Рекомендації by Volodymyr Bouland

ЗМІСТ Вступ.......................................................................................................2 Хімічний склад і поживна цінність зерна сої.....................................3 Антипоживні речовини сої...................................................................5 Необхідність теплової обробки бобів сої при використанні в годівлі тварин................................................................................................8 Способи інактивації антипоживних речовин в соєвих бобах............9 Соєвий шрот........................................................................................13 Соєва макуха.......................................................................................13 Термохімічний спосіб знешкодження антипоживних речовин зерна сої...............................................................................................14 Біологічний спосіб знешкодження антипоживних речовин зерна сої..............................................................................................15 Технологія виробництва соєвого молока.........................................16 Практика використання соєвого молока в годівлі телят у молочний період...................................................................................................20 Практика використання соєвого молока в годівлі поросят, свиноматок і кнурів............................................................................21 Використання зерна сої в годівлі свиней.........................................22 Використання екструдованої повножирової сої та соєвого шроту в годівлі підсисних поросят..................................................................23 Використання екструдованої повножирової сої та соєвого шроту при вирощуванні та відгодівлі свиней..................................25 Соя в годівлі свиноматок....................................................................34 Використання сої в годівлі сільськогосподарської птиці.................38 Соя в годівлі курей-несучок...............................................................40 Соя в годівлі ремонтного молодняку яєчних курей.........................44 Соя в годівлі курчат-бройлерів..........................................................45 Соя в годівлі індиків та качок.............................................................47 Переробка сої в умовах господарства..............................................50 Якісний тест на уреазу......................................................................52 Потенціометричний метод визначення активності уреази.............53 Рекомендована література..................................................................56 2

ВСТУП

Висока енергетична цінність та значний вміст білка роблять б о б и с о ї ва ж л и в и м ком п о н е н том р а ц і о н і в д л я т ва р и н . Сільськогосподарські тварини та птиця на цій основі можуть реалізувати свій генетичний потенціал через ефективну конверсію кормів, а виробники — покращити економічні показники. Численні дослідження, проведені в нашій країні та закордоном, показали, що балансування раціонів для всіх видів сільськогосподарських тварин за рахунок бобів сої різних технологій переробки позитивно впливає на їх продуктивність. Сою та продукти її переробки найбільш широко використовують у годівлі птиці, свиней, великої рогатої худоби, овець, кролів, хутрових звірів та риби. Соя вже багато років належить до найважливіших культур світового землеробства, її вирощують на всіх континентах, вона є найпоширенішою серед зернобобових і олійних культур, відіграє вирішальну роль у зерновому, харчовому і кормовому балансах низки великих країн. Феномен цієї культури полягає в тому, що в ній за вегетаційний період синтезується два врожаї — білка і жиру, а також інших біологічно важливих органічних речовин. Хімічний склад і поживна цінність зерна сої

У зерні сої міститься 33–40% білка, 16–20% жиру, 22–26% вуглеводів, а також ферменти, вітаміни, мінеральні речовини. Соя — лідер серед бобових культур за вмістом білка. У соєвому зерні й шроті його вміст вище, ніж у телятині в 3–5 разів, у соєвому концентраті — в 6–7 разів, у соєвому ізоляті — в 9 разів. Важливо, що білок сої — біологічно повноцінний, він включає всі незамінні амінокислоти.

Поживна цінність зерна визначається не тільки кількістю білка, але і його якістю, яка залежить від збалансованості амінокислотного складу, вмісту незамінних амінокислот, перетравності та характеру впливу на засвоєння білка деяких неспецифічних факторів. Білок сої містить: лізину — 6,6%, метіоніну — 1,4%, цистину — 1,6%, триптофану — 1,3%, аргініну — 7,7%, гістидину — 2,3%, лейцину — 7,9%, ізолейцину — 5,3%, фенілаланіну — 5,1%, треоніну — 3,8%, валіну — 5,4%. В білку зерна бобових культур, і зокрема сої, недостатньо сірковмісних амінокислот, триптофану, треоніну, валіну та ізолейцину, але багато лізину, на який бідні зернові злакові корми. Олігосахариди сої, які представлені в основному трисахаридом рафінозою і тетрасахаридом стахіозою, мають біфідогенні властивості (сприяють розвитку біфідобактерій травного тракту). Зерно сої багате на мінеральні речовини та вітаміни. В 1 кг зерна міститься 21 г калію, 7 г фосфору, 5 г кальцію, 2,6 г сірки, 125 мг заліза і 3,4 мг натрію, а також мікроелементи — 14 мг міді, 33 мг цинку, 27 мг марганцю і 0,06 мг селену. Залізо сої засвоюється в організмі свиней на 80%, що в 2–3 рази більше, ніж з інших кормів. Вітамінний склад сої представлений каротином — 1,5–2 мг, тіаміном (В1) — 10–18,5 мг, рибофлавіном (В2) — 3–3,8 мг, пантотеновою кислотою (В3) — 13–22 мг, ніацином (В5) — 20,8–35,0 мг, піридоксином (В6) — 7–13 мг, біотином (Н) — 0,7–0,9 мг, фолієвою кислотою (Вс) — 1,8–2,0 мг, інозитолом — 2–2,5 мг, холіном — 3,2–3,6 мг, вітаміном Е (альфа-токоферолом) — 4,8–7,8 мг, вітаміном K — 1,8–2 мг.

Антипоживні речовини сої

До антипоживних речовин сої належать: інгібітори протеаз; антивітаміни А, D, Е, В12; сполуки, що знижують доступність деяких мікроелементів (Zn, Mn, Cu, Fe); лектини або фітогемаглютиніни; алергени; антигормони, що викликають зоб, і естрогенні ізофлавони — геністеїн і даідзеїн; олігосахариди — стахіоза, рафіноза й вербаскоза, які викликають метеоризм; ферменти — уреаза, ліпаза й ліпоксігеназа. Антипоживні речовини викликають у тварин пригнічення росту, зниження ефективності використання корму, захворювання на зоб, гіпертрофію підшлункової залози у дрібних тварин, гіпоглікемію і порушення діяльності печінки та їх загибель. Інгібітори протеаз. До інгібіторів протеаз належать інгібітори трипсину та хімотрипсину — це речовини, які закладені самою природою в соєвий біб для його захисту від поїдання птахами, гризунами та від розвитку в ньому мікрофлори. Якщо сира соя споживається нежуйними тваринами, інгібітори протеаз зв’язують ферменти підшлункової залози трипсин та хімотрипсин, і, тим самим, знижується ефективність перетравлювання білка корму. Згодовування нативних бобів сої веде до зниження темпів росту тварин і до зменшення коефіцієнту конверсії кормів. У сирих соєвих бобах присутні два основні інгібітори протеаз — інгібітор Кунітца й інгібітор Баумана-Бірка. Останній більш стійкий до дії тепла, лугів та кислот. Вміст цих інгібіторів у необроблених бобах сої складає відповідно 1,4 і 0,6%. Ферменти. Уреаза — фермент класу гідролаз, під дією якого відбувається розщеплення сечовини на аміак та вуглекислий газ. Оптимальна активність проявляється при рН 6,5–7,5. Аміак в розчині перетворюється на іони амонію, які підвищують рН до 8–9. Залуження середовища у шлунку перешкоджає дії пепсину. Показник активності уреази використовується як критерій оцінки ступеня знешкодження антипоживних речовин після її обробки.

Гемаглютиніни (лектини). Лектини або фітогемаглютиніни сої — це глікопротеїди, з якими пов’язують токсичність зерна сої. Їх вміст у бобах становить 3%. Вони викликають множинні тромбози в капілярах слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, що призводить не тільки до різкого зниження засвоєння поживних речовин, але й до значного розладу функції травлення. Встановлено також, що, крім еритроцитів, лектини можуть аглютинувати й інші тваринні клітини, зокрема епітеліальні клітини слизової оболонки кишечнику і лімфоцити. Сапоніни. Сапоніни — це глюкозиди, яких в сої порівняно небагато (близько 0,5 %). Вони надають сирим бобам гіркий присмак і мають гемолітичну дію на червоні кров’яні тільця. В якості антипоживного фактора їх роль визначена недостатньо. Антигормони. До факторів, що викликають гормональні розлади у тварин, належать глюкозиди, які входять до групи естрогенних ізофлавонів, таких як геністеїн і даідзеїн. Їх вміст у білку зерна сої становить близько 0,1%. В експериментах на самках щурів і мишей ці речовини викликали естрогенну реакцію та знижували вміст кальцію в кістках, що сприяло розвитку рахіту. При згодовуванні щурам і птиці необробленого зерна сої збільшується щитовидна залоза — зоб. Сполука, яка викликала захворювання на зоб, була виділена з бобів сої й охарактеризована як олігопептид. Захворювання може бути частково компенсоване препаратами йоду або термічною обробкою корму. У дослідах на птиці показано, що підвищення активності уреази в соєвому шроті з 0,1 до 0,4 рН знижує концентрацію зв’язаного з білками йоду й тироксину та збільшує вміст трийодтиронину (в 2,7 разів) в крові. Антивітаміни. Термічно необроблене зерно сої при додаванні до раціону птиці викликає у неї рахіт, але захворювання можна уникнути, якщо додавати до раціону вітамін D3 понад норму або використовувати термічну обробку зерна.

Нативна соя також викликає в птиці підвищену потребу у вітаміні Е. Про дефіцит вітаміну Е судили за швидкістю росту, наявністю ексудативного діатезу, розм’якшенням мозку та смертністю. Руйнування вітаміну Е відбувається під дією a‑токоферолоксидази, що міститься в сирому зерні сої. У зерні сої виявлений термостабільний антивітамін А та термолабільний антивітамін В12. Алергени. Відомі випадки алергічних реакцій людини, особливо дітей, на вміст сої у продуктах харчування. Не дивлячись на те, що алергени стійкі до дії тепла, важко сказати з впевненістю, що вони негативно впливають на тварин, крім телят у підсисний період. Металозв’язуючі речовини. Введення до раціону тварин термічно необробленої сої знижує доступність таких мікроелементів як цинк, марганець, мідь і залізо. Високу спорідненість до іонів металів мають білково-фітинові комплекси, що містяться в сої. Олігосахариди. Відомо, що бобові викликають метеоризм. Це відбувається, коли в годівлі тварин використовують корми, що містять такі важкоперетравні організмом олігосахариди, як стахіоза, рафіноза й вербаскоза. Вони зброджуються мікрофлорою товстого кишечнику з утворенням газів. У перерахунку на суху речовину боби сої містять 4,5% сахарози, 1,1% рафінози, 3,7% стахіози та слідові кількості арабінози і глюкози при загальній кількості цукрів — 9,3%. Пророщування бобів сої, обробка ферментами чи екстракція спиртом значно знижують вміст цих сполук. При замочуванні бобів сої протягом 2-х годин частина олігосахаридів із бобів переходить у воду.

Необхідність теплової обробки бобів сої при використанні у годівлі тварин

Якщо зерно сої не піддати попередній тепловій обробці, його не можна використовувати в годівлі сільськогосподарських тварин. Більше того, такий корм може ще й негативно вплинути на здоров’я тварин. Це обумовлено тим, що в сої містяться активні антипоживні речовини білкової природи, які втрачають свою активність при дії термічного фактора. Однак, такі низькомолекулярні сполуки як антигормони і антивітаміни мають високу термостабільність. Контроль за знешкодженням антипоживних речовин і придатністю кормів з сої до згодовування тваринам у світовій практиці здійснюють шляхом визначення активності інгібіторів трипсину. На інгібітори трипсину припадає приблизно половина антипоживної активності всіх антипоживних сполук бобів сої. Вони також найбільш термостабільні порівняно з іншими білковими антипоживними речовинами. На практиці рівень знешкодження антипоживних речовин у бобах сої визначають за активністю уреази, інактивація якої відбувається паралельно з інактивацією інгібіторів трипсину. Однак, ця залежність характерна для соєвих бобів із стандартною вологістю. Підвищення вологості бобів пришвидшує інактивацію уреази і навпаки, уповільнює інактивацію інгібіторів трипсину. Наприклад у соєвому «молоці» уреаза зникає вже після першої хвилини його кипіння, тоді як активність інгібіторів трипсину зберігається протягом 1–1,5 години кип’ятіння. За даними Інституту кормів УААН, активність інгібіторів трипсину, яка є безпечною для молодняку тварин, не має перевищувати 3 мг/г, а величина активності уреази не має бути більшою за 0,05 умовної одиниці рН. Для дорослих тварин ці величини можуть бути збільшені вдвічі. Висока температура обробки зерна негативно впливає на доступність лізину сої. При цьому утворюються сполуки лізину з амінокислотами і редукуючими цукрами, які мають коричневе забарвлення. При баротермічній обробці втрачається 15–20% лізину, при прожарюванні його вміст може знизитись удвічі. Тому вважається доцільним додавання лізину в раціони для моногастричних тварин, які містять термічно оброблені соєві боби.

Способи інактивації антипоживних речовин в соєвих бобах

Теплова обробка здавна використовується як основний метод руйнування антипоживних речовин, що знаходяться в сирих соєвих бобах. Розроблено різноманітні технології, в основу яких покладено єдиний принцип: боби нагріваються протягом певного часу. Процес термоінактивації антипоживних речовин сої до заданого рівня за часом має нелінійний характер, що можна представити наступним рівнянням t = aT–b, де t — час термообробки, T — температура, а і b — коефіцієнти, характерні для даного способу обробки. В результаті термообробки підвищується поживна цінність бобів, а саме: перетравність білків зростає до 90%, значно знижується мікробне забруднення бобів. Існують такі способи теплової обробки бобів сої: варіння — включає очищення бобів, замочування на 12–20 годин та обробку парою без надлишкового тиску протягом 60 хвилин при 100 °С (пароварильний котел МЗС-244а, БЗС-374, Д9-41А, ВК‑1). Після охолодження їх використовують у годівлі тварин у подрібненому вигляді; автоклавування — боби обробляються в автоклаві під тиском пари 0,2 МПа і температурі 132 °С протягом 20 хвилин. Завдяки інтенсивному переносу тепла парою відбувається досить рівномірна обробка шарів сої, що не потребує перемішування. Після охолодження їх використовують у годівлі тварин у подрібненому вигляді; прожарювання — цей метод включає сухе прожарювання бобів сої на жаровнях типу ВС-1049 при температурі від 110 до 168 °С залежно від типу жаровні. При прожарюванні сої руйнується від 85 до 95% інгібіторів трипсину; мікронізація — включає обробку бобів сої інфрачервоними променями з довжиною хвилі 1500–3500 мкм. Ці хвилі підсилюють вібрацію в молекулах бобів, підвищують тиск пари при випаровуванні води і нагрівають його до 180–220 °С, що спричинює розрив оболонок олійних капсул, декстринізацію вуглеводів та інактивацію антипоживних речовин у кормі;

екструдування — за цим способом цілі чи подрібнені боби сої пропускають через екструдер, в якому під дією тиску 25–30 атм. і температури 140–145 °С відбувається руйнування антипоживних речовин на 92–95%. Існує два способи екструдування бобів сої: – суха екструзія, при якій подаються боби вологістю 10–13%, і за рахунок стискання маси та тертя підвищується температура корму; – волога екструзія, при якій у камеру екструдера подається пара, і вологість маси підвищується до 25–30%. Екструдер Insta-Pro 2000 виробництва США дає можливість екструдувати боби сої натуральної вологості при температурі на виході 140–160 °С і одержувати високоякісний корм із уреазною активністю 0,05–0,1 од. рН для всіх видів сільськогосподарських тварин і птиці. Екструдер ЕЗ-Ф-300У випускає ВАТ «Черкаське обласне підприємство «Агросервіс», а установку для екструдування сої УЕС-Ф-800 — ВАТ «Пальмірське РТП». Нині проходять випробування прес-екструдери ПЕК-125х6, ПЕК-125х8Ж і ПЕК-125х8С виробництва ВАТ «УкрНДІПЛАСТМАШ». Екструдери BRONTO моделей ЕЗ-150, ЕЗ-210М та ЕЗ-310М широко застосовуються у комбікормовій та харчовій промисловості. У таблиці 1 показана оцінка різних способів обробки бобів сої для свиней та їхній вплив на поживну цінність одержаного корму. 1. Вплив різних способів обробки повножирової сої на її поживну цінність для свиней Технологія обробки

Необроблені боби Прожарені Суха екструзія Волога екструзія

Вміст обмінної енергії, МДж/кг

13,5 15,8 17,9 17,4

Так, при обробці сої методом екструзії поживність такого корму підвищується на 13,2% порівняно з прожареним і на 32% — з необробленим зерном. Введення екструдованих бобів сої в стартерні комбікорми для поросят у кількості 10% від маси підвищує продуктивну дію комбікорму. Середньодобові прирости поросят, які одержували комбікорм із екструдованою соєю з 1,5–2-місячного віку до 4-місячного, становили 405–490 г, при цьому збереженість поросят підвищилась на 5–7%. Введення екструдованих бобів сої в повнораціонні комбікорми для свиноматок за 10 днів до і 30 днів після опоросу підвищує їх молочність на 16% і збереженість поросят — на 4,7%. У світовій практиці для підвищення продуктивної дії комбікормів широко використовують високоефективну технологію вологотеплової обробки зерна — експандування. Експандування. Експандер — це кондиціонер, який використовується для короткочасної високотемпературної (до 140 °С) обробки бобів сої парою під високим тиском. При цьому відбувається декстринізація вуглеводів бобів на 30–90%, підвищується перетравність протеїну на 10–20%, знижуються бактеріальна забрудненість на 85–98%, а також затрати енергії в 2–3 рази порівняно з екструдуванням. Волого-теплова обробка. В Інституті кормів УААН розроблено і впроваджено волого-теплову технологію виробництва м’ясокістково-соєвого борошна у вакуум-горизонтальних котлах Лапса. Натуральні боби сої вводяться як наповнювач до сировини тваринного походження. В процесі сушіння при температурі 135–140 °С відбувається стерилізація корму і повне знешкодження антипоживних речовин сої. Згодовування м’ясо-кістково-соєвого борошна в складі основного раціону сприяє підвищенню середньодобових приростів свиней на відгодівлі на 5,9% за рахунок більш ефективного засвоєння азоту в організмі тварин порівняно з використанням м’ясо-кісткового борошна традиційної технології виробництва. В Інституті кормів УААН сконструйована баротермічна камера порційної дії, яка має перспективу щодо виробництва кормів з повножирової сої, оскільки за глибиною інактивації інгібіторів 11

трипсину переважає існуючі технології. Це досягається завдяки рівномірній термічній обробці маси бобів. При обробці бобів у баротермічній камері порційної дії одночасно відбувається три процеси: нагрівання бобів шляхом контактної передачі тепла від поверхні нагрівальних елементів, активне перемішування зернової маси і пропарювання за рахунок власної вологості бобів. Така теплова камера відрізняється від зарубіжних теплових камер, де обробка бобів сої відбувається шляхом піджарювання у сухих печах із відкритими системами теплообміну, внаслідок чого відбувається жорстка денатурація білків і різке збільшення при якій кількість нерозчинних фракцій, що призводить до незасвоєння значної кількості білків у шлунково-кишковому тракті тварин. З метою збереження біологічної повноцінності бобів сої в розробленій камері теплова дія на боби проводиться в герметичних умовах при постійному активному їх перемішуванні. Оптимальний режим обробки в баротермічній камері знаходиться при нагріванні бобів до 110 °С протягом 20 хвилин. При цьому уреазна активність знижується до 0,01–0,02 од., а вміст інгібіторів трипсину становить 1–1,5 мг/г, що забезпечує найвищий ступінь знешкодження антипоживних речовин. НВЧ-обробка. Нагрівання в установках надвисокочастотного електромагнітного поля (НВЧ) відбувається за рахунок поглинання продуктом енергії хвиль надвисокої частоти. Основна перевага НВЧ-обробки — найбільш повне збереження поживних речовин та можливість найбільш точного контролю процесу обробки. НВЧенергія володіє вибірковою здатністю і діє не на весь об’єм продукту, що знаходиться в зоні опромінення, а тільки на ділянці з найменшим електричним опором. Доведено, що НВЧ-енергія згубно впливає на здоров’я людей і тварин, інтенсивність якої залежить від відстані до НВЧ-генератора. Результати замірів щільності потоку НВЧ-енергії навколо установки УСТ-50 показали, що безпечна зона для людини знаходиться на відстані 16 м.

Соєвий шрот

У світовій практиці найбільш поширеною є переробка сої на олійноекстракційних підприємствах з одержанням соєвої олії та соєвого шроту. Соєві боби перед екстракцією олії очищують від піску, пилу та інших домішок. Очищене зерно сої пропускають через рифлені вальці, де його подрібнюють на 4–8 частин, потім їх плющать до товщини пластинок 0,25 мм. Плющену масу загружають в екстрактор, в якому гексаном екстрагують олію. На виході з екстракційної установки соєві пластинки містять до 1% жиру, мають світлий колір, проте в їх складі міститься до 30% гексану. Тому їх направляють у тостер, куди подають перенасичену водяну пару. Під дією температури 100–105 °С відбувається повне виділення гексану з соєвих пластинок, а також руйнування антипоживних речовин. Уреазна активність при цьому знижується до 0,1–0,3 од. рН. Для забезпечення умов зберігання соєвого шроту його підсушують до вологості 12–14%. Соєвий шрот містить близько 44% сирого протеїну, 2,7% лізину, 1,2% метионіну+цистину, 1,0% жиру та має енергетичну поживність 14,5 МДж обмінної енергії. Якщо насіннєва оболонка видаляється з бобів сої до переробки, то одержують високопротеїновий соєвий шрот із вмістом сирого протеїну 49%. Соєва макуха

Соєву макуху одержують шляхом пресування зерна на пресах. Для цього його очищають від домішок і подрібнюють на молоткових дробарках. Подрібнену масу через магнітний сепаратор подають в екструдер. Далі гарячий екструдат подається на прес, де віджимають 40–45 % олії від її вмісту в зерні й одержують соєву макуху. Соєва макуха містить 40–43 % протеїну та 9–10 % жиру. Енергетична поживність соєвої макухи становить 15,5 МДж обмінної енергії.

Термохімічний спосіб знешкодження антипоживних речовин зерна сої

В Інституті кормів УААН розроблена технологія знешкодження антипоживних речовин бобів сої, яка ґрунтується на термічній обробці в 2,5%-ному розчині гідроксиду кальцію. Суть технології знешкодження антипоживних речовин полягає в тому, що боби подрібнюють на дробарці до борошноподібного стану, замочують водою в співвідношенні 1:4. У процесі замочування в таку кормову масу додають гідроксид кальцію в кількості 25 г/кг борошна. Величина рН суміші становить 11,6–12,0. Одразу після замочування суміш нагрівають до температури 90–95 °С при постійному помішуванні. Нагрівання можна здійснювати в будь-яких котлах типу ВК-100, ВК-1 за допомоги гострої пари (ВКВ-300). Процес термообробки при заданій температурі триває 40 хв. Потім корм охолоджується до температури навколишнього середовища і після цього безпосередньо перед згодовуванням здійснюється нейтралізація підсирною (післяказеїновою) молочною сироваткою кислотністю 60–80 °Т в кількості 4,2–5,2 л/кг, або лимонною кислотою в кількості 14,0–16,8 г/кг, або комбінацією суміші молочної сироватки та лимонної кислоти в кількості 2,1–2,6 л : 7,0–8,4 г на 1 кг борошна. Обробка бобів сої за розробленою технологією дає змогу отримати корм без уреазної активності, а вміст інгібітору трипсину — на рівні 2–3 мг/г. Використання в годівлі свиней на дорощуванні та відгодівлі оброблених бобів сої в кількості 0,3 кг у кормосуміші, яка складалась із 0,53 кг дерті ячмінної, 0,4 кг дерті пшеничної, 0,11 кг дерті горохової, 0,5 кг люцерни та 1,2 кг молочної сироватки, 5 г кухонної солі, 16 г крейди, дало можливість одержати середньодобові прирости живої маси на рівні 640 г. При згодовуванні свиням у складі аналогічного раціону замість соєвих бобів 0,37 кг подрібнених кормових бобів середньодобові прирости становили лише 609 г.

При використанні для отримання гострої пари парового котла типу ВКВ-300, що працює на деревині та її відходах, прямі витрати на обробку 1 т зерна бобових за розробленою технологією знешкодження антипоживних речовин на 30% менші порівняно з екструдуванням (КМЗ-2М). Біологічний спосіб знешкодження антипоживних речовин зерна сої

Останніми роками в годівлі сільськогосподарських тварин широко використовують повножирову сою. Введення незнежирених бобів сої до раціонів високопродуктивних тварин підвищує не тільки енергетичну цінність, але й біологічну повноцінність білка та жиру. Для інактивації антипоживних речовин боби сої перед згодовуванням піддають термічній обробці. Недоліком теплової обробки є високі енергозатрати, оскільки при цьому на 1 т бобів витрачається 200–250 кВт/год. електроенергії. Під час збирання соя завжди має підвищену вологість, особливо при нестійких погодних умовах. За вологості бобів 20–25% вони швидко зігріваються у буртах, а тому потребують негайної доробки, тобто очищення і висушування до стандартної вологості. Проте не у всіх господарствах в достатній кількості є сушильні агрегати і пальне, щоб їх швидко досушити. Звичайно невисушеними залишаються відходи від очищення насіння сої, що пліснявіють і практично втрачають кормову цінність. З огляду на це, було досліджено питання біологічного методу інактивації антипоживних речовин у бобах сої і, на його основі, розробки енергозберігаючої технології заготівлі високоенергетичних білкових кормів з вологих бобів сої та зернофуражу кукурудзи. Проведені на тваринах дослідження з вивчення перетравності та продуктивної дії силосованих кукурудзяно-соєвих сумішок показали, що силосування вологого подрібненого зерна кукурудзи і подрібнених бобів сої дає можливість одержати корм високої якості. Силосовані суміші мали приємний запах житнього тіста або квашених овочів, були темно-жовтого або золотистого кольору. 15

У процесі силосування кукурудзяно-соєвих сумішей у співвідношенні 70 : 30 відбувається руйнування антипоживних речовин бобів сої, уреазна активність знижується з 2,6 до 0,03–0,05 од. рН, або на 98%, а вміст інгібіторів трипсину в силосованому кормі — на 71–87%. При силосуванні бобів сої у неподрібненому вигляді руйнування інгібіторів трипсину і уреази майже не відбувається, оскільки її активність знижується лише на 19,3% і становить 2,1 од. рН. Істотний вплив на інактивацію антипоживних речовин справляє ступінь подрібнення бобів сої в сумішах при їх силосуванні. Найбільше зниження активності антитрипсину відмічено при тонкому подрібненні бобів. На якість корму значно впливає вологість закладеної на зберігання суміші, оптимальна величина якої знаходиться в межах 31–39%. Слід зазначити, що глибша інактивація антипоживних речовин проходить у незрілих соєвих бобах. У дослідженнях, проведених в Інституті кормів УААН, встановлено, що заміна в раціоні молодняку на відгодівлі соєвого шроту з вмістом протеїну 42% на силосовану кукурудзяно-соєву суміш із таким самим вмістом протеїну сприяє підвищенню перетравності жиру на 3,6% (Р < 0,02), утримання азоту в тілі тварин — на 10%, а середньодобових приростів — на 2,7%. Технологія виробництва соєвого молока

Для виготовлення соєвого «молока» відбирається лише дозріле кондиційне зерно сої. З твердонасінних сортів сої виготовити соєве «молоко» неможливо через занадто повільне набухання у воді, що не дає можливості провести його гомогенізацію. Перетримка некондиційних соєвих бобів під час набухання у воді більше 16 годин спричиняє їх ослизнення та втрату смакових властивостей і кормової цінності.

Для виготовлення одноразової партії соєвого «молока» в ТОВ «Липовецьке» (м. Липовець, Вінницька обл.) на установці УПСМ-2 (ПП «Монтаж-сервіс», м. Жмеринка, Вінницька обл.) відважують 25 кг бобів сої, які поміщаються у ванну для набухання і до яких додається 75–100 л води. Повне набухання соєвих бобів триває 14–16 годин. При заливанні соєвих бобів підігрітою до 50–55 °С водою тривалість набухання сої зменшується до 2,5–3 годин. Перетримка у ваннах замочування соєвих бобів більше 14–16 годин створює передумови до виготовлення соєвого «молока», яке швидко скисає після його охолодження до 40 °С. У разі непередбачених технологічних затримок у тривалості замочування соєвих бобів, після зливання надлишку води до набухлих бобів (як виняток) додається 40–50 г харчової соди. Такий практичний технологічний прийом забезпечує отримання кондиційного соєвого «молока». Після завершення замочування надлишок води зливається, а набухлі соєві боби завантажуються вручну в конусний бункер пристрою подрібнення (з урахуванням збільшення маси внаслідок замочування). Сюди ж подають воду. Співвідношення сої й води — від 1:3 до 1:9, що в загальному об’ємі становить 240 л. У варильному чані водно-соєва суспензія підігрівається до 103°С і витримується протягом 40–60 хвилин. Виготовлення соєвого «молока» на цій установці дає змогу отримати корм із вмістом інгібіторів трипсину на рівні 2–3 мг/г. Слід зазначити, що ступінь інактивації антипоживних речовин у соєвому «молоці» необхідно контролювати тільки за показником вмісту інгібіторів трипсину, оскільки уреазна активність зникає відразу після початку кип’ятіння продукту, в той час як активність інгібіторів трипсину перебуває на високому, неприпустимому для згодовування тваринам рівні. З метою запобігання передчасному псуванню (скисанню) виготовленого соєвого «молока» після його охолодження до 40 °С вноситься консервант, який забезпечує його зберігання протягом 24 годин. Перед безпосереднім згодуванням свиням до соєвого «молока» для покращення його смакових якостей, з розрахунку на 1 л, додається по 0,5 г цукру та 0,3 г кухонної солі. Поживність соєвого «молока» наведено в таблиці 2. 17

Напрямки використання обладнання марки УПСМ — виготовлення соєвого молока і соєвої пасти на корми для тваринництва та продукції для харчової промисловості відповідає міжнародним вимогам якості ISO 9001-2001. Досвід використання обладнання марки УПСМ протягом 8 років в агрофірмах дев’яти областей України та держав СНД, у господарствах по відгодівлі тварин, на консервно-молочних комбінатах показав високий ступінь його ефективності та адаптації до реальних умов господарства. 2. Порівняльна характеристика соєвого «молока» Показники Суха речовина, г/л Кормові одиниці Обмінна енергія, МДж Сирий протеїн, г/л Перетравний протеїн, г/л Жир, г/л БЕР, г/л Цукор, г/л Клітковина, г/л Кальцій, г/л Фосфор, г/л Лізин, г/л Метіонін, г/л Триптофан, г/л

Молоко незбиране Молочні відвійки 90,0 130 0,30 0,13 1,51 2,88 37 35 33 35 1 37 52 50 50 49 – – 1,3 1,4 1,0 1,2 2,9 2,8 1,2 1,2 0,5 0,5

Соєве «молоко» 90,0 0,15 1,59 33,8 29,7 15,5 28,0 4,2 7,4 0,5 0,75 2,2 0,42 0,38

Технічні характеристики обладнання УПСМ наведені в таблиці 3. 3. Технічні характеристики установок УПСМ Тип обладнання Продуктивність виробництва соєвого молока, л/год./т/добу Тривалість технологічного циклу, хв. Встановлена потужність, кВт Ціна, грн. (орієнтовна) Примітка

УПСМ-1 1000/24

УПСМ-2 190/2,5

УПСМ-3 60/1,5

120 13 228000

90 34,7 51500

60 17 33000

Технологічний цикл: 1. Подрібнення сої 2. Гомогенізація і пастеризація з використанням пари 300 кг/год., тиск 0,6-4 МПа, t ≥ 130°С

Витрати праці становлять 0,005 люд.-год/л, прямі експлуатаційні витрати — 0,16 грн./л соєвого «молока». У конструкторському бюро «Алмаз» (м. Київ) виготовляється технологічна лінія по виробництву соєвого «молока» для випоювання телят ЛПСМ-1 блочної конструкції. Продуктивність лінії становить 0,1 т/год., встановлена потужність — 40 кВт. Використовуються також гідродинамічні установки ТЕК-СМ розробки науково-виробничого підприємства «Інститут «ТЕКМАШ» і ТОВ «Інженерно-технологічний центр «ТЕКМАШ», які ґрунтуються на використанні принципу кавітації. Вони застосовуються для переробки зернобобових культур на вологі кормові суміші, соєву пасту і «молоко». Витрати праці становлять 0,01 люд.год./кг, прямі експлуатаційні витрати — 0,08–0,16 грн./кг соєвої пасти. В перерахунку на соєве «молоко» (за технологічною інструкцією розведення 1:3–4) витрати праці становитимуть 0,0025 люд.год./л, а прямі експлуатаційні витрати — 0,02-0,04 грн./л соєвого «молока». Запропонована технологія ТЕКМАШ® базується на виготовленні концентрованих соєвих (та інших рослинних) добавок у вигляді сметано- та пастоподібних продуктів, в яких повністю зберігаються всі вітаміни та мінеральні сполуки на відміну від шроту і соєвого борошна, де вміст корисних речовин значно нижчий. Інноваційне обладнання ТЕКМАШ марки ТЕК-СМ дозволяє в умовах конкретного господарства готувати високобілкові добавки і зернобобові суміші для відгодівлі всіх видів тварин різних вікових груп. Процес розмелювання та теплової обробки здійснюється без доступу кисню в спеціальних профільованих насадках за рахунок гідродинамічних явищ. Пара та традиційні теплообмінники при цьому не використовуються. Принцип дії обладнання полягає в прямому перетворенні електричної енергії в теплову (нагрівання зерно-водяної суміші) з коефіцієнтом корисної дії не менш ніж 90%. Установка складається з насоса з електричним або дизельним приводом, бункера, у який йде завантаження складових (соя, вода, добавки), і спеціальної насадки, де здійснюється процес розмелю19

вання та нагрівання суміші. Автоматика контролює температуру, необхідну за технологією переробки. Практика використання соєвого молока в годівлі телят у молочний період

Для виробництва соєвого молока в дослідному господарстві Кіровоградського інституту АПВ УААН використовується установка марки ТЕК-4СМ. На основі досліджень, проведених у господарстві, відпрацьовано схему годівлі телят-молочників соєвим молоком (табл. 4), впровадження якої забезпечує господарству наступну вигоду: – економія коров’ячого молока при заміні його соєвим на 340 телятах в 2008 році склала 91,8 т; – виручка господарства від додаткової реалізації коров’ячого молока склала 215,7 тис. грн; – витрати господарства на виробництво соєвого молока склали 102,2 тис. грн; 4. Схема випоювання телятам соєвого молока Місяць 1 2 3 4 5 6 7

Декада 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 Всього

Молоко коров’яче, кг 4 6 7 6 5 5 4 3 2 1 – – – – – – – – – – – 430

Соєве молоко, кг – – – – – – – 2 3 4 5 6 7 8 9 10 8 6 6 6 6 860

– чистий прибуток від використання соєвого молока склав 113,5 тис. грн; – добові прирости живої маси телят при використанні соєвого молока збільшились на 5%; – рентабельність виробництва яловичини зросла на 10,8 % (з 7,1% до 17,9%). Практика використання соєвого молока в годівлі поросят, свиноматок і кнурів

На основі досліджень з використання в годівлі поросят соєвого молока, проведених у дослідному господарстві Кіровоградського інституту АПВ УААН, встановлено зростання їх середньодобових приростів у період до 2-місячного віку з 246 до 298 г (табл. 5). 5. Схема випоювання поросятам соєвого молока Місяць 1 2 3

Декада 1 2 3 4 5 6 7 Всього

Молоко коров’яче, кг – 0,1 0,2 0,3 0,4 – – 10

Соєве молоко, кг – – 0,2 0,3 0,5 0,8 0,1 28

До раціону поросят на дорощуванні — група 2–4 міс. — додається 1,5 л соєвого молока (150 г сої) на день. Свиноматкам за 6 днів до опоросу та під час опоросу до раціону додається 1,5 л коров’ячого та 2,5 л соєвого молока. Кнурам за три дні до парування і в період парування до раціону додається 1 л коров’ячого молока та 2 л соєвого молока. Використання соєвого молока в годівлі свиноматок, поросят і відгодівельного молодняку базується на заміні еквівалентної кількості повножирової сої на таку ж кількість сухих речовин соєвого екструдату та шроту. На підприємстві з виробництва свинини ТОВ «Липовецьке» (м. Липовець, Вінницька обл.) протягом 5 років вико21

ристовується соєве молоко в годівлі свиней всіх вікових груп. У літній період при виготовленні соєвого молока використовується консервант, який запобігає його скисанню протягом 24 годин після виготовлення. Виробником і реалізатором консерванту є Інститут кормів УААН, м. Вінниця, проспект Юності, 16; тел.: (0432) 46-40-27. Використання зерна сої в годівлі свиней

У даний час мета відгодівлі свиней — виробництво продукції з низьким вмістом жиру і високою часткою м’язової тканини. Цього можна досягти селекцією свиней за м’ясністю, а також факторами годівлі шляхом скорочення періоду відгодівлі, гальмування утворення жиру і створення сприятливих умов для синтезу білка. Це забезпечується оптимальним рівнем надходження енергії і решти поживних речовин, особливо біологічно повноцінного білка. Інтенсифікація галузі свинарства в Україні можлива тільки при значному збільшенні виробництва високобілкових кормів. У вирішенні цієї проблеми велика роль належить сої. Результати науково-господарських дослідів, проведених Інститутом кормів УААН спільно з Американською соєвою асоціацією в ТОВ «Липовецьке», показали високу ефективність використання вологого зерна кукурудзи в поєднанні із соєвим шротом. Раціон для тварин дослідної групи в середньому складався з 3 кг силосованого зерна кукурудзи вологістю 37% з вмістом 5–7% клітковини, 500 г соєвого шроту і 30 г преміксу вітчизняного виробництва. Тварини контрольної групи отримували по 2,5 кг вологого зерна кукурудзи, 0,75 кг білково-вітамінної добавки (вміст протеїну 20%), 0,17 кг соняшникової макухи, 30 г горохової дерті та 20 г преміксу.

У раціонах тварин обох груп містилась майже однакова кількість кормових одиниць і перетравного протеїну, але їх продуктивна дія була різною. Даються взнаки висока збалансованість білка за незамінними амінокислотами та інші фактори біологічної повноцінності білка соєвого шроту. Середньодобові прирости живої маси свиней, які отримували вологе зерно кукурудзи і соєвий шрот, складали 753 г, а в контролі — 589 г, що на 33% менше. Затрати кормів на одиницю продукції у них порівняно з тваринами контрольної групи були на 6% нижчими. Забій тварин (по 620 голів з кожної групи) показав, що в дослідній групі м’ясних туш було у 4 рази більше, ніж у контрольній. Соєвий шрот сприятливо впливав на збільшення частки м’яса і зменшення — жиру в тушах. Використання екструдованої повножирової сої та соєвого шроту в годівлі підсисних поросят

Упродовж першого тижня життя потреба поросят в поживних речовинах задовольняється за рахунок материнського молока. Однак, починаючи з другого тижня, для забезпечення нормального росту поросяти молока свиноматки вже недостатньо, особливо якщо йдеться про білок (табл. 6). 6. Склад молозива і молока свиноматок,% Корм Молозиво Молоко

Жир 7 7–9

Протеїн 19 5-6

Лактоза 2,5 5

ОЕ, МДж/кг 10,9 5,1

Якщо подивитися на споживання поросятами молока в кількості 700–800 г/добу, яке має вказану поживність, то слід зробити висновки, що їх потреба в поживних речовинах повністю не задовольняється, дефіцит за сирим протеїном складає 50% (при середньодобовому прирості 200 г потреба в СП становить до 75 г, а 760 г молока з 5%-ним вмістом білка забезпечує 38 г СП, що на 50% менше) (табл. 7). 23

Тому важливо, щоб з 5–7 днів до досягнення 3-тижневого віку поросята одержували сухий передстартер, який містить 24% сирого протеїну. Для відлучених поросят живою масою 4–7 кг (14–21 день) в комбікормі має міститися 10% молочних продуктів та до 30% повножирової сої або соєвого шроту (шрот, що містить 44% СП, забезпечить 132 г СП в 1 кг комбікорму, або 55% потреби тварин). Отже, при виробництві повнораціонних комбікормів для поросят-сисунів і після відлучення потрібно використовувати соєвий шрот та премікс, адже вміст сирого протеїну в комбікормі має становити більше 19%, а лізину в протеїні — близько 6% (табл. 11). Злаки в складі комбікорму можуть бути представлені зерном пшениці, ячменю, кукурудзи. 7. Кількість молока, продукованого свиноматкою залежно від розміру гнізда

Кількість поросят у гнізді, голів Показники 4

Кількість молока на гніздо, кг/добу

4,0

4,8

5,2

5,8

6,6

7,0

7,6

8,1

8,6

Кількість молока на одне порося, кг/добу

1,0

0,96

0,87

0,83

0,82

0,78

0,76

0,74

0,72

Рекомендується вводити в комбікорми для поросят раннього відлучення до 30% протеїну молочних кормів з тим, щоб зменшити ризик у процесі адаптації травної системи до рослинного протеїну.

Використання екструдованої повножирової сої та соєвого шроту при вирощуванні та відгодівлі свиней

У період дорощування та інтенсивної відгодівлі свині потребують достатньої кількості соєвих кормів — соєвого шроту і екструдованої повножирової сої, які можуть забезпечити молодий організм енергією, протеїном, мінеральними речовинами, ферментами, вітамінами та іншими речовинами. Вони можуть бути практично єдиним джерелом білка й амінокислот, а екструдована повножирова соя — ще й жиру і жирних кислот у раціоні. Рівень введення повножирової сої до раціону свиней на відгодівлі залежить від бажаної якості туші. При відгодівлі поросят до 50 кг живої маси до раціону можна включати до 20–30% екструдованої повножирової сої, а на заключній стадії відгодівлі — зменшити до 5% для одержання туші із задовільними технологічними якостями жиру. Відгодівлю свиней можна проводити на вологому консервованому зерні кукурудзи і соєвому шроті або екструдованих соєвих бобах і мінеральному преміксі. Слід зауважити, що використання зерна кукурудзи, висушеного на критих токах шляхом довготривалого перемішування, призводить до негативних наслідків. Причина — у вологому зерні кукурудзи при його тривалому досушуванні непомітно розвивається грибкова пліснява, яка містить мікотоксини. Поросята після відлучення надзвичайно чутливі до антипоживних речовин сої і реагують на них значною затримкою в рості, розладом травлення, алергією та іншими симптомами. При згодовуванні їм екструдованих соєвих бобів та соєвого шроту слід ретельно контролювати уреазну активність, яка не має перевищувати 0,05 од. рН. У разі, якщо екструдат не відповідає вищевказаному показнику уреазної активності, необхідно підвищити температуру екструдування або проекструдувати його повторно. Склад і поживність комбікормів для молодняку свиней з використанням екструдованої сої і соєвого шроту наведена в нижчеподаних таблицях 8–10. 25

8. Склад та добова норма згодовування комбікормів на основі сої для свиней на дорощуванні і відгодівлі (усереднені дані вітчизняних авторів) Склад комбікорму Пшениця, % Ячмінь, % Соя екструдована (32 % СП), % Соєвий шрот (44 % СП), % Премікс, % В 1 кг комбікорму міститься: Обмінна енергія, МДж Сирий протеїн, г Лізин, г % лізину в сирому протеїні Добова норма згодовування, кг

передстартер

Маса свиней, кг стартер гроуер

фінішер

10–25 35 35 29 – 1

25–40 35 35 29 – 1

40–60 38 38 13 10 1

60–110 43 43 – 13 1

13,4 179 8,6 4,80 0,6–1,3

13,4 179 8,6 4,80 1,3–2,0

13,3 179 8,3 4,64 2,0–2,6

13,1 163 6,7 4,11 2,6–3,5

9. Склад та добова норма згодовування комбікормів на основі сої для свиней на дорощуванні і відгодівлі (усереднені дані вітчизняних авторів) Склад комбікорму Пшениця, % Ячмінь, % Соєвий шрот (44 % СП), % Премікс, % В 1 кг комбікорму міститься: Обмінна енергія, МДж Сирий протеїн, г Лізин, г % лізину в сирому протеїні Добова норма згодовування, кг

передстартер 10–25 39 39 21 1 13,2 188 8,6 4,57 0,6–1,3

Маса свиней, кг стартер гроуер 25–40 40–60 40 41 40 41 19 17 1 1

фінішер 60–110 43 43 13 1

13,1 182 8,1 4,45 1,3–2,0

13,1 163 6,7 4,11 2,6–3,5

13,1 175 7,6 4,34 2,0–2,6

10. Склад та добова норма згодовування комбікормів на основі сої для свиней на дорощуванні і відгодівлі (усереднені дані вітчизняних авторів) Маса свиней, кг

передстартер

стартер

гроуер

фінішер

10–25

25–40

40–60

60–110

9 35 35 20 1

11 35 35 18 1

35 25 25 14 1

В 1 кг комбікорму міститься: Обмінна енергія, МДж Сирий протеїн, г Лізин, г

13,2 182 8,3

13,2 175 7,8

13,3 155 6,6

% лізину в сирому протеїні

4,56

4,46

4,26

0,6–1,3

1,3–2,0

2,0–2,6

2,6–3,5

Склад комбікорму

Кукурудза, % Пшениця, % Ячмінь, % Соєвий шрот (44 % СП), % Премікс, %

Добова норма згодовування, кг

Використання повножирової екструдованої сої у складі комбікорму в поєднанні з сухою бардою, кукурудзяними зародками і пшеничними висівками подано в таблиці 11.

28 81

75,6 85,2 83 90,5

90,1 83,28 2,95 85,8 94,8 94,1 99,3 93,50 3,25

У середньому ±

Соєвий екструдат – 25 %, пшеничні висівки – 35 %, кукурудзяні зародки – 35 %, премікс – 5 % (лізин+метіонін + треонін) 6,02 % лізину в протеїні

У середньому ±

83,58 3,57

72,46 4,01

75,2

84,2

66,2 67,45

80 78,8

на початок

на кінець

Соєвий екструдат – 25 %, пшеничні висівки – 35 %, барда суха – 35 %, премікс – 5 % (лізин+метіонін) 6,06 % лізину в протеїні

Раціони

Жива маса, кг

902,27 50,96

800,00

1009,09

872,73

927,27

901,04 109,12

758,33

750,00

945,83

1150,0

Середньо добовий приріст, г

3,52 0,05

3,43

3,50

3,64

3,40 0,11

3,58

3,34

3,52

3,17

к. од.

45,42 0,71

44,13

45,24

45,23

47,09

47,40 1,38

49,46

46,59

49,17

44,40

ОЕ, МДж

154,36 0,99

155,61

154,92

155,09

151,83

216,83 11,17

188,50

226,00

221,30

231,52

перетравного протеїну, г

Міститься в раціоні

3,92 0,19

4,28

3,47

4,01

3,93

3,91 0,51

4,72

4,45

3,72

2,75

к. од.

605,59 31,03

666,24

537,43

621,88

596,81

839,37 89,05

888,95

1006,68

824,18

637,67

перетравного протеїну, г

Затрати на 1 кг

45,93 2,25

50,02

40,66

47,00

46,05

47,37 6,02

56,70

54,01

45,20

33,56

ОЕ, МДж

11. Продуктивна дія різної кількості повножирової екструдованої сої в поєднанні з пшеничними висівками, сухою бардою та кукурудзяними зародками

Поряд із цим слід зазначити, що вітчизняні норми годівлі свиней різних вікових груп регламентують нижчий рівень лізину в сирому протеїні (табл. 12) порівняно із зарубіжними. За даними зарубіжних фірм (табл. 13) і Канзаського університету, США (табл. 14 і 15), рівень лізину в сирому протеїні для молодняку становить 7,5– 6,0 %, тоді як за даними А. П. Калашникова и др. (2003) рівень лізину складає 4,0–4,6% (табл. 12). 12. Середні норми концентрації енергії і поживних речовин для свиней на відгодівлі в 1 кг корму (Калашников А. П. и др., 2003) Середньодобовий приріст за період, г Показники

500–550

650–700

800–850

Жива маса, кг 40–70

70–120

40–70

70–120

40–70

70–120

Обмінна енергія, МДж Сирий протеїн, г Сира клітковина, г max Лізин, г Треонін, г Метіонін+цистин, г Сіль, г Кальцій, г Фосфор, г

11,1 140 57 5,9 3,9 3,7 5,0 7,2 6,0

11,7 120 65 4,8 3,3 3,1 5,0 7,0 5,8

11,7 150 52 6,5 4,2 4,0 5,0 7,2 6,0

12,2 130 60 5,3 3,6 3,4 5,0 7,0 5,8

12,2 160 48 7,2 4,7 4,5 5,0 7,2 6,0

12,8 140 55 6,5 4,4 4,2 5,0 7,0 5,8

% лізину в сирому протеїні

4,21

4,00

4,33

4,08

4,50

4,64

Проведені дослідження в лабораторії комбікормів і преміксів Інституту кормів УААН показали, що вміст лізину в сирому протеїні комбікорму для свиней при дорощуванні має бути на рівні 6,0– 6,5% (табл. 16). Кормова добавка Лізовіт, розроблена в Інституті кормів УААН, містить вітаміни А, D3, Е, K3 В1, В2, В3, В4, В5, В6, Біотин (Н), В12, Вс, комплекс мікро- та макроелементів, а також кристалічний лізин (Патент на корисну модель України № 35342 від 10.09.2008). 29

30 5,95

5,71

5,29

5,79

5,33

5,00

% лізину в сирому протеїні

6,36

11,4 171 100 60 9,12 6,02 3,22 2,80 1,73 11,4 13,0 140 100 60 8,10 5,35 2,60 2,26 1,54 13,0 13,0 170 80 60 9,00 5,94 2,89 2,51 1,71 13,0 12,5 175 60 70 10,00 6,60 3,21 2,79 1,90 12,5 12,5 185 70 60 11,00 7,26 3,53 3,07 2,09 12,5

13,0 220 60 50 14,00 9,24 4,49 3,91 2,66 13,0

13,0 160 100 60 8,00 5,28 2,82 2,46 1,52 13,0

11,0 110 100 60 5,50 3,63 1,94 1,69 1,05 11,0

Обмінна енергія, МДж Сирий протеїн, г Сирий жир, г, max Сира клітковина, г, max Лізин, г Треонін, г Метіонін, г Цистин, г Триптофан, г Лінолева+ліноленова к-ти, г 5,00

Кнури 180 кг

Свині на відгодівлі до 50– 110 кг

Свині на відгодівлі до 50 кг

Відлучені поросята до 35 кг

Відлучені поросята до 20 кг

Поросятасисуни

Підсисні свиноматки

Показник

Холості та поросні свиноматки 220 кг

13. Вимоги до поживності 1 кг комбікорму (при 88% сухої речовини) для свиней різних вікових груп (усереднені дані зарубіжних фірм)

14. Склад комбікорму на основі зерна кукурудзи і соєвого шроту для поросят після відлучення живою масою 5–11 кг (Канзаський університет, США, 2007) Маса поросят, кг Склад комбікорму 5

Кукурудза, % 34,7 Соєвий шрот (46,5 % СП), % 12,55 Плазма тварин (висушена шляхом розпилення), % 6,7 Рибне борошно (оселедець), % 6,0 Клітини крові (висушені шляхом розпилення), % 1,65 Сироватка (висушена шляхом розпилення), % 25,0 DairyLac 80 або депротеїнізована сироватка, % 6,0 Лактоза, % – Концентрат соєвого протеїну, % – Крупа вівсяна, % – Білий жир, % 5,0 Монокальційфосфат (21 % Р), % 0,3 Вапняк, % 0,45 Сіль, % 0,25 Оксид цинку, % 0,375 Вітамінний премікс із фітазою, % 0,25 Мінеральний премікс, % 0,15 Лізин HCl, % 0,15 DL-метіонін, % 0,15 Треонін, % 0,08 Антибіотик (стимулятор росту), % 1 Підкислювач, % 0,2 Вітамін Е, 20000 ІО, % 0,05

Відсталі у рості, <3,6

7–11

37,15 20,05

51,8 27,85

51,8 27,95

51,55 28,35

52,15 26,65

52,05 26,45

6,2 1,4

2,5 5,0

– 3,0

– 2,25

– –

– 4,5

– 6,0

6,7 6,0

1,25

0,85

2,5

–

25,0

–

10,0

–

25,0

– – – – 5,0 0,7 0,45 0,3 0,375 0,25 0,15 0,26 0,18 0,125 1 0,2 0,05

9,0 – – – 3,0 0,75 0,8 0,3 0,25 0,25 0,15 0,3 0,175 0,15 1 – –

– – – – 3,0 0,8 0,8 0,3 0,25 0,25 0,15 0,3 0,175 0,125 1 – –

– – – – 3,0 1,05 1,0 0,3 0,25 0,25 0,15 0,25 0,2 0,125 1 – –

– – – – 3,0 0,5 0,65 0,3 0,25 0,25 0,15 0,3 0,15 0,125 1 – –

9,0 – – – 3,0 0,35 0,6 0,3 0,25 0,25 0,15 0,3 0,15 0,14 1 – –

– 6,0 10,0 30,0 5,0 0,3 0,6 0,25 0,375 0,25 0,15 0,25 0,21 0,07 1 0,2 0,05

В 1 кг комбікорму міститься: Обмінна енергія, МДж Сирий протеїн, г Лізин, г Кальцій, г Фосфор, г

14,67 226 17,0 7,9 7,3

14,52 222 16,5 8,3 7,7

14,28 213 14,8 7,6 6,5

14,23 213 14,9 7,6 6,5

14,14 215 14,9 7,6 6,4

14,30 213 14,8 7,6 6,4

14,38 214 14,8 7,6 6,4

14,80 242 17,9 8,6 7,7

% лізин в сирому протеїні

7,52

7,43

6,95

7,00

6,93

6,95

6,92

7,40

15. Склад комбікорму на основі зерна кукурудзи і соєвого шроту для різних вікових груп свиней живою масою 11–127 кг (Канзаський університет, США, 2007) Склад комбікорму

Маса свиней, кг 11–22

22–34

34–54

54–72

72–88

88–104

104–127

Кукурудза, % Соєвий шрот (46,5 % СП), % Монокальційфосфат (21 % Р), % Вапняк, % Сіль, % Вітамінний премікс із фітазою, % Мінеральний премікс, % Лізин HCl, % DL-Метіонін, % Треонін, % Антибіотик (стимулятор росту), %

63,6 32,55 1,1 1,0 0,35 0,25 0,15 0,3 0,11 0,1 0,5

68,5 29,2 0,6 0,9 0,35 0,15 0,15 0,15 – – –

73,4 24,4 0,475 0,9 0,35 0,15 0,15 0,15 – – –

78,3 19,6 0,425 0,9 0,35 0,125 0,125 0,15 – – –

81,95 16,05 0,4 0,9 0,35 0,1 0,1 0,15 – – –

84,35 13,65 0,45 0,9 0,35 0,075 0,075 0,15 – – –

86,35 11,65 0,45 0,9 0,35 0,075 0,075 0,15 – – –

В 1 кг комбікорму міститься: Обмінна енергія, МДж Сирий протеїн, г Лізин, г Кальцій, г Фосфор, г

13,87 210 13,8 7,1 6,3

13,95 195 11,8 5,7 5,2

13,98 177 10,5 5,3 4,7

14,01 159 9,1 5,1 4,4

14,02 146 8,2 5,0 4,2

14,03 137 7,5 5,0 4,2

14,03 129 6,9 4,9 4,2

% лізину в сирому протеїні

6,57

6,05

5,93

5,72

5,62

5,47

5,35

16. Порівняльна оцінка комбікормів при введенні добавок «Ліпрот» і «Лізовіт» Склад комбікорму Пшениця, % Ячмінь, % Соєвий шрот, % Ліпрот, % Лізовіт, % В 1 кг комбікорму міститься: Обмінна енергія, МДж Сирий протеїн, г Лізин, г % лізину в сирому протеїні

Контрольна 42 37 18 3 –

Дослідна 42 37 18 – 3

13,4 167 10,8 6,47

12,36 161 9,7 6,02

Склад комбікормів з оптимальним вмістом лізину в сирому протеїні з використанням соєвого шроту, макухи і соєвої олії для різних вікових груп свиней подано в таблицях ТОВ «Єврокорм сучасна годівля» (табл. 17–19).

17. Комбікорм для поросят-сисунів із пробіотичним комплексом (передстарт) (ТОВ «Єврокорм сучасна годівля») Склад комбікорму Кукурудза, % Пшениця, % Ячмінь без плівок, % Соєвий шрот, % Експандована повножирова соя, % Соєва олія, % ЄвроМІН®Передстарт, % ЄвроНОРМ®, % ЄвроПРОТ®300, % В 1 кг комбікорму міститься: Обмінна енергія, МДж Сирий протеїн, г Лізин, г Метіонін, г Кальцій, г Фосфор, г % лізину в сирому протеїні

Вміст 14,00 25,64 19,36 16,00 8,90 2,00 4,00 0,10 10,00 13,5 204 1,37 4,7 8,5 7,0 6,71

18. Комбікорм для свиней на дорощуванні та відгодівлі (ТОВ «Єврокорм сучасна годівля») Склад комбікорму Кукурудза, % Пшениця, % Ячмінь, % Соєвий шрот, % Соєва олія, % Висівки пшеничні, % Соняшниковий шрот, % ЄвроМІН®Старт, % ЄвроМІН®Гроуер, % ЄвроМІН®Фінішер, % В 1 кг комбікорму міститься: Обмінна енергія, МДж Сирий протеїн, г Лізин, г Метіонін, г Метіонін+цистин, г Кальцій, г Фосфор, г % лізину в сирому протеїні

Старт (15–35 кг)

Гроуер (35-65 кг)

12,00 30,70 27,14 24,17 1,99 – – 4,00 – –

15,00 39,75 15,00 19,47 1,92 – 4,86 – 4,00 –

Фінішер (65120 кг) 23,00 36,53 11,00 9,16 1,92 5,39 9,00 – – 4,00

13,00 177 10,4 3,9 6,3 8,5 6,0 5,87

13,2 174 10,1 3,8 6,3 7,6 5,5 5,80

13,0 157 8,0 3,6 5,9 6,8 5,1 5,09

19. Комбікорм для свиней на дорощуванні та відгодівлі (ТОВ «Єврокорм сучасна годівля») Склад комбікорму Кукурудза, % Пшениця, % Ячмінь, % Соєвий шрот, % Соєва олія, % Соняшниковий шрот, % Висівки пшеничні, % Лізин, % Вапняк, % Дифторований фосфат, % Сіль, % ЄвроМІКС®Старт, % ЄвроМІКС®Гроуер, % ЄвроМІКС®Фінішер, % В 1 кг комбікорму міститься: Обмінна енергія, МДж Сирий протеїн, г Лізин, г Метіонін, г Метіонін+цистин, г Кальцій, г Фосфор, г % лізину в сирому протеїні

Старт (15–35 кг)

Гроуер (35–65 кг)

11,80 26,50 32,68 24,39 1,29 – – 0,17 0,77 1,00 0,40 1,00 – –

13,60 44,58 10,00 15,16 1,39 8,00 3,97 0,10 1,26 0,57 0,37 – 1,00 –

Фінішер (65– 120 кг) 25,49 25,00 15,44 12,84 2,00 6,18 10,00 0,15 1,62 – 0,28 – – 1,00

13,0 178,5 11,5 3,2 6,2 8,0 6,0 6,44

13,0 175,5 9,0 3,3 6,5 7,5 5,7 5,14

13,0 161,0 9,1 3,0 6,0 6,7 4,9 5,65

Соя в годівлі свиноматок

У свиноматок у період поросності, який триває 112–114 днів, посилюється енергетичний і білковий обмін, особливо у другій її половині, коли він зростає на 25–40 %. Соєвий шрот найбільш повно задовольняє потребу поросних свиноматок в енергії, білку, жирі, клітковині, вітамінах, ферментах, фітохімічних і мінеральних речовинах, що забезпечує здоровий приплід та позитивно впливає на кількість поросят, їхню масу при відлученні (табл. 20). У годівлі свиноматок соєвий шрот використовують: в період поросності 13% до складу раціону, а в період лактації — 17 %. 34

Склад та норми згодовування комбікормів холостим, поросним і підсисним свиноматкам при включенні соєвого шроту і повножирової екструдованої сої подано в таблицях 21–24. Вміст лізину в сирому протеїні в комбікормах для холостих і поросних свиноматок становить 4,1-4,3%, підсисних – 4,4-4,7 %, тоді як за даними ТОВ «Єврокорм сучасна годівля» ці показники мають становити відповідно 4,7 і 5,8% (табл. 25), а за даними Канзаського університету 5,3–5,7 %. 20. Ефективність використання соєвого шроту і екструдованої повножирової сої в годівлі свиноматок Показник Кількість опоросів У середньому від однієї свиноматки: - живонароджених поросят, гол. - живих через 7 днів - живих через 14 днів - живих через 21 день - збереженість, % Середня маса поросят, кг: - при народженні - через 7 днів - через 14 днів - через 21 день

Екструдована повножирова соя 42

Соєвий шрот 42

8,98 7,90 7,65 7,48 83,3

9,00 8,00 7,81 7,64 84,90

1,59 2,68 3,90 5,08

1,45 2,63 3,86 5,17

21. Склад та норми згодовування комбікормів з використанням екструдованої сої і соєвого шроту для холостих і поросних свиноматок (усереднені дані вітчизняних авторів) Склад комбікорму Пшениця, % Ячмінь, % Соя екструдована (32 % СП), % Соєвий шрот (44 % СП), % Премікс, % В 1 кг комбікорму міститься: обмінної енергії, МДж сирого протеїну, г лізину, г % лізину в сирому протеїні Добова норма згодовування, кг

холості 41 41 10 7 1

Свиноматки поросні 2/3 41 41 10 7 1

поросні 1/3 41 41 10 7 1

13,2 163 7,0 4,29 2,5

13,2 163 7,0 4,29 2,2

13,2 163 7,0 4,29 2,7

22. Склад та норми згодовування комбікормів з використанням соєвого шроту для холостих і поросних свиноматок (усереднені дані вітчизняних авторів) Свиноматки Склад комбікорму Пшениця, % Ячмінь, % Соєвий шрот (44 % СП), % Премікс, % В 1 кг комбікорму міститься: обмінної енергії, МДж сирого протеїну, г лізину, г % лізину в сирому протеїні

холості

поросні 2/3

поросні 1/3

43 43 13 1

13,1 163 6,7 4,11

2,6

2,2

2,8

Добова норма згодовування, кг

23. Склад та норми згодовування комбікормів з використанням екструдованої сої для підсисних свиноматок (усереднені дані вітчизняних авторів) Свиноматки підсисні (10 поросят) Склад комбікорму

відлуч. 35 днів

відлуч. 60 днів

відлуч. 35 днів

відлуч. 60 днів

Кукурудза, % Пшениця, % Ячмінь, % Соя екструдована (32 % СП), % Премікс, % В 1 кг комбікорму міститься: обмінної енергії, МДж сирого протеїну, г лізину, г

15 30 30 24 1

25 25 25 24 1

13,4 164 7,6

13,5 161 7,5

% лізину в сирому протеїні

4,63

4,66

Добова норма згодовування, кг

5,5

5,7

5,5

5,7

22 30 30 17 1

13,3 169 7,5 4,44 5,6

В 1 кг комбікорму міститься: обмінної енергії, МДж сирого протеїну, г лізину, г

% лізину в сирому протеїні

Добова норма згодовування, кг

відлуч. 35 днів

Кукурудза, % Пшениця, % Ячмінь, % Соєвий шрот (44 % СП), % Премікс, %

Склад комбікорму

5,8

4,44

13,3 169 7,5

22 30 30 17 1

5,6

4,43

13,3 167 7,4

28 27 27 17 1

відлуч. 60 днів відлуч. 35 днів

5,8

4,43

13,3 167 7,4

28 27 27 17 1

відлуч. 60 днів

Свиноматки підсисні (10 поросят)

24. Склад та норми згодовування комбікормів з використанням соєвого шроту для підсисних свиноматок (усереднені дані вітчизняних авторів)

25. Склад і поживність комбікорму для поросних і лактуючих свиноматок (ТОВ «Єврокорм сучасна годівля») Склад комбікорму Кукурудза, % Пшениця, % Ячмінь, % Соєвий шрот, % Висівки пшеничні, % Вапняк, % Монокальційфосфат, % Сіль, % ЄвроМІКС®Лакто, % В 1 кг комбікорму міститься: Обмінна енергія, МДж Сирий протеїн, г Лізин, г Метіонін, г Метіонін+цистин, г Кальцій, г Фосфор, г % лізину в сирому протеїні

Поросні свиноматки 15,48 20,98 39,00 2,23 20,00 1,09 – 0,22 1,00

Підсисні свиноматки 15,10 39,68 20,00 17,15 5,00 1,38 0,32 0,37 1,00

12,0 118 5,6 2,1 4,6 6,1 5,1 4,74

13,0 160 9,3 2,9 5,8 8,8 6,1 5,81

Використання сої в годівлі сільськогосподарської птиці Кури-несучки, курчата-бройлери та індики мають дуже високу генетичну здатність до біосинтезу білка в організмі і внаслідок цього характеризуються високими вимогами до амінокислотного складу корму. Внаслідок прогресу в селекції за головними ознаками продуктивності (несучість і ріст), зростають також і вимоги до компонентного складу раціонів птиці. Корми, що застосовуються в її годівлі, повинні мати високу перетравність. Тому соя і продукти її переробки завдяки особливостям свого складу є цінним джерелом енергії, протеїну та інших поживних речовин при виробництві комбікормів для птиці. Використання сої в годівлі птиці у сирому вигляді обмежується наявністю антипоживних речовин. У подрібненому зерні сирої сої активність уреази дорівнює приблизно 2 од. рН, причому внаслідок високого вмісту інгібіторів протеаз перетравність протеїну не перевищує 40%. Для їх знешкодження застосовують тостування, вологотеплову обробку (екструдування, експандування, мікронізація) та інші техно38

логії. Залишкову кількість антипоживних речовин контролюють за активністю уреази. Спеціалісти компанії «Єврокорм сучасна годівля», провівши аналіз і узагальнення результатів досліджень з використання кормових продуктів з сої у годівлі сільськогосподарської птиці, найбільш оптимальною вважають таку термообробку зерна, після якої активність уреази становить 0,15–0,25 од. рН, а перетравність протеїну досягає 90%. Подальше зниження уреазної активності за рахунок жорсткості і тривалості температурної обробки сої призводить до небажаних хімічних реакцій і зниження перетравності протеїну. Рівні введення соєвих шротів з уреазною активністю 0,1–0,2 рН в раціон молодняку курей і дорослої птиці мають становити до 15–20%, при 0,3 рН — до 10–15%. З соєвих продуктів у годівлі птиці набуває значної популярності термічно оброблене повножирове зерно сої. Вміст поживних речовин у термічно обробленому зерні сої в меншій мірі залежить від технології обробки, ніж від сорту та регіону вирощування. По відношенню до сирого протеїну амінокислотний склад різних соєвих продуктів співставний, тому при заміні соєвого шроту на екструдовану повножирову сою не виникає проблем відносно забезпеченості птиці амінокислотами. Але при цьому відпадає необхідність додаткового використання добавок жиру. До того ж повножирова соя містить 9,5–10,5 % лінолевої кислоти, що повністю задовольняє потребу птиці у цій незамінній речовині. Відносно високий вміст жиру може призводити до зниження якості жиру тушок, тому при використанні повножирової сої у годівлі птиці важливим є розрахунок оптимальної рецептури комбікормів. В таблиці 26 наведено узагальнені рекомендації з використання повножирової сої у годівлі різних груп сільськогосподарської птиці. 26. Максимальні рівні введення термообробленої повножирової сої у комбікорми для птиці, % (ТОВ «Єврокорм сучасна годівля» та узагальнені літературні дані) Кури-молодки 15

Кури-несучки 20

Бройлери 30

Індики на відгодівлі 25

Комбікорми, до яких вводиться оброблена повножирова соя, дають результати, схожі з отриманими при використанні соєвого шроту, але в більшій мірі сприяють яєчній продуктивності та покращенню конверсії корму, що пов’язано з вищою енергетичною поживністю повножирового зерна. Нижче наведено варіанти комбікормів, що включають різні соєві кормові продукти, та результати їх використання у годівлі яєчної та м’ясної птиці, отримані у вітчизняних та закордонних дослідженнях. Соя в годівлі курей-несучок Одним з аспектів використання кормових продуктів з сої у годівлі курей-несучок яєчного напряму продуктивності є можливість заміни ними кормів тваринного походження, зокрема рибного борошна. В дослідженнях, проведених на Далекосхідній птахофабриці, вивчалась ефективність заміни рибного борошна соєвим шротом у кількості 25, 50, 75 і 100% за протеїном при балансуванні комбікорму за сірковмісними амінокислотами шляхом введення синтетичного метіоніну. Основний раціон містив 5% рибного борошна. Результати показали, що при заміні 25, 50 і 75% рибного борошна відмінностей між птицею за інтенсивністю несучості, масою яєць і масою птиці не відмічалось. Лише при повній заміні відбувалось деяке зниження продуктивності, на підставі чого рекомендується вводити до раціону курок несучок до 15% тостованого соєвого шроту з додаванням синтетичного метіоніну. Практичну цінність представляє можливість часткової заміни у раціонах курей-несучок соєвого шроту на повножирову сою. Починаючи з 26-тижневого віку замість соєвого шроту, висівок і кормового жиру доцільно вводити експандовану сою в кількості 10%. Склад і поживність застосовуваних комбікормів наведено у таблиці 27.

27. Склад і поживність комбікормів для курей-несучок з використанням повножирової сої, % 1 період до 46 тижнів

2 період до 60 тижнів

Кукурудза

47,5

52,25

Соєвий шрот

11,0

3,0

Повножирова соя

10,0

Пшениця

10,0

Екструдований горох

5,0

Трав’яне борошно (люцернове)

4,0

Висівки пшеничні

Тваринне борошно

2,5

Вапняк

7,75

Монокальційфосфат

1,0

Сіль

0,25

Премікс

1,0

DL-метіонін

0,10

L-лізин

0,15

Обмінна енергія, МДж

1,20

1,15

Сирий протеїн, г

17,8

14,8

Сира клітковина, г

3,5

3,4

Кальцій, г

3,42

Фосфор, г

0,64

Компонент

Кормовий жир

В 100 г міститься:

Результати показують вищу інтенсивність несучості у птиці, що отримує комбікорм з 10% повножирової сої порівняно з використанням соєвого шроту. Причому, введення сої позитивно позначається на індексі білка (табл. 28). 41

28. Продуктивні якості курей-несучок при використанні повножирової сої 1 період

2 період

Показник контрольна

дослідна

контрольна

дослідна

Несучість, %

92,7

93,4

88,1

89,8

Маса яєць, г

63,7

63,6

67,4

67,3

Яєчна маса, г/гол.

6,74

6,79

6,1

6,2

4,6

4,7

4,1

13,4

13,7

12,8

12,9

маса шкаралупи, г

6,1

6,2

4,1

індекс білка

56,3

56,4

53,8

62,1

індекс жовтка

42,7

39,1

39,3

Якість яєць: міцність шкаралупи, кгс забарвленість жовтка, пунктів

Комплексні дослідження з вивчення ефективності заміни соєвого, соняшникового шротів та кормових жирів повножировою соєю проведені у 2000–2004 рр. у Росії на курках-несучках кросу «Ломанн білий» з 18 по 72 тижні життя. Птиця контрольної групи отримувала стандартний комбікорм, який містив соєвий і соняшниковий шроти. До комбікормів курей дослідних груп вводили 20 і 15% повножирового соєвого борошна (відповідно до вікових періодів 18–46 та 47–72 тижнів) з різною активністю уреази і розчинністю протеїну. Комбікорми птиці всіх груп були вирівняні за поживністю. Результати досліджень свідчать (табл. 29), що при використанні повножирового соєвого борошна з активністю уреази 0,2 рН і розчинністю протеїну 80% збереженість птиці, несучість на початкову несучку були вищими, а витрати корму на виробництво яєць — нижчими порівняно з іншими дослідними варіантами та контрольною групою. 42

29. Основні зоотехнічні показники в дослідах на курях (18–72 тижнів) при використанні повножирового соєвого борошна різної якості Показник Уреаза, pH Поголів’я Збереженість, % Жива маса, г: на початку досліду в кінці досліду Несучість на початкову несучку, шт. Інтенсивність несучості, % Маса яєць, г Вихід яєчної маси, кг/гол Витрати корму, кг: на 10 яєць на 1 кг яєчної маси

1к 100 95,0

2 0,0 100 90,0

3 0,1 100 94,0

Групи 4 0,2 100 96,0

5 0,3 100 96,0

6 0,4 100 92.0

7 0,5 100 90,0

1 326 1694

1 312 1602

1 305 1671

1 321 1670

1 309 1669

1 309 1670

1 307 1660

326

285

330

332

330

310

290

84,7 63,1 ±0,21 20,57

74,0 62,2 ±0,22 16,87

85,7 63,0 ±0,22 20,79

86,2 63,5 ±0,23 21,08

85,7 63,5 ±0,22 20,96

80,5 62,7 ±0,20 19,44

73,5 62,4 ±0,20 18,10

1,35 2,13

1,54 2,60

1,33 2,11

1,32 2,08

1,33 2,09

1,41 2,26

1,51 2,42

80,7 79,9

80,5 79,9

85,3 81,4

86,9 82,2

80,2 81,4

82,1 79,1

79,4 72,3

85,4 75,5

70,1 72,0

82,1 76,2

86,5 76,0

86,0 75,8

82,0 75,9

78,4 70,1

Перетравність, %: протеїну жиру Доступність, % лізину метіоніну

Використання повножирового соєвого борошна як з дуже низькою активністю уреази і, відповідно, низькою розчинністю протеїну, так і з високою (90%) розчинністю протеїну, але й високою активністю уреази (0,5 рН), призводить до зниження його засвоєння птицею. При цьому знижується доступність лізину і метіоніну. На підставі отриманих результатів рекомендується включати у комбікорми для яєчних курей-несучок повножирове соєве борошно з активністю уреази 0,2–0,3 рН і розчинністю протеїну 80–85 % в кількості до 20 та 15% відповідно у вікові періоди 18–46 тижнів та з 47-тижневого віку і до кінця продуктивного періоду. 43

Узагальнюючи дані з використання повножирової сої в годівлі курей-несучок, спеціалісти ТОВ «Єврокорм сучасна годівля» вважають, що правильно оброблена повножирова соя може застосовуватись як цінний компонент раціону, а введення її в комбікорми курей-несучок до 20% забезпечує отримання ефективних результатів. Соя в годівлі ремонтного молодняку яєчних курей Результати виробничої перевірки, проведеної в ДП «Дослідне господарство «Борки», довели економічну доцільність часткової та повної заміни тваринних білків рослинними за рахунок соєвого шроту при вирощуванні ремонтного молодняку яєчних курей. Витрати корму за період вирощування молодняку (5–8 тижнів) становили 1,4 кг на голову, за період 9–17 тижнів — 4,94 кг. Вартість витраченого корму на вирощування однієї голови у базовому варіанті за цінами на початок 2008 року становила 10,85 грн., у новому — 10,07 грн. Додатковий прибуток на кожну вирощену молодку склав 0,78 грн. В таблицях 30 і 31 наведено склад комбікормів, які рекомендуються для племінного молодняку яєчних курей. 30. Склад комбікормів для ремонтного молодняку яєчних курей у віці 5–8 тижнів (Клименко Т. Є., Інститут птахівництва УААН) Компонент Кукурудза Пшениця Ячмінь Шрот соняшниковий Шрот соєвий Дріжджі кормові Рибне борошно Трав’яне борошно Крейда Вапняк Премікс Жир рослинний Сіль кухонна Всього

Базовий варіант 36,0 22,4 7,0 10,0 9,0 3 7,3 3,0 0,5 0,5 1,0 – 0,3 100

Варіант з соєвим шротом 40,0 10,2 7,0 10,0 20,0 3,0 3,0 3,0 0,8 0,8 1,0 0,9 0,3 100

31. Склад комбікормів для ремонтного молодняку яєчних курей у віці 9–17 тижнів (Клименко Т. Є., Інститут птахівництва УААН) Компонент Кукурудза Пшениця Ячмінь Висівки Шрот соєвий Рибне борошно Трав’яне борошно Крейда Вапняк Премікс Сіль кухонна Всього

Базовий варіант

Варіант з соєвим шротом

10,0 43,5 20,0 8,0 2,0 6,8 7,0 0,7 0,7 1,0 0,3 100

10,0 41,8 20,0 5,0 12,0 – 7,0 1,0 1,8 1,0 0,4 100

Соя в годівлі курчат-бройлерів За даними ТОВ «Єврокорм сучасна годівля», підтвердженими результатами вітчизняних і зарубіжних досліджень, в годівлі курчат-бройлерів має використовуватись тільки термічно оброблена соя з активністю уреази рН 0,02–0,1. Норми введення сої з повним вмістом жиру залежать від фізичної форми корму: у розсипні комбікорми — до 20–25%, а більш високі рівні введення — для гранульованих кормів. Соєвий шрот можна включати в кількості 27-33% за масою. Порівняльний аналіз ефективності використання в раціонах бройлерів повножирового соєвого борошна, яким частково заміняли соєвий шрот та кормовий жир, при активності уреази 0,2 рН в обох соєвих продуктах наведено в табл. 32.

32. Ефективність заміни соєвого шроту повножировим соєвим борошном в раціонах бройлерів за 7 тижнів вирощування (Егоров И. и др., 1998)

Жива маса у віці 7 тижнів, кг

Середньодобовий приріст, г

Споживання корму, г

Конверсія корму, кг

Соєвий шрот + кормовий жир

1941

38,8

4201

2,12

Заміна соєвого шроту повножировою соєю: 10% на 10%

1971

39,4

4094

2,12

15% на 15%

1970

39,4

3995

2,07

20% на 20%

1964

39,3

4002

2,08

Раціон

Позитивних результатів досягають при використанні у годівлі курчат-бройлерів тостованої сої, яку 15 хв. автоклавують при 115 ºС і тиску пари 1 кг/см2, а потім піддають СВЧ-обробці 2 хв. при потужності 2,5 кВт та частоті 433 МГц. Отриманий продукт використовують в кількості 40 і 50% від потреби бройлерів у сирому протеїні (25,5-31,5% у комбікормах для птиці 1-28-денного віку та 21,9-27,4% - 29-денного і старше). Результати заміни показали найкращий ефект від введення тостованої сої в кількості 50% від потреби у сирому протеїні. Склад таких комбікормів наведено у таблиці 33.

33. Склад і поживність комбікормів для курчат-бройлерів при використанні тостованої сої, % (Темираев Р., Тменов И., Гутиева З., 1998) Компонент Кукурудза Шрот соняшниковий БВК Шрот арахісовий Сіль кухонна Соя тостована Премікс Жир кормовий Трикальційфосфат Знефторений фосфат В 100 г міститься: Обмінна енергія, МДж Сирий протеїн, г Сирий жир, г Сира клітковина, г Кальцій, г Фосфор, г Лізин, г Метіонін, г На 1 т вводиться: Метіонін, г Пектофоетидин П10Х, г

1-28-денний вік 52,5 7,8 5,0 0,3 31,7 1,0 0,4 1,3 -

29-денний і старше 62,0 6,5 0,2 27,4 1,0 0,9 2,0

1,215 21,9 6,5 4,6 1,1 0,8 1,11 0,56

1,247 18,9 6,7 5,5 1,0 0,8 0,88 0,50

2400 100

2600 100

У ТОВ «Єврокорм сучасна годівля» розроблено комплексну програму вирощування курчат-бройлерів до 45-денного віку, що передбачає використання у складі комбікормів ЄвроКорм®БК Старт, ЄвроКорм®БК Гроуер, ЄвроКорм®БК Фініш екструдованого зерна сої та соєвого шроту і яка забезпечує високі показники ефективності виробництва, підтверджені найбільшими виробниками м’яса птиці в Україні. Соя в годівлі індиків та качок Економічний розрахунок раціонів, проведений на ПівнічноКавказькій дослідній станції птахівництва, вказує на доцільність 47

використання повножирового зерна сої в годівлі молодняку індиків не старше 16-тижневого віку. Поживність використовуваних соєвих кормових продуктів наведено у таблиці 34. 34. Поживність соєвих кормових продуктів, % Корм Соєвий шрот (тостований) Повножирова соя*

Сирий протеїн,

Кальцій

Фосфор

Сирий жир

41,0

0,50

0,70

1,50

34,8-37,2

0,2-0,30

0,53-0,60

15,5-17,4

* lim (min-max)

Контрольна група отримувала раціон, складений згідно з рекомендаціями ВНДІП (1992), а індики дослідної групи — такий же збалансований раціон, але з введенням 8-13% повножирової сої. Результати використання соєвих кормових продуктів наведено у таблиці 35. 35. Ефективність використання соєвих кормових продуктів у годівлі молодняка індиків Показник Збереженість поголів’я за період, %: 3,5 тижнів 8 тижнів 12 тижнів 16 тижнів Жива маса індичат, г: 8 тижнів 12 тижнів 16 тижнів Затрати корму на 1 кг приросту, кг: до 8 тижнів до 12 тижнів до 16 тижнів

Контрольна група

Дослідна група

91,0 91,0 90,7 90,6

94,2 94,1 94,0 93,8

1540 2980 4800

1770 3290 5200

3,15 3,70 4,17

2,73 3,33 3,84

Результати свідчать, що включення в комбікорми для індичат повножирової сої з добового по 16-тижневий вік позитивно впливає на їх життєздатність і продуктивність. Проведена оцінка м’ясних якостей після вирощування до 32-тижневого віку показала також 48

високі смакові якості м’яса та відсутність стороннього запаху в м’ясі та бульйоні індичат, що отримували повножирову сою. Для качок в Україні розроблені рецепти комбікормів, які передбачають використання соєвого шроту для дорослої птиці в кількості 14%, ремонтного молодняку — 15%, каченят на м’ясо — 9-13% (табл. 36). 36. Рецепти комбікормів для качок, % (Закарпатський науково-дослідний інститут агропромислового виробництва, 1991) Каченята на м’ясо

Качки дорослі

Каченята ремонтні

1-20 днів

Ячмінь

53,2

10,7

Кукурудза

55,3

Компонент

21-60 днів

Пшениця

Боби кормові (прожарені)

2,5

5,0

Горох Шрот соєвий

Висівки пшеничні

Рибне борошно

0,3

М’ясо-кісткове борошно

Трав’яне борошно

Кісткове борошно

Крейда, черепашки

0,5

0,3

0,2

1,13

1,09

1,20

1,26

Сирий протеїн, г

15,5

18,0

16,3

Сира клітковина, г

6,4

6,9

4,7

5,1

Кальцій, г

3,0

1,7

1,4

1,6

Фосфор, г

0,8

0,7

0,8

0,9

Натрій, г

0,40

0,55

0,44

0,40

Лізин, г

0,70

0,65

1,0

0,84

Метіонін, г

0,34

0,28

0,34

0,30

Цистин, г

0,25

0,17

0,16

0,15

Сіль кухонна У 100 г міститься: Обмінна енергія, МДж

Переробка сої в умовах господарства Екструдування. У результаті екструдування кормів відбувається денатурація білків, інактивація антипоживних речовин, декстринізація крохмалю, деструкція целюлозо-лігнінових комплексів, практично повна стерилізація продуктів екструзії, створення мікропористої структури продукту. Це сприяє підвищенню засвоєння поживних речовин екструдованого корму. В Україні використовуються екструдери вітчизняного та зарубіжного виробництва. Екструдер ЕЗ-Ф-300У випускає ВАТ «Черкаське обласне підприємство «Агросервіс», а установка екструдування сої УЕС-Ф-800У виробництва ВАТ «Пальмірське РТП». Нині проходять випробування прес-екструдери ПЕК-125х6, ПЕК125х8Ж і ПЕК-125х8С виробництва ВАТ «УкрНДІПЛАСТМАШ». Екструдери BRONTO моделей ЕЗ-150, ЕЗ-210М та ЕЗ-310М широко застосовуються у комбікормовій і харчовій промисловості. Екструдер для екструдування бобів сої Insta-Pro 2000 виробництва США, призначений для екструдування бобів сої та одержання високоякісного корму з уреазною активністю 0,05–0,1 од. рН для всіх видів сільськогосподарських тварин і птиці. Прожарювання. При прожарюванні відбувається інтенсивна теплова обробка соєвих бобів гарячим повітрям, перегрітою парою або контактним способом. При цьому відбувається втрата до 4% вологості. Залежно від типу обладнання обробка відбувається при температурі 110–168 °С. При прожарюванні сої руйнується від 85 до 95% інгібіторів трипсину. Для сухого прожарювання бобів сої використовуєть жаровні типу ВС-1049. Використовують, також, апарат А9КЖА, продуктивність якого становить 960 кг/год. при потужності 20 кВт, витрати газу — 60 м3/год. і 500 л/год. води. Деякі господарства використовують для піджарювання бобів сої агрегати типу АВМ, СБ-1,5 та ін. При обробці на агрегатах цього типу температура відпрацьованих газів має становити 100–110 °С. Недоліком обробки сої на таких агрегатах є неоднорідність термічної обробки бобів. Наявні як перепалені, так і недостатньо оброблені соєві боби.

Варіння. У господарствах використовують варіння цілих або подрібнених соєвих бобів. Варіння цілих бобів сої включає очищення, замочування на 12–20 годин, обробку парою без надлишкового тиску протягом 60 хвилин при 100 °С та використання в годівлі тварин після охолодження у подрібненому вигляді. Варіння подрібнених соєвих бобів, як правило, проводять при інфузії парою. Використовують наступні пароварильні котли: 6-А, МЗС-244А, 28А, ДЄ-11А, БЗС-374, Д9-41А, 5-А, 27А, Т1-КВЕ, 150А, ВК‑1. Мікронізація. В основу метода покладена обробка бобів сої інфрачервоними променями з довжиною хвилі 1500–3500 мкм. Ці хвилі підсилюють вібрацію в молекулах бобів, підвищують тиск пари при випаровуванні води і нагрівають його до 180–220 °С, що сприяє розриву оболонок олійних капсул, декстринізації вуглеводів та забезпечує інактивацію антипоживних речовин у кормі. Лінія обладнання складається бункера, зерноочисної машини-сепаратора ЕСМ-10, норії НУ-1-20, бункера-накопичувача, мікронізатора, охолоджувача, транспортера. Експандування. При експандуванні боби сої обробляють парою при температурі 150 °С і високому тиску. При цьому відбувається декстринізація вуглеводів у бобах на 30–90%, підвищується перетравність протеїну на 10–20%, знижуються бактеріальна забрудненість на 85–98%, а також затрати енергії в 2–3 рази порівняно з екструдуванням.

Термохімічний спосіб знешкодження антипоживних речовин бобів сої. В Інституті кормів УААН розроблена технологія знешкодження антипоживних речовин бобів сої, яка ґрунтується на термічній обробці в 2,5%-ному розчині гідроксиду кальцію. Суть технології знешкодження антипоживних речовин в зерні сої полягає в тому, що боби подрібнюють на ДКУ до борошна, замочують водою в співвідношенні 1:4. У процесі замочування в таку кормову масу додають гідроксид кальцію в кількості 25 г/кг борошна. Величина рН суміші становить 11,6–12,0. Одразу після замочування суміш нагрівають до температури 90–95 °С при постійному помішуванні. Нагрівання можна здійснювати в будь-яких котлах типу ВК-100, ВК-1 за допомогою гострої пари (ВКВ-300). Процес термообробки при заданій температурі триває 40 хв. Потім корм охолоджується до температури навколишнього середовища, і після цього, безпосередньо перед згодовуванням, здійснюється нейтралізація підсирною (післяказеїновою) молочною сироваткою кислотністю 60–80 °Т у кількості 4,2–5,2 л, або лимонною кислотою в кількості 14,0–16,8 г, або комбінацією суміші молочної сироватки та лимонної кислоти в кількості 2,1–2,6 л : 7,0–8,4 г, відповідно, на 1 кг борошна. Якісний тест на уреазу

Метод призначений для виявлення уреазної активності в продуктах переробки сої: шрот, макуха, екструдовані й обжарені боби та ін. Суть методу полягає у визначенні різниці в кольорі розчину проби сої, що містить індикатор тимоловий синій і тим же розчином після додавання сечовини й інкубації протягом 30 хвилин при кімнатній температурі. Обладнання та реактиви 1. Ваги лабораторні II або III класу точності. 2. Млинок лабораторний типу «Пірует» або аналогічний.

3. Сито (з набору лабораторних сит) із діаметром отворів 0,5 мм. 4. Годинник. 5. Колби широкогорлі місткістю 100 см3 із безбарвного скла. 6. Палички скляні для перемішування розчину. 7. Сечовина, чда. 8. Індикатор тимоловий синій, чда. 9. 0,1 N розчин NaOH. 10. Вода дистильована. Приготування проби сої. З середнього зразка методом діагонального поділу відбирають 10–15 г проби. Пробу дрібно розмелюють, не підвищуючи її температури, на млинку типу «Пірует» і просіюють крізь сито. Приготування розчину індикатора тимолового синього. 1 г індикатора тимолового синього розчиняють у 50 мл дистильованої води. Щоб покращити розчинення індикатора, до даного розчину додають піпеткою по краплині 0,1 N розчин NaOH до повного його розчинення. Не слід додавати зайву кількість розчину NaOH, оскільки це може погіршити точність аналізу. Хід аналізу У дві колбочки — дослідну і контрольну — відважують 1 г проби сої і додають 50 мл дистильованої води і 5–10 крапель індикатора тимолового синього (кількість доданого індикатора у колбочки повинна бути однаковою). Розчини ретельно перемішують скляними паличками (окрема скляна паличка для кожної колбочки). У дослідний розчин додають ще 1,5 г сечовини і також його ретельно перемішують. Колбочки витримують протягом 30 хвилин при кімнатній температурі. Після закінчення вказаного терміну порівнюють колір дослідної і контрольної колбочок при доброму освітленні. Якщо колір у дослідній колбочці змінився з жовтого на синій, то проба містить уреазу. Аналіз проводять у двох повторностях.

Потенціометричний метод визначення активності уреази

Метод призначений для визначення активності уреази в шроті, макусі, екструдаті та обжарених повножирових бобах сої та ін. Суть методу полягає у визначенні різниці рН між 0,05 М фосфатним буферним розчином, який містить пробу сої, і цим же розчином після додавання до нього сечовини та інкубації при температурі 30 °С протягом 30 хвилин. Прилади, обладнання та реактиви 1. Іонометр И-130 або аналогічний прилад із точністю до 0,01 рН. 2. Ваги лабораторні II або III класу точності. 3. Водяна баня з терморегулятором або аналогічний прилад. 4. Млинок лабораторний типу «Пірует» або аналогічний прилад. 5. Сито (з набору лабораторних сит) з діаметром отворів 0,5 мм. 6. Годинник. 7. Колба мірна ємкістю 1000 см3. 8. Стакан мірний ємкістю 1000 см3. 9. Стакани мірні ємкістю 100 см3. 10. Палички скляні для перемішування розчину. 11. Сечовина, чда. 12. Калій фосфорнокислий однозаміщений, чда або натрій фосфорнокислий однозаміщений, чда. 13. Натрію гідроксид, чда. 14. Вода дистильована. Приготування 0,05 М фосфатного буферного розчину з рН 7,00. Відважують 6,805 г КН2РО4 або 7,800 г NaН2РО4 · 2Н2О (можна також використати фіксанал) і розчиняють в мірному стакані місткістю 1000 см3 приблизно у 800 мл дистильованої води. рН буферного розчину встановлюють до показника 7,00±0,05 розчином 1 М NaОН. Об’єм буферного розчину доводять до 1 л у мірній колбі ємкістю 1000 см3. Термін зберігання буферного розчину в темному прохолодному місці — 1 місяць. Перед початком аналізу необхідно перевірити рН буферного розчину. 54

Приготування проби сої. З середнього зразка методом діагонального поділу відбирають 10–15 г проби. Пробу дрібно розмелюють, не підвищуючи її температури, на млинку типу «Пірует» і просіюють крізь сито. Наважка проби для соєвого шроту вологістю 12% і жирністю до2 % становить 1,00 г. Для макухи, екструдованої та повножирної сої наважку корегують у залежності від вмісту жиру і вологи. Хід аналізу В мірний стакан на 100 см3 відважують наважку проби і додають 50 мл фосфатного буферного розчину. Пробу перемішують скляною паличкою (окрема скляна паличка на кожний стакан) до однорідної консистенції і ставлять на 15 хвилин на водяну баню при температурі 30 °С. Стакан із розчином проби виймають із водяної бані та занурюють у нього електроди рН‑метра. Через 5 хвилин знімають показник рН0. Знову ставлять стакан із пробою на водяну баню, витримують 10 хвилин і додають 1,5 г сечовини. Розчин проби інтенсивно перемішують до повного розчинення сечовини та інкубують протягом 30 хвилин. Під час інкубації через кожні 5 хвилин розчин періодично перемішують скляною паличкою. Виймають стакан із водяної бані та також, через 5 хвилин після занурення електродів рН-метра в розчин проби, знімають показник рН1. Обчислення результатів Активність уреази в умовних одиницях (DрН) обчислюють за формулою: DрН = рН1 – рН0, де рН0 — значення рН розчину проби в 0,05 М фосфатному буфері; рН1 — значення рН розчину проби в 0,05 М фосфатному буфері після додавання сечовини та інкубації при температурі 30 °С протягом 30 хвилин. Аналіз проводять у двох повторностях. Результатом аналізу є середнє арифметичне уреазної активності двох повторностей.

Рекомендована література

1. Адамень Ф. Ф., Сичкарь В. И., Письменов В. Н., Шерстобитов В. В. Соя: промышленная переработка, кормовые добавки, продукты питания. — К.: Нора-принт, 1999. — 333 с. 2. Величко І. М., Хіміч В. В., Петриченко Н. М. Антипоживні речовини зернових компонентів комбікормів і методи їх знешкодження // Тваринництво України. — 2004. — № 8. — С. 20-23. 3. Виробництво, зберігання і використ ання кормів. Навчальний посібник / Петриченко В. Ф., Кулик М.Ф., Ібатуллін І. І. та ін. / За ред. В. Ф. Петриченка. — Вінниця: Діло, 2005. – 472 с. 4. Дурст Л., Виттман М. Кормление сельскохозяйственных животных / Пер. с немецкого / Под ред. и с предисловием Ибатуллина И. И., Проваторова Г. В. — Винница: НОВА КНИГА, 2003. — 384 с. 5. Екструдери зерна // Пропозиція. — 2002. — № 6. — С. 104105. 6. Кормова добавка для свиней «Лізовіт»: Патент на корисну модель № 35342 Україна, МКИ А23К 1/00 / Кулик М. Ф., Петриченко В. Ф., Величко І. М., Березовський П. В. та ін.; Інститут кормів УААН. — № u200805263; Заявл. 22.04.2008; Опубл. 10.09.2008, Бюл. № 17. 7. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных. Справочное пособие. 3-е издание переработанное и дополненное / Под ред. А. П. Калашникова, В. И. Фисинина, В. В. Щеглова, Н. И. Клейменова. — Москва, 2003. — 456 с. 8. О бл а д н а н н я д л я в и р о бн и ц т ва с о є во го м ол о ка / / Пропозиція. — 2006. — № 5. — С. 124-130.

9. Спосіб знешкодження антипоживних речовин в зерні сої та кормових бобів: Деклараційний патент на корисну модель № 9126 Україна, МКИ А23L 1/211 / Кулик М. Ф., Петриченко В. Ф., Заєць А. П. та ін.; Інститут кормів УААН. — № u200500554; Заявл. 21.01.2005; Опубл. 15.09.2005, Бюл. № 9. 10. Спосіб одержання соєвого пійла: Деклараційний патент на корисну модель № 24124 Україна, МКИ A23L 1/20 / Кулик М. Ф., Петриченко В. Ф., Обертюх Ю. В. та ін.; Інститут кормів УААН. — № u200612881; Заявл. 06.12.2006; Опубл. 25.06.2007, Бюл. № 9. 11. Спосіб приготування корму для сільськогосподарських тварин: Патент № 6744 Україна, МКИ A23K 3/00 / Хіміч В. В., Бабич А. О., Кулик М. Ф. та ін.; Інститут кормів УААН. — № 93070722; Заявл. 08.12.1992; Опубл. 29.12.1994, Бюл. № 8.

ДЛЯ НОТАТОК