прохолодних днів до спеки. Надходження субтропічного повітря зумовило надзвичайно жарку погоду 10-13 червня, коли денні максимуми сягали 31-34˚, що перевищує абсолютні показники в цей період за минулі роки спостережень. Надзвичайно спекотними були липень та серпень, середня температура яких перевищила норму на 4.2-4.7˚ та 4.2-5.1˚ відповідно. В більшості днів другої половини липня денні максимуми перетинали 30˚-відмітку і відзначилися новими рекордами. Пік температурної аномалії в межах 32-35˚ прийшовся на період 17-19 та 23 липня, що досягло або перевищило абсолютні значення для цього часу. Аномально жарка погода встановилася вже з перших днів серпня. Максимальні температури повітря 1-8 серпня в більшості районів області досягала або перевищувала абсолютні показники, а 7 серпня денні максимуми досягли сильної спеки 35-38˚. Сума опадів за літо по метеостанціям області склала 276-420 мм, що в межах 91-136% до норми. Протягом літа спостерігалась значна кількість явищ, які носили активний та небезпечний характер. Активна грозова діяльність зафіксована у всі літні місяці. Осінь. На противагу жаркому літу початок осені був прохолодним та дощовим. Несприятливими погодними умовами відзначився вже перший день вересня. Коли по всій території області пройшли сильні дощі інтенсивністю 21-33 мм. Потепління у середині вересня, коли денні температури сягали 2526˚ тепла поступилося арктичному повітрю. Холодним видався жовтень, особливо в 1 декаді місяця, коли поширення на Україну арктичного повітря спричинило заморозки в повітрі 03˚, на ґрунті – 0-3˚. Температурні сюрпризи приніс листопад. Адвекція повітря з південного заходу спричинила аномально теплу погоду протягом двох перших декад місяця, які виявилися теплішими за норму на 5.7-7.5˚ та 6.87.8˚ відповідно. В найтепліші дні місяця температура повітря підвищувалась до 15-22˚ тепла, що досягло або перевищило абсолютні значення за минулі роки спостережень. Вихід на Україну південного циклону в останні дні місяці спричинив зимовий режим – пройшли снігопади, встановився перший сніговий покрив. 11

Кількість опадів за осінній період склала 162-205 мм або 117-153% від звичайного. Таблиця 1.1

Кількість опадів за 2010 рік Олевськ Овруч Коростень Н.Волинський Житомир % від % від % від сума сума сума % від сума сума % від

Місяці

норми

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Рік

41 38 21 13 118 68 82 66 54 34 83 84 702

89 100 57 27 211 72 81 94 100 87 169 168 103

норми

27 47 9 28 125 62 78 35 68 34 104 56 673

68 134 27 61 236 77 80 49 131 85 204 119 104

норми

42 54 11 21 109 86 97 54 59 44 87 58 722

117 169 32 46 210 102 98 71 113 122 189 135 114

норми

48 34 18 12 147 118 126 51 94 37 72 70 827

104 89 49 24 277 133 134 67 181 97 157 140 124

норми

47 53 15 18 92 80 86 36 65 41 85 53 671

147 189 48 41 159 105 90 48 127 121 193 139 111

Таблиця 1.2

Середньомісячна температура повітря за 2010 рік Місяці

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Рік

Олевськ

Овруч

Коростень

Н.Волинський Житомир

середня т-ра

відхил. від норми

середня т-ра

відхил від норми

Середня т-ра

відхил від норми

середня т-ра

відхил від норми

середня т-ра

відхил від норми

-9,3 -3,3 1,3 9,1 15,9 19,3 22,2 20,9 12,5 5,2 6,3 -5,0 7,9

-3,5 1,1 1,1 1,5 2,0 2,8 4,6 4,2 0,1 -2,0 4,4 -2,4 1,1

-9,9 -3,8 0,6 9,2 16,0 19,6 22,6 22,0 13,1 5,1 6,0 -5,8 7,9

-3,7 1,0 0,7 1,6 1,8 2,4 4,5 4,7 0,3 -2,0 4,5 -2,9 1,1

-9,3 -3,5 1,0 9,5 16,1 19,7 22,6 21,9 13,2 5,4 6,6 -5,1 8,2

-3,3 1,1 1,0 1,7 1,9 2,6 4,5 4,5 0,3 -1,9 4,8 -2,4 1,3

-8,6 -3,4 1,5 9,7 16,2 19,7 22,2 21,8 13,2 5,6 6,6 -4,7 8,3

-3,0 0,8 1,2 1,8 2,0 2,7 4,2 4,5 0,1 -2,0 4,5 -2,3 1,2

-8,4 -3,6 1,7 10,0 16,1 20,1 22,7 22,5 13,7 5,6 7,5 -4,4 8,6

-2,4 1,0 1,8 2,3 2,2 3,1 4,7 5,1 0,7 -1,8 5,7 -1,7 1,7

Рівні води на річках Житомирської області були близькими та дещо нижчими за значеннями від середніх багаторічних. Зимовий період характеризувався нестабільними погодними умовами. У січні зберігався зимовий режим погоди з подальшим накопиченням снігового покриву. Зниження температури повітря з другої декади січня сприяло утворенню на річках льодових явищ у вигляді за берегів, неповного та повного льодоставу. Впродовж 3-ї декади січня – першої половини лютого 12

на річках продовжувалось посилення льодового покриву до 23-29 см, на водосховищах в пунктах спостережень до 30-40 см. Потепління в кінці другої декади лютого призвело до танення снігового покриву та початку підйому рівнів води першої хвилі весняної повені. Максимальні добові підйоми рівнів становили 58 – 104 см. Негативного впливу річок на роботу об’єктів господарювання та життєдіяльності населення у 2010 р. не було. В літньо-осінній період на річках області спостерігався мало змінний режим меженних рівнів, лише у першій декаді червня через випадання значних опадів спостерігались підйоми рівнів води з інтенсивністю 38-56 см за добу. Максимальні рівні відмічались 3-7 червня, загальна амплітуда підйому становила 75-124 см. На гідро посту Коростень спостерігався вихід води на заплаву та утримання її шаром 22 см на протязі 7 днів. Водність річок за червень була дещо більша норми (102-121%), загалом в літньоосінній період водність складала 71-107% норми. Мінімальні рівні води спостерігались в період з серпня по жовтень. На гідрологічному посту р. Гуйва – с. Городківка відмічено самий низький рівень води за весь період спостережень. Дані рівневого режиму основних річок області наведені в табл. 1.3. Таблиця 1.3

Дані рівневого режиму Річка - пост

р. Случ – с. Громада р. Случ – м. НовоградВолинський р. Тня – с. Броники р. Смілка – с. Сусли р. Уборть – с. Рудня Іванівська р. Уборть – с. Перга р. Уж – м. Коростень р. Норин - с. Славенщина р. Тетерів – с. Троща р. Тетерів – м.Житомир р. Гнилоп’ять –

Середній Середній рівень за рівень за 2010р., багато – см річчя, см

Макс. рівень за рік, см

Дата

Мінім. рівень за рік, см

Дата

217

04,22.03

30,31.08

156

171

289

05.06

124

11-13.02

156

147

326

23.03

129

11-14.10

127

137

270

06.06

104

17,25,26.10

153

147

282

23,24.03

09,10,15-17.10

162

173

285

26.03

130

30,31.08

151

149

249

22,24.03

132

19.08

191

199

365

24,25.03

159

14-17.08

183

04.06

26.08-19.09

200

23,24.03

11-16.10

231

248

331

27,28.03

200

18-24.10 13

с. Головенка р. Гуйва- с. Городківка р. Ірша- смт. Володарськ – Волинський

106

228

23,24.03

200

195

324

01.06

172

14.08;29,30.09; 11-19.11 30.08

Водність річок області у 2010р. розподілялась досить нерівномірно по сезонах року, а саме: восени стік становив 6-8% від річного, зимою 17-20%, весною 40-47% та літом 27-35%. На річках басейнів Случі водність була в межах норми (модульні коефіцієнти становили 0.81 – 1.05), Уборті - нижче норми К = 0.80 – 0.90, модульні коефіцієнти на річках басейну Ужа коливались від К = 0.67 до К = 1.61, а на річках басейну Тетерева К= 0.63 – 1.23. Максимальні витрати води спостерігались в період весняного водопілля в третій декаді березня та в період літнього паводку на початку червня, а мінімальний стік – в літньо-осінній період з серпня по жовтень. Дані наведені в таблиці 1.4. Таблиця 1.4 Річка - пост

р. Случ – с. Громада р. Случ – м. Новоград Волинський р. Тня – с. Броники р. Смілка – с. Сусли р. Уборть – с.Р.Іванівська р. Уборть – с. Перга р. Уж – м. Коростень р. Норинь – с. Славенщина р. Тетерів – с. Троща р. Тетерів – м. Житомир р. Гнилоп’ять – с.Головенка р. Гуйва –

Середня Середня Водність Макс. витрата витрата К витрата за за Q звіт за рік, Q 2010р., багатом³/с м³/с річчя, багаторіччя м³/с

Дата

Мінім. витрата за рік, м³/с

Дата

6.96

8.28

0.84

21.5

22.03

1.63

30,31.08

24.0

26.5

0.91

135

05.06

6.40

31.08

2.84

3.49

0.81

36.0

23.03

0.61

29.09

2.19

2.08

1.05

23.5

06.06

0.20

17,25,26.10

1.94

3.15

0.90

20.7

23,24.03

0.31

09,10,1517.10

10.0

12.5

0.80

59.0

26.03

1.03

03.10

2.80

4.19

0.67

33.5

22,24.03

0.76

19,2528.08

7.06

4.39

1.61

45.8

24,25.03

1.92

14-17.08

0.97

0.82

1.18

12.9

04.06

0.10

11.0

14.9

0.74

114

23,24.03

2.68

2.55

3.67

0.69

16.3

27,28.03

0.32

18-20.10

0.60

0.95

0.63

7.92

23,24.03

0.10

14.08;

26.0819.09 17-31.08; 29,30.09; 02-17.10

с. Городківка р. Ірша – смт. Володарськ Волинський

29,30.09; 11-19.11 0.92

0.75

1.23

17.1

01.06

0.006

30.08

1.2. Соціальний та економічний розвиток країни, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку України. Загальний індекс споживчих цін у грудні 2010 року до грудня попереднього року склав 108,9%, що на 0,2% менше, ніж у цілому по Україні (12 рейтингове місце), у т.ч. по продуктах харчування – 109,8%, що на 0,9% менше від середнього по державі (110,7%).

Індекси споживчих цін у грудні 2010 року (у відсотках до грудня попереднього року) 111,0 110,5 110,0 109,5 109,0 108,5 108,0

110,7 109,8 109,1

108,9

Загальний індекс споживчих цін

Україна

Індекс споживчих цін на продукти харчування

Житомирська обл.

Протягом 2010 року продовжувалася робота по формуванню привабливого інвестиційного іміджу та активізації інвестиційноінноваційних процесів в області. Опрацьовано наміри ряду компаній щодо реалізації на території області інвестиційних проектів на загальну суму близько 80 млн.дол.США. У січні – вересні 2010року освоєно 1740,7 млн.грн. інвестицій в основний капітал, що в порівняних цінах складає 137,3% обсягу відповідного періоду попереднього року.

Інвестиції в основний капітал

млн.грн. 2500

1988,2

2000

1740,7

1481 1500 1000

1295,5 813,5

500

113

150,4

109,3

57,8

137,3

0 9 міс. 2006

9 міс. 2007

9 міс. 2008

інвестиції в основний капітал, млн.грн.

9 міс. 2009

9 міс. 2010

% до попереднього періоду

Найбільшу частку інвестицій в основний капітал – 713,2 млн.грн., або 41% освоєно за рахунок кредитів банків та інших позик. Частка власних коштів підприємств і організацій становила 33,7% загального обсягу капіталовкладень, коштів населення на будівництво власного житла – 18,6%, коштів державного та місцевих бюджетів - 1,8%. За видами економічної діяльності найвагомішу частку інвестицій в основний капітал спрямовано на розвиток промисловості – 1331,4 млн.грн. або 66,9%. Порівняно з січнем–вереснем 2009 року їх обсяги зросли 58,9%. Це зумовлено, насамперед, збільшенням (у 2,1 раза) обсягів інвестицій у переробну промисловість. У 2010 році в економіку області іноземними інвесторами вкладено 29,2 млн.дол. США прямих інвестицій, у т.ч. з країн СНД – 1,1 млн.дол. (3,7% вкладеного обсягу), з країн ЄС – 27,6 млн.дол. (94,7%) та з інших країн світу – 0,5 млн.дол. (1,6%). У 2010 році сім підприємств, які реалізують свої проекти на територіях пріоритетного розвитку, здійснювали реалізацію 7 проектів у добувній, каменеобробній, деревообробній, гумо-пластмасовій та машинобудівній галузях промисловості. Їх впровадження забезпечило протягом січня-листопада 2010 року надходження від реалізації продукції підприємств у розмірі 485,3 млн. грн. Експортні поставки здійснювали 4 підприємства на загальну суму 315,3 млн. грн. Впровадження цих інвестиційних проектів дозволило поповнити бюджети усіх рівнів на 27,3 млн. грн. За підсумками 2010 року результат фінансової діяльності підприємств та організацій області був позитивним. Станом на 1 січня 2011 року підприємствами і організаціями отримано 662,6 млн. грн. прибутку, що на 13,3% більше 2009 року та 608,1 млн. грн. збитків, які скоротилися на 22%. Загальний фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування у галузях економіки області склав 54,5 млн. грн. прибутку проти 194,9 млн.грн. збитку у 2009 році. 16

Частка збиткових підприємств зменшилась на 5,8 процентних пункти і склала 38,4%. 2. Стан атмосферного повітря 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Аналізуючи показники забруднення повітряного басейну, що включає обсяг викидів шкідливих речовин стаціонарних та пересувних джерел забруднення потрібно відмітити деяке збільшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря в 2010 році у порівнянні з минулим роком. Це збільшення складає 3,38 тис. тон, що на 4,01 % більше ніж у 2009 році. В той же час, спостерігається деяке зниження обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, який в 2010 році склав 18,38 тис.т., що на 1,02 % менше ніж у 2009 році (18,6 тис.т.). Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території Житомирської області склала 0,616 т/км2 проти 6,82 т/км2 в середньому по Україні (24 місце по Україні). В розрахунку на душу населення щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення Житомирської області склала 14,3 кг/чол. проти 89,7 кг/чол. в середньому по Україні (19 місце серед областей країни). За обсягом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел області, який в 2010 році склав 69,11 тис.т., що на 5,4% більше ніж в минулому році. До основних антропогенних джерел забруднення атмосфери належать: теплове та енергетичне устаткування; промислові підприємства, сільське господарство, всі види транспорту. Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, летючих органічних сполук та інших. Зазначені речовини надходять в повітря від котелень, які працюють на кам'яному вугіллі, асфальтобетонних заводів, фарбувальних виробництв, тощо. Основними напрямами зменшення надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря є, насамперед виконання природоохоронних заходів, передбачених матеріалами у яких обгрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин, переведення паливовикористовуючого обладнання на природний газ, впровадження сучасних технологій очищення промислових викидів. Зменшення шкідливих викидів від пересувних джерел можливе за рахунок збільшення використання неетильованого бензину, посилення контролю за токсичністю відпрацьованих газів автомобільних двигунів, будівництва об'їзних автошляхів для транзитного транспорту. 17

2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Протягом 2010 року в атмосферу області надійшло 87,49 тис.т. забруднюючих речовин, що на 4,01 % (на 3,38 тис.т.) більше ніж у 2009 році і на 29,4 % більше порівняно з 2000р. На стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2010 році припало майже 21% сумарних обсягів забруднення повітря області, на пересувні (автомобільний, залізничний, авіаційний, водний транспорт та виробнича техніка) - 79% (табл. 2.2.1.) Зменшення викидів по стаціонарним джерелам пов’язано насамперед із зменшенням обсягів виробництва рядом підприємств області. Так, у порівнянні з минулим роком, зменшили викиди в атмосферне повітря такі підприємства області як ПрАТ “Бехівський спецкар’єр” – 218,34 т., ВАТ «Овруцький ГЗК «Кварцит» - на 70,79 т., КП «Тепломережа» – 68,76 т., ВАТ ”Біомедскло“ – на 24,81 т., Новоград-Волинська виробничо-технічна служба Рівненського ЛВУМГ – на 22,04 т, та ряд інших. Одночасно в минулому році значно зріс обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел викидів. Так, в порівнянні з 2009 роком, обсяг викидів транспортом збільшився на 3,6 тис.т. (на 5,4 %) і склав 69,11 тис.т. Динаміка викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел наведена в табл. 2.1.1. Табл.2.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Роки Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Щільність Обсяги викидів у викидів у Всього у тому числі стаціонарними пересувними розрахунку розрахунку на 1 кв.км, на 1 особу, джерелами джерелами кг кг 2000 61,80 12,3 49,5 2072,1 43,45 2007 83,69 19,22 64,47 2805,9 63,23 2008 80,47 19,07 61,40 2697,9 62,05 2009 84,11 18,60 65,51 2822,5 65,41 2010 87,49 18,38 69,11 2941,2 68,41

Обсяг викидів на одиницю ВРП* (тис.т на млн.грн.). 0,0008 0,0054 0,0057 -

*попередні дані (у порівняльних цінах)

Важливими узагальнюючим показником, який характеризує стан повітряного басейну в цілому є загальний обсяг забруднюючих речовин, що надійшли в розрахунку на одного мешканця та в розрахунку на 1 км 2 території. При аналізі кількості викидів від стаціонарних та пересувних джерел, що приходяться на душу населення, найбільше навантаження спостерігається в містах Нов.-Волинському - 143,64 кг\чол., Бердичеві – 111,41 кг/чол., Житомирі – 81,43 кг\чол., Коростені – 76,74 кг\чол, в Малинському – 84,03 кг\чол., Коростенському – 82,26 кг/чол., Попільнянському – 73,30 кг/чол. районах області, при середньому по області 68,398 кг/чол. При середніх показниках по області в 2933,64 кг\км2, найбільше навантаження спостерігається в містах Нов.-Волинському (268597,67 кг\км2), Житомирі (221319,89 кг\км2), Бердичеві (220318,68 кг\км2), Коростені 18

(167299,1 кг\км2), Малині (70468,85 кг\км2) та в Попільнянському (2448,36 кг\км2), Житомирському (2398,134 кг\км2), Вол.-Волинському (2266,47 кг\км2) районах області. 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України. Обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в 2010 році склав 18,38 тис.т., що на 0,223 тис.т. менше порівняно із минулим. Зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в порівнянні з 2009 роком відбулося по основним забруднювачам атмосферного повітря області якими є підприємства міст Житомира (0,593 тис.т.), Коростень (на 0,063 тис.т.), Малина (0,061 тис.т.), Коростенського (0,241 тис.т.) району. Одночасно спостерігалося збільшення порівняно з минулим роком обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відмічалося у 19 районах та місті області, але найсуттєвіше – у Ружинському (на 0,202 тис.т. більше ніж у минулому році), Овруцькому (на 0,088 тис.т.), Малинському (на 0,087 тис.т.), Попільнянському (на 0,048 тис.т.), Радомишльському (на 0,048 тис.т.) районах та в м. Бердичеві (на 0,191 тис.т.) (табл. 2.1.2.1.). Оцінюючи стан забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами в містах та районах Житомирської області необхідно відмітити, що найбільший внесок у забруднення атмосфери області традиційно складають міста: Новоград-Волинський (5,856 тис.т.), Бердичів (5,622 тис.т.), Житомир (0,908 тис.т.), Коростень (0,538 тис.т.) та Овруцький (0,983 тис.т.), Коростенський (0,689 тис.т.), Малинський (0,554 тис.т.), Житомирський (0,463 тис.т.), Вол.-Волинський (0,420 тис.т.), НовоградВолинський (0,416 тис.т.) райони. Це забруднення склало відповідно 31,86%, 30,59%, 5,35%, 4,94%, 3,75%, 3,01%, 2,93%, 2,52%, 2,29%, 2,26% від загального по області (табл. 2.1.2.1.). У 2010р. від промислових підприємств надійшло забруднюючих речовин загальною кількістю – 18,38 тис. т,, з яких зокрема, метан (10,051 тис.т.) та азоту оксид (0,089 тис.т) належать до парникових газів. Крім цих речовин, в атмосферне повітря надійшло 768,463 тис.т вуглецю діоксиду. Серед інших викидів значну частку склали речовини у вигляді твердих суспендованих частинок – 3,56 тис.т або 19,4%, оксид азоту – 1,694 тис.т. або 9,26%, оксид вуглецю – 1,34 тис.т або 7,3 %, діоксид та інші сполуки сірки – 0,649 тис.т або 3,5%, від загальної кількості викидів від стаціонарних джерел (табл. 2.1.2.2.). Протягом останніх років спостерігається тенденція до зменшення обсягів викидів по основним забруднюючим речовинам стаціонарними джерелами викидів області. Так, в порівнянні з 2000 роком у 2009 році кількість оксидів вуглецю скоротилася на 2,948 тис.т,, діоксидів та інших сполуки сірки на 1,628 тис.т, оксидів азоту на 0,584 тис.т., що загалом становить майже 42% (табл. 2.1.2.2.). 19

табл. 2.1.2.1.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т Всього, Назва населених пунктів Андрушівський Баранівський Бердичівський Брусилівський Вол.-Волинський Ємільчинський Житомирський Коростенський Коростишівський Лугинський Любарський Малинський Народицький Нов.-Волинський Овруцький Олевський Попільнянський Радомишльський Романівський Ружинський Червоноармійський Черняхівський Чуднівський м. Житомир м. Бердичів м. Коростень м. Нов.-Волинський м. Малин

2000р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р. 12,3 19,22 19,07 18,60 18,38 0,302 0,759 0,062 0,007 0,488 0,094 0,190 0,652 0,233 0,093 0,052 0,087 0,003 0,224 0,879 0,209 0,228 0,227 0,254 0,052 0,215 0,141 0,299 2,147 1,458 1,182 0,711 1,050

0,161 0,101 0,269 0,220 0,024 0,055 0,007 0,007 0,343 0,295 0,178 0,157 0,446 0,459 0,219 0,263 0,181 0,098 0,099 0,088 0,010 0,006 0,478 0,344 0,0001 0,0002 0,159 0,345 0,656 0,796 0,051 0,044 0,621 0,363 0,167 0,182 0,063 0,064 0,028 0,038 0,007 0,008 0,045 0,042 0,232 0,101 1,782 1,739 5,775 6,068 0,639 0,580 5,708 5,824 0,867 0,774

0,08 0,26 0,06 0,01 0,40 0,12 0,46 0,93 0,07 0,07 0,01 0,47 0,001 0,41 0,89 0,03 0,26 0,20 0,03 0,03 0,01 0,03 0,08 1,5 5,43 0,60 5,85 0,32

0,07 0,25 0,06 0,01 0,42 0,09 0,46 0,69 0,09 0,06 0,01 0,55 0,001 0,42 0,98 0,03 0,31 0,25 0,04 0,23 0,03 0,03 0,11 0,908 5,622 0,538 5,856 0,254

Автотранспорт, як і раніше є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря Житомирської області. Слід зазначити, що в умовах переходу до ринкової економіки необхідність постійного збільшення автотранспортних перевезень обумовила зростання до 50–80 % внеску відпрацьованих газів у забруднення атмосферного повітря великих міст України, а відтак – і збільшення ризику для здоров’я населення. У відпрацьованих газах автомобільних двигунів налічується біля 100 різних компонентів, більшість з яких токсичні. Серед токсичних компонентів, які викидаються автотранспортом майже 75,2% становлять оксиди вуглецю, 11,3% - неметанові леткі органічні сполуки, 10,9% - оксиди азоту, 1,2 % - сажа, 1,06% - сірчистий ангідрид, Значні обсяги викидів від пересувних джерел мають Овруцький (3,001 тис.т.), Житомирський (2,897 тис.т.), Новоград-Волинський (2,559 20

тис.т.), Попільнянський (2,138 тис.т.), Олевський (2,011 тис.т.) райони, міста Коростень (4,481 тис.т.), Бердичів (3,1901 тис.т.), Новоград-Волинський (2,202 тис.т.). В обласному центрі через високу зосередженість автотранспорту та стрімкий його ріст викиди становлять найбільшу кількість по регіону – 21,224 тис.т., або 30,71 % від загального обсягу по області. Великий обсяг викидів від автотранспорту пояснюється, насамперед, збільшенням кількості приватного автотранспорту, експлуатацією технічно– застарілого автомобільного парку, використанням палива низької якості, аварійним станом доріг.

табл. 2.1.2.2. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн

оксидвуглецю

разом

пил

діоксидсірки

діоксидазоту

оксидвуглецю

0,099 0,003 0,073 0,031 0,007 0,001 0,002 0,004 0,201 0,014 0,069 0,001 0,091 0,015 0,135 0,036 0,057 0,019 0,013 0,031 0,001 0 1,004 0,107 0 0 0,091 0,013 0,365 0,058 0,036 0,006 0,195 0,105 0,017 0,101 0,038 0,0001 0,002 0

0,049 0,056 0,003 0,0002 0,027 0,012 0,037 0,013 0,021 0,017 0,003 0,64 0 0,035 0,07 0,005 0,081 0,019 0,009 0,01

0,07 0,063 0,014 0,0009 0,09 0,06 0,089 0,032 0,072 0,011 0,006 0,144 0 0,01 0,143 0,004 0,2 0,026 0,006 0,013

0,100 0,176 0,015 0,007 0,284 0,144 0,196 0,260 0,089 0,058 0,007 1,102 0,000 0,176 0,774 0,042 0,332 0,178 0,055 0,035

0,004 0,071 0,004 0,002 0,219 0,053 0,127 0,180 0,057 0,011 0,00001 0,810 0,00001 0,100 0,503 0,028 0,178 0,018 0,038 0,005

0,001 0,023 0,003 0,004 0,011 0,028 0,018 0,033 0,007 0,019 0 0,095 0 0,019 0,053 0,004 0,027 0,130 0,002 0

0,033 0,039 0,002 0,0002 0,033 0,011 0,026 0,013 0,018 0,019 0,003 0,073 0,0001 0,028 0,072 0,006 0,049 0,023 0,009 0,01

0,062 0,043 0,006 0,001 0,021 0,052 0,025 0,034 0,007 0,009 0,004 0,124 0,0001 0,029 0,146 0,004 0,078 0,007 0,006 0,02

0,046 0,210 0,013 0,007 0,381 0,115 0,194 0,925 0,068 0,041 0,016 0,762 0,001 0,241 0,872 0,023 0,245 0,199 0,021 0,024

0,002 0,069 0,003 0,002 0,283 0,033 0,097 0,861 0,045 0,019 0,00001 0,507 0,00002 0,112 0,700 0,011 0,164 0,018 0,006 0,004

0,0003 0,031 0,002 0,004 0,048 0,030 0,013 0,027 0,002 0,008 0,009 0,049 0 0,016 0,048 0,002 0,023 0,156 0,001 0,001

0,025 0,049 0,002 0,0002 0,032 0,009 0,062 0,010 0,014 0,012 0,003 0,082 0,0003 0,068 0,047 0,006 0,040 0,019 0,008 0,010

0,019 0,061 0,006 0,001 0,018 0,043 0,022 0,027 0,007 0,002 0,004 0,124 0,0002 0,045 0,077 0,004 0,018 0,006 0,006 0,009

0,215

0,065

0,102

0,012

0,025

0,004

0,002

0,001

0,0006

0,0005

0,006

0,003

0,001

0,010

0,006

0,001

0,002

0,141 0,299 2,147 1,458 1,181 0,711 -12,298

0,075 0,027 0,323 0,09 0,296 0,141 2,552

0,033 0,026 0,082 0,032 0,356 0,133 2,253

0,005 0,049 0,461 0,850 0,125 0,090 2,278

0,023 0,179 1,012 0,408 0,356 0,178 4,284

0,043 0,116 1,529 1,543 1,01 0,825 10,187

0,014 0,019 0,022 0,026 0,261 0,048 0,049 0,0007 0,578 0,091 0,228 0,256 3,65 0,99

0,004 0,055 0,764 0,824 0,109 0,075 2,939

0,006 0,013 0,456 0,669 0,232 0,266 2,696

0,042 0,101 1,377 1,718 0,485 0,359 8,121

0,029 0,008 0,287 0,069 0,166 0,127 3,097

0,002 0,001 0,039 0,001 0,026 0,117 0,665

0,003 0,036 0,605 0,903 0,095 0,087 2,199

0,008 0,032 0,056 0,074 0,446 1,167 0,745 1,275 0,198 0,494 0,028 0,308 - 2,160 7,763

0,026 0,006 0,217 0,058 0,162 0,129 3,540

0,001 0,002 0,031 0,002 0,035 0,082 0,624

0,003 0,025 0,574 0,673 0,113 0,076 1,963

0,002 0,041 0,345 0,542 0,184 0,021 -1,636

0,054 0,209 0,020 0,007 0,406 0,091 0,206 0,685 0,067 0,031 0,005 0,547 0,001 0,237 0,959 0,018 0,245 0,226 0,035 0,081 0,025 0,033 0,089 0,700 1,241 0,444 0,315 0,234 7,211

оксид вуглецю

діоксидазоту

0,221 0,223 0,025 0,007 0,332 0,142 0,232 0,216 0,169 0,072 0,064 1,756 0 0,149 0,636 0,051 0,581 0,163 0,053 0,025

діоксид азоту

діоксидсірки

0,160 0,399 0,017 0,001 0,107 0,059 0,056 0,142 0,053 0,047 0,02 0,394 0,001 0,134 0,219 0,043 0,071 0,068 0,087 0,025

діоксид сірки

пил

0,061 0,096 0,005 0,001 0,039 0,006 0,014 0,038 0,051 0,018 0,007 0,07 0,0001 0,044 0,056 0,012 0,045 0,023 0,090 0,010

Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок

оксидвуглецю

0,066 0,072 0,018 0,004 0,243 0,011 0,020 0,237 0,025 0,019 0,006 0,267 0,0009 0,018 0,246 0,067 0,029 0,102 0,032 0,006

разом

діоксидазоту

0,012 0,158 0,022 0,001 0,096 0,012 0,056 0,200 0,098 0,009 0,018 0,311 0,0003 0,012 0,318 0,083 0,052 0,029 0,042 0,006

разом

пил

0,302 0,76 0,062 0,007 0,488 0,094 0,190 0,652 0,234 0,093 0,052 1,137 0,003 0,224 0,879 0,209 0,227 0,227 0,254 0,052

діоксидсірки

разом

2010р. в т.ч.

оксидвуглецю

2009р. вт.ч.

діоксидазоту

2008р. вт.ч.

діоксидсірки

2007р. вт.ч.

пил

Андрушівський Баранівський Бердичівський Брусилівський Вол.-Волинський Ємільчинський Житомирський Коростенський Коростишівський Лугинський Любарський Малинський Народицький Нов.-Волинський Овруцький Олевський Попільнянс-ький Радомишльський Романівський Ружинський Червоноармійський Черняхівський Чуднівський м.Житомир м.Бердичів м.Коростень м.Нов.-Волинський м.Малин Разомпообласті

2000р. вт.ч. разом

Населені пункти

0,002 0,068 0,004 0,002 0,308 0,022 0,156 0,661 0,046 0,018 0,0001 0,527 0,0002 0,113 0,778 0,007 0,162 0,028 0,009 0,059

0,00001 0,036 0,003 0,004 0,051 0,028 0,017 0,012 0,002 0,001 0 0,009 0 0,020 0,050 0,0004 0,022 0,183 0,001 0,001

0,026 0,046 0,0003 0,0002 0,030 0,002 0,015 0,005 0,007 0,012 0,001 0,003 0,0003 0,045 0,049 0,006 0,022 0,007 0,013 0,008

0,026 0,059 0,013 0,001 0,017 0,039 0,018 0,007 0,012 0,0004 0,004 0,008 0,0002 0,059 0,082 0,005 0,039 0,008 0,012 0,013

0,014

0,007

0,002

0,026 0,011 0,080 0,073 0,178 0,155 0,049 3,556

0,002 0,004 0,015 0,003 0,035 0,082 0,037 0,625

0,003 0,029 0,476 0,638 0,124 0,060 0,065 1,694

0,002 0,045 0,129 0,527 0,107 0,018 0,083 1,336

табл. 2.1.2.3. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2010 р. (тонн)

Обсяги викидів, тонн у 2010р. у 2009 р. Андрушівський Баранівський Бердичівський Брусилівський Вол.-Волинський Ємільчинський Житомирський Коростенський Коростишівський Лугинський Любарський Малинський Народицький Нов.-Волинський Овруцький Олевський Попільнянський Радомишльський Романівський Ружинський Червоноармійськи й Черняхівський Чуднівський м.Житомир м.Бердичів м.Коростень м. Нов.Волинський м.Малин Разом по області

70,2 245,9 63,9 9,2 420,1 99,5 463,6 689,0 88,3 56,7 8,3 553,9 1,2 415,9 983,9 24,8 310,2 251,8 43,1 229,5

76,64 257,55 55,46 8,75 403,03 123,27 458,39 930,30 74,31 65,91 6,48 467,03 1,12 409,55 895,61 29,02 262,65 204,34 29,31 27,38

Збільшення\ зменшення викидів у 2010р. проти 2009р., тонн -6,440 -11,650 8,440 0,450 17,070 -23,770 5,210 -241,300 13,990 -9,210 1,820 86,870 0,080 6,350 88,290 -4,220 47,550 47,460 13,790 202,120

Обсяги викидів у 2010 р. до 2009 р., % 91,60 95,48 115,22 105,14 104,24 80,72 101,14 74,06 118,83 86,03 128,09 118,60 107,14 101,55 109,86 85,46 118,10 123,23 147,05 838,20

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн 6,38 16,39 9,13 4,60 46,68 14,21 27,27 57,42 4,65 11,34 1,66 69,24 0,60 34,66 32,80 2,07 34,47 17,99 4,79 38,25

33,0 34,1 105,7 907,8 5622,3 538,2

14,31 33,55 75,95 1500,59 5430,74 601,22

18,690 0,550 29,750 -592,790 191,560 -63,020

230,61 101,64 139,17 60,50 103,53 89,52

6,60 5,68 8,13 17,13 147,96 20,70

5856,3 253,7

5846,27 315,04

10,030 -61,340

100,17 80,53

278,87 14,09

18380,1

18603,77

-223,670

98,80

52,97

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основними забруднювачами атмосферного повітря області залишаються підприємства паливно-енергетичного комплексу, транспорту та зв’язку, житлово-комунального господарства та гірничо-переробного комплексу, тощо. Викиди від цих галузей дають майже 64% від загальної кількості по області.

Підпорядкування найбільших забруднювачів: - Бердичівське ЛВУМГ філії УМГ “Київтрансгаз” ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз Україна”, ВАТ „Каменедробильний завод”, ПрАТ “Бехівський спецкар’єр”, Овруцький щебеневий завод - акціонерне товариство відкритого типу створене на основі державних підприємств; - КП “Житомиртеплокомуненерго” – Житомирський міськвиконком; - Новоград-Волинська виробничо-технічна служба Рівненського ЛВУМГ (упр-ня магістральних газопроводів „Львівтрансгаз”) - Національна компанія „Нафтогаз України”. Незважаючи на тенденцію зниження обсягів промислових викидів в атмосферне повітря від промислових підприємств області вже на протязі декількох останніх років перелік найбільших забруднювачів атмосферного повітря Житомирської області майже не змінюється. Основні з них наведені в табл..2.1.3.1 і відносяться до паливно-енергетичного комплексу, житловокомунального господарства та гірничо-переробного комплексу. табл. 2.1.3.1.

Бердичівське ЛВУМГ філії УМГ “Київтрансгаз” ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз Україна”

КП “Житомиртеплокомуненерго”

ПрАТ “Бехівський спецкар’єр”

ВАТ «Каменедробильний завод»

Новоград-Волинська виробничотехнічна служба Рівненського ЛВУМГ

Овруцький щебеневий завод

Відомча приналежність 3

м. БЕРДИЧІВ Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств м. ЖИТОМИР Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети КОРОСТЕНСЬКИЙ РАЙОН Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств МАЛИНСЬКИЙ РАЙОН Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств м. НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ Акціонерні товариства відкритого типу3, створені на основі державних підприємств ОВРУЦЬКИЙ РАЙОН Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств

2009р.

2010р.

Причина зменшення/ збільшення/+

Підприємство-забруднювач

Зменшення/ Збільшення/+

№ п/п

Валовий викид, т

5169,65 5349,19 +179,54

345,30

360,89

+15,59

768,85

550,51

-218,34

267,84

303,81

+35,97

5510,25 5488,21

-22,04

209,68

339,91

+130,23

У 2010 р. від промислових підприємств, взятих на державний облік у повітряний басейн області надійшло 18,38 тис.т забруднюючих речовин. Негативно впливали на навколишнє середовище викиди підприємств транспорту і зв’язку - 10,894 тис.т. або 59,27%, викиди підприємств добувної промисловості - 2,651 тис.т. або 14,42%, переробної промисловості - 2,225

тис.т. викидів або 12,11 %, викиди від підприємств сільського господарства, мисливства, лісового господарства - 0,749 тис.т. або 4,08%, викиди підприємств з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води 0,651 тис.т. викидів або 3,54% (табл. 2.1.3.2.). Якщо обсяги викидів від стаціонарних джерел у повітряний басейн області дещо скоротились у 2010 р. в порівнянні з 2009 р. (на 1,24%), то викиди від підприємств галузі сільського господарства, мисливства та лісового господарства у 2010р. в порівнянні з 2009р. збільшились на 0,312 тис.т. або на 74,19 %, підприємств транспорту та зв’язку - на 0,164 тис.т. або на 1,18 %,, підприємств державного управління – на 0,042 тис.т. або 10,77%, підприємств добувної промисловості - на 0,031 тис.т. або на 1,18 %, підприємств галузі освіти – на 0,009 тис.т. або на 16,07 %. Одночасно спостерігається зменшення у 2010 році показника обсягів викидів підприємств переробної промисловості на 0,445 тис.т. або на 16,67%, підприємств сфери виробництво та розподілення електроенергії, газу, пари та гарячої води на 0,069 тис.т. (на 9,98 %), будівництва на 0,075 тис.т. або на 46,87 %, підприємств торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку на 0,047 тис.т. (19,09%), підприємств надання комунальних та індивідуальних послуг, підприємств сфери культури та спорту на 0,099 тис.т (на 82,5%), підприємств, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренда, інжиринінг та надання послуг підприємцям на 0,009 тис.т. (на 27,27%). Найбільші обсяги викидів в розрахунку на одне підприємство здійснювались підприємствами сфери діяльність транспорту та зв’язку 435,78 т., добувної промисловості - 66,28 т., державного управління - 48,01 т., сільського господарства, мисливства, лісового господарства - 37,43 т. виробництва та розподілення електроенергії, газу, пари та гарячої води 27,09 т., (табл. 2.1.3.2.), при середньому за видами економічної діяльності – 52,97 т . табл. 2.1.3.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № Види економічної діяльності Кількість Обсяги викидів Викинуто в з/п під-ств, які по регіону серед. мали одним тис. т у % до викиди, од. підприєм2009 р. ством, т. Усі види економічної діяльності 347 18,38 98,76 52,97 у тому числі: 1. Сільське господарство, мисливство, 20 лісове господарство 0,749 174,19 37,43 2. Добувна промисловість 40 2,651 101,18 66,28 3. Переробна промисловість 150 2,225 83,33 14,83 4. Виробництво та розподілення електроенергії, газу, пари та гарячої 24 води 0,651 90,42 27,087 5. Будівництво 23 0,085 53,13 3,692

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 7. Діяльність транспорту та зв’язку 8. Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям 9. Державне управління 10. Освіта 11. Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 12. Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту 6.

28 25

0,356 10,894

80,91 101,53

12,696 435,777

0,024 0,432 0,065

72,73 110,77 116,07

4,058 48,011 10,861

0,229

99,57

22,871

0,021

17,50

3,449

6 9 6 10 6

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря Однією з найважливіших умов успішної боротьби з транскордонним забрудненням повітря є наявність достовірної і повної інформації про стан навколишнього середовища і руху потоків забруднювачів. В 1977 р. створена Спільна програма спостереження і оцінки розповсюдження забруднювачів на великі відстані в Європі (ЕМЕП). Мета програми - створення загальноєвропейської мережі станцій моніторингу забруднювачів повітря. На виконання Спільної програми державним управлінням щорічно готується інформація про викиди забруднюючих речовин в Житомирській області по квадратах сітки ЕМЕП (табл. 2.2.1).

табл. 2.2.1.

Інформація про викиди забруднюючих речовин в Житомирській області по квадратам сітки ЕМЕР

NOx Гг

НМЛОС Гг

SOx Гг

NH3 Гг

ОВЧ Гг

Інші основні забруднювачі CO Гг

0,7356

0,1822

0,3773

0,0013

0,2387

0,6983

0,011

0,0231

0,0121

0,0005

0,0615

0,0108

0,0571

0,0025

0,0089

0,001

0,0119

0,0177

0,1872

0,10276

0,0173

0,0707

0,1111

0,2484 0,9042

0,0541 0,37774

0,0406 0,0879

NA NA

0,8319

0,34752

0,0809

1,8457

0,77058

0,0362 0,8376

Основні забруднювачі

Сектора НПО для представлення КТЗВБР Повна назва 1 A 1 a Енергетика загального використання та виробництва тепла 1 A 2 c Обробна промисловість та будівництво: хімічні речовини 1 A 2 d Обробна промисловість та будівництво: целюлоза, папір і друкування 1 A 2 e Обробна промисловість та будівництво: виробництво харчових продуктів, напої та тютюнові вироби 1 A 2 f i Обробна промисловість та будівництво: інші 1 A 3 b i Транспорт - дорожній: легкові автомобілі 1 A 3 b ii Транспорт - дорожній: автомобілі малої вантажопідйомності 1 A 3 b iii Транспорт - дорожній: автомобілі великої вантажопідйомності 1 A 3 c Залізничні дороги 1 A 4 b i Житловий сектор 1 A 4 c i Сільске господарство/Лісове господарство/Риболовля 1 B 1 a Викиди в результаті видобування твердих видів палива: добування та транспортування вугілля 1 B 1 c Інші викиди в результаті видобування твердих видів палива 1 B 2 a v Розподіл нафтопродуктів 1 B 2 b Природний газ 2 A 7 a Підземне видобування та розробка родовищ корисних копалин 2 A 7 b Будівництво та знос 2 A 7 d Інші мінеральні продукти 2 C 5 e Інше Виробництво 2 D 1 Целюлоза та папір 2 D 2 Продукти харчування та напої

Пріоритетні важкі метали Pb Cd Hg Мг Мг Мг

Інші важкі метали As Мг

Cr Мг

Cu Мг

Ni Мг

Se Мг

Zn Мг

0,004

0,01

0,051

0,025

0,012

0,023

0,017

0,001

0,003

0,001

0,003

0,002

0,003

0,1219

0,2642 0,0981

0,2037 6,55306

NA NA

0,09025

3,26882

0,1793

0,20012

9,24825

0,01511 0,0318

0,0035 0,0471

NA NA

0,00392 0,0289

0,14212 0,5125

NA 0

NA 0,003

NA 0,001

NA 0,007

NA 0,004

NA 0,001

NA NA

NA 0,153

0,0282

0,0071

0,0018

0,0643

0,2061

0,1195

NA 0,001 1E05

0,011

0,025

0,002

0,014

0,022

0,8592

0,0774

0,0259

0,0737

0,10835

0,0999

0,01

0,004

0,005

0,004

NA NA

0,0109 0,0096

0,0049 0,0007

NA NA

2,2318

NA 0,0256 0,0256 0,003 NA

NA NA 0,08172 0,00013 0,07753

NA 0,0333 0,0333 0,0005 NA

NA 0,00372 0,00372 3,3E-05 NA

0,0969 0,05214 0,05214 0,00043 0,08383

NA 0,05291 0,05292 0,00093 0,143

NA 0,001 0,001 NA NA

NA 0 0 NA NA

NA NA NA NA NA

NA 0,001 0,001 NA NA

NA 0,003 0,003 NA NA

NA 0,002 0,002 NA NA

NA 0,001 0,001 NA NA

NA NA NA NA NA

NA 0,002 0,002 NA NA

2 D 3 Обробка деревини 0,0194 9,2E-05 NA NA 0,02929 0,03194 NA NA NA NA NA NA NA NA 3 A 2 Промислове нанесення покриття NA 0,30338 NA NA NA NA NA NA NA NA NA NA NA NA 3 B 1 Знежирювання NA 0,06455 NA NA 0,00363 NA NA NA NA NA NA NA NA NA 3 C Хімічні продукти 0,0028 0,07499 2E-05 NA 0,00432 0,00349 0,001 NA NA NA NA NA NA NA 3 D 3 Інше використання продуктів 0,591 0,57138 0,1214 0,07277 0,66067 0,47405 0,004 0 0,001 0,003 0,162 0,006 0,013 NA 4 B 1 a Великий рогатий скот NA NA NA 1,13942 NA NA NA NA NA NA NA NA NA NA 4 B 1 b Молочний скот NA NA NA 3,6415 NA NA NA NA NA NA NA NA NA NA 4 B 3 Вівці NA NA NA 0,00399 NA NA NA NA NA NA NA NA NA NA 4 B 4 Кози NA NA NA 0,00731 NA NA NA NA NA NA NA NA NA NA 4 B 6 Коні NA NA NA 0,2174 NA NA NA NA NA NA NA NA NA NA 4 B 8 Свині NA NA NA 3,4027 NA NA NA NA NA NA NA NA NA NA 4 B 9 d Інша домашня птиця NA NA NA 3,0197 NA NA NA NA NA NA NA NA NA NA 4 B 13 Інше NA NA NA 0,00249 NA NA NA NA NA NA NA NA NA NA 6 A Видалення твердих відходів на землю NA NA NA 0,113 0,243 NA NA NA NA NA NA NA NA NA Всього: 6,4799 3,11158 1,1244 11,7656 5,74049 21,7558 0,02 0,03 0,012 0,031 0,275 0,049 0,051 NA NО (не утворюються) - для викидів сполук із джерел, де конкретна сполука не утворюється, або категорії джерела в країні; NE (не оцінювались) - для існуючих викидів із джерел сполук, які не оцінювались; NА (не відноситься) - використовується для діяльності в рамках даної категорії джерел, в результаті здійснення якої не створюються викиди конкретної сполуки/

NA NA NA NA 0,155 NA NA NA NA NA NA NA NA NA 0,367

2.3. Якість повітря у населених пунктах Моніторинг забруднення атмосферного повітря в м. Житомирі здійснювався на двох стаціонарних постах Житомирського обласного центру з гідрометеорології за вмістом чотирьох основних домішок: пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту. Протягом 2010р. Житомирським ЦГМ відібрано 6406 проб атмосферного повітря. Загальний рівень забруднення повітря в місті за індексом забруднення атмосфери оцінювався, як низький. Середньорічні концентрації визначаємих домішок не перевищували середньодобову гранично допустиму концентрацію (ГДКс.д.), за винятком діоксиду азоту, середня концентрація якого дорівнювала 1,7 ГДКс.д.. Середньомісячні концентрації діоксиду азоту протягом року коливались в межах 1,5-2,5 ГДКс.д. Середньомісячні концентрації інших визначаємих домішок становили: оксиду вуглецю – 0,8 ГДК, з пилу – 0,9 ГДК, з діоксиду сірки – 0,6 ГДК. Середній вміст важких металів був значно нижчим за відповідні гранично допустимі концентрації. Середньорічна концентрація бенз(а)пірену становила по місту 0,7ГДК с.д.. Максимальна з разових концентрацій діоксиду азоту перевищувала відповідну ГДК в 1,1 раза на ПСЗ № 2 у липні, оксиду вуглецю – в 1,2 раза у листопаді. Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з діоксиду азоту дорівнювала по місту 32% (на рівні минулого року). Максимальні концентрації інших домішок становили: пилу – 0,6 ГДК, діоксиду сірки – 0,3 ГДК. Максимальні з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену спостерігались у березні та жовтні на ПСЗ № 1 – 1,7 ГДК с.д.. Максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів були значно нижчі за відповідні ГДК с.д.. Забрудненість повітря оксидом вуглецю та пилом була вищою в районі ПСЗ№ 2, бенз(а)піреном - на ПСЗ № 1. По інших домішках забрудненість атмосфери була однорідною в районі обох постів спостережень. У річному ході спостерігалось деяке зростання середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин в окремі місяці: пилу – у жовтні, діоксиду сірки – липні - серпні, оксиду вуглецю – у травні, діоксиду азоту – з червня по серпень, бенз(а)пірену – у січні-березні та вересні-грудні. Порівняно з минулим роком спостерігалось незначне підвищення у повітрі оксиду вуглецю, зниження – бенз(а)пірену. Вміст інших домішок залишився на тому ж рівні.

Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Таблиця 2.1.1. Речовина

Клас небезпеки

Кількість міст, охоплених спостереженнями

Середньо- СередньоМаксирічний добові ГДК мальний вміст, мг/м3 вміст, мг/м3

Завислі речовини

Діоксид сірки

0,03

Оксид вуглецю

Діоксид азоту Бенз(а)пірен в нг/м3

0,135

0,9

Максимально разові ГДК

Частка міст (%), де Частка міст (%), де середньорічний максимальний вміст разовий вміст перевищував: перевищував: 1 5 10 1 5 10 ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК

0,3

0,6

0,15

0,3

2,4

0,8

4,8

1,2

0,068

1,7

0,093

1,1

0,07

0,7

1,7

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 2.1.2. Забруднююча речовина

Місто

Середньорічна концентрація

Максимально разова середньорічна концентрацій

Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Бенз(а)пірен

Житомир

0,9 0,6 0,8 1,7 0,7

0,6 0,3 1,2 1,1 1,7

Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Таблиця 2.1.3. Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря

Житомир – 4,6

Діоксид азоту, завислі речовини, бенз(а)пірен, оксид вуглецю, діоксид сірки

2.4. Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря Атмосферне повітря є найважливішим і найнеобхіднішим компонентом навколишнього природного середовища. Воно, як невичерпний природний ресурс, необхідне для життя людей, тварин, рослин, більшості мікроорганізмів і, навіть, підводних мешканців. Наприклад, відомо, що без харчування людина може прожити до п'яти тижнів, без води - до п'яти днів, а без повітря - лише до п'яти хвилин. Водночас, кисень, що входить до складу атмосфери, є не тільки головним фактором життя, а й невід'ємним компонентом при згорянні палива у різноманітних технологічних установках і двигунах внутрішнього згоряння. Атмосфера є опорою для польоту живих організмів, простором для функціонування авіації та космічних кораблів. На ранніх етапах своєї історії людство практично не впливало на стан атмосферного повітря. Незначні його зміни відбувалися лише за рахунок дії природних факторів: процесів розпаду рослинних і тваринних організмів, лісових пожеж, виверження вулканів, згоряння метеоритів тощо. Вони супроводжувалися виділенням в атмосферу різних хімічних речовин у вигляді газів і пилу, переважна кількість яких розвіюється, розчиняється і безболісно поглинається навколишнім середовищем. Виняток становлять природні катаклізми, такі як землетруси, сильні вітри, зсуви, снігові лавини, повені і засухи, вплив яких на атмосферу буває значним. Розвиток цивілізації, активізація виробничо-господарської діяльності людини стали основними джерелами атмосферного забруднення. Прагнучи отримувати дедалі більше матеріальних благ, вона постійно нарощує споживання (здебільшого нераціонально) сировини, матеріалів і палива. А це, в свою чергу, обумовлює збільшення обсягів забруднення навколишнього середовища взагалі і атмосферного повітря, зокрема. У цьому зв'язку російський геофізик і еколог Ю.А.Ізраель застерігає, що Над планетою нависла реальна загроза - виявилося, що людство, міцно озброєне технічно, неспроможне запобігти негативним наслідкам своїх могутніх дій на природу. Найбільш поширеними забруднювачами атмосфери є: оксид вуглецю СО, діоксид сірки SO2, оксид азоту N0х, вуглеводні СnНm та пил. Не менш шкідливими є радіаційне забруднення атмосфери. Воно, перш за все, пов’язане з випробувальними ядерними та термоядерними вибухами, внаслідок яких утворюється значна кількість радіоізотопів: стронцію-90 і цезію-137 (періодом напіврозпаду, відповідно, 28 і 33 роки), аваріями на автономних електростанціях, найбільшою з яких була Чорнобильська катастрофа, безгосподарним зберіганням радіоактивних речовин і предметів. 2.5. Використання озоноруйнівних речовин Відповідно до вимог Монреальського протоколу, який був підписаний та ратифікований Україною у 1988 році, виробництво та використання ОРР необхідно було припинити до 1 січня 1996 року, але з огляду на складний економічний стан України рішенням сьомої конференції сторін Монреальського протоколу було прийняте спеціальне рішення щодо 31

надання Україні деяких пільг у виконанні вимог протоколу. Відповідно до рішень розроблена та затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004р. № 256 «Програма припинення в Україні виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки» щодо переведення підприємств-кристувачів хлорфторвуглеводнів (ХВ.-12 та інші) на використання озонобезпечних технологій та замінників. Остаточний термін використання озоноруйнуючих речовин які регулюються Монреальским протоколом (ГХФВ-141, ГХВФ-142 та інші гідрохлорфторвуглеводні) є 2030 рік. При цьому Монреальським протоколом передбачено поступове припинення використання, а саме: до 2004 року зменшити використання на 45 %, до 2010 року на 65 %, до 2015 року на 90 %, до 2020 року на 99,5%. На території Житомирської області озоноруйнуючі речовини використовуються підприємствами в секторі сервісного обслуговування та в промисловому секторі. Контроль за станом переведення підприємств на озонобезпечні замінники здійснює Державна екологічна інспекція в Житомирській області. 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров'я людини та біорізноманіття Демографічна ситуація на Житомирщині залишається складною. В області триває процес депопуляції – систематичне зменшення чисельності населення як наслідок звуженого його відтворення, коли наступні покоління менш чисельні за попередні. Територія області складає 29,8 тисячі км2 або 4,9% території України. В середньому по районах області щільність населення – 29,05 осіб на 2 1 км : від 7,5 – у Народицькому районі до 49,4 – у Новоград-Волинському. У містах показник проживання населення становить 3178 на 1 км2 (у м. Бердичеві – 2198, м. Коростені – 1922, м. Житомирі – 4455 на 1 км2). У цілому по області щільність населення складає 42,9 особи на 1 км 2 (в Україні – 75,9). Станом на 01.01.2011 року в області нараховується 1279777 осіб постійного населення (в Україні – 45598,2 тис.), яке у порівнянні з даними на 01.01.2010 року зменшилося на 0,53% (6841 особу), в Україні – на 0,4%. У міських поселеннях мешкають 739080 осіб; зменшення на 0,13% (964 особи), (в Україні – на 0,2%). У сільській місцевості мешкають – 540697 осіб, зменшення на 1,1% (5877 осіб), в Україні - на 0,13%.

Динаміка чисельності постійного населення області станом на 01.01.2011 (тис. осіб) 1529.1 14661417.2 1403.91388.4 1374.71360.6 1346 1330.8 1317.9

819.6 709.8

1990

816

765.9 781.7

665.6

1995

631.8

2000

622.2

2001

772.5 767.3 615.9

2002

762.5

607.4

2003

598.1

2004

Міські поселення та сільська місцевість

753

758 588

2005

748.9 742.07

577.8

2006

1294.9 1286.61 1279.78

569

2007

Міські поселення

740.04

552.92 546.57

2008

2009

739.08 540.7

2010

Сільська місцевість

Середня чисельність наявного населення за січень-грудень 2010 року нараховувала 1282429 осіб (в Україні – 45870,7 тис.), з них у міських поселеннях – 741702 особи (в Україні – 31483,2 тис.), у сільській місцевості – 540727 осіб (в Україні – 14387,5 тис.). За останні два десятиліття демографічна ситуація як в Україні, так і в області зазнала істотних змін. Наразі населення відчуває на собі дію економічної, екологічної та демографічної криз, які гальмують підвищення якості життя. Усі прояви демографічної кризи, а саме: тривале зменшення чисельності населення внаслідок депопуляції і подальше його старіння; низький рівень народжуваності; криза здоров’я населення та різке зниження рівня показників шлюбності; підвищення розлученості та овдовіння; поширення бездітності та однодітності притаманні й Житомирщині. Процес скорочення чисельності населення, який розпочався у 70-ті роки минулого століття, у 90-х роках відбувався прискореними темпами. Якщо скорочення сільського населення спостерігається вже досить тривалий час, то чисельність міських жителів ще до 1994 року продовжувала зростати, за винятком 1990 року, коли відбувалося інтенсивне відселення мешканців із радіоактивно забруднених територій регіону. Наша область має низку специфічних ознак, які відрізняють її від інших областей України, натомість ускладнюють вирішення соціальноекономічних проблем, у першу чергу таких, як скорочення чисельності населення. Загальне зменшення кількості населення області відбулося за рахунок природного і міграційного скорочень. Це було характерним як для міських поселень, так і для сільської місцевості. Починаючи з 1990 року, чисельність постійного населення зменшилась на 1401,32 тис. осіб (-16,3%), з них міського – на 80,52 тис. осіб (-9,82%), сільського – на 168,3 тис. осіб (-23,7%).

Темпи скорочення населення у різні роки неоднакові: якщо від 1990 р. до 1995 р. зменшення склало (-) 4,1%, від 1995 р. до 2000 р. – (-) 3,3%, від 2000 р. до 2005 р. – (-) 5%, то від 2005 р. до 2010 р. – (-) 4,9%. Однією з характеристик демографічної „старості” є також середній вік населення. Середній вік населення (розрахункові дані у роках) (2010 рік): Житомирська область обидві статі чоловіки жінки обидві статі Усе населення 40 37 42,6 40,2 Міське населення 38,7 36,2 40,9 39,9 Сільське населення 41,7 38,1 44,9 40,8

Україна чоловіки

жінки

37,4

42,6

37,3

42,1

37,6

43,6

Серед регіонів області наймолодшими є мешканці Олевського району (середній вік становив 37 років), міст Новограда-Волинського та Житомира – понад 37,7 р. Найстарішим є населення Коростенського району (понад 43 роки), Ружинського (більше 43р.), Народицького (43). В області за 2010 рік (за даними Держкомстату) народилося 14678 немовлят проти 15108 у 2009 році (- 430), померло 21227 осіб; природний приріст склав (-) 6549 осіб, з них у міській місцевості (-) 1257 особи, у сільській (-) 5292 особи. У міських поселеннях народилося 8486 немовлят проти 8821 у 2009 році (-335), у сільській місцевості 6192 немовляти проти 6287 у 2009 році (95). Рівень народжуваності становить 11,45 на 1000 населення проти 11,7 у 2009 році (- 2,14%), по Україні відповідно 10,8 ‰ (проти 11,1 ‰). За 5 років приріст народжуваності в області склав: 10,4 % (10,26 ‰ у 2006 році, 11,45 ‰ у 2010 році). Динаміка народжуваності та смертності (на 1000 населення) 16

15,6

16,1

16,2

16,7

17,1

17,7

18,3

18,69

18,18 18,5

18,2

17,1

16,55

смертність

11,25 10,9 10,26 9,73

малюкова смертність

8 р. 200

7 р. 200

6 р. 200

5 р.

8,09

9,1

8,41

0 р.

9,67

11,7 11,45

201

9,8

11,2

9 р.

9,51

200

9,3

200

3 р.

9,2

200

2 р.

8,9

200

9,9

4 р.

8,3

10,7

200

8,8

1 р.

10,1

0 р.

10,4

200

8,8

9 р.

8 р.

9,7

199

7 р.

10,2

11,2

199

12,1

199

20 18 16 14 12 10 8 6 4 2 0

народжуваність

Показник смертності від усіх причин в області за 2010 рік склав 1655,2 на 100 тис. населення проти 1696,6 у 2009 році (- 2,4%). В Україні у 2010 році 1522,2 проти 1537,8 (- 1,0%). Слід відмітити, що смертність міського населення на 38,1% менша, ніж у сільській місцевості (усього – 1655,2 на 100 тис. населення, міського – 1313,6, сільського – 2123,8). У структурі смертності серед усього населення провідні місця займають: хвороби системи кровообігу – 71,2% (Україна – 66,6%); злоякісні новоутворення – 10,25%; зовнішні причини смерті – 6,54% (Україна – 6,2%); хвороби органів дихання – 3,1% (Україна – 2,77%); хвороби органів травлення – 2,76% (Україна – 3,8%); інфекційні та паразитарні хвороби – 1,25% (Україна – 2,1%), інші хвороби – 4,9%. Структура причин смерті серед населення області (2010 р.)

6.54%

3.1% 2.76% 1.25%

4.9%

10.25%

71.2% хвороби системи кровообігу зовнішні причини смерті

злоякісні новоутворення хвороби органів дихання

хвороби органів травлення інші

інфекційні та паразитарні хвороби

Аналіз захворюваності та поширеності хвороб серед населення області дозволяє виявити сучасні характеристики їх рівня, структури та динаміки. Упродовж 2010 року лікувально-профілактичними закладами області зареєстровано усього 2188607 захворювань, що на 32852 більше, ніж у 2009р. У 2010 році в області поширеність захворювань складає 170105,4 на 100 тис. населення проти 166468,3 у 2009 р. (+ 2,2 %) у 2009 році (по Україні у 2010 році – 186786,5); захворюваність – 67991,3 на 100 тис. населення проти 66753,5 (+ 1,8 %) у 2009 році (по Україні у 2010 році – 72255,4).

Структура поширеності захворювань (2010 рік) 24,3%

29,0%

3,6% 6,3% 6,8% 8,6%

21,4%

хв. системи кровообігу хв. органів дихання хв. органів травлення хв. кістково-м'язевої системи хв.сечостатевої системи травми, отруєння, інші дії зовнішніх факторів інші захворювання

У структурі поширеності хвороб серед усього населення області перше місце посідають хвороби системи кровообігу – 49411,1 на 100 тис. населення – 29,0%, (у 2009 році – 47140,5), по Україні у 2010 р. – 57211,9; на другому місці хвороби органів дихання – 36430,9 на 100 тис. населення – 21,4 % (у 2009 році – 35399,7), по Україні – 38438,6; на третьому – хвороби органів травлення: 14558,6 на 100 тис. нас. – 8,6 % (у 2009 році – 14581,5), по Україні – 17930,2. На четвертому місці хвороби кістково-м'язевої системи – 11516,9 на 100 тис. нас. – 6,8% (у 2009 році – 11588,58), по Україні – 10098,9. П'яте місце посідають хвороби сечостатевої системи – 10786,3 на 100 тис. нас. – 6,3% (у 2009 році – 11046,8), по Україні – 10016,5. На шостому місці травми, отруєння, інші дії зовнішніх факторів – 6147,7 на 100 тис. населення – 3,6 % (у 2009 році – 5571,6), по Україні – 5142,8. Інші хвороби складають 24,3%. Рівень захворюваності серед усього населення становить 67991,3 на 100 тис. населення проти 66753,5 у 2009 році (по Україні – 72255,4). Перші місця займають хвороби органів дихання – 31553,2 або 46,4% проти 30666,8 у 2009 р. (по Україні – 31878,9); хвороби сечостатевої системи – 5419,9 або 8,0% проти 5710,5 у 2009 р. (по Україні – 4671,1); травми, отруєння, інші дії зовнішніх факторів – 5972,9 або 8,8% проти 5313,4 у 2009 р. (по Україні – 4843,65). Найвищі рівні зареєстровано у Брусилівському районі – 111476,0 на 100 тис. населення, Житомирському – 87926,9, у м. Коростені – 89064,6, м. Бердичеві – 80739,6, м. Житомирі – 80181,7.

Структура захворюваності населення області (2010 рік) 15.2%

4.6%

4.9%

5.3% 45,95%

8.0% 8.6%

2.8% 4.2% хв. системи кровообігу хв. органів дихання хв. органів травлення хв. кістково-м'язевої системи хв.сечостатевої системи травми, отруєння, інші дії зовнішніх факторів хв.шкіри та підшкірної клітковини інші захворювання інфекційні та паразитарні хвороби

Стан здоров’я потерпілих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС Житомирська область – одна з найбільш постраждалих територій унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. На території області проживає менше 3% населення України, однак кожний сьомий з тих, хто має статус постраждалого від наслідків страшної катастрофи, – житель Житомирщини. Чисельність населення зон радіоактивного забруднення станом на 1 січня 2010 року становила 332,5 тисячі осіб, або 25,9% населення області, у тому числі сіль-ських мешканців – 174,2 тисячі або 52,4% чисельності населення забрудненої території. Кількість населених пунктів, розташованих у зонах радіоактивного забруднення, упродовж 2009-2010 року зменшилася: знято з обліку села Колесники, Сидори, Стовпичне Колосниківської сільської ради; села Борутине, Піхоцьке, Людвинівка, Солотине Руднянської сільської ради – Коростенського району, Шарне Народицького району (ІІ зона) у зв'язку з переселенням мешканців. На початок 2010 року у зонах радіоактивного забруднення Житомирщини знаходилось 687 населених пунктів, з них 19 міст та селищ міського типу, серед яких міста обласного значення: Коростень – III зона та Малин – IV зона. У зоні безумовного (обов'язкового) відселення мешкало 3,8 тисячі осіб (1,1% населення забрудненої території області), з них 0,8 тисячі – діти, молодші 16 років (21,8%)), 2,0 тисячі – особи працездатного віку (51,3 %) та 1,0 тисячі – старші за працездатний вік (26,9%). Чорнобильська катастрофа поставила перед постраждалими державами і світовою наукою надзвичайно складні та широкомасштабні проблеми, що стосуються практично усіх сфер 37

суспільного життя, багатьох аспектів науки і виробництва, культури, моралі, а у найвищій мірі – медичної галузі: нагляду та контролю забруднених територій, стану здоров'я потерпілих, вивчення наслідків дії іонізуючого опромінення тощо, які, на жаль, поки що далекі від свого вирішення. Пройде ще не одне десятиліття, поки вражаюча дія радіаційного фактора на забруднених після Чорнобильської катастрофи територіях не зведеться до мінімуму. Основним уроком Чорнобиля слід вважати надто високу ціну помилок при забезпеченні безпеки роботи атомних реакторів, адже витрати на таке забезпечення суттєво менші всіх витрат на ліквідацію наслідків аварії. Чорнобильською катастрофою нанесено колосальні матеріальні збитки. Вона негативно змінила також стан навколишнього середовища і життя мільйонів людей, і перш за все – на Житомирщині. Поряд з погіршенням здоров'я від дії радіації, переселення, обмеження у використанні природних ресурсів, виробництві сільськогосподарської та промислової продукції радикально погіршилося життя людей. Слід відмітити, що процес ліквідації наслідків аварії дозволив нагромадити позитивний досвід концентрації зусиль урядових структур, економічного та науково-технічного потенціалу для зменшення негативних наслідків катастроф подібного роду. Завдяки заходам, що приймаються, у потерпілих районах підтримується достатньо стабільна безпека населення. Розроблена правова та нормативна база з проблем подолання наслідків катастрофи. На її основі створена система медичного і соціального захисту потерпілого населення. Накопичений досвід використано у міжнародних рекомендаціях щодо першочергових заходів при аваріях на атомних електростанціях. У той же час слід зазначити, що подальша робота з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи повинна базуватися на підтримці та розширенні наукових програм національного та міжнародного рівнів, направлених у найближчі десятиліття на вирішення проблем віддалених наслідків цієї катастрофи. Станом на 01.01.2011 року в області мешкає 341351 особа (26,7% усього населення області), які мають статус потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи. Понад 332 тисячі з них мешкають на радіоактивно забруднених територіях (97,6% від усіх потерпілих області). 8992 потерпілих області (2,6%) визнані учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 328962 особи (96,4%) – потерпілі від Чорнобильської катастрофи різних категорій. Окрім того, особи, які народилися від осіб ІV групи первинного обліку – 3397 осіб (1,0%). Слід відмітити позитивні зрушення у демографічній ситуації. Рівень народжуваності серед контингентів постраждалих у 2010 році становив 10,95 на 1000, який за останні 5 років зріс з 10,07 ‰ у 2005 році до 11,07‰ у 2010 році (на 8,9%). Позитивна тенденція і найвищі рівні народжуваності реєструється в Олевському районі – 15,0‰, Малинському – 11,6‰, Ємільчинському – 11,1‰, у м. Коростені – 10,4‰, Овруцькому районі – 9,4‰. 38

Упродовж 5 років рівень смертності постраждалого населення зменшився з 19,5‰ на 1000 до 17,2‰ (на 11,8%). Тенденція до зниження смертності прослідковується в ряді регіонів, показники у яких у 2010 році становлять: у Народицькому районі – 20,3‰, Лугинському – 20,2‰, Коростенському – 19,9‰, Овруцькому – 19,5‰, Ємільчинському – 19,4‰, м. Коростені – 13,5‰, Новоград-Волинському районі – 11,3‰. Статистичні спостереження за станом здоров'я громадян області, що підпали під вплив наслідків Чорнобильської катастрофи, свідчать про наявність у стані їх здоров'я змін транзиторного та стабільного характеру. Головна причина негативних тенденцій у стані здоров'я населення полягає у кількісних та якісних змінах, що відбувалися у навколишньому середовищі за останні два десятиріччя. Саме ці негативні зміни сприяли створенню нового фізичного, хімічного та біологічного оточення, яке зумовило погіршення загального стану здоров'я населення. Стан здоров'я, як правило, оцінюється однобічно – на основі вивчення окремих захворювань, коли негативні наслідки пов'язуються лише з радіаційним фактором. Натомість стан здоров'я населення не пов'язується з медичним та соціальним забезпеченням, рівень якого, як відомо, суттєво впливає на значення показників здоров'я, особливо захворюваності за зверненнями за медичною допомогою. Рівень поширеності хвороб серед потерпілих у віці 18 років і старших – 16716,0 на 10 тис. відповідного контингенту (по Україні – 24747,74). У структурі поширеності на першому місці хвороби органів кровообігу – 6028,3 на 10 тис. (по Україні – 8211,25), на другому місці хвороби органів дихання – 1853,0 (по Україні – 3188,27), на третьому місці хвороби органів травлення – 1753,3 (по Україні – 3416,17). Звертає увагу зростання рівнів захворюваності на новоутворення з 1999 р. до 2002 року (+15%), з 2002 до 2004 року (+10,6%), у 2010 р. рівень зменшився на 11,1%. Рівень захворюваності серед дітей 0-17 у 2010 році становив 13661,2 проти 13432,8 у 2010 році на 10000 відповідного населення (ріст – на 10,2%), по Україні у 2010 р. – 15045,8. Найвищі рівні захворюваності декілька років поспіль фіксуються у м. Коростені, Овруцькому, Ємільчинському, Олевському районах. За останні роки показники смертності зросли за усіма основними класами причин смерті. Показово, що смертність від екзогенних причин за темпами зростання не поступаються смертності від ендогенних причин. Рівень смертності у розрізі окремих причин має стабільність структурних причин як в області, так і в державі в цілому. Смертність серед потерпілих дорослих у віці 18 років і старших від усіх причин становила 217,4 на 10 тис. зазначеного контингенту, по Україні – 195,7. Рівень смертності серед ліквідаторів становив 204,6 на 10 тис., серед осіб, які проживають на забруднених територіях – 217,9 на 10 тис.

У структурі смертності цієї категорії перші місця посідають хвороби системи кровообігу – 73,0%, новоутворення – 9,8%, травми, отруєння, інші дії зовнішніх факторів – 6,0%, хвороби органів травлення – 2,7%. Структура причин смертності серед ліквідаторів: хвороби системи кровообігу – 115,6 на 10 тис.; злоякісні новоутворення – 46,7; хвороби органів травлення – 13,3; травми, отруєння, інші дії зовнішніх факторів – 11,1 на 10 тис. У структурі причин смертності серед евакуйованих на першому місці хвороби органів системи кровообігу – 133,1 на 10 тис. Упродовж 2010 року уперше визнано інвалідами 560 осіб, у т. ч. І групи інвалідності – 182 особи (13 серед осіб І групи первинного обліку, 168 осіб ІІІ групи первинного обліку та 1 особа ІV групи п.о.), 283 особи ІІ групи інвалідності (13 осіб серед І групи первинного обліку, 265 осіб серед ІІІ групи первинного обліку, 5 осіб серед ІV групи), 95 осіб ІІІ групи інвалідності (14 осіб з числа ліквідаторів, 1 особа серед ІІ групи п.о., 76 серед осіб серед ІІІ групи первинного обліку та 4 особи серед ІV групи первинного обліку). У структурі первинної інвалідності серед дорослих: І місце – злоякісні новоутворення – 80,2% (по Україні – 14,97%); ІІ місце – хвороби системи кровообігу – 9,5% (по Україні – 7,17%); ІІІ місце – хвороби органів дихання – 4,1% (по Україні – 0,36); ІV місце – хвороби ендокринної системи – 2,1% (по Україні – 0,9%); V місце –уроджені аномалії – 1,8% (по Україні – 0,66%). Упродовж останніх років відмічається тенденція зростання інвалідності з приводу злоякісних новоутворень, уроджених вад розвитку, ендокринної патології, хвороб кістково-м'язевої системи та хвороб органів дихання. Таким чином, аналіз здоров'я потерпілого населення виявив у динаміці тенденції щодо погіршення стану здоров'я як дорослого, так і дитячого населення, відмінності у рівнях і структурі захворюваності у порівнянні з населенням, яке не підпало під дію радіації, та ті відмінності, що характерні для раннього і віддаленого періодів впливу наслідків Чорнобильської катастрофи. Поліпшення ситуації у найближчому майбутньому не можливе без термінових соціально-економічних заходів з боку держави, уряду, місцевих органів виконавчої влади. Система заходів повинно бути спрямовано на покращення демографічних показників, збільшення тривалості життя всього населення, що є наразі першочерговим завданням. 2.7 Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Протягом 2010 року на здійснення природоохоронних заходів щодо охорони атмосферного повітря освоєні власні кошти підприємств на суму 1890,71 тис. грн. Зокрема: 40

Підприємством ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» проведено режимне налагоджування котлів (43 шт) та впроваджено пальники (11 шт) в котельнях м.Житомира на суму 1430,00 тис.грн., на КП «Теплозабезпечення» (м.Коростень) проведено заміну трьох котлів на суму 360,00 тис. грн. Бердичівським ЛВУМГ проведено екологічне обстеження приземного шару атмосфери та заміну котлів опалення сучасними на ГРС (16,8 тис. грн.), ВАТ «Біомедскло» придбано та установлено фільтр витяжної вентиляції (45,91 тис. грн.), проведено ремонт із заміною фільтруючих елементів рукавних фільтрів (10,00 тис. грн.), ЗАТ «Кримський ТИТАН» філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» проведено моніторинг атмосферного повітря та визначено ефективність роботи пилогазоочисного обладнання (28,0 тис. грн.). 3.

Зміна клімату

3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання Проблема глобального потепління клімату вже декілька десятиліть знаходиться в центрі уваги світової співдружності. Головною причиною збільшення парникового ефекту вважається посилення парникового ефекту, який визваний діяльністю людини. Зміст "парникового ефекту" заключається в наступному: Земля отримує енергію від сонця, головним чином , у вигляді видимої частини спектру, а сама випромінює в космічний простір, головним чином, інфрачервоні промені. Проте багато газів , які містяться в атмосфері - С02, метан, закись азоту і т. д. - прозорі для видимих, але активно поглинають інфрачервоні, затримуючи тим самим в атмосфері частину тепла. Затримуючи тепло в атмосфері землі, ці гази утворюють ефект, який називається парниковим, а гази - парниковими. Практично будь-який вид людської діяльності супроводжується викидами парникових газів, утворюючи, таким чином, додатковий, чи антропогенний парниковий ефект. За останні сто років вміст С02 в атмосфері збільшився більше ніж на третину, метану - в 2,5 рази. Оцінка показує, що з С02 пов'язано приблизно 80 % антропогенного ефекту, у той же час метан дає 18- 19 %, а усі інші гази 1 - 2 % . Внаслідок антропогенного парникового ефекту відбувається розбалансування кліматичної системи, зокрема збільшення середньої глобальної температури, підвищення рівня світового океану, підтоплення прибережних територій, збільшення частоти і сили екстремальних погодних явищ. Міжнародна спільнота, усвідомлюючи небезпеку, яка пов'язана з постійним ростом викидів парникових газів, домовилися про підписання Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) у 1992 році в Ріо-деЖанейро на Конференції ООН про навколишньому природному середовищу

та розвитку. Конвенція вступила в силу в березні 1994 року. На теперішній час її сторонами є більше 189 країн. Конвенція призначена для того, щоб об'єднати зусилля по попередженню небезпечних змін клімату і досягнути стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на тому рівні, який би не допускав небезпечного впливу на кліматичну систему. Проте Конвенція визначила лише загальні принципи міжнародного співробітництва по проблемам зміни клімату. Вона не містить кількісних зобов’язань сторін-учасниць. Вони були встановлені в окремому документі, який був прийнятий в розвиток положень рамкової Конвенції і відкритому для підпису її членами - Кіотським протоколом. Кіотський протокол був прийнятий у грудні 1997 року на Третій конференції сторін (КІС-3) РКЗК ООН в Кіото в якості механізму реалізації Конвенції. У протоколі зазначено, що промислово-розвинуті країни повинні зменшити свої загальні викиди 6 парникових газів в період з 2008 по 2012 рр. не менше ніж на 5,2 % по відношенню до 1990 року. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.09р. № 1406 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2010 році» держуправлінням видано 35 листів роз’яснень щодо відсутності в продукції, яка ввозиться/вивозиться до/з України, озоноруйнуючих речовин. 4. Стан водних ресурсів До складу поверхневих вод області відносяться 335 річок, з яких 8 відноситься до категорії середніх, 327 річок є малими. Всього на території області протікає 2818 річок загальною довжиною більше 13,7 тис.км, згідно з класифікацією в структурі гідрографічної сітки області великих річок немає, середніх вісім. Також в області нараховується 55 водосховищ об’ємом більше 1 млн.м³ та сумарним об’ємом 186,4 млн.м³, 1759 ставків сумарним об’ємом 143,04 млн.м³. Житомирщина, у порівнянні з іншими областями України, належить до регіону з низькою водозабезпеченістю. Площі, зайняті водними об’єктами, становлять 138,62 тис.га, тобто 4,6% від загальної території області. Житомирська область повністю розміщена в межах басейну р.Дніпра. Найбільша частина області належить басейну правої притоки Дніпра – р. Прип’ять (54%), в басейні р. Тетерів розміщено 38% її території, в басейні Ірпеня – 3,5%, в басейні р. Рось – 4,5%. Водозабезпечення промислових підприємств і населення міста Житомира здійснюється з річки Тетерів, міста Бердичева - частково з річки Гнилоп’ять і частково з артезіанських свердловин, міста Коростеня - з річки Уж, міста Новоград-Волинського - з річки Случ, міста Малина - з річки Ірша. Водозабезпечення міст Овруча, Радомишля, Коростишева, Андрушівки, Баранівки, селищ міського типу Чуднів, Попільня, Любар, Ружин та інших 42

населених пунктів і потреб сільськогосподарського здійснюється в основному з підземних джерел.

виробництва

4.1.Водні ресурси та їх використання Водні об’єкти – сформовані природою або створені штучно об’єкти, де зосереджуються води (річки, озера, моря, водосховища, канали, водоносні горизонти). Житомирщина, у порівнянні з іншими областями України належить до регіону з низькою водозабезпеченністю. Площі, зайняті водними об’єктами становлять 138,62 тис.га (4,6 % території області 2990 тис.га), в тому числі під річками та струмками – 7,4 тис.га, каналами, колекторами та канавами – 20,03 тис.га; озерами та прибережними замкнутими водоймами – 0,74 тис.га; водосховищами, ставками та іншими штучними водоймами – 20,15 тис.га; болотами зайнято – 81,4 тис.га; гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами – 8,9 тис.га. На території області протікає 2822 річки загальною довжиною 13,7 тис. км. В структурі гідрографічної сітки області великих річок немає, середніх річок – вісім: Случ, Уборть, Ствига, Словечна, Уж, Тетерів, Ірша, Ірпінь, загальною довжиною в межах області – 999,6 км. Малих річок довжиною понад 10 км – 321, їх загальна довжина становить 5695км, струмків довжиною менше 10 км нараховується 2493, їх загальна довжина 7062 км. 4.1.1 Загальна характеристика Водні ресурси області в основному формуються із місцевого стоку у річковій мережі переважно на власній території за рахунок атмосферних опадів, а також транзитного стоку, який надходить із суміжних областей. Крім цього частина ресурсів поповнюється із підземних вод і запасів води, зосереджених у водоймах, озерах і болотах. Тому, щоб використати цей запас, утримувати його на певному рівні протягом року, в області споруджено 54 водосховища загальним об”ємом 184,9 млн.м³ та 1816 ставків з об”ємом 154,42 млн.м³. Першочерговими завданнями сьогодення є забезпечення всебічної економії води, відтворення та утримання в належному стані водних ресурсів, запровадження для цього ефективного механізму державного регулювання водокористування та водовідве-дення. Всього на території області протікає 2822 річки загальною довжиною більше 13,7 тис. км., з них до середніх відноситься 8. Водність рік області досить нерівномірна і в північних районах у 1,5-2 рази вища ніж в південних. Житомирщина, у порівнянні з іншими областями України, належить до регіону з низькою водозабезпеченістю. Площі, зайняті водними об’єктами, становлять 138,62 тис.га, тобто 4,6% від загальної території області. 43

Основні показники використання і відведення води Показники Забрано води з природних водних об'єктів всього у тому числі для використання Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

1990 2000 300,6 131,9

2007 207,3

Таблиця 4.1.1. млн. м3 2008 2009 2010 209,7 198,7 202,8

282,4 282,4

107,0 107,0

162,8 162,8

165,8 165,8

150,2 150,2

158,8 158,8

104,4 68,05 62,42 47,53 3,216 176,6

24,52 47,06 13,26 22,16 11,95 69,95

52,97 29,99 7,14 72,70 17,67 156,3

51,82 29,28 6,31 78,39 18,38 155,7

45,70 27,74 5,68 71,08 20,16 148,2

49,41 27,26 4,3 77,83 14,25 155,2

144,5

60,81

150,8

150,7

143,8

151,5

62,91 34,459 2,87 0,039 32,06 15,88 49,53 10,47 290,0 94,43

12,52 1,81 31,86 106,4 153,8

7,44 0,56 37,0 106,3 160,0

5,87 0,27 34,42 103,5 139,9

5,97 0,04 33,27 112,3 142,5

96,47

71,59

74,19

76,29

70,41

70,26

117,2

99,6

108,3

107,7

102,8

104,3

4.1.2 Водозабезпеченість територій та регіонів України Житомирська область повністю розміщена в межах басейну р.Дніпра. Найбільша частина області належить басейну правої притоки Дніпра – р. Прип’ять (54%), в басейні р. Тетерів розміщено 38% її території, в басейні Ірпеня – 3,5%, в басейні р. Рось – 4,5%. Водозабезпеченість в області в середній по водності рік становить 1,7 тис.м3/чол., в маловодний рік – 0,9 тис. м3/чол. Джерелом водопостачання населення та галузей економіки є поверхневі води – 90% та підземні води – 10% від загального забору води. Наявні водні ресурси забезпечують потреби населення та галузей економіки в повному обсязі. Підземні води у структурі водоспоживання складають 10%. Експлуатаційні ресурси підземних вод становлять – 76,71 млн.м3, з них розвідані і затверджені –76,71 млн.м3. Забір у звітному році становив 20,58 млн.м3, що не перевищує 27% експлуатаційних запасів. Водозабезпечення промислових підприємств і населення міста Житомира здійснюється з річки Тетерів, міста Бердичева - частково з річки Гнилоп’ять і частково з артезіанських свердловин, міста Коростеня - з річки Уж, міста Новоград-Волинського - з річки Случ, міста Малина - з річки Ірша. Водозабезпечення міст Овруча, Радомишля, Коростишева, Андрушівки, Баранівки, селищ міського типу Чуднів, Попільня, Любар, Ружин та інших 44

населених пунктів і потреб сільськогосподарського виробництва здійснюється в основному з підземних джерел. У 2010 році загальний забір свіжої води по області складає 202,8 млн.м³. Забезпечення водними ресурсами населення і галузей економіки області здійснюється в основному з поверхневих водних об’єктів. Забір поверхневої води складає 182,22 млн.м³ (90%), а підземної 20,58 млн.м³ (10%) від загальної кількості. Забір води по басейну р.Дніпро становить 144,75 млн.м³, а по басейну р.Рось 58,05 млн.м³, що складає відповідно 71,4 та 28,6 відсотка від загального забору води. Забір, використання та відведення води (за 2010 рік) Назва водного об’єкту р. Дніпро в тому числі р. Тетерів р. Припять р. Ірша р. Гнилоп"ять р. Уж р. Рось р.Гуйва р Случ р. Ірпінь р. Уборть р. Унава р. Желонь р. Словечно Разом по області:

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

202,8

158,8

100,1 26,16 13,19 17,04 12,94 58,05 9,93 11,99 18,54 0,596 7,715 0,586 0,048 202,8

76,47 19,31 9,64 13,83 9,1 48,08 8,258 9,5 14,91 0,508 5,829 0,159 0,048 158,8

Таблиця 4.1.2. млн. м3 Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 151,5 5,97 70,55 19,8 9,2 12,89 10,8 46,98 7,476 8,364 14,16 0,244 5,801 0,395 151,5

4,23 1,74 0,449 2,44 0,897 0,471 0,739 0,07 0,034 5,97

4.1.3 Водокористування та водовідведення Загальний забір води за 2010 рік становить 202,8 млн.м3. У порівнянні з минулим роком загальний забір збільшився на 4,1 млн.м3, в тому числі з поверхневих джерел збільшився на 5,98 млн.м3, а з підземних зменшився на 1,88 млн.м3. В 2010 році загальне використання води становить 158,8 млн.м3. Це на 8,6 млн.м3 більше ніж в 2009 році. Поверхневий водозабір збільшився за рахунок орендарів ставковорибного господарства, які використовували воду з метою розведення риби, у басейні р. Рось на 6,67 млн. м³ та у басейні р.Дніпро на 3,83 млн. м³. Підземний водозабір зменшився у басейні р.Дніпро за рахунок зменшення поголів’я худоби і використання води у тваринництві на 1,37 млн.м³. На виробничі потреби використано 49,41 млн.куб.м води, що на 3,71 млн.куб.м більше минулого року, за рахунок росту виробництва у промисловому секторі. 45

На господарсько-питні потреби використано 27,26 млн.куб.м води, що на 0,48 млн.куб.м менше минулого року за рахунок економного використання води житловим сектором області. На сільськогосподарське водопостачання використано 4,3 млн.куб.м, що на 1,38 млн.куб.м менше у порівнянні з минулим роком за рахунок зменшення поголів’я худоби у сільськогосподарських підприємствах. Використання води в системах оборотного і повторного водопостачання за звітний рік становить 142,5 млн.м³, що на 2,6 млн.м³ більше у порівнянні з минулим роком за рахунок збільшення по підприємствах: філія „Іршанський ГЗК” ЗАТ „Кримський титан” на 12,1 млн.м³, ВАТ «Чижівська паперова фабрика» на 0,3 млн.м³, ВАТ «Червонський цукровик» на 0,6 млн.м³, ВАТ «Овруцький ГЗК» на 0,2 млн.м³. Зменшення використання оборотної води на ЗАТ «Житомирський м»ясо комбінат» на 2,7 млн.м³, ПАТ «Малинська паперова фабрика -ВАЙДМАН» на 0,9 млн.м³, ВАТ «Миропільська паперова фабрика» на 0,5 млн.м³, ДП «Новоград-Волинський сиркомбінат» на 5,7 млн.м³ та КП «Житомирводоканал» на 1,1 млн.м³. Водовідведення у поверхневі водні об’єкти по області складає 151,5 3 млн.м , в тому числі без очищення – 0,04 млн.м3, недостатньо очищених – 5,93 млн.м3 (табл. 4.1.1). 4.2.Забруднення поверхневих вод В 2010 році загальний обсяг скиду становить 151,5 млн.м3, із них 112,3 млн.м3 нормативно-чистих без очистки, 33,27 млн.м3 нормативно очищених та 5,97 млн.м3 забруднених без очистки і недостатньо очищених зворотних вод.(табл.4.2.1.1) Протягом 2010 року 39,24 млн.м³ стічних вод пройшли очистку на очисних спорудах каналізації, із них біологічну очистку – 35,42 млн.м³ та 3,82 млн.м³ механічну очистку. Із загальної кількості досягли нормативної біологічної очистки 29,85 млн.м³ та механічної очистки 3,425 млн.м³ стічних вод. 4.2.1. Cкидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод Фактичний скид стічних вод в поверхневі водні склав 151,5 млн.м3, що на 7,7 млн.м3 більше ніж у 2009 році, з них 5,97 млн.м 3 забруднених, 112,3 млн.м3 нормативно чистих без очистки, нормативно очищених 33,27 млн.м3 . При цьому збільшився скид забруднених вод на 0,10 млн.м3. В цілому по області у 2010 році скид забруднених зворотних вод «без очистки» у порівнянні з 2009 роком зменшився на 0,228 млн.м³ (або 85%), за рахунок переведення теплообмінних вод ДП „Липницький спиртовий завод” до категорії «нормативно чисті», а скид категорії «недостатньо-очищені» збільшився на 0,328 млн.м³ (або 5,8%) в першу чергу за рахунок погіршення якості очистки зворотних вод по ЗАТ „Комплекс екологічних споруд” м. Бердичева. 46

Найбільші обсяги зворотних вод з перевищенням нормативів ГДС скинули: ЗАТ «Комплекс екологічних споруд» м.Бердичів – 2423,0 тис.м³, Коростишівське міське комунальне підприємство «Водоканал» - 480,4 тис.м³ та Будинкоуправління №3 Житомирської квартирно-експлуатаційної частини району, смт. Озерне - 471,2 тис.м³. ЗАТ "КЕС" м.Бердичів порівнянно з 2009 роком у звітному періоді скинув у р.Гнилоп"ять на 0,897 млн.м³ більше недостатньо-очищених зворотних вод. Концентрація за вмістом азоту амонійного в стічних водах підприємства збільшилась у 1,5 раза і становила 4,4 мг/дм³, внаслідок чого на 3,7 т (або на 53% ) більше скинуто азоту амонійного. Спостерігається тенденція щодо погіршення якості очистки стічних вод Будинкоуправління №3 Житомирської КЕЧ району. Так, у 2010 році концентрація за вмістом азоту амонійного в стічних водах підприємства збільшилась у 4,0 раза і становила 29,6 мг/дм³, внаслідок чого на 10 т більше (або в 2,5 раза) у р.Гуйва скинуто азоту амонійного. Продовжує викликати занепокоєння стан очисних споруд м. Коростеня (ОСК-1), які протягом 2010 року працювали на межі перевантаження 9,6 тис.м³/добу при проектній потужності 10 тис.м³. У зв»язку з повним фізичним зносом технологічного обладнання на старих очисних спорудах (блок №3) 437,20 тис.м³ стоків майже без очистки скинуто у р. Уж. Ситуація потребує виведення цих споруд з експлуатації та проведення робіт по переключенню каналізаційного колектора на ОСК-1. Незадовільна ситуація залишається на таких підприємствах: - Коростишівське міське комунальне підприємство «Водоканал» очисні споруди каналізації потребують першочергової реконструкції з повною заміною технологічного обладнання. Ремонтні роботи на очисних спорудах каналізації протягом 2010 року підприємство не проводило. Всього підприємство скинуло у р.Тетерів 480,4 тис.м³ недостатньо-очищених стічних вод з перевищенням нормативу гранично-допустимого скиду по азоту амонійному у 18 раз, фосфатів у 16 разів. Концентрація за вмістом азоту амонійного порівняно з минулим роком в стічних водах Коростишівського МКП збільшилась у 1,8 раза і становила 17,5 мг/дм³, внаслідок чого на 2,9 т більше (або на 80% ) у р.Тетерів скинуто азоту амонійного. - Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство с.Висока Піч, яке скинуло у р.Тетерів 41,2 тис.м³ недостатньо-очищених стічних вод з перевищенням нормативу гранично-допустимого скиду по азоту амонійному у 14 раз, залізу загальному у 5 раз. Концентрація за вмістом азоту амонійного в стічних водах ВЖРЕП с.В.Піч збільшилась у 4,4 раза і становила 27,6 мг/дм³, внаслідок чого на 0,84 т більше (або в 2,8 раза) у р.Тетерів скинуто азоту амонійного. - Володарськ-Волинське житлово комунальне підприємство – скинуло у р.Ірша 49,1 тис.м³ недостатньо-очищених стічних вод з перевищенням нормативу гранично-допустимого скиду за вмістом азоту амонійного у 19,5 раз, фосфатів у 5,6 раз. 47

Причиною незадовільної роботи очисних споруд є нестабільний економічний стан комунальних підприємств. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використано води

З неї на:

Таблиця 4.2.2.1. млн. м3 Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них без числі очищення забрудне них 0,381 0,017 0,017

побутовопитні потреби

виробнич і потреби

0,049 3,017

0,033 0,081

0,016 2,936

0,02

0,002

0,018

0,262 -

0,196 -

0,066 -

0,074 -

36,52

25,64

10,87

34,09

5,18

0,007

106,7 5,273 0,616 1,086

0,008 0,277 0,513 0,204

24,63 4,996 0,103 0,881

102,4 2,793 0,121 6,291

0,041 0,001 0,01

0,017 -

5,257 158,8

0,306 27,26

4,894 49,41

5,35 151,5

0,721 5,97

0,04

Скидання зворотних вод, млн. куб. м на рік Таблиця 4.2.1.1 Рік 1 2008

Категорія очищення 2 О НО НДО НЧБО

О НО НДО НЧБО

Річковий басейн 3 Басейн р. Дніпро

Разом по області В тому числі Басейн р. Тетерів

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Прип’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірша

Разом по області О ННО НДО НЧБО

Басейн р. Гнилоп’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уж

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Рось

У поверхневі водні об’єкти

Скидання зворотних вод галузями економіки У підземні ПромисСільське Комунгосп горизонти ловість господарство

4 37,0 0,5576 6,8814 106,3 150,7

5 -

31,6 0,0509 4,7991 49,38 85,29

6 6,216 0,521 1,347 7,304 15,39 0,0143 -

7 97,96 97,96 -

8 30,67 0,0366 5,5324 1,007 37,25 0,0366 -

Інші галузі 9 -

5,937 9,79 18,32 6,030 0,4901 0,3799 2,443 9,34 3,357 0,0166 0,0044 11,50 14,88

0,4901

0,0166

3,694 4,943 9,88 35,75

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Гуйва

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Случ

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірпінь

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уборть

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Унава

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Желонь

Разом по області

35,75 3,796 4,568 2,196 4,076 7,511 11,35 11,35 0,008 0,576 0,692 5,846 5,846 0,039 0,197 0,236

Скидання зворотних вод, млн. куб. м на рік Таблиця 4.2.1.1 Рік 1 2009

Категорія очищення 2 О НО НДО НЧБО

О НО НДО НЧБО

Річковий басейн 3 Басейн р. Дніпро

Разом по області В тому числі Басейн р. Тетерів

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Прип’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірша

Разом по області О ННО НДО НЧБО

Басейн р. Гнилоп’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уж

Разом по області О НО

Басейн р. Рось

У поверхневі водні об’єкти

4 34,42 0,268 5,602 103,5 143,79

5 -

28,65 0,044 3,559 43,47 75,723

5,77 0,224 2,044 10,92 18,958

4,36 0,422 4,48 9,262

1,34 0,042 1,526 11,14 14,048

3,6 0,224 0,932 5,18 9,936

6 4,52 0,266 1,284 8,68 14,75

7 93,82 93,82

8 29,80 0,002 4,32 1,0 35,122

Інші галузі 9 0,1 0,1

НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Гуйва

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Случ

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірпінь

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уборть

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Унава

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Желонь

Разом по області

41,31 41,31

0,01 0,822 8,24 9,072

2,13 1,015 5,18 8,325

7,81 7,81

0,005 0,097 0,356 0,458

2,305 2,305

0,035 0,199 0,234

Скидання зворотних вод, млн. куб. м на рік Таблиця 4.2.1.1 Рік 1 2010

Категорія очищення 2 О НО НДО НЧБО

О НО НДО НЧБО

Річковий басейн 3 Басейн р. Дніпро

Разом по області В тому числі Басейн р. Тетерів

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Прип’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірша

Разом по області О ННО НДО НЧБО

Басейн р. Гнилоп’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уж

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Рось

У поверхневі водні об’єкти 4 33,27 0,04 5,93 112,3 151,5

Скидання зворотних вод галузями економіки У підземні ПромисСільське Комунгосп горизонти ловість господарство 5 -

6 5,249 0,033 0,756 8,834 14,87

7 102,4 102,4

8 27,9 0,007 5,173 1,0 34,09

Інші галузі 9 0,14 0,14

27,27 0,035 4,195 39,05 70,55 6,009 0,005 1,735 12,05 19,8 4,636 0,017 0,433 4,118 9,2 0,412 0,017 2,423 10,04 12,89 3,636 0,897 6,267 10,8 46,98

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Гуйва

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Случ

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірпінь

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уборть

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Унава

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Желонь

Разом по області

46,98 0,304 0,471 6,701 7,476 2,373 0,005 0,734 5,253 8,364 14,16 14,16

0,07 0,173 0,244 5,801 5,801 0,034 0,36 0,395

Типи очищення зворотних вод, млн. куб. м на рік Таблиця 4.2.1.2. Рік 2008

2009

2010

Водний об’єкт

Скинуто разом

Нормативно очищених на очисних спорудах Разом Біол. Фіз.-хім. Механічна очистка очистка. очистка

Потужність очисних споруд Разом В т.ч. перед скиданням до водного об’єкта

Басейн р. Дніпро Разом по області:

150,7

37,0

32,33

4,671

107,7

95,38

150,7

37,0

32,33

4,671

107,7

95,38

Басейн р. Дніпро Разом по області:

143,8

34,42

31,12

3,3

102,8

92,64

143,8

34,42

31,12

3,3

102,8

92,64

Басейн р. Дніпро Разом по області:

151,5

33,27

29,85

3,425

104,3

94,42

151,5

33,27

29,85

3,425

104,3

94,42

Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, тонн на рік Таблиця 4.2.1.3 Рік

1 2008

Водний об’єкт

Скидання забруднюючих речовин В тому числі Завислі N (сума P (ортофосречовини мінераль-них фати) форм) 6 7 8 260 932 138,2

Разом

БСК

ХСК

2 Басейн р.Дніпро Разом по області В тому числі: Басейн р.Тетерів

3 15908,233

4 456

5 2079

12853,73

330

1706

213

797

Басейн р.Прип’ять

3051,493

126

373

Басейн р.Ірша

1481,879

1668

220

Басейн р.Гнилоп’ять

Мінералізація

Нафтопродукти

9 12070

10 1,033

130,7

9700

1,033

133

7,493

2369

2,831

1286

0,048

1369

2009

2010

Басейн р.Уж

1970,181

Басейн р.Рось Басейн р.Гуйва

270,077

Басейн р.Случ

990,312 74

Басейн р.Ірпінь Басейн р.Уборть Басейн р.Унава Басейн р.Желонь Басейн р.Дніпро Разом по області В тому числі: Басейн р.Тетерів Басейн р.Прип’ять Басейн р.Ірша Басейн р.Гнилоп’ять Басейн р.Уж Басейн р.Рось Басейн р.Гуйва Басейн р.Случ Басейн р.Ірпінь Басейн р.Уборть Басейн р.Унава Басейн р.Желонь Басейн р.Дніпро Разом по області В тому числі: Басейн р.Тетерів Басейн р.Прип’ять Басейн р.Ірша Басейн р.Гнилоп’ять Басейн р.Уж Басейн р.Рось Басейн р.Гуйва Басейн р.Случ Басейн р.Ірпінь Басейн р.Уборть Басейн р.Унава Басейн р.Желонь

222

1,181

1593

2,077

222

134

6,312

709

18 14562,3

4 473

16 2 1718

2 252

1 95

152,6

51 16 11870

1,69

12109,7 2455,5 1048,9 1761,0 1430 609,8 953 61 12 14238,211

379 94 14 40 51 35 41 2 1 397

1371 347 79 214 213 128 6 1617

205 46 16 29 26 12 19 1 203

78 17 4 7 12 20 5 931

135 17,53 1,915 0,063 11,25 6,82 6,275 0,01 138,5

9940 1934 934 1471 1117 536 754 52 11 10950

1,69 0,03 1,711

11903,611 2336,6 1050,841 1781,0 1290,35 158,889 1002,24 37 12,01

308 89 13 42 52 17 37 1 1

1306 311 74 262 157 8 151 3 -

169 35 17 31 22 10 12 1 -

797 134 42 21 53 16 83 -

121,9 16,6 2,81 10,35 1,889 6,24 0,01

9200 1751 902 1425 996 106 713 32 11

1,711 0,031 -

4.2.2.Основні забруднювачі водних об’єктів У 2010 році 120 суб’єктів господарювання здійснювали скиди у поверхневі водні об’єкти. За результатами аналітичного контролю протягом 2010 року визначено 27 підприємств, які скинули зворотні води у поверхневі водні об’єкти з перевищенням встановлених нормативів ГДС, з них 20 – підприємств житлово-комунального господарства, які скидають 87% недостатньо-очищених зворотних вод. (табл.4.2.2.2) Протягом 2010 року завдяки проведеним заходам із переліку підприємств, які скидали у поверхневі водні об’єкти зворотні води з порушенням нормативів гранично-допустимого скиду, вибуло шість підприємств, а саме: 1. ДП „Коростишівський спиртовий комбинат” Дільниця №2 м. Андрушівка – проведено ремонт обладнання КНС і очистку піскоуловлювача; 2. ДП „Липницький спиртовий завод” – проведено промивку водовідвідних комунікацій; 3. ПАТ ”Пиво-безалкогольний комбінат „Радомишль” – замінено шар фільтруючого гравію на локальних очисних спорудах дощової каналізації, проведено монтаж повітродувок для окислення надлишкового заліза у стічних водах перед надходженням на очисні споруди; 4. Новоград-Волинське ВУВКГ – замінено повітродувки, модернізовано систему аерації; 5. ТОВ „Корал” Довбиський фарфоровий завод” – проведено очистку водовідвідного колектора; 6. Березівське БФКП «Каскад» Житомирський район – проведено капітальний ремонт напірного каналізаційного колектора. Разом з тим, у 2010 році до переліку підприємств – забруднювачів водних об’єктів додалося три підприємства, а саме: 1. Комунальне підприємство по експлуатації штучних споруд, яке скинуло в р. Кам”янка (ліва притока р.Тетерів) 0,252 млн.м³ недостатньоочищених зливових стоків з перевищенням нормативів ГДС за вмістом азоту амонійного в 1,5 раза, фосфатів в 1,7 раза та біохімічного споживання кисню в 2,8 раза. Мережі дощової каналізації північно-західного району міста Житомира потребують профілактичного ремонту. 2. Обслуговуюче підприємство «Комунальник” смт. Першотравневе Овруцький район скинуло 0,034 млн.м³ недостатньо - очищених стічних вод селища в басейн р. Желонь з перевищенням нормативів ГДС за вмістом азоту амонійного в 2,7 раза та заліза загального в 1,3 раза. Карти полів фільтрації потребують капітального ремонту. 3. Ігнатпільська сільська рада Овруцького району скинула в р. Жерев 0,011 млн. м³ недостатньо - очищених стічних вод селища з перевищенням нормативів ГДС за вмістом азоту амонійного в 9 раз. Очисні споруди потребують реконструкції. 57

Використання та відведення води підприємствами галузей економіки

Галузь економіки

Використано води

З неї на:

Таблиця 4.2.2.1. млн. м3 Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них без числі очищенн забрудне я них 0,381 0,017 0,017

побутовопитні потреби

виробничі потреби

0,049 3,017

0,033 0,081

0,016 2,936

0,02

0,002

0,018

0,262 -

0,196 -

0,066 -

0,074 -

36,52

25,64

10,87

34,09

5,18

0,007

106,7 5,273 0,616 1,086

0,008 0,277 0,513 0,204

24,63 4,996 0,103 0,881

102,4 2,793 0,121 6,291

0,041 0,001 0,01

0,017 -

5,257 158,8

0,306 27,26

4,894 49,41

5,35 151,5

0,721 5,97

0,04

Перелік основних водокористувачів - забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Таблиця 4.2.2.2. Рік

Відомство

Підприємство забруднювач

Водний об’єкт

1 2008

Об’єм скидання, млн. м Разом 4

НО 5

Обсягзабруднюючих речовин,що скидаються, тонн на рік 7

НДО 6

Держкомітет будівництва архітектури та житлової політики

КП “ Житомирське ВУВКГ”

р. Тетерів

23,801

0,0366

2,6031

3965,205

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Коростенське КП “ Водоканал”

р. Уж

4,217

0,6409

525,081

Держкомітет будівництва архітектури та житлової політики

Новоград-Волинське ВУВКГ

р. Случ

2,042

0,1713

418,72

Міністерство аграрної політики

ЗАТ «Бердичівський хлібзавод”

р. Гнилоп’ять

0,0166

7,0

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

БУ №3 Житомирської КЕЧ району, смт.Озерне Овруцьке БВО УЖКГ

р. Гуйва

0,472

122,879

р. Норинь

0,5905

115,65

ДП “Липницький спиртзавод”

р. Повчанка

0,0095

р.Случ

0,7691

157,61

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ВАТ “Миропільська паперова фабрика” Коростишівське МКП"Водоканал"

р. Тетерів

0,4622

154,322

р. Тетерів

0,035

0,0143

7,034

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ДП «Коростишівський спирт комбінат» Дільниця №1, м.Коростишів Іршанське ДКП

р. Ірша

0,3014

129,063

р. Гнилоп’ять

0,0041

р. Ірша

0,5018

0,4901

0,0117

107,0

р. Случ

0,0088

2,0

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Міністерство промислової політики Міністерство промислової політики -

ВАТ „Бердичівський машинобудівний завод „Прогрес” ВАТ „Малинський каменедробильний з-д” ДП „Кам’янобрідський фаянс” ТОВ «Поліський фаянс» ВАТ „Чижівська паперова фабрика”

р. Случ

0,241

13,0

р. Уборть

0,0469

15,066

р. Гуйва

0,3

44,0

р. Ірша

0,0664

16,15

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ДП „Водоканал” Ємільчинського ДП ЖКП ДП „Коростишівський спирткомбінат”, Дільниця № 2, м.Андрушівка Вол.-Волинське КП “Тепловодоканал” Любарське ВПЖКГ

р. Случ

0,0477

7,118

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ДКП "ВЖРЕП" с. В. Піч

р. Тетерів

0,0421

9,77

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Філія „Іршанський ГЗК”

р. Ірша

0,001

0,0005

0,006

Мінагрополітики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ЗАТ „Кримський ТИТАН” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінагрополітики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Разом по області

2009

КП „Головіно-добробут”

р.Бистріївка

ТОВ „Рихальський з-д сухого молока” р. Уборть с.Рихальське Олевське орендне підприємство р. Уборть теплових мереж Березівське БФКП «Каскад» р. Лісна 25

0,016

2,0

0,0114

1,0

0,0503

5,14

0,0132

3,28

34,066

0,557

6,88

5828,094

Держкомітет будівництва архітектури та житлової політики

КП “ Житомирське ВУВКГ”

р. Тетерів

22,629

0,002

3830,91

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Коростенське КП “ Водоканал”

р. Уж

4,584

0,46

511,23

ЗАТ «КЕС»

р. Гнилоп’ять

1,53

624,153

Держкомітет будівництва архітектури та житлової політики

Новоград-Волинське ВУВКГ

р. Случ

2,22

0,15

404,232

Міністерство аграрної політики

ЗАТ «Бердичівський хлібзавод”

р. Гнилоп’ять

0,013

2,791

Міністерство Оборони України

р. Гуйва

0,53

144,9

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

БУ №3 Житомирської КЕЧ району, смт.Озерне Овруцьке БВО УЖКГ

р. Норинь

0,436

101,81

Державний департамент продов.України

ДП “Липницький спиртзавод”

р. Повчанка

0,661

0,22

0,01

8,816

р.Случ

0,623

0,59

105,08

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ВАТ “Миропільська паперова фабрика” Коростишівське МКП"Водоканал"

р. Тетерів

0,475

0,47

114,576

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Іршанське ДКП

р. Ірша

0,28

114,833

0,009

1,51

0,02

6,36

р. Случ

0,116

0,12

7,026

р. Уборть

0,04

42,76

р. Гуйва

0,559

0,3

53,569

р. Ірша

0,06

14,25

р. Бистріївка

0,02

3,37

р. Тетерів

0,04

4,585

р. Ірша

0,0001

0,0227

р.Очеретянка

0,03

6,0

Міністерство промислової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ВАТ „Малинський каменедробильний р. Ірша з-д” КП «Фаянсовик» с.Кам.Брід р. Немилянка

ВАТ „Чижівська паперова фабрика”

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

КП ЖКП Ємільчинської селищної ради ДП „Коростишівський спирткомбінат”, Дільниця № 2, м.Андрушівка Вол.-Волинське ЖКП

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ДП «Головино-Добробут»

Державний департамент продов.України

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ДКП "ВЖРЕП" с. В. Піч

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Філія „Іршанський ГЗК” ЗАТ „Кримський ТИТАН” КП „Черняхів-Добробут”

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Олевське орендне підприємство теплових мереж Березівське БФКП «Каскад»

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики -

ПАТ «ПБК «Радомишль»

ТОВ «Корал» Довбиський фарфор.з-д

0,04

8,518

р.Кам’янка

0,013

2,037

Р.Мика

0,16

5,96

р.Немилянка

0,08

16,1

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

КП «Пролісок» Новоівницької с/р

р.Ів’янка

0,08

100,331

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Любарське КП ЖКГ

р.Случ

0,04

6,317

Новоборівське ДЖКП

р.Ірша

0,04

9,295

0,03

5,78

0,015

2,4

35,373

0,265

5,563

6259,522

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ТОВ «Бердичівська фабрика р. Гнилоп’ять морозива» ТОВ «Рихальський з-д сухого молока» р.Уборть

Агропромполітики України Разом по області

2010

р. Уборть

Держкомітет будівництва архітектури та житлової політики

КП “ Житомирводоканал” Житомирської міської ради Коростенське КП “ Водоканал”

р. Тетерів

21,619

0,002

3530,342

р. Уж

4,551

0,437

487,36

ЗАТ «КЕС»

р. Гнилоп’ять

2,423

696,1

Міністерство аграрної політики

ТОВ «Бердичівський хлібозавод”

р. Гнилоп’ять

0,008

5,798

Міністерство Оборони України

БУ №3 Житомирської КЕЧ району, смт.Озерне Овруцьке КП «Комунальник»

р. Гуйва

0,471

113,2

р. Норинь

0,448

111,59

р.Случ

0,458

0,436

94,97

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ВАТ “Миропільська паперова фабрика” Коростишівське МКП"Водоканал"

р. Тетерів

0,48

99,30

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Іршанське ДКП

р. Ірша

0,308

149,09

0,937

0,0104

0,906

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ПАТ „Малинський каменедробильний р. Ірша з-д” КП «Фаянсовик» с.Кам.Брід р. Немилянка

0,0065

0,6

ПрАТ „Чижівська паперова фабрика”

р. Случ

0,284

17,9

р. Уборть

0,0078

2,52

р. Кам’янка

0,252

37,315

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

КП «Водоканал» Ємільчинської селищної ради КП по експлуатації штучних споруд Виконавчий комітет Житомирської Міської ради Вол.-Волинське ЖКП

р. Ірша

0,049

14,25

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

КП «Головино-Добробут»

р. Бистріївка

0,019

3,424

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ДКП "ВЖРЕП" с. В. Піч

р. Тетерів

0,0412

7,267

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики -

Міністерство промислової політики

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Філія „Іршанський ГЗК” ЗАТ „Кримський ТИТАН” КП „Черняхів-Добробут”

р. Ірша

0,0166

р.Очеретянка

0,0228

Олевське орендне підприємство теплових мереж Ігнатпільська сільська рада

р. Уборть

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ОП «Комунальник» смт.Першотравневе КП «Пролісок» Новоівницької с/р

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Любарське КП ЖКГ Новоборівське ДЖКП

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Агропромполітики України Разом по області

6,799

0,0228

7,013

0,0382

8,718

р.Жерев

0,011

1,922

р. Желонь

0,0344

3,33

р.Ів’янка

0,0753

12,6

р.Случ

0,011

1,546

р.Ірша

0,042

9,299

0,0086

2,187

0,0242

3,44

32,646

0,0417

5,925

5428,786

ТОВ «Бердичівська фабрика р. Гнилоп’ять морозива» ТОВ «Рихальський з-д сухого молока» р.Уборть 27

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод За результатами хімічних аналізів якість поверхневих вод в контрольованих створах відповідає нормативам екологічної безпеки для питного водопостачання відповідно СанПиН для №4633-88 та ОБУВ рибогосподарських водних об'єктів ІІ категорії, за виключенням таких показників, як БСК (біохімічне споживання кисню) і ХСК (хімічне споживання кисню) та залізу загальному. Вміст органічних речовин в річках області сформувався, в основному, під впливом природних чинників і за результатами спостережень останніх років залишається сталим. Щодо заліза загального, то тут поряд з чинником антропогенного впливу значну роль відіграють фізико-географічні особливості території. Високий рівень грунтових вод та слабкий поверхневосхиловий стік сприяє процесу заболочення на півночі області. Вміст у поверхневих водах області важких металів (цинк, марганець), СПАР, нафтопродуктів, фенолів знаходиться значно нижче встановлених нормативів екологічної безпеки водокористування. Мінералізація поверхневих вод області за роки спостережень значних змін не зазнає, сухий залишок залишається у межах фонових значень та значно нижче гранично-допустимої концетрації. Середньорічні значення сухого залишку знаходяться в межах 200,0 – 500,0 мг/дм³ при нормі 1000мг/дм³. Найменші значення характерні для річок північі області - Уборті та Ужа, а найбільші – для річки півдня області – Гнилоп’яті та Роставиці. За сольовим складом поверхневі води Житомирської області гідрокарбонатно-кальцієві, серед аніонів переважають гідрокарбонати, серед катіонів - кальцій. В цілому, за результатами моніторингу у 2010 році гідрохімічний стан поверхневих вод області значних змін не зазнає. 4.3 Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. Річка Тетерів Річка протікає по території чотирьох районів: Чуднівського, Житомирського, Коростишівського та Радомишльського. Гідрохімічний стан річки Тетерів від витоку до прикордонного створу з Київською областю різких змін в порівнянні з минулим роком не зазнав. Значення БСК5 протягом 2010 року знаходилось у межах 2,8 – 5,6 мгО2/дм³, при нормі 2,2 мгО2/дм³ (перевищення у 2,5р.). Середньорічне значення ХСК становить 32,4 мгО/дм³ (перевищення у 2,2р.) В цілому стан річки в порівнянні з минулим роком залишається стабільним. Річка Случ Річка протікає по території трьох районів : Любарський, Баранівський і Новоград-Волинський . Протяжність на території області 194 км. 63

В порівнянні з 2009р. покращились середні показники прозорості води, вмісту завислих речовин, внаслідок чого знизились значення ХСК та БСК5. Слід відмітити значні коливання останніх двох показників, ХСК від 31,2 до 34,0мгО/дм³, БСК5 від 3,2 до 3,76 мгО2/дм³. Максимальні значення цих показників спостерігались в літні місяці, коли значно падав рівень води в річці. Серед найбільших підприємств, що скидають недостатньо-очищені зворотні води в річку (за 54 км вище створу по водотоку річки) здійснює ВАТ «Миропільська паперова фабрика». Річка Уж Річка протікає по території трьох районів: Ємільчинський, Коростенський і Народицький. Права притока річки Дніпро, протяжність річки в межах області 162км. Згідно даних моніторингу має місце перевищення нормативів гранично допустимих концентрацій по БСК5, ХСК та заліза загального. У порівнянні з попередніми роками значних змін по цих показниках не простежується. Щодо вмісту заліза загального, то тут значну роль відіграють фізикогеографічні особливості території. Річка перетинає заболочену Поліську низовину, а болотні води містять сполуки заліза у формі розчинних комплексів, утворених з гуміновими та іншими органічними кислотами. За останні роки спостережень річка значних змін не зазнає. Вище по руслу річки організований скид забруднених стічних вод відсутній, але нижче від контрольованого створу на відстані 5,5 км р. Уж зазнає забруднення недостатньо очищеними стічними водами Коростенського водоканалу. Річка Гнилоп’ять Річка протікає по території двох районів: Бердичівського та Житомирського. Права притока річки Тетерів, протяжність річки на території області становить 70км. Середньорічне значення БСК5 знаходилось в межах 2,96 – 6,24 мгО2/дм³. Значення ХСК - у межах 27,8 – 45,1 мгО/дм³. В гирлі стан річки порівняно з 2009 роком також істотно не змінився. Перевищення нормативів ГДК згідно ОБУВ рибогосподарських водних об'єктів ІІ категорії зафіксовано по вмісту азоту амонійного в 3,3 р., БСК5 – в 2,2 р., заліза загального – в 4 р.. Вміст важких металів залишився стабільним, на рівні 2009 р.. Найближчий скид недостатньо-очищених стічних вод здійснює ЗАТ «Комплекс екологічних споруд» та ТОВ «Бердичівська фабрика морозива». Річка Ірша Річка протікає по території двох районів : Володарськ – Волинського та Малинського. Ліва притока річки Тетерів. Протяжність річки на території області від витоку до гирла 145 км. 64

Порівнюючи середні значення показників якості води в звітному році з попереднім, слід відмітити незначне зниження майже всіх показників. Середньорічні перевищення нормативів ГДК спостерігаються по азоту амонійному в 1,4 рази, залізу загальному в 5 раз, БСК5 – в 1,6 раз. Річка Уборть Річка протікає по території двох районів: Ємільчинського та Олевського і є правою притокою річки Прип’ять. Протяжність річки в межах області 174 км. Контрольні створи знаходяться нижче села Перга та с. Хочино, і є прикордонним з республікою Білорусь. Високий рівень ґрунтових вод та слабкий схил річок даного басейну сприяє процесу заболочення та впливу болотних вод на гідрохімічний стан річки. Для р.Уборть характерна висока кольоровість, яка в окремі періоди року підвищується до 120 град., що пояснюється високим вмістом заліза загального. Максимальне значення вмісту заліза в 2010 році становило 3,24 мг/дм³ (перевищення у 32 рази), середнє значення – 2,1 мг/дм³ (перевищення у 21 раз). Характерним для річки є низький вміст сухого залишку – 236 мгО/дм³, низька лужність – 1,4 мг-екв./ дм3 та низький рН – від 5,88 до 6,62 одиниць. Річка Кам'янка Річка Кам’янка ІІ-го порядку по відношенню до річки Дніпро, є лівою притокою річки Рось. Протяжність в межах області – 42 км. Протікає по одному району області – Попільнянському. Порівнюючи показники якості води р. Кам’янка з 2009 роком, можна відмітити незначне збільшення азоту амонійного, фосфатів, ХСК та БСК5. Забруднення річки недостатньо очищеними стічними водами не зафіксоване. Решта показників залишились на рівні попереднього року. Річка Норинь Річка протікає по території двох районів: Овруцького та Народицького. У контрольованих створах показники якості води залишались стабільними і протягом року різких змін не зазнали. Незначні відхилення в значеннях показників знаходяться в межах похибки вимірювання. Перевищують нормативи ГДК середні значення показників вмісту заліза загального в 3,1 р.. Гідрохімічний стан річки, незважаючи на деякі коливання показників якості води, в цілому різких змін не зазнав. Річка Гуйва Річка протікає по території двох районів: Андрушівського та Житомирського. Показники якості води в 2010 р., в основному, знаходяться на рівні попереднього року. Слід відмітити зростання вмісту азоту амонійного. 65

Перевищення нормативів ГДК згідно ОБУВ по вмісту заліза загального становить 4,8 р., азоту амонійного – в 2 р., ХСК – в 2,8р., БСК5 – в 2 р., фосфатів – в 2,6 р.. Річка Роставиця Водозабірний басейн річки, яка протікає територією Попільнянського району, розташований у південній частині Житомирської області. Мінералізація поверхневої води на півдні значно вище, ніж на півночі області. Так, вміст сухого залишку протягом даного періоду спостережень становив від 392 до 489 мг/дм³. Значна частка у сольовому складі води (від 80% сухого залишку) належить гідрокарбонатам. В 2010 р., порівняно з минулим, відмічається зростання вмісту фосфатів з 0,22 мг/дм³ до 0,6 мг/дм³, сульфатів з 54,8 мг/дм³ до 60,7 мг/дм³ тощо. Організованих скидів зворотних вод безпосередньо в річку немає.

Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів Таблиця 4.3.1 Назва водного об’єкту

Кількість створів, в яких здійснювався відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод всього

Відібрано та проаналізовано проб води

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників

Кількість випадків з перевищенням ГДК

4 28

5 ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти, феноли, СПАВи) ( 22 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість) ( 22 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість) ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, цинк) ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, кобальт, нафтопродукти) ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти)

6 19 – ХСК, 14-БСК5 12–азот амонійний, 2 – нітрити, 13- загальне залізо, 6-фосфати, 11-марганець

р. Тетерів

2 7

Тих, в яких встановле-но перевищення нормативів ГДК 3 7

р. Случ

р. Уж

р.Норинь

р.Гнилоп”ять

р.Ірша

6 – ХСК, 5-БСК5 6–азот амонійний, 3 – нітрити, 5загальне залізо, 2-фосфати, 5-мар-ганець 5 – ХСК, 4-БСК5 3–азот амонійний, 8- загальне залізо, 4-мар-ганець 7– ХСК, 4–азот амонійний 4БСК5, 8 – загальне залізо, фосфати- 5 марганець-5 12 – ХСК, 9-БСК5 6–азот амонійний, 4 – нітрити, 6загальне залізо, 2-фосфати, 4марганець 2 – ХСК, 2-БСК5 2–азот амонійний, 4- загальне залізо, 2-марга-нець

Назва водного об’єкту

Кількість створів, в яких здійснювався відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод всього

р.Уборть

Тих, в яких встановле-но перевищення нормативів ГДК 1

р.Гуйва

р.Раставица

Відібрано та проаналізовано проб води

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників

Кількість випадків з перевищенням ГДК

( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі 4 – ХСК, 6-БСК5 4–азот речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, амонійний, 6-загальне залізо, 4хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, марганець амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти)

( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти)

2 – ХСК, 3-БСК5 3–азот амонійний, 2 – нітрити, 3загальне залізо, 2-фосфати, 4марганець

4 – ХСК, БСК5-4, 4- азот амонійний, 4 – загальне залізо) марганець-2, фосфати-4

р.Кам”янка

( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі 2 – ХСК, 1-БСК5 речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, 2-загальне залізо, 1-мар-ганець хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, нафтопродукти, СПАВи)

р.Ірпінь

Всього

2 – загальне залізо ХСК-2, БСК5- 2, азот амонійний - 1, марганець –4, фосфати-2 305

4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Протягом 2010 року санепідслужбою області здійснювався контроль за 268 водопроводами та 2807 джерелами децентралізованого водопостачання. Станом на 01.01.2010р. 69 водопроводи не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам (23,14%). Причиною невідповідності є: відсутність зон санітарної охорони (14), необхідного комплексу очисних споруд (53), відсутність знезаражуючих установок (26). Впродовж 2010р. проведено 852 обстеження об’єктів централізованого водопостачання, під час яких виявлено 138 (16,2%) порушень санітарного законодавства, що негативно позначається на якості питної води. Так, питома вага нестандартних проб води за мікробіологічними показниками з джерел централізованого водопостачання становить 2,2%, за санітарно-хімічними – 12,5%. Протягом року було досліджено 7027 проб питної води на мікробіологічні показники та 6009 проб на санітарно-хімічні показники із джерел централізованого водопостачання, з них не відповідало санітарногігієнічним нормативам - 175 та 751 проба відповідно, (що складає 2,5% та 12,5% від загальної кількості досліджених проб). По водоймах 1 категорії, які є джерелами питного водопостачання (Тетерів, Гнилоп'ять, Уж, Ірша, Возня) досліджено в 2010 році по мікробіологічних показниках 150 проб, з них 7 (4,7%) не відповідали санітарним нормативам. З комунальних водопроводів області на бактеріологічні показники із джерел централізованого водопостачання досліджено 6596 проб питної води, не відповідали нормативам - 102 проби, що становить – 1,5%. За наявними оцінками система централізованого водопостачання в силу значної зношеності обладнання не завжди спроможна забезпечувати мешканців області водою гарантованої якості. Найгостріше ця проблема постала в мм. Житомирі, Коростені, Коростишеві, ВолодарськоВолинському та Малинському районах. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Результати аналізів радіологічного стану поверхневих вод на визначення цезію-137 та стронцію-90 в період з 01.01 по 31.12.09 року по створах передбачених програмою державного моніторингу засвідчують, що вміст контрольованих радіонуклідів у питних водозаборах Житомирської області протягом вказаного періоду знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання області.

Результати радіологічного моніторингу поверхневих вод за 2010 рік: Пункт спостереження

Контрольний рівень забруднення

Концентрація Бк/м3

р.Случ, 203 км від гирла Новоград-Волинське водосховище (питний водозабір м. Нов.-Волинський)

2,000

Цезій -137 0,000

Стронцій-90 0,003

р.Уж, 172 км від гирла питний водозабір м.Коростень)

2,000

0,000

0,020

р.Тетерів, 259 км від гирла водосховище "Відсічне" (питний водозабір м.Житомир)

2,000

0,000

0,008

р.Гнилоп"ять, 59 км від гирла Бердичівське водосховище (питний водозабір м.Бердичів)

2,000

0,000

0,012

р.Уборть, 120 км від гирла с.Хочино, Олевський р-н

2,000

0,000

0,020

р.Ірша, 31 км від гирла Малинське водосховище (питний водозабір м.Малин)

2,000

0,000

0,018

4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я людини. Питання забезпечення населення якісною та безпечною для здоров’я людини питної води є надзвичайно актуальним і важливим, оскільки визначає ступінь екологічної й епідеміологічної безпеки населення. На контролі санітарної епідеміологічної служби області знаходиться 268 водопроводів централізованого водопостачання, в т.ч. 70 комунальних, 62 відомчих, 135 сільських та 1 міжрайонний. На сьогодні 24% водопроводів області не відповідають санітарним нормам. Найбільша їх кількість в Коростишівському, Любарському, Народицькому, НовоградВолинському, Олевському, Радомишльському районах. В 2010 році питома вага нестандартних проб питної води з джерел централізованого водопостачання за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками становить 21,1% та 2,2% відповідно. За якістю води відсутній відомчий лабораторний контроль, окрім водопроводів, водозабір яких здійснюється з поверхневих джерел мм.Житомира, Коростеня, Малина, Новоград-Волинського, Бердичева, смт.Іршанськ та Нова Борова Володарсько-Волинського р-ну. Впродовж ряду років санепідслужбою піднімалось питання щодо відомчого лабораторного контролю за рештою водопроводів області, водозабір яких здійснюється з підземних джерел, однак до цього часу питання проведення 70

відомчого контролю залишається не вирішеним. Вибірковий лабораторний контроль за якістю води проводять територіальні санепідстанції, кошти на який не передбачені. Особливо гостро постає питання забезпечення сільського населення якісною питною водою. Значна частина сільських водопроводів знаходиться в незадовільному санітарно-технічному стані, відсутній відомчий лабораторний контроль якості питної води. Протягом 2010 року фахівцями санепідслужби області на об’єктах водопостачання винесено 759 постанов про тимчасову заборону експлуатації об’єктів, з них 253 – на постійно, 80 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, 24 особи відсторонено від роботи за пропозицією санепідслужби. В зв’язку з проведеним переобліком кількість громадських криниць станом на 01.01.2011р. становить 2430, а громадських каптажів – 37. В 2010 році відібрано та досліджено в лабораторіях санепідслужби з громадських криниць та каптажів 23036 проб води за санітарно-хімічними та 14777 проб за мікробіологічними показниками. Не відповідають гігієнічним нормативам 10541 проба (45,8%) за санітарно-хімічними та 4788 проб (32,4%) – за мікробіологічними показниками. Причиною невідповідності води за санітарно-хімічними показниками є перевищення вмісту нітратів. Найбільш забрудненою є вода в криницях Любарського – 78,9%, Радомишльського – 76,5%, Бердичівського – 73,9%, Нов.-Волинського – 53,6%, Овруцького – 61,4%, Коростенського – 67,3%, Народицького – 52,2%, Олевського – 52,2% районів. Причиною забруднення води за мікробіологічними показниками є несвоєчасне проведення очистки та дезінфекції криниць. За мікробіологічними показниками найбільший відсоток відхилень зареєстровано в Бердичівському (84,1%), Коростенському (47,9%), Народицькому (48,7%), Лугинському (44,7%), Романівському (55,0%), Новоград-Волинському (62,8% і Ємільчинському (43,5%) районах. В цілому, якість питної води відповідає встановленим нормативам. 4.6 Заходи щодо покращення стану водних об’єктів На вирішення проблеми ліквідації забруднення поверхневих та підземних вод за 2010 рік спрямовані кошти в сумі 2755,646 тис. грн., з них 18,00 тис. грн. - кошти державного бюджету, 2241,21 – кошту обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, 299,6 тис. грн. – кошти місцевого бюджету та 196,836 тис. грн. - власні кошти підприємств. На здійснення природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за 2010 рік використано 2241,21 тис. грн., а саме на: - на реконструкцію очисних споруд каналізації с.Висока Піч Житомирського району Житомирської області (в т.ч. пусконалагоджувальні роботи) – 686,998 тис. грн.; 71

- реконструкцію та технічне переобладнання очисних споруд господарсько-побутових стічних вод у м. Овруч – 1256,840 тис. грн.; - завершення реконструкції очисних споруд каналізації в смт Ємільчине (пусконалагоджувальні роботи) – 297,372 тис. грн. За рахунок інших джерел освоєно 514,436 тис. грн., а саме: - ремонт повітродувки, засувок, бетонних та металічних лотків очисних споруд каналізації на КП «Водоканал» м. Коростеня – 2,19 тис. грн.; - реконструкція повітродувного обладнання ОСК – 294,5 тис. грн.; - реконструкція КНС НОСК – 42,146 тис. грн. - ремонт і очищення усереднювача №3 ОСК-1 та преаератора ОСК-2 на КП «Житомирводоканал» – 37,2 тис. грн.; - заміну ділянки напірного трубопроводу, ремонт підйомних пристроїв усереднювала №2 і лотка подачі стоків, чистку скидного каналу і лотка подачі стоків в усереднювач №1 на ЗАТ «Комплекс екологічних споруд» м. Бердичева – 63,3 тис. грн.; - днопоглиблення на р. Тетерів м. Радомишль – 52,00 тис. грн.; - роботи, пов’язані з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойм (запобігання підтопленню) – 23,10 тис. грн. 5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування екологічної мережі 5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екологічної мережі 5.1.1. Загальна характеристика Біорізноманіття тваринного та рослинного світу складає основу природних ресурсів, які забезпечують людство продуктами харчування, сировиною, медичними препаратами тощо. Біорізноманіття Житомирщини є її найбільшим багатством. Його збереження та невиснажливе використання в області розглядається як один із пріоритетів у сфері природокористування, екологічної безпеки та охорони природи, невід’ємна складова збалансованого економічного та соціального розвитку регіону. Географічне положення, орографічні та кліматичні особливості Житомирської області зумовили формування на її території різноманітної рослинності, яка закономірно змінюється з півночі на південь. З-поміж інших областей держави Житомирська область виділяється своєю лісистістю й наявністю перезволожених і заболочених земель. Ліси області займають майже третину її території, а за лісовими ресурсами, які становлять понад 200 млн. куб. м, область посідає одне з перших місць в Україні. Рослинний світ Житомирщини характеризується великою різноманітністю дикорослих компонентів і є джерелом цінних рослинно72

сировинних ресурсів: лікарських, технічних, вітамінних тощо. На її території водиться близько трьох тисяч видів тварин, із них 98 занесені до Червоної книги України. На виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування Національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області проводиться постійна робота з виявлення і заповідання нових цінних в природничому сенсі об’єктів природнозаповідного фонду. У поточному році проведена відповідна робота щодо вивчення територій у Романівському, Олевському, Ємільчинському, Коростенському, Лугинському та Новоград–Волинському районах з метою їх подальшого заповідання. За результатами проведених досліджень за поданням держуправління рішенням двадцять третьої сесії Житомирської обласної ради V скликання від 18.03.10 № 1023 «Про утворення об’єкта природно-заповідного фонду місцевого значення» створено ботанічний заказник місцевого значення «Тішевки» площею 14,0 га; рішенням двадцять п’ятої сесії облради V скликання від 11.06.10 № 1138 «Про утворення об’єктів природнозаповідного фонду місцевого значення» - лісові заказники місцевого значення «Межиріччя» площею 274 га й «Карпиха» площею 451,2 га; рішенням двадцять шостої сесії облради V скликання від 08.09.10 №1163 оголошено загальнозоологічний заказник «Бовсунівський» (площа 1516 га), лісові заказники «Мощаниця» (площа 136,8 га) та «Мельницький» (площа 132,3 га), ландшафтний заказник «Полігон» (площа 2293,3 га); рішенням другої сесії облради VІ скликання від 14.12.10 №21 «Про утворення об’єкта природно-заповідного фонду місцевого значення» - ботанічну пам’ятку природи «Богданів дуб» площею 0,03 га. Рішеннями ж двадцять четвертої від 11.05.10 №1084 та двадцять шостої від 08.09.10 №1163 сесій Житомирської обласної ради V скликання розширено межі п’яти таких об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення: - лісового «Тересини» (на 0,3 га); - гідрологічного «Переспа» (на 36,8 га); - гідрологічного «Бучмани» (на 541,5 га); - гідрологічного «Волосне» (на 251 га); - гідрологічного «Сукачове» (на 192 га). За наслідками проведених робіт на території області створено 8 природоохоронних об’єктів загальною площею 4817,63 га та розширено межі 5 існуючих на загальну площу 1021,6 га. Так за звітний період площу заповідних територій Житомирщини збільшено на 5839,23 га. На виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки» держуправлінням з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2010 році було виділено 60 тис. грн. на науково-дослідну 73

роботу «Створення наукових обґрунтувань на нові об’єкти природнозаповідного фонду Житомирської області з метою розбудови регіональної екологічної мережі». Відповідно до додаткового кошторису витрат обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за звітний період було виділено 95 тис. грн. на науково-дослідну роботу на тему «Розробка проекту регіональної екологічної мережі Житомирської області», у результаті чого рішенням двадцять четвертої сесії обласної ради V скликання від 11.05.10 № 1080 «Про затвердження регіональної схеми екологічної мережі Житомирської області» було затверджено схему екомережі Житомирщини. Площа земельних угідь, складових національної екомережі, наведена в таблиці 5.1.1.1. Таблиця 5.1.1.1

Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2005

2006

2007

2008

2009

2010

79,4 337,7

119,4 322,4

122,6 321,1

126,29 316,3

132,13 315,1

19,99

40,88 13,12 0,2 0,5

50,9 13,12 0,2 0,5

48,8 13,12 0,2 0,5

50,9 13,12 0,2 0,5

1051,9

1096

1107,7

1116,4

1118,5

5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття Починаючи із минулого сторіччя, природа Житомирської області під дією антропогенних факторів зазнала значних змін. Велика концентрація населення в більшості промислових районів області, розміщення промислових комплексів і військових об’єктів та їх об’єднання в єдину структуру призвели до побудови численних шляхів сполучень, прокладання трубопроводів, ліній електропередач; що суттєво змінило ландшафти та місця існування дикої флори і фауни. У складі області налічується 23 райони, 5 міст обласного і 6 – районного значення, 46 селищ міського типу, 1625 сільських населених пунктів – всього понад 1680 населених пунктів. Основними джерелами забруднення довкілля на Житомирщині продовжують залишатися промислові атмосферні викиди (останніми роками спостерігається тенденція до зниження їх інтенсивності). За даними обласного управління статистики протягом 2010 року підприємствами області утворено 40271,7 тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки, зокрема відходи І класу небезпеки – 203,0 т, відходи ІІ класу небезпеки – 856,8 т, відходи ІІІ класу небезпеки – 39211,9 т.

Забруднення довкілля призводить до включення забруднюючих речовин до біохімічних ланцюгів рослин і тварин та їх хронічної інтоксикації. Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел в 2010 році склав 18,38 тис. тонн. Серед токсичних компонентів, які викидаються автотранспортом, майже 79% становить оксид вуглецю, 14,3% - вуглеводні, 6,2% - оксиди азоту, 0,5% - сірчистий ангідрид, 0,6 % - сажа. У результаті широкомасштабних осушувальних робіт значних втрат зазнали водно – болотні угіддя Полісся, які перебувають під загрозою зникнення. Хибна практика планування екстенсивного лісокористування призвела до значного виснаження лісів, зниження загальної продуктивності ценозів, погіршення товарної структури лісосічного фонду. Лісові масиви області є одними із найбільш постраждалих в Україні. Зокрема частка лісів, які відповідно до чинного законодавства вважаються постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, дорівнює 60%. 5.1.3. Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття Основними заходами щодо зниження загроз біорізноманіттю є зменшення суцільного вирубування лісів, рекреаційного навантаження, випасання худоби та витоптування нею рослин, заготівлі біоресурсів із медичною та харчовою метою, екологічно вмотивоване ведення сільського та промислового виробництва, протидія браконьєрству й забрудненню навколишнього середовища. Отже, як свідчить практика, найбільш ефективними способам збереження видів природної фауни, флори, та локальних популяцій є організація у місцях їхнього зростання заповідників, заказників та інших категорій об’єктів природно-заповідного фонду, широка просвітницька робота, введення системи заохочень. 5.1.4. Формування екомережі Головна мета створення екомережі – загальне покращення стану довкілля, а також умов життя людини та посилення здатності живої природи до самовідновлення. Конвенція Загальноєвропейської мережі передбачає створення єдиної цілісної у функціональному аспекті і неперервної системи природних територій, важливих у міжнародному відношенні, яка б забезпечила стабільне існування біосфери та функціонування природних систем забезпечення життєдіяльності людини. Загально сформована програма формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки була розроблена відповідно до рекомендацій всесвітньої стратегії збереження ландшафтного та біорізноманіття щодо питання формування Загальноєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково 75

зміненим станом в контексті вимог подальшого опрацювання, вдосконалення та розвитку екологічного законодавства України. У Законі України «Про екологічну мережу України» сформульовано основні принципи формування, збереження та використання екомережі. Разом з тим прийняття закону не призвело до суттєвих зрушень у вирішенні проблеми ідентифікації конкретних територій, які мають входити до складу екомережі для забезпечення належного режиму їх використання. Формування переліків територій і об’єктів екомережі, розроблення Зведеної, регіональних та місцевих схем і відповідних програм формування екомережі, враховуючи регламентацію відповідних процедур Законом України «Про екологічну мережу України», є складною, але вирішуваною проблемою, яка потребує багато часу. Питання державного обліку територій і об’єктів екомережі та їх моніторингу потребують додаткового опрацювання, у тому числі на рівні нормативно-проектної роботи. Іншим питанням, що залишається фактично неврегульованим, є реєстрація обмежень, які необхідні для забезпечення режиму використання територій, що є складовими екомережі. З точки зору використання Закону України «Про екологічну мережу України» для регулювання зазначених відносин можна говорити про певну декларативність його положень, що пов’язана з відсутністю будь-яких додаткових вимог до власників землі та землекористувачів і обмежень на використання земельних ділянок – складових екомережі. На територіях – складових національної екологічної мережі - має бути забезпечене проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних ландшафтів, рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України; збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України; регіонально рідкісних видів, поліпшення середовища їх існування, створення належних умов для розмноження у природних умовах та для розселення. Основні складові структурних елементів екологічної мережі Житомирської області наведені в таблиці 5.1.4.1. Таблиця 5.1.4.1

Складові структурних елементів екологічної мережі

Курортні та лікувальнооздоровчі території

Рекреаційні території

Землі під консервацією

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Ліси та інші лісовкриті площі

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним сіножаті Пасовища, покривом

Землі водного фонду

Водоохоронні зони, винесені в натуру

Складові елементи екомережі, тис. га Відкриті заболочені землі

Загальна площа екомере жі, тис. га

Водно-болотні угіддя

Загальна площа, тис. га

Об’єкти ПЗФ

№ Одиниці з/п адміністрат ивнотериторіаль ного устрою

34,4

315,1

37,5

3,9

0,5

0,2

1118,5

50,9

101,0

2,2

132,13

1664,2*

2982,7

Житомирськ а область

* Загальна площа екологічної мережі становить 1664,2 тис. га у зв’язку із урахуванням того, що території ПЗФ одночасно перебувають у інших складових елементах.

5.1.5. Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами У сучасних умовах науково-технічного прогресу, поширення новітніх технологій, а також сфер їх застосування невід'ємною складовою екологічної безпеки Житомирщини стає біологічна безпека при поводженні з генетично модифікованими організмами. В аспекті її правової регламентації слід ураховувати, що забезпечення біологічної безпеки можливе за умови застосування системи правових, організаційно-управлінських, технічних та інших засобів, що запобігають виникненню небезпечних для здоров'я людини та довкілля наслідків генно-інженерних маніпуляцій; досягнення біобезпеки у межах області має здійснюватись із дотриманням принципу застереження, зумовленого відсутністю науково обґрунтованих даних щодо міри можливої небезпеки генетично модифікованих організмів для біорізноманіття і здоров'я людини, та принципу запобігання заподіянню екологічної шкоди; біобезпека допускає наявність прийнятного рівня ризику при здійсненні генетично-інженерної діяльності; забезпечення біобезпеки зумовлює необхідність вироблення, прийняття та дотримання спеціальних правил і нормативів оцінки та управління ризиком тощо. Аналіз поняття «біобезпека» тісно пов'язаний із проблемою її забезпечення. Досягнення певної мети (в даному випадку - запобігання можливому негативному впливу генетично модифікованих організмів на довкілля та людський організм) можливе шляхом застосування певної сукупності засобів різнопланового характеру, що реалізуються здійсненням відповідних заходів. Вибір конкретних засобів та процедури їх втілення в життя залежить від того, що потрібно отримати, яка кінцева мета такої діяльності, а також від особливостей об'єктів (суб'єктів), щодо яких ці засоби застосовуються. Мета правового регулювання генетично-інженерної галузі в частині забезпечення її біобезпеки є зрозумілою - захист довкілля та людини від можливих небезпечних наслідків такої діяльності шляхом її належного впорядкування. При цьому необхідно виділити та врахувати особливості розвитку і функціонування цієї галузі, що підлягає правовому регулюванню, а отже, має бути закріплена та впорядкована за допомогою правових норм. Генетично модифіковані організми та продукція з їх вмістом є результатом застосування методів генної інженерії - одного із напрямів новітніх біотехнологій, який, починаючи з 70-х років минулого століття і до сьогодні, інтенсивно розвивається. Досягнення в галузі біотехнології відкривають Житомирщині широкі перспективи і знаходять своє застосування сьогодні у медицині, виробництві 77

фармацевтичних препаратів, сільському господарстві, харчовій промисловості, зберіганні продуктів, запобіганні захворюваності тварин, переробці сміття, біологічному відновленні або очищенні довкілля тощо; але переміщення продуктів генної інженерії за межі лабораторій і поширення їх у найрізноманітніших сферах людського життя сприймається досить неоднозначно як вченими, так і широкою громадськістю. Зумовлено це різними причинами, передусім відсутністю науково доведеного факту безпечності застосування генетично модифікованих організмів для людини та довкілля, тобто використання досягнень генної інженерії з одного боку надає людині значні можливості як у науково-дослідній, так і у прикладній сферах, з іншого - пов'язане із певним ризиком. Тому на даному етапі необхідним є забезпечення запобігання потенційним негативним наслідкам (у тому числі віддаленим у часі) здійснення генетично-інженерної діяльності. Важлива роль у цьому процесі належить засобам правового регулювання відповідної сфери суспільних відносин. Саме тому протягом останніх десятиліть в екологічному праві (насамперед міжнародному) в рамках інституту правового забезпечення збереження біологічного різноманіття розвивається новий напрям - правове регулювання забезпечення біобезпеки при поводженні з генетично модифікованими організмами. Регулювання питань забезпечення біобезпеки у генно-інженерній галузі на міжнародному рівні здійснюється передусім у рамках природоохоронної діяльності ООН, а також у межах регіональних міждержавних утворень (наприклад, Європейський Союз). Аналіз норм міжнародно-правових актів, які регулюють відносини у сфері поводження з генетично модифікованими організмами, свідчить, що вони розроблені з урахуванням загальновизнаних положень та принципів екологічного права. Основні з цих принципів у загальному вигляді були сформовані ще у 1972 р. на Стокгольмській конференції з навколишнього середовища у відповідних деклараціях і надалі розвинені у Всесвітній стратегії розвитку (1980 p), Всесвітній хартії природи (1982 p), документах, розроблених Всесвітньою комісією з навколишнього середовища та розвитку (створена у 1987 p), Конференцією з навколишнього середовища та розвитку (1992 p., Ріо-де-Жанейро) тощо. Саме в них були сформульовані зобов'язальні засади збереження живої та іншої природи, які стали свого роду стратегічним дороговказом при формуванні нормативної бази, покликаної врегульовувати розвиток і впровадження у практику досягнень однієї з новітніх технологій - біотехнології та її складової - генної інженерії. Головною думкою цих міжнародних документів є те, що природні ресурси Землі, включаючи повітря, ґрунти, флору і фауну та особливо репрезентативні зразки природних екосистем, мають бути збережені на благо теперішніх та прийдешніх поколінь шляхом детального планування діяльності людини й управління нею в міру необхідності; при здійсненні людиною будь-якої діяльності не повинні порушуватися важливі екологічні 78

процеси і системи підтримання життя, слід зберігати генетичне різноманіття та забезпечувати стале використання видів та екосистем. Особливе значення для регулювання відносин у сфері поводження з генетично модифікованими організмами мають положення окремих документів, прийнятих у 1992 р. на Конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку в Ріо-де-Жанейро. Серед них слід виділити Декларацію з навколишнього середовища та розвитку (Декларація Ріо) та Конвенцію про біологічне різноманіття. Важливу роль відіграє Конвенція про біологічне різноманіття, прийнята 5 червня 1992 р. та ратифікована Україною 29 листопада 1994 р.. Її метою є збереження та стале використання біологічного різноманіття, спільне отримання на справедливій та рівній основі вигод, пов'язаних із використанням генетичних ресурсів. Низка положень цієї конвенції стосується здійснення діяльності у сфері сучасної біотехнології, у тому числі генної інженерії. Зокрема у ній визначається доступ до генетичних ресурсів; передача біотехнологій; розподіл вигод, пов'язаних із використанням біотехнології; питання біобезпеки. У ст. 19 Конвенції звертається увага на необхідність прийняття додаткового документа, який визначав би порядок безпечної передачі, використання та застосування генетично модифікованих організмів; умови міждержавного обміну наявною інформацією про правила використання таких організмів та порядок дотримання техніки безпеки при поводженні з ними, а також про потенційно можливий шкідливий вплив генетично модифікованих організмів на довкілля тощо. Крім безпосередньої вказівки на необхідність прийняття спеціального документа, який регламентував би порядок поводження з генетично модифікованими організмами, потреба у прийнятті такого роду нормативного акта пояснювалася цілою низкою причин. Серед них можна виділити такі взаємозумовлені обставини як швидкий розвиток та поширення сучасної біотехнології; надходження продуктів генної інженерії на світовий ринок товарів; ймовірність неконтрольованого вивільнення генетично модифікованих організмів у довкілля; наявність потенційного ризику для здоров'я людини та навколишнього природного середовища при поводженні з генетично модифікованими організмами й продукцією із вмістом генетично модифікованих компонентів. Оскільки зупинити розвиток біотехнології сьогодні неможливо, то важливим фактором стає розробка заходів її безпеки щодо довкілля та здоров'я людини, а також механізму їх ефективної реалізації. Це було ще одним чинником, який зумовлював потребу прийняття спеціального документа. Оскільки на час обговорення питання про доцільність чи недоцільність прийняття відповідного спеціального міжнародного документа щодо генетично модифікованих організмів розміщення на ринку продуктів біотехнології вже відбулося, то, безумовно, виникла потреба у виробленні таких міжнародно-правових норм, які б, не перешкоджаючи розвиткові торговельних відносин на світовому ринку продукції, забезпечували при цьому належний захист довкілля та здоров'я людей. 79

У результаті тривалої роботи, яка супроводжувалася бурхливими дебатами, 29 січня 2000 р. у Монреалі (Канада) було підписано Протокол з біобезпеки до Конвенції про біологічне різноманіття, який набув чинності 11 вересня 2003 р. Основною метою Протоколу є забезпечення належного рівня захисту людини та навколишнього природного середовища у сфері передачі, обробки та використання генетично модифікованих організмів, які є результатом сучасної біотехнології, при цьому основна увага приділяється транскордонному переміщенню. Цей документ розроблений з урахуванням принципу застереження, який має застосовуватись у разі "прийняття рішень в умовах наукової невизначеності щодо шкідливих наслідків запропонованої діяльності для навколишнього середовища та здоров'я людей" і є одним з найважливіших у процесі запобігання заподіянню шкоди довкіллю ще до того, як вона виникне. Щодо сфери дії Протоколу з біобезпеки, то він застосовується до транскордонного переміщення, транзиту, обробки та використання усіх генетично модифікованих організмів, які можуть несприятливо вплинути на збереження та стале використання біологічного різноманіття, з урахуванням також ризиків для здоров'я населення. Проте є окремі випадки, на які сфера дії документа не поширюється. Наприклад, згідно зі ст.5 положення Протоколу не застосовуються до генетично модифікованих об'єктів, що мають форму фармацевтичних препаратів для людини. Отже, Протокол з біобезпеки встановлює правила поводження з генетично модифікованими організмами. При цьому вони є різними залежно від типу діяльності щодо генетично модифікованих організмів, зокрема виділяються такі: транзит генетично модифікованих організмів; використання їх у закритих системах; транскордонне переміщення для цілеспрямованого вивільнення у довкілля; транскордонне переміщення генетично модифікованих організмів, що призначені для використання як продовольства, кормів або для переробки. Ці види діяльності вчиняються із застосуванням процедури попередньої обґрунтованої згоди; процедури щодо генетично модифікованих організмів, які призначені для використання як продовольства, корму або для переробки; обробки, транспортування, упаковки та ідентифікації; інформування громадськості та її участі. У 2002 р. Україна приєдналася до Протоколу з біобезпеки. Це лише один із перших кроків на шляху до формування сукупності нормативноправових актів, призначених врегульовувати відносини у сфері поводження з генетично модифікованими організмами. В українському законодавстві немає спеціального закону про забезпечення біобезпеки при здійсненні генетично-інженерної діяльності. Оскільки протягом 90-х років минулого століття генетично модифіковані організми з'явилися на території України, виникла нагальна потреба у виробленні та нормативному затвердженні певних правил, які регламентували б діяльність щодо них. Серед перших документів, покликаних врегулювати цю сферу суспільних відносин, можна виділити 80

кілька урядових актів - це розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 р. про створення Міжвідомчої ради з питань регламентації випробувань, реєстрації і використання трансгенних рослин в Україні при Державній комісії по випробуванню та охороні сортів рослин Мінагропрому України. Наступним кроком стало затвердження урядом 17 серпня 1998 р. Тимчасового порядку ввезення, державного випробування, реєстрації та використання трансгенних сортів рослин в Україні. Даний документ приймався для посилення правового регулювання відносин, що виникали у результаті розвитку генетично-інженерної галузі.14 грудня 2001 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про утворення Міжвідомчої ради з питань новітніх біотехнологій". Фактично цими кількома нормативноправовими актами Кабінету Міністрів України й обмежується законодавство, призначене для регулювання відносин у сфері генетичної інженерії. Поряд із цим протягом останніх років до ряду законів були внесені зміни та доповнення, якими частково врегульовано й відносини у сфері поводження з генетично модифікованими об'єктами. Йдеться, зокрема, про Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", ст.1 якого після внесення змін і доповнень серед ряду факторів середовища життєдіяльності виділяє й біологічні, до яких віднесено вірусні, пріонні, бактеріальні, паразитарні тощо. Про можливість виробництва продуктів за допомогою генної інженерії йдеться також у Законі України "Про тваринний світ". Так згідно з вимогами ст.51 цього Закону створення нових штамів мікроорганізмів, біологічно активних речовин, виведення генетично змінених організмів, виробництво інших продуктів біотехнології здійснюється лише на підставі позитивних висновків державної екологічної експертизи. Використання цих організмів і речовин без позитивних висновків екологічної експертизи забороняється. До того ж, як зазначено у ст.53 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", їх виробництво й використання здійснюється тільки після проведення комплексних досліджень їх впливу на здоров'я та навколишнє природне середовище за дозволом Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Отже, зазначені організми є об'єктами екологічної експертизи. Таким чином, до них мають застосовуватися положення, закріплені в інших законах України екологічного спрямування. Зокрема, йдеться про Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст.53, 57) та Закон України "Про екологічну експертизу" (ст.13). Важливими є норми, що містяться в Законі України "Про захист прав споживачів". Їх належне застосування також сприятиме досягненню необхідного рівня біобезпеки. Так ст.18 Закону закріплює право споживачів на інформацію про товари (роботи, послуги). Згідно зі змінами, внесеними до цього закону 10 січня 2002 р., до такої інформації належить також обов'язкова позначка на відповідному товарі, яка свідчить про "застосування генної інженерії під час виготовлення товарів". Це положення закону 81

співзвучне з відповідними вимогами міжнародних документів, наприклад, Картахенського протоколу з біобезпеки (ст.18), де закріплені вимоги щодо обов'язкового маркування продукції, яка містить або складається з генетично модифікованих організмів. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу На території області охороняється 70 видів судинних рослин, 1 вид грибів, 5 видів вородостей. З метою охорони рослин та попередження виникнення і розповсюдження осередків шкідників та хвороб в 2010 році на території лісогосподарських підприємств проводились планові лісопатологічні обстеження на площі 106 тис. га. Лісовою охороною лісогосподарських підприємств області згідно з затвердженими проектними відомостями постійно проводився рекогносцирувальний нагляд за найбільш небезпечними шкідниками (сосновим пильщиком, шовкопрядом, пядуном сосновим та ін.). Впродовж 2010 року працівниками лісової охорони державних лісогосподарських підприємств з метою впровадження біологічних методів боротьби з шкідниками лісових насаджень було розвішано 1200 шпаківень та синичників, огороджено 750 мурашників. Інформація щодо видів рослин яким загрожує небезпека наведена в таблиці.5.2.1.1. Таблиця 5.2.1.1

Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека Назва виду Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

Кількість видів 599 126 6 140 871

2005 70 1 5 76

2006 70 1 5 76

Види, яким загрожує небезпека 2007 2008 2009 70 70 70 1 1 1 5 5 5 76 76 76

2010 70 1 5 76

5.2.2. Лісові ресурси Ліс – найважливіша складова частина біосфери планети, і її роль визначається не тільки величезним економічним потенціалом, а й безперервно зростаючим соціальним значенням, що випливає із здатності лісу сприятливо впливати на оточуюче людину середовище. Ліси виконують одночасно три функції: економічну, споживчу як джерело деревної і не деревної сировини, екологічну, або захисну, та соціальну. Великий екологічний, біологічний, економічний і соціальний потенціал лісів викликав у земної цивілізації почуття необхідності їх розумного використання і репродукування. 82

Житомирська область займає одне з провідних місць в Україні за запасами лісових ресурсів. Загальний запас стовбурної деревини становить Площа земель лісогосподарського призначення становить 1122,1 тис. га, у тому числі: - державних лісогосподарських підприємств – 749,7 тис. га; - комунальних лісогосподарських підприємств – 298,2 тис. га; - ліси Міноборони – 13,034 тис. га; - ліси Мінтрансу – 4,7 тис. га; - землі запасу сільських рад - 26,2 тис. га; - комунальні ліси – 1,4 тис. га; - агроформування – 1,4 тис. га; - інші відомства – 14,5 тис га. Лісистість Житомирщини становить 34,1%. Дані про землі лісогосподарського призначення регіону наведені в табл.5.2.1.1. Таблиця 5.2.2.1

Землі лісогосподарського призначення № з/п 1 1. 1.1 1.2 1.3 2. 3.

Одиниця виміру

Кількість

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі:

3 тис га

4 1122,1

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

тис. га

749,7

Примітк а 5

298,2 45000 тис. га

1018

34,1

Лісові масиви області є одними з найбільш постраждалих в Україні: частка лісів, які, згідно з нормативними документами, вважаються постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, складає понад 60%. Радіоактивне забруднення держлісфонду в області є мозаїчним, хоча спостерігаються загальні закономірності – збільшення щільності радіоактивного забруднення території з наближенням до джерела радіоактивних викидів Чорнобильської АЕС. 654,96 тис. га (87,7%) – площа радіоактивно забруднених земель лісового фонду держлісгоспів обласного управління лісового та мисливського господарства, а саме: - 0,1 – 2,0 Кі/км2 – 378,85 тис. га (57,8%); - 2,1 – 5,0 Кі/км2 – 159,02 тис. га (24,3%); - 5,1 – 10,0 Кі/км2 – 50,9 тис. га (7,8%); - 10,1 – 15,0 Кі/км2 – 19,4 тис. га (3,0%); - 15,1 і більше Кі/км2 – 46,79 тис. га (7,1%).

Найбільш гостра ситуація спостерігається в Овруцькому та Народицькому спеціалізованих лісових господарствах, на територіях яких у 1991 році на площі 29085 га, яка входить до зони безумовного відселення, припинені всі види лісогосподарських робіт. Лісові насадження у цій зоні характеризуються незадовільним санітарним станом, збільшенням щорічного відпаду дерев, зменшенням захисних функцій лісу та стійкості лісових екосистем, значною пожежною небезпекою, важкою доступністю території. Лісові пожежі, які виникають з різних причин, на цій території важко ліквідуються, а територія вимушено залишається на самовідновлення лісу, що призводить до зміни порід, заболочення та інших негативних наслідків. Особливо треба підкреслити, що близько 300 тис. га лісів підприємства «Житомироблагроліс» на радіоактивне забруднення обстежені лиш фрагментарно, тобто на третині площі лісів області радіаційна ситуація є вкрай неповною. Підвищення лісистості України для лісівників Житомирщини є одним із важливих завдань при виконанні державної програми «Ліси України» й орієнтиром досягнення оптимальної лісистості області – 37%. З метою залучення коштів місцевих бюджетів для створення нових лісів в області, виготовлення правовстановлюючих документів на землю та на право користування розміщених на них лісами головою обласної державної адміністрації прийнято розпорядження від 11.11.08 №374 «Про розвиток лісового господарства області», яким доручено головам районних державних адміністрацій утворити комісії для проведення інвентаризації всіх непереданих у користування лісів, розташованих на територіях районів, та передати їх у користування державним спеціалізованим лісогосподарським підприємствам. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створеннят з0ахисних насаджень із 2006 по 2009 роки і за 2010 (звітний) рік (у розрізі міністерств та відомств) наведена в таблиці 5.2.2.2. Таблиця 5.2.2.2.

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га 2006

2007

2008

2009

2010

Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду

5766,1

5889

6966,7

5545,9

4240,3

Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

Протягом 2010 року посилено охорону лісових насаджень, торф’яних масивів і сільгоспугідь від пожеж. За звітний період у лісах Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» зафіксовано 73 випадки лісових пожеж на загальній площі 217 га. У порівнянні з 2009 роком кількість пожеж зменшилася у 84

4,8 рази (з 353 пожеж у 2009 році до 73 у 2010 році). Значно зменшилися також площі, пройдені вогнем, та розміри нанесених збитків. Лісовою охороною та підрозділами УМВС України В області за порушення правил пожежної безпеки до адміністративної відповідальності притягнуто 309 чоловік, стягнено штрафів на суму 7,8 тис. грн.. Інформацію щодо загибелі лісових насаджень від пожеж наведено в табл. 5.2.2.3 Таблиця 5.2.2.3

Загибель лісових насаджень від пожеж Пройдено пожежами , га №

Район

Житомирська область

Кількість випадків

Площа на 1 випадок, га

Завдані збитки, тис. грн.

Лісові землі всього

в т.ч. верховими

217,0

Нелісові землі

Звітний рік, га

Попередній рік, га

всього

в т.ч. побічні **

12,2

Протягом 2010 року державними підприємствами Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства та дочірніми підприємствами Житомирського обласного комунального агро лісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» рубки головного користування проводилися в межах затверджених розрахункових лісосік. Основними видами рубок головного користування є суцільні рубки, які є найраціональнішими з екологічної точки зору. Об’єми та площа спеціального використання лісових ресурсів державного значення за минулий рік наведено в табл. 5.2.2.4. Таблиця 5.2.2.4

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2010 році

Район

Житомирська область

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3

1481,88

Фактично зрубано разом, га/тис.м3

хвойні розрахун- фактично кова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 тис. м3

5327/1400,88 908,32

Зрубано по господарствах твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахунк фактично кова зрубано, ова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 тис. м3

3256/883,22 156,16

573/153,53

417,4

1498/364,13

5.2.3. Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів Ліси Житомирщини віддавна були місцем заготівлі грибів, ягід, лікарської сировини не тільки для населення, а й для промислових потреб. У практичному сенсі дикорослі види становлять понад 60% загальної кількості видів покритонасінних рослин регіону, але тривале надмірне використання природних ресурсів багатьох цінних лікарських рослин, інтенсифікація господарського використання територій з наявністю 85

лікарських рослин, несприятлива екологічна ситуація в зоні з високим ресурсним потенціалом після аварії на Чорнобильській АЕС спричинили значне погіршення стану ресурсів більшості дикорослих лікарських рослин. Сьогодні ЗАТ «Ліктрави» - найбільший виробник лікарських засобів з лікарської рослинної сировини в Україні. Більш як 1000 аптек і фірм нашої країни ведуть реалізацію продукції акціонерного товариства. У його асортименті близько 60 найменувань лікарських трав та зборів. Їх заготівлю проводять в екологічно чистих регіонах України, велика кількість сировини завозиться з інших держав: Китаю, Індії, Єгипту, Молдови, Польщі тощо. Динаміка заготівлі лікарської сировини наведена в табл.5.2.3.1. Таблиця 5.2.3.1

Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік

2005

2006

Вид рослин Аїр звичайний, корінь Бузина чорна, квіти Береза повисла, бруньки Вільха, шишки Глід криваво-червоний, плоди Глід криваво-червоний, квіти Горобина звичайна, плоди Горобина звичайна, квіти Грицики звичайні, трава Деревій звичайний трава Звіробій звичайна, трава Золототисячник звич., трава Конвалія звичайна, трава Кора дуба Кора крушини Кропива дводомна, листя Кукурудзяні приймочка Липа серцелиста, квіти Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, листя Перстач сріблястий, трава Пижмо звичайне, квіти Підбіл звичайний, листя Подорожник великий, листя Полин гіркий, трава Полин звичайний, трава Ромашка лікарська, квіти Собача кропива, листя Сосна, бруньки Спориш звичайний, трава Сухоцвіт багновий, трава Фіалка триколірна,квіти Хвощ польовий, трава Цмін пісковий, суцв. Череда трироздільна, трава Чистотіл великий, трава Шипшина травнева, плоди Лепеха, коренивище Перстач, коренивище Чорниця, пагони Стулки квасолі Причепа, трава Всього Аїр звичайний, корінь Бузина чорна, квіти

Обсяги заготівлі, т встановлені ліміти фактично заготовлено 0,45 0,397 0,228 0,014 0,4 0,092 1,2 2,1 13,4 0,815 0,466 3,0 1,7 2,0 0,11 0,426 0,156 1,2 4,8 0,35 1,39 0,45 0,36 0,65 3,08 0,61 0,834 1,35 0,566 0,620 1,7 4,3 0,15 0,005 2,6 1,1 0,049 0,1 19,22

33,998

Береза повисла, бруньки

8,12 0,99 0,345 0,11 2,57 0,76 6,77 3,41 4,69 0,08 0,31 0,3 8,31 1,2 1,25 3,48 -

0,27 2,54 0,197 0,136 10,54 8,95

Шипшина травнева, плоди Лепеха, коренивище Перстач, коренивище Чорниця, пагони Стулки квасолі Причепа, трава

1,53 7,48 1,1 0,345 0,57 17,83

Всього

Аїр звичайний, корінь Бузина чорна, квіти Береза повисла, бруньки Вільха, шишки Глід криваво-червоний, плоди Глід криваво-червоний, квіти Горобина звичайна, плоди Горобина звичайна, квіти Грицики звичайні, трава

94,233 0,287 4,52 0,85 0,410 0,10 2,57 0,21 0,84 6,56 3,23 5,01 0,07 0,29 0,26

Вільха, шишки Глід криваво-червоний, плоди Глід криваво-червоний, квіти Горобина звичайна, плоди Горобина звичайна, квіти Грицики звичайні, трава Деревій звичайний трава Звіробій звичайна, трава Золототисячник звич., трава Конвалія звичайна, трава Кора дуба Кора крушини Кропива дводомна, листя Кукурудзяні приймочка Липа серцелиста, квіти Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, листя Перстач сріблястий, трава Пижмо звичайне, квіти Підбіл звичайний, листя Подорожник великий, листя Полин гіркий, трава Полин звичайний, трава Ромашка лікарська, квіти Собача кропива, листя Сосна, бруньки Спориш звичайний, трава Сухоцвіт багновий, трава Фіалка триколірна,квіти Хвощ польовий, трава Цмін пісковий, суцв. Череда трироздільна, трава Чистотіл великий, трава

2007

Деревій звичайний трава Звіробій звичайна, трава Золототисячник звич., трава Конвалія звичайна, трава Кора дуба Кора крушини Кропива дводомна, листя Кукурудзяні приймочка Липа серцелиста, квіти Материнка звичайна, трава

Мати-й-мачуха, листя Перстач сріблястий, трава Пижмо звичайне, квіти Підбіл звичайний, листя Подорожник великий, листя

8,22 1,3 1,29

Полин гіркий, трава Полин звичайний, трава Ромашка лікарська, квіти Собача кропива, листя

Фіалка триколірна,квіти Хвощ польовий, трава Цмін пісковий, суцв. Череда трироздільна, трава Чистотіл великий, трава

3,81 0,26 1,87 0,201 0,101 11,21 7,53 -

Шипшина травнева, плоди Лепеха, коренивище Перстач, коренивище Чорниця, пагони

1,49 7,32 1,08 0,351

Стулки квасолі Причепа, трава Всього

0,49 16,52 88,25

Аїр корінь Алтей корінь Безсмертник квітки Березові бруньки Глоду плоди Глоду квітки Бузини квітки Дубова кора Девясил корінь Материнка трава Звіробою трава Золототисячник трава Калган корінь Крушини кора Кукурудзяні рильця Кропива листя Липа цвіт Мати-й-мачухи листя Вільхові шишки Хвощ польовий трава Грицики трава Подорожник листя Полину трава Пустирнику трава Пижмо квітки Ромашка квітки Горобини плоди Соснові бруньки Сушениці трава Деревію трава Споришу трава Фіалки трава Череди трава Чистотілу трава Чорниці пагони Чабрецю трава

7,80 0,00 9,20 5,60 0,50 0,04 2,40 7,50 0,30 0,50 9,00 0,08 0,10 11,70 0,20 0,10 1,40 3,30 0,40 4,30 1,21 0,60 0,90 2,30 2,90 0,30 0,60 1,50 0,10 9,50 0,00 1,60 8,20 4,50 11,60 0,40

Шипшини плоди

6,80

Сосна, бруньки Спориш звичайний, трава Сухоцвіт багновий, трава

2008

2009

Всього

117,43

Аїр корінь

1,0

Алтей корінь

Безсмертник квітки

8,0

Березові бруньки

1,3

Глоду плоди

0,5

Глоду квітки

Бузини квітки

0,5

Дубова кора

Девясил корінь

Материнка трава

Звіробою трава

9,15

Золототисячник трава

0,15

Калган корінь

0,15

Крушини кора

2,5

Кукурудзяні рильця

0,5

Кропива листя

2,9

Липа цвіт

0,17

Мати-й-мачухи листя

2,0

Вільхові шишки

0,15

Хвощ польовий трава

2,5

Грицики трава

Подорожник листя

1,4

Полину трава

2,3

Пустирнику трава

1,1

Пижмо квітки

3,1

Ромашка квітки

Горобини плоди

0,11

Соснові бруньки

0,2

Сушениці трава

Деревію трава

0,5

Споришу трава

0,59

Фіалки трава

0,13

Череди трава

6,0

Чистотілу трава

1,0

Чорниці пагони

0,7

Чабрецю трава

Шипшини плоди

Всього

48,6

5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Антропогенна трансформація природного покриву Житомирської області призвела до зменшення чисельності популяцій багатьох видів судинних рослин. У регіоні, як і в Україні в цілому, складається загальна негативна тенденція збіднення флори, при цьому найбільш вразливими виявилися 89

реліктові та ендемічні види, види, що знаходяться на межі ареалу, види з вузькою екологічною амплітудою, які зустрічаються виключно у специфічних екологічних нішах (наприклад, скельні папороті), цінні лікарські та декоративні види, види складного життєвого циклу тощо. При відборі видів до списку рідкісних застосований загальний принцип обов’язковості охорони в області видів судинних рослин, які вже мають високий статус охорони – міждержавний (занесені до світового Червоного списку; Бернської конвенції, Європейського Червоного списку) або загальнодержавний (занесені до «Червоної книги України» (2009)). Крім того, до списку рідкісних в області включена численна група регіонально рідкісних видів, популяції яких у Житомирській області є рідкісними, проте в інших регіонах України є більш звичайними. З використанням зазначених принципів формування в регіоні розроблено й затверджено рішенням XXVІ сесії обласної ради V скликання від 08.09.10 № 1162 «Про затвердження переліку регіонально рідкісних видів судинних рослин Житомирщини» сучасний Список регіонально рідкісних видів судинних рослин Житомирської області, який включає 154 види, що становить близько 10% видів флори судинних рослин на цій території. Всього рослинний світ області налічує близько 1550 видів, із яких підлягають особливій охороні за Бернською конвенцією (1979) 13 видів; занесені до Європейського червоного списку рідкісних видів, які зникають у Всесвітньому масштабі (1991), - 4 види; занесені до Червоної книги України (2009) 99 видів тощо. Інформація, щодо видів рослин, занесених до Червоної книги України, наведена в табл.5.2.4.1. Таблиця 5.2.4.1

Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин

Район Житомирська область

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз. 99

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од. 18

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва 12

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

Підсніжник звичайний, любка зеленоквіткова, коручка морозниковидна, пухирник малий, гніздівка звичайна, пухирник проміжний, любка дволиста, лілія лісова, лікоподієлла заплавна, ситник розчепірений, журавлина дрібнолиста, росичка проміжна.

5.2.5. Адвентивні види рослин Адвентивні рослини з’явилися на території Житомирської області внаслідок навмисного або випадкового занесення людиною. За способом занесення виділяють ксенофіти, занесені випадково (більшість адвентивних рослин) ергазіофіти, занесені навмисно (клен американський, акація біла). У флорі Житомирщини налічується понад 535 видів адвентивних рослин, що складає близько 34% від усіх судинних рослин. Простежується тенденція збільшення їх кількості й розширення спектра місцезростання . Поширення частини з них, за даними науковців, вийшло з-під контролю та нині має характер експансії, причому сучасний період характеризується їх активним укоріненням не тільки у поширених та антропогенних екотопах, але й у природних, особливо болотних і заплавних. До таких видів в області треба віднести борщівники Сосновського та Монтегацци, ехиноцистис шипуватий, золотушник канадський, айстру ланцетну тощо. Боротьба з цими видами не проводиться (вони не є карантинними), тобто вони швидко поширюються, утворюючи нові ценози та активно розростаються, збільшуючи свої популяції, вкрай негативно впливаючи (пригнічуючи з подальшим знищенням) на стан аборигенних видів і ценозів. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори області наведена в табл.5.2.5.1. Таблиця 5.2.5.1

Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Географо-генетичні групи антропофітів

Європейська Південноєвропейсько-азіатська Східноєвропейсько-азіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число ксенофітів

% від всіх ксенофітів

99 66 44 16 11 27

37,6 25,1 16,7 6,1 4,2 10,3

105 43 6 5 98 5 14

38,0 15,6 2,2 1,8 35,5 1,8 5,1

5.2.6. Стан зелених насаджень Житомирської області Зелені насадження є важливим чинником формування мікроклімату населених пунктів. Вони насичують повітря киснем, затримують пил, дим, захищають від вітру, а влітку – від прямого сонячного проміння, поглинають звукову енергію. Збереження зелених насаджень є пріоритетним напрямом діяльності багатьох громадських екологічних організацій. На виконання Указу Президента України від 08.08.1998 р. № 855 «Про День довкілля», розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2010 р. № 777-р «Про проведення щорічної всеукраїнської акції з благоустрою «За чисте довкілля», до Всесвітнього дня Землі в області проведено заходи, спрямовані на поліпшення стану довкілля, озеленення міст та інших населених пунктів, прилеглих до них територій. Загалом в акції взяли участь 844 тис. чоловік, силами яких посаджено 951,5 га нових лісових насаджень, упорядковано 722,51 га парків, скверів, алей, створено 14 нових

парків загальною площею 23,2 га, посаджено понад 1 млн. дерев і понад 20 тис. кущів, облаштовано нові газони, квітники на площі 23,89. Учасниками акції ліквідовано 1925 та впорядковано 706 сміттєзвалищ, очищено від сміття 607,37 км берегів річок, водойм, впорядковано 259 джерел, території навколо пам’ятників, обелісків, меморіальних та пам’ятних дошок, встановлених на честь загиблих у Великій Вітчизняній війні, Афганістані, та аварії на ЧАЕС. Збільшення площі зелених насаджень на території області відбувається в основному за рахунок створення нових зелених насаджень. У 2010 році створено зелених насаджень на площі 45,125 га, проведено догляд за насадженнями площею 962 га. Інформація щодо озеленення населених пунктів області наведена в таблиці 5.2.6.1 Таблиця 5.2.6.1

Озеленення населених пунктів, га Заходи

Рік 2005

Створено нових зелених насаджень, га

48,5

Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

410,9

2006

2007

2008

2009

121,1

132,3

156,29

105,5

1238

1245

1259

0,3 964

2010 45,1 25 0,4 962

5.2.7. Заходи щодо збереження рослинного світу На підставі вивчення стану та загроз рослинному світу як складової біорізноманіття науковцями області запропоновані першочергові завдання з вивчення та охорони рідкісних видів судинних рослин, а саме: вивчення біорізноманіття лісостепової частини Житомирської області та виявлення у цьому регіоні рідкісних видів судинних рослин; вивчення репрезентативності мережі об’єктів природнозаповідного фонду Житомирської області у відношенні до рідкісних видів судинних рослин і флори області вцілому; пошуки у типових місцезростаннях популяцій видів, які нині вважаються зниклими в області, відомих за старими даними, з метою їх заповідання; заповідання ряду популяцій рідкісних видів, які заслуговують на індивідуальну охорону і яким загрожує зникнення; моніторинг за станом популяцій рідкісних видів, ведення созологічних паспортів на окремі найбільш цінні популяції.

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Загальна характеристика тваринного світу Тваринний світ Житомирщини багатий і різноманітний. Він нараховує близько 400 видів, у тому числі ссавців – 67, птахів – 270, риб – 30. Особливо цінними є мисливські тварини: лось, олень благородний, козуля, дикий кабан. У заплавах річок водяться бобри, видра, норка європейська, повсюди – борсуки, горностаї, вовки. У північних районах області розмножуються такі цінні види птахів як глухар, тетерук, рябчик. З рідкісних птахів тут трапляються лелека чорний, орлан білохвіст, змієїд. 5.3.2. Стан та ведення мисливського господарства З метою ведення мисливського господарства, охорони, використання та відтворення тваринного світу всіма користувачами мисливських угідь проведено мисливське впорядкування, що дозволяє визначити пропускну спроможність мисливських господарств. Для забезпечення стабільного використання та якісного відтворення мисливських тварин користувачами мисливських угідь виконується комплекс біотехнічних заходів, перш за все – розроблення довгострокових планзаходів із охорони та відтворення мисливських видів тварин. Для виконання даного завдання - досягнення максимальної кількості тварин - забезпечується їх успішне зимування, збереження періоду тиші, охорона та створення ділянок укриття від негоди й ворогів. Так у 2010 році користувачами посилено охоронялася зона узлісся між польовими угіддями і ділянками лісу, - унаслідок чого відмічено приріст чисельності основних видів мисливських тварин. Для підвищення кваліфікаційного рівня працівників єгерської служби 5 років поспіль перед відкриттям полювання Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства проводиться семінарнавчання з перевіркою знань штатних єгерів державних підприємств. У 2010 році в проведенні навчального семінару додатково взяло участь 8 команд від приватних користувачів мисливських угідь. Для проведення даного навчального семінару залучались науковці та провідні спеціалісти у галузі мисливствознавства, біотехнії з різних регіонів держави, а також представники держуправління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. Станом на 01.01.10 у середньому по області один штатний єгер обслуговує 8,1 тис. га мисливських угідь. На виконання вимог ст. 4, 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», ст. 11, 36, 56 Закону України «Про тваринний світ», Указу Президента України «Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин» від 23 травня 2005 року № 837/2005; п. 3 «Положення про державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього 93

природного середовища України від 19.02.07 № 55 та Окремого доручення від 23.12.08 № 341-од «Щодо проведення обліків мисливських тварин» державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області спільно із Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства прийнято спільний наказ від 19.12.08 за № 117-од/213 «Про проведення обліку мисливських тварин», зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у Житомирській області від 19.01.09 за № 10/917, відповідно до якого всі користувачі мисливських угідь області, починаючи з 2009 року, щорічно повинні проводити облік мисливських тварин після сезону полювання для отримання даних до державного статистичного спостереження № 2 тп (мисливство) «Звіт про ведення мисливського господарства» та проекту лімітів, за участю представника територіального органу Мінприроди України. Держуправліням не погоджені ліміти використання диких парнокопитних тварин, бобра та куниці лісової тим користувачам, у господарствах яких чисельність зазначених видів мисливських тварин не досягла оптимальної, за винятком проведення селекційного відстрілу. Дані чисельності основних груп мисливських тварин наведено в таблиці 5.3.2.1 Таблиця 5.3.2.1

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2006 19848 94087 260213

2007 20354 91497 304198

2008 21944 94689 3281941

2009 23294 66042 69712

2010 26235 86495 280182

Аналіз динаміки чисельності основних видів мисливських тварин свідчить, що чисельність парнокопитних стабілізувалась, а кількість таких видів як лось, олень благородний, олень плямистий і дикий кабан зростає з кожним роком. Стримує ріст чисельності дрібної дичини надмірна кількість лисиць в угіддях (в середньому 2,7 особин на 1000 га). З метою вжиття дієвих заходів щодо регулювання чисельності хижих тварин, зокрема червоної лисиці, на території області впроваджено ряд організаційних і біотехнічних заходів, спрямованих на зменшення чисельності хижаків й випадків їх захворювання на сказ, - унаслідок чого чисельність лисиці порівняно з 2009 була зменшена майже на 1000 особин. Динаміка чисельності копитних за останні п’ять роки свідчить, що чисельність даної групи тварин знаходиться в межах 19,8 тис. - 26 тис. голів. Чисельність хутрових за даний період коливається від 66 тис. до 94 тис. гол.. Кількість основних мисливських тварин за даними обліків у порівнянні з 2006 збільшилася. Чисельність копитних зросла на 6,3 тис. голів і становить 6,7%, а пернатих на 19,9 тис. голів (71,3%). Динаміка добування основних видів мисливських тварин наведена в табл.5.3.2.2. 94

Таблиця 5.3.2.2

Добування основних видів мисливських тварин Рік

2006

2007

2008

2009

2010

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто, гол.

Не використано ліцензій шт.

Олень благородний

Олень плямистий

Козуля Кабан

234 378

241 410

183 261

58 149

Олень благородний

Олень плямистий

Козуля Кабан

239 555

218 442

182 373

36 69

Лось

Олень благородний

Олень плямистий

Козуля Кабан

329 674

350 664

272 375

78 289

Лось

Олень благородний Олень плямистий Козуля

335

299

263

704

700

472

228

550 882

525 836

369 538

156 298

Кабан Олень благородний Олень плямистий Козуля Кабан

Причина невикористання

Тривала відсутність снігового покриву, недостатня стрілецька підготовка мисливців

Аналіз використання лімітів користувачами мисливських угідь у сезоні полювання 2009/2010 р. свідчить, що ліміти використані в повному обсязі лише по оленю плямистому. Основними причинами неосвоєння лімітів є відсутність снігового покриву та недостатня професійна майстерність мисливців. 5.3.3. Стан та ведення рибного господарства На території області промисловий вилов риби не здійснюється. 5.3.4. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Тваринний світ Житомирщини відрізняється значним розмаїттям складу. На території області багато унікальних природних комплексів, де

водяться рідкісні і зникаючі види тварин. Охорона і відновлення їх завжди розглядались як загальнодержавна справа. Із видів, занесених до Європейського Червоного списку, на території області знаходяться: вовчок ліщиновий, рись, деркач, мінога українська тощо. Із видів, занесених до Червоної книги України, - лелека чорний, заєць-біляк, мінога українська, глухар, видра річкова, рись, норка європейська тощо. Кількість видів фауни Житомирщини, яким загрожує небезпека, та ті, які відтворено на території області, відображено в таблицях 5.3.4.1 та 5.3.4.2. Таблиця 5.3.4.1

Охорона та відтворення тваринного світу

Район Житомирська область

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз. 18

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва Лелека чорний

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва -

Таблиця 5.3.4.2

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва виду

Кількість видів

Види, яким загрожує небезпека 2007

2008

2009

2010

Хребетні

301

ссавці

птахи

180

плазуни

земноводні

риби

круглороті

Безхребетні

Разом:

370

5.3.5. Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття Розповсюдження інвазивних видів і збудників хвороб зростає внаслідок розширення обсягів торгівлі і зростання туристичної діяльності. Підвищений ризик біотичного обміну є невід’ємним наслідком глобалізації. Інтродуковані інвазивні види можуть викликати різкі зміни у структурі і функціях екосистем. Зростання конкуренції за їжу та місце зростання призводить до зниження чисельності і втрат цінного аборигенного генофонду.

Інтродукція та занесення чужорідних видів в Україну, зокрема й на Житомирщину, є однією з причин зникнення місцевих видів, що пов’язано з негативними проявами збіднення навколишнього середовища. Станом на 01.01.11 в Житомирській області нараховується понад 70 інвазійних видів, поширення яких носить характер експансії. Збільшуючи як чисельність локалітетів, так і окремих популяцій, у державі, в тому числі й на Житомирщині, характер фітоінвазії та експансії мають такі види як амброзія полинолиста, соняшник бульбистий (топінамбур), розрив-трава золотиста, чорногір тощо. Згадані види активно розширюють свій ареал, заселяють вільні території внаслідок господарської діяльності людини. 5.3.6. Заходи щодо збереження тваринного світу На виконання вимог законів України «Про тваринний світ», «Про мисливське господарство та полювання» та інших нормативних актів користувачами об’єктів тваринного світу вживаються відповідні заходи з його збереження, до яких належать такі: - встановлення норм раціонального використання тварин; - встановлення заборон і обмежень у використанні тварин; - охорона середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин; - попередження загибелі тварин при здійсненні виробничих процесів; - створення об’єктів природно-заповідного фонду та виділення інших територій, що підлягають охороні; - організація наукових досліджень, спрямованих на обгрунтування заходів з охорони тваринного світу; - створення системи обліку, кадастру та моніторингу тваринного світу; - проведення широкої виховної роботи серед населення області. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Стан і розвиток природно-заповідного фонду Житомирщини Одним із головних і найдієвіших методів збереження біорізноманіття на території Житомирської області є створення природоохоронних територій. Саме вони забезпечують умови, необхідні для зменшення шкідливого антропогенного впливу на біологічні об’єкти, сприяють збереженню цілісності екологічних систем, у яких можуть підтримуватися природні механізми відносин між біологічними видами, необхідними для їх існування. На Житомирщині знаходиться 211 об'єктів природно-заповідного фонду загальною прощею 132133,03 га, з них 20 об'єктів загальнодержавного (їх площа становить 57940,04 га) та 191 місцевого (площа – 74192,99 га) значення. Відсоток заповідності складає 4,2%. Складові природно–заповідного фонду 97

Природні заповідники загальнодержавного значення, 50976,84 га - 2 Заказники загальнодержавного значення, 6757,0 га – 10 місцевого значення, 73842,36 га - 135 Пам’ятки природи загальнодержавного значення, 51,0 га – 2 місцевого значення, 93,69 га - 35 Ботанічні сади загальнодержавного значення, 35,4 га – 1 Дендрологічні парки місцевого значення, 14,9 га - 3 Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, 119,8 га – 5 місцевого значення, 242,04 -18 З метою формування розгалуженої мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки», Указу Президента України від 23.05.05 № 838/2005 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні», Указу Президента України від 14.08.09 № 611 «Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні» протягом 2010 року в області проводилася планова робота щодо розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду. За її результатами рішеннями сесій обласної ради оголошено 8 природоохоронних об’єктів місцевого значення (ботанічну пам’ятку природи «Богданів дуб» площею 0,03 га, ботанічний заказник «Тішевки» площею 14,0 га, загальнозоологічний заказник «Бовсунівський» площею 1516,0 га, ландшафтний заказник «Полігон» площею 2293,3 га; лісові заказники «Мощаниця» (площа 136,8 га), «Мельницький» (площа 132,3 га), «Межиріччя» (площа 274,0 га), «Карпиха» (площа 451,2 га)) та розширено межі 5 існуючих заказників місцевого значення (лісового «Тересини» (на 0,3 га), гідрологічних «Переспа» (на 36,8 га), «Бучмани» (на 541,5 га), «Волосне» (на 251 га), «Сукачове» (на 192 га)), внаслідок чого площа заповідних територій Житомирщини збільшилася на 5839,23 га. Більшу частину природно-заповідного фонду Житомирщини складають території та об’єкти, що розміщені на землях лісогосподарських підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства – 148 природоохоронних об’єктів (70,14 % від загальної кількості). Динаміка розвитку природно-заповідного фонду Житомирської області наведена в таблиці 5.4.1.1.

Таблиця 5.4.1.1

Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Категорія об'єкта ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам'ятки природи Ботанічні сади Дендропарки Паркипам'ятки садовопаркового мистецтва

Кількість

Площа, тис. га

1995 -

2000 -

2008 -

2009 -

86 -

Площа територій суворої заповідності

2010 -

1995 -

2000 -

2008 -

2009 -

2010 -

1995 -

2000 -

2008 -

2009 -

2010 -

20104

50976,84

99 -

129

138 -

145 -

1970 -

40023,7 -

101960,4

74760,76 -

80599,36 -

64,57

144,56

144,53

144,69

35,4

4 25

3 23

403

20,3 406,6

14,9 363,9

14,9 361,84

За останні 15 років площа природно-заповідного фонду збільшилася більше, ніж у 2,5 рази шляхом створення переважно таких територій як заказники, пам’ятки природи та парки-пам’ятки природи садово-паркового мистецтва. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.11 наведена в таблиці 5.4.1.2. Таблиця 5.4.1.2 Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2011 року № п\п Найменування об’єків ПЗФ

1. 2. 3. 4. 5.

Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа га га тис га 3 14,9 3 0,01 10 6757,0 135 73842,36 145 80,60 1 460,0 9 14909,16 10 15,4 2 358,0 5 31933,4 7 32,3 1 352,0 28 7956,7 29 8,3 2 2781,0 19 10914,9 21 13,7 1 612,0 1 3,4 2 0,6 3 2194 26 8109,8 29 10,3 2

51,0

93,69

0,14

2 1

51,0 35,4

17 3 15 -

80,41 0,15 13,13 -

19 1

0,13 0,00015 0,01313 0,0354

Парки-пам'ятки садовопаркового мистецтва 9. Заповідні урочища РАЗОМ * Крім того: Природні заповідники 8.

119,8

242,04

0,36

6963,2

191

74192,99

209

81,16

50976,84

57940,04

191

74192,99

211

Всього 132,13

5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення Частина боліт Поліського природного заповідника під назвою «Поліські болота» має міжнародне значення згідно з Конвенцією про водноболотні угіддя, їх загальна площа складає 2145 га. Угіддя є типовим водно-болотним комплексом для одного з найбільш заболочених регіонів Європи – Полісся і включає ділянку верхових і перехідних боліт Міроші та ділянку перехідних низинних боліт у заплавах малих річок Болотниці і її притоки Жолобниці, що входять до складу Поліського природного заповідника. Угіддя знаходиться у межах природоохоронної території, і тому тут здійснюються лише наукові дослідження, природоохоронні заходи. Поліський природний заповідник щорічно в план роботи включає організацію робіт щодо контролю за станом водно-болотного угіддя міжнародного значення «Поліські болота». Серед головних напрямів досліджень є моніторинг за станом збереження біологічного та ландшафтного різноманіття в рамках 5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон За наявності рекреаційних ресурсів Житомирщина посідає одне з провідних місць у державі. Курортно-рекреаційні ресурси області визначаються як ефективний інструмент, що дозволяє впливати на поліпшення економічної, соціальної й екологічної ситуації; однак його розвиток пов'язаний із низкою проблем, які випали на 2010 рік. У Житомирській області 1122,1 тис. га лісів, лісистість території становить близько 34,1%, на одного мешканця припадає 0,7 га лісу. Територією області протікає 221 річка довжиною понад 10 км, загальною протяжністю 5366 км, на річках побудовано 41 водосховище з запасами води понад 160 млн.м3 та 799 ставків загальною площею водного дзеркала близько 10 тис. га. Для задоволення рекреаційних потреб населення навколо міст і селищ виділено 42 тис га зелених зон. Наприклад, зелена зона Житомира становить 16 тис. га, 6 тис. га з яких – лісопаркова. Крім цього, розпорядженням облвиконкому від 10.12.87 № 285 у 11 районах області створено 47 зон масового короткочасного відпочинку загальною площею 459 га та у 17 районах – 69 рекреаційних пунктів (їх площа - 71,5 га). 100

Останніми роками у зв’язку з відсутністю у лісогосподарських підприємств коштів і недостатністю матеріально-технічних засобів зменшились обсяги робіт з догляду за лісовими насадженнями, що призвело до погіршення їх стану. На території області нараховується 23 парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва; в тому числі: 5 – загальнодержавного і 18 місцевого значення. Загальна площа – 361,84 га. Три дендропарки займають площу 14,9 га. 5.6. Історико-культурна спадщина На державному обліку в області перебуває 3202 пам’яток, у тому числі археології – 805, історії – 2317, монументального мистецтва – 80. До Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення занесено 16 пам’яток, у тому числі пам’яток археології – 12; історії – 3 та монументального мистецтва – 1. В регіоні також знаходиться 316 пам’яток архітектури, серед них місцевого значення – 255, національного – 61. До об’єктів національної спадщини віднесено музей-садибу Е.Ганської в с.Верхівня Ружинського району; будинок Лесі Українки у м.Новограді-Волинському; братську могилу учасників повстання Коліївщини 1767 р. в с.Кодня Житомирського району. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених міст України в Житомирській області віднесено такі: м. Житомир – 1240 рік, м. Бердичів – 1430 рік, м. Коростень – 945 рік, м. Коростишів – 1399 рік, смт Любар – XVІІ століття, м. НовоградВолинський – 1257 рік, м. Овруч – 946 рік, м. Олевськ – 1488 рік, м. Радомишль – близько 1150 року. На Житомирщині знаходиться 23 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва (5 загальнодержавного та 18 місцевого значення) загальною площею 361,84 га; більшість із них створено у минулих століттях навколо панських маєтків зусиллями української, польської, російської аристократії. Закладалися вони на лоні мальовничих ландшафтів і природних лісових масивів й займали значні площі. Великі маєтки чи чудові парки, які відвідували видатні люди того часу, ставали осередками культурного життя суспільства. На жаль, сучасні межі парків не завжди співпадають із колишніми межами садиб. У наш час старовинні парки, які в минулому належали окремим родинам, використовуються для масового відпочинку населення, як території навчальних і господарських установ. Зміна функцій створених парків призвела до перепланування окремих ділянок, будівництва споруд та об’єктів, непередбачених первісними проектами. Експлуатація парків в умовах недостатнього догляду за насадженнями та інтенсивних рекреаційних навантажень істотно змінила загальну структуру цих природно-антропогенних комплексів. Особливо страждає від цього рослинність, яка є їх винятково цінним компонентом. 101

Сучасний стан насаджень парків-пам’яток садово-паркового мистецтва має такі тенденції розвитку: - збіднення таксономічного складу (із насаджень випадають за віком, а також через відсутність необхідного догляду та пошкодження людьми, у першу чергу, хвойні дерева та кущі, декоративні листяні породи); - зміна ландшафтів (за рахунок самосіву заростають галявини та просіки): парковий тип ландшафту, в якому співвідношення між площею деревних насаджень і газонами становить 1:1; як правило, замінений на лісовий, другосортний; - заміна основних паркотворних видів їх менш цінними супутниками (граб, ясен, клен). Для всіх парків необхідна реконструкція насаджень, спрямована на збагачення видового складу, відновлення первинних ландшафтів, повернення домінантної ролі тим видам, які формували основу парку під час закладу або у період найбільшого розквіту. Для кожного об’єкта має бути розроблено науково обґрунтований проект утримання та реконструкції (реставрації чи відновлення). Вартість розробки кожного такого проекту висока й може бути визначена індивідуально для кожного об’єкта під час проектування. В області діяли дві загальнодержавні програми: «Програма паспортизації об’єктів культурної спадщини на 2003-2010 рр.» та «Програма збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки». На Житомирщині споруджено понад 160 пам’ятників і пам’ятних знаків жертвам голодомору і політичних репресій. З ініціативи органів виконавчої влади у містах Коростені та Новограді-Волинському проводяться археологічні дослідження. 5.7. Туризм як фактор впливу на довкілля Туристична галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери області, стрімко інтегрується у світову туристичну індустрію. Пріоритетний напрям розвитку в’їзного та внутрішнього туризму є важливим чинником підвищення якості життя, утворення додаткових робочих місць, поповнення бюджету області й підвищення її авторитету в Україні. Розвиток туризму впливає на такі сектори економіки як транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним із найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. У свою чергу важливими факторами розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал Житомирщини. З метою активізації робіт із розвитку в’їзного туризму і збільшення надходжень до бюджету від туристичної галузі видано розпорядження голови облдержадміністрації № 39 від 05.07.02 “Про затвердження Програми розвитку туризму в Житомирській області на 2002-2010 роки”. 102

Підготовлено та направлено в райони ряд документів із пропозиціями щодо розвитку сільського зеленого туризму. Налагодження роботи щодо прийому вітчизняних і зарубіжних туристів на селі дозволить залучити додаткові кошти до розвитку сільського господарства, збільшити кількість робочих місць для сільських працівників. Вивчається питання розроблення нових туристичних та екскурсійних маршрутів в області, з усіх міст і районів зібрано матеріали щодо наявності на їх територіях історичних, культурних й природних пам’яток. На Житомирщині проведено комплексну перевірку об’єктів туристичної інфраструктури вздовж транспортної автомагістралі «РівнеЖитомир-Київ», вжито ряд заходів із покращення стану вказаних об’єктів перед початком літнього оздоровчого сезону. Станом на 01.01.11 в області зареєстровано 98 суб’єктів туристичної діяльності, що на 14% більше у порівнянні з минулим роком (станом на 01.01.10 цей показник становив 86). Представники туристичних підприємств регіону беруть участь у всеукраїнських та міжнародних туристичних ярмарках, салонах, виставках із метою отримання нових пропозицій від українських та зарубіжних партнерів. Крім того, 26 вересня 2010 року з метою популяризації туристичного потенціалу області, стимулювання розвитку внутрішнього і в’їзного туризму, виховання у молоді патріотизму та любові до рідної землі, в рамках Всесвітнього дня туризму (27 вересня) та Дня туризму в Україні в Житомирі вперше відбулася обласна туристична виставка-ярмарок «Житомирщина туристична-2010». Свій туристичний і рекреаційний потенціал представили райони та міста Житомирської області, можливості відпочинку житомирянам та гостям міста продемонстрували туристичні підприємства. На виставці працювало «Містечко майстрів», відвідувачів розважали лауреати фестивалю авторської (бардівської) пісні «Мі-сі-соль». Для молоді цього дня було організовано пригодницьку гру «Квест» та «Велоквест». Протягом дня музеї міста приймали відвідувачів безкоштовно. Містом курсував екскурсійний старий трамвай. Отже, вцілому у Житомирській області у зв’язку з наслідками Чорнобильської катастрофи, низьким рівнем розвитку туристичної інфраструктури переважна більшість туристичних підприємств працюють у напрямі виїзного туризму. За таких умов потребує вирішення питання відродження та розбудови власної туристичної інфраструктури Житомирщини, залучення коштів іноземних та вітчизняних інвесторів, нарощування обсягів надання туристичних послуг за рахунок розширення в’їзного та внутрішнього туризму, здійснення заходів державної підтримки рекламно-інформаційної діяльності, розроблення інноваційних проектів і проведення наукових досліджень з питань туризму. 6. Стан земельних ресурсів та грунтів 103

6.1. Структура та стан земельних ресурсів Земельний фонд Житомирської області станом на 1 січня 2011 року становить 2982,7 тис. га, в тому числі землі: –сільськогосподарських підприємств складають 510,8 тис. га; –громадян – 829,4тис. га; –закладів, установ і організацій – 36,1 тис. га; –промислових та інших підприємств – 16,7 тис. га; –підприємств та організацій транспорту, зв’язку – 30,1 тис. га; –частин, підприємств, організацій, установ, навчальних закладів оборони – 33,5 тис. га; –організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення – 20,4 тис. га; –лісогосподарських підприємств – 1110,5 тис. га; –водогосподарських підприємств – 10,9 тис. га; –спільних підприємств, міжнародних об’єднань і організацій з участю українських, іноземних, юридичних та фізичних осіб – 0,1 тис. га; –державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, загального користування, резервного фонду) – 439,1 тис. га. 6.1.1. Структура та динаміка змін земельного фонду України В результаті складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, реорганізації господарств, проведення робіт по встановленню меж та видачі правовстановлюючих документів на право постійного користування землею, на право власності на землю підприємствам, організаціям, установам та громадянам пройшли зміни в структурі власників землі та землекористувачів: – площа сільськогосподарських підприємств зменшилась на0,5 тис.га. та їх кількість в цілому - на 2 в результаті банкрутства господарств, їх укрупнення, отримання громадянами земельних часток (паїв) в натурі, виключення із площ земельних ділянок, що підлягали розподілу, деградованих, малопродуктивних, заболочених земель, зменшення оренди земель запасу, резерву та земельних ділянок визначених під не витребувані земельні частки (паї); – площа земель, які надані у власність і користування громадянам зменшилась на 17,2 тис.га в зв’язку з закінченням договорів оренди на ділянки для сінокосіння та випасання худоби, на земельні частки (паї) фермерськими господарствами. Управлінням Держкомзему у Коростенському районі введені дані по розпайованих землях, що призвело до зменшення площі земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та збільшення площ земель запасу та для ведення особистого селянського господарства (по Коростишівському району згідно розпорядження голови райдержадміністрації проведено зміну цільового призначення земель з ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ділянки для ведення особистого селянського господарства. 104

Разом з тим збільшилась площа отриманих земельних часток (паїв) в натурі, ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, ділянок для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності. По області пройшло зменшення площ колективного городництва та відповідно і у їх кількості, на підставі матеріалів інвентаризації земель; – площа закладів культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізкультури і спорту, торгівлі, побуту та інших закладів, установ і організацій зменшилась на 0,2 тис.га внаслідок відмови від користування землею та уточнення площ підприємств при проведенні робіт по видачі правовстановлюючих документів на право користування землею, укладання договорів оренди; – площа промислових та інших підприємств збільшилась на 0,4 тис. га в основному внаслідок укладання договорів оренди для здійснення промислової діяльності; – площа підприємств транспорту, зв’язку частин, організацій, установ, навчальних закладів оборони, установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, земель водогосподарських підприємств; спільних підприємств, міжнародних об’єднань залишилась без змін; – площа лісогосподарських підприємств збільшилась на 0,2 тис. га в результаті передачі земель запасу лісогосподарським підприємствам та уточненням їх площ при інвентаризації земель; – площа земель державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, резервного фонду) збільшилась на 17,3 тис.га внаслідок відмови окремими сільськогосподарськими підприємствами від користування землями запасу, та переводу земель із товарного сільськогосподарського виробництва до даної категорії земель. На території області розташовано 1675 населених пунктів, в тому числі 11 міст, 43 селищ та 1621 сільських населених пунктів. За звітний період, як і в попередні роки, зменшилися сільськогосподарські угіддя. Зміни в складі угідь відбулися в результаті уточнення складу угідь при інвентаризації земель сільськогосподарського призначення під час складання проектно – технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), яка затверджена у встановленому законодавством порядку. В зв’язку з тим, що передача земель у колективну власність проводилась на застарілих планово-картографічних матеріалах зйомок 60-70 років минулого століття, розпайованими виявилися заболочені, малопродуктивні, деградовані сільськогосподарські угіддя та землі, що заросли самосівом лісу. При розробці проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) відповідно до статті 5 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” уточнювалися місце розташування меж і площі сільськогосподарських угідь, які підлягали розподілу між власниками земельних часток (паїв). З площ, з яких виділялися в натурі земельні ділянки 105

власникам земельних часток (паїв), враховуючи волевиявлення самих власників, виражене в їх заявах, в яких вони не заперечували щодо зменшення розміру та вартості паю і відповідно до статті 7 вищеназваного Закону виключалися землі: деградовані, малопродуктивні, заболочені, а також інші землі, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб. До деградованих земель віднесені земельні ділянки, в яких поверхня порушена внаслідок водної та вітрової ерозії, добування корисних копалин, до малопродуктивних – сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно не ефективним, до заболочених – землі з надзвичайно високим рівнем ґрунтових вод, що не дає можливості використовувати ці землі в якості сільськогосподарських угідь, до інших земель, які не доцільно використовувати для сільськогосподарських потреб – землі, що заросли лісом в результаті тривалого їх не використання в зв’язку з низькою продуктивністю. Віднесення земельних ділянок до вищеназваних земель здійснювалось комісіями, створеними райдержадміністраціями. Проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), в яких відображені зміни в складі угідь і відповідно проведений перерахунок розміру та вартості земельних часток (паїв), погоджені відповідними райдержадміністраціями і затверджені на зборах власників земельних часток (паїв) та пройшли державну землевпорядну експертизу. Протягом 2009 року збільшилися ліси та лісовкриті площі на 5,3 тис. га, болота на 1,1 тис.га, води – на 0,1 тис. га зменшились забудовані – на 0,1 тис. га, відкриті без рослинного покриву – на 0,2 тис.га, Зміни відбулися в результаті уточнення складу та площ угідь при інвентаризації земель лісогосподарських підприємств, земель сільськогосподарського призначення під час складання проектно – технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам. Загальна площа осушених земель не змінилася. При проведенні робіт по інвентаризації земель сільськогосподарського призначення уточнений склад та площі угідь на осушених землях, в зв’язку з тим: - рілля зменшилась на 2,2 тис.га; - перелоги збільшились – на 2,3 тис.га; - сіножаті зменшились – на 0,5 тис.га; - пасовища зменшились – на 0,2 тис.га; - ліси збільшились на – на 0,2 тис.га; - чагарники збільшились – на 0,4 тис.га; - Зміни відбулися по формах власності на землю. В результаті уточнення площ сільськогосподарських угідь при проведенні робіт по коректуванні планових матеріалів зйомок минулих років при видачі 106

державних актів на право власності на земельні частки (паї) громадянам, приватна власність зменшилась на 9,1 тис.га. Відповідно державна збільшилась на 9,1тис.га. Динаміка структури земельного фонду області Таблиця 6.1.1.1. 2000 Основні види угідь

Загальна територія

Всього, Всього, тис.га тис.га

2006 % до загальн ої Всього, площі тис.га терито рії

2007

2008

2009

% до % до % до Всього, загальної Всього, загальної Всього, загальної тис.га площі тис.га площі тис.га площі території території території

2982,7

100

2982,7

100

2982,7

100

1558,6

1535,2

51,5

1601,0

1535,2

51,5

1601,0

53,7

1051,4*

1057,6*

1106,6

1057,6*

1106,6

37,1

88,5

89,0

3,0

89,4

89,0

3,0

89,4

3,0

92,5

97,7

3,3

99,9

97,7

3,3

99,9

3,3

37,2

37,3

1,3

37,3

1,3

37,3

1,3

74,6

24,3

0,8

24,8

24,3

0,8

24,8

0,8

95,1

2834,0

2836,2

95,1

2834,0

95,0

48,8

1,6

48,8

1,6

2982,7

100

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі Усього земель (суша) Території, що покриті поверхневими водами

2841,3 48,9

2836,2 48,8

1,6

48,8

* за 2000, 2005 і 2006 роки наведені дані щодо земель вкритих деревиною та чагарниковою рослинністю.

6.1.2. Господарська освоєність земельних угідь Ерозія. Ерозійним процесам піддано 104,8 тис га сільськогосподарських угідь, з них: водній - 83,9 тис га, вітровій - 20,9 тис га, одночасно піддані водній і вітровій ерозії 87,8 тис. га.. Процеси водної ерозії переважають в Лісостеповій частині області, що пов’язано з інтенсивним сільськогосподарським виробництвом, та на території Словечансько-Овруцького кряжу, в Овруцькому районі, що знаходиться на Поліссі. Землі піддані вітровій ерозії майже рівномірно поширені по території області. Найбільше еродованих земель в Ружинському районі – 29,6 % сільськогосподарських угідь, Любарському районі – 14,2 % с. г. угідь, Попільнінському районі – 11,1 %.

107

Процеси водної ерозії сильно виражені на 11,9 тис га с. г. угідь, середньо - на 20,2 тис га, слабо - на 51,8 тис га. Підкислення. Розподіл ріллі за ступенем кислотності ґрунтів станом на 01.01.1999 р. наступний: сильно кислі – 20,2 тис га, середньо кислі – 78,9 тис га, слабо кислі – 161,2 тис га, близькі до нейтральних – 272,8 тис га, нейтральні – 436,5 тис га. Забруднення. Основними забруднювачами землі є радіоактивні речовини, які випали в результаті Чорнобильської катастрофи та залишкові кількості хімічних засобів захисту рослин. Станом на 01.01.2001 р. в області нараховується 1417,7 тис га земель забруднених радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що складає 47,53 % від загальної території області. Основними забруднювачами є Cs137 та Sr90. До зони відчуження відноситься 0,1 тис га, ці землі знаходяться на території Народицького району. До зони обов’язкового (безумовного) відселення відноситься 95,3 тис га, з них: сільськогосподарські угіддя - 4,9 тис га, лісовкриті площі- 70,4 тис га, в межах населених пунктів - 1,0 тис га, інші площі - 18,0 тис га. Загальна площа земель зони добровільного (гарантованого) відселення складає 600,3 тис. га, , з них: сільськогосподарські угіддя 129,9 тис га, лісовкриті площі - 399,2 тис га, в межах населених пунктів 41,5 тис га, інші землі - 33,4 тис га; 11,032 га відведено для розширення існуючих та будівництво нових промислових підприємств, передано у власність громадянам -103,2 тис га. Територія зони посиленого радіологічного контролю складає 721,6 тис. га., з них: сільськогосподарські угіддя - 359,0 тис га, лісовкриті площі - 268,9 тис га, в межах населених пунктів - 62,0 тис га, інші землі - 31, 7 тис га; передано у приватну власність громадянам 341 тис га. Підтоплення Станом на 01.01.2001 р. в області нараховується 358,433 тис га осушених земель, з них 0,335 тис га мають рівень залягання ґрунтових вод менше 0,5 м, 296,339 тис га – від 0,5 до 1,5 м, 61,759 тис га – більше 1,5 м. Загальна площа перезволожених ґрунтів складає 79,2 тис га (7,3% ріллі), а площа заболочених ґрунтів - 284,9 тис га (26,4% ріллі). Деградація земель Житомирської області наведена в таблиці 6.1.2.1.

108

Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Таблиця 6.1.2.1. Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2000 1081,4*

2005 1081,4*

2006 1081,4*

2007 1081,4*

2008 1081,4*

36,3

20,9 83,9 104,8 260,3 -

20,9 83,9 104,8 260,3 5,2 -

20,9 83,9 104,8 260,3 9,7 -

20,9 83,9 104,8 260,3 -

В загальну площу земель, які піддаються деградації (1081,4) включені землі зони відчуження (0,1 тис га), зони обов’язкового (безумовного відселення (95,3 тис га), зони добровільного (гарантованого) відселення (600,3 тис га), ерозійно-небезпечні землі 104,8 тис га, землі з сильно кислими (20,2 тис га) і середньо кислими (78,9 тис га) ґрунтами, при цьому слід враховувати про наявність земель на яких одночасно відбуваються два або більше процеси деградації, і те що процеси деградації можуть посилюватись іншими несприятливими природними або техногенними процесами або умовами, наприклад, шкідливий вплив на людину та об’єкти фауни на радіоактивно-забрудненних землях значно посилюється на перезволожених та заболочених ґрунтах, особливо - в поєднанні з їх підкисленням, що характерно для торф’яних, торфово-болотних, болотно-лучних, лучноболотних ґрунтів Полісся. 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Загальна площа сільськогосподарських угідь та ріллі на протязі останніх п’яти років суттєво не змінюється, станом на 01.01.10 р. складає відповідно 1599,915 тис га, і 1092,837 тис га. Сільськогосподарські угіддя займають 55,5% території області (на 13,9% менше ніж в середньому по Україні), а розораність с. г. угідь області складає 65,4%, що на 14% менше ніж в середньому по Україні. Проте в Брусилівському та Черняхівському районнах Поліської частини області та Андрушівському, Любарському, Попільнянському, Ружинському районах Лісостепової частині області розораність сільськогосподарських угідь та розораність території більша ніж в середньому по Україні. За даними бонітування ґрунтів по їх якості, середній бал бонітету с. г. угідь Житомирської області складає 26 ( по Україні – 41). За цим показником область займає останнє (25) місце в державі. В Поліській частині області середній бонітет ґрунтів нижчий ніж в південній (Лісостеповій частині) і складає 16 балів. В цілому по області землі дуже високої якості (2-3 клас) майже відсутні. Якісні землі (4 класу) поширені на 51,1 тис га, на них за рахунок природної родючості, можна отримати врожай зернових до 30 ц/га. Землі 109

середньої якості (5-6 клас) складають 525 тис га. На 341 тис га поширені землі низької якості, на яких, без застосування засобів хімізації, врожайність зернових становить до 10 ц/га. За даними агрохімічного обстеження, вміст гумусу в ґрунтах області знаходиться на низькому рівні і постійно іде процес його зниження. Середньо обласний показник вмісту гумусу в грунтах - 1,92%. Площа ґрунтів з низьким вмістом гумусу становить 714,4 тис га. В Коростенському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах ґрунти з дуже низьким та низьким вмістом гумусу складають 90,3 - 92,6% . За останні роки спостерігається процес зниження вмісту в ґрунті елементів живлення. Радіоактивне забруднення земель Полісся (Народницький, Овруцький, Олевський, Коростенський, Малинський, Ємільчинський, НовоградВолинський, Володарсько-Волинський райони) при низькому показнику рН, легкому механічному складі та перезволожені земель значно ускладнює їх екологічно-безпечне сільськогосподарське використання. Сільськогосподарське виробництво, особливо на Поліссі, базується на спрощених технологіях та використанні дешевої ручної праці. У зв’язку із значним скороченням та зношеністю тракторного парку, високою вартістю паливно-мастильних матеріалів, механізований обробіток ґрунту в багатьох господарствах області зведений до мінімуму. В структурі с. г. виробництва, особливо в Поліських районах області, переважають мало затратні і менш інтенсивні культури (зернові). Вирощування традиційних але високо затратних культур (льон, картопля, хміль) значно скорочене. У структурі посівних площ значне місце займають багаторічні трави з підвищеним терміном використання, тобто низьковрожайні. 6.3 Стан і якість грунтів 6.3.1 Якість грунтів сільськогосподарського призначення Загальна площа сільськогосподарських угідь та ріллі на протязі останніх п’яти років суттєво не змінюється, станом на 01.01.09 р. складає відповідно 1599,915 тис га, і 1092,837 тис га. Сільськогосподарські угіддя займають 55,5% території області (на 13,9% менше ніж в середньому по Україні), а розораність с. г. угідь області складає 65,4%, що на 14% менше ніж в середньому по Україні. Проте в Брусилівському та Черняхівському районнах Поліської частини області та Андрушівському, Любарському, Попільнянському, Ружинському районах Лісостепової частині області розораність сільськогосподарських угідь та розораність території більша ніж в середньому по Україні. За даними бонітування ґрунтів по їх якості, середній бал бонітету с. г. угідь Житомирської області складає 26 ( по Україні – 41). За цим показником область займає останнє (25) місце в державі. В Поліській частині області 110

середній бонітет ґрунтів нижчий ніж в південній (Лісостеповій частині) і складає 16 балів. В цілому по області землі дуже високої якості (2-3 клас) майже відсутні. Якісні землі (4 класу) поширені на 51,1 тис га, на них за рахунок природної родючості, можна отримати врожай зернових до 30 ц/га. Землі середньої якості (5-6 клас) складають 525 тис га. На 341 тис га поширені землі низької якості, на яких, без застосування засобів хімізації, врожайність зернових становить до 10 ц/га. За даними агрохімічного обстеження, вміст гумусу в ґрунтах області знаходиться на низькому рівні і постійно іде процес його зниження. Середньо обласний показник вмісту гумусу в грунтах - 1,92%. Площа ґрунтів з низьким вмістом гумусу становить 714,4 тис га. В Коростенському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах ґрунти з дуже низьким та низьким вмістом гумусу складають 90,3 - 92,6% . За останні роки спостерігається процес зниження вмісту в ґрунті елементів живлення. Радіоактивне забруднення земель Полісся (Народницький, Овруцький, Олевський, Коростенський, Малинський, Ємільчинський, НовоградВолинський, Володарсько-Волинський райони) при низькому показнику рН, легкому механічному складі та перезволожені земель значно ускладнює їх екологічно-безпечне сільськогосподарське використання. Сільськогосподарське виробництво, особливо на Поліссі, базується на спрощених технологіях та використанні дешевої ручної праці. У зв’язку із значним скороченням та зношеністю тракторного парку, високою вартістю паливно-мастильних матеріалів, механізований обробіток ґрунту в багатьох господарствах області зведений до мінімуму. В структурі с. г. виробництва, особливо в Поліських районах області, переважають мало затратні і менш інтенсивні культури (зернові). Вирощування традиційних але високо затратних культур (льон, картопля, хміль) значно скорочене. У структурі посівних площ значне місце займають багаторічні трави з підвищеним терміном використання, тобто низьковрожайні. 6.3.2 Забруднення грунтів Основними забруднювачами землі є радіоактивні речовини, які випали в результаті Чорнобильської катастрофи та залишкові кількості хімічних засобів захисту рослин. Станом на 01.01.2001 р. в області нараховується 1417,7 тис га земель забруднених радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що складає 47,53 % від загальної території області. Основними забруднювачами є Cs137 та Sr90. До зони відчуження відноситься 0,1 тис га, ці землі знаходяться на території Народицького району. 111

До зони обов’язкового (безумовного) відселення відноситься 95,3 тис га, з них: сільськогосподарські угіддя - 4,9 тис га, лісовкриті площі- 70,4 тис га, в межах населених пунктів - 1,0 тис га, інші площі - 18,0 тис га. Загальна площа земель зони добровільного (гарантованого) відселення складає 600,3 тис. га, , з них: сільськогосподарські угіддя - 129,9 тис га, лісовкриті площі - 399,2 тис га, в межах населених пунктів - 41,5 тис га, інші землі - 33,4 тис га; 11,032 га відведено для розширення існуючих та будівництво нових промислових підприємств, передано у власність громадянам -103,2 тис га. Територія зони посиленого радіологічного контролю складає 721,6 тис. га., з них: сільськогосподарські угіддя - 359,0 тис га, лісовкриті площі 268,9 тис га, в межах населених пунктів - 62,0 тис га, інші землі - 31, 7 тис га; передано у приватну власність громадянам 341 тис га. 6.3.3 Деградація грунтів Найбільшим за масштабами видом деградації земель є їх радіоактивне забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (переважно Сs137 та Sr90 ). Другим за обсягами видом деградації земель є ерозія. Ерозійним процесам піддано 104,8 тис га (6,3%) сільськогосподарських угідь, з них водній - 83,9 тис га, вітровій - 20,9 тис га, одночасно піддані водній і вітровій ерозії 87,8 тис га. Процеси водної ерозії переважають в Лісостеповій зоні, що пов’язано з інтенсивним сільськогосподарським виробництвом та на території Овруцько-Словечанського кряжу, в Овруцькому районі, що знаходиться в Поліській зоні. Найбільше еродованих земель в Ружинському районі - 25,9 тис га (29,6% сільськогосподарських угідь), Любарському районі – 14,2 тис га (14,2 % с. г. угідь), Попільнянському районі – 11,6 тис га (11,1 %) с. г. угідь. На проектування та будівництво протиерозійних, гідротехнічних споруд по захисту від водної ерозії земель Овруцько – Словечанського кряжу в 2010 році використано 799,60 тис. грн. коштів обласного бюджету. Однією з причин деградації земель є їх вилучення для несільськогосподарських потреб, зокрема, для видобування корисних копалин. В області налічується біля 12 тис га земель, порушених різними гірничими розробками. На проектування та будівництво протиерозійних, гідротехнічних споруд по захисту від водної ерозії земель Овруцько – Словечанського кряжу в 2011 році передбачається спрямувати 410,500 тис. грн. коштів обласного бюджету в тому числі 100,00 тис. грн. - кошти обласного природоохоронного фонду. Для захисту земель Словечансько – Овруцького кряжу від водної ерозії необхідні кошти в сумі 3103 тис. грн.

112

6.4 Оптимізація використання та охорона земель В області відбуваються процеси природного відновлення деградованих та малопродуктивних земель, за інформацією управління держкомзему України в Житомирській області шляхом самозаліснення відбулась консервація 18,0 га деградованих – ерозійно-небезпечних угідь на території Андрушівського (8,0 га) і Чуднівського (10,0 га) районів, а також 644,2 га техногенно-забруднених (радіоактивно-забруднених) земель Лугинського (213,0 га), Малинського (76,6 га) і Олевського (354,6 га) районів. 7. Надра 7.1 Мінерально-сировинна база В Житомирській області детально обліковано 398 родовища і 79 об’єктів обліку різноманітних корисних копалин (з урахуванням комплектності - 477), з яких 172 родовища та 42 об’єктів обліку розробляються. Мінерально-сировинна база Житомирської області на 35,6 % складається з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (вугілля буре, торф), на 52.5 % - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, руди кольорових та рідкісних металів – 2.6 %, гірничорудні корисні копалини – 1.4 %, нерудні корисні копалини для металургії – 0.4%, гірничо хімічні корисні копалини – 0.2 %, води питні та технічні, мінеральні – 7.8 %. На території області розташовані два закриті буровугільні розрізи (Андрушівський і Коростишівський) із запасами бурого вугілля 10,844 млн. т за промисловими категоріями В + С1. Коростишівський вуглерозріз з запасами 5.16 млн. т було закрито ще в 1996 році, а Андрушівський з запасами 5.7 млн. т – у 2004 році. В області налічується 46 родовищ торфу, запаси якого складають 31.03 млн. т. Із загальної кількості родовищ періодично розробляється 3 з запасами 16.41 млн. т. Видобуток торфу за 2009 рік склав 17 тис. т. Видобуток титанових руд в області здійснює ЗАТ «Кримський Титан» (Іршинське, Верхньоіршинське, Лемненське, Межирічське) і ТОВ «Валки-Ільменіт» (Валки-Гацківське родовище). Готуються до розробки Стремигородське родовище (ТОВ «Валки-Ільменіт», Злобицьке (Іршанський ГЗК), Лівобережне родовище ТОВ «ФЕРРЕКСПО», Тростянецьке (ПП «Влабоде»). На даний час не розробляються сім родовищ – Федорівське, Торчинське, Ушомирське, Ушицьке, Іршанське, Лемненське-Західне, Лемненське-Східне. В області розвідане Пержанське родовище берилієвих руд з супутнім цинком, яке не розробляється. Запаси берилію достатні для створення гірничовидобувного підприємства. Гірничохімічні корисні копалини області представлені комплексними апатит-ільменітовими рудами (три об’єкти обліку), сировиною для 113

вапнування кислих ґрунтів (одне родовище), фтору (один об’єкт обліку). На даний час розробляється тільки Білокоровицьке (діл.Запільська) родовище вапняків для вапнування кислих грунтів. Група гірничорудних корисних копалин представлена польовошпатовою і п’єзокварцовою сировиною, каоліном та сланцями пірофілітовими. В області налічують два родовища польовошпатової сировини (Гірне і Грузлівецьке). Видобуток корисної копалини за 2009 р. склав 56,8 тис. т (68,6 % від загального видобутку в Україні). На території Житомирської області розвідано 5 родовищ каолінів. Велико-Гадоминецьке родовище розташоване в Житомирській і Вінницькій областях і обліковане Держбалансом по Вінницькій області. Загальні балансові запаси чотирьох родовищ складають 14940.05 тис. т промислових категорій А + В + С1 (3,06 % від загальних запасів в Україні). Два родовища первинних і лужних каолінів експлуатуються. Велико-Гадоминецьке родовище первинних каолінів розробляється ЗАТ «Українська каолінова компанія». В області знаходиться унікальне Волинське родовище п’єзокварцу (моріон, берил, топаз), яке розробляється. Сланці пірофілітові представлені двома родовищами – Нагорнянським і Кур’янівським, які не розробляються. Група нерудних корисних копалин для металургії представлена Овруцьким (Товкачівська ділянка) і Товкачівським родовищами кварцитів. Обидва родовища розробляються. Видобуток кварциту за 2009 р. склав 0,996 млн. т (92,59% від загального видобутку в Україні). В області налічується п’ять родовищ кварцового піску для виробництва скла із сумарними запасами 3298,75 тис. т. Розробляється лише Мар’янівське родовище кварцового піску. Видобуток піску у 2009 р. склав 5,5 тис. т (0,63%). 7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази Житомирська область володіє добре розвиненою сировинною базою для виробництва будівельних матеріалів і налічує 297 родовищ і 63 об’єкти обліку корисних копалин, що застосовуються у будівництві. До розробки залучено 151 родовище і 42 об’єкти обліку. Запасами пісків будівельних область забезпечена повністю. Держбалансом враховується 22 родовища і один обєкт обліку. На даний час розробляється 7 родовищ. Видобуток корисних копалини за 2009 р. склав 152,11 тис. м3 (2,35 % від загального видобутку в Україні). У межах території області на сьогоднішній день налічується 116 родовищ облицювального каменю (граніти, лабрадорити, габро, перекристалізовані вапняки) з широкою гамою кольорових і декоративних властивостей. Загальні запаси каменю облицювального складають 147729,97 тис м3 за промисловими категоріями А+В+С1. На даний час до розробки 114

залучено 83 родовища із запасами 110247,78 тис м3. Видобуток облицювального каменю за 2009р. склав 242,015 тис. м3. Гірничодобувні підприємства області повністю задовольняють потреби промисловості будівельних матеріалів (каменю облицювального і декоративного) не тільки власної держави. Блоки і облицювальні вироби з них поставляються також в країни СНД і далеке зарубіжжя. Так само область володіє добре розвиненою сировинною базою каменю будівельного. Держбалансом враховано 71 родовище і 59 об’єкти обліку цієї сировини, з яких до розробки залучено 52 родовища і 41 об’єкт обліку. Видобуток корисної копалини за 2009 р. склав 6384,419 тис м3. Держбалансом враховується 79 родовищ цегельно-черепичної сировини з загальними запасами 76,9 млн. м3 за промисловими категоріями А+В+С1. До промислової експлуатації залучено лише 8 родовищ, видобуток по яких у 2009 р. склав 40,24 тис м3 (1,68% від загального видобутку в Україні). Для виробництва керамзиту в області Держбалансом враховане 1 родовище із запасами 3773 тис м3 (1,17% від загальних запасів в Україні). Родовище не розробляється. Питні та технічні підземні води в Житомирській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 36 ділянках. У 2009 р. розроблялись 10 ділянок, не розроблялось 26 ділянок. Балансові експлуатаційні запаси питних і технічних підземних вод станом на 01.01.2010р. склали 205,797 тис м3/добу за категоріями А+В+С1. Загальна кількість неосвоєних запасів становила 162,86 тис м3/добу. Приросту балансових експлуатаційних запасів питних і технічних підземних вод в області не було. Найбільш перспективними для розробки є Коростенське родовище (ділянка Ушомирська), розвідані експлуатаційні запаси якої складають 32,0 тис м3/добу за категоріями А+В+С1 і родовище Радомишльське (ділянка Ленінська), розвідані експлуатаційні запаси якої складають 25,9 тис м3/добу за категоріями А+В+С1. Підземні мінеральні води Житомирської області відносяться до типу радонових і використовуються для зовнішнього лікування, розвідані на 5 ділянках, розроблялася в 2009 р. – одна. Експлуатаційні запаси розвіданих родовищ станом на 01.01.2009 р. складають 963,0 тис м3/добу за категоріями А+В+С1. Видобуток у 2009 році становив 32,734 м3/добу. Не освоєні 2 ділянки Корбутівського родовища і 1 ділянка родовища Денеші. Коростишівське родовище законсервоване у звязку із перепрофілюванням санаторію. Загальна кількість запасів, що не розробляються становить 803,0 тис м3/добу. Протягом 2009 року приросту запасів мінеральних вод не було. У 2010 році держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області проводилась робота щодо надання погоджень для одержання суб’єктами господарської діяльності спеціальних дозволів на користування надрами та продовження терміну їхньої дії. Так, за 115

заявками організатора аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами було надано 11 погоджень, за заявками суб’єктів господарської діяльності було надано 30 погоджень для отримання спеціальних дозволів на користування надрами. 7.2. Система моніторингу геологічного середовища Моніторинг геологічного середовища - система спостережень, збирання, оброблення, передавання, зберігання та аналізу інформації про стан геологічного середовища, прогнозування його змін, розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень. Моніторинг стану геологічного середовища проводиться щодо: екзогенних та ендогенних геодинамічних процесів (у тому числі визначення їх просторових і видових характеристик, активності проявів); геохімічних показників (у тому числі визначення вмісту та поширення природних і техногенних хімічних елементів та сполук); геофізичних полів (у тому числі фонових та аномальних); підземних вод (у тому числі оцінки ресурсів, їх гідрогеологічних та гідрохімічних показників і властивостей). До суб'єктів моніторингу довкілля, які проводять дослідження стану геологічного середовища в Житомирській області належать: обласна санітарно-епідеміологічна станція, північне державне регіональне геологічне підприємство «Північгеологія» - за рівнем підземних вод та центр геологогеофізичних робіт та виробничого забезпечення (Волинська ЕГП)- за станом експлуатаційних водозаборів підземних вод області. 7.2.1 Підземні води: ресурси, використання, якість Підземні прісні води в області для господарсько-питного і виробничотехнічного водопостачання розвідані на 36 ділянках. Сумарна кількість затверджених запасів прісних вод складає 205,797 3 тис.м /добу за категоріями А+В+С, 150,430 тис м3/добу з них не розроблялось. Мінеральні підземні води розвідані на 5 ділянках з запасами 963,0 3 м /добу, на даний час введена в експлуатацію 1 ділянка. Мінеральні води відносяться до типу радонових використовуються для лікувальних цілей (зовнішнє лікування). Прогнозні ресурси підземних вод у Житомирській області складають 628,60 тис м3/добу. В Житомирській області обліковуються наступні родовища прісних підземних вод: 1. Родовище Андрушівське, ділянка Андрушівська 1, затверджені запаси 5,6 тис м3/добу. 2. Родовище Баранівське 2.1. ділянка Баранівська1, затверджені запаси 3,1 тис м3/ добу. 2.2. Ділянка Баранівська 2, затверджені запаси 0,2 тис м3/добу. 3. Родовище Бердичівське 3.1. Ділянка Бердичівська 1, затверджені запаси 19,1 тис м3/добу. 116

3.2. Ділянка Гришковецька, затверджені запаси 1,2 тис м3/добу. 3.3. Ділянка Нізгорецька, затверджені запаси 1,1 тис м3/добу. 3.4. Ділянка Північна, затверджені запаси 4,8 тис м3/добу. 3.5. Ділянка Семенівська, затверджені запаси 0,9 тис м3/добу. 3.6. Ділянка Південна, затверджені запаси 6,4 тис м3/добу. 4. Родовище Рейське, Ділянка Рейська, затверджені запаси 2,6 тис 3 м /добу. 5. Родовище Володарсько-Волинське 5.1. Ділянка Володарсько-Волинська 1, затверджені запаси 3,56 тис 3 м /добу. 5.2. Ділянка Володарсько-Волинська 2, затверджені запаси 3,3 тис 3 м /добу. 6. Родовище Дзержинське. 6.1. Ділянка Центральна, затверджені запаси 1,0 тис м3/добу. 6.2. Ділянка Східна, затверджені запаси 3,7 тис м3/добу. 7. Родовище Ємільчинське, ділянка Ємільчинська, затверджені запаси 2,7 тис м3/добу. 8. Родовище Коростенське, Ділянка Ушомирська, затверджені запаси 32,0 тис м3/добу. 9. Родовище Коростишівське. 9.1. Ділянка Кростишівська, 1, затверджені запаси 1,3 тис м3/добу. 9.2. Ділянка ККП, затверджені запаси 2,5 тис м3/добу. 9.3. Ділянка Харитонівська, затверджені запаси 10,7 тис м3/добу. 10. Родовище Любарське, Ділянка Марківська, затверджені запаси 3,8 тис м3/добу. 11. Родовище Народицьке. 11.1 Ділянка Лівобережна, затверджені запаси 5,7 тис м3/добу. 11.2. Ділянка Межеріченська, затверджені запаси 2,5 тис м3/добу. 12. Родовище Городницьке, Ділянка Безіменна, затверджені запаси 2,9 3 тис м /добу. 13. Родовище Овруцьке. 13.1 Ділянка Овруцька 1, затверджені запаси 1,58 тис м3/добу. 13.2. Ділянка Центральна, затверджені запаси 8,23 тис м3/добу. 14. Родовище Олевське. 14.1. Ділянка Східна, затверджені запаси 2,25 тис м3/добу. 14.2 Ділянка Західна, затверджені запаси 3,85 тис м3/добу. 15. Родовище Попільнянське, Ділянка Попільнянська, 1, затверджені запаси 4,5 тис м3/добу. 16. Родовище Радомишльське. 16.1. Ділянка Ленінська, затверджені запаси 25,9 тис м3/добу. 16.2. Ділянка Радомишльська 1, затверджені запаси 3,2 тис м3/добу. 17. Родовище Негребівське, Ділянка Негребівська, затверджені запаси 13,5 тис м3/добу. 18. Родовище Ружинське. 18.1. Ділянка Ружинська 1, затверджені запаси 5,5 тис м3/добу. 117

18.2. Ділянка Ружинська 2, затверджені запаси 0,3 тис м3/добу. 19. Родовище Червоноармійське, Ділянка Червоноармійська, затверджені запаси 5,1 тис м3/добу. 20. Родовище Черняхівське, ділянка Південна, затверджені запаси 7,4 тис м3/добу. 21. Родовище Чуднівське, ділянка Будичанська, затверджені запаси 3,83 тис м3/добу. 7.2.2 Екзогенні геологічні процеси Серед екзогенних геологічних процесів на території області найбільш поширені процеси водної та вітрової ерозії земель. Ерозійним процесам піддано 104,8 тис га сільськогосподарських угідь, з них: водній - 83,9 тис га, вітровій - 20,9 тис га, одночасно піддані водній і вітровій ерозії 87,8 тис. га. Незначною мірою на території області поширені зсуви та просідання земної поверхні переважно на території Словечансько-Овруцького кряжу в Овруцькому районі. Зсувні явища можливі вздовж крутих берегів річок в містах Житомирі, Новоград-Волинському, Овручі, Бердичеві та інших. Площа зсувонебезпечних ділянок в містах області становить 0,26 км2. Протягом 2010 року на проведення заходів щодо зменшення еродованих земель на території області, а саме на будівництво протиерозійних, гідротехнічних споруд по захисту від водної ерозії земель Словечансько-Овруцького кряжу використані кошти обласного бюджету в сумі 799,60 тис. грн. 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр В межах повноважень Державного управління охорони навколишнього природного середовища геологічний контроль за вивченням та використанням надр здійснюється під час надання погоджень, у вигляді екологічних карток, суб’єктам господарювання, які прагнуть одержати спеціальні дозволи на геологічне вивчення та використання надр з метою видобутку (у т. ч. пробного), під час погодження відведення земельних ділянок для потреб, пов’язаних з використанням надр, а також під час погодження проектів гірничих відводів (за узгодженням з Житомирською обласною радою). 7.4 Дозвільна діяльність

Погодження (у вигляді екологічних карток) на отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами в 2010 році: - з метою геологічного вивчення родовищ – підприємствам; - геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою – підприємствам; - з метою видобування корисних копалин – підприємствам.

118

8. Відходи 8.1. Структура утворення та накопичення відходів За даними обласного управління статистики протягом 2010 року підприємствами області утворилось 565,0 тис.т відходів, з них 559,9 тис. т або 99,1% - відходи IY класу небезпеки. В основному це відходи виробництва продуктів харчових та напоїв, відходи видобування корисних копалин, відходи виробництва продукції лісового господарства та лісозаготівлі та відходи виробництва продукції сільського господарства та мисливства. Відходи І –ІІІ класів небезпеки склали 5,087 тис.т. - це відходи скопу (волокно накопичуване на спорудах очисних), відходи, що містять ртуть, свинець та їх сполуки, відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання мінеральні масла, у тому числі масляні фільтри, відходи пестицидів і агрохімікатів непридатних чи заборонених до використання. Токсичні промислові відходи з причин відсутності в області полігонів по їх захороненню складуються на спеціально обладнаних майданчиках підприємств. За даними обласного управління статистики на 01.01.11 року на них накопичено відходів I-III класу- 40,272тис. т., з них 1,06 тис. т., або 2,6 %, відносяться до I та ІІ класу небезпеки. Серед них домінують відходи, що містять важкі метали ( відпрацьовані акумулятори, люмінесцентні лампи), відходи нафтопродуктів, агресивні розчини та інші. Відходів ІІІ класу небезпеки накопичено 39,212тис. т., що становить 97,4 % від загальної кількості. В переважній більшості це відходи від очищення стічних вод та відпрацьовані автомобільні шини. Переважна кількість відходів I – IIІ класу небезпеки, (біля 79 %), утворюється на підприємствах Мінпромполітики та Мінтранспорту України. Інформація щодо кількості зареєстрованих відходів та операцій щодо поводження з ними наведена в таблицях (8.1.1. – 8.1.2). Таблиця 8.1.1 Накопичення відходів (станом на початок року) № з/п 1

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів

Одиниця виміру

Кількість

од.

541

Накопичено небезпечних відходів, усього

40271,7

3 4 5

у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

т т т

203,0 856,8 39211,9

119

Таблиця 8.1.2 Показники утворення відходів у динаміці за 2008 -2010 роки № з/п 1

Показник Обсяги утворення відходів: Промислові(ут.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн

Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол. - форма №14-мтп відмінена

2008

2009

2010

16366596

15577176

559908,8

17090274

16250388

4643

4720

5087

2160

1306

1313

17097103

16256414

564995,8

1103550

345

1,0

1139199 309

1,4

8.2. Поводження з відходами В області станом на 01.01.2011 року налічується 856 сміттєзвалищ та 4 полігонів для зберігання твердих побутових відходів.Площа зайнята цими відходами складає близько 560га ( табл.. 8.2.1-8.2.2.) Майже всі з них експлуатуються з порушенням екологічних та санітарних вимог: не дотримуються технологічні вимоги складування відходів, відсутні спостережні свердловини за змінами у стані підземних вод, не дотримані розміри санітарно-захисних зон. Протягом року проведена певна організаційна робота щодо створення та ведення реєстрів об’єктів оброблення та утилізації, місць видалення відходів згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 1998р. №1216. Станом на 01.01.2011р. в даний реєстр внесено 814 паспорти місць видалення відходів. Таблиця 8.2.1 Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) № з/п 1 2 3 4 5 6 7

Показники Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого

2000 рік 0,148 0,010 0,042 0,006 -

2008 рік 4,643 0,098 0,141 0,167 0,007 3,843

2009 рік 4,720 0,038 0,166 0,131 0,007 3,983

2010 рік 5,087 1,067 0,785 0,763 0,022 4,780 120

8 9 10 11 12

складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

0,050 -

0,590 -

0,455 -

0,644 -

0,043

0,014

0,022

0,008

0,888

31,449

35,428

40,272

Таблиця 8.2.2 Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2011 року № з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

Сміттєзвалища Андрушівський район Баранівський район Бердичівський район Брусилівський район Вол.- Волинський район Ємільчинський район Житомирський район Коростенський район Коростишівський район Лугинський район Любарський район Малинський район Народицький район Нов.-Волинський район Овруцький район Олевський район Попільнянський район Радомишльський район Романівський район Ружинський район Червоноармійський район Черняхівський Чуднівський район м. Бердичів м. Нов.-Волинський м. Житомир Всього Полігони Радомишльський район м. Бердичів м. Коростень

Кількість

Площі під твердими побутовими відходами, га

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

30 36 30 37 19 38 28 40 36 20 32 38 20 53 108 30 28 56 25 31 37 42 28 1 1 1 856

8,6 14,5 9,5 4,3 15 33,9 11,6 34,4 8,1 8,2 17,9 17,4 9,0 34,0 31,4 20,8 36,8 28,0 12,5 10,4 6,5 37,0 21,6 5,1 5,0 20 460,9

1 1 1

28 26,9 30 121

м. Новоград-Волинський 1 18 Всього 4 102,9 Заводи по переробці твердих побутових відходів Всього -

В області на кінець року накопичено 594,1т непридатних пестицидів, які зберігаються в 260 складських приміщеннях. Найбільша кількість непридатних пестицидів накопичена в районах: Андрушівському, Любарському та Житомирському. Інформація щодо поводження з непридатними пестицидами наведена в табл. 8.2.3. Таблиця 8.2.3 Поводження з непридатними пестицидами № з/п

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23.

Район

Андрушівський Бердичівський Баранівський Брусилівський Ємільчинський Житомирський Вол.Волинський Коростенський Коростишівський Нов.Волинський Лугинський Любарський Малинський Народицький Попільнянський Ружинський Радомишльський Романівський Овруцький Олевський Черняхівський Червоноармійський Чуднівський Усього

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

3,5 0,5 4,1 -

8,1

Утворено (виявлено) впродовж року, т 0,75 0,75

Кількість на кінець року, т 98,0 15,0 25,5 16,3 19,3 32,9 14,1 8,8 24,8 24,1 24,9 41,2 9,4 10,1 36,1 19,0 24,5 22,0 30,3 32,2 15,3 15,9 34,4 594,1

8.3. Використання відходів як вторинної сировини В області налічується 7 підприємств, які займаються переробкою та утилізацією відходів ІІІ класу небезпеки (поліетиленового та поліпропіленового виробництва) загальною потужністю 1,5 тис.т./рік та відходів IV класу небезпеки (паперової та картонної макулатуру) – потужністю 105,8 тис.т./рік. В 2010 році ними утилізовано 0,429 тис.т 122

відходів полімерного виробництва та 67,75 тис. т. макулатури. Крім того, в області працювало підприємство (НВ ТОВ „Вівам”) потужністю 3 млн. шт. ламп в рік, яке здійснювало діяльність по утилізації відпрацьованих люмінесцентні ламп. Протягом двох кварталів 2010року підприємством утилізовано 105,045тис шт. відпрацьованих люмінесцентні ламп. Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів наведений в таблиці 8.3.2. Протягом 2010 року утворено 564995,8тон. відходів 1-4 класу небезпеки з яких 24017,4 тон. використано для отримання енергії та 159919,8тон утилізовано, оброблено(перероблено). Інформація використання відходів наведена в табл. 8.3.1. Таблиця 8.3.1 Динаміка використання відходів № Показник з/п 1 Обсяги утворення відходів, т 2 Обсяги використання відходів, т 3 Рівень використання, %

2000рік 2008 рік

2009 рік

2010 рік

8128900 17097103 16256414 564995,8 7300500 16268326 6735939 212155,2 89,8

95,1

41,4

37,5

123

Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів Таблиця 8.3.2 № з/п

Назва підприємства або виробництва, адреса

ТОВ "Жерок-Альфа", м. Житомир, вул. Промислова, 1/154. Утилізація відходів поліамідного, поліетиленового та поліпропіле-нового виробництва ВАТ “Чижівська паперова фабрика”, Новоград – Волинський р – н., с. Чижівка. Виробництво паперу для гофрування, картону для плоских шарів гофрокартонц та паперу обгорткового ВАТ “Миропільська паперова фабрика”, Дзержинський р – н., смт Миропіль, вул. Фабрична, 1. Виробництво картону, гофрокартону та паперу обгорткового ТОВ “Папір – Мал”, м. Малин, вул. Гамарника, 2. Виробництво паперу туалетного, обгорткового та ін.

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються)

Відходи поліамідного, поліетиленового та поліпропіленового виробництва Київського науковопромислового об’єднання ”Укрпластик“ та ін.

Потужність т /рік

Утилізовано відходів за звітний рік, т

1460

429,1

8500

7108,5

12000

9609,0

54000

22246,9

3 млн. шт.

104259 шт. відпрацьованих люмінесцентних ламп, 786 ДРЛ

Паперова та картонна макулатура

Паперова макулатура

Лампи люмінесцентні та ДРЛ

НВ ТОВ ”Вівам“, м. Житомир, вул. Кафедральна, 10

ТОВ „Житомирський картонний комбінат” м. Житомир, майдан. Станишівський, 7

Паперова та картонна макулатура

25000

22867,1

ТОВ «АСС Коростишівська паперова фабрика» м. Коростишів,вул. Пролетарська,31

Паперова та картонна макулатура

6300

5916,6

124

8.4 Транскордонні перевезення відходів. Державний екологічний контроль за транскордонним перевезенням відходів здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 «Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацію/видалення із Жовтого та Зеленого переліків відходів», Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.08.99 №204 «Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць». За 2010 рік випадків несанкціонованого ввезення на територію України чи вивезення з території України відходів Державною екологічною інспекцією не зафіксовано. 8.5 Державне регулювання у сфері поводження з відходами. 1. Відповідно до Постанова КМУ від 3.08.98р №1218 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» в 2010 року погоджено 400 лімітів на утворення та розміщення відходів та видано 140 дозволів на розміщення відходів. 2. Проведена певна робота по виконанню Постанови КМУ від 3 серпня 1998 року №1216 «Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів». З наявних в області 908 місць видалення відходів в реєстр внесено 814 паспортів місць видалення відходів, що складає 89,6%. Робота в цьому напрямку продовжується. 3. Практично завершена робота по створенню реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.1998р. № 1360 ”Про затвердження Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів“). Вимоги даної постанови, в частині ведення реєстру об’єктів утворення відходів виконані на 100%, в частині ведення реєстру об’єктів оброблення та утилізації відходів – на 97%. Лише 1 підприємство (ВАТ ”Шкіроб’єднання“ м. Бердичів), в зв’язку з банкрутством, до цього часу не включене в даний реєстр. 9. Екологічна безпека 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки Загальний стан екологічної безпеки у техногенній сфері продовжує залишатися складним. На це впливає значна насиченість території промисловими об’єктами, рівень амортизації обладнання більшості яких наближається до критичного, в зв’язку з чим зростає ризик виникнення аварій і катастроф техногенного походження. Значний вплив на ризик виникнення надзвичайних ситуацій мають такі фактори як погіршення матеріально-технічного забезпечення, зменшення виробничої і техногенної дисципліни, ігнорування екологічних вимог і стандартів, низький рівень 125

застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологобезпечних технологій. Протягом 2010 року на території області не було зареєстровано надзвичайних ситуацій техногенного походження. 9.2. Об’єкти що становлять підвищену екологічну безпеку До “Переліку еколого-небезпечних об’єктів України”, які розташовані на території області входять комунальне підприємство “Житомирське виробниче управління водопровідно-комунального господарства” (очисні споруди) м.Житомир. По території області також проходять магістральний нафтопровід «Дружба» (робочий тиск 40-60 атм), магістральний газопровід «торжок-Долина» (робочий тиск 20-55 атм), нафтопродуктопровід ДП (Прикарпат Західтранс), магістральний газопровід «Київ-Захід України» (робочий тиск 45-55 атм) Іншими об’єктами підвищеної небезпеки в області є каналізаційні споруди міст, селищ і сіл, підприємства з видобутку корисних копалин, об’єкти військової діяльності, шламонакопичувачі, хвостосховища, полігони та звалища промислових та побутових відходів, інші об’єкти, які здійснюють викиди та скиди забруднюючих речовин у довкілля. Перелік найбільш екологічно небезпечних об’єктів області наведено в табл. 9.2.1. Екологічно небезпечними об’єктами, які становлять потенційну небезпеку транскордонного переносу забруднюючих речовин з території області на територію Республіки Білорусь є нафтопровід “Дружба”, нафтопродуктопровід, які проходять в межах басейну р.Уборть, каналізаційні споруди комунальних підприємств смт. Ємільчино та смт. Олевськ, які мають скид стічних вод в р.Уборть. Осередком забруднення, що існує протягом тривалого часу і становить загрозу для довкілля, є річка Тетерів нижче скиду стічних вод міста Житомира. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.95р. № 440 “Про затвердження Порядку видачі дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізації отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів”, кількість підприємств і установ, які повинні мати дозволи на операції з отруйними речовинами, становить 41. На 01.01.2011р. 24 підприємства області мають відповідні дозволи. На протязі 2010 року держуправлінням відповідні дозволи не видавалися. У 2010 році аварій під час поводження з небезпечними хімічними речовинами на території області не зафіксовано.

126

Перелік екологічно небезпечних об'єктів Таблиця 9.2.1 № з/п

Назва об'єкту

Вид діяльності

Відомча належність (форма власності)

Примітки

1 2 Нафтопроводи 1. Нафтопровід “Дружба” (2 нитки)

Трубопровідне транспортування нафти

Державне акціонерне Довжина по трасі – 210 км, товариство “Магістральні тиск 66/68 атм. нафтопроводи Дружба”. Державна.

Газопроводи 1. Газопровід “Дашава-Київ”

Трубопровідне транспортування газу

НАК нафтогаз України, Довжина – 189,72 км Бердичівське лінійновиробниче управління магістральних трубопроводів -“І нитка – 136,75 км ІІ нитка – 269,2 км ІІІ – 269,2 км

Газопровід “Київ-Запад” (3 нитки)

-“-

Підприємства гірничодобувної промисловості 1. Філія “Іршанський гірничо- Виробництво ільменітового збагачувальний комбінат” ЗАТ концентрату. “Кримський титан” Виробництво рутилового, лейкоксенового концентратів та кварцових пісків. Виробництво кисню, виробів з природного недорогоцінного каменю. Об’єкти військової діяльності 1. Військова частина А-0409, Зберігання паливо-мастильних м.Новоград-Волинський матеріалів 2. Військова частина А-1912, Зберігання вибухових речовин с. Івниця, Андрушівський район 3. Військова частина А-2038, Зберігання паливо-мастильних смт.Озерне, Житомирський район матеріалів

Державна акціонерна Загальна площа земельних компанія “Укрполіметал”. ділянок 3177,7 га. Здійснює Державна експлуатацію 8 родовищ корисних копалин

Міністерство України Міністерство України Міністерство України

оборони оборони оборони

127

Ремонтно-механічний завод

Ремонт військового озброєння

Військова частина А-4192, смт.Березівка, Житомирський район

Зберігання військового озброєння

Військова частина А-2145, смт.Гуйва, Житомирський район

Зберігання матеріалів

Військова частина А-2053

Зберігання боєприпасів

Військова частина, с.Ушомир, Коростенський район

Зберігання боєприпасів

Військова частина А-1979, смт.Чуднів Накопичувачі 9.

Міністерство України Міністерство України

оборони

паливо-мастильних Міністерство України

оборони

Міністерство України Міністерство України

оборони

Зберігання боєприпасів

Міністерство України

оборони

Виробництво цукру

Укрглавспирт. Державна Міністерство аграрної політики України. Приватна Міністерство аграрної політики України. Акціонерна Міністерство аграрної політики України. Акціонерна Міністерство аграрної політики України. Державна Державний департамент продовольства Міністерства аграрної політики України. Колективна

Андрушівський спиртзавод

ДП ”Андрушівський завод“ ЗАТ ”Фактор“

ВАТ «Корнинський цукровий завод» Попільнянський район

Виробництво цукру

ВАТ «Цукровий завод ім.Цюрупи», Попільнянський район

Виробництво цукру

Липницький Лугинський район

ТОВ “Іванопільський цукрозавод”, Виробництво цукру Чуднівський район

цукровий Виробництво цукру

спипртзавод, Виробництво цукру

оборони

Поля фільтрації – 168 га Поля фільтрації – 85 га Поля фільтрації – 46 га Поля фільтрації – 35 га Поля фільтрації – 4,5 га Поля фільтрації – 51 га

128

Чуднівська ЛГЗ

філія

Житомирського Виробництво цукру

Поля фільтрації – 6,5 га

Поля фільтрації – 45,6 га Поля фільтрації – 15 га Поля фільтрації – 11 га Поля фільтрації – 3 га 9. Червонський завод продтоварів, Виробництво цукру Укрглавспирт. Поля фільтрації – Андрушівський район Державна 26,2 га 10. ВАТ “Червонський цукровик”, Виробництво цукру Поля фільтрації – Андрушівський район 57,6 га 11. ВАТ “Малинська паперова фабрика” Виробництво різних видів паперу і ВАТ “Житомирська Поля фільтрації – картону паперова 85 га фабрика”.Акціонерна 12. Філія “Іршанський державний Виробництво ільменітового Державна акціонерна 1.Накопичувач гірничо-збагачувальний комбінат” концентрату компанія “Укрполіметали”. (кар’єр №2) – 27,3 га ЗАТ “Кримський титан” Державна 2. Накопичувач № 1 (кар’єр № 5) – 3,8 га 3. Накопичувач № 2 (кар’єр №5) – 8,5 га 4. Накопичувач № 3 (кар’єр №5) – 2,8 га 5. Накопичувач (кар’єр №7) – 23,5 га Хвостосховища 1. Філія “Іршанський державний Виробництво ільменітового Державна стаціонерна Хвостосховище: гірничо-збагачувальний комбінат” концентрату компанія “Укрполіметал”. Піскова частина – 57,2 га ЗАТ “Кримський титан” Державна Глиняна частина – 62,3 га 8.

ВАТ «Коровинецький цукровий Виробництво цукру завод», Чуднівський район

Господарський віддл при адміністрації Президента України. Державна Українська корпорація “Укрнафтопродукт”. Колективна

129

Полігони твердих побутових відходів 1. УЖКГ міської ради експлуатує КАТП-0628 м.Житомир 2.

ТОВ «Полісся екосфера»

Радомишльське МК ВЖРЕП

Полігони промислових відходів 1. Фабрика банкнотного паперу, м. Малин

Збір, обробка, зберігання, поховання, Державне знешкодження, утилізація побутових підприємство відходів

комунальне Площа – 18,7 га. Ресурсна можливість об’єкту вичерпана. Заснований в 1957р.. Об’єм 8 млн. т. -“Держукомітет будівництва, Прийнятий обсяг архітектури та житлової видалення відходів – 500 політики тис.т., фактичний – 350 тис.т. Площа – 10 га Збір, обробка, зберігання, поховання, Державне комунальне Проектна потужність знешкодження, утилізація побутових підприємство 1,4 тис. т/рік. Площп 2,8 га. відходів Виробництво цінних видів паперу

ВАТ ”Шкіроб’єднання ім. Ілліча“, м. Бердичів

ВАТ “Малинська паперова фабрика”, Виробництво паперу і картону м.Малин

Національний України. Державна

Виробництво натуральної шкіри

Акціонерна

банк Площа – 10,09 га Обсяг – 17060 т. IІІ клас небезпеки Проектна площа – 38,5 га. Проектний обсяг видалення відходів – 4,58 млн.т. ІV клас небезпеки Площа – 85 га Обсяг – 75,685 га IV клас небезпеки

130

м. Бердичів 1 ЗАТ “Бердичівхолод” 2 ВАТ “М’ясокомбінат” 3 ВАТ “Бердичівський пивзавод” 4 ВАТ “Завод безалкогольних напоїв” 5 ВАТ “Шкіроб’єднання” 6 ТОВ «Полісся екосфера» 7 ДКП Бердичівське ВУВКГ 8 ВАТ “Комплекс екологічних споруд” 9 ТОВ “Еліта-Сервіс”, АЗС 10 ЗАТ ”Лада-Сервіс”, АЗС 11 ТОВ “Бріз”, АЗС 12 ТОВ “Сувема”, АЗС 13 ТОВ “Альфа-Нафта” 14 ПП “Укр-Петрол ДЕВ”, АЗС 15 ПП “Укр-Петрол Б”, АЗС 16 ЗАТ “Бердичів меблі”

Вир-во молочних продуктів, морозива Вир-во м’яса, субпродуктів Вир-во пива Вир-во безалкогольних напоїв Вир-во натуральної шкіри Житлово-комунальне підпр-во Житлово-комунальне підпр-во Очищення стічних вод Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Виготовлення меблів

131

м. Житомир 1 ВАТ “Електровимірювач”

Металообробка Металообробка

3 4 5 6

ВАТ “Житомирський з-д. ”Автозапчастина” АТЗТ “Україна” ВАТ “Крок” ДП “Молочна ф-ка.”Рейнфорд” ВАТ “Житомирський консервний з-д.”

7 8 9 10

ВАТ “Житомирпиво” Комбінат “Рекорд” КП “Житомирський ВУВКГ” ВАТ “Верстатунівесалмаш”

Вир-во пива Складування нафтопродуктів Житлово-комунальне піпр-во Металообробка

ВАТ “Вібросепаратор”

Металообробка

12 13

ВАТ “Льонотекс” Переробка льону Підприємство по демеркуризації Демеркуризація ртутьміських ламп і ртутьміських ртутних люмінісцентних ламп низького приладів тиску і ртутьвмісних приладів по вул. Селецькій, 35 НВ ТОВ Вівам

14 15 16 17 18

ВАТ “Житомирський маслозавод” ВАТ “Молочник” ЖДККП “М’ясомолторг” ВАТ “Житомирський м’ясокомбінат” ДП “Житомирський птахокомбінат” ПСП “Жовтневе” ТОВ “Альфа-Нафта” КАТП-0628

19 20 21 22

Шкарпетно-панчішне вир-во Вир-во взуття Вир-во молочних продуктів Переробна промисловість

Вир-во молочної продукції Вир-во молочної продукції Вир-во молочної продукції Переробка м’яса Переробка м’яса

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація побутових відходів картонний Виготовлення та переробка паперу

ТОВ “Житомирський комбінат” КП Управління автомобільних шляхів

Асфальтобетонне вир-во

132

23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33

“Смолянка” СП “Укрроссервіс”, АЗС “Авіас” АЗС “Петротрейд-С” АЗС “Партнер”, АЗС ТОВ “Шелтон-нафта”, АЗС “ІПС”, АЗС “Тантал”, АЗС “Ресурси”, АЗС ДП “Нафта-Полісся”, АЗС ВАТ “Житомирзооветпостач” Житомирська філія “Вторкольормет”

ТОВ “Жерок-Альфа”

133

м. Коростень 1 Коростенське ВУВКГ 2 ВО ЖКГ і ПО 3 ВАТ “Коростенський м’ясокомбінат” 4 ДП “Молокопродукт” АТЗТ “Фактор” 5 АТЗТ “Коростенський з-д. “Янтар” 6 ВАТ “Хіммаш” 7 ТОВ “Альфа-Нафта” 8 АЗС № 8 9 АТЗТ “Фактор”, АЗС 10 АЗС, вул. Жовтнева 11 ТОВ фірма ДСВ і К, АЗС 12 ТОВ філія “Самур”, АЗС 13 ТОВ “Укрресурс-Петроліум”, АЗС м. Новоград-Волинський 1 ТОВ “Новофарм-Біосинтез” 2 Новоград-Волинське комерційне орендне комунальне підприємство 3 ВАТ “Біоветфарм” 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Житлово-комунальне підпр-во Житлово-комунальне підпр-во Вир-во м’ясопродуктів Вир-во молокорподуктів Вир-во товарів побутової хімії Машинободування Забезпечення нафтопродуктами Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

Вир-во лікарських препаратів Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження промислових та побутових відходів Вир-во ветеринарних препаратів методом мікробіологічного синтезу ДЕД-18 МОУ Утримання та ремонт під’їзних автошляхів ВАТ “МіськШЕД” Будівництво ВАТ “Новоград-Волинськи меблі” Виготовлення меблів МПП “Мирт” Виготовлення меблів та столярних виробів ВАТ “Новоград-Волинськсільмаш” Сільськогосподарське машинобудування ВАТ “Новоград-Волинський Переробка ВРХ, свиней, птиці, виготовлення ковбас, м’ясокомбінат” консервів Новоград-Волинське ВУВКГ Очистка стічних вод ПП Смоляр В. О., АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів МПФ “Сігма-С”, АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів МПП “Фортуна”, АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів ТОВ “Альфа-Нафта” Зберігання, реалізація нафтопродуктів 134

Андрушівський район 1 ДП “Андрушівський цукровий з-д.” ЗАТ “Фактор” 2 ВАТ “Червонський цукровик” 3 Андрушівський спиртзавод 4 Червінський з-д продтоварів 5 ТОВ “Андрушівський маслосирзавод” 6 ДП “Агросервіс” 7 ПОСП “Надія” с Зарубенці 8 ПП Гринишин Є. Я. 9 ПП .Сидоренко Л. О. 10 Державне виробниче підприємство житлово-комунального господарства 11 В/ч А-2329 12 Структурний підрозділ по видобутку бурого вугілля “Бурвуглевидобуток” Андрушівська дільниця 13 АЗС № 6 м. Андрушівка 14 ПП. Махніровська, АЗС м. Андрушівка 15 ПП Махніровська ,АЗС с. Волиця Баранівський район 1 КП “Очисні споруди” м. Баранівка 2 ВАТ “Полянківський фарфоровий з-д.” 3 ЗАТ “Першотравенський з-д. електротехнічного фарфору” 4 Баранівський молокозавод 5 Баранівський фарфоровий з-д. 6 Фірма “Бейлі-оіл”, АЗС с Дубрівка 7 ТОВ “Альфа-Нафта” 8 КП “Катіль”, АЗС 9 АЗС філії “Нафта-полісся” м. Баранівка 10 ВАТ “Райагрохім” с Дубрівка 11 ВПЖКГ Бердичівський район

Вир-во цукру Вир-во цукру Вир-во спирту Вир-во спирту Вир-во молочної продукції Переробка м’яса Птахівництво Вир-во ковбасної продукції Вир-во ковбасної продукції Надання комунальних послуг Ремонт військової техніки Видобуток бурого вугілля

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Житлово-комунальне гос-во Вир-во електротехнічних виробів Вир-во електротехфарфору Переробка молока, вир-во масла, казеїну Вир-во посуду Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація засобів захисту рослин Надання комунальних послуг

135

Виправна колонія Склад для зберігання нафтопродуктів, вул. Шелушко 3 АЗС смт Гришківці 4 АЗС с Мирне 5 АЗС с Іванківці 6 ВАТ “Родючість” 7 ВАТ “Шкіроб’єднання” - полігон промвідходів Брусилівський район 1 ДП ТОВ “Агротопсервіс”, АЗС 2 ТОВ “Татнафта”, АЗС 3 ТОВ “Альфа-Нафта” 4 ТОВ “Світязь”, АЗС 5 ТОВ “Райагропостач”, АЗС 6 ТОВ “Молочний дім” 7 Будівництво каналізац. мереж та очисних споруд ЦРЛ 8 Підприємствово житлово-комунального господарства Володарсько-Волинський район 1 Вол.-Волинське ВПЖКГ 2 Ново-Борівське ДКП 3 Іршанське ДКП 4 ДП ВКП “Рудь-4” Житомирський маслозавод 5 Вол.-Волинська дільниця Коростенського управління газового господарства 6 Іршанський ДГЗК 7 АБЗ підприємства Житомир-Дорбуткомплект 8 ТОВ “Титан”, АЗС 9 ПП “Нафта”, АЗС 10 ПП фірма “Санрайс”, АЗС 1 2

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання промвідходів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во козефну Надання комунальних послуг Надання комунальних послуг Надання комунальних послуг Надання комунальних послуг Переробка молочної продукції Забезпечення населення скрапленим газом Розробка ільменітових родовищ Обслуговування автомобільних доріг Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів 136

11 ПП Панченко В. О., АЗС Романівський район 1 ВАТ “Романівський склозавод” 2 ДКП “Горизонт” 3 ВАТ “Агрослуч”

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Виробництво склопосуду Надання комунальних послуг Транспортування, зберігання, реалізація агрохімікатів Надання комунальних послуг Вир-во склопосуду Переробка молока Зберігання, реалізація нафтопродуктів по Зберігання, реалізація нафтопродуктів

ДКП “Миропільське” ВАТ “Биківський з-д скловиробів” ДП “Еней” МП “Калина”, АЗС Червоноармійське підпр-во забезпеченню нафтопродуктами 9 ТОВ “Альфа-Нафта” 10 ТОВ “Колос”, АЗС 11 ВАТ “Любарський райагрохім” Ємільчинський район 1 ТОВ “Альфа-Нафта” 2 ВАТ “Рихальський маслозавод” 3 ДП “Яблунецька хімбаза” 4 ТОВ “Європродукт-Агро” філія №8, АЗС 5 АЗС с. Бараші 6 АЗС с. Рихальське 7 АЗС смт. Ємільчино 8 Нафтопровід “Дружба” 9 Звалище побутових відходів 10 Каналізаційні очисні споруди Ємільчинського ДПЖКП Житомирський район 1 Газонаповнююча станція станція с. Станішівка 2 ТОВ “Альфа-Нафта” 3 АЗС №5 с Рудня Пошта 4 АЗС № 13 5 АЗС № 15 с Оліївка 6 АЗС № 16 с Оліївка 4 5 6 7 8

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання та реалізація агрохімікатів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Виготовлення масла Зберігання отрутохімікатів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Транспортування нафтопродуктів Місце видалення побутових відходів Очистка стічних вод Зберігання, реалізація газу Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів 137

7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

АЗС № 17 с Оліївка АЗС № 18 с Оліївка Станція 1-го підйому Водосховище “Відсічне” с Перлявка Водосховище “Денишівське” с Дениші АЗС “Житомирресурси” м. Житомир АЗС ТОВ “Житомир-Петрол” м. Житомир АЗС ТОВ “Либідь Плюс” с. Березина АЗС “Лукойл-Україна” с. Глибочиця АЗС “Лукойл-Україна” с. Садки АЗС ТОВ “Тетерів-нафта” /газова/ АЗС ДП “Озерне” Торговий дім “Укртатнафта Київ” смт. Озерне АЗС ТОВ “Лонда ЛТД” с. Зарічани АЗС А - 1576 с Сінгури ВАТ “Березівський кар’єр” с. Березівка Давидівський кар’єр с. Давидівка Ново-Руднянський кар’єр, с. Нова-Рудня В/ч А - 2038 смт Озерне

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Забезпечення населення водою Гідротехнічна споруда для накопичення води Гідротехнічна споруда для накопичення води Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Добування корисних копалин Добування корисних копалин Добування корисних копалин Зберігання боєприпасів, паливно-мастильних матеріалів, очисні споруди 25 Склад боєприпасів в с. Червоний степок Зберігання боєприпасів 26 Склад автотехніки, паливно-мастильних Зберігання паливно-мастильних матеріалів матеріалів 27 СП “Звірогосподарство” с. Тетерівка Очисні споруди 28 АЗС “Лукойл-Україна” с. Глибочиця Зберігання, реалізація нафтопродуктів 29 Очисні споруди містечка В. Піч Очищення стічних вод 30 ПуСО 1,5 км на північ від м. Житомира Радіоактивно забруднена територія Коростенський район 1 ДП “Коростенський молокозавод” Переробка молока 2 Коростенський харчокомбінат 3 НПС “Плещівка”, нафтопровід “Дружба” Транспортування нафтопродуктів 4 ВАТ “Коростенський щебзавод” Добування корисних копалин 5 Ушицький комбінат будматеріалів Добування корисних копалин 6 Щорсівський гранкар”єр Добування корисних копалин 19 20 21 22 23 24

138

В/ч 55238, с Ушомир В/ч А – 4157, с Веселівка АЗС с Сингаї Каналізаційні очисні споруди Грозинського ДКП с Грозине 11 Пункт збору відходів дезактивації с. Клочеве Коростишівський район 1 МКП “Водоканал” 2 МКП “Благоустрій 3 ТОВ “Альфа-Нафта” 4 ДП “Інтас” АЗС – ВЕЙС 5 Коростишівська філія ПММ ВАТ “Торговий дім “Укрнафта-Київ” 6 ПП “Сейко”, АЗС м. Коростишів, вул. Більшовицька 7 ПП “Сейко”, АЗС м. Коростишів, вул. Горького 8 Бітумна база”Кошарище” Дорбуткомплект 9 Коростишівський спиртзавод 10 ДГП “Кіровгеологія” ПЗЕ - 49 11 ВАТ “Коростишівський гранітний кар’єр” 12 СП “Іскор” 13 АТ “Комета” Кривбасруда 14 АТ фірма “Антік” 15 ПП “Надія” 16 Коростишівський молокозавод ВАТ “Житомирмолоко” Лугинський район 1 Лугинське державне виорбниче підприємство житлово-комунального господарства 2 Липницький спиртзавод, с. Липники 7 8 9 10

Військовий об’єкт Військовий об’єкт Зберігання, реалізація нафтопродуктів Очищення стічних вод Радіаційно-небезпечний об’єкт Надання комунальних послуг Збирання, видалення побутових відходів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во бетону Вир-во спирту етилового Видобуток граніту Видобуток граніту Видобуток граніту Видобуток граніту Видобуток граніту Видобуток граніту Переробка молока Надання комунальних послуг Вир-во етилового спирту 139

ДП “Лугинський райагрохім”

4 Озерянський торфозавод 5 ТОВ “Альфа-Нафта” 6 АЗС “Авіас” с Глухова Любарський район 1 Виробниче підприємство житловокомунального господарства 2 Каналізаційні очисні споруди 3 Сміттєзвалище 4 Новочорторийський державний аграрний технікум с Нова Чортория 5 ДП “Любарськиймолокозавод” ВАТ “Житомирмолоко” 6 АЗС СП “Астра” 7 АЗС № 5 8 АЗС № 9 9 ВАТ “Райагрохім” Малинський район 1 ВАТ “Малинська паперова фабрика” 2 Фабрика банкнотного паперу 3 ТОВ “Малинське екперементальне целюлозно-паперове виробництво” 4 ТОВ “Папір-Мал”

Оптова торгівля агрохімікатами, видобування вапняку Видобування торфу Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Надання комунальних послуг Очищення стічних вод Об’єкт видалення побутового сміття С. г. виробництво Переробка молока Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, (торгівля) агрохімікатами

Вир-во паперу, картону Вир-во цінних паперів, полігон пром. відходів Вир-во туалетного паперу, утилізація паперової макулатури Вир-во туалетного паперу, утилізація паперової макулатури Переробка м’яса, вир-во м’ясних виробів ПП Вир-во масла, твердих сирів

ТОВ “Рута” ДВ “Малинський маслозавод” “Гранд-Імпульс” ВАТ “ЛМС” Машинобудування ВАТ “Малинський каменедробильний з- Вир-во щебеню д” Щебзавод №6 Вир-во щебеню

10 11

ТОВ “Альфа-Нафта” ТОВ “Брук” (ГАЗС) с Українка

5 6 7 8

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація газу 140

12 13 14 15 16

МДВПКГ звалище побутових відходів ДВКП “Малинміськводоканал” ВАТ “Райагрохім” м. Малин ТОВ “АРВ” ТОВ “Квінта”

Народицький район 1 КП “Нородичікомунсервіс” 2 АЗС філії № 7 м Овруча Новоград-Волинський район 1 Нафтоперекачувальна станція “Чижівка” 2 Лінійна виробничо-диспетчерська станція “Новоград-Волинський” 3 ПП “Нов.-Волинський райагропостач”

Місце видалення побутових відходів Водопостачання Зберігання отрутохімікатів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Очищення стічних вод Зберігання, реалізація нафтопродуктів

Транспортування нафти Трубопровідне транспортування та відвантаження нафтопродуктів залізничним транспортом Зберігання, транспортування, продаж нафтопродуктів 4 КП “Городницький фарфоровий з-д Виготовлення фарфорового посуду 5 ДП “Нов.-Волинський сиркомбінат” Вир-во молочної продукції 6 ВАТ “Новоград-Волинський райагрохім” Обслуговування с.г. підприємств 7 ВАТ “Шляхи Полісся” Лінійне будівництво доріг 8 Новоград-Волинська ПМКШБО Лінійне будівництво доріг 9 ПП Шостак, АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів 10 ТОВ “Птахівник” Вирощування птиці, виробництво яєць, м’яса птиці 11 ВАТ “Колодянський бекон”, с. Свинарництво, вир-во м’яса та субпродуктів, вирКолодянка во молочних продуктів 12 АЗС № 1 Зберігання, реалізація нафтопродуктів 13 АЗС № 2 Зберігання, реалізація нафтопродуктів 14 АЗС № 7 Зберігання, реалізація нафтопродуктів 15 АЗС № 8 Зберігання, реалізація нафтопродуктів 16 ТОВ “Альфа-Нафта” Зберігання, реалізація нафтопродуктів 17 ВАТ “Чижівська паперова фабрика” с Вир-во пакувального паперу Чижівка Овруцький район 1 Майданчик 3-Р Транспортування нафтопродуктів 2 Нафтопровід “Дружба” Транспортування нафти 141

Газопровід Міське сміттєзвалище Міські каналізаційні споруди ВАТ “Овруцький МКК” ТОВ “Овруцький МКК” 7 Овруцьке ППЗНП 8 Залізнична станція Овруч 9 Сховище радіаційних відходів Олевський р-н 1 ВАТ “Олевський з-д тракторних нормалей” 2 ВАТ “Олевський райагрохім” 3 4 5 6

3 4 5

ДП “Олевський маслозавод” Олевське виробниче підпр-во ЖКГ Сміттєзвалище райцентру

ТОВ “Альфа ЛТД”, АЗС ТОВ “Янес-99”, АЗС ТОВ “Альфа-Нафта” ПОСП “Білокоровицьке” СРЗВд “Дружба”, 1,5 км на північний схід від с Дружба 11 СНРАВд ”Діброва”, 0,8 км на схід від с Діброва Овруцький район 1 СНРАВд “Рудня”, 2 км на північний захід від с Рудня 2 СНРАВд “Деркачі”, 0,4 км від с Деркачі 3 СНРАВд “Олксандри-1” ,1 км на захід від с Олександри 4 СНРАВд “Олксандри-2” ,1 км на захід від с Олександри 5 СНРАВд “Олксандри-3” ,1 км на захід від с Олександри 6 7 8 9 10

Транспортування природного газу Складування відходів Транспортування каналізаційних вод Виробництво згущеного та сухого молока Зберігання нафтопродуктів Перевезення вантажів та пасажирів Захоронення радіаційних відходів Машинобудування Зберігання хімічних засобів захисту рослин, міндобрив Переробка молока Надання комунальних послуг Місце видалення побутових відходів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во с. г. продукції Зона гарантованого добровільного відселення Зона безумовонго (обов’язкового) відселення Зона гарантованого добровільного відселення Зона відчуження Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення 142

СНРАВд “Олксандри-4” ,1 км на захід від с Олександри 7 СНРАВд “Журба”, 1 км на захід від с Журба 8 СНРАВд “Липські Романи”, 1 км на північ від с Липські Романи Попільнянський район 1 Попільнянський маслосирзавод 2 ТОВ “Альфа-Нафта” 3 Залізнична станція “Попільня” 4 Комбінат комунальних підприємств 5 Птахофабрика “Жовтнева” 6 Корнинський цукровий з-д. 7 Цукровий з-д ім Цюрупи 8 АЗС смт Корнин 9 АЗС смт Попільня 10 АБЗ “Облавтошлях” 11 АБЗ приватна фірма “Темп” 12 ВАТ “Райсільгоспхімія” Радомишльський район 1 Радомишльське міське комунальне підпр-во 2 Макарівська КЕЧ району 3 В/ч А – 3258 4 АТЗТ “Радомишльський машзавод” 5 ВАТ “Радомишльський молокозавод” 6 ВАТ “Радомишльський пивзавод” 7 ВАТ “Радомишльський хлібзавод” 8 АЗС ТОВ “Алдан-21” 9 АЗС ПП Левківський 10 АЗС ТОВ “Маріам Р” 11 ТОВ “Альфа-Нафта” 12 АЗС ТОВ “Васко” Ружинський район 1 КП по ОЖКГ 6

Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона відчуження Зона відчуження Молокопереробка Зберігання, реалізація нафтопродуктів Надання комунальних послуг Птахівництво Виробництво цукру Виробництво цукру Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Поводження з агрохімікатами Житлово-комунальне господарство Житлово-комунальне господарство Житлово-комунальне господарство Машинобудування Вир-во харчових продуктів Вир-во харчових продуктів Вир-во харчових продуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Надання комунальних послуг 143

ВО ТОВ “Ружинське молокопідприємство” 3 СТОВ “Хлібороб” (комбікормовий з-д), с Білилівка 4 ВАТ “Зарудинецьке хліборпиймальне підпр-во”, с. Зарудинці 5 ВАТ “Ружинський райагрохім” “Зарудинецька агрохімбаза” 6 Бистрицький свинокомплекс, с. Бистрик 7 ТОВ “Альфа-Нафта” 8 АЗС Бистричок № 1,смт Ружин 9 АЗС № 4 с. Ягнятин 10 АЗС с Вчорайше 11 АЗС смт Ружин 12 Нафтобаза “Райагропромпостач” с Зарубинці 13 АЗС “Райагропромпостач” с Чорнорудка Червоноармійський район 1 Червоноармійське РД ПЖКО, очисні споруди, каналізаційно-насосна станція 2 Червоноармійське ТМО, каналізаційнонасосна станція 3 ДП Мартинівський ВАТ “Житомирмолоко” 4 ТОВ “Альфа-Нафта” 5 ВАТ “Житомирське ШБУ”, с. ГутоЮстинівка 6 Червоноармійське РДПЖКО, с. Веселе (звалище райцентру) Черняхівський район 1 ЗАТ Головинський кар’єр “Граніт”, смт Головино 2 ЗАТ МТС “Агросвіт”, смт Черняхів 3 ВАТ “Райагропромтехніка” 4 ТОВ “Альфа-Нафта” 2

Переробка молока С. г. виробництво, переробка зерна Заготівля зерна С. г. послуги С. г. виробництво Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Надання комунальних послуг Медичне обслуговування Вир-во харчових продуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во асфальтобетону Місце видалення побутових відходів Добування граніту та його переробка Переробка зерна Ремонт с. г. машин Зберігання, реалізація нафтопродуктів 144

ДП “Фаворит-молоко” ТОВ “Нафтоенергопостач”, АЗС, смт Черняхів 7 АЗС Шаран С. Г. 8 АЗС “Нафта-Полісся” 9 Виробниче підпр-во житловокомунального господарства 10 Сміттєзвалище райцентру Чуднівський район 1 Чуднівське ПЖКГ 5 6

2 3 4 5 6 7

ВАТ “Іванопільський цукрозавод” смт Іванопіль ВАТ “Галіївський маслозавод ім. В. Ф. Мазуркевича” с Галіївка Чуднівський спиртзавод Чуднівська колективна шляхобудівельна організація “Райагрошляхбуд” (АБЗ) АЗС № 6, смт Чуднів АЗС ТОВ “КББ”, с Дубище

Переробка молока Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Надання комунальних послуг Місце видалення твердих побутових відходів Надання комунальних послуг

Переробка молока Виробництво спирту Будівництво доріг Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

145

9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія Радіаційна обстановка в області обумовлена наслідками аварії на ЧАЕС, використанням в різних галузях народного господарства радіоактивних речовин, приладів, які містять радіонукліди та генерують іонізуюче і випромінювання, використанням будівельних матеріалів, що містять природні радіонукліди. На території Житомирської області об'єктів атомної енергетики, урано- добувної та переробної промисловості немає. За інформацією обласної санітарно епідеміологічної служби джерела іонізуючого випромінювання використовуються на 206 об’єктах області, з них на 25 промислових підприємствах, в 178 лікувальнопрофілактичних закладах , в 3 науково-дослідних установах. Зазначені об’єкти використовують або зберігають ДІВ у відповідності з отриманими санітарними паспортами. На підприємствах та установах розроблені та погоджені із відповідними службами інструкції з радіаційної безпеки, з ліквідації аварійних ситуацій, аварійні плани, контрольні рівні опромінювання, а також визначені особи, відповідальні за радіаційну безпеку, радіаційний контроль, облік і зберігання ДІВ. Радіологічним відділом обласної санепідстанції в 2009 році переоформлено 77 санітарних паспортів на право робіт з ДІВ, з них по рентгенкабінетах - 64, по промислових підприємствах та установах - 12, по науково-дослідних установах -1. Оформлено також 9 санітарні паспорти на право робіт по ремонту та технічному обслуговуванню комп’ютерних томографів приватними підприємцями. Відкриті радіоактивні речовини використовуються в радіологічній лабораторії облСЕС та Житомирському обласному державному проектнотехнологічному центрі охорони родючості грунтів і якості продукції. На всіх інших об'єктах використовуються закриті джерела та обладнання, генеруєче рентгенівське випромінювання. Крім цього, згідно даних "Централізованої служби експлуатації сховищ відходів дезактивації Державного об'єднання "Радон" станом на 01.01.2011р. на обліку та контролі ЦСЕ в Житомирській області знаходиться 29 об'єктів, в тому числі: • пунктів зберігання відходів дезактивації - 28 об'єктів; • пункт складування відходів дезактивації - 1 об'єкт. Обстеження даних об’єктів проводиться двічі на рік (навесні та восени) із залученням представників санепідслужби, природоохоронних органів, управлінь з питань надзвичайних ситуацій райдержадміністрації з відповідними оформленням звітів про виконані роботи.

146

9.3.1.Радіаційне забруднення територій 9.3.2. Радіоактивні відходи Радіоактивні відходи (РАВ) в області утворюються в результаті закінчення терміну експлуатації джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), які використовуються на підприємствах, установах та організаціях. Субєкти господарювання, в результаті діяльності яких утворюються РАВ, передають їх на захоронення до Київського спецкомбінату УкрДО «Радон». Станом на 01.01.2011 року продовжують зберігати відпрацьовані ДІВ на митному посту «Овруч» Житомирської митниці (1джерело барію133), Житомирський завод продтоварів (2 джерела цезію-137), в/ч 1482 смт Вакуленчук. Державний нагляд за станом дотримання заходів радіаційної безпеки на цих підприємствах здійснюють органи ОблСЕС та регіональна інспекція Держатом регулювання. 10. Промисловість та її вплив на довкілля 10.1. Структура та обсяги промислового виробництва У 2010 році промислове виробництво збільшилось на 8,2%, в тому числі у добувній галузі – на 5,2%, переробній – на 9,1%. Індекс промислової продукції у грудні 2010 року порівняно з листопадом становив 98,8%, у добувній галузі – 80,5%, у переробній – 103,7%. За підсумками 2010 року індекс промислової продукції до 2009 року склав 108,2%. (по Україні 111%). За цим показником область займає 13 місце в державі. Динаміка виробництва промислової продукції у 2010 році, % до відповідного періоду 2009 року 2010 рік

108,2

січень-листопад

109,1

січень-жовтень

109,4

III квартал

110 110,1

січень-серпень січень-липень

109,7

I півріччя

110,2

січень-травень

109,5

січень-квітень

106,7

I квартал

104,5

січень-лютий

100,7

січень

100,7 98

100

101

102

103

104

105

106

107

108

109

110

111

112

Реалізовано продукції на 19,3% більше торішнього періоду 147

10.2. Вплив на довкілля. 10.2.1. Гірничодобувна промисловість. Найбільшими підприємствами області є: - Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат, який спеціалізується на виробництві ільменітового концентрату для металургійної та хімічної промисловості; - ВАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний-комбінат "Кварцит" (кварцити, суміш кварцитова, порошок кварцитовий, щебінь); - Коростенський гранкар’єр (щебінь різних фракцій, пісок декоративний з відсіву, посипка руберойдова); - ВАТ "Коростишівський кар’єр" (плити гранітні поліровані, архітектурно-будівельні вироби); - Овруцький щебзавод (щебінь фракційний, пісок будівельний, піщано-гравійна суміш); - Омелянівський гранкар’єр (блоки гранітні, плити гранітні поліровані) - ОП "Кварцсамоцвіти" спеціалізується на видобуванні та переробці п’єзооптичної, каменесамоцвітної природної та синтетичної сировини, природного декоративного каменя. 10.2.2. Металургійна промисловість. 10.2.3. Хімічна та нафтохімічна промисловість. У хімічній та нафтохімічній промисловості обсяги виробництва збільшились на 1,4% за рахунок зростання на 29,2% випуску гумових та пластмасових виробів при скороченні на 8,2% виробництва хімічної продукції. 10.2.4. Харчова промисловість. У харчовій галузі випуск продукції збільшився порівняно з 2009 роком на 0,6%. Обсяги виробництва рибних продуктів зросли в 1,8 раза, готових кормів для тварин – на 44,9%, м’яса та м’ясних продуктів – на 14,4%, напоїв – на 5,3%. Водночас на 3,2% менше виготовлено молочних продуктів та морозива. 10.3. Заходи з екологізації промислового виробництва. Основним забруднювачем навколишнього природного середовища є промисловість, тому екологізація всієї економічної діяльності є необхідною і обов'язковою. Зменшення шкідливого впливу промислового виробництва вирішується за кількома напрямками: 1) шляхом удосконалення очищення шкідливих викидів і відходів промислового виробництва, підвищення ефективності роботи очисних споруд, суворого дотримання нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище; 2) шляхом удосконалення технологічних процесів з метою очищення відходів виробництва, випуску екологічно чистої продукції; 3) 148

шляхом зміцнення режиму екології; 4) шляхом запровадження маловідходної і безвідходної технології, заснованої на комплексному використанні природних ресурсів, при замкнутому циклі виробництва. Загальні вимоги охорони навколишнього природного середовища в процесі господарювання повинні охоплювати всі стадії господарського процесу: доексплуатаційну, експлуатаційну і післяексплуатаційну. Доексплуатаційна стадія включає розміщення об'єкта, проектування, будівництво, приймання в експлуатацію. Експлуатаційна передбачає паспортизацію виробничої діяльності об'єкта, дозвіл на викиди, встановлення нормативів викидів та лімітів використання природних ресурсів, контроль за виконанням відповідних правил. Післяексплуатаційна стадія включає випуск продукції і розміщення відходів. Екологічна безпека і охорона навколишнього середовища забезпечується шляхом екологічної паспортизації промислових підприємств, нормування і лімітування, внесення зборів за використання природних ресурсів і забруднення навколишнього природного середовища, здійснення екологічного контролю. На промислових підприємствах, що шкідливо впливають або можуть впливати на стан навколишнього природного середовища, розробляються екологічні паспорти. Екологічний паспорт — це нормативно-технічний документ, який містить дані щодо використання природних ресурсів та визначення впливу виробництва на навколишнє природне середовище. В екологічному паспорті містяться такі дані: обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин та види; обсяги та їх види використання природних ресурсів; відомості про обсяги та характер виробництва, наявність природоохоронного обладнання; екологічна характеристика продукції, що випускається; відомості про характеристики відходів, які створюються на підприємстві. Екологічні паспорти промислових підприємств мають велике значення, бо містять зведені статистичні дані про забруднюючі речовини. Використання пестицидів у сільському господарстві. Аналізуючи використання засобів захисту рослин в області, спостерігається збільшення площ на яких застосовуються засоби захисту рослин. В порівняні з 2000 роком, витрати засобів захисту рослин у 2010 році збільшились у 3 рази. Разом з тим кількість внесених пестицидів на 1га збільшилось на 0,31 кг в порівняні з 2000 роком. Таблиця 10.3.1.

Застосування засобів захисту рослин 2000 2007 2008 Витрати засобів захисту 0,217 0,319 0,444 рослин, тис.т Площа, на якій застосовувалися 0,492 0,630 0,806 засоби захисту рослин,тис.га Кількість внесених пестицидів 0,44 0,51 0,55 на 1га,кг

2009 0,465

2010 0,657

0,855

0,878

0,54

0,75 149

11.Сільське господарство та його вплив на довкілля 11.1. Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві Житомирщина, займаючи 3,7% сільгоспугідь країни, виробляє 3,8% валової продукції сільського господарства держави. В структурі сільськогосподарського виробництва переважає рослинництво – 57%, на долю тваринництва припадає 43%. Спеціалізація сільського господарства області чітко виражена по зонах території – у лісостеповій – зернове господарство з великою кількістю технічних культур (цукрових буряків, ріпаку, сої); в поліській частині основним виробничим напрямком в тваринництві є м’ясо-молочне скотарство, у рослинництві – із зернової групи – вирощування жита, з технічних культур – картоплі і хмелю. В області виробляється більше 1 мільйона тонн зерна і картоплі, близько 400 тисяч тонн цукросировини, 200 тисяч тонн овочів та більше 500 тонн хмелешишок. Нарощується виробництво ріпаку, сої, соняшнику, зернової кукурудзи та цукрових буряків. Виробництво аграрної продукції в основному, забезпечує потребу жителів області в продуктах харчування, за виключенням м’ясопродуктів, олії, плодів та овочів в асортименті. Обсяг валової продукції сільського господарства у 2010 році склав 3303 млн. грн. (у порівнянних цінах 2005 р.), що більше попереднього року на 6,6 млн. грн. або на 0,2% (по Україні скорочення на 1%). У сільськогосподарських підприємствах її вироблено на суму 889,4 млн. грн., що становить 96,2% до 2009 року, у господарствах населення - відповідно 2413,6 млн. грн. і 101,7%. За цим показником область займає 14 місце серед усіх регіонів держави. Динаміка виробництва валової сільськогосподарської продукції (у порівнянних цінах 2005 р.), млн. грн. 3296,4

3303

3500 2372,1 2413,6

3000 2500 2000

924,2

1500

889,4

1000 500 0

Всі категорії господарств 2009 рік

Господарства населення

Сільгосппідприємства 2010 рік

150

11.2. Вплив на довкілля 11.2.1. Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження Із незначним скороченням посівних площ області з 563,2 тис. га в 2005 році до 481,9 тис. га в 2010 році (-17%) внесення мінеральних добрив збільшилось на 54% (з 166,2 тис. ц д.р. у 2005 році до 256,0 тис. ц д.р. у 2010 році). Внесення мінеральних добрив на 1 га в перерахунку на діючу речовину зросла з 29,5 кг д.р./га в 2005 році до 53,1 кг д.р./га в 2010 році (+55%). Внесення органічних добрив дещо знизилось: з 526,0 тис. т у 2005 році до 423,0 тис. т у 2010 році (-24%), в перерахунку на 1 га удобреної площі зменшилось майже вдвічі, з 1,6 т/га в 2005 році до 0,9 т/га в 2010 році. Інформація про внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами наведена в таблиці 11.2.1. Таблиця 11.2.1. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Загальна посівна площа, 563,2 501,1 449,2 486,8 494,6 481,9 тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, 166,2 234,3 242,7 267,2 267,8 256,0 тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц 103,3 132,8 139,7 171,3 181,6 174,2 фосфорних, тис. ц 25,3 46,1 44,0 41,2 39,1 38,8 калійних, тис. ц 37,6 55,4 59,0 54,7 47,1 42,9 Удобрена площа під 166,9 205,2 198,0 287,3 270,3 275,7 урожай, тис. га % удобреної площі 30,0 41,0 44,0 59,0 55 57 Внесено на 1 га, кг 29,5 46,8 54,0 54,9 54,1 53,1 У тому числі: азотних, кг 18,3 26,5 31,1 35,2 36,7 36,1 фосфорних, кг 4,5 9,2 9,8 8,5 7,9 8,1 калійних, кг 6,7 11,1 13,1 11,2 9,5 8,9 Органічні добрива: Всього внесено в 526,0 757,7 687,2 495,4 458,9 423,0 поживних речовинах, т Удобрена площа, га 29,0 25,0 20,0 19,0 24 15 % удобреної площі 5,1 5,0 4,3 3,9 4,8 3,0 Внесено на 1 га, т 1,6 1,5 1,5 1,0 0,9 0,9 151

11.2.2. Використання пестицидів Застосування засобів захисту рослин (ЗЗР) сільськогосподарськими підприємствами зросли в двічі з 0,3 тис. т у 2005 році до 0,62 тис. т у 2010 році. Пестицид не навантаження на 1 га землі зросло на 17% і становило в 2010 році 0,7 кг/1 га. Інформація про внесення хімічних засобів захисту рослин сільськогосподарськими підприємствами у 2005 -2010 роках наведена в таблиці 11.2.2. Таблиця 11.2.2. Внесення хімічних засобів рослин сільськогосподарськими підприємствами у 2005-2010 роках (за даними державної інспекції захисту рослин Житомирської області Витрати засобів захисту рослин, тис. тонн Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис.га. Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг.

2005

2006

2007

2008

2009

0,3

0,36

0,33

0,44

0,47

0,62

523,6

594,8

629,6

806,00

842,9

878,4

0,6

0,52

0,55

0,56

0,7

11.2.3. Екологічні аспекти зрошення та осушення земель Житомирщина має складні природні умови – 70 % перезволожених заболочених земель, які затримують своєчасне проведення весняно-польових робіт і викликають труднощі в сільському господарстві. З метою підвищення продуктивності осушених земель за рахунок державних капіталовкладень було побудовано, меліоративних систем на площі 425,4 тис. га. Сьогодні меліоровані землі складають п’яту частину сільгоспугідь. Кожен осушений гектар працює за два богарних. Меліоровані землі в умовах Житомирського Полісся стали надійним резервом у збільшенні продукції рослинництва і тваринництва. 11.2.4. Тенденції в тваринництві Загальний обсяг виробництва продукції тваринництва порівняно з 2009 роком збільшено на 2%, у т. ч. в сільгосппідприємствах – на 3%, у господарствах населення – на 1,8%. Протягом 2010 року в усіх категоріях господарств збільшилось виробництво м’яса та яєць відповідно на 4,9 та 2,1%. Виробництво молока зменшилося – на 4%.

152

Виробництво основних видів продукції тваринництва в усіх категоріях господарств 602,4 578,4 600

479,3

489,3

500 400 300 200

100 0

Молоко (тис. тонн)

Яйця (млн. шт.)

2009 рік

72,4

М’ясо (тис. тонн)

2010 рік

Виробництво основних видів продукції тваринництва у 2010 році

січень I квартал I півріччя 9 місяців за 2010 рік

М’ясо усіх видів (у живій вазі) 2010 р. у % тис. тонн до 2009 р 10,4 95,4 17,8 100,6 31,1 103,7 47,2 102,8 72,4 104,9

Молоко усіх видів тис. тонн 31,7 107,1 288,6 463,7 578,4

2010 р. у % до 2009 р 97,8 93,7 94,1 94,7 96,0

Яйця від птиці усіх видів 2010 р. у % млн. шт. до 2009 р. 29,0 102,8 104,1 106,2 273,0 110,5 405,5 106,0 489,3 102,1

Станом на 1 січня 2011 року в усіх категоріях господарств поголів’я великої рогатої худоби зменшилося на 2,5%, у т.ч. корів – на 1,5%, свиней на 3,9%. Чисельність птиці збільшилась на 4,4%. Чисельність поголів’я сільськогосподарських тварин в усіх категоріях господарств 240,7

234,6 207,1

250

200

148

199,1

145,8

150

100

Велика рогата худоба

у т. ч. корови

на 1 січня 2010 року

Свині

на 1 січня 2011 року

153

11.3. Органічне сільське господарство Органічне землеробство – це система виробництва сільськогосподарської продукції, яка забороняє, або в значній мірі обмежує використання синтетичних комбінованих добрив, пестицидів, регуляторів росту та харчових добавок до кормів при відгодівлі тварин. В області вже накопичено позитивний досвід використання елементів біологічного землеробства. Так на базі господарств Нов.-Волинського району (ПП „Поляна”, ПОСП „Перемога”, СТОВ „Оберіг”, ПП „Гал екс-Агро” та ПСП ім. Калова) запроваджена та ефективно діє „Древлянська” система ведення землеробства, за рахунок якої проходить виробництво екологічночистої продукції. Для області, і особливо для поліського регіону, це вигідно, за ним майбутнє, адже споживання екологічно-чистої продукції нашим населенням є головним завданням у сільськогосподарському виробництві. 12. Енергетика та її вплив на довкілля 12.1. Структура виробництва та використання енергії Підприємствами й організаціями протягом 2010р. на виробничоексплуатаційні та комунально-побутові потреби було використано 1265,3 тис.т умовного палива та енергії, що на 8,0% більше, ніж у 2009р. Структура використання паливно-енергетичних ресурсів на вказані цілі майже не змінилась. Основні витрати котельно-пічного палива, теплоенергії та електроенергії припадали на промисловість – відповідно 65,1%, 46,2% і 63,5% загального обсягу їх витрат; на діяльність транспорту та зв’язку – відповідно 13,0%, 3,1% і 14,0%; на освіту – 8,2%, 25,9% і 3,4%, сільське господарство, мисливство та лісове господарство – 2,9%, 5,8% і 4,5%. Як і в минулі роки, основними споживачами котельно-пічного палива були промислові підприємства таких видів діяльності, як виробництво та розподілення електроенергії, газу та води – 55,6%, переробна промисловість – 42,1%, з неї – виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 37,0%; теплоенергії та електроенергії – переробна промисловість – 92,1% та 50,6% відповідно, з неї –виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 52,8% і 25,0%. За містами та районами найбільше спожито котельно-пічного палива на підприємствах міст Житомира та Бердичева, обсяги використання яких становили 52,5% від загальних по області. Більше половини обсягів використання теплоенергії (52,4% загального обсягу) припадало на підприємства міст Житомира, Бердичева, Коростеня, Малина та Житомирського району. Значну частину електроенергії (68,5%) використали підприємства міст Житомира, Коростеня, Малина та Вол.-Волинського і Нов.-Волинського районів. На виробництво продукції, робіт і послуг, було використано 582,1 тис.т умовного палива, серед якого газ природний складав 88,6%, дрова для 154

опалення – 5,4%, вугілля кам’яне – 3,4%. В якості сировини було використано 76,5% – коксу та напівкоксу з вугілля кам’яного, 11,9% – дизельного палива, 7,6% – мазуту топкового та 4,0% – вугілля кам’яного. Одним з напрямів ефективного використання енергоресурсів є залучення до господарського обігу вторинних горючих і теплових ресурсів. У 2010р. порівняно з 2009р. їх використання зменшилось на 11,5%. До господарського обігу залучено 9,9 тис.т вторинних енергетичних ресурсів у перерахунку на умовне паливо. Серед вторинних енергетичних ресурсів 8,9 тис.т умовного палива становили горючі, 6,3 тис.Гкал – теплові вторинні ресурси. Проти торішнього коефіцієнт використання вторинних горючих ресурсів збільшився і становив 65,4% (у 2009р. – 55,8%), вторинних теплових ресурсів зменшився і склав 94,7% (у 2009р. – 97,2%). 12.2. Ефективність енергоспоживання У зв’язку із значною залежністю економіки країни від зовнішніх джерел паливно-енергетичних ресурсів питання енергозбереження та раціонального використання палива й енергії є одним з основних у діяльності підприємств і організацій. В 2010р. у Житомирській області фактичні питомі витрати палива порівняно з попереднім роком зменшилися на 2,2 %, а фактичні питомі витрати електроенергії та теплоенергії – збільшились на 0,9% та 0,1% відповідно. Підприємства області у своїй виробничій діяльності на 16,0 тис.т у.п. збільшили фактичні витрати усіх видів енергетичних ресурсів, що на 17,9% менше, ніж у попередньому році. Зокрема, по котельно-пічному паливу частка таких підприємств становила 1,5% від загальної кількості, по електроенергії – 1,4%, по теплоенергії – 0,6%. Із загального обсягу збільшення фактичних витрат котельно-пічного палива найбільша частка припадала на підприємства переробної промисловості (62,0%), освіти (13,7%), будівництва (9,5%); теплоенергії – на підприємства переробної промисловості (99,8%); електроенергії – на підприємства добувної промисловості (84,7%), переробної промисловості (11,9%), з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води (2,3%).

155

Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів (включаючи населення) Табл. 12.2.1. 2000

2007

2008

2009

2010

Споживання паливно-енергетичних 2615,8 ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п.

2848,4

2738,4

2537,1

2709,4

Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

108,9

104,7

103,6

1557

1938,6

2009,4

1937,9

2074,0*

124,5

128,7

124

133,2

1672,5

1765,6

1693,7

1554,1

1646,6

105,6

101,3

92,9

98,5

Споживання електроенергії млн. кВт.г Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. *- попередні дані

Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Табл. 12.2.2. 2000 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Всього по Україні млн. т 176,2/0,9 210,7/0,8 194,5/0,9 169,7/0,9 умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³/ область, у % Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне)/ область, у % Мазути топкові важкі / область, у %

63,3/0,3

70,8/0,1

70,4/0,1

61,8/0

68,4/1,3

68,0/1,5

63,5/1,6

33,2/1,3

2,9/3,3

4,8/2,5

5,1/2,3

1,1/2,6

4,9/2,7

6,1/2,4

6,2,2,1

3,7/2,0

1,2/1,3

1,2/0,2

1,2/0,1

2,1/0

2010 р. 180,0/0,9 67,8/0,0 55,9/1,8 4,6/2,3 5,7/2,3 0,8/0,1

Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Табл. 12.2.3. Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу

2 000р. 997658

2 007р. 953382

2 008р. 870031

2 009р. 742727,1

2010 р. 795251,5

107330 539514 68219

43872,5 556628 94847,2

33977 500618 94683,6

29088,8 432077,9 115083,9

4904

19546,8

15309,1

10678,2

28601,5 465700,5 142017,6 10783,3

2142

558,6

390,3

174,5

635,8

156

Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

47683 34,1 0,1 111721 16169,6

40582,7 366 32,5 32,5 92155,8 2387,4

4 36596,4 436,9 8,5 8,5 93129,4 1895,7

0,3 28803,6 267,9 4,5 11,6 76563,8 676

4,2

0,7

2,6

5990,1 1333

4350,5 4315

3727,9 4378,6

2779,6 4016,2

21,5

20,4

20,2

5513 7,7 -

12209,9 61,6 -

10971,4 132,7 -

7994,1 113,6 -

2,9

4,8

27640,6 341,3 4,9 0,2 83956,0 900,1 1,9 3126,6 5985,8 16,2 5760,9 68,1 2,2 -

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2010 році (без населення) Табл. 12.2.4. Витрачено т умовного палива Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість добувна переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та

79521,5

Витрати палива в натуральному вимірі газойлі вугілля газ бензин (паливо кам’яне природний моторний дизельне) 28601,5 465700,5 27640,6 83956,0

78283

98,7

5622,2

9163,5

29518

449574,8 34181,0 192969,4

4751,2 625,1 3891,0

325419,9 7032,3 132158,2

7479,5 1194,0 4333,4

25127,7 15535,8 8526,6

2286,9

1102,4

168,1

432,2

2,1

0,8

0,6 157

ядерних матеріалів

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

72267,9

1363,6

52995,2

2223,1

2136,5

222424,4 20656,6

235,1 319,5

186229,4 2601,1

1952,1 1924,6

1065,3 5084,1

22323,1

136,9

8575,8

2027,2

4666,8

111428,5

252,2

70219,3

1163,8

17288,6

15944,8

231,5

10596,7

928,7

780,2

21228,1 50925,8

4268,9 14834,3

9678,6 20107,2

1684,2 662,6

351,6 211,9

19433,3

3593,8

10796,7

1745,6

327,8

12.3. Вплив енергетичної галузі на довкілля. Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря області являються підприємства паливно-енергетичного комплексу, підприємства транспорту та зв’язку, целюлозно-паперової і харчової промисловості та підприємства житлово-комунального господарства. Загальний обсяг викидів стаціонарними джерелами області за 2010 р. склав 18,38 тис т. забруднюючих речовин, з них 11,85 тис. т. або 61 % викинуто підприємствами паливно-енергетичного комплексу. Вплив підприємств паливно-енергетичного комплексу Житомирщини обумовлений викидом у повітря метану. Основними забруднювачами атмосферного повітря з підприємств паливно-енергетичного комплексу є: Бердичівське ЛВУМГ Філії УМГ ”Київтрансгаз“ ДК ”Укртрансгаз“ НАК ”Нафтогаз України“ та НовоградВолинська виробничо-технічна служба Рівненського ЛВУМГ якими протягом 2010 р. викинуто 10,679 тис.т. забруднюючих речовин. Динаміка споживання та використання паливно-енергетичних ресурсів та викиди забруднюючих речовин підприємствами паливно-енергетичного комплексу наведено в табл. 12.2.2., 12.2.3. 158

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2010 році Табл. 12.3.1. Кількість підприємств

Усього стаціонарними джерелами паливноенергетичного комплексу Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Діяльність транспорту та зв’язку

Обсяги викидів, тис. т

Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн

Темп зміни, % порівняно з 2009 роком обсягів викидів

викиди на одиницю продукції

11,33

0,005

101,1

124

0,651

0,00035

110,4

114,3

10,679

0,025

100,5

12.4. Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики. В області розроблено Регіональну програму з підвищення енергоефективності на 2010-2014 роки, яку затверджено рішенням обласної ради від 08.09.2010 р. № 1157 та погоджено в Національному агентстві України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. У програмі відображені усі актуальні та перспективні для області напрями енергозбереження, визначені конкретні об’єкти упровадження енергозберігаючих заходів, обсяги фінансування та джерела їх забезпечення. Пріоритетними напрямами роботи визначено упровадження альтернативних природному газу та кам’яному вугіллю джерел енергії, систем акумуляційного електричного опалення, використання гідропотеніалу малих річок області. Загальний обся фінансування заходів Програми становитиме 586,4 млн. грн., у тому числі 498,0 млн. грн.. за рахунок коштів державного бюджету. З метою скорочення обсягів споживання природного газу та більш широкого використання місцевих енергоресурсів в області розгорнуто виробництво паливних гранул та брикетів із відходів деревини (ПП ”Саксонік“ Баранівського району“, ПП ”СІТ“ Олевсьго району, ТОВ ”ПелетЕнергоУкраїна“ Ємільчинського району,) та брикетів із соломи”) с. Радянське, Бердичівського району“. З метою залучення до енергетичного балансу області альтернативних джерел енергії в області розроблено Програму відновлення об’єктів малої гідроенергетики Житомирської області 2011-2015 роки. 159

На даний час в області працюють 8 малих ГЕС, якими у 2010 р. вироблено близько 5,7 млн. кВт/год. Електроенергії. Ведуться роботи з відновлення ще 4 малих ГЕС. Проводяться подальші роботи з видобутку торфу. Протягом року в Житомирській області Державним підприємством ”Озерянський торфозавод“ добуто 4,686 тис.т. торфу. Однак, в зв’язку з низьким попитом на дану продукцію, виробництво торфобрикетів призупинено. З метою раціонального споживання природного газу, зменшення забруднення навколишнього середовища проводяться роботи у напрямку децентралізації джерел теплопостачання з переведенням центральних теплових пунктів під котельні, об’єктів соцкультпобуту – на автономне, та квартир – на індивідуальне газове і електроопалення. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.09.06 № 502-р «Про переведення населених пунктів на опалення електроенергією» розпочаті з метою уникнення кризових ситуацій з опаленням багатоповерхових житлових будинків у не газифікованих селищах міського типу Вол.-Волинський та Нова Борова протягом 2005-2010 за кошти державних субвенцій, обласного і місцевого бюджетів, інвесторів переобладнано на електричне опалення 97 бугатоповерхових житлових будинків. Основними напрямками роботи з енергозбереження у житловокомунальній сфері були: впровадження технічних заходів по зменшенню втрат у системах теплопостачання, удосконалення обліку споживання енергоресурсів, забезпечення оптимальної потужності електродвигунів та ін. Всього на впровадження заходів з енергозбереження у житлово-комунальній сфері області витрачено 11,2 млн. грн., економічний ефект склав 8,8 млн. грн. У регіоні налагоджено виробництво високоефективних водогрійних та опалювальних котлів на ТОВ «Котлозавод «Кригер», ВАТ «Агротепломаш», КП «Житомирський ремонтно-механічний завод». Більша частина з них працюють на низькокалорійних видах палива (дровах, щепі, торфобрикетах, фрезерному торфі, паливних гранулах, відходах лісового господарства та сільськогосподарського виробництва і т. ін.). 13. Транспорт та його вплив на довкілля. 13.1. Транспортна мережа України. 13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень. Протягом 2010 р. транспортом області перевезено 18,3 млн. т. вантажів, з них 3,02 млн. т. або 16,7 % вантажів перевезено автомобільним транпортом та 15,3 млн. т. або 83,3 % перевезено залізничним транспортом. Пасажирів в Житомирській області в 2010 році перевезено 144,7 млн. чол., що на 2,6 млн., або 1,8 % менше ніж протягом 2009 року, з них залізничним транспортом перевезено 9,4 млн. чол., або 6,5 %, автомобільним транпортом перевезено 76,87 млн. чол., або 53,1 %, міським електротранспортом 58,43 млн. чол., або 40,4 %. 160

Обсяги транспортних перевезень наведені в таблиці 13.1.1.1. Транспорт Житомирщини, як і в минулі роки залишався найбільшим забруднювачем атмосферного повітря. Пересувними джерелами області протягом 2010 р. в атмосферне повітря викинуто 69,11 тис. т. забруднюючих речовин, що складає 79 % від загального обсягу викидів області. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області наведені в таблиці 13.1.1.2. Обсяги транспортних перевезень Таблиця 13.1.1.1 Вид транспорту

Залізничний

Автомобільний

Водний

Авіаційний

Трубопровідний

Міський електротранспорт

Рік

2000 2007 2008 2009 2010 2000 2007 2008 2009 2010 2000 2007 2008 2009 2010 2000 2007 2008 2009 2010 2000 2007 2008 2009 2010 2000 2007 2008

Перевезено вантажів

Вантажооборот

Перевезено пасажирів

Пасажирообор от

млн. т %

млн. т.км.

млн.

млн. пас.км.

8,5 18,4 18,5 12,6 15,9 29,3 41,6 45 36,1 40,1 -

1331 3349 3893 2511 3416 482 1001 975 826 1038 -

130,2 129,9 116,2 64,5 136,0 97,9 117,4 97,4 84,6 125,8 -

16,1 11,8 11,7 11,4 11,4 42,8 81,2 82,4 80,2 76,9 108,1 96,1 81,6

106,7 97,2 99,5 97,4 99,6 97,4 111,5 101,5 97,4 95,9 100,7 82,7 84,9

1328 1159 1232 1171 1192 507 1077 1141 1120 1114 268 269 229

107,2 101 106,2 95,1 101,8 92 115,4 105,9 98,1 99,5 100,7 82,7 84,9

110,1 117,7 100,3 68,2 126,1 100 108,9 108,2 80,2 110,9 -

161

Всього

2009 2010 2000 2007 2008 2009 2010

37,8 60 63,5 48,7 56,0

102,1 111,5 105,8 76,7 114,9

1813 4350 4868 3337 4454

119,7 126,8 111,9 68,6 133,5

55,7 58,4 167 189,1 175,7 147,3 146,7

68,2 104,9 100,4 94 92,9 83,8 99,6

156 163 2103 2505 2602 2447 2469

68,2 104,5 102,3 104,1 103,8 94 100,9

Таблиця 13.1.1.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис.т. Роки Вантажні Пасажирські Пасажирські автомобілі автобуси легкові автомобілі 2000 12,75 3,1 2,8 2007 10,6 1,9 3,2 2008 10,6 1,9 3,1 2009 8,3 1,7 2,6 2010 8,46 1,67 2,53

Спеціальні легкові автомобілі 1,1 1 1 1 0,945

Спеціальні нелегкові автомобілі 3 2,2 1,9 2 1,79

13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів За даними оловного управління статистики в Житомирській області станом на 01.01.11 року в області нараховується 215197 одиниць транспортних засобів, в тому числі 172680 легкових автомобілів, 8146 – бортових вантажних автомобілів, 7463 – самоскидів, 2410 – сіркових тягачів, 9830 – спеціальних автомобілів, 4839 - автобусів, 9829 - інших транспортних засобів. Бензин використовують 8774 одиниць транспортних засобів, дизпаливо – 3655 одиниць, стислий газ – 1650 одиниць транспортних засобів та 1311 одиниць - використовують зріджений газ. Інформація про групування автомобілів за видами використовуваного палива наведена в табл. 13.1.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива та середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів наведені в таблиці 13.1.2.2.

162

Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Таблиця 13.1.2.1. Тип автомобіля (одиниць)

Всього

За видами палива бензин

дизпаливо

зріджений стиснений стиснений дизпаливо та нафтовий газ газ природний газ і стиснений бензин природний газ

Автомобілів всього

215197

156763

42217

222

334

15654

Легкові автомобілі

172680

132879

30400

9357

Вантажні бортові

8146

4386

2305

1316

Самоскиди

7463

4076

2569

750

Сідлові тягачі

2410

436

1875

Пасажирські автобуси

4839

2529

1042

1219

Спеціальні автомобілі

9830

6673

2188

102

121

1745

Інші автомобілі

9829

6784

1838

1178

163

7008 7646 7811 7463 71 142 134 106 59 92 61 75 203 275 122 120 6675 7137 7494 7162

2204 2446 2354 2410 75 161 169 139 67 71 63 106 387 506 602 604 1675 1708 1520 1561

7309

7757

8581

8165

1113277

114186

112275

108254

1490

13693

13093

17795

17555

145666

148568

148003

142183

21323

18633

16918

21727

21080

19074

14864

13434

15550

13623

2010

2009

2008

2007

2000

2010

2009

2008

2007

2000

2010

2009

2008

2007

2000

2010

2009

2008

2007

2000

2010

2009

2008

2007

2000

- Тип біля

Всьог о

автомо-

Від 5,1 до 10 років

13324

341

368

829

784

2168

12519

11594

13279

11681

1430

36034

33646

26541

19206

1124

215197

212566

211821

196092

36553

Автомобілі всього

Від 3,1 до 5 років

6960

189

193

326

247

475

33191

30941

23902

17230

443

172680

169814

167251

154720

4576

Легкові автомобілі

Від 2 до 3 років

594

307

357

406

286

322

8146

8675

10142

9482

21200

Самоски Вантажні ди бортові

Сідлові тягачі

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Таблиця 13.1.2.2.

Більше 10 років

164

165

7838

2939 4709 5130 5382 4839 109 365 511 463 379 66 356 461 219 249 974 410 446 462 428 1790 3578 3712 4238 3783

7121 7585 7687 9829 715 790 1099 1548 733 828 960 1376 859 1001 1539 2726 4814 4966 4089 4179

1561

1520

1708

1675

4719

604

602

506

387

2574

106

295

139

169

161

250

9830

10843

11621

10848

Спеціальні автомобілі

Інші транспортні Пасажирські засоби автобуси

13.2. Вплив транспорту на довкілля Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Таблиця 13.2.1. Роки

2000 2007 2008 2009 2010

Обсяги викидів, тис.т.

У тому числі від використання бензину

газойлів (дизельного палива)

зрідженого та стисненого газу

22,87 18,96 18,49 15,475 15,39

18,36 12,93 12,0 9,68 8,77

2,88 3,64 3,8 3,15 3,66

1,63 2,38 2,69 2,65 2,96

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 80,3 64,9 64,9 62,6 57

13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Для розв'язання екологічних проблем на автомобільному транспорті необхідно: - забезпечити пріоритетність розвитку у великих містах України пасажирського транспорту загального користування на електротязі з послідовним скороченням автобусного сполучення; - забезпечити жорсткіші екологічні нормативи щодо конструкції нових моделей автомобілів та двигунів; - розробити та впровадити систему сертифікації автомобілів та двигунів на екологічну безпеку і контролю за їх відповідністю сертифікатам; - розробити комплекс технологій, методик та технічних засобів для оцінки екологічної безпеки автомобілів при їх експлуатації; - розробити комплекс технологій і технічних засобів для оцінки та захисту довкілля від забруднення у виробничих зонах автопідприємств. Для розв'язання екологічних проблем на залізничному транспорті необхідно розробити: - нормативні вимоги до рухомого складу щодо додержання екологічних нормативів; - методики визначення шкоди, що її можуть завдати довкіллю підприємства залізничного транспорту; - технології утилізації та ліквідації залишків нафтопродуктів та інших відходів; - методи зменшення викидів у повітря сипких вантажів під час перевезення. Використання альтернативних видів палива Сучасне пальне складає неабияку небезпеку для оточуючого середовища. Варто лише згадати про парниковий ефект, що виник у результаті збільшення СО2 в атмосфері. Його концентрація збільшується 166

щорічно на 1,5•10-3 %/год. і в 2050 році вдвічі перевищить концентрацію СО2 в доіндустріальний період. Крім того, сірка, яка міститься в дизельному паливі, призводить до утворення великої кількості оксидів, котрі зумовлюють зникнення лісів. Розвинені країни гостро поставили проблему сірки, вбачаючи вирішення її необхідним для зменшення навантаження і збереження родючості удобрюваних сільськогосподарських угідь. Розвиток напряму з вирощування олійних як джерела палива отримало високу оцінку на ринку енергетичних ресурсів. Розвиток "енергетичної системи" за допомогою олійних дає унікальну можливість для історичної трансформації європейського сільського господарства з виробника продуктів харчування у виробника палива. Останнє характеризується високою конкурентоспроможністю на європейському ринку і, що дуже важливо, безпечністю для оточуючого середовища. Ріпак вважається однією із найважливіших (після пальми та сої) олійною культурою в світі, яка являється джерелом одержання рослинного масла. За останні 20 років за значенням і поширенням він випередив арахіс, зерна бавовни і навіть, не так дивно, соняшник. Цьому посприяло виведення сортів, які містять мало ерукової кислоти та глюкозинолатів. Ріпакова олія як біопаливо може використовуватися у вигляді чистої олії холодного пресування та етерифікованої. У першому випадку пальне підходить до двигунів з вихровою камерою, дообладнаних додатковою апаратурою для вприскування олії. На етерифікованій олії можуть працювати звичайні двигуни без переобладнання. Втрата потужності двигуна після переведення його на біопаливо становить лише 5-10% Порівняльний аналіз якості вихлопних газів традиційного і дизельного палива показав істотну перевагу останнього з екологічної точки зору. Зокрема кількість димних часток знизилась більш як на 50%. Емісійні характеристики екодизеля підтверджують, що це прекрасне не забруднююче паливо, особливо у відношенні зниження колоїдних вуглеводних часток. Емісія оксидів сірки і ароматичних складових близька до нуля. Баланс СО2 дорівнює нулю. Екологічна привабливість цього палива — очевидна 14.

Збалансоване виробництво та споживання

14.1. Структурна перебудова та екологізація економіки Зростання масштабів господарської діяльності, непродумана стратегія природокористування призвели в кінцевому результаті до різкого збільшення антропогенного навантаження на природне середовище, виникнення негативних екологічних явищ. Основним фактором гармонійних відносин між суспільством і природою є цілеспрямована екологізація матеріального виробництва, тобто створення енерго-, ресурсо- та природозберігаючих типів техніки і технологій, формування екологобезпечних підприємств та виробництв. Державна політика в галузі екологізації народного господарства повинна 167

бути спрямована на першочергове вирішення найбільш значних екологічних проблем, які негативно впливають на процеси стійкого економічного розвитку. Одним із важливих і складних стратегічних завдань у цьому плані є перехід агропромислового комплексу держави на шлях виробництва екологічно чистої продукції. Впровадження елементів «більш чистого виробництва» в Україні На думку зарубіжних спеціалістів, ті виробництва, які забезпечують високі економічні результати в поєднанні з розумною господарською діяльністю запобіганням забрудненню навколишнього середовища, використанням екологічно чистої сировини і технологій отримання безпечних для здоров'я продуктів, ефективним використанням та відновленням природних ресурсів, можуть вважатися екологічними. З іншого боку, значна частина населення земної кулі сьогодні не отримує біологічного мінімуму продуктів харчування, необхідного для нормального проживання і підтримки репродуктивної функції. Слаборозвинені країни поки що не спроможні забезпечити себе не тільки екологічно чистими продуктами й агротехнологіями, але й нагодувати населення. Для підвищення еколого-економічного рівня АПК, регулювання екологічної мотивації землекористувачів необхідна система оцінних показників як для виробничої, так і для природоохоронної діяльності. Нині оцінка останньої здійснюється в межах визначення організаційно-технічного і техніко-економічного рівня виробництва, тому вона не є комплексною. Сучасна екологічна ситуація обумовлює необхідність виділення екологоекономічної оцінки й аналізу в самостійний розділ аналізу господарської діяльності підприємств АПК. 14.2.

14.3. Ефективність використання природних ресурсів Безпосередня еколого-економічна оцінка сільського господарства, на думку деяких дослідників, повинна складатися з п'яти блоків. Перший блок характеризує організаційно-технічний рівень природоохоронної діяльності землекористувачів. Сюди входять такі агрегатовані групи показників, як екологічність техніки і агрозоотехнологій, забезпеченість природоохоронними і ресурсозберігаючими фондами, організаційно-управлінським рівнем природоохоронної діяльності. Другий блок визначає еколого-економічний рівень використання виробничих і матеріальних ресурсів (основних виробничих фондів, оборотних засобів, садівних матеріалів, кормів, добрив, отрутохімікатів і т.ін.). Третій блок акумулює показники еколого-економічного рівня продукції, виявлені у вартісному і натуральному вимірі: вплив екологічного фактора на собівартість і обсяг виробництва, прибуток і рентабельність, відповідність продукції рослинництва і тваринництва екологічним стандартам, конкурентоспроможність продуктів харчування та ін. 168

Четвертий блок характеризує еколого-економічний рівень впливу виробництва на навколишнє середовище і ефективність виробничих витрат. До цієї групи відносять показники збитковості окремих видів продукції, економічної ефективності основної і природоохоронної діяльності. П'ятий блок показників характеризує рівень фінансової забезпеченості природоохоронної діяльності і екологічної платоспроможності землекористувача (фінансова забезпеченість екологічних програм, рівень освоєння екоінвестицій, заборгованість за екологічними платежами). Усі ці групи показників можуть застосовуватись для оцінки екологоекономічного рівня як окремих підприємств АПК, так і його галузей. Слід звернути увагу на те, що екологічні проблеми АПК в основному пов'язують із деградацією земель, забрудненням угідь і прямим впливом техніки і хімікатів на навколишнє середовище. Разом з тим важливою екологічною проблемою агропромислового виробництва є забруднення харчової продукції токсичними речовинами. 14.4. Тенденції та характеристика споживання Економічна ситуація в сільському господарстві характеризується перш за все тим, що через обмеженість платоспроможності населення, значний монополізм у суміжних галузях, і особливо в переробній промисловості та торгівлі, а також великий обсяг імпорту сільськогосподарські виробники не можуть підвищувати ціни на свою продукцію відповідно до збільшення витрат на виробництво. Це є однією з головних причин зменшення виробництва практично в усіх галузях агропромислового комплексу. Економічне стимулювання "раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища передбачене Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища». Але практика підтверджує, що вимоги цього закону, інших законів та законодавчих актів щодо економічного стимулювання залишаються лише декларацією. Хоча, на думку зарубіжних спеціалістів, найближчим часом ми станемо свідками початку всесвітнього повороту до виробництва сільськогосподарської продукції без пестицидів, гербіцидів і мінеральних добрив. Споживачі надають перевагу екологічно чистій продукції, незважаючи на її більш високу ціну. 15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 15.1. Національна та регіональна екологічна політика України Реалізація екологічної політики на території області у 2010 році здійснювалась відповідно до Конституції України, постанови Верховної Ради України від 05.03.1998 р. № 188/98-ВР «Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», Закону України від 25.06.1991 169

№1264 «Про охорону навколишнього природного середовища», наказу Мінприроди від 04.09.2006р. № 395, яким визначено політичні пріоритети та стратегічні напрями щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Основними серед них є наступні:  утвердження екологічної політики, як інтегрованого чинника соціально-економічного розвитку держави, з метою переходу до екологічно збалансованого розвитку;  формування і впровадження екологічно збалансованої системи природокористування, зміни нераціональних моделей виробництва, екологоінноваційної модернізації економіки України;  поліпшення екологічного стану річок, зокрема басейну Дніпра та якості питної води;  збереження біотичної та ландшафтної різноманітності, розвиток природно-заповідної справи;  розширення та зміцнення мінерально-сировинного потенціалу держави, комплексне використання природних ресурсів. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. № 880-р основними цілями національної екологічної політики є:  досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища;  підвищення рівня громадської свідомості з питань охорони навколишнього природного середовища;  поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки;  вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління шляхом включення екологічної складової до програм розвитку секторів економіки;  вдосконалення регіональної екологічної політики, зменшення негативного впливу процесів урбанізації на навколишнє природне середовище;  припинення втрат біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи;  забезпечення екологічно збалансованого використання природних ресурсів. З метою реалізації національної екологічної політики, стабілізації екологічної ситуації, підвищення ефективності використання природних ресурсів на території області впроваджується ряд загальнодержавних та регіональних екологічних програм, серед яких - "Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води", "Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки", "Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства Житомирської області на період 2003-2010 роки", "Комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в області у 2001170

2005 роках та прогноз до 2010 року", обласна комплексна програма охорони навколишнього природного середовища на 2008-2012 роки та ряд інших. Виконання ряду заходів, передбачених програмами, дозволило в певній мірі зменшити техногенне навантаження на навколишнє природне середовище, стабілізувати екологічну ситуацію. Викиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище протягом року збільшились на 3,38 тис. т, скиди у поверхневі водні об’єкти на 7,7 млн.м3, обсяги утворення відходів І-ІІІ класів безпеки на 0,367 тис. т. Разом з тим в області залишається ряд екологічних проблем які потребують свого вирішення. Перш за все, це забруднення водних ресурсів стічними водами комунальними та промисловими підприємствами. В поверхневі водойми області відводиться 151,5 млн.м3 зворотних вод, з яких 5,97 млн.м3 забруднених. Забруднення довкілля побутовими відходами у зв’язку з відсутністю на регіональному рівні ефективної системи збору та сортування окремих видів відходів як вторинної сировини. Наявність на території області значної кількості (594,1 т.) непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. Радіоактивне забруднення північних районів області внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та ряд інших. 15.2. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки. Протягом останніх трьох десятиріч в Україні була сформована система управління природоохоронною діяльністю. Найважливішими функціональними елементами державної системи управління природоохоронною діяльністю є наступні складові економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності: - механізм зборів за забруднення навколишнього природного середовища та за спеціальне використання природних ресурсів; - механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля; - державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі відповідних бюджетів. За рахунок збору за забруднення в області створено і діє система фондів охорони навколишнього природного середовища. Фонди охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів є базовим механізмом державного фінансування природоохоронних заходів. Фонди створено з метою концентрації коштів і цільового фінансування заходів, пов'язаних з охороною довкілля. В даний час в області створено і діють 629 природоохоронних фондів, в т. ч. 1- обласний, 10- міських, 41- селищний та 577- сільських. 171

Протягом 2010 року підприємствами, організаціями, установами області за забруднення навколишнього природного середовища сплачено до природоохоронних фондів всіх рівнів 8371,30 тис. грн., з них 7656,37 збору за забруднення навколишнього природного середовища та 714,927 тис. грн. – інші надходження. Перелік підприємств, установ, організацій, громадян, яким видано дозволи на викиди, спецводокористування та розміщення відходів на початок року становив 1893 платників. Протягом року до цього переліку вносились зміни та доповнення, збільшена база оподаткування, додатково до переліку включено 457 платників. Відповідно збільшились надходження збору до природоохоронних фондів. Із загальної суми сплаченого збору до обласного природоохоронного фонду надійшло 3970,990 тис. грн., до місцевих фондів (сільських, селищних, міських) надійшло 1588,40 тис. грн. Решта коштів, 2413,612 тис. грн., направлена до Державного фонду. Кошти природоохоронних фондів спрямовуються на фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, що відповідають основним напрямам державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Забороняється використання коштів природоохоронних фондів на заходи, не передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996р. № 1147 "Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів" (зі змінами). 15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Таблиця 15.3.1 №

Назва заходу

з/п 1

Одиниця виміру

Роки 2007

2008

2009

2010

2603

1895

2228

1414

Кількість перевірених об’єктів

од.

Складено актів перевірок

од.

Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення

од.

2537

2459

3063

2209

Притягнуто до адміністративної відповідальності

чол./грн

2537

2459

240100

281300

3059 390129

2190 467441

Стягнуто адміністративних штрафів

чол./грн 213900

252100

314701

400641

Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

Стягнуто претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

278

306

315 274 3744212 7018300 3593900 3500820 184

174 233030

226600

211 157705

209 292705

172

Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності

од.

Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів

од.

Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування

од.

Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів

од.

107

од.

11.1 на спеціальне водокористування у тому числі на скиди у водні об’єкти

од.

11.2 на викиди в атмосферне повітря

од.

11.3 на утворення та розміщення відходів

од.

Внесено подань про припинення дії виданих дозволів

од.

Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

од.

173

Інформація про здійснення інспекційної діяльності Державною екологічною інспекцією в Житомирській області за 2010 рік (планові) таблиця 15.3.2 Кількість перевірок

всього

Кількість складених протоколів

У т. ч. занесених до Переліку найбільши Всього одини х ць забрудню вачів

Передан о до суду

Сума штрафів Притягнуто до адміністрат ивної відповідаль ності

Накладе но тис. грн.

стягнуто тис. грн.

Передано матеріалі ву правоохоронні органи

Кількість порушен их кримінал ьних справ

Загальн а сума розрахо ваних збитків, тис. грн.

Претензії та позови за екологічні збитки Пред'явлено

кількіс ть

сума тис. грн.

Стягнуто

Кількість випадків призупин ки виробнич ої діяльност і

кільк ість

сума тис. грн.

130

208,15 6

18,042

11 * *

18,042 * *

* * *

10,202

Всього (р 1100 + 1200 + 1000

1300 + 1400 + 1500 + 1600 +1700+1800+1900+2000+ 2100

1100

Водні ресурси всього (р. 1110+1120)

1110

в тому числі поверхневі

1120

Морські (р. 1211+1122)

1121 1122

з них: берегові обєкти кораблі, судна, інші плавучі засоби

1200

Атмосферне повітря, всього (1210+1220)

116

16,772

15,153

1210

в т. ч. стаціонарні обєкти (1211+1212)

116

16,772

15,153

116

16,772

15,153

* 179,85 3 179,85 3 179,85 3

10,470 111,47 8

45,328

823

1180

1161

249,62 0

226,93 1

9,631

8,658

69 * *

1 * *

63 * *

* * *

63 * *

9,631 * *

8,658 * *

* * *

1220

з них: промислові підприємства автотранспортні підприємства пересувні транспортні засоби

1300

Земельні ресурси

1400

Надра

275

386

17,024 117,00 1

1410

в т. ч. підземні води

192

288

49,311

1211 1212

6450,4 66 210,74 6 210,74 6 * *

155 21 21 * * *

6284, 779 210,7 46 210,7 46 * *

* 179,8 53 179,8 53 179,8 53

* 1008,3 10 1114,8 29 1114,8 29

* 1008, 310 1114, 829 1114, 829

23,145 107,21 9 107,21 9

15 15

12 47 47

57 57

14 13 174

1500

Поводження з відходами, всього (1510+1520)

181

244

54,690

47,419

156 25

* *

210 34

* *

210 34

44,357 10,333

33,860 13,559

* *

0 0

* *

49,498

28 * * 1 1

45,670 * * 0,050 0,050

3 * * * *

1510

в т. ч. з промисловими відходами

1520

побутовими відходами

1600

Рослинний світ

215

212

25,098

25,671

в т.ч. ліси

35 59 16 20 18

* * * * *

201 45 44 70 70

* 1 * 4 4

201 44 44 66 66

24,219 4,320 4,320 5,084 5,084

25,098 4,153 4,153 3,929 3,929

12 2 2 1 1

* * 1 1 *

0 0 3842,8 58 3481,7 14 39,960 39,960 2,240 2,240

51,670

0 0 3744, 358 3712, 820 * * 0,050 0,050 26,63 3

1700

Тваринний світ в т.ч. браконьєрство

1800

Рибні ресурси в т.ч. браконьєрство

1900

2000

2100

Природно-заповідний фонд Джерела іонізуючого випромінювання Пости екологічного контролю на митній території України

58 5 * * 1 1

175

15.4. Виконання державних цільових екологічних програм. На виконання природоохоронних заходів, передбачених Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води в минулому році використано 11298,525 тис. грн., з них з Державного та місцевих бюджетів 11222,625 тис.грн. Кошти підприємств і організацій, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації, склали 75,9 тис. грн. У 2010 році було здійснено реконструкцію та капітальний ремонт очисних споруд та водопровідно-каналізаційних мереж в містах Бердичів, Коростень, Овруч, смт Ємільчине, Любар, у Житомирському та НовоградіВолинському районах. На здійснення вказаних заходів використано 7096,23 тис.грн. Обсяги фінансування заходів по захисту населених пунктів від підтоплення склали 1290,0 тис. грн. Здійснення заходів по захисту земель Словечансько-Овруцького кряжу від водної ерозії профінансовано на суму 799,6 тис. грн. На проведення рекультивації земель у Володарсько-Волинському районі використано 12,8 тис.грн. Екологічний ефект впровадження природоохоронних заходів першочергово обумовлюється зниженням антропогенного навантаження на довкілля та поліпшенням екологічного стану в басейні Дніпра, зменшенням у регіоні забруднення поверхневих водних джерел, що позитивно впливає на якість води в Київському водосховищі і в р. Дніпро в цілому. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015роки. З метою формування розгалуженої мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки», Указу Президента України від 23.05.05 № 838/2005 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні», Указу Президента України від 14.08.09 № 611 «Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні» протягом 2010 року в області проводилася планова робота щодо розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду. За її результатами рішеннями сесій обласної ради оголошено 8 природоохоронних об’єктів місцевого значення (ботанічну пам’ятку природи «Богданів дуб» площею 0,03 га, ботанічний заказник «Тішевки» площею 14,0 га, загальнозоологічний заказник «Бовсунівський» площею 1516,0 га, ландшафтний заказник «Полігон» площею 2293,3 га; лісові заказники «Мощаниця» (площа 136,8 га), «Мельницький» (площа 132,3 га), «Межиріччя» (площа 274,0 га), «Карпиха» (площа 451,2 га)) та розширено межі 5 існуючих заказників місцевого значення (лісового «Тересини» (на 0,3 га), гідрологічних «Переспа» (на 36,8 га), «Бучмани» (на 541,5 га), «Волосне» 176

(на 251 га), «Сукачове» (на 192 га)), внаслідок чого площа заповідних територій Житомирщини збільшилася на 5839,23 га. Обласна комплексна програма охорони навколишнього природного середовища на 2008 -2012 роки З метою реалізації державної політики України у галузі охорони довкілля, активізації роботи по здійсненню природоохоронних заходів та визначення пріоритетних напрямків з охорони навколишнього природного середовища в області розроблена і затверджена рішенням Житомирської обласної ради від 15.08.08 №618 обласна комплексна Програма охорони навколишнього природного середовища на 2008 – 2012 роки. Основною метою Програми є визначення сучасного рівня збалансованості в системі природно-економічного розвитку області та створення передумов для відновлення природних екосистем території, забезпечення сталого функціонування антропогенних екосистем на принципах невиснажливого природокористування. Вона спрямована на охорону і відтворення природних властивостей земельних, лісових і водних ресурсів, раціональне використання мінерально-сировинних ресурсів, відтворення і збагачення біорізноманіття. Протягом 2008-2010 років дії Програми за рахунок усіх джерел фінансування на здійснення природоохоронних заходів використано 25,65 млн. грн., в т. ч. кошти природоохоронних фондів склали 6,13 млн. грн., Державного бюджету – 11,82 млн. грн. та місцевих бюджетів – 4,64 млн. грн. Власні кошти підприємств, спрямовані на охорону довкілля склали 3,06 млн. грн. Кошти використовувались за напрямками: охорона та раціональне використання водних ресурсів – 12321,15 тис.грн.; охорона та раціональне використання земель – 4425,15 тис.грн.; запобігання та боротьба з підтопленням земель – 1883,5 тис.грн.; поводження з відходами – 2607,92 тис.грн.; охорона та раціональне використання рослинних ресурсів, ресурсів тваринного світу – 3701,0 тис.грн.; екологічна освіта та інформаційне забезпечення, наукові дослідження – 709,71 тис.грн. 15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища Обласна система моніторингу довкілля – це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля в Житомирській області, прогнозування його змін і розроблення науково- обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Обласна система моніторингу довкілля (далі - система моніторингу) є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля, яка у свою 177

чергу є складовою частиною національної інформаційної інфраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн. Обласна система моніторингу довкілля – це відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів населення регіону; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям. Створення і функціонування обласної системи моніторингу ґрунтується на принципах: - узгодженості нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення, сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення складових частин; - інтеграції даних еколого-інформаційних систем Житомирської області; - систематичності спостережень за станом довкілля та техногенними об’єктами, що впливають на нього; - своєчасності отримання, комплексності оброблення та використання екологічної інформації, що надходить і зберігається в системі моніторингу; - об’єктивності первинної, аналітичної і прогнозної екологічної інформації та оперативності її доведення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, засобів масової інформації, населення Житомирської області. Метою створення обласної системи моніторингу є підвищення ефективності управління екологічним станом області за рахунок: - інтеграції екологічної та екологічно-значущої інформації, що надходить від суб’єктів моніторингу довкілля; - аналізу екологічного стану довкілля та прогнозування його змін; - підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях; - підвищення якості обґрунтування природоохоронних заходів у галузі охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів Житомирської області, ефективності їх здійснення; - розвитку міжнародного співробітництва. Основними завданнями системи моніторингу є: - організація систематичних спостережень за станом складових довкілля; - виявлення ступеня антропогенного впливу на довкілля та здоров’я населення, факторів та джерел такого впливу; - виявлення зон підвищеної екологічної небезпеки; - розробка критеріїв допустимих та критичних рівнів впливу на природне середовище; - організація моніторингу відгуку біоти на антропогенний вплив; - оцінка екологічного, економічного та естетичного збитків від техногенного та антропогенного навантаження; - прогнозування стану довкілля та його змін; 178

обґрунтування пріоритетів природоохоронної діяльності (обґрунтування та розробка природоохоронних управлінських рішень) . Відповідно до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”, затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації „Положення про обласну систему моніторингу довкілля” (далі - Положення) від 26.01.05 №14. В Положенні визначені суб’єкти обласної системи моніторингу довкілля, до яких належать: - організації, що здійснюють координацію та контроль проведення природоохоронних заходів та природоохоронної діяльності у цілому на підвідомчій їм території, дотримання вимог природоохоронного законодавства і приймають управлінські рішення ; - організації, що здійснюють спостереження за станом навколишнього природного середовища та державний санітарний нагляд об’єктів, які спричиняють антропогенний вплив на довкілля. Моніторинг довкілля здійснюють: 1. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. 2. Житомирське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства + Житомирська гідрогеолого - меліоративна експедиція. 3. Житомирський обласний державний проектно – технологічний центр охорони родючості і якості продукції. 4. Комунальне підприємство «Житомирське виробниче управління водопровідно – каналізаційне господарства» (ВУВКГ) 5. Центр геолого – геофізичних робіт та виробничого забезпечення (Волинська ЕГП) 6. Житомирський обласний центр з гідрометеорології (ЦГМ) 7. Житомирська обласна санітарно – епідеміологічна станція (ОблСЕС). 8. Державна інспекція захисту рослин Житомирської області. 9. Комунальне підприємство Новоград – Волинське виробниче управління водопровідно-каналізаційне господарство, м. Новоград – Волинський. 10. Міське комунальне підприємство “Бердичівводоканал”, м.Бердичів 11. Овруцьке багатогалузеве виробниче орендне управління житлово комунального господарства 12. Державне комунальне підприємство “Малинміськводоканал”, м.Малин 13. Комунальне підприємство “Водоканал”, м.Коростень

179

14. Поліський філіал Українського ордена “Знак пошани” науково – дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім.. Г. М. Висоцького (УкрНДІЛГА) 15. Головне управління МНС України в Житомирській області 16. Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства 17. Житомирське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство “Житомироблагроліс” 18. Головне управління земельних ресурсів в Житомирській області 19. Головне управління житлово – комунального господарства та енергозбереження облдержадміністрації (ГУЖКГЕ) Постачальники інформації: 20. Фабрика банкнотного паперу Національного банку України 21. Державна екологічна інспекція в Житомирській області 22. ВАТ “Біомедскло” 23. ОПТМ “Житомиртеплокомуненерго” 24. ВАТ “Житомирський комбінат силікатних виробів” Основними завданнями суб’єктів системи моніторингу є: - довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля; - аналіз екологічного стану довкілля та прогнозування його змін; - інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів; - інформаційне обслуговування органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення області, заінтересованих установ і організацій. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 №1551 „Про утворення міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля” затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.03.09 № 59 „Положення про обласну міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля у новій редакції та нового складу обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля”. Обласна міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля (далі Комісія) є консультативно-дорадчим органом при облдержадміністрації для координації діяльності суб'єктів регіональної системи моніторингу довкілля, розгляду поточних питань, пов'язаних з проведенням моніторингу довкілля на основі державної, регіональної та відомчих програм моніторингу довкілля. До складу Комісії входять керівники (заступники) місцевих органів виконавчої влади, обласних установ, організацій та підприємств що є суб’єктами системи моніторингу довкілля Житомирської області. Для підвищення ефективності та контролю роботи обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля за напрямами моніторингу навколишнього 180

природного середовища при обласній міжвідомчій комісії з питань моніторингу довкілля утворені постійно діючі секції: - секція моніторингу атмосферного повітря; - секція моніторингу поверхневих вод суші і підземних вод; - секція моніторингу земельних ресурсів; - секція контролю і поводження з відходами; - секція моніторингу лісового фонду. Комісія відповідно до покладених на неї завдань: - аналізує і координує діяльність суб’єктів моніторингу та інших місцевих органів державної виконавчої влади щодо створення та функціонування системи моніторингу, здійснення заходів, передбачених регіональною програмою моніторингу довкілля в Житомирській області; - готує та розглядає пропозиції щодо вдосконалення роботи системи моніторингу довкілля, взаємодії РІАЦ Житомирської області та суб’єктів моніторингу, нормативно-правової бази, впровадження результатів науководослідних, дослідно-конструкторських, проектно-конструкторських і технологічних робіт з питань створення, функціонування та вдосконалення системи моніторингу. Держуправління охорони НПС в Житомирській області відповідно до постанови КМУ від 30.03.1998р. № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля” забезпечує організаційну інтеграцію суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля, методологічне і метрологічне забезпечення складових частин і компонентів системи, координацію дій щодо побудови системи моніторингу, оперативне управління інформацією системи. Суб’єкти обласної системи моніторингу довкілля, місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності повинні узгоджувати з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області розроблені плани заходів щодо спостереження за станом екологічно небезпечних об’єктів, запобігання екологічно небезпечній виробничій, господарській та іншій діяльності, здійснювати оперативне управління інформацією, одержаною на усіх рівнях функціонування системи моніторингу довкілля області. Проект регіональної програми моніторингу навколишнього природного середовища Житомирської області знаходиться на завершальному етапі.

181

Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями, середовища та число точок спостережень Таблиця 13.3.1. №

Суб‘єкти моніторингу Середовище, що контролюється та кількість точок спостережень довкілля атмос промисло поверхневі води підземні ґрунти ферне ві викиди води річки та моря повітр в водоймища я атмосфе джерела решта джерел решта ру скидів а стічних скидів вод стічни х вод 2

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України МНС МОЗ

2 3

Міністерство аграрної політики Держкомлісгосп Держводгосп

4 5 6

Держкомзем Держжитлокомунгос п

7 8

125

2 -

14 24

6 6 (еталонн (еталон их них систем) систем) 137 23 о/с свердло вини 29 -

15.6 Державна екологічна експертиза Протягом 2010 року держуправлінням проведена державна екологічна експертиза по 63 об’єктам нового будівництва та реконструкції існуючих підприємств області (з яких 20 повернуто на доопрацювання). № п/п

Виконання робіт

Загалом проведено експертиз з них: 1.1. - у рамках комплексної державної експертизи 1.2. - у відокремленому порядку (самостійно) Проведено експертиз з залученням наукових 2 установ та спеціалізованих організацій 1.

Загальна кількість

Позитивно оцінено, кількість

Негативно оцінено, кількість

% відхил ених

31,7

38,5

182

Матеріали, що надавались на державну екологічну експертизу свідчать про те, що не всі причетні до проектування і будівництва належно обізнані з чинним природоохоронним законодавством України та діючими нормативними документами з природоохоронних питань. Основними причинами повернення документації на доопрацювання є: - недостатня розробка розділу оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС); - використання недіючих методик розрахунків викидів та скидів забруднюючих речовин; - відсутність рішень по поводженню з відходами, погодження прийнятих рішень з зацікавленими службами та організаціями; - застосування в технологічних процесах застарілих технологій, тощо. 15.7. Економічні засади природокористування. 15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності. Еколого – економічний механізм природоохоронної діяльності діє з 1991 року з прийняттям Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Економічний механізм природокористування і природоохоронної діяльності базується на : 1. Засадах платності за спеціальне використання природних ресурсів, забруднення та шкідливий вплив на довкілля. 2. Цільовому використанні коштів отриманих від екологічних зборів та платежів на ліквідацію джерел забруднення і відновлення та підтримання природних ресурсів в належному стані. Головним завданням економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності є: 1. Шляхом впровадження еколого-економічних інструментів стимулювати природокористувачів та забруднювачів довкілля до: - раціонального та ощадливого використання природних ресурсів; - зменшення енерго- і ресурсомісткості одиниці продукції; - зменшення шкідливого впливу на довкілля. 2. За рахунок коштів отриманих від екологічних зборів та платежів створити незалежне і автономне від державного та місцевих бюджетів джерело фінансування природоохоронних заходів та робіт. Відповідно до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” в Україні сформований економічний механізм природокористування і природоохоронної діяльності. Найважливішими елементами економіко-правового механізму природокористування і природоохоронної діяльності в Україні стали: - збір за забруднення навколишнього природного середовища; - збір за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних);

183

- механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля (водні ресурси, атмосферне повітря, земельні ресурси, рибні ресурси); - система державного фінансування природоохоронних заходів (через державний та місцеві екологічні фонди). Кошти фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення. Фінансування природоохоронної галузі за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища збільшилось, однак залишається значно меншим від необхідного. Табл. 13.5.1. Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Таблиця 13.5.1. № п/п

1 2 3 4 5

Обсяг коштів

Залишок коштів на початок звітного періоду Надходження коштів у звітному періоді – всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані п.3 поділити на /(дані п.1+дані п.2)/ 100)

2008

Рік 2009

2010

437,0

569,1

398,3

1662,4

3184,1

3970,99

1530,3 569,1

3354, 9 398,3

2414,7 1954,6

72,89

89,38

55,27

15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі. На виконання природоохоронних заходів в минулому році в області використано 13309,40 тисяч гривень. З них за рахунок Державного та місцевих бюджетів – 8815,80 тис. грн., природоохоронних фондів – 2323,21 тис. грн. Кошти підприємств і організацій, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації, склали 2170,39 тисяч гривень. Інвестиції на охорону і раціональне використання природних ресурсів зменшилось від попередніх років. Переважна більшість інвестицій профінансована за рахунок Державних та місцевих бюджетів. Табл. 13.5.2

184

Стан будівництва природоохоронних об’єктів Таблиця 15.5.2. Вид діяльності План Капітальні вкладення на будівництво природоохорон них об’єктів

19854,1

2008 факт

19854,1

План

100

11582,96

Рік 2009 факт

11582,96 100

План

13309,40

2010 факт

13309,40

100

15.8. Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування Екологічні стандарти і екологічне нормування - регулятор антропогенного навантаження на екосистеми. Завдяки встановленню екологічних норм і нормативів визначаються межі впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище і забезпечуються належні умови для існування людини. Основу екологічного нормування складають: • ГДК - гранично допустимі концентрації; • ОБРВ - орієнтовно безпечні рівні впливу; • ГДВ - гранично допустимі викиди (в атмосферу); • ГДС - гранично допустимі скиди (у водні об'єкти); • тимчасово погоджені викиди і скиди; • ліміти використання природних ресурсів, викидів і скидів. Норми (ГДК і ОБРВ) є єдиними для всієї території України. Екологічні нормативи (ГДВ, ГДС) розробляють і вводять у дію державні природоохоронні органи, норми охорони здоров'я - інші уповноважені на те державні органи в межах своєї компетенції відповідно до природноресурсного законодавства. Нормування якості навколишнього природного середовища повинне' здійснюватись з метою встановлення граничних норм впливу антропогенної діяльності, що гарантують екологічну безпеку населення, збереження генофонду, забезпечують раціональне використання і відтворення природних ресурсів в умовах сталого розвитку господарської діяльності. Виходячи з цього, можна стверджувати, що екологічне нормування обмежує як сам вплив шкідливих факторів, так і фактори навколишнього середовища, які віддзеркалюють цей вплив, а також реакцію навколишнього середовища на нього. 15.9. Дозвільна діяльність у сфері природокористування Протягом 2010 року згідно наказу Мінприроди України від 05.11.2004р. № 434 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області розглянуто та погоджено: проекти відведення земельних ділянок – 1791 шт. на 5241,4634 га, матеріали 185

погодження місця розташування об’єкту – 9 на площі 3,5769 га., матеріали вибору земельних ділянок – 69 шт. на загальну площу – 800,8524 га. Відповідно до Наказу Мінекобезпеки України №119 від 30.09.96 Надано 41 погодження у тому числі 25 щодо корисних копалин загальнодержавного значення, 16 - місцевого значення. Погодження надавались: з метою геологічного вивчення 13, геологічного вивчення у тому числі дослідно-промислова розробка - 14, видобування корисних копалин - 14. На виконання постанови Кабміну “Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля” від 30.03.1998р. №391 в області продовжувалась розбудова регіональної системи моніторингу навколишнього природного середовища: - на виконання наказу Мінприроди України від 26.04.2007р. №218 протягом року проводився збір інформації від суб’єктів моніторингу НПС області згідно з регламентами обміну інформації; Протягом звітного періоду відділом державної екологічної експертизи держуправління проведено 80 експертиз, з них позитивно оцінено 61, повернуто на доопрацювання 19. Протягом 2010 року держуправління проводило дозвільнопогоджувальну діяльність у межах своїх повноважень та згідно чинного законодавства. Так, за звітний період, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 302 ”Про затвердження порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи“, держуправлінням видано та переглянуто 230 дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001р. № 1655 “Про ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря” держуправлінням на державний облік взято 393 підприємства-забруднювачі атмосферного повітря. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1406 „Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот на 2010 рік” протягом звітного періоду видано 35 листів-роз’яснень щодо відсутності в продукції, яка ввозиться/вивозиться до/з України, озоноруйнівних речовин. За звітний період держуправлінням проведена певна робота по охороні водних ресурсів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.99 р. № 459 „Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення”, ст.ст. 48, 49 Водного Кодексу України держуправлінням розглянуто та видано 209 дозволів на спецводокористування. Певна увага протягом звітного періоду приділялась питанню контролю за утворенням, знешкодженням та утилізацією промислових відходів.

186

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.98 р. № 1218 „Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів” протягом 2010 р. затверджено 392 ліміти на утворення та розміщення відходів на 2011 р. Протягом звітного періоду в області проведена відповідна організаційна робота щодо створення обласного реєстру місць видалення відходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.98р. № 1216. Станом на 01.01.11 р. до обласного реєстру внесено 815 із наявних в області 907 місць видалення відходів. Продовжується робота по створенню в області реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.1998р. № 1360 ”Про затвердження Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів“). Станом на 01.01.11 р. до обласного реєстру об’єктів утворення відходів внесено 45 підприємств, до реєстру об’єктів оброблення та утилізації відходів - 35 підприємств. 15.10. Екологічний аудит та екологічне страхування На Житомирщині не працює жоден аудитор з сертифікатом на право проведення еколого-аудиторської діяльності та внесений до реєстру екологічних аудиторів Мінприроди України. Інтеграція України в світове економічне співтовариство диктує необхідність переходу до нових принципів регулювання природоохоронної діяльності та розробки нормативно-правової системи, спрямованої на зниження масштабів промислового забруднення довкілля. Досвід розвинених країн засвідчив, що найбільш ефективним інструментом екологічної політики та гарантій безпеки життєдіяльності людей, є використання ринкових механізмів захисту здоров’я громадян та навколишнього середовища. Фінансування витрат по ліквідації наслідків аварій і надзвичайних ситуацій за рахунок коштів бюджету знижує ефективність природоохоронних програм. Це обумовлює потреби пошуку та мобілізації принципово інших джерел компенсації заподіяної шкоди. Страхування відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища найбільш ефективно захищає інтереси підприємств по отриманню прибутків, суспільства по захисту здоров’я людей та держави через створення сприятливого інвестиційного клімату, гарантій податкових надходжень та соціальну стабільність. Проте страхування екологічних ризиків в Україні не набуло поширення. З причин такого становища можна виділити, насамперед, законодавчі. Рівень нормативно-правового забезпечення недостатній. Юридичні гарантії відшкодування збитків, завданих забрудненням довкілля та зниження якості природних ресурсів не забезпечені повністю. Окрім правових, розвиток ринку екологічного страхування гальмується: - Слабкими стимулами добровільного страхування; 187

- Відсутністю надійних та загальноприйнятих методик оцінки ризику та розрахунку ймовірної шкоди;- Низькою потужністю самого ринку, що позбавляє змоги здійснювати страхування небезпечних та великих за величиною екологічних ризиків. Найголовніше, що треба зробити зараз – це запровадити принцип безумовної відповідальності за шкоду довкіллю, заподіяну будь-якими суб’єктами підприємницької діяльності. Це основна загальносвітова тенденція в галузі законодавства про відповідальність за екологічну шкоду. За таких умов не треба доводити, що забруднювач діяв протизаконно або недбало. Безумовна відповідальність змушує підприємства гарантувати наявність додаткових коштів по компенсації витрат, в тому числі, і у вигляді страхування. Останнім часом Україна почала приділяти більше уваги проблемам фінансового забезпечення екологічної політики. Відповідальність за забруднення довкілля встановлена багатьма чинними законодавчими актами, якими закладено основи обов’язкового страхування, наприклад, при транспортуванні небезпечних речовин та експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки. Чи не першу в Україні спробу запровадження суворої відповідальності за забруднення довкілля треба оцінити позитивно та надалі підтримувати. Страхові продукти, які розроблені на основі законодавства про охорону навколишнього середовища є першим серйозним досвідом застосування в Україні ринкового механізму вирішення екологічних проблем. Проте, обов’язкове страхування дає найбільший результат тоді, коли воно ґрунтується на узагальненні та аналізі практики добровільного. За умов відсутності в Україні потужного ринку добровільного страхування встановлення обов’язкової форми може не дати очікуваного ефекту. Головні увагу треба зосередити не на обов’язковості страхуванні, а на формуванні стимулів до фінансового забезпечення зобов’язань по компенсації збитків від аварій та надзвичайних ситуацій. Найбільш доступним та зручним для контролю способом підтвердження платоспроможності суб’єктів господарювання є страхування відповідальності. Комплексний розвиток екологічного страхування в Україні дасть змогу: - Скоротити бюджетні витрати на ліквідацію аварійних та надзвичайних ситуацій; - Підвищити матеріальну відповідальність підприємств і зацікавленість місцевих органів влади у мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище; - Забезпечити цільове використання коштів, які спрямовуються на ліквідацію та попередження екологічного забруднення; - Посилити контроль за потенційно небезпечними видами діяльності та підняти вимоги екобезпеки. 188

Таким чином, за умов сучасної фінансово-економічної ситуації в країні розвиток страхування відповідальності за шкоду довкіллю може стати реальним механізмом забезпечення екологічної безпеки, ринковим важелем впливу на підприємства з метою контролю за масштабами промислового забруднення й зниження його рівня, подолання наслідків надзвичайних ситуацій та стимулом зростання національної економіки. 15.11. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля. У 2010 році з метою більш ефективного використання наукового потенціалу і наукового забезпечення вирішення екологічних проблем області, державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області співпрацювало разом з ДП “Відродження” НАН України та Житомирським національним агроекологічним університетом. На проведення наукових досліджень з метою розбудови регіональної екологічної мережі і створення нових об’єктів природно-заповідного фонду в Житомирській області з обласного природоохоронного фонду використано 60,00 тис. грн. та на створення науково-дослідної роботи «Радіаційний моніторинг грунтів у Північних районах Житомирщини, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» спрямовано 60,00 тис. грн. 15.12. Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень У своїй діяльності з екологічного інформування держуправління керується положеннями Орхуської конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього природного середовища, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про інформацію" та іншими законодавчими і нормативними документами. Протягом року населення зверталось до управління переважно по питанням стану навколишнього природного середовища в області та окремих його ресурсів (вода, земля, атмосферне повітря), правомірності застосування адміністративних стягнень до порушників природоохоронного законодавства та інші. Необхідна інформація з зазначених питань надавалась, як в письмовій так і в усній формі, в залежності від запиту. Також, інформація про екологічні проблеми області, стан природного середовища, дотримання природоохоронного законодавства при проектуванні, будівництві та роботі підприємств надавалась працівниками держуправління на зустрічах з учнівською та студентською молоддю, викладачами навчальних закладів, підприємцями та громадськістю області. Матеріали про діяльність держуправління готуються та публікуються на сайті держуправління (www.donps.zhitomir.net) в обласних засобах масової інформації, у всеукраїнських та міжнародних виданнях. Держуправлінням налагоджена багаторічна плідна співпраця з обласною газетою 189

"Житомирщина", «Інтерес», обласною телерадіокомпанією, обласним та міським радіо. 15.12.1. Діяльність громадських екологічних організацій В області зареєстровано 6 громадських організацій екологічного спрямування: Житомирська обласна організація товариства охорони природи, Громадське екологічне об'єднання «Пролісок», Житомирська молодіжна екологічна ліга, Житомирська обласна організація Всеукраїнської екологічної Ліги, Товариство лісівників Житомирської області, Житомирська обласна організація Українського Товариства мисливців та рибалок. Всі вони функціонують по мірі своїх можливостей. Найбільш дієвими громадськими екологічними організаціями, які мають добре розвинуту структуру є: обласна організація Українського товариства охорони природи та громадське екологічне об'єднання "Пролісок". Представники цих організацій входять до складу Громадської ради при державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. Щороку спільно з держуправлінням екологічні організації області проводять ряд заходів спрямованих на формування екологічної свідомості молоді (конференції, семінари, тренінги, прибирання та озеленення територій, тощо). Так, напередодні проведення Дня Довкілля президія Житомирської обласної ради Українського Товариства охорони природи спільно з держуправлінням опублікувала та розіслала звернення до громадськості області із закликом взяти активну участь у практичних екологічних заходах, не бути байдужими до стану довкілля. Заслуговує на увагу і Міжнародна конференція студентів, магістрів, аспірантів, молодих вчених на тему: "Сучасні проблеми екології", яка проходить традиційно у березні в приміщенні Житомирського технологічного університету. Основними організаторами якої виступили гірничо-екологічний факультет університету та Житомирська президія Українського Товариства охорони природи. Крім того, обласні екологічні організації за підтримки держуправління постійно займаються видавничою діяльністю. В 2009 році за підтримки держуправління опубліковано проспект “Екологічний фестиваль Голос Землі 2009”. Громадський екологічний рух Житомирщини включає в себе 750 еколого-натуралістичних об’єднань і клубів, 415 загонів зелених патрулів, 227 загонів блакитних патрулів, 284 екологічні стежки, 190 екологічних агітколективів, 28 шкільних лісництв. Понад 45,5 тис. школярів області займається природоохоронною, дослідницькою та еколого-натуралістичною роботою. 50 закладів освіти обрали для себе еколого-натуралістичний напрям роботи, який став для них опорним. Всі вони діють з метою забезпечення безперервної екологічної освіти і виховання. Слід відмітити, що їх діяльність є дуже дієвою. 190

Щороку кількість клубів та гуртків збільшується. Такі формування позитивно впливають на процес формування учнів, як екологічно-свідомих та обізнаних людей. Всі об'єднання та клуби тісно співпрацюють з позашкільними закладами еколого-натуралістичного спрямування, їх в області – п’ять, чотири еколого-натуралістичні центри на громадських засадах. Підсумки роботи клубів, гуртків за рік підсумовуються в рамках святкування Дня Довкілля та Дня Землі. Так, вихованці екологонатуралістичних центрів, учні ЗОШ, які входять до екологічних агітаційних бригад, приймали участь у проведенні обласного екологічного фестивалю дітей та педагогів "Голос Землі". З 18 по 29 жовтня в Житомирському обласному центрі екологонатуралістичної творчості учнівської молоді проходила ХІ обласна виставка юннатівської творчості “Барви Полісся”. Як і щороку, виставку підтримало державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. В заході прийняли участь школи, дошкільні та позашкільні заклади з 25 районів та міст області. Представлено 1020 робіт з 212 навчальних закладів за сімома розділами: - природоохоронна робота і екологія, - дослідницька робота та продуктивна праця в галузі сільського та лісового господарства та в учнівських аграрних об’єднаннях, - аранжування з природного матеріалу та штучних квітів, - українська вишивка, - вироби з природного матеріалу, - флористика, - українська народна іграшка. Найбільш змістовні та яскраві експозиції за всіма розділами виставки представили навчально-виховні заклади з міста Житомир, Любарського та Чероноармійського районів. Переможці нагороджені грамотами та подарунками державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. В цілому, можна сказати, що екологічний рух Житомирщини щороку впевнено розвивається і позитивно впливає на екологічну ситуацію в області. 15.12.2. Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж У 1999 році при держуправлінні була створена Громадська Рада екологічних неурядових громадських організацій. Громадська Рада працює з метою розширення участі громадськості у процесах прийняття екологічно важливих рішень, у формуванні громадянського суспільства. Члени Громадської Ради та організації, які вони представляють завжди спільно вирішують нагальні проблеми охорони 191

довкілля в межах нашої області. Постійним є громадське обговорення проектів законів, постанов Уряду. Щороку спільно з держуправлінням члени Громадської Ради проводять ряд заходів, спрямованих на формування екологічної свідомості молоді (конференції, семінари, тренінги, прибирання та озеленення територій, тощо). На засідання Ради за потреби запрошуються представники різних структур для розгляду тих чи інших екологічних питань. Крім того, обласні екологічні організації за підтримки держуправління і постійно займаються видавничою діяльністю. Перелік громадських екологічних організацій Житомирській області №

Назва екологічної громадської організації

Дата реєстрації в Міністерстві юстиції України, № свідоцтва Обласні організації

Адреса

Керівництво

Громадське екологічне об’єднання “Пролісок”

22.02.1999р. № 176

м.Житомир, пр.Академіка Тутковського,10, тел. 41-03-80

Лабунська Віра Михайлівна

Житомирська обласна організація товариства охорони природи

29.05.1995р. № 96

м.Житомир, вул.Черняховсько го, 20, тел. 47-3343, 42-11-97

Рибинський Ігор Євгенович

Житомирська обласна організація Всеукраїнської екологічної Ліги

20.01.1999р. № 166

м.Житомир, вул.Михайлівська, 17, 066-203-11-62

Костриця Микола Миколайович

Житомирська молодіжна екологічна ліга

20.01.2000р. № 221

м. Житомир, вул.Вокзальна, 12, тел. 22-27-24

Липянець Ірина Володимирівна

с.Довжик, вул.Нескорених, 2, тел. 51-66-28

Краснов Володимир Павлович

м.Житомир, вул.Московська, 42, тел. 37-23-18

Лайчук Павло Володимирович

Товариство лісівників Житомирської області

31.08.1993р. № 45

Житомирська обласна організація Українського Товариства мисливців та рибалок

22.09.1994р. № 79

192

15.13 Екологічна освіта та інформування Формування екологічної свідомості, екологічного стилю мислення, екологічної культури і екологічної етики людини відбувається протягом усього життя, на всіх ступенях освіти та інформації – від дитячого садка до середньої та вищої школи, від гуртка, листівки до засобів масової інформації. Екологічна освіта та виховання повинні бути спрямовані на формування особистості, яка у повсякденному житті дотримується норм екологічно грамотної поведінки та підтримує практичні дії держави щодо захисту довкілля. Найбільш ефективним засобом застосування нових методик екологічної освіти і виховання, їх найдієвішою формою є широке залучення населення до участі у Всеукраїнських та регіональних масових еколого-натуралістичних заходах. Участь школярів у природоохоронній роботі може бути широкою і різноплановою і переконує в тому, що саме з практичних справ починається формування їх відповідальності за стан довкілля, бажання його поліпшити, збереження народних традицій природокористування, формування активної життєвої позиції у вирішенні проблем навколишнього середовища. Ефективність екологічної освіти і виховання полягає не тільки в тому, щоб школярі вивчали і обговорювали екологічні проблеми і шляхи їх вирішення, а й брали особисту участь у виконанні конкретних завдань. Саме з цією метою державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області, управління освіти і науки облдержадміністрації щорічно проводять низку освітніх і пропагандистських природоохоронних заходів із залученням учнів та всіх жителів області. Щорічно, обласний екологічний фестиваль дітей і педагогів “Голос Землі” запрошує до участі учнів шкіл, членів екологічних об’єднань і шкільних лісництв, гуртківців позашкільних закладів, переможців районних та міських заходів еколого-натуралістичного спрямування, наставників, вчителів. Екологічний фестиваль “Голос Землі” розглядається як предмет еколого-натуралістичної та природоохоронної діяльності і проводиться в квітні напередодні Всесвітнього дня землі і Дня довкілля. Фестиваль-конкурс “Моє квітуче Полісся” залучає широкі верстви населення, жіночі ради, молодь, установи, організації, окремих громадян до благоустрою населених пунктів, до впорядкування та квіткового оформлення присадибних ділянок і прилеглих територій. За фінансової підтримки державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області проводиться обласний конкурс з екологічного оздоровлення Житомирщини імені Кременицького В.О., в якому беруть участь районні державні адміністрації, міські, районні, селищні, сільські ради, засоби масової інформації, громадські об’єднання. Серед масових заходів, спрямованих на розвиток конкретних справ школярів з оздоровлення довкілля, традиційними стали всеукраїнські конкурси: “Мій рідний край, моя земля” , конкурс – огляд на кращу 193

екологічну стежку, конкурс юнацького відеофільму “В об'єктиві натураліста”, збір учнівських екологічних агітколективів, збір учасників екологічних експедицій, походів, польових практик та всеукраїнські та регіональні природоохоронні акції: “До чистих джерел”, “Ріки мого дитинства”, “Птах року” “Первоцвіт”, “Посади дерево”, “До чистих джерел”, “День довкілля”, “Чисте повітря”, “Вивчаємо рослинний світ Житомирщини” тощо. Останнім часом поширилася проектна форма роботи, спрямована на науково-дослідницьку та екологічну діяльність. Підсумки обласного етапу всеукраїнських конкурсів та заходів традиційно підводяться на обласній виставці “Барви Полісся”, яка проводиться восени в Житомирському обласному центрі екологонатуралістичної творчості. Метою виставки є залучення дітей і підлітків до активної участі в державотворенні, вихованні національної свідомості, пошук талановитої молоді, підведення підсумків роботи шкіл та позашкільних закладів освіти з природоохоронної роботи, виявлення кращих натуралістичних гуртків та інших об’єднань школярів натуралістичного профілю. Просвітницька робота з природоохоронних питань проводиться у рамках заходів з екологічної освіти та виховання, пропаганди екологічних знань: друкуються екологічні сторінки, керівництво держуправління приймає участь в телерадіопередачах. Щорічно друкуються книги, брошури, листівки, проходять зимові сесії народного університету екологічних знань, постійно в обласних, міських та районних газетах друкуються екологічні статті природоохоронного спрямування, на сайті держуправління та на сайтах новин області висвітлюється діяльність держуправління. Щороку проводиться багато корисних і цікавих справ практичного та пропагандистського характеру. Екологічне виховання населення сьогодні стало нагальною потребою суспільства, особливо воно потрібно підростаючому поколінню. Адже навіть елементарні знання з екології сприятимуть формуванню в учнів дбайливого ставлення до природи, екологічної культури тощо. Охорона навколишнього природного середовища буде ефективнішою, коли кожний громадянин окремо і суспільство в цілому будуть захищати самих себе і довкілля від власного впливу на нього. 15.14. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Протягом 2010 року продовжувалось співробітництво між держуправлінням та Гомельським обласним комітетом природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища Республіки Білорусь (угода від 22.10.2005р.). Відповідно до угоди проводиться обмін інформацією про стан навколишнього природного середовища та безпосереднього контролю за якістю транскордонних вод р.Уборть. 15.14.1. Співробітництво з Європейським Союзом 194

Європа належить до числа регіонів з високим рівнем концентрації промисловості, сільського господарства, транспорту, густоти населення й урбанізації. Господарська діяльність у будь-якій країні Європи позначається на екологічних умовах інших країн, національні екологічні проблеми безпосередньо переростають у міжнародні, загальноєвропейські. У зв'язку з цим на європейському континенті вимоги до інтенсивності співробітництва між країнами є особливо значними. Європа виступає як єдиний континентальний комплекс, складові частини якого - окремі природногеографічні пояси і зони, природно-господарські територіальні підрозділи об'єднуються системою екологічних зв'язків взаємодій і взаємозалежності. Цілісність природного середовища Європи вирішальною мірою залежить від наявності і ступеня ефективності співробітництва між країнами, проведення ними загальної узгодженої екологічної політики, відповідної єдності і спільності їх природних умов. Оскільки компоненти природи використовуються спільно кількома країнами, збереження їх екологічних вимог, а також будь- які заходи, спрямовані на зміну цих вимог, вимагають створення надійного механізму міжнародного регулювання й екологічної охорони. Організацією європейського рівня, яка серед інших напрямків уже багато рофв координує дослідження проблем охорони природного середовища, є Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК). У грудні 1972 р. Генеральна Асамблея ООН заснувала програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), яка координує діяльність інших організацій з охорони навколишнього середовища.

15.14.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги Необхідність міжнародного співробітництва обумовлюється: - глобальним характером багатьох екологічних проблем; - транскордонним характером забруднення; - міжнародними зобов’язаннями України щодо охорони довкілля; - вигодами від міжнародного обміну досвідом та технологіями, можливостями залучення міжнародних інвестицій. Україна є учасником майже 100 міжнародних двосторонніх та багатосторонніх угод, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища та раціональним використанням природних ресурсів. У найближчі роки слід очікувати значного збільшення міжнародних зобов’язань України, оскільки існує ціла низка конвенцій, приєднання до яких (а також підписання нових) мало б велике політичне значення та значно посилило б можливості галузі охорони довкілля, використання і відтворення природних ресурсів. 195

15.14.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво Активну роль у багатосторонньому співробітництві з широкого кола питань, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища, відіграють міжнародні неурядові організації. Залежно від цілей і характеру їх діяльності неурядові організації у сфері екології можна умовно поділити на три основні групи. Першу групу складають наукові центри, інститути, дослідні станції, організації, які проводять самостійні наукові дослідження на багатосторонній міжнародній основі; другу групу – міжнародні наукові та інші спеціальні постійні конференції й організації, які займаються влаштуванням різного роду міжнародних зустрічей і заходів, координують дослідницьку діяльність, що проводиться у різних країнах. Основною міжнародною неурядовою організацією універсального характеру в галузі охорони навколишнього природного середовища є Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП), заснований за ініціативою ЮНЕСКО в 1968р. Занепокоєння станом навколишнього середовища активізувало наукові і ділові кола, широку світову громадськість, уряди в напрямку розвитку міжнародного екологічного співробітництва за лідируючої ролі в ньому ООН. Зростає кількість укладених міжнародних зобов’язань у галузі навколишнього середовища – конвенцій, договорів, угод, декларацій, революцій; розробляються плани дій і стратегії на рівні регіонів і для вирішення конкретних екологічних проблем, розвивається глобальна система моніторингу навколишсьного середовища. Міжнародне екологічне співробітництво вирішує два взаємоповязані важливі завдання – зменшення екологічної безпеки і міжнародної напруженості у світі.

196

ВИСНОВКИ Екологічна ситуація в області залишається складною і потребує посиленої уваги центральних та місцевих органів виконавчої влади. Протягом 2010 року держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області здійснено комплекс заходів спрямованих на удосконалення регіональної системи управління в галузі охорони довкілля, що дало змогу стабілізувати екологічну ситуацію в області. За ініціативи держуправління розроблена та затверджена рішенням Житомирської обласної ради «Обласна комплексна програма охорони навколишнього природного середовища на 2008-2012 роки». Виконання ряду заходів, передбачених програмою, дозволило в певній мірі зменшити техногенне навантаження на навколишнє природне середовище. Головним досягненнями заповідної справи в області у 2010 році стало утворення 8 обєктів природно-заповідного фонду місцевого значення площею 4817,63 га та розширеня меж 5 існуючих на 1021,6 га, внаслідок чого площу природоохоронних територій області збільшено на 5839,23 га. Площа об’єктів природно-заповідного фонду зросла з 112,6 тис.га до 126,29 тис.га. Процент заповідності зріс із 4.2 до 4,4%. Робота «Орхуського інформаційного центру» дала можливість розширити напрямки роботи з громадськістю. Першочерговими та пріоритетними завданнями в діяльності держуправління охорони навколишнього природного середовища у 2010 році було виконання політичних пріоритетів, стратегічних напрямів та завдань Мінприроди України щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, серед яких основними були наступні: - розв’язання найбільш суттєвих екологічних проблем області; - розвиток природно-заповідної справи, збереження біотичного і ландшафтного різноманіття та формування екомережі; - використання заходів, передбачених державними та регіональними цільовими програмами щодо охорони та відтворення довкілля, поліпшення стану поверхневих водних об’єктів і підземних водних горизонтів; - сприяння подальшому вдосконаленню регіональної політики у сфері поводження з відходами; - формування інформаційного простору з питань збереження довкілля, екополітики та сталого розвитку, сприяння впровадженню системи безперервної екологічної освіти, активному залученню громадськості до розв’язання екологічних проблем. Начальник держуправління

А.О. Вергелес 197