НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Будівельні матеріали ЗОЛИ-ВИНОСУ ТЕПЛОВИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ ДЛЯ БЕТОНІВ Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-205:2009 Київ Мінрегіонбуд України 2010
ПЕРЕДМОВА 1 РОЗРОБЛЕНО: Науково-технічний комітет "Будстандарт" РОЗРОБНИКИ: О. Бобунов; О. Бобунова; Г. Желудков (науковий керівник); В. Захарчук 2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22.12.2009 р. № 652 3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 25818-91) Право власності на цей документ належить державі. Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України © Мінрегіонбуд України, 2010 Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів Мінрегіонбуду України Державне підприємство "Укрархбудінформ"
ВСТУП У стандарті використані основні положення ГОСТ 25818-91. Текст стандарту доповнено розділами "Сфера застосування", "Нормативні посилання", "Вимоги безпеки та охорони довкілля".
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Будівельні матеріали ЗОЛИ-ВИНОСУ ТЕПЛОВИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ ДЛЯ БЕТОНІВ Технічні умови Строительные материалы ЗОЛЫ-УНОСА ТЕПЛОВЫХ ЭЛЕКТРОСТАНЦИЙ ДЛЯ БЕТОНОВ Технические условия
Building materials THERMAL PLANT FLY-ASHES FOR CONCRETES Specifications Чинний від 2010-09-01 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 1.1 Цей стандарт поширюється на золи-виносу (далі - золи) сухого відбирання, які утворюються на теплових електростанціях в результаті спалювання вугілля у пилоподібному стані і які застосовують як компонент для виготовлення важких, легких, ніздрюватих бетонів і будівельних розчинів, а також як тонкомелену добавку для жаростійких бетонів і мінеральних в'яжучих для приготування сумішей в дорожньому будівництві. 1.2 Стандарт не поширюється на золу, яка утворюється від спалювання горючих сланців. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ У цьому стандарті є посилання на такі нормативні акти та нормативні документи: ДБН В.1.4-1.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні ДБН В.1.4-2.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва ДБН В.2.5-28:2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення ДСТУ 2867-94 Шум. Методи оцінювання виробничого шумонавантаження. Загальні вимоги ДСТУ 3812-98 Система стандартів у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання ресурсів. Контроль оперативний стічних вод очисних споруд міст і промислових підприємств. Загальні положення ДСТУ Б В.2.7-43-96 Будівельні матеріали. Бетони важкі. Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-72-98 (ГОСТ 8269.1-97) Будівельні матеріали. Щебінь і гравій із щільних гірських порід і відходів промислового виробництва для будівельних робіт. Методи хімічного аналізу ДСТУ Б В.2.7-185:2009 Будівельні матеріали. Цементи. Методи визначення нормальної густоти, строків тужавлення та рівномірності зміни об'єму ДСТУ Б В.2.7-188:2009 Будівельні матеріали. Цементи. Методи визначення тонкості помелу ДСТУ ГОСТ 12.1.012-2008 ССБП. Вібраційна безпека. Загальні вимоги (ГОСТ 12.1.012:2003, IDT) ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки до робочих місць (ГОСТ 12.2.061-81, IDT) НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні ДСанПІН 2.2.7.029-99 Державні санітарні правила та норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними та біологічними речовинами ГОСТ12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности (ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки)
ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги) ГОСТ 12.1.005-88 СБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони) ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности (ССБП. Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования (ССБП. Пожежовибухобезпека статичної електрики. Загальні вимоги) ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов зашиты (ССБП. Електробезпека. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту) ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление (ССБП. Електро-безпека. Захисне заземлення, занулення) ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах (ССБП. Методи вимірювання шуму на робочих місцях) ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.3.002-76 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности. (ССБП. Роботи вантажно-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.3.020-80 ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси переміщення вантажів на підприємствах. Загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.4.010-75 ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. Технические условия (ССБП. Засоби індивідуального захисту. Рукавиці спеціальні. Технічні умови) ГОСТ 12.4.012-83 ССБТ. Вибрация. Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования (ССБП. Вібрація. Засоби вимірювання і контролю вібрації на робочих місцях. Технічні вимоги) ГОСТ 12.4.013-85 ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия (ССБП. Окуляри захисні. Загальні технічні умови) ГОСТ 17.2.3.01-86 Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов (Охорона природи. Атмосфера. Правила контролю якості повітря населених пунктів) ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами) ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством (Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю) ГОСТ 3118-77 Кислота соляная. Технические условия (Кислота соляна. Технічні умови) ГОСТ 5833-75 Сахароза. Технические условия (Сахароза. Технічні умови) ГОСТ 10538-87 Топливо твердое. Методы определения химического состава золы (Пальне тверде. Методи визначення хімічного складу золи) ГОСТ 11022-95 (ИСО 1171-81) Топливо твердое минеральное. Методы определения зольности (Пальне тверде мінеральне. Методи визначення зольності)
ГОСТ 20910-90 Бетоны жаростойкие. Технические условия (Бетони жаростійкі. Технічні умови) ГОСТ 23227-78 Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и торф. Метод определения свободного оксида кальция в воде (Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці і торф. Метод визначення вільного оксиду кальцію у воді) ГОСТ 27574-87 Костюмы женские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми жіночі для захисту від загальних виробничих забруднень і механічних впливів. Технічні умови) ГОСТ 27575-87 Костюмы мужские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми чоловічі для захисту від загальних виробничих забруднень і механічних впливів. Технічні умови) СНиП 2.03.11-85 Защита строительных конструкций от коррозии (Захист будівельних конструкцій від корозії) СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кондиціювання) СНиП 2.09.02-85 Производственные здания (Виробничі будівлі) СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания (Адміністративні та побутові будівлі) СанПиН 4630-88 Правила охраны поверхностных вод от загрязнения (Правила охорони поверхневих вод від забруднення) СП 1042-73 Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию (Санітарні правила організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого устаткування) МУ 4436-87 Гравиметрическое определение пыли в воздухе рабочей зоны и системах вентиляционных установок (Гравіметричне визначення пилу у повітрі робочої зони та системах вентиляційних установок) З ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ 3.1 Основні параметри і типи 3.1.1 Золи за видом вугілля, що спалюється, підрозділяють на: - антрацитові, що утворюються при спалюванні антрациту, напівантрациту і пісного кам'яного вугілля (А); - кам'яновугільні, що утворюються при спалюванні кам'яного, крім пісного, вугілля (KB); - буровугільні, що утворюються при спалюванні бурого вугілля (Б). 3.1.2 Золи залежно від хімічного складу підрозділяють на типи: - кислі (К) - антрацитові, кам'яновугільні і буровугільні, які містять оксид кальцію до 10 % за масою ; - основні (О) - буровугільні, які містять оксид кальцію більше 10 % за масою. 3.1.3 Золи залежно від якісних показників підрозділяють на 4 види: I - для залізобетонних конструкцій і виробів з важкого і легкого бетонів; II -для бетонних конструкцій і виробів з важкого і легкого бетонів, будівельних розчинів; III -для виробів і конструкцій з ніздрюватого бетону; IV-для бетонних і залізобетонних виробів і конструкцій, що працюють в особливо тяжких умовах (гідротехнічні споруди, дороги, аеродроми тощо). 3.1.4 Познака марки золи включає вид вугілля, що спалюється, тип і вид золи, позначення цього стандарту. Приклад умовної познаки кам'яновугільної кислої золи, яку застосовують для виготовлення залізобетонних конструкцій:
ЗВ КВК-І-ДСТУ Б В.2.7-205:2009 3.2 Характеристики 3.2.1 Якісні показники зол різних видів повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 1. Таблиця 1
3.2.2 Золи в суміші із портландцементом повинні забезпечувати рівномірність зміни об'єму при випробуванні зразків кип'ятінням у воді, а основні золи III виду - в автоклаві. 3.2.3 Вологість золи повинна бути не більше 1 % за масою. 3.2.4 Золи-виносу залежно від величини ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів Аеф використовують: -для виробництва матеріалів, виробів і конструкцій, які застосовують для будівництва і реконструкції житлових і громадських будинків - Аеф до 370 Бк/кг; -для виробництва матеріалів, виробів і конструкцій, які застосовують для будівництва виробничих будинків і споруд, а також будівництва доріг у межах територій населених пунктів і зон перспективної забудови - Аеф понад 370 Бк/кг до 740 Бк/кг. 4 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 4.1 За ГОСТ 12.1.007 мінеральні матеріали та підприємства з їх виробництва відносяться до III класу небезпеки. Згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005 рівень забруднення повітря робочої зони пилом мінеральним при виробництві та застосуванні матеріалів за призначенням не повинен перевищувати 4 мг/м3. 4.2 Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у золах-виносу не повинна згідно з ДБН В.1.4-1.01 перевищувати вказаної у 3.2.4. Контроль - згідно з ДБН В.1.4-2.01. 4.3 Виробничі дільниці, в яких переробляють золи-виносу, повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02, бути оснащені припливно-витяжною вентиляцією згідно з ДСТУ Б А.3.2-12 та СНиП2.04.05, питною водою згідно з ГОСТ 2874, освітленням з урахуванням вимог ДБН В.2.5-28. Побутові приміщення повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04. 4.4 При перероблянні золвиносу повинні виконуватись вимоги санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого устаткування, встановлені ГОСТ 12.2.003, ДСТУ ГОСТ 12.2.061, ГОСТ 12.3.002, СП 1042. 4.5 Устаткування і комунікації повинні мати захисне заземлення та занулення згідно з ГОСТ 12.1.019 та ГОСТ 12.1.030.
4.6 Захист від статичної електрики слід виконувати у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.018 та ГОСТ 12.1.019. 4.7 Рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати норм, які встановлені ДСН 3.3.6.037. Вимоги безпеки - згідно з ГОСТ 12.1.003. Контроль рівня шуму - згідно з ГОСТ 12.1.050 та ДСТУ 2867. 4.8 Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, які встановлені ДСТУ ГОСТ 12.1.012 та ДСН 3.3.6.039. Контроль рівня вібрації - згідно з ДСТУ ГОСТ 12.1.012 та ГОСТ 12.4.012. 4.9 Параметри мікроклімату на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042. Контроль - згідно з ДСН 3.3.6.042. 4.10 При перероблянні зол-виносу слід виконувати вимоги пожежної безпеки, встановлені ГОСТ 12.1.004, НАПБ А.01.001. 4.11 Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.009 та ГОСТ 12.3.020. 4.12 Працівники повинні використовувати засоби індивідуального захисту: - рукавиці згідно з ГОСТ 12.4.010; - окуляри захисні згідно з ГОСТ 12.4.013; - костюми захисні згідно з ГОСТ 27574 та ГОСТ 27575. 4.13 Викиди в атмосферу шкідливих речовин неповинні перевищувати норм, установлених для підприємства-виробника зол-виносу, на підставі ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201. Контроль згідно з ГОСТ 17.2.3.01. Концентрація пилу мінерального в повітрі населених місць у районі розміщення підприємств з виробництва матеріалів не повинна перевищувати 0,05 мг/м3 відповідно до вимог ДСП-201. Контроль - згідно з МУ 4436. 4.14 Стічні води повинні відповідати вимогам СанПиН 4630. Контроль стічних вод - згідно з ДСТУ 3812. 4.15 Відходи, які утворюються при виробництві зол-виносу, утилізуються у відповідності з вимогами ДСанПіН 2.2.7.029. 4.16 До виконання робіт з перероблення зол-виносу допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли: - попередній медичний огляд у відповідності з вимогами наказів МОЗ України; - професійну підготовку; - вступний інструктаж з безпеки праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки та електробезпеки. 4.17 Під час виготовлення зол-виносу необхідно: - дотримуватись установлених технологічних процесів; - виконувати інструкції з безпеки праці на кожному робочому місці; - дотримуватись правил особистої гігієни; - використовувати засоби індивідуального захисту. 5 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ 5.1 Золи транспортують у спеціалізованих вагонах-цементовозах, хоперах, судах, а також в автоцементовозах відповідно до правил перевезення вантажів відповідними видами транспорту. При транспортуванні зол у вагонах-цементовозах і хоперах потрібно дотримуватися вимог Правил перевезень вантажів і технічних умов навантаження і кріплення вантажів,
затверджених Центральним органом виконавчої влади з питань транспорту. Вагони слід завантажувати з урахуванням повного використання їх вантажопідйомності. 5.2 Золи зберігають у силосах або інших критих ємностях. 6 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ 6.1 Хімічний аналіз зол проводять згідно з ДСТУ Б В.2.7-72 та ГОСТ 10538-87. 6.2 Вміст вільного оксиду кальцію (СаОв) визначають згідно ГОСТ 23227 або за методикою відповідно до додатка Б. 6.3 Втрату маси при прожарюванні визначають згідно з ГОСТ 11022. 6.4 Залишок на ситі № 008 і питому поверхню визначають згідно з ДСТУ В.2.7-188. 6.5 Рівномірність зміни об'єму суміші цементу із золою визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-185 методом кип'ятіння, при цьому золу змішують із портландцементом у співвідношенні 1:1 до одержання тіста нормальної густоти. Рівномірність зміни об'єму суміші цементу із золою, що містить вільний оксид кальцію (СаОв) і оксид магнію (МgО), вище наведених у таблиці 1, а також з основною золою III виду визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-185 в автоклаві. 7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ 7.1 Золу приймають партіями. Партією вважають кількість золи, яку відвантажують одночасно одному споживачеві протягом доби. 7.2 Підприємство-виробник здійснює контроль якості зол шляхом проведення їх періодичних випробувань. 7.3 При періодичних випробуваннях визначають: - один раз на добу - вологість, питому поверхню або залишок на ситі № 008, втрату маси при прожарюванні, а для основних зол додатково - вміст вільного оксиду кальцію (СаОв); - один раз на тиждень для основних зол - вміст сірчаних і сірчанокислих з'єднань у перерахуванні на SO3 і рівномірність зміни об'єму; - один раз на квартал - вміст оксидів кальцію (СаО), магнію (МgО), натрію і калію в перерахуванні на Na2O, а для кислих зол - вміст сірчаних і сірчанокислих з'єднань у перерахуванні на SO3 і рівномірність зміни об'єму; - один раз на рік - питому активність радіонуклідів. Зазначені показники якості визначають також щоразу при зміні виду вугілля та умов його спалювання. 7.4 Для перевірки якості зол відбирають одну об'єднану пробу, що складається не менше ніж з п'яти точкових проб. Маса точкової проби повинна бути не менше 2 кг. Порядок відбору проб, що забезпечує їх об'єктивність, установлюють у технологічній документації, розробленій у встановленому порядку, з урахуванням конкретних умов роботи теплової станції. З об'єднаної проби відбирають лабораторну пробу, маса якої повинна бути достатньою для проведення всіх випробувань, передбачених цим стандартом. 7.5 Споживач має право проводити перевірку якості золи із дотриманням вимог 7.4. Точкові проби відбирають при розвантаженні транспортних засобів через приблизно рівні проміжки часу. 7.6 Кількість золи, що поставляється, визначають за масою. 7.7 Підприємство-виробник супроводжує кожну партію золи документом про якість. У документі про якість указують: - умовну познаку золи відповідно до 3.1.4;
- найменування і адресу підприємства-виробника; - найменування і адресу споживача; - номер і дату видачі документа; - номер партії і кількість золи; - номери транспортних засобів і номери накладних; - результати випробувань; - ефективну сумарну питому активність природних радіонуклідів; - штамп ВТК або підпис особи, яка відповідає за якість продукції. 8 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА 8.1 Підприємство - виробник гарантує відповідність золи зазначеним у цьому стандарті характеристикам за умови виконання споживачем правил транспортування і зберігання. ДОДАТОК А (довідковий) ОБЛАСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗОЛИ ВИНОСУ А.1. При виготовленні важких, легких бетонів і будівельних розчинів золи слід застосовувати для економії цементу, заповнювачів, поліпшення технологічних властивостей бетонної і розчинної сумішей, а також показників якості бетонів і розчинів. А.2. При виготовленні ніздрюватих бетонів кислі золи слід застосовувати як кремнеземистий компонент суміші, а також з метою економії цементу в бетонах неавтоклавного тверднення. Основні золи із вмістом оксиду кальцію (СаО) не менше 30 % слід застосовувати як в'яжуче для часткової заміни вапна або цементу в ніздрюватих бетонах автоклавного і неавтоклавного тверднення. Застосування золи з питомою поверхнею менше 250 м2/кг допускається після її попереднього домелювання. А.3. Зола для жаростійких бетонів, яку застосовують для економії цементу і поліпшення експлуатаційних властивостей бетону, за хімічним складом і дисперсністю повинна відповідати вимогам ГОСТ 20910. А.4. У конструкційно-теплоізоляційних бетонах кислу золу слід застосовувати для часткової або повної заміни пористих пісків і зниження середньої щільності бетону. А.5. Для конструкцій підводних і внутрішніх зон гідротехнічних споруд слід застосовувати кислу золу IV виду. А.6. Оптимальний вміст золи у важких, легких, ніздрюватих бетонах і будівельних розчинах установлюють у результаті підбору складових на конкретних матеріалах за умови забезпечення необхідних показників якості бетону і розчину у виробах, конструкціях і корозійної стійкості арматури. А.7. 3 метою забезпечення корозійної стійкості ненапруженої арматури у залізобетонних конструкціях, які експлуатують у неагресивних середовищах, вміст кислої золи в бетоні не повинен перевищувати за масою витрату портландцементу. При цьому мінімальну витрату цементу встановлюють згідно з ДСТУ Б В.2.7-43. Можливість збільшення вмісту золи у важких, легких бетонах, збірних і монолітних залізобетонних конструкціях установлюють після проведення спеціальних досліджень з корозійної стійкості арматури, деформативних властивостей і довговічності бетонів, виконаних на конкретних матеріалах. А.8. Застосування кислої золи в бетонах залізобетонних конструкцій, у тому числі попередньо напружених, призначених для експлуатації в агресивних середовищах, може бути допущене за умови задоволення вимог СНиП 2.03.11. Застосування золи в бетонах попередньо напружених конструкцій, армованих термічно зміцненою арматурною сталлю, схильною до корозійного розтріскування, не допускається без проведення спеціальних досліджень. А.9. Основні золи зі вмістом оксиду кальцію (СаО) не менше 30 % за масою, при виготовленні будівельних розчинів і бетонів для збірних і монолітних бетонних і
залізобетонних виробів і конструкцій, слід застосовувати як компонент цементу або іншого в'яжучого. При цьому сумарний вміст сірчаних і сірчанокислих з'єднань у бетоні в перерахуванні на SO3 не повинен перевищувати 3 % за масою. ДОДАТОК Б (обов'язковий) ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ВІЛЬНОГО ОКСИДУ КАЛЬЦІЮ (СаОв) ПРИСКОРЕНИМ МЕТОДОМ Б.1 Апаратура, реактиви і розчини - магнітна мішалка; - склянка 500 мл; - конічна колба 500 мл; - колба 250 мл; - піпетка; - агатова ступка; - цукроза, 10 % розчин згідно з ГОСТ 5833; - кислота соляна 0,1 н розчин згідно з ГОСТ 3118; - фенолфталеїн (індикатор), 1 % спиртовий розчин. Б.2. Проведення аналізу Наважку золи масою 1,5 г розтирають в агатовій ступці протягом 5 хв. Наважку свіжорозтертої золи масою (0,2±0,0002) г поміщають у склянку місткістю 500 мл, додають 100 мл 10 % розчину цукрози і перемішують у магнітній мішалці протягом 10 хв, після чого фільтрують у конічну колбу місткістю 500 мл. За допомогою піпетки відбирають 50 мл фільтрату і переносять у колбу місткістю 250 мл, додають 2-3 краплі фенолфталеїну і титрують 0,1 н розчином соляної кислоти. Титрування проводять краплинами до зникнення забарвлення.
КОД УКНД 91.100.15 Ключові слова: золи-виносу теплових електростанцій для бетонів; технічні вимоги, методи контролювання, правила приймання.