Аналітична довідка «Забезпечення доступу до лікування та лікарських засобів у Полтавській області» by Institute of Analysis and Advocacy

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ДО ЛІКУВАННЯ ТА ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (2014 - ПЕРШЕ ПІВРІЧЧЯ 2015) iaaukraine.org 2015

У довідці представлені результати дослідження стану доступу до лікування та лікарських засобів пацієнтів із онкологічними та деякими хронічними захворюваннями у Полтавській області у 2014 та першій половині 2015 року. Для формування повноти та забезпечення об'єктивності дослідження, проведено порівняльний аналіз за ключовими показниками з Харківською областю. На основі отриманих результатів, з урахуванням вимог чинного законодавства України, представлено рекомендації для вирішення досліджуваної проблеми. Публікація випускається українською мовою в електронному варіанті. Електронну версію представлено на веб-сайті ГО «Інститут аналітики та адвокації» за адресою: iaaukraine.org. Фактичні твердження та оціночні судження, розкриті та виведені у цій довідці, є інформацією, отриманою з офіційних джерел з використанням інструментів, встановлених та не заборонених чинним законодавством України.

Дослідження проводилось у 2015 році ГО «Інститут аналітики та адвокації» за підтримки МФ «Відродження»

Авторський колектив: Завадська П. В. Ромашко Ю. І. Сердюков О.О. Кисла К. М.

Погляди, висновки та рекомендації належать авторам та упорядникам цієї аналітичної довідки не обов’язково відображають позицію МФ «Відродження».

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3

1. Мета та завдання дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4 2. Аналіз динаміки захворювань у Полтавській області . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 3. Порядок забезпечення та процедура розподілу лікарських засобів серед пацієнтів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24 4. Стан фактичного забезпечення лікарськими засобами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39 5. Оцінка потреб у лікарських засобах. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57

Однією з пріоритетних цілей кожної країни є здоров’я громадян, адже саме воно є запорукою розвитку держави. Стан здоров’я населення є показником соціально-економічного розвитку країни, невід’ємною складовою рівня та якості життя людей. Для того, щоб підтримувати економіку держави на конкурентоспроможному рівні та розвивати громадянське суспільство, повинен бути наявний достатній трудовий потенціал. Держава може забезпечити необхідну кількість та якість трудових ресурсів, лише ефективно проваджуючи соціальну, демографічну, освітню політики, а особливо політику у сфері охорони здоров’я. У Конституції України встановлено, що охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчопрофілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Міністерство охорони здоров’я України (надалі МОЗ), як уповноважений представник держави, витрачає щороку немалі кошти на закупівлю лікарських засобів та виробів медичного призначення для своїх громадян. Хворі на туберкульоз, цукровий діабет, гемофілію, на нефрологічні захворювання, ВІЛ-інфіковані повинні отримувати безкоштовні та якісні медичні препарати.

хворих громадян необхідними медикаментами та лікуванням. При наявності навіть державного фінансування є значні ризики зриву централізованих державних закупівель лікарських засобів, нестача або несвоєчасне постачання яких, може призвести до переривання лікування хворих, що в свою чергу загрожує передчасною смертю пацієнтів. Для подолання цієї проблеми державою було зроблено крок в напрямку покращення доступу пацієнтів до лікарських засобів. 19 березня 2015 року Верховною Радою України був прийнятий Закон №269-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі). Було запроваджено особливу процедуру закупівлі лікарських засобів, медичних виробів та пов’язаних з цим послуг, на яку не поширюється дія закону України «Про здійснення державних закупівель». За нею закупівлі повинні здійснюватися на підставі угод, укладених МОЗ України, та спеціалізованими організаціями (Міжнародна асоціація забезпечення медикаментами (International Dispensary Association), Королівська Агенція Великобританії (Crown Agents) тощо. Більшість сподівається, що за допомогою цих спеціальних організацій в Україні покращиться доступ до медичних препаратів, проте не слід забувати, що можна успішно використовувати і наявні місцеві матеріально-технічні ресурси.

На сьогоднішній день, Україна – це держава, яка перебуває у перехідному періоді, яка реформує свою систему та знаходиться у стані війни. Усі ці фактори зумовили появу у нашій державі економічної кризи, яка негативно відображається у всіх галузях, особливо в охороні здоров’я, що ставить під загрозу забезпечення

4 1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Зростання чисельності людей із різними захворюваннями в усіх країнах світу визначає необхідність досліджувати та здійснювати пошуки нових засобів, впроваджувати нові методики забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення для хворих. Хворі на онкологічні та хронічні захворювання потребують спеціалізованого, дороговартісного та, для окремих захворювань, регулярного лікування. У кожній країні існує відповідний рівень доступності населення до ліків, який переважно залежить від національних особливостей державної політики в фармацевтичній галузі та галузі охорони здоров’я, відмінностей в організації систем медичного страхування, систем компенсації вартості лікарських засобів, цінової і податкової політики. Практично в усіх країнах існують системи компенсації вартості лікарських засобів населенню, основним завданням яких є мінімізація витрат громадян і державного бюджету на придбання ліків. Одні захворювання мають довгу тривалість та повільне прогресування, інші ж швидко розвиваються

руйнують клітини організму. Люди при будь-якому захворюванні бажають жити не тільки довше, але й краще. Саме тому усунення перешкод у доступі до лікування та лікарських засобів є актуальним та болючим питаннями на сьогоднішній день. Такі захворювання займають одне з провідних місць у світових програмах охорони здоров’я. Особлива увага приділяється саме доступу до ліків, які є життєво необхідними для пацієнтів з хронічними захворюваннями. В Україні, де чисельність людей з онкологічними захворюваннями, цукровим діабетом та іншими хронічними захворюваннями з кожним днем стрімко зростають, ця проблема набирає значущих обертів. Тривалий час у нашій країні пацієнти разом з громадськими та благодійними організаціями успішно відстоюють своє право на доступ до лікування. Проте, враховуючи складність економічного та політичного становища країни, актуальність питання доступу до лікування стає більш вагомим. Керівництвом галузі охорони здоров’я неодноразово підкреслювалося, що навіть в областях з профіцитним бюджетом, таких як, наприклад, Полтавська та Сумська є ризик нестачі

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

АКТУАЛЬНІСТЬ:

коштів для забезпечення необхідними лікарськими засобами пацієнтів. А це може призвести до серйозних наслідків: розвитку ускладнень в перебігу захворювання та навіть смерті пацієнтів. МЕТА: Дослідження спрямоване на з’ясування стану забезпечення своєчасного доступу пацієнтів зонкологічними та хронічними захворюваннями до життєво необхідних і якісних лікарських засобів; ефективного використання коштів державного бюджету, що виділяються на виконання державних програм у сфері охорони здоров’я.

визначити зростання зазначених в об’єкті дослідження захворювань в Полтавській області в порівнянні з Харківською областю; проаналізувати існуючий порядок забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення та з’ясувати процедуру їх розподілу серед досліджуваних груп хворих; сформувати оцінку рівня забезпеченості закладів охорони здоров’я міського та обласного підпорядкування лікарськими засобами та виробами медичного призначення для лікування пацієнтів зазначених в об’єкті дослідження;

ОБ’ЄКТ: підготувати рекомендацій щодо вирішення досліджуваної проблеми.

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

доступ до лікування та лікарських засобів пацієнтів Полтавської області, що хворіють на онкологічні захворювання, цукровий діабет та хронічну ниркову недостатність (знаходяться на замісній нирковій терапії). Обрано ці захворювання через їхню розповсюдженість та високу вартість лікування. ЗАВДАННЯ дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:

7 2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Рак (карцинома) – це захворювання, однією з характерних ознак якого є швидке виникнення аномальних клітин, які виростають за межі своїх звичайних кордонів та здатні проникати в найближчі частини тіла, поширюючись в інші органи. Цей процес зветься метастазом. Метастази – основна причина смерті від раку. За даними ВООЗ у 2012 році від раку 1 померло 8,2 млн. осіб. Захворюваність на злоякісні пухлини безперервно зростає. Щорічно у світі реєструється близько 6 мільйонів нових випадків. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я, до 2020 року онкопатології вийдуть на перше місце.

За дослідженнями та розрахунками фахівців, до 2020 року кількість уперше захворілих на злоякісне новоутворення в Україні перевищить 200 тис. на рік. У Полтавської області спостерігається інтенсивність зростання кількості онкохворих, які перебували на обліку. Так, із 30088 за 2005 р. до 35523 хворих в 2014 році. У 2014 році на облік було взято 4888 хворих з вперше в житті встановленим діагнозом (2013 р. – 5032). За даними першого півріччя 2015 року на обліку в Полтавському онкологічному клінічному диспансері перебувають 36 552 хворих. 2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

2.1 Динаміка зростання кількості хворих на злоякісні новоутворення

далі інфографіка

Значно збільшується захворюваність населення з 40-45 років. Найбільш високі показники відмічаються у віці 70-74 роки. Ця поширена група захворювань стійко посідає друге місце в структурі смертності у нас в країні, поступаючись тільки патології серцево-судинної системи. В Україні щорічно реєструється 160 тис. нових випадків онкологічної патології, до 90 тис. помирають.

Основні факти про рак за даними ВООЗ. http://www.who.int/topics/cancer/cancer-ﬁnal.pdf

9 2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Якщо подивитися на динаміку кількості хворих на злоякісні новоутворення на Харківщині, то у Харківському обласному клінічному онкологічному центрі з 2013 року до І півріччя 2015 року кількість хворих на злоякісні новоутворення зросла на 4000 пацієнтів. А якщо брати період з 2014 року до І півріччя 2015 року, то кількість онкохворих зросла на 754 осіб. кіiлькіiсть осіiб роки

69 070 2013

72 316 2014

діагнозом шкіра (7 618), жіночих статевих органів (5 771), молочної залози (5 184) та органів травлення (4 681). Станом на перше півріччя 2015 року така тенденція залишилися без змін. далі інфографіка

73 070 I півріччя

2015

2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Як відзначають спеціалісти така тенденція не є катастрофічною, ситуація була б значно гіршою, якби кількість хворих, які перебувають на обліку різко знизилась. Це б свідчило про смертність пацієнтів. Також, було досліджено динаміку кількості хворих на злоякісні новоутворення в розрізі локалізацій у Полтавській області. Найбільша кількість зареєстрованих хворих, які перебували на обліку в 2013, 2014роках та першому півріччі 2015, мають захворювання шкіри, молочної залози, тіла матки, шийки матки, прямої кишки, ободової кишки та нирок. Як зазначалося вище, у 2014 році у Полтавській області перебувало на обліку 35 523 хворих на злоякісні новоутворення. При цьому встановлено, що найбільшу питому вагу в структурі контингентів мають хворі з

1 340

чол

1 061

чол

5 304

чол

1 408

чол

1 819

чол

1 002 чол

1 951

чол

2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

954

2 949 чол 1 100 чол

2 004 чол

7 874

чол

7 786 чол

35 523 чол

34 477 чол 2013

36 552 чол 2014

I півріччя

2015

Окремо зазначаємо, що чоловіче населення Полтавської області найбільше страждає на злоякісні новоутворення легенів, бронхів та трахеї – 18,7%, шкіри – 11,4 %, передміхурової залози – 9,6%, шлунку – 7,8%, прямої кишки – 6,6%. Жіноча частина населення найбільше має злоякісні пухлини молочної залози – 20,5%, шкіри – 14%, тіла матки - 9,6%, шийки матки — 6,2% і ободової кишки — 6,2%.

2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Загальноукраїнські показники дещо відрізняються. Так, наприклад, у чоловічої частини населення перше місце посідають злоякісні пухлини легенів, друге – товста та пряма кішка, третє – шлунок, четверте – простата, а п’яте – січовий міхур. У жіночої ж частини населення на першому місці захворювання на рак молочної залози, на другому – товста та пряма кишка, на третьому – тіло матки; на четвертому – шийка матки, а на п’ятому – шлунок. Паралельно було досліджено динаміку кількості хворих на злоякісні новоутворення в розрізі локалізацій у Харківській області. Найбільша кількість зареєстрованих хворих, які перебували на обліку в 2013 та 2014 роках, мають захворювання шкіри, молочної залози, тіла матки, ободової кишки, шийки матки, легень та прямої кишки. Станом на перше півріччя 2015 року така тенденція залишилися без змін. далі інфографіка

чол чол чол

2 127 2 273 2 286

ДИНАМІIКА ЗРОСТАННЯ КІЛЬКОСТІI ХВОРИХ НА ЗЛОЯКІIСНІI НОВОУТВОРЕННЯ У РОЗРІIЗІI ЛОКАЛІIЗАЦІII ПУХЛИН У ХАРКІIВСЬКІIЙ ОБЛАСТI (ЯКІI СТОЯЛИ НА ДИСПАНСЕРНОМУ ОБЛІIКУ)

3 073 3 120 3 091

2 263 2 309 2 288

чол чол чол

11 804 12 178 12 295

чол

чол чол чол

чол чол

2 178 2 322 2 363

чол

3 628 3 860 3 906

чол

2 491 2 624

чол

5 803 6 057 6 130

2 676

чол

3 276 3 345 3 328

чол

2 843 2 949 2 979

чол чол

2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

1 973 2 084 2 148

чол чол

чол

15 911 16 821 17 037

чол

11 700 12 374 12 543

чол чол

72 316 чол

69 070 чол Інформацію про кількість хворих було надано Харківським обласним онкологічним центром

2013

чол чол чол чол чол

73 070 чол

2014

I півріччя

2015

Проаналізувавши отримані дані за 2014 рік, було встановлено, що кожен 41-й житель Полтавської області перебуває на обліку в Полтавському обласному клінічному онкологічному диспансері. Натомість, у Харківській області на диспансерному обліку перебуває кожен 38-й житель. За отриманими даними за перше півріччя 2015 року кожен 39-й житель Полтавської області перебуває на обліку в ПОКОД, а у Харківській області – кожен 37-й житель.

2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

далі інфографіка

ПОРІВНЯННЯ ПОКАЗНИКІВ

ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ОСІБ, ЯКІ СТОЯТЬ НА ОБЛІКУ

ЦИФРИ ПОДАНІ У КІЛЬКОСТІ ОСІБ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ОБЛІКУ

ОБЛАСТЬ

ЗРОСТАННЯ КІЛЬКОСТІ ХВОРИХ НА ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ (ЯКІ СТОЯЛИ НА ДИСПАНСЕРНОМУ ОБЛІКУ) У РОЗРІЗІ ЛОКАЛІЗАЦІІ ПУХЛИН У ПОЛТАВСЬКІЙ ТА ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ

2015

РІК I півріччя

ПОЛТАВСЬКА

35 523

36 552

ХАРКІВСЬКА

72 316

73 070

НАСЕЛЕННЯ ПОЛТАВСЬКОІ ОБЛ

СТОІТЬ НА ОБЛІКУ

кожен

1 458 200 2014 1 442 851 2015 станом на 1 вересня

НАСЕЛЕННЯ ХАРКІВСЬКОІ ОБЛ

кожен

2 737 200 2014 2 718 013 2015 станом на 1 вересня

НАЙБІЛЬША КІЛЬКІСТЬ ХВОРИХ ЗА ЛОКАЛІЗАЦІЯМИ ПУХЛИН

ОБЛАСТЬ

ЛЕГЕНІ РОКИ: 2014

2015 I півріччя

ШКІРА 2014 2015 I півріччя

7 618

916

ТІЛО МАТКИ 2014 2015

I півріччя

2 889

ОБОДОВА КИШКА 2014 2015

I півріччя

1 764

МОЛОЧНІ ЗАЛОЗИ 2014 2015

I півріччя

5 181

ПОЛТАВСЬКА 7 786

1 002 3 120 Інфографіка, 2015 Інститут аналітики та адвокації

2 949 6 057

12 374

5 304

1 819 3 860

12 178

ХАРКІВСЬКА 3 091

Інформацію про кількість хворих надали:

12 543

6 130

3 906

Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер; Харківський обласний клінічний онкологічний центр.

12 295 15

2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ДИНАМІКА

2014РІК

ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ

Показник п ятирічноїi виживаностi

58,5%

59,9%

2.2 Динаміка зростання кількості хворих на цукровий діабет Цукровий Діабет (надалі, ЦД) - це одне із хронічних захворювань, яке є дуже важким економічним, соціальним та людським тягарем для будь-якої держави світу. За даними 2014 року Міжнародної федерації діабету у світі 387 млн. людей страждають на цю недугу. Розповсюдженість цього захворювання росте з величезними темпами. Цукровий діабет розвивається внаслідок нездатності організму виробляти достатню кількість інсуліну або ефективно його використовувати.2 Інсулін – це гормон, який виробляється підшлунковою залозою та дозволяє глюкозі, проникати у клітини, де вона переробляється в енергію, необхідну для життєдіяльності організму. Уражений ЦД організм не може належним чином засвоювати глюкозу, у результаті чого вона продовжує циркулювати в крові та з часом викликає пошкодження тканин організму, що, у свою чергу, призводить до розвитку небезпечних для 3 життя ускладнень та інвалідності. Внаслідок чого виникає стійке підвищення рівня глюкози у крові.

2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Слід відзначити, що у міжнародній практиці найбільш достовірним показником оцінки стану онкологічної допомоги населенню є показник виживання онкологічних хворих. За інформацією Полтавського обласного онкологічного диспансеру, протягом останніх років його вдалося підвищити. Показник п’ятирічної виживаності в області за 2014 рік складає 59,9%; за 2013 – 59,5%; за 2012 – 59,1; 2011 - 58,8%; 2010 – 58,5%. В Україні ж у 2013 році цей показник склав 60%.

2010

2014

Атлас діабету IDF (Міжнародної федерації діабету), шосте видання, с. 23 3 Атлас діабету IDF (Міжнародної федерації діабету), шосте видання, с. 22

Характерними симптомами є невгамовна спрага та надмірне сечовиділення, однак ці cимптоми можуть бути слабко вираженими, якщо рівень глюкози в крові підвищений помірно. Існують три типи цукрового діабету: 1-й, 2-й та гестаційний. Цукровий діабет 1-го типу розвивається раптово та полягає у тому, що організм втрачає можливість виробляти інсулін. Люди з ЦД 1-го типу потребують постійної інсулінотерапії, без інсуліну вони можуть загинути. При цукровому діабеті 2-го типу організм здатен виробляти інсулін, але його кількості недостатньо, або ж організм не реагує на нього. Люди з ЦД 2-го типу не мають життєво важливих показань до введення інсуліну. Ця група хворих за допомогою здорового харчування, фізичної активності та цукрознижувальних пігулок контролює своє захворювання. Проте інсулін може бути призначений цим хворим у разі, якщо не вдається підтримувати 4 потрібний рівень глюкози у крові. Гестаційний цукровий діабет виявляється у жінок при вагітності та характеризується розвитком гіперглікемії (підвищення вмісту цукру у крові), що зазвичай спонтанно зникає після пологів.

Всесвітня розповсюдженість серед населення цього захворювання за даними Міжнародної федерації діабету (IDF) сягає приблизно 387 млн. людей. Майже 77% хворих з діабетом живуть у країнах з низьким та середнім рівнем доходів. У разі збереження подібної тенденції, то до 2035 року приблизно 592 млн. людей будуть страждати на цукровий діабет.5 Піднімаючи питання вікової розповсюдженості цукрового діабету у світі відзначаємо, що половина дорослого населення з цим захворюванням перебуває у віці від 40 до 59 років. А щодо гендерної розповсюдженості, то за даними 2013 року Міжнародної федерації діабету чоловіків, хворих на ЦД, більше, ніж жінок приблизно на 14 млн.6

Атлас діабету IDF (Міжнародної федерації діабету), шосте видання, с. 23

Атлас діабету IDF (Міжнародної федерації діабету), шосте видання, с. 34

2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Діабет характеризується хронічним перебігом і порушенням усіх видів обміну речовин: вуглеводного, жирового, білкового, мінерального і водно-сольового.

Щодо регіональної розповсюдженості цукрового діабету, то за оновленими даними International Diabetes Federation 2014 року приблизна картина наступна: на першому місці перебувають країни Західної частини Тихого океану (138 млн.); на другому – Південно-Східна Азія (75 млн.); на третьому – країни Європи (52 млн.); на четвертому – країни Північної Америки та Карибського басейну (39 млн.); на п’ятому – ближній Схід та Північна Африка (37 млн.); на шостому – країни Південної та Центральної Америки (25 млн.) та на сьомому – країни Африки (22 млн.). Світова тенденція розвитку захворювання на цукровий діабет лякає та зумовлює всерйоз задуматися над цим.

138 млн

країни Західної частини Тихого океану

75 млн

Південно-Східна Азія

52 млн

країни Європи

39 млн

країни Північної Америки та Карибського басейну

37 млн

ближній Схід та Північна Африка

25 млн

країни Південної та Центральної Америки

22 млн

країни Африки

2014

2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЦУКРОВОГО ДІIАБЕТУ

за даними International Diabetes Federation 2014 року

За оновленими даними IDF (2014), в Україні у 2014 році нараховувалось 1099,86 тис. (1 099 860 осіб) людей з ЦД у віці від 20 до 79 років. Кількість людей з невизначеним ЦД у віці від 20 до 79 років – 333,48 тис. Динаміка кількості хворих на цукровий діабет у Полтавській області, як і будь-де, зростає. За період з 2005 по 2014 роки кількість інсулінопотребуючих пацієнтів зросла з 5,6 тис. до 8,2 тис., а кількість хворих, які перебувають на лікуванні цукрознижувальним препаратами, – з 28,9 тис. до 37,9 тис.

КIЛЬКІIСТЬ ХВОРИХ НА ЦД В УКРАЇIНІI

майже

1,1 млн

віком 20 - 79 років

2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ДИНАМІIКА КІIЛЬКОСТІI ХВОРИХ НА ЦД У ПОЛТАВСЬКIІ Й ОБЛАСТIІ тис.

40 35 30 25 20 15 10 5 0

28 990

5 694

30 728

31 995

33 096

34 564

34 421

35 842

37 172

37 844

37 964

IНСУЛIІ НОНЕЗАЛЕЖНIІ І

5 997

6 386

7 347

7 118

7 422

7 651

7 894

8 104

8 288

IНСУЛIНОПОТРЕБУЮЧI І 2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

Слід виділити одні з головних факторів ризику розвитку цукрового діабету: 1) ожиріння; 2) не здорове харчування; 3) недостатня фізична активність; 4) вік старше 40 років; 5) спадковість; 6) високий рівень глюкози у крові під час вагітності, який впливає на розвиток плоду. Таким чином, своєчасне виявлення цукрового діабету та якісне лікування дозволяє попереджувати розвиток і прогресування хронічних ускладнень хвороби, які спричиняють інвалідність та допомагає скоротити затрати на подальше лікування хворих. Саме тому, профілактика, діагностика і лікування цукрового діабету є пріоритетними в національних системах охорони здоров'я усіх без винятку країн світу. 2.3 Динаміка зростання кількості хворих, які знаходяться на лікуванні замісною нирковою терапією

Останнім часом зростає кількість хворих з патологією нирок, тому світова спільнота оцінює все це, як певного роду пандемію. Тільки за офіційними даними не менш ніж 10% населення мають патологію нирок. Враховуючи темпи збільшення кількості хворих з хронічною нирковою недостатністю (близько 7% щорічно), які потребують лікування методами замісної ниркової терапії, то ця проблема набуває особливої актуальності. Хронічна ниркова недостатність – це порушення функцій нирок (перш за все видільної), що виникає поступово, упродовж тривалого часу та призводить до уремічної інтоксикації (скупченню у крові азотистих шлаків). Нирки відмовляються справлятися зі своїм основним завданням – фільтрацією, організм отруюється через кров продуктами метаболізму, що призводить до поганого самопочуття. Таке отруєння є критичною межею між життям і смертю. Організм не може виводити продукти розпаду і накопичує їх, що веде до збою в роботі та інших життєво важливих органів. Така критична ситуація виникає переважно при хронічній нирковій недостатності (надалі - ХНН) V стадії.

2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Для співставлення, на Харківщині у 2014 році порівняно з 2013 роком кількість зареєстрованих хворих на цукровий діабет з усього населення Харківської області зменшилась на 216 осіб. У самому ж місті Харкові станом на 01.01.2014 рік було зареєстровано 47176 хворих на ЦД, а станом на 01.01.2015 рік – 45867 хворих. Ці статистичні дані вказують на зменшення у місті Харкові кількості хворих на ЦД на 1309 осіб.

Для лікування пацієнтів з цим захворюванням використовують методи замісної ниркової терапії (гемодіаліз, перитонеальний діаліз, трансплантація нирок). Лікування методами гемодіалізу чи перитонеального діалізу відноситься до високо затратних технологій. 20

Перитонеальний діаліз – метод замісної ниркової терапії, під час якого хворий самостійно, в домашніх умовах здійснює собі заливання в черевну порожнину спеціального діалізного розчину, через перитонеальний катетор, імплантований в черевну порожнину 4-5 разів на добу. Трансплантація нирки — пересадка її від донора. Після цієї процедури хворі довічно отримують за рахунок державних коштів препарати, що пригнічують імунітет, для попередження відторгнення нирки.

з ХНН, з них з ХНН IV-V стадії 34 хворих. Аналізуючи динаміку кількості хворих на ХНН, які отримують лікування методами діалізної замісної ниркової терапії, можна стверджувати, що з 2005 року більш ніж у чотири рази збільшилася кількість пацієнтів, що отримують лікування методом перитонеального діалізу, а кількість хворих, що лікуються гемодіалізом, залишилася за останні десять років відносно сталою. Це певною мірою пояснюється тим, що перитонеальний діаліз частіше використовують на початковому етапі діалізного лікування. далі інфографіка

2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Гемодіаліз – метод замісної ниркової терапії, під час якого пацієнту здійснюється очищення крові за межами організму за допомогою апарату штучна нирка, який проводиться щонайменше тричі на тиждень по 4 години у відділеннях гемодіалізу.

В останньому аналізі стану замісної ниркової терапії у країнах, включених в ERA-EDTA Registry (за 2011 рік, виконаний у 2014 році), Україні присвячена фраза: «Поширеність замісної ниркової терапії … низька і становить 131 випадки на 1 млн. населення» (мається на увазі вся популяція – без вікового розподілу). Таким чином, в Україні найчастіше використовується діалізна замісна терапія та, на жаль, існує значне гальмування розвитку трансплантації. Станом на кінець 2014 року на Полтавщині було зареєстровано 3034 хворих з хронічною нирковою недостатністю, а за 6 місяців 2015 року – ще 75 випадків 21

22 2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

У Полтавській області станом на 22.07.2015 року процедури гемодіалізу отримують 105 хворих, з них 6 з зони АТО (68 чоловік – м. Полтава, 37 – м. Кременчук), а перитонеального діалізу – 57 хворих. У Нефрологічному центрі при Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М.В. Скліфосовського є пацієнти, які взяті на облік з метою застосування в подальшому замісної ниркової терапії.

2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

За отриманими даними, у Харківській області за 2014 рік було зареєстровано 45091 захворювання на хронічну ниркову недостатність, в томі числі у місті Харкові – 24619 захворювань. Лікування методом гемодіалізу у Харківській області надають у Комунальному закладі охорони здоров’я «Обласний клінічний центр урології і нефрології ім. В.І. Шаповала». У 2014 році у цьому закладі потребували та пройшли лікування гемодіалізом 343 пацієнта, а за перше півріччя 2015 року – 295 пацієнтів. Хворі на хронічну ниркову недостатність V стадії для збереження життя потребують постійного безперервного отримання лікування методами замісної терапії.

24 3. ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ПРОЦЕДУРА РОЗПОДІЛУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА ВИРОБІВ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ СЕРЕД ПАЦІЄНТІВ

На державному рівні постановою Кабінету Міністрів України №1303 від 17.08.1998 року встановлений безоплатний та пільговий відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань. Безоплатний відпуск лікарських засобів за переліченими категоріями захворювань проводиться лише у разі амбулаторного лікування основного захворювання, за яким хворим надано пільги. Безоплатно та на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, зазначені у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, затвердженому постановою КМУ від 5 вересня 1996 р. № 1071. Перелік категорій захворювань, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби відпускаються безоплатно, вичерпний.

3. ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ПРОЦЕДУРА РОЗПОДІЛУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА ВИРОБІВ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ СЕРЕД ПАЦІЄНТІВ

Наша держава кожного року витрачає значні суми коштів на закупівлі медичних препаратів для лікування своїх громадян. Держава, хоча і не на 100%, але частково фінансує виконання програм у сфері охорони здоров’я.

3.1 ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ХВОРИХ НА ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ Забезпечення хворих на злоякісні новоутворення лікарськими засобами здійснюється за затвердженою у 2009 році Загальнодержавною програмою боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року. Ця Програма була запроваджена у зв’язку з тим, що злоякісні новоутворення є однією з найнебезпечніших медико-біологічних і соціальноекономічних проблем. Метою цієї Програми є підвищення ефективності здійснення загальнодержавних заходів з профілактики злоякісних новоутворень, підвищення якості профілактики онкологічних захворювань, доступності медичної допомоги для онкологічно хворих, підвищення показника одужання, зниження рівня смертності онкохворих, які помирають протягом року після встановлення діагнозу, і смертності від злоякісних новоутворень деяких локалізацій (рак молочної залози, шийки матки, передміхурової залози). Одним із заходів Програми є забезпечення надання онкологічно хворим

Забезпечення ліками за цією державною програмою відбувається за складним порядком. Міністерство охорони здоров’я затверджує номенклатуру закупівель на виконання «Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року», яку отримує департамент чи управління охорони здоров’я кожної області. Також МОЗ направляє кожному обласному департаменту охорони здоров’я розмір грошової квоти, в межах якої можна робити замовлення на визначені в номенклатурі лікарські засоби та вироби медичного призначення. ДОЗ, забезпечуючи подання МОЗ заявок на закупівлю товарів за бюджетні кошти, у свою чергу, перенаправляє ці документи на Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер, який заповнює заявку на потребу та направляє її на департамент охорони здоров’я. Заявки на закупівлю товарів і послуг складаються з урахуванням ефективності використання бюджетних

стаціонарної допомоги у закладах охорони здоров’я, що надають допомогу онкохворим з використанням комплексу сучасних методів діагностики, хірургічного, променевого, хіміотерапевтичного лікування відповідно до затверджених стандартів та з 7 урахуванням світового досвіду. На сьогодні, вже ведеться робота над розробкою нової державної програми боротьби з онкологічними захворюваннями.

коштів, обґрунтуванням потреби в таких товарах і послугах. Після цього всі дані передаються до МОЗ. Збір потреб від всіх регіонів проводиться згідно з розробленими та затвердженими МОЗ методиками розрахунку потреб. МОЗ може коригувати заявки на закупівлю товарів і послуг, подані територіальними органами охорони здоров’я та підпорядкованими установами, пропорційно фактичному обсягу фінансування видатків. Про результати коригування бюджетних призначень МОЗ повідомляє територіальним органам охорони здоров’я та 8 підпорядкованим установам. Згідно з Законом України «Про здійснення державних закупівель» Міністерство охорони здоров’я проводить централізовані процедури державних закупівель. Наступним кроком є укладання МОЗ договорів з переможцями тендерів. Потім постачальники направляють товари (лікарські засоби та вироби медичного призначення) на склади Державного Українського об’єднання «Політехмед». МОЗ здійснює

Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року» від 23.12.2009 р. №1794-VI

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я» від 17.03.2011 р. №298

розподіл лікарських засобів між територіальними органами охорони здоров'я та підпорядкованими установами згідно з розрахунками, що проводяться з урахуванням потреби (видається відповідний наказ). Постачання товарів і послуг територіальним органам охорони здоров’я, підпорядкованим їм установам здійснюється відповідно до визначеного графіка або згідно з умовами укладених договорів про закупівлю товарів і послуг для подальшого забезпечення ними закладів охорони здоров'я. далі інфографіка

28 3. ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ПРОЦЕДУРА РОЗПОДІЛУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА ВИРОБІВ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ СЕРЕД ПАЦІЄНТІВ

Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер. Слід відмітити, що Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер (ПОКОД) виділяє частину отриманих лікарських засобів та виробів медичного призначення Кременчуцькому онкологічному диспансеру, онкологічним відділенням Лубенської та Миргородської центральних районних лікарень. Як наслідок, пацієнт, перебуваючи на амбулаторному лікуванні, повинен отримати гарантовані державою необхідні визначені ліки безкоштовно. При призначені хворому хіміотерапії йому пропонують відповідні препарати, які є в наявності. При цьому, у разі достатнього матеріального забезпечення хворого, йому можуть запропонувати лікування більш дорогими та менш токсичними препаратами. Лікарі залишають цей вибір хворому. Зауважимо, що існують ще інші проблеми у порядку забезпечення доступу онкохворих до ліків. Наприклад, існує ряд обставин, через які пацієнти не можуть своєчасно отримати гарантовані державою лікарські засоби, їх не вистачає або ж взагалі відсутні ліки, які їм призначив лікар. По-перше, це пов’язано з

ДУО «Політехмед» при наявності своєчасно отриманих від постачальників необхідних товарів направляє їх згідно з графіком в Полтавський регіон, де їх отримує

недофінансованістю загальнодержавної програми по забезпеченню онкохворих; по-друге, через те, що відповідний препарат не закупається або ж не зареєстрований на українському фармацевтичному ринку; по-третє, через складність та багатосуб’єктність цього порядку забезпечення, що часто призводить до якихось збоїв у системі. Неодноразово по всій Україні виникали ситуації, коли лікарські засоби постачалися в обласні спеціалізовані заклади охорони здоров’я невчасно. Наприклад, через зрив державних закупівель МОЗ або через несвоєчасну поставку ліків суб’єктами цієї процедури. При виникненні подібних ситуацій оперативно повинні реагувати місцеві органи влади. У Полтавській області частину необхідних медичних препаратів ПОКОД закуповує за кошти місцевого бюджету. У 2015 році Міністерство охорони здоров’я України нарешті підписало договори зі спеціалізованими міжнародними організаціями, одна з міжнародних організацій буде здійснювати закупівлю лікарських засобів для хворих онкологічного профілю як дорослих, так і дітей. 3.2 ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ На сьогоднішній день загалом в Україні закупівля препаратів інсуліну здійснюється за рахунок цільових

Так, 14.08.2013 р. Урядом було прийнято постанову Кабінету Міністрів України №732 «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну», якою було передбачено запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну шляхом встановлення граничних рівнів оптово-відпускних цін на них з використанням механізму визначення порівняльних (референтних) цін. Реалізація пілотного проекту мала розпочатися з 1 березня 2014 року, проте протягом лютого 2014 року відбулося стрімке зростання курсу іноземних валют, що в свою чергу поставило під загрозу реалізацію цього проекту, оскільки в переважній більшості препарати інсуліну є іноземного виробництва, та постачання їх залежить від курсу валюти. З метою зняття соціальної напруги МОЗ України було розроблено та Урядом прийнято постанову Кабінету Міністрів України №73 «Питання реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну»,

коштів місцевих бюджетів для лікування осіб, хворих на цукровий діабет. Майже на всій території України інсулін закупляють шляхом проведення тендерів. При цьому вже протягом багатьох років в Україні намагаються розробити та ввести порядок відшкодування вартості препаратів інсуліну через аптечні заклади.

якою передбачено перенесення термінів реалізації цього пілотного проекту та підготовка проекту рішення Уряду щодо запровадження з 1 січня 2015 року відшкодування вартості препаратів інсуліну.9 Проте терміни запровадження були знову перенесені. На сьогодні ще здійснюється активна робота у Міністерстві охорони здоров’я над запровадженням з 1 січня 2016 року відшкодування вартості препаратів інсуліну. До 1 грудня 2015 року МОЗ повинно подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект акту щодо запровадження з 1 січня 2016 року відшкодування вартості препаратів інсуліну та затвердити: 1 порядок розрахунку граничного рівня оптововідпускних цін на препарати інсуліну на основі порівняльних (референтних) цін на такі препарати; 2 положення про реєстр референтних цін на препарати інсуліну та порядок внесення до нього змін; - до 1 січня 2016 року необхідно установити та оприлюднити реєстр референтних цін на препарати інсуліну; - з 1 січня 2016 року передбачено, що обіг препаратів інсуліну, зокрема їх закупівля за кошти місцевих 9

Інформаційно-аналітична довідка щодо впровадження системи відшкодування вартості препаратів інсуліну. https://www.moz.gov.ua/docﬁles/col_mats2.pdf

Проте існує імовірність того, що так звана реімбурсація буде запроваджена із запізненням на один квартал. При цьому слід зазначити, що у Полтавській, Кіровоградській та Чернігівській областях вже відбувається відшкодування вартості препаратів інсуліну через аптечні заклади. На Полтавщині протягом останніх років забезпечення препаратами інсуліну залежних від нього хворих відбувається на підставі рішень сесії Полтавської обласної ради, якими затверджується Порядок забезпечення препаратами інсуліну за рахунок цільових видатків обласного бюджету на забезпечення централізованих заходів з лікування хворих на цукровий діабет. Здійснюється це визначеною аптечною мережею – Полтавське обласне комунальне підприємство «Полтавафарм», яке знаходиться в оперативному управлінні Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації. Порядок складається з:

бюджетів, здійснюється за референтними цінами (цінами відшкодування) після внесення їх до реєстру референтних цін.

Порядок безоплатного відпуску препаратів інсуліну у разі амбулаторного лікування: Пацієнт для безкоштовного забезпечення препаратами інсуліну повинен перебувати на амбулаторному лікуванні у закладі охорони здоров’я за місцем проживання. Хворий на цукровий діабет звертається до лікаряендокринолога, який за наявності відповідних показів здійснює запис про призначення лікарських засобів у медичній карті хворого та виписує йому рецепт. Лікарські засоби відпускаються хворим на ЦД відповідно до Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансується з державного та місцевих бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 р. №1071. Хворі на ЦД отримують безоплатно лікарські засоби за рецептами лікаря в аптеках Комунального підприємства «Полтавафарм», закріплених за відповідним закладами охорони здоров’я. далі інфографіка

1 порядку безоплатного відпуску препаратів інсуліну у разі амбулаторного лікування; 2 порядку відшкодування вартості відпущених аптеками лікарських засобів за рецептами лікарів.

32 3. ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ПРОЦЕДУРА РОЗПОДІЛУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА ВИРОБІВ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ СЕРЕД ПАЦІЄНТІВ

Порядок відшкодування вартості відпущених аптеками лікарських засобів за рецептами лікарів: Усі лікарні ведуть облік хворих на ЦД, виділяючи інсулінозалежних та інсулінонезалежних хворих. На підставі цієї статистичної інформації лікарні складають заявки на потребу у препаратах інсуліну, які направляють в департамент охорони здоров’я Полтавської ОДА. У ДОЗ отримана інформація аналізується та зводиться. За рахунок цільових видатків обласного бюджету (в межах затверджених асигнувань) ДОЗ, як головний розпорядник, та Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського, як розпорядник, визначають обсяги асигнувань для міст та районів області. Також ДОЗ разом з ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського визначають річну та помісячну потребу в лікарських засобах, а також у коштах для їх оплати. далі інфографіка

34 3. ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ПРОЦЕДУРА РОЗПОДІЛУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА ВИРОБІВ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ СЕРЕД ПАЦІЄНТІВ

1) має у своєму підпорядкуванні аптечні заклади – філії, розташовані в кожному районі та містах Полтавської області, тобто наявна аптечна мережа; 2) є обласним комунальним підприємством. За умовами договору КП «Полтавафарм» протягом дії договору закуповує лікарські засоби (інсуліни), що необхідні для лікування хворих на ЦД та відпускає їх на території Полтавської області. Наступним кроком зі сторони КП «Полтавафарм» є розподіл та постачання препаратів інсуліну в кожну аптеку своєї мережі. В аптеках мережі «Полтавафарм» проводиться відпуск препаратів інсуліну за безкоштовними рецептами від районних ендокринологів комунальних медичних закладів. Після всієї цієї процедури хворий отримує інсулін в аптеках мережі. Потім КП «Полтавафарм» складає відповідні регіональні реєстри та зведений реєстр безкоштовних рецептів для хворих на цукровий діабет. Зведений реєстр безкоштовних рецептів КП «Полтавафарм» зобов’язано щомісячно (не пізніше 5 числа наступного за звітним місяцем) здавати ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського з копіями регіональних реєстрів.

Наступним кроком ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського укладає договір про відшкодування витрат із Полтавським обласним комунальним підприємством «Полтавафарм». Було обрано саме це підприємство у зв’язку із наявністю наступних критеріїв:

Відшкодування вартості лікарських засобів, відпущених безоплатно за рецептами лікарів проводиться у відповідності до умов укладеного договору, поданих реєстрів і рахунків. Слід зазначити, що відшкодування здійснюється в межах помісячного плану асигнувань, затверджених у кошторисі, але не рідше ніж один раз на місяць. Таким чином Полтавська область, на відміну від інших областей, успішно використовує можливості місцевої влади та достатньої розгалуженості аптечних мереж 10 для підвищення доступності препаратів інсуліну. 3.3 ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАМІСНОЇ НИРКОВОЇ ТЕРАПІЇ Перед тим, як детально зупинитися на порядку забезпечення хворих замісною нирковою терапією, слід зазначити, що лікування хворих на хронічну ниркову недостатність проходить у два періоди: 1 Додіалізний – хворих з різним ступенем захворюваності на хронічну ниркову недостатність лікують медикаментами. Період може тривати десятиріччями, проте рано чи пізно його ефективність суттєво зменшується.

Рішення сесії Полтавської обласної ради від 25.12.2013 р. «Про затвердження Порядку забезпечення препаратами інсуліну за рахунок цільових видатків обласного бюджету на забезпечення централізованих заходів з лікування хворих на цукровий діабет у 2014 році»

2 Діалізний період – хворим з хронічною нирковою недостатністю V ступеню захворюваності показано лікування замісною нирковою терапією (гемодіалізом чи перитонеальним діалізом). Отримання лікування методами гемодіалізу та перитонеального діалізу для хворих на ХНН є безкоштовним. На Полтавщині лікування хронічної ниркової недостатності методами діалізу проводять виключно в Нефрологічному центрі при ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського, який функціонує у Полтаві з 2003 року. У його структуру входять: нефрологічне відділення, блок гемодіалізу №1 (м. Полтава), відділення амбулаторного гемодіалізу №2 (м. Кременчук), блок перитонеального діалізу та нефрологічний кабінет при консультативній поліклініці обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфосовського. далі інфографіка

лікування методами замісної ниркової терапії. Консиліум формується при ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського. При прийнятті рішення про призначення одного з методів замісної ниркової терапії члени медичного консиліуму повинні враховувати всі останні результати медичного обстеження пацієнта та визначити, який саме діаліз найкраще підходить хворому.

Фінансування відбувається за рахунок цільових надходжень з державного бюджету в обласний бюджет на проведення централізованих заходів щодо розвитку системи надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю (централізована закупівля витратних матеріалів). Закупівлю витратних матеріалів у Полтавській області здійснює ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського, а у Харківській - КЗОЗ «Обласний клінічний центр урології та нефрології ім. В.І. Шаповала».

При цьому у Нефрологічному центрі при ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ведеться журнал пацієнтів, які потребують або потребуватимуть у майбутньому лікування методами замісної ниркової терапії, враховуючи їх медичні показання.

Лікування методами замісної ниркової терапії є складним та високо затратним, у зв’язку з чим хворий отримує його за відповідним порядком. Пацієнт, який потребує застосування методів гемодіалізу чи перитонеального діалізу повинен спостерігатися на диспансерному обліку в Нефрологічному центрі (Харківська область - КЗОЗ «Обласний клінічний центр урології та нефрології ім. В.І. Шаповала»).

На Харківщині лікування методами замісної ниркової терапії надають у Комунальному закладі охорони здоров’я «Обласний клінічний центр урології та нефрології ім. В.І. Шаповала» (далі – КЗОЗ «Обласний клінічний центр урології та нефрології ім. В.І. Шаповала»), а також у відділенні хронічного гемодіалізу Комунального закладу охорони здоров’я «Лозівська районна лікарня».

Загалом порядок забезпечення замісної ниркової терапії на Полтавщині простий та зрозумілий. Держава виділяє кошти, а розпорядник (ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського) проводить закупівлі, Нефрологічний центр отримує витратні матеріали для діалізу. На цьому етапі можуть імовірно існувати лише 2 проблеми: держава не виділить необхідну кількість грошей або ж затягування проведення тендерів (наприклад, через учасників).

Лише медичний консиліум може призначити хворому 38

39 4. СТАНФАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

При формуванні бюджету охорони здоров’я Міністерство фінансів робить відповідні розрахунки. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.12.2010 року №1149 «Деякі питання розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів» розрахунковий показник обсягу видатків на охорону здоров’я визначається, виходячи з чисельності наявного населення конкретної адміністративно-територіальної одиниці та фінансових нормативів бюджетної забезпеченості «на одного жителя».

новоутворення. На жаль, рівень фінансування закладів охорони здоров’я онкологічного профілю в нашій країні незадовільний. У багатьох випадках пацієнти самі несуть фінансові витрати на лікування. У найкращих випадках держава сплачує лише 50% від потреб хворих, у найгірших – взагалі нічого. Держава бере на себе лише частину витрат на закупівлю хіміотерапевтичних препаратів, а інші додаткові препарати хворі повинні купувати самостійно. Потреба у забезпеченні медикаментами Полтавського обласного клінічного онкологічного диспансеру у 2014 році складала 11 208 775,30 грн. За державною програмою «Онкологія» ПОКОД було виділено у 2014 році квоту на суму 6 128 500,00 грн., що складає 54,6% від 100% потреби на рік.

4. СТАН ФАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

Забезпечення медичними препаратами хворих на онкологічні захворювання, цукровий діабет та ниркову недостатність є вкрай важливим та дуже дорогим. Несвоєчасне отримання хворими необхідних лікарських препаратів та медичних послуг може призвести до негативних наслідків. Для хворих на цукровий діабет та ХНН отримання необхідних препаратів, медичних сеансів не є лікування, а є засобом для виживання. Саме тому забезпеченість відповідними лікарськими засобами та їх наявність є дуже важливим.

При цьому у 2014 році диспансером було фактично отримано медикаментів за рахунок коштів державного бюджету по програмі «Онкологія» на суму 1 247 098,10 грн., що складає від квоти всього на всього 20,3%. Усім відомо, що у 2014 році Україна опиналася у вкрай складному становищі, і цифри це підтверджують.

Стан забезпечення хворих на злоякісні

Враховуючи медикаменти, отримані за кошти державної програми «Онкологія» у 2014 році (1 247 098,10), медикаменти, закуплені за кошти місцевого бюджету у 2014 році (3 927 161,34), та залишки медикаментів отриманих за державною програмою у 2013 році (2 303 070,99), виходить, що фактична забезпеченість медикаментами Полтавського онкологічного диспансеру у 2014 році склала 7 477 330,43 грн. (66,7% від загальної потреби). У 2015 році потреба у забезпеченні медикаментами Полтавського онкологічного диспансеру складала 15 547 720,00 грн., при цьому МОЗ виділило квоту на суму 8 404 700,00 грн., а це 54,1% від фактичної потреби на рік. Станом на 01.01.2015 року в диспансері залишилося медикаментів поставлених Державним Українським об’єднанням «Політехмед» (за програмою «Онкологія») на суму 1 051 256,32 грн. Також у диспансері були наявні медикаменти, закуплені за кошти місцевого бюджету на суму 928 972,83 грн. За

рахунок коштів державного бюджету по програмі «Онкологія» станом на 01.07.2015 року було фактично отримано медикаментів на суму 4 565 001,64 грн., що складає від суми квоти 54,3%, а за рахунок коштів місцевого бюджету онкологічним диспансером було отримано ліків на суму 635 441,11 грн. Таким чином, фактична забезпеченість медикаментами ПОКОД станом на 01.07.2015 року становила 7 180 671,9 грн. (46,1% від загальної потреби). За державною програмою на одного онкохворого у 2014 році виділили 172 грн., а у І півріччі 2015 року – 230 грн. Хоча так звана потреба складала у 2014 році 315 грн., а у І півріччі 2015 року – 425 грн. При цьому фактично вартість наявних медикаментів в ПОКОД на одного хворого у 2014 році дорівнювала 210 грн., а у І півріччі 2015 – 196 грн.

4. СТАН ФАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

Були перебої з постачанням ліків. Для того, щоб хоча б чимось забезпечити хворих, за рахунок коштів місцевого бюджету було здійснено закупівлі медикаментів, яких було отримано на суму 3 927 161,34 грн. Також, станом на 01.01.2014 р. в ПОКОД були наявні деякі залишки медикаментів, отриманих за державною програмою «Онкологія» у 2013 році на загальну суму 2 303 070,99 грн.

СУМА КОШТІIВ НА МЕДИКАМЕНТИ НА ОДНОГО ОНКОХВОРОГО Рік

Вартість Сума 100% За виділеною Кількість потреби в квотою Державна фактично наявних хворих медикаментів медикаментах програма на обліку на рік «Онкологiя» (грн) в ПОКОД (грн)

2014

35 523

2015

36 552

I півріччя

11 208 775,30 6 128 496,00 315,53

172,52

15 547 720,00 8 404 700,00 425,35

230,00

7 477 330,43 210,5

7 180 671,9 196,4

Для хворих на злоякісні новоутворення одним з основних методів лікування є хіміотерапія, яка застосовується у більшості випадках захворювання. Також цей метод застосовується у комплексі з хірургічним чи променевим методами лікування. Хіміотерапевтичне лікування характеризується тривалістю і повторюваністю. Деякі повторні курси введення хіміопрепарату проводяться протягом кількох років, іноді протягом усього життя хворого.

Кожному хворому в залежності від локалізації пухлини, ступеня захворювання та особливостей організму призначається індивідуальне лікування. У середньому хворому треба пройти 4-6 курсів хіміотерапії. На жаль, усіх необхідних препаратів для лікування більшості хворих не вистачає. Пацієнту можуть запропонувати лікуватися наявними препаратами, які є більш токсичними, або ж купити дорогий, але більш щадний препарат.

Зауважимо, що є групи локалізацій злоякісних новоутворень, при яких хіміотерапія є обов’язковою та допомагає збільшити тривалість життя або тривалість безрецидивного періоду (перша група). Є інші пухлинні процеси, при яких хіміотерапія має лише рекомендаційний характер. Саме тому при складанні заявок на закупівлі медичних препаратів перевага надається препаратам 1-ї лінії, які використовуються при лікуванні найпоширеніших форм раку (рак молочної залози, рак яєчників, рак шийки матки, рак легень, колоректальний рак, рак січового міхура, злоякісні лімфоми, рак шлунку. Медичні препарати 1-ї лінії складають 60-65% від замовлення. Хіміотерапія потребує значних фінансових затрат, адже при лікуванні можуть застосовуватися різні комбінації препаратів. Ефективність хіміотерапії залежить від точного дотримання призначеного лікарем дозування та терміну введення препарату.

За інформацією отриманою від Полтавського обласного онкологічного диспансеру у 2014 та 2015 роках лікування хіміотерапією отримала наступна кількість хворих: 4. СТАН ФАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

далі таблиця

ЛОКАЛІЗАЦІЯ ЗАХВОРЮВАННЯ

пухлина молочної залози

2014 Кількість курсів хіміотерапії

Середня кількість хворих, які отримали хіміотерапію (5 курсів)

І півріччя 2015

Кількість курсів хіміотерапії

Середня кількість хворих, які отримали хіміотерапію (5 курсів)

1607

321

790

158

пухлина жіночої статевої сфери

1161

232

604

121

пухлини органів голови та шиї

740

148

391

пухлина легень

930

186

372

колоректальному раку

743

149

348

лімфопроліферативних захворювань

323

151

урогенітальному раку

444

148

149

раку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту

ВСЬОГО:

6097

1219

2843

4. СТАН ФАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

568 43

На підставі наданої ПОКОД інформації було проаналізовано деякі медичні препарати, які застосовуються в лікуванні онкологічно хворих людей, за критеріями: їх кількості у наявності, джерел фінансування закупівлі, залишків та орієнтовно визначеної кількість пацієнтів, на яких вистачило препарату.

Для проведення курсів хіміотерапії у пацієнтів з виявленою пухлиною молочної залози за уніфікованим клінічним протоколом медичної допомоги затвердженого наказом МОЗ 30.06.2015 р. №396 можуть використовувати наступні препарати: циклофасмид (ендоксан), доксорубіцин, метотрексат, паклітаксел, гемцитабін тощо. Зауважимо, що препарати можуть одночасно використовуватись в різних схемах . З'ясувавши кількість відповідного препарату, було визначено орієнтовну кількість хворих, для лікування яких його повинно було вистачити. Для прикладу було взято наступні схеми лікування:

І I схема 1 курс =

Доксорубіцин (60мг) Забезпечено (на 4 курси): 240 мг на хворого.

Циклофосфамід (600мг) Забезпечено (на 4 курси): 2400 мг на хворого.

2014

Всього наявно:

79 690 мг

Всього наявно:

державна програма

49%

державна програма

кошти місцевого бюджету

51%

кошти місцевого бюджету

повинно було вистачити на

332 особи

2 260 000 мг

19% 81%

повинно було вистачити на

2015

I півріччя

Забезпечено (на 2 курси) Всього наявно:

кошти місцевого бюджету

160 мг

100%

941 особу I півріччя

Всього наявно:

8 045 400 мг

державна програма кошти місцевого бюджету

повинно було вистачити на

3% 97%

3 352 особи 44

4. СТАН ФАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

Враховуючи загальну кількість хворих, які перебували на обліку в ПОКОД у 2014 році, то всього 3,4% пацієнтів отримали хіміотерапію, а за І півріччя 2015 року – 1,5%. В середньому 1210 пацієнтів пройшли у 2014 році курси хіміотерапії, а за І півріччя 568. Найбільше було проведено курсів хіміотерапії хворим на рак молочної залози.

І III схема

1 курс =

Доцетаксел (60-100мг)

Цисплатин (75мг

1день)

Забезпечено (на 4 курси): 240 мг на хворого.

Забезпечено (на 4 курси): 300 мг на хворого.

2014

Всього наявно: державна програма кошти місцевого бюджету

повинно було вистачити на

17 440 мг

57% 43%

72 особи 2015

I півріччя

Всього наявно:

7 060 мг

державна програма

53% 47%

кошти місцевого бюджету

повинно було вистачити на

29 осiб

Для проведення курсів хіміотерапії у пацієнтів з виявленою пухлиною легень за за уніфікованим клінічним протоколом медичної допомоги затвердженого наказом МОЗ 40.06.2014 р. №387 можуть використовувати наступні препарати: циспластин, паклітаксел, гемцитабін, вінорельбін, доцетаксел тощо. Для прикладу було взято наступні схеми лікування:

Гемцитабіiн (1250мг Забезпечено (на 4 курси): 10 000 мг на хворого. 2014

Всього наявно:

64 300 мг

Всього наявно:

242 000 мг

державна програма

54% 46%

державна програма

61% 39%

кошти місцевого бюджету

повинно було вистачити на

214 осiб

кошти місцевого бюджету

повинно було вистачити на

2015

державна програма

повинно було вистачити на

91 650 мг

100%

305 осіiб

24 особи 2015

I півріччя

Всього наявно:

8днів)

4. СТАН ФАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

І II схема

I півріччя

Всього наявно:

165 000 мг

державна програма кошти місцевого бюджету

повинно було вистачити на

73% 27%

16 осiб 45

1 курс =

Цисплатин (80мг

1день)

Забезпечено (на 4 курси): 300 мг на хворого.

Паклiтаксел (175мг) Забезпечено (на 4 курси): 16 280 мг на хворого.

2014

Всього наявно:

64 300 мг

Всього наявно:

242 000 мг

державна програма

54% 46%

державна програма

53% 47%

кошти місцевого бюджету

повинно було вистачити на

214 осiб

кошти місцевого бюджету

повинно було вистачити на

2015

I півріччя

Всього наявно:

кошти місцевого бюджету

повинно було вистачити на

91 650 мг

100%

305 осіiб

23 особи I півріччя

Всього наявно: кошти місцевого бюджету

повинно було вистачити на

22 620 мг

100%

32 особи

Вище зазначені розрахунки орієнтовні та слід враховувати, що досліджені препарати можуть використовуватися для хіміотерапії при інших локалізаціях злоякісних пухлин. У середньому у 2014 році за державною програмою було поставлено 62% від наявних медичних препаратів (І півріччя 2015 р. – 58%), а за рахунок коштів місцевого бюджету було закуплено 38% від наявних медикаментів (І півріччя 2015 р. – 42%). Одні препарати закуповувалися лише за кошти державного бюджету (наприклад, карбоплатин), а деякі – лише за державною програмою (наприклад, іриносиндан). І це логічно, адже, якщо за рахунок державного бюджету не виходить забезпечити відповідними ліками хворих, то це може зробити за рахунок місцевого бюджету.

4. СТАН ФАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

І IV схема

Таким чином, на підставі отриманих даних можна стверджувати, що рівень фактичного забезпечення медикаментами хворих на злоякісні новоутворення в Полтавській області складає 5455%. При наявності 50% необхідних медичних препаратів лише половина пацієнтів отримує необхідні медикаменти безкоштовно, інші вимушені купувати ліки за власний рахунок. Зауважимо, що медичні препарати за державною 46

Стан забезпечення хворих на цукровий діабет (інсулінопотребуючих хворих) У 2014 році на забезпечення потреби інсулінозалежних хворих в ін’єкційних формах інсуліну було виділено 22 618 000,00 грн., які було повністю відшкодовано ПОКП «Полтавафарм». На 2015 рік було заплановано 24 076 800,00 грн. для забезпечення інсулінозалежних хворих. У 2014 році у Полтавській області налічувалося 8288 інсулінозалежних хворих. Нескладно підрахувати, що на кожного хворого на ЦД, який отримує інсулінотерапію з бюджету було виділено на рік приблизно 2729 грн., на місяць це 227 грн. Зауважимо, що кожний хворий повинен отримувати інсулін, який підходить йому за медичними показаннями. Ціна цього препарату коливається від 200 грн. до 1000 грн. Комусь підходить вітчизняний інсулін, а комусь за

показаннями лікаря треба використовувати дорогий імпортний препарат. Все це індивідуально. Враховуючи, що в Полтавській області діє порядок відшкодування вартості відпущених аптеками лікарських засобів за рецептами лікарів, ми звернули увагу на своєчасність та повноту сплати коштів ПОКОЛ ім. М.В. Скліфосовського за надані препарати ПОКП «Полтавфарм». ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського проводила оплату у 2014 році за договором про відшкодування витрат вчасно та в повному обсязі. Заборгованість станом на 01.01.2015 р. та на 28.09.2015 р. перед ПОКП «Полтавафарм» за договорами про відшкодування витрат за відпущений інсулін відсутня. Станом на 11 вересня 2015 року вже було відшкодовано ПОКП «Полтавафарм» 17 446 632,97 грн. за отриманий хворими інсулін. Якщо говорити про 2014 рік та перше півріччя 2015 року, то у Полтавській області інсулінозалежні хворі отримали препарати інсуліну, які їм були зобов’язані надати безкоштовно.

4. СТАН ФАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

програмою починають в більшості випадків поставлятися у другому кварталі. У Харківській області ситуація з онкохворими трішки інша, там, наприклад, діє обласна програма «Здоров'я Слобожанщини», за якою на забезпечення діагностики та лікування онкохворих у 2015 році виділено 11 млн. грн. У Полтавській же області не діє жодної програми для забезпечення лікуванням онкохворих.

Щодо кількості відпущених препаратів інсуліну за безкоштовними рецептами хворим на ЦД з аптечних закладів ПОКП «Полтавафарм» за період квітеньгрудень 2014 року слід зазначити, що всього було відпущено 242754 одиниці препаратів інсуліну, з яких переважно препарати картриджної форми. Найбільше було відпущено препаратів інсуліну виробника «НОВО-НОРДИСК» (Данія) - 90499 од., потім – ПрАТ 47

За інформацією, наданою Департаментом охорони здоров’я Полтавської ОДА, станом на 11 вересня 2015 року виділені кошти з держбюджету не задовольняють 100% потреби в препаратах інсуліну на рік. Така ситуація склалася через приріст хворих на діабет в поточному році (враховуючи внутрішньо переміщених осіб – 112 хворих), які потребують інсулінотерапії, та підвищення ціни на препарати інсуліну. Враховуючи таку ситуацію, Департамент охорони здоров’я Полтавської області: 1

неодноразово звертався до Міністерства охорони здоров’я України щодо виділення додаткових

коштів; 2 рекомендував керівникам лікувальнопрофілактичних закладів вжити відповідних заходів реагування для виділення додаткових коштів з місцевого бюджету і провести роботу в напрямку забезпечення необхідним рівнем життєво необхідної медикаментозної допомоги інсулінозалежним хворим на цукровий діабет. Наприклад, у зв’язку з недофінансуванням з державного бюджету централізованих заходів на забезпечення хворих на ЦД інсуліном, Кременчуцька міська рада прийняла 18.09.2015 р. рішення №565 про перерозподіл бюджетних асигнувань, затверджених у міському бюджеті м. Кременчука на 2015 рік по галузі «Охорона здоров’я». Цим рішенням було вирішено збільшити бюджетні асигнування загального фонду «Лікарні» КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню» на суму 1 978 556,00 грн. на відшкодування витрат, пов’язаних з відпуском лікарських засобів інсулінозалежним хворим на цукровий діабет. Це гарний приклад для інших міст та районів Полтавської області.

4. СТАН ФАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

«ФАРМАК» (Україна) - 52804 од., далі – ПрАТ «ІНДАР» (Україна) - 37924 од. та ТОВ «ФАРМА ЛАЙФ» (Україна) - 29886 од. Також, відпускалися препарати виробників: «Санофі-Авентіс» (Україна) - 16227 од., Компанія «ЕЛАЙ-ЛІЛІ» (Франція) - 7948 од. та «БІОТОН С.А.» (Польща) - 7466 од. Таким чином, відпущений у 2014 році у Полтавській області інсулін вітчизняного виробництва склав від всієї кількості – 56,4%, а імпортний інсулін – 43,6%. Станом на 30.06.2015 року аптеками «Полтавафарм» загалом було відпущено 121402 од. інсуліну. Проаналізувавши відпущені інсуліни ПОКП «Полтавафарм» за І півріччя 2015 р. можна зробити висновок, що від загальної кількості відпущених одиниць інсуліну вітчизняного було 64%, а імпортного – 36%.

Уже 20 жовтня 2015 року між ПОКП «Полтавафарм» та ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського було підписано додаткову угоду до договору про відшкодування витрат, в якій було зазначено, що сума договору збільшується

З місцевого бюджету м. Полтави на забезпечення хворих цукрознижуючими таблетованими препаратами було всього виділено та використано у 2014 році – 210 900,00 грн., а у І півріччі 2015 року – 114 300,00 грн. Нажаль, ці сума не є значними. Назва ЗОЗ

2014

2015 I півріччя

1-ша міська клінічна лікарня

2 600

КЗ «Центр первинної медикосанітарної допомоги №1 м. Полтави»

33 300

4 600

КЗ «Центр первинної медикосанітарної допомоги №2 м. Полтави»

57 900

34 800

КЗ «Центр первинної медикосанітарної допомоги №3 м. Полтави»

117 100

210 900

114 300, 00

ВСЬОГО:

Одиниця вимірювання ГРН

Для того, щоб визначити, з якими насправді проблемами стикаються люди, хворі на цукровий діабет, у грудні 2015 року було проведено фокусгрупу, учасниками якої стали 11 людей різного віку, роду занять, терміну хвороби на ЦД та тривалістю перебування на інсулінотерапії. На основі отриманих результатів від проведеного дослідження були зроблені наступні висновки: 1 єдиний плюс, який вбачають пацієнти у своїй

ситуації – це переважно безкоштовний інсулін; 2 забезпечення препаратами інсуліну пацієнти

оцінюють задовільно. Ситуація із забезпеченням інсулінозалежних хворих стрімко погіршилася за останні півроку, про що одноголосно заявили усі учасники дискусії. Деякі лікарі пропонують пацієнтам з імпортного інсуліну перейти на вітчизняний «фармасулін», але він підходить не всім, особливо він шкідливий для молоді;

4. СТАН ФАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

на 3 500 000. Таким чином, загальна сума договору станом на 20.10.2015 року становить 27 576 800,00 грн.

складності з отриманням в аптеках інсуліну (переважно імпортного) за безкоштовними рецептами лікарів. Часом в аптеках дають недостатню кількість ампул при їх наявності на складі. Деяким хворим доводиться купувати інсулін самостійно. А є вкрай незрозумілі випадки, 3

4 деякі хворі говорять, що часом вони не можуть

отримати безкоштовні рецепти у лікаря у зв'язку з недостатністю фінансування; 5 забезпечення іншими допоміжними

лікарськими засобами взагалі відсутнє, хворі купують ліки за власні кошти; 6 низька якість інсуліну вітчизняного

виробництва, котрий підходить не усім хворим; 7 складності з проведенням аналізів на рівень

цукру в крові у зв'язку з величезними чергами (враховуючи специфіку захворювання – неможливо вистояти величезні черги). Для вирішення проблеми учасники пропонують відкрити окремі кабінети для здачі крові на цукор. 8 величезні перешкоди при призначені групи

інвалідності. Враховуючи наслідки захворювання, на думку учасників дискусії, групу мають давати пожиттєво. Отже, забезпечення хворих на цукровий діабет необхідним медичними препаратами у Полтавській

області у 2014 році відбувалося більш-менш без перебоїв. У 2015 році за інформацією отриманою від пацієнтів виникли проблеми із забезпеченням препаратами. При цьому ДОЗ Полтавської області стверджує, що питання забезпечення препаратами інсуліну знаходиться на постійному контролі. На Харківщині забезпечення хворих на цукровий діабет в 2014 та поточному роках здійснювалось за рахунок затверджених в місцевих бюджетах видатків, у тому числі доведених у 2015 році обсягів медичної субвенції. Станом на 15 травня 2015 року у м. Харкові препаратів інсуліну потребувало 7800 чоловік, з яких 4800 використовують інсулін вітчизняного виробництва, 3000 чоловік – імпортного. У І кварталі, за інформацією Департаменту охорони здоров’я Харківської міської ради, їх забезпечували препаратами за рахунок залишків інсуліну, закуплених у 2014 році. У Харкові хворі на цукровий діабет отримують 18 видів вітчизняного інсуліну, 17 – імпортного.

4. СТАН ФАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

коли в аптеці забрали рецепт, інсулін не видали, бо не було, і сказали приходити пізніше. У результаті: рецепт пацієнту не повернули, інсулін не видали, а місяць закрили за рецептом без виданих ліків.

У рамках субвенції з держбюджету в 2015 році на їх закупівлю було виділено понад 21 млн. грн., але це забезпечує тільки 56% потреби. Департамент охорони здоров'я підготував звернення на рівень органів державної влади про виділення додаткової субвенції на придбання інсулінів.

своєчасне отримання ними ліків залежало від результатів проведених тендерів, у Полтавській же області забезпечення інсуліном залежало від своєчасного підписання договору з ПОКП «Полтавафарм» та проведення ним закупівель інсуліну. При цьому у будь-якому із регіонів вирішальним є своєчасне та повне виділення необхідної суми коштів на покриття існуючих потреб.

За інформацію з державного порталу здійснення державних закупівель на Харківщині було проведено 2 закупівлі препаратів інсуліну, за результатами яких були укладені договори. КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня №2» уклав договір (на поставку інсуліну та ендокринних засобів для лікування нецукрового діабету) 14.04.2014 р. з ПАТ «МедфаркомЦентр» на суму 28 271 567,35 грн. У зв’язку зі зменшенням ціни договору оплата становила 21 501 680,41 грн. Було закуплено 31 найменування ліків загальною кількістю 135044 флаконів та упаковок. А також, КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» уклав договори про постачання препаратів інсуліну у кінці листопада з ТОВ «А’СТА».

Стан забезпечення хворих на хронічну ниркову недостатність, які потребують лікування методами замісної ниркової терапії (гемодіаліз та перитонеальний діаліз). У 2014 році ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського було укладено договори на постачання витратних матеріалів для лікування хворих методом гемодіалізу та перитонеального діалізу на загальну суму 16 157129, 00 грн. Витратні матеріали для гемодіалізу були закуплені на суму 6 354 292,00 грн., а витратні матеріали для перитонеального діалізу на суму 9 802837,00 грн. За перше півріччя 2015 року ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського було укладено договорів на постачання витратних матеріалів для діалізу на 32 257760,56, з яких 13 400004,66 грн. – для гемодіалізу, а 18 857755,9 грн. – для перитонеального діалізу.

Таким чином, перший квартал 2015 року хворі на діабет харків’яни були забезпечені інсуліном за рахунок минулорічних залишків, та наступне

За інформацією, отриманою від керівництва Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського, при якій функціонує Нефрологічний

4. СТАН ФАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

У Харківській області поки що не діє такий порядок відшкодування вартості відпущених аптеками препаратів інсуліну, як на Полтавщині. У Харківській області у 2014 та 2015 роках державні закупівлі інсуліну здійснювалися двома закладами: КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня №2» та КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОЗ Харківської облдержадміністрації.

центр, забезпечення хворих витратними матеріалами для проведення сеансів гемодіалізу у 2014 році та І півріччі 2015 року було 100%. Рік

Кількість процедур гемодіалізу

Кількість хворих

Орієнтовна кількість процедур для 1-го хворого

Орієнтовна вартість лікування для 1-го хворого

2013

12 884

110

117

108 420,00

2014

13 777

113

122

141 648,00

2015

7 221

105

154 440,00

I півріччя

(6 ВПО)

витратних матеріалах для гемодіалізу та перитонеального діалізу не повністю враховується приріст пацієнтів. Витратні матеріали закуповуються виключно на визначену кількість хворих, у 2014 році було 113 осіб, у першому півріччі – 105.

ГРН/РІК 4. СТАН ФАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

У 2014 році лікування гемодіалізом отримали 113 осіб, при цьому всього у 2014 році було проведено 13 777 процедур. Виходячи з цієї інформації, орієнтовна кількість проведених процедур для одного хворого склала 122. У середньому одному хворому на ХНН V стадії треба проходити 3 процедури гемодіалізу на тиждень по чотири – чотири з половиною години, на місяць – це 12, а на рік – 144. У зв’язку з цим, можна припустити, що не всі хворі пройшли повний курс лікування гемодіалізом через, наприклад, причину смерті, через відсутність подальшої потреби у лікуванні або іншу підставу. Зауважимо, що при формуванні заявки на потребу у

53 5. ОЦІНКА ПОТРЕБ У ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБАХ

Розрахунки потреби у лікарських засобах (хіміотерапевтичних препаратах) для хворих на злоякісні новоутворення здійснюється для кожного хворого окремо. При цьому обов’язково враховується: 1 кількість хворих, для лікування яких застосовується відповідний препарат; 2 витрати ліків на курс лікування і приблизна кількість курсів протягом року з розрахунку на одного хворого; 3 ряд препаратів використовується при декількох локалізаціях захворювань; 4 необхідність проведення повторних курсів хіміотерапії протягом року одному й тому ж пацієнту, а також заміна програм лікування через

формування медикаментозної стійкості мікроорганізмів до препаратів; 5 формування резерву хіміопрепаратів, враховуючи імовірне несвоєчасне постачання препаратів. 6 співвідношення препаратів 1-ї, 2-ї, 3-ї ліній та препаратів супроводу. Препарати 1-ї лінії складають 60-65% від замовлення, 2-ї лінії – 2052%, препарати супроводу – 10-15%. Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер здійснює розрахунки, враховуючи вище зазначені особливості за наступною формулою:

П = Р * К * Х,

де 5. ОЦІНКА ПОТРЕБ У ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБАХ

Для визначення щорічної потреби в медичних препаратах для проведення лікування хворих на хронічні захворювання здійснюється відповідний розрахунок. При одних захворюваннях потреба у необхідних лікарських засобах на одного хворого розраховується орієнтовно, а при інших – дуже точно, враховуючи кожний міліграм.

П – загальна потреба у препараті на рік; Р – витрати препарату на курс лікування для 1-го хворого; К – кількість курсів лікування на рік, що проводиться 1му хворому; Х – кількість хворих, для лікування яких використовується препарат.

2015 100%

ПОТРЕБА У ЛIКАХ

100% - 15,5млн 54,1% - 8,4 КВОТА

2016 100%

100% - 17млн 54,1% - 8,4 КВОТА

Припускаючи збільшення вартості ліків та приріст хворих у 2016 році - потреба у ліках для онкохворих Полтавської області - 17млн. грн. Державна програма виділяє ліків лише 50% від потреби.

НЕОБХІДНО ЗАЛУЧИТИ З МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

8.5

ГРН

2016

Розрахунки потреби у лікарських засобах для хворих на цукровий діабет, які перебувають на інсулінотерапії: Розрахунок потреби у лікарських засобах для хворих на цукровий діабет здійснюється за методикою, затвердженою Наказом Міністерство охорони здоров’я від 23.03.2011 р. №160. Методика, затверджена державою, – це механізм визначення потреби. Розрахунок потреби є орієнтовним. Для призначення кожному хворому на цукровий діабет лікування інсулінотерапією лікар обов’язково враховує всі медичні показання, а саме: рівень гемоглобіну, наявність та ступінь важкості ускладнень, частота

госпіталізації хворого, наявність супутньої патології, індивідуальна переносимість та ефективність лікарських засобів. При формуванні потреби хворих на цукровий діабет у лікарських засобах слід проводити ретельний аналіз руху хворих на ЦД: кількість уперше виявлених хворих; кількість хворих на ЦД 2 типу, яким призначено препарати інсуліну; кількість хворих, які отримують препарати інсуліну; кількість вибулих хворих, у тому числі померлих. Середня норма дозування препарату інсуліну для одного дорослого хворого на ЦД складає 50 ОД (0,5 мл) на добу або 18250 ОД на рік. (182,5 мл). Це у разі закупівлі препаратів інсуліну у флаконній формі.

50 од на добу (0,5 мл)

18250 од на рік (182,5 мл)

Застосовують також картриджні форми інсуліну (інсулін у шприц-ручках) за визначеною нормою:

60 штук картриджів по 3 мл на рік

= 1800

5. ОЦІНКА ПОТРЕБ У ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБАХ

Здійснення обрахунку за цією формулою дуже клопітке завдання.

ОД

на рік

При цьому для закупівлі картриджних форм необхідною умовою є забезпечення Шприц-ручкою та 300 голками на 6 уп картриджів або 30 шт картриджів по 3 мл = на рік 2 шприц-ручки та 600 голок.

Розрахунки потреби у витратних матеріалах для замісної ниркової терапії: Як зазначалося вище в середньому одному хворому на ХНН V стадії треба проходити 3 процедури гемодіалізу на тиждень по чотири – чотири з половиною години. В місяць це виходить 12 процедур, а в рік орієнтовно – 144. В Україні середня вартість одного сеансу гемодіалізу коливається від 900 грн. до 2000 грн. У Полтавській області ж середня вартість одного сеансу гемодіалізу складає 1000 грн. Таким чином, не складно визначити, що в середньому для одного хворого, який перебуває на гемодіалізі потрібно 144 000, 00 грн., а враховуючи збільшення цін на витратні матеріали + 10% від вартості (10 000,00 грн.) = 154 000,00 грн. Це ціна потреби 2015 року. Отже, для забезпечення потреби хворих у витратних матеріалах для гемодіалізу треба кількість хворих, що потребують процедури, помножити на вартість лікування одного пацієнта на рік. Так ми отримуємо необхідну суму коштів для закупівлі витратних матеріалів.

ОРІЄНТОВНО

НЕОБХІДНА сума коштів

17.8

* ГРН

2016

НА ЗАКУПІВЛІ ВИТРАТНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ГЕМОДІАЛІЗУ (розрахунок на 105 осіб)

Щодо витратних матеріалів для перитонеального діалізу, то орієнтовна добова норма на хворого складає 8 л (4 рази в день хворий заливає в черевну порожнину по 2л діалізного розчину). Річна норма для хворого = 8 л *365 днів =2920 л. Середня вартість лікування хворого методом перитонеального діалізу на рік становить 300 000, 00 грн. Отже, лікування методами замісної ниркової терапіє є дуже дорогим, і простий громадянин не може самостійно ним себе забезпечити. Адже середня заробітня плата у Полтавській області у 2015 році складає приблизно 4000 грн., за рік – це 48 000 грн.. Середній дохід громадянина складає 31% від річної вартості лікування гемодіалізом та 16% перитонеальним діалізом. Замісна ниркова терапія для хворого – це не спосіб лікування, це засіб для життя.

5. ОЦІНКА ПОТРЕБ У ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБАХ

Зауважимо, що точно визначити необхідну кількість якогось препарату інсуліну для одного хворого неможливо, адже протягом року у пацієнта, який перебуває на інсулінотерапії може змінюватися як дозування, так і сам препарат.

Орієнтовно необхідна сума коштів на закупівлі витратних матеріалів для гемодіалізу на 2016 рік (розрахунок на 105 осіб) складає 17 787 000,00 грн.

57 ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

та діагностикою онкохворих. У Полтавському обласному клінічному онкологічному диспансері отримують лікування 60 % мешканці Полтавської області та 40% мешканці міста Полтави. Зауважимо, що фінансування закладу здійснюється за рахунок коштів державної програми по онкології та обласного бюджету, при цьому допомоги з бюджету м. Полтави для онкологічного диспансера не надходить.

Недостатній рівень державного фінансування медицини ускладнює доступ до лікарських засобів у всій Україні. Витрати держави на медикаменти на душу населення дуже малі, порівняно з іншими розвиненими країнами Європи. Ситуація із забезпеченням медикаментами в Полтавській області порівняно з іншими областями не виглядає критичною, але це не означає відсутність проблем.

Також ліки, які повинна закуповувати держава за програмою «Онкологія», дуже часто відсутні або їх на всіх не вистачає. Така ситуація складається через план проведення державних закупівель, через зриви тендерів, через те, що держава не хоче закуповувати сучасні препарати. Медикаменти, які купує держава переважно українського та індійського виробництва. При цьому самі лікарі часто радять пацієнтам імпортні препарати (менш токсичні), яких немає в наявності у лікарні.

У Полтавській області більшість проблем пов'язаних із доступом до ліків стосуються онкологічної сфери. Це пов'язано з недостатнім виділенням коштів з бюджету на державну програму «Онкологія» та відсутністю затвердженої обласної програми щодо забезпечення лікуванням

Щодо доступу до препаратів інсуліну хворим на цукровий діабет, то Полтавська область порівняно з іншими займає одне з провідних місць. Порядок відшкодування вартості відпущених аптеками лікарських засобів за рецептами лікарів та порядок безоплатного

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Отримані в ході цього дослідження результати на 100% підтвердили актуальність окресленої проблеми та дали можливість відобразити реальний стан справ у сфері забезпечення ліками хворих на злоякісні новоутворення, на цукровий діабет, на хронічну ниркову недостатність у Полтавській області та надали сильний поштовх у напрямку проведення адвокаційної діяльності для покращення доступу до ліків. Підсумовуючи результати проведеного дослідження, можна сформувати наступні висновки.

Щодо доступу до лікування методами замісної ниркової терапії, то слід відмітити, що перебоїв у наданні лікування методами замісної ниркової терапії у 2014 та за І півріччя 2015 року не було. Механізм забезпечення лікуванням злагоджений. Дослідивши ситуацію, яка склалася в сфері доступу до лікування пацієнтів з хронічними захворюваннями, було виокремлено наступні рекомендації на шляху до вирішення досліджуваної проблеми: Розширити доступ до лікування наступним шляхом: - забезпечити пацієнтів і спеціалістів повною та надійною інформацією про ліки, про їх фактичну наявність у відповідному закладі охорони здоров'я; - забезпечити доступність сучасних препаратів у першу чергу для малозабезпечених громадян, які живуть в складних життєвих обставинах;

У сфері забезпечення доступу до лікування хворих онкологічного профілю у Полтавській області: - затвердити обласну регіональну програму боротьби з онкологічними захворюваннями; - збільшення видатків в обласному бюджеті, виходячи з темпів росту захворюваності; - залучити додаткове фінансування з бюджету міста Полтави. У сфері забезпечення доступу до лікування хворих на цукровий діабет у Полтавській області: - залучення додаткового фінансування з місцевих бюджетів для забезпечення інсулінонезалежних хворих додатковими підтримуючими та цукрознижувальними препаратами; - залучення додаткового фінансування з місцевих бюджетів хоча б для часткового забезпечення хворих на цукровий діабет тестсмужки для глюкометра.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

відпуску препаратів інсуліну є зразком для інших областей. Механізм злагоджений, проте у разі відсутності чи недостатності фінансування відбуваються збої.

- відкрити школу з самоконтролю для дітей з цукровим діабетом. У сфері забезпечення доступу до лікування 59

хворих на хронічну ниркову недостатність: - при закупівлі витратних матеріалів для гемодіалізу та перитонеального діалізу частково враховувати приріст хворих.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Таким чином, якщо спрогнозувати ситуацію на 2016 рік, враховуючи, що з Державного бюджету за проектом планується виділити на охорону здоров'я незначну суму коштів, то буде значне зменшення видатків на забезпечення медикаментами хворих, за рахунок чого постраждають незахищені верстви населення. Все це може призвести до розвитку ускладнень в перебігу захворювань, загострення соціальної напруги та до збільшення рівня смертності населення. Саме тому всім треба об'єднатися для досягнення спільної мети – здорова нація. Тільки спільне протистояння захворюванням та об'єднання зусиль зможе зменшити поширеність та наслідки цих захворювань в нашій державі та в усьому світі. Система охорони здоров'я повинна функціонувати збалансовано, враховуючи інтереси пацієнтів, закладів охорони здоров'я, держави та фармацевтичних компaній.

iaaukraine.org 2015