Календар знаменних дат на 2015 рік

Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка Відділ краєзнавчої літератури

Календар знаменних і пам’ятних дат Івано-Франківської області на 2015 рік

Івано-Франківськ 2015 2

„Календар знаменних і пам’ятних дат Івано-Франківської області на 2015 р.” щорічно видається обласною універсальною науковою бібліотекою ім. І. Франка. Його мета – надати бібліотечним працівникам, краєзнавцям, освітянам та всім зацікавленим довідковий матеріал про важливі події в історії області, ювілеї уродженців краю та видатних діячів, життя і діяльність яких пов’язані з ІваноФранківщиною. Видання складається із двох частин. Перша носить інформативний характер і відкривається переліком основних знаменних і пам’ятних дат 2015 року. Друга – містить біографічні довідки про ювілярів та список літератури, в якому спочатку розміщено твори автора, а далі – публікації про його життя і діяльність. Довідковий апарат складає іменний покажчик ювілярів 2015 р., та список скорочень, використаних у виданні. Календар не містить вичерпних матеріалів. Відбір літератури завершено у липні 2015 року. Пропозиції та зауваження просимо надсилати за адресою: відділ краєзнавчої літератури ОУНБ ім. І. Франка, вул. Чорновола, 22, м. Івано-Франківськ, 76018 ; e-mail: krailibifua@ ukr.net, або libifua@gmail.com.

Укладачі:

Відповідальна за випуск:

О. І. Тимофійчук, І. А. Бурда

Л. В. Бабій – директор ОУНБ ім. І. Франка

© видання є інтелектуальною власністю ОУНБ ім. І. Франка. При використанні – посилання на бібліотеку обов’язкове

3

СІЧЕНЬ 1 січня

2 січня

3 січня

4 січня 5 січня

– 106 років від дня народження Степана Бандери (1909-1959), головного провідника ОУН, уродженця с. Старий Угринів Калуського району – 85 років виповнюється Богданові Стефанюку (1930), поету, кандидату технічних наук, кібернетику, вченому-винахіднику, уродженцю с. Суботів Галицького району – 80 років виповнюється Володимиру Серемчуку (1935), пароху церкви вмч. Параскеви в Болехові, автору новел на морально-релігійну тематику, зокрема збірки „Божий палець” – 75 років виповнюється Івану Ткачику (1940), іванофранківському художнику, члену НСХУ – 70 років виповнюється Ярославу Гладкому (1945), матеріалознавцю, доктору технічних наук, уродженцю с. Фитьків Надвірнянського району – 70 років виповнюється Анатолію Овчару (1945), художнику, уродженцю с. Різдвяни Галицького району – 60 років виповнюється Оксані Тебешевській (1955), вчительці, громадській діячці, авторці багатьох публікацій літературно-краєзнавчого характеру, поетичних збірок, лауреату премії ім. М. Стельмаховича, уродженці с. Брошнів Рожнятівського району – 125 років від дня народження Михайла Голинського (18901973), українського тенора, уродженця с. Вербівці Городенківського району. Похований у м. Едмонтоні (Канада) – 70 років виповнюється Дарії Андріяшко (1945), художниці, члену НСХУ, директору галереї народного мистецтва НСМНМУ, родом із с. Іллінці Снятинського району – 65 років виповнюється Степану Бзуньку (1950), різьбяру, члену НСХУ, уродженцю с. Хотимир Тлумацького району – 80 років від дня народження Василя Лукашка (1935) різьбяра, столяра, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка, уродженця с. Смодна Косівського району – 70 років від дня народження о. Ярослава Лесіва (1945-1991), греко-католицького священика, поета, дисидента, уродженця с. Лужки Долинського району – 90 років виповнюється Осипу Зінкевичу (1925), видавцеві і громадсько-культурному діячеві, члену СЖ в екзилі (США), уродженцю с. Малі Микулинці Снятинського району – 135 річчя від дня народження Василя Верховинця (18801938), композитора, хорового диригента, хореографа і фольклориста, уродженця с. Старий Мізунь Долинського району

4

6 січня

7 січня 8 січня

9 січня 10 січня

11 січня

12 січня

14 січня

– 135 років від дня народження Тита-Євгена Бурачинського (1880-1968), хірурга, автора серії наукових праць, уродженця с. Криворівні Верховинського району – 65 років виповнюється Василеві Гурмаку (1950), скульптору, професору кафедри монументально-декоративної скульптури ЛНАМ, заслуженому діячеві мистецтв України, члену НСХУ, уродженцю с. Назавизів Надвірнянського району – 70 років виповнюється Василю Парпану (1945), доктору біологічних наук, професору, академіку Лісівничої та Екологічної академій наук України, уродженцю с. Долиняни Рогатинського району – Різдво Христове – 100 років від дня народження Василя Симчича (1915-1978), режисера, кіноартиста, актора Коломийського театру, уродженця с. Середній Березів Косівського району – 90 років від дня народження Танасія Баранюка (1925-1964), народного майстра художнього різьблення на дереві, члена Спілки художників України, родом з м. Косова – 80 років від дня народження Василя Симоненка (1935-1963), відомого українського поета, публіциста, „шістдесятника” – 70 років виповнюється Василеві Ботюку (1945), журналісту, члену НСЖУ, лауреату обласної журналістської премії ім. Б. Бойка, уродженцю с. Голосків Коломийського району – 140 років від дня народження Степана Томашівського (18751930), дослідника історії Галичини – 65 років виповнюється Василю Пилип’юку (1950), фотомитцю, лауреату Національної премії ім. Т. Шевченка, заслуженому діячу мистецтв України, члену НСЖУ, уродженцю с. Новоселиця Снятинського району – 100 років від дня народження Василя Андрусяка (псевд. – Ґрегіт, Різун) (1915-1946), військовика, члена ОУН, майора УПА, командира Станіславського тактичного відтинка № 22 „Чорний ліс”, уродженця м. Снятин – 135 років від дня народження Василя Безкоровайного (18801966), композитора, диригента і піаніста, який вчителював у Станіславі, де організував і був диригентом хору „Боян” – 100 років від дня народження Василя Мельника (1915-1996), заслуженого артиста України, актора обласного музичнодраматичного театру, родом із с. Липівка Тисменицького району – 75 років від дня народження Василя Курищука (1940), заслуженого вчителя України, дослідника життя і творчості письменників-земляків, уродженця с. Уторопи Косівського району – 65 років виповнюється Василю Пасенюку (1950), співакові, солісту хору ім. Г. Верьовки, уродженцю с. Торговиця 5

16 січня

17 січня

18 січня

20 січня

22 січня 24 січня 25 січня

26 січня

29 січня 30 січня

Городенківського району – 60 років виповнюється Богданові Томенчуку (1955), автору поетичних збірок „На паперті душі”, „Сповідайтесь, мої тривоги”, „Німі громи”, нарису про В. Чорновола „Він був пророком у своїй Вітчизні”, уродженцю с. Ценяви Коломийського району – 75 років з часу заснування Івано-Франківського державного музичного училища ім. Д. Січинського (1940) – 75 років виповнюється Зіновію Легкому (1940), письменнику, уродженцю с. Заланова Рогатинського району – 165 років від дня народження Івана Левицького (1850-1913), бібліографа, автора праць „Галицько-руська бібліографія XIX століття”, „Українська бібліографія Австро-Угорщини”, уродженцю с. Берлоги Рожнятівського району – 100 років від дня народження Олекси Вінтоняка (1915-2011), історика, науковця, видавця, уродженця с. Струпків Коломийського району. Від 1945 року мешкав у Мюнхені, був засновником видавництва „Дніпрова хвиля” – День Соборності України – 60 років виповнюється Юрію Арсенюку (1955), художнику, професору Всеросійської академії живопису, скульптури й архітектури, уродженцю м. Коломиї – 75 років від дня народження Володимира Боцюрка (1940), доктора медичних наук, завідувача кафедри ендокринології Івано-Франківського національного медичного університету – 75 років тому косівські різьбярі об’єдналися у промислову артіль художніх виробів „Гуцульщина” – 70 років від дня народження Івана Гавриша (1945-1999), майстра художнього різьблення на дереві, члена НСХУ, уродженця м. Косів – 160 років від дня народження Ганни Павлик (1855-1928), громадсько-культурної діячки і письменниці, уродженки с. Монастирське (нині в складі м. Косова) – 110 років від дня народження Петра-Маркіяна Ісаїва (19051973), журналіста, історика, громадського діяча в діаспорі (США), уродженця с. Ліски Коломийського району – 105 років від дня створення Гнатом Хоткевичем самодіяльного Гуцульського театру (1910) – 75 років від дня народження Василя Попадюка (1940-1991), майстра гри на народних інструментах, народного артиста України, уродженця с. Мишин Коломийського району – День пам’яті учасників битви під Крутами – 120 років від дня народження Василя Залуцького (18951973), графіка, скульптора і живописця, члена УСС, уродженця с. Залуччя Снятинського району. Помер і похований в Канаді 6

31 січня

– 180 років від дня народження Ксенофонта Климковича (1835-1881), письменника, журналіста і громадського діяча, родом з с. Хотимир Тлумацького району ЛЮТИЙ

2 лютого

5 лютого

6 лютого

9 лютого

12 лютого 13 лютого

15 лютого 16 лютого

20 лютого

– 170 років від дня народження Івана Пулюя (1845-1918), українського фізика, першовідкривача Х-променів, уродженця Тернопілля, на честь якого названо вулицю в м. ІваноФранківську – 165 років від дня народження Остапа Терлецького (18501902), публіциста, літературознавця, громадського діяча, уродженця с. Назірної Коломийського району – 65 років від дня народження Василя Григоріва (1950), іванофранківського художника – 105 років від дня народження Михайла Бажанського (19101994), письменника, краєзнавця, громадського діяча української діаспори, уродженця м. Снятин – 75 років від дня народження Євгена Гунька (1940), українського диригента, композитора, педагога, уродженця с. Завалля Снятинського району – 485 років від дня народження Гедеона Балабана (1530-1607), українського культурно-освітнього, церковного і політичного діяча, єпископа у Галичі, засновника друкарень у селах Стратин Рогатинського району та Крилос Галицького району – 100 років від дня народження Василя Бандери (1915-1942), учасника національно-визвольних змагань, члена ОУН, брата С. Бандери, уродженця с. Старий Угринів Калуського району – 125 років від дня народження Івана Федорака (1890-1954), репресованого українського письменника і педагога, уродженця с. Іллінці Снятинського району, перепохованого у с.Русові на Снятинщині – 60 років від дня народження Людмили Городенко (19552001), журналістки, члена НСЖУ, засновниці газети „Гуцульський край (1990-2000)”. Похована в с. Смодна Косівського району – 70 років виповнюється Василеві Петріву (1945), художнику, уродженцю с. Прокурава Косівського району – 75 років від дня народження Дмитра Захарука (1940), вчителя, журналіста, уродженця с. Задубрівці Снятинського району – 75 років від дня народження Світлани Топоркової (1940), івано-франківської художниці, члена Національної спілки художників України – 25 років з дня створення товариства „Гуцульщина” у 7

21 лютого 22 лютого

23 лютого 25 лютого

27 лютого 28 лютого

Верховині (1990) – 65 років від дня народження Ярослава Воронича (1950), майстра художнього різьблення на дереві, члена Національної спілки художників України, уродженця с. Саджави Богородчанського району – Міжнародний день рідної мови – 135 років від дня народження Осипа Турянського (18801933), письменника, педагога, який деякий час вчителював в Рогатині та Тлумачі, автора повісті „Поза межами болю” – 125 років від дня народження Костя Кисілевського (18901974), педагога і мовознавця, уродженця с. Рошнів Тисменицького району – 125 років від дня народження Володимира Щуровського (1890-1969), лікаря, громадського діяча, дійсного члена НТШ, уродженця с. Нижній Струтин Рожнятівського району – 165 років від дня народження Володимира Барвінського (1850-1883), громадського діяча і письменника, редактора і засновника „Діла”, одного з творців української національнополітичної ідеології – 95 років від дня народження Михайла Клапчука (1920-1984), історика, етнографа, археолога, краєзнавця, дослідника Делятинщини, родом з с. Корнич Коломийського району. Похований в Делятині – 75 років виповнюється Миколі Лесюку (1940), мовознавцю, професору Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника – 120 років від дня народження Степана Клочурака (18951980), політичного і державного діяча, президента Гуцульської Республіки (1918) – 130 років від дня народження Людвіка Миколи Гладіловича (1885-1967), українського і польського диригента, уродженця м. Коломиї – 125 років від дня народження Осипа Сорохтея (1890-1941), графіка й живописця, січового стрільця. Похований в ІваноФранківську БЕРЕЗЕНЬ

1 березня

5 березня

– 75 років від дня відкриття першого на Прикарпатті вищого навчального закладу – педагогічного інституту (нині Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника) (1940) – 155 років від дня народження Ярослава Окуневського (18601929), військовий лікар, український громадський і військовий діяч, письменник, дійсний член НТШ, адмірал флоту Австро8

6 березня

7 березня

8 березня

9 березня

10 березня

13 березня

Угорської імперії, похований у м. Городенці – 105 років від дня народження Дениса Іванцева (1910-2003), українського художника, родом з с. Делева Тлумацького району – 65 років з дня загибелі головнокомандуючого НТШ Романа Шухевича (1907-1950) – 85 років від дня народження Павла Добрянського (19302011), письменника-гумориста, уродженця Вінничини, багатолітнього голови обласної письменницької організації. Похований в Івано-Франківську – 80 років від дня народження Богдана Рубчака (1935), поета української діаспори, професора Ілінойського університету (США), уродженця м. Калуша – 70 річчя заснування обласного театру ляльок ім. Марійки Підгірянки (1945) – 75 років від дня народження Богдана Ступарика (1940-2002), відомого педагога, вченого, доктора педагогічних наук, автора досліджень з історії педагогіки Галичини, уродженця с. Задубрівці Снятинського району – 115 років від дня народження Софії Федорцевої (1900-1988), актриси, народної артистки України, родом із с. Помонята Рогатинського району – 55 років виповнюється Ользі Слоньовській (1960), українській поетесі, педагогу, професору Прикарпатського національного університету ім.. Василя Стефаника, автору поетичних збірок „Гілочка глоду”, „Гердани”, „Соната для коханого”, „Джоконда”, „Пектораль”, „Зимове яблуко”, „Силуети яблунь і коханих”, роману „Дівчинка на кулі”, монографії „Слід невловимого Протея”, підручників з української літератури та ін., лауреата обласної премії ім. В. Стефаника, уродженки с. Ценяви Коломийського району – день народження Тараса Шевченка, великого українського поета, мислителя, художника (1814-1861) – 135 років від дня народження Василя Сімовича (1880-1944), українського мовознавця і громадського діяча. Навчався у Станиславівській гімназії – 95 років від дня народження Василя Грималюка (прізвисько – Могур) (1920-1998), скрипаля, автора творів „Вівчарська дума”, „Гірська фантазія”, уродженця с. Зелене Верховинського району – 105 років від дня народження Наталії БерезинськоїШухевич (1910-2002), громадсько-культурної діячки, учасниці національно-визвольної боротьби ОУН-УПА, дружини Романа Шухевича, уродженки с. Лецівка Рожнятівського району – 105 років від дня народження Володимира Прокоповича (1910-1980), лікаря, громадського діяча, уродженця с.

9

14 березня

15 березня

21 березня 22 березня 25 березня

27 березня 30 березня

Юнашкова Рогатинського району – 55 років виповнюється Юрію Андруховичу (1960), письменнику, поету, літературознавцю автору романів ,,Московіада”, ,,Рекреації”, ,,Перверзії”, „Дванадцять обручів”, „Таємниця”, „Диявол ховається у сирі”, „Лексикон інтимних міст” та ін., уродженцю м. Івано-Франківська – 80 років від дня народження Романа Стринадюка (19352010), майстера з художньої обробки металу та шкіри, члена НСХУ, заслуженого майстра народної творчості України, уродженця м. Косова – 80 років від дня народження Романа Коритка (1935), львівського письменника, краєзнавця, автора численних книг з історії сіл Опілля та історичних романів, родом з с. Черче Рогатинського району – Всесвітній день поезії – 120 років від дня народження Петра Заячука (1895-1944), поета, уродженця с. Стопчатів Косівського району – 120 років від дня народження Марії Сабат-Свірської (18951983), української оперної співачки (сопрано) і педагога, родом із с. Помонята Рогатинського району – 105 років від дня народження Марка Боєслава (Михайла Дяченка) (1910-1952), поета, журналіста, активного учасника національно-визвольних змагань ОУН-УПА, родом з с. Боднарова Калуського району – Міжнародний день театру – 90 років виповнюється Ірини Дибко-Филипчак (1925), письменниці, перекладачці, літературному критику у діаспорі, уродженці с. Більшівці Галицького району КВІТЕНЬ

2 квітня

4 квітня

6 квітня 7 квітня

100 років від дня народження Романа Андруховича (19151997), письменника, українського громадського діяча Польщі, автора книги „Дорога в Україну”, родом із м. Станіслава (тепер Івано-Франківська) – 130 років від дня народження Якова Білоскурського (псевдонім – Кушнірюк Георгій Гаврилович) (1885-1975), громадсько-політичного і військового діяча, уродженця м. Коломиї – 65 років від дня народження Івана Вахняка (1950), майстра художньої обробки дерева, уродженця с. Малий Гвіздець Коломийського району – 105 років від дня народження Віктора Брезицького (19101977), українського письменника, публіциста, члена Спілки письменників України 10

9 квітня

11 квітня

12 квітня 14 квітня

15 квітня 17 квітня

18 квітня

23 квітня

25 квітня 26 квітня

– 60 років від дня народження Мирона Мицана (1955-2011), краєзнавця та історика, лауреата міської премії ім. І. Франка, уродженця м. Надвірна – 185 років від дня народження Тита Блонського (1830-1897), священика, письменника, автора трагедії „Анастасія” з історії Галицького князівства, історичної повісті „Розвалина”, поем та віршів, уродженця м. Тлумача. Похований у Дорі Яремчанської міськради – 65 років виповнюється Зеновію Геренді (1950), майстру художнього оброблення металу, члену НСМНМУ, уродженцю с. Ямниця Тисменицького району – 95 років від дня народження Богдана Бори (1920-1997, справжнє ім’я Борис Шкандрій), поета, українського діяча у Великобританії. Народився в с. Павлівка Тисменицького району – 60 років виповнюється Романові Жуку (1955), художнику, члену НСХУ, уродженцю с. Остриня Тлумацького району – Воскресіння Христове – 85 років від дня народження Богдана Юрківа (1930-2011), українського композитора, заслуженого працівника культури України, музичного керівника народного вокального ансамблю „Черемош”, уродженця м. Івано-Франківська – 25-річчя підняття українського національного прапора на Івано-Франківській міській ратуші – 195 років від дня народження Келестина Скоморівського (1820-1866), українського поета і перекладача, уродженця с. Долиняни Рогатинського району – 130 років від дня народження Якова Тефледжука (1885-?), майстра писаних столів, уродженця с. Микуличин Яремчанської міськради – Міжнародний день пам’ятників та історичних місць. День пам’яток історії та культури – 120 років від дня народження Юрія Шкрумеляка (18951965), поета, письменника, автора творів про визвольні змагання УСС-УГА, родом з Ланчина Надвірнянського району – 155 років від дня народження Уляни Кравченко (1860-1947), вчительки, поетеси, активної учасниці жіночого руху в Галичині – Всесвітній день книги і авторського права – 140 років від дня народження Модеста Сосенка (1875-1920), українського художника, родом з с.Пороги Богородчанського району – 110 років від дня народження Дарії Столярчук (Ярославської) (1905-1982), письменниці, журналістки української діаспори США, уродженки м. Станиславова – 100 років від дня народження Віталія Смоляка (1915-1982), українського режисера і актора, який в 1947-55 і 1968-75 рр.

11

29 квітня 30 квітня

працював в обласному музично-драматичному театрі – 100 років від дня народження Зенона Городиського (19152002), представника української діаспори у США, громадського діяча, доктора права, уродженця с. Семаківці Коломийського району – 100 років від дня народження Михайла Лози (1915-1994), педагога, літературознавця у діаспорі, автора наукової праці „Гуцульщина в науковій літературі”. Вчителював у Косові – Міжнародний день танцю – 60 років минає Євгену Бондаренку (1955), композитору, родом з м. Коломиї ТРАВЕНЬ

1 травня 3 травня 4 травня 5 травня

7 травня 8 травня

9 травня 10 травня 11 травня

12 травня

– 75 років від дня відкриття Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею (1940) – 60 років від дня народження Христини Дувірак (1955), художниці, уродженки с. Монастирчани Богородчанського району – 125 років з часу створення в Галичині Української радикальної партії (1890) – 115 років від дня заснування Кирилом Трильовським спортивно-пожежного товариства „Січ” у с. Заваллі Снятинського району (1900) – 100 років від дня народження Юрія Ілюка (1915), майстра художньої кераміки, уродженця с. Старі Кути Косівського району – 70 років від дня народження Ярослава Зарицького (19451996), майстра кераміки, члену НСХУ. Похований у м. Косові – День міста Івано-Франківська – 120 років від дня народження Петра Васкула (1895-1941), військово-політичного діяча, одного з організаторів Листопадового зриву 1918 р. в Коломиї, уродженця с. Верхній Березів Косівського району. Похований у м. Городенці – 75 років з часу відкриття обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка (1940) – День перемоги – День матері – 100 років від дня народження Оксани Грицей (1915-1988), української народної майстрині художнього різьблення і випалювання на дереві, родом з с.Оболоння біля м.Долини – 55 років від дня народження Ірини Костюк (1960), іванофранківської художниці – 150 років від дня народження Софії ОкуневськоїМорачевської (1865-1926), української громадської діячки, 12

13 травня 14 травня 15 травня 16 травня

17 травня

18 травня

20 травня 21 травня 22 травня

23 травня

першої лікарки-українки в Галичині – 75 років від дня народження Івана Підлисецького (1940), фотожурналіста, кіномеханіка, члена Національної спілки журналістів України, автора кольорового кінофільму „Понад Прутом моя Коломия”, уродженця с. Нижній Березів Косівського району – 25 років з дня виходу першого номера газети „Галичина” – першої обласної демократичної газети Івано-Франківщини – 95 років від дня народження Ярослави Стецько (1920-2003), громадської діячки, голови Антибільшовицького Блоку Народів, народного депутата України – 65 років виповнюється Дмитрові Ужитчаку (1950), поету, автору збірок „Голод”, „Король Кароль”, уродженцю с. Великий Ключів Коломийського району – 235 років від дня народження Миколи Вітвицького (17801853), корифея українського бджільництва, уродженця с. Жураки Богородчанського району, похований у Диканьці на Полтавщині – 35 років з дня відкриття Музею історії освіти Прикарпаття (1980) в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника – День Європи в Україні – 95 років від дня народження канцлера-мітрата о. РоманаАндрія Кияка (1920-1998), греко-католицького священика, богослова і проповідника – Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва України – День пам’яті жертв політичних репресій – Міжнародний день музеїв – 35 років тому відкрито Івано-Франківський обласний художній музей (1980), нині музей мистецтв Прикарпаття – 115 років від дня народження Юрія Липи (1900-1948), письменника, поета, прозаїка, лікаря УПА, учасника подій 1919 р. на Прикарпатті – 85 років від дня народження Стефанії Павлишин (1930), українського музикознавця, професора, доктора мистецтвознавства, родом з м. Коломиї 65 років від дня народження Анатолія Здиховського (19501992), художника, члена НСХУ, уродженця м.Івано-Франківська – 175 років від дня народження та 95 років від дня смерті Марка Кропивницького (1840-1910), режисера, актора, драматурга і композитора, одного із засновників українського професійного театру. У 1875 р. жив деякий час у Снятині – День героїв – 50 років виповнюється Володимиру Єшкілєву (1965), 13

24 травня 25 травня 26 травня

27 травня 28 травня 30 травня

червень 1 червня

3 червня

5 червня

6 червня

письменнику, філософу, автору романів „Адепт”, „Візантійська фотографія”, „Пафос”, „Імператор повені” та ін.

– День слов’янської писемності і культури – 50 років від дня народження Тетяни Павлик (1965), художниці, члена НСХУ, родом з м. Івано-Франківська – 60 років від дня народження Богдана Фреїва (1955), долинського художника, уродженця с. Нижній Струтин Рожнятівського району – 85 років від дня народження Івана Гриніва (1930-1994), українського архітектора. Серед реалізованих проектів – готель-ресторан „Беркут” на Яблунівському перевалі, турбаза „Гуцульщина” в Яремче, „Карпати” в Косові та ін.

– 145 років від дня народження Володимира Охримовича (1870-1931), етнографа і громадського діяча, родом з с. Велдіжа (Шевченкове) Долинського району – 175 років від дня народження Омеляна Партицького (18401895), письменника, видавця і редактора галицького журналу „Зоря”, літературознавця, етнографа, громадського діяча – День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження ЧЕРВЕНЬ – 135 років тому (1880) вперше побував у Станиславові Іван Франко, якого жандарми вели з Коломиї до рідного села Нагуєвичі – Міжнародний день захисту дітей – 125 років від дня народження Йосипа Букшованого (18901937), українського журналіста, видавця, громадськополітичного діяча, команданта стрілецької сотні легіону УСС, родом із Жаб’є ( нині смт. Верховина) – 75 років від дня народження Олега Герети (1940-2014), скрипаля, педагога, заслуженого артиста України, художнього керівника камерного оркестру „Harmonia Nobile” – 60 років від дня народження Олександра Вербівського (1955), майстра художньої кераміки, уродженця смт Кути Косівського району – Всесвітній день охорони навколишнього середовища – 90 років від дня народження Миколи Плав’юка (1925-2012), політичного і громадського діяча, останнього Президента УНР в екзилі (1989-1992), голови ОУН з 1979 до 2012 року, уродженця с. Русів Снятинського району – День журналіста – 95 років від дня народження Олексія Соломченка (19202002), мистецтвознавця з Косова, який понад 50 років присвятив вивченню народного мистецтва Гуцульщини, автору монографії 14

8 червня

9 червня 10 червня

11 червня

12 червня

16 червня

21 червня

22 червня 23 червня

„Українські писанки” – 160 років від дня народження Наталії Кобринської (18551920), письменниці, громадської діячки, організаторки жіночого руху в Галичині, уродженки с. Белелуї Снятинського району, похованої в Болехові – 85 років від дня народження Володимира Войцюка (19302010), українського патріота і мецената з США, уродженця с. Єзуполя Тисменицького району – 75 років виповнюється Михайлові Максим’юку (1940), члену Національної спілки краєзнавців України, автору книг з історії Надвірнянщини та її пам’ятників, уродженцю смт Битків Надвірнянського району – 50 років виповнюється Володимиру Федораку (1965), начальнику управління культури, національностей і релігій Івано-Франківської ОДА, заслуженому працівникові культури, уродженцю м. Надвірна – 115 років від дня народження Петра Демчука (1900-1937), громадсько-політичного діяча, філософа, уродженця м. Городенки – 85 років від дня народження Михайла Гуця (1930), українського фольклориста, громадсько-культурного діяча, професора, члена НСЖУ, уродженця с. Іванівка Рожнятівського району – 190 років від дня народження Антона Шнайдера (1825-1880), краєзнавця, автора „Енциклопедії краєзнавства Галичини” – 120 років від дня народження Петра Кривоносюка (18951983), педагога, краєзнавця, сотника УГА, уродженця с. Воскресінці Коломийського району – 80 років виповнюється Несторові Библюку (1935), інженерутехнологу, доктору технічних наук, професору Національного лісотехнічного університету України, дійсному члену НТШ, уродженцю м. Косова – 75 років від дня народження Параски Шовкової (1940), поетеси, авторки пісенних текстів, вишивальниці, уродженки селища Печеніжина Коломийського району – 125 років від дня народження Петра Франка (1890-1941), сина Івана Франка, письменника, перекладача і педагога – 115 років від дня народження Катерини Грушевської (19001943), культуролога, етносоціолога, фольклориста, дочки М. Грушевського, яка деякий час проживала в с. Криворівня Верховинського району – 65 років від дня народження Івана Блонського (1950), доктора фізико-математичних наук, професора, члена НАНУ, уродженця с. Серафинці Городенківського району – 55 років від дня народження Надії Брояко (1960), 15

28 червня 29 червня 30 червня

бандуристки, музикознавця, кандидата мистецтвознавства, родом із м. Рогатина – День Конституції Незалежної України – День молоді – 120 років від дня народження Василя Буряника (1895-1985), мистецтвознавця, громадського діяча, автора підручника „Теорія музики”, уродженця с. Ямниці Тисменицького району – 85 років від дня народження Івана Деркача (1930-1961), поета, краєзнавця, педагога з с. Ямниці Тисменицького району ЛИПЕНЬ

1 липня

6 липня

7 липня

10 липня 11 липня 13 липня 15 липня 16 липня 17 липня

19 липня

– День архітектури України. Всесвітній день архітектури – 110 років від дня народження Василя Кархута (1905-1980), видатного фітотерапевта, лікаря, громадського діяча, уродженця с. Марківці Тисменицького району – 70 років від дня народження Романа Круцика (1945), голови Київського товариства „Меморіал”, одного з організаторів розкопок жертв репресій у Дем’яновому Лазі, уродженця с. Яблунів Галицького району – 120 років від дня народження Ярослава Хмілевського (18951965), видатного українського лікаря, учасника визвольних змагань, активного громадського діяча і науковця, автора книги „Княжий Галич” – 180 років від дня народження Генрика Винявського (18351880), польського скрипаля, композитора, почесного члена Галицького музичного товариства, виступав й в м. Станиславові – 75 років від дня народження Яреми Гояна (1940), письменника, публіциста, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка, родом із с. Долішнє Залуччя Снятинського району – 125 років від дня народження Арнольда Кордюма (18901968), українського кінорежисера, уродженця м. Станіслава – 605-річчя Грюнвальдської битви, в якій брали участь загони вояків з Прикарпаття – 25-а річниця прийняття Верховною Радою Декларації про суверенітет України (1990) – 120 років від дня народження Бера Горовіца (1895-1942), письменника, перекладача і художника, уродженця с. Міжгір’я Богородчанського району – 50 років від дня народження Михайла Воронича (1965), графіка і живописця, уродженця с. Саджави Богородчанського району – 95 років від дня народження Тараса Мигаля (1920-1982), українського письменника, уродженця с. Русів Снятинського району 16

25 липня 27 липня

28 липня

29 липня

– 120 років від дня народження Івана Недільського (18951970), українського композитора, віолончеліста, педагога у Станиславові, диригента хору товариства „Боян” – 50 років виповнюється Марії Микицей (1965), поетесі, авторці збірок „Саламандра”, „У затінку шафранів”, повісті „Будинок, який умів розмовляти” лауреату міської премії ім. І. Франка за книгу „Трофей на довгу пам’ять”. Живе і працює в м. Івано-Франківську – 135 років від дня народження Володимира Винниченка (1880-1951), українського письменника, державного і політичного діяча періоду національного відродження України, який у 1919 р. перебував у м. Станіславі – 75 років від дня народження Івана Остафійчука (1940), українського графіка, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка, родом із с. Тростянця Снятинського району – 150 років від дня народження митрополита Андрея Шептицького (1865-1944), визначного церковного і громадсько-політичного діяча, єпископа Станиславівського у 1899-1900 рр. СЕРПЕНЬ

3 серпня 5 серпня 6 серпня 7 серпня

12 серпня

14 серпня

– 65 років виповнюється Ярославу Ярошу (1950), іванофранківському поету, члену Національної спілки письменників України, родом із с. Королівки Коломийського району – 125 років від дня народження Романа Горбового (1890-1976), майстра народного ткацтва, уродженця м. Косова – 75 років від дня народження Анатолія Онишка (1940-2006), перекладача і поета з Калуша, члена Національної Спілки письменників України, уродженця м. Надвірна – 145 років від дня народження Осипа Куриласа (1870-1951), художника, січового стрільця, який бував на Прикарпатті – 60 років Володимиру Пушкарю (1955), поету-гумористу, автору і виконавцю віршованих та прозових гуморесок, уродженцю с. Камінна Надвірнянського району – 75 років від дня народження Володимира Качкана (1940), академіка АН Вищої школи України, доктора філологічних наук, письменника, поета, публіциста, пресознавця, літературознавця, родом з с. Рибного Тисменицького району – 60 років від дня народження Михайла Коломійця (19552010), краєзнавця, публіциста, журналіста, громадського діяча з м. Калуша – 90 років від дня народження Миколи Карпенка (1925-2007), поета, перекладача, автора багатьох поетичних збірок, члена НСПУ. У 1971-75 рр. очолював Івано-Франківську обласну 17

20 серпня 22 серпня

23 серпня

24 серпня 25 серпня

27 серпня 29 серпня

30 серпня

письменницьку організацію – 85 від дня народження Ореста Дичковського (1930-2009), члена УПА, засновника благодійного фонду ім. Патріарха Йосипа Сліпого, засновника Прикарпатського військовоспортивного ліцею-інтернату, уродженцю смт Перегінськ Рожнятівського району – 60 років виповнюється Ользі Бабій (1955), журналістці, поетесі, громадській діячці, генеральному директору обласного телебачення „Галичина”, автору поетичних збірок, уродженці м. Коломиї – 120 років від дня народження Омеляна Нижанківського (1895-1973), піаніста, педагога і композитора, професора консерваторії в Каїрі, згодом у Швейцарії, родом з м. Рогатина – 150 років від дня народження Станіслава-Владислава БурсиДоленги (1865-1947), польського композитора, диригента, музикознавця, уродженця смт Обертина Тлумацького району – 130 років від дня народження Михайла Галібея (1885-1964), кооперативного діяча, співзасновника видавничої спілки „Діло”, члена Української Національної Ради ЗУНР, уродженця с. Єзупіль Тисменицького району – День національного прапора – 80 років від дня народження Володимира Матвіїшина (19352012), професора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, літературознавця, автора монографій, посібників з французької мови і літератури – День незалежності України – 130 років від дня народження Євгена Нагірного (1885-1951), українського архітектора, автора проектів церков у Богородчанах, селах Ріпне, Фитьків, Старі Богородчани – 75 років виповнюється Марії Влад (1940), поетесі і громадській діячці, уродженки с. Розтоки Косівського району – день народження Івана Франка (1856-1916), видатного українського письменника, поета, літературознавця, філософа, громадсько-політичного діяча – 95 років від дня народження Михайла Ґави (1920-1997), українсько-канадського громадського діяча і театрознавця, уродженця с. Кунисівці Городенківського району – 70 років від створення обласної бібліотеки для дітей та юнацтва (1945). Ініціатором її створення і першим директором була В. П. Еліан – 65 тому в м. Долина дала нафту перша свердловина, що поклала початок освоєнню і розробці місцевого нафтового родовища у післявоєнний період

18

ВЕРЕСЕНЬ 1 вересня 2 вересня

6 вересня

7 вересня 9 вересня

12 вересня

16 вересня 19 вересня

22 вересня 23 вересня

25 вересня 27 вересня

– День знань – 120 років від дня народження Ігоря Федіва (1895-1962), письменника, видавця, уродженця м. Коломия – 115 років від дня народження Романа Турина (1900-1979), українського живописця, який створив документальні фільми про Гуцульщину та спортивне життя Західної України, уродженця м. Снятина – 65 років виповнюється Миколі Симчичу (1950), поету, письменнику, публіцисту, автору збірок „Вогонь цілую”, „Лебедині ключі”, „Ностальгія за Україною” та ін., уродженцю с. Середній Березів Косівського району – 55 років від дня народження Ігоря Гургули (1960), письменника, автора книг „Пащека Левіафана”, „Айсберг” та ін., уродженця с. Острів Галицького району – 55 років від дня народження Миколи Панакова (1960), іванофранківського художника – 75 років від дня народження Михайла Паньківа (1940), етнографа, кандидата історичних наук, викладача Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, уродженця с. Вербівці Городенківського району – День українського кіно – 65 років виповнюється Ганні Бабинській (1950), актрисі, заслуженій артистці України, педагогу, уродженці с. Старі Кривотули Тисменицького району – 55 років виповнюється Володимиру Романіву (1960), художнику, скульптору, графіку, уродженцю с. Берлоги Рожнятівського району – 75 років виповнюється Романові Кондрату (1940), доктору технічних наук, професору, заслуженому діячеві науки і техніки України, завідувачу кафедри розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ ІФНТУНГу, уродженцю с. Підгір‛я Богородчанського району – День партизанської слави – 100 років від дня народження Володимира Бандурака (19151982), прикарпатського письменника, члена СПУ, уродженця м. Городенки – 15 років з часу відкриття в Коломиї музею „Писанка” (2000) – 115 років від дня народження Володимира Кубійовича (19001985), галицько-українського географа у діаспорі, одного з будівничих НТШ, редактора „Енциклопедії Українознавства” – Всесвітній день туризму – 105 років від дня народження Миколи Арсенича (1910-1947), військово-політичного діяча національно-визвольного руху в 19

28 вересня 29 вересня 30 вересня

Західній Україні, члена Центрального проводу ОУН(б), члена Головної ради ОУН, уродженця с. Нижній Березів Косівського району – 130 років від дня народження Дмитра Осічного (1885-1962) українського поета, уродженця с. Кобаки Косівського району – 85 років від дня народження Михайла Пазяка (1930-1999), фольклориста, етнографа, уродженця с. Ілемня Рожнятівського району – Всеукраїнський день бібліотек ЖОВТЕНЬ

1 жовтня 2 жовтня 3 жовтня 4 жовтня 5 жовтня

8 жовтня

10 жовтня

11 жовтня 14 жовтня

– Міжнародний день музики – 150 років від дня народження Дениса Січинського (18651909), композитора, диригента, музичного діяча. З 1899 р. жив і творив у м. Станіславі, де й похований – 75 років виповнюється Василеві Абашину (1940), гончару, художнику-керамісту, майстру народного мистецтва, члену НСХУ, уродженцю с. Вербовець Косівського району – День працівників освіти – 155 років від дня народження Северина Даниловича (18601939), громадсько-політичного діяча, публіциста, адвоката, уродженця с. Петрів Тлумацького району – 145 років від дня народження Танасія Гаврилюка (18701904), українського поета з с. Рожнів Косівського району – 95 років від дня народження Миколи Федірка (1920-2004), різьбяра, заслуженого майстра народної творчості УРСР. Мешкав і помер у м. Косові – 60 років від дня народження Нестора Мартинця (1955), поета-гумориста, автора книг „Зірка-полин”, „Пекло посеред раю”, „Сільське інформбюро” та ін., уродженця с. Росільна Богородчанського району – 65 років виповнюється Анатолієві Грицану (1950), культурно-освітньому діячеві, кандидату історичних наук, професору, заслуженому діячеві мистецтв України, директору Інституту мистецтв ПНУ ім. В. Стефаника, автору книг „Просвітня зоря Прикарпаття”, „Виховання режисера: психофізичний та інтелектуальний тренінг” – День художника – Покрова Пресвятої Богородиці – Річниця створення Української Повстанської Армії – День українського козацтва – 25 років з часу виходу у світ першого номеру городенківської районної газети „Край” (1990) 20

15 жовтня

16 жовтня

17жовтня 18 жовтня

19 жовтня 20 жовтня

– 80 років від дня народження Миколи Олексюка (1935), кандидата філологічних наук, автора поетичних збірок „Калиновий жар”, „Терпка мрія”, „Відгомін” та ін., уродженця с. Загвіздя Тисменицького району – 120 років від дня народження Володимира Гжицького (18951973), прозаїка і драматурга, перекладача, автора історичного роману „Опришки” – 60 років Дмитру Пожоджуку (1955), майстру народної творчості, мистецтвознавцю, журналісту з с. Космача Косівського району – 110 років від дня народження Василя Витвицького (19051999), композитора, музикознавця, педагога, громадськокультурного діяча, уродженця м. Коломиї – 55 років від дня народження Богдана Бринського (1960), художника-реставратора, члена Національної Спілки художників України, викладача кафедри образотворчого мистецтва Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника – 60 років від дня народження Любові Яворської (1955), поетеси, вчительки, авторки збірки „Вересневі барви”, мешканки с. Стопчатова Косівського району – 115 років від дня народження Марії Остромири (1900-1969), української письменниці у діаспорі, автора книги «Лемківщина у вогні» про національно-визвольну боротьбу УПА на Лемківщині, яка тривалий час мешкала у Верховині – 90 років від дня народження Дмитра Гавриша (1925), майстра художнього різьблення на дереві, уродженця м. Косова – 90 років від дня народження Миколи Домашевського (19252010), економісту, засновнику і голові гуцульського товариства „Чорногора” (Чикаго), співзасновнику і редактору журналу „Гуцулія”, редактору і автору 1-3 томів книги „Історія Гуцульщини”, уродженцю с. Микуличин Яремчанської міськради. Похований у Чикаго – 80 років від дня народження Івана Крижанівського (1935), письменника, члена літературного товариства „Плин”, уродженця с. Сороки Городенківського району – 75 років від дня народження Романа Фабрики (1940), заслуженого журналіста України, члена Національної спілки журналістів України, фотомитця, уродженця с. Радча Тисменицького району – 125 років від дня народження Володимира Хроновича (18901973), українського письменника. Похований у Снятині – 90 років від дня народження Дмитра Шкрібляка (1925), майстра художнього різьблення та інкрустації на дереві, уродженця с. Яворів Косівського району 21

21 жовтня 22 жовтня 24 жовтня 25 жовтня

26 жовтня

27 жовтня 31 жовтня

– 105 років від дня народження Мирослава Радиша (19101956), українського художника, пейзажиста, уродженця с. Іллінці Снятинського району – 105 років від дня народження Юрія Бовича (1910-1984), майстра декоративного ткацтва, родом із м. Косова – 90 років від дня народження Віталія Виноградського (19252012), письменника, журналіста, який у 1964-1975 рр. був редактором газети „Прикарпатська правда” – 75 років від дня народження Ярослава Яцківа (1940), українського астронома, члена-кореспондента Академії наук України, лауреата Державної премії України, уродженця с. Данильче Рогатинського району – 85 років від дня народження Івана Скрипника (1930-2002), краєзнавця, педагога, публіциста, дослідника історії Скиту Манявського – 65 років від дня народження Дмитра Сивака (1950), іванофранківського художника, члена Національної спілки художників України – 115 років від дня народження Василя Тисяка (1900-1967, Торонто), оперного співака світового рівня, уродженця с. Шевченкове Долинського району – 90 років від дня народження Миколи Білана (1925-1989), українського композитора, уродженця с. Ясеновця Рожнятівського району – 60 років виповнюється Ганні Карась (1955), заслуженому працівнику культури України, професору Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, родом із с. Раківчик Коломийського району ЛИСТОПАД

1 листопада 5 листопада 9 листопада 12 листопада 15 листопада

– День державності на західноукраїнських землях (ЗУНР) – 75 років з часу заснування обласної філармонії (1940) – 140 років від дня народження Михайла Мочульського (18751940), українського літературознавця і адвоката, який у 20-30-х рр. ХХ ст. жив у Коломиї, Станіславі – День української писемності і мови – 110 років від дня народження Івана Крушельницького (19051934), письменника, перекладача, мистецтвознавця, графіка, родом з Коломиї. Репресований і розстріляний у 1934 р.

– 130 років від дня народження Михайла Куриленка (1885після 1940р.), засновника мистецько-промислової спілки „Гуцульське мистецтво”, першого директора художнього технікуму в м. Косові 22

16 листопада

19листопада

21 листопада 22 листопада 23 листопада 24 листопада

25 листопада

26 листопада

28 листопада 29 листопада

– 120 років від дня народження Миколи Вінтоняка (1895-1980), майстра художнього оброблення шкіри, уродженця м. Косова. Відновив давні способи шкірного виробництва, техніки оздоблення – гаряче і холодне тиснення, інкрустація металом – 115 років від дня народження Володимира Блавацького (1900-1953), українського актора і режисера мандрівних театрів Західної України, уродженця м. Косова, помер у США – День працівників радіо, телебачення та зв’язку – 80 років від дня народження Петра Боєчка (1935), іванофранківського художника, члена НСХУ, автора мистецьких робіт „Бурштинська ДРЕС”, „Світло в Карпатах”, „Квітка з полонини” та ін.

– 140 років від дня народження Катрі Гриневичевої (18751947), письменниці, активної діячки жіночого руху в Галичині – 120 років від дня народження Степана Масляка (1895-1960), українського поета, перекладача, уродженця м. Станіслава (Івано-Франківська) – 130 років від дня народження Ірини Шухевич (1885-1979), художниці, портретистки, іконописця, уродженки с. Вишнів Рогатинського району. У 1939 р. емігрувала до США – 80 років від дня народження Романа Скульського (19352004), українського педагога, професора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника – 75 років виповнюється Олегові Адаменку (1935), екологу, академіку, доктору геолого-мінералогічних наук, професору ІФНТУНГ – 135 років від дня народження Івана Дем’янчука (1880-1919), мовознавця, перекладача, викладача польської гімназії та директора жіночої гімназії сестер-василіянок у м. Станіславі (тепер Івано-Франківськ), родом із м. Надвірна – 90 років від дня народження Михайла Борука (1925-2002), письменника, журналіста, ткача, уродженця с. Рожнів Косівського району – 55 років виповнюється Вікторові Ідзю (1960), історику та українознавцю, академіку Академії Наук Вищої Школи України, провідному науковому співробітнику Інституту українознавства МОН України, уродженцю с. Угринова Тисменицького району – 90 років від дня народження Опанаса Заливахи (1925-2007), художника, дисидента, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка. У 1962-2007 рр. проживав в м. Івано-Франківську, де й похований – День пам’яті жертв голодоморів – 115 років від дня народження Галини Залеської (Лагодинської) (1900-1964), піаністки, письменниці і педагога, уродженки смт Делятин 23

ГРУДЕНЬ 1 грудня

2 грудня

5 грудня

9 грудня 10 грудня

11 грудня 12 грудня

– 85 років від дня народження Романа Федоріва (1930-2001), відомого українського письменника, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка, уродженця с. Братківців Тисменицького району – 170 років від дня народження Алоїзія Шарловського (18451911), професора Станіславської гімназії, автора книги „Станиславів і Станиславівський повіт з погляду історичного та географічно-статистичного” – 135 років від дня народження Михайла Ганушевського (1880-1962), церковного діяча УГКЦ, похований в с. Угорники тепер Івано-Франківської міськради – 80 років від дня народження Сергія Сандюка (1935), іванофранківського художника, члена Національної спілки художників України – 60 років виповнюється Михайлові Андрусяку (1955), письменнику, журналісту, публіцисту, краєзнавцю, засновнику і директору видавничо-поліграфічного товариства „Вік” у Коломиї, лауреату Національної премії ім. Т.Шевченка, автору трилогії „Брати грому”, „Брати вогню”, „Брати просторів”, родом із с. Вербівці Городенківського району – 90 років від дня народження патріарха УПЦ КП Володимира (Василя Романюка) (1925-1995), уродженця с. Химчина Косівського району – 195 років від дня народження Олекси Бахматюка (18201882), визначного гуцульського гончара. Народився і жив у м. Косові – 115 років від дня народження Яна Бжози (1900-1971), польського письменника і перекладача, який писав про гуцулів – 60 років від дня народження Ярослава Гретчука (1955-2010), журналіста, члена НСЖУ, віце-президента Асоціїації спортивних журналістів, уродженця с. Хриплин ІваноФранківської міськради – 125 років від дня народження Миколи Матіїва-Мельника (1890-1947), січового стрільця, галицько-українського письменника, уродженця Яблунова Косівського району – 125 років від дня народження Андрія Мельника (1890-1964), інженера, полковника УСС, Голови Проводу ОУН, політв’язня – 110-річчя від дня народження Манеса Шпербера (1905-1984), відомого німецького та французького письменника, уродженця смт Заболотова – 85 років від дня народження Ігоря Кічака (1930-2014), мовознавця, публіциста, уродженця м. Коломия 24

17 грудня 18 грудня

22 грудня

28 грудня 31 грудня

– 130 років від дня народження Миколи Саєвича (1885-1944), громадського та наукового діяча Галичини – 135 років від дня народження Северини Кабарівської (18801929), громадської діячки, поетеси, драматурга. Померла у м. Бурштин Галицького району, похована у Львові – 120 років від дня народження Адама Лисаковського (18951952), книгознавця, директора бібліотеки Віленського університету (Польща), уродженця м. Станіслава (ІваноФранківська) – 90 років від дня народження Романа Барана (1925-2004), фотографа-портретиста, члена НСФУ, розробника оригінального прийому фотографічного вираження „колаж у портреті”, уродженця м. Снятина – 100 років від дня народження Миколи Денисюка (1915-1976), видавця і громадсько-культурного діяча, активного діяча товариств „Просвіта”, „Рідна школа”, „Відродження”, уродженця смт Гвіздець Коломийського району – 110 років від дня народження Івана Білинкевича (1905-1996) з Коломиї, краєзнавця, просвітнього та громадського діяча, дослідника життя і творчості Івана Франка – 170 років від дня народження Марка Мурави (Сильвестра Лепкого) (1845-1901), батька Богдана і Левка Лепких, автора популярних книжок, збірки поезій „Книжка горя”

25

У 2015 РОЦІ МИНАЄ : • 885 років від дня народження Ярослава Осмомисла (1130-1187), галицького князя • 815 років тому розпочалось будівництво в Галичі церкви св. Пантелеймона • 810 років з дня народження Андрія II – угорського короля (1205-1235), який по смерті Романа Галицького прийняв титул короля Галичини • 525 років від початку селянського повстання на Прикарпатті під проводом Мухи (1490) • 510 років від дня народження Роксолани (Насті Лісовської), дружини турецького султана (1505) • 495 років з часу нападу татар на Рогатин. Багато жителів міста потрапили у полон. Серед них була Настя Лісовська (Роксолана) (1520) • 465 років від дня народження Іова Княгиницького (1550-1621), українського церковно-освітнього діяча, письменника, засновника Манявського скиту та монастиря в Угорниках Коломийського району • 355 років від дня народження Станіслава Потоцького (1660-1683), старости Галицького і Коломийського, сина засновника м. Станіслава (нині ІваноФранківськ), який загинув у битві під Віднем • 315 років від дня народження ватажка опришків Олекси Довбуша (1700) • 245 років від дня народження Івана Смицнюка (1770), посла Ямницької громади до австрійського парламенту • 220 років від дня народження Івана Озаркевича (1795-1854), культурнопросвітницького діяча, організатора українського театру в Коломиї (1848), драматурга, діда Н. Кобринської • 205 років від дня народження Йосифа Левицького (1810-1863), українського культурного діяча, письменника, музиканта, уродженця с. Товмачик Коломийського району • 160 років від дня народження Костянтина Бобикевича (1855-1884), українського письменника, родом з с. Старі Скоморохи Галицького району • 150 років з часу першого виходу у Коломиї українського літературнополітичного часопису „Голос народний” (1865) • 125 років від дня народження Івана Курилюка-Гавицюка (1890), гуцульського скрипаля, уродженця с. Жаб‛є (тепер смт Верховина) • 110 років з часу утворення української державної гімназії в Станиславові (1905) • 90 років з часу виходу у Коломиї популярного двотижневика „Жіноча доля” (видавець і редактор О. Кисілевська) (1925) • 75 років створення Гуцульського ансамблю пісні і танцю, обласного науково-методичного центру культури Прикарпаття (1940) • 70 років з часу відкриття Станіславського медичного інституту (нині національного медичного університету) (1945)

26

• 70 років від часу заснування центральних бібліотек Надвірнянської, Богородчанської, Рогатинської районних ЦБС • 65 років від заснування центральної бібліотеки Болехівської міської ЦБС (1950)

У 2015 році ювілеї першої письмової згадки святкуватимуть такі міста і села : – 775 років м. Коломиї (1240) – 640-річчя с. Микитинці Косівського р-ну (1375) – 625 років с. Чорнолізці Тисменицького р-ну (1390) – 605 років с. Торговиця Городенківського р-ну (1410) – 585 років с. Загір’я Рогатинського р-ну (1430) – 580-річчя сіл Семенівка Городенківського та Юнашків Рогатинського р-нів (1435) –575-річчя села Білка, Чернелиця Городенківського, Воскресинці, Дички, Долиняни, Заланів, Княгиничі, Конюшки, Підкамінь Рогатинського, Рошнів та Угринів Тисменицького р-нів (1440) – 570 років с. Середнє Калуського р-ну (1445) – 565 років с. Кобаки Косівського р-ну (1450) – 555 років с. Вістова Калуського р-ну (1460) – 540 років селам Гвіздець, Малий Гвіздець Коломийського р-ну (1475) – 545 років с. Нижній Березів Косівського р-ну (1470) – 515-річчя сіл Серафинці Городенківського та Розтоки Косівського р-нів (1500) – 505 років с. Журів Рогатинського р-ну (1510) – 500 років с. Лопушна Рогатинського р-ну (1515) – 465 років с. Мельна Рогатинського р-ну (1650) – 445-річчя с. Ферлеїв (Липівка) Рогатинського р-ну (1570) – 415 років селам Москалівка (тепер у складі м. Косова), Виспа Рогатинського р-ну (1600) – 330 років с. Вербовець Косівського р-ну (1685) – 305-річчя смт. Кути Косівського р-ну (1710) – 265 річчя с. Пістинь Косівського р-ну (1750) – 230 років с. Сілець Тисменицького р-ну (1785) – 195 років с. Шепіт Косівського р-ну (1820) – 160 років с. Снідавка Косівського р-ну (1855) – 135 років с. Луковець Вишнівський Рогаатинського р-ну (1880) – 125-річчя сіл Кривоброди Косівського, Луковець-Журівський Рогатинського рнів (1890) – 120 років м. Яремче (1895) – 115-річчя сіл Воронів, Городиська, Зеленів, Лісова, Луковище Рогатинського рну (1900) *Дати перших письмових згадок населених пунктів Івано-Франківщини подані за дослідженнями історика П. Сіреджука 27

8 січня – 100 років від дня народження Василя Симчича (1915-1978), режисера, кіноартиста, актора Коломийського театру Василь Ілліч Симчич (08.01.1915 – 01.03.1978) – відомий український артист драматичного театру й кіно, режисер. Народився в с. Середньому Березові Косівського району в селянській родині. Після навчання в сільській школі на кошти батьківської пенсії інваліда Першої світової війни вступив до Коломийської української гімназії, яку закінчив у 1935 році. Через матеріальні нестатки не зміг здобувати вищу освіту, але з огляду на творчі задатки його прийняли актором Українського молодого театру „Заграва”, який очолював Володимир Блавацький. Пізніше, з 1937-го по 1939 рік, навчався у Львівській вищій торговельній школі. З приходом радянської влади восени 1939-го отримав посаду вчителя в рідному селі. У наступному році після тримісячних курсів вступив на заочне філологічне відділення Станіславського вчительського інституту, але навчання перервала війна, яка застала В.Симчича в Харкові, де він у той час перебував на екскурсії. Пізньої осені 1941 року він влаштувався артистом у Харківський український національний театр, а з вересня 1944-го по 20 грудня 1962 року працював актором і режисером Коломийського пересувного театру ім. Я. Галана. 31 січня 1963-го В. Симчича запросили режисером самодіяльного народного театру ім. Я. Галана при Коломийському будинку культури, який тричі ставав лауреатом республіканських і всесоюзних театральних конкурсів. Успіхові в його діяльності, крім таланту, сприяло навчання в 1953 році на спеціальних режисерських курсах у Києві. Репертуарний лист В. Симчича за тривалий час роботи в Коломийському театрі, який нараховує 49 позицій, свідчить про широку амплітуду сценічних можливостей його як актора й майстерність режисера. Це були досконалі та неповторні образи низки героїв класичних українських п'єс, зокрема роль Юри з гуцульської тематики у виставі за повістю М. Коцюбинського „Тіні забутих предків” (1960). Уміло поєднуючи акторську діяльність з режисерською, В. Симчич створив багато вистав, які стали основою репертуару Коломийського театру, зокрема самобутню історичну драму „Олекса Довбуш” і п'єсу „У неділю рано зілля копала”. Але найбільше глядацькому загалові як в Україні, так і за її межами запам'яталися ролі В. Симчича в кіно. У 1967-му відомий український режисер Леонід Осика запросив його на роль Георгія, сусіда Івана Дідуха, головного героя фільму за новелою Василя Стефаника „Камінний хрест”. Наступними були успішні ролі Захара Беркута в одноіменному фільмі й отця Мирона у всесвітньо відомій стрічці режисера Ю. Іллєнка „Білий птах з чорною ознакою”. За 11 років зйомок у кіно він зіграв чимало ролей на студіях в Україні, Прибалтиці, на „Мосфільмі” в Росії й Молдові. Помер Василь Симчич у розквіті творчих сил у 1978 р. і похований у Коломиї. // Гаврилів Б. Історичні постаті Івано-Франківщини / Б. Гаврилів, І. Миронюк. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. – С. 101.

28

Затварська Р. Я приходитиму, коли мене уже не буде... / Р. Затварська. – Івано-Франківськ : Екор, 1998. – 92 с. Симчич З. Дух Василя Симчича / З. Симчич // Кіно. Театр. – 1997. – № 4. – С. 36-38. Симчич М. Йому виповнилося б 84! / М. Симчич // Голос краю. – 2000. – 14 січ. Симчич М. Скеля українського духу / М. Симчич // Галицька Просвіта. – 2014. – 13 берез. (№ 11). – С. 4. Симчич М. Слово про Василя Симчича / М. Симчич // Новий Час. – 1995. – 21 січ. Симчич М. Талант, виколисаний Березовами / М. Симчич // Тижневик Галичини. – 2000. – 10 берез. – С. 11. Стеф’юк В. Гордість гуцульського краю / В. Стеф’юк // Гуцульська школа. – 1998. – № 1. – С. 40-44. Стеф’юк В. Зірка ясна коломийського вертепу / В. Стеф’юк // Галичина. – 1995. – 6 січ. Сулятицький М. „Він не був генієм, він був просто актором” / М. Сулятицький // Новий час. – 1997. – 25 січ. ; Гуцульський край. – 1995. – 12 жовт. ; Вперед. – 1994. – 10 груд. Тимінський Б. „Захар Беркут” без гриму, або Коротка історія життя і творчої діяльності відомого українського актора і театрального режисера В. І. Симчича / Б. Тимінський // Прикарпатська правда. – 1995. – 14 січ.

10 січня - 65 років виповнюється Василю Пилип’юку (1950), фотомитцю, лауреату Національної премії ім. Т. Шевченка, заслуженому діячу мистецтв України, члену НСЖУ Пилип’юк Василь (нар. 10.01.1950, с. Новоселиця Снятинського району) – фотомайстер, заслужений діяч мистецтв України (1998), академік Національної академії проблем людини (2000), почесний доктор Академії друкарства (2000). Закінчив ЛДУ ім. І. Франка (1973). Працював у районних газетах Снятина, Верховини та івано-франківських обласних газетах. Після переїзду до Львова працював у газеті „Львівський залізничник”, згодом власкором журналу „Україна” у Львові. З 1990 – головний редактор журналу і однойменного видавництва „Світло й Тінь”. Автор багатьох фотоальбомів, в т. ч. про Івано-Франківськ: „Місто на Бистрицях. Івано-Франківськ” (1999), „З верховини тисячоліть. Івано-Франківщина” (1999), „Де шум потоків і смерек” (2003). Персональні фотовиставки в 60 країнах. В Українській академії друкарства відкрив власну школу фотомистецтва. Лауреат премій ім. академіка Івана Крип’якевича (2000) і Богдана Котика (2000). Державної премія ім. Т. Г. Шевченка (1993) за фотомистецькі альбоми „Живиця”, „Львів”, „До тебе полинуть”. У січні 29

1999 Пилип’юк заснував у Львові першу в Україні фотогалерею. У 2005 в новозбудованому офісі відкрив нову „Фотогалерею Василя Пилип’юка”. Створено фотогалерею Василя Пилип’юка і в Івано-Франківську на вул. І. Франка. Лауреат республіканської премії ім. М. Островського (1981). В 2000 нагороджений орденом „За заслуги”. В 2001 нагороджений орденом „За трудові досягнення”. // Івано-Франківськ : енцикл. слов. / авт.-упоряд. Г. Карась, Р. Діда, М. Головатий, Б. Гаврилів. – Івано-Франківськ, 2010. – С. 342.

В обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І.Франка створено іменний фонд В. Пилип’юка, де зберігаються понад 50 фотоальбомів митця. В краю Черемоша й Прута : фотоальбом. – Л. : Світло й Тінь, 1995. – 120 с. Де шум потоків і смерек… : Івано-Франківщина : фотоальбом. – Л. : Світло й Тінь, 2003. – 191 с. Долею подаровані зустрічі : фотоальбом. Кн. 1. – Л. : Світло й Тінь, 1999. – 79 с. Доля і праця : Життєві дороги: фахова, наукова, громадська та меценатська діяльність Ореста Фурдичка : фотонарис. – Л. : Світло й Тінь, 2002. – 127 с. Для тебе, Львове, я живу! : 100 вибр. світлин : альбом. – Л. : Світло й Тінь, 2011. – 103 с. Древній Галич : фотоальбом. – Л. : Світло й Тінь, 1998. – 138 с. Живиця : фотоальбом. – К. : Мистецтво, 1989. – 232 с. Земле Франкова, вклоняюсь тобі! : Львівщина : альбом. – Л. : Світло й Тінь, 2011. – 255 с. Зустрічі з Долею : статті, світлини, спогади. – Л. : Світло й Тінь, 1999. – 144 с. Івано-Франківськ : фотоальбом. – Л. : Світло й Тінь, 1999. – 147 с. Івано-Франківщина : фотоальбом. – Л. : Світло й Тінь, 1999. – 144 с. Калуш : фотоальбом. – Л. : Світло й Тінь, 2000. – 50 с. Львів – любов моя : 750-річчю Львова присвяч. – Л. : Світло й Тінь, 2006. – 49 с. Львів : Пори року. – Л. : Світло й Тінь, 1999. – 239 с. Львів соборний = Lviv cathedrals = Lwow katedralny : фотоальбом. Т. 1. – Л. : Світло й Тінь, 2001. – 72 с. Львівська опера = Lviv opera house : фотоальбом : до 110-річниці Львів. нац. академ. театру опери та балету ім. С. Крушельницької – Л. : Світло й Тінь, 2010. – 156 с. Людям дорога служить = Railway work for people : 150 р. Львів. залізниці. – Л. : Світло й Тінь, 2011. – 272 с. Магістраль життя : Південно-Західна: роки, люди, долі : фотоальбом. – Л. : Світло й Тінь, 2005. – 135 с. Невідомий Галич = Unknown Halych : Галицький національний природний парк : фотоальбом. – Л. : Світло й Тінь, 2012. – 271 с. Новоселиця над Рибницею : нариси історії села. – Л. : Світло й Тінь, 2006. – 152 с. Осмислюю себе на цій Землі : фотоальбом. – Л. : Світло й Тінь, 2007. – 79 с.

30

Пієта в камені : фотопоема про Личаківський цвинтар у Львові. – Л. : Світло й Тінь, 1995. – 176 с. Уклін тобі, мій сивий Львове = My low bow to you, my ancient L’viv : фотоальбом : 750 : Lviv-1256-2006. – Л. : Світло й Тінь, 2006. – 152 с. Україна – земля Тараса : 1814-2014. – Л. : Світло й Тінь, 2014. – 43 с. Україно, ти для мене диво! : фотоальбом = Ukraine, you are my wonder! – Л. : Світло й Тінь, 2011. – 175 с. Українська художня фотографія: етапи становлення та мистецькі засади розвитку : навч. посіб. – 2-е вид., переробл. і допов. – Л. : Світ, 2011. – 175 с. У світ широкий = Ukraine: world wide : фотоальбом. – Л. : Світло й Тінь, 1994.

– 183 с. Це моя Україна = My Ukraine : альбом. Т. 1 : Національні парки України. – [Л.] : Світло й Тінь, 2008. – 271 с Це моя Україна = My Ukraine : альбом. Т. 2 : Національні парки України. – [Л.] : Світло й Тінь, 2009. – 271 с Це моя Україна = My Ukraine : альбом. Т. 3 : Природоохоронні території України. – Л. : Світло й Тінь, 2009. – 271 с. Честь. Україна. Відвага = Honour. Ukraine. Сourage : Львівcький ордена Червоної Зірки ін-т Сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного Нац. ун-ту „Львів. Політехніка”. – Л. : Світло й Тінь, 2009. – 152 с. Шевченкова посвята, 1814-2014 : Тарас Шевченко. – Л. : Світло й Тінь, 2013.

– 159 с. Я-жінка, я-травинка, я-роса... : фотоальбом. – Л. : Світло й Тінь, 2005. – 88 с. Андріяшко Р. Унікум з Покуття / Р. Андріяшко // Галичина. – 2010. – 6 січ. (№ 1/2). – С. 18. Безмежжя його океану // Качкан В. Екскурси і дискурси (українська історія, література, культура, філософія, фольклористика, етнологія, пресологія в епістолярному віддзеркаленні: панорама проблеми): монографія. Ч. 2 : (20082011) / В. Качкан. – Івано-Франківськ, 2012. – С. 45-46. Василь Пилип’юк : біобібліогр. покажч. / ЛННБ України ім. В. Стефаника ; [відп. ред. М. М. Романюк]. – Л., 2013. – 494 с. Голубка С. Митець національної світлини / С. Голубка. – Л. : Світло й Тінь, 2013. – 285 с. Доленко В. Талант бачить світ / В. Доленко // Трибуна. – 2009. – 11-12. – С.

44-45. До тебе горнусь, рідний краю мій // Захід. – 2010. – 15 квіт. (№ 15). – С. 2-3. Залізняк Б. Замість оди неповторному митцеві / Б. Залізняк // Слово Просвіти.

– 2013. – 26 верес.-2 жовт. (№ 38). – С. 11. Качкан В. Безмежжя його океану / В. Качкан // Галичина. – 2010. – 6 січ. (№1/2). – С. 18. Качкан В. До Шевченкового світила : [шевченкіана В. Пилип’юка] / В. Качкан // Галичина. – 2014. – 27 лют. (№ 30/31). – С. 8. Космач А. Душа без ретуші або Розмова тет-а-тет між друзями, котрі давно не бачились / А. Космач // Верховинські вісті. – 2010. – 8 січ. (№ 2). – С. 5-6.

31

Лизанчук В. Духовно-естетична життєдайність фотомистецтва Василя Пилип’юка / В. Лизанчук // Вечірній Івано-Франківськ. – 2009. – 31 груд. (№ 42).

– С. 6. Пилип’юк – еталон : блиск і убогість сучаснісних фотокнижок // Україна молода. – 2012. – 25 лип. (№ 107). – С. 13. Скоропанюк Г. Неповторний Василь Пилип’юк / Г. Скоропанюк // Захід. – 2013. – 26 верес. (№ 39). – С. 1, 4. Стражник Л. Україна очима Василя Пилип’юка / Л. Стражник // Галичина. – 2010. – 6 трав. (№ 64/65). – С. 20. Стриманюк М. Унікум із Новоселиці / М. Стриманюк // Галичина. – 2013. – 26 верес. (№ 143/144). – С. 15. Хованець В. Закоханість митця у рідний край / В. Хованець // Галицьке слово. – 2011. – 21 жовт. (№ 42). – С. 4. Яців Р. Фотомистецтво як засіб консолідації / Р. Яців, Т. Козирєва // День. – 2013. – 11-12 жовт. (№ 184/185). – С. 20.

16 січня – 60 років виповнюється Богданові Томенчуку (1955), автору поетичних збірок „На паперті душі”, „Сповідайтесь, мої тривоги”, „Німі громи”, нарису про В. Чорновола „Він був пророком у своїй Вітчизні” Томенчук Богдан (н. 16.1.1955, с. Ценява Коломийського р-ну) – український поет, педагог, директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти, Член координаційної ради з питань соціального та правового захисту військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби в запас або відставку та членів їх сімей, поет, публіцист. Член НСПУ. Закінчив фізико-математичний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту. ім. В.Стефаника. Працював учителем, заступником директора, директором у сільських школах Гуцульщини і Покуття. 1990-94 – начальник управління освіти Івано-Франківського обласного виконавчого комітету, обласної державної адміністрації, 1994-98 – завідувач відділу освіти Коломийської районної державної адміністрації. 1998-2002, у 2005 – заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації. 20022005 – директор телерадіокомпанії „Вежа”. Депутат обласної ради (з 2006). Автор збірок поезій „Сповідайтесь, мої тривоги”, „На паперті душі”, „Німі громи”, „Він був Пророком у своїй Вітчизні. Роздуми серед ночі (слово про В. Чорновола)”. // Івано-Франківськ : енцикл. слов. / авт.-упоряд. Г. Карась, Р. Діда, М. Головатий, Б. Гаврилів. – Івано-Франківськ, 2010. – С.426.

32

Він був Пророком у своїй Вітчизні : роздуми серед ночі. – ІваноФранківськ, 2001. – 20 с. Він був Пророком у своїй Вітчизні : роздуми серед ночі. – 2-е вид., доп. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2006. – 48 с. На паперті душі : вірші. – Івано-Франківськ, 1993. – 100 с. Німі громи. – Коломия : Вік, 2007. – 318 с. Сповідайтесь, мої тривоги : поезії. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2002. – 176 с. „Пора таких натхненних менуетів” ; „Малюю музику небесну” ; „Посидимо в барі при свічці й вині”... : поезії // Ігнатюк М. Свічадо зореслова : посіб.хрестоматія зі сценічної мови : навч. посіб. / М. Ігнатюк, М. Сулятицький. – Т., 2011. – С. 397-398. Баран Є. Терпке вино спокуси і спокути... : [про поет. зб. „Німі громи”] / Є. Баран // Західний кур’єр. – 2008. – 14 лют. (№ 6). – С. 14. Васильчук М. Томенчук Богдан Михайлович // Васильчук М. Коломийський азбуковник : бібліогр. слов. – Коломия, 2000. – С. 171. Волошин М. Слово, що зворушує серця / М. Волошин // Новини Підгір’я. – 2000. – 29 лип. ; Тижневик Галичини. – 2000. – 10 серп. Все мусиш сам : [в обл. філармонії відбувся концерт музики та рим Б. Томенчука] // Прикарпатська правда. – 2014. – 31 січ. (№ 4). – С. 8. Гавучак Я. На паперті лягли слова : [про зб. поезій „На паперті душі”] / Я. Гавучак // Гуцульський край. – 1994. – 7 трав. ; Верховинські вісті. – 1994. – 5 листоп. Гордієнко М. „Чи з туги народилися слова?” / М. Гордієнко // Західний кур’єр. – 1994. – 26 лют. Дичка Н. Храм його поезії / Н. Дичка // Нова Зоря. – 2009. – 26 черв. (№ 17/18). – С. 10. Коваль І. Богом даний талант / І. Коваль // Поліття. – 1994. – № 2(січ.) Пелипейко І. Томенчук Богдан // Пелипейко І. Гуцульщина в літературі. – Косів, 1997. – С. 80. Мончук О. Поетична гармонія Богдана Томенчука : [про вечір музики та рим Б. Томенчука в обл. філармонії] / О. Мончук // Галичина. – 2014. – № 14-15. – С.16. Мостова Т. „За помилки мої лиш я плачу...” : [про зб. поезій „На паперті душі”] / Т. Мостова // Рідна школа. – 1994. – № 5. – С. 41. Салига Т. Коли промовляє серце / Т. Салига // Дзвін. – 2000. – № 10. – С.

128-131. Стефурак Н. Посадовець не знищив поета : [про поет. зб. „Сповідайтесь, мої тривоги”] / Н. Стефурак // Галичина. – 2002. – 25 квіт.

33

15 березня – 80 років від дня народження Романа Коритка (1935), письменника, краєзнавця, автора численних книг з історії сіл Опілля Роман Коритко належить до митців, для яких характерний широкий діапазон творчих зацікавлень. Письменник, історик, етнограф, краєзнавець-дослідник. Відомий романіст, публіцист-документаліст. І, накінець, культурно-просвітницький та громадсько-політичний діяч Опільського краю. Народився Роман Федорович у с.Черче. Тут промайнуло і дитинство, яке щасливим назвати неможливо, бо яке може мати дитина щастя у грізні роки найкровавішої в історії людства війни, в умовах підпільно-визвольної боротьби, коли гинули близькі та рідні чи потрапляли до Сибіру на каторгу... Закінчив Черченську семирічку, продовживши навчання у міській школі № 1, а відтак – в Рогатинському педагогічному училищі. Закінчив історикофілологічний факультет педінституту в Івано-Франківську, після якого довелося „посмакувати” різного хліба – педагогічного, комсомольського, партійного і навіть міліцейського. Трапилося так, що кілька років виконував обов'язки старшого інспектора дитячої кімнати міліції у Львові, що згодом якоюсь мірою вплинуло на тематику літературних творів. У 60-их роках працював директором Добринівської восьмирічної школи на Рогатинщині, а у 90-их – за часів незалежності України – заступником головного редактора часопису „Літопис Червоної Калини” і журналу „Універсум” у Львові. Писати почав, точніше віршувати, ще в школі, але згодом перейшов на прозу. Друкував новели, оповідання, повісті в журналах „Україна” і „Жовтень”, випустив збірку новел „Колосковий гомін”. Та новели – це була тільки проба пера. З огляду на те, що Роман Коритко став серйозно освоюватися в літературі вже у зрілому віці, і поважним життєвим досвідом, досконало обізнаний з людськими характерами як педагог-психолог, то в жанрі новели, очевидно, було йому затісно – і вдався до повісті, до того ж – гостросюжетної, пригодницької, детективної. Відразу ж був успіх, його твори прихильно сприймала критика. За книги „Криптонім”, „Альфа і Омега”, „Гра ва-банк” був прийнятий у члени Національної спілки письменників України. Але Роман Коритко на детективах лише вигострював перо! Очевидно, в письменника заговорила ностальгія за історією рідного краю – мальовничого Опілля. І він звертається до історичної тематики, до якої в українській літературі прихильний чи не кожен з прозаїків, – і пише роман „Корона Данила Галицького”... Відтак з’являються інші книги – „Брати Рогатинці”, „Від передгроззя до громовиці”, „У кігтях чужого орла”, „Втеча і повернення”, „Тривожна мандрівка в юність”.

34

Ним видано також низку творів історико-краєзнавчого жанру, зокрема, писані історії про наші села Добринів, Стратин, Чесники, Пуків, Путятинці, Липівку... Крім літературної творчості, Роман Коритко очолює у Львові „Земляцтво братів Рогатинців”, яке покликане сприяти духовному відродженім на рідній Рогатинщині. З цього приводу проведено чимало різних культурнопросвітницьких заходів як у Рогатині, так і в селах району. За ініціативою та старанням Львівського земляцтва братів Рогатинців випущено у світ збірники „Хроніки Рогатинської землі”, „Храми Рогатинщини”... Бжан О. Майстер історико-краєзнавчої прози / О. Бжан // Рогатинська земля. – 2010. – 20 берез. (№ 12). – С. 2.

Брати Рогатинці : іст. роман-есе. – Л. : Червона Калина, 1999. – 296 с. Букачівці – Опільське містечко на берегах Свіржа / Р. Коритко, М. Мазур. – Л. : Тріада плюс, 2014. – 672 с. Втеча і повернення : дилогія. – Л. : Тріада плюс, 2003. – 170 с. Данильче – село Опільської землі : іст.-краєзн. нарис. – Л. : Тріада плюс, 2005. – 420 с. Дволикий світ : роман. – Л. : Тріада плюс, 2010. – 419 с. Добринів – село мальовничого Опілля. – Л. : Тріада плюс, 2004. – 416 с. Історія санаторію „Черче” : історико-краєзн. нарис. – Л. : Штабар, 1996. – 116 с. Історія санаторію „Черче”. – 2-е вид., допов. – Л. : ЗУКЦ, 2009. – 176 с. Корона Данила Галицького : іст. роман. – Л. : Тріада плюс, 2008. – 491 с. Липівка, Кривня, Воронів – опільські села над Гнилою Липою. – Л. : Тріада плюс, 2007. – 702 с. Опільське село Черче : іст.-епіч. нарис. – Л. : Універсум, 1997. – 240 с. Приречена на смерть : роман. – Л. : Тріада плюс, 2006. – 360 с. Спалах незгасаючої блискавки : іст. роман / Р. Коритко. – Л. : Тріада плюс, 2014. – 392 с. Стратин – село Опільського краю : іст.-краєзн. нарис. – Л. : Тріада плюс, 2003. – 248 с. Тривожна мандрівка в юність : роман. – Л. : Тріада плюс, 2005. – 292 с. У кігтях чужого орла : роман. – Л. : Червона Калина, 2002. – 264 с. Чесники – давнє село Опільського краю. – Л. : Тріада плюс, 2005. – 388 с. Воловець Л. Символ державницької ідеї : [про кн. „Корона Данила Галицького”] / Л. Воловець // Дзвін. – 1997. – № 9. – С. 141-143. Гаврилів Б. Сучасні – "Брати-рогатинці" в Івано-Франківську : [зустріч з львів. краєзнавцями в ОУНБ ім. І.Франка] / Б. Гаврилів, Г. Горбань, О. Гайдукевич // Краєзнавець Прикарпаття. – 2006. – № 8. – С. 78. Горинь В. В історичній ретроспективі : [про кн. „Стратин – село Опільського краю”] / В. Горинь // Перевал. – 2004. – № 2. – С. 169-172. Коритко Роман : [біогр. довідка] // Полєк В. Відомі педагоги Прикарпаття. Т. 2. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 1997. – 204 с.

35

Косьмій Б. Захоплюючі зустрічі з минулим : [про кн. „Від передгроззя до громовиць”] / Б. Косьмій // Голос Опілля. – 2000. – 26 верес. Нові лауреати премії імені Ірини Вільде // Дзвін. – 2009. – № 7. – С. 155. Різник Л. Романові Коритку – 60 / Л. Різник // Літературна Україна. – 1995. – 20 лип. Чолій М. Про людей кмітливих і безстрашних : [про кн. „Альфа і омега”] / М. Чолій // Зоря. – 1986. – 26 квіт. Юсип Д. Гарячий жіночий слід у визвольній боротьбі : [про кн. „Приречена на смерть”] / Д. Юсип // Вечірній Івано-Франківськ. – 2007. – 7 черв. – С. 7.

18 квітня - 120 років від дня народження Юрія Шкрумеляка (1895-1965), поета, письменника Юрій Андрійович Шкрумеляк (18.04.1895-20.11.1965) – український поет і дитячий письменник, журналіст. Народився в с. Ланчині Надвірнянського району в незаможній селянській сім'ї. За рекомендацією і підтримки вчительки місцевої початкової школи в 1907 році Ю. Шкрумеляк вступив до Коломийської гімназії, а потім здобував вищу освіту у Львівському та Празькому університетах на історико-філософському факультеті. Друкуватися почав у 1915-му в роки Першої світової війни, коли прямо з гімназійної лави добровольцем вступає до лав легіону Українських січових стрільців, де редагує сатиричний журнал „Самохотник”. У чині підхорунжого Ю. Шкрумеляк брав участь у знаменитому бою з російськими військами в Карпатах на горі Маківці. Ці події молодий воїн і поет висвітлює у вірші „За рядами ряди”, який був опублікований у газеті „Українське слово” (Відень, 1915). У післявоєнний період Ю. Шкрумеляк став постійним співробітником видавництва „Світ дитини” та автором понад 30-ти книжок для дітей. Це – найвідоміші „Юрза-мурза”, „Стрілець невмирака”, „Мова віків”, а також „Історія України для дітей” у чотирьох частинах та ін. Крім того, у Станиславові публікує поему „Сон галичан”, збірку поезій у Коломиї, повісті „Чета крилатих” (1926), „Вогні з полонини” (1930), „Високі гори та низини” (1939) у Львові. Національна й патріотична спрямованість творів українського письменника привернула увагу польської цензури, яка в 1933 році через окружний суд у Чорткові на Тернопільщині конфіскувала історичну повість Ю. Шкрумеляка „Битва під Зборовом”. Після встановлення радянської влади на західноукраїнських землях у 1939му Ю. Шкрумеляк став учителем української мови і літератури у Львівській середній школі №1, а також членом Спілки письменників України. Під час гітлерівської окупації залишався у Львові, що стало причиною безпідставного звинувачення його нібито у співробітництві з німецькими окупантами й арешту наприкінці 1944 року. Після допитів у більшовицькій тюрмі НКВС репресованого 36

письменника засудили, і 10 років він перебував у печорських таборах. Реабілітований у 1956-му. У 1955-1957 рр. проживає в Коломиї, друкується в районній та обласній пресі, а потім повертається до Львова, де видає збірник поезій „Сопілка співає”, у 1964 р. – „Привіт Говерлі : вибрані твори”. Але в рукописах залишилися поеми „Ті, що не вмирають”, „Весілля в Карпатах”, а також збірник віршів патріотичного спрямування „Сонце над Україною”. За життя Ю. Шкрумеляк був особисто знайомий і підтримував зв'язки з багатьма громадсько-політичними й культурними діячами Галичини й України, зокрема, Дмитром Донцовим, Філаретом Колессою, Іваном Крип'якевичем, родиною Крушельницьких, Михайлом Яцківим та ін. Помер Ю. А. Шкрумеляк від серцевого нападу 20 листопада 1965 р. у Львові й похований на Личаківському цвинтарі. У вересні 1990 р. у селищі Ланчині, де народився Ю. Шкрумеляк, урочисто відкрито пам'ятник відомому поетові-земляку, а одну з вулиць названо його іменем. // Гаврилів Б. Історичні постаті Івано-Франківщини / Б. Гаврилів, І. Миронюк. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. – С. 72.

Огні з полонин : повість, оповідання, поезії. Кн. 1. – Коломия : Вік, 1995. – 207 с. Поезія // Дивосвіт „Веселки”. Т. 2. Укр. л-ра. – К., 2005. – С. 79-81. Поезія // Над рікою часу : західноукр. поезія 20-30р. – Х. : Фоліо, 1999. – С.

205-218. Поезія // Слово благовісту : антол. укр. реліг. поезії. – Л., 1999. – С. 299-301. Привіт Говерлі : вибрані твори. – К. : Дніпро, 1964. – 190 с. Слово української дитини // Українське дошкілля : зб. для читання і розповідання дітям. – К. : Смолоскип, 2011. – С. 23. Співай, Верховино : поезії. – Л. : Каменяр, 1964. – 24 с. Бойко Л. Це була добра і чесна людина : [спогади сім’ї Пушиків з Галича про Ю. Шкрумеляка] / Л. Бойко // Галицьке слово. – 1995. – 19 квіт. Близнюк В. Юра Шкрумеляк на лісосплавній греблі в Перкалабі / Ю. Шкрумеляк // Гуцульський край. – 2007. – 11 серп. – С. 4. Вінтонюк М. Енциклопедія доброти : [про Ю. Шкрумеляка] / М. Вінтонюк // Галичина. – 1994. – 14 квіт. Голіней С. Героїчна постать краю / С. Голіней // Народна Воля. – 2000. – 18 квіт. Голіней С. До 100-річчя з дня народження Юрія Шкрумеляка / С. Голіней // Народна Воля. – 1995. – 18 берез. Голіней С. Іван Сорокатий – героїчна постать Гуцульського краю / С. Голіней // Народна Воля. – 2010. – 16 квіт. (№ 33/34). – С. 3. Голіней С. Літературні пригоди січовика Шкрумеляка / С. Голіней // Галичина. – 2012. – 1 листоп. (№ 163/164). – С. 9.

37

Голіней С. Наш краянин Іван Сорокатий / С. Голіней // Народна Воля. – 2000. – 1 листоп. Гребеняк Д. Книжки про Юрія Шкрумеляка / Д. Гребеняк // Народна Воля. – 2005. – 8 квіт. – С. 6. Довірак В. В гостях у Сорокатого / В. Довірак // Вісник Коломиї. – 1991. – 19 квіт. З неопублікованих листів Юрія Шкрумеляка // Галицьке слово. – 1991. – 8 черв. Із чети крилатих. Життя і творчість Юрія Шкрумеляка : [розробка уроку. 9 кл.] // Рибак І. Із когорти героїв : л-ра рідного краю / І. Рибак. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 21-29. Із чети крилатих (Юрій Шкрумеляк). 1895-1965 // Рибак І. Нескорені : героїч. стор. л-ри Прикарпаття : підруч. для 7-11 кл. / І. Рибак. – Івано-Франківськ, 2006. – С. 34-52. Йосифій І. Співець січового стрілецтва / І. Йосифій // Галицьке слово. – 1992. – 16 верес. Казюк Г. Громадянин, людина, поет / Г. Казюк // Народна Воля. – 1995. – 27 трав. Казюк Г. Один з чети крилатих / Г. Казюк // Верховинські вісті. – 1995. – 22 квіт. Казюк Г. У цьому творі – дихання історії : [про кн. тв. Ю. Шкрумеляка „Огні з полонини”] / Г. Казюк // Народна Воля. – 2005. – 15 квіт. – С. 7. Криця і ніжність, добою стрілецькою вигранені : 110-й річниці з дня народж. Ю. Шкрумеляка // Народна Воля. – 2005. – 15 квіт. – С. 6-7. Качкан В. Один з „чети крилатих” (на берегах рукописів Юрія Шкрумеляка) // Історичний календар 2005. – К., 2005. – С. 177-181. Качкан В. Повернення Юрія Шкрумеляка (за раритетами та архівами) // Збірник праць НДЦ періодики. Вип. 10. – Л., 2002. – С. 464-477 ; Обрії. – 2002. – № 2. – С. 48-55 ; Українська мова та література. – 2002. – № 40 (жовт.). – С. 15-20. Левицький В. Збережім писемне жниво славних земляків / В. Левицький // Народна Воля. – 2010. – 9 лип. (№ 61/62). – С. 5. Михальчук М. Дзвін волі : [вірш про Ю. Шкрумеляка] / М. Михальчук // Народна Воля. – 1995. – 27 трав. Михальчук У. Поет січового стрілецтва / У. Михальчук // Народна Воля. – 1991. – 18 квіт. Полєк В. „Бути громом та крицею” / В. Полєк // Новий час. – 1990. – 11 жовт. Полєк В. До історії вивчення творчости Ю. Шкрумеляка / В. Полєк // Новий час. – 1995. – 3 черв. Полєк В. Криця і ніжність : до 100-річчя від дня народж. Ю. Шкрумеляка / В. Полєк // Рідна земля. – 1995. – 2 черв. Полєк В. Поет і боєць / В. Полєк // Галичина. – 1995. – 27 квіт. Русин І. Популярність і забуття... / І. Русин // Галицьке слово. – 1991. – 30 квіт.

38

Смирнова Н. Слово про „дядька Юрка” / Н. Смирнова // Вперед. – 1995. – 15 квіт. Федик С. Співець стрілецької слави / С. Федик // Гуцульський край. – 1995.

– 15 квіт. Хороб М. З чети крилатих / М. Хороб // Галичина. – 1995. – 15 квіт. Хороб М. Ю. Шкрумеляк : один із чети крилатих / М. Хороб // Обрії. – 2001.

– № 1. – С. 47-52. Юра Шкрумеляк: один із „чети крилатих” (сторінки життєвої і творчої біографії на тлі суспільних подій перших десятиліть ХХ віку) // Хороб М. Грані художнього буття: нариси з української літератури ХХ століття : (дослідж., ст., критич. етюди) / М. Хороб. – Івано-Франківськ, 2013. – С. 176-188. Явір С. Ювілей співця стрілецтва : [до 100-річчя від дня народж.] / С. Явір // Світ молоді. – 1995. – № 23(черв.) Ясиновський П. Духовна поезія Ю. Шкрумеляка / П. Ясиновський // Народна Воля. – 1995. – 19 квіт. Ясінський М. Журналіст, письменник і великий ерудит / М. Ясінський // Гуцульський край. – 1993. – 6 лют.

26 квітня – 100 років від дня народження Віталія Смоляка (1915-1982), українського режисера і актора Смоляк Віталій (13(26).ІV.1915, с. Іванківці, тепер Хмельницького району Хмельницької обл. – 29.ІХ.1982, м. Івано-Франківськ) – український режисер і актор, народний артист УРСР з 1965. В театральних колах мав прізвисько „Дід". Освіта незакінчена вища (Харківський театральний інститут, 1936). Працював у театрах Харкова, Києва, Полтави, Житомира. 1947-55 і 1968-75 – в ІваноФранківському українському музично-драматичному театрі ім. І.Франка: актор, режисер, потім головний режисер; художній керівник театральних студій при театрі трьох випусків. Його творчості притаманні яскрава театральна форма, глибока народність, тонкий психологізм і висока поетичність. Це був художник, який відчував час. Ролі: Незнамов („Без вини винні” О. Островського, 1948), Голохвастов („За двома зайцями” М. Старицького, 1950), Овід („Овід” за Е. Войнич, 1951), Микола Задорожний („Украдене щастя” І.Франка, 1968), Іван Дідух („Земле моя” за В. Стефаником, 1971), Дядько Бог („Роксолана” Л. Забашти, 1972), Макар Барильченко („Суєта” І. Карпенка-Карого, 1981). Постановки: „Тарас Бульба” за М. Гоголем, „Роксолана” Л. Забашти, „Бравий солдат Швейк” за Я. Гашеком, „Інтервенція” Л. Славіна, „Украдене щастя” І. Франка, „Сестри Річинські” за І. Вільде, „Земле моя” за В. Стефаником, „Змова” за М.Черемшиною. У 2002 з ініціативи начальника управління культури ОДА Г. Карась встановлена обласна премія ім. В. Смоляка в галузі театрального мистецтва. // Івано-Франківськ : енцикл. слов. / авт.-упоряд. Г. Карась, Р. Діда, М. Головатий, Б. Гаврилів. – Івано-Франківськ, 2010. – С. 397.

39

Веселка С. Він один такий / С. Веселка // Культура і життя. – 1975. – 8 черв. Веселка С. Дідова верба : [нарис-спогад] / С. Веселка // Культура і життя. – 1996. – 5 черв. Дорошенко В. Відзнака для театрів : [про премію ім. В. Смоляка в новій редакції] / В. Дорошенко// Галичина. – 2011. – (№ 67/68). – С. 8. Нестеренко В. Заспівай-но пісню, діду / В. Нестеренко // Галичина. – 1997. – 9 трав. Передрук В. Незабутній талант / В. Передрук // Прикарпатська правда. – 2002. – 12 верес. Пушик С. Поріг золотої пори / С. Пушик // Прикарпатська правда. – 1970. – 17 трав. Степанюк О. Добром зігріте серце / О. Степанюк // Комсомольський прапор.

– 1975. – 26 квіт. Стефурак Н. Митець, який відчував час / Н. Стефурак // Галичина. – 2005. – 5 трав. Юзва Р. Мистецтвом покликаний / Р. Юзва // Прикарпатська правда. – 1975.

– 27 квіт.

23 травня – 50 років виповнюється Володимиру Єшкілєву (1965), письменнику, філософу Народився 23 травня 1965 року в Івано-Франківську. Після школи працював на ремонтно-механічному заводі помічником токаря, електриком-наладником. 1988-го закінчив історичний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника. У 1988-99 роках працював учителем історії і правознавства у школі. 1992-2002 – викладач, старший викладач, а 2003-2008 – доцент кафедри гуманітарних дисциплін Західноукраїнського економікоправничого інституту (Івано-Франківськ). Із 2003 року – політолог, заступник директора Західноукраїнського центру політичного аналізу й прогнозування. З 1987-го займається літературною працею. У 1990 році у другому числі «Четверга» було надруковано першу повість „Гавані Орту”. Пише українською та російською мовами. З 1996-го по 2000 рік видавав нерегулярний часопис філософії візуального мистецтва „Плерома” (концептуальний проект „Повернення деміургів” – „Мала українська енциклопедія актуальної літератури”), а з 2001-го – редактор літературного часопису „Потяг 76”, з 2002-го – журналу „ї”, з 2006-го – журналу „Київська Русь”. У 2008 році випустив перші числа часописів „Сноб” і „Золота каста”. Автор „авторських колонок” у ряді західноукраїнських газет та Інтернет-сайтів. В 1998-2007 роках здійснив поїздки до Ізраїлю, Франції, Італії, США, Єгипту, Індії і Тибету. Член Асоціації українських письменників. Автор: повісті „Конспект відкритого уроку” (1996), п'єси „Рисовальщики круга” (1997), романів „Адепт”, написаного у співавторстві з Олегом Гуцуляком (1997), „Пафос” (2002), 40

„Імператор повені” (2004), „Втеча майстра Пінзеля” (2007), „Богиня і Консультант” (2009), „Побачити Алькор” (2010), „Тінь попередника” (2011), „Усі кути трикутника” (2012), оповідань „Пластилінова рушниця, пластиліновий птах” (2000), „Візантійська фотографія” (2002), „Інше гроно проникнень і свідчень” (2006), „Ідеальна У” (2007), один з авторів проект-касети „Тетрархія” (1995), літературознавчих есе „Воццекургія Бет” (1998), „Історія релігії” (1992). Його твори ввійшли до хрестоматійного додатку „МУЕАЛ”. Він перший визначив і зафіксував появу станіславського феномену, до якого належить і сам. Живе в Івано-Франківську. // Діда Р. Вони народилися в Івано-Франківську(Станиславові, Станіславі) / Р. Діда. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2014. – С. 96-97.

Адепт, або Свідоцтво Олексія Склавина про сходження до трьох Імен : роман знаків. – Х. : Фоліо, 2012. – 220 с.

Adeпт, або Свідоцтво Олексія Склавина про сходження до трьох Імен : роман знаків. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 1997. – 180 с. Візантійська фотографія : проза. – Л. : Спомин, 2002. – 128 с. Втеча майстра Пінзеля. – К. : Грані-Т, 2007. – 191 с. Гніздо : роман у 2 ч. 2-й із циклу „Фаренго”. – К. : Ярославів Вал, 2013. – 444 с. Ідеальна У : зб. малої прози, есеїстика. – Івано-Франківськ : Третяк І., 2007.

– 163 с. Імператор повені : роман. – Л. : ЛА „Піраміда”, 2004. – 200 с. Інше гроно проникнень і свідчень : оповід., есеї. – Івано-Франківськ : ЛілеяНВ, 2006. – 128 с. Пафос : роман. – Л. : Кальварія, 2002. – 208 с. Побачити Алькор : роман. – Х. : Фоліо, 2011. – 315 с. Тінь попередника : роман у 2 ч. – К. : Ярославів Вал, 2011. – 394 с. Україна: третій шлях. – Х. : Фоліо, 2013. – 154 с. Усі кути Трикутника : Апокриф мандрів Григорія Сковороди. – К. : Академія, 2012. – 245 с. Андрухович Ю. Свідоцтво про недостатність знаків : [про роман „Адепт”] / Ю. Андрухович // День. – 1997. – 2 жовт. – С. 7. Баран Є. Каламбур по-єшкілєвськи : [про роман „Імператор повені”] / Західний кур’єр. – 2007. – 10 черв. Баран Є. „Світлий пафос передвічної скорботи...” : [про роман „Пафос”] / Є. Баран // Кур’єр Кривбасу. – 2003. – № 165(серп.). – С. 205-207. Бойченко О. Дикий рис сучукрліту : [про роман „Пафос”] // Бойченко О. Щось на кштал шатокуа. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 17-119. Бондар-Терещенко І. Лінгварна бомба аутисти / І. Бондар-Терещенко // Сучасність. – 2002. – № 3. – С. 143-144. Бондар-Терещенко І. Окультний Єшкілєв : [про роман „Побачити Алькор”] / І. Бондар-Терещенко // Україна молода. – 2011. – 21 верес. (№ 167). – С. 13.

41

Бондар-Терещенко І. Щоденний жезл Володимира Єшкілєва / І. БондарТерещенко // Україна молода. – 2010. – 25 лют. (№ 36). – С. 13. Володимир Єшкілєв отримав міжнародну премію [„Портал” за роман „Богиня і Консультант”] // Репортер. – 2010. – 29 квіт. (№ 17). – С. 6. Володимир Єшкілєв репрезентував роман про Григорія Сковороду // Дзеркало. – 2012. – 16 трав. (№ 1). – С. 7. Данько Д. Від геніального до смішного / Д. Данько // Світ молоді. – 2002. – 19 квіт. Єшкілєв В. Володимир Єшкілєв: „В Америці продають мої книжки” : [інтерв’ю з письм. В. Єшкілєвим про роман „Богиня і консультант” / записав П. Яценко] // Експрес. – 2009. – 16-18 жовт. (№ 152/153). – С. 17. Єшкілєв В. Володимир Єшкілєв: „Я не став магом, але вмію передбачати майбутнє” : [розмова з письм. В. Єшкілєвим / записала Н. Голомідова] // Галицький кореспондент. – 2012. – 9 лют. (№ 6). – С. 20. Загоровська Л. Відгодовувач жаб / Л. Загоровська // Репортер. – 2005. – 4 серп. Заник В. Винайдено лінгварну бомбу? : [про роман „Пафос”] / В. Заник // Західний кур’єр. – 2002. – 17 жовт. Йос В. Від ідеального Міста Термітів до Ідеальної У / В. Йос // Західний кур’єр. – 2009. – 12 лют. (№ 6). – С. 21. – Рец. на кн. : Ідеальна У / В. Єшкілєв. – Івано-Франківськ : Третяк І. Я., 2007. – 162 с. Коняєва Т. „Чи є третій шлях” для України? : [про кн. „Україна: третій шлях”] / Т. Коняєва // Високий замок. – 2013. – 13-15 берез. (№ 136). – С. 9. Кучерява О. Що народжують сновидіння розуму : [про кн. „Імператор повені”] / О. Кучерява // Книжник рев’ю. – 2005. – № 2. – С. 23. Лобановська Г. Загадковий Пінзель / Г. Лобановська // Книжковий клуб плюс. – 2007. – № 10. – С. 26-27. Метафізик сучасної літератури : 23 трав. виповнилося 45р. від дня народж. Володимира Єшкілєва // Шкільна бібліотека. – 2010. – № 4. – С. 34. Микицей М. Сліпуче коло провокаційного прочитання : [про кн. „Усі кути Трикутника : Апокриф мандрів Григорія Сковороди”] / М. Микицей // Літературна Україна. – 2012. – 31 трав. (№ 22). – С. 12. Микицей М. Чи ревуть воли, як мають Жезли Сили? : [про кн. „Богиня і консультант”] / М. Микицей // Сучасність. – 2010. – № 4. – С. 180-181. Носенко Н. Постмодернізм чи деміургія? : [про роман „Адепт”] / Н. Носенко // Молода нація : Альм., Вип. 13. – К., 1999. – С. 217-230. Облогина Н. Встреча с пафосом / Н. Облогина // Прикарпатська правда. – 2002. – 31 жовт. Палинський В. „Візантійська фотографія” Володимира Єшкілєва / В. Палинський // Дзвін. – 2003. – № 4. – С. 159. Паперові стратеги : [про В. Єшкілєва] // Репортер. – 2006. – 29 черв. – № 26. Родик К. Пінзель – Вектор : [про кн. присвяч. Пінзелю, зокрема, В. Єшкілєва „Втеча майстра Пінзеля”] / К. Родик // Дзеркало тижня. – 2008. – 17 трав. (№ 18). – С. 20.

42

Родик К. Те, що доктор прописав : Єшкоктейль Молотова : [про кн. „Пафос”, „Богиня і консультант”, „Ідеальна У”] / К. Родик // Україна молода. – 2009. – 14 листоп. (№ 213). – С. 10. Холодний Я. Життя (в) тіні попередника : [про кн. „Тінь попередника”] / Я. Холодний // Літературна Україна. – 2011. – 20 жовт. (№ 40). – С. 14. Шняга А. Прикарпатський клоун-гностик : [про кн. „Інше гроно проникнень і свідчень”] / А. Шняга // Книжковий клуб плюс. – 2007. – № 3. – С. 22-23.

24 травня – 50 років від дня народження Тетяни Павлик художниці, члена Національної спілки художників України Народилася 24 травня 1965 року в Івано-Франківську. 1990-го закінчила у Львові відділення графіки Українського поліграфічного інституту імені І. Федорова. Член Національної спілки художників України (1999), член Національної спілки фотохудожників України (2005). Працює в галузі малярства, книжкової та станкової графіки. Лауреат Національної молодіжної премії ім. Михайла Дерегуса у графіці (Київ, 1998). Володарка диплома І ступеня в галузі графіки виставки „Галичу – 1100„ (1998 ). За оформлення збірки лірики Лесі Українки „Хвилі моєї туги” (видавництво „Каменяр”, Львів, 1990) удостоєна диплома II ступеня. Здобула І премію в номінації „Графіка” на Всеукраїнській виставці в Києві (2000), на виставці-конкурсі „Під зіркою Вифлеєма — 2000 р.” (м. Одеса) – І премію в номінації графіки. Персональні виставки: Львів (1990), Івано-Франківськ (1998, 1999, 2002-2005), Київ (1999, 2000) та інші. З 2005 року успішно займається художньою фотографією. // Діда Р. Вони народилися в Івано-Франківську (Станиславові, Станіславі) / Р. Діда. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2014. – С. 185-186.

Дорогою додому... = On the way home... : поштівки : акварель : 350-річчю Івано-Франківська присвяч. – Івано-Франківськ : Місто-НВ, 2012. – 1 папка (16 окр. арк.) Ілюстрації до творів Лесі Українки : 140-річчю Лесі Українки та 100літньому ювілею „Лісової пісні” присвяч. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2011. – 1 папка (16 окр. арк.). Акварель традиційна та нетрадиційна // Репортер. – 2005. – 16 черв. Бабій Н. Прихід і проща Тетяни Павлик / Н. Бабій // Перевал. – 2004. – № 2. – С. 194-195. Гаврилович І. "Станіславські фрески" – симбіоз двох мистецтв : [презентація одноім. кн. М. Вайно з іл. Т. Павлик в ОУНБ ім. І. Франка] // Галичина. – 2013. – 10 січ. (№ 3/4). – С. 8. Зоріна Л. Дебют Тетяни Павлик / Л. Зоріна // Прикарпатська правда. – 1998. – 20 черв.

43

Ізловець В. Акварель сонячної душі: про художницю Т. Павлик та її картини / В. Ізловець // Золота пектораль. – 2008. – № 3/4. – С. 150. Кирпан А. Посвіття високого таланту Тетяни Павлик : [про творчість худож. та її персон. вист. в ОУНБ ім. І. Франка] / А. Кирпан // Сонячне гроно : літ. альм. – Т., 2012. – С. 144. Кубик І. Казкова пісня акварелі / І. Кубик // Галичина. – 2005. – 26 трав. Кущ С. Коли ілюстрація оживає... / С. Кущ // День. – 2013. – 1-2 листоп. (№ 199/200). – С. 24. Кущ С. Про Лесю розповість акварель : [вист. в Києві за мотивами лірики Лесі Українки] / С. Кущ // День. – 2012. – 19-20 жовт. (№ 189/190). – С. 24. Міщенко Г. „Далекий спокій” Тетяни Павлик / Г. Міщенко // Вечірній ІваноФранківськ. – 2008. – 7 лют. (№ 5). – С. 20. Натура світла, акварельна! // Західний кур’єр. – 1998. – 12 черв. Ностальгія за дивом : [про участь худож. у вист. „2000 р. під зіркою Вифлеєму” в Одесі] // Галичина. – 1999. – 10 груд. Павлик Т. Тетяна Павлик : „Люблю літати...” : [розмова з худож. / записала Н. Кушніренко] // Галицький кореспондент. – 2012. – 17 трав. (№ 20). – С. 21. Павлик Т. Тетяна Павлик: „Мистецьке фото потребує чутливого світосприйняття” : [розмова з худож. / записав В. Лубчак] // День. – 2012. – 19-20 жовт. (№ 189/190). – С. 17. Тайнність папороті : Тетяна Павлик // Качкан В. Віщі знаки думки, серця і руки: антол. укр. автографа. Т. 2 / В. Качкан. – Л. ; Івано-Франківськ ; Коломия, 2012. – С. 506-531. Соколова С. „Це професійно, тонко, душевно...” : [про вист. Т. Павлик „Вибране. Акварель” в Києві] / С. Соколова // Культура і життя. – 2013. – 15 листоп. (№ 46). – С. 15. Стефурак Н. Від пробудження до співчуття : [про персон. вист. худож.] / Н. Стефурак // Галичина. – 2005. – 16 черв. Стефурак Н. Далекий спокій, йду до тебе... / Н. Стефурак // Галичина. – 1998.

– 9 черв. Тугай Л. Дорога додому Тетяни Павлик / Л. Тугай // Галичина. – 2012. – 12 трав. (№ 67/68). – С. 8. Тугай Л. Тетяна Павлик підкорила столицю : [фотовист. в Києві] / Л. Тугай // Галичина. – 2012. – 3 листоп. (№ 165). – С. 8.

10 червня – 75 років виповнюється Михайлові Максим’юку (1940), члену обласної організації Національної спілки краєзнавців України Народився 10 червня 1940 р. в селищі Биткові Надвірнянського району Івано-Франківської області. Навчався в Битківській середній школі. Вищу освіту здобув на історичному факультеті Івано-Франківського педінституту (нині Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника).

44

Після закінчення вишу в 1968 році працював інструктором ІваноФранківського обкому комсомолу. 1970-го перейшов на роботу до Битківської середньої школи. Працював учителем історії, а з 1976 р. і до виходу в 2005-му на заслужений відпочинок – директором цієї школи. Ще в студентські роки захопився краєзнавством і науковою роботою. Брав участь у діяльності студентського наукового товариства, в республіканських та всесоюзних конкурсах студентських наукових робіт з проблем суспільних наук. Постійно бере участь в історико-краєзнавчих конференціях. У місцевих та центральних виданнях опублікував понад 70 наукових і науково-популярних праць з історії краю. Автор видань: „Пнівська твердиня” (два видання: 1997, 2008 ), „Просвіта на Надвірнянщині” (1999), „У віках збудована, з попелу відроджена” (2002), „Безцінні скарби нашого краю” (2006), „Нафтові копальні Надвірнянщини” (2010), „Кооперація Надвірнянщини” (2010), буклета „До чарівної Бистриці”. Є співавтором книжок „Страгора. Книга про Надвірнянщину” (1994), „Надвірна. Поема в світлинах” (1999), „Хто є хто на Івано-Франківщині” (2006), „Новітня історія України. Галичина” (2006). Михайло Максим’юк є членом Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Всеукраїнського товариства „Просвіта” ім. Т. Шевченка. З 1997 року очолює Надвірнянську районну організацію краєзнавців. У 2000-му його обрали відповідальним секретарем Надвірнянської міськрайонної організації Товариства охорони пам’яток. Лауреат обласної премії ім. Івана Вагилевича, районної літературномистецької премії ім. Надії Попович. // Літопис краєзнавців Прикарпаття / [авт.-уклад. : М. Косило, Б. Гаврилів]. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2011. – С. 93.

Замок Максим’юк М. Замок над Дністром : [про Раковецький замок] / М. Максим’юк // Рідна земля. – 2009. – 23 січ (№ 3). – С. 10. Зберегти для нащадків // Народна Воля. – 2002. – 12 лип. Безцінні скарби нашого краю : пам'ятки архітектури та містобудування [Надвірнянщини та Яремчанщини]. – Надвірна, 2006. – 72 с. Карпатські кургани // Народна Воля. – 2010. – 16 квіт. (№ 33/34). – С. 4. Кооперація Надвірнянщини. – Надвірна : Надвірнянська друк., 2010. – 266 с. Нафтові копальні Гуцульщини // Краєзнавець Прикарпаття. – 2011. – № 18.

– С. 33-40. Нафтові копальні Надвірнянщини. – Надвірна : Надвірнянська друк., 2010. – 90 с. Некрополі Надвірнянщини // Народна воля. – 2009. – 24 квіт. (№ 31/32) Охорона пам’яток історії залежить від податків // Народна Воля. – 2012. – 2 берез. (№ 18/20). – С. 5. Пам’ятник Кобзареві у Биткові // Народна Воля. – 1994. – 13 верес. Пам’ятнику Кобзареві у Биткові – півстоліття // Народна Воля. – 2014. – 7 берез. (№ 23/25). – С. 9. Пнівська твердиня. – 2-е вид., допов. – Надвірна, 2008. – 56 с.

45

Пнівська твердиня. – Надвірна, 1997. – 42 с. Події 1848 року в історичних пам’ятках нашого краю : [Хрести-пам'ятники в Надвірнян. р-ні] // Народна Воля. – 2008. – 18 квіт. (№ 33/34) „Просвіта” на Надвірнянщині. – Надвірна : Надвірнянська друк., 1999. – 64 с. Трагедія хрестовоздвиженського храму : Манявський скит // Гражда. – 2006.

– № 14. – С. 58-59. У віках збудована з попелу відроджена. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2002. – 52 с. Його дороги до спочиваючих століть : Михайло Максим’юк // Качкан В. Віщі знаки думки, серця і руки : антол. укр. автографа. Т. 1 / В. Качкан. – Л. ; Івано-Франківськ ; Коломия : Вік, 2010. – С. 320-322. Максим’юк Михайло : [біогр.довідка] // Арсенич П. Дослідники та краєзнавці Гуцульщини. – Косів, 2002. – С. 151-152. Питлюк М. Перша ластівка з історії форпостів : [про кн. „Пнівська твердиня”] / М. Питлюк // Галичина. – 1997. – 13 груд.

29 липня – 150 років від дня народження митрополита Андрея Шептицького(1865-1944), визначного церковного і громадсько-політичного діяча Андрей (Роман) Шептицький – видатний церковний, культурний і громадський діяч, глава Української грекокатолицької церкви, митрополит, меценат. Народився в с. Прилбичах Яворівського повіту (тепер - Львівська обл.), похований у Львові в соборі Св. Юра. Початкову освіту А. Шептицький здобував удома, гімназичну – у Львові й Кракові. Після цього вступив до війська, але через недугу не закінчив військової служби. У 1883-1887 роках студіював право в Кракові й Бреславі (Вроцлаві). У 1888-му одержав ступінь доктора права. Трохи раніше, в 1887 році відвідав Київ. Тут познайомився з професором В. Антоновичем, а в Москві – з філософом В. Соловйовим. У 1888-му вступив до ордену оо. василіан (у Добромилі). У чернецтві прийняв ім'я Андрей. На священика його висвятив єпископ Ю. Пелеш. Згодом А. Шептицький здобув у Кракові докторські звання з богослов'я й філософії. А. Шептицький розвинув широку місіонерську діяльність. Будучи професором теології в домі василіанських студій у Кристинополі, він отримав від папи Льва XIII номінацію на єпископа Станиславівського. У 1900 р. одержав номінацію на Львівського архієпископа, митрополита Галицького і єпископа Кам'янець-Подільського. У 1902-му домагався в Галицькому сеймі заснування гімназії в Станиславові. З 1903-го до 1913 року А. Шептицький був заступником маршалка Крайового сейму, в 1906 році очолював делегацію до цісаря Франца Йосифа І з домаганням рівних прав для українців Австро-Угорської монархії та створення українського університету у Львові. За російської окупації Галичини А. Шептицького 46

заарештували (1914) і вивезли до Києва, а звідти – до Росії, де його тримали в Новгороді, Курську й Суздалі над Клязьмою до 1917-го. У 1920 році А. Шептицький виїхав до Рима, а звідти – до Північної й Південної Америки. При поверненні митрополита до Львова (1923) його заарештовує польський уряд за виступи на оборону самостійності України. Звільнений після втручання папи Пія XI, у січні 1924-го А. Шептицький повертається до Львова. Одним з найбільших його культурних добродійств було заснування у Львові в 1905 році церковного музею, який кураторія музею перейменувала на Національний музей імені Митрополита А. Щецтицького. У 1945-му музей отримав назву Львівський державний музей українського мистецтва. Особливо тяжкими для А. Шептицького були часи радянської окупації (1939-1941). Більшовики сконфіскували все церковне майно, закрили духовну семінарію. А. Шептицький видавав тоді зворушливі послання до молоді, батьків, ченців і черниць. Самого митрополита, з огляду на великий авторитет серед українського населення, не зачіпали. Він відважно протестував проти атеїстичної пропаганди в школах. А. Шептицький зібрав бібліотеку рідкісних і старовинних книг (3870 томів), яку подарував Станиславову (нині – м. Івано-Франківськ). Він скуповував і віддавав на реставрацію ікони ХV-ХVІІІ століття з Галичини, Волині, Перемищини й Холмщини. На основі цієї збірки відкрив церковний музей. Він автор праці про мистецтво ікони „Мої спомини про предмет музейних збірок” (1931). Під час нацистської окупації А. Шептицький як почесний голова Української Національної Ради відкрито виступав проти масового винищення євреїв. // Гаврилів Б. Історичні постаті Івано-Франківщини / Б. Гаврилів, І. Миронюк. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. – С. 44-45.

За єдність святої віри, церкви і нації. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2008. – 63 с. Заклик до покаяння : послання на Великий піст. – [Репр. вид.]. – Л. : Свічадо, 1994. – 93 с. Молитви. – Л.: Папуга, 2004. –136 с. Пастирські листи : (2.VІІІ. 1899 р. – 7. ІХ. 1901 р.). Т. 1. – Торонто, 1965. – 277 с. Пастирські послання. Т. 1 : 1899-1914. – Л. : Артос : АНДРЕЙ, 2007. – 1013 с. Правдива віра. – Люблин : Свічадо, 1990. – 52 с. Як будувати Рідну Хату… – Л., 2003. – 47 с. Боєчко Ю. Це була свята людина / Ю. Боєчко // Нова Зоря. – 2009. – 11 груд. (№ 29). – С. 5. Вуянко М. Традиції студитських монастирів у Галичині: Андрей Шептицький – засновник згромадження сестер студиток в Галичині / М. Вуянко // Науковий Вісник Українського Історичного Клубу. – Т. 15. – М., 2009. – С. 136140.

47

Гелитович М. Роль митрополита Андрея Шептицького у збереженні українського іконопису / М. Гелитова // Пам’ятки України. – 2013. – № 12. – С.

14-23. Геник Л. Діяльність митрополита А. Шептицького в Галичині в період Другої світової війни / Л. Геник // Карпати: Людина. Етнос. Цивілізація. – 2012. – № 4. – С. 129-136. Герасимчук В. Андрей Шептицький : моновистава / В. Герасимчук // Золота Пектораль. – 2009. – № 1/2. – С. 99-108. Грабовецький В. Андрей Шептицький і Прикарпаття : до 110-ліття його вступу на єпископський престол Станиславівської Єпархії. Т. 2 / В. Грабовецький.

– 2-е вид., допов. – Івано-Франківськ, 2009. – 227 с. Добрий пастир // Нова Зоря. – 2011. – 3 листоп. (№ 25). – С. 7. Єгрешій О. Рецепти любови від Станиславівського єпископа Андрея Шептицького / О. Єгрешій // Ї. – 2009. – № 55. – С. 120-124. Жук С. Чистий серцем / С. Жук // Нова Зоря. – 2010. – 17 верес. (№ 18). – С.

11. Івасів Р. Великий державник у рясі / Р. Івасів // Галичина. – 2010. – 18 листоп. (№ 171/172). – С. 8. Косів М. З його духа печаттю / М. Косів // Літературна Україна. – 2010. – 29 лип. (№ 26). – С. 6. Косів М. Читаючи Андрея Шептицького / М. Косів // Дзвін. – 2011. – № 1. – С. 111-115. Луканюк Л. Велетень духа і серця / Л. Луканюк // Гуцули і Гуцульщина. – 2011. – № 1. – С. 6-8. Маринович М. Митрополит Андрей Шептицький: тест для Європи (фрагмент) / М. Маринович // Ї. – 2009. – № 57. – С. 140-142. Микитюк Я. Перші кроки на владиччому престолі / Я. Микитюк // Нова Зоря. – 2009. – 18 верес. (№ 23). – С. 5. Небесняк Є. „Докази” святости митрополита Андрея / Є. Небесняк // Українська думка. – 2009. – 7 листоп. (№ 23). – С. 9. Небесняк Є. На чолі Єпархії / Є. Небесняк // Нова Зоря. – 2009. – 2 жовт. (№ 24). – С. 5. Оленчук Я. Життя і чин – для України! / Я. Оленчук // Галицька Просвіта. – 2011. – 21-28 лип. (№ 29/30). – С. 5. Оленчук Я. Митрополит і Праведник світу: до 110-річчя інтронізації А. Шептицького / Я. Оленчук // Вперед. – 2011. – 14 січ. (№ 1). – С. 11. Парахоняк П. Три епізоди / П. Парахоняк // Ратуша. – 2009. – 20 листоп. (№ 44). – С. 6. Пелехатий І. З його духа печаттю... / І. Пелехатий // Нова Зоря. – 2009. – 13 листоп. (№ 27). – С. 1. Прохасько Т. Найпростіші речі. Робітня Митрополита / Т. Прохасько // Галицький кореспондент. – 2011. – 21 квіт. (№ 16). – С. 8. Пуйда Р. Митрополит А. Шептицький – основоположник та провідник молодіжних християнських товариств Галичини / Р. Пуйда // Прикарпатський вісник НТШ : Думка. – 2010. – № 3. – С. 98-104.

48

Сеньків М. Велет християнства та українства / М. Сеньків // Свобода. – 2010. – № 19(серп.). – С. 2. Смицнюк О. Апостол церковного єднання / О. Смицнюк, Г. Литвин // Нова Зоря. – 2012. – 18 жовт. (№40). – С. 7. ; 8 листоп. (№ 43). – С. 3. Сохан М. Митрополит Андрей Шептицький – князь Церкви / М. Сохан // Галицька митрополія в історії європейського християнства. – Галич, 2009. – С. 7478. Скрипник Н. Проблема національної єдності у філософсько-релігійних поглядах митрополита А. Шептицького / Н. Скрипник // Вісник Прикарпатського університету : філософські і психологічні науки. Вип. 13. – Івано-Франківськ, 2010. – С. 114-118. Тожецький Р. Митрополит Андрей Шептицький і національниі проблеми / Р. Тожецький // Хроніка 2000. – 2012. – № 3. – С. 255-275. Федик І. „Невигідний” : [фільм про А. Шептицького пол. реж. Г. Лінковського] / І. Федик // Українська думка. – 2010. – 11 верес. (№ 19). – С. 9. Цап’юк І. Благотворіння починається з духу: меценатська діяльність Андрея Шептицького / І. Цап’юк // Галицьке слово. – 2013. – 7 черв. (№ 23). – С. 9. Червак Б. Національна ідея митрополита / Б. Червак // Українське слово. – 2010. – 29 верес.-5 жовт. (№ 39). – С. 11. Андрей Шептицький: державник, богослов і меценат // Шкільна бібліотека.

– 2010. – № 6. – С. 8. Андрей Шептицький: життя, присвячене українській церкві й українському народу // Слово народу. – 2009. – 28 листоп. (№ 48). – С. 7. „Я хотів би стати всім для усіх, щоб всіх спасти”: вибір Андрея Шептицького // Разом на одній землі. Історія України багатокультурна : навч. посіб. / Нова Доба ; [гол. ред. П. Кендзьор]. – Л., 2012. – С. 290-295.

12 серпня – 75 років від дня народження Володимира Качкана (1940), академіка АН Вищої школи України, доктора філологічних наук, письменника, поета, публіциста, пресознавця, літературознавця Качкан Володимир Атаназійович народився 12 серпня 1940 року у с. Рибне Тисменицького району на ІваноФранківщині. Прозаїк, поет, фольклорист, історик і теоретик української літератури та етнокультури, пресознавець, педагог, громадсько-культурний діяч. Навчався у Рибненській початковій, Павелчівській семирічній та середній школі № 11 м. Івано-Франківська; здобув спеціальність слюсаря у технічному училищі № 2, а відтак, відслуживши три роки в армії, – професії філологавикладача української мови та літератури (1967), журналіста (1974). Працював кореспондентом, редактором, старшим редактором в обласному теле49

радіокомітеті, викладав літературу, фольклористику, журналістикознавство у Києві, де проживав з 1972 до 1995 року. Ставши на наукову дорогу, 1974 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: „Михайло Павлик і уснопоетична народна творчість”, а 1988 р. – докторську дисертацію на тему: „Проблеми традицій і новаторства в публіцистиці”. З 1990 р. – професор, з 1993 р. – академік АН Вищої школи України. 1990 року здобув звання першого лауреата Республіканської премії в галузі публіцистики за розробку в періодичній пресі питань українського народознавства; 1995 р. став лауреатом академічної нагороди імені Ярослава Мудрого в галузі науки і техніки; 1999 р. здобув звання лауреата премії ім. Василя Стефаника; 2000 р. – звання лауреата премії ім. Івана Франка; 2003 р. – звання лауреата Міжнародної премії ім. Братів Лепких; нагороджений Міжнародною премією ім. Воляників-Швабінських (СПІА, 2002); лауреат Всеукраїнської премії ім. Івана Огієнка (в галузі науки) (2010 р.); 2001р. – визнаний людиною десятиліття; 2002 р. нагороджений медаллю Всеукраїнського товариства української мови „Просвіта” ім. Тараса Шевченка – „Будівничий України”, орденом Архистратига Михаїла Української Православної Церкви Київського Патріархату. 2006 р. присвоєно почесне звання „Заслужений діяч науки і техніки України”. Американський Біографічний Інститут оголосив обрання академіка Володимира Качкана „Людиною року”, що репрезентує Україну за 2009 р. 2010 р. нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України; йому вручено почесну медаль „За заслуги перед Прикарпаттям”. Автор більше вісімдесяти книжкових видань: поетичних, прозових, художніх і художньої документалістики, монографій, більше двох тисяч публікацій у журнально-газетній періодиці в Україні, інших країнах. Упорядкував кілька фольклорних збірок народних пісень (у записках М. Павлика, О. Маковея), тематичних збірників, антологій з української літератури, зокрема про творчість М. Павлика. Випустив у світ книгу „Журавлі повертаються...: з епістолярної спадщини Богдана Лепкого” / передмова, упорядкування і текстологічна редакція листів, примітки й коментарі, покажчики та підготовка ілюстративного матеріалу. – Львів, 2001. – 920 с; іл. З вересня 1996 р. Володимир Качкан живе і працює в Івано-Франківську, завідує кафедрою українознавства Національного медичного університету. Веде науково-просвітницьку роботу: є членом правління обласної організації Конгресу української інтелігенції; редколегій журналів „Українознавство”, „Українознавець”, „Галичина”, „Обрії”, „Перевал”, „Літопис Бойківщини” (США – Україна), низки серійних видань енциклопедичного характеру, як „Українська журналістика в іменах”; обирався депутатом Івано-Франківської обласної Ради V демократичного скликання (2006-2010 рр.). Коло наукових інтересів В. А. Качкана – історія і теорія української літератури; фольклористика; історичне й літературне краєзнавство; культурологія; пресологія. Він один з утверджувачів в українознавстві напряму персоналізації галузей наук. Основними на цій ділянці є монографічні серіали: „Українське народознавство в іменах: У 2 ч.” (К. : Либідь, 1994. – Ч. 1; 1995. – Ч.

2); „Хай святиться ім'я твоє: Історія української літератури і культури в 50

персоналіях (XVIII — перша полов. ХХІ ст.)” (Івано-Франківськ-Львів-ЧернівціКоломия, 1994-2008. – Т.1-10); „Нариси історії української культури в персоналіях (ХІХ-ХХ ст.)” (Коломия : Вік, 2005); „Віщі знаки думки, серця і руки: Антологія українського автографа” (Коломия : Вік, 2010. – Т. 1; 2012. – Т. 2); „Постаті” (Івано-Франківськ : Місто НВ, 2012. – Т. 1; 2013. – Т. 2). Основні праці висувалися на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2013р. Про життєвий і творчий шлях вченого і письменника писали Євген Баран, Олег Гринів, Роман Гром'як, Микола Дмитренко, Федір Зубанич, Ігор Кравченко, Микола Мушинка, Михайло Пазяк, Анатолій Погрібний, Володимир Полєк, Олександр Рисак, Василь Скуратівський, Ольга Слоньовська, Іван Хланта, Роман Федорів, Михайло Шалата, Наталія Шумада та ін. Окремі художні твори перекладено польською, німецькою, угорською, чеською, болгарською, словацькою та англійською мовами. // Качкан В. Сповідь душі. Ярема Гоян в ограненні часу / Качкан В. ; кн. ілюстр. творами В. Касіяна ; [за заг. ред. М. М. Романюка] ; НАН України, ЛННБ ім. В. Стефаника. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2014. – С. 254-255.

Барви веселки : оповіді про нар. майстрів. – К. : Молодь, 1981. – 166 с. Ірина Вільде : нарис життя і творчості. – К. : Дніпро, 1991. – 159 с. Історія України : підручник. – К. : ВСВ Медицина, 2014. – 360 с. Історія української культури : нац. підручник. – К. : ВСВ Медицина, 2014. – 368 с. Віщі знаки думки, серця і руки : антол. укр. автографа. Т. 1. – Л. ; ІваноФранківськ ; Коломия : Вік, 2010. – 766 с. : іл. Віщі знаки думки, серця і руки : антол. укр. автографа. Т. 2. – Л. ; ІваноФранківськ ; Коломия : Вік, 2012. – 798 с. : іл. Вогонь твоїх очей. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2005. – 139 с. Гори і доли : художньо.-докум. оповіді. – Ужгород : Карпати, 1983. – 248 с. Дивосвіти : кн. про творців Краси. – К. : Молодь, 1986. – 256 с. Екскурси і дискурси : (укр. історія, л-ра, культура, філос., фольклористика, етнологія, пресологія в епістолярному віддзеркаленні: панорама пробл.) : монографія. – Івано-Франківськ : Івано-Франків. нац. мед. ун-т, 2009. – 210 с. Екскурси і дискурси : (укр. історія, л-ра, культура, філософія, фольклористика, етнологія, пресологія в епістолярному віддзеркаленні: панорама пробл.) : монографія. Ч. 2 : (2008-2011). – Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2012. – 111 с. Епістоли серця : поезії днів моїх. – Коломия : Вік, 2011. – 238 с. Жива глина: мандрівка в минуле та сьогоднішне Опішного. – Опішне : Укр. народознав., 1994. – 232 с. Житні дзвони. Ч. 1 : іст. роман-дилогія. – Коломия : Вік, 1995. – 271 с. ... І воскресне ім'я твоє : народознавчі студії про забутих. – К. : Фотовідеосервіс, 1993. – 128 с.

51

Журавлі повертаються... : З епістолярної спадщини Б. Лепкого. – Л., 2001. – 919 с. Кадуб : роман. – К. : Молодь, 1990. – 272 с. Каштанове свічадо : повісті. – К. : Веселка, 1992. – 167 с. : іл. Кетяги Рибнянської осені : зошит лірики, писаний болем душі (1974-1994).

– Івано-Франківськ, 1995. – 115 с. Петро Козланюк : нарис життя і творчості. – К. : Дніпро, 1980. – 149 с. Краси нев'януче пелюстя : повісті, новели. – К. : Воєнвидав, 1991. – 336 с. Анатолій Мокренко : лірична розповідь про співака. – К. : Муз. Україна, 1989. – 78 с Молитва опалого листя : поезії. – Коломия : Вік, 2000. – 109 с. Нариси історії української культури в персоналіях (XIX-XX ст.) : навч. посіб.-хрестоматія. – Коломия : Вік, 2005. – 397 с. Народні пісні в записах Осипа Маковея. – К. : Муз. Україна, 1981. – 103 с. Небесія : лірич. роман у новелах. – Коломия : Вік, 2009. – 95 с. Нев'януча галузка калини: (Українські літератори, вчені, громадські діячі в діаспорі). – К., 2011. – 267 с. Незнищенне село: ст. історії Рибного Тисмениц. р-ну у сл. і фотодок. – Коломия : Вік, 2000. – 197 с. : іл. Особливості підготовки матеріалів для радіо і телебачення : навч. посіб. – Л., 1987. – 67 с. Михайло Павлик : нарис життя і творчості. – К. : Дніпро, 1986. – 175 с. Пастори Слова: (Українські письменники, вчені, громадські діячі – із священицьких родин). – К. : Літопис-ХХ, 2011. – 356 с. Постаті : студії, есеї, сильвети, рефлексії : у 2 т.– Івано-Франківськ : Місто НВ, 2012-2013. – Т. 1. – 571 с. ; Т. 2. – 735 с. Про публіцистику : літ-критич. нарис. – К. : Дніпро, 1982. – 174 с. Світло високого дня : портр., есе, худож.-док. повісті. – Ужгород : Карпати, 1989. – 231 с. Смерековий спів : образки. – Ужгород : Карпати, 1972. – 48 с. Сповідь душі. Ярема Гоян в ограненні часу. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2014. – 256 с. Тасьма літа : ліричні медитації. – Івано-Франківськ : Лілея НВ, 2009. – 55 с. У майстерні журналіста. – К. : Знання, 1977. – 46 с. У творчій майстерні визначних етнологів : навч. посіб. – К. : Київ. ун-т, 1993. – 87 с. Українська журналістика в іменах: іст. досвід, майстерність : конспект лекційного спецкурсу для студ. – К. : Варта, 1995. – Ч. 1. – 39 с. ; Ч. 2. – 52 с. Українська література (література рідного краю) : навч. посіб.-хрестоматія : у 2 ч.– Івано-Франківськ, 2012-2013. – Ч. 1. – 400 с. ; Ч. 2. – 471 с. Українське народознавство в іменах : у 2 ч. : навч. посіб. – К. : Либідь, 19941995. – Ч. 1. – 336 с. ; Ч. 2. – 287 с. Роман Федорів : літ.-крит. нарис. – К. : Рад. письменник, 1983. – 150 с. Хай святиться ім'я твоє : галицькі просвіт. діячі, письм., вчені-вихідці із священ. родин. – Чернівці : Прут, 1994. – 197 с.

52

Хай святиться ім'я твоє : студії з історії укр. л-ри ХІХ-ХХ ст. Кн. 2. – Коломия : Вік, 1996. – 307 с. Хай святиться ім'я твоє : українознав. та пресологія (ХІХ-перша пол. ХХ ст.). Кн. 3 : 1100-річчю Галича. – Л. : Фенікс, 1998. – 367 с. : іл. Хай святиться ім'я твоє : історія укр. л-ри і культури в персоналіях (ХІХперша пол. ХХ ст.). Кн. 4. – Івано-Франківськ : Сіверсія, 2000. – 367 с. : іл. Хай святиться ім'я твоє : історія укр. л-ри і культури в персоналіях (ХІХ-ХХ ст.) : Кн. 5. – Л., 2002. – 470 с. : іл. Хай святиться ім'я твоє : історія укр. л-ри і культури в персоналіях (ХІХ-ХХ ст.). Кн. 6-7. – Л. : Фенікс, 2004. – 716 с. : іл. Хай святиться ім'я твоє : історія укр. л-ри і культури в персоналіях (XVIIIXXI cт.) : антол. одного листа. Т. 8. – Івано-Франківськ : Фінікс, 2006. – 538 с. Хай святиться ім'я твоє : історія укр. л-ри і культури в персоналіях (XVIIIXXI cт.) : антол. одного листа. Т. 9. – Л. ; Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2006. – 510 с. : іл. ; рукописи. Хай святиться ім'я твоє : історія укр. л-ри і культури в персоналіях (ХІХХХІ ст.). Т. 10. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2007. – 622 с. : іл. Іван Хланта : біобібліогр. покажч. – Ужгород : Патент, 2008. – 457 с. "Хлопці, як соколи..." [Образотворчий матеріал] : фотоальбом. – Дрогобич : Коло, 2008. – 143 с. Параска Хома : альбом. – К. : Мистецтво, 1983. – 95 с. Чари верховинської книги : наук.-худож. кн. – К. : Веселка, 1990. – 141 с. Качкан Володимир Атаназійович : бібліогр. покажч. / уклав В. А. Полєк ; відп. за вип. В. Ф. Любінець ; Спілка письм. України, Івано-Франків. обл. орг. укр. т-ва охорони пам'яток історії та культури. – Івано-Франківськ, 1990. – 62 с. Володимир Качкан : бібліогр. покажч. / уклад. М. М. Романюк ; ЛНБ ім. В. Стефаника ; НДЦ періодики. – Л., 2005. – 204 с. Володимир Качкан в літературно-критичному ореолі (фрагменти статей, рецензій, есеїв, нарисів, діалогів, листів) : до 70-річчя вченого, письм., педагога, суспільно-громад. діяча / Упр. культури Івано-Франків. облдержадмін., ІваноФранків. ОУНБ ім. І. Франка ; [уклад. : О. Черепович, І. Бурда, М. Толстенкова ; відп. за вип. Л. Бабій]. – Івано-Франківськ : Місто-НВ, 2010. – 160 с. – (Визначні вчені Івано-Франківщини ; вип. 1). Володимир Качкан – вчений, письменник, педагог : бібліогр. покажч. / уклад. М. М. Романюк. – Л. : Обл. кн. друк., 2000. – 110 с. Володимир Качкан – письменник, вчений, педагог, громадсько-культурний діяч : біобібліогр. покажч. / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника ; [уклад. М. М. Романюк]. – Л., 2010. – 311 с. "Як много слово важить..." : наук. зб. на пошану проф. В. Качкана / за заг. ред. М. Романюка. – Івано-Франківськ : Вид-во держ. мед. ун-ту, 2006. – 360 с.

53

Semper tiro : наук. зб. на пошану д-ра філол. наук, проф., акад. АН ВШ, засл. діяча науки і техніки України Володимира Качкана / НАН України, ЛННБ ім. В. Стефаника, ІФНМУ ; [за заг. ред. М. М. Романюка]. – Івано-Франківськ, 2010. – 430 с.

14 серпня – 60 років виповнюється Ользі Бабій (1955), журналістці, поетесі, громадській діячці, генеральному директору обласного телебачення „Галичина” Бабій Ольга Михайлівна народилася 14 серпня 1955, м. Коломия Івано-Франківської обл.). Закінчила Коломийську середню школу № 1 імені Василя Стефаника (1972), факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Ще в школі почала писати вірші та друкуватися в пресі. Згодом працювала у коломийських часописах (з 1972), пройшла трудовий шлях від кореспондента до головного редактора. Багато праці, таланту і вміння вклала у зародження демократичної преси Прикарпаття. Брала участь у створенні першої демократичної газети України „Агро” (1986), яку згодом очолила. Була серед засновників перших осередків Товариства української мови, Народного Руху на Прикарпатті, Собору Духовної України; бере активну участь у жіночих громадських організаціях, є представником Фонду „Україна – дітям” на Прикарпатті. З її наполегливості та енергії 1990-го народилося перше обласне телебачення Прикарпаття „Галичина”. В її доробку – безліч репортажів з найрізноманітніших подій, програми „За філіжанкою кави”, „Джерело влади”, „Пряма лінія” та інші. Автор публіцистичних нарисів, драматичних творів, статей, книжок „Мить на долоні”, „Крізь простір і час”, „Батурин”, „Коломийська хвиля”, „Згіркла моя сльозина”, „Нерон”, „Український рай”, „Юліанський календар”. Нагороджена орденом „За заслуги” III ступеня, двома орденами Княгині Ольги, орденом архістратига Михаїла Української Православної Церкви Київського патріархату та срібною медаллю Української греко-католицької церкви. Заслужений журналіст України. Журналіст року (2005). Лауреат премій імені Івана Франка, Тараса Мельничука, Василя Стефаника. Член Національної спілки журналістів України з 1975 року. // Журналісти Прикарпаття / [ ред.-упоряд. В. Плахта]. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2012. – С. 67.

Батурин : драм. поема. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. – 79 с. Крізь простір і час : поезія. – Коломия : Вік, 2006. – 160 с. Мить на долоні : поезії. – Івано-Франківськ : Галичина, 1991. – 92 с. Нерон : віртуал. містерія. – Івано-Франківськ, 2001. – 20 с. Національний, загальнолюдський дух Шевченкового слова // Перевал. – 2013.

– № 4. – С. 3-26.

54

Бабій О. Бог у серці, а не в кишені, або чи можна убити ідею / О. Бабій // Літературна Україна. – 2009. – 25 черв. (№ 23). – С. 1, 3. Вірші, як джерельна вода // Вільний голос. – 1997. – 16 серп. Гаврилович І. „...За Батурин не скінчився бій” : [презентація кн. „Батурин”] / І. Гаврилович // Галичина. – 2010. – 18 берез (№ 39/40). – С. 11. Дармохвал Л. „Ми ті, що відродились з попелища...” : [презентація кн. „Батурин”] / Л. Дармохвал // Ратуша. – 2009. – 18 груд. (№ 48). – С. 5. Кохан В. У лауреатах Ольга Бабій : [лауреат Колом. міськ. премії ім. Т. Мельничука за зб. „Крізь простір і час”] / В. Кохан // Вільний голос. – 2007. – 17 лип. Ніньовський В. Слово, народжене в грозу : [про поет. творчість О.Бабій] / В. Ніньовський // Перевал. – 2011. – № 4. – С. 173-174. Презентація книги Ольги Бабій „Батурин” // Рідна земля. – 2010. – 19 берез. (№ 12). – С. 12 ; Світ молоді. – 2010. – 18 берез (№ 11). – С. 4. Рис Г. „Бо за Батурин не скінчився бій” : [про драм. поему „Батурин”] / Г. Рис // Перевал. – 2010. – № 3. – С. 164-169.

2 жовтня – 150 років від дня народження Дениса Січинського (1865-1909), композитора і диригента Український композитор, диригент і музичний діяч. Перший професійний композитор на західноукраїнських землях. Народився в с. Клювинцях Гусятинського повіту на Тернопільщині. Закінчив Тернопільську гімназію. Деякий час навчався у Львівському університеті, але залишив навчання і вступив до консерваторії, яку закінчив 1892 року. В 1890-х Д. Січинський розпочав активну музично-громадську діяльність. Був постійним учасником й організатором концертів, диригував хорами. 1891 року взяв участь у заснуванні співацького товариства „Боян” у Львові та входив до складу його першого правління. 1902-го у Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) заснував першу в Галичині українську музичну школу. В 1903 році став одним з ініціаторів створення Спілки співочих і музичних товариств Галичини. Д. Січинський – автор опери „Роксолана” (1909), яка стала першою спробою галицького композитора створити героїко-патріотичну оперу на народній основі. Написав кантати („Дніпро Шевченка реве”, 1892), „Лічу в неволі” (1902, на слова Т. Шевченка), ряд хорів на слова Т. Шевченка та І. Франка, романси („Як почуєш вночі”, „І золотої, й дорогої” та ін.), п'єси для фортепіано, обробки народних пісень у Станиславові. Похований на міському цвинтарі (нині – Меморіальний сквер), де в 1943-му йому встановлено надгробний пам'ятник. Ім'я Д. Січинського носить Івано-Франківський музичний коледж, у якому створено музей на його честь, а на фасаді встановлена художньо-меморіальна дошка (1985). Ще одна меморіальна дошка Денисові Січинському встановлена в 55

Івано-Франківську по вул. Лесі Українки, яку відкрито 6 жовтня 2000 р. під час проведення Всеукраїнського традиційного конкурсу хорової музики імені Дениса Січинського. Тут, у колишньому станиславівському готелі „Брістоль”, композитор провів останні роки свого життя. На вшанування пам'яті Дениса Січинського встановлена також пам'ятна дошка з барельєфом композитора в с. Вікторові Галицького району, де в 1901-1902 роках він проживав. // Гаврилів Б. Історичні постаті Івано-Франківщини / Б. Гаврилів, І. Миронюк. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. – С.46.

Січинський Д. Хорові твори / Д. Січинський ; упоряд Г. Карась. – ІваноФранківськ : обл. друк., 2000. – 92 с. Денис Січинський : матеріали до біо-бібліогр. діячів укр. культури / Львів. держ. наук. б-ка. – Л. : Каменяр, 1966. – 59 с. Павлишин С. Денис Січинський / С. Павлишин. – К. : Муз. Україна, 1980. – 48 с. Барабаш О. До 130-ліття від дня народження Дениса Січинського / О. Барабаш // Джерела. – 1995. – № 4. – С. 14-17. Боєчко Ю. Випереджаючи століття / Ю. Боєчко // Нова Зоря. – 2009. – 29 трав. (№ 14). – С. 7. Глібовицький І. Бодлер української музики / І. Глібовицький // Вечірній Івано-Франківськ. – 2009. – 1 жовт. (№ 29). – С. 2. Глібовицький І. Денис Січинський і Станиславів / І. Глібовицький // Галичина. – 2010. – 2 жовт. (№ 145). – С. 7. Зайко М. Столітній Вальс повернувся до життя : [Д. Січинський та його вальс „На филях Дністра”] / М. Зайко // Слово Просвіти. – 2005. – № 44 (листоп.). – С.

15. Кравців-Барабаш М. Денис Січинський (1865-1909) / М. Кравців-Барабаш // Альманах „Гомону України” на 1989 р. – Торонто, 1989. – С. 142-146. Литвин М. Лети, павутино! : повісті. – К. : Дніпро, 1990. – 255 с. Максим’юк Г. Творці музичного Станиславова : спогади про Дениса Січинського / Г. Максим’юк // Галицький кореспондент. – 2013. – 23 трав. (№ 20).

– С. 21. Маланюк В. Композитор, який кинув виклик галицькому міщанству / В. Маланюк // Галичина. – 2000. – 30 верес. Тугай Л. Випереджаючи епоху / Л. Тугай // Галичина. – 2009. – 28 трав.-3 черв. (№ 76/77). – С. 16. Турянська О. Музей Дениса Січинського / О. Турянська // Роки творення Високого музичного мистецтва : зб. нарисів / муз. уч-ще ім. Д. Січинського. – Івано-Франківськ, 2013. – С. 240-241. Фрайт І. Педагогічно-просвітницька діяльність Дениса Січинського (18651909 рр.) / І. Фрайт // Обрії. – 1998. – № 1. – С. 12-15. Шеремет О. Судилася йому трагічна доля / О. Шеремет // Єдність. – 2009. – 16 трав. (№ 5). – С. 4.

56

31 жовтня – 60 років виповнюється Ганні Карась (1955), заслуженому працівнику культури України, професору Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Карась Ганна Василівна – музикознавець, хоровий диригент, кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений працівник культури України, член Спілки театральних діячів України, Національної Спілки краєзнавців, музикознавчої комісії Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Народилася в 1955 р. в с. Раківчик Коломийського району ІваноФранківської області. Закінчила з відзнакою музичнопедагогічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника. У 1996 р. захистила кандидатську дисертацію «Формування естетичного досвіду старшокласників у фольклорних колективах» у спеціалізованій вченій раді Інституту педагогіки АПН України. З 1990 р. працює в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника в Івано-Франківську: асистент, доцент (з 1998 р.), професор (з 2011 р.) кафедри хорового диригування Інституту мистецтв, проректор з науковопедагогічної та виховної роботи (з 2010 р.). Підготувала чотирнадцять магістрівмузикознавців з проблематики музичної культури української діаспори, здійснює керівництво трьома кандидатськими дисертаціями. У 1998-2003 рр. працювала заступником та радником міського голови м. Івано-Франківська, начальником управління культури Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Фахівець у галузі музикознавства. У колі наукових інтересів – проблеми музичної культури української західної діаспори XX ст., музичне краєзнавство. Пройшла наукове стажування в Smith College (Northampton, Massachusetts) у США (2002), де читала лекції та підвищувала свій професійний рівень. Докторант Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (м. Київ, 2007-2010). Учасниця багатьох міжнародних наукових конференцій у Мюнхені (Німеччина), Свиднику (Словацька Республіка), Мінську (Білорусія), Україні. Ініціатор проведення, член оргкомітету та журі І-ІІІ Всеукраїнського конкурсу молодих вокалістів імені Ірини Маланюк (2007, 2009, 2011), численних мистецьких акцій всеукраїнського та регіонального рівня. Нагорджена ювілейною Грамотою та Срібною медаллю Української ГрекоКатолицької Церкви з нагоди 2000-річчя Різдва Христового (2000), патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом – Орденом Святого Архистратига Михаїла (2003) за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної УПЦ, Почесний «золотий» член міжнародної організації „Реасе Stars” (Японія, 2003). Автор понад 160 музикознавчих, краєзнавчих публікації та книг: „Повік не зів'яне „Первоцвіт” (1996); „Денис Січинський. Хорові твори” (2000), „ІваноФранківськ: культурно-мистецька хроніка незалежності” (2001), „Первоцвіт: з піснею у нове тисячоліття” (2009), „Степан Гумінілович: „Ні, я забуть тебе не міг” 57

(2011), співавтор колективних монографій „Мій рідний край Прикарпаття” (2000), „Івано-Франківськ в пам'ятниках історії та культури” (2001), „Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку. ІваноФранківська область” (2010), „Станиславів. Станіслав. Івано-Франківськ” (2012) та ін. Одна із авторів проекту та укладач енциклопедичного словника „ІваноФранківськ” (2010). Г. Карась є автором понад 70 статей та публікацій з проблем музичної культури української західної діаспори, які друкувалися в Україні та за кордоном. // Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття. – Івано-Франківськ : Тіповіт, 2012.

Грабовецький В. Івано-Франківськ в пам’ятниках історії та культури / В. Грабовецький, Б. Гаврилів, Г. Карась. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2001. – 131 с. Івано-Франківськ : енцикл. слов. / Ганна Карась, Роман Діда, Михайло Головатий, Богдан Гаврилів. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2010. – 495 с. Івано-Франківськ: культурно-мистецька хроніка незалежності. – ІваноФранківськ : Нова Зоря, 2001. – 288 с. Культурно-мистецька панорама Івано-Франківська : 350-річчю надання місту магдебур. права присвяч. / Г. В. Карась, В. Г. Дутчак, І. С. Монолатій та ін. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2012. – 179 с. Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття. – Івано-Франківськ : Тіповіт, 2012. – 1118 с. „Первоцвіт”: з піснею у нове тисячоліття: вибр. хор. твори укр. композиторів : з репертуару нар. аматор. хору „Первоцвіт” Нар. Дому с. Микитинці, присвяч. 100-річчю смерті Д. Січинського та 110-й річниці заснування колективу / упоряд. Г. Карась. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2009. – 79 с. Січинський Д. Хорові твори / упоряд. Г. Карась. – Івано-Франківськ : Обл. друк., 2000. – 92 с. Зоріна Л. З любов’ю до рідного : [про кн. „Культурно-мистецька панорама Івано-Франківська”] / Л. Зоріна // Галицька Просвіта. – 2013. – 3 січ. (№ 1/2). – С.

3. Косило М. Науковець, педагог, культурна та громадська діячка / М. Косило // Краєзнавець Прикарпаття. – 2010. – № 16. – С. 85. Лещишин С. „Первоцвіт” її душі : [про дириг. і худож. кер. хору Г. Карась] / С. Лещишин // Галичина. – 2005. – 8 листоп. – С. 8. Фернега З. Володарка премії ім. Д. Січинського : [презентація кн. „Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття” в ОУНБ ім. І. Франка] / З. Фернега // Галицька Просвіта. – 2013. – 10 жовт. (№ 41). – С. 4. Худик Л. Не стільки монографія, скільки енциклопедія музичної культури української діаспори : [про кн. „Музична культура української діаспори у світовому часопросторі двадцятого століття”] / Л. Худик // Галицька Просвіта. – 2013. – 12 верес. (№ 37). – С. 2.

58

26 листопада – 90 років від дня народження Опанаса Заливахи(1925-2007), художника, дисидента, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка Заливаха Опанас Іванович (26.11.1925, с. Гусинка Куп'янського р-ну, нині Харківська обл. – 24.04.2007, ІваноФранківськ) – живописець, графік, скульптор і кераміст. Державна премія України ім. Т. Шевченка (1995), премія ім. В. Стуса (1989). Заслужений художник України (1999). Член НСХУ (1989). Закінчив Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині Санкт-Петербург, 1960; викл. А. Мильников, В. Орєшников, М. Степашкін). Працював 1960-61 художником у Тюмені (РФ), де 1961 організував першу персональну виставку. 1961-65 – в Івано-Франківському художньому фонді. Персональну виставку 1962 закрито через тиждень за „безідейність”. Активний учасник руху шістдесятників. Заарештований у серпні 1965 і засуджений до 5-ти р. таборів суворого режиму за антирадянську пропаганду й агітацію. Покарання відбував у мордовському таборі № 11, де таємно виконав десятки екслібрисів, вітальних листівок, ескізів тематичних композицій, плакатів із зображенням Т. Шевченка (для святкування в таборі), портрет поета-в'язня К. Скуєнієкса. 1970 повернувся до Івано-Франківська. Персональні виставки – у Львові (1988), Івано-Франківську, Києві, Чернівцях (усі – 1989), Харкові, Хмельницькому, Тернополі, Каневі (Черкаська обл.), Калуші, Надвірній, Косові, Бурштині, Коломиї (усі – Івано-Франківська обл.; усі – у 1990-х рр.), Лондоні (1997). Працював у галузях станкового й монументального малярства (пейзажі, портрети, автопортрети, натюрморти, тематичні композиції, оздоблення інтер'єрів громадських споруд), станкової та книжкової графіки (тематичні композиції, портрети, вітальні листівки, екслібриси, іл., оформлення книг); створював також вітражі, мозаїки, станкові скульптури та кераміку. Новаторські за формою твори 3аливахи сповнені національно-патріотичного змісту. Для його творчості характерна широка тематика: відтворення історичного минулого народу (мозаїка „Борітеся – поборете”, 1963; „Козака несуть”, 1966, олія; „Козак Мамай”, 1969, дерево, метал, темпера; „Чумацька вечеря”, 1980-і рр., олія), возвеличення Кобзаря (вітраж „Т. Шевченко”, 1964, співавтори – А. Горська, Л. Семикіна, знищено; ліногравюра „Чи буде суд? Чи буде кара?”, 1964; „Шевченко-пророк”, 2006, олія), філософські роздуми („Доля”, 1970; „Світло істини”, 2001), духовність народу („Богородиця”, 1980; „Молитва”, 1987; „Храмове”, 1998), переживання людської долі („Розлука”, 1970-і рр.; „Пієта”, 1985; „Смуток”, 1994), викриття злочинів тоталітарного режиму („Привид комунізму”, 1982; „33-й рік”, 1997; „Голодомор”, 1998), мужність, жертовність, шляхетність мучеників за свободу („Мовчання”, „Чай”, обидва – 1989; „Ґрати”, 1998; усі – олія). Залишив спогади у книзі „Алла Горська. Червона тінь калини. Листи. Спогади. Статті” (К., 1996). Оформив обкладинку журналу „Український вісник” (1987), книги „Блудні сини України” Є. Сверстюка (К., 1993), „Палімпсести” В. Стуса (К., 2003); інтер'єри 59

кав'ярень „Медівня”, „Казка”, „Картопляники”, „Білий камінь”, „Скала”, крамниці „Дит. світ” (усі – в Івано-Франківську, 1989). Окремі роботи зберігаються в НХМ, Національному музеї у Львові, Івано-Франківському художньому музеї, Тюменській картинній галереї. // Енциклопедія Сучасної України. Т. 10. – К., 2010. – С. 180.

Альбом / упоряд. Б. Мисюга. – К. : Смолоскип, 2003. – 160 с. Живопис. Графіка. Різьба : альб.-кат. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 1996. – 41 с. Ведмеденко С. Ніхто не забутий, ніщо не забуте, або Заливаха живе поміж нас / С. Ведмеденко // Репортер. – 2008. – 1 трав. (№ 18). – С. 7. Войцехівська-Павлишин М. Розп’яття. Вдруге? Опанас Заливаха: „Алла Горська, була людиною духу, а такі собі не належать” / М. ВойцехівськаПавлишин // Слово народу. – 2013. – 18 верес. (№ 19). – С. 4. Голомідова Н. Діагноз – невміння берегти : [про долю панно в кав’ярні „Білий Камінь”] / Н. Голомідова // Галицький кореспондент. – 2008. – 13 берез. (№ 10). – С. 16. Голомідова Н. Останній розпис Заливахи / Н. Голомідова // Галицький кореспондент. – 2012. – 31 трав. (№ 22). – С. 20. Горинь Б. Опанас Заливаха: Вибір шляху / Б. Горинь – К. : Вид-во Секретаріату Укр. Республік. партії, 1995. – 23 с. Гриньків Д. Панас Заливаха : поезії / Д. Гриньків – Коломия : Світ, 1992. – 61 с. Доценко Ю. Його вертикаль / Ю. Доценко // Слово Просвіти. – 2011. – 3-9 берез. (№ 9). – С. 7. Дундяк І. Сакральний напрям творчості Опанаса Заливахи / І. Дундяк // Вісник Прикарпатського університту. Мистецтвознавство. Вип. 12-13. – ІваноФранківськ, 2008. – С. 12-15. „Висоти змученого птаха” : Опанас Заливаха // Качкан В. Віщі знаки думки, серця і руки: антол. укр. автографа. Т. 2 / В. Качкан. – Л. ; Івано-Франківськ ; Коломия, 2012. – С. 160-225. Заливаха Я. Його серце вмістило всю Україну / Я. Заливаха // Галицька Просвіта. – 2008. – 18 квіт. (№ 160). – С. 1, 4. Івасів Р. Віднайдені шедеври Заливахи / Р. Івасів // Галичина. – 2009. – 1 груд. (№ 180). – С. 1, 2. Івасів Р. Шевченко, Заливаха... і молитва / Р. Івасів // Галичина. – 2009. – 31 берез. (№ 48). – С. 6. Кінаш Н. Творчість Опанаса Заливахи / Н. Кінаш // Еврика-ХІІ : зб. студ. наук. праць. – Івано-Франківськ, 2011. – С. 202-203. Крайній І. Від руйнування під протекторам : [панно О. Заливахи, що знаходилося в кав’ярні „Білий Камінь” взято під охорону як пам’ятку культури] / І. Крайній // Україна молода. – 2008. – 24 трав. (№ 95). – С. 3. Кущ С. Сенс життя за Опанасом Заливахою / С. Кущ // День. – 2011. – 25-26 лют. (№ 34/35). – С. 24.

60

Лазоришин І. Ясенська казка Опанаса Заливахи / І. Лазоришин // Галичина.

– 2012. – 9 черв. (№ 83). – С. 8. Опанас Заливаха (1925-2997) : (до 85-річчя від дня народж.) // Шкільна бібліотека. – 2010. – № 10. – С. 7. Плеяда нескорених: Алла Горська, Опанас Заливаха, Віктор Зарецький, Галина Севрук, Людмила Семикіна : біобібліогр. нарис / ДЗ "НПБУ" ; [авт. нарису Л. Б. Тарнашинська]. – К., 2011. – 199 с. Плугатор Г. Глиняний шедевр... із гаража : [знайдено глиняне панно О. Заливахи] / Г. Плугатор // Експрес. – 2009. – 3-10 груд. (№ 179). – С. 12. Скаврон Б. Місто без майстра / Б. Скаврон // Галицький кореспондент. – 2012. – 2 лют. (№ 5). – С. 8. Скальська У. Щаслива, що жила в епоху Заливахи / У. Скальська // Галицька Просвіта. – 2008. – 5 груд. (№ 48/49). – С. 5. Черниш Т. Естетики життєвого і творчого шляху Опанаса Заливахи / Т. Черниш // Від граду Рівери до м. Івано-Франківська: крізь віки в сьогодення та майбутнє : зб. наук. праць переможців ІІ конкурсу студ. науково-практ. робіт. – Івано-Франківськ, 2012. – С. 55-63. Шалкітене І. З Україною в серці / І. Шалкітене // Вечірній Івано-Франківськ.

– 2010. – 25 листоп. (№ 38). – С. 11.

61

Іменний покажчик Абашин В. – 20 Адаменко О. – 23 Андрій ІІ. – 26 Андріяшко Д. – 4 Андрусяк В. – 5 Андрусяк М. – 24 Андрухович Р. – 10 Андрухович Ю. – 10 Арсенич М. – 19 Арсенюк Ю. – 6 Бабинська Г. – 19 Бабій О. – 18, 54-55 Бажанський М. – 7 Балабан Г. – 7 Бандера В. – 7 Бандера С. – 4 Бандурак В. – 19 Баран Р. – 25 Баранюк Т. – 5 Барвінський В. – 8 Бахматюк О. – 24 Бжоза Я. –24 Безкоровайний В. – 5 Березинська-Шухевич Н. – 9 Библюк Н. – 15 Бзунько С. – 4 Білан М. – 22 Білинкевич І. – 25 Білоскурський Я. – 10 Блавацький В. – 23 Блонський І. – 25 Блонський Т. – 11 Бобикевич К. – 26 Бович Ю. – 22 Боєслав М. –10 Боєчко П. – 23 Бондаренко Є. – 12

Бора Б. –11 Борук М. – 23 Ботюк В. – 5 Боцюрко В. – 6 Брезицький В. – 10 Бринський Б. – 21 Брояко Н. – 15 Букшований Й. – 14 Бурачинський Т.-Є. – 5 Бурса-Доленга С.-В. – 18 Буряник В. – 16 Васкул П. – 12 Вахняк І. – 10 Вербівський О. – 14 Верховинець В. – 4 Винниченко В. – 17 Виноградський В. – 22 Винявський Г. – 16 Витвицький В. – 21 Вінтоняк М. – 23 Вінтоняк О. – 6 Вітвіцький М. – 13 Влад М. – 28 Войцюк В. – 15 Володимир І (Романюк В.). –24 Воронич М. – 16 Воронич Я. – 8 Гава М. –18 Гаврилюк Т. – 20 Гавриш Д. – 21 Гавриш І. – 6 Галібей М. – 18 Ганушевський М. – 24 Гжицький В. – 21 Геренда З. – 11 Герета О. – 14 Гладілович Л. – 8 62

Гладкий Я. – 4 Голинський М. – 4 Горбовий Р. – 17 Горовіц Б. – 16 Городенко Л. – 7 Городиський З. – 12 Гоян Я. – 16 Гретчук Я. – 24 Григорів В. – 7 Грималюк В. – 9 Гриневичева К. – 23 Гринів І. – 14 Грицан А. – 20 Грицей О. –12 Грушевська К. – 15 Гунько Є. – 7 Гургула І. – 19 Гурмак В. – 5 Гуць М. – 15 Данилович С. – 20 Демчук П. – 15 Дем’янчук І. – 23 Денисюк М. – 25 Деркач І. – 16 Дибко-Филипчак І. – 10 Дичковський О. – 18 Добрянський П. – 9 Довбуш О. – 26 Домашевський М. – 21 Дувірак Х. – 12 Дяченко М. – 10 Єшкілєв В. – 13, 40-43 Жук Р. – 11 Залеська Г. –23 Заливаха О. – 23, 59-61 Залуцький В. – 6 Зарицький Я. – 12 Захарук Д. – 7 Заячук П. – 10

Здиховський А. – 13 Зінкевич О. – 4 Іванцев Д. – 9 Ідзьо В. – 23 Ілюк Ю. – 12 Ісаїв П.-М. – 6 Кабарівська С. – 25 Карась Г. – 22, 57-58 Карпенко М. – 17 Кархут В. – 16 Качкан В. – 17, 49-54 Кияк Р.-А. –13 Кисілевський К. – 8 Кічак І. – 24 Клапчук М. – 8 Климкович К. – 7 Клочурак С. – 8 Княгиницький І. – 26 Кобринська Н. –15 Коломиєць М. – 17 Кондрат Р. – 19 Кордюм А. – 16 Коритко Р. – 10, 34-36 Костюк І. – 12 Кравченко У. – 11 Кривоносюк П. – 15 Крижанівський І. – 21 Кропивницький М. – 13 Крушельницький І. – 22 Кубійович В. – 19 Курилас О. – 17 Куриленко М. – 22 Курилюк-Гавиць І. – 26 Круцик Р. – 16 Курищук В. – 5 Левицький І. – 6 Левицький Й. – 26 Легкий З. – 6 Лесів Я. – 4 63

Лесюк М. – 8 Липа Ю. – 13 Лисаковський А. – 25 Лісовська Н. – 26 Лоза М. – 12 Лукашко В. – 4 Максим’юк М. – 15, 44-46 Мартинець Н. – 20 Масляк С. – 23 Матвіїв-Мельник М. – 24 Матвіїшин В. – 18 Мельник А. –24 Мельник В. – 5 Мигаля Т. – 16 Микицей М. – 17 Мицан М. – 11 Мочульський М. – 22 Мурава М. – 25 Нагірний Є. – 18 Недільський І. – 17 Нижанківський О. – 18 Овчар А. – 4 Озаркевич І. – 26 Окуневська-Морачевська С. – 12 Окуневський Я. – 8 Олексюк М. – 21 Онишко А. – 17 Осічний Д. – 20 Осмомисл Я. – 26 Остафійчук І. – 17 Остромир М. – 21 Охримович В. – 14 Павлик Г. – 6 Павлик Т. – 14, 43-44 Павлишин С. – 13 Пазяк М. – 20 Панаков М. – 19 Паньків М. – 19 Парпан В. – 5

Партицький О. – 14 Пасенюк В. – 5 Петрів В. – 7 Пилип’юк В. – 5, 29-32 Підлисецький І. – 13 Плав’юк М. – 14 Пожоджук Д. – 21 Попадюк В. – 6 Потоцький С. – 26 Прокопович В. – 9 Пулюй І. – 7 Пушкар В. – 17 Радиш Я. – 22 Роксолана (Лісовська Н.). – 26 Романів В. – 19 Романюк В. – 19 Рубчак Б. – 9 Сабат-Свірська М. – 10 Саєвич М. – 25 Сандюк С. – 24 Серемчук В. – 4 Сивак Д. – 22 Симоненко В. – 5 Симчич В. – 5, 28-29 Симчич М. – 19 Сімович В. – 9 Січинськи Д. – 20, 55-56 Скоморівський К. – 11 Скрипник І. – 22 Скульський Р. – 23 Слоньовська О. – 9 Смицнюк І. – 26 Смоляк В. – 11, 39-40 Соломченко О. – 14 Сорохтей О. – 8 Сосенко М. – 11 Стефанюк Б. – 4 Стецько Я. – 13 Столярчук Д. – 11 64

Стринадюк Р. – 10 Ступарик Б. – 9 Тебешевська О. – 4 Терлецький О. – 7 Тефледжук Я. – 11 Тисяк В. – 22 Ткачик І. – 4 Томашівський С. – 5 Томенчук Б. – 6, 32-33 Топоркова С. – 7 Турин Р. – 19 Турянський О. – 8 Ужитчак Д. – 13 Фабрика Р. – 21 Федів І. – 19 Федірко М. – 20 Федорак В. – 15 Федорак І. – 7 Федорів Р. – 24 Федорцева С. – 9

Франко І. – 14, 18 Франко П. – 15 Фреїв Б. – 14 Хмілевський Я. – 16 Хронович В. – 21 Шарловський А. – 24 Шевченко Т. – 9 Шептицький А. – 17, 46-49 Шкрібляк Д. – 21 Шкрумеляк Ю. – 11, 36-39 Шнайдер А. – 15 Шовкова П. – 15 Шпербер М. – 24 Шухевич І. – 23 Шухевич Р. – 9 Щуровський В. – 8 Юрків Б. – 11 Яворська Л. – 21 Ярош Я. – 17 Яцків Я. –22

65

Зміст Знаменні і пам’ятні дати у 2013 році Січень.....................................................................................4 Лютий.....................................................................................7 Березень.................................................................................8 Квітень...................................................................................10 Травень...................................................................................12 Червень..................................................................................14 Липень....................................................................................16 Серпень..................................................................................17 Вересень.................................................................................19 Жовтень.................................................................................20 Листопад................................................................................22 Грудень..................................................................................24 У 2013 році минає................................................................26 Ювілеї першої письмової згадки міст і сіл.....................27 Іменний покажчик................................................................57

Біобібліографічні довідки Бабій Ольга..............................................................................54 Єшкілєв Володимир................................................................40 Заливаха Опанас......................................................................59 Карась Ганна............................................................................57 Качкан Володимир..................................................................49 Коритко Роман.........................................................................34 Максим’юк Михайло..............................................................44 Павлик Тетяна..........................................................................43 Пилип’юк Василь....................................................................29 Симчич Василь........................................................................28 Січинський Денис...................................................................55 Смоляк Віталій........................................................................39 Томенчук Богдан.....................................................................32 Шептицький Андрей...............................................................46 Шкрумеляк Юрій.....................................................................36

66