ДЕРЖАВНИЙ МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ СТАНДАРТ КАРКАСИ ТКАНО-В'ЯЗАНІ ДЛЯ ПОЖЕЖНИХ РУКАВІВ Загальні технічні умови ДСТУ 2534-94 (ГОСТ 30135-94) Видання офіційне ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ Київ ПЕРЕДМОВА 1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Орендним підприємством «Український науково-дослідний інститут по переробці штучних та синтетичних волокон» (УкрНДІПВ) 2 ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Держстандарту України від 30 травня 1994 р. №124 ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 29 грудня 1995 р. 3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ 4 РОЗРОБНИКИ: О. М. Савельева (керівник теми), К. П. Мотруніч, В. Ю. Яворський, В. А. Карлов, Л. А. Дмитренжо ДСТУ 2534-94 (ГОСТ 30135-94) ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ КАРКАСИ ТКАНО-В’ЯЗАНІ ДЛЯ ПОЖЕЖНИХ РУКАВІВ Загальні технічні умови КАРКАСЫ ТКАНО-ВЯЗАНЫЕ ДЛЯ ПОЖАРНЫХ РУКАВОВ Общие технические условия FABRICKNITTING CARCASSES FOR FIRE HOSES General specifications Чиііііий від 1997-01--01 1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ Цей стандарт поширюється на каркаси ткано-в'язані (далі - каркас), що виробляються із синтетичних ниток та використовуються як армувальний елемент пожежних рукавів (далі рукав). Вимоги цього стандарту є обов’язковими. Цей стандарт використовується на стадії проектування, розроблення і постановки на виробництво нової продукції та у виробництві каркасів. Стандарт придатний для сертифікації. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ У цьому стандарті є посилання на такі стандарти: ГОСТ 15.001-88 Система разработки и постановки продукции на производство. Продукция производственно-технического назначения ГОСТ 427-75 Линейки измерительные металлические. Технические условия ГОСТ 7000-80 Материалы текстильные. Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение ГОСТ 7502-89 Рулетки измерительные металлические. Технические условия
ГОСТ 8846-87 Полотна и изделия трикотажные. Методы определения линейных размеров, перекоса, числа петельных рядов и петельных столбиков и длины нити в петле ГОСТ 10681-75 Материалы текстильные. Климатические условия для кондиционирования и испытания проб и методы их определения ГОСТ 14192-77 Маркировка грузов ГОСТ 15897-79 Нить полиамидная для технических тканей. Технические условия ГОСТ 16504-81 Система государственных испытаний продукции. Испытания и контроль качества продукции. Основные термины и определения ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия ГОСТ 24662-81 Нить полиэфирная техническая. Технические условия ГОСТ 28937-91 Ручки автоматические шариковые. Общие технические требования и методы испытаний ГОСТ 29104.1 -91 Ткани технические. Методы определения линейных размеров, линейной и поверхностной плотности ГОСТ 29104.4-91 Ткани технические. Метод определения разрывной нагрузки и удлинения при разрыве. З ВИЗНАЧЕННЯ У цьому стандарті вжито такі терміни та визначення: - рукав латексований - рукав, який виготовляють нанесенням на зовнішню поверхню каркаса методом іонного осадження латексного шару з подальшим сушінням гарячим повітрям; - рукав пластмасовий - рукав, який виготовляють нанесенням на каркас методом екструзії термопластичного полімерного матеріалу на основі полівінілхлориду; - рукав з двобічним полімерним покриттям - рукав, який виготовляють нанесенням на каркас методом екструзії полімерного матеріалу на основі синтетичного каучуку і полівінілхлориду з подальшою вулканізацією парою; - рукав з поліуретановим покриттям - рукав, який виготовляють нанесенням на каркас методом холодної екструзії полімерного матеріалу на основі поліуретану; - мінімальний розривний тиск рукава - значення гідравлічного тиску, перевищення якого може призвести до розриву (зруйнування) рукава, виробленого на основі цього каркаса; - умовний діаметр - неконтрольований параметр каркаса, що відповідає його ширині у здвоєному вигляді і дає змогу споживачеві вибрати каркас, який відповідатиме діаметру рукава; - технологічна складка - згин каркаса в поздовжньому напрямку, який утворюється, коли каркас набуває ласко складеного стану. Терміни щодо видів випробувань - згідно з ГОСТ 16504. 4 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ 4.1 Характеристики 4.1.1 Каркаси повинні відповідати вимогам цього стандарту, нормативного документу на конкретну продукцію (далі - НД) та виготовлятися за технологічною документацією, затвердженою в установленому порядку. 4.1.2 Каркаси являють собою основно-утоковий кулірний трикотаж, вироблений на круглов’язальних машинах моделі МАР у вигляді безшовного пласкоскачуваного трубчастого матеріалу. 4.1.3 Каркаси призначені для вироблення пожежних рукавів: латексованих, пластмасових, з двобічним полімерним покриттям та з поліуретановим покриттям.
4.1.4 Умовне позначення каркаса має на меті розрізняти його за умовним діаметром, мінімальним розривним тиском і видом покриття, для якого він призначений, та НД, за яким він виробляється. Приклад запису умовного позначення каркасів у разі їх замовлень чи посилань на них у документах на іншу продукцію ТВК 59-2206 ДСТУ 2534-94 (ГОСТ 30135-94) ТУ... Умовне позначення каркасів розшифровується відповідно до схеми, наведеної в додатку А. Інші відомості в умовному позначенні (за необхідності) подають за погодженням між споживачем та виробником. 4.1.5 Вимоги до конкретного каркаса повинні зазначатися в технічних умовах (для каркасів серійного виробництва) та технічному завданні (для каркасів одиничного виробництва). 4.1.6 Обов'язкові вимоги до каркасів, зазначені в НД, повинні бути не нижчими ніж вимоги цього стандарту. Обов’язковими вимогами в НД є: - умовне позначення каркаса; - вид і клас в’язальної машини; - вид і лінійна густина вихідної сировини та нормативні документи на неї; - назва переплетення; - число петельних рядів і основних ниток та їх допустимі відхилення; - лінійна щільність каркаса та її допустиме відхилення; - розривне навантаження і відносне видовження по основі та утокові (для каркаса шириною від 40 до 55 мм - тільки по основі); - ширина каркаса, яка відповідає зазначеному в умовному позначенні умовному діаметрові, та її допустиме відхилення; - мінімальна довжина кусків та її кратність до загальної довжини каркаса; - частка наскрізних пор та інші показники (за вимогою споживача). 4.1.7 У разі включення до НД показників, вимога до яких не регламентовані цим стандартом, повинні зазначатися їх обов’язковість, нормативний рівень, допустимі відхилення та метод контролю. 4.1.8 Розривне навантаження і відносне видовження каркасів різне» ширини, призначених для вироблення пожежних рукавів з різним мінімальним розривним тиском, повинні відповідати значенням, наведеним у таблиці 1. Таблиця 1 Назва Ширина (умовний діаметр) каркаса, мм Розривне навантаження каркаса, да Н, не менше:
Мінімальний розривний тиск рукава, МПа 4,0
2,5
3,5
5,5
2,5
3,5
5,5
40-55
79-95
79-95
79-95
104-127
104-127
104-127
(28-32)
(52-59)
(52-59)
(52-59)
(69-77)
(69-77)
(69-77)
по утокові
-
450
550
800
500
700
980
по основі
400
350
400
500
400
490
680
Закінчення таблиці 1 Назва
Мінімальний розривний тиск рукава, МПа 4,0
Відносне видовження, %, не більше: по утокові по основі
9
2,5
3,5
5,5
2,5
3,5
5,5
18
15
18
18
15
18
14
9
12
14
9
12
4.1.9 Частка наскрізних пор каркасів, %, повинна бути для рукавів: - латексованих - не більша ніж 1,5; - пластмасових та з двобічним полімерним покриттям - не менша ніж 5,0; - з поліуретановим покриттям - не більша ніж 5,0. 4.1.10 Граничне допустиме відхилення від номінальної лінійної щільності каркаса не повинне бути більше ніж ± 10 %. 4.1.11 Граничне допустиме відхилення від номінальної ширини каркаса не повинне бути більше ніж ± 2 мм, довжини - мінус 0,1 % від довжини куска. 4.1.12 На умовну довжину каркаса 20 м допускається не більше ніж три дефекти зовнішнього вигляду з наведеного в таблиці 2 переліку. Таблиця 2 Назва дефекту
Розмір допустимого дефекту, CM, не більше
1 Зміщення основних ниток вздовж утокових на технологічних складках
1,0
2 Прив’язування основної нитки
10,0
3 Штопання спущених петель
3,0
4 Затяжка утокової нитки в одному петельному ряду
0,2
4.1.13 У каркасах не допускаються такі дефекта: - дірки; - скидання петель; - обрив основної чи утокової нитки; - масні плями; - дефекти, що перевищують розміри, зазначені в таблиці 2. 4.1.14 Дефектами каркасів не вважаються: - перекидання основної нитки; - потовщення від з’єднання кінців ниток; - зебристість; - зміщення основних ниток вздовж утокових на технологічних складках не більше ніж 0,5 см.
4.1.15 Дефекти каркасів, перелічені в 4.1.13, вирізають на підприємстві-виробнику, або позначають місце розташування дефекту з двох зовнішніх боків каркаса кольоровим олівцем (умовний виріз). 4.1.16 Допустиме число умовних вирізів і відстань між ними повинні встановлюватися за погодженням між споживачем та виробником і зазначатися в НД чи договорі на постачання продукції. 4.2 Вимоги до сировини 4.2.1 Нитки, що використовуються для вироблення каркасів, повинні відповідати вимогам ГОСТ 24662, ГОСТ 15897 та інших НД на поліамідні та поліефірні нитки. 4.3 Маркування 4.3.1 Маркування необхідно робити незмивною і не обсипною фарбою чи кульковою ручкою згідно з ГОСТ 2S937 на зовнішньому боці каркаса. 4.3.2 На обох кінцях куска каркаса ставлять штамп ВТК, що підтверджує приймання. 4.3.3 На одному з кінців куска каркаса зазначають: - умовне позначення каркаса; - довжину, м. 4.3.4 До кожної пакувальної одиниці прикріплюють ярлик із зазначенням: - назви підприємства-виробника чи його товарного знака; - номера пакувальної одиниці; - умовного позначення каркаса; - загальної довжини сортного каркаса, м; - загальної довжини умовних вирізі», м, і їх числа (якщо вони є); - номера партії; - дати вироблення; - позначення цього стандарту і НД; - штампа ВТК. 4.3.5 Ярлик повинен бути прикріплений до пакувальної одиниці способом, що забезпечує його неушкодженість. 4.3.6 Транспортне маркування вантажу - згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням застережних гасел «Оберігати від вологи», «Гаками не брати». 4.4 Пакування 4.4.1 Пакування повинне захищати каркаси від механічних пошкоджень і забруднення. Вид і спосіб пакування встановлюють за погодженням між споживачем та виробником і зазначають в НД. 5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ 5.1 Вимоги безпеки - відповідно до НД. 6 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ 6.1 Каркаси приймають партіями. Партією вважаються каркаси одного виду з умовним позначенням згідно з 4.1.4, які підлягають одночасній відправці та оформлені одним документом якості. 6.2 Обсяг партії встановлюють за погодженням між споживачем та виробником. 6.3 Кожна партія каркасів повинна супроводжуватися документом якості із зазначенням: - назви підприємства-виробника чи його товарного знака; - умовного позначення каркаса; - номера партії;
- дати вироблення; - числа пакувальних одиниць; - загальної довжини сортних каркасів, м; - загальної довжини умовних вирізів, м; - позначення цього стандарту і НД. 6.4 Для перевірки відповідності каркасів обов'язковим вимогам цього стандарту і НД провадять приймально-здавальні, періодичні і типові випробування. 6.5 Для приймально-здавальних випробувань відповідно до таблиці З виробник бере 100 % продукції. Таблиця З Назва вимоги (показника) Контроль сировини Лінійні розміри Дефекти зовнішнього вигляду Правильність маркування
Номер пункту технічних вимог
метод ів контролю
4.2
7.8
4.1.6,4.1.8,4.1.11
7.5
4.1.12,4.1.13,4.1.15
7.7
4.3
7.9
6.6 На приймально-здавальні випробування подають результати вхідного контролю сировини. 6.7 Періодичні випробування провадять для встановлення відповідності каркасів усім обов'язковим вимогам цього стандарту і НД та перевірки стабільності процесу їх вироблення. Періодичні випробування провадять не рідше ніж один раз у півріччя, необхідність частішого проведення періодичних випробувань зазначають у НД на конкретний каркас. Періодичним випробуванням піддають довільно вибрані каркаси, що пройшли приймальноздавальні випробування, в кількості 5 % від обсягу партії, але не менше ніж три куски. Обсяг періодичних випробувань зазначено в таблиці 4. У разі одержання незадовільних результатів принаймні за . одним показником приймання і постачання каркасів припиняють до одержання позитивних результатів повторних випробувань на подвоєній вибірці. Таблиця 4 Назва показника Число петельних рядів
Номер пункту технічних вимог
методів контролю
4.1.6
7.1
Закінчення таблиці 4 Назва показника
Номер пункту технічних вимог
методів контролю
Число основних ниток
4.1.6
7.2
Лінійна щільність каркаса
4.1.6
7.3
Розривне навантаження
4.1.8
7.4
Відносне видовження
4.1.8
7.4
Частка наскрізних пор
4.1.9
7.6
Повторні випробування провадять після з’ясування та усунення причин незадовільних результатів. Результати повторної перевірки поширюютьсява всю партію. 6.8 Типові випробування провадять з метою перевірки відповідності каркасів всім обов’язковим вимогам цього стандарту і НД у випадках заміни вихідної сировини, технології вироблення або структури каркаса. Обсяг вибірки - згідно з 6.7. 6.9 Під час розроблення і поставлення на серійне виробництво нової продукції згідно з ГОСТ 15.001 одноразово визначають всі показники, нормовані цим стандартом. 6.10 Результати всіх видів випробувань оформляють протоколом, що містить відомості згідно з ГОСТ 16504. Форма протоколу - довільна. 7 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ 7.1 Визначення числа петельних рядів - згідно з ГОСТ 8846. 7.2 Визначення числа основних ниток 7.2.1 Із кожного відібраного куска каркаса вирізають елементарну пробу завдовжки 100 мм ± 1 мм по всій ширині каркаса. Елементарну пробу розрізають ножицями вздовж технологічної складки. 7.2.2 Визначення числа основних ниток провадять безпосереднім підрахунком вздовж петельного ряду на виворітному боці елементарної проби. При цьому враховують також нитки, що обсипались під час розрізання елементарної проби. 7.2.3 За остаточний результат приймають середнє арифметичне значення результатів усіх підрахунків. 7.2.4 Обчислення провадять до першого десяткового знака, результат округляють до цілого числа. 7.3 Визначення лінійної щільності каркаса - згідно з ГОСТ 29104.1. Рекомендована довжина точкобої проби - 1,0 м + 0,01 м. 7.4 Визначення розривного навантаження та відносного видовження - згідно з ГОСТ 29104.4 з таким доповненням: - для визначення розривного навантаження та відносного видовження по утокові елементарну пробу вирізають по всій ширині каркаса; - робоча ширина елементарної проби - 50 мм; - відстань між затискачами розривної машини встановлюють 100 мм + 1 мм; - відносне видовження визначають за навантаження, що становить 40 % від розривного, наведеного в таблиці 1. 7.5 Визначення лінійних розмірів каркаса - згідно з ГОСТ 29104.1 з таким доповненням: - у разі визначення згідно з 1.4.2 ГОСТ 29104.1 - округлення результатів до 0,1 см; - визначають ширину каркаса у здвоєному вигляді, не розрізуючи по довжині. 7.6 Визначення частки наскрізних пор провадять за такою методикою. 7.6.1 Відбирання проб Від кожного відібраного куска каркаса відрізають точкову пробу у вигляді відрізка завдовжки 300 мм ± 10 мм по всій ширині каркаса і розрізають її вздовж технологічної складки. Перед випробуванням точкові проби витримують не менше ніж 24 год у кліматичних умовах згідно з ГОСТ 10681. Для визначення частки наскрізних пор від кожної відібраної точкової проби відрізають по шаблону з розмірами 35 мм х 60 мм три елементарні проби таким чином, щоб їхній довший бік проходив уздовж каркаса.
Допустиме відхилення від розміру елементарної проби-±1 мм. 7.6.2 Апаратура і матеріали Для проведення випробувань застосовують: - проектор «Мікрофот 5 ПО-1» інший проекційний апарат, що забезпечує збільшення не менше ніж 16х; - ваги лабораторні другого класу точності згідно з ГОСТ 24104 чи іншого типу з аналогічними метрологічними характеристиками; - шаблон для розмічання елементарних проб; - ножиці; - олівець гостро заструганий; - папір писальний. 7.6.3 Проведення випробувань Елементарні проби, підготовлені відповідно до 7.6.1, розміщують на предметному склі, яке вставляють у рамку мікрофона, і вводять рамку в прилад. У кронштейн приладу вставляють об’єктив Ю-12 і конденсор з фокусними відстанями 35 мм, що забезпечує збільшення 16х. На аркуші паперу накреслюють прямокутник розміром 100 мм* 100мм і закріплюють аркуш на екрані мікрофона. Прилад вмикають в електромережу і встановлюють чітке зображення наскрізних пор на екрані. У прямокутнику зарисовують контури проекцій наскрізних пор цілого числа рапортів переплетення. В тому випадку, коли в прямокутнику не вміщується ціле число рапортів переплетення, розміри прямокутника коректують. Після зарисовки аркуш паперу знімають з екрана і вирізають накреслений прямокутник. Так само зарисовують контури проекцій наскрізних пор ще на двох прямокутниках. Всі три паперові прямокутники зважують. Потім з них вирізають зарисовки проекцій пор і також зважують. Зважування провадять з похибкою до 0,001 г. 7.6.4 Опрацювання результатів Частку наскрізних пор П у відсотках обчислюють за формулою:
де q - маса паперових вирізок проекцій наскрізних пор з трьох прямокутників, г; qі - маса трьох прямокутників паперу, г. Обчислення провадять до другого десяткового знака, результат округляють до першого десяткового знака. За остаточний результат приймають середнє арифметичне значення результатів усіх випробувань, округлене до першого десяткового знака. 7.7 Перевірку каркасів на дефекти зовнішнього вигляду здійснюють переглядом їх з двох боків на бракувально-промірювальній машині чи на бракувальному столі за умови освітленості відповідно до НД. Вимірювання дефектів провадять за допомогою металевої лінійки згідно з ГОСТ 427 чи металевої рулетки згідно з ГОСТ7502 з ціною поділки 0,1 см. Розмір дефекту визначають за найбільшим результатом його вимірювання. 7.8 Відповідність вихідної сировини обов’язковим вимогам нормативного документу на неї підтверджується результатами вхідного контролю чи сертифікатом, які подають на приймально-здавальні випробування. 7.9 Перевірка правильності маркування каркасів здійснюється візуально. 8 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
8.1 Транспортування каркасів - згідно з ГОСТ 7000. 8.2 Каркаси повинні зберігатись у критих сухих складських приміщеннях на стелажах на відстані не меншій ніж 1 м від опалювальних приладів в умовах, що дають змогу запобігати забрудненню, механічному пошкодженню та дії сонячних променів. 9 ВКАЗІВКИ ЩОДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ 9.1 Каркаси повинні використовуватись за призначенням - відповідно до виду покриття, регламентованого 4.1.3 та НД. 10 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА 10.1 Виробник гарантує відповідність якості каркасів вимогам цього стандарту за умови дотримання вимог транспортування та зберігання, встановлених дим стандартом, а також технологічних параметрів нанесення покриття. 10.2 Гарантійний термін зберігання каркасів - один рік від дня вироблення. ДОДАТОК А (довідковий) Схема розшифрування умовного позначення каркасів
Ключові слова: ткано-в’язаний каркас, пожежний рухав, мінімальний розривний тиск, умовний діаметр