НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Будівельні матеріали МАТЕРІАЛИ ЩЕБЕНЕВІ, ГРАВІЙНІ ТА ПІЩАНІ, ОБРОБЛЕНІ НЕОРГАНІЧНИМИ В'ЯЖУЧИМИ Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-207:2009 Київ Мінрегіонбуд України 2010
ПЕРЕДМОВА 1 РОЗРОБЛЕНО: Науково-технічний комітет "Будстандарт" РОЗРОБНИКИ: О. Бобунов; О. Бобунова; Г. Желудков (науковий керівник); В. Захарчук 2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ : наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 23.12.2009 р. № 679 3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 23558-79) Право власності на цей документ належить державі. Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України © Мінрегіонбуд України, 2010 Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів Мінрегіонбуду України Державне підприємство "Укрархбудінформ"
ВСТУП У стандарті використані основні положення ГОСТ 23558-79. Текст стандарту доповнено розділами "Сфера застосування", "Нормативні посилання", "Вимоги безпеки та охорони довкілля".
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ Будівельні матеріали МАТЕРІАЛИ ЩЕБЕНЕВІ, ГРАВІЙНІ ТА ПІЩАНІ, ОБРОБЛЕНІ НЕОРГАНІЧНИМИ В'ЯЖУЧИМИ Технічні умови Строительные материалы
МАТЕРИАЛЫ ЩЕБЕНОЧНЫЕ, ГРАВИЙНЫЕ И ПЕСЧАНЫЕ, ОБРАБОТАННЫЕ НЕОРГАНИЧЕСКИМИ ВЯЖУЩИМИ Технические условия Building materials CRUSHED STONE, GRAVEL AND SANG MATERIALS TREATED BY HYDRAULIC BINDERS Specifications Чинний від 2010-09-01 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 1.1 Даний стандарт поширюється на щебеневі, гравійні та піщані матеріали, оброблені неорганічними в'яжучими (оброблені матеріали), які застосовуються для улаштування основ автомобільних шляхів та аеродромів, а також покриттів доріг IV, V категорій. 1.2 Оброблені матеріали повинні застосовуватися у відповідності із будівельними нормами та правилами. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ У цьому стандарті є посилання на такі нормативні акти та нормативні документи: ДБН В.1.4-1.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні ДБН В. 1.4-2.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва ДБН В.2.5-28:2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення ДСТУ 2867-94 Шум. Методи оцінювання виробничого шумонавантаження. Загальні вимоги ДСТУ 3812-98 Система стандартів у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання ресурсів. Контроль оперативний стічних вод очисних споруд міст і промислових підприємств. Загальні положення ДСТУ Б А.3.2-12:2009 ССБП. Системи вентиляційні. Загальні вимоги ДСТУ Б В.2.1-12:2009 Основи та фундаменти споруд. Грунти. Метод лабораторного визначення максимальної щільності ДСТУ Б В.2.7-32-95 Будівельні матеріали. Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-46-96 Будівельні матеріали. Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-48-96 Будівельні матеріали. Бетони. Базовий (перший) метод визначення морозостійкості. Загальні вимоги ДСТУ Б В.2.7-71-98 (ГОСТ 8269.0-97) Будівельні матеріали. Щебінь і гравій із щільних гірських порід і відходів промислового виробництва для будівельних робіт. Методи фізикомеханічних випробувань ДСТУ Б В.2.7-75-98 Будівельні матеріали. Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-149:2008 Будівельні матеріали. Щебінь і щебенево-піщані суміші із шлаків металургійних для дорожніх робіт. Технічні умови ДСТУ Б В.2.7-185:2009 Будівельні матеріали. Цементи. Методи визначення нормальної густоти, строків тужавлення та рівномірності зміни об'єму. ДСТУ Б В.2.7-187:2009 Будівельні матеріали. Цементи. Методи визначення міцності на згин і стиск
ДСТУ Б В.2.7-188:2009 Будівельні матеріали. Цементи. Методи визначення тонкості помелу ДСТУ Б В.2.7-214:2009 Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення міцності за контрольними зразками ДСТУ ГОСТ 12.1.012-2008 ССБП. Вібраційна безпека. Загальні вимоги (ГОСТ 12.1.012:2003, IDT) ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки до робочих місць (ГОСТ 12.2.061-81, IDT) НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні ДСанПіН 2.2.7.029-99 Державні санітарні правила та норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними та біологічними речовинами ГОСТ12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности (ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги) ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони) ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ.Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности (ССБП. Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования (ССБП. Пожежовибухобезпека статичної електрики. Загальні вимоги) ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов зашиты (ССБП. Електробезпека. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту) ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление (ССБП. Електробезпека. Захисне заземлення, занулення) ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах (ССБП. Методи вимірювання шуму на робочих місцях) ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.2.062-81 ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные (ССБП. Обладнання виробниче. Огорожі захисні) ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности (ССБП. Роботи вантажно-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.3.020-80 ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси переміщення вантажів на підприємствах. Загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.4.010-75 ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. Технические условия (ССБП. Засоби індивідуального захисту. Рукавиці спеціальні. Технічні умови)
ГОСТ 12.4.012-83 ССБТ. Вибрация. Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования (ССБП. Вібрація. Засоби вимірювання і контролю вібрації на робочих місцях. Технічні вимоги) ГОСТ 12.4.013-85 ССБТ. Очки защитные. Общие технические услбвия. (ССБП. Окуляри захисні. Загальні технічні умови) ГОСТ 17.2.3.01-86 Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов (Охорона природи. Атмосфера. Правила контролю якості повітря населених пунктів) ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями. (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами) ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством (Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю) ГОСТ 3476-74 Шлаки доменные и электротермофосфорные гранулированные для производства цемента (Шлаки доменні та електротермофосфорні гранульовані для виробництва цементу) ГОСТ 8735-88 Песок для строительных работ. Методы испытаний (Пісок для будівельних робіт. Методи випробувань) ГОСТ 23732-79 Вода для бетонов и растворов. Технические условия (Вода для бетонів і розчинів. Технічні умови) ГОСТ 27574-87 Костюмы женские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми жіночі для захисту від загальних виробничих забруднень і механічних впливів. Технічні умови) ГОСТ 27575-87 Костюмы мужские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми чоловічі для захисту від загальних виробничих забруднень і механічних впливів. Технічні умови) СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кондиціювання) СНиП 2.09.02-85 Производственные здания (Виробничі будівлі) СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания (Адміністративні та побутові будівлі) СанПиН 4630-88 Правила охраны поверхностных вод от загрязнения (Правила охорони поверхневих вод від забруднення) СП 1042-73 Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию (Санітарні правила організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого устаткування) МУ 4436-87 Гравиметрическое определение пыли в воздухе рабочей зоны и системах вентиляционных установок (Гравіметричне визначення пилу у повітрі робочої зони та системах вентиляційних установок) З ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ 3.1 Оброблені матеріали повинні вироблятися відповідно до вимог даного стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку. 3.2 Оброблений матеріал за міцністю на стиск та розтягування при вигині повинен відповідати вимогам, наведеним у таблиці 1.
3.3 Оброблений матеріал повинен бути морозостійким і при випробуванні витримувати 10, 15, 25 і 50 циклів поперемінного заморожування та відтавання. Коефіцієнт морозостійкості, який характеризується відношенням границі міцності при стиску зразка, що витримав задане число циклів поперемінного заморожування та відтавання, до границі міцності при стиску зразка, що зберігається у нормальних умовах, повинен бути не менше 0,75 для матеріалу марок 75 - 40 та 0,7 для матеріалу марки 20. 3.4 Рекомендації щодо підбору сумішей для обробки кам'яних матеріалів та піску наведені у додатку А. 4 ВИМОГИ ДО ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ 4.1 Кам'яні матеріали і пісок 4.1.1 Обробці неорганічними в'яжучими піддають такі матеріали: - щебенево-піщані суміші; - гравійно-піщані суміші; - щебенево-гравійно-піщані суміші; - піски. 4.1.2 Щебінь з природного каміння, щебінь зі шлаку, щебінь із гравію та гравій, що входять у склад наведених сумішей, за міцністю, яка визначається випробуванням на дробильність у циліндрі або випробуванням на знос у поличному барабані, а також за морозостійкістю повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-75, ДСТУ Б В.2.7-149. 4.1.3 Кам'яний матеріал повинен мати неперервний зерновий склад з коефіцієнтом однорідності 0,6-0,8 та відповідати вимогам таблиці 2. Допускається використання суміші з перервним зерновим складом, крива розсіву якої відповідає наведеним у таблиці 2 вимогам. 4.1.4 Природний пісок, а також пісок з відходів подрібнення гірських порід повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-32. Зерновий склад піску у суміші з кам'яним матеріалом повинен відповідати вимогам таблиці 2.
4.1.5 Придатність вихідного кам'яного матеріалу встановлюють за результатами випробувань обробленого матеріалу, який повинен відповідати вимогам даного стандарту. 4.2 В'яжучі матеріали Як в'яжучі для обробки кам'яних матеріалів та піску слід застосовувати: - портландцементи, у тому числі пластифікований та гідрофобний, а також шлакопортландцемент; - шлаки чорної металургії з добавкою портландцементу або вапна; - паливні шлаки, золошлакові суміші або золи ТЕС з добавкою портландцементу або вапна. 4.2.1 Цементи Портландцемент та шлакопортландцемент повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-46, при- цьому початок тужавлення цементу повинен наступати не раніше ніж через 2 год з моменту його затворення. Для збільшення строків тужавлення та зниження витрат цементу при виробництві обробленого матеріалу можуть бути введені поверхнево-активні добавки (СДБ, милонафт, асидол тощо). 4.2.2 Шлакове в'яжуче на основі шлаків чорної металургії Шлаки чорної металургії за активністю повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-149 та ГОСТ 3476. Питома поверхня неподрібнених гранульованих шлаків повинна бути не менше 100 см2/г, а подрібнених шлаків - не менше 1000 см2/г. В'яжучі на основі шлаків чорної металургії повинні містити 50 - 98 % шлаку та відповідно 502 % портландцементу або 90 - 99 % шлаку та 10 - 1 % вапна. Міцність на стиск в'яжучого на основі шлаків чорної металургії у віці 28 діб повинна бути не менше 10 МПа (100 кгс/см2). 4.2.3 Шлакове в'яжуче на основі паливних шлаків і зол Вміст сірчаних та сірчанокислих з'єднань (у перерахунку на SO3) у шлаках, золах та золошлакових сумішах повинен бути не більше 3 % за масою. Втрати при прожарюванні повинні бути для шлаків не більше 2 % за масою, для зол та золошлакових сумішей - не більше 10 %. Питома поверхня мелених паливних шлаків та зол повинна бути 3500 -4000 см2/г. В'яжуче на основі паливних шлаків або зол повинно містити 75 - 95 % шлаку (золи) та 5 - 25 % портландцементу або 85 - 95 % шлаку (золи) та 5 - 15 % вапна за масою. При застосуванні
активних зол у випадку отримання в'яжучого потрібної марки, введення портландцементу або вапна не обов'язково. Міцність на стиск шлакового в'яжучого на основі паливних шлаків та зол у віці 28 діб повинна бути не менше 10 МПа (100 кгс/см2). 4.3 Вода При обробці кам'яних матеріалів та піску застосовують воду згідно з ГОСТ 23732 або ГОСТ 2874. Вода не повинна містити шкідливих домішок, що заважають нормальному тужавленню та твердненню в'яжучого. Не допускається застосовувати воду, якщо загальна концентрація розчинених у ній солей перевищує 5000 мг/л, а іонів SO4 - 2700 мг/л. Водневий покажчик рН повинен бути не менше 4. 4.4 Якість вихідних матеріалів перевіряють перед початком виробництва, а також при зміні постачальника, але не рідше одного разу на квартал. Результати цих випробувань повинні зберігатися у виробника матеріалів оброблених. 5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 5.1 За ГОСТ 12.1.007 мінеральні матеріали та підприємства з їх виробництва відносяться до III класу небезпеки. Згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005 рівень забруднення повітря робочої зони пилом мінеральним при виробництві та застосуванні матеріалів за призначенням не повинен перевищувати 4 мг/м3. 5.2 Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у сировині, яку використовують для виготовлення оброблених матеріалів, не повинна згідно з ДБН В.1.4-1.01 перевищувати 370 Бк/кг. Контроль - згідно з ДБН В.1.4-2.01. 5.3 Приміщення, в яких виготовляють оброблені матеріали, повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02, бути оснащені припливно-витяжною вентиляцією згідно з ДСТУ Б А.3.2-12 та СНиП 2.04.05, питною водою згідно з ГОСТ 2874, освітленням з урахуванням вимог ДБН В.2.5-28. Побутові приміщення повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04. 5.4 При виготовленні оброблених матеріалів повинні виконуватись вимоги санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого устаткування, встановлені ГОСТ 12.2.003, ДСТУ ГОСТ 12.2.061, ГОСТ 12.2.062, ГОСТ 12.3.002, СП 1042. 5.5 Устаткування і комунікації повинні мати захисне заземлення та занулення згідно з ГОСТ 12.1.019 та ГОСТ 12.1.030. 5.6 Захист від статичної електрики слід виконувати у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.018 та ГОСТ 12.1.019. 5.7 Рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати норм, які встановлені ДСН 3.3.6.037. Вимоги безпеки - згідно з ГОСТ 12.1.003. Контроль рівня шуму - згідно з ГОСТ 12.1.050 та ДСТУ 2867. 5.8 Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, які встановлені ДСТУ ГОСТ 12.1.012 та ДСН 3.3.6.039. Контроль рівня вібрації - згідно з ДСТУ ГОСТ 12.1.012 та ГОСТ 12.4.012. 5.9 Параметри мікроклімату на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042. Контроль - згідно з ДСН 3.3.6.042. 5.10 При виготовленні оброблених матеріалів слід виконувати вимоги пожежної безпеки, встановлені ГОСТ 12.1.004, НАПБА.01.001.
5.11 Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.009 та ГОСТ 12.3.020. 5.12 Працівники повинні використовувати засоби індивідуального захисту: - рукавиці згідно з ГОСТ 12.4.010; - окуляри захисні згідно з ГОСТ 12.4.013; - костюми захисні згідно з ГОСТ 27574 та ГОСТ 27575.
5.13 Викиди в атмосферу шкідливих речовин не повинні перевищувати норм, установлених для підприємства-виробника оброблених матеріалів, на підставі ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201. Контроль-згідно з ГОСТ 17.2.3.01. Концентрація пилу мінерального в повітрі населених місць у районі розміщення підприємств з виробництва матеріалів не повинна перевищувати 0,05 мг/м3 відповідно до вимог ДСП-201. Контроль - згідно з МУ 4436. 5.14 Стічні води повинні відповідати вимогам СанПиН 4630. Контроль стічних вод - згідно з ДСТУ 3812. 5.15 Відходи, які утворюються при виробництві оброблених матеріалів, утилізуються у відповідності з вимогами ДСанПіН 2.2.7.029. 5.16 До виконання робіт з виготовлення оброблених матеріалів допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли: - попередній медичний огляд у відповідності з вимогами наказів МОЗ України; - професійну підготовку; - вступний інструктаж з безпеки праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки та електробезпеки. 5.17 Під час виготовлення оброблених матеріалів необхідно: - дотримуватись установлених технологічних процесів; - виконувати інструкції з безпеки праці на кожному робочому місці; - дотримуватись правил особистої гігієни; - використовувати засоби індивідуального захисту. 5.18 При улаштуванні з оброблених матеріалів дорожніх та аеродромних покриттів та основ потрібно дотримуватись вимог, що передбачені правилами техніки безпеки при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг. 6 МАРКУВАННЯ 6.1 Виробник повинен гарантувати відповідність оброблених матеріалів вимогам даного стандарту і при відвантаженні споживачу супроводжувати кожну партію документом про якість, в якому вказується: - найменування виробника; - номер партії, дата виготовлення; - номер і дата видачі документа; - кількість обробленого матеріалу; - склад обробленого матеріалу, його гарантована марка, а також морозостійкість і активність природних радіонуклідів;
- штамп ВТК або підпис особи, що відповідає за якість продукції; - позначення даного стандарту. 7 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ 7.1 Оброблений матеріал може транспортуватися будь-яким видом транспорту. При перевезенні автомобільним транспортом документ видається на оброблений матеріал, який відвантажують у кожен автомобіль. При транспортуванні не допускається висихання та надмірне зволоження оброблених матеріалів. 7.2 Зберігати матеріали слід окремо за марками, морозостійкістю, активністю природних радінуклідів, крупністю тощо. 8 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАНЯ 8.1 Границя міцності оброблених матеріалів на стиск та розтягування при вигині визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-214 із таким доповненням. Від кожної партії обробленого матеріалу відбирають пробу, з якої готують серію зразків, що складається з трьох контрольних зразків-кубів. Ущільнення зразків здійснюють вібруванням з привантажуванням 50 г/см2, або методом стандартного ущільнення трамбуванням 75 ударами гирею масою 2,5 кгс, що падає з висоти 30 см, або пресуванням під тиском 200 кгс/см2 із витримуванням протягом 3 хв. Випробування зразків здійснюють через 7 і 28 діб нормального тверднення (при температурі (20±2) °С та відносній вологості повітря не менше 90 %). Перед випробуванням на міцність зразки на 24 год занурюють у воду для водонасичення. Спочатку зразки заливають водою на 1/3 висоти, через 8 год зразки заливають повністю та витримують ще 16 год. 8.2 Морозостійкість оброблених матеріалів визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-48 з таким доповненням. Перед визначенням морозостійкості зразки після 28 діб нормального зберігання витримують у воді протягом 48 год. 8.3 Випробування вихідних матеріалів здійснюють: - кам'яних матеріалів та піску - згідно з ГОСТ 8735, ДСТУ Б В.2.7-71 та ДСТУ Б В.2.7-32; - портландцементу та шлакових в'яжучих на основі шлаків та зол ТЕС - згідно з ДСТУ Б В.2.7-185, ДСТУ Б В.2.7-187, ДСТУ Б В.2.7-188; - в'яжучих на основі шлаків чорної металургії - згідно з ДСТУ Б В.2.7-149. 9 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ 9.1 Поставку та приймання обробленого матеріалу здійснюють партіями. До партії входить оброблений матеріал однієї марки і складу, виготовлений з одної вихідної сировини протягом однієї зміни на одній змішувальній установці. Кількість обробленого матеріалу в партії не повинна перевищувати 1000 м3 (2000 т). 9.2 Виробник повинен контролювати кожну партію обробленого матеріалу за міцністю на стиск. Міцність на розтягування при вигині та морозостійкість визначають один раз для кожних 20 тис. м3, а також при кожній зміні складу матеріалу, але не рідше одного разу на квартал. 9.3 Активність природних радіонуклідів визначають при зміні постачальника, але не рідше одного разу на рік.
9.4 Споживач має право здійснювати контрольну перевірку відповідності обробленого матеріалу вимогам даного стандарту, застосовуючи при цьому порядок відбору проб та методи випробувань, наведені у цьому стандарті. 10 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА 10.1 Виробник гарантує відповідність обробленого матеріалу всім вимогам цього стандарту при дотриманні умов приготування, транспортування та укладання, встановлених даним стандартом, та правилами виконання робіт з улаштування основ та покриттів при будівництві автомобільних шляхів.
ДОДАТОК А (довідковий) РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДБОРУ СУМІШЕЙ ДЛЯ ОБРОБКИ КАМ'ЯНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ПІСКУ А.1. Орієнтовну витрату в'яжучого для обробки кам'яного матеріалу та піску в залежності від його марки наведено у таблиці А.1.
Остаточна витрата в'яжучого уточнюється на основі лабораторного підбору на конкретних матеріалах. А.2. При обробці кам'яних матеріалів і піску цементом може бути введена пластифікуюча добавка (лігносульфонат технічний ЛСТ тощо). Для покращення морозостійкості оброблених матеріалів може бути введена повітровтягуюча добавка (милонафт, етилсиліконат натрію ГКЖ10 тощо). Витрати добавок уточнюють при лабораторному подборі. А.З. Вміст води в оброблених матеріалах повинен відповідати оптимальному значенню, що визначається за максимальною щільністю. При розрахунку необхідної кількості води слід враховувати вологість вихідних матеріалів. Для визначення оптимальної кількості води у суміші, що забезпечує отримання зразків максимальної щільності, виготовляють серію зразків з однієї суміші з різною кількістю води. Оптимальною кількістю води у суміші з урахуванням водопоглинання матеріалів вважають таку, яка забезпечує максимальну щільність зразка. Максимальну щільність зразків визначають згідно з ДСТУ Б В.2.1-12.
Код УКНД 91.100.15 Ключові слова: матеріали щебеневі, гравійні, піщані, технічні вимоги, методи контролювання, суміші для обробки кам'яних матеріалів.