У Києві обговорили актуальні питання торговельно-економічного співробітництва України з ЄС (26/07/2013) Україна є найбільшим та найважливішим економічним партнером ЄС зпоміж шести країн Східного партнерства. Тому ЄС приділяє особливо велику увагу розвиткові двосторонніх торгівельних та інвестиційних відносин з цією країною. У лютому цього року було засновано Неформальний діалог з бізнесового клімату - новий важливий форум для обговорення стану бізнесового клімату та його можливого поліпшення. Перша зустріч у рамках цього новоствореного діалогу відбулася 25 липня у Києві. На ній спільно головували П. Балаш, заступник генерального директора Генерального директорату з торгівлі Європейської Комісії, та І. Прасолов, міністр економічного розвитку та торгівлі України. Зустріч дала можливість обмінятися поглядами з представниками української влади щодо найважливіших аспектів економічної співпраці між двома партнерами. Наші інтенсивні та дружні дискусії підтвердили певну обмежену кількість покращень у законодавчій сфері, але також пролили світло на дедалі більшу кількість проблем у двосторонніх економічних відносинах. ЄС ще раз наголосив на своїй серйозній занепокоєності погіршенням бізнесового клімату в Україні. Цю занепокоєність ЄС раніше уже висловлював на зустрічах високого рівня. Досвід свідчить, що протягом останніх місяців бізнесове та інвестиційне середовище в Україні не поліпшилося, а в певних аспектах тільки погіршилося. Інституції ЄС регулярно аналізують стан економічних відносин з Україною. У грудні 2012 року, у контексті обговорення процесу, що має вести до підписання Угоди про асоціацію, частиною якої є розділ про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі (УА/ГВЗВТ), Рада міністрів закордонних справ ЄС закликала Україну здійснити рішучі заходи для поліпшення дедалі гіршого бізнесового та інвестиційного клімату. Рада також окреслила очікування ЄС щодо розв’язання проблем, які нині перешкоджають торгівлі, та щодо утримання від ухвалення нових заходів, які її обмежують. Під час зустрічі у рамках Діалогу ЄС детально висловив свої конкретні занепокоєння, закликаючи українську владу якнайшвидше знайти відповіді на них. Проблеми, на які було вказано, зачіпають кілька галузей, але особлива концентрація торгівельних перепон міститься в сфері автомобільної промисловості. Хоч ЄС добре розуміє важливість прагнень Уряду України підтримати розв’язання болючих проблем автобудівної промисловості, він також регулярно та чітко заявляв, що ці проблеми не можна розв’язувати діями, які обмежують торгівлю. Натомість саме такі кроки Україна або планує здійснити, або вже здійснила, а саме: у березні, не попереджаючи ЄС та не консультуючись із ним, Уряд України ухвалив рішення про запровадження захисного заходу у вигляді додаткового збору на імпортовані автомобілі – ігноруючи наявні процедури та на основі необґрунтованих арґументів.
у липні парламент України ухвалив закон, що дзеркально відображає схожі дії Російської Федерації та запроваджує так званий утилізаційній збір на автомобілі. На сьогоднішній день скарга Євросоюзу проти запровадження подібного збору з боку Росії розглядається у Світовій організації торгівлі. Якщо Україна також запровадить такий збір, це рішення матиме дуже серйозний вплив на наші двосторонні економічні відносини. Тому ЄС висловив надію та очікування, що Україна зробить все можливе для уникнення вступу в силу цього закону. Нещодавно українські високопосадовці висловили намір запровадити фінансові спонуки для споживачів, аби вони купували лише українські автомобілі. Це буде ще одним кроком, що суперечитиме міжнародним правилам торгівлі. Інші дії, що їх ЄС вважає несумісними із зобов’язаннями України в рамках СОТ та з привілейованими стосунками в рамках глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі: Неочікувана повна заборона Україною імпорту коксу (ЄС традиційно є найбільшим постачальником цього паливного продукту в Україну). Пізніше замість цієї заборони Україна запровадила кількісні обмеження (квоти), що так само несумісні з правилами СОТ, і встановлюють набагато нижчі обсяги, ніж ті, що їх потребують наявні торгівельні відносини між двома сторонами. Україна зробила спробу обґрунтувати ці дії, посилаючись на своє прагнення захистити здоров’я громадян та довкілля. Хоча ЄС повністю погоджується з важливістю досягнення цих цілком легітимних цілей, їх не слід досягати вибірковими, дискримінаційними заходами, які спрямовані лише на імпортовану продукцію. Україна також запровадила нормативні акти, що встановлюють вимоги, аби в інвестиціях у галузь відновлювальної енергетики використовувалося обладнання з місцевими (українськими) складовими. Цей крок було здійснено попри прохання ЄС бути стриманим у таких діях, адже вони несумісні з міжнародними правилами торгівлі. Ці заходи також певний час були темою дискусій між двома сторонами, але наразі Україна не показала прагнення знайти відповідь на занепокоєння Євросоюзу. ЄС – разом із досить великою кількістю інших членів СОТ – регулярно звертався до української влади з закликом відкликати своє прохання переглянути чимало тарифних зобов’язань, які Україна взяла на себе під час вступу до СОТ. Такий безпрецедентний крок істотно змінив би баланс прав та зобов’язань поміж Україною та іншими країнами-учасницями СОТ, здійснюючи потужний негативний вплив на багатосторонню торгівельну систему. На сьогоднішній день Україна залишила ці регулярні заклики без уваги. У світлі цих добре відомих і тривалих занепокоєнь ЄС сподівався, що Неформальний діалог з бізнесового клімату вестиме до розв’язання наявних проблем, що перешкоджають взаємній торгівлі. Однак ці очікування так і не були реалізовані: українська сторона була не в змозі запропонувати повне
розв’язання хоча б якогось із занепокоєнь ЄС. Максимум з того, що було запропоновано, – це продовження внутрішніх українських міркувань щодо можливих рішень. Щойно цей процес рефлексії завершиться, українська сторона обіцяла надіслати свої конкретні пропозиції Євросоюзу, які можна буде розглядати як основу для подальших двосторонніх консультацій. Європейський Союз висловлює занепокоєння, що єдиним результатом тривалого процесу консультацій є тільки обіцянка подальших двосторонніх дискусій. Існує дедалі більше занепокоєння, що часу для знаходження рішення, яке задовольнять обидві сторони, стає дедалі менше. Тому ЄС вірить у те, що українська сторона швидко вдасться до необхідних дій, аби утримати свою торгівельну політику як у рамках правил міжнародної торгівлі, так і в межах очікуваних у майбутньому привілейованих відносин у контексті глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС. Подібні якнайшвидші дії були би великим кроком у напрямі до створення такої атмосфери в економічному просторі, яка сприяла би ухваленню позитивного рішення щодо підписання Угоди про асоціацію, включно з розділом про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі. Водночас вони зроблять внесок у трансформацію та модернізацію української економіки в цілому. ЄС готовий активно працювати з Україною, аби досягти цих цілей.
http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/press_corner/all_news/news/2013/2013_07_26_3_ uk.htm