Вилучення всіх продовольчих запасів
Організація ГЕНОЦИДУ
•Постанова Політбюро ЦК(б)У "Про заходи по посиленню хлібозаготівель" від18 листопада 1932 р. •Постанова ЦВК та РНК УСРР"Про заходи по посиленню хлібозаготівель" від 20листопада1932р. •Лист ЦК(б)У про обов'язкове вивезення всіх наявних колгоспних фондів, у тому числі насіннєвого, в рахунок виконання плану хлібозаготівель від 24 грудня 1932р.
Заборона виїзду за межі
Співробітники Конотопського окрвідділу ДПУ – активні учасники проведення заходів по забезпеченню хлібозаготівлі 1930-і роки України
Директива ЦК ВКП(б) та РНК СРСР "Про запобігання масового виїзду селян" від 22 січня 1933 р.
Заборона інформації Постанова ЦКВКП(б) "Про поїздки по СРСР іноземних кореспондентів" від 23 лютого 1933 р. та ін. «Чорна» дошка в с. Верхня Сироватка
Організація ГЕНОЦИДУ В 1932 році Україні були доведені нові, нереальні до виконання плани хлібозаготівель. 6 липня відбулась конференція КП(б)У, на якій розглядалось лише одне питання – майбутніх хлібозаготівель. Присутні на ній найближчі співробітники Сталіна, В.Молотов і Л.Каганович рішуче зажадали безумовного виконання плану хлібозаготівель. Інструментом виконання хлібозаготівельних планів став тотальний державний терор, який привів до вилучення всіх продовольчих запасів.
Каганович Л.
Заготовка хлібу колхозу Єдиний труд 1932 рік
Молотов В.
Мобілізація комуністів на хлібозаготівлі
Постанова політбюро ЦК КП(б)У “Про заходи по підсиленню хлібозаготівлі” 18 листопада 1932 року
Лист Постишева до голів сільрад про відповідальність за виконання плану хлібозаготівлі
Павло Постишев – у січні 1933 р. направлений в Україну як 2-й секретар ЦК КП(б)У з особливими повноваженнями. Головним завданням, яке поклав на нього Сталін, було «безумовне виконання плану хлібозаготівель». Після виконання цього «плану» Постишев став головним ініціатором і безпосереднім керівником репресій проти української інтелігенції.
Хлібозаготівля: с. Коржі Роменського району
7 серпня 1932 року ЦВК та РНК СРСР ухвалили Постанову “Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності”. Відповідно до цієї постанови, так зване розкрадання колгоспного майна каралось розстрілом чи позбавленням волі не менш як на 10 років. Навіть за кілька зрізаних колосків на ще недавно власному полі голодуючих нещадно карали. Неадекватність провини і кари була настільки разючою, що у народі постанова отримала назву
“Закон про п’ять колосків”.
З оперативного бюлетеня ГПУ УСРР “О ходе работы по сельской контрреволюции” Грудень 1932 року”
Вислання за межі України
Постанова Чернігівського обласного оргкомітету про виселення за межі України жителя села Хоминці Роменського району Ковтуна В.Д. за невиконання держзобов’язань з хлібозаготівлі та посівної кампанії 8 травня 1933 року (бланк)
Чорні дошки Господарства занесені на “чорні дошки оточуються збройними загонами”
Забороняється торгівля та ввезення будьяких товарів
Звідти вивозять усі продовольчі та насінневі запаси
Занесення населеного пункту або території на “чорні дошки” ставоло рівнозначним смертному вироку їх жителями
Буринський район м. Буринь (артіль кустарів-шапошників, райстрахкаса, „Заготекспорт”, райпрофрада, колгоспи: „2-а більшовицька”, „Червоний прапор”); с. Дяківка (сільгоспартіль „12-річчя Жовтня”, колгосп „Наша праця”) с. Клепали (Колгосп „Червона Україна") с. Попова Слобода (артіль ім. Молотова, "Шевченка", "Українець", "Дніпрова хвиля", "Петровського", "Сталіна", "Перше травня", "Червоний Донбас") с. Успенка (колгосп ім. Леніна) с. Червона Слобода (сільгоспартіль "Восьме березня") с. Бурики Миколаївська сільрада Михайлівська сільрада Головинська сільрада Великописарівський район с. Стара Рябина Конотопський район с. Бочечки с. Козацьке с. Малий Самбір с. Хижки
Недригайлівський район c. Сміле с. Бурики с. с. Деркачівка с. Курмани с. Томашівка С.-Будський с. Чернацьке (колгосп "Червоний Жовтень") с. Чернацьке Тростянецький с. Боромля (Артілі ім. Сталіна, "Паризька комуна", Шлях до комунізму", "13-річчя Червоної армії", "Перемога незаможника") Шосткинський с. Прокопівка с. Ображіївка Лушницька сільрада Купецька сільрада Тимонівська сільрада Пирогівська сільрада Ямпільський с. Чуйківка с. Шатрище
Чорні дошки Роменський район
Калинівка Вел. Будки Вовківці
Овлаші Герасимівка
Москалівка Попівщина
•с. Герасимівка •с. Сміле •Калинівська сільрада •Перекопівська сільрада •Оксютинська сільрада •Попівщанська сільрада •Плавинівська сільрада •Хоминська сільрада •Пустовійтівська сільрада •Великобудківська сільрада •Вовківська сільрада •Андріяшівська сільрада •Москалівська сільрада •Коржівська сільрада •Ярошівська сільрада •с.Біловод ( колгосп „Вільний шлях” ) •с. Андріяшівка ( колгосп „ім.. Леніна”) •с. Вовківці ( колгосп „Новий побут ”) •с. Овлаші ( колгосп „Червоний лан”) •с. Оксютинці (колгосп „Більшовик”) •с. Олексіївка ( колгосп „Червоний степ”) •с. Перекопівка (колгосп „12-річчя жовтня”) •с. Пустовійтівка ( колгосп „Боротьба”) •с. Ярошівка ( колгосп „Червоний партизан”) •с. Хоминці ( колгосп „Трудова нива”) •Миколаївська сільрада •с. Плавинище ( колгосп „Нове життя”)
Путивльський торгсін
Напрямки міграції населення внаслідок Голодомору Масовий відтік населення з сіл почався в 1932 році. Люди втікали з села не для того, щоб працевлаштуватися, а просто вижити. переселення в пошуках роботи до міст, де існувало промислове виробництво, заводи, залізничні станції (Суми, Конотоп, Шостка)
Середина-Буда
Р
Ямпіль Шостка
Р
Глухів
Ф С
Кролевець
ніч на пів
Буринь
Р
Конотоп
на північ
Путивль
Білопілля
Суми
Недригайлів
Краснопілля
Ромни Липова Долина
Лебедин Тростянець
Охтирка
Велика Писарівка
на ів рк Ха
міграція населення з південних районів на північ області (Шостинський, Ямпільський, СБудський райони),де масштаби голоду були значно менші внаслідок здобування продуктів з лісу переселення в напрямку Харкова, в т.ч. для пошуку роботи на крупних промислових заводах в місті переселення в прикордонні міста та села РРФСР, де масового голоду не було. Вже за декілька км. від українських сіл (в напрямку Росії) не спостерігалось проблем з продуктами харчування
Наслідки політики Голодомору
Кількість зібраний свідчень в містах та районах області Середина-Буда
В усіх містах та районах області зібрано 39478 свідчень очевидців Голодомору
906
Ямпіль 1034 Шостка 731
954 986 Глухів 57
1390 Кролевець Путивль 1148 340 Конотоп Буринь 3009
2029
Білопілля 2020
Суми
Недригайлів
Краснопілля 2285
1695
3123 3055
1566
941
Ромни
2223
Липова Долина 495
Лебедин 986
1379 Тростянець 1368 Охтирка 1340
Велика Писарівка 832
Очевидці свідчать “Наша вулиця була густонаселеною, у кожному дворі – дітейдітей... А 33-й рік викосив, сім’ями повмирали. Наші сусіди савчонкови були людьми роботящими. Та в 1932 році їх розкуркулили і пусткою стало наше дворище. От там і влаштували загальну могилу. Глуха стіна нашої хати виходила якраз до бджільника і мені весь час здавалося, що в ямі люди ворушаться, стогнуть, намагаються вибратися. Багато літ пройшло, притупився біль, забулися образи, а могилу цю і свій страх ніяк забути не можу...” Биченко О.І. с. Піски Буринського району Були такі сім'ї в Хоружівці, де вимерли всі. Особливо страшний був голод на весні 1933 року, коли люди були виснажені після зими, потрібно було землю обробляти, а сил не було і не було чим сіяти. Багато мерло людей, особливо дітей, влітку, коли почав дозрівати хдіб. Голодні діти натирали зерна з незрілого колосся і їли його. Але їхні шлунки були настільки виснажені, що не могли перетравити таку їжу, і діти помирали в страшних муках. Ющенко В.Т. с.Хоружівка, Недригайлівського району
Очевидці свідчать Я оце вже вік звікувала, а так ту владу і не зрозуміла: це ж треба буть такою придуркуватою, щоб дорослих по тюрмах погноїть, а самій взятись їх дітей годувать. Їй-богу, треба бути несповна розуму. Так тільки малолітки нерозумні роблять: пташине гніздо зруйнує, пташенят-дрібноту геть вигоне, а одного собі для потіхи залишить і вигодовує, бавиться ним. Отак і ми, як пташенята, в тому патронаті були. Сестричок, братика, батьків влада вбила, а мене взяла вигодовувати, щоб потім весь вік дорікати: "Тебя совецкая власть воспитывала, а ты неблагодарная ее хулишь". Та тут не хулити треба, а чорними прокльонами проклинати. І тих, хто її видумав, заразу таку, і тих, хто голод творив, і тих, хто її відродити хоче. Лобода К.Г. с. Пристайлове Лебединського району Сумської області Найтяжчим був 1933 р. Але не тому, що не було врожаю, врожай зібрали непоганий. Та його забрали у людей до зернини. Ходили по 15 чоловік забирати зерно, заглядали в кожну щілину, де приховаєш було пригірш якого зерна, знайдуть, обов 'язково заберуть та ще й поб'ють. Мати приховала в глечику квасолі, знайшли і забрали все до квасолини. Голод зробили люди. Вийдеш за село до лісу збирати різні бур 'яни, а там людей бродить голодних сила, шукають то калачики, то звіт конюшини. Вулицями бродили, змучені, голодні, на вулицях і мерли. Чуб О.А. с.Куземин Охтирського району Сумської області Багато вимерло людей... Була виділена бригада, яка збирала мертвих, а потім десь закопувала. Часто де знаходили мертвого, там і закопували: край дороги, на городах... Моя мама (Наталя Данилівна, 1901 р. народження) в ті часи була пухлою від голоду. Батько помер і лежав у домівці три дні, бо нікому було викопати яму, щоб поховати. Багатодітні родини брали своїх дітей і, щоб ті не померли з голоду, відводили їх на ринок і залишали там. Горбачова Т.С. с.Северинівка Сумського району Сумської області
Літо було дощове, добре вродила корза (трава). Щоб змолоти корзу, робили ступи і жорна. І от ми ночами на жорні драли, а в ступі товкли олію, щоб потім олію продати, а хліба купити. Все це робили вночі, і олію ходили давити вночі, і на поїзд на Скрягівку вночі, бо були засідки, і все це відбирали, жорна і ступи розбивали, не давали жити. Хто це робив? Наші уповноважені власті. Популях Л.В, с.Боромля Тростянецького району Сумської області
Кількість жертв Середина-Буда
307 146
Робочими групами з дослідження Голодомору
Ямпіль
186 Шостка
встановлено 48208 жертв.
(за свідченнями очевидців голодомору та на підставі аналізу книг реєстрації смертей за 1932 – 1933 роки). В області виявлено 1370 населених пунктів, мешканці яких постраждали внаслідок Голодомору (в т.ч. 214, які на сьогодні не існують), з них по 868 населених пунктах виявлено жертви.
171 Глухів
473 Кролевець
1228
Путивль
62
Конотоп Буринь
136
8900
2109 Ромни
Білопілля
4709
2373
Суми
Недригайлів
Краснопілля
4921
100 Липова Долина
3439
1697
1744
3847
1226
Лебедин
590
Тростянець
4327 Охтирка
986
Велика Писарівка
4615
Позначення (фон): питома вага району в загальнообласній кількості смертних випадків
РАГСові книги Оцифровано всі книги реєстрації смертей за 1932 ‑ 1933 роки. Частина цих матеріалів увійшла до обласного тому. Робочими групами з дослідження Голодомору встановлено 48067 жертв (за свідченнями очевидців голодомору та на підставі аналізу книг реєстрації смертей за 1932 – 1933 роки). При цьому робочими групами з книг реєстрації смертей до обліку жертв Голодомору були занесені ті особи, які за причиною смерті померли внаслідок голоду, виснаження тощо. В державному архіві області знаходяться книги реєстрації смертей за 1932 – 1933 роки, які містять 55793 актові записи про смерть.
Акт про смерть: Тесленко Марія, 13 років Причина смерті – від недоїдання с. Шкуратівка Білопільського району
Акт про смерть: чоловік, 50 років Причина смерті – безбілковий набряк м. Лебедин
РАГСові книги Акт про смерть: Чугай Іван, 7 років Причина смерті – недоїдання с. Гребениківка, Тростянецького району
Акт про смерть: Романій Пилип, 50 років Причина смерті – з голоду Роменський район
Помирали сім’ями
Інформація з РАГСових книг м. Охтирка Бабенко Андріян Федорович, 55 р., помер 14.06.1932 від кахексії* Бабенко Михайло Андрійович, 11 р., помер 18.05.1933 від виснаження** Бабенко Маруся Андріївна, 8 р., померла 20.05.1933 від виснаження** Бабенко Марфа Миколаївна, 53 р., померла 23.05.1933 від виснаження** Бабенко Василь Федорович, 45 р., помер 11.05.1933 від хиби серця** Бабенко Катерина Василівна, 2 р., померла 30.04.1933 від виснаження** Бабенко Іван Васильович, 18 р., помер 17.05.1933 від виснаження** Бідаков Михайло Михайлович, 10 р., помер 17.05.1933 від виснаження** Бідакова Ліда Михайлівна, 6 р., померла 21.05.1933 від виснаження** Бідакова Тетяна Михайлівна, 5 р., померла 22.05.1933 від виснаження** Бідаков Борис Михайлович, 7 р., помер 28.05.1933 від виснаження** Дударенко Іван Сергійович, 8 р., помер 21.03.1933 від виснаження** Дударенко Сергій Григорович, 38 р., помер 03.04.1933 від запалення легенів** Дударенко Микола Сергійович, 1 р., помер 05.04.1933 від виснаження** Дударенко Василь Сергійович, 2 р., помер 20.04.1933 від виснаження** Дударенко Меланка Сергіївна, 11 р., померла 20.04.1933 від виснаження** * - Книга РАГС. ДАСО, ф.Р-7720, оп.23, спр. 103, арк. 1-220; ** - Книга РАГС. ДАСО, ф.Р-7720, оп.23, спр. 108, арк. 1-299. Білопільський район, с. Курасове Верхосульська с.р. Ярмоленко Ганна Йосипівна, 11 р., укр., померла 30.05.1933 р., діагноз не вказано. Ярмоленко Маруся Йосипівна, 9 р., укр., померла 02.06.1933 р., діагноз не вказано. Ярмоленко Тетяна Йосипівна, 7 р., укр., померла 08.06.1933 р., діагноз не вказано. Ярмоленко Іван Йосипович, 15 р., укр., помер 11.06.1933 р., діагноз не вказано. Ярмоленко Йосип, 43 р., укр., помер 26.06.1933 р., діагноз не вказано. Ярмоленко Сашка Йосипович, 16 р., укр., помер 06.07.1933 р., діагноз не вказано. Ярмоленко Уляна Федорівна, 40 р., укр., померла 06.07.1933 р., діагноз не вказано.
**** - Книга РАГС. ДАСО, ф.Р-7720, оп.1, спр.439, арк.1-191.
Динаміка смертності
Причина смерті: УКРАЇНЕЦЬ
Випадки людоїдства Спогади Івана Михайловича Топчія, 1914 р.н., жителя м. Охтирки Знаю з розповідей мами про людоїдство. У с. Мошенці жила жінка. У місті на базарі підбирала діток, вдома різала, робила котлети, продавала на базарі. У неї в погребі знайшли одяг, взуття, черепи, сліди від крові. Спогади Івана Івановича Ворони, 1927 р.н., жителя с. Пекарі (Конотопський район) Одного разу жінка на ім’я Ганна порубала своїх двох хлопчиків, посолила і поклала в чавун. Потім варила і їла. На неї було донесено в міліцію про зникнення дітей. І міліція приїхала, найшла у чавуні пальці дітей. Її було заарештовано. І більше вона ніколи не поверталася сюди. Ось до чого доводить голод.
Кроме участившихся случаев смерті от недоедания, которые доходят до 10-15 челов. на день в некоторых селах, есть случаи людоедства /в Марковке/ Спогади Поліни Федорівни Шестопал, 1919 р.н., жительки с. Біликівка (Білопільський район) Пам’ятаю, у Крупського Кузьми померла всі сім’я (7 чоловік), а він сам гриз руки в померлих, до самих плечей пообгризав. З книги жителя с. Чернеча Слобода (Буринський район) Луки Гусака „Сповідь приреченого” На кутку Заярівка в одній сім’ї вмерла дитина – з’їла мати, а другу дитину найшли мертву в житі в скрині, сховану на м’ясо. На Новоселиці один чоловік, з’ївши померлу дитину, пішов до сусідки, в якої позавчора вмер чоловік з голоду. Та сказала, що її чоловік умер не дуже худий. Порадившись, пішли й відрили на м’ясо. Нібито з того м’яса варили і продавали дриглі. При обшуку найшли голову та обрізані кості.
З інформації секретаря Улянівського райкому КП/б/У воєнкому Охтирського 68-го Червонопрапорного полку 8 червня 1933 р.
Випадки самосуду КРИМІНАЛЬНИЙ ВИРОК ВИЇЗНОЇ СЕСІЇ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ НАРОДНОГО СУДУ ТАЛАЛАЇВСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ЗАСУДЖЕННЯ ГРУПИ СЕЛЯН С. ЯРОШІВКА ТАЛАЛАЇВСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА ВБИВСТВО М.А.ЧЕРНЕНКО, ЯКА ВКРАЛА ВІДРО КАРТОПЛІ ДЛЯ ГОЛОДУЮЧИХ БРАТІВ І СЕСТЕР 19 червня 1933 р. Протокол виїзної сесії судового засідання народного суду Талалаївського району в кримінальній справі. 1933 р. червня 19 дня, народний суд Талалаївського району слухав справу про звинувачення Діденка Юрка Марковича та Михайла Марковича, Горбаня Миколи Петровича, Міщенка Федора Степановича за ч.2 146 арт. КК. ... Надано слова гром[адському] обв[инувачу] т. Радченку, який доводив, що усі звинувачені поставились до Черненкової по-бандитські. За відро картоплі, яку дівчинасирота взяла, забили. Тому вимагаю від суда застосувати 2 ч. 146 арт. КК.
Маруся була примушена тікати під піч. Тоді звинув[ачені] примусили сестру Марусі Катерину полізти під піч та зачепити Марусю і витягти, що та зробила, полізла і зав’язала за ногу. Після чого звинув[ачені] взяли за кінець та витягли із-під печі, та потім Діденко Юрко, як він признався, закинув вірьовку на шию і її потягли із хати. Коли витягли із хати, то почали знущатись, били таку, оскільки свідки чули плач, стогнання і ойкання. Звинув[ачений] Міщенко запропонував зв’язати руки назад та пустить, але коли зв’язали руки назад, то помертвіла, не могла іти. Тоді звинув[ачений] Горбань предложив руки розв’язати, що й зробили, після чого, як стверджують звинув[ачені] Горбань і Міщенко пішли додому, а Діденко Юрко повів далі, де остаточно у балці з неї знущався та мордував, залишивши таку на яру, де вона долежала до ранку, а потім померла, що видно із акта лікпома.
Головуючий Цигура
(Витяг)
Допитані звинув[ачені] винними себе визнали.
ф.Р-5970, оп.6, спр.894, арк.35, 41-43. Оригінал. Рукопис.
Із пояснень свідків показу звинув[ачення] та матеріалів, що є при справі, судовим слідством встановлено, що у с. Ярошівці мешкала сім’я сиріт померлого Черненка Антона в кількості 8 їдців. В час організації колгоспів їх було залучено до колгоспу 5 червня проти 6 Маруся залізла до погріба гр. Міщенко, де взяла картоплі у кармани та у пазуху, де Міщенко її впіймала та почала кричати. …
Діти – жертви Голодомору “Дитячий будинок розрахований на 75 дітей. В сучасний момент дітей є 218, крім цього є фактичний
щоденний приплив 1-2-3 дітей. Кошти передані з Одлкомісії по боротьбі з безпритульністю витрачені. Витрачені майже всі спецкошти. В дальнішому на кошти харчування по кошторису
не можливо прогодувати таку кількість дітей.” Доповідна записка завідуючого Роменським дитячим будинком до районного відділу народної освіти про погіршення стану дитячого будинку. Серпень 1933.
Діти – жертви Голодомору
Постанова бюро Охтирського райкому КП(б)У про велику кількість опухлих від голоду безпритульних дітей та їх смертність в квітні-серпні 1933 року
Діти – жертви Голодомору
Відомості про смертність дітей Лебединського дитячого будинку 1933-1934 роки
Діти – жертви Голодомору В м. Лебедин з липня по грудень 1933 року (тобто в період коли голод вже поступово припинявся) згідно з книгами реєстрації смертей померло 468 осіб, з них 270 невідомі особи, померлі від безбілкового набряку, з них 92 дітей. Можна зробити припущення, що це особи, які були підібрані просто на вулицях міста.
Книга РАГС. ДАСО, ф. Р -7720. оп. 22. спр. 68, арк. 81 – 144
Акт про затримання з житніми колосками 16-річного колгоспника, складений в с. Коржі Роменського району
Акт 1933 р. липня 21 дня об’їздник по охороні врожаю ІІІ бригади вспіймала на кологоспній на колгоспній ниві, як зрізав колоски колгоспник Галенко Василь Петрович 16 років. У нього виявлена одна третя частина мішка житних колосків, які відібрані з мішком і ножницями. Колоски ці він зрізав на бувшій своїй ниві мірою 0,5 га.
Комуністам - не голодувати! Витяг з протоколу засідання Тростянецького райкому КП(б)У про тяжкий продовольчий стан в районі, збільшення смертності через голодування. 12 березня 1933 року “1. Отметить, что в ряде сел, как Боромля, Жигайловка, Бранцовка, Белка имеется значительное количество хозяйств (100-150), а по другим 15-20, которые находятся в тяжелом продовольственном положении и голодают. Одновременно с этим
увеличилась смертность, особенно старых возрастов и детей … 8. Отмечая недопустимое явление, когда в с.Жигайловка на кладбище скопилось около 16 гробов незакопаных, причем со стороны сельсовета и партячейки никаких мер принято не было… …
10. Предложить секретарям партийных ячеек не допускать ни одного случая голодовки комунистов, комсомольце и колхозного актива, а фракции райисполкома, выделить для этого специальный фонд ”
Протокол закритого засідання бюро Липоводолинського райкому КП/б/У про опір виконанню хлібозаготівлі та посилення репресій до осіб, які протидіють хлібозаготівлі, в сс. Липова Долина, Капустинці, Русанівка, Синівка Липоводолинського району Харківської області. 17 січня 1933 р
Інформація секретаря Буринського райкому КП/б/У про засуджених за невиконання хлібозаготівлі по Буринському району Чернігівської області за 1932 р. Не раніше 1 січня 1933 р.
За опір хлібозаготівлям – концтабір
ОБВИНУВАЛЬНИЙ ВИСНОВОК У СЛІДЧІЙ СПРАВІ ЖИТЕЛЯ ХУТОРА МАТЯШІ ЯСНОПІЛЬЩИНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ЛИПОВОДОЛИНСЬКОГО РАЙОНУ Г.Н. СЕВЕРІНА, ЗВИНУВАЧУВАНОГО В ПРОВЕДЕННІ КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНОЇ АГІТАЦІЇ ПРОТИ ЗАХОДІВ ВЛАДИ НА СЕЛІ Не пізніше 4 січня 1933 р. В Харьковский Облотдел ГПУ УСРР поступили сведения о том, что кулак, житель хутора Матяши, Яснопольского с/совета, Липово-Долинского района СЕВЕРИН Григорий Никанорович проводит к-р кулацкую агитацию против выполнения мероприятий, проводимых соввластью на селе. Проведенным по данному делу следствием установлено, что кулак, распродан[ный] в 1931 году за невыполнение государственных налогов, СЕВЕРИН Григорий Никанорович злостно уклонялся от выполнения хлебозаготовки (прятал хлеб в землю), ведет к-р кулацкую агитацию среди селян против мероприятий, проводимых соввластью на селе. В 1931 году в момент проведения хлебозаготовительной кампании кулак СЕВЕРИН Григорий проводил кр кулацкую агитацию, призывая селян не вывозить хлеба государству, при этом говорил: "ЭТОТ ХЛЕБ ГНИЕТ НА ВОКЗАЛАХ, СТАНЦИЯХ И ПРИСТАНЯХ И СОВВЛАСТЬ ЕГО ОТПРАВЛЯЕТ ЗА ГРАНИЦУ, КОРМИТЬ БУРЖУЕВ, А МЫ СО ВРЕМЕНЕМ С ГОЛОДУ ПОДОХНЕМ, ХЛЕБА НЕ НАДО ДАВАТЬ И СОВВЛАСТЬ НАМ НИЧЕГО НЕ СДЕЛАЕТ, МЕНЯ ХОТЬ И ЗАРАЗ ПУСТЬ САЖАЮТ В ДОПР, НО Я ХЛЕБА НЕ ПОВЕЗУ". Весною 1932 года в момент разворота весеннего сева кулак СЕВЕРИН Григорий проводил к-р кулацкую агитацию среди населения, призывал последних не производить сева, при этом говорил: "ЭТУ ВЛАСТЬ НАДО ГНАТЬ МЕТЛОЙ, ОНА У НАС ВСЕ ЗАБРАЛА И НАС ОСТАВИЛА НИ ПРИЧЕМ, МЫ ОСТАЛИСЬ ГОЛЫЕ, БОСЫЕ И ГОЛОДНЫЕ, РАНЬШЕ ПРИ ЦАРИЗМЕ МЫ ЖИЛИ ХОРОШО, А КОГДА ПОЯВИЛАСЬ СОВВЛАСТЬ, ТО МЫ С ГОЛОДУ СДЫХАЕМ, МЫ СЕЕМ, А СОВВЛАСТЬ ЗАБИРАЕТ, ТАК ДЛЯ ЧЕГО И ДЛЯ КОГО МЫ БУДЕМ СЕЯТЬ, ПУСКАЙ ОНИ САМИ ТЕПЕРЬ СЕЯТ". В пред’явленном ему обвинении виновным себя не признал и по существу пред’явленного ему обвинения ничего существенного не показал. Сумма пред’явленного обвинения СЕВЕРИНУ Григорию Никаноровичу полностью доказана свидетельскими показаниями, а посему ПОСТАНОВИЛ: Дело №4268 по обвинению гр. СЕВЕРИНА Григория Никаноровича 1892 года рождения, жителя хутора Матяши, Яснопольского с/совета, Липово-Долинского района, хлебопашца, не члена союза, б/партийного, украинца, гражданства УССР, малограмотного, женатого, не судимого, имевшего до революции 8 дес. земли собственной, 5 десятин арендной, мелкий сельхозинвентарь, 5 голов скота, 2 постоянных батрака. После революции – 8 дес. земли надельной, мелкий сельхоз-инвентарь, 2 головы крупного скота, одного постоянного батрака, налог платил 28/29 г. – 39 р. 75 коп., 29/30 г. – 40 р. 50 к., 30/31 г. – 250 р., 31/32 – 54 рубл. В 1931 году был продан за невыполнение государственных налогов. Представить на рассмотрение Судебной Тройки при Коллегии ГПУ УССР, возбудив ходатайство о применении к обвиняемому СЕВЕРИНУ Григорию Никаноровичу меры социальной защиты –
заключение в концлагерь сроком на ПЯТЬ ЛЕТ. ДАСО, ф.Р-7641, оп.3, спр.450, арк.16-18. Оригінал. Машинопис.
1. Голодомор 1932-1933 років був складником багатоходової превентивної каральної операції тоталітарного радянського режиму, спрямованої на знищення української нації як політичного чиннику і як соціального організму, оскільки її відродження становило загрозу єдності і самому існуванню радянської імперії. 2. Голодомор 1932-1933 років є геноцидом Українського народу, що відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року «Про попередження злочину геноциду та покарання за нього», передусім пункту «с» статті ІІ «навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на повне чи часткове фізичне знищення її». 3. Голодомор 1932-1933 років зумовлений радянським тоталітарним комуністичним режимом на чолі з Леніним, який придушив українську державність в 1918 році.
Безпосереднім організаторам Голодомору є партійно-державний апарат ВКП(б), КП(б)У та керовані ними репресивно-каральні органи 4. Досвід геноциду українського народу в 1932-1933 роках був використаний гітлерівським тоталітарним режимом (1933-1945) при знищенні націй та народів. Відповідну оцінку таким діям гітлерівського режиму дав Нюрнбергський трибунал.
5. Належну оцінку Голодомору 1932-1933 років як геноциду Українського народу, та засудження організаторів та виконавців злочинної політики має дати відповідно створений Міжнародний трибунал.
Презентація розроблена головним управлінням зв’язків з громадськістю облдержадміністрації за архівними матеріалами