Strategiya 2020

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Додаток до рішення двадцять шостої позачергової сесії обласної ради шостого скликання від 16 січня 2015 року

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ на період до 2020 року

Розробники: Робоча група із розробки Стратегії розвитку Полтавської області на період до 2020 року1 Загальний методологічний та організаційний супровід: Проект Європейського Союзу «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні», http://surdp.eu/

1

Склад робочої групи затверджений розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації №186 від 10 червня 2014 року.

2

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Зміст 1. Вступ…………………………………………………………………………….

2. Підхід, методика та процес підготовки Стратегії…………………………

3. Соціально-економічний аналіз розвитку Полтавської області………….

3.1. Загальна характеристика області………………………………………….

3.2. Природні ресурси області………………………………………………….

3.3. Демографія………………………………………………………………….

3.4. Інфраструктура……………………………………………………………..

3.5. Економіка та підприємництво……………………………………………..

3.6. Сільське господарство та сільські території……………………………...

3.7. Бюджетний профіль Полтавської області………………………………...

3.8. Екологічний профіль Полтавської області……………………………….

4. Аналіз сильних сторін, можливостей розвитку, слабких сторін та загроз розвитку області (SWOT-аналіз)……………………………………….

4.1. Результати SWOT-аналізу Полтавської області………………………….

4.2. SWOT-матриця Полтавської області……………………………………...

4.3. Порівняльні переваги, виклики і ризики Полтавської області………….

5. Сценарії розвитку Полтавської області до 2020 року…………………….

6. Стратегічне бачення та місія розвитку Полтавської області……………

7. Стратегічні, операційні цілі та завдання…………………………………...

7.1. Стратегічна ціль 1. РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ…………... Операційна ціль 1.1. Покращення здоров’я та продовження тривалості активного періоду життя людини ………………………………………….. Операційна ціль 1.2. Посилення можливостей працездатного населення до зайнятості в умовах змін…………………………………………………. Операційна ціль 1.3. Створення комфортних та безпечних умов проживання населення………………………………………………………. Операційна ціль 1.4. Створення ефективної системи самоврядування та соціальної активності населення…………………………………………….

7.2. Стратегічна ціль 2. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ ………... Операційна ціль 2.1. Розвиток інноваційного та конкурентного виробничого сектору ………………………………………………………... Операційна ціль 2.2. Зміцнення малого і середнього підприємництва ….. Операційна ціль 2.3. Забезпечення енергобезпеки, формування енергоефективних громадського, аграрного та промислового секторів … Операційна ціль 2.4. Реалізація туристичного потенціалу регіону……….

7.3.Стратегічна ціль 3. РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ………….... Операційна ціль 3.1. Збільшення доходів домогосподарств у сільській місцевості …………………………………………………………………….. Операційна ціль 3.2. Розвиток сільських територій та периферії навколо малих міст ………………………………………….........................................

3

5 10 15 15 23 30 37 43 51 55 58 61 61 69 73 75 82 83 88 90 93 96 99 99 102 104 107 107 109 112 114

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Операційна ціль 3.3. Забезпечення збалансованого розвитку районів……

8. Впровадження та моніторинг реалізації Стратегії………………………..

9. Узгодженість Стратегії з програмними та стратегічними документами Додаток 1. Перелік обласних комплексних (цільових) програм, діючих на території області в 2015 році……………………………………………………... Додаток 2. Перелік проектів міжнародної технічної допомоги………………..

117 120 127 132 138

Перелік скорочень SWOT–аналіз – аналіз сильних і слабких сторін, можливостей і загроз. АПК – агропромисловий комплекс. АРР – агенція регіонального розвитку. АТО – адміністративно-територіальна одиниця. ВВП – валовий внутрішній продукт. ВНЗ- вищі навчальні заклади. ВРП – валовий регіональний продукт. ГМК – гірничо-металургійний комплекс. ЄС – Європейський Союз. ЖКГ – житлово-комунальне господарство. ЗУ – Закон України. МСБ – малий та середній бізнес. МТД – міжнародна технічна допомога. НУО – неурядова організація. ОДА – обласна державна адміністрація. ОМС – органи місцевого самоврядування. ППП – публічне приватне партнерство. ПСРР – проект Європейського Союзу «Підтримка сталого регіонального розвитку». СЕО – стратегічна екологічна оцінка. СРР – стратегія регіонального розвитку. ПТНЗ – професійно-технічні навчальні заклади. РДА – районна державна адміністрація. ТПВ – тверді побутові відходи.

4

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 1. Вступ Стратегія регіонального розвитку Полтавської області була розроблена на підставі Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів»2, з урахуванням Державної стратегії регіонального розвитку України3 до 2020 року та досвіду реалізації «Стратегії розвитку Полтавської області на період до 2015 року»4. Необхідність підготовки та прийняття нової Стратегії розвитку області викликана зміною соціально-економічної ситуації як в Україні, так і в області, завершенням періоду, на який розроблялась Стратегія від 2006 року, а також ухвалення нової Державної стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 року. Стратегія регіонального розвитку Полтавської області (далі СРР) розроблялась на основі чинного українського законодавства із використанням кращого європейського та українського досвіду Робочою групою із розробки Стратегії регіонального розвитку Полтавської області до 2020 року протягом низки семінарів та дискусій у період із травня до листопада 2014 року за технічного сприяння з боку проекту Європейського Союзу «Підтримка сталого регіонального розвитку» (надалі «ПСРР»). Розробка СРР, яка тривала понад півроку, мала декілька ключових цілей, які тісно пов’язані між собою: підготовка власне Стратегії та Плану її реалізації; створення умов для залучення до процесу стратегічного планування найширших зацікавлених груп; навчання персоналу обласної державної адміністрації та обласної ради основам стратегування; перетворення процесу стратегічного планування із науково-кабінетного у відкритий та доступний процес, до якого можуть долучитись усі охочі. Відтак, процес розробки СРР став основою для налагодження партнерства між обласною державною адміністрацією, обласною радою, районними адміністраціями, міськими та районними радами, університетами та інститутами, а також широким колом організацій громадянського суспільства. Таке партнерство стане важливим кроком для того, щоби по мірі реалізації СРР привести до утворення ради або агентства регіонального розвитку, які можуть стати ключовим елементом у системі управління регіональним розвитком для забезпечення визначення потреб і викликів регіонального розвитку, а також найефективніших регіональних проектів, які в належний спосіб забезпечують вирішення завдань сталого соціального-економічного розвитку регіону.

2

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 51, ст.548 ) із змінами. затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №385 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року».

4 http://www.adm-pl.gov.ua/page/strategiya-rozvitku-poltavskoyi-oblasti-do-2015-roku-0 Затверджена рішенням 5 сесії обласної ради V скликання від 29.11.2006.

3

5

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Процес колективної роботи різних суб’єктів регіонального розвитку в рамках робочої групи дозволив залучити до розробки СРР понад 100 активних людей Полтавської області із різних секторів суспільства: органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, наукових установ та громадських організацій. Робота над СРР заклала розуміння необхідності перетворення стратегічного документу розвитку на своєрідну «конституцію розвитку» регіону, до якої приміряються усі регіональні програми та заходи, яка враховується при бюджетному плануванні на поточний рік. Загалом СРР передбачає формування комплексної системи проектів та заходів, які виходячи із розуміння поточної ситуації та рівня розвитку області, зможуть концентрувати зусилля органів влади області та різних суб’єктів регіонального розвитку для досягнення розвитку області на основі формування в області економіки з високою доданою вартістю, де стале економічне зростання спирається на знання, довкілля та якість життя. СРР побудована таким чином, що протягом її реалізації вона впливатиме на поточне формування проектів регіонального розвитку, а також заходів у межах області на період до та після 2020 року. У документі розглядаються фактори, котрі впливають на подальший розвиток та диктують зміни. Він визначає цілі для розвитку області й підказує, як досягти цих цілей. Як сам регіон, так і люди, які в ньому живуть та працюють, забезпечують можливість вживання заходів із реалізації стратегічних цілей, передбачених цією стратегією. Ця стратегія визначає довгострокові перспективи з урахуванням потреб майбутніх поколінь. Таким чином, питання сталого розвитку проходить червоною ниткою крізь усю Стратегію регіонального розвитку, наголошуючи на економічному поступі та соціальній згуртованості. Стратегія регіонального розвитку розглядається як плановий документ найвищого ієрархічного рівня планування в регіоні, її реалізація вимагає зосередження фінансових, фізичних та людських ресурсів. Усі зусилля органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в області, громадянського суспільства, наукових кіл і громадян будуть націлені на успішну реалізацію проектів та заходів, передбачених стратегією. Таким чином, зосередження та належна координація наявних фінансових ресурсів, залучених із надходжень регіонального рівня, державного бюджету, із коштів донорів та з приватних джерел, дає змогу забезпечити досягнення цілей, визначених у цій Стратегії. Розробка Стратегії відбувалась у нових політичних та економічних умовах, які суттєво відрізняються від умов, коли готувалась попередня «Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2015 року».

6

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Україна підписала та ратифікувала Угоду про Асоціацію із Європейським Союзом, що відкриває нові можливості на шляху модернізації України. Поряд з цим Україна зіштовхнулась із новими страшними викликами – військовими діями на Донбасі, втратою Криму, торгово-економічною війною з Російською Федерацією, що зменшує можливості бюджетного фінансування розвитку та створює додаткові ризики для внутрішніх та зовнішніх інвесторів. У нових умовах український Уряд намагається застосовувати до планування регіонального розвитку європейські підходи, які суттєво відрізняються від традиційних для України, коли реалізація регіонального розвитку відбувалась через механізм субвенцій на соціально-економічний розвиток регіонів і не дозволяла (і в принципі не дозволяє) позбутись асиметрії в регіональному розвитку та створити мотивації для регіонів. Відсутність системності у плануванні та реалізації завдань регіонального розвитку на рівні держави, а особливо узгодження інтересів різних секторів економіки із потребами територій, привело до аналогічної ситуації і на рівні області. Відсутність системності та координованості усіх суб’єктів регіонального розвитку в області, призводили до низької ефективності використання обмежених фінансових ресурсів на розвиток області та формування в ній економіки із незначною доданою вартістю та значними міжрайонними диспропорціями в економічному розвитку. Ухвалена в 2014 році Державна стратегія регіонального розвитку України до 2020 року переорієнтовує підходи до планування та реалізації завдань регіонального розвитку на європейські підходи. Головним стає пошук конкурентних переваг та можливостей регіону для розвитку і використання цих переваг для комплексного розвитку усієї території області, зменшення диспропорцій у розвитку окремих районів області, зростання соціального капіталу. Відповідно до нових підходів стратегічного планування ця Стратегія була розроблена на основі чинного українського законодавства, з урахуванням кращої європейської практики та спрямована на виявлення і здійснення змін у плануванні розвитку області, забезпечення привабливості регіону для вкладення місцевих, регіональних, донорських та приватних коштів. Навчаючись на досвіді державчленів ЄС і країн-кандидатів на вступ, СРР визначає три основні стратегічні підходи, що закладають підвалини ефективного розвитку області: • висхідний підхід до консолідації можливостей економіки, територій і людей; • засвоєння методів, механізмів та інструментів стратегічного планування із застосуванням підходів ЄС, які регулюють освоєння коштів на підготовку до вступу до ЄС та коштів структурних фондів, якими користуються держави-члени; • налагодження системи взаємопов’язаних операційних програм для реалізації Стратегії регіонального розвитку в рамках середньострокових планів її виконання.

7

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Фінансування проектів та програм/заходів, що передбачаються цією Стратегією планується здійснювати як із джерел традиційних (місцеві бюджети), так і нових, а саме: коштів Державного фонду регіонального розвитку(ДФРР), а також донорських та приватних коштів. Стратегія має забезпечити радикальне реагування місцевої влади та суспільства на виклики, що постають перед областю, спрямоване на досягнення нових цілей у новій концепції розвитку регіону та припинення застою у сфері розвитку, головним чином, за економічними, соціальними та екологічними вимірами. Окреме місце серед напрямків регіонального розвитку відведене територіальному аспектові заходів, що спрямовані на зміцнення центрів зростання як потенційних рушіїв розвитку відповідних територій, розбудову економічної та соціальної доступності слаборозвинутої периферії та усунення загального соціально-економічного дисбалансу. Сприятлива матеріальна та нематеріальна інфраструктура й відповідний потенціал є необхідною передумовою досягнення широкого кола узгоджених цілей регіонального розвитку. Процес розробки Стратегії регіонального розвитку мав висхідний характер. Він відпрацьовувався робочою групою, що визначала напрямки розвитку та сфери реалізації заходів. Строковість інструментів планування визначалася на основі поєднання довгострокового стратегічного плану та середньострокових циклів планування реалізації. Відповідні прогалини усувалися шляхом визначення логічної послідовності заходів і визначення пріоритетів реалізації програм, підпрограм та проектів. Визначені на основі цього підходу стратегічні цілі та заходи мають характер довгострокових (на 6 років) напрямків розвитку, тоді як програми та підпрограми орієнтуються на реалізацію пріоритетних завдань (до 3-х років). Ці заходи як ключові елементи стратегії визначають сценарії та шляхи досягнення стратегічних цілей. Соціально-економічний аналіз, виявлені на його основі порівняльні переваги, оцінені робочою групою виклики та ризики, що враховують специфіку Полтавської області, покладені в основу стратегічного планування, поєднуючи в собі потреби районів області, окремих секторів економіки та соціальної сфери і шляхи розв’язання проблем. Філософія, представлена в процесі стратегічного планування, спрямована на застосування, за можливості, методик і принципів ЄС. При цьому, однак, робочою групою було враховано й розбіжності: традиційно в рамках процесу формування стратегії в регіонах України відправним пунктом для визначення напрямків діяльності були потреби регіонів, тоді як принцип функціонування 8

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Фондів підготовки до вступу та Структурних фондів полягає у визначенні як напрямків діяльності, так і чітко визначених обсягів фінансових ресурсів, що виділяються регіонам. З огляду на це, робоча група відійшла від традиційного українського підходу, за якого обсяг фінансових ресурсів залишався невідомим через відсутність середньострокового та довгострокового бюджетного планування, через впровадження в Стратегію середньострокових циклів програмування. Це є одним із елементів методології та інструментів розробки програм і планів реалізації. Ця Стратегія не намагається охопити все: всі потреби різних галузей регіональної економіки, потреби соціальної сфери, які є дійсно нагальними, але для повного вирішення яких необхідні надмірні ресурси, які отримати в осяжній перспективі не можливо. Відтак у Стратегії увага концентрується на тому, що може бути певними «якірними точками», вплив на які є незначним за потреби фінансування, але матиме найбільш вагомий позитивний ефект.

9

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 2. Підхід, методика та процес підготовки Стратегії Робоча група, що працювала над Стратегією, виходила із того, що економічний розвиток включає стратегії та програми, здійснення яких дозволяє регіону пристосуватися до економічних змін шляхом поліпшення свого конкурентного положення з огляду на вирішальні фактори виробництва: людські ресурси, інформацію та технології, капітал та інфраструктуру. Стратегічне планування – системний шлях до управління змінами й досягнення консенсусу в регіоні щодо напрямів змін, а також створення спільного бачення майбутнього розвитку, творчий процес визначення проблем та погодження реалістичних цілей, завдань і стратегій, здійснення яких вирішить ці проблеми. Стратегічне планування є також потужним інструментом об’єднання лідерів місцевого та регіонального бізнесу, урядовців місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для можливого створення публічноприватних партнерств, що має позитивний вплив на місцевий діловий клімат та конкурентне становище громад у межах регіону, а також на вирішення інших питань, пов’язаних з рівнем життя всіх громадян. Процес розробки Стратегії регіонального розвитку мав висхідний характер. Він відпрацьовувався робочою групою, що визначала напрями розвитку та сфери вживання заходів. Строковість інструментів планування визначалася на основі поєднання довгострокового стратегічного плану та середньострокових циклів планування його реалізації. Визначені на основі цього підходу стратегічні цілі та заходи мають характер довгострокових (до 7 років) напрямів розвитку, тоді як програми орієнтуються на реалізацію пріоритетних завдань (3 роки). Ці заходи як ключові елементи Стратегії визначають сценарії та шляхи досягнення стратегічних цілей. При розробці Стратегії в основу її підготовки покладено такі основні принципи: Партнерство Характер стратегічного розвитку формується за результатами різних консультацій, спрямованих на розбудову консенсусу, а також на обґрунтовані очікування громади від владних структур. До участі в ухваленні рішень і розробці стратегічних цілей було запрошено всі зацікавлені сторони – представників влади, наукових установ, асоціацій підприємців, торгівельних палат, підприємств та організацій громадянського суспільства. Принцип спільної Забезпечує широкий соціальний консенсус, а також участі явну публічну підтримку Стратегії. Усі заходи представників розроблялися у спосіб, захищений від надмірного впливу влади та учасників процесу розвитку, із залученням конкретних приватного осіб, що ухвалюють рішення, зацікавлених сторін, сектору експертів, представників неурядових організацій тощо.

10

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Основою забезпечення життєздатності є забезпечення належної рівноваги та послідовності внутрішніх елементів Стратегії (цілей, заходів), що підтримується застосуванням усіх зазначених у цьому документі принципів. Ще одним важливим елементом забезпечення життєздатності є забезпечення розвитку порівняльних переваг, визначених за результатами SWOT-аналізу (розбудова можливостей, котрі послаблюють гостроту вад і проблем). Крім того, для виявлення синергії між вадами та загрозами, яка загрожує життєздатності (для ризик-менеджменту), застосовується матриця слабких сторін та загроз. Інтеграція Забезпечувалася за двома напрямками: 1) інтеграція спільних місцевих потреб на регіональному рівні з територіальної та змістовної точки зору. Це означає, що досягнення будь-якої регіональної мети принесе результат і на місцевому рівні. Інтеграція забезпечується шляхом активної участі всіх зацікавлених сторін регіону. 2) Інтеграція як багатомірний план розвитку пріоритетних секторів і напрямків діяльності забезпечує усунення конфліктів та негативних впливів. У цьому сенсі інтеграція забезпечує зосередження на сумісності та синергії заходів. Інновація Застосовується як принцип у процесі ідентифікації проектів і стосується, головним чином, запропонованого підходу та якнайефективнішого використання наявних ресурсів. Стратегічні плани вищого рівня мають більш Ієрархія стратегічних загальний характер і закладають підвалини для визначення планів конкретних заходів на нижчих рівнях. Інституційна Робота над проектом Стратегії базувалась на пам’ять результатах, досягнутих при розробці попередніх стратегічних документів. Субсидіарність Визначення стратегічних заходів, починаючи з найнижчого рівня (на основі потреб місцевих громад), та можливості реалізації програм та проектів розвитку на тому рівні, де це є найбільш ефективним для вирішення виокремлених проблем розвитку. Модель розробки Стратегії було обрано, виходячи з потреб регіону. Життєздатність

Етапи розробки Стратегії: 1. Організація роботи На цьому етапі було створено робочу групу з розробки Стратегії та ухвалено графік робіт над цим документом, визначено відповідальних за організацію роботи.

11

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Для цілей стратегічного планування було визначено, що Робоча група (РГ) – колектив осіб, який створюється для роботи над планом стратегічного розвитку регіону. Саме на засіданнях РГ презентуються, обговорюються усі напрями роботи та ухвалюються відповідні рішення. Отже, РГ стала ключовим елементом роботи над Стратегією.

2. Здійснення соціально-економічного аналізу та SWOT-аналізу Найбільш тривалим і відповідальним етапом роботи над Стратегією є проведення Соціально-економічного аналізу (СЕА) області. При такому аналізі здійснюється інвентаризація та інтерпретація статистичних даних та їх візуалізація. Стратегічний аналіз є чимось більшим від розгляду статистичних показників, оскільки передбачає також оцінку структурних, політичних, економічних та соціальних умов. У цьому сенсі кількісно-емпіричний аспект має тісний зв’язок із якісними аспектами. Соціально-економічний аналіз, порівняльні переваги, виклики та ризики, що враховують специфіку Полтавщини, є основою стратегічного планування, поєднуючи в собі потреби територій (районів області) і шляхи розв’язання проблем. СЕА став основою роботи над аналізом потенціалу та конкурентних переваг регіону. В основу методики виконання цієї роботи було покладено SWOT-аналіз. На широкому та відкритому засіданні РГ було визначено сильні сторони регіону, можливості розвитку, слабкі сторони та зовнішні загрози. Визначення сильних та слабких сторін області, її конкурентних переваг відбувалось у режимі мозкового штурму. При цьому було визначено вплив різних чинників у рамках кожного з елементів SWOT-аналізу на визначення стратегічної орієнтації, порівняльних переваг і забезпечення можливості управління ризиком. Виявлені сильні та слабкі сторони, можливості та загрози формують чітке уявлення про поточну ситуацію, проблеми та потенціал розвитку регіону, а отже, є містком між соціально-економічним аналізом та Стратегією, причому орієнтація Стратегії та основні елементи стратегічних цілей наприкінці цього етапу вже стають очевидними. Результати виконання цього етапу були такими: 1) Соціально-економічний аналіз (детальна інформація викладена у Профілі Полтавської області); 2) SWOTаналіз та SWOT-матриця; 3) Порівняльні переваги регіону (з аналізом ризиків). Зовнішній та внутрішній аналізи забезпечують визначення основних проблем економічного розвитку регіону і разом з даними Профілю регіону слугують для формулювання стратегічних напрямів та цілей його розвитку на певний період часу. СЕА не тільки робота над створенням проміжного документу (Профілю області), а й створення базису для оцінки ефективності реалізації Стратегії, адже саме по інтегрованих показниках СЕА можна буде оцінити результативність виконання Стратегії у визначені терміни – 3 та 7 років.

12

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 3. Визначення Місії, стратегічного Бачення На цьому етапі РГ визначила Місію та стратегічне Бачення розвитку регіону – бажаного стану соціально-економічної системи у майбутньому, як певний підсумок реалізації Стратегії. Коректне формулювання Бачення з точним зазначенням складових загальної мети розвитку є дуже важливим для успішного впровадження, подальшого моніторингу та оцінки виконання. Стратегічне Бачення відображає те, куди регіон має прийти в результаті реалізації Стратегії розвитку, та той конкретний результат, який бажає досягти у майбутньому. До формулювання Місії та Бачення для Полтавської області були залучені не тільки члени РГ, але й більшість районів та міст області.

4. Формування стратегічних та операційних цілей із відповідними заходами Стратегічні цілі було визначено в найзагальніших рисах, як мінімум, на 7 років. Цей термін було визначено для того, щоб створити стратегічну платформу для циклів реалізації тривалістю в 3 роки кожний та для уникнення необхідності повторення процесу розробки стратегії в проміжний період і перевірки життєздатності планів у довгостроковій перспективі. Стратегічні цілі було визначено на основі порівняльних переваг регіону з урахуванням викликів, а також можливих перешкод і ризиків на шляху розвитку. Операційні цілі було визначено як проміжні етапи на шляху досягнення стратегічних цілей. Через реалізацію операційних цілей, які досягаються виконанням певних програм та проектів розвитку, відбувається досягнення стратегічних цілей. Для формування чіткої структури всіх елементів стратегії всі заходи із досягнення стратегічної цілі прив’язані до операційних цілей, далі до програм та проектів розвитку та територій. Найважливішим результатом процесу побудови Стратегії стали не тільки власне ухвалення стратегії, а й формування почуття відповідальності за Стратегію на регіональному та місцевому рівнях, зміцнення потенціалу партнерських груп, їхньої підзвітності та відповідальності за реалізацію. На цьому етапі також розпочинається процес розробки Плану реалізації Стратегії, який формується на основі визначених у Стратегії стратегічних і операційних цілей (після того, як їх схвалено), а робочі підгрупи узгоджують конкретні заходи, які мають бути вжиті для досягнення загальних і конкретних цілей. Завдання передбачають визначення відповідальних за їх виконання, встановлення термінів виконання та визначення необхідних ресурсів. План реалізації розробляється за кожною стратегічною та операційною ціллю і представляє собою «дерево цілей». Він формується за принципом «від загального до конкретного» та несе в собі високу ступінь деталізації.

13

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Етап формування стратегічних та операційних цілей супроводжується також роботами із досягнення екологічної збалансованості Стратегії. Таким чином, принципи сталого розвитку стають основою для Стратегії, а її розробка проводиться в дусі забезпечення поєднання зусиль, спрямованих на заохочення економічного зростання та капіталовкладень у регіон, із зусиллями, спрямованими на пом’якшення несприятливого впливу на довкілля, для формування регіону, для якого є важливою якість життя нинішнього та прийдешніх поколінь.

5. Громадське обговорення та ухвалення Стратегії Розробивши Стратегію з Планом її реалізації, Робоча група ініціює проведення громадських слухань (або використовуються інші форми громадського обговорення). Після проведення громадського обговорення допрацьована Стратегія подається на розгляд і ухвалення обласною радою в якості політики економічного розвитку регіону.

6. Моніторинг та впровадження Для забезпечення належного рівня відповідальності за реалізацію Стратегії, має бути створено систему моніторингу її впровадження. Така система має включати Орган з моніторингу, Документ (Положення) про систему моніторингу виконання Стратегії. Основні параметри моніторингу визначені в самій Стратегії і мають лягти в основу рішень обласної ради, якими визначатиметься відповідальний орган з моніторингу, форма та періодичність моніторингових звітів. У цілому, Стратегія є основою для її впровадження через проекти регіонального розвитку, що випливають із операційних цілей Стратегії, а також базисом ухвалення управлінських та бюджетних рішень у сфері розвитку області.

14

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 3. Соціально-економічний аналіз розвитку Полтавської області 3.1. Загальна характеристика області Географічне розміщення Полтавська область розташована в центрі України, між 50°33'18'' і 48°44'36'' пн.ш. та 32°05'20'' і 35°29'33'' сх.д. Протяжність області з півночі на південь, по прямій лінії між її крайніми північною і південною точками, становить 213,5 км, між крайніми західною й східною точками – 259 км. Територія області розташована майже цілком у межах Придніпровської низовини, на лівобережжі басейну річки Дніпро. Виняток становить невелика ділянка площею близько 150 кв. км (0,5% території області) на правобережжі басейну Дніпра, в межах Придніпровської височини. Понад 92% площі області знаходиться у межах природної зони лісостепу, і тільки біля 8% (крайня південно-східна частина) – у межах степової природної зони. Площа Полтавщини складає 28,8 тис. кв. км, що становить близько 4,8% від площі України (7 місце серед областей).

Рис. 1. Фізична карта Полтавської області 15

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Полтавська область має найбільшу кількість областейсусідів – 7. На півночі Полтавська область межує з областями України: Чернігівською (протяжність меж – 107 км) і Сумською (238 км); на півдні – з Дніпропетровською (173 км) і Кіровоградською (149 км); на сході – з Харківською (188 км); на заході – з Київською (19 км) та Черкаською (225 км) областями. Рис. 2. Суміжні області Полтавської області Загальна протяжність меж Полтавської області становить близько 1100 км, з яких 162 км проведені по акваторіях Кременчуцького (98 км) і Дніпродзержинського (64 км) водосховищ. Таблиця 1. Відстань до найбільших міст України Місто Дніпропетровськ Донецьк Запоріжжя Львів Київ Сімферополь Суми Харків

Відстань, км 183 391 277 898 343 631 185 144

Хоча, Пирятинський, Гребінківський, Лубенський, Хорольський райони знаходяться в північній частині області та розташовані на значній відстані від обласного центру, проте близькість до м. Києва та наявність на їх території міжнародної автомобільної дороги М-03 (Е40) – Київ – Харків – Довжанський, надає переваги для їх розвитку. Загалом, автодорога М-03 Київ – Харків – Довжанський є основною артерією Полтавської області та проходить, окрім Пирятинського, Гребінківського, Лубенського, Хорольського, по території Великобагачанського, Решетилівського, Полтавського та Чутівського районів. Зазначеною дорогою здійснюється основний потік вантажних та пасажирських перевезень області.

16

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Система розселення та адміністративно-територіальний устрій Населення Полтавської області станом на 1 січня 2014 року становило 1458,2 тис. осіб, у тому числі міське населення – 899,1 тис. осіб (61,7%), сільське – 559,1 тис. осіб (38,3%).

Рис. 3. Частка сільського населення серед адміністративно-територіальних одиниць області (районного рівня), осіб Система розселення області є досить типовою для регіонів Центральної України, більшість населення сконцентрована в містах. Середня щільність населення складає 51 особу на кв. км., що становить 68% до середньоукраїнського рівня (75,5 осіб на кв.км). У порівнянні з регіонами-сусідами щільність населення в області в 2 рази менша ніж у Дніпропетровській (103,6 осіб на кв.км) та в 1,7 раза – ніж у Харківський (87,4 осіб на кв.км). Водночас в 1,5 раза вища ніж у Чернігівській (33,8 осіб на кв.км). Райони області умовно можна поділити на 2 групи: понад 1 тис.кв.км – найбільший серед них Глобинський (2,47 тис.кв.км.), площа якого дорівнює практично двом районам. Також Кобеляцький (1,82 тис.кв.км), Гадяцький (1,6 тис.кв.км), Миргродський (1,54 тис.кв.км) та інші. Інша група – до 1 тис.кв.км (це 11 районів), серед який найменший за площею – Гребінківський район (0,60 тис.кв.км).

17

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

Рис. 4. Щільність населення, осіб на 1 кв. км Також райони суттєво відрізняються за чисельністю населення – найбільшим є Полтавський (66,9 тис.осіб), найменшим – Чорнухинський (11,8 тис.осіб). Спостерігається значна диспропорція серед міст обласного значення за чисельністю населення. Найбільше місто – Полтава (296,0 тис.осіб), найменше за чисельністю місто обласного значення – Миргород (40,9 тис.осіб), різниця у 7 разів. До складу області входить 25 районів, 15 міст, з яких 5 обласного значення (Комсомольськ, Кременчук, Лубни, Миргород, Полтава) та 10 районного значення, 5 районів у містах, 21 селище міського типу, 467 сільських рад, 15 селищ та 1791 село. Адміністративний центр – місто Полтава. Рис. 5. Адміністративна карта області 18

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Станом на 01.05.2014 за кількістю сільських населених пунктів Полтавська область займає 2 місце (після Львівської) та має 1806 сільських поселень. Щільність сільських поселень – 6,4 одиниці на 1 тис.кв.км, причому найбільша кількість зосереджена в Полтавському (147 сіл), Зіньківському (113), Кобеляцькому (99), Миргородському (94) та Гадяцькому (94) районах. Найменше сільських поселень в Карлівському (25), Котелевському (38), Машівському (39), Чорнухинському (40) та Пирятинському (42) районах. В області на 1 сільраду в середньому припадає 4 села, що вище середнього по Україні – близько 3 сіл на сільраду. У Полтавському районі 6 сіл на сільраду, у Зіньківському, Козельщинському, Хорольському, Шишацькому – по 5 сіл. Типологія та позиціонування Полтавської області серед регіонів України За рівнем урбанізації та системи розселення Полтавська область належить до 2-го типу регіонів (за класифікації SSRD - 2009). Це високоіндустріалізовані та високоурбанізовані регіони з рівнем розвитку вище середнього.

Тип 1 Тип 2 Тип 3 Тип 4 Тип 5

Рис. 6. Типологізація регіонів України Для цієї групи регіонів характерним є висока частка міського населення (8491%), дуже висока щільність (66-165 осіб на 1 кв.км), складні демографічні умови – значне скорочення чисельності через старіння населення та його міграцію. Також регіони даної групи мають високий рівень ВРП на душу населення (85-140% середнього), середній рівень податкових надходжень на душу населення (64-125%), високу продуктивність праці (82-125% середнього).

19

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Регіони групи є високоіндустріалізованими (близько 50% промисловості), зі значною часткою добувної промисловості або постачання електроенергії, газу та води (9-20%), низькою часткою послуг (33-39%) та низькою часткою сільського господарства (3-14%). Даній групі притаманна значна залежність від великих підприємств, їх частка в обсягах реалізації більше середньої (54-66%), а також низька щільність малих підприємств на 10 тис. мешканців (67-93% середнього). Завдяки значному рівню розвитку промисловості області даного типу мають високий рівень доходів населення, але суттєві екологічні проблеми (забруднення та обмежена площа лісів), поганий стан здоров'я, особливо високу смертність, зокрема і дитячу. Значний рівень індустріалізації забезпечує високу зайнятість населення (98102% середнього) та нижчий рівень безробіття (86-110% середнього). Водночас дані регіони мають середню якість робочої сили. Полтавська область відрізняється від бази через: • Нижчу щільність населення (51 осіб на 1 кв.км.) та урбанізацію (нижче середньої), зокрема менший обласний центр (296 тис. осіб) та низька частка міського населення (62%).

• Високу частку сільського господарства у ВДВ (14,4%).

• Більш високий рівень безробіття (8,0%).

• Високий рівень кваліфікації трудових ресурсів – більше половини найманих працівників в області мають вищу освіту.

• Кращий стан здоров'я, особливо нижча дитяча смертність і нижча захворюваність на активну форму туберкульозу.

• Кращі екологічні умови, особливо щодо стану забруднення води та викидів в атмосферу. Порівняльна характеристика Полтавської області Відповідно до позиціонування Полтавської області серед регіонів України, при оцінці ситуації в області варто враховувати порівняння основних показників розвитку області з регіонами-сусідами та регіонами, що належать до однієї групи. У таблиці поряд з регіонами-сусідами, додано регіони, що належать до однієї з Полтавською областю групи за типологією. Серед визначеної групи регіонів-сусідів та регіонів, що належать до одного типу регіонів, Полтавська область знаходиться на 4 місці за показником ВРП на душу населення. Внесок області в загальноукраїнський обсяг реалізованої промислової продукції – 5,7%, 6 місце серед регіонів України. Обсяг реалізованої промислової продукції на одиницю населення – 43,2 тис. грн., 3 місце в Україні (попереду Дніпропетровська – 61 тис. грн. та Донецька – 46,8 тис. грн. області).

20

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Таблиця 2. Порівняльна характеристика Полтавської області Площа, тис.кв.м

Населення, тис. осіб

Міське, %

Приріст населен ня на 1 тис.осіб

Україна Полтавська Чернігівська Сумська Дніпропетровська Кіровоградська Харківська Київська Черкаська Луганська Донецька Запорізька

603,5 28,8 31,9 23,8 31,9

45426,2 1458,2 1066,8 1133,0 3292,4

68,7 61,7 63,5 67,9 83,5

–2,8 –6,6 –10,2 –9,0 –4,6

ВРП (2012 рік), млн. грн.

1459096 56580 23934 24933 147970

24,6 31,4 28,1 20,9 26,7 26,5 27,2

987,6 2737,2 1725,5 1260,0 2239,5 4343,9 1775,8

62,4 80,2 61,6 56,3 86,8 90,6 76,9

–7,7 –2,6 2,0 –7,1 –7,6 –7,2 –5,3

Саратовська Нижньосілезьке воєводство

101,2

2496,6

74,0

19,9

2915,2

69,6

Територія

32002 38424 22096 21722 44650

Частка регіону у формуванні ВРП, % 100 3,9 1,6 1,7 10,1

22056 82223 69663 31265 58767 170775 54828

22082 29972 40483 24558 25950 38907 30656

1,5 5,6 4,8 2,1 4,0 11,7 3,8

-4,9

х

49525

х

-1,1

х

104309

х

ВРП на 1 особу (2012 рік), грн.

Питома вага виробництва валової продукції сільського господарства в загальноукраїнських обсягах – 6,3%, 2 місце серед регіонів України (попереду лише Вінницька область – 7,2%). Питома вага будівельної галузі області в загальноукраїнських обсягах виробництва – 5,8%, 6 місце в Україні. Виробнича активність у будівельній галузі в розрахунку на одну особу – 2339 грн., 2 місце, в середньому по Україні – 1296 грн. Обсяг капітальних інвестицій у розрахунку на одну особу – 5713,7 грн., 6 місце в Україні. Обсяг іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу – 731,9 дол. США, 7 місце в державі. Коефіцієнт покриття експортом імпорту – 2,4, 3 місце в Україні (попереду Кіровоградська – 3,5 та Донецька – 3,1 області). Середньомісячна заробітна плата – 2988 грн., 9 місце серед регіонів України. За індексом людського розвитку (за 2012 рік) Полтавська область знаходиться на 9 місці серед регіонів України із значенням 3,84. Для порівняння регіони, які знаходяться за типологією в одній групі з Полтавщиною – Запорізька (5 місце; 3,96), Луганська (11 місце; 3,77), Донецька (12 місце; 3,75) та Дніпропетровська області (14 місце; 3,74).

21

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Основні планувальні документи території Разом зі Стратегією розвитку основним планувальним документом території є «Схема планування Полтавської області». «Схема планування території Полтавської області», виконана ДП Український Державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя. В її основу покладено Генеральну схему планування території України. Область має лінійно-вузлову структуру, яка формується в результаті перетину двох головних планувальних осей загальнодержавного значення (осей першого рангу): Північ – Південь та Південний захід – Схід. На головних планувальних осях розташовані міста Полтава, Миргород, Хорол, Лубни, Пирятин, Козельщина, Комсомольськ, Кременчук. До осей другого рангу можна віднести державні національні та регіональні дороги і територіальні дороги місцевого значення, які забезпечують зв’язки області з головними промисловими центрами центральної, східної та західної України. Територіальна організація системи розселення На території Полтавської області виділено чотири міжрайонні системи розселення: • Полтавська (включає адміністративні райони: Диканський, Зінківський, Карлівський, Котелевський, Машівський, Новосанжарський, Полтавський, Решетилівський та м. Полтаву); • Кременчуцька (включає адміністративні райони: Глобинський, Козельщинський, Кобеляцький, Кременчуцький, Семенівський та міста Кременчук, Комсомольськ); • Лубенська (включає адміністративні райони: Гребінківський, Лубенський, Оржицький, Пирятинський, Хоролський, Чорнухинський та м.Лубни); • Миргородська (включає адміністративні райони: Великобагачанський, Гадяцький, Лохвицький, Миргородський, Шишацький та м. Миргород). Проміжні висновки: • Адміністративно-територіальний устрій Полтавської області склався на основі системи розселення області і характеризується значною кількістю сільських населених пунктів та сіл у складі сільрад.

• Основна частина міського населення зосереджена у двох містах обласного значення – Полтаві (296 тис.осіб) та Кременчуці (225,8 тис.осіб), що становить 58% від загальної кількості міського населення (899,1 тис.осіб). Саме в цих містах сконцентрований потужний промисловий та науковий потенціал.

• Полтавська область, маючи високий рівень розвитку промисловості та виробництва ВРП на одиницю населення, подібна до регіонів свого типу, проте відрізняється від них нижчим рівнем урбанізації та кращим екологічним станом.

• Полтавщина має досить потужний економічний потенціал, проте не в повній мірі використовує його можливості для людського розвитку.

22

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року • Затверджена Схема планування території Полтавської області є перевагою для регіону та відкриває додаткові можливості щодо оптимального використання території на основі пріоритетів розвитку регіону.

3.2. Природні ресурси області Клімат Клімат Полтавської області помірно-континентальний, м'який, достатньо вологий. Зима малосніжна, нестійка, порівняно тепла, літо тепле і помірно вологе. Середня температура повітря за рік по області становить 7,6-8,6°С. Середня температура січня (найхолоднішого місяця) становить 3,6-4,4°С морозу, середня температура липня (найтеплішого місяця) – 20,5-21,6°С тепла. Режим зволоження території області створює в цілому позитивний баланс вологи в ґрунті. У зв’язку з особливостями яружно-балкового рельєфу в районах лісостепу значну повторюваність мають ґрунтові засухи, які негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур. За сукупністю показників агрокліматичних ресурсів у період активної вегетації сільськогосподарських культур (тепло- і вологозабезпечення) територію Полтавської області поділено на чотири агрокліматичних райони: північний середньозволожений, центральний (середньозволожений та з підвищеним зволоженням) і південний середньозволожений. У цілому, кліматичні умови області сприятливі для людей і розвитку сільськогосподарського виробництва. Ґрунти Ґрунти Полтавщини відносяться до таких основних типів: чорноземи, сірі лісні, піщані, заплавні, болотні. По суті, всі вони утворилися на потужних лесових відкладеннях і лише незначна частина ґрунтового покриву утворилася на алювіальних наносах, головним чином на борових терасах Дніпра та його притоках. Найбільш розповсюджені – чорноземи, найродючіші види ґрунтів. Вони займають більшу частину території області (64%): понад 92% площі орних земель і 84% всіх сільськогосподарських угідь. Сюди входять такі райони: Пирятинський, Гребінківський, Оржицький, Лубенський, Миргородський, Гадяцький, Зіньківський, Шишацький, Решетилівський, Глобинський, Кобеляцький, Полтавський, Котелевський, Чутівський, Карлівський. Разом з тим, ґрунти Полтавської області легко піддаються механічному руйнуванню внаслідок ерозії та дефляції. Відсоток еродованих та ерозійно небезпечних сільськогосподарських земель по області коливається в межах 5-62% від загальної площі. Висока активність ерозії пов’язана з високою розораністю земель. Розораність території Полтавської області складає 63,61%. Незважаючи на значні площі зайняті чорноземами та високий вміст гумусу в ґрунтах, в Полтавській області мають місце процеси, що негативно позначаються на стані ґрунту та зменшують його родючість. Основним процесом є втрата гумусу ґрунту.

23

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Природні мінеральні ресурси Різноплановість геологічної будови території Полтавщини обумовлює наявність у надрах покладів різноманітних корисних копалин. Територія Полтавської області охоплює центральну частину ДніпровськоДонецької западини та місце її поєднання з Українським кристалічним щитом. З породами Українського щита (гранітами, діоритами, мігматитами, діабазами), що виходять на поверхню в районі міста Кременчука та міста Комсомольська, пов'язані родовища залізної руди (кварцитів залізистих) Кременчуцького залізорудного району та родовища будівельного каменю.

Рис. 7. Корисні копалини Станом на 01.01.2014 на території області (Кременчуцький і Козельщинський райони) у стадії розробки перебувало 5 родовищ руд заліза; ще 5 родовищ та ділянок родовищ – у стадії геологічного вивчення. Також на території області (Кременчуцький і Кобеляцький райони) у стадії промислової розробки перебуває 8 родовищ каменю будівельного. На території Чорнухинського, Лубенського, Миргородського та Лохвицького районів розташоване Сула-Удайське родовище бурого вугілля, з невеликою глибиною залягання пластів. Запаси родовища бурого вугілля, за даними попередньої розвідки, оцінюються у 800-900 млн.тонн. Видобуток вугілля не розпочинався. Пошуково-розвідувальними свердловинами в південній частині Полтавської області на значній глибині (понад 1,5 км) виявлені пласти кам'яного вугілля, які простягаються від смт Решетилівка в напрямку Дніпропетровської області. Потужність пластів та глибина їх залягання поки що роблять видобуток вугілля нерентабельним.

24

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Державним балансом родовищ корисних копалин у Полтавській області обліковано 44 родовища торфу. Запаси деяких з родовищ перевищують 5 млн. тонн. Крім того, на території області налічується 27 перспективних для геологічної розвідки ділянок родовищ торфу. Поблизу міста Миргорода розташоване родовище торф’яних грязей, бальнеологічні властивості яких використовуються у курортних закладах міста. На схід від міста Полтави (Полтавський і Машівський райони) простягаються поклади бішофіту із попередньо розвіданими запасами біля 340 млн. тонн. З осадовими породами Дніпровсько-Донецької западини пов'язані родовища глини, суглинків, піску, кам’яної солі, підземних мінеральних та прісних вод. Станом на 01.01.2014 на території області (практично у всіх районах) налічувалось 92 родовища цегельно-черепичної сировини, з яких розроблялось 27. Крім того, в області налічується 60 перспективних для розвідки ділянок цегельночерепичної сировини. Державним балансом родовищ корисних копалин в області обліковано 4 родовища тугоплавких глин (Зіньківський, Лохвицький та Миргородський райони), які станом на 01.01.2014 не розроблялись, а також 5 родовищ керамзитової сировини (Диканський, Козельщинський та Полтавський райони), з яких станом на 01.01.2014 не розроблялось жодне. На Полтавщині виявлено і розвідано 26 родовищ будівельного піску (Гадяцький, Кременчуцький, Великобагачанський, Новосанжарський, Полтавський та Лубенський райони), з яких на 01.01.2014 розроблялось шість, та одне родовище піску для пісочниць локомотивів, яке розробляється СТГО «Південна залізниця». На території Котелевського, Шишацького, Чутівського та Диканського районів виявлені поклади пісків, придатних для виробництва скла. Станом на 01.01.2014 детальна розвідка перспективних на поклади скляного піску ділянок надр не проводилась. На території області є великі поклади кам'яної солі, що залягають на глибинах від 400 до 2500 м. В окремих місцях потужність цих покладів сягає понад 3000 м. Поклади солі на території області не розроблялись. В осадових породах Дніпровсько-Донецької западини відкрито цілий ряд родовищ мінеральних вод, що мають лікувальні властивості. Крім того, родовища мінеральних вод відкрито і у зоні Українського кристалічного щита. Станом на 01.01.2014 у стадії промислової розробки перебуває 12 родовищ мінеральних вод. Крім того, на території області налічується 5 перспективних ділянок родовищ підземних мінеральних вод, які потребують детального вивчення. До осадових пород приурочений і крупний артезіанський басейн підземних прісних вод, що практично забезпечує потреби переважної більшості споживачів Полтавщини у прісній воді.

25

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Однак, найбільш цінним у надрах Дніпровсько-Донецької западини як геологічної структури, що простягається з північного заходу на південний схід та охоплює північні, центральні і східні райони області, є поклади вуглеводнів – нафти, природного газу та газового конденсату. Станом на 01.01.2014 Державним балансом родовищ корисних копалин на території області обліковано 71 родовище вуглеводнів, з яких у стадії промислової розробки перебуває 57 родовищ. Ще 34 родовища та площі перебувають у стадії геологічного вивчення. До нафтогазоносних відносяться 16 з 25 районів області. Надра Полтавської області перспективні щодо розвідки та видобування газу сланцевих товщ, де поряд з традиційними колекторами нафти і газу в осадовій товщі виявлені потужні товщі сланцевих порід. Прогнозна оцінка ресурсів сланцевого газу становить 1,9 трлн.куб.м. Основні перспективи газоносності пов’язані із сланцевими товщами, що залягають на глибині від 1,5 до 6,0 тис.м. Враховуючи наявні технології буріння та організації видобутку сланцевого газу, нижня межа становить 3,5-4,0 тис.м. У межах області для випробування перспективних сланцевих товщ виділено Південно-Новодиканській полігон, який розташований на території Решетилівського району. Площа полігону складає 68 кв.км. За попередньою оцінкою, прогнозні ресурси полігону складають 9,85 млрд.куб.м газу. Водні ресурси Територія області покрита густою мережею річок. У структурі гідрографічної сітки одна велика річка (Дніпро в межах області – 145 км), середні річки – Сула (213 км), Удай (129 км), Оржиця (89 км), Псел (350 км), Хорол (241 км), Ворскла (226 км), Мерло (28 км), Оріль (80 км), а також 1771 мала річка загальною довжиною 11501 км. Малих річок, завдовжки понад 10 км, нараховується 137, їх загальна довжина – 3674 км. Загальна кількість річок в області – 146, загальною протяжністю 5101 кілометр. У межах області налічується 69 водосховищ, які розташовані в басейні річки Дніпро, загальною площею водного дзеркала 6,46 тис. га, повна ємкість – 149,9 млн. куб. м. Природні ресурси підземних вод є одним із основних джерел господарськопитного водопостачання населених пунктів області. Підземні води залягають у виді декількох водоносних горизонтів, які відрізняються своїми запасами та хімічними показниками. Основними водоносними горизонтами, придатними до використання, на території області є: четвертинний (алювіальний) Полтавський, Харківський, Бучакський, Сінеман-нижньокрейдовий і Юрський. Найбільше розповсюджений Бучакський водоносний горизонт, який залягає на відносно невеликих глибинах і повсюди на території області.

26

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Запаси підземних вод у межах області складають: • прогнозні експлуатаційні – 4046,5 тис. куб. м/добу; • розвідані та затверджені – 807,3 тис. куб. м/добу. Для забору підземних вод в області є 3682 артезіанських свердловин. Райони найменш забезпечені Райони найбільш забезпечені ресурсами підземних вод: ресурсами підземних вод: • Великобагачанський; • Полтавський; • Козельщинський; • Глобинський; • Кременчуцький; • Лохвицький; • Чорнухинський; • Гадяцький; • Шишацький.

• Кобеляцький. Лісові ресурси Площа земель лісового фонду Полтавської області станом на 01.01.2014 року становить 282,5 тис. га, в тому числі лісові ділянки – 270,7 тис. га, із них вкриті лісовою рослинністю землі – 255,1 тис. га. Всі ліси Полтавської області віднесено до лісів І групи.

• Загальний запас деревостанів – 42,7 млн. куб. м.

• Середній запас деревини на 1 га – 232 куб. м.

• Середній вік – 59 років.

• Лісистість території – 8,7% (середня по Україні – 15,7%). Природно-заповідний фонд становить 21% території лісів і має стійку тенденцію щодо збільшення. Ліси області віднесено до лісів І групи, які мають особливий режим користування. Найбільші лісові масиви зосереджені в Котелевському, Гадяцькому та Шишацькому адміністративних районах, лісистість яких вдвічі перевищує обласний показник (8,7%), і навіть середній показник по Україні – 15,7%. Найбільш лісодефіцитними регіонами області залишаються Глобинський, Семенівський та Машівський адміністративні райони, лісистість яких взагалі не перевищує 3%, що пов’язано з інтенсивним сільськогосподарським використанням території. Рекреаційні ресурси і курортні зони Полтавська область входить у 10 найпопулярніших областей України за рейтингом відомих брендів та місць відпочинку, що створює можливості для інтенсивного розвитку туризму. Область має багатий курортно-рекреаційний потенціал, який налічує 12 санаторних закладів, зокрема: м.Миргород. Курорт відноситься до бальнеологічного, грязьового типу. За всіма показниками лідером санаторно-курортної сфери України є ПрАТ «Миргородкурорт», який об′єднує санаторії «Березовий гай», «Полтава», «Миргород», «Хорол», які мають вищий рівень акредитації та одночасно можуть прийняти понад 3,5 тис.осіб.

27

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року На території курорту експлуатуються три свердловини всесвітньовідомої мінеральної води «Миргородська», глибина яких становить від 673 до 710 метрів. смт Велика Багачка. Головне багатство санаторію «Псьол» є хлориднонатрієва слаболужна вода. За своїми лікувальними властивостями мінеральна вода схожа з «Моршинською». Санаторій відноситься до бальнеологічного типу курорту. смт Нові Санжари. Медичний центр внутрішніх військ МВС України є бальнеологічним курортом. Гордість і багатство оздоровниці – особиста мінеральна вода «Новосанжарська», яка має унікальні оздоровчі та лікувальні властивості. с.Власівка Зіньківського району. Санаторій «Сосновий бір» – бальнеологічний, грязьовий курорт. Він має три свердловини – дві прісні та одну мінеральну, глибина яких складає 1,3 тис. метрів. У санаторно-курортному оздоровленні, спортивних та реабілітаційних центрах використовується відомий на всю Україну бішофіт – геологічний аналог Мертвого моря. Він є ефективним при лікуванні понад 50 захворювань. Крім бальнеологічних, Полтавщина має природні ландшафтні, лісові, водні та інші рекреаційні ресурси. Полтавщина має 337 територій та об’єктів природо-заповідного фонду; 151 заповідник (18 державного значення), 117 пам’яток природи (1 державного значення), 1 дендропарк (державного значення), 18 парків – пам’яток садовопаркового мистецтва (4 державного значення), 3 регіональних ландшафтних парки, 49 заповідних урочищ. Історико-культурна спадщина Полтавщини Полтавщина споконвіку є духовною столицею України, колискою багатьох видатних політичних, громадських діячів, письменників, поетів. На сьогодні місто Полтава й Полтавська область приваблює чимало гостей, туристів своєю красою, культурою, багатою історією. Полтавщина належить до регіонів України із самобутньою та унікальною культурною спадщиною. Всього в області діє 34 державних та 100 громадських музеїв. Туристам пропонується понад 100 туристично-екскурсійних маршрутів, основними із яких є: «Полтава – духовна столиця України», «Історичне поле Полтавської битви»; «Літературна Полтавщина»; «Гастрономічні шляхи Полтавщини»; «Гоголівські місця Полтавщини»; «Етнографічні туристичні маршрути, народні промисли декоративно-ужиткового мистецтва» та ін. Популярністю користуються музеї із атракціями: «Музей Рушника» (с. Степне, Полтавський район) та «Музей Українського весілля» (с. Великі Будища, Диканський район).

28

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Проміжні висновки: • Полтавська область – регіон з величезними природними ресурсами.

• Клімат Полтавської області – малосніжна, нестійка, порівняно тепла зима та помірне вологе і тепле літо, є сприятливим для розвитку сільськогосподарського виробництва (особливо вирощування зернових культур, соняшнику, цукрового буряку та овочів), а також для розвитку рекреаційної сфери.

• Полтавщина є перспективною для розвитку вітроенергетики – енергетичний потенціал вітру для області становить 1,7 млн. МВт• год/рік.

• Область має значний агроресурсний потенціал – чорноземні ґрунти в повній мірі забезпечені поживними речовинами, мікро- та макроелементами, що визначають родючість ґрунту. За показником вмісту гумусу в ґрунті (2,5-4,5%) Полтавщина займає пріоритетне місце серед інших регіонів України. Тому регіон має найбільше передумов для розвитку органічного агровиробництва в порівнянні з іншими областями.

• Полтавщини має велику наявність у надрах покладів різноманітних корисних копалин, що є значною її перевагою.

• Значні родовища залізної руди Кременчуцького залізорудного району (м. Кременчук та м. Комсомольськ) створюють необхідні умови для розвитку гірничодобувної промисловості, а в перспективі і металургійної галузі.

• Область, розташована у Східному нафтогазоносному регіоні України, і є однією з найперспективніших на поклади вуглеводнів. Розвідані на території області запаси природного газу становлять 520 млрд.куб.м, нафти – 153 млн.тонн, газового конденсату – 133 млн тонн. В області 16 із 25 районів відносяться до нафтогазоносних.

• В осадових породах Дніпровсько-Донецької западини та у зоні Українського кристалічного щита відкрито значні родовища мінеральних вод, що мають лікувальні властивості. Це відкриває значні можливості для розвитку рекреаційної та курортно-лікувальної сфери.

• Полтавщина має середній рівень лісистості – 8,7% (середня по Україні – 15,7%).

• Збільшення лісового фонду області вагомою мірою впливає на забезпечення сприятливої екологічної ситуації.

• Наявність курортної зони в м. Миргороді є значною перевагою для області та відкриває нові можливості щодо розвитку туризму на локальних туристичних маршрутах, оскільки на курортах міста постійно відпочиває та лікується 7-8 тис.осіб.

• Проведення щорічного Національного Сорочинського ярмарку, який є візитівкою області на міжрегіональному та міжнародному рівні, надає переваги в регіональному розвитку та відкриває перспективи щодо розширення кола додаткових заходів в рамках ярмарку (проведення фестивалів, виставок, конференцій, бізнес-зустрічей), сприяє завантаженню малого та середнього бізнесу та розвитку туризму.

29

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

3.3. Демографія Чисельність населення За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року чисельність наявного населення Полтавської області становила 1630,1 тис. осіб. Максимум – 1770,1 тис. осіб було зафіксовано на початок 1993 року. Тенденція зменшення чисельності населення триває і сьогодні. Чисельність наявного населення області на 1 січня 2014 року становила 1458,2 тис. осіб, з них 899,1 тис. осіб (61,7%) проживало в міських поселеннях та 559,1 тис. осіб (38,3%) – у сільській місцевості. Загалом з моменту Всеукраїнського перепису населення 2001 року чисельність населення Полтавщини зменшилась на 171,9 тис. осіб (10,5%), у тому числі на 57,7 тис. осіб зменшилось міське населення та на 114,2 тис. осіб – сільське. Зменшення кількості жителів було зареєстровано в усіх містах обласного значення та районах області, крім Комсомольської міськради та Полтавського району, в яких міграційний приріст перевищив природне скорочення на 229 та 170 осіб відповідно. Природний приріст населення Зменшення чисельності населення відбувається насамперед за рахунок його природного скорочення, тобто перевищення кількості померлих над кількістю народжених. Цей процес розпочався наприкінці 80-х років минулого сторіччя. У перші роки незалежності (1991, 1992) кількість жителів області дещо збільшилась, що було зумовлено поверненням на Україну великої кількості мігрантів з колишніх республік Радянського Союзу (міграційний приріст населення у той час навіть перевищив природне скорочення). Але з 1993 року почалося безперервне скорочення населення як Полтавщини, так і України в цілому, яке триває і до цього часу.

30

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

Рис. 8. Коефіцієнт природного приросту (скорочення) на 1000 осіб наявного населення по Україні У порівнянні з сусідніми регіонами та подібними регіонами за структурою економіки Полтавська область за показником природного скорочення населення знаходиться в групі з середніми параметрами. Хоча цей показник (-0,7%) гірший більш ніж у 2 рази у порівнянні з загальноукраїнським (-0,3%). Таблиця 3. Порівняння природного приросту (скорочення) в регіонах за 2013 рік Територія Полтавська Чернігівська Сумська Дніпропетровська Кіровоградська Харківська Київська Черкаська Луганська Донецька Запорізька

Природний приріст (скорочення) населення, тис.осіб тис. осіб на 1 тис. наявного населення - 9,6 -0,7 -11,0 -1,0 -10,3 -0,9 -15,3 -0,5 -7,6 -0,8 -7,2 -0,3 3,4 0,2 -8,9 -0,7 -17,1 -0,8 -31,6 -0,7 -9,4 -0,5

31

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

Рис. 9. Природний приріст населення (на 1000 осіб) У 2013 році порівняно з 2012 роком кількість народжених зменшилась на 339 (2,3%). Загальний коефіцієнт народжуваності також зменшився – з 9,9‰ до 9,8‰. У 2013 році спостерігалася значна диференціація рівня народжуваності: від 8,4 народжених на 1000 осіб наявного населення у Лохвицькому до 12,2 – у Козельщинському районах. Загалом рівень народжуваності збільшився у 10 районах, на території Комсомольської міськради та у м.Миргороді. У 15 районах області та містах: Полтаві, Кременчуці, Лубнах – цей показник знизився. Полтавська область має один з найвищих рівнів смертності в Україні. Однією з причин цього є досить висока питома вага осіб старших вікових груп. Головними причинами смерті залишаються хвороби системи кровообігу (68,7% від загальної кількості померлих), новоутворення (13,9%) та зовнішні причини смерті (5,7%). Ситуація щодо причин смертності по районах (містах) відповідає загальнообласним тенденціям. Міграція населення Міграція населення є наступним чинником формування чисельності населення. Міграційний приріст у 2013 році склав 446 осіб і зафіксований на території Комсомольської міськради, у містах: Полтаві, Кременчуці, Лубнах – та 10 районах. Поряд з цим у м.Миргороді та 15 районах спостерігалося міграційне скорочення населення.

32

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

Рис. 10. Міграційний рух населення Внесок у загальне сальдо міграції забезпечують два типи міграції – внутрішня та міжнародна. Сальдо внутрішньої міграції має тенденцію до погіршення. Сальдо міжнародної міграції у 2009-2013 роках є позитивним, і має тенденцію до зростання. Серед прибулих з-поза меж України в область іммігрантів з країн СНД – 65,1%, з інших країн – 34,9%. Серед вибулих з області за межі України 48,5% виїхали до країн СНД і 51,5% – до інших країн. Розподіл населення за статтю та віком Статевий склад населення області характеризується стабільною перевагою жінок у його загальній кількості. На кожну 1000 жінок області станом на 1 січня 2013 року в середньому припадає 849 чоловіків. У середньому по Україні цей показник складає 859 чоловіків. Питома вага чоловіків та жінок значно коливається в залежності від вікової групи. Так, якщо у віці 0-29 років станом на 1 січня 2013 року чоловіки склали 51,5% загальної кількості осіб цієї вікової групи, то, починаючи з вікової групи 3034 роки, частка жінок перевищує 50% і поступово збільшується. У віковій групі осіб у віці 70 років і старшому питома вага жінок складає 68,4%.

33

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

101 97 93 89 85 81 77 73 69 65 61 57 53

Чолові ки

49

Жінки

45 41 37 33 29 25 21 17 13 9 5 1

-15000

-10000

-5000

0

5000

10000

15000

Рис. 11. Розподіл населення за статтю та віком Середній вік населення області станом на 1 січня 2013 року становив 41,8 років, у тому числі чоловіків – 38,8 років, а жінок – 44,3 років. У міських поселеннях середній вік населення склав відповідно: 41,0; 38,2 і 43,3 років, а в сільській місцевості – 43,1; 39,8 і 46,0 років. Наймолодше населення проживає у Решетилівському районі (середній вік жителів – 40,3 років) та м.Полтаві (40,4 років). Коефіцієнт старіння населення, який характеризує частку осіб, що досягли та перетнули перший поріг старості (60 років), у загальній кількості населення, на 1 січня 2013 року склав 23,4%. У сільській місцевості цей показник значно вищий, ніж в міських поселеннях (26,2% проти 21,5%). Про поступове старіння населення свідчить також зміна його вікової структури. За період від перепису населення 2001 року до 1 січня 2013 року у чисельності постійного населення області зменшилась частка дітей у віці 0-14 років та збільшилась частка осіб у віці 15-64 роки та 65 років і старшому.

34

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Демографічне навантаження на населення Важливою характеристикою вікової структури населення є показник демографічного навантаження. У міжнародних статистичних спостереженнях розраховується навантаження на осіб віком 15-64 роки. На 1 січня 2013 року на 1000 осіб відповідного віку в цілому по області припадала 431 особа у віці 0-14 років та 65 років і старшому, у тому числі по міських поселеннях – 386 осіб, а по сільській місцевості – 508 осіб. У загальному навантаженні питома вага дітей у віці 0-14 років становила 44,1% (190 осіб), питома вага осіб у віці 65 років і старшому – 55,9% (241 особа). У середньому по Україні демографічне навантаження на 1000 осіб у віці 15–64 роки становило 425 осіб. Таблиця 4. Демографічне навантаження на населення по містах і районах на 1 січня 2013 року; на 1000 осіб у віці 15-64 роки Міські поселення та Міські поселення Сільська місцевість сільська місцевість у тому числі у тому числі у тому числі загаль- особами у віці загаль- особами у віці загаль- особами у віці не нане нане на65 65 65 ванта- 0-14 років і ванта- 0-14 років і ванта- 0-14 років і ження років стар- ження років стар- ження років старшому шому шому Полтавська область м.Полтава Комсомольськ (міськрада) м.Кременчук м.Лубни м.Миргород райони Великобагачанський Гадяцький Глобинський Гребінківський Диканський Зіньківський Карлівський Кобеляцький Козельщинський Котелевський Кременчуцький Лохвицький Лубенський Машівський Миргородський Новосанжарський

431

190

241

386

182

204

508

203

305

358

165

193

358

165

193

х

х

х

349

171

178

340

170

170

540

194

346

386 407 382

182 175 181

204 232 201

386 407 382

182 175 181

204 232 201

х х х

х х х

х х х

504 462 538 478 477 502 471 512 515 475 507 472 511 450 523 504

209 194 213 210 229 201 218 212 207 228 197 198 189 201 191 204

295 268 325 268 248 301 253 300 308 247 310 274 322 249 332 300

428 351 495 453 459 418 456 472 413 442 х 414 х 354 538 430

211 192 222 212 232 200 203 219 193 230 х 197 х 180 225 203

217 159 273 241 227 218 253 253 220 212 х 217 х 174 313 227

542 559 564 501 490 571 482 534 564 534 507 524 511 475 520 528

208 195 208 209 227 202 229 207 214 224 197 199 189 206 184 205

334 364 356 292 263 369 253 327 350 310 310 325 322 269 336 323

35

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Оржицький Пирятинський Полтавський Решетилівський Семенівський Хорольський Чорнухинський Чутівський Шишацький

490 457 402 466 520 475 493 491 482

207 203 192 228 207 192 186 223 214

283 254 210 238 313 283 307 268 268

359 445 х 387 436 392 455 454 427

184 222 х 209 204 195 231 223 197

175 223 х 178 232 197 224 231 230

530 469 402 512 548 530 504 517 498

213 184 192 239 208 190 174 223 219

317 285 210 273 340 340 330 294 279

У 2012 році частка населення області у віці 16-59 років становила 62,4% (911638 осіб), по Україні – 63,1%; у віці 0-15 років – 14,2% (207119 осіб), по Україні – 15,5%; у віці 60 років і старше – 23,4% (341226 осіб), по Україні – 21,4%. Проміжні висновки • Незважаючи на деяке поліпшення, демографічна ситуація в області залишається складною. Загальний рівень народжуваності (9,8‰) нижчий від середнього по Україні (11,1‰), а рівень смертності – один з найвищих у країні (в області – 16,6‰, у середньому по Україні – 14,6‰).

• Природне скорочення населення області у 2013 році на 1 тис.осіб майже в два рази вище загальноукраїнського показника та становить -6,9% (по Україні 3,5%).

• Протягом останніх років сальдо міграції Полтавської області є позитивним (окрім 2011 року). Основний міграційний приріст був забезпечений за рахунок міграції до міських поселень.

• В цілому для Полтавщини, незважаючи на меншу, у порівнянні з переписом населення 2001 року, питому вагу дітей у віці 0-14 років, в останні роки притаманне поступове зростання частки осіб цієї вікової групи у загальній чисельності населення. Поряд з цим питома вага осіб у віці 65 років і старшому дещо зменшується, а частка населення у віці 15-64 роки не змінюється.

• Середній вік населення області складає 41,8 років, що вище середнього віку по Україні (40,5 років). Водночас середній вік населення в сільській місцевості є вищим (43,1 роки), ніж у міських поселеннях (41 рік), що є негативним чинником для характеристики умов природного відтворення населення.

• Демографічне навантаження на осіб у віці 16-59 років у Полтавській області є вищим ніж в середньому по Україні (601 особа, проти 585 осіб по Україні). Частка населення у віці 60 років і старше також є вищою, ніж в Україні в цілому. Це з одного боку є свідченням більшої тривалості життя, а з іншого боку ознакою старіння населення області.

36

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 3.4. Інфраструктура Транспортна інфраструктура Автомобільні дороги Полтавщина як одна з небагатьох областей центральної України є перехрестям доріг, які сполучають північ і південь, захід і схід нашої країни. По території області проходить міжнародний транспортний коридор Європа – Азія (Краковець – Львів – Рівне – Житомир – Київ – Полтава – Харків – Дебальцеве – Ізварине), який співпадає з міжнародною автомобільною дорогою М-03 (Е40) – Київ – Харків – п.п. Довжанський на державному кордоні з Росією (проходить територією Київської, Полтавської, Харківської, Донецької, Луганської областей) та має протяжність в області 266 км. Також в області розташований міжнародний автомобільний шлях М-22 – Полтава – Олександрія, який починається в м.Полтаві, проходить через Козельщинський район області, місто обласного підпорядкування Кременчук та закінчується в місті Олександрія Кіровоградської області (загальна довжина – 186,5 км). Полтавська область займає 7 місце в Україні по забезпеченню автодорогами на 1000 кв. км території, що становить 306,8 км при середньому показнику 280,1 кв. км., а на 1000 чоловік населення 5,7 км при середньому показнику по Україні 3,6 км. Показник щільності автомобільних доріг в області становить 0,31 км на 1 квадратний км площі, що набагато менше, ніж у європейських країнах (у Німеччині – 2,0; Франції – 1,46; Польщі – 1,15 ), але більше ніж в середньому по Україні – 0,28 км на 1 квадратний км площі. Протяжність доріг з твердим покриттям складає 8874,7 км, (99,9%). У цілому по області мережа доріг загального користування забезпечує транспортне сполучення між населеними пунктами. Всі населені пункти Полтавської області забезпечені під’їздами з твердим покриттям. Транспортне сполучення у сільській місцевості дорогами загального користування забезпечує доступність сіл до районних центів та центрів сільських рад. Одне з найважливіших питань області, яке гостро потребує вирішення – проблема транспортного зв’язку між лівим та правим берегами річки Дніпро у місті Кременчуці. Транспорт У Полтавській області найбільше розвинуті такі види транспорту, як: залізничний, автомобільний та трубопровідний транспорт. Залізничний транспорт Залізниця по області розміщена досить рівномірно. Максимальна віддаленість населених пунктів від залізниці не перевищує 50 км. Найбільшими та структуроутворючими залізничними вузлами є: Полтава, Кременчук, Гребінка, Ромодан, а також залізничні станції: Лубни та Миргород. Полтавська дирекція залізничних перевезень Південної залізниці згідно з обсягом виконання пасажирських, вантажних і технічних операцій віднесена до І класу.

37

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Усього до складу дирекції входить 72 станцій, 24 роз'їзди, і 11 постів без колійного розвитку, з них 63 станції в складі Дирекції – відкриті для навантаження, а також відбудовні поїзди (НВП) на станціях: Полтава, Гребінка, Кременчук, спортивний комплекс «Локомотив» (СК) і Будинок науки й техніки (БНіТ). Дирекція має у своєму підпорядкуванні 8 пасажирських вокзалів. Напрямок від Полтави до Кременчука є частиною стратегічно важливого залізничного ходу для здійснення перевезень транзитних вантажів у напрямку Схід (з боку Росії, Китаю та країн Східного регіону) – одеські чорноморські порти для подальшого їх транспортування морем, а також важливим елементом у здійсненні концепції Укрзалізниці щодо розмежування вантажного та пасажирського руху з метою впровадження швидкісних пасажирських поїздів. Автомобільний транспорт Автомобільний транспорт займає одну з провідних ролей як у внутрішньообласних, так і в зовнішніх зв’язках. Крім того, він обслуговує та доповнює залізничний і річковий транспорт. Маршрутна мережа Полтавської області протягом останніх трьох років сформована, практично всі населені області охоплені транспортним сполученням, зокрема, автотранспортом загального користування охоплені 15 міст, у тому числі 5 обласного значення, 20 селищ та 1619 сільських населених пунктів. Повітряний транспорт Полтавське обласне комунальне підприємство «Аеропорт–Полтава» на сьогоднішній день – складний майновий комплекс, що розташований на земельній ділянці 214 га. Бетонна злітно-посадкова смуга довжиною 2550 м та шириною 42 м забезпечує прийом – випуск літаків загальною злітною масою до 61 т включно та обладнана світлосигнальною системою посадки літаків М2\2. Наявна спеціалізована техніка та обладнання дозволяють у повному обсязі забезпечити обслуговування таких літаків, як: АН-12, АН-24, АН-140, ЯК-40, ЯК-42, ТУ-134, Falkon-900, JET-328, GLF-550, CRJ-2, Embraer-145, SAAB-340. На сьогодні ПОКП «Аеропорт–Полтава» є дієздатним підприємством, яке може забезпечити посадку, зліт та обслуговування повітряних суден, але яке практично не функціонує. У 2013 році перевезено 633 пасажири та 3604 кг вантажу. Інші види транспорту В області також налічується два підприємства електротранспорту у м. Кременчуці та м. Полтаві, загальна довжина контактних ліній яких становить 204,4 км., у тому числі по м. Полтаві – 75 км, м.Кременчуці – 129,4 км. Судноплавні річки області – Дніпро, Сула, Ворскла. Транспортні шляхи проходять по Дніпру, Сулі – від гирла до пристані Тарасівка, по Ворсклі – від гирла до м.Кобеляки. Кременчуцький річковий порт – єдиний в Полтавській області, розташований на лівому березі Дніпра, у центрі України.

38

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року На сьогодні порт має матеріальну базу, до складу якої входить флот, вантажна дільниця, плавуча механізація, док, судоремонтні майстерні. Порт відкритий для судів типу «ріка-море» і має можливість отримувати різноманітні вантажі із портів Дніпра, Чорного та Середземного морів, а також доставляти продукцію українських виробників на Європейський ринок. Енергопостачання Електропостачання жителів Полтавської області здійснюється енергопередавальною організацією ПАТ «Полтаваобленерго». У складі ПАТ «Полтаваобленерго» функціонує 29 філій, у тому числі Кременчуцька ТЕЦ (потужністю 255 МВт). Енергосистема області з’єднана магістральними лініями електропередачі з Північною енергосистемою (Харківська область) та енергосистемами Сумської, Дніпропетровської, Черкаської та Чернігівської областей. В області наявний досить високий гідроенергетичний потенціал, який зараз мало використовується. Освітня інфраструктура Дошкільна освіта Станом на 01.01.2014 на Полтавщині функціонує 614 дошкільних навчальних закладів, виховується 51496 дітей. Показник охоплення дітей дошкільною освітою становить: від 1 до 6 (7) років – 71,7%, від 3 до 6 (7) років – 94,4%. Останні три роки усі діти п’ятирічного віку стовідсотково охоплені різними формами дошкільної підготовки.

Рис. 12. Охоплення дітей дошкільними навчальними закладами 39

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Загальна середня освіта Загальна середня освіта представлена 704 загальноосвітніми навчальними закладами, у яких здобувають освіту 124,7 тис. учнів. Із них 520 функціонує у сільській місцевості, де навчається 42,2 тис. учнів. Другий рік поспіль стовідсотково забезпечено підвезенням до місця навчання і додому понад 13 тис. учнів. Професійно-технічна освіта Система професійно-технічної освіти Полтавської області охоплює 42 професійно-технічних навчальних заклади, у тому числі: 5 вищих професійних училищ, 15 професійних ліцеїв, Полтавський центр професійно-технічної освіти, Міжрегіональний центр перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців, 15 професійно-технічних училищ, 4 навчальних центри при установах виконання покарань, Кременчуцьке професійно-технічне училище при виховній колонії. Серед навчальних закладів 15 сільськогосподарського профілю, 7 будівельного, 8 промислового та 8 сфери обслуговування. У професійно-технічних навчальних закладах області щорічно навчається понад 13 тис. осіб за 139 робітничими професіями. Спостерігається тенденція до зменшення кількості учнів з 22462 чол. у 1991 році до 12679 чол. у 2014 році. Вища освіта Вищі навчальні заклади Полтавщини забезпечують фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку спеціалістів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів для всіх соціальних сфер регіону. Мережа вищих навчальних закладів Полтавської області складає 31 навчальний заклад державної форми власності, з яких 6 – ІІІ-ІV рівнів акредитації, та 25 – І-ІІ рівнів акредитації. Вищу освіту в області отримують більше 55 тис. студентів.

1800 1690

1600 1532

1400

1591

1454

1200 1199 1115

1000

1013

995

919

800 600 400

377 200 0

613

592

607

596

391

426

476 257

247

271

305

219 2006

2008

2010

2012

2014

199 125

140

159

186

1995

2000

2002

2004

кількість докторів наук

кількість кандидатів наук

кількість аспірантів

Рис. 13. Кількість фахівців вищої кваліфікації 40

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Позашкільна освіта З метою організованого проведення дозвілля та надання додаткових освітніх послуг у 2014 році в області працюють 173 позашкільні навчальні заклади, в яких навчається 74930 учнів (62,2%). Проміжні висновки: Незважаючи на досить добрий рівень розвитку галузі освіти, в області проблемними залишаються питання, які характерні для більшості регіонів держави: • необхідність перепрофілювання професійно-технічних навчальних закладів відповідно до потреб регіонального ринку праці; • територіальна диференціація наповнюваності об’єктів дошкільної та загальної середньої освіти; • недостатній рівень забезпечення матеріально-технічної бази навчальних закладів, зокрема сучасними технічними і технологічними засобами з метою наближення навчального процесу до європейських та світових стандартів; • слабка включеність ВНЗ у впровадження інновацій у регіональну економіку. Охорона здоров’я Медична допомога населенню області надається в 64 лікарняних закладах, 39 амбулаторно-поліклінічних закладах, 34 юридично самостійних центрах первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), до яких ввійшли як структурні підрозділи 315 лікарських амбулаторій, в тому числі 314 амбулаторій загальної практики сімейної медицини та 624 фельдшерсько-акушерських пунктів. Полтавська область є єдиною областю в Україні, яка має три госпіталі для інвалідів війни загальною потужністю 450 ліжок. В останні роки проводиться активна робота по упорядкуванню мережі лікувально-профілактичних закладів області, направлена перш за все на збільшення доступності медичної допомоги сільському населенню, розвиток стаціонарозамінних форм лікування, подальший розвиток сімейної медицини. Таблиця 5. Мережа закладів охорони здоров’я 2000

2002

2004

2006

2008

2010

2012

2013

Кількість лікарняних 191 184 144 140 126 113 80 64 закладів, одиниць Кількість лікарських амбулаторно-поліклінічних 97 115 166 174 189 201 159 39 закладів, одиниць Кількість лікарняних ліжок 13993 13775 13138 12962 12800 12459 11902 11816 всього, тис. одиниць Кількість лікарняних ліжок на 10 000 населення, 84,3 84,5 82,0 83,7 84,1 84,1 81,0 80,9 одиниць Кількість ФАПів 799 786 755 745 713 692 408 625 41

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Примітка: зменшення кількості лікарняних закладів відбулося в результаті реорганізації райлікарень та дільничних лікарень у лікарські амбулаторії загальної практики – сімейної медицини, а зменшення кількості лікарських амбулаторнополіклінічних закладів за рахунок створення ЦПМСД, до складу яких ввійшли лікарські амбулаторії.

01.01.2013 екстрена медична допомога здійснюється в межах єдиної системи її надання на всій території області. Станом на 01.01.2014 у закладах охорони здоров'я області працювало 6147 лікарів і 13542 середніх медичних працівників. Укомплектованість лікарських посад фізичними особами по області становить 77%, а середнім медичним персоналом 95%. Бюджет галузі охорони здоров'я має стійку тенденцію до збільшення. За період з 2010 року по 2013 рік бюджетні призначення на охорону здоров’я зросли на чверть. Показники витрат на охорону здоров’я в розрахунку на душу населення в 2013 році мають виражену асиметрію (при середньо обласному показнику в 1016 грн.): • Миргородський р-н – 1339,2 грн.; • м. Комсомольськ – 753,1 грн.; • Карлівський р-н – 641,4 грн.; • Полтавський р-н – 358,8 грн.; • Гадяцький р-н – 372,7 грн. Комплекс заходів, здійснених в області протягом останніх років у рамках обласної програми «Репродуктивне здоров’я до 2015 року» сприяв позитивним змінам у здоров’ї дітей і жінок. В останні роки рівень малюкової смертності в області є нижчим від показника по Україні і має тенденцію до зниження. Таблиця 6. Показник малюкової смертності (на 1000 народжених живими) за 2008-2014 роки Малюкова смертність (на 1000 народжених живими)

2008

2009

2010

2011

2012

2013

І кв.

2014

8,6

7,0

6,0

6,1

5,9

5,5

4,8

Проміжні висновки: • У системі охорони здоров’я рівень забезпеченості ліжкомісцями та лікарським складом є вищим ніж у середньому по Україні: показник забезпеченості ліжками на 10 тис. населення в області становить 80,9 (по Україні – 80,5), забезпеченість лікарськими кадрами на 10 тис. населення – 42,7 (по Україні – 41,5), забезпеченість середніми медпрацівниками на 10 тис. населення – 93,2 (по Україні – 89,1).

• Протягом останніх років рівень малюкової смертності в області (5,5) є нижчим, ніж у середньому по Україні (8,0) та має тенденцію до зниження.

42

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 3.5. Економіка та підприємництво Промисловий потенціал Промисловий комплекс Полтавщини представлений різними галузями: від видобутку корисних копалин до виробництва високотехнологічної продукції та товарів широкого вжитку. Динамічна структура валової доданої вартості області в розрізі видів економічної діяльності свідчить про власну її сталість протягом останніх років.

Рис. 14. Структура валової доданої вартості в розрізі видів економічної діяльності, % Ключову роль за цим показником незмінно відіграють такі сфери економічної діяльності, як: добувна (18%) та обробна промисловість (23%), сільське господарство (14%), транспорт і зв’язок (8,5%), торгівля (8%) та ін. Полтавська область одна з небагатьох в Україні, структура регіональної економіки якої поєднує велику частку промисловості водночас із значною часткою сільського господарства. Структура промислового виробництва має такий вигляд:

Рис. 15. Структура промислового виробництва області за 2013 рік, % 43

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Структура промислового виробництва за останні 10 років практично не змінилася. Полтавщина спеціалізується на машинобудуванні, нафтопереробній, харчовій, нафтогазовидобувній та гірничодобувній промисловості. Головними промисловими центрами області є міста Кременчук та Полтава, які забезпечують майже 70% промислового виробництва області. Обсяг реалізованої промислової продукції в зазначених містах становить відповідно 28,7 млрд. грн. та 14 млрд. грн. Також потужним промисловим центром регіону є м. Комсомольськ (15% обласного промислового виробництва) - 9,3 млрд. грн. Обсяг реалізованої промислової продукції цих трьох міст становить 52 млрд. грн., що у 4 рази перевищує обсяги реалізації по решті міст і районів області. З 25 районів області 15 – мають аграрну специфіку, 10 – представлені промисловими підприємствами. В основному це підприємства харчової галузі та переробки сільгосппродукції. У 6 районах (Карлівському, Козельщинському, Котелевському, Лохвицькому, Пирятинському та Хорольському) розташовані підприємства машинобудівної галузі; видобувна промисловість розвинута в Кобеляцькому (бут, щебінь) та Шишацькому (газ, газовий конденсат) районах, нафтопереробна – у Машівському та Шишацькому районах. Полтавщина є провідним нафтогазовидобувним регіоном України. Своєрідність галузі полягає в тому, що її структура включає всі етапи – від розвідки надр до переробки вуглеводнів. Близько 40% українського газу та 15% нафти видобувається з надр Полтавщини. Останні роки в галузі відбувається скорочення обсягів видобутку, в середньому на 2% за рік, через недостатній рівень фінансування. Перспективним напрямком галузі є видобування сланцевого газу, ресурси якого на території області за прогнозними оцінками складають 1,9 трлн.куб.м. У Полтавській області є умови для розвитку чорної металургії. Розвідані запаси залізних руд складають понад 17% від запасів залізних руд України, значна частина з них – багаті руди. Протягом останніх років гірничодобувна галузь стабільно демонструє позитивну динаміку виробництва (за 2013 рік обсяги виробництва зросли на 11%). Перспективою розвитку галузі є будівництво металургійного заводу «Ворскла сталь», роботу в даному напрямку вже розпочато. Потужність заводу становитиме 3 млн. тонн сталі на рік, що дорівнює 8-10% загального обсягу виробництва металургійної галузі України. Полтавський регіон має розвинуте машинобудування. До спеціалізації цієї галузі відносяться автомобільне і електротехнічне машинобудування, верстато- і приладобудування, залізничне вагонобудування, виробництво дорожньо-будівельної техніки та технологічного устаткування для хімічної, харчової і легкої індустрії. В області налічується понад 100 машинобудівних підприємств.

44

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року На Полтавщині виробляється 16,6% загальнодержавного виробництва вантажних автомобілів, 22,3% вантажних вагонів. Харчова промисловість є традиційною галуззю спеціалізації Полтавщини, яка в структурі промислового виробництва посідає 3 місце після видобувної та нафтопереробної промисловості, її частка становить 22,5%. Галузь представлена м’ясною, молокопереробною, цукровою, хлібопекарською, кондитерською, плодовоовочеконсервною, спиртовою та лікеро-горілчаною, пивоварною, масложировою промисловістю, виробництвом безалкогольних напоїв. Підприємства харчової промисловості здійснюють поставки продукції як до інших областей України, так і за межі держави. Важливим фактором розвитку регіональної економіки є внутрішні та зовнішні інвестиції, яких сьогодні не достатньо.

Рис. 16. Капітальні інвестиції в економіку області за видами економічної діяльності, млн. грн. Проміжні висновки: • Основу економіки області складають в основному підприємства добувної промисловості, а в переробній галузі – підприємства машинобудування, нафтопереробки та харчової промисловості.

• Промисловий комплекс області має диференційований рівень виробництва. При цьому в м. Комсомольськ переважає гірничодобувна промисловість, що є ознакою монопрофільності виробництва.

• Продукція регіону є енрего- та матеріалоємною, з високим рівнем споживання на одиницю продукції.

45

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року • Невисокий порівняно з можливим рівень інноваційного виробництва.

• У провідних галузях промислового виробництва області (машинобудуванні, нафтопереробній, харчовій інших) зосереджено значну частку експортноорієнтованих підприємств, що робить регіональну економіку залежною від кон'юнктури зовнішнього ринку. Зовнішньоекономічна діяльність У 2010-2013 роках у зовнішній торгівлі Полтавської області відбувались позитивні зміни щодо розширення зовнішньоторговельних зв’язків з країнами світу, збільшення кількості учасників зовнішньоекономічної діяльності.

4000 3500 3000

2143,1

2500 1500 1000

2654,6

2574,6

2219,7

1896,2

1973,2

1898,2

2000

3404,4

3356,3

3104,5

1388,1

429,9

1264,4

1403,7

1354,9

1340,1

652,4

242,6

500 0 2000

2005

2007

2008

2009 експорт

2010

2011

2012

2013

імпорт

Рис. 17. Динамічна картина експорту/імпорту товарів підприємств області, млн. дол. США Як видно з малюнка, динаміка зовнішньої торгівлі має стійку позитивну тенденцію до переваги обсягів експорту продукції над імпортом (за винятком лише 2005-2007 років). Позитивне сальдо за підсумками 2013 року становить понад 1314 млн. дол. США. Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,98. Разом з тим погіршення торговельно-економічних відносин з країнами Митного союзу, зокрема із Російською Федерацією – одного із найбільших торговельних партнерів області (питома вага якої становила 25% від загального обсягу зовнішньої торгівлі з країнами світу), та ускладнення суспільно-політичної ситуації в цілому впродовж минулого року – негативно вплинуло на показники зовнішньоекономічної діяльності підприємств області. Особливо негативно це позначилося на виробничо-торговельній діяльності підприємств машинобудівної та металургійної галузей області. Як наслідок товаровиробники області почали більш активно шукати нові перспективні ринки збуту країн Південно-Східної Азії, Близького Сходу та Південної Америки. Поступово зросла питома вага експортних поставок продукції з області до країн-членів Європейського Союзу (з 22,5% у 2012 році до 30,1% у 2013 році).

46

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Упродовж останніх років Полтавщина нарощує обсяги як експортної, так й імпортної торгівлі послугами. Динаміка залучення прямих іноземних інвестицій у Полтавську область демонструє стабільне зростання. За останні 4 роки обсяг іноземних інвестицій, внесених в область, збільшився в 2,4 рази (або на 614,2 млн. дол. США). За темпами приросту іноземних інвестицій область посідає 6 місце в Україні. Інвестиції надійшли із 48 країн світу. Найбільший обсяг іноземних інвестицій в область надійшов із Швейцарії – 60,2%.

Рис. 18. Географічна структура іноземних інвестицій, % Найбільші обсяги прямих інвестицій зосереджено на підприємствах промисловості – 43,5% та оптової і роздрібної торгівлі; з ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів – 40,4%. Розподілення іноземного капіталу по містах та районах Полтавської області є досить нерівномірним. Різниця між крайніми значеннями (у розрахунку на 1 особу) лідера (м. Комсомольськ) та аутсайдерів (Кременчуцького, Диканського районів) сягає понад тисячу разів, а в трьох районах області (Великобагачанський, Козельщинський та Чорнухинський) – іноземні інвестиції відсутні. Мале підприємництво У 2012 році в Полтавській області кількість малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення склала 62 одиниці проти 57 у 2011 році. Всього в області діє 9108 малих підприємств, на яких зайнято близько 56,7 тис. осіб. У загальній кількості підприємств частка малих підприємств становить 93,2%. Проте обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) суб’єктами малого підприємництва склав близько 16,9 млрд. грн., що становить лише 14,2% від загального обсягу реалізації продукції.

47

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Структура зайнятості в Полтавській області в залежності від розміру підприємства знаходиться на рівні середньої величини по країні та суттєво не вирізняється з-поміж областей, обраних для порівняння. Четверта частина з усіх працевлаштованих працює саме на малих підприємствах, проте частка зайнятих на великих підприємствах серед регіонів України є найбільшою саме на Полтавщині. Аналогічною є і структура обсягів реалізованої продукції за розмірами підприємств. Найбільша частка обсягу реалізованої продукції в Полтавській області припадає також на великі підприємства (55,5%). По Україні цей показник становить 41,9%. Слід відзначити диференціацію кількості зареєстрованих суб’єктів господарювання в залежності від того чи іншого району/міста. Найбільша кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. мешканців у Полтаві (105 од.) та Кременчуці (87 од.). Натомість розрахункова кількість малих підприємств, приведена до кількості населення, що проживає на території, є найменшою у Миргородському (22 од.), Оржицькому (26 од.) та Гадяцькому (29 од.) районах. Туризм Тенденції розвитку туристичної галузі регіону визначені на основі аналізу зростання кількості суб’єктів господарювання та вкладених інвестицій відповідно до результатів державної статистичної звітності № 1 ТУР. Згідно з Державним реєстром суб’єктів туристичної діяльності станом на 01.01.2014 у Полтавській області зареєстровано 226 туристичних фірм (із них 10 туристичних операторів). За останні 3 роки їх кількість збільшилась на 50%. У області функціонує 76 закладів розміщення, 610 закладів харчування. На Полтавщині свої послуги надають 86 осель зеленого туризму. Трудові ресурси Основою розвитку Полтавщини поряд з іншими факторами є трудові ресурси високого рівня кваліфікації. особи, 60 років і старші, 341,2 тис. осіб; 23,4%

особи,молодші за 15 років , 193,4 тис. осіб; 13,2%

Інше: 157,5 тис. осіб; 43,1%

Неповна та базова вища освіта: 90 тис.осіб; 24,7%

Повна вища освіта:117,3 тис. осіб; 32,2%

особи в іку 15-59 років , 925,4 тис. осіб; 63,4%

а) б) Рис. 19. Вікова структура населення області (а) та структура найманих працівників на підприємствах за освітнім критерієм (б) 48

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Більше половини найманих працівників в області мають вищу освіту, 32,2% з них – повну вищу (освітньо-кваліфікаційні рівні «магістр» та «спеціаліст»), 24,7% – неповну та базову вищу (освітньо-кваліфікаційні рівні «бакалавр» та «молодший спеціаліст»). Зайнятість працівників у галузевому розрізі має такий вигляд: 100% 43,3

42,1

41,1

39,9

40,1

52,2

50,9

50,3

51,5

51,9

22,6 12,9 1,3 7,7 30,7

21,4 12,5 1,97,3 31,3

19,9 13,6 1,87,0 29,9

21,8

24,5

20,5 13,6

Охорона здоров’я, надання соц.допомоги

Зайнятість,%

90% Освіта

80%

Держ авне управління й оборона

70% 60% 50%

12,9

15,0 1,6 6,1 30,4

20,8 14,2 1,26,1 32,1

26,0

25,5

22,8

13,2

13,7

14,4

Операції з нерухомим майном Фінансова та страхова діяльність Тимчасове розміщув., організ. харчування Транспорт, складське госпоадрство

40%

Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автозас.

30% 107,3

108,1

108,7

108,4

103,1 Будівництво

20%

Промисловість

10% 43,5

40,8

43,8

41,0

2009

2010

2011

2012

42,8

С/г, мисливство, лісове,рибне госп.

0% 2013 Роки

Рис. 20. Структурна динаміка зайнятих на підприємствах області: галузевий розріз, тис. осіб Як бачимо, суттєвих змін на Полтавщині за останні роки в структурі зайнятості по галузях не відбулося. Найбільшими за чисельністю зайнятих залишаються промисловість, сільське господарство, сектор транспорту і зв’язку, також значна зайнятість в освіті та охороні здоров’я. Найбільш високооплачуваними у 2013 році сферами професійної активності на Полтавщині (середньомісячна заробітна плата) є фінансова та страхова діяльність (4012 грн.), промисловість (3725 грн.) та державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування (3499 грн.). Натомість до найменш оплачуваних відносяться діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (2052 грн.) та тимчасове розміщування й організація харчування (2064 грн.).

49

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

2172 Чутівський

2929 2318 Чорнухинський

2313 Семенівський

2702

2228 Решетилівський

3011 2118 Пирятинський

2731

2306

3025 2315

2722 Лохвицький

2571

2656 Кременчуцький

2218

2167 Котелевський

2449 Кобеляцький

Козельщинський

2395

2262

3123 Диканський

Карлівський

3111 Гребінківський

2500

2816

2251

3000

2588

2953

3500

3069

4000

3350

4500

2388

4337

5000

2000 1500 1000

Шишацький

Хорольський

Полтавський

Оржицький

Новосанжарський

Машівський

Миргородський

Лубенський

Зіньківський

Глобинський

Гадяцький

Великобагачанський

м.Лубни

м.Миргород

м.Комсомольськ

м.Полтава

0

м.Кременчук

500

Рис. 21. Рівень середньомісячної заробітної плати у містах/районах області, грн. Протягом ряду останніх років рівень зареєстрованого безробіття має тенденцію до зниження і на кінець 2013 року склав 2,8% до середньорічної чисельності населення працездатного віку. Найнижчий рівень безробіття зафіксовано в містах Комсомольськ (0,7%) та Полтава (1,3%), найвищий – у Машівському районі (8,6%). За рівнем освіти в структурі зареєстрованих в міських, районних та міськрайонних центрах зайнятості безробітних громадян особи, які мають професійно-технічну освіту, становлять 42%, вищу освіту – 39%, повну загальну середню – 15%. Значення м. Полтави для регіону в економічному вимірі Полтава – адміністративний центр області, в якому проживає 296 тис. осіб і на яке припадає 22% обсягу реалізованої промислової продукції області; понад 70% загальнообласних обсягів виконаних будівельних робіт; 40% загальних прибутків області. Полтавська область у міжнародному вимірі: Полтавська область – одна з найбільш розвинених за показником ВРП на душу населення серед українських регіонів, проте відстає від регіонів з подібними об’єктивними характеристиками країн-сусідів. Таблиця 7. Порівняльна характеристика Полтавської області у міжнародному вимірі Територія Полтавська Саратовська Нижньосілезьке воєводство

Населення, тис.осіб

Міське, %

Приріст населення на 1 тис.осіб

28,8 101,2

1458,2 2496,6

61,7 74,0

–6,6 -4,9

ВРП на 1 особу (2012 рік), грн.

38424 49525

19,9

2915,2

69,6

-1,1

104309

Площа, тис.кв.м.

50

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 3.6. Сільське господарство та сільські території За обсягом сільськогосподарського виробництва регіон належить до групи областей із високим рівнем сільської економіки. Частка сільського господарства (включаючи мисливство та лісове господарство) у валовому регіональному продукті області протягом останніх років зростає і становить 14,4% (у 2010 році – 12,9%), що є значно вище середньоукраїнського показника (9,8%) та показника високоурбанізованих та промислово розвинених регіонів європейських держав (близько 1,4%). За останні 10 років частка продукції сільського господарства Полтавщини в загальнодержавних обсягах зросла з 4,7% до 6,4%, в тому числі рослинництва – з 4,6% до 7,3%. Частка тваринництва дещо скоротилась – з 4,7% до 4,3%. У структурі сільськогосподарського виробництва області переважає великотоварне виробництво, його частка продовжує зростати і становить 65,6% (у 2010 році – 59,7%). Сільськогосподарськими підприємствами виробляється 68% продукції рослинництва і 58,2% продукції тваринництва. Продукція рослинництва у валовому сільськогосподарському виробництві становить 74,3%. Питома вага продукції тваринництва становить 25,7%. У розрізі видів продукції основна частка припадає на виробництво молока – 14,8%. Рослинництво 74,3 % Техні чні ; 25,20%

Тваринництво 25,7%

Картопля і овочі; 15,30% Плодово-

Вирощуван ня худоби і птиці; 7,60%

ягідні; 2,40% Кормові;

Яйця; 2,30%

2,40% Інша продукція ; 0,20%

Інша продукці я ; 0,90%

Молоко; 14,80%

Зернові; 28,90%

Рис. 22. Структура валової продукції сільського господарства за 2012 рік За рахунок власного виробництва забезпечується внутрішня потреба населення області у картоплі, овочах, плодах і ягодах, яйцях, молоці та молочних продуктах, цукрі. Хоча споживання м’яса та м'ясних продуктів у розрахунку на одного мешканця зростає, проте науково-обґрунтованого рівня харчування (83 кг/рік на одну особу) ще не досягнуто. По м’ясу внутрішня потреба населення області забезпечена на 50%.

51

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

Рис. 23. Споживання та виробництво основних харчових продуктів Таблиця 8. Ефективність сільськогосподарського виробництва в областях України (дані за 2010 рік у постійних цінах 2010 року) Територія Україна Полтавська Чернігівська Сумська Дніпропетровська Кіровоградська Харківська Київська Черкаська Луганська Донецька Запорізька

Площа, тис.кв.м .

603,5 28,8 31,9 23,8 31,9 24,6 31,4 28,1 20,9 26,7 26,5 27,2

Населення, тис.осіб

С.г угіддя, тис.га 41525,8 2166,9 2068,4 1698,7 2513,2 2034,8 2413,8 1664,2 1450,8 1908,9 2041,4 2242,1

45778,5 1487,7 1098,2 1161,5 3335,5 1010 2755,1 1717,6 1285,4 2291,3 4433 1801,3

ВП с.-г, млн.грн.

194886,5 10999,2 6510,5 5751,8 12348,3 8505,1 8946,1 11490,7 12318,3 4951,6 9577,4 7642,5

ВП с.-г., грн. на 1 особу 4257 7393 5928 4952 3702 8421 3247 6690 9583 2161 2160 4243

ВП с.-г., грн. на 1 га 4693 5076 3148 3386 4913 4180 3706 6905 8491 2594 4692 3409

Показники ефективності використання сільськогосподарських земель у Полтавському регіоні є вищими, ніж у середньому в Україні. Так, валова продукція сільського господарства на 1 га сільгоспугідь на 8% перевищує загальноукраїнський показник, а виробництво валової продукції на 1 особу – в 1,7 рази більше, ніж в середньому по Україні. Ефективність сільськогосподарського виробництва в розрізі районів області відзначається певною рівномірністю. Найнижчу ефективність (від 54% до 70% середньообласного показника – 4831 грн./га) демонструють 4 райони області, найвищу (136%, 169%, 184%) – 3.

52

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

Структура земель сільськогосподарського призначення (тис. га по районах)

ЧАСТКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ (% від площі адміністративних районів)

рілля 100

перелоги

50

багаторічні насадження сіножаті

< 70

70-75

75-80

80-85

85-90

ДІАГРАМА СТРУКТУРИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пасовища Примітка: для виготовлення карти використані дані державної статистичної звітності за формою 6-зем

Рис. 24. Структура земель сільськогосподарського призначення 53

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року За останні роки площа сільськогосподарських угідь області скоротилась на 22,5 тис. га (1994 рік – 2189,4 тис.га), але це не вплинуло на темпи приросту с/г виробництва. Кількість сільськогосподарських підприємств на території області станом на 01.01.2014 становила 684, з яких 434 підприємства орендують земельні ділянки сільськогосподарського призначення від 100 до 10000 га (63,5% від усіх підприємств). Кількість особистих селянських господарств в області становила близько 258 тисяч. Основними виробниками сільськогосподарської продукції в області є великі та середні сільськогосподарські підприємства. Особисті селянські господарства С-г підприємства площею > 50000 га

11%

32%

5%

С-г підприємства площею > = 20000-50000 га С-г підприємства площею > = 10000-20000 га С-г підприємства площею > = 1000-10000 га С-г підприємства площею > = 100-1000 га

23%

С-г підприємства площею > = 50-100 га

29%

С-г підприємства площею < 50 га

Рис. 25. Розподіл сільськогосподарських підприємств за розміром угідь Протягом останнього десятиріччя поголів’я худоби в області скорочується. По відношенню до 2003 року – на 40%, в тому числі і поголів’я корів. Темпи скорочення поголів’я свиней є значно повільнішими (12%). Хоча останні два роки спостерігається нарощення поголів’я худоби в середньому на 8% за рахунок суттєвого приросту свинопоголів’я – на 19%. У господарствах населення поголів’я худоби зменшується (на 4,3%), зокрема поголів’я корів – на 3,4%, свиней – на 2,3%. Одночасно зростає виробництво продукції тваринництва. Зокрема виробництво м’яса зросло у 2 рази порівняно з 2003 роком, а за останні 2 роки – у 1,5 рази передусім за рахунок птиці та свиней. Валове виробництво молока в області збільшилось на 20% до 2003 року і на 8,5% за останні два роки; виробництво яєць – відповідно на 15% і на 7%. Нарощення обсягів виробництва продукції тваринництва відбувається за рахунок зростання продуктивності тварин та птиці.

54

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Проміжні висновки: • Полтавщина належить до групи областей із високим рівнем сільськогосподарського виробництва. Частка сільського господарства у валовому регіональному продукті області (14,4%) протягом останніх років зростає і значно перевищує середньоукраїнський показник (9,8%) та показник високоурбанізованих і промислово розвинених регіонів європейських держав (близько 1,4%).

• У Полтавській області розроблено та впроваджено науково-обґрунтовану структуру посівних площ, яка дозволяє виробляти продукцію рослинництва в обсягах, необхідних для забезпечення продовольчої безпеки регіону та реалізації продукції за його межі.

• Структура сільськогосподарського виробництва області є майже оптимальною, що забезпечує внутрішню потребу населення у споживанні основних продуктів харчування, окрім м’яса.

• Основним виробником сільськогосподарської продукції в області є сільськогосподарські підприємства, частка господарств населення скорочується.

3.7. Бюджетний профіль Полтавської області Бюджет області формується у відповідності з Бюджетним Кодексом України і входить до зведеного державного бюджету України.

20000

17354,7

18000

16207

16001,4 16000 14000 12000

11011,4

Доходи державного бюджету, млн.грн.

10000 8000

7645,2

7305,6

7124,8

5953,9 6000

Доходи бюджету області, млн.грн.

4997,3 4283,4

4000 2000 0

2009

2010

2011

2012

2013

Рис. 26. Динаміка доходів бюджету Полтавської області Проте, порівнюючи доходи та видатки зведеного бюджету Полтавської області, бачимо, що за період 2009-2013 рр. бюджет збалансований по всіх роках. Область мала профіцит бюджету. За досліджуваний період рівень дотаційності (відношення загальних доходів бюджету до власних) знизився з 48,4% у 2009 році до 45,7% у 2013 році.

55

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Структура власних податкових надходжень за період 2011-2013 рр. залишається практично незмінною, їх левову частку і далі становить податок на доходи фізичних осіб, який коливається на рівні близько 75%. Другим за величиною джерелом податків є плата за землю, яка складає близько 15%. Решта – такі малозначні джерела, як: податок на прибуток підприємств комунальної форми власності, плата за надра, місцеві податки і збори, які поволі зменшуються (з 7,8% у 2011 році до 3,2% у 2013 році). Варто відзначити деяке зростання частки єдиного податку (з 2,1% у 2011 році до 6,8% у 2013 році). Вартим уваги є порівняння за цим показником Полтавської області з іншими регіонами України. Чернігівська

1457,3

Чернівецька

1055,1

Черкаська

1694,1 1407,6

Хмельницька

1299,6

Херсонська Харківська

2044,8

Тернопільська

1043,3

Сумська

1661,8 1333,4

Рівненська

2299,3

Полтавська Одеська

1855,2

Миколаївська

1705,5

Львівська

1553,2 1742,4

Луганська

1670,5

Кіровоградська Київська

2359,5

Івано-Франківська

1208,1

Запорізька

2241,1 992

Закарпатська

1466

Житомирська Донецька

2565,7

Дніпропетровська

2802,1

Волинська

1141,7 1490,8

Вінницька

2460,2

АР Крим

0

500

1000

1500

2000

2500

3000

Рис. 27. Обсяг податкових надходжень до місцевих бюджетів у розрахунку на одиницю населення за 2013 рік, грн. У порівнянні з українськими областями Полтавщина (2299 грн.) виглядає значно краще від своїх сусідів (Харківщина – 2045 грн., Черкащина – 1694 грн., Кіровоградщина – 1670 грн.). В області також спостерігаються значні відмінності між місцевими бюджетами з податкових надходжень у розрахунку на одного мешканця, максимальний та мінімальний показники відрізняються більш ніж втроє.

56

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Максимальний рівень податкових надходжень у розрахунку на душу населення в 2013 році по м.Комсомольську становив 201% (3629,1 грн.) від середнього по області (1801,6 грн.), а мінімальний – по Полтавському району 55,7% (1003,4 грн.) від середнього по області. Деяке уявлення про рівномірність/нерівномірність розподілу бюджетних надходжень серед територій (міст обласного значення та районів) дає їх порівняльна характеристика.

871873,1 1785954,7

2013 1210048,3 3867876,1

Обласний бюджет

1025962,9

Разом міста 1773407,1

2012 1195191,9

Разом райони 3994561,9

Бюджет області 855424,4 1544346,4

2011 891323,4 3291094,2

0

1000000

2000000

3000000

4000000

5000000

Рис. 28. Розподіл доходів бюджету області серед територій у динаміці, тис. грн. За 3 останні роки пропорції бюджетного розподілу не змінилися. Власні надходження до бюджетів 5 міст значно перевищують надходження до бюджетів 25 районів. Потенційна можливість фінансування програм і проектів у рамках стратегії, суттєво залежить від бюджету розвитку. За період з 2011 до 2013 рік частка бюджету розвитку в доходах бюджету Полтавської області не перевищувала 6%.

57

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

Рис. 29. Бюджет розвитку в доходах бюджету Полтавської області, тис. грн. Впродовж аналізованого періоду помітна зміна пропорцій між джерелами наповнення бюджету розвитку. Якщо в 2011 році суттєвим джерелом були кошти від продажу землі, то з кожним наступним роком частка інших джерел зменшується, а провідну роль відведено єдиному податку. Проміжні висновки: • Основним джерелом власних податкових надходжень бюджету Полтавської області є податок на доходи фізичних осіб, який становить близько 75%.

• Полтавщина мала профіцит зведеного бюджету протягом 2009-2013 років.

• За показником бюджетної забезпеченості на 1 мешканця Полтавщина (2299 грн.) виглядає значно краще від своїх сусідів (Харківщина – 2045 грн., Черкащина – 1694 грн., Кіровоградщина – 1670 грн.).

• У видатковій частині відзначається помітне зростання частки загального фонду бюджету щодо спеціального фонду. Також суттєво зростає диспропорція між загальними та капітальними видатками: за останні 3 роки співвідношення капітальних і поточних видатків склало 1:10.

3.8. Екологічний профіль Полтавської області Щороку в атмосферне повітря Полтавської області від стаціонарних та пересувних джерел забруднення надходить від 170 до 180 тис. тонн забруднюючих речовин. За останніми річними статистичними даними спостерігається позитивна тенденція щодо скорочення викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами. Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є: підприємства м.Кременчука та м.Комсомольська, а також районів видобування і транспортування газу. На м.Кременчук припадає 29,7% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами, на Лохвицький – 12,8%, Лубенський – 5,4%, Гадяцький – 4,2%, Кременчуцький – 3,9% та Диканський – 3,4%; на м.Комсомольськ, яке розташоване в зоні впливу двох потужних гірничо-збагачувальних комбінатів, – 18,3%.

58

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на одну особу області становили 45,5 кг (менше ніж середній показник в Україні в 2,1 рази). Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області становила 2,316 т шкідливих речовин (менше ніж середній показник в Україні у 3,1 рази). Найбільша щільність викидів шкідливих речовин на квадратний кілометр спостерігалася у містах: Кременчуці (206,1 т), Комсомольську (70 т), Полтаві (10,9 т), Лохвицькому (6,5 т), Диканському (3,3 т) та Лубенському (2,6 т) районах. Більше половини всіх викидів в атмосферне повітря області забезпечують пересувні джерела, з яких левова частка припадає на автотранспорт. Аналітичні дослідження підтверджують відсутність суттєвих негативних змін у стані майже усіх річок Полтавської області. Вміст хлоридів, сульфатів, нітратів, нітритів і мінеральний склад у більшості не перевищують гранично допустимих концентрацій. Найбільше свіжої води використовується у сільськогосподарської галузі (134,1 млн. куб. м), в тому числі рибними господарствами (120 млн куб. м) та у житлово-комунальному і побутовому господарствах – 52,3 млн. куб. м. Обсяги скидання зворотних вод у поверхневі водні об’єкти становили 196,2 млн. куб. м, що на 7,1 млн. куб. м (3,6%) більше ніж у попередньому році (2012 рік – 189,1млн. куб. м). З них 4,5 млн. куб. м (2,3% від загального скиду усіма очисними спорудами) – забруднені стічні води, що 2,6% більше ніж у 2012 році. Майже усі ці скиди – 4,3 млн. куб. м, або 93,7% приходиться на очисні споруди житлово-комунального господарства. Цей показник у звітному році збільшився на 0,13 куб. м або на 3,1%. Втрати води при транспортуванні уперше за багато років дещо зменшилися з 17,3 млн. куб. м у 2012 році до 14,6 млн. куб. м – у 2013 році (на 2,7 млн. куб. м, або на 15,5%). Такі втрати мають місце у комунальному і побутовому водопостачанні через зношеність та незадовільний стан мереж водопостачання. Комунальними підприємствами області експлуатується більше 1 тис. км каналізаційних мереж. Каналізаційні мережі, споруди, насосні агрегати в багатьох населених пунктах відпрацювали нормативний термін експлуатації та потребують капітального ремонту. Позитивні тенденції спостерігаються у зміні структури сільськогосподарських угідь, триває процес виведення з обробітку малопродуктивної, деградованої ріллі шляхом її залуження. За 1994-2014 роки площа ріллі зменшилась на 57,6 тис. га, багаторічних насаджень – на 1,4 тис. га, водночас площа перелогів збільшилась на 2,9 тис. га, сіножатей і пасовищ – на 33,6 тис. га. Проте кількість рекультивованих земель є незрівнянно меншою з обсягами щорічно порушуваних. Станом на 01.01.2014 площа порушених земель (землі під відкритими розробками, кар'єрами, шахтами та відповідними спорудами) на території області складає 6753,5 га.

59

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Протягом останніх років залишкових кількостей у зразках ґрунту, відібраних на моніторингових ділянках, з перевищенням ГДК – не виявлено. Вміст солей важких металів також не перевищує ГДК. Вміст радіонуклідів цезію 137 в орному шарі ґрунту становить менше 1Кі/кв.км, а стронцію 90 – до 0,02Кі/кв.км. Станом на 1 січня 2013 року у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств області накопичилось 24898,1 тис.т небезпечних відходів (2011 рік – 16510,5 тис.т), з них 0,1 тис. т належать до І класу небезпеки, 0,3 тис. т — до II класу; 41,6 тис. т – до III класу, 24856,1 тис. т – до IV класу небезпеки. Має місце нарощування кількості перероблених відходів. Протягом 2012 року утилізовано та перероблено 4481,9 тис. т, що на 33,8%, або на 1515,7 тис. т відходів більше ніж у 2011 році, спалено з метою отримання енергії – 30,6 тис. т (збільшення обсягів 2011 року на 2,2%, або на 0,7 тис.т відходів). Станом на 01.01.2013 в області налічується 377 сміттєзвалищ загальною площею 460,2 га. З них перевантажених – 10 (34,5 га), не відповідають нормам екобезпеки – 126 (149,4 га). Відсоток охоплення населення послугами зі збирання твердих побутових відходів (ТПВ) у 2012 році становив 71%. Проміжні висновки: • Стан навколишнього природного середовища в області залишається відносно стабільним і в порівнянні з більшістю інших областей України доволі прийнятним.

• В області спостерігається позитивна тенденція щодо скорочення викидів забруднюючих речовин стаціонарним джерелами. Більше половини всіх викидів в атмосферне повітря області забезпечують пересувні джерела, з яких левова частка припадає на автотранспорт.

• Аналітичні дослідження підтверджують відсутність суттєвих негативних змін у стані майже усіх річок Полтавської області. Вміст хлоридів, сульфатів, нітратів, нітритів і мінеральний склад у більшості не перевищують гранично допустимих концентрацій.

• Основними забруднювачами земельних ресурсів промисловими відходами є підприємства гірничодобувної та нафтопереробної промисловості, тому існує необхідність щодо стабілізації та відновлення екологічної рівноваги в зоні впливу таких підприємств.

• Одна з суттєвих екологічних проблем області, від якої страждають майже усі регіони України – це накопичення та неналежне зберігання безхазяйних пестицидів та агрохімікатів.

60

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 4. Аналіз сильних сторін, можливостей розвитку, слабких сторін та загроз розвитку області (SWOT-аналіз) 4.1. Результати SWOT-аналізу Полтавської області SWOT-аналіз Полтавської області був проведений на розширеному засіданні робочої групи, на основі матеріалів соціально-економічного аналізу стану області та залучення до процесу з’ясування сильних та слабких сторін області місцевих експертів, науковців, працівників органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, громадських активістів. СИЛЬНІ СТОРОНИ СЛАБКІ СТОРОНИ 1. Наявність великої кількості 1. Низька якість транспортпродуктивних сільськогосподарсь- ної мережі та руйнація доріг Значна частина доріг області ких земель Земельний фонд Полтавської капітально не ремонтувалась, є області складає 2875 тис. га, з з них – пошкодженою, кількість доріг 1772,2 тис. га – рілля. Чорноземи першої категорії не значна, складають понад 92% площі орних особливо проблемна ситуація у земель і 84% всіх сільсько- сільських районах і селах. господарських угідь. Чорноземні ґрунти у повній мірі забезпечені поживними речовинами, мікро- та макроелементами, що визначають родючість ґрунту. За показником вмісту гумусу в ґрунті (2,5-4,5%) Полтавщина займає пріоритетне місце серед інших регіонів України.

2. Сприятливий клімат для 2. Зношеність комунальної ведення ефективного сільського інженерної інфраструктури, господарства та рекреації основних фондів Клімат Полтавської області Найбільший знос основних помірно-континентальний, м'який, засобів – у транспорті, в житловодостатньо вологий. Зима малосніжна, комунальному господарстві, нестійка, порівняно тепла, літо тепле і закладах охорони здоров’я. помірно вологе. Кліматичні умови Полтавщини сприяють всім видам рекреації.

3. Потужний агропромисловий 3. Відсутність товарних комплекс (АПК) портів для експорту сільськоЧастка сільського господарства у господарської продукції структурі ВДВ постійно зростає і В області відсутні центри становить 14,4% (у 2010 році – прямого експорту сільськогоспо12,9%). дарської продукції, що створює додаткові загрози експорту.

61

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року У структурі с/г виробництва області переважає частка виробництва сільськогосподарських підприємств – 65,6% (у 2010 році – 59,7%), ними виробляється 68% продукції рослинництва і 58% продукції тваринництва.

4. Вигідне географічне розміщення Область розміщена у відносній близькості до найбільших українських міст та регіональних ринків у помірному кліматі на перетині транспортних шляхів.

5. Потужний природнорекреаційний та історикокультурний потенціал Область має багатий курортнорекреаційний потенціал, який налічує 12 санаторних закладів. Полтавщина належить до регіонів України із самобутньою та унікальною культурною спадщиною. Всього в області діє 34 державних та 100 громадських музеїв.

6. Великі поклади корисних копалин На території області обліковано 71 родовище вуглеводнів, з яких у стадії промислової розробки перебуває 57 родовищ. Ще 34 родовища та площі перебувають у стадії геологічного вивчення.

62

4. Слаборозвинутий малий та середній бізнес (МСБ) У загальній кількості підприємств частка малих підприємств становить 93,2%. Проте, обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) суб’єктами малого підприємництва склав близько 16,9 млрд. грн., що становить лише 14,2% від загального обсягу реалізації продукції.

5. Складна демографічна ситуація, низький рівень народжуваності та високий рівень смертності Загальний рівень народжуваності (9,8‰) нижчий від середнього по Україні (11,1‰), а рівень смертності – один з найвищих у країні (в області – 16,6‰, у середньому по Україні – 14,6‰). Середній вік населення області складає 41,8 років, що вище середнього віку по Україні (40,5 років). Водночас середній вік населення в сільській місцевості є вищим (43,1 років) ніж у міських поселеннях (41 рік).

6. Слабке впровадження високих технологій, відсутність інноваційної інфраструктури, низька інноваційна активність В області діє 33 інноваційноактивних промислових підприємства.

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року До нафтогазоносних відносяться 16 з 25 районів області. Розвідані запаси корисних копалин складають: нафта – 153,1 млн.тонн; природний газ – 520 240 млн.куб.м; газовий конденсат – 133, 1 млн.тонн; залізна руда – 4,5 млрд. тонн.

Частка інноваційно-активних підприємств у загальній кількості промислових підприємств складає 8,1% (24 місце серед регіонів України), що в 2 рази нижче загальноукраїнського показника (по Україні – 16,8%).

7. Високий рівень освіченості населення Більше половини найманих працівників в області мають вищу освіту, 32,2% з них – повну вищу (освітньо-кваліфікаційні рівні «магістр» та «спеціаліст»), 24,7% – неповну та базову вищу (освітньокваліфікаційні рівні «бакалавр» та «молодший спеціаліст»). Це є свідченням високого рівня підготовки кадрів для економіки країни, регіону. Для такої підготовки в області діє 6 вищих навчальних закладів ІІІ та ІV рівня акредитації, 25 навчальних закладів І та ІІ рівня акредитації, з них – 4 університети, 2 академії, 11 коледжів, 5 училищ, 9 технікумів.

8. Високий рівень національнопатріотичної свідомості населення

7. Висока енергоємність та ресурсоємність виробництва У промисловому комплексі області переважають галузі, що виробляють сировину, матеріали та енергетичні ресурси, тобто продукцію проміжного споживання, яка має високу енергоі матеріаломісткість та низьку ефективність для забезпечення валової доданої вартості. Це зменшує конкурентоспроможність області на світових ринках.

63

8. Низька екологічна свідомість мешканців Спостерігається негативна тенденція до виникнення стихійних звалищ побутових відходів. Так, у 2014 році виявлено та ліквідовано 872 стихійних сміттєзвалища (у 2013 році − 792, у 2012 році − 1274, у 2011 році – 650). Також протягом літнього сезону відбувається інтенсивне засмічення берегів річок та водойм несвідомими відпочивальниками, що негативно впливає на стан довкілля. Заходи щодо очищення проводяться в недостатній мірі (переважно навесні в рамках акцій).

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Зокрема в 2013 році під час проведення акції «За чисте довкілля» було розчищено 0,2 км берегів поверхневих водойм від сміття. У 2012 році протягом двомісячника озеленення та благоустрою (квітень-травень) очищено від сміття 177,4 км берегів річок області (у 2011 році – 92,73 км).

9. Наявність земельної ділянки 9. Низький рівень під індустріальний парк патріотичного виховання у Розроблено проект Індустріаль- закладах освіти ного парку «Центральний» на земельній ділянці загальною площею 168,55 га в м. Кременчуці, який внесено до Державного реєстру індустріальних (промислових) парків України, та направлено звернення щодо включення Індустріального парку до Національного проекту «Індустріальні парки України». Концепція створення Індустріального парку «Центральний» передбачає залучення інвестицій, запровадження сучасних технологій виробництва промислової продукції в машинобудуванні, в тому числі в автомобілебудуванні; енергетиці, розвитку ІТ технологій, а також застосування сучасних методів організації промислового виробництва, створення центру виробничої культури, інженерної думки, що дасть можливість створити близько 4,3 тис. робочих місць.

10. Високорозвинена харчова 10. Низький рівень культури промисловість з відомими у сфері послуг Готельний персонал, персонал брендами Харчова промисловість у сфери харчування не є достатньо структурі промислового виробництва підготовленим для роботи, не посідає 3 місце після видобувної та зацікавлений у просуванні серед нафтопереробної промисловості, її клієнтів своїх закладів та не готовий частка становить 22,5%. до конкурентної роботи.

64

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Діяльність з виробництва харчових продуктів здійснює 140 підприємств. Найбільшими є ПАТ «Кременчукм’ясо», ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат», ТОВ «Лубенський молочний завод», ПАТ «Кременчуцька кондитерська фабрика «Рошен», ПАТ «Полтавакондитер», ВТК «Лукас», ТОВ «Гадячсир», ПАТ «Пирятинський сир завод», ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод», ПрАТ «Полтавський олійноекстракційний завод Кернел Груп», ПАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» та інші.

11. Розвинений нафтогазовий та машинобудівний комплекс На Полтавщині нафтогазовий комплекс включає всі етапи – від розвідки надр до переробки вуглеводнів. Близько 40% українського газу та 15% нафти видобувається з надр Полтавщини. На Полтавщині виробляється 16% загальнодержавного виробництва вантажних автомобілів, 22% вантажних вагонів.

12. Розгалужена транспортна мережа Полтавщина як одна з небагатьох областей центральної України є перехрестям доріг, які сполучають північ і південь, захід і схід нашої країни. По території області проходить міжнародний транспортний коридор Європа – Азія. Через область проходять основні залізничні магістралі та перспективна річкова артерія – Дніпро.

65

11. Відсутність регулювання контролю за внесенням хімікатів у ґрунти та сівозмінами, що веде до деградації земель Прискорена ерозія та зменшення вмісту гумусу в ґрунтах області, ерозія та забруднення ґрунтів.

12. Міжрайонні диспропорції у соціально-економічному розвитку Три міста області формують більшу частину ВРП. З 25 районів області 15 – мають аграрну специфіку, 10 – представлені промисловими підприємствами. Найменш розвиненими є невеликі сільські райони північної частини області.

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 13. Високі запаси якісних підземних вод Прогнозні експлуатаційні запаси підземних вод в межах області складають – 4046,5 тис. куб. м/добу. Для забору підземних вод в області є 3682 артезіанських свердловин.

14. Наявність місцевих історичних, культурних, мистецьких брендів Відомі на всю Україну: Гоголь, Котляревський, «Енеїда», Миргород, Опішня, Решетилівка, вишиванка «білим по білому», «полтавські галушки».

15. Більшість територій області має низький рівень екологічного навантаження Північні та центральні райони області вільні від забруднення промисловими викидами, придатні для екологічно чистого землеробства та рекреації.

66

13. Високий рівень безробіття, особливо в сільській місцевості, а також серед молоді Особливо гостра проблема у периферійних районах області, де немає промисловості. А сільське господарство монополізоване. Питома вага безробітних мешканців села в загальній чисельності безробітних, які перебували на обліку в службі зайнятості в 2013 році, становила 52,1%, а їх чисельність перевищувала 22 тис. осіб (за 2011 рік – 51,5%, 2012 рік – 52,3%). Рівень працевлаштування жителів сільської місцевості, які перебували на обліку в службах зайнятості, становить 40%.

14. Низький рівень медичного обслуговування в сільській місцевості Менша тривалість життя в порівнянні з міським населенням, вища смертність серед людей працездатного віку. Низький рівень профілактики та ранньої діагностики захворювань. Забезпеченість центрів медикосанітарної допомоги лікувальнодіагностичним обладнанням становить близько 52%, з них 70% – застаріле обладнання. Існує загальна недоукомплектованість Центрів автотранспортом, загальний відсоток забезпеченості становить 58%.

15. Залежність великих промислових підприємств від імпортних постачальників сировини, та зовнішньої кон'юнктури

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

МОЖЛИВОСТІ 1. Поглиблення інтеграції з ЄС Відкриття ринків ЄС для українських товаровиробників сприятиме виробництву та збільшенню притоку інвестицій в Україну.

2. Покращення бізнес-клімату в Україні, відновлення стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу Дозволить прискорити розвиток малого та середнього підприємництва області та використання його потенціалу для вирішення нагальних проблем регіону (передусім у сфері зайнятості).

3. Збільшення споживання харчових продуктів у країнах Азії та Африки Розширить можливості експорту сільськогосподарської продукції та номенклатури експорту, що сприятиме зростанню зайнятості сільського населення.

16. Низький рівень комп’ютеризації і покриття Інтернетом у селах 17. Низький рівень використання джерел альтернативної енергії, впровадження енергоефективних технологій 18. Відсутність підприємств з переробки твердих побутових відходів 19. Невідповідність кваліфікації кадрів вимогам ринку праці 20. Низькі доходи домогосподарств Область належить до групи областей з високим рівнем розвитку, проте відстає від інших рівнем доходів населення, особливо в сільських територіях. ЗАГРОЗИ 1. Політична нестабільність та військові дії на Донбасі Веде до появи біженців та вимушених переселенців, додаткових витрат на оборону в області.

2. Продовження економічної стагнації економіки через політичну кризу на Сході Зменшення інвестиційних можливостей бюджету, вихід інвесторів з області та України.

67

3. Прискорена депопуляція населення області, особливо сільських територій Зменшення надходжень до місцевих бюджетів і зростання видатків на управління та соціальну сферу, що призведе до поглиблення їх ротаційності.

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 4. Проведення реформи децентралізації в Україні Зростають можливості органів місцевого самоврядування в плануванні місцевого та регіонального розвитку, відбувається концентрація бюджетів та зменшуються їх непродуктивні витрати 5. Зменшення поставок енергоносіїв з Росії Стимулюватиме розвідку, видобування та первинну переробку енергетичних корисних копалин на Полтавщині.

6. Орієнтація значної частки українського населення на внутрішній туризм Відкриваються нові можливості розвитку курортних зон, зеленого та етнотуризму.

7. Зростання попиту на свіжу органічну продукцію Відкриває можливості для дрібного товаровиробника та самозайнятості сільського населення, розвитку периферійних територій із слабозабрудненими землями.

8. Стимулювання енергоефективності у виробництві, житловокомунальній та соціальній сферах Вивільняє кошти на модернізацію об’єктів, стимулює будівельно-ремонтні роботи та виробництво матеріалів для них.

9. Зменшення корупції Приведе до зростання ділової активності МСП та притоку інвестицій.

68

4. Закриття ринків Митного союзу для українських виробників Можливе скорочення виробництва на підприємствах машинобудівного комплексу, зростання безробіття.

5. Зростання кількості аварій комунальної інфраструктури через її зношеність Відволікання бюджетних коштів на ремонти, зниження можливостей для розвитку.

6. Зменшення видатків домогосподарств на купівлю товарів та послуг (відкладення попиту, зменшення доходів) Скорочення регіонального ринку, зменшення можливостей місцевих виробників у продажу товарів та послуг

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 4.2. SWOT-матриця Полтавської області SWOT-матриця є важливим елементом визначення конкурентних переваг області, оскільки дозволяє виявити взаємозв’язки між «внутрішніми» (сильні та слабкі сторони) та «зовнішніми» (можливості та загрози) факторами. Суцільна лінія символізує сильний взаємозв’язок, пунктирна – слабкий. Саме ці взаємозв’язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку області на довгострокову перспективу. Якщо сильна сторона підкріплюється можливістю, а загроза не нівелює цю сильну сторону, то така сильна сторона є найбільш важливою для області.

69

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

70

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

71

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

72

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 4.3. Порівняльні переваги, виклики і ризики Полтавської області Порівняльні переваги, виклики і ризики, які слід враховувати при стратегічному плануванні розвитку області ідентифіковані на основі соціальноекономічного аналізу ситуації в області, аналізу сильних та слабких сторін області, можливостей та ризиків, настання яких є досить вірогідним. Порівняльні переваги (визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей) • Сильними сторонами Полтавщини є: вигідне економіко-географічне розташування між найбільшими регіональними ринками України, м’який клімат та наявність великої кількості сільськогосподарських земель, які є основою потужного та досить диверсифікованого агропромислового комплексу. Добре розвинена харчова галузь виробництва. Ці сильні сторони підтримуватимуться такими можливостями, як: поглиблена інтеграція України в європейський простір, через зміцнення відносин між Україною та ЄС, підписання угоди про Асоціацію та ЗВТ з ЄС, а також зростанням споживання продуктів харчування в країнах Азії та Африки.

• Полтавська область має значний потенціал для інтенсивного розвитку туристично-рекреаційної сфери, зокрема: курортів, розвитку зеленого та етнічного туризму – це мінеральні води, об’єкти історико-архітектурної спадщини, традиційні народні промисли. Також для області характерний незначний ступінь антропогенного забруднення довкілля в місцях курортів та об’єктів історико-архітектурної спадщини, досить однорідний етнічний склад населення з високим почуттям патріотизму, орієнтуванням на українські традиції. Ця сильна сторона підтримується тенденцією орієнтування українського населення на відпочинок та туризм у межах стабільних регіонів України.

• Важливою сильною стороною області є наявність значної кількості корисних копалин з місцевою їх переробкою, а також досить розвинений машинобудівний комплекс. Ця сильна сторона підтримується такими можливостями, як: ЗВТ з ЄС, обмеженнями поставок енергоносіїв з Росії. Виклики (визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей) • Інтеграція України в європейський простір та зростання попиту на продовольство можуть сприяти нарощуванню зайнятості в сільських територіях, вирівнюванню диспропорцій між районами області.

• Покращення бізнес-клімату в Україні, відновлення стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу сприятиме зростанню МСБ в області, що може стимулювати створення нових робочих місць і зменшення рівня безробіття.

• Зростання світового та вітчизняного попиту на ІТ-послуги стимулюватиме створення нових і розвиток існуючих ІТ-компаній регіону, збільшуючи таким чином частку високотехнологічної продукції у структурі виробництва. Попри те, що ІТ-сектор поки що не є достатньо помітним ні у загальному обсязі ВРП, ані у структурі зайнятості, цей вид економічної діяльності демонструє значну динаміку росту.

73

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року • Зростання попиту на органічну продукцію сприятиме диверсифікації сільськогосподарського виробництва та залученню до цього процесу малих товаровиробників.

• Впровадження політики підвищення енергоефективності у виробництві, житлово-комунальній та соціальній сферах сприятиме технічному переоснащенню комунальної інфраструктури населених пунктів області.

• Децентралізація влади, проведення адмінреформи та зростання бюджетної самостійності громад можуть допомогти місцевій владі у плануванні місцевого розвитку, особливо у сфері підтримки МСП в таких галузях, як: туризм, сільськогосподарське виробництво, послуги. Це має позитивно вплинути і на рівень медичного обслуговування в сільських територіях області.

• Запровадження регулювання сільськогосподарського виробництва відповідно до стандартів ЄС вплине на збалансування сівозмін і збереження ґрунтів області. Ризики (визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз) • Погіршення економічної ситуації в Україні через кризу на Сході може посилити рівень диспропорцій у розвитку районів, а також загальмувати впровадження нових технологій у виробництво.

• Прискорення депопуляції населення (скорочення населення, висока трудова міграція у міста та за кордон, підвищення демографічного навантаження) створюють ризик для подальшого «старіння» населення, браку трудових ресурсів та подальшої стагнації економіки периферійних районів.

• Зниження видатків домогосподарств скорочуватиме регіональний ринок, прискорюватиме зростання рівня безробіття.

• Закриття ринків Митного союзу провокуватиме зростання безробіття у промислових містах, у яких виробники будуть змушені скорочувати виробництво та шукати нові ринки збуту.

• Невирішеність проблеми поводження з відходами, може посилюватись політичною нестабільністю та відволіканням ресурсів на воєнні дії.

74

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 5. Сценарії розвитку Полтавської області до 2020 року Стратегічне планування Полтавської області, яке відбувалось протягом 2014 року в принципі відрізняється від подібного планування, що здійснювалось протягом 2006 року за кількома причинами. По-перше, робота над стратегією в 2006 році відбувалась в умовах геополітичної невизначеності напрямів інтеграції України в Європейський Союз чи в структури Євразійського Союзу, які починали створюватись. У нинішніх умовах Україна визначилась із зовнішньополітичним вектором, підписала та ратифікувала договір з ЄС про Асоціацію та зону вільної торгівлі без вилучень та обмежень. По-друге, у 2006 році світова та українська економіка була на висхідному етапі розвитку, внутрішня та зовнішня кон’юнктура ринків була сприятливою для розвитку різних її секторів. Період 2014 року характеризується продовженням економічної рецесії в Україні та повільним виходом із кризи країн Європейського Союзу, припиненням економічного зростання в Росії. По-третє, на відміну від мирного 2006 року, планування 2014 року відбувається в умовах політичної дестабілізації, військових дій на Донбасі, військово-політичного та дипломатичного протистояння з Росією. По-четверте, світовий порядок, який десятиліттями був базований на фундаментальних домовленостях після Другої світової війни і закріплений системою міжнародних договорів, що передбачали непорушність державних кордонів та невтручання одних держав у внутрішні справи інших, виявися зруйнованим діями Російської Федерації, що вносить додаткові ризики для стратегічного планування, які варто враховувати, але не всі з них можна передбачити. По-п’яте, незважаючи на військові дії на Донбасі, в 2014 році Україна отримала широку міжнародну підтримку свого прагнення долучитись до демократичного світового клубу та готовність світових лідерів розвитку допомогти Україні у здійсненні реформ, зокрема у сфері державної регіональної політики. У цих умовах розробка стратегії розвитку області стала елементом залучення до планування більшості суб’єктів регіонального розвитку, що має стати новим джерелом перспективних ідей для розвитку області та мотиватором їх реалізації. У цих умовах уже навряд чи можливе традиційне слідування інерційним моделям та сценаріям розвитку, оскільки зараз найбільш вірогідними є два сценарії – динамічний розвиток або деградація. Саме такий підхід взятий за основу моделювання можливих сценаріїв розвитку. При цьому враховувались прогнозні показники, визначені Постановою КМУ від 27 серпня 2014 року №404 «Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2015 рік та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2016 і 2017 роки».

75

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Також було взято до уваги експертні оцінки внутрішніх та зовнішніх ризиків для розвитку України на 2015-2017 роки, аби оцінити тенденції щодо таких ризиків на середньострокову перспективу. Так, згідно з дослідженням5 за максимально можливого балу – 16, що характеризує значну вірогідність такого ризику і його значний вплив на розвиток, було ідентифіковано та рейтинговано такі ризики. Серед зовнішніх ризиків на 2015 рік, як і на 2014 рік, високу інтегральну оцінку мають ризики: • «розрив з РФ торгово-економічних зв’язків» (оцінка: 12 – на 2014, 11 – на 2015 рік); • «ескалація українсько-російського конфлікту» (оцінка: 14 – на 2014, 10 – на 2015 рік); • «рецесія економіки РФ через введення санкцій з боку країн світу» (оцінка: 11 – на 2014, 10 – на 2015 рік); • «подальше ускладнення зовнішньоекономічних відносин з країнамичленами МС» (оцінка:11 – на 2014, 9 – на 2015); • «зниження притоку іноземних інвестицій та масовий відтік капіталу з України через політичну нестабільність» (оцінка 11 – на 2014, 8 – на 2015); • «дефіцит зовнішнього фінансування та звуження можливостей доступу до міжнародних ринків капіталу» (оцінка: 10 – на 2014 рік, 8 – на 2015 рік); • «повільне відновлення розвитку світової економіки» (інтегральна оцінка 9 – на 2014-2015 роки). За розрахунками Уряду на 2015 рік можливими є також два сценарії розвитку економіки: практично нульовий приріст або зростання в межах до 2%. Отже, саме ці припущення закладаються для визначення можливих сценаріїв розвитку для Полтавської області, але з певним корегуванням на структуру регіональної економіки та впливу на основні її сектори зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної ситуації. Базові сценарні припущення (міжнародний та національний рівні): 1. ВВП на душу населення України в період 2014-2015 років повільно знижуватиметься, а починаючи з 2016 відбуватиметься зростання 2-3% на рік, з більшим зростанням виробництва у сферах сільського господарства, добування вуглеводнів, інноваційних галузей, падінням у вугільній, металургійній галузях.

2. Варто очікувати зростання державних витрат на оборону: утримання армії, закупівлю озброєнь, що може пожвавити українські підприємства оборонного профілю.

3. Торгові відносини з РФ будуть скорочуватись, натомість зростатиме торгівля з країнами ЄС та Азії.

4. Відбудова Донбасу потребуватиме значної кількості будівельних матеріалів та робочої сили.

5

http://ireu.org.ua/2014/07/10/ukra%D1%97nski-reformi-riziki-ta-perspektivi-rozvitku/

76

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 5. У найближчі 2 роки податкове навантаження на СПД та населення може дещо зрости за рахунок введення нових місцевих податків.

6. Протягом найближчих років інфляція буде на рівні 10-15%.

7. Продовжуватиметься плавна девальвація національної валюти, що стимулюватиме товарне виробництво на експорт.

8. Відбудеться суттєва зміна бюджетної системи, що стимулюватиме зацікавленість місцевого самоврядування в місцевому та регіональному економічному розвитку.

9. Відбудеться певне спрощення процедур відкриття бізнесу та звітності, зменшиться кількість контрольних органів та загальний рівень корупції.

10. У середньостроковій перспективі стабілізується політична ситуація, покращиться інвестиційний клімат, країна стане привабливішою для інвесторів 11. Продовжиться зростання цін на паливно-енергетичні ресурси, особливо для населення та комунальних підприємств, що зменшуватиме купівельну спроможність населення.

12. Доходи населення в найближчі 2-3 роки в порівнянні з 2007-2008 роками і навіть з 2012-2013 роками будуть дещо нижчими в купівельному вимірі. Їх зростання напряму буде прив’язане з виходу із рецесії, орієнтовно в 2016 році.

13. Україна отримає доступ до низки програм Європейського Союзу та технічну допомогу на регіональний розвиток. Базовий, традиційний для України та регіону, сценарій розвитку (область розвивається за інерцією, політична та соціально-економічна ситуація в Україні характеризується відсутністю системних реформ). Такий сценарій завжди виглядає, як реально можливий. Всі попередні стратегічні документи, які ухвалювались на національному та обласному рівнях, базувались саме на інерційному сценарії, який є фактичним продовженням трендів, що намітились у попередні періоди і на які не здійснюється управлінського та ресурсного впливу. Для такого сценарію характерними ознаками буде: 1) Подальше загострення демографічної ситуації, скорочення чисельності населення в цілому по області та особливо швидко у віддалених районах та сільських територіях.

2) Структура регіональної економіки суттєво не змінюватиметься, переважатиме добувна промисловість та сільське господарство і галузі з ними пов’язані, темпи приросту загалом відповідатимуть загальноукраїнським тенденціям, падіння протягом 2014 і частково 2015 року з подальшим невеликим зростанням.

3) У структурі зайнятості переважатимуть великі підприємства, на яких приросту зайнятості не прогнозується, можливо, за винятком окремих підприємств машинобудівного комплексу, пов’язаних з обороною.

4) Зростання малого та середнього підприємництва суттєво не спостерігатиметься, проте частка зайнятості в МСП ставатиме більшою.

77

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 5) Посилюватиметься проблема зайнятості у сільських територіях, де відбуватиметься подальша монополізація виробництва.

6) Відбуватиметься невелике зростання видобутку вуглеводнів на фоні зростання їх вартості та обмеження імпорту з Росії, що покращуватиме економічні показники області. При такому сценарії обласна влада та органи місцевого самоврядування не відіграють активної ролі в плануванні та фінансуванні регіонального розвитку, їх основне завдання забезпечувати більш-менш справедливий розподіл ресурсів у межах своїх повноважень та не допускати погіршення ситуації в області в порівнянні з областями-сусідами, що стало б причиною дестабілізації суспільнополітичної ситуації в області чи виходу з області частини економічно активних суб’єктів. Такий сценарій випливає із нинішньої, статистично зафіксованої динаміки економічного розвитку в Україні та області, проте він не враховує можливостей, які випливають із глобальних змін, що відбулись протягом 2014 року і які можуть внести суттєві корективи в такий сценарій. Сценарій довготривалої затримки розвитку (Україна втягується у довготривалу військову конфронтацію з Росією, область стає прифронтовою територією). Такий сценарій на час підготовки стратегії не можна ігнорувати, оскільки продовження ескалації воєнних дій на Донбасі та входження РФ у конфронтацію з більшістю світу створює серйозні загрози. При такому сценарії, на території області можливе різке зниження економічної активності, припинення видобутку вуглеводнів, відсутності чи обмеженні електро- та газопостачання, наявності значної кількості біженців та тимчасових переселенців. У цих умовах основні видатки державного та місцевого бюджету будуть спрямовані винятково на соціальну сферу, підтримання соціальної інфраструктури від її руйнації. Завдання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядуванні в області будуть в основному концентруватись на забезпеченні функціонування найбільш важливих об’єктів соціальної інфраструктури, забезпечення населення мінімально необхідним рівнем послуг. При цьому структура регіональної економіки різко зміниться, зросте частка МСП, через вихід з області чи неможливість діяльності великих підприємств. Реалізація цієї стратегії при цьому сценарії буде надто ускладненою, а частково і не можливою. Вірогідність такого сценарію не є надто високою.

78

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Сценарій прискореного розвитку (область, виходячи із власних конкурентних переваг, мобілізації та ефективного витрачання ресурсів, використовує зовнішні та внутрішні можливості для розвитку). Збільшена вірогідність сценарію прискореного розвитку в порівнянні з попередніми періодами стратегічного планування базована саме на зміні загальної ситуації в Європі та ситуації навколо України. Для реальності цього сценарію потрібний певний набір необхідних та достатніх умов: завершення війни на Донбасі, стабілізація зовнішньо- та внутрішньополітичної ситуації, формування діючого складу Верховної Ради України та професійного уряду, готового на проведення реформ: 1) Відбувається реформа децентралізації – органи місцевого самоврядування отримують повноваження, ресурси та зацікавленість у місцевому та регіональному економічному розвитку, стають відповідальними перед своїми виборцями та перед державою.

2) Україна швидкими темпами інтегрується в європейський правовий простір, створюючи національне законодавство, яке відповідає законодавству ЄС, зокрема у сфері започаткування бізнесу та контролю над його діяльністю.

3) Відбувається податкова реформа, яка стимулює території до підтримки входження на них різних видів бізнесу.

4) Запроваджуються механізми державного фінансування проектів регіонального розвитку на основі кращого європейського досвіду та можливістю доступу до європейських ресурсів. На цій основі в межах області відбувається перехід від планування видатків на досягнутій основі до планування надходжень на основі розвитку. Сільські та міські територіальні громади входять між собою в діалог і, використовуючи механізми співпраці територіальних громад, а також можливості об’єднання, за рахунок економії на масштабі, ліквідації адміністративних бар’єрів, економлять бюджетні ресурси і вкладають їх у спільні проекти розвитку, які випливають з цієї Стратегії. Обласні та залучені ресурси використовуються для підтримки точок зростання, які формують додану вартість, першочергово в периферійних районах та сільських територіях. Спрощення ведення бізнесу та податкової звітності разом із запровадженням в області активної політики підтримки МСП веде до зростання частки МСП у ВРП області, а особливо суттєво у структурі зайнятості місцевого населення. Полтавщина проводить агресивну маркетингову політику щодо свого просування на загальноукраїнський та європейський ринки, створює умови найкращого сприяння для внутрішніх та зовнішніх інвестицій. Перспективними сферами інвестицій стають: машинобудування та приладобудування подвійного призначення; добування корисних копалин з максимальною переробкою в межах області; сільське господарство та харчова промисловість.

79

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

Створюються умови для поєднання можливостей місцевих освітніх закладів із науково-дослідними роботами і переведення їх у реальну економіку. Особлива роль відводиться сільськогосподарському виробництву та харчовій промисловості, де запровадження нових культур, технологій та глибини переробки дає найбільш швидкі та відчутні результати. Відкриття ринків ЄС тут має надзвичайно важливий вплив на розвиток, адже концентрація виробництва в області є значно вищою від країн ЄС, що надає переваги в конкурентній торгівлі. Покращується структура зайнятості населення, а відтак з’являється можливість покращити демографічні показники, принаймні змінити тенденції щодо їх погіршання. Реалістичний сценарій розвитку (заявлені в Україні реформи відбуваються не зовсім системно, соціально-економічна ситуація в країні кардинально не змінюється, на рівні області не вистачає ресурсів для реалізації поставлених цілей). Такий сценарій фактично є певною комбінацією інерційного сценарію та сценарію прискореного розвитку. В основу такого сценарію покладено український досвід проведення реформ у різних сферах і в різні історичні періоди, коли час вікна можливостей, яке відкривалось для реформ, не було використано повною мірою. Отже, за цим сценарієм цілком вірогідною виглядає ситуація, коли, наприклад, реформа децентралізації завершиться реально перерозподілом фінансових ресурсів на рівні міст обласного значення та районів, а більшість територіальних громад будуть позбавлені повноважень та ресурсів; фінансування регіонального розвитку з Державного фонду регіонального розвитку не буде прогнозованим і стабільним через щорічні зміни при затверджені державного бюджету. На обласному рівні впровадження стратегії може зіштовхнутись із бажанням окремих регіональних політиків чи впливових посадових осіб, впливати на процеси фінансування регіональних проектів, що випливають із цієї Стратегії. У цих умовах виникатимуть складнощі із формуванням в області пріоритетної політики розвитку МСП та зайнятості населення, особливо у периферійних районах. Відтак через можливості великих міст впливати на ухвалення рішень значна частина ресурсів та проектів буде витрачатись у Полтаві, Кременчуці, Комсомольську, що не вирішуватиме проблем сільських територій та периферійних районів, але створюватиме додаткові можливості розвитку цих і так досить розвинених територій. У цих умовах при неможливості виконання усіх інших операційних цілей, визначених Стратегією, особливо актуальним залишатиметься питання позитивного впливу великих міст на приміські території і їх залучення до сільського розвитку.

80

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Можливе продовження ситуації з обмеженням ринків Митного Союзу для великих підприємств області водночас з їх неможливістю швидко адаптуватись до ринків ЄС прискорить вивільнення робочої сили з цих підприємств, що знову ж таки в умовах лібералізації ведення бізнесу, стимулюватиме самозайнятість населення та зростання МСП. Відтак реалістичний сценарій для Полтавської області відкриває можливості для проактивної політики обласної влади та органів місцевого самоврядування територіальних громад, а також районів у формуванні розвиткового середовища для передусім МСП, який здатен при невеликих ресурсах суттєво вплинути на зайнятість населення та зростання доходів домогосподарств, що є необхідною умовою економічного зростання.

81

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 6. Стратегічне бачення та місія розвитку Полтавської області Стратегічне бачення та місія для Полтавської області були визначені робочою групою з розробки Стратегії та обговорені на розширеному її засіданні. Полтавщина – край суспільної злагоди та стабільності, що ґрунтуються на високому рівні життя, ефективній багатоукладній економіці та віковічних українських традиціях. Полтавщина – український форпост Лівобережжя, лідер економічного та культурного розвитку. Головні ідеї тут випливають із сильних сторін та своїх унікальних особливостей: соціальна стабільність, багатоукладна економіка, що дає якість життя та український дух. Досягнення мети розвитку області має відбуватись через реалізацію певного набору стратегічних та операційних цілей, які базовані на комплексних конкурентних перевагах області.

82

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 7. Стратегічні, операційні цілі та завдання Структура стратегічних, операційних цілей та завдань Стратегії розвитку Полтавської області до 2020 року Стратегічні цілі Операційні цілі Завдання 1. Розвиток людсь1.1. Покращення 1.1.1. Зниження кого капіталу здоров’я та продовження захворювань на серцевотривалості активного судинні та легеневі періоду життя людини захворювання через профілактичні заходи та впровадження здорового способу життя 1.1.2. Покращення репродуктивного здоров’я населення 1.1.3. Створення діючих механізмів мобілізації мешканців до вирішення місцевих проблем 1.1.4. Формування громадського несприйняття алкоголізму, наркоманії, інших шкідливих звичок 1.1.5. Покращення якості соціального обслуговування громадян та реабілітації людей з обмеженими можливостями 1.1.6. Розвиток масової фізичної культури та спорту серед усіх категорій населення 1.2. Посилення 1.2.1. Вдосконалення можливостей працез- системи підготовки та датного населення до перепідготовки кадрів для зайнятості в умовах змін потреб регіональної економіки 1.2.2. Підтримка громадських ініціатив самоорганізації жінок та молоді з розвитку лідерських, творчих та підприємницьких якостей 83

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

1.3. Створення комфортних та безпечних умов проживання населення

1.4. Створення ефективної системи самоврядування та соціальної активності населення 84

1.2.3. Створення можливостей здобуття додаткової освіти і мотивування соціально вразливих груп населення до покращення знань і вмінь 1.2.4. Створення системи «освіта впродовж життя» 1.2.5. Створення центрів комерціалізації інновацій 1.3.1. Формування ефективної системи управління твердими побутовими відходами 1.3.2. Очищення території області від стихійних звалищ та сміття. Запобігання забрудненням від індустріальних виробництв та видобутку корисних копалин 1.3.3. Використання місцевих українських традицій для формування серед дітей та молоді здорового патріотизму, дбайливого ставлення до довкілля 1.3.4. Забезпечення захисту населених пунктів та сільськогосподарських угідь від підтоплення, зсувів ґрунтів та абразії берегів річок 1.3.5. Поліпшення якості питної води та водозабезпечення споживачів 1.4.1. Надання якісних адміністративних послуг у відповідності до сучасних стандартів і найкращих світових практик

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

2.1. Розвиток 2. Підвищення та ефективності викорис- інноваційного конкурентного тання економічного виробничого сектору потенціалу регіону

2.2. Зміцнення малого і середнього підприємництва (МСП)

85

1.4.2. Підтримка та стимулювання різних форм співробітництва територіальних громад 1.4.3. Створення діючих механізмів мобілізації жителів до вирішення місцевих проблем 1.4.4. Розвиток інституцій (органів) самоорганізації населення 1.4.5. Обмін кращими практиками діяльності місцевих громад 2.1.1. Покращення середовища для залучення інвестицій, передусім у інноваційні виробництва 2.1.2. Підтримка експортних можливостей регіональних виробників 2.1.3. Розвиток логістично-транспортного потенціалу області 2.1.4. Підтримка інституцій регіонального розвитку та промоція територій 2.1.5. Сприяння створенню індустріальних парків 2.2.1. Спрощення процедур для започаткування підприємств (бізнесу) 2.2.2. Розбудова горизонтальних виробничозбутових. мереж, галузевих і територіальних кластерів, підтримка їх зв’язків із інноваційним центрами 2.2.3. Розбудова спроможності для створення нової продукції та конкурентних послуг

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

2.3. Забезпечення енергобезпеки, формування енергоефективних громадського, аграрного та промислового секторів

2.4. Реалізація туристичного потенціалу регіону

86

2.2.4. Створення бізнесінкубаторів, Центрів підтримки підприємництва та сприяння розвитку електронного бізнесу 2.3.1. Підвищення ефективності управління енергетичними ресурсами в містах та сільських населених пунктах 2.3.2. Впровадження енергозберігаючих та енергоефективних технологій 2.3.3. Використання місцевих видів палива та збільшення власного видобутку газу 2.3.4. Розвиток альтернативної енергетики 2.3.5. Диверсифікація джерел електричної енергії 2.3.6. Створення умов для модернізації мереж енергоресурсів з метою рівного доступу до них споживачів 2.3.7. Термомодернізація будівель та енергоефективне будівництво 2.4.1. Реалізація потенціалу лікувальнооздоровчого, культурнопізнавального, спортивнооздоровчого, бізнеста зеленого туризму 2.4.2. Розвиток об’єктів туристичної інфраструктури. області та мережі туристичноекскурсійних маршрутів 2.4.3. Створення центрів туристичної інформації

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

3. Розвиток сільсь3.1. Збільшення ких територій доходів домогосподарств у сільській місцевості

3.2. Розвиток сільських територій та периферії навколо малих міст

87

2.4.4. Покращення стану рекреаційних зон та туристичних об’єктів 2.4.5. Популяризація місцевої кулінарної спадщини 3.1.1. Вдосконалення організації ринку для с/г продукції (та забезпечення зв’язку між містами і сільськими територіями) 3.1.2. Покращення послуг, спроможності та технологій для забезпечення сталості малих фермерів та сімейних господарств 3.1.3. Розвиток органічного сільського господарства та виробництва продуктів харчування 3.1.4. Сприяння самозайнятості в сільській місцевості 3.2.1. Розвиток сучасних форм кооперації в аграрному секторі 3.2.2. Створення можливостей щодо розвитку МСП та ремесел у сільських територіях, у тому числі не пов’язаного із с/г 3.2.3. Створення умов для переселення (повернення) до сільських територій молоді 3.2.4. Поліпшення соціальної та транспортної інфраструктури сільських територій 3.2.5. Створення умов для продовження тривалості активного періоду життя у сільських територіях

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 3.3. Забезпечення 3.3.1. Підтримка збалансованого розвитку розбудови мережі сіл та районів малих міст для реалізації спільних інтересів у периферійних районах 3.3.2. Створення механізмів підтримки розвиткових проектів у сільських районах 3.3.3. Розвиток можливостей для диверсифікації економіки (доходів) периферійних районів 3.3.4. Розвиток інфраструктури периферійних районів Примітка: досягнення операційних цілей здійснюється через реалізацію проектів, що базуються на інноваціях.

7.1. Стратегічна ціль 1. Розвиток людського капіталу Наріжним каменем розвитку демократичної країни є орієнтація політики держави на людину, на покращення якості життя кожного члена суспільства, на стабільне зростання людського капіталу. Це піклування про її здоров’я, освіту, умови проживання, якісні комунальні та соціальні послуги, комфортне урбаністичне середовище, належні умови для працевлаштування, охорона природного середовища та багато інших складових, що впливають на стан людського потенціалу суспільства. Одним з індикаторів якості людського капіталу є показники прогнозної тривалості життя людини та коефіцієнт природного приросту населення. Починаючи з 1993 року, має місце безперервне скорочення населення Полтавщини, яке триває і по цей час, прогнозна тривалість життя населення також суттєво зменшилась і не відповідає показникам країн-сусідів. Демографічне навантаження на осіб працездатного віку (16-59 років) у 2012 році становило 601 особу (по Україні – 585 осіб), при цьому воно є значно вищим у сільській місцевості – 687 осіб, тоді як в міських поселеннях цей показник становить 551 особу. Головною причиною такої ситуації в області стала недостатня адаптивність місцевого населення до ринкових умов, коли закрилось багато підприємств, розпались колгоспи, зросло безробіття. Це привело до поширення депресії та маргіналізації значної частини населення, в першу чергу чоловіків у сільських територіях.

88

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Поряд з цим відбувається зміна в структурі регіональної економіки, що потребує швидкої адаптації працездатного населення до нових потреб цієї економіки і відповідної підтримки людей, які потребують перекваліфікації чи прагнуть відкрити свою справу. До цього додається зростання асиметрії розвитку різних територій області через нерівномірне розміщення виробничих потужностей та сільськогосподарської активності на території області. Периферійні території втрачають людський капітал більш швидкими темпами. Враховуючи, що Стратегія одним із своїх завдань передбачає зменшення економічних дисбалансів, важливо створити умови для збереження системи розселення, зі збереженням та збільшенням точок розвитку економічного потенціалу, що неможливо без підтримки людського розвитку. Одним з найбільш ефективних шляхів тут є формування впливу на покращення здоров’я людини та формування її кращої здатності адаптовуватись до умов, що змінюються, а також активізація територіальних громад, стимулювання місцевого розвитку через пошук внутрішніх ресурсів за наявності державної підтримки таких процесів. Залучення молоді, гармонізація попиту та пропозиції робочої сили, створення умов для реалізації населенням старших вікових груп свого потенціалу працьовитості може забезпечити стале економічне зростання. Перенесення акцентування цілей стратегічного планування на розвиток людського капіталу має привернути увагу до якості життя як індикатора конкурентоспроможності регіону та стане поштовхом до стимулювання ділової активності та залучення інвестицій. Проаналізувавши порівняльні переваги, виклики та ризики області, врахувавши можливості впливу на вирішення існуючих проблем, у межах стратегічної цілі на досягнення високої якості життя людини, першочергову увагу слід зосередити на: • адаптацію широких верств населення до швидких змін на регіональному ринку праці, при цьому ключове завдання полягає в стимулюванні працевлаштування мешканців у межах власних районів, а не виїзду на роботу в інші; • збільшення поінформованості мешканців щодо сучасних уявлень та стандартів цивілізованого життя – саме рівень поінформованості є визначальним у формуванні поведінки людини щодо таких питань, як: здоровий спосіб життя, культура споживання, культура харчування, екологічна поведінка тощо; • формуванні екологічного світогляду, заходи по збереженню довкілля, очищенню забруднених територій, формування сучасних підходів вирішення проблем, пов’язаних з твердими побутовими відходам; • залученні громадськості до вирішення житлово-комунальних проблем через посилення громадського контролю за діяльністю комунальних підприємств, пошуку сучасних підходів до проведення реформ у комунальній галузі, зростання інформованості у сфері енергозбереження; • розвитку механізмів активізації мешканців до спільної участі у вирішенні місцевих проблем та налагодженні взаємодії громад.

89

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Досягнення стратегічної цілі передбачається через реалізацію таких операційних цілей: Стратегічна ціль 1. Розвиток людського капіталу Операційна ціль Операційна ціль Операційна ціль Операційна ціль 1.1.

1.2.

1.3.

1.4. Покращення Створення Посилення Створення здоров’я та ефективної можливостей збільшення комфортних та системи працездатного безпечних умов тривалості самоврядування та населення до активного періоду проживання соціальної зайнятості в життя людини населення активності умовах змін населення Операційна ціль 1.1. Покращення здоров’я та продовження тривалості активного періоду життя людини Турбота про здоров’я населення є одним із показників ставлення держави до людей, але стан справ у цій сфері викликає занепокоєння. Бюджет галузі охорони здоров’я має стійку тенденцію до збільшення, однак впродовж останніх років в області зберігається тенденція до погіршення стану здоров’я населення, зумовлена негативними факторами соціально-економічного, екологічного та психоемоційного характеру. Така тенденція ставить перед владою та суспільством важкі завдання та нові виклики. Одним із найважливіших завдань у зв’язку з цим є збільшення активного періоду життя громадян шляхом забезпечення умов для повноцінного фізичного розвитку, популяризації фізичної культури та спорту і здорового способу життя. Однак, на даний час рівень фізичної культури і аматорського спорту не відповідає сучасним вимогам і не може задовольнити потреби населення. Мало уваги приділяється фізичному вихованню в сім’ях, загальноосвітніх, професійнотехнічних навчальних закладах. Не задовольняється природна біологічна потреба дітей, учнівської і студентської молоді в руховій активності, що негативно позначається на їхньому здоров’ї. Незадовільним є нинішній стан утримання і використання матеріальнотехнічної бази фізичної культури і спорту. Через відсутність стабільних джерел фінансування діюча система спортивних споруд не відповідає елементарним санітарно-гігієнічним і технічним вимогам. Зазначені проблеми розвитку фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи та зумовлені ними негативні соціальні наслідки не знайшли адекватного відображення в суспільній свідомості. Це призвело до значного погіршення фізичного стану працездатної частини населення, зростанню захворювань тощо. Одним із основних заходів, що запобігає захворюванням, є пропагування серед широких верств населення здорового способу життя, неприйняття громадою паління, вживання наркотиків та алкоголю серед молоді.

90

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Відсутність зайнятості в сільських територіях веде до зростання надмірного вживання алкоголю, маргіналізації дорослого чоловічого населення. На фоні погіршання медичного забезпечення це посилює тенденції до втрати працездатності та смертності у значної кількості осіб працездатного віку. Особливу вагу в умовах погіршення загального стану екології та зростання захворюваності населення є створення умов для забезпечення репродуктивного здоров’я людей. У цьому ж ключі нагальною є проблема подолання дитячої бездоглядності та безпритульності, підтримка сімей з дітьми, реформування інтернатних закладів для дітей з неблагонадійних сімей. Очікувані результати: • Зниження темпів природного скорочення чисельності населення та переваження рівня народжуваності над смертністю.

• Зниження рівня захворюваності населення за найбільш поширеними хворобами.

• Стабілізація та зниження показників захворюваності на «соціальні хвороби» – туберкульоз, наркотична та алкогольна залежність.

• Організація системної реабілітаційної та спортивної роботи з особами, які мають уроджені та набуті вади фізичного розвитку.

• Задоволення індивідуальних та суспільних потреб громадян у спортивній та фізкультурній підготовці. Індикатори: • Показники загальної та дитячої смертності, захворюваності за основними класами хвороб.

• Показники народжуваності та смертності.

• Кількість спортивних секцій, клубів, тренувальних залів.

• Рівень зайнятості людей з особливими потребами. Досягнення операційної цілі 1.1. потребує вирішення таких завдань: Завдання 1.1.1. Зниження захворювань на серцево-судинні та легеневі захворювання через профілактичні заходи та впровадження здорового способу життя

Потенційно можливі сфери реалізації проектів • Постачання обладнання та апаратів для виявлення і лікування захворювань.

• Навчання викладачів, які б пропагували здоровий спосіб життя, турботу про фізичний стан і застерігали від нездорових та небезпечних звичок.

• Підвищення обізнаності про профілактику, покращення способу життя і подолання шкідливих звичок.

• Модернізація системи екстреної (швидкої) медичної допомоги, у тому числі високоспеціалізованої медичної допомоги.

91

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 1.1.2. Покращення репродуктивного здоров’я населення

1.1.3. Створення діючих механізмів мобілізації мешканців до вирішення місцевих проблем

1.1.4. Формування громадського неприйняття алкоголізму, наркоманії, інших шкідливих звичок

1.1.5. Покращення якості соціального обслуговування громадян та реабілітації людей з обмеженими можливостями

• Підтримка ініціатив жіночих організацій у сфері роботи з вагітними, молодими матерями.

• Впровадження в школах та закладах профтехосвіти курсів та навчань у сфері охорони репродуктивного здоров’я, проведення у закладах освіти інформаційних заходів з питань попередження небажаних вагітностей у підлітків.

• Удосконалення системи сімейної медицини та охорони материнства і дитинства.

• Підтримка діяльності із запровадження механізмів місцевої демократії в територіальних громадах області.

• Збереження та розвиток місцевих традицій та обрядів масового характеру, що спрямовані на солідарність місцевого населення та опорядкування місць спільного використання.

• Проведення масових спортивних заходів у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах.

• Проведення масових заходів, направлених на благоустрій населених пунктів та територій.

• Проведення інформаційних кампаній про шкідливий вплив алкоголю, наркотиків та нікотину на організм людини.

• Проведення в закладах освіти інформаційних заходів з питань профілактики негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищах.

• Створення благодійних консультаційнодіагностичних центрів соціальної та психологічної допомоги населенню.

• Профілактика захворюваності на ВІЛ/СНІД, вживання алкоголю та наркотиків серед дітей, учнівської та студентської молоді.

• Надання консультативної, психолого-педагогічної допомоги неповнолітнім та молоді у навчальних закладах та центрах самозайнятості наркозалежної молоді.

• Раннє виявлення і профілактичний контроль населення з маргінальними умовами життя і такими, що сприяють появі типових захворювань.

• Підтримка громадських ініціатив із інтеграції осіб з маргінальних груп у суспільну діяльність.

• Розвиток мережі будинків сімейного типу та підтримка розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

92

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

1.1.6. Розвиток масової фізичної культури та спорту серед усіх категорій населення

• Забезпечення соціальної адаптації та реінтеграції вихованців інтернатних закладів.

• Впровадження ефективної системи спеціалізованих соціальних послуг для дітей та молоді з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

• Підтримка районних та обласних змагань і конкурсів в аматорському спорті серед дітей та дорослих.

• Будівництво нових та реконструкція існуючих спортивних об’єктів області.

• Розширення мережі спортивних клубів, зокрема центрів фізичного здоров’я населення.

• Покращення матеріальної бази спортивних комплексів у навчальних закладах області.

Операційна ціль 1.2. Посилення можливостей працездатного населення до зайнятості в умовах змін Перехід нашої країни до ринкової економіки висуває актуальну проблему сучасності – формування готовності населення, а особливо молоді та студентів, до адаптації в умовах соціально-економічного життя, що швидко змінюється. Особливості сучасного адаптаційного процесу в Україні обумовлені не тільки глибокою трансформацією всього пристрою суспільства, радикальної зміни форм власності, становлення і розвитку ринкових відносин, що визначають якісні зміни в соціально-економічній поведінці людей, але і високим ступенем нестабільності самого середовища, темпи зміни якого далеко не завжди враховують адаптивні можливості населення. На Полтавщині більше половини найманих працівників мають вищу освіту, 32,2% з них – повну вищу (освітньо-кваліфікаційні рівні «магістр» та «спеціаліст»), 24,7% – неповну та базову вищу (освітньо-кваліфікаційні рівні «бакалавр» та «молодший спеціаліст»). Це є свідченням високого рівня підготовки кадрів для економіки країни, регіону. Статус національних мають 3 університети. У вищих навчальних закладах на початок 2013-2014 навчального року здобували освіту 57,4 тис. студентів, з них 41,9 тис. у закладах ІІІ та ІV рівня акредитації та 15,5 тис. студентів – у закладах І та ІІ рівня акредитації. Необхідним для області є створення умов для самореалізації найбільш активної частини молодого населення. Для цього необхідно розпочати роботу на рівні середніх шкіл, а саме: створити умови для покращення рівня інформованості шляхом створення центрів доступу до інформації. Пріоритетними напрямами подальшого розвитку системи освіти Полтавської області є: забезпечення всім громадянам рівних можливостей для здобуття якісної освіти, постійне підвищення якості освітніх послуг, оновлення змісту та форм організації навчально-виховного процесу, розвиток системи безперервної освіти та навчання впродовж життя, формування соціально активної, відповідальної та 93

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року толерантної особистості, забезпечення громадянського, патріотичного, морального, трудового виховання, сприяння появі генерації нових лідерів, які мають сучасне бачення розвитку демократичної, правової та незалежної держави. Зміни структури місцевої економіки та широке впровадження в усі сфери життя нових технологій суттєво впливає на необхідність перекваліфікації дорослого населення, особливо жінок, людей з особливими потребами. Очікувані результати: • Зростання конкурентоспроможності населення зрілого віку на ринку праці.

• Створення системи професійного навчання, що включає професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації працюючих.

• Забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації педагогічних працівників.

• Зростання соціальної активності молоді та готовність до життя в умовах ринкової економіки.

• Розвиток системи дистанційного навчання в освітніх закладах.

• Зростання показників якості навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.

• Зростання кількості учнів та студентів, які займаються науководослідницькою роботою.

• Збільшення числа напрямів дослідно-експериментальної та інноваційної діяльності. Індикатори: • Чисельність фізичних осіб-підприємців.

• Показники рівня освіти населення.

• Чисельність учнів та студентів, які займаються науково-дослідницькою роботою.

• Чисельність працівників науково-дослідних організацій, які виконують наукові дослідження та розробки.

• Кваліфікаційний рівень педагогів. Досягнення операційної цілі 1.2. потребує вирішення таких завдань: Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проектів 1.2.1.

• Проведення досліджень щодо сучасного стану, Вдосконалення перспективних потреб ринку праці та вироблення системи рекомендацій. підготовки та • Поліпшення якості підготовки робітничих кадрів через перепідготовки закупівлю сучасного обладнання для професійно-технічних кадрів для потреб навчальних закладів. регіональної • Впровадження навчань роботі на комп’ютері чи з економіки використанням ІТ-технологій для осіб передпенсійного та пенсійного віку.

94

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 1.2.2. Підтримка громадських ініціатив самоорганізації жінок та молоді з розвитку лідерських, творчих та підприємницьких якостей 1.2.3. Створення можливостей здобуття додаткової освіти і мотивування соціально вразливих груп населення до покращення знань і вмінь 1.2.4. Створення системи «освіта впродовж життя»

• Підтримка суспільно корисної діяльності жіночих, молодіжних і дитячих громадських організацій, органів учнівського та студентського самоврядування.

• Підтримка підприємницьких ініціатив жіноцтва та молоді.

• Підтримка профорієнтаційних заходів з учнівською молоддю «Урок реального життя», «Крок у професійне майбутнє», «Ярмарок професій».

• Підтримка талановитих студентів та молодих науковців, розвиток міжнародного молодіжного співробітництва.

• Висвітлення соціальних та економічних питань у засобах масової інформації області та на офіційних сторінках органів влади в мережі Інтернет.

• Створення при органах місцевого самоврядування контактних центрів опрацювання звернень громадян до органів влади.

• Стимулювання ініціатив, спрямованих на інтеграцію в суспільно-активну діяльність груп з особливими потребами.

• Задоволення потреби в здобутті дошкільної освіти дітьми раннього віку, а також забезпечення стовідсоткового охоплення дошкільною освітою дітей 5-річного віку.

• Реорганізація малокомплектних сільських шкіл у навчально-виховні об’єднання «школа – дитячий садок».

• Оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів та профільним навчанням.

• Забезпечення навчальних закладів сучасною комп’ютерною технікою, інформатизація освітніх послуг, використання комп’ютерних технологій у навчальновиховному процесі.

• Навчання безробітних інтегрованим робітничим професіям, підтримка людей зрілого віку, яким складно конкурувати на ринку праці.

1.2.5.

• Формування бази даних місцевих наукових розробок та Створення центрів їх комерціалізація. комерціалізації • Розробка інноваційних проектів та поширення їх серед інновацій потенційних інвесторів, супровід підготовки та реалізації проектів.

• Сприяння налагодженню взаємовигідних зв’язків науково-технічної та виробничої сфер економіки.

95

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

Операційна ціль 1.3. Створення комфортних та безпечних умов проживання населення Щороку в атмосферне повітря Полтавської області від стаціонарних та пересувних джерел забруднення надходить від 170 до 180 тис. тонн забруднюючих речовин. У 2013 році від стаціонарних джерел забруднення у повітря надійшло 66,61тис.т забруднюючих речовин (без урахування викидів діоксиду вуглецю). Із загальної кількості забруднюючих речовин, що надійшли в атмосферу, викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 18,2 тис. т та 0,1 тис. т. Крім цих речовин, у 2013 році в атмосферу було викинуто 3014,4 тис. т діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату. Більше половини всіх викидів в атмосферне повітря області забезпечують пересувні джерела. Майже половина усіх викидів парникових газів також надходить від пересувних джерел забруднення. Автомобільним транспортом за рік викинуто 89,7 тис. т забруднюючих речовин, або 50% від усіх зареєстрованих викидів. У містах Полтава, Миргород і Лубни цей показник складає 85,9%, 88,7% та 94% відповідно; більше 70% в Кременчуцькому, Пирятинському, Полтавському, та Чорнухинському районах. Комунальними підприємствами області експлуатується більше 1 тис. км каналізаційних мереж. Каналізаційні мережі, споруди, насосні агрегати в багатьох населених пунктах відпрацювали нормативний термін експлуатації та потребують капітального ремонту. Недостатнє фінансування цих заходів призводить до забруднення навколишнього середовища, підвищених витрат електроенергії, збільшення собівартості послуг. Кількість рекультивованих земель є незрівнянно меншою з обсягами щорічно порушуваних. Станом на 01.01.2014 площа порушених земель (землі під відкритими розробками, кар’єрами, шахтами та відповідними спорудами) на території області складає 6753,5 га. На території області залишилися ще близько 160 тонн отрутохімікатів в Гребінківському, Лохвицькому, Пирятинському, Чорнухинському районах та залишки в Оржицькому та Лубенському районах. Із 156 км загального фронту берегів Кременчуцького водосховища в межах Полтавської області 44 кілометри піддані водній абразії. Найбільшого руйнування зазнають береги поблизу п’яти населених пунктів Глобинського та Кременчуцького районів: інтенсивність розмиву цих берегів становить 3-7, а в окремі роки до 10-15 метрів на рік. Значної шкоди довкіллю завдають зсувні процеси. Загальна площа поширення зсувних процесів складає 63,9 кв. км, або 0,2% площі області. Основними забруднювачами земельних ресурсів промисловими відходами є підприємства ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (11,7% – від усіх розміщених відходів в області І-ІV класу небезпеки) та ПАТ «Укртатнафта» (77,2%).

96

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року У 2012 році від економічної діяльності підприємств та організацій і в домогосподарствах області утворилось 6300,2 тис. т відходів. Основна частина утворених відходів (97,5%) належить до IV класу небезпеки. Кількість місць видалення промислових відходів – недостатня. Не вирішеним залишається питання захоронення, відповідно до вимог екологічної безпеки, промислових відходів підприємств обласного центру. Станом на 01.01.2013 в області налічується 377 сміттєзвалищ загальною площею 460,2 га. З них перевантажених – 10 (34,5 га), не відповідають нормам екобезпеки – 126 (149,4 га). Відсоток охоплення населення послугами зі збирання твердих побутових відходів (ТПВ) у 2012 році становив 71%. У регіоні складна ситуація з вивозом й утилізацією ТПВ. Відсутність комплексного підходу до видалення побутових відходів у населених пунктах, схем їхнього санітарного очищення та полігонів для розміщення ТПВ призводить до того, що численні балки й цвинтарі перетворилися на стихійні звалища. З метою стабілізації і поліпшення стану навколишнього природного середовища нагальними є заходи, спрямовані на зменшення забруднення земель та атмосферного повітря, поліпшення стану каналізаційних мереж та споруд, впорядкування поводження з твердими побутовими відходами, завершення утилізації непридатних та заборонених до використання пестицидів, вирішення питань утилізації та захоронення промислових відходів. Очікувані результати: • Поліпшення екологічного стану навколишнього природного середовища (атмосферного повітря, земель і водойм) та покращення стану здоров’я населення.

• Упорядкування системи управління твердими побутовими відходами.

• Приведення в належний стан каналізаційних споруд та мереж.

• Збереження водного балансу, підтримка в належному стані джерел питної води, виконання робіт з розчищення та врегулювання русел річок і водойм.

• Підвищення рівня екологічної освіченості населення, попередження забруднення небезпечними відходами виробництва, нафтопродуктами та сміттєзвалищами атмосферного повітря, ґрунтів, підземних та поверхневих вод. Індикатори: • Рівень захворюваності населення на найбільш поширені види хвороб, рівень природної смертності населення.

• Кількість ліквідованих стихійних звалищ ТПВ, джерел забруднення повітря, підземних та поверхневих вод і ґрунтів.

• Кількість рекультивованих та порушених земель.

• Кількість утилізованих пестицидів.

• Показники забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, підземних та поверхневих вод.

• Річний обсяг генерації ТПВ на території області; 97

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року • Зменшення питомих обсягів утворення ТПВ; • Охоплення населення послугами зі збирання ТПВ; • Відсоток утилізованих ТПВ; Досягнення операційної цілі 1.3. потребує вирішення таких завдань: Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проектів 1.3.1. Формування • Ліквідація джерел забруднення підземних вод та ефективної системи земельних ресурсів (несанкціоновані звалища ТПВ). управління твердими • Будівництво та реконструкція полігонів для побутовими відходами зберігання ТПВ та забезпечення їх спеціалізованою технікою.

• Будівництво прибудинкових контейнерних майданчиків для роздільного збирання та зберігання ТПВ.

• Впровадження нових сучасних технологій у сфері збору, сортування, транспортування та переробки ТПВ.

1.3.2. Очищення • Підтримка ноу-хау способів ліквідації/ території області від переробки/консервації старих звалищ. стихійних звалищ та • Реалізація громадських ініціатив з очищення сміття. Запобігання струмків та малих річок у рамках підготовки до забрудненням від проведення екологічних фестивалів, виставок, свят. індустріальних • Розчищення та врегулювання русел річок і виробництв та водойм. видобутку корисних • Очищення лісових масивів та лісосмуг від копалин несанкціонованих сміттєзвалищ.

• Поліпшення якості питної води та водозабезпечення споживачів.

1.3.3.

• Пропаганда та поширення українських народних Використання місцевих традицій, обрядів та фольклору. українських традицій • Проведення фольклорних та мистецьких для формування серед фестивалів та свят. дітей та молоді • Популяризація історії рідного краю, краєзнавства здорового патріотизму, та природознавства. дбайливого ставлення • Облаштування місць відпочинку в лісових до довкілля масивах, прибережних смугах річок, озер та водосховищ (встановлення інформаційних панно, природоохоронної інформації, схем екскурсійних маршрутів, забезпечення місць відпочинку контейнерами для сміття та засобами протипожежної безпеки).

1.3.4. Забезпечення • Будівництво, реконструкція і капітальний ремонт захисту населених осушувальних систем та гідротехнічних споруд.

98

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року пунктів та • Здійснення протипаводкових заходів та сільськогосподарських відновлення гідрологічного режиму річок. угідь від підтоплення, • Будівництво, реконструкція і капітальний ремонт зсувів ґрунтів та абразії меліоративних систем. берегів річок • Заліснення та засадження кущами берегів річок.

• Підтримка альтернативних підходів до рекультивації земель та їх введення в оборот.

1.3.5. Поліпшення • Відновлення, охорона та раціональне якості питної води та використання джерел питного водопостачання. водозабезпечення • Розвиток водопровідно-каналізаційного споживачів господарства, підвищення ефективності та надійності його функціонування.

• Будівництво та реконструкція каналізаційних очисних споруд.

• Захист джерел питного водопостачання від шкідливого впливу суб’єктів господарювання та об’єктів, що створюють загрозу забруднення вод. Операційна ціль 1.4. Створення ефективної системи самоврядування та соціальної активності населення Операційна ціль 1.4. Створення ефективної системи самоврядування та соціальної активності населення 1.4.1. Надання 1.4.3. якісних 1.4.2. Створення 1.4.5. Обмін адміністративних Підтримка та діючих 1.4.4. Розвиток кращими стимулювання інституцій послуг у механізмів практиками (органів) відповідності до різних форм мобілізації діяльності сучасних співробітництва жителів до самоорганізації місцевих стандартів і територіальних вирішення населення громад громад найкращих місцевих світових практик проблем 7.2. Стратегічна ціль 2. Підвищення ефективності використання економічного потенціалу регіону Сьогодні Полтавська область належить до групи українських областей, які за основними економічними показниками є найбільш розвиненими і які є донорами українського бюджету. Проте аналіз структури економіки області та бюджетних надходжень, що формуються в межах області, показує, що обласна економіка має значну частку добувної промисловості та промисловості першого рівня переробки, а рентні платежі складають велику частку фінансових ресурсів, що формуються в межах області. Добувна промисловість сильно залежить від кон’юнктури зовнішнього ринку, а також від вкладень у розвідку нових родовищ корисних копалин.

99

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Полтавська область водночас є одним із найбільших агровиробників України, частка сільськогосподарського виробництва у ВРП області складає 14%, що в 10 разів вище ніж у країнах Євросоюзу. При цьому агровиробництво також орієнтоване на експорт і залежить від ситуації на зовнішніх ринках. У межах території області утворились великі розриви в соціальноекономічному розвитку між кількома найбільшими містами – Полтава, Кременчук, Комсомольськ та більшістю сільських районів області. Така ситуація у сфері економічної структури обласної економіки та нерівномірності просторового розвитку не сприяє прискореному розвитку області, оскільки область не виглядає настільки привабливою для внутрішніх та зовнішніх інвесторів, і її конкурентоспроможність на рівні регіонів одного типу є не достатньою. Значна частина секторів нинішньої регіональної економіки фактично не включена в процес глобальних інновацій, які кардинально змінюють можливості економічних суб’єктів та регіонів. Незважаючи на високу частку осіб працездатного віку з вищою освітою, інноваційність продуктів та послуг є низькою, частка високотехнологічних виробництв та кількість суб’єктів економічної діяльності, які ефективно використовують високоосвічену робочу силу, є не достатньою. Розраховувати на прискорений розвиток області без нарощування її конкурентоспроможності не доводиться. Конкурентоспроможність області залежить від низки економічних та соціальних показників, основними з яких є: валовий регіональний продукт на душу населення, значний приріст якого неможливо забезпечити без розвитку інноваційного промислового сектору і збільшення частки в регіональній економіці виробництв з високою доданою вартістю; якість людського капіталу та збалансований розвиток всієї території області. Незважаючи на те, що Полтавська область належить до групи найбільш економічно розвинених областей, рівень інвестицій у регіональну економіку не є достатнім. Економічний потенціал області, особливо у сфері машинобудування, сільського господарства та переробної промисловості, є досить значний і має великі експортні можливості, які можуть бути реалізованими за умови залучення додаткових інвестицій. Залучення інвестицій залежить від загальної ситуації в Україні, але значна роль у створенні сприятливого середовища належить власне органам публічної влади області, яка має бути зорієнтованою на створення умов для залучення інвестицій, особливо в галузі та підприємства, які орієнтовані на експорт. Зростання конкурентноспроможності області, поліпшення її місця в рейтингу конкурентоспроможності регіонів сприятиме прискореному зростанню і зростанню різних видів інвестицій у область. Саме тому однією із стратегічних цілей обрано підвищення ефективності використання економічного потенціалу регіону. Загалом для досягнення цієї цілі буде здійснено низку проектів, які водночас вирішуватимуть питання, що виникають в економічній та соціальній сферах і які спрямовуватимуться на: 100

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року • підвищення конкурентоспроможності ключових галузей регіональної економіки, використання підвищення внутрішнього попиту на продукцію металургії, машинобудування, світового попиту на продукти харчування; • диверсифікацію економіки малих міст та сільських районів через розвиток переробної промисловості на місцевій сировині; • підвищення інноваційності виробництв через розвиток наукового потенціалу області, створення індустріальних парків на умовах державної підтримки, через комерціалізацію науки; • розвиток нових місцевих і регіональних продуктів та послуг, зокрема у сфері рекреації та туризму; • розвиток інфраструктури підтримки бізнесу. Досягнення цієї стратегічної цілі має забезпечуватись через реалізацію трьох операційних цілей, які визначено ключовими. Діяльності в рамках стратегічної цілі 2. «Підвищення ефективності використання економічного потенціалу» кореспондуються зі стратегічними цілями 3. «Розвиток сільських територій» та 1. «Розвиток людського капіталу». Очікується, що реалізація стратегічної цілі 1 у середньостроковій перспективі призведе до таких результатів: • створення нових високотехнологічних виробництв та інноваційних підприємств.

• залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій до регіональної економіки; • створення нових робочих місць; • підвищення доходів населення; • розвинутий малий і середній бізнес; • зменшено енергетичну залежність області; • розширення експорту; • розширення обсягів використання туристичних ресурсів та підвищення привабливості об’єктів та місць, які мають туристичний потенціал; • розроблення нових туристичних продуктів, розвиток інфраструктури та сфери послуг навколо конкретних об’єктів та пам’яток. Стратегічна ціль 2. Підвищення ефективності використання економічного потенціалу регіону Операційна ціль Операційна ціль Операційна ціль Операційна ціль 2.1.

2.2.

2.3.

2.4. Розвиток Зміцнення малого і Забезпечення Реалізація інноваційного та середнього енергобезпеки, туристичного конкурентного підприємництва формування потенціалу регіону виробничого (МСП) енергоефективних сектору громадського, аграрного та промислового секторів 101

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

Операційна ціль 2.1. Розвиток інноваційного та конкурентного виробничого сектору Сьогодні в умовах світового розподілу праці та глобалізації ринків традиційні товари та виробництва уже не можуть конкурувати з новими товарами, які використовують інновації, мають принципово нові споживчі якості чи при виробництві яких використовуються нові технології. Для переведення регіональної економіки на інноваційну основу та створення конкурентного виробничого сектору необхідна реалізація проектів і заходів у сферах, що сприяють формуванню людського капіталу, створення умов для збереження та залучення висококваліфікованих працівників, розвиток інновацій у ключових галузях регіональної економіки та формування нових галузей, де є значна частка доданої вартості. У Полтавській області уже є низка виробництв, які мають свої, досить відомі в Україні бренди. Особливо це стосується харчової промисловості та машинобудування. Певними брендами стали курорт Миргород та Сорочинський ярмарок. Просування цих брендів на зовнішні ринки є важливим елементом прискорення економічного зростання та зростання якості та конкурентоспроможності продукції регіональних брендів. Реалізації цієї операційної цілі має забезпечити більш активну присутність полтавських брендів не тільки на регіональному та загальноукраїнському ринках, а й на ринках передусім ЄС, країн Азії та СНД. Очікувані результати: • Розвинута та дієва структура підтримки інноваційних процесів.

• Постійна промоція традиційних наукових шкіл.

• Створення умов для просування новітніх розробок у виробництво.

• Створено умови для залучення на територію області фахівців IT сфери.

• Забезпечено умови для розвитку наукоємного виробництва.

• Розвинута та дієва структура підтримки інвесторів та експортерів.

• Діє система популяризації секторів та підприємств, що мають експортний потенціал.

• Створено умови для експортерів у їх просуванні на зовнішні ринки.

• Створено інструменти підтримки просуванню регіональних брендів на зовнішні ринки.

• Розроблена ідеологія просування брендів за межі України, створено їх привабливий імідж.

• Полтавські бренди стають відомими споживачам країн ЄС. Індикатори: • Кількість промислових підприємств, що впроваджують інновації.

• Відсоток переоснащених виробничих площ до наявних.

102

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року • Відсоток робочих місць, що потребують вищої освіти, у загальній кількості робочих місць.

• Відсоток обсягу інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої продукції.

• Кількість договорів щодо впровадження нових технологій, укладених підприємствами з науково-дослідними установами області.

• Відсоток площі переоснащених лабораторій для наукових розробок до загальної їх площі.

• Потужність створених об’єктів альтернативної енергетики.

• Кількість підприємств, що отримали інвестиції для експорту продукції та послуг.

• Суми залучених інвестицій у порівнянні з попереднім періодом.

• Частка експорту в структурі ВРП області.

• Кількість регіональних брендів, що вийшли на зовнішні ринки.

• Кількість міжнародних виставок, де було представлено регіональні бренди.

• Кількість споживачів рекреаційних та туристичних послуг з-за кордону, що скористались можливостями регіону в цих сферах.

• Поява нових логістичних та транспортних центрів на території області.

• Створено, як мінімум, один індустріальний парк. Досягнення операційної цілі 2.1. потребує вирішення таких завдань: Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проектів 2.1.1.

• Підтримка інституцій для сприяння інноваціям та Покращення інвестуванню. середовища • Розробка та впровадження маркетингових заходів з залучення залучення інвестицій, в першу чергу до екологічноінвестицій, нешкідливих виробництв та в сільські райони. передусім у • Формування системи правової, кадрової та інноваційні інформаційної підтримки інноваційної діяльності. виробництва 2.1.2.

• Підтримка інституцій сприяння експорту. Підтримка • Підтримка включення регіональних брендів у експортних промоцію області в Україні та за кордоном. можливостей • Підтримка інституцій з сертифікації продукції для її регіональних експорту за межі України. виробників 2.1.3.Розвиток • Розробка схеми розміщення логістичних об’єктів у логістичнорегіоні. транспортного • Підтримка створення промислово-логістичних зон. потенціалу області • Визначення потреби та облаштування доріг, які включатимуть периферійні райони в основні транспортні маршрути, які проходять через область.

103

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 2.1.4.

• Підтримка створення агенцій та організацій Підтримка регіонального розвитку. інституцій • Налагодження дієвих взаємозв’язків між регіонального інституціями регіонального розвитку та бізнесом з метою розвитку та просування продукції та послуг на нові ринки промоція територій • Координація діяльності інституцій регіонального розвитку з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

• Промоція регіону на внутрішньому та зовнішньому ринках з метою залучення інвестицій та міжнародної технічної допомоги.

2.1.5. Сприяння • Розробка схеми розміщення індустріальних парків у створенню регіоні. індустріальних • Створення індустріальних парків у малих містах, у парків тому числі на територіях старих промислових зон. Операційна ціль 2.2. Зміцнення малого і середнього підприємництва(МСП) Полтавська область належить до групи високо розвинених областей із значною часткою промисловості в структурі регіональної економіки. Більшість найманих працівників працює на великих підприємствах області, великі підприємства дають найбільше надходжень до місцевих та державного бюджету України. Проте саме великі підприємства є найбільш вразливими до кон’юктури зовнішніх ринків та менш гнучкі для адаптації до змін споживчих настроїв. Мале те середнє підприємництво, як показує досвід областей, де занепад великого виробництва припав на початок 90-их років минулого століття, стало тим локомотивом місцевої економіки, який забезпечив зайнятість місцевого населення та стабільні надходження до місцевих бюджетів. Саме тому розвиток малого і середнього підприємництва (далі – МСП) є вкрай важливим для стабілізації регіональної економіки і є своєрідним індикатором не тільки рівня економічної активності мешканців регіону, а й індикатором стану підприємницького клімату в області. МСП виконує важливі функції в економіці регіону, зокрема: • формує конкурентне середовище; • створює додаткові ланцюжки вартості; • створює робочі місця; • забезпечує зайнятість та самозайнятість населення; • забезпечує розвиток місцевих господарств і ринків; • забезпечує податкові надходження до місцевих бюджетів; • формує в людей відповідальність за своє життя; • є соціально відповідальним бізнесом.

104

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року В області мають місце значні диспропорції у розміщенні МСП в межах території області. Найбільшою кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. мешканців є у Полтаві (105 од.) та Кременчуці (87 од.). Натомість розрахункова кількість малих підприємств, приведена до кількості населення, що проживає на території, є найменшою у Миргородському (22 од.), Оржицькому (26 од.) та Гадяцькому (29 од.) районах. МСП може дати найбільші впливи на місцеву економіку саме в малих районах, де сьогодні практично відсутні великі підприємства і де є найбільша проблема зайнятості населення. Проте для цього слід вирішити низку проблем, які виникають перед заснуванням нових чи розвитком діючих МСП: • недостатнє або відсутнє фінансування програм підтримки, розвитку малого підприємництва; • високі відсоткові ставки по кредитам для суб’єктів підприємницької діяльності; • низький рівень розвитку малого підприємництва у виробничій сфері, галузі переробки та послуг і його зосередженість у посередницьких секторах економіки; • недостатній рівень інфраструктури підтримки підприємництва; • незадовільний стан професійної підготовки кадрів для малого бізнесу; • відсутність стартового капіталу для започаткування бізнесу та брак обігових коштів для розвитку бізнесу; • психологічна неготовність значної кількості незайнятих осіб до започаткування власної справи. Очікувані результати: • Діючі інституції з підтримки підприємництва та надавані ними послуги суб’єктам підприємництва.

• Діючі фонди мікрокредитування МСП.

• Збільшення кількості підприємств МСП у сфері виробництва.

• Збільшення частки підприємств МСП у високотехнологічних секторах, зокрема в ІТ.

• Збільшення частки МСП у сільських районах, зокрема: у Лохвицькому, Шишацькому, Миргородському.

• Збільшення кількості найманих працівників на підприємствах МСП та ФОП.

• Збільшення надходжень до місцевих бюджетів від діяльності суб’єктів МСП. Індикатори: • Кількість діючих інституцій з підтримки бізнесу.

• Кількість послуг, наданих інституціями підтримки бізнесу суб’єктам підприємництва.

• Динаміка чисельності СПД на 10,0 тис. населення.

• Кількість робочих місць, створених у секторі МСП.

105

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року • Частка підприємств МСП у сфері виробництва.

• Частка підприємств МСП у високотехнологічних секторах, зокрема в ІТ.

• Частка експортної продукції, виробленої в секторі МСП.

• Динаміка надходжень до місцевих бюджетів від суб’єктів МСП. Досягнення операційної цілі 2.2. потребує вирішення таких завдань: Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проектів 2.2.1.

• Створення центрів підтримки МСП та бізнесСпрощення інкубаторів. процедур для • Проведення короткострокових навчальних семінарів започаткування для МСП з питань розвитку. підприємств • Надання інформаційно-консультаційних послуг з (бізнесу) питань започаткування та ведення підприємницької діяльності незайнятому населенню.

• Мікрокредитування суб’єктів МСП.

2.2.2.

• Підтримка створення асоціацій МСП та їх залучення до Розбудова участі у форумах, семінарах, конференціях, виставках та горизонтальних ярмарках. мереж, галузевих і • Підтримка МСП у сфері імпортозаміщення та територіальних переробки місцевої сировини. кластерів, • Підтримка створення територіальних об’єднань МСП, підтримка їх передусім у сільських територіях навколо міст. зв’язків із • Розширення можливостей співпраці навчальних інноваційними та закладів з інноваційними МСП у сфері впровадження ноу-хау центрами місцевих та придбаних технологій.

2.2.3.

• Надання інформаційної підтримки суб’єктам Розбудова підприємницької діяльності щодо впровадження стандартів спроможності для ISO та сертифікатів ЄС в регіоні. створення нової • Допомога МСП в організації представлення їхньої продукції та нової продукції на українських та міжнародних виставках. конкурентних • Сприяння просуванню продукції товаровиробників послуг області на нові зовнішні ринки із залученням можливостей українських закордонних дипломатичних представництв.

• Створення умов для спрощеного кредитування випуску нової продукції, сертифікованої на експорт.

2.2.4. Створення • Створення бізнес-інкубаторів, Центрів підтримки бізнес-інкубаторів, підприємництва для динамічного розвитку бізнесу. Центрів підтримки • Сприяння розвитку електронного бізнесу. підприємництва та • Вдосконалення ресурсного та інформаційного сприяння розвитку забезпечення підприємництва. електронного • Формування сприятливого підприємницького бізнесу. середовища.

• Забезпечення обслуговування підприємцівпочатківців, підтримка підприємницьких ініціатив молоді.

106

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Операційна ціль 2.3. Забезпечення енергобезпеки, формування енергоефективних громадського, аграрного та промислового секторів Операційна ціль 2.3. Забезпечення енергобезпеки, формування енергоефективних громадського, аграрного та промислового секторів

2.3.1. Підвищення ефективності управління енергетичними ресурсами в містах та сільських населених пунктах 2.3.2. Впровадження енергозберігаючих та енергоефективних технологій 2.3.3. Використання місцевих видів палива та збільшення власного видобутку газу 2.3.4. Розвиток альтернативної енергетики 2.3.5. Диверсифікація джерел електричної енергії 2.3.6. Створення умов для модернізації мереж енергоресурсів з метою рівного доступу до них споживачів 2.3.7. Термомодернізація будівель та енергоефективне будівництво

Операційна ціль 2.4. Реалізація туристичного потенціалу регіону Загострення конкуренції на міжнародному туристичному ринку за перерозподіл глобального туристичного потоку зумовлює посилення ролі органів виконавчої влади у формуванні, просуванні національного та регіональних туристичних продуктів. Створення сприятливого клімату для розвитку сфери туризму, залучення інвестицій у розбудову туристичної інфраструктури, створення об’єктів відпочинку та додаткових робочих місць – основні операційні цілі та завдання Стратегії. Для підвищення конкурентоспроможності обласного туристичного продукту на вітчизняному туристичному ринку, забезпечення високої технічної та функціональної якості усіх складових регіонального туристичного продукту потребує належного вирішення питання пристосування природних територій, об’єктів культурної спадщини для туристичних відвідувань, забезпечення їх відповідною інфраструктурою та інформаційним облаштуванням. Розвитку санаторно-курортної сфери області сприятиме прийняття Закону України «Про оголошення природних територій міста Миргорода Полтавської області курортом державного значення». Полтавщина здавна славиться джерелами мінерально-лікувальних, оздоровчих вод, які ефективно застосовуються у 12 санаторно-курортних закладах області (м.Миргород, смт Велика Багачка, Зіньківський, Новосанжарський райони). Сталий розвиток туристичної галузі передбачає: впорядкування використання туристичних ресурсів; забезпечення доступності туристичних послуг для всіх категорій населення; збереження та зростання кількості робочих місць; високу соціальну та екологічну ефективність, формування позитивного туристичного іміджу області; збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів; високу економічну ефективність.

107

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

Очікувані результати: • Зростання потоку внутрішніх туристів на 10 відсотків щорічно.

• Зростання потоку в’їзних туристів на 10 відсотків щорічно.

• Збільшення обсягів наданих туристичних послуг на 7 відсотків щорічно.

• Збільшення частки сфери туризму і діяльності курортів у валовому внутрішньому продукті до 5 відсотків загального обсягу.

• Збільшення на 5 відсотків щорічно кількості готелів та інших засобів тимчасового розміщення.

• Збільшення на 5 відсотків щорічно кількості робочих місць у туристичнорекреаційній та туристичній сферах.

• Створення умов для впровадження ефективної маркетингової та інформаційної політики з підтримки обласного туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному туристичних ринках.

• Приведення технічної та функціональної якості обласних об’єктів туристичного відвідування та об’єктів туристичної інфраструктури до сучасних вимог, директив ЄС та рекомендацій ЮНВТО. Індикатори: • Кількість туристів, які відвідують регіон.

• Темпи приросту за рік.

• Обсяг наданих туристичних послуг.

• Обсяг туристичних послуг на одного туриста.

• Середньооблікова чисельність працівників туристичної галузі.

• Кількість реконструйованих та новостворених об’єктів туристичної інфраструктури.

• Кількість місць в об’єктах розміщення.

• Кількість туристичних об’єктів Полтавщини в українських та міжнародних туристичних інформаційних ресурсах.

• Частка податкових надходжень від діяльності МСП в туристичній галузі. Досягнення операційної цілі 2.4. потребує вирішення таких завдань: Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проектів 2.4.1.

• Пристосування природних територій, об’єктів Реалізація культурної спадщини для туристичних відвідувань, потенціалу забезпечення їх відповідною інфраструктурою та лікувальноінформаційним забезпеченням. оздоровчого, • Розв’язання соціально-економічних, екологічних культурнопроблем і завдань, які пов’язані з розподілом і пізнавального, визначенням пріоритетних напрямів використання спортивноприродних, історико-культурних ресурсів і пошуками оздоровчого, шляхів збалансування міжгалузевих зв’язків (транспорт, бізнес- та зеленого зв'язок, комунальне господарство, галузі культури, туризму народні промисли, сільське господарство).

108

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 2.4.2. Розвиток об’єктів туристичної інфраструктури області та мережі туристичноекскурсійних маршрутів

2.4.3. Створення центрів туристичної інформації 2.4.4. Покращення стану рекреаційних зон та туристичних об’єктів 2.4.5. Популяризація місцевої кулінарної спадщини

• Впорядкування використання туристичних ресурсів.

• Забезпечення доступності туристичних послуг для всіх категорій населення.

• Збереження та зростання кількості робочих місць.

• Висока соціальна та екологічна ефективність.

• Формування позитивного туристичного іміджу області.

• Збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів; висока економічна ефективність.

• Сприяння розвитку туристичного потенціалу області, налагодження якісних та ефективних комунікацій, створення умов та покращення позицій Полтавщини як туристичного регіону, формування позитивних вражень гостей області.

• Пристосування природних територій, об’єктів культурної спадщини для туристичних відвідувань, забезпечення їх відповідною інфраструктурою та інформаційним забезпеченням.

• Формування обласного туристичного продукту кулінарної спадщини в рамках проведення рекламноінформаційних туристичних заходів (інфотурів, виставок, навчальних поїздок та семінарів, прес-турів) на території Полтавської області.

• Створення рекламно-інформаційної та методичної продукції.

7.3. Стратегічна ціль 3. Розвиток сільських територій Область не є надто урбанізованою, сільське населення області складає 559,1 тис. осіб (38,3%), що є вище середньоукраїнського показника. Сільські поселення в області є досить невеликими за чисельністю населення, але за кількістю сільських населених пунктів Полтавська область займає 2 місце (після Львівської) – 1806 поселень. Полтавська область, незважаючи на високий промисловий розвиток, значну частку добувної та машинобудівної промисловості у регіональній економіці, є провідним виробником сільськогосподарської продукції в Україні. Зважаючи на те, що в сільських територіях проживає значна кількість населення області і там формується понад 14% ВРП області, розвиток сільських територій є однією із стратегічних цілей для області.

109

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Аграрний сектор Полтавщини є важливою стратегічною галуззю регіональної економіки, який забезпечував робочими місцями значну частину сільського населення, але в останній період, незважаючи на зростання валової продукції сільського господарства, зайнятість сільського населення, продовжує знижуватись. На відміну від більшості областей Центральної та Західної України, у структурі сільськогосподарського виробництва Полтавської області переважає частка виробництва сільськогосподарських підприємств – 65,6% (у 2010 році – 59,7%). Сільськогосподарськими підприємствами виробляється 68% продукції рослинництва і 58% продукції тваринництва. Це свідчить про ефективність сільського господарства області. Полтавщина традиційно залишається однією з основних житниць України, посівши лідерські позиції з виробництва зерна, цукрових буряків, сої, а в тваринницькі галузі – з виробництва молока і м’яса. Область є лідером з валового збору зерна в державі та постійно займає провідне місце у виробництві цукросировини. Питома вага у валовому зборі цієї культури по Україні – 20,7%. Частка області в загальнодержавному виробництві основних сільськогосподарських культур у 2013 році становила: зернових – 8,9% (у 2010 році – 7,3%), цукрових буряків – 14,3% (13,1%), сої – 11% (13,3%), соняшнику – 6,6% (6,9% ), картоплі – 4,4% (4,4%), овочів – 4,7% (5,0%), плодів та ягід – 5,1% (5,8%). У загальнодержавному виробництві основних продуктів тваринництва частка області становила: м’яса – 3,3% (у 2010 році – 2,4% ), молока – 6,8% (6,2%), яєць – 3,3% (3,6%). Проте стабільні показники зростання сільськогосподарського виробництва не корелюються із загальною демографічною та соціальною ситуацією у сільських територіях. Сільське населення Полтавської області має тенденцію до скорочення, особливо це стосується частки населення працездатного віку та старіння. Так, у період з 2005 року по 2012 рік загальна кількість сільського населення скоротилася на 58,2 тис. осіб. Середній вік сільського населення на більш ніж 2 роки вищий від міського населення, у багатьох малих селах переважає жіноче населення літнього віку. Коефіцієнт старіння населення, який характеризує частку осіб, що досягли та перетнули перший поріг старості (60 років), у сільській місцевості значно вищий ніж у міських поселеннях (26,2% проти 21,5%). Зайнято у сільськогосподарському виробництві близько 42 тисяч працівників. Заробітна плата в сільському господарстві більш як на одну третину нижча ніж у промисловості. Відсутність робочих місць у сільськогосподарському виробництві і альтернативних робочих місць не в аграрному секторі у сільських територіях веде до відтоку сільського населення у міста, до проблеми із соціальною інтеграцією населення, зокрема чоловіків, поширенню шкідливих звичок, зокрема пияцтва.

110

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Сільські території, які знаходяться досить віддалено від основних міст області перебувають ще у більш складній ситуації, адже вони потрапляють у так звані зони деградації – коли до міста автомобілем можна доїхати за більш як 30-45 хвилин. Головною метою реалізації цієї стратегічної цілі є покращення економічних та соціальних можливостей домогосподарств у сільських територіях, забезпечити рух соціальних ліфтів між містом та селом. Діяльність у межах цієї стратегічної цілі у середньостроковій перспективі має забезпечити інтегрований розвиток сільських територій області, зокрема через: • пожвавлення економічної діяльності на селі шляхом диверсифікації сільськогосподарського виробництва та впровадження інтенсивних технологій; • розширення спектру альтернатив сільськогосподарського виробництва шляхом запровадження нових сільськогосподарських культур, нових порід у тваринництві, виробництво органічної продукції; • покращення життєвих умов у сільських територіях через підтримку самоорганізації населення, розвиток інформаційної та освітньої інфраструктури; • збереження народних традицій на сільських територіях та зміцнення зв’язків між містами та селами; Діяльність у межах цієї стратегічної цілі цілком кореспондується із стратегічними цілями 2 «Підвищення ефективності використання економічного потенціалу регіону» та 1 «Розвиток людського капіталу» і матиме значний синергетичний ефект. У середньостроковій перспективі діяльність із досягнення цієї стратегічної цілі має забезпечити: • економічне зростання сільських територій, у першу чергу через диверсифікацію продукції, впровадження інтенсивних технологій, економічну взаємодію та просвітництво; • розвиток кооперації, малого та середнього бізнесу, просування продукції на зовнішні ринки, залучення інвестицій; • зміцнення людського капіталу, підвищення прибутків та якості послуг, інтенсифікацію взаємодії з міськими територіями, а отже, – підвищення якості життя сільського населення. Хоча міські та сільські райони відіграють різну роль у розвитку області, важливо, аби ці ролі доповнювали одна одну, а місто і село зберігали свою самобутність, у межах соціальної і фізичної цілісності й сталого розвитку кожного з них. Усі громади, міські чи сільські, повинні мати можливість повною мірою долучитися до економічного процвітання своєї місцевості, а також Полтавської області в цілому. Тут варто взяти до уваги, що сільське господарство є головним роботодавцем для населення в сільській місцевості. А харчова галузь становить важливу частину господарства міст і є відповідно ринком збуту с/г товарів.

111

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Розуміючи необхідність налагоджувати міцні економічні і суспільні зв’язки між містом і селом, передбачено комплексний підхід до сільського господарства, що ґрунтується на тісній взаємозалежності міських та сільських територій з метою розвитку комплементарної господарської діяльності і розширення економічної бази міст і сіл. Нарощування диверсифікації сільського господарства важливе для задоволення потреб працевлаштування і покращення доходів сільського населення, що зменшить нагальну потребу міграції до великих міст. Розширення діапазону економічної діяльності дозволить компенсувати падіння зайнятості в аграрному секторі і забезпечить альтернативні можливості працевлаштування на місцевому рівні. У середньостроковій перспективі діяльність у рамках цієї стратегічної цілі забезпечить: • збільшення доходів від сільського господарства шляхом вдосконалення технології, організації ринків і послуг; • економічний розвиток сільських районів завдяки диверсифікації, впровадженню інтенсивних технологій, господарській взаємодії та освіті; • збільшення привабливості сільської місцевості для проживання і роботи та зменшення міграції у великі міста. Стратегічна ціль 3. Розвиток сільських територій Операційна ціль 3.1. Операційна ціль 3.2. Операційна ціль 3.3. Збільшення доходів Розвиток сільських Забезпечення домогосподарств у територій та периферії збалансованого сільській місцевості навколо малих міст розвитку районів Операційна ціль 3.1. Збільшення доходів домогосподарств у сільській місцевості У Полтавській області є понад 250 тисяч індивідуальних селянських господарств. У користуванні громадян перебуває 777,3 тис.га земель (27%). Виходячи з того, що кількість найманих працівників у сільськогосподарському виробництві скорочується при концентрації земель у великих господарствах, реалізація цієї операційної цілі вимагатиме диверсифікації зайнятості людей на селі, залучення їх до самозайнятості, зайнятості не у с/г виробництві. Дана ціль спрямована: • стимулювати налагодження взаємодії (кооперації) дрібних агровиробників для підвищення продуктивності та переробки продукції; • налагоджувати ланцюжки постачання агропродукції для споживачів міст регіону; • підвищувати ступінь переробки сільськогосподарської продукції малими господарствами, кооперативами, збільшуючи її додану вартість; • впроваджувати застосування кращих сортів і гібридів сільськогосподарських культур у галузі рослинництва та підвищення селекційногенетичного потенціалу поголів’я худоби в галузі тваринництва; 112

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року • підтримувати самозайнятість населення сільських територій та створення нових видів бізнесу не в аграрній сфері; • створювати можливості додаткових заробітків мешканців сільських територій за рахунок підтримки народних промислів; • створювати кращі можливості для реалізації сільськогосподарської продукції у межах регіону та експортні можливості. Очікувані результати: • Збільшення ефективності сільськогосподарського виробництва.

• Підвищення доходів індивідуальних домогосподарств.

• Збільшення об’ємів сільськогосподарського виробництва та податкових надходжень.

• Покращення доступу сільгоспвиробників до місцевого, національного та міжнародного ринків.

• Створення нових робочих місць на сільських територіях.

• Підвищення якості трудових ресурсів сільських територій.

• Покращення кадрового забезпечення сільських територій. Індикатори: • Кількість малих та середніх агровиробників.

• Ефективність сільськогосподарського виробництва на 1 гектар.

• Кількість аграрних ринків у регіоні.

• Кількість суб’єктів МСП у сільських територіях.

• Рівень доходів індивідуальних домогосподарств.

• Рівень безробіття у сільських територіях. Досягнення операційної цілі 3.1. потребує вирішення таких завдань: Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проектів 3.1.1.

• Реорганізація існуючих послуг та дорадчих органів. Вдосконалення • Розробка схеми розміщення гуртових аграрних ринків організації ринку на території області. для с/г продукції (та • Активізація взаємодії дрібних агровиробників з забезпечення великими торговельними мережами. зв’язку між містами • Створення роздрібних ринків сільськогосподарської і сільськими продукції малих і середніх агровиробників у містах. територіями) • Створення обласного центру сертифікації сільськогосподарської продукції.

• Створення логістичних центрів та терміналів довготривалого зберігання сільськогосподарської продукції.

• Організація субгалузевих і територіальних кластерів.

113

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 3.1.2. Покращення послуг, спроможності та технологій для забезпечення сталості малих фермерів та сімейних господарств 3.1.3. Розвиток органічного сільського господарства та виробництва продуктів харчування 3.1.4. Сприяння самозайнятості в сільській місцевості

• Створення технічних станцій малої механізації.

• Створення умов для забезпечення обладнанням малих та середніх агровиробників для переробки продукції.

• Підтримка розвитку ланцюгів доданої вартості малих і середніх агровиробників через формування кооперативних об’єднань, збутових асоціацій, переробних підприємств.

• Підтримка розвитку ферм сімейного типу.

• Стимулювання впровадження інноваційних технологій виробництва та переробки високоякісних і безпечних с/г продуктів.

• Розвиток органічного землеробства та виробництва органічних продуктів харчування.

• Формування культури виробництва та споживання продукції органічного землеробства.

• Навчально-консультативна, матеріальна та маркетингова підтримка розвитку народних промислів у сільській місцевості.

• Надання консультативного супроводу для особистих селянських господарств, ініціатив зі створення малих підприємств у сільській місцевості.

• Залучення домогосподарств до обслуговування туристів та підтримання туристичних об’єктів.

• Підтримка проектів відтворення стародавніх, традиційних продуктів та виробів у домогосподарствах.

Операційна ціль 3.2. Розвиток сільських територій та периферії навколо малих міст Спад у зайнятості, зростання середнього розміру господарств з високим рівнем механізації праці і зрештою скорочення рівня зайнятості стає причиною все меншого зайняття фермерством чи індивідуальним с/г виробництвом, що не забезпечує достатнього прибутку для сімей і спричиняє необхідність у додаткових джерелах доходу для збереження життєздатності господарств. Занепад у цьому ключовому секторі, звичайно, матиме пагубні наслідки для громадського устрою і місцевої економіки тих сільських районів, котрі залежать від доходів сільського господарства. Для того, щоб позитивно реагувати на ці зовнішні тиски, виникає все більша потреба в диверсифікації с/г підприємництва та зайнятості, не пов’язаної прямо із с/г виробництвом. Значна частина людей із сіл починає працювати в містах. На цьому фоні малозабезпечені сільські райони мають більше проблем, більш високі рівні довгострокового безробіття та менші можливості отримати вигоду від розвинутих міст.

114

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Операційна ціль 3.2. пропонує комплексний підхід до сільського господарства, ґрунтуючись на тісній взаємозалежності між селом та містом задля розвитку взаємодоповнюючої господарської діяльності та розширення господарської бази міст і сіл. Збільшення диверсифікації сільської економіки важливе для задоволення потреб зайнятості, покращення умов життя, а також утримання та навіть повернення молоді назад у село. Сприяння розвитку малого традиційного підприємництва, пов’язаного з розвитком різностороннього села, забезпечить альтернативні, місцеві можливості працевлаштування, наприклад, у сільському туризмі, дрібному виробництві (переробка харчової продукції), сфері послуг і ремеслах. Для реалізації і досягнення цілі потрібно вирішити певні проблеми: • Брак можливостей у сільських районах для початку і підтримки підприємницької діяльності, не пов’язаної із с/г виробництвом.

• Обмежений доступ до комунікаційних та інформаційних ресурсів.

• Брак доступних фінансових ресурсів.

• Обмежений доступ до послуг. Місцеві органи влади разом із існуючими недержавними структурами, донорами та міжнародними фінансовими установами повинні спільно підготувати пакет заходів з метою стимулювання МСП, підприємництва та ремесла у сільській місцевості. Це особливо важливо і нагально у районах з постійним зниженням доходу від сільського господарства, зменшенням рівня зайнятості населення у великих господарствах і с/г підприємствах, зростаючою міграцією у великі міста і соціальною ізоляцією, яка виливається в алкоголізм, депресивність та асоціальну поведінку. Очікувані результати: • Зменшення соціального напруження в сільській місцевості.

• Посилення господарської діяльності в сільській місцевості.

• Підвищення зайнятості сільського населення.

• Збереження спадщини і традицій. Інтикатори: Кількість МСП у сільській місцевості. Рівень зайнятості у сільських територіях та територіях навколо міст. Кількість осіб, що переїхали у сільські території. Кількість випадків співробітництва територіальних громад для вирішення місцевих проблем. Зміни в динаміці демографічного портрету сільських територій.

115

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Досягнення операційної цілі 3.2. потребує вирішення таких завдань: Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проектів 3.2.1. Розвиток • Підтримка кооперативного руху. сучасних форм • Навчально-консультативна підтримка з питань кооперації в створення сільськогосподарських обслуговуючих аграрному секторі кооперативів.

• Закупівля для кооперативів обладнання для переробки агропродукції.

3.2.2.

• Розробка та впровадження навчальних програм Створення професійної підготовки у сфері малого бізнесу в сільській можливостей щодо місцевості в системі профтехосвіти. розвитку МСП та • Проведення спеціалізованих тренінгів для сільського ремесел у сільських активу у сфері підприємництва, зокрема зеленого туризму. територіях, у тому • Створення механізму фінансової підтримки нових числі не МСП у найбільш депресивних районах. пов’язаного із с/г 3.2.3.

• Проведення конкурсів з підтримки молоді, Створення умов для зацікавленої в переселенні в сільську місцевість. переселення • Підтримка співробітництва територіальних громад, (повернення) у яка веде до створення нових об’єктів у соціальній сфері та сільські території комунальному господарстві. молоді • Підтримка проектів молодих сімей з започаткування МСП у сільських територіях.

3.2.4.

• Розвиток освітньої мережі сільських територій Поліпшення (особливо дошкільних закладів). соціальної та • Оптимізація структури закладів охорони здоров’я в транспортної сільській місцевості. інфраструктури • Забезпечення умов для розвитку інституту сімейних села лікарів.

• Запровадження системи стимулювання молодих лікарів.

• Сприяння розвитку мережі закладів соціальної інфраструктури в сільській місцевості.

• Модернізація та ремонт закладів культури.

• Розвиток транспортної інфраструктури.

3.2.5.

• Підтримка ініціатив із запровадження навчань та Створення умов для заходів спрямованих на популяризацію здорового способу продовження життя. тривалості • Підтримка забезпечення сільського населення активного періоду якісною питною водою. життя у сільських • Створення сільських мереж для зайняття територіях фізкультурою та спортом.

• Запровадження пересувних медичних пунктів для профілактичних оглядів сільського населення.

116

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

Операційна ціль 3.3. Забезпечення збалансованого розвитку районів Територіальний устрій області є далеким від оптимального. Райони є досить невеликими, розміщення міст по області є нерівномірним, відтак і асиметрія розвитку між районами, а особливо між районами та містами обласного значення, є досить великою. Райони області умовно можна поділити на 2 групи: перша (умовно великі) понад 1 тис.кв.км – найбільший серед них Глобинський (2,47 тис.кв.км.), площа якого дорівнює практично двом районам. Також Кобеляцький (1,82 тис.кв.км) та деякі інші. Друга – малі, до 1 тис.кв.км (це 11 районів), серед яких найменший за площею – Гребінківський район (0,60 тис.кв.км). Також райони суттєво відрізняються за чисельністю населення – найбільшим є Полтавський (66,9 тис.осіб), найменшим – Чорнухинський (11,8 тис.осіб). Частина районних центрів є надто малими і у них майже відсутня промисловість. Ці об’єктивні причини створюють додаткові проблеми в балансуванні розвитку території області, оскільки впливають на бюджетну систему, рівень та якість соціальних послуг, зайнятість, а відтак на трудову маятникову міграцію. Найбільше потерпають власне дрібні сільські райони. Відсутність збалансованої політики державної підтримки призвела до погіршення засобів забезпечення мінімальної якості життя в сільській місцевості. Водночас, має місце загальне очікування, що роль держави і її інститутів полягає в покращенні умов сталості і життя на селі. Як недостатність державної підтримки, так і брак економічної незалежності і самозабезпечення призвели до сильного занепаду, іноді повного зникнення деяких сіл, на фоні фізичної і соціальної деградації населення. Зрозуміло, що Полтавська область сама не в змозі радикально покращити економічне і соціальне становище у своїх сільських місцевостях у середньостроковій перспективі, тому що більшість заходів залежать від щорічних асигнувань державного бюджету, централізованої бюджетної системи та слабкості органів місцевого самоврядування у сільських територіях. У цій ситуації існує потреба в кращій гармонізації та узгодженні зусиль між селами, містечками і віддаленими населеними пунктами, а також розвитку спільного підходу до програм державного сектору і бюджету зі спільними вимогами (наприклад, поштове відділення для 2 або 3 сусідніх сіл, організація перевезень дітей до спільної школи замість будівництва нової і використання коштів на нескінченне обслуговування незаповнених місцевих шкіл). Деякі із механізмів, які дозволяють економити на масштабі, уже визначені новим законодавством. Ще дещо можна зробити на місцевому рівні з точки зору якості життя на селі завдяки використанню наявних механізмів і можливостей самоорганізації. Економічна життєздатність сільських територій залежить від підприємницького відношення людей, близькості до міст як економічних центрів та можливостей посередницьких організацій у певній місцевості. Покращення можливостей отримання доходу завдяки створенню кооперативів, кластерів у 117

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року межах сільської і міської переробної промисловості, туризму і виробництву традиційних товарів передбачено у вище викладених заходах з реалізації операційних цілей. Значні диспропорції в розвитку сільських і міських районів відображають не тільки фактор неоптимального розподілу території області на райони, але й фактор природної концентрації бізнесу в містах та приміських зонах. Зростаюча асиметрія між рівнем розвитку більших міст і сіл, деградація села та криза мережі селищ міського типу значно погіршує конкурентоздатність області. Диспропорція між містами Полтава та Кременчук та іншими містами, особливо селами, зростає і в результаті впливає на позиціонування невеликого міста, яке частково залежить, з одного боку, від сільських районів (виробництво сировини для харчової промисловості), а з іншого – від ефекту агломерації і конкурентоспроможності великих міст. Стратегія не передбачає універсального рецепту подолання диспропорцій, що в принципі навіть не є можливим, але виконання заходів з досягнення цієї операційної цілі може змінити тенденцію в інший бік. Потрібно підготувати індивідуальні програми, які б задовольняли місцевим обставинам і сприяли зростанню спроможностей окремих міст та районів. Реалізація різних операційних цілей цієї стратегії в окремих районах та територіях зможе покращити там ситуацію і створити умови для саморозвитку. Також однією з можливостей є посилення співробітництва між невеликими містами та селами для реалізації спільних інтересів (наприклад, спільна переробка твердих побутових відходів, спільна соціальна інфраструктура тощо). Очікувані результати: • Посилення економічних та інших зв’язків між малими містами.

• Зростання показників розвитку в периферійних районах.

• Зменшення міграції молодого населення із сіл і невеликих міст.

• Організовані мережі малих міст, селищ та сіл задля покращення економічних і соціальних умов і забезпечення кращого виконання функцій органами місцевого самоврядування.

• Організоване співробітництво між невеликими містами на основі спільних інтересів. Індикатори: • Зменшення коефіцієнта міграції населення з районів у найбільші міста області.

• Зростання кількості фінансових ресурсів, що формуються в сільських районах та малих містах області.

• Покращення ситуації в наданні послуг населенню органами місцевого самоврядування.

• Забезпечення усіх адміністративно-територіальних одиниць полігонами утилізації ТПВ.

118

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

Досягнення операційної цілі 3.3. потребує вирішення таких завдань: Завдання Потенційно можливі сфери реалізації проектів 3.3.1.

• Передбачення бюджетної підтримки проектів Підтримка співробітництва територіальних громад міст та розбудови мережі навколишніх сіл. сіл та малих міст • Створення системи консультаційної, організаційної та для реалізації юридичної підтримки співробітництва в мережах малих спільних інтересів у міст та сіл. периферійних • Організація навчань для посадових осіб органів районах місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад щодо оптимізації витрат на управління та мобілізації місцевих ресурсів для розвитку.

3.3.2.

• Створення умов для започаткування ППП у сільських Створення районах з метою розвитку. механізмів • Сприяння діяльності інституцій, що займаються підтримки підготовкою місцевих розвиткових проектів та пошуком розвиткових ресурсів для їх виконання. проектів у сільських • Підтримка розвиткових проектів органів місцевого районах самоврядування та неприбуткових організацій у сільських районах.

3.3.3. Розвиток • Розробка та активна промоція інвестиційних можливостей для пропозицій периферійних районів. диверсифікації • Розробка містобудівної документації для населених економіки (доходів) пунктів периферійних районів. сільських та • Юридичний та інший супровід іноземних інвесторів периферійних на початковому етапі інвестування в сільські та районів периферійні райони.

• Підтримка інституцій, що сприяють економічному розвитку в периферійних районах.

3.3.4. Розвиток • Розробка та впровадження комплексної програми інфраструктури розвитку соціальної та інженерної інфраструктури районів периферійних області відповідно до індексу щільності населення. районів • Розвиток дорожньої мережі периферійних районів.

• Розвиток інженерної інфраструктури периферійних районів.

119

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 8. Впровадження та моніторинг реалізації Стратегії У процесі розробки Стратегії було наголошено на важливості впровадження та моніторингу її реалізації. Очікувані результати залежатимуть від позитивних економічних та соціальних змін, що впливають на досягнення мети та цілей Стратегії. До роботи над розробкою Стратегії були залучені представники органів влади та місцевого самоврядування, науковці, провідні підприємства та установи, а також широке коло організацій громадянського суспільства, що забезпечує реалістичність її виконання та довіру до неї з боку громади. Для забезпечення належного рівня відповідальності за реалізацію Стратегії необхідно створити систему моніторингу її реалізації. Така система має включати Орган з моніторингу; Документ (Положення) про систему моніторингу виконання Стратегії; систему індикаторів (результатів) впровадження Стратегії (кількісні та якісні показники). Реалізація Стратегії здійснюватиметься на основі партнерства, координації та узгодження діяльності всіх основних учасників даного процесу. Впровадження Стратегії регіонального розвитку Полтавської області має здійснюватись через реалізацію комплексу організаційних, фінансових та інформаційних заходів, які будуть здійснюватися суб‘єктами регіонального розвитку області відповідно до Плану реалізації Стратегії та інших регіональних програм, які випливають із Стратегії, а також рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються для досягнення стратегічних цілей. Забезпечення реалізації – це управлінське завдання, яке передбачає контроль за діяльністю суб’єктів, що задіяні у процесі впровадження Стратегії. Цим має займатись відповідний орган з управління впровадження, створений з представників органів влади та місцевого самоврядування, громадськості та бізнесу. Питання впровадження проектів і заходів Стратегії мають належати виключно до компетенції даного органу, який є відповідальним за забезпечення актуальності та реалістичності стратегічних і операційних цілей та за їх досягнення. Для синхронізації рішень та дій органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій з цілями Стратегії має бути внесено відповідні зміни до регламентів роботи цих органів, які передбачатимуть перевірку проектів рішень на відповідність Стратегії, визначатимуть пріоритети використання коштів бюджетів розвитку адміністративно-територіальних одиниць області відповідно та узгоджено із Планом реалізації Стратегії. Регіональна стратегія не може передбачити всі дії місцевого, регіонального та національного рівня, які будуть реалізовуватись в області до 2020 року, та можуть сприяти досягненню очікуваних результатів.

120

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Тому в сценаріях виконання дана Стратегія зосереджується на операційних цілях і заходах, які можуть бути здійснені за допомогою цільового впливу органів місцевої влади за активної підтримки держави (субвенції на соціальноекономічний розвиток регіонів, цільові субвенції, фінансування з Державного фонду регіонального розвитку), узгодженої програми допомоги донорів і приватних інвестицій. Стратегія у значній мірі покладається на компетентність, готовність і бажання мешканців області сприяти змінам і покращенням. Проте стратегічні цілі, визначені цим документом, фактично визначають точки прикладання зусиль та напрями використання ресурсів (у тому числі приватних інвестицій), аби їх результативність була максимальною з точки зору досягнення стратегічного Бачення. Реалізація можливостей – це завдання для управлінь обласних та місцевих органів влади, сектору громадських організацій та громадян, які займаються різноманітною діяльністю у сфері розвитку регіону за підтримки проектів міжнародної технічної допомоги. Стратегія побудована таким чином, аби зробити можливим паралельну реалізацію усіх цілей з метою поширення спроможностей реалізації, територіального розповсюдження впливу і фінансової доступності. У цьому сенсі черговість проектів у рамках Плану реалізації Стратегії вибудовується так, щоб уникнути розривів і пропусків у виконанні пов’язаних між собою заходів проектів. Методика реалізації Стратегії передбачає визначення пріоритетів впровадження. Важливим є здійснення Стратегії в рамках двох послідовних та взаємопов’язаних програмних етапів, включених у два Плани реалізації: • Перший – 2015-2017 роки.

• Другий – 2018-2020 роки. Кожні 3 роки, на основі моніторингу Стратегії, слід здійснювати оцінку необхідності уточнення чи перегляду окремих елементів Стратегії з врахуванням нових тенденцій і обставин, що можуть виникати, та впливу зовнішніх і внутрішніх факторів. Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюватиметься за рахунок: • Державного фонду регіонального розвитку; • коштів галузевих (міжгалузевих) державних цільових програм та бюджетних програм центральних органів виконавчої влади, що спрямовуються на розвиток відповідної сфери в регіонах; • субвенцій, інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам; • коштів місцевих бюджетів; • коштів міжнародної технічної допомоги, міжнародних фінансових організацій; • коштів інвесторів, власних коштів підприємств.

121

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Моніторинг реалізації Стратегії У ході моніторингу Стратегії буде вирішуватись низка завдань: • Контроль за реалізацією Стратегії в цілому.

• Оцінка ступеню досягнення прогресу за стратегічними цілями, просування до операційних цілей.

• Аналіз інформації щодо змін зовнішніх та внутрішніх факторів розвитку регіону для уточнення та корегування (актуалізації) цілей Стратегії.

• Підтримка в робочому стані органів та структури стратегічного планування. Моніторинг базується на розгляді обмеженого числа відібраних показників (індикаторів). Індикатори поділяються на індикатори досягнення: стратегічного Бачення; стратегічних цілей; операційних цілей та виконання проектів. Запровадження системи моніторингу передбачає використання індикаторів у рамках концепції «вхід, процес, випуск, результат», на основі якої визначаються індикатори, що поділені на чотири групи: • вхідні індикатори, що характеризують ресурси та їх обсяг; • індикатори процесу, що характеризують шлях, за яким здійснюються заходи з визначеними ресурсами; • індикатори випуску, що характеризують фізичний обсяг товарів та послуг; • індикатори результату, що характеризують очікувані зміни. Реалізації Стратегії здійснюється для досягнення стратегічного Бачення: Полтавщина – край суспільної злагоди та стабільності, що ґрунтуються на високому рівні життя, ефективній багатоукладній економіці та віковічних українських традиціях. Відповідно до цього бачення, моніторингу підлягають параметри, які властиві кількісним та якісним показникам. Зокрема показники, що використані у соціально-економічному аналізі області, а саме: валовий регіональний продукт на одну особу, доходи громадян, демографічні показники, рівень екологічного навантаження на одиницю території. У процесі моніторингу ці показники порівнюються із показниками на дату ухвалення Стратегії, а також з відповідними показниками в регіонах, щодо яких здійснювалось порівняння при проведенні соціально-економічного аналізу області для підготовки Стратегії. Свідченням позитивного результату реалізації Стратегії слугуватиме абсолютне зростання показників, а також випереджання темпів поліпшення показників (ВРП на 1 особу, грн.; наявний дохід у розрахунку на одну особу; обсяг прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу; експорт товарів у розрахунку на одну особу; кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. наявного населення; кількість середніх підприємств у розрахунку на 10 тис. наявного населення; обсяг реалізованої інноваційної продукції; щільність автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям державного та місцевого значення; середньомісячна заробітна плата (номінальна); загальний коефіцієнт вибуття сільського населення на 1 тис. наявного сільського населення; 122

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року забезпеченість населення лікарями всіх спеціальностей на 10 тис наявного населення; рівень обладнання загальної площі житлового фонду водопроводом у міській місцевості; рівень смертності на 1 тис. населення тощо. Зазначенні показники будуть порівнюватись з середньоукраїнськими показниками та показниками регіонів-конкурентів. Моніторинг досягнення стратегічних цілей здійснюватиметься відповідно до таких визначених цілей: • Стратегічна ціль 1. Розвиток людського капіталу.

• Стратегічна ціль 2. Підвищення ефективності використання економічного потенціалу регіону.

• Стратегічна ціль 3. Розвиток сільських територій. Аналогічно загальному моніторингу досягнення стратегічного Бачення відбуватиметься моніторинг реалізації стратегічних цілей. Основними кількісними показниками щодо кожної стратегічної цілі за період моніторингу будуть показники, що випливають з переліку проектів, які будуть реалізовані в рамках досягнення кожної стратегічної цілі. Індикатори успішності досягнення цілей визначені у Стратегії. Відповідно до цих індикаторів на кожен плановий період моніторингу має бути сформовано кількісні показники, за якими буде здійснюватись моніторинг. Обов’язковою умовою забезпечення моніторингу реалізації Стратегії є застосування системи індикаторів, які використовуються для визначення результативності реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року. Уніфікована система індикаторів для Державної стратегії регіонального розвитку до 2020 року, регіональних стратегій розвитку, а також Планів їх реалізації: ВХІДНІ ІНДИКАТОРИ

• • • • • • • • • • • •

Створення сприятливих умов для регулювання ведення бізнесу. Підтримка розвитку інноваційних технологій. Запровадження освітніх програм з урахуванням потреб високотехнологічного бізнесу. Підвищення якості надання адміністративних послуг фізичним та юридичним особам. Створення умов для об’єднання та підвищення фінансової спроможності територіальних громад. Поліпшення якості міжрегіональної та внутрішньорегіональної фізичної інфраструктури. Розвиток міжрегіональної та внутрішньорегіональної транспортної мережі. Створення умов розвитку малих міст. Запровадження реформування освіти в сільській місцевості. Проведення реформи медичного обслуговування населення. Запровадження програм підтримки розвитку сільської місцевості. Реалізація програм забезпечення сільського населення адміністративними послугами.

123

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року • • •

ІНДИКАТОРИ ВИПУСКУ

• • • • • • •

• • • • • • •

ІНДИКАТОРИ РЕЗУЛЬТАТУ

• • • • • • • • • • • • • • • •

Запровадження програм розвитку внутрішньорегіональних транспортних мереж. Підвищення рівня якості надання послуг з обслуговування громадським транспортом. Створення міжрегіональних та внутрішньорегіональних інформаційних і комунікативних мереж. Виділення коштів для ДФРР. Збільшення кількості упровадження інноваційних технологій. Збільшення частки інноваційних підприємств. Збільшення чисельності осіб, які працюють у високотехнологічних секторах економіки. Підвищення рівня внутрішньорегіональної та міжрегіональної інтегрованості. Підвищення спроможності територіальних громад до розвитку. Посилення транспортного, інформаційного та комунікативного зв’язку міст – центрів економічного зростання із менш розвинутими територіями. Створення умов для поширення інноваційних знань та досвіду. Підвищення рівня освіти сільського населення. Зростання загальних доходів населення в сільській місцевості. Зниження рівня захворюваності в сільській місцевості. Зниження рівня смертності дітей віком до 1 року. Створення рівних умов доступу до ринків праці. Підвищення рівня доступу населення насамперед віддалених та малозаселених територій до основних адміністративних та інших послуг. Зростання частки доданої вартості у валовому регіональному продукті. Збільшення капітальних інвестицій, прямих іноземних інвестицій. Зростання у випуску частки інноваційної продукції. Зростання частки високотехнологічного експорту. Розвиток малих та інших міст, у тому числі районного значення. Підвищення рівня доходів та споживання у сільській місцевості та невеликих населених пунктах. Зменшення кількості вибулих із сільської місцевості. Зменшення диференціації в наявних доходах населення. Зменшення диспропорцій між тривалістю життя населення при народженні в міських та сільських населених пунктах. Зниження рівня бідності Підвищення соціальної справедливості. Зменшення диспропорцій у споживанні послуг між сільським та міським населенням. Зниження рівня безробіття в сільській місцевості та малих населених пунктах. Збільшення кількості центрів економічного зростання на регіональному рівні. Ефективне використання потенціалу територіальної спеціалізації в економічному розвитку. Кількість проектів, що фінансуються за рахунок коштів ДФРР.

124

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Показники для моніторингу збираються за результатами кожного року реалізації Стратегії. На основі зібраних даних готується річний звіт та звіт щодо виконання періоду трьохрічного планування. Річний звіт складається з переліку ключових показників за кожною ціллю, кожним пріоритетом або заходом; містить інформацію про досягнення кожного об’єктивного пріоритету або виконання заходу; оцінку можливостей досягнення поставлених цілей на трьохрічний цикл планування. Підсумковий звіт про моніторинг за трьохрічний цикл планування до показників, які передбачаються у річних звітах, містить загальні оцінки ефективності, результативності та стійкості досягнутих результатів. Моніторингові звіти є відкритими документами і використовуються для уточнення завдань та бюджетних програм області на наступний за звітним бюджетний рік. Форму моніторингового звіту, відповідального за його підготовку та строки подання, визначає Полтавська обласна державна адміністрація відповідно до власних повноважень та структури. Для всіх можливих форм організації процесу моніторингу головним є проведення ретельного відслідковування виконання завдань та реалізації проектів, коригування та актуалізація Стратегії за необхідності з огляду на зміну ситуації, оскільки одні проекти будуть завершені, а деякі замінено іншими. Перелік індикаторів, на досягнення прогнозованих спрямована Стратегія 2013 Назва показника рік Валовий регіональний продукт (у фактичних цінах) у 384241 розрахунку на одну особу, грн. Наявний дохід у розрахунку на одну особу, грн.

24027 Обсяг прямих іноземних інвестицій у розрахунку на 732 одну особу, дол.США Експорт товарів у розрахунку на одну особу, 1814 дол.США Кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис 62 наявного населення, од. Кількість середніх підприємств у розрахунку на 10 4 тис. наявного населення, од. Обсяг реалізованої інноваційної продукції, % 14,41 загального обсягу реалізованої промислової продукції Щільність автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям державного та 16,6 місцевого значення вищої категорії 125

значень яких 2016 рік

2020 рік

52074

68399

26300

33831

783

1085

2144

2471

75

84

6

7

25

25,6

17,2

18,4

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Середньомісячна заробітна плата (номінальна), грн. Загальний коефіцієнт вибуття сільського населення (на 1 тис. наявного сільського населення), проміле Забезпеченість населення лікарями всіх спеціальностей (на 10 тис. наявного населення на кінець року), лікарів Рівень обладнання загальної площі житлового фонду водопроводом у міській місцевості, % Рівень обладнання загальної площі житлового фонду водопроводом у сільській місцевості, % Рівень смертності на 1 тис. населення, проміле Демографічне навантаження на 1 тис.осіб постійного населення віком 16-59 років (міська місцевість), проміле Демографічне навантаження на 1 тис.осіб постійного населення віком 16-59 років (сільська місцевість), проміле Охоплення дітей дошкільними навчальними закладами (міська місцевість), % Охоплення дітей дошкільними навчальними закладами (сільська місцевість), % Питома вага утилізованих відходів, % загальної кількості утворених відходів Рівень безробіття за методологією Міжнародної організації праці, % Площа земель природно-заповідного фонду, тис.га Питома вага площі природно-заповідного фонду до площі адміністративно-територіальної одиниці, % Середня очікувана тривалість життя при народженні, років 1

2988

3914

5530

16,8

15,2

13,7

47,21

49,6

50,6

70,11

71,1

72,3

281

28,7

29,4

16,7

15,9

14,5

5511

519,7

504,4

6871

626,3

577,8

801

82

87

401

45

51

71,11

62,3

70,1

8,2

8,1

7,7

142,41

284,6

388,1

4,91

9,9

13,5

71

72

74

– за 2012 рік

Ці індикатори можуть бути досягнуті при умові виконання базового сценарію розвитку області та України і забезпечення відповідного фінансування за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та надходження коштів із зовнішніх джерел фінансування.

126

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року

9. Узгодженість Стратегії з програмними та стратегічними документами Національна система стратегічного планування базується на узгодженій системі координації процесів стратегічного планування на центральному, регіональному та місцевому рівні. Стратегія регіонального розвитку Полтавської області до 2020 року узгоджується з: • Державною стратегією регіонального розвитку України на період до 2020 року.

• Економічними, соціальними, екологічними, інфраструктурними, територіальними й іншими аспектами розвитку області. Середньострокове і короткострокове державне стратегічне планування регіонального розвитку узгоджується з процесами стратегічного планування розвитку регіонів (областей) та міст на основі розробки та ухвалення відповідних стратегічних документів. Стратегія регіонального розвитку Полтавської області узгоджена з Генеральною схемою планування території України, Схемою планування Полтавської області, схемами планування адміністративно-територіальних одиниць різного рівня та населених пунктів. Місцеві стратегії розвитку (стратегії розвитку міст і районів області) мають узгоджуватись зі Стратегією регіонального розвитку Полтавської області. Реалізація Стратегії регіонального розвитку Полтавської області передбачає розробку Плану реалізації відповідно до визначених етапів. Узгодженість з Державною стратегією регіонального розвитку Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року (ДСРР2020) включає три Стратегічні цілі: 1. Підвищення конкурентоспроможності регіонів.

2. Територіальна соціально-економічна інтеграція і просторовий розвиток.

3. Ефективне державне управління у сфері регіонального розвитку. Стратегія регіонального розвитку Полтавської області розроблена у відповідності до Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року та процесів державного стратегічного планування розвитку окремих секторів економіки України та її регіонів, що враховує потреби їх розвитку та необхідність підвищення конкурентоспроможності.

127

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Узгодженість Стратегічних цілей Стратегії регіонального розвитку Полтавської області з цілями Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року:

Стратегічні цілі (Україна)

Стратегічні цілі (Полтавська область) 2. Підвищення ефективності 1. Розвиток 3. Розвиток використання людського сільських економічного капіталу територій потенціалу регіону

1. Підвищення конкурентоспроможності регіонів 2. Територіальна соціальноекономічна інтеграція і просторовий розвиток 3. Ефективне державне управління у сфері регіонального розвитку

X

X

X

X

X

X

х

X

Х

Примітка: Велика буква «X» означає більшу узгодженість/зв’язок, аніж маленька «x». Стратегія регіонального розвитку Полтавської області, крім власних цілей розвитку регіону містить цілі, що відповідають цілям та строкам реалізації ДСРР2020, у частині завдань і заходів, що передбачають спільні дії центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Підвищення ефективності використання економічного потенціалу регіону (Стратегічна ціль 2) та Розвиток сільських територій (Стратегічна ціль 3) Стратегії регіонального розвитку Полтавської області в значній мірі узгоджені з усіма стратегічними цілями Державної стратегії регіонального розвитку України. Розвиток людського капіталу (Стратегічна ціль 1) прямо підтримує Стратегічні цілі: 1. Підвищення конкурентоспроможності регіонів, 2. Територіальна соціально-економічна інтеграція і просторовий розвиток з Державної стратегії регіонального розвитку України.

128

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Узгодженість Операційних цілей Стратегії регіонального розвитку Полтавської області з цілями Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року:

+

+

+

++

++

+

+

3.3. Забезпечення збалансованого розвитку районів

+

3.2. Розвиток сільських територій та периферії навколо малих міст

++

3.1. Збільшення доходів домогосподарств у сільській місцевості

+

2.4. Реалізація туристичного потенціалу регіону

+

2.3. Забезпечення енергобезпеки, формування енергоефективних громадського, аграрного та промислового секторів

2.1. Розвиток інноваційного та конкурентного виробничого сектору

+

2.2. Зміцнення малого і середнього підприємництва (МСП)

1.4. Створення ефективної системи самоврядування та соціальної активності населення

+

1.3. Створення комфортних та безпечних умов проживання населення

1.1. Підвищення ролі та функціональних можливостей міст у подальшому розвитку регіонів 1.2. Створення умов для поширення позитивних процесів розвитку міст на інші території, розвиток сільської місцевості 1.3. Підвищення ефективності використання внутрішніх чинників розвитку регіонів 2.1. Запобігання зростанню диспропорцій, що гальмують розвиток регіонів 2.2. Забезпечення комфортного та безпечного життєвого середовища для людини незалежно від місця її проживання

1.2. Посилення можливостей працездатного населення до зайнятості в умовах змін

Операційні цілі Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року

1.1. Покращення здоров’я та продовження тривалості активного періоду життя людини

Операційні цілі Стратегії регіонального розвитку Полтавської області до 2020 року

+

++

++

+

+

+

+

+

++

++

++

+

+

++

+

+

+

+

+

+

129

+

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року 2.3. Розвиток міжрегіонального співробітництва 3.1. Удосконалення системи стратегічного планування регіонального розвитку на загальнодержавному та регіональному рівні 3.2. Підвищення якості державного управління регіональним розвитком 3.3. Посилення міжгалузевої координації в процесі планування та реалізації регіональної політики 3.4. Інституційне забезпечення регіонального розвитку 3.5. Реформування територіальної організації влади та місцевого самоврядування

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Примітка: Два «++» означають більшу узгодженість / зв'язок, аніж один «+».

130

+

Стратегія розвитку Полтавської області на період до 2020 року Узгодженість Стратегії з основними аспектами регіонального розвитку Узгодженість стратегічних цілей Полтавської області з ключовими секторами розвитку була також проаналізована. Позначка «x» була вставлена у поля, де присутня узгодженість, внесок або відповідний зв'язок.

Сектори

Економіка і торгівля Промисловість та інфраструктура Сільське, лісове господарство, харчова промисловість Транспорт і дороги Екологія й природні ресурси Освіта й молодь Здоров’я, соціальний захист, сім’я і дитина Культура і туризм Обмін інформацією Комунальне господарство Територіальний розвиток, земля і кадастр

Стратегічні цілі (Полтавщина) 2. Підвищення ефективност 1. Розвиток і викорис3. Розвиток людського тання сільських капіталу економічтериторій ного потенціалу регіону Х X Х Х Х х Х

x

Х

х Х Х Х х Х Х х

Х x x

Х Х Х Х Х Х х X

X X x X

Примітка: Велика буква «X» означає більшу узгодженість / зв'язок, аніж маленька «x».

131