ADAPTIVE REUSE FORUM 2019 by Харківська Школа Архітектури

project results

ADAPTIVE REUSE FORUM 2019

contents 1

Adaptive Reuse as an Urban Development Resource

2 Project Brief: 2.1 The International Conference ADAPTIVE REUSE FORUM 2.2 The Workshop Dreaming Up the ХТЗ

3 Gurtobus 4 Project Team 5 Project Partners

Compiled by Yevheniia Dulko, Elina Polianska Designed by Grafprom studio, Anastasiia Palii Photography by Pavlo Pakhomenko Translation by Olena Nefyodova This publication is not a periodical Kharkiv 2019

The Project organizers would like to express their sincere gratitude to all the Project partners who have made it possible, namely, to Paulina Pielech and Inna Siemicz from the Adam Mickiewicz Institute, Yuliia Alenina from the Ukrainian Cultural Foundation, Dmytro Chepurniy from the IZOLYATSIA Platform for Cultural Initiatives, as well as to the DCH company and the administration of the Kharkiv Tractor Factory for their cooperation.

зміст 1

Адаптивне повторне використання як ресурс для розвитку міст

2 Про проект : 2.1 Міжнародна конференція ADAPTIVE REUSE FORUM 2.2 Воркшоп Dreaming Up the ХТЗ

3 Гуртобус 4 Команда проекту 5 Партнери проекту

Упорядники: Євгенія Дулько, Еліна Полянська Дизайн: Grafprom studio, Анастасія Палій Фото: Павло Пахоменко Переклад: Олена Нефьодова Публікація не є періодичним виданням Харків 2019

Організатори проекту висловлюють подяку всім партнерам проекту, без яких він би не був можливим, а саме Пауліні Пелих та Інні Семич з Інституту Адама Міцкевича, Юлії Аленіній з Українського культурного фонду, Дмитру Чепурному з фонду ІЗОЛЯЦІЯ, а також компанії DCH та адміністрації Харківського тракторного заводу за співпрацю.

adaptive reuse of industrial heritage as an urban development resource Reframing our perception of industrial heritage is an outstanding challenge for most of the cities in the world and in Ukraine. What is the future of the former industrial areas, which sometimes occupy hundreds of hectares? Can we use them to develop public space, new economy and urban culture? What role do local authorities and private investors play in this process? Meanwhile, the term ‘adaptive reuse’ has no equivalent in Ukrainian and it is still used rather sparsely. Why reuse? This approach is already recognized as the most sustainable and effective. There are many advantages in reusing the existing constructions and the context, as well as the intangible values linked to such objects or whole areas: reuse increases urban density and prevents the city from sprawling, it saves resources which otherwise would be spent on demolishing the old structures and building completely new ones, it raises the community’s awareness of the history of their neighbourhood and their particular locality, it fosters an appreciation of their cultural heritage, etc.

Today’s Ukraine actively develops its cultural and creative industries (CCI) and the latter need to find their place in the city. Reused industrial areas and infrastructural objects can provide the space required for CCI activities. This has already been proved feasible by a number of successful projects which reframe and adapt industrial objects for new functions.

CCI is, by no means, not the only target group for reframed industrial objects adapted to perform new functions: residences, educational centres, and R&D offices can co-exist in a former factory area together with better equipped automated private manufacturing, which would need much less space. Another urgent issue is presented by the development of postindustrial cities in Eastern Ukraine. The military conflict and economic instability urges the cities to seek innovative approaches to engage their residents in joint reframing and creation of their space. The Kharkiv School of Architecture (KhSA) aims at bringing up a new generation of architects and urbanists, capable of developing Ukrainian cities with regard to both the local context and international experience. Kharkiv is one of the largest industrialized cities in today’s Ukraine. So, it is crucial for the KhSA as an institution keen on studying the context, to start a discussion about the future of industrialized areas and the opportunities for their reuse. For the KhSA, the format of a workshop and an international conference provided an opportunity to conduct a professional discussion between experts, practitioners and students and to introduce the School to a broader context to create new practical projects in adaptive reuse.

адаптивне повторне використання індустріальної спадщини як ресурс для розвитку міст

які пов’язані з тим чи іншим об’єктом чи цілою територією, має велику кількість переваг: підвищення міської щільності, а не розширення меж міст, збереження ресурсів, що будуть використані на руйнування та будівництво повністю нового, сприяння обізнаності громади щодо історії свого міста та конкретного місця, дбайливого ставлення до культурної спадщини, тощо. Зараз в Україні активно відбувається розвиток культурних та креативних індустрій (ККІ), і їм необхідний простір у місті. Повторне використання індустріальних територій та інфраструктурних об’єктів має потенціал для того, щоб надати ККІ необхідне середовище для їх діяльності. І цьому вже є підтвердження у формі успішних проектів, які переосмислюють та адаптують індустріальні об’єкти для нових функцій. ККІ не єдина цільова аудиторія переосмислення індустріальних об’єктів та їх адаптації під інші функції: житло, освіта, reserch&development офіси — все це може співіснувати разом на території колишнього заводу. Як і власне промислове виробництво, яке вже більш автоматизоване та потребує значно менших площ. Також актуальне питання розвитку пост-індустріальних міст на Сході України. В контексті військового конфлікту та економічної нестабільності, міста потребують нестандартних творчих підходів та залучення жителів до спільного переосмислення та створення простору.

Переосмислення індустріальної спадщини — актуальний виклик для більшості міст, як у світі так і в Україні. Яке майбутнє колишніх індустріальних територій, які подекуди займають сотні гектарів? Чи можемо ми використовувати їх для розвитку публічного простору, нової економіки та міської культури? Яка роль міських адміністрацій та приватних інвесторів у цьому процесі? В той же час, термін «adaptive reuse» не має в Україні закріпленого перекладу та досі не є широко використовуваним. Чому саме повторне використання? Цей підхід вже загальновизнаний як найбільш сталий та ефективний. Перевикористання як існуючих конструкцій так і контексту, нематеріальних цінностей,

Харківська школа архітектури (ХША) має на меті виховання нового покоління архітекторів та урбаністів, які будуть здатні розвивати українські міста, враховуючи і локальний контекст і міжнародний досвід. Харків — одне з найбільш індустріалізованих міст на території сучасної України. Тому для ХША, як інституції, що дуже багато уваги приділяє дослідженню контексту, важливо розпочати дискусію про майбутнє індустріальних територій та можливість їх повторного використання. Для ХША формат воркшопу та міжнародної конференції став можливістю провести професійну дискусію між експертами, практиками і студентами, включити школу у більш широкий контекст для створення корисних проектів у сфері адаптивного повторного використання.

The international interdisciplinary project ADAPTIVE REUSE FORUM combined a 5-day workshop as a training component and a 2-day conference and provided a discussion platform for representatives of cultural and creative industries (CCIs), civil society activists, cultural managers, architects and urban researchers from Ukraine, Poland and Moldova. The Project focuses on adaptive reuse of industrial urban areas and specific objects, their reframing and revitalization as a resource for sustainable urban development. The ADAPTIVE REUSE FORUM hosted in Kharkiv became a platform uniting more than 100 experts who shared their experience in successful and sustainable reframing and reuse of urban buildings and areas in order to promote community development and new economy. ADAPTIVE REUSE FORUM 2019 logically continued the project of the First Polish-Ukrainian Revitalization Forum, held in Slovyansk, Ukraine, in October 2018. The workshop and the conference engaged such partners as the IZOLYATSIA. Platform for Cultural Initiatives, Kyiv, the Metalab, Ivano-Frankivsk, and urban curators, Kyiv.

The KhSA started its collaboration with the Adam Mickiewicz Institute quite naturally: the KhSA is open for cooperation with Poland, it actively works in Eastern Ukraine and it is the guarantor for the Projectâ&#x20AC;&#x2122;s stability and continuation.

ADAP REU FOR KHA

in search of a resource for the development of culture and cities in Ukraine

PTIVE SE UM RKIV у пошуках ресурсу для розвитку культури та міст в Україні

Міжнародний міждисциплінарний проект ADAPTIVE REUSE FORUM, який поєднав у собі освітній компонент у формі п’ятиденного воркшопу та дводенну конференцію, що стала дискусійною платформою для представників культурних та креативних індустрій (KKI), а також представників громадянського суспільства, культурних менеджерів, архітекторів та дослідників міст з України, Польщі та Молдови. Головна тема проекту — адаптивне повторне використання індустріальних територій та об’єктів у містах, їх переосмислення та ревіталізація як ресурс для сталого розвитку. ADAPTIVE REUSE FORUM у Харкові зібрав більше 100 експертів з метою обміну досвідом успішного та сталого переосмислення та повторного використання будівель та територій у сучасних містах для розвитку суспільства та нової економіки. ADAPTIVE REUSE FORUM 2019 став логічним продовженням проекту Першого польськоукраїнського ревіталізаційного форуму, який пройшов у жовтні 2018 року у Слов’янську. До проведення воркшопу та конференції були залучені такі партнери, як фонд Ізоляція з Києва, Металаб з Івано Франківська, Урбан куратори з Києва. Співпраця Інституту Адама Міцкевича і ХША утворилась дуже природньо. ХША відкрита для співпраці з Польщею, активно працює у східній частині України і є гарантом стабільності і продовження проекту в майбутньому.

the international conference adaptive reuse forum On 11-12 October 2019, the Kharkiv School of Architecture hosted a two-day international conference ADAPTIVE REUSE FORUM. The conference featured presentations by more than 40 speakers from Ukraine, Poland and Moldova.

The Conference participants had an opportunity to discuss a broad range of issues concerning the adaptive reuse of industrial objects and areas in Ukraine, Poland, and Moldova, namely:

2.1

— Adaptive reuse as a resource to develop cultural and creative industries — Adaptive reuse as an architectural project — Bottom-up revitalization initiatives — Polish and Ukrainian experience in revitalization projects — Temporary interventions, activism and art as a revitalization tactic and strategy — Urban policies of reuse and revitalization — Preserving industrial cultural legacy — Revitalization in Moldova: the first steps and results

The key presentation was made by Iryna Sklokina, a researcher of the Centre for Urban History of East Central Europe. In her presentation ’Adaptive Reuse as an Approach: the Experience of the International ‘Open Heritage’ Project,’ Ms. Sklokina pinpointed currently discussed key concepts, challenges and prospects of adaptive reuse. On the one hand, adaptive reuse of buildings has always been a ’timeless’ phenomenon in the history of architecture and society. On the other hand, it has become especially important only recently: for the first time the term was used in its today’s meaning in 1972. Of the drivers that have brought reuse to the forefront only some were ’positive,’ among them the growing ecological awareness; the obsession of today’s highly transitive societies with heritage and listing a very significant proportion of not only specific buildings, but whole clusters and landscapes as registered monuments; and an expanded understanding of heritage as something which includes intangible elements. Other such drivers were less ’pleasant’ and included neoliberal tendencies (which care for the heritage within the economic, profit-oriented thinking, while the state increasingly curtails its efforts at heritage preservation, motivating other stakeholders to participate in this process) and heritage co-modification. In her report, Ms. Sklokina, highlighted some of the key concepts of the four (sometimes conflicting) areas, overlapping to form contemporary adaptive reuse: heritage preservation (with its key values of authenticity and cohesion); urban development (with its values of economic development and environmental improvement); creative industries (with their value of new usage); and modern architecture (with its values of interpretation and transmutation). The above terminology and relevant public policies certainly differ depending on national traditions; special attention should be paid to differences in the English and the Ukrainian traditions. The core challenge of adaptive reuse is definitely presented by integrating the old and the new, the heritage and the development. This challenge is tackled within the key approaches: the typological, the architectural, the technical, the programme and the managerial. Undoubtedly, such expert solutions are also underpinned by more philosophical and cultural issues of power and gain, agent authority and community formation (including the heritage community), the borders and the values of the common (the public) and the private.

міжнародна конференція adaptive reuse forum

На конференції учасниці та учасники мали можливість обговорити широкий спектр питань, пов’язаних з адаптивним повторним використанням індустріальних об’єктів та територій в Україні, Польщі та Молдові, а саме: — Адаптивне повторне використання як ресурс для розвитку культурних та креативних індустрій — Адаптивне повторне використання як архітектурний проект — Низові ревіталізаційні ініціативи — Польський та український досвід ревіталізаційних проектів — Тимчасові інтервенції, активізм та мистецтво як тактика та стратегія ревіталізації — Міські політики щодо повторного використання та ревіталізації — Збереження індустріальної культурної спадщини — Ревіталізація у Молдові - перші кроки та досягнення

http://khsa.info/adaptivereuse_forum/

11 та 12 жовтня 2019 року у Харківській школі архітектури пройшла дводенна міжнародна конференція ADAPTIVE REUSE FORUM. На конференції виступили більше 40 спікерок та спікерів з України, Польщі та Молдови.

Ключова презентація Ірини Склокіної, дослідниці Центру міської історії Центрально-Східної Європи, що мала назву «Адаптивне повторне використання як підхід: досвід міжнародного проекту Open Heritage» визначила основні поняття, виклики та перспективи, які є у сучасній дискусії щодо адаптивного повторного використання. Адаптивне повторне використання будівель, з одного боку, є «одвічним» явищем історії архітектури і суспільства, а з іншого боку — стало особливо важливим і дискутованим лише нещодавно, з 1972 року, коли вперше цей термін було вжито в сучасному значенні. Серед чинників, що вивели повторне використання на перший план, не тільки «позитивні» фактори зростання екологічної свідомості, обсесія сучасних швидко змінюваних суспільств щодо спадщини та надання статусів пам’яток дуже значній кількості не лише окремих будівель, але і комплексам і ландшафтам, розширення розуміння спадщини із включенням її нематеріальних елементів, але і такі менш «приємні» аспекти, як неоліберальні тенденції (де турбота про спадщину здійснюється все більше у рамках економічного, орієнтованого на прибуток мислення, а держава все більше виходить зі сфери збереження, заохочуючи натомість участь інших стейкхолдерів) та комодифікація спадщини. У своїй доповіді Ірина торкнуся деяких найважливіших понять із чотирьох (часом конфліктуючих) сфер, на перетині яких формується сучасне адаптивне повторне використання: збереження спадщини (із головними цінностями автентичності та цілісності); міського розвитку (з цінностями економічного розвитку та покращення середовища); креативних індустрій (з цінністю нового використання); сучасної архітектури (з цінностями інтерпретації та перетворення). У цій термінології та відповідних публічних політиках є неминучі відмінності у національних традиціях. Найбільш універсальна проблема адаптивного використання, це, безумовно, поєднання старого і нового, спадщини і розвитку. Цю проблему розглядають в рамках найголовніших підходів: типологічного, архітектурного, технічного, програмного та менеджерського. Безумовно, за цими експертними розв’язаннями стоять також більш філософські та культурні питання влади та вигоди, агентності та творення спільноти (в т.ч. heritage community), меж та цінності спільного (публічного) та приватного.

2.1

To finalize her report, Ms. Sklokina gave a few examples of adaptive reuse of historic buildings and locations studied within the Open Heritage international project. These examples are interesting not only because they clearly outline contemporary approaches to heritage revitalization, but also because they strive to create new precedents and practices, expanding the possibilities of today:

The conference presented 8 cases of adaptive reuse from Ukraine and Poland, whose representatives used the Pecha Kucha presentation format to share their experiences with the audience:

— Projects of adaptive reuse of buildings for joint (community) living, which create an alternative to commercial speculation in residential real estate and to the dominating private property in the situation of contemporary trends to unite work and residence on the border between the city and the country (Hof Praedikow Project, Germany) — The ‘not-for-profit doesn’t mean no profit’ principle that allows to renovate a building using its self-generated investment (ExRotaprint, Berlin) — Heritage revitalization steeped in the local community by creating neighbourhood services and attention to vulnerable population (Centocelle Archaeological Park, Rome)

LEM STATION Львів, Україна Lviv, Ukraine https://lemstation.com/

— A cultural centre as a trigger for developing a neighbourhood with high social vulnerability, insufficient infrastructure and a rich historic heritage (Jam Factory Art Center, Lviv). Promprylad Івано-Франківськ, Україна Ivano-Frankivsk, Ukarine https://promprylad.ua/

Креативна платформа Млин Mlyn Creative Platform Запоріжжя, Україна Zaporizhzhya, Ukraine https://www.facebook.com/MlynPlatform/

Fabryka Pełna Życia Донброва Ґурнича, Польща Dąbrowa Górnicza, Poland http://fabrykapelnazycia.pl/

2.1

У останній частині доповіді Ірина привела кілька прикладів адаптивного повторного використання історичних будівель і місць, що є предметом вивчення у рамках міжнародного проекту Open Heritage. Ці приклади цікаві тим, що не лише добре виражають сучасні підходи до ревіталізації спадщини, але й намагаються створити нові прецеденти та практики, розширюючи сучасні рамки можливого:

На конференції були представлені 8 кейсів адаптивного повторного використання з України та Польщі, представники яких у форматі презентацій Pecha Kucha поділились своїм досвідом з присутніми:

— Проекти адаптивного повторного використання будівель для спільного (спільнотного) проживання, що становлять альтернативу до комерційних спекуляцій житлом та домінування приватної власності, в умовах сучасних трендів поєднання роботи і житла на межі міста та села (проект Hof Praedikow, Німеччина);

Фабрика повидла Jam Factory Львів, Україна Lviv, Ukraine http://hbce.com.ua/uk/art-center/

— Принцип non-for-profit doesn’t mean no profit, що дозволяє реновувати будівлю через інвестиції, які генерує вона сама (ExRotaprint у Берліні), — Ревіталізація спадщини з опорою на місцеву громаду, створенням сервісів для сусідства, увагою до вразливих груп (археологічний парк Centocelle у Римі), — Культурний центр як тригер розвитку у районі з більшою соціальною вразливістю, браком інфраструктури та багатою, історичною спадщиною (Центр сучасного мистецтва Jam Factory Art Center у Львові).

Арт-завод МЕХАНІКА MEKHANICA Art Factory Харків, Україна Kharkiv, Ukraine

Muzeum Śląskie Катовіце, Польща https://muzeumslaskie.pl/en/

FABRIKA SPACE Харків, Україна Kharkiv, Ukraine http://fabrika.space/

https://www.facebook.com/artzavodmechanica/

2.1

DRE UP THE ХТЗ

Revitalisation is no longer a novelty either to Europe or to Ukraine, it has become our reality. For Ukraine, this is a moment of tremendous creative, entrepreneurial, and economic opportunities, unmatched throughout its history. We have found ourselves at a crucial point: the start of a profound change in one of Kharkiv’s ideal districts of the 1930s, which is unique, but which has lots of economic, social and spatial patterns one can spot all over Ukraine and other countries as well. And at this point, we can start dreaming, asking ‘What if?‘ and getting answers. The workshop was focused on conceiving a common dream for the future of the district, capacity building, fostering the ability of the local residents to imagine their future creatively, to be citizens instead of consumers while articulating their aspirations for ‘the neighbourhood life’, active agents shaping their own lives and things around them.

WOR K S H OP Participants: 17 practitioners with the background in architecture, urban planning, graphic design and research. Dates: October 7-11, 2019

2.2

Place: Kharkiv School of Architecture Kharkiv, Ukraine

Workshop tutors: Łukasz Pancewicz Anastasiya Ponomoryova Anna Pashynska

AMING

Ревіталізація не є новиною ані для Європи, ані для України — це вже наша реальність. Вперше в історії Україна отримала неосяжні можливості для творчості, підприємницької діяльності та розвитку економіки. Для нас настав історичний момент: почалися кардинальні зміни в одному з ідеальних районів Харкова 1930х років. Це унікальний район, але він має багато економічних, соціальних та просторових характеристик, які поширені по всій Україні, а також в інших країнах. І саме зараз ми можемо починати мріяти, питати «А що як?...» та отримувати відповіді. Воркшоп був присвячений формулюванню спільної мрії про майбутнє району ХТЗ, розвиток його потенціалу, підтримку здатності місцевих мешканців творчо уявляти своє майбутнє та бути громадянами, а не споживачами, висловлюючи свої сподівання щодо життя району та громади, активними агентами змін, котрі керують власним життям та власноруч формують оточуюче середовище.

ВОРКШОП Учасники: 17 спеціалістів-практиків у галузі архітектури, урбанізму, графічного дизайну та дослідної роботи. Дати: 7-11 жовтня 2019 р. Місце проведення: Харківська школа архітектури, м. Харків, Україна

2.2

context KhTZ The Kharkiv Tractor Factory (the KhTZ) is one of the important pilot projects of the first Soviet five-year plan for national industrialization (1928-1932). The initial work on the KhTZ construction was completed within the first 15 months.

The KhTZ has also given the name of the district around the gigantic Tractor Factory. The ‘Socgorod’ [Social City] was built like a dream in the 1920-30s and it became the best embodiment of the ideology of the time.

2.2

But time moves on, and our perception and values has been changing. The Kharkiv Tractor Factory is now privately owned and, according to the local opinion, the whole KhTZ district is by far not the best place of residence in Kharkiv. Will the KhTZ have its own development scenario? Will it become an ‘island of growth’ which will meet the urgent needs of the globalized capital? Will it be an extension of Kharkiv urban spaces? Will this area continue to be part of the former social city and a large factory? What kind of space will be created there? And, more importantly, who will choose this space as their new home? With regard to the present situation, lack of information about the area and the pioneering role of the workshop in dreaming about its future, we decided to think and dream about the KhTZ in a broad way, without focusing on one scale or one specific urban approach.

контекст ХТЗ Харківський тракторний завод (ХТЗ) — це один з перших важливих проектів першого радянського п’ятирічного плану індустріалізації СРСР (1928-1932). Основні роботи з будівництва ХТЗ були завершені протягом 15 місяців.

ХТЗ — це водночас й назва району, який виріс навколо гігантського тракторного заводу. Соцмістечко будували в 1920-30х як мрію, і цей район чудово відображає ідеологію тих часів.

Утім, з плином часу наше сприйняття та цінності змінилися. Зараз Харківський тракторний завод перейшов до приватної власності, а район ХТЗ вважається далеко не ідеальним місцем проживання у м. Харків. Чи отримає ХТЗ власний сценарій розвитку? Чи стане він «острівцем росту», який відповідатиме нагальним потребам глобалізованого міста? Чи стане він продовженням міського простору Харкова? Чи залишиться ця територія частиною колишнього соціального містечка та великого заводу? Який саме простір створюватиметься тут? Та, перед усім, для кого саме цей новий простір стане домом? З огляду на ситуацію, що склалася, нестачу інформації про цей район та той факт, що воркшоп, присвячений мріям про майбутнє цього району, проводиться вперше, ми вирішили розмірковувати та мріяти про ХТЗ максимально широко, не обмежуючись певним масштабом або рамками окремого підходу.

2.2

The participants’ interests, backgrounds and skills suggested organizing the workshop team into four groups:

analysis

The Analysis Group focused on conducting a spatial urban study with regard to the area’s chronology and on formulating basic recommendations for the future of the district.

strategy

The Strategy Group worked on spatial strategic development using the transport-oriented development approach.

tactics

The third group chose the tactical approach to “have the now” and to support local organizations and the ‘New Kharkiv‘ and the ‘Industrial Kharkiv‘ initiatives on the way to the desired future.

soft

The Soft Group suggested using art as an instrument to grasp the current urban and cultural value of the area, which presently has a decisively negative reputation among many Kharkiv residents.

1 завод + 1 соцсістечко + 5 днів + 6 людей = 1 велика ідея

WO R K S H O P PROCE SS The workshop timeframe commanded an intensive workflow and the right balance between exploration and production. The wide range of skills and the diversity of expertise contributed by the workshop participants initiated projects of different spatial and time scales, designed to complement each other and provide a holistic view on the District’s future. The high level of uncertainty allowed us to dream broadly and to speculate. At the same time, our research was directed by the lack of data and the existing gaps between the past and the future. Guided tours to the Socgorod and the factory, lectures, group work and teamwork made the workshop productive. The groups exchanged interim results and information, which was conducive for the holistic result of the workshop.

Інтереси, спеціалізація та навички учасників зумовили їх розподіл на чотири команди:

аналітична група

досліджувала простір району ХТЗ з позицій урбанізму та з оглядом на хронологію розвитку цієї території; групою були надані базові рекомендації стосовно майбутнього досліджуваного району.

стратегічна група

працювала над стратегічною забудовою простору, орієнтуючись при цьому на транспортну інфраструктуру.

тактична група

ПРОЦЕС ВОРКШОПУ Щільний графік проведення воркшопу передбачав інтенсивну роботу та відповідний баланс між дослідницькою частиною та формулюванням висновків. Широкий спектр навичок та експертних компетенцій учасників семінару забезпечив створення проектів у різному просторовому та часовому масштабі, які доповнюють один одного та утворюють цілісну картину майбутнього району ХТЗ.

орієнтувалася на забезпечення «тут і зараз» та на підтримку місцевих організацій та ініціатив «Новий Харків» та «Промисловий Харків» на шляху до омріяного майбутнього.

Високий рівень невизначеності дозволив нам мріяти та розмірковувати про цей район, не обмежуючи себе певними рамками. Водночас, наше дослідження було також реакцією на нестачу даних та існуючі провали між минулим та майбутнім.

гуманітарна група

Екскурсії до Соцмістечка та до заводу, лекції, групова та командна робота сприяли продуктивності проведеного семінару. Обмін проміжними результатами та інформацією між учасниками окремих груп забезпечив воркшопу цілісний результат.

запропонувала застосувати мистецтво як інструмент, щоб з’ясувати урбаністичну та культурну цінність району ХТЗ, до якого наразі харків’яни мають одностайно негативне ставлення.

2.2

I M PAC T workshop output AN D S U S TA I N A B I L I T Y

All the groups worked for the preservation of the Socgorod, its industrial legacy and urban scale. To this end, the participants suggested the following steps:

During any urban workshop, it is essential to work with the local residents to get a tangible result. Therefore, several meetings with different stakeholders of the KhTZ district were conducted. The first day of the programe started with a meeting with the local activists and residents at the KhTZ Cultural Centre. The meeting was attended by two different groups of residents, whose common goal is to improve the life in KhTZ, but who approach it differently. The workshop participants had an opportunity to ask relevant questions and collected a lot of information. The next day, the participants had a lecture about the Socgorod (its ideas, principles, examples and history) which was held at a local library. Afterwards, a short walking tour was conducted in the KhTZ Socgorod. The third day of the workshop included an excursion to the Kharkiv Tractor Factory, which still has a strong impact on the life of the local residents. There is a community of urbanists, historians and urban planners united by the ’Industrial Kharkov’ initiative, which works with the entire industrial heritage of Kharkiv. Preserving the KhTZ Socgorod has been one of their recent projects.The workshop was attended by an ’Industrial Kharkov’ representative, so its data and output will be used in the further work of the initiative. The workshop research results will also be used in the Studio project which KhSA is developing for its MA degree program. The Studio will give an opportunity to go deeper into the topic of adaptive re-utilization and the future of industrial sites in Ukrainian cities.

— setting the boundary and the basic regulations for the Socgorod — changing the function of the former Soviet infrastructure elements of the Socgorod — revitalizing the part of the industrial area with its high architectural and historical value — changing the negative attitude towards the area to a more positive one through cultural initiatives This approach would form a new semantic cityscape, preserve the memory of the place and also improve the area’s future functionality

результати воркшопу Усі групи працювали над збереженням Соцмістечка, його промислового спадку та масштабу в контексті міста. З цією метою, учасники запропонували такі кроки: — встановити границі Соцмістечка та базові правила його забудівлі — змінити функції елементів колишньої радянської інфраструктури Соцмістечка — ревіталізувати частину промислової території, яка має високу архітектурну та історичну цінність — змінити негативне ставлення до району ХТЗ на більш позитивне шляхом організації культурних ініціатив Такий підхід сформує новий семантичний міський ландшафт, збереже пам’ять місця, а також покращить майбутню функціональність району ХТЗ.

ВПЛИВ ТА СТАЛІСТЬ Щоб отримати відчутний результат в наслідок проведення будь-якого воркшопу, необхідно працювати з місцевим населенням. Тому ми провели кілька зустрічей з різними зацікавленими особами з району ХТЗ. Перший день воркшопу розпочався зустріччю з місцевими активістами та мешканцями району, яка відбулася у Палаці культури ХТЗ. У зустрічі взяли участь дві різні групи мешканців, які мають спільну мету покращити життя району, але які мають до цього різні підходи. Учасники воркшопу отримали нагоду поставити необхідні запитання та зібрали багато інформації. Наступного дня у місцевій бібліотеці учасники прослухали лекцію, присвячену Соцмістечку, його ідеології, принципам, прикладам та історії. Після лекції відбулася коротка пішохідна екскурсія до Соцмістечка ХТЗ. На третій день воркшопу була проведена екскурсія до Харківського тракторного заводу, який і досі має великий вплив на життя мешканців цього району. У місті діє ініціатива «Промисловий Харків», яка об’єднує урбаністів, істориків та архітекторів та працює з усією промисловою спадщиною Харкова. Збереження Соцмістечка ХТЗ було одним з недавніх проектів цієї ініціативи. Представник ініціативи «Промисловий Харків» взяв участь в проведеному воркшопі, інформація та висновки якого використовуватимуться у її подальшій роботі. Висновки досліджень, проведених під час роботи воркшопу також будуть застосовані в проекті Студії ХША як складової програми підготовки магістрів. Студія надасть можливість заглибитися у теми адаптивної ре-утилізації та майбутнього промислових районів України.

As part of the Adaptive Reuse Forum, Kharkiv was visited by the Gurtobus, the IZOLYATSIA Foundation. #gurtobus is a new project created in collaboration with the IZOLYATSIA Platform for Cultural Initiatives and the U.S. Embassy in Kyiv, Ukraine. The Gurtobus is an ordinary passenger bus that the Platform has converted into a mobile cultural center. During its visit, we conducted several workshops, including silkscreen printing from the ’Open Silk Screen Printing’ Workshop (the IZONE creative community), and compiling the City Book. At the same time, the White Cube mobile gallery offered the ’Factory: Expedition’ exhibition and a pop-up exhibition of a library of books by numerous publishing houses, including ARTHUSS.com. ua, Rainbow, Komubook, IST Publishing, RODOVID and HeinrichBöll-Stiftung Ukraine. The visitors were treated to Suntea. After Kharkiv, the mobile gallery will travel to other cities. The ’Factory: Expedition’ is a project about the utopian past and the industrial present; galvanized-metal fences and dusty windows, hangars and time-locked factories, dead parts, blind spots and lacunae on the Kharkiv map that conceal the iron rhythms of power lines and chimney verticals. Those become subjects of contemplation and awareness through art. In this way, the Project investigates the literal right to a city and opportunities to see and feel it.

Five industrial sites in Kharkiv have already been explored and new hikes will be planned about the country. The first expedition results were presented in the Gurtobus on October 10 as part of the Adaptive Reuse Forum.

ГУРТ GURT

ОБУС TOBUS

В рамках Adaptive Reuse Forum до Харкова завітав Гуртобус від фонду Ізоляція. #гуртобус — новий проєкт, створений у співпраці IZOLYATSIA. Platform for Cultural Initiatives та U.S. Embassy Kyiv Ukraine. Це звичайний пасажирський автобус, який у межах проєкту був перетворений у мобільний культурний центр. Протягом дня пройшли воркшопи: шовкографія від «Открытая мастерская шелкографии - ОМШ» - креативної спільноти IZONE та складання Міської Книги; Паралельно проходила виставка «Завод: Експедиція» та pop-up виставка в мобільній галереї Білий Куб, була бібіліотека з книгами видавництв ARTHUSS.com.ua, видавництво Веселка, Komubook, IST Publishing, РОДОВІД та Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine, а також готування Suntea — чаю, що подорожуватиме в наступне місто. Завод: Експедиція — це проєкт про утопічне минуле та індустріальне сучасне. Про бляшані паркани та пожовклі вітражі вікон, ангари та живі, застиглі у часі, заводи. Мертві частини, лакуни, дірки на мапі Харкова приховують залізні ритми ліній електропередач та вертикалі труб. Все це підлягає осмисленню та усвідомленню за допомогою мистецтва. Проєкт про буквальне право на місто та можливість бачити його й відчувати. Наразі вже розвідано 5 індустріальних локацій Харкова. Наступні походи будуть масштабуватися по всій країні. Перша виставка результатів експедицій відбулася у Гуртобусі 10 жовтня в рамках Adaptive Reuse Forum.

PR OJ E CT TEAM KhSA: Oleksandra Naryzhna Yevheniia Dulko Elina Polianska Julia Mykhailenko Olga Oryschenko Liudmyla Tymofeieva Partners: Dmytro Chepurniy (IZOLYATSIA. Platform for Cultural Initiatives) Inna Siemicz (The Adam Mickiewicz Institute) Moderators conference: Nikita Khudyakov Olena Chernyshova

Conference speakers: Iryna Sklokina Martyna Obarska Mykhailo Glubokyi Oleksandra Nezhelska Michał Leszczyński Oleh Drozdov Iryna Miroshnykova Olesia Chagovets Anastasiya Ponomoryova Kateryna Siryk

Marina Vorbanet Anastasia Stefanita Veronika Sklyarova Piotr Drygała Bohdan Hrytsiuk Alicja Knast Renata Nalysnyk Serhii Pyliuhin Mykhailo Lemak Kateryna Sterina Oleksandr Dynyk Aleksandra Szymańska Jaśmina Wójcik Justyna Szymańska Clemens Poole Ivanna Skyba-Yakubova Jacek Grunt-Mejer Przemysław Górski Zuzanna Mielczarek Igor Malai Andrzej Bzozowy Oleksandr Dovbnia Anastasiya Bozhenko Anastasia Stefanita Igor Malai Vasile Sidor Elena Parasca

P R O J E CT PA R T N E R S Workshop tutors:

Ukrainian Cultural Foundation

Łukasz Pancewicz Anastasiya Ponomoryova Anna Pashynska Workshop participants: Analysis Group Ustyna Antoniuk Dmytro Matviishyn Oksana Kotsiuruba Inga Zaslavska

Adam Mickiewicz Institute

Strategy Group Andrei Valchyk Denis Moliaka Maksym Vasalatiy Mariia Korobko Olga Kononova Yana Gryadunova

Solidarity Fund PL in Moldova

Tactics Group Anna Khvyl Maksym Kozlov Soft Group Yura Poluianov Roman Doroshenko Olesya Chagovets Katerina Lipovka Katerina Kardel

IZOLYATSIA. Platform for Cultural Initiatives

КОМАНДА ПРОЕКТУ ХША: Олександра Нарижна Євгенія Дулько Еліна Полянська Юлія Михайленко Ольга Орищенко Людмила Тимофіїва Партнери: Дмитро Чепурний (IZOLYATSIA. Platform for Cultural Initiatives) Інна Семич (The Adam Mickiewicz Institute) Модератори конференції: Нікіта Худяков Олена Чернишова

Спікери конференції: Ірина Склокіна Мартина Обарська Михайло Глубокий Олександра Нежельська Міхал Лещинський Олег Дроздов Ірина Мірошникова Олеся Чаговець Анастасія Пономарьова Катерина Сірик

Марина Ворбанет Анастасія Штефаніца Вероніка Склярова Пьотр Дриґала Богдан Грицюк Аліція Кнаст Рената Налисник Сергій Пилюгін Михайло Лемак Катерина Стеріна Олександр Диник Олександра Шиманська Ясміна Вуйцик Юстина Шиманська Клеменс Пул Іванна Скиба-Якубова Яцек Ґрунт-Меєр Пшемислав Ґурський Зузанна Мєльчарек Ігор Малай Анджей Бжозовий Олександр Довбня Анастасія Боженко Анастасія Штефаніца Ігор Малай Василе Сідор Елена Параска

ПАРТНЕРИ ПРОЕКТУ Тьютори воркшопу: Лукаш Панцевич Анастасія Пономарьова Анна Пашинська

Український культурний фонд

Учасники воркшопу: Група Аналізу Устини Антонюк Дмитро Матвіїшин Оксана Коцюруба Інга Заславська

Інститут Адама Міцкевича

Група Стратегії Андрій Вальчук Денис Моляка Максим Васалатій Марія Коробко Ольга Кононова Яна Грядунова

Solidarity Fund PL in Moldova

Група Тактики Анна Хвиль Максим Козлов Група Софту Юрій Полуянов Роман Дорошенко Олеся Чаговець Катерина Ліповка Катерина Кардель

ZOLYATSIA. Platform for Cultural Initiatives