«Добірка текстів за мотивами казок і оповідань В.О. Сухомлинського для by Владимир

Старобешівська РДА Відділ освіти та молоді Старобешівська ЗОШ І – ІІІ ступенів

Добірка текстів для перевірки техніки читання на основі казок та оповідань В. О. Сухомлинського 1 – 4 класи

Склала вчитель початкових класів Робітник Т.Г.

2013

Василь Олександрович Сухомлинський (1918—1970) — видатний український педагог, засновник гуманістичної, новаторської педагогіки. В системі освіти важко переоцінити значення спадщини В.О.Сухомлинського. Вона розкриває найважливіші проблеми навчання і виховання, є нині надійним підгрунтям розбудови системи національної освіти України. І не випадково з роками не згасає, а навпаки, зростає інтерес до педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського. У посібнику подано спеціально підібрані художні тексти на основі казок і оповідань В.О. Сухомлинського, що дозволяють протягом навчального року об’єктивно оцінювати знання, вміння і навички з читання (вголос і мовчки) учнів 2–4 класів. Числа у колонці поряд з текстом означають кількість слів від початку тексту до кінця даного рядка. Тексти , за якими проводиться перевірка, підібрані з урахуванням вікових психолого-педагогічних, гігієнічних вимог щодо шрифту, змісту і тематики. Враховано також і те, що учні в межах класу, як правило, мають розбіжності в темпі читання до 10 – 30 слів за хвилину, тому тексти мають більший обсяг, ніж вимагає програма. Тексти доцільно використовувати як для перевірки рівня сформованості навички читання, так і для самоконтролю учнями.

«Читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе» В. Сухомлинський

Читання вголос Перевірка сформованості вміння читати в 1-му класі здійснюється індивідуально наприкінці року. Дані записуються в спеціально заведений зошит з техніки читання, який ведеться протягом 4 років. Перевіряються такі вміння, як спосіб, правильність, виразність, швидкість .Орієнтовна швидкість читання на кінець 1 класу – 20 – 30 слів за хвилину. Перевірка розвитку навички читання вголос у 2-4 кл. здійснюється індивідуально у процесі поточного контролю. Перевіряються всі якості навички читання вголос (правильність, спосіб, розуміння, виразність, темп). Контроль навички читання вголос здійснює вчитель. Контроль техніки читання вголос (правильність, спосіб, темп) проводиться індивідуально протягом 2-х останніх тижнів І-го і ІІ-го семестрів. Для читання учневі пропонують незнайомий художній, науковохудожній текст, який у кожній віковій групі відрізняється обсягом, складністю змісту, мовою, побудовою речень, шрифтом і т. ін. З метою забезпечення рівних умов перевірки учитель обирає для читання один і той самий текст. Перевірку розуміння учнями прочитаного рекомендується здійснювати у процесі поточного оцінювання протягом року, а також під час проведення комбінованої контрольної роботи наприкінці семестрів. Розвиток уміння читати виразно перевіряється окремо у процесі поточного контролю лише після попередньої підготовки учнів. З особливою увагою педагог ставиться до дітей, які мають певні психофізіологічні особливості: природну повільність, заїкання, поганий зір. Під час оцінювання це не є підставою для зниження бальної оцінки. Контроль за якістю читання у таких дітей здійснюється під час поточного опитування.

Клас 2 3 4

Показники темпу читання вголос І семестр ІІ семестр 35-45 сл/хв 50-60 сл/хв. 65-70 сл/хв 75-80 сл/хв. 80-85 сл/хв 90-95 сл/хв. Оцінювання сформованості техніки читання вголос (правильність, спосіб, темп) 2 клас І семестр

Рівень навчальних Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) досягнень учня (учениці) Учень (учениця) читає відривними складами, припускаючись багатьох помилок у закінченнях, І наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і Початковий складів; помилок мовного характеру. Темп читання значно нижчий від меншого нормативного числового показника (на 7-10 слів) Учень (учениця) читає плавно складами і словами, ІІ припускаючись помилок у закінченнях, Середній наголошуванні слів; на пропуск, заміну, перестановку букв і складів. Темп читання нижчий від меншого нормативного числового показника (на 4-6 слів) Учень (учениця) читає плавно словами, окремі ІІІ (багатоскладові) слова — складами у темпі, що Достатній відповідає нормативному, припускаючись незначних відхилень від норми у наголошуванні, вимові слів, інтонуванні речень ІV Учень (учениця) читає плавно, правильно цілими Високий словами, з дотриманням відповідного темпу, нормативної вимови слів

Оцінювання сформованості техніки читання вголос (правильність, спосіб, темп) 2 клас ІІ семестр, 3-4 класи Рівень Бали Характеристика навчальних навчальних досягнень учня (учениці) досягнень учня (учениці) 1 І Початковий

Учень (учениця) читає відривними складами, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Темп читання суттєво нижчий від нормативного (на 10 і більше слів від меншого нормативного числа) Учень (учениця) читає переважно складами, з тривалими паузами у темпі, значно нижчому від нормативного (на 8 і більше слів від меншого нормативного числа), припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру Учень (учениця) значну кількість слів читає складами, не дотримуючись пауз між реченнями і смисловими групами слів. Темп читання нижчий від нормативного (на 7 і більше слів від меншого нормативного числа). Припускається багатьох помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, у наголошуванні слів

ІІ Середній 5

7 ІІІ Достатній 8

10 ІV Високий

Учень (учениця) читає словами і складами. Читання монотонне у темпі, нижчому від нормативного (на 5-6 слів від меншого нормативного числа). Часто припускається помилок у вимові, наголошуванні слів Учень (учениця) читає переважно словами. Припускається помилок на заміну, перестановку складів, у наголошуванні слів, порушує правила вимови. Темп читання дещо нижчий від нормативного (на 3-4 слова від меншого нормативного числа) Учень (учениця) читає переважно плавно, цілими словами у темпі, що відповідає нормативному, припускаючись мовленнєвих помилок, а також у наголошуванні слів Учень (учениця) читає плавно, цілими словами у темпі, що відповідає нормативному. Припускається кількох орфоепічних, мовленнєвих помилок Учень (учениця) читає плавно словами, правильно, у відповідному темпі. Припускається окремих помилок у наголошуванні слів Учень (учениця) читає плавно словами і групами слів, правильно, у відповідному темпі. Припускається окремих орфоепічних помилок Учень (учениця) читає правильно, плавно словами і групами слів, у відповідному темпі. Мають місце поодинокі орфоепічні помилки Учень (учениця) читає правильно, плавно словами і групами слів, у відповідному темпі з дотриманням норм літературної вимови Учень (учениця) читає правильно, плавно словами і групами слів, у відповідному темпі з дотриманням норм літературної вимови

Читання мовчки У 3-4 класах рівень розвитку навички читання мовчки (технічної і смислової її сторін) перевіряється й оцінюється у процесі поточного і підсумкового контролю. Враховуються такі характеристики цього виду читання: спосіб, розуміння змісту прочитаного, темп читання. Поточна перевірка навички читання мовчки здійснюється індивідуально і фронтально. Учням пропонують художній, науково-пізнавальний текст і завдання тестового характеру: 5 завдань за текстом з трьома варіантами відповідей на кожне, 2 завдання, які потребують короткої відповіді, 1 завдання з розгорнутою відповіддю. За кожну правильну відповідь на завдання 1−5 виставляється по 1 балу; завдання 6 і 7 оцінюються в межах 2 балів кожне (2 бали – завдання виконано правильно, дано повну ґрунтовну відповідь, правильно встановлено послідовність чи відповідність; 1 бал – завдання виконано частково, допущено неточності, відповідь не обґрунтовано); завдання 8 оцінюються в межах 3 балів. Учням, у яких темп і спосіб читання не відповідають нормативним показникам, знижується оцінка на 1 бал за кожний показник. Показники темпу читання мовчки Клас 3 4

І семестр 85-100 сл/хв 110-130 сл/хв

ІІ семестр 95-110 сл/хв 130-150 сл/хв і більше

Читання мовчки оцінюється за такими критеріями: 3-4 клас Рівень навчальних Характеристика навчальних досягнень учня досягнень Бали (учениці) учня (учениці) 1 Учень (учениця) розуміє зміст окремих речень у тексті. читає напівголосно у темпі, суттєво І нижчому від меншого нормативного показника (10 Початковий і більше слів) 2 Учень (учениця) розуміє окремі події у змісті твору. Читає пошепки, у темпі, суттєво нижчому від меншого нормативного показника (8 і більше слів) 3 Учень (учениця) спроможний(-на) відповісти лише на запитання, що стосуються окремих фрагментів змісту твору. Утруднюється пояснити, як пов'язані між собою події у тексті. читає з вираженими ознаками беззвучної артикуляції у темпі, нижчому від меншого нормативного показника (7 і більше слів) 4 Учень (учениця) правильно відповідає на окремі запитання, пов'язані з розумінням фактичного ІІ змісту твору. читає з ознаками беззвучної Середній артикуляції у темпі, нижчому від меншого нормативного показника (на 5-6 слів) 5 Характер відповідей учня (учениці) на запитання свідчать про неповне розуміння фактичного змісту твору. Під час читання часто виникають зовнішні мовленнєві рухи. Темп читання є дещо нижчим від меншого нормативного показника (3-4 слова) 6 Рівень усвідомлення фактичного змісту нескладного тексту є загалом досягнутим. Учень (учениця) читає у темпі наближеному до нормативного. Періодично виникають зовнішні мовленнєві рухи під час читання багатоскладових та важких для розуміння слів 8

7 ІІІ Достатній

ІV Високий

Учень (учениця) виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту. Виконуючи завдання, припускається помилок, пов'язаних з розумінням основної думки твору, розумінням значення окремих слів, висловів, у т. ч. вжитих у переносному значенні. Спосіб і темп читання відповідають нормативним показникам Учень (учениця) усвідомлює фактичний зміст тексту, але неповно розуміє його основний смисл. Виконуючи завдання, припускається помилок, пов’язаних з розумінням основної думки твору, встановленням причинно-наслідкових зв’язків. Спосіб і темп і читання свідчать про належний рівень сформованості цього виду читання Учень (учениця) виявляє здатність самостійно усвідомлювати фактичний зміст твору, основний смисл – з незначною допомогою вчителя. Припускається окремих неточностей у відповідях на запитання щодо розуміння висловів, ужитих у переносному значенні. Спосіб читання учнів є достатньо сформованим, темп читання дещо перевищує нормативні показники Учень (учениця) у повному обсязі усвідомлює фактичний зміст, основний смисл твору. Мають місце поодинокі випадки неточного розуміння підтексту. Темп читання суттєво перевищує нормативні показники читання вголос Учень (учениця) у повному обсязі поглиблено, усвідомлює фактичний зміст та основний смисл різних за ступенем складності творів. Іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання, а темп значно перевищує нормативні показники Учень (учениця) у повному обсязі поглиблено розуміє зміст та основний смисл різних за складністю окреслених навчальною програмою текстів; правильно відповідає на всі запитання за змістом прочитаного Темп читання зазвичай у 1,5-2 рази перевищує нормативні показники читання вголос. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання

Вислови В. О. Сухомлинського про важливість читання в життя кожної дитини. * Читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе. * Книжка повинна стати для кожного вихованця другом, наставником і мудрим учителем. * Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її в світ книжки. * Якщо з дитинства у дитини не виховано любові до книжки, якщо читання не стало її духовною потребою на все життя, — в роки отроцтва душа підлітка буде порожньою. * Розумна, натхненна книжка нерідко вирішує долю людини. * День без думки, без читання - марно прожитий день. * Умій не тільки читати, а й перечитувати. * Книга - одне з найважливіших джерел радості мислення, людської гідності. * Незамінним джерелом знань і невичерпним джерелом твого духовного багатства є книжка. * Читання - це праця, творчість, самовиховання твоїх духовних сил, волі. * Читання без вдумливості, без думки притупляє розум дитини. * Книжка може перетворити подив у допитливість, інтерес. * Одна з причин духовної порожнечі - відсутність справжнього читання, яке захоплює розум і серце, викликає роздуми про навколишній світ і про самого себе, примушує вдивлятися, вдумуватися в складності людської душі, думати про свою долю, про майбутнє.

Читання вголос 1 клас (кінець ІІ семестру) (20-30 сл/хв)

Перший льодок 7 Вчора ввечері на ставку хлюпотіли хвилі. А 13 сьогодні мороз: ставок узявся першим льодком. 19 Тоненький, прозорий льодок. А під ним пла- 24 ває маленький карасик. Пливе карасик, хоче 32 глянути на берег, а льодок не пускає. Диву- 38 ється карасик: «Що ж це таке?» 1.Де хлюпотіли хвилі? 2.Чому дивувався карасик?

Метелик

5 12 Метелик народився ввечері. Сонце вже схо- 19 валося за обрій. Летить метели, з подивом 25 дивиться на квіти, на місяць. Раптом бачить 32 щось яскраве. «Це, мабуть, сонце», - думає 37 метелик. А то не сонце, а лампочка. 41 - Не поспішай, метелику, зупинись. Бо доторкнешся до неї, згориш. 1.Коли народився метелик? 2.Що метелику здалося сонцем?

Де беруться краплинки Бігла Оленка по льоду. Падали сніжинки. Одна сіла на рукав. Дивиться Оленка на пухнасту сніжинку. Шестикутна зірочка така гарна. Наблизилась Оленка до сніжинки. Дивиться, милується нею. І бачить диво: сніжинка стала краплиною води.

7 15 20 26 33

1.Що зробила сніжинка? 2.Яке диво побачила дівчинка?

Два метелики Над зеленим лугом літали два метелики. Один білий, другий червоний. Зустрілися, сіли на листочку та й хваляться. Білий метелик каже: — Мої крильця красивіші, бо я схожий на білу хмаринку, а червоний метелик і собі хвалиться: — Ні, мої крильця красивіші, бо я схожий на сонце. Настала ніч. Обидва метелики посіріли.

7 13 20 28 35 44 49

1.Які були метелики? 2.За що вони сперечались?

Читання вголос 2 клас І семестр (35-45 сл/хв)

Нащо дубам листя взимку? Уже ліс і не жовтий. Уже він безлистий. Стоїть у тумані. Там у верховітті ходить зима, носить в синій пелені завірюху. Тільки дуби брунатні. Міднолисті вони. Аж весною роздягнуться. Взимку всі дерева гудітимуть на стужі голим віттям. А дуби шумітимуть їм про весну. Ось нащо дубам листя взимку.

9 18 24 29 36 43 48

1. Про що шумлять дуби взимку? 2. Коли вони скинуть листя?

Липа Біля нашого двору зацвіла липа. Квітки липи жовті і дуже пахучі. Раді бджоли цій порі. Адже липа виділяє нектару не менше, ніж гектар гречки. А ще липа допомагає людям позбавитися застуди. Хто п’є чай із завареним сушеним липовим цвітом,той дуже зміцнює своє здоров’я. Ми всі доглядаємо липу.

7 16 23 30 37 44 48

1. Якого кольору квітки липи? 2.Чим корисний липовий цвіт?

Де беруться краплинки Бігла Оленка по льоду. Падали сніжинки. Ніби плавали в повітрі. Одна сіла на рукав. Дивиться Оленка на пухнасту сніжинку. Шестикутна зірочка така гарна, блискуча. Ніби казковий майстер її вирізьбив з срібної пластиночки. Наблизилась Оленка до сніжинки. Дивиться, милується нею. І бачить диво: сніжинка стала краплиною води.

7 10 17 22 28 32 37 44 46

1.На що була схожа сніжинка? 2.Що сталося з сніжинкою?

Пихатий півень Ходить півень по подвір'ю. Побачив райдугу барвисту на небі. Побачив і сміється: — У мене хвіст такий само барвистий — кращий, ніж райдуга. Та ось пішов дощ. Замочив пихатому півневі хвоста. Звис хвіст аж до землі. Соромно стало півневі. Втік він на сідало й більше ніколи не хвалився.

6 12 19 21 28 36 45 46

1.Що побачив півень? 2.Чому півневі стало соромно?

Права й ліва рука Поміж морквою поріс бур'ян. Пішла Марина на город, бур'ян вириває. Та все правою рукою. А ліва нічого не робить. Права втомилася й питає ліву руку: — Чому ти гуляєш? Дивись, як я працюю, уже жилки болять. А ти — нероба. Соромно стало лівій руці. Стала й вона рвати бур'ян. Швидко так і закінчила Маринка роботу.

6 15 23 25 33 38 46 53

1.Куди пішла Марина? 2.Чому стало соромне лівій руці?

Та й поклала кладочку Біжить лісовою стежечкою мурашка. Біжить вона по їжу, бо вдома дітки її чекають. Коли це стежечку перетнув струмок. А на тому боці пахучі зернята лежать. Бачить мурашка – на березі струмка росте висока стеблина. Зрізала мурашка стеблину. Впала стеблина через струмок. Перелізла мурашка по ній на той берег. Чекайте, дітки, матуся вже їсти несе.

5 15 22 28 34 39 47 53

1.Куди бігла мурашка? 2.Як мурашка опинилась на іншому березі?

Криничка У лузі – криничка. Вона тут давно . Хто її викопав – невідомо. Над криничкою верба нахилилася. На гілці глиняний кухлик висить. Не минають люди криничку. Верба подає їм кухлика, а криничка пригощає водицею. Усіх щедро напуває криничка: і трактористів, і пастухів, і перехожих. А води в ній не меншає.

8 13 20 27 33 40 47

1. Що нахилилось над криничкою? 2. Чим пригощає криничка перехожих?

Ведмідь і мишка Спіймав ведмідь якось у своєму барлозі бешкетницю мишку. Почала мишка просити ведмедя: - Відпусти мене . . . І я тобі колись у пригоді стану. Посміявся ведмідь з тої помічниці і відпустив мишку. Ось одного разу заплутався ведмідь у мисливських тенетах. Тут прибігла мишка, перегризла петлю і допомогла ведмедеві визволитися.

6 8 12 20 21 28 29 35 40 45 46

1. Про що шумлять дуби взимку?

2. Коли вони скинуть листя?

2 клас ІІ семестр (50-60 сл/хв.)

Хитрий Хомка Купила бабуся внукам хом’яка. Біленький, тепленький, з червоними очицями. Ротик – наче бантик. І такий уже спритний! Діти назвали його Хомкою. Взялися хлоп’ята годувати Хомку. Гриз він сухарі, морквину, бурячок. Щоки в нього роздулися. З’їв усе і кудись зник. Так було кілька разів. Одного разу Юрко хотів узути свої гумові чобітки. А там чималий запас їжі. Замість нірки Хомка чобіток пристосував.

5 11 19 20 26 32 41 42 49 57 60

1. Кого діти назвали Хомкою? 2. Де ховав Хомка запас їжі?

Все в лісі співає Весною ми пішли до лісу. Зійшло сонце. Подихнув вітерець. Всі дерева заспівали. Кожне співало свою пісню. Берізка співала ніжну пісню. Хотілося підбігти під білокору красуню і обійняти її. Дуб співав мужню пісню. Ми слухали її, і нам хотілося бути сильними. Верба співала над ставком задумливу пісню. Вона нагадувала про осінь. Ось такі пісні ми почули в лісі.

7 13 20 27 37 43 49 50 57

1. Яку пісню співало кожне дерево? 2. Якими хотілося бути дітям? 17

Сиві волосинки Два тижні маленька Олеся тяжко хворіла. Від її постелі ні на мить не відходила мама. Коли небезпека минула і Олесі стало легше, мама лягла поруч з донькою й заснула. Прокинулась мама, Олеся й запитує її: - Мамо, чому це в косах твоїх багато срібних волосинок? - Горе посріблило, - відповіла мама. - Матусю, - сказала Олеся, - яку ж тобі радість принести, щоб не стало цих срібних волосинок?

6 15 23 29 35 43 44 48 55 62

1. Що сталося з Олесею? 2. Хто піклувався про неї? 3. Про що запитала Олеся маму?

Щоб метелик не наколовся Дівчинка Зоя гуляла в саду. Вона підійшла до акації. На акації гострі-прегострі колючки. Над акацією літає барвистий метелик. - Ой, як же йому не страшно літати! Налетить на колючку – що ж тоді буде? Підійшла Зоя до акації. Зламала одну колючку, другу, третю. Мама побачила й питає: - Що ти робиш, Зою? Навіщо колючки зламуєш? - Щоб метелик не наколовся, - відповіла Зоя.

8 14 19 28 33 40 42 46 53 59

1.Де гуляла Зоя? 2.Хто літав під акацією? 3.Навіщо дівчинка зламувала колючки?

Кмітливий скляр Звечора у ставку плавали качки. Прийшов Юрко вранці до ставка і бачить диво дивне. Весь ставок покритий тонким склом. А під склом вода грає. Питається Юрко в тата: – Хто це покрив ставок? Засміявся тато й каже: – Є такий умілий, кмітливий скляр. Прийшов і засклив ставок однією величезною склянкою. Живе той скляр далеко на півночі. А тепер до нас завітав.

6 14 21 28 32 36 43 48 57 59

1. Хто плавав у ставку? 2. Що сталося зі ставком?

Золотокоса Коли сонечко стає нижче по небу ходити, в темному лісі прокидається золотокоса бабуся. А люди кажуть: осінь. Вона тихо йде зеленими лугами. Де стане, там на траві залишаються білі кристалики льоду. А люди вранці кажуть: заморозок. Приходить Золотокоса до саду, доторкається до дерева – і листя на ньому стає жовте, червоне, оранжеве...А люди вранці кажуть: золота осінь. А золотокоса бабуся удень ховається у темному лісі. Жде ночі.

8 13 21 28 35 40 48 54 60 67

1.Кого називають золтокоса? 2.Що стає з деревами? 3.Де золотокоса ховається удень?

Як бджілка знаходить квітку конвалії Вилетіла з вулика бджілка. Літає над пасікою й дослухається. Чує, десь далеко дзвенять голосні дзвіночки. Летить бджілка на музику дзвіночків. Прилітає до лісу. А то дзвонять квіти конвалії. Кожна квітка - маленький срібний дзвіночок. У середині – золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу – лунає дзвін – аж до пасіки лине. Ото так конвалія кличе бджілку. Прилітає бджілка, збирає з квітки пилок та й каже: - Дякую, квітко . .. А квітка мовчить. Вона лише зніяковіло опускає голівку.

8 14 20 28 33 39 48 44 51 53 60 61

1.Що чує бджілка? 2.На що схожі квітки конвалії? 3.Як кличе квітка бджілку?

Вогнегривий коник Вирізав батько Юркові коника з дерева. Та такого гарячого, баского. Б'є копитами коник, осьось поскаче. Поставив Юрко його на вікно й ліг спати. Коли це бачить: підняв коник голову, затремтіла вогняна грива. Зіскочив з вікна Вогнегривий і пострибав по долівці. Прокинувся Юрко, а коник знов на вікні стоїть. Підійшов хлопчик. Коник уже заспокоївся, тільки ноги тремтять та вогняна грива ще тепла.

8 15 17 27 33 40 42 50 56 63

1.Що вирізав батько Юркові? 2.Куди поставиви Юрко коника? 3.Який вигляд мав коник? 20

Читання вголос 3 клас І семестр (65-70 сл/хв)

Наш рід Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, чорнобривці, сині волошки. - Що це буде, нене? – питає Андрійко. - Українська святкова сорочка для тебе. - Чому українська? – допитується Андрійко. - Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься Україною. А ти маленький українець. - А ти, мамо? - І я українка, і татко, й бабуся, й дідусь. Ми українського роду і любимо нашу землю, мову, квіти. Україна – як наша рідна хата.

7 10 16 21 25 35 42 43 55 63 69

1. Які квіти вишивала мама на полотні? 2. Чому сорочка називається українською? 3. Як називається наша земля?

Дивна бурулька Удень було тепло, а ввечері підмерзло. З даху стікали краплі і замерзали. Утворилася довга крижана бурулька. Коли зійшло сонечко в бурульці заграла веселка. Бурулька ніколи не бачила сонечка, адже народилася вночі. Вона бачила лише зірки. А тепер сяяло тепле сонечко. Від зачудування бурулька розхвилювалася й заплакала. Але ось що сумно: ніхто не знав, чого бурулька плаче. Всі думали, що вона тане. Ні, вона не танула, вона плакала. Гарячі сльози її крапали на мерзлу землю.

9 16 23 30 39 45 54 64 73 74

1.Де утворилася бурулька? 2.Коли народилася бурулька? 3.Щоробила бурулька?

Де ночує водяна лілея Є у ставу біла квітка — водяна лілея. Росте вона собі в воді. Радісно розкриває свої пелюсточки до сонця. Сідає на білу квітку метелик. Хоче переночувати, бо вже вечір наближається. Раптом квітка говорить: — Лети, метелику, шукай собі інших квіток, бо я лягаю вночі спати під водою. — Чому? — дивується метелик. — Бо в мене там, під водою, м'яка постіль. Склала біла лілея пелюсточки й тихо пішла спочивати під воду. А метелик полетів на берег.

11 19 29 33 42 46 49 57 66 72

1.Де росте лілея? 2.Хто сів на білу квітку? 3.Чому лілея відігнала метелика?

Як котові соромно стало Вийшов кіт на поріг. Мружиться від сонечка. Раптом чує – горобці зацвірінькали. Принишк кіт, насторожився. Тихенько почав пробиратися до паркана. Підповз аж до паркана та як стрибне. Хотів горобця схопити. А горобчик – пурх та й утік. Кіт перелетів через паркан та в калюжу й упав. Вискочив мокрий, брудний. Іде кіт додому. Соромно йому. А горобці позліталися з усього подвір’я, літають над невдахою й цвірінькають. То вони сміються з кота.

9 15 19 28 38 47 56 67 71

1. Кого почув кіт? 2. Що вирішив зробити кіт? 3. Чому котові стало соромно?

Петрик, Собака й Кошеня Маленький хлопчик Петрик ішов стежкою в саду. Бачить, біжить назустріч кудлатий собака. Петрик злякався, хотів тікати. Та раптом до його ніг притулилось маленьке кошеня. Воно втекло від собаки й просило Петрика: захисти мене, хлопчику, від цього страшного звіра. Стоїть Петрик, дивиться на кошеня, а воно підняло голівку і жалібно нявчить. Петрикові стало шкода кошеняти. Він узяв його на руки і хоробро пішов собаці назустріч. Пес зупинився, злякано глянув на Петрика і сховався у кущах.

7 12 21 29 36 44 52 62 69 73

1. Хто біг назустріч Петрикові? 2. Чому хлопець не утік? 3. Що зробив хлопчик?

Це горобці плачуть від холоду Зимового ранку пішла маленька Яринка до саду. Надворі був великий мороз. Ніде не видно пташок. Навіть горобців немає. — Де ж горобці поховалися? — подумала Яринка. Прийшла до хати, стала під стріхою. Почула, як там зацвірінчав горобець. А потім на землю впали крижані крапельки, мов маленьке намисто. — Що воно таке? — подумала Яринка. І здогадалася: це горобці плачуть від холоду, горобині сльози замерзають і падають додолу крижаним намистом. Бідні горобчики!

7 16 18 24 33 41 45 50 58 65 67

1.Куди пішла Яринка? 2.Чому здивувалась дівчинка? 3.Чому плачуть горобчики?

Як дізнаються муравлики, що буде дощ У лісі мурашник. Навколо нього кипить життя. Муравлики усе кудись біжать, звідкись повертаються. Та ось муравлики занепокоїлися. Зачиняють дверцята маленькими грудочками землі й листочками. — Муравлики, що сталося? — питає Метелик. — Чого ви дверцята зачиняєте? — Наближається негода, от ми й готуємось. Зачиняємо дверцята, щоб не залило водою наших кімнаток. — А звідки ви знаєте, що негода насувається? — цікавиться Метелик. — Далеко-далеко пливе по небу холодна чорна хмара. Від неї повіває стуленим вітром. От ми й чуємо той холодний дух.

7 13 19 24 31 33 40 46 54 55 64 74 75

1.Що роблять мурашки? 2.Чому мурашки зачиняли дверцята? 3. Звідки вони знають, що буде негода?

Як зайчик грівся взимку проти місяця Холодно взимку Зайчикові. Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала. Мороз тріщить, сніг проти Місяця повіває. Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить: - Місяцю любий, погрій мене своїм промінням, бо довго ще Сонечка чекати. Жалко стало Місяцеві Зайчика, він і каже: - Іди полем, полем, я тобі світитиму дорогу, а ти прямуй до великого стогу соломи. Пострибав Зайчик, зарився в стіг, виглядає, усміхається: - Спасибі, любий Місяцю, тепер твоє проміння тепле-тепле.

9 18 26 35 37 44 55 58 65 73

1. Яка була погода? 2. Що просив зайчик у місяця? 3. Де опинився зайчик?

3 клас ІІ семестр (75-80 сл/хв.)

Відлітають журавлі Був ясний осінній день. Тихо надворі, у повітрі пливуть павутинки. А в блакитному небі - ключ журавлів. Пролетіли журавлі над селом, потім повернулись, покружляли й знову полетіли. Але за селом, недалеко від лісу, сіли журавлі на землю. Довго сиділи, немов радились про щось. Чому це журавлі кружляли над селом, а потім сіли біля лісу? Бо вони вирушають у далеку дорогу. Летять у теплий край. Та хоч і теплий, але чужий. Бо батьківщина там, де народився, зріс і почав літати. Тож їм і тяжко розлучатися зі своєю вітчизною.

8 16 22 31 40 50 59 70 80 86

1. Яка пора року? 2. Що робили журавлі? 3. Чому теплі краї їм чужі?

Сніжинка З неба летіла на землю сніжинка. Вона була легка, ніжна, прозора, мов пушинка. І красива мов зірка. На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка. Хлопчик думав: ось впаде комусь під ноги і її затопчуть. Ні, не треба падати сніжинці на землю. Не треба її затоптувати. Хлопчик простяг долоню. Він захотів приголубити сніжинку. А вона впала на теплу, добру руку хлопчика й розтанула. Хлопчик із жалем дивився на руку. На долоні блищала крапелька, мов сльозинка.

9 17 26 36 46 52 61 64 73 76

1. Що падало з неба на землю? 2. Чому хлопчик хотів врятувати сніжинку? 3. Що сталося зі сніжинкою на його долоні?

Комірчина для дідуся Захворів дідусь Юрасиків, лежить і кашляє. Мати й тато мовчазні. Одного разу прийшов Юрко з дитячого садка та й бачить: закопує тато стовпи поруч з хатою. — Що це ви будуєте, тату? — запитує Юрко. — Комірчину до хати прибудуємо. Дідусь житиме в комірчині... Юрко взяв маленьку лопатку, пішов на город, сів серед картоплиння й копає ямку. — Що це ти копаєш, Юрасику? — запитує батько. — Та землянку будую... — Для чого ж тобі землянка? — А ви з мамою житимете в ній, як постарієте...

9 18 26 33 40 41 50 54 61 64 69 78

1.Що сталося з дідусем? 2.Що вирішили зробити батьки? 3.Навіщо Юрасик копав землянку?

Він тільки живий красивий Великий красивий метелик Махаон сів на червону квітку канни. Сів і ворушить крильцями. До Махаона підкрався хлопчик, впіймав його. Тріпоче крильцями Махаон, але вирватися не може. Хлопчик пришпилив його шпилькою до паперового листка. Крильця метелика поникли. - Чому ти перестав тріпотіти крильцями, Махаоне? – запитує хлопчик Махаон мовчить. Хлопчик поклав листок з мертвим Махаоном на підвіконня. Через декілька днів дивиться – крильця висохли і розсипались. - Ні, він тільки живий красивий, - сказав розчарований хлопчик. – Коли крильця його тріпочуть на квітці , а не на листку паперу.

7 13 20 27 33 36 42 44 51 54 61 62 69 79 81

1.Кого впіймав хлопчик? 2.Що він з ни зробив» 3.Що сталося з метеликом? 26

Я вирощу внучку, діду У садочку росте стара вишня. Маленький хлопчик Олесь побачив недалеко від неї маленьку вишеньку та й питає дідуся: — Дідусю, де взялася ця маленька вишенька? — З кісточки виросла, — відповів дідусь. — То це донька старої вишні? — Так, донька. — А внучка у старої вишні буде? — Буде, Олесю, — відповів дідусь, — якщо ти викохаєш оцю маленьку вишеньку, діждешся з неї ягідок, посадиш кісточку — то з кісточки її виросте внучка старої вишні. Олесь задумався. — Я вирощу внучку старої вишні, — сказав Олесь.

8 18 24 29 34 36 42 50 58 66 68 75

1.Що побачив Олесь? 2.Звідки взялася вишенька? 3.Що вирішив хлопчик?

10 Зайчик і Місяць 17 22 Холодно взимку зайчикові. Вибіг він на узлісся, а вже ніч 31 настала. Мороз тріщить, сніг проти Місяця блищить, 39 холодний вітер з яру повіває. 48 Сів Зайчик під кущем, потяг лапки до Місяця, просить: 49 - Місяцю, любий погрій мене своїми променями, бо довго 59 ще сонечка чекати. Шкода стало Місяцеві Зайчика, він і 61 говорить: 70 - Іди полем, полем я тобі дорогу освітлю, прямуй до великого 73 стогу сіна. 81 Попрямував Зайчик до стогу сіна, зарився у стіг, виглядає, усміхається до Місяця: - Спасибі, любий Місяцю, тепер твої промені теплі-теплі. 1.Яка пора року? 2.Що просив Зайчик у Місяця? 3.Де зігрівся Зайчик?

9 19 26 34 41 47 55 62 71 78 83

1.Що сталося з дідусем? 2.Що вирішили батьки? 3.Навіщо Юрасик копав землянку?

Пташеня. Сьогодні Миколка рано прийшов до школи. На лавці під високою тополею сиділи дівчатка і дивилися на дерево. Раптом з гілки знялася пташка і тривожно запищала. На землю впало маленьке пташеня. Воно випало з гніздечка. Миколка був боязким хлопчиком. Але поруч стояли дівчатка і дивись на нього. Хлопчик поклав пташеня за пазуху й поліз на тополю. Він ліз все вище й вище, аж поки не добрався до гніздечка. Ще хвилинка, і пташенятко було врятоване. Дівчатка дивились на Миколку із захопленям.

8 17 26 34 41 50 63 72 73 80

1.Куди дивились дівчата? 2.Що сталося з пташеням? 3.Як дівчата дивились на хлопця?

4 клас І семестр (80-85 сл/хв.)

Покинуте кошеня Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на дорогу. Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому, до матусі. Проходять люди, дивляться на кошеня. Хто сумно хитає головою, хто сміється. Хто жаліє: бідне кошенятко, та й іде собі. Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняткові. Притулилося воно до куща та й сидить — тремтить. Поверталась із школи маленька Наталочка. Чує — нявчить кошеня. Вона не сказала ні слова, а взяла кошеня й понесла додому. Пригорнулося кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке.

9 19 26 34 41 47 55 62 71 78 83

1.Де сиділо кошеня? 2.Як почувало себе кошенятко ввечері? 3. Коли зраділо кошенятко?

Ремісник і Різець Майстер працював Різцем по дереву — вирізував Троянду. Різець маленький, сталевий, блискучий. У руках Майстра він був слухняним і вправним. Не закінчивши роботу, Майстер кудись пішов, і Різець залишився на столі. В майстерню зазирнув Ремісник. Бачить лежить блискучий ножик. А поряд — незакінчена Троянда. Взяв Ремісник Різець і хоче вирізати пелюстки Троянди. Але нічого в нього не виходить. Здивувалась Троянда, — Різцю, чого ти раптом так погано почав працювати? Різець відповідає: — Я просто шматочок криці. Я стаю Різцем, коли мене бере в руки Майстер. А коли торкається Ремісник—я просто ножик.

6 13 19 27 35 42 51 55 57 65 67 78 87

1.Ким був Майстер? 2.Хто зазирнув у майстерню? 3.Чому Різець став погано працювати?

Чого заплакав Мишко? У гості до Мишка прийшов однокласник Федько. Прийшов і розповідає радо: - Тато мій учора їздив до міста. Привіз мені подарунки: нові ковзани і ліхтарик. Слухав його розповідь мовчки Мишко й дивився у вікно. Федько запитав: - Може, принести ковзани, подивишся? - Ні, не треба, - відповів Мишко й заплакав. Здивувався Федько. Прийшов додому й питає маму: - Чого Мишко заплакав, коли я йому про татів подарунок розповів? - Бо Мишків батько покинув сім'ю. Твоя радість ще раз йому про горе нагадала. Не можна з нещасною людиною своїм щастям хвалитися. Федько й задумався.

9 11 21 24 32 34 38 47 52 61 62 72 81 83 86

1.Хто головні герої оповідання? 2.Про що розповів Федьео? 3.Чого заплакав Мишко?

Пихата жаба Сподобалося жабі, як журавель співає. Сидить вона в болоті, слухає журавлиний спів і думає: "Навчуся і я співати пожуравлиному. Буду не така, як усі жаби. Хай дивується увесь жаб'ячий рід". Довго вчилася вона співати по-журавлиному і таки навчилася. Розмовляють із нею по-жаб'ячому, а вона мов не розуміє — відповідає по-журавлиному. Розгнівалися жаби й дорікають своїй подружці: — Ти ж така жаба, як і ми, чого ж ти не хочеш розмовляти пожаб'ячому? Жаба задерла голову й каже: — А може, у мене виростуть крила, і я полечу, як журавель!..

8 18 28 30 37 46 52 55 68 69 74 85

1.Чому хотіла навчитися жаба? 2.Що дорікали їй подруги? 3.Про що мріяла жаба?

Як здивувався Мурко Був собі у бабусі старий-престарий кіт Мурко. Лежить Мурко проти сонця, гріється. Заплющив очі, спить, поклав голову на лапки. Тільки хвостиком махає, мух відганяє. На подвір’ї ходило курча. Воно відбилося від квочки й жалібно пищало. Побачивши кота, замовкло. Підійшло тихенько до нього, притулилося й очі закрило. Тепло йому біля котового кожушка. Мурко відчув, що до нього хтось притулився. Розплющив очі – курча. І здивувався: та й сміливе ж яке! Дивиться Мурко на курча, дивується й не знає, що йому робити. Чи налякати курча, щоб утекло, чи хай собі гріється?

9 17 26 35 42 51 52 60 69 79 89

1.Що робив кіт Мурко? 2.Хто до нього підійшов? 3.Що зробило курча?

Поросяткові захотілося бути зеленим Вибігло біле поросятко в луг. А там усе зелене. Трава зелена, кущі зелені. Очерет у воді зелений, зеленим листям шелестить. На березі ставка сидить зелена жаба. А над нею муха зелена літає. Задивилося поросятко на зелений світ, і йому захотілося стати зеленим. Пішло лугами – берегами. Бачить – калюжа, а в ній вода зелена-зелена. Залізло поросятко в зелену воду. Скупалось. Вилізло зелене-зелене. Повернулося в луг. А всі сміються: - Дивіться, зелене жабеня. Ой, яке велике. Сміється трава. Сміються кущі. Сміється очерет. Сміється жаба. Сміється муха. І сонечко сміється.

10 19 29 38 45 54 62 68 74 81 87

1.Куди вибігло поросятко? 2.Яким він мріяв стати? 3.Чому з нього сміялися?

А серце тобі нічого не наказало? Андрійко прийшов зі школи і побачив заплакану матір. Він поклав книжки й сів за стіл. Чекає обіду. - А тата відвезли в лікарню, - каже мати. - Занедужав батько. Вона чекала, що син занепокоїться, стривожиться. Та син був незворушний, спокійний. Мати великими очима дивилась на Андрійка. - А нам завтра до лісу йти, - каже Андрійко. - Завтра ж неділя. Учителька наказала, щоб усі прийшли до школи о сьомій ранку. - То куди ж ти підеш завтра? - запитала мати. - До лісу... Як наказала вчителька. - А серце тобі нічого не наказало? - спитала мати й заплакала.

9 17 26 35 37 43 51 60 64 72 77 88

1.Що побачив Андрійко, коли прийшов зі школи? 2.Як сприйняв новину син? 3.Куди збирався хлопчик йти у неділю?

Дуб під вікном Молодий лісник побудував у лісі велику кам'яну хату і посадив дуба під вікном. Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, старів лісник. І ось через багато літ, коли лісник став дідусем, дуб розрісся так, що заступив вікно. - Зрубай дуба, дідусю, - просить онучка, - темно в кімнаті. - Завтра вранці почнемо...- відповів дідусь. Настав ранок. Покликав дідусь трьох синів і дев'ятьох онуків, покликав онучку-красуню й сказав: - Будемо хату переносити в інше місце. І пішов з лопатою копати рівчак під фундамент. За ним пішли три сини, дев'ять онуків і красуня-внучка.

9 13 21 23 33 38 46 53 61 65 71 82 89

1.Що зробив лісник? 2.Який став дуб? 3.Про що попросила онука?

4 клас ІІ семестр (90-95 сл/хв.)

Пташина комора Ранньої осені у степу не вщухав пташиний щебет. Пташки зліталися на вижате поле, дзьобали зерно. На узліссі стояла Горобина. На ній доспіли червоні грона. Стоїть вона та й дивується, чого до неї пташки не летять. Летів Дрізд, Горобина й питає: — Дрозде, чого ти не хочеш покуштувати ягід моїх? — Зачекай, Горобинко, ягоди твої пригодяться у найскрутнішу годину. На твоїх гілках — наша пташина комора. Випав сніг. Білим килимом покрив поля. Ранесенько прокинулась Горобина від пташиного щебету. Бачить— прилетіли до неї дрозди і дятли. — Ось тепер і пташина комора нам знадобилась, — защебетав Дрізд. — Пригощай нас, Горобинко, ягодами своїми.

9 18 28 39 40 48 56 63 69 75 82 89 96

1.Яка була пора року? 2.Чому дивувалась горобина? 3.Коли знадобилась пташина комора?

Чому дідусь такий добрий сьогодні Поліз Андрійко на шовковицю. Навтішався вволю, а тут дощ пішов. Пересидів Андрійко дощ. Хотів злазити з шовковиці, аж дивиться - сидить під шовковицею дідусь Петро. "Що ж його робити? - думає Андрійко. - Злізати з шовковиці - струсиш на дідуся всю воду з листя, змокне під дощем, захворіє". Сидить Андрійко, притулившись до гілки, боїться поворухнутись. А дідусь не йде. Вже сутеніти стало, коли підвівся дідусь, питає: - Чому це ти сидиш на дереві, внучку? - Боюся струсити на вас краплі, дідусю... - Злазь, Андрійку... Андрійко зліз із шовковиці. Дідусь пригорнув і поцілував Андрійка. "Чому це дідусь такий добрий сьогодні?" - з подивом подумав онук.

9 18 27 35 44 50 60 62 69 75 77 85 94 96

1.Куди поліз Андрійко? 2.Чому хлопець не міг злізти з дерева? 3.Що зробив дідусь?

Найледачіший у світі кіт Лежав на столі кіт. Дівчинка поставила перед ним дві тарілки одну зі сметаною, другу - з молоком. Кіт подумав: це дівчинка принесла мені частування. Але що краще: сметана чи молоко? Кіт збирався подумати, що краще, але не міг думати - такий він був ледачий. Коли це у відчинене вікно залетів горобець, сів на стіл i клює там якісь крихти. Тепер перед Котом було вже три смачні речі: сметана, молоко i горобець. Та xiбa легко зважитися, що з цих трьох речей найсмачніше? Кіт збирався подумати, що ж найсмачніше, але думати було важко. Він заплющив очі и заснув. Це був найледачіший у світі Кіт.

10 16 26 37 42 54 65 76 84 94 100

1.Що стояло перед котом? 2.Хто залетів у кімнату? 3.Що вибрав кіт?

Кульбабка На луках виросла жовта кульбабка. От вона одцвіла, й замість жовтої квіточки в неї з'явилася біла шапочка. У шапочці багато пушинок. Стеблинка промовляє до пушинок: — Як тільки подме вітер — летіть, вибирайте вологий грунт і сідайте. Пускайте корінчики й ростіть. Пушинки не барилися, сідали на хвилю вітерця й розліталися по луках. Та ось пухнаста Шапочка кульбабки побачила на небі чорну хмару. Злякалася Шапочка. Склала свої пушинки, як парасольку. Побралися пушинки одна за одну. Повіяв вітер, закружляв вихор, але біла шапочка стоїть, не пускає жодної пушинки. — Не летіть зараз, — каже їм Шапочка. — Занесе вас буря у воду чи болото — пропадете.

10 20 25 34 39 49 50 59 67 76 84 94 98

1.Що з'явилося у кульбабки? 2.Що промовила стеблинка? 3.Чому кульбабка не пускала пушинки?

34 6

Осіння квітка й весняна квітка У нашій шкільній теплиці зустрілися осіння й весняна квітки. Ось як це сталося. Перенесли ми в теплицю осінні квіти — хризантеми. Зацвіли вони — білі, фіолетові, рожеві. А біля них зеленів паросток бузку. Наближався Новий рік. Надворі йшов сніг, шумів зимовий вітер, а в теплиці було затишно й тепло. Одного сонячного ранку зацвів бузок. Відкрила Бузкова квітка блакитні оченята, побачила білу Хризантему й питає здивовано: — Ти ж осіння квітка. Чом ти цвітеш? Надворі ж лютий мороз. Глянула Бузкова квітка — справді надворі зима. — Це все Оля зробила, — каже Хризантема. — Це вона посадила нас тут. Якби не Оля, ми б і не зустрілися. Не зустрілася б весна з осінню.

9 13 21 30 38 48 56 62 72 79 87 99 104

1.Де зустрілися квітки? 2.Яке свято наближалося? 3.Чому зустрілися квітки?

Образливе слово Одного разу Син розсердився і згарячу сказав Матері образливе слово. Заплакала мати. Схаменувся Син, жаль стало йому Матері. Ночей не спить — мучить його совість. Йшли роки. Син-школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Поклонився Син Матері низько до землі й говорить: — Простіть мені, Мамо, за образливе слово. — Прощаю, — сказала Мати й зітхнула. — Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово. Задумалась Мати, геть посмутніла. На її очах з'явились сльози. Каже вона синові: — Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається.

8 16 24 32 42 45 51 56 64 73 76 87 97 99

1.Хто сказав образливе слово? 2.Коли вибачився син? 3.Яку рану залишає слово?

Як дзвенять сніжинки Це було зимового вечора. Сонце сховалось за обрій. Зарожевів сніговий килим. Стало тихо-тихо. Замерехтіли зорі в глибокому небі. Раптом із півночі насунула чорна хмара. Пливе над снігами. Потемнів сніговий килим. Падають сніжинки на землю. Тихо лягають на поле, на ліс, на дорогу. Я прислухаюсь до тихого снігопаду й чую ніжний дзвін. Немов десь далеко-далеко бринить велика кришталева чаша, до якої доторкається срібний молоточок. Що воно дзвонить? Іду, прислухаюся. Дзвін лине від маленької ялинки, що росте в нас на шкільному подвір'ї. Вслухаюся й дивуюся. То дзвенять маленькі сніжинки. Висять на ялинкових гілочках, доторкаються одна до другої, немов срібні дзвіночки. І дзвенять, дзвенять, аж місяць прислухається.

9 18 19 28 36 47 57 65 74 84 92 101 106

1.Яку пору доби описано? 2.Як падали сніжинки? 3.Що було чутно в тиші?

Куди поспішали мурашки На дереві сиділа Білочка. Вона їла горіх. Смачний, бо аж очі заплющила. Крихітка горішка впала на землю. За нею друга, третя. Багато крихіток впало на землю. А стежечкою між травою бігла Мурашка. Поспішала по їжу маленьким мурашенятам. Вона прямувала на баштан: чула, що там є багато солодких крихіток кавуна. Раптом чує - падають з дерева крихітки горішка. Попробувала мурашка - горішок запашний і смачний. Понесла Мурашка крихітку горішка до мурашника, розповіла сусідам: "Біжімо, мурашки, по горішки". Зібралися мурашки в дорогу. А дітки Муращині їдять крихітку, що принесла мама, діляться з товаришами. Всім діткам у мурашнику вистачило ще й залишилось. А мурашки вже під деревом. Зібрали крихітки й понесли додому. Вистачить всім їжі на зиму.

11 20 27 35 43 53 59 67 74 83 92 101 110 112

1.Хто сидів на дереві? 2.Куди поспішала мурашка? 3.Як мурашата їли?

Читання мовчки 3 клас І семестр (85-100 сл/хв) Уважно прочитай текст, намагайся якнайкраще його зрозуміти.

Хлопчик сидів біля відчиненого вікна й пускав мильні бульбашки. Вони були легкі, красиві. Сонечко грало на бульбашках всіма кольорами веселки. Легенький вітерець підхоплював бульбашки й вони летіли над квітником, над кущами бузку. Їм хотілося піднятися вище за дерева, та ледве торкалися листя – вони лопались. А одна велика Мильна Бульбашка, підхоплена вітром, полетіла у синє небо. Побачила Мильну Бульбашку Ластівка, полинула до неї, летить поруч і дивується: – Яке на вас гарне плаття! Яка ви красива! Ви чарівна пташка! – Так, я чарівна пташка, – згорда відповіла Бульбашка. – Поглянь, одяг на мені веселкою грає. Доторкнулася Ластівка до одягу – Мильна Бульбашка лопнула. – Де ж це вона поділась, та чарівна пташка? – здивувалася Ластівка. – Тільки бризки полетіли. (110 слів) Прочитай питання та варіанти відповідей. Вибери правильну відповідь, познач її умовним знаком. 11. Хлопчик сидів __ у парку;

__ біля відчиненого вікна; __ на шкільному подвір’ї. 22. Мильні бульбашки підхоплював __ хлопчик;

__ кущ бузку; __ легенький вітерець.

3. Одна Мильна Бульбашка полетіла __у синє небо;

__до зеленого лісу; __до густих дерев. 4. Мильна Бульбашка розмовляла

__ згорда; __ несміливо; __ сумно. 5. Від доторку пташки Мильна Булька __ полетіла геть;

__ лопнула; __ опустилася на землю. 6. Прочитай переказ, написаний неуважним учнем. Відредагуй його. Запиши зліва номери речень у потрібному порядку. __ Вони вигравали усіма барвами веселки, піднімалися над

квітником і лопались. __ Ластівка зачудувалася її красою і доторкнулася до неї. __ Лише одна Мильна Бульбашка піднялась високо і зустрілася з Ластівкою. __ Хлопчик пускав мильні бульбашки. __ Мильна Бульбашка лопнула. 7. Вибери або напиши свій заголовок, який найкраще підходить до тексту. __ Ластівка

__ Мильна Бульбашка __ У синьому небі ________________________________________ 8. Напиши, чому вчить нас ця казка?

______________________________________________________ ______________________________________________________ ______________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________

Ледача подушка Уважно прочитай текст, намагайся якнайкраще його зрозуміти.

Маленькій Яринці треба рано-рано вставати, щоб до школи йти. А не хочеться, ой, як не хочеться! Увечері й питає Яринка в дідуся: – Дідусю, чому вранці вставати не хочеться?.. – Це подушка в тебе ледача, – відповів дідусь. – А що ж їй зробити, щоб не була ледача? – Знаю я таємницю, – пошепки сказав дідусь. – Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря. Добре вибий її кулачками – вона й не буде ледача. Наступного дня, рано-пораненьку, знову не хочеться вставати Яринці. Але ж треба подушку провчати, лінощі з неї вибити! Схопилась Яринка швиденько, вдяглася, взяла подушку, винесла на подвір’я, поклала на лавку – та кулачками її, кулачками. Повернулася до хати, поклала на ліжко – та й умиватися. Кішка долі нявчить, за стіною вітер гуде, дідусь у вуса посміхається. (125 слів) Прочитай питання та варіанти відповідей. Вибери та познач правильну відповідь умовним знаком. 1. Маленькій Яринці не хотілось вставати вранці, щоб

__ іти в дитячий садочок; __ погуляти з песиком; __ іти до школи. 2. Чому вранці вставати не хочеться?, – запитала Яринка

__ у дідуся; __ у мами; __ у бабусі. 39

3. Щоб подушка не була ледачою потрібно

__ сказати їй чарівне слово; __ винести її на свіже повітря і добре вибити кулачками; __ перекласти в інше місце. 4. Повернулася Яринка до хати і

__ знову лягла в ліжко; __ умилася; __ почала дивитися телевізор. 5.

Дідусь, дивлячись на Яринку

__дуже сердився; __посміхався у вуса; __робив зауваження. 6. Прочитай переказ, написаний неуважним учнем. Віднови потрібну послідовність. Запиши зліва номери речень.

__ Дідусь сказав, що у всьому винна її ледача подушка і порадив винести її надвір та вибити кулачками. __ Вона запитала поради у дідуся. __ Так дівчинка провчила свою подушку, яка любила ранком довго спати. __ Маленька Яринка не хотіла вставати вранці до школи. __ Наступного ранку Яринка винесла подушку на вулицю і почала виганяти з неї лінощі. 7. Вибери або напиши свій заголовок, який найкраще підходить до тексту.

__ Розумна Яринка __ Мудрий дідусь __ Ледача подушка __________________________________________________ 6. Поміркуй, чому вчить нас це оповідання.

____________________________________________________ ____________________________________________________ ____________________________________________________ ____________________________________________________

Читання мовчки 3 клас ІІ семестр (95-110 сл/хв) *** Уважно прочитай текст, намагайся якнайкраще його зрозуміти.

Одного разу діти грали в м’яча. Весело було грати, радісно. Повз стадіон ішла старенька бабуся. Вона не добачала, ішла поволі, пробуючи ціпком стежку. Чи випадково, чи, може, й навмисне хтось ударив м’яч так, що той покотився бабусі під ноги, вдарився об ціпок і вибив його з рук. Зупинилася бабуся, розгубилася, не знає, що робити. Нахилилась, шукає ціпок, а він лежить далеченько. Не бачить бабуся ціпка. Діти дивляться на бабусю й сміються. Нікому з них на думку не спало підійти до старенької, попросити пробачення й допомогти їй. Діти сміються, а бабуся стоїть і плаче. І нікому не тенькнуло, що в цю хвилину коїться велике зло: людина знущається над людиною. Сміятися над старістю – сміятися над собою. Кожен із тих, хто сміявся над бабусею, через кілька десятиріч сам стане старим. А ще більший гріх сміятися над фізичною вадою людини. То вже – злочин. (139 слів) Прочитай питання та варіанти відповідей. Вибери правильну відповідь, познач її умовним знаком. 1. Діти грали

__ в м’яча; __ в шашки; __ в теніс. 2. Бабуся йшла поволі, пробуючи ціпком стежку, тому що

__ було слизько; __ не добачала; __ не поспішала. 41

3. Хтось ударив по м’ячу так, що той

__ покотився за стадіон; __ відскочив від штанги; __ покотився бабусі під ноги. 4. Як повелися діти?

__ почали сміятися; __ підійшли до старенької і попросили вибачення; __ допомогли бабусі підняти ціпок. 5. Чому не можна сміятися над старими: _не дозволяє етикет; _сам будеш колись старий; _люди не будуть поважати. 6. Прочитай переказ, написаний неуважним учнем. Відредагуй його. Запиши зліва номери речень у потрібному порядку.

__ Повз стадіон йшла старенька бабуся з ціпком у руках. __ Діти сміються, а бабуся стоїть і плаче. __ Старенька розгубилася і стала шукати його. __ Діти грали в м’яча. __ Від удару м’яча він випав з бабусиних рук. 7. Вибери або напиши свій заголовок, який найкраще підходить до тексту.

__ Чи винен м’яч __ Бабуся __ Весела гра 8. Напишіть, як би ви повелися в такій ситуації. _____________________________________________________ _____________________________________________________ ____________________________________________________ _____________________________________________________ _____________________________________________________

*** Уважно прочитай текст, намагайся якнайкраще його зрозуміти.

Уночі була хуртовина. Намело кучугури снігу. Рано-вранці до школи йшло троє дітей – Юрко, Михайлик і Ніна. Скрізь на подвір’ях було видно людей. Чоловіки, жінки і підлітки відкидали лопатами сніг, прокидали стежки. Ось хата бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинились діти біля бабусиного подвір’я. Нікого не видно. – Як же бабуся до колодязя йтиме? – каже Юрко. – Снігу стільки… – Давайте протопчемо доріжку від хати до колодязя! – радить Михайлик. Діти пішли на подвір’я бабусі Марії по глибокому снігу. Від воріт до хати йти було важко. А від хати до воріт трохи легше. Пройшлися вдруге, втретє, учетверте… Протоптали стежку від воріт до хати і від хати до колодязя. Спітнілі, втомлені і радісні поспішали діти до школи. Вони думали: “Ось зараз бабуся Марія вийшла на подвір’я, побачила протоптані стежки. Радіє. І дякує нам…” Раділи і діти. Бо думали про це. (134 слова) Прочитай питання та варіанти відповідей. Вибери правильну відповідь, познач її умовним знаком. 1. Яка стояла погода? _намело кучугури снігу; _сталася велика відлига; _сіявся дрібний дощ. 2. Рано-вранці до школи йшло троє учнів –

__ Юрко, Михайлик і Петрик; __ Юрко, Василько і Ніна; __ Юрко, Михайлик і Ніна.

3. Бабуся Марія живе

__ з внучкою; __ одна-однісінька; __ з дітьми. 4. Михайлик запропонував

__ пограти в сніжки; __ зліпити снігову бабу; __ протоптати доріжку. 5. Коли бабуся вийшла на подвір’я, то

__ розсердилась; __ зраділа; __ занепокоїлась. 6. Прочитай переказ, написаний неуважним учнем. Відредагуй його. Запиши зліва номери речень у потрібному порядку.

__ Вранці діти поспішали до школи. __ Скрізь на подвір’ях дорослі відкидали лопатами сніг. __ Уночі намело багато снігу. __ Школярі протоптали стежку від її хати до колодязя. __ Лише подвір’я одинокої бабусі Марії було не розчищене. __ Втомлені, але радісні і задоволені, діти поспішили до школи. 7. Вибери або напиши свій заголовок, який найкраще підходить до тексту.

__Протоптали стежку __ Одинока бабуся. __Зима. 8. Поміркуй і напиши, чому вчить нас це оповідання. ___________________________________________________________

______________________________________________________ ______________________________________________________ ______________________________________________________ ______________________________________________________ ______________________________________________________

4 клас І семестр (110-130 сл/хв) *** Уважно прочитай текст, намагайся якнайкраще його зрозуміти.

Це було теплого сонячного дня. Все навкруги раділо весні. Квітнули сади, щебетали пташки. У блакитному небі летів журавлиний ключ. Десь весело дзюрчав весняний струмочок. А під високою тополею на вулиці стояв маленький хлопчик і плакав. Він не бачив, як квітнуть сади. Він не чув, як щебечуть пташки. Небо здавалось йому не блакитним, а чорним. Журавлиний ключ здавався хлопчикові зразком сльозин. Люди йшли повз маленького хлопчика й не помічали, що він плаче. Один дідусь побачив хлопчика, підійшов до нього, поклав йому руку на голову. Він довго щось хлопчикові говорив, про щось розпитував. Хлопчик крізь сльози щось розповідав дідусеві. Так вони розмовляли з годину. І от хлопчик усміхнувся. Він побачив, як весело щебечуть пташки. У блакитному небі перед ним затремтів журавлиний ключ, і хлопчик подумав: “А зараз весна!” Як мило та гарно, коли хто осушить сльози на очах іншої людини й пробудить у неї усмішку. (143 слова) Прочитай питання та варіанти відповідей. Вибери правильну відповідь, познач її умовним знаком. 1. Подія відбувалася

__ теплого сонячного ранку; __ холодного зимового ранку; __ тихого літнього вечора. 2. Небо здавалося хлопчикові

__ чорним; __ безхмарним; __ блакитним. 45

3. Що робив хлопчик?

_плакав; _сміявся; _мріяв. 4. Хлопчику поклав руку на голову

__ вчитель; __ товариш; __ дідусь. 5. Після розмови з дідусем хлопчик

__ ще більше зажурився; __ почув щебетання пташок; __ голосно заплакав. 6. Прочитай переказ, написаний неуважним учнем. Відредагуй його. Запиши зліва номери речень у потрібному порядку.

__Люди проходили мимо і не помічали його сліз. __Теплого сонячного дня квітнули сади, щебетали пташки, летів журавлиний ключ. __ Хлопчик усміхнувся і подумав “А зараз весна!”. __ А під високою тополею стояв маленький хлопчик і плакав. __ Один дідусь поговорив ласкаво з хлопчиком, про щось розпитав. 7. Вибери або напиши свій заголовок, який найкраще підходить до тексту.

__ Журавлиний ключ __ Майже чарівна розмова __ Весна ________________________________________ 8. Поміркуй і напиши, чому вчить нас це оповідання. _____________________________________________________________ _____________________________________________________________ _____________________________________________________________ _____________________________________________________________ ________________________________________________________

*** Уважно прочитай текст, намагайся якнайкраще його зрозуміти. Марійка дуже довго хворіє. Лежить у ліжку, не може підвестися. Інколи приходять до неї подруги. Ось і сьогодні завітали до Марійки Оксана й Валя. Принесли дві книжки. Розповіли про події класу, а потім замовкли та й сидять. І Марійка мовчить, якось ніяково стало їй. У хвилину напруженого мовчання з-за хмари виглянуло сонце. В кімнаті стало світло. Оксана й Валя зраділи. – Нарешті сонечко пригріє, – защебетала Оксана. – Як потепліє – в ліс підемо, до річки. – Може, й покупаємось, – радісно мовить Валя. – І квітів нарвемо, й у човні покатаємося, – продовжує своє веселе щебетання Оксана. Марійка дивиться на них, мовчить, аж тут з її очей на подушку закапали сльози. Оксана й Валя бачать, що Марійка плаче й дивуються: – Чому це ти плачеш, Марійко? Що в тебе болить? Може, тобі ще одну книжку принести? Ось ми підемо в крамницю й цукерок купимо… – Не треба ні книжок, ні цукерок, – прошепотіла Марійка. (144 слова) Прочитай питання та варіанти відповідей. Вибери правильну відповідь, познач її умовним знаком. 1. Марійку прийшли провідати

__ Валя і Таня; __ Оксана і Валя; __ Таня і Оксана. 2. Дівчата принесли подрузі

__ іграшку; __ книжку; __ дві книжки. 3. Сонце виглянуло

__ з-за хмари; __ з-за будинку; __ з-за дерева.

4. Як потепліє, дівчата збирались

__до лісу, до річки; __в театр на виставу; __в музей. 5. Дівчата весело щебетали, а Марійка

__ плакала; __ дивилась у вікно; __ усміхалася. 6. Прочитай переказ, написаний неуважним учнем. Відредагуй його. Запиши зліва номери речень у потрібному порядку.

__ Діти мріяли про прогулянку в лісі, купання в річці. __ Марійка дуже захворіла. __ Раптом Марійка заплакала. __ Подруги прийшли її провідати. __ Оксана і Валя намагалися втішити подругу, але Марійка не могла заспокоїтися. __ Дівчатка подарували хворій дві книжки і розповідали про шкільні новини. 7. Вибери та познач прислів’я, яке висловлює головну думку твору.

__Ситий голодному не повірить. __Сім раз подумай, раз скажи. __ На сонці тепло, а біля мами добре. 8. Змініть кінцівку даного оповідання. _____________________________________________________________ _____________________________________________________________ _____________________________________________________________ _____________________________________________________________ _____________________________________________________________ _____________________________________________________________

4 клас ІІ семестр (130-150 сл/хв) *** Уважно прочитай текст, намагайся якнайкраще його зрозуміти.

У третьому класі вчиться маленька Наталя. Вона довго хворіла. А це вже прийшла до школи. Бліда, швидко втомлюється. Андрійко розповів своїй мамі про Наталю. Мама й каже: – Цій дівчинці треба їсти мед і суниці. Тоді вона стане бадьора, рум’яна… Понеси їй суниць, Андрійку. Андрійкові хочеться понести суниць Наталі, але чомусь ніяково. Він так і сказав мамі: – Соромно мені, не понесу… – Чому ж тобі соромно? – дивується мама. Андрійко й сам не знає, чого соромно. Наступного дня він усе ж таки взяв із дому пакуночок суниць. Коли вже закінчились уроки, він підійшов до Наталі. Віддав їй пакуночок із суницями й тихо сказав: – Це суниці. Ти їж, і щоки будуть у тебе рум’яні. Наталя взяла пакуночок із суницями. І сталося дивне. Щічки її стали червоні, як мак. Вона ласкаво подивилася Андрійкові в очі й прошепотіла: – Дякую… Чому ж це щічки у неї стали рум’яні? – подумав Андрійко. – Вона ще ж не їла суниць. (149 слів) Прочитай питання та варіанти відповідей. Вибери правильну відповідь, познач її умовним знаком. 1. Наталя довго

__ хворіла; __ подорожувала; __ жила у бабусі. 2. Дівчинці потрібно їсти

__ морозиво і шоколад; __ мед і суниці; __ печиво і цукерки. 49

3. Перед тим, як принести суниці для Наталочки, Андрійко відчував

__ радість; __ сором; __ сум. 4. Як Наталя почувала себе після подарунка?

__зблідла від здивування; __щічки почервоніли; __очі заблищали. 5. Коли дівчинка взяла пакуночок із суницями, то __ з її очей закапали слізки;

__ вона підстрибнула з радості; __ щічки її стали червоні, як мак. 6. Прочитай переказ, написаний неуважним учнем. Відредагуй його. Запиши зліва номери речень у потрібному порядку. __ Мама порадила Андрійкові пригостити дівчинку суницями. __Маленька Наталя після довгої хвороби була блідою і швидко втомлювалася. __ Переборовши сором, хлопчик приніс Наталі пакуночок із ягодами. __ – Чому це щічки у неї стали рум’яні? – подумав Андрійко. Вона ще ж не їла суниць. __ Наталя взяла суниці і почервоніла. 7. Вибери або напиши свій заголовок, який найкраще підходить до тексту. __ Андрійко

__ Наталя __ Суниці для Наталі _________________________________________________________ 8. Поміркуй і напиши, чому вчить нас це оповідання. _____________________________________________________________ _____________________________________________________________ _____________________________________________________________ _____________________________________________________________ _____________________________________________________________ __________________________________________________________

Уважно прочитай текст, намагайся якнайкраще його зрозуміти. Пішов восьмирічний Федько з матір’ю на поле картоплю копати. Викопує мати кущ, а Федько вибирає з ямки картоплю й у відро кидає. Не хочеться малому працювати. Визбирує картоплю, що зверху, а в землі не хоче копирсатися. Помітила мати таку роботу, та й каже: – Тобі не соромно? Людина ж дивиться і все бачить. Оглядається Федько довкола і дивується: – Де та Людина? Що вона бачить? – У тобі, Федьку, Людина. Усе вона бачить, та тільки ти не завжди прислухаєшся до того, що вона тобі говорить. – А де вона у мені? – дивується хлопчик. – У твоїй голові, у грудях, у серці, – підказує мати. Перейшов Федько до іншого куща, позбирав картоплю, що зверху лежала. Хотів було залишити його, аж тут мов і справді хтось докоряє: що ж ти, Федьку, робиш? Порийся, там іще картопля є. Здивувався, оглянувся. Нікого немає. “Справді, мабуть-таки, Людина бачить мою роботу” – зітхнув Федько, розгріб землю і знайшов ще кілька картоплин. Легше стало на душі Федька. Аж пісеньку веселу заспівав. Працює годину, другу і все більше дивується. Ледве подумає “Навіщо так глибоко гребти”, а тут хтось і підслухає його думку. Соромно стає малому, але й радісно. “Гарний цей друг – Людина”, – думає Федько. (189 слів) Прочитай питання та варіанти відповідей. Вибери правильну відповідь, познач її умовним знаком. 1. Федькові було

__7 років; __8 років; __ 9 років. 2. На полі мама з Федьком

__ садили картоплю; __ пололи картоплю; __ копали картоплю.

3. Федько спочатку працював

__ старанно; __ без бажання; __ із задоволенням. 4. Мама сказала, що роботу Федька бачить __ Бабуся;

__ Сусідка; __ Людина. 5. На душі у Федька стало

__легко; __сумно; __тривожно. 6. Прочитай переказ, написаний неуважним учнем. Відредагуй його. Запиши зліва номери речень у потрібному порядку. __ Далі хлопчик, соромлячись своїх думок, працював

добросовісно і відчував від цього радість. __ Йому не хотілося працювати, тому збирав картоплю, яка лежала зверху . __ Федько пішов з мамою на поле картоплю копати. __ Мама присоромила сина і сказала, що все бачить Людина, яка є в ньому самому. 7. Вибери або напиши свій заголовок, який найкраще підходить до тексту. __ Збирання картоплі

__ Як Федько відчув у собі Людину __ Порада мами _____________________________________________________________ 8. Поміркуй і напиши, хто така Людина, яку відчув у собі Федько. _____________________________________________________________ _____________________________________________________________ __________________________________________________________ _____________________________________________________________ _____________________________________________________________

І семестр 85-100 сл/хв

Ледача подушка Маленькій Яринці треба рано-рано вставати, щоб до школи йти, а не хочеться, ой як не хочеться! Ввечері питає Яринка у дідуся: - Дідусю, чому вранці вставати не хочеться? Навчіть мене, дідусю, спати так, щоб хотілося вставати і йти до школи. - Це подушка в тебе ледача, - відповів дідусь. - А що ж їй зробити, щоб не була ледачою? - Знаю я таємницю, - пошепки сказав дідусь. - Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря, добре вибий її кулачками - вона й не буде ледачою. - Справді? - зраділа Яринка. - Я завтра так і зроблю. Ще дуже рано, а треба збиратись до школи. Не хочеться вставати Яринці, але ж треба нарешті подушку провчити, лінощі з неї вибити! Схопилась Яринка, швиденько одяглася, взяла подушку, винесла на подвір\'я, поклала на лавку - та кулачками її, кулачками. Повернулася до хати, поклала подушку на ліжко - та й умиватися. А дідусь у вуса посміхається. Василь Сухомлинський

III. Перевірка прослуханого. 1. Куди щоранку ходить Яринка? 1) До школи. 2) Гуляти. 3) В дитсадок. 2. 1) 2) 3)

Що вона запитала у дідуся? Чи не ледача вона? Чому вранці вставати не хочеться? Чому дідусь встає так рано?

3. 1) 2) 3)

Що порадив дівчинці дідусь? Почекати, поки захочеться вставати. Винести ледачу подушку і вибити. Швиденько встати.

4. 1) 2)

Чи можна назвати Яринку ледачою? Так, бо вона не хотіла рано вставати. Ні, вона хотіла навчитись вставати раненько і навчилась.

Протоптали стежку Оповідання Уночі була хурделиця. Намело кучугури снігу. Рано-вранці у школу йшло троє дітей - Юрко, Михайлик і Ніна. Всюди коло хат з\'явилися люди. Відкидали лопатами сніг, прокладали доріжки. Ось хатина бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинились діти біля бабусиного двору. Нікого не видно. - Як же бабуся до криниці вийде? Снігу ж скільки, -сказав Юрко. - Давайте протопчемо стежку від хати до криниці! -порадив Михайлик. Діти увійшли на бабусине подвір\'я. Йшли по глибокому снігу. Від воріт до хати йти було дуже важко. А від хати до воріт - трохи легше. Пройшли раз, два, три рази. Протоптали стежку від воріт до хати і від хати до криниці. Спітнілі, стомлені, радісні діти йшли до школи. Вони думали: ось бабуся Марія вийшла з хати. Побачила 54

стежку. Радіє... В. Сухомлинський

IV. Перевірка прослуханого. 1. Куди йшли діти? 1) На гірку. 2) До школи. 3) На ставок. 2. Кого побачили діти біля хатини бабусі Марії? 1) Нікого. 2) Бабусю. 3) Людей, які відкидали сніг. 3. Що вирішили зробити учні? 1.) Допомогти бабусі відкидати сніг. 2) Протоптати стежинку. 3) Покликати на допомогу дорослих. 4. Про що думали діти? 1) Бабуся подякує їм за допомогу. 2) Бабуся зрадіє, коли побачить стежечки. 3) Запросить їх до хати і пригостить пиріжками. Казка «Наполегливий Муравлик» Біг маленький чорненький Муравлик. Поспішав додому. Ніс своїм мурав\'ятам макове зернятко. Раптом бачить -лежить на дорозі гарбузова насінина - велика, солодка, пахуча. Відклав Муравлик убік макове зернятко й почав піднімати гарбузову насінину. Підняв на спину, але не втримав. Звалилась насінина. Муравлик підняв її ще раз, вмостив на спину. Але знов не втримав. Так він піднімав насінину багато разів, але вона все падала й падала. Муравлик увесь спітнів, але не відступав. Раптом чує: хтось тихо сміється. Озирнувся Муравлик, бачить - сидить при дорозі Бабка й усміхається: - Ти підіймав зерно уже тисячу разів, - мовила Бабка, - невже тобі не набридло? Адже нічого в тебе не вийде. Залиш зерно, хай лежить собі. - Не вийде у того, хто рахує невдачі, - відповів Муравлик. І знову взявся за насінину. Через півгодини, нарешті, примостив її на спині й поніс додому. Ось який наполегливий Муравлик. За В. Сухомлинським

IV. Перевірка прослуханого. 1. Куди поспішав Муравлик? 1) В ліс. 2) Додому. 3) На поле. 2. 1) 2) 3)

Що він побачив на дорозі? Гарбузову насінину. Соняшникову насінину. Квіткову насінину.

3. 1) 2)

Хто сміявся з Муравлика? Лисичка. Бабка. 55

Сироїжка.

4. 1) 2) 3)

Яке речення виражає головну думку твору? Ось який наполегливий Муравлик. Не вийде у того, хто рахує невдачі. Муравлик увесь спітнів, але не відступав.

Бо Сонце єдине Сидить школяр за столом у садку й виконує завдання. А завдання йому таке: «Подивись навколо себе, побач кожну річ і порівняй її з іншою річчю». Замислився школяр. Над головою - тремтять листочки осики. Тремтять і все шепочуть, немов якусь таємницю гомонять. Немов першокласниці, що вийшли на перерву й таємниче щось розповідають одна одній. Подивився школяр додолу, побачив два зелені листки й між ними білі квіти. Це конвалія. Ой, як схожі квітки конвалії на кришталеві дзвіночки. Здається, доторкнутись - і вони задзвенять. Десь дзижчить бджола. А ось чути низьке гудіння - то джміль. Заплющив очі школяр, і уявляються йому дві струни, одна тонка, а друга товста. Сидить музикант, торкається обох струн - ось із чим можна порівняти дзижчання бджоли і гудіння джмеля. А це запищав десь комарик. Писк його тоненький-тоненький. З чим його порівняти? Мабуть, із сопілочкою, зробленою із стеблини кульбаби. Якби заграти на ту сопілочку, то було б схоже на комариний писк. Заходить сонце. Небо на заході червоніє. Воно схоже на велике-велике макове поле. Безліч макових квіток розквітли там і всі одного кольору - рожевого. От якби дійти до того макового поля - намилувався б красою. Сонце торкнулося обрію. Сонце! Велике, багряне... З чим порівняти? Довго думав школяр. Ні з чим сонце порівняти. Бо воно - єдине. Бо тільки воно - сонце. За В. Сухомлинським

IV. Перевірка прослуханого. 1. З чим порівняв школяр квіти конвалії? 1) 3 кришталевими дзвіночками. 2) 3 маленькими чашечками. 3) 3 білими намистинками. 2. 1) 2) 3)

На що схожі, за уявленням хлопчика, дзижчання бджоли і гудіння джмеля? На дві сопілки. На дві струни. На дві музики.

3. 1) 2) 3)

З чим порівняв хлопчик комариний писк? Із скрипочкою. Із сопілочкою, зробленою із стеблини кульбаби. Із писком мишеняти.

4. Про що це оповідання? 1) Як хлопчик не міг придумати до слова «сонце» порівняння. 2) Сонце! Велике, багряне. 3) Про те, що потрібно бачити красиве в природі. Ластівка з перебитим крилом Після гарячого літнього дня загриміла гроза. Пішла злива. Вода залила ластів\'яче гніздо, що приліпилося до стіни старої повітки. Розвалилося гніздечко, повипадали пташенята. Вони вже вбралися в пір\'ячко, але ще не вміли літати. В\'ється ластівка над дітками, кличе їх під кущ заховатися. 56

Кілька днів жили пташенята під кущем. Ластівка носила їм їжу. Вони збивались докупи і ждали маму. Ось уже четверо діток навчились літати й порозлітались. А одне сидить і не може здійнятись. У нього перебите крило. Як випало з гнізда, покалічилось. До осені жило поранене пташеня під кущем. Його доглядала мати. А коли настав час відлітати в теплий край, ластівки зібралися чималим табунцем, сіли на кущ, і довго чулось тривожне попискування. Відлетіли пташки в теплий край. Зосталась молода • ластівочка з перебитим крильцем. Я взяв її і приніс додому. Вона довірливо притулилась до мене. Я посадив її на віконце. Ластівка дивилась в синє небо. Мені здалося, що в неї на очах тремтять сльози. В. Сухомлинський

IV. Перевірка прослуханого. 1. Що трапилось з ластів\'ячим гніздом? 1) Впало від сильного грому. 2) Його залила вода і воно розвалилось. 3) Знесло сильним вітром. 2. 1) 2) 3)

Чому одне пташеня не навчилось літати? У нього було перебите крило. У нього переламана ніжка. Тіло ще не вкрилось пір\'ячком.

3. 1) 2) 3)

Що далі сталося з пораненим пташеням? Його вилікували і пташеня полетіло з усіма в теплі краї. Його до осені доглядала мама-ластівка. Загинуло.

4. 1) 2) 3)

Чому в молодої ластівочки на очах були сльози? Залишилася одна в чужому краї. Боліло перебите крило. Наближалась зима.

Пробачте, діти... Був холодний ранок. Зривалися сніжинки. З півночі віяв холодний, пронизливий вітер. Ми прийшли до школи на світанку. В класі було тепло. Ми роззулися й гріли ноги біля грубки. Задзвенів дзвоник. Ми сіли на місця. Пройшла хвилина, друга. Вчителя не було. Ми послали Ніну - вона в класі старостою: піди в учительську, дізнайся, чому немає вчителя. Через хвилину Ніна повернулась і сказала: - Іван Петрович захворів. Директор школи сказав, щоб ми йшли додому. - Ура! - закричали ми всі, невимовно раді. - Ура!.. Уроків не буде!.. Вчитель захворів. Раптом відкрилися двері, й до класу ввійшов Іван Петрович. Запорошений снігом, втомлений. Ми завмерли від несподіванки. Сіли, нахиливши голови. Іван Петрович підійшов до столу. - Пробачте, діти, - тихо сказав він. - Занедужав я трохи, та все ж вирішив іти до школи. Запізнився трохи... Він роздягся тут же, в класі. Сів за стіл, подивився на нас. А нам соромно було підвести очі... В. Сухомлинський

IV. Перевірка прослуханого. 1. Про яку пору року говориться в оповіданні? 1) Осінь. 2) Зима. 57

Весна.

2. Як повели себе діти, коли вчитель запізнився на урок? 1) Веселилися. 2)Засмутилися. 3) Співчували. 3. 1) 2) 3)

Що ж трапилось з учителем? Забув за урок і запізнився. Тяжко захворів, але до школи прийшов. Запізнився на автобус.

4. Чому дітям було соромно підвести очі? 1) Вчитель був втомлений і запорошений снігом. 2) Соромно було за свою поведінку, за невміння співчувати. 3) Вони дуже кричали і не давали можливості іншим вчителям проводити уроки.