Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор) Державний науково-технічний центр інспекції якості та сертифікації дорожньої продукції “Дор’якість”
РЕКОМЕНДАЦІЇ з укріплення грунтів та кам’яних матеріалів композиційними алюмосилікатними цементами з метою отримання довговічних конструкцій дорожніх одягів Р В 2.7-218-21476215-517:2006 Київ 2006 Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор) Державний науково-технічний центр інспекції якості та сертифікації дорожньої продукції “Дор’якість” Рекомендовано науково-технічною Радою Укравтодору від “__” __________ 2006 р. протокол № ____ Рекомендовано науково-технічною Радою ДНТЦ “Дор’якість” від “27” листопада 2006 р. протокол № _9_
РЕКОМЕНДАЦІЇ з укріплення грунтів та кам’яних матеріалів композиційними алюмосилікатними цементами з метою
отримання довговічних конструкцій дорожніх одягів РВ 2.7-218-21476215-517:2006 ПОГОДЖЕНО Начальник Управління науково-технічної політики Укравтодору ________________ С.І. Андрєєв “___” ___________ 2006 р.
РОЗРОБЛЕНО Державний науково-технічний центр інспекції якості та сертифікації дорожньої продукції “Дор’якість” Директор ________________________ Р.М. Русин “___” ___________________ 2006 р.
ПОГОДЖЕНО Заступник директора департаменту будівництва, концесійної та зовнішньоекономічної діяльності ________________ В.В. Гамалій “___” ___________ 2006 р.
РОЗРОБЛЕНО Начальник випробувальної лабораторії ДНТЦ «Дор’якість» ______________________ Г.О. Садовников “___” ___________________ 2006 р.
“Рекомендації з укріплення грунтів та кам’яних матеріалів композиційними алюмосилікатними цементами з метою отримання довговічних конструкцій дорожніх одягів” (далі - Рекомендації) розроблені за результатами наукових досліджень проведених ДНТЦ “Дор’якість” та національним університетом “Львівська політехніка” В розробці рекомендацій приймали участь: М.І Лемко, Р.В. Гайванович М.В. Палій, М.О. Зейкан, М.В. Поваляшко (ДНТЦ “Дор’якість”); к.т.н., доцент С.Й Солодкий (Національний університет “Львівська політехніка”).
Зміст
Загальні 1 положення………………………………… 5 ……………......... Вимоги до укріплених 2 матеріалів………………………………….... 5 . 3 Вимоги до кам’яних матеріалів і грунтів, 7
призначених для укріплення МКЦ………………………………................. .................... 4Вимоги до модифікованих 1 композиційних цементів……………...... 0 5Влаштування основ і покриттів дорожніх одягів із кам’яних матеріалів і грунтів, 1 оброблених 3 МКЦ……………………................. 6Контроль якості 1 робіт………………………………………… 5 ……..... 7Техніка безпеки та охорона 1 довкілля……………………………........ 5 Додаток А Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Рекомендаціях........................................................................................... 16
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1 Шари дорожніх одягів, влаштовані з матеріалів, укріплених модифікованими композиційними цементами (МКЦ) повинні відповідати таким вимогам: - забезпечення необхідної міцності, рівності та довговічності під дією руху автомобільного транспорту та природно-кліматичних факторів; - охорони довкілля. 1.2 Застосування сульфатнолужної активації дає можливість залучити в процес структуроутворення зерна кам’яних матеріалів і грунтів шляхом поглиблення взаємодії новоутворень цементного каменю і мінеральних поверхонь. 1.3 Вибір матеріалів для приготування сумішей необхідно здійснювати на основі технікоекономічного обґрунтування з урахуванням категорії дороги, що будується, природно-
кліматичних та експлуатаційних умов, а також наявності місцевих дорожньо-будівельних матеріалів. 1.4 Мінімальна конструктивна товщина шарів основи і покриття повинна бути в півтора рази більшою, ніж розмір найбільш крупних зерен матеріалу, але не менше 10 см. Для маломіцного кам’яного матеріалу і грунту, обробленого цементом мінімальна товщина становить відповідно 10 і 12 см. 1.5 Основи дорожнього одягу слід влаштовувати ширшими за покриття на 0,5 м з кожного боку для цементобетонних покриттів і не менше, ніж 0,3 м з кожного боку для інших типів покриття або на ширину покриття та укріплювальних смуг.
2 ВИМОГИ ДО УКРІПЛЕНИХ МАТЕРІАЛІВ 2.1 Кам’яні матеріали, укріплені МКЦ, згідно з ГОСТ 23558, можуть бути використані для влаштування основ на автомобільних дорогах всіх категорій, для покриттів з шаром зносу з чорних сумішей - на дорогах III-V категорій. 2.2 Матеріали щебеневі, гравійні і піщані для покриттів і основ, оброблені МКЦ, повинні відповідати вимогам ГОСТ 23558, ВБН В. 2.3-218-008 і таблиці 2.1. 2.3 Властивості кам’яних матеріалів, укріплених МКЦ слід визначати у віці 90 діб. Таблиця 2.1 - Вимоги до матеріалу, обробленого МКЦ Показник властивості обробленого матеріалу
Для покриття з шаром зносу з чорних сумішей
Для основи
Категорія автомобільної дороги III Границя міцності на стиск/розтяг при згині водонасиченого зразку (на 90 добу), МПа
IV, V
6,0-7,5 4,0-7,5 1,2-1,5 0,8-1,5
I-III
IV-V
4,0-7,5 0,8-1,5
2,0-6,0 0,4-1,2
Марка за морозостійкістю для районів з середньомісячною температурою найхолоднішого місяця, град. С, не менше від 0 ○С до мінус 5○С
F 15
F 10
F 10
Від мінус 5○С до мінус 10○С
F 25
F 25
F 15
-
F 10
2.4 Шари основ і покриттів дорожніх одягів із кам’яних матеріалів, укріплених МКЦ, відносяться до одягів нежорсткого типу. Розрахунки таких шарів виконують відповідно до ВБН В 2.3-218-186. Розрахункові характеристики матеріалів, укріплених МКЦ призначають відповідно до показників, вказаних у таблиці 2.2. Таблиця 2.2 - Розрахункові характеристики матеріалів, оброблених МКЦ Марка обробленого матеріалу
Границя міцності на розтяг при Модуль пружності, МПа згині, МПа, не менше фактична
розрахункова
фактичний
розрахунковий
М 75
1,50
0,75
7500
750
М 60
1,20
0,60
5000
600
М 40
0,80
0,40
4000
300
М 20
0,40
0,20
2000
200
2.5 Покриття і основи з грунтів, укріплених МКЦ, повинні відповідати вимогам таблиці 2.3. Таблиця 2.3 - Вимоги до грунту, укріпленого МКЦ Показник властивості укріпленого грунту у віці 90 діб
Міцність укріпленого грунту, за класом I
II
III
6,0-4,0
4,0-2,0
2,0-1,0
Границя міцності на розтяг при згині водонасиченого зразку, МПа, не менше
1,0
0,6
0,2
Коефіцієнт морозостійкості, не менше
0,75
0,7
0,65
Границя міцності на стиск водонасиченого зразку, МПа
2.6 При проектуванні дорожніх одягів з тонкошаровими бітумомінеральними покриттями або шарами зносу у вигляді подвійної поверхневої обробки для доріг III-V категорій доцільно передбачати застосування грунтів, укріплених МКЦ I і II класів за міцністю. 2.7 При проектуванні дорожніх одягів капітального типу для основи цементобетонного монолітного покриття для доріг I-III категорій слід застосовувати грунт, укріплений МКЦ I і II класів за міцністю. 3 ВИМОГИ ДО КАМ’ЯНИХ МАТЕРІАЛІВ І ГРУНТІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ УКРІПЛЕННЯ МКЦ 3.1 Вимоги до кам’яних матеріалів 3.1.1 Для влаштування основ і покриттів із кам’яних матеріалів, укріплених МКЦ необхідно застосовувати кам’яні матеріали у вигляді піщано-щебеневих, піщано-гравійних сумішей, пісків, відсівів дроблення з показниками фізико-механічних властивостей та складу, що відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-27, ДСТУ Б В.2.7-29, ДСТУ Б В.2.7-30, ДСТУ Б В.2.732, ДСТУ Б В.2.7-34, ДСТУ Б В.2.7-74, ДСТУ Б В.2.7-75, ДСТУ Б В.2.7-76, ДСТУ Б В.2.7121, ГОСТ 3344, ГОСТ 26193. 3.1.2 Суміші щільні щебеневі (гравійні), оброблені МКЦ залежно від найбільшого розміру зерен матеріалу поділяють на: - крупнозернисті з розміром зерен до 40 мм; - дрібнозернисті з розміром зерен до 20 мм; - піщані з розміром зерен до 5 мм. 3.1.3 Кам’яні матеріали повинні мати безперервний зерновий склад із коефіцієнтом збігу 0,60,8 у вигляді піщано-щебеневих (гравійних) сумішей, а також у вигляді відсіву дроблення (фракція 0-5 мм). Рекомендований зерновий склад сумішей кам’яних матеріалів для укріплення МКЦ повинен відповідати вимогам щільних сумішей, що наведені у таблиці 3.1 та ВБН В. 2.3-218-008. Таблиця 3.1 - Рекомендований зерновий склад сумішей кам’яних матеріалів Найбільший розмір зерен,мм 40
Повний залишок у %, на ситі з розміром отворів, мм 40 0-10
20
10
5
2,5
1,25
0,63
0,315
0,14
10-40 35-65 50-80 60-85 70-90 75-95 80-97 85-98
0,071 87-99
20
-
0-10
20-40 35-65 50-80 60-85 70-90 75-95 80-97
85-98
10
-
-
0-10
25-40 45-65 60-80 70-85 75-90 75-95
85-98
5
-
-
-
0-10
30-40 50-65 65-80 75-85 80-90
95-97
2,5
-
-
-
-
0-10
30-40 55-65 70-80 80-90
82-92
1,25
-
-
-
-
-
0-10
35-45 60-70 75-85
82-91
0,63
-
-
-
-
-
-
0-10
80-90
60-70 70-80
3.1.4 Для підвищення міцності і стійкості основ із гравійних сумішей необхідно добавляти в них щебінь в кількості не менше 30% - при будівництві основ на дорогах першої категорії, 25% - другої і 20% - третьої. 3.1.5 При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні допускається використовувати суміші переривчатого зернового складу як в щебеневій, так і в піщаній частині, а також напівпереривчатого складу та інші, якщо після обробки їх цементом вони задовольняють вимогам табл.2.1 і табл. 2.2. 3.2 Вимоги до грунтів 3.2.1 При визначенні придатності грунтів для обробки МКЦ необхідно враховувати вимоги, що ставляться до грунтів по зерновому складу, засоленості, вмісту органічних речовин (гумусу), водневому показнику середовища, вологості. 3.2.2 Для обробки МКЦ придатні такі грунти: супіски, суглинки і глини з числом пластичності менше 22. 3.2.3 Для обробки МКЦ застосовують грунти таких типів: покривні глини, суглинки і супіски, леси і лесовидні суглинки, морені глини, дерновопідзолисті і сірі лісні грунти, чорноземи всіх видів, каштанові грунти, сіроземи. Для обробки цементом перевагу слід віддавати карбонатним ґрунтам, які забезпечують більш високу міцність порівняно з некарбонатними різновидами при рівних витратах цементу. 3.2.4 Гумусові горизонти чорноземів, що вміщують більше 3% мас. гумусових речовин, дерновопідзолистих і напівболотних грунтів обробляти МКЦ не дозволяється. 3.2.5 Значення водневого показника грунтів при обробці МКЦ має бути не менше 7. Ґрунти, які характеризуються кислою реакцією середовища, дозволяється обробляти цементом лише після попередньої їх нейтралізації добавками вапна, каустичної соди або інших лужних сполук. 3.2.6 Супіски важкі пилуваті, суглинки легкі і легкі пилуваті з числом пластичності до 12 допускається укріплювати цементом без введення гранулометричних додатків. 3.2.7 Глинисті грунти з числом пластичності більше 12 необхідно попередньо подрібнювати. Вміст грудочок крупніше за 5 мм не повинен перевищувати 25%, у тому числі, крупніших за 10 мм - 10%. Перед обробкою МКЦ таких грунтів необхідно обов’язково покращувати їх зерновий і хімікомінералогічний склади додатками дрібнозернистих матеріалів і хімічних речовин, а саме: ЛСТ, ЛСТМ, ЛСВК, ХК, ХН, НК тощо. 3.2.8 Глинисті грунти, що обробляються МКЦ, повинні мати вологість на межі текучості не більше 55%. 4 Вимоги до модифікованих композиційних цементів 4.1 Для укріплення кам’яних матеріалів і грунтів використовуються композиційні цементи - V тип за класифікацією ДСТУ Б В.2.7-46, модифіковані натрію сульфатом в кількості 5% від маси цементу.
4.2 Композиційні цементи отримують шляхом сумісного помелу компонентів в заданих пропорціях в кульовому млині до питомої поверхні 350…400 м2/кг (згідно ПМЦ-500). Натрію сульфат вводять при приготуванні суміші разом з водою затворення, попередньо розчинивши у воді, або при сумісному помелі компонентів цементу. 4.3 Як компоненти композиційного цементу використовують: портландцементний клінкер, основні доменні гранульовані шлаки згідно ГОСТ 3476, природні і штучні пуцолани ефузивні породи (перліт, ліпарит), золи-виносу ТЕС у відповідності до ТУ 21-26-11 тощо. Рекомендовані склади цементів та їх активності наведено в таблиці 4.1. 4.4 Техніко-економічна та екологічна ефективність застосування композиційних цементів обумовлюється наступними факторами : - продукти гідратації залучають у процес структуроутворення більшість відомих відпадків промисловості алюмосилікатного складу; - зниження енерговитрат на виробництво портландцементу, можливість збільшення життєвого циклу споруд; - пуцоланічний характер гідратації сприяє підвищенню корозійної стійкості в агресивних середовищах і зниженню екзотермії; - досягається зниження долі виробництва клінкеру, що приймає участь у формуванні „парникового ефекту”. Таблиця 4.1 - Компонентний склад та активності композиційних цементів № Позна з/п чення
Компонентний склад, % за мас.
Активність, МПа, 28 діб, при
портланд- домен. перліт зола- згині цементний гран. виносу клінкер шлак
Марка при
стиску
згині стиску
1
ПЦ-V/А-П-300-М 50
15
35
-
6,2-7,5
23,4-31,0
7 300
2
ПЦ-V/А-З-350-М
15
-
20
6,8-8,4
27,3-34,0
8 350
65
Примітки: П- перліт; З- зола-виносу; М - модифікований. 4.5 Початок тужавіння МКЦ повинен наступати не раніше 2-х годин з моменту замішування, кінець - не пізніше 10 год. Ефективність регулювання термінів тужавіння композиційних цементів добавками системи «Релаксол» при застосуванні сумісно з натрію сульфатом (СН) показана у таблиці 4.2 Таблиця 4.2 - Строки тужавіння композиційних цементів з добавками „Релаксол” Вид цементу ПЦ-V/А-З-350-М Sпит = 355 м2/кг
Добавки, % маси цементу
НГЦТ
Терміни тужавіння, год-хв початок
кінець
Без добавок
0,285
2-25
4-15
СН-4%
0,280
1-10
3-20
«Релаксол-Супер»+СН 0,5%+4%
0,263 0,255
3-20 3-05
5-10 5-25
1,5%+4% «Релаксол-Норма» + CН 1,0%+4% 2,5%+4%
0,271 0,270
1-55 3-00
4-35 5-05
Без добавок
0,280
4-30
8-05
СН-4%
0,275
2-20
7-30
«Релаксол-Норма» +СН 1,0%+4% 2,5%+4%
0,274 0,272
5-25 5-38
9-30 9-40
«Астра-Релакс» + СН 0,5%+4% 2,0%+4%
0,275 0,270
5-20 7-30
7-10 9-15
ПЦ-V/А-П-300М Sпит = 372 м2/кг Закінчення таблиці 4.2
4.6 Орієнтовну кількість МКЦ залежно від його марки та виду сумішей кам’яних матеріалів і грунтів, необхідно приймати згідно з таблицею 4.3. Таблиця 4.3 - Орієнтовна витрата МКЦ для обробки кам’яних матеріалів Вид сумішей кам’яних матеріалів
Марка цементу
Вміст цементу, % за масою, для одержання обробленого матеріалу марки 20
40
60
75
Піщано-щебенева суміш оптимального зернового складу
350 300
4-5 6-7
6-7 8-9
8-10 11-12
10-12 13-14
Піщано-гравійна суміш оптимального зернового складу
350 300
5-6 7-8
7-8 8-9
9-11 12-14
12-14 14-15
Піщано-щебенева суміш (гравійна) неоптимального зернового складу
350 300
6-7 8-9
8-9 10-11
10-11 13-15
14-16 17-18
Піски гравелисті і крупні
350 300
6-7 7-8
7-8 8-9
8-9 9-10
9-10 10-11
Піскі дрібні і пилуваті, супіски дрібні і пилуваті
350 300
7-8 8-9
8-9 9-10
8-10 10-11
10-12 12-14
Суглинки і глини з додатками дрібнозернистих матеріалів
350 300
9-10 10-11
10-11 11-12
11-12 12-13
12-14 14-15
5 Влаштування основ і покриттів дорожніх одягів із кам’яних матеріалів і грунтів, оброблених МКЦ 5.1 Організацію і технологію виконання робіт з влаштування покриттів і основ з кам’яних матеріалів і грунтів, укріплених цементом призначають згідно з ВБН В2.3-218-002 і ВБН В2.3-218-189 5.2 Влаштування шарів дорожнього одягу з кам’яних матеріалів, укріплених МКЦ, дозволяється після приймання готового земляного полотна або шарів основи, що розташовані нижче цього шару. 5.3 Приготування матеріалів, укріплених МКЦ, рекомендується переважно здійснювати на стаціонарних або напівстаціонарних заводах чи установках, а також допускається способом змішування безпосередньо на дорозі. 5.4 Для приготування сумішей з кам’яних матеріалів найбільш ефективно застосовувати змішувальну установку безперервної дії, а також бетонозмішувачі примусового перемішування і безперервної дії. Бетонозмішувачі необхідно оснастити ємкістю і дозатором для подачі розчину натрію сульфату, а змішувальні установки - додатково герметичним бункером для цементу з дозатором. 5.5 Зберігати цемент потрібно в пересувних закритих ємкостях, які оснащені устаткуванням для механізованого розвантаження в’яжучих з цементовозів, залізничних вагонів та подачі їх у дозувальне відділення змішувальної установки. Точність дозування компонентів для приготування суміші регламентується 2% за масою цементу, води та натрію сульфату, 5% - для кам’яних матеріалів. 5.6 При визначенні остаточного складу суміші слід враховувати вид грунтозмішувальних машин і механізмів, збільшуючи лабораторні показники витрат цементу: при приготуванні суміші в установці в 1,1 рази, в однопрохідній грунтозмішувальній машині - в 1,2 рази, при багатопрохідних машинах - в 1,3 рази. 5.7 Оптимальний вміст води в сумішах повинен забезпечувати досягнення їх максимальної щільності. Зменшення або перевищення вологості суміші на 1-2% від оптимальної призводить до зниження міцності укріпленого матеріалу на 10-30%. Вміст води в суміші залежить також від часу транспортування, погодних умов і визначається дослідним шляхом. Витрату води слід призначати зверх 100%. Орієнтовну кількість води при обробці кам’яних матеріалів належить приймати згідно з таблицею 5.1. Таблиця 5.1 - Орієнтовна кількість води в сумішах Оброблювані матеріали
Оптимальна вологість
Щебеневі суміші
3-5
Гравійні суміші
5-7
Пісок гравелистий
4-6
Пісок крупний
6-8
Пісок середньої крупності
7-9
Пісок дрібний
8-10
Супіски з числом пластичності 1-7
9-10
Суглинки з числом пластичності 7-12
12-14
Суглинки і глини з додатками дрібнозернистих матеріалів
16-18
5.8 Вода для приготування оброблених матеріалів і розчину натрію сульфату повинна відповідати вимогам ГОСТ 23732. 5.9 Оптимальний час перемішування, точність дозування компонентів, рівномірність надходження суміші з накопичувального бункера та її однорідність встановлюються шляхом здійснення пробних замісів. 5.10 Тривалість транспортування готової суміші не повинна перевищувати 30 хв. - при температурі повітря під час укладання вище 20°С і 50 хв. - при температурі нижче за 20°С. 5.11 Розрівнювання і профілювання сумішей, які приготовлені в установці, слід виконувати переважно укладально-профілюючими машинами. 5.12 Ущільнення спрофільованого шару належить виконувати спочатку самохідним котком на пневмошинах масою 8,4 т за 12-16 проходів по одному сліду. Закінчувати ущільнення необхідно гладковальцьовим котком за 4-6 проходів по одному сліду. 6 Контроль якості робіт 6.1 Будівництво шарів дорожнього одягу із оброблених цементом кам’яних матеріалів і грунтів контролюють на таких етапах: - при приготуванні суміші на заводі; - при влаштуванні шару дорожнього одягу; - при перевірці якості готової основи або покриття. 6.2 Обов’язковій перевірці підлягають активність та основні властивості цементів. Відбір проб цементу необхідно здійснювати згідно з ДСТУ Б В.2.7-44. 6.3 Вологість суміші з цементом необхідно перевіряти періодично в процесі перемішування перед укочуванням. Добре зволожена дрібнозерниста частина суміші повинна утворювати в руці контролюючого грудку без виділення води. 6.4 Ступінь ущільнення необхідно визначати в процесі укочування та після укочування за величиною середньої щільності готового шару, яка повинна бути не меншою ніж 0,95 середньої щільності зразків, які були сформовані в лабораторії. Вирубки з шару відбирають через 90 діб після його влаштування. Коефіцієнт ущільнення повинен бути не менше 0,98. 7 Техніка безпеки та охорона довкілля. 7.1 Заходи з техніки безпеки та охорони довкілля призначають згідно з ВБН В2.3-218-002 і ВБН В2.3-218-189. 7.2 Працюючі з натрію сульфатом повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту: взуття, гумові, брезентові рукавиці, герметичні захисні окуляри, респіратори тощо. ДОДАТОК А (інформаційний) Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Рекомендаціях ДБН В.2.3 - 4-2000
Споруди транспорту. Автомобільні дороги
ВБН В2.3-218-002-95
Проектування і будівництво основ та покриттів автомобільних доріг із кам’яних матеріалів, промислових відходів і грунтів, укріплених цементом.
ВБН В2.3-218-189-2005
Влаштування неукріплених та укріплених щебеневих і гравійних шарів основ дорожніх одягів.
ВБН В2.3-218-186-2004
Споруди транспорту. Дорожній одяг нежорсткого типу.
ДСТУ Б В.2.7-29-95
Будівельні матеріали. Дрібні заповнювачі природні, із відходів промисловості, штучні для будівельних матеріалів, виробів конструкцій та робіт. Класифікація.
ДСТУ Б В.2.7-30-95
Будівельні матеріали. Матеріали нерудні для щебеневих основ і покриттів автомобільних доріг. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-32-95
Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів конструкцій та робіт. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-34-2001
Будівельні матеріали. Щебінь для будівельних робіт із скельних гірських порід. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-44-96
Будівельні матеріали. Цементи. Відбір і підбір проб.
ДСТУ Б В.2.7-46-96
Будівельні матеріали. Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови.
ДСТУ Б В.2.7-74-98
Будівельні матеріали. Крупні заповнювачі природні, із відходів промисловості, штучні для будівельних матеріалів, виробів конструкцій та робіт. Класифікація
ДСТУ Б В.2.7-75-98
Будівельні матеріали. Щебінь і гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів конструкцій та робіт. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-75-98
Будівельні матеріали. Пісок для будівельних робітіз відсіві подрібнення скельних гірських порідгірничозбагачувальних комбінатів України. ТУ.
ГОСТ 23558-79
Материалы щебеночные, гравийные и песчаные, обработанные неорганическими вяжущими. Технические условия.
ГОСТ 25818-91
Золы уноса тепловых электростанций для бетонов. Технические условия.
ГОСТ 26193-84
Материалы из отсевов дробления изверженных горных пород для беторов. Технические условия.
ГОСТ 23732-79
Вода для бетонов и растворов. Технические условия.