Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор) Державний дорожній науково-дослідний інститут ім. М.П.Шульгіна (ДерждорНДІ) Рекомендовано Науково-технічною радою Укравтодору протокол №_______ від___ _____ 2007 р. Рекомендовано Науково-технічною радою ДерждорНДІ ім.М.П.Шульгіна протокол №_______ від___ _____ 2007 р. Методичні рекомендації із вимірювання характеристик напружено-деформованого стану елементів мостів при змінних температурах МР В.2.3 - 218 - 03450778 - 684:2007 ПОГОДЖЕНО РОЗРОБЛЕНО Начальник управління Директор ДерждорНДІ науково-технічної М.П.Шульгіна політики Укравтодору __________ С.І.Андрєєв __________ П.М.Коваль „____”_________2007 р. „____”_________2007 р. ПОГОДЖЕНО Директор Департаменту Автомобільних доріг Укравтодору __________ О.В.Сухоносов „____”_________2007 р. ПОГОДЖЕНО Начальник відділу стандартизації і метрології УВДТП (Укрдортехнологія) __________ О.В.Мозговий „____”_________2007 р.
Керівник НДР ЛРНТЦ ДерждорНДІ ім. М.П.Шульгіна __________ Й.Й.Лучко „____”_________2007 р.
Науковий співробітник ЛРНТЦ ДерждорНДІ ім. Шульгіна __________ Н.О.Гембара „____”_________2007 р. Провідний інженер (ЛРНТЦ) __________ В.В.Дяків „____”_________2007 р. Інженер ІІ категорії (ЛРНТЦ) __________ Пелех Р.Я. „____”_________2007 р.
Київ 2007
1 Сфера застосування Розроблені рекомендації із вимірювання характеристик напружено-деформованого стану елементів мостів при змінних температурах можна застосовувати для неперервного контролю технічного стану таких об’єктів як металеві та залізобетонні мости і споруди. Під дією внутрішнього тиску, осьових навантажень та згину ці елементи деформуються. Вимірюючи їх деформацію, можна отримати інформацію про параметри, які підлягають контролю. Елементи мостових споруд у процесі їх експлуатації піддаються деформаціям стиску-розтягу, згину, скруту; нагріванню та охолодженню, дії вібраційних навантажень. Тому для створення системи моніторингу напружено-деформованого стану таких конструкцій доцільно використовувати тензорезистори як вимірювальні перетворювачі деформації. Рекомендації призначені для використання дорожніми організаціями при технічній діагностиці штучних споруд на автомобільних дорогах, що знаходяться в експлуатації.
2 Нормативні посилання У цих методичних рекомендаціях є посилання на такі нормативні документи: ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. (Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки) ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ Процессы производительные. Общие требования безопасности. (Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки) ГОСТ 427-75 Линейки измерительные металлические. Технические условия. (Лінійки вимірювальні металеві. Технічні умови) ГОСТ 2789-73 Шероховатость поверхности. Параметры и характеристики. (Шорохуватість поверхні. Параметри і характеристики) ГОСТ 21779-82 Система обеспечения точности геометрических параметров в строительстве. Технологические допуски. (Система забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві. Технологічні допуски) ГОСТ 23616-79 Система обеспечения точности геометрических параметров в строительстве. Контроль точности. (Система забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві. Контроль точності) СНиП 2.03.11-85 Защита строительных конструкций от коррозии. (Захист будівельних конструкцій від корозії) СниП ІІІ-4-80 Техника безопасности в строительстве. (Техніка безпеки у будівництві) ДБН В.1.4-1.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні
3 Методика вимірювання характеристик напружено-деформованого стану елементів мостів при змінних температурах Елементи мостових споруд в процесі їх експлуатації піддаються деформаціям стиску-розтягу, згину, скруту, а також нагріванню та охолодженню, дії вібраційних навантажень.
Відомі різні методи вимірювання деформації об’єктів - з допомогою механічних, оптичних, струнних тензометрів, ємністних, індуктивних, п’єзоелектричних, механотронних перетворювачів тощо [1]. Проте метод електротензометрії має низку переваг у порівнянні з іншими методами. Це -простота встановлення первинних перетворювачів деформації тензорезисторів (ТР) на поверхні об’єкту та відбору від них даних, можливостями перетворень вимірювальних сигналів і автоматизації процесу вимірювань, оскільки вимірюванню підлягають електричні параметри - опір, струм чи напруга, здатністю ТР надійно функціонувати в широкому температурному діапазоні, за наявності перепадів температури та вібрації тощо [1,2]. Тому для створення систем моніторингу НДС таких конструкцій доцільно використовувати саме ТР як вимірювальні перетворювачі деформації. Залежно від типу чутливого елемента розрізняють дротяні, фольгові та напівпровідникові ТР. Напівпровідникові ТР мають чутливість, що в десятки і сотні разів перевищує чутливість інших типів, вони забезпечують високі рівні вихідного сигналу [2]. Відомі, наприклад, кремнієві (Si) ТР, чутливий елемент яких виготовляють шляхом розрізання монокристалу з наступним хімічним травленням поверхні з метою усунення механічних пошкоджень. База таких ТР може змінюватися від 1,4 мм до 6,4 мм. Високі метрологічні та експлуатаційні властивості мають напівпровідникові ТР на основі ниткоподібних (НК) кристалів [3]. Для їх виготовлення використовують НК кремнію, твердого розчину германій-кремній Ge-Si, телуру (Te), арсеніду галію (GaAs) та інших напівпровідників. Для вирощування цих кристалів розроблена технологія хімічних газотранспортних реакцій в закритій ампулі [3], яка дозволяє отримувати НК досконалої форми з поперечними розмірами від 0,01 мм до 1 мм та довжиною від 1 мм до 20 мм. Ця технологія дозволяє здійснювати легування кристалів в процесі їх вирощування різними домішками, змінюючи в такий спосіб їх електричні властивості - питомий електричний опір, температурний коефіцієнт опору (ТКО), коефіцієнт тензочутливості (КТ). Завдяки цьому вдається достатньо легко керувати метрологічними характеристиками ТР, які створюють на основі цих НК. НК мають досконалу кристалічну структуру. Завдяки цьому і малим поперечним розмірам вони мають величезну механічну міцність. Проведені дослідження показали [2], що міцність НК на розтяг може сягати 90 % теоретичної міцності кристалу. При цьому руйнування відбувається за крихким механізмом, тобто аж до напруження руйнування НК деформується пружно. Завдяки цьому створені на їх основі ТР можна використовувати для вимірювання деформації в широкому діапазоні (до 0,5 % і більше) 3.1 Методика виготовлення тензорезисторів 3.1.1 За технологією хімічних газотранспортних реакцій в закритій ампулі, описаною в [3], вирощують партію об’ємом до 1000 придатних для використання НК кремнію p-типу з орієнтацією росту в напрямку кристалографічної осі, з питомим опором від 2 × 10-5 Ом×м до 5 × 10-4 Ом×м, коефіцієнтом тензочутливості 100 - 120 та температурним коефіцієнтом тензочутливості £ 0,1 К-1. 3.1.2 З вирощеної партії, використовуючи мікроскоп МБС-2, відбирають кристали без дефектів поверхні, що мають у перетині вигляд правильного шестигранника, діаметром від 20 мкм до 50 мкм, довжиною від 10 мм до 20 мм, конусність яких не перевищує 0,01. 3.1.3 Використовуючи гостре лезо безпечної бритви та мікроскоп МБС-2 з мірною лінійкою, відібрані кристали сколюють на чутливі елементів (ЧЕ) ТР довжиною від 5 мм до 6 мм. 3.1.4 Використовуючи метод дугового зварювання, описаний в публікаціях [4-6], до заготовок приварюють три золоті мікродротинки діаметром від 7 мкм до 10 мкм довжиною 3 мм згідно зі схемою рис.3.1 - дві біля країв ЧЕ, а третю в точці, що ділить ЧЕ навпіл.
Рисунок 3.1 - Схема приварювання золотих мікродротин до ЧЕ: 1- ЧЕ, 2- золоті мікродротинки
3.1.5 Використовуючи мікропаяльник з діаметром жала від 1 мм до 1,5 мм до приварених золотих мікродротинок олов’яно-свинцевим припоєм ПОС-3 припаюють монтажні струмовиводи довжиною 50 мм. Для цього використовують провід срібний гнучкий одножильний у фторопластовій ізоляції типу МГСТФЭ. Рисунок 3.2 - Схема кріплення ТР на монтажній планці: 1- ЧЕ, 2- золоті мікродротинки, 3- місце спаювання золотих мікродротинок з монтажним дротом, 4- монтажний дріт, 5- монтажна планка, 6- місце приклеювання монтажного дроту до монтажної планки
3.1.6 Щоб запобігти відриванню від ЧЕ приварених контактів при подальших операціях ТР прикріпляють припаяними струмовиводами до спеціальних монтажних планок згідно зі схемою, показаною на рисунку 3.2. Для цього використовують монтажний целулоїдний клей, який виготовляють шляхом розчинення 30 г целулоїду в 1 літрі очищеного ацетону. Монтажні планки вирізають із склотекстоліту товщиною від 2 мм до 3 мм. Їх розміри становлять: ширина від 3 мм до 5 мм, довжина від 10 мм до 12 мм. 3.1.7 Використовуючи методику, описану в [4,5,7], вимірюють перехідні опори усіх трьох контактів для усіх виготовлених. ТР, в яких перехідний опір хоча б одного з контактів перевищує 0,5 Ом, відбраковують. П R1 R0 V0 V Е 1 R2 TR 31 33 32 Рисунок 3.3 - Схема вимірювання опору плеч ТР TR- тензорезистор, Е- джерело регульованої напруги П4108, V- вольтметр В7-34А, V0- вольтметр В7-21А, R0- взірцевий опір 1Ом., R1- магазин опорів, R2- баластний резистор номіналом 50 Ом., П- трьох-позиційний перемикач, 31, 32, 33- затискачі.
3.1.8 Вимірюють опір обох плеч кожного з ТР, використовуючи схему, показану на рисунку 3.3. З цією метою: 3.1.8.1 Встановлюють трьохпозиційний перемикач П в середнє положення; 3.1.8.2 Під’єднують до затискачів З1 та З2 крайні, а до З3 - середній струмовиводи ТР; 3.1.8.3 На магазині опорів R1 виставляють опір величиною 1 Ом; 3.1.8.4 Перемикач ступінчатого регулювання напруги на джерелі E встановлюють положення, що відповідає напрузі на його виході близько 1В; 3.1.8.5 Вмикають джерело живлення та знімають покази вольтметра V0 і обчислюють струм I [мА], що протікає у колі за формулою (1): (1) , де
[mV]- показ вольтметра V0,
[Ом] - опір взірцевого резистора R0. 3.1.8.6 Якщо струм I менший за 0,5 мA або перевищує 2 мA, то здійснюючи плавне регулювання напруги на виході джерела живлення та орієнтуючись на покази вольтметра V0 виставляють струм в колі величиною 1 мA. 3.1.8.7 Встановлюють трьохпозиційний перемикач П в ліве положення. 3.1.8.8 Змінюючи напругу на виході джерела живлення за допомогою ручки регулювання «Плавно» та ступінчатого перемикача та змінюючи при потребі опір магазину R1 і орієнтуючись на покази вольтметра V0, виставляють у колі струм величиною 1 мA. 3.1.8.9 Реєструють покази вольтметра V і обчислюють опір одного плеча ТР за формулою (2): (2) ,
де
- показ вольтметра V, -опір взірцевого резистора,
- показ вольтметра V0. 3.1.8.10 Встановлюють трьохпозиційний перемикач П в праве положення і повторивши 3.1.8.8, 3.1.8.9 визначають опір другого плеча ТР. 3.1.9 Обчислюють відхилення значень опорів двох плеч ТР за формулою (3): (3) , якщо значення перевищує 5 %, такий ТР відбраковують. 3.2 Методика виготовлення давача-компенсатора 3.2.1 З матеріалу, ідентичного матеріалу елементів НДС яких буде вимірюватися, виготовляють пружний елемент (ПЕ) у вигляді пластинки розмірами 5 мм х 12 мм х 1,5 мм. 3.2.2 Поверхню ПЕ обробляють до 6 - 7 класу, очищають ацетоном і протирають спиртом. 3.2.3 Робочу поверхню ПЕ ґрунтують лаком ВЛ931, розбавленим у співвідношенні 1:2 етилцеллозольвом і витримують при температурі 160 0С впродовж 5 год. 3.2.4 Половину довжини ПЕ покривають по всій його ширині фторопластовою плівкою товщиною від 1,5 мкм до 2 мкм, так, щоб край плівки збігався з поперечною віссю ПЕ (див. рис. 3.4). Рисунок 3.4 - Схема розташування пружного і чутливого елементів та фторопластовій плівці: ПЕ - пружний елемент, ЧЕ - чутливий елемент, ПЛ - фторопластова плівка
8 3 6 9 12 ЧЕ
ПЕ 6 ПЛ 3.2.5 На частину поверхні ПЕ, вільну від плівки наносять за допомогою колонкового пензля шар лаку ВЛ931. 3.2.6 Витримують ПЕ в горизонтальному стані впродовж від 1 хв до 2 хв., щоб лак розтікся, і встановлюють на поверхню ЧЕ, виготовлений згідно 3.1.3. Встановлення ЧЕ здіснюють так, щоб одна його половина лежала на поверхні, покритій плівкою, а інша на поверхні з нанесеним свіжим шаром лаку (див. рис. 3.4). 3.2.7 Накривають ПЕ з встановленими на ньому плівкою та ЧЕ притискною пластинкою розмірами 5 мм х 12 мм х 2 мм, виготовленою із фторопласту, і витримують при температурі 160 0С впродовж 5 год. 3.2.8 До ЧЕ, встановленого на ПЕ, приєднують контакти та струмовиводи згідно 3.1.4, 3.1.5. 3.2.9 Припаяні струмовиводи прикріпляють до поверхні ПЕ. Для цього використовують монтажний целулоїдний клей, який виготовляють шляхом розчинення 30 г целулоїду в 1 літрі очищеного ацетону. 3.2.10 Здійснюють контроль перехідних контактів згідно 3.1.7. 3.2.11 Вимірюють опори обох плечей ТР, встановленого на ЧЕ згідно 3.8. 3.3 Методика монтажу комплексного давача на поверхні об’єкта 3.3.1 Визначають кількість місць на об’єкті, в яких буде здійснюватися вимірювання НДС, згідно зі схемою рисунку 3.5. Рисунку 3.5 - Місця можливого розміщення комплексних давачів на поверхні об’єкта
3.3.2 За методикою, описаною в 3.2 виготовляють давачі-компенсатори кількістю на 20 % більшою ніж місць, в яких будуть здійснювати вимірювання. 3.3.3 Здійснюють відбір ТР. З цією метою для кожного відібраного давача-компенсатора відбирають два готових ТР, виготовлених за методикою, описаною в 3.1. Відхилення значень опорів плечей відібраних ТР від не повинно перевищувати опори плечей давача-компенсатора більш ніж на 5 %. 3.3.4 Струмовиводи відібраних ТР формують так, щоб нижня поверхня ТР лежала в одній площині з нижньою поверхнею монтажної планки. 3.3.5 З фольгованого склотекстоліту виготовляють монтажні колодки згідно рис.3.6. кількістю, що дорівнює кількості обраних місць вимірювання. Рисунок 3.6 - Монтажна колодка
42 4 1 2,5 3.3.6 Здійснюють підготовку поверхні об’єкта для встановлення на ній комплексного давача. З цією метою: 3.3.6.1 Місця встановлення давача розміром 60 мм х 60 мм ретельно очищають від фарби, іржі, окалини або забруднень за допомогою абразивних засобів до чистоти обробки металевої поверхні відповідно 6 - 7-му класам. 3.3.6.2 На поверхню наносять розміточні риски (рис.3.7) відповідно до схеми розташування елементів комплексного давача (рис.3.8). Риски наносять так, щоб один із двох ТР був орієнтований вздовж осі стержневого елемента, а інший впоперек. 3.3.6.3 Місце наклейки промивають ацетоном, після чого протирають спиртом або ефіром. Рисунок 3.7 - Схема нанесення розміточних рисок: PP1, РР2 - розміточні риски для першого та другого ТР, РР3 - розміточні риски для давача-компенсатора, РР4 - розміточна риска для монтажної колодки, М - магніт, СК - смужка клею
0 y x M PP1 PP2 PP3 PP4 СК СК 3.3.6.4 Розмічені місця наклейки ґрунтують клеєм Циакрин ЭО і сушать з використанням підігрітого повітря (50 0С) впродовж 30 хв. 3.3.7 На місце встановлення першого з двох тензорезисторів встановлюють фторопластову плівку прямокутної форми розмірами 5 мм х 5 мм так, щоб вона покривала половину довжини розміточної риски (рис.3.7). Зовнішній край плівки притискають до поверхні постійним магнітом прямокутної форми розмірами 10 мм х 6 мм. 3.3.8 Вздовж розміточної риски на непокриту плівкою її частину наносять смужку клею Циакрин ЭО шириною від 3 мм до 4 мм довжиною від 5 мм до 6 мм (рис.3.7). Перед нанесенням клею ампулу з циакріном виймають із холодильника і витримують при температурі (295 ± 10) 0К протягом 15 - 20 хв. В ампулі проколюють отвір діаметром 0,3 мм і нанесення клею здійснюють безпосередньо з ампули через цей отвір. 3.3.9 Встановлюють ТР на поверхню відповідно до розміточної риски, так, щоб одна половина його ЧЕ лежала на щойно нанесеній смужці клею, а друга - на фторопластовій
плівці. Монтажну планку притискають до поверхні магнітом. Злегка притискають ЧЕ до поверхні дерев’яною або пластмасовою указкою відповідних розмірів доки не схопить клей (від 2 хв до 3 хв). 3.3.10 Повторюють 3.3.7 - 3.3.9 для другого ТР. Рисунок 3.8 - Схема розташування комплексного давача
12 6 6 6 6 3 3 9 34 42 21
23 4 10 3.3.11 Монтують на поверхні датчик-компенсатор. Для цього біля краю розміточної риски РР3 (рис.3.7.) наносять смужку клею Циакрин ЭО розмірами 3 мм х 7 мм. Встановлюють датчик на поверхні згідно з розміточною рискою РР3, притискають ПЕ давача і витримують від 2 хв до 3 хв. 3.3.12 Монтують на поверхні монтажну колодку. Для цього біля краю розміточної риски РР4 (рис.3.7.) наносять смужку клею Циакрин ЭО розмірами 4 мм х 10 мм. Встановлюють колодку на поверхні згідно з розміточною рискою РР4, притискають її до поверхні об’єкта і витримують 2 хв до 3 хв. 3.3.13 Поверхню об’єкта з встановленими на ній елементами комплексного давача сушать з використанням підігрітого повітря (50 0С) впродовж 30 хв. 3.3.14 Кінці струмовиводів тензорезисторів і давача-компенсатора припаюють до контактних площинок монтажної колодки згідно схеми на рисунку 3.8. 3.3.15 Здійснюють контроль якості встановлення елементів комплексного давача на поверхні об’єкта. Для цього: 3.3.15.1 Візуально з використанням лупи перевіряють відсутність відшаровування ТР і давачакомпенсатора щільність їх прилягання до поверхні, а також відсутність зміщень їх осей відносно розміточних рисок. 3.3.15.2 Використовуючи схему рис.3.3, вимірюють опір обох плечей наклеєних ТР, а також ТР давача компенсатора і порівнюють з її початковими значеннями. ТР опір хоча б одного з плечей змінився більше ніж на 5 % видаляють і встановлюють на його місце інший. 3.3.15.3 За допомогою мегомметра типу ВКТ або аналогічним приладом вимірюють опір ізоляції між контактними площинками монтажної колодки поверхнею об'єкта дослідження, яке не повинно бути меншим ніж 50 - 100 МОм. 3.3.16 Місце встановлення комплексного давача накривають пластмасовим кожухом (рис.3.8), у корпус якого запресовано два магніти, що утримують його на поверхні об’єкта. 3.4 Методика проведення вимірювань 3.4.1Тензорезистори комплексного давача під’єднують до електричної схеми, як показано на рисунку 3.9. Рисунок 3.9 - Схема вимірювання з ТР
До комутатора ТР1 R1 R2 ТР2 R3 ТР3 R5 R4 R6 До комутатора До комутатора 3.4.2 Згідно методики, описаній в довіднику [2] вибирають опори резисторів R1, R2, R3, R4, R5, R6 так, щоб відповідні три мостові схеми, утворені плечами тензорезистора ТР1 та резисторами R1, R2, плечами тензорезистора ТР2 та резисторами R3, R4 і плечами тензорезистора ТР3 разом і резисторами R5, R6, були зрівноважені початковому стану за відсутності деформації об’єкта та при відомій фіксованій температурі T0. 3.4.3 Контакти 2 і 4 монтажної колодки через вивідний жгут під’єднують до джерела постійного струму і подають струм силою 1мA. Контакти 1 і 3 монтажної колодки під’єднують до цифрового вольтметра В7-34 А і вимірюють напругу U1 на них. 3.4.4 Повторюють 4.4.3 спочатку для пар контактів 6-8 і 5-7, а відтак 10-12 і 9-11 і в такий спосіб визначають напруги U2 та U3 3.4.5 Використовуючи знайдені напруги U1 та U2 розраховують за методикою, описаною в довіднику [2] повні осьові та поперечні деформації об’єкта в місці встановлення комплексного давача, а на основі напруги U3 за цією ж методикою знаходять температурну деформацію
.
3.4.6 Знаходять пружні поздовжні за формулою (4): (4)
, та поперечні за формулою (5):
(5)
, деформації, а відтак за формулами розраховують осьові та поперечні діють в елементі в місці встановлення комплексного давача: , ,
напруження, що (6) (7)
4 Вимоги безпеки і охорони довкілля Дана методика встановлює вимоги щодо виробництва продукції в області безпеки та охорони довкілля. Переважна більшість клеїв є в тій або іншій мірі токсичними речовинами і при роботі з ними необхідно дотримуватись правил безпеки. Немодифіковані фенольні і карбомідні клеї більш токсичні, тому що в них у великій кількості міститься вільний фенол та формальдегід. Не всі фенольні клеї однаково токсичні. Клей ВИАМ Ф-9 містить порівняно невелику кількість вільного фенолу і менше впливає на здоров’я людини, як, наприклад, клей ВИАМ Б3. Гранично допустима концентрація парів фенолу і формальдегіду у повітрі - до 5 . Токсичність епоксидних клеїв обумовлена не тільки самими смолами, але і деякими затверджувачами, які викликають подразнення шкіри. Феноло-каучукові клеєві композиції токсичні переважно за рахунок розчинників та, частково, за рахунок невеликої кількості вільного фенолу (у фенолоформальдегідних смолах). Поліуретанові клеї („лейконат”, ПУ-2 тощо) є найбільш токсичними внаслідок присутності у їхньому складі поліізоцианітів, які викликають подразнення слизових оболонок та дихальних шляхів. При їх використанні повинні виконуватись спеціальні вимоги по техніці безпеки, які наведені нижче. Клеї на основі похідних акрилового ряду, які представляють собою розчини полімерів у таких розчинниках як ацетон, відносяться до слаботоксичних матеріалів. 4.1 Вимоги безпеки 4.1.1 Приготування клеїв та склеювання необхідно здійснювати при обов’язковому дотриманні правил техніки безпеки. Всі роботи з клеями слід виконувати у спеціально відведених для цього місцях (приміщеннях), обладнаних припливно-витяжною вентиляцією або на повітрі. 4.1.2 На робочих місцях, особливо при використанні клеїв з підвищеною токсичністю, повинні бути встановлені додаткові витяжні пристосування у вигляді витяжних шаф, зонтів або бортових (низових) витяжних пристроїв. Припливне повітря повинно постачатись у кількості 90 % від об’єму видаленого. 4.1.3 При роботі з великою кількістю токсичних матеріалів працівники повинні бути забезпечені респіраторами. Працівники, які займаються приготуванням клеїв і склеюванням повинні мати захисний одяг: комбінезони, гумові фартухи та рукавиці, захисні окуляри тощо.
4.1.4 Складові матеріали ТР, пристрої та прилади вимірювання характеристик НДС елементів мостів є пожежовибухобезпечними, не утворюють токсичних сполук у повітряному середовищі та стічних водах у присутності інших речовин і матеріалів. 4.1.5 Складові матеріали ТР відносяться до ІV класу небезпеки згідно з класифікацією за ГОСТ 12.1.007. 4.1.6 Матеріали, які використовуються при виготовлені ТР, та складові матеріали при реалізації робіт, пов’язаних з реалізацією 3 даних методичних рекомендацій, за радіаційним складом і радіаційною безпекою повинні відповідати вимогам ДБНВ.1.4-1.01. 4.1.7 При виготовленні, навантаженні, транспортуванні, вивантаженні ТР, пристроїв та приладів повинні виконуватись вимоги СНиП ІІІ-4. 4.1.8 Виробничі процеси при виготовленні, монтажі ТР, приспосіблень та приладів та при вимірюванні характеристик НДС конструкцій мостів повинні здійснюватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002. 4.2 Вимоги охорони довкілля 4.2.1 Підприємства щодо виробництва та реалізації продукції повинні мати адміністративні, виробничі, побутові приміщення. Загальні вимоги до приміщень визначаються вимогами нормативних документів, узгоджених з Міністерством Охорони здоров’я України. 4.2.2 У процесі робіт при виготовлені ТР та реалізації 3 даних методичних рекомендацій повинні здійснюватись вимоги згідно ГОСТ 17.0.004. 4.2.3 Відходи, які утворюються при виробництві, повинні утилізуватися згідно з ДсанПін 2.2.7.02.9.
5 Методи контролювання 5.1 Технологічні операції з виготовлення продукції повинні виконуватись відповідно до технологічного процесу ТП (технологічної інструкції ТІ ). 5.2 При виробництві продукції необхідно дотримуватися системи забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві за ГОСТ 21779 і ГОСТ 23616. 5.3 Технологічні операції при виготовленні продукції повинні відбуватися згідно технічних умов за ГОСТ 427. 5.4 Технологічні операції при монтажі ТР повинні враховувати параметри і характеристики поверхонь за ГОСТ 2789. 5.5 Контролювання робочого стану ТР проводиться згідно діючих методик. 5.6 При вимірюванні характеристик НДС конструкцій мостів повинні виконуватись вимоги СНиП 2.03.11. 5.7 Контроль за дотриманням вимог природоохоронних норм і правил у процесі робіт при вимірюванні НДС конструкцій мостів, повинен проводитися згідно з екологічним паспортом, погодженим відповідно до вимог ГОСТ 17.0.004.
Бібліографія 1Касаткин Б.С., Кудрин А.Б., Лобанов Л.М. и др. Экспериментальные методи исследования деформаций и напряжений. Справочное пособие. - К. «Наукова думка», 1981. -584 с. 2Тензометрия в машиностроении, Справочное пособие. Под ред. Р.А.Макарова. М.: Машиностроение, 1975. - 288с. 3Байцар Р.І., Варшава С.С. Напівпровідникові мікросенсори. -Львів: Видавництво ЛвЦНТЕІ, 2001.- 290с.
4Сандулова А .В., Марьямова И.И., Заганяч Ю.И., Пеленский Р.А. Технология создания и исследования свойств контактов на полупроводниковых тензодатчиках типа «Кремнистор » // Полупроводниковая тензометрия.- 1969, № І.- С.15-27. 5Абрамчук Г.А., Алёхин В.А., Александренко В.Я., Кравчук И.М. Омические контакты к частично -компенсированному Si p-типа //ПТЭ.- 1979, №1.- С.254-256. 6Александренко В.Я., Альохін В.О. Застосування методу дугового зварювання для виготовлення контактів до напівпровідникових ниткоподібних кристалів та плівок// Вісник Львів. політехн. ін ту.- Електронна техніка та прилади. 1979, Вип 132.-С. 62-67. 7Лучко Й.Й., Коваль П.М., Деліян М.Л. Методи дослідження та випробування будівельних матеріалів і конструкцій. Львів: Каменяр, 2001.-436с.