РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ
Роменська міська рада місто Ромни Мартиролог складено за свідченнями очевидців та на підставі книг реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р-7720, оп. 25, спр. 142, арк. 1-173, спр. 143, арк. 1-238, спр. 152, арк. 1-232, спр. 153, арк. 1-279, спр. 154, арк. 1-297, спр. 155, арк. 1-320, спр. 156, арк. 1-320). [...] [...] Яківна, 73 р., укр., служб., померла 16.04.1933 від вади серця [...] Cоломонида [...], 57 р., померла 25.04.1933, діагноз нерозбірливий [...] Аврам Лейбович, 68 р., укр., коваль, помер 12.05.1933 від старечого маразму [...] Анатолій [...], 1 міс., укр., помер 24.07.1932 від сепсису [...] Анатолій [...], 7 р., укр., помер 25.05.1933, діагноз нерозбірливий [...] Анатолій Костянтинович, 8 р., помер 18.04.1933 від туберкульозу легень [...] Антон Петрович, 48 р., сел., помер 3.04.1933 від виснаження [...] Віра [...], 2 р., померла 22.06.1933 від атрофії та диспепсії [...] Володимир [...], 52 р., укр., чорнороб, помер 7.05.1933 від серцевої слабості [...] Володимир Миколайович, 1 р. 3 міс., укр., помер 11.07.1932, діагноз нерозбірливий [...] Галина [...], 3 р., померла 3.04.1933, діагноз нерозбірливий [...] Ганна Андріївна, 46 р., укр., служб., померла 8.04.1933 від туберкульозу легень [...] Григорій [...], 4 р., помер 2.06.1933 від атрофії [...] Дмитро Іванович, 54 р., укр., служб., помер 4.04.1933 від паралічу серцевого м’яза [...] Іван [...], 2 р., помер 22.06.1933 від атрофії та диспепсії [...] Іван [...], 2 р.6 міс.,помер 19.06.1933 від атрофії та диспепсії
[...] Іван [...], 7 р., помер 20.04.1933 від кору та ентероколіту [...] Іван Михайлович, 56 р., лит., пенс., помер 20.05.1933 від паралічу серця [...] Іван Федорович, 70 р., укр., пенс., помер 30.07.1932 від запалення нирок та міокардиту [...] Килим Семенович, 44 р., жебрак, помер 16.07.1932 від загальної водянки [...] Марія [...], 1 р.1 міс., померла 28.06.1933, діагноз нерозбірливий [...] Марія Леонтіївна, 80 р., укр., померла 1.05.1933, діагноз нерозбірливий [...] Мар'яна Іванівна, 65 р., укр., пенс., померла 9.05.1933 від захворювання легень [...] Матвій Маркович, помер від слабості серця, інші відомості відсутні [...] Микита Васильович, 73 р., укр., пенс., помер 23.04.1933 від старечого маразму [...] Наталія Іванівна, 41 р., прачка, померла 17.04.1933 від туберкульозу легень [...] Олександр Осипович, 47 р., укр., чорнороб, помер 30.04.1933 від міокардиту та виснаження [...] Ольга Іванівна, 3 р., померла 2.04.1933, діагноз нерозбірливий [...] Павло [...], помер у 1933 р., діагноз нерозбірливий [...] Петро […], 75 р., білор., помер 7.07.1932, діагноз нерозбірливий [...] Роман Гаврилович, 68 р., укр., робіт., помер 5.04.1933 від старечого маразму [...] Савелій Протасович, 80 р., укр., старець, помер 8.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності
[...] Семен [...], 12 р., помер 3.05.1933 від ентероколіту [...] Семен Андрійович, 55 р., укр., робіт., помер 14.04.1933 від міокардиту [...] Софія [...], 1 р. 6 міс., померла 1.06.1933, діагноз нерозбірливий [...] Федір [...], 45 р., помер 21.04.1933 від паралічу серця [...] Хаім [...], євр., робіт., помер 28.07.1932, діагноз нерозбірливий [...] Хася [...], 75 р., євр., померла 7.04.1932 від старості [...] чол., 35-40 р., помер 25.06.1932 від недостатньої діяльності серця [...] Шейла Ільвівна, 46 р., євр., померла 8.04.1933 від туберкульозу легень [...], 2 чоловіки, 25 р., померли 3.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], 2 чоловіки, 40 р., померли 26.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], 2 чоловіки, 50 р., померли 3.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], 2 чоловіки, 70 р., померли 30.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], 20-22 р., помер(ла) 30.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], 23 р., помер(ла) 16.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], 3 чоловіки, 50 р., померли 2.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], 30-35 р., помер(ла) 31.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності
463
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
[...], 55 р., помер(ла) 15.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], 60 р., помер(ла) 3.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], 69 р., помер(ла) 17.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], дівч., 10-12 р., померла 1.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], дівч., 2 р., померла 24.07.1932 від запалення легень [...], жін., 15 р., померла 2.07.1933 від загального виснаження на грунті недоїдання [...], жін., 17 р., померла 17.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], жін., 18 р., померла 19.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], жін., 18 р., укр., померла 2.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], жін., 20 р., померла 15.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], жін., 23 р., померла 18.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], жін., 25 р., померла 17.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], жін., 25-27 р., померла 27.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], жін., 27 р., померла 29.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], жін., 28 р., померла 30.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], жін., 29 р., померла 28.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], жін., 30 р., померла 27.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], жін., 30-35 р., померла 10.05.1933, діагноз не вказано
464
[...], жін., 30-35 р., померла 25.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], жін., 30-35 р., померла 28.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], жін., 32 р., померла 28.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності та виснаження [...], жін., 38 р., померла 29.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], жін., 40 р., померла 15.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], жін., 40-45 р., померла 29.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], жін., 45 р., померла 15.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], жін., 45-50 р., померла 2.04.1933 від паралічу серця [...], жін., 48 р., померла 23.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], жін., 50 р., померла 14.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], жін., 50 р., померла 16.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], жін., 50-55 р., померла 20.04.1933 від загальної слабості [...], жін., 60-65 р., померла 21.04.1933 від паралічу серця [...], жін., 68 р., померла 15.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], жін., померла 2025.07.1933, діагноз не вказано [...], жін., померла 29.06.1933 від загальної слабості на грунті недоїдання та загального виснаження [...], жін., померла 3.07.1932, діагноз не вказано [...], жін., померла 31.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], хлоп., 15 р., помер 17.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], хлоп., 4 р.,помер 15.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності
[...], хлоп., 5 р., помер 25.04.1932 від запалення легень [...], чол, 28 р., помер 15.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], чол., 15-17 р., помер 31.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 17 р., помер 27.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 17-18 р., помер 25.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 17-18 р., помер 7.05.1933 від недостатності серцевої діяльності [...], чол., 17-19 р., помер 27.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 18-20 р., помер 26.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 18-20 р., укр., помер 31.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 20 р., помер 21.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], чол., 20-22 р., помер 10.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 20-22 р., помер 22.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 20-22 р., помер 25.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 20-22 р., помер 31.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 20-23 р., помер 11.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 22 р., помер 18.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], чол., 22 р., помер 21.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], чол., 22-25 р., помер 27.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 23 р., помер 13.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 23 р., помер 16.07.1933 від недостатньої
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], чол., 24 р., помер 19.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], чол., 25-27 р., помер 22.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 27 р., помер 21.04.1933 від зупинки серця [...], чол., 28 р., помер 12.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 28 р., помер 15.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], чол., 28-30 р., помер 25.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 30 р., помер 15.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], чол., 30 р., помер 26.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 30 р., помер 3.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 30-35 р., помер 22.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 30-35 р., помер 26.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 30-35 р., помер 31.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 30-39 р., помер 20.04.1933 від зупинки серця [...], чол., 33 р., помер від зупинки серця [...], чол., 35 р., помер 11.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 35 р., помер 15.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], чол., 35 р., помер 22.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], чол., 35-40 р., помер 10.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 35-40 р., помер 26.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 40 р., помер 23.07.1932, діагноз не вказано
[...], чол., 40 р., помер 3.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 40 р., помер 30.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 40 р., помер 31.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], чол., 40-45 р., помер 10.05.1933, діагноз не вказано [...], чол., 40-45 р., помер 22.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 40-45 р., помер 25.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 40-45 р., помер 27.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 40-45 р., помер 7.05.1933, діагноз не вказано [...], чол., 43 р., помер 19.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], чол., 45 р.,помер 14.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 45-50 р., помер 11.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 45-50 р., помер від недостатньої серцевої діяльності, дата не вказана [...], чол., 45-50 р., помер від недостатньої серцевої діяльності, дата не вказана [...], чол., 46 р., помер 15.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 50 р., помер 22.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], чол., 50 р., помер 29.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 50-55 р., інші відомості відсутні [...], чол., 50-55 р., помер 20.04.1933 від загального виснаження [...], чол., 50-55 р., помер 25.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 50-55 р., помер 26.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 50-55 р., помер від загального виснаження, дата не вказана
[...], чол., 57 р., помер 20.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження [...], чол., 58-60 р., помер 15.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 59 р., помер 13.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 65 р., помер 15.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 70 р., помер 23.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 73-75 р., помер 14.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., 78 р., помер 22.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., помер 11.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності [...], чол., помер 2.07.1933 від загального виснаження на грунті голоду [...], чол., помер від недостатньої серцевої діяльності, інші відомості відсутні […],хлоп., 10 р., помер 13.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті виснаження […] Адам […], 10 р., помер 23.01.1933 від туберкульозу легень […] Андрій Дмитрович, 4550 р., помер 19.02.1933 від загального виснаження […] Афанасій […], 10 р., помер 26.02.1933 від запалення легень […] Василина […], 49 р., укр., померла 6.12.1933, діагноз нерозбірливий […] Василь Григорович, 60 р., помер 1.02.1933 від недостатньої серцевої діяльності […] Віра Іванівна, 12 р., робіт., померла 12.07.1933, діагноз нерозбірливий […] Володимир […], 3 р., помер 10.06.1933, діагноз нерозбірливий […] Галина […], померла 1.08.1933 від кривавого поносу […] Галина, 9 р., померла 5.08.1933, діагноз не вказано
465
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
[…] Гіршович-Мойшевич, 64 р., євр., робіт., помер 2.03.1933 від міокардиту […] Григорій […], помер 25.09.1933 від гострого ентероколіту […] Данило Олексійович, 64 р., укр., пенс., помер 28.02.1933 від старості та міокардиту […] Єва […], 14 р., померла 23.09.1933 від ентероколіту […] Євген […], 1 р. 6 міс., помер 4.06.1933 від атрофії […] Євгеній […], 5 р., помер 19.06.1933 від атрофії […] Євдокія Андріївна, 13 р., укр., померла 19.06.1933 від безбілкового набряку внаслідок недоїдання […] Зелік Якович, 40 р., євр., помер 14.06.1933 від недокрів’я з розладом серцевої діяльності […] Зінаїда […], 4 міс., померла 25.06.1933 від атрофії […] Іван […], 2 р., помер 8.06.1933 від атрофії […] Іван, 4 р., помер 11.08.1933 від поносу […] Ізіда Мусіївна, 10 р., укр., померла 21.10.1933 від анемії […] Іларіон Онисимович, 63 р., укр., помер 10.11.1933 від грипу […] Катерина […], 3 р., померла 13.10.1933 від запалення легень […] Катерина […], 7 р., померла 18.11.1933 від атрофії […] Катерина[…], померла від атрофії, інші відомості відсутні […] Костянтин, 3 р., помер 25.08.1933 від атрофії […] Лариса Кузьмівна, 1 р. 10 міс., рос., померла 8.09.1932 від рахіту […] Ліна Іванівна, 1 р. 4 міс., укр., померла 2.08.1933 від дизентерії […] Лука Дмитрович, 70 р., укр., помер 22.01.1933, діагноз нерозбірливий […] Марина[…], безприт., померла від серцевої слабості, інші відомості відсутні […] Марія [...], безприт., померла 12.05.1933 від
466
недостатньої серцевої діяльності […] Марія […], 1 р. 2 міс., померла 16.11.1933 від атрофії […] Марко Іванович, 72 р., хлібороб, помер 1.11.1932 від дизентерії […] Меланія [...], 6 р., укр., померла 22.09.1932 від водяного раку обличчя […] Микола […], 2 р., помер 1.07.1933 від атрофії […] Митрофан Тихонович, 60 р., укр., пенс., помер 31.08.1932, діагноз нерозбірливий […] Мотрона […], 5 р., померла 3.02.1933 від запалення легень […] Оксана […], 10 р., померла 13.02.1933 від паралічу […] Олександр […], 2 р., помер 4.07.1933 від атрофії […] Олександр […], помер 28.11.1933 від міокардиту […] Олександр […], помер 28.11.1933 від міокардиту та атрофії […] Олександра Йосипівна, 55 р., укр., померла 19.08.1932 від старечого маразму […] Олексій […], 8 р., помер 18.01.1933 від ентероколіту […] Олексій Григорович, 19 р., укр., помер 31.08.1933 від туберкульозу легень […] Павло […], помер 24.11.1933 від атрофії […] Петро […], помер 25.04.1933 від атрофії […] Петро Іванович, 8 р., помер 4.11.1932 від дитячого поносу […] Петро Степанович, 76 р., укр., помер 2.12.1933 від хронічного запалення серця […] Раїса [...], 52 р., євр., померла 20.09.1932 від вади серця […] Рахіль Йосипівна, 30 р., євр., робіт., померла 13.10.1932 від серцевої слабості […] Соня […], 2 р., померла 23.06.1933 від атрофії […] Тамара […], померла 26.06.1933 від атрофії […] Таня […], 3 р., померла 17.11.1933 від атрофії
[…] Тетяна […], 3 р., померла 21.11.1933 від атрофії та диспепсії […] Тетяна Сергіївна, 58 р., укр., померла 18.08.1933 від перитоніту […] Тетяна, 5 р., померла 19.08.1933 від ентероколіту […] Феня […], 42 р., євр., померла 17.06.1933, діагноз нерозбірливий […] Шмуль […], 9 р., помер 29.01.1933 від гострого коліту […] Явдоха […], 57 р., померла 22.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., померла 13.06.1933 від нестачі серцедіяльності […], 11 міс., помер(ла) 12.03.1932, діагноз не вказано […], 2 жінки, 40-45 р., померли 7.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], 2 хлопчики, 10 р., померли 25.07.1933 від паралічу серця внаслідок загального виснаження […], 2 чоловіки, 20-22 р., померли 9.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], 2 чоловіки, 30-35р., померли 25.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], 2 чоловіки, 35 р., померли 7.07.1933 від паралічу серця […], 2 чоловіки, 40-45 р., померли 21.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], 2 чоловіки, 40-45 р., померли 26.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], 2 чоловіки, 40-45 р., померли 6.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], 2 чоловіки, 40-45 р., померли 7.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], 2 чоловіки, 40-45 р., померли 7.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], 2 чоловіки, 40-45 р., померли 9.06.1933 від
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ недостатньої серцевої діяльності […], 2 чоловіки, 40-45 р., померли 9.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], 2 чоловіки, 50-55 р., померли 6.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], 2 чоловіки, 50-55 р., померли 7.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], 2 чоловіки, 50-55 р., померли 9.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], 2 чоловіки,40-45р., померли 17.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], 30-35 р., помер(ла) 10.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], 40-45 р., помер(ла) 10.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], 40-45 р., помер(ла) 2.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], 40-45 р., помер(ла) від недостатньої серцевої діяльності, інші відомості відсутні […], 45 р., помер(ла) 22.06.1933 від недоїдання […], дит., 7-8 р., померла 19.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], дівч., 10 р., померла 15.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності внаслідок загального виснаження […], дівч., 10 р., померла 30.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності та виснаження […], дівч., 5 р., померла 7.12.1933 від гострого ентероколіту […], дівч., 6 р., померла 4.03.1933 від гострого ентериту […], дівч., 7-8 р., померла 21.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], дівч., 7-8 р., померла 24.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 15 р., померла 7.07.1933 від паралічу серця […], жін., 17 р., померла 5.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності
[…], жін., 19 р., померла 24.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження […], жін., 25 р., померла 23.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті виснаження […], жін., 25 р., померла 24.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження […], жін., 25-37 р., померла 5.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 27 р., померла в 1933 р. від недостатньої серцевої діяльності та виснаження […], жін., 30 р., померла 6.08.1933 від серцевої кволості […], жін., 30-35 р., померла 16.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 30-35 р., померла 22.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 30-35 р., померла 31.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 30-35 р., померла 7.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 33 р., померла 26.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності та виснаження […], жін., 35 р., померла 20.08.1933 від виснаження та недостатньої серцевої діяльності […], жін., 35 р., померла 26.08.1933 від паралічу серця […], жін., 35 р., померла 6.08.1933 від серцевої кволості […], жін., 35-40 р., померла 11.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 35-40 р., померла 11.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 35-40 р., померла 16.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 35-40 р., померла 18.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 35-40 р., померла 2.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 35-40 р., померла 9.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності
[…], жін., 38 р., померла 27.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності та виснаження […], жін., 40 р., померла 20.07.1933 від паралічу серця внаслідок загального виснаження […], жін., 40 р., померла 24.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження […], жін., 40-45 р., померла 18.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 40-45 р., померла 25.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 40-45 р., померла 3.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 40-45 р., померла 30.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 40-45 р., померла 9.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 40-45 р., померла від недостатньої серцевої діяльності, дата смерті відсутня […], жін., 45 р., померла 1.08.1933 від виснаження та недостатньої серцевої діяльності […], жін., 45 р., померла 15.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності внаслідок загального виснаження […], жін., 45 р., померла 7.03.1933 від гострого недокрів’я внаслідок поранення правого стегна […], жін., 45-50 р., померла 16.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 45-50 р., померла 20.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 48 р., укр., померла 7.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 50 р., померла 25.07.1933 від паралічу серця внаслідок загального виснаження […], жін., 50 р., померла 13.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 50 р., померла 13.07.1933 від паралічу серця […], жін., 50 р., померла 17.07.1933 від паралічу серця внаслідок виснаження
467
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
[…], жін., 50 р., померла 22.02.1933 від переохолодження […], жін., 50 р., померла 26.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності та виснаження […], жін., 50-55 р., померла 27.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 50-55 р., померла 8.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 50-55 р., померла 9.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 60 р., померла 23.11.1932 від виснаження […], жін., 60 р., померла 5.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 60-65 р., померла 9.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 68 р., померла 30.01.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 70 р., померла 8.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., 90 р., померла 13.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], жін., померла 27.02.1933 від загального зниження температури внаслідок переохолодження […], жін., померла 8.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], помер(ла) 12.05.1932 від пістряку стравоходу та шлунка, інші відомості відсутні […], помер(ла) 20.11.1933 від висипного тифу […], помер(ла) 25.12.1933 від раку шлунка, інші відомості відсутні […], помер(ла) 6.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності, інші відомості відсутні […], помер(ла) у 1933 р. від асфіксії, інші відомості відсутні […], хлоп., 10 р., помер 1.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], хлоп., 12 р., задавлений потягом 17.07.1933 […], хлоп., 12 р., помер 31.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності та виснаження
468
[…], хлоп., 12-13 р., помер 8.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], хлоп., 13 р., помер 1.08.1933 від виснаження та недостатньої серцевої діяльності […], хлоп., 13 р., помер 29.06.1933, діагноз незрозумілий […], хлоп., 14 р.,помер 15.08.1933 від ентероколіту […], хлоп., 15 р., помер 24.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження […], хлоп., 4 р., помер 18.09. 1932 від хронічного катару кишок […], хлоп., 7 р., помер 26.11.1932, діагноз не вказано […], хлоп., 7 р., помер 26.11.1932, діагноз нерозбірливий […], чол., 17 р., помер 24.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження […], чол., 17-18 р., помер 7.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 18-20 р., помер 11.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 18-20 р., помер 14.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 18-20 р., помер 21.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 18-20 р., помер 5.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 18-20 р., помер 5.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 18-20 р., помер 7.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 20 р., помер 29.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 20-22 р., помер 19.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 20-22 р., помер 5.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 20-22 р., помер 7.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 20-25 р., помер 27.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності
[…], чол., 20-25 р., помер 30.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 20-25 р., помер 6.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 20-25 р., помер 9.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 22 р., помер 17.07.1933 від паралічу серця […], чол., 22 р., помер 26.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності та виснаження […], чол., 22-25 р., помер 6.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 22-25 р., помер 9.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 24 р., помер 29.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження […], чол., 25 р., помер 25.02.1933 від загального зниження температури […], чол., 25-27 р., помер 11.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 25-27 р., помер 6.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 27 р., помер 27.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності та виснаження […], чол., 28 р., помер 6.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 29 р., помер 1.08.1933 від виснаження та недостатньої серцевої діяльності […], чол., 30 р., помер 22.06.1933 від недоїдання […], чол., 30 р., помер 29.07.1933 від паралічу серця внаслідок загального виснаження […], чол., 30-35 р., помер 11.07.1933, діагноз не вказано […], чол., 30-35 р., помер 16.06.1933, діагноз не вказано […], чол., 30-35 р., помер 18.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 30-35 р., помер 2.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 30-35 р., помер 3.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ […], чол., 30-35 р., помер 3.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 30-35 р., помер 7.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 32 р., помер 5.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 35 р., помер 13.07.1933 від паралічу серця […], чол., 35 р., помер 6.08.1933 від серцевої кволості […], чол., 35-40 р., помер 11.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 35-40 р., помер 20.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 35-40 р., помер 30.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 35-40 р., помер 5.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 35-40 р., помер 7.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 38 р., помер 12.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 38 р., помер 13.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності внаслідок виснаження […], чол., 4 р., помер 1.08.1933 від виснаження та недостатньої серцевої діяльності […], чол., 40 р., помер 12.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 40 р., помер 2.11. 1932 від загального виснаження […], чол., 40 р., помер 20.11.1933 від висипного тифу […], чол., 40 р., помер 3.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 40 р., помер 6.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 40 р., укр., двірник, помер 23.07.1932 від зруйнування тіла […], чол., 40-45 р., помер 10.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 40-45 р., помер 11.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності
[…], чол., 40-45 р., помер 14.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 40-45 р., помер 16.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 40-45 р., помер 2.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 40-45 р., помер 25.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 40-45 р., помер 25.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 40-45 р., помер 3.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 40-45 р., помер 30.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 40-45 р., помер 7.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 40-55 р., помер 1.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 42 р., помер 27.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності та виснаження […], чол., 45 р., помер 15.08.1933 від виснаження та розладу серцевої діяльності […], чол., 45 р., помер 2.08.1933 від недостатньої серцевої діяльності та виснаження […], чол., 45 р., помер 20.07.1933 від паралічу серця внаслідок загального виснаження […], чол., 45 р., помер 26.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження […], чол., 45 р., помер 3.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 45-50 р., помер 13.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 45-50 р., помер 18.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 45-50 р., помер 24.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 45-50 р., помер 25.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 45-50 р., помер 5.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності
[…], чол., 45-50 р., помер 5.06.1933, діагноз не вказано […], чол., 45-50 р., помер 6.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 45-55 р., помер 3.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 50 р., помер 1.08.1933 від виснаження та недостатньої серцевої діяльності […], чол., 50 р., помер 11.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 50 р., помер 17.08.1932 від загального виснаження […], чол., 50 р., помер 23.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 50 р., помер 25.02.1933 від паралічу серця […], чол., 50 р., помер 25.02.1933 від слабої роботи серця […], чол., 50 р., помер 25.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 50 р., помер 3.08.1933 від виснаження […], чол., 50 р., помер 7.10.1932 від загального виснаження […], чол., 50-55 р., помер 14.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 50-55 р., помер 16.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 50-55 р., помер 20.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 50-55 р., помер 21.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 50-55 р., помер 3.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 55 р., помер 13.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 55-60 р., помер 3.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 55-60 р., помер 3.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 60 р., євр., помер 27.02.1933 від замерзання та зниження температури […], чол., 60 р., помер 16.02.1933 від загального виснаження
469
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
[…], чол., 60 р., помер 27.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності та виснаження […], чол., 60 р.,помер 3.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 60-65 р., помер 8.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 62 р., помер 10.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 65 р., помер 12.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 65 р., помер 16.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 65 р., помер 6.08.1933 від паралічу серця […], чол., 65 р., помер 7.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., 69 р., укр., асенізатор, помер 3.07.1932 від міокардиту з важкою декомпенсацією […], чол., 70 р., помер 29.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті виснаження […], чол., помер 11.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., помер 13.06.1933 від нестачі серцедіяльності […], чол., помер 14.02.1933 від загального виснаження […], чол., помер 14.07.1933 від паралічу серця […], чол., помер 15.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності […], чол., помер 21.09.1932 від серцевої слабості […], чол., помер 27.07.1933 від загального виснаження […], чол., помер 27.07.1933 від паралічу серця внаслідок загального виснаження […], чол., помер 28.02.1933 від загального зниження температури […], чол., помер 5.03.1933 від серцевої слабості […], чол., помер від загального виснаження […], чол., помер у 1932 р., інші відомості відсутні Абдулов Валентин […], 7 р., укр., помер 13.09.1933 від коліту
470
Абрамович Леонід […], 8 р., помер 24.12.1933, діагноз незрозумілий Авраменко Василь, помер 4.08.1933 від поносу, інші відомості відсутні Авраменко Микола Павлович, 3 р., помер 9.04.1933 від маразму Авраменко Петро Ігнатович, 57 р., укр., двірник, помер 25.10.1932 від серцевої слабості Адамцевич Олена Євгенівна, 21 р., померла 23.07.1933 від ентероколіту Айзик Ліра Борисівна, 74 р., євр., кравець, померла 3.04.1933 від серцевої слабості м’яза Акименко Іван Олексійович, 5 р., помер 14.04.1933, діагноз нерозбірливий Аксененко Іван […], 7 р., помер 18.03.1933 від крупозного запалення легень Алексєєнко Петро Матвійович, 62 р., укр., безробіт., помер 6.09.1933 від розладу серцевої діяльності та виснаження Альпирович Хант Давидович, 30 р., помер 29.05.1933 від гострої втрати крові Альшуль Рувіль Ямильович, 82 р., євр., помер 15.09.1932 від старечого маразму Андреєв Григорій […], 16 р., помер 24.01.1933 від епілепсії Андреєва Олександра Петрівна, 45 р., укр., робіт., померла 25.03.1933 від туберкульозу легень Андрущенко Пріська […], 78 р., укр., померла 23.11.1932 від серцевої слабості Анцибор Анна Іванівна, 49 р., укр., померла 20.07.1933 від висипного тифу Анцибор Марія Іванівна, 75 р., укр., жебрачка,померла 20.11.1933 від старечого маразму Анцибор Михайло Васильович, 78 р., укр., помер 8.05.1933 від запалення легень Анякін Микола Пилипович, 40 р., укр., чорнороб, помер 29.04.1933 від слабості серцевої діяльності Апрельська Майя [...], 8 міс., померла 12.05.1933, діагноз не вказано
Арбатникова Мася Пейсихівна, 63 р., євр., померла 19.06.1933 від раку шлунка та матки Ардашников Аврам Мусійович, 80 р., євр., помер 10.06.1933 від старечої дряхлості Арматович Микола Степанович, помер 20.09.1932 від туберкульозу кишечника Аронов Мендель Рувимович, 66 р., євр., служб., помер 2.06.1933 від розладу серцевої діяльності Аронов Мусій Іршович, 42 р., євр., безробіт., помер 20.03.1933 від туберкульозу легень Аронова [...] [...], 6 р., євр., померла 2.05.1933 від туберкульозу легень Артамова Віра Євгенівна, 3 р. 6 міс., померла 9.10.1932 від хронічного запалення товстих кишок та легень Бабенко Василь Георгійович, 2 міс., укр., помер 27.04.1932 від асфіксії та запалювального явища в легенях Бабенко Дмитро Андрійович, 47 р., помер 1.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності Бабенко Єфросинія Карлівна, 43 р., укр., робіт., померла 1.04.1933, діагноз нерозбірливий Бабенко Марія Іванівна, 45 р., укр., пенс., померла 4.09.1932 від старечого маразму Бабенко Федір Прохорович, 1917 р.н., помер 20.07.1933 від ослаблення серцевої діяльності Бабець Омелько Петрович, 70 р., укр., робіт., помер 22.02.1933 від міокардиту Бабина Олександра Павлівна, 57 р., укр., померла 5.07.1933 від міокардиту та недостатньої серцевої діяльності Бабич Варвара Іванівна, 26 р., укр., померла 8.10.1933 від туберкульозу Бабич Іван Остапович, 27 р., укр., помер 7.06.1933 від міокардиту Бабнова Ніна Карпівна, 2 міс., укр., померла 17.09.1932 від уродженої слабості
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Бабошко […], 70 р., помер 15.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності внаслідок виснаження Багата Антоніна, 14 р., померла 7.09.1933 від сепсису Бадива Олександра Федорівна, померла в 1933 р., свід. Бадива К.Ф. Бадива Параска Федорівна, померла в 1933 р., свід. Зозуля Н.П. Бадива Софія Федорівна, померла в 1933 р., свід. Бадива К.Ф. Бадива Федір, помер у 1933 р., свід. Бадива К.Ф. Бадива Явдоха Федорівна, померла в 1933 р., свід. Бадива К.Ф. Баділевич Марія Сильвестрівна, 70 р., укр., померла 20.03.1933, діагноз нерозбірливий Бажанов Іван Васильович, 48 р., укр., чорнороб, помер 9.06.1933 від серцевої слабості Базюк Надія Парамонівна, 9 р., померла 15.09.1933 від кору Байкова [...] Андріївна, 60 р., померла 30.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Бакуревич Ганна Іванівна, 67 р., укр., померла 1.09.1933 від міокардиту, хронічного запалення легень та нирок Балабай Секлина […], 35 р., померла 1.03.1933 від загального зниження температури Балашов Іван Іванович, 46 р., укр., робіт., помер 8.09.1933 від висипного тифу Балашова Зінаїда [...], 4 р., померла 26.04.1933, діагноз нерозбірливий Баличева Тетяна Георгіївна, 41 р., укр., померла 30.09.1933 від черевного тифу Балюра-Кондратенко Ольга Григорівна, 72 р., укр., померла 28.02.1933 від запалення легень Бандурка Іван, помер у 1932 р., свід. Бандурка М.І. Бандурка Марія, померла в 1932 р., свід. Бандурка М.І. Баниченко Марія Никифорівна, 50 р., укр., робіт., померла 7.12.1933 від висипного тифу
Баранов Андрій Степанович, 52 р., укр., служб., помер 2.10.1932 від перелому ребер Баранов Захар Федорович, 65 р., колгосп., помер 7.08.1933 від зараження крові Барановська Тетяна Олександрівна, 31 р., укр., учителька, померла 3.06.1933 від туберкульозу легень Бардак Пилип Савич, 76 р., укр., цегельник, помер 23.10.1932 від туберкульозу легень Бардюк Анатолій Григорович, 1 міс., укр., помер 26.07.1932 від дитячої холерини Бартош Артем Митрофанович, 43 р., укр., вартовий, помер 17.08.1933 від висипного тифу Бартош Володимир Михайлович, 7 р., укр., столяр, помер 19.07.1933 від ентероколіту Бартош Єфросинія Сисоївна, 70 р., укр., померла 17.03.1933 від міокардиту Бартош Франка Павлівна, 65 р., пол., зав. їдальні, померла 20.07.1933 від розладу серцевої діяльності Баруля Лея Гильївна, 70 р., євр., померла 2.08.1933 від раку шлунка Батальзев Віталій [...], 11 р., помер 25.06.1933 від шизофренії Батрасева М. Я., 60 р., померла 14.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Батченко Іван Васильович та сім'я із 7 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Борисова М.С. Батюжевський Прокіп Тимофійович, 52 р., укр., пенс., помер 30.05.1933 від ослаблення серцевої діяльності Бахман Любов Олексіївна, 11 р., померла 16.03.1933 від хронічної форми "енфулуну" Баштаник Іван Максимович, 68 р., укр., помер 10.09.1932 від старечої слабості Безкоровна Ганна Андріївна, 83 р., укр., померла 18.06.1933 від декомпенсації серця Безкоровний [...] [...], 37-38 р., помер 26.04.1933
від недостатньої серцевої діяльності Безпризорна Зоя […], 4 р., померла 6.06.1933 від Б.Б.О. та атрофії Безпризорний Андрій […], 7 р., помер 4.06.1933 від Б.Б.О. та атрофії Безрук Ганна Яківна, 12 р., померла 27.03.1933 від ентероколіту Бейліс Овсій Бенціонович, 45 р., євр., помер 8.08.1933 від ентериту Бековицька Хія Львівна, 80 р., євр., померла 26.01.1933 від старечого маразму Белинова Настя Павлівна, 88 р., померла 20.09.1933 від старості Белія Хася Хацьківна, 66 р., євр., померла 9.06.1933 від гострого ентериту Беловідська Лія Рувімівна, 70 р., євр., пенс., померла 3.05.1933 від старечого маразму Бельзер Рувім [...], 52 р., євр., помер 27.06.1933 від туберкульозу легень Бенавецій Місій Ліянривич, 60 р., євр., робіт., помер 8.03.1933 від розладу серцевої діяльності Бережко Юхим Михайлович, 1917 р.н., помер 7.07.1933 від ослаблення серцевої діяльності Бережний Олексій Семенович, 5-6 міс., помер від асфіксії, інші відомості відсутні Бережний Семен Карпович, 1912 р.н, помер 5.07.1933 від ослаблення серцевої діяльності Березівка Василь, 3 р., інші відомості відсутні Беренський Гаврило Омелянович, 20 р., сел., помер 14.03.1933 від слабості серцевої діяльності Беркозий […], 26 р., помер 22.08.1933 від паралічу серця Беркут Анастасія […], 80 р., укр., пенс., померла 28.09.1933 від раку нирок Беркут Григорій Павлович, 46 р., укр., пом. нач. станції, помер 7.05.1933 від раку стравоходу Беркут Іван Євменович, 62 р., укр., пенс., помер 3.10.1933 від старечого міокардиту
471
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Беркут Микола Іванович, 35 р., укр., пенс., помер 15.02.1933 від туберкульозу легень Берман Геня Мойшівна, 10 міс., померла 8.09.1933 від атрофії серцевої слабості Бесараб Володимир Іванович, усі відомості відсутні Бесараб Дорофій […], 56 р., укр., помер 38.07.1933 від міокардиту Беседін Віктор Ілліч, 3 р., рос., помер 21.09.1932 від запалення легень Беседіна Клавдія Іллівна, 10 міс., укр., померла 17.06.1933 від шлункового захворювання Бєлий Яків Володимирович, 10 дн., євр., помер 30.05.1933 від слабості Бєльський Михайло Авксентійович, 51 р., укр., помер 19.05.1932 від міокардиту, старечого виснаження, атеросклерозу та флегмони лівої ноги Бистрота Євдокія Семенівна, 75 р., рос., пенс., померла 2.07.1933 від хронічного запалення Бит Людмила Володимирівна, білор., померла 21.10.1932 від кривавого поносу Бичковський Олександр Дмитрович, 33 р., укр., робіт., помер 21.07.1933 від запалення легень Біда Федора Мусіївна, 51 р., укр., померла 12.08.1932 від "сетніцелії" Біжин Андрон Андріянович, 22 р., укр., чоботар, помер 9.09.1933 від дизентерії Білан Галина Григорівна, 3 р., померла 19.08.1932, діагноз нерозбірливий Білан Іван Кузьмич, 70 р., укр., помер 1.02.1933 внаслідок самогубства Білашова Єфросинія Гнатівна, 68 р., померла 6.06.1933 від старечого міокардиту Білевич Федір Павлович, 34 р., білор., робіт., помер 20.03.1933 від міокардиту Біленко Горпина Кузьмівна, 50 р., укр., кравець, померла 17.04.1933 від вади серця Біленко Єлизавета Семенівна, 80 р., укр.,
472
померла від старечого маразму, дата не вказана Біленко Іван Андрійович, 50 р., укр., кравець-чоботар, помер 12.05.1933 від міокардиту Біленко Іван Іванович, укр., кустар, помер 8.08.1933 від некомпенсованого ентероколіту Біленко Микола Андріянович, 50 р., помер 23.04.1933 від паралічу серця Біленко Микола Іванович, 7 р., укр., помер 14.03.1933 від туберкульозу хребта Біленко Михайло Іванович, 22 р., укр., кравець, помер 12.05.1933 від ентероколіту Біленко Надія Леонтіївна, 5 міс., укр., померла 9.05.1932 від гострого захворювання шлунка та кишок Біленко Петро Іванович, 15 р., укр., помер 3.05.1933 від туберкульозу легень Білецький Андріян Григорович, 69 р., укр., учитель, помер 1.09.1933 від серцевої слабості Білик Купріян Романович, сезонний батрак, помер 21.07.1932 від гнійного запалення нирок Білик Надія Онисимівна, 80 р., укр., померла 24.04.1933 від міокардиту Білик Федір Федорович, 4 р., укр., помер 3.06.1932 від туберкульозного менінгіту Білокінь Олександр Федотович, 63 р., укр., робіт., помер 2.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності Білокінь Феодосій Михайлович, 64 р., укр., помер 13.10.1932 від крововиливу в мозок Білокінь Харитина Климівна, 63 р., укр., померла 28.07.1933 від декомпенсації серця Білокобила Григорій Григорович, 45 р., помер 10.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Білосорочка Надія Карпівна, 40 р., укр., померла 6.11.1932 від туберкульозу легень Білоус Микола Іванович, 52 р., укр., пенс., помер 9.08.1933 від старечої слабості
Білоус Олег Олексійович, 1 р., укр., помер 6.05.1932 від цереброспинального епідемічного менінгіту Білоцерковський Рувім Вольфович, 66 р., євр., пенс., помер 15.05.1933 від міокардиту та розладу серцевої діяльності Білявська Ципа Хомівна, 70 р., євр., померла 16.11.1932 від паралічу серця Білявський Евель Ізьович, 65 р., євр., помер 12.12.1932 від крововиливу в мозок Білякова Естер [...], 3840 р., померла 13.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Бірець Михайло Федорович, 60-65 р., помер 24.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності Блела Надія Софронівна, 7,5 міс., укр., померла 2.08.1932 від дитячої холерини Близнюк Анатолій Андрійович, 1 р. 10 міс., помер 21.10.1933 від диспепсії Близнюк Андрій Іванович, 62 р., укр., помер 28.06.1933 від старечого маразму Близнюк Антон Тарасович, 70 р., укр., кустар-чоботар, помер 20.04.1933 від старості (виснаження) Близнюк Василь […], 7 р., помер 8.06.1933, діагноз незрозумілий Близнюк Віра Володимирівна, 3 р., укр., померла 23.02.1933, діагноз нерозбірливий Близнюк Григорій Омелянович, 53 р. укр., помер 27.07.1933 від міокардиту та розладу серцевої діяльності Близнюк Домаха Федотівна, 42 р., укр., пенс., померла 24.04.1933 від міокардиту Близнюк Іван Антонович, 13 р., укр., помер 30.08.1933 від кривавого поносу та виснаження Близнюк Іван Володимирович, 5 р., укр., помер 2.05.1933 від ентерокoліту Близнюк Іван Гаврилович, 22 р., укр., кустар, помер 9.05.1933, діагноз нерозбірливий
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Близнюк Ірина Іванівна, 48 р., укр., померла 31.07.1933 від геморогічного коліту Близнюк Марія [...], 12 р., померла 3.07.1933 від кривавого проносу Близнюк Микола Григорович, 16 р., помер 1.07.1933 від загального виснаження Близнюк Оксана Антонівна, 16 р., укр., померла 25.08.1933 від ослаблення серцевої діяльності Близнюк Олександра Петрівна, 51 р., укр., робіт., померла 15.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності Близнюк Тетяна Петрівна, 62 р., укр., померла 30.06.1933 від старечого маразму Близнюк Юрій Петрович, 4 міс., укр., помер 14.06.1933 від атрофії Блок Діна Йосифівна, 70 р., євр., померла 20.10.1933 від паралічу серця Блюменсова Хана Зельмівна, 40 р., євр., пенс., померла 24.05.1933 від кривавого поносу та серцевої слабості Блюменський Ілля Павлович, 52 р., євр., служб., помер 26.02.1932 від виразки шлунка Бобець Микола, 12 р., помер 22.08.1933 від поносу Бобир Ніна […], 10 р., померла 7.07.1933, діагноз нерозбірливий Бобовика Прохор Потапович, 63 р., укр., конюх, помер 13.07.1933 від міокардиту Бобович Леонелі Аврамович, 38 р., євр., жерстяник, помер 6.04.1933, діагноз нерозбірливий Бобович Меєр Янкілевич, 69 р., євр., помер 21.05.1932 від міокардиту Бобрицька Марфа Гаврилівна, 31 р., укр., безроб., померла 19.07.1933 від паралічу серця Бобрицький Гаврило Юхимович, 75 р., укр., кравець, помер 18.04.1933 від старечого маразму Бобрицький Петро Гаврилович, 28 р., укр.,
служб., помер 21.08.1932 від розладу серцевої діяльності Бобух Андріян Давидович, 55 р., укр., сторож, помер 7.07.1933 від декомпенсованого міокардиту Богдан Петро Кіндратович, 25 р., укр., чорнороб, помер 5.06.1933 від серцевої слабості Богданова Мотрона Титівна, 75 р., укр., безроб., померла 25.03.1933 від міокардиту та старечого маразму Богданова-Зайцева Євгенія Сергіївна, 45 р., укр., померла 16.03.1933 від туберкульозу легень Богуславська Софія Іванівна, 47 р., укр., померла 30.06.1933 від запалення нирок Бодій Павло Леонтійович, 40 р., укр., служб., помер 4.08.1932 від вади серця Божко Віктор Олександрович, 6 р., укр., помер 20.06.1933, діагноз нерозбірливий Божко Володимир Олександрович, 9 р., укр., помер 23.06.1933, діагноз нерозбірливий Божко Григорій Порфирович, 12 р., укр., помер 6.06.1933, діагноз нерозбірливий Бойко Анатолій Іванович, 35 р., укр., секретар, помер 21.09.1933 від розкладу хребта Бойко Володимир Миколайович, 1 р. 7 міс., укр., помер 18.11.1932 від гострого коліту Бойко Єлизавета Федорівна, 74 р., укр., померла 28.06.1933 від старечого маразму Бойко Фрол Микитович, 64 р., укр., пенс., помер 13.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Болотніков Мир Осипович, 80 р., євр., пенс., помер 22.11.1932 від запалення легень Болтава […], 29 р., помер 20.08.1933 від вогнепального поранення Бондар Всеволод [...], 8 р., помер 8.10.1932, діагноз нерозбірливий
Бондарева Анастасія, 23 р., померла 17.08.1933 від виснаження Бондаренко Анатолій Степанович, 1 р. 1 міс., укр., помер 3.04.1933, діагноз нерозбірливий Бондаренко Андрій Кіндратович, 79 р., укр., пенс., помер 1.07.1933 від міокардиту з розладом серцевої діяльності Бондаренко Васса Петрівна, 72 р., укр., померла 31.07.1933 від перитоніту Бондаренко Євдокія Автономівна, 53 р., укр., жебрачка, померла 7.08.1933 від розладу серцевої діяльності Бондаренко Іван Кіндратович, 87 р., укр., пенс., помер 29.08.1933 від міокардиту та старечого виснаження Бондаренко Макар Пилипович, 75 р., суд. засланець, помер 27.02.1933 від упадку серцевої діяльності Бондаренко Марія Дмитрівна, 43 р., укр., служб., померла 10.04.1933 від міокардиту Бондаренко Марія Іванівна, 29 р., укр., померла 7.09.1933 від серцевої слабості Бондаренко Матвій Микитович, 42 р., укр., машиніст, помер 24.07.1933 від туберкульозу легень Боргун Олександр Петрович, 1 р. 2 міс., укр., діагноз нерозбірливий, дата смерті не вказана Боровик Віктор Іванович, укр., помер 17.07.1932, діагноз нерозбірливий Боровик Кузьма Степанович, 55 р., укр., помер 3.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Боровик Марія Миколаївна, 75 р., укр., померла 3.03.1933 від міокардиту та старості Боровик Олександр Макарович, 44 р., служб., помер 11.12.1933 від туберкульозу легень Боровик Семен Тимофійович, 27 р., укр., служб., помер 27.10.1933 від поранення черепа
473
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Боровик Степан Іванович, 95 р., укр., помер 4.04.1932 від старості Боровик Тихон Григорович, 56 р., укр., робіт., помер 18.02.1933 від міокардиту та старечого маразму Боровкович Петро Дмитрович, 60 р., рос., пенс., помер 19.07.1933 від міокардиту, туберкульозу легень та виснаження Бородич Ганна Йосипівна, 36 р., укр., хлібороб, померла 5.05.1932 від енцефаліту Ботко Микола Васильович, 1 р., укр., помер 1.09.1932 від запалення легень та крововиливу в головний мозок Брагинський Мордух Гершович, 27 р., євр., чоботар, помер 26.05.1932 від туберкульозу легень Бренер Аврам Беркович, 75 р., євр., покрівельник, помер 6.08.1933 від старечого маразму Брикуненко Віталій Трохимович, 2 р. 5 міс., укр., помер 17.09.1933 від запалення легень Брикуненко Йосип Самійлович, 80 р., укр., помер 6.08.1933 від декомпенсації серця Брикуненко Кулина Василівна, 75 р., безприт., померла 20.12.1933 від паралічу серця Брикуненко Яків Йосипович, 42 р., укр., кустар, помер 5.06.1933 від туберкульозу легень Броненкова Соломонида Никифорівна, 49 р., укр., прибир., померла 21.06.1933 від серцевої слабості Бубликов Микола Дмитрович, 78 р., укр., пенс., помер 4.06.1933 від серцевої недостатності та атеросклерозу Бугаєва Лариса Єфимівна, 41 р., укр., чорнороб, померла 16.04.1933 від розладу серцевої діяльності Бугаєнко Володимир Федорович, 47 р., безприт., помер 8.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Бугаєнко Кузьма Мусійович, 50 р., укр., помер 11.03.1933 від серцевої слабості
474
Бугай Олександра Павлівна, 65 р., укр., служб., померла 19.04.1933 від слабості серцевої діяльності Будченко Григорій […], 43 р., укр., робіт., помер 7.06.1933 від ослаблення серцевої діяльності Буйвик Констанція Іванівна, 75 р., пол., пенс., померла 18.08.1933 від старечого маразму Букшований Єфим Олександрович, 67 р., укр., помер 17.04.1933 від виразки шлунка Булава Іван […], 6 р., помер 31.07.1933 від кривавого проносу Булавенко Явдоха Олексіївна, 34 р., укр., пенс., померла 31.05.1933 від крупозного запалення легень Булак Йосип Станіславович, 46 р., помер 26.06.1933 від загального виснаження Булгакова Ганна Петрівна, 86 р., укр., пенс., померла 4.04.1933 від старечого маразму Буревський Лейба Нісонович, 85 р., євр., помер 15.04.1932 від старечого маразму Бурковський Анатолій […], 8 р., помер 20.12.1933 від ентероколіту Бурмус Валентина Мойсеївна, 4 р., померла 10.06.1933 від ентероколіту Бурмус Єлизавета Кіндратівна, 32 р., укр., померла 26.06.1933 від ослаблення серцевої діяльності Буруля Мендель Лейбович, 56 р., євр., кустар, помер 4.05.1933 від міокардиту Буслик Андрій Остапович, 48 р., укр., робіт., помер 28.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Бусов Володимир […], 13 р., помер 5.07.1933 від диспепсії Вагінбейн Зяма Давидович, 12 р., євр., помер 23.07.1933 від апендициту Валивага Мотрона [...], 22 р., померла 22.07.1933 від виснаження Валович Мордух-Хайм Бенямінович, 60 р., євр., кустар, помер 4.08.1933 від
ракової кахексії на грунті раку шлунка Васецька Тамара Федорівна, 2 дні, укр., померла 5.05.1932 від недоношеності та нежиттєздатності Василенко Федора [...], 80 р., укр., померла 14.05.1933 від старечого маразму Васильєв Іван Іванович, 50 р., помер 15.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження Васильєв Олексій Федорович, 33 р., укр., робіт., помер 25.05.1933, діагноз не вказано Васильєва Параска Антонівна, 80 р., укр., померла 1.03.1933 від старечого маразму Васильченко Анастасія, 34 р., померла 18.08.1933 від виснаження Васкевич Лідія Іванівна, 2 міс., рос., померла 23.05.1932 від поносу Васюхно Леонід Якович, 26 р., укр., агрономнавчатель, помер 18.05.1932 від туберкульозу легень Ватшич Меєр [...], 8 р., помер 1.05.1933 від кору Вахно Микита Семенович, 38 р., помер 23.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Вахно Микита Семенович, 53 р., помер 8.06.1933 від загального виснаження Вашитинський Кость Іванович, 60 р., укр., помер 22.04.1932 від паралічу серця та запалення легень Ващенко Галина […], 6 р., померла 11.06.1933, діагноз нерозбірливий Ващенко Зоя, 2 р., померла 26.08.1933 від диспепсії Векмюк Дмитро Хомич, 60 р., укр., кустар, помер 3.05.1933 від старечого маразму Векмюк Ксенія Трохимівна, 60 р., укр., померла 1.05.1933 від старечого маразму Великотрива Семен […], 9 р., помер 6.06.1933 від олігофренії Величко Наталія Матвіївна, 18 р., укр., безробіт., померла 22.09.1933 від запалення нирок
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Вербицька Марія Григорівна, 13 р., укр., померла 6.05.1932 від хронічного запалення оболонки головного мозку Вербицький Луціян Олександрович, 60 р., пол., пенс., помер 24.02.1933, діагноз нерозбірливий Верескун Микита Арсенійович, 57 р., укр., пенс., помер 22.02.1933 від старечого маразму Верішко Юрій Григорович, 3 міс., білор., помер 23.03.1933 від розладу стравоходу Верченко Пелагея Денисівна, 54 р., укр., померла 6.08.1933 від ослаблення серцевої діяльності Верченко Семен Іванович, 55 р., укр., робіт., помер 5.04.1933, діагноз нерозбірливий Верьовка Вілен Софронович, 1 р. 7 міс., укр., помер 27.05.1933 від запалення легень та кишечника Винниченко Потап Порфирович, 40 р., укр., робіт., помер 15.07.1932 від декомпенсованого міокардиту Вівденко Варлам Григорович, 85 р., укр., помер 19.11.1932 від старечого маразму Вівденко Марко Павлович, 54 р., укр., чоботар, помер 29.07.1933 від туберкульозу стравоходу та легень Вікторенко Пріська Ільківна, 35 р., укр., робіт., померла 2.02.1933 від загального виснаження Вікторенко Явдоха Яківна, 75 р., укр., безприт., померла 5.03.1933 від старості та міокардиту Вілен Бася [...], 7 р., помер 7.10.1932 від ентероколіту Вісонова Тетяна Григорівна, 18 р., хлібороб, померла 17.07.1932 від черевного тифу Вітебський Мусій Давидович, 44 р., євр., чоботар, помер 6.02.1933, діагноз нерозбірливий Власенко Марія Дмитрівна, 68 р., укр., померла 18.04.1932 від запалення легень та міокардиту Вовк Володимир Васильович, 3 міс., укр.,
помер 23.07.1932 від дитячої холерини Вовк Ганна Іванівна, 45 р., укр., померла 23.06.1933 від недоїдання Вовк Єлизавета Дмитрівна, 9 р., укр., померла 18.06.1933, діагноз нерозбірливий Вовк Прокіп Трохимович, 55 р., укр., помер 28.06.1933 від розладу серцевої діяльності Вовченко Василь Маркович, 25 р., помер 11.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності Воднюк Марко Гнатович, 58 р., укр., робіт., помер 5.06.1933 від розладу серцевої діяльності Войник Омелян Лаврентійович, 38 р., укр., помер 16.05.1932 від туберкульозу легень відкритої форми 3 стадії Волгай Василь Йосипович, 5 р., укр., помер 5.07.1932, діагноз нерозбірливий Волинська Євгенія Ісаківна, 2.06.1933 р.н., євр., померла 29.07.1933 від дитячої диспепсії Волинська Марія Павлівна, 63 р., укр., служб., померла 20.07.1932 від відкритого перелому правого плеча Волинська Рахіль Ізраїлівна, 9 р., євр., померла 13.07.1933 від ентероколіту Волинський Давид Федотович, 60 р., укр., помер 27.07.1933 від міокардиту Воличенко Семен Андрійович, 45 р., укр., робіт., помер 26.07.1932 від туберкульозу легень Волков Омелян Іванович, 45 р., укр., безробіт., помер 31.01.1933 від запалення легень Воловик Маркіян Васильович, 60 р., помер від проносу, інші відомості відсутні Волосевич Борис Іванович, 67 р., рос., пенс., помер 9.06.1933 від туберкульозу легень Волошенко Микола Степанович, 1,5 міс., укр., помер 8.12.1933 від запалення кишок
Волошин Павло Васильович, 22 р., помер 29.04.1933 від крупозного запалення легень Волянська Малка Церківна, 48 р., євр., померла 16.07.1933 від ентероколіту Воробйов Володимир Іванович, 6 р., помер 7.10.1932 від "буліберного" паралічу Ворона Федір Володимирович, 25 р., укр., арештант, помер 4.08.1932 від ентероколіту Гавриленко Микола Іванович, 86 р., укр., дорожний майстер, помер 15.07.1933 від загальної старечої слабості Гаврилов Іван Степанович, укр., чорнороб, помер 15.03.1933 від упадку серцевої діяльності Гаврилов Лазар Якович, 7 р., асирієць, помер 20.05.1932 від сухот легень Гаврилова Пелагея Григорівна, 67 р., укр., померла 26.02.1933 від туберкульозу легень Гавриш Палажка Степанівна, 48 р., укр., чорнороб, померла 26.04.1932 від сепсису Гаєнко Григорій Афанасійович, 64 р., білор., служб., помер 30.04.1933, діагноз нерозбірливий Гайдар Мотрона Йосипівна, 68 р., укр., робіт., померла 26.03.1933 від декомпенсації серця Галенко Євген Павлович, 1 міс., укр., помер 30.07.1933 від кишкового захворювання Галенко Микола Несторович, 18 р., укр., помер 15.07.1933 від безбілкових набряків Галенко Надія, 3 р., померла 3.09.1933 від атрофії та диспепсії Галер Надія Андріївна, 39 р., укр., пенс., померла 15.07.1933 від ентероколіту Галиченко Василь Митрофанович, 30 р., укр., пенс., помер 15.03.1933, діагноз нерозбірливий Гальперін Ізраїль Соломонович, 48 р., євр., помер 19.04.1932 від туберкульозу легень
475
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Гальперович Ісак Хаїмович, 67 р., євр., помер 7.05.1932 від міокардиту та гангрени ноги Гальперович Софія Григорівна, 58 р., укр., пенс., померла 25.04.1933 від розладу серцевої діяльності Гальченко Володимир […], 9 р., укр., помер 20.08.1933, діагноз нерозбірливий Гальченко Галина Павлівна, 1 р. 7 міс., укр., померла 17.08.1932, діагноз нерозбірливий Гальченко Ніна Григорівна, 1 міс. 11 дн., укр., померла 11.12.1932 від кору Гамалій Ганна Харитонівна, 27 р., укр., померла 24.04.1932 від туберкульозу легень Гамаюнова Інна Михайлівна, 2 р., укр., померла 22.06.1933 від запалення легень Ганжа Ольга Василівна, 90 р., укр., померла 21.08.1933 від загальної старечої слабості та крововиливу в мозок Ганжа Уляна Петрівна, 71 р., укр., померла 25.04.1932 від загальної старечої слабості Ганзін Володимир Петрович, 10 р., укр., помер 20.10.1933 від туберкульозу Ганзін Петро Лаврентійович, 49 р., укр., помер 22.06.1933 від туберкульозу легень Ганусовський Володимир Станіславович, 74 р., білор., помер 22.02.1933 від старечого маразму Гапонович Андрій Терентійович, 64 р., білор., пенс., помер 25.11.1933 від туберкульозу легень Гапотченко Олена Петрівна, 4 р., укр., померла 16.04.1932 від епідемічного цереброспинального менінгіту Гарбашников Аврам Ісакович, 47 р., євр., колгосп., помер 1.09.1933 від декомпенсації серця Гафанович Ілля Афонович, 31 р., євр., фотограф, помер 1.07.1932 від паралічу серця Гашинська Перла Хаїмівна, 57 р., євр., померла 23.04.1932 від вади серця та слабості серцевої діяльності
476
Гвоздецький […] […], 6 дн., укр., помер 22.11.1933 внаслідок недоношеності Гектин Михайло […], 17 р., помер 11.10.1933 від епілепсії Гельфант Естер-Беля Аврамівна, 35 р., євр., кравчиня, померла 27.04.1933 від запалення нирок Генбик Уляна Несторівна, 42 р., укр., безробіт., померла 18.07.1933 від безбілкового набряку Генне Ірма Львівна, 14 р., померла 16.02.1933, діагноз нерозбірливий Герасименко Василь Корнійович, 20 р., безприт., помер 2.03.1933 від серцевої слабості Герасько Євдокія Степанівна, 80 р., пенс., померла в 1933 р., свід. Майборода Т.В. Герасько Марія Кузьмівна, 50 р., померла в 1933 р., свід. Майборода Т.В. Геращенко Іван Юхимович, 63 р., укр., помер 26.06.1933 від вади серця Геращенко Катерина [...], 4 р., померла 26.05.1933 від диспепсії та атрофії Гергель Юлія Микитівна, 23 р., укр., служб., померла 1.06.1932 від черевного тифу Герман Ганна Семенівна, 65 р. рос., прибир., померла 8.07.1933 від рожі Геря Гаврило Андрійович, 72 р., укр., сторож, помер 10.03.1933 від виснаження та старості Гиля […], 2 р., померла 6.07.1933, діагноз нерозбірливий Гимберг Кива Зельманівна, 70 р., євр., померла 14.07.1932, діагноз нерозбірливий Гирман Григорій Степанович, 73 р., укр., сторож, помер 6.09.1932 від розриву тонких кишок після забиття Гирченко Ксенія Федорівна, померла 14.08.1933 від ослабленої серцевої діяльності Гінодмін Шейне Хаїмівна, 80 р., євр., померла 1.08.1933 від старечого виснаження Глаголєва Антоніна Олексіївна, 50 р., укр.,
померла 21.07.1933 від виснаження Гливач Ніна Францівна, 22 р., чеш., померла 19.06.1933 від туберкульозу легень Глушко Кирило Йосипович, 63 р., укр., десятник, помер 5.07.1933 від міокардиту та недостатньої серцевої діяльності Глушко Наталія […], 5 р., укр., померла 31.03.1932 від запалення легень та виснаження тіла Глущенко Марія Іванівна, 13 р., робіт., померла 15.03.1933 від гострого ентероколіту Гнитько Микита Антонович, 45 р., укр., пенс., помер 7.07.1933 від туберкульозу легень Говша Андрій Якович, 50-55 р., помер 26.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності Голуб Микола Йосипович, 62 р., білор., помер 7.03.1933 від декомпенсації серця Голуб Ольга […], 12 р., померла 9.12.1933, діагноз нерозбірливий Голуб Ольга Іванівна, 24 р., укр., лікар, померла 19.10.1933 від вогнепальних поранень Голубничий Олексій Іванович, 33 р., помер 10.08.1933 від вогнепального поранення грудей Гонтар Микола […], 8 р., помер 22.11.1933 від ентероколіту Гончаренко [...] Іванович, 69 р., укр., пенс., помер 21.04.1933 від старечого маразму Гончаренко Володимир, 7 р., помер у 1933 р., свід. Стецюра Н.Г. Гончаренко Ніна Григорівна, 11 р., померла 8.02.1933 від кривавого проносу Гончаренко Федір Кіндратович, 44 р., укр., пенс., помер 17.09.1933 від туберкульозу кісток Гопіненко Оксана Дем’янівна, 67 р., жебрачка, померла 15.09.1932, діагноз нерозбірливий Горбай Раїса Монисівна, 34 р., померла 30.04.1932 після операції кесаревого розтину
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Горбань Віталій […], 4 р., помер 18.09.1933 від гострого коліту Горбань Олександр Васильович, 11 міс., помер 23.07.1932 від гострого запалення кишок Горбатенко Віктор [...], 5 р. 6 міс., помер 14.10.1932 від катару тонких та товстих кишок Горбачова Віра Михайлівна, 63 р., померла 9.06.1933 від запалення легень Гордієнко […], 11 р., померла 3.08.1933 від поносу Гордієнко Володимир Євграфович, 1 р. 2 міс., помер 30.09.1933 від дизентерії Гордієнко Марія Євграфівна, 10 р., укр., померла 24.09.1933 від кривавого поносу Гордієнко Феофан Тимофійович, 90 р., укр., столяр, помер 2.08.1933 від старості Горелік Михайло Лукич, 65 р., євр., помер 12.10.1932 від раку стравоходу Горенер Софія Залманівна, 75 р., євр., померла 29.05.1933 від старечого маразму Горобець Віра […], 7 р., померла 5.07.1933, діагноз нерозбірливий Городецький Пилип Григорович, 36 р., помер 6.06.1933 від загального виснаження Городинський Василь Прохорович, 67 р., укр., бухгалтер, помер 16.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Горохов Хома Дмитрович, 51 р., укр., чорнороб, помер 22.03.1933 від неврастенії серця Горошко Дмитро Ілліч, 60 р., помер 11.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності Горпенко Степанида Іванівна, 55 р., укр., померла 29.07.1933 від кривавого проносу та виснаження Горпенко Микола Кирилович, 20 р., укр., безробіт., помер 7.07.1933 від кривавого проносу Гохберг Абрам [...], 42 р., євр., помер 26.05.1933
від ослаблення серцевої діяльності Грабін Василь [...], 48 р., укр., служб., помер 15.04.1933 від туберкульозу легень Грабовська Марина […], 4 р., померла 21.11.1933 від атрофії Гребінка Гаврило Васильович, 53 р., укр., пенс., помер 22.06.1933 від крововиливу в мозок Гречаний Іван Володимирович, 1913 р.н., помер 9.07.1933 від ослаблення серцевої діяльності Гречка Григорій Васильович, помер у 1933 р., свід. Полуян О.Г. Гречка Параска […], 65 р., померла 10.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Гречка Петро Васильович, помер у 1933 р., свід. Полуян О.Г. Гречка Пилип Якович, 28 р., помер у 1933 р., свід. Даценко О.П. Григор’єва Анастасія Петрівна, 24 р., укр., санітарка, померла 29.06.1933 від туберкульозу легень Григоренко Віктор Степанович, 1 р., укр., помер 24.01.1933, діагноз нерозбірливий Григоренко Костянтин Іванович, 65 р., укр., пенс., помер 5.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Григор'єв Микола Іванович, 1-2 міс., укр., помер 30.04.1933, діагноз нерозбірливий Григор'єва Марія Андріївна, 47 р., укр., померла 6.10.1933 від виразки шлунка Гризько Павло […], 7 р., помер 13.12.1933 від коліту Гринь Іван Іванович, 23 р., арештант, помер 16.04.1933, діагноз нерозбірливий Грицай– Калиниченко Олександр Іванович, 6 р., укр., помер 4.10.1932 від гострого ентероколіту Грицуя Марія Казимирівна, 25 р., лит., служб., померла 5.10.1932 від сухот Гришко Єпистимія Степанівна, 70 р., укр.,
померла 22.08.1933 від старечого міокардиту Гришко Іван Іванович, 27 р., помер 8.06.1933 від загального виснаження Гришко Йосип Дмитрович, 51 р., укр., робіт., помер 3.05.1933 від хронічного ревматизму Грищенко Григорій [...], 12 р., помер 26.07.1933 від кривавого проносу Гронова Олена Олександрівна, 38 р., укр., пенс., померла 1.12.1933 від некомпенсованого міокардиту Губенко Василь […], 53 р., робіт., помер 7.07.1933 від виснаження Губка Леонід [...], 3 р., укр., помер 26.04.1933, діагноз не вказано Губка Микола Якимович, 14 р., укр., помер 18.06.1933 від ентероколіту Губкін Яким Феодосійович, 60 р., укр., вартовий, помер 26.05.1933 від слабості серцевої діяльності Губко Іван Григорович, 66 р., рос., пенс., помер 22.09.1932 від набряку легень Гугля Наталія Володимирівна, 22 р., чорнороб, померла 13.03.1933 від туберкульозу легень Гузєєв Іван Несторович, 57 р., укр., пенс., помер 2.02.1933 від старості та міокардиту Гулак Володимир Михайлович, 7 р., помер 14.10.1932, діагноз не вказано Гунський Андрій […], 54 р., помер 3.06.1933 від слабості серцевої діяльності Гура Василина Олексіївна, 49 р., укр., померла 6.12.1933 від коліту Гуревич Геня Хаїм Бровій, 73 р., євр., помер 28.11.1933 від запалення легень Гуревич Геня Хаїм., 77 р., євр., померла 28.11.1933 від запалення легень Гуревич Ілько Беркович, 74 р., помер 1.08.1933 від старечого маразму Гуревич Марія Абрамівна, 45 р., євр., померла 18.08.1933 від туберкульозу легень
477
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Гуржій Іван Семенович, 65 р., укр., помер 8.06.1933 від старечого маразму Гурін Гнат Михайлович, 55 р., укр., помер 17.11.1933 від серцевої слабості Гурченко Ігнат Якович, 67 р., рос., помер 10.06.1933 від старечого міокардиту Гусаков Микола […], 9 р., помер 19.01.1933 від ентероколіту Гусаченко Павло Потапович, 42 р., укр., телеграфіст, помер 10.09.1933 від туберкульозу легень Гускін Георгій Михайлович, 36 р., укр., пенс., помер 14.04.1933 від туберкульозу легень Давиденко Валентин Дмитрович, 1 р. 1 міс., укр., помер 22.10.1932 від інтоксикації Давиденко Галина Петрівна, 66 р., укр., пенс., померла 5.08.1933 від старості та безбілкового набряку Даличко Іван Миколайович, 60 р., помер 25.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Данилевська Марія Василівна, 48 р., укр., служб., померла 3.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності Даниленко Петро Тимофійович, 60 р., помер 15.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Даниленко Федора Миколаївна, 92 р., укр., померла 8.05.1933 від серцевої слабості та старості Данильченко [...] [...], 55 р., помер 30.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності Дашкевич Ларіон Тимофійович, 59 р., рос., пенс., помер 12.09.1933 від міокардиту Дворнікова Ганна Акимівна, 80 р., рос., померла 23.08.1933 від кишкової непрохідності Дейнека Лариса Павлівна, 31 р., укр., померла 14.05.1932 від туберкульозу легень Демченко Євгенія Пилипівна, 20 дн., укр., померла 29.09.1933 від ентероколіту
478
Демченко Єлизавета Пантелеймонівна, 73 р., укр., померла 26.05.1932 від крововиливу в мозок Демченко Ірина Василівна, 84 р., укр., померла 3.05.1933 від старості Демченко Марфа Яківна, 70 р., укр., померла 13.05.1933 від старечого маразму Демченко Параска Семенівна, 22 р., укр., ткаля, померла 29.06.1933 від виснаження Демчич Григорій Мойсейович, 1 р., укр., помер 2.11.1933 від запалення легень Дергачова Марія Трохимівна, 65 р., укр., померла 12.09.1933 від серцевої слабості Деркач Марія Омелянівна, 10 р., укр., померла 9.04.1933, діагноз нерозбірливий Деркач Микола Іванович, 12 р., укр., помер 19.09.1932 від заглоткового нариву Деркач Олександр Іванович, 9 р., помер 16.12.1933 від паралічу серця Деркач Олександр О., 63 р., укр., пенс., помер 24.02.1933 від вади серця Дехнич Віктор Іванович, 21 р., укр., учитель, помер 10.11.1932 від плевриту та туберкульозу легень Дешко […][…], 28 р., євр., колгосп., померла 25.10.1933 від кровотечі Джерело Дмитро Гнатович, 1901 р.н., помер 12.07.1933 від упадку серцевої діяльності Дзигало Іван Пантелеймонович, 77 р., укр., хлібороб, помер 2.10.1932 від туберкульозу легень Дзятко Олександр Степанович, 52 р., білор., конторник, помер 28.05.1933 від висипного тифу Дибенко Володимир Тимофійович, 63 р., укр., робіт., помер 7.06.1933 від міокардиту Дибова Ліба Давидівна, 87 р., євр., померла 24.06.1933 від старечого маразму Дикало Семен Антонович, укр., чорнороб, помер 16.10.1932 від непрохідності кишок
Діденко Параска Данилівна, 75 р., укр., померла 26.04.1932 від крупозного запалення легень Діденко Петро [...], 12 р., помер 22.07.1933 від виснаження Дмитренко Ілля Петрович, 43 р., слюсар, помер 4.08.1932 від черевного тифу Дмитрієва Тетяна Капітонівна, 16 р., померла 2.03.1933 від підгострого ентероколіту Довбишева Марія […], 45 р., укр., робіт., померла 9.02.1933, діагноз нерозбірливий Довбня Корній Васильович, 74 р., укр., чорнороб, помер 18.03.1933 від міокардиту Довгий Яків Мартинович, 52 р., укр., чоботар, помер 12.03.1933 від крововиливу в мозок Довженко Анастасія Артемівна, 40р., укр., прибиральниця, померла 1.08.1933 від міокардиту Довженко Михайло Данилович, 84 р., укр., помер 4.11.1933 від некомпенсованого міокардиту Додевак Уляна […], 12 р., померла 21.06.1933 від запалення головного мозку Домжуля Михайло Романович, 30 р., сторож, помер 29.05.1933 від виснаження Домчу Єфросинія Семенівна, 28 р., укр., бухгалтер, померла 14.02.1933 від туберкульозу легень Дорожинський Віктор Францевич, 56 р., укр., помер 13.03.1933 від міокардиту та маразму Дорошенко Олександр Іванович, помер 26.06.1933 від загального виснаження, інші відомості відсутні Дорошенко Степан Михайлович, 33 р., укр., служб., помер 24.05.1933 від висипного тифу Дорошухін Менуель [...], 64 р., євр., служб., помер 17.04.1933, діагноз нерозбірливий Драбинна […] Шоломівна, 72 р., євр., померла 28.02.1933 від завороту кишок
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Драган Іван Петрович, 49 р., укр., залізничник, помер 23.05.1933 від висипного тифу Драган Катерина Петрівна, 39 р., лат., пенс., померла 5.07.1933 від туберкульозу легень Дремущенко Володимир Васильович, 7 дн., укр., помер 5.05.1932 від уродженої слабості Дроботько […], 13 р., померла в 1933 р. від ентероколіту Дробядько Павло Сидорович, 18 р., помер 23.05.1933 від упадку серцевої діяльності на ґрунті загального виснаження Дрозд Марія Дмитрівна, 58 р., укр., померла 12.12.1932 від запалення печінки Дрозд Харитон Тихонович, 64 р., укр., помер 31.07.1932 від старечого маразму та запалення легень Дубко Михайло Миколайович, 28 р., укр., безробіт., помер 8.07.1933 від висипного тифу Дубров Потап Іванович, 57 р., укр., пенс., помер 24.02.1933 від міокардиту Дударенко Петро Іванович, 7 р., укр., помер 27.05.1933, діагноз нерозбірливий Дудка Анна Порфирівна, 21 р., укр., робіт., померла 30.05.1933, діагноз нерозбірливий Дудка Іван [...], 4 р., укр., помер 19.09.1932 від важкого виснаження Дудка Михайло Юхимович, 40 р., укр., помер 22.07.1933 від [...] набряку Дудка Тихон Дмитрович, 22 р., укр., чоботар, помер 29.11.1932 від дизентерії Дудченко Любов Тихонівна, 2 р., укр., померла 11.12.1932, діагноз нерозбірливий Дужак Микола Федорович, 7 дн., укр., помер 3.09.1932 від "септицилії" Дука Павло Федорович, 73 р., укр., помер 18.10.1932 від старечого виснаження Дукина Анна Григорівна, 70 р., укр., пенс., померла 1.06.1933 від старечого маразму
Дунайська Бася Зельманівна, 75 р., євр., померла 13.12.1933 від вади серця Душкес Іуда Михайлович, 20 р., євр., помер 23.08.1933 від туберкульозу легень Душна Мотрона Павлівна, 36 р., укр., робіт., померла 5.06.1933 від ослаблення серцевої діяльності Дяченко Анастасія Денисівна, 52 р., укр., померла 29.06.1933 від загального виснаження та міокардиту Дяченко Анатолій Пилипович, 2 р., укр., помер 3.09.1932 від дитячої холерини Дяченко Антон Семенович, 79 р., жебрак, помер 1.08.1932, діагноз нерозбірливий Дяченко Денис Семенович, 66 р., укр., ремонтник, помер 8.10.1932 від вади серця Дяченко Клавдія Іванівна, 2 р., померла 18.11.1932, діагноз не вказано Дяченко Микола […], 30 р., безприт., помер 13.02.1933 від слабої серцевої діяльності Дяченко Ніна Саливонівна, 1 р. 4 міс., укр., померла 15.10.1932 від загального виснаження Дяченко Олена Саливонівна, 10 р., померла 1.09.1933, діагноз нерозбірливий Дяченко Саливон Іванович, 56 р., укр., помер 10.03.1933 від гострого недокрів’я та упадку харчування Егіпко Зінаїда Андріївна, 1 р., укр., померла 28.08.1932, діагноз нерозбірливий Еткін Симна Зельманович, 53 р., євр., безробіт., помер 22.04.1933, діагноз нерозбірливий Євдокимов Тимофій Гнатович, 95 р., укр., помер 6.03.1933 від старечого маразму Євтушенко Ніна [...], 4 р., померла 26.05.1933 від ентероколіту Єгоров Василь Кирилович, 62 р., укр., помер 28.04.1932 від декомпенсованого міокардиту та набряку легень
Єгоров Іван Іванович, 12 р., помер 16.10.1933 від туберкульозу легень Єгоров Іван Федорович, 58 р., укр., слюсар, помер 8.07.1932 від раку стравоходу Єленська [...] [...], 65-70 р., померла 21.04.1933 від паралічу серця Ємельянов Іван [...], 55 р., помер 27.04.1933 від слабості серцевої діяльності Ємельянова Марія [...], 50 р., померла 28.04.1933 від слабості серцевої діяльності Єршов Олексій Панасович, 20 р., арештант, помер 19.04.1933 від рожі ступні Єфименко Іван Єрмолайович, 85 р., укр., пенс., помер 25.08.1932, діагноз нерозбірливий Єфремова Дарія Хомівна, 72 р., укр., померла 31.07.1933 від декомпенсації органів серця Жага Лафіт Іванович, 72 р., укр., сторож, помер 28.11.1932 від міокардиту Жадарський Левлі Зейманович, 75 р., євр., помер 7.12.1932 від міокардиту та слабої серцевої діяльності Жбанков Василь […], 59 р., рос., кустар, помер 8.09.1933 від міокардиту, нариву легень та виснаження Жданова Олена Гаврилівна, 66 р., укр., померла 9.04.1933 внаслідок контузії потягом Желаєв Володимир Борисович, укр., помер 25.05.1933 від запалення легень Жертовська Варвара Яківна, 67 р., укр., пенс., померла 9.07.1933 від старечого маразму Живолуп Савка Федорович, 48 р., робіт., помер 5.03.1933, діагноз нерозбірливий Житков Микола Васильович, 33 р., помер 17.07.1933 від кишкового захворювання Жихтай Григорій […], 40 р., помер 13.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності внаслідок виснаження Жмака Володимир Іванович, 3 міс., укр., помер 25.05.1932 від запалення мозку
479
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Жмурко Митрофан Феодосійович, 50 р., помер у 1933 р., свід. Кудаковська Т.М. Жураховська Єлизавета Іванівна, померла в 1933 р., свід. Орел Т.В. Жураховська Олександра Василівна, померла в 1933 р., свід. Орел Т.В. Завгородній Семен Іванович, 64 р., помер 23.01.1933 від старечого маразму Загорна Анастасія Петрівна, 42 р., укр., померла 24.03.1933 від міокардиту Загорський Олександр Тимофійович, 50 р., укр., чорнороб, помер 2.05.1933 від висипного тифу Задорожний Василь Ілліч, 50 р., укр., покрівельник, помер 18.06.1933, діагноз не вказано Заєць Микола Петрович, 1 р. 4 міс., укр., помер 29.11.1932 від ентероколіту Зазовський […] Абрамович, 8 р., євр., помер 9.10.1932 від дитячого мозкового паралічу Зайцева Марія Миколаївна, 1 р. 3 міс., укр., померла 18.08.1933 від гострого ентериту Заканавський Василь Антонович, 68 р., укр., пенс., помер 2.06.1933 від старечого маразму Закірченко Василь Трохимович, 13 р., помер 7.09.1932 від дизентерії Закірченко Трохим Юхимович, 48 р., укр., робіт., помер 24.09.1932 від хронічної малярії Закрильна Параска Іванівна, 85 р., укр., чорнороб, померла 11.04.1933 від міокардиту Закрильний Дмитро Миколайович, 47 р., укр., помер 19.04.1932 від виразки шлунка Закритий Михайло, 4 р., помер 4.08.1933 від фолікулярного ентериту Зальська Олександра, 13 р., померла 5.08.1933 від ентероколіту Заміткевич Сергій Петрович, 33 р., укр., чорнороб, помер 26.04.1933 від загального виснаження
480
Занкевич Єфросинія Петрівна, 62 р., укр., померла 19.08.1932 від фолікулярного ентериту та загального виснаження Западинська Сара Ісаківна, 75 р., євр., померла 14.08.1932 від крововиливу в мозок Западинський Давид Симонович, 51 р., євр., робіт., помер 20.10.1932, діагноз нерозбірливий Зарахович Йосип Григорович, 59 р., євр., коваль, помер 5.05.1933 від слабості серцевої діяльності Зарогна Уляна Аврамівна, 48 р., укр., померла 12.03.1933 від старечого виснаження Зарубін Пилип Михайлович, 40 р., укр., вартовий, помер 23.04.1933, діагноз нерозбірливий Захаров Володимир Гаврилович, 23 р., укр., помер 11.05.1933 від туберкульозу легень Захарченкова Єфросинія Іванівна, 67 р., укр., померла 28.10.1932 від туберкульозу легень Зеленський Іван Іванович, 14 р., помер 5.03.1933, діагноз нерозбірливий Зернова Лідія Михайлівна, 2,5 міс., рос., померла 18.02.1933 від дитячого проносу Зіненко Олександр Олександрович, 1 р. 2 міс., укр., інші відомості відсутні Зінченко Валентина Ларіонівна, 4 р., укр., померла 4.04.1933 від захворювання правої легені Зінченко Варвара Якимівна, 36 р., укр., робіт., померла 10.08.1933 від виснаження Зінченко Віра Андріївна,11 р., укр., померла 28.09.1933, діагноз нерозбірливий Зінченко Володимир Костянтинович, 6 р., укр., помер 22.06.1933 від загального виснаження Зінченко Горпина Данилівна, 73 р., укр., померла 27.04.1933 від старечої слабості та міокардиту Зінченко Горпина Назарівна, 27 р., укр., померла 4.07.1933 від
недостатньої серцевої діяльності Зінченко Ілько Гаврилович, 39 р., укр., слюсар, помер 14.07.1933 від дизентерії Зінченко Олена Андріївна, 8 р., укр., померла 3.07.1933 від кривавого проносу Зінь Ольга Михайлівна, 30 р., укр., померла 22.07.1933 від безбілкового набряку Зінькова Ганна Іванівна, 78 р., укр., померла 17.05.1932 від крововиливу в мозок та правобічного паралічу Злобіна Ада Ананіївна, 6 р., померла 16.11.1932 від хронічного запалення товстих кишок Знаровська Єлизавета Феодосіївна, 84 р., померла 10.02.1933 від старечого маразму Зневажай Трифон Костянтинович, 19 р., укр., робіт., помер 16.03.1933 від туберкульозу легень Золотарьова Броня [...], 9 р., померла 27.08.1932 від туберкульозу кишок Зорохович Давид Іукович, 28 р., євр., служб., помер 23.04.1932 від туберкульозу легень Зуб Мусій Семенович, 67 р., укр., чоботар, помер 12.05.1933 від старечого маразму Зубко Тихон Миколайович, 50 р., укр., хлібороб, помер 17.08.1932 від защемлення кила та гангрени кишок Іброцький Микола Станіславович, 34 р., пол., робіт., помер 27.09.1932 від туберкульозу легень Іваненко Михайло Андрійович, 57 р., укр., чорнороб, помер 8.09.1933 від висипного тифу Іваненко Сергій […], 40 р., робіт., помер 17.12.1933, діагноз не вказано Іваненкова Олена Спиридонівна, 29 р., укр., померла 14.08.1932 від сухот легень Іванін Іван […], 6 р., помер 1.03.1933 від запалення легень Іванова Ганна Яківна, 1900 р.н., померла від ослаблення серцевої діяльності, інші відомості відсутні
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Іванченко Варвара Григорівна, 60 р., укр., померла 28.04.1933 від розладу серцевої діяльності Іванченко Михайло Іванович, 17 р., укр., помер 20.08.1932 від черевного тифу Івах Олександра […], 7 р., померла 16.10.1933 від підгострого ентероколіту Івашина Іван Сергійович, 10 р., помер у 1933 р., свід. Івашина В.С. Івашина Сергій Сергійович, 36 р., робіт., помер у 1932 р., свід. Івашина В.С. Іващенко [...] [...], 60 р., помер 25.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Іващенко Олександр Трохимович, 39 р., укр., учитель, помер 11.07.1933 від слабості серцевої діяльності Іващенко Трохим Оксентійович, 59 р., укр., помер 30.06.1933 від декомпенсації серцевої діяльності Івко Анастасія Кирилівна, 27 р., померла 6.08.1933 від висипного тифу Івницький Василь Микитович, 38 р., укр., помер від розладу серцевої діяльності, дата не вказана Ігнатчик Віктор Антонович, 1899 р.н., помер 7.07.1933 від ослаблення серцевої діяльності Ілляшенко Ольга Іванівна, 10 р., померла 13.03.1933 від упадку серцевої діяльності Ірницова Віра […], 8 р., померла 14.03.1933 від ентероколіту Ісайнін Панас Микитович, 10 р., помер 9.03.1933 від підгострого ентероколіту Ісецька Катерина Іванівна, 56 р., рос., померла 17.08.1933 від вади серця Іщенко Володимир Михайлович, 5 р., помер 11.04.1933 від запалення легень Іщенко Дарія Іванівна, 65 р., укр., померла 22.06.1933 від набряку легень Іщенко Микола Семенович, 50 р., укр., безробіт., помер 22.07.1933 від висипного тифу Іщенко Михайло […], 6 р., помер 2.08.1933 від проносу
Іщенко Мотрона Харитонівна, 43 р., прибиральниця, померла 23.07.1933 від міокардиту Іщенко Павло Іванович, 70 р., укр., помер 20.02.1933, діагноз нерозбірливий Кабан Михайло Федорович, 29 р., укр., служб., помер 9.04.1933 від менінгіту Кабаруниська Оксеня Миколаївна, 55 р., укр., пенс., померла 20.04.1933, діагноз нерозбірливий Каган Шмуль Янкелевич, 75 р., інші відомості відсутні Каган Шуля Василівна, 73 р., євр., померла 23.02.1933 від старечого маразму Кагинер Башева Іхіївна, 60 р., євр., померла 1.07.1933 від старечого маразму Калиновська Євдокія Зотівна, 30 р., укр., прибиральниця, померла 4.06.1933 від рожі Кальчевська Марія Іванівна, померла в 1932 р., свід. Півень О.В. Кальчевський Володимир Павлович, 36 р., робіт., помер у 1932 р., свід. Півень О.В. Кальченко Явдоха Костянтинівна, 75 р., померла 17.12.1933 від старості Каневський Шлем Беркович, 76 р., євр., помер 1.05.1933 від старечого маразму Карабаш […][…], 68 р., помер 25.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Каретим Володимир Станіславович, 3 р., помер 23.06.1933, діагноз нерозбірливий Карлич Яків Борисович, 4 р., євр., помер 4.04.1933, діагноз нерозбірливий Кармазін Олександр Семенович, 3 р., укр., помер 15.08.1933 від туберкульозу Кармазіна Валентина Павлівна, 4 міс., укр., померла 21.04.1933, діагноз нерозбірливий Карпенко Валентина Петрівна, 5 міс., укр., померла 18.03.1933 від гострого катару шлунка та кишок
Карпенко Григорій Харитонович, 45-50 р., помер 6.04.1933 від загальної слабості Карпенко Дмитро Харитонович, помер у 1933 р., інші відомості відсутні Карпенко Микола Іванович, 3 міс., укр., помер 7.09.1933 від гострого кишкового захворювання Карпов Віктор […], 3 р., помер 13.11.1933 від атрофії Карпов Михайло […], 2 р. 5 міс., помер 19.11.1933, діагноз не вказано Касовська Сима […], 57 р., євр., померла 21.09.1933 від серцевої слабості Касян Микола, робіт., помер у 1933 р., свід. Касян А.Х. Катеринич Анна Михайлівна, 9 р., померла 31.01.1933 від кривавого проносу Кахнівська Ольга Андріївна, 27 р., укр., померла 4.09.1932 від туберкульозу легень Кацабульський Борис […], 13 р., укр., помер 11.06.1933 від ентероколіту Качмарик Юрій Степанович, 4 р., укр., помер 7.05.1933 від запалення легень Каша Василь Іванович, 38 р., помер 6.04.1933 від паралічу Кашевцова Зінаїда Дмитрівна, 4 р., укр., померла 28.04.1933 від рахіту Кашпуровський Яків Михайлович, 48 р., укр., помер 12.07.1933 від ентероколіту Кашуба Іван Петрович, 58 р., укр., робіт., помер 31.07.1933 від міокардиту Кащенко Василь Васильович, 2 р., помер 26.12.1933, діагноз незрозбірливий Кащенко Віра Григорівна, 9 р., померла 16.06.1933 від ентероколіту Кащенко Володимир Андрійович, 8 р., укр., помер 12.06.1933, діагноз не вказано Кащенко Микола Григорович, 4 р., укр., помер 29.05.1933 від рахіту Кащенко Омелян Васильович, робіт., помер у 1933 р., свід. Баклай Г.В.
481
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Кащенко Омелян Якимович, 89 р., укр., помер 12.06.1933 від декомпенсованого міокардиту Кваша Павло Аполлонович, 66 р., сел., помер 3.07.1932 від непрохідності кишки Келинович Меєр Пінхус, 21 р., євр., заготівельник, помер 8.07.1933 від геморогічного ентероколіту Кийко Михайло, 9 р., помер 8.08.1933 від поносу Кир’янов Павло Кузьмич, 67 р., укр., столяр, помер 16.04.1933 від вади серця Кир’янова […] Ісаківна, 40 р., укр., померла 20.03.1933 від міокардиту Кириленко Михайло Михайлович, помер 26.06.1933, інші відомості відсутні Кириченко Іван, 7 р., помер 15.08.1933 від поносу Кирпа Лідія Сергіївна, 9 р., померла 11.04.1933, діагноз нерозбірливий Кисільов Володимир Петрович, 3 міс., укр., помер 6.05.1933, діагноз нерозбірливий Кисленко Микола Адамович, 64 р., укр., служб., помер 3.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Киченова Тамара Пантелеймонівна, 11 міс., укр., померла 25.11.1933 від ентероколіту Кияшко Андрій Васильович, 60 р., укр., робіт., помер 24.03.1933 від паралічу серця Кияшко Марина Петрівна, 55 р., укр., померла 25.06.1933, діагноз нерозбірливий Кияшко Олександр Іванович, 44 р., укр., робіт., помер 26.04.1933 від запалення нирок та декомпенсації серця Кігін Броха Пінкусович, 75 р., євр., пенс., помер 17.08.1933 від старечого маразму Кірсанова Марія Арсенівна, 34 р., рос., померла 15.02.1933 від туберкульозу Клименко Домнікія Євграфівна, 45 р., укр., померла 24.11.1933 від раку шлунка
482
Клименко Любов Іванівна, 1 р., укр., померла 24.05.1932 від уродженої загальної слабості Клименко Микита Григорович, 67 р., укр., помер 31.09.1933 від міокардиту та кишкової емфіземи Климко Олена Казимирівна, 45 р., укр., робіт., померла 19.04.1933, діагноз нерозбірливий Климовицька Любов Зельманівна, 69 р., євр., померла 26.12.1933 від міокардиту Климовицький Йосип Алькович, 68 р., євр., підмайстер, помер 6.07.1933 від міокардиту та декомпенсації Кличко Кирило Максимович, 44 р., укр., помер 27.07.1933 від […] серця Кліщ Іван Дмитрович, 19 р., помер 28.06.1933 від ослаблення серцевої діяльності Кловський Авель […], 36 р., євр., робіт., помер 12.02.1933, діагноз нерозбірливий Книш Григорій Демидович, 45-48 р., помер 15.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Книш Тетяна Павлівна, 14 дн., укр., померла 17.03.1933 від рахіту Кобець Анастасія Василівна, померла в 1932 р., свід. Кобець Д.С. Кобець Іван Дорофійович, 63 р., укр., помер 10.05.1933 від декомпенсації серця Кобець Петро Андрійович, 60 р., помер 9.04.1933 від паралічу серця Кобець Степан Терентійович, помер у 1932 р., свід. Кобець Д.С. Коваленко […] Васильович, 73 р., укр., пенс., помер 1.03.1933 від старечого маразму Коваленко Іван Іванович, 66 р., укр., конюх, помер 19.07.1933 від старості Коваленко Олена Федорівна, 6 р., укр., померла 3.12.1932 від міокардиту Коваленко-Мусієнко Надія Олексіївна, 7 р., померла
26.05.1933 від епілепсії та кору Коваль […], 14 р., помер 3.02.1933 від кривавого проносу Коваль Василь Максимович, 21 р., помер 4.07.1933 від паралічу серця Коваль Марія Володимирівна, 63 р., померла 28.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності Коваль Пантелеймон Іванович, 20 р., помер 6.06.1933 від загального виснаження Ковальов Михайло Олександрович, 52 р., укр., кочегар, помер 26.07.1932, діагноз нерозбірливий Ковальов Тихон Федорович, 28 р., укр., зав. смоквової станції, помер 19.04.1932 від діабетичної коми Ковальчук Марія Григорівна, померла в 1932 р., свід. Рибалка Г.М. Ковальчук Олена Яківна, померла в 1933 р., свід. Рибалка Г.М. Ковбасова Олександра Володимирівна, 15 р., померла 28.05.1933 від ентероколіту Ковган Григорій [...], 60 р., укр., робіт., помер 23.11.1932 від паралічу серця Ковган Лідія Макарівна, 25 р., померла 22.03.1933 від сухот Ковтун Афанасій Корнійович, 24 р., укр., робіт., помер 26.03.1933 від серцевої слабості Ковтун Ігнат Юліанович, 75 р., укр., робіт., помер 2.12.1932 від старечого маразму Ковтун Лука Порфирович, помер 20.07.1932 від слабості серця, інші відомості відсутні Ковтун Микола Ілліч, помер у 1933 р., свід. Ковтун Г.І. Ковтун Софія Іллівна, померла в 1933 р., свід. Ковтун Г.І. Ковшик Явдоха Матвіївна, 75 р., укр., померла 18.05.1932 від міокардиту зі слабістю серцевої діяльності Коган Мендель Янкелевич, 72 р., євр., пенс., помер 25.02.1933 від старечого маразму
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Коган Фалко [...], 73 р., євр., торговець, помер 29.04.1933 від старечого маразму Когуля Степан Омелянович, 55 р., укр., робіт., помер 16.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Козар Лідія Андріївна, 57 р., укр., померла 4.09.1933 від дизентерії Козаченко Домнікія Іллівна, 45 р., укр., робіт., померла 20.06.1933 від недоїдання Козаченко Ольга Пантелеймонівна, 82 р., укр., померла 24.01.1933 від серцевої слабості Козаченко Федір Дмитрович, 50 р., укр., візник, помер 13.06.1933 від слабості серцевої діяльності Козел Григорій Андрійович, 61 р., білор., пом. машиніста, помер 8.06.1933 від раку шлунка Козленко Георгій Павлович, 55 р., укр., технік, помер 4.08.1933 від падучої хвороби Козлов [...] Бертович, 48 р., євр., колгосп., помер 8.04.1933, діагноз нерозбірливий Козлова Марія Давидівна, 5 міс., укр., померла 3.10.1932, діагноз нерозбірливий Козлович Антоніна Андріївна, 71 р., укр., померла 24.07.1932 від кривавого поносу Козубенко Данило, 10 р., помер 15.08.1933 від виснаження Койдик Анатолій Олексійович, 1 р. 8 міс., укр., помер 28.06.1933 від інтоксикації Койдик Валентин Данилович, 8 р., укр., помер 14.08.1933 від ентероколіту Койдик Оксеня Юхимівна, 60 р., укр., пенс., померла 11.05.1933 від старечого маразму Койдик Олексій Данилович, 15 р., укр., помер 24.08.1933 від кишкового захворювання Койдик Тетяна Данилівна, 10 р., укр., померла 10.08.1933 від кишкового захворювання Кокура Дмитро Іванович, помер 3.05.1933, діагноз нерозбірливий
Колбасов Вадим Григорович, 8 р., помер 13.04.1933, діагноз нерозбірливий Коленцов [...], 80 р., помер 14.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Колесов Петро Миколайович, 91 р., рос., помер 18.07.1933 від старечої серцевої слабості Колов Іван Іванович, 30 р., укр., чорнороб, помер 19.03.1933 від ентероколіту Колова Катерина Олександрівна, 1-4 міс., укр., померла 28.03.1933 від розладу стравоходу Колода Платон Данилович, 68 р., укр., двірник, помер 5.03.1933 від старості Колодяжний Володимир Володимирович, 8 р., помер 6.10.1932 від гострого катару кишок Колодязний Марко Кузьмич, 37 р., укр., робіт., помер 13.05.1933 від слабості серця Колудіна Ніна Григорівна, 2 р., укр., померла 22.08.1933 від кишкового захворювання Кольчанський Мусій Давидович, 9 р., помер 1.03.1933 від запалення мозку Кольчевська Варвара Петрівна, 80 р., укр., померла 5.03.1933 від старості та міокардиту Кольчевський Володимир Миколайович, 24 р., укр., робіт., помер 5.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності Коляда Варвара Василівна, 50 р., укр., робіт., померла 29.06.1933 від паралічу серця Комаров Йосип [...], 60 р., рос., пенс., помер 25.04.1933 від старечого маразму Комаров Йосип Ількович, 60 р., помер 27.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Комарова [...] [...], 50 р., померла 27.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Комарова [...] [...], 50 р., рос., пенс., померла 26.04.1933 від старечого маразму Комликов Петро Никифорович, 45 р., укр., помер 1.07.1933 від
декомпенсації серцевої діяльності Комликова Тетяна Кирилівна, 73 р., укр., маляр, померла 18.04.1932 від фіброзного туберкульозу легень та старості Компанієць Марія Іллівна, 68 р., укр., померла 6.02.1933 від старечого маразму Компанієць Михайло, 15 р., помер 3.08.1933 від поносу Кондратенко Василь Наумович, 5 р., укр., помер 1.05.1933 від розладу серцевої діяльності Кондратенко Віктор Іванович, 2 міс., укр., помер 12.04.1932, діагноз не вказано Кондратенко Олександра, 6 р., померла 19.11.1933 від запалення легень Кондратенко Тетяна Наумівна, 7 р., укр., померла 25.05.1933, діагноз нерозбірливий Конівець Петро Тимофійович, 6 р., помер 21.10.1932 від хронічного запалення товстого кишечника Коноваленко Ілля, 27 р., помер 17.08.1933 від виснаження Коновалов Іван Михайлович, 5 р., укр., помер 2.06.1933 від ентероколіту Копелєв Яків Маркович, 58 р., укр., чорнороб, помер 15.03.1933 від міокардиту Корецька Феодосія Михайлівна, померла в 1933 р., свід. Ульївна Н.Л. Кориленко Ганна Харитонівна, 60 р., укр., померла 24.06.1933 від старечого маразму Користіль Яків Боніфатович, 53 р., укр., чорнороб, помер 18.02.1932 від туберкульозу Корізма Катерина Домівна, 88 р., білор., померла 7.03.1933 від старості та маразму Корнєєв Федір Сергійович, 66 р., укр., пенс., помер 24.01.1933, діагноз нерозбірливий Корнієвець […] […], 40 р., суд. засланець, помер 25.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності
483
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Корнієнко Анна Харитонівна, померла в 1933 р., свід. Калуга Н.Ф. Корнієнко Василина Микитівна, 69 р., укр., померла 28.10.1933 від старечого виснаження Корнієнко Василь Павлович, 67 р., укр., помер 7.05.1933, діагноз не вказано Корнієнко Олексій Семенович, 7 р., укр., помер 14.09.1933 від запалення легень Корнієнко Олена Петрівна, 54 р., домогосп., померла 22.07.1932 від декомпенсації серця Корнієнко Семен Якович, 51 р., укр., робіт., помер 6.03.1933 від слабості серця Корнієнко Сергій Миколайович, 62 р., укр., помер 27.04.1933 від старечого маразму Корнієнко Т. А., померла 11.11.1933 від виснаження, ініші відомості відсутні Корнієнко Устина Семенівна, померла в 1933 р., свід. Калуга Н.Ф. Коробов Йосип […], 83 р., євр., помер 23.02.1933 від старечого маразму Косак Федір […], 8 р., помер 19.09.1933 від кору Косаренко Віктор Семенович, 2 міс., укр., помер 29.06.1933 від ентероколіту Костенко Василь Порфирович, помер у 1933 р., свід. Дуброва В.В. Костенко Єлизавета Прокопівна, 3 р., укр., померла 11.07.1933 від клінічного захворювання Костенко Іван Гордійович, 19 р., робіт., помер у 1933 р., свід. Костенко О.Г. Костенко Людмила Миронівна, 3 р., укр., померла 12.03.1933 від туберкульозу Костенко Микола Костянтинович, 7 міс., укр., помер 8.09.1932 від туберкульозу легень Костенко Михайло [...], 32 р., помер 24.07.1932 від вогнепального поранення грудей Костенко Олександр [...], 3 р., помер 15.04.1933
484
від недостатньої серцевої діяльності Костенко Олександр Гордійович, 16 р., помер у 1933 р., свід. Костенко О.Г. Костенко Параска Тимофіївна, 80 р., укр., пенс., померла 12.06.1933 від старечого маразму Костенко Паша Гордіївна, 18 р., робіт., померла в 1933 р., свід. Костенко О.Г. Костіна Палажка Лук’янівна, 57 р., укр., померла 27.07.1932 від серцевої слабості та виснаження Костіна Параска Семенівна, 80 р., укр., померла 11.09.1933 від декомпенсації та міокардиту Костоглод Сава Федорович, 1889 р.н., помер 9.07.1933 від ослаблення серцевої діяльності Костоглод Трохим Іванович, 49 р., помер 23.06.1933 від загального виснаження Костюк Олексій Іванович, 82 р., укр., безприт., помер 1.06.1933 від старечого виснаження Костюкова Мотрона Йосипівна, 55 р., укр., жебрачка, померла 29.04.1932 від декомпенсованого міокардиту Кочур […], 45 р., укр., помер 9.08.1933 від поранення ніг та больового шоку Кошевцов Володимир Дмитрович, 13 р., укр., помер 14.04.1933 від захворювання кишечника Кошевцова Анна Олександрівна, 42 р., укр., померла 7.06.1933 від слабості серця Кошелюк Едуард Микитович, 7 міс., укр., помер 3.07.1932 від гострого розладу травлення Кошновський Іван [...], 5 р., помер 28.07.1933 від кривавого проносу Кравцова Марія Юхимівна, 4 р., померла 2.10.1933 від гангрени щоки Кравцова Рива Яківна, 59 р., померла 8.02.1933 від старечого маразму Кравченко Іван Григорович, 8 р., укр., помер 11.11.1932, діагноз не вказано Кравченко Михайло Йосипович, 66 р., укр.,
залізничник, помер 14.04.1932 від туберкульозу легень Крайнікова Наталія Федорівна, 16 р., безприт., померла 20.04.1933, діагноз нерозбірливий Красик Арон Борисович, 68 р., євр., сторож, помер 13.07.1933 від раку шлунка Красовська Віра […], 10 р., померла 4.06.1933, діагноз не вказано Кривенко Кіндрат Петрович, 46 р., укр., рахівник, помер 11.12.1932 від виразки шлунка Кривенко Надія Мусіївна, 3 р., укр., померла 31.05.1932 від епідемічного менінгіту Кривенко Степан Данилович, 13 р., помер 19.02.1933, діагноз не вказано Кривозуб Григорій Олександрович, укр., помер 20.07.1932 від гострого виснаження після кору Кривокобицька Явдоха Іванівна, 80 р., укр., робіт., померла 23.07.1933 від старечого маразму Кривошиєнко Іван Іванович, колгосп., помер 30.04.1933, діагноз нерозбірливий Крикун Степан Мусійович, 20 р., укр., помер 12.05.1933 від туберкульозу легень Крихтова Олександра[…], 5 р., померла 14.09.1933, діагноз незрозумілий Кричевська […] Яківна, 52 р., колгосп., померла 17.06.1933 від міокардиту Кричевський Аврам Хаїмович, 70 р., євр., кравець, помер 20.04.1933 від старечого маразму Кричевський Мойша Матусович, 74 р., євр., помер 20.03.1933 від туберкульозу легень Криштопа […] […], 44 р., помер 2.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності Крісторний Вольф […], 82 р., євр., паламар, помер 7.12.1933 від старечої слабості Круковський Антон Августович, 57 р., пол., робіт., помер 3.10.1932 від раку сечового міхура Крупін Оскар Іванович, 36 р., помер 23.05.1933 від
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ упадку серцевої діяльності на ґрунті виснаження Крутько Михайло […], 1912 р.н., помер 30.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності Крутько Олексій Павлович, 22 р., укр., чорнороб, помер 23.11.1933 від висипного тифу Ксенко Юрій Юрійович, 12 р., помер 8.02.1933, діагноз нерозбірливий Кузнєцов Анатолій Демидович, 9 р., укр., помер 20.07.1933 від безбілкового набряку Кузнєцов Сергій Семенович, 72 р., укр., пенс., помер 30.06.1933 від розладу серцевої діяльності та недоїдання Кузьменко Василь[...], 30 р., помер 3.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності Кузьменко Микола Степанович, 72 р., укр., помер 3.09.1933 від загальної серцевої слабості Кузьменко Ольга Никифорівна, 47 р., укр., померла 23.12.1933 від висипного тифу Кукса Василь Пантелеймонович, 36 р., укр., директор архіву, помер від туберкульозу, дата не вказана Кукса Ганна Матвіївна, 70 р., укр., померла 5.02.1933 від вади серця Кукса Петро Миколайович, 8 р., укр., помер 21.06.1933, діагноз нерозбірливий Кулик Віра Петрівна, 1 р. 8 міс., укр., померла 29.08.1932 від уродженої слабості та розладу шлунка Кулик Михайло Григорович, 19 р., укр., чорнороб, помер 13.05.1932 від туберкульозу легень Куліда Ірина Петрівна, 78 р., укр., померла 26.01.1933 від крововиливу в мозок Куліш Аврам Іванович, 28 р., помер 26.05.1933 від ослаблення серцевої діяльності на грунті загального виснаження Куліш Іван Петрович, 46 р., робіт., помер 7.03.1933 від висипного тифу
Кулішов Володимир [...], 14 р., укр., помер 19.04.1933 від грипу Кумейко Микита Павлович, 33 р., арештант, помер 27.05.1933 від кривавого поносу Куниця Василь Іванович, 21 р., робіт., помер 16.06.1933 від загального виснаження Куниця Катерина, померла в 1933 р., свід. Костенко О.Г. Куниця Олексій Іванович, 16 р., помер 26.06.1933 від катарального запалення легень та виснаження Кунін Герш Аронович, 68 р., євр., помер 22.04.1932 від міокардиту, старечого виснаження та плевриту Куприяк Микола […], 52 р., чорнороб, помер 30.06.1933 від правця Купрін Іван […], 7 р., помер 17.10.1932 від катару стравоходу Курилик Леонід Дмитрович, 2 міс. 4 дні, білор., помер 23.03.1933 від запалення легень Курило Григорій Прокопович, 20 р., помер 11.06.1933 від загального виснаження Куришко Марія Іванівна, 36 р., померла 28.07.1933 від упадку серцевої діяльності Куропятникова Ангеліна [...], 8 р., померла 4.04.1932 від хронічного енцефаліту та запалення легень Кусаченко Олексій [...], 40 р., укр., робіт., помер 3.04.1933 від вади серця Кухно Тимофій Пантелеймонович, 42 р., укр., помер 13.06.1933 від ослаблення серцевої діяльності Куц Сергій Іванович, 13 р., укр., помер 4.02.1933 від туберкульозу хребта та нирок Кучеренко Іван Онисимович, 28 р., укр., чоботар, помер 9.07.1933 від туберкульозу легень Кучеренко Онисим Матвійович, 61 р., укр., чоботар, повісився 17.05.1932 Кучеренко Яків Онисимович, 22 р., укр., чоботар, помер 16.09.1933 від туберкульозу легень Кучій Григорій Павлович, 38 р., укр., робіт., помер
31.01.1933 від слабості серцевої діяльності Кучмель Петро Миколайович, 10 дн., помер 14.07.1932 від уродженої слабості Кучмень Надія Степанівна, 29 р., рос., робіт., померла 27.08.1932 від ослаблення серцевого […] Кучміль Ганна Степанівна, 18 р., білор., померла 17.03.1933 від декомпенсації серця Лавірко Марія, 45 р., колгосп., померла 16.08.1933 від виснаження Лаврик Григорій Іванович, 1915 р.н., помер 13.07.1933 від ослаблення серцевої діяльності Лаврик Йосип Сидорович, 20 р., помер 10.06.1933 від загального виснаження Лаврик Лука Кузьмич, помер у 1933 р., свід. Костенко О.Г. Лаврик Устина, померла в 1933 р., свід. Костенко О.Г. Лаврик–Ікіна Раїса Павлівна, 18 дн., рос., померла 24.11.1932 від недоношеності Лавриненко Кость Євтихійович, 44 р., укр., робіт., помер 23.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Лавриненко Марія Костянтинівна, 17 р., укр., аптекар, померла в 1933 р. від запалення кишечника після висипного тифу Лавринець Олександр [...], 18 р., помер 24.07.1933 від виснаження Лавров Микола, 18 р., помер 10.08.1933 від виснаження Лазоренко Андрій Васильович, 54 р., укр., помер 20.07.1932 від туберкульозу легень Лакиза Никандр Васильович, 50 р., укр., робіт., помер 7.06.1933 від висипного тифу Лакиза Уляна Дмитрівна, 10 р., укр., померла 1.08.1933, діагноз нерозбірливий Лапта Семен Федорович, 25 р., укр., помер 3.06.1933 від крововиливу в мозок Ласкава Єфросинія Степанівна, 72 р., укр., економіст, померла 4.06.1933
485
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
від крововиливу в мозок внаслідок старості Ластовенко Володимир Єрофійович, 3 р., укр., помер від рахіту, дата не вказана Ластовенко Єрофій Іванович, 54 р., укр., пенс., помер 8.03.1933 від розладу серцевої діяльності Ластовенко Ніна Єрофіївна, 6 р., укр., померла 25.07.1933 від ентероколіту Латковська Віра Миколаївна, 1 р. 2 міс., укр., померла 29.06.1933 від ослаблення серця Латунова Тетяна Іванівна, 47 р., укр., померла 18.03.1933 від розладу серцевої діяльності Лащенко Катерина, 17 р., померла 12.08.1933 від поносу Левант Ісак Мусійович, 44 р., євр., бухгалтер, помер 18.02.1933 від туберкульозу легень та гортані Левицька Наталія Йосипівна, 56 р., укр., померла 31.05.1933 від старечого маразму Левицька Софія Самійлівна, 38 р., євр., служб., померла 5.12.1933, діагноз нерозбірливий Левицька Софія Самійлівна, 78 р., євр., буфетниця, померла 5.12.1933, діагноз нерозбірливий Левицький […] Іванович, 66 р., укр., помер 10.06.1933 від міокардиту Левицький Григорій Іванович, 66 р., помер 11.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності Левін Ісаак Євлевич, 2 р., євр., помер 21.06.1933 від менінгіту Левіна Софія Юделівна, 14 р., померла 14.03.1933 від запалення мозку Левітіва Роза Симонівна, 28 р., євр., померла 17.08.1933 від розладу серцевої діяльності Левко Сергій Олександрович, 17 р., укр., студент, помер 2.05.1932 від гострого недокрів’я після поранення Левухіна Євдокія Филимонівна, 48 р., рос., чорнороб, померла 22.04.1933 від паралічу серця
486
Левченко Анна [...], 70 р., євр., пекар, померла 5.04.1933 від старечого маразму Левченко Василь […], 17 р., помер 27.02.1933 від виснаження та серцевої слабості Леньова Марія [...], 12 р., померла 27.08.1932 від запалення мозку Лесенко Іван Андріянович, 64 р., служб., помер 17.04.1933 від старечого маразму та грипу Лесиков Федір Дмитрович, 65 р., укр., пенс., помер 8.08.1932 від старечого маразму Линьов Володимир Михайлович, 3 р., помер 12.04.1932 від запалення мозку Липка Арсеній Андрійович, 9 р., укр., конюх, помер 19.11.1932 від емфіземи легень Липка Семен Іванович, 35 р., помер 2.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності Липська Тетяна Миколаївна, померла в 1933 р., свід. Неділько С.В. Лисаченко Василь Порфирович, 57 р., укр., сторож, помер 30.06.1933 від ослаблення серцевої діяльності Лисаченко Іван Анатолійович, 49 р., укр., робіт., помер 14.06.1933 від декомпенсації серцевої діяльності Лисаченко Явдоха Панасівна, 80 р., укр., померла 18.06.1933 від старечого маразму Лисенко Валентина Петрівна, 2 р., укр., померла 20.10.1932, діагноз нерозбірливий Лисенко Павло Юхимович, 38 р., укр., чорнороб, помер 27.04.1932 від крововиливу в мозок та запалення мозкових оболонок Листопадна Римма Федорівна, 2 р. 7 міс., укр., померла 5.10.1932 від кору та кривавого поносу Лиськов Вадим Васильович, 5 міс., укр., помер 14.09.1932 від дитячої холерини
Литвиненко Алипій Антонович, 60 р., укр., служб., помер 10.03.1933, діагноз нерозбірливий Литвиненко Анна Іллівна, 40 р., укр., померла 7.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності Литвиненко Василь Іванович, 1 міс. 6 дн., укр., помер 13.05.1933 від уродженої слабості Литвиненко Євгенія Корніївна, 73 р., укр., пенс., померла 10.05.1933 від декомпенсації серця Литвиненко Петро Іванович, 26 р., укр., пічник, помер 18.07.1933 від ентероколіту Литвиненко Петро Феофанович, 56 р., укр., помер 4.10.1933 від туберкульозу легень Литвяк Денис Васильович, 40 р., помер 27.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності Литвяк Олександр Федорович, помер у 1933 р., свід. Шило О.Ф. Литвяк Федір Васильович, помер у 1933 р., свід. Шило О.Ф. Литвякова Марфа Микитівна, 80 р., укр., померла 9.07.1933 від старечого міокардиту Литовська Надія Миколаївна, 1 р. 4 міс., укр., померла 13.06.1933 від недокрів’я Лихомедов Олександр Іванович, 50 р., укр., чорнороб, помер 17.08.1933 від висипного тифу Лідковська Уляна, 10 р., померла 11.08.1933 від поносу Лісовець Віталій Якимович, 2 р., укр., помер 2.05.1932 від зараження крові Лісовик Неоніла Іванівна, 13 р., померла 28.05.1933 від прогресивного паралічу Лісовська Олена Олексіївна, 26 р., укр., померла 1.07.1933 від шизофренії Ліхт Рахмаїл Вульфович, 60 р., євр., сторож, помер 9.08.1933 від поранення черепа Лічман Веніамін Вікторович, 23 р., укр., служб., помер 1.03.1933 від уросепсису
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Лобажнець Володимир Степанович, 3 міс., укр., помер 29.05.1933 від рахіту Логичов Іван Миколайович, 66 р., рос., пенс., помер 29.10.1933 від інтоксикації Лоза Антон Григорович, 67 р., укр., пенс., помер 21.04.1933 від паралічу серця Локшина Естер Семенівна, 65 р., євр., жебрачка, померла 1.09.1933 від старечого виснаження Лотоцький Леонід Васильович, 58 р., безприт., помер 21.02.1933 від міокардиту Лотоцький Сергій Порфирович, 60 р., укр., помер 8.06.1933 від міокардиту Лохань Іван Захарович, 7 р., укр., помер 18.04.1933, діагноз нерозбірливий Лохань Олександра Романівна, 74 р., укр., пенс., померла 25.01.1933, діагноз не вказано Лохань Семен Петрович, 60 р., укр., пічник, помер 24.04.1933 від ослаблення серцевої діяльності Лошатко Ганна Максимівна, 15 р., укр., померла 15.04.1932 від запалення підшлункової залози, переродження нирок та злоякісної анемії Лупач Митрофан [...], 40 р., помер 1.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності Лупач Петро Митрофанович, 6 р., укр., помер 16.02.1933, діагноз нерозбірливий Лущай Григорій […], 26 р., помер 3.06.1933, діагноз не вказано Лущан Олександра Марківна, 55 р., укр., пенс., померла 25.11.1933 від висипного тифу Лущенко Микола Прокопович, 11 міс., рос., помер 27.08.1933 від дизентерії Лущин Нестор Маркіянович, 60 р., укр., кондуктор, помер 1.06.1933 від туберкульозу легень Любич Данило Ісакович, 22 р., євр., помер 22.06.1933 від ослаблення серцевої діяльності
Любченко Григорій Юхимович, 19 р., помер 24.06.1933 від загального виснаження Люстерний Давид Вольфович, 9 р., помер 6.02.1933 від кривавого проносу Ляшенко Гнат Самійлович, 47 р., укр., хлібороб, помер 4.04.1932 від сифілісу Мадьясин Шмуль [...], 6 р., євр., помер 11.08.1932 від інтоксикації та гострого ентероколіту Макаренко Андрій, 6 р., помер 19.08.1933 від поносу Макаренко Валентина Григорівна, 10 р., укр., померла 8.07.1933 від малярії та Б.Б.О. Макаренко Григорій Іванович, 48 р., укр., пенс., помер 13.04.1933 від міокардиту Макаренко Йосип Іванович, 2 р., укр., помер 17.08.1933 від міокардиту Макаренко Марія Степанівна, 46 р., укр., померла 16.02.1933 від раку матки Макаренко Олександр Гаврилович, 1 міс., укр., помер 17.10.1932 від дитячої холерини Макаренко Тамара Михайлівна, 18 дн., укр., померла 13.08.1933 від уродженої слабості Максименко Анастасія Никифорівна, 36 р., укр., померла 11.11.1932 від раку матки Максименко Андрій Остапович, 64 р., укр., помер 12.12.1933 від раку шлунка Максимюк Анатолій Володимирович, 2 міс., укр., помер 14.07.1932, діагноз нерозбірливий Малашенко Єфросинія Андріївна, 65 р., укр., померла 19.04.1933 від міокардиту Малий Семен Іванович, 69 р., укр., чорнороб, помер 18.04.1933 від вади серця Малик Іван Андрійович, 55 р., укр., сторож, помер 7.07.1933 від загального зараження крові Малик Олександр Якимович, 20 р., укр., пом.
контролера, помер 11.07.1933 від кривавого проносу Малик Яким Тарасович, 70 р., укр., робіт., помер 20.03.1933 від міокардиту Малишко Іван […], 7 р., помер 15.09.1932 від запалення мозкових оболонок на ґрунті загального виснаження Маляр Микола [...], 1 р. 4 міс., укр., помер 10.04.1933 від виснаження Маляр Панас Д., 45 р., помер 10.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Маляренко Аврам Іларіонович, 65 р., укр., пенс., помер 12 03.1933 від крововиливу в мозок Мамич Семен Ігнатович, 50 р., укр., робіт., помер 7.04.1933 від паралічу серцевого м’яза Мамченко Леонтій Романович, 76 р., укр., пенс., помер 13.04.1933 від старечого маразму Мамченко Тетяна Григорівна, 60 р., укр., пенс., померла 4.04.1933 від старечого маразму Мандрус Лейба Левікович, 68 р., євр., помер 7.04.1932 від старечого виснаження Манич Варвара Семенівна, 7 р., померла в 1933 р., свід. Черненко М.П. Манич Ігнат Іванович, 65 р., помер у 1932 р., свід. Черненко М.П. Мановецький Григорій Андрійович, 8 р., помер 5.04.1933 від водянки голови Манько Галина Павлівна, 12 р., укр., померла 1.07.1933 від ослаблення серцевої діяльності Манько Іван Павлович, 16 р., укр., помер 19.06.1933 від авітамінозу Манько Михайло Павлович, 4 р., укр., помер 25.06.1933 від ослаблення серцевої діяльності Маргоніл Володимир Антонович, 8 міс., укр., помер 13.02.1933 від проносу Маркова Ганна Григорівна, 31 р., укр., робіт., померла 29.08.1933 від серцевої слабості Маркова Марія Михайлівна, 88 р., укр., пенс.,
487
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
померла 27.01.1933 від апоплехоричного удару Маркович Михайло Миколайович, 45-50 р., помер 31.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Мартьянов Вамитій Матвійович, 48 р., помер 12.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Марухненко Тетяна Федотівна, 50 р., укр., померла 6.05.1932 від туберкульозу легень Марченко Андрій Юхимович, 48 р., укр., робіт., помер 2.07.1933 від туберкульозу легень та виснаження Марченко Григорій Леонтійович, 7 р., укр., помер 14.04.1933, діагноз нерозбірливий Марченко Іван Пантелеймонович, 65 р., укр., помер 29.06.1933 від старечого маразму Марченко Леонтій Пилипович, 49 р., укр., чоботар, помер 25.03.1933 від туберкульозу легень Марченко Марія Кирилівна, 33 р., укр., померла 25.03.1933 від гострого кишкового захворювання Марченко Марія Леонтіївна, померла 21.11.1933 від виснаження Марченко Марія Петрівна, 25 р., робіт., померла 13.06.1933, діагноз не вказано Марченко Микола Пилипович, 36 р., укр., помер 27.07.1933 від туберкульозу легень Марченко Прокопій Леонтійович, 3 р., укр., помер 9.02.1933, діагноз нерозбірливий Марченко Явдоха Макарівна, 3 р., 6 міс., укр., померла 8.12.1932 від катарального запалення легень Марюха Іван Іванович, 20 р., хлібороб, помер 4.08.1933 від туберкульозу легень Масенко Мотря Яківна, 70 р., укр., померла 16.02.1933 від вади серця Масловська Марія Матвіївна, 76 р., укр., померла 16.06.1933 від старечого маразму
488
Масловський Іван Лазарович, 97 р., укр., пенс., помер 8.06.1933 від старечого маразму Масулевич Явдоха Андріївна, 76 р., укр., пенс., померла 11.05.1933 від старечого маразму Масур Марфа […], 16 р., померла 10.07.1933 від виснаження Матвєєва Олександра Сидорівна, 25 р., укр., чорнороб, померла 7.04.1932 від зруйнування черепа Матвієвський Олександр Вікторович, 2 р., укр., помер 29.12.1933 від виснаження Матвієнко Дарія Романівна, 67 р., укр., померла 15.07.1933 від запалення легень Матвієнко Дмитро Григорович, 38 р., помер 28.06.1933 від ослаблення серцевої діяльності Матвієнко Іван, 13 р., помер 7.08.1933 від ослаблення серцевої діяльності Матвієнко Марія Гнатівна, 36 р., померла 19.07.1933 від упадку серцевої діяльності Матвієнко Марія Іванівна, 36 р., укр., домогосп., померла 19.07.1933 від упадку серцевої діяльності на грунті виснаження Матвієнко Михайло Гаврилович, 19 р., укр., робіт., помер 25.06.1933, діагноз не вказано Матвієнко Ольга Іванівна, 50-55 р., померла 27.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Матяш Михайло Ларіонович, 63 р., укр., помер 26.09.1933 від туберкульозу легень Маценко Марія Іванівна, 70 р., укр., померла 27.05.1933 від старечого маразму Медведєв Яків Іванович, 15 р., помер 27.07.1933 від епілепсії Мелешко Олексій Олексійович, 2 р., рос., помер 12.05.1933 від запалення легень Мелькова Лариса Петрівна, 3 р., укр., померла 13.10.1933, діагноз нерозбірливий
Мельник Гаврило […], 6 р., помер 16.10.1933 від підгострого ентероколіту Мельникова Віра Павлівна, 82 р., померла 13.03.1933 від старечого виснаження Меренська Поліна Григорівна, 30 р., євр., померла 16.05.1932 від пологів, туберкульозу легень та гортані Меркулов Ілько Григорович, 68 р., укр., пенс., помер 19.08.1932 від слабості серцевої діяльності Мизенко Іван Іванович, 70 р., укр., чорнороб, помер 29.09.1932, діагноз нерозбірливий Микитенко Кузьма Миронович, 59 р., укр., помер 21.02.1933 від міокардиту Милославська Брейна Сарівна, 70 р., євр., померла 3.10.1932 від завороту кишок Милославський Гиля Аврамович, 68 р., євр., помер 8.07.1933 від паралічу серця Миргородський Іван […], 7 р., помер 28.06.1933, діагноз незрозумілий Миринь Дмитро Гаврилович, 40-45 р., помер 17.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності Мирович Марія Олександрівна, 72 р., укр., померла 28.05.1932 від старечого виснаження Мироненко Сергій Лукич, 35 р., укр., служб., помер 21.08.1933 від висипного тифу Миронова Пелагея Василівна, 40 р., укр., померла 22.05.1932 від висипного тифу Мисевич Марія Павлівна, 66 р., укр., пенс., померла 21.09.1933 від падучої хвороби Миславський Гиля Іосійович, 12 р., євр., помер від раку шлунка, дата не вказана Мисливська Іта Марківна, 83 р., євр., робіт., померла 1.03.1933 від паралічу обличчя Мисунова Параска [...], 40 р., померла 24.07.1933 від безбілкового набряку та виснаження
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Михавська Явдоха […], укр., залізничник, померла 13.11.1933 від розриву печінки Михайленко М. І., 60 р., помер 2.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності Михайличенко Мусій Максимович, 55 р., укр., чорнороб, помер 28.02.1933 від вади серця Михайлов Микола […], 8 р., помер 30.06.1933 від туберкульозу Михайловський Микола Іванович, 44р., укр., рахівник, помер 5.11.1932 від туберкульозу легень Михаськіна Марія Федорівна, 18 р., укр., машиніст, інші відомості відсутні Миченко Серафима Іванівна, 40 р., хлібороб, померла 7.08.1933 від кривавого поносу Мишельхи Зельман Мусійович, 43 р., євр., пенс., помер 11.03.1933 від серцевої слабості та [...] лівої голені Міклуша Іван Костянтинович, білор., помер 4.12.1932 від інтоксикації Міланова […] Мусіївна, 38 р., укр., померла 13.09.1932, діагноз нерозбірливий Мірошниченко Микола, 6 р., помер 14.09.1933 від гострого коліту Мірошниченко Мотрона Яківна, 92 р., укр., безприт., померла 28.01.1933, діагноз нерозбірливий Мірошниченко Пимон Захарович, 65 р., укр., чорнороб, помер 28.06.1933 від старечого маразму Міськова Олена Петрівна, 12 р., померла в 1933 р., свід. Струтинський Л.Ц. Міщенко Андрій, помер у 1933 р., свід. Касян А.Х. Міщенко Григорій Миколайович, 35 р., помер 7.04.1933 від загального виснаження Міщенко Оксана, померла в 1933 р., свід. Касян А.Х. Міщенко Платон Євдокимович, 54 р., укр., робіт., помер 6.06.1933 від слабості серцевої діяльності
Мловський Петро, 3 р., помер 3.08.1933 від атрофії Мовчанова Ганна Гаврилівна, 39 р., укр., померла 30.08.1933 від висипного тифу Могилевський Маля Лукич, 7 р., євр., помер 7.05.1933 від паралічу серця Моголівець Терешко Авер’янович, 27 р., робіт., помер 9.06.1933 від виснаження та слабості серцевої діяльності Моїсеєнко Михайло Максимович, 23 р., укр., чорнороб, помер 10.09.1932 від туберкульозу легень Мокій Домнікія Романівна, 70 р., укр., померла 18.03.1933 від вади серця Молчанова Василина Андріївна, 73 р., померла 16.12.1933 від старечого виснаження Моргаль Усик […], 1890 р.н., євр., сторож, помер 10.07.1933 від міокардиту Мордухова Рахіль Соломонівна, 75 р., євр., померла 20.06.1933 від старечого маразму Мороз Володимир Миколайович, 1 р. 11 міс., укр., помер 22.07.1932, діагноз нерозбірливий Мороз Євдер Вульхович, 75 р., євр., помер 17.03.1933 від міокардиту Мороз Мусій Миколайович, 35 р., помер 5.04.1933 від загального виснаження Москаленко Володимир Михайлович, 4 міс., укр., помер 11.07.1932, діагноз нерозбірливий Москаленко Степан Прокопович, 64 р., укр., робіт., помер 4.04.1933 від вади серця Моцар Євдокія […], померла 12.07.1933 від упадку серцевої діяльності Моцар Петро Якович, укр., колгосп., помер 11.08.1932 від фолікулярного ентероколіту Моцар Прокіп Митрофанович, 1905 р.н., помер 29.07.1933 від ослаблення серцевої діяльності Мочалов Олександр Олександрович, 28 р., рос.,
робіт., помер 24.03.1933 від паралічу Мукаюн Андрон Павлович, 23 р., укр., безприт., помер 19.08.1932 від запалення легень Мумирко Кіндрат Сидорович, 47 р., помер 25.06.1933 від загального виснаження Мусієнко Анастасія Іванівна, 13 р., укр., померла 15.07.1933 від паралічу серця внаслідок загального виснаження Мусієнко Галина […], 6 р., померла 28.10.1933 від коклюшу Мусієнко Григорій Миколайович, 4 р., укр., помер 3.07.1933 від ентероколіту Мусієнко Меланія Степанівна, 55 р., укр., померла 20.06.1933 від туберкульозу легень Мусієнко Микола Вікторович, 55 р., помер 26.06.1933 від загального виснаження Мусієнко Олександр Іванович, 11 р., укр., помер 13.07.1933 від слабості серця та паралічу на грунті загального виснаження Мусієнко Олександр Йосипович, 60 р., укр., помер 22.07.1933 від декомпенсації серця Мусієнко Сергій Іванович, 20 р., укр., чорнороб, помер 8.07.1933 від хронічного запалення серцевого міхура Мусулевич Омелян Станіславович, 71 р., укр., пенс., помер 13.02.1933 від міокардиту Мялова Олена Сергіївна, 4 міс., укр., померла 6.02.1932, діагноз нерозбірливий Навроцький Андрій Федорович, 80 р., укр., помер 19.06.1933 від старечого виснаження Назаренко Ганна Андріївна, 81 р., укр., пенс., померла 8.09.1933 від кривавого поносу Назаренко Олександр Миколайович, 1 р. 4 міс., помер 4.03.1933, діагноз нерозбірливий Назаренко Тамара Іванівна, 21 день, померла 1.05.1933 від загальної слабості
489
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Назаров Юрій Олександрович, 10 р., укр., помер 1.05.1933, діагноз нерозбірливий Наконечний Іван Іванович, 73 р., укр., пенс., помер 29.10.1933 від міокардиту Науменко Володимир [...], 11 р., помер 27.07.1933 від виснаження Науменко Тамара Панасівна, 2 р., укр., померла 19.06.1933, діагноз нерозбірливий Небаба Сильвестр Никифорович, 72 р., помер 1.02.1933 від старечого маразму Невашин Микита Матвійович, 27 р., укр., слюсар, помер 30.08.1932 від туберкульозу легень Невожай Володимир Васильович, 2 р., укр., помер 12.09.1933 від запалення нирок Невожай Ганна Миколаївна, 7 р. 6 міс., укр., померла 7.09.1933 від туберкульозу легень Невожай Йосип Петрович, 70 р., укр., пенс., помер 26.06.1933 від міокардиту та розладу серцевої діяльності Невожай Мирослава [...], 70 р., укр., чорнороб, померла 7.04.1933 від паралічу серцевого м’яза Неворожа Ольга Йосипівна, 5 р., укр., померла 18.07.1933 від кишкового захворювання Невороха Анна Луківна, 29 р., укр., померла 29.09.1933 від туберкульозу легень та кишок Невороха Віктор Трохимович, 2 р., укр., помер 24.07.1932 від опіку Невороха Зінаїда Василівна, укр., померла 13.06.1933 від ентероколіту Невороха Любов Трохимівна, 4 р., укр., померла 4.08.1932 від опіку Невороха Раїса Трохимівна, 11 дн., укр., померла 29.05.1933 від уродженої слабості Неділько Анатолій Олександрович, 6 міс., укр., помер 26.08.1932, діагноз нерозбірливий Недосип Ілько Павлович, 26 р., помер 1.06.1933
490
від недостатньої серцевої діяльності Неймеш Слава-Геня Янкелівна, 80 р., євр., померла 15.09.1933 від серцевої слабості Некроєнко Степанида Федорівна, 85 р., укр., померла 12.03.1933 від старості Неминова […] Мирівна, 80 р., євр., померла 23.08.1932 від слабості серця після грипу Неморенко Матвій Іванович, 63 р., помер 24.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Непомяща Ганна Михайлівна, 58 р., укр., померла 14.06.1933 від старечого маразму Непомяща Горпина Корніївна, 55 р., укр., померла 26.05.1933 від старечої серцевої слабості Непомяща Меланка Яківна, 14 р., укр., померла 4.06.1933 від ентероколіту Непомяща Палажка Яківна, 23 р., укр., померла 14.06.1933 від запалення нирок Непомящий Андрій Олександрович, 6 р., укр., помер 25.05.1933 від паралічу серця Непомящий Лев Мусійович, 83 р., євр., помер 8.05.1933 від старечого маразму Непомящий Олексій, помер 20.08.1933 від ентероколіту, інші відомості відсутні Непомящий Павло Гнатович, 56 р., укр., служб., помер 25.02.1933, діагноз нерозбірливий Непомящий Трохим Гнатович, 67 р., укр., пенс., помер 14.03.1933 від старечого маразму Несіль Анастасія Федорівна, 60 р., укр., померла 16.03.1933 від розладу серцевої діяльності Нестеренко […] […], помер 13.03.1933 від виснаження, інші відомості відсутні Нестеренко Іван Михайлович, 65 р., укр., помер 2.12.1932 від крововиливу в мозок Нестеров Тимофій Несторович, 81 р., помер 21.12.1933 від старості
Нефедов Павло […], 10 р., помер 24.07.1933 від […] кишок Нечай Гаврило Лейбович, 28 р., помер 20.07.1933 від паралічу серця Нечипоренко Павло Феодосійович, 37 р., помер від слабості серцевої діяльності, інші відомості відсутні Нечитайло Петро Сидорович, 63 р., укр., помер 13.08.1932 від старечого виснаження Нещадим Петро […], 8 р., помер 30.06.1933, діагноз незрозумілий Ніженець Василь [...], 1 р., укр., помер 8.05.1933 від загального виснаження Нікітченко Іван Трохимович, 36 р., укр., пом. машиніста, помер 3.05.1933 від туберкульозу легень Ніколаєнко Іван Григорович, 70 р., помер 13.06.1933, діагноз не вказано Ніколаєнко Ніна Іванівна, 3 р., померла 24.12.1933 від запалення легень Ніколенко Іван Іванович, 26 р., укр., чорнороб, помер 6.05.1933 від туберкульозу легень Ніколенко Сергій Олександрович, 10 міс., укр., помер 24.08.1932 від запалення легень Ніколенко Федір […], 50 р., помер 28.02.1933 від слабої роботи серця Нікольська Ганна Іванівна, 85 р., укр., пенс., померла 12.12.1933 від старечого маразму Новакова Палажка [...], 60 р., померла 26.11.1932 від вади серця Новаковський Мойсей Якович, 30 р., євр., помер 30.05.1933 від виснаження Новиков Євген Петрович, 45 р., укр., бухгалтер, помер 11.08.1932 від туберкульозу легень та нирок Новиков Костя Іванович, 10,5 міс., пол., помер у 1932 р., діагноз нерозбірливий Новосадов Іван Йосипович, 30 р., укр., хлібороб, помер 9.03.1933 від декомпенсації міокардиту Ногичевський Микола Якович, 26 р., укр., пенс.,
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ помер 14.08.1933 від туберкульозу легень Носенко Наталія Олексіївна, 10,5 міс., укр., померла 5.09.1932, діагноз нерозбірливий Носова Марія [...], 10 р., померла 25.06.1933 від туберкульозу Оботянський Андрій Якович, 44 р., укр., служб., помер 4.06.1933 від туберкульозу легень Оброцький Станіслав Кайдинович, 68 р., білор., пенс., помер 30.01.1933 від старечого маразму Оверченко Василь Павлович, 27 р., укр., служб., помер 8.07.1933 від туберкульозу легень Оверченко Фекла Денисівна, 45 р., укр., робіт., померла 7.09.1933 від диспепсії Овод Федір Володимирович, 18 р., укр., помер 24.04.1933 від виснаження та психозу Овраменко Василь Іванович, помер у 1933 р., свід.Томіленко С.В. Овраменко Тетяна Іванівна, померла в 1933 р., свід. Томіленко С.В. Овсієнко Омелько Євдокимович, 47 р., помер 23.06.1933 від загального виснаження Овчаренко Володимир Сергійович, 11 р., укр., помер 26.08.1933 від набряку легень Овчаренко Домнікія Трохимівна, 76 р., укр., померла 28.07.1933 від старечого маразму Огородня Катерина Павлівна, померла 17.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Огризько Федір Федорович, 39 р., укр., зав. рабфаку, помер 26.09.1933 від висипного тифу Одіопозов Хаім Аврамович, 36 р., євр., коваль, помер 15.11.1932 від висипного тифу Оксічук Володимир Олексійович, 2 р., рос., помер 21.11.1932 від дизентерії Олексенко Аксинія […], 1 р. 2 міс., померла 7.11.1933 від дизентерії
Олексенко Андрій Никифорович, 29 р., укр., помер 15.02.1933 від непрохідності кишок Олексійко Петро Федорович, 25 р., помер 7.07.1933 від ослаблення серцевої діяльності Олех Марко Олексійович, 48 р., робіт., помер 31.07.1933 від висипного тифу Олійник Варвара [...], 37 р., померла 22.07.1933 від безбілкового набряку та виснаження Олійник Василь Борисович, 28 р., робіт., помер 1.05.1933 від ослаблення серцевої діяльності Олійник Віра [...], 8 міс., померла від запалення легень, інші відомості відсутні Олійник Віталій Пилипович, 2 р. 5 міс., укр., помер 26.08.1932, діагноз нерозбірливий Олійник Гнат Якович, 76 р., укр., помер 28.05.1933 від старечого виснаження та слабості серцевої діяльності Олійник Григорій Єлисейович, 22 р., помер 28.06.1933 від ослаблення серцевої діяльності Олійник Іван Іванович, 65 р., укр., помер 31.01.1933 від старечого маразму та міокардиту Олійник Катерина Борисівна, 18 р., укр., робіт., померла 3.06.1933 від ослаблення серцевої діяльності Олійник Марія Іванівна, 16 р., укр., померла 20.07.1933 від хронічного катару тонких кишок Олійник Омелько Іванович, 37 р., укр., кустар, помер 29.06.1933 від серцевої слабості та виснаження Олійник Параска Борисівна, 20 р., укр., померла 7.08.1933 від ослаблення серцевої діяльності Олійник Параска Харитонівна, 65 р., померла 15.06.1933 від декомпенсації міокардії Олійник Харитина Данилівна, 39 р., укр., робіт., померла 8.07.1933 від геморогічного коліту Омельченко Кирило Хомич, 32 р., помер 9.06.1933 від загального виснаження
Омеляненко Аврам Дмитрович, 50 р., робіт., помер 2.06.1933 від висипного тифу Омеляненко Катерина Іванівна, 60 р., укр., померла 21.02.1933 від туберкульозу легень Омелянова Соня Мартівна, 60 р., пол., робіт., померла 6.06.1933 від паралічу серця Онищенко Агафія Петрівна, 70 р., укр., безробіт., померла 19.07.1933 від старості Онищенко Іван Степанович, 80 р., укр., чорнороб, помер 13.07.1932 від вади серця та запалення нирок Онищенко Феодосія Микитівна, 78 р., укр., померла 9.10.1932 від старечого виснаження Онопрієнко Софія Іванівна, 34 р., укр., померла 4.05.1932 від вади серця та водянки Опришко Віра Федорівна, 1-2 міс., укр., померла 9.03.1933 від рахіту та виснаження Орел Іван Михайлович, помер у 1932 р., свід. Положай В.І. Оришко Іван Миколайович, 40-45 р., помер 30.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності Оришко Роман Микитович, 72 р., укр., помер 27.05.1933 від старечого маразму Орнян Андрій Іванович, 55 р., укр., пом. нач. станції, помер 4.07.1933 від висипного тифу Оропай Григорій Андрійович, помер у 1933 р. від виснаження, інші відомості відсутні Оропай Пилип Григорович, 27 р., укр., робіт., помер 4.05.1933 від туберкульозу легень Оропай Пилип Михайлович, 16 р., хлібороб, помер 3.10.1932 від сепсису Осенко Дмитро Назарович, 2 р., укр., помер 4.06.1933 від гострого ентероколіту Остапенко Володимир Семенович, 2 р., помер 22.09.1933 від перитоніту Остапенко Роман [...], 40 р., помер 5.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності
491
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Охріменко Микола Григорович, 72 р., безробіт., помер 13.04.1933, діагноз нерозбірливий Охріменко Семен Прокопійович, 64 р., укр., помер 4.04.1933 від паралічу серця Ошурко Порфирій Минович, 75 р., укр., робіт., помер 10.10.1933 від маразму Павленко Іван Андрійович, 35 р., укр., гол. бухгалтер, помер 2.09.1932 від туберкульозу легень та гортані Павленко Катерина Спиридонівна, 54 р., укр., пенс., померла 7.04.1933 від запалення легень Павленко Леонтій Андрійович, 30 р., укр., чоботар, помер 29.08.1933 від кривавого поносу Павленко Омелян Васильович, 50 р., укр., робіт., помер 23.04.1933 від паралічу серця Павленко Параска Дмитрівна, 85 р., укр., кондуктор, померла 13.07.1933 від загальної старечої слабості Павленкова Дар’я Максимівна, 71 р., укр., померла 28.11.1932 від міокардиту та запалення легень Павленкова Олександра Андріївна, 43 р., укр., померла 10.11.1932 від вади серця Павлінзев Аполя […], 5 р., помер 11.03.1933 від підгострого ентероколіту Павлов Павло Афанасійович, 38 р., білор., ковбасник, помер 3.09.1933 від зламу кісток черепу та щільних хребців Павлович Микола Павлович, 80 р., білор., двірник, помер 17.08.1933 від запалення очеревини Павлюк Ганна Кирилівна, 75 р., укр., померла 16.09.1932, діагноз не вказано Паланченко Максим Якимович, 53 р., укр., колгосп., помер 24.07.1933 від шлунково-кишкової хвороби та слабості серцевої діяльності Пальоний [...] [...], 65 р., помер 24.07.1932 від старечого маразму
492
Панасенко Григорій Макарович, 49 р., помер 25.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Панченко Пантелеймон Нестерович, 48 р., укр., поденник, помер 26.05.1933 від паралічу серця Панченко Петро Іванович, 1 р., укр., помер 26.02.1933 від туберкульозу легень Панчошний Микола Трохимович, 7 дн., укр., помер 10.10.1932 від недоношеності Парасоченко Данило Гордійович, 49 р., укр., хлібороб, помер 1.02.1933, діагноз нерозбірливий Парафієнко Аполлінарія Андріївна, 6 р., укр., померла 25.04.1932 від отруєння Парафієнко Станіслав Андрійович, 4 р., укр., помер 25.04.1932 від отруєння Парнєва Палажка Єпіфанівна, 63 р., рос., померла 28.06.1933 від декомпенсації серця Пархоменко Любов Митрофанівна, 1 р., укр., померла 8.10.1933 від диспепсії Пархоменко Марія Давидівна, 58 р., укр., пенс., померла 10.08.1932 від септичної флегмони Пархоменко Михайло Антонович, 33 р., помер 8.08.1933 від ослаблення серцевої діяльності Пархоменко Параска Власівна, 90 р., укр., померла 11.11.1932 від старечого маразму Пархоменко Сергій Іванович, 70 р., робіт., помер 16.12.1933 від міокардиту Пархоменко Тимофій Костянтинович, 60 р., укр., сторож, помер 10.09.1933 від міокардиту та розладу серцевої діяльності Пасікуба Євгенія Михайлівна, 80 р., укр., чорнороб, померла 8.04.1933 від старечого маразму Пастернацький Георгій Васильович, 36 р., помер 31.07.1933 від безбілкового набряку Пахомов Петро [...], 5 р., укр., помер 30.04.1932 від запалення мозку та енцефаліту
Пахомова Тетяна Дмитрівна, 29 р., укр., чорнороб, померла 12.09.1933 від дизентерії Пащенко [...] Іванович, 63 р., укр., столяр, помер 11.07.1932 від раку шлунка Пащенко Марія Омелянівна, 1874 р.н., укр., пенс., померла 3.08.1933 від серцевої недостатності Пащенко Тамара Пантелеймонівна, 2 міс., укр., померла 8.04.1932, діагноз не вказано Пеликова Наталія Яківна, 53 р., укр., померла 7.07.1933 від міокардиту Пелипас Анастасія Іванівна, 21 р., робіт., померла 11.06.1933 від вади серця Перебийніс Єфросинія Степанівна, 45 р., померла 29.08.1933 від розладу серцевої діяльності Перебийніс Олександра Трохимівна, 14 р., укр., померла 26.09.1933 від міокардиту Перебійник Трохим Андрійович, 56 р., укр., сторож, помер 6.03.1933 від хронічного міокардиту Перевозкін Анатолій Іванович, 6 міс., рос., помер 13.08.1933 від ентероколіту Переход Михайло Севастянович, 43 р., двірник, помер 9.06.1933 від слабості серцевої діяльності та виснаження Переход Федір Петрович, 55 р., укр., дроворуб, помер 16.04.1932 від вади серця Перешивайло Олександр Андрійович, 46 р., укр., робіт., помер 24.12.1933 від висипного тифу Петраш Михайло Ларіонович, 40 р., помер 6.08.1933 від виснаження Петренко Олександра Андріївна, 1 р. 9 міс., померла 24.05.1933 від атрофії Петриченко Михайло [...], помер 1.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності Петров Іван […], 5 р., помер 19.11.1933, діагноз не вказано Петров Микита Матвійович, 95 р., укр., пенс., помер 2.08.1933 від старечого маразму
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Петровська […] Григорівна, 64 р., укр., померла 14.08.1933 від кривавого поносу Петровська Домаха Григорівна, 69 р., померла 14.08.1933 від ентериту Петчаник Тимофій Семенович, 60 р., укр., муляр, помер 13.07.1933 від міокардиту Пикізін […] […], 40 р., помер 12.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Пилипей Марфа Луківна, 75 р., укр., померла 21.07.1933 від старечого міокардиту Пилипенко Прохор Андрійович, 35 р., укр., робіт., помер 2.05.1932 від перелому хребта й кровотечі Пилипенко Уляна Агеївна, 85 р., укр., служб., померла 14.04.1933, діагноз нерозбірливий Пилипченко Петро Степанович, 76 р., укр., помер 2.12.1933 від запалення серця Пирог Мирон Михайлович, помер 29.11.1933 від висипного тифу Пирогова Єфросинія Олексіївна, 60 р., укр., кустар, померла 28.06.1933 від старечого міокардиту Писаренко Афанасія Гнатівна, 51 р., укр., померла 31.07.1933 від паралічу серця після висипного тифу Півень Іван Іванович, 1893 р.н., помер 13.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності Півень Федір Митрофанович, 37 р., укр., кустар, помер 29.06.1933 від туберкульозу легень Підріз Настя Омелянівна, 52 р., укр., померла 29.06.1933 від серцевої слабості Підріз Олександр Мусійович, 6 р., укр., помер 3.12.1932 від виснаження після кору Підріз Семен Савич, 75 р., укр., сторож, помер 16.09.1933 від серцевої слабості Підріз Явдоха Мусіївна, 8 р., укр., померла 5.12.1933 від запалення кишок
Пінчук Сергій Ісакович, робіт., помер 22.06.1933 від недоїдання Піскун Василь Павлович, 26 р., укр., помер 22.10.1933 від вади серця Піскун Ксенія Софронівна, 39 р., укр., померла 10.03.1933 від туберкульозу легень Піскун Свиридон Павлович, 77 р., укр., помер 20.04.1932 від запалення легень Піскун Сергій Андрійович, 5 р., укр., помер 10.04.1932 від запалення мозку Пістілая Тетяна Максимівна, 27 р., померла 29.07.1933 від виснаження Піткевич Катерина Вільгельмівна, 83 р., пол., померла 13.06.1933 від старечого маразму Плотников Іван […], 19 р., помер 19.11.1933 від ентериту (душевно хворий) Плотникова Тетяна Тимофіївна, 1 р. 6 міс., укр., померла 18.10.1932 від кривавого поносу Побиращенко Захар Родіонович, 41 р., помер 30.07.1933 від виснаження Поветянко (Петренко) Антон Степанович, 49 р., рос., помер 17.02.1933 від саркоми Погребець Лейба […], 50 р., євр., продавець, помер 19.03.1933 від виснаження та маразму Подвальний Хома Гнатович, 30 р., укр., санітар, помер 31.05.1933 від ослаблення серцевої діяльності Подольський Лейба Аронович, 63 р., євр., експедитор, помер 17.08.1933 від коліту після перенесеного висипного тифу та слабості серця Подольський Микола Григорович, 36 р., помер 24.06.1933 від загального виснаження Подорожко Олексій Юхимович, 31 р., укр., пожежник, помер 8.05.1932 від черевного тифу Подрєз Ганна Іванівна, 88 р., укр., померла 23.04.1933 від міокардиту Подрєз Оникій Савич, 60 р., сторож, помер 15.06.1933, діагноз нерозбірливий
Пожидаєва Антоніна Михайлівна, 7 р., укр., померла 4.05.1933 від запалення легень Полежай Марія [...], 8 р., утопилася 29.05.1933 Полежай Олексій Самсонович, 40 р., укр., кочегар, помер 28.06.1933 від крововиливу в мозок Поліщук Іван Афанасійович, 62 р., укр., пенс., помер 20.04.1933 від старечого маразму Поліщук Леонід Іванович, 25 р., укр., помер 16.11.1932 від защемлення пахової […] Поліщук Мирона Пилипівна, 87 р., укр., померла 3.11.1932 від загальної старечої слабості Поліщук Ніна Іванівна, 4,5 міс., померла 5.06.1933, діагноз нерозбірливий Полонська Галина […], 6 міс., укр., померла 20.09.1932 від інтоксикації та поносу Полун Михайло Харитонович, 1904 р.н., помер 4.07.1933 від ослаблення серцевої діяльності Полуян Борис Антонович, 2 р., укр., помер 17.09.1932 від запалення легень Полякова Емма Федорівна, 2 міс., укр., померла 27.07.1932 від дитячої холерини Помазан Тетяна Савеліївна, 9 р., померла 12.04.1933, діагноз нерозбірливий Пономарчук Віктор Миколайович, 1 р. 4 міс., укр., помер 4.09.1932 від крупу Попов Юрій Архипович, 2 р., укр., помер 16.11.1932, діагноз не вказано Попов Юхим Миколайович, 40 р., чорнороб, помер 12.03.1933 від виснаження Попова Тамара Миколаївна, 5 р., рос., померла 25.05.1933, діагноз нерозбірливий Попович Михайло Андріянович, 68 р., укр., пенс., помер 2.10.1932 від паралічу серця Поспілий Іван Степанович, 5 р., помер 10.08.1933, діагноз нерозбірливий Постовол Володимир, 6 р., помер у 1933 р. від поносу
493
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Постоєнко Григорій Осипович, 48 р., хлібороб, помер 10.08.1933 від ентериту Похитун Іван Васильович, 67 р., укр., кустар, помер 18.06.1933 від виснаження організму Прийма Антон Осипович, 65 р., укр., пенс., помер 2.06.1933 від старечого міокардиту Прийма Іван Захарович, 23 р., укр., помер 30.05.1932 від вогнепального поранення серця Прийма Іван Федорович, 62 р., пенс., помер 17.07.1933 від паралічу серця Приймак Василь Кіндратович, 63 р., укр., конюх, помер 10.07.1933 від міокардиту Приймак Микола Вікторович, 63 р., укр., помер 2.03.1933 від старечого маразму Приходько Анастасія Степанівна, 89 р., укр., касир, померла 5.04.1933 від старечого маразму Приходько Володимир Федорович, 1 р., укр., помер 28.10.1932 від кору Приходько Олена Сергіївна, 2 р., померла 9.12.1932 від запалення легень Приходько Юрій Костянтинович, 28.06.1933 р.н., укр., помер 5.08.1933 від сепсису Прищенко Віра Йосипівна, 2 р., укр., померла 3.05.1932 від епідемічного цереброспинального менінгіту Прозеба Лукерія Порфирівна, 23 р., укр., чорнороб, померла 10.08.1932 від непрохідності кишок Прокопенко Анатолій Гаврилович, 1 р. 8 міс., помер 17.01.1933 від дифтериту Прокопенко Володимир Олександрович, 9 р., укр., помер 9.11.1932 від ентероколіту Прокопенко Леонід Петрович, 4 дні, укр., помер 10.04.1933 як недорозвинений через передчасні пологи Прокопенко Марія [...], 8 р., померла 27.07.1933 від кривавого коліту
494
Прокопенко Софія, 11 р., померла в 1933 р. від поносу Прокопенко Федір Васильович, 20 р., конюх, помер 12.06.1933 від поранення живота Прокопенко Явдоха Прохорівна, 84 р., укр., померла 6.02.1933 від старечого маразму Прокопенко-Литовка Євген Петрович, 4 дні, укр., помер 8.05.1933 як недорозвинений через передчасні пологи Прокопик–Крейниць Микола […], 13 р., помер 26.10.1932, діагноз нерозбірливий Прокопченко Іван Олександрович, 7 р., укр., помер 15.10.1932 від кривавого поносу Просяник Марія Василівна, 55 р., укр., померла 21.06.1933 від міокардиту Протасевич Михайло Артемович, помер у 1933 р., свід. Скрипченко О.А. Прохоренко Марія Петрівна, 80 р., укр., померла 1.07.1933 від старечого маразму Проценко Галина Яківна, 7 р., укр., робіт., померла 15.07.1933 від Б.Б.О. Проценко Мотрона Максимівна, 31 р., укр., тирсоноска, померла 10.07.1933 від крововиливу в мозок на ґрунті порушення кісток Проценко Тетяна Іванівна, 72 р., укр., померла 27.04.1933 від старечого маразму Проценко Федір Павлович, 65 р., пенс., помер 29.12.1933 від туберкульозу легень Прусовська Рахіль Абрамівна, 45 р., євр., померла 4.11.1932, діагноз нерозбірливий Прядка Олексій Якимович, 69 р., укр., помер 14.07.1933 від запалення шлунка та виснаження Прядка Прокіп Сисойович, 60 р., укр., пенс., помер 29.08.1933 від розладу серцевої діяльності Птицин Степан Ігнатович, 55 р., рахівник, помер 26.07.1933 від катару легень та загального виснаження Пухель Надія Федорівна, 22 р., укр., хлібороб,
померла 7.07.1932 від цереброспинального менінгіту Пшеродовська Адела Антонівна, 52 р., померла 19.07.1933 від туберкульозу легень П'ятаха Марфа Федорівна, 76 р., укр., пенс., померла 2.05.1933 від декомпенсації серця П'ятчанін Сергій Іванович, 72 р., укр., робіт., помер 29.09.1932 від малярійного ускладнення та серцевої слабості Рабинович Шмуль-Герш Нахимович, 68 р., євр., помер 31.05.1933 від атеросклерозу та грудної жаби Радченко Ганна […], 40 р., померла 27.02.1933, діагноз нерозбірливий Радченко Григорій Іванович, 45 р., укр., голова правління артілі, помер 10.05.1933 від туберкульозу Радченко Іван Євграфович, 58 р., укр., маляр, помер 23.04.1932 від раку шлунка Радченко Марія Савівна, 47 р., укр., робіт., померла 17.08.1933 від розладу серцевої діяльності Райлінова Луїза Кузьмівна, 51 р., померла 13.02.1933 від загального виснаження Ратифіна Пелагея […], 55 р., померла 13.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Ратнер Борис Абрамович, 53 р., євр., зав. магазину, помер 4.11.1933 від раку горла та легень Ратнікова Віра Василівна, 35 р., укр., чорнороб, померла 2.05.1933, діагноз нерозбірливий Ратнікова Лілія [...], 66 р., померла 27.04.1933, діагноз нерозбірливий Рахубовська Лукія Никифорівна, 45 р., укр., померла 13.08.1932 від перитоніту Реброва Антоніна […], 9 р., померла 14.09.1932, діагноз нерозбірливий Рейнфельд Леопольд Генріхович, 58 р., нім., столяр, помер 21.08.1933 від раку прямої кишки Репсилмалес Аплесим Іванович, 53 р., грек,
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ торговець, помер 27.02.1933 від міокардиту Рєзнікова Наталія Федорівна, 6 р., померла 19.11.1932 від запалення нирок Рибалка Анастасія Петрівна, 56 р., укр., померла 21.09.1932, діагноз нерозбірливий Рибалка Гаврило Кирилович, 67 р., дроворуб, помер 28.06.1933 від розладу серцевої діяльності, недоїдання та склерозу Рибалка Петро Сергійович, 2 р., укр., помер 28.12.1933 від запалення легень Рибачук Ольга Степанівна, 1 р. 3 міс., укр., померла 8.10.1932, діагноз нерозбірливий Ривкін Мендель Юдович, 70 р., євр., пенс., помер 27.06.1933 від старечого маразму Рисько Олександр Макарович, 9 р., помер 19.04.1933, діагноз нерозбірливий Різницька Ганна (Хана) Осипівна, 43 р., євр., померла 12.08.1932 від вади серця Різницька Рейза Лейлівна, 78 р., євр., померла 1.08.1932 від старечого маразму Рогозін Нахим Борохович, 65 р., євр., помер 9.03.1933 від розладу серцевої діяльності Родмисловська Ганна Миколаївна, 57 р., рос., померла 22.04.1933 від старечого маразму Розинський Аврам Хацкелевич, 1 міс. 5 дн., євр., помер 10.09.1933 від ентероколіту Романенко Іван […], 60 р., помер 3.06.1933 від міокардиту Романій Євдоха Петрівна, 72 р., укр., померла 7.08.1933 від старечого маразму Романович Віктор Іванович, 5 міс., укр., помер 3.07.1933 від загальної слабості та рахіту Романович Роман Казимирович, 71 р., пол., пенс., помер 10.06.1933 від старечого маразму Романовська Любов Костянтинівна, 70 р.,
укр., померла 5.05.1933 від туберкульозу легень та кишечника Романовський Михайло Михайлович, 67 р., рос., помер 24.04.1933 від туберкульозу легень Романчик Горпина Василівна, 49 р., укр., померла 4.02.1933 від запалення легень Роменович Кароліна Михайлівна, 56 р., пол., померла 12.10.1932 від вади серця Роскалінос Юрій Петрович, 2 р. 7 міс., укр., помер 20.10.1932 від кору та запалення легень Роскалінос Яків Тихонович, 69 р., укр., помер 7.07.1933 від міокардиту та загальної старечої слабості Рубенко Ольга Яківна, 12 р., померла 7.06.1933 від загального виснаження Рубін Зуня [...], 11 р., євр., помер 15.08.1932 від геморогічного ентероколіту Рубін Тетяна Іванівна, 78 р., укр., померла 7.07.1933 від паралічу серця Руденко Анатолій, помер 4.08.1933 від поносу, інші відомості відсутні Руденко Іван Михайлович, 3 р., укр., помер 14.05.1932 від запалення легень Руденко Максим Захарович, 55 р., укр., безприт., помер 24.05.1932 від декомпенсації серця та запалення легень Руденко Ніна Яківна, 3 р., укр., померла 4.03.1933 від рахіту Руденко Оникія Петрівна, 40 р., укр., пенс., померла 29.06.1933 від ослаблення серцевої діяльності Румлідна Ольга Йосипівна, 62 р., укр., померла 5.12.1932 від туберкульозу легень Румянцев Андріян Іовлевич, 56 р., рос., рахівник, помер 29.04.1932 від запалення легень Рунге Світлана В’ячеславівна, 5 р., померла 16.11.1932 від хронічного запалення товстих кишок Ручей Михайло […], 6 р., укр., помер 21.07.1933 від запалення мозку
Рябко Іван Іванович, 13 р., укр., помер 6.11.1932 від запалення легень Савицька Голда Ізраїлівна, 1895 р.н., померла 28.07.1933 від ослаблення серцевої діяльності Савицька Софія Борисівна, 48 р., євр., колгосп., померла 26.08.1933 від дизентерії Савицький […][…], 5 міс., безприт., помер 28.01.1933 від запалення легень Савицький Вульф [...], 47 р., євр., слюсар, помер 29.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Савицький Гиля Ізраїлевич, 43 р., євр., сторож, помер 9.07.1933 від розладу серцевої діяльності Савицький Іван Іванович, 50 р., укр., чоботар, помер 5.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності Савич Микола Миколайович, 70 р., кустар, помер у 1932 р. від завороту кишок Савченко Віра Миколаївна, 2 р., укр., померла 18.04.1932 від запалення легень Савченко Іван Іванович, 7 р., помер 5.03.1933 від підгострого ентероколіту Савченко Катерина Олександрівна, 17 р., пол., служб., померла 9.04.1933 від сухот легень Савченко Лев Миколайович, 6 р., укр., помер 27.04.1932 від запалення легень Савченко Микола Олексійович, 50-55 р., помер 27.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Савченко Явдоха Семенівна, 40 р., укр., померла 3.02.1933 від вади серця Савченко-Невожай Наталія Петрівна, 65 р., укр., померла 10.02.1933 від старечого маразму Саганова Ніна Василівна, 7 р., померла 29.04.1933, діагноз нерозбірливий Садова […][…], 40-45 р., померла 20.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Садовий Андрій Архипович, 44 р., укр., жебрак, помер 25.01.1933, діагноз не вказано
495
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Садовська Женя Меєрівна, 31 р., євр., померла 3.07.1932, діагноз нерозбірливий Садовська Лія Мусіївна, 77 р., євр., померла 4.12.1933 від міокардиту Садовський Василь Сергійович, 80 р., укр., помер 28.05.1933 від старечого маразму Сайбаталов […] Самсонович, 48 р., татарин, залізничник, помер 13.06.1933 від туберкульозу легень Сайковський Іван Устимович, 62 р., укр., помер 20.11.1932 від вади серця Салієва Фекла, 45 р., померла 14.08.1933 від виснаження Самборов Володимир Самійлович, 9 міс., укр., помер 22.09.1932 від дитячої холерини Самбур Марія Петрівна, 33 р., померла 26.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті загального виснаження Самбург Микола Овсійович, 4 р., укр., помер 13.04.1933, діагноз нерозбірливий Самійленко Борис [...], 9 р., укр., помер 26.08.1932 від запалення легень Самійленко Олександра Потапівна, 45 р., укр., робіт., померла 14.07.1933 від паралічу серця Самсон Сергій Миколайович, 1 міс. 23 дні, укр., помер 23.04.1933, діагноз нерозбірливий Самсудинов Костянтин Володимирович, 27 р., пол., робіт., помер 8.09.1933 від серцевої слабості Самченко Кирило Пилипович, 49 р., помер 29.04.1933 від завороту кишок Самченко Марія Іванівна, 90 р., пенс., померла в 1932 р., свід. Скрипченко О.А. Сандалова Бетя Цалівна, 40 р., євр., померла 25.06.1933 від слабості серцевої діяльності Санча Тарас Семенович, 27 р., помер 27.05.1933 від ослаблення серцевої діяльності Сапітон Андрій Остапович, 69 р., укр., безробіт., помер 9.06.1933 від мозкового удару
496
Сапрагін Василь […], 5 р., помер 23.07.1933 від епілептичного стану Сатановська Фрейда Аврамівна, 54 р., євр., померла 20.03.1933 від вади серця та міокардиту Саулова Лариса Іванівна, 14 р., померла 17.09.1932 від мозкового паралічу Сахарович Борис Янкелевич, 85 р., євр., помер 2.11.1933 від старечого маразму Сахно Павло Лукич, 59 р., помер 3.05.1933 від кривавого поносу Сачко Дарія Остапівна, померла в 1933 р., свід. Чегринець Є.В. Сверов Олександр Акимович, 43 р., укр., пенс., помер 28.04.1933 від туберкульозу легень Свинобой Параска Антонівна, 72 р., укр., жебрачка, померла 19.08.1933 від міокардиту Святелик Варвара Денисівна, 80 р., укр., померла 9.11.1932 від старечого маразму Сегедіна Лариса Григорівна, 4 міс., укр., померла 3.08.1932 від запалення легень Селянська Віра Петрівна, 8 р., померла 15.02.1933, діагноз нерозбірливий Семейко Андрій Петрович, 8 р., укр., помер 21.03.1933 від ентероколіту Семенко Леонтій Данилович, 1885 р.н., помер 17.07.1933 від ослаблення серцевої діяльності Семенко Петро Якович, 78 р., укр., служб., помер 14.04.1933 від старечого маразму Семенченко Василь […], 8 р., помер 17.10.1933 від туберкульозу Семенчуков Іван Іванович, 68 р., укр., служб., помер 2.03.1933 від старечого маразму Семенчукова Ганна Олександрівна, 66 р., укр., пенс., померла 6.07.1933 від паралічу серця Семкіна Зінаїда Ільківна, 1 р., померла 15.06.1933, діагноз нерозбірливий
Сененко Лідія Трохимівна, 7 р., укр., померла 21.04.1933 від запалення нирок Сененко Марія Григорівна, 40 р., укр., померла 9.05.1933 від ослаблення серцевої діяльності Сенченко Стефан Федорович, 22 р., помер 2.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності Сергієнко Борис Михайлович, 6 міс., укр., помер 20.09.1932, діагноз нерозбірливий Сергієнко Хома Саливонович, 42 р., укр., пенс., помер 21.06.1933 від туберкульозу легень Сергієчко Марія Хомівна, 10 р., укр., померла 1.07.1933 від кишкового захворювання Сергієчко Микола Андрійович, 7 р., укр., помер 29.05.1933 від кривавого поносу Сергієчко Олексій, 10 р., помер у 1933 р., свід. Стецюка Н.Г. Сергієчко Петро Якович, 4 р., помер у 1933 р., свід. Стецюка Н.Г. Сердюк Анастасія, 8 р., померла 21.08.1933 від поносу та туберкульозу легень Сердюк Анатолій Іванович, 5 р., укр., помер 27.04.1933 від рахіту Сердюк Іван […], помер 22.11.1933 від атрофії та дизентерії, інші відомості відсутні Сердюк Софія Антонівна, 22 р., померла 27.07.1933 від висипного тифу Сердюков Федір Іванович, 79 р., укр., помер 28.04.1932 від старечого маразму Середа Андрій Михайлович, 28 р., укр., помер 2.07.1933 від безбілкового набряку та слабості Середа Василь Андрійович, 7 р., укр., помер 10.07.1933, діагноз нерозбірливий Середа Катерина Андріївна, 4 р., укр., померла 29.07.1933 від проносу на грунті виснаженого безбілкового набряку Середа Семен Михайлович, 22 р., укр., помер 26.07.1933 від безбілкового набряку
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Середенко Василь Леонович, 47 р., укр., слюсар, помер 8.11.1932 від черевного тифу Серецон Павло Маркович, 51 р., укр., юрисконсульт, помер 2.08.1933 від виснаження, раку та виразки шлунка Серуголь Валентина Іванівна, 7 р., укр., померла 6.04.1933 від туберкульозу легень Сетак Іван Іванович, 23 р., укр., помер 5.08.1933 від запалення мозкової оболонки Сигалов Яків Абрамович, 7 дн., євр., помер 14.07.1932, діагноз нерозбірливий Сигидов Никодим Денисович, 48 р., рос., робіт., помер 17.02.1933, діагноз нерозбірливий Сидоренко Андрій Антонович, 28 р., робіт., помер 8.06.1933, діагноз нерозбірливий Сидоренко Андрій Антонович, 28 р., укр., пом. машиніста, помер 7.06.1933 від апендициту Сидоренко Ганна Василівна, 14 р., укр., померла 1.07.1933 від безбілкового набряку Сидоренко Катерина Іванівна, 85 р., укр., безробіт., померла 9.07.1933 від старості Сидоренко Микола Олексійович, 1 р. 1 міс., укр., помер 27.06.1933 від ентероколіту Сидоренко Петро Юхимович, 19 р., помер 26.05.1933 від ослаблення серцевої діяльності на грунті загального виснаження Сидоренко Федір Сергійович, 48 р., помер 6.06.1933 від загального виснаження Сидоренко Харитина Юхимівна, 70 р., укр., померла 9.09.1933 від старечого маразму Сидоренко Юхим […], 50 р., арештант, помер 13.02.1933 від карбункулу Сидоренко Явдоха Павлівна, 40 р., укр., померла 23.10.1933 від виснаження Сизоненко Пилип Олександрович, 54 р., укр., помер 11.06.1933
від ослаблення серцевої діяльності Сильченко Октябрина Юхимівна, 4 р., укр., померла 31.07.1933 від гострого ентероколіту Сильчук Іван [...], 1 р., укр., помер 3.05.1933 від ентероколіту Сильчукова Марія Олександрівна, 70 р., укр., померла 1.07.1933 від декомпенсації роботи серця Симокрик Ганна Йосипівна, померла в 1933 р., свід. Самокиш Г.Й. Симоненко Настя Сергіївна, 32 р., померла 6.12.1933 від висипного тифу Синяговський Василь Сергійович, 50 р., робіт., помер 3.11.1932 від слабої серцевої діяльності Сипливий Євстафій Олексійович, 80 р., сторож, помер 12.06.1933 від старечого маразму Сипоталова Палажка Андріївна, 12 р., померла 3.06.1933 від загальної кволості та паралічу Сиромля Анастасія Федорівна, 7 р., укр., померла 29.01.1933 від ентероколіту Сиромля Валентина Федорівна, 5 р., померла 14.04.1933, діагноз нерозбірливий Сиромля Михайло Федорович, укр., помер 2.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності Сиромля Олександр Федорович, 1 р., укр., помер 26.06.1933 від ентероколіту Сиротина Єрофей Васильович, 78 р., укр., помер 27.07.1933 від декомпенсованого міокардиту Ситак Корній Тихонович, 54 р., колгосп., помер 2.03.1933 від серцевої слабості Ситак Наталія Михайлівна, 8 р., померла 17.11.1933, діагноз нерозбірливий Сімхович […] Зеліминович, 71 р., євр., помер 6.09.1932 від гангрени правої гомілки та серцевої слабості Сінкевич Левко Прокопович, 10 р., помер 19.10.1932 від повторного ентероколіту Сіренко Іван [...], 2 р., помер 22.05.1933 від ентероколіту
Сіренко Яків Омелянович, 56 р., укр., сторож, помер 4.11.1933 від туберкульозу Сірий Іван Іванович, 14 р., помер 4.05.1933 від набряку легень та ентероколіту Скачко Михайло Павлович, 58 р., укр., пенс., помер 4.09.1933 від серцевої слабості Скиба […][…], 58 р., померла 13.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Скибенко Ганна Сисоївна, 65 р., укр., померла 28.05.1933 від старечого ентерокардиту Скибенко Наталія Антонівна, 85 р., укр., померла 8.06.1933 від старечого маразму Скидалова Надія Аркадіївна, 2 р., укр., померла 1.03.1933 від запалення легень Скляренко Марія Петрівна, 70 р., укр., померла 4.04.1932 від грипу, ускладненого запаленням легень Скляренко Михайло Макарович, 89 р., укр., помер 10.05.1932 від старечого виснаження та міокардиту Скок Ківа Мефівна, 45 р., євр., робіт., померла 16.03.1933 від серцевої слабості Скримак Павло […], помер 15.11.1933, діагноз нерозбірливий Скрипаль Антоніна, 4 р., померла 7.08.1933 від дифтериту та виснаження Скрипаль Іван, 13 р., помер 8.08.1933 від виснаження Скрипка Микола Прохорович, помер у 1933 р., свід. Скрипка П.П. Скрипка Тетяна Прохорівна, померла в 1933 р., свід. Скрипка П.П. Скробот Марія Матвіївна, 50 р., укр., прибиральниця, померла 15.10.1933 від висипного тифу Скуровиніч Анна Олексіївна, 68 р., білор., померла 3.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності Слабоспіл Ніна Василівна, 4 міс., укр., померла 17.07.1932, діагноз нерозбірливий Славутинська Варвара Гнатівна, 67 р., укр., пенс.,
497
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
померла 19.03.1933 від міокардиту Слатвицька Галина, померла в 1933 р., свід. Слатвицький І.П. Слевенська Шлера Хаїмівна, 11 р., євр., померла 17.09.1932 від черевного тифу Слива Уляна Андріївна, 68 р., укр., померла 24.06.1933 від старечого маразму Слісарева Наталія Федорівна, 35 р., померла 3.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності Слуцька Олена Мойсеївна, 80 р., євр., заготівельник, померла 27.06.1933 від старечого міокардиту Слюсаренко Костянтин Омелянович, 65 р., укр., робіт., помер 27.08.1933 від виснаження та серцевої слабості Слюшоєнко Сергій, 9 р., помер 17.08.1933 від поносу Смаченська Наталія Олексіївна, 64 р., укр., пенс., померла 23.06.1933 від старості та виснаження Смірнова Лілія [...], 2 р. 6 міс., укр., безприт., померла 5.10.1932, діагноз не вказано Смола Іван Іванович, 68 р., укр., сторож, помер 11.09.1932 від слабості серцевої діяльності та вади серця Соболева Гінді Давидівна, 42 р., євр., померла 22.07.1933 від розладу серцевої діяльності Соколецька Хана Гетелівна, 84 р., євр., померла 8.09.1932 від старечої серцевої слабості Соліван Ганна Герасимівна, 23 р., хлібороб, померла 1.06.1933 від слабості серцевої діяльності та виснаження Солодкий Федір Дмитрович, 9 р., укр., помер 26.05.1933 від непрохідності кишок Солошенко Яків Олександрович, 17 р., укр., безробіт., помер 18.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності Сопов Йосип Наумович, 67 р., євр., помер 16.02.1933 від міокардиту та декомпенсації Сорока Пилип Федорович, 52 р., помер 6.05.1933
498
від недостатньої серцевої діяльності Сохань Андрон, помер у 1933 р., свід. Скрипка П.П. Сохань Семен, помер у 1933 р., свід. Скрипка П.П. Сошенко Дмитро Михайлович, 55 р., укр., сторож, помер 2.10.1932 від вади серця Спарський Зінон Пилипович, 68 р., білор., пенс., помер 5.11.1932 від раку дванадцятипалої кишки Спас Антон Іванович, 39 р., укр., служб., помер 2.06.1933 від туберкульозу легень та горла Спаскова Марія Григорівна, 57 р., укр., померла 30.06.1932 від защемлення кила Спедотненко Прохор […], 27 р., помер 2.06.1933 від виснаження Спекторов Веніамін […], 6 р., помер 8.10.1932 від мозкового набряку Спичак Кіндрат Іванович, 73 р., укр., жебрак, помер 29.04.1932 від декомпенсації серця Срібняк Марія Єрмолаївна, 62 р., укр., померла 30.12.1933 від міокардиту Срохань Марія Ігорівна, 4 р., укр., робіт., померла 28.07.1933 від ентероколіту Стадниченко Євтихій Онисимович, 68 р., укр., робіт., помер 8.07.1933 від безбілкового набряку та старості Стадниченко Сергій Іванович, 3 р., укр., безробіт., помер 17.07.1933 від проносу та виснаження Старипко Феофіла Матвіївна, 72 р., пол., жебрачка, померла 7.12.1932 від старечого маразму Старкова [...] [...], 4045 р., померла 27.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності Старова […] Данилівна, 75 р., укр., пенс., померла 7.07.1933 від старечого міокардиту Стародубцев Михайло Матвійович, 7 р., помер 2.02.1933, діагноз не вказано Старченко Григорій Омелянович, 59 р., укр.,
робіт., помер 13.04.1933 від розладу серцевої діяльності Старчеус Іван Сидорович, 48 р., помер 15.02.1933 від слабої серцевої діяльності Старчик Марія, 8 р., померла 8.08.1933 від поносу Старшинський Борис Михайлович, 30 р., білор., робіт., помер 16.06.1933 від туберкульозу легень Стачетний Василь Пилипович, 8 р., помер 14.09.1933 від грипу Степаненко Калина [...], 37 р., померла 20.07.1933 від безбілкового набряку та виснаження Стеценко Степан Хрисантович, 35-38 р., помер 21.04.1933 від паралічу серця Стеценко Тамара […], 6 р., померла 3.09.1933 від коліту Стецюка Федот Степанович, 50 р., помер 2.03.1933, діагноз нерозбірливий Стовбик [...], 50 р., помер(ла) 30.07.1933 від виснаження після висипного тифу Столбова Марія Микитівна, 4 р., укр., померла 29.06.1933 від загального виснаження на грунті недоїдання Столбова Степанида Микитівна, 6 р., укр., померла 6.07.1933 від запалення нирок Страшкевич Антон Харитонович, 45 р., білор., пенс., помер 12.03.1933 від гострого недокрів’я Стребуль Роман […], 52 р., помер 20.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Стрілець Афанасій Іванович, 67 р., укр., кустар, помер 9.02.1933 від міокардиту Стрілець Єфимія Демидівна, 52 р., інші відомості відсутні Строєв Микола Федорович, 38 р. укр., бухгалтер, помер 23.07.1933 від туберкульозу легень Строкаль Герасим Зіновійович, 70 р., укр., помер 9.02.1933 від старечого маразму Струтинська Валентина Цеславівна, 2 р., померла в 1932 р., свід. Струтинський Л.Ц.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Струтинський Микола Антонович, помер у 1933 р., свід. Струтинський Л.Ц. Струтинський Цеслав Антонович, 40 р., робіт., помер у 1932 р., свід. Струтинський Л.Ц. Стучевський Михайло Аврамович, 4 міс., євр., помер 25.04.1933, діагноз нерозбірливий Сухомлин Петро Дементійович, 70 р., помер 1.02.1933 від старості Сухомлинов Володимир Корнійович, 16 р., укр., помер 8.02.1933 від кривавого проносу Сучкова Ганна Кононівна, 8 р., померла 3.02.1933 від кривавого проносу Сушивський Петро Іванович, 72 р., білор., пенс., помер 17.10.1932 від серцевої слабості Сушко Єрофей Корнійович, 74 р., укр., пенс., помер 27.04.1933 від старечого маразму Табельник Кулина Євдокимівна, 73 р., укр., померла 10.06.1933 від туберкульозу легень Табіль-[…] Альда Яківна, 80 р., євр., померла 4.01.1933 від старечої немочі Тантлевський Аврам Мусійович, 68 р., євр., пенс., помер 3.03.1933 від старечого маразму та міокардиту Тарас Микита Іванович, 55 р., хлібороб, помер 30.08.1932 від защемлення кила та гангрени кишечника Тарасенко Варвара Мартинівна, 38 р., укр., померла 29.05.1933 від міокардиту та недостатньої серцевої діяльності Тарасенко Герасим Терентійович, 68 р., укр., пенс., помер 10.02.1933 від міокардиту Тарасенко Катерина Василівна, 66 р., укр., робіт., померла 10.04.1933 від старечого маразму Тарасенко Яків Остапович, 1911 р.н., помер 22.07.1933 від ослаблення серцевої діяльності Тарасов Микола [...], 8 р., помер 15.04.1933, діагноз нерозбірливий
Тарасова Олександра, 10 р., померла 16.08.1933 від епілепсії Таратунова Уляна Федорівна, 43 р., укр., водоноска, померла 4.03.1933 від слабості серця та старості Тарельникова Ольга […], померла 1.10.1933 від ентероколіту, інші відомості відсутні Тарлер Геня Абрамівна, 71 р., євр., померла 13.02.1933 від старечої слабості Тарновська Надія Олександрівна, померла 29.05.1933 від запалення легень, інші відомості відсутні Таскевич Олексій Федорович, 83 р., помер 12.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Телегін Михайло Григорович, 57 р., двірник, помер 6.09.1932 від туберкульозу легень Телешна Фекла [...] 45 р., померла 30.07.1933 від упадку серцевої діяльності Телешна Фекла [...], 52 р., померла 30.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності та виснаження Теплицька Рейза Лейбівна, євр., померла 2.12.1933 від недостатньої серцевої діяльності Терещенко Микола […], 70 р., укр., сторож, помер 5.03.1933 від старості та міокардиту Терещенко Олена Мойсеївна, 17 р., укр., померла 12.09.1933 від гострого коліту Терещенко Павло Миколайович, 70 р., укр., чоботар, помер 4.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Терещенко Палажка Василівна, 20 р., укр., машиніст, померла 14.07.1932 від туберкульозу легень Терещенко Федір Опанасович, 69 р., укр., помер 21.01.1933 від міокардиту Терлецький Віталій Адольфович, 70 р., пол., помер 29.07.1933 від старечого виснаження, міокардиту та коліту
Тернов Віктор Степанович, 70 р., укр., помер 31.01.1933 від старечого маразму Тилин Іван Федорович, 4 р., укр., помер 19.04.1933 від запалення нирок Тилин Оксана Федорівна, 1 р., 10 міс., укр., померла 5.04.1933, діагноз нерозбірливий Тилік Надія Федорівна, 6 р., укр., померла 12.06.1933, діагноз не вказано Тилік Ольга Омелянівна, 42 р., укр., померла 19.06.1933 від гідремії Тильман– […] Хева Абрамівна, 26 р., євр., померла 29.11.1933 від туберкульозу легень Тимошенко Василь Петрович, 67 р., укр., помер 13.02.1933, діагноз нерозбірливий Тимошенко Ганна Прокопівна, 1 р. 2 міс., укр., померла 27.07.1932 від дитячої холерини Тис Григорій Маркович, помер у 1933 р., свід. Кравченко А.Г. Тис Олександра Матвіївна, померла в 1933 р., свід. Кравченко А.Г. Титар Степан Іванович, 11 р., помер 30.09.1932 від катару кишок Титаренко Артем Єлисейович, 48 р., укр., робіт., помер 27.06.1933 від слабості та недоїдання Титаренко Микола Миколайович, 2 дні, помер 12.04.1932 від загальної кволості внаслідок передчасних пологів Титаренко Терешко Леонтійович, 48 р., укр., аптекар, помер 31.07.1933 від недокрів’я Тищенко Володимир Іванович, 1 р. 3 міс., укр., помер 9.12.1932 від міокардиту та туберкульозу легень Тищенко Ганна Антонівна, 49 р., укр., померла 13.05.1932 від цукрового сечовиснаження Тищенко Іван Матвійович, 40 р., укр., жерстяник, помер 20.09.1933 від висипного тифу Ткаченко Єфрем Іванович, 75 р., укр., слюсар, помер
499
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
8.07.1933 від старечого міокардиту Ткаченко Марія Григорівна, 82 р., укр., померла 5.03.1933 від старечого маразму Ткаченко-[…] Сергій Якович, 73 р., укр., помер 18.02.1933 від вади серця та загальної водянки Ткачов Прокопій Лукич, 52 р., укр., помер 26.06.1933 від міокардиту та загальної слабості Товієв Георгій Костянтинович, 28 р., укр., помер 23.04.1932 від туберкульозу легень Токаренко Тамара Іванівна, 5 міс., укр., померла 17.07.1932, діагноз нерозбірливий Толудєв Василь Якович, 6 р., укр., помер 23.10.1932 від дизентерії Топчій Ганна Леонтіївна, 30 р., померла […].04.1933 від виснаження Топчій Григорій Пантелеймонович, 11 р., укр., помер 23.02.1933, діагноз не вказано Топчій Єпифія Семенівна, 52 р., укр., служб., померла 21.04.1933 від міокардиту Топчій Марія Федорівна, 30 р., укр., робіт., померла 15.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Топчій Микола Іванович, 34 р., укр., помер 30.11.1932 від виразки шлунка та крововиливу в мозок Топчій Тамара Пантелеймонівна, 9 р., укр., померла 23.02.1933, діагноз не вказано Топчій Федір Дмитрович, 58 р., укр., помер 15.02.1933 від міокардиту Топчій Хома Дмитрович, 53 р., укр., кустар, помер 21.06.1933 від міокардиту Требухін Василь […], 12 р., помер 14.06.1933 від атрофії Требухін Володимир […], 3 р., помер 30.06.1933 від атрофії Требухін Іван Васильович, 6 р., помер 7.06.1933 від гострого запалення нирок Третяк Трохим Петрович, 55 р., укр., помер 27.01.1933 від запалення легень Тригуб Феодосій Омелянович, 53 р., укр.,
500
робіт., помер 25.03.1933 від серцевої слабості Тришко Максим […], 39 р., помер 4.06.1933 від загального виснаження Трохименко Григорій Харитонович, 1913 р.н., помер 17.07.1933 від недостатньої артеріальної діяльності Трухан Григорій Васильович, 47 р., укр., помер 21.07.1933 від міокардиту Трухан Дмитро Григорович, 15 р., укр., помер 2.07.1933 від ослаблення серцевої діяльності Труш Валентин Дмитрович, 1 р., укр., помер 27.10.1932 від кривавого поносу Туник Родіон Євдокимович, 67 р., укр., чорнороб, помер 4.07.1932, діагноз не вказано Туренко Пилип Павлович, 56 р., укр., робіт., помер 14.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Тютюнник Віра Тимофіївна, 12 р., укр., померла 17.06.1933 від ентероколіту Тютюнник Володимир Тимофійович, 9 р., укр., помер 10.06.1933 від ентероколіту Удоденко Сергій Васильович, 60 р., укр., пенс., помер 3.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності Уляницька Любов Миколаївна, 1933 р.н., укр., померла 25.07.1933 від різкого виснаження та дитячого проносу Уофнос Роза Мойсеївна, 71 р., євр., померла 25.06.1933 від розладу серцевої діяльності Урденко […] Филимонович, 50 р., укр., чоботар, помер 28.02.1933 від туберкульозу легень Урденко Марфа Афанасіївна, 45 р., укр., померла 4.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності Урумберг Ілля Беніамінович, 65 р., євр., сторож, помер 28.09.1932 від туберкульозу легень Ус Микита Степанович, 74 р., укр., помер 3.07.1933
від декомпенсації та старечого маразму Устименко Антон Юхимович, 47 р., укр., чоботар, помер 20.03.1933 від розладу серцевої діяльності Утін Олексій Опанасович, робіт., помер у 1933 р., свід. Тихонович Н.Г. Утіна Катерина Опанасівна, померла в 1933 р., свід. Тихонович Н.Г. Ухальський Митрофан Мокійович, 56 р., укр., пенс., помер 13.08.1933 від старечої слабості Ушакова Валентина […], померла 19.10.1932 від епілепсії, інші відомості відсутні Файштейн Давид […], 75 р., євр., помер 24.09.1932 від старечого виснаження Федоров Олександр Іванович, 1 р., укр., помер 18.06.1933 від ентероколіту Федотов Іван Григорович, 77 р., лит., робіт., помер 10.03.1933 від старості та міокардиту Федчук Ольга Адамівна, 40 р., укр., чорнороб, померла 21.07.1933 від ослаблення серцевої діяльності Фейман Рива Львівна, 32 р., євр., кравчиня, померла 3.10.1933 від вади та паралічу серця Фесько Параска Іванівна, 49 р., укр., померла 12.08.1932 від пістряка прямої кишки Фидчук Микола […], 13 р., помер 5.07.1933 від диспепсії та Б.Б.О. Філь Леонтій Миколайович, 65 р., укр., пенс., помер 27.04.1933 від старечого маразму Фомін Олександр Федорович, 78 р., укр., помер 31.01.1933 від старечої слабості Фрейдіна Хана Мовшевна, 1 р., євр., померла 6.04.1932 від запалення легень Фрейман Іцько БеркоШмаєвич, 80 р., євр., помер 10.10.1933 від старості та серцевої слабості Хаєвський Аврам Зельманович, 60 р., євр., кустар, помер 29.04.1933 від старечого склерозу Харенко Семен Сидорович, 33 р., служб., помер
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ 21.12.1933 від висипного тифу Харкін Григорій Вакулович, 27 р., помер 27.05.1933 від ослаблення серцевої діяльності на грунті загального виснаження Харламп Борис Якович, 30 р., євр., кустар, помер 3.06.1933 від запалення нирок та запалення легень Харченко Володимир Лаврентійович, 3 р., рос., помер 4.12.1932 від кривавого поносу Харченко Ірина Володимирівна, 40 р., укр., померла 8.03.1933 від гострого виснаження та запалення легень Харченко Катерина, 8 р., померла 6.09.1933 від плевриту Харченко Лаврентій Петрович, 49 р., укр., помер 10.05.1932 від набряку легень Харченко Надія Лаврентіївна, 7 р., укр., померла 16.04.1933 від ентероколіту Харчук Ілля Матвійович, 50 р., помер 22.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Хворостянський Юрій Кирилович, 8 р., помер 31.04.1933 від менінгіту Хвостенков Іларіон Іванович, 64 р., укр., пенс., помер 12.02.1933 від паралічу серця Хенкін Еля Ісерович, 60 р., євр., безприт., помер 15.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Хижняк Омелян Хомич, 78 р., укр., кравець, помер 16.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Хижняк Сергій Омелянович, 53 р., укр., помер 26.06.1933 від недостатньої серцевої діяльності Химченко Іван Семенович, 76 р., укр., пенс., помер 25.05.1933 від старечого маразму Хитренко Микола […], 8 р., помер 17.12.1933 від ентероколіту Хитря Одарка Павлівна, 13 р., укр., чорнороб, померла 2.11.1933 від дизентерії
Холод Оришка Архипівна, 52 р., укр., чорнороб, померла 28.04.1933 від міокардиту Холод Тимофій Архипович, 17 р., укр., помер 30.04.1933 від ослабленої серцевої діяльності Холоша Прохор [...], 60 р., помер 24.07.1933 від безбілкових набряків Холявко Варвара Стефанівна, 80 р., укр., померла 6.07.1933 від старечого маразму Холявко Василь Миколайович, 60 р., укр., пічник, помер 25.06.1933 від старечого маразму Холявко Яків Сергійович, 44 р., укр., робіт., помер 4.03.1933 від слабості серця Холявкова Тетяна Олексіївна, 58 р., укр., пенс., померла 30.01.1933 від слабості серцевої діяльності Хоменко Ганна […], 19 р., померла 1.03.1933 від виснаження Хоменко Дмитро Степанович, 53 р., укр., пенс., помер 24.03.1933 від декомпенсації серця Хоменко Леонід Васильович, 1 р., укр., помер 5.03.1933 від сухот Хоменко Марія Пилипівна, 90 р., укр., померла 13.09.1933 від старечого маразму Хоменко Микола Степанович, 62 р., укр., помер 29.06.1933 від загальної слабості Хоменко О.С., помер у 1933 р., свід. Ковтун Г.І. Хоменко Павло Корнійович, 64 р., укр., робіт., помер 9.04.1933 від паралічу серцевого м’яза Хоменко Петро Капітонович, 44 р., забитий 27.07.1933, інші відомості відсутні Хомичова Зінаїда Іванівна, 5 міс., укр., померла 20.08.1932, діагноз нерозбірливий Хомутова Олександра Гнатівна, 85 р., укр., служб., померла 6.04.1933 від старості Хотинський […] Йосипович, 80 р., євр., помер 4.09.1932 від старості та серцевої слабості
Храковська Сора-Лана Менделівна, 65 р., померла 24.02.1932 від паралічу серця Хрульов Іван Васильович, 73 р., рос., рахівник, помер 15.07.1933 від старечого маразму Хурас Єфросинія Василівна, 33 р., укр., померла 16.03.1933 від крупозного запалення легень Хуторна Софія, 9 р., померла 8.08.1933 від поносу Хуторний Овсій [...], 13 р., помер 28.09.1932, діагноз нерозбірливий Царицина Єфросинія Іванівна, 54 р., укр., померла 16.08.1933 від раку грудної залози Цибульський Анатолій Юхимович, 8 міс., євр., помер 5.07.1933 від запалення легень Циганенко Анна Йосипівна, 33 р., рос., робіт., померла 4.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності Цис Анатолій Якович, 81 р., укр., кравець, помер 11.07.1933 від старечого міокардиту Цис Максим Іванович, 1 р., укр., помер 24.08.1933 від рахіту Цот Михайло Матвійович, 8 р., укр., помер 2.07.1933 від туберкульозу легень Цукерник Лея Шльомівна, 64 р., євр., померла 5.04.1932 від грипу та недостатньої серцевої діяльності Цуп Ілля [...], 7 р., помер 1.06.1933 від атрофії Чарський Григорій Іванович, 68 р., помер 27.04.1933 від серцевої слабості Частникова Марія Антонівна, 56 р., укр., померла 10.03.1933, діагноз нерозбірливий Чекалов Микола Володимирович, 28 р., укр., машиніст, помер 4.07.1933 від висипного тифу Челядін Яків Михайлович, 70 р., укр., покрівельник, помер 16.07.1933 від старечого виснаження Чепурко Іван Іванович, 3 р., помер у 1932 р., свід. Чепурко І.І. Черв'як Володимир […], 8 р., помер 17.10.1933 від диспепсії
501
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Чередниченко Володимир Федорович, 3 дні, помер 6.12.1933 від недоношеності Чередниченко Федір Миколайович, 58 р., укр., залізничник, помер 31.07.1933 від висипного тифу Черепиха Арсеній Пантелеймонович, 24 р., помер 8.08.1933 від ослаблення серцевої діяльності Черненко Марія Павлівна, 29 р., укр., одноосіб., померла 30.06.1932 від вади серця Чернишова Анастасія Олександрівна, 10 р., померла 20.04.1933 від ентероколіту та епілепсії Чижевська Марія […], 51 р., білор., безприт., померла 25.11.1932 від туберкульозу легень Чисова Марія Юхимівна, 84 р., укр., пенс., повісилася 23.01.1933 Чичмар Ганна […], 4 р., померла 18.09.1933 від гострого ентероколіту Чоня Василь Петрович, 27 р., помер 29.06.1933 від загального виснаження Чорна Ганна [...], 8 р. 6 міс., померла 23.06.1933 від атрофії Чорногор Василь Митрофанович, 49 р., укр., служб., помер 22.09.1932 від туберкульозу легень Чубаровський Микола Семенович, 46 р., рос., бухгалтер, помер 9.07.1932 від туберкульозу легень Чумаченко Катерина [...], 16 р., померла 25.07.1933 від виснаження Чуприна Анастасія, померла в 1932 р., свід. Карпенко Т.І. Чуприна Андріан Федорович, помер у 1932 р., свід. Чуприна Н.М. Чуприна Іван Афанасійович, 60 р., укр., чоботар, помер 24.02.1933, діагноз нерозбірливий Чуприна Микола Федорович, помер у 1932 р., свід. Чуприна Н.М. Чуприна Олександр Федорович, помер у 1932 р., свід. Чуприна Н.М. Чухліб Йосип Іванович, 30 р., укр., співробіт. ДПУ, помер 30.05.1932 від виразки
502
шлунка, запалення очеревини та легень Шабельська-Самойлова Агафія Іванівна, 66 р., укр., померла 9.05.1933 від серцевої слабості та виснаження Шабловська Проня [...], 8 р., померла 18.04.1933 від туберкульозу Шадиханова Таїсія Савеліївна, померла в 1933 р., свід. Шадиханов Б.С. Шапін Василь Давидович, 14 р., робіт., помер 4.03.1933, діагноз нерозбірливий Шапіро Равіль Аврамівна, 76 р., євр., служб., померла 14.04.1933 від серцевої слабості Шапуренко Антоніна Іванівна, 40 р., робіт., померла в 1932 р., свід. Чуба Є.П. Шапуренко Панас Трохимович, 41 р., робіт., помер у 1932 р., свід. Чуба Є.П. Шапуренко Софія Панасівна, 4 р., померла в 1932 р., свід. Чуба Є.П. Шарипов Віталій Семенович, 1 р. 1 міс., укр., помер 7.09.1932 від туберкульозу Шарко Віра Андріївна, 13 р., померла 20.04.1933 від епілепсії Шароваро Мусій Михайлович, 59 р., укр., пенс., помер 11.04.1933 від старечого маразму Шатрава Олександр Кузьмич, 14 р., помер 28.05.1933 від епілепсії Шафаренко Беніамін Мордухович, 89 р., євр., помер 1.12.1932 від старості Шафаренко Мотель Беніамінович, 43 р., євр., чоботар, помер 14.11.1933 від крупозного запалення легень Шафранський Михайло […], 11 міс., євр., помер 13.10.1933 від атрофії Шахайло Єлизавета Миколаївна, 75 р., укр., померла 18.07.1933 від старечого маразму Шахайло Петро Климентійович, 78 р., укр., точильник, помер 9.04.1933 від серцевої слабості Шашкевич Борис Львович, 43 р., євр., служб., помер
7.03.1933 від туберкульозу легень Шбим Михайло Антонович, 55 р., укр., пенс., помер 10.04.1933 від вади серця Шварц Ханон Абрамович, 87 р., євр., пенс., помер 2.09.1933 від старечого маразму Шевченко [...] [...], 40 р., помер 24.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Шевченко Василь Семенович, 32 р., укр., робіт., помер 10.12.1933 від туберкульозу легень Шевченко Володимир Васильович, 10 міс., укр., помер 1.07.1933 від кишкового захворювання Шевченко Григорій Тарасович, 31 р., укр., машиніст, помер 22.09.1933 від туберкульозу легень Шевченко Марія Іванівна, 28 р., укр., офіціантка, померла 21.07.1933 від міокардиту після висипного тифу Шевченко Пріська Павлівна, 19 р., укр., померла 22.09.1932 від туберкульозу черева та кишок Шевченко Семен Григорович, 67 р., помер 23.06.1933 від загального виснаження Шевченко Тимофій Григорович, 50 р., укр., чорнороб, помер 7.06.1933 від міокардиту Шевченко Уляна Андріївна, 55 р., укр., чорнороб, померла 16.06.1933, діагноз нерозбірливий Шевченко Яким Тимофійович, 63 р., укр., безприт., помер 20.04.1932 від декомпенсації міокардиту Шеденко Григорій Андрійович, 73 р., укр., помер 2.03.1933 від старечого маразму Шеденко Пелагея Андріївна, 76 р., укр., пенс., померла 26.03.1933 від старості Шедловський Іван Єгорович, 63 р., білор., помер 27.06.1933 від некомпенсованого міокардиту Шемшура Григорій Лук’янович, 72 р., укр., помер 16.04.1933 від серцевої
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ слабості на грунті нервового потрясіння Шемшура Пріська Григорівна, 65 р., укр., механік, померла 11.05.1933 від туберкульозу та виснаження Шепітько Яків Іванович, 78 р., укр., помер 25.03.1933 від перелому лівого бедра та старості Шеремет Михайло Іванович, 47 р., укр., поденник, помер 27.04.1933, діагноз нерозбірливий Шерман [...] [...], 6 р., помер 30.04.1933, діагноз нерозбірливий Шерстюк Сергій Васильович, 9 р., укр., помер 7.08.1933 від дизентерії Шиленко Ганна, померла в 1932 р., свід. Шиленко Т.О. Шилін Андрій […], 9 р., помер 13.03.1933 від запалення легень Шишка Іван Матвійович, 46 р., укр., робіт., помер 11.03.1933 від вади серця та туберкульозу легень Шишкін Матвій Павлович, 68 р., укр., пенс., помер 27.04.1933 від міокардиту Шишко Григорій Іванович, 8 р., помер 13.03.1933 від туберкульозу легень Шкарлупа Оксенія Іванівна, 35 р., померла 2.07.1933 від загального виснаження на грунті голоду Шкіль Антон Григорович, 27 р., помер 16.06.1933 від загального виснаження Шкіль Трохим Григорович, 37 р., помер 6.06.1933 від загального виснаження Шкловська Йоха Лейбівна, 75 р., померла 10.03.1932, діагноз не вказано Школенко Кирило […], 23 р., помер 3.06.1933 від слабості серцевої діяльності Шкроба Іван Микитович, 55 р., робіт., помер 2.05.1933 від запалення легень Шкробот Пилип Федорович, 80 р., укр., помер 7.11.1933 від старості Шкуловська Валентина Йосипівна, 9,5 міс., укр., померла 7.09. 1932 від дитячого поносу Шлеймович Генал Єфроїмович, 60 р., євр., жебрак, помер 6.04.1932 від
виснаження на ґрунті старечої кволості та хронічного захворювання серця та легень Шленський Володимир […], 10 р., помер 11.03.1933 від водянки Шлякима Нінель […], 1 р. 2 міс., померла 7.07.1933, інші відомості відсутні Шматко Олег Михайлович, помер у 1933 р., свід. Зацаринна В.М. Шовкопляс Григорій Миронович, 27 р., помер 11.08.1933 від ослаблення серцевої діяльності Шпільберг Мусій Володимирович, 40 р., євр., робіт., помер 6.11.1932 від туберкульозу легень Шпірнович Варвара Іванівна, 66 р., нім., пенс., померла 25.01.1933, діагноз нерозбірливий Шрамко Марія Миколаївна, 30 р., померла 17.03.1933 від виснаження Шрамко Пантелеймон Пилипович, 67 р., укр., пенс., помер 18.03.1933 від міокардиту та старечого маразму Штанченко Афанасій Макарович, 62 р., укр., робіт., помер 29.04.1933 від старечого маразму Штучний Іван Євлампійович, 62 р., укр., чоботар, помер 26.11.1933 від міокардиту Шуляк Кіндрат Йосипович, 37 р., укр., сторож, помер 18.06.1933 від загального виснаження Шумейко Петро Іванович, 67 р., укр., пенс., помер 10.08.1932 від старечого виснаження Шумов Федір Павлович, 65 р., укр., помер 13.06.1933 від гангрени правої руки Шумовський Адам Адольфович, 67 р., білор., помер 22.06.1933 від загального виснаження Шупик Роман Якович, 70 р., укр., помер 13.06.1933 від декомпенсованого міокарду Щеглов Абрам Борисович, 54 р., євр., чоботар, помер 14.03.1933 від міокардиту Щербак Антон Іванович, 53 р., укр., двірник, помер 9.03.1933 від флегмони лівого бедра та зараження крові
Щербань Антон Онисійович, 58 р., укр., сторож, помер 26.05.1933 від ентерокардиту Щербань Данило, помер 7.08.1933 від поносу, інші відомості відсутні Щербань Єлизавета Кирилівна, 34 р., укр., померла 23.04.1932 від туберкульозу легень Щербань Єлисей Дмитрович, 89 р., укр., пенс., помер 7.06.1933 від міокардиту Щербань Пріська Федорівна, 46 р., укр., прибиральниця, померла 3.08.1933 від міокардиту Щитченко Іван Прокопович, 14 дн., укр., помер 25.06.1933 як нежиттєздатний Щоголева Тетяна Миколаївна, 7 р., укр., померла 30.06.1933, діагноз нерозбірливий Юдіна Софія […], померла 4.06.1933 від кишкового захворювання Юзпоєв Василь, 6 р., помер 8.08.1933 від поносу Юпітіна Василиса Михайлівна, 54 р., укр., померла 29.11.1932 від загального виснаження Юрко Лідія Василівна, 7 р., укр., померла 20.06.1933 від запалення нирок Юрченко Володимир […], 5 р., помер 7.12.1933 від "септицелії" Юрченко Федір Олексійович, 62 р., помер 6.06.1933 від загального виснаження Юфа Аврам Ісакович, 38 р., євр., продавець, помер 22.03.1933 від туберкульозу легень Юфа Соломон Гершович, 54 р., євр., учитель, помер 6.06.1933 від міокардиту Юфит Берк Ізраїлевич, 62 р., євр., помер 8.03.1933 від туберкульозу легень Юхно Мефодій Григорович, 48 р., укр., служб., помер 16.02.1933 від туберкульозу легень Юхновський Лазар Іосифович, 63 р., євр., помер 22.11.1933 від раку легень Явтушенко Андрій Гаврилович, помер у 1933 р., свід. Євтушенко Г.Г.
503
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Явтушенко Володимир Гаврилович, помер у 1933 р., свід. Євтушенко Г.Г. Явтушенко Макар [...], 67 р., сел., помер 14.04.1933 від рожі на обличчі Явтушенко Марія Гаврилівна, померла в 1933 р., свід. Євтушенко Г.Г. Явтушенко Уляна Гаврилівна, померла в 1933 р., свід. Євтушенко Г.Г. Ядим Микола Семенович, 1 міс., укр., помер 9.07.1932 від септичного недокрів’я Язловський Іван Степанович, 59 р., укр., робіт., помер 22.04.1933 від загальної слабості та міокардиту Яїчко Олександра Василівна, 5 р., померла в 1932 р., свід. Яїчко О.В. Яїчко Уляна Йосипівна, 70 р., укр., померла 15.06.1933 від паралічу лівої руки Якименко Кіндрат Семенович, 50 р., укр., інспектор, помер 10.06.1933 від гострого запалення нирок Якименко Марія Савівна, 81 р., укр., померла 12.12.1932 від загального старечого виснаження Якименко Семен Костянтинович, 68 р., укр., помер 11.04.1932 від туберкульозу легень Якименко Тихон Семенович, 70 р., укр., помер 31.08.1933 від старечого виснаження Яковенко Василь Данилович, 10 р., укр., помер 7.07.1933 від ентероколіту Яковенко Іван Афанасійович, 53 р., помер 27.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності на грунті виснаження Яковенко Марія Давидівна, 46 р., укр., померла в 1933 р., діагноз нерозбірливий Яковенко Марія Іванівна, 1 р. 3 міс., укр., померла 13.10.1933, діагноз нерозбірливий
Яковенко Пилип Трифонович, 60 р., робіт., помер 27.04.1933 від старечого маразму Яковенко Федот [...], 44 р., укр., кравець, помер 26.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Яковлєв Ілько Панасович, 62 р., рос., сторож, повісився 24.10.1932 Якубовен Григорій Васильович, 8 р., помер 4.04.1933 від загального виснаження Якубовський Олександр Васильович, 16 р., помер 15.03.1933 від недостатньої серцевої діяльності Янковська Лідія Григорівна, 9 міс., помер 25.03.1933 від запалення легень Яременко Василь Андрійович, помер у 1933 р., свід. Бабенко Т.П. Яременко Василь Павлович, 45-50 р., помер 25.05.1933 від недостатньої серцевої діяльності Яренко Прокіп Власович, 82 р., укр., помер 16.05.1932 від паралічу лівої половини та міокардиту зі старечою слабістю Яресько Наталія Іванівна, 50 р., померла 20.12.1933 від туберкульозу легень Ярковий Микола Іванович, 5 р., укр., помер 7.08.1933 від ентероколіту Ярмакова Марія Титівна, 85 р., укр., померла 3.07.1932 від старечого маразму Яровий Іван Кузьмич, 39 р., помер від загального виснаження, інші відомості відсутні Яровий Йосип Корнійович, 53 р., укр., пенс., помер 25.04.1933 від туберкульозу легень та серцевої слабості Яровко Варвара Данилівна, 30 р., укр., померла 6.08.1932, діагноз нерозбірливий Ярош Данило Олексійович, 57 р., укр., слюсар, помер 7.05.1933 від виразки шлунка
Ярош Єфросинія Григорівна, 82 р., укр., померла 17.11.1932 від старечого маразму Ярош Петро Іванович, 40 р., укр., візник, помер 3.02.1933 від крупозного запалення легень Ярошенко Анатолій Іванович, 1 р. 6 міс., укр., помер 8.07.1933 від розладу […] Ярошенко Василь Володимирович, 37 р., укр., робіт., помер 25.04.1933 від серцевої слабості Ярошенко Григорій Васильович, 7 р., укр., помер 14.07.1933 від частого ентериту Ярошенко Іван Іванович, 8 р., укр., помер 9.07.1933 від розладу харчування Ярошенко Любов Василівна, 2 р., укр., померла від ентероколіту, інші відомості відсутні Ярошенко Олександр Іванович, 10 р., помер у 1933 р., свід. Якутенко Л.І. Ярошенко Олексій Іванович, 6 р., укр., помер 9.07.1933 від розладу харчування Ярошенко Прокопій Фірсович, 63 р., укр., робіт., помер 11.04.1933 від міокардиту та слабості серця Ясенєв Дмитро Андрійович, 49 р., укр., помер 26.04.1933 від недостатньої серцевої діяльності Яхно Юрій Віталійович, 14 р., помер 30.06.1933 від туберкульозу легень Яценко Михайло Васильович, 31 р., укр., пожежник, помер 19.02.1933 від черевного тифу та серцевої слабості Яцун Григорій […], 13 р., укр., помер 21.08.1933 від серцевої слабості Ященко Лука Юхимович, 81 р., укр., інвалід, помер 19.06.1933 від декомпенсації серця
с . Засулля (тепер у межах м. Ромни) Мартиролог складено на підставі книги реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р-7720, оп. 25, спр. 140, арк. 1-58 ). […] Анатолій Панасович, 8 р., укр., священик, помер
504
14.01.1932 від запалення головного мозку
[…] Василь Павлович, 70 р., укр., хлібороб, помер 30.01.1932 від старості
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ […] Володимир Григорович, укр., помер 14.04.1932 від запалення легень […] Володимир Павлович, 12 р., помер 19.01.1932, діагноз не вказано […] Іван Семенович, 54 р., укр., хлібороб, помер 17.04.1932 від туберкульозу легень […] Іван Хомич, 63 р., укр., чорнороб, помер 18.04.1932 від раку нижньої губи […] Кирило Андрійович, 80 р., укр., хлібороб, помер 21.03.1932 від старості […] Максим Пилипович, 32 р., укр., прийомник, помер 17.03.1932 від дифтериту […] Михтод Кирилович, 62 р., укр., хлібороб, помер 8.04.1932 від туберкульозу легень […] Мокрина Савівна, 74 р., укр., померла 27.01.1932, діагноз не вказано […] Мотрона Микитівна, 43 р., укр., померла 28.04.1932 від раку […] Надія Гнатівна, 76 р., укр., померла 26.04.1932 від старечого маразму […] Наталія Іванівна, 37 р., укр., померла 27.01.1932, діагноз не вказано […] Оврам […], 60 р., євр., помер 9.04.1932 від старечого маразму […] Олексій Дмитрович, 9 дн., укр., помер 27.03.1932 від розладу [...] […] Тетяна Никифорівна, 64 р., укр., померла 24.04.1932 від водянки […] Фейга […], 68 р., євр., померла 9.02.1932 від старості […], чол., 69 р., укр., помер 20.04.1932 від старості Безпальча Килина Степанівна, 79 р., укр., померла 19.04.1932 від старості Боруля Борис Л., 60 р., євр., жерстяник, помер 10.01.1932 від запалення легень Бузинський Володимир Володимирович, 6 міс., укр., помер 24.02.1932 від розладу [...] Бузинський Дмитро Леонтійович, 22 р., укр., помер 5.04.1932 від висипного тифу
Волик Михайло Павлович, 10 р., укр., помер 18.03.1932 від запалення мозку Волик Степанида Григорівна, 75 р., укр., померла 1.03.1932 від старечого маразму Галенко Петро Васильович, 1 р. 3 міс., укр., помер 12.02.1932, діагноз не вказано Годлевська Таїсія Іванівна, 3 р., білор., померла 9.02.1932 від запалення головного мозку Горобець Петро Олексійович, 11 р., укр., помер 21.04.1932, діагноз не вказано Гурен Андрій Йосипович, 1 р. 1 міс., укр., помер 30.01.1932 від розладу Джежуля Володимир Михайлович, 6 міс., укр., помер 7.05.1932 від запалення легень Дзигал Іван Саватійович, 29 р., укр., учитель, помер 22.04.1932 від туберкульозу легень Дзигал Ніна Іванівна, 5 міс., укр., померла 2.04.1932, діагноз не вказано Дуров Іван […], 80 р., укр., хлібороб, помер 10.02.1932 від старості Закрой Саливон Іванович, 70 р., укр., хлібороб, помер 19.02.1932 від старості Івко Пантелеймон Семенович, 50 р., укр., хлібороб, помер 1.01.1932 від непрохідності кишок Кваша Іван Іванович, 84 р., укр., чорнороб, помер 11.01.1932 від старості Корецька Єлизавета Григорівна, 75 р., укр., померла 7.01.1932 від старості Луцик Ганна Сидорівна, 85 р., укр., померла 22.04.1932 від старості Майстренко Нестор Лук’янович, 64 р., укр., чорнороб, помер 19.04.1932 від виразки шлунка Миргородський Володимир Сергійович, 6 міс., укр., помер 13.01.1932, діагноз не вказано Мисочка Петро Гордійович, 68 р., укр., повісився, дата смерті не вказана
Олійник Мартин Єлисейович, 47 р., укр., чорнороб, помер 18.03.1932 від туберкульозу легень Олійник Микола Антонович, 7 р., укр., помер 23.04.1932 від менінгіту Онопрієнко Олександра Іванівна, 72 р., укр., учителька, померла 19.04.1932 від старечого маразму Орлик Семен Хацкелевич, 33 р., євр., чорнороб, помер 22.02.1932 від туберкульозу легень Пакер Лея Лейбівна, 60 р., євр., померла 11.01.1932 від старості Приймак Марія Іванівна, 1 р., укр., померла 26.04.1932 від епілепсії Рибалка Марія Олександрівна, 72 р., укр., померла 16.04.1932 від старості Рибалка Микола Васильович, 83 р., укр., пенс., помер 6.01.1932 від старості Сигін Микола Петрович, 9 р., укр., помер 21.03.1932 від туберкульозу легень Солоха Одарка […], 75 р., укр., померла 25.01.1932 від старості Солоха Параска Трохимівна, 50 р., укр., хлібороб, померла 6.02.1932, діагноз не вказано Сушко Ілько Йосипович, 27 р., укр., вугільник, помер 19.04.1932 від туберкульозу легень Тимошенко Олександр Олександрович, 3 р., укр., помер 21.01.1932, діагноз не вказано Усик Наталія Іванівна, 57 р., укр., померла 17.03.1932 від туберкульозу Устименко Борис Антонович, 26 р., укр., сторож, помер 5.05.1932 від туберкульозу легень Чепурко Ганна Іванівна, 65 р., укр., померла 16.02.1932 від старечого маразму Чепурко Марко Потапович, 71 р., укр., сторож, помер 3.05.1932 від старечого маразму Шептія Феодосія Михайлівна, 26 р., укр., повісилася 18.02.1932
505
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ с . Процівка
(тепер у межах м. Ромни) Мартиролог складено на підставі книг реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р-7720, оп. 25, спр. 141, арк. 1-10; оп. 13, спр. 326, арк. 53) Верещакова Явдоха […], 40 р., укр., померла 20.02.1932 від запалення легень Качур Макар Лікандр., 62 р., укр., чорнороб, помер 20.02.1932 від туберкульозу кісток Кириленко Павло Михайлович, 1,5 міс., укр., помер 10.03.1932 від застуди
506
Омельченко Лаврентій Данилович, 56 р., укр., хлібороб, помер 24.04.1932 від гнійного плевриту Пилипенко Марія Герасимівна, 26 р., укр., чорнороб, померла 3.04.1932 від туберкульозу Пікар Іван Трохимович, 6 р., укр., помер 31.03.1932 від скарлатини
Пікар Наталія Трохимівна, 10 міс., укр., померла 2.05.1932 від золотухи Пікар Трохим Олексійович, 46 р., укр., пічник, помер 2.05.1932 від туберкульозу Сергієнко Уляна […], 16 р., укр., учениця, померла 23.03.1932 від туберкульозу Хизько Зінаїда Андр., 18 дн., укр., померла 8.02.1932, діагноз не вказано
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ
Середино-Будський район Голубів с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Голубівка Мартиролог по с.Голубівка складено за свідченнями М.І.Степаненко. Науменко Герасим Іванович, 64 р., сел., помер у 1932 р.
Третяк Марко Маркович, 6 р., сел., помер у 1933 р.
Третяк Олександра Марківна, 4 р., сел., померла в 1932 р.
Жихівс ь к а с і л ь с ь к а р а д а с. Жихове Мартиролог по с.Жихове складено за свідченнями очевидців Голодомору. Гасич Марія Корніївна, сел., померла в 1933 р., свід. Лисенко Г.М. Рак Василь Омелянович, 41 р., сел., помер у 1933 р., свід. Рак У.В. Рак Ганна Василівна, 4 р., сел., померла в 1932 р., свід. Рак У.В.
Рак Євдокія Григорівна, сел., померла в 1932 р., свід. Рак У.В. Рак Кіндрат Демидович, сел., помер у 1932 р., свід. Рак У.В. Рак Федір Омелянович, 37 р., сел., помер у 1932 р., свід. Рак У.В.
Чумак Василь Артемович, 40 р., сел., помер у 1932 р., свід. Лисенко М.І.
с . Красичка Мартиролог по с.Красичка складено за свідченнями очевидців Голодомору. Жидков Іван Іванович, 79 р., сел., помер у 1932 р., свід. Марченко Т.М. Жидков Павло Іванович, 40 р., сел., помер у 1932 р., свід. Марченко Т.М. Жидкова Єлизавета Стефанівна, 38 р., сел.,
померла в 1932 р., свід. Марченко Т.М. Жидкова Ніна Іванівна, 76 р., сел., померла в 1932 р., свід. Марченко Т.М. Кобець Федір Абрамович, сел., помер у 1932 р., свід. Масенщева С.Л.
Маханьок Євдокія Іванівна, сел., померла в 1932 р., свід. Масенщева С.Л. Резник Фекла Іванівна, сел., померла в 1932 р., свід. Масенщева С.Л.
с . Рудня Мартиролог по с.Рудня складено за свідченнями очевидців Голодомору. Артеменко Василь Павлович, 7 р., сел., помер у 1933 р., свід. Коротка Н.С. Артеменко Кузьма Павлович, сел., помер у 1933 р., свід. Коротка Н.С. Артеменко Микола Павлович, сел., помер у 1933 р., свід. Коротка Н.С. Бондар Михайло Олексійович, сел., помер у 1933 р., свід. Коротка Н.С. Бурико Адам Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Коротка Н.С. Бурико Горпина Кузьмівна, сел., померла в 1933 р., свід. Мірошник А.С.
Бурико Софія Петрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Коротка Н.С. Заєць Василь Титович, сел., помер у 1932 р., свід. Мірошник А.С. Кирієнко Іван Свиридович, 15 р., сел., помер у 1932 р., свід. Мірошник А.С. Кирієнко Марія Свиридівна, 7 р., сел., померла в 1933 р., свід. Мірошник А.С. Кирієнко Павло Свиридович, 13 р., сел., помер у 1933 р., свід. Мірошник А.С. Кирієнко Тетяна Свиридівна, 9 р., сел.,
померла в 1933 р., свід. Мірошник А.С. Ковальов Григорій Тихонович, сел., помер у 1932 р., свід. Мірошник А.С. Ковальов Михайло Тихонович, сел., помер у 1932 р., свід. Мірошник А.С. Стонт Іван Якович, 13 р., сел., помер у 1933 р., свід. Малярова Л.С. Стонт Олександр Якович, 10 р., сел., помер у 1933 р., свід. Малярова Л.С. Стонт Яків Тарасович, 33 р., сел., помер у 1933 р., свід. Малярова Л.С.
507
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ Зноб-Тр у б ч е в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с. Зноб- Трубчевська
Мартиролог по с.Зноб-Трубчевська складено за свідченнями очевидців та на підставі книг реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р-7720, оп. 14, спр. 56, арк. 1-24; спр. 65, арк. 2561). […] Михайло Іванович, 13 р., рос., помер 19.07.1932, діагноз не вказано Барканова Анастасія Лук’янівна, 65 р., рос., сел., померла 19.04.1933 від дитячої хвороби Барканова Єфросинія Яківна, 2 міс., рос., померла 22.03.1933 від дитячої хвороби Бугаєв Анатолій Павлович, 55 р., рос., сел., помер 7.03.1933 від застуди Голота Надія Стефанівна, 11 дн., рос., померла 4.09.1933 від дитячої хвороби Горешева Анастасія Максимівна, 3 р., рос. померла 11.03.1933 від дитячої хвороби Горєлов Максим Петрович, 45 р., укр., сел., помер 2.02.1933 від запалення легень Гуйченко Зоя Федорівна, 1 р., укр., померла 6.02.1933 від дифтерії Данечкін Йосип, колгосп., помер у 1932 р., свід. Данечкін М.І. Данечкіна Ксенія Йосипівна, 7 міс., рос, померла 30.03.1933 від дитячої хвороби Данечкіна Тетяна Петрівна, 9 р., рос., померла 5.03.1933 від дитячої хвороби Долін Леонтій Євдокимович, 2,5 р., рос., помер 13.05.1932 від дитячої хвороби Доліна Марфа Михайлівна, 26 р., укр., сел., померла 23.02.1933 від дитячої хвороби Дотичкін Микола Якович, 1,5 р., рос., помер 22.06.1932 від дитячої хвороби Карпеченкова Зіновія Іванівна, 67 р., укр., сел., померла 20.01.1933 від старості Картельов Єгор Єгорович, 3 р., рос., помер 16.05.1932 від дитячої хвороби
508
Картельов Іван Леонович, 23 р., рос., сел., помер 2.03.1933 від плевриту Картельов Леонід Федорович, 68 р., рос., сел., помер від старості, дата не вказана Картельова Єфросинія Павлівна, 3 міс., укр., померла 7.05.1933 від дитячої хвороби Кирдельова Лідія Дем’янівна, 10 міс., рос., померла 29.07.1933 від дизентерії Ковальов Іван Ілліч, 1,5 р., рос., помер 17.04.1933 від дитячої хвороби Ковальов Федір Єгорович, 47 р., сел., помер 1.05.1932 від запалення легень Ковальова Марія Григорівна, 8 міс., рос., померла 14.04.1933 від запалення легень Линдін Іван Лаврінович, 6 міс., рос., помер 19.09.1932 від дитячої хвороби Лущенко Павло Олексійович, 28 р., рос., сел., помер 29.04.1932 від туберкульозу Мацуєв Данило Петрович, 48 р., укр., сел., помер 25.11.1932 від туберкульозу Мацуєв Іван Єгорович, 25 р., рос., сел., помер 2.08.1933 від запалення легень Мацуєв Олександр Федорович, укр., помер 30.10.1932 від дитячої хвороби Мацуєв Павло Андрійович, 2,5 р., рос., утопився 15.08.1932 Мацуєв Петро Іванович, 6 р., рос., помер 5.06.1932 від дитячої хвороби Мацуєв Федір Леонович, 67 р., укр., сел., помер 6.02.1933 від старості Мацуєва Катерина, 75 р., укр., померла 25.01.1933 від старості Муравйова Ольга Павлівна, 52 р., рос., сел., померла 26.04.1932 від старості
Остапов Михайло Дмитрович, 85 р., рос., сел., помер 20.05.1933 від старості Остапов Олександр, колгосп., помер у 1933 р., свід. Данечкін М.І. Павленко Максим Капітонович, 32 р., рос., сел., зарізаний потягом 9.07.1933 Полозова Ганна Єгорівна, 65 р., укр., померла 22.10.1932 від старості Полозова Пелагея Антонівна, 55 р., рос., сел., померла 22.07.1932 від старості Помогаєв Андрій Іванович, 58 р., укр., сел., помер 3.04.1933 від старості Пономарьов Архип Андрійович, 30 р., укр., помер 30.09.1932, діагноз не вказано Пономарьов Федір Сидорович, 50 р., рос., сел., помер 6.07.1933 від запалення легень Радченко Ольга Іллівна, померла 7.08.1932 від дитячої хвороби, інші відомості відсутні Радченко Тит Несторович, 73 р., рос., сел., помер 20.07.1933 від старості Рибкін Павло Кузьмич, 28 р., укр., сел., помер 15.04.1933, діагноз не вказано Рибкіна Анастасія Єгорівна, 7 р., укр., померла 12.02.1933 від дитячої хвороби Рибкіна Ксенія Данилівна, 1 р., рос., померла 13.06.1932 від кору Рибкіна Тетяна Данилівна, 1,5 р., рос., померла 19.05.1932 від дитячої хвороби Сапєгіна Парасковія Сергіївна, 8 міс., померла 7.04.1933 від дитячої хвороби Сенчурін Василь Федорович, колгосп., помер у 1933 р., свід. Данечкін М.І. Сенчурін Іван Фірсович, рос., помер 8.04.1933 від дитячої хвороби
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Хабенков Дмитро Іванович, 66 р., укр., сел., помер 28.02.1933 від старості Цибіна Ганна Семенівна, 6 р., рос., померла 29.03.1933 від тифу Чебан Марія Василівна, 4 р., укр., померла 21.04.1933 від запалення легень Чепиков Василь Фролович, 65 р., рос., сел., помер 16.07.1933 від малярії
Чепиков Єгор Єгорович, 4 р., рос., помер 28.03.1933 від застуди Чепикова Оксана Харитонівна, 75 р., укр., сел., померла 1.03.1933 від старості Шарапов Іван Омелянович, 70 р., рос., сел., помер 30.10.1932 від старості Шарапов Павло Іванович, 4 р., рос., помер 7.04.1933 від скарлатини
Шарапова Олена Лук’янівна, 70 р., укр., сел., померла 15.05.1933 від старості Шевцов Василь Сергійович, 4 р., укр., помер 3.11.1932 від скарлатини Шевцов Сергій Аврамович, 32 р., укр., сел., утопився 28.11.1932 Шихоленков Петро Петрович, рос., помер 28.05.1932 від дитячої хвороби
Крениді в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Василівське Мартиролог по с.Василівське складено на підставі книг реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р-7720, оп. 14, спр. спр. 56, 62). Астапов Павло Олександрович, 31 р., укр., хлібороб, помер 17.12.1933 від тифу Данечкін Юрій Тимофійович, 15.12.1931 р.н., укр., сел., помер 24.04.1932 від застуди Зубов Йосип Артемович, 60 р., укр., хлібороб, помер 22.07.1933 від пухлини Литвинова Тетяна Федорівна, 4 р., укр.,
померла 3.04.1933 від скарлатини Османський Михайло Павлович, 70 р., укр., хлібороб, помер 8.07.1932 від старості Павленко Хаясана Іпатівна, 80 р., укр., сел., померла 15.12.1933 від слабості Рибка Василь Єфимович, 68 р., укр., сел., помер 18.03.1933 від слабості
Рибка Григорій Полікарпович, 1.06.1933 р.н., укр., помер 13.12.1933 від жару Рибка Ольга Полікарпівна, 2.01.1932 р.н., укр., померла 14.06.1932 від запалення Сапєгін Василь Сергійович, 4 р., укр., помер 3.04.1933 від скарлатини
с . Кренидівка Мартиролог по с.Кренидівка складено за свідченнями очевидців та на підставі книг реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф.Р-7720, оп. 14, спр. 56, арк. 25-76; спр. 65, арк. 62-101). Бабін Борис Іванович, 31.10.1932 р.н., укр., помер 30.11.1932 від хвороби Боровик Максим Якович, 82 р., укр., хлібороб, помер 6.10.1932 від дизентерії Боровик Олександр Якович, 38 р., укр., хлібороб, помер 18.01.1932 від туберкульозу Боровик Петро Іларіонович, 4 р., укр., помер 20.01.1932 від дифтериту Боровикова Ольга Іларіонівна, 1 р., укр., померла 3.02.1932 від дифтериту Будник Єфросинія Кузьмівна, 70 р., укр., хлібороб, померла 20.12.1933 від слабості Волк Тетяна Гаврилівна, 45 р., укр., хлібороб, померла 26.06.1932, діагноз незрозумілий
Волк Феодосій Семенович, 4 р., укр., помер 26.01.1932 від скарлатини Геращенко Агафія Титівна, 57 р., укр., хлібороб, померла 29.04.1932 від слабості Геращенко Микола Васильович, 3.07.1931 р.н., укр., помер 9.02.1932 від скарлатини Година Михайло Макарович, 21 р., укр., хлібороб, помер 4.09.1933 від чаду Година Уляна Єгорівна, 70 р., укр., хлібороб, померла 4.09.1933 від чаду Горюн Мартин Сергійович, 66 р., укр., хлібороб, помер 22.01.1932 від старості Горюнова Мотрона Устинівна, 58 р., укр., хлібороб, померла 14.01.1933 від тифу Горюнова Олександра Мартинівна, 9 р., укр.,
померла 20.03.1932 від дизентерії Гудим Михайло Якович, колгосп., помер у 1933 р., свід. Комісарова Г.Д. Душин Іван Андрійович, 7 р., укр., помер 15.08.1932 від кривавого […] Дюбченко Ольга Афанасіївна, 19.07.1933 р.н., укр., померла 22.10.1033 від скарлатини Дюбченко Роман Андрійович, 28.04.1932 р.н., укр., помер 18.11.1932 від дизентерії Дюбченкова Параскева Євланівна, 65 р., укр., хлібороб, померла 28.04.1933 від старості Живодьор Катерина Трохимівна, 11 р., укр., померла 16.08.1932 від кривавої дизентерії
509
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Живодьор Максим Іванович, 9.01.1932 р.н., укр., помер 9.02.1932 від скарлатини Жоров Мойсей Сергійович, 55 р., укр., помер 28.03.1933 від запалення шлунка Карпенко Аврам Євсевійович, 29 р., укр., хлібороб, помер 5.08.1932 від туберкульозу Карпенко Давид Калинович, 57 р., укр., хлібороб, помер 10.09.1932 від слабості Карпенко Дар’я Павлівна, 72 р., укр., хлібороб, померла 30.11.1932 від слабості Карпенко Нестор Пантелійович, 49 р., укр., хлібороб, помер 1.12.1932 від хвороби Карпенко Олександр Ананійович, 71 р., укр., хлібороб, помер 28.07.1932 від слабості Карпенкова Тодора Майцвесівна, 58 р., укр., хлібороб, померла 5.10.1932 від дизентерії Коникова Марія Макарівна, 3 р., укр., померла 20.03.1933 від скарлатини Короїд Василь Олександрович, 2 р., укр., помер 6.11.1933 від виснаження Костюченко Олександр Максимович, 9.11.1931 р.н., укр., помер 22.08.1932, діагноз не вказано Котляр Єгор Петрович, 5 р., укр., помер 24.10.1932 від дизентерії Котляр Роман Петрович, 7 р., укр., помер 17.10.1932 від дизентерії Кучерявенко Марія Юхимівна, 9 р., укр., померла 3.12.1933 від скарлатини
Лукашов Дмитро Дем’янович, колгосп., помер у 1933 р., свід. Лукашов Ф.Д. Маханьок Іван Сидорович, 72 р., укр., сел., помер 10.05.1932 від слабості Потиленко Єгор Якович, 1.05.1932 р.н., укр., помер 3.07.1932, діагноз не вказано Потиленко Катерина Пантеліївна, 5.05.1932 р.н., померла 18.11.1932 від дизентерії Потурай Ганна Корніївна, 51 р., укр., хлібороб, померла 11.07.1933 від грижі Прах Григорій Дмитрович, 9.06.1931 р.н., укр., помер 30.05.1932 від жару Разумна Катерина Леонівна, 1 р., укр., померла 14.01.1933 від запалення Разумний Василь Михайлович, 15.02.1933 р.н., укр., помер 1.12.1933 від кашлю Разумний Єгор Максимович, 65 р., укр., хлібороб, помер 22.01.1932 від старості Разумний Микита Сергійович, 42 р., укр., хлібороб, помер 18.09.1932 від запалення Разумний Микола Андрійович, 2 р., укр., помер 8.02.1932 від запалення легень Разумний Олексій Іванович, 19 р., укр., хлібороб, помер 30.04.1932 від туберкульозу горла Селивоненко Петро Володимирович, 23.09.1932 р.н., укр., помер 1.11.1932 від хворості Селивоненко Петро Петрович, 23.09.1932 р.н.,
укр., помер 20.12.1932 від дитячої хвороби Серго Афанасій Пилипович, колгосп., помер у 1933 р.,свід. Литвяк Г.А. Соловей Арсенія Андріївна, 11.04.1932 р.н., укр., померла 11.04.1932 від слабості Соловей Іван, 10.12.1932 р.н., укр., помер 17.07.1933, діагноз не вказано Соловйова Євдокія Іванівна, 70 р., укр., хлібороб, померла 3.02.1932 від старості Торбич Марина Хомівна, 59 р., укр., хлібороб, померла 9.09.1932 від слабості Трубецька Варвара Іванівна, 12 р., укр., утопилася 21.05.1932 Трубецькой Василь Іванович, 2 р., укр., помер 9.07.1933 від кору Турочко Іван Хомич, 88 р., укр., сел., помер 8.05.1932 від старості Феменкова Тетяна Олександрівна, 25.12.1931 р.н., укр., померла 29.01.1932 від слабості Черкас Іван Макарович, 7 р., укр., помер 15.08.1932 від дизентерії Черненко Василь Іларіонович, 8 р., укр., помер 9.10.1932 від дизентерії Черненко Григорій Іванович, 27.10.1932 р.н., помер 1.07.1933 від дитячої хвороби Черненко Мавра Калинівна, 90 р., укр., сел., померла 18.02.1933 від старості Шевцов Ілля Юхимович, 6.05.1931 р.н., укр., помер 6.02.1932 від запалення легень
с . Мефодівка Мартиролог по с.Мефодівка складено на підставі книг реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р-7720, оп. 14, спр. 56, арк. 82-124; спр. 65, арк. 123-157). [...] Іван Леонтійович, 48 р., укр., хлібороб, помер 4.02.1932, діагноз не вказано Авраменко Никифор Єремійович, 75 р., укр., хлібороб, помер 30.07.1933 від старості Аксьонова Клавдія Василівна, 3 р., укр., померла 24.01.1933, діагноз не вказано
510
Анищенко Іван Микитович, 60 р., укр., хлібороб, помер 23.06.1933, діагноз не вказано Анищенко Марія Яківна, 28 р., укр., померла 10.[...].1933, діагноз не вказано Анищенко Микола Федорович, 2 р., укр., помер 8.09.1932 від хвороби
Анищенко Михайло Іванович, 3 р., укр., помер 20.03.1933 від хвороби Анищенко Федір Іванович, 25 р., укр., хлібороб, помер 5.08.1933 від сухот Анищенко Яків Харитонович, 77 р., укр., помер у 1932 р., діагноз не вказано
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Барбаш Іван Петрович, 50 р., укр., хлібороб, помер 24.07.1933 від старості Барбаш Петро Іванович, 1 р. 6 міс., укр., помер 4.11.1932 від дифтериту Борженко Валентина Федорівна, 1 р., укр., померла 15.03.1932, діагноз не вказано Борженко Катерина Максимівна, 8 дн., укр., померла 23.08.1932 від слабості Бура Тетяна Іванівна, 2 р., укр., померла 3.04.1932, діагноз не вказано Бурий Іван Маркович, 2 р., укр., помер 14.10.1932 від дизентерії Волкорезова Пелагея, 33 р., укр., хлібороб, померла 26.09.1933 від паралічу Воспитанник Петро Володимирович, 80 р., укр., хлібороб, помер 27.07.1933, діагноз не вказано Гайда Василь Іларіонович, 40 р., укр., хлібороб, помер 24.03.1933 від зараження крові Есаулко Василь Карпович, 42 р., укр., хлібороб, помер 30.07.1933, діагноз не вказано Есаулко Віра Йосипівна, 0,5 р., укр., померла 8.03.1933, діагноз не вказано Есаулко Іван Афанасійович, 1 р., укр., помер 22.12.1932 від застуди Ємоленко Іван Дмитрович, 2 дні, укр., помер 10.09.1932, діагноз не вказано Єрмоленко Марія Сергіївна, 65 р., укр., хлібороб, померла 13.05.1932 від слабості Єрмоленко Роман Пилипович, 60 р., укр., хлібороб, помер 4.05.1933, діагноз не вказано Єрченкова Єпитимія Михайлівна, 75 р., укр., хлібороб, померла 18.03.1933 від старості Єрчиж Логвин Зінонович, 79 р., укр., помер 6.01.1933 від старості Загородний Володимир Дмитрович, 1 р., укр., помер 21.01.1933, діагноз не вказано Загородний Іван Корнійович, 57 р., укр., помер 26.06.1933, діагноз не вказано
Кисєль Дмитро Макарович, укр., хлібороб, помер 22.03.1933 від старості Кисєль Параска Калинівна, 93 р., укр., хлібороб, померла 29.03.1933 від старості Компанейцева Уляна Олексіївна, 39 р., укр., хлібороб, померла 29.02.1933 від хвороби Компанєйцева Парасковія Семенівна, 85 р., укр., хлібороб, померла 15.11.1932 від старості Комячко Мавра, 75 р., укр., хлібороб, померла 15.07.1933 від старості Комячко Михайло Миколайович, 1 р., укр., помер 21.07.1932, діагноз не вказано Коновець Марія Єгорівна, 67 р., укр., хлібороб, померла 21.07.1932, діагноз не вказано Коновець Микита Іванович, 70 р., укр., хлібороб, помер 16.07.1933 від старості Конькова Тетяна Афанасіївна, 21 р., укр., хлібороб, померла 15.06.1933 від туберкульозу Крутас Василь Митрофанович, 65 р., укр., хлібороб, помер 9.04.1932 від старості Крутас Опанас Петрович, 46 р., укр., хлібороб, помер 9.10.1932 від туберкульозу Кузьменко Марія Іванівна, 6 р., укр., померла 19.03.1932, діагноз не вказано Кузьменко Олена Василівна, 80 р., укр., хлібороб, померла 11.08.1932 від старості Лебідь Григорій Прохорович, 47 р., укр., хлібороб, помер 22.04.1932 від слабості Легкий Фрол Лаврентійович, 65 р., укр., хлібороб, помер 6.04.1932 від старості Лукашов Дем’ян Лазарович, 62 р., укр., хлібороб, помер 3.06.1933, діагноз не вказано Лукашов Омелян Назарович, 70 р., укр., хлібороб, помер 1.07.1933, діагноз не вказано Махина Сильвестр Іванович, 80 р., укр., хлібороб, помер 17.07.1933 від старості
Махинина Фекла Савеліївна, 61 р., укр., хлібороб, померла 8.12.1932 від старості Неритова Меланія, 85 р., укр., хлібороб, померла 21.03.1933 від старості Нехорошенко Григорій, 60 р., укр., хлібороб, помер 16.03.1932 від старості Печона Любов Михайлівна, 2 р., укр., померла 27.02.1932, діагноз не вказано Погарченко Ганна Семенівна, 7 міс., укр., померла 1.08.1933, діагноз не вказано Потилико Володимир Іванович, 2 р., укр., хлібороб, помер 6.01.1933, діагноз не вказано Ракита Тетяна Трохимівна, 1 р., укр., померла 27.06.193[...], діагноз не вказано Редя Омелян Єгорович, 72 р., укр., хлібороб, помер 11.07.1933 від старості Савченко Павло Іванович, 1 р., укр., дата смерті та діагноз не вказані Сахошко Василь Іванович, 15 дн., укр., помер 24.01.1933, діагноз не вказано Сахошко Василь Павлович, 2 р., укр., помер 16.06.1932 від кору Сахошко Микола Акимович, 82 р., укр., хлібороб, помер 22.10.1932 від старості Сахошко Пилип Герасимович, 85 р., укр., хлібороб, помер 1.09.1932 від старості Сергіна Марія Єгорівна, 68 р., укр., хлібороб, померла від старості, дата не вказана Смоляр Григорій Єрофійович, 70 р., укр., хлібороб, помер 25.04.1933 від старості Смоляр Дмитро Єрофійович, 57 р., укр., хлібороб, помер від дизентерії, дата не вказана Смоляр Лука Харитонович, 76 р., укр., хлібороб, помер 29.05.1933 від старості Солдатенко Єлизавета Зіновіївна, 70 р., укр., померла 25.04.1932 від старості
511
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Солдатенко Омеляна Іванівна, 15 р., укр., убита громом 24.04.1932 Солдатенко Павло Дмитрович, 3 р., укр., помер 10.04.1932, діагноз не вказано Солдатенкова Мотрона Семенівна, 75 р., укр., хлібороб, померла 14.03.1932 від старості Сухарьок Андрій Іванович, 71 р., укр., хлібороб, помер 12.02.1933 від старості
Тичек Кирило, 65 р., укр., хлібороб, помер 6.05.1933, діагноз не вказано Ткач Микола Степанович, 6 міс., укр., помер 6.05.1932, діагноз не вказано Ткачова Наталія Григорівна, 65 р., укр., хлібороб, померла 2.01.1933 від старості Шаповал Семен, 75 р., укр., хлібороб, помер 21.11.1932 від старості Шаповалов Іван Петрович, 8 р., укр., помер 15.05.1933, діагноз не вказано
Шаповалов Ілля Мойсейович, 20 р., укр., убитий 2.10.1932 Шашко Ганна Єгорівна, 0,5 р., укр., померла 6.01.1933, діагноз не вказано Шнирьов Петро Юхимович, 1 р., укр., помер 10.12.1932, діагноз не вказано Юдченко Таміла Софонівна, 65 р., укр., хлібороб, померла 26.01.1932, діагноз не вказано
с . Червоне Мартиролог по с.Червоне складено на підставі книг реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р-7720. оп. 14, спр. 56, 62). Гордієнко Іван Федорович, 8.07.1932 р.н., укр., помер 10.05.1933, діагноз не вказано Єрмоленко Микола Тимофійович, 5.04.1933 р.н., укр., помер 13.05.1933 від хворості Загородний Дмитро Сергійович, 18 р., сел., помер 20.11.1933 від хворості Кетина Параскева Євсевіївна, 70 р., укр., хлібороб, померла 15.09.1933 від старості Кетя Григорій Романович, 4 р., укр., помер 1.01.1933 від дизентерії Ковальов Сидір Іванович, 55 р., укр., хлібороб, помер 1.08.1933 від хвороби
Конькова Катерина Григорівна, 1 р., укр., померла 17.02.1932 від запалення легень Кренида Марко Остапович, 38 р., укр., хлібороб, помер 17.04.1933 від запалення легень Кузьменко Тетяна Никифорівна, 24.12.1931 р.н., укр., померла 2.06.1932 від хвороби Кузьменкова Ольга Микитівна, 2 р., укр., померла 6.02.1933 від нариву Литвинцов Микола Іванович, 4 р., укр., помер 18.03.1933 від хворості Маханькова Олександра Миколаївна, 9.07.1933 р.н.,
укр., померла 27.07.1933 від слабості Сидько Тетяна Феодосіїна, 13.08.1933 р.н., укр., померла 1.09.1933, діагноз не вказано Смоляр Тетяна Яківна, 9 р., укр., померла 3.10.1932 від дизентерії Сулимова Пелагея Іванівна, 40 р., укр., хлібороб, померла 6.02.1932 після операції Тищенко Петро Якович, 23.09.1932 р.н., укр., помер 14.02.1933 від нариву Тригуб Марко Калістратович, 65 р., укр., хлібороб, помер 10.02.1932 від старості Тригубова Мотрона, 60 р., укр., сел., померла 1.08.1933 від хвороби
Криво н о с і в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Кривоносівка Мартиролог по с.Кривоносівка складено на підставі книг реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р-7720, оп. 14, спр. 56, арк. 77-81; спр. 65, арк. 102-122). […] Меланія Василівна, 80 р., укр., сел., померла 17.05.1933 від старості […] Наталія Давидівна, 72 р., укр., сел., померла 14.08.1933 від старості Голобурда Трохим, 78 р., укр., сел., помер 5.08.1933 від старості Гордієнко Катерина Минівна, укр., померла 20.05.1933 від дитячої хвороби Жаден Єлизавета Климентіївна, 73 р., укр., сел., померла 14.07.1933 від старості
512
Канаков Василь Іванович, 4 міс., укр., помер 30.04.1932, діагноз не вказано Клижко Марко Степанович, 86 р., укр., сел., помер 7.06.1933 від старості Клижко Яків Маркович, 55 р., укр., сел., помер 9.07.1933, діагноз не вказано Кохан Олена Іванівна, 70 р., укр., сел., померла 17.10.1932 від старості Кутнєвська Устина Гуринівна, 76 р., укр., сел., померла 6.06.1932 від старості
Кутнєвський Антон Леонович, 89 р., укр., сел., помер 14.08.1933 від старості Кутнєвський Максим Іларіонович, 50 р., укр., сел., помер 17.08.1933 від хвороби Лахоня Лідія Федорівна, укр., померла 7.08.1933, діагноз не вказано Мажуга Василь Ілліч, 2 р., укр., помер 17.08.1933 від коклюшу Науменко Софія Костянтинівна, 29 дн., укр., померла 1.03.1933 від дитячої хвороби
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Овсієнко Михайло Якович, 40 р., укр., сел., помер 28.06.1933, діагноз не вказано Пустовойтов Федір Архипович, 80 р., укр., сел., помер 25.03.1933 від старості Пустовойтова Капітоліна Мартинівна, 70 р., укр., сел., померла 9.03.1933 від старості Селивоненко Павло Кирилович, 8 р., укр., помер 26.02.1933 від свинки
Треущенко Ольга Миколаївна, 3 р., укр., померла 2.11.1932 від дитячої хвороби Харков Василь Свиридович, 40 р., укр., сел., помер 19.05.1933 від туберкульозу легень Харков Свирид Лук'янович, 66 р., укр., сел., помер 26.[…].1933 від старості Харкова Ксенія Іванівна, 40 р., укр., сел., померла
21.08.1933, діагноз не вказано Хоминич Михайло Якимович, 6 р., укр., помер 14.05.1932 від дитячої хвороби Шатенко Михайло Семенович, 58 р., укр., сел., помер 20.08.1933 від старості Щерба Микола Іларіонович, 67 р., укр., сел., помер 3.07.1933 від старості
с . Хильчичі Мартиролог по с.Хильчичі складено на підставі книги реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р-7720, оп. 14, спр. 65, арк. 231-245). Голубовський Іван Пилипович, 80 р., укр., сел., помер 21.03.1933 від старості Кисіль Уляна Єгорівна, 11 р., укр., сел., померла 15.09.1933 від туберкульозу Козлов Андрій Петрович, 75 р., укр., сел., помер 13.02.1933 від старості Коник Степан Іванович. 80 р., укр., сел., помер 2.02.1933 від старості
Кучер Тетяна Іванівна, 3 р., укр., померла 31.05.1933 від дифтерії Левенець Варвара Василівна, 14 дн., укр., померла 18.12.1933 від дитячої хвороби Лошаков Юрій Борисович, укр, помер 13.09.1933 від запалення кишок Малина Данило Несторович, 77 р., укр., сел., помер 16.05.1933 від старості
Полуда Авакум Сергійович, 64 р., укр., сел., помер 17.09.1933 від загального виснаження Полуда Родіон Максимович, 77 р., укр., сел., помер 24.06.1933 від старості Репех Олександр Трохимович, 75 р., укр., сел., помер 13.07.1933 від старості Рубан Іван Федорович, 29 р., укр., сел., помер 22.07.1933 від загального виснаження
Очкинс ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Журавка Мартиролог по с.Журавка складено на підставі книги реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р-7720, оп. 14, спр. 65, арк. 1-24). Биховець Микола Петрович, 68 р., укр., сел., помер 10.12.1933 від старості Буянов Михайло Сергійович, 6 р., укр., помер 2.06.1933 від застуди Демченко Іван Федорович, 48 р., укр., сел., помер 3.05.1933 від запалення легень Дмитроченко Микола Євгенович, 1 р., укр., сел., помер 12.05.1933 від дитячої хвороби Ковтун Єгор Лук’янович, 47 р., укр., сел., помер 27.11.1933 від висипного тифу Куций Михайло Савелійович, 80 р., укр., сел., помер 30.03.1933 від старості Литвяков Герасим Григорович, 80 р., укр., сел., помер 8.06.1933 від старості
Лобанов Григорій Гаврилович, 70 р., укр., сел., помер 21.12.1933 від старості Лобанов Іван Іванович, 1 р., укр., помер 27.03.1933 від дитячої хвороби Лобанова Варвара Олександрівна, 15 р., укр., померла 2.06.1933 від плевриту Лобанова Ганна Ісаківна, 50 р., укр., сел., померла 1.05.1933 від висипного тифу Литвякова Мотрона Іллівна, 77 р., укр., сел., померла 3.04.1933 від старості Лобанова Софія Григорівна, 30 р., укр., сел., померла 13.02.1933 від плевриту Лук’янцева Мотрона Олександрівна, 63 р., укр., сел., померла 10.12.1933 від старості Моргунова Устина Григорівна, 40 р., укр.,
сел., померла 4.03.1933 від запалення легень Певнева Улита Корніївна, 90 р., укр., сел., померла 22.12.1933 від старості Погоняйченко Петро Іванович, 2 р., укр., помер 13.02.1933 від дитячої хвороби Погоняйченкова Катерина Артемонівна, 60 р., укр., сел., померла 8.08.1933 від старості Самсоненко Ганна Іванівна, 70 р., укр., сел., померла 10.11.1933 від старості Самсоненко Яків Васильович, 79 р., укр., сел., помер 15.05.1933 від старості Чухно Іван Андрійович, 67 р., укр., сел., помер 20.08.1933 від старості Чухно Катерина Іванівна, укр., померла 31.08.1933 від дитячої хвороби
513
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Чухно Кулина Павлівна, 48 р., укр., сел., померла 7.06.1933 від запалення легень
Чухно Терентій Євсевійович, 20 р., укр., сел., помер 8.08.1933 від зараження крові
с . Очкине Мартиролог по с.Очкине складено за свідченнями очевидців Голодомору. Єрохова Катерина Миколаївна, 7 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бовтунова П.С. Єрохова Орина Миколаївна, 5 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бовтунова П.С. Жоров Федір Титович, 60 р., сел., помер у 1933 р., свід. Жорова Є.Ф.
Малахов Михайло, 80 р., сел., помер у 1933 р., свід. Малахова Т.Ф. Шаповалов Іван Филимонович, 5 р., сел., помер у 1933 р., свід. Жарка П.М. Шаповалова Галина Филимонівна, 2 р., сел.,
померла в 1933 р., свід. Жарка П.М. Щетенська Олена Данилівна, 3 р., сел., померла в 1933 р., свід. Щетенська М.Д.
Пига р і в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Пигарівка Мартиролог по с.Пигарівка складено за свідченнями очевидців Голодомору. Бердник Петро Сергійович, 12 р., сел., помер у 1933 р., свід. Менькова А.Г. Грибачов Микола Гнатович, 4 р., сел., помер у 1933 р., свід. Менькова А.Г. Грибачова Ксенія Іванівна, 30 р., сел., померла в 1932 р., свід. Менькова А.Г. Єкемчук Павло Іванович, 4 р., сел., помер у 1933 р., свід. Менькова А.Г. Жовтобрюх Марія Сергіївна, 4 р., сел., померла в 1932 р., свід. Менькова А.Г. Жуков Сергій Іванович, 29 р., сел., помер у 1933 р., свід. Менькова А.Г. Заїко Анастасія Малохівна, 14 р., сел., померла в 1932 р., свід. Менькова А.Г. Заїко Ганна Лазарівна, 5 р., сел., померла в 1932 р., свід. Менькова А.Г. Заїко Іван Лазарович, 7 р., сел., помер у 1932 р., свід. Менькова А.Г. Заїко Макрида Пилипівна, 68 р., сел., померла в 1932 р., свід. Менькова А.Г. Заїко Надія Малохівна, 12 р., сел., померла в 1933 р., свід. Менькова А.Г. Заїко Олександр Харитонович, 2 р., сел., помер у 1932 р., свід. Менькова А.Г. Заїко Олексій Малохович, 10 р., сел., помер у 1933 р., свід. Менькова А.Г.
514
Заїко Олена Харитонівна, 10 р., сел., померла в 1932 р., свід. Менькова А.Г. Заїко Пилип Пилипович, 77 р., сел., помер у 1932 р., свід. Менькова А.Г. Заїко Поліна Лазарівна, 8 р., сел., померла в 1932 р., свід. Менькова А.Г. Ковальов Максим Степанович, 10 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.С. Ковальова Горпина Миколаївна, 48 р., сел., померла в 1933 р., свід. Сильченко М.С. Корж Гнат Кирилович, 42 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.С. Корж Гнат Степанович, 45 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.С. Корж Григорій Іванович, 87 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.С. Кривошій Варвара Єгорівна, 6 р., сел., померла в 1933 р., свід. Сильченко М.С. Кривошій Іван Єгорович, 7 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.С. Куниця Єгор Іванович, 30 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.С. Лавреньов Анатолій Васильович, 16 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.П. Лиско Меланія Тарасівна, 2 р., сел., померла в 1933 р., свід. Сильченко М.П.
Лиско Меланія Тарасівна, 34 р., сел., померла в 1932 р., свід. Сильченко М.П. Лиско Меланія Тарасівна, 87 р., сел., померла в 1932 р., свід. Сильченко М.П. Лиско Микола Павлович, 35 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.П. Матрос Федот Іванович, 43 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.П. Меньков Андрій Степанович, 31 р., сел., помер у 1933 р., свід. Менькова А.Г. Меньков Микола Андрійович, 4 р., сел., помер у 1932 р., свід. Менькова А.Г. Меньков Павло Федорович, 2 р., сел., помер у 1932 р., свід. Менькова А.Г. Меньков Петро Федорович, 2 р., сел., помер у 1933 р., свід. Менькова А.Г. Менькова Катерина Василівна, 7 р., сел., померла в 1932 р., свід. Менькова А.Г. Менькова Поліна Андріївна, 5 р., сел., померла в 1933 р., свід. Менькова А.Г. Мишкін Єгор Васильович, 41 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.П. Мишкін Іван Єгорович, 11 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.П. Мишкін Іван Степанович, 26 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.П.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Мишкін Лука Єгорович, 39 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.П. Мишкін Олексій Васильович, 20 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.П. Мишкін Петро Єгорович, 36 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.П. Мишкін Стефан Минович, 70 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.П. Мишкіна Артушка Єгорівна, 38 р., сел., померла в 1932 р., свід. Сильченко М.П. Мишкіна Ганна Григорівна, 2 р., сел., померла в 1932 р., свід. Сильченко М.П. Мишкіна Ганна Никанорівна, 8 р., сел., померла в 1932 р., свід. Сильченко М.П. Мишкіна Людмила Гаврилівна, 3 р., сел., померла в 1932 р., свід. Сильченко М.П. Мишкіна Марія Василівна, 1 р., сел., померла в 1932 р., свід. Сильченко М.П. Мишкіна Неоніла Стефанівна, 23 р., сел., померла в 1932 р., свід. Сильченко М.П. Новик Варвара Федотівна, 2 р., сел., померла в 1933 р., свід. Сильченко М.П. Подейко Тит Корнійович, 42 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.П. Пономаренко Ганна Олександрівна, 3 р., сел., померла в 1932 р., свід. Сильченко М.П. Пономаренко Іван Костянтинович, 52 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.П. Пономаренко Марія Михайлівна, 53 р., сел., померла в 1932 р., свід. Сильченко М.П. Пономаренко Микола Олександрович, 6 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.П. Пономаренко Михайло Олександрович, 7 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.П. Пономаренко Олександр Іванович, 30 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.П. Ребенко Іларіон Іванович, 25 р., сел., помер у 1932 р., свід. Менькова А.Г.
Ребенко Ілля Іпатович, 2 р., сел., помер у 1933 р., свід. Менькова А.Г. Ребенко Іоанна Хомівна, 12 р., сел., померла в 1932 р., свід. Менькова А.Г. Ребенко Кирило Семенович, 14 р., сел., помер у 1932 р., свід. Менькова А.Г. Ребенко Марія Яківна, 23 р., сел., померла в 1933 р., свід. Менькова А.Г. Ребенко Петро Миколайович, 31 р., сел., помер у 1932 р., свід. Менькова А.Г. Ребенко Фекла Хомівна, 22 р., сел., померла в 1932 р., свід. Менькова А.Г. Руденок Афанасій Іпатович, 8 р., сел., помер у 1933 р., свід. Менькова А.Г. Руденок Ганна Іпатівна, 6 р., сел., померла в 1933 р., свід. Менькова А.Г. Руденок Григорій Іпатович, 59 р., сел., помер у 1932 р., свід. Менькова А.Г. Руденок Євдокія Григорівна, 24 р., сел., померла в 1932 р., свід. Менькова А.Г. Руденок Євдокія Іпатівна, 10 р., сел., померла в 1932 р., свід. Менькова А.Г. Руденок Іван Іпатович, 9 р., сел., помер у 1933 р., свід. Менькова А.Г. Руденок Іпат Григорович, 22 р., сел., помер у 1933 р., свід. Менькова А.Г. Руденок Іпат Іпатович, 5 р., сел., помер у 1932 р., свід. Менькова А.Г. Руденок Микола Іпатович, 10 р., сел., помер у 1933 р., свід. Менькова А.Г. Руденок Наталія Вікторівна, 29 р., сел., померла в 1932 р., свід. Менькова А.Г. Руденок Олена Трохимівна, 27 р., сел., померла в 1933 р., свід. Менькова А.Г. Руденок Ольга Іпатівна, 33 р., сел., померла в 1933 р., свід. Менькова А.Г. Руденок Панас Григорович, 24 р., сел., помер у 1933 р., свід. Менькова А.Г. Руденок Петро Павлович, 50 р., сел., помер у 1933 р., свід. Менькова А.Г.
Руденок Семен Григорович, 30 р., сел., помер у 1933 р., свід. Менькова А.Г. Руденок Тарас, 1 р., сел., помер у 1933 р., свід. Менькова А.Г. Руденок Тетяна Іпатівна, 12 р., сел., померла в 1932 р., свід. Менькова А.Г. Сильченко Антон Якимович, 30 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.С. Сильченко Ганна Якимівна, 29 р., сел., померла в 1933 р., свід. Сильченко М.С. Сильченко Іван Федорович, 16 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.С. Сильченко Клавдія Федотівна, 13 р., сел., померла в 1933 р., свід. Сильченко М.С. Сильченко Кузьма Федотович, 17 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.С. Сильченко Овдій Якимович, 32 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.С. Староста Михайло Ілліч, 33 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.С. Стубер Анастасія Іларіонівна, 6 р., сел., померла в 1932 р., свід. Сильченко М.С. Стубер Антон Олексійович, 43 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.С. Стубер Ганна Яківна, 39 р., сел., померла в 1932 р., свід. Сильченко М.С. Стубер Іван Іларіонович, 4 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.С. Стубер Іларіон Валерійович, 33 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.С. Ступак Семен Петрович, 43 р., сел., помер у 1933 р., свід. Менькова А.Г. Терещенко Афанасій Іванович, 37 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.С. Терещенко Гнат Степанович, 39 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.С. Терещенко Семен Тарасович, 25 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.С. Терещенко Тарас Филимонович, 70 р.,
515
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.С. Титенко Іван Васильович, 1 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.С. Титенко Іван Васильович, 5 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.С. Ульянов Михайло Миколайович, 4 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.С. Цулюк Віктор Михайлович, 17 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.С. Чеберяко Андрій Онисимович, 4 р., сел.,
помер у 1933 р., свід. Сильченко М.С. Чеберяко Василь Іванович, 7 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.С. Чеберяко Іван Іванович, 33 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.С. Чеберяко Ілля Ілліч, 4 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.С. Чеберяко Ілля Онисимович, 20 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.С. Чеберяко Надія Онисимівна, 43 р., сел., померла в 1933 р., свід. Сильченко М.С.
Шашкова Орина Стефанівна, 8 р., сел., померла в 1932 р., свід. Сильченко М.С. Швидок Петро Миколайович, 10 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.С. Швидок Уляна Петрівна, 3 р., сел., померла в 1932 р., свід. Сильченко М.С. Шило Лазар Іванович, 67 р., сел., помер у 1932 р., свід. Сильченко М.С. Шило Юхим Ісайович, 40 р., сел., помер у 1933 р., свід. Сильченко М.С.
Рожк о в и ц ь к а с і л ь с ь к а р а д а с. Нововолодимирівка Мартиролог по с.Нововолодимирівка складено за свідченнями В.І.Решетняк. Скляр Іван, сел., помер у 1933 р.
Шаповалов Павло, сел., помер у 1933 р.
с . Порохонь Мартиролог по с.Порохонь складено за свідченнями очевидців Голодомору. Бурша Іван Борисович, сел., помер у 1932 р., свід. Бурша А.Б.
Бурша Поліна Борисівна, сел., померла в 1932 р., свід. Бурша А.Б.
Куца Марія Трохимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Рагуліна Є.Т. Поляков Макар, сел., помер у 1933 р., свід. Полякова Є.М.
Ура л і в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Уралове Мартиролог по с.Уралове складено на підставі книг реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р-7720, оп. 14, спр. 56, арк. 125-190; спр. 65, арк. 158-230). […] Михайло Кузьмич, 45 р., укр., сел., помер 9.01.1933 під час операції Береза Іван Кирилович, 65 р., укр., сел., помер 9.05.1933 від загального виснаження Бордюг Микита Іванович, 80 р., укр., сел., помер 15.11.1933 від старості Бориско Віра Іванівна, 4 дні, укр., померла 25.08.1933 від дитячої хвороби Брильова Ірина Родіонівна, 35 р., укр., сел., померла 18.06.1933 від висипного тифу Грива Дмитро Петрович, укр., помер 19.07.1932 від дитячої хвороби Грива Євдокія Афанасіївна, 2 р., укр., померла 13.11.1932 від дифтерії
516
Грива Євдокія Іванівна, 9 міс., укр., померла 15.06.1933 від дитячої хвороби Грива Єгор Ілліч, укр., помер 15.05.1932 від дитячої хвороби Грива Захар Савелійович, 65 р., укр., сел., помер 1.03.1933 від старості Грива Іларіон Іванович, 74 р., укр., сел., помер 28.12.1932 від старості Грива Макар Степанович, 53 р, укр., сел., помер 23.06.1933 від висипного тифу Грива Микола Іванович, 6 дн., укр., помер 29.04.1933 від старості Грива Михайло Кирилович, 64 р., укр., сел., помер 9.01.1932 від старості
Грива Федора Артемівна, 60 р., укр., сел., померла 3.12.1933 від висипного тифу Гуленкова Єлизавета Федорівна, 15 р., укр., померла 27.09.1932 від туберкульозу Гуленкова Ірина Омелянівна, 76 р., укр., сел., померла 19.01.1933 від старості Гуленок Анастасія Яківна, 45 р., укр., сел., померла 15.07.1933 від висипного тифу Гуленок Микола Федорович, укр., помер 2.09.1932 від дитячої хвороби Злипух Яків Романович, 65 р., укр., сел., помер 17.01.1932 від старості Кеня Василь Савелійович, 1 р. 2 міс., сел., помер 4.05.1933, діагноз не вказано
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Кеня Григорій Васильович, 82 р., укр., сел., помер 7.01.1932 від старості Кеня Євдокія Федорівна, укр., померла 15.09.1932 від дитячої хвороби Кеня Микола Михайлович, укр., помер 15.06.1932 від дитячої хвороби Кеня Михайло Антонович, 42 р., укр., сел., помер 30.03.1932 від туберкульозу Кеня Трохим Якович, 92 р., укр., сел., помер 18.04.1932 від старості Ковтун Євдокія Миколаївна, 13 р., укр., померла 16.04.1932 від рожі Кошель Іван Андрійович, 2 р., укр., помер 1.11.1932 від дифтерії Кролевецька Віра Петрівна, 12 дн., укр., померла 17.07.1933, діагноз не вказано Круглик Єгор Михайлович, 24 р., укр., сел., помер 13.08.1932 від туберкульозу Круглик Наталія Єгорівна, 4 р., укр., померла 27.12.1932 від глистів Кругликова Ганна Власівна, 16 р., укр., померла 14.06.1932 від туберкульозу горла Кругликова Ганна Петрівна, 65 р., укр., сел., померла 17.01.1932 від старості Куліш Михайло Іванович, 87 р., укр., сел., помер 12.04.1932 від старості Лаврентьєв Володимир Миколайович, укр., помер 5.09.1932 від дитячої хвороби Ладута Лідія Олексіївна, укр., померла 2.08.1932 від дитячої хвороби Ладута Максим Феодосійович, укр., помер 15.08.1932 від дизентерії Ладута Мотрона Пилипівна, 30 р., укр., сел., померла 28.09.1932 від туберкульозу Ладута Тетяна Михайлівна, 2 р., укр., померла 16.02.1933 від туберкульозу Леоненко Григорій Миколайович, укр., помер 21.07.1932 від дитячої хвороби Маковой Давид Микитович, 71 р., укр., сел., помер 24.07.1933 від старості Налегако Василь Федорович, 3 міс., укр.,
помер 18.04.1933 від дитячої хвороби П’ятниця Афанасій Якович, 3 р., укр., помер 1.11.1932, діагноз незрозумілий П’ятниця Іван Корнійович, 53 р., укр., сел., помер 12.07.1933 від тифу П’ятниця Марія Василівна, 10 р., укр., померла 3.04.1932 від дитячої хвороби П’ятниця Пантелій Гордійович, 65 р., укр., сел., помер 9.09.1933 від старості П’ятниця Софія Василівна, 19 р., укр., сел., померла 6.05.1932 від туберкульозу Плющик Євдокія Іллівна, 1 р., укр., померла 24.05.1933 від дифтерії Плющик Іван Якович, 10 міс., укр., помер 5.05.1933 від малярії Плющик Микола Андрійович, 50 р., укр., сел., помер 10.05.1932 від горілки Плющик Мотрона Павлівна, 6 р., укр., померла 1.03.1933, діагноз не вказано Плющик Олексій Минович, 7 р., помер 15.06.1933 від скарлатини Плющикова Єфросинія Степанівна, 2 р., укр., померла 28.05.1932 від дитячої хвороби Плющикова Уляна Степанівна, 4 р., укр., померла 23.11.1932, діагноз незрозумілий Пономаренко Анастасія Іванівна, укр., померла 26.11.1932 від дитячої хвороби Пономаренко Ганна Романівна, 25 р., укр., сел., померла 18.03.1932 від запалення легень Пономаренко Григорій Васильович, 28 р., укр., сел., помер 13.07.1933 від висипного тифу Пономаренко Іван Матвійович, 2 р., укр., помер 7.02.1932, діагноз незрозумілий Пономаренко Марія Леонідівна, 22 р., укр., сел., померла 6.06.1933 від туберкульозу Пономаренко Микола Іванович, укр., помер 8.04.1932 від дитячої хвороби Пономаренко Микола Олександрович, 1 р.,
укр., помер 15.06.1933 від скарлатини Пономаренко Наталія Пантеліївна, 29 р., укр., сел., померла 25.05.1933 від туберкульозу Пономаренко Онисія Василівна, 62 р., укр., сел., померла 30.09.1933 від старості Пономоренко Іван Андрійович, 7 р., укр., помер 28.03.1933 від дифтерії Пронт Павло Дмитрович, 85 р., укр., сел., помер 12.07.1933 від старості П'ятниця Уляна Олександрівна, 2 р., укр., померла 21.01.1933 від ударів Рак Кузьма Іванович, 35 р., укр., сел., помер 10.08.1933 від ударів Скляров Григорій Павлович, 33 р., укр., служб., помер 15.07.1933 від тифу Скляров Іван Євсевійович, укр., помер 23.10.1932 від дитячої хвороби Скляров Іван Якович, укр., помер 3.08.1932 від дизентерії Скляров Семен Павлович, 47 р., укр., сел., помер 16.12.1933 від тифу Скляров Тихон Євсевійович, 4 р., укр., помер 2.09.1932, діагноз незрозумілий Склярова Варвара, 77 р., укр., сел., померла 15.11.1933 від старості Склярова Харитина Никифорівна, 32 р., укр., сел., померла 10.10.1932 під час пологів Соколик Афанасій Пантелійович, 61 р., укр., сел., помер 26.08. 1933 від старості Соколик Віра Федорівна, укр., померла 28.09.1932 від дитячої хвороби Соколик Віталій Васильович, 3 дні, укр., помер 28.06.1933 від слабості Соколик Дмитро Дмитрович, укр., помер 1.11.1932 від дитячої хвороби Соколик Іван Дмитрович, 4 р., укр., убитий 23.04.1933 Соколик Микола Якович, укр., помер 14.02.1932 від запалення легень
517
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Соколик Петро Йосипович, 1 р., укр., помер 2.09.1932, діагноз незрозумілий Соколик Семен Данилович, 76 р., укр., сел., помер 4.07.1932 від старості Соколикова Ганна Прокопівна, укр., померла 24.01.1932 від запалення легень Соколикова Феодосія Іванівна, 35 р., укр., сел., померла 3.02.1932 від туберкульозу Сорока Євгенія Свиридівна, 80 р., укр., сел., померла 1.03.1933 від старості Сорока Іван Іванович, 24 р., укр., сел., помер 29.04.1933 від тифу Сорока Пелагея Андріївна, 38 р., укр., сел., померла 14.01.1933 від головної рожі Сорока Роман Григорович, 55 р., укр., сел., помер 6.10.1932 від запалення легень Сорока Уляна Степанівна, 5 міс., укр., померла 15.06.1933 від дитячої хвороби Сорока Федір Степанович, 67 р., укр., сел., помер 26.06.1933 від старості Сорока Христина Микитівна, 87 р., укр., сел., померла 20.02.1933 від старості Термоса Афанасій Гаврилович, 3 міс., укр., помер 11.09.1933 від дитячої хвороби Термоса Яків Гаврилович, укр., помер 16.01.1932 від скарлатини Трейєрова Юлія Стефанівна, 73 р., сербка, померла 14.05.1932 від запалення печінки Циганок Ісидор Прокопович, 84 р., укр., помер 20.12.1932 від старості
Циганок Микола Павлович, 77 р., укр., сел., помер 28.11.1933 від старості Циганок Мотрона Михайлівна, 38 р., укр., сел., померла 31.08.1933 від туберкульозу Циганок Олександр Трохимович, 9 р., укр., сел., помер 2.05.1933 від туберкульозу Шевертнєва Катерина Олександрівна, 1 міс., укр., померла 1.12.1933 від дитячої хвороби Шевкун Ганна Андріївна, 8 р., укр., померла 15.01.1933 від запалення легень Шевкун Дарія Андріївна, 53 р., укр., сел., померла 20.04.1932 від старості Шевкун Михайло Єпіфанович, 42 р., укр., сел., помер 20.08.1933 від запалення легень Шевкун Ніна Антонівна, укр., померла 28.03.1932 від дитячої хвороби Шевкун Ніна Яківна, 2 міс., укр., померла 31.07.1933 від дитячої хвороби Шевцов Андрій Михайлович, 12 р., укр., помер 16.01.1933 від чорної хвороби Шевцов Віталій Миколайович, 4 р., укр., помер 3.10.1933 від запалення нирок Шевцов Іван Миколайович, укр., помер 23.07.1932 від запалення Шевцов Іван Петрович, укр., помер 27.09.1932 від дитячої хвороби Шевцов Іван Пилипович, 21 р., укр., сел., помер 12.02.1932 від падучої Шевцов Микола Никифорович, 4 міс., укр., помер 5.08.1933 від дифтерії
Шевцов Михайло Антонович, 6 р., укр., помер 9.02.1933 від дифтерії Шевцов Мойсей Андрійович, 67 р., укр., сел., помер 9.06.1933 від старості Шевцов Олександр Михайлович, укр., помер 30.12.1932 від дитячої хвороби Шевцова Євдокія Василівна, укр., померла 1.05.1933 від проносу Шевцова Катерина Пантеліївна, укр., померла 30.04.1932 від дитячої хвороби Шевцова Олександра Григорівна, 32 р., укр., сел., померла 31.05.1933 від туберкульозу Шемет Єгор Петрович, 19 р., укр., сел., помер 16.05.1933 від туберкульозу Шинкін Андрій Євстигнійович, 83 р., укр., сел., помер 2.12.1933 від старості Шинко Микола Михайлович, 6 міс., укр., помер 17.07.1933 від дитячої хвороби Шинко Олександр Григорович, 6 р., укр., помер 13.11.1932 від запалення легень Шовкун Василь Данилович, укр., помер 10.09.1932 від дитячої хвороби Шовкун Михайло Іванович, 32 р., укр., сел., помер 30.05.1932 від туберкульозу Шовкун Михайло Якович, 2 р., укр., помер 18.08.1932 від дизентерії Шупик Яків Тимофійович, 67 р., укр., сел., помер 14.06.1932 від старості Яворська Агафія Іванівна, 74 р., укр., сел., померла 31.12.1933 від старості
Чер н а ц ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Чернацьке 15 листопада 1932 р. колгосп "Червоний Жовтень" було занесено на "чорну дошку" (ДАСО, ф.П – 33. оп. 1, спр. 211, арк. 106). Мартиролог по с.Чернацьке складено за свідченнями очевидців Голодомору. Бережецька Євдокія Семенівна, сел., померла в 1933 р., свід. Бережецька У.Г. Бережецька Євдокія, сел., померла в 1933 р., свід. Бережецька У.Г.
518
Бережецький Іван Григорович, сел., помер у 1932 р., свід. Бережецька У.Г. Бережецький Ілля, сел., помер у 1933 р., свід. Бережецька У.Г.
Бережецька Марфа Кирилівна, сел., померла в 1933 р., свід. Бережецька У.Г. Бережецький Олексій, сел., помер у 1933 р., свід. Бережецька У.Г.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Бережецький Павло Григорович, сел., помер у 1932 р., свід. Бережецька У.Г. Бережецький Панас, сел., помер у 1932 р., свід. Бережецька У.Г. Бережецький Семен, сел., помер у 1933 р., свід. Бережецька У.Г. Бережецький Симон, сел., помер у 1932 р., свід. Бережецька У.Г. Васюков Григорій Терентійович, 17-19 р., сел., помер у 1933 р., свід. Полозок І.С. Гончаров [...] Іванович, сел., помер у 1932 р., свід. Гончаров М.І. Гончаров [...] Іванович, сел., помер у 1932 р., свід. Гончаров М.І. Гончаров Іван Ілліч, сел., помер у 1932 р., свід. Гончаров М.І. Дворецький Василь Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Гончаров М.І. Дворецький Самсон, сел., помер у 1932 р., свід. Гончаров М.І. Дорошенко Віра Микитівна, сел., померла в 1933 р., свід. Гончаров М.І. Дорошенко Євдокія Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Гончаров М.І. Дорошенко Іван Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Гончаров М.І. Жидкови, сім’ я з 3 осіб, сел., померли в 1932 р., свід. Полозок І.С.
Заболотний Семен Порфирович, сел., помер у 1933 р., свід. Полозок І.С. Криліхін Іван Васильович, сел., помер у 1933 р., свід. Полозок І.С. Карлюков Павло, сел., помер у 1932 р., свід. Полозок І.С. Карлюкова Марія Мартинівна та 3 дітей, сел., померли в 1932 р., свід. Полозок І.С. Ковбух Демид, сел., помер у 1932 р., свід. Полозок І.С. Ковбух Кузьма, сел., помер у 1932 р., свід. Полозок І.С. Колоног, 4 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Полозок І.С. Криліхін Василь Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Полозок І.С. Криліхін Мойсей Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Полозок І.С. Кудояр [...], сел., помер у 1933 р., свід. Полозок І.С. Кудояр Пилип, сел., помер у 1933 р., свід. Полозок І.С. Куца Євдокія Василівна (Карлюкова), сел., померла в 1932 р., свід. Полозок І.С. Куца Єфросинія Василівна (Карлюкова), сел., померла в 1932 р., свід. Полозок І.С. Куций Микола Васильович (Карлюков), сел., помер у 1932 р., свід. Полозок І.С. Лебедик [...], сел., помер у 1932 р., свід. Полозок І.С. Лебедик, сім’я з 4 осіб, сел., померли в 1932 р., свід. Полозок І.С.
Пастухов Василь Гаврилович, 5 р., сел., помер у 1933 р., свід. Полозок І.С. Пастухова Віра Гаврилівна, 4 р., сел., померла в 1933 р., свід. Полозок І.С. Полозок Нюра, сел., померла в 1933 р., свід. Полозок І.С. Полозок Пантелій Феодосійович, сел., помер у 1932 р., свід. Полозок І.С. Посєдай Іван Панасович, сел., помер у 1933 р., свід. Полозок І.С. Посєдай Панас Омелянович, сел., помер у 1933 р., свід. Полозок І.С. Просняк Іван, дружина та 2 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Полозок І.С. Просняк Федір, сел., помер у 1932 р., свід. Полозок І.С. Савченко Антон Кузьмич, сел., помер у 1932 р., свід. Полозок І.С. Савченко Євдокія Антонівна, сел., померла в 1932 р., свід. Полозок І.С. Савченко Іван Антонович, сел., помер у 1932 р. свід. Полозок І.С. Савченко Марія Антонівна, сел., померла в 1932 р., свід. Полозок І.С. Українець Парасковія, сел., померла в 1933 р., свід. Полозок І.С. Цілуйко Петро Олексійович, сел., помер у 1933 р., свід. Полозок І.С.
519
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Сумський район Степ а н і в с ь к а с е л и щ н а р а д а смт С тепанівка У 1921 р. 72 найбідніші селянські господарства організували сільськогосподарську комуну ім. III Інтернаціоналу. Її очолив Микола Казимирович Гоцький. Комуна мала 161 десятину землі. У 1924 р. у господарстві було четверо коней, шестеро волів, культиватор, сівалка, віялка, снопов'язалка. У 1922 р. створено комітет незаможних селян, його очолював Ф.А. Коваленко. У 1923 р. створено артіль "Хвиля революції" з 24 господарств, які мали 51 десятину землі. Артіллю керував Іван Карпович Варуха. Господарство мало трактор "Фордзон". У 1926 р. по Степанівській сільраді (без селища цукрозаводу) було 513 господарств, населення становило 3074 чол. Для створення колгоспу до села прибув комуніст М.Ф. Штакін, йому активно допомагали місцеві мешканці Ф.Ф. Євтушенко, Г.С. Отреп'єв, Г.О. Галенко. У 1930 р. вони організували колгосп на базі комуни ім. III Інтернаціоналу. Його головою став Ф.Ф. Євтушенко. У 1932 р. колгосп і артіль "Хвиля революції" об'єдналися в колгосп "Гігант". Він складався з 16 польових бригад. Мартиролог по смт Степанівка складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...], 3 жінки, сел., померли в 1933 р., свід. Міщенко М.І.
[...], 2 чоловіки, сел., померли в 1933 р., свід. Педченко О.А.
с . Г оловашівка Мартиролог по с.Головашівка складено за свідченнями К.М.Остапенко. [...], 3 дітей, сел., померли в 1933 р.
[...], жін., сел., померла в 1933 р.
Хот і н с ь к а с е л и щ н а р а д а смт Х отінь Мартиролог по смт Хотінь складено за свідченнями С.М.Черняк. Будаков Василь Никифорович, сел., помер у 1933 р. Голик Галина Антонівна, сел., померла в 1933 р. Дудка Зіновій, сел., помер у 1933 р. Дудки, сім’я з 10 осіб, сел., померли в 1932 р.
Журавок, сім’я з 4 осіб, сел., померли в 1933 р. Коваленко Петро Васильович, сел., помер у 1932 р. Комишні, сім’я з 4 осіб, сел., померли в 1933 р. Кривоберець Павло, сел., помер у 1933 р.
Кривоберець, 3 дітей, сел., померли в 1933 р. Рикови, сім’я з 4 осіб, сел., померли в 1933 р. Хомутова Віра Олександрівна, сел., померла в 1932 р. Христини, сім’я з 5 осіб, сел., померли в 1933 р.
с . П исарівка Мартиролог по с.Писарівка складено за свідченнями О.Т.Мураєвої. Бикова Парасковія Ігнатівна, сел., померла в 1933 р. Голінач Віктор Андрійович, сел., помер у 1932 р. Голінач Іван Андрійович, сел., помер у 1933 р. Ковкута Уляна Володимирівна, сел., померла в 1933 р.
520
Короткоручка Антоніна Серафимівна, сел., померла в 1933 р. Короткоручка Лукерія Серафимівна, сел., померла в 1933 р. Котенко Степан Іванович, сел., помер у 1932 р. Котляр Ігнат Михайлович, сел., помер у 1933 р.
Кравченко Іван Матвійович, сел., помер у 1933 р. Кравченко Марфа Афанасіївна, сел., померла в 1933 р. Панченко Антоніна Федорівна, сел., померла в 1933 р. Панченко Федір Андрійович, сел., помер у 1932 р.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Присенко Дмитро Іванович, сел., помер у 1933 р. Присенко Степан Іванович, сел., помер у 1933 р. Приценко Ганна Степанівна, сел., померла в 1933 р. Семененко Ніна Василівна, сел., померла в 1933 р.
Сердюк Григорій Федорович, сел., помер у 1933 р. Сердюк Мотрона Федорівна, сел., померла в 1933 р. Шевчук Єфросинія Степанівна, сел., померла в 1933 р.
Шевчук Іван Степанович, сел., помер у 1933 р. Шльома Іван Андрійович, сел., помер у 1933 р.
Басівс ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Б асівка У 1933 р. у Басівці існувало три колгоспи: "Ленінський шлях" (х. Новенький), "Більшовик", ім. Шевченка. Мартиролог по с.Басівка складено за свідченнями З.І.Падалки. [...], 2 особи, сел., померли в 1933 р. Авраменко Ніна Семенівна, 1929 р. н., сел., померла в 1933 р. Андруховець Микола Федорович, 1932 р.н., сел., помер у 1933 р. Берлет Зінаїда Василівна, 1929 р.н., сел., померла в 1933 р. Борисенко Зінаїда Павлівна, 1928 р.н., сел., померла в 1933 р. Бурик Наталія Єгорівна, 1918 р.н., сел., померла в 1933 р. Ганженко Євгенія Федорівна, 1930 р.н., сел., померла в 1932 р. Ганженко Михайло Іванович, 1929 р.н., сел., помер у 1933 р. Голубченко Зінаїда Федорівна, 1922 р.н., сел., померла в 1933 р. Горобченко Антоніна Павлівна, 1933 р.н., сел., померла в 1933 р. Гречаниченко Марія Василівна, 1923 р.н., сел., померла в 1933 р. Дворниченко Парасковія Панасівна, 1930 р.н., сел., померла в 1933 р. Дмитренко Варвара Данилівна, 1927 р. н., сел., померла в 1932 р. Дяченко Тетяна Дмитрівна, 1927 р.н., сел., померла в 1933 р. Єрмоленко Валентина Антонівна, 1927 р.н., сел., померла в 1933 р. Зибалова Феона Максимівна, 1926 р.н., сел., померла в 1933 р.
Ільченко Марія Микитівна, 1926 р.н., сел., померла в 1933 р. Кваша Мотрона Максимівна, 1928 р.н., сел., померла в 1933 р. Кириченко Іван Павлович, 1921 р.н., сел., помер у 1933 р. Кириченко Марія Василівна, 1927 р.н., сел., померла в 1932 р. Кириченко Микола Максимович, 1930 р.н., сел., помер у 1933 р. Ковтуненко Ганна Миколаївна, 1928 р.н., сел., померла в 1933 р. Ковтуненко Дмитро Карпович, 1919 р.н., сел., помер у 1933 р. Котенко Марія Максимівна, 1926 р.н., сел., померла в 1932 р. Котов Іван Потапович, 1928 р.н., сел., помер у 1933 р. Коштур Олександра Іванівна, 1929 р.н., сел., померла в 1933 р. Кравченко Анастасія Петрівна, 1923 р.н., сел., померла в 1933 р. Кравченко Анастасія Степанівна, 1918 р.н., сел., померла в 1933 р. Кравченко Андрій Григорович, 1920 р.н., сел., помер у 1933 р. Кравченко Валентина Петрівна, 1931 р.н., сел., померла в 1933 р. Кравченко Зінаїда Петрівна, 1928 р.н., сел., померла в 1933 р. Кравченко Марія Василівна, 1919 р.н., сел., померла в 1933 р.
Крамаренко Катерина Іванівна, 1926 р.н., сел., померла в 1933 р. Крикунова Ганна Іванівна, 1924 р.н., сел., померла в 1933 р. Лободенко Катерина Василівна, 1931 р.н., сел., померла в 1933 р. Луговська Олександра Григорівна, 1930 р.н., сел., померла в 1933 р. Луговський Василь Антонович, 1930 р.н., сел., помер у 1932 р. Максименко Дмитро Федотович, 1913 р.н., сел., помер у 1933 р. Матвієнко Василь Петрович, 1929 р.н., сел., помер у 1933 р. Михайличенко Дмитро Єгорович, 1925 р.н., сел., помер у 1933 р. Михайличенко Іван Андрійович, 1929 р.н., сел., помер у 1933 р. Міщенко Євдокія Андріївна, 1932 р.н., сел., померла в 1933 р. Молочай Зінаїда Павлівна, 1929 р.н., сел., померла в 1933 р. Муращенко Ніна Василівна, 1924 р.н., сел., померла в 1933 р. Нагорна Варвара Семенівна, 1929 р.н., сел., померла в 1933 р. Олійник Зінаїда Олексіївна, 1929 р.н., сел., померла в 1933 р. Омельченко Зінаїда Матвіївна, 1924 р.н., сел., померла в 1933 р. Омельченко Таїсія Петрівна, 1926 р.н., сел., померла в 1933 р.
521
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Осипенко Анастасія Прокопівна, 1909 р.н., сел., померла в 1932 р. Підлепенська Олександра Яківна, 1923 р.н., сел., померла в 1933 р. Резніченко Анастасія Яківна, 1922 р.н., сел., померла в 1933 р. Резніченко Таїсія Яківна, 1930 р.н., сел., померла в 1933 р. Римарева Варвара Іванівна, 1926 р.н., сел., померла в 1933 р. Рожченко Андрій Григорович, 1923 р.н., сел., помер у 1933 р. Рожченко Іван Григорович, 1920 р.н., сел., помер у 1933 р. Рожченко Михайло Савелійович, 1928 р.н., сел., помер у 1933 р. Рожченко Олена Петрівна, 1927 р.н., сел., померла в 1933 р. Савченко Євдокія Омелянівна, 1925 р.н., сел., померла в 1932 р. Семенченко Валентина Федорівна, 1929 р.н., сел., померла в 1933 р. Сиромолот Євдокія Андріївна, 1923 р.н., сел., померла в 1933 р. Сич Тетяна Максимівна, 1923 р.н., сел., померла в 1933 р.
Скринник Анастасія Полікарпівна, 1914 р.н., сел., померла в 1933 р. Стадник Зінаїда Родіонівна, 1929 р.н., сел., померла в 1932 р. Столяров Микола Іванович, 1933 р.н., сел., помер у 1933 р. Тесленко Антоніна Іванівна, 1928 р.н., сел., померла в 1932 р. Тесленко Володимир Іванович, 1930 р.н., сел., помер у 1933 р. Тесленко Ганна Георгіївна, 1930 р.н., сел., померла в 1933 р. Тесленко Іван Григорович, 1928 р.н., сел., помер у 1933 р. Тесленко Олександр Іванович, 1927 р.н., сел., помер у 1933 р. Третяченко Марія Данилівна, 1920 р.н., сел., померла в 1933 р. Удовенко Василь Романович, 1925 р.н., сел., помер у 1933 р. Удовенко Ганна Дмитрівна, 1927 р.н., сел., померла в 1933 р. Удовенко Катерина Василівна, 1930 р.н., сел., померла в 1933 р. Удовенко Марія Матвіївна, 1923 р.н., сел., померла в 1932 р.
Удовенко Микола Петрович, 1930 р.н., сел., помер у 1933 р. Федорченко Марія Дмитрівна, 1921 р.н., сел., померла в 1932 р. Фесенко Віра Данилівна, 1925 р.н., сел., померла в 1933 р. Харьков Петро Федорович, 1931 р.н., сел., помер у 1933 р. Цибаненко Євдокія Максимівна, 1920 р.н., сел., померла в 1933 р. Чаленко Марія Мусіївна, 1928 р.н., сел., померла в 1932 р. Чепульська Анастасія Іванівна, 1931 р.н., сел., померла в 1933 р. Шаповаленко Марія Григорівна, 1927 р.н., сел., померла в 1933 р. Шепеленко Андрій Григорович, 1929 р.н., сел., помер у 1933 р. Шуляк Ніна Іванівна, 1931 р.н., сел., померла в 1932 р. Шуляк Раїса Єгорівна, 1929 р.н., сел., померла в 1933 р. Яновська Пелагея Василівна, 1929 р.н., сел., померла в 1933 р.
с . Л окня У лютому 1929 р. обрано новий склад сільради, головою став М.П. Голубченко. На селі створили "Машинове товариство", до складу якого увійшло 27 господарств. Восени цього ж року на його базі організовано два ТСОЗи. 14 вересня 2007 р. за спонсорської допомоги В.П. Семиноженка, уродженця с. Локня, академіка, члена-кореспондента Академії наук України, на честь його близьких, які загинули в 1933 р., на місцевому кладовищі встановлено пам’ятний знак (плиту) жертвам Голодомору 1932– 1933 років. Мартиролог по с.Локня складено за свідченнями М.В.Дмитренко. [...], 2 дитини, сел., померли в 1933 р.
[...], жін., сел., померла в 1933 р.
Би т и ц ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Б итиця Мартиролог по с.Битиця складено за свідченнями Г.М.Голуб. [...], жін., сел., померла в 1933 р. Бутенко Галина Єфремівна, сел., померла в 1933 р. Вакулішин Микола Панасович, сел., помер у 1932 р.
522
Вєтрова Тетяна Трохимівна, сел., померла в 1933 р. Випирайло Ганна Сергіївна, сел., померла в 1933 р. Єременко Анастасія Андріївна, сел., померла в 1933 р.
Єременко Борис Петрович, сел., помер у 1932 р. Єременко Лідія Григорівна, сел., померла в 1933 р. Клюєв Павло Федорович, сел., помер у 1933 р.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Колосок Григорій Зіновійович, сел., помер у 1932 р. Корінченко Катерина Іванівна, сел., померла в 1933 р. Лушпенко Зінаїда Денисівна, сел., померла в 1933 р. Марусова Марія Лук’янівна, сел., померла в 1933 р.
Овчарова Олександра Максимівна, сел., померла в 1933 р. Пархоменко Ганна Миколаївна, сел., померла в 1933 р. Пігарева Варвара Лук’янівна, сел., померла в 1932 р.
Спесівцева Катерина Павлівна, сел., померла в 1933 р. Хмаренко Павло Миколайович, сел., помер у 1933 р. Циганюк Серафима Максимівна, сел., померла в 1933 р.
с . В акалівщина Мартиролог по с.Вакалівщина складено за свідченнями І.Г.Гаркушенко. Ігнатенко Ганна Карпівна, сел., померла в 1933 р.
Новак Павло Іванович, сел., помер у 1933 р.
Сергєєва Анастасія Пилипівна, сел., померла в 1933 р.
с. Зелений Гай Мартиролог по с.Зелений Гай складено за свідченнями С.М.Циганок. Попова Анастасія Павлівна, сел., померла в 1933 р.
Резніченко Зінаїда Яківна, сел., померла в 1933 р.
с . П ушкарівка Мартиролог по с.Пушкарівка складено за свідченнями П.М.Пачоми та М.Л.Ярошенко. Безпалова Уляна Калинівна, сел., померла в 1933 р. Гаркушенко Ірина Гаврилівна, сел., померла в 1932 р. Демиденко Лідія Трохимівна, сел., померла в 1933 р. Дудченко Анастасія Данилівна, сел., померла в 1933 р. Калина Андрій Терентійович, сел., помер у 1932 р. Калініна Катерина Харитонівна, сел., померла в 1933 р.
Кудрявцева Парасковія Федорівна, сел., померла в 1933 р. Новак Клавдія Назарівна, сел., померла в 1933 р. Пачома Пелагея Миколаївна, сел., померла в 1933 р. Потомахіна Лідія Григорівна, сел., померла в 1932 р. Рудакова Ганна Миколаївна, сел., померла в 1933 р. Теліженко Марія Іванівна, сел., померла в 1933 р. Ткаченко Катерина Андріївна, сел., померла в 1933 р.
Тундук Ганна Пантелеймонівна, сел., померла в 1932 р. Тундук Наталія Іванівна, сел., померла в 1933 р. Хряпіна Олександра Іванівна, сел., померла в 1933 р. Шпак Антоніна Петрівна, сел., померла в 1932 р. Ющенко Аксенія Терентіївна, сел., померла в 1933 р. Ярошенко Марфа Лазарівна, сел., померла в 1933 р.
Біловод с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с. Біловоди Перше колективне господарство "Прогрес" створено в 1922 р. Очолив його П.В. Чигирин. Потім організовано ще один – ім. Куйбишева. Після укрупнення вони об’єдналися в колгосп "Зоря". Мартиролог по с.Біловоди складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...] Гафія, сел., померла в 1932 р., свід. Рострота Т.Г. [...] Михайло, сел., помер у 1932 р., свід. Саєнко Л.П. [...] Настя, сел., померла в 1933 р., свід. Саєнко Л.П. [...] Олена, сел., померла в 1933 р., свід. Саєнко Л.П.
[...] Поліна, сел., померла в 1933 р., свід. Саєнко Л.П. Артюшенко Андрій, сел., помер у 1933 р., свід. Андра Є.І. Артюшенко Микола, сел., помер у 1932 р., свід. Андра Є.І. Бойко Сидір, сел., помер у 1933 р., свід. Андра Є.І.
Бойко, сім’я із 7 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Андра Є.І. Горобченко, сім’я з 8 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Ростроста Т.Г. Косенко Іван Степанович, сел., помер у 1933 р., свід. Ростроста Т.Г.
523
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Косенко Марія Петрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ростроста Т.Г. Мотора, сім’я з 2 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Саєнко Л.П. Приходько Павло, сел., помер у 1932 р., свід. Андра Є.І. Приходько Павло, сел., помер у 1933 р., свід. Андра Є.І. Ростроста Григорій Васильович, сел., помер у 1933 р., свід. Ростроста Т.Г.
Ростроста Олександра Григорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ростроста Т.Г. Ростроста Федір Григорович, сел., помер у 1933 р., свід. Ростроста Т.Г. Рудоман Петро Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Андра Є.І. Саєнко Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Саєнко Л.П. Саєнко Катерина, сел., померла в 1932 р., свід. Саєнко Л.П.
Саєнко Петро Михайлович, сел., помер у 1933 р., свід. Саєнко Л.П. Саєнко Петро, сел., помер у 1933 р., свід. Саєнко Л.П. Саєнко Тетяна, сел., померла в 1933 р., свід. Саєнко Л.П. Сліпченко, сім’я з 2 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Андра Є.І.
с . В еселівка Чеберячко Наталія, сел., померла в 1933 р., свід. Берест Д.Є.
с . Журавка Мартиролог по с.Журавка складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...], жін., сел., померла в 1932 р., свід. Лукаш Є.З. [...], чол., сел., помер у 1933 р., свід. Лукаш Є.З.
Косаренко Катерина Гаврилівна, сел., померла в 1933 р., свід. Буц Н.І.
Косаренко Марія Гаврилівна, сел., померла в 1932 р., свід. Буц Н.І. Лукаш Єфим, сел., помер у 1933 р., свід. Лукаш Є.З.
Великов і л ь м і в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . В еликі В ільми У червні 1920 р. створено комнезам, згодом – сільгоспартіль "Радсело". У 1930 р. селяни організували колгосп ім. Сталіна. Мартиролог по с.Великі Вільми складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...], 4 жінки, сел., померли в 1933 р., свід. Лукаш Г.В. [...], 4 особи, сел., померли в 1933 р., свід. Бойко П.Л. [...], 9 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Лобас Т.Я. Гадюченко Василь Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Бойко П.Л. Гадюченко Іван Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Бойко П.Л. Гадюченко Іван Олексійович, сел., помер у 1932 р., свід. Бойко П.Л. Гадюченко Ірина Улянівна, сел., померла в 1933 р., свід. Бойко П.Л. Гадюченко Олександр Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Бойко П.Л.
Гадюченко Федір Улянович, сел., помер у 1933 р., свід. Бойко П.Л. Гончаров Михайло Федорович, сел., помер у 1932 р., свід. Лукаш Г.В. Деменко Іван Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Лукаш Г.В. Кунакова Парасковія Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Лукаш Г.В. Лобас Іван Григорович, сел., помер у 1933 р., свід. Лобас Т.Я. Лобас Петро Григорович, сел., помер у 1933 р., свід. Лобас Т.Я. Недайхліб Василь Михайлович, сел., помер у 1933 р., свід. Бойко П.Л.
Недайхліб Наталія Іванівна, сел., померла в 1932 р., свід. Бойко П.Л. Недайхліб Олександра Михайлівна, сел., померла в 1933 р., свід. Лобас Т.Я. Прокопенко Іван Андрійович, сел., помер у 1932 р., свід. Лукаш Г.В. Прокопенко Сергій Андрійович, сел., помер у 1933 р., свід. Лукаш Г.В. Ревель Григорій Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Лукаш Г.В. Ревель Олена Кирилівна, сел., померла в 1932 р., свід. Лобас Т.Я. Семенков […], помер у 1933 р., свід. Бойко П.Л.
с . Г рицаківка (знято з реєстрації) Мартиролог по с.Грицаківка складено за свідченнями Г.М.Прокопенко. [...] Андрій, сел., помер у 1933 р. [...] Іван, сел., помер у 1933 р.
524
[...] Никанор, сел., помер у 1933 р. [...], 3 особи, сел., померли в 1933 р.
[...], 5 дітей, сел., померли в 1933 р. Грищенко, сім’я з 2 осіб, сел., померли в 1933 р.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Дубинські, сім’я з 2 осіб, сел., померли в 1933 р.
Михно, сім’я із 7 осіб, сел., померли в 1932 р.
с . С имонівка Мартиролог по с.Симонівка складено за свідченнями П.Ю.Тютюнник. [...] Ірина, сел., померла в 1933 р. [...] Настя, сел., померла в 1933 р. [...] Олександр, сел., помер у 1933 р. [...] Федір, сел., помер у 1933 р.
[...] Феодосія, сел., померла в 1933 р. [...], 5 осіб, сел., померли в 1933 р. Гадюченко, сім’я із 7 осіб, сел., померли в 1933 р. Никонець Іван, сел., помер у 1933 р.
Никонець, сім’я з 2 осіб, сел., померли в 1933 р. Христенко Ірина Семенівна, сел., померла в 1933 р.
Велико ч ерне ч ч и н с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Велика Чернеччина У 1925 р. у складі Великочернеччинської сільської ради були села Велика Чернеччина (4589 чол.), Вільшанки (259 чол.), хутори Зацарний (139 чол.), Постольний (32 чол.), Карабинський (32 чол.). Перша артіль створена в 1929 р., до неї увійшло 18 господарств. Першим керівником артілі був Т.О. Недбайло. Влада, використовуючи репресивні заходи, на квітень 1931 р. об’єднала в колгосп 75% господарств. Його очолив І.М. Кульомін. Під час колективізації розкуркулено 24 сім’ї. У 1929 р. створено артіль кустарів-деревообробників, яка згодом дістала назву "Перемога". Мартиролог по с.Велика Чернеччина складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...], 3 жінки, сел., померли в 1933 р., свід. Литвиненко В.П. [...], 5 чоловіків, сел., померли в 1933 р., Василенко О.К.
[...], 9 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Постольна М.С. Помазан, сім’я з 3 осіб, сел., померли в 1933 р.Савченко М.П.
Чопкови, сім’я з 5 осіб, сел., померли в 1933 р.,свід. Колісниченко О.Ю.
Верхньо с ир о в а т с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Верхня Сироватка У 1928 р. організовано першу сільськогосподарську артіль "Труд" з 40 га землі (голова – Степан Іванович Литюга), у 1929 р. – комуну, яку в 1930 р. реорганізовано на ТСОЗ. Пізніше з нього утворилися 7 сільськогосподарських артілей ("Комсомолець України", "8 Березня", "Червона Армія", ім. Тельмана, ім. Сталіна, "Перше травня"). Першими головами були А.Я.Лютий, О.М.Голуб, Г.Ф.Семенов, Я.Суботін. Мартиролог по с.Верхня Сироватка складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...] Аврам, сел., помер у 1933 р., свід. Придатко Є.П. [...] Степан, сел., помер у 1933 р., свід. Коробка Г.І.
[...], 2 жінки, сел., померли в 1933 р., свід. Вишня Т.В. [...], 2 особи, сел., померли в 1933 р., свід. Супрун О.К.
[...], 2 чоловіки, сел., померли в 1932 р., Вишня Т.В. [...], 8 дітей, сел., померли в 1932 р., свід. Коробка Г.І.
с . Залізняк У 1920-ті роки в селі працював паровий млин, два цегельні заводи. У 1929 р. почали організовувати колгоспи. Спочатку було 4, у 1931 р. вони об’єдналися в один – ім. Ворошилова. [...], 2 жінки, сел., померли в 1933 р., свід. Оловаренко М.С.
с. Новоселиця [...], 2 чоловіки, сел., померли в 1933 р., свід. Денисенко Т.Я.
525
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ Кек и н с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . К екине
Мартиролог по с.Кекине складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...], 11 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Будьонна К.С.
[...] сім’я з 5 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Заріцька В.Л.
Кия н и ц ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . К орчаківка [...], 2 особи, сел., померли в 1933 р., свід. Бровко М.І.
Кіндр а т і в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . К індратівка Перша сільськогосподарська артіль ім. Карла Лібкнехта створена в 1920 р. Мартиролог по с.Кіндратівка складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...], 2 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Торяник Г.І.
[...], 8 осіб, сел., померли в 1932 р., свід. Гапієнко М.Ф.
[...], 5 чоловіків, сел., померли в 1933 р., свід. Щербакова В.В.
с. Костянтинівка Мартиролог по с.Костянтинівка складено за свідченнями В.І.Дягкової. [...], 2 жінки, сел., померли в 1933 р. Архипова Ксенія, сел., померла в 1933 р. Архипова Мотрона, сел., померла в 1932 р. Баранов Семен Григорович, сел., помер у 1933 р. Баранова Світлана, сел., померла в 1933 р. Гурков Степан, сел., помер у 1933 р. Гуркова Марія, сел., померла в 1933 р. Гуркова Мотрона, сел., померла в 1933 р. Дячков Михайло Романович, сел., помер у 1932 р. Дячков Семен Романович, сел., помер у 1933 р.
Дячкова Наталія Романівна, сел., померла в 1933 р. Єрмакова Ганна Єгорівна, сел., померла в 1933 р. Катькалова Олександра, сел., померла в 1932 р. Лук’янов Феодосій, сел., помер у 1933 р. Лук’янова Марія Євгенівна, сел., померла в 1933 р. Лук’янова Палажка Дмитрівна, сел., померла в 1933 р. Петрова Світлана, сел., померла в 1933 р. Степанова Марія, сел., померла в 1933 р. Таранін Андрій Іванович, сел., помер у 1933 р. Таранін Михайло Іванович, сел., помер у 1932 р.
Таранін Павло Іванович, сел., помер у 1933 р. Таранін Семен Іванович, сел., помер у 1933 р. Тараніна Ганна Іванівна, сел., померла в 1933 р. Тараніна Ксенія Павлівна, сел., померла в 1932 р. Тюленева Олександра Петрівна, сел., померла в 1933 р. Чижов Артем Іванович, сел., помер у 1933 р. Чижов Йосип Архипович, сел., помер у 1933 р. Чижова Ганна Архипівна, сел., померла в 1933 р.
с . Л енінське Мартиролог по с.Ленінське складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...], 4 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Денищенко Н.Ф.
[...], 10 жінок, сел., померли в 1932 р., свід. Зякун Л.М.
[...], 5 чоловіків, сел., померли в 1933 р., свід. Кириченко П.О.
Косів щ и н с ь к а с і л ь с ь к а р а д а Головою Косівщинської сільради в 1925 р. було обрано Миколу Гнатовича Щебетенка. Комітет незаможних селян у 1932 р. очолював Прокіп Михайлович Потапенко, секретар – Іван Прокопович Абрамов. До складу комітету увійшло 66 чол. Згодом утворилися чотири артілі: "15 років РСЧА" (с. Косівщина, с. Кононенкове, с. Гайок), "Перше Травня" (с. Малі Вільми, с. Закумське, с. Запорозьке, с. Скидани), "Радянське село" (с. Криничне, с. Чернецьке, с. Спесивське), ім. Кагановича (с. Липів Яр, с. Надточієве).
526
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ с . К ононенкове Мартиролог по с.Кононенкове складено за свідченнями П.І.Хвостенко. Руденко Іван Онисимович, сел., помер у 1933 р.
Руденко Павло Онисимович, сел., помер у 1932 р.
Тищенко Семен Петрович, сел., помер у 1933 р.
с. Косівщина [...], чол., сел., помер у 1933 р., свід. Резнікова (Потапешкова) Г.Т.
с. Надточієве Мартиролог по с.Надточієве складено за свідченнями очевидців Голодомору. Багатенко Катерина Миколаївна, сел., померла в 1933 р., свід. Багатенко В.Ф. Багатенко Марія Федорівна, сел., померла в 1932 р., свід. Багатенко В.Ф. Багатенко Никифор Федорович, сел., помер у 1933 р., свід. Багатенко В.Ф. Багатенко Харитина Федорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Багатенко В.Ф. Банькодуд Василь, сел., помер у 1933 р., свід. Полюлях М.І. Банькодуд Галина, сел., померла в 1933 р., свід. Полюлях М.І. Банькодуд Єлизавета, сел., померла в 1932 р., свід. Полюлях М.І.
Банькодуд Єлизавета, сел., померла в 1933 р., свід. Полюлях М.І. Банькодуд Олександр, сел., помер у 1933 р., свід. Полюлях М.І. Гладченко Параска, сел., померла в 1932 р., свід. Пушкар К.М. Гладченко, 2 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Пушкар К.М. Іваненко, сім’я з 2 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Багатенко В.Ф. Копєйчик [...], сел., померла в 1932 р., свід. Багатенко В.Ф. Копєйчик Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Багатенко В.Ф.
Попів Дмитро, сел., помер у 1933 р., свід. Полюлях М.І. Попів Катерина, сел., померла в 1932 р., свід. Полюлях М.І. Попів Надія, сел., померла в 1933 р., свід. Полюлях М.І. Пушкар Андрій Мусійович, сел., помер у 1933 р., свід. Пушкар К.М. Пушкар Іван Павлович, сел., помер у 1933 р., свід. Пушкар К.М. Пушкар, 5 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Пушкар К.М. Стовбун Федір, сел., помер у 1933 р., свід. Полюлях М.І. Стовбун, сім’я з 3 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Полюлях М.І.
Кровнен с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . К ровне Перше колективне господарство ТСОЗ "Червона зірка" засновано в 1926 р.,у 1930 р. перейменовано на колгосп "Гігант", пізніше – ім. Калініна. Перший голова колгоспу – Григорій Михайлович Шевченко (з 1926 до 1937 р.). Мартиролог по с.Кровне складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...], 2 дітей, сел., померли в 1932 р., свід. Лопатко К.П. [...], жін., сел., померла в 1933 р., свід. Лопатко К.П. Антошенко Наталія, сел., померла в 1932 р., свід. Бурда В.М. Білокур Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Бурда В.М. Білокур Микола, сел., помер у 1933 р., свід. Бурда В.М. Білокур Ніна, сел., померла в 1933 р., свід. Бурда В.М. Загорулько Дмитро, сел., помер у 1932 р., свід. Лопатко К.П.
Загорулько Кузьма, сел., помер у 1933 р., свід. Лопатко К.П. Каменський Петро Дмитрович, сел., помер у 1933 р., свід. Лопатко К.П. Кубареви, сім’я з 2 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Саєнко А.А. Лісовиченко Марія Степанівна, сел., померла в 1933 р., свід. Саєнко А.А. Люлькови, сім’я з 2 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Саєнко А.А. Михайлов Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Бурда В.М.
Михайлов Микола, сел., помер у 1933 р., свід. Бурда В.М. Михайлов Федір, сел., помер у 1933 р., свід. Бурда В.М. Тосикови, сім’я з 4 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Саєнко А.А. Чернишов Матвій, сел., помер у 1933 р., свід. Саєнко А.А. Чернишова Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Саєнко А.А. Черняк, сім’я з 12 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Саєнко А.А.
527
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ с . Р уднівка
Мартиролог по с.Руднівка складено за свідченнями очевидців Голодомору. Кулагін Іван Макарович, сел., помер у 1932 р., свід. Куриленко П.М. Река Євдокія Микитівна, сел., померла в 1933 р., свід. Куриленко П.М.
[...], 3 чоловіки, сел., померли в 1933 р., свід. Янченко М.Я. Балим Лукерія, сел., померла в 1933 р., свід. Куриленко П.М.
Река Катерина Микитівна, сел., померла в 1933 р., свід. Янченко М.Я. Саєнко Михайло Якимович, сел., помер у 1932 р., свід. Янченко М.Я.
Мико л а ї в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с. М иколаївка У 1924 р. створена комуна "Маяк соціалізму" на чолі з А.Л. Симоненком, у 1929 р. – колгосп "Вперед". Першим його головою був Трохим Михайлович Прокопенко. У колгоспі на той час нараховувалося 442 двори. Крім того, на базі комуни був створений ще один колгосп – ім. Кагановича, до якого входило 79 дворів і 532 га землі. Мартиролог по с.Миколаівка складено за свідченнями очевидців Голодомору. Красуля Лідія Пилипівна, Ніколаєнко Євдокія, сел., [...] Андрій, сел., помер у сел., померла в 1933 р., свід. померла в 1933 р., свід. 1933 р., свід. Ворожченко А.Д. Ворожченко А.Д. Лисенко М.І. [...], 2 чоловіки, сел., Красуля Марія Кіндратівна, Ніколаєнко Іван, сел., помер померли в 1932 р., свід. сел., померла в 1933 р., свід. у 1933 р., свід. Лисенко М.І. Ворожченко А.Д. Ворожченко А.Д. Ніколаєнко Катерина, сел., Білокур Микола Андрійович, Красуля Мотрона померла в 1932 р., свід. сел., помер у 1932 р., свід. Кіндратівна, сел., померла в Лисенко М.І. Ворожченко А.Д. 1932 р., свід. Ворожченко А.Д. Ніколаєнко Мусій Вода Микола, сел., помер у Красуля Олександр Григорович, сел., помер у 1933 р., свід. Ворожченко А.Д. Кіндратович, сел., помер у 1933 р., свід. Лисенко М.І. Вода Яків, сел., помер у 1933 1933 р., свід. Ворожченко А.Д. Романченко Олександра р., свід. Ворожченко А.Д. Красуля Федір Кіндратович, Вікторівна, сел., померла в Журило, сім’я з 2 осіб, сел., помер у 1933 р., свід. 1933 р., свід. Лисенко М.І. сел., померли в 1933 р., свід. Ворожченко А.Д. Шевцов [...], сел., помер у Лисенко М.І. Лівецькі, сім’я із 7 осіб, 1933 р., свід. Ворожченко А.Д. Ковтун [...], сел., помер у сел., померли в 1933 р., свід. Шевцова Марія, сел., 1933 р., свід. Лисенко М.І. Лисенко М.І. померла в 1932 р., свід. Красуля Діна Пилипівна, Матвієнко [...], сел., Ворожченко А.Д. сел., померла в 1933 р., свід. помер(ла) у 1933 р., свід. Шевцова Олександра, сел., Ворожченко А.Д. Лисенко М.І. померла в 1933 р., свід. Красуля Євген Пилипович, Ніколаєнко Володимир, Ворожченко А.Д. сел., помер у 1932 р., свід. сел., помер у 1933 р., свід. Шевцова Степанида, сел., Ворожченко А.Д. Лисенко М.І. померла в 1933 р., свід. Красуля Іван Кіндратович, Ворожченко А.Д. сел., помер у 1933 р., свід. Ворожченко А.Д.
с . С паське Мартиролог по с.Спаське складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...] Федір, сел., помер у 1933 р., свід. Скорик Є.І. [...], жін., сел., померла в 1933 р., свід. Скорик Є.І. Бідненко [...], сел., помер(ла) у 1932 р., свід. Іванченко Ф.Д. Гаряча Ольга, сел., померла в 1933 р., свід. Іванченко Ф.Д. Іванченко Андрій, сел., помер у 1932 р., свід. Іванченко Ф.Д. Красуля Микола, сел., помер у 1933 р., свід. Скорик Є.І.
528
Красуля, 2 дівчинки, селянки, померли в 1933 р., свід. Скорик Є.І. Кузнецов Микита, сел., помер у 1933 р., свід. Скорик Є.І. Кулаков Федір Михайлович, сел., помер у 1933 р., свід. Скорик Є.І. Мастюк Іван Павлович, сел., помер у 1932 р., свід. Іванченко Ф.Д. Мастюк Михайло Павлович, сел., помер у 1933 р., свід. Іванченко Ф.Д.
Мастюк Наталія, сел., померла в 1933 р., свід. Іванченко Ф.Д. Мастюк Павло, сел., помер у 1933 р., свід. Іванченко Ф.Д. Мастюк Федір Павлович, сел., помер у 1933 р., свід. Іванченко Ф.Д. Могиленко Ганна, сел., померла в 1932 р., свід. Скорик Є.І. Могиленко Григорій, сел., помер у 1933 р., свід. Скорик Є.І.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Могиленко Микола, сел., помер у 1933 р., свід. Скорик Є.І. Могиленко Михайло Миколайович, сел., помер у 1933 р., свід. Скорик Є.І. Могиленко Федір Миколайович, сел., помер у 1933 р., свід. Скорик Є.І.
Несмашна Онисія, сел., померла в 1932 р., свід. Іванченко Ф.Д. Несмашна Поліна, сел., померла в 1933 р., свід. Іванченко Ф.Д. Несмашний Василь, сел., помер у 1933 р., свід. Іванченко Ф.Д.
Несмашний Мартин, сел., помер у 1933 р., свід. Іванченко Ф.Д. Несмашний Степан, сел., помер у 1932 р., свід. Іванченко Ф.Д. Папуша Василь, сел., помер у 1933 р., свід. Скорик Є.І. Тимошенко [...], сел., помер(ла) у 1933 р., свід. Скорик Є.І.
Могриц ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . М огриця У 1930-х роках створено три колгоспи: "Червоний степ", "Ударник", "XVIII партз'їзд". 24 листопада 2007 р. за ініціативою голови сільської ради за кошти спонсорів до 75-ї річниці Голодомору на місцевому кладовищі встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. Мартиролог по с.Могриця складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...] Андрій, сел., помер у 1933 р., свід. Баришок А.Ф. [...] Анюта, сел., померла в 1932 р., свід. Баришок А.Ф. [...] Григорій, сел., помер у 1933 р., свід. Левенець Г.А. [...] Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Баришок А.Ф. [...] Марія, сел., померла в 1932 р., свід. Баришок А.Ф. [...] Мусій, сел., помер у 1933 р., свід. Баришок А.Ф. [...] Настя, сел., померла в 1933 р., свід. Левенець Г.А. [...] Одарка, сел., померла в 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. [...] Петро, сел., помер у 1932 р., свід. Баришок А.Ф. [...] Петро, сел., помер у 1933 р., свід. Баришок А.Ф. [...] Юрій, сел., помер у 1933 р., свід. Баришок А.Ф. [...], 2 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Левенець Г.А. [...], 3 чоловіки, сел., померли в 1932 р., свід. Левенець Г.А. [...], 5 осіб, сел., померли в 1932 р., свід. Баришок А.Ф. [...], жін., сел., померла в 1932 р., свід. Крамаренко Г.О. Артеменко Володимир, сел., помер у 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Артеменко Семен, сел., помер у 1932 р., свід. Баришок А.Ф. Артеменко Яків, сел., помер у 1932 р., свід. Баришок А.Ф. Артюшенко Антон Гаврилович, сел., помер у 1933 р., свід. Крамаренко Г.О.
Артюшенко Семен, сел., помер у 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. Буливуха Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. Буливуха Мусій, сел., помер у 1932 р., свід. Крамаренко Г.О. Ващенко Єфросинія, сел., померла в 1933 р., свід. Левенець Г.А. Ващенко Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Левенець Г.А. Ващенко Олександр, сел., помер у 1932 р., свід. Левенець Г.А. Ващенко Петро, сел., помер у 1933 р., свід. Левенець Г.А. Голуб Ганна Миколаївна, сел., померла в 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Голуб Іван Миколайович, сел., помер у 1932 р., свід. Баришок А.Ф. Голуб Ігнат Микитович, сел., помер у 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Голуб Карпо, сел., помер у 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Гольченко Віктор Іванович, сел., помер у 1932 р., свід. Крамаренко Г.О. Гольченко Олексій Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. Горбатенко Анастасія Петрівна, сел., померла в 1932 р., свід. Крамаренко Г.О. Горбатенко Андрій Йосипович, сел., помер у 1933 р., свід. Крамаренко Г.О.
Горбатенко Григорій Йосипович, сел., помер у 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. Горбатенко Іван Якимович, сел., помер у 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. Горбатенко Федір Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. Горобець Ганна, сел., померла в 1932 р., свід. Баришок А.Ф. Горобець Кузьма, сел., помер у 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Горобець Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Горобець Олексій, сел., помер у 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Горобець Семен, сел., помер у 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Денисенко Антоніна Трохимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Левенець Г.А. Денисенко Архип Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Левенець Г.А. Денисенко Ганна Трохимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Левенець Г.А. Денисенко Глафіра, сел., померла в 1933 р., свід. Левенець Г.А. Денисенко Марія Трохимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Левенець Г.А. Денисенко Степанида, сел., померла в 1932 р., свід. Левенець Г.А.
529
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Денисенко Трохим Пилипович, сел., помер у 1933 р., свід. Левенець Г.А. Ізюменко Парасковія Йосипівна, сел., померла в 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Іллющенко Василь Федорович, сел., помер у 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Іллющенко Іван Федорович, сел., помер у 1932 р., свід. Баришок А.Ф. Іллющенко Лідія Федорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Іллющенко Марія Федорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Кирієнко Віра, сел., померла в 1933 р., свід. Левенець Г.А. Колесник Варвара, сел., померла в 1933 р., свід. Левенець Г.А. Колесник Гаврило Йосипович, сел., помер у 1933 р., свід. Левенець Г.А. Колесник Йосип, сел., помер у 1933 р., свід. Левенець Г.А. Колесник Олександр, сел., помер у 1933 р., свід. Левенець Г.А. Колесник Параска, сел., померла в 1933 р., свід. Левенець Г.А. Колесник Степан, сел., помер у 1933 р., свід. Левенець Г.А. Колесник Тетяна, сел., померла в 1933 р., свід. Левенець Г.А. Колеснк Марфа, сел., померла в 1933 р., свід. Левенець Г.А. Крамаренко Василь Олександрович, сел., помер у 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. Крамаренко Ганна Олександрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. Крамаренко Юхим Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Крамаренко Г.О.
Крамаренко Яків Олександрович, сел., помер у 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. Лебеденко Гнат Павлович, сел., помер у 1932 р., свід. Баришок А.Ф. Лебеденко Іван Гнатович, сел., помер у 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Лебеденко Катерина Гнатівна, сел., померла в 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Лебеденко Мотрона Петрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Левенець Кіндрат Степанович, сел., помер у 1932 р., свід. Левенець Г.А. Левенець Левко Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Левенець Г.А. Левенець Меланія Кіндратівна, сел., померла в 1933 р., свід. Левенець Г.А. Левенець Тарас Кіндратович, сел., помер у 1933 р., свід. Левенець Г.А. Лиховид Карпо, сел., помер у 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. Лиховид Марфа Карпівна, сел., померла в 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. Лиховид Михайло Степанович, сел., помер у 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. Лиховид Таїсія Петрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. Лиховид Федір Юхимович, сел., помер у 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. Лушпа Йосип, сел., помер у 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Микитченко Парасковія, сел., померла в 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Минюхи, сім’я з 3 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Назаренко Іван Прокопович, сел., помер у 1933 р., свід. Левенець Г.А.
Назаренко Марія Якимівна, сел., померла в 1932 р., свід. Левенець Г.А. Нишпоренко Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. Нишпоренко Свирид, сел., помер у 1932 р., свід. Крамаренко Г.О. Огієнко Тарас, сел., помер у 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. Петрушка Кіндрат, сел., помер у1933 р., свід. Баришок А.Ф. Петрушка Лідія, сел., померла в 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Петрушка Марія Кузьмівна, сел., померла в 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Сидоренко Іван Петрович, сел., помер у 1932 р., свід. Левенець Г.А. Сиротенко [...], сел., померла в 1933 р., свід. Левенець Г.А. Сиротенко Ганна Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Левенець Г.А. Сиротенко Петро, сел., помер у 1933 р., свід. Левенець Г.А. Сміянов [...], сел., помер у 1932 р., свід. Крамаренко Г.О. Сміянова [...], сел., померла в 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. Цвіль Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Крамаренко Г.О. Шаповал Артем Андрійович, сел., помер у 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Шаповал Григорій, сел., помер у 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Шаповал Іван Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Баришок А.Ф. Шаповал Іван, сел., помер у 1932 р., свід. Баришок А.Ф. Шаповал Олександра Савівна, сел., померла в 1933 р., свід. Баришок А.Ф.
Нижньо с и р о в а т с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с. Н иж ня С ироватка На початку 1923 р. організована перша сільськогосподарська артіль "Селянин – трудівник" на чолі з Петром Мусійовичем Оношком. У 1930-ті роки на території села розташовувалася контора Низівської МТС, що мала понад 20 тракторів і обслуговувала Нижню Сироватку, Великий Бобрик, Верхню Сироватку, Токарі, Малий Вистороп, Новоселицю, Червоне Село. У 1932 р. товариство реорганізовано в три колгоспи. Першими головами були Олексій Негрієв, Петро Оношко, Яків Хоменко.
530
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ За переписом 17 грудня 1926 р. у селі мешкало 13 692 чол., із них жінок – 6978. Діяло дві сільради. До першої входили: Нижня Сироватка (північна), залізнична станція "Сироватка", 10 залізничних будок, водокачка при станції, станція "Гребениківка" з роз'їздом, хутори Градське, Карпенків, Кирасирщина (Батурці), Крупець, Макухівщина, Малярів (Левченків), Писарівщина, Сафонів, Шаблин (Коваленків), Дзержинське. До другої – Нижня Сироватка (південна), хутір Бездідьків. На території обох сільрад мешкало 14466 чол. 24 листопада 2006 р. за участю місцевого осередку УНП, сільської ради та громади на місцевому кладовищі відкрито пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932– 1933 років. Мартиролог по с.Нижня Сироватка складено за свідченнями очевидців Голодомору. Бабич Хома, сел., помер у 1933 р., свід. Крикун І.Й. Безпальча Наталія, сел., померла в 1933 р., свід. Крикун І.Й. Безпальчі, сім’я з 4 осіб, сел., померли в 1932 р., свід. Крикун І.Й. Головань Митрофан Тимофійович, сел., помер у 1933 р., свід. Крикун І.Й. Головань Тетяна, сел., померла в 1933 р., свід. Крикун І.Й. Гриненко Григорій Васильович, сел., помер у 1933 р., свід. Новак М.Ф. Гриненко Мотрона Григорівна, сел., померла в 1932 р., свід. Новак М.Ф. Гриненко Парасковія Терентіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Новак М.Ф. Губар Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Ткач М.І. Губар Сергій, сел., помер у 1932 р., свід. Ткач М.І. Губарі, 4 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Ткач М.І. Журба Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Ткач М.І. Закорко Анастасія, сел., померла в 1933 р., свід. Крикун І.Й. Закорко Антон, сел., помер у 1933 р., свід. Крикун І.Й. Закорко Григорій, сел., помер у 1933 р., свід. Крикун І.Й. Закорко Євдокія, сел., померла в 1932 р., свід. Крикун І.Й. Закорко Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Крикун І.Й. Закорко Марфа, сел., померла в 1933 р., свід. Крикун І.Й. Закорко Наталія Романівна, сел., померла в 1933 р., свід. Крикун І.Й. Закорко Олександра Романівна, 1921 р.н., сел.,
померла в 1933 р., свід. Крикун І.Й. Закорко Тимофій, сел., помер у 1933 р., свід. Крикун І.Й. Золотарьов Петро Сергійович, сел., помер у 1933 р., свід. Новак М.Ф. Іватько Іларіон Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Новак М.Ф. Іватько Павло Мусійович, сел., помер у 1932 р., свід. Новак М.Ф. Іватько Уляна, сел., померла в 1933 р., свід. Новак М.Ф. Карпенко Юхим, сел., помер у 1933 р., свід. Ткач М.І. Коломієць Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Ткач М.І. Коломієць Порфир Архипович, сел., помер у 1933 р., свід. Ткач М.І. Кононенко Марко Корнійович, сел., помер у 1932 р., свід. Ткач М.І. Коротенко Анастасія, сел., померла в 1933 р., свід. Новак М.Ф. Коротенко Віра, сел., померла в 1933 р., свід. Новак М.Ф. Коротенко Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Новак М.Ф. Коротенко Марфа, сел., померла в 1933 р., свід. Новак М.Ф. Коротенко Микола, сел., помер у 1932 р., свід. Новак М.Ф. Коротенко Микола, сел., помер у 1933 р., свід. Новак М.Ф. Коротенко Михайло, сел., помер у 1933 р., свід. Новак М.Ф. Коротенко Олександр, сел., помер у 1932 р., свід. Новак М.Ф. Коротенко Олімпіада, сел., померла в 1933 р., свід. Новак М.Ф.
Коротенко Федір, сел., помер у 1933 р., свід. Новак М.Ф. Кривошей Кіндрат Павлович, сел., помер у 1933 р., свід. Ткач М.І. Крикун Василь Йосипович, сел., помер у 1933 р., свід. Крикун І.Й. Крикун Йосип Данилович, сел., помер у 1933 р., свід. Крикун І.Й. Крикун, сім’я з 6 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Крикун І.Й. Литвин Микола Іванович, сел., помер у 1932 р., свід. Ткач М.І. Надточій Григорій, сел., помер у 1933 р., свід. Ткач М.І. Надточій Євдокія, сел., померла в 1933 р., свід. Ткач М.І. Надточій Мотрона, сел., померла в 1932 р., свід. Ткач М.І. Наривон Андрій, сел., помер у 1933 р., свід. Новак М.Ф. Наривон Федір, сел., помер у 1933 р., свід. Новак М.Ф. Оношко Микола, сел., помер у 1932 р., свід. Новак М.Ф. Оношко Олександр, сел., помер у 1933 р., свід. Новак М.Ф. Оношко Софія, сел., померла в 1933 р., свід. Новак М.Ф. Оношко Тетяна, сел., померла в 1933 р., свід. Новак М.Ф. Петренко Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Крикун І.Й. Петренко Павло, сел., помер у 1933 р., свід. Крикун І.Й. Петренко Федір, сел., помер у 1932 р., свід. Крикун І.Й. Проценко Євдокія, сел., померла в 1932 р., свід. Крикун І.Й.
531
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Проценко Тимофій, сел., помер у 1933 р., свід. Крикун І.Й. Пташник Ганна, сел., померла в 1933 р., свід. Ткач М.І. Пташник Дар’я, сел., померла в 1933 р., свід. Ткач М.І. Пташник Іван, сел., помер у 1932 р., свід. Ткач М.І. Пташник Лука, сел., помер у 1933 р., свід. Ткач М.І. Пташник Лукія, сел., померла в 1933 р., свід. Ткач М.І. Пташник Степан, сел., помер у 1933 р., свід. Ткач М.І.
Пташник, сім’я з 5 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Ткач М.І. Рибалка Уляна Зіновіївна, сел., померла в 1932 р., свід. Новак М.Ф. Рубаник Дмитро Зіновійович, сел., помер у 1933 р., свід. Новак М.Ф. Синяговська Галина Костянтинівна, сел., померла в 1933 р., свід. Новак М.Ф. Скоробагатько Анастасія Микитівна, сел., померла в 1933 р., свід. Новак М.Ф. Скоробагатько Євграф Никодимович, сел., помер у 1933 р., свід. Новак М.Ф.
Скоробагатько Петро Євграфович, сел., помер у 1933 р., свід. Новак М.Ф. Ткаченко, сім’я з 2 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Крикун І.Й. Шоломій Меланія, сел., померла в 1932 р., свід. Крикун І.Й. Шоломій Павло Мусійович, сел., помер у 1933 р., свід. Крикун І.Й. Ярмоленко [...], сел., померла в 1933 р., свід. Ткач М.І. Ярмоленко Федір, сел., помер у 1932 р., свід. Ткач М.І.
Новосу х а н і в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Н овосуханівка У жовтні 2003 р. з ініціативи місцевої громади на цвинтарі відкрито пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. Мартиролог по с.Новосуханівка складено за свідченнями очевидців Голодомору. Андрієнко Меланія, сел., померла в 1933 р., свід. Радченко М.П. Афанасенко, сім’я з 3 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Радченко М.П. Бойко Микола, сел., помер у 1933 р., свід. Радченко М.П. Валовенко, сім’я з 2 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Радченко М.П. Валовенко, сім’я з 3 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Радченко М.П. Востоцька Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Хріняка Ф.В. Востоцькі, 2 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Хріняка Ф.В. Галаздра Трохим, сел., помер у 1933 р., свід. Хріняка Ф.В. Гончаренко Левко, сел., помер у 1933 р., свід. Хріняка Ф.В. Гончаренко Наталія, сел., померла в 1933 р., свід. Хріняка Ф.В. Дяченко Аврам, сел., помер у 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Дяченко Василина, сел., померла в 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Дяченко Ганна, сел., померла в 1933 р., свід. Яковенко П.Ф.
532
Дяченко Євгенія, сел., померла в 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Дяченко Лесь, сел., помер у 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Дяченко Олена, сел., померла в 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Дяченко Петро, сел., помер у 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Дяченко Тимофій, сел., помер у 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Дяченко Трохим, сел., помер у 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Живодьор Захар, сел., помер у 1933 р., свід. Радченко М.П. Закалюжна Анастасія Петрівна, сел., померла в 1932 р., свід. Радченко М.П. Закалюжний [...], сел., помер у 1933 р., свід. Радченко М.П. Закалюжний Петро Григорович, сел., помер у 1933 р., свід. Радченко М.П. Закалюжний Петро Петрович, сел., помер у 1932 р., свід. Радченко М.П. Закутайло Клим Федорович, сел., помер у 1933 р., свід. Хріняка Ф.В. Закутайло Мотрона Климівна, сел., померла в 1933 р., свід. Хріняка Ф.В.
Закутайло Олександр Климович, сел., помер у 1933 р., свід. Хріняка Ф.В. Закутайло Параска, сел., померла в 1932 р., свід. Хріняка Ф.В. Закутайло, сім’я з 2 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Хріняка Ф.В. Закутайло, сім’я з 3 осіб, сел. померли в 1933 р., свід. Радченко М.П. Кобзаренко [...], сел., помер у 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Коваленко Гнат Онисимович, сел., помер у 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Коваленко Федора Свиридівна, сел., померла в 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Козачок Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Козенко Петро, сел., помер у 1932 р., свід. Яковенко П.Ф. Козенко Феодосій, сел., помер у 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Котенко Микита, сел., помер у 1933 р., свід. Радченко М.П. Кравченко Іван Володимирович, сел., помер у 1933 р., свід. Радченко М.П. Кутова Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Радченко М.П. Кутовий Василь, сел., помер у 1933 р., свід. Радченко М.П.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Лобода Ольга, сел., померла в 1933 р., свід. Хріняка Ф.В. Максименко Марія Несторівна, сел., померла в 1932 р., свід. Хріняка Ф.В. Максименко Павло Никифорович, сел., помер у 1933 р., свід. Хріняка Ф.В. Максименко, 3 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Хріняка Ф.В. Маяка Ганна, сел., померла в 1933 р., свід. Хріняка Ф.В. Міщенко Антон, сел., помер у 1932 р., свід. Яковенко П.Ф. Міщенко Нестор Давидович, сел., помер у 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Міщенко Устина Іларіонівна, сел., померла в 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Міщенко, сім’я з 3 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Мурикіни, сім’я з 4 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Овчарови, сім’я з 4 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Радченко М.П. Піскун Григорій, сел., помер у 1932 р., свід. Радченко М.П. Радько Мартин, сел., помер у 1933 р., свід. Радченко М.П. Романенко Іван Павлович, сел., помер у 1933 р., свід. Хріняка Ф.В.
Романенко Іван Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Хріняка Ф.В. Романенко Ольга Климівна, сел., померла в 1933 р., свід. Хріняка Ф.В. Романенко Павло Петрович, сел., помер у 1932 р., свід. Хріняка Ф.В. Руденко, сім’я з 5 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Самоходченко Ганна, сел., померла в 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Самоходченко Іван, сел., помер у 1932 р., свід. Яковенко П.Ф. Самоходченко Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Самоходченко Михайло, сел., помер у 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Семенець, сім’я з 5 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Радченко М.П. Слюсар Митрофан, сел., помер у 1933 р., свід. Радченко М.П. Хріняка Василь Тимофійович, сел., помер у 1933 р., свід. Хріняка Ф.В. Цапок Юхим Петрович, сел., помер у 1932 р., свід. Хріняка Ф.В. Шевельови, сім’я з 4 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Яковенко П.Ф.
Шевченко [...], сел., помер у 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Шевченко Антоніна Федорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Шевченко Онисій Терентійович, сел., помер у 1933 р., свід. Яковенко П.Ф. Шимошенко Данило, сел., помер у 1933 р., свід. Радченко М.П. Шкарупа Іван Денисович, сел., помер у 1933 р., свід. Радченко М.П. Шкарупа Іван Савелійович, сел., помер у 1932 р., свід. Радченко М.П. Шкарупа Микола Савелійович, сел., помер у 1933 р., свід. Радченко М.П. Шкарупа Федора Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Радченко М.П. Шкарупи, 2 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Радченко М.П. Юнак Іван Захарович, сел., помер у 1933 р., свід. Хріняка Ф.В. Юнак, сім’я з 5 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Хріняка Ф.В. Ярмак Векла Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Хріняка Ф.В. Ярмак Нестор, сел., помер у 1932 р., свід. Хріняка Ф.В.
Олексіїв с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с. Володимирівка Мартиролог по с.Володимирівка складено за свідченнями К.О.Дяченко. [...], 2 дітей, сел., померли в 1933 р.
[...], жін., сел., померла в 1933 р.
[...], чол., сел., помер у 1933 р.
с . Н овомиколаївка [...] Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Єфремова А.Д.
с . О лексіївка У 20-х роках організовано комуну, до якої увійшло 75% населення села. Потім на її основі створено колгосп "Перемога", перший голова – Іван Михайлович Кнуренко. [...], дит., сел., помер(ла) у 1933 р., свід. Сорока К.І.
Підлісні в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . О лександрівка [...], чол., сел., помер у 1933 р., свід. Бойко К.І.
с . П ідліснівка У 1929 р. створено два колгоспи: ім. Будьонного та ім. Петровського. До першого входили села Новомихайлівка та Кукулевка, до другого – Білоусівка, Тротівщина та Добровольне, загальна пло-
533
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
ща земельних угідь – 1200 га. Через три роки організовано ще два колгоспи – ім. Жданова та XVII партз'їзду. У 2004 р. з ініціативи місцевої громади на цвинтарі відкрито пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932– 1933 років. Мартиролог по с.Підліснівка складено за свідченнями М.А.Блещенко. [...] Василь, сел., помер у [...] Петро, сел., помер у 1933 р. 1933 р.
Постол ь н е н с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Л ікарське У 1927 р. на х. Лікарському за рішенням земгромади Головашівської сільради впроваджено внутрішньоселищне землевпорядження. Орну землю розподілено на 4 поля загальною площею 508 га. На хуторі нараховувалося 120 дворів, із них малоземельних – 13 (малоземельним селянам відводили землю у відрубних ділянках площею 32 га); маломіцних господарств – 36 дворів (їм надавалися земельні наділи площею 6 га). У 1930-х роках с. Лікарське належало до колгоспу "II-а п'ятирічка", в якому перебувало 90 чол. Головою був призначений бідняк із с. Токарі Киндюшенко. Колгоспні бригади очолювали середняки Феодосій Міщенко, Григорій і Микола Погрібні, А. Діденко. Мартиролог по с.Лікарське складено за свідченнями очевидців Голодомору. Варуха Порфир Іванович, 40 р., колгосп., помер у 1933 р., свід. Варуха І.І. Вольвач Іван Трохимович, 17 р., колгосп., помер у 1933 р., свід. Варуха І.І. Вольвач Наум Трохимович, 20 р., колгосп., помер у 1932 р., свід. Варуха І.І. Вольвач Яків Йосипович, 21 р., колгосп., помер у 1933 р., свід. Варуха І.І. Крикуненко Ганна Маркіянівна, 12 р., сел., померла в 1933 р., свід. Жданова Г.І.
Крикуненко Катерина Маркіянівна, 7 р., сел., померла в 1933 р., свід. Жданова Г.І. Лук’яненко Параска Петрівна, 19 р., колгосп., померла в 1933 р., свід. Тертишина В.Т. Провозьон Наталія Семенівна, 20 р., колгосп., померла у 1933 р., свід. Тертишина В.Т. Провозьон Тимофій Михайлович, 19 р., колгосп., помер у 1933 р., свід. Тертишина В.Т.
Тарасенко Єлизавета Прокопівна, 49 р., колгосп., померла в 1932 р., свід. Варуха І.І. Тарасенко Настя Максимівна, 20 р., колгосп., померла в 1933 р., свід. Варуха І.І. Тарасенко Уляна Максимівна, 17 р., колгосп., померла в 1932 р., свід. Варуха І.І. Шевченко Мокрина Марківна, 22 р., колгосп., померла в 1933 р., свід. Тертишина В.Т.
с . П остольне У 1920–1930-х роках на х. Постольному працював колгосп-артіль "Молодий більшовик". Мартиролог по с.Постольне складено за свідченнями очевидців Голодомору. Білокобила Христина, 18 р., колгосп., померла в 1933 р., свід. Білоконь О.П. Білоконь Архип, 45–50 р., колгосп., помер у 1933 р., свід. Білоконь О.П. Білоконь Григорій, 7 р., сел., помер у 1933 р., свід. Білоконь О.П. Білоконь Данило, 40 р., колгосп., помер у 1932 р., свід. Білоконь О.П. Білоконь Мар’яна, 40-45 р., колгосп., померла в 1933 р., свід. Білоконь О.П.
Білоконь Серафима, 20 р., колгосп., померла в 1933 р., свід. Білоконь О.П. Мірошниченко Антоніна, колгосп., померла в 1932 р., свід. Іванченко А.С. Мірошниченко Іван, колгосп., помер у 1933 р., свід. Іванченко А.С. Мірошниченко Нюня, колгосп., померла в 1933 р., свід. Іванченко А.С. Постольна Катерина, 30 р., колгосп., померла в 1932 р., свід. Іванченко А.С.
Постольний Дмитро, 30-40 р., колгосп., помер у 1933 р., свід. Іванченко А.С. Скрипка Векла, 30 р., колгосп., померла в 1933 р., свід. Литвин М.М. Скрипка Олексій, 30 р., колгосп., помер у 1933 р., свід. Литвин М.М. Скрипки, 2 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Литвин М.М.
Сад і в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а 20 травня 2008 р. у с. Сад на території храму встановлено пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років. Автор – архітектор А.Дейнека. Мартиролог по сільській раді складено за свідченнями В.К.Покуленко.
534
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ с. Є лисеєнкове Покуленко Іван Наумович, сел., помер у 1933 р.
с . М оскалівщина [...] Параска, сел., померла в 1933 р. [...] Савоська, сел., померла в 1932 р.
[...] Секлета, сел., померла в 1933 р. [...], 2 дітей, сел., померли в 1933 р.
[...], 2 жінки, сел., померли в 1932 р. [...], чол., сел., помер у 1933 р.
с . Н иконці Боряк Іван Свиридович, сел., помер у 1933 р. Боряк Марія Юхимівна, сел., померла в 1932 р.
Боряк Олександр Свиридович, сел., помер у 1933 р.
Боряк Таїсія Свиридівна, сел., померла в 1933 р.
Северин і в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . В ербове Некрасови, сім’я з 3 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Святишенко З.Т.
с . Г риценкове Мартиролог по с.Гриценкове складено за свідченнями Н.С.Міщенко. [...] Гаврюша, сел., помер у 1933 р. Гриценко Пилип, сел., помер у 1932 р. Гриценко Федір, сел., помер у 1933 р.
Наймов Іван, сел., помер у 1933 р. Северин Мавра, сел., померла в 1933 р. Северин Уляна, сел., померла в 1932 р.
Чековський Павло, сел., помер у 1933 р.
с . Л интварівка [...], жін., сел., померла в 1933 р., свід. Хроленко М.А.
с . М ар’ївка Мартиролог по с.Мар'ївка складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...] Єфросинія, сел., померла в 1933 р., свід. Борисов Д.Ф. [...] Федір, сел., помер у 1933 р., свід. Борисов Д.Ф.
[...], 2 жінки, сел., померли в 1933 р., свід. Борисов Д.Ф. [...], 2 особи, сел., померли в 1933 р., свід. Писаненко С.Ф.
[...], 2 чоловіки, сел., померли в 1933 р., свід. Скачедуб Н.Я.
с- ще Р огізне Мартиролог по с-щу Рогізне складено за свідченнями очевидців Голодомору. Бондаренко Катерина Миколаївна, сел., померла в 1933 р., свід. Бондаренко М.Л. Бондаренко Микола Миколайович, сел., помер у 1932 р., свід. Бондаренко М.Л. Бондаренко Микола Никифорович (Гудійович),
сел., помер у 1933 р., свід. Бондаренко М.Л. Бугаєнко Дмитро, сел., помер у 1933 р., свід. Симоненко М.І. Гавриленко Іван Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Симоненко М.І.
Гавриленко Павло, сел., помер у 1933 р., свід. Симоненко М.І. Калашник, сім’я з 2 осіб, сел., померли в 1932 р., свід. Симоненко М.І. Нестеренко, сім’я з 5 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Бондаренко М.Л.
535
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ с . С еверинівка
25 листопада 2003 р. з ініціативи директора Державного архіву Сумської області Г.М.Іванущенка за кошти місцевих господарств на вул. Гагаріна відкрито пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років. Мартиролог по с.Северинівка складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...], 3 дітей Параски Радчихи, сел., померли в 1933 р., свід. Северин М.Г. Варуха Давид Юхимович, сел., помер у 1932 р., свід. Варуха Г.М. Варуха Тетяна Миколаївна, сел., померла в 1933 р., свід. Варуха Г.М. Горбачов [...] Павлович, сел., помер у 1933 р., свід. Богдан П.Г. Горбачов Степан Павлович, сел., помер у 1932 р., свід. Богдан П.Г.
Горбачова Мотрона, сел., померла в 1933 р., свід. Богдан П.Г. Горбачови, 3 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Богдан П.Г. Марченко, сім’я з 3 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Северин М.Г. Ольховик Матвій Архипович, сел., помер у 1933 р., свід. Северин М.Г. Северин Іван Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Северин М.Г.
Северин Мотрона Філонівна, сел., померла в 1932 р., свід. Северин М.Г. Северин Симон Федотович, сел., помер у 1933 р., свід. Северин М.Г. Северин, сім’я з 3 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Северин М.Г. Стеценко Сидір Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Варуха Г.М. Стеценко, 11 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Варуха Г.М.
с . С офіївка Мартиролог по с.Софіївка складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...] Дмитро, сел., помер у 1933 р., свід. Бугайова М.Ф. [...] Одарка, сел., померла в 1932 р., свід. Марченко К.К. [...] Окся, сел., померла в 1933 р., свід. Марченко К.К.
[...] Федір, сел., помер у 1933 р., свід. Марченко К.К. [...], 2 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Бугайова М.Ф. Глиненко Оксюта Олександрівна, сел.,
померла в 1932 р., свід. Бугайова М.Ф. Фірст [...], сел., помер у 1933 р., свід. Бугайова М.Ф. Фірст Андрій Олексійович, сел., помер у 1933 р., свід. Бугайова М.Ф.
Стец ь к і в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . С тецьківка У 1930 р. утворено 5 колгоспів: ім. Сталіна (охоплював вул. Шлях, Новоселиця), ім. Куйбишева (вул. Долина), "Нове життя" (вул. Лука та Безводівка), "Зірка" (вул. Переяслівка), ім. Чапаєва (розташувався на території Рибців та Радьківки). Найбільший колгосп існував на вул. Лука та Безводівка, його голова І.С. Красуля дав йому назву "Нове життя". Колгосп ім. Сталіна очолив Я.І. Рибець. Усі разом мали два млини на дизельних двигунах та близько 20 вітряків. Були також олійниця і 18 невеликих ковалень та майстерень. [...], чол., сел., помер у 1933 р., свід. Петренко Г.Ф.
с . Кардашівка Бондаренко Марфа Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Мартиненко Г.І.
Су л ь с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . П ечище У с. Печище було створено колгосп ім. Молотова. Мартиролог по с.Печище складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...], 2 дітей, сел., померли в 1932 р., свід. Смолова Є.М.
[...], чол., сел., помер у 1933 р., свід. Гончаренко В.В.
Діденко Марфа Максимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Гончаренко В.В.
с . С ула У період колективізації створено три колективних господарства: у с. Печище – ім. Молотова, у с. Зелена Роща – "Радсело", у с. Нечаївка – ім. VII партз'їзду. Мартиролог по с.Сула складено за свідченнями очевидців Голодомору. Гончаренко Семен Матвійович, сел., помер у 1933 р., свід. Панченко О.М.
536
Деменко Володимир, сел., помер у 1933 р., свід. Панченко О.М.
Деменко Іван, сел., помер у 1932 р., свід. Панченко О.М.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Литвиненко Марія Гнатівна, сел., померла в 1933 р., свід. Панченко О.М. Лобас Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Чернецька Г.Г. Лобас Марфа, сел., померла в 1933 р., свід. Чернецька Г.Г. Мовчан Федір, сел., помер у 1933 р., свід. Панченко О.М. Мовчан Яків, сел., помер у 1932 р., свід. Панченко О.М. Чернецька Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Чернецька Г.Г.
Деменко Ольга, сел., померла в 1933 р., свід. Панченко О.М. Запрягайло Настя, сел., померла в 1933 р., свід. Чернецька Г.Г. Коротенко Горпина, сел., померла в 1933 р., свід. Чернецька Г.Г. Литвиненко Антоніна Гнатівна, сел., померла в 1933 р., свід. Панченко О.М. Литвиненко Ганна Гнатівна, сел., померла в 1933 р., свід. Панченко О.М.
Чернецька Олена Григорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Чернецька Г.Г. Чернецький Феодосій, сел., помер у 1933 р., свід. Чернецька Г.Г. Чернецькі, 3 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Чернецька Г.Г. Шутько Оксеня, сел., померла в 1932 р., свід. Панченко О.М. Шутько Петро, сел., помер у 1933 р., свід. Панченко О.М.
Терешкі в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Т ерешківка За станом на 17 грудня 1926 р. у селі було 617 господарств, населення складало 3343 чол., із них 1700 жінок. У 1923 р. організовано комітет незаможних селян. Першу сільську раду створили в 1921 р., першим головою був Єгор Федорович Сущенко. До 1932 р. в Терешківці існували одноосібні господарства, потім їх об'єднали в колгосп ім. Карла Маркса. Мартиролог по с.Терешківка складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...] 10 чоловіків, сел., померли в 1933 р., свід. Волошина О.В. [...] 2 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Бойко П.А. [...] 5 жінок, сел., померли в 1933 р., свід. Волошина О.В. [...] Олександр, сел., помер у 1933 р., свід. Волошина О.В. [...] Тетяна, сел., померла в 1933 р., свід. Волошина О.В. Бабко Павло Андрійович, сел., помер у 1933 р., свід. Бойко П.А. Бирченко [...], сел., помер у 1933 р., свід. Бойко П.А. Бирченко Андрій, сел., помер у 1933 р., свід. Бойко П.А. Бирченко Марія Григорівна, сел., померла в 1932 р., свід. Бойко П.А. Бирченко Марія Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Бойко П.А. Голодна Олександра Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Волошина О.В.
Єременко Ольга Карпівна, сел., померла в 1933 р., свід. Волошина О.В. Карабут Софія Костянтинівна, сел., померла в 1933 р., свід. Волошина О.В. Корнієнко Марія Панасівна, сел., померла в 1933 р., свід. Резніченко А.О. Корнієнко Микола Григорович, сел., помер у 1933 р., свід. Резніченко А.О. Котлярови, сім’я з 2 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Резніченко А.О. Кошман Марія Єгорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Резніченко А.О. Кулик Марія Олександрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Бойко П.А. Лядова Марія Миколаївна, сел., померла в 1932 р., свід. Бойко П.А. Міхно (Бесараб) Марія Захарівна, сел., померла в 1933 р., свід. Бойко П.А.
Петренко Микола Тимофійович, сел., помер у 1933 р., свід. Резніченко А.О. Рєзниченко Анастасія Олексіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Резніченко А.О. Рєзниченко Віра Петрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Резніченко А.О. Скакун Катерина Архипівна, сел., померла в 1932 р., свід. Резніченко А.О. Стародуб Ганна Олександрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Волошина О.В. Стародуб Катерина Дмитрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Волошина О.В. Стеценко Єлизавета Никифорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Волошина О.В. Стеценко Марія Андріївна, сел., померла в 1932 р., свід. Волошина О.В.
Токарів с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с. Токарі У 1932-1933 роках голова місцевого колгоспу Гаврило Іванович Даценко організував обіди для селян. 14 вересня 2007 р. з ініціативи місцевої громади на цвинтарі встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років. Мартиролог по с.Токарі складено за свідченнями очевидців Голодомору.
537
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Карпенко Єфросинія, сел., померла в 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Карпенко Михайло Прокопович, сел., помер у 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Карпенко, сім’я з 2 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Клипа Анна Сергіївна, сел., померла в 1932 р., свід. Недбайло М.Г. Клипа Єгор Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Клипа Лукерія Степанівна, сел., померла в 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Когулько Федір Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Литвиненко Іван Семенович, сел., помер у 1933 р., свід. Тимченко П.М. Литвиненко Олександра, сел., померла в 1933 р., свід. Тимченко П.М. Марченко Іван Омелянович, сел., помер у 1933 р., свід. Тимченко П.М. Марченко Микола Омелянович, сел., помер у 1933 р., свід. Тимченко П.М. Матяш Ілля Захарович, сел., помер у 1933 р., свід. Тимченко П.М. Матяш Феодосій Захарович, сел., помер у 1933 р., свід. Тимченко П.М. Мироненко Василь, сел., помер у 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Мироненко Ганна Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Мироненко Євдокія Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Мироненко Іван Іванович, 43 р., сел., помер у 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Мироненко Іван Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Мироненко Павло Іванович, сел., помер у 1932 р., свід. Ведмідера Т.Г. Мироненко Тетяна, сел., померла в 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Мироненко Федір Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г.
538
Мироненко Хома Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Мироненко, 2 жінки, сел., померли в 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Мойсеєнко Олексій Тимофійович, сел., помер у 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Мойсеєнко Павло, сел., помер у 1932 р., свід. Недбайло М.Г. Муштай Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Набока Антон Сергійович, сел., помер у 1933 р., свід. Тимченко П.М. Набока Володимир Максимович, сел., помер у 1933 р., свід. Тимченко П.М. Набока Іван Прокопович, сел., помер у 1933 р., свід. Тимченко П.М. Набока Катерина Максимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Тимченко П.М. Набока Поліна Максимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Тимченко П.М. Набока Сидір Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Тимченко П.М. Недбайло Григорій Васильович, сел., помер у 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Недбайло Макар Дмитрович, сел., помер у 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Недбайло Тетяна, сел., померла в 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Недбайло, сім’я з 2 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Нікітенко Іван Павлович, сел., помер у 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Нікітенко Микола Павлович, сел., помер в 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Нікітенко Павло Степанович, сел., помер у 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Овчаров Іван Михайлович, сел., помер у 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Овчарова Єфросинія, сел., померла в 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Опаренко Кузьма, сел., помер у 1932 р., свід. Недбайло М.Г.
Опаренко Параска, сел., померла в 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Пономаренко Сидір Йосипович, сел., помер у 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Поповська Ганна Карпівна, сел., померла в 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Поповська Олександра, сел., померла в 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Прокопенко Іван Андрійович, сел., помер у 1933 р., свід. Тимченко П.М. Прокопенко Катерина Іванівна, сел., померла в 1932 р., свід. Тимченко П.М. Прокопенко Олександра Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Тимченко П.М. Прокопенко Олексій Антонович, сел., помер у 1933 р., свід. Тимченко П.М. Рекуненко Дмитро Тимофійович, сел., помер у 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Рекуненко Марко Васильович, сел., помер у 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Рекуненко Уляна Марківна, сел., померла в 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Сичова Галина Петрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Сичова Марія Макарівна, сел., померла в 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Сичова Олександра Петрівна, сел., померла в 1932 р., свід. Недбайло М.Г. Таран Анна, сел., померла в 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Таран Варвара Петрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Таран Олександр, сел., помер у 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Таран Орина, сел., померла в 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Таран Павло, сел., помер у 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Тимченко Герасим Борисович, сел., помер у 1933 р., свід. Тимченко П.М. Тимченко Дмитро Іванович, сел., помер у 1932 р., свід. Тимченко П.М. Тимченко Іван Дмитрович, сел., помер в 1933 р., свід. Тимченко П.М.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Тимченко Іван Олександрович, сел., помер у 1933 р., свід. Тимченко П.М. Тимченко Катерина Дмитрівна, сел., померла в 1932 р., свід. Тимченко П.М. Тимченко Лукерія Петрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Тимченко П.М. Тимченко Микола, сел., помер у 1933 р., свід. Тимченко П.М. Тимченко Михайло Герасимович, сел., помер у 1933 р., свід. Тимченко П.М.
Тимченко Михайло Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Тимченко П.М. Тимченко Олександра Герасимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Тимченко П.М. Тимченко Петро, сел., помер у 1933 р., свід. Тимченко П.М. Тимченко Харитина Єгорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Тимченко П.М. Тимченко Юхим Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Тимченко П.М. Ткаченко Костянтин Семенович, сел., помер у 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г.
Ткаченко Семен Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Ведмідера Т.Г. Ткаченко Тетяна Семенівна, сел., померла в 1932 р., свід. Ведмідера Т.Г. Топчій Варвара Якимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Топчій Дарія Якимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Недбайло М.Г. Топчій Яким Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Недбайло М.Г.
Червоне н с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Червоне У 1930 р. Старе Село перейменували на Красне. З 1923 р. у селі діяла сільськогосподарська артіль "Успіх", фундатором якої був Григорій Пароха. У 1930 р. створено колгосп "Ленінець-ударник". У 1933 р. колгоспники обрали головою правління Петра Олексійовича Матяша. Мартиролог по с.Червоне складено за свідченнями очевидців Голодомору. Бульченко Анастасія Іванівна, сел., померла в 1932 р., свід. Бульченко Г.М. Бульченко Василь Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Бульченко Г.М. Бульченко Дем’ян Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Бульченко Г.М. Бульченко Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Бульченко Г.М. Лозовий Юхим Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Луніка І.Л.
Луніка Олександр Анатолійович, сел., помер у 1933 р., свід. Луніка І.Л. Назаренко, 2 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Луніка І.Л. Олешко Антоніна, сел., померла в 1933 р., свід. Луніка І.Л. Олешко Ксенія, сел., померла в 1933 р., свід. Луніка І.Л.
Олешко Наталія, сел., померла в 1933 р., свід. Луніка І.Л. Чорноморченко Євдокія, сел., померла в 1933 р., свід. Луніка Н.О. Чорноморченко Максим, сел., помер у 1933 р., свід. Луніка Н.О. Чорноморченко, сім’я з 3 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Луніка Н.О.
Шпилів с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Ш пилівка
У 1920 р. створено комітет незаможних селян. Першим головою був М.Г. Мільченко. У 1930 р. селяни об’єдналися в ТСОЗ, до якого увійшло 40 дворів селян-бідняків. Першим головою колгоспу був Бізюк – комуніст, якого влада направила із Сум. Завгоспом обрано І.А. Шевченка. Мартиролог по с.Шпилівка складено за свідченнями очевидців та на підставі книг реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р-7641, оп. 15, спр.372, спр. 378). [...], 2 жінки, сел., померли в 1933 р., свід. Несвятипаска З.І. [...], 3 чоловіки, сел., померли в 1933 р., свід. Святська Т.М. [...], 8 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Бойко В.В. [Бабієнко Григорій Іванович, 16 р., колгосп., помер 21.03.1933, діагноз не вказано Бабієнко Марія Іванівна, 6 р., померла 6.04.1933, діагноз не вказано
Бабієнко Микола Іванович, 8 р., одноосіб., помер 8.04.1933, діагноз не вказано Бабієнко Олексій Іванович, 2 р., помер 28.03.1933, діагноз не вказано Безвін Євдокія Василівна, 30 р., колгосп., померла 20.07.1933, діагноз не вказано Безвін Микола Іванович, 13 р., колгосп., помер 7.08.1933, діагноз не вказано Безугла Олександра Петрівна, 2 міс., колгосп.,
померла 28.04.1933, діагноз не вказано Бойко Василь Іванович, 1 р., колгосп., помер 19.04.1933, діагноз не вказано Бойко Іван Іванович, 98 р., колгосп., помер 22.04.1933, діагноз не вказано Бурик Марія Григорівна, 15 р., колгосп., померла 10.08.1933, діагноз не вказано Бурик Павло Григорович, 8 р., колгосп., помер 4.08.1933, діагноз не вказано
539
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Буценко Пелагея Сергіївна, 6 р., чл. арт., померла 31.03.1932 від туберкульозу Василенко Іван Григорович, 4 р., колгосп., помер 12.07.1933, діагноз не вказано Гапченко Іван, чл. арт., помер 8.02.1933, діагноз не вказано Гиренко Марія Яківна, 3 р., колгосп., померла 7.03.1933 від туберкульозу Гиренко Яків Андрійович, 42 р., колгосп., помер 6.03.1933 від туберкульозу Горбань Іван Степанович, 11 р., колгосп., помер 29.01.1933, діагноз не вказано Горбань Марина Степанівна, 7 р., колгосп., померла 27.02.1933 від туберкульозу Горбань Олександр Степанович, 13 р., колгосп., помер 6.04.1933, діагноз не вказано Гречаниченко Ілько Петрович, 92 р., одноосіб., помер 20.02.1933 від старості Гринченко Тетяна, 90 р., одноосіб., померла 21.01.1932 від старості Деменко Василь Павлович, 97 р., колгосп., помер 12.07.1933, діагноз не вказано Деменко Володимир Тимофійович, 3 р., помер 30.03.1933, діагноз не вказано Деменко Григорій Тимофійович, 4 р., помер 30.03.1933, діагноз не вказано Деменко Дмитро Васильович, 7 міс., помер 1.06.1932 від слабості Деменко Микола Матвійович, 8 р., колгосп., помер 20.04.1933, діагноз не вказано Деменко Михайло Тимофійович, 5 р., помер 30.03.1933, діагноз не вказано Демченко Марія Іванівна, 5 р., померла 18.12.1932 від туберкульозу Демченко Марія Іванівна, 5 р., померла 18.12.1932 від туберкульозу Демченко Матвій Кирилович, 56 р., колгосп., помер 25.04.1933, діагноз не вказано
540
Демченко Микола Макарович, 1 р., колгосп., помер 29.04.1933, діагноз не вказано Демченко Федір Іванович, 1 р., колгосп., помер 24.12.1932 від кору Демченко Федір Іванович, 1 р., помер 24.12.1932 від кору Доля Степан Миколайович, 3 р., колгосп., помер 12.07.1933, діагноз не вказано Доля Яків Порфирович, 66 р., колгосп., помер 28.02.1933 від паралічу Жолудєв Євгеній Павлович, 1,5 міс, помер 28.02.1932 від застуди Жолудєв Карпо Ларіонович, 63 р., чл. арт., помер 11.08.1932 від старості Захарченко Іван Іванович, 9 р., колгосп., помер 11.08.1933, діагноз не вказано Захарченко Іван Якимович, 25 р., колгосп., помер 11.08.1933, діагноз не вказано Ільченко Дмитро Кузьмич, 74 р., чл. арт., помер 15.01.1933 від декомпен. серця Ільченко Іван Олексійович, 10 р., помер 17.03.1933, діагноз не вказано Ільченко Іван Степанович, 55 р., чл. арт., помер 22.08.1933 від старості Ільченко Іван Юхимович, 28 р., одноосіб., убитий 22.03.1933 Ільченко Микола Олексійович, 7 р., помер 20.03.1933, діагноз не вказано Ільченко Надія Андріївна, 43 р., колгосп., померла 26.04.1933, діагноз не вказано Ільченко Олексій Іванович, 55 р., одноосіб., помер 25.02.1933 від туберкульозу Ільченко Софія Калістратівна, 60 р., чл. арт., померла 2.07.1932 від паралічу серця Індюк Григорій, 4 р., колгосп., помер 20.03.1933, діагноз не вказано Індюков Дмитро Петрович, 75 р., чл. арт., помер 11.05.1932 від старості Індюкова Домаха Петрівна, 32 р., чл. арт., померла 21.03.1933, діагноз не вказано
Кальницький Андрій Павлович, 4 р., помер 18.07.1932 від застуди Клочок Григорій Федотович, 75 р., колгосп., помер 19.02.1933 від старості Клочок Пилип Іванович, 35 р., колгосп., помер 20.07.1933, діагноз не вказано Книш Іван Іванович, 1 міс., помер 7.02.1932 від застуди Книш Катря Семенівна, 1 р., померла 25.02.1933 від туберкульозу Книш Никанор Григорович, 70 р., чл. арт., помер 16.06.1932 від старості Книш Петро Никанорович, 31 р., колгосп., помер 15.04.1933, діагноз не вказано Кривомазова Мотря Тимофіївна, 77 р., чл. арт., померла 22.08.1932 від старості Курочка Іван Антонович, 74 р., колгосп., помер 28.03.1933, діагноз не вказано Курочкіна Ганна Семенівна, 8 р., померла 2.10.1932 від запалення легень Малішевський Володимир Васильович, 8 дн., чл. арт., помер 8.05.1932 від запалення легень Матвієнко Єфросинія Григорівна, 18 р., колгосп., померла 20.04.1933, діагноз не вказано Матвієнко Катря Григорівна, 4 р., померла 9.05.1932 від грипу Мільченко Федір Степанович, 9 р., помер 22.07.1932 від туберкульозу Мурай Яким, 39 р., колгосп., помер 27.04.1933, діагноз не вказано Неклець Гаврило, 42 р., колгосп., помер 26.04.1933, діагноз не вказано Неклець Настя Петрівна, 54 р., чл. арт., померла 11.03.1933, діагноз не вказано Неклець Олександр Гаврилович, 8 р., колгосп., помер 21.04.1933, діагноз не вказано Онищенко Анастасія Марківна, 14 р., колгосп., померла 15.07.1933, діагноз не вказано
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Онищенко Марко Пилипович, 59 р., одноосіб., помер 4.05.1932 від водяної хвороби Остапенко Михайло Петрович, 75 р., одноосіб., помер 6.04.1933 від старості Пархоменко Петро Олексійович, 14 р., колгосп., помер 27.04.1933, діагноз не вказано Пивовар Анастасія Григорівна, 35 р., колгосп., померла 29.04.1933, діагноз не вказано Пивовар Андрій Павлович, 45 р., колгосп., помер 21.03.1933, діагноз не вказано Пивовар Іван, 7 р., колгосп., помер 27.04.1933, діагноз не вказано Піскун Семен Васильович, 76 р., помер 10.06.1932 від старості Пономаренко Антон Миколайович, 40 р., колгосп., помер 25.04.1933, діагноз не вказано Пономаренко Катря Петрівна, 2 р., померла 25.05.1932 від застуди Пономаренко Кузьма Олексійович, 18 р., одноосіб., помер 1.04.1933, діагноз не вказано Пономаренко Одарка Герасимівна, 45 р., чл. арт., померла 27.08.1932 від туберкульозу Приходько Валентина Григорівна, 1 р., померла 10.05.1932 від застуди Приходько Іван Петрович, 1 р., колгосп., помер 8.04.1933, діагноз не вказано Причиненко Андрій, 30 р., одноосіб., помер 24.12.1932 від паралічу серця Причиненко Андрій, 30 р., одноосіб., помер 24.12.1932 від паралічу серця
Прутковенко Андрій Сергійович, 16 р., чл. арт., помер 29.03.1933, діагноз не вказано Прутковенко Борис Сергійович, 2 р., чл. арт., помер 1.09.1932 від туберкульозу Прутковенко Володимир Сергійович, 4 р., колгосп., помер 14.04.1933, діагноз не вказано Прутковенко Ганна Сергіївна, 10 р., чл. арт., померла 30.03.1933, діагноз не вказано Прутковенко Петро Сергійович, 1 р., колгосп., помер 1.04.1933, діагноз не вказано Прутковенко Тетяна Сергіївна, 7 р., колгосп., помер 15.04.1933, діагноз не вказано Пташник Віра Матвіївна, 5 р., померла 4.01.1933 від паралічу Пташник Іван Матвійович, 2 р., помер 10.03.1932 від застуди Пяченікова Клава Семенівна, 5 дн., померла 17.07.1932, діагноз не вказано Рубан Іван Митрофанович, 48 р., помер 29.06.1932 від паралічу серця Савицька Олександра Іванівна, 1 р., померла 15.08.1932 від младенчеського Савицький Борис Тимофійович, 2 міс., колгосп., помер 8.03.1933 від застуди Савицький Єгор Максимович, 65 р., помер 11.05.1932 від старості Самотой Михайло Борисович, 80 р., помер 26.01.1932 від старості Свідерський Василь Миколайович, 54 р., чл. арт.,
помер 16.03.1933 від старості та недоїдання Святський Василь Федорович, 2 міс., колгосп., помер 2.03.1933 від застуди Семерня Андрій Захарович, 56 р., чл. арт., помер 10.03.1933 від старості Семерня Афанасій Андрійович, 17 р., колгосп., помер 1.04.1933, діагноз не вказано Семерня Григорій Іванович, 7 р., колгосп., помер 21.03.1933, діагноз не вказано Семерня Іван Захарович, 54 р., колгосп., помер 17.03.1933 від старості Семерня Марія Прокопівна, 51 р., колгосп., померла 20.03.1933, діагноз не вказано Семерня Марія Степанівна, 9 р., колгосп., померла 4.08.1933, діагноз не вказано Семерня Наталія Іванівна, 4 р., колгосп., померла 22.03.1933, діагноз не вказано Семерня Степан Захарович, 53 р, колгосп., помер 9.04.1933, діагноз не вказано Семерня Яків, чл. арт., помер 31.08.1932, вік та діагноз не вказані Симоненко Андрій Дмитрович, 5 р., колгосп., помер 1.08.1933, діагноз не вказано Симоненко Варвара Дмитрівна, 7 р., колгосп., померла 30.08.1933, діагноз не вказано Симоненко Василь Олексійович, 87 р., одноосіб., помер 30.04.1932 від старості Симоненко Катря Дмитрівна, 3 міс., одноосіб., померла 16.07.1932 від сухот
Яструби н с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Ф рунзенка [...], чол., сел., помер у 1933 р., свід. Березовська Є.Ф.
с. Яструбине Мартиролог по с.Яструбине складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...] 4 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Майборода Н.П. [...] Петро, сел., помер у 1932 р., свід. Майборода Н.П.
[...], 4 жінки, сел., померли в 1933 р., свід. Рябець П.М.
[...], 7 чоловіків, сел., померли в 1933 р., свід. Тверезовський М.А.
541
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОН м . Тростянець У листопаді 1993 р. на центральному кладовищі встановлено пам’ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років. (автор проекту – Лучанінов О.В.), а на території Вознесенського храму та в лісовому масиві – пам’ятні знаки. Мартиролог по м.Тростянець складено за свідченнями очевидців та на підставі книги реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р–7720, оп. 16, спр. 285, арк. 168–173). Баранець Кузьма Кіндратович, робіт., помер у 1933 р., свід. Єнацька М.Ф. Біловол Іван Матвійович, робіт., помер у 1933 р., свід. Єнацька М.Ф. Більський Юрій Олексійович, робіт., помер у 1933 р., свід. Єнацька М.Ф. Бондаренко Кулина Борисівна, робіт., померла в 1933 р., свід. Ковтун Б.І. Бугай Тимофій Якович, робіт., помер у 1933 р., свід. Ковтун Б.І. Глинка Марія, 5 р., померла в 1933 р., свід. Ковтун Б.І. Головченко Тимофій Олександрович, робіт., помер у 1933 р., свід. Сенченко М.О. Дульська Одарка, 5 р., померла в 1933 р., свід. Сенченко М.О. Єнацький Василь Федорович, 6 р., помер у 1933 р., свід. Єнацька М.Ф. Єнацький Григорій Федорович, 4 р., помер у 1933 р., свід. Єнацька М.Ф. Єнацький Іван Федорович, 8 р., помер у 1933 р., свід. Єнацька М.Ф. Залавський Тимофій Венедиктович, робіт., помер у 1933 р., свід. Сенченко М.О. Захарченко Дмитро Васильович, робіт., помер у 1933 р., свід. Сенченко М.О. Катриченко Іван Ілліч, 2 р., укр., сел., помер 18.04.1933 від виснаження Ковтун Іван Сергійович, 4 р., помер у 1933 р., свід. Ковтун Б.І. Корн Євгенія Олександрівна, робіт., померла в 1933 р., свід. Єнацька М.Ф.
542
Кривошеєнко Іван Денисович, робіт., помер у 1933 р., свід. Єнацька М.Ф. Крючок Йосип Іванович, 31 р., робіт., помер у 1933 р., свід. Єнацька М.Ф. Крючок Марія Кирилівна, 6 р., померла в 1933 р., свід. Єнацька М.Ф. Кузьменко Кіндрат, помер у 1933 р., свід. Єнацька М.Ф. Ложечник Федір Петрович, робіт., помер у 1933 р., свід. Ковтун Б.І. Лозенко Захар Тимофійович, робіт., помер у 1933 р., свід. Ковтун Б.І. Мусієнко Єгор Денисович, робіт., помер у 1933 р., свід. Ковтун Б.І. Ніконов Іван Дмитрович, робіт., помер у 1933 р., свід. Сенченко М.О. Ніконов Митрофан Митрофанович, робіт., помер у 1933 р., свід. Сенченко М.О. Обрубник Тетяна Яківна, робіт., померла в 1933 р., свід. Сенченко М.О. Овчаренко Іван Костянтинович, робіт., помер у 1933 р., свід. Єнацька М.Ф. Овчаренко Тетяна Іванівна, робіт., померла в 1933 р., свід. Єнацька М.Ф. Пиво Ілля Тимофійович, робіт., помер у 1933 р., свід. Ковтун Б.І. Савицька Антоніна Маркіянівна, робіт., померла в 1933 р., свід. Ковтун Б.І. Савицька Марія Маркіянівна, робіт., померла в 1933 р., свід. Ковтун Б.І. Савицька Параска Маркіянівна, робіт., померла в 1933 р., свід. Ковтун Б.І. Савицький Іван Маркіянович, робіт., помер у 1933 р., свід. Ковтун Б.І.
Савицький Маркіян Явтухович, робіт., помер у 1933 р., свід. Ковтун Б.І. Савицький Павло Маркіянович, робіт., помер у 1933 р., свід. Ковтун Б.І. Святуха Іван Трохимович, робіт., помер у 1933 р., свід. Ковтун Б.І. Сенченко Марія Олександрівна, 4 р., померла в 1933 р., свід. Сенченко М.О. Слабоспицький Єгор Семенович, робіт., помер у 1933 р., свід. Сенченко М.О. Слабоспицький Тихон Григорович, робіт., помер у 1933 р., свід. Сенченко М.О. Смілянський Петро Павлович, робіт., помер у 1933 р., свід. Ковтун Б.І. Стеблянко Марія, 26 р., робіт., померла в 1933 р., свід. Ковтун Б.І. Шимко Анастасія Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Шимко М.І. Шимко Василь Якович, робіт., помер у 1933 р., свід. Сенченко М.О. Шимко Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Шимко М.І. Шимко Микола [...], 2 р., укр., сел., помер 12.[...].1933, діагноз не вказано Шимко Олексій Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Шимко М.І. Шимко Явдоха Олексіївна, 78 р., укр., померла 16.12.1933 від старості Шостак Володимир, 5 р., помер у 1933 р., свід. Єнацька М.Ф. Шостак Іван, помер у 1933 р., свід. Єнацька М.Ф. Шостак Марія, 6 р., померла в 1933 р., свід. Єнацька М.Ф.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Шостак Федот, 37 р., робіт., помер у 1933 р., свід. Єнацька М.Ф.
Яковенко Олена Дмитрівна, 6 р., померла в 1933 р., свід. Єнацька М.Ф.
Білківс ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Білка У 1993 р. з ініціативи виконкому сільради на кладовищі встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. Мартиролог по с.Білка складено за свідченнями очевидців та на підставі книг реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р–7720, оп. 16, спр. 278, арк. 1–119). Бабич Агафія Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Бабич Микола Кирилович, сел., помер у 1932 р., свід. Кулібаба Д.І. Бабич Надія Полікарпівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Баран Ганна Іллівна, 22 р., укр., сел., померла 23.05.1932, діагноз не вказано Берестова Катерина Демидівна, 29 р., укр., сел., померла 27.01.1932, діагноз не вказано Биківець Тетяна Яківна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Бичко Іван Іванович, 2 дні, укр., хлібороб, помер 7.10.1932, діагноз не вказано Бичко Кулина Василівна, 60 р., укр., сел., померла 17.01.1932, діагноз не вказано Бичко Марія Костянтинівна, 1 р., укр., сел., померла 22.07.1932, діагноз не вказано Бичко Марфа Костянтинівна, сел., померла в 1932 р., свід. Кулібаба Д.І. Бичко Микола Костянтинович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Бичко Михайло Костянтинович, сел., помер у 1932 р., свід. Кулібаба Д.І. Бичко Ольга Костянтинівна, сел., померла в 1932 р., свід. Кулібаба Д.І. Бичко Петро Костянтинович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Бичко Петро Пилипович, укр., сел., помер 10.08.1932, діагноз не вказано Бичко Яким Карпович, 77 р., укр., сел., помер 23.06.1932, діагноз не вказано
Бичкова Фанка Сергіївна, 69 р., укр., сел., померла 10.01.1932, діагноз не вказано Біда Варвара Данилівна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Біда Василь Михайлович, укр., сел., помер 4.06.1932, діагноз не вказано Біда Ганна Тимофіївна, укр., сел., померла 7.04.1932, вік та діагноз не вказані Біда Настя Семенівна, 53 р., укр., хлібороб, померла 19.09.1932, діагноз не вказано Біда Семен, сел., помер у 1932 р., свід. Сирота О.С. Біда Улита Терентіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Борика Ганна Сергіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Борика Іван Сергійович, укр., сел., помер 22.03.1932, вік та діагноз не вказано Борика Микола Митрофанович, 3 міс., укр., сел., помер 10.08.1932, діагноз не вказано Борика Ніна Олександрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Борика Павло Семенович, 78 р., укр., хлібороб, помер 16.09.1932, діагноз не вказано Борика Федір Пилипович, 72 р., укр., сел., помер 21.05.1932, діагноз не вказано Брехунець Параска Андріївна, 60 р., укр., сел., померла 19.07.1932, діагноз не вказано Бугарин Іван Миколайович, 2 міс., укр., сел., помер 4.06.1932, діагноз не вказано В’юник Олексій Федорович, 1 р., укр., сел., помер 3.11.1932, діагноз не вказано В’юник Уляна Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В.
Величко Анастасія Іванівна, укр., сел., померла 12.04.1932, вік та діагноз не вказані Величко Раїса Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Вердебоженко Марія Максимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Вовк Марфа Мартим’янівна, 44 р., укр., хлібороб, померла 27.10.1932, діагноз не вказано Воловик Олександра Григорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Волошин Іван Федотович, сел., помер у 1933 р., свід. Сирота О.С. Волошин Михайло Федотович, сел., помер у 1932 р., свід. Сирота О.С. Волошин Пилип Оврамович, 45 р., укр., сел., помер 26.06.1932, діагноз не вказано Волошин Федір Пилипович, 7 міс., укр., хлібороб, помер 16.09.1932, діагноз не вказано Волошин Федот, сел., помер у 1932 р., свід. Рибальська Р.В. Ворошило Варвара Сергіївна, 4 р., укр., сел., померла 16.07.1932, діагноз не вказано Ворошило Марія Петрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Ворошило Сава Семенович, 84 р., укр., сел., помер 26.04.1932, діагноз не вказано Гадяцька Марія Дмитрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Герасименко Борис Андрійович, 4 р., укр., хлібороб, помер 25.10.1932, діагноз не вказано Герасименко Давид Федотович, 87 р., укр.,
543
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
хлібороб, помер 24.10.1932, діагноз не вказано Герасименко Ігор Йосипович, сел., помер у 1932 р., свід. Рибальська Р.В. Герасименко Йосип Іванович, сел., помер у 1932 р., свід. Рибальська Р.В. Герасименко Клим Іванович, 76 р., укр., сел., помер 7.02.1932, діагноз не вказано Герасименко Марфа Львівна, 82 р., укр., сел., померла 2.04.1932, діагноз не вказано Герасименко Матвій Корнійович, 20 р., укр., сел., помер 14.01.1932, діагноз не вказано Герасименко Микола Андрійович, 2 р., укр., сел., помер 9.10.1932, діагноз не вказано Герасименко Микола Охрімович, 4 р., укр., хлібороб, помер 24.10.1932, діагноз не вказано Герасименко Наталія Іванівна, 82 р., укр., сел., померла 15.08.1932, діагноз не вказано Герасименко Овксентій Іванович 72 р., укр., сел., помер 4.02.1932, діагноз не вказано Герасименко Олексій Йосипович, сел., помер у 1932 р., свід. Рибальська Р.В. Герасименко Петро Агейович, 87 р., укр., хлібороб, помер 22.10.1932, діагноз не вказано Герасименко Улита Якимівна, 87 р., укр., хлібороб, померла 17.07.1932, діагноз не вказано Герасименко Устя Михайлівна, 78 р., укр., сел., померла 26.06.1932, діагноз не вказано Герасименко Явдоха Петрівна, 70 р., укр., сел., померла 12.06.1932, діагноз не вказано Головацька Ніна Василівна, 14 дн., укр., сел., померла 22.09.1932, діагноз не вказано Головченко Людмила Миколаївна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Голуб Палажка, 38 р., укр., хлібороб, померла 29.05.1932, діагноз не вказано
544
Голубничий Олександр Васильович, сел., помер у 1933 р., свід. Сирота О.С. Голубничий Прокіп Зіновійович, 67 р., укр., сел., помер 17.10.1932, діагноз не вказано Гонда Палажка Будівна, 22 р., укр., сел., померла 16.01.1932, діагноз не вказано Гонтар Віра Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Гончаренко Іван Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Гончаренко Пріська Григорівна, 78 р., укр., сел., померла 21.10.1932, діагноз не вказано Грицаєнко Парасковія Руфіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Гусак Ганна Микитівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Гусак Ганна Миколаївна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Гусак Марфа Василівна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Далека Андрій Кирилович, 51 р., укр., сел., помер 28.04.1932, діагноз не вказано Далека Антоніна Іванівна, 1,5 р., укр., хлібороб, померла 7.10.1932, діагноз не вказано Далека Данило Федотович, 45 р., укр., сел., помер 8.07.1932, діагноз не вказано Далека Євдокія Сергіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Далека Іван Микитович, 30 р., укр., хлібороб, помер 12.09.1932, діагноз не вказано Далека Клавдія Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Данилкін Іван Єгорович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Дворецька Тетяна Филимонівна, 24 р., укр., сел., померла 9.11.1932, діагноз не вказано Демченко Павло Кіндратович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Долудіна Олександра Василівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І.
Донець Лукія, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Донець Надія Степанівна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Драник Андрій Лаврентійович, сел., помер у 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Дрига Іван Степанович, 8 р., укр., сел., помер 9.06.1932, діагноз не вказано Дрига Мутир Іванович, 70 р., укр., сел., помер 13.07.1933, діагноз не вказано Дрига Павло Григорович, укр., сел., помер 3.04.1932, вік та діагноз не вказані Дрогальчук Антоніна Федорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Дубовик Ганна Микитівна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Дубовик Григорій Олександрович, 3 р., укр., сел., помер 17.02.1932, діагноз не вказано Дубовик Захар Федотович, 52 р., укр., хлібороб, помер 23.05.1932, діагноз не вказано Дубовик Марія Петрівна, 9 р., укр., сел., померла 12.06.1932, діагноз не вказано Дубовик Марфа Оксентіївна, 38 р., укр., сел., померла 29.03.1932, діагноз не вказано Дубовик Мотрона Михайлівна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Дубовик Семен Миколайович, 52 р., укр., сел., помер 26.04.1932, діагноз не вказано Дудка Олена Данилівна, 60 р., укр., сел., померла 27.12.1932, діагноз не вказано Дудка Сава Іванович, 27 р., укр., сел., помер 11.09.1932, діагноз не вказано Дурасова Ніна Петрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Дяченко Анастасія Петрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Дяченко Анастасія Сергіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Дяченко Раїса Антонівна, 7 міс., укр., сел., померла
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ 23.06.1932, діагноз не вказано Єльченко Катерина Іванівна, 80 р., укр., сел., померла 2.08.1932, діагноз не вказано Єременко Ганна Йосипівна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Єременко Іван Трохимович, сел., помер у 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Єременко Марія Пилипівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Єременко Микола Трохимович, сел., помер у 1933 р., свід. Сирота О.С. Жабко Ганна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Жабко Онуфрій Михайлович, 71 р., укр., сел., помер 7.09.1932, діагноз не вказано Забіла Олександр Трохимович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Забіла Федір Трохимович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Заплюйсвічка Федір Васильович, 27 р., укр., сел., помер 3.03.1932, діагноз не вказано Зражевська Ганна Григорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Зубаха Марфа Степанівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Зубаха Марфа Федотівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Зубаха Таїсія Костянтинівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Ільченко Варвара Іванівна, 57 р., укр., сел., померла 18.01.1932, діагноз не вказано Ільченко Іван Миколайович, 1 р., укр., сел., помер 12.11.1932, діагноз не вказано Ільченко Параска Іванівна, 70 р., укр., сел., померла 30.12.1932, діагноз не вказано Ільченко Пилип Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Сирота О.С. Іщенко Денис Євдокимович, 82 р., укр., сел., помер 17.12.1932, діагноз не вказано
Іщенко Олександра Павлівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Іщенко Федір Васильович, 58 р., укр., сел., помер 30.10.1932, діагноз не вказано Калашник Наталія Федотівна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Калін Яків Якимович, 22 р., укр., сел., помер 29.04.1932, діагноз не вказано Картузова Катерина Михайлівна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Кащенко Іван Йосипович, сел., помер у 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Кащенко Йосип Порфирович, сел., помер у 1932 р., свід. Сирота О.С. Кащенко Наталія Яківна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Кащенко Тетяна Миколаївна, укр., сел., померла 27.03.1932, вік та діагноз не вказані Киріченко Ганна Прокопівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Кияшко Катерина Григорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Кияшко Остап Іванович, 10 р., укр., сел., помер 27.08.1932, діагноз не вказано Клименко Горпина Яківна, 57 р., укр., сел., померла 8.07.1932, діагноз не вказано Клименко Єгор Дмитрович, сел., помер у 1933 р., свід. Сирота О.С. Клименко Єлизавета, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Клименко Марія Іванівна, 10 міс., укр., сел., померла 30.07.1932, діагноз не вказано Клименко Микола Харитонович, сел., помер у 1933 р., свід. Сирота О.С. Клименко Михайло Єгорович, 2 р., укр., сел., помер 12.02.1932, діагноз не вказано Коваль Ахтимон Тимофійович, 65 р., укр., сел., помер 26.10.1932, діагноз не вказано Коваль Федот Орефович, 81 р., укр., хлібороб, помер
27.05.1932, діагноз не вказано Колесник Омелян Федорович, 73 р., укр., сел., помер 13.10.1932, діагноз не вказано Колісник Анастасія Кирилівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Колісник Василь Миколайович, 4 дні, укр., сел., помер 30.04.1932, діагноз не вказано Колісник Василь Петрович, 1, 5 р., укр., сел., помер 9.10.1932, діагноз не вказано Колісник Василь Якович, укр., сел., помер 19.03.1932, вік та діагноз не вказані Колісник Ганна Миколаївна, 1 р., укр., сел., померла 11.03.1932, діагноз не вказано Колісник Марія Федорівна, 7 міс., укр., сел., померла 14.12.1932, діагноз не вказано Колісник Марфа Федотівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Колісник Мотрона Остапівна, 56 р., укр., сел., померла 2.06.1932, діагноз не вказано Колісник Параска Степанівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Комлик Раїса Амбросівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Конторіна Ольга Лаврентіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Коробейник Василь Степанович, 6 р., укр., сел., помер 2.04.1932, діагноз не вказано Коробейник Василь Явтухович, 1 р., укр., сел., помер 5.03.1932, діагноз не вказано Коробейник Ганна Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Коробейник Іван Васильович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Коробейник Марія Андріївна, укр., сел., померла 26.06.1932, діагноз не вказано Коробейник Марфа, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С.
545
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Коробейник Микола Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Коробейник Ольга Андріївна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Коробейник Ольга Павлівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Коробейник Петро Іванович, укр., сел., помер 6.03.1932, вік та діагноз не вказані Коробейник Тетяна Василівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Костира Микола Іванович, укр., сел., помер 9.01.1932, вік та діагноз не вказані Кошеленко Іван Павлович, сел., помер у 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Кулібаба Анастасія Дементіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Кулібаба Анна Сергіївна, 5 міс., укр., хлібороб, померла 18.09.1932, діагноз не вказано Кулібаба Борис Васильович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Кулібаба Борис Трохимович, укр., сел., помер 16.06.1932, вік та діагноз не вказані Кулібаба Варвара Петрівна, 1 міс., укр., сел., померла 16.07.1932, діагноз не вказано Кулібаба Василь Іванович, 55 р., укр., сел., помер 20.06.1932, діагноз не вказано Кулібаба Віра Прокопівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Кулібаба Ганна Омелянівна, 2 міс., укр., сел., померла 14.11.1932, діагноз не вказано Кулібаба Демид Трохимович, 71 р., укр., сел., помер 21.04.1932, діагноз не вказано Кулібаба Іван Іванович, 3 р., укр., сел., помер 3.03.1932, діагноз не вказано Кулібаба Іван Олексійович, 2 р., укр., сел., помер 23.02.1932, діагноз не вказано Кулібаба Іван Порфирович, 8 р., укр., сел., помер від туберкульозу легень, дата не вказана.
546
Кулібаба Іван Прокопович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Кулібаба Іван Романович, 1 міс., укр., сел., помер 19.07.1932, діагноз не вказано Кулібаба Ілля Прокопович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Кулібаба Кирило Якович, 75 р., укр., сел., помер 8.03.1932, діагноз не вказано Кулібаба Ксенія Іванівна, 89 р., укр., сел., померла 29.08.1932, діагноз не вказано Кулібаба Лідія Іванівна, 72 р., укр., сел., померла 2.08.1932, діагноз не вказано Кулібаба Марфа Омелянівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Кулібаба Микола Кирилович, 80 р., укр., сел., помер 11.08.1932, діагноз не вказано Кулібаба Надія Василівна, 2 р., укр., сел., померла 26.03.1932, діагноз не вказано Кулібаба Ольга Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Кулібаба Павло Прокопович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Кулібаба Павло Федорович, 68 р., укр., хлібороб, помер 26.05.1932, від вади серця. Кулібаба Палажка Леонтіївна, 27 р., укр., сел., померла 13.04.1932, діагноз не вказано Кулібаба Петро Юхимович, 4 р., укр., хлібороб, помер 26.09.1932, діагноз не вказано Кулібаба Федір Никифорович, 32 р., укр., сел., помер 27.08.1932, діагноз не вказано Кулібаба Федір, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Куліченко Микола Микитович, 3 міс., укр., сел., помер 16.08.1932, діагноз не вказано Кущ Іван Трохимович, сел., помер у 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Лапко Віра Тимофіївна, укр., сел., померла 1.05.1932, вік та діагноз не вказані Лапко Ганна Митрофанівна, укр., хлібороб, померла
1.06.1932, вік та діагноз не вказано Лапко Михайло Данилович, 71 р., укр., сел., помер 6.12.1932, діагноз не вказано Лапко Олексій Кононович, 75 р., укр., сел., помер 9.11.1932, діагноз не вказано Лисенко Марія Кузьмівна, 8 р., укр., сел., померла 10.08.1932, діагноз не вказано Лобода Іван Ладимович, 14 р., укр., сел., помер 8.06.1932, діагноз не вказано Лобода Іван Опанасович, 1,5 міс., укр., сел., помер 31.03.1932, діагноз не вказано Лобода Олесь Кіндратович, 71 р., укр., сел., помер 10.11.1932, діагноз не вказано Лук’янець Настя Іванівна, 60 р., укр., сел., померла 22.11.1932, діагноз не вказано Максименко Ганна Акулівна, укр., сел., померла 10.08.1932, вік та діагноз не вказані Максименко Фрол Мусійович, 37 р., укр., сел., помер 7.07.1932, діагноз не вказано Маленко Віра Пилипівна, 7 р., укр., сел., померла 24.11.1932, діагноз не вказано Маленко Ганна Павлівна, 85 р., укр., сел., померла 7.08.1932, діагноз не вказано Маленко Іван Васильович, 1,5 р., укр., сел., помер 1.11.1932, діагноз не вказано Маленко Іван Омелянович, укр., сел., помер 10.02.19[...], вік та діагноз не вказані Маленко Іван Пилипович, 41 р., укр., сел., помер 25.06.1932, діагноз не вказано Маленко Марія Гнатівна, 1 р., укр., сел., померла 9.11.1932, діагноз не вказано Маленко Марія Степанівна, укр., сел., померла 9.08.1932, вік та діагноз не вказані Маленко Марфа Іванівна, 3 міс., укр., хлібороб, померла 22.10.1932, діагноз не вказано Маленко Микола Онисимович, укр., хлібороб, помер 1.06.1932, вік та діагноз не вказані Маленко Симон Іванович, 62 р., укр., сел., помер
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ 27.06.1932, діагноз не вказано Малишко Олексій Пилипович, 1,5 р., укр., хлібороб, помер 27.09.1932, діагноз не вказано Маринич Марфа Микитівна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Маринич Микита, сел., помер у 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Маринич Олександр Микитович, 6 міс., укр., сел., помер 14.02.1932 від запалення легень Маринич Олена, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Микитенко Ганна Василівна, 2 р., укр., сел., померла 24.11.1932, діагноз не вказано Мозуль Параска Юхимівна, 1 р., укр., сел., померла 12.03.1932, діагноз не вказано Набока Федір Григорович, укр., сел., помер 17.07.1932, вік та діагноз не вказані Нешлюбенко Іван Гнатович, 12 р., укр., хлібороб, помер 19.09.1932, діагноз не вказано Нешлюбенко Марія Яремівна, 58 р., укр., сел., померла 21.06.1932, діагноз не вказано Нешлюбенко Микола Михайлович, 1 міс., укр., помер 28.05.1932, діагноз не вказано Нешлюбенко Микола Федорович, 1 р., укр., сел., помер 10.11.1932, діагноз не вказано Овечко Іван Петрович, 43 р., укр., сел., помер 15.05.1932, діагноз не вказано Овчаренко Ольга Федорівна, 2 р., укр., сел., померла 24.05.1932, діагноз не вказано Овчарова Марія Іванівна, 85 р., укр., сел., померла 18.12.1932, діагноз не вказано Панченко Ладимир Йосипович, 65 р., укр., сел., помер 15.04.1932, діагноз не вказано Пасько Марфа Степанівна, 3 міс., укр., сел., померла 14.12.1932, діагноз не вказано
Пасько Надія Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Пасько Олексій Матвійович, сел., помер у 1932 р., свід. Кулібаба Д.І. Перчило Яків Іванович, укр., сел., помер 7.05.1932, вік та діагноз не вказані Перчіль Капуся Логвинівна, 21 р., укр., сел., померла 3.07.1932, діагноз не вказано Пікуль Андрій Титович, 74 р., укр., сел., помер 7.04.1932, діагноз не вказано Пікуль Параска Пилипівна, 82 р., укр., сел., померла 6.04.1932, діагноз не вказано Покиря Василь Іванович, 2 дн., укр., сел., помер 10.08.1932, діагноз не вказано Пономаренко Ганна Корніївна, 4 р., укр., сел., померла 3.01.1932, діагноз не вказано Пономаренко Никанор Григорович, 56 р., укр., сел., помер 28.04.1932, діагноз не вказано Пономаренко Ніна Андріївна, укр., сел., померла 25.03.1932, вік та діагноз не вказані Пономаренко Сава Андріївна, 67 р., укр., сел., померла 18.07.1932, діагноз не вказано Пономаренко Самсон Юхимович, 78 р., укр., сел., помер 18.05.1932, діагноз не вказано Приказчик Аріска Яківна, 65 р., укр., сел., померла 2.01.1932, діагноз не вказано Приказчик Василь Йосипович, 1 міс., укр., сел., помер 16.08.1932, діагноз не вказано Приказчик Дмитро Осипович, 12 р., укр., сел., помер 22.03.1932, діагноз не вказано Приказчик Іван Васильович, 4 міс., укр., сел., помер 2.06.1932, діагноз не вказано Приказчик Іван Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Приказчик Ольга Петрівна, укр., сел., померла 9.02.1932, вік та діагноз не вказані Приказчик Панько Максимович, 85 р., укр.,
сел., помер 26.02.1932, діагноз не вказано Приказчик Параска Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Приказчик Петро Ілліч, 29 р., укр., сел., помер 15.08.1932, діагноз не вказано Приказчик Пріська Романівна, 40 р., укр., сел., померла 24.08.1932, діагноз не вказано Провозін Василь Конурович, 63 р., укр., сел., помер 16.08.1932, діагноз не вказано Провозін Василь Петрович, 75 р., укр., хлібороб, помер 1.07.1932, діагноз не вказано Провозін Євдоким Юхимович, 62 р., укр., сел., помер 29.08.1932, діагноз не вказано Провозін Марія Василівна, сел., померла в 1932 р., свід. Кулібаба Д.І. Руда Варвара Степанівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Руда Марія Степанівна, 4 міс., укр., сел., померла 7.07.1932, діагноз не вказано Руда Онисія, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Рудий Олександр Пилипович, 61 р., укр., сел., помер 13.08.1932, діагноз не вказано Рудий Олексій Іванович, 2 міс., укр., сел., помер 1.07.1932, діагноз не вказано Рудий Сидір, сел., помер у 1932 р., свід. Сирота О.С. Рудий Федір Арсентійович, 70 р., укр., сел., помер 8.07.1932, діагноз не вказано Рудиченко Параска Костянтинівна, 32 р., укр., сел., померла 3.06.1932, діагноз не вказано Савицький Іван Федорович, 1 міс., укр., сел., помер 14.07.1932, діагноз не вказано Савченко Андрій Степанович, 88 р., укр., сел., помер 26.04.1932, діагноз не вказано Савченко Ганна Василівна, 4 р., укр., сел., померла 23.06.1932, діагноз не вказано
547
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Сирота Микита Никифорович, сел., помер у 1932 р., свід. Сирота О.С. Сирота Степан Олексійович, 41 р., укр., хлібороб, помер 25.06.1933, діагноз не вказано Скорик Явдоха Михайлівна, 84 р., укр., сел., померла 3.09.1932, діагноз не вказано Сміян Іван Семенович, укр., сел., помер 22.03.1932, вік та діагноз не вказані Сміян Олеся Никифорівна, 40 р., укр., сел., померла 3.06.1932, діагноз не вказано Стеценко Микола Петрович, укр., сел., помер 13.03.1932, вік та діагноз не вказані Сусідка Андрій Федорович, 88 р., укр., сел., помер 25.04.1932, діагноз не вказано Сусідка Варвара Прохорівна, 62 р., укр., сел., померла 24.08.1932, діагноз не вказано Сусідка Василь Васильович, 1 дн., укр., сел., помер 27.10.1932, діагноз не вказано Сусідка Іван Іванович, 21 день, укр., хлібороб, помер
14.09.1932, діагноз не вказано Сусідка Олександр Тимофійович, укр., сел., помер 10.01.1932, вік та діагноз не вказані Тарасенко Параска Петрівна, 50 р., укр., сел., померла 1.11.1932, діагноз не вказано Твердун Іван Семенович, 75 р., укр., сел., помер 27.10.1932, діагноз не вказано Тетянечко Василь Іванович, 5 міс., укр., сел., помер 17.06.1932, діагноз не вказано Торчун Клавдія Тимофіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Устименко Дмитро Павлович, 49 р., укр., сел., помер 21.06.1932, діагноз не вказано Федько Анастасія Олександрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Циба Ганна Омелянівна, 6 міс., укр., хлібороб, померла 26.09.1932, діагноз не вказано
Шаповал Пріська Михайлівна, 60 р., укр., сел., померла 31.08.1932, діагноз не вказано Шереверя Іван Якимович, 88 р., укр., сел., помер 17.07.1932, діагноз не вказано Шульгіна Олімпіада Петрівна, 52 р., укр., сел., померла 9.04.1932, діагноз не вказано Юхно Ганна Олексіївна, 2 міс., укр., сел., померла 12.05.1932, діагноз не вказано Юхно Іван Іванович, 1 р., укр., сел., помер 28.12.1932, діагноз не вказано Яременко Раїса Іванівна, укр., сел., померла 22.06.1932, вік та діагноз не вказані Яхно Мокрина Савеліївна, 33 р., укр., сел., померла 12.04.1932, діагноз не вказано Яценко Іван Кузьмич, 47 р., укр., сел., помер 25.11.1932, діагноз не вказано Яценко Олена Михайлівна, укр., інші відомості відсутні
с . Вишневе Мартиролог по с.Вишневе складено за свідченнями очевидців Голодомору. Циба Ніна Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Циба Олексій Омелянович, сел., помер у 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Чепіль Лідія Дмитрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Чернець Мотрона Акимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І.
Шимко Олена Василівна, сел., померла в 1933 р., свід. Рибальська Р.В. Юшкова Серафима Сергіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Яременко Віра Йосипівна, сел., померла в 1933 р., свід. Яременко В.Й. Яременко Надія Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Яременко В.Й.
Яхно Варвара Феодосіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Яхно Параска Феодосіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Д.І. Яхно Пелагея Павлівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сирота О.С. Яхно Петро Антонович, сел., помер у 1933 р., свід. Рибальська Р.В.
с . Грузьке Мартиролог по с.Грузьке складено за свідченнями очевидців Голодомору. Бест І.С., сел., помер у 1933 р., свід. Сафонова Н.С. Єнацький Василь Маріанович, сел., помер у 1933 р., свід. Сафонова Н.С. Єнацький Іван Маріанович, сел., помер у 1933 р., свід. Сафонова Н.С.
548
Єнацький Ілля Маріанович, сел., помер у 1933 р., свід. Сафонова Н.С. Єнацький Маркіян Антонович, сел., помер у 1932 р., свід. Сафонова Н.С. Єнацький Михей Михейович, сел., помер у 1932 р., свід. Сафонова Н.С.
Єнацький Павло Маріанович, сел., помер у 1932 р., свід. Сафонова Н.С. Овчаренко П.П., сел., помер у 1933 р., свід. Сафонова Н.С. Сусідка Охрім, сел., помер у 1933 р., свід. Сафонова Н.С. Тарасенко А., сел., помер у 1933 р., свід. Яценко С.М.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Тарасенко Ганна Яківна, сел., померла в 1932 р., свід. Яценко С.М. Тарасенко Євдокія Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Яценко С.М. Тарасенко Іван Якович, сел., помер у 1932 р., свід. Яценко С.М.
Тарасенко Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Яценко С.М. Тарасенко Микола Карпович, сел., помер у 1933 р., свід. Яценко С.М. Тарасенко Мотрона Феодосіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Яценко С.М.
Тарасенко Онисія, сел., померла в 1932 р., свід. Яценко С.М. Тарасенко П.П., сел., помер у 1933 р., свід. Яценко С.М. Тарасенко Родіон, сел., помер у 1933 р., свід. Яценко С.М. Тарасенко Яків, сел., помер у 1933 р., свід. Яценко С.М.
с . Микитівка Мартиролог по с.Микитівка складено за свідченнями очевидців Голодомору. Біденко Марфа, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Н.Ф. Біденко Олексій, сел., помер у 1932 р., свід. Донець Н.С. Брехунець Віктор, сел., помер у 1933 р., свід. Донець Н.С. Буденко Марфа, сел., померла в 1933 р., свід. Єременко М.Т. Буденко Олексій, сел., помер у 1933 р., свід. Єременко М.Т. Гончаренко Віталій, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Н.Ф. Гончаренко Семен Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Н.Ф. Гончаренко Федір Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Донець Н.С. Зима Леонід Якимович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Н.Ф. Зима Степан Якимович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Н.Ф. Зима Тимофій Якимович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Н.Ф. Зима Яким Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Н.Ф. Зіненко Іван Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Донець Н.С. Клизуб Ігнат Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Єременко М.Т. Клименко Дмитро Маркович, сел., помер у 1933 р., свід. Єременко М.Т. Колісник Євдокія, сел., померла в 1933 р., свід. Єременко М.Т.
Колісник Михайло, сел., помер у 1933 р., свід. Єременко М.Т. Колісник Феодосія, сел., померла в 1933 р., свід. Єременко М.Т. Куц Олександр Ілліч, сел., помер у 1933 р., свід. Донець Н.С. Куц Ольга Прохорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Єременко М.Ф. Лавріненко Ніна Сергіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Єременко М.Ф. Лапко Варвара Іллівна, сел., померла в 1933 р., свід. Єременко М.Ф. Лапко Марія Микитівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Н.Ф. Лапко Надія Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Н.Ф. Лапко Пелагея Пантеліївна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Н.Ф. Литвиненко Іван Васильович, сел., помер у 1933 р., свід. Донець Н.С. Литвиненко Іван Максимович, сел., помер у 1933 р., свід. Донець Н.С. Лісняк Лідія Григорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Донець Н.С. Лобода Наталія Василівна, сел., померла в 1933 р., свід. Донець Н.С. Лобода Олександр Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Донець Н.С. Лук’яненко Марія Григорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Єременко М.Ф. Максименко Віра Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Єременко М.Ф.
Маленко Катерина Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Єременко М.Ф. Маленко Надія Леонтіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Н.Ф. Марєнко Марія Саватіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Н.Ф. Маркова Олександра Климівна, сел., померла в 1933 р., свід. Кулібаба Н.Ф. Мірошниченко Дарія Василівна, сел., померла в 1933 р., свід. Донець Н.С. Молчанов Микола Федорович, сел., помер у 1933 р., свід. Донець Н.С. Муравльова Тетяна Єгорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Донець Н.С. Мусіюк Семен Олексійович, сел., помер у 1933 р., свід. Єременко М.Ф. Овечко Іван Андрійович, сел., помер у 1933 р., свід. Єременко М.Ф. Овчаренко Катерина Михайлівна, сел., померла в 1933 р., свід. Єременко М.Ф. Овчаренко Микола Микитович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Н.Ф. Пасікун Михайло Єфремович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Н.Ф. Пасько Олексій Якович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Н.Ф. Роскобейник Ілля Остапович, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Н.Ф. Савченко Марфа, сел., померла в 1933 р., свід. Єременко М.Т. Савченко Наум, сел., помер у 1933 р., свід. Єременко М.Т.
549
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Савченко Устина, сел., померла в 1933 р., свід. Єременко М.Т. Штефан Данило, сел., помер у 1933 р., свід. Кулібаба Н.Ф.
Яковенко Іван Лаврентійович, сел., помер у 1933 р., свід. Донець Н.С.
Яковенко Олексій Васильович, сел., помер у 1933 р., свід. Донець Н.С.
с . Новоселівка Мартиролог по с.Новоселівка складено за свідченнями очевидців Голодомору. Величко Анастасія Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Лапко Н.І. Величко Катерина Володимирівна, сел., померла в 1933р., свід.Яхно П.Ф. Дубовик Іван Трохимович, сел., помер у 1933р., свід. Дяченко А.П. Дяченко Семен, сел., помер у 1933р., свід. Дяченко А.П.
Дяченко Уляна, сел., померла в 1933р., свід. Дяченко А.П. Колісник Борис Іванович, сел., помер у 1933р., свід. Лапко Н.І. Приказчик Володимир, сел., помер у 1933р., свід. Лапко Н.І. Приказчик Євдоким Кіндратович, сел., помер у 1933 р., свід. Лапко Н.І.
Приказчик Іван Васильович, сел., помер у 1933р., свід. Лапко Н.І. Приказчик Іван Кіндратович, сел., помер у 1933р., свід. Лапко Н.І. Яхно Феодосій Охрімович, сел., помер у 1933 р., свід. Яхно П.Ф.
с . Олексине Мартиролог по с.Олексине складено за свідченнями очевидців Голодомору. Грицаєнко Данило Руфійович, сел., помер у 1933 р., свід. Сивовол Б.А. Грицаєнко Стефан Руфійович, сел., помер у 1933 р., свід. Сивовол Б.А. Грицаєнко Харитина Стефанівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сивовол Б.А. Пасько Борис Якович, сел., помер у 1933 р., свід. Пасько Б.Я. Пасько Ганна Федорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Пасько Б.Я. Пасько Іван Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Пасько Б.Я. Пасько Тетяна Андріївна, сел., померла в 1933 р., свід. Пасько Б.Я. Передерій Ганна Терентіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Ситник Г.О. Підопригора Тетяна Олександрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ситник Г.О. Пономаренко Марія Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ситник Г.О. Путівець Степан Павлович, сел., помер у 1933 р., свід. Ситник Г.О. Рибалко Валентина Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сивовол Б.А. Рибальська Раїса Василівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сивовол Б.А.
550
Рибальченко Марія Єрмолаївна, сел., померла в 1933 р., свід. Сивовол Б.А. Руда Ганна Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Пасько Б.Я. Рябцева Катерина Макарівна, сел., померла в 1933 р., свід. Пасько Б.Я. Савченко Марія Федорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Пасько Б.Я. Савченко Олена Василівна, сел., померла в 1933 р., свід. Пасько Б.Я. Самодьоргіна Марфа Трохимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ситник Г.О. Сафронова Ніна Сергіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Ситник Г.О. Свинцицька Олександра Федотівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ситник Г.О. Сивовол Борис Андрійович, сел., помер у 1933 р., свід. Сивовол Б.А. Сивовол Ніна Трохимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сивовол Б.А. Сивовол Олександр Дмитрович, сел., помер у 1933 р., свід. Сивовол Б.А. Синиця Анастасія Марківна, сел., померла в 1933 р., свід. Сивовол Б.А. Сирота Олександр Степанович, сел., помер у 1933 р., свід. Сивовол Б.А.
Ситник Ганна Олексіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Ситник Г.О. Ситник Кирило, сел., помер у 1933 р., свід. Ситник Г.О. Ситник Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Ситник Г.О. Ситник Микола Кирилович, сел., помер у 1932 р., свід. Ситник Г.О. Скрипаленко Микола Григорович, сел., помер у 1933 р., свід. Ситник Г.О. Скрипаленко Олександра Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ситник Г.О. Сміян Андрій Якович, сел., помер у 1933 р., свід. Ситник Г.О. Соболєвська Євдокія Микитівна, сел., померла в 1933 р., свід. Пасько Б.Я. Солодовник Марія Максимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Пасько Б.Я. Сусідка Марія Трохимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сивовол Б.А. Сусідка Мотрона Григорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сивовол Б.А. Сусідка Олексій Микитович, сел., помер у 1933 р., свід. Сивовол Б.А. Тараненко Микола Олексійович, сел., помер у 1933 р., свід. Пасько Б.Я.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Тарасенко Анастасія Василівна, сел., померла в 1933 р., свід. Пасько Б.Я. Тарасенко Марія Василівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ситник Г.О. Твердун Любов Сидорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сивовол Б.А. Твердун Микита Терентійович, сел., помер у 1933 р., свід. Ситник Г.О. Твердун Павло Микитович, сел., помер у 1933 р., свід. Сивовол Б.А.
Твердун Терентій, сел., помер у 1933 р., свід. Сивовол Б.А. Твердун Тетяна Микитівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ситник Г.О. Тетянечко Ганна Олександрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Пасько Б.Я. Шелестюк Василь Андрійович, сел., помер у 1933 р., свід. Ситник Г.О. Шелестюк Галина Андріївна, сел., померла в 1933 р., свід. Сивовол Б.А.
Шелестюк Дмитро Андрійович, сел., помер у 1933 р., свід. Пасько Б.Я. Шелестюк Максим Самійлович, сел., помер у 1933 р., свід. Сивовол Б.А. Шелестюк Олексій Андрійович, сел., помер у 1933 р., свід. Ситник Г.О. Шелестюк Поліна Андріївна, сел., померла в 1933 р., свід. Ситник Г.О. Шелестюк Фекла, сел., померла в 1933 р., свід. Сивовол Б.А.
с . Хвощова Мапртиролог по с.Хвощова складено за свідченнями В.Ф.Андрух. Овчаренко Олексій Костянтинович, сел., помер у 1933 р.
Калашник Поліна Ігнатівна, сел., померла в 1933 р. Колісник Василь Павлович, сел., помер у 1932 р.
Тертична Ганна Ігнатівна, сел., померла в 1933 р.
Боромля н с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с. Боромля У наказі № 172 по Тростянецькій філії Держбанку від 22 грудня 1932 р. міститься інформація про занесення на "чорну дошку" сільгоспартілей ім. Сталіна, "Паризька комуна", "Шлях до комунізму", "13-річчя Червоної Армії" та "Перемога незаможника" (архів НБУ, Тростянецька філія, спр. 1, арк. 68). Мартиролог по с.Боромля складено за свідченнями очевидців Голодомору. Бей Григорій Федорович, сел., помер у 1933 р., свід. Бондар М.І. Бей Іван Антонович, сел., помер у 1933 р., свід. Бондар М.І.
Ковтун Сергій, 26 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бондаренко Г.О. Опара Андрій Якович, сел., помер у 1933 р., свід. Бондаренко Г.О.
Романіка Алла Григорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Феденко О.Я. Романіка Андрій Максимович, сел., помер у 1933 р., свід. Феденко О.Я.
Буймер с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Буймер У 1997 р. на кладовищі з ініціативи виконкому сільради встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. Мартиролог по с.Буймер складено за свідченнями очевидців Голодомору. Багмет Анастасія, сел., померла в 1933 р., свід. Бондаренко О.І. Багмет Микола, сел., помер у 1933 р., свід. Бондаренко П.А. Багмет Орина, сел., померла в 1933 р., свід. Бондаренко О.І. Бондаренко Варвара, сел., померла в 1933 р., свід. Завгородній В.М. Бондаренко Василь, сел., помер у 1933 р., свід. Завгородній В.М.
Бондаренко Євгенія, сел., померла в 1933 р., свід. Завгородній В.М. Бондаренко Євдокія, сел., померла в 1933 р., свід. Бондаренко П.А. Бондаренко Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Завгородній В.М. Бондаренко Никифор, сел., помер у 1933 р., свід. Завгородній В.М. Бондаренко Петро, сел., помер у 1933 р., свід. Завгородній В.М.
Галицька Устя, сел., померла в 1933 р., свід. Кіяшко І.Ф. Галицький Григорій, сел., помер у 1933 р., свід. Кіяшко І.Ф. Галицький Петро, сел., помер у 1933 р., свід. Бондаренко О.І. Глот Федір, сел., помер у 1933 р., свід. Кіяшко І.Ф. Глущенко Григорій, сел., помер у 1933 р., свід. Овчаренко М.К. Глущенко Євдокія, сел., померла в 1933 р., свід. Овчаренко М.К.
551
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Глущенко Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Овчаренко М.К. Дей Василь, сел., помер у 1933 р., свід. Овчаренко М.К. Дей Ганна, сел., померла в 1933 р., свід. Овчаренко М.К. Завгородній Степан, сел., помер у 1933 р., свід. Бондаренко П.А. Завгородня Катерина, сел., померла в 1933 р., свід. Бондаренко О.І. Могила Лук’ян, сел., помер у 1933 р., свід. Завгородній В.М. Могила Хівря, сел., померла в 1933 р., свід. Завгородній В.М. Радченко Олена, сел., померла в 1933 р., свід. Бондаренко П.А.
Радченко Омелян, сел., помер у 1933 р., свід. Завгородній В.М. Сокура Варвара, сел., померла в 1933 р., свід. Кіяшко І.Ф. Сокура Василь, сел., помер у 1933 р., свід. Кіяшко І.Ф. Сокура Григорій, сел., помер у 1933 р., свід. Кіяшко І.Ф. Сокура Олексій, сел., помер у 1933 р., свід. Кіяшко І.Ф. Сокура Степан, сел., помер у 1933 р., свід. Кіяшко І.Ф. Стадниченко Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Завгородній В.М. Тарануха Лукера, сел., померла в 1933 р., свід. Овчаренко М.К.
Тарануха Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Овчаренко М.К. Тарануха Ністрат, сел., помер у 1933 р., свід. Овчаренко М.К. Тарануха Орина, сел., померла в 1933 р., свід. Овчаренко М.К. Тарануха Пилип, сел., помер у 1933 р., свід. Овчаренко М.К. Чикиря Дмитро, сел., помер у 1933 р., свід. Завгородній В.М. Чикиря Єлизавета, сел., померла в 1933 р., свід. Завгородній В.М.
Гребе н и к і в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с. Гребениківка Мартиролог по с.Гребениківка складено за свідченнями очевидців та на підставі книг реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р–7720, оп. 16, спр. 278, арк. 120–164, спр. 285, арк. 1–87). Абраменко Іван Павлович, 9 р., укр., одноосіб., замерз 12.03.1933 Абраменко Микола Савелійович, 8 р., укр., сел., помер 26.05.1933 від недоїдання Абраменко Михайло Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Абраменко Федір Васильович, 12 р., укр., сел., помер 14.05.1933 від недоїдання Авраменко Ніна Юхимівна, 9 дн., укр., сел., померла 14.10.1932, діагноз не вказано Авраменко Юхим Захарович, 27 р., укр., одноосіб., замерз 4.02.1933 Арченко Олексій Іванович, 75 р., укр., чл. арт., помер 30.05.1933 від старості Асченко Улита Єфимівна, 5 р., укр., сел., померла 5.09.1933 від недоїдання Батура Лідія Іванівна, 4 р., укр., сел., померла 24.05.1933 від недоїдання Башкова Варвара Василівна, 40 р., укр., сел., померла 6.09.1933, діагноз не вказано Бестрік Анастасія Тимофіївна, 50 р., укр.,
552
сел., померла 22.05.1933 від недоїдання Бичко Юхим Миколайович, 55 р., укр., колгосп., помер 5.05.1933 від недоїдання Богдан Антон Васильович, 77 р., укр., сел., помер 7.01.1932 від старості Богдан Домаха Семенівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ісаєва О.О. Богдан Катерина Григорівна, 8 міс., укр., сел., померла 10.07.1932 від епілепсії Богдан Максим Семенович, сел., помер у 1933 р., свід. Ісаєва О.О. Богдан Матвій Григорович, 49 р., укр., сел., помер 19.04.1932 від вади серця Богдан Микола Федотович, сел., помер у 1933 р., свід. Ісаєва О.О. Бубир Векла Григорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Киященко М.К. Бубир Михайло Федотович, сел., помер у 1933 р., свід. Киященко М.К. Бубир Ніна Федотівна, сел., померла в 1933 р., свід. Киященко М.К. Бубир Уляна Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Киященко М.К.
Бубир Федір Микитович, сел., помер у 1933 р., свід. Киященко М.К. Верещага Абрам Степанович, 33 р., укр., сел., помер 25.07.1932 від туберкульозу Верещага Григорій Іванович, 12 р., укр., сел., помер 25.05.1933 від недоїдання Верещага Іван Абрамович, 7 р., укр., сел., помер 17.10.1932 від скарлатини Верещага Іван Іванович, 10 р., укр., сел., помер 22.05.1933 від недоїдання Викупова Марія Михайлівна, 6 р., укр., колгосп., померла 5.05.1933 від недоїдання Гаряча Любов Григорівна, 1 р., укр., сел., померла 29.06.1932 від діареї Гарячий Іван Васильович, сел., помер у 1933 р., свід. Левченко М.Д. Гарячий Кузьма Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Левченко М.Д. Гарячий Олександр Васильович, 1 р., укр., сел., помер 30.01.1932, діагноз не вказано Гватура Олександр Юхимович, 9 р., укр.,
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ одноосіб., помер 9.03.1933 від грижі Геута Іван Степанович, сел., помер у 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Геута Любов Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Геута Надія Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Гребченко Анастасія Дмитрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Соколенко П.А. Гребченко Уляна Дмитрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Соколенко П.А. Гречанов Іван Іванович, 12 р., укр., сел., помер 15.05.1933 від недоїдання Гриценко Ганна Василівна, 6 р., укр., сел., померла 6.11.1932 від скарлатини Гриценко Марія Василівна, сел., померла в 1933 р., свід. Соколенко П.А. Гриценко Марія Михайлівна, 2 р., укр., сел., померла 12.09.1933 від младенчеського Гриценко Ольга Григорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Соколенко П.А. Грицень Олександр Васильович, 2 р., укр., сел., помер 26.11.1932 від скарлатини Губенко Кулина Василівна, 62 р., укр., сел., померла 31.03.1932 від застуди Гура Іван Петрович, 47 р., укр., колгосп., помер 21.01.1933 від зараження крові та застуди Гура Іван Якович, 1 р., укр., сел., помер 1.12.1932, діагноз не вказано Давиденко Василь Степанович, укр., сел., помер 28.02.1932 від застуди Давиденко Марфа Василівна, 71 р., укр., одноосіб., померла 8.03.1933 від старості Давиденко Трохим Макарович, 70 р., укр., одноосіб., дата та діагноз не вказані Демченко Василь Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Ісаєва О.О. Демченко Григорій Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Ісаєва О.О.
Демченко Іван Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Ісаєва О.О. Демченко Ольга Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ісаєва О.О. Демченко Раїса Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ісаєва О.О. Дергачов Сергій Аврамович, 73 р., укр., сел., помер 20.07.1933 від старості Дрига Василь Володимирович, сел., помер у 1933 р., свід. Киященко М.К. Дрига Векла Володимирівна, сел., померла в 1933 р., свід. Киященко М.К. Дрига Віра Трохимівна, 1 р., укр., чл. арт., померла 1.03.1933, діагноз не вказано Дрига Володимир Прокопович, сел., помер у 1933 р., свід. Киященко М.К. Дрига Галина Тимофіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Киященко М.К. Дрига Ганна Володимирівна, сел., померла в 1933 р., свід. Киященко М.К. Дрига Ганна Семенівна, 5 міс., укр., сел., померла 1.03.1932, діагноз не вказано Дрига Григорій Володимирович, 22 р., укр., сел., помер 13.04.1932 від ТБЦ ІІІ стадії Дрига Іван Володимирович, сел., помер у 1933 р., свід. Киященко М.К. Дрига Олена Тимофіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Киященко М.К. Дрига Орина Яківна, сел., померла в 1933 р., свід. Киященко М.К. Дрига Семен Тимофійович, сел., помер у 1933 р., свід. Киященко М.К. Дрига Тиміш Тимофійович, сел., помер у 1933 р., свід. Киященко М.К. Дудка Іван Макарович, 7 міс., укр., сел., помер 15.10.1933 від младенчеського Дудка Таїсія Семенівна, 2 р., укр., одноосіб., померла 10.03.1933, діагноз не вказано Журбенко Ольга Семенівна, сел., померла в 1933 р., свід. Левченко М.Д.
Журбенко Юрій Семенович, сел., помер у 1933 р., свід. Левченко М.Д. Заєць Василь Сидорович, 80 р., укр., сел., помер від старості, дата не вказана Заєць Іван Андрійович, 7 р., укр., сел., помер 22.05.1933 від недоїдання Заєць Марія Федорівна, 37 р., сел., померла в 1932 р., свід. Азарова Г.Р. Заєць Прокіп Гнатович, 70 р., укр., сел., помер 20.06.1932 від старості Заєць Роман Федорович, 41 р., сел., помер у 1932 р., свід. Азарова Г.Р. Заєць Федір Сидорович, 90 р., укр., сел., помер 25.06.1932 від старості Зайцева Варвара Захарівна, укр., сел., померла 25.06.1932 від епілепсії Зайцева Стеха Прокопівна, 80 р., укр., сел., померла 22.05.1933 від старості Зайцева Федора Анатоліївна, 65 р., укр., сел., померла 22.05.1933 від старості Заливайко Євдокія Матвіївна, 83 р., укр., чл. арт., померла 22.02.1933 від старості Захарченко Андрій Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Захарченко Віра Прокопівна, сел., померла в 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Захарченко Григорій Прокопович, сел., помер у 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Захарченко Іван Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Захарченко Меланія Іванівна, 9 р., укр., сел., померла 9.10.1932, діагноз не вказано Захарченко Микола Іванович, 1 р., укр., сел., помер 22.10.1932, діагноз не вказано Захарченко Ніна Прокопівна, сел., померла в 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Захарченко Олександр Іванович, 6 міс., укр., сел.,
553
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
помер 18.02.1932, діагноз не вказано Захарченко Петро Семенович, сел., помер у 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Захарченко Прокіп Степанович, сел., помер у 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Захарченко Семен Андрійович, 91 р., укр., сел., помер 28.12.1931 від старості Захарченко Семен Прокопович, сел., помер у 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Захарченко Терентій Васильович, 65 р., укр., колгосп., помер 16.01.1933 від застуди Захарченко Уляна Омелянівна, сел., померла в 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Захарченко Харитон Семенович, 67 р., укр., колгосп., помер 5.05.1933 від старості Звіряник Петро Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Соколенко П.А. Зінченко Василь Дмитрович, сел., помер у 1933 р., свід. Соколенко П.А. Зленко Лука Якович, 57 р., укр., сел., помер 23.05.1933 від недоїдання Зухинга Микола Іванович, 1 р., укр., сел., помер 12.05.1933 від недоїдання Ільченко Марія Іванівна, 1 р., укр., сел., померла 25.05.1933 від недоїдання Ільченко Марія Іванівна, 10 р., укр., сел., померла 26.05.1933 від недоїдання Ільченко Олексій Йосипович, 48 р., укр., колгосп., помер 15.05.1933 від недоїдання Кирюхіна Уляна Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Соколенко П.А. Киященко Надія Григорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Киященко М.К. Киященко Сергій Якович, 60 р., укр., сел., помер 3.02.1932 від старості Киященко Уляна Володимирівна, сел., померла в 1933 р., свід. Киященко М.К.
554
Коваль Максим Васильович, 50 р., укр., сел., помер 18.05. [...] від недоїдання Ковальов Андрій Максимович, сел., помер у 1933 р., свід. Соколенко П.А. Ковальов Максим Васильович, сел., помер у 1933 р., свід. Соколенко П.А. Ковальова Раїса Єгорівна, 1,5 р., укр., сел., померла 9.01.1932 від сухот Ковтуненко Іван Васильович, 2 р., укр., сел., помер 21.07.1932 від младенчеського Кожа Андрій Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Ісаєва О.О. Кожа Василь Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Ісаєва О.О. Кожа Віра Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ісаєва О.О. Кожа Григорій Іванович, 68 р., укр., сел., помер 17.12.1932, діагноз не вказано Коломка Михайло Єгорович, 6 р., укр., одноосіб., помер 6.03.1933, діагноз не вказано Колот Єгор Савелійович, 30 р., укр., сел., помер 20.10.1932, діагноз не вказано Коноваленко Яків Іванович, 55 р., укр., сел., помер 20.05.1933 від грижі Кошлата Явдоха Степанівна, 43 р., укр., сел., померла 28.05.1933 від недоїдання Кошлатий Андрій Іванович, 62 р., укр., сел., помер 13.07.1932 від старості Кошлатий Сергій Максимович, 67 р., укр., сел., помер 10.05.1933 від недоїдання Кошчаніна Марія Кузьмівна, 30 р., укр., сел., померла 19.05.1933 від недоїдання Крикун Галина Михайлівна, 10 р., укр., колгосп., померла 15.05.1933 від недоїдання Крикун Леонтій Микитович, 68 р., укр., сел., помер 16.01.1932 від старості Крикун Петро Васильович, 100 р., укр., сел., помер 21.06.1932 від старості Крикун Федір Єгорович, 25 р., укр., колгосп., помер 9.05.1933 від туберкульозу
Лазебна Вайла Леонтіївна, 50 р., укр., сел., померла 28.05.1933 від недоїдання Левченко Анастасія Михайлівна, сел., померла в 1933 р., свід. Левченко М.Д. Левченко Андрій Юхимович, укр., колгосп., помер 21.01.1933 від скарлатини Левченко Анна Митрофанівна, сел., померла в 1933 р., свід. Левченко М.Д. Левченко Василь Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Левченко М.Д. Левченко Василь Йосипович, сел., помер у 1933 р., свід. Левченко М.Д. Левченко Іван Григорович, сел., помер у 1933 р., свід. Левченко М.Д. Левченко Ісай Семенович, 1 р., укр., сел., помер 7.09.1933, діагноз не вказано Левченко Любов Григорівна, 5 міс., укр., сел., померла 17.01.1931 від болячки Левченко Любов Микитівна, 1 р., укр., сел., померла 3.03.1932 від простуди Левченко Марія Григорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Левченко М.Д. Левченко Митрофан Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Левченко М.Д. Левченко Никифор Микитович, сел., помер у 1933 р., свід. Левченко М.Д. Левченко Пелагея Михайлівна, сел., померла в 1933 р., свід. Левченко М.Д. Левченко Петро Васильович, сел., помер у 1933 р., свід. Левченко М.Д. Левченко Свирид Микитович, сел., помер у 1933 р., свід. Левченко М.Д. Левченко Семен Сергійович, 36 р., укр., сел., помер 6.09.1933, діагноз не вказано Левченко Степан Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Левченко М.Д. Левченко Трохим Михайлович, 51 р., укр., сел., помер 12.09.1932 від старості Левченко Уляна Митрофанівна, сел., померла в 1933 р., Левченко М.Д.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Лепенко Галина Григорівна, 50 р., укр., сел., померла 1.12.1932, діагноз не вказано Лепенко Петро Іванович, 20 р., укр., сел., помер 9.07.1932 від лейкемії Лисенко Павло Васильович, 78 р., укр., сел., помер 22.04.1932 від старості Лисенко Уляна Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Луценко Єлизавета Никанорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Луценко Михайло Степанович, 28 р., укр., сел., помер 20.05.1933, діагноз не вказано Луценко Ніна Михайлівна, 8 р., укр., сел., померла 12.09.1933 від недоїдання Луценко Пелагія Іванівна, 75 р., укр., сел., померла 18.05.1933 від старості Марченко Ганна Микитівна, укр., сел., померла 10.06.1933 від недоїдання Марченко Григорій Вікторович, 1 р., укр., сел., помер 18.05.1933 від недоїдання Марченко Ілько Іванович, 40 р., укр., сел., помер 30.06.1933 від недоїдання Марченко Орина Ігнатівна, 25 р., укр., сел., померла 28.05.1933 від недоїдання Марченко Павло Гнатович, 54 р., укр., сел., помер 11.04.1932 від удару Марченко Петро Андрійович, 1 р. 6 міс., укр., одноосіб., помер 26.01.1933, діагноз не вказано Марченко Федір Іванович, 35 р., укр., сел., помер 15.08.1932 від катара шлунка Марченко Федір Лукич 75 р., укр., сел., помер 10.05.1933 від старості Марченко Хома Микитович, сел., помер у 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Міщенко Федір Юхимович, 82 р., укр., сел., помер 29.05.1933 від старості Натура Варвара Йосипівна, 67 р., укр., колгосп., померла 7.03.1933 від старості Некрасов Іван Андрійович, 55 р., укр., сел., помер 1.07.1932 від старості
Нестреляєв Федір Павлович, 5 р., укр., колгосп., помер 6.02.1933, діагноз не вказано Нивяченков Сергій Мусійович, 45 р., укр., сел., помер 12.05.1933 від недоїдання Овчарова Марія Юхимівна, 52 р., укр., сел., дата та діагноз не вказані Острик Галина Пилипівна, 14 р., укр., сел., померла 7.05.1933 від недоїдання Острик Пилип Іванович, 18 р., укр., сел., помер 6.05.1933 від недоїдання Острик Пилип Іванович, 59 р., укр., сел., убитий 16.05.1933 Павленко Марія Іллівна, 7 міс., укр., сел., померла 27.12.1931, діагноз не вказано Павличенко Анна Максимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Павличенко Антон Михайлович, 26 р., укр., сел., помер 1.04.1932 від ГВС Павличенко Варвара Юхимівна, 2 р., укр., одноосіб., померла 15.02.1933 від голоду Павличенко Іван Максимович, сел., помер у 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Павличенко Марія Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Павличенко Петро Пилипович, 3 міс., укр., сел., помер 26.01.1933 від скарлатини Павличенко Федір Хомич, 5 р., укр., сел., помер 18.01.1933, діагноз не вказано Пилипенко Дмитро Савелійович, 60 р., укр., сел., помер 11.05.1933 від недоїдання Пилипенко Олександра Сергіївна, 3 р., укр., сел., померла 25.06.1932 від скарлатини Пилипенко Уляна Степанівна, сел., померла в 1933 р., свід. Соколенко П.А. Прозвічен Іван Лук’янович, 16 р., укр., чл. арт., помер 2.03.1933 від застуди Пташниченко Іван Іванович, 3 тиж., укр.,
сел., помер 14.08.1932 від младенчеського Пташниченко Параска Петрівна, 1 міс., укр., сел., померла 12.03.1932, діагноз не вказано Пунтус Віра Степанівна, 4 р., укр., чл. арт., померла 9.05.1933 від недоїдання Пунтус Лідія Станіславівна, 1 р., укр., колгосп., померла 5.05.[...] від недоїдання Різниченко Антоніна Василівна, сел., померла в 1933 р., свід. Соколенко П.А. Різниченко Василь Іванович, 3 р., укр., сел., помер 2.05.1933 від недоїдання Різниченко Василь Юхимович, сел., помер у 1933 р., свід. Соколенко П.А. Різниченко Віра Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Соколенко П.А. Різниченко В'ячеслав Юхимович, сел., помер у 1933 р., свід. Соколенко П.А. Різниченко Євдоким Васильович, 68 р., укр., сел., помер 21.06.1932 від старості Різниченко Євдокія Юхимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Соколенко П.А. Різниченко Зінаїда Трохимівна, 1 р., укр., сел., померла 15.01.1932 від младенчеського Різниченко Катерина Сергіївна, 2 міс., укр., сел., померла 3.12.1932, діагноз не вказано Різниченко Марія Прокопівна, 60 р., укр., сел., померла 3.02.1932 від старості Різниченко Микола Павлович, 4 р., укр., сел., помер 25.11.1932, діагноз не вказано Різниченко Олександр Іванович, 6 р., укр., сел., помер 22.05.1933 від недоїдання Різниченко Олександр Іванович, 7 р., укр., сел., помер 12.05.1933 від недоїдання. Різниченко Олексій Омелянович, 2 р., укр., сел., помер 22.01.1932 від скарлатини Різниченко Семен Самійлович, 6 р., укр.,
555
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
сел., помер 21.07.1932 від младенчеського Різниченко Уляна Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Соколенко П.А. Різниченко Юхим Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Соколенко П.А. Самойленко Михайло Іванович, 68 р., укр., сел., помер 28.05.1933 від старості Святушенко Андрій Теодорович, 69 р., укр., чл. арт., помер 22.02.1933 від старості Середа Данило Іванович, 52 р., укр., сел., помер 15.05.1933 від недоїдання Середа Іван Іванович, 1 р., укр., сел., помер 8.08.1932, діагноз не вказано Середа Марія Семенівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ісаєва О.О. Середа Наталія Петрівна, 65 р., укр., сел., померла 25.05.1933 від старості Середа Олексій Семенович, 5 міс., укр., сел., помер 5.05.1932 від младенчеського Середа Сергій Васильович, 53 р., укр., сел., помер 30.09.1932 від запалення легень Середа Софія Федорівна, 2 міс., укр., сел., померла 13.09.1932 від младенчеського Середа Трохим Миколайович, 55 р., укр., сел., помер 29.05.1933 від недоїдання Середа Уляна Петрівна, 7 міс., укр., сел., померла 15.06.1932 від паралічу Скотник Михайло Леонтійович, 56 р., укр., сел., помер 12.05.1933 від недоїдання Соколенко Василь Іванович, 49 р., укр., сел., помер 5.08.1932 від запалення легень Соколенко Любов Романівна, сел., померла в 1933 р., свід. Соколенко П.А. Соколенко Марфа Афанасіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Соколенко П.А. Соколенко Олександра Романівна, сел., померла в 1933 р., свід. Соколенко П.А. Соколенко Петро Дмитрович, 70 р., укр., чл.
556
арт., помер 3.03.1933 від старості Соколенко Роман Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Соколенко П.А. Соколенко Свирид Семенович, сел., помер у 1933 р., свід. Соколенко П.А. Соломка Андрій Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Ісаєва О.О. Соломка Ганна Степанівна, 1,5 р., укр., сел., померла 7.05.1932 від паралічу Соломка Григорій Єгорович, 4 р., укр., одноосіб., помер 9.03.1933, діагноз не вказано Соломка Єгор Якович, 48 р., укр., одноосіб., помер 13.03.1933 від простуди Соломка Зіновій Петрович, 73 р., укр., сел., помер 8.05.1932 від старості, інвалідності Соломка Марина Омелянівна, 82 р., укр., сел., померла 8.03.1932 від старості Соломка Уляна Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ісаєва О.О. Тверда Марія Павлівна, 79 р., укр., сел., померла 7.12.1932 від скарлатини Твердий Іван Павлович, 45 р., укр., колгосп., помер 6.03.1933 від простуди Темченко Осип Максимович, 80 р., укр., чл. арт., помер 7.03.1933 від старості Темченко Федір Омелянович, 72 р., укр., одноосіб., помер 22.01.1933 від паралічу Тимченко Андрій Степанович, 84 р., укр., сел., помер 2.05.1932 від старості Тимченко Марина, 4 р., сел., померла в 1933 р., свід. Тимченко Д.І. Тимченко Христина Тадеївна, 20 р., укр., сел., померла 22.05.1933 від недоїдання Титкова [...], 3 р., сел., померла в 1933 р., свід. Тимченко Д.І. Трущевська Дарія Іванівна, 68 р., укр., сел., померла 25.06.1932, діагноз незрозумілий Узніченко Ганна Лаврентіївна, 60 р., укр.,
сел., померла 30.03.1932 від старості Цилюрик Пилип Петрович, 18 р., укр., сел., помер 16.05.1933 від недоїдання Цимкаленко Василь Захарович, 62 р., укр., сел., помер 8.03.1932, діагноз не вказано Цимкаленко Уляна Михайлівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ісаєва О.О. Ченченко Павло Якович, 84 р., укр., сел., помер 3.07.1932 від старості Черкасов Іван Олександрович, 85 р., укр., сел., помер 5.07.1932 від старості Чміленко Євдокія Сидорівна, 75 р., укр., сел., померла 8.06.1932 від старості Чорнобублик Іван Андрійович, 6 р., укр., сел., помер 29.05.1933 від недоїдання Чорнобублик Микита Кузьмич, 68 р., укр., сел., помер 24.09.1933 від запалення нирок Чугай Андрій Трохимович, 65 р., укр., сел., помер 30.06.1933 від старості Чугай Варвара Пантеліївна, 11 р., укр., сел., померла 15.07.1933 від недоїдання Чугай Василь Васильович, 56 р., укр., сел., помер 8.05.1933 від недоїдання Чугай Віра Павлівна, 6 р., укр., сел., померла 2.05.1933 від недоїдання Чугай Володимир Михайлович, 7 міс., укр., сел., помер 9.04.1932 від туберкульозу Чугай Ганна Карпівна, 44 р., укр., сел., померла 10.07.1933 від недоїдання Чугай Іван Іванович, 2 р., укр., сел., помер 8.08.1932, діагноз не вказано Чугай Іван Павлович, 8 р., укр., сел., помер 3.05.1933 від недоїдання Чугай Іван Пантелійович, 7 р., укр., сел., помер 20.07.1933 від недоїдання Чугай Ігнат Михайлович, 78 р., укр., колгосп., помер 18.01.1933 від паралічу Чугай Ірина Степанівна, сел., померла в 1933 р., свід. Киященко М.К.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Чугай Макар Іванович, 23 р., укр., сел., помер 28.05.1933 від недоїдання Чугай Наталія Пантеліївна, 4 р., укр., сел., померла 26.07.1933 від недоїдання Чугай Олександр Павлович, 3 р., укр., сел., помер 2.05. [...] від недоїдання Чугай Олександра Яківна, 1 р., укр., сел., померла 18.03.1932 від застуди Чугай Павло Васильович, 43 р., укр., сел., помер 6.05.1933 від недоїдання Чугай Петро Іванович, 2 міс., укр., сел., помер 24.03.1932, діагноз не вказано Чугай Степан Опанасович, 70 р., укр., сел., помер від старості, дата не вказана
Шевченко Василь Іванович, 2 міс., укр., сел., помер 5.03.1932 від кашлюка Шевченко Григорій Дмитрович, 1 р., колгосп., помер 9.05.1933 від недоїдання Шевченко Оксенія Кирилівна, 70 р., укр., чл. арт., померла 28.02.1933 від старості Шибченко Іван Григорович, сел., помер у 1933 р., свід. Левченко М.Д. Явтушенко Устин Якович, 37 р., укр., сел., помер 3.01.1932, від туберкульозу ноги Яковенко Василиса Микитівна, сел., померла в 1933 р., свід. Нестреляєва П.С.
Яковенко Ганна Михайлівна, сел., померла в 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Яковенко Іван Лаврентійович, 8 міс., укр., сел., помер 15.08.1932 від запалення нирок Яковенко Лев Семенович, сел., помер у 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Яковенко Михайло Дмитрович, сел., помер у 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Яковенко Яків, сел., помер у 1933 р., свід. Нестреляєва П.С. Яценко Григорій Федорович, 31 р., укр., сел., помер 10.02.1932 від туберкульозу
Дернів с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с. Дернове У 2002 р. на кладовищі з ініціативи виконкому сільради встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. Мартиролог по с.Дернове складено за свідченнями очевидців та на підставі книг реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р–7720, оп. 16, спр. 285, арк. 88–94). Басов Ігнат Дмитрович, 45 р., рос., сел., помер 12.10.1933, діагноз не вказано Басова Варвара Миронівна, 9 р., сел., померла 29.12.1933, діагноз не вказано Басова Оксеня Титівна, 30 р., сел., померла 3.12.1933, діагноз не вказано Безус Євгенія Степанівна, сел., померла в 1933 р., свід. Буряк Р.І. Безус Михайло Степанович, сел., помер у 1933 р., свід. Буряк Р.І. Безус Ніна Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Боброва Є.І.
Безус Степан Пилипович, сел., помер у 1933 р., свід. Буряк Р.І. Бобров Василь Григорович, 4 р., сел., помер 6.11.1933, діагноз не вказано Бобров Григорій Михайлович, 39 р., рос., сел., помер 24.09.1933, діагноз не вказано Бобров Дем’ян Трохимович, 22 р., рос., сел., помер 5.11.1933, діагноз не вказано Гонжаленко Євгенія Яківна, сел., померла в 1933 р., свід. Давидова К.М. Гонжаленко Софія Яківна, сел., померла в 1933 р., свід. Давидова К.М.
Гонжаленко Степан Якович, сел., помер у 1933 р., свід. Давидова К.М. Гонжаленко Яків Якович, сел., помер у 1933 р., свід. Давидова К.М. Давидов Микола Васильович, 1 р., сел., помер 3.12.1933, діагноз не вказано Давидова Христина Свиридівна, 85 р., рос., сел., померла 3.12.1933, діагноз не вказано Золотуша Микола Васильович, 2 р., рос., сел., помер 8.12.1933, діагноз не вказано Талова Марія Павлівна, 60 р., сел., померла 17.11.1933, діагноз не вказано
Кам’ян с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Кам’ янка У 1993 р. на кладовищі з ініціативи сільради встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. Мартиролог по с.Кам'янка складено за свідченнями очевидців та на підставі книги реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р–7720, оп. 16, спр. 285, арк. 135–167). Бабіна Єфросинія Сергіївна, 8 р., рос., сел., померла 4.04.1933 від голоду Баранець Микола Дмитрович, 23 р., укр.,
сел., помер 26.04.1933 від виснаження Бесєдіна Олександра Павлівна, 12 р., рос, сел.,
померла 19.04.1933 від бронхіту Біловол Омелян Васильович, 90 р. укр., сел., помер 19.04.1933 від старості
557
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Віндін Тихон Васильович, 6 р., сел., помер 30.03.1933 від виснаження Геращенко Антон Дмитрович, 57 р., укр., сел., помер 18.04.1933, діагноз не вказано Дробітько Андрій Степанович, 82 р., укр., сел., помер 23.04.1933 від виснаження Кашин Іван Степанович, 75 р., рос, сел., помер 14.04.1933 від серцевого нападу Кебко Іван Макарович, 12 р., укр., сел., помер 23.04.1933 від катару легень та туберкульозу Линник Василь Михайлович, 59 р., укр., сел., помер 27.14.1933 від катару легень Линник Єфросинія Ігнатівна, 50 р., укр., сел., померла 27.04.1933 від слабості серця Липко Іван Агапович, 38 р., укр., сел., помер 14.04.1933 від запалення легень Липченко Марія Федорівна, 7 р., укр., сел., померла 30.03.1933 від виснаження Марков Микола Євдокимович, 12 р., рос., сел., помер 12.04.1933 від виснаження Мартим’янов Дмитро Пилипович, 52 р., укр., сел., помер 25.03.1933 від кору Мартим’янов Іван Гаврилович, 3 р., рос., сел., помер 19.04.1933 від виснаження Мартим’янова Устинія Фадеївна, 70 р., рос., сел., померла 3.04.1933 від слабості серця Масаликін Іван Костянтинович, 1 р., рос., сел., помер 25.03.1933 від виснаження Масаликіна Олександра Володимирівна, 69 р., рос., сел., померла 12.04.1933 від старості Ненков Іван Гаврилович, 46 р., укр., сел., помер 21.04.1933, діагноз не вказано Носач Катерина Григорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Селегень Г.М.
558
Олійна Олена Юхимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Селегень О.О. Олійний Кирило Юхимович, сел., помер у 1933 р., свід. Селегень О.О. Олійник Іван Федорович, сел., помер у 1933 р., свід. Селегень О.О. Олійник Меланія Юхимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Селегень О.О. Олійник Надія Никонівна, 70 р., укр., сел., померла 7.04.1933 від старості Олійник Одарка Юхимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Селегень О.О. Олійник Олександр Юхимович, сел., помер у 1933 р., свід. Селегень О.О. Олійник Сергій Матвійович, 42 р., укр., сел., помер 9.04.1933 від серцевого нападу Олійник Степан Юхимович, сел., помер у 1933 р., свід. Селегень О.О. Олійник Тетяна Юхимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Селегень О.О. Олійник Христина Лук’янівна, 65 р., укр., сел., померла 24.04.1933, діагноз не вказано Селегень Катерина Іванівна, 3 р., укр., сел., померла 21.04.1933 від недоїдання Синявін Петро Іванович, 8 р., рос., сел., помер 9.04.1933 від віспи Синявіна Анастасія Омелянівна, 78 р., рос., сел., померла 14.04.1933 від запалення легень Синявіна Тетяна Гордіївна, 11 р., рос., сел., померла 20.04.1933 від виснаження організму Сміян Михайло Гордійович, 7 р., рос., сел., помер 6.04.1933 від туберкульозу легень Смородина Варвара Яківна, 85 р., укр., сел., померла 27.04.1933 від виснаження Сокол Арсеній Федорович, 70 р., укр., сел., помер 2.04.1933, діагноз не вказано Тарасенко Аксиній Іванович, 65 р., укр., сел., помер 20.04.1932, діагноз не вказано
Тарасенко Галина, сел., померла в 1933 р., свід. Сотникова Н.Ф. Тарасенко Данило Максимович, 57 р., укр., сел., помер 5.04.1933, діагноз не вказано Тарасенко Данило Омелянович, 29 р., укр., сел., помер 22.04.1933, діагноз не вказано Тарасенко Михайло Іванович, 70 р., укр., сел., помер 28.03.1933 від старості Тарасенко Тетяна Іванівна, 1 р., укр., сел., померла 7.04.1933 від недоїдання Феденко Марфа Трохимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сотникова Н.Ф. Феденко Онисія Трохимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сотникова Н.Ф. Федченко Олесь Іванович, 12 р., укр., сел., помер 8.04.1933 від виснаження Хижковий Трохим Дмитрович, 33 р., укр., сел., помер 8.04.1933, діагноз не вказано Хоменко Микола Савич, 2 р., укр., сел., помер 29.03.1933 від недоїдання Чернець Василь Андрійович, 6 р., укр., сел., помер 22.04.1933 від виснаження Шевченко Андрій Парамонович, 37 р., укр., сел., помер 26.04.1933 від виснаження Шевченко Дмитро Семенович, сел., помер у 1933 р., свід. Сотникова Н.Ф. Шевченко Іван Семенович, сел., помер у 1933 р., свід. Сотникова Н.Ф. Шевченко Парасковія Семенівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сотникова Н.Ф. Шейко Степан Сидорович, сел., помер у 1933 р., свід. Селегень Г.М. Щербак Фадей Кузьмич, сел., помер у 1933 р., свід. Селегень Г.М. Щербак Фекла Степанівна, сел., померла в 1933 р., свід. Селегень Г.М.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Криничне н с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Криничне У 1995 р. на кладовищі з ініціативи сільради встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. Мартиролог по с.Криничне складено за свідченнями очевидців Голодомору. Оленченко Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко Д.Г. Оленченко Мотрона, сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко Д.Г.
Бобрус Костянтин, сел., помер у 1933 р., свід. Старостенко О.П. Гашута Єгор, сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко П.В. Луценко Петро, сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко П.В.
Ткаченко Григорій, сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко П.В. Ус Павло, сел., помер у 1933 р., свід. Старостенко О.П.
Люджан с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Люд жа У 1995 р. на кладовищі з ініціативи сільради встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. Мартиролог по с.Люджа складено за свідченнями очевидців Голодомору. Лучанінов Дем’ян Семенович, сел., помер у 1933 р., свід. Гончарова В.І. Лучанінов Пантелій Семенович, сел., помер у 1933 р., свід. Гончарова В.І. Матвєєва Ганна Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Гончарова В.І. Матвєєва Катерина Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Матвєєва Г.Г. Матвєєва Ніна Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Матвєєва Г.Г.
Алтухов Григорій Миколайович, сел., помер у 1933 р., свід. Гончарова В.І. Алтухов Тихон Григорович, сел., помер у 1933 р., свід. Гончарова В.І. Алтухова Лідія Дмитрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Гончарова В.І. Аушева Наталія Романівна, сел., померла в 1933 р., свід. Матвєєва Г.Г. Аушева Ольга Григорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Матвєєва Г.Г.
Москальов В’ячеслав Якович, сел., помер у 1933 р., свід. Матвєєва М.Я. Пихтін Микола Федорович, сел., помер у 1933 р., свід. Матвєєва Г.Г. Пихтіна Ганна Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Матвєєва М.Я. Чеботарьов Іван Семенович, сел., помер у 1933 р., свід. Матвєєва М.Я.
Мартині в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с. Золотарівка Мартиролог по с.Золотарівка складено на підставі книги реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р–7720, оп. 16, спр. 278, арк. 165–179; спр. 285, арк. 95–134). Барабаш Опанас Павлович, 65 р., укр., сел., помер 30.09.1932 від старості Бондар Никифор Андрійович, 59 р., укр., сел., помер 20.07.1932 від виразки шлунка Бондар Степан Васильович, 3 р., укр., сел., помер 4.07.1932 від младенчеського Бондаренко Ілля Данилович, 50 р., укр., колгосп., помер 28.05.1933, діагноз не вказано Гандарива Василина Харитонівна, 60 р., укр., сел., померла 28.10.1932 від старості Гордієнко Василь Петрович, 1 р., укр., сел., помер 22.03.1932 від застуди
Гордієнко Григорій Петрович, 9 р., укр., сел., помер 19.05.1933, діагноз не вказано Гриценко Марія Давидівна, 85 р., укр., сел., померла 29.11.1932 від старості Дворник Микола Йосипович, 5 р., укр., сел., помер 10.07.1932, діагноз не вказано Диченко Марія Степанівна, 1 р., укр., сел., померла 26.05.1932 від хвороби Дяченко Стефан Лукич, 14 р., укр., колгосп., помер 22.07.1933 від недоїдання Калиничанська Феодосія Іванівна, 20 р., укр., сел., померла 15.09.1932 від пологів
Комишанська Галина Семенівна, 2 р., укр., сел., померла 14.02.1933 від різачки Кулик Андрій Степанович, 70 р., укр., сел., помер 30.12.1932 внаслідок самогубства Кулик Михайло Васильович, 1 р., укр., сел., помер 6.02.1933, діагноз не вказано Куликова Євдокія Мусіївна, 9 р., укр., сел., померла 6.01.1933 від різачки Куликова Марина Гаврилівна, 80 р., укр., сел., померла 7.11.1932 від старості Лапін Дмитро Денисович, 2 р., укр., сел., помер 24.04.1933, діагноз не вказано
559
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Лапін Іван Трохимович, 1 міс., укр., сел., помер 9.07.1932, діагноз незрозумілий Лапін Кирило Степанович, 23 р., укр., сел., помер 29.12.1932 від холоду Лапін Кіндрат Пилипович, 69 р., укр., сел., помер 24.03.1932 від старості Лапін Михайло Іванович, 2 дн., укр., сел., помер 9.07.1932 від хвороби Лапін Никифор Осафович, 64 р., укр., сел., помер 9.09.1932 від малярії Лапін Петро Васильович, 48 р., укр., сел., помер 3.07.1932 від хвороби Лапін Пилип Олексійович, 12 р., укр., сел., помер 11.02.1932 від сухот Лапін Роман Антонович, 45 р., укр., сел., утопився 6.07.1932 Лапіна Варвара Кіндратівна, 20 р., укр., колгосп., померла 22.07.1933 від недоїдання Лапіна Ганна Миколаївна, 1 р., укр., сел., померла 29.06.1932 від хвороби Лапіна Євдокія Миколаївна, 29 р., укр., сел., померла 29.03.1932, діагноз не вказано Лапіна Катерина Андріївна, 2 р., укр., сел., померла 30.01.1933, діагноз не вказано Лапіна Марія Микитівна, 76 р., укр., сел., померла 24.09.1932 від старості Лапіна Олександра Антонівна, 6 р., укр., сел., померла 27.05.1933, діагноз не вказано Лапіна Олімпіада [...], 73 р., укр., сел., померла 31.12.1932, діагноз не вказано Лапіна Параска Денисівна, 5 р., укр., сел., померла 19.05.1933, діагноз не вказано Лапіна Уляна Кіндратівна, 25 р., укр., сел., померла 10.03.1933, діагноз не вказано
Лит Сергій Андрійович, 6 р., укр., сел., помер 30.01.1933, діагноз не вказано Миска Тимофій Йосипович, 76 р., укр., сел., помер 4.11.1932 від старості Пономаренко Никей Демидович, 50 р., укр., сел., помер 8.02.1933 від різачки Пономаренко Сидір Демидович, 52 р., укр., сел., помер 1.03.1933 від захворювання легень Пономаренко Федорка Федорівна, 90 р., укр., сел., померла 29.02.1933 від старості Раненько Карпо Макарович, 70 р., укр., сел., помер 22.10.1932 від старості Солодуха Олексій Олексійович, 70 р., укр., хлібороб, помер 23.07.1933 від старості Соляник Василь Олександрович, 4 р., укр., чл. арт., помер 20.05.1933, діагноз не вказано Соляник Іван Олександрович, 8 р., укр., чл. арт., помер 18.05.1933, діагноз не вказано Сулига Марія Стефанівна, 1 р., укр., сел., померла 13.11.1932 від хвороби Сулига Одарка Олізарівна, 18 р., укр., чл. арт., повісилася 23.05.1933 Сулига Павло Климович, 101 р., укр., сел., помер 13.11.1932, діагноз не вказано Сулима Настя Антонівна, 11 р., укр., сел., померла 29.10.1932 від різачки Сулима Федір Семенович, 60 р., укр., сел., помер 9.09.1932 від малярії Сушок Анастасія Оліянівна, 65 р., укр., чл. арт., померла 1.06.1933 від старості Терещенко Василина Павлівна, 53 р., укр., одноосіб., померла 31.05.1933 від старості
Терещенко Єлизавета Макарівна, 19 р., укр., сел., померла 29.06.1932 під час пологів Терещенко Мар’яна Пилипівна, 60 р., укр., хлібороб, померла 8.05.1933 від старості Терещенко Никін Іванович, 33 р., укр., сел., помер 20.02.1933, діагноз не вказано Харченко Параска Стефанівна, 16 р., укр., чл. арт., померла 7.07.1933, діагноз не вказано Харченко Стефан Миколайович, 48 р., укр., колгосп., помер 19.07.1933, діагноз не вказано Шимко Василь Дмитрович, укр., сел., помер 2.02.1933, вік та діагноз не вказані Шимко Іван Йосипович, 5 р., укр., сел., помер 28.01.1933, діагноз не вказано Шимко Митрофан Григорович, 72 р., укр., хлібороб, помер 4.04.1933 від старості Шимко Олександра Йосипівна, 2 р., укр., сел., померла 9.02.1933, діагноз не вказано Шимко Петро Федорович, 4 р., укр., сел., помер 28.01.1933, діагноз не вказано Шимко Сергій Митрофанович, 27 р., укр., хлібороб, помер 9.05.1933, діагноз не вказано Шимко Степан Єгорович, укр., сел., помер 2.08.1932, вік та діагноз не вказані Яковлєв Мартин Феофанович, 68 р., укр., сел., помер 12.12.1932 від старості Яковлєв Панько Зосимович, укр., хлібороб, помер 29.05.1933 від старості
с . Мартинівка У 1995 р. на кладовищі за кошти сільгосптовариства "Жовтень" встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. Мартиролог по с.Мартинівка складено за свідченнями очевидців Голодомору. Баранець Євдокія Йосипівна, сел. померла в 1933 р., свід. Кайдаш Є.М.
560
Безкоровайний Василь Романович, сел., помер у 1933 р., свід. Кайдаш Є.М.
Безкоровайний Михайло Романович, сел., помер у 1933 р., свід. Кайдаш Є.М.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Безкоровайний Сергій Романович, сел., помер у 1933 р., свід. Кайдаш Є.М. Дворник Левко Васильович, сел., помер у 1933 р., свід. Рева Г.М.
Куделя Петро, сел., помер у 1933 р., свід. Рева Г.М. Лапін Василь, сел., помер у 1933 р., свід. Шудрик П.Т. Лапін Григорій Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Шудрик П.Т.
Скляренко Ганна Андріївна, сел., померла в 1933 р., свід. Рева Г.М. Скляренко Катерина Андріївна, сел., померла в 1933 р., свід. Рева Г.М.
Ницахс ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Ницаха Мартиролог по с.Ницаха складено на підставі книги реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р–7720, оп. 16, спр. 278, арк. 180–200). Бєлокопитов Іван Матвійович, 4 міс., рос., сел., помер 6.02.1932, діагноз не вказано Ващенко Григорій Данилович, рос., сел., помер 9.03.1932, вік та діагноз не вказані Ващенко Іван Якович, рос., сел., помер 17.03.1932, вік та діагноз не вказані Грицьков Микола Іванович, 2 р., рос., сел., помер 26.02.1932, діагноз не вказано Грицькова Тетяна Мартинівна, 2 р. 2 міс., рос., сел., померла 20.02.1932, діагноз не вказано Гробов Іван Онуфрійович, 1 міс., рос., сел., помер 2.02.1932, діагноз не вказано Гробов Михайло Григорович, 6 р., рос., сел., помер 29.01.1932, діагноз не вказано Гробова Ніна Михайлівна, рос., сел., померла 7.03.1932, вік та діагноз не вказані Зозуля Дмитро Назарович, 1 р., рос., сел., помер 8.04.1932, діагноз не вказано Золотухін Іван Андрійович, 35 р., рос., сел., помер 19.04.1932, діагноз не вказано Зошкін Іван Дмитрович, 19 р., рос., сел., помер 30.07.1932 від кровотечі Колокольцев Максим Єгорович, 73 р., рос., сел., помер 24.06.1932, діагноз не вказано Косов Микола Костянтинович, 3 міс., рос., сел., помер 26.02.1932, діагноз не вказано Косов Сергій Никифорович, 70 р., рос., сел., помер 19.07.1932 внаслідок самогубства
Косова Анастасія Михайлівна, 7 р., рос., сел., померла 6.01.1932, діагноз не вказано Кострова Тетяна Родіонівна, 10 дн., рос., сел., померла 18.01.1932, діагноз не вказано Красников Андрій Сергійович, 67 р., рос., сел., помер 29.03.1932, діагноз не вказано Красников Афанасій Іларіонович, 6 міс., рос., сел., помер 8.06.1932, діагноз не вказано Красников Михайло Семенович, 54 р., рос., сел., помер 5.02.1932, діагноз не вказано Красникова Агафія Федорівна, 15 р., рос., сел., померла 19.05.1932, діагноз не вказано Красникова Ксенія Савеліївна, 1 р., рос., сел., померла 30.03.1932 від скарлатини Красникова Марія Петрівна, 7 дн., рос., сел., померла 1.07.1932, діагноз не вказано Красникова Марфа Мойсеївна, рос., сел., померла 13.07.1932, вік та діагноз не вказані Красова Марфа Іванівна, 75 р., рос., сел., померла 8.07.1932 від грижі Мірошниченко Василь Никифорович, рос., сел., помер 12.02.1932, вік та діагноз не вказані Мірошниченко Іван Іванович, 1 р., укр., сел., помер 27.04.1932 від сухот Мірошниченко Панько Іванович, 3 р., укр., сел., помер 8.04.1932 від запалення легень Мусієнко Олена Лаврінівна, 53 р., рос., сел., померла 17.05.1932, діагноз не вказано
Нікуліна Анастасія Єгорівна, рос., сел., померла 17.05.1932, вік та діагноз не вказані Плотников Іван Володимирович, рос., сел., помер 9.02.1932, вік та діагноз не вказані Плотников Іван Савелійович, 8 р., укр., сел., помер 6.01.1932, діагноз не вказано Плотников Іван Хомич, рос., сел., помер 5.08.1932, вік та діагноз не вказані Плотников Олексій Давидович, рос., сел., помер 8.05.1932 як слабонароджений Плотников Тарас Андрійович, 2 р., рос., сел., помер 26.02.1932, діагноз не вказано Плотникова Уляна Андріївна, рос., сел., померла 25.03.1932, вік та діагноз не вказані Черкашин Василь Антонович, 15 дн., рос., сел., помер 27.02.1932, діагноз не вказано Черкашин Іван Трохимович, 60 р., рос., сел., помер 4.06.1932 від туберкульозу Черкашин Олексій Фролович, рос., сел., помер 1.03.1932, вік та діагноз не вказані Черкашина Марфа Архипівна, 60 р., рос., сел., померла 18.02.1932, діагноз не вказано Яковлєв Микола Андрійович, 3 р., рос., сел., помер 16.02.1932, діагноз не вказано Яковлєв Михайло Іванович, рос., сел., помер 5.03.1932, вік та діагноз не вказані Яковлєв Михайло Никифорович, рос., сел.,
561
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
помер 6.03.1932, вік та діагноз не вказані Яковлєва Катерина Григорівна, рос., сел.,
померла 21.02.1932, вік та діагноз не вказані Яковлєва Пелагея Мефодіївна, 6 р., рос., сел.,
померла 29.07.1932, діагноз не вказано
Печ и н с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Печини У квітні 2008 р. у центрі села з ініціативи сільради за спонсорські кошти підприємця Миколи Кошеварова встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. Мартиролог по с.Печини складено за свідченнями очевидців Голодомору. Басова Віра, сел., померла в 1933 р., свід. Давидова Г.О. Басова Ганна, сел., померла в 1933 р., свід. Давидова Г.О. Басова Марина, сел., померла в 1933 р., свід. Давидова Г.О. Бобров Семен, сел., помер у 1933 р., свід. Давидова Г.О. Боброва Варвара, сел., померла в 1933 р., свід. Давидова Г.О. Боброва Катерина, сел., померла в 1933 р., свід. Давидова Г.О. Боброва Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Давидова Г.О. Воробйова Наталія Тимофіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Давидова М.П. Давидов Олексій Омелянович, сел., помер у 1933 р., свід. Давидова М.П. Давидов Федір, сел., помер у 1933 р., свід. Давидова М.П. Давидова Уляна, 10 р., сел., померла в 1933 р., свід. Давидова М.П. Євсюков Микита Тимофійович, сел., помер у 1933 р., свід. Скрябіна К.Л.
Євсюков Тимофій Ілліч, сел., помер у 1933 р., свід. Скрябіна К.Л. Євсюкова Ірина Тимофіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Давидова М.П. Євсюкова Мотря Тимофіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Скрябіна К.Л. Конєв Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Давидова Г.О. Конєва Катерина, сел., померла в 1933 р., свід. Давидова Г.О. Конєва Наталія, сел., померла в 1933 р., свід. Давидова Г.О. Конєва Олена, сел., померла в 1933 р., свід. Давидова Г.О. Монастирьов Степан, сел., помер у 1933 р., свід. Давидова Г.О. Монастирьова Уляна, сел., померла в 1933 р., свід. Давидова Г.О. Ноздрін Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Давидова М.П. Ноздрін Омелян, сел., помер у 1933 р., свід. Давидова М.П. Ноздріна Анна, сел., померла в 1933 р., свід. Давидова М.П. Ноздріна Варвара, сел., померла в 1933 р., свід. Давидова М.П.
Ноздріна Олена, сел., померла в 1933 р., свід. Давидова М.П. Скрябін Володимир Лаврентійович, сел., помер у 1933 р., свід. Скрябіна К.Л. Скрябін Єфим Лаврентійович, сел., помер у 1933 р., свід. Скрябіна К.Л. Скрябін Іларіон, сел., помер у 1933 р., свід. Скрябіна К.Л. Скрябін Лаврентій Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Скрябіна К.Л. Скрябін Михайло Лаврентійович, сел., помер у 1933 р., свід. Скрябіна К.Л. Скрябіна Марія Лаврентіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Скрябіна К.Л. Скрябіна Марія Лаврентіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Скрябіна К.Л. Скрябіна Наталія Лаврентіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Скрябіна К.Л. Скрябіна Фекла Лаврентіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Скрябіна К.Л. Титарєва Лукера Федорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Скрябіна К.Л.
Семере н ь к і в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Поляне Мартиролог по с.Поляне складено за свідченнями очевидців Голодомору. Винников Гаврило Дородійович, сел., помер у 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Винников Григорій Лук’янович, сел., помер у 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Винников Данило Лук’янович, сел., помер у 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Винников Дородій Васильович, сел., помер у 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М.
562
Винников Іван Дородійович, сел., помер у 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Винников Никанор Дородійович, сел., помер у 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Винникова Варвара Лук’янівна, сел., померла в 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Винникова Ганна Тимофіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М.
Винникова Марія Дородіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Голопьорова Марина, сел., померла в 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Голопьорова Наталія, сел., померла в 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Горборуков Андрій Юхимович, сел., помер у 1933 р., свід. Неудачна Л.Я.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Горборуков Ілля Андрійович, сел., помер у 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Горборукова Катерина Євграфівна, сел., померла в 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Горборукова Марія Андріївна, сел., померла в 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Москальов Микита Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Москальова О.І. Москальов Сергій, сел., помер у 1933 р., свід. Москальова О.І. Москальова Ганна Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Москальова О.І. Москальова Олена, сел., померла в 1933 р., свід. Москальова О.І. Неудачна Катерина Антонівна, сел., померла в 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Неудачна Марія Антонівна, сел., померла в 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Неудачна Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Неудачна Настя Антонівна, сел., померла в 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Неудачна Фекла Антонівна, сел., померла в 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Неудачний Антон, сел., помер у 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Неудачний Іван Антонович, сел., помер у 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Неудачний Михайло Антонович, сел., помер у 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Осипов Володимир Єфимович, сел., помер у 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Осипов Єфим, сел., помер у 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Осипов Іван Єфимович, сел., помер у 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М.
Осипов Микола Єфимович, сел., помер у 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Осипов Петро Єфимович, сел., помер у 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Осипов Семен Єфимович, сел., помер у 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Осипова Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Сливкін Василь Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Соїн Іван Андрійович, сел., помер у 1933 р., свід. Москальова О.І. Соїн Іван Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Москальова О.І. Соїн Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Соїн Ілля Степанович, сел., помер у 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Соїн Кирило, сел., помер у 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Соїн Кузьма Степанович, сел., помер у 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Соїн Матвій Антонович, сел., помер у 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Соїн Никанор Матвійович, сел., помер у 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Соїн Олексій, сел., помер у 1933 р., свід. Москальова О.І. Соїн Степан, сел., помер у 1933 р., свід. Москальова О.І. Соїн Яків Андрійович, сел., помер у 1933 р., свід. Москальова О.І. Соїна Варвара, сел., померла в 1933 р., свід. Москальова О.І. Соїна Домна, сел., померла в 1933 р., свід. Москальова О.І. Соїна Євгенія, сел., померла в 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М.
Соїна Єфросинія, сел., померла в 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Соїна Ірина Іллівна, сел., померла в 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Соїна Катерина, сел., померла в 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Соїна Марина Степанівна, сел., померла в 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Соїна Марина, сел., померла в 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Соїна Марія Андріївна, сел., померла в 1933 р., свід. Москальова О.І. Соїна Марія Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Соїна Наталія, сел., померла в 1933 р., свід. Москальова О.І. Соїна Уляна, сел., померла в 1933 р., свід. Москальова О.І. Черепов Левко Семенович, сел., помер у 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Чернов Володимир Андрійович, сел., помер у 1933 р., свід. Бєлєвцева Г.М. Чернов Григорій Андрійович, сел., помер у 1933 р., свід. Москальова О.І. Чернов Іван Андрійович, сел., помер у 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Чернов Іван Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Чернов Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Чернова Віра, сел., померла в 1933 р., свід. Неудачна Л.Я. Чернова Горпина, сел., померла в 1933 р., свід. Москальова О.І. Чернова Катерина Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Москальова О.І. Чернова Марія, сел., померла в 1933 р., свід. Москальова О.І.
с . Семереньки У 1995 р. з ініціативи виконкому сільради встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. Мартиролог по с.Семереньки складено за свідченнями очевидців Голодомору. Буряк Олександр, сел., помер у 1933 р., свід. Замотайло С.К.
Вагома Пріська, сел., померла в 1933 р., свід. Замотайло С.К.
Ворона Степан, сел., помер у 1933 р., свід. Замотайло С.К.
563
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Дармоїд Володимир Сильвестрович, сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Дармоїд Марина Сильвестрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сторожева М.В. Дармоїд Параска, сел., померла в 1933 р., свід. Сторожева М.В. Замотайло Любов, сел., померла в 1933 р., свід. Замотайло С.К. Замотайло Олена, сел., померла в 1933 р., свід. Замотайло С.К. Замотайло Федір, сел., помер у 1933 р., свід. Замотайло С.К. Кисельова Мотрона, сел., померла в 1933 р., свід. Сторожева М.В. Лебединська Віра Юхимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Лебединська Лідія Юхимівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко В.І.
Лебединська Параска, сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Лебединський Дем’ян, сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Лебединський Микита, сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Лебединський Юхим, сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Лушненко Йосип, сел., помер у 1933 р., свід. Замотайло С.К. Момот Лазар, сел., помер у 1933 р., свід. Замотайло С.К. Оберман Параска, сел., померла в 1933 р., свід. Замотайло С.К. Опара Іван Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Сторожева М.В. Опара Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Замотайло С.К. Опара Олександр, сел., помер у 1933 р., свід. Сторожева М.В.
Приходько Тихон, сел., помер у 1933 р., свід. Сторожева М.В. Приходько Федора, сел., померла в 1933 р., свід. Сторожева М.В. Славгородський Андріян, сел., помер у 1933 р., свід. Сторожева М.В. Ткаченко Євдокія Іванівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Ткаченко Іван, сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Ткаченко Ігнат, сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Ткаченко Левко, сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Ткаченко Митрофан Павлович, сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Ткаченко Настя Левківна, сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Ткаченко Павло Федорович, сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Ткаченко Тетяна, сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко В.І.
Ста н і в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Станова У 1993 р. на кладовищі з ініціативи виконкому сільради встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років. Мартиролог по с.Станова складено за свідченнями очевидців Голодомору. Бережна Ганна Лаврентіївна, 16 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бережний Л.І. Бережна Катерина Лаврентіївна, 15 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бережний Л.І. Бережна Марфа Лаврентіївна, 20 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бережний Л.І. Бережна Мотрона Лаврентіївна, 17 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бережний Л.І. Бережна Наталія Іванівна, 49 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бережний Л.І. Бережна Пелагея Лаврентіївна, 24 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бережний Л.І.
564
Бережний Василь Лаврентійович, 21 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бережний Л.І. Бережний Григорій Лаврентійович, 22 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бережний Л.І. Бережний Іван Лаврентійович, 7 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бережний Л.І. Бережний Лаврентій Іванович, 48 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бережний Л.І. Бережний Матвій Лаврентійович, 19 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бережний Л.І. Бережний Микола Лаврентійович, 9 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бережний Л.І.
Бережний Петро Лаврентійович, 11 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бережний Л.І. Бережний Роман Лаврентійович, 28 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бережний Л.І. Бережний Федір Лаврентійович, 13 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бережний Л.І. Бережний Яків Лаврентійович, 29 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бережний Л.І. Білоус Дем’ян Дмитрович, 47 р., сел., помер у 1933 р., свід. Зима О.М. Білоус Іван Дем’янович, 15 р., сел., помер у 1933 р., свід. Зима О.М. Білоус Олександра Сидорівна, 43 р., сел.,
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ померла в 1933 р., свід. Зима О.М. Білоус Федір Дмитрович, 41 р., сел., помер у 1933 р., свід. Зима О.М. Гордієнко Гаврило Євлампійович, 28 р., сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Гордієнко Єлизавета Никифорівна, 49 р., сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Гордієнко Марія Григорівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Гордієнко Михайло Данилович, 59 р., сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Гордієнко Мотрона Григорівна, 43 р., сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Гордієнко Наталія Степанівна, сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Гордієнко Наталія, 6 р., сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Гордієнко Наум Павлович, сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Гордієнко Ольга, 6 р., сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Гордієнко Пилип, 47 р., сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Гордієнко Поліна, 8 р., сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Гордієнко Степан Миколайович, 29 р., сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Гордієнко Тетяна Степанівна, 8 р., сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Гордієнко Тетяна, сел., померла в 1933 р., свід. Бережний Л.І.
Заброда Олексій, 40 р., лісник, помер у 1933 р., свід. Бережний Л.І. Косяченко Варвара, 22 р., сел., померла в 1933 р., свід. Зима О.М. Косяченко Іван Карпович, 18 р., сел., помер у 1933 р., свід. Зима О.М. Косяченко Карпо Борисович, сел., помер у 1933 р., свід. Зима О.М. Косяченко Катерина Андріївна, 3 р., сел., померла в 1933 р., свід. Зима О.М. Косяченко Кулина Стефанівна, 47 р., сел., померла в 1933 р., свід. Зима О.М. Косяченко Микола, 22 р., сел., помер у 1933 р., свід. Зима О.М. Косяченко Яків, 14 р., сел., помер у 1933 р., свід. Зима О.М. Куц Григорій, 6 р., сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Куц Микола, 8 р., сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Куц Наталія Олексіївна, сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Куц Пилип, 10 р., сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Куц Федір Андрійович, 48 р., сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Манойленко Мотрона Устимівна, 8 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бережний Л.І. Манойленко Никифор, 48 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бережний Л.І. Манойленко Федір Никифорович, 33 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бережний Л.І. Микитенко Поліна Гаврилівна, 26 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бережний Л.І.
Міщенко Ілля Хомич, 39 р., сел., помер у 1933 р., свід. Зима О.М. Міщенко Марфа Микитівна, 17 р., сел., померла в 1933 р., свід. Зима О.М. Міщенко Микита Опанасович, 49 р., сел., помер у 1933 р., свід. Зима О.М. Міщенко Олена Іллівна, 4 р., сел., померла в 1933 р., свід. Зима О.М. Надолинна Федора Антонівна, 69 р., сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Надолинний Антон Карпович, 8 р., сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Надолинний Карпо Матвійович, 71р., сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Надолинний Микола Карпович, 28 р., сел., помер у 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Новикова Олександра Арсеніївна, 37 р., сел., померла в 1933 р., свід. Ткаченко В.І. Овчаренко Василь Федорович, 8 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бережний Л.І. Овчаренко Гаврило Савич, 53 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бережний Л.І. Овчаренко Іван Матвійович, 49 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бережний Л.І. Овчаренко Катерина Федорівна, 6 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бережний Л.І. Овчаренко Людмила Гаврилівна, 6 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бережний Л.І. Овчаренко Микола Михайлович, 8 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бережний Л.І. Овчаренко Мотрона Петрівна, 36 р., сел.,
565
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА померла в 1933 р., свід. Бережний Л.І. Овчаренко Орина Никифорівна, 42 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бережний Л.І. Овчаренко Павло Матвійович, 44 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бережний Л.І. Овчаренко Параска Арсентіївна, 33 р., сел.,
566
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ померла в 1933 р., свід. Бережний Л.І. Овчаренко Поліна Гаврилівна, 16 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бережний Л.І. Руденко Микола Маркович, 10 р., сел., помер у 1933 р., свід. Зима О.М. Руденко Олександр Маркович, 13 р., сел., помер у 1933 р., свід. Зима О.М.
Руденко Олександр Якович, 7 р., сел., помер у 1933 р., свід. Зима О.М. Руденко Параска Михайлівна, 8 р., сел., померла в 1933 р., свід. Зима О.М. Руденко Пилип Маркович, 17 р., сел., помер в 1933 р., свід. Зима О.М.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ
ШОСТКИНСЬКИЙ РАЙОН Вороні з ь к а с е л и щ н а р а д а смт В ороніж За ініціативою селищного голови В.Ю. Ястребова за кошти спонсорів у 2007 р. біля селищної лікарні споруджено пам’ятний знак мешканцям селища, які загинули під час Голодомору 1932–1933 років. Мартиролог по смт Вороніж складено за свідченнями очевидців Голодомору. Губський Антон Титович, сел., помер у 1933 р., свід. Губська Т.А.
Помазан Пилип, сел., помер у 1933 р., свід. Михальченко М.П.
с. Курдюмівка Головко Панас Михайлович, сел., помер у 1933 р., свід. Губська Т.А.
Богдані в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Богданівна Мартиролог по с.Богданівка складено за свідченнями очевидців та на підставі книг реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р–7720, оп. 17, спр. 172, арк. 1–56; спр. 186, арк. 1–78). Бараник Данило Андрійович, 71 р., укр., колгосп., помер 30.10.1932 після операції Білевич Марія Василівна, 2 р., укр., померла 31.12.1932 від дитячої хвороби Буйницька Марія Федорівна, 1 р., сел., померла в 1933 р., свід. Великоконь Є.С. Буйницький Павло Севастянович, 21 р., укр., робіт., помер 4.01.1932 від вади серця Великоконь Андрій Іванович, 95 р., укр., одноосіб., помер 3.05.1932 від старості Великоконь Роман Микитович, 19 р., укр., колгосп., помер 7.12.1932 від туберкульозу Галич Борис Миколайович, 1,5 р., укр., помер 22.10.1932 від дифтериту Галич Михайло Ілліч, 4 міс., укр., помер 7.09.1932 від дитячої хвороби Галич Олексій Панасович, 4 міс., укр., помер 11.09.1932 від дитячої хвороби Галич Устина Романівна, 92 р., укр., колгосп., померла 21.04.1932 від старості
Денисенко Валентина Іванівна, 8 міс., померла 13.04.1932 від дитячої хвороби Денисенко Євдокія Яківна, 6 р., укр., утопилася 13.06.1932 Денисенко Іван Панасович, 1,5 р., укр., помер 26.12.1932 від дитячої хвороби Денисенко Купрій Макарович, 65 р., укр., одноосіб., помер 26.09.1932 від старості Захарченко Валентина Ничипорівна, 1 р., укр., померла 16.11.1932 від запалення легень Захарченко Василь Кирилович, 7 міс., укр., помер 3.06.1932 від дитячої хвороби Захарченко Григорій Кирилович, 8 р., укр., помер 17.11.1932 від дифтериту Захарченко Єгор Маркович, 55 р., укр., одноосіб., помер 24.05.1932 від застуди Захарченко Марина Антонівна, 65 р., укр., колгосп., померла 26.10.1932 від старості Захарченко Марфа Степанівна, 22 р., укр., померла 19.04.1932 від застуди Захарченко Севастян Степанович, 82 р., укр.,
колгосп., помер 21.10.1932 від старості Захарченко Февронія Яківна, 79 р., укр., колгосп., померла 24.12.1932 від старості Ількун Євдокія Проклівна, 5 р., укр., померла 11.10.1932, діагноз не вказано Коваленко Василь Степанович, 2 дні, укр., помер 8.07.1932 від дитячої хвороби Коваленко Марія Тихонівна, 85 р., укр., одноосіб., померла 20.03.1932 від старості Кудрявець Ганна Володимирівна, 3 міс., укр., померла 7.09.1932 від дитячої хвороби Кудрявець Марія Федорівна, 6 міс., укр., померла 8.03.1932 від дитячої хвороби Кудрявець Михайло Пилипович, 1 міс., укр., помер 20.09.1932 від дитячої хвороби Левченко Любов Пилипівна, 1 міс., укр., померла 9.12.1932 від дитячої хвороби Левченко Мотрона Михайлівна, 57 р., укр., одноосіб., померла 3.05.1932 від зараження крові
567
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Литвиненко Володимир Ілліч, 8 міс., укр., помер 22.07.1932 від дизентерії Литвиненко Олександр Лукич, 55 р., укр., одноосіб., помер 11.10.1932, діагноз не вказано Матвієнко Андрій Іванович, 43 р., укр., колгосп., помер 9.12.1932, діагноз не вказано Матвієнко Василь Тихонович, 2 р., укр., помер 18.12.1932 від дитячої хвороби Матвієнко Терентій Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Брага Г.П. Нагорна Пелагія Григорівна, 9 р., укр., померла 25.02.1932 від застуди Нечипоренко Єгор Омелянович, сел., помер у 1933 р., свід. Великоконь Є.С. Нечипоренко Марія Федорівна, 7 р., укр., померла 15.10.1932 від дифтериту Нечипоренко Прокіп Омелянович, 55 р., укр., одноосіб., помер 15.06.1932 від паралічу
Новик Тетяна Василівна, 73 р., укр., колгосп., померла 27.01.1932 від старості Романько Іван Євменович, 80 р., укр., колгосп., помер 2.11.1932 від старості Романько Наталія Мефодіївна, 23 р., укр., колгосп., померла 23.05.1932 від туберкульозу легень Рубан Василь Васильович, 1 міс., укр., помер 6.10.1932 від дитячої хвороби Савченко Василь Іванович, 5 міс., укр., помер 25.06.1932 від дитячої хвороби Савченко Василь Микитович, 85 р., укр., колгосп., помер 3.04.1932 від старості Савченко Василь Семенович, 8 р., укр., утопився 14.06.1932 Савченко Катерина Потапівна, 21 р., укр., одноосіб., померла 9.11.1932, діагноз не вказано Скрипка [...] Сергіївна, 9 р., сел., померла в 1933 р., свід. Нагорна П.Г. Скрипка Андрій Матвійович, сел., помер у 1933 р., свід. Нагорна П.Г.
Скрипка Олексій Ананійович, 4 р., укр., одноосіб., помер 17.10.1932 від опіків Скрипка Юхим Кирилович, 78 р., укр., одноосіб., помер 20.12.1932 від старості Титович Ганна Ничипорівна, 3 р., укр., померла 12.12.1932 від скарлатини Титович Каленик Ничипорович, 85 р., укр., колгосп., помер 31.10.1932 від старості Тур Василь Петрович, 7 міс., укр., помер 8.04.1932 від дитячої хвороби Тур Євдокія Іванівна, 46 р., сел., померла в 1933 р., свід. Брага Г.П. Тур Макар Корнійович, 48 р., сел., помер у 1933 р., свід. Брага Г.П. Хоменко Михайло Іванович, 6 р., укр., помер 26.09.1932 від дифтериту Щербинський Феодосій Володимирович, 70 р., укр., одноосіб., помер 1.10.1932 від старості
Вов н я н с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с. В овна Мартиролог по с.Вовна складено за свідченнями очевидців та на підставі книг реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р–7720, оп. 17, спр. 172, арк. 57–131; спр. 188, арк. 1–107). Амельченко Антон Ничипорович, 5 р., укр., помер 29.09.1932 від дитячої хвороби Амельченко Катерина Федорівна, 16 р., укр., померла 28.06.1932 від запалення нирок Анищенко Лукерія Федотівна, 55 р., укр., сел., померла 4.05.1932 від туберкульозу Анищенко Степанида Іванівна, 74 р., укр., сел., померла 20.11.1932 від старості Белясник Єгор Пилипович, 2 дні, укр., помер 20.05.1932 від дитячої хвороби Белясник Мотрона Єрофіївна, 70 р., укр., сел., померла 3.02.1932 від старості Белясник Неоніла Марківна, 70 р., укр., сел., померла 28.03.1932 від старості
568
Бережний Іван Денисович, 1 р., укр., помер 23.02.1932 від дитячої хвороби Болтай Кіндрат Сильвестрович, 81 р., укр., колгосп., помер 30.08.1932 від старості Гончаров Микола Іванович, 1 р., укр., помер 11.08.1932 від дитячої хвороби Гончаров Михайло Іванович, 19 р., укр., сел., помер 9.01.1932 від туберкульозу Гончаров Петро Платонович, 3 р., укр., помер 7.08.1932 від дитячої хвороби Горленко Василь Тарасович, 2 р., укр., помер 23.04.1932 від дитячої хвороби Довбиш Василь Олексійович, 55 р., укр., сел., помер 7.01.1932 від запалення легень
Довбиш Василь Трохимович, 7 міс., укр., помер 1.02.1932 від скарлатини Довбиш Ганна Євменівна, 3 р., укр., померла 23.02.1932 від дитячої хвороби Довбиш Дорофій Іванович, 62 р., укр., сел., помер 4.03.1932 від запалення легень Довбиш Марта Петрівна, 19 р., укр., сел., померла 25.04.1932 від запалення легень Довбиш Мотрона Євграфівна, 80 р., укр., одноосіб., померла 27.10.1932 від старості Довбиш Мотрона Ісаївна, 65 р., укр., сел., померла 30.03.1932 від старості Довбиш Олена Павлівна, 1 міс., укр., померла 10.03.1932 від дитячої хвороби
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Довбиш Олена Юхимівна, 1,5 міс., укр., померла 1.08.1932 від дитячої хвороби Довбиш Павло Іларіонович, 7 р., укр., помер 12.01.1932 від скарлатини Доля Андрій Трохимович, 6 міс., укр., помер 29.01.1932 від скарлатини Доля Єфрем Федорович, 1,5 р., укр., помер 22.04.1932 від дитячої хвороби Доля Лукерія Василівна, 57 р., укр., сел., померла 13.01.1932 від старості Доля Олександр Андрійович, 1 р., укр., помер 10.07.1932 від дитячої хвороби Доля Тетяна Савівна, 1 р., укр., померла 19.03.1932 від дитячої хвороби Доля Федір Іванович, 6 дн., укр., помер 16.04.1932 від дитячої хвороби Доля Федір Омелянович, 1 р., укр., помер 20.02.1932 від дитячої хвороби Дунаєвський Овсій Єлисейович, 87 р., укр., сел., помер 16.04.1932 від старості Ковальов Андрій Федорович, 19 р., укр., одноосіб., помер 20.12.1932 від розриву серця Ковальов Володимир Денисович, 65 р., укр., колгосп., помер 28.01.1932 від виразки шлунка Коверсун Іван Микитович, 1 р., укр., сел., помер 13.04.1932 від дитячої хвороби Коверсун Микита Федотович, 37 р., укр., одноосіб., помер 24.09.1932 від запалення легень Коверсун Петро Савелійович, 3 р., сел.,
помер у 1933 р., свід. Гончарова П.Ф. Коверсун Тетяна, сел., померла в 1933 р., свід. Гончарова П.Ф. Кудояр Анастасія Василівна, 20 р., укр., сел., померла 21.08.1932 від запалення легень Лук'янцев Іван Васильович, 1 р., укр., помер 11.01.1932 від дитячої хвороби Медведь Варвара Савівна, 0,5 міс., укр., померла 6.01.1932 від дитячої хвороби Мосіюк Софія Климівна, 5 р., укр., померла 21.11.1932 від дитячої хвороби Москаленко Євдокія Петрівна, 70 р., укр., сел., померла 12.04.1932 від старості Москаленко Іван Федорович, 7 міс., укр., помер 2.08.1932 від дитячої хвороби Осипенко Анастасія Сергіївна, 1 р., укр., померла 22.10.1932 від дитячої хвороби Осипенко Іван Феодосійович, 7 міс., укр., помер 26.05.1932 від дитячої хвороби Осипенко Микола Григорович, 4 р., укр., помер 30.03.1932 від дитячої хвороби Осипенко Микола Михайлович, 1 міс., укр., помер 20.01.1932 від дитячої хвороби Осипенко Олександр Феодосійович, 6 міс., укр., помер 30.04.1932 від дитячої хвороби Осипенко Парфен Олексійович, 50 р., укр.,
колгосп., помер 18.07.1932 від старості Осипенко Поліна Купріївна, 4 міс., укр., померла 4.05.1932 від запалення легень Осипенко Уляна Іванівна, 4 р., укр., померла 11.11.1932 від дитячої хвороби Рукавичка Федір Євтихійович, 56 р., укр., сел., помер 8.02.1932 від туберкульозу Рябика Варвара Пилипівна, 55 р., укр., сел., померла 13.10.1932 від запалення легень Рябика Василь Іванович, 1 р., укр., помер 4.04.1932 від дитячої хвороби Рябика Макар Євменович, 17 р., укр., сел., помер 3.05.1932 від запалення легень Рябика Омелян Калістратович, 70 р., укр., одноосіб., помер 24.11.1932 від старості Рябика Параска Терентіївна, 58 р., укр., сел., померла 21.12.1932 від старості Скляров Олександр Данилович, 81 р., укр., одноосіб., помер 24.11.1932 від старості Скляров Петро Васильович, 1,5 міс., укр., помер 23.11.1932 від дитячої хвороби Скляров Трохим Микитович, 34 р., укр., сел., помер 19.04.1932 від туберкульозу Скляров Федір Антонович, 4 р., укр., помер 21.11.1932 від дитячої хвороби Чмих Микола Симонович, 1 р., укр., помер 16.11.1932 від дитячої хвороби
Глазівс ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Глазове Мартиролог по с.Глазове складено за свідченнями очевидців Голодомору. Зубов Андрій, сел., помер у 1933 р., свід. Зубова А.А. Зубов Мойсей Ілліч, сел., помер у 1933 р., свід. Сидоренко К.С. Небилиця Авакум, сел., помер у 1933 р., свід. Сидоренко К.С. Небилиця Іларіон Андрійович, сел., помер у 1933 р., свід. Небилиця Д. І.
Небилиця Марина, сел., померла в 1933 р., свід. Сидоренко К.С. Небилиця Ольга Іллівна, сел., померла в 1933 р., свід. Сидоренко К.С. Небилиця Петро Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Шако Ф.П.
Небилиця Уляна Петрівна, сел., померла в 1933 р., свід. Шако Ф.П. Небилиця Федір Андрійович, сел., помер у 1933 р., свід. Шако Ф.П. Небилиця Фекла, сел., померла в 1933 р., свід. Сидоренко К.С.
569
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Тетерко, 2 дітей, сел., померли в 1932 р., свід. Тетерко В.Д.
Хоба Матвій, сел., помер у 1932 р., свід. Сидоренко К.С. Шако Никифор, сел., помер у 1932 р., свід. Лупіха М.І.
Ясик Денис, сел., помер у 1933 р., свід. Дегтярьова О.О.
Іво т с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . І вот 16 листопада 1932 р. Шосткинським РК КП(б)У за незадовільний стан хлібозаготівлі с. Івот було занесено на "чорну дошку" (ДАСО, ф. П–25, оп. 1, спр. 24, арк. 162–164). У 2007 р. за ініціативою секретаря сільради Н.І. Пищик, директора школи В.В. Єреся та директора ТОВ "Прогрес" М.І. Ворони встановлена металева табличка "Пам’яті жертвам Голодомору 1932–1933 років". Мартиролог по с.Івот складено за свідченнями очевидців Голодомору. Орловський [...], сел., помер у 1933 р., свід. Галай М.В.
Грибач Савелій, сел., помер у 1933 р., свід. Галай М.В.
Сисоєви, сім’я з 2 осіб, сел., померли в 1933 р., свід. Петренко М.В.
Ма к і в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с. М акове Мартиролог по с.Макове складено за свідченнями очевидців Голодомору. Калюжний Анатолій Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Леоненко В.А. Клименко Меланія, сел., померла в 1933 р., свід. Тимошенко К.А. Федоренко Гаврило Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Леоненко В.А.
Бідненко Анатолій Анатолійович, сел., помер у 1933 р., свід. Дебда Н.Ф. Бідненко Іван Анатолійович, сел., помер у 1933 р., свід. Дебда Н.Ф. Бідненко Іван Петрович, сел., помер у 1933 р., свід. Дебда Н.Ф.
Чабаков Іван Іванович, сел., помер у 1933 р., свід. Тимошенко К.А.
Мир о н і в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а 28 жовтня 1932 р. Миронівська сільрада була занесена на "чорну дошку" (газета "Зоря" № 113 від 28.10.1932 р.).
с . М иронівка Носов Гнат Никифорович, сел., помер у 1933 р., свід. Благуш Д.Є.
Обра ж і ї в с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . О бражіївка 16 листопада 1932 р. Шосткинським РК КП(б)У за незадовільний стан хлібозаготівлі с. Івот було занесено на "чорну дошку" (ДАСО, ф. П–25, оп. 1, спр. 24, арк. 162–164). Мартиролог по с.Ображіївка складено за свідченнями очевидців Голодомору. Масич [...] Захарівна, сел., померла в 1933 р., свід. Масич Г.З. Мороз [...] Йосипович, сел., помер у 1933 р., свід. Масич Г.З.
Петренко Ілля, сел., помер у 1933 р., свід. Науменко М.Й. Петренко Микита Олександрович, сел., помер у 1933 р., свід. Науменко М.Й.
Табала [...] Павлівна, сел., померла в 1933 р., свід. Науменко М.Й. Табала [...] Павлович, сел., помер у 1933 р., свід. Науменко М.Й.
Соб и ц ь к а с і л ь с ь к а р а д а с. Собич Мартиролог по с.Собич складено за свідченнями очевидців Голодомору. Власко Григорій, сел., помер у 1933 р., свід. Дюндик М.М. Ілленко Андрій, сел., помер у 1933 р., свід. Дюндик М.М.
570
Ілленко Горпина, сел., померла в 1933 р., свід. Закотій Г.П. Лифіренко Ганна Павлівна, сел., померла в 1933 р., свід. Закотій Г.П.
Сергієнко Петро, сел., помер у 1933 р., свід. Мелашенко В.Л. Супрун Омелян, сел., помер у 1933 р., свід. Мелашенко В.Л.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Собичів с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . С обичеве Мартиролог по с.Собичеве складено за свідченнями очевидців Голодомору. Гребенюк [...], сел., помер у 1933 р., свід. Запорошенко В.Ф.
Курбацький Іван Григорович, сел., помер у 1933 р., свід. Курбацька А.І.
Чапліїв с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с. Лушники 9 червня 1932 р. Лушницька сільрада була занесена на "чорну дошку" (газета "Зоря" № 65 від 9.06.1932 р.). Мартиролог по с.Лушники складено за свідченнями очевидців Голодомору. Андрущенко Уляна Семенівна, сел., померла в 1933 р., свід. Биковська Є.І.
Сенько Одарка Миколаївна, сел., померла в 1933 р., свід. Бельковець Є.М.
с. Чапліївка Мартиролог по с.Чапліївка складено за свідченнями очевидців Голодомору. Бельковець Ганна Миколаївна, сел., померла в 1933 р., свід. Бельковець Є.М. Бельковець Микола Іларіонович, сел., помер у 1933 р., свід. Бельковець Є.М. Бельковець Надія Миколаївна, сел., померла в 1933 р., свід. Бельковець Є.М. Биковська Марія Іванівна, 2 р., сел., померла в 1933 р., свід. Биковська Є.І.
Ворожбит Микола, сел., помер у 1933 р., свід. Биковська Є.І. Грибань Григорій Сергійович, сел., помер у 1933 р., свід. Бельковець Є.М. Дубовик Михайло Федорович, сел., помер у 1933 р., свід. Бельковець Є.М. Ількун Микола, сел., помер у 1933 р., свід. Биковська Є.І Пилипенко Павло, сел., помер у 1933 р., свід. Биковська Є.І
Сальник Семен, сел., помер у 1933 р., свід. Гужва М.П. Сивка Микола Федорович, сел., помер у 1933 р., свід. Гужва М.П. Трус Іван Микитович, 5 р., сел., помер у 1933 р., свід. Гужва М.П. Трус Микита, 47 р., сел., помер у 1933 р., свід. Гужва М.П.
571
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
місто Шостка Мартиролог складено на підставі книг реєстрації актів громадянського стану (ДАСО, ф. Р-7720, оп. 26, спр. 41, арк. 1-218; спр. 47, арк. 1-217) [...], 70 р., укр., безпритул., помер(ла) 23.11.1933 від виснаження [...], 70 р., укр., безпритул., помер(ла) 24.11.1933 від виснаження [...], жін., 35 р., померла 9.10.1933 від паралічу серця [...], жін., померла 28.08.1933 від зниженого харчування, інші відомості відсутні [...], помер(ла) 16.06.1933, інші відомості відсутні [...], чол., 25 р., помер 11.11.1933 від кровотечі внаслідок поранення [...], чол., 30 р., помер 9.07.1933, діагноз не вказано [...], чол., 35 р., помер 9.06.1933 від виснаження [...], чол., 70 р., помер 9.07.1933, діагноз не вказано [...], чол., помер 14.07.1933, інші відомості відсутні [...], чол., помер 26.06.1933, інші відомості відсутні [...], чол., помер 3.08.1933 від виснаження [...], чол., помер 4.02.1932 від туберкульозу легень [...], чол., помер 7.08.1933 внаслідок самогубства […] Броніслава Григорівна, 6 міс., укр., померла 20.04.1933 від запалення легень […] Валентина Василівна, 1 р. 7 міс., укр., померла 1.11.1933 від скарлатини […] Василь Степанович, 3 міс., румун, помер 12.04.1933 від "еклямсії" […] Віктор Григорович, 35 р., безпритул., помер 19.05.1933 від гангрени лівої ноги
572
[…] Галина Яківна, 2 міс., укр., померла 27.03.1933 від запалення легень та декомпенсації серця […] Ганна Митрофанівна, 29 р., укр., робіт., померла 9.03.1933 від туберкульозу легень […] Дмитро Минович, 81 р., укр., пенс., помер 2.03.1932 від паралічу серця […] Конон Кіндратійович, 63 р., укр., робіт., помер 9.11.1932 від вади серця […] Олексій Кузьмич, 19 р., укр., робіт., помер 4.08.1932 від діабету […] Роза Абрамівна, 30 р., євр., робіт., померла 24.01.1933 від туберкульозу легень […] Таїсія Василівна, 5 міс., укр., померла 16.06.1932 від менінгіту […] Тимофій […], 81 р., укр., пенс., помер 23.01.1933 від упадку серцевої діяльності Абрамов Володимир Григорович, 65 р., рос., пенс., помер 15.01.1932 від вади серця Авдєєнко Родіон Федорович, 68 р., укр., помер 24.09.1932 від хронічного проноситу Агронський Мендель Юдович, 59 р., євр., помер 20.01.1932 від паралічу серця Азаров Володимир Федорович, 3 р. 2 міс., укр., помер 11.12.1933 від запалення мозкової оболонки Азаров Петро Трохимович, 38 р., укр., робіт., помер 19.04.1932 від туберкульозу легень Аксютенко Пилип Григорович, 86 р., укр., пенс., помер 12.10.1933 від старечої слабості
Алеша Іван Якович, 13 р., укр., помер 8.07.1933 від токсичного катарального запалення слизової оболонки шлунка та кишечника Алімов Єгор Миколайович, 57 р., робіт., помер 14.02.1932 від запалення легень Андрєєва Агапія Йосипівна, 63 р., укр., померла 8.01.1933 від вади серця та запалення нирок Антощенко Фекла Корніївна, 72 р., укр., померла 30.09.1932 від набряку легень Анчевська Орина Володимирівна, 8 міс., укр., померла 25.04.1933 від туберкульозного менінгіту Артеменко Євдокія Абрамівна, 58 р., укр., пенс., померла 7.12.1933 від вади серця Архипенко Павло Дорофійович, 70 р., укр., робіт., помер 22.10.1932 від тифу Архипченко Юрій Миколайович, 4 міс., укр., помер 28.03.1932 від запалення легень Бабков Єгор Васильович, 2 міс., рос., помер 7.06.1932 від уродженої слабості та дитячого поносу Базилевич Михайло Григорович, 36 р., укр., робіт., помер 28.05.1933 від виразки шлунка Базилевич Олена Петрівна, 4,5 міс., укр., померла 29.08.1932 від дитячого поносу Банний Олександр Максимович, 3 міс., укр., помер 8.06.1932 від диспепсії Баранік Прокіп Данилович, 36 р., укр., робіт., помер 20.03.1932 від травм
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Бардульов Яків Петрович, 70 р., помер 15.06.1933 від старості
Бибиков Віктор Андрійович, 24 р., укр., кореспондент, утопився 19.07.1932
Бардульова Василина Єгорівна, 31 р., укр., бригадир, померла 22.08.1933 від туберкульозу легень
Бичков Василь Йосипович, 65 р., укр., робіт., помер 19.07.1933 від запалення легень
Бардульова Дарія Ісаївна, 50 р., укр., пенс., померла 31.12.1931 від аритмії серця
Білокінь Ганна Степанівна, 13 р., укр., померла 30.08.1932 від вади серця та запалення нирок
Баркулов Анатолій Іванович, 6 міс., укр., помер 5.11.1933 від коклюшу Батеха Максим Петрович, 54 р., укр., пенс., помер 9.12.1932 від раку шлунка Батеха Марія Іванівна, 93 р., укр., пенс., померла 11.03.1933 від старості Бегун Георгій Михайлович, 2 міс., укр., помер 19.08.1933 від дитячого токсичного поносу Бегун Євген Михайлович, 1 р. 4 міс., укр., помер 11.04.1932 від запалення легень Беєв Олексій Олексійович, 2 р., укр., помер 13.09.1933, діагноз нерозбірливий Безо Іван Леонтійович, 50 р., укр., робіт., помер 9.06.1933 від паралічу серця Безпала Олександра Іванівна, 3 р., укр., померла 8.06.1932 від кору Белакін Гаврило Степанович, 23 р., укр., робіт., помер 10.03.1932 від запалення легень Бельхим Степан Антонович, 62 р., укр., робіт., помер 26.03.1932 від запалення легень Березовська Пелагія Михайлівна, 72 р., рос., померла 27.01.1933 від вади серця Бєляев [...] Федорович, 2 тиж., помер 9.07.1933 від младенчеського Бєляева Валентина Федорівна, 2 тиж., укр., померла 10.07.1933 від младенчеського Бєляков Юрій Сергійович, 11 міс., укр., помер 6.10.1932 від диспепсії
Більковець Галина Володимирівна, 7 р., укр., померла 15.04.1932 від менінгіту Бойко Іван Юхимович, помер 26.06.1933 від тифу, інші відомості відсутні Бокримов Хрисанф Іванович, 52 р., укр., робіт., помер 9.10.1932 від паралічу серця Бомштейн Іра Ізраїлівна, 8 р., євр., померла від бронхопневмонії, дата смерті відсутня Бондаренко Володимир Микитович, 56 р., укр., безпритул., помер 6.10.1933 від недостатньої серцевої діяльності Бондаренко Яків Маркович, 68 р., укр., пенс., помер 23.06.1933 від упадку серцевої діяльності Борич Володимир Григорович, 5 міс., укр., помер 26.11.1932 від дитячого поносу Борщенко Іван Васильович, 39 р., укр., робіт., помер 18.02.1933 від виразки шлунка та упадку серцевої діяльності
робіт., помер 25.03.1933 від старості Будков Юрій Валентинович, 5 міс., укр., помер 20.04.1933 від паралічу серця Буйницький Павло […], 25 р., укр., робіт., помер 4.01.1932 від вади серця Була Тамара Андріївна, 1 р. 2 міс., укр., померла 2.06.1932 від дитячої хвороби Булатіна Ніна Леонтіївна, 6 р., укр., померла 25.08.1932 від запалення легень Булатников Олександр Федорович, 3 тиж., укр., помер 28.04.1933 від уродженої слабості Булашина Марія Миколаївна, 65 р., укр., померла 14.05.1933 від упадку серцевої діяльності та вади серця Варфоломєєв Кіндрат, 35 р., укр., робіт., роздавлений потягом 2.05.1932 Василевський Тихон Степанович, 35 р., помер 11.08.1933 від недостатньої серцевої діяльності Васильєв Афанасій Кіндратович, 65 р., укр., пенс., помер 7.12.1933 від декомпенсованої вади серця Васильєв Григорій Олексійович, 75 р., циган, помер 1.10.1933 від упадку серцевої діяльності Васильєва Лідія Іванівна, 4 р. 8 міс., укр., померла 16.09.1933, діагноз нерозбірливий
Боха Олександр Миколайович, 72 р., укр., пенс., помер 31.10.1932 від грипу
Васильцов Василь Дмитрович, 18 р., укр., робіт., помер 17.09.1932 від опіків
Бочек Марія Миколаївна, 33 р., укр., робіт., померла 30.10.1933 від висипного тифу
Васьков Семен Іванович, помер 24.07.1933 від серцевої недостатності, інші відомості відсутні
Браун Арнель Маркович, 20 р., євр., прораб, помер 1.11.1933 від скарлатини
Вербицький Василь Олексійович, 66 р., укр., пенс., помер 8.09.1933 від зупинки серця
Бубенець Ганна Степанівна, 3 міс., укр., померла 16.03.1932 від запалення легень Бубенець Федір Федорович, 78 р., укр.,
Власко Григорій Андрійович, 1 р. 2 міс., укр., помер 12.12.1933 від опіку Вовк Афанасій Іванович, 47 р., помер 14.07.1933, інші відомості відсутні
573
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Волкова Марія Микитівна, 59 р., померла 14.06.1933 від зараження крові Волкогон Віра Степанівна, 1 р., укр., померла 21.08.1932 від поносу Волошина Настя […], 10 р., рос., померла 13.03.1933 від туберкульозу кісток Волошина Олександра[...], 21 р., рос., лікпом, померла 17.12.1933 від післяпологової кровотечі Воронець Пантелій Григорович, 67 р., укр., візник, помер 19.10.1933 від травм Воскобійник Галина Миколаївна, 1 р., укр., померла 12.09.1932 від запалення мозку Галаганов Володимир Михайлович, 1 р. 6 міс., укр., помер 28.01.1932 від диспепсії Гвардінак Федір Трохимович, 21 р., укр., безробіт., задавлений потягом 13.05.1932 Гендельман Нінель Львівна, 14 дн., померла 1.04.1933 від уродженої слабості Герасимов Лев Павлович, 60 р., укр., робіт., помер 11.02.1933, діагноз не вказано Гладенкова Ольга […], 25 р., циганка, померла, 25.10.1933 від раку печінки Глушков Федір Григорович, 45 р., рос., робіт., помер 27.05.1933 від виразки шлунка та упадку серцевої діяльності Гмирко Христина Іванівна, 38 р., укр., робіт., померла 28.08.1933 від завороту кишок Головенко Ганна Миколаївна, 90 р., укр., померла 1.05.1932 від туберкульозу легень Голуб Сава Лаврентійович, 45 р., укр., пильщик, помер 8.07.1933 від паралічу серця Голубчиков Василь Павлович, 36 р., укр., робіт., помер 11.03.1933 від висипного тифу Голубчиков Микола Іванович, 25 р., укр., пенс., помер 3.06.1933 від паралічу серця
574
Голубчикова Настя Лук’янівна, 55 р., укр., померла 27.06.1932 від паралічу
Давидов Володимир Федорович, 2 р. 3 міс., укр., помер 22.01.1933 від виразкової хвороби
Гоман Корній […], 33 р., укр., вахтер, помер 21.12.1933 від гнійного [...]
Дегтярьов Євген Федотович, 13 дн., помер 13.06.1933 від уродженої слабості
Гончаров Василь Кузьмич, 33 р., укр., робіт., помер 6.11.1933 від запалення легень Гордієнко Павло Єлисейович, 41 р., укр., робіт., помер 27.04.1932 від перелому гомілки
Дейкало Микола Миколайович, 3 міс., укр., помер 8.07.1933, діагноз нерозбірливий Денисенко Феодосія Огіївна, 35 р., укр., померла 19.03.1933 під час пологів
Горовий Володимир Максимович, 2 тиж., укр., помер 15.08.1933 від уродженої слабості
Денькова Дарія, 60 р., укр., робіт., померла 11.08.1933 від недостатньої серцевої діяльності
Горох Микола Васильович, 3 р., укр., помер 6.09.1933, діагноз нерозбірливий
Деревчук Федір Васильович, 20 р., укр., робіт., помер 24.02.1933 від туберкульозу
Горошинська Ганна Миколаївна, 8 р., укр., померла 12.07.1933, діагноз нерозбірливий Горшковський Володимир Антонович, 23 р., укр., студент, помер 4.10.1932 від "синтонічного інтелахордину" Горшковський Захар Іванович, 63 р., укр., пенс., помер 3.12.1932 від раку печінки Гриценко Анастасія Іванівна, 60 р., укр., робіт., померла 1.07.1933, діагноз нерозбірливий Гриценко Павло Мойсейович, 65 р., укр., помер 2.07.1933, діагноз нерозбірливий Грищенко Євген Микитович, 25 р., укр., пенс., помер 20.11.1932 від туберкульозу легень Грищенко Лукерія Трохимівна, 39 р., укр., померла 1.06.1932 від туберкульозу легень
Дерюга Матвій Тарасович, 7 міс., укр., помер 11.03.[...] від запалення легень Дєдякін Олексій Костянтинович, 16 р., укр., помер 25.03.1932 від вади серця та запалення правої легені Дєдякіна Лариса Яківна, 6 р., укр., померла 20.07.1932 від менінгіту Диктневський Никифор Калістратович, 30 р., укр., служб., утопився 26.07.1932 Дирека Тамара Федорівна, 3 р., укр., померла 4.04.1932 від менінгіту Дмитрієв Федір Іванович, 54 р., укр., пенс., помер 26.01.1933 від вади серця Добровольский Микола Степанович, 1 р., укр., помер 9.08.1932 від дизентерії Довгаль Варвара Іванівна, 6 міс., укр., померла 16.11.1932 від дизентерії
Громадська Віра Данилівна, 8 р., укр., померла 2.10.1932 від дизентерії
Долгоруков Олексій Якович, 41 р., укр., токар, помер 5.08.1933 від раку стравоходу
Гуленок Володимир Сергійович, 1 р. 8 міс., укр., помер 23.06.1933 від рахіту
Долгорукова Ірина Іванівна, 82 р., укр., пенс., померла 14.02.1932 від паралічу серця
Гуляєва Явдоха Нилівна, 95 р., укр., пенс., померла 27.03.1933 від упадку серцевої діяльності
Дольник Яків Митрофанович, 40 р., укр., робіт., помер 16.10.1932 від вади серця
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Драган Петро Тимофійович, 42 р., укр., робіт., помер 12.01.1933 від поранення
26.12.1932 від старечого маразму
Друк Естер Залманівна, 70 р., євр., померла 31.03.1932 від раку шлунка
Жеребенко Микола Андрійович, помер 20.05.1933, інші відомості відсутні
Дубесад Ганна […], 5 дн., китаянка, померла 20.06.1933 від висипного тифу
Жигайло Семен Андрійович, 14 р., укр., помер 14.08.1932 від абсцесу
Дубиніна Віра Леонтіївна, 13 р., укр., померла 9.12.1932 від "андохордиту"
Жизненко Полікарп Трохимович, 49 р., укр., робіт., помер 27.11.1933 від водяної хвороби
Дубиніна Єфросинія Іванівна, 43 р., укр., померла 12.07.1932 від вади серця Дубинченко Меланія Пилипівна, 22 р., укр., померла 15.03.1932 від запалення мозку Дуплін Федір Васильович, 32 р., укр., робіт., помер 25.03.1932 від запалення легень Дятлов […] […], 1909 р.н., рос., червоноармієць, помер 27.08.1932 від рани Євменова Ганна Прокопівна, 54 р., померла 29.08.1933 від зниженого харчування Євранова Мотрона Пантеліївна, 37 р., робіт., померла 7.06.1933 від упадку серцевої діяльності Євтушенко Віктор Васильович, 10 міс., укр., помер 10.06.1933 від дитячого поносу Єгоровський Дмитро Прокопович, 52 р., рос., робіт., помер 26.08.1932 від защемлення грижі Ємоленцуха Федір Кіндратович, 60 р., укр., робіт., помер 18.02.1933 від пневмонії Єркін Анатолій Володимирович, 11 міс., укр., помер 19.01.1933 від запалення легень Єрмоленко Варвара Андріївна, 18 р., укр., робіт., померла 4.10.1932 від дизентерії Єрмоленко Ганна Андріївна, 84 р., укр., пенс., померла 31.10.1933 від старечої слабості Єрофеєв Іван Єгорович, 95 р., укр., пенс., помер
Жильцова Олена Михайлівна, 8 міс., укр., померла 1.12.1932 від диспепсії Жмихов Анатолій Олександрович, укр., помер 27.08.1933 від запалення нирок Жуковська Єфросинія Федорівна, 70 р., укр., померла 30.11.1933 від вади серця та декомпенсації Зайковська Олександра Іванівна, 76 р., укр., померла 24.02.1932 від упадку серцевої діяльності Зайцев Михайло Васильович, 67 р., укр., пенс., помер 30.09.1932 від флегмонорії Зайцева Пелагея Василівна, 79 р., укр., пенс., померла 6.09.1932, діагноз не вказано Замора Кулина Гнатівна, 63 р., укр., померла 1.04.1933 від отруєння алкоголем та соляною кислотою Захарченко Сидір Михайлович, 45 р., укр., сторож, помер 28.07.1933 від виснаження серцевої діяльності Зац Берко Гершвамер, 67 р., євр.,, інженер, помер 23.10.1933 від гострої серцевої слабості Зеник Михайло Олексійович, 1 р., укр., помер 21.07.1932 від кору Зибницький Петро Володимирович, 42 р., укр., служб., помер 2.02.1933 від паралічу Зінькова Анжела Миколаївна, 2 міс., укр., померла 7.07.1933, діагноз нерозбірливий
Іваненко Анатолій Олексійович, 5 дн., укр., помер 21.06.1933 від аутоінтоксикації Іваненко Уляна Мойсеївна, 21 р., укр., робіт., померла 7.10.1932 від дизентерії Іваницька Явдоха Іванівна, 70 р., рос., пенс., померла 5.04.1933 від вади серця Іванов Володимир Володимирович, 3 тиж., рос., помер 16.04.1933 від уродженої слабості Іванов Данило Григорович, 54 р., укр., пенс., помер 19.10.1933 від туберкульозу легень Іванов Микола Петрович, 57 р., укр., робіт., помер 12.03.1933 від туберкульозу легень та язика Іванов Станіслав Петрович, 2 міс., укр., помер 27.10.1933 від розладу та слабості Ігор Мира Йосифівна, євр., померла 3.07.1933 від висипного тифу Кабетева Меланія Миколаївна, 45 р., укр., робіт., померла 1.08.1933 від вади серця Калиновський Семен Митрофанович, 20 р., безпритул., помер 20.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності Калинський Костянтин Никифорович, 40 р., укр., робіт., утопився 12.09.1933 Калінін Сергій Михайлович, 35 р., рос., робіт., помер 6.04.1932 від набряку легень Калугіна Парасковія Панкратівна, 73 р., укр., пенс., померла 10.02.1932 від упадку серцевої діяльності Канавець Меланія Миколаївна, 75 р., укр., робіт., померла 29.07.1933 від паралічу серця Капустін Олег Миколайович, 3,5 р., укр., помер 18.10.1932 від дизентерії Карабін Прокіп Андрійович, 85 р., рос., пенс., інші відомості відсутні Караванов Алім Кирилович, 12 р., укр., помер 12.08.1933 від туберкульозу легень
575
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Караванов Яким Григорович, 43 р., рос., помер 23.06.1933 від висипного тифу
Кобцова Оксенія Семенівна, 90 р., укр., пенс., померла 19.05.1932 від старості
Карнаух Іван Олексійович, 34 р., укр., робіт., помер 5.07.1933 від висипного тифу
Коваленко Мотрона Петрівна, 75 р., укр., пенс., померла 29.06.1933 від старечого маразму
Карпенко Віталій Петрович, 11 міс., укр., помер 8.09.1932 від запалення мозкових оболонок
Коваль Семен Трохимович, 24 р., укр., робіт., помер 10.12.1932 від травм
Карпенко Михайло Антонович, 15 р., помер 10.07.1933 від виснаження
Ковальов Прокопій Захарович, 60 р., помер 15.07.1933, діагноз нерозбірливий
Карпович Василь Андрійович, 52 р., укр., робіт., помер 26.05.1932 від туберкульозу легень
Ковальова Ганна [...], 72 р., укр., безпритул., померла 24.11.1933 від старечої слабості
Картиной Федора Павлівна, 38 р., укр., померла […].10.1933 від висипного тифу
Ковбаса Віра Василівна, 11 міс., укр., померла 8.09.1932 від дизентерії
Кваша Данило Миколайович, 38 р., укр., помер 12.05.1932 від виснаження сил
Ковбасенко Михайло Якимович, 17 р., укр., робіт., учень ФЗУ, помер 7.01.1932 від кишкової кровотечі
Кондратьєв Іван Васильович, 52 р., рос., робіт., помер 21.11.1932, діагноз не вказано Конєва Неоніла Кузьмівна, 53 р., укр., померла 20.06.1933 від виснаження Коновалова Пелагея Сидорівна, 80 р., укр., пенс., померла 26.11.1933 від упадку серцевої діяльності Конотопський […] […], 60 р., помер 15.06.1933 від піємії Контратенко Костянтин Зіновійович, 62 р., укр., робіт., помер 15.08.1933 від недостатньої серцевої діяльності Корейка Єлизавета Володимирівна, 63 р., укр., померла 20.03.1932 від запалення легень Корж Володимир Гаврилович, 7 міс., помер 4.06.1933 від катару легень
Кирилець Параска Петрівна, 23 р, укр., робіт., убита 21.10.1933
Ковтун Василь Васильович, 18 р., укр., робіт., помер 24.03.1933 від туберкульозу легень
Корнієнко Наталія Степанівна, 60 р., укр., пенс., померла 16.02.1933 від туберкульозу легень
Киричок Марія Климівна, 42 р., укр., померла 11.07.1933 від запалення легень
Ковтун Ганна Павлівна, 33 р., укр., померла 20.06.1933 від туберкульозу легень
Коробко Леонід Федорович, 1 р., укр., помер 26.10.1933 від скарлатини
Кирмей Марія Йосипівна, 32 р., укр., померла 4.10.1933 від недостатньої серцевої діяльності
Ковтун Феодосій Михайлович, 55 р., укр., робіт., помер 13.11.1933 від міокардиту та катару шлунка
Коробко Тамара Станіславівна, 4 міс., укр., померла 24.10.1933 від набряку легень після коклюшу
Клименко Андрій Захарович, 42 р., укр., помер 26.06.1933 від висипного тифу
Ковшарова Олена Демидівна, 78 р., укр., робіт., померла 6.11.1933 від упадку серцевої діяльності
Коротель Петро Матвійович, 25 р., рос., служб., помер 19.10.1933 від упадку серцевої діяльності
Климов Борис Юхимович, 54 р., укр., робіт., помер 16.09.1933 від гангрени легень
Кожухова Наталія Пилипівна, 72 р., укр., пенс., померла 12.07.1933 від вади серця
Костюченко Семен Єгорович, 65 р., укр., тесляр, помер 19.10.1933 від упадку серцевої діяльності
Климова Євдокія Прокопівна, 35 р., померла 31.08.1933 від недостатньої серцевої діяльності
Козлова Агафія Іванівна, 65 р., укр., померла 12.04.1933 від раку шлунка
Котуховський Борис Якович, 5 міс., укр., помер 2.06.1932 від дитячої хвороби
Козлова Марина Іванівна, 76 р., укр., повісилася 15.05.1932
Кочемасова Віра Михайлівна, 5 р., укр., померла 9.02.1933 від скарлатини
Кліпа Віра Костянтинівна, 9 р., укр., померла 23.10.1932 від дизентерії Кліпа Михайло Костянтинович, 12 р., укр., помер 14.11.1932 від виснаження після дизентерії Князєва Єлизавета Зіновіївна, 6 р., укр., померла 24.06.1932 від менінгіту
576
Колга Уляна Дмитрівна, 8 р., безпритул., померла 6.08.1933, діагноз нерозбірливий
Кочемасова Софія Сергіївна, 9 міс., укр., померла 20.01.1933 від кору
Колодко Олексій Костянтинович, 10 р. 6 міс., укр., помер 24.11.1932 від дизентерії
Красноштан Віктор Миколайович, 1 р. 3 міс., укр., помер 17.10.1933 від проносу
Колосова Марфа […], 75 р., померла 26.04.1933 від упадку серцевої діяльності
Кремезний Семен Іванович, 47 р., укр., помер 29.04.1933 від висипного тифу
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Кристантніков Володимир Порфирович, укр., помер 6.05.1933, діагноз не вказано
Куликова Марія Якимівна, 52 р., укр., пенс., померла 25.10.1932 від тифу
Левіна Софія […], 35 р., євр., померла 13.07.1932 від туберкульозу легень
Кришкевич Василь Іванович, 67 р., укр., пенс., помер 19.02.1932 від упадку серцевої діяльності
Куліш Меланія Митрофанівна, 3 міс., укр., померла 22.04.1933 від кахексії
Левітіна Раїса Афонівна, 58 р., євр., померла 16.04.1933 від паралічу серця
Кришкевич Леонід Олександрович, 6 дн., укр., помер 8.03.1933 від задушення
Куніцин Павло Михайлович, 19 р., помер 13.07.1932 від травми
Кротенко Давид Данилович, 20 р., укр., робіт., помер 20.03.1932 від грипу Кругляк Сергій Іванович, 2,5 міс., укр., помер 14.08.1933 від слабості
Куракіна Ганна Олексіївна, 49 р., укр., померла 11.12.1932 від епілепсії Курган Анатолій Миронович, 3 міс., укр., помер 18.03.1932 від запалення легень
Кубай Іван […], 59 р., укр., безпритул., помер 31.05.1933 від декомпенсації серця
Курденко Матвій Давидович, 55 р., укр., слюсар, помер 24.11.1933 від запалення нирок (нефриту)
Кужелев Феодосій Іванович, 85 р., укр., пенс., помер 9.08.1933 від старості
Куськін Анатолій […], 2 міс., укр., помер 1.06.1932 від поносу
Кузнецов Михайло Андрійович, 30 р., рос., робіт., помер 8.06.1933 від туберкульозу залоз
Кутнєвський Віктор Васильович, 1 р., помер 21.05.1933 від менінгіту
Кузнецова Тіна Андріївна, 5 р., укр., померла 11.07.1932 від менінгіту Кузьменко Віра Степанівна, 38 р., укр., померла 23.10.1932 від запалення суглобів Кузьменко Йосип Андріянович, 60 р., укр., робіт., помер 12.09.1933 від розриву кишок Кузьменко Йосип Андріянович, 60 р., укр., робіт., помер 12.09.1933 від розриву кишок Кузьминський Ірінар Оникійович, 71 р., укр., пенс., помер 12.11.1933 від упадку серцевої діяльності Кузьмін Анатолій Іванович, 2 міс., укр., помер 23.11.1933 від дитячого проносу Кузьмін Сергій Володимирович, 45 р., укр., робіт., помер 3.11.1932 від упадку серцевої діяльності Кузьміна Євдокія Микитівна, 73 р., укр., померла 21.11.1933 від серцевої декомпенсації Куликова Ганна Миколаївна, 3 тиж., укр., померла 27.05.1933 від уродженої слабості
Куц Дарія Тарасівна, 72 р., укр., померла 16.02.1933 від задушення (старості) Кшенська Валентина Дем’янівна, 6 міс., укр., померла 17.01.1933 від диспепсії Кшенська Ольга Василівна, 1 міс., укр., померла 27.02.1933 від набряку легень Лагушеєв Петро Михайлович, безпритул., помер 24.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності
Лемкіна Валентина Данилівна, 1 р. 9 міс., укр., померла 24.12.1932 від запалення нирок Леонтьєв Федір Васильович, 55 р., укр., пенс., помер 19.02.1932 від раку шлунка Лешкова Зінаїда Яківна, 57 р., укр., пенс., померла 4.10.1933 від упадку серцевої діяльності Либіна Рута Львівна, 72 р., євр., померла 29.04.1933 від паралічу серця Липовкін Віктор Михайлович, 4 р. 5 міс., укр., помер 18.11.1933 від коклюшу Лисенко Володимир Лукич, 4 міс., укр., помер 2.10.1932 від диспепсії Литвинов […][…], 40 р., робіт., помер 7.10.1933 від вади серця Литвинов Іван […], 35 р., укр., робіт., помер 7.10.1933 від вади серця Литовченко Микита […], 12 р., укр., безпритул., помер 15.06.1933 від запалення легень Лишенко Ольга Андріївна, 6 міс., укр., померла 16.08.1932 від диспепсії
Ладоха Лідія Іванівна, 21 день, укр., померла 25.06.1933 від недоношеності
Лонтарьова Людмила Кіндратівна, 4 міс., укр., померла 8.09.1932 від дитячого поносу
Лазарева Людмила Михайлівна, 4 міс., укр., померла 26.08.1932 від дитячого проносу
Луванов Лука Григорович, 60 р., укр., робіт., помер 8.09.1933 від завороту кишок
Лазаренко Михайло Аврамович, 41 р., укр., пенс., помер 11.12.1933 від туберкульозу легень
Лузанова Ганна Митрофанівна, 32 р., укр., померла 27.06.1932 від отруєння
Лапін Яків Малахович, 58 р., білор., робіт., помер 27.03.1932 від завороту кишок
Лузановський Леонід Григорович, 4.10.1931 р.н., укр., помер 25.07.1932 від поносу
Ларченко-Однолітов Олександр Васильович, 17 р., укр., робіт., помер 16.10.1933 від запалення легень та кишечника
Лукавенька Віра Михайлівна, 3 міс., укр., померла 19.04.1933 від диспепсії
577
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Лукін Станіслав Миколайович, 2 міс., укр., помер 16.05.1933 від токсичної диспепсії та бронхіту Лучін Микола Васильович, 35 р., укр., робіт., помер 26.04.1932 від запалення легень Лучіна Юрій Миколайович, 2 р. 10 міс., укр., помер 11.03.1932 від менінгіту Лушницький Дмитро Захарович, 65 р., укр., помер 2.03.1933 від вади серця Любимцева Єфросинія Петрівна, 26 р., укр., пенс., померла 19.12.1933 від "спондиліту" Любовцева Уляна Родіонівна, 71 р., укр., померла 18.06.1933 від старості
Маляга Олександр Трохимович, 83 р., укр., пенс., помер 22.10.1933 від упадку серцевої діяльності Мамчук Микола Павлович, 1 р., укр., помер 2.07.1932 від диспепсії Мамчук Михайло Павлович, 1 р., укр., помер 1.07.1932 від диспепсії Мартинов Михайло Антипович, 77 р., укр., робіт., помер 26.05.1933 від виснаження (старості) Мартинова Віра Пилипівна, 18 р., укр., померла 4.09.1933, діагноз не вказано Марущенко Костянтин Григорович, 50 р., укр., робіт., помер 23.06.1933 від остеомієліту лівої руки
безпритул., помер 23.10.1933 від недостатньої серцевої діяльності Миколаєнко Надія Опанасівна, 11 міс., укр., померла 15.12.1933 від проносу Миколаєнко Олександр Кирилович, 2 міс., укр., помер 23.04.1933 від капілярного бронхіту Мірошниченко Петро Іванович, 55 р., укр., пенс., помер 17.08.1933 від упадку серцевої діяльності Міщенко Анатолій Савич, 30 р., укр., служб., помер 3.07.1933 від висипного тифу Моженіков Йосип Петрович, 53 р., укр., пенс., помер 30.07.1932 від старості
Марченко Анатолій Федорович, 1 р., укр., помер 29.05.1933 від дитячого поносу
Мойсеєнко Анастасія Степанівна, 55 р., укр., померла 20.05.1933 від пневмонії
Ляшко М.П., 80 р., безпритул., помер 27.03.1933, діагноз не вказано
Марченко Василь Олександрович, 45 р., укр., робіт., помер 8.05.1933 від черевного тифу
Мойсеєнко Михайло Федорович, 30 р., укр., робіт., помер 9.07.1933, діагноз не вказано
Макарова Олена Авер’янівна, 80 р., укр., пенс., померла 22.07.1932 від занепаду серцевої діяльності
Марченко Володимир Трифонович, 4 р., укр., помер 7.09.1932 від дизентерії
Мойсеєнко Петро Якимович, 35 р., укр., робіт., помер 27.04.1932 від роздроблення черепа
Максимихіна Лариса Гнатівна, 7 міс., укр., померла 27.06.1933 від диспепсії
Марченко Марія Максимівна, 2 р., укр., померла 10.10.1932 від диспепсії
Мойсеєнко Сергій Іванович, 9 р., укр., берпритул., помер 30.10.1932 від дизентерії
Макуха Єгор Іванович, 23 р., укр., робіт., помер 28.03.1932 від туберкульозу легень
Марченко Яків Павлович, 59 р., укр., помер 14.10.1933 від недостатньої серцевої діяльності
Лях Тамара Кирилівна, 11 міс., укр., померла 26.05.1932 від дитячої хвороби
Макуха Степан Юхимович, 45 р., укр., помер 11.05.1933 від гангрени ніг Малиновський Микола Дмитрович, 13 р., укр., помер 17.05.1932 від запалення середнього вуха Малишев Павло, 19 р., рос., червоноармієць, утопився 17.06.1932 Малишков Віктор Єгорович, 1 міс., укр., помер 4.07.1932 від диспепсії Мальченко Іван Павлович, 42 р., укр., робіт., помер 26.03.1932 від туберкульозу Мальченко Мотрона Іванівна, 43 р., укр., пенс., померла 27.12.1933 від раку матки
578
Маршалов Степан Євгенович, 35 р., укр., служб., помер 4.07.1932 від туберкульозу Мельниченко Леонід Олександрович, 1 р. 9 міс., укр., помер 6.05.1933 від запалення мозку Менчик Емма Федорівна, 40 р., рос., померла 18.05.1932 від туберкульозу Менчина Ганна Федорівна, 40 р., укр., рорбіт., померла 18.05.1932 від туберкульозу легень Меркулін Олександр Васильович, 1 р. 8 міс., укр., помер 24.10.1933 від коклюшу Миколаєв Овдій Володимирович, 35 р., укр.,
Морозова Ольга […], 4 міс., укр., померла 13.11.1932 від хвороби шлунка Морозова Пелагія Тимофіївна, 75 р., укр., пенс., померла 30.01.1933 від вади серця Мудров Василь Андрійович, 27 р., рос., робіт., помер 7.06.1932 від паралічу на ґрунті алергічних припадків Мунтян Йосип Петрович, 8 р., укр., помер 9.11.1932 від дизентерії Назаренко Володимир Микитович, 3 міс., укр., помер 25.12.1933 від запалення легень Назаренко Євгенія Олексіївна, 12 р., укр., померла 14.11.1932 від черевного тифу Назаров Леонід Васильович, 55 р., укр.,
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ пенс., помер 28.03.1933 від туберкульозу легень Населевський Митрофан […], 18 р., укр., утопився 9.04.1933 Наточей Яків Осипович, 50 р., робіт., помер 10.07.1933 від висипного тифу
Овчаренко Володимир Іванович, 1 міс., укр., помер 26.10.1932 від запалення легень Олександренко Гаврило Миколайович, безпритул., помер 7.07.1933, інші відомості відсутні
Петренко Фекла Прокопівна, 23 р., укр., робіт., померла 14.10.1933 від недостатньої серцевої діяльності Петров Микола Олексійович, 1,5 р., укр., помер 17.10.1932 від запалення легень
Науменко Едуард Петрович, 6 міс., помер 14.05.1933 від запалення легень
Омельченко Арсеній Федорович, 34 р., укр., робіт., помер 30.01.1933 від розриву серця
Негрієва Євлампія Сидорівна, 70 р., укр., пенс., померла 4.04.1933 від упадку серцевої діяльності
Омельченко Олександр Олександрович, 7 міс., укр., помер 1.08.1933 від токсичного поносу
Петрущенко Євген Григорович, 5 міс., укр., помер 18.01.1933 від сечової хвороби
Неженець Федір Степанович, укр., помер 12.08.1932 від запалення мозку
Орлова Меланія Андріївна, 67 р., укр., пенс., померла 7.12.1932 від вади серця
Пика Любов Володимирівна, 4 р., укр., померла 3.07.1932 від дифтериту
Нестерець Федір Никифорович, 27 р., укр., робіт., помер 23.12.1933 від опіків Нестерович Яким Йосифович, помер 2.09.1933 від недостатньої серцевої діяльності Нижник Микола Афанасійович, 11 міс., укр., помер 18.12.1932 від дизентерії Николіч Михайло Іванович, 6 тиж., серб, помер 13.05.1932, діагноз незрозумілий Ніколаєв Володимир Іванович, 74 р., укр., пенс., помер 29.11.1932 від старечої слабості
Остапенко Віталій Данилович, 49 р., укр., студент, помер 4.01.1932, діагноз нерозбірливий
Пияковський Павло Михайлович, 55 р., укр., робіт., помер 20.07.1933 від вади серця
Пархоменко Семен Артемович, 50 р., укр., пенс., помер 6.03.1932, діагноз не вказано
Плаун Саніна Іванівна, 2 р., рос., померла 19.01.1933 від дитячої хвороби
Пастушенко Кіндрат Авенірович, 34 р., укр., робіт., помер 31.03.1932 від хвороби легень Патлаченко Володимир Микитович, 2 міс., укр., помер 15.09.1932 від дитячого поносу
Ніколаєв Леонід Степанович, 4 р., укр., помер 14.09.1933, діагноз нерозбірливий Новгородський Микола Петрович, 1 міс., рос., помер 3.03.1933 від диспепсії
Перко Ганна Іванівна, 7 р., укр., померла 2.11.1932 від дизентерії
Носкова Віра Павлівна, 9 міс., укр., померла 22.03.1932 від запалення легень
Перко Марія Іванівна, 4 р., укр., померла 26.10.1932 від дизентерії
Овсянников Федір Павлович, 29 р., укр., робіт., помер 28.01.1933 від вади серця Овсянникова Галина Федорівна, 2 міс., укр., померла 30.01.1932 від запалення легень
Пилипенко Мотрона Іванівна, 86 р., укр., померла 27.03.1932 від паралічу серця
П’ятенко Іван Михайлович, 36 р., рос., робіт., помер 12.02.1932 від черевного тифу та запалення мозку
Пащенко Агафія Трохимівна, 75 р., укр., померла 26.07.1933 від виснаження серцевої діяльності
Овсянников Андрій Гнатович, 77 р., укр., помер 26.06.1933 від вади серця
Петрова Таїсія Олексіївна, 42 р., укр., служб., померла 9.07.1932 від раку шлунка
Перко Олена Іванівна, 6 р., укр., померла 4.11.1932 від дизентерії Петреєць Роберт Янович, 2 р., латиш, помер 16.10.1932 від дифтериту Петренко Римма Прокопівна, 5 міс., укр., померла 12.10.1933 від запалення легень
Плодистий Андрій Хомич, 77 р., укр., пенс., помер 4.04.1932 від упадку серцевої діяльності Плотнікова Еліна Леонідівна, 3 міс., рос., померла 29.06.1932 від дитячого поносу Погребицька Ксенія Петрівна, 36 р., укр., померла 23.01.1933 від розриву серця Покровська Ніна Олексіївна, 2 міс., укр., померла 16.08.1932 від диспепсії Половецький Микола Іванович, 1 міс., укр., помер 1.11.1932 від запалення Полякова Анастасія Кузьмівна, 55 р., укр., колгосп., померла 22.07.1933 від недостатньої серцевої діяльності Помпик Едуард Михайлович, 4 міс., укр., помер 20.04.1932 від дитячої епілепсії Поньков Олександр Васильович, 70 р., укр., пенс., помер 5.03.1933 від вади серця
579
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Попелов Михайло Тимофійович, 60 р., укр., помер 10.07.1932 від виразки шлунка Попкова Людмила Іванівна, 13 р., укр., померла 28.01.1932 від туберкульозного менінгіту Поповченко Олександра Іванівна, 18 р., укр., робіт., померла 21.11.1933 внаслідок вибуху Проскура Михайло Назарович, 40 р., рос., робіт., помер 28.08.1933 від запалення Прохоренко Митрофан Дмитрович, 78 р., укр., пенс., помер 18.03.1932 від загального паралічу Прутик Єфросинія Єрмолаївна, 95 р., укр., померла 27.01.1932 від вади серця Пузик Ніна Порфирівна, 1 р. 2 міс., укр., померла 9.09.1932 від запалення мозку Пустовитенко Мотрона Іванівна, 3 р., укр., померла 15.06.1932 від менінгіту Пустовойт […][…], помер 16.07.1933 від поганого харчування, інші відомості відсутні Раєвська Уляна Микитівна, 32 р., укр., робіт., померла 23.09.1932 від дизентерії Раєвський Володимир Іванович, 2 р., укр., помер 5.10.1932 від дизентерії Ракитянський Петро Іванович, 2 р., укр., помер 18.01.193[...] від дизентерії Рахинський Віктор Іванович, 31 р., укр., пенс., помер 23.10.1933 від туберкульозу легень Рева Горпина Анатоліївна, 40 р., укр., безпритул., померла 16.06.1933 від висипного тифу Ревенко Микола Афанасійович, 27 р., укр., помер 28.08.1933 від зниженого харчування Рекун Григорій Костянтинович, 60 р., помер 16.08.1933 від недостатньої серцевої діяльності Реп’яшенко Олексій […], 20 р., безпритул., помер
580
21.05.1933 від паралічу серцевого м’яза Ролана Юлія Сергіївна, 3 міс., рос., померла 4.07.1933 від дитячого поносу та запалення легень
Самонов Валентин […], укр., помер 18.06.1932 від поносу Самонов Віктор Іванович, 8 міс., помер 29.06.1932 від "еклямісіну"
Романчук Іван Арсенійович, безпритул., помер 13.08.1933 від недостатньої серцевої діяльності
Самусенко Маргарита Олександрівна, 6 міс., укр., померла 10.07.1933, діагноз нерозбірливий
Романько Анатолій […], 3 міс., укр., помер 17.06.1933 від дитячого поносу
Сахарова Марія Андріянівна, 20 р., укр., робіт., померла 15.09.1933 від ураження струмом
Роснієнко Семен Ісайович, помер 4.07.1933 від голоду, інші відомості відсутні Рубльова Валентина Василівна, 6 міс., укр., померла 12.08.1933 від дитячого поносу Руденко Анатолій Георгійович, 1 р. 5 міс., укр., помер 24.11.1933 від дитячого проносу Рудень Валентина Афанасіївна, 1 р. 2 міс., укр., померла, 24.08.1933 від дитячого поносу Рудов Віктор Васильович, 9 міс., укр., помер 3.11.1932 від діабету
Свентицький Іван Миколайович, 73 р., рос., помер 28.04.1933 від склерозу та неокардиту Свергунов Олександр Пилипович, 25 р., укр., хлібороб, помер 23.10.1933 від недостатньої серцевої діяльності Свирський Василь Васильович, 81 р., укр., інвалід, помер 8.10.1933 від міокардиту (старості) Селіваненко Зіновія, 70 р., укр., пенс., померла 29.07.1933 від виснаження серцевої діяльності
Рудько Іван Миколайович, 33 р., робіт., помер 25.05.1933 від гангрени ніг
Семененко Семен Платонович, 20 р., укр., колгосп., помер 26.05.1933, діагноз незрозумілий
Ружилов Віктор Лук’янович, 27 р., укр., помер 10.07.1932 від отруєння
Сеник Ганна Антонівна, 21 р., укр., померла 30.11.1933 від травми
Рябуєв Олександр Петрович, 88 р., укр., пенс., помер 24.07.1933 від паралічу серця
Сенченко Ольга Софронівна, 20 р., укр., робіт., померла 16.06.1933 від гангрени
Рябуха Марфа Іванівна, 65 р., укр., пенс., померла 24.09.1932 від запалення мозку
Сергєєв Іван Васильович, 34 р., укр., перукар, помер 10.12.1932 від туберкульозу легень
Савін Григорій Якович, 44 р., укр., служб., повісився 30.12.1932
Сіденко Захарій Іванович, 55 р., укр., колгосп., помер 11.08.1933, діагноз нерозбірливий
Савченко Марфа Демидівна, 2 р., укр., померла 8.03.1933 від запалення легень Савченко Микола Гнатович, 6 р., укр., помер 1.05.1933 від запалення нирок та вади серця Сазонцев Анатолій Іванович, 5 міс., укр., помер 8.05.1932 від дитячої епілепсії
Скоробагатий Михайло Андрійович, 65 р., укр., пенс., помер 13.03.1933 від старості Скороход Іван Савич, 40 р., укр., робіт., помер 22.04.1933 від завороту кишок та упадку серцевої діяльності Скороход Настя Андріївна, 40 р., укр., померла 20.02.1933 від паралічу серця
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Слюсарев Роман Петрович, 40 р., укр., служб., помер 9.12.1933 від паралічу серця
від шлунково-кишкової інтоксикації та наслідків менінгіту
Смирнов Михайло Панасович, рос., робіт., помер 18.06.1932 від запалення легень
Суховітський Олексій Олександрович, 20 р., укр., помер 26.07.1933 від туберкульозу
Снайковська Людмила Павлівна, 4 р., укр., померла 8.07.1933 від запалення мозку
Таротко Марія Олексіївна, 24 р., укр., померла 18.08.1933 від недостатньої серцевої діяльності
Собичевський Володимир Олександрович, 1 р., укр., помер 29.09.1933 від дитячого проносу Соколов Олександр Львович, 19 р., укр., пожежник, помер 13.11.1933 від поранення Соколов Степан Григорович, 77 р., укр., пенс., помер 13.09.1932, діагноз не вказано Спиридонов Петро Савич, 77 р., укр., пенс., помер 28.08.1933, діагноз нерозбірливий Спичак Ольга Олександрівна, 1 р., укр., померла 2.05.1933 від захворювання шлунка Сподарець Лідія Тихонівна, 5 дн., укр., померла 30.04.1932 від недоношеності Срятренко Віталій Тодосович, 1 р. 6 міс., помер 5.01.1933 від запалення легень Старовойтенко Анастасія Пилипівна, 50 р., укр., робіт., померла 07.10.1933 від висипного тифу Строкач […] Гаврилович, 60 р., укр., помер 16.06.1933 від старечої слабості Ступак Галина Савівна, 1 р., укр., померла 29.07.1932 від поносу Ступаков Михайло Сергійович, 30 р., укр., робіт., помер 31.08.1933 внаслідок поранення Степаненко Василь Іванович, 17 р., укр., робіт., помер 10.09.1933 від недостатньої серцевої діяльності
Тенісева Парасковія Опанасівна, 73 р., укр., пенс., померла 28.02.1932 від старості Тесленко Йосип Трохимович, 30 р., укр., помер 24.12.1933 від вогнепального поранення Титков Семен […], 50 р., укр., робіт., помер 10.01.1932 від вади серця Тихоненко Олексій Федорович, 20 р., безпритул., помер 8.07.1933, діагноз не вказано
25.02.1933 від туберкульозу легень Удовенчик Тетяна Андріївна, 76 р., укр., померла 26.04.[...] від упадку серцевої діяльності Українцев Палладій Григорович, 70 р., укр., пенс., помер 13.04.1933 від упадку серцевої діяльності Урбановський Олександр Олександрович, 10 міс., укр., помер 10.05.1933 від токсичної диспепсії Устименко Анатолій Кузьмич, 7 р., укр., помер 23.10.1932 від поранення Фастовець Олександр Миколайович, 48 р., укр., робіт., помер 2.03.1932 від паралічу серця Федоренко Андрій Опанасович, 30 р., укр., безпритул., помер 1.05.1933 від виснаження сил
Тищенко Борис Власович, 10 р., укр., помер 4.09.1932 від ангіни
Федоренко Олексій Павлович, 45 р., укр., священик, помер 6.06.1932 від висипного тифу
Тищенко Ольга Іванівна, 19 р., укр., померла 15.11.1933 від туберкульозу легень
Федоренко Павло Іванович, 60 р., безпритул., помер 23.05.1933 від тифу
Ткаченко Марія Хомівна, 70 р., укр., померла 29.04.1933 від кардіосклерозу та запалення очеревини
Федорченко Олександр Іванович, 34 р., укр., робіт., помер 5.10.1933 від вогнепального поранення
Ткаченко Порфирій Іванович, 46 р., помер 27.06.1933 від висипного тифу
Федосов Максим Федорович, 70 р., укр., пенс., помер 11.07.1933 від виснаження серцевої діяльності
Толмачов Григорій Павлович, 19 р., укр., помер 23.08.1933, діагноз нерозбірливий Топчієнко Григорій Сисоєвич, 67 р., укр., пенс., помер 10.02.1933 від вади серця Тромбовецька Любов Іванівна, 3 р., укр., померла 7.12.1932 від менінгіту Трофименко Федір Михайлович, 53 р., помер 17.07.1933 від паралічу серця
Сургуленко Олександра Григорівна, 70 р., укр., померла 28.11.1933 від упадку серцевої діяльності
Тупіченко Олександр Давидович, 66 р., укр., робіт., помер 18.04.1932 від упадку серцевої діяльності
Сухинський Станіслав Павлович, 2 р. 10 міс., укр., помер 25.02.1933
Турбін Олександр Іванович, 32 р., укр., служб., помер
Федченко Катерина Данилівна, 62 р., укр., померла 18.12.1932 від упадку серцевої діяльності Фендрик Анатолій Григорович, 9 міс., укр., помер 23.03.1933 від менінгіту Фендрик Григорій Михайлович, 26 р., укр., робіт., помер 4.05.1933 від туберкульозу легень Філоненко Іван Васильович, 45 р., укр., скляр, помер 3.08.1933 від недостатньої серцевої діяльності Фірсенко Олексій Кирилович, 5 міс., укр., помер 8.06.1932 від дитячого поносу
581
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Флоря Федір Васильович, 22 р., укр., робіт., помер 28.05.1933 від ураження струмом
Ценик Антоніна Олексіївна, 1 р., укр., померла 21.11.1933 від запалення легень
Шведов Іван Дем’янович, 65 р., укр., пенс., помер 2.05.1932 від занепаду серцевої діяльності
Фомін Анатолій Архипович, 3 міс., укр., помер 7.06.1932 від менінгіту
Цимберов Йосип Аврамович, 80 р., євр., пенс., помер 27.04.1933 від упадку серцевої діяльності
Форостенко Олександр Калістратович, 6 р., укр., 13.11.1932 від запалення спинного мозку
Чепаліна Ганна Степанівна, 46 р., укр., домогосп., померла 10.06.1932 від вади серця
Фрагін Леонтій Мойсейович, 35 р., євр., кравець, помер 27.05.1933 від кишкової кровотечі
Черденко Мотрона Юхимівна, 54 р., укр., померла 30.11.1932 від раку печінки
Шевцов Сергій Пилипович, 45 р., укр., майстер, помер 29.06.1933, діагноз нерозбірливий
Харіна Пелагея Володимирівна, 70 р., укр., померла 13.03.1933 від старості
Черкай Анастасія Тихонівна, 22 р., укр., лаборантка, померла 8.10.1933 від зараження крові
Шевцова Уляна Василівна, 43 р., укр., померла, 14.10.1933 від висипного тифу
Харінов Давид Семенович, 45 р., укр., пенс., помер 30.12.1932, діагноз не вказано
Черкевич Гаврилія Максимівна, 56 р., пол., померла 18.01.1933 від упадку серцевої діяльності
Шевченко Іван Михайлович, 22 р., укр., робіт., помер 18.09.1932 віз запалення мозку
Харчук Варвара Ларіонівна, 66 р., укр., померла 22.02.1933 від запалення легень
Черненко Єрас Андрійович, 60 р., укр., помер 24.05.1932 від раку шлунка
Шевченко Іван Михайлович, 38 р., укр., робіт., помер 18.09.1932 від енцефаліту
Хвостик […] […], 50 р., робіт., помер 10.07.1933 від висипного тифу
Чернишов Юрій Михайлович, 19.09.1931 р.н., укр., помер 7.07.1932 від запалення мозку
Шевченко Марія Опанасівна, 18 р., укр., домогосп., померла 21.11.1933 від вибуху
Хиль Денис Корнійович, 60 р., помер 29.08.1933 від недостатньої серцевої діяльності
Чернявський Іван Андрійович, 22 р., укр., робіт., помер 8.01.1933 від черевного тифу
Шевченко Семен Іванович, 1 міс., укр., помер 4.04.1932 від дизентерії
Химченко Анна, померла 18.07.1933, інші відомості відсутні
Чиганаш Ніна Григорівна, 10 р., укр., померла 15.10.1933 від струсу мозку
Шепель Фока Корнійович, 57 р., укр., робіт., помер 22.06.1933 від запалення легень
Хільковський Юхим Григорович, 52 р., укр., пенс., помер 31.01.1933 від раку сечового міхура
Чиж Сергій Семенович, 40 р., укр., помер 28.08.1933 від недостатньої серцевої діяльності
Шерстюк Ольга Іллівна, 13 р., укр., померла 16.09.1932 від скарлатини
Хмельницький Яків Олексійович, 47 р., укр., робіт., помер 2.01.1933 від раку шлунка
Чмихун Василь Вавилович, 58 р., укр., робіт., помер 18.03.1933 від запалення легень
Хоблов Устин Прокофійович, 48 р., помер 21.08.1933 від недостатньої серцевої діяльності
Чорний Дем’ян Митров., 33 р., укр., колгосп., помер 14.10.1933 від черевного тифу
Холопцев Костянтин Васильович, 2 р., укр., помер 14.01.1933 від паралічу серця внаслідок дифтериту Хондожко Семен Іванович, 70 р., укр., помер 7.12.1933 від старечої слабості Храманюк Петро Гаврилович, 63 р., укр., робіт., помер 31.01.1933 від паралічу серця
582
Чубун Катерина Кузьмівна, 10 р., укр., померла 5.10.1933 від розширення залози Шадура Василь Пилипович, 3 міс., укр., помер 20.06 1932, діагноз нерозбірливий
Шевелєв Федір Семенович, 58 р., укр., помер 13.09.1933 від недостатньої серцевої діяльності Шевцов Віктор Михайлович, 6 міс., помер 20.05.1933 від запалення легень
Шинкаренко Кіндрат […], 56 р., укр., безпритул., помер 1.05.1933 від виснаження сил Широколав Михайло Михайлович, 46 р., укр., сторож, помер 28.03.1933 від склерозу нирок Шитік Олексій Корнійович, 65 р., укр., робіт., помер 6.01.1933 від хвороби шлунка Шкребінь Петро Фролович, 49 р., укр., робіт., помер 12.12.1932 від черевного тифу
Шалда Олена Яківна, 1 р. 3 міс., укр., померла 20.03.1933 від запалення легень
Шмирьова Нінель Григорівна, 1 р. 2 міс., померла 25.09.1933 від дизентерії
Шапиркіна Зінаїда Самуїлівна, 14 р., євр., померла 2.11.1932 від запалення мозку
Шульженко Валентин Степанович, 1 міс., укр., помер 19.04.1933 від запалення легень
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Шум Валентин Макарович, 9 міс., укр., помер 26.08.1933 від дитячого поносу
помер 17.12.1932 від диспепсії
померла 23.10.1932 від дизентерії
Щербаков […] […], мертвонароджений 20.02.1933
Якобсон Ілля Хананович, 3 міс., євр., помер 27.01.1933 від дитячого поносу
Щербаков Василь Семенович, 45 р., укр., служб., помер 14.10.1933 від виразки шлунка
Яковенко Ганна Марківна, 23 р., укр., померла 20.03.1933 від туберкульозу легень
Якушева Ніна Олександрівна, 8 міс., укр., померла 19.05.1932 від запалення легень
Юрченко Дарія Никифорівна, 95 р., укр., померла 6.12.1932 від упадку серцевої діяльності
Яковлєва Домна Мойсеївна, 40 р., укр., померла 20.01.1933 від раку шлунка
Ященко Євгенія Кузьмівна, 7 р., укр., померла 11.01.1933 від ангіни
Юфтюхов Н.Ю., 25 р., циган, помер 8.11.1933 від висипного тифу
Яковлєва Параска Володимирівна, 65 р., укр., пенс., померла 19.03.1933 від упадку серцевої діяльності
Ященко Ніна Федорівна, 8 міс., укр., померла 28.08.1933 від дитячого поносу
Яворов Володимир Васильович, 2 міс., укр.,
Якубовська Варвара Пилипівна, 2 р., укр.,
Якушенко Лев Андрійович, 16 р., укр., помер 17.10.1932 внаслідок самогубства
Ящик Неля Лазарівна, 12 дн., укр., померла 22.12.1933 від слабості
583
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОН Кня ж и ц ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Гирине Мартиролог по с.Гирине складено за свідченнями очевидців Голодомору. Дзюба [...], 40 р., колгосп., помер у 1933 р., свід. Алещенко Є.І. Дзюба, 2 дітей, сел., померли в 1933 р., свід. Алещенко Є.І. Ігнащенко [...], 60 р., колгосп., помер у 1932 р., свід. Васютенко К.С.
Ігнащенко, 2 дітей, 1-3 р., сел., померли в 1932 р., свід. Васютенко К.С. Карпенко [...], 50 р., домогосп., померла в 1932 р., свід. Павловська М.Є. Карпенко, 2 дітей, 1-3 р., сел., померли в 1932 р., свід. Павловська М.Є.
Мороз, 2 дітей, 1-2 р., сел., померли в 1932 р., свід. Алещенко Є.І. Петрусенко, 3 дітей, 1-5 р., померли в 1932 р., свід. Алещенко Є.І.
с . Княжичі Мартиролог по с.Княжичі складено за свідченнями очевидців Голодомору. Волков [...], 60 р., колгосп., помер у 1932 р., свід. Купрієнко К.Є. Волкови, 2 дітей, сел., померли в 1932 р., свід. Купрієнко К.Є. Криворученко, 2 дітей, 2-4 р., сел., померли в 1932 р., свід. Купрієнко К.Є.
Мандрики, 4 дітей, 1-5 р., сел., померли в 1933 р., свід. Сагайдачна Г.М. Орлови, 2 дітей, 1-5 р., сел., померли в 1932 р., свід. Сагайдачна Г.М. Свиненко [...], 60 р., домогосп., померла в 1932 р., свід. Тригубченко Г.В.
Свиненко, 2 дітей, сел., померли в 1932 р., свід. Тригубченко Г.В. Шкурат [...], колгосп., помер у 1933 р., свід. Купрієнко К.Є. Шкурат, 2 дітей, 3 р., сел., померли в 1933р., свід. Купрієнко К.Є Щербинські, 3 дітей, 3 р., сел., померли в 1933 р., свід. Тригубченко Г.В.
с . Степанівка Мартиролог по с.Степанівка складено за свідченнями очевидців Голодомору. Бабкови, 2 дітей, 4-6 р., сел., померли в 1932 р., свід. Бабкова А.М. Ганжа [...], 60 р., домогосп., померла в 1933 р., свід. Білецька М.О.
Ганжа, 3 дітей, сел., 4-7 р., померли в 1933 р., свід. Соболь Г.Ф. Ковальов(а) [...] Федорович(івна), 10 р., сел.,
помер(ла) в 1933 р., свід. Бабкова А.М. Ковальова [...], 70 р., домогосп., померла в 1933 р., свід. Бабкова А.М.
Марчих и н о б у д с ь к а с і л ь с ь к а р а д а с . Марчихина Буда Перший колгосп було створено в 1929 р.. У 30-х роках минулого століття на території ради працювало 3 колгоспи. Мартиролог по с.Марчихина Буда складено за свідченнями очевидців Голодомору. Брега [...], 12 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бородай О.Ф. Брега [...], 13 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бородай О.Ф. Брега [...], 15 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бородай О.Ф. Брега [...], 16 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бородай О.Ф.
584
Брега [...], 17 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бородай О.Ф. Брега [...], 19 р., сел., помер у 1933р., свід. Бородай О.Ф. Брега [...], 46 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бородай О.Ф. Брега[...], 41 р., домогосп., померла в 1933 р., свід. Бородай О.Ф.
Булочкін [...], 30 р., сел., помер у 1932 р., свід. Ахтирко Є. А. Булочкін [...], 4 р., сел., помер у 1932 р., свід. Ахтирко Є.А. Булочкіна [...], 2 р., сел., померла в 1932 р., свід. Ахтирко Є.А.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ Булочкіна [...], 27 р., домогосп., померла в 1932 р., свід. Ахтирко Є.А. Зібурів [...], 11 р., сел., помер у 1932 р., свід. Ахтирко М.Ф. Зібурів [...], 12 р., сел., помер у 1932 р., свід. Ахтирко М.Ф. Зібурів [...], 36 р., домогосп., померла в 1932 р., свід. Ахтирко М.Ф. Зібурів [...], 40 р., сел., помер у 1932 р., свід. Ахтирко М.Ф. Зібурів [...], 6 р., сел., помер у 1932 р., свід. Ахтирко М.Ф. Зібурів [...], 7 р. сел., помер у 1932 р., свід. Ахтирко М.Ф. Зібурів [...], 8 р., сел., помер у 1932 р., свід. Ахтирко М.Ф. Кухов [...], 23 р., сел., помер у 1933 р., свід. Бородай О.Ф.
Кухова [...], 2 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бородай О.Ф. Кухова [...], 20 р., домогосп., померла в 1933 р., свід. Бородай О.Ф. М’ячик [...], 18 р., сел., померла в 1932 р., свід. Ахтирко М.Ф. М’ячик [...], 20 р., сел., помер у 1932 р., свід. Ахтирко М.Ф. М’ячик [...], 40 р., домогосп., померла в 1932 р., свід. Ахтирко М.Ф. М’ячик [...], 44 р., сел., помер у 1932 р., свід. Ахтирко М.Ф. Морозов [...], 13 р., сел., помер у 1933 р., свід. Ахтирко Є.А. Морозов [...], 17 р., сел., помер у 1933 р., свід. Ахтирко Є.А.
Морозов [...], 37 р., сел., помер у 1933 р., свід. Ахтирко Є.А. Морозова [...], 12 р., сел., померла в 1933 р., свід. Ахтирко Є.А. Морозова [...], 16 р., сел., померла в 1933 р., свід. Ахтирко Є.А. Морозова [...], 37 р., домогосп., померла в 1933 р., свід. Ахтирко Є.А. Панова [...], 13 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бородай О.Ф. Панова [...], 15 р., сел., померла в 1933 р., свід. Бородай О.Ф. Панова [...], 42 р., домогосп., померла в 1933 р., свід. Бородай О.Ф. Сіваєви, 2 дітей, 3-6 р., сел., померли взимку 19321933 рр., свід. Бородай О.Ф.
Степнен с ь к а с і л ь с ь к а р а д а У 30-х роках минулого століття на території сільської ради було створено 4 колгоспи: ім.Чкалова, ім.Чапаєва, ім.Калініна, ім.Жовтневої Революції.
с . Майське Мартиролог по с.Майське складено за свідченнями очевидців Голодомору. Пирогов Василь Леонович, 18 р., сел., помер навесні 1933 р., свід. Скорозвон А.Л.
Федченко Федір, 40-50 р., сел., помер навесні 1933 р., свід. Федченко М.Ф.
с . Степне Мартиролог по с.Степне складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...], жін., 35-40 р., сел., померла взимку 1932-1933 рр., свід. Циганок М.С. [...], жін., 38-40 р., домогосп., померла в 1933 р., свід. Циганок М.С. [...], жін., 50-60 р., померла в 1933 р., свід. Циганок М.С. [...], хлоп., 3-7 р., сел., помер навесні 1933 р., свід. Циганок М.С. [...], хлоп., 3-7 р., сел., помер навесні 1933 р., свід. Циганок М.С. [...], чол., 35-40 р., помер узимку 1932-1933 рр., свід. Циганок М.С. [...], чол., 40 -50 р., помер навесні 1933 р., свід. Циганок М.С. Бояринов Гурій, 40-50 р., сел., помер у 1933 р., свід. Клименко О.Д.
Бояринова [...], 40-50 р., домогосп., померла в 1933 р., свід. Клименко О.Д. Бояринови, 5 діт., сел., померли в 1933 р., свід. Клименко О.Д. Бураков Михайло Дмитрович, 10-12 р., сел., помер навесні 1933 р., свід. Циганок М.С. Буракова Парасковія Хакеївна, 35-38 р., домогосп., померла навесні 1933 р., свід. Циганок М.С. Звоник Віктор, 3-7 р., сел., помер навесні 1933 р., свід. Клименко О.Д. Ольховик [...], 7 р., сел., помер навесні 1933 р., свід. Клименко О.Д. Ольховик, 2 діт., 3-5 р.,сел., померли навесні 1933 р., свід. Клименко О.Д.
Циганок Анатолій Павлович, 8-18 р., сел., помер у 1933 р., свід. Циганок Я.П. Циганок Володимир Павлович, 8-18 р., сел., помер у 1933 р., свід. Циганок Я.П. Циганок Ганна Павлівна, 9 р., сел., померла в 1933 р., свід. Циганок Я.П. Циганок Іван Павлович, 8-18 р., сел., помер у 1933 р., свід. Циганок Я.П. Циганок Марія Павлівна, 8-14 р., сел., померла в 1933 р., свід. Циганок Я.П. Циганок Михайло Павлович, 8-18 р., сел., помер у 1933 р., свід. Циганок Я.П. Циганок Оксана Павлівна, 8-18 р., сел., померла в 1933 р., свід. Циганок Я.П. Циганок Олексій Павлович, 8 р., сел., помер у 1933 р., свід. Циганок Я.П.
585
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Циганок Тамара Павлівна, 8-18 р., сел., померла в 1933 р., свід. Циганок Я.П. Циганок Тетяна Павлівна, 8-18 р., сел., померла в 1933 р., свід. Циганок Я.П.
Шеремеревич [...], 25-30 р., сел., помер у 1933 р., свід. Клименко О.Д. Шеремеревич Марина, 3-5 р., сел., померла в 1933 р., свід. Клименко О.Д.
с . Феофілівка Мартиролог по с.Феофілівка складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...], чол., 40-50 р., сел., помер навесні 1933 р., свід. Купрієнко Т.А. Козлова Анюта, 6 р., сел., померла навесні 1933 р., свід. Кузюра Г.А.
Кузюра Марія Андріївна, 6 р., сел., померла навесні 1933 р., свід. Кузюра Т.А. Скорозвон Федот, 60-70 р., сел., помер навесні 1933 р., свід. Купрієнко Т.
Шатри щ е н с ь к а с і л ь с ь к а р а д а У 1929 р. на території сільської ради створено 3 колгоспи: "Червона поляна", "Паризька комуна", ім.Леніна.
с . Шатрище Постановою бюро Шосткинського райкому КП(б)У 16 листопада 1932 р. за незадовільний стан хлібозаготівлі село (на той час підпорядковувалося Шосткинському району) занесено на "чорну дошку" (ДАСО, ф. П – 25, оп. 1, спр. 24, арк. 162 – 164). Мартиролог по с.Шатрище складено за свідченнями очевидців Голодомору. [...], 4 особи, сел., померли в 1933 р., свід. Шамрова В.І. Карьков Терентій Єгорович, 30-40 р., сел., помер у 1933 р., свід. Свергунова І.І. Лиховид Микола Іванович, 6 р., сел., помер у 1933 р., свід. Свергунова І.І.
586
Шамров Андрій Сергійович, 1-8 р., сел., помер у 1932 р., свід. Шамрова О.І. Шамров Макар Сергійович, 1-8 р., сел., помер у 1932 р., свід. Шамрова О.І. Шамров Сергій Сергійович, 1-8 р., сел., помер у 1932 р., свід. Шамрова О.І.
Шамрова [...], 1-8 р., селянка, померла в 1932 р., свід. Шамрова О.І. Шамрова Галина Сергіївна, 1-8 р., сел., померла в 1932 р., свід. Шамрова О.І. Шамрова Марія Сергіївна, 1-8 р., сел., померла в 1932 р., свід. Шамрова О.І.
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ
Розділ 2. Документи
587
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Ти кажеш, не було голодомору? І не було голодного села? А бачив ти в селі пусту комору, З якої зерно вимели до тла? Як навіть марево виймали з печі, І забирали прямо із горшків, Окрайці виривали з рук малечі І з торбинок нужденних стариків? Ти кажеш, не було голодомору? Чому ж тоді, як був і урожай, Усе суціль викачували з двору, – Греби, нічого людям не лишай! Хто ж села, вимерлі на Україні, Російським людом поспіль заселяв? Хто? На чиєму це лежить сумлінні? Імперський молох світ нам затуляв! Я бачив сам у ту зловісну пору І пухлих, і померлих на шляхах. І досі ще стоять в очах… А кажеш – не було голодомору! Дмитро Білоус (с. Курмани, Недригайлівський р-н)
588
РОЗДІЛ 2. Документи №1 З ПРОТОКОЛУ НАРАДИ КОМІСІЇ З ХЛІБОЗАГОТІВЛІ БІЛОВОДСЬКОЇ СІЛЬРАДИ КОЛИШНЬОГО ЮНАКІВСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА АГІТАЦІЮ ПРОТИ ЗАГОТІВЛІ ХЛІБА * 9 жовтня 1929 р. Було присутніх членів комісії 5, представників організ. 12 і предст. РВК 3. СЛУХАЛИ. Інформацію про хід роботи з хлібозаготівлі. УХВАЛИЛИ. Завтра ровно в 4 часа ночі всім з’явитися в Сільраду для розбивки на участки і в термін 2 дня виконать план хлібозаготівлі. За дискре[ди]тацію** і антисовєтскоє отношеніє до хлібозаготівлі гр.-на Даниленка Семена Петровича з комісії і активу вивести і передать справу слідчим органам1[…] Чигрина Петра Васильовича з комісії й активу вивести і справу передать слідчим органам. За агітацію проти хлібозаготівлі і за скупку худоби Донду Йосипа Петровича з комісії й активу вивести і передать слідчим органам. Всіх останніх членів попередить – в случає надалі такого явища й буде передаваться слідчим органам. ДГА УСБУ в СО, спр.П-1407, арк.4. Копія, засвідчена підписом секретаря і печаткою сільради. Рукопис.
______________
*Орфографію документа збережено. **У квадратних дужках (тут і далі в документах) подано пропущені слова (фрази) або їх частини, розшифровки скорочень і абревіатур, окремі коментарі та пояснення упорядника. Крапками в квадратних дужках позначено окремі частини документальних текстів та нерозбірливі слова і фрази які опущені упорядником.
№2 З ПЛАНУ НАДХОДЖЕННЯ ХЛІБА ВІД КУРКУЛЬСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ ГЛУХІВСЬКОЇ округИ в 1930 році 2 28 січня 1930 р.*
Назва району**
Г-в, які підляг. інд. завдан.
%% до всіх г-в району
Пересічний урожай Озим.
Ярових
Всього збір на 1 г-во в пудах
Товаров. лишок одного г-ва в пудах
Пересічна норма здачі з одного гектара
Путивельський***
232
1,8
72
40
351
211
41,5
Глухівський
351
4,0
55
40
395
258
38,7
Есманський
383
5,6
55
40
458
318
37,7
Ярославецький
151
2,5
50
40
362
222
30,5
С.-Будський
126
1,8
40
40
244
122
20,7
Янпільський***
126
1,5
40
40
208
88
18,5
Хільчанський***
70
1,1
40
40
264
132
19,8
Шістенський***
150
1,4
38
40
284
142
18,9
Разом по окрузі
2050
2,0
49
40
335
200
29,0
Голова Окрвиконкому
/Шпильовий/
Зав. Окрторгом
/Забранський/
ДАСО, ф.Р-1752, оп.1а, спр.78, арк.88. Засвідчена копія. Машинопис.
______________
*Датування – за супровідним листом. **У таблиці опущено відомості по Новгород-Сіверському, Понорницькому та Семенівському районах, які тепер у складі Чернігівської області. ***Позначення тогочасних назв районів.
589
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№3 СПЕЦЗВЕДЕННЯ ГЛУХІВСЬКОГО ОКРУЖНОГО ВІДДІЛУ ДПУ ДЛЯ ОКРУЖНОГО ПРОКУРОРА ПРО МАСОВЕ ЗНИЩЕННЯ І ПРОДАЖ ХУДОБИ НА ТЕРИТОРІЇ ОКРУГУ 8 лютого 1930 р. Проводимые мероприятия на селе в области коллективизации, а наряду с этим упорядочение плановой мясозаготовки и мясоснабжения, тесно увязаны друг с другом, поскольку с этими мероприятиями вопрос о рабочем скоте в процессе коллективизации приобретает исключительно актуальное значение. Между тем, указанные мероприятия встретили упорное сопротивление со стороны кулацко-зажиточного элемента, а во многих случаях даже середнячества. Это сопротивление идет по линии прогрессивного роста убоя и продажи рабочего скота, принимающего в последнее время массовый и явно угрожающий характер. Основные факторы, породившие такое положение, заключаются в следующем: а) С изданием ряда правительственных директив в области упорядочения мясозаготовки и в соответствии с законом ЦИКа СССР от 16/І-30 г. о мероприятиях по борьбе с хищническим уничтожением скота, РИКи и Сельсоветы к этим постановлениям, в большинстве случаев, отнеслись халатно, не приняв никаких мер к проведению соответствующей раз’яснительной работы среди населения о значении и сущности изданных постановлений, что во многих случаях, на почве недопонимания, вызывало отрицательное отношение к ним. б) Местные органы власти, в лице большинства РИКов, крайне халатно отнеслись и относятся к вопросам борьбы со случаями убоя и продажи скота, не принимая необходимых мер пресечений. в) Как результат отсутствия необходимой раз’яснительной работы в этой отрасли среди бедняцко-середняцкой массы усилилось в последнее время распространение всевозможных провокационных слухов, и в частности, о намерении власти конфисковать весь скот, что не обходится без явного и активного влияния со стороны кулачества и антисовэлемента. г) С проведением мероприятий по коллективизации, на основании изложенного выше, во многих случаях среди крестьянства наблюдаются факты стремления сбыть свой скот с проявлением при этом нездоровых тенденций, – "ВСЕ РАВНО ПРИДЕТСЯ ИТТИ В КОЛЛЕКТИВ, ТАМ НИЧЕГО СОБСТВЕННОГО НЕ БУДЕТ". Это особенно яркое отражение имеет в районах и селах сплошной коллективизации. д) Эти моменты усугубляются враждебной деятельностью кулацкого элемента, который перед лицом экономических репрессий стремится разбазарить свое хозяйство. Это особенно усиливается за последнее время, в связи с проводимыми мероприятиями по ликвидации кулака, как класса. Из вышеизложенного ясно, что такое отношение к борьбе с хищническим истреблением скота со стороны низового Соваппарата (РИКов и Сельсоветов) ни в коем случае недопустимо и требует немедленных мероприятий и активизации борьбы с последним. Наряду с этим, следует также отметить, что административный и судебно-следственный аппарат на периферии не проявляет должной активности в части применения репрессивных мер вопреки существующим постановлениям и законам правительства, а, наоборот, во многих случаях совершенно бездействует, что также требует решительного и немедленного перелома. Остановимся на отмеченных в отчетном периоде фактах. В селе Шатрища Янпольского района в последнее время отмечены неоднократные случаи убоя и продажи скота, принявшие массовый характер. Так, НАСЫКА Михаил Николаевич, по социальноимущественному положению кулак, сбыл 2 лошадей, Дуплик Сергей Иванович, зажиточный, продал корову, ЦЫГАНОК Потап Иванович сбыл корову, АЛЕКСАНДРЕНКО Иван Матвеевич продал коня, до того продал корову. ДУПЛИК Андрей Пантелеевич сбыл коня, ЕФИМЕНКО Александр Петрович продал коня, БЕЛОУС Матвей, ДЕРЕВЕНЬКО Терентий, СИБЕЛЕВ Степан и ГРИБАЧЕВ Иван сбыли почти весь рабочий скот. Все эти лица относятся к середняцко-зажиточной прослойке. В этом же селе отмечен целый ряд случаев злостного убоя свиней и мелкого рогатого скота. В последних числах января 1930 г. граждане этого села ЛИХОВИД Андрей Александрович, крепкий середняк, ЛИХОВИД Александр Афанасьевич, зажиточный, ДУРМАНОВ Тимофей Несторович, зажиточный, ДУРМАНОВ Петр Тимофеевич, середняк, БОГОСЛАВСКИЙ Павел Никитич, зажиточный, и ЗУБОВ Яков Ефимович, зажиточный, по дороге в лес, куда ехали за дровами, остановились возле Сельсовета, где в это время представитель Янпольского РИКа делал доклад на общем сходе о коллективизации и контрактации скота. Эти же лица, услышав об этом, возвратились домой и в ту же ночь почти все поголовно зарезали весь мелкий рогатый скот и много свиней. 25 января середняк того же села ДУПЛИК Николай Иванович и зажиточный АЛЕКСАНДРЕНКО Матвей зарезали 2 кабанов. Характерно то, что массовый убой и продажа скота являются, в основном, результатом распространения по селу провокационных слухов о том, что Соввласть в процессе коллективизации
590
РОЗДІЛ 2. Документи конфискует весь скот. Наряду с этим, ни Сельсовет, ни Янпольский Райисполком не принимают абсолютно никаких мер к прекращению отмеченных безобразий. В целом ряде сел Шостенского района, в частности, в селах сплошной коллективизации отмечен массовый убой свиней и продажа скота (Ивот, Клишки, Воронеж и др.) Наряду с этим, по селу распространяются слухи о реквизиции скота в ближайшее время. Зажиточный села Клишек ШУЛЕЙКО Федор Федорович, облагавшийся в 1927/28 г.г. в экспертном порядке и имевший 2 коня, 2 коровы, 5 овец, 3 свиньи, на сегодняшний день ухитрился часть скота продать. В ряде сел Путивельского района в последние дни отмечены неоднократные факты убоя рогатого скота, а особенно молодняка. Такие случаи особенно наблюдаются на территории Берюховского, Вороновского и Почепцовского Сельсоветов, где молодняк весь истреблен, частично зарезан, а частично продан. В гор. С-Буде в последних числах января на ярмарке было выведено небывалое количество лошадей для продажи, в большинстве из сел С-Будского района и окружающих районов. Из отдельных заявлений крестьян, продававших лошадей, видно было, что такое положение вызвано нежеланием сдать в коллективы имеющийся у них скот – "НАМ ВСЕ РАВНО НУЖНО ИТТИ В КОЛЛЕКТИВ, ЛУЧШЕ ПРОДАТЬ И ИМЕТЬ ПРИ СЕБЕ НАЛИЧНЫЙ КАПИТАЛ, А ТАМ ВИДНО БУДЕТ". В С-Будском районе в ряде сел, в результате провокации со стороны кулачества и антисовэлемента, усилились случаи убоя и продажи скота, в особенности в селах, намеченных к сплошной коллективизации. Особенно это отмечено в селе Пигаревка, где на сегодняшний день из молодняка почти ничего не осталось, часть продана, а часть зарезана. Сельсовет на такие явления совершенно не реагирует. Массовый убой и продажа скота отмечены в Ярославецком районе (район сплошной коллективизации) в целом ряде сел: Кулак села Обложек – НЕЧАЙ Петр в средних числах января продал корову, 3 овец и 1 свинью. Зажиточный села Литвиновичей ПЕТРОВ Федот продал корову и телку. Зажиточный села Тулиголово МОВА Павел об’явил продажу своего скота и до 30 января успел продать 2 лошадей. Зажиточный того же села РУДЬ Феодор Иванович продал часть своего скота и в настоящее время об’явил продажу всего имущества. Середняк села Ярославца ЛУПАЧ Семен Прохорович в январе месяце зарезал телку, до того продал корову. ЛУПАЧ с об’явлением закона о запрещении убоя скота успел тайком зарезать кабана. При этом свои действия он мотивирует тем, что с вступлением в коллектив придется отказаться от всякой собственности и, таким образом, не мешает иметь при себе сумму денег на всякий случай. На территории Дунаецкого Сельсовета в последние дни отмечены случаи убоя скота, носящие массовый характер, а также распродажа имущества зажиточной части села. Во всех отмеченных случаях районные власти, а равно местные Сельсоветы никаких мер не принимают для пресечения их. Случаи массового убоя скота отмечаются в последнее время в селе Никитовке Янпольского района и самом Райцентре Янполя. В Янполе некоторые крестьяне, в частности КОСТЕНКО Петр и др., открыто зявляют, что никаким законам они не подчинятся и если нужно будет, они будут резать скот без спроса, а заставлять их никто не может. Отдельно следует отметить, что такое ненормальное положение в части уничтожения скота в некоторых случаях усугубляется по вине заготовителей кожсырья, кои нарушают существующее положение и нормы заготовки. Так, на территории С-Будского района от Отделения Кож-Синдиката работают агенты по заготовке кож и убою лошадей. Для этого, как правило, эти заготовители должны закупать лошадей, непригодных для хозяйства, но ни в коем случае рабочих и молодых. Однако, в некоторых селах, как Гаврилова Слобода и др. отмечены случаи, когда уполномоченные приобретали на убой молодых лошадей в возрасте 4-5 лет, вполне пригодных для хозяйства. Никто за этим не следит, между тем как некоторые агенты и уполномоченные работают с определенными спекулятивными целями (агент БРЕНЬКОВ, бывш. крупный купец). Весьма ненормальным является то положение, что в некоторых местах, где проводится коллективизация, отдельные члены коллективов и лица, ныне вступающие в колхозы, преднамеренно разбазаривают свой скот, не желая сдать в коллектив. В селе Шатрищах Янпольского района член партии АЛЕКСАНДРЕНКО Степан Кондратьевич, член коллектива, осенью прошлого года уничтожил половину своих свиней и овец, а недавно продал единственную лошадь. На эти факты должного внимания не обращено. Член КНС м. Янполя САВЧЕНКО Никита, недавно записавшийся в сельхозколлектив, продал свою корову.
591
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
ВОЗРИВЦОВА Мария Семеновна, жительница м. Янполя, по социальному положению беднячка, записавшись недавно в сельхозколлектив, высказывает намерение продать свою корову, при этом она заявила: "Я СВОЮ КОРОВУ ВО ЧТОБЫ ТО НИ СТАЛО ПРОДАМ, А ТО В КОЛЛЕКТИВЕ ВСЕ БУДУТ ПОЛЬЗОВАТЬСЯ, КАКОЙ МНЕ ИНТЕРЕС ОТ ЭТОГО". Факты продажи скота были отмечены со стороны некоторых членов коллектива села зазирок Ярославецкого района при вступлении в коллектив. Нач. ОкрОтдела ГПУ Нач. 2 Отделения Уполномоченный
[підпис] [підпис] [підпис]
/КАЛИНА/ /ЛИФАРЬ/ /ОЧАКОВСКИЙ/
ДАСО, ф.Р-1752, оп.1а, спр. 78, арк. 102-105. Оригінал. Машинопис.
№4 ВІДОМОСТІ УЛЯНІВСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ В КОЛИШНЬОМУ ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 9 листопада 1930 р.
1.
Терновской
22
207
Раскулачен. и высланных за пределы Украины Число Число членов хозяйств семей 5 17
2.
Аннинский быв. Терновс. р-на Дмитровский Супруновский Череповский Жуковский Городищенский Сергеевский Бобрикский Беликовский Владимирский Николаевский б. Терновс. р-на Вировский Николаевский Ульяновский Аннинский Тучнянский Бутовщинский Коршаченский
9
73
1
7
10
80
4 6 18 9 8 1 8 5 7
51 31 153 89 48 8 54 31 33
1 1 5 2 2 -
1 6 39 6 14 -
5 6 19 14 10 1 10 5 7
52 31 159 [128] 54 8 68 31 33
12 12 21 1 13 4 10
58 65 129 5 103 29 61
8 1 3 1 2 1 3
27 5 19 3 12 7 24
20 13 24 2 15 5 13
85 70 148 8 115 36 85
3
24
-
-
3
24
173
1252
36
209
1433[1439]
№ №
3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.
Название сельсовета
ЧервоноВеселянск. Всего по району
Количество розкулачен. хазяйств без выселения
Число членов семей раскул. хозяйств
181[187]
Всего раскулачено по району Число хозяйств 27
224
Число членов семей
Сотруд[ник] Спецбюро РИКа [підпис] /Мороз/ ДАСО, ф.Р-1192, оп.1, спр.2, арк.5. Оригінал. Машинопис.
592
РОЗДІЛ 2. Документи №5 ЗІ ЗВЕДЕНИХ ВІДОМОСТЕЙ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРУПИ НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ФАКТИ АДМІНІСТРУВАННЯ ТА ПРИМУСОВОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ НА МІСЦЯХ Квітень 1931 р. У с. Яблучному Охтирського р-ну* під час проведення весняної кампанії та колективізації трапляються випадки перекручування класової лінії. Так, секретар комсомольського осередку залякував одноосібників тим, що доведе до двору [?], коли вони не вступлять до колективу. Останнім часом на пленумі сільради була винесена така постанова: "Всім членам сільради на протязі трьох днів вступити до колгоспу, а тих, що не вступлять, вважати за куркульських прихильників". …Охтирський р-н. У цьому районі спробні виїзди в поле було проведено в с. Ст. Рябина, де колективізовано 85% господарств. Тут колгоспне селянство в день виїзду демонструвало свою повну готовність до сівби. Виїзд був політично підготовлений: урочистий мітинг на площі в присутності великої маси селянства, в тому числі одноосібників, рапорти артілі, виступи одноосібників, плакати, гасла, прапори, оркестр; весь час почувалося велике піднесення. В зв’язку з виїздом [у поле] подано 12 заяв одноосібників до колгоспів. Колективізація і голод на Україні 1929-1933 / Збірник документів і матеріалів; Упоряд. Г.М. Михайличенко, Є.П. Шаталіна. – К., 1992. – С.335, 336.
______________
*Села Яблучне і згадане в документі нижче Стара Рябина (зараз Рябина) тепер у складі Великописарівського району.
№6 з протоколу допиту свідка – голови Крамчанської сільРади Великописарівського району С.Г. Півня ПРО ЖІНОЧУ "ВОЛИНКУ" НА ТЕРИТОРІЇ РАДИ * 5 листопада 1931 р. 4/ХІ под 5/ХІ 1931 г. вечером мне гражданка села […]** заявила, что на 2 участке идет подготовка женщин к поднятию волынки […] бригадиры, работающие на участках по хлебозаготовках […] сказали, что хлеб отказываются везти […] спустя несколько времени […] собралась толпа женщин, которая бригаду к проводимой работе не допустила, таковую разогнала […] несмотря на наши предупреждения и уговоры толпа продолжала идти к с/совету […] Я сейчас же явился к председателю РИКа тов. Бахтиярову, который находился в здании с/совета со своими заместителями […] Мы все выехали к шедшей массе женщин, которых разогнали. Руководили толпой женщин Петинова Ульяна Степановна 3 и ряд других […] По моему мнению волынка женщин вызвана тем, что Тарасовскому с/совету […] численностью больше, а хлебозаготовка была дана в одинаковых цифрах 28.000 […] толпой женщин, проводившей волынку, руководили больше всех Пахомова Парасковия Григорьевна по происхождению она середнячка, дочь раскулаченного […] Петинова Ульяна Степановна, середнячка, уроженка с. тарасовки, ее отца раскулачили. ДГА УСБУ в СО, спр. П-1537, арк. 30-31. Оригінал. Рукопис.
______________
*Допитував свідка інспектор Великописарівської райміліції Циганок. **Тут і далі опущено нерозбірливі слова.
№7 ХАРАКТЕРИСТИКА УЛЯНІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ КОЛИШНЬОГО ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ ГРОМАДЯНИНА П.П. БАБЧЕНКА, ЯКИЙ ЗЛІСНО НЕ ВИКОНУВАВ ПЛАНИ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ *
4
2 січня 1932 р. […] до революції мав таке майно: землі 4 десят[ини] надільної та арендн[ої] 2 десят., а разом 6 десятин, коней 1-2, корів 1-2, овець 10 шт., свиней 1-2 штук. Хата, сараї 2, коморя, саж. Занімався хліборобст[вом]. В часи революції майно було таке саме як до революції. В сучасний [мо]мент землі 4 десят., кінь, хата, сарай і занімається хлібопашеством. Фактично посіву було: жита 0,85 га, проса 0,24 га, разом 1,09[га]. Доведено по контрактації жита 8,24 цн., проса 0,84 цн., разом 9,08 цент[нера]. А виконав лише 0,71 цн. А решту злісно не виконує, маючи усі можливості. Але злісно не виконує даби зірвати плян хлібозаготовки. Крім цього агітує серед контрактантів проти виконання пляна хлібозаготовки. Каже, що коли хліб усі одвезуть, так
593
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
будуть здихать з голоду, а держава хліб потопе в морі, а також в 1930 р. при переведенні суцільної колективізації був учасником в бунті, скерованому проти колективізації та посівкампанії, що могуть ствердить [зазначено три прізвища]. С[іль]г[осп]податку платив в 1930 р. 15-68 [крб.], 1931 р. – 49, 1932 р. – 27-68, в чім і додають свої собственноручні підписи [три прізвища без підписів]. Все зазначене в характеристике Улянівська с[іль]р[ада] свідчить. [Печатка сільради]
Голова с/р [підпис нерозбірливий] Секретар [підпис нерозбірливий]
ДАСО, ф.Р-1192, оп.1, спр. 4, арк. 1, 2. Оригінал. Рукопис.
______________
*Стилістику та орфографію документа збережено, пунктуацію частково виправлено.
№8 ЛИСТ ГОЛОВИ ПРАВЛІННЯ ЛЕБЕДИНСЬКОЇ РАЙКОЛГОСПСПІЛКИ ДО КОЛГОСПІВ ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ ПРО ЗАБОРОНУ РОЗПОДІЛУ ХЛІБА НА ТРУДОДНІ ДО ПОВНОГО ВИКОНАННЯ ПЛАНІВ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 4 січня 1932 р. ВДРУГЕ Д[УЖЕ] ТЕРМІНОВО Під особисту відповідальність голів колгоспів ПРОПОНУЄМО не переводити остаточного розподілу зерно-хлібофуражу до повного виконання планів здачі державі (хлібозаготовки) по культурах. Після виконання планів здачі по культурах негайно переведіть розподіл по трудоднях та фондах і надішліть до РКС на ЗАТВЕРДЖЕННЯ. Без затвердження розподілу наслідків господарювання РКС остаточну видачу ЗАБОРОНЯЄ. Голова правління РКС Агровідділ
Кравченко Кірпікін
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С.24.
№9 ЗІ СПЕЦДОНЕСЕННЯ ГЛУХІВСЬКОГО РАЙВІДДІЛЕННЯ ДПУ ОДНОЙМЕННОМУ РАЙКОМУ КП(б)У ПРО НЕГАТИВНЕ СТАВЛЕННЯ СЕЛЯН ДО КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ТА ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 8 січня 1932 р. […] Реагирование населения: а) Б е д н я к и : 19) Житель с. Сварково Глуховского района Сапун Иван Моисеевич, бедняк, 4/1 на кутковом собрании по вопросу принятия встречного плана хлебозаготовки и выполнения пенькозаготовки высказался: "До каких пор советская власть будет доводить нам планы. В начале хлебозаготовительной кампании говорили, что хлебозаготовок в этом году не будет, а вышло наоборот, уже несколько планов доведено до села, а также забирают всю пеньку, а мануфактуры и обуви для крестьян не дают". б) К о л х о з н и к и : 20) Жительница с. Эсмани Глуховского района Нестеренко Мария Дмитриевна, колхозница, среди женщин ведет разговоры о том, что нет нашему брату уважения и почета, теперь во власти засели паны и дерут с нашего брата, все отдай, а для колхозников ничего не дают. 21) Житель того же села Бобок Игнат, колхозник, бывший председатель колхоза, в группе колхозников говорил: "Подумать, что из себя представляет колхоз, если тут одна мысль и желание к работе, все это потому, что колхозы организуются не на добровольных началах, а отсюда и все в колхозах гниет, потому что каждый знает, что работает не на себя". Бобок проходит по нашим материалам как занимающийся разложением колхоза и поддерживает связь с кулаками. 22) Житель г. Глухова Невеселый Иван Семенович, член колхоза "Гигант Глуховщины", комсомолец, на колхозном собрании по вопросу обобществления имущества высказался: "Я бесплатно в колхоз рогатый скот не отдам, потому что через ваш колхоз голодать не буду, дайте мне за корову 30 пудов хлеба, а за дом заплатите деньги, тогда я только обобществлю". Невеселый даже подал официальное заявление правлению колхоза против обобществления. в) С е р е д н я к и : 23) Жители с. Тулиголово* Глуховского района Блаженко Яков, Быковец Тимофей, Неменьший Федор Николаевич, Грищенко Петр Михайлович, Глоба Митрофан Иванович на общем собрании
594
РОЗДІЛ 2. Документи высказались, что на будущий год сеять не будем, потому что весь хлеб забрали, да и кругом обман, в начале хлебозаготовок первый план говорили, что принимаем добровольно, после того еще несколько планов и все добровольно, дошло до того, что уже есть нечего, к тому же забирают пеньку, производят обыски, все крестьянам не доверяют, вот поэтому лучше бросить и уйти на производство […] Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 24, 25.
______________
*Село Тулиголове тепер у складі Кролевецького району.
№ 10 ПОВІДОМЛЕННЯ СІЛЬКОРА К.С. КОРЕНЕВОГО ДО ВУЦВК ПРО СВАВІЛЛЯ МІСЦЕВИХ КЕРІВНИКІВ НА ХУТОРІ ЛІДИНЕ КОЛИШНЬОГО УЛЯНІВСЬКОГО РАЙОНУ 5 14 січня 1932 р. Голове нашего украинского народного хозяйства сообщаю следующее. Гр-н Петровский Григорий Иванович! С покорнейшей нашей просьбой к Вам, как Вы наш народный хозяин и защитник нашего народного хозяйства от капиталистических врагов. Но здесь, наверное, враги внутри нашей Украины подрывают власть Советов, или это допущено правительством нашего Союза. Такое распоряжение у нас в хут. Лидино Ульяновского р-на Тучненской сельрады. Уполномоченный хут. Лидино Третьяков Емельян Григорьевич, наверное, разрешил комсомольской молодежи, чтобы она нам разбивала лицо. Одного вывели с собрания и бьют (12.І. 1932 г.). [Вот] события на общем собрании хут. Лидино [в] 6 часов вечера, когда было собрание по вопросу о хлебо[заготовках] общества. Много присутствовало граждан на собрании, потом покончили некоторые вопросы, меня, Кореневого Кузьму С., вывели с собрания за руки комсомольцы и начали бить, разбили лицо и много раз били по спине. Я не знаю – почему? Я такой [же] гражданин как и все и имею право голоса. Второго гражданина тоже побили, голову, лицо и разбили зубы. А это [еще]: гражданина стрели* на полпути от хутора Лидино до Тучненского сельсовета – 7 верст. А вот между хуторами в трех верстах, чтобы не слышно криков, там начали бить гр-на Крамара Гавриила Савича сего 12.1. 32 г., как побили первого в хуторе на собрании, а потом на выезде с хутора, и второго стрели в поле. Наподобие как бандиты нападают по шляхам, так и комсомольцы в поле. Гр-н Петровский Г. И.! Прошу сообщить или дайте какое распоряжение, потому что когда начали комсомольцы бить Кореневого Кузьму Семеновича, то народ стал разбегаться с собрания, а молодые комсомольцы кричат: "Стой, а то будем стрелять". Но народ не докончил собрание и разбежался. Прошу покорнейше, дайте нам порядок нашему хут. Лидино Ульяновского р-на бывш. Сумского округа. А если у Вас есть такое распоряжение, чтобы нас били, то дайте ответ какой-либо, потому что у нас такой обычай – что только бьет людей местная власть. Сам голова хут. Лидино Третьяков Емельян Григорьевич несколько раз бил конюха нашего. Он, как великий пьяница, зашел в конюшню и начал бить по голове Опанасенко Михаила Федоровича и разбил голову, Сапеге Илье Яковлевичу тоже разбил голову здорово. И вот такая у нас, наверное, мода, или [такое право] дано высшим властям. Такое дело дальше терпеть не намерены, пока от Вас не получим ответа. А до ответа Вашего будем молчать. Это чистая банда, это жить невозможно. Прошу скорейшие меры принять с нашей сельрадой хут. Лидино Тучненской сельрады Ульяновского р-на. ЦДАГО України, ф.1, оп.8, спр. 117, арк. 184. Оригінал. Рукопис.
______________
*Зустріли.
№ 11 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО МИРОПІЛЬСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО НЕЗАДОВІЛЬНЕ ВИКОНАННЯ ПЛАНІВ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА ПОКАРАННЯ КЕРІВНИКІВ ОКРЕМИХ СІЛЬРАД І ПАРТОСЕРЕДКІВ У КОЛИШНЬОМУ ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 16 січня 1932 р. С л у х а л и : Про стан хлібозаготівель в районі (Фракція РВК, доп. т.Фраткін). Інформації уповноважених РПК по сільрадах: Миропілля* – т. Голуб, Студенок – т. Чепурко, Пенянка – т. Сиров, Тимофіївка – т. Крамаренко, Осоївка – т. Пісковий, Велика Рибиця – т. Апанасенко.
595
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Висловились: тт. Краснов, Шурпо, Фельдман, Сиров, Сохань. У х в а л и л и : Вислухав доповідь фракції РВК за стан хлібозаготівель в районі та повідомлення з місць з найбільш відсталих сільрад в районі, що фактично вивершують хлібозаготівлі в районі, бюро РПК констатує: 1) Незважаючи на всі можливості виконати хлібозаготівлі в районі в термін, визначений ЦК та РПК, хлібозаготівлі в районі продовжують бути абсолютно незадовільні. Темпи хлібозаготівлі ганебні, знизилися в січні місяці проти темпів грудня. За 15 день січня місяця заготовлено всього 0,9% районного плану, тоді коли грудень місяць дав зросту 4,5%, і це за умов, коли січень місяць з’являється ударним місяцем до вивершення хлібозаготівель, такі темпи бюро вважає за фактичне припинення хлібозаготівлі в районі. 2) Бюро вважає, що такий стан хлібозаготівель є наслідком прямої недооцінки політичної ваги взагалі хлібозаготівель і, зокрема, в нашому районі рядом партійних осередків та уповноважених, а також внаслідок того, що в ряді сел району, що являються вирішальними в закінченні хлібозаготівель, було припущено ряд політичних помилок, що межувалися з прямим перекручуванням класової лінії та суперечили основним постановам ЦК партії та РПК в питанні організації хлібозаготівель. Все це довело до того, що масова політична робота серед колгоспних та бідняцько-середняцьких мас була частково підмінена методом голого адміністрування (масові обшуки, окремі випадки барахольства), що в організації хлібозаготівель з початку кампанії не було широко застосовано методу соціалістичного змагання організації буксирів. 3) План хлібозаготівель по району на 15 [січня 1932 р.] виконано за даними Союзхліба на 91%, зокрема виконано по пшениці ____ %, по житу ____%.** 4) Констатувати: особливо ганебно відстають у хлібозаготівлях, як і раніш, сільради: Миропільська, виконано 75,5%, січневе завдання – 11,5%, Студеноцька – 71,6%, січневе завдання – 9%, Пенянська – 74,1%, січневе завдання – 4%, Тимофіївська – 82,4%, січневе завдання – 1,5%, Осоївська – 93%, січневе завдання – 6%, Великорибицька – 91,9%, січневе завдання – 19,8%, Пожнянська – 60,6%, січневе завдання – 6%. Також відзначити, що сільради Журавська, Басівська, Біловодська та Петрушівська, незважаючи на те, що кількість хліба, яка залишилась до закінчення плану порівняно незначна, хлібозаготівля в останніх фактично припинена. 5) Виходячи з такого стану хлібозаготівель, б ю р о Р П К п о с т а н о в л я є : а) Пропонувати уповноваженим РПК, партосередкам, фракціям РВК та РКС будь-що зліквідувати прорив у хлібозаготівлях, що стався в районі та що є ні чим невиправданою плямою всієї парторганізації. б) На підставі раніш даних настановлень ЦК та РПК розгорнути справжню боротьбу за хліб на засадах розгортання дійсно глибокої масової роботи серед колгоспників та бідняцько-середняцьких мас, контрактантів, рішуче застосувати методу організації соціалістичних буксирів, соцвикликів на соцзмагання, рішуче борючись раз назавжди проти засуджених партією будь-яких проявів правого опортунізму та "лівих" закрутів з тим, аби за 15 день, що залишились, виконати хлібозаготівлі в районі. в) Підтвердити постанову бюро РПК від 3/1-32 року щодо закріплення всього районного активу на хлібозаготівлях в селах до закінчення плану. Зважаючи на те, що в районі недостає кількісно райактиву для охвату оперативно організаційної роботи по хлібозаготівлі, прохати уповноваженого ЦК т. Кузьменка надіслати в район не менше 15 комуністів для посилення хлібозаготівлі. г) Констатувати, що бригада ЦК КП(б)У, що працювала в с. Тимофіївка, за час своєї роботи не добилася будь-яких зрушень в хлібозаготівлі, тому відкликати бригаду ЦК КП(б)У з Тимофіївки та використати її в других селах району. д) Констатуючи факт відсутності в районі завозу промкраму для стимулювання хлібозаготівель в районі (одержано всього на 4756 крб. виключно готового одягу), терміново поставити питання перед відповідними установами про збільшення завозу краму, що дало б повний політичний ефект в хлібозаготівлях, та довести негайно до відому ЦК партії та уповноваженого ЦК т. Кузьменка. є) Попередити уповноважених РПК, що прикріплені до сел, і особливо уповноважених найбільш відсталих сільрад: Миропілля, Пенянка, Студенок, Тимофіївка, Осоївка та Локня, що в разі відсутності різкого зламу в хлібозаготівлях по цим сільрадам на протязі останньої п’ятиденки, до них буде вжито суворих заходів партійного впливу. ж) За опортуністичне ставлення до організації хлібозаготівель, фактичне відволікання, що створило труднощі по Пенянській сільраді, голову сільради т. Слепченка з лав партії виключити та усунути з займаємої посади. Оргвідділу РПК та фракції РВК протягом 24 годин забезпечити керівництво в Пенянській сільраді. з) За фактичне припинення хлібозаготівель, за ігнорування директив ЦК та РПК щодо січневих завдань головам сільрад: Журавка – Голубченку, Басівка – Щербаку, Водолаги – Омельченку оголосити сувору догану з останнім попередженням, т. Коваленку, секретарю Біловодського партосередку, останній раз зауважити й попередити, що в разі невиконання січневого завдання питання буде поставлено про перебування його в лавах партії. і) За бездіяльність та опортуністичне ставлення до хлібозаготівель з початку кампанії по Осоївській сільраді секретаря партосередку т. Герасименка з роботи зняти, як не виправдавшого
596
РОЗДІЛ 2. Документи довір’я партії в справі хлібозаготівель, оргвідділові на протязі 3-х днів забезпечити парткерівництво в Осоївці. к) За слабе керівництво по виробничим об’єднанням та незабезпечення відповідним контролем організації хлібозаготівель по окремим виробничим об’єднанням (Локня – арт. "Змичка", Юнаківка – арт. "Користь", Володимирівка – арт. "Червоний сіяч", Басівка – арт. ім. Шевченка), за відсутність чіткого і своєчасного реагування на прояви опортунізму та "лівих" закрутів в справах хлібозаготівель бюро Юнаківського куща парткому оголосити догану. л) Бюро відзначає, що газета "Колгосп" допустила грубу політичну помилку, друкуючи непровірені дані про виконання плану хлібозаготівель по окремих сільрадах. Цим самим демобілізувала громадськість у боротьбі за виконання та закінчення хлібозаготівель по цих сільрадах. Пропонувати т.Сирову в наступному номері цю припущену помилку виправити та питанню хлібозаготівель надати першочергового значення, поєднавши висвітлення політичної ваги хлібозаготівель з боротьбою партії за хліб, з фактами боротьби кулака проти хлібозаготівель, викриваючи її форми та мобілізуючи широкі колгоспні та бідняцько-середняцькі маси контрактантів проти куркуля. ДАСО, ф.П-14, оп.1, спр. 11, арк. 40-42. Оригінал Машинопис.
______________
*Згадані в документах села тепер у складі районів: Краснопільського – Миропілля, Студенок, Пінянка (у межах с. Миропілля), Тимофіївка, Осоївка, Велика Рибиця, Пожня, Петрушівка; Сумського – Журавка, Басівка, Біловоди, Локня, Водолаги, Юнаківка, Володимирівка. **Так у документі.
№ 12 ЛИСТ ГОЛОВИ РОМЕНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ДО ВЕЛИКОБУДКІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ПРО ПОКАРАННЯ СЛУЖБОВИХ ОСІБ ЗА ЗЛОВЖИВАННЯ ПРИ ВИЛУЧЕННІ МАЙНА В КУРКУЛІВ 20 січня 1932 р. За останній час на селі помічається ціла низка зловживань (барахольського порядку). По деяким сільрадам бригади, голови сільрад і, навіть, уповноважені РВК під час вилучення майна частину вилученого майна привласнюють для своїх потреб. Привласнення згаданими особами ще робиться й таким порядком: вилучаючи майно, сами ж роблять надзвичайно низьку оцінку, передають майно до споживчої кооперації й там же його сами купують. Вилучення майна робиться без участі понятих, не складається опису й акта про вилучення майна, копія опису майна не вручається особам, у яких вилучається майно. Вилучене майно передається до споживчої системи або до колгоспного сектору, не складаючи акта про передачу такого. Бувають випадки, коли сільради без всякого оформлення і без присутності представника сільради посилають колгосп[?] в те чи інше господарство для вилучення переданого колгоспу майна, не зазначають, яке майно необхідно вилучити, й колгосп, з’явившись в господарство, вилучає майно, яке йому подобається, хоча воно й не описано. В багатьох сільрадах зовсім безпідставно вилучається майно, або ж, зустрічаючи на вулиці куркульську особу, знімають чоботи й одяг, не перевіривши, чи за цією особою лічиться борг, і знов це майно низько оцінюють з тією метою, аби, передавши його до споживчої системи, за безцінок купити для власних потреб. Отже, РВК попереджає, що при виявлені таких випадків винні особи притягатимуться як до судової, так і майнової відповідальності в розмірі невірно вилученого або привласненого майна. Одночасно пропонується при вилученні майна складати на місці опис майна та акт про вилучення, все це робити при понятих. Копію опису під розписку на оригіналі вручати тій особі, у якої описується або ж вилучається майно. Оцінку вилученого майна робити теж при понятих. Передаючи майно до споживкооперації чи то до колгоспу, необхідно складати акт про передачу такого. При недодержанні цих вказівок – винні притягатимуться до суворої кримінальної відповідальності. Голова РВК Секретар
Білий Скляренко
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 27, 28.
597
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 13 ТЕЛЕФОНОГРАМА ОПЕРАТИВНОЇ ТРІЙКИ З ХЛІБОЗАГОТІВЛІ КОЛИШНЬОГО ВЕЛИКОБУБНІВСЬКОГО РАЙОНУ ГОЛОВАМ СІЛЬРАД ТА УПОВНОВАЖЕНИМ РАЙВИКОНКОМУ ПРО ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ * Не раніше 20 січня 1932 р.** Уже 3-я декада січня, а ті темпи, що ми їх маємо в хлібозаготівлях, не гарантують виконання пляну в термін. В більшості сільрад не створено громадської думки навколо питання хлібозаготівель, а подекуди це підмінюють голим адміністрірованням, практикуючи масове із’ятіє хліба, не додержуючись соціяльних прошарків села. Окремі уповноважені РПК та РВК виявляють недісціплінірованість, самовільно відлучаються з меж сільрад (Юрків-ЯРМОШ). Члени сільради та місцевий актив працюють слабо. Школи, зокрема навчательство, не включилось до здійснення хлібозаготівель як першочергового державного завдання. Не випускаються 2-х денні, 3-х денні стінчасописи, присвячені виключно питанню заготівлі хліба. Районова оперативна трійка по хлібозаготівлі, під особисту відповідальність уповноважених РПК і РВК та Голів сільрад, востаннє категорично пропонує: 1) Мобілізувати всіх членів сільрад та місцевий актив і розставити усі сили по кутках, дав останнім конкретні завдання під їх відповідальність. 2) Не рідше як через 1 день проводити куткові збори, на яких шляхом масово-роз’яснюючої роботи домагатись повного виконання плянового завдання. 3) З усією рішучістю натиснути на куркульсько-заможню частину і примусить здати державі хліб, а злісних негайно передавати до суду. 4) На глибинках більше як 10 пудів не скупчувати хліба і в той же день вивозити на пункт Союзхліба. 5) Всю роботу побудувати так, щоб до 1-го лютого будь-що пляна хлібозаготівель по секторам і культурам було обов’язково на 100% виконано. РАЙОНОВА ОПЕРАТИВНА ТРІЙКА ПО ХЛІБОЗАГОТІВЛІ (САЗОНОВ, АНДРІЄНКО, МОЛЧАНОВ) ДАСО, ф.Р-6040, оп.1, спр.100, арк.218. Копія. Машинопис.
______________
*Орфографію документа збережено. **Датування – за змістом архівної справи.
№ 14 З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЛИСТА НАРСЛІДЧОГО ДО СУМСЬКОГО МІЖРАЙОННОГО ПРОКУРОРА ПРО ЗАХОДИ ВПЛИВУ НА ГРОМАДЯН ОКРЕМИХ СІЛ СУМСЬКОГО РАЙОНУ, ЯКІ НЕ ВИКОНУЮТЬ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬНІ ПЛАНИ * 27 січня 1932 р. Перед заведенням справ, зв’язаних з хлібозаготівлею в с. Терешківки 13/1-32 р. попередньо було скликано поширене засідання Президії Сільської Ради вкупі з біднотою, бригадою по хлібозаготівлі, комісією сприяння хлібозаготівлі та місцевими представниками к[онто]ри Укрсільколгоспцентру. Знову було перегля-нуто всі списки індивідуальників та твердовиків як і контрактантів з метою відібрання найбільш злісних. В зв’язку з тим, що самі злісні (РУДИКА Гнат, СТЕЦЕНКО, БІРЧЕНКО, МОВЧАН Кирило та інші) після попереднього суду повиїжджали на новостройки тощо й дома залишили лише дітвору та 78-річних стариків, довелось тричи переглядати списки. Попередив, щодо проробки на кутках […] 5 осіб, виділених для віддачи до суду, ув’язнено під варту. В той же вечір мною на 5 сотні села, що найбільш в той час відставала, було зроблено доповідь "Соцбудівн[ицтво], хлібозаготівля та органи Юстиції". Тут же було висунуто, обговорено й ухвалено віддати до суду деяких контрактантів та твердовиків. 14/І було перевірено стан обліку доведення та виконання твердих завдань та здачи хліба у виконання договорів контрактації. Виявлено хаотичний стан з обліком виконання завдань. Запропоновано Уповнов[аженому] Укрсількоопцентру протягом 3-х днів за допомогою бригад по хлібозаготівлі шляхом перевірки документів виявити дійсний стан виконання хлібозаготівельних зобов’язань.
598
РОЗДІЛ 2. Документи […]** Заведено 6 кримінальних справ для Виїзної сесії, а саме: 1. МОВЧАН Аврам Гнатович, який з 120 п[удів] твердого завдання здав лише 83 п., відмовився навіть від обмолоту хліба, у нього ж було знайдено 20 п. зерна, обвин[уваченому] 60 років, кол[ишній] власник та орендар значної кількості землі, вітряка, обмежувався правом землекористування, податку 55-25 к.*** 2. ТУРЕНКО Митрофан 58 р[оків], розпроданий за невиконання твердих завдань, з 142 п. здав добровільно лише 30 п., 42 [п.] вилучили примусово, решту не здав. 3. ХАМЛИКА Івана, середняка, землі 5,08, податку 59-23 к., контрактанта, зі 142 п. не здав жодного фунта, зовсім відмовившись убирати після того, як його засіви увійшли в загальний масив колгоспу, з самооблогу не сплатив ні копійки, тричи підпадав адмінстягненням за 119 та 58 ч.1 арт[икулами] КК. 4. ХАМЛИКА Якова. 5. ОЛЬШАНСЬКОГО Якова, 21 рік, середняк, контрактант, землі 4,86, податку 43-50 к., з 22 цент. 12 кгр. здав 14 цент. 97 кгр., решту не здав. 16/1 в день суда у нього було знайдено закопаним в землю в хліві під конем мішок жита, частково попсованого сечею. На горищі під голубиним пометом у схованці 10 п. жита, перемішаного з половою. Віддача до суду та популяризація на кутках, що осіб, добровільно відкривших схованки, не буде віддано до суду, дало деякі наслідки. Так, на 3 сотні добровільно [у] бригаді ХМАРУКА відкрито лежанку з 11 п. пшениці. […] Нині масові труси в селах Підліснівка та Терешківка зовсім усунуті, труси переводяться з дозволу Уповноваженого в разі наявності більш-менш обґрунтованого матеріялу. Бригади в основному переводять масово-роз’ясовчу роботу, залучаючи контрактантів, застосовується бойкот, використовуються учні тощо. […] ДАСО, ф.Р-802, оп.1, спр.28, арк. 1-4. Оригінал. Машинопис.
______________
*Стилістику та орфографію документа збережено. **Тут і далі опущено текст про байдуже ставлення до утримування колгоспних коней. ***Так у документі.
№ 15 З ВІДКОРИГОВАНОГО РІЧНОГО ПЛАНУ ЗАГОТІВЕЛЬ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР, ДОВЕДЕНОГО ДО РАЙОНІВ КОЛИШНЬОГО КОНОТОПСЬКОГО ОКРУГУ 6 29 січня 1932 р. Існуючий план по селянському сектору
Прибавка до плану, що пропонує НКПост.
Всього новий план складатиме
Буринський Глухівський Конотопський Кролевецький Путивльський Середино-Будський Шосткинський
9200 11700 12450 3000 3250 2600 6700
300 400 – 400 100 150 300
9500 12100 12450 3400 3350 2750 7000
ВСЬОГО*
94290
3110
97400
Назви районів
ДАСО, ф.П-25, оп.1, спр.22, арк.88. Засвідчена копія. Машинопис.
______________
*У підсумку наведено кількісні дані по всіх 16 районах колишнього Конотопського округу, 9 з яких тепер у складі Чернігівської області і тут опущені упорядником.
599
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 16 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ ЖИТНЕНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО НАКЛАДЕННЯ ШТРАФІВ НА ГРОМАДЯН, ЯКІ НЕ ВИКОНАЛИ ЗАВДАНЬ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 3 лютого 1932 р. ПРИСУТНІ: Члени президії КОНДРАТЕНКО М.Г., ЯРОШ М.Є., ПРОКОПЕНКО Г.І., уповноважений РВК ВАКУЛА Н.В., уповноважена райфінвідділу ЛЮБЛЕНСЬКА. СЛУХАЛИ: Акт, складений на ПІДРІЗА Хведоса Петровича за невиконання хлібозаготівлі в розмірі 3 центнера. УХВАЛИЛИ: Накласти штраф в 5-кратному розмірі – 15 центнерів на суму 90 карб. СЛУХАЛИ: Складений акт на гром. МИХНА Івана Тимофійовича за невиконання хлібозаготівлі в кількості 3 центнера. УХВАЛИЛИ: Накласти штраф в 3-х кратному розмірі на суму 54 карб. та [на] СРІБЛЯКА Федора Степановича в розмірі 90 карб. за невиконання хлібозаготівлі. СЛУХАЛИ: Акт за невиконання хлібозаготівлі ПІДРІЗОМ Іваном в кількості 59 кіл. УХВАЛИЛИ: Накласти штраф в 3-х кратному розмірі на суму 10 карб. ДАСО, ф.Р-5944, оп.1, спр.178, арк. 23. Оригінал. Рукопис.
№ 17 ЗІ СПЕЦДОНЕСЕННЯ ВІДДІЛЕННЯ ШЛЯХОВО-ТРАНСПОРТНОГО ВІДДІЛУ ОДПУ ЗАЛІЗНИЧНОЇ СТАНЦІЇ КОНОТОП ПРО ПОГІРШЕННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРУДЯЩИХ ТА УЧНІВ ПРОДУКТАМИ ХАРЧУВАННЯ 5 лютого 1932 р. Совершенно секретно, по состоянию на І/ІІ-32 г.
Общая характеристика политнастроения на почве снабжения. Вопрос со снабжением трудящихся продовольствием и промтоварами в январе месяце по сравнению с декабрем 1931 г., нужно констатировать, ухудшился. Помимо перебойного снабжения по вине снабженческих организаций по существующим нормам и сами нормы по отдельным видам продуктов на І квартал по сравнению с IV снижены. Так, например, рабочим и их иждивенцам, снабжающимся по списку № 1, на І квартал установлены нормы: самим рабочим – рыбы 1400 г вместо 2000, масло животное вовсе отменено, тогда как в четвертом квартале существовала норма 200 г на рабочего. Их иждивенцам: мяса – вместо 1000 г – 400, рыбы вместо 1000 – вовсе отменено, масло растительное также вовсе отменено, в IV выдавалось по норме 200 г. По списку № 2 рабочим: мяса вместо 1000 г – 400, крупы вместо 1500 г – 1000, а иждивенцам вместо 850 г – 500 г крупы, рыба же вовсе отменена как самим рабочим, так и иждивенцам. По списку же № 3 и без того кроме муки и крупы ничего не выдавалось, а теперь и крупы норма снижена в два раза (вместо 1000 г до 500). Иждивенцы лиц, работающих на транспорте, но связанные с селом, вовсе сняты со снабжения сельхозпродуктами. Кроме того, мобилизация средств путем взимания авансов с пайщиков при отпуске почти [относ] ительно всех промтоваров, также создает почву для "разговорчиков" в духе недовольства. Приведенные выше обстоятельства вызывают массовое недовольство трудящихся, но не носящее организованную форму, а лишь сводящееся к высказываниям своих возмущений в беседах отдельных трудящихся, когда дело касается снабжения, как прод- и промтоварами, так и топливом. Среди рабочих. По вопросу взимания авансов среди рабочих КПВРЗ зарегистрировано такое суждение: "Мало того, что все время увеличивают паи, но и без конца берут авансы за отпуск всякой тряпки".
600
РОЗДІЛ 2. Документи Среди рабочих, связанных с селом, члены семейств которых сняты со снабжения ТПО сельхозпродуктами, особенно отмечается резкое недовольство, и со стороны отдельных лиц зарегистрировано такое реагирование: "Наверно перед погибелью семьям рабочих прекращают выдавать несчастный паек. И в колхозе работали, работали, а плата за всю работу – преподносят повестку на вывозку хлеба еще с каждого дома по 14 пудов. Через колхозы, коммуны, кооперации есть путь к "могиле", т.е. к "социализму", – говорит иронически среди машинистов депо Ворожба машинист Ворона Сергей. "Рабочие Москвы не знают ни колхозов, ни совхозов, а зарабатывают большие деньги и живут лучше нашего. Над нами же они посмеиваются и при встречах иронически спрашивают: "Ну, как дела, коллективизаторы?" (машинист депо Ворожба). Такое указание о снятии со снабжения ТПО сельхозпродуктами членов семей рабочих некоторой частью последних рассматривается, как "вредительство" с той целью, чтобы возмутить рабочих, тем самым, достигнув их отказа от работы на железной дороге. Среди служащих. Аналогичные "разговорчики" имеют место и среди служащих в виде того, что "в пайке отказывают, дров не дают, какой же дурак будет служить на транспорте". Организацию закрытого распределителя для админтехнического персонала некоторая часть служащих объясняет тем, что администрация, выделенная в обособистую* касту, должна будет больше жать своих подчиненных и что этим самым вплотную подошли к буржуазным порядкам (телеграфисты ст. Коренево). Среди админтехнического персонала. Организацию закрытых распределителей для инженерно-технических работников и приравнение педагогов учебных заведений на транспорте к рабочим списка №1, а также взятие на снабжение ТПО работников лечебных учреждений этим контингентом работников такое мероприятие встречено с большим одобрением. Непринятие же на снабжение по постановлению секции ИТР КПВРЗ в закрытый распределитель монтеров всех цехов завода среди последних вызывает большое недовольство. Среди учащихся учебного комбината. До начала первого квартала 1932 г. студенты Конотопского учебного комбината снабжались частью ЦРК, а большей частью ТПО. Часть студентов, пришедших в учебный комбинат производства, снабжалась, как и рабочие того предприятия, в котором учащийся ранее работал. Теперь всех учащихся отнесли к списку № 3, на почве чего среди последних отмечается большое недовольство, особенно среди производственников, снабжавшихся до этого, как уже сказано выше, по категории рабочих. Таких учащихся в учебном комбинате насчитывается до 150 чел., преимущественно все семейные. Среди этой части учащихся даже отмечается тенденция к оставлению учебы и уходу на производство только лишь потому, чтобы была возможность лучше обеспечивать семью в смысле питания […]
Уполномоченный ПСТ Щербинин Утверждаю: начальник ОДТО ОГПУ ст. Конотоп Западной ж.д. Раков
ДАСО, ф.П-42, оп.1, спр. 175, арк..47-49. Машинописна копія.
______________
*Так у документі.
№ 18 СПЕЦЗВЕДЕННЯ ГЛУХІВСЬКОГО РАЙВІДДІЛЕННЯ ДПУ ПРО ХІД ХЛІБОЗАГОТІВЛІ НА ГЛУХІВЩИНІ * 9 лютого 1932 р. Выполнение плана хлебозаготовок. 1) Выполнение плана хлебозаготовок по Глуховскому району характеризуется следующими цифровыми показателями: встречный промфинплан Наркомснаба 11800 тон. На 5/ІІ-1932 года выполнено 12612,7 тон или 106,9%. Встречный же промфинплан хлебозаготовок района 13280 тон выполнен на 5/ІІ-32 г. в процентном отношении 95%. Выполнение плана хлебозаготовок по культурам: По плану должно заготовить жита 59,88 цент., выполнен 59,346 цент. или 98,9%. По плану должно быть заготовлено пшеницы 3260 цент., выполнен – 6014 или 184,5%. По плану ячменя – 1253 цент., выполнен – 1547 цент. или 123,5%. План овса – 18440 цент., выполнен – 21028 цент. или 114%. План вики – 25801 цент., выполнен – 17534 цент. или 69,9%. План гречки – 17594 цент., выполнен – 16308 цент. или 92,7%.
601
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
По плану проса – 1837 цент., выполнен – 1602 цент. или 87,2%. План бобовых культур – 7010 цент., выполнен – 2748 цент. или 39,2%. Выполнение плана хлебозаготовок по секторам: Соцсектор: по плану должно быть заготовлено всех культур 55233 цент., на 5/ІІ заготовлено 50300 цент. или 91,6%. По контрактантам: план 63547 цент., выполнено 62121 цент. или 90,2%. По кулацко-зажиточной части: по плану 15683 цент., выполнено 13706 цент. или 91,2%. В основном план хлебозаготовок по Глуховскому району, как по соцсектору, а также индивидуальному на 5/ІІ – выполнен, за исключением отдельных сел: Тулиголово, Уланово, Эсмань и др.** Скрытие и разбазаривание хлебных излишков. 2) Жители села Яструбщины Глуховского района ДобрЫдень Петр Данилович, Дудка Анна Корнеевна, Ященко Павел Емельянович, КоРнилова Мария Ивановна, КоРнилова Варвара Антоновна и др., все они члены колхозов, имеют излишки хлеба до 50 пуд. каждый из них, последние все время продают на частном рынке. 3) Житель села Дунаец Старченко Иосиф Васильевич, кулак 6%, категорически отказался выполнять план хлебозаготовки и имеющиеся у него хлебные излишки часть разбазарил на частном рынке, часть раздал по своим родственникам. Среди крестьянства ведет агитацию против хлебозаготовок и др. кампаний. 4) Житель с. Хотминовки ЗАМША Александр Ефимович, член колхоза, кандидат ВКП(б), имеет у себя 14 коп хлеба немолоченного, указанный хлеб лежит в течение 2-х лет и почти уже весь погнил. 5) В с. Красном у членов колхоза имени Ворошилова в 9 середняцких хозяйствах было обнаружено спрятанного хлеба на чердаке – ржи 120 пудов и около 60 пудов пшеницы, об этом правление колхоза имени Ворошилова знало, но своевременно соответствующих мер не принимало и только было обнаружено буксирной бригадой. 6) Жители с. Ковенок ГУЛАКОВ Матвей Григорьевич, 6%, не выполнил 25 [пудов] хлебозаготовок, АНДРОСОВ Алексей Сергеевич – 90 пудов, у последних при описи имущества хлеба не оказалось, т.к. последние распродали на частном рынке, а часть неизвестно где спрятали. 7) Житель с. Эсмани ВАКУЛЕНКО Афанасий, середняк, член колхоза, перепрятывает кулацкий хлеб, систематически пьянствует, за вино расплачивается хлебом и часть кулацкого хлеба продает на частном рынке. 8) Житель того же села МОЛЧАНОВ Николай Петрович, из зажиточных, член колхоза, у последнего обнаружено 20 пудов спрятанного хлеба и этот хлеб принадлежал кулаку ЧАЙКЕ Артему. 9) У жителей того же села КУДИменко Демьяна, середняка, имеется до 40 пудов излишков жита, ПАВЛЕНКО Кирилла Ильича, середняка, до 50 пудов и ФИСУНА Игната, колхозника, хранится кулацкого хлеба до 30 пудов. Вышеуказанные продают хлеб на частном рынке. 10) У жителя того же села МОИСЕЕНКО Ивана, члена колхоза, хранится кулацкий хлеб, спрятан в клуне, указанный хлеб принадлежит кулаку ПОКАТИЛУ Ивану. 11) Житель с. Эсмани СУЧКОВ, выселенец, в феврале месяце несколько раз возил на базар продавать кулацкий хлеб и в данное время спрятан хлеб, принадлежащий кулакам. 12) Житель того же села МОРГУН Егор, член колхоза, заготовитель потребкооперации, последний перепрятывает кулацкий хлеб. В конце января месяца МОРГУН продал на частном рынке около 6-7 пудов по 13 руб. и этот хлеб продавал не свой, а кулацкий. Кроме хлеба он же перепрятывает кулацкое имущество. Деятельность низового советско-кооперативного аппарата. 13) Жители с. Ротовки АРТЮШЕНКО В.А., член Сельсовета, середняк, не член колхоза, ДЕРКАЧ Иван Степанович, член Сельсовета, середняк, МИРОШНИЧЕНКО Макар Ф., бедняк, член С/совета на общем собрании в первых числах февраля по вопросу хлебозаготовки выступали против, доказывали, "что Советская власть грабит, что мы уже и так с голоду погибаем, все от нас берут, а нам ничего не дают". Указанные члены С/совета в работе по проводимым кампаниям совершенно не участвуют, даже среди крестьян ведут агитацию, чтобы последние не выполняли план хлебозаготовок. 14) Житель с. Тулиголово ТКАЧЕНКО Иван Авакумович, колхозник, приказчик потребкооперации, в первых числах февраля в лавке устроил в ночное время пьянку, где пропьянствовали до 12 часов ночи. 15) Житель села Ковенки СТАРОДУБЦЕВ Федор, председатель потребкооперации, зажиточный, вступил в колхоз, боясь доведения твердого задания. При обобществлении имущества в колхоз сдал старый воз, а имеются два воза на железном ходу, спрятанные в клуне. Кроме этого, у СТАРОДУБЦЕВА имеется спрятанных 300 пудов сахсвеклы, закопанной в землю, в яме, находящейся
602
РОЗДІЛ 2. Документи в 2-х саж. от сеней. СТАРОДУБЦЕВ систематически пьянствует, разбазаривает промтовар своим родственникам. Помимо этого СТАРОДУБЦЕВ, будучи в 1930 году председателем торфяного товарищества, последний производил подлог денежных документов, за что привлекался к ответственности. 16) Житель того же села СЛОЕВ, председатель С/совета, член ВКП(б). Весной 1931 г. продавалось с торгов имущество кулака ГУЛАКОВА Николая Дмитриевича, при описи была изъята черненная шуба, но эта шуба на торгах не продавалась, а была присвоена СЛОЕВЫМ. Кроме этого СЛОЕВ увидел на ногах у середняка КОНЯЕВА Ивана Ивановича хорошие валушки. СЛОЕВ вымогательским путем взял эти валушки, а ему дал за это 4 фунта вовны, не уплатив Коняеву за работу. КОНЯЕВ среди крестьян высказывается, что СЛОЕВ меня на 20-30 рублей наказал, но ничего не сделаешь, не дай ему это, то смотри, что раскулачит. СЛОЕВ неоднократно замечается в пьянках, имеет тесную связь с кулаками, защищая последних. 17) В с. Фрейнгольтово имеются ненормальности в работе С/совета и наблюдаются систематические пьянки. Летом этого года были исключены из состава членов С/совета бедняки, как-то: КОЗЛОВ Василий Семенович, бедняк, был исключен из состава членов С/совета за то, что не вступил членом колхоза, но последний против колхоза не возражал, но требовал, чтобы выгнали оттуда кулаков. МУКОВОЗ Дмитрий, бедняк, колхозник и ДАВИДЕНКО Степан Емельянович, бедняк, колхозник – также были исключены из состава Сельсовета за то, что они выявляли ненормальности в работе Сельсовета, а также доказывали об исключении из колхоза кулаков. Вместо последних были введены членами С/совета – СЕМЕХА Александр Трохимович, сын кулака, лишенца, быв. управляющего помещичьего имения, и только тогда его отец был восстановлен в избирательных правах, когда СЕМЕХА стал секретарем С/совета. Кроме этого весной 1932 года СЕМЕХА вместе с председателем С/совета ЧЕКАЛОВЫМ, членом ВКП(б), дали документы двум братьям секретаря С/совета о том, что они бедняки, последние имея эти документы с пределов села выехали и вступили добровольно в Красную Армию. В то же время секретарь С/совета и председатель ЧЕКАЛОВ выдали документ кулаку из села Гудово, тестю председателя С/совета, в документе указано, что он бедняк, последний в данное время, якобы, где-то работает на производстве. По инициативе секретаря С/совета СЕМЕХИ был избран пред. потребкооперации ПОЛЯКОВ Афанасий Сергеевич, быв. крупный кулак, до Революции имел арендованной земли 200 дес., засевал сахарной свеклой, пользовался наемной рабочей силой. Счетоводом потребкооперации был поставлен МАКСЮТЕНКО Никифор Михайлович, быв. кулак, имевший до Революции до 200 д. земли, и заготовителем кооперации поставлен МОСКАЛЕНКО Григорий, зажиточный, имеет тесную связь с кулаками. Вся эта группа вместе с председателем С/совета систематически пьянствует, разбазаривает промтовар среди своих родственников, не участвует в общественной деятельности села. У этих же кулаков сыновья вступили членами колхоза, как-то: ТУЛЬПА Иван Прокофьевич, сын б. кулака, имевший по 5000 и больше руб. в банке, ТЮЛЬПА Григорий Дмитриевич, сын быв. городового, отец лишен избирательных прав, но за последнее время С/советом в избирательных правах был восстановлен, ПОЛЯКОВ Василий Афанасьевич, сын кулака, отец имел 200 дес. земли, ТЮЛЬПА Нина Борисовна, дочь 6%, эта комсомольская группа среди молодежи, а также взрослого населения ведет агитацию против проводимых кампаний. 18) Село Ходино. 31 января 32 г. в одной из хат секретарь Ходинской партячейки ПОПОВ Дмитрий, председатель колхоза "Победа" ДЗЕКУНОВ И.А., счетовод потребкооперации ПЫЖОВ Дмитрий Иванович – вся эта группа была пьяная, с группой молодежи танцевали, ругаясь всякими нецензурными словами. В этот вечер Сельсоветом организовался Красный обоз с пенькой, С/советом проводилось общее собрание по вопросу о выполнении пенькозаготовки и др. кампаний, а секретарь партийной ячейки ПОПОВ устраивал пьянки. 19) Село Яструбщина. Председатель С/совета ОВСИЕНКО И.В., председатель колхоза ЛОДЫКОВ Ф.В. и пред. потребкооперации ПЕТРЕНКО И.Г. при раскулачивании кулаков АЛЕЩЕНИНА П.К., ЯЩЕНКО П.К. и др. у последних была из’ята часть вещей, каковые были присвоены вышеуказанными и у ГОНЧАРОВА А.С. кулака был из’ят кабан 8 пуд., курей 30 шт. и 7 шт. гусей, каковые также были присвоены и разделены между вышеуказанными. Ненормальности в колхозах. 20) Село Дунаец. Пред. Колхоза "Прогресс" ОВСИЕНКО Михаил систематически пьянствует и не следит за деятельностью колхоза. Сельскохозяйственный инвентарь валяется под открытым небом, разбросан, гинет. Конная молотилка также среди двора валяется ничем не укрыта, растаскиваются части, двигатель тоже стоит не укрыт и не охраняется. В колхозе около недостроенной конюшни лежит строительный материал, а около свинарника не имеется дров варить свиньям картофель, то этот лесостроительный материал режут и сжигают на дрова, об этом знает правление, но мер не принимает в то время как неоднократно об этом колхозники правлению заявляли. 21) В с. Кучеровка в колхозе "Червоногвардеец" рабочие лошади находятся в самом антисанитарном состоянии, без всякого досмотра, по суткам и более некоторые лошади не поятся,
603
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
лошадей гоняют как попало, некоторые ничего не делают, а некоторые не выпрягаются, корм использовывается бесхозяйственно. Коли в дальнейшем в таком состоянии будут лошади, то на весенний период к работе будут непригодны. Семенная картофель почти вся погнила, ввиду того, что последняя лежит в ямах, хорошо не укрыта, а часть в клунях совершенно не укрыта, около 2000 уже погнило. Инвентарь весь разбитый и мер к его ремонту не принимается. Солома вся погнила, в то время как членам колхоза топиться нечем, колхозные постройки уничтожают на дрова, колхозники на работу не являются, работы же среди колхозников совершенно не ведется. 22) Село Ярославец, в колхозе "Доброслав" также имеется бесхозяйственность, рабочий скот к весенней посев-ной кампании не подготовляется за отсутствием постоянного конюха, лошади в большинстве случаев своевременно не поятся и не кормятся, с-х. инвентарь также находится в безобразном состоянии, валяется где попало. 23) Село Воргол. Правлением колхоза "Вільний край" назначен на курсы огородников МЕДВЕДЬ Трофим Андреевич, 6%, в конце 1931 года вступил только в члены колхоза в то время как уже был огородником и садовником, член колхоза с 1929 г. бедняк ШЕВЧЕНКО, последний просился на эти курсы, но правление его не допустило. На этой почве среди колхозников бедняков имеется недовольство, говорят, что бедноту не допускают учиться. 24) Село Обложки. Пред. потребкооперации РОЙ Михаил Васильевич часто занимается пьянством, имеет связь с кулаками, разбазаривает промтовар, ведет агитацию среди населения против хлебозаготовок, выступает в защиту кулаков, говоря "что сегодня будем раскулачивать кулаков, дойдет очередь и до середняков, крестьян кругом обманывают, все забирают, а для крестьян ничего не дают". Реагирование населения. а) К о л х о з н и к и . 25) Житель села Ротовки в феврале месяце на общем собрании – пред. колхоза БОЙКО Н.А. по вопросу хлебозаготовок говорил, что "мы план принимать не будем, хлебозаготовку выполнять нечем, а если прикажут отдать, то пусть берут сами, но заявляю, что к весне все с голоду подохнем, крестьян кругом обманывают, обещают за коноплю выдать 800 пудов, но до сего времени ничего нет". 26) Жительница с. Фрейнгольтово КРЮЧКОВА Александра Власовна, колхозница, в первых числах февраля на общем собрании говорила: "теперь крестьян в колхоз веревкой не затянешь потому, что оттуда исключают", на это ответил пред. колхоза ОБОДЕЕВ, что через 4 дня и тебя исключим, если будешь высказываться против. После этого никто в прениях высказываться не стал. 27) Житель с. Эсмани НЕСТЕРЕНКО Григорий, колхозник, говорил – "пришло время, что стали по селу собак бить, забирают скот и кожи, а сапог нигде нет. Все это отправляют за границу". б) Б е д н я к и . 28) Житель с. Черториги СМОЛОВИК Иван Афанасьевич, бедняк, в феврале месяце в группе крестьян говорил: "дурак тот, кто вступает в колхоз, потому разницы все равно нет, налоги, хлебозаготовку, пеньку всю отдай и также у колхозников производят обыски, что обнаруживают – все забирают, а для колхозников также никаких товаров не дают". 29) Жительница с. Воргола ГРИЦУН Елизавета Алексеевна, беднячка, в лавке кооперации в группе крестьян говорила: "нас насильно заставляют зимой обрабатывать пеньку, со льдом заносить в хату и все крестьяне это делают, не считаются с сыростью и холодом, а для крестьян никакой мануфактуры, обуви и одежды не дают, все только убаюкивают нас на собраниях". в) С е р е д н я к и . 30) Житель с. Ротовки ЗРАЖЕВСКИЙ П.Г., середняк, в группе крестьян говорил: "во власти сидят пьяницы, выдумывают всякие планы, забирают последний хлеб, забирают пеньку, а для нас ничего не дают, когда только прийдет этому конец, довели крестьян до того, что хоть веревку вешай на шею". 31) Житель с. Эсмани ПАВЛЕНКО Калина Ильич в группе крестьян говорил: "зачем Вы везете заготовку, лучше выбросить собакам, чем выполнять мясозаготовку, а для хлеба можно найти выход – закопать в яму, сейчас иначе не спрячешь так с голоду подохнем". 32) Житель с. Зазирок ШАРАП Григорий Акимович, середняк, на общем собрании говорил : "я никогда в колхоз не пойду, я хочу жить свободно и вольно, хотя у меня забрали кабана, корову, это грабеж, говорят, что нет насилия, я при старом режиме жил лучше, за что же крестьяне воевали, не было правды и не будет". 33) Житель с. Холопково ГАВРИЛЕНКО Петр Терентьевич, середняк, 1-го февраля в группе крестьян говорил : "я бы пошел в колхоз, если бы принимали без заявления, т.к. те кто подает заявления подписывают его и этим уже отдают свою душу идолу и тем кто подпишется впоследствии будет приложена на лоб печать". г) К у л а к и . 34) Житель с. Бачевск Глуховского района, в доме ФИЛЬЧЕНКО Егора Мироновича, бедняка, в присутствии ФИЛЬЧЕНКО Михаила Демьяновича, кулака, КУЧЕРЯВОГО Ивана Михайловича, МАМАЯ Емельяна Михайловича и др., ФИЛЬЧЕНКО Михаил Демянович, 6%, читает библию, тут-
604
РОЗДІЛ 2. Документи же ведет агитацию против проводимых кампаний, высказывается, что "уже пришел конец света, незачем идти в колхоз, тот кто пойдет, на того еще больше будет греха". 35) Житель с. Эсмани ЗАЙКОВСКИЙ Яков, кулак, в конце января месяца в разговоре с ТКАЧЕНКО говорил : "то что раскулачивают это неважно, программа большевиков – это вредители и им скоро будет конец, пусть берут, прийдет время подавятся, мой брат в колхозе, все равно его также грабят, и смотрят как на собаку, пусть меня оббирают, но я в колхоз не пойду". 36) Жительница того же села ТКАЧЕНКО Пелагея в разговоре со своим сыном учеником, 10 лет, последний спрашивает: "когда лучше жилось – при царизме или при Соввласти", его мать отвечает, что "раньше платили 25 р., а теперь 300 р., а раньше жили лучше, остальное сам понимай и в то же время за налог твой отец в тюрьме сидит, вот тебе и свобода и Советская власть". ВРИД. НАЧ. РАЙОТДЕЛА ГПУ [підпис] П/УПОЛНОМОЧЕННОГО СПО [підпис]
/БУТУСОВ/ /ГОРБАЧЕВ/
ДАСО, ф.П-21, оп.1, спр.26, арк.9-15. Оригінал. Машинопис.
______________
*Орфографію та пунктуацію документа частково виправлено, стилістику – збережено. **Згадані в документі села тепер у складі районів: Кролевецького – Тулиголове, Ярославець, Воргол, Зазірки; Путивльського – Ротівка; Глухівського – інші, у тому числі Красне (тепер Червоне), Ковіньки (Шалигине), Фрейнгольтове (Привілля), Чорториги (Шевченкове), Холопкове (Перемога).
№ 19 ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ ЗАСУЛЬСЬКОЇ СІЛЬРАДИ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ПОКАРАННЯ СЕЛЯН ЗА НЕВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ З ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 10 лютого 1932 р. С л у х а л и : Про перегляд списку кулаків і накреслення господарств для доведення твердого завдання (Доп. т. Пипа). У х в а л и л и : За злісне невиконання завдань по хлібозаготівлі віддати до суду господарства такі: Сапсай Свирид Наумович Самійлик Савка Михайлович Купиця Андрій Семенович Рибалка Андрій Миколайович Саган Прохор Данилович Строкань Петро Миколайович Строкань Федір Трохимович Филоненко Хоменко Іван Савич Цуп Трохим Щербак Лука Лігно Федір Харитонович Васюта Захарко Дмитрович Галенко Павло Петрович
Гарасько Антон Васильович Губенко Одарка Михайлівна Дворниченко Каленик Олексійович Джезкуля Іван Дмитрович Дзюба Сергій Лукич Зозуля Трохим Кирилович Книш Іван Сидорович Книш Прохор Панасович Колісник Трохим Гнатович Литвяк Митрофан Михайлович Потапенко Степан Іванович Урда Кирило Маслій Пилип Кирилович
В тверді завдання ввести: Вівденко Василь Литвяк Панас Литвяк Хресант Матвєєв Віктор Іванович Корж Онисько Дзюба Яків Панасович Галенко Павло Вакулович * Дворниченко Трохим
Замура Митрофан Васильович Куниця Іван Семенович Галенко Семен Вакулович Карась Тимофій Максимович Корж Дементій Іванович Бондаренко Андрій Йосипович Цуп Андрій Федорович Чал[?] Корж Іван Микитович
605
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Карася Івана Микитовича за злісне невиконання завдань по хлібозаготівлі підняти клопотання перед пленумом сільради про відвід останнього із складу членів сільради. Голова сільради Секретар
Пипа Цись
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 30, 31.
______________
*Прізвище відсутнє в документі.
№ 20 ЗАЯВА ГРОМАДЯНИНА КОРЖІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ Ф.К. ФЕДІРКА ПРО ПРИЙНЯТТЯ ЙОГО ДО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АРТІЛІ "3-Й ВИРІШАЛЬНИЙ" * 14 лютого 1932 р. Прохаю правління артілі прийняти мене до своєї сім’ї, позаяк я усвідомив, що колективізація є кращий шлях до майбутнього. Усуспільнюю все належне – інвентар і посівнасіння. Зобов’язуюсь виконувати всі розпорядження артільних зборів. ДАСО, ф.Р-6153, оп.1, спр.7, арк.130. Оригінал. Рукопис.
______________
*Орфографію та пунктуацію документа виправлено.
№ 21 З РЕЗОЛЮЦІЇ БЮРО ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ХІД ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ЗАГОТІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ 7 18 лютого 1932 р. Констатувати, що плян хлібозаготівлі на 10/ІІ-32 р. по району виконано на 95,7% і, зокрема, пшениці – лише на 81,1% […] * Особливо виявили повну неспроможність організувати справу хлібозаготівель, боротьби з куркулями та їх агентурою, правими опортуністами та "лівацькими" закрутниками такі партосередки: Ворожба – виконано 82,5%, Кам’яне – 71%, В. Вистороп – 77,9%, Лебедин – 91,1%, Зелена Роща – 91,8%, Гудимівка – 92,1%, Бобрівська сільрада – 95%, Московсько-Бобрицька – 95,2. […] рішуче примусити куркульню здати тверді завдання […] Райштабу буксирів організувати буксирні бригади з передових сел та колгоспів для відстаючих. Констатувати, що темпи скотозаготівель січня і першої декади лютого місяців надзвичайно мляві, виконання квартального пляну на 10/ІІ становить лише 19,3%, особливо відстає виконання хлібозаготівель по куркульсько-заможному сектору […] ДАСО, ф.П-29, оп.1, спр. 16, арк. 31. Оригінал. Машинопис.
______________
*Тут і далі опущено текст з аналізом діяльності окремих партосередків і сільських рад у справі заготівель.
№ 22 ЛИСТ ГОЛОВИ ВЕЛИКОБУБНІВСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ТА НАРОДНОГО СУДДІ КОЛИШНЬОГО ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ ДО ГОЛІВ СІЛЬРАД ТА УПОВНОВАЖЕНИХ РВК ПРО НАДАННЯ СІЛЬРАДАМ ПРАВА НА КОНФІСКАЦІЮ МАЙНА В КУРКУЛІВ 21 лютого 1932 р. В зв’язку з тим, що план заготівлі хліба виконується слабо, судова репресія не дає належного факту лише тому, що судовий виконавець не в змозі вчасно привести до виконання вироків нарсуду, райвиконком та нарсуд пропонує головам сільрад та уповноваженим РВК під особисту відповідальність проробити слідуюче: По вироках, в яких зазначено конфіскацію всього майна та штрафи на користь держави, майно негайно описати та передати на охорону відповідним установам та організаціям села. Куркулів виселити з господарств і майно передати на схорон відповідальним особам, які б забезпечили конфіскацію та справлення штрафів на користь держави. Головам сільрад та уповноваженим РВК установити щільний зв’язок через телефон з судовим виконавцем, якому організаційно допомогти ліквідувати через продаж майно куркулів, повідомити
606
РОЗДІЛ 2. Документи широкі кола селян, радгоспи, колгоспи, установи та організації села про день продажу з торгів майна за вироками нарсуду, що буде проводити судовий виконавець. Голова РВК Нарсуддя
Андрієнко Білоцерківець
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 32.
№ 23 ЗАЯВА ЧЛЕНА КОРЖІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АРТІЛІ "3-Й ВИРІШАЛЬНИЙ" РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ Н.К. Федірка до правління артілі про видачу йому хліба 27 лютого 1932 р. Прохаю я відпустіть мені хліба на мої вироблені трудодні бо не маю чим дальше жити, прохання моє не перше. ДАСО, ф.Р-6153, оп.1, спр.7, арк.104. Оригінал. Рукопис.
№ 24 Заява ЖИТЕЛЯ села Московський Бобрик лебединського району я.і. єфросиніна до ВУЦВК про несправедливе виключення його з колгоспу та розкуркулення 8 10 березня 1932 р. В листопаді 1931 р. мене виключили з колгоспу "За заповітами Леніна" через те, що буцім-то я належу до класово-ворожого куркульського елементу. В грудні в мене забрали хліб, що я одержав за роботу в колгоспі, а також забрали одежу і хатнє майно: скриню, сорочки, рядна, подушки та інше. В березні сільрада продала хату, сарай, саж та хлів і я залишився зовсім без притулку. До революції в мене було всієї землі 7 десятин 38 соток. Ніяких промислових підприємств як-то: млини, олійниці тощо в мене не було. Також не було ні сівалки, ні косарки, ні інших сільськогосподарських машин та реманенту. Була артільна 8-конна молотарка на 8 господарств, де 1/8 частина належала й мені. Після землевпорядження 1927 р. мені на 8 душ нарізали 4 дес. пахоті та 0,5 дес. луків і залишилося 0,5 дес. садиби. Навесні 1929 р. в нашому селі організувалось з 22 чоловік товариство по спільній обробці землі, а з весни 1930 р. була організована артіль сільськогосподарча "За заповітами Леніна", куди весь СОЗ влився з усім майном і реманентом. Перебуваючи в СОЗі і в артілі, я сумлінно виконував свої обов’язки як член СОЗу та артілі і, виконуючи обов’язки конюха більше року, я навіть одержав премію за гарний догляд за кіньми. Також не дивлячись на мій вік, та вік моєї жінки (55 років), ми сім’єю із 5 душ виробили більше 700 трудоднів, хоча вповні працездатних тільки двоє (син та невістка), а дочка ще підліток і ходить до школи у п’яту групу. Найманою працею я майже не користувався, бо були тільки в сезонний час на буряках одна – дві дівчини, коли я з сім’єю не міг сам справитися з роботою по проривці та полінню та ін. Всі подані відомості можна ствердити документами, що в мене маються (окладні листи тощо). А тому прошу розглянути мою справу і зробити висновок, зробити свої зауваження в цьому питанні нашій місцевій владі – сільраді і райвиконкому. Колективізація і голод на Україні 1929-1933 / Збірник документів і матеріалів; Упоряд. Г.М. Михайличенко, Є.П. Шаталіна. – К., 1992. – С.437.
№ 25 АКТ ЗАТРИМАННЯ НА КАРТОПЛЯНОМУ ПОЛІ КОЛГОСПНИКА М.О. ШАПОШНИКА, СКЛАДЕНИЙ ОБ’ЇЖДЧИКОМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АРТІЛІ ІМ. ПЕТРОВСЬКОГО (СЕЛО БУДИЛКА) ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙОНУ 12 березня 1932 р. АКТ* 1932 року, 12-го березня, мною, об’їзчиком Будильської артілі ім. Петровського Максимом Андрієвичем Никоненком, при об’їзді бурту картоплі 12.ІІІ.1932 р. було обнаружено по слідах слідуюче: в урочищі під Будилкою була пробита одна бурта, з причілка північного боку, громадянином колгоспником Будильської сільради Мусієм Олександровичем Шапошником. При обиску у його оказалось картоплі кілограм 45-ть, при чому від цього він не відмовляється, зазначає, що пішов
607
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
годин в 11-ть вечора і, що цей поступок зробив тому, що своєї картоплі вже давно немає і що по своїх трудоднях недобрав ще з осени тієї кількості, що йому належить. Сім’я складається з 9-ти душ і остається голодна, бо купувати ні за що. Де ізложений настоящий акт – Об’їзчик Никоненко М. ДАСО, ф.Р-2708, оп.2, спр. 16, арк. 126. Засвідчена копія. Рукопис.
______________
*Орфографію документа збережено.
№ 26 ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ ДО ОХТИРСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ВИПАДКИ ГОЛОДУВАННЯ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ В ЯБЛУЧНЕНСЬКІЙ СІЛЬРАДІ ТА ДЕЯКІ ІНШІ ПИТАННЯ * Характерні моменти.
15 березня 1932 р.
Яблучанська сільрада. 13. ІІІ одноосібником Ткаченко Аф. забито для споживання коня. Ткаченко заарештовано. На зборах учителів та учнів 7-ї групи учень Дорошенко в виступі зазначив, що багато учнів не відвідують школи по причині відсутності в них взуття і їжі, крім того сільрада не дбає про опалення школи. Вчителька в виступі зазначила, що вона відвідувала батьків учнів 7 групи і із 7-ми відвіданих хат в 5-ти хатах лежать хворі голодні діти. 14. ІІІ сільрадою організовані для учнів гарячі сніданки. Ст[аро]рябинівська сільрада. При перевезенні посівматеріалу соцдопомоги був випадок крадіжки зерна в кількості 10 кг. Вкрав колгоспник, якого заарештовано. Кириківська та Н[ово]рябинівська сільради. Учителі та учні 7 групи розкріплені по бригадах для проробки промови т. Сталіна та відозв Всесоюзного та обласного зльотів колгоспників. Передав – Кравченко Прийняв – Козача ДАСО, ф.П-26, оп.1, спр. 22, арк. 23. Машинописна копія.
______________
*Згадані в документі сільські ради, у тому числі зараз Рябинівська, а також Кириківська (зараз селищна), тепер у складі Великописарівського району.
№ 27 ДОПОВІДНА ЗАПИСКА ПОЗАШТАТНОГО ІНСПЕКТОРА ГЛУХІВСЬКОІ рКК-РСІ М. ДОРОШЕНКО ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ І ВИКЛЮЧЕННЯ З КОЛГОСПУ П.А. РОМАНЕНКА 9 19 березня 1932 р. За дорученим матеріалом по Яструбщинській сільраді про гр. Романенка Петра Антоновича та його сина Павла Петровича, який писав заяву до Г.І. Петровського про його виключення з колгоспу "Перемога" як чуждого елемента, під час розслідування мені довелося підтвердити слідуюче: Дід Романенка мав до революції 100 га землі, лісу до 10 га, луки 15 га, саду 1 га, садиби 5 га, коней 7-10, корів 5-7, свиней 10 і більше, вівців 20-30, молотарку, жатку, сівалку і інші с/г машини. Був млин, пасіка велика. Дом великий, клунь 3, сараї, амбар під залізом. Дід був сільським старостою, одноразово мав свій власний шинок. Сім’ї було у діда 5 чоловік. Весь час мав найману працю постійну, а також і сезонну, землю здавав іспольщикам. Під час революції в цьому господарстві дещо забрано, а саме: землю, ліс та ін. Батько Петра Романенка мав все це вищеперелічене, ще ж к тому був в ченцях (монах), за що зараз позбавлений виборчих прав. Брат Романенка був в денікінських загонах, зараз на Соловках, який надіслав листа до сільради – "що вони живуть там і гострять ножі на керуючих бандитів села" (є копія листа в сільраді). Брата розкуркулено раніше, Романенко хоча й умовно, але всі господарські та політкампанії виконував. Вступив до колгоспу в 1929 р., у колгоспі працював на посаді рахівника. Під час перебування його в колгоспі маса бідняцько-середняцька весь час хвилювалася, що такий
608
РОЗДІЛ 2. Документи куркуль заховався за колгоспом. Був випадок, коли Романенко овес видавав на трудодні, а собі з головою колгоспу взяв по 25 пуд. Під час усуспільнення Романенко здав с/г реманент та інше: сарай – 35 крб., амбар – 70 крб., клуня – 35 крб., кінь – 35 крб., плуг дерев’яний – 3 крб., борона дерев’яна 1 крб. 50 коп., колеса (4 шт.) – 10 крб., хомутів два возових – 10 крб., сані – 15 крб., дуга стара – 2 крб. Разом – на 253 крб. Що ж до машин, то він пояснив, що то не його, а братове (ці відомості взяті з акта прийома від 13.VII. 1930 р.). Коли був в селі представник від ЦК КП(б)У тов. Цимбалов, то тільки тоді постало питання про його виключення з колгоспу по заявах членів колгоспу. Питання про його виключення обговорювалося на зборах бідноти, загальних зборах колгоспу та [у] правлінні (додаю витяги з протоколів)10. В 1932 р. після виключення сільрада довела до його господарства тверде завдання по хлібозаготівлі на 40 пуд. та на позику "3-й вирішальний" на 75 крб. Він не виконав цих завдань і відмовився від сплати. Тоді сільрада для покриття цієї заборгованості зробила продаж дечого з господарства. Хата ще й досі в його власності і не продана. Романенко зараз десь працює за бухгалтера (весь час був в Баничах, зараз невідомо де). Що ж до заяви, то заяву цю писав учень, його син, який вчиться в Уланівській 7-річній школі. Немає ніяких сумнівів, що цю заяву писав хтось від його імені. Одержавши такі відомості, на мій погляд, колгосп зробив вірно, що його виключив з лав наших колгоспів, одне тільки кепсько, що дуже пізно, та сільрада несвоєчасно його полурозкуркулила. Відомості я ці підтвердила у селян, які були присутні в сільраді, понад 15 чоловік, до того [ж] ті люди, які весь час були в наймах його діда та батька. Колективізація і голод на Україні 1929-1933 / Збірник документів і матеріалів; Упоряд. Г.М. Михайличенко, Є.П. Шаталіна. – К., 1992. – С.442, 443.
№ 28 ЛИСТ ГОЛОВИ ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ТА ЗАВІДУВАЧА РАЙФІНВІДДІЛУ ДО СІЛЬРАД ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ ПРО СТЯГНЕННЯ ПОДАТКОВИХ НЕДОПЛАТ 29 березня 1932 р. 1. З одержанням цього чітко виявити недоплатників по всіх податках, після чого зараз же приступити до примусового стягнення недоплат. Злісних неплатників з куркульсько-заможніх елементів, що приховують майно від продажу або уперто ухиляються від виплати недоплат, притягти до суду. Для чого на таких осіб в 48 годин з моменту одержання цього винесіть постанову сільради про притягнення до суду, передавши справу для дізнання міліції. Виявити тих неплатників, що виїхали з села на заробітки і передати матеріали тим РВК, на території котрих розташовано підприємство, що на ньому має заробіток неплатник, для стягнення недоплат з зарплатні. 2. Якщо у вас маються недоплатники, з яких не можна стягти недоплати за відсутністю відповідного майна і інших средств, грошей, і цей платник є дійсно неспроможний виплатити борг, то на всіх таких неплатників складіть список за формою, що до цього додається, для скасування недоплат. До списку на скасування недоплат неспроможних платників слід заносити не механічно, а дійсно тих, які не можуть сплатити залишившихся недоплат і з них не можна їх стягти, та після певного обслідування цих господарств бригадами. Застерігається, що до цього треба підходити обережно, ні в якому разі не припускати перекручувань, бо якщо до списку на складання недоплат буде занесено осіб, з яких мається змога стягти недоплату, винні відповідатимуть за це в судовому порядкові. Складання недоплат провадиться через президію сільради й КНС. Списки з прикладеними до них виписками з протоколу президії сільради та КНС не пізніше 10.ІV.32 р. надіслати до РВК на затвердження в 2-х примірниках. Звіт про ліквідацію недоплат надіслати РВК не пізніше 10.ІV.32 р. Голова РВК [підпис] Гужвій Зав.Райфінвідділом [підпис] Федоренко ДАСО, ф.Р-2691, оп.1, спр. 59, арк. 58. Оригінал. Машинопис.
609
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 29 ІЗ ЗАПИСКИ ДПУ УСРР ПРО ОРГАНІЗАЦІЙНО-ГОСПОДАРСЬКИЙ СТАН КОЛГОСПІВ У 1931 РОЦІ ЗА МАТЕРІАЛАМИ АГЕНТУРНОГО ВИВЧЕННЯ ЇХНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 29 березня 1932 р. Данные агентурной проработки 200 колхозов […]* со всей резкостью ставят вопрос о черезвычайно скверном состоянии учета и организации труда, как об основном и главном моменте, нарушающем нормальную работу колхозов. […] КОНОТОПСКИЙ РАЙОН. В коммуне им. ЛЕНИНА полевые работы проводятся побригадно. Индивидуальной сдельщины нет. Обезличка не ликвидирована. Во время вспашки некоторые коммунары в бригаде делали значительно меньше, чем другие, а получали наравне с лучшими. В связи с этим коммунары говорили: "КАКОЙ НАМ СМЫСЛ ЛУЧШЕ РАБОТАТЬ, ВСЕ РАВНО ПОЛУЧАЕМ СТОЛЬКО ЖЕ, СКОЛЬКО ЛОДЫРИ". ГЛУХОВСКИЙ РАЙОН. В колхозе им. Сталина вследствие организации труда имела место низкая производительность и большой перерасход трудодней. Так, например, бригада ТУБАЛЬЦЕВОЙ на вязку и складку скошенной ржи должна была израсходовать 77 трудодней, а фактически израсходовала 102. Бригада КОРНИЕНКО должна была произвести уборку сена за 150 трудодней, а провела ее за 194 трудодня. Бригада СУГРОБОВА должна была во время уборки хлебов израсходовать один трудодень на 4 га, а израсходовала трудодень на 3 га. В колхозе "Красный передовик" стоимость трудодня по сравнению с прошлым годом понизилась на 45 коп., на снижении стоимости существенно отразилась допущенная правлением колхоза бесхозяйственность. Запоздалая уборка семенного клевера с площади 41 га принесла колхозу 2.500 руб. убытка. Несвоевременная уборка конопли дает убыток на 1.000 руб. Оставшийся неубранный до морозов картофель в количестве 400 цнт. промерз и потерял свою ценность. Ржаная солома совершенно не заскирдована и валяется на всей территории усадьбы, в результате колхозники вместо этой соломы, которая должна идти на топку, использовывают для отопления фуражную солому с яровой пшеницы. В колхозе им. СТАЛИНА содержание аппарата значительно превышает нормы Колхозцентра: вместо 6% с дохода, управленческий аппарат обходится в 10% доходов колхоза. ЗАМ. ПРЕД. ГПУ УССР
/КАРЛСОН/
ДГА СБ України, ф.16, оп.24, спр. 1, арк. 1-77. Оригінал. Машинопис.
______________
*Тут і нижче в документі опущено відомості стосовно районів поза сучасними межами Сумщини.
№ 30 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО МИРОПІЛЬСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ЗАГИБЕЛЬ КОНЕЙ В ОКРЕМИХ СЕЛАХ ЧЕРЕЗ ВІДСУТНІСТЬ КОРМІВ ТА ПРО АДМІНІСТРУВАННЯ ПРИ УСУСПІЛЬНЕННІ ХУДОБИ В СЕЛІ КРИНИЧНЕ * 1 квітня 1932 р. С л у х а л и : Про стан тяглової сили в районі (доп. т. Цимбал). У х в а л и л и : 1. Бюро констатує, що стан тяглової сили в районі катастрофічний – загибель коней продовжується особливо в сс. Басівка, Володимирівка, Журавка, Біловоди, Локня, Могриця. 2. Партосередки, фракція РКС та керівництво колгоспів не зуміли вжити рекомендованих партією заходів, не забезпечили в практиці роботу по оздоровленню коня, допустили розтринькування фуражних фондів ще з осені, не зліквідували знеосібки, чим самим поставили тяглову силу в такий стан. 3. На підставі директив райпарткому та останньої ради секретарів та уповноважених райпарткому бюро пропонує вжити всіх заходів до охорони тяглової сили, виконати точно всі рекомендовані заходи партії, РПК та РВК, уповноваженим під особисту відповідальність перевірити виконання цієї директиви. 4. Фракції РПК та РКС вжити заходів до форсування переброски фуражу в найбільш загрозливі місця, а також дати вичерпну директиву щодо використання коня до початку весняних робіт. 5. Бюро відмічає, що з боку адміністративно-слідчих органів та органів контролю КК РСІ зовсім мало було приділено уваги щодо реалізації постанов партії в боротьбі за тяглову силу та її готовності до сівби, внаслідок чого була зовсім відсутня боротьба в районі з свідомим знищенням коня – не було контролю над виконанням обов’язкової постанови РВК.
610
РОЗДІЛ 2. Документи С л у х а л и : Інформацію т. Іванченка про стан в с. Криничному. У х в а л и л и : 1. Констатувати, що дійсно усуспільнення корів у Криничанському колгоспі проходило без будь-якої попередньої масової роботи. Керівництво в особі секретаря партосередку тов. Лишенка, він же і голова колгоспу, допустило в роботі усуспільнення голе адміністрування та "ліві закрути". Корів приводили силоміць, забирали прямо з вулиці чи водопою і т. ін. 2. За допущені методи адміністрування, за проявлення цілком свідомо "лівих" заскоків, на які т. Лишенко давно хворів та за які уже ніс неодноразово партстягнення, що привело до викривлення лінії партії в питанні усуспільнення худоби колгоспників та утворення нездорового стану серед самих колгоспників (почали розбирати самовільно усуспільнених корів), т. Лишенка з лав партії виключити та пропонувати фракції РКС зняти з роботи в колгоспі, підібравши відповідну кандидатуру. 3. Тов. Іванченку виїхати терміново в с. Криничне для виконання цієї постанови та налагодження стану в колгоспах. Цю постанову оголосити в пресі. ГОЛОВА ЗАСІДАННЯ [підпис] СОХАНЬ ДАСО, ф.П-14, оп.1, спр. 11, арк. 71. Оригінал. Машинопис.
______________
*Колишнє село Криничне – у Краснопільському районі, інші згадані в документі села тепер у складі Сумського району.
№ 31 З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЛИСТА СУМСЬКОГО МІСЬКОГО ПРОКУРОРА ДО ХАРКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ПРОКУРОРА ПРО ЗАСУДЖЕННЯ ЧЛЕНІВ БРИГАДИ З ХЛІБОЗАГОТІВЛІ СЕЛА ГОЛОВАШІВКА СУМСЬКОГО РАЙОНУ ЗА ЗНУЩАННЯ НАД СЕЛЯНАМИ 5 квітня 1932 р. Хлібозаготівля: Згідно постанови обласного парткомітету хлібозаготівлю по Сумському району було припинено з 7 березня ц.р. і тому в цій галузі прокуратура теж припинила свою діяльність, але ж до нас надійшли матеріали про грубі перекручування лінії партії під час переведення хлібозаготівлі в с. Головашівці. З цього приводу нами було зворушено кримінальну справу, за матеріалами якої встановлюється таке: бригада з м. Сум, що працювала в с. Головашівці по переведенню хлібозаготівлі, застосувала явно незаконних методів примушення контрактантів, членів колгоспу та осіб з куркульсько-заможньої частини села виконати завдання по хлібозаготівлі. Нездатчики хліба та контрактанти, як і твердовики підпадали арештам, побоям та іншим видам знущання. Чіткого диференційного підходу до нездатчиків хліба в залежності від їх соцстану не було, бо одним й тим же заходам репресії з боку бригади підпадали і куркульсько-заможницька частина села, і середняки, і родини червоноармійців, і колгоспники. Причому, по кількості пошкоджених від чинностей цієї бригади куркульсько-заможницька частина займає менше місце. Так, з пошкоджених по соціальному стану: куркулів – 2, заможних – 6, середняків – 7, членів колгоспу середняків і бідняків – 5, це по хут. Лікарському Головашівської сільради, а в самому с. Головашівка – куркулів – 3, заможних – 1, колгоспників – 3 та середняків – 2. Майже зовсім не було проведено в цьому селі масової роботи щодо хлібозаготівлі і, очевидячки, бригада сподівалась виконати своє завдання виключно лише незаконними методами. До цих перекручувань було втягнуто і актив села. Таким чином, по с. Головашівці набралось 45 осіб, що були винні в перекручуваннях. Міськпрокуратура вважала недоцільним судити всіх 45 осіб, а зупинилась лише на тих, які особливо надужили надані їм права і повноваження під час переведення хлібозаготівлі в цьому селі. До справи було притягнуто як звинувачуваних громадян Станкевича Д.В., Коробченка В.Е., Денисенка С.А., Лугового В.В., Філіпова І.М. та Мільченка І.К. – всі члени партії. Звинувачення було пред’явлено в тому, що вони вживали фізичних методів впливу: побоїв, масових арештів, тримання в льохові, коморі з забороною приносити їсти, примушування стояти протягом довгого часу, тримати в руках різні речі, тримати довгий час, не даючи заснути, тримання по декілька годин на морозі, сидіння на снігу та інші заходи, що їх в повній мірі можна характеризувати як заходи катування. Справу цю було закінчено попереднім слідством 20 березня ц.р., 24-25 березня справу було заслухано нарсудом об’єднаної камери м. Сум в самому місті, за участю міськпрокурора. Не дивлячись на те, що справа слухалась в місті, а не на селі, що по своєму характеру вона відноситься до злочинів сільськогосподарчого сектору, під час слухання її зала судових засідань була переповнена людьми як мешканцями самого міста, так і селянами. В процесі судового слідства всі звинувачення, що були пред’явлені притягнутим по цій справі, підтвердилися, і винних було засуджено так: Коробченка до 5-ти років позбавлення волі з поразкою прав на 2 роки, Лугового – до 4-х років позбавлення волі з поразкою прав на 2 роки, Денисенка до 3-х років позбавлення волі з поразкою прав на 2 роки, Філіпова до 3-х років позбавлення волі з поразкою прав на 2 роки,
611
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Мільченка до 2-х років позбавлення волі з поразкою прав на такий же термін, Станкевича, маючи на увазі його інвалідність (немає ноги) – до 3-х років позбавлення волі умовно. Копію обвинувального висновку та копію обвинувального вироку було своєчасно надіслано до обласної прокуратури. Міський прокурор Воробйов Зав. техбюро Гольфман Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 35, 36.
№ 32 ЗАЯВА ГРОМАДЯНИНА КОРЖІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ Г.А. ВОЛИНСЬКОГО ПРО ВИКЛЮЧЕННЯ ЙОГО ІЗ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АРТІЛІ "3-Й ВИРІШАЛЬНИЙ" * 11 7 квітня 1932 р. Я вступивши у артіль тепер сім’я моя нидовольна сам я інвалід не зароблю трудоднів, а тепер кажуть хто робе той і їсть. А поцому прошу раду Артілі виключить мене із Артілі, поверніть мені усуспільнений реманент і сімена. ДАСО, ф.Р-6153, оп.1, спр.7, арк.253. Оригінал. Рукопис.
______________
*Стилістику, орфографію та пунктуацію документа збережено.
№ 33 З ПОСТАНОВИ ЗБОРІВ ПРАВЛІННЯ, БРИГАДИРІВ ТА АКТИВУ КОЛГОСПУ ІМ. ЛИСЯНСЬКОГО ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ВИКЛЮЧЕННЯ З КОЛЕКТИВУ ОСІБ, ЯКІ ШКОДЯТЬ ГОСПОДАРСТВУ 13 квітня 1932 р. С л у х а л и : Про виключення з к-пу гр-н, які вороже ставилися до вироб[ництва] к-пу та своєю агітацією розкладали широкі кола колгоспників і шкодили радвладі та соціалістичному будівництву. У х в а л и л и : Виключити з к-пу таких гр-н
Прізвище, звать, по батькові
Стаття
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
Мандич Пилип Поліп.
11
Тендітник Ст. І.
12
Солоха Павло Демид.
12
Поросюк Дунька
12
Шикало Тимофій
13
Горішняк Сергій І.
13
Коротич Іван М.
11
За що саме виключений За вкривання куркульського хліба та с/г реманенту з метою куркульського господарювання Має вітряну мельницю, спекулює мукою по 70 крб. за пуд, а до роботи к-пу ставиться байдуже вся сім’я Чинбар та отдельщик шкір, спекулює шкірами, а до роботи к-пу байдужий За вороже ставлення до к-пу, передержку та утайку забитої худоби на м’ясо За масово-розкладницьку роботу та приховування упряжі та п’янство Викл. з к-пу за байдуже ставлення до роботи к-пу Викл. як спекулянта різника, який проводе шкідливу роботу по забою худоби, а до роботи ставлення вороже
ДАСО, ф.Р-2472, оп.1, спр. 3, арк. 108. Оригінал. Рукопис.
612
РОЗДІЛ 2. Документи № 34 ЗАЯВА КОЛГОСПНИКА СЕЛА КОРЖІ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ ДО РАДИ МІСЦЕВОЇ СІЛЬГОСПАРТІЛІ ПРО ЗВОЛІКАННЯ З ВИДІЛЕННЯМ ЙОМУ САДИБНОЇ ЗЕМЛІ * 15 квітня 1932 р.** До ради артілі "3-й Вирішальний" члена артілі Косушка Грицька а. Коли я вступав в артіль і прийнятий був без землі, то рада артілі казала, що мені виділять садибу, придатну для города 1/2 д[есятини]. Є постанова президії с/р. Але виділять ніхто не йде, і [слово нерозбірливе] навіть грядки, які були посаджені мною, [місцева куркулька] захопила і засипала гноєм, кажучи, що мені, як колгоспнику, немає, хай колгосп за тебе дбає. Звертаюсь до ради артілі, щоб справді колгосп подбав і поміг мені виділити садибу і показати куркульці, що колгоспник все-таки має перевагу. Косушко ДАСО, ф.Р-6153, оп.1, спр.7, арк.237. Оригінал. Рукопис.
______________
*Орфографію та пунктуацію документа виправлено. **Датування – за резолюцією на документі.
№ 35 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО ТРОСТЯНЕЦЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ЗАХОДИ ЩОДО ЕКОНОМІЇ ХЛІБА В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ, ЗНЯТТЯ З ХЛІБОПОСТАЧАННЯ УСІХ ЇДАЛЕНЬ ТА РОДИН, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ З СІЛЬСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ 20 квітня 1932 р. Питання про постачання хлібом (доклад. Литвинов, співдокл. Партала, Бугай, Гвоздьов). В о б г о в о р е н н і брали участь тт. Бичковський, Крамарьов, Придатченко, Кулак, Дяченко, Герасименко, Шаталов, Олексієнко, Ігнатюк. Ухвалення: 1. Бюро відмічає, що ціла низка вказівок, які були надані і по відомчій лінії, і з боку районних організацій в галузі економії хліба, не виконані з боку кооперації. 2. Бюро пропонує: а) Зняти негайно з постачання хлібом всі їдальні в районі; б) Зняти з постачання хлібом родини всіх робітників і службовців, що мають сільське господарство та зв’язані з ним; в) Зняти з постачання на підприємствах і радгоспах всіх осіб, що не зв’язані з виробництвом, крім сімей червоноармійців, вчителів; г) Негайно ще раз перевірити роздачу [хлібних] книжок [на] їдоків з тим, аби повністю відсіяти всі мертві душі. По лінії РВК видати обов’язкову постанову, що всі особи, які звільняються з підприємства, або виїздять в довготерміновий відпуск, повинні здавати хлібні картки. Заборонити директорам підприємств розраховуватись зі звільняємими особами або приймати на роботу без довідок про здачу хлібних книжок; д) Перевірити припік і вжити заходів проти крадіжки і утайки припіку; є) Споживчій кооперації вжити негайних заходів проти черг, ввівши продаж хліба в більшій кількості крамниць; ж) Всі заходи на підприємствах провести на підставі політично-масової роботи і роз’яснення робітникам. 3. Фракції РКС і МТС негайно зайнятись справою організації колгоспної торгівлі з тим, аби до 5 травня були відкриті крамниці, згідно наданого плану. 4. Скласти комісію в складі: Придатченка, Мащенка і Скринника, якій доручити перевірити всю справу з постачання хліба і доповісти на наступному засіданні бюро. 5. Бюро відмічає абсолютно незадовільний стан постачання мед- і педперсоналу і пропонує фракції РВК разом з МТС добитись регулярного постачання хлібом вчителів і медперсоналу. СЕКРЕТАР ТРОСТЯНЕЦЬКОГО РПК [підпис] ІГНАТЮК ДАСО, ф.П-38, оп.1, спр. 36, арк. 27, 28. Оригінал. Машинопис.
613
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 36 ЗАЯВА ЄФРОСИНІЇ КУНИЦІ ДО ЛЕБЕДИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПРО ДОЗВІЛ НА ПОМЕЛ ПШЕНИЦІ У ЗВ’ЯЗКУ З ХВОРОБОЮ * 12 21 квітня 1932 р. Прошу Миськраду о разрешении – справке для помола пшеницы озимого посева на количество веса трех пудов и о разрешении врачебной комиссии ввиду того, как у меня находится вторая стадия туберкулеза, то я нуждаюся в поддержке сил белым хлебом, и прошу не отказать по моей болезни. ДАСО, ф.Р-4356, оп.1, спр. 428, арк. 675. Оригінал. Рукопис.
______________
*Стилістику документа збережено, орфографію та пунктуацію частково виправлено.
№ 37 ДОПОВІДНА ЗАПИСКА КЕРУЮЧОГО ВЕСЕЛІВСЬКИМ ВІДДІЛЕННЯМ 2-ГО БУРИНСЬКОГО РАДГОСПУ ДИРЕКТОРУ ОСТАННЬОГО ПРО ФІЗИЧНЕ ВИСНАЖЕННЯ ПРАЦЮЮЧИХ У ПОЛІ 23 квітня 1932 р. Нормы выработки по Веселовскому отделению не выполняются ввиду сильно засоренной, тяжелой и сырой почвы – это первое; и второе – рабочие, получая мало хлеба – 300 грамм на сеялках и 200 грамм на всех остальных полевых работах, жалуются на безсилие. Особенно слабы рабочие Ульяновского района, которые систематически не выполняют норм выработки даже на хорошо подготовленном скоте, не говоря уже о полученных лошадях из [слово нерозбірливе]. Причем благодаря частым отдыхам 10 часов не полностью загружено работой. Общественное питание в колхозах также не в малой степени отражается на работе отделения. Керуючий [факсимільний підпис] Філич ДАСО, ф.Р-2303, оп.1, спр.11, арк.187. Копія. Рукопис.
№ 38 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ МАЙДАКІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ КОЛИШНЬОГО УЛЯНІВСЬКОГО РАЙОНУ ПРО УТАЮВАННЯ КУРКУЛЕМ Н.С. КОСЕНКОМ СВОГО ГОСПОДАРСТВА ВІД ОПОДАТКУВАННЯ * 13 27 квітня 1932 р. СЛУХАЛИ: Доповідача голову с-ради ВИРОДОВА А. Гр. про укритія об’єктов обложенія куркульськими господарствами по Майдаківській с-раді. УХВАЛИЛИ: Що гр.-н Майдаківської с-ради Косенко Никифор Степанович мав як до революції куркульське господарство так і після революції те самоє господар. і ті засоби виробництва вживаючи експлоатацію найманої праці но все це ним було укрито від об’єкту оподаткування, дякуючи проникшим в с-раду і в актив їх самоє родичі та близькі люди які захіщали і укривали ці господарства. Президія 1. Виродов 2. Серенко І. 3. Рудик ДАСО, ф.Р-7641, оп.5, спр.44, арк.11. Засвідчена копія. Рукопис.
______________
*Стилістику, орфографію та пунктуацію документа збережено.
614
РОЗДІЛ 2. Документи № 39 Відповідь Недригайлівської рКК-РСІ на запит ВУЦВК ЩОДО скарГИ селян ПРО тяжкИЙ стан артілі "Перемога" Вільшанської сільради 29 квітня 1932 р. До ВУЦВК, приймальня т. Петровського. На В/відношення від 23.ІІІ, яке помилково було заслане в Гадяцьку КК-РСІ і нами одержано лише 19.ІV. ц.р. відносно стану Вільшанської артілі "Перемога" повідомляємо, що стан цієї артілі в нашому районі найгірший, артіль, виконуючи план хлібозаготівлі, зосталась без посівматеріалу. Пересічно на трудодень за весь 1931 р. колгоспники одержали 970 г хліба, вартість трудодня взагалі обійшлась в 35,2 коп. В складі колгоспу дійсно були антирадянські люди, які під час проведення політико-господарчих кампаній з колгоспу вичищені. Стан з тягловою силою був занадто кепський, значна кількість коней загинула (з жовтня 1931 р. по 20.ІV.[1932р.]) – 200 голів із мающихся в колгоспі 639 шт.) Винні в недбайливому ставленні до коней засуджені. Дійсно були факти в колгоспі крадіжки хліба під час уборочної кампанії – теж винні притягались до карної відповідальності. Зараз за допомогою облорганізацій ця артіль забезпечена посівним матеріалом. Стан тягла покращав, артіль обслуговує МТС. Правління колгоспу переобране. ЦДАВО України, ф.1, оп.8, спр. 117, арк. 202. Оригінал. Рукопис.
№ 40 З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЛИСТА ПРОКУРОРА МІСТА СУМИ ВОРОБЙОВА ПРОКУРОРУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРО БОРОТЬБУ З ВИКРИВЛЕННЯМИ НА СЕЛІ * 14 3 травня 1932 р.** Скарги, що надходили останній час до міськпрокуратури, свідчили за те, що Лучано-Баранівська с/рада стала на шлях ліквідації середняцьких та навіть бідняцьких господарств. Л[учано]-Баранівка – це село, що прилягає до самого міста Суми, переважно воно заселено робітниками Червонозоряної рафінарні та заводу "Фрунзе", що працюють на підприємстві в Сумах, мають в селі невеличке господарство. І от в березні і квітні м-ці було переглянуто списки колгоспників та вичищено з колгоспу чимало осіб без жодних на те підстав. Зараз же після цього господарство вичищеного обкладалося с/г податком в експертному порядкові, виключений з колгоспу виганявся з хати і все його майно продавалося за несплату податків. Як приклади можна навести ГОЛОВАНЯ15, що 28 років працює робітником на Червонозоряній рафінарні, мав в селі 2 дес. землі, 2 сини у нього члени партії, причому один з них перебував 8 років в Червоній Армії і зараз скінчив вищу Воєнно-Технічну академію. Його виключено з колгоспу та обкладено експертним порядком у 800 крб. і спродано все майно. Сільрада мотивує це тим, що син його перебував в Армії вже 8 років, а з цього вивод, що він вже порвав зв’язок зі своєю родиною, в дійсності ж цей червоний командир зв’язку з родиною не порвав. Так само виключено з колгоспу та розкулачено родину червоноармійця ЛАВРИКА, батька червоного партизана ПРИХОЖАЯ, КАЗБАНА та інш. З цього приводу Міськпрокуратурою поставлено питання перед Міськрадою про обстеження всієї діяльності Лучано-Баранівської с/ради, виселення з хат та стягнення податків нами зупинено та в цій справі зворушено кримінальне переслідування. Меморандума по справі надішлемо Вам цими днями. В справі усуспільнення корів, про що ми Вас інформували в інформаційному листі за березень місяць, нами закінчено попереднім слідством справу про перекручування під час усуспільнення худоби в селі Битиці та віддано до суду ГОЛОВАНЯ і ТКАЧЕНКА, а також зворушено крим. справу проти голови Чернецько-Вільмівської с/ради за такі ж самі перекручування. Поруч з цим нами заведено і заслухано дві справи на двох середняків, що скориставшись ментом розбору усуспільнених корів, загарбали корови з колгоспівської стайні. ДАСО, ф.Р-802, оп.1, спр.28, арк. 24, 25. Незасвідчена копія. Машинопис.
______________
*Стилістику та орфографію документа збережено. **Датування – за поміткою на документі.
615
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 41 ЗАЯВА СЕКРЕТАРЯ ОСЕРЕДКУ ЛКСМУ СЕЛА КАШПУРИ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ ТА СЕКРЕТАРЯ СІЛЬРАДИ ДО ПОЛІТБЮРО ЦК КП(б)У ПРО ЗЛОВЖИВАННЯ ТА ПЕРЕКРУЧУВАННЯ ПІД ЧАС ХЛІБОЗАГОТІВЛІ НА ТЕРИТОРІЇ СІЛЬРАДИ 10 травня 1932 р. До Політбюро ЦК КП(б)У від секретаря Кашпурівського осередку ЛКСМУ та секретаря Кашпурівської сільради Роменського району Харківської області. Ми цим повідомляємо Політбюро ЦК КП(б)У, що на терені Кашпурівської сільради з 1931 р. по цей час творяться такі справи, а саме: І. Під час виконання хлібозаготівлі 1931 р. тим селянам, що виконали цілком свої хлібні зобов’язання, було доведено іще по одному, а були випадки й по 3 хлібні плани, хоч перед цим доведенням в їх безпідставно забирали хліб (мов у тебе є і достанеш, як заберемо). Наприклад: у мешканців хут. Кашпурового й Різникового: Реви Василя Андр[ійовича], Реви Кіндрата, Реви Петра Андр[ійовича] й Трохима, Халамендика Андрія, Різника Спиридона та багатьох інших контрактантів, у яких забирали і посівний матеріал. Робили арешти селян – садовили їх у нетоплене приміщення й держали по 3-5 суток, хоч вони свої хлібні плани й виконали. Під час хлібозаготівлі забирали й печений хліб, сухарі. Наприклад, член президії сільради Журенко Семен забрав печений хліб у Педенка Мефодія з хут. Різникового. В час хлібозаготівлі хліб брали без розбору (чи виконав, чи ні), просто заходили до дядька, обшуковували в його господарство й, коли в його було 10 або й менш пудів хліба, то забирали весь, хоч вони й виконали свої хлібні зобов’язання й не мали грошових держборгів. Наприклад, Рева Василь Андрійович, Халамендик Андрій Григорович та багато інших, а були випадки, що виганяли з хат й забирали все майно. Наприклад: Назаренко Грицько Каленикович, Штанько Грицько Тр., Штанько Іван Васильович, Карнаух Грицько, Майстренко Наум, Векленко Іван Дмитрович, Юрченко Яків Матв[ійович], Сніжко Федір, Матвієвські і цілий ряд інших господарств, в яких позабирали все майно, хоч і боргів у них не було, й реалізували. Невідомо, де дів голова сільради Путівець Степан гроші. Наприклад, у Майстренка Наума забрано солому, свині, коноплі, мички, стіл за борги, але його невідомо де дів голова сільради. Так, забрала і перемолотила сільрада урожай із 8 га землі, що належав куркулю Черненкові Йосипові, а в хлібозаготівлю відвезене всього до 12 пуд. із 350 пуд. (приблизно), а решту невідомо де дів голова сільради. ІІ. Під час 3-ї більшовицької сівби теж не обійшлось без перекручувань. Наприклад, сам замісник голови РВК Юрченко приказав (до посівкампанії) забрати в колгоспників хліб, що вони одержали із колгоспу, й колгоспники зараз голодні. Те зроблено і з тими, що вступили в артіль і привезли посівматеріали, то за наказом т. Юрченка цей хліб був вилучений із колгоспної комори й направлений у хлібозаготівлю. Сам Юрченко приказував забирати навіть муку, хто не везе посівматеріалу до загальної комори. Наприклад, голова сільради та Юрченко забрали у Зернюка з хут. Штурківщина останні 6 чи 7 пудів муки, що були на 10 душ сім’ї за те, що той не мав змоги разом привезти посівматеріали. Накладали штрафи по 150-200 й більше карбованців (наприклад, на Карнауха Грицька, Потапенка Івана) тоді, коли сільрада не мала права так штрафувати, й актів не затверджували в РВК, а коли й затверджували, то давали брехливі відомості до РВК. Це робив голова сільради Путівець. Штраф стягали за 24 години, примусово забираючи все майно і навіть вигоняли з хат. Так, вигнав з хати голова сільради вночі й забрав усе майно у Зозулі Параски, Зозулі Мар’яни й інших. Забрали все майно, тяглову силу, майно розбазарили. Так, забрали все майно у Карнауха, згідно актів взято на 170 крб. (а штраф накладено 150 крб. і ці невірно). Багато штрафів накладав сам голова сільради без президії й стягував та привласнював собі. Так само багато розпродано майна куркулів за борги, але гроші, вилучені від продажу майна, привласнювались головою сільради, а борги так за куркулями і лічаться й на цей час. Наприклад, Василенко Панас та багато інших уже ліквідованих куркульських господарств іще в 1930 році, а майно їхнє голова сільради, реалізувавши, привласнив собі, бо майно продано без актів, їх голова сільради не оприбутковував. Так він намотав собі велику кількість грошей. ІІІ. Не краща справа із позикою 3-ї індустрії. Замість того, щоб роз’яснити селянам про значення позики, голова сільради Путівець вчив селян, що не брали облігацій, садовив у "холодну". Наприклад, Штанька Максима і інших відсилав під арештом у сусідню сільраду, де їх примушували брати [облігації]. Посилали селян у Зарудянську та Погожекриницьку сільради, так іздівались над селянами. Зараз маються такі селяни, що до цього часу не одержали облігацій із 1928 й до 1931 р., а мають тільки розписки про те, що від їх одержано гроші на позику, а позики не видав голова сільради. Наприклад, Біленко Яків, Біленко Іван Григорович, Штанько Максим, Штанько Федір Григорович, Біленко Федір Григорович, які мають розписки та закріплюючі талони вже по 2 й більше років та
616
РОЗДІЛ 2. Документи гроші вже давно виплатили. Й дехто (як Біленко Федір, Біленко Іван Гр.) навіть виграли, але мають тільки закріплюючі талони, а облігацій голова сільради не видав, а привласнив собі, але вони бояться йому нагадувати за облігації, щоб не виселив із хати, або просто, щоб не повигоняв. Примітка: 1. Під час хлібозаготівлі хліб у селян забиравсь й без обліку направлявсь до сільради. Обліку злоумишленно не заводив голова сільради та прийомщик Журенко Семен, які хліб розбазарювали й брали собі на харчі. Так тоді багато хліба розкрадали, бо хліб лежав. Були хиби в час нараховування сільгоспподатку, де селяни подавали заяви про невірне на їх нарахування, то голова сільради ці заяви маринував у себе в сільраді, не надсилаючи до РВК, а коли пройшов термін, то заяви використовували для писання різних справок на чистому боці й за кожну заяву брали по 50 копійок. Є ще багато грубіших виявів перекручування лінії партії, але це виявить комісія, яку ви в скорому часі надішлете (ми ждемо!). Селяни все знають, але мовчать, бо бояться, щоб голова сільради не "розкуркулив або твердого завдання не довів". Бо тут усю роботу масового характеру замінено голим бюрократичним підходом до селян і, навіть, шкідницьким хистом (бо голова сільради бувший дрібний торговець, а брати жандарі[?]). На нашу думку слід виділити комісію від: 1. ЦК КП(б)У, обл[асної] КК РСІ й, виїхавши в с.Кашпури, провести збори селян на хуторах й перевірити всі факти, що ми тут подаємо: У мішках, на дворі [хліб] ніхто не стеріг, а крім того багато хліба сам Журенко продавав куркулям таким, як Біленко Федір Григорович та інші. Наприклад, в час, коли проводилась децентралізована заготівля, Журенко продав куркулеві Біленкові Федору Григоровичу 1 пуд 10 фунтів жита, яке в його було залишилось од хлібозаготівлі. Так, поторгувавши селянським хлібом на ринку, Журенко справив собі велосипед за 650 крб. Так само покупили й куркулі собі велосипеди за хліб трудящих селян. Дякуючи перекручуванню в хлібозаготівлі та підготовці до сівби, ми маємо те, що в нашій сільраді стався ганебний прорив у сівбі, тому, що в селян, що чесно виконували [плани], забрали і посівматеріали (наприклад, Карнаух, Халамендик Андрій Григорович і інші), а тим часом допустили куркулів розбазарить свій хліб. Сам голова сільради говорив: "Хіба ви сіяти думаєте весною!", коли ті говорили, що це посівматеріали забираєте. Тільки сказати селянам, щоб вони не боялися викривати перекручувань, то вони вам дадуть іще більше фактів і серйозніших перекручувань, що ті робив голова сільради Путівець й почасті члени президії сільради й такі уповноважені РВК, як Гольдфельд, Юрченко, Старостенко, Сотніков і інші. Слабо робе й наша райКК РСІ та прокуратура, бо скільки селян не жаліється до їх, то ні РСІ, ні прокуратура не перевірили на місці фактів, а вірять, що напише голова сільради, який сам робив перекручування. Прохаємо розслідувати негайно й оздоровити Кашпурівську сільраду. Секретар осередку ЛКСМУ Секретар сільради
[підпис] Приходько Ф. [підпис] Прокопенко
ДАСО, ф.Р-5934, оп.1, спр. 117, арк. 1-5. Оригінал. Рукопис.
№ 42 ІЗ ЗАЯВИ ГРОМАДЯНКИ ХУТОРА СУХОСТАВЦІ КОЛИШНЬОГО УЛЯНІВСЬКОГО РАЙОНУ Х.Г. СОЛОХИ ДО ПРОКУРОРА МІСТА БІЛОПІЛЛЯ ПРО ПОВЕРНЕННЯ ВИЛУЧЕНИХ У НЕЇ ПІД ЧАС ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ЗЕРНА, СМУХІВ ТА ВОВНИ * 16 10 травня 1932 р. Мій чоловік служе вже другий рік в червоній армії. Під час січневої хлібозаготівлі буксирною бригадою в мене забрано хліб в тім числі й посівний так що від січня місяця бідує моя сім’я без хліба, а також несіяна земля. На моєму утриманні є старий батько 68 років, мати 67 років дитина 2-х років. Крім того поруч зняття хліба без підставно було забрано 6 штук овчин (смухів) та 10 кіло вовни за що й грошей не заплачено заготконторою, а тому прошу прокуратуру розглянути цю справу й притягти до відповідальності винного [в] цьому голову с/р й змусити повернути смухи й вовну, а також дати мені хліба на харчування. ДАСО, ф.Р-1189, оп.1, спр.5, арк.429. Оригінал. Рукопис.
______________
*Хутір Сухоставці – тепер село Коломійці Сіробабинської сільради Лебединського району. Стилістику, орфографію та пунктуацію документа збережено.
617
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 43 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ ПРОЦІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ПЕРЕДАЧУ ДО КОЛГОСПУ ЗЕМЛІ І ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА МІСЦЕВОГО ЖИТЕЛЯ П.П. РАКА 12 травня 1932 р. Слухали: 1. Про відмовлення Рака Павла Порфировича від засіву ярих культур у весну 1932 року та про розбазарювання робочої та продуктивної рогатої худоби, про відмовлення забрати із громадської комори своє власне насіння. Ухвалили: Приймаючи на увагу, що Рак Павло Порфирович увесь час займається хліборобством і гарно уявляє в сучасний [мо]мент політику і міропріємства радвлади, знає закони про землекористування, але сознательно злісно увесь час свого господарювання вів своє господарство безгосподарно, навіть у 1931 році не виконував агромінімуму, не виконав хлібозаготівлі і нарешті відмовився забрати у весну 1932 року своє власне насіння із громадської комори, відмовився засіяти свою землю, продав робочу та продуктивну рогату худобу. Тому президія с/р у х в а л ю є : згідно статуту Земельного Кодексу (ст. 19, 54) всю землю із засівом озимини та засоби виробництва відібрати і передати Процівському колгоспу "Вперед", а також передати насіннєвий матеріал колгоспу. Запропонувати сільземкомісії повідомити колгосп про передачу землі всієї, насіння і реманенту на протязі 12 годин. Президія с/р [чотири нерозбірливі підписи] ДАСО, ф.Р-5003, оп.1, спр.23, арк.22. Оригінал. Рукопис.
№ 44 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО ТРОСТЯНЕЦЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО НЕЗАДОВІЛЬНИЙ СТАН ХАРЧУВАННЯ УЧНІВ МІСЦЕВОГО АГРОТЕХНІКУМУ 15 травня 1932 р. Питання: Доповідь комісії, що обслідувала агротехнікум в справі невиходу учнів на заняття. (Допов. т. Бугай). В о б г о в о р е н н і брали участь тт. Шевченко, Літвінов, Бичковський, Воюцький. Ухвалення: 1. Директору технікуму т. Шевченку за неналагодження справи з харчуванням учнів винести догану, маючи на увазі, що той був на селі. Доручити КК РСІ накласти стягнення на його замісника Пономаренка (позапартійний). 2. Голову сільпо т. Герасименка за бюрократичне і бездушне відношення до справи харчування учнів зняти з роботи і заборонити на І рік займати відповідальні посади. Зав. їдальні т. Майорській оголосити догану. 3. Попередити фракцію райсоюзу, коли на протязі 3-х днів не буде налагоджена справа харчування учнів, винні будуть притягнуті до суворої відповідальності. 4. Відмітить недостатнє керівництво з боку РК КСМ і партосередку с. Тростянця комсомольським осередком агротехнікуму. Пропонувати посилити керівництво, а особливо політико-виховну роботу серед комсомольців. 5. Пропонувати фракції РВК на протязі 5-ти днів розв’язати питання з матеріально-побутовим забезпеченням учнів агротехнікуму. Попередити керівників місцевої сільради, що за всякі спроби переселення учнів винні будуть притягнуті до карної відповідальності. 6. Запропонувати дирекції технікуму організувати свою їдальню з 1 серпня. СЕКРЕТАР ТРОСТЯНЕЦЬКОГО РПК [підпис] ІГНАТЮК ДАСО, ф.П-38, оп.1, спр. 36, арк. 38. Оригінал. Машинопис.
618
РОЗДІЛ 2. Документи № 45 ЗАЯВА ГРОМАДЯНИНА ПАНАСІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ЛИПОВОДОЛИНСЬКОГО РАЙОНУ М.Х. СПИЧАКА ДО ДІЛЬНИЧНОГО ПРОКУРОРА ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ З-ПІД ВАРТИ * 17 15 травня 1932 р. 12 Березня 1932 року я зарештований уполномоченим Липово-Долинівського Г.П.У. і переданий під варту Л. Долин. райміліції де нахожусь і зараз. На допитах слідчі органи мене звинувачують ніби то я агітірував проти коліктівізації, що я цілком [слово нерозбірливе] ніякої агітації я невів ніколи за часи радянської влади і виконував всі покладені на мене обов’язки своєчасно і добосовісно, по соцстану в сучасний мент я лічусь по с.р. бідняк землі маю в своєму користуванні 4 д. з будівелі хату, хлів, одну робочу коняку, виборчих прав не позбавлений, а також найманою працею не користувався. Батьки мої до революції мали землі 6 дес. з будівлі хату хлів і комору з худоби одну коняку і одну корову. А тому прохаю прокурора розглянути мою заяву і звільнити мене із под варти міліції так як я рахую себе цілком не виним у цій справі. Про мою поведінку і відношення до радвлади можуть ствердить ряд товаришів в чім і підписуюсь. [підпис Спичака] [Нерозбірливі підписи члена колгоспу, 3-х членів сільради та 9-ти інших осіб] ДГА УСБУ в СО, спр.П-2227, арк.11. Оригінал. Рукопис.
______________
*Стилістику, орфографію та пунктуацію документа збережено.
№ 46 З ТЕЛЕГРАМИ ЦК КП(б)У ХАРКІВСЬКОМУ ОБКОМУ ПАРТІЇ ПРО НАДАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ДОПОМОГИ ОКРЕМИМ РАЙОНАМ ОДНОЙМЕННОЇ ОБЛАСТІ 21 травня 1932 р. Харків. Облбюро Терехову Повідомляється постанова ЦК 21 травня: Вважати за потрібне надати допомогу в першу чергу таким районам, що перебувають у найбільш тяжкому стані: по Харківській області восьми районам: […]* Миропільському. Відпустити для організації громадського харчування колгоспників в районах і селах, що найбільш потребують допомоги: по Харківській області – 250 т проса та 3 вагони тюльки. Зобов’язати обкоми всю допомогу, що її буде надаватись для районів, що перебувають у найбільш тяжкому стані, розподіляти: 80% – визначеним за списком та 20% – селам і колгоспам інших районів, що потребують цю допомогу. СЕКРЕТАР ЦК КП(б)У С. КОСІОР ЦДАГО України, ф.1, оп.20, спр. 5459, арк. 8. Копія. Машинопис.
______________
*Опущено перелік 7 районів, територія яких тепер у межах Харківської області.
№ 47 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ РОБОЧОЇ ЧАСТИНИ ПРЕЗИДІЇ БІЛОПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПРО ЗАЯВУ В.К. ЛИТВИНЕНКА ЩОДО "НЕВІРНОГО" ПРОДАЖУ ЙОГО МАЙНА 30 травня 1932 р. Слухали: Заява гр-на Литвиненка Василя Кузьмича про невірний продаж майна за хлібозаготівлю та повернення йому будинка.
Ухвалили: Майно продано вірно, а тому в проханні відмовити.
ДАСО, ф.Р-1189, оп.1, спр.4, арк.81. Засвідчена копія. Рукопис.
619
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 48 З ТАБЛИЦІ ПОКАЗНИКІВ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ В ПІВДЕННО-СХІДНИХ РАЙОНАХ СУМЩИНИ Травень 1932 р.* Кількість колгоспів У тому числі Усього Комун Артілей
ТСОЗів
Біловодський Білопільський Буринський Великобубнівський Великописарівський Краснопільський Лебединський Липоводолинський Миропільський Недригайлівський Охтирський Путивльський Роменський Сумська міськрада Тростянецький Улянівський
39 151 64 49 57 46 56 100 33 57 63 89 49 20 44 63
5 1 2 3 1 5 1 3 3 1 7
34 150 62 49 54 45 51 99 33 54 60 89 48 20 44 56
-
84,1 73,0 56,1 48,0 49,1 79,2 77,5 58,6 72,7 54,6 81,6 37,2 51,5 88,4 67,8 74,2
81,8 70,0 60,2 50,0 48,4 72,9 76,7 61,2 65,7 56,3 77,1 40,5 49,3 88,0 66,8 73,4
Разом по [Харківській] області
5614
269
5143
102
75,5
71,1
Райони**
Усуспільнено*** Орної землі Господарств (у %, % до (у %, % до її загальної їх загальної площі) кільк.)
ДА Харківської обл., ф.Р-1397, оп. 1, спр. 24, арк. 23. Копія. Машинопис.
______________
*Датування – за змістом документа. **З 82-х районів і міськрад створеної в лютому 1932 р. Харківської області, зазначених у документі, тут показано тільки ті райони Сумщини, які тоді увійшли до складу згаданої області. ***Тут опущено графи з показниками усуспільнених площ орної землі (в тис. га) та господарств (в одиницях).
№ 49 ЗАЯВА З.П. РИБАЛКИ ДО ЛЕБЕДИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПРО ДОЗВІЛ НА "ВБИВСТВО" ТЕЛЯТИ ДЛЯ ВЛАСНИХ ПОТРЕБ * 18 5 червня 1932 р. В минувшу зіму у мене законтрактовано 5 місячне тиля (бичок), а в сучасний мент ему 10 міс., якого годувать абсолютно нічем, хочь вигоняй з двора, а сам – с сімейством в кількості 5-ти чоловік в буквальном смисле голодаю ввиду чего винужден обратиться к Вам з Вилечезним проханыям о знятіі с упомян. тиляти контрактацію і дати дозвіл на вбивство такового, для власних потреб. Лічно я работаю переодіческі в м.раді. ДАСО, ф.Р-2461, оп.1, спр. 66, арк. 62. Оригінал. Рукопис (олівцем).
______________
*Стилістику, орфографію та пунктуацію документа збережено.
620
РОЗДІЛ 2. Документи № 50 ПОВІДОМЛЕННЯ ІНСПЕКТОРА ДОШКІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ НІЖИНСЬКОГО (ТЕПЕР ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ) РАЙВІДДІЛУ НАРОДНОЇ ОСВІТИ КИЇВСЬКОМУ ОБЛВІДДІЛУ НАРОСВІТИ, ОБЛВІДДІЛУ ПОСТАЧАННЯ ПРО НЕВІДВАНТАЖЕННЯ ХЛІБА КОНОТОПТОРГОМ ДИТЯЧИМ ЗАКЛАДАМ 11 червня 1932 р. Д[УЖЕ] ТЕРМІНОВО Повідомляємо, що на травень-червень місяць через Конотопторг не одержали ніяких занаряджень продуктів харчування для дит[ячих] установ та д[итячих] садків. Маємо наряд за № 2-51 від 14.V.32 р. облвно, не одержано НІЧОГО. Не зважаючи на ряд повідомлень, і до цього часу не одержали по наряду хліба за травень місяць і надалі нема чим годувати дітей, бо грошей, які асигнував НКО занадто мало, що приведе до великих розтрат, коли продукти харчування купувати на часному ринкові. Ніжинський ВНО прохає ОблНО та райснаб вплинути через КК РСІ на Конотопторг на негайне відвантаження занарядження продуктів, щоб покращити умови д[итячих] установ в харчуванні. Інспектор дош[кільного] вих[овання] Секретар [Підписи нерозбірливі] Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 40.
№ 51 З ПРОТОКОЛУ ПОЗАЧЕРГОВОГО ЗАСІДАННЯ БЮРО БУРИНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО МАСОВИЙ ВИХІД КОЛГОСПНИКІВ ІЗ КОЛГОСПІВ У ЗВ’ЯЗКУ З ВІДСУТНІСТЮ ХЛІБА 13 червня 1932 р. С л у ш а л и : Информации с мест о массовых выходах из колхозов. Слесарев: П[опова] Слобода: В колхозе им. І Мая подано 17 заявлений о выходе. Основные мотивы – нет хлеба. В числе подавших заявления 3 плановика. Большинство имеет много трудодней, не менее 130 на двор. Ссылка на хлеб безосновательна – при проверке большинство хлебом обеспечены. Причины кроются не в хлебе, а в неработоспособности руководства колхозом. Бедняк затирается от руководства. Правление своей бесхозяйственностью допустило гибель половы. В начале уборочной кампании тут распределение прошло по едоцкому принципу. Лодыри получили хлеб, остались должны колхозу, и это теперь отражается на состоянии колхоза. Выход из колхоза сопровождался приостановлением полевых работ, даже не кормился скот. После проведенной с колхозниками массовой работы труд восстановился, но бригады распались. Выходы из колхоза усилились сопровождающейся кулацкой агитацией о том, что "Ворошилов убил Сталина. Земли колхозов 15.VI передаются совхозам – об этом написано даже в газете от 3 числа. Ленина спрятали, и сейчас он убежал". В колхозе "Украинец" подано заявлений 13. В основном беднота, но не работавшая в прошлом году. Здесь много недовольств на правление, всё время пьянствующее. В остальных артелях села положение благополучное. Кудин: с. Ч[ернеча] Слобода: По трем колхозам подано 30 заявлений. Все заявления требуют хлеба или исключения. Подавшие о выходе в большинстве действительно нуждаются в хлебе, но к ним примазались лодыри. Выход на работы не приостановлен и даже усилился. Лисовец: в Чалищевской артели подано 7 заявлений с требованием исключения по причинам отсутствия хлеба. 2 колхозника забрали своих лошадей. Усиленно муссируются слухи о войне, об отборе земли у колхозов и т.д. Куртов: в с. Бурынь – колхоз "Пар[ижская] коммуна" – подано 25 заявлений. Все не имеют ни одного трудодня. В Шиловском колхозе объявили забастовку мужчины и вернули с работ женщин. Неизжалый: с. Успенка – в колхозе им. Ленина подано 12 заявлений, все вступившие в колхоз весной этого года. Мотивы выхода – нет хлеба. Нехороших: с. Олександровка – в колхозе "Красный Октябрь" подано 20 заявлений об исключении или выдаче хлеба. Среди подавших заявления большинство не имевших трудодней и вступивших в этом году. Гольдман: в с. Михайловка подано 18 заявлений. Часть заявлений основано на отсутствии хлеба, часть – причин не указывает. Среди подавших 2 плановика. Характерно, что большинство
621
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
подавших заявления живет как раз в том участке, где проживал бывший председатель артели. Усиленно распространяется агитация, что до 15.VI все должны забрать земли, а то их передадут колхозам.* В с. Николаевка подано только 3 заявления – 2 основано на хлебе, а один причин не указывает. В остальных колхозах настроение здоровое. ДАСО, ф.П-75, оп.1, спр. 153, арк. 23. Машинописна копія.
______________
*Слід читати "совхозам".
№ 52 З ДОПОВІДНОЇ ЗАПИСКИ ХАРКІВСЬКОГО ОБКОМУ ПАРТІЇ ДО ЦК КП(б)У ПРО НАДЗВИЧАЙНО НАПРУЖЕНЕ ПРОДОВОЛЬЧЕ СТАНОВИЩЕ В ОКРЕМИХ РАЙОНАХ ОДНОЙМЕННОЇ ОБЛАСТІ Червень 1932 р. Проверенные данные непосредственно руководящих работников области по отдельным районам и колхозам, а также многочисленные материалы, поступившие особенно за последнее время от РПК, уполномоченных облпарткома и сводки по линии Харьковского областного отдел[а] ГПУ, свидетельствует о чрезвычайно напряженном продовольственном положении отдельных районов области, в особенности по колхозному сектору. Для характеристики тяжелого продовольственного состояния районов и колхозов можно привести следующие данные: […]* из общего числа 82 районов области […] случаи в большей степени голода установлены в таких районах (не перечисляя конкретных фактов): […] Краснопольский (поражено 7 человек), Миропольский – 9, Сумской – 9, Недригайловский – 5, Липоводолинский – 5, Роменский – 6 человек. Тяжелое продовольственное состояние отдельных районов области. При напряженном периоде полевых работ (прополка технических и просапных культур, сеноуборка, паровая кампания и подготовка к уборке зерновых) является прямой угрозой срыва этих работ, являющихся решающими в деле повышения урожай-ности и получения повышенного валового сбора сельскохозяйственной продукции. В ряде колхозов наблюдается большой невыход на работу и в отдельных колхозах невыход доходит до 50-60%, учащаются также массовые выезды колхозников и единоличников за хлебом и [на] поиски работы в другие республики […] В ряде районов за последнее время среди колхозников идут усиленные разговоры по самовольной и досрочной косовице несозревшей озимины для продовольствия. Усилились тенденции самовольного разбора лошадей колхозниками у колхозов и массовые подачи заявлений как единолично, а в большинстве группами, о выходе из колхоза, главным образом по мотивам отсутствия продовольствия, а также и тенденции получить обратно лошадей, раздел посевов и проч. скот. Напр., в районах: Бурынском – подано 119 заявлений о выходе, Роменском – 82 […] и т.д. Отпущенная продовольственная помощь для Харьковской области на период весеннего сева ввиду ее незначительности не могла обеспечить минимальные потребности области полностью. Последние 2-3 дня обком осаждают массовые требования продовольственной помощи, районы сигнализируют о массовых случаях отказа выхода на работу по прополке пропашных культур. Исходя из этого, обком просит ЦК КП(б)У: І. Немедленно поставить вопрос перед ЦК ВКП(б) о продовольственной помощи как путем отпуска продовольствия, а также предоставить права потребкооперации Харьковской области закупать хлеб и продукты на территории ЦЧО и Северного Кавказа. ІІ. Отпустить хлеба и рыбы для продовольственной помощи колхозам буряковых районов, приравняв Харьковскую область к Винницкой и Киевской областям. ІІІ. Воздействовать на соответствующие органы об ускорении отгрузки для области занаряженной согласно решениям ЦК КП(б)У 48 тыс. пудов кукурузы из Новороссийска и Одессы. IV. Обком считает необходимым через Совнарком издать специальные указания о привлечении к строжайшей ответственности лиц, виновных в самовольной косовице не дозревающих хлебов. СЕКРЕТАРЬ ОБЛПАРТКОМА ТЕРЕХОВ ЦДАГО України, ф.1, оп.20, спр. 52-55, арк. 53-57. Копія. Машинопис.
______________
*Тут і далі опущено відомості по районах, територія яких тепер у межах Харківської та Полтавської областей.
622
РОЗДІЛ 2. Документи № 53 ДОПОВІДНА ЗАПИСКА СУМСЬКОМУ МІСЬКОМУ ПРОКУРОРУ ЙОГО ПОМІЧНИКА ПРО ПЕРЕВІРКУ РОБОТИ ОКРЕМИХ СІЛЬРАД ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ ТА ФАКТИ ГОЛОДУВАННЯ РОДИНИ БІДНЯКА БОНДАРЕНКА НА ХУТОРІ КРИНИЧНОМУ НОВОМИХАЙЛІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ 8 липня 1932 р. Виконуючи Ваше розпорядження від 5.VII ц.р., я відправився до Степанівської, Підліснівської та Новомихайлівської сільрад для переведення роз’яснювальної роботи про революційну законність, поруч з цим – перевірка підготовки до збиральної кампанії та прийом населення зі скаргами та інші питання. Підліснівський колгосп ім. Будьонного почав переводити роботу по збиральній кампанії, як-то уборка сіна. Останніми числами червня місяця уборка сіна проходить незадовільними темпами, а поруч з уборкою сіна колгосп почав готуватися до збирання врожаю, як-то: переводиться ремонтування потрібних сільсько-господарчих машин, готування приміщень, безтарної перевозки зерна та мішкотари, якими забезпечено колгосп неповністю. Заяв про вихід з колгоспу, а також про повернення коней не надходить. Свавільного розбору теж немає. Затримка в несвоєчасній уборці сіна, безумовно, відіб’ється на зборі врожаю, а це можна пояснити відсутністю достатньої кількості продуктів харчування для колгоспників, а звідціль, як наслідок, частина колгоспників переключилася на роботи в радгоспи, а частина зовсім відмовилась ходити працювати в колгосп. Останніми днями є пожвавлення виходу на роботу, тому що колгосп скосив 10 га жита і, в першу чергу, як про те заявив голова колгоспу, будуть забезпечувати колгоспників, які працюють. Серед деяких колгоспників є настрій, що косити будуть індивідуально, але цей настрій поки що розсасується силами активу. Керівники колгоспу, на мій погляд, відповідають своєму призначенню, як голова колгоспу, а також і секретар ячейки. По бригадам ведеться повсякденно роз’яснювальна робота. Голова сільради в роботі слабий і це пояснити можна тим, що він всього лише 1 місяць як призначений на цю посаду і мало орієнтується в роботі, але витриманий, як член партії. Є випадок, що на терені Підліснівської сільради в хут. Добровільному сім’я засудженого твердовика Коржова Грицька, опісля того, як господарство продано за вироком судовим виконавцем, сім’я, яка складається із 6 душ дітей та жінки, свавільно зайняли раніш належане їм помешкання. Жінка цього засудженого Коржова почала 5.VII косити жито, але головою сільради була затримана. Голова, а також і участковий інспектор міліції звернулись за порадою, що з нею робити. Мною дано відповідь, що коли господарство Коржова позбавлено землі, землекористування за постановою президії сільради та затверджено президією міськради з визначенням і на озимий посів, то її слід притягнути до відповідальності за арт.154 КК, як за самоправство, а коли цього нема, то складеного сільрадою акта на Коржову належить прилучити до наряду з відповідною поміткою. Поруч з цим перевірена справа сільради в галузі штрафної політики, де виявлено, що прислані адмінвідділом постанови: за № 66 від 16 січня 1932 р. на гр. Чернякова Олександра Сільвестровича за забій худоби, якого підвергнуто на 3 крб. штрафу, за соцстаном – бідняк, лежить без руху, а також за № 81 від 27 січня 1932 р. на гр. Кравченка Степана Яковлевича за самогоноваріння, підвергнуто штрафу на 20 крб., який за соцстаном – середняк. Реченці, які передбачені адмін. кодексом арт. 60, давно пройшли. З приводу цього проінструктовано голову сільради, а також ознайомлено з поділом 3-м розділу І-го адмін.кодексу, починаючи з арт. 44 до 72. Ось на початку інструктажу голова сільради заявив, що він зовсім не знав, що це за постанови та навіть не чув, як вони й ким виконуються. Там на місці дана порада, що цю галузь роботи повинна виконувати адмінсекція сільради, виділивши з числа членів адмінсекції відповідну за цю роботу особу. Касова книга при сільраді, як заявив секретар, хоча і перевіряється бухгалтером міськради Філіповим кожен місяць, але в ній дуже багато всяких помарок та багато місць поперекреслювано з надписами, і це свідчить за те, що цей бухгалтер міськради лише формально проводить свою роботу, не даючи ніяких належних вказівок для виправлення тих недоліків, які є в грошовій книзі, а цим самим не привчає сільський апарат до порядку переведення відчитності, а тому у Підліснівці [розповсюджують] вигадки, що грошові документи знайдені в дворі (заведена справа на них). [Інформацію] по невиконаним постановам, а також і по керівництву бухгалтером міськради потрібно довести до відому начальника Сумміськміліції для відміни постанов, а також голови міськради для прийняття відповідних заходів щодо пожвавлення роботи та інструктажу секретарів сільрад в частині переведення звітності. Село Новомихайлівка: Колгоспу, як самостійного на терені сільради немає. Хутора, які по територіальності припадають до Новомихайлівської сільради, а колгоспно підпорядковані до колгоспу "Радянське село" та до колгоспу ім. Будьонного. Та й сама територія сільради є занадто незначна. [Її], на мою думку, потрібно розформувати та приєднати частково до Підліснівської, а частково до Чернецько-Вільмівської сільради, і це дасть позитивні наслідки стосовно керівництва, яке буде скупчено як по колгоспній, так і по адміністративній системі керування.[Коли я] прибув до с.Новомихайлівка о 5 годині вечора, 6 липня, мені було доложено нотаріусом т. Бреславцем, який
623
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
там перебував по переведенню роботи, дорученої Вами, а також головою сільради т. Веревкою, що на терені Новомихайлівської сільради, на хут. Криничному, сім’я бідняка-активіста Бондаренка зовсім перебуває в занадто тяжкому стані, зовсім голодує та пухне, а також і те, що Бондаренко, коли його сімейство обслідував голова сільради т. Бреславець, заявив, з плачем, що коли б він мав хліб, то поправився б і з великим бажанням працював би в колгоспі. Поруч з цим заявили, що секретар комсомольської ячейки, замість того, щоб мобілізувати масу на роботу за своєчасне переведення господарчо-політичних кампаній, їздив по хліб і не був на селі декілька днів та що в цього секретаря комсомольського осередку є дома біля 4 пудів муки. Не надання відповідних вказівок по заявленому та неприйняття заходів – це не роля представника прокуратури, а тому я примушений був до швидкого реагування визвати секретаря комсомольської ячейки, з яким добалакався в напрямку тому, що він із наявної в себе муки негайно дає голові сільради 1/2 пуда, які голова сільради [передав] на допомогу сімейству Бондаренка, а також голова сільради взяв на себе обов’язок цю муку через декілька днів повернути секретарю комсомольського осередку. Одночасно запропоновано голові сільради вишукати на місці кошти для придбання молока, тому що в цьому сімействі є мала дитина, що кормиться матір’ю. Поруч з цим головою сільради сповіщено, що крім Бондаренка є ще декілька сімейств, які теж потребують на допомогу, але на це питання пораджено поставити терміново доповідь перед головою міськради з проханням надання термінової допомоги. За час з 1 січня 1932 р. по Новомихайлівській сільраді штрафів сільрадою, а також і адмінвідділом не накладалося. Село Степанівка. Підготовка до збиральної кампанії, а також до вборки сіна і боротьба зі шкідниками проходить кепсько. Навколо цих робіт не мобілізована маса, при початку уборки сіна колгоспники відмовлялися іти косити, вимагаючи, щоб їм надали право вбирати сіно з половини. На 6 липня ця галузь роботи пожвавлена, але недостатня. Машини, які потрібні для збиральної кампанії, не цілком відремонтовано. За планом будівництва по колгоспу на 1932 р. майже нічого не робиться, помешкання для засипки врожаю не підготовлені. Птахоферма, яка повинна будуватися за планом 1932 р., не будується. Спостерігається неуважне ставлення керівників до покладених на них обов’язків по с. Степанівці, що відмічалося декілька раз і раніше. Але слід зазначати, що 6.VII до с. Степанівка для допомоги по обробці буряку повинно рівно о 2-й годині дня прибути допризовників 500 чоловік, про що, як голові сільради, так і голові колгоспу відомо стало ще з 5 липня. Замість того, щоб організувати придбання сапок на 500 чоловік і перевірити їх готовність, заготовлено лише 350 штук. 6 липня о 10-й годині ранку голова колгоспу, а також голова сільради уже зібралися в м.Суми на нараду, на яку міськпартком викликав рівно на 6 годину вечора. Не турбуючись про розміщення допризовників по квартирам або по відповідним помешканням, голова сільради зробив лише розпорядження секретарю сільради про те, що коли приїдуть допризовники, то треба їх розмістити в клубі та школі і, в свою чергу, голова колгоспу повинен був потурбуватися про харчування, але він заспокоївся на тім, що в нього є 18 пуд. хліба, якого вистачить рівно на 2 дні. Ось з приводу цього, як мною, а також і директором МТС Ковалем, який перебував в той час в с. Степанівці, поставлено на вид про їх безвідповідальне ставлення не лише до зустрічі та забезпечення допризовників, а й взагалі до переведення господарчої кампанії. Директором МТС було також зроблене запрет виїздити до Сум до вечора. За весь час з моменту видання постанови ЦК ВКП(б) про наявність випадків примусового усуспільнення рогатої худоби по колгоспу "Гігант" розібрано корів колгоспниками – 5 штук, яких по лінії колгоспу було забрано для виконання плану по м’ясозаготівлі. Серед колгоспників, що розбирали корів, є член міськради Афанасенко Іван Павлович. Корови в цих колгоспників відібрані та поставлені на стайні. Також взяті [корови] одноосібним сектором 9-ма господарствами. Ці корови знаходяться в індивідуальному користуванні. В числі одноосібників, що забрали корів, є дві сім’ї, члени яких перебувають в лавах Червоної Армії, а саме: Шевченка Петра Семеновича та Євтушенка Євмена. Таким чином, на сьогоднішній день одноосібним сектором по с.Степанівці розібрано 9 корів, і справи міліцією за самоправство заведені не були, а також і сільрада не вживала ніяких заходів щодо повернення їх на стайню колгоспу, оскільки взамін їх колгосп відправив в план м’ясозаготівлі своїх корів. Мною були через сільраду визвані одноосібники, що розібрали корів, і запропоновано корів поставити, а потім порушити клопотання через відповідні організації про повернення корів, а в разі неповернення одноосібниками корів, зроблено розпорядження уч. інспектору міліції завести справи для притягнення їх до відповідальності. По Степанівській сільраді на хут. Червоному є випадок, де сім’я Жуленка Тимофія, засудженого за невиконання плану хлібозаготівлі, живе в своєму будинку, хоча той будинок й продано з торгів судовим виконавцем. Сам Жуленко від відбуття міри соцзахисту зник. По всім колгоспам на лани гній не вивозився, а з цього, як наслідок, боротьба за підвищення врожаю не ведеться. Живого інструктажу з боку райколгоспспілки не ведеться і один лише раз надсилаються формули та різного роду листування. Завіз товару на село недостатній і не відповідає вимогам споживачів за своїм асортиментом. Містки, дороги, а також і пожежні обози перебувають в занадто загрозливому стані. По цьому питанню слід поставити до відому міськради та райколгоспспілки для вжиття належних заходів. Одночасно слід відмітити, що в Степанівському
624
РОЗДІЛ 2. Документи колгоспі є коні, які зимою в часи недостатнього корму мали ліпший вигляд, чим тепер. Цих коней забрано на роз’їздну конюшню до колгоспу, де коні похудали. Я вважаю, що керівників в с. Степанівці надалі залишати не можна, бо їхнє ставлення до виконання покладених на них обов’язків є надзвичайно злочинне, про що ще раз свідчить той факт, що 7 липня рівно о 8-й годині 30 хвилин утра голова колгоспу ще в своїй квартирі та агроном в цей час спокійно собі сидить біля правління колгоспу та курить, а голова сільради ще теж не з’явився до сільради. Таке ставлення з боку цих керівників місцевої влади припускається в той час, коли потрібно напружити всі зусилля для своєчасного переведення великого значення господарчих кампаній. Матеріали по обстеженню штрафної політики по Степанівській сільраді будуть надіслані додатково. Пом. прокурора по сільгоспсектору
Казбан
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 43-45.
№ 54 З ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ В СЛІДЧІЙ СПРАВІ ГРОМАДЯНИНА СЕЛА ВЕЛИКИЙ ПРИКІЛ КОЛИШНЬОГО МИРОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ Д.П. ДЕГТЯРЕНКА, ЗВИНУВАЧЕНОГО В ПРОВЕДЕННІ КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНОЇ АГІТАЦІЇ ПРОТИ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА ПОСІВКАМПАНІЇ * 19 10 липня 1932 р. Миропольскому райаппарату ГПУ стало известно, что сын раскулаченного лишенца Дегтяренко Дмитрий Павлович все время ведет к-р агитацию среди населения против проводимых мероприятий соввластью на селе. Произведенным в этом деле предварительным следствием установлено, что гр-н Дегтяренко Д.П. – сын кулака раскулаченного, лишен избирательных прав, имел две карусели, на которых эксплуатировал найманный труд, от чего обогащался, все время вел агитацию среди населения, был случай, что он во время коллективизации говорил беднякам: "КУДА ВЫ ЛЕЗЕТЕ СО СВОИМ НОСОМ, ВЕДЬ ВЫ БЫЛИ БАТРАКАМИ, ТЕПЕРЬ БУДЕТЕ РАБАМИ, ДАРОМ ТОЛЬКО БУДЕТЕ РАБОТАТЬ". А также при выполнении служебных обязанностей зам. председателя сельсовета, когда последний пошел на участок по политкампаниям, то Дегтяренко Д.П. сказал последнему: "ТЕПЕРЬ ТЫ ХОЗЯИН СЕЛА И НУЖНО ЖИТЬ С ЛЮДЬМИ ПО ХОЗЯЙСКИ, НАДО ПРИКЛОНЯТЬСЯ ДО ХОЗЯЕВ (указывая на кулаков) ТО БУДЕШЬ ВСЕГДА И ТЫ ЧЕЛОВЕКОМ", дальше добавил: "ВЕДЬ КОЛХОЗЫ ДОЛГО НЕ БУДУТ СУЩЕСТВОВАТЬ И НЕ БУДУТ ПОТОМУ, ЧТО ВРЕМЕННЫЕ", после чего начал агитировать: "ЭТО РАСКУЛАЧИВАНИЕ ПРОХОДИТ К ЛУЧШЕМУ ПОТОМУ, ЧТО НАС ТАКИХ СОБИРАЕТСЯ ОЧЕНЬ МНОГО И БУДУТ ТЕПЕРЬ ДО ПОРЫ, ДО ВРЕМЕНИ, А ПОТОМ ЧТО-ЛИБО И ПОЛУЧИТСЯ". Этим он сам запугивал бедноту, через что стал плохой выход в колхоз на работу. Кроме этого необходимо отметить, что во время посевной кампании он вел агитацию, что "НЕ ВЕРНО Я ВАМ ГОВОРИЛ, ЧТО ЗАБЕРЕШЬ ХЛЕБ, А ПОТОМ И САМИ БУДЕТЕ ГОЛОДОВАТЬ, ВЕДЬ И ТЫ САМ ХОДИШЬ УЖЕ ПУХЛЫЙ" (указывая на Савченка – бедняка, батрака, б.зам. председателя сельсовета), дальше продолжал: "ЭТО ВСЕ ХОРОШО, НО ЛУЧШЕ БЫЛО БЫ, ЕСЛИ БЫ СОВСЕМ НЕ СЕЯЛИ ЭТИ ОСТОЛОПЫ (указывая на колхозников) ТОГДА Б БЫЛО ВЕСЕЛЕЙ, ВЕДЬ ЕДИНОЛИЧНИКИ ОТ СЕВА ОТКАЗАЛИСЬ И СЕЯТЬ НЕ БУДУТ, А ЭТО К ОСЕНИ ПРИВЕДЕТ К ХОРОШЕМУ". Также необходимо отметить, что во время голодовки в 1921-22 годах отец Дегтяренка спекулировал мукой, где стягивал последнюю одежду с бедняков, а также занимался обманом, где один бедняк Савченко купил один пуд муки ржаной за 22 рубля и когда принес домой, то мука оказалась не ржаной, а гречневая. А также менял у бедняков муку на посев, где за пуд муки требовал 400 квадратных сажней озимого посева. Кроме этого также необходимо отметить, что первый начал заниматься самогоноварением, где этим пользовался большим авторитетом. Привлеченный по этому делу в качестве обвиняемого Дегтяренко Д.П. за агитацию, проводимую среди населения против проводимых мероприятий за винного себя не признал и в своих показаниях сказал, "ЧТО БЫЛО ТОЛЬКО СКАЗАНО В ШУТКУ, СЕЙТЕ, СЕЙТЕ, А КУШАТЬ НЕ ПРИДЕТЬСЯ, БУДЕТЕ ГОЛОДОВАТЬ", больше существенного в своих показаниях не показал, но как свидетельскими показаниями, так и обстоятельством дела преступление полностью доведено. На основании вышеизложенного гр-н Дегтяренко Дмитрия Павловича 24 лет, грамотный, украинец, не судимый, женатый, сын кулака, раскулаченный, лишен избирательных прав, по происхождению из села Большой Прикол Миропольского района, обвиняется в том, что все время ведет среди населения к-р агитацию против проводимых кампаний на селе – как хлебозаготовка, посевкампания и т.д., совершил соц-опасное деяние, предусмотренное ст. 54-10 КК УССР.
625
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
На основании вышеизложенного следдело №130 по обвинению Дегтяренка Д.П. полагал бы направить в судтройку при колегии ГПУ УССР с ходатайством о применении к обвиняемому меры соц-защиты – высылки из пределов Украины сроком на пять лет. Обвиняемый Дегтяренко Д.П. содержится под стражей при камере задержанных Миропольского Райаппарата ГПУ 26/V-32 г. УПОЛНОМОЧЕННЫЙ [підпис] (левченко) СОГЛАСЕН: РАЙУПОЛНОМОЧЕННЫЙ ГПУ [підпис] (ЛЕМБЕРГ) дасо, ф.Р-7641, оп.3, спр.322, арк.13. Оригінал. Машинопис.
______________
*Частина території Миропільського району, зі згаданим селом, тепер у складі Краснопільського району. Стилістику документа збережено, орфографію виправлено.
№ 55 Повідомлення РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ газети "Радянське село" про "ПЕРЕКРУЧУВАННЯ ЛІНІЇ ПАРТІЇ" під час хлібозаготівлі в сЕЛІ КапустИНЦІ ЛИПОВОДОЛИНСЬКОГО РАЙОНУ 12 липня 1932 р. У квітні ц.р. до редакції звернувся гр. с. Капустянець* Липоводолинського району Безкровний В.Ю. з таким листом: "Я походженням бідняк, дякуючи радянській владі зробився середняком. Мав 4,5 га землі, коня, корову та дрібний с/г реманент; податку платив у 1930-1931 рр. 26 крб. 95 коп. У 1931 р. голова сільради через особисті рахунки довів план хлібозаготівлі в 260 пуд. до двору і наказав виконати його за 1 добу. Це тоді, коли хліб у мене ще був немолочений. На другий день (бо я не міг нічого зробити за добу) забрали весь немолочений хліб і все майно, в тому числі й будівлі, за невиконання плану". Відтоді ж до редакції надійшло ще кілька заяв селян с. Капустянець про ламання революційної законності, перекручення лінії партії. Розслідуванням Липоводолинської райКК встановлено правдивість цих заяв і винуватців перекручувань (4 чоловіки) виключено з партії, віддано до суду. Далі справа не пішла. Винуватців ще не судили, майно колгоспникам не повернуто. Виправити перекручування – це не тільки покарати перекручувачів, це – поновити в правах колгоспників, повернути майно біднякам і середнякам. Вимагаємо від прокуратури негайно закінчити слідство і всіх винних у перекручуванні судити показовим порядком у с. Капустянцях. Голодомор 1932-1933 років в Україні: документи і матеріали / НАН України. Ін-т історії України; Упоряд. Р.Я. Пиріг. – К., 2007. – С. 248, 249.
______________
*Так у документі.
№ 56 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО ШОСТКИНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ПІДВИЩЕННЯ ЦІН НА ГРОМАДСЬКЕ ХАРЧУВАННЯ 14 липня 1932 р. Слухали: Про ціни на громадське харчування (допов. Пружанський, Савицький). Ухвалили: 1. Беручи до уваги, що з початку червня місяця 1932 р. завіз продуктів по централізованому фонду для Громхарчу дорівнює лише 33%, а решту продуктів необхідно закупати на базарі, існуюча вартість денного харчування з 4-х блюд, а саме: по особовому списку по 1 списку по 2 списку по 3 списку – 1 крб. студентам – 96 коп. ІТР – 2 крб. 60 коп. дієтхарчування – 2 крб. 80 коп. дала Громхарчу на червень місяць збитку орієнтовно 30 000 крб. по кухні та взагалі по Громхарчу до 15 000 крб. (підсобні ком. підприємства покривають частково збиток кухні), - бюро РПК вважає за необхідне з [липня] 1932 р. ввести такі ціни:
626
РОЗДІЛ 2. Документи по особовому списку - 1 крб. 25 коп. по І списку - 1 крб. 35 коп. по ІІ списку - 1 крб. 65 коп. по ІІІ списку - 1 крб. 80 коп. студенти інституту та технікуму - 1 крб. 15 коп. дієтхарчування - 3 крб. 25 коп. ІТР - 3 крб. 25 коп. При чому зазначені ціни ввести лише на липень місяць, запропонувавши Громхарчу до кінця липня остаточно зкалькулювати собівартість обідів. Одноразово з підвищенням цін вжити всіх заходів щодо покращення якості продукції. 2. Запропонувати партійним та профорганізаціям провести масову роз’яснюючу роботу серед робітників підприємств, а господарникам ввести дотацію на особо відстаючі групи робітників по зарплатні. 3. Громхарчу негайно організувати відділ постачання та широко розгорнути роботу по дец[ентралізованим] заготівлям, охопивши не лише район Шостки, а й прикріплені райони, як-то: Новгород-Сіверський, Середина-Буда та Понорниця.* 4. Повністю забезпечити виконання накреслених планів по розведенню кролів, відгодівлі свиней тощо. Запропонувати господарникам заводу № 9, фабрики № 6 та Індобуду забезпечити будівництво кролятників та свинарників протягом липня місяця, а дирекції Громхарчу придбати розплідматеріал. 6. За формально злочинне ставлення щодо переведення в життя націнок на громхарчування тт. Павленку, Коваленку, Кузьміну та Капельсону оголосити догану. 7. Відмітити формальне ставлення з боку т. Савицького в переведенні в життя директив центру. 8. Доручити т. Савицькому перевірити невидачу обідів робітникам Індобуду та винних притягнути до відповідальності. СЕКРЕТАР РПК [підпис] АНАНЧЕНКО ДАСО, ф.П-25, оп.1, спр. 24, арк. 19, 20. Оригінал. Машинопис.
______________
*Новгород-Сіверський і колишній Понорницький райони тепер у складі Чернігівської області.
№ 57 З ПРОТОКОЛУ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ ЧЛЕНІВ ТА КАНДИДАТІВ У ЧЛЕНИ КП(б)У ПАРТОСЕРЕДКУ ХУТОРА ЧЕРНЕЦЬКО-ВІЛЬМІВСЬКИЙ СУМСЬКОГО РАЙОНУ ПРО НЕРЕАЛЬНІСТЬ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА ПРО УЧАСТЬ У НІЙ КОМУНІСТІВ 27 липня 1932 р. Слухали: Обговорення та прийом плану хлібозаготовки для Чернецько-Вільмівської сільради на 1932 р. (Доп. Перепелів). Ухвалили: План хлібозаготівлі прийнять на 1932 р. в кількості 5937 ц. Але одночасно збори відмічають, що план проти минулого року з’являється збільшеним на _______ ц*, також не взято до уваги при доведенні плану до сільради та колгоспу акта на пошкодження градом посівів жита, ячменя, гречки, проса, пшениці озимої і ін., що на велику кількість повинно знизити план хлібозаготівлі. Зважаючи на те, що зроблений пробний умолот свідчить про те, що фактичний валовий збір хліба має велике розходження з виявленим комісією, це все веде до поменшення плану хлібозаготівлі 1932 р. Бо й в минулому році хлібозаготівля виконувалася напружено, з приводу чого довелось вивезти всі посівні, страхові, харчові та фуражні фонди. А тому збори поручають голові сільради Глущенку, голові артілі Мазному та секретарю партосередку Дроздову прохати МПК, міськраду та МТС зробити зниження плану згідно підставам, які маються. Доручити комуністам через організацію КНС, правління колгоспу, сільраду добитися обговорення та прийомки плану. За переведення зборів покласти[відповідальність]: по комсомолу на т. Ольшанського, по КНС та бідняцькій групі – т. Дроздова, засіданню президії та пленуму сільради – т. Глущенка, засіданню артілі – т. Мазного. Всім комуністам згідно [рішення] попередніх зборів повести культурно-масову роботу в напрямку проробки постанов ЦК партії та РНК про хлібозаготівлю та м’ясозаготівлю, розгортання колгоспної торгівлі, уборочну кампанію. Поруч цього організувати масу на виконання постанови МПК та партосередку про переведення планів хлібозаготівлі на 1932 р. Доручити секретарю та сільраді підібрати кандидатури до комісії по хлібозаготівлі, які рекомендувати на пленумі сільради.
627
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Комуністи повинні допомагати в скликанні зборів КНС, пленуму сільради, зборів ЛКСМ та іншим, мобілізуючи на це найбільш активних колгоспників та колгоспниць. Голова зборів [підпис] Мазний Секретар [підпис] Глущенко ДАСО, ф.Р-1376, оп.1, спр. 2, арк. 213, 214. Оригінал. Рукопис.
______________ *Так у документі.
№ 58 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО ТРОСТЯНЕЦЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА ЗДІЙСНЕННЯ СУВОРОГО КОНТРОЛЮ ЗА ВИДАЧЕЮ ХЛІБНИХ АВАНСІВ ТІЛЬКИ ПРАЦЮЮЧИМ КОЛГОСПНИКАМ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 29 липня 1932 р. Питання: План по хлібозаготівлі (Кулак). В обговоренні брали участь тт. Шаталов, Крамаренко, Сібель, Сліпуха, Придатченко, Вовченко, Тарасенко, Цезарьов. Ухвалили: 1. Розверстати план хлібозаготівлі по району 14067 т, з них: пшениці 1710 т, жита 4400 т затвердити, по колгоспному сектору 10268 т, з них: пшениці 3873 т, жита 2524 т, по одноосібному сектору – 3799 т, з них: пшениці 837 т, жита 1876 т. 2. Пропонувати фракції РКС та дирекції МТС негайно дати на місця відповідну директиву про видачу натуральних авансів хлібом, встановити не більше 300 г на трудодень в середньому по району, зробити диференційований підхід до кожної артілі окремо. 3. Пропонувати сільпартосередкам та уповноваженим РПК прослідкувати на місцях за видачею авансів та ні в якому разі не припускати видачі авансів на їдоків. В першу чергу, хлібний аванс повинен видаватись працюючим колгоспникам на польових роботах, зокрема, на обробці цукрового буряку. 4. Категорично заборонити видачу хліба більш 15% від обмолоту, пропонувати бюро сільпартосередків та уповноваженим РПК встановити повсякденне контролювання за цим. 5. Враховуючи важливість в прискоренні видачі хлібних авансів, пропонувати фракціям РВК, МТС та РКС мобілізувати з апаратів відповідну кількість рахівничого апарату та негайно надіслати до колгоспів для допомоги нарахування хлібних авансів. 6. Пропонувати під особисту відповідальність т. Кучковського провести нарахування здачі хліба по контрактації по одноосібному сектору не пізніше 5.VІІІ. 7. Для виконання твердих завдань по хлібозаготівлі встановити такі строки: озимі та ранні ярі культури до 10.VIII, пізні – до 25.VIII-32 р. 8. Пропонувати партосередкам та уповноваженим РПК розгорнути поруч з видачею хлібних авансів здавання хліба державі, нещадну боротьбу з проявами куркульських споживацьких настроїв (спочатку – собі, а потім – державі). 9. Пропонувати редакції "Соціалістична праця" систематично висвітлювати хід хлібозаготівлі в районній газеті, організувати соцзмагання на дострокове виконання наданих планів. 10. Доручити агітмасвідділу додатково мобілізувати партактив в кількості 30 чоловік та негайно надіслати на села для переведення масово-політичної роботи по прийняттю планів хлібозаготівлі. 11. Пропонувати т. Кучковському під його особисту відповідальність налагодити роботи по прийомці хліба. СЕКРЕТАР ТРОСТЯНЕЦЬКОГО РПК [підпис] ІГНАТЮК ДАСО, ф.П-38, оп. 1, спр. 36, арк. 59. Оригінал. Машинопис.
628
РОЗДІЛ 2. Документи № 59 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ МАЛОБУБНІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ КОЛИШНЬОГО ВЕЛИКОБУБНІВСЬКОГО РАЙОНУ ПРО НЕРЕАЛЬНІСТЬ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ НА 1932 РІК 31 липня 1932 р. Слухали: 1. Інф[ормацію] про прийняття плану хлібозаготівлі, що наданий від РВК (доповідь т. Страшинського). Висловились: 1. Кисленко Гр. В. В частині виконання посівкампанії 1932 р. я, голова сільради, участвував в комісії по огляду урожайності з агрономами, з головами колгоспів, з головою РЗВ т. Шавіним. Але в нарахуванні хлібозаготівлі на колгосп від РВК [план] наданий невірно, а тому прохаємо підняти клопотання перед РВК аби на колгосп план зменшить, а загального плану сільраді не зменшувати ні в якому разі. 2. Олексієнко Й.Х., голова колгоспу ім. Браташа. План, наданий на артіль, нереальний. П о с т а н о в и л и : Заслухавши доповідь вище згаданих громадян, президія сільради констатує в слідуючому: до плану виконання хлібозаготівель приступить і виконувати, але поряд з тим піднімати клопотання перед РВК та перед РЗВ про те, аби план хлібозаготівлі був зменшений. Для фактичного виявлення врожайності по Малобубнівській сільраді вислати комісію. Хліб твердоздавців з 1.VIII.1932 р. взяти на облік для того, аби запобігти розбазарюванню хліба та довести тверде завдання твердоздавцям. Голова засідання Присутні
Кисленко Олексієнко Юрченко
ДАСО, ф.Р-6040, оп.1, спр. 83, арк. 31 зв., 32. Оригінал. Рукопис.
№ 60 ДОПОВІДНА ЗАПИСКА УПОВНОВАЖЕНОГО З ХЛІБОЗАГОТІВЛІ БУРИНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ М. ОЛІЙНИКА ПРО ЗАХОДИ ЩОДО ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА ПРОТИДІЮ ЇЙ У СЕЛІ НОВА ОЛЕКСАНДРІВКА 31 липня 1932 р. Про хлібозаготівлю за 28-29 та 30 липня. 28.VII Проведено партійні та комсомольські збори: а) обговорили план хлібозаготівлі, б) [мобілізували] партійні та комсомольські сили та намітили план дій. 29. VII Проведено пленум сільради: а) обговорили план хлібозаготівлі, б) виділили комісію сприяння, в) виділили твердоздатчиків. 30. VII Проведено засідання правління колгоспу: а) обговорено план хлібозаготівлі, б) прийнято термін виконання до 20 вересня, в) про організацію червоної валки, де рішили 31.VII вислати червону валку в 20 підвід, г) виділення відповідального члена правління за хлібозаготівлю, д) розбивка сил для проведення зборів по бригадах. Проведення зборів по бригадах: а) із 3-х бригад відбулися лише в одній бригаді. Збори контрактантів: а) не відбулися через неявку на збори ні одного. На 31.VII призначено: 1) відрядження червоної валки в 20 підвід, 2) на 12 год. дня – збори одноосібників, 3) на 3 год. [дня] – збори контрактантів, 4) на 7 год. вечора – жіночі збори всього села. Активність села і настрій "активу": 1) крім голови сільради т. Скорого ні жоден із комуністів і комсомольців та членів сільрад і членів правління не виступив за здійснення плану – обмежилися мовчанкою або огранічувалися подачею
629
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
запитань. Малися виступи і куркульського змісту з боку члена правління Пурдаса Петра (машиніста коло молотарки), що викрикував за нереальність плану й, виступаючи 3 рази, наводив на те, що "треба колоски збирати, а не робить і то буде вірно, бо все рівно колгосп мусить розпастися". 2) "Ми, передовики, не можемо вести масу далі" (цей вираз підхопили, дехто [говорив]: "Правильно"). 3) "Хай уряд не смотре на нас, як на врагів, ми віддали весною останні 100 пудів овса, а тепер коні дохнуть і пристають – коні негодні, чим годувати!? Нас чекає голод: хай РВК негайно клопоче перед урядом про зниження плану на 50%, а Ви думаєте збирати іще й жіночі збори!! Та ставить такий жахливий вопрос і т.д." Ця агітація Пурдаса дала свої наслідки, коли я провадив збори в бригаді біля молотарки (там уже Пурдас не виступав). Але зате виступали жінки-колгоспниці з криком: "Дайте вперід на год хліба нам, а потім беріть", "Ми самі добровільно розберемо увесь хліб, а не допустимо себе голодати – годі вам вірить" і т.д. Характерно те, що коло молотарки багато зерна і вівса пополам з половою з-під мундштука залишається несортированим і його возять прямо на конюшню. Але, коли я звернув увагу на це члена правління, то жінки знов "завопили": "А коням дохнуть?". Висновок: с. Нову Олександрівку треба посилить комуністами, особливо, провід в правління колгоспу, а перевод т. Скорого (голови сільради) в с. Попову Слободу ще дужче послабить боротьбу з проявами куркульських дій в колгоспі. Уповноважений РПК М. Олійник P.S.: Правлінням колгоспу роздано уже 150 ц авансом жита колгоспникам у розрахунку 0,6 кг на трудодень. ДАСО, ф.Р-2303, оп. 1, спр. 26, арк. 1. Оригінал. Рукопис.
№ 61 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРАВЛІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АРТІЛІ "ЧЕРВОНА АРМІЯ" (СЕЛО ГАРБАРІ) ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО НЕРЕАЛЬНІСТЬ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ НА 1932 РІК 3 серпня 1932 р. П р и с у т н і : Крючко З.Г.,Ярошенко Г.С.,Дремлюга М.С., Клисенко Т.Ф., Солимашка М.С., Труфаненко І.В., Солимашка І.С., Ольховик О.Н., представник від міськради т. Продан, ревкомісія – Солимашка А.М., Моргун І.П., Крамаренко Г.В., Клисенко П.Ф. С л у х а л и : Доповідь представника міськради т. Продана про прийняття плану хлібозаготівлі. В и с т у п а л и в обговоренності: Дремлюга М.С. зазначив,[що]урожай хліба плохий, плана прийнять цілком не можна, як план прийнять, так його надо і виконать, тоді народ зостанеться голодний, за що прийдеться відповідать перед масою. Ярошенко Г.С. – план хлібозаготівлі дуже великий і прийняти не можна. Ольховик Олек. Ник. зазначив: план хлібозаготівлі непосильний і його нужно обговорить не на засіданні правління, а на загальних зборах. Додав – індивідуальний сектор везе до млина два-три мішки, а колгоспник два-три пуди, індивідуальний сектор живе значно лучше. Солимашка А.М. – бажається, щоб були норми хліба на трудодень. На запитання т. Ольховика: "Чи будуть задоволені члени колгоспу хлібом, як прийнять та виконать намічений план хлібозаготівлі?". Крючко З.Г. відповів: "Ні, не будуть". Ухвалили: Зафіксувати резолюцію, предложену уповноваженим т. Проданом: "План хлібозаготівлі 1932 р. в кількості 680 ц визначити за реальний і ствердить. План виконання вивозу хліба державі закінчити разом з закінченням молотьби і ні в якому разі не пізніше 1-го жовтня. Для успішного виконання плану утворити постійну бригаду та відповідальних за бригаду Труфаненка І.В. та Ярошенка Г.С., яким доручити оптимальність, чітку і якісну роботу в своєчасній здачі державі хліба. Доручити т. Труфаненку під його відповідальність провести затвердження плана на бригаді. Виконання плану хлібозаготівлі по індивідуальному сектору покласти на бригадирів. Вести рішучу боротьбу з потерями, ні жодного зерна поза колективною коморою, одночасно вести рішучу боротьбу з куркульською агітацією по зриву плану. Викликати Ворожбянську сільраду на соцзмагання, підтримати по всіх пунктах соцугоду. 6 серпня – 12-річчя Червоної Армії – визначити червоним вивозом сіна, для чого доручити голові правління організувати червону валку в 10 підвід. Одночасно з молотьбою провадити отбір лучшого зерна для засипки на насіння".
630
РОЗДІЛ 2. Документи Усі перечислені в заголовці комісії за виключенням голови колгоспу т.Крючка з предложенням Продана про прийняття плана хлібозаготівлі в кількості 680 ц не згодились та ухвалили: план хлібозаготівлі в кількості 680 ц рахувати непосильним через те, що по орієнтовному розрахунку валовий збір всіх зернокультур передбачено бути 982,83 ц тільки, а тому прохати Лебединський РВК про перегляд та зменшення наданого плану хлібозаготівлі. Голова Секретар
Крючко Клисенко
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 51.
№ 62 ОБОВ’ЯЗКОВА ПОСТАНОВА БУРИНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ПОРЯДОК РЕГУЛЮВАННЯ ПОМЕЛУ ЗЕРНА НА МЛИНАХ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 7 серпня 1932 р. З метою регулювання помолу зерна на сільськогосподарських млинах, керуючись розпорядженням уповноваженого комітету заготівель при Раді Праці й Оборони по Харківській області від 3. VIIІ-32 р. за №001/363, Буринський райвиконком постановляє встановити такий порядок помолу зерна на млинах, а саме: 1. Помол зерна провадити виключно за довідками (дозволами) від сільських рад в кожному окремому випадкові. 2. Заборонити власникам та орендарям млинів приймати на помол зерно без дозволу сільради в кожному окремому випадкові. 3. Сільради видають довідки (дозвіл) безкоштовно лише колгоспникам в розмірі не більше 20 кг продкультур (пшениця і жито) та одноосібникам, що акуратно виконують свої зобов’язання по хлібозаготівлі, в розмірі не більш 16 кг продкультур на їдця в місяць. Примітка: Указані в пункті 3 цієї постанови норми перемолу на їдця в місяць залишаються аж до повного виконання державного плану хлібозаготівель. 4. Суворо забороняється передача довідок (дозволів), виданих сільрадами на помол зерна, одна другій особі. 5. За порушення цієї постанови винні приватні громадяни притягуються в адмінпорядкові до штрафу в розмірі до 100 крб., а керівники установ та організацій, а також службові особи притягуються до кримінальної відповідальності за відповідними артикулами Кар[ного] Код[ексу] УСРР. 6. Догляд за виконанням цього покладається на органи міліції, сільради та райзаготвідділи РВК. 7. Ця постанова затверджена на президії РВК 7.VIII.32 р. по протоколу №32/23 і набуває своєї чинності зі дня її оголошення. Ця постанова дійсна аж до її відміни. Голова РВК Секретар
Неїзжалий Рябенко
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 52.
№ 63 ДОПОВІДНА ЗАПИСКА КОНОТОПСЬКОГО РАЙВІДДІЛЕННЯ ДПУ КЕРІВНИКАМ ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ ПРО ХІД ХЛІБОЗАГОТІВЛІ * 8 серпня 1932 р. Секретарю райпарТкома Председателю райисполкома Председателю РКК РКИ С момента разсылки на места плана хлебозаготовки 3-го августа 1932 г. и по 8-е включительно райотделением ГПУ были зафиксированы отрицательные факты к моменту принятия плана хлебозаготовок на местах, а именно: 4/VIII – с.г. в селе Шаповаловке состоялся пленум сельсовета, на котором присутствовало до 20 человек. Председатель сельсовета названного села вынес предложение о том, чтобы план принять, но добиться снижения последнего перед РИКом. Присутствовавшая на данном пленуме учительница КУРГАН Наталия выступила против и категорически предлагала плана не принимать, а ходатайствовать перед РИКом о снижении его, после чего ставить лишь вопрос о принятии.
631
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Аналогичное выступление было также и со стороны зам. председателя артели "Волна Революции" – ГРЕБЕНЕЦ Федора Николаевича. По окончании прений вопрос о принятии плана был поставлен на голосование и за принятие последнего голосовало всего лишь 3 человека, остальные были против. Таким образом, план принят не был. Помимо изложенного, в названном селе отмечены факты отрицательного реагирования по вопросу хлебозаготовок со стороны колхозников и другой части населения, а именно: 5/VIII-1932 года несколько колхозников вели между собой разговоры, что "нет никакой охоты работать, так как все равно придется сидеть голодными". Колхозник ВЕЛИЧКО Василий Антонович в беседе с колхозником КУЗЬКО Тимофеем Ивановичем высказывался: "Наше правление нас довело до того, что теперь сидим голодные и будем сидеть пока не заберут весь хлеб, а все это по вине председателя артели, которого следовало бы убить его же наганом". СИНЕКОП Иван Прокофьевич, семья которого состоит в колхозе в с. Шаповаловке, в беседе с колхозником ВЕЛИЧКО Михаилом Сергеевичем и КНЫШОМ Григорием Петровичем говорит: "Видите до чего мы дожили, что и хлеба не наедаемся, раньше служили у панов и хлеба было вдоволь, а теперь сидим голодные". Факт непринятия плана хлебозаготовок зафиксирован также в хут. Капитановке Октябрьского сельсовета по той причине, что председатель колхоза названного хутора НИКОЛАЕНКО Герасим Павлович настроен предвзято и на собрании колхоза в момент обсуждения плана заявил: "Я голосую против плана, так как план нереальный, а вы как хотите". Присутствовавший при этом кладовщик колхоза ШПИЛЬКА Митрофан в прениях высказывался: "Цифры плана взяты с потолка без учета особенностей колхоза и приемка плана ведет к [слово нерозбірливе]. Хлеб государству сдавать не можем до тех пор пока не удовлетворят членов колхоза, не оставят посев[ной] фонд, страх[овой] фонд и проч., и после того лишь можно будет сдать государству хлеб. Пшеницы же мы сдавать не можем ибо ее у нас мало, нужно дать колхозникам, а то они работают целое лето, а ест кто-то, и нам, товарищи, обидно смотреть, как крестьяне ходили с торбами, а рабочие нет". Выступления НИКОЛАЕНКО и ШПИЛЬКИ и привело к непринятию плана. Характерно отметить то обстоятельство, что НИКОЛАЕНКО вовсе не из’явил согласия явиться на районное совещание по хлебозаготовке, а также отказался присутствовать на пленуме сельсовета, где обсуждался план хлебозаговки, и, кроме того, на заседании правления колхоза в момент обсуждения плана и выступлений НИКОЛАЕНКО и ШПИЛЬКИ, где присутствовали как никогда почти все колхозники хут. Капитановки. Предсельсовета хут. Бондари тов. ЧМИР на заседании бюро патрячейки заявил, что план нереальный и выполнять его он отказывается. Аналогичное заявление сделал также секретарь партячейки названного хутора СВЕРДЛОВ на партсобрании, где присутствовало 12 человек, причем добавил, что будет выполнять план тогда, когда разрешат выметать под метёлку весь хлеб. 5/VIII – с.г. в с. Бочечки в артели им. Шевченка на общем собрании названной артели план также принят не был по мотивам нереальности его. За указанный период времени при проведении уборки урожая были также отмечены некоторые ненормальности, а именно: В с. Октябрьском колхоз "Вольный труд" закончил уборку ранее всех, но оставил ячмень не повязанным в копнах, оставив много колосьев на поле, а также стали разбазаривать хлеб по методу прошлого года, раздавая членам [колхоза], не придерживаясь трудодней. Скирдование хлеба почти во всех колхозах села Октябрьского не проводится и обмолот предполагает[ся] провести не скирдуя, а прямо с поля подвозить к молотилке, что ставит под угрозу массового воровства хлеба, а также гибели последнего при наступлении дождя. Кроме того, в хут. Капитановке председатель колхоза НИКОЛАЕНКО мыслит произвести обмолот хлеба без машин, по своему, чтобы не показать всего хлеба. Указанное обстоятельство отмечается также и среди единоличников, которые спешат обмолотить хлеб цепами, а не машиной, чтобы избегнуть учёта хлеба. Вышеизложенное сообщается для сведения и принятия соответствующих мер. Для обеспечения регулярного освещения выполнения плана хлебозаготовок райотделом ГПУ высланы в села 4 оперативных работника и по поступлении материалов будем немедленно информировать. НАЧ. РАЙОТДЕЛЕНИЯ ГПУ [підпис] /ТРУФАНОВ/ УПОЛНОМОЧЕН. ГПУ [підпис] /ПРОХОРЕНКО/ ДАСО, ф.П-42, оп.1, спр. 175, арк. 183, 184. Оригінал. Машинопис.
______________
*Орфографію та пунктуацію документа збережено.
632
РОЗДІЛ 2. Документи № 64 лист колгоспника Лебединського району ДО ГОЛОВИ ВУЦВК про занепад колгоспів ТА загрозу голодної смерті 20 8 серпня 1932 р. Григорій Іванович [Петровський]! Считаю своїм боргом повідомити Вас про життя села, життя колгоспів. Колгоспи в сучасний мент доживають останні дні, життям їхнім ніхто не цікавиться. Люди центра міркують, що село ще багате, колгоспи міцніють, але це неправда. Цього листа пише вірний син – колгоспник, агітатор і організатор перших днів 1929 р., котрий головує чесно уже від 1929 р. із Лебединщини. Пише цього листа Всеукраїнському старості, котрий боровся за покращення життя, за соціалізм, пише цього листа не одна особа, а декілька, та тільки не всі осмілюються написати правду, сказати, а собі журяться, що таке становище в колгоспах продовжуватися не може. Потрібні негайні заходи, откинути ту думку, що на селі все благополучно, немає голоду, не пухнуть люди. Справа в тому, що в колгоспі люди працювати не бажають, люди, діти, старики голодні, худоба гине, люди стали злі. Радянську владу заклинають, ніхто їй нічого не віре. Земля очутилась в бур’янах, цукровий буряк неполений. Хлібні аванси видають по 400 гр. на день – здебільшого фуражних культур, надії немає на доодержання, тому що плани в цьому році дані більші, або менші дуже незначно, а врожай через загибель озимини далеко менший. Чи нормально, що плани більші, ніж валовий врожай? Треба вивчити стан, Григорій Іванович! Інакше наша справа з колгоспами проіграна. Візьміть убедіться, проїдьте самі, або пошліть серйозну особу в такі села на Лебединщину й Ви повірите, що пише не опортуніст, не куркуль, а вірний колгоспник, которому не буде життя, коли колгоспи розпадуться. Ви вивчіть на Лебединщині такі села, як Бишкінь, Михайлівка, Ворожба, Великий Вистороп, Межиріччя, Нижня Сироватка* – тут життя вмирає на селі. Крім комуніста, а тепер і комуністи кажуть, що десь є шкідництво, Ви не знайдете людину, котра б підтримувала радвладу, всі заклинають, люди готовляться до голодної смерті. У Великому Висторопі, у Ворожбі загроза з посівом озимини. Головам колгоспів далі працювати не можна. Григорій Іванович, приїдьте на Лебединщину, скличте нараду голів, вивчіть стан і Ви убедітесь, що плани нереальні, що колгоспи розпадуться при такому стані, може Вас обманюють райони. Цього листа написано як вихід, щоб опісля не сказали, що Ви не знали та райони винуваті. Спасайте колгоспи, спасайте людей од голодної смерті, нам іначе позор перед міжнародним пролетаріатом. Не слухайте тих людей, що кажуть плани реальні, влийтесь в колгоспну масу району й Ви повірите, що ми пишемо правду. Думка активу, думка вірних синів, але прізвища сказати не можемо, поки не приїдете, а то скажете "опортуніст". ЦДАГО України, ф.1, оп. 8, спр. 117, арк. 162. Копія, засвідчена підписом працівника приймальні Голови ВУЦВК. Машинопис.
______________
*Село Нижня Сироватка тепер Сумського району.
№ 65 ПОСТАНОВА ПОЛІТБЮРО ЦК КП(б)У ПРО ЗАХОДИ БОРОТЬБИ ЗІ СПЕКУЛЯЦІЄЮ ХЛІБОМ 9 серпня 1932 р. Решением партии и правительства колхозная торговля хлебом разрешена только после 15-го января 1933 года, после полного выполнения хлебозаготовок по Союзу. До этого срока продажа хлеба на базарах воспрещена. Это мероприятие должно облегчить борьбу с разбазариванием колхозного хлеба, создать необходимые условия для борьбы с разбазариванием хлеба единоличными хозяйствами, а тем самым способствовать успешному выполнению плана хлебозаготовок и сохранению максимальных натуральных фондов, подлежащих распределению среди колхозников. Продажа хлеба на рынке до установленных правительством объемов на деле является потаканием кулаку и спекулянту и облегчает им работу по срыву выполнения основного обязательства колхозов, единоличников, бедняков и середняков перед пролетарским государством, ведет к разбазариванию натуральных фондов, подлежащих распределению среди колхозников, а тем самым направлена против организационно-хозяйственного укрепления колхозов, против колхозов. Борьба с торговлей хлебом до полного выполнения плана хлебозаготовок во всем Союзе (до 15.1) должна стать делом широчайших масс, составной частью всей нашей работы по выполнению плана хлебозаготовок. Обеспечение этой задачи является важнейшей обязанностью районных партийных комитетов, сельских парторганизаций, всех передовиков колхозников. В первую очередь необходимо ударить по перекупщикам-спекулянтам, кулацко-зажиточной верхушке, единоличникам, злостно уклоняющимся от выполнения плана хлебозаготовок.
633
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
На общих собраниях колхозов и бригад необходимо обсудить вопрос о хлебозаготовках и торговле хлебом колхозов и колхозников и раз’яснить колхозникам действительный смысл решения партии и правительства и провести постановления, категорически воспрещающие правлениям производить продажу колхозного хлеба до 15.1-1933 года, призывающие колхозников не продавать до этого срока хлеб на базарах. Необходимо на общих собраниях раз’яснить, что за продажу хлеба на базарах (зерно, мука) до выполнения плана по Союзу (до 15.1) виновные будут привлекаться к судебной ответственности. Провести такие же общесельские собрания единоличников бедняков и середняков. Наряду с массовой работой необходимо умелое, твердое проведение судебно-репрессивных и административных мер. Репрессии необходимо направить в первую очередь против перекупщиков хлеба – спекулянтов, против кулацко-зажиточной верхушки села. В то же время необходимо применять репрессии и против правлений колхозов, а также единоличников-контрактантов, не выполняющих своих обязательств по сдаче хлеба государству и продающих уже теперь хлеб (зерно, мука) на базарах. Для этого: 1. Обязать советские органы, ГПУ и Милицию обеспечить полное устранение с рынка перекупщиков зерна и муки. 2. Против кулацко-зажиточных хозяйств (твердосдатчиков), продающих хлеб, применять меры административной ответственности по закону 3.VII-29 г., а также судебные репрессии. 3. Правления колхозов, продающие хлеб на базаре, должны быть привлечены к судебной ответственности, причем репрессии прежде всего направить против председателей и зав. хозяйством колхоза. Во всех случаях привлечения к ответственности колхозная система должна обеспечить общественное осуждение и постановление о привлечении виновных к суровой судебной ответственности со стороны колхозов, правления которых допустили незаконную продажу хлеба. Все случаи привлечения к ответственности правлений колхозов, торгующих хлебом, необходимо широко освещать в прессе, сообщая одновременно как реагировали колхозники того колхоза, где правление допустило незаконную торговлю хлебом. 4. Единоличников-контрактантов, продающих свой хлеб на базаре, привлекать к судебной ответственности и прежде всего тех, которые не выполнив контрактационных обязательств, злостно уклоняясь от выполнения контрактационных договоров, продают свой хлеб. Борьбу со спекуляцией хлебом, работу по выявлению единоличников и колхозников, незаконно торгующих хлебом, необходимо проводить так, чтобы ни в какой мере не ударить по колхозной торговле и торговле трудящихся единоличников другими с.х. продуктами своего производства, чтобы эта борьба никоим образом не отразилась на развертывании колхозных базаров. Репрессивные меры должны применяться так, чтобы никоим образом не скатиться к массовым репрессиям против колхозников и единоличников середняков и бедняков. Репрессии должны применяться с тщательным выбором об’ектов, с таким расчетом, чтобы решительно ударяя по кулакуспекулянту, по злостному срывщику-контрактанту единоличнику, этим самым воздействовать на остальных продавцов хлеба – колхозников, единоличников. В отношении колхозников, единоличников бедняков и середняков, должны быть применены товарищеские суды, осуждение бригадой и т.д. Партийные организации должны помнить, что методы общественного воздействия должны явиться основной формой борьбы в отношении колхозников и единоличников, бедняков и середняков. Репрессия (арест, конфискация) не должны производиться на базарах. Но на базарах мы должны, в первую очередь через фининспектуру, устанавливать фамилию продающего хлеб, из какого он села и колхоза. Райпарткомы, райисполкомы, сельсоветы, колхозы должны обеспечить, чтобы ни один вскрытый факт торговли зерном и мукой не остался недоведенным до колхоза, колхозник которого торгует хлебом, до сельсовета, единоличники которого продают хлеб. Обязать ГПУ и НКЮ в соответствии с настоящим решением дать указания по своей линии. СЕКРЕТАРЬ ЦК КП(б)У [факсимільний підпис Косіора] ДАСО, ф.П-25, оп.1, спр.22, арк.70-72. Копія. Машинопис.
№ 66 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО СЕРЕДИНО-БУДСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО НЕЗАДОВІЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ХАРЧОВИМИ РЕСУРСАМИ КЕРІВНОГО СКЛАДУ ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ 9 серпня 1932 р. Закрита частина С л у х а л и : Про постачання робітників та службовців району (т. Чикирис). В и с л о в и л и с ь : тт. Каменецький, Мессарош, Ординський.
634
РОЗДІЛ 2. Документи Ухвалили: Відмічаючи незадовільний стан постачання кер[івного] складу, вчительства, міліції, медперсоналу та фахівців, що сталося внаслідок невмілого використовування місцевих харчових ресурсів з боку постачальників (Райпостач, РСС та МТС), та нерегулярне постачання груп, які знаходяться на централізованому постачанні, бюро РПК ухвалює: 1. Ствердити остаточно список керуючого складу (20 основних робітників та 30 утриманців), заборонивши без дозволу бюро припускати які б то не було зміни. 2. Райпостачвідділу та РСС протягом п’яти днів остаточно з’ясувати контингент осіб, які повинні постачатись за рахунок місцевих ресурсів. СЕКРЕТАР РПК [підпис] КАМЕНЕЦЬКИЙ ДАСО, ф.П-33, оп. 1, спр. 211, арк. 37. Оригінал. Машинопис.
№ 67 ЛИСТ КОНОТОПСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖТОРГІВЛІ ДО КИЇВСЬКОГО ОБЛВІДДІЛУ ПОСТАЧАННЯ, ІНШИХ УСТАНОВ ПРО НЕЗАДОВІЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДУКТАМИ ХАРЧУВАННЯ ДИТЯЧИХ ЗАКЛАДІВ ТА ІНВАЛІДНИХ БУДИНКІВ * 9 серпня 1932 р. Облснабу г. Киева Копия: Обл.РКИ г. Киев ОблКНО г. Киев. Облсоцзабез г. Киев Укрторг г. Харьков. РКИ г. Конотоп Несмотря на постановление Наркомснаба СССР от 8.VII.32 г. за №550/60 о своевременном и бесперебойном снабжении закрытых учреждений вышестоящие организации задерживают высылку нарядов и отгрузку продуктов, как это имело место в июле месяце 1932 г. Наряды были получены с большим опозданием, т.е. 30.VII. Несмотря на наши неоднократные напоминания органам, ведающим распределением продуктов закрытых учреждений, получена только мука для домов инвалидов 3150 кг 5.VIIІ и крупа с Киевской крупорушки для детских учреждений в количестве 1120 кг с недопогрузкой 314 кг (норма 1434). Детучреждения наряды на муку до сих пор не получили, мясо частично получено Конотопским детинтернатом. Остальные детучреждения мяса за июль не получили. Укрмясо поставило н[ас] в известность, что не может выполнить нарядов за отсутствием мяса. Нас буквально засыпают запросами с мест о причинах несвоевременной отгрузки и сигнализируют об угрожающем положении в некоторых снабжаемых нами учреждениях. Домами инвалидов не получено за июль ни одного наряда за исключением наряда на муку, который уже реализован. Просим все вышеуказанные организации принять соответствующие меры к скорейшей и своевременной отгрузке продуктов поставщиками и высылке муки, дабы дать нам возможность удовлетворить требование снабжаемых закрытых учреждений. Конотопторг
Манойленко Вижинский
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 53.
№ 68 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО ШОСТКИНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ПЕРЕБІГ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ * 11 серпня 1932 р. Відмічая, що не дивлячись на низку постанов, вказівок Партосередкам, надсилку уповноважених, все ж до цього часу з боку окремих П/ос. (Мар.-Буда**, Клишки) та окремих уповноважених (Клишки, Степанівка, Юрасівка) ганебно злочинне ставлення до розгорнення хлібозаготівлі. Замість розгорнення більшовицької роботи по мобілізації колгоспного та одноосібного сільського активу на боротьбу за виконання серпневого пляну хлібозаготівлі та приняття річного пляну – вище перелічені П/ос. та уповноважені займаються складанням безпідставних матеріялів, спрямованих на зменшення пляну.
635
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Таке відношення до основної політичної кампанії з’являється антипартійними діями, що допомагають куркульським елементам зривати плян хлібозаготівлі. Виходячи з цього, Бюро РПК у х в а л и л о : 1. Категорічно запропонувати всім П/о та уповноваженим РПК негайно припинити будь-яку діскусію про нереяльність пляна хлібозаготівлі, негайно приступити до виконання попередніх постанов про виконання пляну хлібозаготівлі. Не пізніше як 14/VIII закінчити доведення плянів до колгоспів та сел. До 15/VIII – виконати не меньш 50% серпневого пляну хлібозаготівлі. Попередити всіх комунистів, Райпарторганізації, що виступи проти приняття плянів хлібозаготівлі та пасівність в боротьбі за приняття пляну та його виконання буде розцінюватись як антипартійний вчинок, направлений на зрив хлібозаготівлі. 2. Секретарю М-Будського П/ос. т. ПУШКО, що припустив на бюро зменшення на [число не вказане] % плян хлібозаготівлі, оголосити сувору догану, а членам Бюро оголосити догану. Пропонувати в 24 години переглянути своє рішення й провести роботу яка б забезпечила приняття пляну та виконання серпневого. 3. Заступника директора МТС т. ЦЬОМКО як нездатного боротись за хлібозаготівлю, невиправдавшого довір'я партії в цій галузі з роботи зняти, а справу про його партійність передати до РКК. 4. Попередити т. ГОНЧАРЕНКО, що коли він в 2-х денний термін не організує П/о та актив села Клишки на приняття пляну та виконання серпневого пляну – Бюро буде примушено вжити самих рішучих заходів до нього. 5. Секретарю П/ос. Раф-заводу х. Михайлівський т. КЛИМЕНКО за не надання допомоги в засобах пересування уповноваженого С-Будського сектору т. ЛИМАНОВУ – оголосити догану. 6. Вдруге категорично заборонити всім уповноваженим РПК та секретарям П/ос. без дозволу РПК не залишати села, а головам сільрад без дозволу РВК, членам Бюро РПК та членам президії КК залишатись на селах доки не будуть приняті річні пляни хлібозаготівель. 7. Для повного забезпечення виконання серпневого пляну хлібозаготівель та приняття річних плянів додатково мобілізувати з міського активу 50 осіб, які повинні виїхати [в села] не пізніше 10 годин 12/VIII. 8. Зобов’язати Зав. Почтой т. СИРОТИНА встановити по всім телефонним станціям і підстанціям круглу добу вартування. Пропонувати секретарям П-ос. та уповноваженим у 2-х денний термін виділити відповідну кількість комсомольців для вартування. 9. Встановити надсилку щоденної сводки про хлібозаготівлю. Поручити секретарям П/осередків виділити відповідну особу – комуніста, що відповідає за своєчасну надсилку щоденних відомостей. Прізвища цих осіб сповістити РПК не пізніше 16/VIII. СЕКРЕТАР РПК [підпис] /АНАНЧЕНКО/ ДАСО, ф.П-25, оп.1, спр.24, арк. 51, 52. Оригінал. Машинопис.
______________
*Орфографію та пунктуацію документа збережено. **Село Марчихина Буда, згадані в документі нижче село Степанівка, колишні село Юрасівка (зараз у межах міста Дружба) та селище Хутір-Михайлівський (зараз місто Дружба) тепер у складі Ямпільського району.
№ 69 ЛИСТ БУРИНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ДО СЕКРЕТАРІВ ПАРТОСЕРЕДКІВ, УПОВНОВАЖЕНИХ РАЙКОМУ, ФРАКЦІЇ РАЙВИКОНКОМУ ПРО РОЗБАЗАРЮВАННЯ ХЛІБА ШЛЯХОМ ВИДАЧІ НА ТРУДОДНІ В КОЛГОСПІ "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" (СЕЛО МИКОЛАЇВКА) 12 серпня 1932 р. Не дивлячись на чіткі директиви і вказівки про видачу авансів в колгоспах, ще й до цього часу продовжує залишатись явно кулацька й "хижацька" практика. Порушуючи постанову партії й уряду, керівники колгоспів прямо і відверто хижацьки розбазарюють хліб і це проводять через загальні збори колгоспників, виносять постанови, що цілком порушують постанови партії і уряду. Так, в с. Миколаївка [колгосп] "Червоний партизан" ухвалив видать по 2 кг на трудодень. На цих зборах були присутні і голова сільради, і наші уповноважені, які навіть не вказали на незаконні ухвали і дії і не повідомили РПК. Таким чином, і представники влади, і уповноважені своєю присутністю на зборах преступно санкціонують проведення цієї кулацької хижацької практики, що класовий ворог направив на розвал колгоспу, на зрив хлібозаготівель. РПК вимагає негайно виправить перекручення і цей злочин в практиці авансування, і надалі під саму сувору відповідальність цей злочин припинять і винних притягать до карної відповідальності.
636
РОЗДІЛ 2. Документи Попереджаємо, що за припущення надалі подібних кулацьких дій, винних і уповноважених будемо притягати до самої жорстокої партійної кари. Секретар РПК
Човновий
ДАСО, ф.П-75, оп. 1, спр. 153, арк. 94. Машинописна копія.
№ 70 З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЛИСТА СЕРЕДИНО-БУДСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ДО КИЇВСЬКОГО ОБКОМУ КП(б)У ЩОДО ПРОТИДІЇ ПРИЙНЯТТЮ ПЛАНІВ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ В СЕЛАХ 20 серпня 1932 р. Характерні виступи на зібранні колгоспників по прийняттю планів хлібозаготівель: Колгоспники: "Нас обирати не дамо, працюй, а все віддай, до чого дожились? Райорганізацією села приймались плани, на Полтавщині та Київщині ограбили й до нас добираються. ЦК – контрреволюціонери й вредителі, а наш брат дождется свого" (сс. Гаврилова Слобода, Жихове, ЗнобНовгородське). Індивідуальн[і]: "Что хотите делайте, хлеба не повезем. Нужно переключиться с индустриального вида на стройку допров, а то некуда будет садить за хлебозаготовку. Теперь и мы, как Украина, - пойдем с сумками. Обирают, чтобы мы подохли с голоду, брехали, что льготы [будут] за конопли. Делайте, что хотите, хлеба не повезем, на черта план Ваш социализма" (сс. Гаврилова Слобода, Зноб-Новгородское). СЕКРЕТАР РПК
КАМЕНЕЦЬКИЙ
ДАСО, ф.П-33, оп.1, спр. 222, арк. 92. Машинописна копія.
№ 71 ДОПОВІДНА ЗАПИСКА КОНОТОПСЬКОМУ РАЙПАРТКОМУ ЙОГО УПОВНОВАЖЕНИХ ТА СЕКРЕТАРЯ ПАРТОСЕРЕДКУ В СЕЛІ ШАПОВАЛІВКА ПРО НЕГАТИВНЕ СТАВЛЕННЯ СЕЛЯН ДО ХЛІБОЗАГОТІВЛІ Не раніше 20 серпня 1932 р.* От уполномоченных РПК и секретаря п[арт]группы с. Шаповаловки Горбачева, Кобзаря, Кузнецова Докладная записка. Положение дела по селу сложилось на сегодня такое, что заставляет обращаться к вам за соответствующей помощью и установкой. Положение с хлебом по селу на сегодня скверное, общий план по селу выполнен на 1,6%, перелома хотя бы приблизительно нет. Мало того, еще и на сегодня по колхозу "Хвыля Революции" план хлебозаготовки не принят. 2 раза собираемые сборы колхоза не дали никаких результатов. Последнее собрание 17. VIII: все как один голосовали против, в том числе и весь актив села, в лучшем случае, воздержались, в том числе вся кандидатская группа 7 человек. Настроение этого колхоза под влиянием кулацкой агитации скверное. Последнее собрание носило характер массовых выгуков, которые сводились, в общем, к следую[щему]: "Приехали забрать весь хлеб, оставить нас голодными. Рабочий задавил крестьянина. Советская власть дурит и обманывает. Партия – это есть бывшая буржуазия, которая ведет к гибели". Особенно отличились женщины следующие: Лебедь Приська Семеновна. Человек ее сослан за СВУ21. Онищенко Над[ежда] Кириловна. Муж ее был осужден за СВУ. Онищенкова Катерина, сын которой спалил клуню колхоза с хлебом. Самусь Горпина. Кузьменкова Мотря. Величко Параска. Бринь Ганна – муж в Допре. Самусь Варка – человек – петлюровец и т.д. Актив колхоза вместе с головой колхоза фактически стоят против плана. Настроение членов прав[ления] колхоза рваческое, антисоветское. Правление во главе с т. Кнышом, пред[седателем] колхоза, спилось. Организатор массовых пьянок за колгоспные деньги это быв[ший] твердовиккулак, уцелевший каким-то чудом, Гребенец Федор, заступник пред[седателя] колхоза, который
637
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
имеет привычки специально ездить в другие районы и покупать водку. Кныш пред[седатель] колхоза упорно скрыто подрывает всякий вывоз хлеба. 18. VIII в день организации красной валки вместе с своим заступником выехал в Конотоп и лишь благодаря усилиям уполномоченных валку удалось отправить. Подводчики два раза разбегали[сь], не желая везти хлеб. Здесь, как нигде, развита теория и среди партгруппы, и актива вплоть до пред[седателя] сельсовета т. Андрющенко о нереальности плана. Однажды ими в общей беседе было заявлено, что план можно выполнить только на 7%. Пред[седатель] сельсовета Андрющенко фактически руководить хлебозаготовками отказался и неоднократно заявлял, что хлеба мало и без постановления общего собрания вообще везти не надо. Такое настроение, конечно, целиком и полностью переда[ется] в массы. 19. VIII целый день в колхозе работа не проводилась, несмотря на то, что около 300 га хлеба лежит на поле не заскирдовано и прорастает. Но руководителям села не до этого – они праздновали в этот день Спаса, пьянствуя в хате головы колхоза Кныша, где был голова сельского совета Андрющенко, член партии, заступник головы колхоза Гребенец, бывший твердоздатчик Корень Николай, бывший кладовщик, растративший около 100 пуд. колгоспного хлеба, но покрытый высокой рукой головы сельсовета, головы колхоза. Остальных участников выявить не удалось. Ихняя пьянка кроме того, что сорвала работу 19.VIII, сорвала молотьбу и 20.VIII, ибо 19.VIII механик МТС, исправлявший трактор, никого из правления не нашел, а 20.VIII 50 челов[ек] народу около молотарки сделали 4 часа простою. В составе правления есть такие люди, как Синекоп, который однажды заявил, что "угробил коммуну, сплету лапти и колхозу". Между членами правления и головой колхоза и сельсовета существует на почве пьянки круговая порука. Колхоз "Хвыля Революции" сам по себе засорен кулацким антисоветским элементом. Это бывшие кулаки, которые случайно пролезли в колхоз. Эти лица следующие: Онищенко Захар Лукашов Григорий Онищенко Нечипор Онищенко Ст[епан] Иосиф[ович] Самусь Левко Игнатов[ич] Медведь Левко Федотов[ич] Все эти лица натравливают массу колхозников. Выводы отсюда нужно сделать следующие: 1. Председателя сельсовета Андрющенко, председателя колхоза Кныша с работы снять, убрать из села. 2. Перешерстить правление колхоза. 3. Убрать из колхоза кулаков. 4. Отдать под суд лиц, замешанных в растрате колгоспного хлеба. ДАСО, ф.П-42, оп.1, спр. 167, арк. 97-103. Оригінал. Рукопис.
______________
*Датується за змістом документа.
№ 72 ТЕЛЕГРАМА ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ РАДИ ПРАЦІ ТА ОБОРОНИ СРСР В. В. КУЙБИШЕВА В ЦК КП(б)У ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ПРИСКОРЕННЯ ВІДВАНТАЖЕННЯ ЗЕРНА НА ЕКСПОРТ 27 серпня 1932 р. Вместо установленного Вам правительством плана отгрузок августе порты 190 тыс. т[онн] Вами отгружено только 20 тыс. Таковое положение приводит большим валютным потерям, связанным невыполнением контрактов, простоем тоннажа, также подрыву авторитета рынках. Предлагаю немедленно усилить первую очередь отправку порты, отгрузить до конца месяца тоннах пшеницы 30 тыс., ячменя – 20 тыс., ржи – 10 тыс., не считая уже отгруженного. Примите как боевое задание ежедневных отгрузках, телеграфируйте комзагсто. Куйбышев. ЦДАГО України, ф.1, оп. 20, спр. 5446, арк. 23. Копія. Машинопис.
№ 73 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ БУРИНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ПОМИЛКИ В МЕТОДАХ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ В СЕЛІ НЕЧАЇВКА 9 вересня 1932 р. Слухали: Про припущені помилки в методах хлібозаготівлі по с. Нечаївка уповноваженим РВК тов. Резніченком.
638
РОЗДІЛ 2. Документи У х в а л и л и : Відмітити, що уповноваженим РВК т. Резніченком припущено грубі помилки в методах хлібозаготівлі по одноосібному секторові с. Нечаївки. Допустивши проведення масового безспірного стягнення хліба, що по суті є рецидивом грубого порушення революційної законності та голого адміністрування, чому президія РВК ухвалює: уповноваженому РВК т. Резніченку за припущені грубі помилки в хлібозаготівлях оголосити сувору догану. Попередити всіх голів сільрад, уповноважених РВК про неприпустимість випадків голого адміністрування справою хлібозаготівель та масового безспірного стягнення, що в разі припущення таких дій винних осіб буде притягнено до судової суворої відповідальності. Навколо хлібозаготівель розгорнути систематичну широку масову політичну роботу серед колгоспників та бідняків і середняків- одноосібників. Голова РВК Секретар
Неїзжалий Рябенко
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 59.
№ 74 ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ ПУТИВЛЬСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ДО ХАРКІВСЬКОГО ОБКОМУ КП(б)У ПРО ХІД ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ * 10 вересня 1932 р. Ход хлебозаготовительной кампании и выполнение плана по району, несмотря на уменьшение такового на 38,2%, который является вполне реальный и выполним, но несмотря на это и на ряд принятых мер со стороны РПК, РКК в обеспечение выполнения такого на сегодняшний день абсолютно неудовлетворительный. С годового плана 76324 центнера выполнено 5435 центнеров или 7,1%, по отдельным группам имеем следующее выполнение: Колхозы: годовой план – 17431 ц., выполнено 1705 ц. или 9,8%. Бедняцко-середняцкие хоз-ва: годовой план – 50153 ц., выполнено 3132 ц. или 6,2%. Твердосдатчики: годовой план – 8740 ц., выполнено 597 ц. или 6,8%. Причем эти сведения неточные, т.к. с пунктов мы имеем сведения только на 5/ІХ – с.г. и несмотря на неоднократные требования давать нам сведения ежедневно, последние их не присылают (наш район своего пункта не имеет и хлеб с нашего района сдается в три пункта – Глухов, Бурынь, Ворожба на расстоянии 40 клм. от нашего района). С этих групп особо следует отметить, что выполнение плана по кулацкому и единоличному секторам встречает большие трудности вплоть до отказа везти хлеб по мотивам "хлеба у нас нет", в то время когда в ряде сел имеет место прятание хлеба, особенно кулацкой группой (с. Мачулища, Ревякино, Бывалино, Линово и др.), где совместно с с/советами [хліб] забран и отправлен в хлебозаготовку, за что последние за невыполнение доведенных им планов по твердому заданию в срок РИКом оштрафованы и судимы Нарсудом как за злостное невыполнение ими твердых заданий (привлечено 18 чел., осуждено 10 чел.). Кроме этого нужно констатировать, что со стороны колхозов и бедняцко-середняцкой единоличной массы имеет место выжидательное положение в связи с тем, что план по району два раза уменьшался (первый раз для колхозного сектора и второй дополнительно еще для колхозного, а также и для индивидуального). Заявляют, "мол, раз не повезем, то еще уменьшат план", и заметную роль в этом зачастую играет актив села и правления колхозов, которые вместо того, чтобы стать на путь раз’яснительной и политико-массовой работы, сами плетутся в хвосте отсталых масс, а иногда и являются инициаторами этих кулацких настроений. Имеют место такие заявления: "Сначала обмолотим хлеб, обеспечим себя, а излишки дадим государству, т.к. голодовать по примеру некоторых сел прошлого года не хотим". В подтверждение изложенных мною фактов привожу ряд примеров. Колхоз "Пролетарий" с. Юрьево. План хлебозаготовок первый раз по этому колхозу не был принят благодаря тому, что руководящую роль сыграло само правление колхоза. Вторичный план был принят, но выполнять его никто не хочет, об’ясняя это нежеланием: "хлеба нет, а если выполнить план, нам ничего не останется на трудодни, годовой план будем выполнять яровыми культурами". До сих пор этот колхоз вывез всех культур только 45 центнеров, большинство из них фуражных культур. Пред. правления этого колхоза исключен из членов КП(б)У, 30/VIII – с.г. ворвался в с/с. и с криком заявил: "Чего Вы меня заставляете хлеб везти, пусть везут единоличники, а потом мы, нам некогда, нужно молотить (хлеб уже обмолоченный), мы сначала произведем расчет, а затем будем сдавать государству излишки". Колхоз "Мировой Октябрь" с. Белогалица – имеет место кулацкая вылазка, выражающаяся в том, чтобы весь хлеб обмолоченный распределить на трудодни и даже наилучшее сено, что последние начали осуществлять, несмотря на то, что этот колхоз на сегодняшний день не отправил в хлебозаготовку ни одного килограмма хлеба и сена. Для выяснения организаторов этой кулацкой
639
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
вылазки и для проведения массово-политической работы по вопросу о немедленной организации вывозки хлеба в помощь партячейке и уполномоченным РПК, сидящим там, выехали немедленно товарищи из районного актива. В с. Шулешевка при обыске бригадой выявлен спрятанный хлеб у кулака, последний ругал их площадной бранью, причем заявил – "что вы делаете паразиты, ну-ну делайте, а потом будем видеть, что будет, это не власть, а банда". Но бригада, несмотря на его угрозы, свою работу провела. В колхозе "Вторая Пятилетка", с. Стрельники некоторые члены правления голосовали против принятия плана хлебозаготовок, заявляя: "Ты – Пред. коллектива, ты – коммунист, ты никогда не пропадеш, ты у власти, что захотел, то и взял себе, а мы сначала хлеб обмолотим, а затем видно будет, сколько у нас останется излишков". В связи с арестом кулачества за агитацию против хлебозаготовок и за упорное и злостное невыполнение твердых заданий последние особенно не волнуются, успокаивая себя приближающейся 15-й годовщиной Октябрьской революции, заявляя, "нам нечего теперь особенно беспокоиться, они только пугают нас этими арестами, чтобы мы скорей сдали хлеб, а вот скоро будет в честь 15-й годовщины Октябрьской революции амнистия и всех нас из-под стражи освободят и хлеба все-таки не дадим". В целях обеспечения выполнения плана хлебозаготовок по району проводятся общие собрания колхозников, КНС, кутковые собрания единоличников, на которых прорабатываются сниженные планы хлебозаготовок (сниженный план до сел и колхозов доведен 3/IX-с.г.). Одновременно ведя соответствующую массово-раз’яснительную работу по вопросу о тех кулацких вылазках, имеющих место в отдельных селах и колхозах, три с/совета выделены решающими участками по выполнению годовых планов хлебозаготовок к 25/IX-с.г., в которые посланы три штурмовые ударные бригады с выездной редакцией, мы добиваемся, чтобы эти села и колхозы стали проводниками в деле выполнения плана хлебозаготовок по всему району. 8/IX-с.г. колхоз "Единый путь" Почепцовского с/с выполнил годовой план хлебозаготовок на 100%, сдал (продал) 151 центнер хлеба. На основе выполнения плана этим колхозом сделано обращение ко всем колхозам, колхозникам и бедняцко-середняцкой части единоличников о скорейшем выполнении плана хлебозаготовок путем организации 18/IX-с.г. всерайонного Красного обоза под лозунгом "Ответ колхозников и единоличников на полученные льготы районом". Район поставил задачу добиться этим Красным обозом сдачи [число нерозбірливе] годового плана хлебозаготовок и 100% твердых культур. Несмотря на четкие и ясные директивы по вопросу о выдаче натуральных авансов колхозникам, все же имеет место в ряде колхозов грубое нарушение данного постановления правительства, в котором взамен выдачи авансов на трудодни без ведома и согласия самих колхозников превратили эти натур. авансы на общественное питание, что привело к невыходу на работу до 50% колхозников (колхоз "Культура"), за что КК вынесены партвзыскания и предложено немедленно исправить допущенные грубые ошибки. Также имеют место выдачи авансов не 10-15%, а, наоборот, выдача таковых от 30 до 40% от валового сбора исключительно рожью и пшеницей (колхозы им. Сталина, "Красный Партизан", "Вторая Пятилетка", "Наш путь"), где руководители этих колхозов пошли по пути наименьшего сопротивления, плелись в хвосте массы, взамен правильного большевистского руководства поддались влиянию этой массы и этим кулацким едоцким настроениям, за что руководители этих колхозов привлечены к партответственности. Постановлением КК вынесены им строгие партвзыскания и предложено не позже как к 18/IX-с.г. выполнить планы хлебозаготовок. Правления колхозов им. 17-й партконференции и "Броневик" отданы под суд за грубейшее нарушение и игнорирование постановлений Правительства (выдали аванс до 60% валового сбора, применили при выдаче авансов уравниловку). Одновременно следует отметить отсутствие должного руководства и контроля над этим вопросом со стороны РКС и МТС. Постановлением президиума КК последним предложено в течение пяти дней проверить выдачу авансов по всем колхозам, приняв меры исправления допущенных ошибок, одновременно по колхозам, допустившим грубые нарушения в этой части, дела передать следственным органам для привлечения руководителей этих колхозов к ответственности. Секретарь РПК [підпис] /Чемоданова/ ДАСО, ф.П-5, оп.1, спр.152, арк.5-7. Незасвідчена копія. Машинопис.
______________
*Орфографію та пунктуацію документа частково виправлено.
640
РОЗДІЛ 2. Документи № 75 З ВИРОКУ НАРОДНОГО СУДУ ГЛУХІВСЬКОГО РАЙОНУ В КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ ТРЬОХ МЕШКАНЦІВ СЕЛА БАРАНІВКА, ЯКИХ ЗВИНУВАЧЕНО В АНТИРАДЯНСЬКІЙ АГІТАЦІЇ ТА ПІДБУРЮВАННІ СЕЛЯН ДО МАСОВИХ ЗАВОРУШЕНЬ * 13 вересня 1932 р. Выездная сессия Народного суда Глуховского района, розглянувши на открытому заседании дело по обвинуваченню гр-н: АСТАХОВА Якова Фадеевича 25 годов, малограмотного, женатого, семейства имеет 7 человек, з которых малолетних детей 5-ть, середняка, вичещенного с колхоза, не судимого. ЛУЩЕНКА Макара Архиповича 31 года, малограмотного, женатого, членов сем’и 4 человека, малолетних детей 1, бедняка вычещенного з колгоспа, не судимого. КРУЧИНИНА Дмитрия Васильевича 41 года, женатого, членов семейства 7 душ, из которых малолетних детей 4-ро, середняка вычещенного из колхоза, судимого в 1928 году по 104 ст. УК, меру наказания отбыл – в совершении уголовно наказуемых деяний, предусмотренных ст. 5410 УК. […]** с полной очевидностью установлено, что в колхозе им. Ворошилова Барановского сельсовета перед самым началом уборочной кампании группа враждебно настроенных против мероприятий партии и советской власти по социалистическому переустройству села, собрав возле себя подкулачников и спекулируя на отдельных недостатках и промахах в колхозном строительстве, стала проводить среди массы разлагательскую работу, направленную к развалу колхоза и полному подрыву авторитета представителей местной власти. Руководители и вдохновители этой кулацкой группировки обвиняемые Астахов, Лущенко и Кручинин. Подготовив заблаговременно массу и спекулируя тем, что в колхозе не дают хлеба и картошки, хотя все колхозники получили урожай исходя из количества и качества выробатаных трудодней, кулацкая группировка начала действовать и 5 июля приступила к разбору телят обобществленного стада. Руководил разбором обвиняемый Астахов, который под влиянием свого раскулаченного тестя Кручинина Евстахия довго проводив разлагательскую работу среди массы указывая, что совецкая власть грабит народ, в сельсовете позасели кулаки, колхозы это панщина на шею крестьянина. Астахов везде выставляв себя за партийца, хотя в 1919 году в момент наступления Деникина на Украину бежав из коммунистической партии. Своими демагогическими выступлениями Астахов увлек за собою массу и толкнул ее на путь совершения уголовних преступлений. Начавши с телят, масса пошла дальше и стала разбирать лошадей, повозки и прочий сельськохозяйственный инвентарь. Обвиняемый Астахов от агитации перешел к делу и первый забрал себе лошадь. За ним последовал обвиняемый Кручинин, который захватив не бывшую свою, а колхозную повозку и упряжь, глядя на руководителей и масса стала разбирать что получил [два нерозбірливих слова] из колхозного имущества. Предупреждения членов сельсовета и правления колхоза не имели никаких результатов, разнузданная масса растаскивала имущество и не шла на работу […] из 159 хозяйств организовано подали заявления о выходе из колхоза 104 домохозяена […] было решено захватить колхозный луг и самим косить такой […] На лугу обвиняемый Астахов на отдельных листах бумаги написал прокламации о выходе из колхоза всем и розбросал таковые по некошенной траве, чтобы и вторая смена, прочитав их, [фраза нерозбірлива]. Под влиянием обвиняемых группа колхозников до 186 человек пришла к правлению колхоза и потребувала немедленно выписать их из колхоза, угрожая в противном случае бросить всякую работу и сорвать уборку урожая. Когда 14/VII […] прибыл прокурор для ареста виновников, обвиняемые оказали сопротивление […] Собравшаяся толпа отбила арестованных […] Исходя из степени повышенной социальной опасности обвиняемых и стоя на страже социалистического наступления по всему фронту […] суд считает что обвинение достаточно доведено. […] Обвиняемых КРУЧИНИНА Дмитрия Васильевича, ЛУЩЕНКА Макара Архиповича признать виновными в совершенных контреволюционних действиях предусмотренных ст. ст. 5410 ч.1 и 7-5616 УК и подвергнуть лишению свободы в исправительно-трудовых колониях отдаленных местностей Совецкого Союза сроком 8 лет, лишивши их за пактами "а" "б" "в" ст. 29 УК гражданских прав после отбытия наказания или условно-досрочного освобождения сроком на 5 лет. Обвиняемого АСТАХОВА Якова Фадеевича признать виновным в совершенном контрреволюционном преступлении, придусмотренном ст. 5410 ч.1 УК и 5616 УК и подвергнуть лишению свободы в исправительно-трудовых колониях отдаленных местностей Совецкого Союза сроком на (7) семь лет, лишивши его за п.п. "а" "б" "в" ст. 29 УК гражданских прав после отбытия наказания сроком на 5 лет. Учитывая большую социальную опасность обвиняемых, руководствуясь ст. 33 УК выселить за пределы УССР с обязательным местожительством в Северном крае на 10 лет после отбывания
641
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
меры социальной защиты. Меру предупреждения в отношении обвиняемых оставить прежнюю – содержание под стражей в ДОПРЕ. Считать осужденными с 18 июля. Судебные издержки по делу возложить на осужденных. Приговор можно обжаловать в 5 дневный срок до Киевского Областного суда. Головуючий [підпис] Сысоева Члени [два підписи] ДГА УСБУ в СО, спр. П-11408, арк. 65-68. Оригінал. Рукопис.
______________
*Стилістику, орфографію та пунктуацію документа збережено. **Тут і далі опущено частини тексту з повтореннями кваліфікації дій звинувачених осіб.
№ 76 ОБОВ’ЯЗКОВА ПОСТАНОВА ВЕЛИКОБУБНІВСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО НОРМИ ПОМЕЛУ ЗЕРНОВИХ ТА ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР У КОЛИШНЬОМУ ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 17 вересня 1932 р. Обов’язкова постанова ч. 21 Великобубнівського районного виконавчого комітету Про зміну п. 2 обов’язкової постанови РВК ч. 18 "Про порядок переробки селянського збіжжя на млинах, просорушках, олійницях та відбір мірчуку" від 7 вересня 1932 р. На зміну п. 2 обов’язкової постанови РВК ч. 18 Великобубнівський райвиконком п о с т а н о в и в : 1. Зобов’язати сільські ради довідки на помел, переробку олійних та круп’яних культур видавати лише тим одноосібним бідняцько-середняцьким господарствам, які сумлінно виконують контрактацію хлібозаготівлі та олійних у встановлені терміни. Розмір переробки для цих господарств встановлюється такий: зернових культур (у т.ч. й круп’яних) 8 кг на місяць на одного їдця, олійних 7 кг на 1 їдця до 1 січня 1933 р., або не більше 2,5 кг на місяць. Довідки на помел, переробку олійних та круп’яних колгоспникам видаються радами артілі під час видачі колгоспникам 15% натуравансів лише на ту кількість збіжжя, яку колгоспник фактично одержав в рахунок 15% натуравансів. Розмір переробки олійних для колгоспників не повинен перевищувати 8 кг всіх олійних на одного їдця на термін до 1 січня 1933 р. 2. В основній частині обов’язкову постанову ч. 18 залишити в силі. 3. Ця обов’язкова постанова набирає чинності з дня її оголошення і має силу до її скасування. Голова РВК Секретар РВК
Кумпанієць Білоцерківець
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 59, 60.
№ 77 ЗАЯВА ГРОМАДЯНИНА СЕЛА МИКОЛАЇВКА-ТЕРНІВСЬКА КОЛИШНЬОГО УЛЯНІВСЬКОГО РАЙОНУ Я.У. ГРЕЧАНЕНКА ДО ВУЦВК ПРО ПОВЕРНЕННЯ ВИЛУЧЕНОГО В НЬОГО МАЙНА * 22 28 вересня 1932 р. В цьому році с[ільська]/рада надала до двору тверде завдання, а саме: 85 пуд[ів] хліба з яких я міг вивезти лише 10 пуд. причому посіву на 1932 р. було лише 1 га. Пришовши до мене бригада забрала останній хліб якого було всього 10 пуд. [слово нерозбірливе] і принесли разом повідомлення на 300 крб. штрафу за не виконання пляну хлібозаготівлі і через 4 дні продали все майно. На мою думку це не вірний продаж а тому прошу Центрального Виконавчого Комітету коли можливо негайно надіслати розпорядження про повернення майна, воно покищо стоїть не зрушене. Моє господарство, як раніш, так і після революції до роскуркулення не належить. До революції я разом з батьком і братами мав землі 3 га. З майна: хату 1, хлівів форостових 2, коняку 1, корову 1, я пас громадську худобу. С 2 машин (якто молотарка косілка млин сівалка тощо) я не мав раніш і після революції. Після революції в 1919 році я від батька відділився і мав землі: 1 1/2 га. з майна хату 1, хлів[ів] глинобит[них] 2, корови й коняки не мав. І в сучасний мент землі маю 4 га
642
РОЗДІЛ 2. Документи 10 саж. З майна: хату під бляхою хлівів глинобит 3. Коняку 1, тільки її артіль уже продала і гроші взяла собі. С[іль]-Г[осп] податку до 1931 року сплачував не більш, як 18 крб. Коли засідала комісія по хлібозаготівлі, то за вірну постанову вважали дев’ятнадцятилітнього комсомольця, а не людей старших, які знали про стан мого життя раніш і після революції. За винятком того комсомольця й положили тверде завдання. Прошу ще раз ВУЦВК не відмовіть мого прохання та дайте розпорядження про повернення мого майна. ДАСО, ф.Р-1192, оп.1, спр.11, арк.45. Оригінал. Рукопис.
______________
*Орфографію та пунктуацію заяви збережено. Село Миколаївка-Тернівська тепер Білопільського району.
№ 78 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО КОНОТОПСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО НЕЗАДОВІЛЬНЕ ВИКОНАННЯ ПЛАНІВ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ В СЕЛАХ ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ ТА ПОКАРАННЯ ГОЛІВ ЛЮБИТІВСЬКОЇ ТА ХИЖКІВСЬКОЇ СІЛЬРАД ЗА ЗРИВ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 29 вересня 1932 р. Про стан виконання хлібозаготівлі за 3-ю п’ятиденку вересня по району. В і д м і т и т и , що темпи надходження заготівлі хліба за 3-ю п’ятиденку вересня значно упали й особливо по одноосібному сектору та по твердим завданням. Абсолютно незадовільні надходження хліба від одноосібного сектора пояснюються тим, що майже всі сільради, уповноважені РПК та секретарі партосередків не приділили цій кампанії достатньої уваги, не переведена широка масова робота навколо хлібозаготівель одноосібним сектором. Неприпустимо малий відсоток виконання твердих завдань підтверджує, що на селах немає належного натиску на куркульсько-заможню верхівку села. Особливо ганебно виконують плани хлібозаготівель такі села як: Шпотівка – 29%, Фесівка – 29%, Соснівка – 27%, Бондарі – 24%, Кузьки – 24,6%, Новомутин – 24%, Шевченкове – 22,7%, Любитове – 27,6%, Мельня – 22%, Озаричі – 20,4 %, Боч[еч]ки – 20 %, Хижки – 17 %, а по одноосібному сектору недозволено відстають такі села: Бочечки – 6,6%, Козацьке – 8,8 %, Малий Самбір – 11,7 %, Підлипне – 11,9%, Попівка – 10,2%, Соснівка – 9%, Фесівка – 12%, Хижки – 10,4%, Шаповалівка – 4%, Юрівка – 1,9%. Виходячи з цього, бюро РПК у х в а л ю є : 1. За зрив хлібозаготівель по с. Любитове голову сільради т. Синькова з роботи зняти й оголосити йому сувору догану. Голові сільради с. Хижки т. Арендаренку оголосити сувору догану, уповноваженого РПК т. Поляченка відкликати як несправившогося з обов’язками уповноваженого. Доручити АМВ [адмінвідділу] надіслати в ці села уповноважених РПК для підсилення хлібозаготівель. Попередити уповноважених РПК, голів сільрад та секретарів партосередків сс. Бочечки, Мельня, Шевченкове, Бондарі, Кузьки, Малий Самбір, Новомутин, Озаричі, Соснівка, Фесівка, Шпотівка, Козацьке, Підлипне, Попівка, Юрівка та Шаповалівка, що коли не буде перелому за 4-у п’ятиденку, до них будуть вжиті відповідні заходи. На слідуюче бюро викликати з доповіддю про хід виконання планів хлібозаготівель голів сільрад та уповноважених РПК цих сел. 2. Категорично запропонувати уповноваженим та головам сільрад негайно в термін 1-ї п’ятиденки закінчити стягнення хліба за твердими завданнями з куркульсько-заможних господарств, застосовуючи репресивні заходи до тих господарств, що не виконують наданих їм твердих завдань. 3. Відповідно до останніх директив бюро запропонувати розгорнути масову роботу серед бідняків, середняків-одноосібників та колгоспників за дотермінове виконання плану хлібозаготівель з тим, аби річний план хлібозаготівель по колгоспному сектору був повністю виконаний до І.Х, а по одноосібному сектору ні в якому разі не пізніше 15.Х. Потрібно розташувати сили в такий спосіб, аби надходження хліба в зв’язку з копкою та возкою буряка не відбилось на виконанні річного плану хлібозаготівель. СЕКРЕТАР РПК [підпис] ЗОЛОТУХІН ДАСО, ф.П-42, оп. 1, спр. 167, арк. 135, 136. Оригінал. Машинопис.
643
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 79 ПОСТАНОВА ОБ’ЄДНАНОГО ПЛЕНУМУ НЕДРИГАЙЛІВСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ТА РАЙОННОЇ КОНТРОЛЬНОЇ КОМІСІЇ ПРО ХІД ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 7-8 жовтня 1932 р. Заслухавши доповідь голови РВК т. Богатиря про хід виконання плану хлібозаготівель, об’єднаний пленум відзначає: Що на 5.Х-32 р. річний план хлібозаготівель по району виконано лише на 27,2%, при чому по колгоспах 28,9%, по контрактантах 21,6%, по кулацько-заможних господарствах 43,3%. Такий цілком незадовільний стан виконання, а також різке зменшення надходження хліба за останню декаду утворились внаслідок відсутності впертої організаційної та масово-виховної роботи серед колгоспників та одноосібників району більшості партосередків та сільрад. Внаслідок неприділення достатньої уваги організації хлібозаготівель серед контрактантів та одержання хліба від твердоздатчиків у виконанні хлібоплану одноосібним сектором є ганебний прорив. Поруч з селами, що мають значні досягнення в виконанні плану контрактантами: с. Бурики** – 71,6%, с. Чернеча Слобода – 69%, с. Рубанка – 64,3%, с. Маршали – 46,5%, що зуміли сполучити організаційну і масово-виховну роботу з умілим адмінвпливом до злісних нездатчиків хліба, значна кількість сільрад району має виконання плану по контрактантам від 3,3% до 21,6%. Особливо погане виконання плану контрактантами є по таких селах, де справжньої боротьби за хліб і роботи серед одноосібників не було: с. Вільшана – 3,3%, с. Курмани – 5,4%, с. Недригайлів – 5,7%, с. Сміле – 6,9%, с. Беседівка – 9,3%, с. Деркачівка – 9,5%, с. Сакуниха – 10,4 %, с. Біжівка – 10,9% та с. Хмелів – 11,9%. Аналогічно проходе виконання плану хлібозаготівель по цих селах по кулацькому сектору: с. Червона Слобода – має 98,4%, с. Рубанка – 79,1%, с. Маршали – 73,3%, с. Бурики – 52,7%. А по тим сільрадам, що мають низькі показники виконання плану контрактантами, є ганебне виконання плану кулаками: с. Беседівка – 23,5%, с. Вільшана – 19,6%, с. Козельне – 11,8%, с. Костянтинів – 22,2%, с. Недригайлів – 26,2%, с. Сміле – 13,6%, с. Хмелів – 30%. Це свідчить за те, що там, де примусили кулака здати хліб державі і розгорнули роботу серед одноосібників, є певні наслідки в виконанні плану контрактантами. Відсутність достатнього опору класово-ворожим діям, скерованим на зрив хлібозаготівель, та [відсутність намагання] перемогти їх через розгортання організаційної, масової та адміністративної роботи утворює такий стан, коли антихлібозаготівельні настрої збільшуються і в колгоспах, носіями яких є підкуркульники та ледарі. В деяких колгоспах (сс. Костянтинів, Кулішівка, Бурики) ці настрої виходять з керуючого складу колгоспів і конкретно виявились: в балачках про нереальність плану, допусканні одноразового розкрадання хліба на полі, на току, в коморах і при перевозі, в відволіканні обмолоту, в збільшенні відсотку видачі натуравансів та видачі таких виключно харчовими продуктами. З боку партосередків, сільрад та уповноважених РПК достатньої роботи по знищенню цих, по суті класово-ворожих настроїв і дій, не було. Внаслідок цього, колгоспний сектор деяких сільрад надзвичайно має низький % виконання плану: с.Вільшана – 16,3%, с. Володимирівка – 15,3%, с. Бурики – 16,6%, с. Гринівка – 15,4%, с. Малі Будки – 16,3%, с. Сміле – 13%, с. Томашівка – 8,2%, с. Хоружівка – 19,3 %, с. Хмелів – 20,5%, с. Курмани – 20,5% річного завдання. Відсоток виконання хлібоплану по Вільшанській МТС становить 32,2%, по Смілянській МТС – 31,2%, по колгоспах, які безпосередньо обслуговуються РКС, – 27,4%. Яскравий показник незадовільної організаторської ролі останніх – у виконанні плану хлібозаготівель колгоспами. Настановлення бюро РПК про утворення постійних бригад по вивозці хліба, про організацію та керівництво роботою по видачі натуравансів, про організацію та перевірку обліку хліба й збереження його – майже не виконано. Пленум відмічає, що деякі партосередки та уповноважені РПК не досить усвідомили того, що боротьба за хліб є класова боротьба, а тому припущення сподівань на самоплив, не розгорнення посиленої організаційної та масово-виховної роботи, послаблення натиску на кулака є найгірший прояв опортунізму. Пленум РПК та РКК ухвалює: 1. На основі посиленої організаційної та масово-виховної роботи, втягнувши в боротьбу за хліб колгоспні та бідняцько-середняцькі маси, виконати план хлібозаготівель по одноосібному сектору повністю в жовтні місяці. Жовтень місяць має бути вирішальним у виконанні плану хлібозаготівель.
644
РОЗДІЛ 2. Документи 2. Покласти край демобілізаційним настроям в хлібозаготівлях, що мали місце останні 2 декади. 3. Переключити на боротьбу за хліб всю партійну та КСМ організацію району. 4. Доручити бюро РПК перекинути в села, які мають вирішальне значення в хлібозаготівлях, членів бюро РПК, фракції РВК та президії РКК до остаточного виконання плану цими селами. 5. Загострюючи особливу увагу на своєчасному виконанні плану одноосібниками, пленум пропонує секретарям партосередків увесь центр уваги перенести на участки, прикріпивши до них всіх комуністів та комсомольців і членів спілок. 6. Залучити до роботи по хлібозаготівлі червоних партизан[ів], членів КНС, профспілки та передових контрактантів, що виконали свої зобов’язання. 7. Фракції РВК та РСС негайно утворити фонди преміювання грішми та крамом для преміювання кращих колгоспників, контрактантів та окремих активістів, які проявили себе в боротьбі за хліб. 8. Відмічаючи, що в селах з низьким % виконання плану хлібозаготівель (сс. Коровинці, Пушкарщина, Томашівка, Вільшана, Кулішівка) знову проявляються випадки перекручування політики партії в хлібозаготівлях: грубе поводження з населенням, арешти, спроби накладати штрафи на контрактантів і т. ін. Пленум категорично й рішуче засуджує таку практику роботи, яка нічого спільного з політикою партії не має, а є по суті підміною масової роботи голим адмініструванням. Пленум пропонує розгорнути справжню більшовицьку масову роботу, що безперечно забезпечить успішне виконання плану. 9. Доручити фракції РВК негайно дати селам щоденні календарні завдання вивозки хліба, дирекції МТС та РКС довести завдання до кожного колгоспу та забезпечити утворення постійних бригад по вивозці хліба. Партосередкам та сільрадам довести щоденні завдання до участків одноосібних господарств. 10. Повну відповідальність за виконання плану колгоспами пленум покладає на фракцію РКС та директорів МТС. 11. Пленум схвалює рішення бюро РПК про виключення з лав партії секретаря Гринівського партосередку Шияна та доручає бюро РПК й президії РКК поруч з розгортанням виховної роботи серед членів партії вести нещадну боротьбу з проявами опортунізму у виконанні плану хлібозаготівель. СЕКРЕТАР РПК [підпис] ФІЛІН ДАСО, ф.П-37, оп.1, спр. 29, арк. 39, 40. Оригінал. Машинопис.
______________
*Згадані в документі села Біжівка, Бурики та Чернеча Слобода тепер у складі Буринського району, Сміле та Хмелів – Роменського району.
№ 80 з постанови президії київського облвиконкому про норми перемолу зернових культур * 9 жовтня 1932 р. 1. Колгоспникам дозволяється перемолювати всю кількість збіжжя, що вони одержали в рахунок 10-15% від фактично обмолоченого хліба. На право перемолу цього збіжжя Правління колгоспів повинні видавати відповідні довідки разом з видачею авансу. 2. Одноосібникам дозволяється перемол пересічно на їдця 8 кгр продовольчих культур на місяць за відповідними довідками (дозволами) Сільрад при умові акуратного виконання ними хлібоздачі. 3. При видачі дозволу на перемол як колгоспникам, так і одноосібникам повинна зараховуватись кількість збіжжя, що до цього часу була ними перероблена, виходячи з вищезазначених норм. 4. За перемол збіжжя без довідок Правлінь колгоспів та Сільрад та порушення встановлених вищезазначених норм перемолу притягати винних до карної відповідальності. 5. Доручити Обл РСІ та Обл Прокуратурі здійснити систематичний догляд за точним виконанням цієї постанови. ДГА СБ України, спр. 67590 ф.п, арк. 191. Копія. Машинопис.
______________
*Постанову президії облвиконкому було надіслано до Глухівського, Конотопського, Кролевецького, Середино-Будського та Шосткинського районів, які з лютого по жовтень 1932 р. перебували в складі Київської області.
645
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 81 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ БУРИНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ЗАБОРОНУ ТОРГІВЛІ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ ХЛІБОМ ДО ПОВНОГО ВИКОНАННЯ РІЧНОГО ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ 10 жовтня 1932 р. Слухали: Про заборону торгівлі хлібом. Ухвалили: Відповідно директив центральних органів влади та постанов пленуму РВК про заборону торгівлі хлібом президія РВК постановляє: 1. Заборонити на терені Буринського району продаж хліба на ринках та в інших місцях аж до повного виконання річного державного пляну хлібозаготівель (до 15 січня 1933 року). 2. Зобов’язати с/ради та органи міліції і фінвідділ повести рішучу боротьбу зі спекуляцією хлібом, притягуючи винних до карної відповідальності з конфіскацією хліба. 3. Запропонувати с/радам повести широку масову роз’яснюючу роботу навколо постанови про заборону торгівлі хлібом, щільно пов’язавши це з форсованим розгортанням хлібозаготівель і виконанням річного пляну хлібозаготівель. ДАСО, ф.Р-2303, оп.1, спр.12, арк. 280. Копія, засвідчена печаткою райвиконкому. Машинопис.
№ 82 ПОСТАНОВА ПРЕЗИДІЇ БУРИНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО НЕЗАДОВІЛЬНИЙ СТАН ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЮ "ЧЕРВОНИХ ВАЛОК" ХЛІБА В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 28 жовтня 1932 р. 1. Незважаючи на цілу низку постанов про форсування темпів хлібозаготівель, все-таки темпи хлібозаготівель занадто незадовільні. Сільради, уповноважені РВК, МТС і РКС попередніх постанов в справі розгортання справжньої боротьби за виконання плану хлібозаготівель, організації буксирних бригад, виділення колгоспного активу, доведення щодо них завдань по вивозці хліба, розгортання масової роботи на кутку не виконали. 2. В більшості сел і колхозів майже зовсім відсутня будь-яка робота, поклалися на самоплив, проявили бездушність в боротьбі з нехлюйством та куркульсько-опортуністичними підрахунками, топтання на місці, що й привело до глибокого прориву. Жовтневий план хлібозаготівель завдяки опортуністичної бездіяльності окремих сільрад та уповноважених преступно зірвано, чим самим річний план хлібозаготівель поставили під загрозу зриву. 3. Жовтневий план хлібозаготівель за станом на 27.Х виконано на 9,1% або 519,5 ц, виконання річного плану становить на 27.Х в абсолютних цифрах 2781,4 ц, або 26,4%, зокрема, по колгоспному сектору виконано на 44,3%, по одноосібному – 11,5% і по кулацькому - 12,8%. Низка колгоспів і сільрад протягом жовтня зовсім припинили хлібозаготівлі, а деякі лише спромоглися за 27 день жовтня вивезти лише по 3-4 ц. Таке виконання хлібозаготівель цілком стверджує правоопортуністичні дії окремих колгоспів і сільрад, зсилання на об’єктивні причини та зовсім небажання виконувати плану хлібозаготівель. Своєю бездіяльністю [вони] припустили розбазарювання хліба, зокрема куркульською частиною села, переховування кулацького хліба серед активу колгоспників. Виходячи з цього, президія РВК ухвалює: 1. Зобов’язати голів сільрад, уповноважених РВК, дирекцію МТС та управу РКС хлібозаготівлю поставити основним вузловим питанням своєї роботи, скупчити громадську думку всієї маси колгоспників, бідняків, середняків, одноосібників на боротьбу за виконання жовтневого плану хлібозаготівель до річниці Жовтневої революції. 2. Президія РВК категорично вимагає від голів сільрад та уповноважених РВК впертої роботи по хлібозаготівлі шляхом розгортання систематичної масової роботи безпосередньо на кутку в 25 – дворках, залучаючи до цієї роботи широкий актив колгоспників та всі організації села, добиватися ліквідації ганебного прориву жовтневого плану хлібозаготівель, зокрема, по одноосібному сектору. 3. Запропонувати головам сільрад та уповноваженим РВК широко розгорнути перевірку виконання контрактаційних договорів, скупчуючи цю роботу на кутку та домагаючись участі широких кіл контрактантів, спрямовуючи їх активність на виконання жовтневого і річного плану хлібозаготівель і організації червоних валок. Під час перевірки особливу увагу звернути на виявлення злісних нездатчиків хліба і за порушення контрактаційних умов притягати до права.
646
РОЗДІЛ 2. Документи 4. В зв’язку з наближенням 15-тиріччя Жовтневих свят оголосити в районі ударну вивершальну декаду імені 15-тиріччя Жовтня, протягом якої організувати безперервні потоки червоних валок хліба, всі плани по переведенню свята побудувати під кутом зору до 15-тиріччя виконати план хлібозаготівель. РКС, МТС виділити спеціально своїх уповноважених по колгоспах для налагодження роботи щодо зустрічі свята червоними валками хліба. 5. Не дивлячись на попередні рішення президії РВК, що засудили помилку та поведінку куркульського та злочинного ставлення до виконання плану хлібозаготівель з боку окремих колхозів, все ж таки продовжується опір в виконані наданих планів з боку колгоспів "Серп і Молот" – с. Успенка, "Червоний Донбас" – с. Попова Слобода, "Червоний Прапор" – с. Буринь, "12-ти річчя Жовтня" – с. Дяківка та ін., які виконали лише від 19% до 27% річного плану. Доручити головам сільрад та уповноваженим РВК вжити всіх заходів щодо виконання планів в хлібозаготівлі всіма колгоспами, викриваючи та даючи відсіч всяким намаганням затримати виконання плану хлібозаготівель. Голові РКС та директору МТС в останнє запропонувати притягти до судової відповідальності правління тих колгоспів, що злочинно зривають виконання планів хлібозаготівель. 6. Беручи до уваги заяву т. Чугая, що значна частина хліба плановицькими господарствами здана як контрактант[ам], чим зменшується % виконання плану кулацькою частиною, а тому доручити райфілії "Заготзерно", головам сільрад і уповноваженим РВК протягом 2-х діб перевірити виконання хлібозаготівель плановицькими г[осподарст]вами та про кількість зданого [хліба] і номеру квитків надіслати "Заготзерну". 7. Ознайомившись з матеріалами Всесоюзного конкурсу, що оголошено В/о Загот. СТО на 100 % виконання плану хлібозаготівель до дня 15 рок[овин] Жовтня, президія РВК ухвалює: включитися у Всесоюзний конкурс всім районам, про що негайно надіслати відповідного матеріалу на місця про включення в конкурс сільрад, колгоспів, радгоспів, МТС з метою посилення масової роботи, повного проведення конкурсу та виконання плану хлібозаготівель до 15-ти років Жовтня, зобов’язати всіх голів сільрад та уповноважених проробити по всіх кутках і колгоспах відозву ЦК КП(б)У на ліквідацію ганебного відставання. 8. За цілком незадовільну роботу по хлібозаготівлі оголосити догану президіям сільрад: Успенської, Головинської та Червонослобідської з оголошенням в пресі і попередити, що в разі ці сільради протягом найближчих днів не зроблять рішучого зламу і не забезпечать виконання плану, президія РВК вживе рішучих заходів. Голова РВК
Лісовець
Секретар
Рябенко
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 64, 65.
№ 83 з постанови політбюро цк кп(б)У про заходи підсилення хлібозаготівель 30 жовтня 1932 р. ПБ ЦК КП(б)У, обсудив совместно с представителем ЦК ВКП(б) т. Молотовым положение с хлебозаготовками, признает ход хлебозаготовок по Украине за октябрь исключительно неудовлетворительным: за 25 дней октября выполнено 22% месячного плана, а всего на 25 октября выполнено только 39,0% годового плана хлебозаготовок. Главной причиной этого срыва хлебозаготовок является почти полное прекращение борьбы за хлеб в подавляю-щем большинстве районов Украины, господство демобилизационных настроений в отношении хлебозаготовок в период посевной кампании у большинства парторганизаций и их руководящих партийных и советских кадров. Это свидетельствует о том, что вопреки требованиям нашей партии выполнение хлебозаготовительного плана на Украине до сих пор не было связано с задачей организационно-хозяйственного укрепления колхозов и совхозов, без чего нельзя в настоящих условиях вести победоносной большевицкой борьбы за хлеб. ЦК КП(б)У считает совершенно нетерпимым такое положение, когда парторганизации принимают решение о выполнении планов хлебозаготовок без обеспечения его действительно честного большевицкого выполнения и особо указывает на то, что центр тяжести партийной работы в проведении хлебозаготовок должен быть перенесен на организацию колхозного актива и сплочения вокруг него колхозных масс, на проведение упорной и систематической организаторской работы, направленной на обеспечение выполнения плана отдельными районами, МТС, колхозами и единоличниками. Все это возможно только в том случае, если будет обеспечена немедленная и полная ликвидация имеющихся в парторганизации демобилизационных оппортунистических настроений и развертывание не на словах, а на деле подлинной большевицкой борьбы за хлеб, с проведением мобилизации всех необходимых сил для осуществления этой задачи. 1. Исходя из решений ЦК ВКП(б) о дополнительном снижении для Украины годового хлебозаготовительного плана на 70 миллионов пудов, установить как окончательный и обязательный
647
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
к безусловному выполнению на все 100% следующий годовой план хлебозаготовок по секторам, областям и по культурам (прилагается)23. ЦК указывает на то, что в установленном окончательном плане хлебозаготовок совершенно отсутствует какая бы то ни была страховка, что накладывает на каждую парторганизацию Украины особую ответственность за полное и безусловное выполнение хлебозаготовительного плана по каждому району, по каждой МТС, по каждому колхозу, по каждому совхозу и по каждому сельсовету в отношении единоличных хозяйств. 2. ЦК КП(б)У обязывает обкомы довести это снижение до района, МТС, колхоза и села не позже 5-6 ноября и сообщить ЦК о принятых планах в отношении отдельных районов и МТС не позже 5 ноября. Для этого провести в областях совещания секретарей РПК, директоров МТС и совхозов не позже 1-2 ноября. Между 1-6 ноября должны быть проведены в районах совещания пред. колхозов, пред. сельсоветов, а по колхозам и селам – собрания актива, посвященные задаче всемерного усиления борьбы за хлеб и действительного обеспечения выполнения планов хлебозаготовок. 3. Особо указать всем обкомам и РПК на сугубую их ответственность за правильное и умелое использование производимого снижения плана хлебозаготовок в полном соответствии с действительным положением в каждом районе, в каждой МТС и колхозе с тем, чтобы совершенно не допустить при этом механически-уравнительного подхода в проведении этого дела. Обязать обкомы внести на этой основе необходимые поправки в областном плане хлебозаготовок с точным установлением заданий по хлебозаготовкам для каждого района, для каждой МТС, для каждого совхоза, с должной проверкой положения в отдельных, по крайней мене, крупнейших колхозах. Предложить обкомам установить повседневный контроль и действительно оперативное руководство в отношении выполнения плана хлебозаготовок отдельными районами, отдельными МТС, отдельными колхозами. Обязать обкомы каждую пятидневку давать отчет о ходе хлебозаготовок в ЦК КП(б)У на основе систематически проверяемых обкомом данных о хлебозаготовках по всем районам, МТС и совхозам. 4. В целях исправления возможных ошибок и просчетов при снижении планов считать необходимым, чтобы по каждой области 10% от общей суммы уменьшения плана для колхозов было оставлено в распоряжении области с тем, что бы этот резерв был окончательно распределен между колхозами не позже 15 ноября. Произведенное снижение плана по единоличному сектору довести до районов и сельсоветов с тем, чтобы 20% от установленного размера снижения районы оставили в своем распоряжении в качестве маневренного резерва. […]* 6. По совхозам окончательный годовой план, размеры его снижения и сроки выполнения установить в ЦК КП(б)У не позже 10 ноября, после проверки действительного положения вещей по зерносовхозам и большей части свеклосовхозов. Обязать обкомы представить в ЦК все материалы по совхозам не позже 8-го ноября. 7. По единоличному сектору, где выполнение плана хлебозаготовок идет особенно неудовлетворительно, необходимо принять самые настойчивые и решительные меры к выполнению на все 100% установленного окончательного плана хлебозаготовок не позже 10 декабря, обеспечив соответствующий индивидуальный подход к каждому в отдельности. Обязать все партийные и советские организации на месте развернуть широкую разъяснительную работу среди трудящихся единоличных крестьян в связи с произведенным уменьшенияем плана. В отношении к единоличникам, уклоняющимся от выполнения плана, наряду с мерами общественного воздействия допускать применение бесспорного взыскания, штрафы в размерах рыночной стоимости несданного хлеба, без освобождения от сдачи хлеба, отказ в отпуске некоторых промтоваров и судебные репрессии в отношении укрывателей хлеба. 8. Обязать все партийные организации развернуть борьбу с кулацким сопротивлением хлебозатовкам24 обеспечив выполнение твердых заданий зажиточно-кулацкими хозяйствами и на деле дать решительный отпор оппортунистическим элементам в парторганизациях, не ведущим борьбы с кулацкими влияниями в колхозах и среди единоличников. 9. Особое внимание должно быть уделено делу организации обмолота. Обязать обкомы, облисполкомы, РПК и РИКи полностью закончить обмолот пшеницы к 10 ноября, а всех зерновых к 20-25 ноября.
648
РОЗДІЛ 2. Документи Закончить уборку кукурузы и подсолнуха к 20 ноября, обеспечить вывоз пшеницы в счет плана хлебозаготовок в первую очередь перед всеми остальными культурами. Обязать обкомы установить конкретные сроки окончания обмолота для каждого отдельного района, а районы для каждого колхоза. 10. Обязать обкомы и райкомы принять срочные меры по обеспечению выполнения всего плана по мерчуку. Для этого организовать систематический контроль на каждой мельнице за полной сдачей мерчука, провести в ноябре через ГПУ проверку личного состава аппарата мельниц и провести решительную борьбу с тайным помолом, расхищением и незаконным расходованием мерчука. 11. Установить окончательный срок покрытия полностью задолженности по семссуде по всей Украине 1-го декабря. Обязать областные и районные организации обеспечить погашение семссуды в первую очередь и с первых партий сдаваемого хлеба. 12. Обязать обкомы не допускать торговлю хлебом до выполнения плана хлебозаготовок и принимать решительные меры борьбы со спекулянтами и перекупщиками хлеба. 13. В целях поощрения районов, колхозов, успешно борющихся за выполнение плана хлебозаготовок, усилить отпуск им промтоваров за счет сокращения отпуска промтоваров районам и колхозам, которые не обеспечивают выполнение плана хлебозаготовок. При этом особое внимание обратить на стимулирование дефицитными промтоварами заготовок важнейших продовольственных культур (пшеницы, ржи). 14. Утвердить ноябрьский план хлебозаготовок в размере 90 млн. пудов. ЦК предупреждает все парторганизации Украины, что по фактическому выполнению ноябрьского плана хлебозаготовок он будет судить о способности данной парторганизации не на словах, а на деле покончить с демобилизационными настроениями в парторганизации и повести большевистскую борьбу за хлеб и организационно-хозяйственное укрепление колхозов. ДАСО, ф.П-25, оп.1, спр.22, арк.34-38. Машинописна копія.
______________
*Опущено текст (п.5) про мобілізацію на хлібозаготівлі керівних працівників центральних і місцевих державних органів.
№ 84 ПОСТАНОВА БЮРО ГЛУХІВСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ЗАХОДИ ЩОДО ВИКОНАННЯ ПЛАНІВ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА ОРГАНІЗАЦІЮ "ЧЕРВОНИХ ВАЛОК" У ЖОВТНЕВІ СВЯТА 4 листопада 1932 р. 1. Відмітити, що план хлібозаготівель в одноосібному секторі по стану на 3.ХІ.32 р. не виконано, замість того, щоб виконати його до 1.ХІ як було ухвалено постановами бюро РПК, по твердим завданням виконано лише 63%. Все це з’ясовується зовсім незадовільною роботою парт[ійних] та КСМ осередків і заготовчих організацій, зокрема, не було рішучого натиску на куркульськозаможню верхівку села. 2. Цілком схвалити та прийняти до неухильного виконання постанову ЦК КП(б)У від 30.Х.32 р. в справі хлібозаготівель. Зменшений план хлібозаготівель в районі, наданий від Чернігівського Оргбюро в розмірі 63800 ц – прийняти, встановивши остаточний термін його виконання – 25.ХІ.32 р. 3. Надану знижку плану хлібозаготівель в одноосібному секторові в розмірі 2500 ц (в т.ч. 1200 ц жита) негайно довести до кожної сільради, для чого 5.ХІ.32 р. скликати районну нараду секретарів партійних осередків та голів сільрад. Остаточний план по сільрадах та внесені корективи до плану на нараді затвердити і погодити на засіданні бюро РПК. 4. Запропонувати партосередкам та сільрадам запровадити знижку по хлібозаготівлям в першу чергу родинам червоноармійців та партизанам. 5. З метою мобілізації уваги всієї парторганізації на виконання плану хлібозаготівель в установлений термін 6.ХІ.32 р. провести єдиний партдень в районі по питанню рішень ЦК КП(б)У про хлібозаготівлю. 6. Партосередкам, КСМ осередкам, сільрадам в купі з уповноваженими РПК у дні жовтневих свят (6, 7, 8 листопада 1932 р.) організувати червоні валки хліба зі всіх сел району. 7. Запропонувати партосередкам та уповноваженим РПК боротьбу за хліб скерувати на орг[анізаційно]-госп[одарське] зміцнення колгоспів та подальше втягнення бідняків та середняківодноосібників до колгоспу, мобілізовуючи колгоспний актив та відзначившихся повним виконанням хлібозаготівель бідняків та середняків на боротьбу за вчасне виконання хлібозаготівель в одноосібному секторові. Для цього провадити систематично роботу по участках та кутках, рішуче
649
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
натиснувши на куркуля, примусивши його протягом 3-х день виконати покладене на нього завдання по хлібу, надалі даючи відсіч опортуністичним елементам парторганізації, які не ведуть боротьби з куркулем та його впливом як в колгоспах, так і на одноосібників. 8. Фракції РВК, партосередкам щодо одноосібників, які злісно ухиляються від здачі хліба, що наданий їм постановою загальних зборів, вживати заходів громадського впливу, безспірного стягнення, одночасно зобов’язати суд та прокуратуру посилити судові репресії до тих, що злісно ухиляються від здачі хліба, заховують та розбазарюють його. Терміново розглянути всі справи стосовно до хлібозаготівель. 9. Зобов’язати фракцію РВК, директорів МТС та партосередки перевірити стан обмолоту зернових культур, остаточно закінчивши обмолот зернових культур до 15.ХІ.1932 р. 10. Запропонувати т. Карпуші протягом 5-ти день перевести суцільну перевірку виконання здачі мірчука по всіх підприємствах району, наслідки докласти на слідуючому засіданні бюро. 11. Підтвердити попередню постанову бюро РПК щодо боротьби з торгівлею хлібом, доручивши нач[альнику] ДПУ т. Гайдаю повести рішучу боротьбу зі спекуляцією хлібом, зі спекулянтами та перекупниками хліба. 12. Зобов’язати фр[акцію] РВК та "Заготзерно" систематично перевіряти виконання постанови бюро щодо регулювання помолу як колгоспами, так і одноосібниками по довідках сільрад. 13. Вважати за необхідне переглянути склад уповноважених на селі, членам бюро не пізніше 8.ХІ.32 р. виїхати на район для оперативного керівництва. СЕКРЕТАР РПК
БІЛОВ
ДАСО, ф.П-39, оп.1, спр. 307, арк. 178. Машинописна копія.
№ 85 ЛИСТ АНОНІМНОГО АВТОРА ДО РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ "ЛЕГКАЯ ИНДУСТРИЯ" ПРО НЕЗАДОВІЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДУКТАМИ ХАРЧУВАННЯ РОБІТНИКІВ КОНОТОПСЬКОГО КОНОПЛЕВОГО ЗАВОДУ 9 листопада 1932 р. Почему наша "Легкая индустрия" так хромает в работе. Мало того, что многие заводы легкой индустрии, в том числе и Конотопский пенькозавод №19 до сего времени сильно хромают в своей работе за отсутствием специалистов, производительность пала невероятно. Служащие и рабочие бросают работу и переходят в другие места. Это вполне естественно, так как не получая скудного пайка как 1 ¼ фунта хлеба, работать никто не будет и не может. Конотопский пенькозавод в недостроенном своем здании почти кустарным способом начал перерабатывать конопляную солому с 1.V.32 г. и кое-как добывал себе средства для существования. І.ХІ.32 г. поставил более мощную машину, и пошло дело совсем хорошо. Ежедневно давал вагон волокна. До 15.Х.32 г. администрация завода под всякими видами и возможностями добывала недостающий по нарядам хлеб для рабочих, и работа шла, а с 15.Х все это кончено, так как наряда на хлеб нет и, наконец, 27.Х получено извещение, что заводу занаряжено на 250 человек на октябрь 452 кг муки ровно на три дня. Что же должна делать администрация и чем кормить рабочих 27 дней, про иждивенцев и говорить не приходится, они никогда не получали и не получают установленного правительством пайка. Это основная причина, которая вносит дезорганизацию в работу легкой индустрии. Эта причина приводит к неудовлетворительной работе и невыполнению плана. Администрация завода при максимальном напряжении сил и энергии не может побороть этой причины, абсолютно потеряв голову в поисках хлеба. Собственные продовольственные базы заводов также далеко неудовлетворительные. Картофеля, как второго после хлеба продукта питания, почти на всех заводах нет, заготовить его, как пишет центр, на местах нет возможности за отсутствием денежных средств, которых банк не выдает. В то время как картофель есть и его можно купить. Остальных продуктов, как капуста, огурцы и т.д., хотя и мало заготовлено, но питаться можно. Остро вопрос упирается в жиры, но наряды заводы не получают, а на рынке они очень дорогие, о мясе и рыбе говорить не приходится. Все вместе взятое ставит под угрозу не только недовыполнение плана 4-го квартала, а полный срыв его. Пока не поздно, пока не разбежались все рабочие заводов, необходимо срочно принять меры к устранению всех вышесказанных причин. Помимо этого еще есть причины, благодаря которым работа заводов хромает. Почти все заводы выстроены на поле, а квартир и общежитий для рабочих и служащих нет, большинство из них живут вне завода, средства передвижения также очень плохи. Ходить пешком далеко. Эта причина тоже плохо отражается на работе и ее нужно изжить, так как отсутствие хозяйского глаза на 50% отражается в сторону минуса на работу. Конотопец ДАСО, ф.Р-4537, оп.1, спр. 47, арк. 74, 75. Оригінал. Рукопис.
650
РОЗДІЛ 2. Документи № 86 З ПРОТОКОЛУ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ ОСЕРЕДКУ КП(б)У В КОЛГОСПІ "ЧЕРВОНИЙ ПАРТИЗАН" (СЕЛО СТУДЕНОК) КОЛИШНЬОГО ШАЛИГИНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ОБОВ’ЯЗКОВЕ ВИКОНАННЯ ЗНИЖЕНОГО ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ 10 листопада 1932 р. Слушали: Доклад т. Бывалина, который указал на выполнение [плана] хлебозаготовки и снижение [плана], а также содоклад т. Рындыча о предложении выполнения [плана] и снижения хлебозаготовки. Постановили: Общее открытое партсобрание считает верным [решение] о снижении плана хлебозаготовки. Считает [сниженнный] план реальным и выполнимым. Выполнить план хлебозаготовки до 10.ХІІ.32 г. по единоличному сектору и по колхозу до 1.І.33 г. Предложить партячейке сельсовета немедленно вменить [ в обязанности] комиссии по хлебозаготовке … отметить в книжке снижки на протяжении 2-х дней. Комиссии по хлебозаготовке приступить живо работать, втянув [в работу лиц], выполнивших план хлебозаготовки.[План] выполнить на 100 % и перевыполнить. Пред[седатель] собрания Секретарь
Рындыч Коняев
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 68.
№ 87 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПОЛІТБЮРО ЦК КП(б)У ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ В ОДНООСІБНОМУ СЕКТОРІ 25 11 листопада 1932 р. ИНСТРУКЦИЯ В целях обеспечения безусловного выполнения плана хлебозаготовок в единоличном секторе – сельсоветам придерживаться следующего порядка: 1. В первую очередь необходимо добиться быстрого выполнения плана всеми членами сельсоветов (единоличниками) и членами комиссий содействия хлебозаготовкам и кутковых комиссий. Невыполняющих своих обязательств – исключить из состава сельсоветов, из комиссий содействия, из членов правлений СельПО и т.п. и применять к ним репрессии как к злостным несдатчикам. 2. В отношении единоличников, имеющих возможность выполнить данный им план, но злостно уклоняющихся от выполнения планов хлебосдачи и саботирующих хлебозаготовки, должны быть немедленно применены репрессии – в первую очередь бесспорное взыскание хлеба соответственно договора контрактации с одновременным привлечением в необходимых случаях к судебной ответственности. 3. По отношению к тем единоличникам, злостно не выполняющим план хлебозаготовок, о которых сельсовету известно, что они продавали хлеб по спекулятивным ценам на рынке, дополнительно к мерам бесспорного взыскания применять штраф в размере рыночной стоимости не сданного хлеба (без освобождения от обязательств по сдаче хлеба). Штрафы налагаются и взыскиваются по решениям сельсовета и уполномоченного РИК’а с последующим утверждением Райисполкомом. 4. В отношении тех единоличников, о которых установлено, что они не только злостно уклоняются от выполнения планов хлебозаготовок, но и ведут прямую подрывную работу против хлебозаготовок, допускать лишения их земельных наделов в том числе и усадебной земли с выселением данных хозяйств из пределов района, а наиболее активных и вредящих хлебозаготовкам, – из пределов области. Об этом выносится решение сельсовета, входящее в силу после утверждения Райисполкомом, а в части выселения – после утверждения областными органами. 5. Хозяйства, в коих обнаружен закопанный в ямах хлеб, за умышленную порчу хлеба, что равносильно вредительству, должны подвергаться суровым судебным репрессиям. Наиболее злостные выселяться из пределов района и области. 6. Органы суда и прокуратуры обязаны судебные дела по хлебозаготовкам рассматривать вне очереди и заканчивать судебным разбирательством в течении 5-8 дней с момента возникновения выездными сессиями нарсудов на месте, непосредственно в селе. Применение судебных репрессий проводить дифференцированно к отдельным социальным группам, применяя особо суровые меры к злостным кулакам, спекулянтам-перекупщикам. Каждое судебное дело должно быть хорошо проверенным. Судебный разбор дел и решение суда должны сопровождаться широким развертыванием массовой работы (сообщение на общих и кутковых собраниях, освещение в районной и стенной газетах и проч.) и мобилизацией общественности на этих примерах для усиления хлебозаготовок.
651
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
7. Всем единоличным хозяйствам, уклоняющимся от выполнения плана хлебозаготовок, должен быть немедленно прекращен отпуск промтоваров, впредь до полного выполнения ими хлебозаготовок. Списки таких единоличников должны быть вывешены в лавках СельПО, госторговли и общественных организациях села. Необходимо дополнительно раз’яснить всем единоличникам, что если не будет обеспечена добросовестная и аккуратная сдача хлеба, то все товары будут переброшены из этих сел в те села, где единоличники и колхозники добросовестно выполняют свои обязательства по хлебозаготовкам. 8. В районах, где контрактация не проводилась (районы технических культур) и планы хлебозаготовок принимались в порядке самообязательств – наряду с широкой массовой работой должны применяться перечисленные репрессии в такой же мере, как и к контрактантам. Самообязательства следует рассматривать также, как и обязательства по контрактации. 9. Одновременно в отношении единоличных хозяйств, уклоняющихся от своих обязательств по сдаче хлеба, должна быть решительно усилена работа по взысканию обязательных денежных платежей, как сельхозналог, страховка, самообложение, платежи по с.х.кредиту и проч., применяя в необходимых случаях меры бесспорного взыскания. 10. Все меры, указанные в настоящей инструкции, проводимые со всей твердостью по отношению к злостно уклоняющимся от сдачи (продажи) хлеба и к тем, кто подрывает хлебозаготовки, не должны, однако, ни в коем случае принимать характер массовых огульных репрессий, массовых обысков и т.д. Эти меры должны применяться дифференцированно в отношении к каждому отдельному единоличному хозяйству после тщательной проверки действительного положения, с учетом социального лица каждого привлекаемого к ответственности, после твердого убеждения в том, что привлекаемый имеет или имел возможность выполнить данный ему план хлебозаготовок. Все эти меры в каждом отдельном случае должны сопровождаться широким развертыванием организационно-массовой работы по мобилизации всех единоличных хозяйств на быстрейшее выполнение плана хлебозаготовок, по сопоставлению добросовестных хозяйств с хозяйствами такой же мощности злостных несдатчиков и т.п. Для ведения организационно-массовой работы среди индивидуальщиков надо привлечь колхозный актив и широкие массы колхозников, особенно тех колхозов, которые уже выполнили или приближаются к концу выполнения плана хлебозаготовок. 11. В отношении же кулацких хозяйств, в целях решительного подавления их сопротивления хлебозаготовкам, во всех случаях невыполнения ими твердого задания по хлебосдаче, наиболее жесткие и суровые из перечисленных здесь мер, в том числе продажа всего имущества, арест и выселение из пределов области, должны применяться немедленно. ДАСО, ф.П-25, оп.1, спр.22, арк. 48-51. Засвідчена копія. Машинопис.
№ 88 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО БЮРО ЦК КП(б)У ПО ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПРО ХІД ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ Не раніше 11 листопада 1932 р.* Признать, что темпы хлебозаготовок являются абсолютно неудовлетворительными вследствие: расхлябанности и бездеятельности большинства партийных организаций, отсутствия оперативного руководства, примиренческого отношения к кулаку и его агентуре, злостному несдатчику хлеба, неумения и часто прямого нежелания сочетать репрессии против врагов советской власти с большой политической кампанией среди колхозников и единоличников и мобилизацией их на борьбу за хлеб. Отметить, что подавляющая часть районных партийных организаций не сумели использовать полученную скидку в качестве мобилизующего средства на быстрейшее выполнение плана, а некоторые из них провели планы механически, формально, с опозданием и не сумели побороть кулацких настроений о непосильности плана и в ожидании дальнейшей скидки, не проявили необходимой активности в мобилизации масс колхозников на борьбу за выполнение этого плана. Эти настроения выждать следующего снижения проникли в села и усилили сопротивление кулачества и злостных несдатчиков, являясь ни чем иным как саботажем и ударом по социалистическому строительству, по снабжению пролетариата и Красной Армии. 1. Отметить, что Роменская […]** и Бубновская организации благодаря преступной бездеятельности проваливают выполнение плана хлебозаготовок, что свидетельсьвует о потере ими большевицкой боеспособности и засоренности этих организаций – поставить перед ЦК КП(б) У вопрос о проведении чистки этих организаций. Одновременно предупредить Бурынскую […] парторганизации, что если они не добьются решительного перелома в ближайшую пятидневку, то и к ним будут применены решительные меры.
652
РОЗДІЛ 2. Документи 2. Отметить, что районы: Глуховский […] имеют все возможности выполнить досрочно план хлебозаготовок. Предложить Райпаркомам этих районов принять все меры, обеспечивающие досрочное выполнение плана по секторам и культурам. 3. Предложить Облпотребсоюзу немедленно вывезти дефицитные промтовары из сел и районов: Роменского, В-Бубновского, Бурынского […] за исключением сел, исправно выполняющих свои планы, и перебросить в районы: Глуховский […] Предложить Райпаркомам немедленно применить эти мероприятия к упорствующим селам, колхозам и единоличникам, не сдающим хлеба. Вывезенными товарами стимулировать села и хлебоздатчиков, добросовестно выполняющих план хлебозаготовок. Предложить РПК широко опубликовать списки колхозников и единоличников, злостно не выполняющих планов хлебозаготовок. 4. Предложить Облпрокурору, Облсуду и Райпаркомам обеспечить проведение репрессий в отношении злостных несдатчиков хлеба в индивидуальном секторе, согласно постановления ЦК от 6/XI и Инструкции Совнаркома УССР от II/XI, развернув вокруг этих конкретных мероприятий большую массово-политическую работу, организуя колхозников, бедноту и середняков-единоличников для полной поддержки в проведении этих мероприятий. Предложить Облпрокурору организовать Выездные Сессии Народных Судов по всем районам. Список выездных сессий и количество их по районам согласовать с Облоргкомитетом. 5. Предложить Облземотделу – тов. ШУМУ, Облзаготзерно – тов. РОВДЕ и всем Райпаркомам обеспечить выполнение директивы ЦК об организации обмолота и тщательной проверки обмолота и отходов зерна во всех колхозах, взяв на учет все отходы. Предложить Райпаркомам немедленно сообщить результат выполнения директивы ЦК от 6 ноября. 6. Предложить всем Райпаркомам обеспечить погашение семссуды колхозами и немедленно взыскать семссуду с единоличников, а также перечислить в хлебозаготовки неиспользованные семенные фонды озимого посева. 7. Отметить, что МТС отстают в выполнении плана хлебозаготовок, даже от неудовлетворительных темпов колхозов, не об’единенных МТС, что большинство директоров МТС не знают даже планов хлебозаготовок по МТС и фактически ответственности за них не несут. Предложить директорам МТС немедленно развернуть работу по выполнению плана хлебозаготовок по колхозам, обслуживаемым МТС. Предложить тов. ИГНАТЕНКО обеспечить получение планов по всем МТС не позже 20 ноября, а также обеспечить оперативное руководство хлебозаготовками МТС. 8. Предложить всем РПК и директорам МТС обеспечить расчеты между колхозами и МТС на основании инструкции об оплате части работ натурою. 9. Подтвердить телеграмму тов. МАРКИТАНА ЦК КП(б)У о планах хлебозаготовок по совхозам. Обязать Облзаготзерно в двухдневный срок проверить и представить материалы по обследованию совхозов. 10. Предложить Райпаркомам принять самые решительные меры, обеспечивающие выполнение плана по мерчуку, решительно борясь с тайным помолом, с несвоевременной сдачей и разбазариванием мерчука. 11. Предложить всем партийным организациям широко популяризировать на партийных собраниях, собраниях колхозного актива, колхозников и единоличников, через прессу мероприятия против злостных несдатчиков хлеба, а также не на словах, а на деле повести беспощадную борьбу с оппортунистами и нытиками, вплоть до исключения из Партии. 12. Обязать Райпаркомы немедленно ликвидировать институт кустовых уполномоченных, прикрепив руководящих товарищей к наиболее отстающим по выполнению плана хлебозаготовок селам. 13. Запретить уполномоченным Облоргбюро, мобилизованным в районы, выезжать из района или села без предварительного разрешения Облоргбюро. Обязать Райпаркомы категорически запретить уполномоченным и мобилизованным для работы на селе выезжать без разрешения Райпаркомов. В отношении т.т., нарушивших эту директиву, применить самые суровые меры партийного воздействия. СЕКРЕТАРЬ ЧЕРНИГОВСКОГО ОБКОМА КП(б)У
/МАРКИТАН/
ДАСО, ф.П-25, оп.1, спр.22, арк.89-91. Копія, засвідчена печаткою обкому КП(б)У. Машинопис.
______________
*Датування – за змістом документа. **Тут і далі в документі крапками в квадратних дужках позначено опущені назви 8 районів, які тепер у складі Чернігівської області.
653
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 89 З ПРОТОКОЛУ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ ЧЛЕНІВ КОЛГОСПУ "ВІЛЬНА ПРАЦЯ" ТА ОДНООСІБНИКІВ ХУТОРА КАПІТАНІВКА КОНОТОПСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ * 26 13 листопада 1932 р. СЛУХАЛИ: Інформаційна доповідь Секретаря Жовтневої сільради про стан виконання пляну хлібозаготівлі по селу та про злісних нездатчиків хлібозаготівлі. Доповідач зазначає, яке величезне значіння має хлібозаготівля для побудови соціялізму й що злісно є такі громадяне, які поставилися до цієї важливої кампанії – це гр. Жовтневої сільради: ЗАДОРОЖНІЙ Андрій Ягорів й що сільрада з активом колгоспників за директивами партії на нараді ухвалили цих злісних нездатчиків ліквідувати, аби надалі не заважали побудові соціялізму та зрісту колективізації. Запитан[ня] було одно. На запитання доповідач відповідав. В преніях виступили: 1. ХИЖНЯК Іван про те, що ці гр. одноосібники, які не виконують плянів хлібозаготівлі, затримують переустройство сільського господарства, то таких господарів треба ліквідувати аби надалі не стояли на дорозі перешкод. 2. ШПИЛЬКА Йосип Тих. – про те, що хлібозаготівлю з неплатних господ. стягти в самий короткий термін. 3. ЗАДОРОЖНІЙ Федор М. про те, що як будучи уповноваженим по хутору по виконанню всіх господарчо-політичних кампаній і зокрема хлібозаготівлі, то ці нездатчики ставляться злісно до виконання наданих плянів і що терміну далі на виконання давать не приходиться, а пора поставить кінець й до гр-н, які з боргами не впорались, треба вжити рішучих заходів. 4. САДОВИЙ Андрій про те, що граждане, які не виконують держплянів, засмічують землю, не виконують агромінімуму, стоять поперек дороги будові соціялізму, вообще таких господарств треба ліквідувати, аби надалі не стояли на перешкоді соціялізму. 5. МИКОЛАЄНКО Герасим – господарства, які на сьогоднішній день не виконали наданого пляну хлібозаготівлі, не беруть участі реалізації позики, то не з’являються хозяєвами страни, а живуть тільки для розвалу поскільки не виконують держплянів, то таких господарств треба ліквідувати, аби надалі не стояли на путі перешкод побудови соціялізму вообще. Голова зборів ЗАДОРОЖНІЙ Федір Секретар ШПИЛЬКА Митрофан ДАСО, ф.Р-7641, оп.3, спр.847, арк.10. Засвідчена копія. Машинопис.
______________
*Орфографію документа збережено.
№ 90 З ПРОТОКОЛУ ПЛЕНУМУ ОДНІЄЇ ІЗ СІЛЬРАД КОНОТОПСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ВИСЛАННЯ ЗА МЕЖІ ОБЛАСТІ ТА ШТРАФУВАННЯ ГРОМАДЯН, ЯКІ НЕ ВИКОНАЛИ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬНИЙ ПЛАН * 13 листопада 1932 р. СЛУХАЛИ: Інформацію голови с/р тов. Федченко і Уповноваж[еного] РПК тов. Руденко про виконання хлібозаготівлі і тих зривниках, які вороже поставились до виконання хлібозаготівлі, хоча і є повна змога виконать. Необхідно до деяких гр-н заможньої частини, які вороже поставились до виконання своїх плянів по хлібу, применіть постанову Ради Нар[одних] Коміс[арів] від 11/ХІ 32 р. УХВАЛИЛИ: До нижчепоіменованих гр-н, які вороже поставились до виконання своїх плянів по хлібу, хоча і мають повну змогу цей плян викон[ати], по соц[іальному] стану ці гр-ни заможні, весь час вороже ставляться до виконання господарчо-політичних кампаній, применіть постанову Ради Н[ародних] Комісарів від 11/ХІ 32 р., виселіть за межі області, а іменно: 1. Марченко Кузьма Петрович 2. Гладун Павло Григорович 3. Шерша Антон Федорович 4. Спицький Іван Петрович 5. Григорець Павло Володимиров[ич], а таких гр-н, нижчепоіменованих середняків, які теж вороже поставились до виконання своїх плянів і категорично відмовляються від виконання, применіть постанову Р.Н. Коміс. від 11/ХІ 32 р., поштрафовать по риноч[ній] стоїмості незданого пуда збіжжя: 1. Салогуб Кирило Климович – нев[иконав] 5 ц. 2. Кириєнко Михайло Іванович – нев. 0,41 ц.
654
РОЗДІЛ 2. Документи 3. Голінка Федір Іванович – нев. 2,50 ц. 4. Сівер Юхим Васильович – нев. 2 ц. 5. Кириєнко Прокіп Антонович – невик. 4 ц. 6. Гладун Данило Митрофанович – нев. 0,97 ц. 7. Будник Микола Дмитрович – нев. 1,95 ц.
Накласти штраф
Прохати Конотопського Районового виконавчого к-ту і ВУЦВКу цю постанову затвердить. ДАСО, ф.Р-4819, оп.5, спр.5, арк.74. Копія, засвідчена підписом секретаря і печаткою сільради.
______________
*Відомостей про назву сільради в архівній справі не виявлено. Стилістику документа збережено, орфографію частково виправлено.
№ 91 ПОСТАНОВА ВИЇЗНОЇ ПРЕЗИДІЇ ЛИПОВОДОЛИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ КОНТРОЛЬНОЇ КОМІСІЇ ПРО ВИКЛЮЧЕННЯ З ПАРТІЇ ТА ПЕРЕДАЧУ ДО СУДУ СПРАВИ ГОЛОВИ КОЛГОСПУ ІМ. ПЕТРОВСЬКОГО ПОДІЛЬКІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ П.Д. СЕПЕТИ ЗА ПРИХОВУВАННЯ ЗЕРНА ТА ПРОТИДІЮ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 14 листопада 1932 р. П р и с у т н і : члени президії тт. Троцюк, Мельник, Голощапов, від РПК т. Слабко та партактиву осередку 9 чол. (Сепета присутній). С л у х а л и : Справу т. Сепети Павла Демидовича к[андидата] партії з 1932 р., народження 1894 р., селянина-колгоспника, освіта нижча. Під час виникнення справи працює головою колгоспу ім. Петровського. Перебуваючи головою колгоспу ім. Петровського Подільківської сільради, став на шлях приховування та розтранжирювання хлібу. Не зважаючи на те, що виїзним засіданням парттрійки КК попереднього голову колгоспу за видачу хліба в рахунок авансів 24 % до фактичного обмолоту з лав партії виключено, т. Сепета, вступивши в обов’язок голови колгоспу, роздав додатково 1200 пуд. хліба та довів видачу натуравансів до 32 %. Крім того, щоб довести нереальність плану, в купі з кандидатом партії, що працював комірником, не оприбуткували просо, 500 пуд. жита, 250 пуд. пшениці. План хлібозаготівлі виконано на 14.ХІ.32 р. лише на 48%. У х в а л и л и : Пред’явлені звинувачення матеріалами обстеження цілком стверджуються. Сепету, що випадково потрапив до лав партії, як куркульського агента, ворога соціалістичного будівництва, злісного розтринькувача та організатора куркульського саботажу хлібозаготівель, з лав партії виключить та за припущений злочин справу передати судово-слідчим органам для притягнення до відповідальності за законом про охорону громадської власності від 7-го вересня. Голова РКК КП(б)У [підпис] Троцюк Секретар [підпис] Голощапов ДАСО, ф.П-24, оп.1, спр. 89, арк. 9. Оригінал. Машинопис.
№ 92 З ПОСТАНОВИ БЮРО ХАРКІВСЬКОГО ОБКОМУ КП(б)У ПРО ПРИПИНЕННЯ ЗАВЕЗЕННЯ ПРОМТОВАРІВ У СЕЛА, ЯКІ НЕ ВИКОНУЮТЬ ПЛАНІВ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 14 листопада 1932 р. 1. […]* 2. Предупредить такие районы: […] Лебединский, Белопольский, Ульяновский, ЛиповоДолинский, Ахтырский, Миропольский, Краснопольский, Тростянецкий, Велико-Писаревский, что ноябрьская отгрузка товаров им приостанавливается, причем в случае если в ближайшие дни не будет достигнуто решающего перелома в хлебозаготовках, обеспечивающего своевременное выполнение годового плана в этих районах, к ним будут применены такие же меры, как к группе районов, определенных пунктом 1. 3. Предложить облпотребсоюзу – т. Ильчикесу, Харторгу – т. Локшину, Полтавторгу – т. Панову, Кремторгу – т. Шиткову немедленно взять на учет все остро дефицитные товары, находящиеся на межрайонных базах госторговли, кооперации и базах райпотребсоюзов в районах, перечисленных в пунктах 1 и 2, а именно: метровая и штучная мануфактура, обувь, фабричное готовое платье, галоши, валенки, кожухи, сахар, гвозди, эмалированная и оцинкованная посуда, трикотаж, махорка,
655
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
папиросы, кондитерские изделия, хозяйственное мыло, оконное стекло, и сообщить о наличии указанных товаров облснабу. 4. Предложить облснабу и облпотребсоюзу перераспределение наличных товаров на базах и отдельным районам, а также отгрузку в дальнейшем товаров в районы проводить исключительно по согласованию с уполномоченным комзаготСТО. 5. Обязать РПК, ГПК немедленно взять на учет все наличие остродефицитных товаров сельпо и отдельных торговых точек госторговли, перераспределив указанные товары через районные торгорганизации, учитывая необходимость сосредоточения имеющихся в районах остродефицитных промтоваров в селах, удовлетворительно выполняющих план хлебозаготовок, и лишения товаров сел, срывающих хлебозаготовки. 6. Обязать РПК, ГПК проверить немедленно, составлены ли списки единоличников и колхозников, не выполняющих своих обязательств по сдаче хлеба, которым должен быть полностью прекращен отпуск дефицитных товаров, и направлены ли эти списки торгорганизациям, и проследить за неуклонным выполнением указанной директивы торгорганизациями. Поручить обл. КК - РКИ выборочно проверить в 8-10 районах, как реализуется эта директива ЦК и обкома. 7 Обязать редакцию "Харьковский пролетарий" (т. Жураховича) широко освещать проводимые мероприятия по изъятию товаров, подчеркнув усиленное снабжение промтоварами районов и сел, удовлетворительно выполняющих планы хлебозаготовок. 8. ГПК и РПК развернуть вокруг этих мероприятий борьбу за достижение решительного перелома в хлебозаготовках и на этой основе добиться отмены прекращения завоза промтоваров отдельным районам и селам, широко популяризируя районы и села, добившиеся перелома, и отмечая позорно отстающие районы и села. 9. ГПК, РПК районов, где прекращен завоз товаров, при маневрировании переброской товаров из сел должны учесть необходимость снабжения промтоварами бурякосеющих колхозов, совхозов, сел. ДА Харківської області, ф.2, оп.1, спр. 11, арк. 87, 88.
______________
*Тут і нижче в документі опущено перелік 12 районів, які тепер у складі Харківської і Полтавської областей та яким повністю припиняється відвантаження товарів для села з одночасним вилученням у районів наявних гостродефіцитних промтоварів за "совершенно неудовлетворительный ход выполнения планов хлебозаготовок".
№ 93 ПРОТОКОЛ ПОЗАЧЕРГОВОГО ЗАСІДАННЯ БЮРО СЕРЕДИНО-БУДСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ТА РАЙПАРТАКТИВУ ПРО НЕДОЛІКИ У ВИКОНАННІ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЇХ УСУНЕННЯ 15 листопада 1932 р. С л у х а л и : Про стан виконання плану хлібозаготівель та підсумки наради секретарів РПК від 13.ХІ-32 р. (доп. т. Каменецький). В и с л о в и л и с ь : тт. Руднєв, Панченко, Колесников, Бугло, Козлов, Свержевський, Окопський, Загребельний, Тищенко, Кролевецький, Мессарош, Курочкін. У х в а л и л и : Відмітити, що ганебний стан виконання хлібозаготівлі (на 15.ХІ виконано 56,6%) стався в наслідок повної бездіяльності окремих уповноважених РПК, секретарів партосередків та голів сільрад, як то: Чернацької – тт. Окопського, Сидоренка, які по-опортуністичному поставились до доведення понижених планів до кожного здавця, не популяризували знижки серед бідняцькосередняцької маси та не мобілізували колгоспну та бідняцько-середняцьку масу села на виконання остаточного плану хлібозаготівель. Знижені плани по окремих селах були доведені з запізненням на 4-5 днів, а по с. Чернацькому був доведений лише 12.ХІ, або через 7 днів після наради. Для ліквідації цього ганебного прориву в хлібозаготівлі бюро РПК ухвалює: 1. Оголосити районну парторганізацію змобілізованою, перекинувши на села увесь районний партактив, заборонивши виїзд з села без дозволу РПК до повного виконання плану хлібозаготівель, попередивши, що виїзд без дозволу з села розглядатиметься, як дезертирство з фронту хлібозаготівель та не сумісним з перебуванням в лавах партії. 2. Листопад місяць вважати за вирішальний в справі хлібозаготівель, змобілізувавши маси на ліквідацію ганебного стану по хлібозаготівлі. 3. Зобов’язати секретарів п[артосередків], уповноважен[их] РПК, голів сільрад негайно ввести точний облік виконання плану хлібозаготівель по окремих господарствах. 4. За явний саботаж у виконанні плану хлібозаготівель (виконання плану на 11%) – с. Чернацьке занести на чорну дошку, запропонувавши правлінню РСС вивезти весь крам з с. Чернацького й перекинувши його в с.Пигарівку, яке веде перед в хлібозаготівлі. Широко популяризувати через районну газету цю постанову.
656
РОЗДІЛ 2. Документи 5. По селах Чернацьке, Пигарівка, Порохонь, Зноб-Трубчевське, Ромашкове провести загальні збори з питанням про ганебний стан виконання хлібозаготівель, домагаючись рішень загальних зборів про обов’язкове виконання планів хлібозаготівель та притягнення до суворої кари куркулів та окремих підкуркульників, що зривають плани хлібозаготівлі. 6. Надалі продовжувати роботу судової бригади, направляючи до сел, що більше відстають в справі виконання хлібозаготівлі. 7. В останній раз попередити всіх секретарів партосередків, уповноважених РПК та голів сільрад, що будь-які розмови про нереальність плану будуть розглядатись, як вилазка класового ворога, спрямована на зрив плану хлібозаготівлі з відповідними організаційними висновками. 8. За опортуністичне ставлення до хлібозаготівель, за несвоєчасне доведення плану до кожного здавця, чим зірвано план хлібозаготівлі по с. Чернацькому, – голову сільради т. Окопського зі складу пленуму РПК вивести, оголосити сувору догану з попередженням, з роботи в с. Чернацькому зняти, перекинувши його на низову сільську роботу; секретарю партосередку т. Сидоренку оголосити сувору догану з попередженням, попередивши його, що в разі не буде певного зламу в хлібозаготівлі на протязі декади, буде поставлено питання про перебування в лавах партії. 9. Чергове засідання бюро РПК відкласти, заборонивши всім райустановам та осередкам проводити будь-які засідання на протязі листопада місяця. 10. Зобов’язати уповноважених РПК надсилати щоденно інформаційні зводки про хід роботи та її наслідки. 11. Всю роботу по переведенню хлібозаготівель щільно пов’язати зі всіма госп[одарсько]політ[ичними] кампаніями, особливо картоплезаготівлею, моб[ілізацією] коштів, зокрема, по добровільних платежах. 12. Райгазеті "Конопляр Середино-Будщини" переключитись на хлібозаготівлю, організувавши в с. Чернацькому виїзну редакцію. 13. Уповноваженим РПК виїхати на село зараз же після засідання. 14. Пункти 1-2-3-4-8-9-11 цієї постанови оголосити в місцевій пресі, як постанови бюро РПК та президії РВК. С л у х а л и : Постанову Політбюро ЦК КП(б)У про поліпшення постачання керівного складу робітників району. У х в а л и л и : Виділити трійку в складі: голови РВК – т. Мессарош, зав. орг. відділу РПК, голови РСС, якій доручити реалізацію цієї постанови до 30.ХІ ц. р. Комісію призначити під головуванням т. Мессарош. СЕКРЕТАР РПК
КАМЕНЕЦЬКИЙ
ДАСО, ф.П-33, оп.1, спр. 211, арк. 106, 107. Оригінал. Машинопис.
№ 94 ПОСТАНОВА БЮРО ШОСТКИНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ КП(б)У ПРО ПОКАРАННЯ ПАРТІЙНИХ І РАДЯНСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ ТА ЗАНЕСЕННЯ НА "ЧОРНУ ДОШКУ" ШЕСТИ СІЛ ЗА НЕЗАДОВІЛЬНИЙ СТАН ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 16 листопада 1932 р. Б ю р о Р П К в і д м і ч а є злочинне нестерпиме ставлення до виконання рішень партії та постанови бюро РПК від 28 жовтня щодо переведення хлібозаготівлі в одноосібному секторі. В наслідок за останню п’ятиденку виконано план на 1,2%, це свідчить про те, що партійні осередки, уповноважені РПК не зуміли по бойовому заходитися навколо здійснення рішень бюро, не скористались зниженням плану на мобілізацію широких кіл бідняцько-середняцьких мас на дострокове закінчення планів, не зробили натиску на куркульсько-заможню верхівку села. Все це сталося в наслідок бездіяльності низки партійних осередків, уповноважених РПК, що загубили почуття партійності, по примиренському поставилися до виконання бойового завдання партії і своїми "об’єктивними" діями стали фактично на ворожий куркульський шлях зриву хлібозаготівлі, зокрема, в селах: Шатрище, Прокопівка, Івот, Чуйківка, Клишки, Ображіївка, Орлівка*. Виходячи з такого стану б ю р о Р П К у х в а л ю є : 1. Підтвердити попередні постанови бюро, зобов’язати всі партійні осередки та уповноважених райпарткому забезпечити виконання плану хлібозаготівлі до 5 грудня ц. р., додержуючись виконання завдань за оперативним планом по п’ятиденкам. Для підсилення хлібозаготівлі мобілізувати додатково 60 чоловік відповідального районного та міського активу (список мобілізованих товаришів затвердити) та групу студентів, комуністів і комсомольців з ШХТІ. 2. За абсолютну бездіяльність в хлібозаготівлі, за злигання з куркульством голову Шатрищенської сільради Вороного виключити з лав партії, як куркульського елемента, та за потурання куркульству, за зрив хлібозаготівлі притягти до судової відповідальності.
657
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
В зв’язку з розкладом більшості членів партії Шатрищенського партосередку (пияцтво, бездіяльність, потурання куркулям) – вважати за потрібне провести чистку партосередку та уповноважених РПК, що працювали в Шатрищах, і чистку радянського кооперативного апарату. Просити обком КП(б)У санкціонувати цю чистку. Попередити Івотський та Прокопівський партосередки, що коли вони найближчих 5 днів не зламають опору та куркульського контрреволюційного саботажу хлібозаготівель, до них буде вжито найсуворіших заходів партійного впливу. 3. Оголосити догану з останнім попередженням секретарю Ображіївського партосередку т. Дехтяру та Орловського партосередку т. Демичу, попередити цих товаришів та всіх секретарів партосередків і уповноважених РПК відсталих сел, що коли наступної п’ятиденки не буде рішучого зламу в хлібозаготівлі та не буде забезпечено виконання річного плану в строк, бюро РПК вживе до них самих рішучих заходів. 4. За злочинно-ганебний стан хлібозаготівель занести на чорну дошку такі села: Івот, де одноосібний сектор виконав план на 12%, Чуйківка – 11%, Прокопівка – 21%, Каліївка – 28%, Ображіївка – 30%, Шатрище – 27%. Запропонувати голові райспоживспілки т. Федоренку припинити відпуск краму в ці села до виконання плану хлібозаготівлі, наявний крам в крамницях цих сел перекинути до сел, що виконали або наближаються до виконання річного плану хлібозаготівлі. Заборонити в цих селах видавати довідки на перемол зерна одноосібним господарствам до повного виконання селами плану хлібозаготівель. Заборонити останнім сільрадам району видавати довідки на перемол зерна тим господарствам, що не виконали повністю плану хлібозаготівель. 5. Зобов’язати всі партосередки, уповноважених РПК, сільради протягом 3-х днів проробити інструкцію Раднаркому УСРР "Про організацію хлібозаготівель в одноосібному секторі", окремо проробити інструкцію на колгоспних зборах та рішуче запровадити її в життя. 6. Зобов’язати партосередки, уповноважених РПК провести суцільну перевірку виконання завдань з хлібозаготівель комуністами, членами сільрад, правліннями КТ тощо, застосовуючи до тих, що не виконали планів, заходи, перелічені інструкцією РПК. 7. Зобов’язати ЗПК, партосередки заводу № 53, фабрики № 6 та ін. підприємства району провести роботу серед робітників, що зв’язані з сільським господарством, примусивши їх негайно виконати завдання з хлібоздачі, застосовуючи до окремих злісних нездатчиків заходи зняття з роботи, виключення з профспілок. Уповноваженим РПК на селах до окремих робітників, що злісно не здають хліб, вжити заходів, передбачених інструкцією РПК. 8. Зобов’язати тт. Наклонова та Конькова лінією ДПУ та прокуратури вживати негайно адміністративні і судові репресії, що вони передбачені інструкцією РНК, зокрема до господарств з твердими завданнями. Висилати в першу чергу сесії суду до сел, що занесено на чорну дошку. 9. Переводячи рішучий натиск на злісних нездатчиків хліба, знищуючи куркулів, [що чинять] опір, - бюро РПК застерігає партосередки, сільради, уповноважених РПК від масових обшуків, від порушення революційної законності, переводячи ці заходи диференційовано до кожного окремого господарства, враховуючи його соціальне обличчя. 10. Політично-масову роботу поставити головним засобом в роботі щодо виконання хлібозаготівлі, залучити колгоспників і одноосібників, що виконали завдання хлібозаготівлі до безпосередньої роботи по виконанню хлібозаготівель у всьому одноосібному секторі. 11. Доручити уповноваженим РПК разом з керівниками місцевих організацій організувати перевірку якості переведеного обмолоту і вжити рішучих заходів для закінчення обмолоту та притягнення до відповідальності тих, що недоброякісно його провели. 12. Для підсилення репресій по відношенню куркульсько-заможних господарств та злісних нездавців хліба одноосібників додатково мобілізувати бувших робітників юстиції, список яких затвердити опитом бюро. Доручити т. Тартаріну та т. Орлу разом з керівниками прокуратури й суду організувати додатково 5 виїзних сесій, якими охопити основні відстаючі села по хлібозаготівлі. 13. Доручити т. Левіну мобілізувати товаришів на хлібозаготівлі, в разі потреби не чекаючи затвердження бюро РПК. 14. Заборонити уповноваж[еним] РПК без дозволу РПК виїжджати з села. За порушення цієї постанови бюро РПК вживе самих рішучих заходів партстягнення та судової відповідальності. 15. Зобов’язати фр[акцію] РВК під персональну відповідальність т. Орла виділити не менше 2000 крб. на хлібозаготівлю для забезпечення уповноважених (студентів, робітників з виробництва, комсомольців). 16. Зобов’язати персонально уповн[оважених] РПК забезпечити присилку сільрадами щоденних зводок хлібозаготівлі, прийнятих репресивних заходів та проведеної масової роботи серед колгоспників та передових одноосібників. Уповноважені мусять щоп’ятиденки надсилати до РПК інформлисти про проведену роботу та наслідки. 17. Бюро РПК закликає всю партійну організацію поставити хлібозаготівлю центральною політичною роботою на селі, домогтися на основі більшовицької боротьби завершення
658
РОЗДІЛ 2. Документи хлібозаготівель в районі до 5 грудня ц.р., на що район має всі можливості, пов’язавши цю роботу з обов’язковим виконанням планів мобілізації коштів, заготівлі картоплі, м’яса, прядива, сіна тощо. Цю постанову винести на затвердження об’єднаного пленуму РПК та РКК 17.ХІ-32 р. разом з уповноваженими РПК та секретарями партосередків. СЕКРЕТАР РПК [підпис] ТАРТАРІН ДАСО, ф.П-25, оп.1, спр. 24, арк. 162-164. Оригінал. Машинопис.
______________
*Села Шатрище, Чуйківка та Орлівка тепер у складі Ямпільського району, Прокопівка – у складі Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
№ 95 РЕЗОЛЮЦІЯ БЮРО КОНОТОПСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ЗАНЕСЕННЯ НА "ЧОРНУ ДОШКУ" ЧОТИРЬОХ СІЛ ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ ТА ПОСИЛЕННЯ РОБОТИ З ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 16 листопада 1932 р. Вислухавши інформаційне повідомлення секретаря РПК про нараду секретарів РПК в області та обміркувавши хід виконання хлібозаготівель в районі, бюро РПК констатує абсолютно незадовільний стан виконання хлібозаготівель: заг[альний] пл[ан] – 69,6 %, одноос[ібники] – 47,1. Виходячи з цього, бюро РПК вважає, що план хлібозаготівель в загрозливому стані і напередодні провалу термінів попередніх рішень РПК та обкому. Для забезпечення плану та виконання завдань по хлібозаготівлі в термін оголосити всю парторганізацію за мобілізовану і в надзвичайному положенні. В першу чергу оголосити за мобілізований весь актив і послати на села: членів РПК, членів ревкомісії, членів КК, РВК та додатково мобілізувати мінімум 75 чол., надіславши членів бюро РПК, членів РКК в рішучі села, що найвідсталіші в районі, запропонувавши виїхати не пізніше 10 години ранку 17.ХІ та заборонити виїзд [із сел] всім мобілізованим до закінчення хлібозаготівель. В свою чергу запропонувати всім партосередкам, фракціям громадських організацій надіслати в підшефні села бригади аж до закінчення хлібозаготівель. Також запропонувати всім громадським організаціям по своїй лінії оголосити всіх мобілізованими і надіслати на села (членів РВК, райпрофради, ЛКСМУ і т.д.). Виходячи з незадовільного стану хлібозаготівель, а саме: 69,6 % на 15.ХІ, а по одноосібному сектору 47,1 %, заборонити переводити будь-які засідання, збори, наради, які пов’язані з відкликом мобілізованих з села, в першу чергу бюро РПК не скликати до 1.ХІІ, цебто до закінчення хлібозаготівель. Заборонити в районі відпустки керівним робітникам аж до закінчення хлібозаготівель. За незадовільне виконання хлібозаготівель, особливо, по одноосібному сектору, повний провал виконання плану хлібозаготівель в селах: Бочечки, Козацьке, Малий Самбір, Хижки, оголосити ці села на чорній дошці і попередити ці села, що коли не буде досягнуто відповідного зламу, після 20.ХІ застосувати всі міроприємства до сел, що з’являються на чорній дошці. В свою чергу попередити такі села: Великий Самбір, Соснівка, Сем’янівка, Юрівка, Шевченкове, коли вони не досягнуть відповідних темпів для забезпечення виконання плану до 1.ХІІ, також будуть занесені на чорну дошку з наслідками, що виникнуть з цього. В села, що занесені на чорну дошку та попереджені села, щоб домогтися відповідних темпів в хлібозаготівлі надіслати членів бюро, членів президії з бригадою 4-5 чоловік, а саме: т. Іваніна – зав. орг. РПК в с.Козацьке, т. Роженка – зав. АМВ РПК в с. Бочечки, т. Нечая – секретаря РВК в с. Малий Самбір, т. Чемериса – члена РПК, зав. РЗВ в с. Великий Самбір, т. Фесенка – голову райпрофради в с. Хижки, т. Авдієнка – в с. Соснівка, т. Савенкова – в с. Шевченкове, т. Тимошенка – в с. Юрівка, т. Малярова – в с. Сем’янівку, т. Сачика – в с. Савинку. Зав. кадрами РПК переглянути весь склад уповноважених з метою правильного розташування та якісного підбору і тих, що не виправдали себе, відкликати як невиправдавших довір’я партії і накласти партійну кару. Звільнити від роботи на селі як уповноваженого т. Фединченка, редактора газети, поклавши на нього відповідальність за систематичне висвітлення матеріалів в справі хлібозаготівель та ненормальних явищ по окремих селах, які гальмують виконання плану хлібозаготівель. Звільнити [від роботи на селі] прокурора т. Крицького, поклавши на нього відповідальність за організацію виїзних сесій і скорішого розгляду судових справ. По окремих справах самому виїжджати для того, щоб організувати судовий процес. Тов. Письменного, зав. кущкамери суду, також звільнити від роботи на селі як уповноваженого і покласти на нього відповідальність за своєчасний розгляд судових справ по хлібозаготівлях.
659
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Крім того, звільнити [від роботи на селі] нач[альника] ДПУ т. Труфанова, секретаря РКК т. Носкова, доручивши їм по своїй лінії також скоріше реагувати на всі моменти, що пов’язані з хлібозаготівлею. На т. Чепелу покласти відповідальність за заготівлю картоплі і скорішого відвантаження для Донбасу та військових нарядів. Бюро вважає за необхідне попередити всіх членів партії, що будуть ухилятись від мобілізації для поїздки на село, [про] засудження на відкритих партійних зборах в купі з робітниками та взагалі працюючими – як ворогів народу. Зобов’язати всіх групових уповноважених, щоб через кожні 5 день надсилали інформаційні повідомлення про хід хлібозаготівлі. Вважати за необхідне найближчими днями скликати міський поширений партактив, де поставити доповідь про хід хлібозаготівель та завдання парторганізації міста в виконанні плану хлібозаготівель. Доповідачем виділити секретаря РПК т. Золотухіна. Дати директиву всім партосередкам міста та фракціям профспілок, щоб провели роз’яснюючу роботу серед робітників та працюючих по справі хлібозаготівлі і участь кожного працюючого в виконанні завдань, одноразово попередивши, що члени профспілок, які зв’язані з селом і злісно ухиляються від виконання завдань, що покладені на них по хлібозаготівлі, будуть зняті з постачання, як сами, так і їх родини. Цю постанову оголосити в пресі. ДАСО, ф.П-42, оп.1, спр. 168, арк.. 83, 84. Машинописна копія.
№ 96 З ПОСТАНОВИ ПОЛІТБЮРО ЦК КП(б)У ПРО ЗАХОДИ ПОСИЛЕННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ 18 листопада 1932 р. О НАТУРАВАНСАХ И БОРЬБЕ СО ЗЛОУПОТРЕБЛЕНИЯМИ В КОЛХОЗАХ 1. Полностью прекратить с получением настоящей директивы выдачу каких либо натуравансов во всех колхозах, неудовлетворительно выполняющих план хлебозаготовок. 2. В колхозах, неудовлетворительно выполняющих план хлебозаготовок и раздавших сверх установленных натуравансов хлеб в порядке общественного питания, дополнительной выдачи различного рода озадков, последов, отходов и т.п. – немедленно организовать возвращение незаконно розданного хлеба и обратить его на выполнение плана хлебозаготовок. Председателей правлений этих колхозов (как коммунистов, так и беспартийных) привлечь к строгой ответственности за растрату колхозного хлеба с из’ятием неправильно выданного хлеба, в первую очередь, у членов правлений колхозов и административно-служебного персонала (счетоводов, кладовщиков, полеводов и т.д.). 3. Во всех районах немедленно организовать из’ятие от отдельных колхозников и единоличников хлеба, разворованного у колхозов и совхозов при уборке, при молотьбе, при перевозке из амбаров и прочее, особо имея при этом ввиду различного рода рвачей и лодырей, не имеющих трудодней, но имеющих запасы хлеба. При проведении этого мероприятия необходимо опереться на колхозников-передовиков в работе на поле, на молотьбе и во всей колхозной работе, не допуская применения массовых обысков у колхозников и единоличников. 4. В колхозах, неудовлетворительно выполняющих план хлебозаготовок в отношении колхозников, имеющих посевы зерна на приусадебных землях, полностью засчитать все полученное ими с приусадебных земель зерно в счет натуральной выдачи по трудодням, с из’ятием излишне выданного хлеба на выполнение плана хлебозаготовок. 5. В колхозах, допустивших разворовывание колхозного хлеба и злостно срывающих хлебозаготовки, применять натуральные штрафы в виде установления дополнительного задания по мясозаготовкам в размере 15-ти месячной нормы сдачи для данного колхоза мяса как по обобществленному, так и индивидуальному скоту колхозника. Применение этого штрафа проводится Райисполкомом с предварительного разрешения в каждом отдельном случае Облисполкома. Причем, Райисполкомы устанавливают сроки взыскания и размеры штрафа для каждого колхоза (в пределах 15-ти месячной нормы мясосдачи) применительно к состоянию отдельных колхозов. Наложение штрафа не освобождает колхозов от полного выполнения установленного плана хлебозаготовок. В случае, если колхоз принял действенные меры к полному выполнению плана хлебозаготовок в установленный срок, – штраф может быть отменен с предварительного разрешения Облисполкома.
660
РОЗДІЛ 2. Документи О МЕРАХ БОРЬБЫ С КУЛАЦКИМ ВЛИЯНИЕМ В КОЛХОЗАХ И В СЕЛЬСКИХ ПАРТОРГАНИЗАЦИЯХ В целях преодоления кулацкого сопротивления в выполнении планов хлебозаготовок, ЦК КП(б) У постановляет: 1. Установить занесение на Черную доску колхозов, особо злостно саботирующих сдачу хлеба по государственному плану. В отношении колхозов, занесенных на черную доску, провести следующие мероприятия: а) Немедленное прекращение подвоза товаров, полное прекращение кооперативной и государственной торговли на месте и вывоз из соответствующих кооперативных лавок всех наличных товаров; б) Полное запрещение колхозной торговли, как для колхозов, колхозников, так и для единоличников; в) Прекращение всякого рода кредитования и досрочное взыскание кредитов и других финансовых обязательств; г) Проверку и очистку колхозов с из’ятием контрреволюционных элементов – организаторов срыва хлебозаготовок; д) Занесение отдельных колхозов на черную доску, предупреждение о занесении об’является постановлением Облисполкома. Обязать Обкомы немедленно сообщать в ЦК о занесении на черную доску колхозов. 2. Ввиду того, что в ряде сельпарторганизаций, особенно в период хлебозаготовок, вскрылось смыкание целых групп коммунистов и отдельных руководителей партячеек с кулачеством, петлюровщиной и т.п., что на деле превращает такого рода коммунистов и парторганизации в агентуру классового врага и является наглядным доказательством полного отрыва этих ячеек и коммунистов от бедняцко-середняцких колхозных масс, – ЦК и ЦКК КПбУ постановляют немедленно произвести чистку ряда сельских парторганизаций, явно саботирующих выполнение плана хлебозаготовок и подрывающих доверие партии в рядах трудящихся. […]* Чистка должна освободить партию от людей чуждых делу коммунизма, проводящих кулацкую политику, разло-жившихся, неспособных проводить политику партии в деревне, вычищенных выслать как политически опасных. Чистка должна помочь выдвижению новых кадров из числа наиболее преданных партии колхозниковударников и сплотить вокруг партии широкие колхозные массы на борьбу за укрепление колхозов, против кулака. 3. Подтвердить, что в районы и отдельные села (и без занесения их на черную доску), особенно неудовлетворительно выполняющие хлебозаготовки, должен прекращаться завоз и продажа всех, без исключения, промтоваров. Предложить обкомам систематически проверять результаты проведения этого мероприятия, что бы на деле обеспечить этим путем усиление хлебозаготовок. О ХЛЕБОЗАГОТОВКАХ У ЕДИНОЛИЧНИКОВ27 1. в отношении единоличников, злостно срывающих хлебосдачу (по контракции или самообязательствам) применить натуральные штрафы в виде установления дополнительных заданий по мясозаготовкам в размере 15-ти месячной нормы сдачи мяса. Применение этого штрафа проводится сельсоветом с предварительного разрешения в каждом отдельном случае Райисполкома. При этом сельсоветы устанавливают сроки взыскания и размер штрафа для каждого хозяйства (в пределах 15-ти месячной нормы мясоздачи и, соответственно, годичной нормы сдачи картофеля), применительно к состоянию и условиям отдельных хозяйств. Наложение штрафа не освобождает хозяйство от полного выполнения установленного хлебозаготовительного задания. В случае, если единоличник в установленный срок полностью выполнит свое задание по хлебу, штраф может быть отменен с предварительного разрешения Райисполкома. В отдельных районах (по постановлению Облисполкома) штраф может быть установлен картофелем в размере годичного плана данного хозяйства по картофелю. В исключительных случаях по специальному постановлению Облисполкома размер штрафа может быть удвоен. 2. ЦК предупреждает все местные парт. организации и всех местных работников против подмены массовой работы в борьбе за хлеб голым администрированием и против придания штрафам массового характера. Задача натурального штрафа – обеспечить полное выполнение хлебозаготовительного плана. 3. Взыскать первоочередно в бесспорном порядке семенную и продовольственную ссуду, выданную единоличникам в отдельных районах через колхозы; во всех случаях, когда выданная единоличнику ссуда была погашена колхозом […] засчитать взысканную с единоличников ссуду в план сдачи хлеба по соответствующему колхозу.
661
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
4. Организовать бригады из колхозных активистов колхозов (данного села или близлежащих), выполнивших план хлебосдачи, а также приближающихся к окончанию его – для содействия полному выполнению хлебозаготовительного задания по единоличному сектору. […] 5. Единоличников, добросовестно выполнивших свои обязательства по хлебосдаче, в особенности досрочно, отмечать в постановлениях сельсоветов, комиссий содействия и т.п., включить в состав бригад по хлебозаготовкам, комиссий содействия и т.д. 6. В отношении кулаков твердосдатчиков, не выполняющих заданий по хлебу – применять репрессии, предусмотренные ст. 58 Уголовн. Кодекса в судебном или административном порядке. СЕКРЕТАР ЦК КП(б)У [факсимільний підпис Косіора] ДАСО, ф.П-25, оп.1, спр.22, арк. 23, 24, 26-29. Копія. Машинопис.
______________
*Тут і далі (у документі) опущено текст про чистку сільських парторганізацій, стягнення зернової позики та створення в колгоспах окремих регіонів бригад сприяння виконанню планів хлібозаготівлі.
№ 97 ПОСТАНОВА РАДНАРКОМУ УСРР ПРО ЗАХОДИ ДО ПОСИЛЕННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ 20 листопада 1932 р. Щоб безумовно виконати зменшений план хлібозаготівель, зобов’язати облвиконкоми та райвиконкоми в своїй роботі керуватися такими настановами: 1. Цілковите виконання плану хлібозаготівель закінчити до 1 січня 1933 р., а утворення насінних фондів – до 15 січня 1933 р. 2. Заборонити будь-яке витрачання всіх натуральних фондів, утворених у колгоспах, які незадовільно виконують плани хлібозаготівель. 3. Зобов’язати РВК негайно організувати найсуворішу перевірку наявних фондів у колгоспах, які незадовільно виконують хлібозаготівлі, фактичних розмірів цих фондів і місць зберігання, а також настановити у всіх колгоспах відповідальних осіб за належне зберігання цих фондів. Відповідальність за виконання цього покласти на голів РВК. 4. Надати РВК права перерахувати до фонду хлібозаготівель усі натурфонди, утворені в колгоспах, які незадовільно виконують плани хлібозаготівель. Застосовувати цей пункт у частині насінних фондів дозволяється з попередньої санкції облвиконкому для кожного колгоспу. 5. З оголошенням цієї постанови припинити видачу будь-яких натуральних авансів по всіх колгоспах, що незадовільно виконують плани хлібозаготівель. 6. Колгоспи, які незадовільно виконують плани хлібозаготівель та які видали натураванси хліба за трудоднями порядком громадського харчування, а також у формі всіляких "озадків", "послідів", "відходів", тощо понад встановлені норми (15 % від фактичного обмолоту), повинні негайно організувати повернення незаконно розданого хліба з тим, щоб спрямувати його на виконання плану хлібозаготівель. Зобов’язати облвиконкоми та райвиконкоми притягати голів управ таких колгоспів до суворої відповідальності за розтрату колгоспного хліба. Вилучення незаконно розданого та одержаного хліба треба в першу чергу провести у членів управ колгоспу, адміністративно-службового персоналу, рахівників, полеводів, комірників тощо. 7. Зобов’язати РВК негайно організувати вилучення в окремих колгоспників та одноосібників хліба, розкраденого в колгоспах та радгоспах під час збирання, молотьби, перевозу хліба до комор, на зсиппункти тощо. Причому вилучати хліб треба в першу чергу у всіляких ледарів, рвачів, що не мають трудоднів, але мають запаси хліба. Здійснюючи ці заходи, РВК повинні спиратись на колгоспниківударників та передовиків, що в усіх с[ільськогосподарських] кампаніях – на полі, в молотьбі та ін. колгоспних роботах, виявили себе як борці за соціалістичну перебудову села та організаційногосподарське зміцнення колгоспів. 8. Притягати до суду на підставі постанови ЦВК та РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації та про зміцнення громадської (соціалістичної) власності", як розкрадачів державного та громадського майна, бухгалтерів, рахівників, комірників, завгоспів, вагарів, що затаюють хліб від обліку, складають брехливі облікові відомості, щоб полегшити розтринькування та крадіжки, щоб зірвати виконання плану хлібозаготівель та інші державні зобов’язання. 9. До колгоспів, що припустили розкрадання колгоспного хліба і злісно зривають план хлібозаготівель, застосувати натуральні штрафи порядком додаткового завдання з м’ясозаготівель
662
РОЗДІЛ 2. Документи розміром 15-місячної норми здавання даним колгоспом м’яса як усуспільненої худоби, так і худоби колгоспників. Райвиконкоми застосовують ці штрафи з попереднього дозволу в кожному окремому випадку облвиконкому. Розмір штрафів (в межах 15-ти місячної норми м’ясоздавання) і строки сплати цих штрафів РВК встановлює відповідно до господарського стану кожного окремого колгоспу. Накладання штрафів не звільняє колгосп від виконання цілком визначеного плану хлібозаготівель. Дозволити РВК у випадках, коли колгоспи вживають справжніх заходів на забезпечення виконання плану хлібозаготівель передстроково, ці штрафи скасовувати. Скасувати ці штрафи можна з попереднього дозволу облвиконкому. 10. РНК УСРР застерігає РВК, сільради та місцевих працівників при застосуванні цієї постанови, особливо в частині накладання натуральних штрафів та інших репресій, проти підмінювання масової роботи в боротьбі за хліб голим адмініструванням. Застосування цих заходів треба щільно пов’язати з широким розгортанням масової політичновиховної роботи серед колгоспників і спрямувати на організаційно-господарське зміцнення колгоспів. Завдання натуральних штрафів та інших репресивних заходів – є забезпечити виконання повнотою хлібозаготівельних планів. Голова Ради народних комісарів УСРР В. Чубар Керівничий справ Ради народних комісарів УСРР В. Легкий Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 80, 81.
№ 98 ЗІ ЗВЕДЕНЬ ДПУ УСРР ПРО НАСТРОЇ ТА ПРОТИДІЮ ПАРТІЙЦІВ І КОМСОМОЛЬЦІВ ХЛІБОЗАГОТІВЛЯМ 28 20 листопада 1932 р. ХАРЬКОВСКАЯ ОБЛАСТЬ Август 1932 г. […]* ЛИПОВО-ДОЛИНСКИЙ РАЙОН. Председатель Беевского сельсовета, комсомолец ЛОБКО по вопросу о плане хлебозаготовок заявил: "Если мы будем выполнять полученный план в 31.000 пуд., то придется терпеть, как терпели и в прошлом году. Я полагаю, что мы по нашему сельсовету можем дать 18.000 пуд. За выполнение этого плана я буду бороться". СУМСКОЙ РАЙОН. В с. Грицаковке на собрании партийцев совместно с комсомольцами при обсуждении плана хлебозаготовок отмечен целый ряд выступлений с заявлением о нереальности плана. Об этом заявил также и секретарь партячейки. БЕЛОПОЛЬСКИЙ РАЙОН. При обсуждении плана хлебозаготовок на пленуме РПК и РИК’а низовые работники проявляли пассивность. В прениях ни пред[седатели] сельсоветов, ни колхозов, ни секретари партячеек не выступали. КРАСНОПОЛЬСКИЙ РАЙОН. В селе В[еликий]-Бобрик на собрании партячейки, при обсуждении плана хлебозаготовок, член партии ИЛЬЧЕНКО в своем выступлении заявил: "Мы должны знать в настоящее время точно, сколько мы сдадим в хлебозаготовку, и сколько у нас останется, и провести учет таким образом, чтобы снова не остаться голодными". Член партии МАЛЕВАННЫЙ сказал: "Исторические постановления партии искажаются районными организациями, которые приувеличивают урожайность, чем заводят в заблуждение массы, чем озлобляют против себя. Выходит, что колхозники работают день и ночь и получают на трудодень по одному килограмму. Как же дальше жить? ". С аналогичным выступлением выступило 5 членов партии. Когда план хлебозаготовок был вынесен на собрание актива села, члены партии СЕРЕДА и ЗИНЧЕНКО выступили со следующими заявлениями: "Народ пухнет с голоду, а вы лезете к нам с планами. У нас хлеба не хватит для полного обсеменения полей, не говоря уже о питании". В результате план на активе принят не был. ТРОСТЯНЕЦКИЙ РАЙОН. "Если выполним хлебозаготовку полностью, снова будем голодовать. Разве это жизнь? Так жить дальше нельзя". (Член партии АНДРЕЙЧЕНКО, бригадир колхоза с. Тростянец). ЧЕРНИГОВСКАЯ ОБЛАСТЬ Август 1932 г. […]* ГЛУХОВСКИЙ РАЙОН. Пред[седатель] правления колхоза в с. Стариково ГОЛОЛОБОВ, кандидат партии, на заседании правления говорил: "Хлеба нет, плохой урожай, если отдадим хлеб в заготовку, будем сидеть голодными". План хлебозаготовок в результате принят не был.
663
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
В[ЕЛИКО]-БУБНОВСКИЙ РАЙОН. В селе Липовом** партячейка и комсомольцы в числе 18-ти человек бездействуют по хлебозаготовкам, заявляя: "За работу в прошлую хлебозаготовку мы остались голодными, так как наши трудодни пошли на кампанию, так будет и в этом году". В селах Сильченково, Косаревщина, Слободка, Салогубовка, Спиваковка и Харитоновка уполномоченные районных организаций АНДРЕЕВ, ЖАЛО, БОРИСОВ, ЛЕВЧЕНКО, РУБАНОВСКИЙ, САВЧЕНКО, РУЧКО и руководители сельсоветов все время говорят о нереальности плана, чем дезорганизовали актив и поставили под угрозу выполнение плана. В селе Березовке секретарь партячейки КОВАЛЕНКО среди партийцев и комсомольцев высказывался о нереальности плана: "План нереальный и мы его можем выполнить только на 50%. В прошлом году уполномоченный ЦК наделал нам искривлений и сам уехал, а нам пришлось отвечать перед колхозной массой". Сентябрь 1932 г. РОМЕНСКИЙ РАЙОН. Зав[едующий] РайЗУ БРАТАШ, член КП(б)У, он же зам[еститель] пред[седателя] РИК’а, по поводу нового уменьшенного плана хлебозаготовок говорил: "Опять нам дали план нереальный, задание по ржи и пшенице ни в коем случае выполнить не сможем. Это потому, что в область ездили люди, которые не смогли доказать, что и новый уменьшенный план невыполним. Совершили головотяпство, а теперь отдувайся". Председатель Райколхозсоюза БАРАНИК о новом плане высказывался: "Что в центре думают – я никак не пойму. Дали первый план нереальный, теперь как будто исправляют ошибку и опять повторяют то же самое. По ржи и пшенице задание, безусловно, невыполнимо. Колхозникам живется, конечно, благодаря хлебозаготовкам, хуже, чем единоличникам". Председатель сельсовета с. Перекоповки, член КП(б)У СУРКИН, говорил: "Если бы уменьшили план еще на 50%, тогда можно было бы бороться за его выполнение, а так бесполезно тратить силы, только наживем себе врагов". В селе Каменец председатель колхоза ПОЛУН, член КП(б)У, о новом плане хлебозаготовок высказывался: "До чего мы дойдем. Я по своему колхозу не в состоянии буду и половины выполнить того, что причитается по плану. Неужели в области и в районе сидят люди без головы, допуская такие политические ляпсусы". КОНОТОПСКИЙ РАЙОН. Член Конотопской парторганизации, председатель месткома ТПО ЛЕВКО, с целью уклониться от работы по хлебозаготовкам, при посредничестве председателя райстрахкассы, члена КП(б)У СВИРИДЕНКО, обратился к врачу с просьбой выдать справку о болезни. Аналогичными справками запаслись также мобилизованные на работу по хлебозаготовкам члены партии Конотопской организации КАЛАЧЕВСКИЙ, ГУЖАНСКИЙ, МАЛАХОВ и СИГАЛОВ. НЕДРИГАЙЛОВСКИЙ РАЙОН. [Председатель] правления коммуны "Спартак" Хоруж[ев]ского сельсовета ЧУЖЕНКО, член КП(б)У, об уменьшении плана хлебозаготовок сказал: "Дураки мы, что выполнили свой план хлебозаготовок. Кто меньше выполнил, тому больше скидки дали, и наоборот, кто больше выполнил, скидки дали меньше". Секретарь Хоружевской партячейки КОЛОМАЦКИЙ в разговоре заявил о невозможности выполнения хлебозаготовительного плана. ПУТИВЛЬСКИЙ РАЙОН. В селе Бывалино уполномоченный Харьковского обкома ЕВЕНТОВ в беседах с крестьянами говорил: "Если вы хлеба не дадите, то никто не имеет права у вас насильно взять. Эта хлебозаготовка такая – с кого сдерут – и хорошо". Он же одобряет поступки селян, подающих заявления о выходе из колхоза. ДГА СБ України, ф.16, оп. 25, спр. 3, арк. 4-68. Оригінал. Машинопис.
______________
*Позначення опущеного тексту з відомостями по районах Харківської і Чернігівської областей, які (райони) тепер у складі цих областей. **Липове, а також згадані в документі нижче села Березівка, Сильченкове, Слобідка та Співакове тепер у складі Талалаївського району Чернігівської області, село Харитонівка – у складі Срібнянського району тієї ж області, села Косарівщина та Салогубівка – Роменського району.
№ 99 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПЛЕНУМУ КНЯЖЕ-КОЗАЧАНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ПУТИВЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ХІД ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 20 листопада 1932 р. П р и с у т с т в о в а л о : членов с/сов. 22 ч., актив села 95 ч. С л у ш а л и : Информационные доклады с/уполномоченных по Кн.-К. с/совету ФОКИНА В.И., БУГАЕВА В.Н., ПЫЛЕНКОВА И.М., РЕПИНА А.Я., бригадиров ГОЛОВКОВА И.А., НОВИКОВА А.А. о ходе выполнения хлебозаготовки, где ряд данных тов., мотивируя, что кулачество дошло до высшей меры озлобления и злостного невыполнения всех политкампаний и открытой агитации против коллективизации, а именно: ФОКИН Вас. Ил.,29 ШЕЧКОВ Михаил Ал-ндр., ШАХОВ Макар
664
РОЗДІЛ 2. Документи Егорович, БУРСОВ Тимофей Вас., п р о с и т ь нарсуд данных гр-н судить показательном судом. На месте, т.е. при Кн. – Коз. с/совете до 1/ХІІ-32 г. Пред. през. [підпис] Высоцкий. Члены: Чулков, Токарева, Однолеткова, Агеев. ДГА УСБУ в СО, спр.П-3012, арк. 31. Копія, засвідчена підписом секретаря і печаткою сільради. Рукопис.
№ 100 ВІДОМОСТІ ПРО ХЛІБНІ СПРАВИ В НАРОДНОМУ СУДІ БІЛОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ Не раніше 20 листопада 1932 р. 1. Разом закінчено 74 справи. 2. По 74 справам засуджено 78 чол. (засуджено на 4 чол. більше через те, що в деяких справах було по 2 і 3 чоловіки). 3. Соц-стан засуджених розподіляється так: а) куркулів 2 чол. б) заможня верхівка 41 чол. в) середняків 31 чол. г) незаможників 2 чол. д) колгоспників 2 чол. (переховували куркульський хліб) разом 78 ч. 4. Призначення міри соціального захисту: а) в далеких місцях ув’язнення – концлагері 1) від 4 р. до 5 років 2) від 5 р. до 8 років разом б) в загальних місцях ув’язнення 1) від 1 р. до 2 років 2 ,, 2 р. до 3 років 3 ,, 3 р. до 5 років разом
– – – –
твердоздатчики – // – контрактанти – // – – // –
– 12 чол. – 7 чол. – 19 чол.
5 чол. 26 чол. 24 чол. 55 чол.
в) прим-праця до 1-го року – 4 чол. РАЗОМ – 78 чол. 5. Додаткові міри соціяльного захисту: а) Примінено висилку на 3-х чоловік. б) Накладено штрафу на 33-х засуджених від 300 карб. до 2000 карб. – разом 22.500 карб. в) Конфісковано майна в прибуток державі із 28 чол. (пересічно від 150 карб. до 800 карб. Разом на 11.300 карб.) Всього конфісковано і оштрафовано по суду 55 чол. На 33800 карб. 6. Виправданих немає. 7. Не закінчено 15 справ. Частина із незакінчених призначена в найближчі дні, а частина справ у виїзній сесії, про які ще відомості не надійшли й на 1/XII-32 р. будуть внесені додатково. Зав. камерою [підпис нерозбірливий] Зав. тех.бюро [підпис нерозбірливий] ДАСО, ф.Р-1189, оп.1, спр.2, арк.200. Оригінал. Рукопис.
665
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 101 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ КОЛИШНЬОЇ ЗАСУЛЬСЬКОЇ СІЛЬРАДИ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСІЇ СТОСОВНО С.Д. ЛИТВЯКА ЗА ЗЛІСНЕ НЕВИКОНАННЯ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ * 30 21 листопада 1932 р. СЛУХАЛИ: Доповідні записки членів сільради – старших бригадирів про злісне невиконання планів хлібозаготівель громадянами їхніх участків. ЛИТВЯК Семен Дементійович, який систематично веде агітацію проти хлібозаготівель і злочинно не виконує всі надані міроприємтства з боку сільської ради, мотивуючись тим, що в його сім’ї мається син-червоноармієць, на що, на його думку, бригада не має жодних підстав на пропонування виконати всяку заборгованість державі. (Пояснення дав. т. П…**). "Відношення гр. Литвяка до міроприємств радвлади дійсно вороже, який мені підносив косу з криками: "Чого ви, босяки, прийшли – грабить?" (Пояснення дав. т. Н…). "Про те, що він дійсно вороже відноситься до міроприємств радвлади, я можу теж ствердити, оскільки такий в час мого заходу до його господарства брав сокиру, намагаючись вдарити мене". (Пояснення дав. т. Р…). УХВАЛИЛИ: гр. ЛИТВЯКА Семена Демьяновича*** віддати під суд та застосувати 4 пункт постанови Раднаркому від 11/XI ц.р. Незважаючи на те, що останній говоре, нібито в його сім’ї знаходиться син-червоноармієць, який ще в 1930 році, згідно власного його бажання, а також і згоди всієї його родини вибув з складу членів сім’ї. ДАСО, ф.Р-5945, оп.1, спр. 85, арк. 31. Копія, засвідчена підписом секретаря і печаткою сільради. Рукопис.
______________
*Стилістику та орфографію документа збережено. **Тут і нижче прізвища скорочені упорядником. ***Так у документі, у тексті вище – Дементійович.
№ 102 АКТ ОПИСУ МАЙНА МЕШКАНЦЯ СЕЛА ПІСКИ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ К.П. ГОЛИКА, ЯКИЙ ЗЛІСНО УХИЛЯВСЯ ВІД ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 21 листопада 1932 р. Ми, що нижче підписалися: уповноважений сільради гр. Голик Мик[ола] Ів[анович], уповнов[ажений] РВК Александров Василь Серг[ійович], від ЛКСМУ Голик Я.П., сільвиконавець Сидоренко Я.Р., в присутності члена сім’ї Голика Федора Кузьмовича, цього числа зробили опис майна твердоздавця Голика Кузьми Порф[ировича] за невиконання штрафу в сумі 1862 крб., що його накладено за злісне ухилення від виконання плану хлібозаготівлі президією Лозівської сільради з 17.ХІ.32 р. В покриття згаданого штрафу описане слідуюче майно: Назва майна Кількість Вартість 1 Хата, крита соломою, ст[ара] 1 200 2 Клуні, криті соломою, лісяні 2 160 3 Комора рублена, під соломою 1 100 4 Хлів, старий лісний, під соломою 1 50 5 Віз на залізному ходу, ста[рий] 1 30 6 Віялка стара, зношена 1 10 7 Боронка пружинна, зношена 1 10 8 Вал 9 клубків * 9 Годинник стінний (ходики) 1 3 10 Дзеркало (стінне) 1 1 11 Стіл 1 3 12 Шкафа (використана) 1 1 13 Лавки та піл 7 10 14 Діжа 1 3 15 Дерево різної якості 11 15
666
РОЗДІЛ 2. Документи В чим і зложено цю опис майна. Акт опису зачитано: від підпису [члени сім’ї К.П. Голика] відмовились. Уповноважений [сільради] М.І. Голик Уповноважений РВК В.С. Александров Бригада Я.Р.Сидоренко, Я.П. Голик Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 83.
______________
*Кількісні показники відсутні в документі.
№ 103 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО ШОСТКИНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ВИКЛЮЧЕННЯ З ПАРТІЇ МЕШКАНЦІВ СЕЛА ІВОТ Є.К. РОГІНЦЯ ТА М.Є. РОГІНЦЯ ЗА САБОТАЖ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 24 листопада 1932 р. С л у х а л и : Доповідну записку уповноваженого по с. Івот т. Гальченка про саботування хлібозаготівель з боку одноосібника Рогінця Єгора Кіндр[атовича], члена партії, та його сина Рогінця, канд[идата] партії. Ухвалили: Бюро РПК відмічає: а) Поскільки ще в період прийняття річного плану хлібозаготівель сім’я Рогінців зірвала збори по хлібозаготівлі. б) Що Рогінцю було запропоновано секретарем РПК виїхати до с. Івота і домогтися не лише прийняття плану, а навпаки стати прикладом у виконанні планів. в) Рогінець Є., як це і зазначено в заяві голови сільради т. Деменченка, не тільки вважає [не] потрібним виконувати план, а навпаки в листопаді місяці заявляв, що ми свої люди, а тому план можна не виконувати"… д) Рогінець М.Є. в той час, коли с. Івот занесено на чорну дошку за явно куркульський опір в справі хлібозаготівель (виконано по одноосібниках на 15.ХІ – 12% з плана 1874 ц), не тільки не приступив до виконання свого плану, а навпаки домагається довести, що надане завдання є не реальне (на 3,6 га посіву зернових культур надано завдання 4,88 ц), чим викликає обурення з боку радактиву села. Будучи членами партії Рогінці мусили бути членами колгоспу, але навпаки не тільки не сприяли колективізації, а своїми вчинками стали на явно куркульський шлях. Виходячи з вищезазначеного, б ю р о Р П К у х в а л ю є : а) Підтвердити постанову ЗПК заводу ч. 9 про виключення з лав КП(б)У Рогінця Єгора, члена партії, та виключити кан[дидата] партії Рогінця Михайла (партосередок ШХТІ) за явно куркульський опір та саботування хлібозаготівлі. б) Поставити питання перед райвійськкоматом про недопуск Рогінця М. до лав Червоної Армії. в) Доручити фр[акції] РВК застосувати до господарства Рогінців передбачених законом репресій як [до] злісних зривщиків хлібозаготівель. Цю постанову оголосити в пресі. ДАСО, ф.П-25, оп.1, спр. 25, арк.27. Копія, засвідчена печаткою райкому КП(б)У. Машинопис.
№ 104 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ БУРИНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ЗАНЕСЕННЯ НА "ЧОРНУ ДОШКУ" КОЛГОСПІВ ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ, ЯКІ САБОТУЮТЬ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 25 листопада 1932 р. С л у х а л и : Про занесення на чорну дошку колгоспів, які саботують у виконанні плану хлібозаготівель. (Доп. т. Лисовець). Ухвалили: Занести на чорну дошку колгоспи, які саботують у виконанні хлібозаготівель: артіль "12-тиріччя Жовтня" Дяківської сільради, річне завдання 1574 ц, на 25 листопада виконано 549 ц або 35%, авансу роздано членам колгоспу 28% до фактичного обмолоту; артіль "8-го Березня" Червонослобідської сільради, річне завдання 765 ц, на 25 листопада виконано 299,6 ц або 30%. Прохати облоргкомітет затвердити постанову президії Буринського РВК. Згідно: Секретар РВК
Одинець
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 84, 85.
667
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 105 ПОСТАНОВА БЮРО ТРОСТЯНЕЦЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ПОКАРАННЯ КЕРІВНИКІВ СІЛЬРАД І КОЛГОСПІВ ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ ЗА САБОТАЖ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА ПРО ЗАХОДИ ПІДСИЛЕННЯ ЗАГОТІВЕЛЬНОЇ РОБОТИ 25 листопада 1932 р. Бюро к о н с т а т у є , що на 25.ХІ виконано всього 44,1% річного плану хлібозаготівель, причому завдання на листопад місяць виконано 27,4%. Такий катастрофічний стан з виконанням плану хлібозаготівель стався внаслідок того, що досі районна партійна організація не зламала саботажу і опору куркуля та опортуністів. Це мало місце тому, що справжньої настирливої боротьби за виконання плану хлібозаготівель ще не організовано, а бюро райпарткому не забезпечило належної оперативності та щоденної перевірки фактичного виконання директив ЦК і обкому. Виходячи з такого положення з хлібозаготівлею в районі, бюро у х в а л ю є : 1. За саботаж виконання плану хлібозаготівлі, як злигавшихся з куркулями та розклавшихся виключити з лав партії та віддати до суду голову Бранцівської артілі ім. Шевченка – Тараненка, голову Боромлянської артілі – Трунова та голову Скрягівської артілі – Донца. Оргінстру та райЗУ негайно замінити їх, а т. Медведю прискореним темпом закінчити слідство. 2. Пропонувати фракції райвиконкому негайно зняти голову Тростянецької сільради Гончаренка за зловживання та розклад й притягнути до судової відповідальності. 3. За слабу організацію роботи по хлібозаготівлі, особливо по одноосібному сектору, за непереведення перевіювання полови та переобмолоту соломи оголосити сувору догану уповноваженому по с. Білка т. Вовченку та по с. Смородине т. Сіробабі. Уповноваженого по с. Тучне т. Яценка за виїзд з села без відома райпарткому, за слабу організацію роботи з партії виключити. 4. Для посилення роботи по виконанню плану хлібозаготівель бюро пропонує: а) На протязі 3-4 днів закінчити обмолот хліба по колгоспах, забезпечивши негайну вивозку його в хлібозаготівлю. Трійці по обмолоту та уповноваженим райпарткому негайно перевірити роботу контролерів МТС при молотарках. б) Відмічаючи, що переобмолот соломи майже не розпочинався, а перевіювання полови проходить не по всім селам, уповноваженим РПК та партосередкам негайно розпочати по всім селам переобмолот соломи та перевіювання всієї абсолютно полови, а також очистку всіх послідів і озадків, при чому всей хліб, що буде одержуватись, негайно вивозити на зсипний пункт. в) Негайно заборонити всякі витрачання хліба, борошна та крупи на громадське харчування та на видачу авансів, а райЗУ і фракції райвиконкому виявити винних у невиконанні цієї директиви і притягнути до відповільності. г) Бюро пропонує уповноваженим і партосередкам дати рішучу відсіч і притягати до відповідальності за всякі спроби під видом посівного матеріалу утаювати хліб від вивозки в хлібозаготівлю. Бюро відмічає, що директором МТС т. Анцеловичем до цього часу, незважаючи на вказівки РПК, не відмінена директива про забронюювання фондів, не організована робота по обмолоту, дякуючи чому немає керівництва з боку МТС роботою молотарок, тракторів, а також і автомашин, а тому т. Анцеловича з роботи директора МТС зняти. Просити обком затвердити цю постанову. д) На протязі 3-х днів уповноваженим, партосередкам перевірити кількість виданого хліба на трудодні авансами і по громадському харчуванню, причому весь неправильно виданий хліб негайно стягнути в першу чергу у членів правління з тим, аби витрата хліба була не більш 15% обмолоту. е) На протязі 3-х днів виявити і зарахувати в натурздачу весь збір хліба з городних посівів у колгоспників, причому все, що з’являється зверх належного йому по кількості трудоднів, повинно бути здано в хлібозаготівлю на рахунок колгоспу. ж) Уповноваженим і партосередкам, опираючись на колгоспівський актив та ударниківколгоспників, негайно організувати вилучення розкраденого хліба ледарями, прогульщиками, які не одержували в колгоспі нічого, а хліб мають. з) Фракції РВК в добовий термін підібрати два колгоспи, які саботують виконання плану хлібозаготівель, і надіслати в область для оштрафування м’ясом, як з усуспільненого стада, так і з стада колгоспників. і) Скласти комісію під головуванням т. Кулака в складі т. Довженка і т. Папушенка, якій на протязі 5-ти днів перевірити рахівничий персонал всіх колгоспів району, знявши з роботи весь ворожий та шкідницький елемент. к) Пропонувати т. Довженку перевірити і допомогти в розподілі наслідків господарювання тим колгоспам, що закінчили план хлібозаготівель. Одночасно пропонувати т. Довженку організувати негайну допомогу і взяти під керівництво перерахування прибутків і трудоднів в колгоспах. л) Скликати на 2-е грудня районний зльот передових ударників-колгоспників по питанню виконання плану хлібозаготівель. Пропонувати уповноваженим і партосередкам навколо зльоту розгорнути політико-масову роботу, боротьбу за участь в зльоті, кращу роботу по хлібозаготівлі та орга-
668
РОЗДІЛ 2. Документи нізацію червоних валок до зльоту. Для підготовки до зльоту організувати комісію під головуванням т. Литвинова і в складі тт. Гадата, Стадника, Величка та Воюцького. м) Бюро пропонує партосередкам і уповноваженим організувати колгоспну масу на справжню настирливу боротьбу за виконання плану хлібозаготівлі, на очистку колгоспів від пролізших куркулів і підкуркульників, що саботують виконання плану хлібозаготівель і розкладають колгоспи, на рішучу відсіч тим комуністам, що проводять цей куркульський саботаж. 5. Для посилення хлібозаготівель по одноосібному сектору бюро пропонує: а) Практично здійснити постанову ЦК про колгоспівський актив, переглянути його, отсіяти примазавшийся елемент, підібрати новий актив із ударників-колгоспників і одноосібників, що закінчили план хлібозаготівель, причому на протязі найближчих двох-трьох днів добитись повного виконання плану хлібозаготівель з боку самого активу. б) Переглянути розстановку сил в селах, організувати бригади на окремі участки з місцевого активу, дати конкретні щоденні завдання, перевіряючи щоденно їх виконання та саму масову роботу перевести на конкретні рейки. в) Втягнути до роботи в бригадах обов’язково тих одноосібників, що закінчили план хлібозаготівлі. г) В галузі проведення репресій повинно, уникаючи масових репресій, проводити їх таким чином, щоб вони мали наслідок, і використовувати їх в політично-масовій роботі на кутку. д) На протязі трьох днів довести зниження планів до кожного одноосібного господарства, причому це зниження не повинно бути механічним, а повинно використовуватись для політично-масової роботи. Треба твердо довести до відому кожного одноосібника, що знижений план хлібозаготівлі повинен бути виконаний. е) Пропонувати фракції райвиконкому на протязі доби виявити сумлінних контрактантів, що виконали план хлібозаготівель, звільнити їх від єдиного податку та кращих преміювати. В селах партосередки і уповноважені разом з сільрадами повинні відповідним чином визначити тих контрактантів, що виконали план хлібозаготівель (преміювання, червоні дошки і т.п.). 6. Фракції райвиконкому на протязі 24 годин розробити щоденні завдання кожному колгоспу та селу і довести до колгоспу і села. 7. Райсоюзу разом з фракц[ією] РВК провести припинення видачі краму окремим селам, що не виконують плану хлібозаготівель, причому продаж краму в інших коопераціях та робкоопах повинен забезпечити переведення припинення видачі краму. Одночасно колгоспи і контрактанти, що виконали план хлібозаготівель, повинні мати збільшений завіз промкраму. 8. Бюро вимагає від всієї парторганізації чіткої і настирливої роботи по виконанню плану хлібозаготівель, рішучого ламання саботажу куркулів і опортунистів, очищення лав організації від тих елементів, що злигалися з куркулями і проводять куркульську роботу. На основі виконання планів хлібозаготівель партійна організація повинна згуртувати свої лави і замість викинутих опортуністів притягнути тих ударників-колгоспників, що уміють боротися за виконання завдань партії. [Підпис нерозбірливий] ДАСО, ф.П-38, оп.1, спр. 36, арк. 98-100. Засвідчена копія. Машинопис.
№ 106 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ ПРОЦІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО НАКЛАДЕННЯ ШТРАФІВ НА ГРОМАДЯН, ЯКІ НЕ ВИКОНАЛИ ПЛАНІВ ЗАГОТІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ * 29 листопада 1932 р. Слухали: Відчит куткових [бригадирів] і уповнов[ажених] про роботу бригад по хлібозаготівлі, картоплезаготівлі та інш. с/г кампаній та про контрактантів, які злочинно ухиляються від виконання [планів заготівлі]. Ухвалили: Заслухавши звіт куткових бригадирів та акти на злісних нездатчиків хліба, картоплі та інш., президія с/р констатує, що, не дивлячись на досить масово-роз’яснюючу роботу на кутках між контрактантами, що пляни і нараховування були своєчасно доведені, ряд рівних по міці нижчеперелічених господарств виконали [від] 50% і до 100%, термін виконання давно минув. Можливість виконать [є], але злочинно ухиляються від виконання. Тому президія с/р ухвалює поштрафувати такі господарства за невиконання:
669
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
ХЛІБОЗАГОТІВЛЯ Дворниченко Ів. Омельк. 300 крб. Ващенко Петр. Ар. 200 крб. Дворниченко Пав. Р. 200 крб. Площик Сер. 300 крб. Марченко Трохим С. 400 крб. Гуренко Кор. Вас. 200 крб. Площик Тимоф. А. 200 крб. Панченко Яким Гавр. 200 крб. Площик Микола Н. 100 крб. Разом на суму 2100 крб. КАРТОПЛЕЗАГОТІВЛЯ Лисенко Сава Пав. 50 крб. Співак Михайло 100 крб. Божко Антон Петр. 100 крб. Гайдук Трох. Сах. 100 крб. Площик Лукерка 200 крб. Площик Пріська 200 крб. Лантух Віктор 200 крб. Гуренко Тимофій 200 крб. Площик Тимофій А. 200 крб. Мироненко Степан 100 крб. Ващенко Андр. 50 крб. Грудницький Пав. 50 крб. Мироненко Лукія 100 крб. Орленко Софія 100 крб. Разом на суму 1750 крб. М’ЯСОЗАГОТІВЛЯ Стетюха Ант. Ст. 100 крб. Пилипенко Федот 100 крб. Сохань Семен 100 крб. Площик Лукерка 50 крб. Площик Пріська 100 крб. Площик Омелько 100 крб. Лантух Вікт. 100 крб. Степаненко Тимоф. 100 крб. Гуренко Пилип Вас. 100 крб. Панченко Яким Гавр. 100 крб. Площик Микола Наз. 100 крб. Пікар Федоска Гр. 100 крб. Площик Оксана 100 крб. Разом на суму 1250 крб. СІНОЗАГОТІВЛЯ Грудницький Ів. Н. 50 крб. Найденко Петро 50 крб. Ващенко Микола Ів. 50 крб. Гайдук Ів. Ів. 50 крб. Разом на суму 200 крб. СОЛОМОЗАГОТІВЛЯ Площик Пріська 20 крб. Мазур Ів. 20 крб. Панченко Мик. 25 крб. Пилипенко С. Фед. 20 крб. Ващенко Гавр. 25 крб. Пилипенко Сем. Ант. 25 крб. Разом на суму 135 крб. МОЛОКОЗАГОТІВЛЯ Гончаренко Мак. 25 крб. Мазур Ів. 80 крб. Расько 100 крб. Пилипенко Сем. Фед. 80 крб. Омельченко 100 крб. Грудницький Ів. Н. 50 крб. Мироненко Степан 50 крб. Ващенко Андрій Арт. 50 крб. Грудницький Павло 50 крб. Степаненко Федір 50 крб. Разом на суму 635 крб. Про штрафування перелічених господарств повідомити окремими повідомленнями. Протокол цей негайно надіслати на затвердження РВК. Голова с/р [підпис нерозбірливий] Секретар [підпис нерозбірливий] ДАСО, ф.Р-5003, оп.1, спр.23, арк. 40. Оригінал. Рукопис.
______________
*Орфографію та пунктуацію документа збережено.
№ 107 З ПРОТОКОЛУ ЗАКРИТИХ ЗБОРІВ ВОЛОКИТИНСЬКОГО ПАРТОСЕРЕДКУ ПУТИВЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ОГОЛОШЕННЯ ШТУРМОВОЇ П’ЯТИДЕНКИ ПО ХЛІБО-, М’ЯСО- І КАРТОПЛЕЗАГОТІВЛІ * 1 грудня 1932 р. С л у х а л и : Інформаційну доповідь голови сільради т. Січкаря про стан недовиконання плану хлібозаготівлі. Висловились: Тов. Шпак: По політгоспод[арських] кампаніях працює тільки президія сільради, маса не втягнена. Комсомолу не почувається, в колгоспах слабує робота, наше керівництво недостатнє. Масова робота по колективізації спить. Тов. Козинець М.: Слаба робота в керівництві партійним осередком. Секретар осередку не зумів зробити розстановку сил. Треба мобілізувати всі маси, в останні два дні закінчити виконання плану [заготівлі]хліба, картошкі і м’яса. Тов. Веремієв, уповноважений РПК: Партієць повинен бути в курсі справи сучасних завдань, підковувати себе політвихованням. Тут вся суть у відсутності певного вмілого керівництва. Треба негайно зробити розстановку сил по вчасткам з відповідним контролем. Тов. Смик: Говорити, що не працювали зовсім, – це не вірно, бо роботу ми проробили велику. Недоработки у нас – це відсутність масової виховної роботи на участках (на протязі 2-х місяців). Тов. Мірошниченко: Робота проходила самотьоком, треба всі сили прикласти до мобілізації мас на довиконання чергових завдань.
670
РОЗДІЛ 2. Документи Тов. Горбач М.: Менше слів, а більше діла. Практично предлагаю: завтра на 7 год. ранку повинні явитися всі партійці, актив, комсомол і члени сільради та старші виконавці, штурмом взятися до виконання "хвостів", завдань мобілізації коштів, хлібозаготівлі, м’ясозаготівлі та картоплі, разом закріпити бригади по масовій роботі на селі. Тов. Чорток: Треба пов’язати роботу бригад по виконанню окремими господарствами бойових завдань з постійною масовою роботою села. У х в а л и л и : Для завершення плану хлібозаготівель, м’ясозаготівель, картоплезаготівель та стягнення грошових внесків об’явити штурмову 5-ти [денку]. Зробити розстановку сил так: І участок: Мірошниченко – голова колгоспу Невалящий – комсомол Петруня М. – член сільради. ІІ участок: Крикушенко Семен – кандидат партії Петруня Миколай – член ЛКСМУ Журавський Ігнат – член сільради. ІІІ участок: Смик – секретар комітету [слово нерозбірливе] ІV участок: Чорток Іван Максимович – кандидат партії Борбат Панас – теж Архінос Іван Миколайович – член сільради. с. Дорошівка: Шпак – заступник голови сільради Журавель Єгор Гаврилович Приходько – члени сільради. с. Щербинівка: Козинець М.М. – член партії Козинець Дмитро Павлович – член сільради Архінос Іван Тимофійович – член колгоспу. На перших зборах 5.ХІІ заслухати відчити бригадирів. Доручити секретарю сільради т. Козинцю до ранку підготувати всі списки "боржників". Голова зборів Секретар
Січкар Горбач
ДАСО, ф.П-39, оп.1, спр. 321, арк. 28, 29. Засвідчена копія. Рукопис.
______________
*Село Волокитине тепер Путивльського району. Орфографію документа збережено.
№ 108 З ПОСТАНОВИ РАДНАРКОМУ УСРР ПРО ЗАБОРОНУ ТОРГІВЛІ КАРТОПЛЕЮ В РАЙОНАХ, ЯКІ НЕ ВИКОНУЮТЬ ПЛАНІВ ЇЇ КОНТРАКТАЦІЇ 1 грудня 1932 р. 1. У зв’язку з тим, що в низці районів колгоспи, колгоспники та одноосібники не здають картоплі по контрактації, чим злісно зривають пляни заготівель картоплі й водночас переводять в продаж великої кількості картоплі на приватньому ринкові за спекулятивними цінами, заборонити в нижченаведених районах будь-яку торгівлю картоплею до закінчення ними пляну здачі картоплі по централізованих заготівлях: О б л а с т ь
П л я н з а г о т і в л і […]*
ЧЕРНІГІВСЬКА: В.-Бубнівський Путивльський Роменський ХАРКІВСЬКА: Білопільський
% виконання
5000 12000 5200
16,0 24,2 14,2
[…] 3900
25,8
2. Констатуючи, що: а) в цілому ряді районів та колгоспів, при цілком недостатньому виконанні зобов’язань по контрактації, проводиться розбазарювання картоплі; б) в ряді районів утворюються засівні фонди картоплі, значно перебільшені як по площі, так і висівних нормах, та в ряді випадків для забезпечення суміжних колгоспів і навіть районів; в) існують непомірно великі норми на годівлю худоби картоплею;
671
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
г) спостерігається забезпечення неіснуючих підприємств картопляною сировиною; д) є численні факти, коли колгоспи, не виконуючи зобов’язань по контрактації, видавали велику кількість картоплі на руки колгоспникам. Рада Народних Комісарів зобов’язує облвиконкоми та райвиконкоми протягом декади організувати перевірку наявної картоплі в усіх колгоспах та незаконно утворені фонди і роздану колгоспникам картоплю за трудоднями повернути на виконання пляну здачі картоплі по контрактації31. Заст. Голови Ради Народних Комісарів УСРР Керівничий Справ Ради Народних Комісарів УСРР
(Сербиченко) (Легкий)
Український хліб на експорт: 1932-1933 / Ред. В. Сергійчук. – К., 2006. – С. 212, 213.
______________
*Тут і нижче в документі опущено назви 9 районів Чернігівської та 3 – Харківської областей.
№ 109 СКАРГА МЕШКАНЦЯ БІЛОПІЛЛЯ Р.С. БІЄНКА ДО ЦВК СРСР ПРО НЕЗАКОННЕ ВИЛУЧЕННЯ В НЬОГО МАЙНА І СКАСУВАННЯ ШТРАФУ 32 1 грудня 1932 р. В.Ц.И.К. тов. Калинину*. Биенко Роман Степанович. г. Белополье, улица Муховка, 8 района. Жалоба.** За мной числится всего земли пахотной 1,92 гек. и сенокоса неудоб[ного] 0,35 гек., из которых засеян 1 гек. зерновыми культурами, а остальн[ые] 0,92 гек. остались в толоку, потому что нечем было обсеменить. Налоговая комиссия Белопольского горсовета не усмотрела, что я пользовался только одним гектаром [земли], которую я получил в 1931 году, совершенно не удобренная, и озимый посев пришлось сеять в позднюю осень, из которого я получил ржи 4 1/2 копы, пшеницы 1 1/2 , ячменя 40 снопов и проса 3 копы. После обмолота получил ржи 9 п[удов], пшеницы 1 п. 10 ф[унтов], ячменя 1 п. 20 ф. и проса 10 п. 20 ф. Но был обложен налогов[ой] комиссией [в размере] 48 пуд. Я посеял согласно плана на 1933 год ржи 0,50 гект. И вывез как излишки проса 2 пуда, а остальное оставил для весеннего посева: ячменя 1 п. 20 ф., пшеницы 1 п. 10 ф. и проса 20 п. 20 ф. Осталось как паек на 8 месяцев на 3 души семьи – жита 3 п., проса 4 п. 20 ф., муки ржан[ой] 2 пуд. По распоряжению горсовета, кто имеет землю, где бы-то ни служил, то хлебного пайка не получает. Но по распоряжению уполномоченного тов. Иванова назначенные для изъятия у меня по контракции тов. ХАЦЬКО и комсомол[ьцы] ТРЕТЬЯК и МАКУХА 16 ноября сего года у меня забрали ржи 3 п., пшеницы 1 п. 10 ф., ячменя 1 п. 20 ф., проса 7 п. и ржаной муки 2. п. Не оставили мне ни одного фунта и описали все мои вещи, обстановку, кухон[ную] посуду, бычка и корову за то, что я не мог выполнить контрактацию. Был оштрафован на 1000 руб., за что было продано все, не оставили и пары сапог на всю семью. Ввиду того, что я получил контрактацию с удвоенного количества земли и неурожая в этом году, я не мог выполнить контрактацию. Социал[ьное] положение: у моего отца было земли пахотной 1 ¾ десятины, которая осталась мне после его смерти в 1931 году. Было землеустройство, мне наделили 1,92 гектара. С 18-летнего возраста я работал по заводам, что могу подтвердить удостоверениями. И оттуда я пошел на военную службу в 1911 году, в 1918 году вернулся с военной службы, я работал по частным мастерским до 1927 года. С 1927 по 1929 год занимался выделкой кож и хлебопашеством. С 1929 по 1931 год занимался исключительно хлебопашеством, в 1931 я служил в житл[овом] арен[дном] кооперативе, совхозе "Победа". И последнее время в житлов. арендном кооперативе. И с сентября месяца сего года нигде не служил ввиду моей болезни. На основании вышеизложенного прошу Н.К.Р.К.И. как высший орган сов. власти обратить внимание на мое положение, так как собственности не имею, живу на квартире, прошу сделать надлежащее распоряжение снять с меня 1000 рубл. штрафа и повернуть взятые у меня вещи, обстановку, кухонную посуду и корову. ДАСО, ф.Р-1189, оп.1, спр.4, арк.411, 412. Оригінал. Рукопис.
______________
*У скарзі викреслена адреса: "В Народный Комиссариат Рабоче-Крестьянской Инспекции". **Орфографію та пунктуацію документа виправлено.
672
РОЗДІЛ 2. Документи № 110 З ПОВІДОМЛЕННЯ БУРИНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ДО УПОВНОВАЖЕНОГО НАРКОМАТУ ЗАГОТІВЕЛЬ ПО ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПРО ЗАХОДИ ЩОДО ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ В ОДНООСІБНОМУ СЕКТОРІ Не раніше 1 грудня 1932 р.
Виключено зі складу с[іль]/р[ади], [слово нерозбірливе] сприяння та Управ[ління] СКТ.......................................... Переведено безспірне стягнення з віддачею до судової ві дповідальн[ості]…………………………………………………… Наложено штрафів........................................................... Г[осподарст]в, що у них виявлено захований хліб у ямах і на горищі…………………………………………………………………
Кільк.
Примітки
37
Із них віддано до суду 9 осіб.
208 79
Із них віддано до суду 60.
42
ПРИМІТКА: відомості даються за 18* С/рад, а саме: Буринську, Успенську, Попово-Слобідську, Воскресенську, Дяківську, Гвинтівську, Михайлівську, Клепальську, Олександрівську, Черв.Слобідську, Дичанську, Анютинську, Духанівську, Вознесенську, Головинську, Миколаївську і Степанівську. Голова РВК /ЛІСОВЕЦЬ/ Секретар [підпис] /ОДИНЕЦЬ/ ДАСО, ф.Р-2303, оп.1, спр.23, арк.4. Оригінал. Машинопис.
______________
*Зазначене тут число не співпадає з переліченою кількістю сільрад (17).
№ 111 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ РОМЕНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ПОВЕРНЕННЯ КОЛГОСПНИКАМИ АВАНСІВ ТА НАКЛАДЕННЯ ШТРАФІВ НА КОЛГОСПИ, ЯКІ НЕ ВИКОНАЛИ ПЛАНІВ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 4 грудня 1932 р. І. Обговорювали: Про повернення незаконно виданих авансів понад 15% по колгоспам.
(Проведено опитом)
Постановили: Зважаючи на те, що нижче зазначені колгоспи, не виконавши річних завдань по хлібозаготівлі, роздали колгоспникам аванси в рахунок трудоднів понад встановленої Укрколгоспцентром та Наркомземом норми 15% фактичного обмолоту, а саме: с. Вовківці – "Новий побут" роздав 33%, с. Глинськ – "Нова зірка" – 30%, с. Волошнівка – "Вперед" – 35%, с. Оксютинці – "Більшовик" – 29%, с. Плавинище – "Нове життя" – 29% й тим самим розбазарили хліб, ставши на куркульський шлях, запропонувати переліченим артілям протягом 5-ти день повернути з колгоспників незаконно одержані [ними] понад встановленої норми аванси. Уповноваженим РВК простежити за виконанням цієї постанови і про наслідки докласти президії не пізніше 10.ХІІ.32 р. […] 3. Обговорювали: Про накладення штрафів на колгоспи, що не виконали завдань по хлібозаготівлі. Постановили: Зважаючи на те, що Герасимівський колгосп "Комінтерн" та Попівщинський ім. Петровського засмічені класово-чуждим елементом та керівництво колгоспів веде куркульську політику, зриваючи план хлібозаготівлі, наданий цим колгоспам (Герасимівський колгосп "Комінтерн" виконав план хлібозаготівлі на 48% та Попівщинський ім. Петровського на 36,6%), та в додаток до цього ці колгоспи розбазарили хліб, видавши аванси колгоспникам на трудодні понад встановленої норми 15% фактичного обмолоту (артіль ім. Петровського та "Комінтерн" – 35%), – застосувати до колгоспів постанову РНК УСРР від 11.ХІ та оштрафувати за злісне невиконання плану хлібозаготівлі м’ясом в розмірі наданого 15-ти місячного завдання на 1932-1933 рр. колгоспи ім. Петровського с. Попівщина та "Комінтерн" с. Герасимівка. Уповноваженим РВК простежити за виконанням цієї постанови та докласти президії РВК 8.ХІІ-32 р.
673
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
4. Обговорювали: Протокол президії Лозівської сільради про накладання штрафів на гром[адян]-твердоздавців с. Лозової за невиконання плану хлібозаготівлі: Голика К. – 500 крб., Зінченко Оришки в 400 крб., Самченка Степана в 500 крб. Постановили: Протокол президії Лозівської сільради за 3.ХІІ-32 р. затвердити з такими змінами: на гр. Голика К.П. накласти штраф в сумі 650 крб., на гр. Зінченко Оришку – 400 крб., на гр. Самченка Степана – 750 крб. Запропонувати Лозівській сільраді протягом 24-х годин стягнути цей штраф. Голова РВК Секретар
Білий Манюта
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 89.
№ 112 З ПРОТОКОЛУ ДОПИТУ ЧЛЕНА КОЛГОСПУ ІМ. 12-Ї РІЧНИЦІ ЖОВТНЯ КОНОТОПСЬКОГО РАЙОНУ – СВІДКА В СЛІДЧІЙ СПРАВІ ЖИТЕЛЯ СЕЛА МАЛИЙ САМБІР С.С. КОСТЕНКА 33 5 грудня 1932 р. Будучи предупрежденным о содержании ст. "89" УК УСРР по существу дела свидетель показал следующее: жителя с. М-Самбор Костенко Степана Савича я знаю как односельчанина, хозяйство которого в селе М-Самборе считается зажиточным. В прошлом Костенко Степан служил в петлюровской армии рядовым. В настоящее время враждебно настроен к проводимым кампаниям на селе. В период проведения хлебозаготовки Костенко всячески уклонялся от выполнения плана, доведенного до его хозяйства и считался злостным хлебонесдатчиком, но за последнее время план хлебозаготовки начал выполнять, поскольку Сельсоветом перед ним был поставлен вопрос "Или он должен выполнить причитающийся с него план хлебозаготовки, или он будет выслан на север, как антисов. элемент". По плану с Костенко причиталось хлебозаготовки 3,41 центнера и он имел все возможности выполнить сразу и полностью так как под посевами у него в этом году было два с половиной гектара, давшего урожаю до десяти центнеров, но он все время не сдавал, говоря что у него его нет. Больше показать ничего не могу. Записано с моих слов верно. В чем и расписываюсь [підпис нерозбірливий] ДГА СБ України, спр. 67615, ф.п, арк. 5. Оригінал. Рукопис.
№ 113 З ОПЕРАТИВНОГО БЮЛЕТЕНЯ ДПУ УСРР ПРО БОРОТЬБУ ІЗ "СІЛЬСЬКОЮ КОНТРРЕВОЛЮЦІЄЮ" 5 грудня 1932 р. В ноябре с.г. в целях разгрома сельской контрреволюции, преодоления саботажа хлебозаготовок и прекращения расхищения и разбазаривания колхозного и государственного имущества арестовано 8.881 человек, среди которых свыше 2.000 б[ывших] петлюровцев и махновцев. Среди ликвидированных контрреволюционных и повстанческих группировок имеется 151 внутриколхозная группировка в 110 районах. […] АХТЫРСКИЙ РАЙОН Дело о хищении хлеба в колхозе им. ВОРОШИЛОВА В колхозе им. ВОРОШИЛОВА пред[седатель] артели РУДЕНКО, завхоз КОСЕНКО и кладовщик ГНИДА разбазарили и похитили 500 пудов хлеба. Указанные лица арестованы. Дело направлено в суд. Дело о хищении хлеба в колхозе им. СТАЛИНА В колхозе им. СТАЛИНА пред[седатель] правления БУБДЕЙ, бухгалтер БУГАЙ и 3 кладовщика занимались систематическими пьянками, хищением хлеба, продуктов и промтоваров, в результате чего обнаружена недостача 2.734 кг хлеба. По делу арестовано 6 чел. Дело назначено к слушанию Судтройкой. СУМСКОЙ РАЙОН Дело о к[онтр]р[еволюционной] кулацкой группировке в колхозе "БОЛЬШЕВИК"
674
РОЗДІЛ 2. Документи В колхозе "БОЛЬШЕВИК" Головашевского сельсовета вскрыта кулацкая к[онтр]р[еволюционная] группировка, в состав которой входили: 1. ГУТЕНКО, зав[едующий] участком колхоза, кулак. 2. АНДРЮЩЕНКО, кладовщик отделения колхоза, кулак. 3. РАДЬКО, зав[едующий] молочной фермой, кулак. Став у руководства отделением колхоза в хут. Постольном, указанные лица свою деятельность направили на развал колхоза путем вредительства, злоупотреблений, гонений на бедноту и т. п. Продавая общественный инвентарь, группировкой на вырученные деньги систематически устраивались попойки. Так, на одну из попоек были [и]страчены деньги, полученные от продажи нескольких повозок и комплектов сбруи, принадлежащих колхозу. Кроме того, группировкой проводилась разложенческая работа в колхозе и зажим бедняцко-середняцкой части колхозников. Кулак ГУТЕНКО давал распоряжение колхозникам связанные снопы проса развязывать и вязать меньшие снопы, что отняло много времени и вызвало большие потери зерна. Согласно распоряжения правления колхоза, кулацкие постройки были разобраны для колхозного строительства, однако ГУТЕНКО дал распоряжение, чтобы весь этот строительный материал был использован на топливо. С целью создания нездоровых настроений среди колхозников, он дал распоряжение прекратить выдачу молока колхозникам, причем это распоряжение касалось только бедняцко-середняцкой части колхозников, зажиточные же молоко получали. ГУТЕНКО с целью вызвать недовольство колхозников, женщин-колхозниц с грудными детьми направлял на работу пешком за несколько километров, зажиточная же часть женщин, не имеющих совершенно детей, работали при хозяйстве колхоза. На протесты беднячек-колхозниц ГУТЕНКО отвечал: "ВЫ ЖЕ, БЕДНЯКИ, ДОБИЛИСЬ СЕБЕ ПРАВ, ВОТ ТЕПЕРЬ И РАБОТАЙТЕ". Несмотря на то, что бедняки-колхозники работали добросовестно, ГУТЕНКО заносил их на черную доску, а зажиточных записывал на красную. Колхознице-активистке за разоблачение его деятельности ГУТЕНКО заявил: "ТЫ ПОМНИШЬ, КАК ИЗДЕВАЛАСЬ НАД НАШИМИ ЛЮДЬМИ, ВЫГОНЯЛА ИЗ ДОМОВ И ЗАБИРАЛА ХОЗЯЙСТВО, ПОДОЖДИ ЕЩЕ НЕМНОГО, МЫ ВАМ ВСЕМ ПОКАЖЕМ, КАК ИЗДЕВАТЬСЯ НАД НАРОДОМ, МЫ ВАС ПРОСТО УНИЧТОЖИМ". Деятельность АНДРЮЩЕНКО и РАДЬКО сводилась к следующему: Кулак РАДЬКО, ведая хозяйством колхоза, разбазаривал его, снабжая кулаков разными продуктами (масло, молоко и проч.) в неограниченном количестве. АНДРЮЩЕНКО, получая продукты для общественного питания, также распределял их среди "своих". Ухудшая, таким образом, общественное питание, он создавал нездоровые настроения колхозников. Получаемые товары для стимулирования обработки свеклы распределялись между кулаками и лицами, стоящими близко к участникам группировки. Полученная рыба в количестве 40 кг была забрана АНДРЮЩЕНКО, ГУТЕНКО и РАДЬКО. Своей деятельностью группировка довела отделение колхоза до упадка. Уборка урожая была произведена несвоевременно, часть свинного поголовья погибла. Участники группировки арестованы. Дело направляется в суд. Кроме того, проводится работа по очистке колхоза от кулацкого элемента. КРАСНОПОЛЬСКИЙ РАЙОН Дело о группировке в колхозе "ВЕЛЕТЕНЬ" В колхозе "ВЕЛЕТЕНЬ" выявлена группировка в составе 10-ти человек, которая систематически разбаза-ривала колхозный хлеб, самоснабжалась, устраивала групповые пьянки и т.д., ведя к развалу [колхоза]. В группировку входили кулаки, члены правления и отдельные активисты. Участники группировки арестованы, дело направляется в суд. ПРЕДСЕДАТЕЛЬ ГПУ УССР
/С. РЕДЕНС/
ДГА СБ України, ф.16, оп. 28, спр. 5, арк. 43-106. Оригінал. Машинопис.
№ 114 З ВИРОКУ НАРОДНОГО СУДУ КОЛИШНЬОГО ВЕЛИКОБУБНІВСЬКОГО РАЙОНУ В КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ ЖІНОК-ОДНООСІБНИЦЬ СЕЛА В’ЮННЕ МОКІЇВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ, ОБВИНУВАЧЕНИХ У САМОПРАВНОМУ ВИЛУЧЕННІ КОЛГОСПНОГО МАЙНА *
34
7 грудня 1932 р. Розглянувши на відкритому засіданні справу про звинувачення гр-нок хутора В’юнного Мокієвський сільради […]**
675
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Виришив: Шкуру Марію Трохимовну визнати за винну та за силою арт 54-10 КК позбавити волі в далеко поправніх таборях Радянського Союзу реченцем на (8) вісім років але суд бере до уваги що засуджена має грудну дитину а тому кируючись арт. 305 КПК виконання вироку зупинює на один рік з дня оголошення 7 грудня 1932 р. та порізати громад[ян]ськіх прав за пп. "а" "б" "в" арт. 29 КК на 5 років. Минько Химку Хведіровну, Хилько Марію Опанасовну позбавити волі за силою арт. 54-10 КК в далекіх поправних таборях Радянського Союзу реченцем на (8) вісім років та порізати в громад[ян] ськіх правах за пп. "а" "б" "в" 29 арт. КК на 5 років кожду. Рубець Явдоху Йовменовну, Матвієнко Ганну Олександровну позбавити волі в далекіх поправних таборях Радянського Союзу реченцем на (6) шість років кожду та позбавити громадськіх прав за пп. "а" "б" "в" 29 арт. КК на 5 років кожду. Корнух Марію Яковлевну, Нестеренко Настю Олексієвну позбавити волі в далеко поправних таборях Радянського Союзу реченцем на (4) чотирі роки та порізати в громад[ян]ськіх правах за пп. "а" "б" "в" 29 арт. КК на 3 роки. Рубець Ганну Павловну, Сабліну Марфу Єгоровну, Рубець Настю Павловну визнати за винних та позбавити волі в загальних місцях ув’язнення реченцем на 2 роки але суд бере до уваги що вони є бідняки судяться вперше а тому кируючись арт. 46 КК підвергнути примусової некваліфікованої праці реченцем на один рік кожду, міру запобіжного заходу обрати тримання під вартою. Корнух Марію, Матвієнко Ганну та на Хилько Марію Опанасовну, Рубець Явдоху Єгоровну, Минько Химку Хведірівну оголосити розшук республіканський та взяти під варту. На Нестеренкову Настю Олексієвну оголосити районовий розшук та взяти під варту. Рубець Насті, Сабліной Марфи, Рубець Ганни видібрати підписку о не виїзді з даної місцевості. Та стягти з засуджених 71 пуд 11 ф. забраного хліба з колгоспу або вартість його ісходя з риночной ціни на день суду 80 кар. з пуда ітого 5702 кар. Солідарно з усіх засуджених по рівних частинах 570 кар. 20 коп. Суд витрати покласти на засуджених 5702 руб. Вирока можно оскаржити протягом 5 день до Чернігівського обласного суду. Головуючий [підпис Сисоєвої] Члени [підписи Романенка і Руденка] ДАСО, ф.Р-5970, оп. 5, спр. 914, арк. 73-75. Оригінал. Рукопис.
______________
*Стилістику, орфографію та пунктуацію документа збережено. **Опущено перелік обвинувачуваних осіб та текст зі змістом їх обвинувачення.
№ 115 ЗВЕРНЕННЯ УПОВНОВАЖЕНОГО РОМЕНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ДО СЕКРЕТАРЯ І БЮРО РПК ПРО ЗУПИНЕННЯ ВИВОЗУ ХЛІБА З КОЛГОСПУ "ЖОВТНЕВИЙ ПРОМІНЬ" (СЕЛО МОСКАЛІВКА) 35 8 грудня 1932 р. Секретарю РПК тов. ПЫЖОВУ и бюро.
Уважаемые товарищи. Ставлю В[ас] своевременно в известность о том, что если колхоз с. Москаливка "Жовтневий Промінь" выполнит полностью свой хлебозаготовительный план, то они останутся совершенно непричем. Чтобы не допустить до того, чтобы колхозники этой весной не ходили с торбами по селу и не высмеивали бы себя и систему колхозного ведения хозяйства – Вы быть может дадите тоже своевременное свое распоряжение относительно якобы приостановки дальнейшей вывозки хлеба по плану хлебозаготовок, либо еще что либо придумаете. Остается довезти 90 цен. им еще – да минус на фураж выдано 15 цен. и остаток будет около 6 цен. С ком. приветом – Уполномоченный РПК РАДЧЕНКО ДАСО, ф.Р-7641, оп.4, спр. 55, арк. 25. Незасвідчена копія. Машинопис.
676
РОЗДІЛ 2. Документи № 116 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ РАДИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АРТІЛІ ІМ. ШЕВЧЕНКА (СЕЛО ЛОЗОВЕ) РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ОБОВ’ЯЗКОВЕ ПЕРЕВІЮВАННЯ ПОЛОВИ, ПЕРЕОБМОЛОТ СОЛОМИ, ВИЯВЛЕННЯ ЛИШКІВ ПОСІВМАТЕРІАЛУ ТА ВИВЕЗЕННЯ ЇХ У РАХУНОК ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 9 грудня 1932 р. С л у х а л и : План хлібозаготівлі. Доповідач т. Бойко. У х в а л и л и : Заслухавши інформацію т. Бойка про підсумки виконання плану хлібозаготівлі, в зв’язку з тим, що у колгоспі критичний стан у виконанні плану хлібозаготівлі, в негайному часі перемолотити всю наявну солому, а також перевірить полову та збоїни по колгоспу, а також перечистить та переважить весь посівматер’ял. Виявивши лишки, негайно відвантажить в рахунок виконання плану хлібозаготівлі. Особисту відповідальність за виконання плану персонально покласти на голову ради т. Бойка та голову ревком[ісії] т. Яценка, яким з 10.ХІІ приступити до вищевказаної роботи. Голова ради Секретар* Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 90.
______________
*Підписи під документом нерозбірливі.
№ 117 ЛИСТ СЕКРЕТАРЯ КРАСНОПІЛЬСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ДО ЦК КП(б)У ТА ХАРКІВСЬКОГО ОБКОМУ ПАРТІЇ ПРО НЕЗАДОВОЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ МЕТОДАМИ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ 36 9 грудня 1932 р. Після проведення прикріплення уповноважених до кожного колгоспу й одноосібників по сільраді ми досягли незначного зрушення. Але це не забезпечує виконання щоденних завдань. Під час перевірки колгоспу "Плуг і Молот" знайдено незаприбуткованого зерна 203 центнера. Причому бувший голова колгоспу Козир (виключений з лав партії) дав таку установку, щоб під час відвантаження зерна з-під молотарки з кожного мішка скидалося на вогкість 5 кг, а комірникові – 2-3 кг. Ця справа знаходиться в слідчих органів і буде розглядатись в показовому порядку. В зв’язку з невиконанням плану хлібозаготівлі по району, коли не видаються довідки на помол селянству, що не виконало плану хлібозаготівлі, перевадиться помол на спеціальних хатніх "млинах" та топчуть у ступах. Багато вже таких "млинів" вилучено (Славгородський, Покровка). Нарсуд майже щоденно розбирає хлібні справи на місцях. Після закінчення суду в с. Краснопіллі середняк Бесараб Олексій Васильович сказав: "Хай судять та везуть звідціля, так хоч з голоду не вмреш, а дома коли залишимось, все рівно помремо". Помічається великий відплив колгоспників з колгоспів. Молотьба закінчується в останніх 4-х колгоспах. Таким чином, в колгоспах відомо про натуральні наслідки господарювання. Передові ударники колгоспники беруть участь в роботі по хлібозаготівлі серед одноосібників. Настрій більш відсталої частини може характеризуватися так: "Пропало все життя, я віддав в СОЗ все своє майно, а відціля майже нічого не одержую. Зараз в СОЗі вже немає хліба, а дальше ще гірше буде" (Пилипець Ілля – колгоспник). "Все рівно з голоду вмирати цю зиму, так або інакше" (колгоспник с. Славгородського Хіценко К.Н.). "Я партизан, бив куркулів, а сьогодні згоден різати комуністів. Хіба я повинен з голоду вмирати, все рівно отнімуть, так украду" (колгоспник Довжик Петро Мусійович). З кожним днем хлібне питання все гостріше й гостріше дає себе відчувати. Незабезпеченість хлібом МТС, лікарень, установ викликає незадоволення і звільнення з роботи. Починають проявлятись ознаки минулої весни. Так член колгоспу "Авангард" партієць Середа Олександр Васильович прибув до РПК з довідкою від правління колгоспу про те, що він має 120 трудоднів та дружина – 147. Середа має 5 дітей. Натуравансів одержав 277 кг. Тов. Середа заявив, що йому нічого вже їсти і він не знає, що надалі робити. Секретар РПК Носуленко Голодомор 1932-1933 років в Україні: документи і матеріалим / НАН України. Ін-т історії України; Упоряд. Р.Я. Пиріг. – К., 2007. – С. 468, 469.
677
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 118 ЛИСТ СЕКРЕТАРЯ ПУТИВЛЬСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ДО СЕКРЕТАРІВ ПАРТОСЕРЕДКІВ ТА УПОВНОВАЖЕНИХ РАЙКОМУ ПРО ПОКАРАННЯ ЧЛЕНІВ ПАРТІЇ, ЯКІ НЕ ЗГОДНІ З ПОЛІТИКОЮ ПАРТІЇ НА СЕЛІ 13 грудня 1932 р. Недопустимое отставание нашего района в деле выполнения плана хлебозаготовок говорит о том, что отдельные партячейки, отдельные коммунисты и сельские руководители еще по-большевистски себя не мобилизовали и не мобилизовали актив колхозников, бедняков и середняков-единоличников на борьбу за хлеб, на борьбу против кулацкого саботажа хлебозаготовок. Разгромленное кулачество, контрреволюционные элементы и их агенты в нашей партии в замаскированном виде бросаются на всякие хитрости в целях срыва важнейшей хоз[яйственно-] политической задачи – хлебозаготовок. За последний период в нашей парторганизации выявлена работа агентов кулака. ФАКТЫ: 1. Колхоз "Мировая Революция" Н[ово]слободского сельсовета, куда благодаря нашей политической слепоте пролезли на руководящие посты кулаки, бывш[ие] жандармы, последние на протяжении долгого периода времени на глазах у членов партии и всей партийной ячейки вели вредительскую работу. Пример: разбазарили мерчук 1932 г. – 11 000 кг, осталось в поле неубранной 20 га конопли, частично сгнил хлеб в скирдах, учет трудодней абсолютно отсутствует и т.п. Все это творилось на глазах у пред[седателя] колхоза, члена партии т. Забелина, который был не только пред[седателем] колхоза, но и секретарем партячейки и членом райКК. Забелин потерял классовую бдительность, абсолютно бездействовал, не реагировал на вредительскую работу кулацких элементов, сдал свои классовые позиции, стал изменником делу рабочего класса и колхозного крестьянства. Все вышеуказанные моменты привели к тому, что колхоз до последнего времени не выполнял плана хлебозаготовок, несмотря на наличие всех возможностей, и только после изъятия всей этой кулацкой своры, после проведения массовой работы колхоз стал в ряды передовиков и выполнил план хлебозаготовки. Забелин с работы пред[седателя] колхоза снят, решением бюро РПК и КК выведен из состава чл[енов] КК, из партии исключен и привлечен к судебной ответственности. Член партии т. Бритоусов состоит членом колхоза в с. Берюх. Вместо отдачи своих трудодней колхозу, производил посев на своей усадьбе, этим самым проявил мелкособственнические тенденции, скрыл этот посев от хлебосдачи, одновременно получал паек на всю семью в закрытом распреде (работал секретарем РИК). Бюро РПК постановило: т. Бритоусов подлежит исключению из партии, однако, учитывая револ[юционные] заслуги (кр[асный] партизан, много раз ранен), а также осознал свою вину, ограничиться вынесением строгого выговора с предупреждением и обязать большевистской работой в колхозе "Мировая революция" (Н[ово]слоб[одской] сельсовет) доказать свою преданность партии. Село Вшивка – пред[седатель] сельсовета (он же секретарь партячейки) Стельмашев и пред[седатель] колхоза Семеняка (член партии), несмотря на наличие целого ряда предупреждений и практических указаний, занимались хныканьем и разговорами о нереальности плана, подпали под влияние кулака, срослись с кулаком, в результате план хлебозаготовок по селу и колхозу не выполнен. Бюро РПК и КК постановило: Стельмашева и Семеняку за кулацкий саботаж, срастание с кулаком из партии исключить, просить облоргкомитет выслать за пределы района. После решения бюро (ровно через сутки) план хлебозаготовок по колхозу выполнен на 102%. Провести в жизнь решение бюро РПК и презид[иума] КК на пленуме сельсовета было поручено т. Ильяшенко (зав. РЗУ) и т. Изгурскому (секрета[рь] КК). Указанные товарищи допустили вынесение решения презид[иума] сельсовета о невысылке из района исключенных из партии Семеняки и Стельмашева. Тов. Изгурский и Ильяшенко вместо активизации и сплочения пленума сельсовета вокруг решений бюро РПК и КК, дачи решительного большевистского отпора кулацким выступлениям, поплелись сами в хвосте кулацких настроений, пошли на соглашение с кулацкими элементами и фактически отменили основную часть решения бюро РПК и КК. Кроме этого т. Изгурский свое мнение подтвердил на райсовещании секретарей партячеек и уполномоч[енных] РПК 1.ХІІ.32 г. Тов. Изгурский и Ильяшенко свою вину признали. Бюро РПК и КК постановило: т. Ильяшенко объявить выговор, т.Изгурского, который уже имел взыскание в 1932 г., за нетвердую линию в выполнении плана хлебозаготовок с работы секретаря КК снять, вывести из состава членов презид[иума] КК и член[ов] КК, объявить строгий выговор. Секретарь партячейки с. Бунякино Кушнерёв (работает обществоведом), состоит членом колхоза Вязенского сельсовета, будучи в колхозе, свой озимый посев не обобществил, упорно отказывался от сдачи причитающегося с него в хлебозаготовку хлеба (причитается с него 8 пуд.), мотивируя, что хлеба у него нет.
678
РОЗДІЛ 2. Документи У Кушнерёва выявлены в его доме спрятанные под печкой (замазано) 12 пуд. жита и 6 пуд. в закроме. Спрятанный хлеб принадлежит кулаку, его тестю, и Кушнерёв его перепрятывал. Бюро РПК и КК постановило: Кушнерёва, как кулацкого агента, перепрятывавшего кулацкий хлеб в своем доме, за злостное невыполнение своих обязательств перед пролетарским государством из партии исключить. Кушнерёв арестован и привлекается к судебной ответственности. Село Сыромятниково – гр. Бровкин злостно не сдавал причитающегося с него в хлебозаготовку хлеба 12 пуд. Применили к нему бесспорное изъятие, обнаружили 144 пуда жита, каковое 5% поедено шашелем, 14 пуд. пшеницы, всего разных культур 210 пуд. Гр. Бровкин семьи не имеет, живет одиноким. При обыске обнаружено оружие "наган", винтовка с патронами, золото, слитки серебра, серебряные ризы с икон с надписью "Сафроньевский монастырь" и др. ценные вещи. Бровкин арестован. После ареста в РПК явился сын Бровкина с требованием освободить старика. Сын Бровкина оказался член[ом] партии с 1919 г., работает нарсудьей и чл[ен] облсуда в г. Рыльске. Бровкина надо рассматривать как человека, случайно попавшего в ряды нашей партии, как кулацкого агента, использовавшего партию в своих личных шкурных интересах: прятал хлеб от государства, грабил и собирал все на "чёрный день"… Все вышеприведенные факты обязывают всю парторганизацию, каждого члена нашей парторганизации быть бдительным даже в своих рядах, со всей большевистской решительностью вскрывать и беспощадно вести борьбу со всеми уклонами в нашей партии и примиренчеством к ним, разоблачать кулацкую работу, разоблачать кулаков и его агентуру не только в колхозе, селе, но и в рядах нашей партии. На всех выявленных моментах вести массово-разъяснительную работу о роли колхозного актива, бедняков и середняков единоличников, добиваясь сплочения колхозного и бедняцко-середняцкого актива вокруг задач, поставленных нашей партией и ее ленинским ЦК во главе с т. Сталиным. Партячейкам необходимо решение бюро РПК, КК и облоргбюро проработать среди партийцев, комсомольцев, колхозного и единоличного актива и не позже 18.ХІІ.32 г. представить РПК информписьмо о проработке указанных постановлений. В информписьме указать: на каких собраниях (закрытых или открытых) прорабатывались эти постановления, сколько присутствовало (отдельно коммунистов, членов КСМ и беспартийных), количество поданых вопросов, характер вопросов, количество бравших участие в выступлениях, характер выступлений, какое количество партийцев ушли с собрания, не пробыв до конца, как мобилизована и сплочена партячейка на увеличение классового чутья и бдительности, на решительную борьбу с кулаком и его агентурой, на полное выполнение хлебозаготовительного плана. СЕКРЕТАРЬ РПК [підпис] ЧЕМОДАНОВА ДАСО, ф.П-5, оп.1, спр. 152, арк. 13-15. Оригінал. Машинопис.
№ 119 ДОПОВІДНА ЗАПИСКА УПОВНОВАЖЕНОГО РОМЕНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПО АНАСТАСІВСЬКІЙ СІЛЬРАДІ Г.Ю. ІГНАТЕНКА СЕКРЕТАРЮ РПК ПИЖОВУ ТА УПОВНОВАЖЕНОМУ ЦК КП(б)У БЕРЕЗНІКОВУ ПРО СТАН ХЛІБОЗАГОТІВЛІ Не раніше 13 грудня 1932 р. Про стан хлібозаготівлі повідомляю: за час з 6/XII колгосп вивіз в рахунок хлібозаготівлі всього 81 ц[ентнер] хліба, тобто виконання дорівнюється 3038 ц. або 53,7%. Серед одноосібного сектора за цей час здано в рахунок хлібозаготівлі всього 50 ц., отже одноосібним сектором плян виконано на 1178 ц. – 62,7%. Такі ганебні показчики у виконанні пляну головним чином пояснюються тим, що роботи по окремим куткам фактично не було. Тов. ЯНКЕЛЕВИЧ працював на одному із кутків, де плян уже виконано на 70%, т. ГОЛЬДФЕЛЬД без дозволу виїхав до Ромна 10/XII і повернувся тільки 12/XII. Один з комсомольців тов. ПРОСАКОВ без всякого дозволу виїхав до Ромна і не повернувся. Місцевий актив – члени сільради і члени управи колгоспу на кутках не працювали – протягом 2-х день пиячили, т.т. з Ромна ГАЛЬЧЕНКО та ЛІТКЕВИЧ 11/XII теж були випивши, партшколець тов. КОЗИР, який працює на кутку "Артополот" протягом 3-х днів, майже ніякої роботи не проводив. Мною пророблено: проведено перестановку бригад, притягнуто до бригад одноосібників, які вже виконали плян хлібозаготівлі. Зрушення маємо таке: відвантажено з колгоспу 110 ц. та серед одноосібного сектору 18 ц. Маю на увазі відвантажити з колгоспу 350 ц., а після приступити до переважування (молотьбу сьогодні закінчили). Більш адміністративних заходів, як це було показано в попередній сводці, не застосовувалось. 12/XII і 13/XII Президія сільради засідає на більш відстаючих кутках, де ставиться питання про злісних нездатчиків хліба і одночасно про членів сільради, що саботують хлібозаготівлі. Проте, треба буде до Анастасівки командирувати судову сесію. Прошу дати вказівки відносно хліба, що зібрано лінією споживчої кооперації. ДАСО, ф.П-79, оп.1, спр.31, арк.10. Засвідчена копія. Машинопис.
679
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
20
2 1 3 1 2 1 -
1 1
1 1
10
Виявлено куркулів
3 1 4
На позір
4 1 1 1 1 8
Покладено догану
4 1 6 1 1 2 3 2 -
Покладено сувору догану
3 1 3 1 2 3 1 14
Покладено сувору догану с попередж.
6 5 6 1 2 2 3 2 1 28
Заборонено займати посади в держ. колгосп. орган.
1. Рахівники 2. Обліковці праці 3. Комірники 4. Весовщики 5. Зав. молотьбой 6. Зав. підприємств 7. Зав господарств 8. Бригадири 9 Скарбники РАЗОМ
Виключено з колгоспу
Назва посад
Знято з посад
№№ п/п
Віддано під суд
№ 120 ВІДОМОСТІ БУРИНСЬКОЇ РКК-РСІ ТА ТРІЙКИ З ЧИСТКИ АДМІНІСТРАТИВНОГОСПОДАРСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ ПРО ЇЇ НАСЛІДКИ В КОЛГОСПАХ ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ * 37 Між 15 і 20 грудня 1932 р.**
Кількість провірених
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
2 2
2 1 1 1 5
ДАСО, ф.П-75, оп.1, спр.140, арк.43. Незасвідчена копія. Рукопис.
______________
*У відомостях йдеться про колгоспи: "Паризька комуна", "Заповіт Леніна", ім. Шевченка, ім. Леніна. Орфографію документа збережено. **Датування – за змістом архівної справи.
№ 121 ЗАЯВА СВЯЩЕНИКА ГЕОРГІЄВСЬКОЇ ЦЕРКВИ В ЛЕБЕДИНІ А.М. ХОМЕНКА ДО МІСЬКОЇ РАДИ ПРО ПОВЕРНЕННЯ ВИЛУЧЕНИХ У НЬОГО ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ
38
16 грудня 1932 р. По поводу произведенного вчера у меня обыска и отобрания39 имевшихся у меня хлеба и бураков белых, преимущественно огородних, якобы на том основании, что это куркульское, считаю необходимым заявить, что это клевета, все отобранное у меня было моей собственностью и приобретено на рынке в свободное от запрещения время. Прошу поэтому вашего распоряжения о возврате мне всего взятого и как можно скорее, так как отобрано у меня решительно всё, и я с женой обречен на явный голод. Отобрано у меня: около 2 1/2 пд. муки в двух местах, около 3 1/2 пд. пшена в трех местах, около 2-х пд. пшеницы в двух местах, около [число нерозбірливе] смеси гречихи с ячменем, около 1/2 пд. гречневых круп, а всего около 9 пд.; кроме хлебопродуктов взят ещё чувал белых бураков, около [число нерозбірливе] пудов. Продукты эти направлены в Кобижчанский сельбуд, о чем и составлены акты. Акт о бураках мною подписан, от подписи акта о хлебозаготовках я отказался на том основании, что в акте говорится неправда об этом хлебе. ДАСО, ф.Р-2461, оп.1, спр. 180, арк. 69. Оригінал. Рукопис.
№ 122 ПРОТОКОЛ ЗАКРИТОГО ЗАСІДАННЯ БЮРО ЛИПОВОДОЛИНСЬКОГО РАЙКОМУ КП(б)У ПРО ПОСИЛЕННЯ РЕПРЕСИВНИХ ЗАХОДІВ СТОСОВНО ЗРИВНИКІВ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА ПРОТИЗАКОННІ МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ЇЇ В СЕЛАХ ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ 18 грудня 1932 р. І. Про роботу нарсуду в справі хлібозаготівлі (доп. Нечепуренко). В и с л о в л ю в а л и с ь : Птах (пом. прокурора). Зазначає, що в Липоводолинському районі в галузі притягнення до суду за розкрадання громадської власності дуже поставлена справа слабо:
680
РОЗДІЛ 2. Документи із 63 справ, що заведено в розкраданні громадської власності, жодного не віддали до розстрілу, передаючи такі справи обласному судові. Помітна неув’язка в роботі між самими слідчими органами, зокрема, по часті передачі справ на одного злісного нездатчика в нездаванні 5 кг, що міліція цю справу рішила припинити, а слідчий пише: віддати до суду тощо. Рябошапка (голова РВК): Нарсуд помилки викривлення класової лінії, яких з початку припустили в присуді за хлібозаготівлю, коли дужче судили злісних контрактантів, ніж куркулів, на сьогодні виправив. Міліція ще й досі продовжує приймати слабу участь в справі хлібозаготівлі. Пропозиції одобрити роботу нарсуда та прокуратури, відзначити, що дії т. Ломаки в арешті відповідних людей, які зривали план хлібозаготівлі, були правильні. Троцюк (голова КК РСІ): Недригайлівська прокуратура просто припустилась в справі притягнення до суду злісних нездатчиків хліба викривлень класової лінії. Оцінку роботи суду та прокуратури зараз рано робити. Носелевський (уповноважений облпарткому): На мою думку, міроприємства, що вживають слідчі органи, органи юстиції, не забезпечують вимог, що до них пред’являються в справі хлібозаготівлі. Органи юстиції не натиснюють на сьогодні. Куркулів засуджено 67, а контрактантів-середняків 137. Треба чіткіше диференціювати справи з передачі до облсуду за крадіжку громадської власності і підбирати найхарактерніші справи, що говорять явно за викривлення класової лінії з боку органів юстиції. В останніх директивах Наркомюста досить чітко визначається те, що слідчі органи, органи юстиції мусять максимально посилити роботу в справі хлібозаготівлі. Гадяцька прокуратура не приділила належної уваги Липоводолинському району з хлібозаготівлі, від чого й не одержала відповідного ефекту. Поки що слідчі органи та органи юстиції ставилися до засуджених злісних нездатчиків хліба здебільшого формально, що треба і негайно усунути. Ломака (уповноважений ДПУ): Зауваження з боку т. Птаха про те, що я дуже багацько по лінії ДПУ набрав тих, що заважали в хлібозаготівлі, я вважаю неправильним. Правда, єдиний мій недолік той, що почав дзвонить обласний прокурор по нагляду ДПУ, що запитував, зазначаючи, що "у Вас там "Варфоломіївські ночі"40 провадите за розпорядженням голови РВК т. Рябошапки, знімаєте по 200 чол. контрактантів в одну ніч". Це я вважаю за явне безглуздя і настоюю на бюро РПК відмітити, що таке ставлення тільки паралізувало, а не мобілізувало уваги на виконання плану хлібозаготівлі. Миронець (секретар РПК): Викривлення класової лінії з боку суду були припущені, чого замазувати не треба. По часті вислання за межі області з боку суду мало судилося. Про "Варфоломіївські ночі" треба спростувати так, як воно в дійсності було, про що і повідомити відповідні вищестоящі органи. З боку Гадяцької прокуратури все ж не в достатній мірі приділено увагу в справі хлібозаготівлі. Ухвалили: 1. Відзначити, що райнарсуд в справі присуду над злісними нездатчиками хліба свої помилки, що були припущені у викривленні класової лінії (незначна була різниця в термінах засудження куркулів та контрактантів), які саме відмітив пленум РПК від 25.ХІ.32 р., в останній час з більшим натисненням на куркуля[повинен виправити]. 2. Відзначити, що з боку нарсуду було недостатнє засудження до вислання за межі області після відбуття позбавлення волі. 3. Констатувати, що в розгляді справ з боку суду в окремих селах району був припущений формальний підхід: не популяризовувалося значення суду, якто в сс. Русанівка, Синівка тощо. 4. Відзначити, що партосередки та уповноважені РПК навколо вироків суду, що відбуваються над куркулями та злісними нездатчиками хліба, не розгортають масової політичної роботи та їх не використовують, як великого важеля на піднесення темпів хлібозаготівлі і організацію червоних валок хліба. 5. Констатувати, що з переходом Липоводолинського району до обслуговування Гадяцькою прокуратурою 12.ХІ.32 р. робота покращилась, прокуратурою було звернено належну увагу щодо включення органів юстиції Липоводолинського району в боротьбу за хліб. Було організовано 2 судових бригади, але ці бригади поряд з застосуванням судової репресії не вели достатньої масової політичної роботи. 6. Відзначити, що відсутність прокуратури в Липоводолинському районі стає перешкодою в керівництві щодо судово-слідчих установ, поскільки при такім штаті Гадяцька прокуратура не в змозі повсякденно обслуговувати [Липоводолинський район], а тому бюро РПК прохає облпрокуратуру ввести в штат ще одного помпрокурора, який виключно обслуговував би Липоводолинський район… Виходячи із вищезгаданого, закрите засідання бюро РПК у х в а л ю є : 1. Зобов’язати райнарсуд через судові репресії ще більше натиснути на куркуля, остаточно зломати куркульський саботаж та опір куркульства в справах хлібозаготівлі.
681
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
2. Доручити нарсуду до носіїв куркульського саботажу за опір у виконанні планів хлібозаготівель більше застосовувати в судових репресіях вислання за межі області після відбування терміну позбавлення волі. 3. З метою усунення формального підходу з боку суду в проведенні судових репресій зобов’язати райнарсуд та партосередки й уповноважених РПК широко оголошувати серед мас процеси суду та популяризувати щонайширше через розгорнення масово-політичної роботи вироків суду, добиваючись повного зламу в піднесенні темпів хлібозаготівель, а також доручить редакції "Колгоспівської правди" розвернути політмасову роботу навколо вироків суду та освіщення в печаті через виїзні бригади "Колгоспівської правди". 4. Доручити нарсудді т. Нечепуренку негайно надіслати дві судові бригади в відстаючі села по хлібозаготівлі для прискорення розгляду справ над злісними нездатчиками хліба. 5. Просить обком притягти до відповідальності Недригайлівську прокуратуру за затягування справ, яка зібрала 40 справ про крадіжку громадської власності і тримала до 3-х місяців. 6. Просить облпрокуратуру про посилення уваги з боку Гадяцької прокуратури Липоводолинському району в справах хлібозаготівлі. 7. Запропонувати фракції РВК призначити на зав. камерою Липоводолинського райнарсуду т. Нечепуренка... 8. Просить облсуд прискорить виїзд в Липоводолинський район для розгляду справ. ІІ. Про порушення рев[олюційної] законності та припущені перегини генеральної лінії партії під час хлібозаготівель (Ломака, Троцюк) Ухвалили: Констатувати, що мається яскраве виявлення голого адміністрування, барахольства та перегинів в сс.Русанівка, Капустинці, Берестівка, Липоводолинській сільраді та ін. В с. Байрак та с. Берестівка устаткували арештні приміщення для контрактантів. Голова Сватківської* сільради запропонував колгоспам річний план м’ясозаготівлі виконати протягом суток, загрожуючи арештом. Райміліція, використовуючи свій стан, забрала в колгоспі "20-ти річчя Правди" коней для обслуговування міліції, де вони й загинули. Внаслідок відсутності контролю за бригадами в окремих сільрадах розгортається барахольство та самопостачання: В с. Липова Долина бригада у гр. Свиргунової Ф. забрала 15 кг меду і не занесла до акту, в с. Байрак утворено фонд для самопостачання – 16-ть мішків муки. В с. Бірки бригада Сліпченка забрала в контрактанта Мельника Трохима 3 мішки муки і невідомо де діла, в с. Бірки у червоноармійця Будника Петра знято хліб, в с. Капустинці комсомолець Бугай викрав 12 пуд. куркульського хліба, організував грабіжницьку групу та забив жінку, і слідство по цій справі затягується... В с. Поділки кандидат партії Клименко теж самочинно штрафував людей, витрачаючи гроші на горілку і за цей злочин засуджений лише на три роки. В с. Берестівка бригадир Лісненко заарештував контрактанта та посадив у холодний погріб, цьому вчинкові потворствував кандидат партії Голота, до якого партосередок не вжив ніяких заходів. В с. Липова Долина бригада Ємця крутила руки громадянці Сенкові[й], арешт проведений, а справа з допитом зволікається. В с. Русанівка секретар КСМ осередку Палаженко украв 3 пуд. кукурудзи, витяжки і кусок сала...і не притягнутий до відповідальності. Відзначені факти яскраво стверджують, що більшість партосередків куркульського маневру, скерованого проти хлібозаготівель, не викрили, а окремі партосередки та уповноважені РПК с. Байрак своїми діями сприяли класовому ворогові в організації куркульського саботажу хлібозаготівель. А тому бюро РПК у х в а л ю є : 1. За припущення перегинів та порушення рев[олюційної]законності секретарю партосередку т. Зандику оголосить догану, пропонувати обговорити дії т. Голоти на партосередку та притягнути до суворої партвідповідальності. 2. Погодитись з постановою президії РКК про винесення догани з попередженням секретарю Байрацького партосередку т. Ковінці та винесення догани за голе адміністрування уповноваженому РПК т. Кравченку. 3. Попередити всі партосередки та уповноважених РПК проти викривлення класової лінії та порушення ревзаконності, розгорнути широку масово-виховну роботу серед членів партії, кандидатів і позапартійного активу. 4. Запропонувати т. Кузнєцову поставити питання про комсомольців, що припустили барахольство та викривлення класової лінії, на бюро РК ЛКСМУ про виключення з лав ЛКСМУ, одночасно розгорнути масово-виховну роботу в комсомольських організаціях та викрити куркульські маневри, скеровані проти хлібозаготівлі. 5. Начальнику райміліції т. Скляренку та судді т. Нечепуренку протягом п’яти суток закінчити справи, пов’язані з барахольством та перегинами, винних притягнути до суворої карної відповідальності. 6. Справу на нач[альника] міліції т. Скляренка за припущення голого адміністрування передати в РКК.
682
РОЗДІЛ 2. Документи 7. Фракції РВК організувати щоденний контроль за обліком вилученого хліба та майна та до барахольників вживати суворих заходів по радянській лінії, притягаючи винних до крим[інальної] відповідальності. 8. Прийняти до уваги заяву т. Троцюка, що хліб, знятий з червоноармійця Будника, повернутий. Запропонувати всім партосередкам та уповноваженим РПК розгорнути масово-виховну роботу серед родин червоноармійців, не припускаючи будь-яких перегинів. СЕКРЕТАР РК КП(б)У [підпис] МИРОНЕЦЬ ДАСО, ф.П-24, оп.1, спр. 88, арк. 136-139. Оригінал. Машинопис.
______________
*Села Сватки, а також Бірки (згадане в документі нижче) тепер у складі Гадяцького району Полтавської області.
№ 123 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ КОЗАЧАНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ КОНОТОПСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ВИСЛАННЯ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ КУРКУЛЯ С.В. ЛУК’ЯНЕНКА, ЯКИЙ НЕ ВИКОНУЄ ПЛАН ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 41 18 грудня 1932 р. СЛУХАЛИ: Інформацію Голови сільради Самуся про гр-на с. Козацького Лук’яненка Семена Васильовича, який злісно не виконує пляна хлібозаготівлі, доведеного до його двору в порядку твердого завдання як до кулацького господарства (368 к/г). Господарство Лук’яненка до революції було кулацьке. Мало майно: хата, 2 хліви і клуня, вітряна мельниця, землі власної 16,00 га, коней 6 штук, 3 корови. Після революції теж кулацьке. В 1931 було оподатковане в экспертном порядкові, сам Лук’яненко злісно хлібозаготівлі не виконує, а також підбурює інших проти хлібозаготівлі. УХВАЛИЛИ: До гр-на Лук’яненка Семена Васильовича як [до] злісного нездатчика хлібозаготівлі та підривника найважливішої кампанії застосувати пункт 4-й інструкції Раднаркому УРСР від 11 листопада 1932 року. Себто, вислати за межі УРСР та прохати президію РВК затвердити цю постанову. Голова с/р Секретар
[підпис нерозбірливий] [підпис нерозбірливий]
ДАСО, ф.Р-4819, оп.5, спр.5, арк. 50. Оригінал. Рукопис.
№ 124 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ КОНОТОПСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ШТРАФІВ ЩОДО ГРОМАДЯН ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ, ЯКІ НЕ ВИКОНУЮТЬ ПЛАНІВ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ * 19 грудня 1932 р. ПРИСУТНІ
– члени президії – – кандидат – // – – – представ. установ:
КОЗІК, ДИХНО, ЧЕМЕРИС, ЖОЛОНДЗЬ, АВДІЄНКО. ФЕСЕНКО. Кожин /Конотопторг/, Ровинський /Чернігівторг/, Куницин /Заготзерно/, Федорченко /Наросвіта/, Сатаров /РВК/.
СЛУХАЛИ: Клопотання Сарнавської сільради про тов. ПИСКУНА Марка – про відміну накладеного на нього 50 карб. штрафу за невиконання пляну хлібозаготівлі. /Постанова президії РВК з 11/XII-ц.р. прот. №77/. Ухвалили: Беручи на увагу, що ПИСКУН плян хлібозаготівлі виконав цілком, а також і по культурах, що господарство його з’являється червоноарм[ійця], тому накладений на нього штраф в сумі 50 карб. скасувати. СЛУХАЛИ: Постанову президії Коханівської сільради з 1 та 14 грудня ц.р. про накладання штрафу за злісне невиконання пляну хлібозаготівлі: 1. ДУДЯК Ігнат Романович не виконав 463 клгр ------------ 750 крб.
683
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
2. МЕДВІДЬ Свирид Григорович – // – 268 – // – ------------ 725 – // – 3. ШЕВЧЕНКО Дмитро Степанович – // – 179 – // – ------------ 400 – // – УХВАЛИЛИ: Постанову сільради про накладання штрафу на гр-н ДУДЯКА, МЕДВІДЯ та ШЕВЧЕНКА в зазначених сумах з а т в е р д и т и . СЛУХАЛИ: Постанову президії Соснівської сільради 19,20 та 21 листопада ц.р. про застосування штрафу за невиконання пляну хлібозаготівель на гр-н: 1. АБРАМЕНКО Єлісей не виконав 7 цнт.----------- 1500 карб. 2. БАДЬОР Марко – // – 6,20------------- 1000 – // – 3. БІЛИК Данило – // – 7,3---------------1500 – // – 4. ДЕМИДЕНКО Андрій – // – 5-----------------1000 – // – 5. СЛИВЧЕНКО Марія – // – 8,5---------------1000 – // – 6. БОНДАР Петро – // – 3,9---------------500 – // – 7. БАБКО Давид – // – 5-----------------1000 – // – 8. ДЕМИДКО Трохим – // – 7-----------------1000 – // – 9. САЛОГУБ Антон – // – –-----------------800 – // – УХВАЛИЛИ: Беручи на увагу, що зазначені гр-ни являються заможними і наданих їм плянів по хлібозаготівлі не виконали, постанову сільради про накладання штрафу на них в зазначених сумах з а т в е р д и ти. СЛУХАЛИ: Постанову президії Карабутівської сільради з 5 грудня ц.р. та висновок уповноваженого РВКу т. ДУБОВА про накладання штрафу за невиконання пляну по хлібозаготівлі на гр-н: 1. КУРОЧКІН Іван Кіндратович не виконав 257 кіло--------------------1500 карб. 2. ГРИЗУН Орехт Якович – // – 395 – // – ------------------200 – // – 3. ФЕДОРЕНКО Іван Костянтинович – // – 503 – // – ------------------200 – // – 4. ПОРОХНЯ Степан Порфирович – // – 534 – // – ------------------300 – // – 5. ЦИГАН Панас Маркович – // – 408 – // – ------------------200 – // – 6. БИЛО Юхим Іванович – // – 450 – // – ------------------200 – // – УХВАЛИЛИ: Керуючись інструкцією РНК УСРР з 11/XI-32 р. "Про організацію хлібозаготівель в одноосібному секторі", постанову президії сільради про накладання на зазначених гр-н штрафу в визначених сумах з а т в е р д и т и . СЛУХАЛИ: Постанову президії Сарнавської сільради від 13 грудня 32 р. про накладання штрафу в сумі 480 карб. на гр. хут. Ракового ТАРАСЕНКА Петра Назаровича за невиконання хлібозаготівель в кількості 6 пудів. УХВАЛИЛИ: Постанову президії Сарнавської сільради про накладання штрафу на гр. ТАРАСЕНКА П.Н. за невиконання хлібозаготівель в сумі 480 карб. з а т в е р д и т ь . СЛУХАЛИ: Постанову президії Кошарської сільради від 14/XII ц.р. про накладання штрафу за невиконання хлібозаготівель та м’ясозаготівлі, а саме: 1. КУШВИД Дмитро Іванович за невиконання 2,06 цент.-----------------------------500 карб. 2. СТРІЛЕЦЬ Андрій Іванович – // – 2,02 – // – --------------------------500 – // – 3. ГАЙДАЙ Кузьма Іванович – // – 2,90 – // – --------------------------500 – // – 4. ЛЮТИЙ Данило Омелькович – // – 2,15 – // – --------------------------500 – // – 5 КАЛИТА Микита Григорович – // – 1,72 – // – --------------------------300 – // – 6. СТРІЛЕЦЬ Федір Григорович – // – 1,72 – // – --------------------------300 – // – 7. СТРІЛЕЦЬ Матвій Іванович – // – 1,93 – // – --------------------------500 – // – 8. ДАВИДЕНКО Семен Антонович – // – мясозагот в кількості 50,05 [кг.] -----------------300 – // –
684
РОЗДІЛ 2. Документи УХВАЛИЛИ: Беручи до уваги те, що, як видно з постанови президії сільради, зазначені господарства злісно не виконують хлібозаготівлі та впливають на решту одноосібників, постанову президії сільради про накладання штрафу на вказаних гр-н в зазначеній сумі з а т в е р д и т и . СЛУХАЛИ: Постанову президії Ракитянської сільради від 13/ХІІ ц.р. про накладання штрафу на гр-на СКАКУНА Конона за невиконання хлібозаготівлі 1,75 цент. – 350 карб., КАШУКА Мину Андрійовича за невиконання 0,85 цент. – м’ясо в кількості 48 кілогр. УХВАЛИЛИ: Беручи до уваги постанову Ракитянської сільради та висновок райуповноваженого про те, що зазначені гр-ни злісно ухиляються від виконання хлібозаготівель, маючи на це повну можливість виконати, а тому постанову президії сільради про накладання штрафу за невиконання хлібозаготівель на гр-н СКАКУНА – 350 карб. та КАШУКА – 48 кілогр. м’яса з а т в е р д и т и . ГОЛОВА РАЙВИКОНКОМУ [підпис] /КОЗІК/ СЕКРЕТАР РВКу [підпис] /ЖОЛОНДЗЬ/ ДАСО, ф.Р-4819, оп.1, спр.353, арк. 10-12. Оригінал. Машинопис.
______________
*Стилістику та орфографію документа збережено.
№ 125 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ МИХАЙЛІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ ГРОМАДЯН ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЕЮ І САДИБАМИ ЗА НЕВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА НЕСПЛАТУ ДЕРЖПОДАТКІВ 20 грудня 1932 р. СЛУХАЛИ: Про позбавлення права користування землею і садибами злісних нездатчиків хліба та недоплатників держподатків. УХВАЛИЛИ: Нижче переіменованих громадян за уперте невиконання наданих завдань по хлібозаготівлі та несплату держподатків позбавити права користування землею та садибами. Озимий засів на 1933 рік передати в колгосп. Прохати РЗВ ствердити цю постанову. 1. ГНІДЕНКО Степан Данилович, заможний, мав у своєму користуванні 4,17 га землі, мав засіву 1,17 га. Належало здати Державі по твердим завданням 8 цент. До здачі не приступив, не сплатив ріжних податків 146-81. За невиконання хлібозаготівлі дружина його засуджена на 4 роки. Сам скрився невідомо куди. 2. ЗАЄЦЬ Андрій Олександров., заможний, твердоздавець, має землі 4,65 га, посіву 0,50 га, належе здати Державі хліба 3 цент., здано 0,19 цент. Несплачених податків та штрафу за хлібозаготівлю 590 крб. Сам скрився невідомо куди. 3. МЕША Юхим Миколайович, заможний твердоздатчик, землі 5,6 га, зовсім не сіяв землі в 1931 році та відмовився від посіву в 1932 році. Сам виїхав невідомо куди. 4. ШУМИЛО Іван Дм., куркуль, оподаткований в індивідуальному порядку, має землі 4,36 га, належе здати хлібозаготівлю 9 цен., здано 2,84 ц., від посіву озимини відмовився, виїхав невідомо куди. 5. ШУМИЛО Василь Олекс., міцний середняк-контрактант, має землі 6,36 га, належе здати хліба 6,60 цент., до виконання не приступав, землю не обробляє. 6. МАКСИМЕНКО Семен Михайлович, середняк-конрактант, має землі 6,41 га, належе здати хліба 9,45 центнерів, здано 3,20 ц. Землю не обробляє. ДАСО, ф.Р-2573, оп.3, спр.4, арк. 17. Копія, засвідчена підписом секретаря та печаткою сільради. Рукопис.
№ 126 НАКАЗ ТРОСТЯНЕЦЬКОЇ ФІЛІЇ ДЕРЖАВНОГО БАНКУ ПРО ЗАКРИТТЯ ОСОБИСТИХ РАХУНКІВ КОЛГОСПІВ БОРОМЛЯНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЗАНЕСЕННЯМ БОРОМЛІ НА "ЧОРНУ ДОШКУ" 22 грудня 1932 р. §1. В зв’язку з оголошенням с. Боромлі на чорну дошку за невиконання зобов’язань перед державою наказую особисті рахунки виробіток всім колгоспам, що розташовані на терені Боромлян-
685
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
ської сільради, закрить за виключенням колгоспів "День урожаю" та "Шлях Леніна", які виконали плани хлібозаготівлі, яким надається право розпоряджатись своїми рахунками. З артілей, що розташовані на терені Боромлянської сільради, а саме: ім. Сталіна, "Паризька комуна", "Шлях до комунізму", "13-річчя Червоної Армії" та "Перемога незаможника" приступить до стягнення позики, строкової та дострокової, – для чого одержать судові накази. Головбуху т. Ступаку під власну відповідальність переглянуть всю заборгованість, яка лічиться за вищезазначеними колгоспами, що підлягають стягненню, перевірити вірність заборгованості. §2. Цього числа вибув в відрядження в с. Боромля для стягнення з колгоспів заборгованості. Обов’язки керівника покладаю на головбуха т.Ступака. Керівник філії П.І. Сліпуха Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 97, 98.
№ 127 ПОВІДОМЛЕННЯ УПОВНОВАЖЕНОГО ЛИПОВОДОЛИНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ НАЧАЛЬНИКУ РАЙВІДДІЛЕННЯ ДПУ ПРО ХЛІБОЗАГОТІВЛЮ В КОЛЯДИНЕЦЬКІЙ СІЛЬРАДІ * 42 23 грудня 1932 р. При Колядинецькій с/р мається колгосп заповіт Шевченка, який мав великий опір у хлібозаготівлі. На чолі цього стояла рада артілі зокрема голова колгоспу тов. Наумко та єго замісник тов. Сіренко. По приїзду моєму у Колядинецьку с/р як упов. від РПК по виконанні пляну хлібозаготівлі по колгоспах я звирнувся до тов. Сіренка з тим, аби єму допособити в роботі по виконанні пляну хлібозаготівлі. По їхньому колгоспу хліба нима здавати у плян хлібозаготівлі, а мається лише для сіменов та на корма колгоспників і коли я детално виявив, що плян хлібозаготівлі можно виконати по їхному колгоспу, то Сіренко став соботувати в тім, що у єго нема коней, а також возов. Коли і де мною було знайдено, то Сіренко заявив що хліба він не повезе, бо єму треба на сімена і коли спрашували Сіренка, чі у єго маються куркулі у колгоспі, то такий заявив, що у єго колгоспі куркулів нимає як в те время з колгоспу вигнали 6 куркулів, а також маються відомості що Сіренко в час весняної посівкампанії та уборочної кампанії підбурював колгоспівську масу на те, щоби вона вимагала з ради артілі хорошу шамовку з тим, щоби вирізали усі кури з курячої ферми для споживання колгоспників і завжди вів розкольницьку роботу у колгоспі. В сучасний мент колгоспи виконали плян хлібозаготівлі, забізпечили себе сіменами і приступають до розподілу наслідків господарювання. Волинок ніпомічається, контрактанти виконують свій плян хлібозаготівлі, уже виконали на 74%. Грошові зобов’язки виконано на 82%, картошка на 74%, сінозаготівля 42,4%. Виконання по усих кампаніях мається возможность і можно було раніше виконати, але був саботаж з боку парт. групи, деяких тов. та опір класового ворога куркуля. В цілому с/р виконала плян хлібозаготівлі на 88,9%. ДГА УСБУ в СО, спр. П-2736, арк. 32, 33. Оригінал. Рукопис.
______________
*Орфографію та пунктуацію документа збережено.
№ 128 СПИСОК ГРОМАДЯН СЕЛА АНДРІЇВКА РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ, В ЯКИХ ЗНАЙДЕНО ЗАХОВАНИЙ ХЛІБ 43 23 грудня 1932 р. Канський Іван Дан. Шелудько Настя Як. Опришко Грицько Вас. Бардак Володимир Андр. Мартиненко Степан Кузьм. Разом
– 2 центн. 2,32 6,14 29,40 1,42
Середняк Бідняк Середняк Бідняк Середняк
39,28 Тридцять девять центн. і 28 кіл. Голова с.р. Упов[новажений]
ДАСО, ф.П-79, оп.1, спр.31, арк.20. Оригінал. Рукопис.
686
Знайдено під піччю За піччю замазано В пічі замазано В комірці замазані двері У погребі під буряками
[підпис нерозбірливий] [підпис нерозбірливий]
РОЗДІЛ 2. Документи № 129 ЛИСТ ГОЛОВИ ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ДО ГОЛІВ СІЛЬРАД ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ ПРО ПОРЯДОК ОДЕРЖАННЯ ДОЗВОЛУ НА ПОМЕЛ ЗЕРНА КОЛГОСПНИКАМИ ТА ОДНООСІБНИКАМИ 24 грудня 1932 р. З одержанням цього встановлюється такий порядок помолу пшениці та круп’яних культур (гречки-проса) 1. Право на видачу [дозволу] помолу зерна, а особливо пшениці й круп’яних культур має тільки голова сільради. 2. Видача дозволів на помол мусить обов’язково реєструватись в окремому списку, де зазначати прізвище, ім’я та по-батькові, час видачі дозволу, культура, кількість дану на помол, кількість їдців. Ця реєстрація на видачу довідок на помол є обов’язкова в кожній сільраді. 3. Видавати дозвіл на помол пшениці дозволяється колгоспникам при умові, коли колгосп виконав повністю план хлібозаготівлі й додатковий план та коли сам колгоспник від себе продав державі хліба в порядку зустрічного плану. Одноосібному контрактанту бідняку та середняку видається, коли він чесно продав державі всі свої товарові лишки хліба й виконав умову по контрактації, зокрема пшениці. 4. Норма видачі дозволу на помол пшениці встановлена для колгоспників не більше 15-ти фунтів на одного їдця в місяць, одноосібникам-біднякам та середнякам не більше 10-ти фунтів в місяць на їдця. Круп’яних культур (гречка-просо) не більше 1-го пуда на двір в один місяць. 5. Помол пшениці у вітряках категорично забороняється, в чиєму користуванні він би не був, а можна молоти виключно на механічних та водяних млинах. 6. З одержанням цього Ви мусите викликати зав. механічних та водяних млинів і познайомити під розписку з цим розпорядженням. Голова РВК Гужвій Райпостачання Потетня ДАСО, ф.Р-2694, оп.1, спр. 181, арк. 21. Оригінал. Машинопис.
№ 130 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ ШОСТКИНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ КУРКУЛІВ ЗА НЕВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 44 24 грудня 1932 р. Слухали: Клопотання Клишківської с/р про притягнення до відповідальності за невиконання хлібозаготівлі та м’ясозаготівлі з боку куркулів. Постановили: Майно гр.-на Вакули Ивана Ананійовича за невиконання хлібозаготівлі та інших політкампаній частину продать в рахунок боргів с/р, решту передать колгоспу "Борець". ДАСО, ф.Р-7641, оп.3, спр.438, арк. 6. Засвідчена копія. Рукопис.
№ 131 З УХВАЛИ БЮРО УЛЯНІВСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ПОКАРАННЯ ЧЛЕНІВ ПАРТІЇ – "КУРКУЛЬСЬКИХ ПЕРЕРОДЖЕНЦІВ" * 45 24 грудня 1932 р. Відмічаючи часткову засміченість клясово-ворожими й розклавшимися елементами Тернівського й Вирівського п/осередків, що стало основною причиною ганебного відставання цих сел в хлібозаготівлях, бо ці вороги з парт-квитками в кишенях організовували саботаж хлібозаготівель – Бюро РПК у х в а л ю є : 1. Відмінити ухвалу Тернівського п/осередку про прийняття до кандидатів партії Зимогляда, який намагався затесатися до партії, як колиш. торговець з метою шкодити, який пролізши на посаду заступника голови Тернівської сільради розтратив 700 карб. громадських грошей, мав постійний зв’язок з куркульнею і систематично пиячив, ошукував парт-осередок і перевадив роботу в напрямку зриву хлібозаготівель – Зимогляда з роботи в рай-апараті зняти, підвергнути арешту й віддати до суду, як ворога рад-влади й соціяльно небезпечну людину.
687
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
2. Уповноваженого по хлібозаготівлях х. Шматова (Тернівської с/р) Козюлу О.П., який в найвідповідальніший момент хлібозаготівель, замість боротьби за хліб на дорученому п/осередком участку без дозвілу п/осередку ввесь час відлучався по невідомих справах в с.с. Терни та Черепівку, а перебуваючи на участку пиячив та навчав селян-одноосібників як треба гонити й ховати самогон (бо сам кол[ишній] самогонщик) – з лав партії виключити, підвергнути арешту та віддати до суду. 3. Члена партії Усика М.І., який не боровся за хліб, не виконував доручень парт-осередку, а займаючися систематичною п’янкою, остаточно розклався й загубив партійне обличчя – з лав партії виключити, підвергнути арешту та віддати до суду. 4. Колиш. голову Вирівської артілі "ім. І-го Травня" кандидата КП(б)У Харченко, за скриття свого минулого (колиш. білогвардієць), за руйнування колгоспу (самопостачання, шахрайство, розбазарювання колгоспного майна з корисною для себе метою, використовуючи службовий стан займався ріжними вимогами й знущанням з колгоспниць), за навмисне й злісне зривання виконання хлібозаготівель – з лав партії виключити, підвергнути арешту та віддати до суду як ворога партії і рад-влади. На т.т. Шпетного, Удовиченка та Канівець, що не перевадили боротьби за хліб, а систематично пиячили й творили неподобства – матер’яли передати до рай КК для розгляду про перебування їх в лавах партії. Цю постанову оголосити в пресі і запропонувати всім п/осередкам р-на пророботи її на загальних зборах. Мобілізуючи на основі цього всю партійну організацію на нещадну боротьбу з саботажем – за вивершення пляну хлібозаготівель по колгоспному сектору до 3/1-33 р. та загалом по всих секторах району не пізніше як 15 січня. ДАСО, ф.Р-7641, оп.4, спр.755, арк.2. (Публікація в районній газеті).
______________
*Орфографію документа збережено.
№ 132 З ПРОТОКОЛУ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ ЖІНОК КОЛГОСПУ "ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ" ЧЕРНАЦЬКОЇ СІЛЬРАДИ СЕРЕДИНО-БУДСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ПІДТРИМКУ РЕПРЕСИВНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ОСІБ, ЯКІ НЕ ВИКОНУЮТЬ ХЛІБОЗАГОТІВЛЮ 25 грудня 1932 р. П о с т а н о в и л и : Заслушав доклад об итогах пленума ЦК КП(б)У от 28.ІХ-2.Х-32 г. и итогах [пленума] ЦК ВКП(б), женское собрание колхозниц колхоза "Червоний Жовтень" считает, что по с. Чернацкое план хлебозаготов[ок] в виду контрреволюционной работы кулачества и его агентуры сорван. На 25.ХІІ выполнены 45%. Одновременно [собрание] одобряет решительные меры партии и Сов[етской] власти в отношении осуждения в показательном порядке кулаков и подкулачников, считает правильными и своевременными принятые меры партячейкой и сельсоветом в отношении раскрывания у некоторых колхозников скрытого кулацкого хлеба, требует от правления сельсовета и партийной ячейки исключения и предания суду примазавшихся кулаков, вредительски скрывающих, уничтожающих, закапывая в землю, хлеб. Наряду с борьбой за выполнение хлебозаготовок проводить борьбу за выполнение всех видов заготовок по кампаниям, переключаясь в работе на подготовительную работу весеннего сева… Председатель Подлозный Секретарь Целуйко Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 99.
№ 133 ПОСТАНОВА БЮРО ВЕЛИКОПИСАРІВСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО НЕДОЛІКИ В ХЛІБОЗАГОТІВЛЯХ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ ТА ПРО ЗАХОДИ ВИПРАВЛЕННЯ СТАНОВИЩА 26 грудня 1932 р. Бюро РПК считает отстающими и решающими в хлебозаготовках такие сельсоветы: Верхолюджа, Печины, Дерновое*, Крамчанка, Тарасовка, Великая Писаревка, которые [следует] укрепить более сильными и испытанными на хлебозаготовках товарищами. Установить ежедневное задание по хлебосдаче и потребовать полного его выполнения.
688
РОЗДІЛ 2. Документи Поручить секретарю РПК и уполномоченному обкома взять под непосредственное свое наблюдение ход хлебозаготовок за каждый день, по каждому в отдельности из этих сел. В связи с выполнением плана по колхозному сектору на 82% переключить внимание на выполнение планов единоличным сектором. Обязать фр[акцию] РИК установить ежедневное задание хлебосдачи индивидуальным сектором по каждому в отдельности селу, взяв строгий контроль за его выполнением. Предложить уполномоченным РПК и пред[седателям] сельсоветов немедленно организовать переобмолот хлеба в тех колхозах, где это выявлено комиссией по проверке качества обмолота, установив соответствующие сроки окончания переобмолота. Обязать уполномоченных РПК, секретарей партячеек и предсельсоветов практиковать применение репрессий в отношении отдельных хозяйств, упорно не сдающих хлеб государству, самым решительным образом подходя в каждом отдельном случае продуманно и так, чтобы в этом была достигнута соответствующая эффективность. Поручить фр[акции] РИК (т. Бахтиярову) рассматривать на протяжении суток материалы о применении репрессий. Считать абсолютно недопустимым такое явление, когда в сс. Солдатское, Катанское, Печины, Дерновое, Ямное и Великая Писаревка примененные репрессии не доведены до конца, наложенные штрафы взысканы в самой минимальной сумме, вследствие этого применяемые административные меры обесцениваются и не имеют никакого эффекта. Бюро РПК обязывает уполномоченных РПК и пред[седателей] сельсоветов в самые ближайшие дни реализовать применение репрессии к злостным несдатчикам хлеба. Считая нетерпимым состояние с возвратом незаконно полученного по авансам хлеба, предложить уполномоченным РПК и сельсоветам организовать должную в этом отношении работу, а вместе с тем применять меры к тем отдельным колхозникам, которые упорно не возвращают незаконно полученный в колхозе хлеб, ставя вопрос об исключении их из колхоза. Бюро РПК предлагает уполномоченным РПК, секретарям партячеек и сельсоветам наряду с вышеуказанными мероприятиями взять за основу проведение в жизнь следующих мероприятий: а) Широко популяризировать среди колхозных масс примененные к отдельным колхозам меры – лишение права полученной скидки по хлебосдаче за невыполнение обязательств по сдаче тех[нических] культур. б) Популяризировать среди широких колхозных и трудящихся единоличных масс состоявшийся 25.ХІІ-32 г. райслет передовых колхозов и единоличников района, мобилизуя их на борьбу за осуществление поставленных слетом перед колхозами и единоличниками задач, на борьбу за выполнение хлебозаготовительного задания. в) Расширить состав комиссий содействия хлебозаготовкам, разбив их на 10-15 хозяйств единоличников, выделить ответственного за организацию работы проверенного на хлебозаготовках товарища, установив этой комиссии ежедневное задание и контроль за его выполнением. г) Считать необходимым созвать 28.ХІІ кустовые совещания уполномоченных РПК, секретарей партячеек и пред[седателей] сельсоветов по вопросу усиления хлебозаготовок. д) Бюро РПК считает совсем недостаточно развернутой работу в выполнении хлебозаготовок по с. Ямное, [в котором] нет решительного нажима на саботажников хлебозаготовок, предупреждает руководство сельсовета и партячейки, что если в кратчайшие дни не будет обеспечено решительного сдвига, обеспечивающего выполнение плана в срок, к ним будут приняты меры. Вместе с тем предлагает немедленно заняться выявлением украденного в колхозах "Новый шлях" и имени 68-го полка хлеба и [возвращением] его в хлебозаготовки, а лиц, виновных в этом, привлечь к ответственности. Несмотря на неоднократные практические указания и помощь в работе, руководители отдельных сел и уполномоченные РПК не серьезно, а наоборот, безответственно относятся к столь важной хлебозаготовительной кампании, а поэтому: Уполномоченному РПК в с. Дерновое т. Маляру и пред[седателю] сельсовета т. Полонскому за то, что не приняли соответствующих мер к организации решительного перелома, безответственно отнеслись к выполнению решений партии и правительства в деле хлебозаготовок, на протяжении продолжительного времени заготовка проходит самыми неудовлетворительными темпами, объявить выговор и предупредить, что если в течение 2-х дней не будет обеспечено основательного сдвига, обеспечивающего выполнение плана, они поставят себя вне рядов партии. Тов. Маляра, как не обеспечивающего руководства, с уполномоченного РПК снять, оставив его там, в селе, для работы в бригаде. Уполномоченным РПК в с. Дерновое командировать т. Ленцова. Тов. Постникову, прикрепленному к колхозу им. Буденного, с. Великая Писаревка, за то, что вместо организации работы по возврату незаконно полученного колхозниками хлеба, вместо принятия мер к вывозке колхозом хлеба симулировал, не являясь даже в колхоз, объявить строгий выговор и предупредить, что если не обеспечит выполнения плана колхозом и не организует возврат незаконно полученного хлеба, вопрос будет рассматриваться о пребывании его в партии.
689
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Тов. Дуднику, пред[седателю] сельсовета с. Поповка, [который] несмотря на неоднократные предупреждения РПК, на оказываемую помощь в работе, как коммунист не чувствует ответственности за выполнение хлебозаготовок, - объявить строгий выговор с предупреждением и напомнить, что если и надалее будет такое отношение, - к нему будут приняты меры партийного и государственного наказания. Предупредить т. Згурского и т. Боброва, уполномоч[енных] РПК в с.Верхолюджа, что если и в дальнейшем хлебозаготовка по селу будет оставаться на таком уровне и не будут приняты меры к организации решительного сдвига, к ним будут приняты меры строгого партвзыскания. Уполномоченным РПК в с. Верхолюджа послать т. Голомысова, а т. Згурского, как не справившегося, снять и оставить для работы на участке. Тов. Толсторогова, уполномоч[енного] РПК в с. Печины, как не оправдавшего [доверия], из уполномоченного РПК снять и направить в с. Поповку для работы в бригаде т. Очкуренко. Обязать руководство Великописаревского сельсовета в течение 3-х дней выполнить решение РПК в отношении очистки колхозов от враждебного элемента и изъятия незаконно выданных натуравансов. Вместе с этим уделить внимание выполнению в ближайшие дни плана колхозным сектором, после чего переключить все силы и внимание на выполнение [плана] единоличным сектором в срок, установленный РПК. Обязать судебно-следственные органы расследовать имеющие место факты разбазаривания мерчука и лиц, виновных в этом, привлечь к строжайшей ответственности, также применять меры административного и судебного порядка к тем лицам, которые упорно отказываются от сдачи мерчука. Ввиду того, что отдельные колхозы района, а особенно сел Печины, ("Червоні лани"), Верхолюджа, Великая Писаревка ("Красный пахарь"), засорены враждебно-чуждыми элементами, которые, пролезши в колхоз, ведут свою вредительскую работу, направленную на развал коллективного хозяйства, поставить вопрос перед обкомом КП(б)У о проведении чистки этих колхозов от социально-чуждых элементов. Вычищенных выслать в северные края СССР. Считать необходимым ликвидировать имеющийся учительский фонд по Великописаревскому сельсовету и повернуть его на выполнение плана хлебозаготовок. Предложить сельсовету заняться организацией всяких фондов после полного выполнения плана хлебозаготовок. Обязать сельсоветы, уполномоченных РПК и партячейки привлечь к активному участию в выполнении хлебозаготовок учительство, комсомол и профсоюзные организации. Поручить ГПУ и милиции принять меры к выявлению разворованного по колхозам хлеба, вместе с тем уполномоченным РПК, партячейкам и сельсоветам принять меры к немедленному возврату хлеба. Одновременно выявленных лиц, виновных в этом, привлечь к строжайшей судебной ответственности, применив закон ЦИК СССР. СЕКРЕТАРЬ РПК [підпис] КОЛОМИЙЦЕВ ДАСО, ф.П-80, оп.1, спр. 22, арк. 130-132. Оригінал. Машинопис.
______________
*Села Верхолюджа (зараз Люджа), Печини та Дернове тепер у складі Тростянецького району.
№ 134 ПОСТАНОВА ПРЕЗИДІЇ РОМЕНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОСТАНОВИ ПУСТОВІЙТІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ПРО ВИСЕЛЕННЯ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ КУРКУЛІВ Я.Є. СТРИКОЛЯ ТА І.М. ЧЕРНОБУКА * 28 грудня 1932 р. О б г о в о р ю в а л и : Постанову поширеного пленума Пустовійтівської сільради від 16.ХІІ-1932 р. про виселення за межі України куркулів, що провадять підривницьку роботу. П о с т а н о в и л и : Відмічаючи, що ганебний стан з виконанням господарчо-політичних кампаній, особливо в хлібозаготівлі, є прямий наслідок шкідливого впливу куркульського елемента, що своїм ставленням до виконання хлібозаготівлі та агітацією зривають виконання планів і ставлять під загрозу повного зриву таких, постанову пленума Пустовійтівської сільради про виселення за межі України Стриколя Якова Єлисейовича та Чернобука Івана Михайловича затвердить та порушить клопотання перед облоргкомітетом про висилку зазначених осіб з їх родинами за межі УСРР. Голова РВК В.о. секретаря ДАСО, ф.П-4549, оп.1, спр. 169, арк. 6. Оригінал. Рукопис.
______________
*Орфографію документа збережено.
690
Білий Скляренко
РОЗДІЛ 2. Документи № 135 З ПРОТОКОЛУ РОЗШИРЕНОГО ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ МИХАЙЛІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО СТАН ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА ВІДІБРАННЯ ЗЕМЛІ З САДИБАМИ В ОДНООСІБНИКІВ ЗА ЗЛІСНЕ НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬНОГО ПЛАНУ 30 грудня 1932 р. С л у х а л и : Про стан хлібозаготівлі по одноосібному сектору (доповідь т. Сивоконь). У х в а л и л и : Утворити буксирну бригаду на чолі з бригадиром т. Сивоконь В.П., якій завтра, 31.ХІІ, цілком виконать план хлібозаготівлі по одноосібному сектору і куркульській верхівці села. У злісних нездавців хліба державі по твердим завданням відібрати всю землю з садибами і передати в колгоспи . 1. Медвідь Іван Гнатов[ич], середняк-контрактант, має землі 5,76 га, належало здати хлібозаготівлі 7,40 ц, вилучено безспірно 2,38 ц. 2. Харченко Лука Семен[ович], заможний твердоздатчик, має землі 5,88 га, належало здати хлібозаготівлі 9 ц, до виконання не приступав. 3. Авраменко Іван Кост[янтинович], заможний твердоздатчик, має землі, садибу 0,97 га, належало хлібозаготівлі 3,84 ц, до виконання не приступав. 4. Киктенко Михайло Степан[ович], заможний твердоздатчик, має землі 3,74 га, належало здати хлібозаготівлі 4 ц, вилучено 0,59 ц. 5. Бабич Марія Григор[івна], заможна – твердоздатчик, має землі 5,18 га, належало здати хлібозаготівлі 4 ц, вилучено 1,20 ц. 6. Карпенко Павло Юхим[ович], заможний твердоздатчик, має землі 4,69 га, належало здати хлібозаготівлі 4 ц, вилучено 0,14 ц. 7. Сивоконь Яків Панас[ович], заможний твердоздатчик, має землі 6,24 га, належало здати хлібозаготівлі 6,48 ц, вилучено 2,77 ц. Прохати РВК затвердити цю постанову. Голова сільради Сивоконь Секретар Гніденко ДАСО, ф.Р-2573, оп.1, спр. 4, арк. 170. Оригінал. Рукопис.
№ 136 ЗАЯВА КОЛГОСПНИЦІ М.Т. ВОРОЖКИ ДО ПРАВЛІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АРТІЛІ ІМ. ФРУНЗЕ (СЕЛО ГУДИМІВКА) ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ВИДАЧУ ХЛІБА ЇЇ ДІТЯМ 31 грудня 1932 р. До правління артілі імені Фрунзе Заява От Ворожки Маньки Трохимівни. Прошу правління артілі видать хліба чотирьом дітям-сиротам, оставшим після смерті мужа, которих я не можу прокормить. Возраст дітей от 4-х років до 12-ти років. А тому прошу не отказать моєй прозьбі видать содягання* моїм дітям. Ворожка ДАСО, ф.Р-2717, оп.2, спр. 1, арк. 62. Оригінал. Рукопис.
______________ *Так у документі.
№ 137 ІНФОРМАЦІЯ БУРИНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО КІЛЬКІСТЬ ЗАСУДЖЕНИХ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ ЗА НЕВИКОНАННЯ ПЛАНІВ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ Не раніше 1 січня 1933 р.* Засуджено за невиконання хлібозаготівлі з початку кампанії до 1.1-1933 р. до позбавлення волі: Куркулів по [ст.] 58 ч. ІІ – 16 осіб: до позб[авлення] волі від 3-5 років – 6 осіб, від 5-7 років – 10. Заможників-плановиків – 24: від 2-3 років –2, від 3-5 років – 17, від 5-7 років – 5. Контрактантів – 51: до позбавлення волі від 1-2 років – 2, від 2-3 років – 10, від 3-5 років – 35, примус[ової] праці – 2, умовно – 2. Секретар [підпис нерозбірливий] Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 103.
______________
*Датується за змістом документа.
691
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 138 З ПОСТАНОВИ ПРЕЗИДІЇ РОМЕНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСІЙ ЩОДО ГРОМАДЯН ВЕЛИКОБУДКІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ЗА НЕВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 46 2 січня 1933 р. ОБГОВОРЮВАЛИ: Постанову Пленуму В.-Будківської сільради від 15/ХІІ-1932 року про застосування репресій за невиконання хлібозаготівлі. ПОСТАНОВИЛИ: Постанову Пленуму В.-Будківської сільради про оштрафування гр. ШТУРКО Костя Т., який має 5 га землі (до революції було 8 га), засівна площа 3 га, завдання по хлібозаготівлі 14,46 ц. – виконав лише 0,80 ц. Штраф в сумі 3120 карб. з а т в е р д и т и . Постанову про притягнення до судової відповідальності та примусового вилучення хліба гр. ЛЯШЕНКА Ф.М., який має 5,05 га землі, засівна площа 2,51 га, завдання по хлібозаготівлі 12,39 ц., з яких виконав 0,72 ц. – з а т в е р д и т и . На гр. БЛИЗНЮК І.С., має в користуванні 4,75 га землі, посівплоща 2,70 га, завдання по хлібозаготівлі 11,20 ц. – не здав нічого. Незважаючи на попередження с/р – ухиляється від виконання хлібозаготівлі (до революції мав 2 га землі). Постанову про оштрафування в розмірі додаткової 15-місячної норми здачі м’яса – з а т в е р д и т и . Постанову про оштрафування гр. ЗАЛУЦЬКОГО Антона Івановича, має в користуванні 6 га землі, засівплоща 2,15 га, завдання по хлібозаготівлі 14,28 ц., виконав 2,54 ц. – в сумі 2840 карб. з а твердити. Про оштрафування МИКОЛЕНКА Митрофана Семеновича, який має 5,50 га землі, засівплощу 3,55 га, завдання 18 ц., виконав 4,08 ц. (до революції мав 3 га землі) – в сумі 3360 карб. з а т в е р дити. Про оштрафування гр. ЗАЛУЦЬКОГО Івана Івановича, має в користуванні 4,55 га землі, засівплоща 2,02 га, завдання по хлібозаготівлі 9,06 ц., виконав 0,62 ц., в розмірі додаткової 15-и місячної норми здачі м’яса – з а т в е р д и т и . ДАСО, ф.Р-5940, оп.1, спр.69, арк.29. Копія, засвідчена підписом зав. техбюро РВК скляром. Машинопис.
№ 139 ПОСТАНОВА БЮРО РОМЕНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ПЕРЕБІГ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 2 січня 1933 р. 1. Враховуючи, що виконання хлібозаготівельного пляну вважається лише тоді, коли виконано плян по культурам – запропонувати голові колгоспу "Новий Побут" с. Вовківці т. Салію – негайно виконати плян по твердим культурам. 2. Ганебний стан хлібозаготівель по одноосібному сектору с. Вовківець є наслідок відсутності масової роботи колгоспників серед одноосібників. Виходячи з цього – запропонувати т. Салію та уповноваженому РПК тов. БОЛДИШОРУ – мобілізувати колгоспників на виконання хлібозаготівельного пляну по одноосібному сектору, остаточно вивершити плян до 20/І-33 року. Покласти відповідальність за виконання пляну по одноосібному сектору с. Вовківець на тов. Салія. 3. Відмітити, що колгоспам району в зоні діяльності МТС не дозволено тягнуться з виконанням пляну, запропонувати директорам МТС (Андріяшівки, Засулля) посилити керівництво колгоспами, забезпечивши оперативний провід та виконання щоденних завдань по кожному колгоспу окремо. 4. За опортуністичну практику – скигління про нереальність хлібопляну по селу Голенка – голову с/ради КОВАЛЯ – попередити. Зобов’язати його негайно перебудувати роботу с/ради, щоб забезпечити виконання щоденних оперативних завдань, виконати плян по с. Голенка до 20/І-33 р. 5. За те, що тов. ЮРЧЕНКО, як уповноважений РПК, перебуваючи на селі Перекопівка протягом грудня не організував більшовицької боротьби за хліб, а підпавши під куркульський вплив, фактично поставив під загрозу зриву хлібозаготівель, відкликати його з села та справу про перебування членом партії передати до РайКК. 6. Щоб очистити від непрацездатних уповноважених, що тільки шкодять справі хлібозаготівель, а в окремих випадках потурають клясовому ворогові розбазарювати та приховувати хліб – виділити бригаду для перевірки роботи кожного уповноваженого в боротьбі за хліб. 7. Для забезпечення виконання пляну хлібозаготівель – запропонувати уповноваженим РПК та радам колгоспів: Біловід – "Вільний Шлях", Плавинище – "Нове Життя", Шевченко – "8-Березня",
692
РОЗДІЛ 2. Документи Перекопівка – "12 років Жовтня" негайно вивезти в рахунок хлібозаготівель всі наявні фонди та посівматеріял. 8. Колгоспам, що наближаються до виконання пляну хлібозаготівель […] надати знижку хлібозаготівельного пляну, спрямувавши увагу та піднесення колгоспників на боротьбу за повне виконання плянів по одноосібному сектору цих сіл. 9. Доручити ДПУ під відповідальність тов. КУЗНЕЦОВА: а) Перевірити роботу заготпунктів на предмет виявлення крадіжок та шахраювання з боку приймачів зерна. б) Провести роботу навколо виявлення можливого переховування хліба в місті Ромнах. 10. Запропонувати секретарям партосередків та уповноваженим РПК проробити директиву ЦК і РНК про боротьбу з крадіжками та розбазарюванням хліба, скликавши 5-6 січня пленуми с/рад, збори колгоспників, одноосібників. Доручити т. Малашку з цих питань провести інструктивну нараду секретарів партосередків 4/І-33 р. та мобілізувати актив для проведення цієї роботи. 11. Зобов’язати уповноважених РПК та голів с/рад застосувати репресії за злісне невиконання завдань по хлібу, негайно виконуючи їх з останнім затвердженням президією РПК. Зобов’язати фр. РВК в 3-х денний термін зібрати відомості за застосування репресій в районі. 12. Доручити фр. РВК перевірити площу посівів сільорганізацій району, запропонувавши їм всі лишки хліба негайно здати в хлібозаготівлю. 13. Затвердити уповноваженими по хлібозаготівлі в с. Андріяшівка – т. Пижова, Перекопівка – т. Білого, Анастасівка – Ігнатенка, Вовківці – БОЛДИШОРА. Відкликати з села для роботи в райцентр – т. Маслова /Райснаб/ та т. Кермана – секретар РК ЛКСМУ. Доручити т. Малашку негайно надіслати у ці села уповноважених РПК. СЕКРЕТАР РПК
/ДИМЧЕНКО/
ДАСО, ф.П-79, оп.1, спр.32, арк. 3, 4. Незасвідчена копія. Машинопис.
№ 140 обвинувальний висновок У СЛІДЧІЙ СПРАВІ ЖИТЕЛЯ ХУТОРА МАТЯШІ ЯСНОПІЛЬЩИНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ЛИПОВОДОЛИНСЬКОГО РАЙОНУ Г.Н. СЕВЕРІНА, ЗВИНУВАЧУВАНОГО В ПРОВЕДЕННІ КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНОЇ АГІТАЦІЇ ПРОТИ ЗАХОДІВ ВЛАДИ НА СЕЛІ 47 Не пізніше 4 січня 1933 р.* В Харьковский Облотдел ГПУ УСРР поступили сведения о том, что кулак, житель хутора Матяши, Яснопольского с/совета, Липово-Долинского района СЕВЕРИН Григорий Никанорович проводит к-р кулацкую агитацию против выполнения мероприятий, проводимых соввластью на селе. Проведенным по данному делу следствием установлено, что кулак, распродан[ный] в 1931 году за невыполнение государственных налогов, СЕВЕРИН Григорий Никанорович злостно уклонялся от выполнения хлебозаготовки (прятал хлеб в землю), ведет к-р кулацкую агитацию среди селян против мероприятий, проводимых соввластью на селе. В 1931 году в момент проведения хлебозаготовительной кампании кулак СЕВЕРИН Григорий проводил к-р кулацкую агитацию, призывая селян не вывозить хлеба государству, при этом говорил: "ЭТОТ ХЛЕБ ГНИЕТ НА ВОКЗАЛАХ, СТАНЦИЯХ И ПРИСТАНЯХ И СОВВЛАСТЬ ЕГО ОТПРАВЛЯЕТ ЗА ГРАНИЦУ, КОРМИТЬ БУРЖУЕВ, А МЫ СО ВРЕМЕНЕМ С ГОЛОДУ ПОДОХНЕМ, ХЛЕБА НЕ НАДО ДАВАТЬ И СОВВЛАСТЬ НАМ НИЧЕГО НЕ СДЕЛАЕТ, МЕНЯ ХОТЬ И ЗАРАЗ ПУСТЬ САЖАЮТ В ДОПР, НО Я ХЛЕБА НЕ ПОВЕЗУ". Весною 1932 года в момент разворота весеннего сева кулак СЕВЕРИН Григорий проводил к-р кулацкую агитацию среди населения, призывал последних не производить сева, при этом говорил: "ЭТУ ВЛАСТЬ НАДО ГНАТЬ МЕТЛОЙ, ОНА У НАС ВСЕ ЗАБРАЛА И НАС ОСТАВИЛА НИ ПРИ ЧЕМ, МЫ ОСТАЛИСЬ ГОЛЫЕ, БОСЫЕ И ГОЛОДНЫЕ, РАНЬШЕ ПРИ ЦАРИЗМЕ МЫ ЖИЛИ ХОРОШО, А КОГДА ПОЯВИЛАСЬ СОВВЛАСТЬ, ТО МЫ С ГОЛОДУ СДЫХАЕМ, МЫ СЕЕМ, А СОВВЛАСТЬ ЗАБИРАЕТ, ТАК ДЛЯ ЧЕГО И ДЛЯ КОГО МЫ БУДЕМ СЕЯТЬ, ПУСКАЙ ОНИ САМИ ТЕПЕРЬ СЕЯТ". В пред’явленном ему обвинении виновным себя не признал и по существу пред’явленного ему обвинения ничего существенного не показал. Сумма пред’явленного обвинения СЕВЕРИНУ Григорию Никаноровичу полностью доказана свидетельскими показаниями, а посему ПОСТАНОВИЛ: Дело №4268 по обвинению гр. СЕВЕРИНА Григория Никаноровича 1892 года рождения, жителя хутора Матяши, Яснопольского с/совета, Липово-Долинского района, хлебопашца, не члена союза, б/партийного, украинца, гражданства УССР, малограмотного, женатого, не судимого, имевшего до революции 8 дес. земли собственной, 5 десятин арендной, мелкий сельхозинвентарь, 5 голов скота, 2
693
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
постоянных батрака. После революции – 8 дес. земли надельной, мелкий сельхоз-инвентарь, 2 головы крупного скота, одного постоянного батрака, налог платил 28/29 г. – 39 р. 75 коп., 29/30 г. – 40 р. 50 к., 30/31 г. – 250 р., 31/32 – 54 рубл. В 1931 году был продан за невыполнение государственных налогов. Представить на рассмотрение Судебной Тройки при Коллегии ГПУ УССР, возбудив ходатайство о применении к обвиняемому СЕВЕРИНУ Григорию Никаноровичу меры социальной защиты – заключение в концлагерь сроком на ПЯТЬ ЛЕТ. СПРАВКА: Вещдоков по делу не имеется. Обвиняемый СЕВЕРИН Г.Н. содержится под стражей при Харьковском Допре №2 и с сего числа перечисляется содержанием за Судтройкой при Коллегии ГПУ УССР. П/УПОЛНОМОЧЕННОГО СПО [підпис] (БОРЗЕЛЕНКО) СОГЛАСЕН: НАЧАЛЬНИК СПО [підпис] (БАБИЧ) УТВЕРЖДАЮ: ЗАМ. НАЧ. ХАРЬК. ОБЛОТД. ГПУ УССР [підпис] (РАХЛИС) С мерой социальной защиты СОГЛАСЕН: ПРОКУРОР ХОО ГПУ УССР [підпис] (ШРИФТОВ) ДАСО, ф.Р-7641, оп.3, спр.450, арк.16-18. Оригінал. Машинопис.
______________
*Датування – за змістом архівної справи.
№ 141 З ПРОТОКОЛУ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ КОЛГОСПНИКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АРТІЛІ ІМ. ЛИСЯНСЬКОГО ТА ОДНООСІБНИКІВ СЕЛА МЕЖИРІЧ ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ДОБРОВІЛЬНУ ЗДАЧУ ХЛІБА ДЕРЖАВІ 4 січня 1933 р. С л у х а л и : Інформацію чл[ена] правління т. Коваля про постанову партії та уряду про невиконання хлібозаготовки до 10.І-ц.р. на добровільних началах. У х в а л и л и : Заслухавши інформацію т. Коваля, збори вважають, що виконання плану хлібозаготівлі, зокрема, по одноосібному сектору знаходиться в ганебному стані, а тому збори вважають [необхідним] провести масово - роз’яснюючу роботу серед одноосібників, щоб такі здали хліб добровільно до 10.І-ц.р., в разі нездачі і [якщо] комісія знайде захований хліб, то цей хліб зняти, а того громадянина як ворога Радянської влади віддати до суду. Голова зборів Коваль Секретар Любавий Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 108.
№ 142 АКТ БРИГАДИ З ХЛІБОЗАГОТІВЛІ КОЛИШНЬОЇ ЖИТНЕНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ВИЛУЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ В ГОСПОДАРСТВІ М.Г. ЯРОША 48 5 січня 1933 р. 1933 року м-ця січня 5-го дня бригада по виконанню хлібозаготівель та інших політичних кампаній по кутку "Озеро" с. Житнего Роменського району у складі гр-н 1. Тимошенко В.М., 2. Ляшенко Ів.Ів., 3. Плотніков Є.М., 4. Прокопець В.Я., 5. Озмитель Л.П. та сільвиконавців Прокопенко Г.Є., Ляшенко І.Д. було переведенно обшукування та примусове вилучення в куркульському господарстві Ярош Мар. Гр., причому виявилося в хаті на печі жито приблизно 15 кгр., картопля в погрібі у кількости 340 кгрм, що зняте у безспірному ладі та направлено до державних перевалпунктів, причому при вилученні господарі чинили опір криками та грубими виступами, при чому і складено цього акта. Бригада [чотири нерозбірливі підписи] ДАСО, ф.Р-5944, оп. 1, спр. 189, арк. 144. Оригінал. Рукопис.
694
РОЗДІЛ 2. Документи № 143 АКТ ОБШУКУ ТА РЕКВІЗИЦІЇ ХЛІБА В МЕШКАНЦЯ СЕЛА ЯРМОЛИНЦІ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ Ф.Ф. ХОМЕНКА Акт вилучення.
5 січня 1933 р.
1933 року 5 січня. Ми, члени Ярмолинської сільради: Гаценко Кирило Мик[олайович], Стебко Палько Сергієвич, з участю бригади: Тихенко Савко Григор[ович], Сіроштан Грицько Васильов[ич], Винниченко Мирон М., Санбург Антон, зробили вилучення у гр. с. Ярмолинці Хоменка Хвидота Федоровича згідно заяви, якої дано цього числа, що хліб на передерці і посів утаяний. Де й вилучили слідуюче: гречка – 8 п. 35 ф., віка – 4 п. 34 ф., горох – 2 п. 25 ф., ячмінь – 1 п. 25 ф., просо – 2 п. 7 ф., пшоно – 3 п. 6 ф., мука житня – 6 п. 29 ф., пшениця – 2 п. 32 ф.; разом 32 п. 30 ф. Та картоплі знайшли замаскіровану яму під гноєм, де вилучили 862 кг, де й склали цього акта. Члени сільради: Стебко, Гаценко Бригада: Тихенко, Сіроштан, Винниченко, Санбург Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 109.
№ 144 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРАВЛІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АРТІЛІ "ВПЕРЕД" (СЕЛО ПРОЦІВКА) РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ЗАЛИШЕННЯ В КОЛГОСПІ ЗЕРНА ДЛЯ ХАРЧУВАННЯ ГОЛОДУЮЧИХ КОЛГОСПНИКІВ 5 січня 1933 р. С л у х а л и : Уповноваженого від РВК та РПК про остаточне виконання хлібозаготівлі, де ставили своїм відчитом про наявність зерна, що мається на сьогоднішній день 40 ц 21 кг різного зерна з олійними культурами. До 15.ХІ припало членам колгоспу по 470 г на трудодень спільним харчуванням. В сучасний мент всі члени колгоспу зовсім не забезпечені харчами і більшість колгоспників покинули роботу, позаяк робить голодними не можуть. Роботи в колгоспі зірвані, надалі покинуть роботу і та мала кількість, що обслуговує скот, і тоді невідомо, відкіля брать робочу силу. У х в а л и л и : На вимагання уповноваженого вивезти 20 ц хліба нарада колгоспу доручає правлінню артілі в особі голови колгоспу т. Качура В.О., Мищенка Т.М. та уповноваженого РВК та РПК т. Ващенка Я.Ф. підняти клопотання перед РПК про залишення останніх 20 ц в колгоспі для підтримування роботи в колгоспі, щоб не розбіглася остання сила, позаяк необхідно починать підготовку до весняної сільгосп-кампанії. В разі незадовільнення клопотання рада артілі прохає зняти з неї відповідальність за зрив роботи […] Голова колгоспу В.О. Качур Уповноважений РПК Я.Ф. Ващенко ДАСО, ф.Р-6005, оп. 2, спр. 76, арк. 8. Оригінал. Рукопис.
№ 145 ЗВЕРНЕННЯ АКТИВУ СЕЛА БРОДОК НЕДРИГАЙЛІВСЬКОГО РАЙОНУ ДО НАЧАЛЬНИКА РАЙВІДДІЛЕННЯ ДПУ ПРО ВЖИТТЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ГРОМАДЯНИНА О.З. ФЕДОРЧЕНКА У ЗВ’ЯЗКУ З ЙОГО ПОГРОЗАМИ* 49 6 січня 1933 р. Ми, що нижче підписані, громадяни х. Бродок прохаєм, аби гр-на цього хутора Федорченка Омеляна Зах. аби до такого примінили заходи, бо гр. Федорченко Омелько наносе угрузи на актив, який зараз бориться рішуче проти своїх ворогів – куркулів. Гр. Федорченко Ом. З. перестріває на дорозі актив, матюхає з угрозою що я з вас і штани поскидаю. Цей гр. Федорченко Ом. З. щовечора збирає до себе у свою хату всіх одноосібників, среди яких агітує проти виконання пляну хлебозаготовки та колективізації, говорить, що не йдіть в колгоспи де зараз працюють одні лише лодарі скрізь. З такою агітацією, з таким ворожим ставленням проти всіх міропріємств рад. влади і нам, як активу села, трудно подолати свої недоліки й свої труднощі, які стоять перед нами, через таку агітацію нам трудно бороться за виконання політико господарських кампаній. Гр. Федорченко Ом. Зах. є син кулака, який розкуркулений за невиконання плану хліба. В цього ж Федорченка Ом. Зах. весною 1932 р. бригада по хлібу винайшла яму з закопаною пшеницею в 150 пудов.
695
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
А через те що й нам, активові, й трудно подолати своїх ворогів які гноят по ямах хліб. Гр. Федорченко Ом. З. наносить на актив таку угрозу, що даже боїться ввесь актив. Прохаєм начальника Д.П.У. до такого вжити заходи. АКТИВ
[7 нерозбірливих підписів]
ДАСО, ф.Р-7641, оп.3, спр.595, арк.1. Оригінал. Рукопис.
______________
*Стилістику та орфографію документа збережено.
№ 146 З ПОСТАНОВИ БЮРО ЛИПОВОДОЛИНСЬКОГО РАЙКОМУ КП(б)У ПРО НЕЗАДОВІЛЬНЕ ВИКОНАННЯ ПЛАНІВ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА ПОСИЛЕННЯ РЕПРЕСІЙ ЩОДО НЕЗДАТЧИКІВ ХЛІБА В СЕЛАХ ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ 6 січня 1933 р. 1. Зважаючи на те, що в ряді сел по одноосібному сектору залишилась надзвичайно велика кількість невивезеного хліба, зокрема: Панасівка – 100 т, Русанівка – 240 т, Липова Долина – 130 т, Синівка – 100 т, Берестівка – 60 т, Саї – 50 т, Погарщина – 50 т, Капустинці – 40 т, що складає разом 770 т, визнати ці села, як вирішальні по району, та відрядити для посилення роботи у с. Русанівку тт. Василенка, Гребенюка, Щербака та перекинути з Московської сільради т. Волошина, у с. Липова Долина – тт.Абраменка, Павлюченка, запропонувати т. Абраменку організувати бригаду з колгоспників в кількості 10 чоловік для роботи в Липовій Долині, відповідальним бригадиром цієї бригади призначити т. Ревенка. Запропонувати т. Рябошапці взяти під свій безпосередній догляд село Панасівку, організувати з службовців бригаду в кількості 10 чол., яку відрядити в с. Панасівку, відповідальним бригадиром цієї бригади призначить т. Курила, якого відкликати з Колядинецької сільради. Голові РКК т. Троцюку взяти під свій безпосередній догляд до повного закінчення хлібозаготівлі Погарщинську та Русанівську сільради. 2. В зазначених вирішальних селах посилити репресивні заходи до злісних нездатників конт рактації, негайно стягнувши всі штрафи, разом з цим припускати штрафувати вдруге таких одноосібників, які, сплачуючи штрафи, не виконують хлібозаготівлі. 3. Дозволити повністю розпродати [майно] найбільш злісних нездатчиків контрактації: с. Панасівка – 3 господарства, с. Русанівка – 3 господарства, с. Синівка – 2 господарства, с. Липова Долина – 2 господарства, с. Саї – 1 господарство, с. Капустинці – 1 господарство. 4. Зобов’язати нар[одний] суд протягом 3-х днів провести показові процеси в таких селах: Беєве, Бірки, Галаєвець, Яганівка, Сватки*, Поділки та Яснопільщина, після чого нар[одним] суддям: т. Гарбарчуку обслуговувати до закінчення плана хлібозаготівлі такі сс: Панасівка, Берестівка, Саї, Капустинці, Семенівка, а т. Нечепуренку – сс. Синівка, Липова Долина, Русанівка, Погарщина. 5. Зобов’язати прокуратуру та слідчі органи зосередити всю увагу в селах, які виділені як вирішальні по району. Нач[альнику] ДПУ т. Ломаці взяти під свій догляд та керівництво роботу цих організацій. 6. Доручити фракції РВК сьогодні дати директиву головам сільрад та головам колгоспів про те, що план по колгоспах та одноосібному сектору буде вважатись виконаний лише тоді, коли повністю буде виконано по твердим культурам. 7. Не дивлячись на неодноразові попередження про завершення плана хлібозаготівлі по колгоспному сектору, зокрема вивозу хліба, що мається в колгоспах у вигляді посівфондів, саботаж з вивозом хліба до цього часу не припинився в таких селах: Кимличка, Липова Долина, Семенівка, Бірки, Байрак. Попередити уповноважених РПК, голів сільрад, секретарів партосередків та голів колгоспів, що коли протягом двох діб не буде вивезено повністю весь хліб з колгоспів, що не виконали план, до них будуть вжиті заходи, як до саботажників в справі хлібозаготівель. 8. Зобов’язати редакцію газети "Колгоспна правда" зосередити увагу навколо роботи облсуду, випустивши спеціальні листівки, та взяти під свій безпосередній догляд вирішальні села. СЕКРЕТАР РК КП(б)У [підпис] МИРОНЕЦЬ ДАСО, ф.П-24, оп. 1, спр. 91, арк. 2,3. Оригінал. Машинопис.
______________
*Села Бірки і Сватки тепер у складі Гадяцького району, Погарщина – Лохвицького району Полтавської області.
696
РОЗДІЛ 2. Документи № 147 З ПОСТАНОВИ СЕКРЕТАРІАТУ ХАРКІВСЬКОГО ОБКОМУ КП(б)У ПРО ХІД ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ В ОДНОЙМЕННІЙ ОБЛАСТІ ЗА ПЕРШУ П’ЯТИДЕНКУ СІЧНЯ 1933 РОКУ 7 січня 1933 р. Обком отмечает, что несмотря на некоторые увеличения количества заготовленного хлеба (32 800 тонн против 19 600 тонн за предыдущую пятидневку) – результаты первой пятидневки января свидетельствуют о том, что в большинстве районов области не было развернуто настоящей большевистской борьбы для окончания плана хлебозаготовок по колхозам, за резкий перелом в хлебозаготовках по единоличному сектору, что вместо решительного преодоления и разгрома кулацкого саботажа хлебозаготовок у ряда РПК и уполномоченных Обкома имеет место демобилизационное отношение к задаче завершения плана хлебозаготовок, которое сейчас зависит в основном от хода борьбы за хлеб в единоличном секторе. Обком особо подчеркивает, как совершенно недопустимое явление, что ряд районов фактически прекратили заготовки по единоличникам. Преступную бездеятельность по хлебозаготовкам в единоличном секторе показывают следующие районы: Краснопольский район (секретарь К. НОСУЛЕНКО, уполномоченный – КАГАРЛИЦКИЙ) выполнил по единоличникам всего 37,3 %, за последнюю пятидневку – 1,2%; Ахтырский район (секретарь ЗАЯЦ, уполномоченный ЧУМЫЧКИН) – выполнил по единоличникам всего – 31,3 %, за последнюю пятидневку – 2,3% […]* Такая позорная работа по хлебозаготовкам в единоличном секторе является результатом продолжающегося недопустимого игнорирования районами директив Обкома о единоличниках от 19/XII, 29/XII. 1932 года. До сих пор не прикреплены уполномоченные к группе единоличников с 3-5 хозяйств, репрессивные меры проводятся нерешительно и не доводятся до конца. ОБКОМ ПОСТАНОВЛЯЕТ: 1. Обязать все райпарткомы и уполномоченных Обкома сосредоточить ВСЕ СИЛЫ И ВНИМАНИЕ НА БОРЬБУ ЗА ВЫПОЛНЕНИЕ ПЛАНА ХЛЕБОЗАГОТОВОК В ЕДИНОЛИЧНОМ СЕКТОРЕ. Немедленно выполнить директиву Обкома о перестановке людей из колхозов, закончивших план хлебозаготовок, на работу в единоличном секторе. Обеспечить использование для работы среди единоличников как колхозного актива, так и единоличников, выполнивших свои обязательства. Прикрепить к селам, являющимся решающими по единоличникам, ответственных уполномоченных из состава членов Бюро РПК, президиума Райисполкома и РайКК. 2. Усилить нажим на злостных несдатчиков хлеба, обязательно доводя применяемые репрессии до конца и добиваясь полного выполнения заданий по сдаче хлеба. С этой целью: а) расширить применение натурштрафа мясом, взыскивая эти штрафы немедленно. Если у оштрафованного скота нет, заставить его скот купить и сдать его государству; б) немедленно ликвидировать задолженость по денежным штрафам […] Обязать секретарей Райпарткомов и уполномоченных Обкома тех районов, где разрыв между суммой наложенных и взысканных штрафов особенно большой – дать объяснения Обкому о причинах слабого поступления денег по штрафам о принятых ими мерах. Не ограничиваться одним взысканием штрафов, а заставить злостных несдатчиков хлеба после внесения штрафов выполнить задание по хлебозаготовкам; в) при лишении злостных несдатчиков единоличников приусадебной земли лишать их также усадебных построек, выселяя их из хат. У особо злостных несдатчиков кроме лишения их приусадебной земли отбирать также озимые посевы. Посевы эти передавать тем колхозам, которые за это обязуются сдать государству определенное количество хлеба. […] 4. Под личную ответственность секретарей РПК и уполномоченных Обкома довести немедленно директивы Обкома о единоличниках до всех ячеек и уполномоченных по селам. Принять все меры к тому, чтобы захватить массовой работой каждого отдельного единоличника, конкретно изучить его хозяйство, строго предупреждая единоличников о грозящей им ответственности за несвоевременное выполнение ими заданий по хлебозаготовкам. 5. Ввиду того, что наблюдаются случаи перепрятывания хлеба кулаками и контрактантами, злостными несдатчиками хлеба у отдельных колхозников, рабочих, железнодорожных служащих и т. д. – обязать райпарткомы и уполномоченных Обкома принять меры к выявлению спрятанного у таких лиц хлеба, забирая его немедленно. Обязать Нач. Облотдела ГПУ тов. ТИМОФЕЕВА и Нач. Облмилиции т. РЯБОТЕНКО принять меры по своей линии к выявлению такого хлеба, всемерно помогая местным партийным организациям в его изъятии. 6. Вывоз хлеба из колхозов продолжает идти НЕДОПУСТИМО МЕДЛЕННО. Большинство районов не обеспечили выполнение в срок постановления Обкома от 29-го декабря. Сопротивление[?]
697
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
так называемых семенных фондов из колхозов, не выполнивших плана хлебозаготовок, не только со стороны колхозов, но и со стороны отдельных райпарткомов и уполномоченных Обкома ДО СИХ ПОР НЕ СЛОМЛЕНО. Некоторые районы только делают вид, будто вывозят фонды из колхозов. Фактически же ограничиваются вывозкой того, что имеется на поверхности, в амбарах, не принимая мер к тому, чтобы ВЫЯВИТЬ ВСЕ СКРЫТЫЕ ХЛЕБА В КОЛХОЗАХ и вывезти их немедленно. Обком указывает секретарям РПК и уполномоченным Обкома по следующим районам: […] Л. Долина – 86,3% – на невыполнение решений Обкома от 29-го декабря о вывозке так называемых семенных фондов из колхозов, не принимающих плана хлебозаготовок. Обком обязывает всех секретарей РПК и уполномоченных обкома: а) усилить вывозку так называемых посевфондов из колхозов, не выполнивших плана хлебозаготовок, закончив ее в ближайшие 3 дня; б) усилить работу по изъятию разворованного и незаконно несданного хлеба. Обратить особое внимание на проверку колхозников, работающих возчиками хлеба, у которых во многих случаях имеется разворованный хлеб. в) продолжать заготовки в тех колхозах, которые выполнили общий план по количеству, но не выполнили плана по культурам, добившись обязательного выполнения ПО ВСЕМ КУЛЬТУРАМ. г) практиковать повторные штрафы в отношении тех колхозов, которые после внесения первых штрафов продолжают не выполнять своих заданий по хлебозаготовкам, добиваясь после штрафов полной сдачи хлеба согласно заданий. д) у колхозов, особо злостно невыполняющих плана хлебозаготовок, допустить отбирание скота или имущества переданных им во время раскулачивания кулаков. […] ДА Полтавської обл., ф.П-35, оп.1, спр. 13, арк. 17-19. Засвідчена копія. Машинопис.
______________
*Тут і нижче в документі опущено відомості по 7 районах, які тепер у складі Харківської та Полтавської областей, у кінці документа – текст з вимогами (загального порядку) обкому партії до його уповноважених у районах та райпарткомів.
№ 148 ПОСТАНОВА ПРЕЗИДІЇ УЛЯНІВСЬКОЇ РКК-РСІ ПРО СТАН ХЛІБОЗАГОТІВЛІ В СІЛЬГОСПАРТІЛІ "НОВА ГРОМАДА" ДМИТРІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ТА ПОКАРАННЯ КЕРІВНИКІВ АРТІЛІ ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬНОГО ПЛАНУ 8 січня 1933 р. С л у х а л и : Про стан виконання плану хлібозаготівлі по сільськогосподарській артілі "Нова Громада" Дмитрівської сільради. Доповідачі тт. Букат та Росинський. Висловились тт. Андрухов, Фесенко, Мигіц, Остапенко та Бойко. У х в а л и л и : Заслухавши доповідь про стан виконання плану хлібозаготівлі по сільськогосподарській артілі "Нова Громада", президія райКК РСІ констатує, що план виконання хлібозаготівлі по сільськогосподарській артілі проходе цілком незадовільно, не дивлячись на те, що план хлібозаготівлі виконаний в цілому, але по твердим культурам виконаний лише на 50%. Крім того, на виконання плану хлібозаготівлі артіль вивезла частину посівматеріалу. Президія райКК РСІ відмічає, що це сталося внаслідок преступно недбайливого та безгосподарчого ставлення з боку правління бувшого складу артілі до справи повного та своєчасного збирання врожаю, невміння та небажання мобілізувати колгоспний актив на цілковиту боротьбу зі втратами хліба. Так, при збиранні на полі, як і під час молотьби, сталися великі втрати, крадіжки та розбазарювання хліба, про що свідчать акти обстеження інспектора райКК РСІ від 29.Х-32 р. та доповідна його записка, із яких убачається, що під час молотьби хліба було багацько зерна залишено в соломі та полові, та в так званих послідах, що давало змогу розкрадати хліб. Як неприпустиме та преступне в справі боротьби зі втратами президія відмічає той факт, що правління допустило вкрити вімшаник немолоченим житом, де загинуло хліба до 50 пуд. Видаючи хліб авансом в рахунок трудоднів, правління припустило грубе перекручування директив партії та уряду тим, що не дотримувалось встановленого порядку видавати хліб, виходячи з кількості вироблених трудоднів по нормі від фактичного обмолоту, а видавало хліб колгоспникам одним більше, а другим менше з однаковою кількістю трудоднів, а деяким видавало хліба більше на меншу кількість трудоднів, що відбивалось на труддисципліні в колгоспі та на своєчасному і сумлінному виконанні сільськогосподарчих робіт в артілі. Видаючи хліб авансом на трудодні, правління допустило розбазарювання хліба тим, що, видаючи в натурі одну кількість, на рахунок колгоспника записувалось менше, скидаючи на вогкість. Так, замість виданих 16 кг записувалось 14 кг. Виходячи з вищенаведеного та беручи до уваги те, що міроприємства до повторного обмолоту соломи та перевіювання полови і послідів були проведені під час виявлення цих недоробок, а та-
698
РОЗДІЛ 2. Документи кож і те, що артіль на виконання плану хлібозаготівлі вивезла частину посівматеріалу, не вживаючи в свій час заходів щодо боротьбі зі втратами, розбазарюванням та крадіжкою хліба, п р е з и д і я райКК РСІ ухвалює: Пропонувати знов обраному правлінню провести серед колгоспників широку пояснюючу роботу щодо мобілізації посівматеріалу та вжити рішучих заходів до виявлення злісних розкрадачів хліба, примусово відібравши в таких розкрадений ними хліб, притягнувши їх до судової відповідальності, а також вжити заходів до повернення хліба тими колгоспниками, які одержали більше на трудодні, ніж їм причиталось. Повести широку пояснюючу роботу серед колгоспників щодо боротьби зі втратами фуражу, мобілізуючи колгоспний актив на кращій догляд за конем та збереженням реманенту. Бувшого голову правління сільгоспартілі "Нова Громада" т. Фесенка Івана Єлисєйовича за небажання боротися за хліб, не проведення боротьби зі втратами та крадіжками і розбазарюванням хліба з лав КП(б)У виключити та притягти все правління бувшого складу до судової відповідальності, передавши матеріали слідчим органам для розслідування. Пропонувати бюро Валіївського партосередку прикріпити члена бюро до сільгоспартілі "Нова Громада" для переведення відповідної масово-пояснюючої роботи серед колгоспників, проробки усіх постанов партії та уряду, цілковитої відповідальності за стан артілі та своєчасну підготовку такої до весняної посівкампанії. Голова райКК РСІ Секретар райКК РСІ
Бойко Остапенко
ДАСО, ф.П-28, оп.1, спр. 10, арк. 8. Оригінал. Машинопис.
№ 149 З ПОСТАНОВИ ХАРКІВСЬКОГО ОБЛВИКОНКОМУ ПРО ВИСЛАННЯ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ ЗАМОЖНИХ СЕЛЯН ЗА ЇХ ПРОТИДІЮ ХЛІБОЗАГОТІВЛЯМ 9 січня 1933 р. За активне, злісне протидіяння хлібозаготівлям, за організацію куркульського саботажу і зрив хлібозаготівель, за порушення закону пролетарської диктатури про охорону соціялістичної власності, за те, що провадили підривну роботу в час осінньої сівби – Харківський обласний Виконавчий комітет Рад УХВАЛЮЄ: Вислати з Харківської області за межі України, з конфіскацією всього майна 400 господарств (голів родин разом з родиною) з таких районів области: Назва району […]* Тростянецький Краснопільський Велико-Писарівський
Назва села Боромля Краснопілля Дернове**
40 господарств 30 – // – 25 – // –
Голова Харківського Обласного Виконавчого Комітету Секретар Харківського Обласного Виконавчого Комітету
Кузьменко Адамович
ДАСО, ф.Р-631, оп.1, спр.43, арк.22 зв. За друкованою листівкою.
______________
*Опущено відомості по 10 районах, територія яких тепер у сучасних межах Харківської області. **Село Дернове тепер у складі Тростянецького району Сумської області.
№ 150 З ПОСТАНОВИ БЮРО ТРОСТЯНЕЦЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ХІД ВИКОНАННЯ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ ПЛАНІВ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ * 10 січня 1933 р. Відмічаючи ганебний стан з виконанням пляну хлібозаготівель в районі, бюро у х в а л ю є : а) По колгоспному сектору: 1. Вивіз хліба, що мався на поверхні, не означає закінчення хлібозаготівель по колгоспах, а навпаки повинна бути негайно розгорнута робота не тільки по виявленню всього скритого хліба, але і мобілізації його. Бюро попереджує, що плян хлібозаготівель повинен бути виконан безоговорочно не тільки кожним колгоспом повністью, але і по кожній культурі зокрема, особливо по житу і пшениці.
699
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
2. Уповноваженим і партійним осередкам негайно дати рішучу відсіч маючимся настріям, що колгоспи весною одержуть зерно для засіву, і попередити, що в разі відсутності зрушення це буде розцінюваться як саботаж хлібозаготівлі не тільки колгоспів, але із боку уповноважених і партійних осередків. 3. Негайно добитися дійсної здачі неправильно одержаного хліба, в першу чергу Правліннями [колгоспів] і обслуговуючим персоналом, перейшовши від слів і метушні до конкретної роботи. До злісних нездатчиків вживати примусового вилучення, виключення з колгоспу і передачі до суду. Категорично заборонити збірання хліба по 1-2 кілограма, як це мало місце в с. Білці, і добитись повної здачі неправильно одержаного. Нарахування хліба і стягнення такого повинно перевадитись не зо всіх колгоспників, а з ледарів, рвачів та тих, що не ходили на роботу. 4. Рішуче приступити к вилученню розкраденого хліба, вживаючи примусового вилучення. Особливу увагу звернути на возіїв хліба, сторожів, комірників та всіх, що мали зв’язок з перевозкою та схороненням хліба. […]** 6. Не ослаблювати ні на одну минуту обмолоту соломи і перевіювання полови, нагрузивши повністю всі кінні молотарки і віялки. Встановити ретельний догляд за тим, аби не було крадіжок при молотарках і віялках, а також будь-що добитись збільшення робочого часу шляхом більш раннього виходу на роботу. […] 9. Бюро відмічає, що Боромлянська артіль "Шлях Леніна" до цього часу не виконала пляну хлібозаготівель хоч має всі можливости. Під особисту відповідальність тов. ХАЩИНА і БЕЯ на протязі 48 годин виконати плян повністью в 2600 центнерів. […] 11. Просити Обком КП(б)У дати директиву Облвиконкому про негайне затвердження натуральних штрафів, що подані РВК на артіль ім. Сталіна в селі Боромлі та ім. Калініна в с. Бранцівці.*** 12. Попередити всі колгоспи, що не виконали пляна хлібозаготівлі, що в разі дальнійшої відсутності здвигу в мобілізації хліба і виконанні пляну хлібозаготівель до них будуть застосовані суворі репресії, в тому числі повторні штрафи і забирання худоби і майна, які вони одержали з куркульських господарств. б) По одноосібному сектору:
[…] 2. Збори контрактантів перевадити таким чином: а) Зібрати окремо тих, що виконали повністью плян хлібозаготівель, не допускаючи на ці збори злісних контрактантів. На цих зборах приймати резолюції з вимогою до сільради і Райвиконкому застосовувати до злісних нездатчиків і конкретно до кожного репресивні заходи, що зазначені в постанові Раднаркому. Одночасно використати контрактантів, що виконали плян, на роботі по одноосібному сектору. б) Злісних контрактантів зібрати окремо, роз’яснити їм які будуть репресії вжиті до них за нездачу хліба, зачитати резолюції виконавших пляни з тим, аби добитись виконання пляну і вивозки хліба злісниками. Основне завдання полягає в тому, щоб від злісних контрактантів відколоти більш кращу частину, яку заставити виконати плян. в) Окремо зібрати тих контрактантів, що по виконанню хлібозаготівлі йдуть середньо, добитись вивозки ними хліба. г) Окремо зібрати тих, що сами добровільно відкопали ями і виконали плян, використовуючи їх на роботі по кутках і відкриттю ям[…] 3. Застосування репресій на селі по цілій низці випадків проводиться невдало, не доводиться до кінця, що утворює невір’я до наших репресивних заходів, а тому: а) Негайно добитись повного стягнення штрафів, особливо по селам: Білка, Грузьке, Бранцівка, де найбільш відстало стягнення. Одночасно переглянути накладені штрафи і зробити відповідні зміни в бік зняття чи збільшення, щоб одержати належний ефект. б) Продовжувати надалі застосування натуральних штрафів картоплею та м’ясом, причому контрактант, на якого накладений штраф м’ясом, в разі відсутності худоби повинен таку купити і здати. в) Продовжувати і надалі до злісних контрактантів позбавлення засівів і садиби, причому позбавлення садиби означає позбавлення також і садибних будивель, виселяючи контрактантів з них. г) РВК забезпечити відповідь і затвердження штрафів в день одержання клопотань сільрад. д) Припинити бездіяльне хождєніє по хатам. Безспорне зняття хліба повинно перевадитись тільки в тому випадку, коли належним чином перевірено, що дійсно хліб мається. […]
700
РОЗДІЛ 2. Документи 7. Бюро відмічає, що товарова репресія по селам проведена механічно і нема почуття, що товари вивезені за нездачу хліба. Тому нарівні з розгортанням навколо цього пояснюючої роботи потрібно, щоб крамниці всі були відчинені, а обслуговуючий персонал давав роз’яснення з’являючимся контрактантам і колгоспникам о причинах відсутності товарів. Одночасно повинно бути забезпечено товарами ті колгоспи і контрактанти, що виконали свої зобов’язання перед державою за виключенням села Боромлі. 8. З метою зламання саботажу розпродати цілком по району 36 господарств злісних контрактантів по риночним цінам. Фракції РВК дати розпорядження по селам і забезпечити, щоб серед них не було бідноти, сімей червоноармійців і випадково контрактантів, термін виконання цього – 3 дні. Навколо цього, а також навколо виселення з села Боромлі 40 господарств розгорнути широку політично-масову роботу по всім селам. 9. В разі виявлення хліба, перехованого у колгоспників, робітників та інш., що належить злісним контрактантам та куркулям, хліб забрати. Питання про колгоспників передавати на розгляд колгоспів, а про робітників – профспілкам на підприємстві для того, щоб до них були вжиті суворі репресивні заходи. […] 12. Бюро відмічає ненормальність, що по окремим селам робота серед одноосібників закінчується рано і не забезпечує виконання щоденних завдань, робота повинна перевадитись з 4-5 годин ранку і закінчуватись к 12 годинам ночі. […] Доручити Фракції РВК організувати обмін патоки на хліб і здачу його в плян хлібозаготівлі. СЕКРЕТАР ТРОСТЯНЕЦЬКОГО РПК
/ІГНАТЮК/
ДАСО, ф.П-38, оп.1, спр. 38, арк. 1-3. Незасвідчена копія. Машинопис.
______________
*Орфографію та пунктуацію документа частково виправлено. **Тут і далі в документі опущено текст про виконання планів по зернових культурах, подолання куркульського саботажу, підвищення ролі та відповідальності правлінь колгоспів, сільрад, партосередків та уповноважених РПК, про активізацію роз’яснювальної роботи із залученням до неї громадськості, райгазети та сількорівського активу. ***Село Бранцівка тепер у складі Краснопільського району.
№ 151 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ РАДИ КОМУНИ "ЧЕРВОНИЙ СТЯГ" ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ХЛІБОЗАГОТІВЛЮ * 10 січня 1933 р. […]** СЛУХАЛИ: Про хлібозаготівлю (т. Ткаченкова). На сьогодні стоїть велике завдання щодо виконання хлібозаготівель по індивідувальному сектору, які й до цього часу не виконують своїх зобовязань перед державою. А для цього треба поставити перед індивід., що хліб за тебе колгоспник не буде виконувати, і держава цей борг не простить. Висказувались такі тов. 1) Бельський Ю., Новак Г., Дідик. Світлов. Досить, товариші, панькатись з тими людьми, котрі не виконують своїх обов’язків перед нашою Рад-владою. Наш Лебединський район заборгувавсь перед державою хлібів по індивідувальному сектору 800 тон. З цього видно, що хліб є, але він закопаний та похований. Тов. колгоспник не буде виконувати за одноосібників, хай вони раз назавжди запам'ятають. Радянська влада ставить, хто свій хліб відкопа і здасть державі і визнає, що він попав під куркульську агітацію, йому буде помилування, а коли знайдуть закопаний, то хай тоді не гнівається, бо держава за це не помилує. УХВАЛИЛИ: Уповноваженому с. Кулички із завтрішнього дня утворити комісію із комуністів артілі й теж підти до нездатчиків державі хліба, щоб здати, і коли такі будуть відмовлятись, прохати с/р ужити відповідних заходів. СЛУХАЛИ: Про виключення із комуни куркуля Загорулю Павла Аф. В якого знайдено на хаті хліб захований та в клуні цей хліб накрадений в комуні. Ось цей куркуль так хитро це робив, щоб обдурити усіх комунарів та державну владу, а потім цим хлібом спекулював після перевіювання полови, була віка на цегельні сохла, неодноразово говорилось тов. Загорулі, що треба доставити до амбару комуни, але тов. Загоруля ухилявсь від цього поки віку вкрадено і віднесено в ліс […]
701
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Бельський. Тов. Загоруля є дійсний куркуль, в якого знайдено комунарський хліб, накрадений на ланах, ось цей куркуль держав найману працю […] Ткаченкова. Нами було знайдено на хаті хліб у т. Загорулі в полові, цей хліб був накрадений в комуні, цього, злісного куркуля треба віддати до суду та вигнати його із комуни. УХВАЛИЛИ: Виключити Загорулю Павла, а також усе сімейство й передати цю справу до суду та прохати раду артілі, щоб виключила його дружину із артілі й передати до с/р, щоб наклали тверді завдання як на куркуля. Голова ради комуни [підпис нерозбірливий] Секретар [підпис нерозбірливий] ДАСО, ф.Р-2488, оп.1, спр.18, арк.1, 2. Оригінал. Рукопис.
______________
*Стилістику та орфографію документа збережено, пунктуацію виправлено. **Опущено: текст з інших питань, що розглядалися на засіданні ради, нижче в документі – окремі речення, що не впливають суттєво на зміст тексту.
№ 152 З ЛИСТА ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОБКОМУ ПАРТІЇ ДО ЦК КП(б)У ПРО ХІД ВИКОНАННЯ В ОДНОЙМЕННІЙ ОБЛАСТІ РІЧНОГО ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ 12 січня 1933 р. Заготовлено во второй пятидневке января 5518 т. против 4116 т, в том числе по сельскому сектору – 4579 т. против 3398; совхозы – 50 против 26; мерчук – 437 против 426; семссуда – 463 против 255; колхозный сектор в основном план закончил, выполнив на 99,4%. Поэтому основная масса хлеба остается в единоличном секторе, преимущественно в решающих районах области, имеющих наибольшие планы. В этой пятидневке решающими районами – […]* Бурынь, Недригайлов, Путивль, Ромны – заготовлено 2674 т против 1749 т предыдущей пятидневки. Часть этих районов – […] Ромны – значительно увеличили вывоз хлеба против предыдущей пятидневки за счет так называемых семенных фондов. В этой пятидневке закончили общий план хлебозаготовок […] и Конотопский район. Таким образом, 9 районов области закончили план хлебозаготовок; в следующей пятидневке, по-видимому, еще четыре района закончат. Заготовки в единоличном секторе главным образом идут за счет вскрытия ям. Массовая работа, проводимая среди единоличников за добровольную сдачу спрятанного хлеба, еще не дала нужных результатов […] Маркитан ЦДАГО України, ф.1, оп.20, спр. 6340, арк.7. Засвідчена копія. Машинопис.
______________ *Тут і далі в документі опущено назви районів (всього 7 районів), які тепер у складі Чернігівської області. № 153 АКТ ПРО РЕКВІЗИЦІЮ ХЛІБА В СЕЛЯНИНА Д. СЕНЕНКА, СКЛАДЕНИЙ БРИГАДОЮ ПО ВЕЛИКОБУДКІВСЬКІЙ СІЛЬРАДІ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ 15 січня 1933 р. Акт. 1933 р. січня 15 дня. Ми, бригада по В[елико]будківській сільраді в складі Отрюка, Тамка та Христія, зробила обшук у кулака хут. Пинінчиного Великобудківської сільради Сененка Дмитра, який землі під засівом не мав, але хліба знайдено 2 ц 54 кг контрактантів цього хутора, який переховувавсь у цього кулака, а тому цей хліб вилучено та відправлено на зсипку спо[живчого] товариства. Уповнов[ажений] РПК Уповн[оважений] РВК П’ятихатник
Отрюк Тамко Христій
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 112.
702
РОЗДІЛ 2. Документи № 154 ПОВІДОМЛЕННЯ ПРОКУРОРА МІСТА СУМИ ВОРОБЙОВА ПРОКУРОРУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ БРОНУ ПРО ПОРУШЕННЯ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ СІЛЬРАДАМИ СУМСЬКОГО РАЙОНУ АДМІНЗАХОДІВ ПІД ЧАС ЗАГОТІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ * 15 січня 1933 р. За моїм дорученням П[омічник]/Прокурора тов. КАЗБАН, перевіряючи на місцях, поки що в деяких сільрадах, діяльність цих сільрад в галузі застосування адмінзаходів, що були спрямовані на успішне виконання плянів хлібозаготівлі, м’ясозаготівлі, по картоплі, було виявлено слідуюче: 1) По В[елико]/ВІЛЬМІВСЬКІЙ сільраді: За весь 1932 рік пристосування штрафів мали місце два випадка – а) за невиконання гр. САВЧЕНКО пляна хлібозаготівлі щодо здачи 11 центр., а здав лише 5 центр. Сільрадою було порушено клопотання перед М[іськ]/Р[адою] про позбавлення його користування землею, але це М/Р було замінено на натуральний штраф 44 кгр. м’ясом. За невиконання й цього у нього с[іль]/р[адою] було переведено опис майна, причому оцінено було майно просто з метою розбазарити таке: кінь, віз й збруя оцінено в 50 крб., 4 штуки курей 2 крб., два мотка ниток зовсім без ціни; причому кури ще до затвердження цього штрафу вже були на кватирі голови с/р й б) теж за невиконання пляну хлібозаготівлі на гр. ТКАЧЕНКО було покладено 200 крб. Торги на описане майно голова сільради переводив сам й сам же закупив 40 штук верб й 4 дуба за 10 крб. По цим обом випадкам дії сільради скасовано, бо тут є наявне розбазарювання майна – низька оцінка. 2) По ГРИЦАКІВСЬКІЙ с/р.: по цій сільраді теж мали місце випадки під час опису майна – низької оцінки, через що під час реалізації описанного майна було виручено значно низчу суму грошей, що вони мусили сплатити як штраф й таким чином із накладеної суми штрафу на два господарства – 650 крб. було виручено лише 246 крб. Вбачаючи по цим двом випадкам наявність розбазарювання майна – було порушено клопотання про переоцінку такого та повторення торгів. Треба додати, що торги переводяться без участі широкого кола населення та без представників ріжних організацій, а як правило завжди присутні: представник від колгоспу, сільради й споживчої кооперації, це стається через те, що сільрада про час торгів не дає широкого оповіщення. 3) По ПІДЛІСНІВСЬКІЙ сільраді: по цій с/р. був випадок за несплату одноразового збору в сумі 35 крб. було описано та продано хату. Цю хату було куплено головою с/ради для опалення помешкання, а короче кажучи ця хата без ніяких торгів була розібрана й перевезена до сільради. Характерний був випадок по цій сільраді коли представник М.Ради тов. ТАЛДЕНКО сільраді дає установку яким засобом сприяти успішному виконанню хлібозаготівлі, а саме тов. ТАЛДЕНКО заявив секретарю с/р, що не слід штрафувати за хліб, ви ж маєте у себе засіб – раз не виконав хліба, то подвоюйте одноразовий збір, що с/р. й було зроблено, за несплату цього [слово нерозбірливе] одноразового збору майно було продано, торги переведено без мобілізації навколо цього мас. Ці незаконні дії зараз скасовано. По В/Вільмівській сільраді виявлено неприпустимий стан з схоронення грошових документів – зараз за нашим домоганням туди висилається Ф[ін]/В[ідділу] бухгалтер для переведення ревізії в грошових справах. Про вищенаведено й довожу до В[ашого] відому. ДАСО, ф.Р-802, оп.1, спр.39, арк.9. Незасвідчена копія. Машинопис.
______________
*Орфографію документа збережено.
№ 155 ПРОТОКОЛ ЗАКРИТОГО ЗАСІДАННЯ БЮРО ЛИПОВОДОЛИНСЬКОГО РАЙКОМУ КП(б)У ПРО ОПІР ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА ПОСИЛЕННЯ РЕПРЕСІЙ ЩОДО ОСІБ, ЯКІ ПРОТИДІЮТЬ ЇЙ У СЕЛАХ ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ * 17 січня 1933 р. Брали участь члени бюро РПК: тт. Миронець, Рябошапка, Слабко. Голова РКК КП(б)У – т. Троцюк. Уповноважений обкому КП(б)У – т. Носелевський. Уповноважений ГПУ – т. Ломака. І. Про виконання плану хлібозаготівлі по с. Липова Долина.
703
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Б ю р о Р П К в і д з н а ч а є , що по Липовій Долині наявно відчувається опір виконанню плану хлібозаготівлі різних контрреволюційних елементів і що на кутках "нелегально" відбуваються різні збори, спрямовані на зрив плану хлібозаготівель по с. Липова Долина. Бюро РПК ухвалює: Доручить начальнику ДПУ т. Ломаці перевірити своєю лінією ініціаторів контрреволюційних змов, спрямованих на зрив хлібозаготівель і негайно їх зняти. ІІ. Про виконання плану хлібозаготівель по с. Капустинці. Б ю р о Р П К в і д з н а ч а є , що в с. Капустинці панують демобілізаційні настрої в той час, коли с. Капустинці являються самим відсталим селом по виконанню плану хлібозаготівлі по одноосібному сектору, де на 14.І-33 р. виконано контрактантами 38,3% річного плану і твердоздавцями 20,1%. Ці настрої стались тому, що партійне і радянське керівництво не дало більшовицького відкоша цим демобілізаційним настроям, а також не забезпечило виконання директив РПК і РВК про застосування репресій до злісних нездатчиків хліба, щоб примусити їх виконати свої обов’язки перед пролетарською державою. Бюро РПК ухвалює: 1. Зобов’язати т. Кузнецова протягом 1-2 діб запровадить оперативний провід в застосуванні репресій і на підставі нещадної боротьби з саботажниками і демобілізаційними настроями домогтися будь що закінчення плану хлібозаготівель по с. Капустинці до 25 січня 1933 р. 2. Доручити нач[альникам] ДПУ, міліції негайно зняти з с. Капустинці всіх злочинців. Тов. Ломаці очистити село від контрреволюційних елементів. ІІІ. Про виконання плану хлібозаготівель по с. Русанівка. 1. В і д з н а ч и т и , що минулі три декади січня т. Богуславський і т. Луценко до сього часу не зламали контрреволюційного саботажу хлібозаготівлі, що організований петлюрівськими і куркульськими елементами, в результаті чого план по сільраді виконано на 14.І-33 р. лише на 44% по контрактантах і по твердоздавцях на 86,2%. В к а з а т и т. Богуславському й т. Луценку та керівникам бригади тт.Нікіфорову, Меловцеву, Попову, Чалюку, Наконечному на потреби більш рішуче й швидче забезпечити всі заходи, що витікають з постанови РПК, щоб домогтися протягом 2-3 днів різкого зламу в хлібозаготівлях по одноосібному сектору. 2. З о б о в ’ я з а т и начальника ДПУ т. Ломаку своєю лінією зусилити репресії до контрреволюційних петлюрівських і куркульських саботажників, що чинять організований опір хлібозаготівлям, вдаривши зі всією силою в першу чергу злісних нездатчиків хлібозаготівлі по хут. Гребля і хут. Довганівка. 3. З о б о в ’ я з а т и нач[альника] міліції т. Скляренка зняти в с. Русанівка кримінальний елемент, що чинить опір хлібозаготівлям. ІV. Про виконання плану хлібозаготівлі по с. Синівці. 1. Б ю р о Р П К в і д з н а ч а є загрозливий стан з виконанням хлібозаготівлі по с. Синівці, де виконано план контрактантами на 14.І-33 р. лише на 40% річного завдання і 51% з твердоздавців. Р П К в и м а г а є від уповноваженого РПК т. Голощапова, голови сільради т. Лисенка і секретаря РК ЛКСМУ т. Кузнецова, що перебуває на хлібозаготівлі в с. Синівці, покласти край злочинній бездіяльності і забезпечити різке піднесення темпів хлібозаготівлі серед одноосібного сектору. 2. Б ю р о РПК в і д з н а ч а є , що в с. Синівці саботаж хлібозаготівлі очолюється контрреволюційними елементами і д о р у ч а є нач[альнику] ДПУ т. Ломаці вжити заходів, щоб зняти і вдарити тих, що шкодять виконанню плана хлібозаготівлі. СЕКРЕТАР РК КП(б)У [підпис] МИРОНЕЦЬ ДАСО, ф.П-24, оп.1, спр. 91, арк. 20, 21. Оригінал. Машинопис.
______________
*Орфографію документа збережено.
№ 156 З ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ ХАРКІВСЬКОГО ОБЛВІДДІЛУ ДПУ В СЛІДЧІЙ СПРАВІ ТАК ЗВАНОЇ КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ, ЩО "ІСНУВАЛА" У ВЕЛИКОПИСАРІВСЬКОМУ РАЙОНІ 17 січня 1933 р. В ноябре м-це 1932 года Харьковским Областным Отделом ГПУ УССР вскрыта и ликвидирована на территории Писаревского р-на к.-р. повстанческая организация, активно готовившая вооруженное выступление против Соввласти […]* Следствием установлено, что руководство организацией50 исключительно серьезно занималось обсуждением организованных действий против хлебозаготовительной кампании и эта задача
704
РОЗДІЛ 2. Документи повстанческой организацией была определена как первостепенная. В своих показаниях руководство организации и ее участники по этому вопросу заявляют: 1. ХАРЧЕНКО Владимир: […] Как на совещаниях, так и в частных беседах ЦЫБА доказывал, что Советская власть признала иностранные долги и поэтому собираемый хлеб весь экспортируется. Он давал установку организованно бороться против сдачи хлеба и заявил, что к.-р. организация в данное время направляет все усилия к тому, чтобы в этом году задержать экспорт хлеба, причем и срок выступления якобы старается приблизить с этой целью. 2. ЦЫБА Иван: […] основная цель [селян] сегодняшнего дня должна состоять в том, чтобы не дать хлеба Соввласти […] вооруженное восстание в первую очередь имело целью прекратить вывоз из села хлеба. Такая установка по вопросу хлебозаготовок […] подтверждается показаниями обвиняемого ТИТАРЕНКО Ивана, сообщившего: Среди селян нашего села ХАРЧЕНКО заявлял, что Соввласть преподает непосильные планы хлебозаготовок, заставляет голодать крестьянство и ведет его к обнищанию […] неоднократно выступал на сельских собраниях, доказывая, что план хлебозаготовок нереален и пытался сорвать собрание. Вскрытая повстанческая организация к моменту ликвидации ее [4 листопада 1932 р.] развила особую активность по насаждению к.-р. ячеек в ряде населенных пунктов Вел. Писаревского р-на, причем уже успела перенести свою деятельность на некоторые населенные пункты смежного с. Вел. Писаревским р-ном Грайворонского района [тепер Бєлгородської області, Росія], а также пыталась охватить повстанческой деятельностью Богодуховский район [Харківської області]. ДАСО, ф.Р-7641, оп.4, спр. 465, арк. 191, 195-198. Оригінал. Машинопис.
______________
*Тут і далі (у документі) опущено текст про порядок формування організації, із свідченнями та змістом обвинувачення заарештованих її учасників.
№ 157 Постанова Бюро Роменського РАЙКОМУ ЛКСМУ про ВИКЛЮЧЕННЯ З комсомолУ ЧЛЕНА ГЛИНСЬКОГО ОСЕРЕДКУ Разіна ЗА ДОПОМОГУ КУРКУЛЯМ У ПЕРЕХОВУВАННІ ХЛІБА 19 січня 1933 р. Разіна, комсомольця Глинського осередку ЛКСМУ, як переродженця, зрадника комсомолу, партії та трудящих, який зімкнувся з куркулями, захищаючи їх та допомагаючи їм переховувати хліб, пиячив замість працювати на кутку, зривав роботу куткових бригад – вивести з складу РК та з лав ЛКСМУ виключити й справу на нього передати слідчим органам. Секретар РК Керман. ДАСО, ф. 72. // "Радянське село" – газета Роменського РК КП(б)У, РВК і райпрофради.
№ 158 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ ШОСТКИНСЬКОЇ РКК-РСІ ПРО ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПРИХОВУВАННЯ КОЛГОСПНОГО ХЛІБА КОМІРНИКА СЕЛА ПИРОГІВКА О.М. ШЕСТОУХОВА 20 січня 1933 р. Слухали: Справа т. Шестоухова Олексія Михайловича (Пирогівський [партосередок]), 1897 р. народження, українець, освіта нижча, колгоспник, в Червоній Армії з 1919 р. по 1921 р., член КП(б)У з 1926 р., до п[артійної] відповідальності притягався, мав сувору догану з попередженням за опортуністичне ставлення до хлібозаготівель в 1932 р., від Шосткинської райКК до судової відповідальності притягався – засуджений до 3-х років Бупру за зрив весняної сівби, працює комірником колгоспу, обвинувачується в розтринькуванні колгоспного хліба. Постановили: За утаєння 100 пуд. колгоспного хліба та розбазарювання колгоспного хліба т. Шестоухова О.М. з членів КП(б)У виключити, передати справу прокуратурі для притягнення його до судової відповідальності. Голова РКК
Недавній
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 114.
705
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 159 ПОСТАНОВА ОБ’ЄДНАНОГО ПЛЕНУМУ ГЛУХІВСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ТА РАЙВИКОНКОМУ ПРО НЕЗАДОВІЛЬНЕ ВИКОНАННЯ ПЛАНІВ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 21 січня 1933 р. Пленум констатує значне недовиконня планів хлібозаготівлі по району по житу та пшениці по одноосібному сектору та по житу колгоспного сектора, що складає недовиконання в колгоспному секторі по житу 118 ц, по одноосібному сектору 9622 ц та пшениці 155 ц, що сталося внаслідок байдужого ставлення до закінчення плану хлібозаготівлі з боку партосередків сільрад та уповноважених РПК, внаслідок повної демобілізації та цілковитого покладання на самоплив в цій роботі. Пленум відмічає неприпустимо ганебне виконання плану хлібозаготівель по сільрадам: Баранівська 80,8%, Бачівська – 93%, Будищанська – 90%, Вікторівська – 92%, Гудівська – 90%, Землянська – 80%, Ковіньківська – 77%, Кочергівська* – 92%, Кучерівська – 84%, Некрасівська – 88%, Обложківська – 88%, Полошківська – 90%, Сварківська – 80%, Слоутська – 82%, Сопицька – 84%, Стариківська – 74%, Уланівська – 81%, Ходинська – 86% та Чернівська – 84%, а тому запропонувати фр[акції] РВК, партосередку та директорам МТС, сільрадам, особливо що вище відмічені, по-бойовому побудувати свою роботу та розставити сили так, щоб поруч з заготівлею прядива протягом двох п’ятиденок до 1.ІІ.33 р. закінчити плани хлібозаготівлі по колгоспах, одноосібному сектору, твердоздавцям та в кожному окремому господарстві повністю по культурах, особливо, житу та пшениці. Для бойового здійснення хлібозаготівель, прядивозаготівель, підготовки до сіву, мобілізації коштів та лісовивозки об’явити за мобілізовану всю партійну організацію Глухівщини. СЕКРЕТАР РПК [підпис] БІЛОВ ДАСО, ф.П-39, оп.1, спр. 307, арк. 81. Оригінал. Машинопис.
______________
*Село Кочерги тепер у складі Путивльського району.
№ 160 ПОСТАНОВА ПРЕЗИДІЇ РОМЕНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ПРЕМІЮВАННЯ ГОЛОВИ ТА АКТИВІСТІВ ЗАЛАТИСЬКОЇ СІЛЬРАДИ І ВИДІЛЕННЯ ЇМ КРАМУ ЗА УСПІШНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛЮ 21 січня 1933 р. Про стан хлібозаготівель по Залатиській сільраді. Констатувати, що план хлібозаготівель по Залатихській сільраді на 16.І-33 р. виконано на 100,8%, зокрема по колгоспу на 106%. Президія РВК відмічає, що це є наслідком рішучої жорстокої боротьби з куркулем, саботажем на селі, правильної організації роботи та розташування і використання активу села в роботі по хлібозаготівлі, залучення і мобілізації активності мас колгоспників та одноосібників-бідняків і середняків на боротьбу за хліб. Відмітити роботу уповноваженого РВК т. Білоножки і голови сільради т. Рябущенка, що зуміли своїм оперативним керівництвом добитись таких наслідків. Голові сільради видати премію в розмірі 150 крб. Виділити в розпорядження сільради та уповноваженого РВК т. Білоножки 400 крб. для преміювання активу села, який дійсно приймав активну участь в виконанні хлібозаготівель. Доручити райспоживспілці виділити і направити в с. Залатиху дефіцитного промкраму на 3500 крб. Доручити сільраді промкрам видавати тим [селянам], які виконали план хлібозаготівель і, в першу чергу, які виконали продовольчі культури. Поряд з цим президія РВК констатує недовиконання плану по окремим одноосібним господарствам, а також невиконання по продовольчих культурах і вимагає від сільради, активу села та колгоспників не заспокоюватись на досягнутих успіхах, забезпечити повне виконання плану кожним контрактантом та обов’язкового виконання плану по продовольчим культурам. Зважаючи на досвід боротьби за хліб по с. Залатиха, зобов’язати сільраду та колгосп виділити бригаду з найкращих колгоспників та активних одноосібників та надіслати в с. Нова Гребля для допомоги в завершенні хлібозаготівлі. Голова РВК Каневський Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 115.
706
РОЗДІЛ 2. Документи № 161 ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ БЮРО ОХТИРСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬНИХ ПЛАНІВ 22 січня 1933 р. С л у ш а л и : І. О состоянии хлебозаготовок по району по единоличному сектору (т. Содин). Дебаты: т. Заяц. П о с т а н о в и л и : Бюро РПК о т м е ч а е т , что постановление бюро Харьковского облпарткома от 14.І-33 г. до сих пор не реализовано. Работа по оперативному еще не перестроена, и район еще не добился среди единоличного сектора в хлебозаготовке нужного перелома, что объясняется наличием демобилизационного настроения райпарторганизации. Особо преступным является поведение следующих уполномоченных РПК и секретарей партячеек: с. Кириковка* – уполномоченный Жадан, секретарь партячейки Ломинога, с. Яблочное – уполномоченный Кощеев, с. Хухра – уполномоченный Мудрий, секретарь партячейки Васильченко, с. Олешня – уполномоченный Мительмен, секретарь партячейки Яцюк. Бюро РПК предупреждает уполномоченных РПК, что в случае продолжения потворствования кулацкому саботажу, РПК применит к означенным товарищам самые суровые меры партвзысканий. Для немедленного исправления допущенных грубейших политических ошибок (либерализм в отношении злостных несдатчиков хлеба) бюро РПК п о с т а н о в л я е т : 1. РПК признает, что принимаемые до сих пор в отношении злостных несдатчиков хлеба репрессивные меры были недостаточны. Для окончательного слома саботажа считать необходимым наметить к единовременной продаже особо злостных контрактантов по району до 200 хозяйств, подготовив продажу на протяжении 1-2-х дней. Поручить уполномоченным РПК тщательно подобрать подлежащие к продаже хозяйства, не допустив к продаже хозяйства красноармейцев, партизан и бедняков. 2. Прикрепить к решающим селам по единоличному сектору членов бюро РПК, членов президиума РИК и членов президиума райКК для немедленного слома кулацкого саботажа и решительного сдвига в хлебозаготовке, обеспечить выполнение директивы облпарткома об окончании плана хлебозаготовок к 1.ІІ-33 г. Запретить уполномоченным выезд без санкции РПК из сел. 3. Для немедленного выявления и изъятия контрреволюционных элементов и зачинщиков в деле срыва хлебозаготовок предложить нач[альнику] ГПУ т. Пандорину организовать пять оперативных групп, командировать их в следующие сельсоветы: Олешня 1 и 2, Кириковка, Яблочное, Старая Рябина, Ахтырка. 4. Имея в виду, что в ряде колхозов, недовыполнивших как по общему количеству, так и по культурах план хлебозаготовки, продолжают храниться под тем или другим видом разные фонды (последы – колхоз им. Ленина с. Хухра, на горячие завтраки – "Червоний шлях" с. Пологи и коммуна "Червона Зірка"), предложить под персональную ответственность уполномоченных РПК и секретарей партячеек немедленно выявить такие незаконно скрываемые хлебные ресурсы и обеспечить вывозку их на протяжении 1-2-х дней. 5. Сегодня же командировать ответственных уполномоченных со специальным поручением в отстающие колхозы для организации немедленного выполнения ими данных заданий путем тщательной проверки собранного и расходованного хлеба, организовав сбор раскраденного и незаконно розданного хлеба, а также тщательную проверку всех амбаров. Имея в виду, что в большинстве колхозов по району имеется передача авансов свыше установленных норм, тогда как план этими колхозами частично недовыполнен к общему плану, а также по культурам, предложить указанным уполномоченным немедленно организовать возврат переданного и разворованного хлеба, а также строго проследить за привлечением к ответственности лиц, воровавших хлеб. 6. Для усиления хлебозаготовок считать необходимым сегодня же организовать буксирные бригады из колхозников, выполнивших полностью и по культурам план хлебозаготовок, в количестве 300 чел., послав их в помощь особо отстающим сельсоветам по единоличному сектору. Предложить фракции РИК обеспечить переброску буксирных бригад. 7. Отметить, что директива РПК, данная на основе указаний облпарткома уполномоченным РПК и секретарям партячеек о закреплении на каждые 3-5 дворов ответственных уполномоченных, проведена формально, что указанные уполномоченные не работают в отдельности с каждым контрактантом, а вызывают их в так называемый штаб, организованный на каждые 5 контрактантов, предложить уполномоченным немедленно оставить такую практику, перестроив свою работу для непосредственной работы с каждым контрактантом в отдельности. 8. В ряде сельсоветов обнаружены факты, что у единоличников имеется хлеб необмолоченный или плохо обмолоченный, скрываемый в соломе, полове и т.д. Поэтому предложить всем
707
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
уполномоченным РПК немедленно организовать у этих единоличников переобмолот соломы, проверку половы и проч. 9. В дополнение постановления бюро РПК от 20.І-33 г. считать необходимым: колхозы, невыполнившие планов по хлебозаготовке, приуменьшившие свой валовой сбор и недовыполнившие [план] по культурам, лишить скидки в количестве 230 т. Фракции РИК сегодня же обеспечить доведение лишения скидок, а уполномоченным РПК обеспечить на протяжении 1-2 дней вывозку указанных 230 т хлеба. ДАСО, ф.П-26, оп. 1, спр. 21, арк. 70-72. Оригінал. Машинопис.
______________
*Згадані в документі села Кириківка, Яблучне і Стара Рябина (зараз Рябина) тепер у складі Великописарівського району, інші – Охтирського району.
№ 162 Лист Лебединського райвиконкому ДО голІВ РябушКівської сільради ТА колгоспу "Перемога" про організацію допомоги голодуючим 24 січня 1933 р. В окремих колгоспах є окремі двори, що голодують, а Ви не вживаєте будь-яких заходів нібито це Вас не стосується. Колгоспи повинні негайно запобігти цих явищ і бути занадто чутливими особливо до бригадирів, колгоспників, так і одноособників, червоних партизан, до дітей з кого б вони не були, за стан яких ви несете відповідальність. Ця допомога повинна бути організована через взаємодопомогу колгоспників. Зберіть гроші, купіть овочі, корову на м’ясо, хліба у колгоспників та видайте грошей і натурфонд з колгоспу (з листа Постишева). Значна кількість хліба є закопана, захована в землю, розвиньте ініціативу його виявлення засобом натур[альної] нагороди хлібом виявивших осіб і повернення частини хліба на цю допомогу. Окремі випадки голодухи повинні бути ліквідовані на місцях негайно, але є декілька колгоспів у районі, де потрібна загальна допомога, на яку потрібно мобілізувати значні кошти, а тому за ухвалою райтрійки Ви повинні виділити і переказати на рахунок райспоживспілки в Лебединській філії Держбанку 300 крб., списавши на витрати за рахунок адміністративно-управлінських витрат. Не пізніше 20 лютого 1933 р. надішліть до РВК список всіх виявлених, що знаходяться в тяжкому продовольчому стані, з зазначенням складу сім’ї. Характеристики про кількість працездатних, кількість вироблених трудоднів й причини такого тяжкого стану, коли і яка надана Вами допомога. ДАСО, ф.Р-2480,оп.1, спр.9, арк.17. Оригінал. Машинопис.
№ 163 ДОВІДКА УПОВНОВАЖЕНОГО КОНОТОПСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ТА ГОЛОВИ МАЛОСАМБІРСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ЩОДО ЗАЯВИ СЕЛЯНИНА К.Т. НАЗАРЕНКА ПРО ПОВЕРНЕННЯ ВИЛУЧЕНОГО В НЬОГО МАЙНА 51 25 січня 1932 р. Цього року 8 січня під час керування групою т. Руденка поступила в с/раду заява про те, що на вул. Назаренківки у гр-на Назаренка К.Т. переховується куркульський хліб. Того же числа під керівництвом бригадира т. Паненка бригада зайшла до Назаренка перевірить дійсність поданої заяви, під час перевірки бригада знайшла у дворі в гною гречки біля 20 кг., овса в дворі під лозою біля 20 кг., під дровами на городі вики біля 25 кг., у клуні у січці вики 1 ц 80 кг., після цього зайшли у комору, де разного збіжжя було біля 2 ц 50 кг., що й бригадою було із’ято разом 4 ц. 50 кг під час обиску виявили в його хаті. Куркуль, який хотів тікати, но бригадою задержан. Після цього, т.е. із’ятія хліба, відп. бригадиром Р.П.К. Руденком дано розпорядження довести йому штраф за невиконання культур жита біля 10 пудів в 1000 карб. Одноразово із’ять картоплю, корову, порося, курей, сіно і реманент, що й було пророблено. Гр-н Назаренко, одержавши повідомлення про штраф, своєчасно його виплачує і просить с/раду про повернення назад із’ятої худоби та майна. Корова йому повернена, все останнє не повернено до цього часу згідно установки т. Руденка, тобто до виконання по культурах 1 ц. 64 кг. ДАСО, ф.Р-4819, оп.1, спр.378, арк. 112. Оригінал. Рукопис.
______________
*Орфографію документа збережено.
708
РОЗДІЛ 2. Документи № 164 ЛИСТ ХАРКІВСЬКОГО ОБКОМУ КП(б)У І ХАРКІВСЬКОГО ОБЛВИКОНКОМУ ДО СЕКРЕТАРІВ РАЙКОМІВ ПАРТІЇ ТА ГОЛІВ РАЙВИКОНКОМІВ ОДНОЙМЕННОЇ ОБЛАСТІ ПРО ЗАБОРОНУ СЕЛЯНАМ ВИЇЗДИТИ "ЗА ХЛІБОМ" ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ 25 січня 1933 р. За последнее время из ряда районов усилились массовые выезды крестьян, колхозников и единоличников за пределы Украины. Во многих случаях выезжающие ликвидируют свои хозяйства, выезжают в Московскую и западные области, ЦЧО и др. области "за хлебом". Такие массовые выезды, без всякого сомнения, организуются врагами советской власти с целью агитации "через крестьян" в районах СССР против колхозов, против советской власти. В прошлом году партийные и советские органы прозевали этот контрреволюционный маневр врагов советской власти. В этом году повторение этой ошибки не должно быть допущено. Обком предлагает: 1. Немедленно развернуть работу по борьбе с массовыми выездами колхозников и единоличников, руководствуясь указаниями по линии ГПУ. Оказать районному ГПУ максимальное содействие в осуществлении этой директивы, выделяя на помощь им лучших коммунистов, комсомольцев и проверенных активистов. 2. Выявить точное количество хозяйств колхозников и единоличников, выезжавших из районов за последние три месяца, отдельно тех, которые ликвидировали свои хозяйства, и отдельно, выезжавших без ликвидации хозяйства. 3. Развернуть широкую разъяснительную работу среди колхозников и единоличников против самовольных выездов и оставления хозяйств. Предупредить их, что в случае выезда в другие районы, они будут оттуда высылаться обратно. 4. Запретить сельсоветам выдавать какие-либо справки колхозникам и единоличникам на выезд их из района, отдельные случаи выездов допускать только после тщательной проверки с разрешения райисполкома. 5. Обязать РВК ограничить до минимума выдачу справок на выезд из пределов района, выдавая таковые в исключительных случаях. Вербовку допускать лишь строго по нарядам НК Труда, причем завербованные могут выехать только после получения справок от райисполкомов. Обязать пред. райисполкомов под их личную ответственность на выдачу справок посадить ответственных проверенных работников. 6. Проверить работу всякого рода вербовщиков рабсилы на вывоз за пределы Украины, приняв меры к отстранению от работы и изъятию всех подозрительных контрэлементов. 7. Принять меры к прекращению продажи билетов за пределы Украины крестьянам, не имеющим удостоверения РИК о праве выезда, или промышленных и строительных государственных организаций о том, что они завербованы на те или иные работы за пределы Украины. 8. Обеспечить активное участие и помощь в деле борьбы с массовыми выездами из сел со стороны транспортного ГПУ, которое обязано следить за недопущением продажи билетов за пределы Украины без особого разрешения на выезд от райисполкомов и помогать местному аппарату ГПУ в проверке и изъятии выезжающих. Транспортным организациям указания даны особо. В 2-х дневный срок сообщите обкому, какое количество хозяйств оставило район (по отдельным селам), и что Вами предпринято для осуществления настоящей директивы. За секретаря обкома КП(б)У Зам. председателя облисполкома
Просвирнин Голышев
ДАСО, ф.П-23, оп.1, спр. 7, арк. 22, 23. Копія, засвідчена печаткою обкому КП(б)У. Машинопис.
№ 165 ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ ЧЛЕНА КП(б)У БАБІНА ДО ОХТИРСЬКОГО РАЙКОМУ ПАРТІЇ ЩОДО ПРОТИДІЇ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА ПОЛІТИЧНИХ НАСТРОЇВ СЕЛЯН У БАКИРІВСЬКІЙ СІЛЬРАДІ 25 січня 1933 р. План хлебосдачи по единоличному сектору 178 ц. Прибыли уполномоченные для усиления хода хлебозаготовок 19.І.33 г. В первую очередь организованы бригады и ответственные уполномоченные на каждые 4 двора.
709
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Бригады разбиты на организацию хлебозаготовок и бригады по выявлению спрятанного хлеба путем получения сведений от колхозников и единоличников, выполнивших план хлебосдачи. Ежедневно созывался президиум сельсовета для заслушивания выполнения заданий, которые давались на 4 двора на день. Тут принимались меры воздействия на отдельных бригадиров. Выполнено хлеба было 1 ц разных культур. Характерные политические моменты. 1. Хлебные бригады до моего прибытия развалились. Они формально существовали. Бывший член партии Макаренко, ныне исключенный из партии, действительно разложил бригады, как-то: а) Верно то, что он говорил бригадам, что "в эти ободранные хаты ходить не нужно, там хлеба нет". б) Подтверждается и то, что он на совещании в сельсовете сказал: "Когда же партия прекратит драть хлеб". в) Заявляя, что "в ободранных хатах хлеба нет", он дал повод утверждать, что в Бакировке хлеба нет (для сельского актива). Это служило сопротивлению в деле получения хлеба в первые же дни. 2. Выявлено, что раскулаченные кулаки Сусидский Петр Павлович и Левченко Александр Юрьевич, проживая в с. Бакировка на квартире у вдовы единоличника Яценко Софии, еще осенью 1932 г. собирали бочки, делали ящики для сховища хлеба. Эти же два кулака организовывали умолот по единоличникам с. Бакировка и с. Литовка за вознаграждение хлебом. Они же организовали яму с хлебом в погребе сразу же после умолота у гр. Юхименко П.М. (ныне осужденного за эту яму). Причем сам Юхименко отсутствовал во время молотьбы, а по предложению этих кулаков жена Юхименко согласилась на организацию ямы без ведома мужа. Эти же кулаки запугивали колхозников тем, что если они не уйдут из колхоза, поделают блин и с них. Писали жалобы раскулаченным в РКИ о возвращении проданного имущества и организовывали свидетелей, которые дали бы положительную характеристику. 21.І они препровождены в ГПУ для допроса. Чтобы их навсегда изолировать, из с. Бакировка [следует] вызвать: 1. Юхименкову (жену осужденного), 2. Касьяненко Михаила (знает ямы Сусидского, но скрывает) и одну сам в ночь под 25.І вскрыл, выбрал картофель и просо, сам бежал в Тростянец, 3. Яценко Софию (у которой жил Сусидский и [которая] знает, где собиралась тара для сховищ хлеба), 4. Данилича Юрия Яковлевича (у него произведен умолот хлеба этими кулаками и у которого яма с хлебом), 5. Топчий – вдову (знает ямы Сусидского). Я, зная о большом влиянии кулака Сусидского, решил направить их в ГПУ с тем, что операцию выявления хлеба сделает лучше ГПУ (положение вещей сообщено в ГПУ 21.І). 3. Выявлено, что среди работников сельсовета есть агенты кулачества и осведомители, злостно не сдающие хлеб. Это секретарь сельсовета Гладкий. Сегодня, например, мы обсуждаем оперативный план действий по отношению целого ряда несдатчиков хлеба. На второй день [его] уже знают эти хозяйства. Во время задержания кулака Левченко для отправки его в ГПУ он мне сказал, что он знает, что его задержат и отправят в ГПУ. Злостный несдатчик хлеба Гончаров, не сдавший хлеба ни единого кг, вел агитацию среди хлебосдатчиков против сдачи хлеба, угрожал Харитоненко, когда тот начал сдавать хлеб, потому что Гончаров и Харитоненко условились упорно хлеб не сдавать. Сам Гончаров имеет родственные связи с пожнянскими кулаками. Гончаров предупреждал колхозника Сусидского Василия о том, чтобы тот поспешил с выходом из колхоза. Секретарь сельсовета Гладкий получает хлебный паек от Гончарова и рыбу. На президиуме 24.І по вопросу подбора хозяйств, к которым в первую очередь нужно применить репрессии, актив дружно с членами сельсовета высказался за выселение Гончарова, за продажу его имущества. Секретарь сельсовета Гладкий выступил с защитной речью с криком, что у него, [Гончарова], хлеба нет, что он лучше его знает. За другие хозяйства он молчал. Я его здесь же разоблачил. Однако пока мы разошлись из сельсовета, Гладкий послал свою жену и предупредил Гончарова о нашем решении. Еле мы успели описать то, чего утащить и спрятать никак они не могли. Сундуки были пусты. Сам Гончаров ночью удрал. И нужно отметить, что мужчин, не сдавших хлеб, отсутствует до 80%. По колхозам. Колхоз "Х-й Жовтень". Председ[атель], член партии т. Гришко. В сельском хозяйстве не работал. Напрягается, чтобы развернуть работу. Очень энергичен. Ему нужна хорошая помощь. Работать хочет. Сейчас организовывает группы по обслуживанию хозяйства. Ведь дожились до того, что колхозники не хотят с луга вывезти сено именно сейчас, потому что весной сено уйдет в р. Ворсклу. Так колхоз собрал кулаков, дал им сани, лошадей и начал возку сена. Частично были на возке и колхозники. Интересно, что ежедневно наряды на выход на работу не выполняются, доходило до того, что если бы не жены отдельных ответственных лиц (коморника, бригадиров и т.п.), то лошади не были бы напоены и не дано бы было утреннего корма. Кто же срывает наряды? Лучшим показателем являются те колхозники, которые имеют хлеб, пекут оладьи, пироги, имеют масло и т.п., они на работу не идут, говоря, что если правление будет каждый день давать хлеб, то пойдут на наряды.
710
РОЗДІЛ 2. Документи В этом же колхозе по предварительным подсчетам ревкомиссии недостает печеного хлеба по общественному питанию до 540 пуд. Недостает против подсчета предполагаемого урожая 2000 пуд., недостача сахара, обвешивание на крупах и т.п. при выдаче. Если с таким колхозником, у которого есть хлеб, подсчитать [итоги], то он на сегодня должен был бы требовать получения хлеба от колхоза по итогам хозяйствования, потому что у него не было бы хлеба на сегодня. Однако он уже обеспечен и он же не идет на работу. Сейчас идет ревизия. Однако местная ревкомиссия с работой не справится и не сумеет разрешить и выявить без помощи и направления их работы по выявлению расхищения хлеба лиц, кои воровали хлеб. Старое правление осуждено нарсудом. Член партии Бабин ДАСО, ф.П-26, оп.1, спр. 22, арк. 159, 160. Оригінал. Рукопис.
№ 166 ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ БЮРО ОХТИРСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ЗАСИПКУ НАСІННЄВИХ ФОНДІВ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 26 січня 1933 р. С л у ш а л и : 1. О засыпке семенных фондов в сельсоветах и колхозах, закончивших план хлебозаготовок. П о с т а н о в и л и : 1. Предложить секретарям партячеек, уполномоченным РПК и директорам МТС следующих сельсоветов, которые закончили план хлебозаготовок – Будное, Лутище, Должик, Ст[арая] Ивановка, Высокое, Катериновка, приступить к засыпке посевфондов немедленно с тем, чтобы закончить эту работу к 5-му февраля. 2. Обязать секретарей партячеек, уполномоченных РПК и директоров МТС, остальных сельсоветов, где не все колхозы выполнили план хлебозаготовок, начать создание семенных фондов в тех колхозах, которые закончили годовой план, закончив создание семенных фондов по указанным колхозам не позже 8.ІІ-33 г. В остальных колхозах, где план хлебозаготовок еще не выполнен, категорически воспретить засыпку семян до окончания плана хлебозаготовок, а все наличные фонды, в том числе и так называемые посевные, немедленно вывезти в счет хлебозаготовок. 3. Райпартком категорически запрещает вывозить семенные фонды из колхозов, выполнивших план хлебозаготовок, для покрытия недобора по другим колхозам, не выполнившим плана. 4. Обязать секретарей партячеек, уполномоченных РПК и директоров МТС в 5-ти дневный срок взять на учет все наличие зерна в колхозах, где разрешено создание семенных фондов, забронировать его как посевной фонд и выделить в каждом колхозе ответственное лицо из числа членов правления колхоза, отвечающих за сохранность семенного фонда, предупредить их о личной уголовной и материальной ответственности за полное сохранение посевфондов. Именные списки этих лиц и данные учета наличия зерна прислать немедленно в райземотдел т. Брусенцову. 5. Бюро РПК обязывает секретарей партячеек, уполномоченных РПК и директоров МТС, чтобы в целях обеспечения выполнения посевных заданий по единоличным хозяйствам, которые уже полностью выполнили свои обязательства по контрактации, на основе широко развернутой массовой работы, через проведение общих собраний единоличников, выполнивших свои обязательства в селах и на участках, добиться принятия единоличниками самообязательств о выделении и засыпке ими семян в собственных хранилищах до 8.ІІ-33 г. в размерах, обеспечивающих выполнение доведенного им плана ярового клина сева по культурам. При засыпке посевматериалов наладить строгий учет и их сохранность. Секретари партячеек и уполномоченные РПК должны выделить контролеров, назначаемых сельсоветами, для проверки выполнения самообязательств, принятых на себя единоличниками, в частности, для систематического наблюдения за сохранением семенного материала, который выделен каждым хозяйством. 6. Предложить фракции РИК организовать проверку и выявление зерновых фондов в нетрестированных совхозах (хозяйствах) – лесничестве, кооперации, детгородке и др., забронировав выявленное зерно как посевматериал, и запретить его расходование без особого разрешения райисполкома. 7. Обязать секретарей партячеек, уполномоченных РПК и директоров МТС борьбу за семена проводить методами хлебозаготовок. На деле обеспечить переобмолот соломы, перевеивание половы, перечистку отходов в колхозах, где производится засыпка семян, и забронировать их как семенной фонд. Обратить особое внимание на выявление и изъятие для семенных фондов разворованного, припрятанного, незаконно розданного хлеба, включив это зерно в посевные фонды. Мобилизовать на борьбу за семена весь колхозный актив, бригадиров, лучших ударников и всю массу колхозников.
711
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Для успешного проведения сбора семян довести каждой бригаде контрольные задания, организовав также по примеру весенней посевной кампании сбор семенного займа от колхозников. 8. РПК обращает особое внимание секретарей партячеек, уполномоченных РПК и директоров МТС на мобилизацию пшеницы, овса, ячменя, бобовых и кукурузы в соответствии доведенным Райзу заданием по сбору семян этих культур. Наряду с мобилизацией основных семенных фондов обеспечить также образование страхфондов в соответствии с установленными для каждого сельсовета и колхоза заданиями. Одновременно добиваться перевыполнения установленных заданий. 9. Обязать Райзу (т. Брусенцова) в декадный срок установить потребность и наличие семян по всем огородным культурам и разработать систему мероприятий, обеспечивающих полную мобилизацию семян огородных культур. 10. Учитывая, что засыпка семян с самого начала неизбежно встречает упорное сопротивление кулачества, пытающегося сорвать создание семенных фондов, РПК обязывает секретарей партячеек, уполномоченных РПК и директоров МТС разоблачить перед широкими массами сущность этих контрреволюционных действий классового врага, решительно пресекая малейшее проявление кулацкого саботажа. 11. Райпартком обращает внимание секретарей партячеек, уполномоченных РПК и директоров МТС на то, что центром борьбы за семена должна быть колхозная производственная бригада, через которую должна быть мобилизована колхозная масса на обязательное выполнение полностью плана сбора семян на основе установленного для данной производственной бригады задания по селу. Наряду с этим широко развернуть в колхозах, где недостает семян, работу по получению от колхозников добровольного займа своему колхозу семенного материала с возложением обязательства на колхоз возвратить взятое заимообразно у колхозников зерно немедленно после снятия урожая. Райпартком еще раз предупреждает секретарей партячеек, уполномоченных райпарткома и директоров МТС, что никакой государственной семенной ссуды отпущено не будет и что весенний сев должен быть проведен исключительно за счет собственных семенных ресурсов каждого сельсовета и колхоза. Необходимо довести до сознания колхозного актива и каждого колхозника решения ЦК ВКП(б) и Совнаркома по этому вопросу. 12. Обязать секретарей партячеек и уполномоченных РПК немедленно развернуть по всем селам и колхозам широкую массовую разъяснительную работу вокруг решений Объединенного пленума ЦК и ЦКК, выступления т.Сталина о работе на селе и постановлений ЦК и правительства об обязательном снабжении зерном государства колхозами и единоличными хозяйствами таким образом, чтобы обеспечить в связи с этим широкое развертывание работы [по] засыпке семян к весеннему севу на основе соцсоревнования между колхозами, селами и отдельными участками. 13. Бюро РПК обязывает секретарей партячеек, уполномоченных РПК и директоров МТС принять на основе ранее данных директив все меры к немедленному выполнению плана хлебозаготовок как по отстающим колхозам, так и по единоличному сектору с тем, чтобы по мере выполнения каждым отдельным колхозом и единоличным хозяйством [плана], немедленно приступить также к засыпке и сбору посевматериала. [Предупредить], что инструкция НКзема по вопросу о засыпке и хранении семенных фондов входит в действие автоматически в каждом сельсовете и колхозе, выполнившем план хлебозаготовок. 14. Обязать фракцию РИК по советской линии дать практические указания сельсоветам и правлениям колхозов о засыпке семенных фондов. 15. Обязать зав. райзу т. Брусенцова немедленно наладить ежедневную отчетность по поступлению семенных фондов, установленную Облзу. Райпартком предлагает секретарям партячеек и уполномоченным РПК проработать данное постановление на партсобраниях вместе с комсомольским активом и наметить конкретные мероприятия, обеспечивающие четкое проведение данного постановления. СЕКРЕТАРЬ АХТЫРСКОГО РПК [підпис] ЗАЯЦ ДАСО, ф.П-26, оп. 1, спр. 21, арк. 75-77. Оригінал. Машинопис.
№ 167 З ПОСТАНОВИ БЮРО УЛЯНІВСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО СТАН ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ В ОДНООСІБНОМУ СЕКТОРІ 26 січня 1933 р. Б ю р о Р П К к о н с т а т у є неприпустиме зниження темпів хлібозаготівель в одноосібному секторі і особливо по вирішальним селам. Так по Ч[ервоно]-Веселівській сільраді протягом четвертої п’ятиденки січня заготовлено 2 ц хліба, а протягом п’ятої п’ятиденки – 8 ц, по Тернівській*
712
РОЗДІЛ 2. Документи сільраді (відповідно) 15-17 ц, по Миколаївсько-Вирівській сільраді - 11-16 ц. Такі ганебні показники далеко не забезпечують виконання одноденних завдань, а звідси і вивершення хлібозаготівель в одноосібному секторі в строк, встановлений облпарткомом та РПК. Такі показники є прямим наслідком опортуністичної демобілізації керівництва вищепереліченних і інших відсталих сел в боротьбі за хліб і невміння та небажання з боку керівництва підняти лють колгоспників та передових чесних одноосібників проти куркульства, проти саботажників хлібозаготівель за найскоріше вивершення плану. Виходячи з цього, б ю р о Р П К у х в а л ю є : 1. За провалювання хлібозаготівель в одноосібному секторі, за опортуністичну бездіяльність і благодушність уповноваженого РПК по Ч[ервоно]-Веселівській сільраді т. Шинкаренка (він же й заступник директора В[елико]-Жовтневої МТС) з лав партії виключити, з роботи зняти. Голові цієї ж сільради т.Коваленку оголосити сувору догану. 2. За невитримування одноденних завдань, за недостатню організацію мас на боротьбу за хліб уповноваженому РПК по с. Миколаївка- Вирівська т. Куцу, секретарю партосередку т. Цурульку та голові сільради т. Павленку вказати й останній раз попередити, що коли протягом найближчого часу вищезазначені товариші не забезпечать виконання плану хлібозаготівель, вони поставлять себе поза лавами партії. 3. За неприпустиме зниження темпів в заготівлі хліба по одноосібному сектору по Тернівській сільраді уповноваженому РПК т. Вєтрову, голові сільради т. Степанченку та секретарю партосередку т. Сахненку вказати. 4. За проявлену бездіяльність в боротьбі за хліб, за відмовлення виконати вказівки уповноваженого облпарткому т. Жеребного секретарю Голубівського партосередку т. Сіренку оголосити сувору догану. 5. Беручи до уваги, що секретар Грунського партосередку т. Сідаш протягом всієї хлібозаготівлі, маскуючись алілуйськими обіцянками, фактично зривав виконання хлібоплану, забороняючи голові комуни т.Соломці відвантажувати хліб в рахунок виконання плану, т. Сідаша з лав партії виключити, підвергнути арешту й віддати до суду як ворога народу. Голові комуни ім. Жовтня т. Соломці оголосити сувору догану й запропонувати протягом 48 год. вивершити хлібозаготівлі. 6. Відмічаючи позитивний досвід виїзних засідань президії РВК та голів сільрад, посилити ці виїзні засідання, щільно пов’язати тверде й швидке переведення репресивних заходів до злісних нездавців хліба з відповідною політико-масовою роботою. СЕКРЕТАР РПК [підпис] МИШЕЧКІН ДАСО, ф.П-28, оп.1, спр. 8, арк. 273, 274. Оригінал. Машинос.
______________
*Територія Тернівської сільради тепер у межах Недригайлівського району, Голубівської та Грунської (у документі – партосередки) – у межах Лебединського району, інші території – у межах Білопільського району.
№ 168 ПОСТАНОВА ПРЕЗИДІЇ РОМЕНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ НАТУРШТРАФУ СТОСОВНО КОЛГОСПУ "ВІЛЬНИЙ ШЛЯХ" БІЛОВОДСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ЗА ОРГАНІЗОВАНИЙ САБОТАЖ ТА ЗЛІСНИЙ ЗРИВ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ 5 лютого 1933 р. С л у х а л и : Про виконання хлібозаготівлі колгоспом "Вільний шліх" Біловодської сільради. Констатуючи, що колгосп "Вільний шлях" і до останнього часу не виконав наданих йому планів хлібозаготівель (виконано лише 68,6%), не дивлячись на неодноразові застереження, правлінням колгоспу не вжито належних заходів щодо забезпечення рішучого зламу в хлібозаготівлі, до цього часу не утворено насіннєвих фондів, що правління та колгосп в цілому стали на шлях організованого саботування хлібозаготівлі та утворення насіннєвих фондів, не організовано належного опору куркульським елементам, що попролазили до колгоспу, ледарям та симулянтам-організаторам зриву хлібозаготівель, президія РВК у х в а л и л а : За організований саботаж та злісний зрив хлібозаготівель колгоспом "Вільний шлях" Біловодської сільради постанову президії сільради від 31.І-33 р. про застосування репресії до колгоспу "Вільний шлях" затвердить, застосувавши до останнього натурштраф в розмірі 15-ти місячної норми здачі м’яса – 74 ц, стягнувши такий, в першу чергу, з членів управи та окремих колгоспників, ледарів, симулянтів, марнотратів колгоспного майна. Прохати облоргкомітет затвердити цю постанову. Голова РВК Секретар
[підпис] Каневський [підпис] Манюта
ДАСО, ф.Р-4549, оп.1, спр. 345, арк. 19. Оригінал. Машинопис.
713
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 169 З ПРОТОКОЛУ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ КУТКА "ОСЕРЕДОК" КОЛИШНЬОЇ ПРОЦІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ЗДАЧУ ХЛІБА ДЕРЖАВІ ТА ПІДГОТОВКУ ДО ПОСІВКАМПАНІЇ 6 лютого 1933 р. СЛУХАЛИ: Про обов’язкову здачу хліба державі (Постанову РНК) та підготовку до посівної кампанії. Висловився по доповіді т. Литвин про завдання ІІ-ої п’ятирічки, ліквідацію куркуля, як клясу, про заходи до підвищення врожайності та виконання хлібозаготівель та всіх с/г кампаній по Процівці.* РЕЗОЛЮЦІЯ Загальні збори кутка "Осередок" вітають постанову РНК про обов’язкове постачання хліба державі й ухвалюють в найкоротший термін виконати плян хлібозаготівель та з метою підвищення врожайності розпочати негайно підготовку до сівби: 1) вивезти до [дата не зазначена] весь гній на поле, 2) полагодити реманент, 3) вживати всіх заходів до зміцнення кінського поголів’я й застосувати всі ті агротехнічні заходи, що подає уряд. Голова зборів Секретар
Стетюха Ф. Бовкун А.
ДАСО, ф.Р-5603, оп.1, спр.22, арк.46. Незасвідчена копія. Рукопис.
______________
*Колишнє село Процівка тепер у межах міста Ромни.
№ 170 ЗВЕРНЕННЯ УЧАСНИКІВ ЗЛЬОТУ ГОЛІВ СЕКЦІЙ І ГРУП СПРИЯННЯ РСІ, РОБСІЛЬКОРІВ, ЛЕГКОЇ КІННОТИ КОМСОМОЛУ, ГОЛІВ РЕВКОМІСІЙ КОЛГОСПІВ І СІЛЬРАД ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙОНУ ДО КОЛГОСПНИКІВ ТА ОДНООСІБНИКІВ ПРО РЕЙД МАСОВОЇ ПЕРЕВІРКИ ГОТУВАННЯ ДО СІВБИ 7 лютого 1933 р. Організуймо рейд масової перевірки підготовки до 4-ої більшовицької весни. Товариші колгоспники й трудящі-одноосібники Лебединщини! Постанови січневого об’єднаного пленуму ЦК і ЦКК ВКП(б), промова т. Сталіна "Про роботу на селі" і постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) про хлібний податок є стимул до успішної підготови та якісного переведення весняної сівби 1933 р. Щоб успішно виконати завдання весняної посівкампанії, вже тепер треба розгорнути масове готування до весни, що є зараз центральне й першочергове завдання. Основна передумова в підготовці до весни є завершення плану хлібозаготівель, зокрема, по одноосібному сектору, в першу чергу з твердих культур. У боротьбі за виконання завдань весняної сівби, за підвищення врожайності, ми, учасники зльоту, беремо на себе такі зобов’язання: 1. Виконати план мобілізації насіннєвого фонду, як в колгоспах, так і по одноосібному сектору в міру вивершення плану хлібозаготівель. Мобілізацію насінфондів сполучити з боротьбою за повернення розкраденого колгоспного хліба. 2. Забезпечити організацію високоякісного ремонту тракторів, сільськогосподарських машин і реманенту. 3. Підготовити живу тяглову силу, зокрема, розгорнути боротьбу за міцного колгоспного коня, за утворення фуражних фондів та за підготовку корів до роботи на сівбі. 4. Організувати працю в колгоспах і піднести трудову дисципліну та під цим поглядом організацію сталих виробничих бригад. 5. Домогтися, щоб до правлінь колгоспів, на [посади] бригадирів, польоводів висувати найкращих і перевірених на колгоспній роботі колгоспників. 6. Запровадити агротехнічні заходи (возка гною, очистка посів-матеріалу, протруєння), що є головним засновком до піднесення врожайності. На виконання цих завдань ми, учасники зльоту, закликаємо всіх колгоспників і трудящиходноосібників зробити з 7 по 17 лютого рейд перевірки готовості до сівби. Під час цього рейду всі припущені помилки негайно виправити на місці. Очистити колгоспи від глитаїв, рішуче викривати ледарів, симулянтів, що зривають труддисципліну, зривають виконання виробничих
714
РОЗДІЛ 2. Документи завдань, підривають організаційно-господарську міць колгоспу, домагатись застосування репресивних заходів до тих, хто систематично не виходить на роботу, до ледарів і дезорганізаторів сільськогосподарського виробництва. Будемо провадити боротьбу за здійснення даних вказівок від партії та уряду, за успішну підготову до сівби, за організаційно-господарське зміцнення колгоспів. На виконання всіх цих завдань райзльот оголошує себе ударним і викликає на соціалістичне змагання секції й групи сприяння РСІ, робсількорів та легку кінноту комсомолу Тростянецького району. Кондратенко, Токар, Феночка, Васильченко, Коваленкова, Фесенко, Лубенський, Падалка, Лобода, Очеретько, Рева, Макогон, Пугач, Калініченко, Карпов, Лободюк. Всього 90 підписів. Як провадити рейд. Для перевірки утворити бригади в складі членів секцій сприяння РСІ при сільрадах, груп сприяння РСІ при колгоспах, членів ревкомісій сільрад і колгоспів, робсількорів, легкої кінноти комсомолу, колгоспників і колгоспниць – ударників. Бригадирами працюють добровільні інспектори райКК РСІ. На всі питання, що зазначені в поданій програмі, треба дати докладні вичерпуючі матеріаливідповіді, а для цього треба детально перевірити кожну дільницю, кожну ланку роботи колгоспу або сільради, не обмежуючись лише відповідями керівників колгоспу та сільради. Для того, щоб краще організувати перевірку та охопити нею всі галузі господарства, треба утворити декілька бригад по перевірці ремонту реманенту, сільськогосподарських машин, по підготовці й ремонту збруї, по догляду коней, засипанню й очистці посівматеріалу, по складанню виробничих планів, утворенню виробничих бригад тощо. Кожна така бригада складає по своїй галузі акта перевірки, а по закінченню перевірки ці всі матеріали треба підсумувати і зробити певні висновки по всьому колгоспові або сільраді. По закінченні перевірки треба наслідки цієї перевірки проробити на засіданні правління вкупі з брига-дирами, а потім обов’язково на загальних зборах колгоспників, де перевірочні бригади роблять інформацію, як колгосп і сільрада готуються до весняної сівби, як в цій справі виконано постанови партії та уряду. Перевіркою треба виявити всі позитивні, кращі зразки роботи окремих бригад, бригадирів та колгоспників для того, щоб досвід кращої роботи перенести до відсталих ділянок. Особливу увагу треба приділити виявленню негативних моментів, недоробок і хиб в роботі окремих керівників і в цілому бригад та колгоспу, накреслити способи до виправлення недоробок. Перевірку готовності до сівби треба, насамперед, сполучити з завершенням ближчими днями хлібозаготівель по одноосібному сектору й, зокрема, куркульсько-заможнім господарством. Рейд масової перевірки має допомогти партосередкам і сільрадам зламати куркульський саботаж хлібозаготівель та підготовки до весняної сівби. Зокрема, треба приділити увагу засипанню насінфондів як по колгоспах, так і по одноосібному сектору. Під час перевірки та проробки наслідків цієї перевірки організувати випуск стінних газет в колгоспах, на бри-гадах, залучити до участі в цій роботі вчителів, агрономів, редколегії тощо, організувавши одноразово висвітлення матеріалів рейду у районній газеті "За колективізацію", багатотиражках, також в обласній та центральній пресі. По закінченні рейду акти перевірки і копії протоколів зборів колгоспників надіслати до райКК РСІ не пізніше 20 лютого. Лебединська райКК РСІ, редакція газети "За колективізацію", РК ЛКСМУ, РЗВ Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 128, 129.
№ 171 РЕЗОЛЮЦІЯ ПЛЕНУМУ ЦК КП(б)У ПРО ПІДСУМКИ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ НА УКРАЇНІ ТА ПРО ПОСТАНОВУ ЦК ВКП(б) ВІД 24 СІЧНЯ 1933 РОКУ З ЦЬОГО ПИТАННЯ 7 лютого 1933 р. Не для друку Обговоривши постанову ЦК ВКП(б) за 24 січня 1933 р., в якій сказано, що: "парторганізації України не справилися з покладеним на них партійним завданням щодо організації хлібозаготівель і виконання плану хлібоздавання, незважаючи на триразове скорочення і без того скороченого плану", пленум ЦК КП(б)У разом з секретарями міськкомів і райкомів КП(б)У вважає, що ця постанова, як і промова т. Сталіна на останньому об’єднаному пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б), дає сувору, але,
715
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
безумовно, правильну оцінку становища з хлібозаготівлями на Україні, дає правильну більшовицьку критику незадовільної роботи українських партійних організацій і незадовільного керування хлібозаготівлями та керування колгоспами від ЦК КП(б)У. Пленум відзначає, що рішення ІІІ Всеукраїнської конференції, яка дала розгорнуту критику помилок керування сільським господарством і справою хлібозаготівель минулого року і накреслила шляхи, щоб виправити ці помилки і ґрунтовно змінити методи керування сільським господарством, керування колгоспами, що цих рішень не тільки не виконано, а припущено цього року в справі хлібозаготівель, у справі керування колгоспами нові серйозні помилки. Пленум вважає, що Україна мала всі можливості виконати не тільки тричі знижений план, який все ж зірвано, але мала всі об’єктивні можливості виконати цілком спочатку встановлений план хлібозаготівель. Провал тричі зниженого плану хлібозаготівель є тільки наслідок незадовільного керування хлібозаготівлями, відсутності ясного розуміння особливостей обстановки цього року (колгоспна торгівля, складність керування колгоспами), відсутності справжньої більшовицької мобілізації партійної організації, особливо по вирішальних областях. Пленум вважає за потрібне відзначити, що з самого початку хлібозаготівель як центральні, обласні, так і районні керівні партійні органи були недостатньо пильні, прогледіли і вчасно не викрили маневрів класового ворога – куркуля, петлюрівця, махновця, що проліз до колгоспів і посів у ряді колгоспів командні посади, не викрили куркульського маскування і куркульських хитрощів у боротьбі проти хлібозаготівель. ЦК КП(б)У і обкоми вчасно не підняли низові районні і сільські партійні організації на викриття підтасованих куркульських балансів і складених під куркульським впливом фальшивих цифр про врожай, не підняли всю партійну організацію, не мобілізували колгоспні маси на боротьбу за хліб, проти організованого куркулями саботажу хлібозаготівель. Замість непохитного більшовицького керування справою організації хлібозаготівель, замість справжньої мобілізації всієї організації згори донизу, припустили проведення черговості різних сільськогосподарських кампаній (після косовиці – скиртування, потім засів), а хлібозаготівлі лишилися на ділі у найостаннішій черзі. Цим самим пропустили час, дали можливість розкрасти хліб, тоді як, навпаки, треба було всіляко форсувати темпи хлібозаготівель, щоб виконати план. Пленум засуджує застосовану в Україні політику утворювання і зберігання до виконання плану хлібозаготівель так званих засівних фондів, що послабляло наші позиції в боротьбі за хліб, за виконання плану хлібозаготівель, утворювало благовидне прикриття для саботажників, посилювало опір хлібозаготівлям. Ця політика на ділі дезорієнтувала районних і сільських працівників, демобілізувала їх в боротьбі з організаторами саботажу хлібозаготівель. Ця відсутність належного розуміння обстановки, справжнього характеру труднощів, відсутність твердої, ясної лінії у питанні першочерговості хлібозаготівель перед утворенням усіх без винятку колгоспних фондів перешкоджала справжній мобілізації партійних сил і утворювала розмагніченість у виконанні плану хлібозаготівель і надії на дальше його зниження. Все це особливо позначилося і мало місце у вирішальних областях України (Дніпропетровській, Харківській, Одеській), що повинні були дати основну масу хліба. В цих областях від обласного керівництва було виявлено найбільше благодушності поруч з відсутностю знання справжнього становища в районах і колгоспах. Саме цим пояснюється та обставина, що так пізно викрито становище справи в Оріхівському та Солонянському районах в Дніпропетровській області; в Кобеляцькому та Балакліївському районах Харківської області; у В[елико]-Олександрівському і Баштанівському – в Одеській області. Саме цим пояснюється надзвичайно ганебний провал хлібозаготівель в одноосібному сектору по Харківській, Чернігівській і ін. областях. Пленум вважає за безумовно правильну ухвалу ЦК ВКП(б) від 24 січня, вітає зміцнення керівництва основних областей України і відрядження на другого секретаря ЦК КП(б)У т. Постишева. Партійні організації України, насамперед, її керівні кадри, повинні особливо уважно і серйозно продумати і обговорити ухвалу ЦК від 24 січня, по-більшовицькому до кінця розгорнути критику помилок та хиб нашої роботи в хлібозаготівлях, у керівництві колгоспами для того, щоб, нарешті, зробити звідси висновки, які подобають для більшовиків, щоб у найкоротший строк не на словах, а на ділі перебудувати свою роботу і виправити свої помилки. Зміна методів партійного керівництва має, насамперед, означати встановлення від усіх керівних партійних органів, починаючи від ЦК КП(б)У до низових партійних осередків, суворого більшовицького контролю над роботою кожного комуніста, незалежно від того поста, який він посідає, серйозної критичної оцінки його роботи та рішучого виправлення хиб роботи кожного комуніста. Пленум ЦК КП(б)У вважає за серйозну політичну помилку спробу бюро Харківського обкому провести зміну т. Терехова та обрання на секретаря обкому т. Постишева нишком, без розгорнутої критики помилок, без потрібних політичних висновків. Пленум також рішуче засуджує поведінку т. Строганова, який ухилився від обов’язкових для більшовика політичних висновків з постанови ЦК ВКП(б) і демонстрував своєю мовчанкою непогодження з постановою ЦК. Пленум ЦК КП(б)У спільно з секретарями міськкомів і райкомів КП(б)У приймає до неухильного керівництва критику і вказівки т. Сталіна, зроблені ним на об’єднаному пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б). Партійна організація України і, насамперед, її керівні кадри зроблять всі потрібні висновки з
716
РОЗДІЛ 2. Документи ухвали ЦК ВКП(б) та промови т. Сталіна, зосередять усі свої сили на швидкому виправленні своїх помилок, на рішучій перебудові своєї роботи, зміні методів керування колгоспами і не на словах, а на ділі піднімуть всю партійну організацію України на боротьбу за збирання насінних фондів, готування та успішне проведення весняної засівної кампанії. Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 130, 131.
№ 172 ЗАЯВА КОЛГОСПНИКА В.О. КАЛЮЖНОГО ДО ПРАВЛІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АРТІЛІ ІМ. ФРУНЗЕ (СЕЛО ГУДИМІВКА) ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ВИДАЧУ ЙОМУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ 9 лютого 1933 р.
Заява
До правління [колгоспу] ім. Фрунзе від члена артілі Калюжного Василя Олексієв[ича]
Прохаю вище означене правління відпустити мені для власного споживання 32 кг якого-небудь зерна, ввіду того, що нет у мене ні одного фунта, а ви самі знаєте, що я лічно не мог по своїй інвалідності у артілі заробити трудоднів в такій кількості, щоб себе забезпечити хлібом. А по сему прохаю правління не відмовити моїй просьбі, бо я на сьогоднішній день совершено голодний, ні хліба, ні картошки немає. К сему Калюжний Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 132.
№ 173 З ПРОТОКОЛУ РОЗШИРЕНОГО ЗАСІДАННЯ БЮРО ЛИПОВОДОЛИНСЬКОГО РАЙКОМУ КП(б)У ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ХЛІБОМ СТУДЕНТІВ ЗООТЕХНІКУМУ 10 лютого 1933 р. Про постачання студентів зоотехнікуму хлібом (Ляшенко). Відмітить, що студенти технікуму в достатній мірі не забезпечені харчовими продуктами, тому зобов’язати директора технікуму т. Мартюка забезпечити студентів хлібом. Доручить фракції РВК перевірить наявність хліба в зоотехнікумі. СЕКРЕТАР РАЙКОМУ КП(б)У [підпис] МИРОНЕЦЬ ДАСО, ф.П-24, оп. 1, спр. 91, арк. 48. Оригінал. Машинопис.
№ 174 З ЛИСТІВ ІНФОРМАТОРА КОЗАЧОЇ ДО ОХТИРСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО СМЕРТЬ ВІД СПОЖИВАННЯ ХЛІБА З ГНИЛОГО ЛУШПИННЯ ТА НЕСВОЄЧАСНЕ ПОХОВАННЯ ПОМЕРЛИХ ГРОМАДЯН У СЕЛІ ЛИТОВКА 17 лютого 1933 р. […] Характерні моменти: Повідомлено з с. Литовка, що 16.ІІ померло 10 громадян по прийомі споживання ними хліба з гнилої шелухи. РПК надіслало спеціальну комісію. Висновки комісії спеціальним листом повідомимо. Інформатор РПК Прийняв
Козача Харченко
21 лютого 1933 р. […] 6. Характерні моменти: виявлено в сс. Олешня, Яблучне, Бакирівка забій коней для споживання (13 випадків). Винних притягнено до відповідальності.
717
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
[…] 8. Встановлено факти повного саботажу з боку голови Горяйстівської сільради (комуніста), внаслідок чого по зазначеній сільраді посівматеріала майже зовсім не надходить, кінське поголів’я знаходиться в кепському стані і т. ін. З боку РПК вжито певних заходів до зазначеного комуніста. 9. За останній час в районі помітно збільшились дрібні кражі, особливо картоплі (сс. Бакирівка, Олешня, м. Охтирка і ін.). 10. В с. Литовка виявлено факти провокації на голодну смерть та потурання цьому з боку правління колгоспу і голови сільради, внаслідок чого був випадок, коли гроби з мертвими лежали на кладовищі і їх деякий час не закопували. З боку РПК вжито заходи до ліквідації цього явища. Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 132, 133.
№ 175 З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗВЕДЕННЯ ХАРКІВСЬКОГО ОБЛЗЕМУПРАВЛІННЯ ПРО ПРИМУСОВЕ ВИЛУЧЕННЯ В СЕЛЯН ЗЕРНА ДЛЯ ПОСІВФОНДУ 1933 РОКУ Не раніше 20 лютого 1933 р.* На 15 лютого 1933 р. по всіх 64 районах області зібрано насіння зернових культур 522 954 ц., що складає 35,6% до наданого плану НКЗС, з них за культурами це визначається так: а) пшениця – 108 103 ц. або 26,6%; б) ячмінь – 155 050 ц. або 27,9%; в) овес – 64 637 ц. або 24,4%. […]** Наближається до повного виконання плану Харківська міськрада, яка засипала 97,2%. Ведуть перед у зборі насіння такі 12 районів: […] Сумська міськрада – 63,9%; Лебединський [район] – 60,0%; Миропільський – 54,7%. По районах зібрано насіння від 40 до 50%; по 5 районах – 30-40%; по 16 районах – 20-30%; по 5 районах – 15-20%. Решта районів найганебніше відстають, а саме: […] Тростянецький – 5,6%. За відсутність належної боротьби за збирання насіння постановою облпарткому та облвиконкому партійні та комсомольські організації цих районів занесено на "чорну дошку". Поруч цього на 15 лютого подали зменшені відомості проти попередніх даних такі 3 райони: […] Краснопільський – 8,6% проти 22,0%. Створення насіннєвих фондів зараз, крім раніш засипаних, іде переважно за рахунок перевіювання полови, переобмолоту соломи, повернення неправильно розданих авансів, повернення розкраденого хліба та позики. В роботі по збиранню насіння ми зустрічаємось з шаленим опором класового ворога, який через своїх агентів, що засіли в управі, а також підкуркульників і розкрадачів хліба, намагається всілякими засобами зірвати цю найвідповідальнішу роботу. В одних випадках куркуль направляє колгоспників на те, що їсти нема чого, не тільки сіяти […]. При вступі нових членів до колгоспів управи колгоспів не завжди вимагають здачу насіння, наприклад: артіль ім. Сталіна Лебединського р-ну засипала повністю насіння й за культурами, але 30 одноосібних господарств, що прийнято до членів артілі, свою площу землі при вступі не забезпечили, внаслідок чого в артілі 117 га усуспільненої землі не забезпечено насінням. Схоронення насіння ще не скрізь добре забезпечено, так, в артілі ім. Шевченка Лебединського р-ну засів матеріал схороняється в декількох місцях за півкілометра одне від одного, а частина – в хаті, де навіть вікна не позабивані, а вартовий лише один. Після перевірки це явище усунено […] Шишкін *** ЦДАВО України, ф.27, оп.4, спр. 72, арк. 77, 78. Оригінал. Машинопис.
______________
*Датується за змістом документа. **Тут і далі (у документі) опущено назви районів, які тепер у складі Харківської і Полтавської областей. ***Шишкін на той час – начальник сектору організації праці Харківського облземуправління.
№ 176 З ПРОТОКОЛУ РОЗШИРЕНОГО ЗАСІДАННЯ ПРАВЛІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АРТІЛІ ІМ. ПЕТРОВСЬКОГО БУДИЛЬСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ОЧИЩЕННЯ КОЛГОСПУ ВІД "ЧУЖОГО" ЕЛЕМЕНТУ * 21 лютого 1933 р. ПРИСУТНІ: РИБАЛКА А.С., ШАПАР М.Г., КАЛЕНІЧЕНКО О.І., МОГИЛЬНИЙ М.О., ЛУКАШ І БІЛАШ, бригадири та активу 54 чол.
718
РОЗДІЛ 2. Документи СЛУХАЛИ: Про очистку від засміченості колгоспу чужим елементом. 1) С л у х а л и : Про РУДЯ Гната Івановича. Син куркуля. Служив у царській армії й мав заслуги. Членом артілі 3 роки. Зовсім не працював і не працює. 1) У х в а л и л и : Виключити з колгоспу з усим сімейством. 2) С л у х а л и : Про РЕВУ Семена Кириловича, який служив у царській армії фельдшером, в час Денікінщини та Петлюрівщини теж перебував у лавах білогвардійщини. Про перебування в лавах білогвардійщини стверджує факт […]** 2) У х в а л и л и : Виключити без повороту до колгоспу. 3) С л у х а л и : Про ДОБРОНОСА Мусія Лукича. Син розпроданого куркуля. Приймак у приймах бувшої дворянки, якого в минулих роках видвигалося на роботу свинаря, від чого відмовився. Працював у конторі колгоспу. Якого знімалося з бригадирства в минулому році за погане ставлення до людей. 3) У х в а л и л и : Виключити з колгоспу як чужий елемент. 4) С л у х а л и : Про БАГУЛЮ Федора Никифоровича. Батько його служив у поміщика й займався хабарством. Недоплачував робочим за роботи, що стверджує […] Перебуваючи на посаді рахівника, звіту своєчасно не склав і справа рахівництва заплутана. Пиячив. Конторою не керував як слід. 4) У х в а л и л и : З роботи рахівника колгоспу зняти. 5) С л у х а л и . Про ВЕЛИЧКА Грицька Миколайовича. Син куркуля. Батька виключено з колгоспу "Вперед", частково розпроданий. Під час податкової регістрації зумів на себе записати корову батька куркуля, захищаючи від твердоздачі, що доводилась батькові. 5) У х в а л и л и : Виключити з членів артілі як чужий елемент. 6) С л у х а л и : Про ЛЕСОВИЦЬКОГО Михайла Свиридовича***. Син кулака, якого батька розпродано в 1929 р. Який живе у його та який займається агітацією проти виконання політичногосподарчих кампаній, що стверджують […]. 6) У х в а л и л и : Виключити з колгоспу як чужий елемент. 7) [ С л у х а л и ] : Про ВЕЛИЧКА Антона Мусійовича. Який перебуває придсідатильом с/с. та в цей час улаштовував самосуди над партизанами […] 7) У х в а л и л и : Виключити з колгоспу. 8) С л у х а л и : Про КІР’ЯНЕНКА Михайла Акентійовича, який часто пиячив і на роботу не з’являється. 8) У х в а л и л и : Запропонувати виправдати себе на роботі. 9) С л у х а л и : Про БЕРЕЗОВА Олексія Юхимовича, який служив у царській армії фельдшером, був у полоні. Повернувшись, працював на громадських роботах, в білих не був. 9) У х в а л и л и : Завтра, 22/ІІ-33 року прийняти справу рахівництва від БАГУЛІ Федора Никифоровича. 10) С л у х а л и : Про РАДЧЕНКА Свиридона Прокоповича, який був торговцем, торгував мануфактурою, а зараз зовсім не працює в колгоспі. Два сини служать в армії, як чужд. ел. 10) У х в а л и л и : Прохати с/раду підобрати матеріали й написати в армію про відзив [синів] з армії, як чужого елементу, а також усих виключених прохати с/р оподаткувать як одноосібників. СЛУХАЛИ в біжучих справах 1) С л у х а л и : Заяву РУДЯ Грицька Петровича про прийняття його в члени артілі. У х в а л и л и : В проханні відмовити, як по соцстану не підходить. 2) С л у х а л и : Заяву КЛОЧКОВИХ Антона, Серафима та Кирила Семеновича про прийняття в члени артілі. У х в а л и л и : Прийняти з умовою витримки 2-х м-в. Бригадиру вести окремо їх на учоті та виконання їх робіт, коли виправдовуватимуть себе на роботі залишити членами артілі, переглянув заяву в 2-й раз. 3) С л у х а л и : Заяву РЕВИ Тихона Юхимовича про прийняття в члени артілі, як не вірно виключеного з членів артілі через сина Остапа. У х в а л и л и : В проханні в прийнятті в члени артілі відмовити. ГОЛОВА ЗАСІДАННЯ Секретар
[підпис Рибалка] [підпис Шапара]
ДАСО, ф.Р-2708, оп.1, спр.18, арк.9-11. Оригінал. Рукопис.
______________
*Стилістику, орфографію та пунктуацію документа збережено. **Тут і далі прізвища свідків опущені упорядником. ***Можливо – Спиридонович.
719
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 177 ВІДОМОСТІ ПРО РОБОТУ УПРАВЛІННЯ РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКОЇ МІЛІЦІЇ ОХТИРСЬКОГО РАЙОНУ ЩОДО ВИЛУЧЕННЯ ХЛІБА ТА БОРОТЬБИ З КРАДІЖКАМИ 23 лютого 1933 р. Сведения о работе РК милиции Ахтырского района по хлебу за 23 февраля 1933 г.
1. Сколько задержано Всего За день 2. По соцстану Всего За день
3. Отобрано хлеба а) на базарах Всего За день б) в местах тайного помола Всего За день в) у контрактантов и саботажников Всего За день г) за кражу и утайку посевматериала Всего За день д) обнаружено ям Всего За день е) убой лошадей Всего За день Кража коней Всего За день Кража круп. р. с. Всего За день
720
Заведено дел
ручных маслобоек
ступ
жорен
ямы и др. тайники
печеного хлеба
бобовых культур
масляничных культур
крупы
муки
зерна
других лиц
кустарей
служащих
рабочих
колхозников
Хлеб в килограммах единоличников, середняков
кулаков
спекулянтов
Соцстан
Задержано
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
81 2
-
6
6
33 1
34 1
7
4
-
2
1
1
4
144
9
9
127
1 2
1 1
1
3
1
5
7 52 2
2
3
14 32
-
1
1
-
48
1
26
4
69 11 1
980
1
2
2
11 16
8 28 1 23 6 1
РОЗДІЛ 2. Документи Примечание: 1. 23.ІІ – заведено одно дело за убой лошади на 2-х членов колхоза, каковые привлекаются к ответственности без задержания под стражу, кроме сего заведено два дела за халатное отношение к конскому поголовью, по коему привлекаются без задержания под стражу 1 ветфельдшер, бригадир и ст[арший] конюх. 2. 23.ІІ – за утайку и разбазаривание посевматериала заведено 9 дел, по коим привлекаются 10 должностных лиц членов колхоза за недостачу: пшеницы – 58,1 кг, проса – 76,2 кг, ржи – 69,4 кг, крупы – 23,7 кг, муки ржаной – 280,7 кг. Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 134, 135.
№ 178 З ПОСТАНОВИ РАДНАРКОМУ УСРР ПРО ОБОВ’ЯЗКОВУ ЗДАЧУ ЗЕРНА ДЕРЖАВІ КОЛГОСПАМИ ТА ОДНООСІБНИМИ ГОСПОДАРСТВАМИ (ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ) 26 лютого 1933 р. Відповідно до постанови Раднаркому СРСР та ЦК ВКП(б) про обов’язкову поставку зерна державі від колгоспів та одноосібних господарств – затвердити нижчезазначені розміри поставки зерна державі від колгоспів (в центнерах з гектара) по окремих адміністративних районах*. ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
Буринський В.-Бубнівський Глухівський Конотопський Кролевецький Недригайлівський Путивльський Роменський Сер.-Будський Шостенський
2,0 1,7 0,8 1,1 0,6 1,9 1,0 2,2 0,6 0,7
2,7 2,4 1,4 1,8 1,2 2,6 1,7 2,8 0,9 1,1
2,2 1,9 0,9 1,3 0,7 2,1 1,1 2,3 0,6 0,6
2,9 2,6 1,5 2,0 1,3 2,8 1,8 3,0 1,0 1,2
1,6 1,2 0,4 0,7 0,2 1,5 0,4 1,8 0,1 0,2
2,3 1,9 1,0 1,4 0,8 2,2 1,0 2,4 0,5 0,6
2,1 1,8 0,9 1,9 0,7 2,0 1,1 2,2 0,5 0,7
2,6 2,4 1,4 1,8 1,2 2,6 1,7 2,7 0,8 0,1
1,8 1,4 2,2 2,3 1,5 2,2 1,5 2,2 0,3 1,0
Поза МТС
МТС
З бобових Поза МТС
З вівса МТС
Поза МТС
З пшениці МТС
Поза МТС
В тому числі З жита МТС
МТС
РАЙОНИ
Поза МТС
З усіх зернових
2,4 2,0 2,8 2,8 2,0 2,8 2,0 2,8 0,8 1,4
Голова Ради Народних Комісарів УСРР Чубар ТВО Керуючого справами БЛЕЄР ДАСО, ф.Р-6040, оп.1, спр. 117, арк. 24. (Газета "Більшовицькі темпи" – орган РПК, РВК і РПР колишнього Великобубнівського району. 1933 р. 8 березня).
______________
*Опущено відомості по 26 районах, які тепер у складі Чернігівської області.
№ 179 ЗОБОВ’ЯЗАННЯ МЕШКАНЦЯ СЕЛА МИХАЙЛІВКА ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙОНУ А.О. ЗАЙЦЯ ВИКОНАТИ ПЛАН ЗАСІВА ТА ЗАСИПКИ ПОСІВМАТЕРІАЛУ 3 березня 1933 р. Зобов’язання № 45. Я, гр[омадянин] с. Михайлівки Заєць Андрій Олекс., даю це зобов’язання Михайлівській сільраді в тому, що доведений план до мого двору зобов’язуюсь повністю засіяти по культурах та засипати посівматеріал в терміни, мені повідомлені. За невиконання даного мені зобов’язання підлягаю судовій відповідальності як за зрив посівкампанії, в чому розписуюсь. Гр. А. Заєць Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 135.
721
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 180 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО РОМЕНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ЗАХОДИ ПІДСИЛЕННЯ ЗБОРУ ПОСІВМАТЕРІАЛУ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 4 березня 1933 р. 1) Вважати за потрібне в збиранні посівматеріалу в колгоспах, одночасно з поверненням переавансованого і розкраденого хліба, застосувати практику самозобов’язань колгоспників серед бригади, для покриття невистачаючого в бригаді посівматералу. Роботу провадити через бригадні та загальні збори. 2) На протязі декади провести переобмолот соломи (за виключенням просяної і гречаної) по всіх колгоспах незалежно від проведеного в грудні часткового переобмолоту. Забезпечити суворий контроль за його проведенням в кожному колгоспі. 3) Доручити т.т. ГОЛУБКУ та т. ЛЕГКОМУ на основі практики стану роботи уповноважених на селах та викритих за останню декаду цілих куркульських кубел в окремих колгоспах – дати спеціяльного листа уповноваженим і секретарям П/О про методи і форми збору посівматеріалу серед колгоспників і одноосібників. 4) Зобов’язати уповноважених РПК: а) по відношенню до вичищених куркулів із колгоспів, застосовувати заходи вилучення з цих господарств продовольчих та насінньових ресурсів. б) Негайно доводити всі завдання куркулю твердоздавцю. До затвердження рішення РВК попереджувати приховання та розкрадання накладанням попереднього арешту на майно. 5) Роботу міліції та суду в питанні розгляду поступаючих справ по збору насіння вважати неприпустимо безвідповідальною. Запропонувати т. КУЗНЕЦОВУ та ПИСАРЕНКО в 3-х денний термін перевірити всі справи, що надійшли на розгляд, притягнути винних в затриманні справ до відповідальності. Про наслідки роботи повідомити РПК з конкретними заходами, що вжиті для ліквідації затримки надалі. Всі справи по зриву підготовки до посівкампанії розглядати на місцях. Просити Обком негайно командирувати в Роменський район виїзну сесію Облсуду. 6) Беручи до уваги, що на протязі лютого в селі Перекопівці виникло 17 пожеж, які є по суті терористичними актами й до цього часу залишаються невикриті – запропонувати т. КУЗНЕЦОВУ в 48 годин закінчити розгляд справ та повідомити РПК. 7) Доручити т. НИКОЛАЄНКО на протязі 2-х днів перевірити джерела, по яким плянується врожайність по окремих селах і колгоспах, також перевірити агроперсонал, що переводить цю роботу в колгоспах. 8) Зобов’язати директорів МТС – Андріяшівської – ІВАНОВА, Засульської – ПИРОГОВА та Зав. РЗВ – т. МИКОЛАЄНКА – організувати роботу по розвороту обговорення договорів між колгоспами та обслуговуючими їх МТС, забезпечивши роботу рад при МТС. ДАСО, ф.П-79, оп.1, спр.32, арк. 88, 89. Незасвідчена копія. Машинопис.
№ 181 ВІДМОВА МЕШКАНЦЯ СЕЛА МИХАЙЛІВКА ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙОНУ І.І. КАЛИСТРАТЕНКА ВІД ПІДПИСАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ щодо ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ЗАСІВУ ТА ЗАСИПКИ ПОСІВМАТЕРІАЛІВ 8 березня 1933 р. Зобов’язання Я гр[омадянин] Калистратенко Іван Іванович даю це зобов’язання Михайлівській сільраді в тому, що доведений план до мого двору зобов’язуюсь повністю засіяти по культурах та засипати посівматеріал в терміни, мені повідомлені. За невиконання даного мною зобов’язання підлягаю судовій відповідальності за зрив посівкампанії, в чому розписуюсь. 3.ІІІ-1933 р. От розписі відмовився 8.ІІІ-1933 р.* Сотком Карпенко Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 136.
______________
*Відмовилися підписати зобов’язання також С.Д. Школа, П.Ю. Карпенко, Ф.І. Дубовик.
722
РОЗДІЛ 2. Документи № 182 ДОПОВІДНА ЗАПИСКА ІНСПЕКТОРА КОМІСІЇ ОХОРОНИ МАТЕРИНСТВА І ДИТИНСТВА РОМЕНСЬКОЇ ІНСПЕКТУРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ПРО ЗБІЛЬШЕННЯ КІЛЬКОСТІ ОСЛАБЛЕНИХ, ЧЕРЕЗ НЕДОЇДАННЯ, ДІТЕЙ ТА НЕДОСТАТНІСТЬ ДИТЯЧИХ ЇДАЛЕНЬ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 8 березня 1933 р. Не підлягає оголошенню. До Охмадіту т. Самойлову Особисто. Доповідна записка. Останній час стали поступать від лікарів та патронажних сестер заяви о тім, щоб допомогти тим дітям, які ослабли від недоїдання, які лежать з отосками*. Діти по соцстану робітників і службовців, які одержують низьке утримання 50-60 крб., але ж сім’я 5-6 чоловік, діти пенсіонерів, матерів-одиночок, кинутих батьками і т.д. В сучасний мент у нас працює дитяча столова, охвачує дітей до 160 чоловік. Але ж це не задовольняє. Потреби мається на 300 чоловік дітей, продуктів централізовано не одержуєм на столову. РайІЗО частково виділяє із ресурсів, що одержує і на хворих та дітей постійних ясель, останнє закупаєм на ринку. Охватить більш дітей без централізованих продуктів не можем, бо нехвата коштів тому, що ці кошти черпаються виключно з громадських організацій. Прохаю дати пораду, що надалі робить з такими дітьми, чим їм допомагать і [прохаю] включити столову в централізоване постачання та дати хоч деяку дотацію, щоб охватить дітей бідноти до 300 чол., особливо учнів, які через незадовільне харчування мають перебої в учобі. Інспектор Охмадіту
Бойко
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 136.
______________ Набряки.
*
№ 183 АКТ ПРО ПРИТЯГНЕННЯ ДО СУДОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЕВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА ДОВІДКА ПРО МАЙНОВИЙ СТАН СЕЛЯНИНА В.І. ЛОБУНЬКА, СКЛАДЕНІ ГОЛОВОЮ ВЕЛИКОБУДКІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ 10 березня 1933 р. Акт 1933 р. березня 10 дня. Я, голова В[елико]-Будківської сільради Роменського району Холоша Дмитро Григ[орович], цього числа, маючи на меті виявити причини нездачі насінневого матеріалу гр. с. В[еликі] Будки Лобунько Василем Івановичем для забезпечення його засівплощі ярим засівом на весну 1933 р., перевірив виконання державних зобов’язань цим господарством і виявив: Гр. Лобунько має 6,55 га землі всіх вгідь, з якої в 1932 р. було під засівом жита 1,65 га, пшениці – 0,37 га, ячменю – 0,43 га, вівса – 1,37 га, гречки – 0,70 га, проса – 0,11 га. Всього засіву зернових 4,63 га. Нараховано до здачі державі 21,21 ц, але гр. Лобунько [до цього] злочинно поставився і лише через вилучення 10,66 ц. хліб удалось зарахувати в план, решту хліба невідомо де дів. На весну 1933 р. сільрадою йому доведено засіяти ярими культурами 3,45 га і забезпечити свою посівплощу насінневим матеріалом в розмірі 3,67 ц., але гр. Лобунько і тут чинив куркульський опір з метою взагалі зірвати сівбу та забезпечити насінням свою посівплощу категорично відмовився, маючи цілковиту змогу, як видно з його посівплощі та здачі державі. А тому, аби поламати цей куркульський саботаж і склав цього акту для притягнення Лобунька В.І. до судової відповідальності. Голова сільради
Холоша
11 березня 1933 р. Довідка. Гр. Лобунько Василь Ів[анович], мешканець с. В[еликі] Будки, по соцстану є середняк, мав 6,55 га землі до революції, має хату, клуню, хлів, коня та дрібний сільськогосподарський реманент, що підписами та печаткою ствердили. Голова сільради Холоша Секретар [підпис нерозбірливий]
723
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
11 березня 1933 р. До Нарсуду Роменського району. Надсилаючи зазначений на звороті цього акт, складений на гр. с. В[еликі] Будки Лобунька Василя Ів[ановича] за зловмисне ухилення забезпечити насінневим матеріалом доведену йому засівплощу ярими, прохаємо притягти його до відповідальності. Голова сільради Холоша Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 137.
№ 184 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ ОКСЮТИНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ШТРАФУВАННЯ К.М. АНДРІЄНКА ЗА НЕЗДАЧУ ПОСІВМАТЕРІАЛУ ДО ГРОМАДСЬКОЇ КОМОРИ 11 березня 1933 р. СЛУХАЛИ. Акт на громадянина Андрієнка Кіндрата Мусійовича, який злісно ухиляється від здачі посів-матеріалу [як] до громадської комори, так і під схоронну розписку. Плянохлібозаготівлі не дав жодного кілограма, м’ясозаготівлі не виконав, картоплезаготівлі не виконав, сіна, соломи теж саме не виконав, який весь час переховується. В 1932 році агітував про вихід з колгоспу, де й був факт. УХВАЛИЛИ. За злісну нездачу посівматеріялу як до громадської комори, так і під схоронну розписку оштрафувати в сумі (500) п’ятсот крб. та позбавити волі на користування землею як польовою, так і садибною. Голова с/р. [підпис Сітака] ДАСО, ф.Р-6050, оп.1, спр.22, арк.24. Оригінал. Рукопис.
№ 185 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО ТРОСТЯНЕЦЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ПРОДОВОЛЬЧЕ СТАНОВИЩЕ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 12 березня 1933 р. 1. Отметить, что в ряде сел, как Боромля, Жигайловка, Бранцовка*, Белка имеется значительное количество хозяйств (100-150), а по другим 15-20, которые находятся в тяжелом продовольственном положении и голодают. Одновременно с этим увеличилась смертность, особенно старых возрастов и детей. 2. Утвердить принятые мероприятия в отношении организации горячих завтраков по всем школам и отпуск фракцией Райисполкома муки за счет взятых на мельнице отходов. 3. Утвердить помощь, оказанную фракц. Райисполкома семьям красноармейцев и партизан за счет взятых на мельнице отходов. 4. Организовать в районе 5-ть детских площадок в селах: Боромля – 2, Жигайловка – 1, Бранцовка – 1 и Белка – 1 с тем, чтобы эти площадки с количеством детей не менее 50-ти начали функционировать не позже 15 марта, для них использовать продукты, отпускаемые Харьковом, а также мобилизовать по линии колхозов местные возможности (мясо, овощи, молоко). 5. Поручить фракции Райисполкома, исходя из возможности и потребности, проработать вопрос и план организации таких площадок и по другим селам. Срок 3-х дневный. 6. Поручить фракции Райисполкома забрать на мельнице в свое ведение для оказания помощи в первую очередь школам, детским площадкам, семьям красноармейцев и тем колхозникам, которые хорошо работали в колхозах – наличие отходов первого сорта в количестве 320 центнеров с тем, чтобы данное количество было использовано на протяжении всего времени до нового урожая, кроме помощи Обкома. Просить Обком утвердить данное постановление о 320-ти центнерах. 7. Предложить секретарям партийных ячеек, уполномоченным Райпарткома, председателям колхозов и председателям сельсоветов очень чутко относиться к положению отдельных хозяйств, которые голодают, оказать им максимальную помощь из местных ресурсов (картофель, овощи), а также с того количества, что отпускается районом особенно хорошо работавшим и работающим колхозникам. 8. Отметить недопустимое явление, когда в селе Жигайловка на кладбище скопилось около 16 гробов неза-копанных, причем со стороны сельсовета и партячейки никаких мер принято не было. Предложить под личную ответственность председателя сельсовета не допускать таких фактов и принимать меры к немедленному зарытию. За допущение скопления гробов и непринятие мер в селе Жигайлов-
724
РОЗДІЛ 2. Документи ка Председателю сельсовета тов. ЛЕСНЯКУ об’явить выговор, предупредив всех председателей, что за допущение таких фактов будут преданы суду. 9. Учитывая тяжелое положение района, просить Обком пересмотреть и увеличить продовольственную ссуду, начиная с 1-го марта. 10. Предложить секретарям партийных ячеек не допускать ни одного случая голодовки коммунистов, комсомольцев и колхозного актива, а фракции Райисполкома выделить для этого специальный фонд. СЕКРЕТАРЬ ТРОСТЯНЕЦКОГО РПК [підпис] /ІГНАТЮК/ ДАСО, ф.П-38, оп.1, спр. 38, арк. 19, 20. Оригінал. Машинопис.
______________
*Село Бранцівка тепер Краснопільського району.
№ 186 З ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОБЛВІДДІЛУ ДПУ В СЛІДЧІЙ СПРАВІ ТАК ЗВАНОЇ КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ, ЩО "ІСНУВАЛА" НА ПІВНІЧНІЙ ТЕРИТОРІЇ СУМЩИНИ 52 14 березня 1933 р. В результате агентурной разработки Черниговским Областным Отделом ГПУ вскрыта и в период ноября 1932 и января 1933 годов ликвидирована широко разветвленная к.-р. повстанческая организация, имевшая своей конечной целью вооруженное свержение Соввласти. […]* организация охватывала своей деятельностью ряд сел Путивльского, Глуховского, Шосткинского, Новгород-Северского и Середино-Будского районов, по которым следствием вскрыто до 31 повстанческих ячеек, заложенных в период 1931-32 гг. Вскрытая к.-р. организация в своей деятельности была увязана с аналогичными повстанческими организациями в Рыльском районе ЦЧО, в Киеве и в ряде других пунктов. Организаторами и руководителями ликвидированной организации, как установлено следствием, являлись: КОНЯЕВ Григорий Иванович, бывш. командир краснопартизанского отряда на Путивльщине, исключенный в 1923 году [із ВКП(б)] за принадлежность к "Рабочей оппозиции" и содержавшийся за активную фракционную деятельность под стражей в ОГПУ в том же году. ШЕЙН Леон Архипович, крестьянин-середняк, колхозник, бывш. подпрапорщик царской армии, бывш. командир батальона Красной Армии и участник партизанського Коняевского отряда. МАЧУЛИН Евгений Меркурьевич, крестьянин-середняк, единоличник, бывш. красный партизан того же Коняевского отряда. РАКИТИН Семен Степанович, крестьянин-служащий, бывш. монах, бывш. офицер царской армии, бывш. командир РККА. КОМАРОВ Андрей Николаевич, служащий, бывш. офицер царской армии, бывш. командир РККА. Сознанием арестованных участников организации […] установлено, что программные и целевые установки организации обусловливались следующими основными моментами: 1. Свержение Советской власти не только на Украине, но и во всем Союзе с целью установления "Народной Демократической республики" на основе всенародного тайного голосования. 2. Установление частной собственности на землю и раздел ее поровну между крестьянами. 3. Ликвидация колхозов, совхозов и коммун и раздел их земель для частного землепользования. 4. Вывоз сельхоз. продуктов допускать в том случае, если будут излишки таковых. […] МАЗУР стал мне жаловаться на то, что его раскулачивали, распродали все хозяйство и что ему теперь на старости лет приходится нищенствовать и просить кусок хлеба для пропитания. Я с его разговором вполне согласился и заявил, что теперь Соввласть начинает всех подряд грабить, а поэтому плохо живется всем крестьянам. Вот у меня тоже забрали последнюю корову и уже многих таких как я начинают раскулачивать. Тут же я МАЗУРУ и рассказал о том, что в селах Студенок и Эсмань есть очень много обиженных людей, которые до того озлоблены, что готовы восстать против Советской власти хотя и сегодня, только плохо то, что некому ими руководить, т.е. нет людей, которые бы могли их сорганизовать. […] МАЗУР непосредственно продолжал в селе Кучеровке обрабатывать и вербовать новых лиц в организацию. Посещая другие села, МАЗУР заложил повстанческие ячейки в селах Уланово, Локоть и Суходол.
725
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
В г. Глухове МАЗУР пытался привлечь к к.-р. работе лиц, в свое время раскулаченных и выехавших из сел на жительство в город […] В селе Суходол МАЗУРОМ был вовлечен в организацию бывш. Нарсудья и член Коллегии защитников, исключенный в 1929 году из Коллегии за связь с кулацким элементом, ярко выражавший в последние годы недовольство политикой Сов. власти – МАСОЛИТОВ, который после разговоров с МАЗУРОМ направил свою деятельность на установление связи с к.-р. элементом г. Глухова. По этому поводу МАСОЛИТОВ дал следующие показания: После того, как я ушел с Коллегии защитников, некоторые, не зная о моем уходе или по старой памяти, все-же приходили ко мне с разными просьбами писать заявления, жалобы куда-нибуть и тому подобное. Вот в беседах с этими и другими лицами были случаи когда я высказывал свои недовольства, тем более, что они эти лица в своем большинстве интересовались моей жизнью, зная, что меня лишили избирательных прав, выслали на Север братьев моей жены и т.д. Таким образом, из сказанного видно, что многие знали о том, что я обижен, что меня преследует Совласть и на этом основании кулацкая и антисоветская часть села, особенно та, которая меня лично знала и со мной в последнее время беседовала, считала меня своим единомышленником. Говоря откровенно, они в некоторой части не ошибались, ибо факт налицо, я в результате своих а.-с. настроений и недовольства стал на путь открытой борьбы с Соввластью, дав согласие принять участие в к.-р. повстанческой организации. Наряду с проводимой участниками организации вербовочной деятельности все они, особенно МАЗУР, во всех селах, где ему только приходилось бывать, проводил агитацию против мероприятий власти и текущих хоз. политкампаний на селе. На основании постановления ЦИК’а СССР от 15/ХІ-23 г., об’явленного в приказе ОГПУ, настоящее дело представить на рассмотрение СУДТРОЙКИ при Коллегии ГПУ УСРР […] ДАСО, ф.Р-7641, оп.6, спр.303, арк. 430, 431, 437, 440, 441. Оригінал. Машинопис.
______________
*Тут і далі (у документі) опущено текст про порядок формування організації, із свідченнями та змістом обвинувачення заарештованих її учасників.
№ 187 ПОСТАНОВА ПРЕЗИДІЇ РОМЕНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО МАТЕРІАЛЬНУ ДОПОМОГУ РОДИНІ ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ ПЕРЕКОПІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ НАЗАРЕНКА, ЯКИЙ ЗАГИНУВ ВІД РУК КУРКУЛІВ 16 березня 1933 р. СЛУХАЛИ:
І. Про терористичний акт, вчинений над заступником Голови Перекопівської сільради т. НАЗАРЕНКОМ.
ПОСТАНОВИЛИ: І. Зважаючи на те, що заст. Голови Перекопівської сільради т. НАЗАРЕНКО весь час, як під час хлібозаготівель, так особливо в період готування до весняної сівби винятково активно працював на виконання цих господарчополітичних завдань, ведучи непримиренну боротьбу з куркулем та його агентурою, від терору яких і загинув під час виконання службових обов’язків вночі проти 8 березня (задушений куркулями), а тому піднести клопотання перед Наркомсоцзабезом про призначення родині НАЗАРЕНКА персональної пенсії, яка належить до бідняцької групи села і немає засобів до існування. Оскільки родина забитого НАЗАРЕНКА зараз перебуває в скрутному матеріальному стані видати останній одноразову допомогу з фонду потерпілих від куркульського терору 200 крб. Доручити Райінспектурі Соцзабезу скласти з приводу призначення персональної пенсії родині НАЗАРЕНКА вичерпуючу доповідну записку до Наркомсобезу. ЧЛЕН ПРЕЗИДІЇ РВК [підпис] /МИКОЛАЄНКО/ ДАСО, ф.Р-4549, оп.1, спр.351, арк.92. Оригінал. Машинопис.
№ 188 ОБОВ’ЯЗКОВА ПОСТАНОВА ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ЗАХОДИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ 24 березня 1933 р. Вважаючи за незадовільний стан харчування дітей в районі за нестачею жиро-білкових продуктів та аби забезпечити безперебійність і відповідні темпи в весняній засівній та прополочній
726
РОЗДІЛ 2. Документи кампаніях через утворення для цих дітей харчування відповідно зросту: в школах, дитячих садках, яслях, дитячих майданчиках, виходячи з директив уряду та постанови Харківського облвиконкому про організацію харчової допомоги дитячому населенню та керуючись положенням про райвиконкоми, п р е з и д і я Р В К у х в а л и л а : 1. Зобов’язати всі селянські як одноосібні, так і колгоспні двори, колгоспи та радгоспи, що мають корів, щодня здавати по одній склянці (стакан) молока з кожної корови. 2. Зобов’язати всі без винятку селянські як одноосібні, так і колгоспні двори та ті колгоспи і радгоспи, що мають птахівничі ферми, щоденно здавати по одному яйцю з двору та ферми по одному яйцю з кожних 16 курей. 3. Крім обов’язкової здачі молока та яєць зобов’язати сільські ради організувати збір цих продуктів, а також і продуктів всіх видів харчування: хліб, городина, м’ясо, жири і т. ін. та грошей на засадах добровільної взаємодопомоги серед всіх верств населення та колгоспів з тим, щоб зовсім зліквідувати ненормальності в харчуванні дітей та забезпечити їх здоровий розвиток. 4. Здача проводиться в крамниці спож[ивчих] т[овариств], починаючи з 25-го березня до закінчення засівної та прополочної кампаній безкоштовно. На систему спож[ивчої] кооперації покласти обов’язки заготівників. 5. Особи, що порушать або будуть ухилятись від виконання цієї обов’язкової постанови, підлягають до відповідальності: приватні особи до штрафу до 100 крб. або примусової праці до 1 місяця в адмінпорядку, службові особи в такому ж порядку до штрафу або в судовому порядку відповідними артикулами крим[інального] кодексу УСРР. 6. В дворах, що ухилятимуться від обов’язкової здачі молока та яйця, незалежно від притягнення до відповідальності належне до здачі вилучається в безспірному порядкові. 7. Загальне здійснення цієї обов’язкової постанови покласти на сільські та міські ради. Примітка: Чинність цієї обов’язкової постанови шириться і на місто Лебедин як населений пункт сільського типу. Голова РВК [підпис] Гужвій Зав. Райпостач [підпис] Ріпка ДАСО, ф.Р-2709, оп.1, спр. 8, арк. 89. Оригінал. Машинопис.
№ 189 ПОСТАНОВА ПРЕЗИДІЇ РОМЕНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО НОРМИ ТА ТЕРМІНИ ЗДАЧІ ЗЕРНА ДЕРЖАВІ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 25 березня 1933 р. 1. Виходячи з постанов – РНК та ЦК КП(б)У, Чернігівського облоргкомітету та обкому КП(б)У "Про обов’язкове постачання зерна державі" – затвердити такі норми з га обов’язкового здавання зерна державі одноосібними господарствами по сільрадах Роменського району – в ЦЕНТНЕРАХ: Норми здачи всіх зернових
Норми здавання по окремих культурах пшениця жито овес
бобові
3,1
2,6
3,1
3,3
3,0
По куркульсько-заможних господарствах-твердоздавцях встановити норми на 50% вище проти норм одноосібних господарств. Норми здавання зерна державі по колгоспах згідно постанови Уряду по Роменському району прийняти слідуючі:
Колгоспи МТС Колгоспи поза МТС
Всіх зернових 2,2 2,8
Пшениця
Жито
Овес
Бобові
1,8 2,4
2,3 3,0
2,2 2,7
2,2 2,8
Терміни здачі колгоспами та одноосібними господарствами хліба Державі встановити такі: ПО КОЛГОСПАХ – Серпень – 20,0%, Жовтень – 35,0%, Листопад – 20,0%. Всього – 100,0%; ПО ОДНООСІБНИКАХ – Серпень – 35,0%, Вересень – 55,0% та до 10 жовтня 33 року – 10,0%, а разом – 100,0%. 2. Запропонувати сільрадам протягом 3-х днів нарахувати і довести кожному одноосібному господарству плян обов’язкового постачання зерна державі, згідно затверджених норм та інструкцій про нарахування.
727
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Рішуче попередити Голів сільрад та Уповноважених РВК про те, що вони несуть цілковиту відповідальність за правильне та читке нарахування норм обов’язкового здавання хліба державі. 3. Зобов’язати сільради та Уповноважених РВК розгорнути політично-масову роботу навколо обов’язкового хлібоздавання кожним колгоспом та одноосібним господарством, організувавши на основі цього маси колгоспників та трудящих одноосібників на боротьбу з клясовим ворогом, на дальший зріст колективізації, піднесення врожайності, ударне готування до весняної посівкампанії і на 100% засипання до насіннєвих фондів. ГОЛОВА РВК СЕКРЕТАР РВК
[підпис] /КАНЕВСЬКИЙ/ [підпис] /МІЛІЦЯ/
ДАСО, ф.Р-4549, оп.1, спр.351, арк.96. Оригінал. Машинопис.
№ 190 ПОСТАНОВА БЮРО НЕДРИГАЙЛІВСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ФАКТИ СМЕРТІ ВІД ГОЛОДУ МЕШКАНЦІВ ОКРЕМИХ СІЛ ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ ТА ПРО ЗАХОДИ ДОПОМОГИ ГОЛОДУЮЧИМ 25 березня 1933 р. 1. К о н с т а т у в а т и , що протягом останнього місяця в с. Рубанка зареєстровано факти смерті від голоду 3-х дітей, яких батьки закопали в погрібі, протягом же лютого місяця в цьому ж селі вмерло 20 чол. з різних хвороб і частина з них від недоїдання. Зараз як по с. Рубанка, так і по інших сільрадах є випадки смерті як колгоспників, так і одноосібників від недоїдання: с. Недригайлів – І чол., с. Курмани – 2, с. Зеленківка й ін. 2. Є випадки як серед колгоспників, так і одноосібників, що зараз опухли від недоїдання: сс. Сакуниха, Вільшана й ін. 3. В с. Рубанка окремі колгоспники й одноосібники ведуть розмову про те, що слід хліба взяти з колгоспних комор, де схороняється посівматеріал, незалежно яким шляхом. Ця загроза є і в інших селах району. Виходячи з цього, бюро РПК у х в а л ю є : 1. Запропонувати партосередкам та уповноваженим РПК протягом декількох день організувати в селах нелегальні комісії для виявлення голодних одноосібних господарств, списки яких надіслати до РВК. До складу комісії ввести секретаря партосередку, голову сільради та голову колгоспу, в селах, де немає партосередку, уповноваженого РПК. 2. Доручити цій комісії виявити дійсно голодуючих колгоспників і потрібну кількість для цих господарств відпустити хліба з відходів, що є в колгоспах, в рахунок трудоднів. 3. До часу одержання хліба, що він відпускається обласними організаціями для району як допомога колгоспам та одноосібникам на харчування, дозволити фр[акції] РВК зараз взяти позику у філії Заготльону і видати тим одноосібним та колгоспним господарствам, що вони її зараз потребують. 4. Для керівництва та регулювання розподілом хліба, як допомогу голодним господарствам, утворити районну комісію в складі т. Богатиря, нач[альника] ДПУ т. Задорожнього та т. Філіна. 5. Комісії по виявленню голодних як колгоспних, так і одноосібних господарств організувати лише в тих селах, де є потреба, за рішенням РВК, або райкомісії. 6. Командирувати 26.ІІІ до с. Рубанка заворга РПК т. Глову, якому дозволити організувати комісію та виявити голодні господарства й негайно організувати їм допомогу з місцевих ресурсів, одночасно доручити т. Глові перевірити роботу уповноваженого РПК по цій сільраді т. Давиденка. 7. Доручити т. Богатирю сьогодні договоритись з Заготльоном про позичку в них хліба і надати тим селам, якім це необхідно. 8. Довести до відому обком КП(б)У, що у розмові з секретарем обкому КП(б)У т. Різніченком, нам відпускалось допомоги 100 ц хліба, а в телеграфному повідомленні т. Голубятнікова – 50 ц. Ще раз повідомити обком КП(б)У, що нам 50 ц занадто мало, й просити 100 ц хліба. 9. Доручити нач[альнику] міліції т. Дуднику та т. Глові під їх особисту відповідальність укріпити охорону посівматеріалу в колгоспах району. 10. Вказівки в роботі сільських комісій та організацію допомоги голодним господарствам доручити т. Філіну, т. Богатирю написати листа секретарям партосередків, лише тих сел, де ці факти маються. ДАСО, ф.П-37, оп.1, спр. 33, арк. 132. Копія. Машинопис.
728
РОЗДІЛ 2. Документи № 191 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО ОХТИРСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ Про організацію харчової допомоги колгоспникам * 26 березня 1933 р. Присутні члени бюро РПК Уповн[оважений] Облпарткому Запрохані члени партії відп. робітники
т.т.: Заяць, Волошин, Десенко, Андрієнко, Вінницький, Вовченко. Чумичкин. т.т.: Брусенцов, Мудрий, Шувалов.
В і д м і т и т и , що в районі створилося [скрутне] становище в окремих колгоспах, зокрема в таких як Олешня, Хухря, Кириківка, Яблучне та в м. Охтирка, лише внаслідок контрреволюційної роботи ворожих елементів, що намагалися і намагаються розвалити колгоспи й стати на перешкоді переводимих партією та радвладою міроприємств на селі. Поруч з цим бюро відмічає, що як в попередній час, так і в сучасний мент з боку сільських організацій не дано й не дається рішучої відсічі клясовому ворогові, що намагається спровоцірувати окремі харчові труднощі як боротьбу проти переводимих міроприємств і зокрема підготовки до весняної засівкампанії, в той же час з боку РВКу, РПР і РСС та сільських керівників не використано місцевих можливостей для допомоги харчовими ресурсами колгоспникам, що мають тяжкий стан, та для забезпечення допомоги дітям через школи гарячими сніданками. Виходячи з такого стану [в] окремих с/радах в районі та директиви Облпарткому бюро РПК п р о п о н у є : 1) Фракції РВКу протягом 24-х годин розгорнути децентралізовану заготівлю городини і інших с/г продуктів за винятком хліба. 2) Організувати облік родин, що потрібують негайної допомоги харчами. 3) Для практичної роботи в частині організації харчової допомоги при РВКу затвердити комісію під головуванням тов. ЧЕРНОВОЛА в такому складі: Вінницький – РПР, Деркач – Наросвіта, Росман – РСС, Здороввідділу. Пропонувати комісії протягом 24-х годин мобілізувати всі плянові ресурси в районі, сконцентровуючи при РСС в райцентрі, а також і на селі. 4) Прохати Рай КК дати по своїй лінії вказівки щодо організації контролю за схороненням і доцільним витрачанням харчових ресурсів, що утворюються для допомоги. 5) РВКу дати вказівки про організацію при кожній с/раді комісії допомоги населенню, що перебуває в тяжкому стані та видати обов’язкову постанову, виходячи з вказівок Облпарткому та Облвиконкому. Про вжиті міроприємства й практичну реалізацію директиви Облпарткому організованій комісії подати матеріал до РПК до 28 березня до 17-ти годин дня. Секретар Охтирського РПК /ЗАЯЦЬ/ ДАСО, ф.П-26, оп.1, спр. 21, арк.101. Копія. Машинопис.
______________
*Стилістику, орфографію та пунктуацію документа частково виправлено.
№ 192 З ПРОТОКОЛУ ПОЗАЧЕРГОВОГО ЗАСІДАННЯ БЮРО ЛИПОВОДОЛИНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ЛИСТ П. ПОСТИШЕВА ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДОПОМОГИ КОЛГОСПНИКАМ ТА ОДНООСІБНИКАМ, ЯКІ МАЮТЬ ХАРЧОВІ ТРУДНОЩІ 26 березня 1933 р. [Слухали:] Лист т. Постишева про організацію допомоги колгоспникам та одноосібникам, що мають харчові утруднення (Миронець). 1. [Ухвалили:] Лист прийнять до неухильного виконання. 2. Зобов’язати фракцію РВК організувати при РВК спеціальну п’ятірку під головуванням т. Рябошапки в складі: уповноваженого ДПУ, начальника Політвідділу МТС, голови УЧХ і представника РК ЛКСМУ. Аналогічні комісії утворити при кожній сільраді, виходячи з вказівок т. Постишева. 3. Зобов’язати комісію, виходячи з листа, намітити конкретні заходи для реалізації кожного пункту. Зобов’язати т. Рябошапку сьогодні ж видати обов’язкову постанову про збір продуктів для забезпечення харчування. 27 березня скликати голів сільрад та секретарів парторганізацій [на нараду], де проробити детально накреслені комісією заходи. 4. Надати право РВК всю макуху на маслозаводах забирати в розпорядження комісії. Секретар РПК ДАСО, ф.П-24, оп.1, спр. 91, арк. 93. Оригінал. Машинопис.
Миронець
729
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 193 ДОВІДКА РЕВ’ЯКИНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ПУТИВЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ПРО САБОТАЖ ЗАХОДІВ ВЛАДИ НА СЕЛІ З БОКУ ГРОМАДЯНИНА КОЛИШНЬОГО СЕЛА СОФІЇВКА В.С. МОЛЧАНОВА * 53 27 березня 1933 р. Гр-н деревни Софиевки Ревякинского с/с-та Молчанов Василий Семенович по происхождению из крестьян средняков, до революции 1918 года имел нижеследующее: земли собственной 4 десятины, домов 1, клуню 1, сараев 1, лошадей 1, коров 1, свиней 2, овец 12 штук, занимался барышенством, менял лошадей где удава-лось брать с бедняков додачи хлебом и другими вещами. После революции 1918 года имел ниженаименованное имущество: земли 6 десятин, домов 1, клунь 1, сараев 1, лошадей 1, коров 1, свиней 2, овец 10 шт. Платит с-х налога в 1932 году в сумме 30 р. 91 к. Данный гр-н Молчанов является наизлейшим подкулачником, который имет тесную связ с кулаком Гулаковым, который повседневно собирает к себе в квартиру всех кулаков и их же агентов для проведения собраний, которое собрание было обнаружено бригадой по участку №ІІІ было разогнано. Несмотря на неоднократное предупреждение бригадой т. Молчанова, который не подчиняясь ни бригаде, ни с/с-ту и обратно ведет же разлагательную работу против выполнения всех полит. кампаний на селе. Сам же Молчанов злостно не выполняет как хлебозаготовки, так и все продуктовые заготовки и вообще все планы, доведенные ему сельсоветом. А также срывает весенне-посевную кампанию, который совершенно отказался от засыпки семян, которому причиталось 355 килограм. и ничего не засыпал. ДГА УСБУ в СО, спр.П-2313, арк.3. Оригінал. Рукопис.
______________
*Стилістику та орфографію документа збережено.
№ 194 ПОСТАНОВА БЮРО УЛЯНІВСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ПРОДОВОЛЬЧУ ДОПОМОГУ НАСЕЛЕННЮ КОЛИШНЬОГО ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ * 54 27 березня 1933 р. Б ю р о Р П К в і д м і ч а є , що, не дивлячись на те, що в деяких селах: В. Сулка, Штепівка, Терни, Марківка, Улянівка і інші, окремі колгоспні сім’ї, трудящі, одноосібні г[осподар]ства, діти, сім’ї ч[ервоно]армійців потрібують необхідну нужду в справі подання їм продовольчої допомоги, така допомога ще ні районовими, ні сільськими організаціями не організована. Майже всі села чекають цю допомогу лише з райорганізацій. Керівники сел проявляють в цій справі нечуйність, а в низці випадків безвідповідальність, небажання проявити своєї ініціативи в справі мобілізації місцевих ресурсів, за рахунок своєї ініціативи організації взаємодопомоги, організації заготівлі і т[аке] інше. Виходячи з цього, Б ю р о Р П К у х в а л ю є : 1. Для керівництва і організації продовольчої допомоги крайне нуждающимся окремим колгоспним сім’ям, трудящимся единоличникам, дітям і сім’ям ч-армійців доручити фракції РВКу організувати спеціяльну п’ятірку в складі т.т. ПОЛОВКА (під його головуванням) і представників Червоного Хреста, Рай. Здоров-Охорони, Нач. ДПУ і РСС. Аналогічні п’ятірки утворити і при с[ільських]/р[адах] з притягненням в них уповноважених РПК, секретарів п[артійних]/о[середків], а де таких немає – комсомольських осередків, вчителя або вчительниці, 1-2-х активістів колгоспників або колгоспниць. 2. Поруч з цим доручити фракції РВКу видати обов’язкову постанову про обов’язковий збір на користь дітей з колгоспників і одноосібників, молочних корів і кур, по стакану молока і яйцу з кожного двору, по стакану молока з кожної корови в колгоспній фермі. 3. Доручити вказаній п’ятірки організувати збір шляхом добровільних пожертвованій з кожного благополучного колгоспного і одноосібного двору картошки, всіх видів овочів, зернових культур, птахів і т.ін., для надання допомоги крайне нуждающимся колгоспникам, одноосібникам і дітям. Організувати грошовий збір на закупку продовольчих фондів для цієї мети. 4. Доручити Районовій п’ятірки особливо звернути увагу на надання допомоги в селах: В-Сулка, Улянівка, Марківка, Терни і Бобрик, де потребується негайна допомога окремим колгоспним сім’ям, трудящимся одноосібникам, сім’ям ч-армійців і дітям, останнім надавати допомогу через школи, дит-яслі, площадки і т. інш. 5. Доручити фракції РВКу і керівникам госп[одарських] організацій (ц[егельних] заводів, радгоспів і інш.) мобілізувати кошти і продовольчі ресурси з своїх джерел на закупку харчів через кооперацію.
730
РОЗДІЛ 2. Документи 6. Попередити керівників всіх сільорганізацій про те, що справа організації продовольчої допомоги головним чином повинна вирішаться селами за рахунок мобілізації місцевих ресурсів, за рахунок місцевої ініціативи, самих колгоспників і одноосібників, за рахунок відкриття ям, головним чином в селах: Тучне, Павленкове, Вири, Василівка, Гринцеве і т. інш. 7. Крім вище зазначених заходів доручити фракції РВКу з органами ДПУ і міліції, на основі вказівок тов. ПОСТИШЕВА, накреслити конкретні міроприємства по із’яттю в р-ні всього бродячого елементу для відправки таких на відповідні роботи в радгоспи, ц/заводи, на розробку і ремонт шляхів як внутрі р-ну, так і за межі р-ну. Секретар РПК [підпис] /МИШЕЧКІН/ ДАСО, ф.П-28, оп.1, спр.7, арк.180. Оригінал. Машинопис.
______________
*Стилістику документа збережено, орфографію та пунктуацію частково виправлено.
№ 195 З ПОСТАНОВИ ПРЕЗИДІЇ РОМЕНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСІЙ СТОСОВНО ГРОМАДЯН, ЯКІ ЗРИВАЮТЬ ПЛАНИ ПОСІВКАМПАНІЇ ТА ЗДАЧІ ДЕРЖАВІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ 27 березня 1933 р. ОБГОВОРЮВАЛИ: Постанови сільрад про застосування репресій до злісних зривщиків здійснення заходів по підготовці до весняної посівкампанії, зривщиків виконання зобов’язань по здачі м’яса, молока та картоплі. І. Постанову Андріївської Сільради з 23/ІІІ-33 року про застосування репресій до: СКРИПЧЕНКА Андрія Зіньковича – середняк, має в користуванні 4,18 га землі (до революції бідняк), хлібозаготівлі не виконав зовсім. Посівматеріялу потрібно 4,73 цн. – не забезпечив нічого. Весь час агітує проти переведення міроприємств як хлібозаготівлі, [так і] посівкампанії та засипки насіння, відмовляється засівати свою землею – позбавити [права] користування земельним наділом, озимим посівом та садибною землею. ПОСТАНОВИЛИ: Постанову Андріївської сільради про позбавлення [права] користування земельним наділом, озимим посівом та садибною землею – зетвердити. ІІ. Постанову Василівської Сільради з 26/ІІІ-33 року про застосування репресій до: КОСТЯНЕНКА Йосипа Івановича – середняк, має в користування 6 га землі (до революції 3), хлібозаготівлю виконував на 20%, посів матеріялу потрібно 3,85 цн., не забезпечив нічого. Позбавити [права] користування земельним наділом, садибною землею та відібрати засоби виробництва, все майно і будівлі, передавши їх до колгоспу. […]* ПОСТАНОВИЛИ: Постанову сільради затвердити лише в частині позбавлення КОСТЯНЕНКА Й.І., ЦАРИЦИНА С.І., КРИВОЗУБА М.І. та ГОРБОЛИСА С.В. використовування земельного наділу та садибної землі, постанову в частині відібрання засобів виробництва, майна та будівель – скасувати як суперечну чинній постанові РНК СРСР і ЦК ВКП(б). ІІІ. Постанови Миколаївської Сільради від 6 і 23/ІІІ-33 року про застосування репресій до: І. ЛЕНЦЯ Кас’яна Їграфовича – середняк, в минулому році твердовик, має в користуванні 8 га землі (до революції 9), хлібозаготівлі не виконував (313,22 цн. – виконав 2,12), грошових боргів лічиться понад 500 крб. Потрібної кількості посівматеріялу не забезпечив і сіяти відмовляється. Позбавити користування усієї землі, описати та вилучити все майно, яке повернути на покриття боргів. […]
731
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
ПОСТАНОВИЛИ: Постанови Сільради про застосування репресій – позбавлення землекористування ЛЕНЦЯ К., ЗУБКОВОЇ М.Ф. та СИДОРЕНКА П.К. як злісних зривників підготовки до посівкампанії – затвердити. Запропонувати с/р негайно стягти грошові борги з ЛЕНЦЯ та ЗУБКОВОЇ, направивши стягнення на майно останніх. IV. Постанову Анастасівської Сільради з 9/ІІІ-33 року про застосування репресій до: І. ВОЙТЕНКА Семена Івановича – середняк, має в користуванні 10 га землі (до революції 7). Хлібозаготівлі не виконав, за що був оштрафований на 1000 крб. Повинен засіяти 2,28 га, посівматеріялу потрібно 3,09 цн., не забезпечив нічого. – Штраф 1000 крб. […] ПОСТАНОВИЛИ: Накладення штрафу 1000 крб. на ВОЙТЕНКА С.І. і 1000 крб. на РИБАЛКУ І.Ю. – затвердити. Постанову за ЖОГУ О.Ф. відмінити, наклавши на нього штраф 2000 крб. V. Постанову Андріяшівської Сільради з 16/ІІІ-33 року про застосування репресій до: І. ХАНТІЛЬ Софії Сергіївни – куркулька, має в користуванні 5,45 га землі (до революції 18). Хлібозаготівлі не виконала. Чоловік ХАНТІЛЬОВОЇ в 1931 р. засуджений за невиконання хлібозаготівлі. Повинна засіяти 2,74 га, посівматеріялу 2,61 цн., не забезпечила нічого. – 2000 крб. штрафу. ПОСТАНОВИЛИ: Накладення 2000 крб. штрафу на гр. ХАНТІЛЬ С.С. – затвердити. […] VІІ. Постанову Глинської Сільради з 23/ІІІ-33 р. про застосування репресій до: І. ПРОКОПЦЯ Федора Степановича – має в користуванні 4,28 га землі, потрібної кількості посівматеріялу не забезпечив. – Штраф 500 крб. […] ПОСТАНОВИЛИ: Накладення штрафу в сумі 500 крб. на гр. ПРОКОПЦЯ Ф.С. – затвердити, штраф на ПАРАНИЧА І.П. збільшити до 800 крб. […] IX. Постанову Залатихської Сільради з 12/ІІІ-33 р. про застосування репресій до: І. ЯСИРЯ Якова – середняк, потрібної кількости посівматеріялу не забезпечив і від забезпечення злісно ухиляється. – Штраф 500 крб. […] ПОСТАНОВИЛИ: Накладення штрафу 500 крб. на ЯСИРЯ Я.І., 600 крб на КАС’ЯНА М. – затвердити. Постанову щодо ЧАСНИКА І.Н. і ТАРАСЕНКА П.В. не затверджувати, запропонувати Сільраді подати потрібні відомості, зокрема, про розмір доведених їм завдань по картоплі та виконання таких. Разом з цим звернути увагу Сільради на необхідність обов’язкового оформлення постанов про застосування репресій порядком, як це зазначено в розпорядженні РВК від 10/ІІІ-33 р. X. Постанову Коржівської Сільради з 17/ІІІ-1933 року про застосування репресій до: І. ОНІЩЕНКА Захарка Яковича – має в користуванні 8,85 га землі (до революції 16). Повинен засіяти 4,60 га., посівматеріялу потрібно 5,99 цн. – не забезпечив нічого. – Штраф 1500 крб. ІІ. [Тут аналогічний текст щодо ОНІЩЕНКА Степана Михайловича]. ПОСТАНОВИЛИ: Постанову Сільради затвердити без змін. XІ. Постанову Плавинівської Сільради з 18/ІІ-33 року про застосування репресій до: І. РЕПИ Терешка Терентійовича – куркуль, твердоздавець (до революції мав 15 га землі і цегловий завод). Не виконав
732
РОЗДІЛ 2. Документи зобов’язань по хлібозаготівлі 8 цн., картоплезаготівлі 150 пуд., м’ясозаготівлі 74 кілогр. – Штраф 2000 крб. […] ПОСТАНОВИЛИ: Постанову Сільради щодо РЕПИ Терешка і ЯРЕМЕНКА Миколи затвердити без змін. XІІ. Постанову Пустовійтівської Сільради з 19/ІІІ-33 року про застосування репресій до: І. ПИПИ Івана Степановича – середняк, має в користуванні 5,90 га землі, хлібозаготівлі не виконав, повинен засіяти 2,55 га, посівматеріялу потрібно 3,38 цн., забезпечив лише 0,19 цн. – штраф 1000 крб. […] ПОСТАНОВИЛИ: Накладення штрафу 1000 крб на ПИПУ І.С., 1500 крб., на ЧАЛОГО А.О., 1000 крб. на ЧЕРЕВКОВУ П.С., 1000 крб. на ПИПУ М.О., 240 крб. на СОЛОМКУ Х.Ф., 240 крб. на ЛАПКОВУ О.С. і 240 крб. на БОЖКА І.К. затвердити. Постанову щодо ПИПИ А.К., ПИПИ О.П. і ОСТАПЕНКА Ф.К. не затверджувати, запропонувати Сільраді справу за цих гром[адян] переглянути та застосувати до них штраф в розмірі риночної вартості невиконаної частини зобов’язання по здачі молока. Разом з цим запропонувати Сільраді подавати відомости про розмір належного до виконання зобов’язання та розмір виконання такого. […] XІV. Постанову Локнянської Сільради з 21/ІІІ-33 року про застосування репресій до: І. АНДРУСЕНКА Арсія Титовича – має в користуванні 4,36 га землі (до революції 12), хлібозаготівлі не виконав, повинен засіяти 2,95 га, посівматеріялу 3,51 цн. не забезпечив нічого. Штраф 1000 крб. ПОСТАНОВИЛИ: Затвердити без змін. […] XVІ. Постанову Вовківської Сільради з 21/ІІІ-33 року про застосування репресій до гром: І. ТУРЧИНА Зінька Мироновича – міцний середняк, має в користуванні 10 га землі, хлібозаготівлі не виконував, повинен засіяти 2,65, посівматеріялу потрібно 3,10 цн. – не забезпечив нічого. Штраф 500 крб. [Тут аналогічний текст щодо СМАЛЯ Федота Орестовича та ШЕВЧЕНКА Олександра Івановича]. ПОСТАНОВИЛИ: Затвердити без змін. XVІІ. Постанову Анастасівської Сільради з 5/ІІІ-33 року про застовування репресій до: І. ХОМЕНКА Микити Омельковича – середняк, бувший колгоспник (в 1931 р. вибув з колгоспу). В даний час знову вступив до колгоспу. Зобов’язання по здачі м’яса доведено як одноосібнику, від виконання якого ухиляється. – Штраф 120 крб. […] ПОСТАНОВИЛИ: Затвердити з такими змінами: Штраф в сумі 120 крб. на ХОМЕНКА М.О. затвердити. Суму штрафу на ТАРАНИШИНА Г.А. зменшити до 900 крб. Штраф на БІЛОШНИЧЕНКА І.Г. збільшити до 1500 крб. Штраф 1000 крб. на ГАПИЧА А.Н. – затвердити. […] XІX. Постанову Миколаївської Сільради з 10/ІІ-33 року про застосування репресій до: І. ОЛЕКСЕНКА Никифора Т. – має в користуванні 4,65 га землі, не виконував зобовязання по здачі м’яса ІV-го кварталу. – Штраф 120 крб. [Тут аналогічний текст щодо ЦАРЬКА Оксентія, ПАЛАЖЧЕНКОВУ Марію Іванівну, СИДОРЕНКА Андроніка, КАЙДАША Тихона, ТИМОШЕНКА Івана, ЗУБКОВОЇ Марії Фірсовни, РОСЯ Ананія, КОЗАЧЕНКА Гурія]. ПОСТАНОВИЛИ:
733
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Затвердити без змін. Голові Сільради за припущену ним затримку надсилки протокола оголосити догану. […] XXІІ. Постанову Волошнівської Сільради з 3/ІІІ-33 року про застосування репресій до: І. ЛАЗОРЕНКА Павла Олексієвича – має в користуванні 8 га землі, хлібозаготівлі не виконав, посівматеріялу потрібно 5 цн., не забезпечив нічого. – Штраф 1000 крб. […] ПОСТАНОВИЛИ: Накладення штрафу 1000 крб. на ЛАЗОРЕНКА П.О., 1000 крб. на ПРОЦЕНКА І.І. і 500 крб. на ШРАМКА С.І. – затвердити. Постанову щодо ЛАЗОРЕНКА Й.Г. не затверджувати. Запропонувати Сільраді дати докладні пояснення, чому Сільрада визнає за необхідне до родини червоноармійця застосовувати такий вид репресій як позбавлення землекористування, а також дати пояснення про відношення червоноармійця – сина ЛАЗОРЕНКА до даного господарства. XXІІІ. Постанову Кашпурівської Сільради з 18/ІІІ-33 р. про застосування репресій до: І. ЧЕРНЕНКА Федора Федоровича – середняк, має в користуванні 5,80 га землі, до революції 0,25, хлібозаготівлі не виконав, повинен засіяти 3,60 га, посівматеріялу потрібно 3,43 цн. – не забезпечив нічого. – Штраф 500 крб. […] ПОСТАНОВИЛИ: Накладення штрафу 500 крб. на ЧЕРНЕНКА Ф.Ф. і 500 крб. на ЩЕРБАНЯ С.О. – затвердити. Справу за ШТАНЬКА Д.С. поставити окремо на обговорення Президії РВКа. ГОЛОВА РВКа /КАНЕВСЬКИЙ/ СЕКРЕТАР [підпис нерозбірливий] /МІЛІЦЯ/ ДАСО, ф.Р-4549, оп.1, спр.352, арк. 48-58. Засвідчена копія. Машинопис.
______________
*Тут і далі (у документі) опущено тексти аналогічного змісту щодо осіб, прізвища яких згадані в постановчій частині стосовно відповідної сільради.
№ 196 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО НЕДРИГАЙЛІВСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ОГОЛОШЕННЯ ДОГАНИ УПОВНОВАЖЕНОМУ РПК В СЕЛІ РУБАНКА ЗА ПРИХОВУВАННЯ ВИПАДКІВ СМЕРТІ СЕЛЯН ВІД ГОЛОДУ 30 березня 1933 р. С л у х а л и : Інформацію про стан с. Рубанка на основі перевірки (т. Новаків). Ухвалили: 1. Констатувати, що за відсутністю масової роботи та керівництва з боку сільради і управи колгоспу як колгоспами, так і одноосібними господарствами, внаслідок чого маємо: а) Колгоспи до весняної посівкампанії не готові, це наочно показав пробний виїзд 27.ІІІ – із 80 працездатних колгоспників І-ї бригади явилося лише 18 чол. б) Реманент не відремонтований повністю, кінське тягло в незадовільному стані, занадто низька труддисципліна. в) Виробничі завдання бригадам доведено формально, колгоспники й ціла бригада не знають, де будуть сіяти, чим і коли. г) Важкий стан колгоспників і одноосібників у харчуванні стався лише з вини керівників села, про що, як сільрада, так і уповноважений РПК т.Юхименко не доводили до відому РПК і РВК. Виходячи з цього, б ю р о Р П К у х в а л ю є : 1. За те, що т. Юхименко будучи уповноваженим РПК по с. Рубанка прикривав надзвичайно [важкий] стан села, не інформував РПК про випадки вмирання на почві отощання, а кулацькопетлюрівський, ледарський елемент використав це на зрив весняного сіву, т. Юхименку оголосити догану. Запропонувати т. Давиденку, теперішньому уповноваженому РПК по с. Рубанка, вжити всіх заходів до підготовки та переведення весняного сіву.
734
РОЗДІЛ 2. Документи 2. В зв’язку з хворобою голови сільради т. Войтівця для зміцнення керівного проводу села відкликати т. Тертичного з секретаря РВК й командирувати на голову Рубанської сільради. 3. Зобов’язати РЗВ протягом найближчих днів погасити заборгованість колгоспу "Нове життя" цієї сільради та вжити заходів до сплати заборгованості, одноразово командирувати декілька колгоспників від колгоспу до інших районів для закупки хліба на харчування. 4. Зобов’язати фр[акцію] РВК вишукати та негайно відпустити харчову допомогу як колгоспникам, так і одноосібникам, що вони зараз її потребують. 5. Для підсилення масової роботи командирувати т. Степанченка [?] 6. Запропонувати дирекції радгоспу "Овече" та cільраді всі господарства, що зараз перебувають в занадто важкому стані з харчуванням, відрядити на роботу в радгосп, а радгоспу зарахувати їх до праці й провадити харчування їх. Секретар РПК Філін Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 143, 144.
№ 197 СПИСОК СІЛЬРАД І КОЛГОСПІВ ЛИПОВОДОЛИНСЬКОГО РАЙОНУ, ЯКИМ НАДАНО ХАРЧОВУ ДОПОМОГУ 9 квітня 1933 р.* У тому числі
Байрак Беєве Берестівка Бірки** Галаєвець Капустинці Кимличка Колядинець Липова Долина Лучка Мар’янівка Московське Панасівка Підставки Погарщина** Подільки
Всього (у пудах) 185 – 160 230 – 140 135 20 465 110 – 20 120 90 100 180
Русанівка Саї Сватки** Синівка Семенівка Яганівка Яловий Окіп Яснопільщина РАЗОМ
Назви сіл
Одноосібн.
Колгоспи
50 – 100 70 – 50 60 – 340 50 – – 100 20 50 60
135 – 60 160 – 90 75 20 125 60 – 20 20 70 50 120
240 – 300 240 20 – 20 25
150 – 100 100 – – – –
90 – 200 140 20 – 20 25
2800
1300
1500
Назви колгоспів "Ранок" – 75, "Яс. Зір". – 60 "Соц. Шлях" – 25, "Мол. Ком." – 35 "Черв. Нива" – 150, "Черв. Село" – 10 "Черв. Нива" – 30, ім. Шевч. – 60 "Комуніст" – 75 "Черв. незаможник" – 20 "Більшовик" – 45, "Правда" – 80 "Нове Життя" – 40, ім. Шевч. – 20 "Новий Шлях" –20 ім. Молотова – 20 "Червона П’ятирічка" – 70 "Черв. Маяк" – 30, "В. Діброва" – 20 "9 Січня" – 55, "1 Травня" – 30, ім. Петровського – 35 "Черв. Нива" – 60, "До Перемоги" – 30 "Пар. Комуна" – 120, "Перем." – 80 "Переб." – 75, "Пром." – 65 "Ударник" – 20 "Серп і молот" – 20 "Комінтерн" – 25
Резерв Липоводолинської сільради для одноосібників – 190 СЕКРЕТАР РПК [підпис] /МИРОНЕЦЬ/ ДАСО, ф.П-24, оп.1, спр. 91, арк. 121. Оригінал. Машинопис.
______________
*Дата схвалення на засіданні бюро райпарткому списка, що підготовлений комфракцією райвиконкому. **Позначення сіл, які тепер у складі Полтавської області.
735
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 198 з протоколу засідання бюро недригайлівського РАЙПАРТКОМУ про громадське харчування в колгоспах ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ 15 квітня 1933 р. Відмітити, що при наявності всіх можливостей, які є в колгоспах, щоб покращити стан громадського харчування, завдяки невмілого використання наявних продуктов, обмежуються варінням супу і той непридатний до харчування. Зобов’язати партосередки, уповноважених РПК та управи колгоспів покращити стан харчування (приварки, особливо для тих колгоспників, які працюють в полі під час весняних робіт), для чого використав всі можливости, що є в колгоспах (олію, сало, м'ясо й інш.), не зупиняючись перед тим, аби забити свиню чи рогату худобу, в разі виконання пляну м’ясозаготівлі, і особливо звернути увагу на організацію ловлі риби в маючих ставках, річках. Зобов’язати Фр[акцію] РВК відмінити розпорядження про заборону ловлі, дозволити ловлю риби колгоспами. Секретар РПК
/Філін/
ДАСО, ф.П-37, оп.1, спр. 33, арк. 172. Копія. Машинопис.
№ 199 ЗАЯВА КОЛГОСПНИКА Л.К. ЯЦУНА ДО ПРАВЛІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АРТІЛІ "БІЛЬШОВИЦЬКА ПЕРЕМОГА" (СЕЛО ЗАРУДДЯ) РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО НАДАННЯ ДОПОМОГИ ЙОГО ПУХЛІЙ ВІД ГОЛОДУ СІМ’Ї 16 квітня 1933 р. До [сільськогосподарської] артілі "Більшовицька перемога" Від гром[адянина] Яцуна Лаврона Климовича Заява Прошу правління артілі дати мені допомогу, поскільки надалі я не можу працювати без допомоги. Так же само і сім’я пухне з голоду, а тому прошу не відмовити. 16.ІV-33 р. Прохач
Яцун
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 145.
№ 200 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ НЕДРИГАЙЛІВСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ВИСЛАННЯ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ І.Г. РОМАНЕНКА ЗА РОЗКЛАДАЮЧУ ПОВЕДІНКУ В СЕЛІ ХУСТЯНКА * 55 19 квітня 1933 р. СЛУШАЛИ: Постановление президиума Хустянского сельсовета от 9/4-33 г. о выселении гр-на того же села РОМАНЕНКО Ивана Григорьевича вместе со всей семьей за пределы УССР, по соц. положению зажиточного середняка, распроданного, имевшего до революции в хозяйстве вместе с отцом 18 десятин собственной и 10 десятин арендованной земли, эксплуатировавшего наемный рабочий труд, в отношении коего как свидетельскими показаниями, так и материалами дела установлено, что будучи зажиточным середняком на протяжении последних 5 лет РОМАНЕНКО Иван уклонялся и уклоняется от полного засева своей земельной площади в количестве 3,95 га, стремясь сделать свое хозяйство потребительским, говоря: "С МЕНЯ ХВАТИТ, А КОМУ НУЖНО ПУСТЬ СЕЕТ БОЛЬШЕ". Одновременно РОМАНЕНКО злостно не выполнял планов хлебозаготовок и других гособязательств, так: в 1932 году из доведенного ему плана хлебосдачи в количестве 85 пудов, выполнил 45 пудов, за что был распродан, но данная репрессия влияния своего не имела, ибо РОМАНЕНКО таким же путем противодействовал и упорно не выполнял поставленных перед его хозяйством гособязательств. Так например: в весеннюю посевную кампанию 1933 года Романенко категорически отказался от засева наданной ему площади земли говоря: "С МЕНЯ ХВАТИТ ОЗИМОГО ПОСЕВА, А СЕЙЧАС СЕЯТЬ НЕ БУДУ, ПОТОМУ ЧТО ВСЕ РАВНО ЗАБЕРУТ", какие действия со стороны РОМАНЕНКО разлагающе действовали и действуют на окружающую массу единоличников, что отражается на ходе посевной кампании, а посему учитывая выше изложенное, а также и то,
736
РОЗДІЛ 2. Документи что деятельность РОМАНЕНКО срывающе действует на ход кампании и дальнейшее пребывание его в селе не желательно, руководствуясь п.1 инструкции о применении постановления СНК от 13/2-33 г. ПОСТАНОВИЛИ: Постановление президиума Хустянского сельсовета от 9/IV-33 г. о высылке за пределы УССР РОМАНЕНКО Ивана Григорьевича жителя села Хустянки вместе со всей семьей – УТВЕРДИТЬ, просить Черниговский Облисполком об утверждении данного постановления, применив к РОМАНЕНКО Ивану и его семье постановление СНК от 13/ІІ-33 г. одновременно на основании п.6 того же постановления лишить его права землепользования. ДАСО, ф.Р-7641, оп.4, спр. 35, арк. 12. Засвідчена копія. Машинопис.
______________
*Село Хустянка тепер Буринського району.
№ 201 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО ЛИПОВОДОЛИНСЬКОГО РАЙКОМУ КП(б)У ПРО СКОРОЧЕННЯ ВІДВІДУВАНОСТІ ШКІЛ ТА ОРГАНІЗАЦІЮ ГАРЯЧИХ СНІДАНКІВ ДЛЯ УЧНІВ 19 квітня 1933 р. [ С л у х а л и : ] Про організацію гарячих сніданків по школах Липоводолинського району (Квятківська). І. Бюро РПК відзначає, що в сс. Поділки, Синівка, Підставки, Байрак та інших процент відвідування учнів школи під кінець 3-го семестра навчального року значно знизився, а саме: В першому семестрі було відвідування пересічно по району 90-95%, в другому – 89-92% та під кінець 3-го семестру та на початку 4-го відвідування становить 66,1%. 2. Бюро РПК визнає, що це сталося внаслідок зменшення уваги до школи від фракції РВК і РСС та нерозуміння постанови ЦК РКП(б) про школу і, зокрема, про поліпшення матеріального стану дітей (зрив гарячих сніданків) і постанови бюро РПК від 13 жовтня 1932 р. за ч. 21. Бюро РПК у х в а л ю є : 1. Зобов’язати фракцію РВК та зав. райвідділом народної освіти т. Квятківську негайно розгорнути оздоровчу кампанію за громадське харчування, довести відвідування дітьми школи до 100%. Партійні та комсомольські осередки і газета "Колгоспівська правда" мусять приділить належну увагу справі налагодження відвідування дітьми [шкіл]. 2. Зобов’язати т. Квятківську через педколективи шкіл провести перевірку відвідування кожним учнем школи, з’ясувати, хто з дітей потребує харчової допомоги. При виявленні останніх негайно допомогти їм із місцевих ресурсів з обов’язкового збору як з колгоспників, так і одноосібників, що мають корів, курей і т.п. З кожного двору, що має корову, [брати] склянку молока на користь дітей згідно постанови президії РВК. 3. Визнати за невірну настанову президії РВК і РСС про здачу молока, що збирається на користь дітей, на сепараторні пункти, запропонувати фракції РВК відмінити таку настанову та передавати молоко безпосередньо на допомогу дітям, що потребують допомоги в харчуванні, того села, де здають молоко. 4. Доручити т. Квятківській і т. Сіренку організувати по всіх школах гарячі сніданки. Для чого мобілізувати внутрішні ресурси в кожному селі та колгоспі з таким розрахунком, щоб на цей квартал охопити 5173 учні, що потребують допомоги (з них 20% вже забезпечені). 5. Доручити т. Голоузу і т. Сіренку з надходжень з кожного двору колгоспників і одноосібників продресурсів виділити певну кількість картоплі, овочів, зернових культур, птиці, кролів тощо [на користь дітей]. 6. Зобов’язати т. Квятківську систематично перевіряти хід збору на користь дітей. На наступному засіданні бюро РПК докласти про наслідки збору та відвідування дітей в школах. 7. В разі виявлення, що учень не відвідує школи при задовільному стані батьків, вживати до таких батьків заходів громадського впливу аж до встановлених законом про загальне навчання – штрафувати. Секретар райкому КП(б)У
Миронець
ДАСО, ф.П-24, оп.1, спр. 91, арк. 127, 128. Оригінал. Машинопис.
737
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 202 ДОПОВІДНА ЗАПИСКА ЗАВІДУВАЧА РОМЕНСЬКОГО ДИТЯЧОГО БУДИНКУ ДО РАЙВІДДІЛУ НАРОДНОЇ ОСВІТИ ПРО НЕЗАДОВІЛЬНИЙ СТАН ДИТБУДИНКУ ТА ЗРОСТАННЯ КІЛЬКОСТІ ЙОГО ВИХОВАНЦІВ 28 квітня 1933 р. 1. За планом облнаросвіти протягом 8 місяців дітей повинно бути в будинку 66, протягом останніх 4 місяців – зріст до 120 осіб. В сучасний мент за списком дітей є 104, з них патронованих – 12, на лікуванні у психлікарні – 9, в наявності в будинку – 83. В останній час помічається особливий наплив: протягом 27 днів квітня прибула 21 особа. Всі безпритульні діти направляються до будинку без попереднього перебування в колекторі, що є явищем цілком ненормальним. 2. Приміщення будинку розраховано на 50-55 осіб. Для вміщення запланованої кількості потрібно поширити житлову площу, для чого потрібний принаймні ще один будинок. 3. Забезпечений будинок одежею теплою лише на 50%. Верхньою одежею – на 80%, взуттям на 50% (переважно ботинками). Особливо слабе забезпечення натільною білизною (зокрема, хлоп’ячою), постільним приладдям. Простинь не хватає на одну зміну, сорочок хлоп’ячих повністю не хватає на дві зміни, а лише на півтори. Ковдр зовсім немає, вкриваються діти селянськими ряднами. Ліжок є лише 55. Дітей доводиться класти спати по двоє, що є антигігієнічно. Купувати все це по комерційних цінах при кошторисі на цю справу до 4000 крб. розорно. Крім того, не все можна спобігти в крамницях. Потрібні занарядження по лімітних цінах. 4. На паливо по кошторису асигновано 2250 крб., яких майже половина витрачена. Заготовляється паливо міською радою завжди невчасно. Потрібно, щоб паливо було заготовлено міськрадою протягом літнього часу і в достатній кількості. 5. Продуктами будинок постачається безпосередньо продуктовою базою облвно, що є занадто незручним (посилка тари, невчасне одержання на місці). Далеко зручніше всі продукти одержувати було б на місці через одну постійну організацію. Крім того, крупів занаряджається надто мало – всього лише 150 кг на квітень м[ісяць] при такій кількості дітей. Наряди на поточний м[ісяць] необхідно спускати в попередньому місяці, а не в поточному. На видачу продуктів повинна бути встановлена повна норма на дитину, бо такої немає. 6. Облнаросвітою для складання кошторису був даний ліміт 40 000 крб. (при запланованій вище кількості дітей). Райфінвідділом цей ліміт зрізано до 30 400 крб. Отже при такому кошторисі утримувати зазначену кількість дітей буде неможливо – потрібні додаткові кошти, інакше будинок опиниться в досить скрутному стані Зав.дитбудинком
[підпис нерозбірливий]
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 147.
№ 203 ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ БЮРО ГЛУХІВСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ПОВЕРНЕННЯ ОДНООСІБНИКАМ ВІДІБРАНОЇ В НИХ ЗЕМЛІ, ОРГАНІЗАЦІЮ ПОСІВКАМПАНІЇ ТА МІЖКОЛГОСПНУ СОЦДОПОМОГУ 29 квітня 1933 р. 1. С л у х а л и : Про повернення відібраних земель в одноосібників по с. Дунаєць. Ухвалили: 1. Рішення Дунаєцької сільради про повернення відібраної землі в одноосібних господарствах, виходячи з наявності в них посівматеріалу, невірне, запропонувати зав. РЗВ т. Петренку в купі з партосередком зараз же виправити дану помилку на місці. Фр[акції] РВК застерегти всі сільради від повторення. 2. Прийняти до відому заяву т. Петренка про те, що згоди на повернення розкуркуленої усадьби не давав. Фр[акції] РВК постанову Дунаєцької сільради з цього приводу відмінити, одноразово виявити виновних в дачі усадьби розкуркуленим та притягнути до відповідальності. ІІ. С л у х а л и : Про наявність чотирьох куркульських господарств у Землянському колгоспі "Комунар", сини яких зараз перебувають в Червоній Армії. Ухвалили: Доручити т. Янковському протягом двох днів виявити на місці дану справу та про наслідки докласти бюро. ІІІ. С л у х а л и : Про хід організації їдальні [для] відповідальних робітників.
738
РОЗДІЛ 2. Документи Ухвалили: Запропонувати тт. Абрамсону, Звягельському та Вербицькому закінчити обладнання їдальні протягом трьох днів. ІV. С л у х а л и : Про зволікання Ярославецькой МТС в сівбі ранніх ярих, посилаючись на влажність ґрунту. Ухвалили: Запропонувати директору Ярославецькой МТС т.Базилевичу та партосередку МТС усунути балачки про влажність ґрунту, мобілізувавши всі сили на посилення темпів сіву, забезпечивши закінчення сіву ранніх ярих в установлений термін. V. С л у х а л и : При виділення уповноважених на посівкампанію. Ухвалили: 1. Список уповноважених затвердити. 2. Запропонувати РК ЛКСМУ 30.ІV мобілізувати максімум витриманих комсомольців з місцевої організації для посилки на село. 3. Запропонувати фр[акції] РПР організувати профколективами підприємств в підшефні колгоспи допомогу посівматеріалом та тяглом. VI. С л у х а л и : Про хід міжколгоспної соцдопомоги. Ухвалили: 1. Відмітити, що хід міжколгоспної соцдопомоги занадто незадовільний, і тому запропонувати секретарям партосередків та уповноваженим РПК взяти під безпосередній свій догляд дану роботу, організувавши широку масову роботу серед колгоспників, забезпечив[ши] негайную перекидку посівматеріалу в порядкові соцдопомоги згідно надісланого плану РЗВ. Зав. РЗВ т. Петренку прослідкувати за виконанням, про наслідки доповідати бюро. 2. Зобов’язати секретарів партосередків та уповноважених РПК організувати роботу щодо зборів посівматеріалу серед колгоспників, особливо картоплі і бобових. 3. Зобов’язати секретарів партосередків, голів сільрад та уповноважених РПК організувати допомогу окремим бідняцьким господарствам, сім’ям червоноармійців, вдів, тощо як посівматеріалом, так і тяглом. СЕКРЕТАР ГЛУХІВСЬКОГО РПК [підпис] ВЯЗАНКІН ДАСО, ф.П-39, оп.1, спр. 307, арк. 20, 21. Оригінал. Машинопис.
№ 204 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ РОМЕНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО УТВОРЕННЯ РАЙОННОГО ХАРЧОВОГО ФОНДУ ДЛЯ ДОПОМОГИ ПУХЛИМ ВІД ГОЛОДУ КОЛГОСПНИКАМ 20 травня 1933 р. Проведено опитом. Не підлягає оголошенню. О б г о в о р ю в а л и : Про утворення районного харчового фонду для допомоги колгоспникам (т. Ніколаєнко). Виходячи з того, що ряд сел Роменського району: Хоминці, Глинськ, Андріяшівка, Перекопівка, Засулля, Процівка, Андріївка, Заруддя, Нова Гребля, Попівщина та ін., мають чималу кількість колгоспників та їх родин, пухлих від голоду, що загрожує зриву закінчення весняної посівкампанії та прополки буряків, президія РВК п о с т а н о в л я є : 1. Утворити районний харчовий фонд для допомоги колгоспникам в кількості – 172 1/2 ц. 2. Фонд утворити з наявності лишків, що маються в організаціях: Коопт: жита – 5 ц, кукурудзи – 15 ц, вівса – 1 ц, Заготскот: жита – 5 ц, муки – 1 1/2 ц, проса – 4 ц, отрубів – 10 ц, Кормтранс: кукурудзи – 2 ц, Союзтабак: комбікорму – 2 ц, Держліс: проса – 2 ц, Райлісгосп: жита – 10 ц, проса – 10 ц, Заготкін: ячменю – 5 ц, агротехнікум: кукурудзи – 10 ц, КПТУ: гречки – 30 ц, проса – 2 ц, колгосп "І Травня": гречки – 5 ц, ЦРК: кукурудзи – 2 ц, сої – 5 ц, ІНБС: кукурудзи – 8 ц, Насінньосоюз: гречки - 2 ц, проса – 5 ц, отрубів пшеничних – 5 ц .
739
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Всі зазначені культури забрати на протязі одного дня. 3. Зобов’язати керівників цих установ протягом одного дня відвантажити зазначену кількість зерна до 29-го млина для переробки. 4. Персональну відповідальність за виконання цієї постанови покласти на керівників вищезазначених установ та зав. РЗВ т. Ніколаєнка. Термін виконання цієї постанови до 23.V-33 р. О б г о в о р ю в а л и : Про передачу до районного фонду харчової допомоги колгоспникам жита, що є в наявності в філії Чернігівторгу. П о с т а н о в и л и : Виходячи з того, що Чернігівторг має в наявності 78 ц жита під заготівлю м’яса, яке не використовується на протязі біля місяця, а разом з цим по цілому ряду сел є випадки чималої кількості пухлих колгоспників та їх сімей від голоду, рахувати за необхідне жито, що знаходиться в Чернігівторзі в кількості 78 ц, забрати та використати для допомоги колгоспникам, які знаходяться в загрозливому стані. Запропонувати керівнику Роменської філії Чернігівторгу т. Сороці негайно, на протязі одного дня, відвантажити жито в кількості 78 ц до 29-го млина для переробки. Доручити зав. РЗВ та т. Сороці здійснити це до 23.V-33 р. Голова РВК
Каневський
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 151, 152.
№ 205 З ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОБЛВІДДІЛУ ДПУ В СЛІДЧІЙ СПРАВІ КЕРІВНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРНАЦЬКОЇ СІЛЬРАДИ СЕРЕДИНО-БУДСЬКОГО РАЙОНУ, ЗВИНУВАЧУВАНИХ У САБОТАЖІ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 56 22 травня 1933 р. В период хлебозаготовительной кампании 1932 г. со стороны руководящей верхушки с. Чернацкого С-Будского р-на в лице б. председателя сельсовета ОКОПСКОГО (уголовное преследование в отношении ОКОПСКОГО за его смертью – прекращено) и при содействии его заместителя ШКАРИНА Е.М., подпавших под влияние антисоветского, классово-чуждого элемента, был проявлен саботаж преподанного районными организациями хлебозаготовительного плана. После снижения плана обвиняемый ШКАРИН в целях невыполнения уже сниженного хлебозаготовительного плана способствовал срыву такового тем, что совместно с ОКОПСКИМ умышленно не доводил плана в сниженном виде отдельным маломощным хозяйствам, а также укрывал хозяйства своих родственников, знакомых – зажиточных и кулаков от доведения им твердых заданий и, наоборот, твердые задания доводились маломощным середнякам. В результате оппортунистического отношения и контрреволюционного саботажа со стороны ОКОПСКОГО и ШКАРИНА план хлебозаготовок по с. Чернацкое на 15 ноября 1932 г. был выполнен всего лишь на 15%. Кроме того устанавливается, что обвин. ШКАРИН способствовал срыву хлебозаготовок путем дачи разрешений на помол зерна хлеба зажиточным середняцким хозяйствам и несдатчикам хлеба по плану хлебозаготовки. Обвиняемый ОВСЯНКО П.С., работая зав. мед. пунктом в с. Чернацкое, имея тесную связь с обвин. ШКАРИНЫМ, в целях срыва хлебозаготовок по с. Чернацкое систематически проводил среди крестьян агитацию против хлебозаготовок. ОВСЯНКО, зайдя в сельсовет, вел среди крестьян агитацию. В целях подрыва выполнения хоз. политкампаний по селу, в особенности хлебозаготовительной кампании, обвиняемым ОВСЯНКО проводилась агитация в присутствии ОКОПСКОГО, а также ОВСЯНКО подговаривал ОКОПСКОГО прекратить роботу по хлебозаготовкам и вообще в сельсовете. Уже после снятия ОКОПСКОГО с должности предсельсовета ОВСЯНКО упорно продолжал агитировать против хлебозаготовки. Так, 24 ноября 32 г., во время пьянки на квартире ОКОПСКОГО, ОВСЯНКО высказался: "Пусть сколько не ездят с района, но хлеба с села Чернацкое им не взять". ОВСЯНКО имел тесную связь с кулачеством. Покупая в сельсовете кулацкое имущество, он возвращал таковое обратно кулакам. По материалам предварительного следствия устанавливается, что обвиняемые: 1) ШКАРИН Е.М., будучи пред. Чернацкого общества "Техкультур", 2) ДВОРЕЦКИЙ А.М., являясь пред. ревкомиссии общества, 3) ЧЕПИК Е.П., будучи завскладом общества, 4) КИВАЙЛО И.С., работая мирошником мельницы, находившейся в ведении общества "Техкультур", будучи, на основе корыстной заинтересованности, между собой тесно связаны, систематически разбазаривали и присваивали зернохлеб со склада и мерчук с мельницы общества "Техкультур", практиковали перемол зерна без снятия мерчука своим родственникам и знакомым и несдатчикам хлеба. Пре-
740
РОЗДІЛ 2. Документи ступная деятельность обвиняемых была направлена к подрыву хозяйственной мощи и нормальной деятельности Чернацкого общества "Техкультур". В марте мес. 1932 г. кладовщик ЧЕПИК выдал пред. ревкомиссии ДВОРЕЦКОМУ 2 мешка жита. ДВОРЕЦКИЙ получил жито, умышленно оттягивал производство ревизии, отчетности и дел об-ва "Техкультур", давая этим возможность в дальнейшем производить расхищение хлеба. В июне мес. 1932 г. по инициативе ОКОПСКОГО и ШКАРИНА была роздана отдельным лицам, для пробоя масла, посевная конопля. В июле мес. 1932 г. обвин. ШКАРИН и ЧЕПИК, с ведома ОКОПСКОГО, взяли со склада "Техкультур" до 18 пудов гречки и, переработав таковую на крупу, присвоили ее себе. В октябре мес. 1932 г. кладовщик ЧЕПИК продал на рынке муку, взятую им со склада т-ва "Техкультур". Обвиняемые КИВАЙЛО и ШКАРИН разбазаривали мерчук, собранный от помола зерна на мельнице об-ва "Техкультур", а также КИВАЙЛО, с ведома и разрешения ШКАРИНА, производил помол своим родственникам и знакомым без удержания мерчука за произведенный помол зерна. Произведенной ревизией отчетности и дел об-ва "Техкультур" была установлена недостача зернохлеба по отдельным культурам в количестве 75 цнт. и недостача других продуктов, а также выявлен излишек по некоторым культурам в количестве 21 цнт., получившийся за счет производимого обвеса крестьян и двойных взысканий семенной ссуды. На мельнице установлена недостача мерчука в количестве 162 клгр., а также было установлено, что помол обвин. КИВАЙЛО производил без отчисления мерчука. Обвиняемые ШКАРИН и ЧЕПИК разбазаривали имущество и хлеб, а также и продукты, изъятые сельсоветом у неплательщиков гособязательств и переданные на хранение на склад об-ва "Техкультур". Обвиняемые ШКАРИН, ЧЕПИК и КИВАЙЛО брали для себя, а также выдавали по запискам ОКОПСКОГО и ШКАРИНА разным лицам муку и зерно, как то: гр. ДОБРОТВОРЦЕВОЙ, обвин. ОВСЯНКО и др. Привлеченные в качестве обвиняемых ОВСЯНКО П.С., ШКАРИН Е.М., ДВОРЕЦКИЙ А.М., КИВАЙЛО Е.С., ЧЕПИК Е.П. виновными себя не признали. […]* След. дело №14 по обвинению ОКОПСКОГО П.С., ШКАРИНА Е.М., ДВОРЕЦКОГО А.М., КИВАЙЛО Е.С. и ЧЕПИКА Е.П. – направить для рассмотрения в Черниговский Областной Суд. СПРАВКА: 1) Вещдоков по делу нет. 2) Обвин. ОВСЯНКО П.С. находится под стражей с 16.ХІІ.32 г. в Черниговском Допре и сего числа перечисляется содержанием за Черниговским Облпрокурором. Обвин. ШКАРИН Е.М., ДВОРЕЦКИЙ А.М., КИВАЙЛО И.С. и ЧЕПИК Е.П. находились под стражей с 19.ХІ.32 г., а с 21.V.33 г. освобождены под подписку о невыезде из с. Чернацкое С-Будского р-на. ДГА СБ України, спр.67590 ф.п, арк.143-147. Оригінал. Машинопис.
______________
*Опущено текст із звинуваченнями кожної з п’яти осіб.
№ 206 З ПОСТАНОВИ ПРЕЗИДІЇ РОМЕНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ВИСЕЛЕННЯ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ РАЗОМ З РОДИНОЮ КУРКУЛЯ ХУТОРА ЧИСТИЙ ВАСИЛІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ П.М. СЕНІКА ЗА САБОТАЖ ДЕРЖЗОБОВ’ЯЗАНЬ ТА ШКІДНИЦЬКУ АГІТАЦІЮ 26 травня 1933 р. ОБГОВОРЮВАЛИ:
Постанову Президії Василівської сільради від 20-го травня 1933 року про висилку за межі України куркуля СЕНІКА Павла Михайловича, що своїми шкідницькими контрреволюційними діями зриває переведення господарчополітичних кампаній і зокрема весняної сівби. ПОСТАНОВИЛИ: Вважати, що сучасний напружений стан в справі переведення весняної посівкампанії та закінчення сівби ускладнюється внаслідок зривницької контрреволюційної роботи окремих куркульських елементів, які в останній час не зустрічають на місцях відповідної рішучої відсічі, використовують всі можливости, аби зірвати вивершення весняної сівби. Одним із активних діячів в цьому напрямку, як виявилося, з’являється куркуль СЕНІК Павло Михайлович, який весь час злісно саботує виконання покладених на нього Держзобов’язань та переводе шкідницьку агітацію, спрямовану на зрив міроприємств Радвлади та Партії, зокрема весняної посівкампанії. Що залишення СЕНІКА на терені Василівської Сільради, який незважаючи на застосовані до нього заходи впливу (був засуджений на 4 роки за невиконання м’ясозаготівлі в 1931 р.), продовжує
741
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
свою шкідницьку роботу, поставив під загрозу зрив у переведення сучасних с/г кампаній, і зокрема головним чином, закінчення сівби, Президія РВК, керуючись постановою ЦК ВКП(б) та РНК СРСР з 11/ХІ-32 року та виданими в розвиток останньої вказівками та розпорядженнями, УХВАЛЮЄ: СЕНІКА Павла Михайловича, як злісного саботажника виконання покладених на нього Держзобов’язань і зокрема по переведенню весняного сіву, активного агітатора-організатора саботажу та зриву заходів по переведенню весняної посівкампанії, виселити вмісті з родиною за межі України. Прохати Облоргкомітет затвердити цю постанову. ГОЛОВА РВКа [підпис] ТВО СЕКРЕТАРЯ [підпис]
/КАНЕВСЬКИЙ/ /СКЛЯРЕНКО/
ДАСО, ф.Р-4549, оп.1, спр. 356, арк. 65. Оригінал. Машинопис.
№ 207 ПОСТАНОВА БЮРО УЛЯНІВСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ЗАБОРОНУ ВИДАЧІ КОЛГОСПНИКАМ АВАНСІВ ХЛІБОМ ДО ЗАВЕРШЕННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ * 27 травня 1933 р. Затвердити план хлібоздачі в рахунок зернопоставки державі на липень місяць в розмірі 823 т, з них жита 672 т, озимої пшениці 151 т. Доручити уповкомзаготом РНК негайно план з розбивкою його на п’ятиденки довести до кожного села, колгоспу, а сільрадам довести план до кожного одноосібного господарства. Поруч з цим запропонувать всім партосередкам, сільрадам і управам колгоспів відповідно закону про обов’язкову поставку зерна державі розгор-нуть широку масово-політичну роботу серед колгоспних мас і мас одноосібників-бідняків і середняків, мобілізуя на виконання цього закону і на боротьбу зі всіма намаганнями класового ворога зірвати справу хлібоздачі. Бюро РПК попереджає всі [партосередки], сільради і управи колгоспів ні в якому разі не припустити помилок минулого року, коли основною причиною з перших днів зриву хлібозаготовок з’явилась хаотична видача авансів, хижацька витрата хліба на так зване громадське харчування, розбазарювання та розтаскування хліба: ледарями, рвачами, симулянтами і підкуркульниками. Видача авансів колгоспникам в цьому році повинна переводитись таким шляхом, щоб всіма засобами зацікавить колгоспників щодо скорішого закінчення обмолоту і скорішої здачі хліба державі, суворо організованим шляхом не більше як 10% від фактичного обмолоту хліба на всі внутрішні колгоспні потреби, до повного виконання обов’язку по % здачі хліба державі з тим, аби цей % підвищити до 15% для гарних, доброякісно працюючих колгоспників, які одержують гарний урожай. Бюро РПК також звертає особливу увагу всіх [партосередків] і сільрад з перших же днів організувать хлібоздачу в одноосібному секторі так, щоб не припустить розбазарювання хліба одноосібниками, не припустить ухиляться одноосібні господарства від виконання своїх обов’язків перед державою, вживаючи до невиконуючих своїх обов’язків репресії, які випливають із закону про обов’язкову поставку зерна державі. СЕКРЕТАР РПК [підпис] МИШЕЧКІН ДАСО, ф.П-28, оп.1, спр. 7, арк. 141. Оригінал. Машинопис.
______________
*Орфографію документа збережено.
№ 208 ЛИСТ ПОМІЧНИКА КОМІСАРА 23-ГО АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ПОЛКУ ДО ГОЛОВИ ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО НАДАННЯ НЕГАЙНОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ДОПОМОГИ ГОЛОДУЮЧІЙ РОДИНІ ЧЕРВОНОАРМІЙЦЯ В.О. КАЛИТИ (СЕЛО БИШКІНЬ) 27 травня 1933 р. Секретно Председателю Лебединського РИК Копия: КК РКИ и военному прокурору УВО Прошу срочно оказать материальную помощь семье красноармейца 23-го артполка Калиты Василия Алексеевича, с. Бишкинь (мать Матрена Семеновна, находившаяся до ухода в армию Калиты В.А. на его иждивении, и брат), которые, по заявлению красноармейца Калиты, находятся в чрезвычайно тяжелом материальном положении (лежат опухлые от голода).
742
РОЗДІЛ 2. Документи О принятых Вами мерах сообщить по адресу: Чугуев – лагерь, 23-й артполк, помполиту полка57. Пом[ощник] ком[иссара] 23-го артполка по политчасти Евневич Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 154.
№ 209 ЗАЯВА КОЛГОСПНИКА І. КИЧКИ ДО ГОЛОВИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АРТІЛІ ХУТОРА МАЛОГО ЗАРУДНЯНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ДОПОМОГУ ПРОДУКТАМИ ХАРЧУВАННЯ ЙОГО ПУХЛІЙ ВІД ГОЛОДУ СІМ’Ї АБО ВИКЛЮЧЕННЯ З АРТІЛІ Травень 1933 р. До голови Малохуторянської артілі Заява От громадянина Ілька Кички. Прошу я вас дайте пособія мені і моїй сім’ї, потому шо я уже опух, на роботу не гожуся сейчас. Сім’я теж саме. Я як самим вам відомо, яка жінка пухла, такий і я, то сейчас до роботи не годимось. Як не дасте піддержки, це не симулянство, а очевидна болість. Як піддержки не дасте, то прошу виключіть з членів артілі і поверніть мою шкапу, бо я з голоду здихаю. На сей день не маю нічого їсти собі і дітям своїм. Прошу не одкажі[ть] мої прозьбі, хоч сюди, хоч туди. Тоді як приглашали, то казали – буде піддержка, а її і на сей день немає, поки здохну так, як і Гумен здох, то так і я. І мені приходиться здихать. Голод не свій брат. Прошу розібра[тись] з цим ділом поскоріше, потому що я пропадаю. Прохач
Ілько Кичка
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 150.
№ 210 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПАРТІЙНОЇ ТРІЙКИ В СЕЛІ МАРКІВКА КОЛИШНЬОГО УЛЯНІВСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ПОСІВНОЇ КАМПАНІЇ * 2 червня 1933 р. ПРИСУТСТВОВАЛИ: СЛУШАЛИ:
Секретарь партячейки, председатель сельсовета, 4 председателя артелей и актив – всего 30 чел. Доклады председателей артелей, членов и кандидатов партии, имеющих задание, секретарей партгрупп, председателя сельсовета и секретаря опорной ячейки.
ПОСТАНОВИЛИ: Из докладов выяснилось следующее: 1. Использование тягловой силы, особенно коров, поставлено очень плохо, есть случаи, что отдельные члены партии, имея своих коров, не пустили их в работу. 2. Трактора работают с большими перебоями, как по причине частых подтяжек, так и по причине, в отдельных случаях, несвоевременной доставки горючего и смазочного материала (артель "Жовтневі Сходи"). 3. Нормы выработки как людей, так и тягловой силы, не выполянются и достигают как максимум 50-60%. 4. Председатели артелей не знают конкретно дневных заданий и не проверяют ежедневного выполнения работ, по артели "Жовтневі Сходи" – председатель артели тов. СОЛОВЕЙ не знает, сколько нужно по артели еще сеять. 5. Колхозник, не вырабатывающий нормы выработки, получает плату за выполненную норму, в то время как весь руководящий и обслуживающий персонал артели получает по ставкам. 6. Уход за лошадьми, сбруей и проч. поставлен плохо, можно наблюдать случаи сплошь и рядом, что снятая мокрая сбруя вечером складывается в кучу, не очищается от грязи, пота и т.п., в таком виде на другой день одевается на лошадь, в результате чего лошадь приводится в негодность (артель им. Ворошилова).
743
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
7. Лошади к колхозникам прикреплены, однако это не выдерживается и часто бывает, что колхозники захватывают лошадей утром, какая лучше. 8. Организация общественного питания поставлена возмутительно плохо и идет по линии – что легче. Ни одна артель не задалась целью организовать варку борща, супа и т.п., между прочим возможности к этому делу имеются: есть мясо, есть зелень, пшено и проч. Чтобы не шевелить мозгами, артели делают так называемую затирку из муки, которую получают как помощь для питания колхозников. 9. Организация яслей преступно сорвана, а если где и организованы, то работают с перебоями, возможности для этого есть. Так заводом было отпущено 100 пуд. проса для пшена для яслей, однако таковое туда не поступило. 10. Правления артелей грубо относятся к колхозникам, иногда доходит до контрреволюционных ответов. Так, Голова артели "Жовтневі Сходи" тов. СОЛОВЕЙ на просьбу колхозника об оказании ему помощи для умирающего члена семьи ответил: "Умирает и пусть мрет – похороним". 11. Ни одно правление не считает своим долгом отчитываться перед колхозниками. 12. Руководство правлений посевной кампанией в целом не обеспечивает проведение ее в срок. 13. Состояние посева по артелям на 2/VI: коммуне осталось сеять 9 га, по заявлению председателя "Коммуны" будет закончено до 3/VI; "Жовтневі Сходи" – всего сеять 605,36 га, посеяно 529,97, недосев 76 га., по заявлению председателя – заканчивает к 4/VI; "Червоний колос" – план посевной 645,36 га, посеяно 413,67 га, осталось сеять 232 га. Когда закончит сев – председатель не знает, т.к. не знает, какая будет оказана помощь тракторами; Артель Ворошилова – план 569,16 га, посеяно 449,67 га, недосев 120 га, заявляет, что закончит сев до 5/VI. Тройка констатирует, что план посева в сроки, установленные партией и правительством, могли быть выполнены в сроки и что невыполнение этого есть плохая организация вообще плана посевной кампании, неполное использование всех ресурсов, расстановка людей и тягла, отсутствие норм выработки, безответственность руководителей в артели. Одновременно тройка отмечает, что качество посева не всегда удовлетворительное, так есть случаи по артели "Жовтневі Сходи", Ворошилова и "Червоний колос" – плохие посевы как зерновых, так и бурака. Тройка предлагает тов. ШПЕТНОМУ – председателю сельсовета и секретарю опорной ячейки немедленно перестроить работу по окончанию сева с таким расчетом, чтобы закончить полностью посевную кампанию не позже 5/VI. В отдельности по артелям сев закончить так: "Коммуна" к 3/ VI, "Жовтневі Сходи" к 4/VI, Ворошилова к 4/VI и "Червоний колос" и ин[дивидуальный] сектор к 5/VI. Председателю сельсовета тов. ШПЕТНОМУ и секретарю опорной ячейки тов. ИВАШИНЕ совместно с МТС обеспечить перестройку работ колхозов и инспектора с расчетом окончания посевной кампании не позже 5/VI. Мобилизовать абсолютно всю наличность тягловой силы по сельсовету, где бы она не находилась. Полностью использовать коров, годных для работы в боронках. Принять меры к устранению простоя тракторов. Через КК РКИ и райземотдел поставить вопрос перед МТС о выплате зарплаты руководящим работникам колхозов в зависимости от выполнения артелью заданий по посевной кампании, както: сроки, производительность труда и качество сева. Правлениям колхозов немедленно принять меры к улучшению качественного питания, использовав для этого все возможные ресурсы. Немедленно улучшить работу по организации яслей и ни в коем случае не допустить перебоя в работе таковых. Обеспечить ясли необходимым минимумом продуктов. Секретарю опорной ячейки и секретарям групп ячейки развернуть массово-политическую работу вокруг окончания сева не позже 5/VI. Организовать помощь в посеве отстающим артелям за счет артелей, заканчивающих сев. Организовать помощь в посеве единоличникам, главным образом тягловой силой за счет артелей, заканчивающих сев. За плохую организацию посевной капмании вынести выговор председателям артелей: "ЖОВТНЕВІ СХОДИ" – тов. СОЛОВЬЮ и им. Ворошилова. Сделать предупреждение председателю артели "Червоний колос". По выполнению настоящего решения провесть проверку 5/VI-33 г. ЧЛЕНЫ ТРОЙКИ ДАСО, ф.П-28, оп.1, спр.9, арк.199, 200. Оригінал. Машинопис.
______________
*Село Марківка тепер Білопільського району. Орфографію та пунктуацію документа виправлено.
744
[два нерозбірливі підписи]
РОЗДІЛ 2. Документи № 211 ЗАПИТ ПОМІЧНИКА ПРОКУРОРА МІСТА СУМИ ДО ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ПРОКУРАТУРИ ЩОДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ КОЛГОСПІВ СУМСЬКОГО РАЙОНУ ЗА НЕЗДАЧУ МІРЧУКА * 3 червня 1933 р. По району в ряді колгоспів Уповноважені "РАЙЗАГОТЗЕРНО" перевіркою встановили нездачу мірчука. Колгоспи, перемелюючи на своїх млинах збіжжя на борошно, залишають в себе й мірчук. Так прикладом, Шпилівський колгосп недоздав 10,05 центнерів, М/Чернещинський 4,60 цент., Червоносільський 22,38 цент. мірчука на 10-13 лютого ц.р. За актами "ЗАГОТЗЕРНО", М[іськ]/Рада прохає винних притягти до Судової відповідальності. Постає питання про доцільність застосування кримінальної репресії, виходячи з таких міркувань: 1) До відповідальності доводиться притягувати керівників, голів колгоспів, а це буде негативно відбиваться на організаційному зміцненні колгоспів. 2) Заходи соцоборони без забезпечення негайної здачі мірчука достатнього ефекту не дадуть, а стягнення мірчукового боргу тепер, в умовах продовільчих труднощів колгоспів, коли їм видається харчова допомога, трудно або й не можливо забезпечити. 3) Що голови колгоспів йдуть на ці злочини без суб’єктивної злостності й тому доцільніше було вживати заходи в таких випадках відомчі, по лінії Р[ай]. зем. відділів, М/Ради тощо як до голови колгоспу, так і до колгоспу як до організації. По суті цих питань і прохаємо дати вказівки, як конкретного так і загального порядка. П/ПРОКУРОР
[підпис нерозбірливий]
ДАСО, ф.Р-802, оп.1, спр.48, арк.1. оригінал. Машинопис.
______________
*Орфографію документа збережено.
№ 212 З ЛИСТА ХАРКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ВІДДІЛУ ДПУ ДО ДПУ УСРР ПРО ПОШИРЕННЯ ГОЛОДУ В ОДНОЙМЕННІЙ ОБЛАСТІ 5 червня 1933 р. ПРЕДСЕДАТЕЛЮ ГПУ УССР Тов. БАЛИЦКОМУ Продовольственное положение по районам Харьковской области, и до того довольно тяжелое, за последнее время резко ухудшилось. […]* с. Ульяновка**. В колхозе им. Котовского умерло 20 чел. И в колхозе "Шлях Леніна" – 50. 50% колхозников лежат опухшие. В указанных селах, а равно и других особо пораженных продзатруднениями, употребляется в пищу мясо пропавших лошадей, а также собак и кошек. Безусловно, что как районными, так и областными организациями была проведена значительная работа по изысканию продовольственных ресурсов и оказанию продовольственной помощи особо нуждающимся колхозникам и единоличникам, однако, ввиду незначительности ее и прогрессирующего роста продзатруднений – реального улучшения положения не достигнуто. Дальнейший рост продзатруднений является прямой угрозой успешному выполнению очередных хозяйственно-политических кампаний на селе – уборочной и прополочной. Поэтому необходимо принять срочные меры к усилению продпомощи нуждающимся районам в целях ослабления испытываемых ими продзатруднений. НАЧАЛЬНИК ХАРЬКОВСКОГО ОБЛАСТНОГО ОТДЕЛА ГПУ УССР
КАЦНЕЛЬСОН
Розсекречена пам'ять: Голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВД / СБУ; Упоряд. В. Борисенко, В. Даниленко, С. Кокін та ін. – К., 2007. – С. 536, 537.
______________
*Опущено текст з відомостями по районах і селах, які тепер за межами Сумщини. **Улянівка – тепер селище міського типу в Білопільському районі.
745
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 213 З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗВЕДЕННЯ НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ ДЛЯ ГОЛОДУЮЧИХ КОЛГОСПНИКІВ 14 червня 1933 р. За відомостями областей […]* польових пунктів громадського харчування організовано в колгоспах 21195 та стаціонарних 3735 – 53,9% плану. В низці колгоспів […] та Чернігівської област[і] організували централізовані (стаціонарні) їдальні, замість польових пунктів, полегшуючи тим самим ледарям та симулянтам харчування, не виходячи на польові роботи […] В Чернігівській обл. 11 районів забезпечені продуктами на 50-100%, 11 районів – на 30-50%, 9 районів – менше 30%, а 5 – не забезпечені зовсім […] Підбору кадрів для обслуговування громадського харчування також не приділено уваги, а з боку окремих колгоспів припущена класова короткозорість, коли на курси кухарів надсилались неперевірені люди […] В Роменському районі в колгоспі "Трудова нива" куховар видав харчі в першу чергу ледарям: Горбатому, що систематично робить прогули, Бурку – шкідникові коней. Вони ж одержали на трудодень більше борошна, ніж інші колгоспники. Але є чимало показових колгоспів, де громадське харчування організовано гарно, наприклад: […] В Краснопільському р-ні в колгоспі "П’ятирічка" організовано 5 пунктів громхарчування, повністю забезпечені устаткуванням. Продукти видаються за нормою, харчуються виключно ті, що працюють на полі. Куховарки підготовлені. Громадське харчування значною мірою залежить від забезпеченості необідним устаткуванням, але справа з обладнанням пунктів та їдалень поставлена незадовільно. Цього року Укоопхарчом завезено до колгоспів 5 тис. котлів – вдвічі більше минулого року, але потребу покрито далеко недостатньо. Що ж до [наявності] мисок та ложок, то цих відомостей взагалі бракує як в областях, так і в районах […] Колективізація і голод на Україні 1929-1933 / Збірник документів і матеріалів; Упоряд. Г.М. Михайличенко, Є.П. Шаталіна. – К., 1992. – С. 624-626.
______________
*Тут і далі в документі опущено відомості по районах поза сучасними межами Сумської області.
№ 214 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ РОМЕНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО БОРОТЬБУ З КРАДІЖКАМИ В ПОЛІ ТА НИЩЕННЯМ ПОСІВІВ 19 червня 1933 р. ПРИСУТНІ: Члени Президії тов. тов. КАНЕВСЬКИЙ, НІКОЛАЄНКО, ГОЛУБКО, ГУРЕВИЧ, КРАВЧЕНКО, ПРОЦЬКО, КОШЕЛЬ. ЗАПРОХАНІ: ПИСАРЕНКО – Прокурор, КОВ’ЯЗОВ – Нарсуддя, ЛИСЕНКО – Заст. Голови Партизанської комісії, САМОРАЙ – Шляхінспектор, БУГАЙКО – зав. РВНО, САЙКО – Голова Міськради, МАНГЕЙМ – Уповкомзагот при РНК, ШАМРАЙ – Зав. к-ри "Заготхудоба", ГАЛЬЧЕНКО – Зав. Райощадкаси, ФЕЛЬДМАН – Директор артілі "Зоря", САХНО – Зав. пункта "Заготзерно", ГРАЧОВ – Зав. філії Нарзв’язку, БАЧМАНОВ – Нач. Райміліції, СИСОЕВ – Референт Плянбюро, КОРОЛЬ – Директор Андріяшівської МТС, КЕРМАН – Зав. Райпостачу, ГОРУНОВИЧ – Інсп. Здоровохорони. […]* ОБГОВОРЮВАЛИ: Про боротьбу з крадіжками та нищенням посівів. ПОСТАНОВИЛИ: Зважаючи на те, що в окремих сільрадах та колгоспах з боку куркульсько-ворожого елемента вже є випадки нищення врожаю шляхом зрізування колосків хліба, викопування картоплі, скошування трав та сіножатів, що стає загрозою врожаю, а відтак і організаційно-господарчому зміцненню колгоспів, Президія РВКа, на підставі постанови РНК від 7/VIII-32 р. про охорону соціялістичної власності ПОСТАНОВЛЯЄ: 1. Зобов’язати сільради, управи колгоспів негайно організувати щоденний огляд і охорону засівів як в колгоспах, так і в одноосібному секторові та, особливо, ночні об’їзди і вартування через виділення спеціяльних об’їздчиків та сторожів.
746
РОЗДІЛ 2. Документи 2. Покласти також відповідальність за організацію охорони та саму охорону в колгоспах на рільничу бригаду в особі бригадира та в одноосібному секторові на п’ятихатників і агровиконавців. 3. Зобов’язати Голів Сільрад, голів колгоспів та бригадирів не залишати без реагування, розсліду і притягнення до судової відповідальності навіть незначного випадку крадіжок або нищення врожаю. 4. Головам сільських рад та колгоспів широко популяризувати серед колгоспників та одноосібників закон про охорону громадської власності від 7-го серпня 1932 року й пояснити, що до всіх порушників буде застосовуватись в найсуворішій мірі. 5. Судово-слідчим органом справи про крадіжки та нищення врожаю розбірати та виносити рішення позачергово – не пізніше трьох днів. 6. Винних в порушенні цієї постанови як приватних, так і урядових осіб, притягати до судової відповідальності в порядкові постанови РНК СРСР від 7/VIII-32 року "Про охорону соціялістичної власності". 7. Догляд за виконанням постанови покласти на голів та членів сільрад, голів колгоспів, колгоспних бригадирів та органи міліції. […] ДАСО, ф.Р-4549, оп.1, спр.356, арк. 1-21. Незасвідчена копія. Машинопис.
______________
*Тут і в кінці документа опущено текст з інших питань, що розглядалися на засіданні президії РВК.
№ 215 ВИРОК НАРОДНОГО СУДУ ТАЛАЛАЇВСЬКОГО РАЙОНУ В КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ ГРУПИ СЕЛЯН СЕЛА ЯРОШІВКА ЗА ВБИВСТВО М.А. ЧЕРНЕНКО, ЯКА ВКРАЛА КАРТОПЛЮ ДЛЯ ГОЛОДУЮЧИХ БРАТІВ І СЕСТЕР 19 червня 1933 р. Протокол виїзної сесії судового засідання народного суду Талалаївського району в кримінальній справі. 1933 р. червня 19 дня, народний суд Талалаївського району в складі: голови Цигури, народних засідателів Горбаня і Прісенка, з секретарем Чмихун, з участю гром[адського] обв[инувача] Радченка та оборонця Сліпченка у відкритому судовому засіданні слухав справу про звинувачення Діденка Юрка Марковича та Михайла Марковича, Горбаня Миколи Петровича, Міщенка Федора Степановича за ч.2 146 арт. КК. […] Надано слова гром[адському] обв[инувачу] т. Радченку, який доводив, що усі звинувачені поставились до Черненкової по-бандитські. За відро картоплі, яку дівчина-сирота взяла, забили. Тому вимагаю від суда застосувати 2 ч. 146 арт. КК. Оборонець прохав винести пом’якшений вирок, оскільки Черненкова була слаба здоров’ям та ходила голодна, так що хоч і не дуже побили, все ж таки померла […] Вирок кримінальний. Ім’ям Української Соціалістичної Радянської Республіки 1933 р. червня 19 дня виїзна сесія народного суду Талалаївського району в складі голови Цигури, народних засідателів Горбаня, Прісенка за участю гр[омадського] обвинувача т. Радченка та оборонця т. Сліпченка, розглянувши на відкритому засіданні кримінальну справу по звинуваченню гр. с. Ярошівка, хут. Займище: Діденка Юрка Марковича, 27 років, письменного, із слів не судився, одруженого, сім’ї 2 їдці, робітник із селян, працює в м. Москва, опитна бурова експериментальна скважина із 1932 р., майна немає, члена спілки горноробочих. Діденка Михайла Марковича, 20 років, письменного, із слів не судився, парубка, живе при матері, сім’ї 7 їдців, селянина-одноосібника, бідняка, землі у користуванні є 4,50 га, із майна – хата, клуня, сарай, корова, с[ільгосп]податку сплачує 14 крб., члена спілки горноробочих. Горбаня Миколи Петровича, 29 років, малописьменного, із слів не судився, одруженого, сім’ї 3 їдці, селянина-одноосібника із бідняків, землі у користуванні 0,50 га, з будівлі є сарай, корова, до організацій не належний, у Червоній Армії служив 1926-1927 рр. Міщенка Федора Степановича, 42 роки, малописьменного, із слів не судився, одруженого, сім’ї 7 їдців, одна дитина, селянина, члена колгоспу, до вступу в колгосп - бідняк, майно є – хата, клуня, сарай і саж, корова – в катуванні свавільно гр. Черненкової Марусі за злочин, що передбачено 2 ч. 146 арт. КК. Допитані звинув[ачені] винними себе визнали. Із пояснень свідків, показу звинув[ачення] та матеріалів, що є при справі, судовим слідством встановлено, що у с. Ярошівці мешкала сім’я сиріт померлого Черненка Антона в кількості 8 їдців. В час організації колгоспів їх було залучено до колгоспу. Старша сестра забитої Марусі – Катерина
747
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
вийшла заміж та поселилась на загальному дворі, де міститься худоба, до якої сестри пішла забита зараз Маруся 5 червня. 5 червня проти 6 Маруся залізла до погріба гр. Міщенко, де взяла картоплі у кармани та у пазуху, де Міщенко її впіймала та почала кричати. На крик прибігла челядь, хлопці та дівчата, а поряд цього прибігли звинув[ачені], які довідавшись, що Черненкова була у погрібі та взяла картоплі, прибули туди, стали наносити побої, допитуючись, із ким вона крала картоплю. І коли та не признавалась, то її повели до сестри Катерини з метою спіймати на гарячому сліді Катерину. Але, зайшовши в хату, знайшли Катерину сплячою з дітьми. Коли зайшли в хату, то звинув[ачений] Діденко заставляв Катерину, щоб теж признавалась, а потім примушували Марусю, щоб теж сказала, де вона поділа картоплю, погрожуючи останній, що, коли вона не признається, то її повісять. І стали шукати вірьовку. Маруся була примушена тікати під піч, і на вимогу присутніх Діденка Юрка, Горбаня Миколи та Міщенка Федора, щоб вилазила, боялась і не вилазила. Тоді примусили Черепуху звити вірьовку, щоб витягти із-під печі. Тоді звинув[ачені] примусили сестру Марусі Катерину полізти під піч та зачепити Марусю і витягти, що та зробила, полізла і зав’язала за ногу. Після чого звинув[ачені] взяли за кінець та витягли із-під печі, та потім Діденко Юрко, як він признався, закинув вірьовку на шию і її потягли із хати. Коли витягли із хати, то почали знущатись, били таку, оскільки свідки чули плач, стогнання і ойкання. Та сам звинув[ачений] Діденко Юрко признався, що декілька разів товкнув, від чого вона падала у холодну грязь. Звинув[ачений] Міщенко запропонував зв’язати руки назад та пустить, але коли зв’язали руки назад, то помертвіла не могла іти. Тоді звинув[ачений] Горбань предложив руки розв’язати, що й зробили, після чого, як стверджують звинув[ачені], Горбань і Міщенко пішли додому, а Діденко Юрко повів далі, де остаточно у балці з неї знущався та мордував, залишивши таку на яру, де вона долежала до ранку, а потім померла, що видно із акта лікпома. Зваживши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що: Звинув[ачений] Діденко Юрко прибув із виробництва по скороченню, прибувши додому у хут. Займище біля місяця до скоєного злочину. Та сама кража була утворена у "тещі" звинуваченого Діденка Юрка, чому він був зацікавлений помститися. Мордування проводили біля 3-х годин, що поступками звинув[ачених] обурена вся людність хут. Займище, а також с.Ярошівки, що таке знущання провадилось над беззахисною батрачкою, на утриманні якої ще малось 4 їдока членів її родини, сиріт. Підходячи до оцінки самого складу злочину, суд в ділі звинув[ачення] цілком знаходить ознаки злочину, що передбачено 2 ч. 146 арт. КК, за винятком звинув[аченого] Діденка Михайла, в діях якого суд ознак злочину не находить та звинув[ачення] вважає замало доведене. Звинув[ачених] суд вважає за суспільно небезпечних осіб, а тому, керуючись 296, 297, 3 п. 302, 308 арт. КПК, 42, 43, 29, 33, 2 ч. 146 арт. КК приговорив: Звинув[аченого] гр. Діденка Юрка Марковича визнать за суспільно-небезпечного та за силою 2 ч. 146 арт. КК міру соціальної оборони до нього обрати позбавлення його волі у виправнотрудових таборах далеких місцевостей Союзу терміном на вісім років, та за силою 29 арт. КК по пп. "а", "б", "в" обмежити в громадянських правах на 3 роки після відбуття присуду, та за силою 33 арт. КК вислать його як суспільно небезпечну особу на 2 роки. Звинув[ачених] гр. Горбаня Миколу Несторовича, Міщенка Федора Степановича визнати за винних та за силою 2 ч. 146 арт. КК мірою соціальної оборони до їх обрати позбавлення їх волі у загальних місцях ув’язнення на три роки кожного, обмеженням у правах не обмежувать. Судвидатки по справі віднести на рахунок держави. Звинув[аченого] Діденка Михайла Марковича визнать не винув[атим] та згідно 1 п. 302 арт. КПК виправдать. Запобіжний захід до засудженого Діденка Юрка обрати утримання під вартою до набуття вироку правної сили і останніх відпустить під підписку. Вирок оголошено і може бути оскаржений через н/с до Чернігівського облсуду протягом 5 днів. Голова Цигура Нар. засідателі Горбань, Прісенко Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 159, 160.
______________
*Тепер Талалаївський район у складі Чернігівської області, село Ярошівка – у складі Роменського району.
748
РОЗДІЛ 2. Документи № 216 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО СЕРЕДИНО-БУДСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО РОЗПОДІЛ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ДОПОМОГИ КОЛГОСПАМ 25 червня 1933 р. Слухали: Про розподіл 1000 пудів проддопомоги житом, наданої областю згідно з постановою обкому КП(б)У від 14.VІ-33 р. Ухвалили: 1. Надати продовольчу допомогу в переведенні прополювальної та збиральної кампанії таким колгоспам: № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
Назва колгоспу
Назва села
Ім.Ворошилова "Н-Порохонь" "Червоний орач" "Громадська праця" "Серп і молот" "Перемога" "Пролетарська перемога" "Червон[ий] кустень" "Комунар" Ім. Леніна "Незаможник" Ім. Літвинова "Червоний колос" "Н-Кузмина" "Червоний Жовтень" "Хлібороб" "Комінтерн" "Нов[ий] шлях" "Пробуждение" "Комсомольська правда" Ім. Чубаря "Ленінський шлях" Ім. Свердлова "Червоний прогрес"
Рожковичі Порохонь Ситне Порохонь Каменка Ромашкове Пигарівка Лукашенкове Жихове Жихове Дубровка Вовна Вовна Вовна Чернацьке Чернацьке В[елика] Берізка Лісне З[ноб]-Новгородське Ст[ара] Гута Нова Гута Г[аврилова] Слобода С[ередина]-Буда С[ередина]-Буда
Ск[ільки] пуд[ів] 72 52 90 15 40 32 90 30 25 20 55 55 15 18 60 20 40 40 35 20 20 80 40 20
З них для дітей 12 12 20 10 8 18 20 10 10 20 -
2. Зазначену продпозику використати виключно для допомоги в переведенні прополювальної та збиральної кампанії. 3. Зобов’язати голів колгоспів в першу чергу забезпечити сім’ї червоноармійців, червоних партизан, перемінників. Фр[акції] РВК під особисту відповідальність т. Козлова простежити за використанням цієї допомоги. 4. Зобов’язати т. Козлова і т. Малахова забезпечити поточний облік за оформленням видачі продуктів. Секретар РПК
Каменецький
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 161, 162.
749
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 217 ПОСТАНОВА БЮРО ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ТА ПРЕЗИДІЇ РАЙОННОЇ КОНТРОЛЬНОЇ КОМІСІЇ ПРО ФАКТИ ОШУКАННЯ ДЕРЖАВИ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ВРОЖАЙНОСТІ В ГОСПОДАРСТВАХ ЧЕРВЛЕНІВСЬКОЇ ТА МЕЖИРІЦЬКОЇ СІЛЬРАД * 4 липня 1933 р. З а с л у х а в ш и доповідь т. КАРПУШІ, голови трійки по перевірці фактичного стану врожайності по Михайлівському радгоспу, повідомлення Нач. політвідділу Лебединської МТС т. БАГРОВА про факти ошукання держави з боку колгоспу "Переможець" Червленівської с/ради та повідомлення Райуповноваженого РПК т. ШАПІРО про перекручування оподаткування по Межиріцькій с/раді, бюро РПК та РКК констатує, що: 1. Директор Михайлівського радгоспу, член партії т. КАЛЮЖНИЙ показав явно знижені види на врожай, а саме: жито 12 цент. замість 17,5 ц., пшениця озима 15 ц. замість 23 ц., ячмінь 10 ц. замість 11 ц. 2. Голова Червленівського колгоспу т. КОЛІСНИЧЕНКО /позапартійний/ свідомо зменшив дійсні показники врожайності та перспективи валового збору, а саме: жита 8 ц. замісць 12,2 ц., пшениці озим. 7,3 ц. замість 11,5 ц., пшениці яр. 6,5 ц. замісць 8 ц., ячміню 4,5 ц. замість 6,5 ц., овса 8 ц. замість 10 ц. 3. Голова Межиріцької с/ради, член партії т. МАКАРЕЦЬ та секретар партосередку т. СЕДИХ припустили перекручування закону про хлібоздачу в частині оподаткування хлібом та картоплею колгоспників і одноосібників, а саме: масове неоподаткування, масову утайку озимини та звільнення інших засівів від оподаткування на садибах, подвійне оподаткування та інш. 4. Зав. виробничим участком Лебединської МТС, член партії т. ТКАЧЕНКО проявив байдуже ставлення до контролю по опреділенню врожайності, не сигналізував Політвідділу МТС, припустив обман партії та уряду колгоспом "Переможець". 5. Партійні осередки: Михайлівського радгоспу (секретар т. МЕША), Межиріцького колгоспного (секретар т. СЕДИХ) та Червленівського колгоспного (секретар т. ЛАЗУРЕНКО) не забезпечили партійного керівництва в справі опреділення врожайності та виконання закону про хлібоздавання. Бюро РПК та РКК у х в а л ю є : 1. За явне зниження видів на врожай проти фактичного стану, за обман держави та складання фальшивих відомостей про врожайність оголосити т. КАЛЮЖНОМУ сувору догану з попередженням і з роботи директора Михайлівського радгоспу зняти. 2. Голову колгоспу "Переможець" т. КОЛІСНИЧЕНКО з посади голови колгоспу зняти та віддати до суду. 3. Зав. виробничим участком, члену партії т. ТКАЧЕНКО за припущення обману партії та уряду, несигналізацію політвідділу МТС, відсутність контролю по колгоспу "Переможець" оголосити сувору догану. Бюро Партосередку Михайлівського радгоспу розпустити, секретаря осередку т. МЕША з роботи секретаря зняти, оголосити йому сувору догану. Секретаря Червленівського партосередку т. ЛАЗУРЕНКА з роботи зняти, перевести на 6 м-ців у канд. партії, заборонивши йому посідати відповідальні посади протягом одного року. Всі ці факти свідчать, що на ворожий шлях ошукування партії та уряду в Лебединському р-ні стали деякі керівники радгоспів, колгоспів та сільрад і що партійні осередки, замість здійснення завдань вождя партії т. СТАЛІНА "перетворити колгоспи на більшовицькі, а всіх колгоспників заможними", замість партійного проводу в опреділенні урожайності стали на шлях зриву та дискредитації закону та хлібозаготівлі, за що Бюро РПК та РКК попереджує всю парторганізацію р-ну, що викриті факти обману партії та уряду, дискредитації району про хлібоздавання мають стати пересторогою тому, хто безвідповідально ставиться до доручених йому партією та урядом обов’язків і вимагає від кожного члена партії посилення клясової пильності й викриття спроби зірвати, через обдурювання держави, виконання державних зобов’язань і піднесення добробуту колгоспних мас. 4. Справу про винних у перекручуванні закону про хлібоздавання по Межиріцькій с/раді передати РВК-РСІ для перевірки та притягнення всіх винних до найсуворішої відповідальності. Цю постанову проробити на відкритих партзборах вкупі з активом, на зборах колгоспів та зборах робітників радгоспів. ДАСО, ф.Р-805, оп.1, спр.25, арк. 34, 35. Незасвідчена копія. Машинопис.
______________
*Орфографію та пунктуацію документа частково виправлено.
750
РОЗДІЛ 2. Документи № 218 АКТ ПРО ЗАТРИМАННЯ З ЖИТНІМИ КОЛОСКАМИ КОЛГОСПНИКА І.І. СКРИБКИ, СКЛАДЕНИЙ БРИГАДОЮ З ПЕРЕВІРКИ ПОСІВУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АРТІЛІ "3-Й ВИРІШАЛЬНИЙ" (СЕЛО КОРЖІ) РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ 17 липня 1933 р. Акт. 1933 р. липня 17 дня. Бригада по перевірці посіву по ІІІ бригаді сільськогосподарської артілі ім. 3-го вирішального року п’ятирічки в складі Григорія Григор[овича] Ганзини, Андрія Денисовича Сизоненка та Миколи Андрійовича Скрипченка, проходячи по полю в урочищі "Підбуддя", стикнулася з гр. с. Коржі, членом названої артілі Іпатом Івановичем Скрибкою, що сидів у царині ліска і тримав біля себе мішок з житніми колосками, наповнений на 1/3 частину. По виявленні Скрибка признався, що він ці колоски нарвав тільки що на ланах. Акта цього складено для передачі раді колгоспу з метою притягнення Скрибки до відповідальності. Бригада
Ганзина Григорій Скрипченко М.
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 166.
№ 219 З ПОСТАНОВИ БЮРО СЕРЕДИНО-БУДСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО РОЗКРАДАННЯ УРОЖАЮ ТА ПОСИЛЕННЯ ЗАХОДІВ ЙОГО ОХОРОНИ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 24 липня 1933 р. 1. Считая, что дело охраны урожая, несмотря на ряд указаний бюро РПК, поставлено совершенно неудовлетворительно, о чем свидетельствуют увеличенные количества случаев срезывания колосков на колхозных полях по ряду сел (Каменка, Пигаревка, Чернацкое, Порохонь, Рожковичи, Старая Гута, Новая Гута и др.), особо отметить совершенно неудовлетворительную подготовку противопожарной охраны хлеба в скирдах и колхозных гумнах. 2. Отметить нарастание за последнее время краж [в хозяйствах] колхозников (кража скота, птицы, картофеля и овощей на огородах, кража продуктов из хат). 3. Отметить, что раймилиция не только не обеспечила развернутой борьбы с хищением урожая на колхозных полях, а наоборот, отсутствие реагирования на случаи срезывания колосков и отпуск задерживаемых колхозниками воров общественной собственности, содействовала дальнейшему срезыванию колосков, поскольку отпуск воров приводил к созданию среди колхозников и единоличников мнения о ненаказуемости срезывания колосков (материалы срезания колосков по с. Рожковичи, когда дважды задержанная колхозниками и затем уполномоченным ГПУ и нарследователем единоличница Солодухина Анастасия дважды была отпущена раймилицией и снова появлялась в селе). Принять к сведению заявление т. Свиржевского, что милиция за последние дни перестроила свою работу в соответствии с указаниями бюро РПК. 4. Считать недопустимым игнорирование указаний начальника милиции по вопросу комплектования и отбора кадров сторожей и объездчиков со стороны председателя колхоза "Червоный жовтень" т. Фомского. 5. Для усиления дела охраны социалистической собственности и очищения района от уголовного бродяжнического элемента в соответствии с указаниями облоргбюро КП(б)У организовать районную оперативную тройку в составе: райуполномоченного ГПУ т. Королева (председатель), т. Проценко (помпрокурора), т. Свиржевского (начраймилиции). 6. Предложить опертройке немедленно разработать ряд мероприятий по усилению охраны соцсобственности, изъятию уголовного и бродячего элемента в районе. Организовать использование изъятых в соответствии с указаниями области. 7. Поручить опертройке наряду с инструктированием и организацией дела охраны соцсобственности привлекать к самой суровой ответственности тех лиц, на которых возложена обязанность организации охраны по колхозу, а также председателей колхозов и сельсоветов, проявляющих бездеятельность и преступную халатность в деле охраны соцсобственности. 8. Обратить внимание секретарей партячеек и парторганизаторов колхозов, что кража колхозного урожая, организация кражи у колхозников есть одна из форм классовой борьбы, с помощью которой классовые враги, кулаки и подкулачники стремятся затянуть и сорвать проведение уборочной кампании и выполнение хлебосдачи.
751
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Обязать секретарей партячеек и парторганизаторов колхозов обеспечить полное выполнение указаний райопертройки, оказывая уполномоченным таковой всемерное содействие. Фракции РИК немедленно дать указание по данному вопросу сельсоветам и правлениям колхозов. 9. Предложить фракции РИК обеспечить выделение соответствующего количества продовольственных ресурсов в распоряжение тройки, а также обеспечить помещением для содержания таковых. 10. Обязать начальника раймилиции т. Свиржевского и нарсудью т. Зайцева обеспечить быстрейшее прохождение дел как по краже колхозной собственности, так и по краже у колхозников, организацию прохождения этих процессов показательным порядком. Партячейкам и парторгам обеспечить массовую разъяснительную работу как перед процессами, так и после них. 11. На заседании бюро РПК 17.VII-33 г. заслушать сообщение тройки о проделанной ею работе. Секретарь РПК
Каменецкий
ДАСО, ф.П-33, оп.1, спр. 230, арк. 22, 23. Засвідчена копія. Машинопис.
№ 220 З ПРОТОКОЛУ ПОЗАЧЕРГОВОГО ЗАСІДАННЯ БЮРО НЕДРИГАЙЛІВСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ПОЛІПШЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ В КОЛГОСПІ ІМ. КОСІОРА ІВАНИЦЬКОЇ СІЛЬРАДИ 27 липня 1933 р. Відмітити, що управа сільськогосподарської артілі ім. Косіора Іваницької сільради, маючи всі можливості на час збиральної кампанії поліпшити громадське харчування в полі, до цієї справи поставилась суто формально, не використала наявних продуктів у колгоспі та не мобілізувала колгоспників, а обмежилась варінням води й бур’яну, що значно відбивається на продуктивності праці в колгоспі. Виходячи з цього, бюро РПК у х в а л ю є : 1. За те, що голова колгоспу т. Нужний не організував як слід громадського харчування, а секретар партосередку т. Винниченко не вжив жодних заходів до використання можливостей, що є в колгоспі для організації і покращення громадського харчування, голові колгоспу т. Нужному та секретарю партосередку т. Винниченку оголосити догану, одноразово запропонувати негайно налагодити як слід гарячу приварку в полі, для чого використати ловіння риби, м’ясо і інші можливості, що є в колгоспі, та мобілізацію продуктів серед колгоспників. 2. Запропонувати партосередку, правлінню колгоспу під особисту відповідальність посилити громадське харчування в полі, організувати видачу так – хто більше робив, той більше і одержує, особливу увагу звернути на те аби колгоспник-ударник одержував більше й краще. 3. Ще раз попередити секретарів партосередків, парторгів колгоспів, що видавати хліб на спільне харчування забороняється. 4. Зобов’язати парторганізацію негайно завести облік ударників, яким роз’яснити їх права щодо їх харчування та одержання ними деф[іцитного] краму. СЕКРЕТАР РПК [підпис] ФІЛІН ДАСО, ф.П-37, оп.1, спр. 35, арк. 1. Оригінал. Машинопис.
№ 221 ЛИСТ П. ПОСТИШЕВА ДО ГОЛІВ СІЛЬРАД ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕВИКОНАННЯ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ В ОДНООСІБНОМУ СЕКТОРІ ТА ЗАСТОСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ ДО ОДНООСІБНИКІВ 30 липня 1933 р. Дорогі товариші! На вас покладено відповідальність за збирання хліба в одноосібному секторі й за здачу хліба одноосібниками державі. Виконання липневого плану хлібоздачі державі по одноосібному сектору через вашу бездіяльність є під загрозою зриву. За законом про хлібоздачу ми зобов’зані одноосібні господарства, які не виконали своїх зобов’язань у здачі зерна державі, на визначений строк по місяцях судити за 61 арт. Кримінального кодексу.
752
РОЗДІЛ 2. Документи Але ж ви думаєте залишитись осторонь. Нічого схожого. Вас будемо карати за бездіяльність. Ви створили п’ятидвірки, десятидвірки, виділили вповноважених і плюнули на них, замість стежити й перевіряти, як вони працюють. Погано працюєте, формально ставитесь до справи. Будете ви відповідати передусім за провал липневого плану хлібоздачі по одноосібному сектору. Пропоную вам найпізніше 5-7 серпня закінчити липневий план хлібоздачі державі по одноосібному сектору, інакше застосовуватимемо 61 арт. до одноосібників, які не виконали плану. Каратимемо й вас безумовно. Привіт!
30 липня 1933 р.
П. Постишев
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 171.
№ 222 ЗВЕРНЕННЯ ВИРІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ КОНОТОПСЬКОГО РАЙОНУ ДО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ КУРКУЛІВ, ЯКІ ШКОДЯТЬ НОРМАЛЬНІЙ РОБОТІ В КОЛГОСПІ 58 Не раніше 30 липня 1933 р.* В 1932 р. під час хлібозаготівель у гр. х. Лісогубівського Вирівської С.Р. Теліпко ф., який сам працює на КПВРЗ, знайдено перехований хліб, який належав його братові куркулю Теліпку Карпу. Теліпко Карпо хлібозаготівлі не виконав, за що [хліб] і був проданий згідно постанови президії Р.В.К. та виселений з своєї хати. В сучасний [мо]мент під час переведення обліку фактично посіяної площи гр. Теліпко К. утаїв площу, посіяну житом в кількості 1 га, картоплею в кількості 0,15 га, крім того в купі з братом Теліпко Ф. організовують п’яних куркулів та іншу свору для того, аби вижити з хати, яка раніш належала Теліпко К., в якій зараз живе голова колгоспу Букасов Н., робітник, присланий для роботи з [залізничого] депо. А тому прохаємо дати свої вказівки прокуратурі про притягнення до відповідальності цієї зграї куркулів, які намагаються підірвати налагодження нормальної роботи в колгоспі. Крім того доводимо до В[ашого] відому, що земля, як утаєна, передана до колгоспу ім. Петровського. Голова с/р Секретар с/р
[підпис нерозбірливий] [підпис нерозбірливий]
ДАСО, ф.Р-4819, оп.1, спр.378, арк. 10. Оригінал. Рукопис.
______________
*Датування – за змістом архівної справи.
№ 223 З ПРОТОКОЛУ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ 2-Ї БРИГАДИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АРТІЛІ ІМ. ШЕВЧЕНКА (КОЛИШНЄ СЕЛО ЛОЗОВА) РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ОХОРОНУ КОЛГОСПНОГО УРОЖАЮ ТА БОРОТЬБУ З КРАДІЖКАМИ ЗЕРНА В ПОЛІ 5 серпня 1933 р. Слухали: Про охорону врожайності т. Тимошенка, де розбирали розкрадачів колгоспного майна Козлову Марфу та Котельву Маньку. Тов. Яцьковий Макар сказав, що, коли ми їх не покараєм в скорому часі, то [це] нас приведе до такого, як в 1932 р. Тов. Бабак П. сказав, що ми будемо один за одним слідить, щоб ніхто не тер "колос" і своєчасно сигналізуватимемо в правління. Тов. Гречка Ф.К. сказав, як машиністи та ланкові і нічні об’їзчики несуть таку відповідальність, як і всі колгоспники, і вони відповідають за охорону врожайності. Далі, тих колгоспників, яких вловлено з пшеницею, відразу передать до суду і прокуратуру просить провести [слідство] не більше, як в 3-х денному терміні. Суд провести показовий серед колгоспників. Ухвалили: 1. Козлову Марфу та Котельву Маньку заарештувати і зараз направить в міліцію. Просить прокуратуру зробити слідство в скорому часі. 2. Перевірить Котельву Дашу, як симулянта, яка занімається крадіжками на колгоспних городах, і всіх інших симулянтів, які не ходять своєчасно на уборочну кампанію.
753
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
3. Вмінить в обов’язок ланковим, а також і кожному колгоспникові, що коли ними буде помічено крадіжку і своєчасно [не]донесено правлінню, вважати їх [учасниками] крадіжки. Ланкову Маніч Маньку, яка несвоєчасно сигналізірувала про крадіжку з городів, оштрафувати в 10 трудоднів та ланку Ільченка Дмитра, які несвоєчасно сигналізували про крадіжку зерна в полі Котельвою Манькою, оштрафувати кожного зокрема на 10 трудоднів і надалі предупредити всіх колгоспників. Голова зборів Секретар
Москаленко Муха
Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 171, 172.
№ 224 ПОШТОТЕЛЕГРАМА ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ДО ГОЛІВ СІЛЬРАД ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ОДНООСІБНИМИ ГОСПОДАРСТВАМИ 9 серпня 1933 р. Поступление хлеба от единоличников вчера и сегодня совершенно не обеспечивает выполнения заданий, данных Вам т. ПОСТЫШЕВЫМ. Есть случаи разбазаривания хлеба единоличниками. В целях предупреждения сокрытия хлеба и обеспечения выполнения плана ПРЕДЛАГАЕТСЯ: 1. Организовать групповой обмолот у единоличников, используя все виды: молотилки, катки и молотьбу цепами. 2. Под Вашу личную ответственность обеспечьте немедленный вывоз единоличниками всего годового плана непосредственно с тока в день молотьбы. 3. У тех единоличников, которые укрывают хлеб, пытаются продать хлеб и уехать не здав хлебного налога государству – установить особый надзор, обеспечив безусловное выполнение плана всеми без исключения хозяйствами. 4. Под своё личное наблюдение возьмите хозяйства твердоздатчиков, обеспечьте скорейшую сдачу всего годового плана. Помните, что отвечаете Вы персонально за индивидуальный сектор. Председатель Районного Исполнительного Комитета [підпис] /ТОРЯНИК/ ДАСО, ф.Р-2461, оп.1, спр.68, арк.19. Оригінал. Машинопис.
№ 225 ПОСТАНОВА БЮРО НЕДРИГАЙЛІВСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ТА ПРЕЗИДІЇ РАЙВИКОНКОМУ ПРО ЗБИРАННЯ ЯРИХ ЗЕРНОВИХ ТА ХЛІБОЗДАЧУ В РАЙОНІ ЗА ПЕРШУ ДЕКАДУ СЕРПНЯ 1933 РОКУ 11 серпня 1933 р. Бюро РПК та президія РВК відмічають, що внаслідок злочинного загаювання темпів у збиранні та обмолоту зернових з боку окремих сільрад, партосередків, Протасівської та Недригайлівської МТС р-н станом на 10/VIII має цілком незадовільні показники в справі збирання та виконання хлібоздачі, а саме: 1. По збиранню зернових: Колгоспи Одноосібні Разом Яра пшениця Ячмінь Овес Хлібозд[ача] за першу декаду серпня
15,7% 52,5% 13,5% 47,1%
9% 39% 6% 7,8%
14,4% 50% 12% 25%
Такий ганебний прорив у збиранні трапився через цілковиту відсутність керівництва та бездіяльність в цій справі таких сільрад: Констянтинів, Зеленківка, Біжівка, Козельне, Беседівка та Гринівка*. 2. Виконання завдання за першу декаду серпня провалено. В той час як сільради: В-Будки, Товста, М-Будки, Сакуниха, Володимирівка по справжньому розвернули боротьбу за виконання завдань [здачі] хліба державі, виконали й перевиконали завдання, так низка сільрад з самого по-
754
РОЗДІЛ 2. Документи чатку хлібоздачі поставили під загрозу зриву виконання зобов’язань перед державою як колгоспами, так і одноосібними господарствами і особливо такі сільради: Гринівка, Томашівка, Беседівка, Вільшана, Протасівка, Біжівка, Чернеча, Константинів, Сміле, Сніжки, Хустянка. Виходячи з цього бюро РПК та президія РВК у х в а л ю ю т ь : 1. Попередити секретарів партосередків т.т. ВЕРЬОВКУ, ХУТОРНОГО – Беседівка, БІЛИКА і МАРУНИЧА – Костянтинів, ЮХИМЕНКА і ГРИБІННИКА – Гринівка, ДАРАГАНА і МОРЩА – Томашівка, БРОМБЕРГА і ЯРОЦЬКОГО – Протасівка, ФЕСЕНКА і МИКОЛАЙКА – Чернеча, ЛАНЕРЧУКА і ДУДЧЕНКА – Сміле, [що] в разі не буде забезпечено виконання п’ятиденних завдань по здачі хліба державі вони будуть притягнуті до суворої партійної відповідальності. Попередити всіх голів сільрад, секретарів партосередків, парторгів колгоспів, директорів МТС, що в разі за 3 п’ятиденку не буде виконано цілком п’ятиденних графіків по хлібоздачі по обох секторах та не буде закінчена косовиця ранніх зернових, винних буде притягнуто до суворої відповідальності. 2. Зобов’язати голів сільрад, секретарів партосередків 14-15/VIII провести суцільну перевірку всіх одноосіб-ників, як вони виконують п’ятиденні завдання і до злісних нездатчиків негайно вжити найсуворіших заходів. Зобов’язати судово-слідчі органи, прокуратуру та міліцію негайно розглянути справи злісних нездатчиків хліба. 3. Встановити остаточний термін здачі хліба куркульськими господарствами не пізніше 15-го серпня ц[ього] р[оку]. Зобов’язати сільради негайно забезпечити виконання річного плану куркулями у встановлений термін, відразу притягаючи злісних нездатчиків до судової відповідальності. 4. Зобов’язати сільради, партосередки, директорів МТС та інспекторів по хлібу: а) На основі широкої масової роботи виконати дотерміново серпневе завдання хлібоздачі по обох секторах до масового розгорнення сівби, цебто не пізніше 25-го серпня ц/р. б) Організувати молотьбу хліба протягом найменш 18 годин на добу, повністю використовуючи механічні, кінні молотарки та ціпи в одноосібному секторі. Покласти повну відповідальність на голів с[іль] р[ад] за безперебійну роботу кінних молотарок у гуртках супряг по одноосібному сектору. в) Зобов’язати голову РПР т. БІЗЯЄВА негайно надіслати в вирішальні села по хлібоздачі бригади з членів профспілок для допомоги місцевим організаціям. 5. Вказати райуповноваженому РНК тов. ЛЕОНОВУ на те, що його апарат не переключився на ударні темпи роботи, що виявилося у відсутності зведень про перебіг хлібоздачі. Зобов’язати тов. ЛЕОНОВА посилити керівництво своїм апаратом до рівня, що його вимагають справи успішного здавання хліба державі. СЕКРЕТАР Р.П.К. ГОЛОВА Р.В.К.
/ФІЛІН/ /БОГАТИР/
ДАСО, ф.П-37, оп.1, спр.35, арк. 23, 24. Копія. Машинопис.
______________
*Окремі згадані в документі села тепер у складі районів: Буринського – Біжівка, Сніжки, Хустянка і Чернеча Слобода; Білопільського – Товста; Роменського – Протасівка і Сміле.
№ 226 ПОСТАНОВА БЮРО ОХТИРСЬКОГО РАЙКОМУ КП(б)У ПРО ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ ОПУХЛИХ ВІД ГОЛОДУ БЕЗПРИТУЛЬНИХ ДІТЕЙ ТА ЇХ СМЕРТНІСТЬ У КВІТНІ-СЕРПНІ 1933 РОКУ 19 серпня 1933 р. З а с л у ш а в доклад председателя районной комиссии по борьбе с беспризорностью т. Чмелёва о работе комиссии и состоянии детей во временных домах, бюро отмечает: [1]. Что за время с 21.IV по 19 августа с.г. комиссией подобрано в районе и г. Ахтырка беспризорных детей 3197 ч[еловек], что в числе этих детей около 30% детей было опухших. 2. После соответствующей санитарной обработки детей, кормежки их, комиссией отправлено к родственникам и родным 1268 ч[еловек], в другие районы 353 детей. Сбежало с деткомбината 105 чел., умерло 814 чел., около 26%. Осталось в наличии в детдомах на 20.VIII – 657 чел. 3. Оставшиеся дети продуктами питания, жирами обеспечены на месяц. Хлеба в наличии имеется на 2 недели. 4. В деле подбора детей, организации детдомов и изолятора принимал живейшее участие отряд пионеров и ЛКСМУ, наросвита, ГПУ, милиция и здравинспектура. 5. Из оставшихся детей 257 чел. к 1 сентября имеют быть отправлены по другим районам и 400 чел. беспризорных [должны быть] направлены к 15.ІХ по патронатам в колхозы и совхозы в район по соответствующим паспортам.
755
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Исходя из вышеуказанного, бюро РПК п о с т а н о в л я е т : 1. Поручить комиссии по б[орьбе] с беспризорностью, персонально т. Чмелёву не позже 20.ІХ с.г. добиться за оставшееся время отправки детей по патронатам в колхозы и к родителям в другие районы. 2. Принять к сведению заявление т. Чмелёва, что временные детдома на 400 чел. питанием и одеждой обеспечены полностью. 3. Отметить нечуткость и консервативное отношение к делу помощи беспризорным детям со стороны директоров совхозов: Ульяновского – т. Кащеева, "13 лет Октября" – т. Новиковой и др. 4. По окончанию работ комиссии распределить детей по патронатам и заслушать доклад на бюро не позже 25.ІХ-33 г. [Підпис нерозбірливий] Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 172.
№ 227 З ЛИСТА ГОЛОВИ ЛЕБЕДИНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ДО ГОЛОВИ КОЛГОСПУ ХУТОРА ГАРБАРІ ПРО ЗАНЕСЕННЯ РАДИ НА "ЧОРНУ ДОШКУ" ТА НЕГАЙНЕ ЗАВЕРШЕННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 24 серпня 1933 р.* Особисто голові колгоспу Лебединської сільради х. Гарбарі гр. Труфаненку. Вами назловмисно зірвано виконання хлібного податку державі по нашій сільраді лише благодаря тому, що ви не беретесь по-більшовицькому за дострокове виконання хлібного налогу. Через вас утворений кулацький саботаж. Нашу сільраду райкомісі[єю] занесено на чорну дошку. В більшості цей опортуністичний настрій проявили такі керівники колгоспів: с. Куданівка, с. Токарі Бережки та с. Шульгівка. Президія сільради в останнє і категорично вимагає від вас на протязі 48 годин одержання цього розпорядження виконати на 100% хлібналог державі і 24.VIII-33 р. рівно у вісім годин вечора з’явитись у помешкання сільради із усим активом на поширений пленум сільради та рапортувати пленуму про виконання 100% [здачі] хліба державі[…] Голова Секретар** Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 173.
______________
*Дата одержання листа. **Підписи під документом нерозбірливі.
№ 228 ЗАЯВА ВИСЛАНОГО ДО ПІВНІЧНОГО КРАЮ КОЛИШНЬОГО ЖИТЕЛЯ СЕЛА ПОДІЛЬКИ ЛИПОВОДОЛИНСЬКОГО РАЙОНУ Г.А. ТРОЦЕНКА ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА УСРР ПРО ПЕРЕГЛЯД ЙОГО КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ І ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОДАЛЬШОГО ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ * 59 7 вересня 1933 р. В 1931 г. 10 января я был арестованый агентом Г.П.У. в д. Подолка и препровожден г. Гадяч, затем был переведен в гор. Сумы, где и производил следствие следователь Г.П.У. По постановлению Г.П.У. в г. Сумах по ст. 54-11-2 уг[оловного] К[одекса] У.С.С.Р. я выслан в Северный Край, в Емецкий район, сроком на 5 лет. Обвинен я в участии в какой-то контрреволюционной организации, о которой не имел понятия до производства надо мной следствия и об’явления постановления Г.П.У. о высылке меня. Около 3-х лет я отбываю высылку ни за что. По социальному положению я середняк. Имел в дер. Подолка хату, поллошади и полкоровы (так как одна лошадь и одна корова находились в пользовании моём и старшего брата). Земли имел 5 1/2 га. Семья состоит из жены и ребенка, которая в настоящее время находится в колхозе, там же в дер. Подолка. Прошу пересмотреть о мне дело и освободить меня от дальнейшего отбывания высылки, предоставив возможность возвратиться к семье и в свое село, стать честным работником колхоза и строить социалистическое хозяйство совместно с колхозниками своего села. ДАСО, ф.Р-7641, оп.6, спр. 899, арк.293, 294. Оригінал. Рукопис.
______________
*Орфографію документа збережено.
756
РОЗДІЛ 2. Документи № 229 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО УЛЯНІВСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ЗАВЕРШЕННЯ ВИКОНАННЯ РІЧНОГО ПЛАНУ ХЛІБОЗДАЧІ В КОЛИШНЬОМУ ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 8 жовтня 1933 р. Б ю р о Р П К к о н с т а т у є , що строк виконання річного плану хлібоздачі, схвалений липневим пленумом РПК (1-ше жовтня) – зірваний. Найганебніше й найнеприпустиміше те, що останні п’ятиденки вересня й першу п’ятиденку жовтня темпи хлібоздавання різко знизилися. Основними зривниками строку виконання річного плану хлібоздачі, основними зволікальниками виконання найголовнішого завдання хлібоздачі бюро райпарткому вважає керівництво таких колгоспів: "Перемога" – 44,7% виконання річного плану хлібоздачі, "14 р. Жовтня" – 40% Верхосульської с/р*, ім. Ворошилова – 28% Марківської с/р, ім. Калініна – 42% Курасівської сільради, ім. Леніна – 40% Тучнянської с/р., "Заповіт Ілліча" – 32%, "Червона Зірка" – 44% Бобрицької сільради, "2-га п’ятирічка" – 34% Ганнівської-Т с/р, "Вільний шлях" – 27%, ім. Кагановича – 38%, "Червоний Партизан" – 31% Тернівської с/р, "Червоний Маяк" – 54% Василівської с/р. По одноосібному сектору виконання хлібоздачі зривають керівництва таких рад: Верхосульська – 8%, Марківська – 30%, Тучнянська – 33%, Ганнівська-Т – 29%, Черепівка – 30%, Штепівська – 19%, Гринцівська – 23%, Павленківська – 38%, Василівська – 40%. Бюро РПК останній раз попереджає керівництва цих сел і колгоспів про те, що коли не буде забезпечено цілковите виконання річного плану хлібоздачі в жовтні м-ці, коли не будуть відразу взяті темпи, які б забезпечили виконання – Бюро РПК вживе до керівників вищеперелічених колгоспів і сел найсуворіших заходів аж до виключення з лав партії й віддання до суду. Аби забезпечити виконання листа тов. ПОСТИШЕВА, вивершити в жовтні річний план хлібоздачі по всіх секторах – Б ю р о Р П К у х в а л ю є : 1. Встановити такі п’ятиденні завдання (у % до кількості річного плану хлібоздачі, що лишилося здати державі) по МТС р-ну на жовтень м-ць: 1-ша п’ятиденка – 15%, 2-га п’ятиденка – 20%, 3-тя – 20%, 4-та – 20%, 5-та – 20%, 6-а – 5%. Прорив, що стався у здаванні хліба перших двох п’ятиденок жовтня, МТС і колгоспи повинні обов’язково перекрити й ліквідувати в 3-ю й 4-ту п’ятиденку. Зобов’язати директорів МТС протягом 48-ми годин, виходячи з вищевказаного, довести до кожного колгоспу диференційовані щоденні завдання з хлібоздавання з тим, щоб виконання річного плану хлібоздачі до 1-го листопада кожним колгоспом безумовно було забезпечено. За таким же завданням (по п’ятиденках) мусить бути забезпечено й виконання натур. оплати МТС. Доручити фракції РВК, Уповнов. Ком. загот. РНК т. Котову протягом 48-ми годин довести диференційовані завдання по п’ятиденках до кожної с/р по хлібоздачі одноосібним сектором, а голів с/р зобов’язати забезпечити виконання цих завдань з тим, щоб план хлібоздачі одноосібниками був виконаний в жовтні м-ці. Беручи до уваги те, що державний строк виконання хлібоздачі одноосібним сектором – 1-ше жовтня – зірваний, доручити фракції РВК, Уповком. Загот. РНК та с/р посилити репресивні заходи (за існуючими законами про обов’язкову зернопоставку) до злісних саботажників хлібоздавання. Доручити фракції РВКу організувати ряд виїзних засідань президії в найвідсталіших в хлібоздачі (по одноосібному сектору) сільрадах. ДАСО, ф.П-28, оп.1, спр.8, арк. 89, 90. Копія. Машинопис.
______________ *Села згаданих у документі однойменних сільрад колишнього Улянівського району тепер у складі районів: Білопільського – Бобрик, Верхосулка, Ганнівка-Тернівська, Курасівка, Марківка і Тучне; Лебединського – Василівка, Гринцеве, Павленкове і Штепівка; Недригайлівського – Черепівка і Терни (смт).
№ 230 З ПРОТОКОЛУ ОБ’ЄДНАНОГО ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЙ ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ТА МИХАЙЛІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ПРО ХІД ВИКОНАННЯ ПЛАНІВ ХЛІБОЗДАЧІ ОДНООСІБНИКАМИ СЕЛА МИХАЙЛІВКА 9 жовтня 1933 р. […]* СЛУХАЛИ: 1. Хід виконання хлібоздачі по одноосібному сектору (доп. Цебро) та інформації нездатчиків хлібоподатку про виконання ними зобов’язань по хлібоздачі.** Констатувати, що хлібоздача по одноосібному сектору по Михайлівській с/раді в преступноганебному стані, виконання на 9/Х-33 р. становить 23% річного плану. До виконання своїх
757
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
зобов’язань по хлібоздачі окремі одноосібні господарства поставились вороже і при маючих можливостях уперто не виконують. Виходячи з цього, Президії РВКу та с/ради УХВАЛЮЮТЬ: 1. Вважати, що гром. Зеленський Ів. Трох. – середняк навмисно протягом останніх років не виконує зобовязань по хлібоздачі, зовсім відмовився від засіву ярого клину весною 1933 року та не бажає сіяти озимини на 1934 рік, маючи для цього всі можливості як тяглом, посівматеріялом та працездатних членів родини. По зобов’язанню хлібоздачі недовиконав 1,75 цент. Оштрафувати на 300 крб. В забезпечення наложеного штрафу негайно описати все майно та продати з торгів. Попередити гром. Зеленського, що в разі 10 день не виконає зобов’язань по хлібоздачі, до нього будуть вжиті найсуворіші заходи. 2. Беручи на увагу, що гром. ШВЕЦЬ Тетяна Даниловна має в своєму складі родини всіх працездатних членів родини, вороже поставилась до виконання зобов’язань по хлібоздачі, із належного плану хлібоздачі 7,75 цент. здано нею лише 1,21 цент. В минулому зовсім не виконувала всіх державних зобов’язань та що дорослі її сини занімаються спекуляцію – оштрафувати на 500 крб. В забезпечення наложеного штрафу описати все без винятку майно та продати з торгів. Наложити арешт на зарплатню синів, що працюють в радгоспі та вчителем [школи] в Зелено-Гайській с/раді. Відібрати хату з садибою і завтра 10/Х видворити з хати. Доручити зав. ВНО т. Шишко перевірити роботу по школі як учителя гр. ШВЕЦЬ Ів. Мих. і доповісти особисто голові [найменування органу і прізвище нерозбірливі] на предмет перебування його в лавах учителів та членів Спілки [наросвіти]. 3. Вважати, що гр. ФИЛИПОВИЧ Петро Тер. останні роки зовсім не виконує державних зобов’язань з хлібоздачі, картоплеподатку та інш., навмисно не засіяв доведеного плану весняного посіву, із доведеного плану хлібоздачі 7,56 цент. виконав лише 1,42. У гром. ФИЛИПОВИЧА відібрати присадибну землю, залишивши в його користуванні будівлі та двір. Зобов’язати гром. ФИЛИПОВИЧА протягом 10 день виконати хлібоздачу. В разі невиконання до 20/Х справу на нього передати до суду для притягнення до відповідальності. 4. Прийняти до відому, що гром. КРАВЧЕНКО Сава Мих. щороку акуратно виконує свої зобов’язання перед державою. В цьому році з 19,75 цент. здано ним 12,50 та що в цьому році господарство занепало від недороду ярих культур та хворість членів родини та що гром. КРАВЧЕНКО при допомозі тяглом та посівматеріялом зобов’язується засіяти озимину. Доручити сільраді та Правлінню колгоспу виділити 2 га придатної землі, допомогти тягловою силою та посівматеріялом з тим, аби протягом 3-х день озимину засіяти. Протягом 3-х день зобов’язати гр. КРАВЧЕНКО обмолотити просо і здати державі, решту незданого хлібоподатку по зобов’язанню перенести на 1934 рік. 5. Беручи на увагу заяву гр. ГНІДЕНКА Сем. Степ., що він з 10/Х вступе до колгоспу і сумлінно буде працювати, а дружина його вже працює, та що в цьому році гром. ГНІДЕНКО мав значну площу зайву, недовиконав хлібоподаток, 9,02 цент. перенести на 1934 рік. Зобов’язати гол. с/ради т. ЦЕБРО перевірити данні зобов’язання гром. ГНІДЕНКОМ. 6. Беручи на увагу, що гром. ПОДПАЛИЙ Пет. Вас. щороку вороже ставиться до виконання державних зобов’язань, зокрема по хлібозаготівлі, в минулому році у нього був викритий захований хліб, та що господарство частково продавалось в 1932 р. за хлібозаготівлю, оштрафувати на 300 крб. Доручити Президії с/ради негайно описати все майно. В разі обнаруження в нього схованого хліба справу передати до суду. 7. Приймаючи до уваги, що гром. СОФРОНЕНКО Олексій Вас. щороку не виконує зобов’язань з хлібоздачі, навмисно не засіяв доведеного плану весняного сіву, мав на це всі можливості – як тягло, посівматеріял та сам працездатний. Категорично відмовився від посіву озимини. З належного плану 10,07 центн. він здав лише 1,05, навмисно скрив від обліку 0,25 озимини-оштрафувати на 500 крб. та відібрати хату з будівлями, садибу та коня, виселити з хати 10/Х-33 року та зобов’язати протягом 10 день виконати зобов’язання з хлібоздачі. 8. Приймаючи на увагу, що гром МАКСИМЕНКО Степ. Кондр. злісно не виконує зобов’язань по хлібоздачі, навмисно не засіяв план ярого сіву, мав на це повну змогу: тягло, посівматеріял та працездатних чл. родини – оштрафувати на 300 крб. та зобов’язати МАКСИМЕНКА протягом 10 день виконати зобов’язання з хлібоздачі повністю. 9. Приймаючи на увагу, що господ[ар] УРОДА Лаз. Трох. уперто не виконує зобов’язання по хлібоздачі, маючи засівну площу озимини 1,30 га, здав лише 3,28 цент., останній хліб поховав, оштрафувати на 300 крб. та із’яти корову і здати державі. Зобов’язати гр. УРОДУ виконати зобов’язання по хлібоздачі. 10. Беручи на увагу, що гром. ХАРЧЕНКО Павло Нест. уперто відмовився від явки на засідання РВК та с/ради, зобов’язати гол. с/ради т. Цебро скласти повну характеристику на це господарство і вкупі з гром. ХАРЧЕНКО направить до РВКу. Зобов’язати Правління колгоспу протягом 3-х день здати державі 75% валового врожаю з засівів, переданих колгоспам з числа брошених та вимерших одноосібних господарств.
758
РОЗДІЛ 2. Документи Зобов’язати голову с/ради т. ЦЕБРО виконати цю постанову і 10/Х до 10 год. ранку повідомити особисто голову РВКу т. Торяника. ГОЛОВА ЗАСІДАННЯ СЕКРЕТАР
ТОРЯНИК САЄНКО
ДАСО, ф.Р-2573, оп.1, спр.8, арк. 83-85. Копія, засвідчена підписом техсекретаря райвиконкому. Машинопис.
______________
*Опущено кількість учасників засідання за їх службовим становищем (усього 69 осіб) та порядок денний засідання. **Стилістику та орфографію документа збережено.
№ 231 З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ОРГБЮРО КП(б)У ПРО ПОРУШЕННЯ РЕВОЛЮЦІЙНОЇ ЗАКОННОСТІ ТА СВАВІЛЬНІ ДІЇ КЕРІВНИКІВ У СЕЛІ ЗЕЛЕНКІВКА НЕДРИГАЙЛІВСЬКОГО РАЙОНУ 15 листопада 1933 р. Заслухавши повідомлення відповідального інструктора Облбюро КП(б)У т. ЛУНЬОВА про наслідки перевірки справи в с. Зеленківці, Облбюро відмічає, що в с. Зеленківці Недригайлівського району зграя на чолі з куркулем ГАЙОВИМ, що проліз до партії та скориставшись з цього став головою колгоспу "Вперед", заступник голови сільради ВЕРБИЦЬКИЙ з іншими керівними робітниками сільради та колгоспу протягом довгого часу безкарно провадили контрреволюційну роботу, знущались та тероризували населення села: побої колгоспників і одноосібників та самосуди, вбивство 3 колгоспників, незаконні відбирання корів, накладання масових штрафів на тих, що не виконали свої обов’язання перед державою, розбазарювання колгоспного майна та зерна. Вся ця контрреволюційна діяльність та куркульське свавілля покривались секретарем ГАРМАШЕМ, призвела в селі і колгоспі до провалу хлібоздавання Державі, натуроплати МТС та невиконання інших господарчо-політичних кампаній. Облбюро відмічає, що незважаючи, що РПК, РВК та РКК було відомо про факти грубого порушення рев. законності та знущання над селянами (повідомлення Нач. РайДПУ ПОДОРОЖНЬОГО, обстеження інструктора Облбюро КП(б)У РИБАЛЬСЬКОГО, матеріяли про незаконне відібрання корів в родин червоноармійців), а також не зважаючи на наявність в судово-слідчих органах фактичних матеріялів про побої та вбивство колгоспників, – керівництво району не реагувало на це, не надало матеріялам про Зеленківку політичного значення, не вжило потрібних заходів, щоб викрити і розтрощити куркульську зграю, що діяла в Зеленківці. Облоргбюро КП(б)У ухвалює: 1. Голову Зеленківської Сільради Коломацького та секретаря партосередку Гармаша, які покривали контрреволюційні дії зграї Гайового і зокрема приховали від Райпарткому та Райвиконкому вбивство ЄВЕНКА – з партії виключити та віддати до суду. 2. Доручити Облоргкомітету за грубе порушення революційної законності і потурання ворожим діям класового ворога, президію Зеленківської сільради розпустити та відрядити до с. Зеленківки інструктора Облоргкомітету для проведення нових виборів Президії Сільради. 3. Райпрокурору Савицькому та пом. прокурора Комелову за припущення порушення революційної законности в районі, за відсутність постійного догляду за роботою нарслідчих і суду, за втрату класової революційної пильности – оголосити сувору догану та позбавити права протягом 2-х років працювати в органах юстиції. 4. Нарслідчого Фоміна (позапартійний) за злочинне ставлення до розслідування справи вбивства ЄВЕНКА доручити Облпрокуратурі з роботи зняти та віддати до суду. 5. Нарсудді Денисенку за затримку розгляду справи вбивства ЄВЕНКА оголосити сувору догану з попередженням та з роботи Нарсудді зняти. 6. Нач. Райміліції Дудніку за те, що до справи вбивства колгоспника ЄВЕНКА поставився формально, передаючі справу слідчому, не довів до відому районних організацій, оголосити сувору догану з попередженням. 7. За втрату більшовицької пильности, припущення викривлення в районі класової лінії, порушення революційної законности, відсутність партійного керівництва органами прокуратури та суду, чим скористався класовий ворог, був. секретарю РПК т. Філіну, був. голові РВК Богатирю і був. Голові РКК Гусєву оголосити сувору догану з попередженням. 8. Пом. Обл. Прокурора Найдича за те, що бюрократично поставився до справи вбивства ЄВЕНКА – поверхове ознайомлення зі справою, не звернув уваги на те, що справа біля 2-х з половиною місяців знаходилась без руху у нарслідчого, проштампував – затвердив явно невірний вис-
759
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
новок нарслідчого, де головні злочинці Гайовий та Вербицький фактично випали з обвинувачення, оголосити сувору догану та з роботи зняти. 9. Доручити ОблПрокурору та Голові Облсуду провести показовий процес над куркульською контрреволюційною зграєю – Гайовим, Вербицьким, Лашкаєм, Максименком, Радченком і іншими їх співучасниками та судити самим суворим порядком. Доручити новому складу Бюро Недригайлівського РПК розгорнути справжню більшовицьку боротьбу в районі за революційну законність, очистивши сільради, управи колгоспів від класовочужого елементу. ДАСО, ф.П-711, оп.1, спр.3, арк.46, 47. Засвідчена копія. Машинопис.
№ 232 ЗІ ЗВІТУ Лебединської РКК-РСІ ПРО РОБОТУ ЗА ЧАС З 1.06.1932 ПО 1.12.1933 60 Грудень 1933 р.* […]** Переводячи роботу по боротьбі з ідеологічними хитаннями, які мали місце в окремих партосередках Лебединської парторганізації, Президія РКК КП(б)У вела одночасно рішучу боротьбу з фактами перекручування генеральної лінії партії на практиці, що мало місце під час переведення низки політично-господарчих кампаній на селі, порушення революційної законності з боку окремих членів партії, займающихся замість переведення відповідної політично виховавчої масової роботи голим адмініструванням (Межиріцька сільрада, В-Висторопська, м-Бобрицька, Олександрівська), наряду з цим Президія РКК КП(б)У вела безпощадну боротьбу з випадками зажиму критики і самокритики та переслідування сількорів (Бобрицька сільрада), виявляючи та переводячи боротьбу з протягуваннями явно троцькістських тенденцій в окремих випадках та виявляючи класово чуждий елемент з партквитком в кишені (Федоров, Стеблянка, Санжаревська, Карпенко, Коваль)61. Характерні [мо]менти перекручування лінії партії та порушення революційної законності за звітній період були такі: В-ВИСТОРОПСЬКИЙ ПАРТОСЕРЕДОК: В мент переведення стягнення податків з громадян було припущено з боку Голови сільради тов. РУДЕНКА випадки надмірного адміністрування та порушення ревзаконності, яке полягало в бійці селян (куркулів), які відмовлялися сплачувати або ж незавчасно сплачували податки та план хлібозаготівель (тов. РУДЕНКУ оголошена сувора догана з останнім попередженням та знято з роботи Голови сільської ради, Секретарю партосередку тов. ЛИТВИНЕНКУ оголошена сувора догана). МЕЖИРІЦЬКИЙ ПАРТОСЕРЕДОК: Під час переведення виконання плану м’ясозаготівель з боку Голови сільської ради тов. ІСКРИ та Заврайпостачвідділом Лебединського РВК тов. ЗАЛЕСЬКОГО завдяки нечіткого інструктування активу по переведенню роботи на участках було припущено з боку останнього грубе перекручування лінії партії та в корні порушення революційної законності, внаслідок неперевірки списків боржників по м’ясоподатку було вилучено 6 корів у громадян, які м’ясоподаток виконали – корови вилучали переводячи поломку замків та дверей та грубо поводилися з громадянами (за що Голові сільради тов. ІСКРІ оголошена догана, виведено з членів пленуму РПК та знято з роботи, Зав. Райпостачем тов. ЗАЛЕСЬКОМУ оголошена сувора догана) – вжитими заходами з боку РайКК-РСІ було повернуто невірно вилучених корів та дано установку щодо переведення роботи по виконанню м’ясоподатку. М-БОБРИЦЬКИЙ ОСЕРЕДОК: Був факт, коли з боку Секретаря партосередку тов. БЕЗКРОВНОГО та Голови сільської ради тов. РАДЧЕНКА припускалося голе надмірне адміністрування та порушення революційної законності – бійка селян, був випадок коли одного селянина, поміченого в крадіжці почали підвішувати до дерева з метою примусити такого щодо виказу його співучасників в крадіжці (Голову сільради т. РАДЧЕНКА та Секретаря партосередку т. БЕЗКРОВНОГО засуджено до ув’язнення по 2 роки кожного). ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ ПАРТОСЕРЕДОК: Протягом певного часу Голова колгоспу т. ФЕСЕНКО та Голова сільради т. ШУЛЬГА займалися замість переведення відповідної політично-масової роботи серед колгоспників та одноосібників голим адмініструванням, бійкою одноосібників, які не виходили на роботу або виходили з запізненням, били колгоспників, помічених в крадіжках – своїми діями тероризували селян, що було виявлено випадково на виїзному засіданні бюро скарг РКК-РСІ. Ця справа була розглянута в селі Олександрівці в присутності колгоспників та одноосібників (т. ФЕСЕНКО і ШУЛЬГА з партії виключені і засуджені до ув’язнення). […] Крім вищенаведених фактів був випадок прояву яскравого троцькістського ухилу з боку члена партії партосередку при РЗВ тов. ФЕДОРОВА, який протягом значного часу не був згоден з політикою партії взагалі і особливо в питанні сільського господарства, заявив на засіданні Президії
760
РОЗДІЛ 2. Документи РКК "що він розуміє політику так, що насправді наша партія індустріалізацію країни проводила і проводить за рахунок зубожіння села та його розорення". Цей буржуазний переродженець намагався довести те, що наша партія на чолі з тов. Сталіним ідуть шляхом Троцького, наклепував, що партія збочила від ленінізму […] ДАСО, ф.П.-29, оп.1, спр.17, арк. 6-9. Копія. Машинопис.
______________
*Датується за змістом архівної справи. **Тут і далі опущено текст про діяльність президії РКК "в галузі партроботи". Стилістику та орфографію документа збережно.
№ 233 ЗІ ЗВІТУ СЕРЕДИНО-БУДСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ПОРУШЕННЯ РЕВЗАКОННОСТІ ТА ПРОТИДІЮ ГОСПОДАРСЬКО-ПОЛІТИЧНИМ КАМПАНІЯМ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ Не раніше січня 1934 р.* Сельсоветы и ревзаконность. Наряду с укреплением работы сельсоветов, выращиванием здорового сельского актива и колхозного актива был целый ряд нарушений революционной законности со стороны сельских активистов, членов сельсоветов, подчас членов и кандидатов партии. Как пример грубого нарушения ревзаконности можно привести следующие моменты: 1. Отсутствие учета и неоприходование отобранного имущества за штрафы (сс. Пигаревка, Жихово). 2. Незаконные изъятия у граждан скота (за 10-14 кг не сданного мяса снимались коровы (с. [Великая] Березка – Полуянский, с. Гаврилова Слобода – Брилев, с. Белоусовка – Дьяченко). Также незаконные изъятия тягловой силы и инвентаря у середняков-единоличников (с. Старая Гута – Ковалев, с. Чернацкое - Фомский). 3. Незаконные изъятия разных домашних вещей при обходе бригад по хлебозаготовкам (осень 1932 г.), когда дело в отдельных случаях доходило до изъятия и присвоения серебряных ложек (с. Новая Гута), яиц, орехов и проч. вещей (с. Голубовка – Кужелева и др.). 4. Случаи издевательського отношения к гражданам, невыполнившим хлебозаготовки и засыпки семенных фондов. В с. Порохонь при непосредственном участии членов партии Тимошенко, Ремзюна выводились несдатчики хлеба при заготовке хлеба в 1932 г. в сад и вынуждались рыть себе яму. В с. Новая Гута весной 1933 г. за незасыпку семенных фондов под видом как-будто за кражу сельские активисты принуждали женщин закладывать в двери пальцы, потом отдавливали при закрытии дверей. По каждому выявленному случаю грубого нарушения революционной законности районный партийный и исполнительный комитеты виновных в нарушении ревзаконности немедленно привлекали к самой строгой ответственности. Благодаря усилению революционной бдительности со стороны парторганизации, развитию большевистской критики и самокритики, выращиванию здорового сельского актива, усилению руководства со стороны парторганизации в 1933 г. не только не было подобных случаев грубого нарушения революционной законности, какие имели место в период хлебозаготовок в 1932 г., но и вообще количество случаев грубого нарушения ревзаконности в несколько раз уменьшилось […] Хоз[яйственные] политкампании. На выполнении хозяйственно-политических кампаний районная парторганизация доказала свою способность драться за генеральную линию партии. Оценку, данную ЦК ВКП(б) украинской парторганизации 24.І-33 г., подтверждает полностью и наш район. В частности, выполнение хоз[яйственных]политкампаний 1932 г. показало, что мы не взяли надлежащего размаха с первых же дней выполнения хоз[яйственных] политкампаний и, особенно, хлебосдачи, не организовали как следует работы среди единоличников, не организовали нажима на зажиточную часть села, чем создали возможность кулацко-враждебным элементам провести работу по прятанию и разбазариванию сельхозпродуктов. В результате этого мы имели большую затяжку в сроках и недовыполнении целого ряда обязательств. Учтя ошибки 1932 г., перестроив свою работу, превратив в жизнь незыблемость законов об обязательных поставках сельхозпродукции государству, в выполнении обязательств перед государством в 1933 г., мы добились больших успехов. Об этом свидетельствует ход выполнения целого ряда хозкампаний.
761
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
а) Хлебосдача. План хлебопоставок 1932 г. менялся 3 раза. Один раз план получен в августе месяце: по колхозам – 13730 ц, единоличники – 29988 ц, всего 43718 ц. 2-й план получен в сентябре месяце по колхозам: 6430 ц, единоличники – 18890 ц, всего 25320 ц. 3-й план – в октябре месяце: по колхозам – 6430 ц, единоличники – 13390 ц, всего – 19820 ц. Согласно закона об обязательной поставке хлеба государству на 1933 г. было начислено на колхозы – 17114 ц, единоличников – 12042 ц, всего 29156 ц (без 2%). План хлебосдачи 1933 г. выполнен до Октябрьских праздников на … %**, как по колхозному, так и по единоличному сектору. План же хлебопоставок 1932 г. выполнен на 106% на 14 февраля, на 6.ХІ-32 г. было выполнено лишь 54,8%, из них по колхозам 97,6% и единоличниками 35,1%. Выполнение по культурам характеризует следующая таблица (в %%): 1932 г. 1933 г. Рожь и пшеница 92,8% 115% Овес 67,6% 144% Бобовые 54% 5% Прочие 126% 21% Выполнение по культурам показывает, что тенденция в выполнении хлебоздачи 1932 г. была направлена на замену основных культур ржи и пшеницы (крупяными и проч.), а в 1933 г. имеем обратную тенденцию замены основными культурами крупяных и прочих культур с целью скорейшего выполнения, не ожидая выполнения и обмолота поздних культур. Громя кулацкий [нерозбірливе слово] хлебозаготовок, наряду с массово-разъяснительной работой, приходилось применять разные виды репрессий, которых применено в 1932 г. несравненно больше, нежели в хлебосдачу 1933 г. По далеко не точным сведениям было применено к злостным несдатчикам хлеба зажиточной и середняцкой части села репрессий, которые определяются по таким видам: 1932 г. 1933 г. Выведено из состава членов сельсоветов 89 чел. Из них отдано под суд 5 Всего отдано под суд 94 9 Вынесено постановлений о высылке 11 Бесспорно изъято в хозяйствах 160 13 Оштрафовано 134 53 Распродано хозяйств 23 Всего подвергнуто репрессиям 516 75 Об улучшении работы по хлебосдаче 1933 г. также ярко говорит и количество привлеченных к партийной и судебной ответственности руководящих работников. В хлебозаготовку 1932 г. было привлечено к партийной и судебной ответственности: Исключено из партии 6 чел. Из них отдано под суд 2 Вынесено выговоров 7 Из них строгих с предупреждением 4 Снято с работы секретарей партячеек 2 Снято и отдано под суд пред[седателей] сельсоветов 6 В 1933 г. почти никого не привлечено из руководящих работников к судебной ответственности. Кроме того в хлебосдачу 1933 г. было изрядное количество случаев грубого нарушения генеральной линии партии. Эти случаи выражались в следующем: а) Стремление составлением хлебофуражных балансов доказать нереальность планов хлебозаготовки (с. Голубовка - Захарченко). б) Организация саботажа хлебозаготовок (с. Чернацкое – член пленума РПК Окопский). в) Вместо массовой работы издевательское отношение к несдатчикам хлеба, доходящее до того, что выводились несдатчики ночью в сад с лопатами для рытья ям (с. Порохонь – Тимошенко, Ремзюн). При обыске хлеба бригадами забирались домовые вещи, не имеющие никакого отношения к хлебозаготовкам, как яйца, орехи, яблоки и т.д. (сс. Пигаревка, Голубовка, Лукашенково – Кубраков и др.). На все случаи нарушения революционной законности РПК решительно реагировал, исключая виновных из партии и привлекая к строгой партийной ответственности. Кулацко-зажиточные элементы в проведении хлебозаготовок оказывали решительный отпор мероприятиям партии и правительства.
762
РОЗДІЛ 2. Документи Кулацко-зажиточная часть и отдельные середняки, злостно уклоняясь от сдачи хлеба, зарывали его в ямы и вывозили в другие соседние районы (Зап[адная] область)***, а также оказывали злостный отпор бригадам, проводящим бесспорные изъятия. В с. С[тарая] Гута кулак Архипенко не сдал ни одного килограмма хлеба, когда пришла бригада, набросился на нее и избил одного члена бригады. В с. Рудня кулак избил бригадира (схватил за глотку и начал душить). В с. Вовна отец с сыном набросились на бригаду, вооружившись кольями. За все эти действия виновные привлекались к судебной ответственности. Особенно большое сопротивление со стороны кулацко-враждебных элементов было в селах: Рожковичи, Порохонь, Ромашково, Вовна, Г[аврилова] Слобода. При выполнении первой заповеди поставки хлеба государству 1933 г. имели место нарушения постановлений партии и правительства в основном по вопросу авансирования колхозников. Эти явления имели место по колхозам: им. Сталина (с. Уралово), где было выдано натураванса 65% фактически намолоченного хлеба, "Громадська праця" (с. Порохонь), им. Ворошилова (с. Рожковичи), где также вместо сдачи с первого снопа государству хлеба, [хлеб] раздавался сначала колхозникам в счет натуравансов. Были отдельные случаи намерения сдать зерно недоброкачественное, ниже установленных государством кондиций – большая влажность, засоренность (колхозы "Червоний прогрес", "Червоний орач" и др.). Партийная организация района на фронте хлебопоставок на основе массово-разъяснительной работы и мобилизации широких колхозных и трудящихся единоличных масс добилась успехов – из года в год выполнения задания района. б) Картофелепоставка Окончательный план картофелепоставки 1932 г. выражается в 120930 ц, из них по колхозам – 37200 ц, единоличн[икам] – 33630 ц, не выполнен. Картофелезаготовка 1932 г. прекращена в январе месяце 1933 г. при выполнении 64%, из них по колхозам – 86%, единоличникам – 55% (в том числе твердоздатчикам – 49%). Причем выполнение по отдельным сельсоветам и колхозам характеризуется следующими показателями: Сельсоветов, выполнивших план до 50% - 9 до 75% - 10 до 100% - 8 Колхозов, выполнивших план до 50% - 6 до 75% - 27 до 100% - 28. Для усиления картофелезаготовок из райцентра под руководством членов РПК на протяжении периода картофелезаготовок было послано на село 30 бригад. Кроме этого, в отстающие села прикреплялись члены бюро РПК. Руководство картофелезеготовками проводилось путем заслушивания докладов на бюро управляющего конторой Плодоовощ, секретарей партячеек и уполномоченных РПК. В картофелезаготовках 1933 г. кулацко-враждебные элементы проводили так же работу, как и в отношении хлебосдачи. Картофель прятался в ямы и разбазаривался. Обнаружено и вскрыто 308 ям, содержащих в себе 1914 ц картофеля. Наряду с проведением массовой работы к злостным несдатчикам картофеля были применены следующие репрессии: Отдано под суд - 52 хозяйства Оштрафовано - 160 хозяйств Взыскано - 33458 руб. Бесспорных изъятий - 395 или 3502 ц. План картофелепоставок 1933 г. выражается в сумме 88000 ц****, из них по колхозам – 46875 ц, колхозникам – 1884 ц, единоличникам – 38681 ц и твердосдатчикам – 1668 ц. Выполнено на день перевыборов: по колхозам – 29235 ц или 62,8%, по колхозникам – 585 ц (33,7%), единоличникам – 10206 ц (26,8%) и твердосдатчикам – 72 ц (4,6%). За несдачу картофеля применено репрессий: отдано под суд 11 хозяйств, оштрафовано 17 хозяйств на сумму 4723 руб […] Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 176-180.
______________
*Датується за змістом документа. **Крапки в тексті документа. ***Створена з колишніх Брянської, Калузької та Смоленської губерній Росії, існувала в 1929-1937 рр. ****Так у документі. За підрахунками – 89108 ц.
763
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 234 ЛИСТ ПОЛІТСЕКТОРУ МТС ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЗЕМУПРАВЛІННЯ ДО ПОЛІТВІДДІЛІВ МТС ОДНОЙМЕННОЇ ОБЛАСТІ ПРО СЛІПОГО БРОДЯЧОГО ГАРМОНІСТА, ЯКИЙ ПРОВОДИВ КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНУ АНТИКОЛГОСПНУ АГІТАЦІЮ 31 березня 1934 р. Сов[ершенно] секретно. Всем начальника политотделов МТС. Нач[альником] [политотдела] Засульской МТС т. Елегиным в Политический сектор доставлен материал о своеобразной по форме классово-враждебной и контрреволюционной деятельности. Слепой бродячий гармонист, переходя из села в село, привлекает внимание гармонией и собирает слушателей, а потом занимается гаданием и рассказами антисоветских и контрреволюционных анекдотов на самые злободневные темы жизни страны и политики партии. Гадание же очень ловко и умело направлено на соверешенно открытую и наглую агитацию против текущих хозяйственных и политических кампаний. Вот выдержка из его показания: "Во время хлебосдачи я говорил: "Задумали сховать часть своего состояния, ховайте, в этом будет удача". Колхозникам говорил: "Заработал мало хлеба, но не беспокойся, остается теперь недолго, ваше хозяйство должно стать одноособным". Во время весеннего сева говорил: "Берегите силы, не сейте, они вам будут нужны для кращей жизни". В отношении того, что в прошлую весну от голода умерло много людей, говорил: "Прошлую весну вы имели гробы близких родственников, сю весну такой же опасности не миновать". По вопросу займа говорил: "Получите бумаги нехорошие, по ним будете беспокоиться, не соглашайтесь". Так же говорил по мясозаготовке. По коллективизации говорил: "Надо избавить всё: коня, корову и т.д., а потом, если уже ничего не останется, идти в колхоз", а некоторым говорил: "Лучше пропасть с голоду, а греха на душу не принимать и в колхоз не идти". "Гастроли" этого контрреволюционера длились почти весь 1933 г. безнаказанно. Обращая Ваше внимание на такую форму контрреволюционной деятельности, обязываю Вас принять меры к повышению классовой бдительности партийцев, комсомольцев, колхозников и колхозного актива. Немедленно принять меры, пресекающие контрреволюционную деятельность. С письмом ознакомить всех работников политотдела. Зам. нач[альника] политсектора Казначеев Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / ДАСО; Упоряд. Л.А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 180.
№ 235 Із показань на допиті обвинувачуваного робітника кролевецького цегельного заводу Ф.Д. дорошка про його невдоволення радянською владою ТА голод в Україні 62 29 лютого 1940 р. В о п р о с : Следствие располагает данными, что Вы, будучи недоволен существующим строем, высказывали среди населения контрреволюционные взгляды, направленные против Сов. власти. О т в е т : Да, был и сейчас недоволен существующим строем – Сов властью, а равно и частично ее руководством, что и явилось главным источником моих антисоветских выступлений, направленных против Соввласти, а также ее руководства. Я был и сейчас остаюсь недоволен политикой Соввласти. Я говорил в общежитии рабочих кирпичного завода г. Кролевец в присутствии […]*, в 1933-м году была создана голодовка, чтобы уничтожить украинский народ, а заселить Украину пришельцами из разных стран и эту политику проводил Каганович, выбивавший на Украине хлебный налог у крестьян. Это может случиться и сейчас в этом году, так как и сейчас с хлебом положение плохое. Указанный разговор происходил примерно 1-го февраля 1940 года. В о п р о с : Кто ещо из рабочих кирпичного завода г. Кролевец совместно с Вами занимался осуждением политики ВКП(б) и Сов. власти? О т в е т : Недовольств со стороны других рабочих кирпичного завода по отношению Сов. власти я не замечал. ДГА СБ України, спр. 75216 ф.п, арк. 16. Оригінал. Рукопис.
_____________
*Упорядником опущені прізвища 3-х осіб.
764
РОЗДІЛ 2. Документи № 236 ІЗ ЩОДЕННИКА-СПОГАДІВ КОЛИШНЬОГО ПРАЦІВНИКА КУЯНІВСЬКОГО ЦУКРОКОМБІНАТУ БІЛОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ Й.Є. ІЛЛЯШЕНКА ПРО ГОЛОД 1933 РОКУ 63 26 лютого 1944 р. Наступил 1933-й год чрезвычайно тяжелый, какого человечество по всей вероятности не помнит. Ничтожные запасы продуктов, заготовленные на зиму, к весне совершенно иссякли и к 1-му апреля, что называется, ни-ни. Ни завод, ни кооперация никаких продовольственных ресурсов совершенно не имели и поэтому ничего трудящим не отпускали, а если и отпускали, то в самом мизерном количестве. На рынках если что и было, то очень дорого, особенно хлеб, а с завода нам выдавали муки очень мало и сахара также. Анастасия [дружина Ілляшенка] по школе получала муку и Людмила [їх дочка] печеным хлебом, и все это в таком ничтожном количестве, что елееле хватало на 1 1/2 недели, а остальное время положительно голодали, были моменты, когда по целым дням не было в доме хлеба, обед и ужин брали из заводской столовой, но крайне низкого качества. На обед один борщ с сухим жомом или с лопухами. И если бы не некоторые сбережения Анаст. Як., на которые в Торгсине в Сумах и Белополье выменяли муку, пшена, круп и т.д., то не знаю, что бы было. Многие ели бурьян, полову. От голода народ стал пухнуть и умирать. Таким образом не минула чаша сия и моей сестры Параскевы, которая к тому же была больна ногами и истощена организмом и работать была не в состоянии, умерла 13 апреля 1933 года. Похоронили на Засумском кладбище […] Когда были в Сумах [кінець другої декади вересня 1933 р.] то положение с питанием несколько изменилось в лучшую сторону. Так напр. можно было купить хлеб по 2 р. 50 к. за кило, а также намного дешевле и проч. продукты и вообще с началом урожая, повторяю, положение резко изменилось в лучшую сторону и приходится только пожелать, чтобы уходящий от нас 1933-й год больше не повторялся. ДГА СБ України, спр.75439 ф.п, арк. 36. Оригінал. Рукопис.
№ 237 з листа колишнього студента лебединського педагогічного технікуму – в’язня виправно-трудової колонії г.а. бурика до секретаря цк кпрс ф.р. козлова з поясненням обставин написання вірша про голод 1933 року і клопотанням про перегляд його кримінальної справи 64 9 листопада 1961 р. Будучи учащимся, юношей 17 лет, как и многие юноши в этом возрасте, я написал стихи. Среди них было стихотворение, в основу которого было положено лично мною виденное и пережитое в трудный голодный 1933 год. Будучи подростком, я был тогда не от добра пухлый, и таких, как я, видел и других. Многие умирали с голода. Я написал об этом не с целью какого-то злорадства (над своим несчастьем не издеваются) или агитации, а потому, что невозможно было тогда, как известно, и теперь, забыть про всё то. Я видел то плохое, чего не хотел видеть. Очень рано наверное жизнь показала мне свою худшую сторону, ту, которую мне не нужно было видеть. И я написал об этом просто так, как очень горькую правду. То стихотворение наверное и сейчас есть в моем деле за 1937 г. Знаю, оно не блещет красотою, да я и не целил себя в поэты. В нем нет никаких выводов и обвинений в чей-либо адрес. Тогда я об этом не думал. И сейчас не знаю, почему была такая трудность в 1933 г. И как велика она была по размерам. Но если эта трудность и была, так не по вине советской власти, – люди, которым была вручена судьба жизни человеческой, не смогли в то время сделать что-то лучшее, то-ли по неопытности, то-ли в силу какой-то необходимости, то-ли умышленно – я об этом судить не могу, не знаю причины этого горя. Знаю только – в 1933 г. я еле-еле выжил. Таких, как я, видел и других. Нужно ли было писать об этом? Не знаю. Может и не нужно. Но меня в школе учили говорить правду. Вся передовая русская и украинская, вся мировая литература ставилась и ставится в образец за правду. Я сказал правду как ученик – пусть некрасивую, горькую, но правду-же! Так разве это агитация? В чем здесь обоснованность моего ареста? В этом я не вижу себя преступником. Скорее всего – здесь я жертва, пострадавший, которого почему-то наказали. На суде прокурор сказал, что я клеветал на советскую власть, что трудность, голод, показаные в стихотворении, – умышленное извращение действительности. "При советской власти, – говорил прокурор, – не было, нет и не будет голода". Что голода не будет, – думал я, – это хорошо, а что он был – это плохо […] ДГА СБ України, спр. 75207 ф.п, арк.115 зв., 116. Оригінал. Рукопис.
765
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 238 З ПОДАННЯ ПРОКУРАТУРИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДО ПРЕЗИДІЇ СУМСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ ПРО СКАСУВАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ СТОСОВНО РЕПРЕСОВАНИХ ГРОМАДЯН КОЛИШНЬОГО СЕЛА ШЕЛУХІН ПУТИВЛЬСЬКОГО РАЙОНУ 65 16 квітня 1990 р. СУВОРОВ Кузьма Іванович, 1900 года рождения, уроженец с. Шелухин, Берюховского сельсовета, Путивльского района, по происхождению из крестьян-зажиточных, русский, беспартийный, не судим, образование низшее, проживал в селе Шелухин, работал завхозом колхоза, женат, 3-е детей, – СУВОРОВ Иван Иванович, 1888 гора рождения, уроженец с. Шелухин, Путивльского района, по происхождению из крестьян-зажиточных, русский, беспартийный, не судим, образование низшее, проживал в с. Шелухин, работал счетоводом колхоза, женат, четверо детей, – СУВОРОВ Григорий Иванович, 1891 года рождения, уроженец с. Шелухин, Путивльского района, по происхождению из крестьян-зажиточных, русский, образование низшее, беспартийный, судим за халатность, проживал в с. Шелухин, работал в колхозе, женат, шестеро детей, – ШЕЛУХИН Михаил Игнатьевич, 1901 года рождения, уроженец с. Шелухин, Путивльского района, по происхождению из крестьян, русский, образование низшее, беспартийный, судим за хулиганство, проживал в с. Шелухин, работал председателем колхоза, женат, четверо детей. – Все три брата Суворовы были арестованы 19 августа 1933 года уполномоченным ГПУ Путивльского района, без санкции прокурора на их арест. Шелухин под стражу не был взят, а от него была отобрана подписка о невыезде. Поводом для ареста послужил факт невыполнения колхозом плана хлебосдачи государству с урожая первого обмолота. Все четверо были осуждены 13-14 августа 1933 года народным судом Путивльского района – Суворов К.И. и Суворов И.И. по ст. ст. 54-10 и 97 УК УССР, Суворов Г.И. по ст. 54-10 УК УССР на 5 лет лишения свободы каждый, с поражением в правах на 2 года, а Шелухин М.И. по ст. ст. 97 и 99 УК УССР на 2 года и 6 месяцев лишения свободы, без поражения в правах. Определением уголовно-кассационного отдела Черниговского областного суда от 8 октября 1933 года приговор оставлен в силе, но квалификация преступления изменена, облсуд определил считать осужденных братьев Суворовых по ст. 67 ч.1 и 97 УК УССР. Кассационные жалобы осужденных оставлены без последствий. Приговор народного суда и определение Черниговского областного суда являются необоснованными и подлежат отмене по следующим основаниям. Суворов К.И., Суворов И.И. и Суворов Г.И. были допрошены на предварительном следствии и в судебном заседании виновными себя не признали и показали, что антисоветской агитацией они не занимались и план сдачи хлеба государству не срывали, а по настоянию колхозников по списку был аванс зерном и мукой каждому в небольшом количестве, ибо семьи были большие и надо было их прокормить и поддержать, чтобы не умерли с голода, всего было роздано только 9 центнеров на всех колхозников. Вся выдача хлеба была надлежаще оформлена по распоряжению председателя колхоза. Шелухин виновным себя не признал и заявил, что хлебозаготовку он сразу после первого обмолота не мог выполнить, т.к. нечем было вывозить, ибо все лошади из-за болезни находились на карантине и ветслужба запретила их использование. Хлеб был роздан колхозникам по настоянию самих колхозников и Суворовы Григорий и Иван настаивали на выдаче аванса колхозникам, иначе они могут умереть с голода. […]* Таким образом из показаний названных свидетелей видно, что по распоряжению председателя колхоза роздана была часть собранного урожая хлеба, чтоб не умерли от голода колхозники и в действиях Суворова Г.И., Суворова К.И. и Суворова И.И. не усматривается состав преступления, предусмотренного ст. 54-10 УК УССР, т.е. проведение контрреволюционной агитации, направленной на свержение или подрыв советской власти, а в действиях Шелухина М.И. преступления, предусмотренного ст.ст. 97 и 99 УК УССР. Осужденные представили суду характеристики и грамоты, свидетельствующие о их добросовестной и ударной работе в колхозе. Кроме того народным судом и областным судом в кассационной инстанции допущены грубые процессуальные нарушения, которые влекут за собой безусловную отмену приговора. ДГА УСБУ в СО, спр.П-11379, арк.106-110. Оригінал. Машинопис.
______________
*Тут опущено текст з показаннями 5 свідків.
766
РОЗДІЛ 2. Документи № 239 З ПОСТАНОВИ ПРЕЗИДІЇ СУМСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ В КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ МЕШКАНЦЯ СЕЛА ВЕЛИКИЙ САМБІР КОНОТОПСЬКОГО РАЙОНУ С.А. ДОЛЕНКА 22 квітня 1991 р. Президія Сумського обласного суду […]* р о з г л я н у л а протест прокурора Сумської області на вирок Конотопського районного народного суду від 18 грудня 1932 року. Цим вироком ДОЛЕНКО Сидір Архипович 1874 року народження, уродженець і мешканець с. Великий Самбір Конотопського району Чернігівської (нині Сумської) області, українець, селянин, неграмотний, судимий у 1931 році за ст. 58 ч.2 КК УРСР на 2 роки позбавлення волі, засуджений за ст. ст. 54-10 (частина не вказана) і 58 ч.2 КК УРСР на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на підставі ст. 29 КК УРСР строком на 5 років. В касаційній інстанції справа не розглядалась. Доленко визнаний винним в контрреволюційній агітації, яку він вів серед селян, відмовляючи їх від вступу в колгосп, а також в злісному ухиленні від виконання плану поставки хліба державі. В протесті прокурора ставиться питання про скасування вироку суду і закриття справи за відсутністю складу злочину. Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який підтримав протест, президія обласного суду вважає, що протест підлягає задоволенню. Доленко винним себе не визнав і пояснив, що контрреволюційної агітації не вів, виконати план хлібозаготівель не мав змоги у зв’язку з тим, що раніше його майно було продане за невиконання плану по вирощуванню і здачі державі тютюну і в нього не було чим обробляти і засівати землю. Суд ці доводи не взяв до уваги, а в основу вироку поклав свідчення свідків [згадано двох свідків] про те, що вони чули як ДОЛЕНКО радив селянам не вступати до сільгоспартілі і що він мав змогу виконати доведений йому план хлібозаготівель. Але ці докази не підтверджують складу злочину, передбаченого ст. 54-10 КК УРСР, оскільки в діях ДОЛЕНКА відсутні заклики до повалення, підриву чи послаблення Радянської влади. Не можна погодитись з висновком суду і про те, що ДОЛЕНКО вчинив злочин, передбачений ст. 58 ч.2 КК УРСР, оскільки його доводи про те, що він не мав змоги сплатити податки державі, нічим не спростовані. Показання свідків у цій частині поверхові і нічим більше не підтверджуються. В той же час із матеріалів справи вбачається, що ДОЛЕНКО дійсно раніше притягався до кримінальної відповідальності і його майно було спродане за несплату податків. Виходячи з наведеного, вирок суду не можна визнати законним і обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню, а справа закриттю у зв’язку з відсутністю в діях ДОЛЕНКА складу злочину. Керуючись ст. ст. 393, 394 КПК УРСР, президія обласного суду – п о с т а н о в и л а : Протест прокурора задовольнити. Вирок Конотопського районного народного суду від 18 грудня 1932 року відносно ДОЛЕНКА Сидора Архиповича скасувати і справу закрити за відсутністю складу злочину. ДГА СБ України, спр. 75499 ф.п, арк.23, 24. Оригінал. Машинопис.
______________
*Опущено персональний склад президії суду.
767
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
ІЛЮСТРАЦІЇ №1
ВИРОК НАРОДНОГО СУДУ 7 ДІЛЬНИЦІ ГЛУХІВСЬКОЇ ОКРУГИ В КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ МЕШКАНЦЯ СЕЛА ЗАЗІРКИ КОЛИШНЬОГО ЯРОСЛАВЕЦЬКОГО РАЙОНУ І.А. ПРИЛУЦЬКОГО, ЗАСУДЖЕНОГО ЗА НЕВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ПРОДАЖУ ХЛІБА ДЕРЖАВІ 66 25 жовтня 1929 р.
ДАСО, ф.Р-7641, оп.5, спр.764, арк.123.
768
РОЗДІЛ 2. Документи №2
ПОВІДОМЛЕННЯ ГОЛОВИ ЗЕЛЕНКІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ДО ГОЛОВИ НЕДРИГАЙЛІВСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО СПРОТИВ МЕШКАНЦІВ ХУТОРА ЖОВТОНІЖКИ ВИЛУЧЕННЮ ХЛІБА В МІСЦЕВОГО КУРКУЛЯ Ю.М. КУЛЬБАЧНОГО 67 2 жовтня 1930 р.
ДАСО, ф.Р-7641, оп.6, спр.556, арк.1.
769
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ №3
З ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ В СЛІДЧІЙ СПРАВІ ЖИТЕЛЯ СЕЛА ГАЛКА КОЛИШНЬОГО ВЕЛИКОБУБНІВСЬКОГО РАЙОНУ А.С. ВЕРХОГЛЯДА, ЗВИНУВАЧУВАНОГО В ПРОВЕДЕННІ АНТИРАДЯНСЬКОЇ АГІТАЦІЇ ПРОТИ ЗАХОДІВ ВЛАДИ НА СЕЛІ 68 28 листопада 1930 р.
ДАСО, ф.Р-7641, оп.2, спр.967, арк.9.
770
РОЗДІЛ 2. Документи №4
ДОВІДКА КОЗАЦЬКОГО КООПЕРАТИВНО-ВИРОБНИЧОГО ТОВАРИСТВА "ПРАЦЯ" КОНОТОПСЬКОГО РАЙОНУ ПРО НЕВИКОНАННЯ ГРОМАДЯНИНОМ І.Я. БЕРЕЖНИМ "ПОЛІТИЧНО-ГОСПОДАРЧИХ КАМПАНІЙ" 69 23 квітня 1932 р.
ДАСО, ф.Р-4777, оп.1, спр.874, арк.13.
№5
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ ЯБЛУЧНЕНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ВЕЛИКОПИСАРІВСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ВИСЛАННЯ ЗА МЕЖІ ОБЛАСТІ СЕЛЯНИНА-ОДНООСІБНИКА І.Т. ДЕРКАЧА ЗА НЕВИКОНАННЯ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 70 15 листопада 1932 р.
ДАСО, ф.Р-7641, оп.3, спр.631, арк.9.
771
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Сумська область
№6
З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЛИСТА ПУТИВЛЬСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ І РКК-РСІ ДО ХАРКІВСЬКОГО ОБКОМУ КП(б)У ТА ОБЛАСНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ КОМІСІЇ ПРО ВИХІД СЕЛЯН ІЗ КОЛГОСПІВ ТА "ЖІНОЧІ ВОЛИНКИ" * 71 11 липня 1932 р.
ДАСО, ф.П-5, оп.1, спр.152, арк.33.
______________
* Згадане в документі село Волокитине тепер у складі Путивльського району.
772
РОЗДІЛ 2. Документи №7
ЗАЯВА ГРОМАДЯНИНА СЕЛА СЕРГІЇВКА КОЛИШНЬОГО ТЕРНІВСЬКОГО РАЙОНУ М.Т. ПОПОВИЧА ДО РАЙОННОЇ РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКОЇ ІНСПЕКЦІЇ ПРО ПРИПИНЕННЯ РОЗКУРКУЛЮВАННЯ ЙОГО ГОСПОДАРСТВА * 4 вересня 1932 р.**
ДАСО, ф.Р-1192, оп.1, спр.6, арк.37.
______________
*Село Сергіївка тепер Білопільського району. **Дата реєстрації заяви.
773
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ №8
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО ШОСТКИНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО УПОРЯДКУВАННЯ ДОВЕДЕННЯ ПЛАНІВ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ В СЕЛІ ІВОТ 11 листопада 1932 р.
ДАСО, ф.П-25, оп.1, спр.24, арк.148.
774
РОЗДІЛ 2. Документи №9
ПУБЛІКАЦІЇ В ШОСТКИНСЬКІЙ РАЙОННІЙ ГАЗЕТІ ПРО БОРОТЬБУ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ ЗА ВИКОНАННЯ ПЛАНІВ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 72 24 листопада 1932 р.
ДАСО, інв. №1353 ("Зоря" – газета Шосткинського райпарткому, райвиконкому та райпрофради).
775
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ № 10
ІЗ ЗАКЛЮЧНОЇ ПОСТАНОВИ В СЛІДЧІЙ СПРАВІ ГРОМАДЯНИНА СЕЛА ЗАРУДДЯ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ І.Я. ЮХТИ, ЗВИНУВАЧУВАНОГО В АНТИРАДЯНСЬКІЙ АГІТАЦІЇ ПРОТИ ЗАХОДІВ ВЛАДИ НА СЕЛІ ТА В ЗЛІСНОМУ УХИЛЕННІ ВІД ХЛІБОЗАГОТІВЛІ * 73 27 листопада 1932 р.
ДАСО, ф.Р-7641, оп.3, спр.579, арк.15.
______________
* Прізвища свідків у документі опущені упорядником.
776
РОЗДІЛ 2. Документи № 11
ВИРОК НАРСУДУ КОНОТОПСЬКОГО РАЙОНУ СТОСОВНО ГРОМАДЯНИНА СЕЛА ЛЮБИТОВЕ В.М. АРТЮХА, ЗАСУДЖЕНОГО ЗА НАВМИСНЕ НЕВИКОНАННЯ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 74 28 листопада 1932 р.
ДАСО, ф.Р-4777, оп.1, спр.450, арк.20.
777
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ № 12
ВІДОМІСТЬ БУРИНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО РЕПРЕСУВАННЯ ОДНООСІБНИХ ГОСПОДАРСТВ ЗА НЕВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ Не раніше 1 грудня 1932 р.*
ДАСО, ф.Р-2303, оп.1, спр.23, арк.3.
______________
*Датування – за змістом архівної справи.
778
РОЗДІЛ 2. Документи № 13
ОБОВ’ЯЗКОВА ПОСТАНОВА ОХТИРСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ЗАБОРОНУ ТОРГІВЛІ М’ЯСОМ ТА ХУДОБОЮ НА ТЕРИТОРІЇ ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ 6 грудня 1932 р.
ДАСО, ф.Р-6739, оп.1, спр.204, арк.6. Листівка.
779
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ № 14
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ БІЛОПІЛЬСЬКОЇ РКК-РСІ ПРО ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗАВГОСПА СІЛЬГОСПАРТІЛІ ІМ. БОЧКІНА ЯСТРУБИНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ В.В. РЯБЦЯ ЗА САБОТАЖ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ * 75 15 грудня 1932 р.
ДАСО, ф.Р-7641, оп.3, спр.636, арк.14.
______________
* Яструбинська сільрада тепер Сумського району.
780
РОЗДІЛ 2. Документи № 15
З ДОВІДКИ ЛИПОВОДОЛИНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ОДНОЙМЕННОГО РАЙОНУ ПРО МАЙНОВИЙ СТАН ГРОМАДЯНИНА Г.Д. ДЯЧЕНКА, ЗААРЕШТОВАНОГО ЗА АГІТАЦІЮ ПРОТИ ПОЛІТКАМПАНІЙ ВЛАДИ НА СЕЛІ ТА ЗЛІСНЕ УХИЛЕННЯ ВІД ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ 76 Не пізнаше 30 грудня 1932 р.*
ДАСО, ф.Р-7641, оп.3, спр.621, арк.3.
______________
* Датування – за змістом архівної справи.
781
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ № 16
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ ШАЛИГИНСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ГЛУХІВСЬКОГО РАЙОНУ ТА ПРАВЛІННЯ МІСЦЕВОГО КОЛГОСПУ ПРО ВИКЛЮЧЕННЯ З ОСТАННЬОГО В.Г. ЛУПАНОВА ЯК КУРКУЛЯ, ЯКИЙ НЕ ВИКОНАВ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 77 2 січня 1933 р.*
ДАСО, ф.Р-7641, оп.3, спр.730, арк.5.
№ 17
З ПОСТАНОВИ РОМЕНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО ВИСЕЛЕННЯ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ КУРКУЛІВ, "ЩО ШКОДЯТЬ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ" НА ТЕРИТОРІЇ АРТЮХІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ 78 5 січня 1933 р.*
ДАСО, ф.Р-7641, оп.3, спр.874а, арк.1.
782
РОЗДІЛ 2. Документи № 18
З ПОСТАНОВИ ПРЕЗИДІЇ ГЛУХІВСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО РЕПРЕСУВАННЯ ГРОМАДЯНИНА КОЛИШНЬОГО СЕЛА ХОЛОПКОВЕ П.П. ЛЯШЕНКА ЗА АНТИРАДЯНСЬКУ АГІТАЦІЮ, СПРЯМОВАНУ НА ЗРИВ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ ТА РОЗВАЛ КОЛГОСПУ 79 13 січня 1933 р.
ДАСО, ф.Р-7641, оп.3, спр.717, арк.26.
783
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ № 19
ПОСТАНОВА ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОБЛВІДДІЛУ ДПУ ПРО АДМІНВИСЛАННЯ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ ГРОМАДЯНИНА СЕЛА КЛИШКИ ШОСТКИНСЬКОГО РАЙОНУ М.Ф. ЗЛАГОДУХА ЗА АНТИРАДІНСЬКУ АГІТАЦІЮ ПРОТИ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬНОЇ КАМПАНІЇ 80 14 січня 1933 р.*
ДАСО, ф.Р-7641, оп.3, спр.406, арк.15.
784
РОЗДІЛ 2. Документи № 20
ПОСТАНОВА ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОБЛВІДДІЛУ ДПУ ПРО ВИСЛАННЯ ГРОМАДЯН СЕЛА БУЙВАЛОВЕ КРОЛЕВЕЦЬКОГО РАЙОНУ – БРАТІВ Л.Й. ТА С.Й. БОНДАРЕНКІВ ЗА АГІТАЦІЮ ПРОТИ ЗАХОДІВ ВЛАДИ НА СЕЛІ 81 15 січня 1933 р.*
ДАСО, ф.Р-7641, оп.3, спр.952, арк.32.
№ 21
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ МИКОЛАЇВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ КОЛИШНЬОГО УЛЯНІВСЬКОГО РАЙОНУ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСІЇ ДО М.Н. ЛІСОВЕНКА ЗА НЕВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 26 січня 1933 р.
ДАСО, ф.Р-1192, оп.1, спр.5, арк.16.
785
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ № 22
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ БІЛОПІЛЬСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ ПРО НЕЗАДОВІЛЬНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛЮ В РІЧАНСЬКІЙ СІЛЬРАДІ * 28 січня 1933 р.
ДАСО, ф.Р-1189, оп.1, спр.6, арк.35.
______________
* Ілюстрація з листівки виїзної редакції газети Харківського турбогенераторного заводу "Турбіно-велетень" та газети Білопільського району "За соціалістичні темпи" від 2 лютого 1933 р.
№ 23
ПОСТАНОВА БЮРО РОМЕНСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ХАРЧОВУ ДОПОМОГУ КОЛГОСПНИКАМ В ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 82 2 червня 1933 р.
ДАСО, ф.П-79, оп.1, спр.32, арк.298.
786
РОЗДІЛ 2. Документи № 24
ПОСТАНОВА ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОБЛВІДДІЛУ ДПУ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ВИСЛАННЯ ЖИТЕЛЯ СЕЛА БЕСЕДІВКА НЕДРИГАЙЛІВСЬКОГО РАЙОНУ А.С. КУЧЕРА ЗА ЗЛІСНЕ НЕВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ 83 28 квітня 1933 р.*
ДАСО, ф.Р-7641, оп.4, спр.47, арк.14.
787
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ № 25
ПОСТАНОВА ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ОРГКОМІТЕТУ ПРО ВИСЕЛЕННЯ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ ЖИТЕЛЯ СЕЛА ХОМИНЦІ РОМЕНСЬКОГО РАЙОНУ В.Д. КОВТУНА РАЗОМ З РОДИНОЮ ЗА НЕВИКОНАННЯ ДЕРЖЗОБОВ’ЯЗАНЬ З ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА ПОСІВНОЇ КАМПАНІЇ 84 8 травня 1933 р.*
ДАСО, ф.Р-7641, оп.4, спр.76, арк.20.
788
РОЗДІЛ 2. Документи № 26
ПОВІДОМЛЕННЯ УЛЯНІВСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ НА АДРЕСУ ВІЙСЬКОВОГО КОМІСАРА 68ГО ЧЕРВОНОПРАПОРНОГО ПОЛКУ ПРО ХІД ПОЛЬОВИХ РОБІТ ТА ГОЛОД В КОЛИШНЬОМУ ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ * 8 червня 1933 р.
ДАСО, ф.П-289, оп.1, спр.7, арк.138. Незасвідчена копія.
______________
*Зазначені в документі села Василівка та Штепівка тепер у складі Лебединського району, інші села – у складі Білопільського району.
№ 27
ПОСТАНОВА УЛЯНІВСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ЛИПНЕВИЙ (1933 РОКУ) ПЛАН ХЛІБОЗДАЧІ В КОЛИШНЬОМУ ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 27 червня 1933 р.
ДАСО, ф.П-79, оп.1, спр.7, арк.141.
789
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ № 28
З ПОСТАНОВИ БЮРО УЛЯНІВСЬКОГО РАЙПАРТКОМУ ПРО ПІДСУМКИ ХЛІБОЗДАЧІ ЗА ЧЕТВЕРТУ П’ЯТИДЕНКУ СЕРПНЯ 1933 РОКУ В КОЛИШНЬОМУ ОДНОЙМЕННОМУ РАЙОНІ 21 серпня 1933 р.
790
РОЗДІЛ 2. Документи
ДАСО, ф.П-28, оп.1, спр.7, арк.103. Листівка.
791
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ № 29
ПОСТАНОВА ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ОРГКОМІТЕТУ ПРО ВИСЛАННЯ ЗА МЕЖІ ОДНОЙМЕННОЇ ОБЛАСТІ ГРОМАДЯНИНА СЕЛА ЗАБОЛОТОВЕ КРОЛЕВЕЦЬКОГО РАЙОНУ Я.Г. ДЗЮБИ РАЗОМ З РОДИНОЮ ЗА ЗЛІСНЕ УХИЛЕННЯ ВІД ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ 85 15 грудня 1933 р.
ДАСО, ф.Р-7641, оп.3, спр.721, арк.6.
792
РОЗДІЛ 2. Документи № 30
ЛИСТ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОБКОМУ КП(б)У ДО РАЙПАРТКОМІВ І ПОЛІТВІДДІЛІВ МТС ОДНОЙМЕННОЇ ОБЛАСТІ ПРО ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ ОДНООСІБНИХ ГОСПОДАРСТВ, ЯКІ УПЕРТО ТА ЗЛІСНО ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ ВІД ПОСІВУ ОЗИМИНИ 28 серпня 1934 р.
ДАСО, ф.П-711, оп.1, спр.5, арк.147.
793
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ № 31
З ПОСТАНОВИ ПРЕЗИДІЇ СУМСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ ПРО РЕАБІЛІТАЦІЮ МЕШКАНЦЯ СЕЛА ВОРОЖБА ЛЕБЕДИНСЬКОГО РАЙОНУ С.В. ЯКОВЕНКА, ЯКОГО В 1932 РОЦІ ЗАСУДЖЕНО ЗА УХИЛЕННЯ ВІД ЗДАЧІ ДЕРЖАВІ ХЛІБА 86 9 грудня 1991 р.
ДАСО, ф.Р-2451, оп.2, спр.449, арк.29.
794
РОЗДІЛ 2. Документи № 32
З ВИСНОВКУ ПРОКУРАТУРИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ СТОСОВНО КОЛИШНЬОГО ЖИТЕЛЯ ГРИНІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ НЕДРИГАЙЛІВСЬКОГО РАЙОНУ О.І. КУБРАКА, РЕПРЕСОВАНОГО В 1931 РОЦІ ЗА СИСТЕМАТИЧНУ АГІТАЦІЮ ПРОТИ ГОСПОДАРСЬКО-ПОЛІТИЧНИХ КАМПАНІЙ НА СЕЛІ 30 листопада 1993 р.
ДАСО, ф.Р-7641, оп.7, спр.163, арк.24.
795
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Примітки 1. Стосовно С.П. Даниленка, а також згаданих у документі нижче П.В. Чигрина та Й.П. Донди було розпочато слідство. У постанові Сумського окружного відділу ДПУ від 3 січня 1930 р. зазначено, що вони, "являясь членами хлебозаготовительной кампании, а ДАНИЛЕНКО членом Сельсовета, систематически ведут агитацию против хлебозаготовительной кампании. Помимо того, порученную им работу не выполняли, чем фактически срывали проведение плана по хлебозаготовкам. Произведенным дознанием путем опроса свидетелей полная виновность означенных лиц не доказана и для отдачи таковых под суд недостаточно материала, а посему на основании вышеизложенного … дело по обвинению гр. ДАНИЛЕНКА, ДОНДЫ и ЧИГРИНА производством прекратить…". – Документ (далі – Док.) №1. 2. План супроводжується листом окрвиконкому до голів РВК та уповноважених ОВК щодо весняної сільгоспкампанії наступного змісту: "В додаток до раніше данних Вам вказівок відносно дачі куркульським господарствам твердих зобов’язань в індивідуальному порядкові по яровій засівкампанії 1930 року при цьому надсилаємо Вам контрольні числа одержання хліба від куркульських господарств, які пропонуємо прийняти до неухильного виконання. Причому роз’яснюємо: Пересічна норма здачі куркульськими господарствами по В[ашому] району нами встановлена зі зернових культур … пуд. з гектара з господарства, яке має засіву зернових озимих та ярових культур 5 га. Менше цієї контрольної з гектара брати зобов’язання від куркулів ні в якому разі не дозволяється. Господарствам, які мають засіву зернових більше 5 га, Ви маєте право збільшити здачу з одного гектара. Збільшення норм здачі слід роботи в залежності від збільшення всього засіву зернових, цебто, чим більше засів зернових, тим більше може бути норма здачі з га, але збільшення повинно бути до … пуд з га. При вирахуванні для Вас контрольних цифр ми брали до уваги експертні господарства Вашого району та умовно включили господарства, які вже переросли з вищої середняцької групи до куркульських г-в. Перед Вами в зв’язку з цим ставиться завдання відібрати дійсно куркульські господарства, аби дати їм індивідуальні завдання. Ні в якому разі не слід притягати міцні середняцькі господарства до індивідуальних завдань за тим, що ця група (середняцька) повинна ввійти до складу контрактантів, де, переводячи диференціацію норм хліба соціально-економічним групам згідно з нашими попередніми вказівками, вони повинні одержати підвищену норму здачі хліба з га, як контрактанти. До відбору групи куркульських господарств слід поставитись так, аби не зачепити середняка, притягнути всіх без винятку дійсно куркульських господарств до індивідуальних завдань по засіву та здачі хліба. Коли при перевірці всіх господарств району буде виявлено збільшення або зменшення нашої контрольної цифри куркульських господарств, Вам надається право, під особисту відповідальність голови РВК, зробити реальне збільшення або зменшення кількости накреслених планом господарств в межах 10-15%. Ще раз категорично підкреслюємо, щоб середняк, хоть і міцний, не був би притягнений до індивідуальних завдань. Завдання по куркульських господарствах категорично забороняється механічно розподіляти по сільрадах, а слід дійсно враховувати всі ці господарства. Зобов’язання від куркульських господарств відбирають сільради. Для опреділення цих зобов’язань слід ураховувати дійсні засіви озимини та ярові зернові засіви, які Ви їм дали як завдання. Співвідношення культур при здачі хліба куркульськими господарствами повинно бути: продовольчих – 70%, інших зернових – 30%. Форма зобов’язань, які відбираються сільрадами від кожного куркульського господарства в індивідуальному порядкові, до цього додається [див. тут далі].
796
РОЗДІЛ 2. Документи зобов’язання 1930 року … місяця … дня Я, нижчепідписавшийся, мешканець села … району … даю … с/раді це зобов’язання в слідуючому: 1) В наступному 1930 році весняну посівкампанію зобов’язуюсь засіяти в своєму господарстві під ярові зернокультури нижчезазначену площу, що по окремих культурах розподіляється так: … 2) Із загальної кількості врожаю яровини, що і зазначено в п.1 цього зобов’язання, а також і всього врожаю озимини 1929 року зобов’язуюсь здати одному з хлібозаготувачів за вказівкою с/ ради не менш ..... пудів з кожного гектара яровини і озимини та разом не менш … пудів, з таким розподілом по окремих зернокультурах … а крім того зобов’язуюсь здати по свойому господарству всі товарові лишки інших, незернових культур урожаю 1930 року. 3) Зазначена здача всіх видів культур переводиться за конвенційними цінами, що їх буде встановлено по хлібозаготівлі 1930/31 року. 4) Зазначену здачу культур зобов’язуюсь перевести не пізніше таких термінів: 50% всієї кількості до 15 вересня і 50% до 1 жовтня 1930 року. 5) За невиконання цього свого зобов’язання я відповідаю як за зловмисну відмову виконати загальнодержавної ваги обов’язок, себто: за законом Уряду з 3/VII-29 року та за 58 арт. Кримінального Кодексу". – Док.№2. 3. У.С. Петінова (1904 р. народження) була заарештована Великописарівським райвідділенням ДПУ 17 листопада 1931 р., звільнена з-під варти 28 листопада того ж року під підписку про невиїзд. Слідча справа стосовно неї закрита 14 січня наступного року. Згаданий у документі вище голова Великописарівського райвиконкому О.М. Бахтіяров 1899 р. народження, уродженець Курської області, проживав у Харкові. Заарештований у серпні 1937 р., звинувачений у контрреволюційній шкідницькій діяльності в сільському господарстві (не пов'язаній з жіночою волинкою 1931 року). Харківським обласним судом у жовтні того ж року (1937) засуджений до вищої міри покарання. Розстріляний у Харкові. Реабілітований у квітні 1960 р. – Док. №6. 4. В акті від 23 грудня 1932 р., складеному бригадою сільради з хлібозаготівлі, зазначено, що П.П. Бабченко "категорично відмовився від виконання пляну хлібозаготівлі, виконавши 20 кгр. проса, решту разбазарив … Складений [акт] для притягнення до відповідальності". Згаданою бригадою описане майно П.П. Бабченка загальною вартістю 481 крб., серед якого: "Хата рублена під соломою – 100 крб., сарай рублений – 50 крб., клуня – 35 крб., саж – 10 крб., віялка – 25 крб., віз і збруя – 30 крб., сані – 5 крб., 4 колеса – 10 крб., стол і дивани – 3 крб., борони – 10 крб., коняка – 100 крб., 2 поросяти – 20 крб., 3 курей – 3 крб., 2 вози соломи – 15 крб., дерево-дубина 6 арш. – 10 крб., забор і ворота – 10 крб.". "Поширений" пленум сільради 26 грудня 1932 р. ухвалив: контрактанта Бабченка П.П., який злісно й уперто не виконує план хлібозаготівлі, "чим тормозить виконання по участку, на якому він живе, оштрафовать на суму 550 крб. і прохать РВК затвердить". – Док.№7. 5. Лідине – тепер селище Супрунівської сільської ради Білопільського району, смт Улянівка – у складі цього ж району. Г.І. Петровський (1878-1958) на той час голова ВУЦВК. За дорученням ВУЦВК Улянівська районна контрольна комісія перевірила листа сількора і 26 квітня 1932 р. голова РКК-РСІ Бойко повідомив ВУЦВКу, що факти підтвердилися. Скривджені селяни скаржилися на Третьякова до районної міліції, його вина була доведена, він одержав догану. Дізнанням і слідством у цій справі доведено, що й селяни, за свідченнями Третьякова, чинили йому опір, проте перевищення влади та незаконність дій Третьякова привели врешті-решт до передачі справи до суду. – Док. №10. 6. "Прибавка" до плану, що запропонована Наркоматом постачання УСРР, схвалена на засіданні секретаріату ЦК КП(б)У 29 січня 1932 р. – Док. №15. 7. Резолюція прийнята за доповіддю комфракції Лебединського райвиконкому. – Док. №21. 8. Я.І. Єфросинін двічі письмово звертався до ВУЦВК (перший раз 18 лютого 1932 р.), був на особистому прийомі в Г.І. Петровського. 14 квітня 1932 р. Лебединський райвиконком відповів ВУЦВКу: "Розкуркулення скаржника Єфросиніна було проведено на таких підставах. Я.І. Єфросинін до революції мав у своєму користуванні в с. Малому Бобрику власної землі 8 га, крім того лісової та лукової 2 га і арендової церковної 8 га, а разом 18 га, користувався постійно і сезонно найманою працею, мав 6-8 голів великої рогатої худоби, частину кінної молотарки. Ознаки куркульсько-заможницького господарства скаржника є ще і через те, що в період 1914-1915 рр. мав змогу навчати своїх дітей у вищих навчальних закладах. Під час проведення землевпорядження по Малобобрицькій сільраді Єфросинін під впливом свого сина – агронома був організатором куркульсько-заможної верхівки проти проведення землевпорядження, виступаючи активно на зборах села і проводячи з іншими куркулями оранку своєї землі в той час, коли було проведено
797
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
землевпорядження, по ініціативі якого виникли судові процеси. Крім того, скаржник був проти виконання на селі різних кампаній. Ознаки куркульства скаржника підтверджуються ще й тим, що врешті син останнього та невістка в січні місяці ц.р. послали в районову газету "За колективізацію" об’яву в тім, що вони зрікаються свого батька Єфросиніна як куркуля. А тому розкуркулення останнього проведено було вірно. Голова РВК Гужвій. Секретар [підпис]". Резолюція на відповіді РВК працівника приймальної ВУЦВК: "Погодитись. 25.ІV. Лукашенко". – Док. №24. 9. Справа з виключенням з колгоспу батька й сина Романенків тривала досить довго. На одну з їхніх заяв ВУЦВК 5 лютого 1932 р. повідомив, що після перевірки їхню скаргу залишено без наслідків, після чого Романенко – син написав такого листа до ВУЦВК: "… Вы оставили без задовольнения мою просьбу. Нехай и так. Но такого я никогда не ожидал. Тяжелая жизнь, трудности, голод, блуканье серед чужих людей и непрерывная работа выкуют из меня великого борца. Я с просьбой пошел к Вам, людям, которые разбираются в теории человечества, просить помощи и получил ответ: "Иди геть". И через это боюсь, чтобы "стиль" моей письменницкой работы не пошатнулся. Прошу ответить мне на вопрос – куда мне деться? Итти работать на заводы, в шахты, в поле или же покончить с жизнью. Больше беспокоить не буду. Романенко Павел Петрович…18.11.1932 г." Приймальна ВУЦВК 10 березня 1932 р. надіслала згаданого листа до Глухівської районної контрольної комісії з проханням ще раз ретельно розібратися у справі. Глухівська РКК-РСІ доручила це інспекторові М. Дорошенко, доповідна записка якої публікується, і з висновками якої ВУЦВК погодився. – Док.№27. 10. Текст одного з чотирьох протоколів "общего собрания членов коллектива "Перемога" Яструбщинского сельсовета": "Присутствовало 142 человека. Состоявшегося 25 декабря 1931 г. Слушали: Утверждение протоколов заседания правления [колхоза] и бедняцко-батрацкой группы. Постановили: … Исключить из колхоза тов. Романенко П.А., исключить как кулака, имевшего до революции 100 дес. земли". – Док. №27. 11. На заяві резолюція від 8 квітня 1932 р. за нерозбірливим підписом: "Побалакать з сім’єю". – Док. №32. 12. До заяви додана довідка Роменської лікарської дільниці медично-санітарного управління Південної залізниці від 4 квітня 1932 р. наступного змісту: "Дана ця Куниці Прісці в тому, що вона дійсно хвора на сухоти легенів й стан здоров’я її вимагає поліпшеного харчування". На заяві резолюція від 21 квітня 1932 р. за нерозбірливим підписом: "Дозволити". – Док.36. 13. За проведення антирадянської агітації, розповсюдження провокаційних чуток та протидію заходам влади на селі (ст. 54-10 КК УСРР) судовою трійкою при колегії ДПУ УСРР 6 грудня 1932 р. Н.С. Косенко був ув’язнений у концтабір на 5 років. Реабілітований у липні 1989 р. – Док. №38. 14. Копію інформлиста адресовано Генеральному Прокурору УСРР. – Док. №40. 15. В аналогічному інформлисті від 7 червня 1932 р. йдеться про те, що "ГОЛОВАНЬ Андрій Микитович мав до революції 2 1/2 га пахотної землі і 1 1/2 га сіножаття, корову й коня, з 1898 року по 1910 рік він був візником. На час вступу до колгоспу ГОЛОВАНЬ мав разом з сіножаттям 4 1/2 га землі, одного коня, корову, сіялку семірядну, ручну соломорізку та 17 вуликів, вступив в колгосп 1 лютого 1931 року, вуликів не усуспільнив, а залишив у себе… Отже … господарство ГОЛОВАНЯ є трудове … жодних підстав для визнання господарства куркульським не було, між тим його … обклали … самооподаткуванням, страхвнесками та одноразовим збором, описано все майно, вилучено 75 пудів сіна, корову, 4 пуди борошна, 17 вуликів тощо і запропоновано виселити з хати, але … Прокуратура виселення припинила". – Док. №40. 16. У "Характеристиці" Сіробабинської сільради гр. Х.Г. Солохи зазначено: "[Її чоловік] Солоха К.Г. … після революції [мав] землі 5,19 га і тепер 9 душ семейства, 1 хата, 1 комора, 1 саж, 3 хліви, 2 клуні, 1 коняка, 1 корова, одноосібник, виборчих прав не позбавлений… За невиконання контрактаційних зобов’язань хлібозаготівлі було перевірено хліб і в той час смухів і вовни не було. На другий раз комісія по хлібозаготівлі зробила перевірку то оказалось вищезгадане, яке було забране і здане в заготівлю, за що було виплачено власнику кошти…". Відомостей про наслідки розгляду заяви Х.Г. Солохи в архівній справі не виявлено. – Док. №42. 17. Помічник прокурора Липоводолинського району 28 серпня 1933 р., відзначивши, "что заключение Липоводолинского райаппарата ГПУ отвечает обстоятельствам дела, что проведенным первоначальным следствием недостаточно собрано материалов для отдачи [М.Х. Спичака] под суд", постановив "это дело прекратить". Спичака з-під варти було звільнено. – Док. №45. 18. Договором від 31 грудня 1931 р. між Лебединською районною заготконторою та З.П. Рибалком передбачена контрактація його п’ятимісячного сірого бичка. На заяві резолюція (автор резолюції не зазначений): "Відмовити. Запропонувати Укрм’ясу із’ять в контрактацію". – Док.№49.
798
РОЗДІЛ 2. Документи 19. Д.П. Дегтяренко за постановою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 1 серпня 1932 р. висланий на 3 роки до Північного краю (Росія). Реабілітований у грудні 1989 р. – Док.№54. 20. З 1 січня по 25 серпня 1932 р. з Лебединського району на адресу ВУЦВК надійшло 62 скарги, перевірка яких виявила кричущі факти необґрунтованого розкуркулення та виключення з колгоспів, відбирання худоби, розпродажу майна, доведення нереальних планів хлібозаготівлі. – Док. №64. 21. СВУ (Спілка визволення України) була, за радянськими джерелами, підпільною контрреволюційною націоналістичною організацією, яка нібито існувала в Україні з червня 1926 р. до липня 1929 р. і ставила перед собою завдання відокремлення України від СРСР та створення самостійної української республіки. – Док. №71. 22. На заяві резолюція від 1 жовтня 1932 р. за нерозбірливим підписом: "До РВК. Прохаємо перевірити скаргу як невірно доведено тверде завдання до двору та повідомити прохача". – Док. №77. 23. У додатку йдеться про річний план хлібозаготівель по 7 областях України, який складає 278,5 млн. пудів. – Док. №83. 24. Політбюро ЦК КП(б)У постановою від 18 листопада 1932 р. визначило наступні заходи боротьби з куркульським впливом у колгоспах і сільських парторганізаціях: "Установить занесение на черную доску колхозов, особо злостно саботирующих сдачу хлеба по государственному плану. В отношении колхозов, занесенных на черную доску, провести следующие мероприятия: а) Немедленное прекращение подвоза товаров, полное прекращение кооперативной и государственной торговли на месте и вывоз из соответствующих кооперативных лавок всех наличных товаров; б) Полное запрещение колхозной торговли как для колхозов, колхозников, так и для единоличников; в) Прекращение всякого рода кредитования и досрочное взыскание кредитов и других финансовых обязательств; г) Проверку и очистку колхозов с из’ятием контрреволюционных элементов – организаторов срыва хлебозаготовок; д) Занесение отдельных колхозов на черную доску, а также предупреждение о занесении об’является постановлением Облисполкома. Обязать Обкомы немедленно сообщить в ЦК о занесении на черную доску колхозов". У директиві секретарям обкомів партії від 13 грудня 1932 р. ЦК КП(б)У відзначив: "Начавшаяся в ряде районов чистка сельских парторганизаций и отдельных ячеек показывает не только исключительную засоренность наших сельских ячеек, но и умышленное проникновение в наши ряды кулацких и антисоветских элементов с прямой целью срыва колхозного строительства, развала колхозов, организации саботажа хлебозаготовок". За директивою ЦК – "все такие элементы не только должны исключаться из партии, но и подлежать немедленному аресту и высылке на север". – Док. №83. 25. Зміст постанови Політбюро ЦК КП(б)У: "а) Утвердить следующую инструкцию [див. документ]. Разослать ее по советской линии районам и сельсоветам (через РИКи) как утвержденную Совнаркомом. б) Предложить РПК и РИКам при доведении инструкции до сельсоветов обеспечить правильное ее разъяснение. в) Поручить ГПУ и НКЮ в однодневный срок на основе этой инструкции дать по своей линии на места подробную инструкцию. г) Поручить СНК установить порядок использования штрафов". Інструкція не підлягала опублікуванню в пресі. – Док. №87. 26. Сільський актив Жовтневої сільради на засіданні 12 листопада 1932 р. ухвалив "поставити питання на загальних зборах про вжиття до заможного одноосібного господарства адмінзаходів – висилки за межі України, накладення штрафу в півторакратному розмірі на невиконану частину [хлібозаготівлі] і провести безспірне стягнення". На засіданні визнали як "злісне" господарство А.Є. Задорожнього. Президія згаданої сільради 14 листопада 1932 р. ухвалила А.Є. Задорожнього, як "злісного нездатчика", оштрафувати в півторакратному розмірі, що складає суму 900 крб., і прохати президію райвиконкому вислати його за межі сільради. Президія Конотопського РВК 20 листопада того ж року підтримала рішення зборів та сільради про висилку за межі України Задорожнього як соціально небезпечної особи. Чернігівський обласний оргкомітет прийняв 5 грудня 1932 р. постанову про його висилку разом з родиною за межі області та запропонував обласній міліції "протягом 24 годин перевести цю постанову до життя".
799
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 26 березня 1933 р. Задорожній висланий до Північного краю на 3 роки умовно [у зв’язку з його адміністративним висланням]. Щодо умовного вислання А.Є. Задорожній реабілітований у грудні 1989 р. – Док. №89. 27. Раднарком УСРР на доповнення до своєї постанови від 11 листопада 1932 р. "Про організацію хлібозаготівель в одноосібному секторі" затвердив 20 листопада того ж року додатки до інструкції із зазначеного питання. "1) На додаток до п. 2 інструкції "Про організацію хлібозаготівель в одноосібному секторі" встановити: З одноосібників, зазначених в цьому пункті, стягати першочергово безспірним порядком насінні та харчові позики, що їх видано одноосібникам в окремих районах через колгоспи. У всіх випадках, коли видану одноосібникові позику було згашено колгоспом, стягнену з одноосібників позику зараховувати до плану хлібоздачі відповідного колгоспу. 2) На додаток до п. 3 згаданої інструкції встановити: а) До одноосібників, які злісно зривають хлібоздачу як за контрактацією, так і самозобов’язаннями, застосовувати, крім передбачених у цьому пункті заходів, натуральні штрафи порядком додаткових завдань з м’ясозаготівель розміром до 15-тимісячної норми здавання м’яса. Ці штрафи застосовують сільські ради з попереднього дозволу в кожному окремому випадку районного виконавчого комітету. б) Надати право обласним виконавчим комітетам, за їх постановами, в окремих районах встановлювати натуральні штрафи картоплею розміром річного плану здачі картоплі відповідним господарством. У виняткових випадках, за окремою постановою, облвиконкоми мають право подвоювати розміри цих штрафів. в) Сільради, встановлюючи розміри натуральних штрафів (у межах 15-тимісячної норми здачі м’яса або відповідно до річної норми здачі картоплі) та терміни стягання, повинні виходити з господарського стану та умов кожного окремого господарства. г) Накладання цих штрафів не звільняє одноосібні господарства від повного виконання встановлених хлібозаготівних завдань цих одноосібних господарств. д) Надати право районним виконавчим комітетам у випадках, коли одноосібники виконують плани здачі хліба за контрактацією та самозобов’язаннями у встановлені терміни та відповідними розмірами, скасовувати натуральні та грошові штрафи за окремою постановою райвиконкому. 3) Зобов’язати райвиконкоми дати вказівки сільським радам відзначати в постановах сільрад і комісій сприяння хлібозаготівлям тих одноосібників, що ретельно, а особливо тих, що дотерміново виконують свої зобов’язання щодо хлібоздачі, залучаючи зазначених одноосібників до складу бригад з хлібозаготівель, комісій сприяння хлібозаготівлям тощо. 4) На додаток до п.11 інструкції "Про організацію хлібозаготівель в одноосібному секторі" встановити: до куркулів-твердоздатників, що не виконують завдань здачі хліба, застосовувати репресії, передбачені в ч.2 арт.58 Кримінального Кодексу УСРР. – Док. №96. 28. У супровідному листі від 22 листопада 1932 р. до зведень голови ДПУ УСРР С. Реденса на адресу секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора "правооппортунистические проявления членов, кандидатов партии и комсомольцев по сельским организациям Украины" пояснювалися "нежеланием драться за выполнение хлебозаготовительных планов". Реденс просив обговорити це питання в Політбюро на предмет прийняття відповідного рішення. – Док. №98. 29. В.І. Фокін, 1880 р. народження, заарештований 23 листопада 1932 р. Народним судом Путивльського району 26 січня 1933 р. за антирадянську агітацію (ст. 54-10 КК УСРР) та здачу державі недоброякісного зерна (ст. 58 ч.2) засуджений до позбавлення волі на 10 років та до висилки за межі України на 5 років після відбуття строку покарання. Реабілітований у грудні 1990 р. Відомостей щодо інших громадян, згаданих у документі, в архівних справах не виявлено. – Док. №99. 30. До протоколу додана довідка про С.Д. Литвяка (за підписами голови і секретаря сільради та голови сільського КНС і засвідчена печаткою сільради) наступного змісту: "Видана ця Роменському Р.В-кому в тім, що дійсно гр. с. Засулля ЛИТВЯК Семен Д. до революції по маєтковому стану з’являється середняк, який мав в своєму користуванні землі всіх вгідь 9,45 дес., із будівель: хата, сарай, комора, клуня та саж, із худоби 2 коней, корова та 2 свиней, а із складного с-г реманенту – віялка. В сучасний [мо]мент останній має в своєму користуванні землі всіх вгідь 4,95 га, з них садибної 0,80 га, рільної 3,5 га та сіножаті 1,10 га, із худоби – кінь, корова, із будівель – хата, сарай та клуня. Склад сім’ї: з ним 5 осіб. Виборчими правами користується. Засіву було 1 га. Нараховано до здачі 567 кіл[ограмів], виконано [риска] кіл. Репресій вжито президією с/р., керуючись постановою Раднаркому 11/XI-32 р. за злісну нездачу хліба та агітацію проти неї". – Док. №101.
800
РОЗДІЛ 2. Документи 31. Зважаючи на те, що Буринський, Кролевецький та ще 5 районів Чернігівської області в грудні 1932 р. майже припинили здачу (продаж) державі картоплі за контрактаційними зобов’язаннями, водночас продаючи її у великих розмірах на приватному ринкові за спекулятивними цінами, Раднарком УСРР постановою від 10 січня 1933 р. поширив на згадані вище райони чинність своєї постанови від 1 грудня 1932 р. про заборону будь-якої торгівлі по цих районах до "цілковитого закінчення пляну здачі картоплі за централізованими заготівлями", а саме: Буринський – 4000 т., Кролевецький – 5222 т. – Док. №108. 32. 2 грудня 1932 р. секретаріат Голови ЦВК СРСР надіслав прокурору Білопільського району лист наступного змісту: "Гр. Биенко Р.С. из гор. Белополья на личном приеме заявил, что до его хоз-ва комиссия содействия Белопольського горсовета довела хлебозаготовки в размере 48 п., а за невыполнение 16/XI уполномоченный по заготовкам т. Иванов из’ял стол, 3 стула, деревянную кровать, зеркало, шубу, 2 простыни, корову с теленком, на 350 р. облигаций займа и друг. домашние вещи и одежду, с явным нарушением при этом существующих законов, воспрещающих из’ятие большинства упомянутого имущества … просителем … подана 17/XI жалоба райпрокурору, но до сего времени последним никаких мер по ней не принято. … Секретариат Пред. ЦИК СССР поручает Вам в течение 7 дней жалобу проверить и допущенный перегиб в части незаконного из’ятия имущества исправить, наряду с этим проверить реальность доведенного плана заготовки и разрешить вопрос по существу. О последующем сообщите в Секретариат Пред. ЦИК СССР и просителю". Відомостей про наслідки вирішення викладених питань в архівній справі не виявлено. – Док. №109. 33. Допитував свідка уповноважений Конотопського райвідділення ДПУ УСРР. – Док. №112. 34. 2 червня 1932 р. до Великобубнівського райвідділення ДПУ звернулися голова ради та рахівник сільгоспартілі "Хвиля Перемоги" Мокіївської сільради із заявою, в якій повідомлялося, що "1 червня 32 року зібралася валка жінок одноосібного сектору в кількості 60 осіб, з хуліганськими вчинками зайшли в загальний двір артілі, відбили коморю з хлібом, де забрали хліба ріжних культур 71 пуд. 11 фун. і побили деяких членів нашої с.г. артілі, про що і прохаєм зробить слідство". Того ж дня дільничний інспектор Великобубнівського райвідділення міліції підписав постанову наступного змісту: "Розглянувши справу про групові хуліганські вчинки, самоправство одноосібників, експертниць-твердоздавців і інших гром[адян], які скоєно у подвір’ї с.г. артілі "Хвиля Перемоги" о 6 год. ранку 1 червня 1932 року, знайшов: Група одноосібників жінок-біднячок, твердоздавцівекспертниць [зазначено 10 прізвищ – див. документ], які найзлісніше проявили хуліганські дії при допомозі теж жінок у кількості приблизно 50 осіб, а саме: зайшли групою у загальне подвір’я с.г. артілі, побили замок висячий біля коморі, забрали ріжного зернохліба, [слово нерозбірливе] рослин 71 пуд. 11 фунт., [два нерозбірливі слова] три штуки, побили кулаками комсомолку гр. Лаврик Марію Олексійовну, намагались побити пастуха Ларіушенко Миколу, намагались брати свині з свиноферми і інші злочинні дії, а тому в діях останніх та беручи до уваги, що наведені дані хуліганство і самоправство з боку гром. Шкура Марія і інших доказують те, що вище згадано, постановив: гром. гром. [зазначено 10 прізвищ] притягти як звинувачених…" Прокуратурою Сумської області 17 листопада 1998 р. реабілітовані: М.Я. Корнух, Г.О. Матвієнко, Х.Ф. Минько, А.О. Нестеренко, А.П. Рубець, Г.П. Рубець, Є.І. Рубець, М.Є. Сабліна, М.А. Хилько та М.Т. Шкура. – Док. №114. 35. Бюро Роменського райкому КП(б)У розглянуло 21 грудня 1932 р. питання "Про уповноваженого РК КП(б)У по Москалівській сільраді РАДЧЕНКА" й ухвалило: "Бувш[ого] уповноваженого РПК РАДЧЕНКА як зрадника партії, куркульського агента, саботажника в справі хлібозаготівель виключити з лав партії, заарештувати та притягти до права. Вважати за потрібне рішенням суду вислати його на північ в концлагерь. Цю постанову оголосити в пресі". Радченка заарештовано наступного дня – 22 грудня 1932 р. Начальник Роменського райвідділення ДПУ постановив 12 січня 1933 р.: "Дело по обв. РАДЧЕНКО Григория Ивановича, 1889 г. рожд., председателя правления инвалидной кооперации, происходящего из рабочих, машинистмоторист, член ВКП(б) с 1920 г., уроженца с. Засулье Роменского района, русского, женатого, образование низшее, служившего в Красной Армии на ответственных должностях, со слов не судимого, направить через Черниговский облотдел ГПУ УССР с ходатайством о направлении указанного дела в Особое Совещание при Коллегии ГПУ УССР – о высылке из пределов района и Украины как социально-опасного элемента сроком на пять лет". Прокурор згаданого облвідділу ДПУ 18 січня 1933 р. підтримав подання райвідділення ДПУ. Радченко звинувачувався в контрреволюційному саботажі (ст. 54-14 КК УСРР). Відповідно до постанови особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 13 квітня 1933 р. Г.І. Радченко з-під варти звільнений, слідча справа стосовно нього закрита.
801
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
В архівній справі є документ від 29 грудня 1959 р., в якому йдеться: "Радченко Григорий Иванович сыграл видную роль в борьбе с интервентами и белогвардейцами на Мурмане [північний захід Росії]. Был делегатом на ІІ, ІІІ, ІV Всероссийских с’ездах Советов от Мурманска, одним из первых коммунистов Мурманской партийной организации". – Док. №115. 36. За дорученням секретаря ЦК КП(б)У М.М. Хатаєвича лист надісланий для ознайомлення членам і кандидатам в члени Політбюро як такий, що носить явно політичний характер. – Док. №117. 37. На початку грудня 1932 р. до Буринської РКК-РСІ надійшла директива Чернігівської обласної КК-РСІ наступного змісту: "За директивою ЦКК та Обкому КП(б)У Чернігівщини в Вашому районі повинні утворюватися трійки в складі: представника КК-РСІ, ДПУ та РВК (бажано керівника РайЗВу) для переведення чистки бухгалтерів, рахівників, завгоспів, комірників та вагарів у колгоспах. Чистку переводити виборочно в найбільш засмічених колгоспах, які особливо відстають у виконанні плянів хлібозаготівель, картоплезаготівель тощо та в яких має місце розбазарювання колгоспної продукції, занепад труддисципліни, збагачення та перекручування класової лінії, безгосподарність, що підриває роботу колгоспу та відбивається на його організаційно-господарчому зміцненні. До чистки підлягає антирадянський елемент, що створює опір виконанню колгоспами пляна хлібозаготівель, картоплезаготівель тощо та переведенню в життя директив партії й уряду щодо організаційно-господарчого зміцнення колгоспів. Трійкам приступити до своєї роботи негайно. До участі в чистці притягніть місцеві партосередки, комсомол, маси колгоспників, робсількорів та інш. актив села. Обов’язково забезпечте негайну заміну вичищених робітників з колгоспу дійсно кращими колгоспниками, що забезпечать виконання директив партії та уряду в колгоспах. Негайно передавайте справи вичищених слідчим органам та простежте за швидким розв’язанням цих справ слідством та судами. Обов’язково зробіть помітку в службових списках про вичищення та зняття з роботи. Об’явіть вичищеним, що термін для оскарження на ухвали трійки до РКК-РСІ 7-ми денний з часу вручення постанови трійки. В своїх постановах обов’язково вкажіть соцстан, соцпоходження, рік народження, партійність, перебування в ін. партіях, перебування в Червоній та інш. арміях, на яких посадах, судимість, обвинувачення та мотиви вичищення. По закінченню чистки в кожному окремому колгоспові протоколи хуткою поштою надсилайте до Оргвідділу Обл. КК-РСІ. Наслідки чистки популяризуйте поміж широких кіл колгоспників. Трійкам по чистці так спрямувати свою роботу, щоб в наслідок її колгоспи виконали свої зобов’язання перед державою та організаційно-господарчо зміцнились. Чистку розпочніть 10/ХІІ-32 р. та закінчте її не пізніше 18/ХІІ-ц.р.". – Док. №120. 38. На заяві резолюція від 21 грудня 1932 р. за нерозбірливим підписом: "Штраф 100 крб. за переховування цукробуряків". – Док. №121. 39. Обшук і вилучення в А.М. Хоменка продуктів харчування здійснено 15 грудня 1932 р. комісією "по виконанню всіх політкампаній" Лебединської міськради у складі Л.В. Василенка і Г.І. Ярошенка. – Док. №121. 40. Варфоломіївська ніч – масове вбивство гугенотів католиками в Парижі в 1572 році під свято святого Варфоломія. У переносному розумінні – масове звіряче винищення людей. – Док. №122. 41. Президія Конотопського райвиконкому, розглянувши 30 грудня 1932 р. подання сільради на С.В. Лук’яненка, визнала, що він "вороже ставиться до Радвлади та з’являється злісним зривником політичних кампаній на селі", ухвалила вислати його за межі України і надіслала матеріал до Чернігівського обласного оргкомітету для затвердження постанови про вислання. – Док. №123. 42. Нарсудом Липоводолинського району 20 лютого 1933 р. за саботаж хлібозаготівлі засуджені керівники колгоспу "Заповіт Шевченка": голова артілі А.Г. Наумко – до позбавлення волі у ВТТ на 4 роки з конфіскацією майна на 300 крб., заступник голови артілі М.О. Сиренко – до позбавлення волі в загальних місцевостях на 2 роки з конфіскацією майна на 200 крб., завгосп артілі А.Л. Авраменко – до примусових робіт на 1 рік з конфіскацією майна на 100 крб. Харківським облсудом 8 березня 1933 р. обвинувачення перекваліфіковане на зловживання службовим становищем зі скасуванням конфіскації майна. Президією Сумського облсуду 4 березня 1991 р. вирок нарсуду Липоводолинського району та ухвала Харківського облсуду скасовані, справа закрита за відсутністю складу злочину. Згадані тут особи реабілітовані. – Док. №127. 43. Виявлення хліба проводилося з 11 по 23 грудня 1932 р. – Док. №128. 44. Президія Клишківської сільради 18 грудня 1932 р. прийняла постанову про позбавлення Вакули, "якому доведене тверде завдання", права землекористування і садиби та "прохать райвиконком затвердити постанову про виселення його та сім’ї за межі області". У характеристиці сільради від 9 січня 1933 р. зазначено, що Вакула "господарчо-політичні кампанії виконує подо
802
РОЗДІЛ 2. Документи впливом репресивних мір". Відомостей про наслідки застосування до І.А. Вакули зазначених тут заходів в архівній справі не виявлено. – Док. №130. 45. Уродженці та мешканці колишнього Улянівського району Т.І. Зимогляд, 1896 р. народження, та Д.І. Усик, 1897 р. народження, – інструктор із заготівлі м’яса Сумської міжрайонної заготконтори (с. Терни тепер Недригайлівського району), а також І.М. Харченко, 1898 р. народження (с. Вири тепер Білопільського району), заарештовані 8 січня 1933 р., звинувачені в контрреволюційному саботажі заходів влади на селі (ст. 54-14 КК УСРР). Судовою трійкою при колегії ДПУ УСРР 12 січня 1933 р. Усик ув’язнений у концтабір на 5 років. Реабілітований у травні 1989 р. Слідчі справи стосовно Зимогляда та Харченка закриті 5 березня 1933 р. Харківським обласним відділом ДПУ. Відомостей щодо інших згаданих у документі осіб не виявлено. – Док.№131. 46. 14 січня 1933 р. Роменський райвиконком надіслав голові Великобудківської сільради лист наступного змісту: "Постановою Президії Райвиконкому по В[ашій] сільраді затверджено грошові штрафи за невиконання хлібозаготівель і інших с.г. кампаній на 4 господарства на суму 12320 крб. Накладання грошових штрафів з’являється одним із стимулів для виконання пляну хлібозаготівлі. Отже, Ваша бездіяльність в справленні накладених штрафів призводить до зриву хлібозаготівель та свідчить про Ваше потурання куркулеві й небажання виконувати хлібозаготівлі. Райвиконком пропонує негайно справити всі накладені штрафи за невиконання хлібозаготівель і інш. с.г. кампаній. Справляючи ці штрафи, треба мати на увазі, що накладенням штрафів РВК не мав на меті ліквідувати господарства, також не слід на надходженні штрафів будувати фінансовобюджетову справу, а, стягуючи штраф, треба в першу чергу мати на увазі, щоб цим міроприємтвом примусити дане господарство, як і всі інші, виконати свої обов’язки перед Державою по здачі (продажу) хліба та інш. с.г. продуктів. Виходячи з цього загального настановлення, Райвиконком пропонує: 1) З тих господарств, які після накладення на них штрафів повністю виконали доведені їм пляни по хлібозаготівлі, штраф може бути знятий, для чого сільраді порушити клопотання про зняття штрафів. 2) Накладення штрафів на контрактантів окремі с/р та Уповноважені РВК перетворюють в засіб повної ліквідації господарств. РВК категорично попереджує про неприпустимість такого стану і пропонує при стягненні штрафів з контрактантів припускати продаж всього майна г-ва включно до хати тільки в окремих виключних випадках, до самих злісних контрактантів – організаторів саботажу. Застосовуючи примусове стягнення штрафів, в першу чергу описувати та продавати ріжне хатне майно, птицю та продуктивну худобу. Опис та продаж живого й мертвого реманенту, а також будівель – застосовувати лише до куркульських господарств та до найзлісніших контрактантів. 3) Усю вилучену худобу здавати виключно на приймальні пункти "Заготскоту", птицю, полотно, пір’я та харчові продукти передавати споживчій кооперації, інше майно, яке не заготовляють ні держава, ні кооперативні організації, та будівлі – продавати з прилюдніх торгів. Оцінювати майно треба за його дійсною вартістю та ні в якому разі не припускати продаж майна за безцінок. 4) Кожні п’ять день – 1, 6, 11, 16, 21, 26 о 9-тій годині ранку, разом зі звітом про моб[ілізацію] коштів надсилати до Райфінвідділу звіта про справлення штрафів, зазначаючи в ньому кількість господарств, що до них було вжито примусових заходів та справлену суму штрафів". – Док. №138. 47. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР у січні 1933 р. Г.Н. Северін висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований у листопаді 1989 р. – Док. №140. 48. Акт затверджений 7 січня 1933 р. головою сільської ради. – Док. №142. 49. За систематичну агітацію проти господарсько-політичних кампаній влади на селі, зокрема хлібозаготівлі, особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 15 лютого 1933 р. О.З. Федорченко був ув’язнений у концтабір на 3 роки. Реабілітований у грудні 1989 р. – Док. №145. 50. Керівниками організації визнані: І.М. Циба, 1887 р. народження, уродженець Сахновщинського району Харківської області, проживав у Грайворонському районі Бєлгородської області (Росія), за професією вчитель, працював інструктором Харківського міськвідділу народної освіти; В.Ф. Харченко, 1898 р. народження, уродженець і житель с. Лукашівка Великописарівського району, колгоспник. Згаданий у документі І.М. Титаренко 1900 р. народження, уродженець і житель того ж села, колгоспник. Судовою трійкою при колегії ДПУ УСРР у січні 1933 р. за участь у контрреволюційній повстанській організації репресовано 17 її учасників. Стосовно 5-и осіб, у тому числі згаданих вище, застосований розстріл. Ув’язнені в концтабір: на 10 років – 2 чол. (один із них – колишній робітник Великописарівської райспоживспілки Г.Н. Безуський у жовтні 1949 р. засланий на поселення до Новосибірської області, Росія), на 5 років – 4 чол. (один із них у вересні 1936 р. достроково звільнений), на 3 роки – 3 чол. Вислані на 3 роки до Північного краю 3 чол. Усі репресовані громадяни реабілітовані в грудні 1989 р. – Док. №156.
803
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
51. Малосамбірська сільрада подала 19 лютого 1932 р. райвиконкому довідку наступного змісту: "… гр-н Назаренко Кузьма Тимошів до революції мав землі 7,15 га, хату, 3 сарая, комору, клуню, 2 коней, 2 голови скоту, січкарню. Після революції мав землі 4,32 га, хату, комору, коняку, клуню, сараї та корову. По соц. стану як до революції, та і після їй зараз заможний середняк. Хлібозаготівлі йому було нараховано 3,34 цент., з якіх не виконав 2,43 цент., за що й оштрафовано. Сам Назаренко одноосібник, не член колгоспу і в складі його родини немає червоноармійців, і знайдено в кущах та в гною бригадою перехований хліб 91 кл.". – Док. №163. 52. За участь у так званій контрреволюційній повстанській організації судовою трійкою при колегії ДПУ УСРР у квітні 1933 р. до чотирьох осіб (у т.ч. до згаданих у документі А.М. Комарова, Є.М. Мачуліна та Л.А. Шейна) застосована вища міра покарання. Ув’язнені в концтабори: на 10 років – 1 чол., на 5 років – 6 чол. (у т.ч. Масолітов), на 3 роки – 2 чол. (у т.ч. С.С. Ракитін). Вислані до Північного краю: 1 чол. – на 3 роки, Боков і Мазур – на 5 років. Г.І. Коняєв висланий на 3 роки до Казахстану. На 5 років ув’язнений у концтабір І.В. Дмитренко. За розповсюдження серед ув’язнених провокаційних чуток про голод ("На Украине голод, народ умирает, скоро придет очередь и до нас подыхать") трійкою при Чернігівському облуправлінні НКВС у вересні 1937 р. він "одержав" ще 10 років ув’язнення. Майже всі репресовані – уродженці або мешканці Глухівського та колишнього Шалигинського районів, реабілітовані в 1980-х роках. – Док. №186. 53. В.С. Молчанов, 1887 р. народження, заарештований 5 квітня 1933 р. Народним судом Путивльського району 5 травня 1933 р. засуджений до позбавлення волі на 4 роки. Чернігівським обласним судом 2 червня 1933 р. покарання пом’якшене до 1 року примусових робіт (без позбавлення волі). Президією Сумського обласного суду 8 квітня 1991 р. справа закрита за відсутністю складу злочину, В.С. Молчанов реабілітований. – Док. №193. 54. Улянівський район існував з вересня 1930 р. по грудень 1962 р. Згадані в документі села колишнього Улянівського району тепер у складі районів: Білопільського – Бобрик, Верхосулка, Вири, Марківка, Тучне та смт Улянівка; Лебединського – Василівка, Гринцеве, Павленкове та Штепівка; Недригайлівського – смт Терни. – Док. №194. 55. І.Г. Романенко, 1909 р.н., українець, освіта початкова. Склад його сім’ї: дружина 1911 р.н., син 1931 р.н., батько 1865 р. н. За довідками Хустянської сільради, що містяться в архівній справі, Романенко І.Г. у 1931 р. розкуркулений, його майно розпродано в 1932 р. "за несплату грошових обов’язкових платежів і штрафу по хлібозаготівлі", він "категорично відмовляється від весняного сіву", "на нього нараховано хліба по твердому завданню 15,80 центнерів, який виконав 8,45 центнерів, залишилось невиконано 7,35 центнерів", "він кулак, злісний нездатчик хліба уже декілька років, хліб розбазарює, ховає у ямах, яких у його в прошлому році було знайдено 2, сам з початку хлібозаготівель невідомо де скривається до кінця хлібозаготівель, продає хліб на ринках". Президія сільради на засіданні 9 квітня 1933 р. заслухала "протокол загальних зборів громадян 5 дільниці, якими ухвалено за злісне ухилення від підготовки до весняної посівкампанії до Романенка І.Г. примінити постанову Р.Н.К., вислати за межі України, відібрати в нього землю, в т.ч. садибну і посіяну озимину". 10 квітня 1933 р. Романенко був заарештований уповноваженим Недригайлівського райвідділення ДПУ УСРР і утримувався під вартою при райміліції однойменного району. Організаційний комітет Чернігівського облвиконкому 28 квітня 1933 р. прийняв постанову про виселення Романенка з родиною за межі України. Таке рішення погоджено з облвідділом ДПУ. Справа Романенка розглянута особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР, яка 10 червня 1933 р. прийняла постанову про його звільнення з-під варти і закриття справи (без зазначення мотивів). Відомостей про подальшу долю І.Г. Романенка в архівній справі не виявлено. – Док. №200. 56. Народним судом Середино-Будського району 30 грудня 1933 р. за ст. 97 КК УСРР засуджені до позбавлення волі в загальних місцях ув’язнення Є.М. Шкарін, О.П. Чепік і О.С. Кивайло на 2 роки і 6 місяців, О.М. Дворецький – на 1 рік і 6 місяців. П.С. Овсянко засуджений на 3 роки. "Ураховуючи його зріст", звільнений під підписку про невиїзд "до вступу вирока в законну силу". Чернігівським облсудом 23 січня 1934 р. вирок стосовно всіх засуджених залишений у силі. Верховним Судом УСРР 31 липня 1934 р. покарання щодо П.С. Овсянка пом’якшене до 1 року примусової праці за фахом. – Док. №205. 57. Лебединська районна контрольна комісія (РКК-РСІ) відповіла на початку липня 1933 р. військпрокурору Українського військового округу: "Проверив Ваше письмо от 23.VI-33 г. №8а/2306 о волоките райпрокуратуры в разрешении жалобы красноармейца Калиты В.А., Лебединская РКК-РКИ сообщает, что семье красноармейца Калиты, проживающей в с. Бишкинь, в апреле месяце выдана помощь в размере 10 кг хлеба, в июне – 4 кг и в июле вдано 5 кг хлеба из фондов, получаемых от райисполкома. Работая в колхозе, семья красноармейца Калиты в настоящее время тоже получает хлеб из колхоза за обработку
804
РОЗДІЛ 2. Документи свеклы, пользуясь и общественным питанием. Семье красноармейца Калиты выдается денежное пособие в сумме 6 руб. в месяц. За допущенную волокиту в разрешении жалобы красноармейца Калиты виновные привлечены к партответственности, одновременно в связи с этой волокитой организована проверка своевременности рассмотрения жалоб красноармейцев и их семей в прокуратуре и других организациях". – Док. №208. 58. Президія Вирівської сільради 30 липня 1933 р. заслухала повідомлення уповноваженого сільради на хуторі Лисогубівка Г. Міщенка про виявлення прихованої куркулем К. Теліпко землі й ухвалила: "За утайку посіва жита увесь посів, як безгосподарський, в кількості 1 га передати до колгоспу ім. Петровського, довівши йому на цей га хлібопоставку. Прохати президію РВК цю постанову затвердити". – Док. №222. 59. Г.А. Троценко, 1905 р. народження, був висланий до Північного краю на 5 років судовою трійкою при колегії ДПУ УСРР 25 травня 1931 р. за участь у Подільському осередку так званої контрреволюційної куркульсько-повстанської організації. На його заяві до Генпрокурора резолюція від 19 листопада 1933 р. за нерозбірливим підписом: "Затребовать характеристику в порядке условно-досрочного освобождения". Згаданою трійкою 18 березня 1934 р. він достроково звільнений. Реабілітований у грудні 1989 р. – Док. №228. 60. Розподіл осіб, яких Лебединською РКК-РСІ притягнуто до партійної відповідальності в другому півріччі 1932 року та у 1933 році, за "характером проступків": Усього притягнуто У тому числі до відповідальності виключено з партії Опортуністичні ухили (правий, лівий, примиренство) 16 7 Викривлення класової лінії в колгоспному будівництві 40 11 Соціально чуждий елемент і зв'язок з ним 10 5 Разом 66 23. – Док.№232. 61. Інших відомостей про осіб, згаданих у документі, в архівній справі не виявлено. – Док. №232. 62. Ф.Д. Дорошко, 1883 р. народження, уродженець Чернігівської області. Заарештований 14 лютого 1940 р., допитувався начальником Кролевецького райвідділення НКВС. Сумським обласним судом 27 квітня 1940 р. засуджений до позбавлення волі у виправно-трудових таборах на 6 років. Реабілітований у липні 1993 р. – Док. №235. 63. Й.Є. Ілляшенко, 1892 р. народження, уродженець міста Суми. У 1941-1943 роках проживав і працював у Куянівці, окупованій німцями. У травні 1944 р. військовим трибуналом військ НКВС Сумської області засуджений до позбавлення волі у виправно-трудових таборах на 10 років. Реабілітований у березні 1992 р. – Док. №236. 64. Г.А. Бурик, 1920 р. народження, уродженець колишнього х. Костів, проживав у с. Рябушки Лебединського району. Заарештований відділенням НКВС того ж району 27 червня 1937 р., звинувачувався в проведенні антирадянської агітації серед студентів педтехнікуму, а також у написанні контрреволюційних наклепницьких віршів про життя селянства в СРСР. Зокрема, у вірші "Домовина" (березень 1937 р.) було таке: Він і згадує великий, сумний рік: Сирість… голод …Батько помира. Поблагословив Марка на життєвий вік І заснув. Лиш мати стара Все ридала, билась у кутку, Пасма сиві змокріли в платку Від старечих сліз… Виїзною сесією спецколегії Харківського обласного суду в Сумах 28 серпня 1937 р. за ст. 54-10 ч.1 КК УСРР Бурик засуджений до позбавлення волі у виправно-трудових таборах на 3 роки. Після відбуття покарання проживав у с. Рябушки. Удруге заарештований 26 жовтня 1959 р., народним судом 2-ї дільниці Лебединського району 24 грудня цього ж року засуджений до позбавлення волі на 6 років. Покарання відбував у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області. Реабілітований у серпні 1962 р. – Док. № 237. 65. Постановою президії Сумського обласного суду від 23 квітня 1990 р. кримінальна справа стосовно згаданих у документі осіб закрита за відсутністю в їх діях складу злочину – вони реабілітовані. – Док. №238. Ілюстрації: 66. А.І. Прилуцький, 1872 р. народження, заарештований 29 січня 1930 р. Глухівським окружним відділом ДПУ, звинувачений в участі в куркульському угрупованні, яке активно протидіяло заходам влади на селі (ст. ст. 54-10, 54-11 КК УСРР). Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 4 березня
805
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
1930 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований у липні 1989 р. – Ілюстрація (далі – Іл.) №1. 67. Ю.М. Кульбачний, 1888 р. народження, заарештований 2 січня 1931 р. за звинуваченням в участі в так званій контрреволюційній куркульсько-повстанській організації. Судовою трійкою при колегії ДПУ УСРР 25 травня 1931 р. ув’язнений у концтабір на 8 років. Реабілітований у грудні 1989 р. – Іл. №2. 68. Обвинувальний висновок складений уповноваженим оперативної слідгрупи 8 сектору ДПУ УСРР Сабенгаузем, погоджений начальником згаданої групи Бершацьким і прокурором при ДПУ Нечипоренком, затверджений начальником згаданого сектору Розановим. На підставі рішення особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 29 грудня 1930 р. А.С. Верхогляд висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований у листопаді 1989 р. – Іл. №3. 69. Народний суд Конотопського району на виїзному відкритому засіданні в с. Козацьке розглянув 23 квітня 1933 р. справу І.Я. Бережного, "27 років, одружений, сім’ї 6 душ, письменний, селянин-одноосібник, твердовик, землі 4,35 га, [платив] 2369[23 крб. 69 коп.], має хату, хлів, клуню, не судився… йому сільрадою цю весну було доведено засіяти ярими культурами 1,07 га землі, про що йому вчасно було повідомлено як сільрадою, так і бригадою, але звинувачений до цієї занадто важливої політичної кампанії поставився уперто та вороже, зовсім до посівкампанії не готувався, землі не орав, гною не возив, с-г реманенту не ремонтував, посівматеріял розбазарив, сіяти відмовився… веде агітацію проти весняної посівкампанії. Крім того, в 1932 році не здав хлібозаготівлі 40 пудів, не здав м’яса в рахунок м’ясозаготівлі, не сплатив 50 крб. культподатку, не виконав картоплезаготівлі. Звинувачений вини не визнав". Нарсуд ухвалив позбавити І.Я. Бережного волі у виправно-трудових таборах далеких місцевостей СРСР терміном на 9 років, "урізати" в правах на 3 роки та вислати за межі Конотопського району на 3 роки [після відбуття терміну покарання], "поклав всі витрати на засудженого та конфіскував все майно крім хати". – Іл. №4. 70. Прізвище І.Т. Деркача було включене до підписаного головою Охтирського (на той час село Яблучне було у складі цього району) райвиконкому Черноволом списку господарств, "яких за активне та злісне протидіяння хлібозаготівлям, за організацію куркульського саботажу та зрив хлібозаготівель в порядкові репресій ухвалюється виселити за межі області". І.Т. Деркач, 1906 р. народження, одружений. За проведення контрреволюційної агітації проти колективізації і хлібозаготівлі (ст. 54-10 КК УСРР) був заарештований 16 січня 1933 р., а 1 лютого цього ж року особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР ув’язнений у концтабір на 3 роки. Після відбуття терміну покарання – робітник приймального пункту залізничної станції Куп’єваха (Богодухівський район Харківської області). Вдруге заарештований 5 серпня 1937 р., 11 вересня цього ж року за контрреволюційну діяльність (ст. 54-10 ч.1 КК УСРР) трійкою при управлінні НКВС по Харківській області до нього застосована ВМП. Розстріляний 15 вересня того ж року в Харкові. Реабілітований у 1989 році. – Іл. №5. 71. В інформаційному листі йшлося про мотиви виходу з колгоспів: "отсутствие учета трудодней, плохое руководство правлений колхозов, недостаток хлеба, непосильная норма выработки (получаем не трудоединицы, а "сотки"), нас обманывают – хлеб всеравно заберут и за зданную коноплю ничего не дадут". Повідомлялося також, що заяви про вихід з колгоспів надходять, в основному, від бідняків і незаможних селян, які розбирають реманент і тяглову силу, що "имеет место огромное паломничество в райцентр, главным образом твердоздатчиков и части середняков с требованием возвратить им проданное за штрафы имущество, из’ятых по твердому заданию коров и др. скот, о возвращении коров ходатайствуют и бедняки, у коих были взяты коровы осенью по контрактации". Секретар РПК Чемоданова і голова РКК-РСІ Новиков повідомляли обкому КП(б)У та облКК про те, що створена парткомісія для розгляду заяв і перевірки фактів порушення ревзаконності. Бюро райпарткому 29 червня зняло з роботи голову райколгоспспілки "за нежелание работать и неумение руководить" і просило обком партії відрядити людину для роботи на посаді голови РКС. – Іл.№ 6. 72. Села, згадані в публікаціях, тепер у складі: міста Шостки – Локотки; Шосткинського району – Богданівка, Гамаліївка, Івот, Каліївка, Лушники, Ображіївка, Собичеве та Чапліївка; Ямпільського району – Білиця, Грем’ячка, Орлівка, Усок, Чуйківка та Шатрище; Кролевецького району – Дідівщина; Середино-Будського району – Журавка; Новгород-Сіверського району Чернігівської області – Прокопівка. – Іл. №9. 73. Заключна постанова складена уповноваженим Роменського райвідділення ДПУ Левченком, затверджена начальником цього ж відділення Кузнецовим і начальником міжрайонної оперативної слідгрупи ДПУ Беляновським, погоджена помічником дільничного прокурора Роменського району.
806
РОЗДІЛ 2. Документи І.Я. Юхта, 1899 р. народження, уродженець села Коровинці Недригайлівського району, був заарештований 16 листопада 1932 р. Особлива нарада при колегії ДПУ УСРР у грудні того ж року вислала його до Північного краю на 3 роки. Реабілітований у грудні 1989 р. – Іл. №10. 74. Чернігівський обласний суд 20 грудня 1932 р. ухвалив: "Вирок нарсуду [Конотопського району] залишити в силі, а кас[аційну] скаргу [засудженого В.М. Артюха] без наслідків". – Іл. №11. 75. Відповідно до постанови особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 4 січня 1933 р. В.В. Рябець висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований у грудні 1989 р. – Іл. №14. 76. Г.Д. Дяченко 1882 р. народження, заарештований 25 листопада 1932 р. За рішенням особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 17 січня 1933 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Судовою трійкою при згаданій колегії 8 січня наступного року достроково звільнений у зв’язку з хворобою. Реабілітований у грудні 1989 р. – Іл. №15. 77. В.Г. Лупанов 1902 р. народження. Президія Шалигинської сільради 2 січня 1933 р. прийняла рішення: "Ходатайствовать перед вышестоящими органами о немедленном выселении за пределы области Лупанова Василия Григорьевича со всей его семьей как социально опасного кулацкого элемента и срывщика всех мероприятий советской власти на селе". Він був заарештований райвідділенням ДПУ 6 січня того ж року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 11 лютого згаданого року за антирадянську агітацію (ст. 54-10 КК УСРР) ув’язнений у концтабір на 3 роки, 14 серпня згаданого року достроково звільнений з визначенням невідбутого терміну покарання як умовного. Реабілітований у грудні 1989 р. – Іл. №16. 78. На засіданні президії Артюхівської сільради за участю голови ради С.С. Остапенка, голови сільгоспартілі ім. ХІІІ-річчя Жовтня Н.Ю. Стрижака, уповноваженого райпарткому Прилипи, а також Ф.І. Миколаєнка, А.А. Бурки та Д.І. Андрусенка 4 січня 1933 р. була прийнята постанова про вислання з території ради голів 11 господарств, які мали до революції "землезабезпечення від 20 до 40 га […] дійсно ворожий елемент і соціяльно-небезпечний, а тому негайно запропонувати раді артілі виключити останніх з артілі та надати тверді завдання по всім видам заготовок". – Іл. №17. 79. Село Холопкове тепер село Перемога. П.П. Ляшенко після виключення з колгоспу був власником крамниці. Заарештований райвідділенням ДПУ 20 січня 1933 р. За антирадянську діяльність (ст. 54-10 КК УСРР) особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 9 лютого того ж року висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований у грудні 1989 р. – Іл. №18. 80. На постанові резолюція помічника прокурора області: "Имея ввиду, что Злагодух сын кулака, не выполнил план хлебозаготовки, полагал бы ходатайство облотдела ГПУ удовлетворить". М.П. Злагодух заарештований 3 січня 1933 р. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 29 січня того ж року висланий до Північного краю на 3 роки. У грудні 1989 р. реабілітований. – Іл. №19. 81. Брати Л.Й. та С.Й Бондаренки були заарештовані 15 грудня 1932 р. Кролевецьким райвідділенням ДПУ. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 2 лютого наступного року вислані до Північного краю на 3 роки. Реабілітовані в листопаді 1989 р. – Іл. №20. 82. За списком, що доданий до постанови, по 3-5 центнерів зерна одержали колгоспи в 17 селах, по 6-8 цнт. – теж у 17 селах, 3 села одержали по 9 цнт., Глинськ – 13 цнт., Великі Будки – 2 цнт. – Іл. №23. 83. Про вислання А.С. Кучера разом з родиною за межі України прийняті постанови: Беседівської сільради – від 13 квітня 1933 р., Недригайлівського райвиконкому – від 28 квітня цього ж року. Кучера було заарештовано 20 квітня. Відповідно до постанови особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 10 червня 1933 р. він звільнений з-під варти. – Іл. №24. 84. В.Д. Ковтуна було заарештовано 20 квітня 1933 р. За довідкою сільради від 5 квітня того ж року він "мав землі в своєму користуванні 6,5 га, з них було під засівом в 1932 році 1,62 га, доведено плян хлібозаготівлі по контрактації 7,74 центн., а виконав лише 0,91 центн., від решти відмовився. Плян весняного посіву на 1933 рік 3,75 га, потрібно засипати посівматеріалу 4,49 центн., але не засипав ні жодного кілограма і від засипки відмовився". За довідкою сільради від 8 квітня згаданого року він "мав завдання по картоплі 2,70 цн., виконав лише 0,95 цн. і то за допомогою бригади. Сінозаготівлі було доведено 4 цн., а виконано лише 2,10 цн. Грошових платежів 250,71 крб., а виконано лише 161 крб. Молокозаготівля – 180 літ., не виконав нічого. М’ясозаготівля – плян 49 к., не виконав нічого". Президія Хоминцівської сільської ради, розглянувши 4 квітня 1933 р. питання про застосування репресій до п’яти господарств, у тому числі В.Д. Ковтуна, відзначила, що вони "по своєму соцстану з’являються кулацько-заможньою верхівкою села та у виконанні державних завдань служать зразком зриву виконання для останньої частини села, а також приймаючи до уваги сучасні умови запеклої клясововї боротьби та небезпечність з боку [згаданих] господарів на предмет ворожого виступу – прохати вищестоящі радянські органи перелічених громадян з їх сім’ями заслати за межі УСРР як елемент, що перебуванням своїм серед всієї людності своєю поведінкою і діями прова-
807
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
дять контрреволюційну шкідницьку роботу в справі соціялістичної перебудови села та взагалі народного господарства нашої країни". Президія Роменського райвиконкому затвердила 9 квітня того ж року постанову президії сільради. Рішення про виселення В.Д. Ковтуна підтримали: 22 квітня – Роменське райвідділення ДПУ, 25 квітня – прокурор Роменської дільниці. Відомостей про місце, термін та обставини відбування В.Д. Ковтуном покарання не виявлено. Він реабілітований у грудні 1989 р. – Іл. №25. 85. Я.Г. Дзюба, 1897 р. народження, був заарештований 19 січня 1933 р. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 16 лютого того ж року за контрреволюційну агітацію під час хлібозаготівель (ст. 54-10 КК УСРР) висланий на 3 роки до Північного краю. Реабілітований у грудні 1989 р. – Іл. №29. 86. У постанові обласного суду зазначено, що при перевірці господарства засудженого комісією сприяння хлібозаготівлям в Яковенка було виявлено 1,5 пуда борошна та один пуд зерна. Наявність цього зерна не давала змоги виконати доведене завдання. Іншого зерна у нього не було виявлено і народним судом не добуто доказів, що він приховав його або іншим шляхом ухилявся від сплати податку. Облсудом вирок нарсуду скасований, а справа закрита за відсутністю в діях С.В. Яковенка складу злочину. – Іл. №31.
808
РОЗДІЛ 2. Документи
Розділ 3. Свідчення очевидців
809
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
ДУМА ПРО ГОЛОД Послухайте, добрі люди, Від краю до краю, Як жилося і живеться, Про все вам згадаю. Як люди колись жили, Мед-вино кружляли Та на зібрання ходили, В долоні плескали. Все плескали у долоні: – Ми діждались-таки волі, А то було горе нам, Що робили ми панам. Так робили ми панам, Що ніколи сісти, А тепер собі ми робим, Що нічого їсти. Гей, гей! – що нічого їсти... Ну, вже в тридцять другім році, Як його діждали, Знайшли люди дуже гарну Справу з гарбузами. Качанами, гарбузами Перезимували, Тридцять третього весни Все-таки діждали. В тридцять третьому году їли люди лободу, Пухли люди із голоду – Помирали на ходу. Отощали усі люди, Падали, як мухи, Кропивою-лободою Не наповниш брюха... Гей, гей! – не наповниш брюха… Хліб качали-вимітали –
Весь народ сумує, А "великий голова" Мовби і не чує. Він укази іздає: – Продналог давайте, Де хочете, там беріть, Хоч з нігтів колупайте! – Відкіль же ми почерпнем На ці продналоги, Хіба вийдем грабувати При биту дорогу... Ну, при битій при дорозі Із "буксиру" люди, Багатенько привчилося До такого труду... Гей, гей! – до такого труду... Як наган узяв у руки, Тоді він багатий, Чоловіка оголив Та й пішов проклятий. А у СОЗі при дорозі Роздають макуху – Хочеш жити – йди до СОЗу, Бо впадеш без духу. Гей, гей! – бо впадеш без духу. Пролилися на Вкраїні Великії сльози, Як "великий голова" Гнав народ у СОЗи. Отаке-то, добрі люди, Зчинилося лихо: Побив голод мужиків – Сидіть в СОЗі тихо... Гей, гей! – сидіть в СОЗі тихо...
кобзар Єгор Хомич МОВЧАН (смт Велика Писарівка)
810
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців БІЛОП І Л Ь С Ь К И Й Р А Й О Н Спогади Віри Петрівни Гурин, 1915 р.н., жительки с. Терещенки … Я той жахливий рік пам’ятаю, хоч була ще зовсім молодою… Після жнив "ударники" все повимітали у людей із засіків, комор, погребів, сараїв. І худобу забирали, і зерно. Найбільше діставалося тим, хто до колгоспів не вступив, одноосібником залишився. У них усе до крихти вимели. Залишилося 2-3 корівки на село. Аби хто бачив, які трави по весні стояли! Густі, високі, а пастися нікому, косити нікому… У нас корівчина залишилася. У колгосп ми записалися, і в хаті двоє представників із району квартирували. Годувати їх треба було молоком, сметаною, сиром. От і залишили нам корову. А в інших позабирали. Ті селяни, що до колгоспу записалися, кожного дня до контори ходили, там перед роботою їжу видавали. Я бувало йду з порожнім глечиком, а назад повертаюся із супом чи борщем, або галушками гречаними. Варили і кисіль. Щоденно на колгоспника давали по 300 грамів хліба домашньої випічки, смачного, ще теплого. Навіть і в дощ, коли за роботу не бралися, хліб давали. Так і перебивалися. Зовсім з голоду не пухли, хоч і недоїдали. Особливо, коли сім’я в кого велика, то 300-600 грамів хліба на всіх не вистачало. Так що доводилося і маторженика лободяного скоштувати, і висівок, і старої макухи. А ті, хто в колгоспі не був, зовсім з голоду пухли, ледве ноги волочили. Особливо навесні, раннього літа, багато померло людей з голоду. Ховали спочатку на кладовищі, а потім, коли вже не вистачало сили туди дотягти, то по садках, під хатами. А пізніше скидали просто в старі погребища, бо навіть закопати не могли. Не один день із ями, мимо якої я ходила, стирчали чиїсь ноги. Як зараз бачу: сині, тверді, як колоди, і стояв нестерпний сморід. Така смерть найстрашніша. Ніхто вже не скаже, скільки людочок полягло: діток, стариків та ще й молодих, здорових. Ніхто тоді не рахував. Хто помер, хто до міста втік до своїх родичів. У Терещенка Андрія всі четверо попухли з голоду й померли, поряд дві жінки жили, сестри – Онися і Серафима Терещенки. Теж померли. Теж спіткало Михайлових: Сашка, діда, бабу, невістку з дитинкою. У Радіонових невістка вмерла, у Терещенка Петра (Саковичем прозивали) Катя, Дуня, баба і сам Петро також померли. У Матвіїв – Ольга Павлівна, її син, чоловік, зовиця, свекруха. У Руденків (Данюшами прозивали) померли всі діти й старі. У Калашника – мати, дочка. У Костюченка Петра – брат, невістка, діти. Це тільки із 9 хат померло стільки. А на тім краю села я всіх і не знала. Бо людей перед голодовкою багато було в нас, до
Травень 2005 р.
двох тисяч. А після хіба половина залишилась. Померли, порозбігалися люди із рідних домівок. Багато хат опустіло, осиротіло, бур’янами заросло. По інших селах, я чула, і людоїдство було, злочини страшні, нелюдські. А в нас цього не було. Тихо на лавках чи по дворах лежали, як янголи, тихо мерли. Рідко хто кричав чи стогнав. Земля їм усім пухом… Один тільки страшний випадок був. На Кацапському хуторі в якійсь сім’ї зарізали поросятко. Тільки упорались, сіли свіжини поїсти, аж у сінях хтось порається. Вискочили господарі та за вила. До смерті забили бідолаху. Злодієм був їхній сусід Василь. А в нього ж жінка Уляна, діток четверо. Людину вбили, і ніхто нікого не судив. А дітки осиротіли, двоє з них померли. Один Бог суд вершив, та чи справедливий? Багато діток сиротами залишилися. Кого родичі до себе забирали, інших поселяли в сільському інтернаті. "Патронатом" його називали. А був він у тій хаті, де раніше Паша Чухлібова жила. Їх розкуркулили, батько помер, чотирьох братів слід пропав, загинули, як пізніше з’ясувалось. Вона ще дитиною була. З матір’ю їх на вулицю викинули, по наймах вони ходили. У патронаті було чотири хлопці, десятків зо два дівчат. Від 10 до 16 років. Самі діти собі прали, самі дрова рубали. Їсти їм Бублик Наталка варила. З райцентру їм і муку, і рибу завозили. Кожного дня узвар варили, щосуботи купали, чисту постіль видавали. Корівчина була, давали їм молока хоч потроху. Я колись три дні Поліну Гуринову (виховательку) підміняла, то знаю, хто там із дітей жив: Каланчик Микола та дві його сестри, Терещенкові хлопець і дівчина, Громиленкові, Бойченко Олена та її менший брат. Поліна Гуринова в них була вихователькою й наставницею, курси якісь закінчила. А потім діточки ті розлетілися по білому світу. Один Микола Каланчик у Новоандріївці залишився. А решта сама уже в житті пробивалася… Добре, що хтось серед начальства був добросердечний, хоч діточок цих уберіг. Були й серед місцевих "ударники", байдуже дивилися на смерть односельців. Але і серед "нових мітел" були люди. Хоча хто їх судитиме, тих, що зробили такий Голодомор у найурожайніший із років? Поставили українське село на коліна. Отака-то моя юність була. Записала секретар сільської ради Ірина Василівна Редько
811
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ Спогади Григорія Андрійовича Тарасенка, 1922 р.н., жителя с. Ободи
Я добре пам'ятаю події 1932-1933 років. Вважаю, що причиною голоду було те, що влада забирала урожай. Дуже вплинула колективізація, тому що хліб був, та його забирали спеціальні люди (спецагенти, продагенти) і вивозили невідомо куди. Ті, хто ходили відбирати чи то хліб, чи будь-що інше, документів ніяких не пред’являли. Вони, може, в них і були, але ми були такі залякані, що при одній появі губилися. У них була зброя і штирі, якими вони прохромлювали все подозріле. Людей могли побити тільки за те, що ти або стоїш не так, чи дивишся не туди, а якщо яка провина, то й заберуть. Продукти харчування приховати було майже неможливо, ховали навіть там, куди ходили по нужді. Буксирники ходили невеликими групами по 3-4 чоловіки, бувало й більше, до 5. Забирали все, що потрапляло їм на очі. Мій сусід Антон Васильович якось зберіг поросятко кілограмів на 20, думав під піччю зарізати та обсмалити. Та прийшло чоловік 5, забрали поросятко, і його ми більше не бачили. А в колгоспи люди йшли не всі. Тоді вони комунами називалися, утримувалися за рахунок держави. Там були люди, які не мали нічого, а жили тільки тим, що відбирали в трударів. Побачать дрова нарубані, приїдуть, заберуть і ве-
зуть в комуну. Побачать коня чи корову, також заберуть. У комуні свій актив був, їздили вони на конях і грабували людей, як могли. Хто не хотів вступати в комуну, у тих все відбирали, навіть \ хату, і відселяли туди, де гірше. У 1933 – на початку 1934 рр. при комуні існував дитсадок для сиріт. Найважчий, на мій погляд, був 1933 рік. Люди пухли з голоду. Приклади людоїдства не зустрічалися, та люди їли все, що знаходили. Ніде не можна було побачити навіть кінського щавлю. Їли листя береста, сушили чи так варили, листя липи, калачі добре йшли в їжу. Тепер я навіть не бачу того, що ми їли, нема того бур’яну. У Глушково було багато крупорушок, то ми ходили туди по шарайку. Яка ж бо вона була смачна, ця шолуха від зерна. А яка радість була, коли поймаєш хом’яка чи ховрашку. У кого була золота копійка, та це дуже рідко, то в місті можна було її отоварити в синдикаті. А люди помирали десятками і ніяких тобі прощальних атрибутів: викопають невелику ямку на городі, дощечками обставлять, якщо вони є, і ховають. Тепер кажуть, то неврожай був, то засуха була. Зараз засуха більша. І урожай був. А я ввважаю, що уряд винний у Голодоморі, який зробили штучно. Записав директор Ободівського будинку культури Микола Володимирович Ревенко
Спогади Поліни Федорівни Шестопал, 1919 р.н., жительки с. Біликівка Про голод запитуєте? Аякже, пам’ятаю. Усе добре пам’ятаю. У ті роки мені було 14 років, а я вже працювала в колгоспі. З матір’ю на ланку ходила, сапувала буряки. Урожай того року був гарний. Але його скосили, змолотили і вивезли невідомо куди. Грабунки людей почалися вже в 1932 році. Відбирали все вирощене: і зерно, і картоплю. В основному, це робили сільські комсомольці, активісти. Без ніяких документів приходили в двір і починали шукати ямки з картоплею. Ходять, довбуть землю залізними ковіньками. Забирали все, що знаходили. Зброї в них не було. Хто не підкорявся, забирали в сільську раду і там били. Люди не боронилися, підкорялися мовчки. Боялися, що вища влада арештує і посадить у тюрму, а то і
812
31 травня 2007 р.
23 червня 2007 р.
вб’ють. Робили все місцеві комсомольці з головою сільради. У 1932-1933 роках були колгоспи. Одні не хотіли йти до них, інші записувалися. Записуватися не хотіли більш-менш заможні люди, але до них застосовували силу. А голод зробили спеціально. Зерно забирали, борошно з діжі вигрібали, у нас навіть рядно забрали. Люди ховали зерно, картоплю, в ями закопували. Були деякі господині, в яких активісти не знаходили захованого. У них було зерно, і вони потайки допомагали людям. (Це сім’ї Зарви). У колгоспі ж робочим варили побовтюху з бурячного насіння та вівсяних висівок. У 1932 році люди ще були здорові. А в 1933 році придавили і викачали з людей все, що можна було. Почався справжній страшний голод. Люди їли листя з берестків, лободу, щавель, траву. Сушили, мололи й потім їли. У кого шлунок витримував, ті виживали, а слабкі помирали. Їсти було нічого. Нашу сім’ю врятувала материна сестра, яка жила в Росії. Батько возив
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців різний одяг до неї, а вона його там міняла на хліб. Жила вона тоді в Курській області. Пам’ятаю, у Крупського Кузьми померла всі сім’я (7 чоловік), а він сам гриз руки в померлих, до самих плечей пообгризав. А його батько розкуркулював рідного дядька. Пам’ятаю, їде на пароконці й кричить: "Дядька розкуркулюю". Сам уже давно помер, а дядько вижив. А ще пам’ятаю: здохне в колгоспі кобила, тягнуть її до скотомогильника, а за нею чоловік 30 йде. І починається біля ями лайка, суперечки. Кожному хотілось одрізати конини. Їли листя та насіння з дерев. Сім’я Омелька Цирулика мала 5 дітей. Так вони всі й померли від голоду. Спочатку одно, а через три дні решта. Були випадки, що батьки їли своїх дітей, але на це ніхто не звертав уваги. Сказали, що діти померли, а де вони ділися, ніхто не перевіряв. Люди вмирали на ходу. Ховати їх полюдському не було кому. Посилали з наряду мужика. Зібрав мертвих на воза – і в яму. Ховали в старих колодязях, завалених ямах по 2-3 чоловіки. Укинуть одного, потім через деякий час ще привезуть і потім загорнуть землею. Закон про "п’ять колосків" чула: вирвеш колосок у полі, і тебе будуть судити або викреслять усі трудодні. Поля охороняли об’їзники. Були серед них і гарні люди. А злим нехай і земля колом стане.
Ще раз кажу, голод зробили свої. Люди в полі працювали, терли нишком колоски, жували зерно. Пусті колоски загортали в землю, бо якщо побачить бригадир, буде велике горе. Рудь Любов Карпівна за те, що взяла 4 кг зерна, відсиділа в тюрмі 3 роки. У колгосп одні хотіли, інші не хотіли йти. Була навіть жіноча війна (сільська). Хотіли розігнати колгосп, але міліція на конях розігнала людей. А хліб відбирали, в основному, вдень. Приходили й говорли, що забирають корів, коней за невиплачені податки. Вибирали навіть одяг із скрині. Де вони все це подівали – ніхто не знає. Потім потроху все заспокоїлось. А в 1935 році люди хліба наїлись. Сиріт, що залишилися, забирали. А от куди їх вивозили, ніхто не знає. Чи був голод в містах, не можу сказать. Знаю, що люди із села носили в місто одяг, міняли на баночку зерна, цибулі. Там люди потроху торгували на базарах лишками продуктів. Оце такий страшний був голод. Багато людей померло, точно не знаю, може 50-70 чоловік. А ховали, де прийдеться. Хрестів ніхто не ставив. Люди згадують померлих від голоду, але свідків майже не лишилося. Записав завідувач об’єкту дозвіллєвої роботи Євген Миколайович Вірченко
БУРИ Н С Ь К И Й Р А Й О Н З книги жителя с. Чернеча Слобода Луки Гусака "Сповідь приреченого" В селі панує бандитизм, жити неспокійно, щодня чуєш про грабунки і вбивство, не тільки вночі, а й удень. Кидати двір без нагляду не можна. Люди голодні ідуть прохати, а де можна, крадуть, а коли в хаті малеча, то беруть очевидьки. Малих дітей страшно самих кидать: трапляється, що при пограбуваннях і вбивають. Я сиджу дома, спокійніше, коли не йдеш у село, бо там тільки й чуєш жахливі речі про голод, люди мруть щодня по 10-20 душ на ходу, гірше за всяку епідемію, як одноосібники, так і артільці. Дійшло навіть до людоїдства. На ділянці Притиківка два брати зайшли до сусідки вдови, вона була на полі, а дома сама дівчина 12 років. Забрали все, що було їм потрібне, а коли дівчина вскочила з криком до хати, убили дівчину і втекли. Через тиждень їх половили, міліція вбити не дала, коли хотіли люди їх повбивати. На кутку Заярівка в одній сім’ї вмерла дитина – з’їла мати, а другу дитину найшли мертву в житі в скрині, сховану на м’ясо. На Новоселиці один чоловік, з’ївши по-
мерлу дитину, пішов до сусідки, в якої позавчора вмер чоловік з голоду. Та сказала, що її чоловік умер не дуже худий. Порадившись, пішли й відрили на м’ясо. Нібито з того м’яса варили і продавали дриглі. При обшуку найшли голову та обрізані кості. Коли чуєш про такі події, охоплює великий жах, страшно й ходити одному, та ще ввечері. Мертвих людей ніхто не йде хоронить, лежать по 3-4 дні, закопують їх без усякого обряду і здебільшого без ніякого гробу – як звичайну тварюку. Вечорами було бачиш веселі обличчя і чуєш розмови, особливо молоді, про любощі; тепер уже прожив дома більше двох місяців і нічого більше, крім горя, не бачив. Було, як вечір, ідучи з служби, чую співи соловейка, а з ним невгаваючі співи, сміх і танки молоді. Тепер тиша, не чути ні співу, ні музики – лише чуєш сумні вісті, що той умер по дорозі, а отой у селі під парканом… Щоб пережити ці труднощі, треба мати на рік харчування, а з цим загрозливе становище. Сьогодні 25 червня [1933 р.], уже п’ять тижнів щодня ідуть дощі, городина і ярі посіви не ростуть, гинуть, заростає все бур’яном, полоти не можна. Двадцять п’ять соток городини під во-
813
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
дою, яка щодня піднімається, загрожуючи далі все затопити, від цього порятунку немає ніякого. Жито, яке росте на городі, від дощів і вітру лягає на землю… В колгоспі на цей час нема абсолютно ніякого харчування, і люди кидають працю, ідуть добувати шматок хліба, не знаючи й куди; за невчасний і нещоденний вихід на роботу не виключають з колгоспу… 25 червня надворі дощ, роботи ніякої. Городина, яка осталась, хоч і не залита, гине через надмірну сирість і швидкий ріст бур’янів; жито не наливається, дерева починають всихати. А до цього ще й другий день живем без хліба. З трудом у вік електрики змолов у доісторичному млині за п’ять годин (удвох крутячи) вісім кілограмів сухого жита. Харчів осталося мало, а до жнив ще далеко. Скрізь панує жах смерті голодної. З дому вже страшно йти і вдень, голодні бандити заходять у двори і беруть що попало.
Сьогодні померли з голоду сусіди Барабаш Іван і Макаренко Тихон Яхремів. Раніше, днів за два, померли: Вихтарьова Тетяна й Макаренко Ярем. У Луки Вихтарьового з дев’яти душ лишилось двоє. Кандидатами на смерть остались жінки й діти померлих. Щоб спастися від голодної смерті, ріжуть коней, своїх і крадених, не думаючи, що далі буде. Майборода Володимир, який зроду не взяв чужої копійки, зарізав крадену коняку, а на другий день у нього забрали м’ясо. Мертвих хоронити ніхто охотно не йде, похоронних процесій – ніяких, більшість заривають без будь-яких надгробків. За смертями Вихтарівка пасе задніх, на інших кутках умирає по дев’ять душ за день і по дві в дворі. Люди, які ще ходять, в більшості схожі на живі мощі. Гусак Л. Сповідь приреченого. Суми.-2007.
Спогади Анастасії Корніївни Олексенко, 1924 р.н., жительки с. Чернеча Слобода
Голодовку пам'ятаю добре. Оце там у Безлюдів 4 душі поховано, у Шелестів – 3, у Шаповалів – 3. У Совгирів були мати й парубок, здоровий такий, а помер у голодовку. Не стало й мого дідуся, коли вже майже вона скінчилась. Жита нажали, тоді обмолотили і зварили в чавуні. Дід і виїв, сам вийняв з печі і виїв, нікому не дав. А вранці помер. У Безкоровайних померли мати й батько, а діти залишилися. Де вони ділися, ніхто не знає. В Осадчів 5 душ померло. У сім’ї Тихих було 7 чи 8 душ, а вижило тільки двоє. Там же у дворі вони й поховані. Через три двори Скорики жили, у них померли дід і баба. Було, по коліна ямку прориють, укинуть померлих і прикидають. Жив тоді в селі завфермою Грицько Калантай. Так у них залишилася одна мати, а батько поїхав по щось і не повернувся. У Варки Дишковчихи вижило чи двоє, чи троє, а теж сім’я ж була. Ні хрестика, ні могилки. Як померло, у дворі зарили. І діда мого в садку поховали. Тоді ж нікому було копать яму, бо люди пухлі, немічні. Викопають метр, пригорнуть. Ні труни, ні ряденця. Як багато, де ж тих ряденець узяти. Страшна була голодовка, страшна. Я сама конюшину їла. Тепер береги негодні, а раніше ж вони гарні були. Піду, квіточок назрізую, тоді додам щириці. Я в ступі потовчу, потру, а потім картопельки чи що-небудь. Її помиють, а тоді на тертушку. Ще в нас був млин. Ось нам хтось
814
3 червня 2008 р.
і дасть відерце жита. Ми й не пухли, бо ще й корова була. По селу ходили ударники, в основному вночі, одбивали замки, вибирали усе. А де вони його дівали, чи продавали, чи собі забирали – не знаю. Свої ж і ходили. Мій рідний дядько ходив. І між ними жінка була. Так оце вони стоять під дверима, а вона заходить. Лексахою її звали. "А ну, відкривай!" Одбивають двері, одрубують замок від сундука. Вибирають, де платок гарний, де матерійка. Було їх 8 чи 9 душ. Шаповали між ними були. У двох зброя, ми казали "лєвольвєри". Де потім поділися ті люди, хтозна. А дядько мій, ударник, три рази в тюрмі сидів, бо оббирав людей. А тоді ще крали по хлівах. Не кажи й не говори, бо прийдуть та вб’ють. Тут на вигоні не одного пухлого зарили. На дорозі мерли, ніхто не знав, що за люди. Їх не забирали: де впав, там і прикопали. У нас був топчак, руками мололи. Приходив агент і питав: "Діду Корнію, на топчак мелете?" "Ні, не мелю". А прийде ж людина, і мелють же. Це робили вночі, каганчики з каламарчика засвітять і мелють. Млини печатали, били топчаки на чотири частини. Ніхто за людей ніде й не обізвався. А були такі, які копали пашенні ями по дворах. Оце дворів 4 чи 5 сипали зерно в землю, маскували ту яму, але все рівно були такі, що виказували. І працюють тоді коло тієї ями. І ніхто не скаже: "Оставте діточкам". Страх Господній! Щоб не діждали ви і ваші діти. Які це люди були: оце іде, а в нього з ніг тече. А руки які! Які там весілля, ні пісень, ні музик, нічого. Усі пухлі, усі.
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців Учив мене в школі Тихон Федорович Юрченко, так його разом із дружиною і двома дівчатками вигнали в чисте поле. Багаті були, а хата найкраща в Чернечій Слободі. Їх і розкуркулили. Не пам’ятаю, де вони й поділися. Кудись людей вивозили, а все забирали.
Мій дід по батьку ще з одним дідом поїхали в Ромни на заробітки. Не повернулися ні дід, ні той чоловік. З ним був і Павло Шаповал. Записала завідувачка народного музею історії с. Чернеча Слобода Любов Костянтинівна Овсієнко
Спогади Феодосії Юхимівни Пономаренко, 1914 р.н., жительки с. Успенка Я все життя прожила в Успенці. У 1933 році залишилася з чотирма братовими дітьми. Працювала завідувачкою сепаратору, мені пайок давали – 8 кг муки. Тому діти й не пухлі були. А було ж таке, що йде людина, а її не впізнаєш. І там лежить мертвий, і там. Горе було велике. Сусіди мучилися, пухли, але не всі. А ховали, Боже ж мій, в ямах душ по 5, кидали без гроба, без нічого. У колгоспі був спеціально найнятий для цього чоловік. У Микитенка Антона Павловича одна хатка була на вигоні. І в них на покуті було закопане зерно. Так до них уночі підкопалися, мішки забрали. Підкопався той, хто вхожий до них був і брав на щось сокиру. Коли грабували, так забули ту сокиру. І впізнали: це був Кавела, голова сільради. Ви знаєте, у дитини з-під голови і то витягали. До дитини покладуть, сподіваючись, що не знайдуть. У нас і корову, і комору забрали. Люди не хотіли йти в колгосп. Дядька мого чоловіка Бруслика Василя Григоровича розкуркулили і заслали. Вони багато жили, у них і корови були, і земля, хата під залізом з крильцем на вулицю. Взагалі видні люди були. Дядько там на засланні й помер. Іще свекрушина сестра Гашка була, так її сім’ю вислали. А потім дід повернувся і в нас помер.
4 червня 2008 р.
У колгоспі небагато людей було. Хто не хотів бути колгоспником, так у тих усе забирали. Було аж 4 колгоспи – ім. Рози Люксембург, «Незаможник» та інші. Я працювала в колгоспі ім. Рози Люксембург. Ті, у кого щось було, не допомагали, бо кожен за себе боровся. Мені ніхто нічого не давав. А страшно було… І Голодомор, і колективізація. Люди складали такі пісні: Ой СОЗ, ти мій СОЗ, Що ти наворочав? Коням гриви пообрізав, Хвости покоротчав. *** Устань, Ленін, подивися, Як ми в СОЗі зажилися. Нема хліба, нема сала, Колективізація забрала. Тож отак співали. І я співала. Чи думалося стільки жить. Усі померли. Записала Ольга Миколаївна Дєньгіна, Буринська райдержадміністрація
ВЕЛИКОП И С А Р І В С Ь К И Й Р А Й О Н Спогади Ганни Іванівни Крисько, 1917 р.н., жительки с. Рябина
Голодомор 1933-го року дуже добре пам’ятаю. Він змусив нас страждати. Наша сім’я була невеликою порівняно з іншими: троє дітей, батько, мати і бабуся. Були ми небагатими, мали одного коня і корівку. Через це прийшли й забрали в нас усе, бо вважали батька куркулем, не залишили навіть жменьки зерна. Батько не хотів віддавати корови, через це забрали і його. Брату Віті тоді було 7 років. Він узяв вузлик квасолі і хотів заховати, сів на печі й поклав його за спину Але лихий чоловік, що прийшов у нашу хату, я навіть не можу згадувати його ім’я, побачивши це, схопив Вітю за вухо. Той узяв
Листопад 2007 р.
та й розсипав квасолю (її було близько 1 кг). Чоловік його за це дуже боляче вдарив. У нас забрали все, навіть одяг. Люди їздили на Західну Україну міняти вбрання на їжу, а в нас нічого було везти на обмін. Згодом від голоду померла мама, а ми залишилися з бабусею, якій було тоді 61 рік. На той час мені виповнилося 16 років, моя сестра мала 13 років, а брату Віті було лише 7 років. Дехто ходив на поле збирати колоски, а нам заборонялося. Вижити фактично було ні за що, нас скрізь переслідували. Ми мали другу бабусю, вона жила на Старій Рябині. То я було побіжу туди вночі, бабуся
815
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Орина дасть мені півлітра молока, ми з вдячністю розділимо його на чотирьох. А потім в неї забрали корівку, і вона також померла від голоду. Неподалік від нас стояла колгоспна комора, там миша прогризла маленьку дірочку, і звідти сипалося насіння чи то люцерни, чи то конюшини. От я побіжу туди швиденько, трошки принесу, а бабуся помне його в мисці, зварить, та й поїмо. Сестра Марія не витримала голодних днів і померла, а ми продовжували жити. Поруч по-
мерла вся сім’я наших сусідів (їх було 9 осіб), залишився лише маленький хлопчик Ваня, йому було років чотири. Він прийшов до нас зовсім пухлий, бабуся і дала йому супу, а одна сусідка винесла картоплину. Та це його, на превеликий жаль, не врятувало – він дійшов до свого двору й упав. Піднятися Вані не судилося. Отаке страшне те життя! Ми вижили чудом. Записала учениця 9 класу Рябинівської ЗОШ I-III ступенів Інна Шкафенко
Спогади Андрія Олександровича Ткаченка, 1919 р.н., жителя смт Кириківка Я народився в багатодітній сім’ї (9 душ). У той період проводилася масова колективізація сіл. Примусово стягували до купи коней, корів і реманент. Тих, хто не хотів вступати до колгоспу, оголошували куркулями та підкуркульниками. Майже в кожному дворі водилися корівки, пара коней, овечки, поросята і різна птиця. Щоб дати раду такому господарству, старі й молоді, як мурашки, без всякого примусу працювали від зорі до зорі. Деякі селяни економили на харчах, одязі, взутті, щоб придбати в двір коня або реманент. Можна було побачити селян, які йшли поруч із конем за підводою босими, а чоботи, перекинуті через плече, несли в руках. Не сідали на підводу, щоб коню було легше. Коли стала проводитися колективізація, селянам було жаль віддавати все нажите своїм трудом. До весни в нашій сім’ї з дев’яти чоловік залишилося тільки п’ять. Як трішки розтанула земля, то шукали мерзлу та гнилу картоплю, з неї пекли оладки, варили баланду, їли бруньки дерев. Люди мали вигляд скелетів, обтягнутих шкірою, або ж опухали, як колоди. Почався масовий мор. Голод охопив усі сім’ї. У сусідньому селі одна мати, щоб врятувати сім’ю від голоду, зарубала свого сина, щоб нагодувати двох інших. А до кінця Голодомору і все село вимерло, залишилися тільки пусті хати. Попід дворами їздили підводи, збирали мерців, складали штабелями в могили і ледь присипали землею. Моторошно було бачити ці могили: після осідання землі з них стирчали руки й ноги.
Грудень 2007 р.
Траплялося, разом з померлими кидали й таких, в яких жевріло життя. Одного разу я бачив, як їхав на підводі з мерцями чоловік, а на лавці біля хати сидів інший. Той, що на підводі, й говорить: "Куме, я бачу, що скоро ти помреш, а мені щоб не їхати зайвий раз, то я тебе заберу з собою до могили". І як той не просився, що він ще живий, але той другий все одно його вкинув на підводу й повіз на кладовище. Так, напевно, було й з моєю сестрою, з якою я залишився із сім’ї. Ми з нею йшли до родичів: може, вони що дадуть поїсти, а в сестри не вистачало сил. І я сказав, що піду до тітки, а потім її заберемо. Коли ми з тіткою прийшли назад по неї, то її вже там не було. Під час Голодомору дісталося й церкві: активісти спиляли позолочений хрест й викопували з могил священиків, щоб пограбувати. Я бачив, як біля колгоспної пекарні повзав селянин і просив їсти. Хтось його пожалів і дав кусок хліба. Так він із тим куском і помер, бо не було вже сил його їсти. Під час Голодомору померли всі члени моєї родини (8 чоловік), декілька сотень односельців. Мене, ледь живого, знайшла сусідка і на возику відвезла до Охтирки в дитячий будинок. Там мене підгодували, я став ходити до школи і бачив, що склади із зерном забиті повністю. Голодних людей, які хотіли взяти жменьку зерна взяти, охоронці стріляли. Коли підійшли жнива, люди, які вижили в Голодомор, їли колоски і від цього деякі навіть помирали. У них були сильні болі в шлунку. Записала вчитель історії Кириківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Наталія Михайлівна Петренко
МІСТО ГЛУХІВ Спогади Івана Івановича Бороденка, 1924 р.н., жителя м. Глухова Я народився в с. Обложки Глухівського району. Дитячі спогади мої про Голодомор заполонили душу й серце. Навертаються на очі сльози,
816
26 лютого 2008 р.
коли згадую про цей страшний час, час смерті батьків та їх дітей від голоду. Кістлява рука Голодомору зачепила всі верстви населення. У той час мені було 8 років,
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців брату – 7, сестрі – 10. Мої батьки були середняками. Хата із земляною підлогою, дерев’яним ліжком, де спали батьки, а ми, діти, – на печі та на лежанці. Я про все це згадую, як страшний сон. Їсти було нічого, а тому вживали все їстівне й неїстівне: лободу, бруньки з липи, квіти акації, які здавалися нам дуже смачними. Мати варила борщ із кропиви, на полі збирала гнилу картоплю. Підмітали поле, де колись була гречка, просівали, з отриманого зерна варили кашу. Мати часто збирала нас, промовляючи: " Їжте все те, що збираю я, дітки мої, не вередуючи, їжте все, бо це врятує вам життя". А сама гірко плакала.
Голодувало все село. Дехто помирав, багато дітей ходили з пухлими ногами. Я ветеран Великої Вітчизняної війни, пройшов з боями Україну, Білорусь, брав участь як артилеристрозвідник у звільненні Варшави, в оточенні і взятті Берліну і рейхстагу, та завжди згадую своє важке дитинство. Не дай Бог це пережити кому-небудь. Записала учениця спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів ім. М.І. Жужми Інна Задко
Спогади Тетяни Андріївни Кошель, 1925 р.н., жительки м. Глухова У 1933 році мені було 8 років, тому згадки про Голодомор залишилися дитячі. Ми жили в с. Сопич Глухівського району. У нас була велика родина: бабуся, дідусь, мати, батько та семеро дітей. Я була п’ятою дитиною. У роки Голодомору було багато горя, страждань, сліз. Мати плакала від безсилля. Вона не знала, чим нас, дітей, годувати. У цей час вона була вагітна восьмою дитиною. Народилася дівчинка, але прожила лише 3 дні. Під час вагітності матері нічого було їсти, у дитини був низький гемоглобін, нерозвинуті на достатньому рівні органи. Дуже важко було всім. З кожного будинку забирали й виносили все зерно, крупу. Шукали по всіх кутках, щоб не залишити жодної крихти. Наш дідусь насипав зерно в скляні пляшки й сховав у печі, прикрив валянками і закрив піч. Потім прийшли якісь люди, вигнали дітей на вулицю, перевернули все в будинку, знайшли пляшки із зерном і забрали їх. Навіть валянки забрали. Я зі своїми сестрами та братами збирала по селу гнилу картоплю, у лісі щавель, калачики, рвала бруньки з липи, на фруктових деревах об’їдала клей, збирала зелені яблука та пекла їх. На болоті ми різали мох. Збирали зерна
рослин, шукали різні зернятка, приносили додому, товкли все знайдене в ступі й пекли перепічки. Мій батько, Андрій Григорович, працював конюхом. Інколи, коли повезе, приносив у кишенях крадених висівок. Ці перепічки з висівок були найсмачнішими у світі. Дуже важкі були часи. Усі хворіли, багато хто помирав. Мій дідусь, Григорій Мойсейович, довго хворів, пух від голоду і в 1933 р. помер. Маленька Аня, їй було 4 роки, від безсилля не могла ходити, опухла від голоду і в тому ж році також померла. Дуже важкі роки, згадую – і сльози ллються самі по обличчю. Навіть не знаю, як я змогла пережити це. Адже на мою долю ще випав і концтабір в роки війни. Не дай Бог це пережити кому-небудь. Нехай Господь береже усіх людей на Землі. Записала учениця 5 класу ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Ірина Білогур
Спогади Ганни Микитівни Приходько, 1918 р.н., жительки м. Глухова Я народилася в с. Уланове Глухівського району. Зараз мені 89 років. Під час Голодомору мені було 14 років, тому я все пам’ятаю. Не можна спокійно говорити про ті часи. Наша родина складалась із 7 чоловік. Дітей у сім’ї було п’ятеро. До 1932 року в господарстві була корова, кури, свині і кінь. Під час колективізації все забрали, і тоді почався голод. Ми, діти, підбирали на колгоспному полі колоски, після того, як вже врожай був зібраний, але нас ганяли, а колоски заставляли віддавати. А якщо
11 жовтня 2007 р.
15 грудня 2007 р.
вдавалося принести щось додому, то було справжнє свято. Улітку було легше, бо збирали ягоди, гриби. А взимку – рятувалися гнилою картоплею, яка залишилася на полі під снігом. Своєї не вистачало, бо який буде врожай, якщо замість дорідного посівного матеріалу використовували картопляні очистки. Їх збирали, а
817
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
потім кидали навесні в землю. Картопля родила дуже погано. Я й не знаю, як ми вижили.
Пам’ятаю, що в селі тоді багато людей померло. Помирали, пухли від голоду старі й малі.
Записала учениця 10 класу ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 Валерія Крекотень
ГЛ У Х І В С Ь К И Й Р А Й О Н Спогади Івана Давидовича Душина, 1920 р.н., жителя с. Сваркове Душин Иван Давыдович, 1920 г. рождения, житель с. Сварково, персональный пенсионер, член КПСС с 1956 г. Родился и жил в с. Сварково, здесь окончил 7 классов, период голода помню хорошо. В 1932 г. мы выгребали остатки, а в 1933 г. был острый голод. До середины зимы перебивались на картофеле, о хлебе и речи быть не могло; а весной пошли по полям собирать оставшийся картофель, неубранную фасоль. Я пас корову у Лепешко Тихона Андреевича. Кроме меня, в семье было два брата, младше меня, мать и отец. Мы вели домашнее хозяйство, выжила вся семья. Помню, что в 1933 г. охранялись поля. Один раз я пас корову около ржаного поля, вдруг из ржи поднимается милиционер и говорит: "А ну, показывай, нет ли у тебя колосков". Колосков у меня не было. По селу ходили люди из других областей, некоторые из них обменивали вещи на продукты, некоторые побирались, а три семьи из Полтавской области остались жить в нашем селе и после голода. Так, в село пришли две сестры и брат Беднена Павел Максимович, Куц, третьей фамилии
не помню. Сестры уже умерли, а Беднена П.М. живет и сейчас. Опух и умер от голода Мартыненко Семен. Дожили до "зеленого корма" – распустились листья липы, крапивы, рвали головки клевера, тимофеевку. Летом стало легче. Были по селу случаи краж: обували в лапти и выводили коров. Поэтому хозяева не спали, организовывали дежурство по селу. Дежурные ходили с колотушками. В городе тоже купить было нечего из продуктов, потому что там продукты продавали по карточкам, для сельских жителей городской прилавок был закрыт. В Сварково был один магазин, он и сейчас стоит (возле церкви), тогда там продавали железки и другие вещи для хозяйства, толком не помню какие, а продуктов не было. Душин Подпись Душина удостоверяю: председатель сельсовета Тарасенко Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / Упор. Л. Покидченко.– Суми.– 2006.– С. 192.
Спогади Ганни Олексіївни Дмитренко, 1929 р.н., жительки смт Шалигине
Народилася я в смт Шалигине. На той час моє прізвище було Андросова. Сім’я була не дуже великою: мати, батько і четверо дітей. Мені тоді виповнилося 3 рочки, я третя дитина в сім’ї. На той час була маленька й мало що пам’ятаю, але залишилися деякі спогади, про які розповідали мої батьки та сестра з братом. Тяжко проходило життя людей на той час. Корова в нас була, але старенька, і молока давала мало. Їли один раз на день, бо хліба, солі не було, картоплю їли сирою, пили воду. Мати пекла оладки з картоплі й ділила молоко. Оладки бували дуже рідко. Мати розповідала, як з подругами збирала по полях картоплю. Спали на підлозі. Багато сімей у селі
818
15 березня 1989 р.
14 грудня 2007 р.
голодували, помирали від різних хвороб та від нестачі їжі. Люди мерзли, хворіли і тому помирали, навіть маленькі діти. Під час Голодомору померла сусідка Ракітіна Софія Григорівна, Білонова Галина Володимирівна, Бурцева Улита Оксимівна зі своїми дітьми. Людей ховали в ящиках. Тоді були і біженці. Десь чоловік 10-15, їх не пускали на поля збирати картоплю, хоча їжею ділилися, давали якусь одежу. Може, ми залишилися живими тільки через те, що в нас була старенька корова, і її два літри молока на день врятували нам життя. Записала вчитель історії Соснівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Світлана Миколаївна Гук
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців Спогади Андрія Опанасовича Баглаєва, 1927 р.н., жителя с. Соснівка
Під час Голодомору мені було 6 років. Сім’я складалася з 5 чоловік: батько – Баглаєв Опанас Фролович, 1903 р.н., мати – Баглаєва Олена Андріївна, 1903 р.н. та троє дітей. Найменший син Іван народився в 1933 році. Сім’я наша жила бідно, як і багато інших. Ми жили за рахунок корови. Коли вже зовсім нічого було їсти, батько запропонував матері зарізати корову. Мати просила його залишити годувальницю, але той сказав: "Або ми будемо виживати, або корова". Корову зарізали і засолили все м’ясо в діжку. Ось так нам допомогла корова пережити голод. Найменшого Івана годувати було нічим. І я ходив до бабусі просити хліба, щоб його нагодувати. Їли все, що прийдеться: гнилу картоплю, лободу. І дорослі, і малі йшли на колгоспне поле збирати мерзлу картоплю та буряки. Потім їх розтирали і додавали в їжу. З подвір’я було забране все зерно й картопля. Залишили лише дрібну картоплю. Батька заарештували на два роки за те, що він переступив колгоспну межу. Він хотів нагодувати теличку, яку згодом придбали. Потім до колгоспу забрали
27 грудня 2007 р.
коня. Спочатку пропонували добровільно віддати коней та збрую, а хто не хотів віддати добровільно – розкуркулювали. Люди намагалися щось приховати. Картоплю закопували в землю, зерно теж ховали, куди тільки могли. Робилися всі можливі схованки, аби вижити, але це не завжди виходило. До нашого села йшли люди з Херсонської області, просячи їсти. Вони міняли одяг на продукти харчування. Деякі херсонці після голоду залишилися жити в нашому селі. Нехай ніколи не повториться те страхіття, що пережили ми. Записала голова Соснівської сільради Світлана Миколаївна Козлова
МІ С Т О К О Н О Т О П Спогади Ганни Пантелеймонівни Козлової, 1924 р.н., жительки с. Підлипне 24 березня 2008 р. Козлова Ганна Пантелеймонівна народилася в с. Підлипне, де проживає дотепер. Голод був страшенний, люди пухли, варили лободу, збирали гнилу картоплю. Причиною було те, що влада забирала в людей увесь урожай. Я погано пам’ятаю ті роки, але добре знаю, що люди, які забирали зерно, не мали при собі ніяких документів, ніяк не представлялися, а лише все відбирали. А якщо хтось добровільно цього не робив, їм погрожували. Люди старалися захистити себе, але це вдавалося не часто. Вони ховали зерно, де тільки могли: замазували в припічки, закопували. Заховані продукти шукали дуже ретельно і в хаті, і в хліві, і в усіх приміщеннях, які знаходилися в господарстві. Активісти ніколи не приходили вночі і поодинці, завжди згуртовано, тобто по двоєтроє. Хто йшов працювати до колгоспу, тому жилося набагато краще, бо в них не забирали нічого. А якщо селяни відмовлялися, то забирали все: і хліб, і худобу, залишаючи на вірну смерть. Люди не могли дотримуватися закону про п’ять колосків, тому що в багатьох були
багатодітні сім’ї, і батьки просто були вимушені йти на цей злочин, не дивлячись на покарання. Колоски збирати не дозволяли, по полю їздив вартовий на коні й слідкував, щоб нікого не було. Городину дозволяли підбирати лише тоді, коли був уже зібраний урожай колгоспом, тобто залишки: гнилу картоплю, гичечки цукрового буряка. Колгоспні комори і вдень, і вночі охороняла сторожа, щоб ніхто не зміг нічого вкрасти. Добровільно люди не хотіли йти в колгоспи, але не всі, деякі розуміли, що в них можуть усе відібрати, тому і йшли. Дехто з односельців пішов працювати на залізницю. Худобу приховати було практично ніде, тому що перевіряли кожен закуток оселі і сараїв. Записала учениця Підлипненської ЗОШ I-III ступенів Варвара Фуголь
819
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ Спогади Віри Григорівни Манаєвої, 1914 р.н., жительки м. Конотопа
Манаева Вера Григорьевна, 1914 г. рождения, уроженка г. Киева, в г. Конотопе с 1920 г., образование среднее. В 1931-1933 гг. я училась в ФЗУ при заводе КПВРЗ и была членом комсомола – активно выполняла все поручения, участвовала во всех мероприятиях, которые проводились в то время. 1932-1933 гг. были очень голодные. Наша семья из 6 человек жила впроголодь: кушали очистки от разных овощей, какую-то мякину, отруби. Благодаря тому, что я была на заводе, я обедала там, и отчим в депо работал и обедал в депо, и все же все мы были пухлые, особенно руки и ноги. Хлеб и еще кое-какие продукты отпускались по карточкам в очередях, и такие малые нормы, что люди не могли жить на этом, и началась смертность. В это время я была в рейдовой бригаде – дежурили в районе вокзала с представителями милиции: собирали детей разных возрастов и сдавали слабых в больницу и в детские приемники. Эти дети были брошены своими родителями, [которые были] не в состоянии их прокормить. Увеличилась в эти годы также беспризорность. Собирая детей, мы также находили и трупы на вокзале, привокзальной пощади, базарах и на повозках лошадьми отвозили их в часовню. Помню, еще в 1933 г. летом была демонстрация в честь праздника Международного
27 липня 1989 р.
дня молодежи. На эту демонстрацию очень трудно было собрать молодежь и комсомольцев, но все было очень строго и не явиться было нельзя. Комсомольцы приходили с опухшими руками и ногами, запалыми глазами, а к ногам у некоторых были привязаны балетки и ноги забинтованы, чтобы не текла из трещин сукровица – так было у меня. Шла молодежь с поникшими головами по шоссейной дороге в город (раньше асфальта не было), а сбоку на дороге лежал молодой умирающий парень. Когда мы подошли к нему, он открыл глаза и так жалобно посмотрел на нас, что я заплакала, а, увидев сотрудника милиции, я выбежала из строя и попросила подобрать этого, еще живого парня. Когда я пришла на завод в 1931 г., то заводская столовая уже была, и уже с 1932-1933 гг. и дальше столовых стали открывать больше для рабочих и служащих предприятий. В районе против путепровода на вокзале, где остановка автобусов из города, была построена для населения фабрика и при ней очень большая кухнястоловая, к сожалению, немцы ее взорвали. Манаева Голодомор 1932-1933 років на Сумщині / Упор. Л. Покидченко. – Суми.– 2006.– С. 194-195.
Спогади Бориса Юхимовича Хвостова, 1921 р.н., жителя м. Конотопа Голодомор... Роки 1932-й, 1933-й. Далекі, але незабутні роки мого дитинства, такого тендітного, наче паростки в напівтемряві... 60 років нам забороняли згадувати про ті страшні роки, вбивали в голови, що ми, діти й дорослі, жили найкраще з усіх людей у світі, що під мудрим проводом компартії і під "мудрим водітєльством" "вєлікаго" батька Сталіна, його соратників і наступників ми ось-ось досягнемо вершин комунізму і що взагалі у нас в Україні не те що ніякого Голодомору, а й голоду не було. Це, до речі, стверджує і тепер з піною на губах депутат Верховної Ради лідер комуністів Петро Симоненко: то, мовляв, вигадка українських націоналістів... просто – був "неврожайний рік"... Боже! Ким треба бути, щоб заперечувати те, що відбувалося в ті часи – страшні часи, коли від голоду мерли люди, як мухи. І це в нас, у
820
всесоюзній житниці – в Україні! Мерли люди, сидячи, лежачи попід тинами і на ходу. А за роки тієї чорної пори українців загинуло, репресовано і згноєно в таборах сталінського ҐУЛАҐу понад 12 мільйонів чоловік! Це удвічі більше, ніж втрачено в Другій світовій війні. Ми (хоч і не так уже нас залишилося багато) – живі свідки тих страшних сталінських часів і свідчимо про ті злодіяння, про той геноцид. Заперечувати може лише той, батько або дід котрого були в органах влади. Вони жили добре, не знаючи, що таке голод. І в містах, і в селах ходили люди голодні, пухлі, ледве тягнучи ноги і все вдивляючись у землю (чи не знайдеться там щось їстівного). Ми, діти, їли калачики (таке зілля), цвіт з акації білої й жовтої, білі «сердечка» лепехи. Матері наші вже навесні 33-го варили щось на зразок борщу – вариво з кропиви, лободи, а коли не стало справжньої лободи – із собачої лободи впереміш із добавкою або півсклянки якихось висівок, або ж шматочка з макухою, якщо вона, звичайно, була...
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців Макуха була й на десерт, якщо хтось із сім’ї роздобуде – випросить... Картоплі і взимку було обмаль, а по весні і влітку 33-го ми її й не бачили. Мати використовувала в їжу картопляне сушене лушпиння, заготовлене нею ще восени. Їли все, забувши, що таке жири чи м’ясо. Звідки ж їх візьмеш, коли навіть собак і котів позабивали... Було нас четверо дітей у сім’ї. Батько працював у транспортній конторі біля коня, заробітки були нікчемні. Працював ще старший брат Льоня, але він жив на стороні, на квартирі, бо в нас житло було таке, що на кожного припадало лише по півтора квадратних метра. І все ж брат ділився тими 700 грамами хліба, що отримував на картку. Батько, не витримавши такого життя, завербувався на Донбас. Лишилися ми з мамою. Інколи батько висилав нам посилочку зі свого шахтарського пайка. Ми всі так чекали обіцяної батьком посилки до нового, 1933-го року, а коли й одержали, то виявилося, що хтось її переполовинив, і ми знайшли там тільки нікчемні лишки якихось крупів, змочених олією. На весну наше життя ще погіршало – жили ми на той час уже на Загребеллі, у комірчині діда Михайла Опанасовича, уже пристаркуватого, але міцного ще чоловіка, непоганого пічника. Того ж літа він помер із голоду. А ми з настанням весни лопатами (хто міг) копали грядки на городі та саджали дрібну картоплю. Найбільше працювала мама, старший брат Льоня, інколи приходила на допомогу сестра Маруся – вже заміжня, жила окремо від нас. Мої менші брати Володя і Тарас були ще надто малі, щоб працювати з лопатою, одному – вісім, другому – п’ять років. Ну, а мені – майже дванадцять, і я вже допомагав копати. На обід мама варила юшку з лободи, заправлену
борошняною затерухою. Потім з’явилася молода бурякова гичка, що теж йшла у варево. Йшли в їжу й засушені восени 32-го року гарбузові скоринки й макуха, куплена на базарі. Залишилась зовсім дрібна, непридатна для садіння картопелька. Пішла й та в їжу. Усі ми дуже виснажились і схудли. У мами й ноги попухли, а в нас, дітей, набрякли повіки й під очима. Та ніхто з нас не крав ні на городах, ні деінде і не був розбишакою. Володя, менший мій брат, хоч і був слабий дуже, все ж у базарний день носив відром воду міською "товкучкою". Одна кварта – одна копійка! І було за день і карбованець-півтора. Вистачало на шмат хліба. Я ж допомагав одному торговцеві, інвалідові ще з часів громадянської війни Крепакові Івану Денисовичу. Душевний був чоловік. За мій невеликий труд дарував мені за день карбованця, а той два та дещо поїсти. Гроші ми завжди віддавали мамі, а вона купувала вже на всіх хоч потроху хліба і ще дещо на базарі. Льоня, наш старший брат, весь час, аж поки не забрали в армію, нам допомагав чим міг. А влітку 1933-го його призвали в Дніпровську військову флотилію. Одного разу наша нерідна баба Оришка підмовляла нашу маму позбавитися свого найменшого сина Тараса, щоб, мовляв, не було зайвого рота, – вивести недільного дня на базар, а там його заберуть у будинок для безпритульних. Але, хоч як тяжко було, мама на таке не пішла – залишила всіх дітей біля себе. Баба ж відвела свою доньку на базар, де її забрала міліція під час облави, як безпритульну... Газета "Українське слово" (№29, 18-24 липня 2007 р.)
КОНОТ О П С Ь К И Й Р А Й О Н Спогади Івана Івановича Ворони, 1927 р.н., жителя с. Пекарі
Добре пам’ятаю Голодомор. У нашій сім’ї був батько, мати і п’ятеро дітей. Мені було шість років, у школі ще не навчався. Під час Голодомору ми всі вижили завдяки тому, що мій батько працював агрономом при Дубов’язівському цукровому заводі. Йому видавали чотириста грам хліба на день і чотири кілограми муки на місяць. Батько ці грами збирав за тиждень і привозив нам в неділю дві або три буханки хліба. А коли привозив, то мама ділила його по маленьких кусочках на цілий тиждень. Коли батько привозив муку, то ми рвали листя з липи, сушили його, товкли і добавляли в тісто. Потім мати пекла нам коржики. Ще ми вижили тому, що в нас була корова Лиска. Наша мама давала нам по півлітровій кружці на день. Більше не вистачало,
22 листопада 2002 р.
тому що наша мама була добросердечною. Вона давала молоко нашим сусідам: Дяченковим, Богоденковим, Іржавським, в яких не було корів. У них було по п’ятеро чи шестеро дітей. Дуже багато ходило дітей і дорослих, які просили щось поїсти, у них були ноги пухлі, потріскані, з них текла вода. Мати всім, хто приходив, давала потроху молока. Особливо мені запам’ятався один хлопчик років восьми чи десяти. Коли ми вранці повставали, то побачили його. Він лежав біля нашого двору. Він не міг ходити, тому що ноги були пухлі і потріскані, з них текла вода. Мати нам наказала внести його до хати. А сама постелила чисте рядно на підлогу і поклала головну подушку. Був він не з нашого села. Сказав, що його звати Андрій. Цілий тиждень мати
821
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
його лікувала. Давала йому їсти те, що і нам. Коли він одужав, то дуже нам дякував. І пішов далі. А що було пізніше, ми не знаємо. Восени тридцять третього року наша мама захворіла. Уся турбота лягла на нашу найстаршу сестричку Ніну, якій було 11 років. Батько часто привозив лікарів з Дубов’язівки, які допомагали нашій мамі одужувати. Був у нас братик 1932 р.н. Треба було маму і його годувати чимось поживним. Була в нас квочка і 12 курчаток. Вона їх дуже любила. Але прийшлося їх різати, щоб варити бульйон мамі й братику. Курчата дуже пищали,
але іншого виходу не було. Ми дуже добре за ними доглядали, і вони до зими виросли. Одного разу жінка на ім’я Ганна порубала своїх двох хлопчиків, посолила і поклала в чавун. Потім варила і їла. На неї було донесено в міліцію про зникнення дітей. Міліція приїхала, знайшла в чавуні пальці дітей. Жінку було заарештовано. І більше вона ніколи не поверталася сюди. Ось до чого доводить голод. Архівний відділ Конотопської райдержадміністрації. Колекція документів. Оригінал. Рукопис.
Спогади Миколи Петровича Маленка, 1930 р.н., жителя с. Попівка ... Я був зовсім малим, коли була голодовка. Але коли подорослішав, то не раз чув, як мої батьки говорили про нього, що то було щось страшне. По всій Україні вимерло дуже багато людей. Але вони були одностайні в тому, що в нашому селі голоду не було. І, як приклад, наводили сім’ї Морозів, Сиверів, Міщенків та ще багатьох із наших односельців, де було по четверо – п’ятеро дітей, і ніхто з них не помер. У людей були корови, кури, усі мали якісь запаси зерна. І ще дуже всіх попівців виручав спиртзавод. Адже барда, яка утворювалася в результаті перегонки зерна на спирт, служила кормом і для худоби, і навіть для людей. Мій батько, Микола Йосипович, працював у ті роки саме на цьому підприємстві і з великим здивуванням говорив про те, що спирт у такі чорні дні для України гнали із найякіснішого, найкращого зерна пшениці. А тим часом люди пухли з голоду, бо в них забрали навіть те зерно, яке було залишене для сівби. Ото така була справедливість!
А ще батько розповідав про те, що і йому не раз доводилося, залишивши своє робоче місце, вантажити на підводи тіла померлих біля бардових ям людей. То були переважно жителі навколишніх сіл – Пирогівки, Шаповалівки, Соснівки. Навіть і з Великого та Малого Самбору були тут люди. Вони, знемагаючи від голоду, долали десятки кілометрів, аби потрапити в Попівку і наїстися барди. Доведені голодом до відчаю, вони втрачали міру і помирали в страшних муках. Були й такі, що по декілька днів жили тут, потрошку їли барду, а потім, відчувши, що можуть дійти додому, набирали тієї рідини в котелки, відерця, віджимали з неї вологу і несли своїм сім’ям. На жаль, таких було дуже мало. Більшість же помирала. Їх ховали в спільні могили, аби не було спалаху ніякої хвороби. А взагалі голод 1932-1933 років то навіть страшніше, ніж війна. Там, принаймні, солдати знали, хто є їхнім ворогом, і боролися з ним. А з голодом боротися не можна. Записала учениця 8 класу Попівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Світлана Маленко
Спогади Олександри Степанівни Шинкарьової, 1912 р.н., жительки с. Козацьке
... Мені було тоді двадцять років, і я все добре пам’ятаю. Моя сім’я була заможною. Батько був гарним господарем. У господарстві в нас було двоє коней, корова, своя земля. У колгосп не поспішали вступати, працювали на себе. Восени 1932 року до нас прийшли люди, ті, що працювали в бригаді, і забрали все, що було. Навантажили дві підводи хліба, пшоно, гречку – забрали все. Моя покійна мати сховала трохи зерна в печі в горщиках, але й там знайшли. Коней та корову відвели в колгосп, ще й посміялися з батька: "Якщо увечері прийдеш з могоричем та принесеш ще сала, то, може, половину і віддамо". На бригаду в цей час сходилися люди, про яких недобре відгукувались у селі – або ледарі, або п’яниці. Брат Фанас та сестра Олена поїхали працювати в Дніпропетровськ і тим тільки вижили. Я
822
Березень 2008 р.
Листопад 2007 р.
пішла працювати в радгосп, полола вдень буряки, а увечері пекла хліб. Допомогла мені сюди влаштуватися подруга Мелашка. У радгоспі мені давали два пайки, бо я працювала на двох роботах. У пекарні я мала змогу поїсти хліба: десь відламалася шкоринка, десь лопнула хлібина, і я могла відламати шматок. А пайки я складала в торбинку і щотижня приносила додому. Їсти хотілося страшно, але я переживала за старих батьків, адже в них нічого не лишилося. Батько не пережив голоду, а мати вижила. Вона була дуже пухлою, ледве пересувалася по хаті. Люди помирали на ходу, просто лежали на дорозі. Особливо було багато мертвих людей біля лісу. Усі йшли туди, щоб знайти якусь ягоду чи корінці, і, знесилені, падали та помирали. У сусідки Ганни було троє діток. Вони теж пішли до лісу та так у канаві й померли. Там їх похо-
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців вали. Інша сусідка, Олена, тоді не бідувала, бо її чоловік працював у бригаді і ходив по дворах збирати продовольство, тому в них на той час був хліб. Бувало, Олена принесе матері миску борошна, мати знає, що то наш хліб або в та-
ких, як ми, награбований. У них було, а в нас забрали все. Страшне тоді робилось у селі. Не дай, Боже, щоб воно повернулося. Записав учень 5 класу Козацького НВК Андрій Динник
КРАСНО П І Л Ь С Ь К И Й Р А Й О Н Голодомор у с. Сінному По всіх селах України в 1932 році чувся плач голодних дітей, плакали матері, дивлячись на їх страждання, плакали від безсилля та люті чоловіки, які не могли нічим зарадити в даній ситуації. А в 1933 році навесні і влітку вже було не до плачу: виживші від страшного голоду, ледве животіючи, з останніх сил ховали своїх рідних та відшукували на полях і в лісах хоч що-небудь поживне (лободу, кору та бруньки липи, левурду, кінський щавель, лопухи, кропиву тощо). За зиму та весну 1933 року вони переловили та поїли всіх горобців, галок, сорок, голубів, мишей, пацюків та котів. Люди вживали і м’ясо коней та великої рогатої худоби, що здихала від нестачі харчів чи іншого нещастя, а в деяких випадках займалися і канібалізмом. Ця біда торкнулася села Сінного та навколишніх сіл, що входять до складу Сіннівської сільської ради. "Тільки в нашому селі Сінне, на мою думку, Голодомор забрав більше чотирьохсот чоловік, – розповідає Марія Прокопівна Матвієнко (дівоче прізвище – Гукова). – У нашій сім’ї було 5 дітей, двоє з них померло. А дворів тоді було більше двохсот п’ятидесяти. У кожній хаті хтось помирав. Корову і коня забрали в нас до СОЗу. Їсти було зовсім нічого. Мати, щоб хоч якось врятувати малих, ходила по селах, міняла одяг на картоплю, борошно, горох. Ось так ми, пухлі від голоду, і жили в той час". Любов Василівна Нагайцева (дівоче прізвище – Карпенко), котра в ті роки ходила до 2-го класу, свідчить: "Наш батько був головою тодішнього колгоспу. У нас вдома була корова. Не знаю, яким чином вона залишилася, але, слава Богові, була. Завдяки корові ми й існували, перебивали свій голод. А також ми ділилися, чим могли, з сусідами. Виносили виснаженим дітям, що просили милостиню, молоко". Покійний Григорій Митрофанович Верхов з роду хліборобів, у ті роки вже працював у сільському господарстві, а також ходив на заробітки до Курщини, приносив звідти сякийтакий хліб, борошно та продукти харчування. Він про цей час згадував: "Орали кіньми землю, а сіяти в 1933 році мало чим було: все зерно представники сільської ради разом з озброєною міліцією вигребли в селян. Навіть і квасолю, що в горщиках знаходили, висипали в мішки та везли до заготівельного пункту.
Їсти було нічого. Люди були виснажені, падали на ходу, їли кропиву, лопухи, листя липи. Щоб якось вижити, варили та їли шкіри тварин, кору дерев, різний бур’ян, жаб, котів, собак, дохлу конину. А вже такі парубки чи підлітки, як я, відправлялися в найми до Курщини. У лісах проходили міліцейські застави. А в селах Курської області наймалися на роботу. Там нам платили за роботу хлібом, зерном, борошном, картоплю давали. Бувало, давали і по шматочку сала – і тоді в таких наймитів, як я, було велике свято. І сім’я наша завдяки цьому мала з чого жити. А взагалі людей помирало дуже-дуже багато. Лише на нашій вулиці Загребелля померло близько ста чоловік. Мертвих, котрих нікому було поховати, представники сільської ради та колгоспу звозили і хоронили на кладовищі, що знаходиться на Кальонівці в Сінному, а багатьох рідні закопували по садках та біля своїх городів. У нашому садку також є три могилки померлих маленьких дітей". "Наша мама була знатною в Сінному модисткою. І я на час Голодомору вже була дванадцятирічною дівчинкою. Мама днями і ночами шила людям, перешивала зі старого, виготовляла практичні на той час речі. Шитво приносило сякий-такий прибуток: хто вузлик пшона принесе, хто окраєць хліба. У кого корівчина в господарстві якимось чудом залишилася, молоком з нами ділився. Це допомагало вижити всім дітям, хоч бували такі дні, що й не їли. А я, як найстарша, допомагала мамі у всьому: доглядала за малими, бігала рвати левурду, кінський щавель, бруньки з липи, лободу, кропиву. Ось так ми і вибідувалися", – згадує Олександра Мусіївна Бабенко. Її односельчанка Віра Степанівна Недбаєва стверджує, що деякі люди вбивали та їли своїх дітей. "Страшний гріх людина брала на себе. Уже померлого, щоб не ховати, поріже, зварить і з’їсть... А скільки в нас у лісі пропадало людей! Піде за щавлем чи левурдою – та й не знайдуть людину... Так і вчителька Карпенко Катерина в нас пропала, коли йшла з Вільшанки до Сінного через ліс. Знайшли лише гребінець від неї..." Ці слова стверджує й Ольга Василівна Сіроштан (дівоче прізвище – Карпенко). "Страшні то були часи, – говорить вона, – голодні й страшні. Мені вже було десять років на той час, але ні мене, ні сестер батьки далеко ходити не відпускали, бо в лісі в Обнозі
823
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
ходив який-то людоїд з Осоївки. Потім його, казали, спіймала міліція". Вона додає до сказаного: "А ось таку ситуацію я бачила на власні очі, коли бігала до ям на кладовищі дивитися. Одна дівчина сиділа над ямою, де ховали померлого. Несподівано вона впала в неї, і її живою закопали разом з усіма мертвими. Представник сільської ради похмуро сказав, що в неї вже всі померли – і вона не сьогодні-завтра також би померла. А бувало, ще живу дитину або людину, що впала на вулиці, представники забирали на воза з померлими і везли до кладовища. Голод робив людей жорстокими, навіть до рідних дітей. Батьки їли своїх мертвих дітей, аби вижити". Нині покійна Варвара Григорівна Сухенченко, 1913 р.н., про Голодомор згадувала так: "У часи Голодомору я вже була дорослою і працювала біля тозівських телят. Працювати доводилося мені по десять і більше годин на добу. Завдяки роботі біля телят і вижила, бо могла знайти, що поїсти та який шматочок поживного принести додому. А вмирали люди по Сінному дуже і дуже багато. У кого була корівчина, той не так бідував. А таких в селі було одиниці. Помирали люди масово. І хоронили їх, хто де міг. Падали по дорозі на роботу чи додому, то і хоронили десь поблизу дороги. Коли ж людина помирала на полі, то там на полі і опоряджували простеньку могилку, місце якої за деякий час забувалалося. Найбільша кількість сіннян проживала на Плану (нині вулиця Сабліна), отож їх ціла сила похоронена на городах у людей та біля дороги". Олексій Васильович Бережний навчався в школі, але чіпка дитяча пам’ять і сьогодні видає картини страшного Голодомору: "Багато людей лежало просто на дорогах. Їх ховали сусіди, хто ще був живий. На нашому куточку біля сільської ради були дитячі ясла. Дітей там було дуже багато. Матері приводили їх сюди з надією, що вони за день що-небудь поїдять. Годували дітей якимось борщем з лободою та кропивою, були перепічки з висівок. Але кожного дня діти в яслах помирали. Приходять матері за ними, а вихователі кажуть, що дитина вмерла і похована за яслами на підгоринні. На місці сучасного будинку культури в Сінному в часи Голодомору поховано більше ста людей. Коли його будували, то всі кістки, що викопували будівельники при закладці фундаменту, були зібрані та перепоховані в одному місці біля клубу. В одній сім’ї, що жила поблизу, померло одинадцять чоловік, а вижила лише одна людина. А увесь пагорб, де проходила Волова дорога, усіяний могилками, бо тоді багато людей ховали і своїх близьких, і сусідів, а земля на пагорбі була дуже пухкою. Наша сім’я також дуже бідувала, але ніхто не помер, тому що батько годував колгоспних волів і міг принести від них у кишені трохи зерна для перепічки. Та ще на той час і корівчина розтелилася. Корівчина нас і врятувала".
824
Меланія Василівна Кіктева, уродженка с. Великий Прикіл, так характеризувала той час: "Життя селян ставало все гіршим. Наш батько був бригадиром, тому сім’я мала і корову, і коня, але невдовзі худобу забрали в колгосп. І нам довелося дуже бідувати. Двоє дітей з нашої сім’ї в той час померли. Померла й наша бабуся". Єлизавета Володимирівна Краснощокова, жителька с. Гнилиця, говорить про цей час так: "У часи Голодомору Гнилиця підпорядковувалася Осоївській сільській раді. У нашому селі було на той час більше ста дворів. Жителів було багато, може й до тисячі. Усі люди хотіли жити і господарювати на своїй землі самі. Але тодішня влада цього моїм батькам та односельцям не дала. Представники зі зброєю в руках одібрали в батьків все зерно, навіть те, що потрібно було на весняний посів. Переривали в хатах долівки. Майно, що залишилося в нас, міняли на харчі. Так за ковдру давали миску борошна, а за відро картоплі віддавали хустину. Золоті й срібні речі цінувалися якнайдорожче. Наприклад, за золотий хрестик можна було виміняти великий вузлик борошна". У с. Грунівка теж пам’ятають страшні епізоди загального горя. Покійна Ксенія Степанівна Чайка розповідала: "Голод у селі був страшний. Усі, як мухи на холоді, ледве повзали. Був у нашому селі один дядько. Зустрів він по дорозі хлопчика років одинадцяти і говорить йому, що в його хаті живуть голуби, розмовляють та співають гарно. А хлопчик і вірить, просить показати тих голубів. Повів його дядько побачити чудернацьких птахів. Але коли підліток переступив поріг хати, то став здобиччю людоїда, котрий у ту ж мить вбив його. А потім порізав на шматки та засолив м’ясо. Скоро цей злочин став явним, і дядька забрала міліція". Старожил с. Гнилиця, котра народилася в с. Грунівка і котрій у 2008 році буде 105 років, Параска Михайлівна Шахова теж пам’ятає ті дні. "Мені чимало випало лиха на віку, – говорить вона, – не дай Господь, щоб хтось таке бачив. Голодомор пронісся селом, мов чума. Із великих сімей залишилося дуже мало, або взагалі нікого не залишалося. Сусіди допомагали одне одному виживати, разом обробляли городи. Люди ходили виснажені, пухлі, не пізнавали один одного. До них чіплялися всілякі хвороби. Хоронили всіх в одну яму, дехто вмотував померлого в рядно. Але в більшості випадків ховали так: у чому знайшли – у тому й закопали. Навіть оплакувати було нікому. Та й сльози на той час в усіх повисихали: плакати було нічим. Багато сімей повимирало повністю. Залишилися пусті хати, а двори заросли бур’янами. Люди ходили по селу чорні, страшні. У них очі були запухлі, наче осокою попрорізувані". А от Дмитро Васильович Чайка говорить про Голодомор так: "У 1932 році мені, чотирнадцятилітньому підліткові, потрібно ще було вчитися та посягати ази грамоти. Але в більшості випадків мені довелося допомагати
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців батькам у веденні господарства та працювати на полі. А вже в 1933 році я ходив на заробітки, щоб заробити кусень хліба. Людей помирало в селі багато, а хто був здоровіший, ховав їх недалеко від того місця, де вони помирали". Про те, що Голодомор перервав навчання в школі багатьом підліткам, розповідала школярам нині покійна Анастасія Григорівна Ворушева. "У ті часи ніякої допомоги від уряду не було. Люди виживали, як могли. Якщо хтось знаходив роботу чи в місті, чи в лісництві, чи денебудь на Курщині – жила і та людина, і її сім’я не вимирала". Про це стверджувала й покійна Єфросинія Семенівна Наумова, котрій довелося одинадцятирічною дівчинкою працювати в лісництві замість того, щоб навчатися в школі. А про те, що Голодомор був штучним, говорила Меланія Григорівна Ткаченко, 1923 р.н., уродженка смт Краснопілля, котра довгий час до дня смерті проживала в с. Сінне. Ці розповіді селян – лише маленька частинка гіркої правди про Голодомор 1932-1933 років, що страшною своєю лапою ступив на землі Сіннівської сільської ради. У кожній сім’ї, у кожному домі в Сінному, Грунівці, Гнилиці та Барилівці і зараз ще чути страшний відгомін тих років, того лиха. А в ті роки Сталіним була написана стаття "Головокружение от успехов", у котрій в деякій мірі ми можемо почути виправдання самого "вождя всіх часів і народів" та тодішнього комуністичного уряду щодо того, що ця страшна справа була вигадана керівництвом на місцях, і "вожді" цього просто не помітили вчасно. Можна нам повірити і в таке, що "мудрий Сталін" про голод на Україні в 1932-1933 роках нічого не знав. Але для чого ж тоді, розпочинаючи з 1934 року, велося замовчування щодо лиха, яке вирувало в ті часи? Чому статистичні дослідження просто "десь поділися"? Чому господарчі книги всіх сільських рад в роки війни потрібно було вивозити в евакуацію далеко за Волгу, і чому з-за Волги ті книги вже не повернулися до жодної сільської ради, а пропали дорогою? І тепер в сільських радах знаходяться книги господарств лише з 1943 року. Чому лише зараз, коли живих свідків кожного дня залишається все менше й менше, ми, онуки загиблих в роки Голодомору, можемо про оте лихо говорити? Чому?.. Чому?.. Чому?.. Таких питань без відповідей дуже й дуже багато. А для мене приходить лише одна: для великої ленінськосталінської ідеї перемоги комуністичної ідеї на всій Землі потрібні були великі зусилля і великі жертви. Потрібно було індустріалізувати Країну Рад та зробити Радянську Армію, за словами тодішніх вождів, "самою нападаючою армією в усьому світі" будь-якою ціною – навіть ціною життя народу. Ось тому так і робилося: будувалися нові заводи, літаки та танки, збільшувалася Радянська Армія, та ламалися хребти в народів, які хотіли жити власними традиціями, власною вірою і правдою.
Проходять роки, і як би не були замасковані таємниці, а час робить їх явними: то в одному місці, то в іншому на підгоринні Волової дороги, а чи де в полі жителі Сінного знайдуть людські кісточки та черепи. А то весняна повінь вимиє в садку ще одну незнайому могилу загиблого в роки Голодомору. Знайде людина ті кісточки, згадає, хто тут жив колись, посумує за загиблими, помолиться за них Господу – і перехоронить кісточки дбайливо, сподіваючись, що в майбутньому кожне ім’я буде записано в книгу пам’яті Голодомору. Сподіваюся на це і я. Матеріали підготовлені на основі спогадів очевидців, мешканців Сіннівської сільської ради, секретарем Григорієм Костянтиновичем Куликом З книги Л. Дідоренка "Голодомор 1932-1933 років на Краснопільщині" Ось що розповідає Анастасія Йосипівна Горбунко, 1916 року народження, котра в 1933 році проживала в Грязному: "У селі було двоє братів. Один з них, Йосип, ходив по хатах і все забирав у тих, хто не хотів у колгосп. З ним були і Федько, Микола, Яким і Павло. Йосип був найстарший. Ми його найдужче боялися. Він як заходить у хату, з порога кричить: "Де ти хліб дів?" – і відразу своїм шпунтом штурляв скрізь. "Отут закопано, давай лопату!" А я кажу: "Тут мазати прийдеться". А батько каже: "Не копай. Хліба немає – не закопував". Приходив Йосип часто. Власть же! А коли приходив, діставав із печі парне молоко і все випивав. Із сундука все забирав. Раз прийшов – то вже з чимось піде. Забрав ручну швейну машинку – собі забрав. Як не стидно було! У батька кожух був хороший. Йосип і його забрав. Сам у ньому ходив. Ми як побачимо його на вулиці і кричимо: "Скинь батьків кожух! Скинь батьків кожух!" Його так і звали – "кожушник" Осталась у нас корова у дворі. Йосип взяв, залигав її і повів. Ми просимо: "Дайте хоч подіймо…" "Знаєш, Йосипе, зараз мене розстріляй, а я тобі кажу: не копай. Я зараз заберу лопату і вб’ю тебе. Я тебе подужаю. Не копай – немає хліба", – казав батько. І Йосип не копав. Все відтягував розправу. "Ладно, –, каже, – другий раз я не сам прийду". А ще Яшкові, братику моєму, пошили нові чоботи. Йосип побачив і каже: "Скидай чоботи" – "Не скину". А батько: "Тікай, синку". Яшка побіг, а один чобіт у Йосипа остався. Йосип і питає: "Один забрати?" А батько просить: "Тут залиш. Навіщо тобі один чобіт?" Батько так і не пішов у колгосп – і його забрали. Тітка Марина, батькова сестра, каже: "Переказував батько, щоб принесли табаку і піджак, їх кудись будуть далі відправляти. Пішла я вранці, а його вже з Краснопілля відправили. Я з Яшком, старшим братом, за піджак, за махорку і в Краснопілля. "Приходимо, а його вже немає – далі відправили. Плачемо – батька немає. Додому йдемо і плачемо, і дома плачемо. Мати рано померла, сиротами осталися. Брат
825
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
усього на два роки старший. А ще Ванько – молодший брат був. А в 33-му зовсім нічого їсти було. Люди на ходу падали. Упав -лежить. У бур’янах лежали. Виділили коня й людину, щоб мертвих забирати. То був Юхим, брат того Йосипа, старший віком він був. Одну яму на всіх викопували! Юхим одного діда забирав, а баба ще жива була. Та він і її кинув на воза і каже: "Ти скоро помреш". Яма вже чимало була заповнена, от баба і вилізла. Ухопилась за якусь бур’янину. Додому приповзла. Ще довго тоді жила. А Юхим її живою в яму перекинув з воза. А ще була у Грязному бабка, вона померла, її рідня одну ховала – як слід, в гробу. Моя рідна тітка, материна сестра, попросила їх, щоб в одну яму і Ваньку закопали, щоб не в спільній ямі. Я спала дві ночі біля Ваньки – свого мертвого молодшого брата. Знайшлося у нас ряденце старе, в оте рядно вмотали, обшили кругом, щоб не розмоталось. Тітка попросила в ямі стінку підкопати, і положили Ваню рядом з бабою. На той час Яшки не було, кудись послали. Він приїжджає і питає: "А Ванька де?" – "Вмер", – кажу. "Як? Хто поховав? Юхим забрав?" – "Бабка Субдиха вмерла...." – "Якби я дома був, труну зробили б. Стайню розібрали б". Прокляття пало на цих двох братів. У Йосипа скоро жінка помирає, а тоді й син. Сам Йосип з війни не прийшов. А Юхим утопився в ставку, їхав з поля повз ставок, захотів скупатися – й утопився. Цих двох братів Лихолітами прозвали. А я так голодувала – страшно згадувати. "Тобі що, щоб наїстися, картоплі чи хліба?", – брат менший питав. А тут хоч би лушпиночку найти. У заводі була столова, а там – мусорний ящик. Ми в ньому лушпиння й шукали. Цілий день риємось, і нічого не попадається. Тоді сусідський хлопець каже: "Насте, там, коло лісу є скирта соломи з гороху, ми вже трусили, горо-
шини попадаються…" Міняли, куди їздили – не знаю, а сусідський хлопець зве, бо привезли пшона, картоплі: "Іди, Насте, мати привезла". У колгоспі коні дохли, їх закопували, а ті, що голодували, відкопували. Батько сусідського хлопця відкопав коня: "Насте, о, ціле плечико приніс! Чавун наварили, ходім до нас". Ми й горобців їли. Клуня на городі була, а в ній полова гречана. Я дірку продирявлю у стрісі і вткну туди ятір – ним рибу ловили. Підніму галас – горобці із полови та в сітку. Цілий чугунець назбираєш. Потрошили й варили. А замість приправи – будь-який бур’янець. Лободу давно вже поїли. Діти лазили по буртах, пхали в рота, та й помирали. А я така пухла була, крий Боже! Ноги як склянки поробилися. Водянки лопалися. Ноги я обмотувала ганчірками. А тоді – щось чешеться. Що там таке? Розмотала – а в ранах білі черви. Стала водою промивати... Брат уже на заводі робив. Там був жом сухий – скотині давали. Брат додому приносив, варили. Чорною патокою й рани поливала. Та хіба ж міг мене отой жом урятувати? Ноги ставали ще гірші. Брат каже: "Йди в лікарню". А я не могла вже ходити. Брат посадив мене на плечі й поніс. А в лікарні хворих людей повним повно. Брат убалакав лікаря, щоб мене взяли. Поклали мене у коридорі на полу. І десь тижнів за два ноги загоїлися. Там затірку робили, муку варили. Галушка кому попаде, а кому й ні. Хліба трохи давали, десь з 50 грам. Ото я й поправилась, додому прийшла. А тоді черви в радгоспі збирали, вони на листі були – буряк вже зійшов. За це гроші платили й хліба давали. Чи по 200 грамів, чи скільки там. Одщипнеш хлібця, та й про вечір подумаєш. А на наряд мене не завжди брали. Тоді йдеш додому й плачеш: на роботу не взяли. Я так плакала, так плакала, що, бувало, зжалювалися і роботу давали… Дідоренко Л. Голодомор 1932-1933 років на Краснопільщині. Суми. – 2007.
КР О Л Е В Е Ц Ь К И Й Р А Й О Н Голод на Кролевеччині очима очевидців Згадаймо всіх, згадаймо нині, Згадаймо маючи нагоду. Це кров і сльози України, Трагедія її народу. Постануть жертви із могил, Їх внуки вийдуть на майдани, І Україні стачить сил Звільнити душу від кайданів. Людська пам’ять… У ній, як на фото, зберігається і радісне, і сумне. Та й чи може підлягати забуттю ось оці до болю, до щему душі гірко-полинові спомини з минулого.
826
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців Н евідома дівчинка Мова Єфросинія Степанівна, 1918 р.н., с. Тулиголове "У ті роки ми жили в с. Бистрик. Одного дня пішли "по куски" я та дві менші сестрички. Ходили по різних селах. Так дійшли й до с. Зазірки. Сіли відпочити, та й заснули. Прокинулися, стали будити свою найменшеньку сестричку, а вона не встає. До неї – а вона холодна. Не встає наша сестричка, як не вмовляли… Віддала Богу душу, янголятко. Плакали ми, плакали. Підійшли до нас незнайомі дід з бабцею, пожурилися разом з нами та й допомогли поховати небіжчицю. Поховали нашу Галочку там, де вона і померла. Довго ще ми блукали плачучи. Прийшовши додому, матері не призналися, що нема вже в нас більше сестрички. Сказали мамі, що її в найми в Зазірках узяли. Згодом зізналися, кілька разів на Галинчину могилку ходили. Там той дідусь, що допоміг сестричку поховати, хрестик поставив і написав – "Невідома дівчинка"…
На поживу звірям Самусь Федора Василівна, 1918 р.н., с. Ярославець "У Грузькому, де на той час я мешкала, селяни знайшли спосіб рятуватися від голоду: у лісі ловили вовченят, а потім у Кролевці обмінювали на борошно. Так робив і мій батько. Та одного разу йому не вдалося дійти до міста. По дорозі стало зле – від виснаження запаморочилося в голові. Він помер. Наступного дня односельці знайшли шматки ще недоїденого вовками татового тіла. Пам’ятаю й випадки, коли батьки виносили на дорогу чи до лісу своїх новонароджених дітей і залишали там на поживу вовкам та лисицям, аби не бачити, як мучиться від голоду дитя".
Д ітовбивство Денисович Ніна Володимирівна, 1919 р.н., с. Камінь "Від голоду часто помирали люди. Були випадки, коли власноруч убивали своїх дітей, щоб не мучилися та не помирали від голоду. Боялися випускати їх на вулицю, бо тих могли вбити та з’їсти. Це були не роки, а страхіття". Нікітіна Теофіла Павлівна, 1918 р.н., с. Литвиновичі "На той час я жила на Хмельниччині. На очах у мене помер батько. Люди в нашому селі їли котів і собак, а в одній родині навіть з’їли новонароджене дитя". Беда Євдокія Павлівна, 1926 р.н., с. Зазірки "Пригадую, як незнайомі люди ходили по селу та обмінювали одяг і всілякі речі на щось їстівне. І досі стоїть в очах, як за селом над ставком якась жінка народила дитину та з’їла її".
Постійний страх Хожай Марія Кирилівна, 1923 р.н., с. Буйвалове "Жили в постійному страсі, дослухалися до найменшого шарудіння: чи не прийдуть люди від влади і не заберуть останні продукти харчування. Були випадки, коли забирали все, що зберігалося у скрині та у вузликах. Найбільше не щадили тих, хто не вступив до колгоспу".
І скрізь могили Пархоменко Агрипина Терентіївна, 1920 р.н., с. Локня "У селі люди від голоду не помирали, а помирали ті, які йшли із-за Сейму. Помирали прямо на дорозі.На кожній вулиці збиралися жінки, викопували неглибокі ямки, такі, щоб покійника не вирили собаки. Клали на дно солому, скочували туди померлого, обов’язково перерваною рядниною обмотували обличчя. Накривали, щоб не попала земля на очі та до рота. Закидали могили, але не ставили ніякого знака".
Виж ивали, як могли Журба Павло Опанасович, 1919 р.н., с. Червоний Ранок "Їли заячий часник, конюшину, рогожу, кленові бруньки, пташині яйця, люди пухли з голоду, помирали на ходу. Померлі лежали на болоті, по ярах. Пам’ятаю, як загинула від голоду одна сільська родина". Пасльон Ольга Петрівна, 1923 р.н., с. Обтове "Виживали, як могли. Навесні, як тільки зійде сніг, ходили на болота, на вигони, до лісу, збирали шишки, хвою, жолуді, рили різні пагінці. А як тільки з’являвся щавель, то вищипували його аж із землі. З наших родичів та із сім’ї ніхто не помер, а в сусідів померла бабуся, яку побили злодії, котрих вона застала в пустій коморі. Ніколи не забути, як мій батько та двоє сусідів поховали цю бабусю на городі". Півень Катерина Іванівна, 1932 р.н., с. Обтове "Дуже бідували три роки. Були слабими та кволими. Через це я почала ходити в 4 роки".
827
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Гончар Катерина Михайлівна, 1927 р.н., с. Бистрик "Мою маму з трьома дітьми вигнали з хати. До себе нас впустила сусідська бабуся. Мама, як могла, боролася за наше життя: першу травицю пускала в їжу, з квітів акації робила борошно. Літо 1933-го було досить дощовим. Вода стояла по канавах, ярах, в них з’являлася риба. Разом з рибою ловили і жаб, яких теж їли. Чистого хліба взагалі не бачили. Він був з домішками – буряками, гарбузом, макухою, висівками".
С мерть за колоски Удод Ганна Якимівна, 1921 р.н., с. Обтове На колгоспних полях "діти рвали квітки конюшини та їли їх. За це нас били нагайками. Особливо запам’ятався наглядач Яценко, що їздив на коні по полях і ганяв дітей пльотками. Ті, хто працював в колгоспі, раз на день забезпечувалися харчуванням. А старі та діти голодували". Василенко Алла Григорівна, 1923 р.н., с. Обтове "У ті часи ми жили на Західній Україні. Голодували дуже. Їли листя з липи, гілляки, буряки, гречану полову. Вживали все, що можна, навіть мишей та жаб. Кожного дня в селі хтось помирав. Ніколи мені не забути ось цієї картини: на сусідському подвір’ї лежить мертва мати, а по ній повзає малюк і ссе її груди. Через годину померло й дитя. У селі траплялися випадки канібалізму. Дуже карали за те, що приносили з поля. Одного хлопчика за те, що в кишені приніс декілька колосків, забив до смерті". Заїка Олександра Олексіївна, 1920 р.н., м. Кролевець "Були випадки, коли вимирали сім’ями. Деякі пухли, а дехто був таким худим, як скелет. На ходу падали і мерли. Пригадую, як ішов по вулиці чоловік і кричав: "Хліба, хліба!" А коли знайшлась і дала добра душа окрайчик, той не зміг піднести шматок до рота, бо не вистачило сил. Упав і помер. Нерідко люди від голоду божеволіли". Степанова Катерина Іванівна, 1924 р.н., с. Бистрик "Голод в Україні почався наприкінці 1931 року. Іноді стає страшно: люди помирали на плодючих чорноземах шанованої світової житниці. Смерть стала звичною. Люди сприймали її, як порятунок від мук. Голод убивав людину фізично, морально, позбавляв людської суті. Хоч у нашому селі випадків смерті не було, але вона стояла поруч, сиділа за столом і ходила подвір’ям. Люди хотіли їсти, і їм усе було байдуже, навіть власна смерть. Голод забрав тих, хто не стежив і не доносив на брата, не виривав останній окраєць із голодних дитячих ротів, не вмів торгувати святинею, спекулювати, красти, убивати, аби вижити". Олещенко Віталій Іванович, м. Кролевець "Дорогу ціну заплатив за харчі з Росії кролевчанин Євген Михайлович Спаський. 17-річний юнак, везучи з Москви від свого дядька, кореспондента газети "Правда", 2 кг борошна, стільки ж цукру та декілька банок консервів, був затриманий на ст. Конотоп і засуджений на 10 років, які відбув наш земляк у буцегарні в Якутії. Ось як говорить про той страшний час і відомий кролевчанин з Торонто Грицько Сірик у своїх спогадах: "Кролевець перетворився в "мовчазне, обдерте, безлюдне місто. Огорожі, ворота, хвіртки міщани попалили на обігрівання, дерев’яні крамниці на ярмарковій площі зняли"… "Літом 1933 року на ярмаркову площу я привіз віз дров з метою замінити їх на хоч одну хлібину. Ярмаркова площа вже була добре заросла бур’янами. Дві випадкові жінки мені сказали, що вже тут більш не відбуваються ні ярмарки, ні базари. І умовили мене замінити дрова на склянку солі"...
Допомагали ліс та річка Пирлик Андрій Миронович, 1921 р.н., с. Грузьке "Виживали за рахунок того, що жили біля лісу. Збирали ягоди, щавель, їли моріжок, а ще в ті 30-ті роки було багато меду. І доси згадую, як повз нашу хату йшли люди з Херсонщини. Було їх четверо і всі знесилені. На ранок один з них помер". Харченко Наталія Афанасіївна, 1929 р.н., с. Грузьке "Сама я родом із с. Дубовичі. Що там був голод, це точно. Люди помирали, як наприклад сім’ї Бурим та Юрченків. Ходили пухлі. Удома у нас під час Голодомору пекли млинці з акації, їли ягоди та щавель". Василенко Параска Іванівна, 1918 р.н., с. Дубовичі "Біля церкви стояла колгоспна кухня: величезний казан, в якому варили юшку. І щоденно роздавали всім працюючим гарячий обід. Зі складу видавали макуху. Дітей бідняків, які гарно навчалися, заохочували… Мені в 1933 році за успіхи в навчанні подарували чоботи". Пасльон Ольга Петрівна, 1923 р.н., с. Обтове "Жили скрутно. Виручала корівчина, на якій батько і землю орав. Вживали млинці з трави". Любима Марина Микитівна, 1932 р.н., с. Тулиголове "Повіз батько в Глухів продавати порося. Сидимо, чекаємо, а їсти ой як хочеться. Удома зберігали протруєну віку та горох. Сестра мені й каже: "Як батько нічого не привезе, давай понаїдаємося
828
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців гороху, та й помремо, щоб довго не мучитися". Довго чекали батька, потім не втрималися та й наїлися гороху… Попоотхаювали нас згодом…". Панченко Мотрона Гаврилівна, 1914 р.н., с. Обтове "Товкли та їли полову. Варили узвар із солодкого буряка". Івлєва Марія Іванівна, 1922 р.н., с. Реутинці "Траплялися в нас випадки смерті через виснаження. По дорозі до села Грибаньове помер Манько Маркіян". Усенко Марія Василівна, 1911 р.н., с. Обтове "Люди не могли зрозуміти, куди подівся урожай. Ніхто нічого не пояснював, а за надмірну цікавість навіть били. У ті роки вчилися не жити, а виживати. Це я згадую про село Червоний Ранок, де тоді я мешкала". Бондаренко Степан Григорович, 1922 р.н., с. Мутин "Хто був у колгоспі, тому давали хліб, а інші з голоду пухли. З тих, кого знав, померло 5 чоловік. Голод не пережило чимало моїх односельців". Мороз Варвара Свиридівна, 1914 р.н., с. Мутин "Людей, які вмирали, звозили в яр (Прудище), там скидали в ями і заривали. У сільраді смертей не реєстрували".
Карали не колгоспників , а " індусів" Мова Євдокія Тимофіївна, 1928 р.н., с. Тулиголове "Мій батько, Тулупов Тиміш, не хотів іти в колгосп. Мати Меланія Данилівна поповмолювала його. Та він залишився одноосібником. Тоді влада забрала в нас хату. Розібрали її і з цього дерева звели лавку. А наша сім’я весь час перебивалася по квартирах. Пізніше "стоптали" з глини хату. Землю нашу теж забрали. Але вона була вже засіяна житом. Пішла мати вночі на свою нивку, нажала копу (60 снопів) і переклала на сусідчину. Про це дізналися, забрали жито, а маму посадили на два роки. Відбувала вона строк в Баничах на каменоломні – била камінь на щебінь. Мене мати забрала з собою. Хліб, який їй видавали, ми з’їдали, а шкоринки сушили і складали в торбинку. На вихідних вона несла ці пожитки додому, аби підтримати сім’ю. Сестра Галя, якій було 13 років, готувала їжу для батька та двох братів. Вона пекла млинці з сушеної ботвини та цвіту акації (сушили, товкли на борошно, змішували з водою і виходили тоненькі млинці). Борщ із щавлем (вода і щавель) називали "тричі герой". Мелашенко Раїса Семенівна, 1932 р.н., с. Білогриве "Збирали на полях і городах гнилу картоплю. У колгоспі на кожну родину давали по невеличкому шматку хліба". Журба Уляна Сергіївна, 1918 р.н., х. Мирний Буйвалівської сільської ради "Наш батько був добрим господарем, умів усе майструвати. У колгосп не хотів іти. То йому, окрім зданого податку, встановили ще й новий – здати сто пудів зерна. Довелося все віддавати. Хоч і податок здали, проте нас продовжували агітувати й залякувати. Ми, дівчатка, особливо боялися "красної пряхи": це коли приїжджала з Кролевця машина з агентами, і все цінне з хати забирали. Щоб менше до нас чіплялися, ми пішли до колгоспу, а батько так і лишився "індусом"(так називали тих, хто не йшов до колгоспу)".
Голод косив усіх Фадєєва Марія Григорівна, 1925 р.н., с. Грузьке "Якось у лісі потрапили на тіла двох невідомих, які померли від виснаження". Сущенко Галина Василівна, 1921 р.н., с. Дубовичі "У мого рідного дядька Кирика Архипа Назаровича було двоє онучок – трьох та п’яти років. Жили дуже бідно. Узимку було багато мух. Батьки наклали мухоморів на підвіконня, аби тих відлякувати. Дівчатка постійно просили їсти. Уночі потайки від батьків вони понаїдалися цих грибів і померли". Дячук Ганна Антонівна, 1923 р.н., с. Дубовичі "З померлих чітко пам’ятаю Василя та Олену Бобровицьких, в яких залишилося 3 дітей. Їх здали в Дубовицький сиротинець. У сім’ї Бурим померли чоловік та жінка, у той же рік помер син Семен, а меншого здали в притулок. Померла родина Любченків – Семен, Оксеня, діти Оришка, Павло. Усіх їх поховали на сільському цвинтарі". Вернигор Анастасія Семенівна, 1914 р.н., с. Зазірки "Ідем, ідем у пошуках їжі, знепритомніємо, з’їмо опуцьку з щавлю, повернемося додому аж через три дні. Одного разу мій брат Саша, менший від мене на чотири роки, не повернувся додому, помер з голоду в дорозі. Згадується, як ходили по полю, а там клуня. Підійшли туди, дивимося, якась жінка сидить і їсть свою дитину. Побачивши це, я знепритомніла і три дні не була вдома". Литвиненко Ольга Прокопівна, 1924 р.н., с. Зазірки "У Чубуку (яр) незнайома жінка народила дитину та з’їла її. Це був страшний час, створений штучно. Урожай весь навмисно забирали, нам же нічого не лишалося". Василенко Марія Павлівна, 1926 р.н., с. Тулиголове
829
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
"Маму за 6 картоплин, які принесла з поля, тодішня влада посадила на кілька років за грати. Щоб вижити, наша тітка Ганна для своїх дітей і для нас виловлювала бездомних тварин – собак, кішок, рятувала нас від голодної смерті".
З голоду помирали , а зерно не чіпали Усенко Ганна Петрівна, 1930 р.н., с. Реутинці "Мати варила чечевицю. Деякі люди, щоб зберегти зерно на посів, дивилися, як помирають діти, самі помирали з голоду, але зерно не чіпали". Колошко Ольга Микитівна, 1931 р.н., с. Реутинці "Дітей залишали в Кролевці на базарі, щоб забрали в інтернат чи якийсь притулок". Самойленко Катерина Тимофіївна, 1924 р.н., с. Локня "Зарізали телицю. Поскладали в ящик і закопали глибоко в землю. Зверху наклали велику купу дров. Прийшли активісти з міста, залізними списами поштирхали всю землю, та до ящика не дістали. Так і врятувалися на деякий час. У кожного в дворі було своє кладовище. У Донця-могили, у Рудевичому саду – могили…" Калачевська Параска, 1917 р.н., с. Локня "Рано овдовіла, залишившись з трьома дітьми. Коли восени в колгоспі копали картоплю, знаючи, що це підсудна справа, вирву стебло і залишу навмисно одну-дві картоплини. А вночі прийду крадькома та й заберу ту картопельку. Рятувалися кропивою, щавлениками та затіркою. До нашого села звозили всіх пухлих дітей з Ярового. І локнянським, і яровським дітям щодня давали хліб і по 100 г молока. Згадується і про масове отруєння локнян прілим хлібом". Мойсеєнко Уляна Кирилівна, 1923 р.н., с. Локня "Односельці пухли від голоду. Люди йшли з Полтави до Чернігова нашим селом, були дуже знесилені. Падали і помирали. У Новій Локні стояли бараки, де жили незнайомці, які рубали ліс. Вони мали деяку їжу. Іноді вдавалося щавель обміняти на жменю вермішелі". … Так, це було давно-давно… Але все таки було. Пам’ятаймо про це, бо без минулого немає майбутнього, як і Шевченкове: "Хто ми, чиїх батьків діти?" Ця трагедія українського народу не підлягає забуттю. Це вічний біль і вічна наша рана.. Матеріали підготовлені на основі спогадів очевидців Голодомору, що проживають на Кролевеччині, завідувачкою сектору з питань внутрішньої політики Світланою Михайлівною Малиношевською Спогади Євдокії Іванівни Петрової, 1922 р.н., жительки м. Кролевця Я дуже добре пам’ятаю своє дитинство, яке припало на голодні 1932-1933 роки. Наша сім’я жила на кутку, який називався Борщівка. Через те, що ні в чому було ходити до школи, я закінчила тільки три класи. Коли почався голод у 1932 році, ми разом з матір’ю ходили по хатах міняти деякі речі на продукти. Мама домовлялась про обмін, а я просила, щоб хліба дали, хоч окрайчик. Хто картоплину давав, а більшість зовсім нічого. Ділилися бідніші, а хто був заможніший, то не звертав на мене ніякої уваги. Якось зайшли до одних, а в них на погребі стоїть наварена картопля. Так і однієї не дали. А навесні, коли почали орати городи, я ходила збирати вцілілу картоплю. За зиму вона вже стала сухою, підгнившою. Її або варили, або жарили деруни. Стояв страшний сморід. Але що робити, ми жили бідно. Хоча з нашої сім’ї ніхто не помер, не був пухлим. Старша сестра Марія Іванівна Неровня працювала на ткацькій
830
15 липня 2005 р.
фабриці, а тоді перейшла на торфовище в Пиритчине. Там давали по 2 кг хліба. Я ходила до неї, орієнтуючись на придорожні стовпи. Сестра віддавала мені хліб, а мати вже його потроху ділила. Отак і жили. А восени вже вродила картопля, у лісі з’явилися маслюки. Коли проводили розкуркулення та колективізацію, у населення все забирали. До нас не заходили, бо брати було нічого. Наша сім’я займалася ткацтвом до самої війни. А рідний дядько займався хліборобством, і ми ходили допомагати йому. У період голоду з’явилося багато сиріт, які тинялися від хати до хати в пошуках харчів. Ними ніхто не займався. Сусіди чи родичі теж мили дуже скрутно, і кожний спілкувався своєю сім’єю, своїми проблемами. Я сама бачила, як під тином помер незнайомий чоловік. Він лежав і стогнав: "Дайте їсти", а невдовзі помер. Був ще такий випадок. Одна жінка в пошуках заробітку поїхала до Москви працювати на Балашисі. Удома залишилася мати та малий хлопець. Через деякий час він помер з голоду. Коли ми винулись його одягати, то в скрині
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців знайшли цукор. Так баба заховалася, а потім виїхала. Зі слів батьків я знаю, що в Кролевці загинуло багато людей. Особисто мені відомо, що на нашому кутку померло два чоловіки, а також один незнайомець. Про випадки людоїдства я чула. Але люди про це неохоче говорять, бо це страшні речі. Казали, що якась жінка двох дітей пожарила. А чи правда, чи вигадки, не знаю. Розповідали також, що одна жінка купи-
ла на базарі м’ясо, почала його варити, а воно піниться. Виявилося, що це собачатина. Це на нашому кутку було. Часи були жахливі. У людей забирали останнє, а тих, хто був багатий, розкуркулювали і висилали на Північ. Цим усім займалася влада, яка і винна у створенні Голодомору. Записав директор Кролевецького краєзнавчого музею Анатолій Володимирович Карась
Спогади Ніни Іванівни Сикал, 1928 р.н., жительки м. Кролевця Я народилася і все життя проживала в Кролевці. У період голоду мені було 5 років, але добре пам’ятаю, як помирала з голоду моя мати. Вона весь час просила хліба. А бабуся говорила: «Почекай, Пронька, не помирай, зараз Даша прийде». Вона рвала щавель, продавала на базарі, а за виручені гроші купувала хліб. А мати, якій було усього двадцять чотири роки, відповіла: «Ні, не діждуся, мабуть». Так і не діждалася, померла. Сусіди Дудки зробили дерев’яний ящик і поклали туди матір. Я навіть не знаю, де її могила. А померла вона від того, що в нас нічого біло їсти. Хто був у колгоспі, тому давали трохи гречки. А наша сім’я туди не записувалася, бо дід підірвався і помер, залишилися одні жінки. Я виросла разом із сусідськими дітьми, їх було п’ятеро. Їхні батьки напечуть хліба і нам на піч подають. Також ходили рвати щавель, квасолю. Ще нашій сім’ї допомагала моя хрещена мати. Вона працювала нянькою в Москві, іноді висилала нам деякі продукти. А в Кролевці був справжній голод. У нас вимер майже весь куток. Тих, хто пам’ятає цей період, залишилося дуже мало. Тому дізнатися правду про масштаби голоду дуже важко. Моя свекруха Оксенія Іванівна Сикал розповідала, що вона працювала нянькою в попівській сім’ї на Подолові. Було в неї десятеро чи одинадцятеро дітей. Як приїдуть комісари, так і в горщики. Хто що заховав, усе повисипа-
14 липня 2005 р.
ють і заберуть, щоб нічого не залишилося. Мій дідусь помер дуже рано, бабуля залишилася з шістьма дітьми. Їхній сім’ї належало Гайовище. Так приїхали і все забрали, нічого не залишили. Люди жили дуже бідно, на свою сім’ю не хватило їжі, тому й з іншими нічим не могли поділитися. Коли померла моя мати, бабуся вирішила послати свою меншу дочку, мою тітку, на Буйвалівку, де жила її сестра. Сестрин чоловік Ігнат працював у колгоспі, і вони жили трохи краще. Так ті нічого і не дали. Отож уся тітчина сім’я і померла. Ще моя сусідка Уляна Федотівна Карпець розповідала, що вона з малих літ працювала в няньках, пасла свиней. ЇЇ батько загинув на війні, залишилася мати і дві сестри. Сусідку врятувало те, що вона жила на хуторі в сім’ї, де її підгодовувала бабуся: напече хліба з конюшини, одламає скибку, тицьне й каже: «Бери, ти ж нічого не їла». А де ховали померлих, я й не знаю. Мені навіть невідомо, де могила моєї матері. Я дуже часто її згадую. Вона загинула малодою в голодних муках. Записав директор Кролевецького краєзнавчого музею Анатолій Володимирович Карась
Спогади Миколи Григоровича Собрача, 1923 р.н., жителя с. Камінь – Миколо Григоровичу, голод 1932-го року був тут, у селі? – Звичайно, був! Іще який голод ! Уранці мати й говорить мені: "Миколо! Вигони корову в череду!". Я вийшов, а там дядько якийсь лежить під тином. Кажу матері: "Дядько якийсь там лежить". А вона: "Він уже мертвий, я бачила його". Уранці в сільраді, коли починався робочий день, давали наряд кому-небудь із бригади, запрягали коня і їхали збирати тих померлих. У селі і поза ним їх повно було. Йшли звідти
з різних місцевостей. Та й наші люди з голоду помирали. – А хто помер? Ви не пам’ятаєте? – Ну, я конкретно так не можу сказати, багато людей загинуло. Мені було тоді ще сім років. У 1929-му році вже люди голодували. А комуністи робили так: як закопав чоловік картоплю на городі, так приходила учителька і приводила групу людей – чоловік чотири чи п’ять. Були трубки такі, метра по півтора довжиною. Якщо в землі є картопля, так трубку туди як усунуть – почи-
831
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
нає шипіти. Приїжджають і відкопують ту картоплю. Я особисто сам бачив, як це робили. – А в якому році це було? – У 1931-му, у наступному вже голод був, а потім – це вже повальний Голодомор. Тодішня влада говорила, що це ніякий не голодомор, це такий тимчасовий стан був, що харчів мало було. Попробуй довести кому-небудь! – А що Ви їли в той час? – Як мати вранці йшла на роботу, так я брав відро і йшов на річку. Ловив черепашки, ми називаємо їх молюски, у середині в них таке добре м’ясо. Французи їдять їх, як делікатес. Мати в чавунчику їх наварить, а потім я вилущую їх. І оце м’ясо ми їли. Також барбарис збирали, сушили, шипшину, глід їли. – А влада допомагала виживати? – Ніхто нічого не допомагав. Батько поїхав на заробітки, тому що їсти в нас не було. Мати залишилася і четверо дітей. Чим можна прогодувати таку сім’ю? Двоє дітей залишилося, двоє загинуло. І батько, й мати померли після війни. – Батько захворів, але вже з нього толку не було, а мати трохи краще себе почувала. Люди пухлі від голоду ходили. Я такий пухлий був, що не міг нічого робити. Навіть на сонце не можна було вийти – отак боліло тіло. – А в 1947-го році голод був у селі?
– Так, голод був. У селі жила одна медсестра, дуже гарна людина. Я з її батьком трохи знайомий, ходив по наряду до нього працювати. Так вона взяла і написала одній чи двом жінкам, що в них захворювання – не хватає харчування. Так її визвали в райком партії, сказали: "Виїдь із села і закрий рот". Про це мені на вухо сказав: "Ти ж дивись, Миколо, не ходи по селу і не тріпай, що не треба". Медсестра виїхала із села. – А чому був останній Голод? – Неврожай, по-перше, був, а по-друге, усе, що було в колгоспі, вивезли. Грошей я не отримував ні копійки, хоча кожного дня ходив на роботу. Урожай зернових був слабий. Тільки намолотили зерно в колгоспі, так приїхала з Кролевця машина, яку прислав райком партії, забрали все до зернини. По сто грам на вихододень давали. Це ж не печеного хліба, а одвійків – відходів. От як хоч, так і живи. А в кінці року полагалося мені приблизно 150 рублів, так сказали: "Дай на позику, будемо відновлювати промисловість і сільське господарство". Сільське господарство ніхто не відновлював, а гроші забрали. Записав директор Кролевецького краєзнавчого музею Анатолій Володимирович Карась
МІСТО ЛЕБЕДИН Голодомор 1932-1933 років у Лебедині Минає семидесятип’ятиліття однієї з найжахливіших трагедій в історії українського народу і всього людства – Голодомору 1932-1933 років, який наче страшний ненажерливий молох, поглинув мільйони людських життів. Історія занотувала багато жахливих минулих подій. Світова історична наука нараховує 58 голодів на Землі упродовж останнього тисячоліття. Три з них були в найхлібнішому краї менше, ніж за 100 років. ХІ ... Сердитий вітер скиглить в тузі, А з ним разом заплакали люди, Що до кладбища купою йдуть, За плечами у мішках несуть Дітей своїх. Ті плачуть, б’ються Із смертним криком, мов сміються. З дірок голівки висувають Одно за одним. Боже мій! Зглянься, батьку! Тож син твій. Вони у тата хліб прохають, Бо голод муче. Люд іде… До гроба смерть усіх веде. ХІІ Де може батько хліба взяти Для себе і сім’ї його? Куди піти хоч попрохати Шматок черствий? Він свого Життя не шкодить у блуканні
832
По селах. Там за річкою, в долині Не раз доводилося спать, Бо гірко хліб чужий шукать. Скрізь люди ходять помарнілі, Шукають хліб. Не у хатині – Сидять старі у сірячині З нужди і праці зголоднілі І смерть чекає всіх одна: "Коли ж до нас прийде вона?.." Бурик Г.А. "Домовина" (березень 1937 р.) Цей вірш студент Лебединського педагогічного технікуму Бурик Григорій Арсентійович, що народився в 1920 році в с. Косичеве Лебединського району Сумської області, написав під враженням від голоду, який пережили він та його батьки. "Контрреволюційний вірш" став одним із пунктів обвинувачень Г. Бурика (за вироком спецколегії Харківського обласного суду в серпні 1937 року його засуджено до позбавлення волі строком на 3 роки. У 1962 році ухвалою Пленуму Верховного Суду УРСР справу закрито за відсутністю складу злочину). Голодомором 1932-1933 років було охоплено майже всю територію Сумської області, а в окремих районах, як наприклад, у Лебединському, від голоду померло близько 45% населення, у місті Лебедині – понад 30%.
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців До причин Голодомору можна віднести багато факторів, що, в основному, були викликані політикою "великою зламу". Лебедин дуже важко його переживав. Це було не стихійне лихо, а зумисно підготовлений захід. 7 серпня 1932 р. ВЦВК і РНК СРСР прийняли закон про охорону соціалістичної власності, який за крадіжку колгоспної чи кооперативної власності передбачав "найвищу міру соціального захисту" – розстріл або позбавлення волі терміном не менше 10 років із конфіскацією всього майна. Амністія в таких випадках не передбачалася. У народі цей драконівський акт назвали "законом про 5 колосків". Становище в місті було катастрофічним. Незважаючи на небачену жорстокість, виконати план хлібозаготівлі в 1932 році не вдалося. Уповноважений із розкуркулення в Лебедині Маркіян Дем’янович Шевченко наказав застосувати по місту тверді заходи. У жовтні 1932 р. партійно-державна верхівка прийняла холоднокровне рішення: вийти з кризи шляхом конфіскації запасів зерна в хліборобній галузі. Восени в Україну прибула надзвичайна хлібозаготівельна комісія на чолі з головою Раднаркому СРСР В. Молотовим, яка перевела республіку на надзвичайний стан. Для "вибивання" українського хліба були залучені загони Червоної Армії та НКВС, комуністичних, радянських, комсомольських, профспілкових активістів, сільські вчителі. Головним репресивним заходом для Лебедина стала реквізиція насіннєвого, продовольчого й фуражного фонду колгоспів, які знаходилися на підпорядкованій Лебединській сільській раді території. У пошуках зерна партійні активісти обшукували кожну хату, зривали підлогу, залазили в колодязі. У селян відбирали не тільки знайдені зернові, а й інші харчові припаси: картоплю, сало, буряки, соління й навіть сухарі. Хлібозаготівельна кампанія фактично перетворилася на розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селянства та інших класів Лебединщини. У листопаді 1932 року радянський уряд видав закон про заборону видавати селянам зерно доти, поки не буде виконано державний план хлібозаготівель. І на цей період припав пік смертності від голоду як у Лебедині, так і по всій Україні. Для запобігання втечі селян з колгоспів у міста в грудні запроваджено систему внутрішніх паспортів: документи видали тільки городянам, так що селянин не міг без особливого дозволу сільради залишити село. Своїм безпаспортним статусом вони примусово прив’язувалися до колгоспної землі, як колишні кріпаки до поміщицької.
Конфіскація всіх виявлених продовольчих запасів у Лебедині та в населених пунктах, приписаних до Лебединської сільської ради, призвела до випадків голодної смерті в багатьох селянських родинах. Голод, який поширювався протягом усього року, у Лебедині набув найстрашнішої сили на початку наступного року. Люди помирали всю зиму. Але всі документи засвідчують, що масове вимирання почалося фактично на початку березня 1933 року. Смертність у Лебедині набула нечуваних масштабів. Підраховано, що кожний член селянської родини на Лебединщині мав близько 1,7 кг зерна на місяць. Залишившись без хліба, голодуючі селянські сім’ї вживали в їжу різні сурогати: кукурудзяні качани і стебла, просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, картопляне лушпиння, стручки акації, товчену кору і листя дерев тощо. Зареєстровано факти вживання в їжу м’яса котів, собак, щурів і дохлих коней. Органи ДПУ зафіксували навіть випадки канібалізму – людожерства і трупоїдства. На території Лебединської сільської ради люди вимирали сім’ями. Помирали, передусім, хлібороби, мешканці села. Першими гинули від голоду чоловіки, пізніше – діти, останніми – жінки. Але перед тим, як померти, люди часто втрачали розум і переставали бути людьми. Другий пік стався в квітні – червні. Це був апогей Голодомору. Чому дволикі стали люди? Чому ми з голоду вмирали? Чому церкви поруйнували? Чому, чому, чому, чому Гонили правду у тюрму? Чому так знищили багато? Чому не судять винуватих? Коли це ще таке було, Щоб пісня кинула село? Чому ми боремося знову, Щоб воскресити рідну мову? Чому? Але були й ті, хто допомагав мешканцям Лебедина вижити в ті страшні часи. Багато добра зробив людям референт комітету заготівель міста Павло Євменович Боровський. Та пильне око катів перекреслило його життя. Сценарій відомий: донос "народного патріота", допити, судовий фарс і далекі табори. Арештовував його сам начальник Лебединської міліції. Але, незважаючи на все, він вижив і через багато років повернувся на Лебединщину. Матеріал підготовлений начальником відділу з питань внутрішньої політики Лебединської міськради Андрієм Акрямовичем Гельментіновим
833
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ Спогади Анастасії Максимівни Іванкової, 1924 р.н., жительки м. Лебедина
Ми спочатку не тут жили, а в Курську. У 1932 році переїхали сюди, до Лебедина. Було нас п’ятеро дітей: старша сестра 1917 року, одна – з 1921го, я – з 1924-го, Коля з 1926го, найменша – з 1928 року. Кажуть, у Криму добре жить: і хліб, і все є. Приїхали в Крим, а там теж таке. Сидимо на вокзалі, хтозна, куди йти. Говорять, там совхоз який-то є, сходіть туди, може ж вас приймуть на роботу. Та й діти там будуть ходить, як їх тоді називали, у дєтські яслі. Пішли в совхоз, а там не приймають, знову сидимо на вокзалі. Уже малі пішли по дворах хліба просить, їсти ж нічого. Підходе чоловік якийсь і каже: "У Лебедині люди повимирали і двори пусті, їдьте туди, там десь пристроїтеся й житимете". Ми приїхали до Лебедина. Старша сестра пішла з батьком роботу шукать. Здається, в Чернецький колгосп пішли. Потім приїхали за нами на підводах і повезли. Жить ніде, нас поселили у землянку. А була ще якась казарма, там конюшня стояла, жили там молоді дівчата.
Туди ми й перейшли в маленьку кімнаточку. Так і жили. У батька опухли ноги, колгосп нічого ж не давав, а в нас нічим було харчуватися. Аж тут почали суп варити. Ходили картошку мерзлу збирати. Ото вже пекли ладунки, тоді ріпу копали. Колгосп ріпу садив, так ми ж просили, щоб діти ходили копати. Звичайно голодували, але не пухлі були. І ніхто при нас на цій бригаді, де ми жили, не помер. Коли вступали в колгосп, забирали усе. Оце вже мій чоловік другий був із Рябушок, так у нього в хаті все позабирали і навіть вигнали. Йому тоді було 15 років. А було ще двоє малих і мати з ними. Ходили по хатах, може, хтось щось дасть, хтось погодує. А чоловік мій пішов працювати шофером, возив кукурудзу, цукор. І то, каже, проколю мішечок, узьольчик наточу, дам малим на чайок, кукурудзину дам. У Лебедині три кладовиша, там ховали всіх, навіть тих, хто безродний. Зараз у церкві поминають усіх, хто помер під час голодомору. Записала Наталія Василівна Кубрак, відділ з питань внутрішньої політики Лебединської міськради
Спогади Костянтина Петровича Капрана, 1929 р.н., жителя м. Лебедина Добре пам’ятаю голод 1932-1933 років. На той час я ходив із старшим братом у дитсадок, який знаходився на вул. Рози Люксембург. Пам’ятаю такий випадок. Якось пройшов через один двір. Там був дід, може він і не старий, а дуже замучений. Там хата страшна була, разне сміття. І він збирав усе і, що можна, їв. Наступного дня ми з братом прийшли, а він уже мертвий. Приїхали на підводі люди, поклали його на ряднину, закутали, віднесли на підводу і повезли. Куди, не знаю. А їв він людські відходи. Я сказав про це своїй матері. Вона мені нічого не відповіла, тільки: "Ти більше туди не ходи". І в неї з очей потекли сльози. Мій батько був депутатом міської ради. Він розказував, що приїжджала до нього кінна міліція, і вони разом ходили по хатах, як він тоді казав, заможних чи куркулів. Забирали все, що можна було. І був такий випадок. Вісім дітей було в сім'ї, один менше другого. І все у них забрали: пшоно, просо, висівки різні. Забрала міліція й поїхала. Діти залишилися без нічого. Батько розказував, що в церкві було повно зерна, а люди помирали з голоду. А я ходив до
834
22 липня 2006 р.
26 липня 2006 р.
садка. Там нас годували добре. Як на суботу чи неділю приходили з братом додому, то мати й не знала, чим нас годувати. Ну, була там картопля мерзла, висівки. Батько чоботарював, працював у Чернецькій комуні. Вони мали своє поле, сіяли овес, ячмінь. За рахунок цього й виживали. Їли таке, що страшно й подумать мерзлу картоплю, буряки, зерно з пилюкою, що залишилося. Важко передати. У селі в провулку жила одна жінка, що крала дітей і використовувала їх на м’ясо, продавала на базарі. З розповіді батьків знаю, що вона була піймана і засуджена. Я вважаю, що в загибелі багатьох людей винна тодішня влада. Це було зроблено, так усі казали. Голодомор був штучно зроблений. Батько говорив, що Покровська церква була повністю забита зерном, але людям нічого не давали, навіть тоді, коли вони голодували і помирали. Записала Тетяна Валентинівна Бєльська, відділ з питань внутрішньої політики Лебединської міськради
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців Спогади Олександра Васильовича Куткового, 1923 р.н., жителя м. Лебедина В 1933 году мне исполнилось 10 лет. Я очень хорошо помню этот период у нас на Лебединщине. В 1932 году мой отец, который работал следователем в районном отделе милиции, из Лебедина переехал в Михайловку заместителем директора по снабжению местного совхоза. Наша семья голода не испытывала, и не только наша семья, но и все рабочие и служащие, которые там работали. Их обеспечивали продовольствием, выписывали за деньги. Я учился там в школе и с учителем по военному делу ходил на реку Псел. Мы были очевидцами, как там лазали бедные школьники, у которых нечего было кушать. Они вытаскивали вороньи яйца из гнезд. Голодал и учитель, хотя им официально выдавали по 400 грамм хлеба в сутки. В колхоз заставляли идти силой. Наша школа была недалеко от сельсовета, и я видел, как председатель вызывал к себе людей, которые не желали идти в колхоз, ложил наган на стол и приказывал вступать. Действительно, по дворам ходили по 3-4 человека, партийные, ну и непартийные привлекались к этой работе. Забирали все до тла. Туда, где знали, что всего много, приезжали подводами. Люди вынуждены были прятать свое зерно. Несчастные ходили с сумочками, собирали колоски. Когда вышел закон, который запретил это, людей стали гнать с этих полей. Сопротивления никакого не было. В колхоз сдавали своих лошадей, коров, у кулаков забирали веялки, молотилки. Я сам видел под заборами мертвых людей. Их, конечно, собирали, хоронили знакомые,
28 липня 2006 р.
близкие, соседи. Видел, как лежит бедный без сознания – и все, пухлый, отечный человек умирает с голоду. Таких людей было много. Я не считал, сколько их там в Михайловке было. Голод начался с осени 1932 года, а вершина его дошла до осени 1933 года, то есть почти год. В 1932 году собрали урожай, у селян был запас хлеба, но его весь забрали. Наступил 1933 год, а у людей хлеба нет. Соседка наша тоже пережила все это. Ей исполнилось тогда 14 лет. Она сама была пухлая, даже когда работала в колхозе. Она зарабатывала какойто кусочек хлеба, но сама не кушала, а приносила матери. А отец у них был кузнец, хорошо зарабатывал, но тоже умер от голода. И мать умерла, а соседка выжила. Сейчас ей 86 лет. Это Кислая Надежда Васильевна. Дедушка моей жены в 1933 году остался один: сыновья уехали в Харьков, дочь – на Донбасс. У него уворовали кроликов, кушать было нечего. И дедушка умер. Помочь ему никто не смог. Написали дочке, что отец в тяжелом состоянии. Она выслала посылку, но в живых его уже не было. Он похоронен на Троицком кладбище. Записала Тетяна Валентинівна Бєльська, відділ з питань внутрішньої політики Лебединської міськради
ЛЕБЕД И Н С Ь К И Й Р А Й О Н З книги Б.І. Ткаченка "Під чорним тавром" Хто чинив звірства над людьми? На це питання люди відповідають майже однаково: "Як хто? – власті. З міста Лебедина приїжджали уповноважені. А з ними свої собаки… з виводками". "Свої собаки" – це, як правило, були голови сільрад та колгоспів, комуністи-активісти, комбідівці, актив комун, вчителі. Їм на підмогу були мобілізовані міліцейські частини, партійні та комсомольські організації, ленінська піонерія… Жорстокість "буксирних бригад" схвалювалась вищими партійними та урядовими органами. На початку березня 1933 року комбіди були розпущені, але активісти з їх числа ще ходили в "буксирах". Часто-густо в "буксирних бригадах" був і зледащілий, пропитий і мерзотний сільський елемент, якому було всеодно, з кого пити кров. Головне – аби свіжу і почастіше. Як саме здійснювалось викачування хліба? В дуже простий спосіб. На подвір’я селянина завалювалась "буксирна бригада", очолювана кимось із властей, і запитувала, скільки госпо-
дар може оддати хліба у фонд. Чи мало давав господар, чи багато – всеодно було мало, і тоді весь гурт за допомогою лома та щупа ("зоба") розпочинав пошуки "прихованого" хліба. Розколупували лежанки та запіччя, нишпорили по горищах, пронизували щупом долівку в хлівах і клунях, прощупували подвір’я, переривали город. Щуп ("зоб") – це довгий металевий стержень товщиною в 10-12 міліметрів, загострений і з ручкою. В селі Рябушки виконавця, що ходив із щупом, придражнили Зобом. Ми запитували, чому саме так, і нам пояснили: та того, що він дзьобав тим щупом землю. Іде отак та все дзьоб, дзьоб. За урядовими інструкціями частина майна, забраного в розкуркуленого селянства, повинна була йти в розпорядження держави, частина – у створювані колгоспи, а частина – в розпорядження тих, хто безпосередньо розкуркулював. Державі здебільшого йшло вилучене
835
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
зерно та виручка від зданого в крамниці майна. В колгоспи забирався сільськогосподарський реманент, худоба, хати, хліви, комори, клуні. Все інше розтягувалось ґвалтівниками. Іван Федорович Божко із Рябушок згадував таку розповідь сусіда. На президії сільради хтось бовкнув, що у вдови Сахнихи появилось борошно, бо той "хтось" своїми очима бачив, як вдова ходила до млина. Отож і вирішили: вдову розкуркулити і до того ж негайно, "доки не поїла всю муку". "Мені, – казав оповідач, – звеліли запрягать сани, "щоб куркульський хліб одвезти в сільраду". Пішли активісти в хату, а у вдовиці й вода в хаті замерзла. Борошна не було ніякого, в печі знайшли ляпанці з полови та тертих груш. А до млина вона ходила, щоб випросить хоч обмітиці. Як по-людськи, так повертайте, хлопці, голоблі і чимчикуйте назад. Ет, ні… Найперше, кинулись до жердки та скрині. Хто чином постарший, той покійного хазяїна вже кожух приміряє, хто чином не показний, той шмат полотна за пазуху суне, а комсомолята-дріб’язок – ті, що під руку підвернеться: один – сокиру, інші – діжку, треті – лаву з хати тягнуть. Із "державного майна" винесли мені на сани бодню з салом. Там того сала – кіт наплакав – п’ять кусків. Полномочений наказав везти "куркульскую снадобь" в сільраду, "в госфонд". Везу я і думаю: ну, оддам я оці шматки, а партійні братчики вечером зійдуться та й пожруть його, самогон закусюючи. Знаю я їхній "госфонд". Подумав я отак, подумав, а тоді руку в бодню, та й заховав два шматки під солому в санях. Заходжу в сільраду, а голова відразу: "Що привіз?" "Сало", – кажу. "Скільки?" "Три шматки". "Не густо, – бурмоче. – Ну, так: один візьми собі, а ті два – сюди принеси. Та ще той... бодню отам за сараєм щоб порубав. Та гарненько, гарненько порубай, щоб і духу тут куркульського не було". Клавдія Зорич із Кобіжчі розповідала: "Оце вдень грабують, а ночами – п’ють. Сядуть у Мажари і ревуть, як бугаї. Проп’ють – знову йдуть грабувати. А то ще квитанції виписувать заходилися. На податок. Приносять того папірця гуртом: це тобі, мать-перемать, таке "депе", дополнительний податок цебто. Негайно сплатить, а то "подлягаєте під розкуркулювальну статтю". А люди ж залякані, платять. Ото вони такого мита назбирають, та й далі п’ють. Зола б їх з усіма виводками спила". Уляна Данилівна Потапенко (Кравець) з вулиці Новопанасівської [м. Лебедин] згадувала: "Нас куркулив Гаврило Яріш. Тільки хвіртку розчинив, відразу: сарай буде мій, цур, перший сказав. І справді, розібрали його дружки сарай і Гаврилові в двір перевезли". Ганна Сергіївна Шабля з Чернелого повідала, що все їхнє хатнє майно: подушки, рядна, скриню, чавуни, не кажучи вже про щось їстівне, забрали активісти, бо "напали, як собаки". І забрали все собі, а скриню здали в крамницю. Виручка од неї пішла державі.
836
Ліда Луківна Васильченко з вулиці Чапаєва (Лебедин), стверджує, що в селі Рябушки "червоні мітли" мели добре і для держави, мели добре й для себе. Багато хто йшов куркулити не по обов’язку, а з цікавості. А ще – "мо шо вкраду". Петро Гетьман стверджує, що ті дві торби квасолі та соняшникового насіння, що забрали активісти в його батька, – все було однесене "на бригаду" і там "полущене та попльоване". Ми далекі від думки, що всі члени "буксирних бригад" по викачці хліба та розкуркуленню від того нажилися. Здебільшого, це були невеличкі пожитки: кожух, шмат полотна, кишеня жита, курка чи окраєць паляниці. З цього щось приносилось додому, щось пропивалось, Проте більшість виконавців старшого рангу заволоділа хатами своїх жертв, іншими будівлями. Так, Федір Мажара одібрав у своєї жертви хату, згадуваний Яріш – одібрав сарай. Юхно забрав хату "для держави", а поселився в ній сам. В кожній "буксирній бригаді", як правило, були один-два справжні катюги, яких не діймали ні людські сльози, ні кров, ні дитячий переляк. Таких охоче брала на службу компартія, а пізніш і фашисти... Уповноважений по розкуркулюванню Маркіян Дем’янович Шевченко (Лебедин) стверджував, що активісти одержували пайки: борошно, крупу, жири, консерви. Вірніше, все це одержували за посаду, а вже пайок зобов’язував ставать собашником. В багатьох випадках саме ці пайки примушували і вчителів "ходити буксиром" по селу. Вищі чини одержували "мікоянівські пайки" – набагато щедріші, ніж звичайні. Для них існували спецмагазини "розпреду". Неабияким злом "буксирних бригад" було й те, що в свою чорну справу вони залучали учнів шкіл, як правило старшокласників. Іноді вчитель приводив на розкуркулення селянина цілий клас: для масовості, для більшого розголосу, для показовості. Дітей посилали ревізувати горища, виловлювати курей, розкривати покрівлю хат та хлівів. Офіційно ж завдання комсомолії полягало в тому, щоб "виявляти і розпізнавати ворога", а потім "допомогти знищити" його. Можна тільки уявити, яка мораль прищеплювалась дітям, як калічились їхні душі. Не менше каліцтва дитячій душі завдавало і сторожування урожаю на "хвигурах". В залежності від того, хто вартував на них, сторожові вишки звались: "комсомольськими", "піонерськими", "молодіжними". На охорону поля виступав цілий загін дітлашні: з барабанним боєм, піснями… Спогади засвідчують про нелюдське ставлення "буксирів" до односельців, про моральну розбещеність і моральну деградацію багатьох активістів. Кишеня жита чи вкрадений окраєць хліба із стола "куркуля" для голодного активіста підчас був вище його людської гідності. В деяких випадках їх можна було й зрозуміти. Когось на такий шлях штовхав голод. Але ж
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців основна маса буксирних бригад не голодувала. Мусій Оксентійович Сідий з Чернелого згадував: "Прийшов гурт активістів до Цебра. Все вверх дном перевернули. Забрали з погреба останні буряки, а з горища вигребли скількись там ячменю, відро квасолі та клунок сушених груш. Весь город щупом подовбали, весь садок виштрикали – нічого не знайшли. Хазяїн стоїть, як з хреста знятий, одною злістю цигарку смокче. Жінка й собі руки ламать, голосить: чим же я діток годуватиму? А їх аж дев’ятеро на полику в кутку збилися – скиглять, перелякані. Серед "буксирників" був і кум "куркуля". Ото як "буксир" пішов уже з двора, кум і каже господарю: "Дурний ти, кумцю, дурний. Ну, навіщо ти своє добро на горище та в погріб сховав, та ти його прямо на очі цим циганам витріщив. Ні-ні, ти не гнівайся на мене, що і я оце з ними. Служба, брат, така. Врем’я придуркувате. А тобі по-братськи кажу: бовдур ти. Я он хоч і в "буксирі", а цих гостей і до себе з дня на день жду. Прийде комусь в голову, вкаже на тебе пальцем і прощайся тоді з хлібцем. Так я ж не такий прицюцькуватий, як ти. Я взяв і закопав три мішечка жита. І не на своєму городі закопав, а ген під
горою. В іншому місці – ще дві діжечки хліба. А ти, звиняй, чим думав, що ото під витрішки все поклав? Чим тепер свою сарану годуватимеш? Гріх і перед дітьми, і перед Богом за дітей, що ти батько такий не тямущий". І "куркуль" повірив у щирість кумових слів. "Та й я, – каже, – кумцю, трохи приховав. І теж не вдома. Аж на обчеську леваду до бузняку одпер. Так мало ж. Що тих десять коробок жита на 12 ротів – до Різдва не вистачить". Зачувши таке одкровенне, кум свиснув до "буксирників": "Реб’ята, ану назад. Давай ще леваду прошомполимо… Отам коло бузу". "Куркуль" був шокований почутим. Тільки й мовив: "Хреста на тобі, куме, немає". А той у відповідь: "І на тобі не буде. На глинище, в общеську яму всіх вас одвезуть, щоб не гноїли хліб, який для всемірного пролітаріата призначається". Повернулась бригада і хутенько знайшла яму з припасом: два мішка жита і два мішка буряків. Сім’я ж "куркуля" вся вимерла відразу після першого снігу. Ткаченко Б. Під чорним тавром. Лебедин.-1993.
Спогади Марії Марківни Загребельної, 1929 р.н., жительки с. Катеринівка – Про голод 1932-1933 років мені розповідали моя мати Соловей Устина та свекруха – Загребельна Євдокія, а голод 1947 року я гарно пам’ятаю і сама. Казали, що в 1933-му комори в Лебедині були повністю забиті зерном та кукурудзою, а в людей ходили і відбирали все, що можна. Документів ні в кого не було, а ходили по хатах, залізяками тикали і по підлозі, і по стінах, шукали, чи не сховали чого – небудь. Страшні часи були. Людей тоді багато по селах не стало. Де вони ділися? Хто слово скаже, миттю приїде "чорна машина" та й забере, тільки й бачили! Як ховали зерно, продукти, овочі, так знаходили ж! У землю закопували, у дворі, під піч ховали, під соломою. Тим, хто пішов до колгоспу, щось трохи давали, якусь похльобку. Забирали продукти харчування, інші речі – одяг, рушники, а також худобу. У колгосп же треба було йти. Колгоспні комори, поля охороняли спеціальні сторожі. Їли, що було та що під руку попадалося, з
23 квітня 2008 р.
берестка рвали, липи. Багато людей тоді цим вижили. Ділилися, допомагали один одному, ніхто не ховався в нас. У містах голод був, та менший, ніж на селі. Мабуть, не так багато забирала влада. Мерли люди! Але в нас у Жовтневому, де я тоді жила, не дуже багато померло, як у Груні. Там страшне робилося, боялися туди й ходити. Де зараз старе кладовище, там і хоронили. А як уже немічні були, так і біля хат. Люди насилу могли хоч землею померлих прикидати. Старші завжди згадують і поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята. Записала учителька Катеринівського НВК Марина Олексіївна Лобода
Спогади Катерини Кирилівна Філоненко, 1924 р.н., жительки с. Боровенька 20 квітня 2008 р. Я добре пам’ятаю голод у 1932-1933 роках. Причиною було те, що урожай забирала влада. Відбирали все: харчі, одяг, все, що було у дворі: соснові дошки, сіно, мотузки, разне ганчір’я. Усе це робили бідняки, злидота, яку допустили до влади в колгосп: Дейкун, Мавра, Ілько Таранька, Капліна Явдоха, Вініченко Петро. з них
складалася комісія. За донесення на сусіда про приховування зерна від влади були якісь винагороди, та точно не пам’ятаю вже. Люди дуже боялися і віддавали все. Заховати було неможливо, бо
837
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
знайдуть і заберуть останнє. Та все одно ховали, що могли. Комітет ходив з штрипками, все шукали, висипали з горщиків, лазили в піч, шукали там їжу. Ходили по троє та по четверо. До кого зовсім не ходили, бо брать нічого було, а до кого приходили не один раз. Хто не хотів іти в колгосп, тих почали розкуркулювати, виганяти з хат. Приходили до двору й казали: "Комітет незаможників постановив вигнати вас із хати". Вислали Маляревського, Шияновського, Кущова, Ткачова, їхні хати і досі стоять. Не хотіли люди йти добровільно в колгоспи. Та багато пішло, щоб поїсти на роботі, та й діватися нікуди було. А сім’я Скалозубів не пішла, так померли всі. Хто робив на полі, тим давали картоплю, варили з дерті якусь баланду. Пам’ятаю, мати і нам носила їсти. У нас на полі посадили багато картоплі, а вивезти її не вивезли, бо не було чим. Машин же не було, а кіньми все не зробиш. Сіяли її для Будильського спиртзаводу.
Так залишилися на полі цілі купи картоплі. Ото люди кинулися на засніжене поле. Нас тільки й врятувала та картопля. А поля, колгоспні комори охороняли активісти по десять і більше чоловік на конях, розганяли людей. У 1932 році почали помирати з голоду, таких було душ 200. Рятувалися картоплею та ще ходили по кукурудзу в Будилку на завод. Дітей забирали в патронат. Нікому ніхто не допомагав. Кожен думав про себе. Ходили на поле збирати картоплю, на спиртзавод по кукурудзу, рвали квіти конюшини, кропиву, щавель, ходили на зарої, ловили черепашки, варили їх і їли. У місті можна було щось купити чи виміняти. Тільки нічого було міняти, і грошей не було. Про людоїдство точно ніхто не знає, та подейкують, що одна жінка з’їла свою дитину. Померлих від голоду ховали у могилках, масових захоронень не було. Записала учитель Боровеньківського НКВ Тетяна Петрівна Карпова
Спогади Любові Андріївни Шинкаренко, 1927 р.н., жительки с. Великий Вистороп – Пам’ятаю і голод 19321933 років, і 1946-1947 років. У 1932-1933 роках забирали урожай. Приїздили люди з міста і все вигрібали. Було всього: і били, і відвозили в місто за сховане зерно. Від тих, хто приходив, боронитися було важко, та й нічим. Яка там зброя в селянина – коса та сокира. Ховати було майже неможливо. Те, що встигала сім’я з’їсти до приходу збирачів, те й було їхнє. Шукали за допомогою палиць з вістрями. Нишпорили скрізь: на горищах, у коморах, на подвір’ї. По одному не ходили, 2-3 і більше. Пам’ятаю серед них одну злу та страшну жінку. Нею навіть батьки лякали неслухняних дітей. Продукти харчування хоч і ховали, але їх
21 квітня 2008 р.
майже завжди знаходили. Забирали все, що хотіли. Пам’ятаю, як мама дуже плакала, коли забирали корову до колгоспу. На той час я ходила в дитсадок, куди мене відводив брат, а там дітей годували. На поле боялися і поткнутися. У колгосп йти не хотіли, бо туди треба було нести все добро, яке люди надбали. Але змушували. Коли почалася зима, коли влада вже зовсім все вибрала, почали помирати люди від голоду. Сиріт забирали в дитячі будинки. Голодували і пухли з голоду всі. Їли все, що можна було вживати: кропиву, всяке зілля, корінці. 3 кропиви варили "суп" та терли "муку" і пекли милаї. Брат колись наловив горобців. І тоді в нас дома був бенкет. До міста не пускали. Сім’ї намагалися самі ховати своїх близьких, хто де міг: у садках, за городами. Записала учениця Великовисторопського НВК Любов Шинкаренко
ЛИПО В О Д О Л И Н С Ь К И Й Р А Й О Н Спогади Єфросинії Кузьмівни Авраменко, 1917 р.н., жительки с. Синівка Сім’я у нас була велика. За порадою старшого брата більшість родини пішла в колгосп, а решта працювала індивідуально. Особливо важко було під час посівної. Сіяли вручну, грузли по коліна в болоті. У цей страшний період вижили завдяки тому, що тримали корову, а взагалі їли жовтило з перетертими качанами кукурудзи, припечений кормовий буряк. Тим людям, які працювали в колгоспі, один раз на день давали затірку. Навесні 1933 року під час посівної в Некрашисі Костян Микола Тихонович та Сайко Микола Іванович запропонували варити затірку
838
8 лютого 2008 р.
з м’ясом граків. Хлопці полізли на верби і понабирали молодих граків із гнізд. Принесли цілий мішок. Я спочатку зніяковіла: "Що з ними робити?" А вони мене заспокоїли: "Ми тобі допоможемо". Хлопці вправно розчинили та перемили граків і вкинули їх у казан. М’ясо нагадувало за смаком голуб’ятину, їх жир був зеленого кольору. Ми працювали дуже багато і важко, тому доводилось їсти і такі страви. Були випадки, що вимирали цілими сім’ями. Це, в основному, ті люди, які не мали ніякої живності. У сім’ї Сайків померли батьки, а діти
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців залишилися живими. Родина Стативів закінчила свій земний шлях у старій занедбаній хаті. У сім’ї Руденків померли всі: батько, мати і три хлопці. Антипа Марченка (по вуличному Кулик) навесні 1933 року розкуркулили. Батька заарештували, а родину позбавили житла, забрали все майно. В їхньому будинку відкрили патронат (заклад для сиріт). Не раз траплялося: виходиш уранці, а вже під дверима сидить і плаче від голоду та холоду дитина. Навіть живі батьки підкидали в патронат своїх дітей, щоб врятувати їх від голодної смерті. Саме так вижила Сайко Марія Василівна, батьки якої померли. Для мерців на кладовищі була викопана велика яма. Туди зносив та звозив покійників Статива Феодосій, за що йому в колгоспі давали пайок. Пам’ятаю, як працювали буксирні бригади. Приходили і в наш будинок. Мій старший брат сів на клунок з останнім зерном, щоб не помітили мішка, але вони відштовхнули хлопця і забрали його. Один із них каже: "А ти, Христе, скидай кожух та лізь під піч, може і там зерно є". Але більше нічого не знайшли. Усі продукти вилучали й звозили до хати, де зараз живе Цебро Катерина Іванівна. Там варили їсти та ночами гуляли. Пам’ятаю, хто входив до буксирної
бригади: Сурай Євдоким, Сурай Демид, Вакула Семен, Романченко Серафима, Павленко Палажка, Романченко Михайло, Сайко Одарка, Оголь Євдокія, Максименко Улита, Литвишко Дмитро. Останній був завзятий комсомолець, який дуже знущався з людей, за що його вбили на порозі своєї хати. У цей період головою колгоспу працював Бурик Григорій. Дружина його напекла хліба та й поставила на стіл під вікном. Хлопці вибили шибку і вкрали той хліб. За це був засуджений Левченко Іван Іванович, як організатор грабунку з помешкання голови колгоспу. Траплялося, що в пошуках їжі в село заходили незнайомі люди. Одного разу йду до річки білизну прати, а під хлівом сидить чужий чоловік, змарнілий та знесилений від голоду. Повертаюся назад, а він уже мертвий лежить. Наприкінці зими 1933 року голод у Синівці набув небувалих розмірів. Люди їли щурів, котів, собак, траву, кору дерев, ловили горобців, ворон. Корови, кози, свині ще раніше були забрані. Щодня на цвинтар відвозили десятки померлих. Люди від голоду божеволіли. Записала директор Синівської ЗОШ I-III ступенів Надія Іллівна Рибалко
Спогади Надії Степанівни Курило, 1916 р.н., жительки с. Підставки Працювала я тоді в колгоспі, де вирощували м’яту, коріандр, тютюн, сою, кукурудзу, картоплю та коноплі. Ознаки наближення голоду почали проявлятися навесні 1932 року, хліб почали видавати пайками. Але посуха в той рік була не такою сильною, щоб призвела до такого страшного голоду, який почався в той час у нас. З господарства хліб вивезли повністю. Коли завдання по хлібоздачі виконали, перед колгоспниками поставили зустрічний план, який треба було обов’язково виконати. З району приїхали уповноважені, один із них Глібов сказав у своїй промові перед присутніми: "Якщо хто буде виступати проти зустрічного плану, тому горло перегризу, а хліб зберу". Спочатку колгоспників в 1932 на початку 1933 року годували кукурудзяною лемішкою, щоб хоч якось перебити голод. На один трудодень давали по 100 грамів вівса з ячменем для підтримки людей, щоб вони як-небудь ходили на роботу. У травні – червні 1933 року люди почали масово помирати від голоду. Восени і взимку 1932 року товкли кукурудзяні качани, пекли з них оладки, а навесні наступного почали їсти молоде листя кропиви, жовтило, собак, котів, жаб, мертвих коней. Голова сільради Залуківський кричав на людей: "Ледарі, працювати не хочете! Це ще не голод, коли собаки і коти бігають по вулиці, а жаби кумкають у ставку".
24 січня 2008 р.
Люди пухли від голоду. Вимирали цілими сім’ями. Була виділена людина (Кузьменко Михайло) для захоронення померлих, йому платили за це в колгоспі. Були випадки, коли він ховав ще напівживих, які рухали руками, а він їх присипав землею. Ховали, як прийдеться, хто як помер. Як лежав, так і в яму скидали, нічим не накривали, землею закидали і все. Наша сім’я рятувалася в голод тим, що обмінювала на продукти домашні речі (подушки, посуд) у тих людей, хто тримав корову. У нас корову відібрали, збиралися розкуркулювати. Але вся сім’я зразу вступила в колгосп. Господарство в нас було міцне, наживали все своєю працею гуртом. Ми врятувалися від голоду, а сім’я старшої сестри вимерла повністю: чоловік, вона сама і дитина. У липні 1933 року мор дещо припинився: з’явилася молода квасоля, проривали буряк, варили його і їли. Мама наша дуже захворіла, на роботу не ходила. Ми працювали з меншою сестрою (1918 р.н.) у колгоспі. Там перед жнивами почали варити галушки – по 7 галушок на людину. Незасмажені, пісні, без усякого жиру. Ми з сестрою з’їмо по 4 галушки, а мамі несемо по 3 галушки кожна, щоб її врятувати. Мама плаче, не хоче їх їсти. Їй шкода нас було, а ми її жаліли, хотіли від смерті врятувати. І врятували таки.
839
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Після голоду третя частина села залишилася живою, вимирали цілими вулицями. Була в селі вулиця Комишівка, так на ній зовсім не стало людей. У 1933-1934 роках люди брали в полі колоски, об’їждчики били їх за це, а пожалітися за це було нікому. Ми з сестрою були дуже худими – одні кістки та жили, а треба було ще й працювати. Сестра ледве піднімала сапу, щоб бур’ян виполювати, а нікому було і сапу поклепати. А бур’ян вродив страшний – високий, густий. Ще в 1931-1932 роках в селі були створені бригади з розкуркулення – "буксирні бригади" їх називали. Ходили по дворах, усе вимітали до
зернини. Обшукували скрині, матір хвору примусили з ліжка встати, під подушки дивилися, чи не має чого в головах. Відбирали висівки. Через декілька днів приходили знову. Якщо не пухнеш від голоду, значить показуй, що ти їси. Витягували з печі горщики – дивилися, що приготувала господиня. Якби так не викачували продукти з людей, то такого голоду не було б. Було важко ще і в 1934 році, а в наступному році тільки полегшало, голод нарешті відступив, у колгоспі дали по 3 кг пшениці на 1 трудодень. Записав директор Підставської ЗОШ I-III ступенів Михайло Стефанович Супрун
Спогади Марії Іванівни Малиш, 1918 р.н., жительки с. Яганівка У 1932 році мені виповнилося 14 років. Такої страшної трагедії, яку ми пережили в 1932-1933 роках, не зазнав, напевно, жоден народ. З голоду пухли і помирали всі: діти, чоловіки і жінки працездатного віку, частогусто цілими родинами, малеча бродила і повзала в пошуках чогось їстівного. Їли ворон і горобців, собак і котів. Збожеволілі від голоду матері поїдали своїх дітей. Похоронні команди в 2-3 чоловіки вивозили трупи і заривали в землю без трун і церемоній, бувало, навіть ще конаючих живих, щоб не копати на завтра. Тих, хто забирав вирощене, називали в селі "буксирами". Визначали багатих і їх розкуркулювали. Шукали щупами цінне. У сім’ї Шевченка Д.Є. було 5 дітей, не пожаліли нікого, усіх відправили на Сибір. Голодомор співпав з початком колективізації. Якщо людина не йшла до колгоспу, її виганяли з хати або там розвалювали комин, виривали двері та вікна, забирали геть усе. Розкуркулювали свої ж односельці, але родичів не ображали, і тим жилося добре. Як усе відібрали, почався голод. Навесні 1932 року загинуло 40 чоловік від голоду. Це при тому, що на вулиці було близько 20 дворів.
2003 рік
Страшний голод стався наступного року. Їли бур’яни, листя, кінський щавель, коріння, мерзлу, гнилу картоплю, жолуді, сушили і терли листя. У кого була корова, залишився живим. У Захарченка Івана в один день вимерла вся сім’я. Приїхала підвода з колгоспу, положили на підводу в ряднах та заховали в одній ямі. Щоденно давали їздовому по 200 грам конопляного насіння. У сім’ї в нас було 6 душ. Старший брат поїхав у Росію міняти речі на хліб. Виміняв 2 клунки житньої муки. Варили баланду. Пам’ятаю випадок, коли рано навесні сіяли за лісом під наглядом, то Микола спіймав хом’яка, обсмалив шерсть, і ми з’їли. Мої батьки працювали в колгоспі. Мене, ще дитину, заставляли працювати за 200 грамів висівок з четвертої ранку до десятої вечора. Були пухлі, падали, піднімались і знову працювали. На все село було 4 корови. Матері вдавалося випросити кухоль молока для найслабших. Повністю вимерли сім’ї Геращенків, Сущенків. Як я вижила, не пам’ятаю і не розумію, але з тих пір не можу наїстися, завжди переживаю, а якщо не буде завтра хліба. Записав учитель історії Яганівської ЗОШ I-III ступенів Микола Васильович Ізюменко
НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОН Проти Голодомору виступив зі зброєю в руках 22 травня 2008 року минуло 70 років з того дня, як наш земляк, офіцер Червоної Армії Лука Мокійович Даниленко із села Віхове Недригайлівського району загинув за правду,
840
виступивши за зброєю в руках проти Голодомору 1932-1933 років. У сім’ї селян-бідняків Даниленків син Лука – третя і остання дитина, народився в 1905 році. Харитон і Давид були старшими. Та хоч як скрутно не було і з грошима, і з одягом, батьки дали хлопцям початкову освіту. Перед револю-
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців ційними подіями 1917 року закінчив два класи школи і Лука. У 1926 році пішов служити до лав Робітничо-Селянської Червоної Армії. Служба в ті роки була почесною. Стрункий, міцної статури, Лука твердо заявив, що стане офіцером. Він готував себе до армійського життя, і мрія збулася: вступив до Ленінградської військової школи артилеристів, що готувала командний склад для армії. Саме він, Лука Даниленко, найперший отримав відзнаку "Відмінний артилерист". Під час навчання стає кандидатом, а згодом і членом ВКП(б). Тут знайшов своє кохання. Устина Прокопівна стала його дружиною і кращим та надійним другом життя. Влітку 1932 року молодий офіцер після успішного завершення курсу навчання, отримавши звання лейтенанта, перед направленням до військової частини одержує короткострокову відпустку на малу батьківщину. Яка ж то радість – побувати знову в рідному краю! Скільки ж там не був! До батьківського порога Лука Даниленко повертався з молодою дружиною Устиною, якій щойно виповнилося 20 років. Її дитинство та юність минули в Білорусі, на Вітебщині. Та Лука був упевнений, що його батьківщина сподобається коханій, а його родина стане і її родиною. Аж ось і рідне село. Тільки щось не чути тут людського гомону, дитячого щебету. Замість того – зажурені обличчя перехожих, їх сумні сполохані погляди. Коли дійшли до рідного обійстя і зустрілися з братом Давидом, запитав: "Що це?" І той повідав йому, що змін невеселих відбулося тут чимало. Боявся брат про те в листі писати, страшно й розповідати. У сусідніх Вакулках та Луках два роки тому створили колгосп "Червоний Жовтень". Довго розповідав брат про "добровільний" вступ до нього земляків, про місцевих "куркулів". Його, Давида Мокійовича, обрали першим головою, бо був письменним. Та вже через рік переобрали. Не підійшов, як кажуть, до двору. А оскільки Давид Даниленко був одним із небагатьох письменних, то залишили членом Пушкарської сільради. Моторошно було Луці від того, про що довідався від брата. Як же справді тяжко жилося селянам! 1932 рік був надзвичайним. Земля, мозолями оброблена, потом полита, слізьми скроплена, віддячила селянинові врожаями і зернових, і технічних культур. Та пізніше хлібозаготівля перетворилася на справжню війну. По селах з’являлися уповноважені з району, метою яких було викачати продукти харчування. У Віховому в селян повимітали всі насіннєві, фуражні та продовольчі фонди. Крім хліба, вивозили й картоплю, насіння, м’ясо, птицю. Люди вимирали цілими сім'ями, кутками. Голодну смерть сприймали, як порятунок від мук. У селі можна було побачити опухлих, збожеволілих, конаючих. Доходило до найстрашнішого – людожерства.
Хіба міг це спокійно сприймати офіцер Червоної Армії? А тут на поріг і сам уповноважений із району по заготівлях хліба. Це вже в котрий раз по хатах "вимітають" хліб. Давид же, як член сільради, повинен був вести "щупаря" туди, де ще в селян ще щось залишилось. Але той сперечався і відкрито сказав, що по хатах не піде. Ось тоді і втрутився в суперечку Лука Даниленко. Він витягнув наган і наказав: "Геть з цього села!". 27-річний офіцер сміливо виступив проти вказівок компартії, членом якої був. Але виступ Луки Мокійовича в селі Віхове на захист селян від Голодомору потяг за собою звичний ланцюжок: донос в органи НКВС, звідти – їхніми каналами до партійних органів Червоної Армії, потім – на засідання первинного партосередку (4 лютого 1933 року), і, нарешті, виключення з лав ВКП(б) і затвердження рішення парткомісією при політуправлінні Приволзького військового округу 22 квітня 1933 року... Людина вже була з тавром, але ще на волі. І далі служила в армії. Адже витрачено кошти на вишкіл, а молодшого командирського складу бракує... 1935 року Луку перевели на Далекий Схід. Того ж року народився син Едуард, а 1937 року іще один – Юрій. За контрреволюційну діяльність серед військовослужбовців Луку Мокійовича заарештували. А сім’я була ще на волі. На щастя, Всевишній врятував родину від трагедії. Уночі після арешту Луки Мокійовича у воєнному містечку Бікін, де залишилася його сім’я, хтось подзвонив у кімнату, а потім передав у вікно Устині Прокопівні квиток на поїзд. З тривогою за дітей і чоловіка вона місяць добиралася до Харитона, рідного брата Луки, який проживав на Сумщині в селі Пушкарщина. А восени 1937 року їде на рідну Вітебщину до свого брата Максима, де влаштовується на одну із фабрик, аби прогодувати дітей. Серце обливалося кров’ю за Луку, який у цей час зазнавав тяжких знущань у в’язниці в Хабаровську. Пройшли десятки літ із тих трагічних часів. По краплиночці збирав правду про батька протягом багатьох років його молодший син Юрій, якому було тільки 10 днів від роду, коли татуся заарештували. Які ж саме злочини вчинив його батько? На столі – цілі стоси копій протоколів допитів Л.М. Даниленка, анкети арештованого, протоколи обшуку, постанови УДБ НКВС, звинувачувальні висновки, вирок. Серед документів: лист від заступника голови Служби безпеки України, начальника УСБУ по Львівській області, нині генерал-лейтенанта Василя Горбатюка, в якому він розповів правду про батька Луку Мокійовича."Трагедія офіцера Луки Мокійовича Даниленка розпочалася в 1933 році. Він був свідком тяжкого життя селян на Україні і відверто говорив про те з колегами по службі. Але в державі, яка будувала "світле майбутнє", не було місця для осіб, які насмілилися б поставити під сумнів правильність курсу, оголошеного партією. До Луки Даниленка, як рядового члена ВКП(б), виникли претензії. Його почали "проробляти" в райкомівських кабінетах. А він зно-
841
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
ву порушив "правила гри": кинув партквиток на стіл, відмовившись бути членом партії, яка не бажала визнавати власних помилок". Командир батареї 35 артилерійського полку 35 стрілецької дивізії лейтенант Лука Даниленко був заарештований 31 липня 1937 року і лише через 9 місяців його таки зламали – 8 травня 1938 року з’явився власноручно написаний ним документ, в якому він визнав себе винним у тому, що був "учасником правотроцькістської контрреволюційної організації" та назвав ще ряд "контрреволюціонерів" – спільників. Сценарій подальших подій був простий, відпрацьований до автоматизму на мільйонах жертв. Усе
слідство провели в рекордно короткі строки – за два тижні. 14 днів від моменту визнання вини до оголошення вироку. Наступний документ – довідка під грифом "таємно" засвідчує, що вирок про розстріл Даниленка Л.М. виконано в м. Хабаровську 22 травня 1938 року. Тільки в 1959 році Військова Колегія Верховного Суду СРСР своєю ухвалою скасувала вирок від 22 травня 1938 року і припинила справу за відсутністю складу злочину. Іван Абаровський, директор Недригайлівського краєзнавчого музею ("Сумщина", №57, 24 травня 2008 р.)
Спогади Миколи Демидовича Фененка, уродженця с. Вільшана Народився я на хуторі Ходумент біля села Вільшана, що розкинулося на лівому березі Сули. Пам’ятаєте? – "Коні іржуть за Сулою..." Так говориться у "Слові о полку Ігоревім". То не виключена можливість, що Вільшана ще тоді була облюбована кимось із дружинників князя Ігоря. Бо то справді був благодатний квітучий край. Село старовинне, багате й красиве. Вільне козацьке село. Дві церкви вінчали його панораму. Вони входили в небо своїми золотими хрестами і банями. Одна церква була дерев’яна, друга – кам’яна. Село поділялось на дві громади і два приходи. Дерев’яну церкву збудувала громада, кам’яну – пані Анастасія з родини Тарновських. Кам’яна церква була збудована на зразок Володимирського собору в Києві, але, звичайно, менша за розмірами. Тут був мармуровий, красивого різьблення іконостас. Але прийшли тридцяті роки і принесли із собою горе і смуток: церкви зруйновано, хори і служителі розігнані або заарештовані. Батько мій, Фененко Демид Харитонович, був середняк. Радянська влада дала йому 5 десятин землі, мав пару коней, дві корови, десяток овечок. Приблизно такого ж достатку були всі наші сусіди. Було кілька багатших родин. Але ніхто з них не брав наймитів, ніхто не був глитаєм, як потім їх вважали. Кілометрів за два від нашого хутора жили два брати, Василь і Федір Колдуни. Особливо вони не вирізнялися серед інших ні будівлями, ні худобою. Жили як усі. Але от купили вони трактор "Фордзон". Яка то була дивина для всіх, а особливо для малечі! На іншому хуторі громадою теж купили якусь машину,схожу на молотарку, а головне – сама їхала. Село міцніло й механізовувалося, хотіло жити по-новому. Але настали тривожні часи. З’явилися нові, нечувані раніше слова – колективізація, колгосп, розкуркулення.
842
Батько мій трохи знав грамоту, був чесний і трудящий. Його за це поважали. Громада обрала батька соткомом. Не знаю, чи скрізь була така виборна посада, чи тільки у нас. Це щось на зразок посередника між громадою і першим щаблем влади – сільрадою. Це не те, що зараз виконавець при сільраді. Сотком був старшим у громаді. А тут саме розпочався наступ на селян. Почали розкуркулювати. Наїхали з району та з області представники. З ними був голова сільради, покликали й мого батька. Пішли "куркулити". Моєму батькові наказали забирати в людей худобу, майно, хліб. Батько навідріз відмовився це виконувати. "Чоловік мені нічого не винен, і я в нього брати нічого не буду", – з цими словами сотком залишив комісію і пішов геть. З цього почалися наші біди. Записали батька в підкуркульники і розкуркулили разом з іншими. А далі цей процес почав охоплювати все ширші верстви населення, незалежно від того, хто скільки мав землі, хто посідав яке місце за майновим станом. Залежало від того, хто записався до колгоспу, а хто ні. У нас забрали худобу, хліб, кожухи та інший одяг. Розібрали клуню, хліви. Залишилася кобила, бо старша сестра працювала нею десь у радгоспі. Не взяли й комори на відчепі, бо була засипана відібраним у людей хлібом. З хати нас вигнали. Зробили там "штаб" по розкуркулюванню та колективізації. Правда, через кілька тижнів нам дозволити жити у своїй хаті. Чи то зглянулись на малих дітей, чи подіяла батькова скарга в область. Проте "штаб" так і залишився в нас. Я в свої десять років усе спостерігав, що діялось. До нас у хату заганяли селян і примушували записуватися до колгоспу. Під образами стояв широкий і довгий стіл, не покритий скатертиною, її викинули геть. На ньому лежав наган без кобури. За столом сиділо чоловік 5-6 представників. Ми, малеча, на печі. От приводять нещасного селянина і вимагають писати заяву. Коли хтось огинався, йому показували наган. Коли й це не допомагало, у нього забирали все з двору й хати, а самого садовили в холодну, яка була
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців при сільраді – це вже на іншому хуторі, Пушкарщині. Вели заарештованого під вартою. У руки давали помело, замість прапора, а на кожусі на спині писали крейдою, коли кожух був чорний, а коли білий – вуглиною: "Злостный несдатчик хлеба государству". У холодній його тримали аж доки нещасний не напише заяву. Родина ж залишалася на вірну смерть, бо забирали буквально все: хліб, якщо він десь ще затримався, картоплю, буряки, кукурудзу, навіть одвійки, насіння соняшникове, гарбузи, квасолю. Були випадки, що реквізовували останній печений хліб, виносили учинену діжу, яка була підготовлена хазяйкою, щоб завтра спекти хліба. Ця родина вже сьогодні не мала що їсти. А треба ж було жити: осінь, зиму, весну. Вітряки й млини зіпсували або спалили. Люди призвичаїлися до жорен. Знаходили каміння біля розбитих вітряків або одрізали два кругляки з дуба, набивали їх битими уламками з чавунів, прилаштовували і на них мололи муку. Треба ж було якось жити. Та й такі пристрої розбивали. Порятунку не було ніде, усі були голодні й голі. Заможних висилали на Соловки, як класових ворогів. Середняк та біднота помирали на місці. Такого знущання не знав світ. Мого батька так само саджали в холодну, писали на спині написи, наставляли на нього наган, та батько заяву до колгоспу не написав. Одного разу я сидів на печі. Туди вліз один із "кональців" (себто виконавців), одгорнув дрантя й побачив рукавець пшона, десь кілограмів 4 чи 5. Він його забирає, а я вчепився й не даю. Тягну до себе. Тоді він стяг мене разом із торбинкою з печі, підняв над головою і вдарив об підлогу. Я знепритомнів. Пшоно випустив з рук. Мене відлили водою. Та не все знайшли оті гицелі. Дещо залишилося в нас. Зиму якось перебивалися. Старша сестра Параска (нині уже покійна) возила з радгоспу до Васильківської ґуральні кукурудзу й картоплю, то й нам дещо перепадало. Хоч і мізерія, але ж то була велика допомога. Мати ще з осені товкли в ступі жолуді, підмішували трохи мукички і пекли так звані "галети". Та коли настала весна, живитись уже не було чим. Тоді прочули, що десь кілометрів за 10-15 в буртах згнила картопля. Смерділа вона на 5-6 кілометрів. Я ходив туди з братом. Ми приносили цю гниль, добре промивали. Залишався тільки сам крохмаль, вонючий, але ж крохмаль. Коли зазеленіло, чухрали листя з липи, рвали лободу, у лісі – пшінку, пізніше – яглицю. На городі зеленіла цибуля, посаджена під зиму. Із зелені, нарваної в лісі, варили борщ. Часом мати насипали такого борщу й посилали мене до сусідів. Давали ще й часнику та цибулі. Я приносив їм цю їжу, і вони жадібно накидалися на неї. Пригадую дружину розкуркуленого діда Івана Пилипенка та його доньку. Сиділи вони на підлозі, а перед ними стояла сковорода із сухою гречаною половою. Для людини вона не могла дати нічого. Вони вже були опухлі й немічні. Син Кирило пішов у радгосп "Овече" з
надією за роботу одержувати колотуху, та дорогою помер. Не було вже сили дійти. Якось дід Іван зайшов до нас весь опухлий. Мати дала йому варений буряк, який він жадібно проковтнув. Потім пішов до інших сусідів. Там, у повітці, побачив на яйцях квочку, відірвав їй голову, з’їв сирою з пір’ям, повипивав яйця і помер. Померли невдовзі його дочка і дружина. Мати посилали мене з тим борщем і до дальших сусідів. Старші в сім’ї померли з голоду. Залишилися тільки два сини: один старший за мене, другий – менший. Коли я прийшов, старший, Олексій, товк у ступі пусті торішні качани кукурудзи в надії мати з того хоч якусь поживу. Менший, Мишко, лежав уже без пам’яті, непритомний. Сльози текли з його очей, з рота бігла слина. Їсти він уже нічого не міг. Того ж дня й помер. Альоша виїхав у Донбас до дядька. У нього на це ще вистачило сил. Смерть косила людей нещадно, на хуторах і в селах валялися трупи. Не пригадую, чи тої весни 1933 року, чи раніше, у 1932 році, ми з батьком і матір’ю та меншим братом Іваном зібрали всякий одяг, який не вдалося забрати "кональцям", сорочки й спідниці, керсетки і дівочий посаг, і поїхали своєю підводою на Курщину. Там усе міняли на хліб, картоплю та інші продукти. Це нас виручило хоч якоюсь мірою. Весною 1933 року сусідський хлопець, старший за мене, поїхав на торфорозробку десь біля станції Тьоткіно. Звідти прислав лист, в якому кликав молодшого свого брата приїхати туди, бо там давали за роботу колотуху. Це вода, в якій розколочено трохи борошна. Ми й вирушили туди удвох. Пішли на Деркачівку, Терни, Черепівку. До вечора дійшли до станції Буринь. Вечоріло. Ночувати збиралися на станції. Та ось іде обірваний, пухлий з голоду чоловік років 50-55. Він з трудом рухався. Підійшов до нас: "Бідні діти, де ж вам ночувати? Ходімо, я вас пущу". Ми погодилися. Ішли, може, півкілометра. Там у бур’яні стояла пустка. Зайшли разом із старим. Він з трудом переставляв опухлі ноги. Полягали просто на підлозі. Через якийсь час, коли ми вже дрімали, а наш добродій думав, що ми поснули, він накинувся на нас і ну душити. Наше щастя, що сил у нього майже не було. Ми вирвались і втекли. Прийшли знову на вокзал. У нас на хуторі та й у Вільшані людоїдства не було чути. Але чутки ходили, що в сусідніх селах такі жахливі випадки були. На ранок ми пішли на Путивль. Ночували в якихось людей. Господарі були добрі люди: постелили нам на підлозі, дали вечеряти. У них був такий голод, як і всюди. На вечерю – борщ із лободи, як у нас удома. Та ще й без солі... На ранок ми човном перепливли Сейм і рушили на Тьоткіно. Дорогою знову заночували. Люди, що пустили нас, були заможніші, ніж ми. На вечерю дали нам молока і хліба. Другого дня, коли ми збирались у дорогу, мені було запропоновано залишитись у них за пастуха. А мій товариш пішов шукати свого брата.
843
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Цей страшний голод, що забрав мільйони людей на Україні та на Кубані, був організований. Він не був наслідком якогось стихійного лиха. Урожаї були хороші. Особливо добре в 1932 році вродило просо. Такого проса давно не бачили старі люди. Добре вродили й інші культури. У коморі мого батька та в коморі сусідів, що померли з голоду, були засипані тисячі пудів пшениці, відібраної в селян. Можна було хоч би по пуду роздати їм, і то порятовано було б тисячі людей. Так ні ж, хліб охороняла озброєна варта. А люди падали з голодної смерті. Тож пом’янімо тих великомучеників добрим словом. А мучителям їхнім пошлемо прокляття! Окремо треба сказати про так званого класового ворога, якого тисячами відправляли на Соловки, до Сибіру, всіляко знищували. Уже в шістдесятих роках я лікував тодішнього заступника голови Черкаського облвиконкому Петра Двірняка. Він був одним із виконавців сталінської лінії на селі в часи колективізації. Як розповідав мені Петро Іванович, він за наказом "зверху" особисто відправив на висилку цілий ешелон куркулів з Черкащини. Людей хапали в чому хто стояв. Дозволялось узяти з собою невеличкий вузлик з харчами та з деякою одежиною. Чоловікам на штанах поодрізали ґудзики, щоб не могли тікати. Штани треба було постійно тримати в руках, а це обмежувало рух. – Одвіз я їх особисто аж до місця призначення, у глуху тайгу. Така була вказівка. Кілометрів за 300-500 довкола не було й хатини, не те що села. Там їх і залишили, – згадував оповідач. Через кілька років після тих трагічних подій почалася Вітчизняна війна, Двірняка призвали до війська. Він став інтендантом.
– Поки Україна не була окупована, постачання армії не знало особливих проблем. Коли ж німці окупували Україну, воно ускладнилося. Доводилося скрутно. А дай, думаю, поїду до своїх земляків у тайгу. Треба ж було заготовляти і м’ясо, й хліб. Та й хотілося побачити, чи вижили куркулі. Найпевніше, що їм у тих умовах – гаплик. Видно, згинув класовий ворог. Поїхав. Довго довелося блукати, доки знайшов. І не повірив своїм очам. Стояло село. Не хати, а котеджі. Тайга довкруг розчищена, викорчувана. Поля чисті, любовно оброблені. Паслася худоба, було багато птиці. Коли дізналися, чого я приїхав, скликали сходку. Оголосили збір – пожертву для Червоної Армії. Стільки надавали хліба, м’яса, овочів, яєць, теплого одягу, що я заповнив кілька студебекерів. Спочатку боявся, щоб не вбили з давнього зла, а потім мої сумніви розсіялися. Стрівся зі своїм колишнім сусідою, згадали минуле. "Ти, Петре, хотів, щоб я згинув. Та Бог не допустив. А за що ти наді мною позбиткувався? За що влада побачила в мені ворога? Чи я хоч слово проти неї сказав, чи скривдив кого, чи визискував чужий труд? Сам трудився і вдень, і вночі. Ночами молотив на току сніпки. Перепочити лягав на сніп. Проснуся – та й знову молотити... А ти мене до Сибіру, у тайгу, на загибель. За що? – майже крізь сльози дорікав мені колишній мій сусіда. – Ти ж бачиш, що ми й тут не загинули..." ...А я ще тоді, малим, думав: за що такий глум над цими нещасними гречкосіями, – за те, що годують півсвіту?.. 33-й: Голод. Народна Книга – Меморіал Упор. Коваленко Л.Б., Меняк В.А. Київ.1991.
Спогади Варвари Тимофіївни Ющенко,1918 р.н., жительки с. Хоружівка, матері Президента України В.А. Ющенка 17 червня 2003 р. Ющенко Варвара Тимофіївна дуже добре пам’ятає ті роки, тому що таке страхіття не можна забути ніколи. Їхній сім’ї вдалося вижити під час голоду, бо в них була корова, яка давала багато молока. Ним ділилися з родичами та сусідами. А хліб пекли такий: із сушеного листя липи та берестка (берестяне листя на смак не гірке, але колюче й жорстке) робили "муку". Сюди додавали трохи роздавленого зерна і підмішували кисляком. Таке "тісто" випікали в печі. На колір воно було зелено-коричневим, та й на смак гірке, але що вдієш, доводилося їсти. Ще пам’ятає Варвара Тимофіївна бригади активістів, які ходили по селянських хатах і "викачували" хліб. У печі мати замазала над грубою невеликий мішечок зерна. Так прийшли "активісти" із
844
залізними гострими палками, їх називали "щупами". Встромляли ці "щупи" скрізь: і в долівку, і в грубу, і в піч, доки не знайшли ту торбинку. Як не плакала мати, але забрали все. Але батько восени у великій діжці закопав трохи зерна в садку, прикидав те місце травою та листям. Так те зерно і не знайшли. Ним навесні засіяли ниву. Корова врятувала сім’ю від голоду. А багато сімей померло. Скільки ходило пухлих від голоду людей – страшно згадати. Варвара Тимофіївна сама бачила чужу жінку, яка зранку ходила просити їсти, а під вечір вона її бачила мертвою біля дороги: великий роздутий живіт і пухлі ноги, шкіра на яких потріскалася, а звідти текла сукровиця. Ще одну таку жінку біля дороги бачила пізніше на вул. Голубівка. Багато людей у Хоружівці вимирали сім’ями. Найчастіше помирала мати, бо вона намагалася все віддати дітям. А потім, коли діти залишалися самі, то помирали й вони. Хто як міг, так і виживав. Влада не допомагала голодуючим ніяк, навпаки,
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців викачували останнє. Комсомольці й активісти вибирали із селянських хат останню зернину. Варвара Тимофіївна пам’ятає, що літо 1932 року було дуже дощовим, на городах погнило й те, що вродило, тому зима наступного року стала найстрашнішою. Найбільше людей мерло саме взимку як від голоду, так і від холоду. Голодні люди не мали сили заготовити дрова. Хто був багатший, міг щось продати, йшов у Ромни, там були так звані "торгсіни" – магазини, де міняли на хліб золото, коштовності чи інші цінні речі. Але таких людей було небагато. Коли настала весна 1933-го і з’явилася зелень, стало дещо легше. Почали дозрівати зернові. Люди їли недозріле колосся, але їхні шлунки, які були геть виснажені, не могли перетравлювати таку грубу їжу. І багато односельців, особливо дітей, померло від такої їжі в страшних муках. Адже голодній людині дуже важко визначити міру, скільки з’їсти. Наївшись досхочу недозрілого колосся, вона помирала. Голод припинився лише наприкінці літа, коли дозріла картопля, зерно, з’явилися яблука, інші фрукти та овочі. Згадує Варвара Тимофіївна і про комуну, що була в с. Спартак (за назвою цієї комуни село, що утворилося на її місці згодом, і донині носить цю назву). Вона одного разу там також була. Пам’ятає дуже довгі приміщення, де жили комунари, їх називали бараками, і їдільню, де були дуже довгі чорні столи і лави. В одному приміщенні знаходився склад: безліч скринь, які попривозили активісти після "розкуркулень". Скриня в ті роки була цінним атрибутом селянських "меблів". Їх із полотном, вишитими сорочками, хустками привозили до комуни. Найбільш цінне й те, що подобалося, забирали активісти, решту відвозили до магазину, де пограбоване продавали з аукціону – хто більше
дасть, тому і дістанеться. Часто люди, в яких забрали останню одежину, змушені були викупляти там свій же одяг. У цій комуні було чимало робітників, які багато і тяжко працювали з ранку до вечора за кусень хліба. Крім їжі, вони не отримували нічого, їм записували лише трудодень. Весело жилося лише активістам, які довго пирували після "напруженого" трудового дня, звітуючи про кількість "розкуркулень". Пам’ятає Варвара Тимофіївна Ющенко і про факти людоїдства, що були в Хоружівці. Про це вона чула від людей, знає і прізвища тих сімей, але з етичних міркувань називати не хоче, адже в Хоружівці живуть їхні онуки та правнуки. На вулиці Веньківка жила мати з дітьми. Це було взимку. Мати померла з голоду, а малолітні діти з відчаю і голоду, а можливо, від голоду й холоду затьмарився їм розум, – з’їли свою матір. Сусіди знайшли лише кості та голову з довгими косами. Таке страхіття люди розказують зі сльозами на очах, не стрималась і Варвара Тимофіївна... Ще чула вона про один випадок, також в Хоружівці, коли в матері від голоду потьмарився розум, і вона зварила свою дитину, щоб нагодувати старших. Так вона і старші діти вижили, але після голоду виїхали із села невідомо куди, і ніхто про них більше не чув, ні з ким вони не спілкувалися. Чула Варвара Тимофіївна від людей, як, намагаючись врятуватися від голоду, їли люди і собак, і котів, і навіть щурів та ворон. Ще розповідала Варвара Тимофіївна про долю однієї комсомолки-активістки, яка активно займалася розкуркуленням та пошуком "прихованого" зерна. Вона померла в цьому році, помирала довгою і страшною смертю, мабуть, маючи великий гріх перед Богом. Спогади записані групою краєзнавців Хоружівської ЗОШ I-ІІІ ступенів
МІ С Т О О Х Т И Р К А Спогади Василя Ілліча Голобородька, 1925р.н., жителя с. Велике Озеро Охтирської міськради Я народився в с. Велике Озеро. Мені було 8 років, але я пам’ятаю, як у 1933 році люди гинули з голоду. Валялися на дорозі, потім їх візком прибирали і вивозили на кладовище. Ховали всіх в одній ямі, бо не було за що. Купувати або міняти не було чого. Виживали тільки ті, хто мав корівку. Їли мерзлу картоплю, збирали в лісі ягоди. Голод не минув жодної сім’ї. Один одному не допомагали, виживали, хто як міг. Сиротами держава не опікувалася. Люди з нашого села, як поліцаї, забирали все, що бачили. Моя мати варила борщ із качки, так ви-
17 квітня 2008 р.
тягли качку, а борщ вилили. Приходили до хати разів 2-3. Коли нікого не було вдома, то приходили ще і ще. Забирали все, що знаходили. Заховати було неможливо. Ходили із штричкою, всюди штрикали, перевіряли. А якщо нічого не знаходили, так кийком ще й били. Людей змушували йти до колгоспів, але нічого не платили. Я також бігав до матері, допомагав на роботі. У нас у селі, я пригадую, померли від голоду такі люди: Хоружий Степан Васильович 1927 р.н. Хоружий Петро Васильович 1929 р.н. Голобородько Іван Ілліч 1930 р.н Голобородько Кирило Ілліч 1923 р.н. Колісник Федір Федорович 1928 р.н. Колісник Віра Федорівна 1931 р.н.
845
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Дригало Дмитро Васильович Дригало Ганна Василівна Теличко Степан Іванович Теличко Іван Петрович Марченко Максим Васильович
1932 р.н. 1925 р.н. 1926 р.н. 1926 р.н. 1921 р.н.
Були й інші люди, померлі від голоду, але я їх не пам’ятаю. Рідних поминаємо у своїй сім’ї, згадуємо. Винним у загибелі людей вважаю Сталіна. Записала голова сільського комітету Віра Василівна Кривецька
Спогади Марії Іванівни Муратової, 1923 р.н., жительки м. Охтирки Во время тех страшных событий 1932-1933 годов мне было 10 лет. Но сколько бы времени не прошло, стереться из памяти они не могут. Помню все так, как будто это было вчера. Я родилась 10 августа 1923 года в г. Ахтырка. Проживала вместе с мамой и братом по ул.Сосновой, что на Гусынке. Брат моложе меня на 5 лет. Отца у нас не было, он вынужден был уехать на заработки в Харьковскую область, но домой ему не суждено было вернуться. Позже мы узнали, что он погиб. Жили мы без того бедно, но в дни Голодомора это и бедностью нельзя было назвать, просто самый настоящий голод. Помню, что постоянно хотелось есть, желудок все время сводили спазмы. Чтобы как-то утолить голод, пили воду. Голова постоянно кружилась. От того же голода часто падала в обморок. Летом еще кое-как можно было прокормиться. Ели траву, почки на деревьях, листья. Мама из крапивы варила какуюто похлебку, а еще так называемую "затирку". Это просто грубого помола мука, заваренная с водой. Бегали в лес, чтобы собрать какиенибудь грибы, не брезговали даже мхом. Макуха, которой кормят скот, была деликатесом. Ну, конечно же, что-то выращивали на огороде, который постоянно приходилось охранять (это, в основном, была обязанность брата), потому что много воровали. Особенно трудно было зимой. Очень хорошо помню, что выращенный летом картофель полностью не ели. Мама вырезала из него "глазки", складывала в ящики и хранила до следующей посадки в подвале. Это были семена для выращивания картофеля на будущий год. а то, что оставалось, вместе с кожурой уже варили и ели. Домик был у нас небольшой – одна комната и сени, отапливался печкой. Каждый день
17 квітня 2008 р.
мы с братом должны были принести из лесу по мешку еловых и сосновых шишек, которыми и топили печь. Это было очень тяжело, ведь мы были еще совсем маленькими. Мама наша работала в колхозе за трудодни, зарплату не платили. Выжили мы только благодаря ей. Она была большая труженица. Вместе со своей сестрой шили из мешков, старых одеял, лоскутков рукавицы, жилетки, всякую мелочь и возили в Харьков, чтобы там за копейки продать или обменять на продукты: крупу, муку, соль. Поезд – теплушка из Харькова – приходил поздно вечером. Помню, мы с братом пошли встречать маму из очередной такой поездки. Но по дороге домой нас встретили какие-то бандиты, избили, отобрали продукты. Я успела убежать и сохранила таким образом в кулачке граммов двести камсы, зажав её в руке. Мама еще долго после этого лежала в больнице, так сильно ей разбили голову. Многие женщины в это трудное время отвозили своих малолетних детей в Харьков и бросали их на вокзале, не потому, что их не любили, а потому, что там подберут и определят в спецприемники, а потом в детские дома. А там хоть как-то кормили. Таким образом матери спасали своих детей. Смертность в это время была очень высокая. На нашей улице вымерло очень много людей, особенно стариков и детей. Ели все, не брезговали ничем: собак, кошек, дохлых поросят, истребляли ворон и воробьев. Были даже случаи, когда ели мясо умершего человека. Люди очень болели, свирепствовала дизентерия. У меня все тело было покрыто чирьями, а это первый признак недоедания. Шрамы от них до сих пор остались. Записала учитель ЗОШ I-ІІІ ступенів №5 Ольга Федорівна Чаговець
Із щоденника Олександри Миколаївни Радченко, 1896 р.н., уродженки м. Охтирки 12 января 1932 г., вторник Жизнь наша в экономическом отношении становится все тяжелее. Мука вышла. Где брать? Как достать? Эти мысли не дают покоя. У крестьян продолжают выметать. Все удивляются, возмущаются, говорят о будущем неизбежном голоде, но никто об этом не скажет "власть имущим". Продолжают вести глупейшие показательные суды над людьми, у которых не хватило хлеба, [вы]нуждают их, лишают свободы на 2-3-5-6 лет.
846
[…] 10 февраля 1932 г., среда Сегодня мне рассказали крестьяне, что видели в [нерозб.] лесу по дороге из Чугуева двух замерзающих детей. Дети еще были живы. Почему проезжающие не взяли этих детей? Как жестоки люди стали. Боже мой, что же это такое? Дети, очевидно, ограбленных, разоренных властью крестьян. Вчера привезли в Хотомлянскую больницу замерзшего человека. Сегодня поехали за убитым плотником из Хотомли, не
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців помню фамилию, убили в одном хуторе близ Бурлука. В Хотомле Божко М. не выдержал и бросился с топором на бригадира по заготовке хлеба, бригадир удрал. Воровство развилось страшное. Я так боюсь голода, боюсь за детей. Боже, сохрани нас и помилуй. Не было бы так обидно, если бы неурожай был, а то отняли хлеб и создали искусственный голод. […] 5 апреля 1932 г., вторник Голод, искусственно созданный голод принимает кошмарный характер. Почему выкачивают до зерна хлеб – никому не понятно, и теперь, когда уже видят результат такой выкачки, все-таки продолжают требовать хлеб на посев, вообще посевной материал. А когда крестьянин возмущенный восклицает, что у него забрали весь хлеб на хлебозаготовку, ему отвечают вопросом: "А зачем ты весь отдал, надо было иметь ввиду, что сеять чем-то надо", и начинаются бесчисленные переговоры. А дети голодают измученные, худосочные, мучимые глистой, т. к. едят одни буряки, и те выйдут вот-вот, а до урожая еще четыре месяца. Что будет?! Нищенский образ жизни постепенно превращает людей в грубых, жестоких, необузданных, готовых на преступления существ. Вспоминаю лично себя три года назад, когда жизнь была более нормальной, и я теперь. Какая разница. И вся моя злоба, все мое ожесточение благодаря жизненным лишениям. С ужасом думаю о своей перемене и знаю, что я не смогу умирить злобу. На каждом шагу сталкиваешься в нелепостью распоряжений, с жестокостью их, лишающих человека нормально жить. Например, семьи служащих не получают пайка, а сам служащий получает 18 кг, т.е. 1 п[уд] 5 ф[унтов]. Нам этого хлеба на 8-9 дней. Где же достать? Купить совершенно невозможно. В Волчанске 1 п[уд] 50-60 р. рж[аной] муки. Вася достал в совхозе "Перемога" 1 пуд. А потом что? Лучше не думать. 6 апреля 1932 г., среда Иногда меня охватывает такое неудержимое озлобление, что я заболеваю. Читаю о "советских темпах" (газета "Правда"), об открытии первой в Европе домне, о законченной плотине на Днепрострое и многое другое. Все это хорошо, но зачем эти темпы на распухших от голода детях и людях. Вообще голод начинает свирепствовать, неся все бедствия, какие только можно себе представить. Преступность развивается с такой особенной быстротой. Озлобленность на власть дошла до такой степени, что, кажется, зажги спичку и вспыхнет пожар, неудержимый, страшный, как во время летней засухи в ветреную погоду. Мучит мысль о распухших от голода крестьянских детях и злоба растет. Бедные, а для них же готовят социализм. Смешно – комедия какая-то. 2 июня 1932 г., четверг
Как тяжело жить, до отчаяния тяжело. Вообще время необыкновенное, не известное в истории. Все страдают от недоедания или голода, да вообще от полунищего образа жизни. Ко всему безличие страшное, угнетающее. [...] 30 сентября 1932 г., пятница, ночь Въехали в Пятницкое. Недалеко от центра догнали человека, спрашиваем, сколько времени: "Да за двенадцать далеко". – А откуда вы так поздно? – "Из сельсовета". – Зачем так долго были? – "За хлебозаготовку держали. Давай, говорят, а что его давать, осталось 4 мешка. Надо посеять, надо зиму детей прокормить". Голос у него дрожал, он каждую минуту мог заплакать. О, бедные, бедные, замученные люди. Я советовала ему во что бы то ни стало сеять прежде всего. […] ...Все мы больные, просили белого хлеба, но нам его не давали. Нет. Я просила Васю послать в "Перемогу", он так и не послал, обещал своей смолоть, т.е. лесничества, но, конечно, не смололи. Пища в данное время до безобразия однообразная. 24 октября [1932 г.], понедельник Получили от Нины 3 доллара. В[ася] купил в Торгсине на них муки пшенич[ной] 6 кг, сахара 2 кг, риса 3 или 4 кг и манной крупы 1 кг. Какая это огромная помощь для нас […] 30 октября 1932 г., воскресенье […] В бессонные ночи чего только не передумаешь. Вспоминала я, как вернулась с лавки, всем с удивлением рассказывала, что привезли массу обуви "аж полторы полки", нарочно записываю, т.к. дети в будущем не поверят нам о скудности предметов первой необходимости. Не поверят, что месяцами не ели белого хлеба, да и о черном или ржаном часто напоминали не разбрасывать кусочки, т.к. голодные потом будем сидеть. Ах, как отвратительно жить. Затеяли вторую пятилетку. В городах страшная нужда в продуктах, будут голодать люди в этот год. Что-то будет, выдержим ли? Хватит ли терпения у людей? 20 ноября [1932 г.], воскресенье Моего деда, что работает на крольчатнике, "ограбили власти", как он доложил. Это значит, что забрали все, что было из злаков или овощей. Он уже раскулачен два года, почти нищий, только что не просит милостыню. Ему 70 лет, старухе лет 65 и с ними на квартире их дочь калека, и вот у них, уже нищих, забрали все, чем они могли прожить до февраля месяца. Прислуга пришла с отпуска из Молдовой и с отчаянием восклицает: "Что творится, ужас, индивидуальников разоряют совсем, забирают все, лазят в сундуках, вокруг крик, плач, кричат: "Забирайте же и детей – а их по пятеро в семье". Все это творится во всех деревнях и хуторах, а эпидемия сыпного тифа все шире,
847
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
все страшнее. Что же это будет? Кто делает распоряжения, что за комедия? Ведь на конференции Компартии Украины говорили летом о перекручиваниях, о том, что членам правительства стало поздно известно об этом, а теперь – еще хуже2. 9 января 1933 года, понедельник […] В Харькове творится ужас голода. Воруют детей и продают колбасу из человеческого мяса. Заводят обманом взрослых людей (больше полных) под предлогом продажи обуви. Даже в газетах об этом писали, успокаивая, что принимаются меры, но... дети все исчезают. 16 января 1933 года, понедельник Был директор Калинин. Он ночевал. Вчера приехал и с восторгом заявил, что нашел лишний хлеб у служащих, что передает их суду; всего по Старицкому л[есничест]ву до 300 п[удов] с картофелем. Картофель занимает 2/3 этого количества. Он возмущается. Все, кто имел хлеб, не получит пайка некоторое время. Я спокойно начала доказывать, что лесники служат не за 50 р., которые ничего не стоят, а за 1/2 дес. огорода, что если у них заберут хлеб, то многие бросят службу. Пока я излагала свои мысли, он открывал все шире глаза и густо медленно краснел. Очевидно, он об этом не думал никогда, и когда я ему напомнила – то очевидным стало для него, что трудился он напрасно и напрасно радовался. Утром сегодня я его просила не обижать служащих и не трогать хлеба у тех, кто имеет его до 10 пудов. Он обещал. Посмотрим. […] 3 февраля 1933 года, пятница Привели лошадей из Печенегского л[есничест]ва 10 шт. Это не лошади, а скелеты, обтянутые кожей. Кто-то думал на них возить материал. […] ______________ 2 Нижче олівцем зроблено запис: "1941 г. Все лгали. Ложью обманной коммунисты взяли власть и потом всюду сеяли ложь, лгали научные работники, лгали поэты и писатели, лгали педагоги – лгали все друг другу, т.к. боялись друг друга". 23 марта 1933 года, четверг, вечер Лед ночью поломало, и сегодня он тронулся. Луг почти весь затопило. 14-го началась весна, т.е. легкая оттепель и потом начало таять. В этот день я вместе с уполномоченным Окрисполкома Космачевым Серг[еем Дмитриевичем] ездила в Зарожное за кроликами. Горя я видела людского в этот день ужасно много. С тяжелыми впечатлениями возвращалась домой. По дороге в Зарожное в поле, у самой дороги, увидели мы мертвого старика, оборванного, худого, сапог на нем не было. Очевидно, он упал в изнеможении и замерз или сразу умер, сапоги кто-то снял. Возвращаясь, мы опять видели этого старика, никому он не нужен. Когда я заговорила в Бабчанском сельсовете, что
848
мертвого надо убрать, председатель, улыбаясь, спросил: "А как лежит он, сюда ногами или к Зарожному, если к Зарожному, то пусть Зароженский с/с убирает". Въезжая в Бабку, мы нагоняли мальчика лет 7-ми, спутник мой крикнул, но мальчик шел шатаясь и будто не слыхал; лошадь настигла его; я крикнула; мальчик свернул с дороги нехотя; меня тянуло взглянуть в лицо ему. И жутко страшное, никогда неизгладимое впечатление оставило выражение этого лица. Очевидно, выражение глаз такое же бывает у людей, когда они знают, что должны вот скоро-скоро умереть и не хотят смерти. Но это был ребенок. Нервы у меня не выдерживали. "За что? За что, дети?". Я плакала тихонько, чтобы не видел мой спутник. Мысль, что я не могу ничего сделать, что миллионы детей гибнут от голода, что это стихия, привела меня в полное отчаяние. У сельсовета встретили старика с таким же лицом, как у мальчика. [...] Несколько дней назад приходил рабочий конник – лицо уже пухло, руки пухлые. Говорит, что ноги тяжелые, спокойно приготовился умирать. "Детей жаль", – говорит. "Они ничего не понимают – не виноваты". Кое-чего дали ему. В воскресенье пришла с полными отчаяния и мольбы глазами жена священника Помазиновского. Она принесла плюшевую скатерть, совсем хорошую и просила за нее 2 пуда буряков. Я дала, чего могла еще к бурякам, хотела не брать скатерти, но она говорит, что ее никто не хочет брать, ничего не дают, она не нужна никому. У них дома 7 человек. Что будет с ними?... И вообще, что будет с миллионами людей?... Апрель 1933 г. Факты голода. Уже три часа ночи, значит сегодня 27 апреля. Не сплю. Последние дни страшная апатия. Весь ужас созданного положения отразился на моем здоровье. Хотя мы не голодаем, но и не питаемся как надо. Люди умирают по несколько человек в день в каждой деревне, и это по все Украине. Вчера пришел Леонтий Петрович Ткачев, он член коллектива. У него болит нога. Он распух. От голода умолял чего-нибудь дать ему. Накормили чем могли. Я пожаловалась ему, что кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а теперь она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Кровельщик Коржев все время поддерживает семью мясом собак. Пришел Плугин, член коллектива "Свобода". Там рабочим дают без хлеба раз в день похлебку. Плугин тяжело дышал и еле держался на ногах. Он умолял дать ему кусочек хлеба и два колоска кукурузы для посадки. [...] Из школы вчера же прислали список учеников, которых просили отослать с работы закончить школу, но школьники и слушать не хотят. "Как я буду сидеть в школе, когда у меня голова кружится от голода". Им дают по 174
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців ф[унта] хлеба и приварок, что-то очень судный, но здесь хотя бы что-нибудь, а дома совсем,
совсем ничего. Нельзя записать всех фактов, какие ежедневно наблюдаешь. Розсекречена пам’ять. Голодомор 1932-1933 років в Україні. Київ.-2007.
Спогади Івана Михайловича Топчія, 1914 р.н., жителя м. Охтирки Голодомор 1932-1933 років пам’ятаю добре. Причиною його не був неврожай чи посуха – навпаки, весь урожай забирала місцева влада та її активісти. Боронитися від них було марно. За нездачу зерна людей висилали до Сибіру. Що-небудь приховати було неможливо – обшукували все і скрізь: і хату, і подвір’я. У бригаді колгоспних активістів були Соломка Іван Федорович і Ружинський Іван. У знайомих, до яких я втік, у люльці, в якій лежало немовля, заховали квасолю. Так вони за ніжки вхопили дитину і кричали: "Це що, це що?" Маляті пошкодили хребет, що призвело до каліцтва. Забирали все, не тільки худобу та їжу, а й одяг. До нас приходили разів п’ять, коли їм забайдужиться. Забрали ще й хату, бо треба було здати 1000 кг зерна, а мама здала тільки 900. Тим, хто пішов до колгоспу, було трохи легше. У колгоспі готували їжу: варили картоплю, галушки. Помирати з голоду селяни почали ще з 1929 року. У 1932-1933 роках голодували всі. Виживали, в основному, ті, хто мав коштовності. Один одному не допомагали й не ділилися, бо ділитися було нічим. Родичі нам також не допомагали. Я в ті роки вчився у ФЗУ в Харкові і там підторговував хлібом. Це допомагало вижити. Люди їли кору з вишні та липи. Знаю з розповідей мами про людоїдство. У Мошенці жила жінка. У місті на базарі вона підбирала діток, удома різала, робила котлети і продавала. У неї в погребі знайшли одяг, взуття, чере-
2005 р.
пи, сліди від крові. Але вона засуджена не була. Малих дітей помирало дуже багато. Сиротами ніхто не займався. У кого були родичі або батьки розбитніші, то здавали дітей у дитячі будинки. Померлих від голоду ховав колгоспний конюх Батюк Василь Михайлович. Йому за це щоденно платили по 400 г зерна. Закон про "п’ять колосків" добре знаю, бо коли я на своєму земельному наділі пас козу, до мене під’їхав колгоспний об’їждчик і питає: "Ти що тут робиш?" "Пасу козу", – відповідаю". "Ти ж на колгоспній землі пасеш, негіднику!". "Ні, – відповідаю, – це наш наділ". Тоді він вхопив мене і, погрожуючи, потіг за собою. Та я викрутився і втік. Колгоспні об’їзники охороняли поля та колгоспні комори. У колгоспи селяни йти не хотіли. Їх примушували це робити, забирали худобу, плуги, рала. Приховати худобу було неможливо. То ж кому вдавалося, її продавали або вирізали. Пам’ятаю й про "торгсін". Це був магазин, де за золото і коштовності можна було виміняти на продукти харчування. Наша сім’я не мала що обмінювати, то ми туди й не ходили. Записала старший науковий спеціаліст Охтирського краєзнавчого музею Людмила Володимирівна Міщенко
ОХТИ Р С Ь К И Й Р А Й О Н Біль душі (з книги "Злочин") До початку колективізації населення села Пологи Охтирського району на Сумщині становило 2141 чоловік. Тут нараховувалося 425 господарств. У 1930-1931 роках 67 із них було розорено комуно-злочинною владою, а 335 господарів "розкуркулили" і вислали в північні райони большевицької імперії. У 1932-1933 роках 455 пологівців померли від голоду (серед них 262 дітей). Таким чином, унаслідок політики колективізації і продрозкладки знищено більше, ніж третину населення Поліг – усього за 4 роки. … Найбільше людей помирало в Пологах ранньої весни 1933 року. Особливо важкі часи
настали тоді, коли почали дозрівати жито, пшениця, овес. Люди зривали колоски, виминали зерно, варили кашу, наїдались і незабаром у страшних муках помирали. Медичної допомоги не було ніякої, та до лікарів ніхто і не звертався – лікарня проти такого лиха була безсилою. З приходом весни треба було готуватися до польових робіт. У колгоспі почали варити обіди для тих, хто приходив працювати. Видавали на обід і по маленькому шматочкові хліба. Це врятувало багатьох від смерті. Але ті, хто вже не міг працювати, були приречені. Зернові ниви в колгоспах охороняли ретельно. Споруджувалися спеціальні вишки, на яких
849
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
несли варту здебільшого підлітки. Якщо такий сторож помітить щось підозріле, він здійме тривогу і викличе об’їждчиків. А ті негайно мчать на лови. І горе тим, хто намагався нарізати колосся, аби, висушивши його, змолоти на жорнах. До речі, мати жорна теж заборонялося. Було й таке… Одарка Дульська нарізала колосків жита, яке було посіяне вдома на присадибному клапті землі. Хтось побачив це і доніс до сільради. Приїхала міліція і забрала нещасну жінку в місто Охтирку, де її було засуджено на два роки. За цей час у сім’ї Дульських померло з голоду чотири душі, з них двоє дітей. ... Поруч приміщення нинішньої Пологівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів збудували цегельний завод. Цеглу виробляли вручну, випалювали соломою і дровами, але вона була добротна. Там же стояла велика 12-метрова труба. Усередині були металеві скоби, так що сміливий і сильний міг дістатися до вершечка. У колгоспі вирішили посадити на ту трубу людину,
щоб з висоти оглядала поле. Тут же прикріпили шмат рейки і висів залізний шворінь. З раннього ранку і до пізнього вечора сидів чоловік і, як шуліка, спостерігав за всім ланом. Якщо проходив хто польовою дорогою і випадково нагинався, аби вирвати жмут трави чи, можливо, польову квітку (а їх тоді було дуже багато), вартовий давав знати, що він за ним спостерігає. Через певний час на сигнал підскакував на коні об’їждчик. І покарання нагаями неможливо було уникнути… Це, в кращому разі, коли в прохожого не знаходили нарізаних колосків. А знаходили – пиши пропало. Був спеціальний закон, який у народі прозвали "законом про п’ять колосків"... Тоді большевицька влада була швидка на суд та розправу. Бувало, що вночі спіймали, а вдень уже виносили вирок: 8-10 років таборів, з конфіскацією і позбавленням прав… Ось така вона, гірка правда про голодомор 1932-33 років – правда одного тільки села. А скільки їх було по Україні?.. Михайло Попільнюх, учитель української мови та літератури Пологівської загальноосвітньої школи Злочин / Упор. П. Кардаш. Мельбурн-Київ. – 2003.
Спогади Ганни Григорівни Скрипник, 1923 р.н., жительки с. Олешня Про голод 1932-1933 років пам’ятаю, хоч і невеличка ще була, 10 рочків. Урожай забирала влада. Ходили свої "ударники" або міліція з міста, чи матроси у формах. Люди їх дуже боялися. Як вони приходили, усі сиділи мовчки, тільки плакали. Можна було щось із продуктів приховати. Але потім, коли йшли брати трохи, щоб їсти, усе й знаходили. Або хтось із сусідів виказував. "Ударники" ходили з довгими гострими прутами, протикали все в хаті, у сараї, на городі, навіть землю. Усі імена не пам’ятаю, але найстрашніших запам’ятала: Щикот, ще Маруся (прізвище не згадаю, але дуже люта була). Забирали все, що було. А потім люди бачили, як їхні речі носило "начальство" та їхня рідня. Ми, діти, бігали на поле збирати колоски, але не завжди нам таланило. Частіше нічого не можна було назбирати: усе охороняли об’їждчики. Особливо лютував Титаренко: у нього була здорова нагайка і нею, як наскочить, бив трохи не до смерті. А, в основному, на поля бігали діти: батьки сподівалися, що їх пожаліють. Але не жаліли.
850
10 травня 2008 р.
Важко було усім. Ну, а начальство не голодувало, тільки прості люди. Кожний був сам за себе. Кожній матері своїх дітей було жаль найбільше. Якщо ж вона щось віддасть, то вони помруть. А їли все, що можна було знайти, навіть кукурудзиння товкли, запарювали та їли. Навесні збирали і варили гнилу картоплю. Мати нам щось із колгоспу приносила, хоч і забороняли (на собі заховає і несе). Під час голоду померло дуже багато, більше половини людей у селі. На нашій вулиці жила жінка Варка Звягінова. Про неї казали, що вона їла людей. По сусідству жила дівчинка років 5 чи 7, Марія Василенко. Вона пропала. Приїхала міліція, пішли до Варки, і в неї знайшли одяг дівчинки. Варку забрали до міста, що з нею сталося, я не знаю. А когось, казали, забили камінням за людожерство. На всіх кладовищах у селі були викопані великі ями, і туди звозили померлих, а часто й живих, але дуже слабких. Говорили: "Він і так дійде, а нам вертатися ще раз". Трупи накладали на вози або сани, як снопи, і везли до ями. Цим займалися люди з колгоспу. А було й таке, що селяни ховали рідних на своїх городах. Страшні то були часи. У всьому винна влада. Записала учитель Олешнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Вікторія Іванівна Казьміна
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців Спогади Ганни Степанівни Крамаренко, 1925 р.н., жительки с. Олешня Я добре пам’ятаю 1932-1933 роки, хоч і було мені 7 років. Але в Комарівці, де ми жили на той час, страшного голоду не було. Голова колгоспу Хома Якович Чумаченко підгодовував людей. На полі варили їсти. Він казав: "Хоч повзком, але йди і дітям візьмеш тихцем". Додому відкрито не давали. Він і своїх "ударників" стримував, не дозволяв дуже людей оббирати. У колгоспі різали коней, людей годували. Дуже лютували олешнянські "ударники". Сусіди доносили про приховування зерна. Ніхто не пред’являв ніяких документів, "ударників" і так усі боялися. Зброї у них не було, тільки залізні палки, шугала, вони ними кругом "шугали", протикали все. У Комарівці ходили Зеленський, Топчій, в Олешні – Титаренко. Особливо запам’яталася Маруся з Олешні, зла була, навіть у туалеті шукала, нікого не жаліла. Люди боронитися не могли, бо це – влада. Ховали все, хто як міг. Мати закопала під ліжком небагато пшениці, потроху брали і їли. Забирали, в основному, їжу, а в розкуркулених і майно. А худобу конфіскували до колгоспу ще раніше. Ніхто не дозволяв збирати в полі колоски чи залишки городини. Об’їждчик їздив з нагайкою, бив дітей, ганяв. А як зловить, то бив батогом. Не дозволяли нічого брати.
До колгоспу йшли добровільно-примусово, бо потрібно було виживати, рятувати дітей, там хоч щось їсти давали. Як не підеш – тебе розкуркулять, хазяїна заберуть, а сім’ю будуть називати "ворогами народу". Худобу люди не ховали, самі вели. Люди почали помирати взимку та навесні 1933-го. Дуже помирали. А як пішла зелень, трохи легше стало. У нашому селі вижили майже всі завдяки голові колгоспу. З Комарівки в Олешню привезли 30 дітей-сиріт, їх годували, опікувалися ними. Вони всі вижили, ще й зараз дехто живий. В якомусь Київському монастирі жила сестра, то вона часто приносила посилки з продуктами. Також їздили до Західної України, до Курська. Виміняти можна було усе, але поки доїдуть – одберуть бандити. Зараз поминають усіх померлих від голоду. В Олешні є пам’ятний хрест. До мене приходять школярі, розпитують, записують, допомагають. Винними у створенні голоду вважаю Сталіна та владу на місцях. Записала учитель Олешнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Вікторія Іванівна Казьміна
Спогади Поліни Сергіївни Зінкевич, 1926 р.н., жительки с. Бакирівка У 1932-1933 роках я була малою та пам’ятаю, як помер батько, мати лежала пухла, а я сиділа біля неї. А потім вона мені сказала: "Доню, помер наш батько, помер з голоду". У селян забирали усе, куди, Бог святий зна. Урожай був. Ми садили город. Вродило багато квасолі, картоплі. Та на початку зими все забрали. Голод зробила влада. Якби брат не віддав мене в патронат, я б померла. Брат прийшов і забрав мене та матір в місто. Відвів мене на бульвар (це так ми називали вулицю) і сказав: "Не говори, звідки ти". А я вже розуміла, що з Бакирівки. Сиділа на бульварі до вечора, а потім прийшли двоє міліціонерів, почали розпитувати, хто я. Я нічого не сказала, і мене відвели в патронат, це, мабуть, зараз називають інтернатом. Дітей там було, як ягнят в кошарі, великі й малі, та всі худі й страшні, дуже плакали. Кожного вечора брат приходив і дивився, чи не вивезли мене. Було дивишся, вантажать повну машину, куди – хтозна, а ввечері вже знову повні кімнати. Пробула там літо, а восени старший брат забрав до себе, і матір теж забрав. Він і меншого брата віддав у патронат, і той голод пережив. Та з війни прислали похоронку. Так ми й не знаємо, де він загинув. Хоч мала була, а
14 травня 2008 р.
13 травня 2008 р.
все про голод пам’ятаю. Іноді забуваю, що було недавно, а рада б забути ті страшні дні. Лежу, а перед очима все життя: і голод, і війна, і знову голод. Дуже просив батько їсти, а мати плакала біля нього, а нічим помогти не могла. Городів у 33-му не садили вже. У колгоспі засіяли поле. Матір була пухла, але її теж забирали на роботу. Люди прямо там і помирали. Батько клепав сапачки, і йому давали за те шматок хліба. Він старався принести його додому. А потім люди почали йому дорікати. Та вже й сапачки він не клепав, туга і голод його вбили. Ми жили бідно. Та в мами платочок з голови зняли, а вона плакала, на коліна впала і просила віддати, бо останній був, і холоди настали. Та все одно забрали і не віддали. Скотину всю в колгосп відвезли, а більше нічого не було. Померлих ховали на кладовищі. Була там велика яма. Туди всіх звозили. Батькова сестра приїхала з чоловіком з Харкова, якраз тоді, коли батько помер, і той чоловік зробив батькові трунку. От ми його й поховали в отдєльній могилі, і хрест є, а потім і матір, і сестру, всіх на одному кладовищі.
851
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Сучасна молодь, мабуть, знає про голод 1932-1933 років, бо онук розказує, що в школі їм про це на уроках говорять, і в мене розпитує. Своїм дітям про те лихо я не розповідала, бо
дуже боляче. Ніхто про це не згадував, навіть коли на роботі були. Навіть пошепки про це не балакали. Дуже боліло. У всіх хтось помер. Записала спеціаліст Охтирської райдержадміністрації І.І. Грибовод
ПУ Т И В Л Ь С Ь К И Й Р А Й О Н Спогади Марії Панасівни Старожилової, 1916 р.н., жительки м. Путивля
Травень 1990 р.
Марія Панасівна Старожилова нині живе в Путивлі. Коли почалася колективізація, їй було п’ятнадцять: – Жили ми на хуторі Котовка В’язенскої сільради. Батько мій – Приходько Панас Захарович – у колгосп іти не захотів. Тоді перед ним поставили умову: коли виростиш на своїй ділянці стільки-то конопель, то тоді будеш мати право стати одноосібником. Коноплі майже не зійшли. Норму батько не виконав. 14 вересня 1932 року в Путивлі його засудили. Дали дев’ять(!) років заслання в північні райони на лісорозробки. Мати, я й сестричка залишилися одні. А наприкінці грудня нашій бездоглядності піднесли новорічний "подарунок" – прийшли "розкуркулювати". Усіх нас вигнали на вулицю. Стояв сильний мороз. І зараз не можу згадати без сліз один епізод. Стоячи тоді на холоді, я згадала свою єдину іграшку – плюшеву корівку, з якою так любила гратися в дитинстві і яка в спадщину переходила сестричці. Але коли я, вбігши до кімнати, тільки схопила її, ту дитячу забаву в мене вирвали з рук, а потім у спину виштовхали за двері… Сутеніло. Ми бродили по хутору в пошуках нічлігу, але односельці боялися дати нам притулок. Був наказ: тих, хто впустить підкуркульників, теж будуть розкуркулювати. В останній хаті хутора жив злиденний дід. Тільки він ризикнув дати нам притулок на одну ніч. Забирати в ньо-
го зовсім було нічого. Рано-вранці ми пішли в село Антики, де жив материн брат. Я залишилася в нього, а мати із сестричкою пішли далі. Через тиждень мене заарештували. На допитах усе намагалися довідатися, де мати сховала речі. Але речей у нас ніяких не було. Особливо катував уповноважений із районного ДПУ. Він постійно кричав і погрожував. Через тиждень мене відпустили. Тоді я й довідалася, що залишилися ми зовсім бездомними. Будинок і всі будівлі розпродали з молотка. Від матері довідалася й про сестричку. Виявилося, що їй дали притулок добрі люди. А ми з мамою жили в занедбаній хатинці в лісі неподалік від Антиків. Я дуже хворіла, їсти нічого. Мама стала жебракувати, ходила в сусідню Ротівку, і люди ділилися своїми жалюгідними "продуктами": вареним буряком або гнилою картоплиною... А одного разу вона принесла засохлий шматочок хліба з жолудями. Ми розділили його порівну і їли по крихті. Як було смачно… Настала весна. Я спробувала вступити в колгосп, але мені відмовили: "Тут, не місце підкуркульникам". До матері я повернулася в сльозах. Як жити далі?! Але якось вижили. А потім повернувся батько. За сумлінну працю його відпустили достроково. Зустріли ми його в Путивлі і не впізнали. Він виглядав глибоким старцем. Записала науковий співробітник Путивльського краєзнавчого музею Ольга Володимирівна Биваліна
Сьомий голова "Красного луча" Народився Григорій Васильович Чечоткін у селі Бунякине в 1903 році. Селянський син, він зумів закінчити лише три класи земської школи. Допомагав батькові по господарству. Одними з перших Чечоткіни вступили до колгоспу. Прийшли сюди не голіруч – з коровою й конем. У 20 років Григорій оженився на Марії Яківні Декуно-
852
вій. У них було троє діток: син Олексій, доньки Євдокія та Євгенія. У 1931 році Чечоткін став сьомим за рахунком головою бунякинсько-марьянівського колгоспу "Красний луч". Нелегкі, ох, які ж нелегкі роки випали на його долю. На очах люди пухли від голоду, їли кропиву, лободу, пекли коржі з картопляного лушпиння. Але йшли на роботу, виконували й перевиконували норми. А коли в 1933 році колгосп виконав план хлібоздачі, зважився Григорій Васильович зовсім на ризикований крок: узяв
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців та й дав кожному трудівникові по кілограму зерна. Чи треба говорити, які вдячні були йому люди, що цілий рік і запаху хліба не чули. І до того ж він негласно дозволив непомітно брати підморожений буряк, що залишився в полі неприбраним. Зараз можна гадати, чи розумів тоді голова, на що йде, зважившись на таке. Напевно, розумів. Усіх своїх людей він знав добре, як і те, що всім не догодиш. І все-таки ризикнув. І – поплатився. Відразу знайшлися "доброзичливці", "борці за схоронність суспільного добра". І пішли доноси в Путивль на голову. А незабаром його "вигнали" з керівної посади. За "потурання", "заступництво" і ще невідомо за що. Став Григорій Васильович приймальником сировини на Бунякинському коноплетіпальному заводі. А в 1935 році вночі приїхала "трійка" з Путивля, й загримів наш земляк у Суми. Лише через рік родина отримала такий довгоочікуваний перший лист. Він був відправлений із Харкова, де колишній голова відбував покарання на земляних роботах. Потім вісточки від нього приходили з Карачева, що на Брянщині, з Житомира, де він будував залізницю, з Києва… І тільки в 1943 році Григорій Васильович зненацька з'явився в рідному селі. Він уже знав про
партизанів Ковпака, про те, що в з'єднанні воює чимало земляків. Але навіть не підозрював, що його вісімнадцятирічний Альоша теж став народним месником. Через кілька днів Чечоткіна терміново викликали у військкомат. І відправився він на фронт бити ворога. За словами Івана Золотіна, його односельця й однополчанина, Григорій Васильович воював відважно, а після поранення йому було доручено доставляти продукти для бійців на передову. На початку 1946 року в родину прийшла радісна звістка: колишній солдат писав, що здоровий і поспішає до рідної оселі. Однак близькі так і не дочекалися його… Незабаром Марія Яківна одержала повідомлення, що її чоловік Григорій Васильович Чечоткін пропав безвісти. З болем сприйняла вона ці страшні слова. Адже не встигла вдова ще відійти від загибелі сина. А через кілька місяців у Бунякине повернувся Іван Золотін. Він і розповів про те, що Григорій Васильович загинув під Білою Церквою при нез'ясованих обставинах. Скільки років перевернулося з тієї пори, але люди досі пам'ятають свого голову, пам’ятають його сердечність і доброту.
Ольга Миколаївна Лєпьошкіна, науковий співробітник Путивльського краєзнавчого музею Спогади Антоніни Василівни Лелюшкіної, 1927 р.н., жительки с. Скуносове
Народилась я в 1927 році в селі Скуносове у звичайній родині колгоспників Василя Харитоновича та Ірини Миколаївни Спіциних. У родині було п'ятеро дітей. Жили бідно. А коли розпочався голод, життя стало ще гірше. Були великі проблеми з одягом. Їли все підряд: запечену гичку з буряків, гнилу картоплю, рвали на полі часник і щавель. Луки в нас просторі, і з сусідніх сіл приходили до нас люди, щоб поживитися щавлем та часником. Та деякі з них були такі виснажені, що падали прямо на полі і помирали. Страшно було дивитися на те, як люди пухли з голоду. У нас в родині померло двоє дітей, а троє залишилося: я і два брати – старший і менший. Пригадую такий випадок,
Жовтень 2007 р.
коли мати, йдучи на роботу, залишила старшому брату три картоплини, щоб нас нагодувати. І от якось я вхопила одну і почала жадібно їсти, а брат за те, що я забрала картоплю, ударив мене в ногу ножем, навіть шрам залишився. Отак і жили. Страшні тоді були часи. Пам'ятаю, як наша сусідка, коли чоловік її покинув, пішла до Конотопа і залишила там на вокзалі свого маленького сина, щоб той не загинув. Може, добрі люди і забрали його. Хтозна.
Записала вихователь продовженого дня Путивльської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 Галина Анатоліївна Поздирко
853
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ МІСТО РОМНИ Спогади Олександра Івановича Ковтуна, 1925 р.н., жителя м. Ромни
Під час Голодомору я жив у с. Коржі Роменського району і добре все пам’ятаю. Засухи не було, урожай був, як завжди. По хатах ходили озброєні люди, які відбирали все: і продукти, і одяг. Ніхто з простих людей не боронився, бо не мав можливості. Прагнення вижити звичайно штовхало людей до приховування продуктів. Приходили активісти по 3-5 чоловік, продукти шукали дуже жорстоко. У колгоспі людей годували якоюсь баландою. Про закон "п’ять колосків" я чув і знаю про нього. Після збиральної кампанії на полі залишалися колоски. Коли люди пасли худобу, вони не мали права піднімати навіть зернинки, що лежить долі. За це кидали до в’язниці. Поля охороняли комсомольці-активісти, а колгоспні комори – сторожі. Біля полів будували вишки, на яких стояли озброєні люди, завданням яких було "ловити шпіонів". Майже ніхто не хотів добровільно йти до колгоспу. Селяни знали, якщо вони не підуть туди,
20 березня 2008 р.
то будуть вислані. У нас, наприклад, на все село був лише один одноосібник – Овдійко Павло. Масово народ почав помирати з кінця 1932 року. Сиротами держава не опікувалася. Вони самі виживали, як могли. Нашими сусідами була сім’я, що складалася з 6 чоловік. Найпершою від голоду померла бабуся, потім мати – Христина. Залишилося двоє малих дітей. Батько від горя й голоду зійшов із розуму, а дід був дуже старий, майже не міг рухатися. Цими малолітніми дітьми ніхто, ясна річ, не опікувався. Так вони й померли від голоду. А поховати їх не було кому. Хоронили силами всього села. Коли в нашій сім’ї закінчилося все, тоді моя мати вирішила віднести свої гарні золоті сережки до Торгсіну. Там вона виміняла їх на 4 фунти муки, сьогодні це приблизно 1,5 кг. Я не знаю, скільки людей померло в селі, бо ця інформація дуже скривилася. У той час голова сільради таємно говорив, що багатьох жертв голоду списують на різноманітні хвороби. Найпоширенішою відмовкою було запалення легень. Думаю, ніхто ніколи не дізнається справжню кількість загиблих. Зі своєю сім’єю я поминаю усіх на Проводи, Гробки та Зелені свята. У селі встановлено пам’ятник померлим від голоду куди односельці приходять схилити голову і покласти квіти.
Записали учні Інна Заворотько і Артем Зеленський Спогади Миколи Семеновича Анашина, 1927 р.н., жителя м. Ромни Во время Голодомора мне было 12 лет. Эти года я прекрасно помню: как переживал народ, как голодал, чем питался. Историю Голодомора мне трудно объяснить, как и то, каким образом он организовался. Было построено молодое государство во главе с Лениным. Коммунисты пришли к власти, начали перестраивать от капитализма к социализму. Стали организовывать колхозы, совхозы, громить кулаков, помещиков. В то время я не понимал этих слов кулак, помещик. Начали хлеб прятать, сеять было нечем. Люди голодали, пухли, умирали, питались разными травами. Начался очень большой голод. Люди валялись на дорогах, их собирали подводами и хоронили в общие ямы. Создавались такие специальные отряды из бедных людей, так называемые "отряды бедноты". Приходили 5-6 человек. Они искали и
854
18 березня 2008 р.
отбирали зерно. Выгребали все, оставляли детей голыми и голодными. Колхозные поля охраняли специальные объездчики на конях. Они запрещали собирать колоски, остатки овощей. Люди начали умирать в 1932 году. Про сирот никто не беспокоился, они ходили беспризорные, сами себе на жизнь зарабатывали или воровали. Съедали все, что удавалось найти – кошек, собак, сусликов, разные травы. Много людей поумирало. Про людоедство я не слышал. Мертвых хоронить некому было и не за что. Где вырывали яму, там и хоронили. Кладбищ специальных не было. Чтобы как-то спастись, те, у кого было золото, серебро, везли все это в специальные магазины – торгсины. Выкачивали с людей драгоценности. Я считаю, что во всем виноваты политические деятели, которые боролись за власть. Записали учні СЗОШ №1 ім. П.І. Калнишевського Олена Моргуль і Артем Сєрий
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців Спогади Леоніда Цеславовича Струтинського, 1925 р.н., жителя м. Ромни 18 березня 2008 р. Я не тільки пам’ятаю Голодомор 19321933 років, але вважаю себе жертвою цього Голодомору, бо опухав від голоду, втратив батька, 3-річну сестричку. Як наслідок пережитого голоду – на все життя схильність організму до набряків і багато іншого, пов’язаного зі станом здоров’я. На мою думку, причиною Голодомору була насильницька колективізація селян, розкуркулення найкращих трударів, тобто було майже повністю зруйновано сільське господарство. Разом з тим почалася індустріалізація і мілітаризація країни, підготовка до світової революції. Для всього цього потрібні кошти, яких не було. Комуністи вирішили всі ці задачі за рахунок села, тобто ціною дуже дорогою для трудового люду міста і села. Непомірні плани хлібоздачі – то вже були страшні наслідки тієї людиноненависної політики, яку проводили Сталін, Каганович, Молотов, Постишев в Україні. Це була помста українцям за ту боротьбу проти більшовиків, яку вони вели під час Громадянської війни. Наскільки мені відомо, український народ не хотів жовтневого перевороту, хотіли або самостійності, або повернення до царя. Вирощене в полі або на городі відбирали уповноважені від партійних організацій районів, областей. Вони не дуже хотіли займатися цією "брудною" справою, тому знаходили комсомольців-активістів, а ті в свою чергу доручали це сільським гультяям, ледарям, п’яницям, які за пляшку самогонки могли вигнати з хати на мороз не тільки дорослих, але й малих діток. Місцеві активісти знали, де в кого що є або де може бути приховано. 3а донесення на сусіда були деякі винагороди – отака мораль тієї системи. Виконання планів хлібозаготівель проводилося будь-якою ціною. Вилучення зерна та інших продуктів робили без усяких законів, без документів, так що можна було частину "приватизувати". Оце й була для активістів відчутна винагорода. Хто чинив супротив, того могли побити, арештувати, вислати в Сибір тощо. Ті, що ходили відбирати зерно й інші продукти, часто мали зброю, тому що міліція брала активну участь у цих організаціях. Люди боролися по-різному: дехто тікав в ліс або на горище, дехто чинив опір. Але це коштувало таким сміливцям дуже дорого: їх врештірешт арештовували, судили, засилали і навіть розстрілювали. Деякі люди намагалися закопати якусь частку зерна, щоб вижити. Приховати щось, звичайно, вдавалося не всім, особливо від місцевих активістів. Кому пощастило щось десь приховати, той пережив Голодомор, але не в кожного було що ховати. Шукали продукти по-різному. Перш за все забирали те, що попалося на очі, потім погрожували, щоб сказав, де приховав. Назвати за-
раз тих, хто це робив, неможливо або майже неможливо. Дуже багато часу сплинуло, генерації помінялися. Треба було раніше зайнятися цим. Люди, які пережили Голодомор, намагалися забути про ці жахи, тим більше, що згадувати про нього заборонялося. До хоч більш заможних приходило, звичайно, більше активістів та інших "помічників", до бідних – менше. Уже мало залишилося літніх людей, які пам’ятають тих, хто приходив до хат, щоб забрати торбу квасолі чи ще щось. Я зустрічав таких людей декілька років тому назад. Деякі з них пам’ятають тих, хто забирав у них останні зерна, але не хотіли називати їхні прізвища. "Бог їм суддя!" – говорили вони. Тим, хто пішов до колгоспу і працював у полі, звісно, давали якусь "баланду" і шматочок хліба. Я жив у місті, моя мати декілька разів ходила в поле Засульського колгоспу. Там давали серед дня "баланду" і трохи хліба, який вона приносила нам, трьом дітям. Про закон "п’ять колосків" не тільки чув, а й бачив і говорив з багатьма селянами, які були або жертвами цього терористичного закону, або свідками. Я жив у сусідньому дворі поруч із судом, отже бачив сотні тих селян, яких засуджували за те, що вони збирали залишені після жнив на полі колоски. Це був найжорстокіший закон, направлений проти бідних селян, з метою поставити їх в рабське положення, повну залежність від голови колгоспу, заставити їх працювати день і ніч. Як мені відомо, деякі селяни, щоб якось вижити, ходили красти вночі. Ходила така сентенція: "Нащо мені трудодень, за який майже нічого не платять, за трудоніч я добуду значно більше!" Звичайно, що це було небезпечно, але той стан життя примушував селян ризикувати. На колгоспних полях залишалося багато і колосків, і різних овочів, але діяв принцип: "Хай згниє, але не бери!" Поля, городи колгоспів, комори та інше загальне добро охороняли сторожі з рушницями, а також вершники. У сторожі йшли місцеві селяни, які не дуже хотіли працювати на важких роботах, крім того, вони й були найбільшими крадіями, це дуже вигідна робота. Колективізацію проводили насильно, важелів, якими можна було заставити піти в колгосп, існувало дуже багато: можна було заможного селянина зарахувати до категорії куркулів і розкуркулити, тобто забрати в нього будинок, клуню, стайню, худобу, усе нажите, а потім вислати в Сибір. Середняка можна було залякати тим, що назвати його куркулем з відомими наслідками. Знайшлися б і інші компромати: щось сказав проти соціалізму, комуністів, проти голови колгоспу та багато іншого. Селяни були дуже залякані.
855
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Мені відомо, що більшість із них, знаючи, що буде проведена колективізація, намагалися позбутися свиней, корів, тобто забити худобу, дехто продавав, дехто, хто жив у селах, ховали живність та інше добро десь на далекому хуторі або в лісі. Забирати зерно та інші продукти приходили в різні години доби, удень і вночі. Деякі селяни переховувалися вдень, то до них приходили вночі, щоб застати зненацька. Інколи залякували сусідів і заставляли їх бути "освєдомітєлями". Приходили до селян інколи по декілька разів, особливо до більш заможних або до тих, хто не хотів йти до колгоспу, хто хотів залишитись одноосібником. Помирати від голоду люди почали з 1932 року. Але найбільше помирало навесні наступного року. Голодомор 1932-1933 років породив дуже багато сиріт і напівсиріт. Влада змусила відкривати сотні дитячих будинків, збирати безпритульних на вулицях міст, особливо великих на півдні країни. У селі не голодували ті, що підтримували сталінський режим не тільки ідеологічно, а й практично, реально, а також голови колгоспів, бригадири. Не голодували більш винахідливі, ті, що могли обдурити уповноважених, обхитрити їх. Багато селян, бачачи, що їх чекає голодна смерть, ризикнули кинути своє рідне село і поїхати до великих міст, туди, де велась індустріалізація, значне будівництво, де була важка робота, де можна було отримати порцію хліба і баланду. Вижили ті, хто пішов у банду, хто мав гарне здоров’я від Бога, їв траву, макуху. Уціліли ті, хто був в армії. Люди були голодні, думали, як вижити, мало згадували про ближнього, інколи хотіли допомогти іншим, але не могли. Наскільки мені відомо, у Ромнах жило багато єврейського населення, серед них були бідні і голодні, але вони більше допомагали один одному. Серед них було менше жертв, тому що було більше взаємодопомоги, мені здається. Для виживання застосовувалися різні засоби. На жаль, на сьогодні дуже мало залишилося свідків Голодомору, що могли б пригадати ті засоби, які вони вживали. Було всього: їли ховрахів, собак, кішок, галок, бур’ян, лушпиння картоплі, білу акацію (делікатес). Наша сім’я не мала допомоги від родичів, бо вони теж були голодні. Рідна сестра моєї матері жила в Ленінграді, де ніякого голоду не було, але нам вона не допомагала. Вона присилала
печений хліб в посилках іншій своїй сестрі, яка зберігала частину хати для неї. Навесні 1933 року хліба в хаті вже не було. Основною їдою були 3 смажені невеличкі цукрові бурячки на цілий день, трава ще не наросла. Батько помер в 1932 -му, сестричка – у 1933 –му. Я був пухлий (ноги, руки, живіт) від голоду. Коли зазеленіли калачі, то збирав їх і їв. У травні зацвіла акація, вона мені дуже допомогла вижити. Інколи мати купувала на базарі лушпиння картоплі, перекручувала на м’ясорубку і смажила котлети. Це було свято для нас трьох: матері, мене і брата. Вживали в їжу різних тварин і птахів, якщо щастило їх добути. Пам’ятаю, як нам з братом вдалося "видрати" гніздо галки. З яєць засмажили яєчню, хоча ніякого жиру на сковороді не було. У місті на базарі можна було купити або виміняти різні продукти, але потрібні були гроші або цінні речі, яких вже не було в бідних людей, які все "проїли". У містах України був Голодомор, люди часто помирали на різних вулицях і навіть на базарі, але в деяких селах, де "викачали" активісти все, що можна, вимирали сотнями, тисячами. У Ромнах померло багато людей, але ніхто ніколи не зможе підрахувати, бо ніхто цим тоді не займався, та й пройшло багато часу. Не було тоді журналістів, фотоапаратів, ніхто їх не фотографував. Випадки людоїдства мені відомі, про це я багато чув, коли мені було 7-8 років. Я навіть боявся відходити далеко від дому, щоб не бути жертвою людоїдів. Померлих скидали у велику яму, зверху присипали вапном до наступної черги. Наша родина втратила батька і сестру, а могил нема. Я думаю, що зараз неможливо знайти в Ромнах поховання померлих від голоду. Багатьох ховали родичі, але про це ніхто ніколи не зможе дізнатися. Сучасна молодь мало знає про Голодомор у 1932-1933 роках. Думаю, що, дякуючи Віктору Ющенку, нашому Президенту, за останні два роки учні шкіл багато дізналися про цю трагедію, а 2008 рік оголошено роком пам’яті жертв Голодомору. Звичайно, що я, як жертва і свідок, розповідав своїй дочці та іншим людям про все те, що я сам пережив, чув і бачив під час цих трагічних подій. Винним у загибелі багатьох людей під час Голодомору 1932-193З років я вважаю той режим, який правив під керівництвом єдиної комуністичної партії Леніна-Сталіна. Записала дочка Скрипко Ельвіра Леонідівна
РОМЕНСЬКИЙ РАЙОН Спогади Раїси Анатоліївни Журавльової, 1920 р.н., жительки с. Глинськ Під час того страшного голоду мені було 12 років. Нас у батьків було четверо дітей. Жилося дуже важко, їсти не було чого. Був голод та ще й не дуже великий урожай. У 1932 році в період колективізації хто пішов раніше, хто піз-
856
2005 р. ніше до колгоспу. Усе зібралося до купи. Давалися вказівки, видно ж, з верхівки, щоб здавати зерно для держави. А яке ж то зерно? Одні в колгоспі працювали, копійки получали. Інші самостійно обробляли, у кого гектар землі, у кого
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців – півтора. Але якщо був неврожай, то він був у всіх, бо була посуха. Що посуха була, це я добре знаю. А коли прийшла осінь, стала ходити спеціальна комісія. Один чоловік був з району, а то наші глинські та острів’янські. Я на Острові жила, від Глинська кілометра півтора. У нас зерна майже не було, була квасоля і горох. Квасоля стояла на печі, десь відер троє, та ще відер двоє гороху в мішках. Нас четверо сиділо там же, бо було вже прохолодно. Ось приходять. Батько каже: "У мене немає зерна". Давай ті обшук робить. Полазили скрізь: і в коморі, і в маминій скрині, перетрусили все на світі, перебрали. І справа дійшла до того, що залізли на піч. Уповноважений із району заліз, поскидав нас, як собачат. Забрали ту квасолю, а ми чіпляємося за мішок, нема ж чого їсти. А вони ні за яку ціну. Позабирали, повисипали, а тоді повернулися. У нас стояв такий дерев’яний диванчик, увесь час був пустий. А як таке почалося, туди заховали мамине полотно. Мама ж сама і пряла, і ткала, і все на світі робила. Там була і мамина керсетка, спідниця, вишита сорочка. Усе це перекинули і забрали, ще й батьківські обручки. Половили гусей, у мішки позакидали і поїхали. І залишилися ми без нічого. Коли почався голод, батько і мати ходили пухлі, але ми всі вижили. Батько був на всі руки майстер: тому плиту зробить, тому піч. Грошей він не брав, а тільки зерном та картоплею. З того ми й жили. Навесні скопали город, посадили лушпиння. А на ранок встали, півгорода викопано. Пересадили знову, батько пішов стерегти. І от годин у дванадцять прийшов молодий хлопець і почав копати. Батько його забрав і відвів додому. А там восьмеро дітей, ще й батько п’яниця. Усе розмовами й кінчилося. А 1933-й рік був неврожайним. Із самої осені вже не було чого їсти. Картопля була, а крупи закінчилися. Ні борошна, нічого. А в Ромнах був торгсін. Ми й поїхали туди. За дві каблучки дали кілограмів два гречки, кілограмів два пшона і чотири буханки хліба, кирпичики двокілограмові. У батька були ще хрести, але він пожалів.
До весни ледве дожили. Почав на річці рости бур’ян: рогіз та горобинець. Нарвемо з горою, почистимо, поріжемо маленькими шматочками. Мамин брат дав нам корову на виплату. Вона була стара, давала потрошку молока. Із цим усім мама зварить борщ: стогнійка, кропива, лобода. А картоплі нема. Ото такого потьопали, рогіз поїли. Ходили надуті, обличчя постікали. Потім знову поїхали з батьком, повезли хрести мінять. Їхали через Ярмолинці, там церква була. Кругом неї і в палісадничку стільки трупів лежало! Були такі, що й торби якісь мали. Я сама ходила й дивилася, бо ворота були відкриті. Зайшла, як глянула, самі трупи лежать! До того розхвилювалася, мабуть, і вмру вже, того не забуду. А потім почала картопля в’язатися, давай її ковирять. В Острові вимерло сімей 5 чи 6. Такі, що було по 10 – по 12 дітей, вимерли усі. Був у нас об’їждчик, він їздив по полю верхи на коняці, ловив людей, які перетирали колоски. Він убив свого старшого сина, і меншого побив, той помер пізніше. І всіх бив батогом, усім на світі. Такий злий був, що жах. Одна жінка сама залишилася, у неї всі перемерли. Вона тільки вийшла з города до контори, натерла собі зернят – і в рот. І він убив її з повним ротом зерна. Однесли на воза, положили, одвезли й закопали. Коли почали записувати в колгосп, заставляли все здавати: і коня, і хліборобський реманент. А корів не дали. Приходили в хату, кричали, забирали. Люди стіною стали і не дали корів, у кожного своя залишилася. Я в цей час до школи не ходила: спочатку худобу пасла, а потім у начальника НКВС дітей няньчила. Він їздив по селах. Саме проходила колективізація, розкуркулення, забирали в людей речі. У нього півкухні було закидано мішками, скринями, ящиками. Клубки пряжі, овалу, що на рядна ткали, основи, що на полотно. Що хочеш там було. Мама побоялася за мене, прийшла й забрала. Тяжким було має дитинство. Записала Світлана Іванівна Білосорочка, сектор з питань внурішньої політики Роменської райдержадміністрації
Спогади Ганни Трохимівни Жовтобрюх, 1919 р.н., жительки с. Глинськ Ми були бідняками, четверо дітей у батьків. Старші хлопці, я найменша. Вони повиїжджали, і сестра на заробітки в Алчевськ на Донбас на металургійний завод поїхала. А я залишилася сама, ходила, мабуть, уже в 5-ий клас. Батько й мати старенькі. Ось прийшла до нас ціла бригада. Наші, глинські, й уповноважений якийсь, Волдишар прізвище. Прийшли, а в нас усього 2 десятини землі було. На печі насипано 1,5 пуда зерна. Уповноважений послав наших, глинських, щоб полізли збирать у мішок той хліб. А я зі школи прийшла. У нас була така хата старо-
2005 р.
давня, піч була селянська, така, що до неї лазять. Щоб залізти на піч, відкривалися двері, а тоді суточки такі довгі. Уповноважений просивпросив усіх, ніхто не захотів із наших глинчан лізти. Так він поліз сам. А я стояла біля столу навпроти дверей, та як розігналася, як штовхнула двері, так він і впав уподовж суточок. Тоді прибіг до мене та за лахміття як узяв, кричить: "Гадьониш!" Вихватив пістолет, каже: "Стріляйте, бандіти ви!" Кричала вже як попало. А батько й мати сидять і плачуть, вмоляють мене: "Не займай". А я розійшлася так, що несамовита
857
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
стала. Думаю, останнє, нема ж ніде в нас нічого і грама. І тоді все рівно уповноважений поліз, зібрав і говорить: "Ну, ось піду в школу, тебе з піонерії виключать!" Кажу: "Хай виключають!" І хтось із глинчан забрав той клуночок. А батько в нас нездоровий був ще змолоду. Так його сини, брати мої, забрали на Донбас,
тому що не можна вдома було жити. І ми залишилися з матір’ю вдвох. Батька там підтримали трохи, а тоді і нам інколи присилали посилку звідтіля. І так ми жили. А я до школи ходила, там були сніданки, по черзі нас записували. Виживали, як могли. Я бачила, як сусід ходив красти. Бачила й багато пухлих людей. Записала Світлана Іванівна Білосорочка, сектор з питань внурішньої політики Роменської райдержадміністрації
СЕРЕД И Н О - Б У Д С Ь К И Й Р А Й О Н Спогади Уляни Григорівни Бережецької, 1924 р.н., жительки с. Чернацьке У нас была большая семья. Я хорошо помню, как мы мучились в те годы, как хотелось есть. Сначала у нас арестовали отца – Бережецкого Григория Тихоновича, говорили, что он не заплатил налог. От голода умерли 3 брата: Алексей, Иван, Павел. Двух сестер добрые люди подкинули в детский дом, чтобы спасти от голода. Их звали Ефросинья и Прасковья. От голода умерла и мать отца – Евдокия Бережецкая, а также брат моего деда Тихона – дед Симон Бережецкий вместе с дочкой Евдокией и внуком Афанасием. Рядом жила семья Лебедиков. У них двое старших детей выехали из села. Помню, что одну из них звали Полиной. Трое детей умерло от голода, а двоих родители зарезали и съели. И сами тоже погибли. Умерли также дед и баба Кузьмины. Их закопал Иван Самойлович Савченко. Многих умер-
ших я не могу вспомнить, но знаю, что от голода вымирали целыми семьями. В то же время односельчане участвовали в раскулачивании и отбирали у людей съестные припасы. Среди них были: Ситники, Гончаровы (Гоцы), Савченко, Севастьян Целуйко и другие. Перед войной отец вернулся из заключения, а потом погиб в годы войны на фронте. В 1946 году начался новый голод. Нам очень хотелось есть, и я с соседкой Варварой Гончаровой нарвала на колхозном поле колосков в фартук. Нас захватили и присудили к высылке. Когда везли в Эстонию, то на каждой остановке выносили мертвых из вагонов. Через полгода через военкомат добились нашего освобождения, так как отец погиб на фронте, и у нас хранилось извещание об єтом. Записав директор Чернацької ЗОШ І-ІІІ ступенів Олександр Михайлович Гончаров
Спогади Анастасії Іванівни Цілуйко, 1926 р.н., жительки с. Чернацьке Наша семья очень сильно пострадала в те годы. До начала 30-х годов мы жили хорошо: у нас было хозяйство, и с самого утра до вечера все были заняты работой. Мы имели коней, коров, овец. Хотя бабушка и мать умерли от голода почти одновременно, но я больше помню бабушку, так как мама с отцом постоянно были заняты работой. У нас от голода умерла мама – Дорошенко Вера Никитична (девичья фамилия Украинец). Её сестра Софья была замужем за Григорием Трифоновичем Кудояром, они еле выжили. Хорошо помню, как умерла моя трехлетняя сестренка Евдокия. Легли вместе спать, а утром, когда я проснулась, сестренка уже была мертвая с пеной на губах. От голода умерли и мой 13-летний брат Иван, бабушка Прасковия Украинец. Отец перед голодом вынужден был покинуть село. Меня с сестрой Марией уже на ули-
858
25 грудня 2007 р.
20 грудня 2007 р.
це подобрал чужой мужчина и отвез в детдом, что и спасло нас от гибели. Через несколько лет вернулся отец и забрал нас оттуда. У моего мужа Целуйко Терентия Петровича от голода в 1933 году умер отец Петр Алексеевич. Умерла также баба Морозко с внуками. Когда Савченко Иван Михайлович приехал забирать умерших, то он увидел живого ребенка. Он забрал и его, сказав, что тот все равно умрет. В голод 1947-го года мой муж работал в лесу и был в плохом состоянии, еле передвигался. Но тогда мы выжили. Знаю также, что голодала семья Даниила Гончарова. У них было пятеро сыновей (Иван, Петр, Василий, Афанасий, Николай) и две дочери. Были и другие люди, которые опухли от голода в том году. Записав директор Чернацької ЗОШ І-ІІІ ступенів Олександр Михайлович Гончаров
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців МІСТО СУМИ Спогади Катерини Іванівни Бурмаки, 1921 р.н., жительки м.Суми Під час голодомору мені виповнилося 11 років. У сім'ї було четверо дітей: я, Галя, Вася та найстарший Іван. На той час ми жили на Гудимовському провулку в районі Засумської вулиці. Батько чоботарював, він шив і тим підробляв. Також допомагала нам моя тітка, батькова сестра. Вона працювала на цукровому заводі і дуже гарно знала начальника, тому приносила нам цукор. Ми любили їсти його та запивати водою. У тому році урожай був гарний. Пам'ятаю, ми з матір'ю ходили в поле, на якому вже все зібрали, шукали та збирали маленьку картоплю, яку не викопали. Приносили додому, варили, а також робили ніби котлети з гичі, яку обривали з буряків. Також допомагала не вмерти з голоду корова, яка хоч якось годувала нашу сім'ю.
Пам'ятаю, держава давала щоденно кожній сім'ї небагато хліба, приблизно 200 г. Також залишилася в моєму серці подія, яка відбулася на моїх очах. Прийшов до нас з іншої області наш дядько. Йшов, мабуть, цілий день. Мати його нагодувала тим, що було. Він розповів нам про своє життя. І тільки вийшов з дому, пройшов приблизно 10 метрів і впав. Він помер, напевно, від знесилля, або, швидше за все, від голоду. А наступного дня помер найменший брат Вася, останні дні він майже нічого не їв, тому що був дуже слабий. Його маленьке тіло не могло боротися з щоденним недоїданням. Так залишилося нас троє… Спогади записані учнями пошукового загону ЗОШ № 12
Спогади Меланії Тимофіївни Лебедєвої, 1919 р.н., жительки м. Суми У 1929 році розпочалася колективізація, але батько не пішов у колгосп (с. Баси). Прийшли активісти і почали грабувати. У нас була сім'я з 10 чоловік. Вони не подивилися на це і почали розбирати спочатку клуню, потім конюшню, і все вивезли. Дійшла черга до хати. Вона була стара, але існувала ще заготовка на нову. Так и те забрали. Залишили нас без нічого. Продукти всі забрали, а також корову, коня, плуг і борону. Бабуся пішла до сільради попросити, щоб що-небудь залишили з харчів, але її вигнали. І 10 чоловік сім'ї вимушені були голодувати.
Квітень 2008 р.
1932-1933 роки були дуже важкими. У нас померло троє – мама, сестра, бабуся, а ми були пухлими. Деякі люди зжалілися над батьком і запропонували йому віддати дітей у різні сім'ї. Тоді мене і сестру забрали чужі люди. А батько пізніше повернув нас знову додому. Так ми не померли, були пухлі, але разом помалу вижили. Спогади записані членами пошукового загону ЗОШ № 22
Спогади Вадима Талденка, 1922 р.н., жителя м. Суми Я народився 14 квітня 1922 року в місті Суми на вулиці Перекопській, 19. Наша сім’я складалася з 4 чоловік (мама і тато, я та маленька сестричка). Батько був першокласним чоботарем. До нього зверталися з усіх куточків міста. Тому я з точністю можу сказати, що наша сім’я на той час жила дуже добре. Ми ще, пам’ятаю, міняли взуття на харчі. До того ж і мама була надзвичайно економною жінкою. Вона займалася домашнім господарством і вихованням дітей. Я з сестрою ходив до 4 школи, добре навчався. А також у нас було піаніно, на якому приходилося вчитися грати. Що стосується господарства, то хоча ми і жили в місті, але в нас були кури.
Квітень 2008 р.
Березень 2008 р.
Та з приходом 1932 року все змінилося. Хоча в містах і не було виконавців, але все ж існувала інша біда – крадіжки. Тому ми з сестрою, коли залишалися вдома тільки вдвох, то зачинялися на всі защіпки. Курей спочатку ми намагалися швиденько з’їсти. Один із найяскравіших випадків крадіжки запам’ятався мені на все життя. То було в 1932 році. У батька в помічниках був один молодий чоловік. Він добре справлявся з роботою, був трудолюбивим, приємним, добрим, наполегливим. Але Голодомор змінив усе. Навіть моральні засади людей. Так ось, коли мої батьки пішли з дому у справах, ми з сестрою добре зачинили двері і тихесенько сиділи вдома. Та до нас завітав непроханий гість. То був той молодик. Він украв все батькове знаряддя: шкіру, заготівки, інструменти, бо на той час те можна було вигідно обміняти на їжу. Минав час, і через 10 років той чоловік прийшов до нашого
859
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
батька просити пробачення. Він довго плакав і вибачався. Пам’ятаю, сказав, що якщо б я з сестрою в той день не зачинив добре двері, то невідомо, як могло все закінчитися. Після тієї крадіжки батьку довелося шукати інше місце роботи. Навесні він влаштувався на лісопильний завод, який знаходився на той час на залізничному вокзалі міста Суми. То була дуже ризикована робота. Коли мені було 11 років, я вже носив батькові сніданки і бачив, як там було страшно. Мало людей йшло туди працювати. Але хто хотів прогодувати свою сім’ю, зміг переступити через свій страх і побоювання. Кожному робітнику там давали по 800 г хліба, а ще по 200 г на кожного члена його сім’ї. Тому тільки через це батько пішов працювати на той завод. Що стосується піаніно, так ми його обміняли на 3 літри соняшникової олії, півмішка борошна і ще на якийсь дріб’язок. І взагалі намагалися обмінювати все цінне і нецінне на їжу. Пам’ятаю, що мама шила з простирадла кальсони, сорочки і продавала все на базарі. Уперше я зрозумів, в який час ми живемо саме тоді, коли трапився один випадок. Повертався я від бабусі, вона жила неподалік від нашого дому. Я йшов по стежинці, а поперед мене ледве-ледве тяг ноги незнайомий чоловік. І не минуло й хвилини, як він впав і покотився по нахилу донизу. Я злякався, але, швидко опанувавши себе, побіг до бабусі кликати на допомогу.
Коли я повернувся, то вже було пізно. Той чоловік помер. Пам’ятаю, як бабуся хотіла підкотити штани, але не змогла, бо ноги були настільки пухлі, що штани лопалися на тій людині. А також ще пам’ятаю випадок про людське страхіття. Навпроти нашого дому був розташований двоповерховий будинок. У ньому жило багато сімей, в яких були й мої однолітки. Але одна вразила мене найбільше. Там була дуже агресивна жінка, а в неї двоє дітей. Дивувало мене в той час, що всі діти були худі, як трісочки, а ті двоє навпаки. Та через деякий час все стало зрозумілим. Одного дня до рук мого батька потрапив свіжий номер сумської газети, в якій була стаття «Разоблачена банда грабителей и торговцев дровами». До них належали і наша сусідка та її 18-річний син. Це були надзвичайно жорстокі люди. Коли хтось замовляв дрова, бо в той час було взимку неймовірно холодно, ця банда поспішала на допомогу. Людина приїжджала на своєму возі з конем за дровами, і тільки за нею закривалися ворота, як банда починала свою справу. Одразу ж вбивали людину, а також і коня. З м’яса робили котлети, а потім продавали їх на базарі. Тому дуже страшно було в той час. Записала студентка Сумського державного педагогічного університету Дарина Пшонкіна
СУМСЬКИЙ РАЙОН Спогади Варвари Федорівни Багатенко, 1923 р.н., жительки с. Надточієве Народилася я в селянській родині. Під час голоду в 1933 році померла моя мати Катерина Миколаївна, брат Никифор, сестри Харитина та Марія. Залишилися ми втрьох: батько, я і Мотря. Мати з Харитиною до останнього ходили на роботу за 100 г хліба на день. Товкли ще кутю із зеленого жита. На роботі настільки знесилювалися, що часто не могли дійти додому. І батько йшов їх забирати. Найбільше людей померло навесні, коли вже нічого не залишилося, а трава тільки почала рости. Навіть уже корова розтелилася, скоро повинно було з’явитися молоко. Але брат не дожив до цього, помер. У сусіда Івана Мироновича Банькодуда з голоду померла дружина Єлизавета, діти Саша,
Василь, Єлизавета. Копати ями було нікому, та й сили не було. Померлих вкидали в погріб та засипали землею. У селі жила Дунька Кривенька. Так вона, щоб не померти з голоду, навіть собаку з’їла. Але й це не врятувало. У сім’ї Попова Дмитра всі померли, хоча до колективізації вони були багаті. Потім їх розкуркулили. Під час голоду померли їхні діти Катерина та Надія. Голод зводив людей з розуму. Баба Митриха побила своїх дітей і потопила, щоб не просили їсти. А виміняти щось на хліб було неможливо, бо бідність була страшна. Багато люду померло в ті роки. Записала голова Косівщинської сільської ради С.А. Громова
Спогади Марфи Григорівни Обозної, 1924 р.н., жительки с. Нижня Сироватка Травень 2008 р. Голод був через те, що влада забирала урожай. Робили це свої ж люди, а хто їх заставляв, я не знаю. Якщо люди не віддавали, то їх били. Ходили з якимись
860
палками-штирями. Ховали їстівне, хто куди міг: і в печі, і в ями, і на хату. Але активісти ходили, штрикали тими палками всюди і забирали все до зернини. До хати їх приходило чоловік шість з трьома-чотирма підводами.
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців Тим, хто був у колгоспі, давали їсти. А в інших забирали все: і харчі, і худобу. Про закон "про п’ять колосків" знаю добре. Була в мене рідна сестра. Вона пішла в поле вирвати колосочків, нам’яла їх і з’їла. А полевод, який охороняв угіддя, побачив її і побив. З моєї сім’ї в колгоспі працювали всі, хто міг. Ми худоби не ховали, бо родина була велика, і корову не забрали. А в сусідів забрали. Ходили вдень, одного дня по одній вулиці, наступного – по іншій. Як не стало у людей нічого, тоді вони почали мерти з голоду. А сиріт забирали в дім, який був у колгоспі. Не голодували в селі голова колгоспу, полеводи. Вижив той, хто мав хоч якусь силу. Хто міг – допомагав, але ділитися не ділились, тому що кожному треба було вижива-
ти. Споживали кінський щавель, жом, пекли оладки з трави та пили брагу (барду із спиртзаводу), ловили в річках піскалок, раків. Голод був скрізь. Людей, звичайно, померло багато, а скільки – не знаю. Було таке, що й дітей їли. Був один такий на нашій вулиці, з’їв хлопчика. Його мати вихопила одну синову голову і від цього здуріла. Але люди допомогли їй вижити. Той дядько бігав і за мною, але я тікала. Померлих від голоду ховали в садках і на кладовищі. Була одна яма, і всіх туди вкидали. Померлих, звичайно, тепер поминають. Про це лихо я розповідаю своїм дітям, онукам. Винуватими в загибелі багатьох людей вважаю тих, які ходили і забирали все в людей. Записано учнями пошукового загону Нижньосироватської ЗОШ I-III ступенів
Спогади Марії Іванівни Полюлях, 1919 р.н., жительки х. Кривомази У 1932 році батько з колгоспниками тількино поставили хату, вона була ще сира. І в цей час прийшов продзагін, який очолював Дроздов із Сум у міліцейській формі і Дроб’янський з пістолетом та на коні. Зайшли в хату, вона зовсім пуста, тільки ми троє на печі. Брати нічого, лише сира долівка. Дроб’янський взяв кочергу, став ширяти в підпічок і знайшов кобушку з квасолею. Наказав висипати її в мішок на возі, погрожуючи пістолетом. Ми ледве вижили, варили кропиву, їли черепашок із болота, але їх не завжди можна було піймати. Я пішла навчатися у ФЗУ м. Суми, щоб працювати на заводі ім. Фрунзе. З 8 години ранку навчалися, а після обіду працювали на фабриці "Червоний молот" (мотали пряжу). А далі був обід у студентській їдальні. З настанням весни стало легше. На хуторах було троє багатих "куркулів" Довгопол Кирило та двоє Коржів, Яків та Володимир. Коржі мали два вітряки (крила, зроблені з шальовки), селяни на них мололи хліб. Після того, як їх розкуркулили, вітряки розібрали, а господарів заслали. Голод зробив дітей страшними – непропорційно велика голова, ноги тонкі, як волосинка, ходити і навіть лазити зачасту вони не могли. Усе, що давали їм їсти, організм не засвоював, і воно так і виливалося. Потім стали давати менше води, а їжу – поступово і небагато. Я вижила, бо зростала в дитбудинку, потім в гуртожитку.
Травень 2008 р.
Коли названий батько після смерті матері залишився сам з двома дітьми, то вирішив віддати їх (Зіну та Яшка) до притулку. Але їх не приймали, бо туди брали тільки сиріт. І він прийняв рішення залишити дітей біля притулку. Особливо пухлим був Яшко, наче налитий водою. Вода проривалася, а рани ті не заживали. У той же день батько знайшов мене і сказав, щоб я подивилася, чи їх забрали до притулку. Я прийшла туди і запитала в одного хлопчика, чи є в них Яшко та Зіна. А потім побачила, що вони сидять на крильці і їдять по шматочку хліба з маслом. Зіна впізнала мене і стала проситися додому, вчепилася і не відпускала. А Яшко старший був, усе розумів, мовчав, бо знав, що вдома нічого їсти. Так вони і пробули там до 18 років, у дитячому будинку ім. Крупської, який знаходився по вул. Троїцькій. Гладченко Параска мала двох дітей, які померли під час голоду. В Івана Івановича Копєйчика загинули батьки, а він дивом залишився живим, його помістили в ясла при колгоспі ім. Кагановича, які були відкриті в куркульській хаті. В яслах налічувалося біля десятка малюків, вони сиділи на мазаній долівці, вкривалися соломою, принесеною з конюшні. Отак і вижили. Записала голова Косівщинської сільради С.А. Громова
Спогади Ніни Михайлівни Сотник, 1926 р.н., уродженки с. Яструбине, жительки м. Севастополя Я родилась в Сумской области, Сумском районе, селе Ястребином. Голод помню очень хорошо. Была ужасная голодовка. Люди умирали каждый день, кто был ходячий, тот забирал трупы, рыл на кладбище ямы и хоронил умерших. Хоронили без гробов, их просто некому
было делать. Заворачивали трупы в тряпье и бросали в ямы. Нас в семье было двое: я и брат. Мы выжили только благодаря тому, что отец ездил в Курскую область к тетке и привозил оттуда продукты. Там такого голода не было, как у нас. Один раз
861
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
папа привез несколько буханок хлеба, положил на стол и куда-то пошел с мамой. Я подошла к столу, взяла одну буханку. А он такой красивый, такой пахучий! Я и объела у этой буханки всю корочку. Родители пришли, увидели и испугались за меня; на голодный желудок столько сразу еды. Поставили мне клизму, чтобы не случилось заворота кишек. В мае в селе мно-
гие от этого умирали: не выдерживали желудки после долгого голодания обильной пищи. Помню, по весне вышла я на огород нарвать себе гороха, был очень сильный ветер. Так меня тем ветром сбило с ног, настолько я была худая и легкая. Обидно, трудились, выращивали урожай, а его весь забирали по разнарядке. Обидно за народ, за нашу страну.
Записала головний спеціаліст сектору з питань внутрішньої політики Нахімовської райдержадміністрації м. Севастополя Є.О.Шевченко
ТРО С Т Я Н Е Ц Ь К И Й Р А Й О Н Спогади Миколи Родіоновича Косова, 1924 р.н., жителя с. Ницаха Під час проведення колективізації в селі Ницаха повністю у селян забирали хліб та вивозили. Була створена спеціальна бригада з осіб, які займалися додатковою здачею зерна. Вони вишукували його навіть у підвалах, в ямах і скрізь, де люди могли його сховати. Забирали усе від квасолі до картоплі… Виживали ті сім’ї, які утримували в своїх господарствах корів. В їжу вживали кору дерев, листя, різні трави, відходи від цукрового виробництва, які варили та їли з молоком. Був випадок, коли в колгоспі вивозили і прикопували дохлих коней. Голод примушував людей вночі йти, відкопувати трупи, варити з них м’ясо та вживати його. Але в зв’язку з тим, що трупи
вже виділили отруту, вижити не вдалося майже нікому. Один тільки чоловік врятувався, Косов Григорій Родіонович, який з’їв менше за всіх. На селі була створена бригада зі збору померлих від голоду, яких відвозили на кладовище. Вони викопували яму. Скільки привозили померлих, усіх вкидали в одну яму і закопували. За це їм платили гроші. Наступну партію померлих привозили і закопували в іншу яму. У заможних господарів, які називалися куркулями, забирали корів, коней, овець, плуги, молотарки. Тому навіть у них були випадки смерті від голоду. Записано членами пошукової групи Ницахської сільради
Спогади Марії Дем’янівни Левченко, 1909 р.н., жительки с. Набережне У 1933 році в нашому колгоспі, який тоді називався "Червона зірка", подохло багато коней. А головою був Микола Данилович Павліченко. Люди приходили до нього і просили м’ясо з дохлих коней, потім варили його і їли. Крім цього їли різний бур’ян: насіння з мишію, гнилі буряки, товкли кропиву і жовтило, а потім з товченої маси варили пампушки. У кого була корова, тому легше виживалось, адже можна було зробити сир чи сметану, або поміняти молоко на інші продукти. Багато людей помирало на вулиці, у лісі, у хаті, у сараї. Були такі, що тікали геть із села. По вулицях страшно було ходити, бо трупи лежали будь-де. Бувало йдеш, а перед тобою ще хтось іде. Дивишся, а він раз – і впав, підійдеш – а той чоловік і дух уже спустив. І тоді аж
862
Квітень 2008 р.
Березень 2008 р.
мурашки по спині полізуть від думки, що таке може статися з тобою. Люди дуже страждали від податків, які накладалися на все: на корову, курей, хату, сарай, дерева, земельну ділянку. Одним словом, не було податку лише на повітря. Призначали людину в селі, яка повинна була розкуркулювати односельців: збирати гроші, забирати все, що потрапить на очі. Таку роль у селі виконував Іван Іванович Шевченко. Він, звичайно, не зі своєї волі це робив, його змушували. Так от, щоб якось сплатити податки, наші односельці брали останні речі і носили в Суми на базар. А виручені в такий спосіб гроші віддавали потім збирачу. А щоб самим не померти з голоду, люди ходили в економію, що була в с. Мозкове. Там працювали на полі – висаджували бурякові висадки. За таку роботу отримували платню: чорний хліб і "голий суп", який з’їдали на місці, а хліб несли додому, адже там були голодні животи. Інші земляки ходили жебракувати на "кацапщину", де їм, в основному,
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців платили картоплею. Деякі люди їли навіть вичинені шкурки з домашньої худоби, але вони швидко помирали. Одним словом, того року їли таке, що важко уявити. Померлих людей закопували в землю, як собак, хреста на могилу ніхто не ставив, та й окремих могил було дуже мало, оскільки в одну
яму закопували декілька чоловік. Життя було жахливим. Люди вмирали від холоду та голоду. У 1933 році нам довелося побачити свої найстрашніші сни в дійсності. Записали працівники Гребениківської сільської ради Надія Іванівна Яковенко та Ніна Петрівна Шлапак
Спогади Пелагеї Андріївни Соколенко, 1924 р.н., жительки с. Набережне Мій свекор Соколенко Федір Мусійович ішов на роботу в с. Мозкове. На узліссі побачив, що лежить буряк. Він його підняв, щоб потім спекти, бо дуже хотілося їсти. І раптом, де взялися спостерігачі – Підопригора Никін та Рєзніченко Іван. Вони його дуже побили, відібрали той буряк. Одного разу свекор зайшов до хати. Маленька Галя стояла в колисці, дуже плакала, просила їсти, інші також плакали. Батько взяв мотузку і хотів повіситися. Діти його дуже просили, щоб не робив цього, обіцяли, що не будуть просити їжі. Він заплакав, кинув мотузку, а згодом і помер. Його діти Галя, Маруся і Гриша також померли від голоду. Соколенко Іван Федорович (10 років) побіг на поле назбирати колосків. По дорозі його перестрів Кожа Андрій, який вдарив хлопця і відібрав у нього сумку… Ми ніколи не забудемо тих часів, коли наш народ мучили і морили голодом. Я їла липову кору і гірчак, гнилу картоплю. Одна жінка, що проживала на вул. Великий Курган, з’їла маленького хлопчика, навіть хотіла з’їсти мене. У нашому селі було п’ять таких дворів, де їли людей. Померло від голоду піввулиці, покійників ховали по 20-30 в одну яму.
Квітень 2008 р.
У нашу хату зайшов чужий чоловік просити їсти і помітив в казанку картоплю, схопив, почав їсти. Поїв, вийшов з хати, впав і помер. По селу їздили з візком і збирали усіх померлих. Вони лежали скрізь: під кущами, на дорозі, в будинках… Щоб вижити, їли кору дерев, траву, собак, і навіть щурів та мишей. У людей було безвихідне становище. Почали видовбувати із землі мерзлу картоплю. Навесні рвали молоду кропиву, пекли з неї млинці, рвали кріп і смоктали корінці. Дуже багато людей померло. Майже всі ходили пухлі. У мене були пухлі руки і ноги. Ніхто вже не думав, що залишуся живою. А потім моя мама пішла в поле подивитися на жито, чи не почало воно викидати колос, і принесла у фартушку зеленого зерна. Усі дуже зраділи. Потовкли його в ступі, додали туди листя лободи і напекли пампушок. Виміняли у сусідки глечик молока за шерстяну хустку і нагодували всіх дітей. Люди були страшні. Одна шкіра та кістки. Ноги були схожі не на людські, а на гусячі: ступні широкі, обтягнуті шкірою. Страшні то були часи, бодай їх ніколи не діждати. Записано членами пошукової групи Гребениківської сільради
МІСТО ШОСТКА Спогади Ганни Миколаївни Базилевич, 1927 р.н., жительки м. Шостки Усе, що коїлося в 19321933 роках, сприймали, як кару Божу. У ті роки ми жили дуже бідно. Улітку 32-го ми з мамою ходили на поле по колоски. Але згодом це було суворо заборонено. Поле охороняли верхи на конях. Щоб не голодувати, мати продовжувала ходити туди крадькома. Восени всім гуртом у лісі збирали груші, гриби. Ми були такі не одні, голодували всі – і колгоспники, і одноосібники. Усі розуміли, що насувається лихо. Зима була дуже суворою, лютували морози. Згадую Водохреща, бідний святковий обід. З’їли по малень-
20 березня 2008 р.
кому шматочку хліба та картоплю з огірками. Після свята батька забрали на тривалі роботи до лісу. Тоді ми страшенно бідували, бувало, голодували по декілька днів, не було ні краплі хліба, картопля закінчилася. Згодом батька відпустили побачитися з нами. Пам’ятаю, стояли люті морози, він прийшов голодний, ледве тримався на ногах. А в нас також нічого було їсти. Батько не витримав і помер, мати була дуже слабкою. Люди в нашому селі також почали помирати. Брат мій був худий, як тінь, потім став пухнути, перестав просити їсти і невдовзі також загинув. Мати лежала без пам’яті, і я сама шукала собі їжу по сусідах, городах… Багато чого забулося з мого тяжкого страшного дитинства. У ті роки я втратила багатьох своїх рідних, після братика померла й
863
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
мати. Тоді я так тяжко переживала це горе, що з моєї пам’яті стерлося багато наступних місяців. Плинув час, треба було якось виживати. Осінь 1934-го… Влада готувалася до жовтневих свят. Мені, маленькій дівчинці, яка втратила
майже всіх своїх близьких, урізалося назавжди в пам'ять, як голосно казали тоді на святі про наше щасливе життя в Радянському Союзі! Записала учениця 9-А класу ЗОШ I-Ш ступенів № 5 Гурба Аліна
Спогади Марини Якимівни Бондар, 1923 р.н., жительки м. Шостки Восени 1932 року рано ліг сніг, на колгоспному полі залишилися некопана картопля, цукрові буряки. Настала весна і почався масовий Голодомор. По селу їздила бригада людей на підводах і забирала в бідних людей все до зернинки, начебто для посіву. А куркулі свій хліб поховали. У населення нічого не залишилося, і вони помирали від голоду. По селу валялися мертві люди, бо інші не в силах були їх ховати. Весна! Треба полоти буряки, картоплю, а люди невзмозі йти на роботу. Тоді голова колгоспу в одній із хат відкрив ясла-садок для малих дітей, а для людей
12 листопада 2007 р. зарізали племінного бичка і стали варити юшку. Люди почали йти на роботу за черпак юшки та 100 г хліба. Головою колгоспу був Бондар Федот Данилович. Уночі приїхали і забрали його, ніхто не знає, де він подівся. Удома в нього залишилося двоє дітей. Багато людей врятувалося, збираючи мерзлу картоплю. З неї пекли коржі. Ще більше людей померло, діждавшись нового хліба. Вони відразу понаїдались і від цього загинули. Цьому всьому я живий свідок. Те, що ми в дитинстві пережили, не дай Бог бачити нашим дітям. Записано учнями 5 класу Шосткинської загальноосвітньої школи – інтернату І-ІІІ ступенів
Спогади Софії Проклівни Пусь, 1927 р.н., жительки м. Шостки Під час Голодомору нас було 9 чоловік: батько, мати, 3 сини і 4 доньки. Працювати я ще не могла, бо було тоді всього 5 років, але по господарству матері трохи допомагала. Кожного ранку доводилося брати відро та ходити по воду, щоб годувати худобу. Після смерті Леніна прийшов до влади Сталін та його прибічники. Серед селян почали проводити колективізацію. Землі, які дали їм після революції, забирали до колгоспу. Людей, що не хотіли віддавати свої наділи, убивали. Почався запис людей до колгоспу. Ті, хто пішов по своїй волі, стали ближче до влади. У решти забирали все зерно, всі нажитки, нічого не залишаючи в хаті, говорячи, що це на користь радянській владі, незважаючи на те, скільки в родині людей. Мій батько мав свій вітряк, з якого ми отримували прибуток та хліб. Та влада забрала і його, спираючись на те, що в їхній країні не повинно бути єдиновласників. Після цієї події батько поїхав на Кавказ на заробітки, щоб привезти харчів. Поки він там
864
18 грудня 2007 р.
знаходився, біди навалилися на нас з усіх сторін: батько помер там від недуги, згоріла хата, мати з дітьми залишилася на вулиці. По сусідству жили євреї і допомагали, чим могли. Поки ще був вітряк, батько заховав зерно в скриню і закопав. Але ходили представники ДПУ і проштрикували землю металевим прутом. Якщо знаходили скрині, їх відбирали і дуже карали власника. Так сталося і з нами. Від голоду та безсилля померли 2 сестри і брат. Під час цих подій був неврожайний рік – 1932, тому криза в сімейному добробуті ще більше погіршилася. Коли збирався урожай з поля, люди виходили вночі і підбирали гнилу картоплю, лушпиння та загублені колоски пшениці, навіть билися за зерна лободи. Мешканці села зверталися до влади за допомогою, але та бездіяла. При цьому накладали високі податки, особливо на тих, хто працював у колгоспі. Багато людей втрачали розум, помирало від голоду та холоду, деякі їли своїх дітей. Період Голодомору на Україні 1932-1933 років згадую зі сльозами на очах, бо це все принесло багато болю та страждань, забрало моїх близьких та рідних! Записали учні 11-А класу ЗОШ І-ІІІ ступенів №12
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців ШОСТ К И Н С Ь К И Й Р А Й О Н Спогади Юлії Михайлівни Дейкало, 1926 р.н., жительки с. Чапліївка Про голод у 19321933 роках я погано пам’ятаю, бо мені було 6 років. Мати поступила в колгосп, а мене водила в яслі. Нам дали допомогу – пуд гороху. У сусідів була дуже велика сім’я: двоє дорослих і 5 дітей. Так вони дуже голодували. Моєму чоловіку тоді було 16 років. У його сім’ї був кінь. По селу зібрали подать, навантажили на підводу. Чоловік коня не дав, а сам повіз у Шостку здати назбиране. Коли привіз до міста, усе зважили, але загадали перевезти в інший склад. Чоловік повіз, а там така черга велика. Він стояв, стояв, а потім придумав: "У мене ж квитанція є, що здав і зважив усе. Поїду я додому і заберу собі оці оклунки". І так він приїхав з усім додому,
2005 рік
уже була ніч. Разом з матір’ю зірвали підлогу, викопали ямку і заховали те зерно. А квитанцію про здачу відніс у сільраду. А навесні посіяли ячмінь та просо, зібрали з цього урожай. Навіть сусідам допомагали. Так і вижили, бо батько ще раніше помер, а мати залишилася з п'ятьма дітьми. Мого дідуся, материного батька, розкуркулили і разом із сім’єю заслали на Урал. Дідусь там і помер, а бабуся з тіткою втекли звідтіля і пішки прийшли додому. А матір змусили йти в колгосп. Там давали допомогу. У той час я була в яслах. Так нас там годували, навіть і цукерки давали. Може, в селі хтось і помер з голоду, але я цього не знаю. Село ж велике. А хто винен у загибелі людей, Бог його знає. Може, і влада не так щось робила, може, і люди не хотіли йти в колгосп, коли колективізація була. Записав учень 9 класу Чапліївського НВК Дмитро Василенко
Спогади Герасима Григоровича Садового, 1915 р.н., жителя с. Ображіївка Мій батько працював на заводі "Зірка", мати була вдома, бо мала п'ятеро малих дітей: Прокіп – найстарший, Герасим – 13 років, Дуня, Маня, Галя – інвалід дитинства. У роки колективізації батьки не хотіли вступати до колгоспу. Не хотілося віддавати туди, тобто в загальне, усе те, що наживалося роками для своєї сім'ї, у господарів була корова і різний землеробський інвентар. До колгоспу, без сумніву, вступали тільки ті сім'ї, в яких не було господарства – втрачати їм було нічого. В основному, це були лінькуваті, неспритні сім'ї. Батька звільнили з роботи, мовляв, нікуди буде дітись, ось і вступить до колгоспу. І все ж таки він довго цього не робив, шукав якийсь інший вихід і, не знайшовши, написав заяву. Жорстокість перевищувала милосердя. Не дивлячись на те, що в сім'ї було п'ятеро дітей, одна з яких інвалід, уповноважені комуністи відірвали від хати сінці, розібрали хлів, зі стіни зняли годинник і дзеркало. Зимувати було дуже важко: тільки-но відкриєш хатні двері, мороз (а морози в ті часи були суворими) і вітер зразу ж видували тепло. Герасим в колгосп пішов в 14 років, заробляючи при цьому нікому не потрібні палички.
6 травня 2008 р.
З приходом весни батько на городі посіяв трохи ячменю. Ще зеленими шморгали зерна і варили суп. У 1937 році Герасим був призваний до лав Червоної Армії. Служив в Новгород-Сіверському. Розповів командиру про сімейне становище, про те, що хата без сінців. Командир виписав 2 куби лісу і відправив у село. Ще до армії юнак, щоб якось вижити, з друзями їздив на заробітки в Черкаську область, у село, яке знаходилося в 20 км від станції. Людей у селі майже не було – вимерли від голоду. Це дуже насторожило хлопців. І, не дивлячись на те, що голова колгоспу пообіцяв платити їм за роботу житом, вони виїхали додому, продавши плащ на дорогу. За словами Герасима Григоровича, великого Голодомору в 30-х роках в Ображіївці не було. Багато жителів села працювали на заводах Шостки, де видавали хоч і невеликий, та все ж таки пайок. Записав Максим Юрійович Кротов, відділ культури і туризму Шосткинської райдержадміністрації
865
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ ЯМ П І Л Ь С Ь К И Й Р А Й О Н Спогади Олександри Федорівни Бородай, 1919 р.н., жительки с. Марчихина Буда
Я народилася 4 травня 1919 року в с. Марчихина Буда Ямпільського району, де і проживала в часи Голодомору 1932-1933 років. Сама була в той час ще не дуже дорослою, тож багато чого не пам’ятаю, але все ж таки згадую ті страшні роки. Та й моя мати потім, коли я вже була доросла, розповідала. Спогади ті залишилися в пам’яті не то через страх, а може й тому, що дуже важко той жах пережити. Мати розповідала майже пошепки, а очі її завжди наповнювалися сльозами. У сім’ї Зібурів було п’ятеро дітей, усі один одного менше. Як же нагодувати таку ораву, коли з хати забрали все, що можна? Залишилася одна гречана полова. З неї Зібуриха примудрилася робити щось схоже на оладки. Отим і виживали. У березні померли троє дітей. Інші,
як тільки почав танути сніг, пішли по городах шукати щось їстівне. З гнилої картоплі та буряків, що знаходили, робили хлібці. Але цього було замало. Померло і двоє останніх дітей. Не витримавши горя і голоду, померли й батьки. Така ж доля спіткала іншу сім’ю – Морозових, в якій від голоду померли батько, мати та четверо дітей. У сім’ї М’ячик померло 4 чоловіки. На жаль, зараз важко пригадати, як їх звали. Страшні то були часи, а потім довго мовчали про трагедію. Зараз залишилося дуже мало людей, які пам’ятають про той голод. Записала секретар Марчихинобудської сільської ради Світлана Миколаївна Нещерет
Спогади Марії Сергіївни Циганок, 1925 р. н., жительки с. Степне В 1932 году, когда стали создавать колхоз, отец не захотел вступать в него и пошел работать в Хутор-Михайловский на завод. Домой не приходил всю зиму, потому что его все время заставляли писать заявление. А так приходили "ударники", мать им говорила, что без хозяина ничего не решает, сама ничего писать не смеет. Чтоб заставить силой, "ударники" забрали коня, корову, сундук с вещами. Каждый раз, как приходили, что-нибудь забирали. Родители смогли спрятать жито, закопали его в землю. Немного осталось картошки, мать прятала ее на печке. В доме под сволоком был привязан небольшой узелок с просом, отец где-то купил для посева. В очередной приход "ударники" которыми были свои, местные жители, увидели узелок, стали его снимать, а тот упал на пол. Я ухватила узелок, зная, что это самое дорогое, что есть в доме, и убежала в кусты. От страха, что догонят и отнимут, чуть не умерла. Голодную зиму пережили очень тяжело, но и весной было не легче. Отец рассчитался с завода и вступил в колхоз. Но дома-то есть все равно
4 березня 2008 р.
26 лютого 2008 р.
было нечего. Но хоть выжили. Ели, что придется: и кору обдирали, и полову пекли. Помню, что голодали многие, особенно те, у кого не было коров. А их не было или в очень бедных семьях, или кого раскулачили (их высылали из села на Соловки), или у тех, кто не хотел вступать в колхоз. Рядом жила семья Ольховиков – мать и пятеро детей. Отец умер раньше. Семья жила бедно. Да еще воры залезли в овин и обмолотили снопы жита. Коровы не было, очень голодали, опухли. Уже весной трое маленьких детей (старшей девочке было лет семь, меньшим девочке и мальчику по 3-5 лет) лежали прямо на дороге и просили есть. Мать плакала над ними, говорила, что у нее ничего нет. На дороге они и умерли. Похоронили их на кладбище. Двое старших детей выжили: то нашли где-то в навозе лошадиную шкуру, то лазили на огороды воровать посаженную картошку. Еще на околице умерла сестра Шеремеревича Федоса (Сытикова) со своей дочкой. Ходили такие пухлые с голоду и не выжили. Записала голова Степненської сільської ради Любов Іванівна Помошник
866
РОЗДІЛ 3. Свідчення очевидців
Розділ 4. Фотоматеріали
867
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
В канаві там лежав хлопчина Ніяк не більше семи літ, Йому б ще круглими очима Дивитись радісно на світ. Та я тоді з ним не балакав, Очей він теж не відкривав, Лежав, зігнувшись, тихо плакав І "хочу їсти" ще стогнав. Він там і вмер, маленький хлопчик, Що мав не більше семи літ, Що навіть думати не міг ще, Чому ж такий жорстокий світ. Чому померла в тридцять третім Ще тисяча людей в селі, Чому немає й не шукає Ніхто вже правди на землі. Минають роки, а в уяві – І досі постать та моя Лежить на вигоні в канаві, І "хочу їсти" чую я. Василь СОСЮРЧЕНКО (м. Ромни)
868
РОЗДІЛ 4. Фотоматеріали
Колгоспні активісти "червона мітла" (с. Линове Путивльського р-ну). 1932 р.
Заготівля зерна в колгоспі "Єдиний труд" (с. Яцине Путивльського р-ну). 1932 р.
869
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
Виїзд на сівбу в колгоспі ім. Чубаря (с. Сиром’ятникове Путивльського р-ну). 1932 р.
Магазин Торгсін (м. Путивль Путивльського р-ну). 1930 р.
870
РОЗДІЛ 4. Фотоматеріали
Ударники колгоспу ім. Петровського (с. Попівщина Роменського р-ну). 1933 р.
Молотьба в колгоспі ім. Комінтерна (с. Герасимівка Роменського р-ну). 1932 р.
871
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
Червона валка із зерном урожаю 1929 р. (м. Ромни Олександрівська площа).
Співробітники Конотопського окрвідділу ДПУ активні учасники заходів щодо хлібозаготівель. 1930 р.
872
РОЗДІЛ 4. Фотоматеріали
Пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років у м. Тростянці. Споруджено в листопаді 1993 року на центральному кладовищі. Автор проекту – О.В. Лучанінов.
Пам’ятник Трохиму Сірику та його сусідам у с. Воронцове Кролевецького району. Споруджено у 1993 році за кошти сина-емігранта Григорія Сірика.
873
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
Пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років у м. Кролевці. Споруджено в 2007 році на території центрального кладовища. Автор проекту і виконавець О.Т. Рокитянський.
Пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років у м. Ворожба Білопільського району. Споруджено в 1993 році в центрі міста на місці масових поховань.
874
РОЗДІЛ 4. Фотоматеріали
Меморіал Скорботи "Жертвам Голодомору 1932-1933 років" у м. Лебедині (вул. Сумська). Встановлено влітку 1993 р. Автори проекту – головний архітектор Лебединського району О.О. Гайдаш, творчий колектив художників – Ю.А. Мумрін (керівник), О.П. Будьонний, В.В. Жевкало; художник-коваль А.А. Малишевський і коваль І.О. Бойко.
Пам’ятний знак жертвам Голодомору 19321933 років у смт Краснопілля. Споруджено в 2006 році на території старого кладовища.
875
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
Пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років у с.Сад Сумського району. Встановлено 20 травня 2008 року на території сільського храму.
Пам’ятник родині Любченків, яка загинула в роки Голодомору, у с. Дубовичі Кролевецького р-ну. Споруджено в 90-і роки минулого століття на сільському цвинтарі.
876
РОЗДІЛ 4. Фотоматеріали
Пам’ятний знак жертвам Голодомору 19321933 років у с. Бишкінь Лебединського району. Споруджено 15 листопада 2007 року на центральному кладовищі.
Меморіальний комплекс жертвам Голодомору 1932-1933 років у с. Хоружівка Недригайлівського району. Встановлено 24 листопада 2007 року в центрі села за ідеєю Президента України В.А. Ющенка та народного депутата України П.А. Ющенка. Художник і архітектор – заслужений архітектор України А.В. Гайдамака. Будівництво здійснила холдингова компанія "Київміськбуд".
877
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
Обласний меморіал жертвам Голодомору 1932-1933 років у с. Піски Буринського району. Споруджено 24 листопада 2007 року на місці масових поховань.
Пам’ятний хрест жертвам Голодомору в с. Мутин Кролевецького р-ну. Споруджений на центральному кладовищі з ініціативи та за кошти почесного жителя села В.О. Проценка.
878
РОЗДІЛ 4. Фотоматеріали
Додатки
879
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ НА СУМЩИНІ В 1932-1933 РОКАХ* По лютий 1932 р. Райони – з підпорядкуванням центру. Білопільський, Буринський, Великописарівський, Глухівський, Конотопський, Краснопільський, Кролевецький, Лебединський, Липоводолинський, Миропільський, Недригайлівський, НовгородСіверський (частина), Охтирський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Талалаївський, Тростянецький, Улянівський, Шосткинський. Місто Суми з підпорядкованим йому Сумським районом. З лютого 1932 р. Київська область (з лютого 1932 р.). Глухівський, Конотопський, Кролевевцький, Новгород-Сіверський (частина), Середино-Будський і Шосткинський – з жовтня 1932 р. у складі Чернігівської області. Харківська область (з лютого 1932 р.). Білопільський, Великописарівський, Зіньківський (частина), Краснопільський, Лебединський, Липоводолинський, Миропільський, Охтирський, Тростянецький, Улянівський. Буринський, Недригайлівський, Путивльський, Роменський і Талалаївський – з жовтня 1932 р. у складі Чернігівської області. Місто Суми з підпорядкованим йому Сумським районом. Чернігівська область (з жовтня 1932 р.). Буринський, Глухівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Новгород-Сіверський (частина), Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Талалаївський, Шосткинський. _____________ *За адміністративно-територіальною реформою в Україні: - у вересні 1930 р. запроваджено 2-ступеневу адмін.-терит. систему: центр – район; - у лютому 1932 р. запроваджено обласний поділ, 3-ступеневу адмін.-терит. систему: центр – область – район. Подальші зміни стосовно окремих районів: - Зіньківський тепер Полтавської області. З лютого 1935 р. частина його території – у сучасних межах Охтирського району; - Миропільський розформовано в червні 1957 р. Частини його території тепер у складі Краснопільського і Сумського районів; - Новгород-Сіверський тепер Чернігівської області. З лютого 1935 р. частина його території – у сучасних межах Середино-Будського району; - Талалаївський тепер Чернігівської області. З січня 1965 р. частина його території – у сучасних межах Роменського району; - Улянівський у січні 1963 р. приєднано до Білопільського; - Ямпільський у лютому 1931 р. приєднано до Шосткинського, у січні 1963 р. – до Середино-Будського, поновлено (відповідно) у лютому 1935 р. і в грудні 1966 р.
880
Додатки
Статті КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УСРР 1927 РОКУ, ЯКІ ЗГАДУЮТЬСЯ В ТЕКСТАХ ДОКУМЕНТІВ РОЗДІЛУ 2 Ст. 54-2
– Участь у збройному повстанні з контрреволюційною метою, у захопленні влади з тією самою метою і, зокрема, щоб силоміць відірвати від СРСР будь-яку частину його території – вищий захід соціального захисту – розстріл з допущенням, при пом’якшуючих обставинах, позбавлення волі на строк не менш, як три роки, з конфіскацією всього або частини майна.
Ст. 54-10
– Пропаганда або агітація, яка полягає в заклику до повалення, підриву або послаблення радянської влади чи до вчинення окремих контрреволюційних злочинів, а також розповсюдження чи виготовлення або зберігання літератури того самого змісту – позбавлення волі на строк не менш, як шість місяців.
Ст. 54-11
– Всяка організаційна діяльність, спрямована на підготування або вчинення контрреволюційних злочинів, а також участь в організації, утвореній для підготування або вчинення одного з таких злочинів – заходи соціального захисту, зазначені у відповідних статтях розділу "Контрреволюційні злочини" Кримінального Кодексу.
Ст. 54-14
– Контрреволюційний саботаж, тобто те, що будь-хто свідомо не виконає певних обов’язків або навмисно недбало їх виконає із спеціальною метою послабити владу уряду і діяльність державного апарату – позбавлення волі на строк не менш, як один рік, з конфіскацією всього або частини майна, з підвищенням при особливо обтяжуючих обставинах аж до вищого заходу соціального захисту – розстрілу з конфіскацією майна.
Ст. 56-16
– Організація масових заворушень, які супроводлжуються погромами, та участь у таких заворушеннях – а) до організаторів і керівників масових заворушень, а також до всіх учасників, що вчинили такі злочини або збройно вчинили опір владі – позбавлення волі на строк, не менш, як два роки, з конфіскацією всього або частини майна, із застосуванням, при особливо обтяжуючих обставинах, вищого заходу соціального захисту – розстрілу з конфіскацією майна; б) до інших учасників – позбавлення волі на строк не більш, як три роки. Участь у масових заворушеннях, не обтяжених злочинами, зазначеними вище, але поєднаних з явною непокорою законним вимогам влади або з протидіянням виконанню покладених на неї обов’язків, або з примушенням її виконувати явно незаконні вимоги – позбавлення волі на строк не більш, як один рік.
Ст. 58
– Злісний, тобто впертий, незважаючи на очевидну до того змогу і застосування відповідними органами стягнення податків та зборів заходів стягнення, неплатіж у встановлений строк належних податків та зборів з обов’язкового окладного страхування або відмова їх заплатити в той же строк, а так само відмова виконати загальнодержавного значення повинності чи роботи, незважаючи на вжиті згідно з законами, що регулюють виконання цих повинностей і робіт, заходи адміністративного впливу – позбавлення волі на строк не менш, як шість місяців, або виправно-трудові роботи із застосуванням в обох випадках штрафу не більш десятикратного розміру несплачених платежів. (У редакції 15 березня 1930 р.). Несплата куркульскими елементами в установлені строки податків і зборів, невиконання завдань загальнодержавного значення або інші форми їх опору соціалістичному будівництву – позбавлення волі на строк не менш, як один рік, або виправнотрудові роботи з конфіскацією в обох випадках усього або частини майна. (У редакції 25 лютого 1931 р.).
881
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА Ст. 58 ч. 1
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
– Повторне невиконання одноосібниками своїх зобов’язань щодо здавання державі хліба або картоплі, або соняшника в установлені строки – позбавлення волі на строк не менш, як шість місяців, або виправно-трудові роботи на строк до одного року. Ті самі дії, що вчинені куркульськими елементами, хоч би і вперше, а також іншими особами при обтяжуючих обставинах: змова групи осіб або опір органам влади під час стягнення – позбавлення волі на строк, не менш, як п’ять років, з конфіскацією всього або частини майна, із засланням або без нього. (У редакції 4 квітня 1933 р.).
Ст. 58 ч. 2 – Здача або спроба здачі державі явно недоброякісного або попсованого зерна або картоплі, або соняшнику особами, які зобов’язані здавати їх на виконання своїх зобов’язань – позбавлення волі на строк до двох років. (У редакції 4 квітня 1933 р.). Ст. 97
– Зловживання владою або службовим станом, тобто такі дії службової особи, які вона могла вчинити лише завдяки своєму службовому станові... з міркувань корисливої чи іншої особистої заінтересованості – позбавлення волі на строк не менш, як шість місяців.
Ст. 98
– Бездіяльність влади, тобто, коли службова особа не виконає дій, які вона з обов’язків своєї служби повинна була виконати, при наявності ознак, передбачених у ст. 97, а також неуважне ставлення до служби, тобто недбайливе або несумлінне ставлення до покладених службових обов’язків, при наявності тих самих ознак – позбавлення волі на строк до трьох років або примусова праця.
Ст. 119
– Зловмисне невиконання зобов’язання за договором, укладеним з державною, кооперативною або громадською установою чи підприємством – позбавлення волі на строк до п’яти років з конфіскацією всього або частини майна чи без неї.
ПОЗАСУДОВІ ОРГАНИ, ЯКІ ЗГАДУЮТЬСЯ В ТЕКСТАХ ДОКУМЕНТІВ РОЗДІЛУ 2 О с о б л и в а н а р а д а при колегії ДПУ УСРР – (березень 1924 р. – липень 1934 р.). С у д о в а " т р і й к а " при колегії ДПУ УСРР – (лютий 1930 р. – травень 1935 р.). " Т р і й к и " при обласних управліннях НКВС – (травень 1935 р. – листопад 1938 р.). " Трійка" складалася з начальника обласного управління НКВС (голова " трійки"), першого секретаря обкому КП(б)У, прокурора області.
882
Додатки
ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ (РОЗДІЛУ 2) № 1. З протоколу наради комісії з хлібозаготівлі Біловодської сільради колишнього Юнаківського району про відповідальність за агітацію проти заготівлі хліба. 9 жовтня 1929 р..................... 589 № 2. З плану надходження хліба від куркульських господарств Глухівської округи в 1930 році. 28 січня 1930 р........................................................................................................................ 589 № 3. Спецзведення Глухівського окружного відділу ДПУ для окружного прокурора про масове знищення і продаж худоби на території округу. 8 лютого 1930 р........................................... 590 № 4. Відомості Улянівського райвиконкому про розкуркулення в колишньому однойменному районі. 9 листопада 1930 р..................................................................................................... 592 № 5. Зі зведених відомостей інформаційної групи Наркомзему УСРР про факти адміністрування та примусової колективізації на місцях. Квітень 1931 р.......................................................... 593 № 6. З протоколу допиту свідка – голови Крамчанської сільради Великописарівського району С.Г. Півня про жіночу "волинку" на території ради. 5 листопада 1931 р................................ 593 № 7. Характеристика Улянівської сільради колишнього однойменного району громадянина П.П. Бабченка, який злісно не виконував плани хлібозаготівлі. 2 січня 1932 р....................... 593 № 8. Лист голови правління Лебединської райколгоспспілки до колгоспів однойменного району про заборону розподілу хліба на трудодні до повного виконання планів хлібозаготівлі. 4 січня 1932 р..................................................................................................................................... 594 № 9. Зі спецдонесення Глухівського райвідділення ДПУ однойменному райкому КП(б)У про негативне ставлення селян до колективізації та хлібозаготівлі. 8 січня 1932 р...................... 594 № 10. Повідомлення сількора К.С. Кореневого до ВУЦВК про свавілля місцевих керівників на хуторі Лідине колишнього Улянівського району. 14 січня 1932 р............................................ 595 № 11. З протоколу засідання бюро Миропільського райпарткому про незадовільне виконання планів хлібозаготівлі та покарання керівників окремих сільрад і партосередків у колишньому однойменному районі. 16 січня 1932 р................................................................................... 595 № 12. Лист голови Роменського райвиконкому до Великобудківської сільради про покарання службових осіб за зловживання при вилученні майна в куркулів. 20 січня 1932 р.................. 597 № 13. Телефонограма оперативної трійки з хлібозаготівлі колишнього Великобубнівського району головам сільрад та уповноваженим райвиконкому про виконання плану хлібозаготівлі. Не раніше 20 січня 1932 р............................................................................................................ 598 № 14. З інформаційного листа нарслідчого до Сумського міжрайонного прокурора про заходи впливу на громадян окремих сіл Сумського району, які не виконують хлібозаготівельні плани. 27 січня 1932 р........................................................................................................................ 598 № 15. З відкоригованого річного плану заготівель зернових культур, доведеного до районів колишнього Конотопського округу. 29 січня 1932 р................................................................ 599 № 16. З протоколу засідання президії Житненської сільради Роменського району про накладення штрафів на громадян, які не виконали завдань хлібозаготівлі. 3 лютого 1932 р.................... 600 № 17. Зі спецдонесення відділення шляхово-транспортного відділу ОДПУ залізничної станції Конотоп про погіршення забезпечення трудящих та учнів продуктами харчування. 5 лютого 1932 р..................................................................................................................................... 600 № 18. Спецзведення Глухівського райвідділення ДПУ про хід хлібозаготівлі на Глухівщині. 9 лютого 1932 р...................................................................................................................... 601 № 19. Протокол засідання президії Засульської сільради Роменського району про покарання селян за невиконання завдань з хлібозаготівлі. 10 лютого 1932 р......................................... 605 № 20. Заява громадянина Коржівської сільради Роменського району Ф.К. Федірка про прийняття його до сільськогосподарської артілі "3-й вирішальний". 14 лютого 1932 р.......................... 606 № 21. З резолюції бюро Лебединського райпарткому про хід виконання плану заготівлі сільськогосподарської продукції. 18 лютого 1932 р................................................................ 606 № 22. Лист голови Великобубнівського райвиконкому та народного судді колишнього однойменного району до голів сільрад та уповноважених РВК про надання сільрадам права конфіскацію майна в куркулів. 21 лютого 1932 р.................................................................... 606 № 23. Заява члена Коржівської сільськогосподарської артілі "3-й вирішальний" Роменського району Н.К. Федірка до правління артілі про видачу йому хліба. 27 лютого 1932 р............... 607 № 24. Заява жителя села Московський Бобрик Лебединського району Я.І. Єфросиніна до ВУЦВК про несправедливе виключення його з колгоспу та розкуркулення. 10 березня 1932 р........ 607 № 25. Акт затримання на картопляному полі колгоспника М.О. Шапошника, складений об’їждчиком сільськогосподарської артілі ім. Петровського (село Будилка) Лебединського району. 12 березня 1932 р..................................................................................................... 607
883
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 26. Інформаційний лист до Охтирського райпарткому про випадки голодування дітей шкільного віку в Яблучненській сільраді та деякі інші питання. 15 березня 1932 р................................. 608 № 27. Доповідна записка позаштатного інспектора Глухівськоі РКК-РСІ М. Дорошенко про розкуркулення і виключення з колгоспу П.А. Романенка. 19 березня 1932 р......................... 608 № 28. Лист голови Лебединського райвиконкому та завідувача райфінвідділу до сільрад однойменного району про стягнення податкових недоплат. 29 березня 1932 р.................... 609 № 29. Із записки ДПУ УСРР про організаційно-господарський стан колгоспів у 1931 році за матеріалами агентурного вивчення їхньої діяльності. 29 березня 1932 р............................... 610 № 30. З протоколу засідання бюро Миропільського райпарткому про загибель коней в окремих селах через відсутність кормів та про адміністрування при усуспільненні худоби в селі Криничне. 1 квітня 1932 р....................................................................................................... 610 № 31. З інформаційного листа Сумського міського прокурора до Харківського обласного прокурора про засудження членів бригади з хлібозаготівлі села Головашівка Сумського району за знущання над селянами. 5 квітня 1932 р............................................................................ 611 № 32. Заява громадянина Коржівської сільради Роменського району Г.А. Волинського про виключення його із сільськогосподарської артілі "3-й вирішальний". 7 квітня 1932 р............ 612 № 33. З постанови зборів правління, бригадирів та активу колгоспу ім. Лисянського Лебединського району про виключення з колективу осіб, які шкодять господарству. 13 квітня 1932 р..................................................................................................................................... 612 № 34. Заява колгоспника села Коржі Роменського району до ради місцевої сільгоспартілі про зволікання з виділенням йому садибної землі. 15 квітня 1932 р............................................. 613 № 35. З протоколу засідання бюро Тростянецького райпарткому про заходи щодо економії хліба в однойменному районі, зняття з хлібопостачання усіх їдалень та родин, що пов’язані з сільським господарством. 20 квітня 1932 р............................................................................ 613 № 36. Заява Єфросинії Куниці до Лебединської міської ради про дозвіл на помел пшениці у зв’язку з хворобою. 21 квітня 1932 р...................................................................................... 614 № 37. Доповідна записка керуючого Веселівським відділенням 2-го Буринського радгоспу директору останнього про фізичне виснаження працюючих у полі. 23 квітня 1932 р............. 614 № 38. З протоколу засідання президії Майдаківської сільради колишнього Улянівського району про утаювання куркулем Н.С. Косенком свого господарства від оподаткування. 27 квітня 1932 р...................................................................................................................... 614 № 39. Відповідь Недригайлівської РКК-РСІ на запит ВУЦВК щодо скарги селян про тяжкий стан артілі "Перемога" Вільшанської сільради. 29 квітня 1932 р.................................................... 615 № 40. З інформаційного листа прокурора міста Суми Воробйова прокурору Харківської області про боротьбу з викривленнями на селі. 3 травня 1932 р........................................................ 615 № 41. Заява секретаря осередку ЛКСМУ села Кашпури Роменського району та секретаря сільради до Політбюро ЦК КП(б)У про зловживання та перекручування під час хлібозаготівлі на території сільради. 10 травня 1932 р...................................................................................... 616 № 42. Із заяви громадянки хутора Сухоставці колишнього Улянівського району Х.Г. Солохи до прокурора міста Білопілля про повернення вилучених у неї під час хлібозаготівлі зерна, смухів та вовни. 10 травня 1932 р..................................................................................................... 617 № 43. З протоколу засідання президії Процівської сільради Роменського району про передачу до колгоспу землі і засобів виробництва місцевого жителя П.П. Рака. 12 травня 1932 р........... 618 № 44. З протоколу засідання бюро Тростянецького райпарткому про незадовільний стан харчування учнів місцевого агротехнікуму. 15 травня 1932 р.................................................. 618 № 45. Заява громадянина Панасівської сільради Липоводолинського району М.Х. Спичака до дільничного прокурора про звільнення з-під варти. 15 травня 1932 р.................................... 619 № 46. З телеграми ЦК КП(б)У Харківському обкому партії про надання продовольчої допомоги окремим районам однойменної області. 21 травня 1932 р..................................................... 619 № 47. З протоколу засідання робочої частини президії Білопільської міської ради про заяву В.К. Литвиненка щодо "невірного" продажу його майна. 30 травня 1932 р........................... 619 № 48. З таблиці показників колективізації в південно-східних районах Сумщини. Травень 1932 р....................................................................................................................... 620 № 49. Заява З.П. Рибалки до Лебединської міської ради про дозвіл на "вбивство" теляти для власних потреб. 5 червня 1932 р............................................................................................ 620 № 50. Повідомлення інспектора дошкільного виховання Ніжинського (тепер Чернігівської області) райвідділу народної освіти Київському облвідділу наросвіти та облвідділу постачання про невідвантаження хліба Конотопторгом дитячим закладам. 11 червня 1932 р......................... 621 № 51. З протоколу позачергового засідання бюро Буринського райпарткому про масовий вихід колгоспників із колгоспів у зв’язку з відсутністю хліба. 13 червня 1932 р.............................. 621 № 52. З доповідної записки Харківського обкому партії до ЦК КП(б)У про надзвичайно напружене продовольче становище в окремих районах однойменної області. Червень 1932 р............... 622
884
Додатки № 53. Доповідна записка Сумському міському прокурору його помічника про перевірку роботи окремих сільрад однойменного району та факти голодування родини бідняка Бондаренка на хуторі Криничному Новомихайлівської сільради. 8 липня 1932 р............................................ 623 № 54. З обвинувального висновку в слідчій справі громадянина села Великий Прикіл колишнього Миропільського району Д.П. Дегтяренка, звинувачуваного в проведенні контрреволюційної агітації проти хлібозаготівлі та посівкампанії. 10 липня 1932 р............................................... 625 № 55. Повідомлення республіканської газети "Радянське село" про "перекручування лінії партії" під час хлібозаготівлі в селі Капустинці Липоводолинського району. 12 липня 1932 р........... 626 № 56. З протоколу засідання бюро Шосткинського райпарткому про підвищення цін на громадське харчування. 14 липня 1932 р................................................................................ 626 № 57. З протоколу загальних зборів членів та кандидатів у члени КП(б)У партосередку хутора Чернецько-Вільмівський Сумського району про нереальність плану хлібозаготівлі та про участь у ній комуністів. 27 липня 1932 р............................................................................................ 627 № 58. З протоколу засідання бюро Тростянецького райпарткому про організацію хлібозаготівлі та здійснення суворого контролю за видачею хлібних авансів тільки працюючим колгоспникам в однойменному районі. 29 липня 1932 р.................................................................................. 628 № 59. З протоколу засідання президії Малобубнівської сільради колишнього Великобубнів-ського району про нереальність плану хлібозаготівлі на 1932 рік. 31 липня 1932 р.......................... 629 № 60. Доповідна записка уповноваженого з хлібозаготівлі Буринського райпарткому М. Олійника про заходи щодо хлібозаготівлі та протидію їй у селі Нова Олександрівка. 31 липня 1932 р..629 № 61. З протоколу засідання правління сільськогосподарської артілі "Червона Армія" (село Гар-барі) Лебединського району про нереальність плану хлібозаготівлі на 1932 рік. 3 серпня 1932 р..................................................................................................................................... 630 № 62. Обов’язкова постанова Буринського райвиконкому про порядок регулювання помелу зерна на млинах в однойменному районі. 7 серпня 1932 р.............................................................. 631 № 63. Доповідна записка Конотопського райвідділення ДПУ керівникам однойменного району про хід хлібозаготівлі. 8 серпня 1932 р................................................................................... 631 № 64. Лист колгоспника Лебединського району до голови ВУЦВК про занепад колгоспів та загрозу голодної смерті. 8 серпня 1932 р.............................................................................. 633 № 65. Постанова Політбюро ЦК КП(б)У про заходи боротьби зі спекуляцією хлібом. 9 серпня 1932 р..................................................................................................................................... 633 № 66. З протоколу засідання бюро Середино-Будського райпарткому про незадовільне забезпечення харчовими ресурсами керівного складу однойменного району. 9 серпня 1932 р...................................................................................................................... 634 № 67. Лист Конотопського відділу держторгівлі до Київського облвідділу постачання, інших установ про незадовільне забезпечення продуктами харчування дитячих закладів та інвалідних будинків. 9 серпня 1932 р....................................................................................................... 635 № 68. З протоколу засідання бюро Шосткинського райпарткому про перебіг хлібозаготівель в однойменному районі. 11 серпня 1932 р................................................................................ 635 № 69. Лист Буринського райпарткому до секретарів партосередків, уповноважених райкому, фракції райвиконкому про розбазарювання хліба шляхом видачі на трудодні в колгоспі "Червоний партизан" (село Миколаївка). 12 серпня 1932 р................................................... 636 № 70. З інформаційного листа Середино-Будського райпарткому до Київського обкому КП(б)У щодо протидії прийняттю планів хлібозаготівлі в селах. 20 серпня 1932 р............................. 637 № 71. Доповідна записка Конотопському райпарткому його уповноважених та секретаря партосередку в селі Шаповалівка про негативне ставлення селян до хлібозаготівлі. Не раніше 20 серпня 1932 р.................................................................................................................... 637 № 72. Телеграма заступника голови Ради Праці та Оборони СРСР В. В. Куйбишева в ЦК КП(б)У про необхідність прискорення відвантаження зерна на експорт. 27 серпня 1932 р............... 638 № 73. З протоколу засідання президії Буринського райвиконкому про помилки в методах хлібозаготівлі в селі Нечаївка. 9 вересня 1932 р..................................................................... 638 № 74. Інформаційний лист Путивльського райпарткому до Харківського обкому КП(б)У про хід хлібозаготівель. 10 вересня 1932 р......................................................................................... 639 № 75. З вироку народного суду Глухівського району в кримінальній справі трьох мешканців села Баранівка, яких обвинувачено в антирадянській агітації та підбурюванні селян до масових заворушень. 13 вересня 1932 р.............................................................................................. 641 № 76. Обов’язкова постанова Великобубнівського райвиконкому про норми помелу зернових та олійних культур у колишньому однойменному районі. 17 вересня 1932 р.............................. 642 № 77. Заява громадянина села Миколаївка-Тернівська колишнього Улянівського району Я.У. Гречаненка до ВУЦВК про повернення вилученого в нього майна. 28 вересня 1932 р... 642 № 78. З протоколу засідання бюро Конотопського райпарткому про незадовільне виконання планів хлібозаготівлі в селах однойменного району та покарання голів Любитівської та Хижківської сільрад за зрив заготівлі. 29 вересня 1932 р....................................................... 643
885
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 79. Постанова об’єднаного пленуму Недригайлівського райпарткому та районної контроль-ної комісії про хід виконання плану хлібозаготівлі в однойменному районі. 7-8 жовтня 1932 р... 644 № 80. З постанови президії Київського облвиконкому про норми перемолу зернових культур. 9 жовтня 1932 р...................................................................................................................... 645 № 81. З протоколу засідання президії Буринського райвиконкому про заборону торгівлі в однойменному районі хлібом до повного виконання річного державного плану хлібозаготівель. 10 жовтня 1932 р.................................................................................................................... 646 № 82. Постанова президії Буринського райвиконкому про незадовільний стан хлібо-заготівель та організацію "червоних валок" хліба в однойменному районі. 28 жовтня 1932 р..................... 646 № 83. З постанови Політбюро ЦК КП(б)У про заходи підсилення хлібозаготівель. 30 жовтня 1932 р..................................................................................................................................... 647 № 84. Постанова бюро Глухівського райпарткому про заходи щодо виконання планів хлібозаготівлі та організацію "червоних валок" у жовтневі свята. 4 листопада 1932 р........... 649 № 85. Лист анонімного автора до редакції газети "Легкая индустрия" про незадовільне забезпечення продуктами харчування робітників Конотопського коноплевого заводу. 9 листопада 1932 р................................................................................................................. 650 № 86. З протоколу загальних зборів осередку КП(б)У в колгоспі "Червоний партизан" (село Студенок) колишнього Шалигинського району про обов’язкове виконання зниженого плану хлібозаготівель. 10 листопада 1932 р..................................................................................... 651 № 87. З протоколу засідання Політбюро ЦК КП(б)У про організацію хлібозаготівель в одноосібному секторі. 11 листопада 1932 р........................................................................... 651 № 88. З протоколу засідання організаційного бюро ЦК КП(б)У по Чернігівській області про хід хлібозаготівель на Чернігівщині. Не раніше 11 листопада 1932 р........................................... 652 № 89. З протоколу загальних зборів членів колгоспу "Вільна праця" та одноосібників хутора Капітанівка Конотопського району про виконання плану хлібозаготівлі. 13 листопада 1932 р............................................................................................................... 654 № 90. З протоколу пленуму однієї із сільрад Конотопського району про вислання за межі області та штрафування громадян, які не виконали хлібозаготівельний план. 13 листопада 1932 р.. 654 № 91. Постанова виїзної президії Липоводолинської районної контрольної комісії про виключення з партії та передачу до суду справи голови колгоспу ім. Петровського Подільківської сільради П.Д. Сепети за приховування зерна та протидію хлібозаготівлі. 14 листопада 1932 р........... 655 № 92. З постанови бюро Харківського обкому КП(б)У про припинення завезення промтоварів у села, які не виконують планів хлібозаготівлі. 14 листопада 1932 р........................................ 655 № 93. Протокол позачергового засідання бюро Середино-Будського райпарткому та райпартактиву про недоліки у виконанні плану хлібозаготівлі в однойменному районі та заходи щодо їх усунення. 15 листопада 1932 р.................................................................................. 656 № 94. Постанова бюро Шосткинського райпарткому про покарання партійних і радянських працівників однойменного району та занесення на "чорну дошку" шести сіл за незадовільний стан хлібозаготівлі. 16 листопада 1932 р................................................................................ 657 № 95. Резолюція бюро Конотопського райпарткому про занесення на "чорну дошку" чотирьох сіл однойменного району та посилення роботи з хлібозаготівлі. 16 листопада 1932 р............... 659 № 96. З постанови Політбюро ЦК КП(б)У про заходи посилення хлібозаготівель. 18 листопада 1932 р..................................................................................................................................... 660 № 97. Постанова Раднаркому УСРР про заходи до посилення хлібозаготівель. 20 листопада 1932 р..................................................................................................................................... 662 № 98. Зі зведень ДПУ УСРР про настрої та протидію партійців і комсомольців хлібозаготівлям. 20 листопада 1932 р............................................................................................................... 663 № 99. З протоколу засідання пленуму Княже-Козачанської сільради Путивльського району про хід хлібозаготівлі. 20 листопада 1932 р........................................................................................ 664 № 100. Відомості про хлібні справи в народному суді Білопільського району. Не раніше 20 листопада 1932 р............................................................................................................... 665 № 101. З протоколу засідання президії колишньої Засульської сільради Роменського району про застосування репресії стосовно С.Д. Литвяка за злісне невиконання плану хлібозаготівлі. 21 листопада 1932 р............................................................................................................... 666 № 102. Акт опису майна мешканця села Піски Роменського району К.П. Голика, який злісно ухилявся від хлібозаготівлі. 21 листопада 1932 р................................................................... 666 № 103. З протоколу засідання бюро Шосткинського райпарткому про виключення з партії мешканців села Івот Є.К. Рогінця та М.Є. Рогінця за саботаж хлібозаготівлі. 24 листопада 1932 р............................................................................................................... 667 № 104. З протоколу засідання президії Буринського райвиконкому про занесення на "чорну дошку" колгоспів однойменного району, які саботують хлібозаготівлі. 25 листопада 1932 р..667 № 105. Постанова бюро Тростянецького райпарткому про покарання керівників сільрад і колгоспів однойменного району за саботаж хлібозаготівлі та про заходи підсилення заготівельної роботи. 25 листопада 1932 р............................................................................ 668
886
Додатки № 106. З протоколу засідання президії Процівської сільради Роменського району про накладення штрафів на громадян, які не виконали планів заготівлі сільськогосподарської продукції. 29 листопада 1932 р............................................................................................................... 669 № 107. З протоколу закритих зборів Волокитинського партосередку Путивльського району про оголошення штурмової п’ятиденки по хлібо-, м’ясо– і картоплезаготівлі. 1 грудня 1932 р.... 670 № 108. З постанови Раднаркому УСРР про заборону торгівлі картоплею в районах, які не виконують планів її контрактації. 1 грудня 1932 р................................................................... 671 № 109. Скарга мешканця Білопілля Р.С. Бієнка до ЦВК СРСР про незаконне вилучення в нього майна і скасування штрафу. 1 грудня 1932 р.......................................................................... 672 № 110. З повідомлення Буринського райвиконкому до уповноваженого Наркомату заготівель по Чернігівській області про заходи щодо хлібозаготівель в одноосібному секторі. Не раніше 1 грудня 1932 р....................................................................................................................... 673 № 111. З протоколу засідання президії Роменського райвиконкому про повернення колгоспниками авансів та накладення штрафів на колгоспи, які не виконали планів хлібозаготівлі. 4 грудня 1932 р............................................................................................... 673 № 112. З протоколу допиту члена колгоспу ім. 12-ї річниці Жовтня Конотопського району – свідка в слідчій справі жителя села Малий Самбір С.С. Костенка. 5 грудня 1932 р.......................... 674 № 113. З оперативного бюлетеня ДПУ УСРР про боротьбу із "сільською контрреволюцією". 5 грудня 1932 р....................................................................................................................... 674 № 114. З вироку народного суду колишнього Великобубнівського району в кримінальній справі жінок-одноосібниць села В’юнне Мокіївської сільради, обвинувачених у самоправному вилученні колгоспного майна. 7 грудня 1932 р....................................................................... 675 № 115. Звернення уповноваженого Роменського райпарткому до секретаря і бюро РПК про зупинення вивозу хліба з колгоспу "Жовтневий промінь" (село Москалівка). 8 грудня 1932 р....................................................................................................................... 676 № 116. З протоколу засідання ради сільськогосподарської артілі ім. Шевченка (село Лозове) Роменського району про обов’язкове перевіювання полови, переобмолот соломи, виявлення лишків посівматеріалу та вивезення їх у рахунок хлібозаготівлі. 9 грудня 1932 р................... 677 № 117. Лист секретаря Краснопільського райпарткому до ЦК КП(б)У та Харківського обкому партії про незадоволення населення методами хлібозаготівель. 9 грудня 1932 р.................. 677 № 118. Лист секретаря Путивльського райпарткому до секретарів партосередків та уповноважених райкому про покарання членів партії, які не згодні з політикою партії на селі. 13 грудня 1932 р..................................................................................................................... 678 № 119. Доповідна записка уповноваженого Роменського райпарткому по Анастасівській сільраді Г.Ю. Ігнатенка секретарю РПК Пижову та уповноваженому ЦК КП(б)У Березнікову про стан хлібозаготівлі. Не раніше 13 грудня 1932 р............................................................................ 679 № 120. Відомості Буринської РКК-РСІ та трійки з чистки адміністративно-господарського персоналу про її наслідки в колгоспах однойменного району. Між 15 і 20 грудня 1932 р...... 680 № 121. Заява священика Георгієвської церкви в Лебедині А.М. Хоменка до міської ради про повернення вилучених у нього продуктів харчування. 16 грудня 1932 р................................. 680 № 122. Протокол закритого засідання бюро Липоводолинського райкому КП(б)У про посилення репресивних заходів стосовно зривників хлібозаготівлі та протизаконні методи проведення її в селах однойменного району. 18 грудня 1932 р...................................................................... 680 № 123. З протоколу засідання президії Козачанської сільради Конотопського району про вислання за межі України куркуля С.В. Лук’яненка, який не виконує план хлібозаготівлі. 18 грудня 1932 р..................................................................................................................... 683 № 124. З протоколу засідання президії Конотопського райвиконкому про застосування штрафів щодо громадян однойменного району, які не виконують планів хлібозаготівлі. 19 грудня 1932 р..................................................................................................................................... 683 № 125. З протоколу засідання президії Михайлівської сільради Лебединського району про позбавлення громадян права користування землею і садибами за невиконання завдань хлібозаготівлі та несплату держподатків. 20 грудня 1932 р.................................................... 685 № 126. Наказ Тростянецької філії Державного банку про закриття особистих рахунків колгоспів Боромлянської сільради у зв’язку із занесенням Боромлі на "чорну дошку". 22 грудня 1932 р..................................................................................................................... 685 № 127. Повідомлення уповноваженого Липоводолинського райпарткому начальнику райвідділення ДПУ про хлібозаготівлю в Колядинецькій сільраді. 23 грудня 1932 р............... 686 № 128. Список громадян села Андріївка Роменського району, в яких знайдено захований хліб. 23 грудня 1932 р..................................................................................................................... 686 № 129. Лист голови Лебединського райвиконкому до голів сільрад однойменного району про порядок одержання дозволу на помел зерна колгоспниками та одноосібниками. 24 грудня 1932 р..................................................................................................................... 687 № 130. З протоколу засідання президії Шосткинського райвиконкому про притягнення до відповідальності куркулів за невиконання завдань хлібозаготівлі. 24 грудня 1932 р.............. 687
887
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 131. З ухвали бюро Улянівського райпарткому про покарання членів партії – "куркульських переродженців". 24 грудня 1932 р.......................................................................................... 687 № 132. З протоколу загальних зборів жінок колгоспу "Червоний Жовтень" Чернацької сільради Середино-Будського району про підтримку репресивних заходів щодо осіб, які не виконують хлібозаготівлю. 25 грудня 1932 р............................................................................................ 688 № 133. Постанова бюро Великописарівського райпарткому про недоліки в хлібозаготівлях в однойменному районі та про заходи виправлення становища. 26 грудня 1932 р................... 688 № 134. Постанова президії Роменського райвиконкому про затвердження постанови Пустовійтівської сільради про виселення за межі України куркулів Я.Є. Стриколя та І.М. Чернобука. 28 грудня 1932 р............................................................................................ 690 № 135. З протоколу розширеного засідання президії Михайлівської сільради Лебединського району про стан хлібозаготівлі та відібрання землі з садибами в одноосібників за злісне невиконання хлібозаготівельного плану. 30 грудня 1932 р..................................................... 691 № 136. Заява колгоспниці М.Т. Ворожки до правління сільськогосподарської артілі ім. Фрунзе (село Гудимівка) Лебединського району про видачу хліба її дітям. 31 грудня 1932 р............ 691 № 137. Інформація Буринського райпарткому про кількість засуджених в однойменному районі за невиконання планів хлібозаготівлі. Не раніше 1 січня 1933 р................................................. 691 № 138. З постанови президії Роменського райвиконкому про застосування репресій щодо громадян Великобудківської сільради за невиконання завдань хлібозаготівлі. 2 січня 1933 р..... 692 № 139. Постанова бюро Роменського райпарткому про перебіг хлібозаготівель в однойменному районі. 2 січня 1933 р............................................................................................................. 692 № 140. Обвинувальний висновок у слідчій справі жителя хутора Матяші Яснопільщинської сільради Липоводолинського району Г.Н. Северіна, звинувачуваного в проведенні контрреволюційної агітації проти заходів влади на селі. Не пізніше 4 січня 1933 р............... 693 № 141. З протоколу загальних зборів колгоспників сільськогосподарської артілі ім. Лисянського та одноосібників села Межиріч Лебединського району про добровільну здачу хліба державі. 4 січня 1933 р............................................................................................................................ 694 № 142. Акт бригади з хлібозаготівлі колишньої Житненської сільради Роменського району про вилучення сільськогосподарської продукції в господарстві М.Г. Яроша. 5 січня 1933 р......... 694 № 143. Акт обшуку та реквізиції хліба в мешканця села Ярмолинці Роменського району Ф.Ф. Хоменка. 5 січня 1933 р................................................................................................. 695 № 144. З протоколу засідання правління сільськогосподарської артілі "Вперед" (село Процівка) Роменського району про залишення в колгоспі зерна для харчування голодуючих колгоспників. 5 січня 1933 р......................................................................................................................... 695 № 145. Звернення активу села Бродок Недригайлівського району до начальника райвідділення ДПУ про вжиття заходів щодо громадянина О.З. Федорченка у зв’язку з його погрозами. 6 січня 1933 р......................................................................................................................... 695 № 146. З постанови бюро Липоводолинського райкому КП(б)У про незадовільне виконання планів хлібозаготівлі та посилення репресій щодо нездатчиків хліба в селах однойменного району. 6 січня 1933 р............................................................................................................ 696 № 147. З постанови секретаріату Харківського обкому КП(б)У про хід хлібозаготівель в однойменній області за першу п’ятиденку січня 1933 року. 7 січня 1933 р............................ 697 № 148. Постанова президії Улянівської РКК-РСІ про стан хлібозаготівлі в сільгоспартілі "Нова громада" Дмитрівської сільради та покарання керівників артілі за невиконання хлібозаготівельного плану. 8 січня 1933 р.............................................................................. 698 № 149. З постанови Харківського облвиконкому про вислання за межі України заможних селян за їх протидію хлібозаготівлям. 9 січня 1933 р............................................................................ 699 № 150. З постанови бюро Тростянецького райпарткому про хід виконання в однойменному районі планів хлібозаготівлі. 10 січня 1933 р.......................................................................... 699 № 151. З протоколу засідання ради комуни "Червоний стяг" Лебединського району про хлібозаготівлю. 10 січня 1933 р............................................................................................... 701 № 152. З листа Чернігівського обкому партії до ЦК КП(б)У про хід виконання в однойменній області річного плану хлібозаготівель. 12 січня 1933 р........................................................... 702 № 153. Акт про реквізицію хліба в селянина Д. Сененка, складений бригадою по Великобудківській сільраді Роменського району. 15 січня 1933 р.......................................... 702 № 154. Повідомлення прокурора міста Суми Воробйова прокурору Харківської області Брону про порушення при застосуванні сільрадами Сумського району адмінзаходів під час заготівлі сільськогосподарської продукції. 15 січня 1933 р................................................................... 703 № 155. Протокол закритого засідання бюро Липоводолинського райкому КП(б)У про опір хлібозаготівлі та посилення репресій щодо осіб, які протидіють їй у селах однойменного району. 17 січня 1933 р........................................................................................................... 703
888
Додатки № 156. З обвинувального висновку Харківського облвідділу ДПУ в слідчій справі так званої контрреволюційної повстанської організації, що "існувала" у Великописарівському районі. 17 січня 1933 р............................................................................................................................ 704 № 157. Постанова бюро Роменського райкому ЛКСМУ про виключення з комсомолу члена Глинського осередку Разіна за допомогу куркулям у переховуванні хліба. 19 січня 1933 р... 705 № 158. З протоколу засідання президії Шосткинської РКК-РСІ про притягнення до відповідальності за приховування колгоспного хліба комірника села Пирогівка О.М. Шестоухова. 20 січня 1933 р............................................................................................................. 705 № 159. Постанова об’єднаного пленуму Глухівського райпарткому та райвиконкому про незадовільне виконання планів хлібозаготівлі в однойменному районі. 21 січня 1933 р........ 706 № 160. Постанова президії Роменського райвиконкому про преміювання голови та активістів Залатиської сільради і виділення їм краму за успішну хлібозаготівлю. 21 січня 1933 р.......... 706 № 161. Протокол засідання бюро Охтирського райпарткому про заходи забезпечення виконання хлібозаготівельних планів. 22 січня 1933 р............................................................................. 707 № 162. Лист Лебединського райвиконкому до голів Рябушківської сільради та колгоспу "Перемога" про організацію допомоги голодуючим. 24 січня 1933 р..................................... 708 № 163. Довідка уповноваженого Конотопського райвиконкому та голови Малосамбірської сільради щодо заяви селянина К.Т. Назаренка про повернення вилученого в нього майна. 25 січня 1932 р........................................................................................................................ 708 № 164. Лист Харківського обкому КП(б)У і Харківського облвиконкому до секретарів райкомів партії та голів райвиконкомів однойменної області про заборону селянам виїздити "за хлібом" за межі України. 25 січня 1933 р............................................................................................. 709 № 165. Інформаційний лист члена КП(б)У Бабіна до Охтирського райкому партії щодо протидії хлібозаготівлі та політичних настроїв селян у Бакирівській сільраді. 25 січня 1933 р............. 709 № 166. Протокол засідання бюро Охтирського райпарткому про засипку насіннєвих фондів в однойменному районі. 26 січня 1933 р................................................................................... 711 № 167. З постанови бюро Улянівського райпарткому про стан хлібозаготівель в одноосібному секторі. 26 січня 1933 р.......................................................................................................... 712 № 168. Постанова президії Роменського райвиконкому про застосування натурштрафу стосовно колгоспу "Вільний шлях" Біловодської сільради за організований саботаж та злісний зрив хлібозаготівель. 5 лютого 1933 р............................................................................................ 713 № 169. З протоколу загальних зборів кутка "Осередок" колишньої Процівської сільради Роменського району про здачу хліба державі та підготовку до посівкампанії. 6 лютого 1933 р...................................................................................................................... 714 № 170. Звернення учасників зльоту голів секцій і груп сприяння РСІ, робсількорів, легкої кінноти комсомолу, голів ревкомісій колгоспів і сільрад Лебединського району до колгоспників та одноосібників про рейд масової перевірки готування до сівби. 7 лютого 1933 р................... 714 № 171. Резолюція пленуму ЦК КП(б)У про підсумки хлібозаготівель на Україні та про постанову ЦК ВКП(б) від 24 січня 1933 року з цього питання. 7 лютого 1933 р...................................... 715 № 172. Заява колгоспника В.О. Калюжного до правління сільськогосподарської артілі ім. Фрунзе (село Гудимівка) Лебединського району про видачу йому продуктів харчування. 9 лютого 1933 р..................................................................................................................................... 717 № 173. З протоколу розширеного засідання бюро Липоводолинського райкому КП(б)У про забезпечення хлібом студентів зоотехнікуму. 10 лютого 1933 р............................................. 717 № 174. З листів інформатора Козачої до Охтирського райпарткому про смерть від споживання хліба з гнилого лушпиння та несвоєчасне поховання померлих громадян у селі Литовка. 17 лютого 1933 р......................................................................................................................... 717 № 175. З інформаційного зведення Харківського облземуправління про примусове вилучення в селян зерна для посівфонду 1933 року. Не раніше 20 лютого 1933 р.................................... 718 № 176. З протоколу розширеного засідання правління сільськогосподарської артілі ім. Петровського Будильської сільради Лебединського району про очищення колгоспу від "чужого" елементу. 21 лютого 1933 р..................................................................................... 718 № 177. Відомості про роботу управління робітничо-селянської міліції Охтирського району щодо вилучення хліба та боротьби з крадіжками. 23 лютого 1933 р................................................ 720 № 178. З постанови Раднаркому УСРР про обов’язкову здачу зерна державі колгоспами та одноосібними господарствами (Чернігівської області). 26 лютого 1933 р.............................. 721 № 179. Зобов’язання мешканця села Михайлівка Лебединського району А.О. Зайця виконати план засіва та засипки посівматеріалу. 3 березня 1933 р...................................................... 721 № 180. З протоколу засідання бюро Роменського райпарткому про заходи підсилення збору посівматеріалу в однойменному районі. 4 березня 1933 р..................................................... 722 № 181. Відмова мешканця села Михайлівка Лебединського району І.І. Калистратенка від підписання зобов’язання щодо виконання плану засіву та засипки посівматеріалів. 8 березня 1933 р..................................................................................................................................... 722
889
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 182. Доповідна записка інспектора комісії охорони материнства і дитинства Роменської інспектури охорони здоров’я про збільшення кількості ослаблених, через недоїдання, дітей та недостатність дитячих їдалень в однойменному районі. 8 березня 1933 р............................ 723 № 183. Акт про притягнення до судової відповідальності за невиконання завдань хлібозаготівлі та довідка про майновий стан селянина В.І. Лобунька, складені головою Великобудківської сільради Роменського району. 10 березня 1933 р.................................................................. 723 № 184. З протоколу засідання президії Оксютинської сільради Роменського району про штрафування К.М. Андрієнка за нездачу посівматеріалу до громадської комори. 11 березня 1933 р..................................................................................................................................... 724 № 185. З протоколу засідання бюро Тростянецького райпарткому про продовольче становище в однойменному районі. 12 березня 1933 р.............................................................................. 724 № 186. З обвинувального висновку Чернігівського облвідділу ДПУ в слідчій справі так званої контрреволюційної повстанської організації, що "існувала" на північній території Сумщини. 14 березня 1933 р.................................................................................................................. 725 № 187. Постанова президії Роменського райвиконкому про матеріальну допомогу родині заступника голови Перекопівської сільради Назаренка, який загинув від рук куркулів. 16 березня 1933 р.................................................................................................................. 726 № 188. Обов’язкова постанова Лебединського райвиконкому про заходи щодо поліпшення харчування дітей. 24 березня 1933 р...................................................................................... 726 № 189. Постанова президії Роменського райвиконкому про норми та терміни здачі зерна державі в однойменному районі. 25 березня 1933 р........................................................................... 727 № 190. Постанова бюро Недригайлівського райпарткому про факти смерті від голоду мешканців окремих сіл однойменного району та про заходи допомоги голодуючим. 25 березня 1933 р.................................................................................................................. 728 № 191. З протоколу засідання бюро Охтирського райпарткому про організацію харчової допомоги колгоспникам. 26 березня 1933 р........................................................................... 729 № 192. З протоколу позачергового засідання бюро Липоводолинського райпарткому про лист П. Постишева щодо організації допомоги колгоспникам та одноосібникам, які мають харчові труднощі. 26 березня 1933 р.................................................................................................. 729 № 193. Довідка Рев’якинської сільради Путивльського району про саботаж заходів влади на селі з боку громадянина колишнього села Софіївка В.С. Молчанова. 27 березня 1933 р............. 730 № 194. Постанова бюро Улянівського райпарткому про продовольчу допомогу населенню колишнього однойменного району. 27 березня 1933 р.......................................................... 730 № 195. З постанови президії Роменського райвиконкому про застосування репресій стосовно громадян, які зривають плани посівкампанії та здачі державі сільськогосподарської продукції. 27 березня 1933 р.................................................................................................................. 731 № 196. З протоколу засідання бюро Недригайлівського райпарткому про оголошення догани уповноваженому РПК в селі Рубанка за приховування випадків смерті селян від голоду. 30 березня 1933 р....................................................................................................................... 734 № 197. Список сільрад і колгоспів Липоводолинського району, яким надано харчову допомогу. 9 квітня 1933 р........................................................................................................................ 735 № 198. З протоколу засідання бюро Недригайлівського райпарткому про громадське харчування в колгоспах однойменного району. 15 квітня 1933 р.............................................................. 736 № 199. Заява колгоспника Л.К. Яцуна до правління сільськогосподарської артілі "Більшовицька перемога" (село Заруддя) Роменського району про надання допомоги його пухлій від голоду сім’ї. 16 квітня 1933 р............................................................................................................. 736 № 200. З протоколу засідання президії Недригайлівського райвиконкому про вислання за межі України І.Г. Романенка за розкладаючу поведінку в селі Хустянка. 19 квітня 1933 р.............. 736 № 201. З протоколу засідання бюро Липоводолинського райкому КП(б)У про скорочення відвідуваності шкіл та організацію гарячих сніданків для учнів. 19 квітня 1933 р.................... 737 № 202. Доповідна записка завідувача Роменського дитячого будинку до райвідділу народної освіти про незадовільний стан дитбудинку та зростання кількості його вихованців. 28 квітня 1933 р..................................................................................................................................... 738 № 203. Протокол засідання бюро Глухівського райпарткому про повернення одноосібникам відібраної в них землі, організацію посівкампанії та міжколгоспну соцдопомогу. 29 квітня 1933 р..................................................................................................................................... 738 № 204. З протоколу засідання президії Роменського райвиконкому про утворення районного харчового фонду для допомоги пухлим від голоду колгоспникам. 20 травня 1933 р.............. 739 № 205. З обвинувального висновку Чернігівського облвідділу ДПУ в слідчій справі керівних працівників Чернацької сільради Середино-Будського району, звинувачуваних у саботажі хлібозаготівлі. 22 травня 1933 р.............................................................................................. 740 № 206. З постанови президії Роменського райвиконкому про виселення за межі України разом з родиною куркуля хутора Чистий Василівської сільради П.М. Сеніка за саботаж держзобов’язань та шкідницьку агітацію. 26 травня 1933 р.................................................... 741
890
Додатки № 207. Постанова бюро Улянівського райпарткому про заборону видачі колгоспникам авансів хлібом до завершення хлібозаготівлі. 27 травня 1933 р......................................................... 742 № 208. Лист помічника комісара 23-го артилерійського полку до голови Лебединського райвиконкому про надання негайної продовольчої допомоги голодуючій родині червоноармійця В.О. Калити (село Бишкінь). 27 травня 1933 р.............................................. 742 № 209. Заява колгоспника І. Кички до голови сільськогосподарської артілі хутора Малого Заруднянської сільради Роменського району про допомогу продуктами харчування його пухлій від голоду сім’ї або виключення з артілі. Травень 1933 р....................................................... 743 № 210. З протоколу засідання партійної трійки в селі Марківка колишнього Улянівського району про виконання плану посівної кампанії. 2 червня 1933 р........................................................ 743 № 211. Запит помічника прокурора міста Суми до Харківської обласної прокуратури щодо кримінальної відповідальності керівників колгоспів Сумського району за нездачу мірчука. 3 червня 1933 р...................................................................................................................... 745 № 212. З листа Харківського обласного відділу ДПУ до ДПУ УСРР про поширення голоду в однойменній області. 5 червня 1933 р.................................................................................... 745 № 213. З інформаційного зведення Наркомзему УСРР про організацію громадського харчування для голодуючих колгоспників. 5 червня 1933 р....................................................................... 746 № 214. З протоколу засідання президії Роменського райвиконкому про боротьбу з крадіжками в полі та нищенням посівів. 19 червня 1933 р........................................................................... 746 № 215. Вирок народного суду Талалаївського району в кримінальній справі групи селян села Ярошівка за вбивство М.А. Черненко, яка вкрала картоплю для голодуючих братів і сестер. 19 червня 1933 р......................................................................................................................... 747 № 216. З протоколу засідання бюро Середино-Будського райпарткому про розподіл продовольчої допомоги колгоспам. 25 червня 1933 р............................................................ 749 № 217. Постанова бюро Лебединського райпарткому та президії районної контрольної комісії про факти ошукання держави при визначенні урожайності в господарствах Червленівської та Межиріцької сільрад. 4 липня 1933 р...................................................................................... 750 № 218. Акт про затримання з житніми колосками колгоспника І.І. Скрибки, складений бригадою з перевірки посіву сільськогосподарської артілі "3-й вирішальний" (село Коржі) Роменського району. 17 липня 1933 р......................................................................................................... 751 № 219. З постанови бюро Середино-Будського райпарткому про розкрадання урожаю та посилення заходів його охорони в однойменному районі. 24 липня 1933 р........................... 751 № 220. З протоколу позачергового засідання бюро Недригайлівського райпарткому про поліпшення громадського харчування в колгоспі ім. Косіора Іваницької сільради. 27 липня 1933 р...................................................................................................................... 752 № 221. Лист П. Постишева до голів сільрад про відповідальність за невиконання плану хлібозаготівлі в одноосібному секторі та застосування Кримінального Кодексу до одноосібників. 30 липня 1933 р.............................................................................................. 752 № 222. Звернення Вирівської сільради Конотопського району до райвиконкому про притягнення до відповідальності куркулів, які шкодять нормальній роботі в колгоспі. Не раніше 30 липня 1933 р..................................................................................................................................... 753 № 223. З протоколу загальних зборів 2-ї бригади сільськогосподарської артілі ім. Шевченка (колишнє село Лозова) Роменського району про охорону колгоспного урожаю та боротьбу з крадіжками зерна в полі. 5 серпня 1933 р.............................................................................. 753 № 224. Поштотелеграма Лебединського райвиконкому до голів сільрад про забезпечення виконання плану хлібозаготівлі одноосібними господарствами. 9 серпня 1933 р.................. 754 № 225. Постанова бюро Недригайлівського райпарткому та президії райвиконкому про збирання ярих зернових та хлібоздачу в районі за першу декаду серпня 1933 року. 11 серпня 1933 р.................................................................................................................... 754 № 226. Постанова бюро Охтирського райпарткому про велику кількість опухлих від голоду безпритульних дітей та їх смертність у квітні-серпні 1933 року. 19 серпня 1933 р................. 755 № 227. З листа голови Лебединської сільради до голови колгоспу хутора Гарбарі про занесення ради на "чорну дошку" та негайне завершення хлібозаготівлі. 24 серпня 1933 р.................. 756 № 228. Заява висланого до Північного краю колишнього жителя села Подільки Липоводолинського району Г.А. Троценка до Генерального прокурора УСРР про перегляд його кримінальної справи і звільнення від подальшого відбування покарання. 7 вересня 1933 р..756 № 229. З протоколу засідання бюро Улянівського райпарткому про завершення виконання річного плану хлібоздачі в колишньому однойменному районі. 8 жовтня 1933 р.................... 757 № 230. З протоколу об’єднаного засідання президій Лебединського райвиконкому та Михайлівської сільради про хід виконання планів хлібоздачі одноосібниками села Михайлівка. 9 жовтня 1933 р...................................................................................................................... 757 № 231. З протоколу засідання Чернігівського обласного оргбюро КП(б)У про порушення революційної законності та свавільні дії керівників у селі Зеленківка Недригайлівського району. 15 листопада 1933 р.................................................................................................. 759
891
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
№ 232. Зі звіту Лебединської РКК-РСІ про роботу за час з 1.06.1932 по 1.12.1933. Грудень 1933 р..................................................................................................................................... 760 № 233. Зі звіту Середино-Будського райпарткому про порушення ревзаконності та протидію господарсько-політичним кампаніям в однойменному районі. Не раніше січня 1934 р.......... 761 № 234. Лист політсектору МТС Чернігівського обласного земуправління до політвідділів МТС однойменної області про сліпого бродячого гармоніста, який проводив контрреволюційну антиколгоспну агітацію. 31 березня 1934 р............................................................................ 764 № 235. Із показань на допиті обвинувачуваного робітника Кролевецького цегельного заводу Ф.Д. Дорошка про його невдоволення радянською владою та голод в Україні. 29 лютого 1940 р.................................................................................................................... 764 № 236. Із щоденника-спогадів колишнього працівника Куянівського цукрокомбінату Білопільського району Й.Є. Ілляшенка про голод 1933 року. 26 лютого 1944 р..................... 765 № 237. З листа колишнього студента Лебединського педагогічного технікуму – в’язня виправнотрудової колонії Г.А. Бурика до секретаря ЦК КПРС Ф.Р. Козлова з поясненням обставин написання вірша про голод 1933 року і клопотанням про перегляд його кримінальної справи. 9 листопада 1961 р................................................................................................................. 765 № 238. З подання прокуратури Сумської області до президії Сумського обласного суду про скасування судових рішень стосовно репресованих громадян колишнього села Шелухін Путивльського району. 16 квітня 1990 р................................................................................. 766 № 239. З постанови президії Сумського обласного суду в кримінальній справі мешканця села Великий Самбір Конотопського району С.А. Доленка. 22 квітня 1991 р................................. 767
Ілюстрації № 1. Вирок народного суду 7 дільниці Глухівської округи в кримінальній справі мешканця села Зазірки колишнього Ярославецького району І.А. Прилуцького, засудженого за невиконання завдань продажу хліба державі. 25 жовтня 1929 р................................................................. 768 № 2. Повідомлення голови Зеленківської сільради до голови Недригайлівського райвиконкому про спротив мешканців хутора Жовтоніжки вилученню хліба в місцевого куркуля Ю.М. Кульбачного. 2 жовтня 1930 р........................................................................................ 769 № 3. З обвинувального висновку в слідчій справі жителя села Галка колишнього Великобубнівського району А.С. Верхогляда, звинувачуваного в проведенні антирадянської агітації проти заходів влади на селі. 28 листопада 1930 р..................................................... 770 № 4. Довідка Козацького кооперативно-виробничого товариства "Праця" Конотопського району про невиконання громадянином І.Я. Бережним "політично-господарчих кампаній". 23 квітня 1932 р..................................................................................................................................... 771 № 5. З протоколу засідання президії Яблучненської сільради Великописарівського району про вислання за межі області селянина-одноосібника І.Т. Деркача за невиконання плану хлібозаготівлі. 15 листопада 1932 р........................................................................................ 771 № 6. З інформаційного листа Путивльського райпарткому і РКК-РСІ до Харківського обкому КП(б) У та обласної контрольної комісії про вихід селян із колгоспів та "жіночі волинки". 11 липня 1932 р...................................................................................................................... 772 № 7. Заява громадянина села Сергіївка колишнього Тернівського району М.Т. Поповича до районної робітничо-селянської інспекції про припинення розкуркулювання його господарства. 4 вересня 1932 р..................................................................................................................... 773 № 8. З протоколу засідання бюро Шосткинського райпарткому про упорядкування доведення планів хлібозаготівлі в селі Івот. 11 листопада 1932 р............................................................ 774 № 9. Публікації в Шосткинській районній газеті про боротьбу місцевої влади за виконання планів хлібозаготівлі. 24 листопада 1932 р........................................................................................ 775 № 10. Із заключної постанови в слідчій справі громадянина села Заруддя Роменського району І.Я. Юхти, звинувачуваного в антирадянській агітації проти заходів влади на селі та в злісному ухиленні від хлібозаготівлі. 27 листопада 1932 р.................................................................... 776 № 11. Вирок нарсуду Конотопського району стосовно громадянина села Любитове В.М. Артюха, засудженого за навмисне невиконання плану хлібозаготівлі. 28 листопада 1932 р............... 777 № 12. Відомість Буринського райвиконкому про репресування одноосібних господарств за невиконання завдань хлібозаготівлі. Не раніше 1 грудня 1932 р............................................ 778 № 13. Обов’язкова постанова Охтирського райвиконкому про заборону торгівлі м’ясом та худобою на території однойменного району. 6 грудня 1932 р................................................ 779 № 14. З протоколу засідання президії Білопільської РКК-РСІ про притягнення до відповідальності завгоспа сільгоспартілі ім. Бочкіна Яструбинської сільради В.В. Рябця за саботаж виконання плану хлібозаготівлі. 15 грудня 1932 р.................................................................................... 780 № 15. З довідки Липоводолинської сільради однойменного району про майновий стан громадянина Г.Д. Дяченка, заарештованого за агітацію проти політкампаній влади на селі та злісне ухилення від виконання плану хлібозаготівель. Не пізніше 30 грудня 1932 р............... 781
892
Додатки № 16. З протоколу засідання президії Шалигинської сільради Глухівського району та правління місцевого колгоспу про виключення з останнього В.Г. Лупанова як куркуля, який не виконав плану хлібозаготівлі. 2 січня 1933 р........................................................................................ 782 № 17. З постанови Роменського райвиконкому про виселення за межі України куркулів, "що шкодять хлібозаготівлі" на території Артюхівської сільради. 5 січня 1933 р........................... 782 № 18. З постанови президії Глухівського райвиконкому про репресування громадянина колишнього села Холопкове П.П. Ляшенка за антирадянську агітацію, спрямовану на зрив хлібозаготівель та розвал колгоспу. 13 січня 1933 р.............................................................. 783 № 19. Постанова Чернігівського облвідділу ДПУ про адмінвислання за межі України громадянина села Клишки Шосткинського району М.Ф. Злагодуха за антирадянську агітацію проти хлібозаготівельної кампанії. 14 січня 1933 р........................................................................... 784 № 20. Постанова Чернігівського облвідділу ДПУ про вислання громадян села Буйвалове Кролевецького району – братів Л.Й. та С.Й. Бондаренків за агітацію проти заходів влади на селі. 15 січня 1933 р............................................................................................................... 785 № 21. З протоколу засідання президії Миколаївської сільради колишнього Улянівського району про застосування репресії до М.Н. Лісовенка за невиконання завдань хлібозаготівлі. 26 січня 1933 р........................................................................................................................ 785 № 22. З протоколу засідання президії Білопільського райвиконкому про незадовільну хлібозаготівлю в Річанській сільраді. 28 січня 1933 р.............................................................. 786 № 23. Постанова бюро Роменського райпарткому про харчову допомогу колгоспникам в однойменному районі. 2 червня 1933 р.................................................................................. 786 № 24. Постанова Чернігівського облвідділу ДПУ про адміністративне вислання жителя села Беседівка Недригайлівського району А.С. Кучера за злісне невиконання державних зобов’язань. 28 квітня 1933 р................................................................................................. 787 № 25. Постанова Чернігівського обласного оргкомітету про виселення за межі України жителя села Хоминці Роменського району В.Д. Ковтуна разом з родиною за невиконання держзобов’язань з хлібозаготівлі та посівної кампанії. 8 травня 1933 р................................. 788 № 26. Повідомлення Улянівського райпарткому на адресу військового комісара 68-го червонопрапорного полку про хід польових робіт та голод в колишньому однойменному районі. 8 червня 1933 р.......................................................................................................... 789 № 27. Постанова Улянівського райпарткому про липневий (1933 року) план хлібоздачі в колишньому однойменному районі. 27 червня 1933 р............................................................ 789 № 28. З постанови бюро Улянівського райпарткому про підсумки хлібоздачі за четверту п’ятиденку серпня 1933 року в колишньому однойменному районі. 21 серпня 1933 р.......... 790 № 29. Постанова Чернігівського обласного оргкомітету про вислання за межі однойменної області громадянина села Заболотове Кролевецького району Я.Г. Дзюби разом з родиною за злісне ухилення від виконання плану хлібозаготівель. 15 грудня 1933 р................................ 792 № 30. Лист Чернігівського обкому КП(б)У до райпарткомів і політвідділів МТС однойменної області про порядок використання землі одноосібних господарств, які уперто та злісно відмовляються від посіву озимини. 28 серпня 1934 р............................................................. 793 № 31. З постанови президії Сумського обласного суду про реабілітацію мешканця села Ворожба Лебединського району С.В. Яковенка, якого в 1932 році засуджено за ухилення від здачі державі хліба. 9 грудня 1991 р................................................................................................ 794 № 32. З висновку прокуратури Сумської області стосовно колишнього жителя Гринівської сільради Недригайлівського району О.І. Кубрака, репресованого в 1931 році за систематичну агітацію проти господарсько-політичних кампаній на селі. 30 листопада 1993 р................... 795
893
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ АМВ арк. арт. а/с, а-с (рос.) б., быв. (рос.) ВКП(б)
– – – – – –
ВМП ВНО ВУЦВК
– – –
г. (рос.) г-во гек, га генсек госфонд (рос.) ГПК (рос.) ГПУ (рос.)
– – – – – – –
гр., гр-н громхарч ДА ДАСО
– – – –
ДГА д., дес. доп. ДОПР (рос.) завхоз (рос.) зв. ІЗО ім. ін. Індобуд ін-т ИНФО (рос.) ИТР (рос.)
– – – – – – – – – – – – –
К. кг КК
– – –
КНС колгосп, к-п Комзаготсто (рос.)
– – –
КП(б)У
–
КПВРЗ
–
КПК
–
к.р., к-р, к/р кред. т-во КСМ к-т
– – – –
894
адміністративний відділ аркуш артикул антисоветский бывший Всесоюзна Комуністична партія (більшовиків) вища міра покарання відділ народної освіти Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет год, город, грамм господарство гектар генеральний секретар государственный фонд городской партийный комитет Государственное политическое управление громадянин громадське харчування державний архів Державний архів Сумської області Державний галузевий архів десятина доповідь дом принудительных работ заведующий хозяйством зворот інспектура здоровохорони імені інше індивідуальне будівництво інститут информационный отдел инженерно-технический работник Київ кілограм контрольна комісія, кримінальний кодекс комітет незаможних селян колективне господарство Комиссариат заготовок Совета Труда и Обороны (СРСР) Комуністична партія (більшовиків) України Конотопський паровозовагонний ремонтний завод Кримінально-процесуальний кодекс контрреволюційний кредитне товариство Комуністична спілка молоді комітет
МЗС
–
МПК м/р МТС НАН напр. Наркомзем
– – – – – –
Наркомснаб (рос.)
–
Наркомсоцзабез
–
нарсуд НВК
– –
НЕП НК НКВД(рос.)
– – –
НКО НКОЗ
– –
обл. облзу облсуд ОГПУ (рос.)
– – – –
ОЗВ окротдел (рос.) окрторг ОМД, Охмадит
– – – –
оп. оргінстр
– –
п. (рос.) ПБ, Політбюро пом. П/ос пред. (рос.) примпраця р. Райзаготзерно
– – – – – – – –
Райзо (рос.) Рай ЗУ Рай ІЗО
– – –
Райпартком РАЙПО (рос.)
– –
рафзавод РВК РЗВ РИК (рос.)
– – – –
Міністерство закордонних справ міський партійний комітет міська рада машинно-тракторна станція Національна Академія наук наприклад Народний комісаріат землеробства Народный комиссариат снабжения Народний комісаріат соціального забезпечення народний суд навчально-виховний комплекс нова економічна політика народний комісаріат Народный комиссариат внутренних дел Народний комісаріат освіти Народний комісаріат охорони здоров’я область обласне земельне управління обласний суд Объединенное государственное политическое управление обласний земельний відділ окружной отдел окружний торговий (відділ) охорона материнства і дитинства опис організаційно-інструкторський (відділ) поселок, пункт, помощник політичне бюро помічник партійний осередок председатель примусова праця рік районний (пункт, база) заготівлі зерна районный земельный отдел районне земельне управління районна інспектура здоровохорони районний партійний комітет районное потребительское общество рафінадний завод районний виконавчий комітет районний земельний відділ районный исполнительный комитет
Додатки ЛКСМУ
–
м. МДБ
– –
РКНС
–
РКС р-н РНК, Раднарком робкооп РПК РПР РСІ
– – – – – – –
РСС РСЧА
– –
с. СБУ СВУ с.г. сельпо (рос.)
– – – – –
семссуда (рос.) – смт – СНК, Совнарком (рос.) – СО СОЗ СПО (рос.) спр. с/р, С/рада с/с, С/совет (рос.) СССР (рос.)
– – – – – – –
ст. судтрійка С/хоз,с/х(рос.) с-ще т.ін. т.п.
– – – – – –
Ленінська Комуністична Спілка молоді України місто Міністерство державної безпеки районний комітет незаможних селян районна колгоспна спілка район Рада Народних Комісарів робітничий кооператив районний партійний комітет районна профспілкова рада робітничо-селянська інспекція районна споживча спілка Робітничо-Селянська Червона Армія село Служба безпеки України Спілка визволення України сільське господарство сельское потребительское общество семенная ссуда селище міського типу Совет Народных Комиссаров
РКИ (рос.)
–
РКК РККА (рос.)
– –
ТПО (рос.)
–
т., тов. Торгсин (рос.) УВО, Укр ВО
– – –
уповкомзагот
–
упоряд. УСБУ
– –
УСРР
–
УЧХ ф. х., хут. ЦВК
– – – –
ЦДАВО України
–
ЦДАГО України
–
Сумська область спільний обробіток землі секретно-политический отдел справа сільська рада сельский совет Союз Советских Социалистических Республик стаття, станція, сторінка судова трійка сельское хозяйство селище таке інше тому подібне
ЦИК (рос.)
–
ЦК ЦКК
– –
ц.р. ЦРК
– –
ЦЧО
–
ч. ЧК (рос.) ШХТІ
– – –
рабоче-крестьянская инспекция районна контрольна комісія Рабоче-Крестьянская Красная Армия транспортное потребительское общество товариш торговля с иностранцами Український військовий округ уповноважений Комісаріату заготівель упорядник управління Служби безпеки України Українська Соціалістична Радянська Республіка Український Червоний Хрест фонд, фунт хутір Центральний Виконавчий Комітет Центральний Державний архів вищих органів України Центральний Державний архів громадських об’єднань України Центральный Исполнительный Комитет Центральний Комітет Центральна Контрольна комісія цей рік центральний робітничий кооператив Центральна Чорноземна область частина Чрезвычайная комиссия Шосткинський хімікотехнологічний інститут
895
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК А Абаровський І. 842 Абраменко 696 Абрамсон 739 Авдієнко 659, 683 Авраменко А.Л. 802 Авраменко Є. 684 Авраменко Є.К. 838 Авраменко І.К. 691 Агеєв 665 Адамович 699 Адамцевич Є. 25 Айзенберг Р. 26 Александренко І.М. 590 Александренко М. 590 Александренко С.К. 591 Александров В.С. 666, 667 Алещенин П.К.* 603 Ананченко 627, 636
Анастасія Яківна 23, 765 Анашин М.С. 854 Андреєв 664 Андрейченко 663 Андрієнко 19, 598, 607, 729 Андрієнко К.М. 724 Андріїв Б. 34 Андрій 821 Андрій Григорович 817 Андросов О.С. 602 Андросова 818 Андрусенко А.Т. 733 Андрусенко Д.І. 807 Андрухов 698 Андрющенко 638, 675 Андрющенко О.В. 35 Антон Васильович 812 Анцелович 668
Аня 817 Апанасенко 596 А.Р. 29 Арендаренко 643 Артюх 777 Артюх В.М. 777, 807 Артюшенко В.А. 602 Артюшенко М. 9, 31, 33 Архипенко 763 Архієрейський Д.В. 31 Архінос І.М. 671 Архінос І.Т. 671 Астахов Я.Ф. 641 Аутман 792 Афанасенко І.П. 624 Афанасій 858
Б Бабак П. 753 Бабенко 791 Бабенко О.М. 823 Бабич 694 Бабич М.Г. 691 Бабін 709, 711 Бабко Д. 684 Бабченко П.П. 593, 797 Багатенко В.Ф. 860 Баглаєв А.О. 819 Баглаєв І.О. 819 Баглаєв О.Ф. 819 Баглаєва О.А. 819 Багров 750 Багряний І. 8, 28 Багуля Ф.Н. 719 Бадьор М. 684 Бажан О.Г. 10, 31, 33, 34 Базилевич 739 Базилевич Г.М. 863 Балицький В. 12, 23, 26, 745 Банькодуд В. 860 Банькодуд Є. 860 Банькодуд І.М. 860 Банькодуд О. 860 Барабаш І. 814 Бараник 664 Бардак В.А. 686 Барило А. 28 Батюк В.М. 849 Бахтіяров О.М. 593, 686, 797 Бачманов 746 Беда Є.П. 827 Беднев П.М. 818
896
Безкоровайні 814 Безкровний 760 Безкровний В.Ю. 626 Безлюди 814 Безсмертний В. 29 Безуський Г.Н. 803 Бей 700 Белащенко Д. 26 Беляновський 806 Бельський Ю. 701, 702 Бережецька Євдокія 858 Бережецька Єфросинія 858 Бережецька У.Г. 858 Бережецький Г.Т. 858 Бережецький І.Г. 858 Бережецький О.Г. 858 Бережецький П.Г. 858 Бережецький С. 858 Бережний І.Я. 771, 806 Бережний О.В. 824 Березов О.Ю. 719 Бершацький 806 Бесараб О.В. 23, 677 Бєлоус М. 590 Бєльська Т.В. 834, 835 Бивалін 651 Биваліна О.В. 852 Бикова Т.В. 31 Биковець Т. 595 Било Ю.І. 684 Бичковський 613, 618 Бієнко Р.С. 672, 801 Бізяєв 755 Біланова Г.В. 818
Білаш 718 Біленко І.Г. 616, 617 Біленко Ф.Г. 616, 617 Біленко Я. 616 Білий 597. 674, 690, 693 Білик 755 Білик Д. 684 Білов 650, 706 Білогур І. 817 Білоконь С. 31 Білоножка 706 Білосорочка С.І. 857, 858 Білоус Д. 588 Білоцерківець 19, 607, 642 Білошниченко І.Г. 733 Бірченко 598 Блаженко Я. 595 Блат Й. 26 Блеєр 721 Близнюк І.С. 692 Бобок Г. 594 Бобок І. 17 Бобров 690 Бобровицька О. 829 Бобровицький В. 829 Бовкун А. 714 Богатир 644, 728, 755, 759 Богоденкові 821 Богославський П.М. 590 Богуславський 704 Божко А.П. 670 Божко І.К. 733 Божко І.Ф. 836 Божко М. 847
Додатки Бойко 677, 698, 699, 723, 797 Бойко В. 30 Бойко Н.А. 604 Бойченко І. 29, 30 Бойченко О. 811 Боков 804 Болдишор 692, 693 Бондар М.Я. 864 Бондар П. 684 Бондар Ф.Д. 864 Бондаренко 623, 624 Бондаренко А.Й. 605 Бондаренко Л.Й. 785, 807 Бондаренко С.Г. 829 Бондаренко С.Й. 785, 807 Борбат П. 671 Борзеленко 694 Борисенко В. 31 Борисов 664 Борін Б. 26
Боровський П.Є. 833 Бородай О.Ф. 866 Бороденко І.І. 816 Ботушанська О.Ф. 31 Браташ 629, 664 Бреньков 591 Бреславець 623 Бржезовський 784, 785, 787 Брильов 761 Бринь Г. 637 Бритоусов 678 Бровкін 679 Бромберг 755 Брон 703 Брусенцов 712, 729 Бруслик В.Г. 815 Бубдей 674 Бублик Н. 811 Бугаев В.Н.* 664 Бугай 613, 618, 674. 682
Бугайко 746 Бугло 656 Будник М.Д. 655 Будник П. 682, 683 Букасов Н. 753 Букат 698 Буланов Г. 26 Бур’ян Л.М. 31 Бурик Г. 839 Бурик Г.А. 12, 765, 805, 832 Бурим 828 Бурим С. 829 Бурка А.А. 807 Бурка А.П. 782 Бурко 746 Бурко О.П. 782 Бурмака К.І. 859 Бурсов Т.В. 665 Бурцева У.М. 818 Бутусов 605
В Вакула І.А. 687, 802 Вакула Н.В. 600 Вакула Н.Ф. 794 Вакула С. 839 Вакуленко А. 602 Ваня 816 Ванько 826 Василенко 696 Василенко А.Г. 828 Василенко Г. 30 Василенко Д. 865 Василенко Л.В. 802 Василенко М. 26, 850 Василенко М.В. 829 Василенко П. 616 Василенко П.І. 828 Василь 811 Васильченко 707, 715 Васильченко Л.Л. 836 Васюта З.Д. 605 Вася 847, 859 Ващенко А.А. 670 Ващенко Г. 8, 28, 670 Ващенко М.І. 670 Ващенко П.А. 670 Ващенко Я.Ф. 695 Вдовичин І.Я. 28 Вегеш М.М. 28, 31 Векленко І.Д. 616
Великодна Є.В. 32 Величко 669 Величко А.М. 719 Величко В.А. 632 Величко Г.М. 719 Величко М.С. 632 Величко П. 637 Вербицький 739, 759, 760 Вербицький М. 8, 29 Веремієв 670 Верещака З.М. 782 Верещака С.М. 782 Вернигор А.С. 829 Верхов Г.М. 823 Верхогляд А.С. 770, 806 Верьовка 624, 755 Веселова О. 30 Вєтров 713 Видович Д. 30 Вижинський 635 Винниченко 752 Винниченко В.Т. 782 Винниченко І.І. 33 Винниченко М.М. 695 Виродов А.Г. 614 Висоцький 665 Вихтарьова Т. 814 Вихтарьовий Л. 814 Вівденко В. 605
Вініченко П. 837 Вінницький 729 Вінниченко Ф. 29 Віола Л. 33 Вірченко Є.М. 813 Вітя 815 Власенко В.М. 28, 31 Вовченко 628, 668, 729 Возрівцова М.С. 592 Войтенко С.І. 732 Войтівець 735 Волдишар 857 Волинський Г.А. 612 Волис В.Ф. 29 Володя 821 Волошин 696, 729 Волошинович Н. 29 Вольський (Міллер) С. 26 Воробйов 27, 612, 615, 703 Ворожка М.Т. 691 Ворона 786 Ворона Г. 786 Ворона І.І. 821 Ворона С. 601 Вороний 658 Ворошилов 621 Ворушева А.Г. 825 Воюцький 618, 669 Вязанкін 739
Г Гавриленко П.Т. 604 Гаврілюк 791 Гадат 669 Гайдай 650 Гайдай К.І. 684 Гайдук І.І. 670 Гайдук Т.С. 670 Гайовий 759, 760
Галенко П.В. 605 Галенко П.П. 605 Галенко С.В. 605 Галкін О. 30, 32, 33 Галочка 827 Галя 829, 859, 865 Гальченко 667, 679, 746 Гальченко П. 23
Гамага 768 Ганжа О.І. 31 Ганзина Г.Г. 751 Ганна 822, 830 Гапич А.Н. 733 Гапоненко Н.В. 30 Гарасько А.В. 605 Гармаш 759
897
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА Гаценко К.М. 695 Гашка 815 Гвоздьов 613 Гельментінов А.А. 833 Герасименко 597, 613, 618 Геращенко 840 Гетьман П. 836 Гетьманський 791 Гладкий 710 Гладун Д.М. 655 Гладун П.Г. 654 Гладченко І. 30 Гладченко Н. 32 Гладченко П. 861 Глібов 839 Глоба М.І. 595 Глова 728 Глущенко 627, 628 Гнида 674 Гніденко 691 Гніденко С.Д. 685 Гніденко С.С. 758 Говійна Л. 32 Голик К.П. 666, 667, 674 Голик М.І. 666, 667 Голик Ф.К. 666 Голик Я.П. 666, 667 Голишев 709 Голінка Ф.І. 655 Голобородько В.І. 845 Голобородько І.І. 845 Голобородько К.І. 845 Головант 768 Головань А.М. 615, 798 Головков И.А.* 664 Гололобов 663 Голомислов 690 Голота 682 Голоуз 737
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ Голощапов 655, 704 Голуб 596 Голубко 746 Голубок 722 Голубченко 596 Голубятніков 728 Гольдман 621 Гольдфельд 617, 679 Гольфман 612 Гончар К.М. 828 Гончаренко 636, 668 Гончаренко М. 670 Гончаров (Гоц) 858 Гончаров 710 Гончаров А.Д. 858 Гончаров А.С.* 603 Гончаров В.Д. 858 Гончаров Д. 858 Гончаров І.Д. 858 Гончаров М.Д. 858 Гончаров О.М. 858 Гончаров П.Д. 858 Гончарова В. 858 Горбалис С.В. 731 Горбань 747, 748 Горбань М.П. 747, 748 Горбарчук 696 Горбатий 746 Горбатюк В. 841 Горбач М. 671 Горбачов 605, 637 Горбунко А.Й. 825 Горішняк С.І. 612 Городецький М. 30 Горунович4746 Граденіго С. 25 Грачов 746 Гребенець Ф.М. 632, 637, 638 Гребенюк 696
Гречаненко Я.У. 642 Гречка Ф.К. 753 Грибачов І. 590 Грибінник 755 Грибовод І.І. 852 Григорець П.В. 654 Григорій Мойсейович 817 Гризун О.Я. 684 Грицун Є.О. 604 Гришко 710 Грищенко П.М. 595 Грозний Т. 26 Громиленко 811 Громова С.А. 860, 861 Грудницький І.Н. 670 Грудницький П. 670 Губенко Д.М. 605 Гуденко Т. 670 Гужанський 664 Гужвій 609, 687, 727, 798 Гук С.М. 818 Гукова М.П. 823 Гулаков 730 Гулаков М.Г. 602 Гулаков М.Д. 603 Гумен 743 Гурба А. 864 Гуревич 746 Гуренко К.В. 670 Гуренко П.В. 670 Гурин В.П. 811 Гуринова П. 811 Гусак Л. 30, 813, 814 Гусар Е. 29 Гусєв 759 Гутенко 675 Гуцало Є. 29
Д Давиденко 21, 728, 734 Давиденко С.А. 684 Давиденко С.О. 603 Даниленко В. 31 Даниленко Д.М. 840 Даниленко Є.Л. 841 Даниленко Л.М. 840, 841 Даниленко С.П. 589, 796 Даниленко У.П. 841 Даниленко Х.М. 840,841 Даниленко Ю.Л. 841 Данилич Ю.Я. 710 Данилов В. 33 Данилюк Ю.З. 30 Данченко А.Ф. 786 Дараган 755 Даша 831 Двінянінов В. 26 Двірняк П.І. 844 Дворецкий А.М* 740, 741 Дворецький О.М. 804 Дворниченко І.О.670
898
Дворниченко К.О. 605 Дворниченко П.Р. 670 Дворниченко Т. 605 Дегтяр 658 Дегтяренко Д.П. 625, 626, 798 Дейкало Ю.М. 865 Дейкун 837 Декунова М.Я. 852 Деменченко 667 Демиденко А. 684 Демидко Т. 684 Демидов 26 Демич 658 Демченко М. 30 Денисенко 759 Денисенко С.А. 611 Денисович Н.В. 827 Денікін 641 Деревенько Т. 590 Деркач 729 Деркач І.С. 602 Деркач І.Т. 771, 806
Десенко 729 Десенко М.Л. 31 Дєньгіна О.М. 815 Джезкуля І.Д. 605 Дзекунов И.А.* 603 Дзюба Я.Г. 792, 808 Дзюба С.Л. 605 Дзюба Я.П. 605 Диль 768 Димченко 693, 786 Динник А. 823 Дихно 683 Дишковчиха В. 814 Діброва Г. 32 Діброва О. 32 Діденко М.М. 747, 748 Діденко Ю.М. 747, 748 Дідик 701 Дідоренко Л. 30, 31, 825, 826 Дмитренко Г.О. 818 Дмитренко І.В. 804 Добридень П.Д. 602
Додатки Добронос М.Л. 719 Добротворцева 741 Довгопол К. 861 Довженко 668 Довжик П.М. 677 Довжинець Л.Г. 30, 32 Доленко С.А. 767 Донда Й.П. 589, 796 Донець 668 Дорошенко В.М. 858 Дорошенко Є.І. 858 Дорошенко І.І. 858 Дорошенко М. 608, 798, 858
Дорошко Ф.Д. 764, 805 Дремлюга М.С. 630 Дригало Г.В. 846 Дригало Д.В. 846 Дроб’янський 861 Дроздов 627, 861 Дубовик Ф.І. 722 Дудка 831 Дудка Г.К. 602 Дудник 690, 728 Дуднік 759 Дудченко 755 Дудяк Г.Р. 683
Дульська О. 850 Дуня 865 Дуплик А.П. 590 Дуплик М.І. 590 Дуплик С.І. 590 Дурманов П.Т. 590 Дурманов Т.Н. 590 Душин І.Д. 818 Дюк Н. 31 Дяченко 613, 761 Дяченко Г.Д. 781, 807 Дяченкові 821 Дячук Г.А. 829
Є Євдокія 858 Євенко 759 Євентов 664 Євневич 743
Євтушенко Є. 624 Єлегін 764 Єлисєєв 21 Ємельянов 785
Ємець 682 Єфименко О.П. 590 Єфросинін Я.І. 607, 797, 798
Ж Жадан 707 Жало 664 Жеребний 713 Жмурков В. 30 Жовтобрюх Г.Т. 857
Жога О.Ф. 732 Жолондзь 683, 685 Жуленко Т. 624 Журавель 671 Журавльова Р.А. 856
Журавський Г. 671 Журахович 656 Журба П.О. 827 Журба У.С. 829 Журенко С. 616, 617
З Забара Л.П. 786 Забелін 678 Забранський 589 Заворотько І. 854 Загоруля П.А. 701, 702 Загребельна Є. 837 Загребельна М.М. 837 Загребельний 656 Задко І. 817 Задорожній 728 Задорожній А.Є. 654, 799 Задорожній Ф.М. 654 Заєць А.О. 685, 721 Заїка О.О. 828 Зайковський Я. 605 Зайцев 752 Залеський 760 Залуківський 839 Залуцький А.І. 692 Залуцький І.І. 692
Замура М.В. 605 Замша О.Ю. 602 Зандик 682 Зарва 812 Зарка О.П. 785 Зарудний О.Д. 786 Захарченко 762 Захарченко І. 840 Заяць 697, 707, 712, 729 Звягельський 739 Звягінова В. 850 Згурський 690 Зеленський 851 Зеленський А. 854 Зеленський І.Т. 758 Земськов В. 33 Зернюк 616 Зеров М. 8, 29 Зимогляд 687 Зимогляд Т.І. 803
Зібурів 866 Зіна 861 Зінкевич П.С. 851 Зінченко 663 Зінченко О. 674 Злагодух М.П. 807 Злагодух М.Ф. 784 Зозуля М. 616 Зозуля П. 616 Зозуля Т.К. 605 Золотарьов В.А. 9, 31, 34 Золотін І. 853 Золотухін 643, 660 Зорич К. 836 Зражевский П.Г.* 604 Зубанич Ф. 32 Зубар Є.С. 775 Зубкова М.Ф. 732, 733 Зубов Я.Ю. 590
І Ильченко И.А.* 32 Іван 859 Іванін 659 Іванкова А.М. 834 Іванов 672, 722, 801 Іванущенко Г.М. 12, 31, 32, 39 Іванченко 610 Івашина 744
Івлєва М.І. 829 Івченко Н.А. 786 Ігнат 831 Ігнатенко 653, 693 Ігнатуша О.М. 9, 31, 34 Ігнатюк 613, 618, 628, 701. 725 Ігор (князь) 842
Ізгурський 678 Ізюменко М.В. 840 Ілляшенко 678 Ілляшенко Й.Є. 23, 765, 805 Ільченко Д. 754 Ільчикес 655 Іржавські 821 Іскра 760
899
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ Й
Йосип 825, 826
К Кабанов Є. 30 Кавела 815 Каганович 20, 764, 855 Кагарлицький 697 Казбан 615, 625, 703 Казначеєв 764 Казьміна В.І. 850, 851 Кайдаш Т. 733 Калантай Г. 814 Каланчик М. 811 Калачевська П. 830 Калачевський 664 Калашник 811 Каленіченко О.І. 718 Калина 26, 592 Калиник О. 8, 26, 28, 39 Калита В.О. 742, 804, 805 Калита М.Г. 684 Калінін 848 Калінін М.І. 672 Калініченко 715 Калюжний 750 Калюжний В.О. 717 Каменецький 634, 635, 637,656, 657, 749, 752 Каневський 706, 713, 728, 734, 740, 742, 746 Канівець 688 Канський І.Д. 686 Канцельсон З. 26 Капельгородський П. 26 Капельсон 627 Капліна Я. 837 Капран К.П. 834 Карась А. 31 Карась А.В. 831, 832 Карась І.М. 606 Карась Т.М. 605 Кардаш П. 11, 31-33, 850 Карлсон К. 26, 610 Карнаух Г. 616, 617 Карпенко 722, 760 Карпенко К. 823 Карпенко Л.В. 823 Карпенко М.П. 31 Карпенко О.В. 823 Карпенко П.Ю. 691, 722 Карпець У.Ф. 831 Карпов 715 Карпова Т.П. 838 Карпуша 650, 750 Касян М. 732 Касьяненко М. 710 Катерина Миколаївна 860 Кацнельсон З. 12, 745 Качур В.О. 695 Кащеєв 756 Кащук М.А. 685 Квятківська 737
900
Керман 693, 705, 746 Кивайло І.С. 740, 741 Кивайло О.С. 804 Киктенко М.С. 691 Кириєнко М.І. 65 Кириєнко П.А. 655 Кирик А.Н. 829 Кисла Н.В. 835 Кисленко Г.В. 629 Кичка І. 743 Кібець П.А. 782 Кібець С.А. 782 Кіктева М.В. 824 Кір’яненко М.А. 719 Кірпікін 594 Клаусен 26 Клименко 21, 636, 682 Клисенко П.Ф. 630 Клисенко Т.Ф. 630, 631 Клочков А.С. 719 Клочков К.С. 719 Клочков С.С. 719 Книш 637, 638 Книш Г.П. 632 Книш І.С. 605 Книш П.П. 605 Кобзарь 637 Ков’язов 746 Ковалевський М. 28 Коваленко 596, 627, 664 Коваленко Л.Б. 11, 13, 30, 32, 844 Коваленко О.С. 35 Коваленкова 715 Коваль 624, 692, 694, 760 Коваль О. 30 Ковалько 791 Ковальов 761, 782 Ковальов І. 30 Ковінка 682 Ковпак 853 Ковтун В.Д. 788, 807, 808 Ковтун О.І. 854 Коган 775 Кожа А. 863 Кожин 683 Козача 608, 717 Козаченко Г. 733 Козинець 671 Козинець Д.П. 671 Козинець М. 670 Козинець М.М. 671 Козир 677, 679 Козік 683, 685 Козлов 656, 749 Козлов В.С. 603 Козлов Ф.Р. 765 Козлова Г.П. 819 Козлова М. 753
Козлова С.М. 819 Козолуп Д.М. 786 Козюла О.П. 688 Кокін С. 31 Колдун В. 842 Колдун Ф. 842 Колесников 656 Колистратенко І.І. 722 Колісник В.Ф. 845 Колісник Т.Г. 605 Колісник Ф.Ф. 845 Колісніченко 750 Коломацький 664, 759 Коломієць Т.І. 786 Коломійцев 690 Колошко О.М. 830 Коля 834 Комаров А.М. 725, 804 Комелов 759 Кондратенко 715 Кондратенко М.Г. 600 Конквест Р. 8, 29 Кононенко К. 8 Коняєв 651 Коняєв Г.І. 725, 804 Коняєв І.І. 603 Коньков 658 Копєйчик І.І. 861 Корабліна З. 29 Кореневий К.С. 595 Корж В. 861 Корж Д.І. 605 Корж І.М. 605 Корж О. 605 Корж Я. 861 Коржов 848 Коржов Г. 623 Корінь М. 638 Корнилова В.А. 602 Корнилова М.І. 602 Корнієнко 610 Корній 814 Корнух М.Я. 676, 801 Коробченко В.Є. 611 Король 746 Корольов 751 Коротич І.М. 612 Корочкін 656 Косенко 674 Косенко Н.С. 614, 798 Косіор С. 12, 20, 23, 26, 619. 634, 663, 800 Космачов С.Д. 848 Косов Г.Р. 862 Косов М.Р. 862 Косовщанський О. 28 Костенко К.І. 769 Костенко П. 591 Костенко С.С. 674
Додатки Костюченко П. 811 Костян М.Т. 838 Костяненко Й.І. 731 Косушко Г.А. 613 Котельва Д. 753 Котельва М. 753, 754 Котов 757 Кошель 746 Кошель Т.А 817. Кощеєв 707 Кравченко 594, 608, 682, 746, 786 Кравченко Н. 30 Кравченко С.М. 758 Кравченко С.Я. 623 Крамар Г.С. 595 Крамаренко 596, 628 Крамаренко Г.В. 630 Крамаренко Г.С. 851 Крамарьов 613 Краснов 596 Краснощокова Є.В. 824 Краукліс Я. 26 Крекотень В. 818 Крепаков І.Д. 821 Кривенька Д. 860 Кривецька В.В. 846 Кривозуб М.І. 731
Криганова А. 32 Крикушенко С. 671 Крисько Г.І. 815 Крицький 659 Кролевецький 656 Кротов М.Ю. 865 Крупський К. 813 Кручинін Д.В. 641 Кручинін Є. 641 Крючко 631 Крючко З.Г. 630 Крючкова О.В. 604 Кубрак Н.В. 834 Кубрак О.І. 795 Кубраков 762 Кудименко Д. 602 Кудін 621 Кудояр Г.Т. 858 Кудояр С.М. 858 Кужелева 761 Кузнецов 637, 693, 704, 733, 806 Кузнєцов 682 Кузько Т.І. 632 Кузьменко 596, 699 Кузьменко І.І. 786 Кузьменко М. 637, 839 Кузьмін 627
Кузьміни 858 Куйбишев В.В. 638 Кулак 613. 628, 668 Кулик Г.К. 825 Кульбачний Ю.М. 769, 806 Кульчицький С. 8, 10, 29-33 Кумпанієць 642 Куницин 683 Куниця Є. 614 Куниця І.С. 605 Куниця П. 798 Купиця А.С. 605 Курган Н. 631 Курило 696 Курило М. 30 Курило Н.С. 839 Курочкін І.К. 684 Кутков 621 Кутковий О.В. 835 Куц 713, 818 Кучер А.С. 787, 807 Кучерявий І.М. 604 Кучковський 628 Кушвид Д.І. 684 Кушнеж Г. 28 Кушнерьов 678, 679 Кушнирьов Г. 29 Кущов 838
Л Лаврик 615 Лаврик М. 6 Лаврик М.О. 801 Лазоренко Й.Г. 734 Лазоренко П.О. 734 Лазуренко 750 Ланерчук 755 Лантух В. 670 Лапкова О.С. 733 Лапоногов 14 Ларіушенко М. 801 Лашкай 760 Лебедєва М.Т. 859 Лебедик П. 858 Лебідь П.С. 637 Левін 658, 774 Левко 664 Левченко 626, 664, 806 Левченко І.І. 839 Левченко М.Д. 862 Левченко О.Ю. 710 Легкий 722 Легкий В. 663, 672 Лексаха 814 Лелюшкіна А.В. 853 Лемберг 626 Ленець К.Є. 731, 732 Ленін 815, 854, 864 Ленцов 689 Леонов 755 Лепешко Т.А. 818 Лесняк 725
Лесовицький М.С. 719 Лещенко Ф. 26 Лєпьошкіна О.М. 853 Лиманов 636 Лисенко 704, 746 Лисенко С.П. 670 Лисовець 621, 667 Лисянський 612 Литвин 714 Литвин В.М. 31 Литвин М.І. 31 Литвиненко 760 Литвиненко В.К. 619 Литвиненко О.П. 829 Литвинов 613. 618, 669 Литвишко Д. 839 Литвяк М.М. 605 Литвяк П. 605 Литвяк С.Д. 666, 800 Литвяк Х. 605 Лифарь 592 Лиховид А.О. 590 Лиховид О.А. 590 Лишенко 610, 611 Лігно Ф.Х. 605 Ліманов 774 Лісненко 682 Лісовенко М.Н. 785 Лісовець 647. 673 Літкевич 679 Лобко 663 Лобода 715
Лобода М.О. 837 Лободюк 715 Лобунько В.І. 723, 724 Лодыков Ф.В.* 603 Локшин 655 Ломака 27, 681, 682, 696, 703, 704 Ломинога 707 Лубенський 715 Луговий В.В. 611 Луговий М.Г. 794 Лук’яненко С.В. 682, 802 Лукаш 718 Лукашенко 798 Лукашенко І. 11 Лукашов Г. 638 Луньов 759 Лупанов В.Г. 782, 807 Лупач С.П. 591 Луценко 704 Луценко В.П. 30 Лущенко М.А. 641 Любавий 694 Любима М.М. 828 Любленська 600 Любченко Оксеня 829 Любченко Оришка 829 Любченко А. 30 Любченко П. 829 Любченко С. 829 Людмила 761 Люта О.Г. 31
901
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА Лютий Д.О. 684 Ляшенко 717 Ляшенко І.Д. 694
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ Ляшенко І.І. 694 Ляшенко І.С. 794 Ляшенко П.П. 783, 807
Ляшенко Ф.М. 692 Льоня 821
М М’ячик 866 Мавра 837 Мажара Ф. 836 Мазний 627, 628 Мазур 725, 726, 804 Мазур В. 8, 28 Мазур І. 670 Майборода В. 814 Майорська 618 Майстренко Н. 616 Макаренко 710 Макаренко Т.Я. 814 Макаренко Я. 814 Макарець 750 Макогон 715 Максим 841 Максименко 760 Максименко С.К. 758 Максименко С.М. 685 Максименко У. 839 Максютенко Н.М. 603 Макуха 672 Малахов 664, 749 Малашко 693 Маленко М.Й. 822 Маленко М.П. 822 Маленко С. 822 Малиношевська С.М. 830 Малиш М.І. 840 Малінкович В. 8, 29 Маляр 689 Маляревський 838 Маляров 659 Мальований 663 Мамай О.М. 604 Манаєва В.Г. 820 Мангейм 746 Мандич П.П. 612 Маніч М. 754 Маннінг Р. 33 Манойленко 635 Манюта 674, 713 Маня 865 Маняк В.А. 11, 30 Манько М. 829 Марина 825 Марія 816, 860 Маркітан 653, 702, 793 Марочко В.І. 30, 32 Мартиненко С. 818 Мартиненко С.К. 686 Мартюк 717 Марунич 755
Маруся 821, 850, 851 Марченко А. 839 Марченко В.А. 35 Марченко К.П. 654 Марченко М.В. 846 Марченко Т.Х. 670 Маслій П.К. 605 Маслов 693 Масолітов 726, 804 Матвєєв В.І. 605 Матвієва О.П. 811 Матвієвські 616 Матвієнко Г.А. 676 Матвієнко Г.О. 801 Матвієнко М.П. 823 Махненко І.І. 775 Мачулін Є.М. 725, 804 Мащенко 613 Медведь 668 Медведь Л.Ф. 638 Медвідь І.Г. 691 Медвідь С.Г. 684 Медвідь Т.А. 604 Медіокритський 789 Мейс Д. 8 Меланія Данилівна 829 Мелашенко Р.С. 829 Мелашка 822 Меловцев 704 Мельник 655 Мельник Т. 682 Меняк А.В. 844 Мессарош 634, 656, 657 Меша 750 Меша Ю.М. 685 Мигіц 698 Микитенко А.П. 815 Микола 840 Миколаєнко 722, 726 Миколаєнко Г. 654 Миколаєнко К.Ф. 782 Миколаєнко Ф.І. 807 Миколайко 755 Миколенко М.С. 692 Минько Х.Ф. 676, 801 Миньков 783 Мироненко Л. 670 Мироненко С. 670 Миронець 681, 683, 696, 703, 704, 717, 729, 735, 737 Мительмен 707 Митриха 860 Михайличенко Г.М. 32
Михайло Опанасович 821 Михайлов О. 811 Михайлова О. 32 Михно І.Т. 600 Мицик Ю. 11,31, 32 Мишечкін 713, 731, 742 Мишко 843 Мищенко Т.М. 695 Міліця 728, 734 Мільченко І.К. 612 Мірошниченко 670, 671 Мірошниченко М.Ф. 602 Міщенко 822 Міщенко Г. 805 Міщенко Л.В. 849 Міщенко Ф.С. 747, 748 Мова Є.С. 827 Мова Є.Т 829 Мова П. 591 Мовчан А.Г. 599 Мовчан Є.Х. 25, 810 Мовчан К. 598 Мовчан О. 30 Мовчан Я. 30 Могильний М.О. 718 Мойсеєнко І. 602 Мойсеєнко У.К. 830 Молотов В. 20, 23, 647, 833, 855 Молчанов 598 Молчанов В.С. 730, 804 Молчанов М.П. 602 Моргуль О. 854 Моргун Є. 602 Моргун І.П. 630 Мороз 592 Мороз В.С. 829 Морози 822 Морозко 858 Морозови 866 Морщ 755 Москаленко 754 Москаленко Г. 603 Мотик В. 31 Мотря 860 Мудрий 707, 729, 779 Муковоз Д. 603 Мулявко П. 26 Муратова М.І. 846 Мурза В.В. 34 Муха 754
Н Нагайцева Л.В. 823 Назаренко 726
902
Назаренко Г.К. 616 Назаренко К.Т. 708, 803
Найденко П. 670 Найдич 759
Додатки Наклонов 658 Наконечна Г.С. 794 Наконечний 704 Насика М.М. 590 Настя 826 Наумко А.Г. 686, 802 Наумова Є.С. 825 Невалящий 671 Невеселий І.С. 594 Недавній 705, 774 Недбаєва В.С. 823 Неїзжалий 621, 631, 639 Неменший Ф.М. 595 Неровня М.І. 830 Нестеренко Г. 604 Нестеренко М.Д. 594
Нестеренко Н.О. 676, 801 Нехороших 621 Нечай 659 Нечай П. 591 Нечепуренко 680, 682, 696 Нечипоренко 806 Нещерет С.М. 866 Никифор 860 Николаєнко 722 Николаєнко Г.П. 632 Никоненко М.А 607, 608 Нікітіна Т.П. 827 Нікіфоров 704 Ніколаєнко 739, 746 Нікольський В.М. 34 Ніна 822, 847
Новак В. 29 Новак Г. 701 Новаків 734 Новиков 806 Новиков А.А.* 664 Новикова 756 Носелевський 681, 703 Носков 660 Носуленко 677 Носуленко К. 697 Нудьга М.Д. 782 Нудьга М.М. 782 Нудьга О.П. 782 Нужний 752
О Ободєєв 604 Обозна М.Г. 860 Овдійко П. 854 Овсиенко И.В.* 603 Овсієнко Л.К. 815 Овсієнко М. 603 Овсянко П.С. 740, 741, 804 Огієнко 791 Оголь Є. 839 Одинець 667, 673 Однолєткова 665 Озмитель Л.П. 694 Окіпнюк В.Т. 34 Окопский П.С.* 656, 657, 740, 741, 762 Олежко Н. (Кононенко К.) 28 Олексенко А.К. 814 Олексенко Н.Т. 733 Олексієнко 613
Олексієнко Й.Х. 629 Олексій 843 Олена 822, 823 Олесь О. 7, 28 Олефір Ф. 19 Олещенко В.І. 828 Олійник М. 629, 630 Олійник О.І. 34 Ольховик 866 Ольховик О.Н. 630 Ольшанський 627 Ольшанський Я. 599 Омельченко 596, 670 Онацький Є. 8, 28 Онищенко З. 638 Онищенко К. 637 Онищенко Н. 638 Онищенко Н.К. 637 Онищенко С.Й. 638
Оніщенко З.Я. 732 Оніщенко С.М. 732 Опанасенко М.Ф. 595 Опришко Г.В. 686 Ординський 634 Орел 658, 774, 775 Орина 816 Оришка 821 Орленко С. 670 Осадчі 814 Остапенко 698, 699 Остапенко С.С. 807 Остапенко Ф.К. 733 Отенко Л. 786 Отрюк 702 Охріменко П.П. 34 Очаковський 592 Очеретько 715 Очкуренко 690
П П’єха М. 30 П’ятак Л. 29 П’ятаченко С.В. 12, 32 Павленко 627, 713 Павленко К.І. 602, 604 Павленко Л. 29 Павленко П. 839 Павліченко М.Д. 862 Павло 825 Павлюченко 696 Падалка 715 Палаженко 682 Палажченкова М.І. 733 Пандорін О. 26, 707 Паненко 708 Панов 655 Панченко 656 Панченко М. 670 Панченко М.Г. 829 Панченко Я.Г. 670 Папушенко 668 Паранич І.П. 732 Параскева 23
Партала 613 Пархоменко 788 Пархоменко А.Т. 827 Пархоменко В. 26 Пасльон О.П. 827, 828 Пахомова П.Г. 16, 593 Педенко М. 616 Перелюбська 777 Перепелів 627 Петінова У.С. 16, 593, 797 Петренко 738, 739 Петренко І.Г. 603 Петренко Н.М. 816 Петров Ф. 591 Петрова Є.І. 830 Петровецький Г. 29 Петровський Г.І. 505, 609, 615, 633, 797 Петруня М. 671 Пижов 676, 693 Пижов Д.І. 603 Пилипенко І. 843 Пилипенко К. 843
Пилипенко С.А. 670 Пилипенко С.Ф. 670 Пилипенко Ф. 670 Пилипець І. 677 Пипа 605, 606 Пипа А.К. 733 Пипа І.С. 733 Пипа М.О. 733 Пипа О.П. 733 Пиріг Р.Я. 11, 31, 32 Пирлик А.М. 828 Пирогов 722 Писаренко 722, 746 Пискун М. 683 Письменний 660 Півень 593 Півень К.І. 827 Підопригора Н. 863 Підріз І. 600 Підріз Ф.П. 600 Пікар Ф.Г. 670 Пісковий 596 Піскун В. 28
903
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА Плотніков Є.М. 694 Площик Л. 670 Площик М.Н. 670 Площик О. 670 Площик П. 670 Площик С. 670 Площик Т.А. 670 Плугін 848 Подкур Р. 31 Подлозний 688 Подорожній 759 Подпалий П.В. 758 Поздирко Г.А. 853 Покатило І. 602 Покидченко Л.А. 10, 12, 31, 32, 35 Поліщук А. 26 Половко 24, 730 Полонський 689 Полтава Л. 8, 28 Полубітніков 792 Полун 664 Полуянський 761 Полюлях М.І. 861 Поляков А.С. 603 Поляков В.А. 603 Поляченко 643
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ Помазиновський 848 Помошник Л.І. 866 Пономаренко 618 Пономаренко Ф.Ю. 815 Попільнюх М. 30, 850 Попов Д. 603 Попов М. 860 Попова К. 860 Попова Н. 860 Попович М.Т. 773 Поросюк Є. 612 Порохня С.П. 684 Постишев 20, 26, 708. 716. 729, 731, 752-754, 757, 855 Постников 689 Потапенко (Кравець) У.Д. 836 Потапенко І. 616 Потапенко С.І. 605 Потетня 687 Придатченко 613, 628 Прилипа 807 Прилуцький А.І. 805 Прилуцький І.А. 768 Приходько 19, 671 Приходько Г.М. 817 Приходько П.З. 852 Приходько Ф. 617
Прихожай 615 Прісенко 747, 748 Продан 630 Прокіп 865 Прокопенко 19, 617 Прокопенко Г.І. 600 Прокопець В.Я. 694 Прокопець Г.Е. 694 Прокопець Ф.С. 732 Пронька 831 Просаков 679 Просвирнін 709 Прохоренко 632 Проценко 751 Проценко І.І. 734 Процько 746 Пружанський 626 Птах 680 Пугач 715 Пурдас П. 630 Пурис І.К. 775 Пусь С.П. 864 Путівець С. 19, 616 Пушко 636 Пшонкіна Д. 860 Пыленков И.М.* 664
Р Радченко 676, 747, 760 Радченко Г.І. 801 Радченко О.М. 12, 846 Радченко С.П. 719 Радько 675 Разін 705 Рак П.П. 618 Ракитін С.С. 725, 804 Ракітіна С.Г. 818 Раков 601 Расько 670 Рахліс 694 Рева 715 Рева В.А. 616 Рева К. 616 Рева П.А. 616 Рева С.К. 719 Рева Т. 616 Рева Т.Ю. 719 Ревенко 696 Ревенко М.В. 812 Реденс С. 12, 675, 800 Редько І.В. 811 Резніченко 638, 639 Рекун І.Є. 31 Ремзюн 761, 762 Репа Т.Т. 732, 733 Репин А.Я.* 664 Рєзніченко І. 863
Рибалка А.М. 605 Рибалка А.С. 718 Рибалка З.П. 620, 798 Рибалко 719 Рибалко І.Ю. 732 Рибалко Н.І. 839 Рибальський 759 Риндич 651 Різник С. 616 Різніченко 728 Ріпка 727 Ровдя 653 Ровинський 683 Рогінець Є.К. 667 Рогінець М.Є. 667 Рогулін 791 Роєнко П. 29 Роженко 659 Розанов 806 Рой М.В. 604 Романенко 676 Романенко В. 24 Романенко І.Г. 30, 736, 737, 804 Романенко П.А. 608, 609, 798 Романенко П.П. 608, 798 Романко І.Г. 30 Романченко М. 839 Романченко С. 839
Росинський 698 Росман 729 Рось А. 733 Рубанов О.М. 35 Рубановський 664 Рубець А.П. 801 Рубець Г.П. 676, 801 Рубець Є.Є. 676 Рубець Є.І. 801 Рубець Н.П. 676 Рубльов О. 31 Руденко 654, 674, 676, 708, 760, 811, 839 Рудик 614 Рудика Г. 598 Руднєв 656 Рудченко Т.М. 30 Рудь Г.І. 719 Рудь Г.П. 719 Рудь Л.К. 813 Рудь Ф.І. 591 Ружинський І. 849 Ручко 664 Рябенко 631, 639, 647 Рябець В.В. 780, 807 Рябоконь Х. 29 Ряботенко 697 Рябошапка 681, 696, 703, 729 Рябущенко 706
С Сабенгауз 806 Сабліна М.Є. 676, 801
904
Савенков 659 Савицький 626, 627, 759
Савченко 22, 625, 664, 703, 858
Додатки Савченко І.М. 858 Савченко І.С 858. Савченко М. 591 Саган П.Д. 605 Садберг Дж. 7 Садівничий В.О. 31, 33, 34 Садовий А. 654 Садовий Г.Г. 865 Саєнко 759 Сазонов 598 Сайко 746 Сайко М.В. 839 Сайко М.І. 838 Сайко О. 839 Салій 692 Салогуб А. 684 Салогуб К.К. 654 Салюк М. 30 Самійлик С.М. 605 Самовський С. 26 Самойленко К.Т. 830 Самойлов 723 Саморай 746 Самусь В. 637 Самусь Г. 637 Самусь Л.Г. 638 Самусь Ф.В 827. Самченко С. 674 Санбург А. 695 Санжаревська 760 Сапега І.Я. 595 Сапсай С.Н. 605 Сапун І.М. 594 Сатаров 683 Сахненко 713 Сахниха 836 Сахно 746 Сачик 659 Саша 829 Свердлов 632 Свержевський 656, 751, 752 Свиргунова Ф.* 682 Свириденко 664 Світлов 701 Северін Г.Н. 693, 693, 803 Седих 750 Семеняка 678 Семеха О.Т. 603 Сененко Д. 702 Сенік П.М. 741, 742 Сенкова 682 Сепета П.Д. 655 Сепливий 791 Сербиченко 672 Сергійчук В. 11, 32 Середа 663 Середа О.В. 677 Середа Я. 26 Серенко І. 614 Сєрий А. 854 Сивери 822 Сивокінь В. 21 Сивокінь Я.П. 691 Сивоконь 691
Сигалов 664 Сидоренко 657 Сидоренко А. 733 Сидоренко П.К. 732 Сидоренко Я.Р. 666, 667 Сизоненко А.Д. 751 Сикал Н.І. 831 Сикал О.І. 831 Симоненко П. 820 Симхович А. 26 Синекоп 638 Синекоп І.П. 632 Синицин Я. 27 Синьков 643 Сиренко М.О. 802 Сиров 596, 597 Сиротин 636 Сисоєв 746 Сисоєва 642, 676 Ситник 858 Сібель 628 Сібельов С. 590 Сівер Ю.Х. 655 Сідаш 713 Сідий М.О. 837 Сіренко 686, 713, 737 Сірик Г. 8, 29, 828 Сіробаба 668 Сіроштан Г.В. 695 Сіроштан О.В. 823 Сітак 724 Січкар 670, 671 Скакун К. 685 Скалозуб 838 Скляр 692 Скляренко 597, 682, 690, 704, 742, 782 Скорий 629 Скорики 814 Скрибка І.І. 751 Скринник 613 Скринник В.Д. 32 Скрипко Е.Л. 856 Скрипник Г.Г. 850 Скрипченко А.З. 731 Скрипченко І. 30 Скрипченко М.А. 751 Слабко 655, 703 Слепченко 596 Слесарев 621 Сливченко М. 684 Сліпуха 628 Сліпуха П.І. 686 Сліпченко 682, 747 Слоєв 603 Смаль Ф.О. 733 Смик 670, 671 Смишников В. 27 Смолій В.А. 31 Смоловик І.А. 19, 604 Смоляр 774 Смочко Л.О. 31 Сніжко Ф. 616 Соболь П.І. 9, 31
Собрач М.Г. 831 Соврига 814 Согайдач 14 Содін 707 Соколенко Галина 863 Соколенко Григорій 863 Соколенко В. 30 Соколенко І.Ф. 863 Соколенко М. 863 Соколенко П.А. 863 Соколенко Ф.М.3863 Солимашка А.М. 630 Солимашка І.С. 630 Солимашка М.С. 630 Соловей 743, 744 Соловей Д. 29 Соловей У. 837 Солодухина А. 751 Соломаха 784 Соломка 713, 791 Соломка І.Ф. 849 Соломко Х.Ф. 733 Солоха 617 Солоха П.Д. 612 Солоха Х.Г. 798 Сорока 739 Сосновський А. 28 Сосновський С. 7 Сосюрченко В. 868 Сотник Н.М. 861 Сотник О. 10, 32 Сотников 617 Софроненко О.В. 758 Сохань 596, 611 Сохань С. 670 Спаський Є.М. 828 Спицький І.П. 654 Спичак М.Х. 619, 798 Співак М. 670 Спіцин В.Х. 853 Спіцина І.М. 853 Срібляк Ф.С. 600 Стадник 669 Сталін Й. 14, 16, 18, 20, 23, 26, 27, 608, 621, 679, 714-717, 750, 761, 820, 825, 846, 851, 855, 864 Станкевич Д.В. 611 Стародубцев Ф. 602, 603 Старожилова М.П. 852 Старостенко 617 Старченко Й.В. 602 Стасюк О. 31 Статива Ф. 839 Стативи 839 Стахов М. 29 Стебко П.С. 695 Стеблянка 760 Стельмашов 678 Степаненко Т. 670 Степаненко Ф. 670 Степанова 775 Степанова К.І. 828 Степанченко 713, 735 Стетюха А.С. 670
905
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Стетюха Ф. 714 Стеценко 598 Стожок П.А. 30 Столбін О.П. 30 Страшинський 629 Стрижак Н.Ю. 807 Стриколь Я.Є. 690 Стрілець А.І. 684 Стрілець М.І. 684 Стрілець Ф.Г. 684
Строганов 716 Строкань П.М. 605 Строкань Ф.Т. 605 Струтинський Л.Ц. 855 Ступак 686 Субдиха 826 Суворов Г.І. 766 Суворов І.І. 766 Суворов К.І. 766 Сугробов 610
Супрун М.С. 840 Сурай Д. 839 Сурай Є. 839 Суркін 664 Сусідський В. 710 Сусідський П.П. 710 Сухенхенко В.Г. 824 Сучков 602 Сущенко 840 Сущенко Г.В. 829
Т Талденко 703 Талденко В. 859 Тамко 702 Таран 780 Тараненко 668 Таранишин Г.А. 733 Тарановський К.Л. 786 Таранька І. 837 Тарас 821 Тарасенко 628, 818 Тарасенко Г.А. 812 Тарасенко П.В. 732 Тарасенко П.Н. 684 Тарновська А. 842 Тартарін 658, 659, 774 Теличко І.П. 846 Теличко С.І. 846 Теліпко К. 753, 805 Теліпко Ф. 753 Тендітник С.І. 612 Терехов 619, 622, 716 Терещенко А. 811 Терещенко Є. 811 Терещенко К. 811 Терещенко О. 811 Терещенко П. 811
Терещенко С. 811 Терлецький В. 30 Тертичний 735 Тимофєєв М. 27, 697 Тимошенко 659, 753, 761, 761 Тимошенко В. 8 Тимошенко В.М. 694 Тимошенко В.П. 29 Тимошенко І. 733 Титаренко 850 Титаренко В. 29 Титаренко І.М. 705, 803 Тихенко С.Г. 695 Тихі 814 Тищенко 656, 777 Ткаченко 605, 615, 703, 750 Ткаченко А. 608 Ткаченко А.О. 816 Ткаченко Б.І. 8, 10, 12, 29-32, 835, 837 Ткаченко І.А. 602 Ткаченко М.Г. 825 Ткаченко П. 605 Ткаченкова 701, 702 Ткачов 838 Ткачов Л.П. 848
Товстуха П.В. 30, 31 Токар 715 Токарева 665 Толсторогов 690 Тончик Т.В. 30 Топчій 710, 851 Топчій І.М. 849 Торяник 754, 759 Третяк 672 Третьяков 797 Третьяков О.Г. 595 Тронько П.Т. 31 Троценко Г.А. 756, 805 Троцюк 655, 681-683, 696, 703 Троцький 761 Трунов 668 Труфаненко І.В. 630, 756 Труфанов 632, 660 Тубальцева 610 Тулупов Т. 829 Туренко М. 599 Турчин З.М. 733 Тюльпа Г.Д. 603 Тюльпа І.П. 603 Тюльпа Н.Б. 603
У Убін 788 Удовиченко 688 Удод Г.Я. 828 Узунов 598
Українець П. 858 Уляна 811 Урда К. 605 Урода Л.Т. 758
Усенко Г.П. 830 Усенко М.В. 829 Усик Д.І. 803 Усик М.І. 688
Ф Фадєєва М.Г. 829 Фанас 822 Фединченко 659 Федірко Н.К. 607 Федірко Ф.К. 606 Федоренко 609, 658 Федоренко І.Г. 35, 36 Федоренко І.К. 684 Федорина А. 40 Федоришин П.П. 794 Федоров 28, 760 Федорченко 683 Федорченко О.З. 695, 696, 803 Федько 825
906
Фельдман 596, 746 Фененко Д.Х. 842 Фененко М.Д. 842 Фененко П. 843 Феночка 715 Фесенко 659, 683, 698, 715, 755, 760 Фесенко І.Є. 699 Филипович П.Т. 758 Филоненко 605 Филонович В. 7, 28 Філич 614 Філін 645, 728, 735, 736, 752, 755, 759
Філіпов 623 Філіпов І.М. 611 Філоненко К.К. 837 Фільченко Є.М. 604 Фільченко М.Д. 604 Фісун Г. 602 Фокін В.І. 664, 800 Фомін 759 Фомінов М.М. 794 Фомський 741, 761 Фраткін 595 Фридрик 791 Фуголь В. 819
Додатки Х Халамендик А.Г. 616, 617 Хамлика І. 599 Хамлика Я. 599 Хантіль С.С. 732 Харитина 860 Харитоненко 710 Харченко 717 Харченко В.Ф. 705, 803 Харченко І.М. 688, 803 Харченко Л.С. 691 Харченко Н.А. 828 Харченко П.Н. 758
Хатаєвич М.М. 26, 802 Хацько 672 Хащин 700 Хвильовий М. 9, 30 Хворостяний І.М. 30 Хвостов Б.Ю. 820 Хижняк І. 654 Хилько М.А. 676, 801 Хіценко К.Н. 677 Хмарук 599 Хмелівський Г. 26 Хожай М.К. 827
Холоша Д.Г. 723, 724 Хоменко А.М. 680, 802 Хоменко І.С. 605 Хоменко М.О. 733 Хоменко Т. 30 Хоменко Ф.Ф. 695 Хоружий П.В. 845 Хоружий С.В. 845 Христина 854 Христій 702 Хуторний 755
Ц Цакал О.П. 828 Царицин С.І. 731 Царко О. 733 Цебро 757-759, 837 Цебро К.І. 839 Цезарьов 628 Целуйко 688 Циба І.М. 705, 803 Цибенко В. 32
Циган П.М. 684 Циганок 593 Циганок М.С. 866 Циганок П.І. 590 Цигура 747, 748 Цимбал 610 Цимбалов 609 Цирулик О. 813 Цись 606
Цілуйко А.І. 858 Цілуйко П.О. 858 Цілуйко С.858 Цілуйко Т.П. 858 Цуп А.Ф. 605 Цуп Т. 605 Цупка М. 21 Цурулько 713 Цьомка 636
Ч Чаговець О.Ф. 846 Чайка А. 602 Чайка Д.В. 824 Чайка К.С. 824 Чалий А.О. 733 Чалюк Чаркина 777 Часник І.Н. 732 Чекалов 603 Чемерис 659, 683 Чемоданова 640, 679, 806 Чепела 660 Чепік О.П. 740, 741804 Чепуренко 596 Черевкова П.С. 733
Черепуха 748 Черненко А. 747 Черненко Й. 616 Черненко М.А. 747, 748 Черненко Ф.Ф. 734 Чернобук І.М. 690 Черновол 729, 779, 806 Черняков О.С. 623 Чечоткін Г.В. 852, 853 Чечоткін О.Г. 852 Чечоткіна Євгенія 852 Чечоткіна Євдокія 852 Чигрин П.В. 589,796 Чикирис 634 Чмельов 756
Чмельов А. 27 Чмир 632 Чмихун 747 Чорновий 637 Чорток І.М. 671 Чубар В. 26, 663, 721 Чугай 647 Чугай А.С. 9, 31 Чуженко 664 Чулков 665 Чумаченко Х.Я. 851 Чумичкін 697, 729 Чухлібова П. 811
Ш Ша А.А. 775 Шабля Г.С. 836 Шавін 629 Шамрай 746 Шапар М.Г. 718, 719 Шапіро 750 Шаповал 814 Шаповал П. 815 Шаповал Ю. 31 Шапошник М.О. 35, 607 Шарап Г.А. 604 Шаталіна Є.П. 30, 32 Шаталов 613, 628 Шахов М.Є. 664 Шахова П.М. 824 Швець І.М. 758 Швець Т.Д. 758
Шевченко 604, 618 Шевченко Д.Є. 840 Шевченко Д.С. 684 Шевченко Є.О. 862 Шевченко І.І. 862 Шевченко М.Д. 833, 836 Шевченко О.І. 733 Шевченко П.С. 624 Шейн Л.А. 725, 804 Шелест 814 Шелестович І.С. 31 Шелудченко 784, 785, 787 Шелудько Н.Я. 686 Шелухін М.Г. 766 Шеремеревич Ф. 866 Шерша А.Ф. 654 Шестопал П.Ф. 812
Шестоухов О.М. 705 Шечков М.О. 664 Шикало Т. 612 Шинкаренко 713 Шинкаренко Л.А 838. Шинкарьова О.С. 822 Шитков 655 Шитюк М. 30 Шишкін 718 Шишко 758 Шиян 645 Шияновський 838 Шкарін Є.М. 740, 741, 804 Шкафенко І. 816 Школа С.Д. 722 Шкура М.Т. 676, 801 Шлапак Н.П. 863
907
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА Шпак 670, 671 Шпетний 688, 744 Шпилька Й.Т. 654 Шпилька М. 632, 654 Шпильовий 589 Шрамко С.І. 734 Шріфтов 694 Штанько Г.Т. 616
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ Штанько Д.С. 734 Штанько І.В. 616 Штанько М. 616 Штанько Ф.Г. 616 Штурко К.Т. 692 Шувалов 729 Шулейко Ф.Ф. 591 Шульга 760
Шульгин О. 28 Шум 653 Шумило В.О. 685 Шумило І.Д. 685 Шуральов 774 Шурпо 596
Щ Щекола А. 14 Щербак 596, 696
Щербак Л. 605 Щербань С.О. 734
Щербинін 601 Щикот 850
Ю Юрченко 19, 616, 617, 629, 692, 828 Юрченко Т.Ф. 815 Юрченко Я.М. 616
Юхим 826 Юхименко 734, 755 Юхименко П.М. 710 Юхно 836
Юхта І.Я. 776, 806 Ющенко В.А. 35, 844, 856 Ющенко В.Т. 844, 845 Ющенко О. 8
Я Яворівський В. 32 Яким 825 Яковенко Н.І. 863 Яковенко С.В. 808 Яковенко С.П. 794 Янкелевич 679 Янковський 738 Яременко М. 733 Яріш Г. 836
Ярмош 598 Яровенко П. 29, 30 Яроцький 755 Ярош М.Г. 694 Ярош М.Є. 600 Ярошенко Г.І. 802 Ярошенко Г.С. 630 Ясир Я.І. 732 Яценко 668, 677, 828
1. До покажчика не включено прізвища, зазначені в розділі 1 "Мартиролог". * Позначення прізвищ, які подано російською мовою.
908
Яценко С. 710 Яцун Л.К. 736 Яцюк 707 Яцьковий М. 753 Яшко 825,826, 861 Ященко П.К.* 603 Ященко П.О. 602
Додатки
Географічний покажчик А Алчевськ 857 Анастасівка 679, 693 Андріївка 25, 36, 430, 686, 739
Андріяшівка 25, 431, 692, 693, 739 Антики 852
Артюхівка 432
Б Баба 345 Бабаківка 51 Бабка 848 Байрак (Липоводол. р-н) 25, 329, 682, 696, 735, 737 Байрак (Леб. р-н) 308 Бакирівка 24, 359, 710, 717, 718, 851 Балаклійський район 716 Баничі 149, 609 Баранівка (м. Суми) 615 Баранівка (Глух. р-н) 641 Барилівка 269, 825 Баси 859 Басівка (Ром. р-н) 433 Басівка (Сум. р-н) 520, 596, 597, 610 Бачівськ 152, 604 Баштанівський район 716 Беєве 329, 696, 735 Бездідьків, хут. 531 Береза 152 Березів Яр 315 Березівка 120 Берестівка 329, 682, 696, 735 Берізка 664 Берлін 817 Берюх 678 Беседівка 352, 644, 754, 755, 787 Бєлгородська область 705 Бивалине 428, 639, 664 Бистрик 274, 827, 828 Битиця 24, 522
Бишкінь 282, 633, 742, 804 Біжівка 55, 644, 645, 754, 755 Бікін 841 Біла Церква 853 Білани, хут. 791 Біликівка 38, 812 Білиця 775, 806 Білка 543, 668, 700, 724 Біловод 435, 692 Біловоди 523, 597, 610 Біловодський район 620 Білогалиця 639 Білогриве 274, 829 Білопілля 23, 44, 617, 672, 765, 801 Білопільський район 15, 21, 30, 37, 38, 43, 44, 620, 643, 655, 663, 671, 713, 744, 745, 755, 811 Білорусь 25, 26, 817, 841 Білоусівка (С.-Буд. р-н) 761 Білоусівка (Сум. р-н) 533 Бірки 682, 683, 696, 735 Бобрик (Біл. р-н) 38, 730, 757, 791, 804 Боброве 303, 304 Богданівка 567, 775, 806 Богодухівський район 705 Болотівка 56 Бондарі (Бурин. р-н) 65 Бондарі (Кон. р-н) 20, 632, 643 Боровенька 282, 837
Боромля 21, 24, 551, 685, 686, 699-701, 724 Бочечки 18, 20, 38, 199, 632, 643, 659 Бошівка 63 Боярські Лежачі 428 Бранцівка 24, 255, 700, 701, 724, 725 Братениця 115 Братське (Ром. р-н) 435 Бродок 349, 695 Брянська губернія 763 Брянщина 853 Бугрувате 360 Будилка 270, 607, 838 Будища 150 Будне 711 Будьонівка 29 Буйвалове 785, 827 Буймер 551 Бунякине 428, 678, 852, 853 Бурики 56, 644, 645 Буринський район 15, 17, 2022, 30, 38, 43, 55, 599, 620, 622, 638, 645, 646, 653, 680, 691, 702, 721, 755, 757, 800, 813 Буринь 19, 22, 24, 55, 621, 639, 647, 843 Бурівка 283 Бурлук 847 Буро-Рубанівка 366 Бурячиха 373
В В’юнне 456, 675 В’язове (Конот. р-н) 199 В’язове (Охт. р-н) 361 Вакалівщина 523 Вакулки 841 Валіївка 44 Валки 302 Варшава 817 Василівка (Красн. р-н) 269 Василівка (Леб. р-н) 285, 731, 757, 789, 791, 804
Василівка (Ром. р-н) 19, 435 Василівське 509 Васюків, хут. 272 Васюківщина 12 Васюти, хут. 373 Велика Берізка 749, 761 Велика Писарівка, смт 13, 103, 688-690 Велика Рибиця 260, 596, 597 Велика Чернеччина 525 Велика Шилівка 55
Велике 444 Велике Озеро 427, 845 Великий Бобрик 18, 258, 530, 663 Великий Вистороп 285, 606, 633, 838 Великий Прикіл 260, 261, 625, 824 Великий Самбір 199, 659, 767, 822 Великі Бубни 436
909
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Великі Будки (Ром. р-н) 434, 723, 724, 807 Великі Будки (Недр.р-н) 342, 754 Великі Вільми 22, 524 Великобританія 8, 29 Великобубнівський район 21, 620, 653, 664, 671, 721 Великоолександрівський район 716 Великописарівський район 13, 16, 17, 21, 29, 30, 32, 37, 38, 43, 103, 593, 608, 620, 655, 688, 699, 704, 705, 708, 815 Вербове 12, 535 Верхнє 306 Верхня Сагарівка 57 Верхня Сироватка 525, 530 Верхолюджа 688, 690 Верхосулка 38, 44, 730, 757, 789, 791, 804 Веселе (Бурин. р-н) 58
Веселе (Великоп. р-н) 141 Веселе (Красн. р-н) 271 Веселівка 524 Виднівка 271 Вири 30, 47, 731, 789, 803, 804 Вирівка 199 Високе (Охт. р-н) 361, 711 Вишневе 548 Вишневий Яр 89 Вищевеселе 109 Вікторинівка 59 Вікторове 175 Вільна Слобода 153 Вільне (Великоп. р-н) 110 Вільшана 30, 343, 644, 645, 728, 755, 842, 843 Вільшанка 525, 823 Вінницька область 26, 622 Вітебщина 841 Віхове 840, 841 Влізьки 315
Вовківці 455, 673, 692, 693 Вовна 568, 749, 763 Водолаги 596, 597 Вознесенка 58 Володимирівка (Недр. р-н) 644, 754 Володимирівка (Сум. р-н) 533, 597, 610 Волокитине 671, 772, Волошнівка 437, 673 Воргол 604, 605 Ворожба (Біл. р-н) 44, 639 Ворожба (Леб. р-н) 287, 606, 633, 794 Воронівка 47 Вороніж, смт(Шост. р-н) 16, 567, 591 Воронцове 274 Воскресенка 59 Всадки 363 Вшивка 678
Г Гаврилова Слобода 591, 637, 749, 761, 76 Гадяцький район 683, 696 Гадяч 756 Гайок 526 Галаєвець 696, 735 Галенкове 454 Галичина 28 Галка 439, 770 Галушки 318 Гамаліївка (Шостк. р-н) 775, 806 Ганнівка-Вирівська 47, 789 Ганнівка-Тернівська 757, 789, 791 Гарбарі 22, 284, 630, 756 Гатка 61 Гвинтове 60 Герасимівка 22, 455, 673 Гирине 584 Глазове 568 Глинськ 25, 439, 673, 739, 807, 856, 857 Глухів 24, 29, 43, 183, 594, 639, 726, 816, 817, 828
Глухівський округ 14, 15, 589, 768 Глухівський район 8, 18, 19, 21, 26, 30, 37, 38, 43, 148, 589, 599, 601, 605, 610, 641, 645, 653, 663, 706, 721, 725, 804, 818 Глушець 38 Глушково 812 Гнилиця 269, 361, 824 Годунівка 164 Голінка 449, 692 Головашівка 520, 611 Головинка 88 Голубівка (С.-Буд. р-н) 507, 761, 762 Горіле 154 Горобівка 38, 48 Горьківська область 25 Гостробури, хут. 307 Градське, хут. 531 Грабовське 258 Грайворонський район 705, 803 Гребениківка 552
Гребля, хут. 704 Грем’ячка 775, 806 Грибаньове 829 Гринівка 344, 644, 754, 755 Гринцеве 731, 757, 791, 804 Грицаківка 18, 66, 524 Гриценкове 535 Гришине 441 Грінченкове 363 Грузьке (Конот. р-н) 200 Грузьке (Кролев. р-н) 274, 827-829 Грузьке (Трос. р-н) 548, 700 Грунівка 269, 824 Грунь (Лебед. р-н) 306, 837 Грунь (Охт. р-н) 364 Грушеве 319 Грязне (Крас.р-н) 825 Гудими 431 Гудимівка 606, 691, 717 Гудове 178, 603 Гуляївка 152 Гуринівка 48 Гута 155 Гути 202
Д Далекий Схід 841 Даценківка 302 Дептівка 200 Деркачівка 344, 644, 843 Дернове 21, 557, 688, 689, 699 Дзержинське 531 Дзеркалька 442 Дич 96 Діброва 443 Дігтярівка 345, 348 Дігтярне 51
910
Дідівщина 775, 806 Дмитрівка (Бурин. р-н) 90 Дмитрівка (Леб. р-н) 791 Дніпродзержинськ 805 Дніпропетровськ 822 Дніпропетровська область 17, 26, 71 Добровольне 533 Добровільний, хут. 623 Добрянське 118 Довганівка, хут. 704 Довжик (Охт. р-н) 366, 711
Донбас 821, 835, 843, 857 Донецька область 26 Дорошівка 671 Дружба 636 Дубинка 200 Дубов’язівка, смт 198 Дубовичі 275, 828, 829 Дубровка (С.-Буд. р-н) 749 Дудченки 47 Дунаєць 155, 602, 603, 738 Дяківка 61, 647
Додатки Е Есманський район 148, 589
Есмань 17, 594, 602, 604, 605, 725
Естонія 858
Є Європа 9, 847 Єлисеєнкове 535
Ємецький район 756 Єрчиха 97
Ж Желябівка 152 Жигайлівка (Трост. р-н) 24, 724 Житне 446, 694 Житомир 853 Жихове 507, 637, 749, 761 Жовтневе (Кон. р-н) 632
Жовтневе (Лебед. р-н) 306, 837 Жовтневе (Охт. р-н) 373 Жовтневий р-н 22, 26 Жовтоніжки, хут. 31, 769 Жуківка 62
Журавка (Сер-Буд. р-н) 513, 775, 806 Журавка (Сум. р-н) 524, 596, 597, 610 Журавне 378
З Заболотове 792 Зазірки 277, 592, 604, 605, 768, 827, 829 Заїзд 437 Займище, хут. 747, 748 Зайцеве 98 Закумське 526 Залатиха 706 Залізниче, с-ще 307 Залізняк 525 Запорізький округ 768 Запорозьке 526 Запсілля 260
Заріжне 848 Заріччя (Ром. р-н) 434 Заруддя (Ром. р-н) 25, 736, 739, 776 Засулля (Недр. р-н) 345 Засулля (Ром. р-н) 25, 504, 692, 739, 800 Західна область 26, 763 Західна Україна 7, 815, 828 Зацарний, хут. 525 Зелене (Білоп. р-н) 50 Зелене (Недр. р-н) 346
Зелений Гай (Леб. р-н) 304, 606 Зелений Гай (Сум. р-н) 523, 536 Зеленківка 14, 24, 345, 728, 754, 759 Земляне 268 Землянка (Глух. р-н) 155 Землянка (Конот. р-н) 200 Зноб-Новгородське 637, 749 Зноб-Трубчевська 508, 657 Золотарівка 559
І Іваниця 347 Іванівська область 26 Іващенкове 157
Івот 22, 570, 591, 657, 667, 774, 775, 806 Ігорівка 62
Італія 12, 25
Ї Їздецьке 112
К Кавказ 29, 864 Кагань 772 Казахстан 804 Каліївка 22, 38, 658, 775, 806 Калузька губернія 763 Калюжне (Лебед. р-н) 303 Кальченки 49 Кам’яне (Леб. р-н) 14, 304, 606 Кам’янець 664 Кам’янка (С.-Буд. р-н) 749, 751 Кам’янка (Трос. р-н) 557 Камінь 278, 827, 831 Капітанівка, хут. (Кон. р-н) 632, 654 Капустинці 30, 330, 626, 682, 696, 704, 735
Карабинський, хут. 525 Карачев 853 Кардашівка 536 Карпенкове 98 Карпенків, хут. 531 Карпилівка 370 Катанське 120, 689 Катеринівка (Великопис.р-н) 711 Катеринівка (Глух. р-н) 174 Катеринівка (Лебед. р-н) 306, 837 Кацапський, хут. 811 Качанівка 373, 374 Кашпури 19, 453, 616, 617 Кекине 526 Київ 8, 635, 725, 820, 842, 853 Київська область 25, 622, 645
Київщина 637 Кимличка 332, 696, 735 Кирасирщина (Батурці) 531 Кириківка, смт 105, 707, 708, 729, 816 Кіндратівка 7, 526 Клепали 62 Клишки 591, 635, 657, 784 Клочківка 155 Княжичі 584 Кобиляцький район 716 Кобіжча 836 Ковіньки (Шалигине, смт) 602, 605 Козацьке 20, 201, 643, 659, 683, 806, 822 Козачий Яр 374 Козельне 347, 644, 754
911
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Коломійці 617 Колядинець 336, 735 Комарівка 851 Комишанка 346 Комиші 30 Кононенкове 526, 527 Конотоп 16, 20, 22, 37, 38, 43, 206, 635, 638, 819, 820, 853 Конотоп, з.ст. 601, 828 Конотопський округ 15, 18, 599 Конотопський район 13, 15, 20, 22, 26, 30, 37, 38, 43, 198, 599, 610, 643, 645, 654, 659, 664, 683, 702, 721, 806, 821 Коренево, з.ст. 601 Коржі 445, 613, 751, 854 Корінне 306 Коробки, хут. 89 Коробчин, хут. 202 Коровинці 348, 644, 806 Королівщина 441 Коротище 353 Корюківка (Кон. окр.) 15 Косарівщина 443, 664 Косенки 318 Косичеве 832 Косівщина 526, 527 Костів, хут. 805 Костянтинів 350, 644, 754, 755 Костянтинівка 526
Котенки 48 Котовка, хут. 852 Кочерги 706 Кошари 202 Кравченкове (Глух. р-н) 167 Крамчанка 134, 688 Красичка 507 Красне (Глух. р-н) 602 Красне (Конот. р-н) 202 Красне (Червоне) (Глух. р-н) 605 Краснопілля, смт 13, 16, 21, 23, 254, 677, 699, 825 Краснопільський район 9, 19, 21, 30-32, 37, 43, 254, 597, 611, 620, 622, 626, 655, 663, 675, 697, 699, 701, 718, 725, 746, 823, 826 Кренидівка 509 Кривомази, хут. 860 Кривоносівка 512 Крим 834 Кринички 309 Криничне 260, 526, 559, 611 Криничний, хут. 623, 624 Кровне 527 Кролевець 29, 274, 764, 827831 Кролевецький район 8, 10, 21, 26, 30, 31, 37, 38, 43, 274,
595, 599, 605, 645, 721, 800, 826 Кружок 428 Крупець (Шост. р-н) 38 Крупець (Сум. р-н), хут. 531 Крупське 204 Кубань 7, 844 Кубраки, хут. 344, 795 Кубракове 62 Куданівка 756 Кударі 374 Куземин 370 Кузьки 20, 643 Кукулівка 533 Куличка 701 Куліга 152 Кулішівка 350, 644, 645 Куп’єваха, з.ст. 806 Курасівка 757 Курасове 46 Курган 306 Курдюмівка 567 Курмани 24, 350, 588, 644, 644, 728 Курськ 834 Курська область 797, 813, 823, 825, 843, 861 Кучерівка 157, 603, 725 Кушкине 157 Кушніри 346 Куянівка 50, 805
Л Лантратівка 370 Лебедин 13, 38, 43, 321, 606, 680, 727, 832-837 Лебединський район 8, 12, 15, 21, 25, 29-32, 37, 38, 43, 282, 620, 633, 655, 701, 713, 714, 718, 722, 750, 757, 799, 832, 833, 835 Левченки 443 Ленінград 856 Ленінське (Крол. р-н) 278 Ленінське (Сум. р-н) 526 Линове 428, 639 Линтварівка 535 Липів Яр 526 Липова Долина 21, 30, 682, 696, 703, 704, 735 Липове 18, 664 Липоводолинський район 19, 21, 24, 30, 37, 38, 43, 329,
620, 622, 655, 663, 680-682, 696, 698, 703, 729, 735, 838 Лисогубівка, хут. 805 Литвиновичі 591, 827 Литовка 24, 359, 710, 717, 718 Лідине 595, 797 Лікарівщина 346 Лікарське 534, 611 Лісківщина 432 Лісне (Крас. р-н) 268 Лісне (С.-Буд. р-н) 749 Лісогубівський, хут. 753 Лободівщина 302 Лозова 271, 674, 677, 753 Локня (Крол. р-н) 278, 827, 830 Локня (Сум. р-н) 522, 596, 597, 610 Локотки 775, 806 Локоть 725
Лохвицький район 696 Лохня 46 Луганщина 17 Лугівка 123 Лукашенківське 749, 762 Лукашівка 116, 803 Луки 841 Лутище 372, 711 Лухтівка 97 Луциківка 789 Лучка (Липоводол. р-н) 38, 336, 735 Лушники 38, 571, 775, 806 Любимове 20 Любитове 643, 777 Люджа 559, 690
М Майдаки 318, 791 Майське (Великоп. р-н) 142 Майське (Ямп. р-н) 585 Макіївка 51 Макове 38, 570 Максимівщина 48 Макухівщина 531
912
Мала Павлівка 375 Мала Рибиця 261 Мала Слобідка 154 Мала Чернеччина 26 Мала Шилівка 55 Малий Бобрик 258, 797 Малий Вистороп 307, 530
Малий Прикіл 260, 262 Малий Самбір 20, 202, 643, 659, 674, 822 Малий, хут. 743 Малі Будки 349, 644, 754 Малярів (Левченків), хут. 531 Малі Вільми 526
Додатки Малії 92 Мар’ївка 12, 535 Мар’їне 270 Мар’янівка (Липоводол. р-н) 735 Марківка 24, 730, 743, 744, 757, 789, 804, Мартинівка 560 Марченки 7 Марчихина Буда 584, 635, 636, 866 Маршали 644 Матлахове 437 Матяші, хут. 693 Мачулища 639 Межиріч 307, 633, 694 Мезенівка 262 Мелешківка 357 Мельники 432 Мельня 20, 203, 643 Мефодівка 510 Мигулин 316 Микитівка (Трос. р-н) 548
Микитівка (Ямп. р-н) 591 Миколаївка (Бурин. р-н) 65, 621, 636 Миколаївка (Ром. р-н) 447 Миколаївка (Сум. р-н) 12, 28, 528 Миколаївка-Вирівська 713 Миколаївка-Тернівська 38, 52, 642, 643 Миргородщина 8 Мирний, хут. 829 Миронівка 38, 570 Миропілля 262, 596, 597 Миропільський район 19, 21, 25, 619, 620, 622, 626, 655, 718 Михайлівка (Охт. р-н) 360 Михайленкове 368 Михайлівка (Бур. р-н) 19, 65, 621 Михайлівка (Крас. р-н) 254 Михайлівка (Леб. р-н) 309, 633, 721, 722, 835
Михайлівка (Недр. р-н) 757 Михайлівка 29 Михайло-Ганнівка 203 Мірки 346 Могриця 529, 610 Мозкове 272, 862, 863 Мокіївка 456 Молдавська АСРР 17, 847 Мороча 48, 49 Москалівка 676 Москалівщина 535 Москва 27, 28, 30, 601, 747, 828, 830 Московська область 709 Московське (Липоводол.р-н) 735 Московський Бобрик 316, 607 Мошенка 369, 849 Мурманськ 802 Мутин 829 Мухувате 349
Н Набережне (Сум.р-н) 862, 863 Нагірнівка 38 Надточієве 526, 527, 860 Недригайлів, смт 13, 22, 24, 30, 38, 340, 644, 728 Недригайлівський район 8, 9, 13, 17, 19, 24, 25, 29-32, 37, 38, 43, 340, 620, 622, 644, 664, 702, 713, 721, 728, 736, 757, 840 Некрасове 167 Некрашиха 838 Нелени 344 Ненадівка 441 Неплатине 376 Нехаївка 201 Нечаївка 30, 61, 536, 638 Нижня Сагарівка 91
Нижня Сироватка 530, 531, 633, 860 Низи 30 Никонці 535 Ницаха 561, 862 Нова Гребля 25, 706, 739 Нова Гута 749, 751, 761 Нова Локня 830 Нова Олександрівка 66, 629, 630 Нова Слобода 429 Нова, хут. 302 Новгород-Сіверський 865 Новгород-Сіверський район 589, 627, 659, 725 Новенький, хут. 521 Новий Мир 67 Новицьке 432
Нові Вирки 38, 51 Новоандріївка 811 Нововолодимирівка 516 Новомиколаївка 533, 623 Новомихайлівка 533 Новомутин 20, 643 Новопостроєне 371 Новоросійськ 622 Новоселиця (Сум. р-н) 525, 530 Новоселівка 28, 319, 550 Новосибірська область 803 Новостроївка 100 Новосуханівка 532 Новоукраїнка 272 Нотаріусівка 62
О Обертень 376 Обложки 162, 591, 604, 816 Ободи 51, 812 Ображіївка 22, 38, 570, 657, 658, 775, 806, 865 Обтове 278, 827-829 Овлаші 444 Одеса 8, 622 Одеська область 25, 26, 716 Озаричі 20, 643 Оксютинці 455 Октябрське 429 Олександрівка (Бур. р-н) 621
Олександрівка (Великоп. р-н) 117 Олександрівка (Лебед. р-н) 760, 307 Олександрівка (Сум. р-н) 533 Олександрівка (Біл.р-н) 54 Олексине 550 Олексіївка (Ром. р-н) 453 Олексіївка (Сум. р-н) 533 Оленинське 358 Олешня 16, 24, 707, 717, 718, 729, 850, 851 Оріхівський район 716
Орлівка (Шостк. р-н) 657, 659, 775, 806, Осоївка 26, 265, 596, 597, 824 Острів 857 Острівнів, хут. 344 Охтирка 12, 13, 23, 25, 38, 43, 382, 707, 718, 729, 755, 779, 816, 845, 846, 849, 850 Охтирський район 8, 13, 19, 21, 24, 26, 29, 30, 32, 37, 38, 43, 358, 593, 620, 655, 674, 697, 708, 711, 779, 849 Очкине 514
П П’ятидуб 346 П’ятницьке 847
Павленкове (Біл. р-н) 731, 757, 804
Павленкове (Леб. р-н) 791 Падалки 318
913
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Панасівка 337, 696, 735 Париж 802 Парфили 314 Пасьовини 89 Пашкине 317 Пашків, хут. 303 Пекарі 203, 821 Пенянка 263 Первомайське 164 Перекопівка 25, 449, 664, 692, 693, 722, 739 Перемога (Глух. р-н) 164, 807 Першотравневе (Конот. р-н) 205 Петровський, хут. 305 Петрушівка 254, 597 Печини 562, 688, 689, 690 Печище 536 Пигарівка 514, 591, 657, 749, 751, 761, 762 Пилівка 378 Пинінчиний, хут. 702 Пирогівка 705, 822 Пиротчине 152 Писарівка 520 Писарівщина, хут. 531 Північ 831 Північний Кавказ 14, 20, 622 Північний Казахстан 7 Північний край 641, 756, 798, 799, 803-808
Підлипне 20, 38, 251, 643, 820 Підліснівка 533, 599, 623 Підлозіївка 369 Підставки 25, 337, 735, 737, 839 Пінянка 596, 597 Піски (Бурин. р-н) 38, 67 Піски (Ром. р-н) 666 Пісківка 303 Піщане (Сум. р-н) 38 Плавинище 454, 673, 692 Плужникове 439 Поволжя 20 Погарщина 696, 735 Погожа Криниця 455 Погреби 448 Погребки 38 Подільки 21, 25, 682, 696, 735, 737, 756 Подобріївка 49 Пожня 122, 597 Покровка 266, 677 Пологи 30, 707, 849 Полтава 830 Полтавська область 25, 622, 637,656, 683, 698, 718, 735, 818 Поляне 562 Понорницький район 589, 627 Попівка (Великоп. р-н) 124, 690
Радьківка 536 Ракова Січ 349 Рев’якине 639 Реутинці 278, 829, 830 Рибальське 38 Рибці 536 Рильськ 679 Рильський район 725 Рівне 428 Різниковий, хут. 616 Ріпки 456 Річки 52, 786 Рогинці 457 Рогізне, с-ще 12, 535 Рожковичі 749, 751, 763
Розкопи, хут. 381 Романчукове 56 Ромашкове 657, 749, 763 Роменський округ 15, 17 Роменський район 8, 9, 15, 19, 21, 25, 29-31, 37, 38, 43, 430, 620, 622, 645, 653, 664, 666, 669, 671, 692, 702, 721724, 727, 731, 739, 746, 748, 755, 856 Ромни 13, 16, 17,18, 22-24, 29, 42, 43, 463, 504, 506, 679, 693, 714, 815, 845, 854-857 Росія 13, 25, 28, 705, 763, 812, 828, 840
Попівка (Конот. р-н) 20, 204, 643, 822 Попівщина (Ром. р-н) 25, 430, 673, 739 Попова Слобода 19, 621, 630, 647 Порохонь 150, 516, 657, 749, 761, 762, 763 Посад 437 Постольне 525,534, 675 Потапівка 170 Привілля 165 Пристайлове 318 Прокопівка 22, 657, 658, 659, 775, 806 Протасівка (Недр. р-н) 755 Проходи Процівка 25, 506, 695, 714, 739 Пустовійтівка 455 Пустогород 165 Путивль 22, 843, 852, 853 Путивльський район 26, 37, 38, 43, 428, 589, 591, 599, 605, 620, 639, 664, 671, 702, 706, 721, 725, 852 Пушкарівка 523 Пушкарне 26 Пушкарщина 645, 841
Р Ротівка 602, 604, 605, 852 Рубанка 24, 30, 36, 350, 644, 728, 734 Руденкове 53 Руднівка 528 Рудня 507, 763 Русанівка 38, 338, 681, 682, 696, 704, 735 Рябина (Стара Рябина) 29, 30, 130, 593, 707, 708, 815 Рябушки 30, 318, 805, 834836 Рясне 268
С Савченки 659 Садове (Біл.р-н) 49 Саєве 347 Саї 696, 735 Сакуниха 351, 644, 728, 754 Салогубівка 442, 664 Салтикове 204 Самотоївка 269 Самотоїв, хут. 531 Сахновщинський район 803 Сваркове 165, 594, 818 Сватки 683, 696, 735 Свірж 38 Севастополь 861
914
Северинівка 12, 536 Семенівка (Глух. р-н) 169 Семенівка (Лебед. р-н) 338 Семенівка (Липовод. р-н) 696, 735 Семенівський район 589 Семереньки 19, 563 Сергіївка 38, 53, 773 Середина Буда 749, 591 Середино-Будський район 18, 20, 21, 25, 37, 38, 43, 507, 589, 591, 599, 627, 634, 636, 645, 721, 725, 761, 858 Середня Азія 25
Сибір 20, 840, 844, 849, 855 Сильченкове 664 Симонівка 525 Синівка 25, 339, 681, 696, 704, 735, 737, 838 Сиром’ятникове 679 Ситне 749 Сіверщина 29 Сіврюки 376 Сім’янівка 198, 659 Сінне 269, 823-825 Скидани 526 Скуносове 853 Славгород 9, 30, 37, 677
Додатки Слобідка 664 Слобода 89 Слобожанщина 31 Слоут 169 Сміле 457, 644, 645, 755 Смоленська губернія 763 Смородине 668 Сніжки 90, 754, 755 Собич 570 Собичеве 571, 775, 806 Солдатське 135, 689 Соловки 608, 843, 844, 866 Солонянський район 716 Соляники 49 Сопич 170, 817 Сороколітове 346 Соснівка (Глух. р-н) 175, 819 Соснівка (Конот. р-н) 20, 204, 643, 659, 822 Соснівка 20, 643, 643, 659 Софіївка (Пут. р-н) 730 Софіївка (Сум. р-н) 536 Спартак 845 Спесивське 526 Спаське 528 Співакове 664
Срібнянський район 664 СРСР (Радянський Союз, Союз) 8, 11, 15, 17, 20, 32, 595, 633, 634, 641, 676, 690, 709, 725, 748, 799, 805, 806, 864 Станичне 115 Станова 564 Стара Гута 749, 751, 761, 763 Стара Іванівка 377, 711 Старе Село (Красне) 539 Старикове 18, 175, 663 Старі Вирки 51 Староверхнє 360 Степанівка (Білоп. р-н) 49 Степанівка (Бурин. р-н) 90 Степанівка, смт (Сум. р-н) 28, 520, 624, 625 Степанівка (Ямп. р-н) 584, 635, 636 Степне 314, 585, 866 Степок 268 Стеценкове 12 Стецьківка 536 Стрілецька Пушкарка 129 Стрільники 640
Студенок 175, 264, 596, 597, 651, 725 Сула 536 Сулими 458 Сульське 46 Суми 7, 11, 13, 23, 37-39, 43, 539, 611, 615, 624, 703, 745, 756, 765, 794, 805, 853, 859, 861, 862 Суми, з.ст. 23 Сумська область (Сумщина) 7-13, 17, 21, 22, 25, 26, 30-38, 610, 620, 725, 745, 746, 818, 820, 832, 841, 849, 861 Сумський округ 15, 16 Сумський район 12, 13, 17, 19, 26, 29, 31, 32, 37, 38, 43, 520, 597, 611, 622, 623, 633, 663, 674, 745, 860, 861 Супрунівка 38 Сурмачівка 440 Суховерхівка 91 Суходіл 725, 726 Сухоставці, хут. 617 США (Америка) 9, 28
Т Талалаївський район 664, 748 Тарабани 377 Тарасівка (Великоп. р-н) 24, 140, 593, 688 Тепівка, хут. 303 Терешківка 537, 598, 599 Терещенки 53, 54, 811 Терни, смт 340, 688, 843, 730, 757, 791, 803, 804 Тернівка 204 Тимофіївка 596, 597 Тимченки 347
Товста 754 Товстодубове 152 Токарі (Леб. р-н) 756 Токарі (Сум. р-н) 530, 534537 Томашівка 353, 644, 754, 755 Торонто 828 Тростянець 9, 542, 618, 663, 710 Тростянецький район 9, 18, 21, 29, 31, 32, 37, 43, 542, 620, 655, 663, 690, 699, 718, 724, 862
Угроїди, смт 254 Уздиця 176 Україна (УРСР, УСРР) 5-36, 595, 626, 637, 641, 647, 683, 690, 699, 709, 716, 717, 725, 736, 737, 741, 764, 782, 784, 788, 799, 801, 804, 807, 817, 820, 822, 823, 825, 828, 833,
841, 844, 848, 849, 855, 856, 864 Українка 373 Уланове 177, 602, 725, 817 Улянівка (Конот. р-н) 203 Улянівка, смт (Біл.р-н) 37, 38, 730, 745, 791, 797, 804
Феофілівка 586 Фесівка 20, 203, 643 Фотовиж 178
Фрейнгольтове (Привілля) 603-605 Фрунзенка 541
Тротівщина 533 Тулиголове 17, 278, 591, 595, 602, 605, 827-829 Тур’я 270 Тучне (Біл. р-н) 38, 54,, 731, 757, 759, 791, 804 Тучне (Трост. р-н) 668 Тьоткіно 843 Тьоткіно, з.ст. 843
У Улянівський район 15, 16, 21, 24, 35, 592, 620, 655, 730, 757, 789, 790, 803, 804 Урал 865 Уралове 516, 763 Уральська область 17 Усок 775, 806 Успенка 15, 19, 621, 647, 815, 92
Ф
Х Хабаровськ 841, 842 Харитонівка 664 Харків 8, 12, 25, 619, 635, 724, 797, 806, 835, 846, 848, 849, 851, 853 Харківка 162
Харківська область 11, 12, 17, 19, 23, 24, 26, 29, 31, 34, 619, 620, 622, 631, 656, 663, 664, 671, 672, 697, 698, 699, 705, 716, 718, 745 Харківщина 29, 31, 34
Харченки 93 Хвощова 551 Херсонська область 819, 828 Хижки 20, 643, 659 Хильчицький район 589 Хильчичі 513
915
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
Хмелів 459, 644, 645 Хмелівка 271 Хмельниччина 827 Ходине 179, 603 Холодний Яр 345 Холодник 431 Холоднища, хут. 795
Холопкове (Перемога) 604, 605, 783, 807 Хоминці 25, 462, 739, 788 Хорол 347 Хоружівка 18, 354, 644, 844 Хотінь, смт 9, 31, 520 Хотминівка 602
Хотомля 846 Хрести, хут. 303 Хрещатик 443 Хустянка 736, 755, 94 Хутір-Михайлівський 636, 866 Хухра 21, 30, 378, 707, 729
Ц Центральночорноземна область 26, 622, 709, 725 Цибуленки 345
Ч Чалищівка 90 Чапліївка 571, 775, 806, 865 Чаша 66 Червоно-Веселе 789, 791 Чеберяки 440 Червлене 319 Червона Слобода (Бурин. р-н) 97 Червона Слобода (Недр. р-н) 644 Червоне (Ром. р-н) 458 Червоне (Сер-Буд. р-н) 512 Червоне (Сум. р-н) 24, 38, 530, 539 Червоне, смт (Глух. р-н) 148 Червоний Ранок 827, 829 Червоний Яр 200
Червоний, хут. 624 Черепівка (Бур. р-н) 791 Черепівка (Недриг. р-н) 688, 757, 843 Черепівка (Бур.р-н) 98 Черкаська область 844, 865 Чернацьке 22, 518, 656, 657, 688, 740, 749, 751, 761, 762, 858 Черневе 179 Чернеле 836 Чернецьке 526 Чернецько-Вільмівський, хут. 627 Чернеча Слобода 19, 30, 100, 621, 644, 645, 755, 813-815 Чернеччина (Красн. р-н) 273 Чернеччина (Охт. р-н) 379 Чернеччина (Сум. р-н) 24
Чернівці 8 Чернігів 830 Чернігівська область 8, 12, 21, 23, 24, 26, 26, 599, 627, 652, 653, 663, 664, 671, 672, 673, 702, 716, 721, 746, 748, 793, 805 Чижове 320 Чікаго 28 Чисте 436 Чистий, хут. 741 Чорториги (Шевченкове) 19, 604, 605 Чугуїв 16, 743, 846 Чуйківка 22, 657, 658, 659, 775, 806 Чумакове 97 Чупахівка, смт 358
Ш Шаблин (Коваленків), хут. 531 Шалигине, смт 148, 818 Шалигинський район 804 Шаповалівка (Кон. р-н) 18, 20, 631, 632, 637, 643, 822 Шатрище 22, 590, 591, 657, 658, 659, 775, 806 Шевченкове (Ром. р-н) 692 Шевченкове (Глух. р-н) 180 Шевченкове (Кон. р-н) 20, 643, 659
Шелухін, хут. 766 Широкий Берег 115 Шкуматове 95 Шкуратівка 38, 54 Шматів, хут. 688 Шостка 22, 29, 37, 43, 572, 627, 863-865 Шосткинський район 8, 9, 26, 29, 30, 31, 37, 38, 43, 567, 589 591, 599, 645, 721, 725, 865 Шпилівка 539
Шпотівка 20, 205, 643 Штанівка 47 Штепівка 730, 757, 789, 804 Штурківщина, хут. 616 Шулешівка 640 Шульгівка (Леб. р-н) 756 Шумили 314 Шурове 115
Щ Щатрище 586 Щебри 155
Щербинівка 671 Щетини 282
Щоми 373
Ю Юнаківка 597 Юнаківський р-н 35
Юр’єве 639 Юрасівка 635, 636
Юрівка 20, 643, 659 Юсупівка 258
Я Яблучне 17, 24, 142, 593, 707, 708, 717, 729, 806 Яганівка 38, 339, 696, 735, 840 Якименки 344 Яковенкове 455 Якутія 828 Яловий Окіп 330, 735 Ямне 146, 689
916
Ямпіль, смт 591, 592 Ямпільський район 31, 36, 43, 584, 589, 635, 659, 866 Янченки 47 Ярмолинці 445, 695, 857 Ярове (Бур. р-н) 95 Ярове (Крол. р-н) 279, 830 Ярославець 279, 591, 604, 605, 827
Ярославецький район 589, 591 Ярошівка 462, 747, 748 Ясенове 381 Ясенок 273 Яснопільщина 696, 735 Яструбине 541, 861 Яструбщина 180, 602, 603
Зміст Переднє слово............................................................................................................................ 5 УВІЧНИМО ЇХ ІМЕНА........................................................................................................................ 7 Розділ 1. Мартиролог......................................................................................... 41 Білопільський район............................................................................................... 44 Буринський район................................................................................................... 55 Великописарівський район................................................................................ 103 Глухівський район................................................................................................. 148 місто ГЛУХІВ............................................................................................................. 183 КОНОТОПСЬКИЙ РАЙОН............................................................................................ 198 місто Конотоп........................................................................................................ 206 КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОН....................................................................................... 254 Кролевецький район............................................................................................. 274 ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОН............................................................................................ 282 місто Лебедин ....................................................................................................... 321 ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОН ................................................................................. 329 Недригайлівський район..................................................................................... 340 Охтирський район................................................................................................. 358 Охтирська міська рада......................................................................................... 382 ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОН............................................................................................. 428 Роменський район................................................................................................ 430 Роменська міська рада........................................................................................ 463 Середино-Будський район.................................................................................. 507 Сумський район..................................................................................................... 520 ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОН........................................................................................... 542 ШОСТКИНСЬКИЙ РАЙОН........................................................................................... 567 місто Шостка.......................................................................................................... 572 ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОН............................................................................................... 584 Розділ 2. Документи..........................................................................................587 Розділ 3. Свідченняочевидців..........................................................................809 Розділ 4. Фотоматеріали...................................................................................867 Додатки.............................................................................................................879 АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ НА СУМЩИНІ В 1932-1933 РОКАХ*............................................................................ 880 Статті КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УСРР 1927 РОКУ, ЯКІ ЗГАДУЮТЬСЯ В ТЕКСТАХ ДОКУМЕНТІВ РОЗДІЛУ 2............................................. 881 ПОЗАСУДОВІ ОРГАНИ, ЯКІ ЗГАДУЮТЬСЯ В ТЕКСТАХ ДОКУМЕНТІВ РОЗДІЛУ 2........ 882 ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ (РОЗДІЛУ 2)......................................................................... 883 ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ................................................................................................. 894 ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК................................................................................................. 896 Географічний покажчик....................................................................................... 909
917
Сумська область
НАЦІОНАЛЬНА
ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ Для нотаток
918
Для нотаток
919
УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ СУМСЬКА обласна державна адміністрація
Науково-довідкове видання
Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні. Сумська область.
Упорядник Федоренко І.Г. Технічний редактор Наталуха А.С.
Збережено мову і правопис цитованих документів. У книзі використані фото та фоторепродукції малюнків, надані для публікації Українським інститутом національної пам’яті та Державним архівом Сумської області.
Підписано до друку 10.10.2008. Формат 60х90 1/8 Папір офсетний. Гарнітура Pragmatica. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 115,00. Обл.-вид. арк. 85,42. Тираж 3000. Видавництво "Ярославна" 40030, м.Суми, вул.Горького, 2 (Свідоцтво серія ДК № 332 від 09.02.2001 р., видане Державним Комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України) e-mail: artdruk@ukr.net Оригінал-макет: ФОП Наталуха А.С. Друк: "Р.К. Мастер-принт", м.Київ, вул.Шахтарська, 5