Сто років Криворізької міськради\Сто лет криворожскго городского совета by Igor Kvochka

Дорогі земляки! Сьогодні головною метою діяльності органів місцевого самоврядування є забезпечення соціально-культурного й економічного розвитку краю, зміцнення добробуту кожного мешканця територіальної громади. Міська рада завжди об’єднувала людей з активною життєвою позицією, суспільно-політичних лідерів, професіоналів різних напрямів роботи. Історія діяльності Криворізької міської ради – це подолання труднощів у вирішенні важливих стратегічних питань

розбудови міста, реалізація сміливих інноваційних проєктів, життєво необхідних реформ, спрямованих на розвиток інфраструктури рідного Кривбасу. Кривий Ріг є центром видобувної та металургійної промисловостей, що заслужено має назву «Сталеве серце України», і входить в десятку кращих міст з найбільшим економічним потенціалом сучасної України. Підприємства-велетні, різногалузева промисловість, житлові масиви, численні заклади освіти, культури, спорту, охорони здоров’я, сквери та парки, пам’ятки історії, природи й архітектури, багато-

векторне комунальне господарство – таким є сучасний Кривий Ріг. У тому, що Кривий Ріг сьогодні має світову славу, є значна заслуга Криворізької міської ради, яка 8 вересня 2020 року відзначає свій 100-річний ювілей. За цей час тисячі депутатів різних скликань сумлінною і самовідданою працею, компетентністю та відповідальністю забезпечили ефективність життєдіяльності нашого міста. Цей альбом у стислій формі покаже основні напрями діяльності міської ради у галузях освіти,

охорони здоров’я, культурного розвитку та спорту. Архівні фотографії висвітлять основні віхи становлення комунального господарства, благоустрою та промисловості. Упевнений, що наш край буде й надалі зростати й розвиватися як сучасне місто, бо попереду нові перспективи та звершення, реалізація економічно вигідних міжнародних проєктів. Наше місто впевнено дивиться в майбутнє! З повагою, міський голова Юрій ВІЛКУЛ

Шановні читачі! Протягом тисячоліть міста як особливі соціально-територіальні утворення вимагали вмілого управління. Прагнення громад отримати право на самоврядування стало однією з основних рушійних сил розвитку українського суспільства. Лише представники громади, які знають потреби своїх виборців, можуть ефективно вирішувати проблеми містян. Кривий Ріг з останньої чверті ХІХ століття намагався самостійно розпоряджатися власними ресурсами. Боротьба за право отримання статусу міста, а, отже, і права вибору місцевого самоврядування, нараховує не одне десятиріччя. Небажання Херсонської губернської управи випускати з рук контроль за «степовою Каліфорнією», як називали Кривий Ріг в часи «рудної лихоманки» кінця ХІХ – початку ХХ ст., змушувало громаду містечка звертатися до вищої влади, але й вона виявилася безсилою. Лише у 1920 році місто отримало можливість вибрати тих

людей, які стали першими діячами місцевого самоврядування. Їх зусилля, спрямовані на розвиток Кривбасу, перетворили його на великий промисловий центр. У складний міжвоєнний період 1920-1941 років основними завданнями органів міської влади стали: відновлення зруйнованого під час революційних подій господарства, створення належних умов для життя та самореалізації мешканців. Відкриваються заклади освіти, науки, культури, комунальна інфраструктура, будуються дороги, розвивається місцева промисловість. Після Другої світової війни міська рада знову вже вдруге за століття займалася відновленням зруйнованого Кривого Рогу. Вже у середині 1950-х років місто повстає з руїн ще красивішим та могутнішим. Зведені у 50-70-х роках гірничопромислові гіганти стали центрами великих житлових масивів з розвинутою інфраструктурою. Завдяки діяльності органів місцевого самоврядування Кривий Ріг не перетворився на

типовий промисловий центр – у місті стрімко розвивається культурна сфера: театри, палаці культури, заклади музичної і художньої освіти, музей, цирк, радіомережа, телебачення тощо. За часів незалежності України перед депутатами міської ради постали нові складні завдання: подолання кризових явищ в економіці, збереження напрацьованого десятиріччями культурного та промислового потенціалу, своєї історії. Сьогодні Кривий Ріг є містом, привабливим для міжнародних інвестицій, для розвитку високо-технологічних проєктів. Він став відомим центром індустріального туризму, його знають як фестивальну Мекку України. Місто, незважаючи на політично-економічні складнощі, спричинені подіями останніх років, намагається зберегти найкращі здобутки минулого і, використовуючи європейський досвід, упевнено рухається у майбутнє. З повагою, секретар міськради Сергій МАЛЯРЕНКО.

ВСТУПНЕ СЛОВО

У процесі створення суверенної Української держави зростає необхідність у дослідженні механізмів формування та функціонування органів місцевої влади та неупередженої оцінки їх діяльності. Восьмого вересня 2020 року виповнюється сто років, як Криворізька міська рада зібралась на своє перше засідання. Такий солідний відрізок часу дозволяє показати в ретроспективі реальні справи органів місцевого самоврядування. Вивчення специфіки діяльності міськради сприятиме ліквідації деяких білих плям в регіоналістиці, поглибленню знань з історії краю ХХ – початку ХХІ століття. Доречно сказати, що перша всебасейнова рада, яка включала містечко Кривий Ріг і рудничний район, зібралась у першій половині березня 1917 року. Ніяких обмежень виборчого права не було. Підприємства, організації, різні стани населення присилали по одному представнику (депутату). Партії мали однакові квоти, незалежно від чисельності. П’ятнадцятого березня створено виконком у складі 25 осіб, який очолив Аркадій Уманський (юрист, соціал-демократ). У квітні, після додаткових виборів, рада рудничного району стала називатись Радою робітничих депутатів, а 18 квітня на засідання прибули представники солдатів, і було прийнято рішення про перейменування на Криворігську Раду робітничих і солдатських депутатів. Сьомого травня 1917 року на засідання ради прибули представники від селян, і рада отримала назву Криворігська Рада робітничих, солдатських і селянських депутатів. Вона проіснувала до кінця березня 1918 року і була розпущена у зв’язку з окупацією краю австрійськими військами. Ця рада стала фактично першим органом місцевого самоврядування в межах сучасного Криворіжжя. За часів Української Народної Республіки та Української Держави існувала Криворігська рада робітничих депутатів, створена 3-4 квітня 1918 року. Вона була організована комісаром праці УНР на Криворіжжі Миколою Скляром. Його ж було обрано й головою ради. Основна робота зводилась до збереження громадянського миру, постачання населенню палива і продовольства, відродження діяльності підприємств, що забезпечували життя басейну. Рада була розпущена більшовиками в лютому 1919 року.

Селяни Криворіжжя об’єднувались у Селянські спілки за територіальним принципом. З нагоди ювілею автори-упорядники поставили за мету показати діяльність міськради шляхом введення в обіг значної кількості маловідомих і невідомих широкому загалу фотоматеріалів (до 800 світлин), які дозволяють передати неповторність епохи через призму роботи місцевих органів влади за сто років. Об’єктивно світлини мають перевагу перед текстом у можливості не заангажовано сприймати історичні реалії. Це видання не просто добірка фотографій, а важливе джерело пізнання історії нашого міста, його міськради і депутатського корпусу. Тут відібрано світлини, які несуть найбільше інформаційне навантаження і відбивають події, що були знаковими для історії Кривого Рогу. Значна увага приділена і збереженню пам’яті про конкретних дійових особ та, зокрема, про депутатів, які, незалежно від їх політичних переконань, плідно працювали на благо Криворіжжя. Фотоматеріали доповнюють текстові анотації, подані для зручності тематичними блоками: освіта, охорона здоров’я, соціально-культурний розвиток, будівництво, промисловість, – тобто охоплено основні напрямки діяльності міськради. Для розуміння змістовного (інформативного) навантаження і значення поданих світлин розглянемо деякі з них. Альбом відкриває зображення будівлі на вулиці Жовтневій (Олександра Поля), 12, де протягом 19201930 років працювала президія міськради. Свого часу саме тут розглядались і вирішувались важливі для міста питання, скажімо, будівництва водогону, впровадження трамвайного й автобусного сполучення, облаштування центральних вулиць, електрифікації та ряд інших. На сторінці, присвяченій 1934 року, показана обкладинка унікальної книги «Наказ криворізьких робітників депутатам міськради від імені виборців». Аналізуючи головні теми наказів, можна реконструювати стан соціальної сфери, культури, спорту, місцевої промисловості, торгівлі, – тобто, отримати детальну інформацію про Кривий Ріг і рудничні селища у середині 30-х років ХХ століття. На сторінках, присвячених 1935 і 1937 рокам, розміщено портрети членів міськради Павла Чебукіна і Михайла Сташка, які стали жертвами політичних репресій.

Важлива подія в подальшому удосконаленні ефективності роботи міськради сталась 14 січня 1940 року, коли було обрано виконком, який очолив Леонід Федоров. Ще одна знакова світлина висвітлює події лютого 1944 року. Тут йдеться про відновлення роботи міськради 23 лютого – на другий день після визволення Кривого Рогу. А втім, ще в 1972 році наш земляк, доктор історичних наук Віталій Стецкевич довів, що Криворізький міськвиконком відновив свою роботу не пізніше 1 грудня 1943 року, відразу після визволення північних околиць міста. Знаково, що разом з ним відновив роботу і виконком Жовтневої районної ради. До речі, це був єдиний в Україні випадок, коли виконком міськради відновив роботу задовго до повного визволення міста від окупантів.

Доклад об итогах государственного плана развития народного хозяйства Днепропетровской области за 1973 год. Днепропетровск, январь 1974 г. 86 с. Паспорти міста Кривий Ріг, видані управлінням економіки виконкому міськради. 1979-2015 р. Статистичні збірники «Народне господарство Дніпропетровської області» за 1960, 1966, 1970, 1975, 1987 роки. Щорічні видання відділу управління економіки виконкому міськради «Кривий Ріг у цифрах і фактах». 2011-2018 р.

* * * При підготовці видання використано такі джерела: Архів Криворізької міської ради. Фонд Р4348. Опис 1-3. Протоколи засідань і рішень сесій міськради та рішень виконкому міської ради за 1976-2015 роки. Державний архів Дніпропетровської області. Фонд 1. Катеринославський губком КП(б)У; Фонд 19. Дніпропетровський обком КП(б)У; Фонд 114. Криворізький міськком КП(б)У. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Фонд 1. Документи Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету УСРР; Фонд 2. Опис 4 (1924-1926 р.). Документи Раднаркому УРСР; Фонд 5. Народний Комісаріат Внутрішніх Справ УСРР. Опис 2. Центральний державний архів громадських об’єднань України. Фонд 1. Опис 20. Документи відділу ЦК довоєнного періоду. Днепропетровская область за годы Советской власти. Статистический сборник. Днепропетровск, 1968. 249 с. Днепропетровщина от конференции до конференции. Днепропетровск: Областная книжная типография, 1988. 280 с.

Робітники «Кривбуду» на вулиці Базарній (Олександра Поля). Фото 1930-х років.

Вся сторічна історія міськради чітко розділяється на два періоди: радянський (1920-1991 роки) і новітній (часи незалежності України). Єднає ці два органи місцевого самоврядування, що діяли в умовах двох держав – УРСР і незалежної України, – функціональна задача: керувати життям у місті. Ця місія визначалась діючими Конституціями, де міськради трактувались як місцеві органи влади. По-друге, їх об’єднує географічно-просторовий фактор, тобто територія Кривого Рогу, яку він мав на різних етапах свого розвитку. Як раніше, так і сьогодні це – орган самоврядування, права якого оговорювались відповідними законодавчими актами. По-третє, їх єднає назва – рада, як складово-генетична основа цієї дефініції. Але, в той же час це – органи влади, які діяли в рамках різних державних утворень. Розділ І.

КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА (до 100-річчя від початку роботи)

Радянська доба в історії міськради (1920-1991) На районному з’їзді рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, який відбувся 26-27 лютого 1919 р., Кривий Ріг було проголошено містом. Дане рішення 29 квітня 1919 р. затвердив голова уряду України Християн Раковський. Таким чином, місто отримало право створити орган самоврядування – міську раду. Проте реалізувати таке право в умовах війни не було можливості. Своє перше засідання міськрада провела тільки 8 вересня 1920 року. Після громадянської війни радикальні зміни в Кривбасі здійснювалися за участю комуністичної партії, рад, профспілок, комсомолу, кооперації та ряду громадських організацій. Особливу роль у цьому процесі відіграла міськрада, зокрема, в розвитку місцевої промисловості, споживчої та кустарної кооперації, торгівлі, міського господарства, житлового й комунального будівництва, ліквідації безробіття та неграмотності, в розширенні системи освіти та охорони здоров’я, формуванні нового побуту тощо. Багато зроблено для залучення великої кількості активних робітників до управління через депутатство (кандидатство) або висування на радянську роботу. Справа ускладнювалась через відсутність досвіду

демократизму серед практично всіх верств населення краю. У 1920-х роках була сформована структура міськради і відпрацьовані методи її взаємодії з іншими організаціями та установами. Однак, через нечітко розроблену правову базу, часто траплялись непорозуміння та дублювання, особливо з повітовим, а з моменту створення Криворізького округу (в 1923 році) – з окружним виконкомом. Останні в своїй роботі тривалий час зберігали командні методи керівництва. Певні успіхи були досягнуті в удосконаленні роботи секцій і комісій міськради. З часом почали створюватись виробничі та територіальні депутатські групи, націлені на вирішення господарчих завдань і допомогу трудовим колективам. До роботи у міськраді, особливо до контролю за виконанням рішень, широко залучався актив з робітників і службовців. Вони сприяли кращій реалізації виробничих завдань, підвищенню дисципліни праці, дотриманню норм діючого законодавства, посиленню боротьби із зловживаннями та посадовими злочинами. Для зміцнення зв’язку з виборцями в практику поступово впроваджено звіти депутатів перед трудовими колективами про виконання наказів і поставлених завдань. Активно використовувалось право відклику пасивних депутатів, організовано прийом депутатами працівників на виробничих ділянках у визначені дні. З часом удосконалилась практика проведення звітних і перевиборних кампаній. На це вказує безперервне зростання числа людей, які брали участь у виборах і звітних зборах. У 1921 році, при переході до НЕПу, роль Криворізької міськради в соціально-економічному житті значно посилилась. Це було викликано необхідністю швидкого відродження економічного потенціалу басейну і початком децентралізації управління народним господарством. Названі фактори сприяли підвищенню значення міськради у вирішенні місцевих господарських і культурно-соціальних питань. Не слід також забувати і про значні кошти, які з середини 1920-х років надходять у її розпорядження до місцевого бюджету у вигляді податків та орендної плати від приватного сектору і місцевої промисловості. Це дозволяло самостійно вирішити ряд проблем соціально-економічного характеру.

Незважаючи на зростання ролі міськради, у 1920-х роках політична влада в ній залишалась у руках монопольно правлячої комуністичної партії. Рада в своїй діяльності повністю залежала від партійних органів, які постійно втручалися в її роботу, особливо при вирішенні кадрових питань. Щоправда, тоді, в порівнянні з 1930-ми роками, ще залишалась певна автономія при вирішенні проблем місцевого значення. Слід підкреслити, що в 1920-х роках міськрада у своїй роботі не була юридично повністю незалежною. Нечіткість у розмежуванні функцій з виконкомами давала останнім можливість вмішуватися в її діяльність. Це суттєво принижувало як самостійність, так і престиж міськради. У той час головними завданнями були: відбудова міста та рудничного району разом з розташованими тут промисловими підприємствами, розгортання кустарно-кооперативної галузі, державної та кооперативної торгівлі, налагодження міського господарства тощо. Для реалізації цих задач міськрада активно здавала в оренду націоналізовані підприємства і підтримувала працюючі, щоб не допустити збільшення безробіття. Частка орендного бізнесу у загальному обсязі виробництва місцевої промисловості в 1925 році досягла 12 відсотків. Міськрада всіма засобами сприяла переходу державних підприємств на госпрозрахунок, надаючи їм кредити і замовлення. Для кожного такого підприємства розроблялися спеціальні рекомендації для покращення роботи. Значна увага приділялась наданню пільг як методу економічного регулювання промисловості. Але НЕП так і не укорінився як система економічних методів управління народним господарством. Тому в роботі міськради ми часто бачимо і прояви адміністративно-командних методів управління. Значна увага приділялась розвитку кустарної промисловості та її кооперації. Ремісники забезпечувались матеріалами і сировиною, їм надавались кредити і пільги. Це дало реальні результати – обсяг виробництва безперервно зростав до 1929 року. Особливе місце в діяльності ради займала торгівля. Для її розвитку в оренду державним, кооперативним організаціям і приватникам здавались приміщення

і склади, обладнання, відновлювались ринки та базари, організовувались щорічні ярмарки. Постійно здійснювався контроль і регулювання торгівлі, особливо в напрямку зниження цін. Однак часто це робилось згідно з директивами центру, без урахування реальних можливостей ринку. В умовах товарного дефіциту ці заходи давали лише тимчасовий ефект. З іншого боку, докладалось чимало зусиль для насичення торгівлі товарами і збереження стійких цін, що почасти стримувало розвиток спекуляції. Але в умовах командної економіки міськрада не змогла досягнути заповнення місцевого ринку товарами широкого вжитку, які вироблялись на Криворіжжі та поза межами міста. Джерела свідчать, що Криворізька міськрада намагалась направити приватний капітал у торгівлю, щоб використати створений ним торговий ресурс, що зрештою сприяло покращенню добробуту населення і притоку грошей до місцевого бюджету. З початку НЕПу – від 1922 року – значна увага приділялась питанню денаціоналізації та передачі колишнім власникам дрібних підприємств. І хоча були випадки необґрунтованих відмов і тяганини при розгляді справ, частину підприємств повернули. Це сприяло прискоренню виробництва товарів широкого вжитку. Одночасно здійснювався і контроль у приватному секторі. Щоправда, міськрада використовувала трудове законодавство як важіль тиску на підприємців. Зауважимо, що фінансово-податкова політика міськради по відношенню до приватного підприємництва не була послідовною. Часто невиправдано високі обкладення вели до зниження ділової активності, а то й до закриття об’єктів місцевої промисловості, що викликало підвищення цін на певні групи товарів. Запорукою успішної діяльності міськради в ті роки могла б бути її юридична і фактична самостійність та повна незалежність від компартійних або інших структур, які знижували ефективність роботи. Втім, такого статусу вона не мала. Покращенню діяльності Криворізької міськради сприяло також залучення компетентних спеціалістів для вирішення складних завдань соціально-економічного розвитку міста, що давало можливість уникати прикрих прорахунків.

Політичний вплив на роботу Ради в 30-х роках ХХ ст. здійснювався через впровадження в практику радянського життя командно-адміністративних методів керівництва. Документи свідчать, що Криворізька міськрада та її виконавчий комітет теж стали все ширше обирати такі методи керівництва, а всі інші – занадто демократичні – поступово відійшли на другий план: в країні формувалась тоталітарна практика керування, й Криворізька рада не могла оминути її як представницький орган влади. Посилення влади партійного апарату позбавило міськраду самостійності та реальної участі в політичному житті суспільства, в практичній реалізації економічної та соціальної стратегій. Значно звужували масштаби її діяльності засилля бюрократії. Це ж саме можна сказати і про систему виборів, результати яких завчасно визначались у партійних кабінетах. Такий стан фактично закріплювався Законом про вибори та Конституцією СРСР 1936 року і Конституцією УРСР 1937 року. Як підтверджують документи, якісний склад виборчих комісій в дійсності призначався («рекомендувався») міським партійним комітетом. Останній часто призначав свою номенклатуру головами комісій. Функціонери також вирішували питання відбору кандидатів у депутати, позбавлення або повернення права голосу. Тому, зазвичай, до депутатського корпусу потрапляли покірні виконавці волі вищестоящих партійних органів. За Конституцією СРСР 1936 року місцеві ради обирались на 2 роки. Лише Рада першого скликання (1939) працювала практично 8 років: війна зірвала чергові вибори 1941 року, і з огляду на це Верховна Рада СРСР своїми Указами (1941 і 1944 рр.) продовжила повноваження усіх місцевих Рад; і правомочність депутатів, обраних у 1939 році, тривала до наступних 1947 року виборів. До речі, це подовження діяльності Рад легітимізувало відновлення їх діяльності після визволення міста від окупантів; перша сесія міськради в Кривому Розі відбулась 10 серпня 1944 року, і всі її 92 депутати мали чинні мандати аж до складання своїх повноважень у грудні 1947 року.

Вибори до Криворізької ради проводились у таких роках: Дата

Скликання

Дата

Скликання

Дата

Скликання

24.12.1939

12.03.1967

04.03.1990

21.12.1947

16.03.1969

03.1995

17.12.1950

13.06.1971

04.1998

22.02.1953

17.06.1973

04.2002

27.02.1955

15.06.1975

З 09.2004

ІV

03.03.1957

19.06.1977

З 04.2006

01.03.1959

24.02.1980

З 11.2010

VІ

05.03.1961

20.01.1982

З 04.2015

VІІ

03.03.1963

24.02.1985

14.03.1965

03.1987

До квітня 2004 р. нумерація скликань міськради продовжувалась від 1939 р. (з 1 по 24). Від вересня 2004 р. порядок сесій був змінений, перерахований від 1991 року. Так, вереснева сесія 2004 р. вже була ІV скликання; з квітня 2006 р. – V, з листопада 2010 р. – VІ, з квітня 2015 р. – VІІ. Кількість депутатів постійно коливалась. Якщо в 1939 р. їх було 367, то у 1950 р. – 444, у 1985 р. – 500, у 1990 р. – 239, у 2006 р. – 90, у 2010 р. – 90. Основою діяльності міськради стали сесії, які проводились 4 рази на рік, а в районах міста і в селищах – 6 разів на рік. Підвищенню ефективності роботи міськради сприяла постанова ЦК КПРС від 22 січня 1957 р. «Про компетенцію діяльності рад депутатів трудящих і посилення їх зв’язку з масами». В результаті було розширено контроль за виконавчими органами влади, збільшено громадянські засади в діяльності апарату і, зокрема, створено громадські відділи при радах, надано більші права постійним комісіям – їм делеговано частину функцій відділів і управлінь виконкому. Подальшому впливу рад на соціально-культурне та господарче життя міста сприяв прийнятий Верховною Радою УРСР 15 квітня 1971 р. «Закон про міські, районні

у місті Ради депутатів трудящих Української РСР». У відповідності до цього та інших законів і указів, прийнятих на початку 1970-х років, було розширено повноваження міськради. Зокрема, в її підпорядкування передано підприємства та установи, що обслуговували місто. На сесіях розглядались питання, віднесені законодавством до компетенції ради, і в першу чергу – це визначення повноважень депутатів, обрання виконкому і зміна його складу, утворення постійних комісій, затвердження міського бюджету і звітів про його виконання тощо. Позачергові сесії могли скликатися за ініціативи виконкому, на вимогу третини депутатів, за пропозицією вищестоящих рад. Сесія вважалась легітимною, якщо у ній брало участь 2/3 депутатів. Рішення приймались простою більшістю голосів. Для підготовки питань на сесію і виконком постійні комісії розробляли пропозиції й готували проекти рішень, здійснювали контроль за діяльністю відділів і управлінь виконкому, підприємств і організацій по впровадженню в життя ухвал сесії та державних органів, перевірку виконання наказів виборців тощо. Питання кількості комісій, які утворювались, вирішувалось на сесіях. З депутатів обирався виконком у складі голови, його заступників, секретаря і членів (чисельність встановлювала рада). Виконком був підзвітним раді, що його обрала, а також обласним і республіканським радам. Він мав право видавати рішення і розпорядження в рамках своєї компетенції. Для прикладу розглянемо роботу міськради за 1976 рік. У 1975 р. під час виборів було прийнято до виконання 313 наказів виборців. Для контролю за їх здійсненням створено 62 депутатських пости. Наприкінці 1976 року 85% наказів було реалізовано, інші опрацьовувались. Серед ще невиконаних було будівництво нового залізничного вокзалу, клубу залізничників, 2-ї міської лікарні, підземних переходів тощо. Відбулись 4 сесії міськради і 32 засідання виконкому. На сесіях розглянуто 52 основні питання, які стосувались медицини, культурного обслуговування, удосконалення системи освіти, укріплення правопорядку, благоустрою. Створено 16 комісій міськради. За результатами роботи кращими депутатами виявились І. П. Шандирь, І. П. Шевченко, Ю. Т. Клименко, В. В. Богатир, А. І. Токарчук.

Протягом року проведено огляд організаційно-масової роботи місцевих рад і змагання депутатських груп. Створено комісію з контролю виконання рішень, які виносились на засідання виконкому. В районних і селищних радах організовано комісії по роботі з листами трудящих, налагоджено контроль за розглядом скарг. У 1976 р. голова виконкому, його заступники та секретар прийняли близько трьох тисяч громадян. Особливо активно працювали комісії з охорони здоров’я та соціального забезпечення. Велику допомогу в роботі міськради надавали добровільні помічники – активісти, яких нараховувалось понад 160 осіб. До діяльності залучались члени громадських об’єднань, а також представники селищних, вуличних, квартальних, дільничних, домових комітетів, утворених на підставі Положень про самодіяльні громадські організації (1975 р.). У 1978 році міська рада змінила назву: замість Рада депутатів трудящих стала називатись Рада народних депутатів. Але це фактично нічого не змінило в її діяльності та компетенції. У 1979 році, згідно з новою Конституцією, права міськради були розширені в питаннях керівництва господарством, здійснення планів соціально-економічного розвитку, культурно-побутового обслуговування та вирішенні інших задач, які були законодавчо закріплені за радою. Термін «місцеве самоврядування» з’явився в другій половині 80-х років і пов’язаний з «перебудовою», яку ініціював Генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов у 1985 році. Головною метою реформування було прискорення соціально-економічного розвитку при збереженні існуючої системи. У 1988 році розроблено закон, де самоврядування трактувалось як «частина соціального самоуправління народу». Місцева автономія тлумачилась як територіальна. Основою господарства закон визнавав комунальну власність, але при цьому не давав гарантій твердої влади для місцевого самоуправління. Закон «Про загальні начала місцевого самоврядування і місцевого господарства СРСР» виявився невиконаним – вже повним ходом йшов процес розвалу СРСР. На початку грудня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла закон про місцеві ради та місцеве самоврядування.

Розділ ІІ. Міськрада в період незалежності України Новий етап у розвитку міськради датується 1991 роком, коли було проголошено державний суверенітет і незалежність України. Він почався з прийняття Закону України «Про місцеві ради народних депутатів і регіональне самоврядування». Останнє розглядалось як територіальна самоорганізація громади для самостійного вирішення всіх питань місцевого життя. З прийняттям Конституції України 1996 року самоврядування отримало конституційний статус і стало основною підвалиною нового ладу України. 21 травня 1997 року було затверджено Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», який визначив систему та гарантії самоуправління, засади організації та діяльності, правового статусу та відповідальності органів і посадових осіб. Перед цим (6 листопада 1996 р.) у Страсбурзі підписано Європейську хартію місцевого самоврядування, яка була ратифікована Верховною Радою України 15 липня 1997 року. Після цього вона стала частиною національного законодавства України. В наступні роки Верховна Рада України прийняла ряд інших законів, що стосувалися самоврядування. Так було закладено законодавчий фундамент для становлення та розвитку автономії місцевої влади. У важкі часи кризи початку 90-х років завдяки спільній наполегливій праці депутатів, керівників підприємств вдалось пом’якшити наслідки колапсу і стабілізувати ситуацію. В той період у місті, на відміну від інших регіонів, не закрили жодної школи, спортивного і культурного закладу. Далі відбулась реструктуризація підприємств гірничо-металургійного комплексу, реформування системи власності, впровадження ринкових механізмів господарювання. За ініціативи міськради проблеми Кривбасу неодноразово розглядались вищими органами влади та особисто Президентом України. Все це дало позитивні наслідки. В результаті покращився стан підприємств важкої промисловості, ліквідована заборгованість по заробітній платі та пенсіях, зросли надходження до

міського бюджету, розширено мережу установ соціального захисту населення. Вдалося зберегти значні масштаби будівництва. За 10 років незалежності в Кривому Розі зведено 208 житлових будинків, 9 шкіл, 7 дитячих садків, розширено мережу водо-, тепло- та газопостачання. Завершено будівництво швидкісного трамвая. Радикальні зміни, що відбулись у 90-х роках у соціально-економічній сфері, обумовили реорганізацію виконавчих органів міської влади. Інтенсивне формування комунальної власності, яка включала навчальні, лікувальні, культурні, спортивні заклади, житлово-комунальні підприємства, в т. ч. передані від підприємств місту об’єкти соціальної інфраструктури, обумовило створення фонду комунальної власності міста. У зв’язку з делегуванням функцій державної виконавчої влади на базі відділу з соціальних питань були створені управління праці та соціального захисту населення, відділ субсидій, служба у справах неповнолітніх. Розвиток малого та середнього бізнесу недержавної форми власності привів до поетапної реорганізації управління торгівлі та інших структур виконкому в управління розвитку підприємництва, створення відділів реєстрації, погодження, промислової політики та енергетики. Для координації роботи з екологічних та природоохоронних питань міста створено екологічний відділ виконкому. Ці зміни сприяли підвищенню ефективності управлінських структур, зростанню їх самостійності та відповідальності за виконання своїх обов’язків. Впровадження самоврядування сприяло розвитку партнерських відносин з окремими містами, в т.ч. на міждержавному рівні. У травні 1993 року міськрада вступила до Асоціації рад народних депутатів міст України, а в квітні 2000 року стала співзасновником Регіонального відділення Асоціації міст України. Були встановлені партнерські відносини з Нижнім Тагілом (РФ), а в червні 1995 року підписано Угоду про розвиток торговельно-економічних відносин між Кривим Рогом і Байшанем (КНР). Рішенням ХVІ сесії міськради ХХІІ скликання від 18 березня 1998 року за №240 прийняті офіційний герб і прапор Кривого Рогу.

Кривий Ріг став центром для проведення різноманітних семінарів, нарад та інших заходів з обміну досвідом по організації різних сфер міського господарства, управління містом, діяльності органів місцевого самоврядування. За час роботи міськради V скликання (2006-2010 р.) проведено 51 спільне засідання ради та 57 пленарних. Робота характеризувалась колегіальністю, яка базувалась на впровадженні принципів діяльності, закладених у Регламенті ради, в якому встановлені правила формування внутрішніх органів, порядок підготовки, розгляду та ухвалення рішень, права та обов’язки депутатів, правила їх поведінки. Затверджено Регламент рішенням міськради від 24 травня 2006 року №6. Він передбачає процесуальні норми, дотримання яких підтверджує законність прийняття рішень ради чи її виконкому. У відповідності до Регламенту ради та Регламенту виконкому (рішення від 14 січня 2009 №20) виконавчим комітетом узагальнюються пропозиції та зауваження, висловлені депутатами на сесіях. Міським головою даються доручення стосовно їх виконання. Протягом V скликання було опрацьовано близько 300 критичних зауважень і пропозицій, які висловили 45 депутатів, і 44 доручення міського голови. З метою вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань на сесію, здійснення контролю за виконанням рішень ради та її виконавчого комітету створено 11 постійних комісій: з проблем законності, правопорядку, депутатської діяльності та етики; планування бюджету та економіки; комунального господарства, транспорту та зв’язку; екології, охорони здоров’я та соціального захисту населення; освіти та науки; культури та духовності; сім’ї, дітей, молоді; фізкультури та спорту; регуляторної політики та підприємництва; регулювання земельних відносин; планування та забудови міста, міської комунальної власності. Їх функціональну спрямованість регламентовано рішенням міськради від 24 травня 2006 року №8 «Про затвердження Положення про постійні комісії міськради». Згідно з Регламентом, організація роботи здійснюється у відповідності до планів міської ради, які затверджуються раз на півріччя, у грудні та в червні. В них передбачено основні питання, які будуть розгля-

датися, та проведення навчань депутатів. Так, протягом 2006-2010 років розглянуто понад 4100 питань, у тому числі 34 основних, та проведено 33 навчання депутатів, з яких 14 – виїзних. За цей час утворено 67 комісій, рад, робочих груп, штабів і комітетів. З метою створення належних умов для розвитку територіальної громади, підвищення її впливу на вирішення соціально-культурних та господарчих проблем, затверджено Програму розвитку самоврядування в м. Кривому Розі. У відповідності до зазначеної Програми, у вересні 2010 року на LVІ сесії міськради прийнято Статут територіальної громади Кривого Рогу, який визначає права, свободи та обов’язки жителів міста, повноваження громади, механізми здійснення самоврядування, регулює відношення між громадою та владою, регламентує інші питання, які законодавством віднесені до компетенції органів самоврядування. Депутати щорічно, не пізніше травня, звітують перед виборцями про свою роботу за минулий рік. За результатами цих звітів розробляються заходи з виконання доручень виборців, які враховуються при розробці планів економічного та соціального розвитку міста на поточний рік. Цінну інформацію стосовно проблем, які необхідно вирішувати, депутати отримують під час особистих зустрічей та прийомів. Упродовж роботи ради V скликання на адресу міського голови, виконкому та його підрозділів депутати надіслали понад 750 звернень, у яких піднімались важливі питання, що стосувались розвитку Кривого Рогу та соціального захисту населення. У цьому скликанні 49 депутатів мали 165 помічників-консультантів – знаних фахівців у різних галузях, з великим досвідом роботи, які допомагали у вирішенні великого кола питань. Робота міської ради висвітлюється в газеті «Червоний гірник», на ТРК «Рудана» та на офіційному веб-сайті виконкому. До складу міськради VІ скликання (2010-2015) обрано 90 депутатів, 89 з них виконують свої повноваження, не пориваючи зі службовою або виробничою діяльністю. Професійно працює секретар Сергій Маляренко, створено 9 постійних комісій. Протягом цього скликання було проведено 650

засідань постійних комісій та 65 пленарних, опрацьовано 195 зауважень і пропозицій, висловлених депутатами. З метою забезпечення належних умов життєдіяльності міста ухвалено 3855 рішень, у тому числі 27 – з планових питань, затверджено 30 галузевих програм. Вперше було розроблено Стратегічний план розвитку міста до 2015 року, спрямований на економічне зміцнення та покращення якості життя мешканців. Проведено 24 навчання депутатів (з них 12 – виїзних) з проблем енергозберігаючих технологій, розвитку позашкільної освіти, оздоровлення дітей у літній період, природоохоронної діяльності, охорони праці, розвитку електротранспорту тощо. В рамках виконання Стратегічного плану розвитку в 2012 році створено комунальне підприємство «Інститут розвитку міста Кривого Рогу». Депутати активно брали участь у роботі виконкому. На 1 жовтня 2015 року міською радою, її виконкомом, розпорядженнями міського голови Юрія Вілкула створено 94 дорадчі органи, в яких працювали 47 депутатів. Депутатами на адресу міського голови, його заступників, секретаря, відділів та управлінь надіслано 650 звернень стосовно великого кола питань господарчого та соціально-культурного життя Кривого Рогу. До міської ради в 2010-2015 роках від юридичних осіб надійшло та розглянуто 17277 звернень. Особливим авторитетом користувались депутати, які працювали по декілька скликань: М. Ф. Земляний (10 скликань), А. Т. Шпиленко (8 скликань), Г. М. Тенетко (7 скликань), І. Ю. Болтенко (5 скликань), Ю. В. Бобченко та О. Г. Мкртчян – по 4 скликання. Майже третина депутатів працювала вже друге скликання. За час роботи міської ради VІ скликання надходження до бюджету збільшилися на 2,4 млрд грн, або у 2,3 раза. Зокрема, втричі збільшено видатки установам бюджетної сфери (з 28 млн грн у 2010 р. до 94 млн грн у 2015 р.), на житлово-комунальну сферу, будівництво – з 60,0 млн грн до 395,3 млн грн. Стратегічний план розвитку Кривого Рогу, розрахований на 5 років, включав 845 завдань і проєктів, з яких на 1 вересня 2015 року було виконано 752, а інші знаходились у стадії реалізації.

У 2011 році введено в експлуатацію малу архітектурну форму – павільйон «Квітковий годинник» з найбільшим у Європі діаметром циферблата в 22 метри. Протягом 5 років замінено 11964 світильники, встановлено 16679 енергозберігаючих ламп. Це дозволило з 18 березня 2015 р. забезпечити постійне освітлення міста в нічний час. Виконано реконструкцію привокзальної площі та будівлі вокзалу станції «Рокувата». У 2012 році затверджено Програму модернізації ліфтового господарства міста на 2013-2017 роки. В результаті реалізації проєкту у понад 120 ліфтах проведено капітальний ремонт. З’єднано швидкісну та міську трамвайні лінії, що дало можливість перевозити пасажирів з північних районів міста до південних. Здійснено реконструкцію проспекту Поштового з розміщенням пам’ятного знака поштової станції 1775 року. Відкрито відновлений пішохідний міст у парку ім. Гагаріна, реконструйовано сквер мікрорайону «Перемога». У грудні 2012 року в будівлі Квіткового годинника відкрито відеогалерею міського історико-краєзнавчого музею, де застосовано 3D технології. Протягом 20102015 років у місті встановлено 21 пам’ятник монументального мистецтва. У 2012 році відкрито павільйон «Льодова арена» для занять зимовими видами спорту. Єдиний дозвільний центр міста, створений у 2010 році, визнано кращим в Україні. З 2014 року створено територіальні підрозділи Центру в усіх районах міста. Успішно реалізується довгострокова програма вирішення екологічних проблем Кривбасу, розрахована на 2011-2020 роки. Так, протягом 2011-2015 років зменшено викиди забруднюючих речовин в атмосферу на 17%. У 2013-2015 роках розчищено 5 км русла річки Стара Саксагань з відновленням її водності, ділянку р. Інгулець у Центрально-Міському районі, проводиться розчистка водойм Металургійного району та ряд інших природоохоронних заходів. На сьогодення завдяки активній і цілеспрямованій діяльності міської ради Кривий Ріг за соціально-економічними показниками темпів розвитку вийшов на провідні позиції в Україні.

Пам’ятний знак на честь 200-річчя м. Кривого Рогу Джерела та література Державний архів Дніпропетровської області (далі ДАДО). Ф. 1. Оп. 1. Од. зб. 112. Арк. 14, 95; Од. зб. 437. Арк. 53; Од. зб. 892. Арк. 158. ДАДО. Ф. 114. Оп. 1. Од. зб. 60. Арк. 78-79. ДАДО. Ф. 19. Оп. 2. Од. зб. 726. Арк. 65; Од. зб. 728. Арк. 153-154. ДАДО. Ф. 19. Оп. 3. Од. зб. 132. Арк. 60. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 1. Оп. 3. Од. зб. 3402. Арк. 31-32; Од. зб. 1287. Арк. 53-54; Оп. 8. Од. зб. 308. Арк. 409-412. Центральний державний архів громадських об’єднань України. Ф. 1. Оп. 20. Од. зб. 230. Арк. 34, 38; Од. зб. 236. Арк. 89; Од. зб. 488. Арк. 51.

Гонтар А. В. Городские Советы Украины: история становления и развития (20-е – 30-е годы). К. Одесса: Вища школа, 1990. С. 4-5. Кривий Ріг: лихоліття 1941-1945 рр. Кривий Ріг: Видавничий центр КНУ, 2016. С. 176-177. Москаленко Г. В. Местные советы УССР в системе тоталитарной власти (30-е годы). Автореф. дис. канд. ист. наук. К., 1993. 21 с. Стецкевич В. В. Восстановление и деятельность городских Советов Донбасса и Приднепровья в период Великой Отечественной войны (1943-1945 гг.). Автореф. дис. канд. ист. наук. Днепропетровск, 1972. 24 с.

ІСТОРІЯ МІСЬКРАДИ ЗА РАДЯНСЬКОЇ ДОБИ

1920 1920 ... 1922 1922

Делегати першого повітового з’їзду рад разом з депутатами міської ради. Жовтень 1920 р.

...

НАСЕЛЕННЯ

Кривого Рогу у 1920 році складало 22709 осіб.

ОСВІТА 1920 У Кривому Розі існувало 7 шкіл*. 1922 На початку року в межах сучасного міста працювала 31 школа.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я 1921-1922 Боротьба з численними пошестями (віспа, холера, чума, малярія). 1921 Збудовано «холерний барак». *У 1920-х роках територія Кривого Рогу обмежувалась історичним ареалом Центрально-Міського району.

Борис Некрасов – голова міськради у 1920 році.

Будинок на вул. Базарній, 12 (Олександра Поля, 12), де у 1920-1924 роках знаходилась президія міської ради. Фото 1960-х років.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Робітничий клуб рудника ім. Карла Лібкнехта, де у 1922-1923 роках проходили сесії та засідання президії міської ради. Фото 1923 року.

1920 Організовано «політпрос» (система політичної просвіти) і створено перші агітбригади. Перший міський театр передано «політпросу». 1921 На 1 вересня в Кривбасі існували один районний та 4 робітничі клуби, 16 бібліотек (1280 абонементів), 11 самодіяльних театральних колективів, 3 кінозали (ще один – у стадії завершення). На початку року відкрито Селянський палац культури. На руднику ім. Карла Лібкнехта змонтовано першу радіостанцію. 1922 У квітні відкрито клуб Гданцівського заводу «Металіст».

Палац Праці (до 1922 р. – театр «Колізей») – місце проведення сесій та урочистих зборів міськради у 1920-1930-х роках. Фото 1930 року.

БУДІВНИЦТВО

1920-1922 Нового житлового будівництва не велося.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

1921 У Кривому Розі працювали: 1 миловарний завод, 2 сірникові, 2 ковбасні та 1 кишкова фабрики, цегельний завод, сироварня, машинобудівний завод «Пневматик», ливарний завод Василовського та шкіряний. 1922 Пущено фабрику сухих і фабрику олійних фарб, друкарню, пивзавод.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Андрій Йосипович Новіков – голова міськради у 1921-1922 роках.

1921 Першого лютого створено повітовий комунгосп, а згодом і комунальну секцію міськради. Відновила роботу міська електростанція. 1922 Відкрито готель «Сільбудинок».

БЮДЖЕТ

Мітинг, присвячений 5-річчю Жовтневої революції. На передньому плані – група керівників міськради та депутати. 1922 р.

На 1920/21 господарчий рік заплановано 57,3 тис. руб. (суми вказані в перерахунку на золотий рубль 1924 р.). 1921/22 Заплановано 73,2 тис. руб. 1922/23 Заплановано 97,3 тис. руб.

1923 1923

Мітинг на руднику ім. Карла Лібкнехта перед урочистим засіданням міськради, присвяченому святу Першого травня.

НАСЕЛЕННЯ

міста складало 18089 осіб.

ОСВІТА

У Кривому Розі діяли 12 шкіл (одна – однокласна, одна – двокласна, дві – трикласні, чотири – чотирикласні, три – семикласні, одна – дані не надала). З них три були платними (796 учнів). На освіту витрачено 12% місцевого бюджету (2,8 тис. руб.).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Створено систему робітничої медицини (робмед) коштом соціального страхування та профспілок. З 1 січня по 1 жовтня 1923 р. на стаціонарі побували 958 осіб. На 100 ліжок припадало 42 особи медичного персоналу. Амбулаторних відвідувань, у середньому, 9540 на місяць.

Клуб, де проходили засідання Криворізької ради.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК На 1 травня гуртки діяли в 9 робітничих клубах.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Площа забудови Кривого Рогу складала 1619 га. На 15 березня нараховувалось 2737 домоволодінь, за державними установами числилось 124 будівлі, за комунальним відділом – 72, за приватним сектором – 2500. Міська пожежна команда мала 2 генератори потужністю 94 кВт; довжина повітряних ліній – 1,2 км, довжина мережі – 6,8 км, стовпів – 202 одиниці.

БЮДЖЕТ

На 1923-1924 рр. заплановано 142,2 тис. руб., виконано 156,9 тис. руб.

Ісаак Давидович Рутер – голова міськради в грудні 1922 – жовтні 1923 р.

Будівля клубу Гданцівського заводу, де в 1923-1924 р. відбувалися засідання президії та сесії міськради.

1924

1924 ОСВІТА

У Кривому Розі залишилось 9 шкіл, де навчались 2039 дітей (охоплення школою – 51%). Наприкінці року 75% штату утримувалось коштом міськради, а 25% складали «добровільні» внески батьків.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Першотравнева демонстрація на вул. Карла Маркса (пр-т Поштовий). 1923 р. КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

На благоустрій відпущено 12,7% бюджету. Наприкінці року в Кривому Розі нараховувалось 630 приватних і 13 громадських крамниць, 2856 будинків. Територія, що підлягала міській раді, складала 3444 га.

Йосип Петрович Арсентьєв – член міськради від жовтня 1922 до жовтня 1924 р.

Перше число газети «Красный Горняк». 7 грудня 1924 р.

Президія окружного з’їзду працівників освіти разом з головою секції народної освіти міськради М. О. Анісімовим (третій справа у першому ряду). 1924 р.

БЮДЖЕТ

На 1923-1924 оперативний рік заплановано 161,4 тис. крб (виконано 179,9%). На охорону здоров’я відпущено 36 тис. крб, і на Залізорудний район – 17,3 тис. крб.

На кожному працюючому руднику відкрито амбулаторію (лікар, фельдшер, акушерка). На руднику «Дубова Балка» почала діяти лікарня на 40 місць. Наприкінці року в Кривому Розі було 2 лікарні, 2 поліклініки, 9 амбулаторій, один протитуберкульозний диспансер. Медперсонал нараховував 19 лікарів, 4 стоматологи, 22 фельдшери і акушерки. У 1924-1925 операційному році (операційний, або господарчий рік починався 1 жовтня і закінчувався 30 вересня наступного року) до закладів охорони здоров’я звернулось 21445 осіб; було зроблено 889 операцій.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

У клубі рудника «Жовтневий» нараховувалось 600 членів, ім. Карла Лібкнехта – 250, ім. Артема – 480. Наприкінці року на вул. Карла Маркса (пр. Поштовий) відкрито музей Аерохіму. В грудні 1924 р. на руднику ім. Леніна закладено фундамент під пам’ятник В. Леніну. Сьомого грудня вийшов перший номер газети «Червоний гірник». У Кривому Розі існувало 9 спортивних гуртків, на ст. Довгинцеве – 1, на рудниках – 6, які об’єднували 325 фізкультурників, включаючи 140 жінок. При окружній раді фізкультури діяли секції: легкоатлетична, гімнастична, зимового, водного спорту та спортивних ігор.

БУДІВНИЦТВО

Зведено 20 нових будинків.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Місцеву промисловість включено до окружного та міського бюджетів.

1925 1925

Бюлетень «Статистика Криворіжжя», який друкувався у 1925-1929 роках.

НАСЕЛЕННЯ

Кривого Рогу складало 22527 осіб.

ОСВІТА

У Кривому Розі 10 шкіл, з них три – семирічні; навчалось 2595 дітей. Почалось будівництво двох початкових шкіл у Рудничному районі. Навчанням в місті охоплено 51% дітей, у Рудничному районі – 71%.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Створено «ремонтну» комісію для направлення робітників на відпочинок до курортних зон. У Кривбасі гірників обслуговували 6 амбулаторій, 1 лікарня (ім. Крупської), 1 тубдиспансер; працювали 11 лікарів, 6 акушерів, 1 фармацевт, 8 медсестер і 3 особи обслуговуючого персоналу. Наприкінці року при міськраді створено санітарну секцію з 78 депутатів.

Депутати міськради разом з головою Ради Народних Комісарів УСРР Власом Чубарем. Листопад 1925 р.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК Організовано перші радіоаматорські гуртки. У місті створено два «кінокущі» – Криворізький і Дубовобалківський. У восьми клубах Кривбасу діяли 3 музичні, 13 хорових і 66 драматичних гуртків. 1 травня в саду ім. Федора Мершавцева відкрито міський стадіон.

БУДІВНИЦТВО

Почалось спорудження одного житлового будинку, побудовано й відремонтовано – по 1 будинку. Встановлено 25 афішних тумб, побілено фасади націоналізованих будинків, відремонтовано дахи та підвали на вул. Карла Маркса (пр. Поштовий).

Олексій Іванович Раюшкін – голова міськради від лютого 1925 до квітня 1926 р.

Голова РНК УСРР Влас Чубар виступає перед депутатами і робітниками рудника ім. Дзержинського.

Будинок окружного виконкому на розі сучасних вулиць Олександра Поля та Німецької, де у 1925-1926 роках знаходилась президія та секції міської ради. Фото 1927 р. Вихованці міського дитячого будинку. Фото 1925 р.

1926

1926 НАСЕЛЕННЯ

Кривбасу (Міський і Рудничний райони)* – 45 тис. осіб.

ОСВІТА

Клавдія Йосипівна Міхна – голова міської ради від квітня 1926 до лютого 1928 року.

У місті – 7 початкових шкіл, де працювали 32 вчителі і навчалась 1341 дитина; 3 – семирічні (43 вчителі, 1886 учнів). На рудниках – 6 початкових шкіл (19 вчителів, 763 учні) і 6 семирічних (91 вчитель, 1829 учнів).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Виділено кошти на будівництво базового аптечного складу. Створено районний туберкульозний комбінат і бактеріологічний кабінет. Наприкінці року почали відкривати антропометричні кабінети.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК Депутати міськради разом з делегатами ІХ з’їзду рад Криворіжжя. 4 травня 1926 р. Жінки-депутати міської ради в 1925-1926 роках.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО У Кривому Розі нараховувалось 3132 будинки, з них 127 – націоналізованих.

БЮДЖЕТ

На 1926-1927 навчальний рік міськрада виділила 68,3 тис. крб. Міський бюджет на 1925-1926 рр. затверджено в сумі 251,9 тис. крб, з них на будівництво – 213,5 тис. крб.

20-23 лютого в клубі ім. Артема відбулась Всеукраїнська культнарада. У серпні на Гданцівці почалось будівництво іподрому. 17-20 вересня пройшла перша окружна спартакіада. В 6 спортивних гуртках міста нараховувалась 351 особа, в рудничному районі – 431, на Довгинцівському вузлі – 522 (12 гуртків). На рудниках діяло 9 клубів (1720 постійних членів), 7 хорових, 7 драматичних, 1 музичний, 12 фізкультурних, 2 професійних, 2 природничих та 11 інших гуртків; загальне охоплення становило 1160 осіб. Бібліотеки і клуби налічували 6 читальних залів, 34,5 тис. книг і 3 тисячі постійних читачів, передплачувалось 280 примірників газет. На 1 жовтня на рудниках працювало 17 кінопроекторів. У листопаді в місті діяли 14 клубів і 198 червоних кутків. Кращим визнано клуб ім. Артема.

БУДІВНИЦТВО

Закінчено спорудження 58 житлових будинків, зведено нових: 32 приватних, 2 кооперативних. Державне будівництво: комунгосп – 3 об’єкти, залізниця – 1.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

У лютому міськрада провела обстеження підприємств місцевої промисловості. *У 1920-х роках існували Міський і Рудничний райони, останній включав рудники півдня та півночі Кривбасу.

Депутати міськради на мітингу, присвяченому 9-річчю Жовтневої революції. 7 листопада 1926 р.

Хоровий гурток робітничого клубу рудника ім. Артема. 1926 р.

1927

Депутати міськради разом з представниками переселенських колективів. 1927 р.

НАСЕЛЕННЯ

міста – 31281 особа.

ОСВІТА

У Кривому Розі діють шість семирічних, дві – шестирічних, дві – чотирирічних, дві – школи іншого типу; навчалось 3830 дітей (поза школою – 650). З 1 вересня у школах введено уроки фізкультури.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

У липні на всіх рудниках почали організовувати пункти першої допомоги. З 1 листопада в усіх медичних установах створено лікарські консультації для видачі листків тимчасової непрацездатності. Наприкінці листопада створено медичне товариство «Допомога». У грудні в місті нараховувалось 8 лікарень на 270 ліжок, 2 поліклініки, 2 тубдиспансери, 4 амбулаторії; окружну лікарню розширено до 300 місць.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

На початку року створено комісію з охорони природи та культури. У травні організовано міське товариство «Друзі радіо». Влітку відкрито водну станцію. У серпні пройшла друга окружна олімпіада. 7 листопада на будівлі пошти на вул. Карла Маркса (пр. Поштовий) встановлено сьомий у місті гучномовець. У листопаді відкрився Будинок фізкультури. Наприкінці року створено «Товариство друзів радянського кіно».

Початок спорудження Криворізької електростанції. В овалі – інженер Семен Жилкінський, начальник будівництва. 15 липня 1927 р.

БУДІВНИЦТВО

Всього в Кривбасі на будівництво житла виділено 397 тис. руб. На руднику ім. Леніна зведено 15 будинків (30 квартир), ім. Артема – 7, ім. Карла Лібкнехта – 6, ім. Дзержинського – 6, на суму 482 тис. крб, у Довгинцевому – 6 будинків, у місті – 8. Закінчено спорудження одного чотириповерхового будинку на розі сучасних вулиць Свято-Миколаївської та Каунаської. За рік зведено 483 індивідуальні будинки (включно з розпочатим у 1926 році).

ПРОМИСЛОВІСТЬ

У червні деревообробна майстерня почала випускати меблі для населення.

Пожежний обоз рудоуправління ім. Дзержинського.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

14 лютого встановлено нові розміри квартплати – 1,45 руб. за кв. сажень (площа сажня – 4,27 м2).

Робітничий клуб на руднику «Червоногвардійський», збудований у 1927 році.

Капела бандуристів, організована за рішенням міськради. Збірна футбольна команда м. Кривого Рогу.

1928

1928 ОСВІТА

На 1927-1928 навчальний рік виділено 207,2 тис. руб., з них 37,5 тис. руб. – за рахунок самообкладання. У квітні почалось будівництво української семирічної школи. Гданцівська початкова школа реорганізована у семирічну. Відкрито початкову школу на руднику ім. МОДРу.

Футбольна команда рудника ім. Леніна. Перший зліва – Микола Виставкін, організатор фізкультурного руху на Криворіжжі.

Перший у Кривому Розі клуб, збудований за часів радянської влади. Відкритий у жовтні 1928 р. Належав профспілці працівників харчової промисловості. Фото 1934 р.

Дерев’янко Михайло Самсонович, бурильник рудника ім. Газети «Більшовик», ударник праці, депутат міськради.

Іван Михайлович Олексієнко – голова міськради від лютого 1928 до лютого 1929 року.

Осьмак Єлизавета Петрівна, вчитель у школі фабричнозаводської освіти на станції Довгинцеве, депутат міськради у 19281929 роках.

Цирк «Колосс», відкритий у 1927 р.; згорів у 1928 р.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

У с. Веселі Терни (зараз у межах Кривого Рогу) відкрились курси підвищення кваліфікації санлікарів. Для надання термінової допомоги в поліклініці встановлено нічне чергування лікарів. У листопаді при Гданцівській лікарні почав діяти туберкульозний стаціонар на 18 ліжок. У середині грудня на руднику «Дубова Балка» відкрито поліклініку.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Перше число газети «Червоний гірник» українською мовою. 16 жовтня 1928 р.

Почалась радіофікація робітничих селищ. У червні стартувало будівництво нового міського стадіону (ім. Першого травня). 16 жовтня міська газета «Червоний гірник» стала друкуватись українською мовою. На вул. Леніна (Свято-Миколаївська) відкрито клуб «Харчосмак». Прийнято рішення про будівництво великого кінотеатру (згодом ім. Леніна) на сучасній вул. Поштовій.

БУДІВНИЦТВО

Розмір житлової площі міста на 1 січня 1928 р. становив 171904 кв. метри. На Жовтневому руднику споруджено 12 будинків, на руднику ім. Леніна – 15, на Змичці – 4, в місті – 9.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

У травні почалось будівництво нового маслозаводу.

1929 1929 НАСЕЛЕННЯ

Кривого Рогу на 1 січня 1929 р. становило 39633 особи. 19 лютого ВУЦВК* затвердив утворення Бухаринської районної ради.

ОСВІТА

Дітей шкільного віку налічувалось 17552, з них віком 8-9 років навчалось тільки 74,2%. На ремонт шкіл виділено 6900 руб. Всі заклади переведено на двозмінне навчання, а курси лікнепу працювали в третю (з неписьменних навчались 60-70%). 22 серпня у місті відкрився гірничий технікум. 28 листопада прийнято рішення про реорганізацію вечірнього технікуму на руднику «Жовтневий» у вечірній робітничий гірничий інститут.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

У лютому перед урядом поставлено питання про створення на Криворіжжі спеціального туберкульозного санаторію пропускною спроможністю 400 хворих на рік. Почались розбивочні роботи на будівельному майданчику окружної лікарні. 15 травня перших відвідувачів прийняв криворізький окружний будинок відпочинку на Дніпрі «Червоний Маяк», розрахований на 240 місць (нині Нікопольський район). Створено комісію з надання опіки над душевнохворими. Влітку тисячі дітей коштом держави відпочили в таборах і «дитячих майданчиках» при школах.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК 9 березня повідомлено про відкриття першої у місті музичної школи. У березні проведено першу реєстрацію радіоприймачів. У травні на Гданцівці почав діяти іподром. Наприкінці року в окрузі працювало 127 прийомних радіостанцій. У місті (на руднику ім. Дзержинського) створено атеїстичний музей.

Топографічна зйомка плану м. Кривий Ріг. БУДІВНИЦТВО

Міськрада уклала договір на зйомку плану міста. На початку травня підписано договір про будівництво першого у місті кінотеатру (з 1930 р. – ім. Леніна). На руднику «Жовтневий» відкрилась фабрика-кухня. У 1929 р. Цекомбанк відпустив 90000 крб кредитів на розширення водогінної мережі. На кооперативне будівництво в місті та на рудниках витрачено 661000 крб. Всього за рік з різних джерел фінансування споруджено 172 будинки житловою площею 10500 кв. метрів.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

На реконструкцію заводу «Пневматик» виділено 84 тис. крб, друкарні – 58 тис. крб, фабрики фарб – 35,4 тис. крб, цегельного заводу «Червоний Жовтень» – 199 тис. крб.

БЮДЖЕТ

На 1929-1930 рр. заплановано 3278,4 тис. крб, виконано – 3111,0 тис. крб. Всю економію по місцевому бюджету в сумі 5218 крб вирішено використати: на ремонт тротуарів – 1000 крб, на спорудження другої черги оранжереї – 1513 крб, на будівництво огорожі парку – 2700 крб. * ВУЦВК – Всеукраїнський центральний виконавчий комітет.

Депутати Криворізької міськради (у четвертому ряду) на ІІ районній конференції Всеросійської спілки гірників. 14-15 вересня 1929 р.

Микола Глушко – голова міськради від лютого 1929 до лютого 1931 р.

Монтаж першої турбіни на КРЕСі. Серпень 1929 р.

Початок роботи авіапошти. Польовий аеродром «Змичка». 19 квітня 1929 р.

Кращі піонери міста з рудника ім. Чубаря (м. Інгулець) на першому зльоті в Харкові. 15 серпня 1929 р.

Будівля кінотеатру ім. Леніна, відкритого 1 травня 1930 року.

1930 1930

Будівля філії Державного банку на розі вулиць Леніна (СвятоМиколаївська) та Карла Маркса (пр.Поштовий). Фото 1930 р.

НАСЕЛЕННЯ

Кривбасу – 48 тис. жителів.

ОСВІТА

Доставка гірників зі станції Карнаватка на роботу на рудник ім. Дзержинського.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

У червні відведено ділянку для розширення заводу «Пневматик». З метою власного забезпечення покрівельними матеріалами створено трест з виробництва вогнетривких плит. Наприкінці року підприємства місцевої промисловості повністю перейшли в розпорядження міської ради.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

1 травня введено плату за комунальні послуги з відомчих будинків, які були передані місту від ПРТ (Південно-Рудний трест). Наприкінці березня міськрада затвердила штати комунальних відділів при селищних радах. Планувалось прокласти 24 км шляхів і 17 км шосе між Кривим Рогом і рудником ім. Леніна (асигновано 400 тис. крб).

БЮДЖЕТ

На житлове будівництво планувалось витратити з різних джерел 3,5 млн крб, у тому числі – на рудниках виділено 1,485 млн крб, у місті – 431,0 тис. крб, на індивідуальне – 146,0 тис. крб.

Суботник на шахті ім. Газети «Більшовик».

У березні почалась реорганізація семирічних шкіл у десятирічки (Гданцівка, рудник ім. Карла Лібкнехта). Планувалось охопити початковою освітою 17368 дітей. 4 вересня міськрада оголосила мобілізацію вчителів, які раніше залишили свою роботу за фахом. Учнів почали забезпечувати гарячими сніданками. У місті було 8 початкових шкіл (1296 учнів), 6 – семирічок (1441 учень); на рудниках діяло 15 шкіл; 9 установ профосвіти (873 учні). Вищі та середні навчальні заклади: Залізорудний інститут (518 студентів), перша ФЗС (фабрично-заводська семирічка) №8 (465 учнів), Залізорудний технікум (316 студентів), Кооперативний технікум (159), Медичний технікум (210).

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

У лютому відкрито першу в місті майстерню з ремонту радіоапаратури. У червні на міській радіостанції почались випуски радіогазети. Діяли 5 бібліотек (18,6 тис. книг), 5 клубів, 3 кінотеатри, 1 театр. У школах лікнепу навчалось 957 учнів, у школах для малописьменних – 263 учні. Почалось будівництво літнього кінотеатру в Будинку єврейської культури. 26 листопада при міськраді організовано комісію по сприянню кіно- та радіофікації міста. На 1 серпня 1930 нараховувалось 8 гуртків, які охоплювали 860 осіб, і 9 – у навчальних закладах (близько 500 осіб).

БУДІВНИЦТВО

Житловий будинок для управлінців Південно-Рудного тресту, зведений у 1930 р. Робітники-добровольці відправляються на постійну роботу в колгоспи.

1 жовтня закінчено попередній (ескізний) генеральний план реконструкції Кривого Рогу, а остаточний – на початку 1931 року. Вирішено будувати тільки дво-, триповерхові будинки з центральним опаленням. Планувалось у 30-х роках здати в експлуатацію 152 будівлі площею 21,4 тис. м2.

1931

Закладка фундаменту ДП-1 заводу «Криворіжсталь». Листопад 1931 р.

ОСВІТА

У травні почалась підготовка до переходу на загальне семирічне навчання. Проведено дотермінові випуски з семирічок для забезпечення профтехучилищ.

Палац культури Дзержинського рудоуправління, збудований у 1931 році.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

У рудничному районі проживало 69776 людей, було 285 лікарів, на одного припадало по 261 мешканцю. Почалась модернізація очисних споруд для покращення якості питної води. Наприкінці року створено осередок Всеукраїнського товариства по оздоровленню праці та побуту. Головна мета – боротьба з антисанітарією на виробництві та в оселях.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Вийшов в ефір перший випуск радіогазети «Червоний гірник», який став проводитися один раз на 5 днів. З червня введено в практику масове прослуховування радіомітингів. Згідно з рішенням Народного комісаріату освіти УСРР Кривий Ріг визнано місцем постійного перебування театру соціалістичного сектору, який згодом реформовано в театр «Кривбас». Перша прем’єра відбулась 5 листопада 1931 р. Оновлено міську раду з фізкультури та спорту.

БУДІВНИЦТВО

У Кривому Розі планувалося спорудити 24 будівлі, на рудниках – 148, площею 66,1 тис. м2 (1740 квартир). На пленумі 8-9 грудня житлова проблема визнана головною. План будівництва не був виконаний, на 1932 р. перенесено 105 об’єктів згаданого типу. На одного мешканця Кривого Рогу припадало 4,0 м2 житлової площі (у 1927 р. – 5,4 м2; по Україні – 6,0 м2).

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Головна увага була зосереджена на збільшенні виробництва товарів широкого вжитку. Незважаючи на низку відповідних постанов, міська промисловість перебудовувалась надто повільно. Міськрада гаслом року проголосила: «Ради – обличчям до виробництва!» 16 червня Всесоюзна рада народного господарства прийняла рішення про початок будівництва Криворізького металургійного заводу. З цією метою створено спеціальний трест «Кривбуд».

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Проект адміністративного центру, розроблений київською філією «Діпромісто» (архітектор Володимир Заболотний).

Василь Качинський – голова міськради від лютого 1931 до лютого 1932 р.

У липні почалось будівництво Соцміста (архітектор В. Заболотний) і впровадження заходів для покращення санітарного стану в старому місті. 20 липня відбувся пленум міської та селищних рад з питань докорінного покращення комунального господарства. Наприкінці 1931 р. в місті було забруковано 9% вулиць, а на рудниках – 4%. У липні почався рух автобусів з центру на рудник ім. Леніна і на Довгинцеве.

БЮДЖЕТ

Заплановано 5493,9 тис. крб, виконано 7000,9 тис. крб.

Вантажні автомобілі, закуплені міськрадою для потреб комунгоспу.

Будівля корпусу Залізорудного інституту.

Пункт запису в міськраді для робітників, які добровольцями їхали в радгоспи і колгоспи.

Ольга Кузьминська, депутат міськради, токар заводу «Комуніст» – на робочому місці.

Депутати міськради зі старими більшовиками. 1 травня 1932 р.

1932

1932 ОСВІТА

Деякі рудники припинили постачання педагогів продуктами, що змусило їх покинути школи. Вчителів і школярів стали посилати на сільгоспроботи. У квітні в багатьох школах міста перестали видавати сніданки, або різко скоротили їх кількість. 18 жовтня з метою зміцнення матеріальної бази та продуктового постачання школи прикріпили до підприємств.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Головною причиною відставання була неузгодженість дій різних ланок місцевої влади і зацікавлених організацій. Комунгосп не зміг заготовити необхідної кількості будівельних матеріалів. Асигнування використані на 31,7%.

БЮДЖЕТ

Заплановано 7054,0 тис. крб, виконано – 6679,0 тис. крб.

Новий гуртожиток на руднику ім. Карла Лібкнехта.

Колектив театру «Комсомольський перфоратор». Шостий зліва в третьому ряду – керівник, депутат міськради Володимир Роза.

Муляр О. Дідуха розпочинає зведення житлового будинку на Соцмісті.

БУДІВНИЦТВО

Запланована сума будівництва по комунгоспу – 9166400 крб, у т. ч. за рахунок місцевого бюджету – 2979 тис. крб, кооперації – 1747 тис. крб, населення – 170 тис. крб. З цієї суми 5938,8 тис. крб йшло на будівництво Соцміста, в т. ч. з місцевого бюджету – 1916,8 тис. крб. Планувалося збудувати 1560 квартир на 7 тис. осіб. З жовтня почалось впровадження нового типу забудови – житлового комбінату, який, крім 4 житлових будинків, включав соціально-культурні об’єкти: їдальню, бібліотеку, спортзал, кінозал, дитячі ясла і садок. Вартість комбінату складала 1215 тис. крб. План будівництва виконано на 70%.

У квітні міськрада виділила 12 буксирних бригад для допомоги рудничному персоналу у проведенні заходів по санітарному мінімуму. У травні відкрилась поліклініка на вул. Пушкіна, обладнана найновішою на той час апаратурою. У серпні прийнято обов’язкову постанову про збільшення фінансування лікарняної мережі (додатково виділено 15 тис. крб), та асигновано 10 тис. крб на покрашення харчування дітей у школах. Створено дитячий санаторій.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

У березні Кривий Ріг вперше взяв участь у Всесоюзному радіопереклику. 10 квітня проведена І районна мистецька олімпіада. 1 квітня почалися щоденні передачі місцевого радіовузла. У кінотеатрі ім. Леніна обладнано звукову кіноапаратуру. Перший звуковий фільм демонструвався 10 вересня. Створено Криворізький театральний комбінат для узгодження питань матеріальнофінансового забезпечення. Відбулась прем’єра Криворізького балетного ансамблю. У серпні в парку ім. Газети «Правда» (ім. Федора Мершавцева) пройшли перші районні змагання з водних видів спорту. Введено в дію Палац культури «Саксагань» (550 місць).

1933

Депутат міськради А. Т. Любенко виступає на мітингу в колгоспі Лозуватської сільради перед початком жнив.

У липні створено районну раду «Кривбуду», яка об’єднувала працівників тресту та їхні сім’ї, з безпосереднім підпорядкуванням міськраді, але без прав юридичної особи.

Депутат Депутат міськради міськради І. А. Галка. К. І. Різер.

ОСВІТА

Почалося згортання українізації. Зменшилась кількість годин і предметів, які викладались українською мовою. Освіта була уніфікована з російською. В українських школах російську мову починали вивчати з другого класу. Приймати до школи стали з 7 років (раніше – з 8-9). Першого вересня до школи прийшло 50-60% дітей. Забезпечення підручниками складало 25,5-85%. У Кривому Розі навчались 12 тисяч дітей, на рудниках – 11 тисяч. У російських школах нараховувалось 3305 учнів. За 1933-1934 р. у місті відкрились 8 шкіл, на рудниках – 4.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я Прийнято рішення про покращення постачання молоком дитячих будинків, про прискорення будівництва лікарні Криворізького металургійного заводу. Збільшено фінансування галузі та підвищено продуктові норми. Відбулась всебасейнова нарада по боротьбі з епідемічними захворюваннями. У вересні створено спеціальну будівельну контору з метою покращення якості будівництва лікарняних споруд.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

На 1 січня було 389 радіоточок. 25 квітня проведено першу конференцію радіоаматорів Криворіжжя. При ФЗС №8 відкрито зал науковотехнічного кіно. Театр робітничої молоді взяв назву «Комсомольський перфоратор» і виїхав на гастролі на Донбас, а з березня – по Криворізькому району (наприкінці року театр розпався). 16 липня на руднику «Червоногвардійський» відкрився другий у місті літній театр. 30 липня відбулося «спортивне водне свято». 10-12 вересня – районна колгоспно-робітнича олімпіада, у жовтні – районна фізкультурна естафета під гаслом: «За руду і метал!», у листопаді – кінні спортивні перегони на стадіоні «Динамо». Закладено сквер Залізничників на вул. Серафимовича.

БУДІВНИЦТВО

Почалося зведення першого житлового комбінату на руднику ім. Дзержинського. За рік у місті та на рудниках споруджено 63 будинки площею 25 тис. м2.

ПРОМИСЛОВІСТЬ Створено бродильний трест для збільшення виробництва пива та дріжджів, пущено макаронну фабрику, відкрито заготівельний цех для обслуговування кооператорів, кустарів і приватних осіб. У місті діяли 2 кузні, артіль «Утильзбірник», олійниця, ковбасна фабрика, завод мінеральних вод, броварня, завод мінеральних вод артілі «Харчосмак».

Депутат Депутат міськради міськради Г. В. Новіков. В. Ф. Пінчук.

КОМУНГОСП 13 січня облплан виділив 392 тис. крб на капітальне будівництво і 1087 тис. крб на його розвиток при необхідності в 2279 тис. крб.

БЮДЖЕТ

Заплановано 7463,0 тис. крб. На ремонт шкіл з міського бюджету виділено 224 тис. крб.

Нові житлові будинки рудника ім. Карла Лібкнехта.

Юзеф Янович Штейнбергський – голова міськради від лютого 1932 до липня 1933 р.

Анастасія Петрівна Хохол – перша голова районної ради тресту «Кривбуд»; від 1934 р. – заступник голови. Фото 1968 р.

Учасники масового велопробігу 1 травня 1933 р. на вул. Карла Маркса (пр. Поштовий).

1934

Будівля готелю «Металургія», відкрита 12 червня 1934 року.

1934

Населення міста – 62000 осіб.

Депутат Депутат міськради міськради Я. Кудрявцев. І. К. Хрущ.

ОСВІТА

Депутат міськради В. Т. Майстренко.

БУДІВНИЦТВО

На вул. Калініченка (вул. Церковна) здано в експлуатацію триповерховий будинок (36 квартир) для інженерно-технічного персоналу тресту «Руда».

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Житловий будинок на вул. Карла Маркса (пр. Поштовий, 36), зведений у 1934 році (зберігся).

Легкоатлетична команда рудника ім. Фрунзе.

Василь Іванович Кисельов – голова міськради від липня 1933 до вересня 1934 року.

Депутат міськради Герман Мізерний.

Деревообробна фабрика виконала план з виробництва товарів широкого вжитку на 20% при їх низькій якості. Не дали запланованих обсягів завод «Червоний металіст», артіль «Промінь» та інші. Всі вони працювали з великим відсотком браку. У серпні було пущено першу домну Криворізького металургійного заводу.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Навесні пройшла кампанія по заміні всіх старих вивісок на центральних вулицях міста на скляні, з обов’язковим виготовленням у художніх майстернях.

БЮДЖЕТ

Заплановано 11664,5 тис. крб.

Нові будинки на Соцмісті (проєкт архітектора Ольгерта Краукліса).

У місті діяло 20 шкіл, де навчались 14383 учні (у початкових – 9728, у неповних середніх – 2987, у середніх – 1672). На рудниках було 15 шкіл (11508 дітей). У російських школах перебувало 3545 дітей. Заклади були перевантажені. Залишався важкий стан з продовольчим постачанням учителів, не всі школи забезпечувались гарячими сніданками. З червня 1934 р. стали практикувати регулярні зльоти кращих учнів. Кількість учителів з вищою освітою дорівнювала 28%.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Санітарний стан міста і робітничих селищ був незадовільним. Зросла захворюваність на малярію (39797 осіб), дизентерію, черевний тиф. У листопаді створено ряд комісій для перевірки стану лікарняних закладів і покращення їх роботи. У жовтні проведено засідання секцій охорони здоров’я, комунальної та народної освіти з лікарями міста для координації та об’єднання зусиль для покращення стану з охороною здоров’я.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

З 1 квітня до 1 вересня встановлено 360 радіоточок, наприкінці року їх загальна чисельність досягла 2000. При «Держкіно ім. Леніна» організовано дитячий кінотеатр ім. Постишева з пропускною спроможністю 800 дітей на день. У червні на запрошення міськради у Кривому Розі виступала відома капела «Думка». У серпні Криворізький театр був розформований, а його керівника Г. Лаврика репресували за український націоналізм. З 1934 по 1941 р. театр приймав тільки гастрольні колективи. Пройшла колгоспна олімпіада художньої самодіяльності. 4-5 березня – обласна першість з волейболу. У жовтні – перші спортивні змагання між гірничим і педагогічним інститутами, які потім стали традиційними.

1935

1935 ОСВІТА

З січня стали практикуватись «вечори батьків та учнів». У березні затверджено план будівництва середньої школи на житломасиві КРЕС*. Відкрито школу на 96 місць для розумово відсталих дітей.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

На першому пленумі міськради відмічалась нестача ліків, відсутність інфекційної та дитячої лікарень, пологового будинку, недостатня кількість дитячих оздоровчих закладів. На початку року в місті було 22 лікарні, де працювали 218 лікарів. Зразковою визнано лікарню на руднику ім. Карла Лібкнехта, де було 52 працівники. 9 грудня міськрада провела розширену нараду з питань покращення обслуговування робітників, техніки безпеки та промислової санітарії. Захворюваність на малярію у порівнянні з 1934 р. зменшилась у 3,5 раза, травматизм – на 12%, гнійні захворювання – на 15%, кишковошлункові – на 46%, загальний показник захворюваності знизився на 26%.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Кількість радіоточок у Кривому Розі становила 3 тисячі. У квітні вперше прибула на гастролі Московська опера. Велика увага стала приділятись оборонним видам спорту. У приміщенні колишньої Хоральної синагоги на вул. Спортивній (тепер Каунаська) почав діяльність аероклуб. У вересні відбулася спартакіада «Кривбуду» та «Нікопольбуду». Пройшли перші міжнародні змагання дитячих футбольних команд і спортивне свято студентів. 17 жовтня стартувала перша районна жіноча спартакіада, 20 жовтня – обласний чемпіонат з городків.

Міський оркестр у санаторії «Червоне Криворіжжя». Червень 1935 р. БУДІВНИЦТВО

Почалося спорудження чотирьох нових будинків на вул. Леніна (Свято-Миколаївська), Янова (Комерційна) та будівництво міської каналізації. В 19351937 р. індивідуальні забудовники звели 1045 будинків. На Соцмісті завершено спорудження однієї з найкращих шкіл у СРСР, розрахованої на 1,2 тис. учнів. Наприкінці серпня здано школу на вул. Карла Маркса (пр. Поштовий).

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Діяли кооператив «Гірпром» (камінь для будівництва, сировина для фарб), трест «Руда» (виробництво цегли, видобуток піску), артіль «Харчосмак» (хлібобулочні вироби), 2-й завод газованих вод, артіль «Червоний шлях» (виготовлення та ремонт взуття), миловарний завод, на Гданцівці – цементний завод з переробки гранульованого шлаку. Усі підприємства місцевої промисловості збільшили випуск продукції. Зірвано пуск фабрики фарб.

Будівля клубу інженернотехнічних працівників на Соцмісті, збудована в 1935 році. Фото 1960-х років.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО На нього з міського бюджету виділено 2 млн крб – вдвічі менше за необхідне. З 1 січня розпочався регулярний рух автобусів.

БЮДЖЕТ

Заплановано 18093,6 тис. крб. * КРЕС – Криворізька районна електростанція.

Прокладання каналізації на вул. Леніна (Свято-Миколаївська). 1935 р.

Павло Васильович Чебукін – голова міськради від вересня 1934 до квітня 1937 р.

Депутат міськради Павло Лихман.

Депутат міськради Єлизавета Костюра.

Кращі працівники Криворізького трамвая: І. Ф. Полковнік, О. Д. Бокій, О. І. Матях, І. Л. Тернова, П. П. Малий, І. С. Кульбіда, С. Р. Кукуй.

Депутат міськради Олександр Сагач.

1936

1936 НАСЕЛЕННЯ

міста – 96000 осіб. У жовтні створено ЦентральноМіський район, в листопаді – районну раду.

Лікарня на 25 ліжок, відкрита в 1936 році на руднику «Червоногвардійський».

ОСВІТА

У травні почалась організація мережі вечірніх шкіл для дорослих. У серпні затверджено рішення про викладання в школах англійської та французької мови. У жовтні на руднику ім. Артема відкрилась перша спеціалізована школа з вивченням німецької мови.

Кращі будівельники коксохімічного заводу в день пуску 9 січня 1936 року. Ремонтні роботи на вул. Карла Маркса (пр. Поштовий).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

БУДІВНИЦТВО

Прийнято перспективний план розвитку міста на 20-25 років (Соцмісто та старий центр), передбачалось будівництво чотири-, семиповерхівок. Створено комісії з питань водогону і каналізації, планування, транспорту, соціально-економічних питань, теплоенергії та приміського сільськогосподарського виробництва. Збудовано 3 школи (на вул. Лермонтова, Українській, Кременчуцькій) і 4 – на рудниках (ім. Дзержинського, ім. Леніна, ім. Фрунзе, «Першотравневому»). Введено в експлуатацію школу на руднику ім. Артема.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Пущено меблеву фабрику ім. Комінтерну (на Гданцівці). Фабрика індпошиву почала прийом заявок від населення на виготовлення одягу. Відкрито майстерню «Американка» по швидкому обслуговуванню клієнтів.

Знатний бурильникстахановець Федір Лаштоба – депутат Верховної Ради СРСР у 1936-1939 роках.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Благоустроєна площа Українська (Визволення), облаштовано сквер. На 1 липня житловий фонд становив 500 тис. м2 (близько 4,5 м2 на людину).

БЮДЖЕТ

Заплановано 28383,7 тис. крб.

Гурток юних авіамоделістівконструкторів.

Відкрито нову поліклініку (на вул. Пушкіна), створено додатковий пункт швидкої допомоги. Пройшла масова кампанія про шкідливість абортів; закрито абортарні відділення лікарень і розширені пологові. Проведено масове опилення водоймищ, що дозволило зменшити на 60% захворюваність на малярію. Введено в експлуатацію пологовий будинок і будинок санітарної культури, інфекційний барак на руднику «Дубова Балка», лікарню на 25 ліжок на руднику «Червоногвардійський», рентгенкабінет на руднику ім. Кагановича, почав діяти онкодиспансер і дитячий санаторій на 30 ліжок. Лікарня на руднику ім. Леніна розширена на 20 ліжок, Довгинцівський тубдиспансер – на 10.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Проведено перший міський радіофестиваль, першу районну радіоаматорську виставку, серед експонатів якої був і перший телевізор. У Кривому Розі встановлено 2145 радіоточок. 24 травня урочисто відкрито нове фойє кінотеатру ім. Леніна: буфет, ресторан, танцмайданчик, оркестр, волейбольна площадка (у дворі). Цей кінотеатр визнано кращим у Дніпропетровській області. Від 20 вересня до 20 жовтня пройшов перший дитячий кінофестиваль, який відвідали 5 тис. глядачів. Організовано спортивні товариства «Сталь» і «Рот-Фронт» (завод «Комуніст»), «Диск» (громхарч) і тресту «Руда», на Довгинцевому – «Локомотив». Відкрилась міська шахова школа (25 осіб). Проведено перші масові кроси на 1000 м (чол.) і 500 м (жін.), кільцеві кінноспортивні перегони, дитячу районну спартакіаду (420 учасників), районну колгоспну спартакіаду, яка потім стала щорічною.

1937 1937 ОСВІТА

У Червоногвардійській середній школі організовано перший у місті гурток юних художників. У червні відкрито денний санаторій при СШ №8. Відбулися збори вчителів Криворізького району, районний зліт вчителів десятих класів. У 1937-1938 рр. у Криворізькому районі діяли 125 шкіл.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

З початку року стали проводити наради головних лікарів, рекомендації яких потім закріплювались відповідними рішеннями міськради. Основна увага приділялась боротьбі з виробничим травматизмом і висипним тифом. Для попередження кишково-шлункових захворювань з березня почали регулярно дезінфікувати двори житлових будинків, підприємств, організацій. Єдиний диспансер переведено на двозмінну роботу. У жовтні міськрада прийняла рішення про зариблення водойм гамбузією*, яка нищила личинки комарів. На 1 серпня асигнування на охорону здоров’я були використані на 45%, зривалось будівництво пологового будинку, дитячих ясел. Із 71,7 тис. дітей яслами було абезпечено тільки 1,3 тис. малюків.

Депутати міськради разом з кращими гірниками шахти «Нова» рудоуправління ім. Рози Люксембург. Палац культури рудоуправління ім. Дзержинського. Перед фасадом – пам’ятник Дзержинському. Фото 1937 р. БУДІВНИЦТВО

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

У квітні відкрито контору тресту «Союзспецбуд», яка виконувала різні роботи, включаючи скульптурні. У листопаді закінчено будівництво СШ №14 на вул. Пограничній.

На збільшення водогону виділено 1,050 млн крб, каналізації – 1285 тис. крб, розвиток трамвая – 375 тис. крб, розширення електромережі – 125 тис. крб, на замощення шляхів – 152 тис. крб. На капітальний ремонт виділено 314 тис. крб, на поточний – 37 тис. крб.

У січні відкрито філії індпошиву, а також ремонту спецодягу на рудниках і в селах.

Заплановано 34935,5 тис. крб. На освіту асигновано 12 млн крб.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

МІСЬКИЙ БЮДЖЕТ

*Гамбузія – риба з роду карпозубих, довжиною 4-7 см.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

У січні відбувся перший кінофестиваль колгоспної молоді. Район розділено на 5 кінокущів. У червні проведена друга районна виставка радіо, яку відвідали 15 тис. людей, наприкінці жовтня – перша міська конференція радіослухачів. У грудні пройшли новорічні концерти відомого скрипаля Михайла Ерденка. У першому масовому велопробігу на 50 км взяли участь всі спортсменивелосипедисти міста. 12 червня відбулось гімнастичне свято (2 тис. учасників).

Учні 1-Г класу СШ №25.

Михайло Олексійович Сташко – голова міськради від квітня до грудня 1937 р.

Депутат міськради Марк Семенович Богданов.

Депутати міськради Г. І. Івановський та Ф. І. Лаштоба, які були висунуті в кандидати в депутати до Верховної Ради СРСР. Депутат міськради Марія Федорівна Бойко.

Футбольна команда рудника ім. Артема, яка в 1937 році зайняла перше місце в Кривому Розі.

Андрій Бойко – депутат міськради, кращий бурильник рудоуправління ім. Кірова.

Депутати міськради. Перший ряд: Климовський, Г. І. Яковлєв, Очеретяний, Руденко, невідомий. Другий ряд: Хорошун, Лобанов, невідомий.

1938 1938 ОСВІТА

Георгій Семчев – депутат міськради, секретар КСМ рудника ім. Леніна.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

1 січня ліквідовано житлову кооперацію та оренду житла. Управління державним житловим фондом покладено на міськраду. Утворено житлове управління, рембудконтору, міський житлопостачторг і 20 будинкоуправлінь. На капітальний ремонт виділено 512 тис. крб, на поточні – 108 тис. крб, на озеленення – 270 тис. крб. У другій п’ятирічці (1933-1937) у комунальне господарство вкладено 36 млн крб. Довжина трамвайної колії становила 20 км (у перерахунку на одноколійну), водогону – 24 км, площа зелених насаджень збільшилась у 4 рази. Збудовано 18 триповерхових шкіл на 9 тис. учнів, лазне-пральний комбінат.

Василь Кирилович Ковальчук – голова міськради від грудня 1937 до грудня 1939 року.

МІСЬКИЙ БЮДЖЕТ

Заплановано 46000,0 тис. крб.

Колектив міської телефонної станції. В центрі – начальник вузла Гольцев.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

У Кривому Розі гастролювали театр ім. М. Заньковецької, переможці міжнародного конкурсу піаністів Еміль і Ліза Гілельси, відомий скрипаль Давид Ойстрах, солістка Ленінградської філармонії Лідія Варлан та ін. 6 червня відбулось велике фізкультурне свято (6000 учасників – рекорд). На 1 серпня в Кривому Розі було 7 літніх кінотеатрів. У гуртках і клубах займались 6098 осіб. З 15 жовтня почався переоблік радіоаматорів і власників радіоприймачів.

БУДІВНИЦТВО

Здано 244 тис. м2 житла (50 млн крб). Завершено спорудження СШ №30 на вул. Українській. Збудовано стадіон «Спартак».

ПРОМИСЛОВІСТЬ

На вул. Жовтневій (Олександра Поля) відкрилась майстерня з пошиття панчіх і шкарпеток. Артіль «Промремонт» створила на селі майстерні з виготовлення нового та ремонту старого одягу й взуття. Річний план виконано на 77,2%.

У приймальні міськради.

У 1937-1938 навчальному році у Криворізькому районі діяло 125 шкіл. 10 жовтня відбулась перша міська конференція батьків школярів. Відділ народної освіти організував на рудниках методкущі для обміну досвідом. На освіту виділено 13 млн крб, з них 530 тис. крб – на ремонт шкіл.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

У районній лікарні додано пологове відділення на 30 ліжок, почалось будівництво механізованої пральні. На ст. Гейківка відкрито дитячий санаторій, на руднику ім. Фрунзе – школу медсестер, на вул. Леніна (СвятоМиколаївська) – перше довідкове бюро, де була інформація про наявність ліків у всіх установах міста. На вул. Карла Маркса (пр. Поштовий) почала діяти центральна поліклініка Червоного Хреста. З середини липня в місті працювала центральна лікарня (300 ліжок), лікарня на Гданцівці, поліклініка, дитяча лікарня, тубдиспансер, вендиспансер, малярійна станція, бактеріологічна лабораторія, пастерівська станція і медичний технікум. У листопаді закінчено будівництво лікарні КМЗ біля станції Червона. У чотирьох нових будівлях розмістився єдиний диспансер, дитяча лікарня і консультаційний пункт. На охорону здоров’я витрачено 17,3 млн крб.

1939 1939

Спорудження будинку на Соцмісті.

НАСЕЛЕННЯ

міста – 198 тис. осіб. У травні створено Дзержинський (Металургійний) і Жовтневий (Покровський) у місті райони. Районні ради очолили, відповідно, К. Дорохін і С. Чернишов.

Мешканці вулиці ім. Петровського (Староярмаркова) вивчають «Положення про вибори до Верховної Ради СРСР». Іван Костянтинович Расторгуєв – депутат міськради, директор заводу «Комуніст».

ОСВІТА

На 1 січня в місті було 35 шкіл (20332 учні), з них – 6 середніх (2329 дітей). Повних і неповних шкіл для дорослих – 7, в них навчалась 1241 особа. Для підвищення загальноосвітнього рівня міськрада виділила для 100 вчителів путівки до Москви і Ленінграду на час літніх канікул.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Стали впроваджувати методи взаємодопомоги і самодопомоги на виробництві. Шостого травня урочисто відкрили лікарню Криворізького металургійного заводу – одну з кращих в Україні на той час. У травні почала роботу лікарня для дітей, хворих на туберкульоз кісток (с. Новий Кривий Ріг, зараз житломасив Південного ГЗК). У червні відкрито дитячу консультацію на руднику ім. Комінтерну, лікарню на 40 ліжок на Карнаватці, станцію швидкої допомоги, дитячу лікарню на 10 ліжок, пологовий будинок на 35 місць при медкомбінаті КМЗ. На охорону здоров’я асигновано 19327 тис. крб.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

БУДІВНИЦТВО

На індивідуальне будівництво відпущено кредитів 1,84 млн крб (1,6 млн крб отримали гірники), на ці гроші почали зводити 360 будинків.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Міськрада визнала розвиток місцевої промисловості пріоритетним. На це виділено 1,3 млн крб. Організовано бляшаний цех (духовки, відра, тази, рукомийники). При чавуноливарному заводі відкрито новий цех. Почали діяти майстерні по ремонту побутових приладів. Цегельний завод освоїв виробництво гончарного посуду (виготовлено 500 тис. штук).

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Виділено 8240 тис. крб, з них на електротранспорт – 135 тис. крб. Почалось зведення міського холодильника (2,5 млн крб). На комунальне житлове будівництво асигновано 925 тис. крб, на благоустрій – 1,7 млн крб. Збудовано очисні споруди каналізаційної мережі. Збільшено водогін на 3 км. Встановлено 2 громадські годинники.

БЮДЖЕТ

Заплановано – 52086,0 тис. крб, виконано – 57586 тис. крб.

На початку року в Кривбасі було 20 клубних кіноустановок і 1 кінотеатр. Почались регулярні радіофестивалі художньої самодіяльності. 18-24 лютого проведено День оборонних видів спорту. Вперше команда Кривого Рогу взяла участь в обласній мотоестафеті. 29 жовтня у фізкультурному параді взяли участь 5750 осіб. У гуртках і клубах задіяні 7039 осіб. Трест «Руда» на фізкультуру і спорт виділив 387,5 тис. крб.

Леонід Калістратович Федоров – голова міськради від січня 1939 до червня 1941 року.

Чернишов С. П. – голова Жовтневої районної в місті ради.

Ансамбль танцю клубу «Громхарч». Федір Дяченко – депутат міськради, начальник дільниці шахти ім. Орджонікідзе. Працівники бригади озеленення міського комунгоспу.

Дорохін К. А. – голова Дзержинської районної в місті ради.

Найбільша в світі на той час шахта «ГігантСкіпова», продуктивністю 4,3 млн тонн руди на рік.

Першотравневий мітинг на вул. Леніна (Свято-Миколаївська) у 1940 році.

1940 1940 НАСЕЛЕННЯ

Жіноча рада шахтоуправління ім. Орджонікідзе. Перша зліва – голова ради Пекарська Ганна Костянтинівна.

– 205239 осіб.

ОСВІТА

У січні всіх учителів примусили записатись до гуртків протиповітряної та протихімічної оборони. На кінець навчального року в Кривому Розі працювала 51 школа. У лютому-квітні при закладах відкрито буфети та їдальні.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Перша сесія міськради. Виступає голова мандатної комісії І. А. Кудряшов. 5 січня 1940 року. Група депутатів на першій сесії міськради. Д. З. Скірко, Т. Д. Дирда, Ф. В. Слісаревський, М. В. Маслов. 4 січня 1940 року.

Група спортсменів – студентів Криворізького гірничорудного інституту. Перший зліва – викладач фізкультури Г. Ф. Стороженко, третій – Юрій Должанський, майбутній Герой Радянського Союзу.

На його розширення виділено 737 тис. крб (з них 300 тис. – на каналізацію), на збільшення трамвайної лінії – 225 тис. крб (105 тис. крб – на придбання вагонів). Здано в експлуатацію очисні споруди. Водогін подовжено на 10 км, електромережу – на 20 км. На брукування вулиць виділено 2,5 млн крб, на прокладання шляхів – 163 тис. крб, на покращення санітарного стану міста – 105 тис. крб.

Духовий оркестр артілі «Харчсільпром». У центрі – керівник.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Відкрилась шпалерна майстерня, цехи: ковальський, з перетяжки меблів, з виробництва канап і матраців, гончарного посуду. Артіль «Червоний Жовтень» виготовила 1000 моделей нових диванів замість 250. Харчопром освоїв виробництво халви, вафель і вина з місцевої сировини.

МІСЬКИЙ БЮДЖЕТ

Заплановано 68211,1 тис. крб.

У місті діяла 61 медична установа, де працювали 218 лікарів і 880 співробітників молодшого та середнього медичного персоналу. Всього в системі охорони здоров’я нараховувалось 3339 осіб, з яких 166 були відмінниками праці, а 389 – ударниками. При всіх лікарнях відкрито курси для освоєння методів переливання крові.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

На КРЕС відкрито водну станцію. На розвиток спортивної бази трест «Руда» витратив більше 300 тис. крб.

БУДІВНИЦТВО

Темпи приросту населення в 1930-х роках становили 12%, а зростання житлового будівництва – 3,7-4,0%. На Соцмісті зведено гуртожиток на 500 місць, 2 будинки по 68 квартир, почалося спорудження 105-квартирного будинку. Трест «Ленінруда» звів 178 будинків, «Дзержинськруда» – 163, «Жовтеньруда» – 147. Споруджено стадіон на Дзержинському руднику (футбольне поле, гімнастичне містечко, 2 волейбольні, одна баскетбольна та одна площадка для городків, тенісний майданчик, смуга перешкод, бігові доріжки, тир, душові, кімнати відпочинку). Аналогічне спортивне містечко зведено на руднику ім. Комінтерну. Збудовано 2 мости (на Гданцівку через Інгулець та на вул. Українській через Саксагань).

1941 1941 НАСЕЛЕННЯ 212000 осіб.

ОСВІТА

Перевірка виявила, що в ряді шкіл був незадовільний санітарно-гігієнічний стан. Першого березня на КРЕС відкрито міський шкільний санаторій на 40 місць. У травні організовано екскурсію десятикласників на шахти з метою агітації до вступу в гірничий інститут і технікум. Школам передано 66 путівок на далекі екскурсії для відмінників навчання. На початку липня 1941 р. до шкіл Кривого Рогу надійшло 1709 заяв від батьків на прийом дітей до першого класу.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Навесні 1941 р. в порівнянні з березнем 1939 р. захворюваність на малярію зменшилась на 60%. Кращими лікарнями визнано Гданцівську, рудника ім. Дзержинського та КРЕС. З 1 квітня в ряді аптек міста встановлено цілодобове чергування. На охорону здоров’я планувалось виділити 20 млн крб.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Почалась модернізація радіотрансляційної мережі міста. Останній передвоєнний звуковий апарат встановлено 6 березня в клубі коксохімічного заводу. 23 березня в СШ №8 відбувся перший міський чемпіонат з боксу. 8 травня – естафета на приз «Червоного гірника». 8 червня – перший чемпіонат міста з фехтування та рукопашного бою.

БУДІВНИЦТВО

У приватній власності знаходилося 43% житлового фонду.

Середня школа №23, 1-А клас. Травень 1941 року. Група працівників заводу «Комуніст» перед прохідною. ПРОМИСЛОВІСТЬ

У січні затверджено план будівництва нового заводу газованої води. На Соцмісті та в Зеленому містечку відкрито цехи з ремонту та пошиття одягу. На цегляному заводі «Червоний Жовтень» освоєно випуск лицювальних плиток і художнього посуду. В артілі «Промінь» відкрито повністю механізований закрійний цех. Управлінські штати складали 30-50% від всієї кількості працюючих.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Передбачено на комунальне й житлове будівництво та благоустрій 3220 тис. крб. На капітальний ремонт будинків – 600 тис. крб.

МІСЬКИЙ БЮДЖЕТ

Заплановано 77379 тис. крб. * * * За активного сприяння відділів міськради в серпні розпочалась евакуація обладнання промислових підприємств, установ та учбових закладів Кривого Рогу на схід країни.

Солдати Вермахту входять у Кривий Ріг. 14 серпня 1941 року.

Полковник Михайло Кудрявцев – начальник гарнізону міста, згодом командир 253 стрілецької дивізії, яка обороняла Кривий Ріг. * * * 14 серпня 1941 року війська 14-го механізованого корпусу Вермахту захопили Кривий Ріг. У період окупації діяла українська допоміжна управа, повністю підконтрольна німецькій адміністрації. У 1941 р. її очолював член ОУН С. Шерстюк (страчений нацистами 2 лютого 1942 р.), потім – О. Бусурманов і В. Маріненко.

Григорій Кірносов – начальник штабу на спорудженні оборонних рубежів у Криворізькому районі. Михайло Руденко – відповідальний за евакуацію обладнання рудника ім. Кірова. Фото 1945 року. Сіренко Іван Маркович – відповідальний за евакуацію матеріальних цінностей з Кривого Рогу.

Військовики 9-ї моторизованої (згодом танкової) дивізії ХІV механізованого корпусу Вермахту на підступах до Кривого Рогу. 13 серпня 1941 року.

Відновлювальні роботи на шахті №10 Жовтневого рудоуправління.

1944 1944 ПІСЛЯ ВИЗВОЛЕННЯ

В середині жовтня 1943 р., після визволення півночі Кривого Рогу, відновила діяльність міськрада, яка знаходилась у селищі Веселі Терни. 22 лютого 1944 року в результаті Криворізько-Нікопольської наступальної операції місто було визволено від нацистських загарбників, а на початку березня − весь Криворізький басейн.

Мешканці Кривого Рогу повертаються у визволене місто. Лютий 1944 року.

НАСЕЛЕННЯ

– 92830 осіб (у березні).

ОСВІТА

Терентій Леонтійович Зіненко – голова міськради від 3 січня 1944 до 21 серпня 1944 року.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Оголошення про відкриття роботи міськради 24 лютого 1944 року.

Гвардії полковник Карпенко розмовляє з мешканцями Кривого Рогу. 22 лютого 1944 року.

План відбудови електромережі виконано на 116%. Міськрада прийняла обов’язкову постанову «Про інвентаризацію всіх будівель житлового фонду».

МІСЬКИЙ БЮДЖЕТ

По видатках – 151 млн крб. Кошти на будівництво закладів освіти та торгівлі освоєно на 40,2%. Збитки у період окупації становили 1,4 млрд крб.

Кращі стахановці Ілля Курило, Віра Яценко, Олександра Морока, Галина Месняєва на відновленні шахти ім. Кірова.

БУДІВНИЦТВО

Відбудовано 98893 м2 житлової площі. У 1944-1945 роках у Кривбасі нараховувалось 570 молодіжних бригад, з них 241 отримала звання фронтової.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Відбудовано 34 шахти, введено в дію ряд цехів «Криворіжсталі». Першого травня почав роботу завод гірничого обладнання «Комуніст» і до кінця року досяг довоєнного рівня випуску. Завдання з видобутку руди виконано на 93,9%, з відвантаження – на 85,9%. 1 березня станція Довгинцеве прийняла перший потяг. Здано в експлуатацію шкіряний завод. Місцева промисловість виконала план випуску товарів широкого вжитку на 88,9%.

Під час війни з 70 наявних шкіл було повністю зруйновано 14, частково ушкоджено 52; з них підірвано – 4, спалено – 9, розбомблено – 3, постраждало від артобстрілу – 15. У місті працювало 37 шкіл. Першого вересня почали роботу гірничий і педагогічний інститути, 3 технікуми, 15 шкіл фабрично-заводського навчання (далі – ФЗН).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

У результаті війни повністю зруйновано 8 лікарень і амбулаторій, частково пошкоджено 39 закладів охорони здоров’я. З 80 закладів 2 було підірвано, 6 – спалено, 2 – розгромлено, 18 постраждали від артобстрілів. Влітку оздоровлено 1500 дітей і 300 відпочили в санаторіях, кілька тисяч дітей – у міських таборах.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК Від 25 лютого відкрито 15 поштових відділень, за місяць доставлено 35 тис. листів і 44 тис. газет. Телеграф почав працювати з 10 березня; установлено тимчасовий комутатор на 100 телефонних номерів. 11 квітня у клубі профспілки пекарів відновив роботу міський театр, де він знаходився до 1951 р.

1945 1945

Федір Романенко – заслужений учитель УРСР, депутат міськради у своєму кабінеті.

ОСВІТА

У 48 школах навчалось 22 тис. дітей, працювали 2 інститути, 3 технікуми, 15 шкіл ФЗН.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 15 амбулаторій і поліклінік, 12 лікарень, 1 тубдиспансер, 54 дитячі установи. Дітям фронтовиків міськрада виділила 170 пар взуття і 500 кг цукерок.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Діяли 13 клубів, кінотеатр, драмтеатр, 73 бібліотеки. 1-20 лютого пройшов огляд художньої самодіяльності міста. У березні проведено міський шаховий турнір і профспілковий крос за участю 24,9 тис. осіб.

БУДІВНИЦТВО

Високими темпами йшло відновлення житлового фонду. Наприкінці року він складав 33,7% від довоєнного. Від березня 1944-го до березня 1945-го відбудовано та відремонтовано 190200 м2 житла. Відновлено готель, міський спортивний зал. Почалось будівництво клубу на руднику «Першотравневий». Створено планову комісію міськради з 5 осіб на чолі з Моргуновим.

Відновлювальні роботи на заводі «Криворіжсталь». КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Танцювальний гурток школи №28 ФЗО.

На відновлення водогону та електромережі асигновано 500 тис. крб. Пущено хлібозавод №1, відбудовувались − №2 і №3. Для підсобних господарств 19 промислових підприємств виділено 1 тис. га землі.

БЮДЖЕТ

Заплановано 294 млн крб. На медицину виділено 12166 тис. крб, з них на ремонт лікарень – 799 тис. крб. Для придбання гужового транспорту – 250 тис. крб.

Пропуск Ф. І. Лаштоби на Парад Перемоги. 24 червня 1945 р.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Відновлено 20 шахт. 5 жовтня артіль «Кривкоопшвейремонт» виконала план 1945 року на 101%, вироблено продукції на 660 тис. крб.

Повоєнний побут. Гданцівка, 1945 р.

Студент 2 курсу Криворізького гірничорудного інституту М. П. Зубко відповідає на практичних заняттях з диференційної геометрії.

Учень ФЗО №29 (на Гданцівці) за навчанням токарній справі.

1946 1946 ОСВІТА

У Кривому Розі працювало 829 учителів.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Відбудований Палац культури рудоуправління ім. Карла Лібкнехта.

На шахтоуправлінні «Більшовик» відкрито санаторій. На заклади медицини виділено 19445 тис. крб.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Відбудована трамвайна колія на вул. Леніна.

У місті 8 спортивних товариств. У січні проведено лижний крос (124 учасники). Відкрито після ремонту Палац культури (далі – ПК) «Родіна» (300 місць). Бібліотек – 51. З 750 багатодітних матерів 445 отримали ордени і медалі. При клубі заводу «Комуніст» почали діяти хоровий, музичний, драматичний гуртки.

БУДІВНИЦТВО

Знатний гірник, депутат міськради, депутат Верховної Ради СРСР трьох скликань Олексій Семиволос (зліва) разом з секретарем ЦК КП(б)У В. Назаренком.

Іван Митрофанов на першій сесії Верховної Ради УРСР.

Суботник по благоустрою селища рудника ім. Карла Лібкнехта.

Вихованці дитячого будинку селища Веселі Терни.

Петро Герасимович Бурлаков – голова міськради у 1946-1948 роках. Засідання секції народної освіти міськради.

Відновлено і здано в експлуатацію 52542 м2 житла на суму 57,3 млн крб. На шахтах Кривбасу збудовано і здано 330 індивідуальних будинків (при плані 200). На заводі «Комуніст» відремонтовано 788 м2 житла, збудовано їдальню, 3 магазини, червоний куток. Відновлено і знову збудовано: 1 лікарню, 5 дитячих ясел і садків, 2 клуби, 2 літні кінотеатри, 1 лазню, стадіон спорттовариства «Будівельник». Каменяр будуправління №1 Марія Односум за зміну виклала 12380 штук цеглин (701% від норми).

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Відбудовано і здано в експлуатацію 9 великих і середніх шахт, черепичноцегляний і вапняковий завод. Завод «Комуніст» освоїв 10 нових типів гірничих машин.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

На місці зруйнованого парку висаджено 2000 дерев.

1947 1947 ОСВІТА

Діяли 53 школи, де навчались 39 тис. дітей, гірничий технікум, музична школа, художньо-ремісниче училище. У червні 102 випускники педагогічного інституту отримали кваліфікацію вчителя.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 17 лікарень і 22 амбулаторії (265 лікарів), 3 санаторія, 26 ясел. Майже на всіх шахтоуправліннях були рентген-кабінети, на більшості шахт обладнано підземні медичні пункти. Введено в дію 34 дитячі установи, 7 лікарень. Влітку оздоровлено 12 тис. дітей. На охорону здоров’я асигновано 28 млн крб.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Нараховувалось 3 палаци культури, 11 клубів, 5 літніх кінотеатрів, 15 бібліотек, Будинок техніки. Відбувся конкурс на кращого радиста. Діяли 5 спортзалів. Привезено триметрові скульптури С. Кірова та С. Орджонікідзе, а також декілька скульптур фізкультурника і фізкультурниці для встановлення на рудниках. При Жовтневому ПК створено духовий і джазовий оркестри. Відкрито 3 нові магазини, 20 кіосків, 7 їдалень.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Відбудовано та заново зведено 59 шахт. Руди видобуто в 1,5 раза більше, ніж у 1946 р. Організована нова артіль «Харчпром», яка стала випускати м’ясні страви, ковбасні, хлібобулочні та кондитерські вироби. Відкрито цехи з виготовлення нікельованих електропрасок, пошиття головних уборів. На цегельному заводі «Червоний Жовтень» здано в експлуатацію 2 гофманські печі для випалу цегли. Відбудовано та введено в експлуатацію взуттєву фабрику.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

На впорядкування Центрального ринку асигновано 794 тис. крб. Здано в експлуатацію міський холодильник.

Депутат Верховної Ради УРСР, бригадир шахти «Нова» рудоуправління ім. Карла Лібкнехта Семен Голубар отримує Перехідний Червоний Прапор Депутат міськради Іван Куцаковський переможця на зустрічі з дітьми, що відпочивали у змаганні. у піонерському таборі в с. Гейківка. Депутат міськради, почесний гірник Іван Куцаковський (зліва) дає поради молодому гірнику. Повідомлення в газеті «Червоний гірник» про обрання С. Г. Голубаря та В. Я. Уласевича депутатами Верховної Ради УРСР.

БУДІВНИЦТВО

Здано в експлуатацію 242 тис. м2 житла, на шахтоуправлінні ім. Кірова – літній театр на 600 місць; закінчено спорудження нового житлового будинку для професорськовикладацького складу гірничого інституту. Відбудована міська дитяча лікарня. В с. Новий Кривий Ріг почалося спорудження дитячого санаторію на 300 місць.

Депутатські квитки Василя Кулакова та Зінаїди Заєнчковської. Суботник по благоустрою селища ім. Артема.

Почесна грамота Івана Митрофанова – депутата міськради у 1947-1950 роках.

1948 1948 ОСВІТА

Спортивне товариство «Медик». 1948 р.

Спорудження мосту через Саксагань до селища ім. Артема. БУДІВНИЦТВО

У 1944-48 роках відбудовано 420 тис. м2 житлової площі, 16 клубів, 2 палаци культури, 51 школу, 28 лікарняних закладів, 44 дитячих ясел і садків, 6 мостів.

Відбудова мартенівського цеху заводу «Криворіжсталь». Сільськогосподарська техніка, виготовлена на заводі «Комуніст» для колгоспів і радгоспів району.

Пам’ятник загиблим 1 травня 1934 року гірникам, перенесений з площі Української (Визволення) на рудник ім. Кагановича («Суха Балка»).

Іван Олексійович Кудрявцев – голова міськради у 1948-1949 роках.

Відбудова мартенівського цеху заводу «Криворіжсталь».

ПРОМИСЛОВІСТЬ

З часу визволення міста відбудовано 60 шахт. На заводі «Червоний Жовтень» завершено будівництво цеху по виготовленню черепиці. При артілі «Червона зоря» почав діяти новий цех по виготовленню чоловічого та жіночого верхнього одягу. Закінчено монтаж першого конвеєра швейної фабрики міськлегпрому.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Радіотрансляційна мережа міста збільшилася на 20 км. Відбудовано і здано в експлуатацію трамвайну колію від третьої дільниці металургійного заводу до коксохімзаводу (тобто повністю відновлено довоєнну лінію). Школярі міста посадили 7 тис. дерев та кущів.

БЮДЖЕТ

За 4 роки (1945-1948) в господарство міста вкладено 1230 млн крб.

Відбудована шахта «Уклонка» шахтоуправління ім. Кірова.

У 53 початкових і середніх школах навчалося 37 тис. дітей; було 2270 студентів. На базі школи ФЗН №31 відкрито перше в Кривбасі ремісниче училище для підготовки висококваліфікованих робітничих кадрів гірничорудних спеціальностей.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Медичну допомогу надавали 17 лікарень і 22 амбулаторії, в яких працювало 265 лікарів. Завершено повне відновлення дитячої міської лікарні. На першій дільниці відкрито санаторій на 50 місць для дітей, батьки яких загинули на фронті. В 26 яслах виховувалося близько 2 тис. дітей.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Діяло 11 робітничих клубів, 3 палаци культури, 15 бібліотек, драмтеатр. Працювали 62 художні самодіяльні колективи (2 тис. учасників). У клубах шахтоуправлінь ім. Карла Лібкнехта та ім. Першого Травня встановлено нову кіноапаратуру. При робітничому клубі ШУ ім. Ілліча організовано ансамбль бандуристів. У місті нараховувалося 15 спортивних гуртків на виробництві і 19 – в навчальних закладах і школах. Торговельна мережа міста зросла в порівнянні з 1947 р. на 186 одиниць, відкрито 56 нових об’єктів громадського харчування, 14 м’ясних і 22 бакалійні магазини.

1949 1949 ОСВІТА

Діяли гірничорудний і педагогічний інститути, гірничий і будівельний технікуми, 58 шкіл (30926 учнів), міська дитяча технічна станція.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 21 поліклініка, 1 амбулаторія, 15 лікарень, 16 лікарняних і 63 фельдшерських пункти, дитяча лікарня, 11 дитячих консультацій, 41 дитячий садок і 26 ясел. Влітку організовано 12 піонерських таборів і 1 санаторного типу в с. Новий Кривий Ріг. На курортах і в санаторіях відпочили 4 тис. трудящих.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

З Дніпродзержинська (Кам’янське) до Кривого Рогу переведено театр з найменуванням «Криворізький Державний театр російської драми ім. Т. Г. Шевченка». Функціонували 2 палаци культури, 22 клуби, 74 бібліотеки, 7 літніх театрів, 8 фотоательє, 65 буфетів, з них 24 – на рудниках. У травні, вперше після війни, проведена традиційна естафета на приз газети «Червоний гірник». У 101 фізкультурному колективі налічувалось 17 тис. осіб; тренувались 152 футбольні команди (більше 2000 гравців). Встановлено 17 обласних рекордів. Діяли два таксі «Побєда», 10977 радіоточок, радіотрансляційна лінія досягла 297 км. У сквері по вул. Жовтневій (Олександра Поля) встановлено бюст Героя Радянського Союзу В. І. Михліка.

Депутати міськради, нагороджені урядом за високі показники у праці: М. І. Ананьєв, І. О. Митрофанов, Ю. К. Оборенко, П. А. Разніков, П. Н. Таран.

Антон Зіньков – депутат міськради (1947-1950), лауреат Державної премії (1951) у забої. Фото 1949 р. БУДІВНИЦТВО

За післявоєнні роки відбудовано 164 культурно-побутові об’єкти, жителі отримали 442236 м2 житла. На руднику ім. Орджонікідзе здано в експлуатацію дитячі ясла на 80 немовлят. На шахтоуправлінні ім. Кірова відновлювалась збагачувальна фабрика. При міському холодильнику будувалась нова фабрика морозива.

ПРОМИСЛОВІСТЬ Стала до ладу перша черга відбудованого коксохімзаводу. Введена в дію швейна фабрика. На руднику ім. К. Лібкнехта відкрився цех газованої води.

Директор КМЗ Федір Рязанов виступає на мітингу на честь пуску відбудованої ДП-1. Березень 1949 р.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Санітарний стан міста визнано незадовільним. Замощено близько 30 тис. м2 тротуарів і мостових, закладено 28 скверів, у тому числі у центрі міста. Висаджено більше 23 тис. декоративних і фруктових дерев, обнесено парканами 30 тис. метрів паркової площі. У Центрально-Міському районі закладено 9 нових скверів. Почалось насадження лісосмуг в районі Карачунівського водоймища.

БЮДЖЕТ

У липні на 16-й сесії міськради зазначено, що до міського бюджету з різних причин не надійшло 436,8 тис. крб. На благоустрій Центрально-Міського району планувалось витратити 3,5 млн крб.

Великодний І. С. – кращий гірничий майстер СРСР, депутат міськради. Відбудований коксохімічний завод, пущений 23 лютого 1949 р.

Нові житлові будинки робітників тресту «Кривбасруда».

Група депутатів міськради, нагороджених медалями за довгорічну працю: П. К. Аношин, В. А. Гурінов, А. А. Канюк, І. А. Коробка, А. М. Пандін.

1950 1950

Депутат міськради, лауреат Сталінської премії Антон Зіньков пояснює свій новаторський метод відбійки руди.

ОСВІТА

ФЗУ №8 на Гданцівці (вул. Урицького/Старовокзальна). ПРОМИСЛОВІСТЬ

Федір Лукич Калиниченко – голова міськради у 1950-1957 роках.

У Кривому Розі налічувалось більше 100 підприємств місцевої промисловості та промкооперації. Освоєно випуск нових виробів – електроплиток, м’яких меблів, іграшок, одягу. Товарів місцевої та промкооперативної промисловості реалізовано більше ніж на 14 млн крб. Відкрито 11 точок побутового обслуговування.

Будівля Українського геологорозвідувального тресту на вул. Поштовій.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

На благоустрій і комунальне будівництво виділено 100,6 млн крб. Закінчено спорудження водогону для північної групи рудників і станції Довгинцеве. В місті встановлено понад 1,5 тис. ліхтарів, прокладено 34 тис. метрів нових тротуарів, закладено 24 сквери і 2 сади. Будувались і асфальтувались шляхи в центрі міста, на Соцмісті та в робітничих селищах. Зведено декілька автобусних зупинок на рудниках і одна трамвайна – на коксохімзаводі. Трамвайний парк збільшився на 13 вагонів. Одержано 12 автобусів, 6 легкових і 4 вантажних таксі. На будівництво та ремонт доріг, освітлення вулиць і селищ витрачено понад 11 млн крб.

БЮДЖЕТ

Заплановано – 63055 тис. крб (на 2144 тис. крб більше ніж у 1949 р.), з них на охорону здоров’я 34290 тис. крб (54,5%), на освіту – 23188 тис. крб (36,8%).

Кандидати в депутати до міської та обласної ради.

Будівля гірничорудного технікуму.

На Криворіжжі діяло 20 середніх шкіл, 17 – семирічних, 16 – початкових, 11 вечірніх шкіл робітничої молоді, 3 музичні школи (300 учнів). Навчалось 34 тис. дітей, 2,5 тис. студентів. На екскурсіях побувало 7 тис. учнів.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Введено в дію 1 поліклініку, 1 амбулаторію. На охорону здоров’я асигновано 36 млн крб. Заплановано оздоровити 10 тис. дітей.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Функціонували міський драмтеатр, 3 палаци культури, 1 будинок культури, 17 клубів, 11 літніх театрів, 1 будинок учителя, 74 бібліотеки, 2 дитячі бібліотеки, 111 червоних кутків, 25 кіноустановок, 9 парків, 160 гуртків художньої самодіяльності (4 тис. учасників), 11,1 тис. радіоточок. Збудовано 52 торговельні одиниці. У місті 309 крамниць і 241 кіоск. У парку ім. Газети «Правда» (ім. Федора Мершавцева) відкрито літній кінотеатр. В особистому користуванні містян – 128 автомашин «Москвич», 21 – «Побєда», понад 500 мотоциклів.

БУДІВНИЦТВО

Збудовано 69,3 тис. м2 житла, 3200 індивідуальних будинків, 2 школи, гірничорудний технікум, банно-пральний комбінат, фабрику-кухню, готель «Металург», 2 клуби, дитячі ясла і садки. Відбудовано палаци культури на шахтоуправліннях ім. Дзержинського, ім. Комінтерну, ім. К. Лібкнехта. Почалось спорудження пішохідного моста на Гданцівку. На житловокомунальне будівництво використано 136 млн крб.

1951 1951

Фото надано Ігорем РУКАВІЦИНИМ.

Нова забудова вул. Комуністичної (вул. Мартіна Шимановського) на Гданцівці.

НАСЕЛЕННЯ

становило 233,7 тис. осіб.

Нова їдальня на Гданцівці.

ОСВІТА

У 58 школах навчався 37221 учень.

Новозбудований міський театр. З 1951 по 1970 р. у театрі проходили сесії міськради.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Міських лікарень – 3, дитячих – 1, поліклініка дитяча – 1. Лікарів – 300. В 11 таборах відпочили 8,5 тис. дітей. На Першій дільниці введено в дію дитячий санаторій на 50 ліжок.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

У місті 2 кінотеатри, 2 палаци культури, 21 клуб, 115 колективів художньої самодіяльності (1 тис. учасників), 115 червоних кутків, 93 бібліотеки (1,5 млн книг), 10 парків, встановлено 1445 радіоточок. Збудовано приміщення театру на 644 місця, який було відкрито 1 травня. Йому присвоїли ім’я Т. Г. Шевченка. У день відкриття відбулась виставка міських художників. Фізкультурою та спортом займались 24 тис. осіб, існувало 12 добровільних спорттовариств. Торговельна мережа становила: 317 магазинів, 290 кіосків, 190 їдалень і буфетів. Відкрито 2 банно-пральні комбінати.

БУДІВНИЦТВО

Споруджено 80 тис. м2 житла, 5 шкіл, 4 дитсадки, 1 ясла, поліклініку на руднику ім. Кагановича, підвісний міст через Інгулець на Гданцівку.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Видобуток руди у порівнянні з 1949 р. збільшився на 32%. У травні бригада А. Зінькова першою була переведена на госпрозрахунок. Відкрито 20 майстерень побутового обслуговування. Випущено товарів народного споживання на 4,6 млн крб. Криворізький філіал інституту «Діпроруда» «Кривбаспроект» реорганізовано в самостійний інститут.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО Прокладено шосе Соцмісто – Довгинцеве. Замощено 169 тис. м2 мостових, 51 тис. м2 тротуарів, закладено 7 скверів, встановлена 1321 точка освітлення (стовпи, ліхтарі), повністю заасфальтовано вул. К. Маркса (пр. Поштовий). Зведено 6 автобусних і 3 трамвайні зупинки. Закуплено дев’ять 50-місних автобусів.

БЮДЖЕТ

На медико-санітарне і культурне будівництво виділено 36 млн крб, на благоустрій і комунальне господарство – 100,6 млн крб, на житлове будівництво – 90 млн крб.

Група депутатів міськради.

Новий підвісний міст на Гданцівку.

Відбудований головний корпус гірничорудного інституту. Архітектор Й. Каракіс.

Відновлена будівля СШ №8. Фото 1956 р.

1952 1952 ОСВІТА

ПРОМИСЛОВІСТЬ

У Карачунівське водоймище випущено 3 млн ікринок судака, завезених з м. Черкаси.

Виставка творів московських художників у Кривому Розі.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Почалась розробка проекту газифікації Кривого Рогу. Прокладено 58975 м2 шосейних шляхів, 13586 м2 тротуарів, 28233 погонних метрів водопроводу, 3275 м парканів. Діяли авіалінії з Кривого Рогу на Дніпропетровськ, Київ, Москву (аеропорт знаходився західніше селища Змичка). Планувалося посадити 63 га фруктових, 143 га листяних і хвойних дерев. Закладено парк на руднику ім. Кагановича (нині Шахтарський).

Сім’я депутата міськради Івана Мицула.

БЮДЖЕТ

Новозбудований Палац культури шахтоуправління ім. Рози Люксембург. Будівля міської Новий лікарні №5. дитячий садок на Гданцівці.

На комунальне будівництво виділено 187,7 млн крб.

Оголошено про початок переходу на загальну середню освіту. Діяли: гірничорудний і педагогічний інститути, гірничий технікум, медучилище, авіаучилище, 3 ремісничі училища, 2 гірничопромислові школи, 2 школи ФЗН, залізничне училище; 59 середніх і неповних середніх шкіл, в яких навчалось 37 тис. учнів; 17 шкіл і училищ трудових резервів; 37 дитячих садків, 27 ясел.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

У місті працювали 3 дитячі санаторії (150 ліжок), дитяча лікарня і поліклініка, 14 дитячих консультацій і 1 кабінет, будинок грудної дитини на 100 ліжок. Діяли 12 позашкільних таборів (відпочили 8 тис. дітей), 17 міських літніх таборів.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Було 105 бібліотек (1,7 млн екземплярів книг і брошур), 23 клуби, 2 палаци культури, театр, 125 червоних кутків, 5 стадіонів. У місті налічувалось 13 радіовузлів Міністерства зв’язку і 12 – відомчих, які мали 15 тис. радіоточок. Стадіонів – 5, обладнаних спортивних залів – 8. Відкрито 4 нових магазини, з них 3 – спеціалізованих; всього торговельних закладів – 735. Товарообіг у порівнянні з 1951 р. зріс на 6,5 млн крб.

БУДІВНИЦТВО

Введено 88,7 тис. м2 житла, 6 нових шкіл, 5 садків. Почалось будівництво першої черги Південного ГЗК.

1953 1953 НАСЕЛЕННЯ

242,1 тис. осіб. У березні відбулась перша сесія міськради ІV скликання. Обрано виконавчий комітет у складі 11 осіб.

ОСВІТА

Діяли: 41 дитячий садок; 61 школа, з них 37 – середніх (три семирічні реорганізовані в середні), 12 шкіл робітничої молоді; працювало 1620 учителів, навчались 37 тис. дітей; у гірничорудному та педагогічному інститутах – більше 3 тис. студентів. У березні відкрився вечірній будівельний технікум, при ньому – курси підвищення кваліфікації інженернотехнічних працівників.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 8 лікарень, 1 пологовий будинок, дитяча лікарня, 3 диспансери, профілакторій на руднику ім. Кірова.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

У 200 гуртках художньої самодіяльності займались більше 5000 осіб, у 110 фізкультурних колективах – понад 25 тис. учасників. Радіоточок – 6 тисяч. Діяли 300 магазинів, 275 ларків і палаток. На пр. Карла Маркса (Поштовий) відкрився центральний гастроном.

Криворізькі гірники на чолі з депутатом Верховної Ради УРСР Семеном Голубарем в гостях у чеських гірників. БУДІВНИЦТВО

Здано 109 тис. м2 житла. На пр. Карла Маркса (Поштовий) споруджено будинок тресту «Дзержинськруда» і чотириповерховий – для робітників Криворізького металургійного заводу. На будівництво стадіону рудника ім. К. Лібкнехта (3000 місць) виділено 440 тис. крб. Велася забудова 95 кварталу, селища Карачуни. Будувалися школи на рудниках ім. Дзержинського, Фрунзе, Орджонікідзе, «Більшовик», на Карачунах та Бурщицькій колонці, а на рудниках ім. Кагановича, ім. Фрунзе, «Більшовик» і на КМЗ – лікарні та профілакторії. Збудовано палаци культури: «Будівельник» (300 місць), ім. Б. Хмельницького (523 місця), заводу «Комуніст» (320 місць), рудника «Більшовик». В парку ім. Газети «Правда» (ім. Федора Мершавцева) споруджено водну станцію. Зведено 40 об’єктів соцкультпобуту, в т. ч. піонерський табір у с. Гурівка.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Криворізька контора обласного автотресту відкрила регулярний рух легкових експресів «Побєда» маршрутом Кривий Ріг – Дніпропетровськ. Закладено парки: «Піонерський», на руднику «Більшовик» і на КМЗ; 2 сквери – у центрі міста. Відкрито 700 павільйонів, лотків, кіосків на час літньої торгівлі. У місті 188 майстерень побутового обслуговування населення.

БЮДЖЕТ

На освіту асигновано 29 млн крб, на культурносоціальне будівництво – 45,8 млн крб.

Палац культури рудоуправління ім. Кагановича («Суха Балка»).

Новий Палац культури шахтоуправління «Більшовик».

Криворізькі гірники на чолі з депутатом Верховної Ради СРСР Олексієм Семиволосом на зустрічі з шахтарями в мерії французького м. Мец.

Житловий будинок №12 на пр. Карла Маркса. Фото 1955 року.

Фото надано Ігорем РУКАВІЦИНИМ.

Депутати міськради, обрані в лютому 1953 року.

Фото надано Ігорем РУКАВІЦИНИМ.

1954 1954 ОСВІТА

Працювали 70 шкіл, гірничорудний і педагогічний інститути, 3 технікуми; кількість студентів і учнів – 47192. У 5 музичних школах – 460 учнів. У 70 дитсадках і яслах – 4320 дітей.

Група депутатів 1950-х років: І. К. Расторгуєв (у першому ряду справа), М. І. Дьяконов (у другому ряду справа).

У дитячій бібліотеці. 1954 рік. КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Було 10 парків. Трамваї стали ходити за маршрутом Південний ГЗК – Соцмісто – Центр (30 км).

БЮДЖЕТ

Палац культури «Металург», відкритий у 1954 році.

Фонтан у сквері біля кінотеатру ім. Леніна.

Новозбудований кінотеатр «Родіна» на житловому масиві рудника ім. Дзержинського.

Палац культури коксохімічного заводу, зведений у 1954 році.

На благоустрій виділено 2,19 млн крб, на освіту – 31 млн крб, на охорону здоров’я, фізкультуру і спорт – 36 млн крб, на розширення водогону – 1 млн крб, на спорудження баннопрального комбінату – 1 млн крб.

Депутат міськради, відомий вченийеколог Іван Добровольський.

Фото надано Ігорем РУКАВІЦИНИМ.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

В 24 піонерських таборах у місті та поза містом відпочили 6590 дітей.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

У 104 бібліотеках – 1,7 млн томів. Діяли 225 гуртків (більше 5 тис. учасників). Спортивних споруд – 49, радіоточок – 21,6 тис., кіноустановок – 49, водних станцій – 2, стадіонів – 6. У 112 фізкультурних колективах – 24500 учасників. Працювало близько 200 майстерень побутового обслуговування, здано в експлуатацію 39 магазинів, 6 їдалень. У населення – 752 автомобіля, 885 мотоциклів.

БУДІВНИЦТВО

Споруджено 80 тис. м2 житла. Відбудовано вокзал на станції Червона, збудовано – на станції Мудрьона. Зведено 5 середніх шкіл, 5 медичних закладів, палаци культури: ім. Артема (493 місця), заводу «Криворіжсталь» (410 місць), коксохімзаводу (концертний зал на 450 глядачів, малий – на 100), клуб Південного ГЗК, кінотеатр «Родіна». Почалось будівництво критого ринку на руднику ім. Кагановича («Суха Балка») і банно-прального комбінату на Жовтневому руднику.

1955 1955

Гірничий технікум, відкритий у 1955 р. на вул. Невській. Фото 1961 р.

ОСВІТА

Депутат міськради Митрофан Бонь – директор КДПІ.

Шкіл – 72, учнів – 39463, учителів – 1980; дитячих ясел – 32.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 19 лікарень, 26 амбулаторно-поліклінічних закладів, 82 пункти охорони здоров’я, 4 санаторія, 4 санепідемстанції. В організаціях охорони здоров’я нараховувалось 4609 осіб, з них 1435 лікарів і середніх медпрацівників. На території сел. Весела Дача здано в експлуатацію піонерський табір на 300 місць. У будинках відпочинку побували 4344 особи, на курортах і в санаторіях – 1,7 тис., у профілакторіях Криворізького басейну оздоровились 2,7 тис., у піонерських таборах – 6,7 тис. дітей.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Діяли: 8 палаців культури, 12 клубів, 12 літніх кінотеатрів, 183 червоні кутки, 11 парків і скверів, 6 стадіонів, 19 спортзалів, 11 комплексних спортмайданчиків, 2 водні станції, налічувалось 24 тис. фізкультурників. На руднику ім. Дзержинського відкрився міський Будинок фізкультури. 31 липня на Довгинцевому відкрито літній театр. Працювали 945 торговельних одиниць, 194 їдальні. Кількість автомобілів всіх типів на підприємствах і в організаціях міста – 54404. У власному користуванні – 903 автомобілі, 996 мотоциклів. Лінія радіомовлення збільшилась на 40 км.

БУДІВНИЦТВО

Введено житлової площі 104,1 тис. м2. Гірники Кривбасу одержали 45 тис. м2 житла. У 19511955 рр. споруджено 21 дитсадок на 1700 місць.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

30 червня почав роботу Південний ГЗК. Валова продукція промисловості міста в порівнянні з 1950 р. зросла на 258%. Питома вага продукції промисловості по області – 16,0%. Чисельність робітників всіх підприємств дорівнювала 42402 особи.

Депутат Верховної Ради СРСР Олексій Семиволос (другий зліва) на засіданні Всесоюзного комітету боротьби за мир.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО Відкрито автобусне сполучення Кривий Ріг – П’ятихатки.

БЮДЖЕТ

Заплановано 90477 тис. крб, виконано – 91327 тис. крб. На розвиток фізкультури і спорту асигновано 2 млн крб, на освіту – 36 млн крб, на охорону здоров’я – 47 млн крб.

Палац культури «Першотравневий» у м. Терни (зараз Тернівський район м. Кривий Ріг).

Передвиборча листівка Семена Голубаря.

Палац культури «Жовтневий» після реконструкції. Борис Новий Шиманський – кінотеатр депутат «Гірник» міськради на рудобригадир управлінні мулярів будуправління ім. Кагановича («Суха №10 тресту Балка»). «Криворізьбуд».

1956 1956

Хор і капела бандуристів заводу «Комуніст». Перший справа – депутат міськради Дмитро Скірко.

ОСВІТА

В місті 52 середніх школи, 6 – семирічних, 14 – початкових; 115 навчальних кабінетів, 75 майстерень, 31 автоклас, 17 шкіл робітничої молоді (3074 учня). У школах – 40 тис. дітей, першокласників – близько 5 тисяч.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

У місті відкрито 3 лікарні (з них одна – онкологічна), кількість ліжок збільшилась на 600. Медичних працівників – понад 5,6 тисячі.

Депутат міськради М. М. Соя, який в 1956 р. добровільно перейшов на роботу головою колгоспу.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

СШ №66, збудована в 1953 р. на вул. Вокзальній Дзержинського (Металургійного) району. Фото 1956 року.

Депутат міськради, керуючий шахтоуправлінням ім. К. Лібкнехта Д. З. Скірко в забої.

Стадіон «Гірник» на руднику ім. Кагановича («Суха Балка»), відкритий у 1956 році.

М. І. Найда – відомий геолог, депутат міськради.

Фото надано Ігорем РУКАВІЦИНИМ.

Почали працювати кінотеатр «Гірник» і Палац культури Південного ГЗК (450 місць). Діяли 198 майстерень побутового обслуговування. Відкрито 2 поштових відділення, встановлено 160 квартирних телефонів. Створено самостійний авто-таксомоторний парк. Введено в експлуатацію 5 магазинів і 11 буфетів, 3 – з продажу фасованих товарів, 2 кулінарних; 27 їдалень переведено на самообслуговування.

БУДІВНИЦТВО

Почалось крупноблочне будівництво. Здано в експлуатацію 130,4 тис. м2 житла. Збудовано 5 шкіл (2,7 тис. місць), 4 дитсадки (325 місць), 5 ясел (308 місць), стадіон шахтоуправління ім. Комінтерну на 3,5 тис. місць, стадіон «Гірник» на 12,5 тис. місць, стадіон дитячої спортшколи №10 на 10 тис. місць у сел. ім. Артема.

БЮДЖЕТ

Біля дверей міської бібліотеки. 1956 рік.

Заплановано 107662 тис. крб. На житлове будівництво асигновано 13,9 млн крб, на культурно-побутові об’єкти – 20 млн крб, на комунальне будівництво і благоустрій – 53 млн крб.

1957 1957

Адміністративний будинок тресту «Ленінруда», збудований у 1955 році. Фото 1957 р.

Науковці КГРІ Микола Правицький, Олександр Стешенко та Олексій Харитоненко – депутати міськради.

ОСВІТА

Працювали 80 шкіл, учнів – 42 тис.; 2 вузи (у гірничорудному інституті студентів – 3200, викладачів – 180), 4 технікуми, 4 музичні школи.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

На руднику ім. Кірова відкрито нову лікарню на 150 ліжок і профілакторій, на руднику ім. ХХ партз’їзду – на 250 ліжок. В 1-й міській лікарні створено нейрохірургічне відділення. На рудниках – 6 профілакторіїв. У 10 піонерських таборах відпочили 9 тис. дітей.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Працювали: 30 палаців культури і клубів (для них закуплено 138 піаніно, 215 баянів і акордеонів), 3 кінотеатри, близько 200 бібліотек, 7 стадіонів, 32 футбольних поля, 27 спортивних майданчиків, 2 водні станції, 68 баскетбольних площадок. Виходили 14 багатотиражних газет (разовий тираж 46750 примірників). Налічувалось: 436 магазинів, 410 ларків і кіосків, 78 їдалень, 180 буфетів, 205 майстерень побутового обслуговування.

БУДІВНИЦТВО

Житлова площа міста становила 1,5 млн м2. Житло власними силами будували 1,5 тис. гірників. Здано в експлуатацію 154,6 тис. м2 житла, гуртожиток гірничорудного інституту на 100 місць, 4 нові школи на 1,8 тис. місць, 1 дитсадок на 100 місць, 1 ясла (44 місця). Почалось спорудження каналу Дніпро – Кривий Ріг.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Закінчено будівництво комплексу Південного ГЗК. Пущено першу чергу конверторного цеху заводу «Криворіжсталь».

Голосує бурильник шахти «Більшовик» Лаврентій Козлов. 1957 рік. Перший тролейбус на маршруті площа Сталіна (Визволення) – рудник ім. Дзержинського.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Довжина міських шляхів становила 1840 км, з них забруковано 222 км, заасфальтовано – 68,4 км. Почався кільцевий рух 16 автобусів маршрутом: площа ім. Сталіна (Визволення) – рудник ім. Дзержинського – Соцмісто – станція Довгинцеве. Почала діяти друга лінія трамвая (6 км) на Південний ГЗК, одержано 10 нових вагонів.

БЮДЖЕТ

Заплановано – 119793,8 тис. крб. На житлове будівництво асигновано 208,2 млн крб, на культурно-масову роботу – 11,125 млн крб.

Олександр Іванович Москаленко – голова міськради від березня 1957 до 1959 року.

Новий літній кінотеатр у житловому масиві Південного ГЗК.

Терентій Горб – директор педагогічного інституту, депутат міськради. Нові будинки на проспекті Сталіна (Металургів).

1958 1958

Нові будинки на проспекті ім. Шкірятова (Південному).

Делегація фінських гірників на руднику ім. Дзержинського. Нова будівля Головпоштамту. Володимир Смірнов – професор КГРІ, депутат міськради. Андрій Жмайло – професор КГРІ, депутат міськради.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Транспорт міста поповнився 28 новими тролейбусами, 12 трамвайними вагонами, 42 автобусами і багатьма вантажними і легковими автомобілями. В автобусному парку – 120 машин. 15 липня введена в експлуатацію тролейбусна лінія другої черги: трест «Ленінруда» – рудник ім. Рози Люксембург (16 км). Закладено парк Південного ГЗК.

БЮДЖЕТ

На освіту асигновано 38173 тис. крб, на фізкультуру і спорт – більше 3 млн крб, на будівництво лікувальних і дитячих установ – 20330 тис. крб.

ОСВІТА

Шкіл – 85, музичних шкіл – 4, учнів – 48 тис. В інститутах і технікумах навчалось 10 тис. студентів. У 56 дитсадках – 4555 дітей.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Лікувальних закладів усіх типів – 175. Відкрився науково-дослідний інститут гігієни і профзахворювань, спеціалізована обласна клінічна лікарня на 150 ліжок, 6 рудничних профілакторіїв. Введено в експлуатацію 2 лікарні на 175 ліжок.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК Діяли драмтеатр, 10 палаців культури, 21 клуб, 30 кінопроекторів, 200 бібліотек, 8 книжкових магазинів. Стадіонів і комплексних спортмайданчиків – 28, радіовузлів – 10, радіоточок – 30 тис. Машин у власному користуванні – 3032, мотоциклів – 2544. Їдалень, буфетів та інших підприємств громадського харчування – 270, колгоспних ринків – 17. Виходила 1 міська і 16 багатотиражних газет. Відкрито будинок культури заводу «Рудор» (325 місць).

БУДІВНИЦТВО

Здано в експлуатацію 253,2 тис. м2 житла. Споруджено 5 шкіл (2,7 тис. учнів), 3 дитячих садка (275 місць), 4 дитячих ясел (322 місця).

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Показові виступи спортсменів 1 травня на вул. Карла Маркса (пр. Поштовий).

Яків Нефьодов – директор заводу «Комуніст», депутат міськради.

Валова продукція промисловості зросла на 25% у порівнянні з 1956 р. Питома вага продукції промисловості по області – 15,4%. Чисельність робітників на підприємствах міста – 59900.

Забудова вул. Кремлівської (Січеславської).

1959 1959

Трамвай на лінії Соцмісто – Довгинцеве.

НАСЕЛЕННЯ

Федір Замрій (у центрі), депутат міськради, Герой Соціалістичної Праці (1974 р.).

За даними Всесоюзного перепису 1959 р. за кількістю жителів – 387579 осіб – Кривий Ріг увійшов у першу тридцятку міст Радянського Союзу.

ОСВІТА

Кількість шкіл – 88 (початкових – 15, семи-, восьмирічних – 13, середніх – 60). Кількість учнів – 50910, з них у 1-4 класах – 28936, у 5-7 класах – 15524, у 8-11 класах – 6450. Учителів – 2636. Студентів (денне/заочне/вечірнє відділення): у гірничорудному інституті – 1662/1263/566; у педагогічному – 569/780. Діяли гірничий технікум, вечірній металургійний технікум, гірничо-металургійний технікум, вечірній будівельний технікум, авіаучилище, медучилище, 4 музичні школи. Дитсадків – 64 (5200 дітей), ясел – 44 (3430 місць). Відкрито Криворізьке музичне училище.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

БУДІВНИЦТВО

Здано 213,3 тис. м2 житлової площі. Середня вартість 1 м2 житла – 144 крб. Збудовано 3 школи (2,7 тис. учнів), 3 дитсадка (250 місць), 4 ясел (370 місць).

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Зростання валової продукції на 37,3% у порівнянні з 1956 р. Питома вага продукції промисловості по області – 15,3%. Загальна чисельність робітників – 72813. Підприємств місцевої промисловості – 25.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Працювали 33 лікарняних заклади на 3615 ліжок, 47 оздоровчих пунктів, 81 фельдшерський пункт. Введено в експлуатацію 2 лікарні (125 ліжок). У 55 школах відкрито буфети і в 27 організовано продаж гарячих страв, якими охоплено 7 тисяч учнів.

Збудовано 84,6 тис. м2 шляхів, 26,6 тис. м2 тротуарів. Посаджено 56,2 тис. дерев. Встановлено 57 скульптур, 480 лавок для сидіння. Закладено 8 скверів.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

151,9 млн крб.

Діяли 32 палаци культури і клуби, 490 гуртків художньої самодіяльності (12 тис. учасників). Було 13 парків, 255 бібліотек, 281 продовольчий магазин, 198 – промтоварних, 25 змішаних магазинів, 84 їдальні та ресторани, 180 буфетів і закусочних. Всього в Кривбасі 1124 торговельних точки. Відкрито 27 продовольчих і 23 промтоварних магазинів, 44 павільйони і кіоски, 11 нових їдалень на 1175 посадочних місць, 2 домові кухні, автоматичну закусочну, 3 кулінарних магазини. 10 березня відкрито універмаг на вул. Ватутіна (60 продавців).

Сквер у центральній частині житлового масиву Південного ГЗК, посаджений у 1959 році.

БЮДЖЕТ

Микола Васильович Перчин – голова міськради у 1959-1969 роках. Урок малювання в СШ №25 проводить відомий художник Віктор Оприщенко. СШ №16 на Соцмісті – краща у Кривому Розі.

Будівля міського музичного училища (з 1954 р. – музичної школи). Фото 1959 року.

1960 1960

Початок будівництва найбільшої в світі шахти «Артем-2» продуктивністю 12 млн тонн руди на рік.

НАСЕЛЕННЯ

420 тис. осіб. Площа міста – 42 тис. га. На 1 січня 1960 р. у Кривому Розі було 3 райони, 6 селищ, 1 сільська рада.

ОСВІТА

Діяли 75 загальних шкіл, 19 шкіл робітничої молоді, 3 школи-інтернати, 69 дитсадків (6,4 тис. місць), 47 дитячих ясел (3680 місць).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Депутат міськради Віктор Олейников (перший зліва) та Володимир Мацеєв (третій сидить) разом з телеінженерами дивляться першу телепередачу з міського ретранслятора. Малахов Г.М – доктор технічних наук, професор, директор КГРІ – Міська депутат ретрансляційна міськради. телевежа, збудована в 1960 році. Будівля на вул. Карла Маркса (пр. Поштовий), де у 19601966 рр. у підвалі розташовувався історикокраєзнавчий музей.

Новозбудований Палац піонерів (Центр дитячої творчості «Горицвіт») на вул. Ватутіна.

23 травня пущено ДП-6. Доля міста у загальному виробництві області – 23,4%, питома вага в промисловості області – 16,7%. У сел. ім. Артема стала до ладу швейна фабрика на 300 робочих місць. Відкрились 11 пунктів побутового обслуговування. Діяли 267 майстерень промкооперації.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Водогін подовжено на 500 м, поставлено 13,5 тис. м огорожі біля об’єктів соцкультпобуту. Довжина трамвайної колії – 45,4 км (у перерахунку на одноколійну), рухомого складу – 124 одиниці; перевезено 42,8 млн пасажирів. У таксопарку – 88 автомашин ГАЗ-21. Висаджено 90 тис. дерев, 400 тис. кущів, впорядковано 6 скверів. Прокладено 27240 м2 тротуарів, 4550 погонних метрів водопроводу.

Працювали 25 стаціонарних лікувальних закладів на 3945 ліжок. Введено в лікарнях додаткових 150 місць.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

9 січня засновано Криворізький історико-краєзнавчий музей. Почав роботу міський художній салон. В парку рудника ім. ХХ партз’їзду («Суха Балка») відкрито пам’ятник Вічної Слави. Споруджено другу трамвайну колію до коксохімзаводу. На стадіоні «Гірник» вперше проведено міське свято пісні й танцю. Діяли 4 кінотеатри, 34 палаци культури і клуби, 111 громадських бібліотек (1,5 млн томів). Автоматів, напівавтоматів і сатураторних візків для продажу газованої води – 363. З 93 їдалень 55 були на самообслуговуванні. Наприкінці року закінчено зведення телевізійного ретранслятора.

БУДІВНИЦТВО

Акименко М.М. – завідуючий кафедрою, Тетяна Воронова – журналіст, доцент КГРІ, депутат міськради депутат у піонерському таборі. міськради.

Зведено 196,5 тис. м2 житла. Державний житловий фонд становив 4043,0 тис. м2. Взято курс на спорудження багатоповерхівок (одно-, двоповерхових будувалось 54, чотири-, п’ятиповерхових – 252). На Соцмісті збудована дитяча соматична (багатопрофільна) лікарня (стаціонар на 120 ліжок і поліклініка).

19611 196

Обговорення операції проводить депутат міськради, хірург Г. М. Єркін.

НАСЕЛЕННЯ

436,0 тис. осіб. До міськради обрано 450 депутатів.

ОСВІТА

Учасники хору Палацу культури рудоуправління ім. Дзержинського.

На Соцмісті відкрито музичну семирічну школу.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Введено в експлуатацію 3 лікарні. У 26 лікувальних установах діяли 69 рентгенівських апаратів (до війни – 4). Відкрився пологовий будинок на руднику ім. ХХ партз’їзду («Суха Балка»).

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК Працювали 5 державних кінотеатрів, 36 профспілкових кіноустановок; у м. Інгулець при кінотеатрі «Комсомолець» відкрито кінозал для дітей «Малятко». 28 травня вперше проведено свято Трудової слави. 2 червня у «Червоному гірнику» вперше надрукована програма телебачення на 3 червня. Здано в експлуатацію 50 магазинів, 8 їдалень, 26 побутових майстерень і пунктів.

БУДІВНИЦТВО

На проєктну потужність вийшов Криворізький домобудівельний комбінат і почався «будівельний бум». Здано 274,6 тис. м2 житлової площі. 1545 сімей трудящих тресту «Криворіжбуд» отримали 50906 м2 житла. Збудовано 3 школи, 3 школи-інтернати (по 300 місць кожна), 3 дитячих заклади нового типу – комбінати ясла-садок.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Міський переговорний пункт.

Протяжність тролейбусної лінії – 55,0 км, машин – 75, перевезено 17643,0 тис. пасажирів. Довжина трамвайної лінії – 45,4 км, вагонів – 124, перевезено 42817,0 тис. пасажирів. У Кривий Ріг почав надходити шебелинський газ, його отримали 13 тис. квартир. Введено в експлуатацію понад 100 магазинів і підприємств громадського харчування. На Соцмісті відкрито перше телеательє. 30 серпня проведено перший у Кривбасі День благоустрою і впорядкування.

Вулиця в новому селищі Степовому Інгулецького рудоуправління.

БЮДЖЕТ

На соціально-культурні потреби асигновано 5218 тис. крб, на будівництво очисних споруд – 667 тис. крб.

Школа №73, збудована в 1958 р. Фото 1961 р.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Почалось будівництво Інгулецького ГЗК. Працювали: м’ясокомбінат, суриковий завод, молокозавод, комбінат продтоварів, швейні фабрики, хлібозаводи.

Депутат міськради лікар Йосип Мойсейович Кіржнер.

У криворізькій водолікарні. Серпень 1961 р.

19622 196

Змагання з гімнастики у спортивному клубі «Гірник». Бригада Героя Соціалістичної Праці (з 1960 р.), депутата міськради Ганни Армашової.

БУДІВНИЦТВО

Микола Аніщенко – завідуючий кафедрою збагачення корисних копалин, депутат міськради. Свято Трудової слави на стадіоні «Металург».

Новозбудований кінотеатр «Кривбас».

У місті збудовано 238,1 тис. м2 державного житла, індивідуальні забудовники спорудили 1752 будинки житловою площею 59863 м2. На 1 людину приходилось 7,7 м2. Домобудівний комбінат звів 80 тис. м2 житла з великогабаритних панелей. Збудовано і введено в експлуатацію: 3 школи (2840 місць), машинобудівельний технікум, 13 садків і ясел (1685 місць), 2 лікарні (520 ліжок) з поліклініками на 800 відвідувань за зміну і 3 окремих поліклініки на 1000 відвідувань за зміну, 4 санаторія, 2 банно-пральних комбінати на 90 місць і 600 кг білизни за зміну, готель на 255 місць; Палац культури рудоуправління ім. Фрунзе.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Стали до ладу нові шахти: «Гігант-Глибока», ім. Фрунзе, перша черга шахти ім. Леніна.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Придбано 14 трамвайних вагонів і 10 тролейбусів, крім того 10 трамвайних вагонів отримано безкоштовно. Населення обслуговували 39 відділень зв’язку.

Зведення нових житлових будинків на вул. Клубній в сел. ім. Артема.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. створено Інгулецький район за рахунок відокремлення частини Дзержинського (Металургійного) району та підпорядкування м. Інгулець і сел. Зелене Широківського району.

ОСВІТА

Працювали 132 школи (14 початкових, 26 восьмирічних, 59 середніх, 8 шкіл-інтернатів, для глухонімих – 1, для робітничої молоді – 24); учнів – 83133; 8 музичних шкіл, музичне училище. Почав роботу Криворізький загальнонауковий факультет Дніпропетровського державного університету.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Медичне обслуговування здійснювали 28 лікарень (5530 ліжок), 33 амбулаторнополіклінічних заклади, 5 санепідемстанцій, 6 філіалів швидкої допомоги, 85 аптек, 4 санітарних магазини, 2 магазини оптики. Забезпеченість ліжками – 10 на 1000 населення. Кількість лікарів збільшилась на 200 осіб; працювали 1200 лікарів, на одного – 400 жителів. Отримана нова пересувна флюорографічна станція, відкрито 2 рентген-кабінети, 2 бактеріологічні лабораторії.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Населення міста мало в своєму розпорядженні 37 палаців культури і клубів, 9 кінотеатрів, драматичний театр.

19633 196

Стадіон «Металург» під час футбольного матчу. Фото 1963 року.

Міська художня самодіяльність. Фотоколаж.

ОСВІТА

Введено в дію шкіл на 3,1 тис. місць; дошкільних закладів – 2310. Відкрито школу в сел. Піонер.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Придбано 2 санітарні машини (одна з них спеціалізована – для виведення потерпілих із шокового стану), відкрито 13 пунктів невідкладної медичної допомоги, 3 стоматологічні поліклініки, в т. ч. 1 дитячу. При Будинку санітарної освіти створено народний університет охорони материнства і дитинства.

Забудова селища ім. Артема.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Федір Рязанов – директор металургійного заводу, депутат міськради.

Відкрились кінотеатри «Жовтень», «Космос», магазини «Чайка» і «Берізка».

БУДІВНИЦТВО

Введено в експлуатацію 94 багатоповерхових будинків житловою площею 203,6 тис. м2. Середня вартість 1 м2 житла – 120 крб. Збудовано лікарню на Третій дільниці.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Видав першу продукцію Північний ГЗК.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Прокладено 238 тис. м2 бетонних доріг, 260 тис. м2 доріг зі щебеню, 348,8 тис. м2 тротуарів, заасфальтовано 574 тис. м2 шляхів і промислових майданчиків. Висаджено 226584 декоративних і фруктових дерева, закладено 21 новий сквер, 8 бульварів, встановлено 2262 лави для сидіння. Відкрито Центральний і Новокриворізький поштамти, 3 поштових відділення; у сел. ім. Артема стала до ладу нова АТС, телефонізовано 804 квартири, створено переговорний пункт, телеграф, міський фототелеграф; радіофіковані 1700 квартир. Введено нову повітряну лінію Кривий Ріг – Москва.

Будівництво нового корпусу КГРІ.

Нова міська лікарня №8. Семен Жилкінський – завідуючий кафедрою рудничної геології, депутат міськради.

19644 196 НАСЕЛЕННЯ

У 1964 р. в місті нараховувалось 507 тис. жителів.

ОСВІТА

Підземний медпункт шахти ім. Леніна. Фото 1964 року. Площа Богдана Хмельницького на Гданцівці. БУДІВНИЦТВО

Введено житлової площі – 158,6 тис. м2. Середня вартість 1 м2 житла – 119 крб. Споруджено Палац спорту металургійного заводу.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Здано в експлуатацію шахту «Гвардійська», першу чергу Північного ГЗК, Криворізьку швейну фабрику дитячого одягу та фабрику по ремонту і пошиттю взуття.

Загальний вигляд вулиці Мусоргського.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО Почали курсувати автобуси без кондукторів. Проведено водогін від Південного водосховища до Південного ГЗК і селища. У квітні відбулась перша міська конференція Товариства охорони природи. Впорядковано 12 км шляхів, 15 км пішохідних доріжок, закладено 5 скверів. На лінію виходили 300 автобусів (з них 89 – нових), перевезено 53 млн пасажирів; тролейбусами – 23,5 млн, трамваями – 46 млн осіб. Введено новий трамвайний маршрут Соцмісто – Південний ГЗК.

Інтер’єр новозбудованого магазину №25.

Інтер’єр кафе «Чайка».

Захист першої у Кривому Розі дисертації на ступінь кандидата технічних наук. На трибуні КГРІ Микола Дядечкін.

Шкіл – 111 (102 – загальноосвітні, 9 – школи-інтернати), учнів – 83644. Шкіл робітничої молоді – 27. Дошкільних закладів – 200 на 26 тис. дітей. Інститутів – 4 (студентів – 20 тис.), технікумів – 14 (відкрито хіміко-технологічний технікум).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

30 лікарень на 6085 ліжок, 45 амбулаторно-поліклінічних закладів, 5 санстанцій, міська водогрязелікарня. Введено ліжок у лікарнях – 600. Медичних працівників – 14 тис., в т. ч. лікарів – 1500, середнього медперсоналу – 5 тис. При 58 школах працювали стаціонарні та пересувні медичні кабінети. Оздоровлено 20 тис. дітей у піонерських таборах.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Науково-дослідних інститутів – 9. Кінотеатрів – 9. У кінотеатрі ім. Леніна відкрито широкоформатний екран, у сел. Рахманівка – клуб на 287 місць. Палаців культури і клубів – 40, театр – 1, бібліотек – 274. Музичних закладів – 9. Діяли 14 стадіонів, 72 спортзали, більше 500 спортивних майданчиків; створено спортивні клуби «Богатир», «ЮГОК». Відкрився Будинок техніки. Уперше проведено Свято зими.

19655 196

Огляд художньої самодіяльності профспілок будівельників.

НАСЕЛЕННЯ

Депутати міськради з офіцерами танкової дивізії: П. О. Косоруков (3-й зліва), М. Ф. Кучма (4-й), В. С. Олейников (5-й), Г. І. Осадчук (6-й), М. В. Перчин (7-й), М. І. Костьолов (8-й).

541,5 тис. осіб.

ОСВІТА

Загальноосвітніх шкіл – 114, учнів – 88734. Шкіл-інтернатів – 9 (3483 учня), профтехучилищ – 12 (4000 учнів). Дитячих садків і ясел – 166, у них дітей – 26314. Здано в експлуатацію праве крило гірничорудного інституту (100 аудиторій, 28 інших робочих кімнат).

Магазин «Пасаж», відкритий у 1965 році. Фото 1985 р.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Клубів і палаців культури – 44 на 25044 місця. Почали працювати кінотеатри ім. Шевченка, «Восход», «Дружба». Відкрився Палац культури Центрального ГЗК (800 місць). У 340 бібліотеках різних відомств нараховувалось 5828937 книг. Працювали 19 стадіонів, 95 спортзалів, 1 закритий плавальний басейн. Фізкультурою та спортом займались 136613 осіб. Радіоточок – 43 тис., радіовузлів – 7. Магазинів 827 (самообслуговування – 27), кіосків «Союздруку» – 90, закладів громадського харчування – 558 на 27574 посадочних місця. Відкрились нові магазини: «Дитячий світ» (вул. Лермонтова), «Пасаж» (пр. Карла Маркса, нині Поштовий), «Кінофототовари» (Соцмісто), «Лілея».

БУДІВНИЦТВО

Введено 164,6 тис. м2 житлової площі. Житловий фонд міста становив 5834,8 тис. м2. Почали заселяти перші великопанельні будинки.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Став до ладу Інгулецький ГЗК. Валова продукція в порівнянні з 1950 р. (100%) – 801% (800 млн крб). Доля міста в загальному виробництві області – 25,9%, у промисловому виробництві області – 21,3%. Роздрібний товарообіг – 298,2 млн крб.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Збудовано 667 тис. м2 нових доріг, 150 тис. м2 тротуарів, закладено 4 парки, 15 скверів, створено 8 ставків, проведено 22 км газової мережі. На 1965 р. у місті газифіковано 75 тис. квартир. На проспекті Металургів відкрито аеровокзал. Діяли 2 телеательє. Довжина трамвайної лінії – 55,4 км, вагонів – 173, перевезено 53,4 млн пасажирів. Тролейбусів – 174, довжина траси – 162,4 км, перевезено 40,7 млн пасажирів. Автобусів – 512, перевезено 67,6 млн осіб. Працювали 178 таксі ГАЗ-21.

Фото надано Ігорем РУКАВІЦИНИМ.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Лікарняних установ – 32, в них ліжок – 425, ліжок для вагітних і породіль – 535. Діяли 46 поліклінік, 30 лікувальних закладів на 6565 ліжок. Жіночих і дитячих консультацій – 44. Відкрито відділення: ревматокардіологічне, гастроентерологічне, гематологічне, токсикологічне, фтізіоурологічне, штучної нирки, дитяче хірургічне, охорони зору дітей, 2 травматологічних, 2 хірургічних. Кількість усіх медпрацівників – 14632, в т. ч. лікарів – 2342.

БЮДЖЕТ

Доходна частина – 49897,7 тис. крб, видаткова – 49897 тис. крб. На охорону здоров’я – 19,07 млн крб, на комунальне господарство – 6,930 млн крб, на благоустрій міста – 430 тис. крб; на благоустрій сел. Рахманівка, Залізничне, Першотравневе – 130 тис. крб. Капітальні вкладення в промисловість міста – 298,6 млн крб, у т. ч. в житлове будівництво – 20,5 млн крб.

Новозбудований кінотеатр «Восход» на житловому масиві Північного ГЗК.

Депутат міськради, Герой Соціалістичної Праці Олексій Подлєпа та директор Південного ГЗК, Герой Соціалістичної Праці Іван Савицький. Травень 1965 р.

Нова книгарня на вул. Косіора (Соборності).

19666 196 НАСЕЛЕННЯ

в межах Криворізької міськради – 553,6 тис., у Кривому Розі – 498 тис. осіб.

ОСВІТА

Шкіл – 114, учнів – 89912; вузів – 5, технікумів – 15 (індустріальний технікум на сел. Північного ГЗК отримав нове приміщення), 12 ПТУ. Здано в експлуатацію учбові корпуси гірничорудного інституту (на Трампарку) та педінституту. Відкрилась філія Донецького торговельного інституту. Садків і ясел – 186 на 3270 місць.

Відкриття свята Трудової слави на стадіоні «Гірник».

У нову квартиру. Новозбудований корпус гірничорудного інституту. Фросина Січкар – депутат міськради, заслужений вчитель України.

Новозведений критий ринок на Соцмісті.

Житломасив Південного ГЗК. БУДІВНИЦТВО

Введено 160,7 тис. м2 житлової площі. Житловий фонд становив 6044,4 тис. м2. У мікрорайоні сел. Північного ГЗК споруджено першу в місті дев’ятиповерхову будівлю (готель «Ювілейний»). Лікарня на 300 ліжок збудована у сел. Інгулецького ГЗК, лікарня на 240 ліжок з поліклінікою на 500 відвідувань за зміну – на Північному ГЗК. На Соцмісті споруджено критий ринок.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Зріст валової продукції (1960 р. – 100%) становив 221%. Питома вага у промисловому виробництві області – 21,1%.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Введено 4 нових тролейбусних маршрути. Протяжність лінії міського електротранспорту (в одну лінію) (тролейбус/ трамвай) – 148,2/55,4 км; кількість вагонів – 148/173, перевезено пасажирів – 30596,0/53446,0 тис.

Лікарняне містечко Північного ГЗК на 240 ліжок і поліклініка на 500 відвідувань у день.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

На Соцмісті стала до ладу нова станція швидкої допомоги. У ЦентральноМіському районі відкрився пологовий будинок, наркологічна лікарня на 200 ліжок (у приміщенні колишньої лікарні ім. Крупської). Почали діяти 2 нових профілакторії та 5 цехових поліклінік. На Південному ГЗК відкрилась водолікарня.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

У житловому масиві Інгулецького ГЗК відкрився широкоекранний кінотеатр «Перемога» (800 місць). Клубів і палаців культури – 46, закладів культури спілки профспілок чорної металургії – 24; бібліотек – 310, книжковий фонд – 4 млн томів. Кінотеатрів – 10. Працювали 1290 магазинів, 590 підприємств громадського харчування, 62 майстерні побутового обслуговування, 39 приймальних пунктів фабрики по ремонту і пошиттю взуття. Відкрито 2 відділення зв’язку, 4 нові автоматичні телефонні станції. На р. Саксагань побудовано 5 водних станцій, 2 ставки.

19677 196

Панорама міста з боку селища Змичка. Фото 1967 року.

НАСЕЛЕННЯ

567,6 тис. осіб (по Криворізькій міськраді)), у Кривому Розі – 510 тис. осіб.

ОСВІТА

Шкіл – 112, учнів – 94,2 тис.; шкіл робітничої молоді – 26 (17 тис. учнів), шкіл-інтернатів – 8 (2943 учні). Вузів – 5, технікумів – 17. Дитячих садків і ясел – 60 (5700 місць). Введено шкіл на 5,6 тис. місць.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Лікарень – 34, ліжок – 7560, місць в акушерських закладах і пологових будинках – 540. Здано в експлуатацію шкіро-венерологічний диспансер. На руднику ім. Орджонікідзе відкрився нічний санаторійпрофілакторій на 100 місць. Лікарів і середнього медперсоналу – 1593, зубних лікарів – 143. Жіночих і дитячих консультацій – 43.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка реорганізовано в музично-драматичний. Введено в експлуатацію Палац культури Інгулецького ГЗК, Палац спорту «Молодість». Кінотеатрів – 9, палаців культури і клубних закладів – 45. Збудовано 24 спортивні комплекси. Створено міське товариство з охорони пам’яток історії та культури (137 первинних організацій, 8 тис. осіб). Міськвиконком оголосив конкурс на кращий проект герба м. Кривого Рогу. Організована студія звукозапису. Діяли 384 майстерні побутового обслуговування.

БУДІВНИЦТВО

Введено 147,3 тис. м житлової площі. Житловий фонд міста – 6283,1 тис. м2. У районі автовокзалу споруджені перші п’ятиповерхові панельні будинки. 2

Заступник міністра чорної металургії УРСР Дмитро Товстановський (на фото другий зліва) з групою депутатів міськради.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Зріст валової продукції міста у порівнянні з 1960 р. 226%. Питома вага у промисловості області – 21,7%. На швейній фабриці освоєно випуск 160 нових моделей одягу і 10 – взуття.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО Газифіковано 1087 квартир. На лінію виходило 156 вагонів трамвая і 134 тролейбуси. Закладено 5 нових парків, 15 скверів.

Завершується спорудження готелю «Ювілейний» на житловому масиві Північного ГЗК.

Міський аеровокзал на проспекті Металургів. Фото 1967 р.

БЮДЖЕТ

На спорудження житла відпущено 10840 тис. крб, на придбання трамваїв і тролейбусів – 824 тис. крб, на будівництво шкіл і дитсадків – 445 тис. крб, на освіту – 17259,2 тис. крб, на охорону здоров’я – 22126,5 тис. крб, на соціальне забезпечення – 329,7 тис. крб.

Новий Палац культури Інгулецького ГЗК на проспекті Перемоги. Фото 2000 р.

Палац спорту «Молодість» на 44 кварталі, зведений у 1967 році.

Панорама міського автовокзалу.

Новий магазин «Дитячий світ» на вул. Лермонтова.

19688 196 НАСЕЛЕННЯ

По Криворізькій міськраді – 608,7 тис., у Кривому Розі – 523 тис. жителів. У міськраді – 500 депутатів, 42 депутатські групи (згодом – постійні комісії).

Відкриття монумента «Перемога» 9 травня 1968 року.

ОСВІТА

БУДІВНИЦТВО

Споруджено 208,4 тис. м2 житлової площі. Житловий фонд міста – 6540,4 тис. м2. Зведено 3 нові школи, 8 дитячих садків і комбінатів. У Тернах здано в експлуатацію перший у Кривбасі дев’ятиповерховий готель «Ювілейний».

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Вийшла на проєктну потужність Криворізька взуттєва фабрика – 9 млн пар взуття на рік; працівників – більше 2,5 тис. осіб.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Депутат міськради, Герой Соціалістичної Праці (з 1974 р.) Федір Замрій (1-й зліва) дає пояснення членам житлово-будівельної комісії.

Будівля Криворізького історикокраєзнавчого музею, відкритого 21 лютого 1968 року. Фото 2015 року.

Довжина тролейбусних шляхів – 88,3 км, одиниць транспорту – 205, перевезено пасажирів – 43,6 млн. Довжина трамвайної лінії – 60,4 км, вагонів – 198, перевезено 55,7 млн пасажирів. Газифіковано 8009 квартир.

Криворізька взуттєва фабрика.

Кількість шкіл – 115 (з них 74 – середні), учнів – 102,6 тис.; 14 професійно-технічних училищ. Всього 224 дитячі установи, які відвідують 33 тис. дітей.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я Введено 150 ліжок. Діяли 25 заміських піонерських таборів.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

21 лютого відкрився для відвідувачів Криворізький історико-краєзнавчий музей. Працювали театр, 47 палаців культури і клубів, 10 кінотеатрів, екскурсійне бюро, 21 стадіон, 21 плавальний басейн. У 65 школах діяли музеї та кімнати бойової слави. Населення міста користувалося 120 видами послуг. Відкрито 5 нових відділень зв’язку (стало 113), встановлено 6 тис. телефонів, 4650 радіоточок. Передплачувалось 860 тис. примірників газет і журналів. Магазинів – 887, підприємств громадського харчування – 647; торговельних працівників – понад 17 тис.

19699 196 НАСЕЛЕННЯ

в межах Криворізької міськради – 623,8 тис. осіб. Утворено Тернівський район (площа 68 км2, населення – 84 тис. осіб). У міськраді діяли 13 постійних комісій, що об’єднували 306 депутатів.

ОСВІТА

Шкіл – 116, учнів – 106,0 тис. Вечірніх і заочних – 27. Учителів – 5255. Працювали 23 музичні школи, де навчались понад 5 тис. осіб.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Стаціонарних лікарень – 33, у них ліжок – 7590. У селищі Південного ГЗК відкрився магазин «Оптика», під радонову лікарню переобладнано будівлю колишнього дитячого садка.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Кінотеатрів – 11. Введено в експлуатацію Палац культури рудника ім. Леніна (600 місць), 2 палаци спорту, 2 літніх кінотеатри, 36 магазинів та закладів громадського харчування. Діяли 329 бібліотек з фондом понад 5 млн примірників, 22 стадіони, 98 футбольних полів, 22 плавальні басейни, 142 спортивно-гімнастичних зали, 18 стрілецьких тирів, 44 турбази, 21 зона відпочинку. Відкрито 25 нових відділень зв’язку, 3 телефонні станції.

Проєкт науково-дослідного інституту «Механобрчормет».

БУДІВНИЦТВО

Збудовано більше 200 тис. м2 житла, молокозавод №2, фабрику морозива, другий холодильник, на Соцмісті зведено перший у Кривбасі великопанельний дев’ятиповерховий будинок. Введено 2 школи (1,9 тис. місць), 5 дитячих закладів на 980 місць.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Пущено автобус-експрес від площі Миру до площі Толстого. Висаджено 117 тис. дерев, 530 тис. кущів, 27 тис. троянд, 15 тис. кущів винограду. Побудовано і відремонтовано понад 340 тис. м2 доріг, асфальтових тротуарів, 60 спортивних і 54 дитячих майданчиків, споруджено ставки.

БЮДЖЕТ

На житлове, культурно-побутове і комунальне будівництво асигновано 42,1 млн крб, на охорону здоров’я – 900 тис. крб; на фізкультуру і спорт – 1,5 млн крб, на комунальне господарство – 7506 тис. крб.

Посадка в літак Ан-24 рейсу Кривий Ріг – Київ. Турбаза на Карачунівському водоймищі – улюблене місце відпочинку городян. Радонова водолікарня.

Палац культури рудоуправління ім. Леніна (вулиця Сергія Колачевського).

Урочиста реєстрація шлюбу в міському театрі.

1970 1970 НАСЕЛЕННЯ

в межах Криворізької міськради – 641,8 тис. (341,5 тис. жінок, 300,3 тис. чоловіків), у Кривому Розі – 574 тис. осіб.

ОСВІТА

Свято зими в м. Інгулець. Працівники виконкому Криворізької міськради. Квітень 1970 року. БУДІВНИЦТВО

Введено 334 тис. м2 житла. Житловий фонд – 7357,0 тис. м2, з них в особистій власності – 2020,0 тис. м2; на 1 людину припадало 8,6 м2. Споруджено стадіон «Металург» на 30 тис. місць.

Майбутні фармацевти на практичних заняттях у медичному училищі.

Новозбудований міський цирк.

Юрій Петрович Бабич – голова міськради у 1970-1979 роках

ПРОМИСЛОВІСТЬ Пущено найбільшу в світі шахту «Артем-2», другу чергу Північного ГЗК. На 1004 підприємствах (в т. ч. 89 промислових), в організаціях і закладах нараховувалось більше 300 тис. робітників і службовців.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

У місті озеленено 140 км2; парків – 30, скверів – 76. Довжина вулиць – 1690 км, з них з твердим покриттям – 1394 км, освітлено 880 км. Прокладено трамвайну лінію на Довгинцеве; довжина трамвайного шляху – 77,4 км, вагонів – 224. Тролейбусів – 230, довжина траси – 181,4 км. Автобусів – 779. Загальна довжина міських і приміських маршрутних ліній – 929 км. Працювали 400 таксі ГАЗ-24.

БЮДЖЕТ

На житлове будівництво асигновано 33,3 млн крб, на охорону здоров’я – 27,084 млн крб. Товарообіг (без споживчої кооперації) – 430,1 млн крб.

Перевезення дітей для літнього відпочинку до табору «Південний» у Скадовську.

Шкіл – 118, учителів – 5 тис., учнів – 107,8 тис. Шкіл-інтернатів – 6 (2,5 тис. учнів). Діяли гірничорудний інститут, педагогічний інститут, філіали Дніпропетровського металургійного та Донецького торговельного інститутів; студентів – 11541. У 18 технікумах навчались 26942, в училищах – 7039 чоловік. Дитячих дошкільних закладів – 285 (37 тис. місць). Музичних шкіл – 24 (4,5 тис. учнів), художніх – 2.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Лікарських установ – 34, ліжок – 8260; ліжок для вагітних і породіль – 575. Дитячих і жіночих консультацій – 42. Лікарів – 1843, стоматологів – 152, кількість середнього медперсоналу – 7012. На 10 тис. населення – 25 лікарів.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Бібліотек – 340 (6 млн книг), з них 97 – громадські (2,4 млн томів), 14 кінотеатрів (10160 місць); 200 кіноустановок, 46 палаців культури і клубів (16,8 тис. місць). Створено міське музично-хорове товариство. Здано в експлуатацію цирк (1800 місць). Стадіонів – 21, спортзалів – 139, палаців спорту – 3, критих басейнів – 5, спорткомплексів – 25, турбаз – 25. Магазинів 927, з них самообслуговування – 362. Підприємств побутового обслуговування 458 (130 видів послуг), громадського харчування – 719 (38694 місця). Працювали: 2 ательє по ремонту телерадіоапаратури, 90 перукарень, 22 лазні, 21 пральня, 25 фотоательє, 5 вузлів і 88 відділень зв’язку, 71 ощадкаса. Міськрада затвердила 83 заходи для захисту повітря на період 1970-1975 рр.

1971 1971

Депутати міськради. 1 травня 1971 р.

НАСЕЛЕННЯ

У межах Криворізької міськради – 650,9 тис., у місті – 581 тис. осіб.

Свято Трудової слави Кривбасу. Липень 1971 р.

ОСВІТА

Загальноосвітніх шкіл – 119 (108 тис. учнів), 4 вузи, 17 технікумів, 15 ПТУ, 22 музичні школи, 230 дошкільних закладів (37,5 тис. дітей).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я Жіночих і дитячих консультацій – 42. Кількість лікарів – 1921, середнього медичного персоналу – 6981.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Бібліотек – 97 (2,5 млн томів). В м. Інгулець відкрито палац спорту. Футбольний клуб «Кривбас» став чемпіоном України у другій лізі радянської першості. 1 жовтня в палаці культури Центрального ГЗК місту вручено орден Леніна за перевиконання завдань восьмої п’ятирічки. Відкрився триповерховий торговельний комплекс «Мрія» (магазин, медтехніка і ательє) на вул. Карла Маркса (пр. Поштовий). Відкрита Стела Героїв. Почалась індексація поштових відділень, Кривому Рогу присвоєно індекс 324000. Створено кореспондентський пункт Дніпропетровського обласного комітету телебачення і радіомовлення, який тричі на тиждень готував передачі про соціально-економічне життя Кривбасу.

БУДІВНИЦТВО

Споруджено 304,7 тис. м2 житла, з них 35 тис. м2 – індивідуальна забудова, 38 тис. м2 – житловобудівельні кооперативи. Здано в експлуатацію 3 загальноосвітні школи (3000 місць), 1 школу робітничої молоді, 3 дитячих комбінати на 700 місць, Палац піонерів. Збудовано лікарню на 240 місць з поліклінікою в Довгинцевому, поліклініку для будівельників, водолікарню, оздоровчі пункти на Південному ГЗК та заводі «Комуніст», 3 профілакторії.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Пущена шахта «Родіна». У кар’єри стали надходити 75-тонні БілАЗи. Обсяг продукції, реалізованої підприємствами легкої, харчової та місцевої промисловості, дорівнював 206 млн крб.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Пущено тролейбусну лінію до сел. Артема; довжина тролейбусної лілії (одиночної) – 181,4 км. Діяли 10 тролейбусних, 13 трамвайних, 132 автобусних міських і 119 міжміських маршрутів, щодня перевозилось більше 715 тис. пасажирів. Встановлено 3 тис. телефонів, 100 телефонів-автоматів. Діяла 91 тис. радіоточок, 125 поштових відділень. У Тернах відкрито автовокзал. Введено другу програму телебачення. Висаджено 33 тис. кущів троянд, 135 тис. декоративних дерев, 138 кущів, закладено 8 нових скверів, впорядковано 24 парки, 60 скверів, 20 пляжів. Збудовано 465 тис. м2 шляхів, 58 тис. м2 тротуарів, заасфальтовано 30 вулиць.

БЮДЖЕТ

66,57 млн крб (65,974 тис. крб, на соціально-культурні заходи – 48,633 тис. крб, на освіту – 20,614 тис. крб, на охорону здоров’я – 27,5 млн крб, у комунальне господарство – 9 млн крб). Капітальні вкладення у промисловість міста – більше 350 млн крб (разом з державним бюджетом).

Фонтан у Дитячому парку на Ставках. Фото 1971 р.

Духовий оркестр у парку ім. Газети «Правда» (нині – ім. Федора Мершавцева).

Похилий конвеєр найбільшої в світі шахти «Артем-2» продуктивністю 12 млн тонн руди на рік.

1972 1972 ОСВІТА

Діяло 90 середніх, 28 восьмирічних, 1 початкова, 2 спеціальні школи; учнів – 108 тисяч. У 4 інститутах навчались 12 тис. студентів, у технікумах – 27 тис. учнів, у ПТУ – 10 тис. учнів. Музичне училище – 1, музичних шкіл – 24.

Новий кінотеатр «Сучасник» на проспекті Гагаріна. Фото поч. 1970-х років.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Здано в експлуатацію поліклініку, нічний профілакторій, 8 цехових поліклінік. Лікарів – 1959, середнього медичного персоналу – 7276.

У дитячому садку металургійного заводу. Депутати міськради. В першому ряду в світлому костюмі – Ю. Бабич. Вхід до новозбудованого стадіону Північного ГЗК на 12 тис. місць.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Збудовано і реконструйовано 350 тис. м2 шляхів і тротуарів, введено 18 км газопроводу, більше 8 км водогону. Водопроводом і центральним опаленням забезпечено 74% будинків, каналізацією – 70%, газифіковано – 63,5%. Висаджено 76,8 тис. дерев, 453 тис. кущів. На 55 міських, 30 приміських, 13 трамвайних, 11 тролейбусних маршрутах курсували 820 автобусів, 232 тролейбуси, 216 трамвайних вагонів. На шести міських маршрутах з’явились автобусиекспреси.

БЮДЖЕТ

Видатки – 71,7 млн крб.

У продовольчому магазині селища Довгинцеве.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Палаців культури і клубів – 49. Бібліотек – 97 (в т. ч. 26 масових, 15 дитячих), книг – 2,6 млн томів. Працювали 7 палаців спорту, 24 стадіони, 9 закритих плавальних басейнів, 23 народні музеї. Всього магазинів – 870, підприємств громадського харчування – 764. Відкрився магазин філателії. Відділень зв’язку – 133. Отримано 4 автомашини «Москвич» для швидкої доставки пошти. У місті 39454 телефони, 758 таксофонів, 19 міжміських телефонних апаратів (плата за хвилину – 15 коп.); 4 тис. радіоточок переведено на три програми. Відкрито 19 магазинів, 10 підприємств громадського харчування.

БУДІВНИЦТВО

Введено 290 тис. м2 житлових площ. Споруджено 3 середніх школи на 3200 місць, 3 дитячих комбінати. Здано в експлуатацію кінотеатр «Сучасник».

ПРОМИСЛОВІСТЬ

На Північному ГЗК пущено фабрику огрудкування. На Інгулецькому ГЗК створено перший на підприємствах Кривбасу обчислювальний центр. Виготовленням товарів культурно-побутового призначення і господарського вжитку зайняті 84 криворізьких підприємства.

1973 1973

У пологовому відділенні, Центрально-Міський район.

ОСВІТА

Середніх шкіл – 143 (110 тис. учнів). Введено 2280 місць у школах. Дитячих дошкільних закладів – 560. Дитячих і вечірніх музичних шкіл – 26.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Лікарняних установ – 30, амбулаторій і поліклінік – 60, близько 200 медпунктів. Лікарів – 1,8 тис., молодшого медперсоналу – 7,2 тис. осіб. Відкрито факультет підвищення кваліфікації лікарів Дніпропетровського медичного інституту.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Палаців культури і клубів – 50, кінотеатрів – 14. Бібліотек громадських – 98 (відомчих – 340), книг – 2940 тис. томів. Індивідуальних автомобілів – 7930. Діяли 500 пунктів побутового обслуговування населення (200 видів послуг). Парків – 17, пляжів – 21, заміських баз відпочинку – 68 (експлуатувались 30). Відкрився найбільший у місті продовольчий магазин «Кривбас» (пр. Гагаріна, 65) з площею торгового залу 800 м2. Роздрібний товарообіг – 530,4 млн крб.

Депутати Криворізької міськради ХІV скликання. Червень 1973 р.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

94 промислових підприємства додатково випустили продукції на 5,78 млн крб. На гірничорудних підприємствах працювали більше 100 тис. людей, на «Криворіжсталі» – більше 32 тис.

Бригада штукатурів на будівництві споруди міськради. 21 квітня 1973 р.

БЮДЖЕТ

Видатки – 82915,5 тис. крб. На житло – 18,5 млн крб, на освіту – 24,4 млн крб, на охорону здоров’я – 29,874 млн крб, на соціальнокультурні заходи – 53,822 млн крб.

Депутат міськради, директор НДГРІ Анатолій Балута (на фото ліворуч) в шахті ім. Комінтерну.

На ставку Соцміста у вихідний день.

БУДІВНИЦТВО

Введено 170,9 тис. м2. Житловий фонд становив 8836,6 тис. м2, з них у власному користуванні – 2215,3 тис. м2. У будівельних трестах працювали 60 тис. осіб. Здано будівлю науководослідного інституту «Рудмаш».

Змагання з боротьби в Палаці спорту Південного ГЗК.

1974 1974 Територія міста – 45 тис. га. У міськраді – 122 постійні комісії, що охоплювали 90% депутатів.

Секретар ЦК КП(б)У Володимир Щербицький розмовляє з депутатами міськради.

ОСВІТА

Діяла 121 загальноосвітня школа (107 тис. учнів), 106 шкіл перейшли на кабінетну систему. У 17 технікумах, 11 училищах, 19 вечірніх і 1 заочній середній школі – понад 15 тис. осіб.

Нові дев'ятиповерхові будинки ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я на пр. Миру. Діяли 13 санаторіїв-

Танцювальний ансамбль Палацу культури рудоуправління ім. Дзержинського.

Будівництво депо швидкісного трамвая, розпочате в 1974 році.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

На заводі «Криворіжсталь» пущено найбільшу в світі доменну піч ДП-9, відкрито цех з виробництва скляних товарів широкого вжитку. Діяла Криворізька кондитерська фабрика.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО Газ надходив у 130 тис. квартир, зріджений мали 32 тис. квартир. Автобусів – 1000, тролейбусів – 216, трамвайних вагонів – 203, таксомоторів – 510.

БЮДЖЕТ

Заплановано прибутку – 503,3 млн крб, отримано – 58571 тис. крб. В освіту вкладено 924 млн крб, на охорону здоров’я – 30,6 млн крб.

Проводи на пенсію у Криворізькому автотресті (посадка дерева).

профілакторіїв, в яких щорічно відпочивали понад 12 тис. трудівників.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Працювали: 15 кінотеатрів, 20 стадіонів і палаців спорту, 122 спортзали, 50 футбольних полів, 128 волейбольних і 105 баскетбольних майданчиків, 16 тирів, 82 табори і зони відпочинку, 64 заміські турбази. Підприємств побутового обслуговування – 547, що виконували 170 видів послуг.

БУДІВНИЦТВО

Здано 291 тис. м2 житла. Житловий фонд займав 6 тис. га, з них 4800 га відведено під індивідуальні будинки. Побудовано 2 школи на 2320 місць, 4 дитячі заклади. Почалося спорудження швидкісного трамвая. Введено в експлуатацію новий поштамт на станції Кривий Ріг – Сортувальний (Довгинцеве).

У новому магазині «Саксагань».

1975 1975

Міністр охорони здоров’я СРСР Борис Петровський (крайній справа) з групою депутатів міськради оглядає панораму Кривого Рогу з даху шахти «ГігантГлибока».

Новий (другий) герб Кривого Рогу. Автор – Олександр Васякін.

ОСВІТА

Шкіл всіх типів – 158, учнів – 127,1 тис., учителів – 5,5 тис. Шкіл-інтернатів – 6 (2,5 тис. учнів), дитячих садків і ясел – 238 (42,2 тис. дітей). 24 музичні школи (5790 учнів), 2 дитячі художні школи (600 учнів), 6 будинків піонерів (10 тис. дітей), 37 піонерських таборів (відпочили 11,6 тис. дітей).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Діяли 30 лікарень, 57 поліклінік (19,7 тис. відвідувань за зміну), 7 диспансерів, 4 дитячі лікарні, 4 поліклініки, 3 санаторіїпрофілакторії, 2 пологових будинки, 2 жіночі консультації, 15 дитячих консультацій, 9 молочних кухонь, 6 стоматологічних поліклінік. На 10 тис. населення – 43,3 лікарів, 3,0 лікарні, 122,7 ліжок.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Працювали 2 театри, 19 палаців культури, 13 клубів, цирк, 14 кінотеатрів, музей, 11 народних музеїв, 351 бібліотека (в т. ч. 54 шкільні), 96 читальних залів, 7 палаців спорту, 20 стадіонів (110 тис. місць), 1175 спортмайданчиків, 64 турбази, 70 тирів, 24 басейни, 5 дитячих спортивних шкіл (2544 дитини). Колективів художньої самодіяльності – 1380 (27 тис. учасників), оркестрів – 188 (естрадних – 139). Закладів громадського харчування – 837, в т. ч. 8 ресторанів і 43 кафе. Вузлів зв’язку – 4, відділень – 138, телефонних станцій – 12 на 59 тис. номерів. Радіоточок – 182 тис.

БУДІВНИЦТВО

Площа всіх будинків – 9796 тис. м2, в т. ч. барачний фонд – 195764 м2; на 1 жителя припадало 13,9 м2. Почалось спорудження будинків підвищеної поверховості та нової серії. Збудовано 4 школи на 5456 місць.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Вироблено промислової продукції на 13,2 млрд крб, споруджено 70 великих промислових об’єктів і комплексів. Пущено першу чергу вовнопрядильної фабрики.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО Довжина вулиць і провулків – 1720 км, вулиць з тротуаром – 1259 км. Парків, бульварів і скверів – 218; площа зелених насаджень – 16324 га, на 1 жителя приходилось 18 м2 рослинності. Довжина тролейбусної/ трамвайної лінії – 158,9/149,8 км, тролейбусів/ вагонів трамвая – 212/202, перевезено пасажирів – 64390/49500 тис. Таксі всіх марок – 500. Автобусів – 1172, довжина маршруту – 14497 км, перевезено 208451 тис. осіб.

Церемонія відкриття святкування 200-річчя Кривого Рогу. Травень 1975 року.

Уродженець Криворіжжя, міністр сільського господарства України Петро Погребняк (ліворуч від Л. Брежнєва) разом з депутатами Дніпропетровської обласної ради.

БЮДЖЕТ

Сума доходів комунального господарства від реалізації всіх видів продукції – 105604 тис. крб.

Мітинг на честь нагородження міста орденом Трудового Червоного Прапора та видобутку двохмільярдної тонни руди з початку розробок у 1881 році. Серпень 1975 року. Депутати міськради, Театралізоване дійство – в центрі першого ряду – заснування поштової станції в 1775 році. Стадіон голова міськради Юрій Бабич. «Металург», 24 травня 1975 р.

1976 1976

Урочиста здача в експлуатацію вовнопрядильної фабрики. Вересень 1976 року.

НАСЕЛЕННЯ

634,2 тис. осіб (на 1 січня 1976 р.). Прийнято до виконання 313 наказів виборців.

Депутати міськради виходять на першотравневу демонстрацію. Попереду – голова міськради Юрій Бабич.

ОСВІТА

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Знаку якості удостоєні 46 найменувань виробів (серед яких 17 товарів швейної фабрики, по 9 взуттєвої та м’ясокомбінату).

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Депутати міськради: горновий Володимир Бадов (народний депутат України з 1990 р.) (ліворуч) і сталевар Степан Браган.

Депутат міськради, Герой Соціалістичної Праці Валентин Мироненко рапортує про відвантаження 500-мільйонної тонни руди на кар’єрі Південного ГЗК. Криворожанин Юрій Зайцев – чемпіон Олімпіади 1976 року.

Депутат міськради, Герой Соціалістичної Праці (з 1966 р.) Олександр Висоцький (на фото у центрі) з членами своєї бригади бурильників шахти «Саксагань» під час обідньої перерви.

Дитячий кінотеатр у літаку Ан-12 у парку ім. Юрія Гагаріна.

Прокладено 11,5 км газопроводів, 21 км каналізації, більше 4 км водогонів. Газифіковано 6670 квартир. Почала працювати центральна диспетчерська станція пасажирського транспорту. Добавлено 10 тролейбусів, 20 трамвайних вагонів, 120 автобусів, 95 таксі. Споруджено 6 тис. м2 оранжерей, посаджено 136 тис. дерев, 231 тис. кущів, 147 тис. троянд.

БЮДЖЕТ

На ремонт доріг виділено 2,5 млн крб.

Діяли 122 загальноосвітні школи (101694 учні). Учнів старших класів переведено на кабінетну систему навчання (1224 кабінети). У 19 училищах і школах ПТО навчались більше 9 тис. учнів; у 19 вечірніх і в 1 заочній школі – 15,7 тис. молодих робітників. У 16 позашкільних закладах – 500 гуртків (15,5 тис. дітей).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Лікарів – 43,6 на 10 тис. населення. Ліжок у лікарнях – 8675.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК У Всесоюзному фестивалі художньої самодіяльності взяли участь 27 тис. учасників. Мережа пунктів побутового обслуговування збільшилась на 30 одиниць. 607 магазинів з 920 працювали за методом самообслуговування. Продано товарів на 616 млн крб. Діяли 34 тис. радіоточок, встановлено більше 2 тис. телефонів.

БУДІВНИЦТВО

Зведено 319 тис. м2 житла. Знесено 107 бараків, відселено 977 сімей, їм виділено 52181 м2 житла. Відкрито 2 школи на 2494 місця, 11 дошкільних закладів на 2620 місць. Споруджено 2 поліклініки на 1200 і 500 прийомів за зміну, цитогенетичну лабораторію, лікувальний корпус на 240 ліжок, дитячу стоматологічну поліклініку, молочну кухню на 5 тис. порцій, 2 аптеки.

1977 1977

Зразкова балетна студія Палацу культури ім. Артема («Мистецький»). Депутат Василь Долгов, кавалер ордена Трудового Червоного Прапора (рудоуправління ім. Кірова).

У міськраді діяли 47 депутатських груп. Прийнято до виконання 352 накази виборців. Проведено більше 2 тис. зборів, де депутати звітували про роботу виконкому.

ОСВІТА

У школах робітничої молоді – близько 4 тис. учнів. Музичних шкіл – 24, художніх – 3.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Збудовано лікувальний корпус міської лікарні №4, дитячу лікарню, 4 профілакторії на 400 місць, 2 стоматологічні поліклініки.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Діяли 50 палаців культури і клубів (26004 місця), 15 кінотеатрів, 292 бібліотеки (9583487 книг), театр, цирк, філіал філармонії, музей. Відкрився театр ляльок. Проведено Всесоюзний фестиваль самодіяльної художньої творчості, 25 колективів стали лауреатами. Створено 46 нових колективів художньої самодіяльності. Спортом займались 204 тис. людей. Функціонувало 589 закладів громадського обслуговування.

БУДІВНИЦТВО

З поганих квартир відселено 929 сімей. Зведено 337 тис. м2 житла, школу на 1568 місць, навчальний корпус профтехучилища на 600 місць, лабораторний корпус гірничорудного інституту, 9 дитячих комбінатів на 2140 місць, 16 магазинів, 33 підприємства громадського харчування на 1680 місць, 3 побутових комбінати, пральню. Почалась реконструкція виробничої бази домобудівельного комбінату №1 з метою переходу на спорудження дев’ятиповерхових будинків. Почалось спорудження кінотеатру «Олімп».

Передова бригада по бурінню штангових шпурів депутата міськради Валерія Щербини (рудник ім. Комінтерну).

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Випуск товарів народного споживання досяг 191 млн крб. Знак якості отримали 34 вироби і моделі.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Введено 18 км газопроводу, 17 км водогону, 35 км ліній зовнішнього освітлення. Автобусів – 1152, таксі – 473, тролейбусів – 198. Відкрито 4 нових маршрути, подовжено – 7.

БЮДЖЕТ

Витрати – 121,1 млн крб. На художню самодіяльність місто виділило 275 тис. крб.

Віталій Сьомка – завідуючий музичною частиною Криворізького театру ляльок, Заслужений працівник культури України (1994).

Заслужена артистка України, криворожанка Ніна Семизорова в сцені з балету «Спартак» у Київському театрі опери та балету. Урок хімії в ПТУ №28.

Станок ШБС, розроблений інститутом ВНДІ «Рудмаш», удостоєний Державної премії. Свято праці на стадіоні «Металург». Серпень 1977 року.

1978 1978

Виступає хор «Краяни» Палацу культури заводу «Комуніст» – лауреат Всесоюзних фестивалів народної творчості 1972, 1975 років. Керівник – депутат міськради Олексій Кравцов.

НАСЕЛЕННЯ

717,3 тис. осіб. На сесіях міської, районних і селищних рад виступили 644 депутати (кожен третій). У 1030 вуличних, будинкових і квартирних комітетах – 6 тис. чоловік, 364 батьківські комітети при школах і дитячих закладах (3,5 тис. батьків), більше 150 рад при культурнопросвітницьких і медичних закладах (2,3 тис. осіб), 225 товариських судів (1,6 тис. осіб), 60 тис. дружинників.

Новорічне свято у відділенні дитячого кістково-туберкульозного диспансеру.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Промислової продукції вироблено понад план на 18 млн крб. Знак якості отримали 38 нових видів товарів.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

На сцені театру – заслужений артист України, депутат міськради Володимир Браславський. Музичний вечір для школярів проводить завідуюча відділом культури виконкому міськради Катерина Малахатка.

Урочисте посвячення в робітничий клас в Палаці культури «Будівельник».

Депутат, Герой Соціалістичної Праці (1971), автор швидкісного буріння Валентин Колпаков у забої рудника ім. Комінтерну.

Міський транспорт поповнився 147 автобусами, 72 таксі, 25 трамвайними вагонами, 22 тролейбусами. Парк автопідприємств налічував 1200 автомобілів, на балансі підприємств інших відомств – більше 600 одиниць.

ОСВІТА

Завершено перехід до повної середньої освіти. В місті 4 учбово-виробничих комбінати (8 тис. учнів), 24 музичні, 3 художні школи.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Медична допомога надавалась за 30 спеціальностями у стаціонарах і за 42 – у поліклініках. Більше 200 тис. жителів міста щорічно відпочивали в пансіонатах, профілакторіях, у тому числі 55250 дітей – у піонерських таборах.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Діяли 2 театри, 14 кінотеатрів, 19 палаців культури, 31 клуб, державний музей, 11 народних музеїв, цирк, 369 бібліотек різного підпорядкування. У закладах культури працювали 1427 осіб. У 1503 колективах художньої самодіяльності – більше 35 тис. учасників.

БУДІВНИЦТВО

Споруджено більше 200 тис. м2 житлової площі. Здано в експлуатацію 2 школи (2744 місця), 3 дитячі комбінати (840 місць), 2 учбово-лабораторних корпуси (2400 учнів), профтехучилище (600 місць), 12 магазинів, Будинок природи (магазин, оранжерея, виставковий зал), 50-метровий зимовий плавальний басейн. Введено водогону – 15,3 км, каналізації – 23,6 км, газопроводу – 19,3 км, електромережі – 22 км.

1979 1979

Підпис під зверненням в ООН за заборону нейтронної зброї ставить голова міської організації борців за мир, Герой Радянського Союзу Михайло Рижов.

НАСЕЛЕННЯ

711,3 тис. осіб. Утворено Довгинцівський район і Довгинцівську районну раду.

ОСВІТА

Діяли: 119 загальноосвітніх шкіл (95039 учнів), 18 середніх спеціальних закладів (22310 учнів), 4 вузи (14987 студентів), 19 ПТУ (13,1 тис. учнів), 300 ясел і садків (48,5 місць). Музичних шкіл – 24, художніх – 3.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Лікарняних закладів – 52, в них ліжок – 9,7 тис. Лікарів усіх спеціальностей – 3199. Будинків-інтернатів для престарілих – 2 (480 місць).

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК Працювало 86 закладів культури, 50 палаців культури і клубів, 15 кінотеатрів, 369 бібліотек, товариство любителів книги, історико-краєзнавчий музей, міський комітет Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, екскурсбюро, 2 театри, художньооформлювальна майстерня. У 1500 колективах художньої самодіяльності – 34 тис. учасників. Магазинів – 921, закладів громадського харчування – 833.

БУДІВНИЦТВО

Споруджено 299,3 тис. м2 житла. Загальний житловий фонд становив 10395,1 тис. м2. Здано в експлуатацію 1 загальноосвітню школу на 1568 учнів, 5 дитячих дошкільних закладів на 1260 місць, лікарню на 300 ліжок, поліклініку на 300 відвідувань за зміну.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Діяли 57 підприємств, що знаходились на самостійному балансі. Випущено товарів культурно-побутового призначення на 123,4 млн крб. Знак якості присвоєно 110 новим товарам.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Протяжність доріг дорівнювала 1734 км, в т. ч. 1698 км – з твердим покриттям.

БЮДЖЕТ

Прибуток – 101,7 млн крб, за виконанням – 105,0 млн крб. Об’єм капіталовкладень у розвиток народного господарства міста склав 507,59 млн крб, з них (у млн крб): на будівництво житла – 38, на об’єкти охорони здоров’я – 5,036; на розвиток культури – 0,25; комунального господарства – 13,708; на торгівлю і громадське харчування – 3,733; на побутове обслуговування – 0,26.

Бригада Анатолія Третяка – депутата міськради, заслуженого гірника України (шахта «Комунар»), лауреата Державної премії України (1979 р.).

Криворіжці серед шахтарів у НДР (1979 р.)

Григорій Іванович Гутовський – голова міськради та міськвиконкому у 1979-1992 роках. Новозбудований міський аеропорт біля с. Новолозуватка.

Урок географії в 7-А класі загальноосвітньої школи №71. Депутати будівельної секції міськради на оперативці у спорткомплексі Центрального ГЗК.

1980 1980

Депутат Микола Варфоломєєв у забої шахти «Центральна» рудоуправління ім. ХХ партз’їзду («Суха Балка»).

НАСЕЛЕННЯ

718,9 тис. осіб, у тому числі міського – 711,9 тис.

ОСВІТА

Працювали 120 загальноосвітніх шкіл (92901 учень), 17 середньоспеціальних закладів (21065 учнів), 4 вузи (15413 студентів), 19 ПТУ (13,1 тис. учнів), 293 дитячих садків і ясел (48,19 тис. місць).

Виступ вокальноінструментального ансамблю під час обідньої перерви на Новокриворізькому ГЗК. Депутат міськради, директор металургійного заводу Микола Гуров у своєму кабінеті.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

БЮДЖЕТ

За витратами – 119,8 млн крб. Державних капітальних вкладень у народне господарство міста – 526,6 млн крб, з них на будівництво житла – 52,681 млн крб, об’єктів охорони здоров’я – 3,629 млн крб, освіти – 2,934 млн крб, культури – 0,55 млн крб, комунального господарства – 7,259 млн крб, підприємств побутового обслуговування – 0,143 млн крб.

Лікарняних установ – 54, в них 9,9 тис. ліжок. Лікарів усіх спеціальностей – 3320. На 10 тис. населення – 45 лікарів, 136,6 ліжка.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК Діяли 50 палаців культури і клубів, 16 кінотеатрів, 102 бібліотеки (3,5 млн книг), 2 театри; 921 магазин, 819 підприємств громадського харчування, їх товарообіг – 727,2 млн крб.

БУДІВНИЦТВО

На сцені міського театру провідний артист і режисер Василь Короленко та Наталя Соколовська в спектаклі «Охтенський міст».

Здано в експлуатацію 344,348 тис. м2 житла. Загальний житловий фонд міста – 10694,2 тис. м2. Збудовано 2 школи на 1916 місць, 1 дошкільний заклад на 320 місць, 2 лікарні на 480 місць, 3 поліклініки на 900 відвідувань за зміну.

Нагородження переможців конкурсу на міському святі квітів у парку ім. Богдана ім. Б. Хмельницького (Соцмісто) Серпень 1980 року.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Депутати міськради та визволителі міста біля Вічного вогню перед кінотеатром ім. Леніна. 9 травня 1980 року.

Підприємств на самостійному балансі – 57, реалізовано продукції на 4257,7 млн крб. Введено в дію основних фондів на 486,9 млн крб. Товарів культурно-побутового призначення вироблено на 124,2 млн крб, Знак якості присвоєно 140 найменуванням товарів.

1981 1981

Делегація КНДР з групою депутатів оглядають панораму Кривого Рогу з даху шахти «Гігант-Глибока».

НАСЕЛЕННЯ

726,1 тис. людей. У Кривому Розі 1630 депутатів-виробничників. На прийомі у керівників міста побувало 3,5 тис. осіб.

ОСВІТА

120 загальноосвітніх шкіл (93245 учнів), 17 середніх спеціальних учбових закладів (19,8 тис. учнів), 4 вузи (15,6 тис. студентів), 21 ПТУ (13,0 тис. учнів). У школах №№ 3, 19, 26 впроваджено учбове телебачення. Музичне училище, 24 музичні школи, 2 художні школи, школа мистецтв для дітей та юнацтва. Дитячих садків і ясел – 295 (на 46,77 тис. місць).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 56 лікарень (10 тис. ліжок), 3380 лікарів усіх спеціальностей. На 10 тис. населення – 46 лікарів, 137 ліжок. Будинків-інтернатів для престарілих – 1 (350 місць).

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Діяли 52 палаци культури і клуби, музей державної форми власності, 11 музеїв на громадських засадах, 2 театри, цирк, філія філармонії, 352 бібліотеки усіх систем і відомств (забезпеченість книгами – 200 томів на кожного жителя міста при нормі 10), 97 колективів художньої самодіяльності, 21 вокально-інструментальний ансамбль (ВІА). Відкрито 2 відділення зв’язку, встановлено 725 телефонів, 2 міжміських і 10 міських телефонів-автоматів, майже 20 тис. радіоточок, з них 18 тис. – з трипрограмним мовленням. Магазинів – 927, закладів громадського харчування – 844.

БУДІВНИЦТВО

Споруджено 332,5 тис. м2 житла, в т. ч. 5 тис. м2 – понад план. Загальний житловий фонд міста – 11415 тис. м2, у т. ч. у віданні місцевих рад – 9166 тис. м2. Збудовано 2 загальноосвітні школи на 1176 місць кожна, 5 дошкільних закладів на 1560 місць, нові корпуси міських лікарень №7 і №9 на 480 ліжок.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Промислової продукції реалізовано на суму 4244,9 млн крб. Випуск товарів народного споживання збільшився на 7,8%, освоєно 109 нових видів виробів на суму 10 млн крб; 144 вироби – зі Знаком якості.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Об’єм комунальних послуг досяг 130 млн крб, у т. ч. на благоустрій території та 14 парків – 5 млн крб. Протяжність доріг – 1755 км (з твердим покриттям – 1752 км).

Комісія міськради з охорони природи оглядає очисні споруди.

БЮДЖЕТ

Об’єм державних капіталовкладень у промисловість міста – 486,4 млн крб, з них на будівництво житла – 52,68 млн крб. На розвиток матеріальної бази охорони здоров’я виділено 6,5 млн крб, торгівлі та громадського харчування – 3,750 млн крб, на освіту – 4,302 млн крб, культуру – 0,3 млн крб, комунальне господарство – 9,355 млн крб, підприємства побутового обслуговування – 0,182 млн крб. Затверджено бюджет: по прибутках – 111,3 млн крб, виконання – 112,4 млн крб, по видатках – 151,5 млн крб.

«Кривбас» – чемпіон УРСР 1981 року.

Депутат міськради, апаратник Південного ГЗК Надія Кривохатка (на фото праворуч) з космонавтом Володимиром Шаталовим у Палаці з’їздів.

Засідання постійної комісії з благоустрою.

Іван Самсонов, депутат міськради, кращий монтажник Кривбасу.

Валерій Зеленик, депутат міськради, бурильник шахти «Гігант-Глибока».

1982

1982 НАСЕЛЕННЯ

Всесоюзний конкурс «Веселі нотки». Палац культури металургів, листопад 1982 року. Буровий станок СБШ.

Депутат міськради, бурильник шахти «Саксагань» Віктор Совенок у забої.

Голова міськради Г. І. Гутовський разом з гірниками після виїзду з шахти «Гігант-Глибока». ПРОМИСЛОВІСТЬ

Освоєно 376 млн крб капіталовкладень.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО Управління житлового господарства прийняло на баланс 183,2 тис. м2 житла. Введено експресний рух автобусів, що дало економію 5 млн годин особистого часу. Відкрито 5 нових автобусних і 3 тролейбусних маршрути. Перевезено 320 млн пасажирів.

БЮДЖЕТ

Заплановано – 126,3 млн крб.

731,8 тис. осіб. У виробництві зайнято 392,6 тис. чоловік, у т. ч. в промисловості – 47,4 тис., в будівництві – 14,4 тис., у зв’язку й на транспорті – 8,2 тис.

ОСВІТА

У школах створено 158 учбових комбінатів, 12 тематичних музеїв. У батьківських університетах навчались 37 тис. осіб. У музичному училищі педагогів – 100, учнів – 329.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

На роботу прийнято 250 лікарів і 770 осіб середнього медперсоналу; укомплектованість закладів 70,2%. 11 тис. школярів оздоровлені в таборах праці та відпочинку (виконано сільгоспробіт на 600 тис. крб.).

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Закладів культури – 480: 390 бібліотек, у т. ч. 105 масових (11 млн книг), 52 палаци культури і клуби, 15 кінотеатрів (з них 5 вищого розряду), цирк (2,1 тис. місць), 13 ВІА, 7 дискотек, 13 танцювальних майданчиків. Відкрито 4 нових відділення зв’язку, встановлено 10 телефонів-автоматів, близько 1 тис. нових телефонів і 17,8 тис. радіоточок. Діяли 7 палаців спорту, 12 плавальних басейнів, 112 стрілецьких тирів, 956 спортмайданчиків. У спортивних святах «День фізкультурника», «День бігуна» взяли участь 300 тис. людей. Зареєстровано 7,8 тис. шлюбів, 3,4 тис. розлучень, 10,8 тис. народжень.

БУДІВНИЦТВО

Споруджено 72 багатоповерхові будинки площею 310,2 тис. м2, 2 школи, 5 дитячих закладів на 1,5 тис. місць. З неблагоустроєного житла відселено 917 сімей.

Урочиста реєстрація шлюбу в Тернівському палаці культури.

Маніфестація жителів селища Південного ГЗК на захист миру.

1983 1983

Забудова мікрорайону Карачуни.

НАСЕЛЕННЯ 738,9 чоловік.

ОСВІТА

В місті 123 загальноосвітні школи (93,44 тис. учнів), 17 середніх спеціальних закладів (21,35 тис. учнів), 4 вузи (15,7 тис. студентів), 23 ПТУ (14,1 тис. учнів), музичне училище, 24 музичні та 2 художні школи, школа мистецтв на базі заочно-освітньої школи №35. Дитячих садків і ясел – 294 на 47,86 тис. місць.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Лікарняних закладів – 55 (10415 ліжок), лікарів усіх спеціальностей – 3489. На 10 тис. населення – 47 лікарів, 139,8 ліжок. Будинок престарілих – 1 (350 місць).

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Виставка у вестибюлі сесійної зали. ПРОМИСЛОВІСТЬ

Об’єм валової продукції міста – 4316,1 млн крб. Обсяг реалізації промислової продукції – 4287,967 млн крб. Виробництво товарів культурно-побутового призначення – 35,0 млн крб. Товарів зі Знаком якості – 175 видів. Введено в дію основних фондів на 472,3 млн крб.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Протяжність доріг – 1782 км, у т. ч. з твердим покриттям – 1770 км.

БЮДЖЕТ

Затверджено по прибутках – 111,1 млн крб; виконано по прибутках – 121,4 млн крб; по витратах – 200,8 млн крб. Надано державних капіталовкладень: у розвиток міста – 472,3 млн крб; з них у будівництво житла – 55,5 млн крб; об’єктів охорони здоров’я – 4,13 млн крб; освіти – 5,38 млн крб; комунального господарства – 16,56 млн крб; підприємств торгівлі та громадського харчування – 4,9 млн крб; побутового обслуговування – 0,122 млн крб.

Діяли 52 палаци культури і клуби, 2 театри, філія обласної філармонії, 15 кінотеатрів, історико-краєзнавчий музей, екскурсбюро, об’єднання музичних ансамблів, музичне товариство, міське товариство книголюбів, 105 масових бібліотек (4,1 млн книг), 918 магазинів, 855 закладів громадського харчування.

Анатолій Сторожук – депутат міськради, Герой Соціалістичної Праці.

Засідання будівельної секції міськради проводить Віктор Довбня.

Концерт на Святі книги. 28 серпня 1983 року.

БУДІВНИЦТВО

Здано в експлуатацію 318,038 тис. м2 житла, 3 школи на 4704 місця, 4 дошкільні заклади на 840 місць, лікарню на 120 ліжок, поліклініку на 250 відвідувань за зміну. Загальний обсяг житлової площі – 12071 тис. м2, у т. ч. у віданні місцевих рад – 9802 тис. м2.

Свято вулиці на Соцмісті.

День бігуна у ЦентральноМіському районі.

1984 1984 НАСЕЛЕННЯ МІСТА 745,1 тис. осіб.

ОСВІТА

Демонстрація нових моделей одягу у міському Будинку побуту. Урочисте відкриття Дня гірника та металурга на стадіоні «Металург».

Момент пуску надглибокої свердловини.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Протяжність доріг – 1791 км, з них з твердим покриттям – 1772 км.

БЮДЖЕТ

Заплановано 98,3 млн крб. Виконано: прибутки – 98,9 млн крб, видатки – 167,3 млн крб. Об’єм державних капіталовкладень у господарство міста – 467,5 млн крб; з них на будівництво житла – 52,978 млн крб; об’єктів охорони здоров’я – 1,652 млн крб; освіти – 6,651 млн крб; культури – 0,52 млн крб; комунального господарства – 15,126 млн крб; підприємств торгівлі та харчування – 4,22 млн крб; побутового обслуговування – 0,328 млн крб.

Учасники міжнародного геологічного конгресу в Кривому Розі. Депутати під час перерви у сесійному засіданні.

Новорічне свято у фойє Палацу культури «Будівельник».

Діяли 123 загальноосвітні школи (93,6 тис. учнів), 17 середніх спеціальних закладів (21,65 тис. учнів), 4 вузи (15,9 тис. студентів), 23 ПТУ (13,6 тис. учнів), 293 дитячі садки і ясел (47,37 тис. місць). У музичному училищі викладачів – 100, учнів – 268; у музичних школах – 540/6112. У 2 художніх школах 23 педагоги, 722 учні, у школі мистецтв – 28/443.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 56 лікарняних закладів (10625 ліжок), 3582 лікарі усіх спеціальностей. На 10 тис. населення – 48 лікарів, 141,7 ліжок. Інтернатів для престарілих – 1 (350 місць).

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Функціонували 52 палаци культури і клуби; 394 бібліотеки, з них 105 масових (11 млн книг); 15 кінотеатрів (5 – вищого розряду), в них посадочних місць – 11,4 тис. Магазинів – 918, закладів громадського харчування – 862.

БУДІВНИЦТВО

Введено в експлуатацію 314,8 тис. м2 житлової площі, 2 загальноосвітні школи (2402 місця), 8 дошкільних закладів (2070 місць), поліклініку на 375 відвідувань за день. Житловий фонд міста – 12350 тис. м2, у т. ч. у підпорядкуванні місцевих рад – 10063 тис. м2.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Об’єм валової продукції – 4375,9 млн крб. Обсяг реалізації продукції – 4377,5 млн крб. Вироблено товарів культурно-побутового призначення на 37,7 млн крб, товарів зі Знаком якості – 208. Введено в дію основних фондів на 287,829 млн крб.

Члени депутатського посту заводу «Ремгірмаш».

1985 1985 НАСЕЛЕННЯ

По Криворізькій міськраді – 750 тис. жителів, у місті – 683,6 тис. осіб.

Акція «Я голосую за мир!».

ОСВІТА

Кількість учнів у школах – 96,4 тис. Дошкільних закладів – 288 (47,4 тис. дітей).

Експортна продукція заводу гірничого обладнання – станок БШ-200с.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

На 10 тис. населення – 34,9 лікарів, 113,8 середнього медперсоналу, 137,2 ліжка.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК Діяли 52 палаци культури і клуби, 105 бібліотек (4230,2 тис. книг). Магазинів – 1007, підприємств громадського харчування – 859.

БУДІВНИЦТВО

Введено в експлуатацію 318,4 тис. м2 житлової площі, з них коштом населення – 26,7 тис. м2. На 1 жителя в середньому – 16,7 м2 житлової площі. Споруджено 3 школи (4312 місць), 7 дитячих комбінатів (1820 місць), 2 ПТУ (1260 місць), пологовий будинок на 150 ліжок. Збудовано 14 магазинів торговельною площею 5,2 тис. м2, 3 їдальні на 80 посадочних місць кожна, 5 пунктів побутового обслуговування.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Об’єм валової продукції підприємств міста – 4299,5 млн крб, об’єм реалізації продукції промислових підприємств – 4280,8 млн крб. Виробництво товарів культурнопобутового призначення – 40,9 млн крб. Знак якості присвоєно 31 товару. Введено в дію основних фондів – 466,198 млн крб. Викиди шкідливих речовин в атмосферу – 1314,2 тис. тонн; стічних вод – 187,9 млн м3 за рік.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Протяжність тролейбусної лінії (одиночної) 244,8 км, тролейбусів – 208; трамвайної лінії – 87,2 км, вагонів – 154. Автобусів – 1010, загальна місткість – 82063 пасажири. Таксі – 495 одиниць.

Посвідчення депутата Верховної Ради УРСР Григорія Гутовського.

БЮДЖЕТ

Прибуткова частина – 196,072 млн крб; видаткова – 192,476 млн крб. Об’єм державних капіталовкладень у господарство міста – 508,342 млн крб. Товарообіг державної та кооперативної торгівлі – 884 млн крб.

Постанова Ради Міністрів СРСР від 16 липня 1985 року №667 «Про заходи щодо подальшого розвитку у 1986-1990 роках міського господарства м. Кривий Ріг».

Криворожанка Людмила Єфімова – майстер спорту СРСР та призер ряду міжнародних змагань. Депутат обласної ради, зварювальниця тресту «Криворіжіндустрбуд» Валентина Зуєнко.

Депутати міськради на суботнику. 22 квітня 1985 року. Криворізька делегація на ХІІ Міжнародному фестивалі молоді та студентів у Москві.

Бригада депутата Верховної Ради СРСР Павла Гіля після встановлення чергового всесоюзного рекорду з продуктивності праці.

1986 1986 НАСЕЛЕННЯ

По Криворізькій міськраді – 757,7 тис. жителів, у Кривому Розі – 693,9 тис. Усіх трудових ресурсів – 450,8 тис. осіб.

Засідання постійної комісії з фізкультури і спорту веде Олександр Черненко, директор НДГРІ.

ОСВІТА

Учнів у загальноосвітніх школах – 100,5 тис. Дошкільних закладів – 291, в них 47,9 тис. дітей.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Довжина тролейбусної лінії (одиночної) – 244,8 км, трамвайної – 95,4 км. Дотації міському електротранспорту – 4889 тис. крб. Тролейбусів – 219, вагонів – 175, таксі – 486.

На 10 тис. населення – 35,5 лікарів, 113,6 середнього медперсоналу, 137,3 лікарняних ліжок.

БЮДЖЕТ

Капітальні вкладення по всіх об’єктах – 530,93 млн крб, з них на будівництво житла – 65,6 млн крб, об’єктів охорони здоров’я – 4,27 млн крб, освіти – 8,64 млн крб, культури – 1,38 млн крб, комунального господарства – 17,72 млн крб, підприємств торгівлі та громадського харчування – 2,61 млн крб, побутового обслуговування – 0,16 млн крб. В охорону середовища вкладено 36,33 млн крб.

Урочистий пуск першої черги швидкісного трамвая. Клуб «Кому за 30» (Палац культури «Металург»).

День міста, стадіон «Металург».

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Діяли 52 палаци культури і клуби, 105 масових бібліотек (4298,6 тис. книг). Працювали 5 державних банків, 880 підприємств громадського харчування, 15 ринків.

БУДІВНИЦТВО

Введено в експлуатацію 358,2 тис. м2 житла, з них 36,4 тис. м2 коштом населення. Забезпеченість житлом на 1 людину – 17,1 м2, на квартирному обліку – 33709 осіб, з них покращили житлові умови 23,7%. Споруджено 2 школи (2744 місця), 6 дошкільних закладів (1540 місць), лікарню на 100 ліжок, 2 поліклініки на 730 відвідувань за зміну. Будівельних підприємств – 110, у цій галузі зайнято 53,9 тис. людей.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Виставка товарів народного споживання місцевого виробництва у вестибюлі міськради.

Підприємств – 64, їх загальний обсяг виробництва – 4472,2 млн крб. Введено основних фондів по всіх об’єктах – 487,89 млн крб. Вироблено товарів народного споживання на 390,9 млн крб, у т. ч. продовольчих – 226,8 млн крб. Шкідливих викидів в атмосферу – 1315,7 тис. тонн, газоподібних і рідких – 1093,7 тис. тонн, твердих – 222,0 тис. тонн, стічних вод – 96 млн м3.

1987 1987

Засідання постійної комісії з охорони здоров’я.

НАСЕЛЕННЯ

Всього 775,9 тис. осіб, у т. ч. міського – 769,5 тис. Загальні трудові ресурси – 454,9 тис., у т. ч. в промисловості – 200,3 тис. працівників.

Переможці свята білого танцю «Ритми Кривбасу».

ОСВІТА

Діяли 122 школи (98,2 тис. учнів), 16 середніх спеціальних закладів (15,0 тис. учнів), 3 вузи (8,6 тис. студентів), 23 ПТУ, 290 дитячих комбінатів (48,7 тис. місць), 9 шкіл-інтернатів (3129 дітей), 2 художні школи (674 місця).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 17 лікарень (в т.ч. 4 дитячих), 32 поліклініки, 9 стоматологічних, 74 аптеки, станція швидкої допомоги (78 автомобілів), тубдиспансер, дитячий тубсанаторій, дитячий туберкульозно-кістковий санаторій, будинок немовляти, спеціальний психоневрологічний диспансер для дітей (120 ліжок), гематологічний центр, 2 пологових будинки (420 ліжок), ПНД (350 ліжок), наркологічний диспансер (975 ліжок), онкологічний диспансер (260 ліжок). Загальна кількість лікарів – 3818, лікарняних ліжок – 10575. На 10 тис. населення – 136 ліжок та 35 лікарів.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Функціонували 14 кінотеатрів (10428 місць), 52 палаци культури і клуби (296645 місць), 2 театри (640 місць), 105 бібліотек (3146,5 тис. книг), цирк (1765 місць), 16 стадіонів, 198 спортзалів, 10 басейнів критих, 1046 спортмайданчиків, 117 стрілецьких тирів, 2 автошколи, 15 спортивно-технічних клубів, 101 відділення зв’язку, 20 АТС, 674 побутові точки, 10 підприємств побуту, 887 підприємств громадського харчування, 17 ринків.

БУДІВНИЦТВО

Забудова 5-го мікрорайону Зарічний. ПРОМИСЛОВІСТЬ

Промислових підприємств – 64, загальний обсяг виробництва – 4596,4 млн крб. Введено природоохоронних об’єктів на 40,99 млн крб. Вироблено товарів народного споживання на 423,6 млн крб., в т. ч. продовольчих – на 246,9 млн крб.

Урочиста реєстрація новонароджених у міській лікарні №3.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО Трамвайних ліній – 95,4 км, тролейбусних – 244,8 км, автобусних – 1227,5 км. Трамвайних вагонів – 160, тролейбусів – 219, автобусів – 1104. Площа зелених насаджень – 13426 га; скверів – 20 (36 га). Бюджет міста – 117,3 млн крб. Капітальні вкладення по всім об’єктам – 489,11 млн крб. Із загального обсягу капітальних вкладень у будівництво житла – 60,7 млн крб; в охорону здоров’я – 4,53 млн крб; в освіту – 12,49 млн крб; культуру – 0,80 млн крб; комунальне господарство – 19,2 млн крб; громадське харчування – 2,69 млн крб; побутове обслуговування – 0,34 млн крб.

Будівельних підприємств – 103 (52,3 тис. працівників). Споруджено 354,18 тис. м2 житла. Загальний житловий фонд – 13340 тис. м2, квартир – 268817. Збудовано 3 загальноосвітні школи (3488 місць), 8 дошкільних закладів (1860 місць), лікарню на 220 ліжок.

Депутат, Герой Соціалістичної Праці Віталій Костенко (на фото праворуч) та Юрій Апостолов на робочому місці.

Парад відмінників навчання.

Свято «Забави матінки Зими».

Депутат міськради, завідуюча наркологічним диспансером Неоніла Осташевська.

1988 1988

Новозбудована станція швидкісного трамвая «Будинок Рад».

НАСЕЛЕННЯ

Всього 769 тис. осіб, у т.ч. в місті 763,1. Трудових ресурсів – 502,6 тис., у т. ч. в промисловості – 200,3 тис. працівників.

Трудова династія Григорія Чирви на святі «День радянської сім’ї». ПРОМИСЛОВІСТЬ

Вироблено товарів народного споживання на 463,0 млн крб, в т. ч. продовольчих – 251,0 млн крб. Викидів в атмосферу – 1252,7 тис. тонн, у т. ч. твердих – 207,9 тис. тонн. Скидання забруднених вод – 177800 тис. м3. Вкладено в охорону довкілля – 44,37 млн крб.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Концерт для жителів вул. 23 Лютого (вул. Сергія Колачевського). Виставка зразків продукції швейної фабрики у вестибюлі міськради.

Трамвайних ліній – 109,6 км, вагонів – 168. Тролейбусних – 254,3 км/219 машин. Автобусів – 1099. Протяжність шляхів – 1819 км. Площа зелених насаджень – 13656 га; парків – 26, скверів – 45. Бюджет – 177,6 млн крб. Капітальні вкладення по всім об’єктам – 540,54 млн крб (в т. ч. у власності місцевих рад – 7,66 млн крб). З них на будівництво житла направлено 73,88 млн крб, охорону здоров’я – 11,59 млн крб; освіту – 10,82 млн крб; культуру – 1,26 млн крб; комунальне господарство – 22,99 млн крб; торгівлю та громадське харчування – 2,2 млн крб; підприємства побутового обслуговування – 0,36 млн крб.

ОСВІТА

Діяли 125 шкіл (98,6 тис. учнів), 16 середніх спеціальних закладів (15,1 тис. учнів), 3 вузи (8,6 тис. студентів), 23 ПТУ, 286 дитячих комбінатів (49,4 тис. місць), 8 шкілінтернатів (3,1 тис. учнів), 2 художніх школи (674 учня).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 17 лікарень (4 дитячих на 770 ліжок), 32 поліклініки, 9 стоматологічних, 76 аптек, 3 санаторії, 6 диспансерів, Центр здоров’я, інфекційна лікарня (400 ліжок), 9 молочних кухонь. Загальна кількість лікарів – 4015, лікарняних ліжок – 10730. На 10 тис. населення – 137 ліжок та 35 лікарів.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Функціонували 14 кінотеатрів, 52 палаци культури і клуби, 17 стадіонів, 207 спортзалів, 10 критих басейнів, 1052 спортмайданчики, 120 тирів, 2 автошколи, 15 спортивнотехнічних клубів. Банків – 5, магазинів – 833, підприємств громадського харчування – 876, ринків – 17. Відділень зв’язку – 105, АТС – 21 на 107540 абонентів.

БУДІВНИЦТВО

У дитячому садочку «Джерельце».

Будівельних підприємств – 99. Здано в експлуатацію 366,14 тис. м2 житла. Загальний житловий фонд – 13635,6 тис. м2; квартир – 273448. Споруджено 3 загальноосвітні школи (4736 місць), 6 дитячих дошкільних закладів (1800 місць), 2 лікарні (1120 ліжок), 1 поліклініку на 25 відвідувань за зміну.

1989 1989

Урочисте відкриття ботанічного саду. 1989 р.

НАСЕЛЕННЯ

В межах міськради 771,1 тис. осіб, у місті – 768,1 тис., у т. ч. в промисловості – 203,1 тис. працівників

Голова міськради Григорій Гутовський спілкується з виборцями.

ОСВІТА

Діяли 126 загальноосвітніх шкіл (98,3 тис. учнів), 17 середніх спеціальних навчальних закладів (16 тис. учнів), 3 вузи (8,7 тис. студентів), 23 ПТУ, 290 дитячих комбінатів (48,8 тис. місць), 8 шкілінтернатів (2976 місць), 2 художні школи (674 учні).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 32 поліклініки, 9 стоматологічних поліклінік, 13 міських лікарень, 4 дитячі лікарні (770 ліжок), 77 аптек, станція швидкої допомоги (77 машин), 3 санаторії, 6 різних диспансерів. Загальна кількість лікарів усіх спеціальностей – 4181, лікарняних ліжок – 10930. На 10 тис. населення – 142 ліжка та 37 лікарів.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Функціонували 14 кінотеатрів, 52 палаци культури і клуби, 2 театри (640 місць), 17 стадіонів, 212 спортзалів, 11 критих басейнів, 1064 спортмайданчики, 124 тири, 5 банків, 887 магазинів, 880 підприємств громадського харчування, 17 ринків. У бібліотеках – 3309956 книг. Діяли 105 відділень зв’язку, 23 АТС на 108750 номерів.

БУДІВНИЦТВО

Будівельних підприємств – 114. Здано в експлуатацію 352,2 тис. м2 житла. Загальний житловий фонд – 13934,7 тис. м2, квартир – 278830. Збудовано 4 загальноосвітні школи на 5124 місця, 5 дошкільних закладів 1560 місць.

Площа Радянська (Молодіжна) перед міськрадою. КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Протяжність трамвайної лінії (одиночної) – 112,1 км (209 вагонів), тролейбусної – 261,9 км (225 машин), автобусної – 1377 км (1237 машин). Зелених насаджень 13656 га, парків – 26, скверів – 45.

Благоустрій вулиці Єсеніна.

БЮДЖЕТ

197,2 млн крб. Капітальні вкладення по всіх об’єктах – 522,79 млн крб, у т. ч. у житлове будівництво – 81,74 млн крб; в охорону здоров’я – 12,07 млн крб; в культуру – 1,2 млн крб; комунальне господарство – 23,73 млн крб; торгівлю та харчування – 9,96 млн крб; побутове обслуговування – 0,59 млн крб.

Виступ ансамблю «Каскад» у парку ім. газети «Правда» (ім. Ф. Мершавцева).

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Гірничо-металургійне виробництво в системі промислового комплексу – 81,3%. Загальний обсяг виробництва – 4678,0 млн крб. Вироблено товарів споживання на 518,0 млн, у т. ч. продовольчих – на 257,1 млн крб. В охорону довкілля вкладено 47,91 млн крб.

Засідання постійної комісії по культурі. Дитячий очний центр при 4-й міській лікарні.

1990 1990

Засідання постійної комісії у справах молоді.

НАСЕЛЕННЯ

«Квітка Кривбасу» в сквері мікрорайону Ювілейний.

Зустріч виборців з кандидатом у депутати Верховної Ради УРСР Василем Євтиховим.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Новий «Будинок мод» на вул. Мелєшкіна. Делегація з м. Шеньян (КНР) на заводі гірничого обладнання.

Загальний обсяг виробництва дорівнював 4633,9 млн крб. Введено основних фондів на суму 487,51 млн крб. На експорт відправлено продукції на 402988,9 тис. крб, у т. ч. за вільно конвертовану валюту – 7141,5 тис. Вироблено товарів народного споживання на суму 539,0 млн крб, в т. ч. продовольства – на 250,4 млн крб. В охорону навколишнього середовища вкладено 55,77 млн крб.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Довжина трамвайної лінії – 119,9 км, вагонів – 204, тролейбусної лінії – 258,1 км, машин – 235 одиниць. Довжина автобусних маршрутів (без приміських) – 1306,7 км, автобусів – 1082. Зелених насаджень 13678 га, парків – 28, скверів – 63.

БЮДЖЕТ

197,2 млн крб. З них на будівництво житла виділено 97,15 млн крб, на охорону здоров’я – 6,95 млн крб, на освіту – 10,84 млн крб, на культуру – 1,91 млн крб, на комунальне господарство – 29,45 млн крб, на підприємства торгівлі та громадського харчування – 13,02 млн крб, на побутове обслуговування – 0,24 млн крб.

Забудова мікрорайону Східний-2.

Криворіжці на акції протесту перед Верховною Радою УРСР. 24 листопада 1990 року.

У підпорядкуванні міськради 781,0 тис. осіб, в місті – 775,0 тис. Загальних трудових ресурсів – 433,9 тис. осіб, у т. ч. в промисловості – 203,6 тис. працівників.

ОСВІТА

Діяли 125 загальноосвітніх шкіл (98,4 тис. учнів), 17 середніх спеціальних закладів (16,2 тис. учнів), 3 вузи (8,9 тис. студентів), 23 ПТУ, 286 дитячих комбінатів (49,4 тис. місць), 8 шкіл-інтернатів (2871 учень), 3 художні школи (790 місць).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 32 поліклініки, 9 стоматологічних поліклінік, 13 міських лікарень, 4 – дитячі (740 ліжок), станція швидкої допомоги (88 машин), 3 санаторії, 9 молочних кухонь, 7 тубдиспансерів (660 місць), інфекційна лікарня (400 місць). Лікарів усіх спеціальностей – 4265, лікарняних ліжок – 10930. На 10 тис. населення – 139,5 ліжок, 35,1 лікарів.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Функціонували 14 кінотеатрів, 47 палаців культури і клубів, 17 стадіонів, 221 спортивний зал, 12 критих басейнів, 1075 спортмайданчиків, 126 тирів. У бібліотеках 3408743 книги. 105 відділень зв’язку, 24 АТС на 121320 номерів, 800 магазинів, 880 підприємств громадського харчування, 12 банків, 619 побутових точок, 10 підприємств побуту.

БУДІВНИЦТВО

Будівельних підприємств – 112, працівників – 48,2 тис. Здано в експлуатацію 389,23 тис. м2 житла. Загальний житловий фонд становив 14286,6 тис. м2, квартир – 285186. Збудовано 3 загальноосвітні школи (3304 місця), 3 дошкільні заклади (390 місць), 2 лікарні на 420 ліжок, поліклініку на 375 відвідувань за зміну.

У РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

1991 1991

Будівництво СпасоПреображенського собору. Травень 1991 року. Референдум 17 березня про доцільність збереження СРСР.

НАСЕЛЕННЯ

На 1 січня 1991 р. – 790,1 тис. жителів, з них міських – 784,0 тис. осіб. Загалом трудових ресурсів – 425,4 тис. осіб; в промисловості – 159,8 тис. Приватних підприємців – 1351; колективна власність – 316 об’єктів.

ОСВІТА

Діяли 130 загальноосвітніх шкіл (97,7 тис. учнів), 6 вечірніх, середньо-спеціальних навчальних закладів 16 (15,3 тис. учнів), 3 вузи (9 тис. студентів), 23 ПТУ, 3 школиліцеї, 5 шкіл-гімназій, 9 шкіл-інтернатів різного типу (2763 дітей), 285 дитячих комбінатів (42,1 тис. дітей), 3 художні школи (790 учнів).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 49 поліклінік, 9 стоматологічних поліклінік, 13 міських лікарень, 4 дитячі лікарні (730 ліжок), 78 аптек, станція швидкої допомоги (79 машин), 2 пологові будинки (440 ліжок). Загальна кількість лікарняних ліжок – 10930. На 10 тис. населення – 138,3 ліжок, 35,2 лікарів.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Функціонували 14 кінотеатрів, 47 палаців культури і клубів, 2 театри, 17 стадіонів, 228 спортзалів, 12 критих басейнів, 1087 спортмайданчиків, 26 тирів, 15 спортивно-технічних клубів, 105 відділень зв’язку, 25 АТС на 129320 абонентів, 12 банків (всі державні). У бібліотеках – 3424485 книг.

БУДІВНИЦТВО

Будівельних підприємств – 114, з них 78 – державних, 33 – орендні. Здано в експлуатацію 371,69 м2 житла. Загальний житловий фонд міста складали 14616,4 тис. м2 (290391 квартира). Споруджено 2 загальноосвітні школи (2896 місць), дошкільний заклад (320 місць), лікарню (50 ліжок).

У читальному залі міської бібліотеки для дорослих.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Вироблено товарів народного споживання на 1060 млн крб, у т. ч. продовольчих – на 532 млн крб. Експорт по місту склав 377306 тис. крб.

Виступає кращий танцюрист світу, криворожанин Володимир Малахов, соліст Московського театру класичного балету в 19861992 роках. Фото 28 червня 1991 р.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Трамвайних ліній 119,9 км, вагонів – 203; тролейбусних ліній – 258,1 км, машин – 233. Автобусів – 1039, довжина маршрутів – 1340,6 км. Парків – 29, скверів – 78, насаджень – 13835 га.

БЮДЖЕТ

Державний і місцевий – 1183 млн крб. Бюджет міста – 445,2 млн крб. Капітальні вкладення по всіх об’єктах – 946,93 млн крб, з них на будівництво житла – 221,73 млн крб, на охорону здоров’я – 8,55 млн крб, освіту – 20,88 млн крб, культуру – 5,09 млн крб, комунальне господарство – 61,17 млн крб, торгівлю та громадське харчування – 25,70 млн крб, побутове обслуговування – 0,40 млн крб.

Засідання постійної комісії виконкому

Народний артист СРСР Євген Вєснік на зустрічі зі студентами педагогічного інституту. Травень 1991 р.

Човнова станція, символ ЦентральноМіського району.

Прапор України на Театральній площі. Травень 1992 року.

1992 1992 НАСЕЛЕННЯ

799,1 тис. жителів, в т. ч. міське – 793,9 тис., з них у працездатному віці – 429,7 тис. осіб.

ОСВІТА

На ХІІ сесії міськради ХХІ скликання розглядається питання «Про проект Нової Конституції України». 28 жовтня 1992 року.

Фінал кубку України з гонок на виживання.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Клуб ветеранів «Однополчани» рудоуправління «Суха Балка». 8 травня 1992 року.

Юрій Вікторович Любоненко – голова міськради від серпня 1992 р. до листопада 2010 р.

Введено основних фондів на 9978,42 млн крб. Працювали 7 гірничо-видобувних підприємств, 6 машинобудівних, суриковий завод, швейні фабрики «Старт» і «Промшвейодяг», взуттєва фабрика «Рейнфорд», 8 спеціальних підприємств переробної та харчової промисловості, 89 інших об’єктів господарювання. Вироблено товарів народного споживання на 13274 млн крб, в т. ч. продовольчих на 4985 млн крб. Порівняно з 1990 р. обсяги виробництва продукції в середньому зменшились у 2 рази. Підприємств приватних – 4320, колективних – 231, кооперативів – 231, товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) – 223. Імпорт – 14325187 крб, експорт – 48021598 тис. крб. У природоохоронні заходи вкладено 3143,3 млн крб.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

До міста надійшли перші тролейбуси виробництва Дніпропетровського об’єднання «Південний машинобудівний завод». Загальна кількість трамвайних вагонів – 206, тролейбусів – 242, автобусів – 1160.

БЮДЖЕТ

9296,6 млн крб. На будівництво житла – 5242,8 млн крб, охорону здоров’я – 190,84 млн крб; на об’єкти освіти – 544,21 млн крб; культури – 36,12 млн крб; на комунальне господарство – 1880,05 млн крб; підприємствам торгівлі та громадського харчування – 244,06 млн крб.

Будівництво мікрорайону Всебратське-2 (Макулан).

Діяли 130 загальноосвітніх шкіл (97,3 тис. учнів), 16 середньо-спеціальних навчальних закладів (15,4 тис. учнів), 3 вищі (9,3 тис. студентів), 22 ПТУ, 10 шкіл-інтернатів (2913 місць), 284 дитячі комбінати (40,7 місць), 4 художні школи (850 учнів).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 49 поліклінік, 9 стоматологічних, 17 лікарень, (4 дитячі на 730 ліжок), 65 аптек, 3 санаторії, 3 тубдиспансери (600 ліжок). Загальна кількість лікарняних ліжок – 10720; на 10 тис. населення – 137 ліжок, 36 лікарів.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Функціонували 13 кінотеатрів, 47 палаців культури і клубів, 1114 спортивних майданчиків, 126 тирів, 12 спортивнотехнічних клубів, 816 магазинів, 847 підприємств громадського харчування, 17 ринків, 104 відділення зв’язку, 26 АТС на 131368 номерів.

БУДІВНИЦТВО

Здано в експлуатацію житловий комплекс «Всебратське-2» (1500 квартир, школа, поліклініка, дитячий комбінат, АТС, готель «Братислава» та інші об’єкти). Будівельних підприємств – 107, у т. ч. державних – 73, орендних – 31. Введено 381,07 тис. м2 житла, в т. ч. по місцевих радах – 18,32 тис. м2. Загальний житловий фонд міста становив 15123,5 тис. м2, 301447 квартир. Споруджено перший у місті 17-поверховий будинок на шостому мікрорайоні («Сонячний»), 5 шкіл на 3376 місць, 5 дошкільних закладів (1250 місць).

1993 1993 НАСЕЛЕННЯ

на 1 січня 1993 р. – 798,4 тис. осіб, у т. ч. міського – 793,3 тис., населення м. Інгулець – 40,8 тис. жителів. Працюючих, зайнятих у суспільній діяльності – 352,0 тис., незайнятих – 74,1 тис. осіб.

ОСВІТА

Функціонували 131 загальноосвітня школа (96,5 тис. учнів), 16 середньо-спеціальних закладів (15,7 тис. учнів), 3 вищі (9,3 тис. студентів), 22 ПТУ, 10 шкіл-інтернатів (3172 учні), 271 дитячий комбінат (38,9 тис. місць), 4 художні школи (1036 місць).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Діяли 49 поліклінік, 9 стоматологічних, 17 міських лікарень (4 дитячі на 730 ліжок), 5 спеціальних санаторіїв, 9 диспансерів. Загальна кількість лікарняних ліжок – 10720. На 10 тис. населення – 137 ліжок, 33 лікаря. Придбано 34 санітарні машини, перший комп’ютерний томограф та устаткування для мікрохірургічних операцій.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Працювали 14 кінотеатрів, 47 палаців культури і клубів, 17 стадіонів, 230 спортзалів, 12 критих басейнів, 1132 спортмайданчики, 126 тирів, 103 відділення зв’язку, 26 АТС, 49 клубів школярів, 8 спортивно-технічних клубів, 394 побутові точки, 49 підприємств побуту, 844 магазини (з них 209 державних), 572 підприємства громадського харчування (з них 39 державних), 17 ринків. Створено перший в Україні інформаційнообчислювальний центр органів соціального забезпечення нового типу. Відкрито Тернівський філіал історико-краєзнавчого музею. Створена філія Приватбанку та страхове товариство «Саламандра». Криворізька міська рада вступила до Асоціації рад міст України. Почалась приватизація державного житлового фонду.

Спарені тролейбуси Дніпропетровського Південного машинобудівного заводу на вулицях Кривого Рогу. БУДІВНИЦТВО

Будівельних підприємств – 104, з них державних – 70, орендних – 31. Введено в експлуатацію 283,38 тис. м2 житла. Загальний житловий фонд міста складав 15472,1 тис. м2, квартир – 306153, приватних квартир – 30710. Споруджено 1 школу на 1728 місць, 1 дошкільний заклад на 330 місць.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Приватних підприємств – 830, колективної власності – 172, орендних 7, кооперативних – 142, державних – 332 (міського підпорядкування), змішаної форми власності – 784, ТОВ – 744. Промислових підприємств – 66, з них державних – 53. Введено 5 природоохоронних об’єктів. Імпорт – 568060560 тис. крб (у тогочасних цінах), експорт – 2567781108 крб.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Закуплено 10 трамваїв, 34 тролейбуси, в т. ч. 8 спарених. Криворізькому аеропорту надано статус міжнародного. Трамвайних вагонів – 207, тролейбусів – 219, автобусів – 1054. Площа зелених насаджень – 16199 га, парків – 29, скверів – 211, кладовищ діючих – 14.

Григорій Синиця, лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка. Фото 1993 р.

Будівництво третьої черги швидкісного трамвая. Серпень 1993 року.

БЮДЖЕТ

Міський бюджет – 207321,2 тис крб. На будівництво житла направлено 103979,78 млн крб, на охорону здоров’я – 9411,7 млн крб, об’єкти освіти – 9217,5 млн крб, культури – 1934,1 млн крб, комунальне господарство – 385 млн крб, у торгівлю та громадського харчування – 2559,6 млн крб.

Хор «Краяни». В центрі третього ряду – куратор Л.О. Березкіна і керівник А.Я. Мовчан (з баяном).

Урочисте відкриття міського холодильника на 5 тис. тонн ДП «Криворіжриба». 8 серпня 1993 року. В ефірі – нова міська телестудія «Рудана». Світлана Трифонова – інвалід-колясочниця, переможниця Другого півмарафону (21,098 км) серед країн СНД. 11 вересня 1993 року.

1994 1994

Новостворений технічний університет на базі гірничого інституту, з 2011 року – національний. Фото 2012 року.

НАСЕЛЕННЯ

На 1 січня 1994 р. – 790,5 тис. жителів, у т. ч. міського – 784,7 тис. Загалом трудових ресурсів – 412,4 тис., з них працездатних – 341,8 тис. (у промисловості – 150,5 тис. працівників).

ОСВІТА

Діти-чорнобильці перед від’їздом до Німеччини у дитячий санаторій Кольм. Ірина Ломоносова – чемпіонка світу та Європи з боротьби самбо серед юніорів.

Виступ каскадерської групи «Інгульчани».

Вадим Гуров – депутат міськради, голова комісії СНД з перспектив розвитку мартенівського виробництва. Концерт у дитячому тубсанаторії. В першому ряду – артисти Наталя Соколовська, Віталій Сьомка, Галина Педченко.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Приватних підприємств – 8360, у т. ч. малих – 650, колективної власності – 172, кооперативних – 142, державних – 332, державних комунальних міських – 323, змішаної форми власності – 784, ТОВ – 744. Промислових підприємств – 67, з них державних – 39. Загальний обсяг виробництва в оптових цінах – 62835756 млн крб. Обсяг імпорту (в тогочасних цінах) – 332501371089 тис. крб, експорту – 2869502513 тис. крб. Вироблено товарів народного споживання на суму 2893939 млн крб, у т. ч. продовольчих – 1640347 млн крб. Введено в дію 5 природоохоронних об’єктів.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Трамвайних вагонів – 204, тролейбусів – 219, автобусів – 995 (687,2 км маршрутів). Площа зелених насаджень 16199,4 га, парків 29, скверів 211, кладовищ – 9.

БЮДЖЕТ

міський – 2740201 млн крб.

Бронетранспортери 17 танкової дивізії на військовому параді на проспекті Миру.

Працювали 131 школа (97,1 тис. учнів), 16 середньо-спеціальних навчальних закладів (15,7 тис. учнів), 22 ПТУ, 10 шкіл-інтернатів (2845 дітей). 266 дитячих комбінатів (35,1 тис. місць), 4 художні школи (1036 місць).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Діяли 48 поліклінік, 9 стоматологічних, 13 міських лікарень, 4 дитячі (730 ліжок), 66 аптек, 5 різних санаторіїв, 6 спеціальних диспансерів. Загальна кількість лікарняних ліжок – 10720; на 10 тис. населення – 137 ліжок; лікарів – 33.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Функціонували 14 кінотеатрів, 47 палаців культури і клубів, 2 театри, 17 стадіонів, 12 басейнів, 703 спортмайданчики, 103 тири, 52 клуби школярів, 7 спортивнотехнічних клубів; 7 державних банків, 7 – приватних, 31 страхове товариство, з них 8 державних; 1015 магазинів, 650 підприємств громадського харчування. Почала працювати Криворізька циркова трупа, яка демонструвала програми на льоду. Відділень зв’язку – 105, АТС – 26 на 134240 абонентів.

БУДІВНИЦТВО

Будівельних підприємств – 105, з них державних – 61, акціонерних – 23, орендних – 19; зайнято працівників – 39,8 тис. Введено в експлуатацію 83,4 тис. м2 житла, у т. ч. місцевими радами – 3,27 тис. м2. Загальний житловий фонд міста – 15637,5 тис. м2; квартир – 308981, приватизованих – 29954. Збудовано 1 школу (200 місць), 1 дитячий заклад (140 місць).

1995 1995

Перед депутатами міськради виступає перший прем’єр-міністр України Віктор Пензеник. Січень 1995 року.

НАСЕЛЕННЯ

міста – 782,7 тис. жителів. Підписано Угоду про розвиток дружніх відносин та торговельно-економічне співробітництво між Кривим Рогом і Байшанем (КНР).

ОСВІТА

Працювали 145 денних та вечірніх шкіл, 1 школа-інтернат, 4 вузи, 145 дошкільних закладів, 19 художніх шкіл і шкіл естетичного виховання.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

На мікрорайоні Індустріальний введено в дію дитячу поліклініку. В пологовому будинку №1 відкрито єдине в області відділення дитячої гінекології. В кардіологічному міському центрі (міська поліклініка №9) створено відділення для хворих на гіпертонію. На 1 тис. населення – 6 лікарів, 14 – середнього медперсоналу.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Діяли 14 кінотеатрів, 28 палаців культури і клубів, 3 театри, цирк, 17 стадіонів, 230 спортивних залів, 12 басейнів. Забезпеченість телефонами (на 100 сімей) – 44,6.

Вулиця Володимира Великого, Саксаганський район. ПРОМИСЛОВІСТЬ

Суб’єктів господарювання – 5281, з них приватних – 1528, колективних – 2715, державних – 340, комунальних – 684, іноземних – 14. На експорт відправлено продукції на $701029,4 тис., імпорт – на $440953,8 тис. Капітальні вкладення виробничого призначення склали 367,0 млн крб, невиробничі – 31,0 млн крб. Викиди шкідливих речовин на 1 жителя – 0,59 кг, обсяг скидання забруднених вод у природні водоймища – 216,0 м3.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Автобусів загального користування – 858, перевезено 80917 тис. осіб. Тролейбусів – 201, перевезено 21396,1 тис. осіб. Трамваїв – 204, перевезено 35096,1 тис. пасажирів. Протяжність трамвайної лінії – 119,9 км, тролейбусної – 258,1 км, автобусних маршрутів – 687,2 км. Площа зелених насаджень 16,2 тис. га.

У день св. Миколая представники об’єднання криворізьких ринків передають подарунки вихованцям дитячих будинків міста. Фото 19 грудня 1995 р. Муляри фірми «Житлобуд-1» зводять нове житло.

Театр «Академія руху» переїхав у нове приміщення колишнього палацу культури КРЕС.

БУДІВНИЦТВО

Введено житла 41,1 тис. м2, на одного мешканця приходилось 19,8 м2. На квартирному обліку перебували 33,1 тис. сімей, отримали житло 1,2 тис. сімей. Приватизовано 14,6 тис. квартир.

Директор театру, депутат міськради Антоніна Бєльська з символічним ключем.

Козаки Криворізької паланки на святкуванні 400-річчя від дня народження Богдана Хмельницького. Біля «мурашника» у літній день.

1996 1996 НАСЕЛЕННЯ

772,9 тис. жителів, у т. ч. у працездатному віці – 448,7 тис. осіб. Площа міста – 407 км2.

Виставка-конкурс на кращий герб міста у художній школі №1.

ОСВІТА

Міський виставочний зал, відкритий 6 червня 1996 р. Будинок на вул. Жовтневій (Олександра Поля), зведений за чеським проектом.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

На коксохімічному заводі введено в експлуатацію третю біохімічну установку, яка перехоплювала 500 тонн фенолу за рік. Об’єктів господарювання – 5839, з них приватних – 1775, колективних – 3277, державних – 165, комунальних – 610, інших держав – 12. Експорт – $715939,8 тис., імпорт – $298901,6 тис. Інвестиції виробничого призначення – 302,99 млн грн.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Пущено нові трамвайний та тролейбусний (№19) маршрути. Автобусів загального користування – 684, вони перевезли 92430 тис. пасажирів, тролейбусів – 185 (22624,5 тис. пасажирів), трамваїв – 187 (33489 тис. пасажирів). Довжина тролейбусної лінії – 258,1 км, трамвайної – 119,9 км, автобусних маршрутів – 1430,4 км. Площа зелених насаджень на 1 жителя – 16,5 м2.

Пам’ятник Олександру Полю, відкритий у грудні 1996 р. Фото 1997 р. У павільйоні гірничих машин міського Будинку техніки.

Під час етнографічного свята в парку ім. Богдана Хмельницького. Серпень 1996 року.

БЮДЖЕТ

Заплановано 168902 тис. грн.

Працювали 144 денні і вечірні школи, 13 музичних, 2 школи мистецтв, 4 художні школи (858 учнів), музичне училище (305 учнів), 223 дошкільні заклади, 1 школа-інтернат, 4 вузи, 19 художніх шкіл і шкіл естетичного виховання.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

На 1 тис. жителів – 5 лікарів, 11 – середнього медперсоналу, 10 лікарняних ліжок, ємність відвідувань поліклінік – 21,3 тис. осіб за зміну.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Функціонували 14 кінотеатрів, 3 театри, виставочний зал, відділення Спілки художників України (36 осіб), відділення Спілки письменників України, відділення музичної спілки України, 28 палаців культури і клубів, музей з філією у Веселих Тернах; 17 стадіонів, 230 спортивних залів, 12 басейнів. Домашніх телефонів (на 100 сімей) – 45,1. Почала діяти сучасна цифрова АТС-40 на 3 тис. номерів. На вул. Жовтневій (Олександра Поля) відкрито пам’ятник Олександру Полю – ініціатору розробок залізних руд на Криворіжжі. Центральна бібліотека для дорослих нараховувала 26 філій, 2,642 млн книг, 87 тис. читачів.

БУДІВНИЦТВО

Здано в експлуатацію 68,3 тис. м2 житлової площі. Загальний житловий фонд міста складав 15679,8 тис. м2, на 1 людину припадало 20,2 м2. Житло отримали 1,4 тис. сімей. Приватизовано 18,3 тис. квартир (640,9 тис. м2).

1997 1997

У лабораторії НДГРІ розробляється удосконалена технологія видобутку руди.

НАСЕЛЕННЯ

764,3 тис. жителів, в т. ч. в працездатному віці – 443,7 тис. осіб. У суспільному виробництві зайнято 259,4 тис. осіб. Безробітних (зареєстрованих) – 10,3 тис. осіб. Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 18.11.1997 №96-10/ХХІІ ліквідовані Залізнична, Рахманівська, Мирівська селищні ради.

ОСВІТА

Працювали 145 середніх шкіл і шкіл-інтернатів, 4 вузи, 201 дошкільний заклад, 19 художніх шкіл і шкіл естетичного виховання. На мікрорайонах Східний 2-3 відкрито дитячий комбінат «Барвінок».

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Лікарів усіх спеціальностей (на 1 тис. жителів) – 4, середнього медперсоналу – 9, ліжок – 9, ємність відвідувань поліклінік – 21 особа за зміну.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Діяли 9 кінотеатрів, 27 палаців культури і клубів, 3 театри, 17 стадіонів, 230 спортзалів, 12 басейнів. Розпочав транслювання передач новий телерадіоцентр «Рудана». Забезпеченість телефонами становила 49 апаратів на 100 сімей.

Площа Горького, на другому плані – 13-поверховий будинок, зведений у 1974 році. Фото 1997 року.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Об’єктів господарювання – 6009, з них: 1871 приватний, 3379 колективних, 153 державні, 587 комунальних, 19 іноземних. У промисловому комплексі міста чорна металургія займала 86,8%. Експорт – $1054588,3 тис., імпорт – $194605,7 тис. Капітальні вкладення – 290,2 млн грн, у т. ч. у виробництво – 224,8 млн грн. Викид шкідливих речовин в атмосферу – 0,58 кг на 1 жителя, скидання забруднених вод – 228,3 млн м3.

АТС на житловому масиві Карачуни.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

До Дня автомобіліста (26 жовтня) відкрито сучасний автотрек «Спарта». Автобусів – 601, перевезено 67629 тис. осіб. Тролейбусів – 180, перевезено 23326 тис. пасажирів, трамваїв – 187, перевезено 33089,3 тис. пасажирів. Довжина трамвайних ліній – 119,8 км, тролейбусних – 258, 1 км, автобусних – 143,4 км. Зелених насаджень на 1 жителя – 16,9 м2.

Джури Палацу культури Центрального ГЗК. Прямий ефір на міському радіо веде Людмила Тиміргалєєва. Студенти КГРІ на занятті у дисплейному класі.

БЮДЖЕТ

По видатках – 285889 тис. грн, з них на соціально-культурну сферу – 161157 тис. грн.

БУДІВНИЦТВО

Здано в експлуатацію 42,1 тис. м2 житла, дошкільних закладів на 330 місць. Загальна житлова площа становила 15843,0 тис. м2. На квартирному обліку перебувало 28,9 тис. людей. Приватизовано 10,2 тис. квартир (5320,7 тис. м2).

АТС на житловому масиві Карачуни. Студенти музичного училища на благоустрої вулиці Грабовського.

1998 1998

Професори КТУ (КНУ): Федоренко Павло Йосипович (2-й зліва), Мец Юрій Семенович (5-й зліва, поряд з Кучмою Леонідом Даниловичем), Вілкул Юрій Григорович (3-й справа). 11 березня 1998 року.

Виступає хор «Краяни» – дипломант міського огляду художньої самодіяльності.

Вокзал Кривий Ріг – Головний після реставрації.

БУДІВНИЦТВО

Будівельних підприємств – 71, з них державних – 29, акціонерних – 37. Введено в експлуатацію 37,3 тис. м2 житла, з них індивідуального – 13,7 тис. м2. Загальний житловий фонд міста – 15848 тис. м2 (318205 квартир), приватизовано 107,1 тис. квартир (5320,7 тис. м2). Введено в експлуатацію ринок «Габро» на житломасиві «Зарічний».

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Розподіл за формою власності: приватних підприємств – 2037, колективних – 239, кооперативних – 100, державних – 99, державних міських комунальних – 143, спільних підприємств – 80, ТОВ – 2335. Промислових підприємств – 67, з них державних – 15, акціонерних товариств (АТ) – 45. Загальний обсяг виробництва – 5212609,6 тис. грн. Експорт товарів – на $992,2 млн; імпорт – на $199,0 млн. Вироблено товарів народного споживання на 99,4 млн грн, у т. ч. продовольчих – на 60,6 млн грн. В охорону довкілля вкладено 43,256 млн грн.

Третій за часом герб Кривого Рогу, прийнятий сесією міськради 18 березня 1998 року.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Трамваїв – 184 (перевезено 30900,2 тис. пасажирів), тролейбусів – 177 / 22212,8 тис., автобусів – 539 / 44100 тис. Зелених насаджень – 16202 га (на 1 жителя 17 м2), парків – 27, скверів – 217, кладовищ – 9.

БЮДЖЕТ

Заплановано 188,9 млн грн. По видатках – 224004,8 тис. грн, з них на соціально-культурну сферу – 110384,5 тис. грн.

НАСЕЛЕННЯ

757,9 тис., з них міського – 753,8 тис. жителів. У працездатному віці – 390,0 тис. У суспільному виробництві зайнято 261,3 тис. осіб, у т. ч. у промисловості – 136,1 тис. працівників. Рішенням ХVІ сесії міськради ХХІІ скликання від 18 березня №240 прийнято офіційний герб і прапор Кривого Рогу.

ОСВІТА

Діяли 147 загальноосвітніх шкіл (96,2 тис. учнів), 15 середньо-спеціальних навчальних закладів (13,7 тис. учнів), 4 вищі (17,1 тис. студентів), 17 ПТУ (9,4 тис. учнів), 184 дитячі комбінати (21,1 тис. дітей), 12 шкіл-інтернатів 3.7 тис. учнів), 30 позашкільних закладів, 3 дитячі будинки (320 дітей), 6 дитячих будинків сімейного типу (60 вихованців), 6 ДЮСШ, 3 притулки (150 місць), 19 художніх та шкіл естетичного виховання (5736 місць).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 46 поліклінік, 13 міських лікарень, 3 дитячі лікарні (295 ліжок), 20 аптек, 4 дитячі диспансери, 9 диспансерів, інфекційна лікарня (360 ліжок). Всього лікарів – 3049, ліжок в стаціонарах 3130; на 10 тис. жителів ліжок 89, лікарів – 32, середнього медперсоналу – 93.

«Жартівниці» – кращий самодіяльний фольклорноетнографічний СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК ансамбль міста.

Нагородження кращих на міському святі «Людина футболу – 98».

Ірина Булахова (у центрі) – абсолютна чемпіонка України, бронзовий призер двох чемпіонатів Європи, Ігор доброї волі, учасниця трьох чемпіонатів світу зі спортивної гімнастики.

Функціонували 6 кінотеатрів, 33 палаци культури і клуби, 3 театри, 46 дорослих і дитячих бібліотечних філій (3387,8 тис. книг), 17 стадіонів, 12 басейнів, 714 спортмайданчиків, 104 тири; 26 банків (з них 7 державних), 13611 магазинів (з них 700 колективних, 497 приватних, 151 державний); 733 підприємства громадського харчування (в т. ч. 314 державних, 285 колективних, 131 приватне), 29 ринків.

1999 1999

Завершення будівництва кільцевої станції третьої черги швидкісного трамвая. Вересень 1999 р.

НАСЕЛЕННЯ

750,3 тис. жителів, в т. ч. міського − 739,4 тис. осіб. Загалом трудових ресурсів – 387 тис., з них зайнятих у суспільному виробництві – 257,1 тис., у т.ч. 138,9 тис. – у промисловості.

Президент України Леонід Кучма разом з депутатами міськради на відкритті станції швидкісного трамвая «Зарічна». 26 жовтня 1999 р.

ОСВІТА

Функціонували 149 загальноосвітніх шкіл (96,2 тис. учнів), 15 середньо-спеціальних закладів (13,2 тис. учнів), 4 вищі (17,1 тис. студентів), 16 ПТУ (10,4 тис. учнів), 12 шкіл-інтернатів (3,0 тис. учнів), дитячих будинків 3 (310 місць), 174 дитячі комбінати (32,3 тис. місць), 28 позашкільних закладів, 10 ДЮСШ, 3 притулки (160 дітей), 19 шкіл художніх та естетичного виховання (5844 місця).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 45 поліклінік, 8 стоматологічних поліклінік, 17 лікарень міських, з них 3 дитячі на 290 ліжок; 20 аптек, 3 дитячі санаторії, 6 різних диспансерів. Всього лікарів 3024, ліжок в стаціонарах 7130; на 10 тис. жителів – 32 лікаря, 95 ліжок.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК Діяли 6 кінотеатрів, 33 палаци культури і клуби, 3 театри, 17 стадіонів, 232 спортзали, 12 басейнів, 720 спортмайданчиків, мототрек, 104 тири; 7 банків державних, 16 – приватних; 14 приватних страхових товариств; 187 підприємств побуту (102 колективні, 58 приватних); 716 підприємств громадського харчування (з них державних комерціалізованих – 314, приватних – 235); 29 ринків, 12 овочесховищ, 3 холодильники.

БУДІВНИЦТВО

Будівельних підприємств 88 (10 державних, 44 акціонерних, 1 орендне, 6 колективних, 25 приватних). Введено основних фондів по всіх об’єктах – 117,2 млн грн. Здано в експлуатацію 28,3 тис. м2 житла (в т. ч. 10,6 тис. м2 – індивідуального), поліклініку. Загальний житловий фонд міста 318385 квартир, 15860,9 тис. м2; приватизовано 120422 квартири. Здано в експлуатацію ринок на мікрорайоні «Індустріальний».

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Структура підприємств міста: приватних – 2287, колективних – 128, орендних – 11, кооперативних – 98, державних – 239, державних комунальних – 138, спільних підприємств – 79, ТОВ – 2495. Промислових підприємств – 66, з них державних – 15, комунальних міських – 3, АТ – 47. Загальний обсяг виробництва – 6649244,9 тис. грн. Експорт товарів – $813,3 млн, імпорт – $154,1 млн. В охорону довкілля вкладено 43,080 млн грн.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Пущено третю чергу швидкісного трамвая до ст. «Зарічна», на відкритті був присутній президент України Л. Кучма. Трамвайна лінія – 119,9 км, вагонів 182; тролейбусна – 258,1 км, 166 одиниць рухомого складу; автобусна – 1850 км, 817 машин. Площа зелених насаджень 16203,7 га, парків 27, скверів 217, кладовищ 10.

БЮДЖЕТ

146,3 млн грн, з них на житлове будівництво – 11,8 млн грн, на об’єкти комунального господарства – 50,3 млн грн. Державні капітальні вкладення по всіх об’єктах – 438,3 млн грн.

Міський голова разом з депутатами і головою облдержадміністрації Миколою Швецом обговорюють питання подальшого розвитку Кривого Рогу.

Міський голова Юрій Любоненко вручає пам’ятний подарунок Ветерани війни у музеї СШ №5, де свого часу на святкуванні навчались 6 майбутніх Героїв Радянського Союзу. 40-річчя ФК «Кривбас».

Реконструкція стадіону «Металург». Зліва – директор В. Горловський зі зразком нового сидіння.

2000 2000 НАСЕЛЕННЯ

Прем’єр-міністр України Валерій Пустовойтенко розмовляє з міським головою Юрієм Любоненком і депутатами міськради.

743,2 тис. жителів, з них міського – 739 тис. осіб, населення м. Інгулець – 42,1 тис. Загалом трудових ресурсів – 388,6 тис., у виробництві зайнято 250,9 тис. людей. Міському голові Ю. Любоненку вручено почесний знак «За розвиток регіону».

ОСВІТА

День міста. 20 травня. БУДІВНИЦТВО

Будівельних підприємств – 88. Здано в експлуатацію 48,9 тис. м2 житла (з них 25,4 тис. м2 – індивідуального), школу на 1266 учнів. Загальний житловий фонд міста – 16650,3 тис. м2 (336330 квартир).

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Група артистів театру ляльок після спектаклю «Добрий вечір, країно».

Приватних підприємств – 2531, колективних – 241, державних – 94, державних комунальних міського рівня – 132, ТОВ – 2745, спільних – 78. Промислових підприємств – 66 (15 державних, 3 державних комунальних), 47 АТ, 1 колективне. Експорт товарів – $1109,2 млн, імпорт – $162,1 млн. В охорону довкілля вкладено 89,75 млн грн. Вироблено товарів народного споживання на 152,5 млн грн, у т. ч. продовольчих на 100,2 млн грн. ВАТ «Суха Балка» удостоєне державної відзнаки «Кришталевий ріг достатку – символ щедрості і добробуту».

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

19 червня відкрито станцію швидкісного трамвая «Електрозаводська». Автобусних маршрутів – 1850 км; машин – 466, трамвайних вагонів – 177, тролейбусів – 148. Площа зелених насаджень – 16189,3 га, парків 27, скверів 27.

БЮДЖЕТ

184,0 млн грн. На житлове будівництво направлено 31,4 млн грн, на освіту – 2,1 млн грн, на комунальне господарство – 7,2 млн. грн.

Вулиця ім. ХХІІ партз’їзду (Соборна) у 2000 році.

Заслужена артистка України Ірина Катюк після спектаклю «Король Лір».

Чемпіон України – команда ДЮСШ «Кривбас-84».

Діяли 150 шкіл (97,7 тис. учнів), 15 середньоспеціальних навчальних закладів (14,1 тис. учнів), 5 вищих (19,7 тис. студентів), 15 ПТУ (10,6 тис. учнів), 170 дитячих комбінатів (20,1 тис. місць), 12 шкіл-інтернатів (3,3 тис. учнів), 29 позашкільних закладів, 4 дитячі будинки (500 місць), 5 дитячих будинків сімейного типу (40 дітей), 10 ДЮСШ, 3 притулки (170 дітей), 19 шкіл художніх та естетичного виховання (5083 місця).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 43 поліклініки, 8 стоматологічних поліклінік, 13 міських лікарень, 3 дитячі (на 260 ліжок), 20 аптек, 15 санаторіїв різних типів, 9 диспансерів (з них 3 туберкульозні), інфекційна лікарня (на 340 ліжок). Загалом ліжок 7150, лікарів усіх спеціальностей – 3022. На 10 тис. жителів – 90 ліжок, 31 лікар.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Діяли 6 кінотеатрів, 33 палаци культури і клуби, 3 театри, цирк, 17 стадіонів, 234 спортзали, 12 басейнів, 720 спортмайданчиків, 104 тири, мототрек; 7 банків державних, 16 приватних; 15 приватних страхових товариств; 1226 побутових точок, 173 підприємства побуту, в т. ч. 87 колективних, 11 акціонерних, 63 приватні; 743 підприємства громадського харчування, з них 279 державних комерціалізованих, 179 колективних, 284 приватні; 46 ринків. 24 серпня відбувся перший міський карнавал. 17 листопада відкрито Палац молоді та студентів.

2001 2001

Майбутній президент України Володимир Зеленський та Олександр Масляков в гостях у художника Миколи Рябоконя.

СпасоПреображенський собор після завершення будівництва.

НАСЕЛЕННЯ

У Кривому Розі проживало 712,5 тис. жителів.

ОСВІТА

Діяли 147 шкіл (94141 учень), 15 вузів І-ІІ рівнів акредитації (15292 студенти), 15 вузів ІІІ-ІV рівнів акредитації (25415 студентів), 19 шкіл естетичного виховання (5747 місць), 14 ПТУ (12 тис. учнів), 148 дошкільних навчальних закладів (18998 дітей), 43 позашкільні заклади, 10 шкіл-інтернатів (2988 учнів), 4 дитячі будинки (346 дітей), 5 дитячих будинків сімейного типу (44 дитини), 10 ДЮСШ, 3 притулки для дітей. Відкрито філію Одеської національної юридичної академії.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Функціонували 36 поліклінік (12790 відвідувань за зміну), 8 стоматологічних, 13 міських лікарень (4205 ліжок), 3 дитячі лікарні, 105 аптек, 4 санаторії різних типів, 5 диспансерів (2 туберкульозні), інфекційна лікарня (340 ліжок). Загалом ліжок 6750, лікарів усіх спеціальностей – 3219.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Працювали 4 кінотеатри (2121 місць), 21 палац культури і клуби (10216 місць), з них комунальних 6 (3926 місць), 3 театри (2100 місць), цирк, 17 стадіонів, 234 спортзали, 12 басейнів, 724 спортмайданчики, 104 тири. При журналі «Саксагань» створено міське літературне об’єднання. В м. Інгулець відкрито пам’ятник Т. Г. Шевченку роботи скульптора Анатолія Ярошенка. ТРК «Рудана» визнана кращою регіональною телестудією року. Встановлено пам’ятний знак на честь заснування Веселих Тернів (1761 р.). Введено 344 нові об’єкти торгівлі та громадського харчування. На базі універсаму «Кривбас» відкрито перший супермаркет європейського зразка. Банків державних – 6, приватних – 16. Відділень поштових – 110, електрозв’язку – 23, АТС – 43 (176050 номерів).

БУДІВНИЦТВО

Будівельних підприємств 80, введено основних фондів по всіх об’єктах 626,9 млн грн. Пущено станцію швидкісного трамваю «Міська лікарня». Здано в експлуатацію 53,4 тис. м2 житла, з них індивідуального – 22,8 тис. м2. Працівників у будівельній галузі – 15,4 тис. Загальна площа житлового фонду – 10871,2 тис. м2, у т. ч. приватизованого – 6448,9 м2.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Експорт товарів – $1292,6 млн, імпорт – $115,8 млн. На охорону довкілля направлено 83,4 млн грн. Вироблено товарів народного споживання на 186,6 млн грн, у т. ч. продовольчих – на 128,8 млн грн. Магазинів – 1680, з них приватних – 1034, колективних – 576, державних – 62. Підприємств громадського харчування – 769, з них державних 253, колективних 180, приватних 334, інших пунктів продажу 2171, ринків 49.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Рухомий склад: вагонів трамваю – 106, швидкісного – 69, тролейбусів – 141, автобусів – 1133. Зелених насаджень – 16192,1 га, парків – 21 (373 га), кладовищ – 10.

Газотурбінний двигун типу ДР59Л виробництва заводу «Констар» визнано кращим в Україні.

БЮДЖЕТ

316,1 млн грн. Обсяг капітальних вкладень основних підприємств усіх форм власності склав 707,9 млн грн. На об’єкти житловокомунального та цивільного призначення освоєно 31,5 млн грн.

Торговельний комплекс «Атмосфера» (Саксаганський район).

Засідання міської ради ветеранів.

Олександр Прокопчук – депутат Інгулецької райради, він був першим, хто підрахував кількість жертв при визволенні Криворіжжя в жовтні 1943 – березні 1944 р. (27 тис. загиблих, 5 тис. пропали безвісти, 75 тис. поранених).

2002 2002 НАСЕЛЕННЯ МІСТА

Майстер спорту, Заслужений тренер України Олексій Машков зі своїми вихованцями – переможцями регіональних змагань з гімнастики.

Зборка на експорт газоперекачувального агрегату на заводі «Констар». СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

У міському виставочному залі.

Діяли 4 кінотеатри, 19 палаців культури і клубів (з них 5 комунальних), 3 театри, цирк, 17 стадіонів, 234 спортзали, 12 басейнів, 724 спортмайданчики, 104 тири. Твір «Кривий Ріг – моє місто» (текст В. Удовенка, музика І. Шевченко) офіційно затверджено як гімн Кривого Рогу. «Рікона» почала монтаж кабельного телебачення. Банків – 23 (5 державних). Магазинів – 1855 (1331 приватний, 528 колективних). Підприємств громадського харчування – 882 (268 державних, 371 приватне).

БУДІВНИЦТВО

Будівельних підприємств – 78. Введено основних фондів по всіх об’єктах – 652,5 млн грн. Капітальні вкладення по всіх об’єктах – 719 млн грн. Здано в експлуатацію понад 55 тис. м2 житла, з них 23,5 тис. м2 індивідуального. Загальний житловий фонд – 10993,4 тис. м2 (206704 квартири).

Набережна вулиці Жовтневої (Олександра Поля). Зразковий народний хор «Краяни» заводу гірничого обладнання на концерті в музичному училищі. 8 грудня 2002 року.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Промислових підприємств – 91 (12 державних, 3 комунальні, 73 колективні, 3 приватні). Загальний обсяг виробленої промислової продукції – 10089398 тис. грн. Товарів народного споживання вироблено на 182,9 млн грн, в т. ч. продовольчих – на 121,0 млн грн. Експорт товарів – $1292,6 млн, імпорт – $115,8 млн. У природоохоронні об’єкти вкладено 79,4 млн грн.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Вагонів швидкісного трамвая – 69; тролейбусів – 139, трамвайних вагонів – 104; автобусів – 1464 (з мікроавтобусами). Площа зелених насаджень – 16199 га, парків – 21 (загальною площею 373 га). Кривий Ріг став переможцем всеукраїнського конкурсу з благоустрою – нагороджений дипломом 3-го ступеня.

БЮДЖЕТ

389,8 млн грн.

707,3 тис. осіб. У суспільному виробництві зайнято 244,4 тис. осіб, у т. ч. в промисловості – 137,2 тис. Верховна Рада України прийняла спеціальну постанову від 24 жовтня 2002 р. про включення міста Інгулець, селища Зелене та ряду земель сільрад Широківського району в межі Кривого Рогу. Загальна площа міста досягла 430 км2.

ОСВІТА

Діяли 148 шкіл (88740 учнів), 15 вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації (17070 студентів), 16 вузів ІІІ-ІV ступенів (28997 студентів), 14 ПТУ (11,2 тис. учнів), 149 дошкільних закладів (18,1 тис. місць), 10 шкіл-інтернатів (3143 дітей), 34 позашкільні заклади, 64 дитячі будинки, 4 будинки сімейного типу, 10 ДЮСШ, 3 притулки для дітей (180 місць), 19 шкіл естетичного виховання (5798 місць). Створено навчальний центр Донецького університету економіки і торгівлі на базі комерційно-економічного технікуму. У приміщенні колишньої СШ №74 розмістився художньографічний факультет КДПУ.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 36 поліклінік, 13 міських лікарень, 3 лікарні дитячі, 113 аптек, 4 дитячі санаторії, 3 диспансери, інфекційна лікарня, будинок нічного перебування. Загальна кількість лікарів – 3275 (штатних посад), ліжок – 6750. Відкрито відділення медико-соціальної реабілітації для дітей-інвалідів при територіальному центрі Саксаганського району; для одиноких людей – Будинок милосердя.

2003 2003 НАСЕЛЕННЯ

703359 осіб, чисельність працюючих і зайнятих у суспільному виробництві – 234,1 тис., у т. ч. 141,1 тис. у промисловості.

Творчий колектив телерадіостудії «Рудана».

ОСВІТА

Діяли 152 школи (85,8 тис. учнів), 15 навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (17729 студентів), 16 вишів ІІІ-ІV рівнів акредитації (30511 студентів), 16 ПТУ (11 тис. учнів), 10 шкіл-інтернатів (3263 дитини), 34 позашкільні заклади, 4 дитячі будинки, 4 будинки сімейного типу (37 дітей), 10 ДЮСШ, 3 притулки, 144 дошкільні заклади (18323 дитини), 19 шкіл естетичного виховання.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 35 поліклінік, 13 міських лікарень, 3 дитячі лікарні (260 ліжок), 132 аптеки, 4 дитячі санаторії, 5 різних диспансерів, інфекційна лікарня (340 ліжок). Загалом лікарів (штатних посад) – 3224, ліжок – 6690.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК Функціонували 3 кінотеатри, 19 палаців культури і клубів (6 комунальних), 3 театри, 17 стадіонів, 234 спортзали, 12 басейнів, 725 спортмайданчиків, 97 тирів, 26 банків (5 державних, 21 приватний), 16 страхових товариств (2 державні), 1380 об’єктів побуту (з них 262 перукарні, 169 – ремонт взуття), 2314 магазинів (61 державний і комунальний, 1534 приватні), 882 підприємства громадського харчування (268 державних, 241 колективне, 371 приватне), 51 ринок, 2 холодильники, 109 поштових відділень, 43 АТС.

День міста на стадіоні «Металург». БУДІВНИЦТВО

Кількість будівельних підприємств – 72. Введено основних фондів по всіх об’єктах – 1102,5 млн грн, капітальні вкладення по всіх об’єктах – 1146,0 млн грн. Здано в експлуатацію 43,7 тис. м2 житла, з них індивідуального – 22,8 тис. м2. Загальна площа житлового фонду – 11017,9 тис. м2, 207313 квартир.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Після ремонту почала працювати ДП-9. «Криворіжсталь», Північний ГЗК та підприємство з виробництва залізобетонних плит «Про КР» стали лауреатами міжнародного конкурсу «Золоті торгові марки 2003». Промислових підприємств – 91 (12 державних, 3 комунальні, 73 колективної власності, 3 – приватної). Загальний обсяг виробництва промислової продукції – 12622411 тис. грн. Експорт товарів – $2159,5 млн, імпорт – $261,8 млн. Вироблено товарів народного споживання на 200,9 млн грн, у т. ч. продовольчих товарів – на 116,5 млн грн. На охорону довкілля направлено 134,8 млн грн.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО Введено в дію тролейбусну лінію від вул. Вечірньокутської до Розвилки. Швидкісний трамвай – 69 вагонів, трамвай – 101 вагон, тролейбусів – 129, автобусів – 1263. Зелених насаджень – 16204 га, парків 20 площею 275,0 га.

Ветерани Другої світової війни ЦентральноМіського району разом з головою райради Юрієм Черняєвим.

БЮДЖЕТ

468,1 млн грн.

Міжнародний конкурс баяністів «Кубок Кривбасу» в музичному училищі. Відкриття плавального басейну спортивного товариства «Локомотив» (Довгинцеве). Колона ветеранів Центрально-Міського району. На першому плані – колишній депутат міськради Микола Ромасенко. Фото 9 травня 2003 року.

Загальний вигляд станції Кривий Ріг

2004 2004

Предстоятель Української Православної Церкви митрополит Володимир вручає міському голові Юрію Любоненку орден Св. Володимира. Жовтень 2004 р.

НАСЕЛЕННЯ МІСТА

БУДІВНИЦТВО

Введено в експлуатацію 38,4 тис. м2 житла, з них 15,2 тис. м2 – індивідуального. Загальна площа житлового фонду – 11993,5 тис. м2, 226004 квартири.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Ремонт плавального басейну комбінату «Криворіжсталь» (Металургійний район).

Ветерани Другої світової війни на святкуванні 60-річчя визволення міста.

Види підприємств за формою власності: 2505 приватних, 81 ВАТ, 173 ЗАТ, 3629 ТОВ, 72 колективні, 67 державних, 536 комунально-кооперативних, 120 комунальних підприємств; всього 6648 одиниць. Промислові підприємства: 11 державних, 3 комунальні, 3 приватні. Загальний обсяг виробництва – 13235300 тис. грн. Введено основних фондів по всіх об’єктах – 1453,0 млн грн. Експорт товарів – $2421,3 млн, імпорт – $261,8 млн. Капітальні вкладення в охорону довкілля – 208,48 млн грн.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Естрадний оркестр Криворізького музичного училища. Заслужений артист України Володимир Полубоярцев і Тетяна Плужник у мюзиклі «О, Маріана».

Завершено газифікацію селищ Веселі Терни та ім. Ілліча. Довжина тролейбусних ліній – 259,4 км, тролейбусів – 114, трамвайних вагонів – 99, швидкісного трамвая – 70 вагонів, автобусів (з мікроавтобусами) – 1277. Площа зелених насаджень – 16222 га, парків 20 площею 275,0 га.

БЮДЖЕТ

519,2 млн грн.

700,1 тис. осіб, чисельність працюючих, зайнятих у суспільному виробництві – 242,4 тис, в т. ч. в промисловості – 143,3 тис.

ОСВІТА

Функціонували 152 загальноосвітні школи (81058 учнів), 15 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (18159 студентів), 16 вишів ІІІ-ІV рівнів (3312 студентів), 14 ПТУ (11 тис. учнів), дошкільних навчальних закладів 143 (18529 дітей), 10 шкіл-інтернатів (33247 дітей), 18 шкіл естетичного виховання, 43 позашкільні заклади, 4 дитячі будинки (485 дітей), 4 будинки сімейного типу (27 дітей), 10 ДЮСШ, 3 притулки (119 дітей).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Діяли 35 поліклінік, 13 міських лікарень, 3 дитячі лікарні (260 ліжок), 138 аптек, 5 дитячих санаторіїв, 5 диспансерів, інфекційна лікарня (220 місць). Загальна кількість лікарів (штатних посад) – 3227, ліжок – 6264.

СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК Працювали 3 кінотеатри, 19 палаців культури і клубів (з них 6 комунальних), 3 театри, 17 стадіонів, 234 спортзали, 12 басейнів, 728 спортмайданчиків, 97 тирів, 27 банків (5 державних), 1453 об’єкти побуту (в т. ч. 273 перукарні), 2314 магазинів (в т. ч. державних 58, приватних 2251), 886 підприємств громадського харчування (в т. ч. 161 державне, 723 приватні), 45 ринків, 1 холодильник. У зв’язку з введенням двох транзитних телефонних станцій у місті запроваджено семизначну нумерацію.

2005 2005

Святкування 25-річчя Криворізького ботанічного саду.

НАСЕЛЕННЯ

695,6 тис. осіб, у суспільному виробництві зайнято 242,4 тис. чоловік, у т. ч. у промисловості – 145,6 тис.

ОСВІТА

Працювали 151 школа (75562 учні), 15 вищих навчальних закладів І-ІІ ступенів акредитації (18573 студенти), 17 закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації (35731 студент), 14 ПТУ (10,7 тис. учнів), 10 шкіл-інтернатів (2815 учнів), 30 позашкільних закладів, 143 дошкільні навчальні заклади (18428 місць), 18 шкіл естетичного виховання, 4 дитячі будинки (446 дітей), 4 будинки сімейного типу (25 дітей), 10 ДЮСШ, 3 притулки для дітей (119).

Учасник Параду Перемоги 1945 р., криворожанин Василь Поддячий.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Діяли 35 поліклінік, 13 міських лікарень, 3 дитячі лікарні, 171 аптека, станція швидкої допомоги (98 машин), 5 дитячих санаторіїв, 5 диспансерів, інфекційна лікарня. Загальна кількість лікарів – 3227, ліжок – 6264.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Функціонували 3 кінотеатри, 18 палаців культури і клубів (з них 6 комунальних), 48 бібліотек (3393501 книга), 17 стадіонів, 234 спортзали, 12 басейнів, 728 спортмайданчиків, 97 тирів, 31 банк (з них 5 державних), 20 страхових компаній, 1712 об’єктів побуту (в т. ч. 291 перукарня, 201 з ремонту взуття), 2426 магазинів (2387 приватних), 910 підприємств громадського харчування (157 державних, 751 приватне), 42 ринки.

БУДІВНИЦТВО

Введено основних фондів по всіх збудованих об’єктах – 1799,7 млн грн. Капітальні вкладення по всіх об’єктах – 1938,2 млн грн. Здано в експлуатацію житлових будинків на 38,6 тис. м2, з них 23,0 тис. м2 – індивідуальне житло. Загальна площа житлового фонду становила 12276,3 тис. м2.

100

Військовий парад у День Перемоги на проспекті Миру. ПРОМИСЛОВІСТЬ ВАТ Інгулецький ГЗК виготовив 500-мільйонну тонну залізного концентрату. Загальний обсяг промислового виробництва – 2184637,6 тис. грн. Експорт товарів – $2695,4 млн, імпорт – $311,3 млн. Викиди шкідливих речовин в атмосферу – 523,99 тис. тонн на рік, у т. ч. 129,39 тис. тонн твердих. Скидання забруднених вод у водоймища – 142760 млн м3 на рік. Капітальні вкладення в охорону довкілля – 250,62 млн грн.

Будівля вокзалу Кривий Ріг (станція Червона) після ремонту.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Реконструйована трамвайна лінія по вул. Косіора (Соборності) і почався ремонт лінії на вул. Леніна (Свято-Миколаївській). Рухомий склад швидкісного трамвая – 70 вагонів, трамвая – 99 вагонів, тролейбуса – 116 машин, автобусів – 1350 (з мікроавтобусами). Зелених насаджень – 16254 га, парків 20 площею 275,0 га. На Соцмісті відкрито найбільше в Кривому Розу футбольне поле зі штучним покриттям.

БЮДЖЕТ

786,9 млн грн.

Група криворізьких художників біля міського виставочного залу. Сцена з оперети «Циганська любов» (М. Мельник, заслужена артистка України Г. Педченко, Г. Скибинська).

У сесійній залі міськради.

2006 2006 НАСЕЛЕННЯ

690,6 тис. жителів; кількість зайнятих у суспільному виробництві – 242,9 тис. осіб.

Депутат міськради, ректор КТУ Юрій Вілкул на зустрічі з випускниками гірничорудного інституту.

ОСВІТА

БУДІВНИЦТВО

Новозбудований костьол Успіння Пресвятої Діви Марії (Довгинцівський район).

Виступає депутат міськради, голова міської ради ветеранів Микола Дабіжа.

Будівельних підприємств – 128; капітальні інвестиції – 2439,3 млн грн, у т. ч. в будівництво житла – 48,6 млн грн, на об’єкти комунального господарства – 63,7 млн грн. Введено в експлуатацію 37 тис. м2 житла, з них 26,1 тис. м2 індивідуального. Загальна площа житлового фонду – 16,6 млн м2, квартир – 229636.

Криворізька філія Київського економічного інституту в рік свого 40-ліття.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Вироблено продовольчих товарів на 211,2 млн грн. Продукція підприємств легкої промисловості – 93997,3 млн грн. Загальний обсяг промислового виробництва – 23569369,5 тис. грн. Експорт товарів – $3565,9 млн, імпорт – $555,2 млн. Загальна кількість об’єктів господарювання – 85693, з них фізичних осіб – 73833. Приватних підприємств 5914; державних, комунальних – 126. Капітальних вкладень в охорону довкілля – 295,1 млн грн.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Кількість рухомого складу: швидкісний трамвай – 71 вагон, трамвай – 99 вагонів, тролейбусів – 113, автобусів – 1350. Довжина міських шляхів – 2787,8 км, водопровідна мережа – 2302,8 км, каналізація – 1099,3 км. Загальна площа зелених насаджень – 16254 га, в т. ч.: 21 парк (303,4 га), 116 скверів і зелених масивів (98,9 га). Кривий Ріг став переможцем за підсумками щорічного Всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку» і нагороджений дипломом І категорії та дипломом 3-го ступеня Кабінету Міністрів України.

БЮДЖЕТ

Презентація книги Давида Кана «Рідне місто, натхненнику мій» у Центральній бібліотеці.

587616,2 тис. грн.

Діяли 138 загальноосвітніх шкіл (68053 учнів), 15 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (18179 студентів), 19 вузів ІІІ-ІV рівнів (35791 студент), 15 ПТУ, 10 шкілінтернатів (2586 учнів), 4 дитячі будинки (452 дитини), 4 будинки сімейного типу (20 дітей), 3 притулки для дітей (117 місць), 30 позашкільних закладів, 10 ДЮСШ, 18 шкіл естетичного виховання (5887 місць).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 35 поліклінік, 13 міських лікарень, 3 дитячі лікарні (260 ліжок), 192 аптеки, 105 машин швидкої допомоги, 4 диспансери, 4 санаторії, міський ПНД, інфекційна лікарня (220 ліжок). Загалом кількість лікарів – 2038, ліжок – 6224. На 10 тис. населення – 29 лікарів, 90 ліжок.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Функціонували 3 кінотеатри, 18 палаців культури і клубів (з них 6 комунальних), 48 бібліотек (3400488 книг), 3 музеї (102900 відвідувачів), 17 стадіонів, 234 спортзали, 12 басейнів, 695 спортмайданчиків, 97 тирів; 36 банків (з них 5 державних), 18 приватних страхових компаній, 1833 об’єкти побуту. Кількість пунктів продажу – 6045 одиниць. Магазинів 2527, з них продовольчих і змішаної спеціалізації – 1071. Закладів ресторанного типу – 922, кіосків і торговельно-зупиночних комплексів – 779, об’єктів оптової торгівлі – 420. Ринків 40 (21509 місць). Відділень зв’язку 162, з них поштових – 140, АТС – 47.

101

2007 2007

Депутати знайомляться з роботою Довгинцівського залізничного вузла.

НАСЕЛЕННЯ

684,7 тис. жителів, працюючих у суспільному господарстві – 236721, з них у промисловості – 135709 осіб.

ОСВІТА

Функціонували 137 шкіл (64343 учні), 10 шкілінтернатів (2588 учнів), дошкільних закладів 147 (19470 місць), 15 вищих закладів І-ІІ рівня акредитації (17646 студентів), ІІІ-І рівня – 20 (37193 студенти), 15 ПТУ (9747 учнів), 4 дитячі будинки (388 дітей), 2 будинки сімейного типу (15 дітей), 3 притулки (111 дітей), 30 позашкільних закладів, 10 ДЮСШ, 18 шкіл естетичного виховання (6017 місць).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я Працювали 37 поліклінік, 13 лікарень, 3 дитячі лікарні (260 ліжок), 206 аптек, 2 пологові будинки (360 ліжок), 4 диспансери, інфекційна лікарня (220 ліжок), 4 санаторії, будинок немовлят. Загальна кількість лікарів – 1957, ліжок – 6276. На 10 тис. населення – 28 лікарів, 90 ліжок. Відкрито багатофункціональний діагностичний центр у міській поліклініці №5, устаткований найсучаснішим обладнанням провідних світових фірм, що давало можливість діагностувати найскладніші захворювання на ранній стадії.

102

Творці майбутнього Кривбасу. СОЦІАЛЬНОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Діяли 3 кінотеатри, 16 палаців культури і клубів, 46 бібліотек, 3 музеї (107,4 тис. відвідувачів), 17 стадіонів, 234 спортзали, 12 басейнів критих, 2 – відкриті, 695 спортмайданчиків, 97 тирів, 201 нестандартний спортзал; 6063 пункти продажу товарів, 2644 магазини, з них 1093 – продовольчі і змішаного типу, 862 заклади ресторанного типу, 428 об’єктів оптової торгівлі, 37 ринків; 1892 об’єкти побуту (з них 299 перукарень, 180 ремонт взуття), 41 банк (36 приватних). Кривий Ріг взяв участь у престижній міжнародній виставці «Ганновер – Мессе – 2007» (Німеччина).

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Виробництво продовольчих товарів – 215,8 млн грн, виробництво підприємств легкої промисловості – 93997,3 тис. грн. Виробництво промислової продукції – 30276284,7 тис. грн. Експорт товарів – $4375,1 млн, імпорт – $850,8 млн. Іноземні інвестиції – $1526903,6 тис. Загальна кількість об’єктів господарювання – 91042, з них фізичних осіб – 78489. Підприємств за формами власності: 7395, з них приватних 6693, державних, комунальних – 697. Капітальні вкладення в охорону довкілля – 525,84 млн грн.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО Рухомий склад швидкісного трамвая – 71 вагон, трамваю – 88 вагонів, тролейбуса – 111 машин, автобусів – 1985 одиниць.

БЮДЖЕТ

На маршруті швидкісного трамвая нові, підвищеної комфортності вагони.

1034065,5 млн грн.

БУДІВНИЦТВО

Будівельних підприємств – 156. Капітальні інвестиції (всі джерела) – 3752,2 млн грн, обсяг капітальних вкладень – 3300,5 млн грн, з них у житлове будівництво – 42,1 млн грн, у комунальне господарство – 102,4 млн грн. Введено в експлуатацію 36,7 тис. м2 житла, з них 16,2 тис. м2 – індивідуальне. Загальний житловий фонд міста (комунальний ) – 12,35 млн м2.

Нарада постійної комісії з питань комунального господарства. У продовольчому магазині.

Нові машини для міської станції швидкої допомоги.

2008 2008 НАСЕЛЕННЯ МІСТА

Засідання постійної комісії міськради з питань освіти і науки. Пуск тролейбусної лінії на станції Довгинцеве. Грудень 2008 р. (В. Гуров, Ю. Вілкул, В. Бондар, Ю. Любоненко, архієпископ Єфрем).

ОСВІТА

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Колишній готель «Київ», реконструйований у 149-квартирний житловий будинок. Ансамбль пісні й танцю Палацу культури АТ «Суха Балка».

Студенти КТУ в Парижі.

678,9 тис. жителів, у суспільному господарстві зайнято 230307 осіб, з них у промисловості – 117476 працівників.

Рухомий склад: швидкісний трамвай – 71 вагон, трамвай – 91, тролейбус – 108 (довжина ліній – 267,2 км), автобусів – 1700. Відкрито нову тролейбусну лінію по вулицях Серафимовича і Вернадського. Довжина міських шляхів – 2778,8 км.

БЮДЖЕТ

1269922,9 тис. грн.

БУДІВНИЦТВО

Будівельних підприємств – 162. Обсяг капітальних вкладень – 3855,2 млн грн, з них у житлове будівництво – 35,7 млн грн, у комунальне господарство – 86,7 млн грн. Здано в експлуатацію 35,8 тис. м2 житла, з них індивідуального – 11,5 тис. м2. Готель «Київ» реконструйовано під житловий будинок малосімейного типу. Загальна площа комунального житла – 11,88 млн м2.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Обсяг виробництва продовольчих товарів – 317,7 млн грн, виробництво підприємств легкої промисловості – 107347,3 тис. грн. Загальний обсяг виробництва промислової продукції – 47089600,0 тис. грн. Експорт товарів – $39,5 млн, імпорт – $1343,9 млн. Іноземні інвестиції – $1072210,9 тис. Суб’єктів господарювання – 43017 (умовно діючих), з них фізичних осіб – 36306. Підприємства за формами власності: приватні – 6104, державні, комунальні – 666. Капітальні вкладення в охорону довкілля – 464,7 млн грн. Північний ГЗК визнано кращим підприємством гірничо-видобувного комплексу України.

Працювали 136 шкіл (61092 учні), 10 шкіл-інтернатів (2184 учні), 15 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (15979 студентів), ІІІ-ІV рівнів – 20 (36822 студенти), 15 ПТУ (9,47 тис. учнів), 148 дошкільних закладів (20545 дітей), 4 дитячі будинки (355 вихованців), 2 сімейного типу (14 дітей), 3 притулки (111 дітей), 30 позашкільних закладів, 18 шкіл естетичного виховання (5900 дітей). Завершено комп’ютеризацію всіх шкіл міста.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Діяли 37 поліклінік, 13 лікарень (4015 ліжок), 3 дитячі лікарні (260 ліжок), 214 аптек, 110 машин швидкої допомоги, 2 пологові будинки і пренатальний центр (360 ліжок), 4 диспансери, 4 санаторії, інфекційна лікарня (220 ліжок). Загальна кількість лікарів – 1982, ліжок – 6134. На 10 тис. населення – 29 лікарів, 90 ліжок.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Функціонували 3 кінотеатри, 16 палаців культури і клубів (з них 6 комунальних), 3 театри, 46 бібліотек, 17 стадіонів, 234 спортзали, 12 басейнів критих, 2 – відкриті, 695 спортмайданчиків, 97 тирів, 201 нестандартний спортзал; 59 банків, з них 54 приватні, 29 страхових товариств, 2057 об’єктів побуту; 6300 пунктів продажу товарів, магазинів всього 2849 (з них продовольчих і змішаних – 1144); закладів ресторанного типу – 892, кіосків – 854, об’єктів оптової торгівлі – 457.

103

2009 2009

Дзвіниця пам'яті. Відкрита 9 травня 2009 р.

НАСЕЛЕННЯ

673,3 тис. жителів, чисельність працюючих і зайнятих у суспільній діяльності – 211127 осіб, у т. ч. 97,9 тис. – у промисловості.

ОСВІТА

Депутати знайомляться з сучасною апаратурою медикодіагностичного центру, створеного на базі поліклініки №5.

Працювали 136 шкіл (69939 учнів), 10 шкілінтернатів (2256 учнів), 15 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (15979 студентів), ІІІ-І рівнів – 19 (39822 студенти), 148 дошкільних закладів (20775 дітей), 15 ПТУ (9818 учнів), 4 дитячі будинки (352 вихованця), 2 будинки сімейного типу (14 дітей), 3 притулки для дітей (110 місць), 30 позашкільних закладів, 10 ДЮСШ, 18 шкіл естетичного виховання (6160 місць).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Діяли 37 поліклінік, 13 міських лікарень, 3 дитячі лікарні, 2 пологові будинки (360 ліжок), 4 диспансери, інфекційна лікарня (220 ліжок), 4 санаторії, будинок немовляти, центр здоров’я, 2 будинки милосердя, 2 будинки нічного перебування. Загальна кількість лікарів – 1971, ліжок – 6064. На 10 тис. населення – 29 лікарів, 90 ліжок.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Функціонували 4 кінотеатри, 16 палаців культури і клубів, 46 бібліотек, 13 критих басейнів, 2 відкриті, 697 спортмайданчиків; 53 банки, з них 5 державних; 2205 об’єктів побуту, з них 329 перукарень, 218 з ремонту взуття. Кількість пунктів продажу товарів – 6693; магазинів – 3103 (з них 1214 продовольчих і змішаних), закладів ресторанного типу – 942, кіосків 751, об’єктів оптової торгівлі – 476, ринків – 34 (17,3 місць).

БУДІВНИЦТВО

Кількість будівельних підприємств – 156, обсяг капітальних вкладень – 2435,7 млн грн, з них у будівництво житла – 11,1 млн грн, об’єктів охорони здоров’я – 6,3 млн грн, комунальне господарство – 26,7 млн грн. Введено в експлуатацію 13,8 тис. м2 житла, з них індивідуального – 1,5 тис. м2. Загальна житлова площа комунальної власності міста – 11,56 млн м2 (221818 квартир).

104

ПРОМИСЛОВІСТЬ

На підприємствах харчової промисловості вироблено продукції на 391,5 млн грн, легкої промисловості – на 37445,4 тис. грн. Загальний обсяг виробництва промислової продукції – 34928000,0 тис. грн. Експорт товарів – $2866,0 млн, імпорт – $566,1 млн. Загальна кількість об’єктів господарювання – 39214, з них фізичних осіб – 32843. Кількість підприємств за формами власності: 1886 приватної, 674 державної та комунальної, 11 спільної. Капітальні вкладення в охорону довкілля – 301,78 млн грн.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Рухомий склад: швидкісний трамвай – 70 вагонів, трамвай – 86 вагонів, тролейбусів – 94, автобусів – 1465. Парків 21, скверів 116, набережних і бульварів – 43.

БЮДЖЕТ

1424224,3 тис. грн.

Депутати знайомляться з роботою очисних споруд на Карачунівському водосховищі.

Новозбудована синагога «Бейс Штерн Шульман» на вул. Пушкіна.

Нове приміщення театру «Академія руху» після капітального ремонту (колишній палац культури КРЕС).

2010 2010

На засіданні постійної комісії з питань планування бюджету та економіки.

НАСЕЛЕННЯ

Криворожанка Валентина Шевченко, у 1985-1991 роках – голова Президії Верховної Ради УРСР.

Колишній депутат міськради, перший президент Академії гірничих наук України Володимир Бизов.

У залі єдиного дозвільного центру («Діалог центр»).

Депутати ЦентральноМіської районної ради біля пам’ятника Т. Г. Шевченку. Колишній депутат міськради, Народний депутат України Вадим Гуров. Фото 2010 року.

БУДІВНИЦТВО

Кількість будівельних підприємств – 131, обсяг капітальних вкладень в будівництво – 3351,2 млн грн. Введено житлової площі 19,0 тис. м2. Загальна площа комунального житлового фонду – 11,56 млн м2 (222157 квартир).

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Юрій Григорович Вілкул – голова міськради з листопада 2010 р. Святкування Дня міста на стадіоні «Металург», травень 2010 р.

Підприємства харчової промисловості виробили продукції на 486,5 млн грн, легкої промисловості – на 38262,2 тис. грн. Загальний обсяг виробництва промислової продукції – 59740663,5 тис. грн. Експорт товарів – $4087,2 млн, імпорт – $930,2 млн. Іноземні інвестиції – $5169,5 тис. Викидів шкідливих речовин в атмосферу – 395,1 тис. тонн на рік, у т. ч. твердих – 77,98 тис. тонн. Скидання забруднених вод – 89649,7 тис. м3 на рік. Капітальні вкладення в охорону довкілля – 156,9 млн грн.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Рухомий склад: швидкісний трамвай – 70 вагонів, трамвай – 82, тролейбусів – 90, автобусів – 1449.

БЮДЖЕТ

1665627,5 тис. грн.

667,9 тис. жителів; чисельність працюючих і зайнятих у суспільній діяльності – 211127 осіб.

ОСВІТА

Діяли 135 загальноосвітніх шкіл (58300 учнів), 10 шкіл-інтернатів (2181 учень), 149 дошкільних закладів (21879 дітей), 15 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (14004 студенти), 17 вишів ІІІ-ІV рівнів акредитації (32373 студенти), 15 ПТУ (8596 учнів), 4 дитячі будинки (301 вихованець), 3 притулки для дітей (107 дітей), 31 позашкільний заклад, 10 ДЮСШ.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 37 поліклінік, 13 міських лікарень (3985 ліжок), 3 дитячі лікарні, 234 аптеки, 2 пологові будинки, 4 диспансери, 4 санаторії, будинок немовляти, центр здоров’я, 2 будинки милосердя. Загальна кількість лікарів – 1923, ліжок – 6064. На 10 тис. населення – 29 лікарів, 90 ліжок.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Функціонували 5 кінотеатрів, 16 палаців культури і клубів (з них 6 комунальних), 46 бібліотек (3222746 книг), 18 шкіл естетичного виховання (6160 місць), 3 музеї (159 тис. відвідувань), 13 критих басейнів, 702 спортмайданчики; 46 банків, з них 5 державних; приватних страхових товариств – 23. Об’єктів побуту 2284, з них 345 перукарень. Загальна кількість об’єктів господарювання – 35452, з них фізичних осіб – 29679. За формами власності: приватної – 5091, державної та комунальної – 671, спільної – 11. Кількість пунктів продажу – 7029, магазинів – 3288, з них продовольчих 1277. Закладів ресторанного господарства – 981, кіосків – 755, об’єктів оптової торгівлі – 495, АЗС – 66, ринків – 32.

105

2011 2011

Пам’ятник імовірному засновнику Кривого Рогу – козаку Івану Рогу.

НАСЕЛЕННЯ 662982 особи.

ОСВІТА

Працювали 147 загальноосвітніх шкіл (61425 учнів), 12 шкіл-інтернатів (2829 учнів), вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації – 15 (14,2 тис. студентів), ІІІ-ІV рівнів – 14 (27,4 тис. студентів), 15 ПТУ (8,1 тис. учнів), 149 дошкільних закладів (22,9 тис. дітей), 3 дитячі будинки (157 дітей), 3 притулки (140 дітей), 30 позашкільних закладів, 10 ДЮСШ.

Депутати міськради покладають квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку в День Незалежності України.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Функціонували 7 поліклінік (7435 ліжок), 12 міських, 3 дитячі лікарні (290 ліжок), 20 аптек, 82 автомобілі швидкої допомоги, пологовий будинок (155 ліжок), перинатальний центр (147 ліжок), 7 центрів первинної медико-санітарної допомоги (4650 ліжок), 4 диспансери, 3 санаторії, будинок дитини, центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів (55 місць), 2 будинки милосердя, будинок нічного перебування. Загальна кількість лікарів – 1930, ліжок 5267. На 10 тис. населення – 29 лікарів, 80 ліжок.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Діяли 4 кінотеатри, 15 палаців культури і клубів, 3 музеї, 3 театри, 46 громадських бібліотек (3,2 млн книг), 18 шкіл естетичного виховання (1906 місць); 17 стадіонів, 234 спортзали, 13 критих басейнів, 2 – відкриті, 743 спортмайданчики, 69 тирів, 209 нестандартних спортзалів, 1 крита спортивна споруда (1200 м2). Обсяг реалізованих послуг населенню 2260,2 млн грн. Об’єктів побуту 2353. Роздрібний товарооборот – 4905,0 млн грн. Пунктів продажу товарів – 7710. Магазинів – 3360, з них продовольчих 1344. Закладів ресторанного типу – 945, кіосків 460, об’єктів оптової торгівлі – 500, АЗС – 65.

БУДІВНИЦТВО

Введено в експлуатацію 32,5 тис. м2 житла (з індивідуальним). Загальна площа житлового фонду – 16,7 млн м2, у т. ч. приватизовано 8,8 млн м2.

106

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Підприємствами харчової промисловості вироблено продукції на 515,5 млн грн, легкої промисловості – на 39631,2 тис. грн. Обсяг реалізації промислової продукції – 88672829 тис. грн. Експорт товарів і послуг – $5345,6 млн, імпорт товарів і послуг – $1115,5 млн. Капітальні інвестиції з усіх джерел фінансування – 6693,9 млн грн, обсяг капітальних вкладень – 5445,6 млн грн (у житлове будівництво – 19,7 млн грн, охорону здоров’я – 43,9 млн грн, освіту – 27,0 млн грн, культуру – 8,7 млн грн, комунальне господарство – 93,9 млн грн). Загальна кількість об’єктів господарювання – 35494, з них фізичних осіб – 23371, суб’єктів господарювання юридичних осіб – 8123 (приватних – 7395, державних – 713, інших держав – 15). Капітальні вкладення в охорону довкілля – 216,9 млн грн.

Найбільший у світі квітковий годинник, розміщений на покрівлі споруди, пущений 23 серпня 2011 року.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Рухомий склад: швидкісний трамвай – 70 вагонів, трамвай – 75 вагонів, тролейбусів – 87, автобусів – 1392. Довжина міських шляхів – 2070 км.

БЮДЖЕТ

(зведений по прибутках) – 2425842,7 тис. грн.

Постійна комісія з питань комунального господарства розглядає питання, пов’язані зі станом будівництва житла.

2012 2012

Відкриття після реконструкції оновленого проспекту Південний

НАСЕЛЕННЯ

на кінець року – 656241 особа.

У Кривому Розі вперше проведено міський фестиваль «Карнавал «Світ дитинства».

Відкриття першої в Україні 3D-відеогалереї в структурі Міського історикокраєзнавчого музею

ОСВІТА

Юні криворіжці – переможці телевізійного проекту «Майданs-2012»

БУДІВНИЦТВО

Введено в експлуатацію 34,0 тис. м2 житла (все – індивідуальне). Загальна площа житлового фонду – 17,7 млн м2, з них комунального 11,2 тис. м2.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Підприємства харчової промисловості виробили продукції на 559,7 млн грн, легкої промисловості – на 39631,2 млн грн. Реалізовано промислової продукції на 88672829 тис. грн. Обсяг капітальних вкладень – 5765,5 млн грн; з них: 65,0 млн грн – на будівництво житла, 6,0 млн грн – охорона здоров’я, 3,1 млн грн – культура, 27,0 млн грн – освіта, 93,9 млн грн – комунальне господарство. Експорт товарів і послуг – $5015,3 млн, імпорт – $1038,8 млн; іноземні інвестиції – $5180,3 млн, з них у промисловість вкладено $5135,8 млн.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Рухомий склад: швидкісний трамвай – 73 вагони, трамвай – 75 вагонів, тролейбусів – 78, автобусів – 1392. Площа зелених насаджень 16222 га, парків – 21, скверів – 138.

БЮДЖЕТ

Дохід зведеного бюджету – 2968442,9 тис. грн.

«Льодова арена»

Відкрилась нова ділянка лінії швидкісного трамвая

Працювали 135 шкіл (57,6 тис. учнів), 12 шкіл-інтернатів (2480 учнів), 15 вишів І-ІІ рівнів акредитації (14,3 тис. студентів), ІІІ-ІV рівнів акредитації – 13 (23 тис. студентів), 15 ПТУ (8,1 тис. учнів), 149 дошкільних закладів (24,8 тис. дітей), 3 дитячі будинки (1119), 8 будинків сімейного типу (50 дітей), 3 притулки (113 дітей), 30 позашкільних закладів, 10 ДЮСШ.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Функціонували 7 поліклінік, 12 міських лікарень, 3 дитячі лікарні (200 ліжок), пологовий будинок, перинатальний центр, 7 центрів первинної медико-санітарної допомоги (5136 ліжок), 4 диспансери, інфекційна лікарня (200 місць), 3 санаторії, 2 будинки милосердя. Загальна кількість лікарів – 1923, ліжок – 5267. На 10 тис. населення – 29 лікарів, 80 ліжок.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Діяли 3 кінотеатри, 15 палаців культури і клубів, 46 громадських бібліотек (2,6 млн книг), 18 шкіл естетичного виховання (1906 дітей); 785 спортмайданчиків, 209 нестандартних спортзалів, 2 криті спортивні споруди (3000 м2); 43 банки, з них державних – 5; страхових приватних товариств – 19. Реалізовано платних послуг на 2756,1 млн грн. Кількість об’єктів побуту – 2424. Кількість суб’єктів господарювання – 38695, з них фізичних осіб – 30176, суб’єктів господарювання юридичних – 8123 (з них АТ – 98, кооперативних – 382, приватних – 1999, підприємства комунальні – 81, громадські організації – 4664, ТОВ – 3550). Роздрібний товарообіг – 11299,5 млн грн. Пунктів продажу товарів 7832, магазинів – 3446, з них продовольчих – 1372. Закладів ресторанного типу – 966, кіосків 450, об’єктів оптової торгівлі – 525, ринків – 31.

107

2013 2013

У рамках програми «Чисте місто» Кривий Ріг отримав 39 одиниць сучасної комунальної техніки з навісним обладнанням.

НАСЕЛЕННЯ

на кінець року – 654893 особи.

ОСВІТА

Працювали 143 загальноосвітні школи (59,16 тис. учнів), 5 шкіл-інтернатів (1365 учнів), 15 вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації (14,3 тис. студентів), ІІІ-ІV рівнів акредитації – 13 (19,7 тис. студентів), 15 ПТУ (7,8 тис. учнів), 150 дошкільних навчальних закладів (24,6 тис. дітей), 30 позашкільних установ. Дитячі будинки реорганізовані у навчальновиховні комплекси, 2 притулки ліквідовано.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Функціонували 1 поліклініка (215 відвідувань за зміну), 12 міських лікарень, 3 дитячі лікарні (200 ліжок), 18 аптек, 7 центрів медико-санітарної допомоги (5863 ліжка), 4 диспансери, 3 санаторії. Загалом лікарів 1811, ліжок – 5227. На 10 тис. населення – 28 лікарів, 38 ліжок.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Діяли 230 спортмайданчиків, 92 тири, 2 криті спортивні споруди. Банків 45, з них державних – 5; приватних страхових товариств – 19. Реалізовано платних послуг населенню на 2967,5 млн грн. Кількість об’єктів побуту – 2557. Роздрібний товарообіг – 13340,8 млн грн. Кількість пунктів продажу товарів – 7986, з них магазинів – 3538 (продовольчих 1417); закладів ресторанного типу – 987, кіосків – 450, об’єктів оптової торгівлі – 543, АЗС – 67, ринків – 31.

БУДІВНИЦТВО

Обсяг капітальних вкладень на будівництво – 4589,3 млн грн (житлове будівництво – 42,3 млн грн; охорона здоров’я – 9,3 млн грн; об’єкти освіти – 22,9 млн грн; культури – 4,8 млн грн; комунальне господарство – 73,6 млн грн). Введено в експлуатацію 34,3 тис. м2 житла – все індивідуальне. Загальна площа житлового фонду – 16,7 млн м2, з них 11,1 млн м2 – у комунальній власності.

108

Пам’ятник «Завжди чекаємо…».

Перший Всеукраїнський форум «Інноваційні інструменти місцевого розвитку».

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Вироблено харчової продукції на 501,9 млн грн, продукції легкої промисловості – на 31961,5 тис. грн. Обсяг реалізованої промислової продукції – 80263447,3 тис. грн. Експорт товарів і послуг – $5196,4 млн, імпорт – $672,5 млн, іноземні інвестиції – $5229,5 млн, з них у промисловість – $5190,4 млн. Загалом кількість об’єктів господарювання – 41314, з них фізичних осіб – 32247. Суб’єктів господарювання юридичних – 8519, з них АТ – 103, обслуговуючі кооперативи – 384, комунальні підприємства – 82, приватні – 2138, ТОВ – 4123, інші – 1744, громадських організацій – 493. Капітальні вкладення в охорону довкілля – 200,9 млн грн.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Рухомий склад: швидкісний трамвай і трамвай – 148 вагонів, тролейбусів – 78, автобусів – 1388.

У Кривому Розі налагоджена системна та всебічна робота з дітьми, які потребують посиленої уваги.

БЮДЖЕТ

(зведений по прибутках) – 2476833,3 тис. грн.

Тренінг з бюджетного прогнозування.

Традиційно, до Дня Незалежності України та Свята квітів у Кривому Розі проходить міський огляд-конкурс з благоустрою.

Семінар-практикум з розвитку житлового господарства».

Автопарк станції швидкої допомоги Кривого Рогу поповнили 22 сучасних автомобіля.

2014 2014 НАСЕЛЕННЯ

(на кінець року) – 650475 осіб.

ОСВІТА

БУДІВНИЦТВО

Міська влада Кривого Рогу організувала допомогу 40-му батальйону територіальної оборони «Кривбас».

Із загальних обсягів капітальних вкладень на будівництво об’єктів охорони здоров’я направлено 1335,0 млн грн; об’єктів освіти – 131,0 млн грн; об’єктів культури – 636,0 млн грн; комунального господарства – 4582,0 млн грн. Введено в експлуатацію 9,3 тис. м2 житла, з них 6,5 тис. м2 – індивідуального. Загальна площа житлового фонду – 15,3 млн м2, з них у комунальній власності (неприватизовані) – 10,2 млн м2.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Підприємства харчової промисловості виробили продукції на 503,6 млн грн. Обсяг реалізованої продукції – 93351362,0 тис. грн. Експорт товарів і послуг – $4646,1 млн, імпорт – $667,4 млн, іноземні інвестиції – $4726,5 млн, з них у промисловість – $4698,4 млн. Капітальні вкладення в охорону довкілля – 650,7 млн грн.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Рухомий склад: швидкісний трамвай і трамвай – 144 вагони, тролейбусів – 78, автобусів – 1167. Довжина мережі теплопостачання – 1136,5 км, каналізації – 1152,7 км, водопостачання (комунальної) – 1870,8 км.

Урочистості до Дня Соборності України.

БЮДЖЕТ

3083877,6 тис. грн.

Екскурсія по місту для переселенців зі Сходу України. 23 серпня у Кривому Розі пронесли 100-метровий Державний прапор України.

Функціонували 143 загальноосвітні школи (59,9 тис. учнів), 5 шкіл-інтернатів (1369 учнів), 15 вищих закладів І-ІІ рівнів акредитації (14,2 тис. студентів), ІІІ-ІV рівнів – 13 (19,8 тис. студентів), 15 ПТУ (7,6 тис. учнів), 150 дошкільних закладів (25,0 тис. дітей), 30 позашкільних закладів, 10 ДЮСШ.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 12 міських лікарень, 1 поліклініка, 3 дитячі лікарні (200 ліжок), 18 аптек, 98 машин швидкої допомоги, пологовий будинок (155 ліжок), перинатальний центр (147 ліжок), 7 центрів медико-санітарної допомоги (5863 ліжок), 4 диспансери, 3 санаторії. Загальна кількість лікарів – 1799; на 10 тис. населення – 28 лікарів, 80 ліжок.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Діяли 3 кінотеатри, 14 палаців культури і клубів, 3 театри, 18 шкіл естетичного виховання, 3 музеї, 836 спортмайданчиків. Банків 35, з них державних – 5; приватних страхових товариств – 18. Населенню реалізовано послуг на 1884,6 млн грн. Об’єктів побуту 2582, з них перукарень – 379, ремонт взуття – 235, ремонт побутової техніки – 109. Загальна кількість об’єктів господарювання – 34566, з них фізичних осіб 25180. Юридичних осіб 9386, з них АТ – 98, кооперативних – 378, комунальних підприємств – 82, приватних – 2103, ТОВ – 43370, громадських організацій – 537, інших – 1818. Роздрібний товарообіг – 15917,1 млн грн. Кількість пунктів продажу – 7823, з них 3549 магазинів (продовольчих 1424), закладів ресторанного типу – 989, кіосків – 452, об’єктів оптової торгівлі – 485, АЗС – 48, ринків 28.

109

2015 2015 НАСЕЛЕННЯ

(на кінець року) – 645075 осіб.

ОСВІТА

Функціонували 148 загальноосвітніх шкіл (61,7 тис. учнів), 5 шкіл-інтернатів (1350 учнів), вищих закладів І-ІІ рівнів акредитації – 15 (13,1 тис. студентів), ІІІ-ІV рівнів – 15 (19,9 тис. студентів), 15 ПТУ (7,1 тис. учнів), 150 дошкільних закладів (25,1 тис. дітей), 30 позашкільних закладів.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 13 міських лікарень (3650 ліжок), 1 поліклініка (215 відвідувань за зміну), 3 дитячі лікарні (200 ліжок), пологовий будинок (140 місць), перинатальний центр (162 ліжка), 7 центрів медико-санітарної допомоги (5863 ліжка), 4 диспансери, 3 санаторії, будинок дитини, центр реабілітації дітей-інвалідів (55 місць), 2 будинки милосердя. Загальна кількість лікарняних ліжок – 5286, лікарів – 1877; на 10 тис. населення – 29 лікарів, 81 ліжко).

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Діяли 3 кінотеатри, 14 палаців культури і клубів, з них 6 комунальних, 3 музеї, 3 театри, 46 громадських бібліотек, 18 шкіл естетичного виховання (1906 місць); 17 стадіонів, 234 спортзали, 13 критих басейнів, 2 відкриті, 840 спортмайданчиків, 92 тири, 209 нестандартних спортзалів, 2 криті спортивні споруди. Кількість об’єктів побуту – 2465, з них 381 перукарня, 175 з ремонту взуття, 119 з виготовлення та ремонту швейних виробів, 95 – ритуальні послуги. Роздрібний товарообіг – 24942,0 млн грн. Кількість пунктів продажу товарів – 7846, магазинів – 3569 (1440 продовольчих), закладів ресторанного типу – 994, кіосків – 454, об’єктів оптової торгівлі – 456. Поштових відділень – 62, АТС – 52.

Виїзна робоча нарада на об’єктах благоустрою. ПРОМИСЛОВІСТЬ

Обсяг реалізованої промислової продукції становив 93351362,0 тис. грн. Капітальні інвестиції за рахунок усіх джерел фінансування – 8830,1 млн грн. Обсяг будівельних робіт, виконаних підприємствами міста, становив 2,9 млрд грн. Експорт товарів і послуг – $3104,4 млрд, імпорт – $785,3 млрд, іноземні інвестиції – $4491,9 млрд. Загальна кількість суб’єктів господарювання – 33870, з них фізичних осіб – 24112, юридичних – 9758. Капітальні вкладення в охорону довкілля – 458,45 млн грн.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО Рухомий склад: швидкісний трамвай і трамвай – 144 вагони, тролейбусів – 78, автобусів – 1167. Парків – 21 (303,4 га), скверів і зелених насаджень – 138 (156,7 га), набережних і бульварів – 43 (174,8 га).

БЮДЖЕТ

4570942,9 тис. грн.

Оновлення дороги по вулиці Рзянкіна приклад комплексного підходу до ремонту автошляхів у Кривому Розі.

Велопробіг.

Депутати Криворізької міськради прийняли соціально важливі для мешканців міста рішення.

Церемонія відкриття меморіального комплексу «Вічний вогонь» у Центрально-Міському районі.

БУДІВНИЦТВО

Загальна житлова площа – 16,9 млн м2, у т. ч. 10,9 млн м2 – комунальна.

110

Міський фестиваль мистецтв «Єдина родина – моя Україна».

2016 2016

День Європи.

Кривий Ріг одним з перших в Україні прийняв бюджет на 2017 рік.

НАСЕЛЕННЯ

639,0 тис. осіб. Площа міста – 431,4 км2.

Нагородження бійців – учасників АТО.

ОСВІТА

БУДІВНИЦТВО

Прийнято в експлуатацію житлові будинки площею 26597 м2.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Підписання меморандуму про співробітництво між містом та Державною архітектурно-будівельною комісією у галузі будівництва.

Суб’єкти господарювання – 42026, з них фізичні особи – 28529. Річний обсяг реалізації промислової продукції – 119,9 млрд грн. Прямі іноземні інвестиції склали $1084,3 млн, з них у гірничий сектор – $513,9 млн, у переробну промисловість – $554,2 млн. Капітальні вкладення в міську промисловість – 8833,9 млн грн.

Підтримка ветеранів Другої світової війни. За ініціативи міського голови в Кривому Розі створено професійну хокейну команду.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Виконано поточний ремонт 346 вулиць і доріг (632,9 тис. м2), дренажної мережі та дощової каналізації. Завершено капітальний ремонт скверу «Квітка Кривбасу». Зроблено реконструкцію підземного переходу на площі Визволення, скверів біля церкви св. Миколая та біля школи мистецтв №2. Рухомий склад: швидкісний трамвай – 42 вагони; міський трамвай – 47 вагонів, 16 маршрутів; тролейбусів – 68 одиниць, 26 маршрутів. Комунальним електротранспортом перевезено 67,6 млн пасажирів, з них 43,5 млн пільговиків. Почав роботу комунальний автобусний маршрут №228 (пл. Визволення – Північний ГЗК) і тролейбус №24 (мкр-н Східний – ст. Кривий Ріг).

БЮДЖЕТ

5239,9 млн грн.

Атріум над фундаментом першої кам'яної церкви св. Миколая (1862)

Функціонували 383 заклади освіти: 146 загальноосвітніх шкіл, 150 дошкільних і 43 позашкільні закладів, 14 ПТУ, 30 вищих навчальних закладів. На утримання закладів освіти виділено 1339,9 млн грн.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 48 комунальних медичних закладів: 13 багатофункціональних лікарень, 3 дитячі лікарні, 7 центрів первинної медичної допомоги, пологовий будинок, перинатальний центр, 4 диспансери, 8 стоматологічних поліклінік, соматична поліклініка, ряд інших медичних установ. На міську програму «Здоров’я нації» виділено 85,2 млн грн. Влітку різними формами оздоровлення й відпочинку охоплено 35,2 тис. дітей; у трьох дитячих таборах оздоровлено 3,5 тис. дітей пільгових категорій.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Діяли 3 театри, 18 позашкільних мистецьких закладів (6,7 тис. місць), 12 палаців культури, виставковий зал, музей (3 філії), 46 бібліотек. У 138 аматорських колективах об’єднано 4,3 тис. учасників. На розвиток культури скеровано 34,4 млн грн. Споруджено атріум (100 м2) над залишками першої кам’яної церкви міста. Працювали 17 спортзалів, 13 плавальних басейнів, 234 нестандартні спортзали, 822 спортмайданчики, 210 приміщень для фізкультурно-спортивних занять. Нараховувалось 8 тис. об’єктів торгівлі, проведено 350 спеціалізованих продовольчих ярмарків. Запроваджено надання послуг одним пакетом при народженні дитини. На соціальний захист окремих категорій мешканців з бюджету виділено 147,8 млн грн, зокрема житлову субсидію отримали 132,1 тис. сімей. Діяли 8 територіальних центрів соціального обслуговування, 2 будинки милосердя, будинок нічного перебування, центр реабілітації дітей-інвалідів. Матеріальну допомогу на суму 130,9 млн грн отримали 195 тис. жителів.

111

2017 2017 НАСЕЛЕННЯ

на кінець року складало 632767 осіб.

ОСВІТА

Гібридний тролейбус, зроблений в Кривому Розі, претендує на внесення до Книги рекордів України.

Функціонували 146 шкіл (65548 учнів), 152 дошкільні навчальні заклади, 12 навчально-виховних комплексів, навчальнореабілітаційний центр. Для 27 тис. учнів 1-4 класів і дітей пільгових категорій на безкоштовне харчування виділено 34 млн грн. Створено центр розвитку дітей на 8 груп (150 місць).

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Мережа закладів охорони здоров’я включала 48 комунальних і 197 приватних медичних закладів. Після капітального ремонту відрито 3 амбулаторії на вул. Тбіліській, Поперечній, Лісового; почалась реконструкція 7 центрів первинної медичної допомоги. На базі лікарні №5 відкрито Центр реабілітації учасників бойових дій.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Зі 100 закладів культури 75 перебували в комунальній власності. У 12 палацах культури діяли 135 аматорських колективів (4,2 тис. учасників), у 18 школах естетичного виховання нараховувалось 6,7 тис. дітей. У 3 міських театрах відбулися 763 вистави, які переглянули 106,6 тис. осіб. Діяли 11 ДЮСШ, 66 спортклубів, 90 спортклубів промислових підприємств. Працювали 8 тис. об’єктів торгівлі загальною площею 439,9 тис. м2, понад 2 тис. об’єктів побуту, які реалізували послуг на 3 млн грн, а обсяг роздрібного товарообороту досяг 1 млрд грн. Середня заробітна плата по місту складала 7,3 тис. грн, що на 6,6% вище ніж по Україні. З 1 листопада управління праці та соціального захисту населення реорганізовано в департамент соціальної політики міськради. На соціальний захист окремих категорій мешканців витрачено 145,4 млн грн. Проводились екскурсії по 71 туристичному маршруту (35244 особи).

БУДІВНИЦТВО

Збудовано 9 нових спортивних об’єктів.

112

Урочистості з нагоди Дня журналіста. Кривий Ріг – перше місто в Україні, в якому почав діяти унікальний мобільний офіс адміністра-тивних послуг.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Нараховувалось понад 32 тис. суб’єктів господарювання, підприємницька діяльність здійснювалась на близько 10 тисячах об’єктів бізнесу; працювали близько 3 тис. малих підприємств. Обсяг реалізованої промислової продукції склав понад 155 млрд грн. Діяли 52 підприємства харчової промисловості, 159 фірмових магазинів. На покращення екології міста з бюджету направлено 54,7 млн грн. Встановлено 21 автоматизований пункт спостереження за станом повітря.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Рухомий склад: швидкісний трамвай – 38 вагонів, 4 маршрути; трамвай – 47 вагонів, 16 маршрутів; тролейбус – 62 машини на 26 маршрутах. Отримано з Білорусі 11 автобусів, що працювали на метані. Комунальним електротранспортом перевезено 57,8 млн пасажирів, у т. ч. 37,5 млн пільгових категорій (65%), комунальними автобусами – 716,3 тис. пасажирів, у т. ч. 518,8 тис. пільговиків (72,4%). Тролейбусний маршрут №24 подовжено від мкр-ну «Східний» до пл. Визволення. Введено маршрути №3 швидкісного трамвая (ст. Зарічна – Новокриворізький ГЗК) та №4 (ст. Зарічна – Південний ГЗК). На заходи з благоустрою витрачено 25,58 млн грн, зокрема почались ремонтно-відновлювальні роботи в 5 скверах, ремонт фонтана на пл. Молодіжній, придбано 130 лавок тощо. На ремонт житла, впровадження енергозберігаючих технологій виділено 38,95 млн грн, на зовнішнє освітлення – 59,4 млн грн, утримання автошляхів, їх ремонт і модернізацію – 242,15 млн грн, водопостачання, водовідведення та теплопостачання – 16,06 млн грн.

БЮДЖЕТ МІСТА

У Кривому Розі розпочав роботу асфальтний завод.

6,5 млрд грн, з них пільг і субсидій надано на суму 1086,9 млн грн, виплату різних видів допомоги – 699,2 млн грн.

Центр реабілітації ветеранів АТО, якому немає аналогів в Україні.

Урочисте привітання заступника міського голови Валентини Бєрлін на відкритті виставки «Петриківські дивотвори» у міському історико-краєзнавчому музеї.

2018 2018 НАСЕЛЕННЯ

Зустріч з делегацією Посольства Великобританії. VIII міський фестиваль національних культур «Єдина родина - моя Україна». БУДІВНИЦТВО

На будівництво і проектування різних об’єктів використано 218,4 млн грн. Обсяг будівельних робіт, виконаних власними силами підприємств міста – 4965,4 млн грн. Введено в експлуатацію 9,2 тис. м2 житла (індивідуального).

Історія дружби довжиною понад півстоліття: Кривий Ріг і Жодіно стали містами-побратимами.

Посол ЄС Хюг Мінгареллі і голова міськради Юрій Вілкул відкрили в Кривому Розі Інформаційний центр Європейського Союзу. Найвищий в Європі пам'ятник хрестителю Київської Русі князю Володимиру Великому, встановлений у Кривому Розі. Кривий Ріг – перше місто на Дніпропетровщині, де за програмою Світового банку побудовано і відкрито амбулаторію соціальної практики сімейної медицини №1.

ПРОМИСЛОВІСТЬ.

Обсяг реалізованої промислової продукції – 170,5 млрд грн. (6,9% від загальнодержавної). Об’єктів господарювання 40000 одиниць, з них 29,2 тис. фізичних осіб. Прямі іноземні інвестиції склали $1321,1 млн з 26 країн. Найбільше – $662,3 млн – від Королівства Нідерланди.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО Комунальний транспорт: швидкісний трамвай – 47 вагонів, трамвай – 38 вагонів, тролейбусів – 67, автобусів – 15. Перевезено 60,4 млн осіб, з них 39,0 млн – пільгових категорій.

БЮДЖЕТ

складав 7352,9 млн грн; з них направлено на освіту 2241,0 млн грн, на охорону здоров’я – 941,7 млн грн; культуру, мистецтво – 100,6 млн грн; на соціальний захист населення – 119,2 млн грн; на фізичну культуру – 73,4 млн грн.

627,3 тис. осіб (187,2 тис. – у віці 14-35 років, з них дітей до 18 років – 124 тис.; сімей – 151 тис.). Площа міста – 431,4 км2. Місто включає 7 адміністративних районів, 3 селища (Авангард, Гірницьке, Коломійцеве) та 2 села (Новоіванівка, Тернуватий Кут).

ОСВІТА

Функціонували 387 освітніх закладів, з них 152 дошкільних, 40 позашкільних, 14 ПТУ, 146 загальноосвітніх шкіл, 1 міжшкільне навчально-виробниче об’єднання, 30 вищих навчальних закладів, 3 оздоровчі дитячі табори. Комунальних закладів освіти 334, на їх утримання спрямовано 2700,4 млн грн.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Працювали 13 багатопрофільних лікарень, 7 центрів первинної медико-санітарної допомоги, 1 пологовий будинок, 8 стоматологічних поліклінік, 1 поліклініка, 3 дитячі лікарні, перинатальний центр, 4 диспансери та інші 9 спеціалізованих закладів. На їх діяльність спрямовано 122,3 млн грн. Влітку різними формами оздоровлення було охоплено 43,2 тис. дітей.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

Діяли 100 одиниць закладів і установ культури, з них 12 палаців культури, 18 мистецьких шкіл, виставковий зал, комунальний музей з двома філіалами, 46 громадських бібліотек, 3 театри, цирк. На їх забезпечення виділено 99,8 млн грн. У місті 1446 спортивних споруд, серед них 17 стадіонів, 212 приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, автодром, 2 криті льодові споруди, 836 спортмайданчиків, 234 спортзали, 15 басейнів. Мережа соціальних закладів представлена 8 територіальними центрами соціального обслуговування, 2 будинками милосердя, будинком нічного перебування, центром реабілітації дітей інвалідів. З міського бюджету на різні види матеріальної допомоги, компенсації та пільги виділено 252,6 млн грн, які отримали 165 тис. мешканців.

113

2019 2019

Договір з Європейським банком реконструкції та розвитку про реалізацію енергоефективних проєктів.

НАСЕЛЕННЯ МІСТА

620,1 тис. осіб. 28 серпня м. Руставі (Грузія) визнано побратимом Кривого Рогу з укладанням відповідної угоди про співробітництво. Органами місцевого самоврядування надано послуг 44456 заявникам і відповіді на 1857 особистих звернень до міського голови.

ОСВІТА

Працювали 386 освітніх закладів, з них 30 вищих, 14 ПТУ, 146 загальноосвітніх шкіл, 152 дошкільні заклади, 40 позашкільних, 3 оздоровчі табори, інноваційно-ресурсний центр. За кошти бюджету харчувались 30 тис. учнів початкових класів, на що витрачено 117,1 млн грн.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Діяли 48 лікарень, з них 36 – у підпорядкуванні міста, 13 прийнято з обласного на місцевий бюджет. Функціонували 13 багатопрофільних лікарень, 3 дитячі, 1 самостійна поліклініка, 7 центрів медико-санітарної допомоги, 8 стоматологій, пологовий будинок, 4 диспансери, станція швидкої допомоги, медико-генетичний центр, інфекційна лікарня, Центр здоров’я та ряд інших закладів, з них 24 приватні. Відремонтовано та відкрито 4 амбулаторії, створено 5 нових лікувальних закладів.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

У 18 мистецьких школах навчалось 7 тис. осіб. Проведено 32 фестивалі та конкурси, в т. ч. 6 всеукраїнських і 1 міжнародний (конкурс баяністів у музичній школі №4). Протягом року 1230 солістів і 324 колективи стали переможцями у всеукраїнських і міжнародних конкурсах дитячої творчості. Театр підготував 15 нових постановок. Бюджет культури склав 233,6 млн грн. Проведено 515 спортивних змагань. Надано матеріальну допомогу громадянам на 15 млн грн, на соціальний захист населення міста видано 417137,8 тис. грн, на підтримку учасників війни на Сході України – близько 53 млн грн.

114

Зустріч молоді з Почесними громадянами Кривого Рогу.

БУДІВНИЦТВО

Споруджено 40 соціально значущих для міста об’єктів житловокомунального призначення. Завершено реконструкцію Центру первинної медико-санітарної допомоги №2 по вул. Ватутіна. Створено амбулаторію на 4,8 тис. відвідувань за добу.

Укладення меморандуму з Міжнародною фінансовою корпорацією.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Існували 36,3 тис. суб’єктів господарчої діяльності – юридичних та фізичних осіб. Зареєстровано 4093 нові суб’єкти діяльності, з них 3626 – фізичних осіб. Частина продукції міста в загальнодержавному обсязі склала 7,2% (39% в області). Об’єм реалізованої продукції досяг 177,9 млрд грн. До державного бюджету від Кривого Рогу надійшло 13 млрд грн. Обсяг іноземних інвестицій склав (на 1 жовтня) $1513 млн.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Вартість майна комунгоспу міста склала 48,5 млрд грн, з них 42,16 млрд грн. – об’єкти житлового та нежитлового фонду. Діяли 448 комунальних підприємств. На здійснення енергозберігаючих заходів виділено 116,3 млн грн. Створено Центр енергетичних платежів. Комунальний транспорт перевіз 63 млн пасажирів, у т. ч. 41,4 млн пільговиків. Збережено найдешевший в Україні тариф – 2,5 грн на електротранспорт та 4,0 грн – на автобуси. Перевезення здійснювали 47 трамваїв (17 маршрутів), 38 вагонів швидкісного трамвая (4 маршрути), 67 тролейбусів (24 маршрути), 23 автобуси (7 маршрутів). Аеропорт перевіз 21,3 тис. пасажирів.

БЮДЖЕТ

Розроблено і впроваджено систему «Відкритий бюджет», яку за оцінкою фахівців визнано кращою в Україні. Бюджет міста склав (витрати) 7958,6 млн грн, з яких 2,4 млрд грн. (30,4%) – субвенції з інших бюджетів, 3,9 млрд грн (71%) – видатки на утримання 430 бюджетних установ, де працювали 34 тис. осіб.

У 2019 році визнаний часом літописець Кривбасу газета «Червоний гірник», заснована міськрадою у 1924 році, відзначила своє 95-річчя.

У Кривому Розі пройшов наймасштабніший Всеукраїнський веломарафон «Залізна сотня».

2020 2020 ОСВІТА

Ярмарок екскурсій-2020. У день Визволення міста у Кривому Розі запалили факели пам’яті, а центральним проспектом проїхав легендарний танк Т-34.

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Керівництво міста привітало визволительку Кривого Рогу Погорілову Валентину Іванівну. Нагороди для переможців ювілейного турніру з баскетболу в пам'ять Вадима Гурова.

Капитальний ремонт міської лікарні №10.

Планується перевезти електротранспортом 68,6 млн пасажирів, повітряним транспортом – 17,2 тис. осіб. Трамвайних маршрутів 21, загальна довжина колій (в одну лінію) – 648,1 км, вагонів на маршрутах – 88. Тролейбусних маршрутів 20, машин 90 (планується придбати 50). Комунальних автобусних маршрутів 7, загальна довжина – 408,7 км, машин 25.

БЮДЖЕТ

Доходи – 7330942138 грн, видатки – 7338849296 грн.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Кількість малих підприємств – 3362, в них зайнято 17,5 тис. осіб; середніх підприємств – 228, в них 54,1 тис. працівників. Обсяг реалізованої промислової продукції становитиме 216,5 млрд грн. Капітальні інвестиції – 33959,0 млн грн. Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку міста – $1364,5 млн. Розроблено програму з 5 напрямків щодо екологічного оздоровлення Інгульця, Саксагані та Карачунівського водосховища. Міськрада ухвалила 17 проектів по організації природоохоронної роботи та їх фінансовому забезпеченню. Планується зменшення викидів в атмосферу на 15 тис. тонн твердих відходів, скидання забруднених вод – на 38,0 млн м3, переробити 9423,0 тис. тонн відходів за рік.

Протягом п`яти років за програмою міського голови Юрія Вілкула у Кривому Розі упорядковано 20 парків та 82 сквери.

Будуть впроваджуватись заходи для поліпшення концентрації наявних організаційних, інформаційних і фінансових ресурсів, спрямованих на матеріально-технічне і кадрове забезпечення та розвиток мережі навчальних закладів у відповідності до Програми перспективного розвитку освіти м. Кривого Рогу на 2019-2021 роки.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

На базі «Криворізького перинатального центру», пологового будинку №1 і міської лікарні №7 розпочнеться впровадження проекту «Є – малятко», коли 10 видів послуг будуть надаватись за однією заявою. З міського бюджету виділяється 11,5 млн грн на комп’ютери і програмне забезпечення. Передбачені кошти на лікування інфарктів та операцій по корекції зору, на підтримку ветеранів, чорнобильців, афганців, учасників ООС, обдарованих дітей, спортсменів. Буде закінчено ремонт міської лікарні №10 і будівництво головного корпусу інфекційної лікарні №1, відкриті ангіографічні кабінети в лікарнях №2, №9.

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

У 2019 р. Кривий Ріг першим в Україні офіційно отримав звання Європейського міста спорту – 2020. Заплановано провести близько 250 змагань з різних видів спорту та охопити різноманітними видами фізкультурної роботи до 130 тис. осіб, продовжити надавати підтримку спортклубу інвалідів «Олімп». Кожен третій містянин отримує соціальну допомогу (загалом – 700 млн грн на рік). З 1 січня учні шкіл, ПТУ, студенти мають безкоштовний проїзд у комунальному транспорті. У 5 разів збільшиться допомога новоствореним прийомним сім’ям, у 10 разів – будинкам сімейного типу, удвічі – онкохворим дітям і дітям з інвалідністю, утричі – дітям-сиротам і дітям під опікою. 2020 рік оголошено «Роком молоді»; громадський бюджет буде направлено на реалізацію молодіжних проектів за умови співфінансування. Запроваджено програму «Безпечне місто». На 2020 р. збережені всі пільги попереднього року і розпочнеться реалізація нових програм по збільшенню грошової допомоги.

115

ГОЛОВИ ДОВГИНЦІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОН

Потапов Ігор Ілліч (1979-1986)

Любоненко Юрій Вікторович (1986-1992)

Нагорний Володимир Васильович (1992-2003)

Колесник Ігор Вікторович (2003-2015)

Ратінов Ігор Гарійович (з 2015 року)

Довгинцівський район, як нова адміністративно-територіальна одиниця Кривого Рогу, утворений Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 7 грудня 1979 року. Це наймолодший серед усіх районів міста, розташований у його південно-східній частині. Площа району становить 5 305 га. З півночі на південь довжина району складає 11,5 км, із заходу на схід – 8 км. Населення району складає 95,6 тис. осіб. Мережею залізниці район розділений на дві частини: – північна (Дніпровське шосе, вулиці сектору приватної забудови, житлові масиви «Східний – 1, 2, 3»); – південна (район залізничного вокзалу, житлові масиви: «Дружба», військове містечко-33, вул. Сергія Параджанова, вулиці сектору приватної забудови). Довгинцівський район – це транспортні ворота міста, де розташовані залізничний вокзал та автовокзал, які радо зустрічають гостей і жителів міста. Основною потужною силою промисловості й будівництва району є підприємства ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна», ТОВ «ХайдельбергБетон Україна», ПрАТ «Криворізький суриковий завод», ТОВ «Спарта», ПП «Південбурводбуд», ТОВ «Промфактор», ТОВ «Віконда», АТ «Науково-дослідний і проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет», ТОВ «ПраКр», ТОВ «ЦЕМЕНТ», ТОВ «Дніпропромсінтез».

116

У районі діє 943 об’єкти малого та середнього бізнесу, з них 454 – роздрібної торгівлі, 125 – дрібно-роздрібної торговельної мережі (кіосків), 255 – сфери побутових послуг, 44 заклади ресторанного господарства, 43 аптеки, 12 автозаправних станцій, 3 товаровиробники, 4 об’єкти ринкової торгівлі, 3 готелі. На території району працюють 5 медичних установ: КНП «Криворізька міська дитяча лікарня №2» Криворізької міської ради, КП «Криворізький дитячий туберкульозний санаторій №1» Дніпропетровської обласної ради», КП «Криворізький онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради», КЗ «Криворізька міська стоматологічна поліклініка №7» Криворізької міської ради, КНП «Криворізька міська дитяча лікарня №10» Криворізької міської ради – і 8 амбулаторій (КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5» Криворізької міської ради» та КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Криворізької міської ради»). Мережа освітніх закладів району складається з 10 загальноосвітніх шкіл (КЗШ №№65, 84, 87, 88, 89, 90, 94, 108, 109, 130),

4 навчально-виховних комплексів (КНВК №81, КНВК №128, КНВК №129 «ГЛАС», КНВК «Загальноосвітня Вальдорфська школа – дошкільний навчальний заклад (дитячий садок), Криворізької педагогічної гімназії та спеціалізованої школи (КСШ №9), у яких навчаються близько 12 тисяч учнів. Функціонує 21 дошкільний заклад, який відвідують майже 4 тисячі малюків. Працюють 5 закладів позашкільної освіти (ЦДЮТ «Дружба», ЦДЮТ «Гармонія», Клуб «Юний авіатор», Станція юних техніків, Дитячо-юнацька спортивна школа №9). Функціонують КПМНЗ «Криворізька міська музична школа №11», 5 бібліотек-філіалів КЗК «Міська бібліотека для дорослих» та 3 бібліотеки-філіали КЗК «Міська дитяча бібліотека». Спортивна база району налічує: палац спорту з плавальним басейном, 1 стадіон, 3 футбольні поля, 21 спортивну залу, 95 спортивних майданчиків. Соціальні послуги мешканцям району надають Управління праці та соціального захисту населення і КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі».

ГОЛОВИ ІНГУЛЕЦЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОН

Іванов Яків Васильович (1967-1971)

Мільченко Анатолій Миколайович (1971-1981)

Волошин Володимир Миколайович (1981-1983)

Левшина Алла Костянтинівна (1983-1990)

Кіковка Станіслав Вікторович (1990-1995)

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року за рахунок виділення частини Дзержинського (Металургійного) району та підпорядкування міста Інгулець і селища Зелене Широківського району було створено четвертий район Кривого Рогу – Інгулецький. Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР з 3 січня 1963 року місто Інгулець підпорядковане Інгулецькому району. Площа району складає 105 км2, загальна протяжність 57 км. На території району станом на 01.01.2017 р. мешкає близько 57 тисяч жителів. Діють 35 підприємств промисловості та будівництва, житлово-комунального господарства і харчової промисловості, на яких працюють понад 30 тисяч чоловік. Інгулецький район є південними воротами Криворіжжя. Район має добре розвинуту й взаємопов’язану структуру промислового, культурного та громадського життя. Основною потужною силою промисловості і будівництва району є ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», Гірничий департамент ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПАТ «Промислово-виробниче підприємство «Кривбасвибухпром», ПрАТ «Криворіжаглобуд». Ці підприємства – слава трудового Кривбасу. Сьогодні Інгулецький район – лідер в галузі гірничо-збагачувальної промисловості, у впровадженні нових технологій та розробок. До його складу увійшли більше 50 підприємств промисловості та будівництва. Імідж району підтримують біля 300 об’єктів торгівлі та 24 закладів ресторанного господарства, понад 160 об’єктів побуту, 7 – в галузі харчової промисловості, які щороку створюють нові робочі місця та покращують умови обслуговування мешканців району.

Протягом десятиріч в Інгулецькому районі побудовано 150 вулиць, 560 багатоповерхових будинків та 2927 одиниць індивідуальної забудови, газифіковано селище Зелене, по вул. Ярославській з’явилось нове селище гірників і металургів, виросла нова частина мікрорайону по пр. Перемоги, завершено будівництво селища Озерне, селища Вільне-2, висаджено тисячі дерев та кущів, створено нові сквери. Мережа освітніх закладів складається з 12 загальноосвітніх шкіл і 3 шкіл-інтернатів, в яких навчаються близько 5098 учнів; 16 дошкільних закладів відвідують 2400 малюків; 2 вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, де отримують робітничі професії біля 2000 студентів; один Інгулецький професійний ліцей, де навчається 400 учнів, 2 будинки культури, 3 клуби, 4 бібліотеки, кінотеатр, 15 дитячих дошкільних закладів, музична школа № 7, 11-та міська лікарня. Cпортивна база району є однією з кращих у місті. Тут діють дитячо-юнацька спортивна школа №2, 2 палаци спорту, 2 стадіони, 3 плавальні басейни, 4 футбольні поля, 106 спортивних майданчиків, Центр туризму, краєзнавства та екскурсій. На території району знаходяться 2 палаци культури, 2 музичні школи, 2 центри дитячої та юнацької творчості, 4 бібліотеки. Район має свої традиції, це проведення щорічних фестивалів «Душі криниця», «Грай гармонь», «Срібне джерельце» – який має статус обласного фестивалю.

Рижков Євген Вікторович (1995-2018)

Жеребило Сергій Васильович (з 2018 року)

117

ГОЛОВИ МЕТАЛУРГІЙНОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОН

Дорохін К.А. (1939-1941)

Шнайдер Олексій Олександрович (1957-1961)

Богатир Віктор Васильович (1973-1975)

Металургійний (Дзержинський) район Кривого Рогу утворено в травні 1939 року згідно з рішенням Дніпропетровського обкому КП(б)У. Займав території, які підлягали тресту «Кривбуд», Дзержинському рудоуправлінню та Довгинцівському залізничному вузлу. 2016 року Дзержинський район було перейменовано в Металургійний. Загальна площа – 58 км2, довжина вулиць майже 104 км, головна з яких – проспект Металургів. Як адміністративно-територіальна одиниця Кривого Рогу, межує із Саксаганським, Довгинцівським, Центрально-Міським та Інгулецьким районами міста. На час утворення в районі мешкало 60 тис. осіб, у 2020 р. – 70,4 тис. жителів. Промислову основу складають ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» – найпотужніше підприємство міста, ПАТ «Кривий Ріг Цемент». Мережа закладів освіти включає Криворізький національний університет, Криворізький державний педагогічний університет, Криворізький факультет Одеського Національного університету «Одеська юридична академія», Донецький юридичний інститут МВС України, Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, Криворізький металургійний інститут Національної металургійної академії України, Заклад вищої освіти «Криворізький будівельний коледж», КЗВО «Криворізький медичний коледж» ДОР, 15 загальноосвітніх шкіл, 21 дошкільний заклад, 5 спеціалізованих, 2 – санаторного типу, 2 – профільні, 6 позашкільних закладів.

118

Провідними закладами охорони здоров’я є КП «Криворізька міська лікарня №1» КМР; КП «Криворізька міська стоматологічна клінічна поліклініка №2» КМР, КЗ «Криворізький Центр здоров’я» КМР. Фізкультурно-оздоровча база представлена стадіоном «Металург», палацом спорту «Льодова арена», плавальним басейном «Богатир», спортивними площадками, спортзалами. Великою популярністю серед жителів користуються Творчий центр «ПК металургів» ПП «Стіл Сервіс», МКЗК «Народний дім» Криворізької міської ради, Палац молоді і студентів, ДП «Криворізький державний цирк», бібліотека-філіал №3 КЗК «Міська бібліотека для дорослих» КМР. Загалом нараховується 12 таких закладів. Відпочити жителі та гості можуть у парку ім. Богдана Хмельницького, в Парку Будівельників, у Парку Героїв. В останньому розташовується найбільший в Європі квітковий годинник з відеогалереєю КЗК «Міський історико-краєзнавчий музей» КМР. Подальшого розвитку набув район у нових економічних умовах незалежної України. Значні переміни дали могутній імпульс ринковим процесам. Металургійний район став піонером у народженні та розвитку малого і середнього підприємництва міста, привабливим для інвестиційного клімату. Значні, позитивні зміни відбулися і в інших сферах життєдіяльності.

Потапов Ігор Ілліч (1975-1979)

Ворончук Ігор Іванович (1979-1983)

Довбня Віктор Михайлович (1983-1990)

Степанюк Дмитро Петрович (1990-1998)

Бєлий Віктор Гнатович (1998-2000)

Голови Металургійної районної у місті ради (фото відсутнє): Мсоєв Олександр Іванович (1944-1957) Кульков Михайло Васильович (1965-1973)

Трайдук Микола Федорович (2000-2006)

Степанюк Сергій Дмитрович (2006-2015)

Шаповалов Геннадій Анатолійович (з 2015 року)

ГОЛОВИ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОН

Бондарь Костянтин Ісакович (1945-1952)

Гасенко Григорій Мусійович (1952-1956)

Павлиш Микола Дем’янович (1956)

Коваль Іван Михайлович (1956-1969)

Попов Микола Федорович (1969-1983)

Волошин Володимир Миколайович (1983-1989)

Нікульніков Василь Васильович (1989-1993)

Лушпій Анатолій Васильович (1993-1994)

Хісний Володимир Федорович (2000-2010)

Коритнік Володимир Васильович (з 2010 року)

Покровський (Жовтневий) район міста створено на початку травня 1939 року. Найбільший за площею район міста – близько 6 тис. га. Чисельністю населення – понад 126 тис. чоловік. До складу району входять: 4 мікрорайони, 13 скверів, районний парк «Шахтарський», 193 вулиці та 11 провулків. Житловий фонд складають 1051 багатоквартирний будинок різної форми власності та 6327 будинків приватного сектору. На території району розташовано 79 підприємств, установ та організацій комунальної форми власності. З них – 18 промислових підприємств. Це – ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» та ПрАТ «Суха Балка». На забезпеченні виробництва базової галузі – металургії працюють ремонтні, енергетичні підприємства району: ПрАТ «Електрозавод», ТОВ «Дизельний завод». Серед підприємств харчової промисловості в районі функціонують ТОВ «Криворіжхліб» та ПП «Діалог-Оптіма». На території району функціонють 884 підприємства роздрібної торгівлі, 92 об’єкти ресторанного господарства, 320 об’єктів побуту, 95 кіосків, 3 готелі та інші об’єкти бізнесу, які забезпечують мешканців товарами народного споживання, якісним рівнем торговельного та побутового обслуговування. У 2019 році відкрились 25 об’єктів бізнесу, завдяки чому додатково створено понад 100 нових робочих місць. Суб’єктами господарювання в Покровському районі є близько 7 тисяч фізичних осіб-підприємців та 1,5 тисячі юридичних осіб.

Наявна мережа закладів освіти складає 30 дошкільних, 28 загальноосвітніх шкіл різного типу, 8 позашкільних навчальних закладів. З 7557 дітей віком від 0 до 6 років, які проживають в районі, 88% дітей відповідного віку охоплені організованим навчанням та вихованням. Завдяки роботі консультаційних пунктів з сесійно-дистанційному навчанню 100% дітей п’ятирічного віку здобувають дошкільну освіту. Для естетичного виховання та організації дозвілля дітей і молоді в районі діють: Палац культури «Центральний», Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху», 3 школи естетичного виховання, 11 філій бібліотек (5 – для дітей і 6 – для дорослих читачів). Спортивна база району налічує 251 споруду всіх видів: 2 стадіони (з трибунами на 1500 місць і більше), 146 спортивних площадок, 4 тенісні корти, 3 футбольні поля (з яких одне – з синтетичним покриттям), 2 плавальні басейни по 25 м, 23 стрілецькі тири. Фізкультурно-оздоровчу та спортивно-масову роботу в районі забезпечують 3 спортивні клуби, 6 колективів фізкультури промислових підприємств i організацій, 34 навчальні заклади, 2 дитячо-юнацькі спортивні школи та позашкільні заклади. Покровський (Жовтневий) район представлений депутатським корпусом з 42 депутатів. Активно діють органи самоорганізації населення – 44 квартальні комітети, 321 будинковий комітет, 34 житлово-будівельні кооперативи, 145 ОСББ.

119

ГОЛОВИ САКСАГАНСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОН

Богатир Віктор Васильович (1975-1977)

Довгаль Станіслав Григорович (1977-1979)

Булавін Микола Михайлович (1980-1983)

Малахов Микола Тарасович (1983-1984)

Мізін Валерій Олександрович (1984-1987)

Гончарук Георгій Пилипович (1987-2002)

Ткачук Микола Сергійович (2002-2005)

Бєліков Костянтин Аркадійович (2005-2010)

Саксаганський район створений 13 листопада 1975 року. Загальна площа району 3920 га. Чисельність населення близько 127,3 тис. чол. (дані за 2018 р.). Кількість вулиць, проспектів – 141, їх загальна довжина – 126,4 км. Економічний потенціал складають 16 підприємств промисловості, 5 підприємств комунальної сфери, 1 науки, на яких працює більше 10 тис. осіб. Машинобудівна галузь району репрезентована акціонерним товариством «КОРУМ Криворізький завод гірничого обладнання», яке входить до складу холдингу «Гірничі машини». Найбільш важливим для забезпечення життєдіяльності району і міста є Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання». Підприємствами легкої промисловості є товариство з обмеженою відповідальністю «Криворізька швейна фабрика «Старт», товариство з додатковою відповідальністю «Полстар» та дочірнє підприємство «Фрештекс-Україна». Послуги міського електротранспорту надає комунальне підприємство «Швидкісний трамвай», створене у грудні 1986 року. Перевезення пасажирів здійснюється чотирма трамвайними маршрутами. Енергопостачання забезпечується 11 тяговими підстанціями потужністю 31200 кВт. Важливе місце серед автоперевізників займає приватне підприємство «Одіум-Престиж», яке працює понад десять років. Єдиний в Україні технологічний інститут гірничого профілю, який виконує весь комплекс досліджень, починаючи від теоретичного обґрунтування технологічних, економічних аспектів розробки рудних покладів і закінчуючи їх практичною реалізацією, – Науково-дослідний гірничорудний інститут (НДГРІ), який з 2012 року входить до складу Криворізького національного університету. На території району працюють 8 закладів охорони здоров’я: «Криворізька міська клінічна лікарня №2», «Криворізька міська лікарня №4», «Криворізька міська лікарня №5», «Криворізька міська дитяча лікарня №4», «Криворізький шкіро-венерологічний диспансер», «Криворізька міська стоматологічна поліклініка №5», розрахована на прийом 620 хворих на день, «Криворізький дитячий кістково-туберкульозний санаторій №1», «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4».

120

На території району функціонують 27 загальноосвітніх навчальних закладів, серед яких 2 ліцеї (Криворізький природничо-науковий ліцей Криворізької міської ради та Криворізький навчально-виховний комплекс №35 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – багатопрофільний ліцей «Імпульс»), Криворізька гімназія №91, 4 спеціалізовані школи (Криворізькі спеціалізовані школи І-ІІІ ступенів №№ 70, 74, 118 та №107 з поглибленим вивченням англійської мови); 27 дошкільних навчальних закладів. У них навчається понад 13 тис. учнів і виховується більше 5 тис. дітей. У районі працюють шість позашкільних навчальних закладів (у т.ч. дві дитячо-юнацькі спортивні школи №8 та №10). Заклади вищої та професійно-технічної освіти: відокремлений підрозділ «Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій» у м. Кривому Розі; факультет з підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України; Криворізький державний комерційноекономічним технікум; Державний професійно-технічний навчальний заклад «Криворізький центр професійної освіти робітничих кадрів торгівлі та ресторанного сервісу»; Криворізький професійний гірничометалургійний ліцей; Криворізький професійний ліцей; Криворізький професійний транспортно-металургійний ліцей. Для задоволення духовних, культурних, творчих потреб мешканців району працюють 20 закладів культури: Палац культури «Мистецький», Палац культури «Саксагань»; три музичні школи №№ 3, 5, 13; школа мистецтв №1; 6 бібліотек для дорослих та їх філіали №№ 10, 11, 24, юнацький відділ, відділ мистецтв; 4 дитячі бібліотеки; філіал Криворізького міського історико-краєзнавчого музею – музейквартира заслуженого художника України Григорія Синиці, комунальне підприємство «Криворіжкнига», кінотеатр «Олімп» ТОВ «Дрім-Волд». Діють центри фізкультурно-спортивної спрямованості різних форм власності, які надають фізкультурно-оздоровчі послуги населенню району: чотири стадіони, три плавальні басейни, 41 спортивна зала, 138 спортивних майданчиків, 65 приміщень для занять фізичною культурою та спортом, автодром «Кривбас-Екстрім» як постійне місце проведення автокросу «Гонки на виживання».

Беззубченко Валерій Вікторович (з 2010 року)

ГОЛОВИ ТЕРНІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОН

Морозюк Андрій Сергійович (1972-1984)

Артюх Віктор Михайлович (1987-1990)

Стриженко Станіслав Сергійович (1990-2000)

Тернівський район створено 23 травня 1969 року за рішенням Верховної Ради УРСР за рахунок частини Жовтневого (Покровського) району, з приєднанням до нього міста Терни. Населення на час створення – 84,6 тис. осіб, у 2020 р. – 79,1 тис. жителів. Площа району – близько 68 км2; нараховується 267 вулиць протяжністю понад 230 км, 937 будинків комунальної власності та 7,5 тис. приватної забудови. Через 5 років на 10-му мікрорайоні («Даманський»), який виріс східніше міста Терни, вже проживало понад 30 тисяч людей. Емблема району затверджена у квітні 1999 року на сесії Тернівської районної ради. У квітні 1968 року тут здано в експлуатацію перший у Кривому Розі 9-поверховий будинок – готель «Ювілейний». Головним (містоутворюючим) підприємством є ПАТ «Північний ГЗК», пущене у 1963 році. У районі нараховується близько 300 підприємств різноманітних форм власності, найбільшим з яких є шахта «Тернівська», 5 структурних підрозділів ПАТ «Кривбасзалізрудком», ТОВ «Кривбасремонт», ТОВ «Завод бурової техніки». Наприкінці 1965 року тролейбусна лінія зв’язала центр міста з комбінатом. Діє автостанція «Терни».

Мережа освіти включає 48 закладів, в т. ч. 19 загальноосвітніх шкіл, 4 навчально-виховні комплекси, індустріальний коледж, будівельний професіональний коледж, 18 дошкільних закладів. На території району діють міські лікарні №7, №8, тубдиспансер №2, стоматологічна поліклініка. Працюють 16 закладів культури, серед яких 3 палаци культури, філіал міського історико-краєзнавчого музею, 6 бібліотек для дорослих, 3 бібліотеки для дітей, ботанічний сад НАН України. Для естетичного виховання та організації дозвілля дітей діють 2 музичні та одна художня школи, Тернівський центр дитячої творчості. Відпочити жителі та гості району можуть у двох парках і 17 скверах. Фізкультурно-оздоровчу та спортивну роботу забезпечують 192 спортивні споруди, в тому числі Палац спорту «Північне сяйво», 2 стадіони, 2 плавальні басейни, 2 дитячо-юнацькі спортивні школи, 34 спортзали, 4 спортклуби, 7 футбольних полів. На сьогодення в районі три тисячі об’єктів господарювання, більше 400 – торгівлі, 2 ринки, 200 – сфери побуту.

Розумнюк Олександр Михайлович (2000-2010)

Терьохін Володимир Петрович (2010-2015)

Голови виконкому Тернівської районної у місті ради (фото відсутні): Коваль Іван Михайлович (1969-1972) Карнаух Григорій Михайлович (1986-1987)

Солод Віталій Михайлович (з 2015 року)

121

ГОЛОВИ ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ

ЦЕНТРАЛЬНОМІСЬКИЙ РАЙОН

Шангін Борис Григорович (1956-1960)

Тетерук Іван Опанасович (1965-1968)

Булавін Микола Михайлович (1975-1978)

Ремха Володимир Михайлович (1978-1986)

Центрально-Міський район утворено в листопаді 1936 року (до 1939 року носив назву Єжовський). У травні 1939 року, відповідно до постанови президії Дніпропетровського облвиконкому, район перейменовано у Центрально-Міський. Територія Центрально-Міського району стала історичним ядром сучасного міста. Тут, неподалік від місця злиття Інгульця і Саксагані, у середині ХVІІ століття виник перший зимівник, який дав початок постійного поселення, що згодом отримало назву Кривий Ріг. На сьогодення площа району складає 6642 га. Нараховується понад 400 вулиць, провулків, площ. Населення на час створення – 70 тис. осіб, у 2020 р. – 84 тис. жителів. Промисловий потенціал району формують 6 підприємств. Серед них Криворізьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих, АТ «Електроград», ПАТ «Криворізький міський молокозавод №1», а також надавачі послуг мешканцям міста: комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», Криворізькі міські електричні мережі ПАТ «ДТЕК «Дніпровські електромережі», ТОВ «Сітісервіс-КР» та «Дивобуд», а також головне підприємство зв’язку – Центр поштового зв’язку №2 Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта». Мережа закладів освіти нараховує 23 загальноосвітні школи, 20 дошкільних та 7 позашкільних навчальних закладів, ліцей, гімназію, 5 вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, дитячо-юнацьку спортивну школу №3.

122

У районі сконцентровані 11 закладів культури і мистецтва, зокрема, КЗК «Міський історико-краєзнавчий музей» КМР, КЗК «Міський виставочний зал» КМР, КП «Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії ім. Тараса Шевченка», функціонують Центральні міські бібліотеки для дорослих та дітей. Медичні послуги надають міська лікарня №3, дитяча міська лікарня, пологовий будинок, перинатальний центр, стоматологічна поліклініка. Різні потреби населення району задовольняють понад півтори тисячі об’єктів торгівлі, побутового обслуговування, ресторанного господарства, працюють 4 ринки. У 1980-90-х роках збудовано житлові масиви Карачуни, Змичка, Макулан. Окрасою району і всього міста є човнова станція у парку культури і відпочинку ім. Федора Мершавцева, Арт-майдан і Театральна площа, оновлений парк ім. Юрія Гагаріна. Центрально-Міський район – це перлина Криворіжжя та його історична пам’ять. 13 з 18 споруд, що є пам’ятками архітектури, розташовані саме в Центрально-Міському районі.

Сніжко Олексій Іванович (1986-1987)

Черняєв Юрій Володимирович (1987-1990, 1991-2003)

Задорожній В’ячеслав Казимирович (1990-1991)

Коверніченко Станіслав Миколайович (2003-2010)

Салтовська Ірина Петрівна (2010-2015)

Голови виконкому ЦентральноМіської районної у місті ради (фото відсутні): Козаков Володимир Сергійович (1950-1955) Мунтян Іван Савович (1961-1965) Вінніков Василь Савелійович (1968-1972) Володченко Юрій Андрійович (1972-1975)

Нєженцев Сергій Володимирович (з 2015 року)

Вулиця Ракітіна (Покровський район).

Стадіон «Металург» (Металургійний район). Станція Рокувата (Тернівський район).

Проспект Перемоги (Інгулецький район). Церква Святої мучениці Тетяни (Саксаганський район).

Площа Визволення (ЦентральноМіський район).

Мікрорайон Східний-1 (Довгинцівський район).

ЗВ'ЯЗОК ЧАСІВ

Доменний цех Гданцівського чавуноливарного заводу. Фото 1902 р.

126

Будівля воєнкомату по вулиці Глінки. Зруйнована в роки Другої світової війни. Фото 1925 року.

127

Вулиця Миколаївська (Свято-Миколаївська). Вид з боку Поштової (проспект Поштовий). Фото 1910-х років.

128

Азовсько-Донський комерційний банк по вул. Миколаївській (Свято-Миколаївській). Фото 1910-х років.

129

Будинок ЮРТа (Південно-Рудного тресту) по вулиці Леніна (Свято-Миколаївській). Фото 1933 року.

130

Торговельні ряди на вул. Поштовій від вул. Миколаївської (Свято-Миколаївської). Фото 1916 р.

131

Будівля комерційного училища по вул. Глінки, відкритого у 1908 р. Фото 1910 р.

132

Вулиця Глінки. Фото 1910-х років.

133

Будівля «Криворізького товариства взаємного кредиту» по вулиці Поштовій. У 1930-х роках – ТСО Авіахім. Фото 1930-х років.

134

Фото 2020 р.

135

Будівля клубу спілки «Харчосмак» по вулиці Леніна (Свято-Миколаївській). Фото 1934 року.

136

Вид на Хоральну синагогу з боку вулиці Миколаївської (Свято-Миколаївської). Фото 1906 року.

137

Будівля Держбанку на перехресті вулиць Карла Маркса (проспект Поштовий) та Леніна (Свято-Миколаївська). Знесена після завершення Другої світової війни. Фото 1935 року.

138

Вид на вулицю Карла Маркса (проспект Поштовий) з боку Жовтневої (Олександра Поля). Фото 1933 року.

139

Кінотеатр ім. Леніна, відкритий 1 травня 1930 року по вул. Карла Маркса (проспект Поштовий). Фото 1930-х років.

140

Фото 2020 р.

141

Вид на вулицю Базарну (Олександра Поля) з вулиці Карла Маркса (проспект Поштовий). Фото 1930-х років.

142

Фото 2020 р.

143

Будинок на розі вулиць Жовтневої (Олександра Поля) і Карла Маркса (проспект Поштовий). Зведений у 1932 році. Зруйнований в роки Другої світової війни. Фото 1930-х років (вгорі) та фото 1959 року (праворуч).

144

Фото 2020 р.

145

Трамвай на вул. Леніна (Свято-Миколаївській). Фото 1946 р.

146

Фото 2020 р.

147

Готель «Металургія» на вул. Карла Маркса (проспект Поштовий), відкритий 12 червня 1934 р. Фото 1936 р. (вгорі) та фото 1962-го року (праворуч).

148

Фото 2020 р.

149

«Палац праці» (1923-1931 рр.). Вулиця Карла Маркса (проспект Поштовий). У цій будівлі у 1908-1923 роках розміщувався театр «Колізей». Зруйнована під час Другої світової війни. Фото 1930-х років.

150

Будівля Криворізького академічного театру драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка. Відкрита 1 травня 1951 р. Архітектор Володимир Зуєв (м. Дніпро).

151

Колона велосипедистів під час зльоту ударників на вулиці Карла Маркса (проспект Поштовий). Фото 1933 року.

152

Старт веломарафону «Залізна сотня», в якому змагаються спортсмени з України та з-за кордону. Фото 2019 р.

153

Адміністративна будівля Криворізької міської ради.

154

155

Пам’ятник Петру Калнишевському, відкритий у 2018 році. Скульптор Володимир Токар.

156

Пам’ятник козаку Рогу – ймовірному засновнику міста. Відкритий у 2011 р. Скульптор Олександр Васякін.

157

Пам’ятник легендарному козаку Мамаю, встановлений у 2016 році. Скульптор Володимир Токар.

158

Пам’ятник рівноапостольному князю Володимиру Великому, відкритий у 2018 році. Скульптор Володимир Токар.

159

Стела Героїв, встановлена в 1971 році в Парку Героїв. Проект архітектора Георгія Бахмутова (м. Київ). Реконструйована у 2014 році.

160

161

162

Павільйон човнової станції. Відкритий 7 серпня 1953 року. Архітектор Василь Суманєєв.

163

Будівлі на розі проспекту Поштового та вулиці Олександра Поля. Справа – готель «Металург» (1950 р.), зліва – житловий будинок (1949 р.). Архітектор Василь Суманєєв.

164

Пам’ятник ініціатору розробок криворізьких залізних руд Олександру Полю. Відкритий 19 грудня 1996 року. Скульптор Олександр Васякін.

165

Спасо-Преображенський собор. Будівля зведена в 1991 році, внутрішні роботи завершено в 1997 році. Архітектор Олександр Петрасюк (м. Київ).

166

167

Рекламна іміджна стела ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

168

«Підкорювач вогню» біля мартенівської печі.

169

Кар’єр «Південний».

170

Шахта «Саксагань» (1957 р.). На другому плані – шахта «Гігант-Глибока» (1962 р.).

171

172

173

ДЛЯ НОТАТОК

174

ДЛЯ НОТАТОК

175

СТО РОКІВ КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКРАДИ Науково-популярне видання Підготовка текстів та підбір фотографій Олександр МЕЛЬНИК та Ірина СТЕБЛИНА Рецензенти доктор історичних наук, професор Віталій СТЕЦКЕВИЧ доктор історичних наук, професор Дмитро ТИТАРЕНКО Дизайн, дизайн обкладинки, обробка фотографій, фотографії (сторінки 2-5, 84, 85, 114, 115, 135, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153-173, 176) Ігор КВОЧКА Фото (сторінки 4, 114, 115, 153) Ольга ЄГОРОВА Дизайн, обробка фотографій, верстка та підготовка до друку Ольга СКИДАНОВА (ТОВ «Редакція Криворізької міської газети «Червоний гірник») Подяка Ігорю РУКАВІЦИНУ за надані фотоматеріали Подяка Оксані ЗОРІ за створені портрети голів міськради На основі широкого кола джерел, в першу чергу архівних світлин, відтворюється шлях розвитку міськради в 1920-2020 роках і, через призму її діяльності – історія Кривого Рогу. В стислих, але насичених великою кількістю статистичного матеріалу анотаціях, дається характеристика економічного і соціально-культурного розвитку міста по кожному року у сферах діяльності, що входять до компетенції міськради. Близько 500 світлин публікується вперше. Альбом дає можливість здійснити своєрідну візуальну мандрівку в минуле Кривого Рогу і познайомитись з ключовими моментами його історії.