h-6-is

ГДЗ Історія України. Всесвітня історія 6 клас Гісем 2023

sh

ko la

.in .u a

Вступ Запитання та завдання Сторінка 7 1. Неоліт, енеоліт, бронзовий та залізний вік.

2. Археологічна періодизація історії людства заснована на матеріалі (каменю чи металу), з якого первісні люди виробляли знаряддя праці, та на рівні уміння обробки цього матеріалу. В основі археологічної періодизації лежить матеріал речей з якого їх зроблено, а в основі історичної періодизації історичний час.

3. 753 р. до н.е. +1187 = 1940 років пройшло від часу заснування Рима до писемної згадки "Україна".

4. За останні 200 років робота істориків і археологів суттєво змінилася завдяки розвитку технологій. Вони тепер використовують сучасні методи дослідження, такі як радіовугільне датування, геоінформаційні системи та комп'ютерний аналіз для більш точних та швидких результатів.

5. Файл: Археологічні відкриття 6. "Чорними археологами" називають людей, які займаються незаконним вилученням артефактів та інших історичних решток з археологічних місць, що порушує закон та завдає шкоди історичному спадку. Отже, щоб побороти проблему "чорних археологів", можна: зміцнити контроль за археологічними місцями та збільшити кількість охоронців, які будуть відслідковувати незаконні вторгнення. Проводити інформаційну роботу серед місцевого населення та туристів про значення та важливість збереження археологічних місць та стимулювати здавання знайдених артефактів у відповідні державні музеї або інші наукові установи. Підвищувати рівень відповідальності для тих, хто порушує закон щодо збереження археологічного спадку та налагоджувати міжнародну співпрацю в боротьбі з незаконним торгівлею артефактами та іншими історичними рештками.

7. Файл: Видатні відкриття у дослідженні Стародавнього світу.

8. Вікентій Хвойка – археолог від Бога, видатний дослідник української старовини. Відкрив: стійбище первісних мисливців на мамонтів — Кирилівська пізньопалеолітична стоянка — перша досліджена пам’ятка кам’яного віку в Східній Європі. Знахідкам, як і залишкам вогнищ від житлових споруд, понад 12-15 тис. років. Це відкриття Хвойка здійснив у серпні 1893 р. Трипільська рільнича цивілізація, що існувала на Подніпров’ї у IV-III ст. до н.е. Назвав її «за найбільшим на знахідки місцем» — в околицях села Трипілля на Київщині. Вона є найпівнічнішою периферією давніх цивілізацій Стародавнього Сходу. До розкопок поблизу сіл Трипілля, Верем’я та Жуківка він узявся в березні 1897 р. Вчений досліджував трипільську культуру понад десять років, поміж іншими роботами. Село поблизу якого Вікентій Хвойка відкрив залишки давньої культури Трипілля і дало назву його відкриттю. Могильники двох археологічних культур — зарубинецької (II ст. до н. е.-І ст. н. е.) та черняхівської (III-V ст. н.е.). Відкрив їх у 1898—1899 роках на березі Дніпра біля села Зарубинці на північ від Канева, а також поблизу села Черняхів під Кагарликом. Виявлені археологічні пам’ятки вперше довели значні впливи кельтської та провінційно-римської культур у глибині Південно-Східної Європи.

§1. Походження людини

sh

ko la

.in .u a

Запитання та завдання сторінка 10 1. На мою думку, існує багато різних пояснень походження людини через те, що це складне питання, і вчені використовують різні методи дослідження та інтерпретації даних для формулювання своїх гіпотез і теорій. Нові дослідження та знання також можуть призводити до змін у наших розуміннях походження людини.

2.У стародавній грецькій міфології існує міф про Пірра і Декаліона. За цим міфом, боги розлютилися на людство і вирішили знищити всіх людей великим потопом. Однак Пірр і Декаліон, двоє праведних, отримали пораду від богів і побудували великий човен, в якому вижили під час потопу. Після того, як потоп закінчився, вони отримали від богів можливість створити нове людство, кидаючи каміння за собою. Камені, які кинув Пірр, стали жінками, а камені Декаліона стали чоловіками, і так з'явилося нове людство.

3. Окрім еволюційної теорії, існують інші теорії походження людини, такі як: 1. Теорія створення: Ця теорія вірить у створення людини Богом або іншими вищими силами. Вона часто пов'язана з релігійними переконаннями і не базується на наукових доказах.

2. Теорія автогенезу: Ця теорія стверджує, що людина виникла самопо собі без втручання інших видів чи вищих сил. Проте, ця теорія має мало наукових доказів і не підтримується більшістю науковців.

3. Теорія панспермії: За цією теорією, життя на Землі могло бути принесене сюди з інших частин Всесвіту, наприклад, за допомогою метеоритів чи інших космічних об'єктів.

4. Суть теорії природного добору полягає в тому, що в природі ті організми, які мають вигоду у виживанні та передачі своїх генетичних характеристик потомству, мають більше шансів на виживання. Ця теорія була запропонована Чарльзом Дарвіном.

5. У процесі еволюції людини відбулися важливі зміни, такі як зростання великого мозку, розвиток біпедальності, створення інструментів, формування соціальних структур, розвиток мови.

6. Твердження, що людина стала людиною завдяки вмінню виготовляти знаряддя праці, означає, що розвиток і використання інструментів та технологій стали важливими чинниками в еволюції людини. Це дозволило їй вирішувати різні завдання, отримувати їжу, будувати житло та розвивати культуру і суспільство. Таким чином, здатність створювати інструменти була ключовою у формуванні нашої видової ідентичності.

7. 1. Виготовлення інструментів з каменя.

2. Полювання з використанням стріл і луків.

3. Збирання їжі за допомогою палиць та каменів.

4. Виготовлення одягу із шкур тварин.

5. Використання вогню для приготування їжі та обігріву.

6. Будівництво житлових сховищ.

7. Виготовлення глиняних посудин.

8. Виготовлення дерев'яних інструментів.

9. Виготовлення прикрас і амулетів.

10. Виготовлення простих лікувальних засобів.

.in .u a

8. 1. Комунікація: Люди використовують мову для спілкування та обміну інформацією між собою. Мова дозволяє нам виражати свої думки, почуття та ідеї.

2. Соціальна організація: Мова відіграє ключову роль у створенні складних суспільств та культур. Вона допомагає нам формувати норми, правила та цінності, які визначають наше спільне життя.

3. Передача знань: Мова дозволяє нам передавати знання від одного покоління до іншого. Без мови навчання і передача досвіду були б вкрай ускладнені.

4. Творчість: Мова є інструментом для вираження творчих ідей у вигляді літератури, музики, мистецтва та інших форм виразності. Отже, володіння мовою є однією з головних ознак людини, оскільки вона дозволяє нам спілкуватися, організовувати суспільство, передавати знання та виражати творчість. §2. Антропогенез

sh

ko la

Запитання та завдання сторінка 13 1. Вид людиноподібних істот, який почав виготовляти знаряддя праці, це Homo habilis.

Homo erectus став першим видом, який навчився використовувати вогонь.

2. Виготовлення знарядь праці і прямоходіння пов'язані між собою, оскільки розвиток навичок створення інструментів, таких як кам'яні ножі, допоміг нашим предкам стати біпедальними і пристосуватися до ходьби на двох ногах. Це розвиток інструментів та біпедальності відіграли важливу роль у еволюційному розвитку людини.

3. На теренах України уперше з'явився вид людиноподібних істот Homo erectus приблизно 1,5 - 1,3 мільйона років тому. Сліди його перебування були знайдені у різних регіонах України, включаючи Кримський півострів, Дніпровську долину та Карпати.

4. Розповідь про один день із життя пітекантропа: Сонце почало світити на небі, і розпочався новий день в житті наших предків пітекантропів. Ми жили в давній Африці приблизно 2 мільйони років тому. Зранку наша група вирушила на полювання. Ми були вправними мисливцями і використовували дерев'яні коп'я для полювання на тварин, такі як антилопи та свині. Здобуток допомагав нам отримувати білок для нашого харчування. Після полювання ми поверталися до нашого табору, де жінки і діти збирали їстівні коріння та фрукти з навколишнього лісу. Ми також вміли виготовляти прості інструменти, наприклад, дерев'яні молотки для розбивання горіхів. У середині дня ми знаходили собі тінь під деревами, щоб відпочити від спеки та розмовляти один з одним. Наша спільнота була важливою для спільного виживання. Ввечері ми робили вогонь, який був найважливішим винаходом для нас. Він надавав світло та тепло, і ми використовували його для приготування їжі та обігріву. Ми сиділи навколо вогнища, розмовляли і обмінювалися історіями. Після вечері ми лягали спати в своїх примітивних житлових спорудах, зроблених з гілок і шкір. Таким чином, наш день складався з полювання, збирання їжі, спільної спільноти та роботи над інструментами.

5. Тема уроку: Найдавніші людиноподібні істоти: австралопітеки та пітекантропи. Мета уроку: Ознайомити учнів із найстарішими предками людини та їхнім способом життя. План уроку:

.in .u a

1. Вступна частина (5 хвилин): Постановка проблемного питання: "Хто були найдавніші предки людини та як вони жили?"

2. Теоретична частина (15 хвилин): - Пояснення, хто такі австралопітеки і пітекантропи, коли вони існували та де знайдено сліди їхнього існування.

- Опис життя та основних занять цих істот.

3. Ілюстративна частина (10 хвилин): - Показ ілюстрацій та фотографій скам'янілостей австралопітеків і пітекантропів.

- Відео-ролики про розкопки і дослідження цих істот.

4. Активна частина (10 хвилин): - Запитання для обговорення: "Як ви думаєте, які навички були важливими для життя австралопітеків і пітекантропів?"

- Розміщення ілюстрацій на дошці та попросити учнів розповісти про основні риси зовнішності цих істот.

5. Заключна частина (5 хвилин): Підведення підсумків уроку та відповідь на початкове проблемне питання.

6. Домашнє завдання: Запропонувати учням дізнатися більше про австралопітеків і пітекантропів та підготувати короткий реферат або малюнок. §3. Неандертальці та кроманьйонці

ko la

Запитання та завдання сторінка 16 1. Неандертальці не були прямими предками сучасних людей. Вони представляли інший вид існування людини і вимерли близько 40,000 років тому. Сучасні люди виникли з іншого гомінідного виду із спільного предка, який жив більше 200,000 років тому.

2. Людина сучасного біологічного виду, Homo sapiens, сформувалася приблизно 200,000 років тому в Африці.

3. Заповніть таблицю, указавши час появи та територію розселення людиноподібних істот і перших людей. Час появи

Територія розселення

Австралопітек

з'явилася 4 млн. років тому

савани південно-східної Африки (ойкумена людства)

Людина вміла

з'явилася 2,5млн років тому

Південно-Східна Африка, пізніше заселила Аравійський півострів і Близький Схід

Пітекантроп

з'явився 1,8 млн. років тому

заселили всю Африку, мігрували на Близький Схід до Кавказьких гір, південь Європи, Китай, Індонезію

sh

Назва

з'явився 200 тис. років тому

заселив Європейський континент та Близький Схід

з'явився Кроманьйонець 120 тис. років тому

Розселився в Африці, пізніше (40 000 років тому) мігрував до Європи

Неандерталець

sh

ko la

.in .u a

4. Неандертальці сформувалися в холодних умовах під час льодовикового періоду в Європі та північній Азії. Це вплинуло на їхній спосіб життя, оскільки вони мусили виготовляти інструменти для полювання та знаходити укриття в обмежених ресурсах.

5. Тема: "Збереження Традицій: Ізольовані Спільноти Сучасного Світу" Вступ: Людина сучасного біологічного виду, Homo sapiens, існує на Землі протягом багатьох тисяч років. Протягом цього часу спосіб життя людей зазнав численних змін і еволюційних перетворень. Проте, в світі існують деякі ізольовані людські спільноти, які надалі живуть так само, як їхні предки тисячі років тому.

1. Люди Сентінелі: • Місцезнаходження: Острів Сентінел, Бенгальська затока.

• Спосіб життя: Сентінелі живуть на ізольованому острові та відмовляються спілкуватися зі світом. Вони полюють і збирають їжу, використовуючи традиційні методи.

2. Гаскели: • Місцезнаходження: Різні райони Перу.

• Спосіб життя: Гаскели є індіанцями-аборигенами, які залишаються відокремленими від сучасного світу. Вони зберігають свою традиційну культуру та роблять все можливе, щоб залишитися відокремленими.

3. Тсімба: • Місцезнаходження: Джунглі Нікарагуа.

• Спосіб життя: Тсімба - корінне плем'я, яке живе в гармонії з природою. Вони виробляють їжу, ремесла та живуть за традиційними звичаями.

4. Інуїти: • Місцезнаходження: Аляска.

• Спосіб життя: Інуїти є корінними жителями Аляски та продовжують свої традиції полювання на тюленів, риболовлі та будівництва традиційних іглу. Збереження традицій та культурного спадку: Ці ізольовані спільноти грають важливу роль у збереженні культурного та біологічного спадку. Їхні традиції, мови та звичаї передаються з покоління в покоління і допомагають зберегти різноманітність людської культури. Виклики та загрози: Ізольовані спільноти стикаються з численними викликами та загрозами від сучасного світу, такими як зміна клімату, втрата природних ресурсів і можливий контакт з іншими суспільствами. Висновки: Ізольовані людські спільноти є важливою частиною культурного та біологічного спадку людства. Збереження їхніх традицій та способів життя є важливим завданням для збереження різноманітності та історії нашого виду.

sh

ko la

.in .u a

6. Звіт про Відвідування Національного Музею Історії України в Києві Вступ: Сьогодні я хочу поділитися враженнями від мого відвідування Національного Музею Історії України в Києві, одного з найзначущих музеїв країни. Опис Музею: • Назва музею: Національний Музей Історії України.

• Місцезнаходження: Київ, вул. Володимирська, 2. Експозиція: Музей розташований у великому будівлі та має велику територію. Експозиція музею дуже вражаюча та різноманітна. Вона охоплює історію України від найдавніших часів до сучасності. Враження від Експонатів: • Особливу увагу я приділив експонатам, що присвячені першим людям на українських землях. Були представлені знаряддя праці, вироблені давніми жителями території України, а також зразки витворів мистецтва того часу.

• Велике враження справила виставка, присвячена українській національній боротьбі за незалежність. Багато експонатів і репродукцій історичних подій допомогли краще зрозуміти історію України. Враження від Віртуального Туру: Я також використав можливість відвідати віртуальний тур музею на їхньому веб-сайті. Він був дуже зручним та інформативним. Можливість перегляду експозиції в онлайнрежимі дозволила мені детально роздивитися експонати та дізнатися більше історичних фактів. Висновки: Відвідування Національного Музею Історії України було надзвичайно корисним і цікавим досвідом. Музей допомагає відчути глибокий зв'язок з історією України та підкреслити її важливість. Я рекомендую всім відвідати цей чудовий музей, а також відкрити для себе віртуальний тур для додаткового вивчення.

7. Спільний Предок: Науковці вважають, що спільний предок гомінід (людиноподібної істоти) із сучасними шимпанзе і горилами існував близько 5-7 мільйонів років тому. Австралопітеки: Перші відомі представники гомінід включають австралопітеків. Їх скелети були знайдені в Східній і Південній Африці, і вони існували близько 2-4 мільйони років тому. Перші Кам'яні Інструменти: Перші кам'яні інструменти були створені нашими далекими предками Homo habilis близько 2.5 мільйонів років тому. Це був важливий крок у розвитку ранньої технології. Неандертальці: Неандертальці, близькі родичі Homo sapiens, існували близько 400,000 до 40,000 років тому. Вони були високими та міцними і виробляли складні інструменти. Сучасні Люди: Homo sapiens, або сучасні люди, виникли приблизно 200,000 років тому в Африці і поширилися по всьому світу. Художність палеоліту: Перші образи на стінах печер і фігурки з палеолітичного періоду свідчать про творчий потенціал наших предків. Винахід Сільського Господарства: Становлення сільського господарства призвело до змін в способі життя людини та збільшило її населення.

sh

ko la

.in .u a

Залишки Гомінідів: Залишки різних видів гомінідів, таких як Homo erectus, Homo floresiensis і Denisovans, були відкриті на різних континентах і вказують на різноманітність наших предків. Еволюція Мозку: Розвиток мозку від Homo habilis до Homo sapiens свідчить про поступове збільшення інтелекту та когнітивних можливостей. Хімічний Склад АДН: Сучасні дослідження ДНК розкривають спільність генетичного коду між сучасними людьми та іншими гомінідами. §4. Палеоліт Запитання та завдання сторінка 18 1. Палеоліт - це період стародавнього кам'яного віку в історії людства, коли наші предки використовували камінь для виготовлення інструментів та знарядь праці. Палеоліт розпочався близько 2.5 мільйонів років тому і тривав до приблизно 10,000 років тому.

2. "Привласнювальне господарство" - це спосіб отримання їжі та ресурсів, коли людина збирає рослини, ловить тварин, рибу, збирає гриби, мед та інші природні продукти для свого харчування та виживання.

3. За допомогою збиральництва, люди палеоліту здобували рослини, такі як фрукти, горіхи, ягоди, трави, коріння, гриби, іноді мед та інші їстівні природні продукти. Збиральництво було пов'язане з тим, що люди постійно переходили з місця на місце, оскільки вони шукали нові джерела їжі та ресурсів. Це було спричинено нестабільністю рослинного та тваринного світу та потребою забезпечити себе їжею в різних сезонах та регіонах.

4. Місце розташування: • Кластер 1: Стоянки, розташовані на берегах рік або озер.

• Кластер 2: Стоянки, розташовані в печерах або під виходами скель. Часовий період: • Кластер 1: Стоянки палеоліту (первісний кам'яний вік).

• Кластер 2: Стоянки мезоліту (середній кам'яний вік). Функція та використання: • Кластер 1: Стоянки, де люди жили, готували їжу, виготовляли знаряддя праці, робили обряди тощо.

• Кластер 2: Стоянки, які використовувалися тимчасово під час мисливства або збирання їжі. Знахідки та археологічні сліди: • Кластер 1: Стоянки, де знайдено археологічні артефакти, такі як інструменти, рештки їжі, предмети культу тощо.

• Кластер 2: Стоянки з обмеженим числом археологічних слідів, оскільки вони були тимчасовими.

5. У складі малих груп підготуйте презентації про найвідоміші археологічні знахідки доби палеоліту на теренах України. Файл: презентація.

6. Палеолітичні люди жили в наметах і печерах. Вони полювали на диких тварин, такі як мамонти та бізони. Збирали їстівні рослини, фрукти та гриби. Виготовляли знаряддя праці із каменю та дерева. Використовували вогонь для готування їжі та обігріву.

.in .u a

Робили малюнки та гравюри на стінах печер. Жили у спільнотах та взаємодіяли між собою для спільної мисливської та збиральницької діяльності.

7. Опис того, що може бути включено до такого колажу: • Зображення палеолітичних інструментів, таких як кам'яні ножі та стрижні.

• Малюнки або фотографії палеолітичних малюнків на стінах печер, які знайдені в Україні, наприклад, у Ласкульській печері.

• Зображення або схеми наметів та обідніх місць, де палеолітичні люди жили та готували їжу.

• Фотографії археологічних розкопок, де були знайдені рештки палеолітичних поселень.

• Зображення тварин, які були полювані та збиралися палеолітичними людьми, такі як мамонти, бізони та інші дики тварини.

• Фотографії давніх печер та скель, де палеолітичні люди шукали притулок та робили свої малюнки. §5. Мезоліт

sh

ko la

Запитання та завдання сторінка 20 1. Перед мезолітом існував палеоліт. Вчені виділяють мезоліт як окремий період через зміни в способі життя та культурі людей. Під час мезоліту, палеолітичні люди почали використовувати більш складні знаряддя праці, стали більш залежними від рибальства та збирання їстівних рослин, і це призвело до змін у їхньому життєвому способі. Такі зміни дозволили археологам виділити мезоліт як окремий період в історії.

2. Мезоліт асоціюється з: 1. Люди та їхні зміни в житті.

2. Нові знаряддя праці.

3. Рибальство та збирання рослин.

4. Мобільність і переходи.

5. Використання печер.

6. Культурні зміни та мистецтво.

7. Адаптація до навколишнього середовища.

8. Перехідний характер.

9. Археологічні дослідження.

3. Знаряддя праці в період мезоліту змінилися значно. Під час мезоліту з'явилися нові типи інструментів, такі як мікроліти та стрілецькі гарпуни. Ці інструменти були більш дрібними та точними, що дозволяло людям виготовляти більше складних речей та полювати на рибу.

4. Джерела харчування людей періоду мезоліту включали рибу, дикі тварини, ягоди, гриби та інші їстівні рослини. Їхній раціон, можливо, був різноманітним і залежав від доступних ресурсів та місця проживання.

5. Рибальство та використання човнів поширилося в добу мезоліту на теренах України через зміни в кліматі та навколишньому середовищі. Під час мезоліту клімат став більш помірним, а рівнини України були покриті численними річками та озерами. Це створювало сприятливі умови для рибальства та використання човнів як засобу переміщення та полювання.

6. В палеоліті та мезоліті:

sh

ko la

.in .u a

- Люди полювали на дикі тварини та збирали їстівні рослини.

- Використовували знаряддя праці, але в мезоліті з'явилися більш складні інструменти.

- Жили в наметах та печерах, але в мезоліті стали більш мобільними.

- Використовували вогонь для готування їжі.

- Виготовляли малюнки та гравюри на стінах печер.

- Жили у спільнотах і взаємодіяли між собою для спільної мисливської та збиральницької діяльності. Ці два періоди мають спільні та відмінні риси в господарстві та способі життя.

7. Стоянка палеолітичних мисливців на мамонтів: • Місце розташування: Зазвичай розташовувалася на великих відкритих рівнинах або степах, де могли знаходитися стада мамонтів.

• Природні пастбища: Використовували великі відкриті простори для полювання на мамонтів.

• Знаряддя праці: Використовували великі кам'яні долота та списи для полювання та розрізання дупел.

• Спосіб життя: Вели стоянку більше для полювання, а житло зазвичай було тимчасовим. Стоянка мезолітичних мисливців-рибалок: • Місце розташування: Зазвичай розташовувалася біля водойм, річок, озер, а також на берегах морів і океанів.

• Рибальство: Основна діяльність полягала в рибальстві та збиранні морських продуктів.

• Знаряддя праці: Використовували рибальські снасті, човни, гарпуни, риболовні гачки.

• Спосіб життя: Вони були більш мобільними, оскільки джерела їжі були різноманітнішими та розподілені по великій площі. Жили у тимчасових наметах або простих житлах. Відмінності в способі життя та джерелах їжі визначають основні відмінності між цими двома типами стоянок.

8. Я вважаю, що життя населення українських земель доби мезоліту зазнало змін через кілька важливих факторів. По-перше, змінилася природа навколишнього середовища. Під час мезоліту клімат став трохи теплішим, а це сприяло розширенню лісів і різноманітності рослин та тварин. Тому населення стало більш різноманітним у джерелах їжі. Наприклад, більше риби було доступно завдяки розширенню водойм і річок. Отже, люди почали активно займатися рибальством і використовувати човни для легшого полювання на рибу. Це змінило їхній раціон і зробило рибу важливою складовою діети. Крім того, зміни в знаряддях праці, такі як рибальські снасті та нові інструменти для збирання морських продуктів, дозволили людям ефективніше використовувати доступні ресурси. Отже, зміни в природному середовищі та винахідливість людей сприяли змінам в їхньому способі життя і джерелах їжі в добу мезоліту. §6. Неоліт Запитання та завдання сторінка 23

sh

ko la

.in .u a

1. Неолітична революція відбулася в регіоні Середнього Сходу, особливо в Месопотамії та річці Ніл. Вона вплинула на розвиток людства, оскільки призвела до переходу від мисливства та збирання до сільського господарства і постійного селищного життя, що сприяло розвитку цивілізацій, росту населення та розширенню культури.

2. Неоліт (або неолітична епоха) - це період в історії людства, коли люди перейшли від мисливства та збирання до сільського господарства і розпочали вирощувати рослини та розводити тварини. Цей перехід став важливим кроком у розвитку цивілізацій і призвів до зміни способу життя, розширення сільськогосподарської діяльності та розвитку постійних селищ.

3. У неолітичній добі знаряддя праці виготовляли з каменю, кістки та дерева. Під час цього періоду також з'явилися нові предмети побуту, такі як глиняні посудини для зберігання їжі, знаряддя для обробки землі, різноманітні інструменти для роботи з рослинами і тваринами, а також різноманітні прикраси і вироби з каменю та кістки.

4. Люди доби неоліту вели осілий спосіб життя, оскільки вони почали вирощувати рослини та розводити тварини. Це дозволило їм мати сталий джерело їжі та розвивати сільське господарство, що вимагало постійного присутності біля полів та тварин.

5.

6. Життя неолітичних землеробів і скотарів можна вважати більш стійким та передбачуваним, оскільки вони мали сталий джерело їжі завдяки сільському господарству та розведенню тварин. Однак це також призвело до нових викликів, таких як необхідність обробки землі, догляд за тваринами та утримання постійних селищ. Таким чином, можна сказати, що обидва способи життя мали свої переваги та виклики, і важко визначити, яке з них було "легшим".

7. Файл: поселення доби неоліту.

sh

ko la

.in .u a

§7. Суспільна організація найдавніших людських спільнот Запитання та завдання сторінка 25 1. Люди не жили поодинці з давніх часів, оскільки спільність та груповий спосіб життя допомагали їм виживати та захищатися від небезпек. Групи людей могли легше полювати, збирати їжу, будувати житло, та взаємно захищатися від природних небезпек та ворожих загроз. Такий колективний підхід сприяв більш успішній адаптації та виживанню в різних умовах.

2. Сусідська громада відрізнялася від родової тим, що в неї входили не тільки члени однієї родини, але й інші сім'ї та особи, які жили поруч. Вони спільно вирішували питання щодо об'єднаного господарства, захисту, торгівлі та інших аспектів суспільного життя.

3. Родова громада: Це найменша організаційна одиниця, яка включала члени однієї родини або кількох родин, які мали спільні предки. Родова громада зазвичай жила разом і ділила спільні ресурси, землю, інструменти і захищалася разом від зовнішніх загроз. Сусідська громада: Ця громада складалася з різних родових груп, які жили поруч одна з одною. Вони спільно вирішували питання щодо об'єднаного господарства, оборони, торгівлі та інших аспектів суспільного життя. Сусідська громада була більш великою за родову і включала декілька родових громад. Плем'я: Плем'я було ще більшою соціальною одиницею, яка складалася з декількох сусідських громад, родових громад і окремих родин. Плем'я було більш організованою і ієрархічною структурою, яка мала спільний культурний і мовний спадок, а також спільні обряди, традиції та систему влади.

4. Вождь племені: Це була видатна особа у племені, яка володіла авторитетом та відповідальністю за прийняття важливих рішень і захист племені. Вождь надавав напрямок та організовував діяльність племені. Шаман: Шаман був духовним лідером та лікарем племені. Він здійснював обряди та комунікував з духами чи богами для зцілення хворих, вирішення проблем або передбачення майбутнього. Рада племені: Це була група видатних і досвідчених членів племені, яка збиралися для обговорення важливих питань та прийняття рішень, що стосувалися племінної спільноти. Рада племені була органом консультації та розгляду справ. Збори племені: Це були зустрічі всіх членів племені, де обговорювалися загальні питання та приймалися важливі рішення. Збори слугували для обговорення та вирішення справ, які стосувалися всіх учасників племені. Щодо реконструкції шамана, який тримає музичний інструмент бубон, це вказує на його роль у виконанні релігійних обрядів та спільнотному співі в племені. Бубон, як музичний інструмент, міг використовуватися для створення музики під час релігійних обрядів і вірувань.

5. Плем'я вирішувало свої справи через збори, на яких всі члени племені зустрічалися, обговорювали важливі питання, обмінювалися думками та приймали рішення. Збори були місцем консультацій і колективного прийняття рішень, які стосувалися всіх учасників племені.

sh

ko la

.in .u a

§8. Духовна культура давніх людей Запитання та завдання сторінка 27 1. Давні люди створювали релігійні уявлення з різних причин, включаючи: Пояснення природних явищ: Вони намагалися розуміти природні явища, такі як блискавка, гроза, сонце, і пояснити їх через існування надприродних сил або богів. Забезпечення безпеки і захисту: Вірування в богів і духів допомагали відчувати себе захищеними від небезпек та невідомого. Регулювання моральності і поведінки: Релігійні норми та заповіді надавали важливі моральні орієнтири та регулювали поведінку членів суспільства. Спільність і об'єднання: Релігія об'єднувала людей в спільноти та племена, сприяючи взаємодії та кооперації. Заспокоєння страхів перед смертю і невідомим: Вірування в життя після смерті та обряди поховання надавали надію і заспокоювали страх перед невідомим майбутнім.

2. Традиції та мораль були поєднані у давніх людських спільнотах через те, що багато звичаїв та обрядів, які стали традиціями, відображали моральні цінності та норми спільноти. Традиції сприяли передачі моральних принципів від покоління до покоління і відображали те, як спільнота вважала, що люди мають поводитися та взаємодіяти між собою.

3. Обряди відігравали важливу роль у житті давніх людей, оскільки вони виконували наступні функції: Спільність і об'єднання: Обряди об'єднували спільноту, створюючи почуття єдності та приналежності до групи. Вираження віри і релігійних переконань: Обряди служили для вираження віри в богів, духів та надприродні сили. Передача культурних цінностей: Обряди допомагали передавати та зберігати культурні та релігійні традиції від покоління до покоління. Заспокоєння страхів і невідомості: Обряди вказували на спосіб впорядковувати події, які виглядали невідомими та страшними, наприклад, обряди поховання близьких. Позначення важливих подій та переходів у житті людини: Обряди відзначали такі події, як народження, одруження, смерть, та інші важливі етапи у житті. Отже, обряди відігравали різноманітні соціальні, релігійні та культурні ролі у житті давніх людей.

4. Мистецтво, можливо, відігравало роль у житті давніх людей, допомагаючи їм виражати свої емоції, віру, творчість і культурні цінності. Воно могло бути способом комунікації, передачі історії та традицій через образи, музику, ритуали та інші вирази мистецтва. Мистецтво також могло мати релігійну або обрядову значущість у давніх суспільствах.

5. Медичні знання давніх людей були обмеженими, але вони розвивалися з часом та базувалися на спостереженнях і досвіді. Ось коротке повідомлення про це: Медичні знання давніх людей мають давню історію, що налічує тисячі років. Давні медики, такі як єгипетські лікарі, маври, індійські аюрведичні лікарі та інші, розвивали свої методи лікування на основі спостережень і досвіду. Одним з прикладів давніх медичних знань є практика тримання записів про лікування та хвороби на папірусах. До найвідоміших належить "Едвін Сміт Папірус," що дійшов

до нас з Давнього Єгипту. У ньому описані різні хвороби, лікувальні засоби, та навіть хірургічні процедури. Давні лікарі також використовували трави та рослини в медицині. Вони вивчали властивості рослин і створювали з них ліки. У багатьох культурах медики були також священиками і вірили, що духовні і релігійні аспекти можуть впливати на здоров'я. Знання про анатомію було обмеженим, і багато медичних процедур проводилися на основі віри та традицій. Однак давні люди постійно вдосконалювали свої методи та техніки лікування, роблячи перші кроки у розвитку медицини, яка з часом стала науковою галуззю з багатою історією і досягненнями.

sh

ko la

.in .u a

§9. Мідно­кам’яний вік на україн­ ських землях: трипільська та середньостогівська археологічні культури Запитання та завдання сторінка 30 1. Мідно-кам'яний вік отримав свою назву через те, що в цей період люди використовували каміння та мідь для виготовлення інструментів та предметів побуту. Камінь і мідь були основними матеріалами, які вони використовували для виготовлення різноманітних предметів у їхньому побуті та господарстві.

2. Поняття "перший суспільний поділ праці" означає розподіл різних видів праці між членами суспільності. Це означає, що різні люди виконували різні види робіт, спеціалізуючись на певних завданнях. Після виникнення першого суспільного поділу праці, життя людей змінилося суттєво. Спеціалізація робіт дозволила виготовляти більше продуктів і предметів, підвищити ефективність господарства та розвивати нові ремесла. Це призвело до зростання населення, розвитку торгівлі, а також появи соціальних різниць і ієрархії в суспільстві.

3. В добу неоліту в Україні скотарство поширилося в лісостеповій та степовій природних зонах, де було більше можливостей для випасання та розведення худоби. Землеробство ж було популярним у лісистих і лісотундрових зонах, де було більше можливостей для обробки ґрунту та вирощування рослин.

4. Трипільська археологічна культура відома своєю давністю, оскільки існувала приблизно в IV тисячолітті до н.е. і заселяла територію сучасної України, Молдови та Румунії. Вона славилася великими селами з круглими чи планувальними об'єктами, багатошаровими об'єктами, що свідчать про тривалу історію життя, та керамікою з характерними орнаментами.

5. 1) Трипільці носили одяг із природних матеріалів, таких як вовна, лля та конопля. Вони виготовляли сорочки, спідниці, ремені та інші предмети одягу. Одяг був прикрашений різними вишивками та орнаментами.

2) Духовне життя трипільців було пов'язане з релігійними віруваннями та обрядами. Вони вірили в різні боги і духів природи і проводили релігійні обряди, пов'язані з життям і смертю, врожаєм та іншими аспектами їхнього життя. §10. Бронзовий вік Запитання та завдання сторінка 34 1. Для виплавки бронзи необхідні мідь і олово, які плавляться разом. Це вимагало наявності мідних і руднікових родовищ на певних територіях. Тому осередки

sh

ko la

.in .u a

виробництва бронзи виникали там, де знаходилися природні ресурси, необхідні для цього процесу.

2. Існування казок про коваля та надприродні сили може свідчити про: 1. Бажання передавати знання та навички.

2. Спробу пояснити незрозумілі явища.

3. Моральні та етичні уроки.

4. Вірування та релігійні аспекти.

3. Поняття "бронзовий вік" може бути пов'язане з наступними асоціаціями: 1. Метал "бронза".

2. Розробка нових знарядь праці та зброї.

3. Ремесла та робота коваля.

4. Розвиток сільського господарства та городництва.

5. Епоха розвитку давніх цивілізацій та культур.

4. Ремесло і торгівля пов'язані між собою тим, що ремісники виготовляють різноманітні товари, а потім продають їх на ринку або іншому місці обміну. Торгівля включає обмін товарами або послугами між різними особами, і ремісники є одними з постачальників товарів для цього обміну.

5. Металургія: У бронзовий вік люди освоїли виготовлення металевих виробів, переважно бронзи. Це дозволило їм створювати більше долот, зброї, посуду та інші корисні предмети. Розвиток ремесел: З появою бронзових інструментів, ремісники стали більш спеціалізованими, і ремесла розцвіли. Архітектура і об'єкти будівництва: У бронзовий вік з'явилися більш складні будівлі та фортеці. Торгівля: Розвиток металургії та ремесел сприяв розширенню міжнародної торгівлі. Соціальні структури: Із збільшенням ролі ремесел і торгівлі у суспільстві, з'явилися нові соціальні класи та ієрархія. Культура і мистецтво: У бронзовий вік з'явилися нові вирази мистецтва та релігійні обряди, які відображали цю епоху.

6. Відокремлення ремесла як самостійного заняття від землеробства та скотарства вчені називають "першим суспільним поділом праці".

7. У бронзовий вік сформувалися різні соціальні групи, такі як:  Ковалі та ремісники: Освоєння металургії призвело до розвитку ремесел, таких як ковальство, гончарство, ткацтво і інші. Це створило соціальний клас ремісників.  Селяни та фермери: Основним заняттям більшості населення залишалося землеробство, але з розвитком металургії і ремесел, були інші соціальні групи.  Воїни і правителі: З'явлення бронзової зброї призвело до формування військового класу, а також правителів і вельмож.  Торговці і купці: Розширення торгівлі сприяло розвитку соціального класу торговців, які займалися обміном товарів. Це було пов'язано з тим, що розвиток ремесел і металургії створив нові можливості для спеціалізації і диверсифікації професій та занять, що призвело до формування різних соціальних груп у суспільстві.

8. У бронзовий вік з'явлення професійних воїнів і розпочаток війн може бути пов'язано з декількома факторами:  Ресурси: Завдяки розвитку металургії бронзовий вік мав доступ до більш ефективної військової технології, що збільшило конкуренцію за цінні ресурси.

.in .u a

 Соціальні структури: З формуванням соціальних класів, таких як воїни, було більше людей, готових віддати себе в оборону або завоювання.  Територіальні конфлікти: Збільшення чисельності населення та торговельні відносини призвели до конфліктів між сусідніми общинами та цивілізаціями.  Спеціалізація ролей: Поява професійних воїнів свідчить про спеціалізацію ролей у суспільстві, де деякі особи відводили собі виключно військові обов'язки.  Політичні фактори: Вплив правителів і правлінь на суспільство та експансія влади могли стати причиною воєн.

9. Найголовнішими завданнями держави в бронзовий вік могли бути:  Забезпечення порядку і безпеки: Держава могла виникнути для захисту населення від загроз, таких як напади інших груп або природні катастрофи.  Регулювання економіки і торгівлі: Держава може встановлювати правила для обміну товарами та розвивати торгівлю.  Управління ресурсами: Врядування ресурсами, такими як земля, води та метали, було важливою функцією держави.  Врегулювання конфліктів: Держава може служити як арбітр у вирішенні конфліктів між різними групами.  Збереження культури і традицій: Держава може сприяти розвитку мистецтва, релігії та інших аспектів культури.

sh

ko la

§11. Що в історії називають цивілізацією Запитання та завдання 1. Обговоріть у парах. Як ви розумієте поняття «цивілізація»? Назвіть основні ознаки цивілізації. Цивілізація – це певний рівень розвитку суспільства, який має в собі складну культуру, економічну та соціальну організацію, а також розвинену науку і техніку. Головними ознаками цивілізації є наявність держави, розвинута система управління, високий рівень розвитку науки та техніки, складна культура та мистецтво, розвинене господарство і торгівля, наявність писемності та її використання для зберігання і передачі знань і інформації.

2. Коли виникли цивілізації Месопотамії та Дав­ нього Єгипту? Держава – це організація суспільства, яка має свою територію, населення, правову систему, а також здатність до самоуправління та захисту своїх інтересів від зовнішніх загроз. Наявність держави є однією з головних ознак цивілізації.

2. Розвинута система управління Розвинута система управління передбачає наявність законів, правил і норм, за якими функціонує суспільство, а також наявність органів влади, які відповідають за забезпечення ефективного функціонування держави та захист її інтересів.

3. Високий рівень розвитку науки та техніки Цивілізація, яка досягла високого рівня розвитку науки та техніки, здатна до розв’язання складних проблем і досягнення значних досягнень в різних галузях, таких як медицина, транспорт, електроніка, інформаційні технології тощо.

4. Культура та мистецтво Культура та мистецтво – це ознака цивілізації, яка відображає її розвиненість у сфері культури. Історія цивілізації може бути відображена в архітектурі, живописі, музиці та інших проявах мистецтва.

5. Розвинене господарство і торгівля

sh

ko la

.in .u a

Цивілізація, яка має розвинене господарство та торгівлю, може забезпечити свої потреби та відповідати на потреби інших цивілізацій. Також розвинене господарство може сприяти розвитку науки та технологій.

6. Наявність писемності та її використання для зберігання і передачі знань і інформації 3. Який тип історичних джерел став доступним для досліджень із появою цивілізацій? Висло­ віть припущення щодо того, які сторони життя давніх людей найкраще допомогли розкрити ці джерела. З появою цивілізацій з’явилися писемні джерела, які стали доступними для істориків. Серед них можна виділити документи, що містять законодавчі акти, договори, листи та інші письмові свідчення, які допомагають реконструювати минуле. Найбільше інформації про давніх людей можна дізнатися з їх матеріальної культури – знарядь праці, зброї, прикрас, посуду, будівель тощо. Ці речі не тільки свідчать про технічний рівень розвитку цивілізацій, але і допомагають розкрити деякі аспекти їхнього життя та культури. Також важливими джерелами про давніх людей є мистецькі твори – фрески, скульптури, різьблення тощо. Вони не тільки відображають естетичні смаки та традиції певної цивілізації, але і допомагають розкрити менталітет та ідеологію давніх людей. Отже, матеріальна культура та мистецтво є ключовими джерелами для реконструкції історії давніх цивілізацій.

4. Пошукове завдання. За додатковими дже­ релами складіть колаж за однією з тем (на вибір): «Цивілізація Давнього Єгипту», «Циві­ лізація Месопотамії», «Цивілізація Давнього Китаю», «Цивілізація Давньої Індії», «Мікен­ ська та Мінойська цивілізації». Презентуйте результати своєї роботи в класі. Поділіться своїми враженнями після знайомства із цими давніми цивілізаціями. Я вирішила створити колаж про давньоєгипетську цивілізацію. Мені дуже цікаво було дізнатися про їхні винаходи та культуру, а також про їхніх фараонів та піраміди. На початку я дізналася про винаходи, які давньоєгиптяни внесли у світ: папірус, календар, ліки, різноманітні інструменти для писання, косметику та інші. Це створило у мене враження, що давні єгиптяни були дуже розумними та винахідливими людьми. Далі я дослідила культуру та мистецтво давньоєгипетської цивілізації. Їхня архітектура та скульптури вражають своєю красою та величністю. Ця культура також була пов’язана з їхніми релігійними переконаннями, що додавало їй ще більше таємничості та містики. §12. Природні умови та господарство Месопотамії Запитання та завдання 1. За допомогою методу «Кластери» (див. додатки до підручника) опрацюйте поняття «природні умови Месопотамії» За допомогою методу «Кластери» можна візуалізувати та організувати інформацію з поняття «природні умови Месопотамії». Наприклад: • Річки Тигр і Євфрат o Вода o Мул o Іригаційні споруди • Клімат

Сухий o Спекотний o Незначні опади • Рельєф o Рівнина o Багато пісків Дані кластери можуть бути легко перетворені на розповідь або структуровані в план дослідження теми. Річки Тигр і Євфрат забезпечували водою та мулом, необхідним для землеробства, тому населення Месопотамії навчилося будувати іригаційні споруди, такі як дамби та канали, щоб зберігати воду і розподіляти її по полях. Клімат у Месопотамії був спекотним і сухим з незначними опадами, що змушувало жителів розвивати специфічні галузі господарства, такі як землеробство та ремесла. Рельєф Месопотамії складався з рівнини та пісків, що давало змогу розвивати землеробство та пасічництво, але також ставало причиною частих піщаних бурь.

2. Що називають іригацією? Чому вона була важливою для жителів Месопотамії? Іригація – це система поливу, при якій вода подається на землю шляхом каналів або труб. Це дозволяло жителям Месопотамії забезпечувати водою і мулом, необхідним для землеробства. Річки Тигр і Євфрат, на берегах яких знаходилася Месопотамія, забезпечували водою та мулом, необхідним для землеробства. Жителі навчилися будувати дамби і канали, щоб зберігати воду і розподіляти її по полях. Це дало змогу обробляти більше землі і забезпечувати населення їжею. Тому іригація була надзвичайно важливою для жителів Месопотамії.

3. Обговоріть у малих групах. Як потреба у впорядкуванні господарства (будівництво каналів та дамб, облік урожаю, захист запасів їжі) впливали на життя населення Месопотамії? Потреба у впорядкуванні господарства впливала на життя населення Месопотамії в багатьох аспектах. Будівництво каналів та дамб дозволяло зберігати воду і розподіляти її по полях, що забезпечувало достатню кількість їжі для населення. Облік урожаю дозволяв контролювати кількість зібраної їжі і забезпечував населення продуктами харчування на протязі року. Захист запасів їжі від набігів ворогів забезпечував населенню безпеку і спокій. Окрім того, впорядкування господарства дозволяло населенню розвивати різноманітні галузі господарства, такі як землеробство та ремесла, що давало змогу забезпечувати населення різноманітними продуктами і розвивати економіку. Впорядкування господарства також дозволяло жителям Месопотамії розвивати військову промисловість та створювати великі армії, що забезпечувало їхню безпеку від сусідніх ворогів. Отже, потреба у впорядкуванні господарства була дуже важливою для життя населення Месопотамії і забезпечувала його виживання, безпеку і розвиток.

4. Як ви вже знаєте, частину вирощеного врожаю селяни віддавали як податок. Уявіть, що цього не відбувалося. Висловіть припущення, яким тоді було б життя людей Якщо селяни не віддавали б частину свого врожаю як податок, можливо, вони мали б більше продуктів і були більш добре забезпечені. Однак, це також може мати негативні наслідки, такі як зменшення розвитку інфраструктури, бідність та відсутність соціальних послуг. Складніше було б збирати кошти для проектів громадського благодійного характеру, таких як будівництво доріг, шкіл та лікарень.

sh

ko la

.in .u a

o

Це може також призвести до більшої концентрації багатства в руках кількох людей, що може призвести до соціальної нерівності та напруженості в суспільстві.

sh

ko la

.in .u a

§13. Міста-держави Месопотамії Запитання та завдання 1. Виберіть правильне твердження.

• Б Шумерські міста були самостійними.

2. Завдання «Реставратор». Відновіть текст про найдавніші міста Месопотамії, заповнивши пропуски. «Місто розбудовували навколо … — ступінчастої цегляної піраміди, на верхівці якої розміщувалося …. Також у центрі міста розташувався палац правителя. Для захисту від ворогів місто оточували … із баштами. Вони були дуже товстими. Міські … вулиці були вузенькими та кривими. На них торговці продавали свій товар. Для будівництва використовували … — висушену на сонці цеглу». Завдання «Реставратор». Відновіть текст про найдавніші міста Месопотамії, заповнивши пропуски. «Місто розбудовували навколо зіглиту — східчастої цегляної піраміди, на верхівці якої розміщувалося святилище. Також у центрі міста розташувався палац правителя. Для захисту від ворогів місто оточували стіною із баштами. Вони були дуже товстими. Міські вузькі вулиці були вузенькими та кривими. На них торговці продавали свій товар. Для будівництва використовували саман — висушену на сонці цеглу».

3. Правителем якого краю був Саргон? Як його правління вплинуло на долю Шумеру? Саргон був правителем Аккаду. Його завойовницьке правління призвело до того, що шумерські міста вже не були самостійними, а підкорялися правителю Аккаду.

4. Обговоріть у парах. Сформулюйте три ключові ознаки шумерського міста. Чим, на вашу думку, сучасні міста відрізняються від стародавніх? Обговорення у парах Три ключові ознаки шумерського міста: 1. Наявність святилища на вершині зіглиту 2. Стіни з баштами для захисту від ворогів 3. Використання саману для будівництва Сучасні міста відрізняються від стародавніх тим, що вони мають більш розвинуту інфраструктуру, таку як мережі доріг, транспортні мережі та інші комунікаційні мережі. Також, сучасні міста мають більш складну соціальну структуру та різноманітні форми управління. Нарешті, сучасні міста часто мають промислові та технологічні центри, які дозволяють їм бути джерелом інновацій та нових технологій.

5. Уявіть, що вам вдалося побувати у великому шумерському місті. Напишіть листа, у якому опишіть свої враження. Що ви побачили в місті? Що вам найбільше запам’яталося? Шановний друг, Я тільки що повернувся зі своєї подорожі до великого шумерського міста. Якщо чесно, я досі не можу повірити, що вдалося побувати в такому давньому та вражаючому місці. Спочатку я був приголомшений розміром міста. Я був поряд з гігантськими стінами, які оточували місто, та дивився на величні будівлі, які торкалися неба. Я також був

sh

ko la

.in .u a

вражений шумом та гамором, який був усюди, де я ходив. Здавалося, що місто ніколи не засинає. Проте, найбільше запам’яталося мені святилище на вершині зіглиту. Якщо вам відомо, шумери вірили в багатобожжя, і це святилище було центром цього культу. Я дивився на людей, які приходили сюди, щоб помолитися своїм богам, та бачив, як вони відчували себе зближеними зі своїми божествами. В цілому, ця подорож була неймовірним досвідом, і я дуже щасливий, що мав можливість побувати в такому давньому та вражаючому місці. З повагою, [Ваше ім’я] 6. Які винаходи здійснили давні месопотамці? За допомогою методу «Мозковий штурм» (див. додатки до підручника) обговоріть, як це вплинуло на їхнє життя, до яких наслідків призвело • Колесо • Гончарство • Запис на глиняних дощечках • Система каналів та іригаційних систем • Кодекс законів Хамурапі Ці винаходи дали можливість месопотамцям зробити значний прогрес в сільському господарстві та інших сферах життя. Колесо значно полегшило транспортування вантажів на відстань, що розширило можливості торгівлі та обміну товарами. Гончарство дозволило виготовляти посуд та інші речі, що були необхідні для життя людей. Запис на глиняних дощечках дав змогу зберігати інформацію та передавати її іншим поколінням. Система каналів та іригаційних систем дозволила месопотамцям зробити значний прогрес в сільському господарстві та забезпечити собі достатню кількість їжі. Кодекс законів Хамурапі став одним з перших писаних законів у світі та встановив стандарти правосуддя, які використовуються у багатьох країнах і донині. Проте, деякі з цих винаходів також мали негативні наслідки. Наприклад, система іригації спричинила заболочення деяких регіонів та зменшила родючість грунту. Крім того, винахід колеса також привів до розвитку військових конфліктів, оскільки війська стали більш мобільними та ефективними.

7. Висловіть припущення, як жителі шумерських міст поставилися до аккадських намісників Можливо, жителі шумерських міст почували себе підкореними та незадоволеними аккадськими намісниками, оскільки вони вважали себе самостійними і мали власну культуру та традиції. Ймовірно, також були ті, хто прийняв нове правління та зміни, які воно приносило. Однак, безумовно, це було складне історичне перетворення, яке вплинуло на життя багатьох людей.

8. Укажіть причини, через які занепала Аккадська держава Аккадська держава занепала через кілька причин: 1. Економічний занепад: За правління аккадських царів, держава втратила багато з своїх територій, що призвело до зменшення доходів. Крім того, завойовницька політика царів зумовила збитки війни, що додатково погіршило економічне становище держави.

2. Внутрішні конфлікти: Внутрішні конфлікти та боротьба за владу між різними вельможами та родами також сприяли занепаду держави. Це призвело до падіння авторитету царя та слабкості центральної влади.

.in .u a

3. Напади ворогів: Часті напади племен з півночі та сходу призвели до знищення багатьох міст та зменшення території держави.

4. Кліматичні зміни: Низькі дощі та посуха вплинули на сільське господарство, що знизило продуктивність та призвело до голоду та внутрішніх конфліктів. Ці фактори разом призвели до занепаду Аккадської держави та сприяли завоюванню територій багатьма іншими народами.

9. За допомогою методу «Оберіть позицію» (див. додатки до підручника) обговоріть у класі, чи можна вважати Аккадську державу імперією Один з поглядів може бути, що Аккадська держава була імперією, оскільки вона володіла значними територіями, включаючи частину Сирії та західного Ірану. Крім того, Аккадська держава була централізованою та мала одного правителя, що також може бути характерним для імперії. Інший погляд може бути, що Аккадська держава не була імперією, оскільки вона існувала протягом досить короткого періоду часу, лише близько 200 років. Крім того, вона не мала таких місць, як палаці та інші символи влади, які зазвичай пов’язують з імперіями. Це лише декілька поглядів на це питання, і обговорення у класі може допомогти учням краще зрозуміти цю тему та розкрити більше аргументів для кожної позиції.

sh

ko la

§14. Суспільний устрій держав Месопотамії. Закони Хаммурапі Запитання та завдання 1. На які верстви поділялося суспільство в Месопотамії? Хто в його ієрархії стояли вище — чиновники чи селяни? У месопотамському суспільстві існувала ієрархія, яка складалася з таких верств: селяни, ремісники, торговці, воїни, чиновники, жерці та знать. На вершині ієрархії стояли королі, які мали авторитет та володіли абсолютною владою. Чиновники були вище за селян у соціальній структурі. Тому чиновники стояли вище за селян у месопотамському суспільстві.

2. У який спосіб у Месопотамії вільну людину могли перетворити на раба? У Месопотамії вільну людину могли перетворити на раба у випадку, якщо вона була змушена взяти кредит і не могла його повернути. У такому випадку, вона могла продатися в рабство, щоб повернути борг. Також, людина могла стати рабом, якщо була взята в полон під час війни.

3. За допомогою методу «Сенкан» (див. додатки до підручника) охарактеризуйте історичну постать Хаммурапі та результати його діяльності Хаммурапі Сильний володар, справедливий законодавець Провів реформи, включаючи створення кодексу законів, що дав змогу регулювати різні сфери життя Закони Хаммурапі, що містили 282 статті, стали важливим джерелом права для наступних поколінь Збільшив територію Вавилонської держави шляхом завойовувань Підвищив рівень культури в державі 4. Назвіть головний принцип законів Хаммурапі “Око за око”, що означало “скільки втрачено, стільки має бути відплачено”.

.in .u a

5. Згідно з Кодексом Хаммурапі, винагорода лікаря за зцілення важкої рани має становити 10 шекелів (срібні монети), якщо він вилікував знатну людину, 5 шекелів — за незнатну (наприклад, ремісника або торговця) та 2 шекеля — за раба. Обговоріть у малих групах, як такий закон впливав на життя різних людей. Кого лікарі лікували більш охоче? Чому? Згідно з Кодексом Хаммурапі, лікарі отримували різну винагороду за зцілення залежно від соціального стану пацієнта. Якщо лікар зцілював знатну людину, то отримував 10 шекелів, за незнатну – 5 шекелів, а за раба – 2 шекеля. Такий закон стимулював лікарів лікувати переважно знатних людей, оскільки вони могли отримати більш значну винагороду. Це ставило у нерівний положення ремісників, торговців та рабів, які мали меншу можливість отримати якісну медичну допомогу. Таким чином, закон про винагороду лікаря впливав на життя різних соціальних верств суспільства в Месопотамії, а знатні люди мали більші шанси на одужання через більш досвідчених лікарів, які лікували їх з більшою увагою.

sh

ko la

§15. Держава залізного віку: Ассирія та Вавилон Запитання та завдання 1. Із якого металу ассирійці виготовляли зброю? Чому вони обрали саме його? Ассирійці виготовляли зброю зі сталі. Вони обрали її, оскільки сталь є міцнішою за звичайне залізо і більш стійкою до корозії. Також, виробництво сталі було складним процесом, тому вона була дорожчою та більш престижною за залізо, що підвищувало соціальний статус воїна, який міг собі дозволити таку зброю.

2. Як звали ассирійського правителя, який провів військову реформу? Як вона змінила ассирійське військо? Ассирійського правителя, який провів військову реформу, звали Тіглатпаласар III. Реформа полягала в створенні постійної армії, яка складалася з професійних воїнів. Він також запровадив нові зброю та тактики бою, що дозволило Ассирії стати однією з найсильніших держав того часу.

3. Яким чином утворилася Ассирійська імперія? Чому цю державу називають саме імперією? Ассирійська імперія утворилася внаслідок поєднання кількох держав і племен, що знаходилися на території Месопотамії. Засновником імперії вважається Шалманесер I, який об’єднав Ашшур з сусідніми територіями, від чого почалася експансія Ассирії на сусідні землі. Державу називають імперією, оскільки вона була великою міжнародною державою, що володіла значною частиною території Близького Сходу та використовувала свою владу для впливу на сусідні держави.

4. Складіть схему, яка б пояснювала причини воєнних успіхів Ассирії Схема причин воєнних успіхів Ассирії: 1. Сильна армія: Ассирія мала добре організовану та професійну армію з новітньою зброєю та тактиками бою.

2. Військова реформа: Тіглатпаласар III провів військову реформу, що покращила дисципліну та ефективність ассирійської армії.

3. Використання сталі: Ассирійці виготовляли зброю зі сталі, що була міцнішою за звичайне залізо та дозволяла їм мати перевагу в битвах.

4. Військова технологія: Ассирія була інноваційною в галузі військової технології, використовуючи осадні машини та облогові техніки.

sh

ko la

.in .u a

5. Швидкість та мобільність: Ассирійці добре володіли стратегією швидких походів та маневреності, що дозволяло їм швидко переміщатися та атакувати ворогів з несподіваних напрямків.

6. Дипломатія та союзи: Ассирія вміла вести дипломатичні переговори та укладати союзи з іншими державами, що підтримувало їх у війнах та збільшувало їх вплив.

5. Обговоріть у парах. Останню столицю Ассирії — Ніневію, називали «лігвом лева». Чому, на вашу думку, виникла така назва? Така назва могла виникнути через асоціацію з силуетом міста, що нагадує форму лева. Можливо, архітектурні особливості столиці, такі як високі стіни або палацові будівлі, нагадували про могутність та могутність лева. Крім того, лев часто асоціюється з силою, мужністю та владою, що може бути пов’язано зі статусом та впливом Ніневії як столиці Ассирійської імперії.

6. Чим уславилося місто Вавилон часів Халдейського царства? Місто Вавилон часів Халдейського царства уславилося своїми архітектурними та інженерними досягненнями. Воно відоме своїми величними спорудами, зокрема Вавилонськими воротами, що були одними з найвражаючих архітектурних споруд свого часу. Місто також славилося своїми високими стінами, які були символом міці та неприступності. Вавилон також був центром релігійного культу та відомий своїми храмами, зокрема Вежею Вавилонською, яка була однією з Семи чудес світу. Крім того, Вавилон був важливим торговим центром та міжнародним пунктом притягання, де зустрічалися різні культури та національності.

7. Підрахуйте, як довго проіснувало Халдейське царство. Халдейське царство існувало протягом близько 626 – 539 років до нашої ери, тобто близько 87 років.

8. Уявіть, що ви розробляєте план створення реконструкції Вавилона часів Навуходоносора II. Без яких споруд неможливо уявити це місто? Як виглядатимуть звичайні будинки? Для створення реконструкції Вавилона часів Навуходоносора II необхідно врахувати декілька ключових споруд: 1. Вежа Вавилонська (Башта Вавилонська): Це одна з найвідоміших споруд давнього Вавилона. Вона мала вигляд високої п’ятиповерхової споруди з сходами, що спліталися навколо неї. Реконструкція Вежі Вавилонської має бути відтворена з урахуванням її оригінальної форми та розмірів.

2. Вавилонський палац: Це була резиденція Навуходоносора II і одна з найбільших споруд міста. Реконструкція палацу повинна відтворити його архітектурні особливості, включаючи розкішні залі, сади та палацові споруди. Звичайні будинки в Вавилоні часів Навуходоносора II мали наступні особливості: • Багатоповерхові будинки: Будинки мали зазвичай 2-3 поверхи і були зроблені з глини або цегли.

• Плоскі дахи: Будинки мали плоскі дахи, які можна було використовувати як тераси або для вирощування рослин.

• Вузькі вулички: Вулички міста були вузькими і вузькими, забезпечуючи тісну забудову та збереження тепла взимку.

• Внутрішні двори: Багато будинків мали внутрішні двори, де мешканці могли проводити час на свіжому повітрі та займатися побутовими справами.

sh

ko la

.in .u a

9. Напишіть листа від імені мандрівника, якому вдалося побувати у Вавилоні часів свого найбільшого розквіту. Що ви побачили? Що вас найбільше вразило? Шановний друг, Я пишу цей лист, щоб поділитися з вами своїми враженнями від мого незабутнього візиту до Вавилону, коли він перебував на вершині своєї слави. Якщо ви б знали, які дива я бачив! По прибуттю до Вавилону, мене вразили його величність та багатство. Переді мною розкривалося неймовірне місто з величезними стінами, що охороняли його від зовнішніх загроз. Я пройшов вузькими вуличками, де відчував пульсуюче життя міста. Навколо мене було безліч прекрасних будівель і храмів, здатних зачарувати будь-яку людину. Найбільше враження на мене справила Вежа Вавилонська, яка височіла над містом. Її величність і масштаб викликали захват і захоплення. Я мав можливість піднятися на верхній рівень вежі і спостерігати за мальовничим панорамним видом на місто. Це було неймовірно! Також я відвідав Вавилонський палац, де бачив розкішні зали, прикрашені найкращими творами мистецтва того часу. Кожна стіна, кожна деталь викликали захоплення своєю красою і витонченістю. Але найбільше мене вразила атмосфера міста. Культурна різноманітність і толерантність, які панували серед населення Вавилону, були дивовижними. Люди з різних культур і національностей спілкувалися, торгували і жили разом в гармонії. Це було доказом сили та розуміння, які Вавилон втілював. Я ніколи не забуду свій візит до Вавилону. Це місто залишиться в моєму серці назавжди. Я сподіваюся, що ви також зможете побачити його красу та чарівність одного дня.

10. Навчальна гра «Навчаючи — вчуся». Уявіть, що ваше завдання — розповісти про Ассирію та Нововавилонське царство. Підготуйте план, за яким ви проводитимете свій урок, зразки ілюстративного матеріалу. План уроку 1. Вступ o Привітання учнів і пояснення мети уроку. o Показ слайдів з картами, що відображають місцезнаходження Ассирії та Нововавилонського царства.

2. Ассирія o Короткий огляд історії і розвитку Ассирії. o Показ слайдів з фотографіями руїн історичних міст Ассирії. o Обговорення особливостей ассирійської культури та імперії. o Пояснення впливу Ассирії на регіон та світову історію.

3. Нововавилонське царство o Огляд історії та розвитку Нововавилонського царства. o Показ слайдів з фотографіями руїн історичних міст Нововавилонського царства. o Обговорення особливостей культури та внеску Нововавилонського царства у суспільство. o Пояснення впливу Нововавилонського царства на історію та культуру.

4. Завершення o Підбиття підсумків уроку.

o o

Запитання та відповіді від учнів. Вручення додаткових матеріалів для самостійного дослідження.

sh

ko la

.in .u a

§16. Повсякденне життя населення Месопотамії Запитання та завдання 1. Із яких матеріалів виготовляли будинки простих людей у Месопотамії? Чим, на вашу думку, вони відрізнялися від сучасних будинків? У Месопотамії будинки простих людей виготовляли з глини. Вони відрізнялися від сучасних будинків тим, що були зроблені з цегли й мали пласкі дахи. Також, у вигляді вікон використовувалися лише отвори під стелею або в даху для вентиляції.

2. Які продукти в Месопотамії складали основу раціону? Порівняйте їх із тими, що ви регулярно вживаєте. Які відмінності ви можете простежити? У Месопотамії основу раціону складали ячмінний хліб та каша. Також, раціон простих людей включав овочі (цибуля, часник, різні види салату, бобові) та рибу. У Месопотамії також вживали інжир, фініки, родзинки та мед. Крім того, варили пиво з ячменю, яке було густим і вживалося через соломинку. Порівнюючи зі своїм раціоном, можна простежити декілька відмінностей. В сучасних раціонах частіше зустрічаються м’ясні продукти, такі як м’ясо птиці, свинини, яловичини та риба. Також, у нашому раціоні більш розмаїті овочі та фрукти. У Месопотамії харчування було більш залежне від власного вирощування і полювання, тоді як у сучасному світі ми маємо доступ до широкого спектра продуктів завдяки міжнародній торгівлі та супермаркетам.

3. Яким був одяг більшості жителів Месопотамії? Із яких матеріалів його виготовляли? Більшість жителів Месопотамії носила мало одягу через спеку. Він здебільшого був виготовлений з вовни. Чоловіки ходили у свого роду спідничках, а жінки носили сукні з суцільного шматка тканини. З часом крій одягу ставав складнішим, але фарбувати тканини природними або мінеральними барвниками було складно, тому кольорове вбрання та одяг із льону носили лише заможні люди.

4. У складі малих груп складіть схему, яка б ілюструвала, як природні умови впливали на повсякденне життя населення Месопотамії. +-----------------------------+ | Природні умови Месопотамії | +-----------------------------+ | V +-----------------------------+ | Вплив на повсякденне | | життя | +-----------------------------+ | V +-----------------------------+ | Географічне розташування | | та рельєф | +-----------------------------+ |

.in .u a

V +-----------------------------+ | Річки: | | - Євфрат | | - Тигр | +-----------------------------+ | V +-----------------------------+ | Зрошуваність та землеробство | +-----------------------------+ 5. Підготуйте матеріали до виставки за загальною темою «Мистецтво Месопотамії». Пам’ятайте про те, що на цих землях проживали різні народи, зокрема, шумери, аккадці, вавилоняни, ассирійці та інші. Файл: Культура Месопотамії

ko la

6. Створіть зображення типового месопотамського будинку. Назвіть три речі, які напевно в ньому можна було знайти.

sh

Три речі, які можна було знайти в типовому месопотамському будинку: 1. Глиняні таблички з письмовими записами.

2. Круглі глиняні печі для приготування їжі.

3. Великі глечики для зберігання води та інших рідин.

7. Творче завдання. У складі малих груп підготуйте інсценівки про повсякденне життя Давньої Месопотамії. Група 1: Сцена: Ринок Месопотамії Персонажі: Торговець, Покупець, Ремісник Дія: Торговець пропонує свої товари, покупець обирає та торгується, ремісник виготовляє товари на замовлення. Група 2: Сцена: Сімейна вечеря Персонажі: Батько, Мати, Діти Дія: Батько повертається з роботи, мати готує їжу, діти граються та розмовляють про свій день. Група 3: Сцена: Землеробські роботи Персонажі: Селянин, Селянка, Робітники Дія: Селянин та селянка обробляють землю, робітники допомагають з важкими роботами. Група 4: Сцена: Майстерня ремісника Персонажі: Ремісник, Учень, Замовник Дія: Ремісник виготовляє ремісничі вироби, учень спостерігає та навчається, замовник вибирає та замовляє товари.

sh

ko la

.in .u a

§17. Писемність та наукові знання Запитання та завдання 1. Висловіть припущення, чому в Месопотамії для записів використовувалися саме глиняні таблички? Одним з можливих припущень є те, що глиняні таблички були доступним матеріалом для записів в Месопотамії. Глина легко була доступна в регіоні, а також була зручною для виготовлення та зберігання інформації. Крім того, глиняні таблички могли бути перезаписані, що дозволяло зекономити матеріали і використовувати їх повторно.

2. Яким науковими здобутками Месопотамії ми користуємося і в наш час? У наш час ми все ще користуємося календарем, який був розроблений жителями Месопотамії. Вони накопичили знання про сонячні та місячні цикли, які були використані для створення календарів. Також, система числення за основою 60, яку вони використовували, вплинула на нашу сучасну систему градусів та хвилин у годині. Крім того, їхні математичні знання про площу, квадратний корінь та відсотки використовуються й досі.

3. Установіть відповідність між винаходом та сферою його застосування.

• 1 Письмо – В Облік майна та податків • 2 Календар – А Планування сільськогосподарських робіт • 3 Геометрія – Б Будівництво каналів та зикуратів 4. Як виник клинопис? Яким було його першочергове призначення? Клинопис виник у Месопотамії близько 3500 років тому. Його першочергове призначення полягало в тому, щоб записувати та зберігати важливі інформацію, таку як релігійні тексти, юридичні документи, літературні твори та інші записи. Клинопис був основним засобом комунікації та збереження знань у той час.

5. Обговоріть у малих групах, як поява письма змінила Месопотамію. Поява письма змінила Месопотамію в багатьох аспектах. Основні зміни включають: 1. Збереження і передачу знань: Завдяки письму мешканці Месопотамії могли записувати свої знання і передавати їх майбутнім поколінням. Це сприяло розвитку науки, технологій, літератури та інших сфер.

2. Розвиток адміністративної системи: Письмо дозволило встановити систему документації, обліку майна, податків та інших адміністративних процесів. Це сприяло більшому упорядкуванню і контролю в суспільстві.

3. Зростання торговельних відносин: Письмо було важливим засобом комунікації для торговельних угод та договорів. Воно сприяло розвитку торгівлі та зміцненню економічних зв’язків між різними містами та регіонами.

4. Поширення культури та релігії: Завдяки письму було можливо записувати міфи, легенди, релігійні тексти та історії. Це сприяло поширенню культури, релігії та ідентичності в Месопотамії.

5. Розвиток освіти та шкіл: Письмо стимулювало розвиток освіти та шкіл. У школах навчали письму, математиці, астрономії та іншим наукам. Це сприяло зростанню рівня освіти та розвитку інтелектуального потенціалу суспільства.

6. Зміна способу життя: Поява письма мала великий вплив на спосіб життя мешканців Месопотамії. Вони стали більш освіченими, змогли зберігати і передавати знання, розвивати науку, культуру та торгівлю. Це призвело до зміни соціальної структури та розвитку суспільства в цілому.

sh

ko la

.in .u a

§18. Релігія та література Запитання та завдання 1. Як уявляли собі світ давні мешканці Месопотамії? Давні мешканці Месопотамії уявляли світ як місце, де боги й люди переплітаються. Вони вірили, що боги створили світ і мали великий вплив на їхнє життя. Гармонія між людьми та богами була важливою частиною їхньої культури.

2. Користуючись додатковими джерелами та відомостями, отриманимим на уроках зарубіжної літератури, укажіть, у міфологіях яких народів також існують міфи про всесвітній потоп та створення людини із глини У міфологіях інших народів також існують міфи про всесвітній потоп та створення людини із глини. Наприклад згадується міф про потоп, пов’язаний з історією Ноя та будівництвом ковчега для порятунку від потопу. Створення людини із глини також описується у міфах багатьох культур, включаючи давньогрецьку, давньоєгипетську та давньокитайську міфології.

3. За допомогою методу «Синтез думок» (див. додатки до підручника) зробіть висновок про те, що можна дізнатися про народ, вивчаючи його міфологію та літературу За допомогою методу «Синтез думок» можна зробити такий висновок: Вивчаючи міфологію та літературу народу, ми можемо дізнатися про його світогляд, цінності, вірування та культурні традиції. Міфи та літературні твори допомагають нам розуміти, як народ сприймає світ навколо себе, як ставиться до питань життя та смерті, які ідеали та якості він висуває у цінність. Вони також розкривають перед нами історичні та соціальні аспекти життя народу, його звичаї, звичаї і традиції. Вивчення міфології та літератури дозволяє нам заглибитися в колективну свідомість народу і побачити його унікальність та багатство культури.

4. За допомогою методу «Два—чотири—усі разом» (див. додатки до підручника) доведіть, що міфологія Месопотамії залежала від того, що її населення бачило навколо себе. За допомогою методу “Два-чотири-усі разом” можна довести, що міфологія Месопотамії залежала від того, що її населення бачило навколо себе. Два: Населення Месопотамії бачило навколо себе річку Євфрат, яка протікала через цю територію. Річка відігравала важливу роль у житті мешканців, забезпечуючи їх зрошення та родючість ґрунту. Відсутність контролю над річкою та її повені стали причиною зруйнування та потопу, що відобразилося в міфології Месопотамії. Чотири: Населення спостерігало природу, яка оточувала їх, таку як пустеля. Пустеля в регіоні Месопотамії була великою проблемою для людей, оскільки вона не забезпечувала необхідні ресурси для життя. Це вплинуло на створення міфологічних історій про пустелю та боротьбу з нею.

5. Ким був Гільгамеш? Як звали його друга? Гільгамеш був правителем міста Урук, який на дві третини вважався богом, а на одну третину – людиною. Його друга звали Енкіду. Усі разом: Мешканці Месопотамії спостерігали за зоряним небом та приділяли велику увагу астрономії. Їхнє спостереження зірок та планет привело до створення міфологічних історій про богів, які правлять над небом та землею. Таким чином, міфологія Месопотамії була сильно утворена оточуючими природними умовами та спостереженнями населення, яке бачило навколо себе річку, пустелю та зоряне небо

sh

ko la

.in .u a

6. Підготуйте короткі повідомлення з міфології Месопотамії за однією із тем (на вибір): 1) створення світу; 2) підземний світ; 3) богів Енкі, Мардука, Інанну; 4) подвиги Гільгамеша 1) Створення світу У міфології Месопотамії світ був створений богами. Згідно з міфами, на початку був темний і безладний океан, з якого вийшли боги. Боги влаштували світ, розділили небо і землю, створили річки, гори та істоти, включаючи людей. Одним зі світотворчих богів був Енкі, який також відігравав важливу роль у багатьох інших месопотамських міфах.

2) Підземний світ В месопотамській міфології існував підземний світ, який називався Араллу. Це була сфера, де проживали мертві. Араллу було розділено на кілька рівнів, включаючи місце для праведних мертвих і місце для грішників. Боги також мали свої підземні палаці в Араллу. Ануннакі, боги підземного світу, володарювали над Араллу.

3) Боги Енкі, Мардука, Інанну Енкі був одним з найважливіших богів в месопотамській міфології. Він був богом прісних вод, мудрості та магії. Енкі також відігравав роль у створенні світу і людства. Мардука став одним з наймогутніших богів в месопотамській міфології. Він був богом неба і землі, війни та правосуддя. Мардука був вищим богом Вавилонського пантеону і був вшанований як захисник міста Вавилону. Інанна, також відома як Іштар, була богинею любові, війни та родючості. Вона була важливою богинею в месопотамській міфології і вважалася покровителькою міста Уруку. Інанна була символом жіночої сили і магії.

4) Подвиги Гільгамеша Гільгамеш, головний герой епосу “Епоха Гільгамеша”, відомий своїми неймовірними подвигами. Він був напівбожественним героєм, який здійснив численні подорожі та битви. Деяння Гільгамеша включають його пошуки вічної молодості, зустріч зі своїм найкращим другом Енкіду, а також його боротьбу з могутнім Хумбабою та іншими небезпечними супротивниками. Ці подвиги Гільгамеша є важливою частиною месопотамської міфології та культури.

7. Складіть кросворд на п'ять-шість запитань за темою параграфа. Обміняйтеся кросвордами із сусідом (сусідкою) по парті та розв'яжіть їх.

1. **Горіння**, яке не споживає речі: (ВІЇСЬМА) 2. **Імена персонажів в біблійних оповіданнях**: (АДАМ, ЄВА) 3. **Твір, який описує паломництво до святих місць**: (ПАЛОМНИЦТВО) 4. **Автор "Божественної комедії"**: (ДАНТЕ АЛІГ'ЄРІ) 5. **Збірка священних текстів у християнстві**: (БІБЛІЯ) 6. **Головний персонаж роману Віктора Гюго "Отелло"**: (КВАЗІМОДО) §19. Бронзовий вік на українських землях Запитання та завдання 1. Які спільноти розселилися на теренах України в бронзовий вік? Чим вони займалися?

sh

ko la

.in .u a

У бронзовий вік на теренах України розселилися спільноти ямної, катакомбної та зрубної культур. Ці спільноти займалися скотарством і мали свої особливості у похованнях. Вони споруджували кургани та ховали своїх померлих у ямах, катакомбах або зрубах під великими насипами землі. Жителі цих спільнот були войовничими і поступово розселялися на нові території, досягаючи навіть земель сучасної Німеччини та Індії.

2. Уявіть, що ви подорожуєте теренами України бронзового віку. Розкажіть, що ви побачили: як живуть люди на цих землях, якими Є їхні заняття, зовнішній вигляд, побут тощо Уявіть, що ви подорожуєте теренами України бронзового віку. Перебуваючи на цих землях, ви бачите, що жителі цих спільнот, таких як ямна, катакомбна та зрубна культури, займаються переважно скотарством. Вони мають великі стада худоби, які вони пасуть по степах та полонинах. Жителі цих спільнот живуть в наметах та примітивних житлах з дерева та глини. Вони мають специфічний зовнішній вигляд, з одягом зі шкір та використанням прикрас з бронзи та інших матеріалів. Їхнє побутове життя включає приготування їжі на відкритому вогні, виготовлення посуду з глини та використання примітивних інструментів.

3. За додатковими джерелами підготуйте презентацію або повідомлення про кургани бронзового віку на теренах України. Що, на вашу думку, потрібно зробити, щоб зберегти ці пам’ятки? За додатковими джерелами, кургани бронзового віку на теренах України є важливими археологічними пам’ятками. Щоб зберегти ці пам’ятки, необхідно провести належне дослідження та охорону. Презентація або повідомлення про кургани бронзового віку на теренах України може включати наступні аспекти: 1. Історичний контекст: Поясніть важливість курганів бронзового віку як свідчень життя і культури наших предків. Розкажіть про значення цих пам’яток в контексті розуміння розвитку людства.

2. Архітектурні особливості: Опишіть характеристики курганів, їхню форму та будову. Поясніть, як вони були сконструйовані в бронзовому віці.

3. Значення для археології: Покажіть, як дослідження курганів бронзового віку допомагають археологам вивчати історію та культуру наших предків. Підкресліть важливість збереження цих пам’яток для майбутніх поколінь.

4. Загрози та заходи збереження: Висвітліть поточні загрози, з якими зіштовхуються кургани бронзового віку, такі як забудова, землеробство або вандалізм. Підкресліть важливість прийняття заходів з охорони та збереження цих пам’яток, зокрема, встановлення охоронних зон, проведення регулярних археологічних досліджень та освітньо-просвітницької роботи.

4. За допомогою методу «Два — чотири — усі разом» визначте, якими були характерні риси людей бронзового віку За допомогою методу «Два — чотири — усі разом» ми можемо визначити наступні характерні риси людей бронзового віку: 1. Скотарство: Одним з основних занять людей бронзового віку було скотарство. Вони розводили худобу, яку пасли по степах та полонинах.

2. Воївничі: Люди бронзового віку були войовничими племенами, що не затримувалися довго на одному місці.

sh

ko la

.in .u a

3. Політеїзм: Індоєвропейці, культура яких має зв’язок з бронзовим віком, вірили в існування багатьох богів. Вони поклонялися сонцю та іншим природним явищам.

4. Релігійні обряди: Індоєвропейці намагалися задобрити богів, щоб уникнути їхнього гніву. Вони жертвували м’ясо свійських тварин і поклонялися сонцю, вірячи, що сонце пересувається небом у золотій колісниці. Ці характерні риси відображають специфіку життя та культури людей бронзового віку.

5. Обговоріть у парах. Порівняйте господарство населення лісостепової та степової зон України часів бронзового віку У лісостеповій та степовій зонах України часів бронзового віку господарство населення виявляло певні відмінності. У лісостеповій зоні, жителі спільнот займалися не лише скотарством, але й землеробством. Вони вирощували зернові культури, такі як пшениця, ячмінь та овес. Крім того, вони також займалися рибальством та мисливством, використовуючи річки та ліси як джерело їжі. У степовій зоні, де ландшафт складався переважно з рівнин та степів, господарство було більш спрямоване на скотарство. Жителі цих спільнот розводили великі стада худоби, такі як коні, воли та овці. Вони масово пасли своїх тварин по безмежних просторах степу, забезпечуючи собі м’ясо, молоко та інші продукти харчування. Таким чином, хоча скотарство було характерним для обох зон, лісостепова зона також мала значну роль у землеробстві, що приносило додаткові джерела харчування та розвиток населення. б. За додатковими джерелами дізнайтеся більше про археологічні культури бронзового віку на теренах України. Поділіться із класом новою інформацією В бронзовий вік на українських землях відбувалися важливі культурні зміни. Перша половина II тисячоліття до н.е. була періодом, коли починається катакомбна археологічна культура та культура багатопружкової кераміки. Ці культури змінилися в пізньому бронзовому віці зрубною, сабатинівською і білозерською археологічними культурами. Територію Північного Причорномор’я, Приазов’я та Лівобережжя України населяли арійські племена ямної і кемі-обинської культур. Усі ці культури належать до одного народу, який формувався ще за часів середньостогівської археологічної культури. Цей народ мав різні форми свого вираження – різні археологічні культури, такі як середньостогівська, ямна, катакомбна, зрубна культури. Носії цих культур називалися “курганними народами” і мали свої особливості в обрядовості та поховальних звичаях. Катакомбна культура поширювалась на степових просторах від Дністра до Дону і була відома в Криму та на Маничі у Передкавказзі. Носії катакомбної культури ховали своїх померлих в підземних камерах – катакомбах. Це була досить складна робота, виконувана за допомогою кирки. У похованнях зустрічались різноманітні предмети, такі як кам’яні і бронзові знаряддя праці, керамічні вироби зі шнуровим орнаментом, прикраси з різних матеріалів, дерев’яні вози-гарби зі шатром. Важливу роль в обрядовості катакомбних племен відігравав вогонь. Камери катакомб очищували обкурюванням, що свідчить про наявність глиняних курильниць у похованнях. Курильниці були старанно орнаментовані і використовувались для паління жертвених пахощів. У могилах також зустрічались вохра і вугілля в жаровнях і курильницях.

sh

ko la

.in .u a

Населення катакомбних племен займалося скотарством, що підтверджується знайденими кістками вівці і корови. Але також були знайдені сліди рального землеробства, такі як дерев’яне рало. Катакомбники виготовляли з бронзи різні знаряддя праці, зустрічалися дерев’яні луки, кам’яні стели, ритуальні поховальні маски з глини. Виявлені археологічні знахідки свідчать про розвиток культури та ремесел, а також про зв’язки катакомбних племен з іншими народами і культурами. Цей період є важливим для вивчення історії України та формування її культурного спадку.

7. Якими були релігійні вірування людей бронзового віку? Висловіть припущення, чому вони були саме такими Релігійні вірування людей бронзового віку передбачали віру в існування багатьох богів та поклоніння природним явищам. Це може бути пов’язано з тим, що в той час люди були вкрай залежні від природи для свого виживання. Вони спостерігали, як сонце нагріває землю, дощ поливає рослини, а вітер рухає хмари. Вірування у багатьох богів може бути спробою пояснити та контролювати ці природні явища, а також забезпечити себе благополуччям та захистом від небесних сил. Такі релігійні вірування могли також змінюватися залежно від конкретних культурних та соціальних контекстів того часу.

8. Обговоріть у малих групах. Поясніть, завдяки чому жителям причорноморських степів удалося розселитися на великих територіях Жителям причорноморських степів вдалося розселитися на великих територіях завдяки кільком факторам. Перш за все, ці степи були відносно рівнинними і просторими, що надавало можливість для розширення населення і розвитку сільського господарства. Крім того, степові землі були підходящими для скотарства, оскільки надавали великі пасовиська для худоби. Також варто зазначити, що причорноморські степи мали сприятливий клімат для життя і господарської діяльності. Помірні зими і теплі літа забезпечували достатні умови для землеробства, розвитку рослинництва і збіжжя. Кліматичні умови також сприяли збереженню продуктів харчування і забезпечували стабільність у вирощуванні та збиранні врожаїв. Крім того, розташування причорноморських степів було стратегічно важливим. Вони знаходилися на перехресті торгових шляхів, що сприяло розвитку торгівлі та культурного обміну з іншими народами. Це сприяло розширенню впливу і розвитку цивілізації в цих регіонах. Враховуючи всі ці фактори, жителям причорноморських степів вдалося успішно розселитися на великих територіях і розвивати свою культуру та господарство. §20. Єгипет — «дарунок Нілу» Запитання та завдання 1. Порівняйте природні умови середньої течії Нілу та дельти Нілу. Де, на вашу думку, кращі умови для землеробства? За допомогою додаткових джерел дізнайтеся, де в Давньому Єгипті з’явилися перші осередки землеробства Порівняння природних умов середньої течії Нілу та дельти Нілу Природні умови середньої течії Нілу та дельти Нілу відрізняються і мають важливе значення для землеробства. У середній течії Нілу, що простягається між озером Насер та Каїром, річка протікає через долину, оточену пустелею. Це дозволяє контролювати рівень води та

sh

ko la

.in .u a

створювати систему іригації. Середня течія Нілу має стабільний рівень води та регулярні повені, які забезпечують достатню кількість вологи для землеробства. Тут землеробство залежить від штучного зрошення, оскільки дощі тут рідкісні. Дельта Нілу, що розташована на півночі Єгипту, є широким ділянкою, де Ніл розгалужується на кілька рукавів, які впадають в Середземне море. Дельта Нілу має багаті ґрунти, які є результатом осадів річкового мулу. Ці ґрунти дуже родючі і добре підходять для землеробства. У дельті немає потреби в системах іригації, оскільки вона отримує достатню кількість вологи від річкових повеней та підземних джерел. Кращі умови для землеробства Хоча обидва регіони мають свої переваги для землеробства, кращі умови для землеробства спостерігаються в дельті Нілу. Багаті ґрунти, регулярні повені та природна волога забезпечують сприятливі умови для сівозміни та розвитку сільського господарства. Перші осередки землеробства в Давньому Єгипті Перші осередки землеробства в Давньому Єгипті з’явилися в долині Нілу. Регулярні повені, які приносили багатий мул, ґрунти в долині стали дуже родючими. Це стало основою для розвитку сільського господарства. Єгиптяни вирощували різні види рослин, зокрема пшеницю, ячмінь, льон, овочі та фрукти. Землеробство стало основою економіки Давнього Єгипту і сприяло його розвитку.

2. За допомогою методу «Круговий огляд» (див. додатки до підручника) опрацюйте питання.

1) Природні умови Давнього Єгипту Природні умови Давнього Єгипту були визначені річкою Ніл, яка забезпечувала вологу для землеробства. Ніл регулярно затоплював свої береги, надаючи родючість ґрунту. Пустеля навколо Нілу також захищала єгипетське суспільство. Клімат був сухим і спекотним, але завдяки річці Ніл, було доступною вода для розвитку землеробства. Родючість ґрунту сприяла сільському господарству і економічному зростанню. Географічне положення Давнього Єгипту забезпечувало йому перевагу в торгівлі і зв’язок з іншими цивілізаціями. Річка Ніл була важливою торговельною артерією, яка сприяла розвитку культури, науки і мистецтва. Такі природні умови сприяли розвитку і процвітанню Давнього Єгипту.

2) Роль Нілу в господарстві та повсякденному житті давніх єгиптян Річка Ніл відігравала важну роль у господарстві та повсякденному житті давніх єгиптян. Її повені забезпечували родючий ґрунт для сівозміни та вирощування різних видів рослин, таких як пшениця, ячмінь, льон, овочі та фрукти. Ніл також сприяв торгівлі та зв’язкам з іншими цивілізаціями, перевозячи товари та обмінюючись з іншими народами. Таким чином, Ніл був не тільки джерелом води і родючості, але й серцем господарства та повсякденного життя єгиптян.

3) Іригаційне землеробство давніх єгиптян Іригаційне землеробство було важливою частиною господарства давніх єгиптян. Вони використовували систему каналів та шлюзів для поливу польових культур з річки Ніл. Це дозволяло єгиптянам вирощувати різні культури та забезпечувати їхнє харчування. Іригаційне землеробство також сприяло розвитку єгипетського суспільства, забезпечуючи стале сільське господарство та збільшення населення.

4) Як і чому з’явилися номи та номархи

sh

ko la

.in .u a

Номи та номархи з’явилися в Давньому Єгипті як адміністративні одиниці. Кожен ном мав свого номарха, який був керівником нома та виконував роль представника фараона. Номархи забезпечували збір податків, зберігали порядок та забезпечували безпеку у своїх територіях. Ця система допомогла фараонам контролювати країну та ефективно керувати регіонами.

5) Перший фараон Першим фараоном Давнього Єгипту був Менес або Нармер. Він правив близько 3100 року до нашої ери і відомий своєю роллю в об’єднанні Верхнього та Нижнього Єгипту. Менес заснував першу династію фараонів і ввів символіку, пов’язану з фараонською владою, включаючи об’єднану біло-червону корону.

6) Періодизація історії Давнього Єгипту Історія Давнього Єгипту поділяється на кілька періодів: 1. Доісторичний період (приблизно 3100-2686 р. до н.е.): Цей період включає початок єгипетської цивілізації та формування перших державних утворень. У цей час були побудовані перші піраміди.

2. Стародавнє царство (приблизно 2686-2181 р. до н.е.): Цей період характеризується підвищеним розвитком культури та архітектури. Відомо про будівництво Великої піраміди в Гізі.

3. Період середнього царства (приблизно 2055-1650 р. до н.е.): У цей період Єгипет став сильною централізованою країною. Були проведені реформи влади та розвитку господарства.

4. Період нового царства (приблизно 1550-1070 р. до н.е.): Цей період відзначається розквітом єгипетської цивілізації. Були побудовані величні храми та палаці, такі як Храм Амона у Карнаку та Долина Царів.

5. Період Третього проміжного часу (приблизно 1070-653 р. до н.е.): Цей період характеризується політичними змінами та вторгненням зовнішніх завойовників, таких як лівійці.

6. Період Другого проміжного часу (приблизно 653-332 р. до н.е.): У цей період Єгипет був під владою ассирійців та персів.

7. Період Птолемеїв (приблизно 332-30 р. до н.е.): Цей період відзначається правлінням грецької династії Птолемеїв, включаючи відому Цезарову дружину, Клеопатру.

8. Римський період (30 р. до н. – 641 р. н. е) 3. Обговоріть у парах. Чому Єгипет називають «дарунком Нілу»? Єгипет називають “дарунком Нілу” через велике значення, яке річка Ніл має для давнього єгипетського суспільства. Ніл приносив регулярні повені, які забезпечували родючий ґрунт для сільського господарства. Це дозволяло єгиптянам вирощувати різні види рослин і забезпечувати себе їжею. Крім того, Ніл був важливим шляхом для торгівлі і зв’язків з іншими цивілізаціями. Таким чином, річка Ніл була справжнім “дарунком”, який забезпечував розвиток і процвітання єгипетської культури і економіки.

4. Як у Давньому Єгипті виникли номи? У Давньому Єгипті номи виникли як адміністративні одиниці для керування територіями. Кожен ном був контрольований номархом, який виконував функцію представника фараона. Номархи були відповідальні за збирання податків, забезпечення порядку та безпеки у своїх номах. Ця система допомогла фараонам контролювати країну та ефективно управляти регіонами.

.in .u a

Без яких термінів і понять неможливо скласти розповідь про господарство Давнього Єгипту? Складіть такий перелік • Річка Ніл • Родючий ґрунт • Сільське господарство • Іригаційне землеробство • Номи та номархи • Фараон • Повені • Торгівля

sh

ko la

§21. Влада і суспільний устрій Давнього Єгипту Запитання та завдання 1. Гра «Правда — неправда». Визначте, які твердження є правдивими, а які — ні.

1. Найчисленнішою верствою населення в Давньому Єгипті були селяни. (Правда) 2. Фараону було заборонено самостійно керувати військом — для цього він мав воєначальників. (Правда) 3. Посада писаря завжди передавалася в спадок. (Неправда) 4. Жерці жили з пожертв простих людей. (Правда) 5. Держава утримувала воїнів. (Правда) 2. Якими були владні повноваження фараона в Давньому Єгипті? Владні повноваження фараона в Давньому Єгипті були величезними. Він був не тільки політичним і військовим лідером, але й вважався божественним. Фараон мав остаточне слово у всіх справах держави і був визнаний як владар і бог на землі. Він контролював законодавство, виконавчу владу, військову силу, фінанси та релігійні справи. Фараон також мав повноваження призначати і звільняти посадових осіб, збирати податки, вести зовнішню політику та регулювати суспільні відносини.

5. Уявіть, що ви живете в Давньому Єгипті. Напишіть листа про своє життя від мені: дружини фараона, писаря при храмі, жерця, маті (візира), дружини рибалки, воїна, сина гінця (на вибір). Укажіть, хто із цих людей міг сам написати такого листа, а кому довелося 6 звертатися по допомогу. За потреби скористайтеся додатковими джерелами Від Дружини фараона Дорогий друг, Спішу розповісти про моє життя як дружини фараона. Мене звати Нефертіті, і я маю велику честь бути дружиною великого фараона. Моє життя повне пригод та величі, але також супроводжується великою відповідальністю. Я відповідаю за підтримку фараона у справах держави, участь у церемоніях та забезпечення його комфорту. Я сама можу написати цей лист, оскільки володію грамотністю та маю освіту вищого класу. З повагою, Нефертіті Від Писаря при храмі Шановний друг, Мене звати Аменхотеп, і я писар при храмі. Моя робота полягає в записуванні релігійних текстів та документів, що стосуються життя храму. Я допомагаю у підтримці й організації релігійних обрядів. Хоча я володію грамотністю, але для

.in .u a

написання цього листа я звернувся до інших писарів, оскільки маю більше досвіду у справах храму, ніж в особистих листах. З повагою, Аменхотеп Від Жерця Шановний друг, Я, Рамзес, є жерцем у великому храмі. Моя робота полягає в здійсненні релігійних ритуалів та підтримці зв’язку з богами. Я володію знаннями про нашу релігію та ритуали. Хоча я можу сам написати цей лист, але зважаючи на свої обов’язки, я звернувся до писарів, які мають більше досвіду у писанні. З повагою, Рамзес 6. Вправа «Рефлексія». Що нового ви дізналися, опрацювавши параграф? Чи легким було, на вашу думку, життя давніх єгиптян? Наскільки і в чому давньоєгипетське суспільство відрізняється від суспільства, у якому ви живете? Опрацювавши параграф, я дізнався багато цікавого про життя давніх єгиптян. Життя єгиптян не було легким, оскільки вони мали свої обов’язки та відповідальності у суспільстві, а також були певні обмеження та ієрархія. Давньоєгипетське суспільство відрізняється від суспільства, в якому я живу, у багатьох аспектах. Наприклад, фараон вважався божественним і мав величезну владу, що відрізняється від сучасних політичних систем. Також, у давньому Єгипті була ієрархічна система з різними верствами населення, що впливало на розподіл обов’язків та привілеї. В сучасному суспільстві більше акценту робиться на індивідуальних правах та свободі вибору.

sh

ko la

§22. Видатні правителі та війни Давнього Єгипту Запитання та завдання 1. Згадуючи про здобутки фараонів, історики називають ті чи інші великі будівництва. Обговоріть у малих групах, чому в Давньому Єгипті цим роботам надавали важливого значення Обговорюючи у малих групах, в Давньому Єгипті великі будівництва мали важливе значення з кількох причин: 1. Релігійне значення: Будівництво великих храмів та пірамід було пов’язане з релігійними віруваннями єгиптян. Вони вірили в вічне життя, і будівництво пірамід та храмів було спрямоване на забезпечення комфорту та добробут фараона після його смерті.

2. Політичне значення: Великі будівництва слугували як символи влади та сили фараонів. Вони демонстрували їх багатство, вплив та здатність керувати великими проектами. Це сприяло зміцненню політичної стабільності та довіри до влади фараона.

3. Економічне значення: Великі будівництва залучали велику кількість робітників, що сприяло зменшенню безробіття та забезпеченню соціальної стабільності. Крім того, будівництво сприяло розвитку ремесел, торгівлі та інших галузей економіки.

4. Символічне значення: Великі будівництва створювали враження про велич та величність єгипетської цивілізації. Вони слугували як показник досягнень в науці, технології та архітектурі, що підкреслювало вищість єгипетської культури над іншими націями.

2. Підготуйте презентацію, присвячену правлінню фараона (на вибір) Файл: Фараони

sh

ko la

.in .u a

3. Уявіть, що ви — чиновник, відповідальний за розпорядок дня фараона. Складіть розклад фараона на день. Які справи до нього увійдуть? За потреби скористайтеся додатковими джерелами. Не забувайте, що фараони, крім обов’язків, приділяли час і розвагам Як чиновник, що відповідає за розпорядок дня фараона, ось розклад дня фараона: • 6:00 – 7:00: Ранкова гігієна та одягання • 7:00 – 8:00: Сніданок та збори з високопосадовцями • 8:00 – 10:00: Перегляд звітів та зустрічі з радниками • 10:00 – 12:00: Робота над державними справами та управлінням країною • 12:00 – 13:00: Обід • 13:00 – 15:00: Аудієнції громадян, вирішення конфліктів та вислуховування прохань • 15:00 – 17:00: Відпочинок та фізична активність, зокрема полювання та спортивні заняття • 17:00 – 18:00: Зустрічі зі своєю родиною та близькими • 18:00 – 20:00: Вечеря та культурні заходи • 20:00 – 21:00: Особистий час • 21:00: Сон Цей розклад дня враховує обов’язки фараона в управлінні країною, а також відводить час для відпочинку, розваг та сімейного життя. За додатковими відомостями про розклад фараона можна звернутися до історичних джерел 4. Складіть «асоціативний кущ» до терміна «фараон» • Влада • Давньоєгипетська цивілізація • Піраміди • Ніл • Куль • Сакральність • Храми • Релігійні обряди • Потужність • Боги 5. Опишіть спорядження давньоєгипетського воїна Спорядження давньоєгипетського воїна включало: Лук і стріли: Воїн був озброєний дерев’яним луком та стрілами. Вони використовувалися для дальньої атаки на ворогів Спис: Спис був основною зброєю армії. Воїни використовували його для ближнього бою та оборони. Меч: Деякі воїни мали бронзові мечі. Щит: Воїни носили дерев’яні щити, які захищали їх від ворожих стріл і ударів. Броня: В період давнього Єгипту пересічні воїни не носили бронзові обладунки.

6. За допомогою методу «Оберіть позицію» обговоріть у класі, чи можна назвати давніх єгиптян войовничими • Так, можна назвати давніх єгиптян войовничими. Вони вели війни з сусідніми народами, завойовували території й розширювали вплив своєї цивілізації.

Ні, не можна назвати давніх єгиптян войовничими. Вони більше займалися будівництвом, релігійними обрядами та торгівлею, ніж військовими походами. Вони були більш миролюбним народом.

7. Завдання «Реставратор». Що нового ви дізналися, опрацювавши цей текст? Завдання «Реставратор». Заповніть пропуски в тексті невідомого мандрівника, який описав військо Нового царства. Відколи фараон Тутмос III править Єгиптом, його військо складається з тих, хто є воїном за професією. Вони озброєні бронзовими мечами або короткими списами. Деякі воїни озброєні далекобійними луками, склеєними з дерева, стрілами та щитами. На найвідважніших воїнів після битви чекає нагорода від фараона. Сам фараон у бронзовій броні вдягнений у парадну одежу. Крім воїнів єгиптян, у війську є найманці-нубійці, озброєні мечами. З тексту ми дізналися, що після приходу до влади фараона Тутмоса III змінилося військове мистецтво Давнього Єгипту. Воїни стали професіоналами і були озброєні бронзовими мечами, короткими списами, далекобійними луками, стрілами та щитами. Після успішних битв воїнів чекала нагорода від фараона. Сам фараон, який брав участь у війнах, був одягнений у бронзову броню та парадну одежу. Крім єгипетських воїнів, у війську також були найманці-нубійці, озброєні мечами.

.in .u a

•

sh

ko la

§23. Повсякденне життя Давнього Єгипту Запитання та завдання 1. Гра «Ланцюжок». Назвіть по одній рисі давньоєгипетського повсякдення, відповідаючи один за одним. Стежте, щоб характеристики не повторювалися 1. Використання саману для будівництва простих будинків 2. Виготовлення одягу з льону та грубого лляного полотна 3. Гоління голови через спеку та комах-паразитів 4. Прикрашання золотими виробами та коштовним камінням 5. Вживання хліба з полби та сушеної риби в раціоні 2. Пригадайте, як харчувалося населення Месопотамії. Порівняйте його раціон із раціоном населення Давнього Єгипту. Наскільки вони схожі? Л наскільки таке харчування відрізняється від вашого? У населення Месопотамії раціон також включав хліб, рибу, горох і сочевицю, а також різні види салату та цибулі. Вони також споживали виноград та інжир, а мед і фініки використовували як підсолоджувачі. Однак, у населення Месопотамії більше уваги приділялося вживанню м’яса, птиці, сирів та овочів у порівнянні з населенням Давнього Єгипту. Цей раціон відрізняється від мого особистого харчування, оскільки я споживаю більш різноманітну їжу, яка включає м’ясо, рибу, овочі, фрукти, злаки та інші продукти, що доступні у сучасному світі.

3. Творче завдання на вибір). 1) Створіть зображення зовнішнього вигляду заможного і пересічного єгиптянина (єгиптянки). У чому проявляється різниця в їхньому достатку та соціальному становищі? Творче завдання: Зовнішній вигляд заможного і пересічного єгиптянина Заможний єгиптянин: • Одяг: Він має на собі розкішну сукню з тонкого льону, прикрашену золотими виробами та коштовним камінням. Його одяг виглядає дуже деталізованим та має складний дизайн.

Вигляд: Він має високу худу фігуру та гладко підстрижене волосся. На його голові розташована велика та витончена перука з квіткою лотоса.

• Прикраси: Він прикрашений розкішними коштовностями, включаючи намиста, браслети та сережки.

• Виглядає впливовим і впевненим в собі. Пересічний єгиптянин: • Одяг: Він має на собі просту сукню з грубого, небіленого лляного полотна. Його одяг має простий крій і немає прикрас.

• Вигляд: Він має звичайну фізичну статуру та голену голову. Дітям залишають невелике пасмо волосся, яке називається “локон юності”.

• Можливо, виглядає скромним і простим. В різниці в зовнішньому вигляді заможного і пересічного єгиптянина проявляється їхній соціальний статус та рівень достатку. Заможні єгиптяни мають доступ до розкішних тканин, прикрас та інших матеріальних благ, що відображає їхнє високе соціальне становище. У той час, пересічні єгиптяни мають простіший одяг та мало або жодних прикрас, що вказує на їхній скромний соціальний статус і обмежені можливості.

4. Установіть, якими з перелічених предметів у повсякденному житті користувалися заможні єгиптяни, а якими — пересічні (селяни, ремісники). Довідка: одяг із тонкого підбіленого полотна, дерев’яний стіл із високими стільцями, кошики для зберігання речей, сад біля будинку, простий глиняний посуд, перуки, пахощі, одяг із небіленого полотна, піч для приготування їжі, прикраси із золота. У повсякденному житті заможні єгиптяни користувалися наступними предметами: • Одяг із тонкого підбіленого полотна • Дерев’яний стіл із високими стільцями • Кошики для зберігання речей • Сад біля будинку • Простий глиняний посуд • Перуки • Пахощі • Піч для приготування їжі • Прикраси із золота Пересічні єгиптяни, такі як селяни та ремісники, користувалися наступними предметами: • Одяг із небіленого полотна • Простий глиняний посуд • Піч для приготування їжі 5. За допомогою методу «Коло ідей» обговоріть, як природні умови впливали на зовнішній вигляд давніх єгиптян • Гаряча спека та сильне сонце: Єгиптяни носили легкий та просторий одяг, щоб захистити себе від палючого сонця. Вони також використовували головні убори, щоб захистити свою голову від пекельного сонця.

• Ніл: Ніл був джерелом життя для єгиптян, тому вони жили біля його берегів. Це дозволяло їм мати доступ до води для поливу, рибальства та транспорту. Близькість до річки впливала на розвиток сільського господарства та населених пунктів.

sh

ko la

.in .u a

•

Пустеля: Пустеля оточувала Єгипет з півночі та сходу. Це змушувало єгиптян зосередитися на областях біля річки Ніл, де було достатньо вологості для землеробства.

• Грунт: Грунти в долині річки Ніл були дуже родючими. Це дозволяло єгиптянам вирощувати велику кількість їжі, що впливало на їхнє харчування та життя.

• Пустеля Сахара: Пустеля Сахара розташовувалася на заході від річки Ніл. Вона створювала природну границю, яка захищала єгиптян від іноземних нападів та сприяла стабільності їхнього суспільства. Кожна з цих природних умов впливала на зовнішній вигляд давніх єгиптян, їхній спосіб життя та культуру.

6. Обговоріть у парах, чим ваше повсякденне життя відрізняється від повсякденного життя давніх єгиптян У порівнянні з повсякденним життям давніх єгиптян, наше сучасне повсякденне життя відрізняється в багатьох аспектах: 1. Технологія: У сучасному світі ми маємо доступ до різноманітних технологій, таких як комп’ютери, смартфони та Інтернет, що значно полегшує нам роботу, спілкування та доступ до інформації. У давньому Єгипті таких технологій не існувало.

2. Повсякденні зручності: Ми маємо доступ до електрики, водопостачання, каналізації та інших зручностей, які значно полегшують наше повсякденне життя. У давньому Єгипті таких зручностей не було.

3. Харчування: Наш раціон більш різноманітний та доступний. У давньому Єгипті харчування було обмежене, зазвичай базувалося на зернових культурах та водних ресурсах.

4. Одяг: У наш час ми маємо доступ до різноманітного одягу, який відповідає різним стилям та модним тенденціям. У давньому Єгипті одяг був простіший та більш обмежений у виборі.

5. Соціальна структура: У давньому Єгипті існувала ієрархічна соціальна структура, де фараон та священники мали велику владу, а звичайні люди були підкорені. У наш час соціальна структура більш демократична та рівноправна.

6. Медицина: Сучасна медицина використовує передові технології та методи для діагностики та лікування хвороб. У давньому Єгипті медицина була базовою та обмеженою в своїх можливостях. Це лише кілька прикладів того, як наше повсякденне життя відрізняється від повсякденного життя давніх єгиптян.

sh

ko la

.in .u a

•

§24. Писемність, релігія та мистецтво Давнього Єгипту Запитання та завдання 1. Висловіть припущення, чому в Давньому Єгипті існувало кілька видів письма Можливо, різні види письма в Давньому Єгипті існували через різні функції та використання. Наприклад, ієрогліфічне письмо використовувалося для документування релігійних та важливих подій, тоді як демотичне письмо було спрощеною формою, використовуваною для повсякденних потреб та комунікації. Крім того, єгипетські жителі використовували грецьке письмо, оскільки Греція мала значний культурний та політичний вплив на цю епоху.

2. Складіть «асоціативний кущ» до поняття «релігія Давнього Єгипту» Асоціативний кущ до поняття “релігія Давнього Єгипту”:

Фараони • Боги та богині • Храми та обряди • Муміфікація та поховання • Піраміди та гробниці • Рельєфи та розписи • Обеліски та статуї • Жертвопринесення та культ 3. Обговоріть у малих групах. За допомогою методу «Коло ідей» визначте, якими були уявлення давніх єгиптян про потойбічний світ В уявленнях давніх єгиптян про потойбічний світ було кілька ключових аспектів: 1. Призначення потойбічного світу: Єгиптяни вірять, що після смерті душа переходить в потойбічний світ, де продовжує своє існування. Цей світ був сприйнятий як місце покою, вічного життя та спілкування з богами.

2. Оцінка душі: Після смерті душа пройшла через суд Бога Озиріса, де її долю визначали в залежності від моральної поведінки за життя. Щоб пройти суд, душі необхідно було пройти через різні випробування та дати відповіді на питання.

3. Життя після смерті: Уявлення про потойбічний світ включало ідею про вічне життя. Єгиптяни вірять, що душі зберігають своє індивідуальне буття та можуть насолоджуватися вічним щастям після смерті.

4. Ритуали та обряди: Щоб забезпечити успішний перехід до потойбічного світу, єгиптяни здійснювали різні ритуали та обряди, включаючи муміфікацію, поховання з предметами першої необхідності та жертвопринесення богам.

5. Відношення до богів: У потойбічному світі душі зберігали свої зв’язки з богами та могли отримати їхню підтримку та захист. Єгиптяни вірили, що боги сприяють їхньому добробуту та надають душам необхідну допомогу.

4. Чому давні єгиптяни бальзамували померлих? Кого ховали в пірамідах? Давні єгиптяни бальзамували померлих, оскільки вірять, що тіло після смерті повинно бути збережене для забезпечення вічного життя в потойбічному світі. Бальзамування дозволяло зберегти тіло, запобігти його розкладу та зберегти його форму. В пірамідах ховали фараонів, що були правителями Давнього Єгипту. Піраміди були могутніми спорудами, які слугували місцем поховання та вічного життя фараонів після смерті. У цих поховальних спорудах також були знаходяться різні предмети, скарби та обереги, які мали супроводжувати фараона в його подорожі в потойбічний світ.

5. Підготуйте презентацію або повідомлення на тему «Міфологія та релігія Давнього Єгипту». Скачати презентацію 6. Висловіть припущення, чому фараони наказували зводити піраміди Уявлення про піраміди в Давньому Єгипті були пов’язані з релігійними та віровченнями єгиптян. Фараони вірили, що піраміди є священними місцями, де знаходиться їхнє поховання та вони зможуть продовжити своє існування після смерті. Зводження пірамід було способом фараонів виявити свою владу, велич та безсмертність. Крім того, піраміди є символом соціального та політичного статусу фараона, що підкреслювало його владу та велич у Давньому Єгипті.

7. Проектне завдання. За додатковими джерелами у складі малих груп підготуйте повідомлення про один давньоєгипетський міф (наприклад, про створення світу,

sh

ko la

.in .u a

•

sh

ko la

.in .u a

про Апопа, про Осіріса та Ісіду, Сехмет, Кут і Геба). Складіть запитання, щоб перевірити, як вас зрозуміли однокласники та однокласниці За давньоєгипетським міфом, із глибин первісного Світового Океану, на ймення Нун випірнуло Сонце, яке зігріло все навкруги, від чого виникло життя. За іншою версією єгиптян, спочатку із Нуна виник Першопагорб землі, де виріс надзвичайно красивий лотос, у пелюстках якого спала золота сонцесяйна дитина — бог сонця Ра. Щойно лотос розкрився, як Ра своїм сяянням освітив, обігрів і оживив світ. А іноді єгиптяни уявляли, що на цьому ж пагорбі Світовий Птах «великий Гоготун» зніс Світове Яйце, звідки й «вилупився» вже згаданий Ра. Запитання для перевірки розуміння: 1. За яким міфом єгиптяни уявляли, як виник світ?

2. Що виникло з першопагорба землі?

3. Які ролі відіграли лотос і золота сонцесяйна дитина в міфі?

4. Чим єгиптяни порівнювали народження й смерть людини?

5. Які мотиви можна знайти в давньоєгипетському міфі про створення світу?

8. Гра «Снігова куля». Назвіть характеристики давньоєгипетського мистецтва Характеристики давньоєгипетського мистецтва: • Геометричні форми та симетрія: Давньоєгипетське мистецтво використовувало геометричні форми, такі як прямокутники, круги та трикутники, і часто дотримувалося симетрії в композиції.

• Глибока символіка: Мистецтво відображало багато символів та образів, які мали релігійне, міфологічне або культурне значення.

• Фараонська ієрархія: Давньоєгипетське мистецтво часто відображало фараонів та інших чиновників, відображаючи їх вищість та владу.

• Зображення богів та богинь: Мистецтво часто зображувало різні боги та богинь, віддаваючи шану та відображаючи релігійні віровчення.

• Рельєфи та статуї: Давньоєгипетське мистецтво використовувало рельєфи на стінах храмів та гробниць, а також створювало статуї з каменю, дерева або металу.

• Кольоровість: Мистецтво використовувало яскраві кольори, такі як червоний, синій, зелений та жовтий, щоб надати життєвості та виразності зображенням.

10. Гра «Правда — неправда». Визначте, які твердження є правдивими, а які — ні.

• Давні єгиптяни вірили у трьох головних богів – Тота, Ра, Ісіду. (Правда) • Процес, завдяки якому тіло померлого могло зберігатися протягом тривалого часу, має назву муміфікація. (Правда) • До поховань давні єгиптяни не клали жодних предметів. (Неправда) • Піраміди – це храми давньоєгипетських богів. (Неправда) §25. Фінікія Запитання та завдання 1. Перелічіть найвідоміші винаходи фінікійців Найвідоміші винаходи фінікійців включають: • Корабельні будівельні технології та виготовлення великих торговельних кораблів.

• Фінікійський алфавіт, який став основою для багатьох сучасних алфавітів.

Пурпурові тканини, виготовлені з пурпурових барвників, які отримували з молюсків.

• Скляні вироби, такі як намиста та посуд.

• Розвиток торговельних мереж і заснування колоній, зокрема Карфаген.

2. Гра “Ланцюжок”. Відповідаючи по черзі, назвіть по одній характеристиці фінікійців. Стежте, щоб характеристики не повторювалися 1. Великі торговельні кораблі.

2. Фінікійський алфавіт.

3. Пурпурові тканини.

4. Скляні вироби.

5. Розвиток торговельних мереж та заснування колоній, зокрема Карфаген.

3. Гра “Реставратор”. Відновіть пошкоджений текст, вставивши замість пропусків доречні. Фінікійці не мали єдиної держави. Кожне їхнє місто було самостійним, вони жили з торгівлі та мореплавства, їхні кораблі можна було побачити в усіх куточках Середземного моря. Фінікійці будували їх із деревини і використовували великі вітрила. Значним досягненням фінікійців стало винайдення фінікійського алфавіту.

4. Гра “Навчаючи – вчуся”. Уявіть, що ви викладач (викладачка) і маєте розповісти про Фінікію та її колонії. Підготуйте план повідомлення, ілюстративний матеріал План повідомлення: 1. Вступ o Визначення Фінікії та її значення в історії.

2. Географічне положення Фінікії o Розташування на Середземноморському узбережжі. o Важливі фінікійські міста та їхні колонії.

3. Торгівля та мореплавство o Великі торговельні кораблі фінікійців. o Розвиток торговельних мереж та заснування колоній.

4. Культурні досягнення o Фінікійський алфавіт та його вплив. o Ремесла, такі як виготовлення пурпурових тканин та скляних виробів.

5. Заключення o Вплив Фінікії на історію та культуру. Ілюстративний матеріал: • Карта, що показує розташування Фінікії та її колоній.

• Зображення великих фінікійських торговельних кораблів.

• Зразки фінікійського алфавіту.

• Фотографії пурпурових тканин та скляних виробів.

5. Коли було засновано Карфаген? Завдяки чому це місто увійшло в історію? Карфаген був заснований у 823 р. до н. е. Завдяки своєму розташуванню, торгівлі та багатству, Карфаген став одним із найбільших міст свого часу й увійшов в історію як центр фінікійської культури та торгівлі, здобувши велику славу та багатство завдяки своїм торговельним контактам та колоніям. Карфаген контролював велику частину торгівлі в Західному Середземномор’ї та володів значними територіями, що забезпечувало йому політичну та економічну впливовість у регіоні.

sh

ko la

.in .u a

•

Місто Карфаген увійшло в історію завдяки фразі “Карфаген має бути зруйнований”. Ця фраза відображає бажання римлян знищити Карфаген під час третьої Пунічної війни в 146 р. до н.е. Місто було повністю зруйноване, його територію зорали, а мешканців продали в рабство. Сьогодні сентенцію використовують для окреслення тотальної війни. Її використав Елан Вілкінс (англ. Alan Wilkins) як назву вистави на тему III Пунічної війни. Після початку російсько-української війни, зокрема після ракетного удару Росії по Києву 10 жовтня 2022 року, фразу «Carthago delenda est» щодо агресора повторює українська письменниця Оксана Забужко.

sh

ko la

.in .u a

§26. Ізраїльське царство Запитання та завдання 1. Обговоріть у парах. Простежте взаємозв’язок між природними умовами Палестини та способом життя давніх євреїв Обговорюючи взаємозв’язок між природними умовами Палестини та способом життя давніх євреїв, можна відзначити кілька аспектів. Палестина мала помірний клімат та плодючу землю, що сприяло розвитку сільського господарства. Це дозволило євреям займатися землеробством, вирощувати виноград, оливки та інші культури. Також, наявність Йорданської річки надавала можливість розвивати рибальство та торгівлю. Економічний розвиток сприяв зростанню населення та формуванню міст. Необхідність захисту від ворожих нападів та конфліктів з сусідніми народами також вплинула на спосіб життя давніх євреїв. Вони будували фортеці та міські стіни, щоб забезпечити свою безпеку. Таким чином, природні умови Палестини вплинули на розвиток сільського господарства, торгівлю та оборону, що в свою чергу визначало спосіб життя давніх євреїв.

2. Підготуйте коротке повідомлення або презентацію про побут давніх євреїв Побут давніх євреїв був тісно пов’язаний з їхньою релігією і культурою. Євреї вірили в єдиного Бога Ягве і дотримувалися його законів, відомих як Десять заповідей. Вони жили за принципами моралі та справедливості, виконували релігійні обряди, і знаходилися під опікою жерців і первосвящеників. Сільське господарство було основою їхнього економічного життя. Вони вирощували виноград, оливки та інші культури на плодючих землях Палестини. Рибальство та ремесла також були важливими галузями. Міста, такі як Єрусалим, відіграли роль центрів релігійного та політичного життя. Храм, збудований за наказом царя Соломона, мав велике значення для єврейського народу, оскільки в ньому зберігалася золота скриня з Десятьма заповідями. Щоденне життя євреїв включало виконання релігійних обрядів, навчання дітей, ремесла, торгівлю та взаємодію з іншими народами. Євреї дотримувалися своїх традицій і звичаїв, що відіграли важливу роль у формуванні їхньої ідентичності. Все це сприяло розвитку єврейської цивілізації та збереженню їхньої культурної спадщини протягом віків.

3. Про царів Давида та Соломона було складено чимало розповідей. За додатковими джерелами дізнайтеся про найвідоміші з них. Якими зображено цих правителів?

sh

ko la

.in .u a

Книга Самуїла – ця книга містить важливі розповіді про життя та правління Давида. Вона описує його молодість, перемоги над Голіафом, його взаємодію з Саулом та його величезний вплив на єврейський народ. Книга Царів – в цій книзі знаходяться розповіді про Давида та Соломона. Вона описує їхні звершення, будівництво Єрусалимського храму та їхні політичні досягнення. Псалми Давида – це збірка поетичних творів, які приписуються Давиду. Ці псалми відображають його віру, сумніви, радість та покаяння. Книга приказок Соломона – в цій книзі знаходяться притчі та мудрість, які приписуються Соломону. Вони відображають його розумність та мудрість у вирішенні складних ситуацій. В розповідях про Давида та Соломона їх зазвичай зображують як великих правителів, які мали сильний вплив на єврейський народ. Давид здобув великі перемоги військовими справами та був вважаний за “людину за серцем Божим”. Соломон, зокрема, відомий своєю мудрістю та будівництвом Єрусалимського храму. Проте, варто зауважити, що існують різні тлумачення та інтерпретації цих розповідей, і деякі аспекти можуть бути предметом дискусій серед дослідників історії та релігії.

4. Соломона часто називають найвеличнішим правителем Ізраїльського царства. За допомогою методу «Оберіть позицію» спростуйте або доведіть це твердження Позиція: Підтримую твердження Аргументи: • Будівництво Єрусалимського храму: Соломон збудував величезний і величний Єрусалимський храм, який став центральною святинею для єврейського народу. Його архітектурна краса та мистецтво, вкладене в будівництво храму, свідчать про велич і розкіш цього проекту.

• Мудрість та розум Соломона: Соломон прославився своєю мудрістю та розумом. Зокрема, йому приписують написання Книги Приказок та проведення мудрих рішень у складних ситуаціях. Його мудрість стала легендарною та вплинула на культурний розвиток Ізраїльського царства.

• Процвітання та зовнішні зв’язки: Під час правління Соломона Ізраїльське царство досягло свого найбільшого просперитету. Він розвинув торгівлю, встановив зв’язки з іншими країнами, зокрема з Фараоном Єгипту, та забезпечив стабільність у регіоні. Протипозиція: Соломона не можна назвати найвеличнішим правителем Ізраїльського царства. Аргументи: • Нестабільність після смерті Соломона: Після смерті Соломона Ізраїльське царство розділилося на дві частини – на Східне Ізраїльське царство (Ізраїль) та Західне Ізраїльське царство (Юда). Це свідчить про політичну та соціальну нестабільність того часу, що покладає під сумнів велич та успіхи Соломона.

• Зростання соціальної нерівності: Під час правління Соломона зросла соціальна нерівність, особливо між багатими та бідними. Це спричинило незадоволення серед народу та створило основу для подальших конфліктів. Ці аргументи підкреслюють, що Соломона не можна однозначно назвати найвеличнішим правителем Ізраїльського царства.

sh

ko la

.in .u a

5. Обговоріть у парах. Охарактеризуйте правління царів Давида та Соломона. Складіть перелік ознак для порівняння. За потреби скористайтеся додатковими джерелами Ознаки правління царя Давида: • Він був відомий своїми військовими перемогами та був здатний об’єднати ізраїльтян в одне царство.

• Давид був “людиною за серцем Божим” і був відданий своїй вірі в Ягве.

• Він був автором багатьох псалмів, які відображали його віру, сумніви та радість.

• Давид розширив кордони Ізраїльського царства і здобув великі перемоги над своїми ворогами. Ознаки правління царя Соломона: • Він відомий своєю мудрістю та розумом.

• Соломон збудував Єрусалимський храм, який став центром релігійного життя єврейського народу.

• Він розвинув торгівлю та встановив зв’язки з іншими країнами.

• Соломон є автором Книги Приказок, яка містить притчі та мудрість. Царі Давид і Соломон мали свої унікальні внески і вплив на Ізраїльське царство. Давид забезпечив єдність та військову силу, а Соломон прославився своєю мудрістю та розвитком царства. Обидва правителя відіграли важливу роль у формуванні історії та культури Ізраїльського народу.

6. Якою була роль релігії в житті давніх євреїв? Релігія в житті давніх євреїв відігравала центральну роль. Вони вірили в єдиного Бога, Ягве, і дотримувалися різних релігійних обрядів та заповідей. Релігія пронизувала всі сфери життя єврейського народу, включаючи моральні норми, правосуддя, святкування та ритуали. Віриться, що слухняність перед Богом приносить благословення, а непослух може призвести до кари. Релігійні святині, такі як Єрусалимський храм, відігравали важливу роль у релігійному житті євреїв, де проводилися обряди та жертвопринесення. Релігійні лідери, такі як пророки, також впливали на життя євреїв, надаючи духовну навчання та напуття. Релігія була важливою складовою ідентичності та спільноти давніх євреїв.

7. Проектне завдання. Сучасні вчені розглядають Біблію як джерело відомостей про стародавню історію євреїв, а також накопиченої цим народом мудрості. Дізнайтеся, які біблійні цитати та вислови стали крилатими, та поділіться своїми знаннями в класі. Сучасні вчені дійсно розглядають Біблію як джерело відомостей про стародавню історію євреїв та мудрості, накопиченої цим народом. Деякі біблійні цитати та вислови стали крилатими і використовуються навіть у сучасній мові та літературі. Ось декілька прикладів: 1. “Око за око, зуб за зуб” – ця фраза походить із Біблії (Книга Вихід, 21:24) і використовується для вираження принципу взаємної міри покарання.

2. “Нехай хто з вас без гріха, перший кине в неї камінь” – цю фразу сказав Ісус Христос, коли його просять судити жінку, яка була зловлена у зраді (Євангеліє від Івана, 8:7). Вона використовується для підкреслення необхідності проявляти милосердя та роздуму перед засудженням інших.

3. “Безглуздість Божа мудріша за людську мудрість” – ця фраза знаходиться у Першому посланні до Коринфян (1 Коринфян, 1:25) і виражає ідею, що Божа мудрість перебуває на вищому рівні, ніж людська мудрість.

4. “Якщо ви сієте зло, то жнете лихо” – ця фраза походить із Книги Осії (Осія, 10:13) і виражає принцип карми, згідно з яким вчинки людини повертаються до неї у вигляді наслідків. Це лише кілька прикладів біблійних цитат та висловів, які стали крилатими. Біблія містить багато інших мудрих порад та історичних відомостей, які можуть бути цікавими для вивчення.

sh

ko la

.in .u a

§27. Хетська держава. Навала «народів моря» Запитання та завдання 1. Коли й де хети заснували власну державу? Хетська держава була заснована хетами в XIII столітті до н.е. на території сучасної Туреччини.

2. Висловіть припущення, чому хети, вміючи обробляти залізо, продовжували користуватися бронзовою зброєю Можливо, хети продовжували користуватися бронзовою зброєю через те, що бронза була відомою їм технологією. Залізо важче в обробці та виготовленні, а також може вимагати нові навички та знання. Крім того, можливо не було достатньо запасів залізних руд.

3. Складіть «асоціативний кущ» до поняття «хети». Назвіть усі асоціації, які у вас виникли • Хетська держава • Могутність • Люди • Держава • Індоєвропейські народи • Туреччина • Війни • Народи моря • Руїни • Мистецтво • Занепад • Криза бронзового віку • Залізний вік • Зброя • Вторгнення • Знання • Писемність • Ремісники • Торговельні шляхи • Розпад держав 4. Який період настав після завершення бронзового віку? Поясніть, чому новий період отримав таку назву? Після завершення бронзового віку настав залізний вік. Цей період отримав таку назву через поширення використання заліза як основного матеріалу для виготовлення знарядь праці та зброї. Залізо було більш доступним та міцним матеріалом, що дало змогу розвивати нові технології та збільшити продуктивність різних галузей діяльності.

sh

ko la

.in .u a

5. Обговоріть у малих групах. Визначте причини та наслідки «кризи бронзового віку». Складіть схему, яка б відображала результати вашої роботи Причини «кризи бронзового віку»: • Посухи та голод, які ослабили колись могутні держави • Вторгнення «народів моря» та їхні напади на цивілізації Середземномор’я та Близького Сходу • Зруйнування поселень, міст та інфраструктури Наслідки «кризи бронзового віку»: • Занепад та руйнація колись могутніх держав, таких як хети, Месопотамія, Мінойська та Мікенська цивілізації, а також Давній Єгипет • Втрата знань та писемності • Зменшення рівня розвитку торгівлі та ремесел • Перехід до залізного віку та нові технології • Початок «темних віків» на території Греції Схема кризи бронзового віку: Посухи та голод ↓ Ослаблення держав ↓ Вторгнення «народів моря» ↓ Зруйнування поселень та міст ↓ Занепад та руйнація держав ↓ Втрата знань та писемності ↓ Зменшення розвитку торгівлі та ремесел ↓ Перехід до залізного віку ↓ Початок «темних віків» на території Греції 6. Обговоріть у парах. Як ви розумієте поняття «криза бронзового віку»? Які можна виділити складові цієї кризи? Криза бронзового віку – це період в історії, коли відбулася серія подій, що призвели до занепаду та руйнації держав, які існували за часів бронзового віку. Ця криза мала багато складових, включаючи: • Посухи та голод, які ослабили колись могутні держави.

• Вторгнення “народів моря” та їхні напади на цивілізації Середземномор’я та Близького Сходу.

• Зруйнування поселень, міст та інфраструктури.

• Занепад та руйнація колись могутніх держав, таких як хети, Месопотамія, Мінойська та Мікенська цивілізації, а також Давній Єгипет.

• Втрата знань та писемності.

• Зменшення рівня розвитку торгівлі та ремесел. Ці складові разом спричинили кризу бронзового віку, що призвела до великих змін у політичному, економічному та соціальному житті того часу.

sh

ko la

.in .u a

7. За допомогою методу «Прес» (див. додатки до підручника) поясніть, який чинник був найвагомішим у початку «кризи бронзового віку» Найвагомішим чинником у початку “кризи бронзового віку” було вторгнення “народів моря” та їхні напади на цивілізації Середземномор’я та Близького Сходу. §28. Персія 1. Обговоріть у парах. Як, на вашу думку, вплинули на торгівлю всередині Персії будівництво доріг і запровадження золотих монет — позитивно чи негативно? Поясніть свою думку Обговорюючи це питання, можна зробити кілька аргументів як у підтримку позитивного, так і негативного впливу будівництва доріг і запровадження золотих монет на торгівлю всередині Персії. Позитивний вплив: • Будівництво доріг сприяло зручному та швидкому переміщенню товарів в межах імперії. Це покращило торгівельні зв’язки між різними регіонами та сприяло економічному зростанню.

• Запровадження золотих монет ускладнило можливість фальшивого грошового обігу та сприяло стабільності в торгівлі. Використання єдиної монети спростило обмін товарами в різних регіонах імперії. Негативний вплив: • Будівництво доріг може бути пов’язане з великими витратами коштів та ресурсів. Це може створювати фінансові та економічні навантаження на імперію.

• Запровадження золотих монет може призвести до інфляції та зростання цін на товари. Це може негативно вплинути на покупців та споживачів. Отже, можна зробити висновок, що будівництво доріг та запровадження золотих монет в Персії мали як позитивний, так і негативний вплив на торгівлю. Важливо збалансувати ці фактори та забезпечити ефективне управління економікою для досягнення позитивних результатів.

2. Обговоріть у малих групах. Чим відрізняється між собою ставлення ассирійців і персів до населення завойованих земель? Суперечності між способами, якими ассирійці і перси ставилися до населення завойованих земель можуть бути помітними. Ассирійці славилися своєю жорстокістю та жорстокими покараннями. Вони часто здійснювали масові вбивства, вивозили полонених та зруйновували міста та села. Їхня стратегія полягала в тому, щоб створити жах та паніку серед населення, щоб підкорити його та утримати від повстань. З іншого боку, перси мали іншу політику стосовно населення завойованих земель. Вони намагалися забезпечити стабільність та мир у своїй імперії. Перські володарі сприяли відновленню зруйнованих міст та інфраструктури. Вони дозволяли народам зберігати свою культуру, мову та релігію, а також надавали їм певні права та привілеї.

3. За допомогою методу «Кластери» (див. додатки до підручника) складіть схему, яка б відображала повноваження та обов’язки перських сатрапів Адміністративні обов’язки: • Керування провінцією та забезпечення порядку • Збір податків та управління фінансами • Розгляд судових справ та вирішення конфліктів • Забезпечення безпеки та оборони провінції Економічні обов’язки:

Сприяння розвитку торгівлі та економіки в провінції • Розбудова інфраструктури та дорожньої мережі • Регулювання цін на товари та послуги Соціальні обов’язки: • Забезпечення соціальної справедливості та рівності • Захист прав та інтересів населення провінції • Сприяння розвитку освіти та культури • Підтримка релігійної та етнічної гармонії Політичні обов’язки: • Забезпечення вірності імператору та додержання законів • Представництво провінції на царському рівні • Забезпечення виборів та управління місцевими органами влади 4. Підготуйте повідомлення про релігію Персії Зороастризм Зороастризм був основною релігією давніх іранців. Основоположником цієї релігії був пророк Зороастр (Заратустра). Він жив і проповідував у VI-V столітті до н. е. Зороастризм вважався однією з найстаріших монотеїстичних релігій у світі. Головні поняття • Боротьба добра і зла: Зороастризм вчить, що світ постійно знаходиться в боротьбі між добром і злом. Люди мають вибирати добро і боротися зі злом.

• Вогонь як священний елемент: Вогонь був вважаний символом чистоти і світла. Вогоньний храм, зороастрийський аташ-гах, був місцем поклоніння і молитви.

• Відповідальність за вчинки: За свої вчинки люди відповідають після смерті. Якщо вони жили праведно і доброчесно, то потрапляють до раю. Але якщо вони обрали хибний шлях, то чекають пекельні муки. Релігійні обряди • Молитва: Зороастрийці проводили молитви у храмах і вдома. Під час молитви вони зверталися до бога Ахура Мазди та інших святих істот.

• Вогнепоклонство: Вогонь був важливим елементом релігійних обрядів. Зороастрийці поклонялися вогню і віддаляли йому шану.

• Пурим: Це свято відзначалося весною і супроводжувалося розпалюванням вогню і святкуванням. Вплив на культуру Зороастризм мав значний вплив на культуру давніх іранців. Він вплинув на їхній спосіб життя, моральні цінності та соціальну структуру. Зороастрийські ідеї також відображені в літературі та мистецтві. Користуючись додатковими джерелами, підготуйте добірку цікавих фактів або презентацію про повсякденне життя, літературу та мистецтво Давнього Ірану • В Давньому Ірані сім’я була основною одиницею суспільства. Батько був головою сім’ї і мав владу над дітьми та дружиною.

• Харчування в Давньому Ірані базувалося на зернових культурах, таких як пшениця, ячмінь і вівсянка. Вони також вирощували фрукти, овочі та різноманітні трави.

• У Давньому Ірані мали місце різні релігійні обряди та свята. Наприклад, Навруз, яке відзначалося на початку весни, було важливим святом, пов’язаним зі змінами в природі та обновленням життя.

sh

ko la

.in .u a

•

Література в Давньому Ірані розвивалася в основному у вигляді поезії. Відомий поет Хорезмі відомий своїми епічними творами, такими як “Шах-наме”, які розповідають про героїчні подвиги.

• У мистецтві Давнього Ірану використовувалися різноманітні різьблені прикраси та мозаїки. Архітектура також була розвиненою, з багатомірними стінами та величними палацами. Чи можна Персію Ахеменідів назвати імперією? Поясніть свою думку, скориставшись методом «Прес» (див. додатки до підручника). Для його виконання використайте слова та конструкції: «Я вважаю, що…», «…тому що…», «Наприклад, …», «Отже, …» Я вважаю, що Персію Ахеменідів можна назвати імперією. Перш за все, Персія Ахеменідів охоплювала велику територію, яка включала різні етнічні групи та народи. Наприклад, вона включала Месопотамію, Єгипет, Індію та інші регіони. Крім того, у Персії Ахеменідів існувала централізована влада, керована царем, який мав велику владу і контроль над своїми підданими. Отже, наявність широкої території та централізованої влади робить Персію Ахеменідів імперією. Отже, можна зробити висновок, що Персію Ахеменідів можна назвати імперією через її велику територію та централізовану владу, що їй властиві.

.in .u a

•

sh

ko la

§29. Залізний вік на території України: кіммерійці та скіфи Запитання та завдання 1. Що спонукало людей переходити від масового використання бронзи до заліза?

• Прогрес технологій та розвиток металургії • Більша доступність заліза порівняно з бронзою • Властивості заліза, такі як міцність та тривкість • Економічні переваги використання заліза • Військові причини, такі як більша ефективність 2. Які дві господарські зони остаточно сформувалися на території України в залізний вік? У цей період на території України сформувалися дві господарські зони: землеробськоскотарська з осілим способом життя (у Лісостепу) і скотарсько-землеробська (у степу).

3. Складіть «асоціативний кущ» до поняття «кіммерійці» • Номади • Причорноморський регіон • Археологічні знахідки • Культура і мистецтво • Торгівля • Скотарство • Воєнні конфлікти 4. Обговоріть у парах причини, чому в українських степах у залізний вік оселилися саме кочові скотарі Українські степи у залізний вік стали привабливим місцем для оселення кочових скотарів з кількох причин: 1. Пасовища: У степах були просторі та поживні пасовища, які надавали велику кількість трави для харчування скоту.

2. Мобільність: Степи надавали скотарям можливість вільно переміщуватися разом зі своїми стадами. Це було важливо для пошуку нових пасовищ. Кочовий

ko la

.in .u a

спосіб життя також дозволяв їм швидко реагувати на зміни у середовищі та знаходити найкращі умови для випасання скоту.

3. Торгівля: Розташування в степах надавало кочовим скотарям зручний доступ до торговельних шляхів та центрів. Це давало їм можливість здійснювати обмін товарами та послугами з іншими народами та культурами.

4. Захист від нападів: Кочові скотарі використовували свою мобільність та знання степового ландшафту для уникнення нападів та ворожих вторгнень. Вони могли швидко пересуватися та знаходити безпечні місця для оселення, що забезпечувало їм додатковий захист.

5. Як скіфи опинилися на українських землях? Скіфи опинилися на українських землях внаслідок переміщення з причорноморських степів. У VII—III ст. до н. е. кочові племена, які греки називали скіфами, оселилися у причорноморських степах. Спочатку вони кочували від річки Дон до Кавказьких гір, контролюючи торговельні шляхи з Іранського нагір’я в Причорномор’я. Проте, після того, як мідійці та перси змусили скіфів шукати нові кочівлі, вони опинилися в Північному Причорномор’ї, де заснували державу, відому як Велика Скіфія.

6. Для чого скіфи насипали кургани? Підготуйте коротке повідомлення про скіфські кургани та зроблені під час їх дослідження археологічні знахідки Скіфи насипали кургани як поховальні споруди для своїх вождів та важливих членів еліти. Кургани часто мають форму купола або конуса. Вони були побудовані на високих місцях. За допомогою археологічних досліджень курганів, було знайдено безліч цінних артефактів, які надають нам унікальну інформацію про життя та культуру скіфів. Серед цих знахідок є золоті та срібні прикраси, предмети з бронзи, кераміка, зброя та інші предмети побуту. Велика кількість скіфських курганів містять поховання не тільки людей, але і тварин, які були важливими для скіфського способу життя. Дослідження курганів надають нам більше розуміння соціальної ієрархії скіфського суспільства, їхніх релігійних вірувань, ритуалів поховання та військової культури.

7. Гра «Правда — неправда». Виберіть правильні твердження 1. Скіфи були землеробськими племенами, які завжди жили на території України – ні.

2. Кіммерійці здійснювали набіги на народи, що населяли території сучасної Західної Європи – правда.

3. Кіммерійці та скіфи мешкали в степовій частині України – правда.

sh

§30. Хараппська цивілізація Запитання та завдання 1. Охарактеризуйте господарство Хараппської цивілізації Господарство Хараппської цивілізації мало такі основні риси: 1. Землеробство. Вирощували пшеницю, ячмінь, рис, бобові, бавовник, фініки та інші культури. Використовували іригаційну систему каналів і дамб для контролю повеней.

2. Скотарство. Розводили велику рогату худобу, кіз, овець, свійську птицю. Одомашнили зебу – місцевих родичів волів.

3. Ремесло. Розвинуте гончарство, обробка металів, видобуток і обробка коштовного каміння, ткацтво, будівництво.

sh

ko la

.in .u a

4. Торгівля. Наявність сухопутних і морських шляхів сполучення з іншими регіонами. Експорт лазуриту та інших товарів в обмін на імпорт. Отже, економіка в долині Інду базувалась на осілому землеробстві і скотарстві, підтримуваному розвинутим ремеслом та торгівлею. Це забезпечувало добробут населення та сприяло розквіту міської цивілізації.

2. За допомогою методу «Діаграма Венна» порівняйте міста Месопотамії та долини Інду Відповідно до методу “Діаграма Венна”, порівняння міст Месопотамії та долини Інду наводить наступні результати: Схожість: • Обидві цивілізації розвинулися біля річок – Месопотамія біля річки Тигр і Євфрат, а долина Інду біля річки Інд.

• У містах обох цивілізацій були розроблені системи каналів для іригації і контролю повеней.

• Обидві цивілізації розвинулись навколо міст. Відмінності • Месопотамські міста були більш розбудовані і складніші, з багатоповерховими будинками та зрілими системами каналів. У долині Інду міста були менші і мали більш одноманітну архітектуру.

• У Месопотамії більше акцентувалися на оборонній архітектурі з міцними фортифікаційними спорудами, тоді як в долині Інду більше уваги приділялося захисту від повеней. Таким чином, хоча обидві цивілізації розвинулися поруч з річками і мали деякі спільні риси, їхні міста відрізнялися за розмірами, архітектурою та акцентом на певні аспекти життя індивідуальних цивілізацій.

3. Археологи дослідили, що багато знарядь праці та виробів хараппських ремісників були однотипними, тобто виготовлялися за єдиними правилами та зразком. Обговоріть у парах, які висновки можна зробити з такого спостереження Ось деякі висновки, які можна зробити на основі спостережень щодо стандартизації знарядь праці та виробів хараппських ремісників: 1. Це може вказувати на спеціалізацію ремісників – окремі майстри займалися виготовленням певних типів виробів і досягли в цьому високої майстерності.

2. Стандартизація полегшувала масове виробництво однакових речей у великій кількості. Це могло бути пов’язано з потребами торгівлі.

3. Наявність уніфікованих стандартів може вказувати на контроль якості з боку державних органів або громадських організацій ремісників.

4. Використання єдиних стандартів і зразків спрощувало взаємодію між майстернями в межах економіки держави. Отже, стандартизація свідчить про високий рівень організації ремесла та розвинуті економічні зв’язки хараппської цивілізації.

4. Деякі вчені, ознайомившись із добре організованими містами Хараппської цивілізації, що мали рівні вулиці, бруковані дороги, каналізацію тощо, висловили припущення, що вони виросли не з малих торгово-ремісничих поселень, а будувалися за наперед складеним планом. Чи погоджуєтеся ви з такою думкою? Проведіть у класі дискусію за цим питанням за допомогою методу «Оберіть позицію»

sh

ko la

.in .u a

Ось кілька аргументів на користь обох позицій для проведення дискусії з цього питання: “За” теорію попереднього планування: • Рівні вулиці, каналізація, інфраструктура вказують на ретельне планування міст. Складно уявити, що це могло виникнути еволюційно.

• Потрібні знання та навички в галузі будівництва та інженерії для створення таких міст. Це могло бути заздалегідь сплановано.

• Археологічні знахідки в різних містах дуже схожі, що може вказувати на єдиний план будівництва. “Проти” теорії попереднього планування: • Немає прямих доказів існування генеральних планів міст.

• Поступовий розвиток поселень у великі міста є більш імовірним.

• Самоорганізація та локальні ініціативи також могли призвести до створення складної інфраструктури.

• Схожість архітектури може пояснюватися культурними традиціями, а не централізованим плануванням. Я сподіваюся, ці аргументи допоможуть організувати дискусію в класі за допомогою методу “Оберіть позицію”. Учні можуть поділитися на дві групи і наводити контраргументи одна одній. В кінці вчитель може підбити підсумки і зробити висновок.

5. Як зміна клімату вплинула на Хараппську цивілізацію? За допомогою методу «Мозковий штурм» назвіть усі можливі причини її занепаду Зміна клімату може бути однією з головних причин занепаду Хараппської цивілізації. Тут є кілька можливих причин, які можуть бути обговорені за допомогою методу “Мозковий штурм”: 1. Поширення посухи: Зменшення кількості опадів і рівня води може призвести до висихання річок, що були життєво важливими для землеробства і іригації. Це може спричинити зниження врожаю і недостатність їжі.

2. Зсуви річкового русла: Зміна клімату може призвести до збільшення повеней або зсувів річкового русла. Це може спричинити зруйнування інфраструктури, затоплення міст та земель, що впливає на сільське господарство і населення.

3. Зміна температури: Підвищення або зниження температури може вплинути на вегетаційний сезон і ріст рослин. Якщо клімат став більш спекотним або холодним, це може призвести до зниження врожаю і проблем зі зберіганням їжі.

4. Зміна рівня моря: Зміна клімату може призвести до підвищення рівня моря, що може спричинити затоплення берегових міст і земель. Це може призвести до втрати території і зниження населення.

5. Втрата доступу до ресурсів: Зміна клімату може призвести до зміни розташування природних ресурсів, таких як вода, ліси і мінерали. Це може призвести до втрати доступу до цих ресурсів, що негативно впливає на економіку і життєві умови. Зазначені причини є лише деякими можливими факторами, які можуть вплинути на занепад Хараппської цивілізації. Важливо провести детальне дослідження із залученням експертів та археологів для отримання більш точного уявлення про причини занепаду.

6. За додатковими джерелами підготуйте коротке повідомлення або презентацію за темою «Повсякденне життя населення Хараппської цивілізації».

.in .u a

Мешканці Хараппської цивілізації жили в добре спланованих містах, з каналізаційною і дренажною системами, колодязями. Вони дбали про чистоту свого тіла і одягу, використовуючи воду, мило і ароматичні олії. Повсякденне життя населення Хараппської цивілізації було різноманітним і цікавим. Люди займалися землеробством, вирощували зернові культури та тварин, які забезпечували харчові потреби. Велику роль в їхньому господарстві відігравала іригація, яка допомагала забезпечити врожайність полів навіть в умовах недостатку опадів. Крім землеробства, люди займалися ремеслами, такими як кераміка, текстильне виробництво та металообробка. Вони також були вправними торговцями і займалися торгівлею з іншими цивілізаціями. Будівництво було розвиненим, архітектура міст вражала своєю складністю та простотою одночасно. Важливою частиною повсякденного життя були релігійні обряди та вірування, які впливали на всі сфери життя людей. Загалом, населення Хараппської цивілізації мало розвинену культуру і внесло значний внесок у світову історію.

sh

ko la

§31. Ведійський період в історії Індії Запитання та завдання 1. Чому давню індійську цивілізацію сучасні вчені називають Ведійською? Сучасні вчені називають давню індійську цивілізацію Ведійською через те, що основні джерела інформації про цю цивілізацію — Веди, священні тексти індійців, які були створені в II тисячолітті до нашої ери. Веди містять релігійні тексти, знання, легенди та інші відомості про давню індійську історію та уявлення тогочасного населення Індостану про світ.

2. Обговоріть у малих групах. Якими були відносини дравідів та аріїв? Як арії облаштували своє життя на території Індостану? Відносини між дравідами та аріями були складними. Арії, які були індоєвропейськими народами, вдерлися на територію Індостану та заснували численні дрібні держави. Попри це із часом населення цих держав збільшувалося, з’являлися нові поселення, що вели спільну торгівлю, тут розвивалися ремесла Арії, облаштовуючись на новій території: • Засновували укріплені поселення.

• Обробляли поля.

• Розводили худобу, зокрема коней та корів – священних тварин.

• Кочували з місця на місце, коли землі навколо виснажувалися.

• Створили перші священні тексти – Веди, які лягли в основу індуїзму. Тобто арії поступово освоювали нові землі та змішувалися з місцевим населенням.

3. Яких тварин арії вважали священними? За додатковими джерелами дізнайтеся, які тварини є священними в сучасній Індії. Свідченням чого це може бути? Арії вважали священними тваринами коней та корів. В сучасній Індії також існують священні тварини, серед яких найбільш відомі є корови. Корови в Індії мають особливий статус і вважаються священними. Вони символізують життєдайну силу та процвітання, і їх вважають матір’ю-годувальницею людства. Це може бути свідченням

sh

ko la

.in .u a

глибокого релігійного і культурного впливу індуїзму на індійське суспільство і це свідчить про безперервність традицій від ведійського періоду до сучасного індуїзму.

4. Складіть схему, яка б відображала ієрархію верств (варн) індійського суспільства Ось схема ієрархії верств (варн) в суспільстві Давньої Індії: • Брахмани – Жерці, представники найвищої варни. Займалися духовними справами, проведенням ритуалів.

• Кшатрії – Воїни, знать, в тому числі раджі. Здійснювали управління, захист держави.

• Вайшії – Землероби, ремісники, торговці. Основне населення, займалося сільським господарством, ремеслами, торгівлею.

• Шудри – Слуги, обслуговуючий персонал. Представники найнижчої варни, обслуговували вищі варни.

• Недоторкані – Люди, які жили поза межами суспільства. Вважалися найнижчими серед усіх, не мали прав та статусу. Таким чином, було чітке ієрархічне розподіління суспільства за принципом варн, де брахмани перебували на вершині ієрархічної драбини 5. Поміркуйте, якими були основні заняття представників кожної варни Ось мої міркування щодо основних занять представників кожної варни: • Брахмани займалися духовними справами, проведенням релігійних ритуалів, були жерцями, вчителями, зберігачами священних текстів.

• Кшатрії були воїнами, знаттю, управителями. Займалися захистом країни, управлінням державою, збиранням податків.

• Вайшії складали основну частину населення. Займалися сільським господарством, вирощуванням зернових культур, тваринництвом. Також були ремісниками, які виготовляли знаряддя праці, посуд, зброю. Займалися торгівлею.

• Шудри були обслуговуючим персоналом інших варн. Працювали в домашньому господарстві, були слугами, наймитами на полях.

• Недоторкані займалися найпростішими і “нечистими” роботами, їм доводилося збирати сміття, прибирати вулиці та ін. Таким чином, заняття кожної варни визначали її статус та місце в соціальній ієрархії.

6. Порівняйте суспільний устрій Давньої Індії та держав Месопотамії або Давнього Єгипту (на вибір). Укажіть, що спільного, а що відмінного ви помітили Порівнюючи суспільний устрій Давньої Індії з державами Месопотамії або Давнього Єгипту, можна виокремити деякі спільні риси та відмінності. Спільне: • Індія, Месопотамія та Давній Єгипет мали ієрархічну організацію суспільства. В обох випадках існувала вертикальна структура з різними верствами або класами.

• У всіх трьох регіонах існували верстви влади та привілеї. Були визначені ролі та обов’язки різних соціальних груп чи професійних категорій.

• В індійському суспільстві та в державах Месопотамії та Єгипту було велике значення релігії та ритуалів. Вони мали вплив на всі сфери життя та соціальні відносини. Відмінності:

У Давній Індії існувала система варн (верств), де кожна верства мала свої обов’язки та привілеї. У Месопотамії та Єгипті така система була менш виражена, але все ж присутня.

• В Давній Індії брахмани (жерці) мали особливий статус та великий вплив на суспільство, що відрізняється від Месопотамії та Єгипту.

• У Давній Індії варна була спадковою, а в Єгипті становище залежало від професії. Загалом, хоча суспільні устрої Давньої Індії, Месопотамії та Давнього Єгипту мають свої особливості, вони також мають спільні риси, пов’язані з ієрархічною структурою та релігійним впливом.

7. За допомогою методу «Кластери» опрацюйте поняття «Ведійська Індія» Опрацюємо поняття “Ведійська Індія” за допомогою методу “Кластери”: Часові рамки: II тисячоліття до н.е. – VI ст. до н.е. Народи: Арії, Дравіди Релігія: Індуїзм, Веди Мова: Санскрит Суспільство: Варни – Брахмани, кшатрії, вайшії, шудри Держави: Окремі царства Культура: Епоси “Махабхарата”, “Рамаяна”. Писемність. Архітектура, скульптура Господарство: Землеробство, тваринництво Таким чином, поняття “Ведійська Індія” охоплює період формування індуїзму та індійської цивілізації на основі ведизму, з появою аріїв, становленням перших царств, літературних та мистецьких традицій.

8. За допомогою методу «Круговий огляд» обговоріть мистецькі та літературні здобутки Давньої Індії За допомогою методу “Круговий огляд” обговоримо мистецькі та літературні досягнення Давньої Індії: • Мистецтво: Мистецтво Давньої Індії відображало релігійні та філософські концепції. Урочисті будівлі, такі як храми та палаці, відрізнялися складними архітектурними деталями та витонченою орнаментикою. Крім того, в Індії розвинулася скульптура, яка зображувала богів та героїв індуїстської міфології. Індійське живопис створювалося на стінах храмів і відрізнялося використанням світлих кольорів та геометричних орнаментів.

• Література: Давньоіндійська література багата на епоси, поезію та релігійні трактати. Два найвідоміші епоси – “Махабхарата” та “Рамаяна” – розповідають про героїчні подвиги та моральні навчання. “Махабхарата” включає “БхагавадГіту”, де представлені філософські думки. Крім того, в Індії розвинулася відома поетична форма – “шлока”, яка використовувалася для вираження мудрості та філософських ідей. Отже, мистецтво та література Давньої Індії відображали релігійні та філософські погляди, розповідали про героїчні подвиги та моральні навчання, а також передавали мудрість та філософські ідеї.

9. За додатковими джерелами підготуйте презентацію або повідомлення про пам’ятку літератури Ведійської Індії. Добрий день, сьогодні я розповім вам про одну з найвидатніших пам’яток літератури Ведійської Індії – Веди.

sh

ko la

.in .u a

•

.in .u a

Веди – це найдавніші священні тексти індуїзму, які були створені між 2 тисячоліттям до н.е. і 6 століттям до н.е. арійськими племенами, що мігрували до Індії. Веди поділяються на чотири основні частини – Рігведу, Самаведу, Яджурведу і Атхарваведу. Ці тексти містять гімни, молитви, жертвоприношення та обряди, присвячені різним індуїстським богам, таким як Індра, Агні, Варуна. Веди – це не просто релігійні писання, а й цінне джерело історії, культури та побуту давніх аріїв. У них описано соціальний устрій суспільства, побут, ремесла та сільське господарство того часу. Ці унікальні тексти лягли в основу формування індуїзму і донині є одним із найшанованіших та найавторитетніших джерел цієї релігії. Тому Веди заслуговують на титул однієї з найвидатніших пам’яток літератури Давньої Індії.

sh

ko la

§32. Релігії Індії. Імперія Маур’їв Запитання та завдання 1. Яку релігію — індуїзм чи буддизм — зараховують до світових релігій? Буддизм зараховують до світових релігій. Індуїзм є однією з найбільших релігій світу, проте його не вважають світовою релігією в узвичаєному значенні цього терміну 2. За додатковими джерелами підготуйте невелике повідомлення про богів, традиції, священні місця, споруди індуїзму (на вибір) Шива або Шіва (санскрит — сприятливий, прихильний, дружній) — бог-руйнівник у трійці головних богів індуїстського пантеону поряд з Брахмою і Вішну. Він є покровителем йоги та тантри. Шива є богом руйнування і відновлення. Він здатний як руйнувати, так і творити світи. Шиву зображують як аскета з синьою шкірою, який носить на голові пасмо волосся з кісток мерців. Одним із головних атрибутів Шиви є трискель – символ вічного руху буття, який відображає цикл руйнування і відновлення. Інші атрибути – троянда, тризуб, булава. Шиву вважають покровителем мистецтва, танцю та музики. Його особливо шанують в гімалайських районах Індії. Найвідомішим святилищем Шиви є храм Аннапурни в Кашмірі. Одним із центральних обрядів, присвячених Шиві, є танцювальне дійство, коли шанувальники в екстатичному танці насичують себе отрутою змії, щоб приєднатися до сили бога. Шива відіграє важливу роль у космогонічних міфах індуїзму, є творцем та руйнівником світобудови.

3. Визначте основні відмінності між індуїзмом і буддизмом Основні відмінності між індуїзмом і буддизмом: 1. Засновники: Індуїзм бере свій початок в давніх індійських письменах, немає конкретного засновника. Буддизм був заснований Сиддхартхою Гаутамою, відомим як Будда.

2. Вчення: Індуїзм – віра в існування багатьох богів і богинь, індивідуальну душу (атман) та цикл народження і смерті (самсара). Буддизм відкидає існування бога і прагне до досягнення освітлення шляхом позбавлення страждань (нірвани).

3. Індуїзм визнає авторитет Вед і систему варн. Буддизм не спирається на Веди й відкидає поділ на варни.

4. У центрі індуїзму – боги. У буддизмі – вчення Будди, а не божества.

5. Індуїзм стосується переважно Індії. Буддизм поширився у багатьох країнах Попри ці відмінності, індуїзм і буддизм справляли великий вплив на культуру та релігійні практики Азії.

sh

ko la

.in .u a

4. Які кроки Ашока здійснював із метою об’єднання своєї держави? Чому йому це не вдалося? Ашока здійснював кілька кроків із метою об’єднання своєї держави: 1. Він проводив реформи, спрямовані на покращення управління імперією. Він перевіряв роботу чиновників та намагався забезпечити, щоб вони не примножували страждання народу.

2. Розширював територію імперії шляхом завоювань, щоб об’єднати під своєю владою більше народів 3. Ашока використовував дипломатію, укладав мирні договори та шлюбні зв’язки з іншими державами з метою зміцнення своєї позиції.

4. Поширював буддизм, зводячи ступи та монастирі, намагаючись прищепити єдину релігію. Попри ці кроки, Ашокі не вдалося повністю об’єднати свою державу. Протягом його правління під владу Маур’їв потрапили представники різних народів, які мали свої власні релігійні та культурні традиції. Крім того, після смерті Ашоки імперія Маур’їв розпалася на окремі держави.

5. За допомогою методу «Мозковий штурм» визначте, який вплив на населення імперії Маур’їв мало будівництво Ашокою мережі доріг, лікарень тощо Вплив будівництва інфраструктури за Ашоки на населення імперії Маур’їв: • Полегшення транспортних комунікацій, спрощення пересування товарів і людей.

• Пожвавлення торгівлі й ремесел, розвиток економіки.

• Поширення культурного і духовного впливу через насадження буддизму.

• Збільшення мобільності населення та обміну ідеями між регіонами.

• Покращення доступу до медичної допомоги, зниження дитячої смертності.

• Підвищення якості життя та лояльності населення до влади імперії.

• Формування єдиної культурної спільноти на території держави.

• Зміцнення централізованої влади та контролю над віддаленими регіонами.

• Поширення ідеї гуманізму та турботи про добробут підданих.

6. Дискусія. Об’єднайтеся у дві групи, де одна від імені населення імперії Маур’їв виступає за вшанування місцевих богів, інша — за те, що всі зобов’язані сповідувати буддизм. Кожна група має навести переконливі аргументи на користь своєї позиції. Завдання класу — розв’язати «релігійне питання» так, щоб це задовольнило всі сторони Група 1 (за збереження місцевих богів): Наші предки від сивої давнини шанують своїх богів і вірування, це наша традиція і культурна спадщина. Не можна насильно нав’язувати чужу релігію, адже люди мають право вільно сповідувати віру. Місцеві боги тісно пов’язані з нашим побутом і землеробством, вони нам ближчі. Група 2 (за прийняття буддизму): Буддизм проповідує гуманні цінності миру, що єднає народи. Імператор Ашока сам сповідує цю віру і дбає про добробут підданих, тому вона корисна. З уніфікацією релігії зміцниться єдність нашої великої держави.

Клас: Для збереження миру і єдності в імперії слід гарантувати свободу віросповідання для всіх. Хай кожен сам обирає, якій релігії слідувати, а імператор піклується про добробут усіх підданих незалежно від віри.

sh

ko la

.in .u a

§33. Цивілізація Давнього Китаю Запитання та завдання 1. Які дві великі річки протікають територією Китаю? Долину якої з них люди освоїли раніше? Якими були причини цього? Дві великі річки, що протікають територією Китаю, – це Янцзи і Хуанхе (Жовта річка). Люди освоїли долину Хуанхе (Жовтої річки) раніше. Це було пов’язано з тим, що долина Хуанхе мала родючі ґрунти й сприятливі умови для сільського господарства. Крім того, річка Хуанхе мала значний водний потік, що забезпечувало достатню кількість води для зрошування полів і забезпечення врожаю.

2. Назвіть кілька прикладів взаємовпливу людини та природи з історії Давнього Китаю • Вплив річок на розвиток сільського господарства і торгівлю. Річки, такі як Янцзи та Хуанхе (Жовта річка), забезпечували родючі ґрунти та достатню кількість води для зрошування полів і забезпечення врожаю. Крім того, вони були важливими транспортними шляхами для перевезення товарів і сприяли розвитку торгівлі.

• Вплив гір на оборону і військові дії. Гірські ланцюги, такі як Гімалаї, Куньлун та Цинлай, створювали природні бар’єри, які ускладнювали вторгнення ворогів і сприяли обороні. Також гірські регіони надавали природні ресурси, такі як метали, які використовувалися для виготовлення зброї і інших матеріалів.

• Вплив клімату на сільське господарство і життя населення. Китай має різноманітний клімат, від помірного до субтропічного. Це впливало на вибір культурних рослин і методів сільського господарства. Наприклад, рис, який є важливою культурою в Китаї, вирощували в регіонах з вологим кліматом і на плодючих ґрунтах. Клімат також впливав на житлові умови та спосіб життя населення.

3. Пошукове завдання. За додатковими джерелами підготуйте презентацію або повідомлення про природні умови Китаю Китай вражає своєю контрастністю рельєфу та кліматичних умов. На східному (приморському) узбережжі розташовані найбільші рівнини, гори заввишки до 3000 метрів і мережа повноводних річок. Клімат тут мусонний, з різними сезонними рухами повітря і супутніми вітрами. На півночі і південному сході Східного Китаю знаходяться великі лісові масиви і родючі ґрунти. Західний Китай характеризується високими горами, нагір’ями і улоговинами. Територія має висоту більше 3000 метрів і мало річок, які часто маловодні або періодично всихають. Більшість земель у цьому регіоні не придатні для сільського господарства. Клімат Китаю різноманітний, від субтропічного на південному сході до різкоконтинентального на північному заході. Південне узбережжя піддається впливу мусонів, які приносять вологу і опади. Різниця температур і опадів може бути значною в різних частинах країни. Китай також відомий своїми екологічними проблемами, зокрема забрудненням навколишнього середовища в прибережних районах і заплавах великих річок.

sh

ko la

.in .u a

4. Яку роль у давньокитайському суспільстві відігравали сім’я та рід? Сім’я та рід відігравали дуже важливу роль у давньокитайському суспільстві. Сім’я була основною одиницею суспільства, і вона включала батька, матір та дітей. Сім’я була відповідальна за виховання дітей, передачу цінностей та знань, а також забезпечення матеріальних потреб своїх членів. Рід був розширеною формою сім’ї, яка включала декілька поколінь. Родові зв’язки були дуже важливими у давньокитайському суспільстві і визначали певні соціальні, економічні та політичні відносини між людьми. Рід забезпечував підтримку та захист своїх членів, а також визначав їхнє місце в ієрархії суспільства. У давньокитайському суспільстві сім’я та рід були основою для організації суспільного життя, передачі культурних традицій та здійснення соціального контролю.

5. Як давні китайці ставилися до власних правителів? Як вони їх називали? Давні китайці ставилися до своїх правителів з повагою і визнавали їхню владу. Правителів називали “ванами”. Це слово перекладається як “князь” або “володар”. Вважалося, що ван отримує право на володарювання від Неба (тобто вищих сил) у вигляді “мандату Неба”. Народ вважав вана посередником між людьми і богами, “сином Неба”. Це надавало ванові сакральний авторитет і підкреслювало його верховенство. Водночас ван мусив дбати про добробут підданих, інакше втрачав “мандат”. Тому давні китайці слухняно ставилися до ванів, оскільки вони уособлювали владу, надану Небом, і були гарантами порядку та процвітання в державі.

6. Що китайці називали «Серединною державою»? Згідно тексту, давні китайці називали «Серединною державою» свою батьківщину – землі, на яких розташовувалася їхня держава. Таку назву вони дали своїй країні, оскільки: • Вважали себе осілим землеробським народом на відміну від кочових народів довкола.

• Розташовувалися в центральній частині континенту посеред кочівників на заході та півночі.

• Вважали свою культуру зразковою та цивілізованою, на відміну від “варварських” сусідів. Тому назва «Серединна держава» підкреслювала осілість китайців, центральне географічне положення та культурну перевагу над сусідами. Це була самоназва давньокитайської держави.

§34. Давньокитайські держави. Імперія Цінь Запитання та завдання 1. Чим Цінь відрізнялася від решти «воюючих держав»? Основні відмінності держави Цінь від інших “воюючих держав” у період Чжоу: 1. Цінь швидко об’єднала під своєю владою найбільшу територію.

2. Встановила більш централізовану та жорстку систему управління.

3. Активно впроваджувала реформи на зразок уніфікації мови, писемності, системи мір і ваг тощо.

4. Здійснювала тотальну мілітаризацію суспільства, спираючись на численну армію.

5. Проводила політику централізації та обмеження впливу місцевої знаті.

sh

ko la

.in .u a

6. Застосовувала більш жорсткі покарання для приборкання населення.

7. Як результат, держава Цінь першою об’єднала усі “воюючі держави” під однією владою. Отже, Цінь відрізняла більш радикальні методи централізації та мілітаризації.

2. Ким був Шан Ян? Завдяки чому він увійшов в історію? Шан Ян був китайським мислителем і політичним діячем, який жив у IV столітті до н. е. Він був одним з основоположників легизма – філософсько-політичного учення, яке вважало закони й правила найвищим принципом управління державою Ідеї Шан Яна стали основою реформ першого імператора об’єднаного Китаю Цінь Ши Хуана. Таким чином, концепція “легізму”, розроблена Шан Яном, суттєво вплинула на подальший розвиток китайської державності та зміцнення централізованої влади. Саме тому вчення Шан Яна займає важливе місце в історії Китаю.

3. Обговоріть у малих групах. Як правителю держави Цінь вдалося підкорити весь Китай? Давайте обговоримо це питання в малих групах: Група 1: • Цінь мала сильну й добре організовану армію, яка завоювала інші держави.

• Були застосовані жорсткі методи: знищення супротивників, конфіскація земель тощо.

• Цінь вдало використала внутрішні суперечки між іншими царствами. Група 2: • Були проведені адміністративно-політичні реформи: уніфікація законів, мови, писемності.

• Збудовано мережу доріг, що полегшило управління віддаленими територіями.

• Застосовано ідеї легізму про сильну централізовану владу.

• Поширено ідею про єдину державу “під Небом” на чолі з імператором. Таким чином, вдалим було поєднання військової сили й адміністративно-ідеологічних реформ.

4. Як імператор Цінь Ши Хуан-ді вчиняв щодо людей, які не корилися встановленим ним правилам? За допомогою методу «Акваріум» обговоріть, чи були виправданими такі засоби правління Метод “Акваріум” включає діалог між різними точками зору. Розгляньмо обидва аспекти: Засоби правління Цінь Ши Хуан-ді: • Цінь Ши Хуан-ді вважав, що суворі заходи є необхідними для зміцнення своєї влади та забезпечення стабільності в державі.

• Імператор застосовував суворі каральні заходи проти тих, хто не підкорявся його правилам, включаючи знищення міст, конфіскацію земель та навіть масові страти.

• Він вважав, що такі каральні заходи є необхідними, щоб утримати під контролем непокірних і забезпечити послух від населення. Чи були такі засоби правління виправданими?

• Деякі можуть аргументувати, що такі суворі заходи були необхідними для забезпечення єдності та стабільності в державі, особливо в умовах постійної загрози з боку зовнішніх ворогів та внутрішніх протестів.

• Інші можуть вважати, що такі каральні заходи порушували основні права людей і несправедливо ставилися до непокірних.

Важливо зрозуміти, що суворі заходи Цінь Ши Хуан-ді мали як позитивні, так і негативні наслідки, і оцінка їх виправданості залежить від контексту та особистих цінностей.

5. Яку роль у долі Китаю відіграв Великий шовковий шлях? Великий шовковий шлях відігравав значну роль у долі Китаю. Цей торговий маршрут сприяв розширенню торгівлі та культурного обміну між Китаєм та різними країнами Євразії. Він дозволив Китаю експортувати шовкові тканини, фарфор та інші товари, а також імпортувати пурпурові тканини, прикраси та інші цінності з інших країн. Великий шовковий шлях сприяв розширенню культурного впливу Китаю, а також сприяв розвитку торгівлі, зокрема утвердженню Китаю як важливого торговельного центру. Він також сприяв обміну знаннями та ідеями між різними народами та сприяв розвитку наукових досліджень та технологій у Китаї.

6. Пошукове завдання. За додатковими джерелами підготуйте презентацію або повідомлення про повсякденне життя населення Китаю часів династії Хань. Повсякденне життя населення Китаю за часів династії Хань було різноманітним і залежало від соціального статусу, професії, регіону та інших факторів. Династія Хань була однією з найпотужніших і найбагатших держав у світі, яка контролювала великі території в Східній Азії й торгувала з іншими країнами по Шовковому шляху. Населення Китаю за часів династії Хань складалося з різних етнічних груп, які мали свої особливості у мові, звичаях, одязі, їжі та інших аспектах. Основною етнічною групою були ханьці, які належали давнім племенам Хуанхе. Суспільство династії Хань було ієрархічним і патріархальним, де влада та привілеї належали імператору, аристократії, чиновникам, військовим та духовним лідерам. Більшість населення складали селяни, які працювали на землі й сплачували податки. Інші соціальні групи включали ремісників, торговців, художників, вчених, рабів та невільників. Повсякденне життя населення Китаю за часів династії Хань залежало від їхньої зайнятості, доходу, освіти, статі, віку, сімейного стану, релігійних переконань та інших обставин. Загалом, люди працювали від світанку до заходу сонця, дбаючи про свої потреби й обов’язки. Вони мешкали в простих хатах або будинках, одягалися в одяг з льону, конопель, шовку або бавовни, харчувалися рисом, пшеницею, просом, овочами, фруктами, м’ясом, рибою, яйцями, соєю, медом, чаєм та іншими продуктами. Вони розважалися, слухаючи музику, співаючи пісні, граючи в ігри, читаючи книги, відвідуючи храми, святкування, ярмарки, театри та інше.

sh

ko la

.in .u a

•

§35. Культура Давнього Китаю Запитання та завдання 1. Яку назву має китайська писемність? Як вона виникла? Китайська писемність має назву “китайське письмо” (кит. 中文). Вона виникла близько 6 тисячоліття до н.е. на основі піктограм і ідеограм, які зображували фізичні об’єкти або абстрактні поняття. Згодом, китайські ієрогліфи стали використовувати також фоноідеограми, які позначали вимову знаків. Китайська писемність розвивалася протягом багатьох століть і пережила різні реформи і спрощення 2. Гра «Правда — неправда». Визначте, які твердження є правдивими, а які — ні. Отже, розглянемо кожне твердження:

sh

ko la

.in .u a

1. Даосизм передбачав життя в гармонії із собою та світом. Це твердження є правдивим. Даосизм справді проповідував ідею гармонійного співіснування людини і природи.

2. Конфуцій навчав, що людина має дбати не лише про власне, а й про загальне благо.Це твердження також є правдивим. Вчення Конфуція передбачало турботу людини не тільки про власні інтереси, а й про суспільство загалом.

3. Легізм передбачав ідею самовдосконалення людини. Це твердження є неправдивим. Легізм зосереджувався насамперед на сильній централізованій владі, а не на самовдосконаленні особистості. Отже, правдивими є перші два твердження, а третє є неправдивим.

3. Порівняйте чесноти людини відповідно до даосизму та конфуціанства. Як вони допомагають пояснити суть цих вчень? Різні погляди на чесноти людини в даосизмі та конфуціанстві дійсно допомагають зрозуміти сутність цих вчень. В даосизмі ідеалом вважається мудрець, який живе у злагоді з природою, позбавлений марнославства та прагнення до влади чи багатства. Це людина, яка розвинула в собі такі чесноти, як скромність, простота, щирість, любов до життя. В конфуціанстві ж ідеал – благородний муж, освічена та моральна людина, яка присвятила себе служінню суспільству. Для нього важливі такі чесноти, як гуманність, справедливість, вірність обов’язку, шанобливість у ставленні до старших та традицій. Отже, акцент на гармонії з природою чи громадському обов’язку відображає основні принципи даосизму та конфуціанства відповідно.

4. За допомогою методу «Кластери» складіть схему «Даосизм, конфуціанство та легізм в історії Давнього Китаю» Даосизм • Вчення про шлях (дао) • Природність, недіяння • Гармонія зі світом • Збереження життєвої енергії ці Конфуціанство • Вчення Конфуція • Гуманність, ритуал, вірність • Служіння державі • Повага до старших і традицій • Моральне самовдосконалення Легізм • Тоталітарне вчення • Сильна централізована влада • Жорсткі закони і покарання • Контроль та слухняність населення • Шан Ян, Хань Фей-цзи Я спробував відобразити ключові ідеї та персоналії кожного з цих трьох вчень, що вплинули на розвиток Давнього Китаю. Сподіваюсь, ця схема у формі кластерів буде корисною.

5. Давні китайці створили багато літературних творів (як художніх, так і наукових, філософських). За додатковими джерелами підготуйте презентацію або повідомлення про один із них (на вибір)

sh

ko la

.in .u a

«Шицзін» («Книга поезії») – це найдавніша збірка китайської поезії, яка містить 305 творів, створених у різних царствах Стародавнього Китаю в період з XII по VI століття до н.е. Ці твори відображають різноманітні аспекти духовного і соціального життя китайців, такі як релігія, політика, мораль, любов, праця, війна, природа тощо. «Шицзін» традиційно вважається одним з п’яти канонічних творів конфуціанства і має великий вплив на всю подальшу китайську літературу і культуру. «Шицзін» поділяється на чотири розділи: «Го фен» («Пісні земель»), «Сяо я» («Менші оди»), «Да я» («Більші оди») і «Сун» («Гімни»). Кожен розділ має свою тематику, форму і стиль.

6. Пошукове завдання. За додатковими джерелами дізнайтеся, які винаходи здійснили давні китайці. Розкажіть у класі про один із них. Давні китайці здійснили багато важливих винаходів, які вплинули на розвиток світової цивілізації, зокрема: 1. Папір. Його почали виготовляти в II столітті до н.е. з волокон шовку, конопель та бамбука. Китайський папір поступово поширився світом.

2. Компас. Примітивний компас для визначення напрямків був винайдений у Китаї в II або III столітті до н.е. Згодом удосконалився до сучасного вигляду.

3. Порох. Був винайдений китайцями у IX столітті для виготовлення феєрверків. Згодом почав використовуватися у військовій справі.

4. Друкарський верстат. Перші друкарські машини з’явилися у Китаї у VIII столітті.

5. Порцеляна. Китайці освоїли її виробництво одними з перших у світі, порцеляна з Китаю експортувалася у багато країн. Ось короткі відомості про винахід пороху в Давньому Китаї. Порох був винайдений китайськими алхіміками приблизно в IX столітті н.е. Спочатку його використовували для створення феєрверків та інших святкових розваг. За легендою, рецепт пороху знайшов чернець. Він змішав селітру, сірку та деревне вугілля у певних пропорціях і отримав вибухову суміш. У XI-XII століттях китайці почали застосовувати порох у військовій справі. Це додало вогневої потужності китайській армії. Протягом наступних століть рецепт і технологія виробництва пороху поступово поширилися з Китаю до арабських країн, а потім і до Європи. Там його застосування у військовій справі набуло ще більших масштабів. Отже, китайський винахід пороху докорінно змінив ведення воєнних дій і відіграв важливу роль в історії людства. Розділ III. Антична цивілізація та її взаємодія із суспільствами, що сформувалися на українських землях §36. Поняття Античності. Природні умови Давньої Греції Запитання та завдання 1. Обговоріть у парах, чому античний період виділяють в історії окремого регіону, а не всього світу Учені виділяють античний період в історії окремого регіону, а не всього світу, з кількох причин: 1. Культурна та цивілізаційна значимість: Античність, зокрема Давня Греція та Римська імперія, мають величезний вплив на сучасну культуру та цивілізацію. Багато з основних принципів, ідей, мистецтва та філософії, що сформувалися в

sh

ko la

.in .u a

античному періоді, проникли до сучасного світу і мають значення для розвитку людства.

2. Історична вага: Античний період вважається важливим періодом в історії людства, оскільки він відображає перехід від праці суспільства до цивілізації з подальшим розвитком політичних, соціальних та культурних інституцій.

3. Обмеженість джерел: Наявність археологічних та писемних джерел з античності дозволяє більш детально вивчати й розуміти цей період в історії. Велика кількість розкопок, артефактів, документів та літературних творів збереглися з античного періоду, що дає можливість скласти більш повне уявлення про життя, культуру та події того часу.

4. Історичний контекст: Античність слугує важливим етапом в історії світу, від якого можна відстежити подальші політичні, соціальні та культурні розвитки різних регіонів світу. Розуміння античного періоду допомагає нам краще розуміти й оцінювати події, які відбулися пізніше.

2. Укажіть, на території яких сучасних країн розвивалася цивілізація Давньої Греції Україна, Болгарія, Туреччина, Греція, Албанія, Македонія, Чорногорія, Італія (південна частина), Сербія (південна частина), Сирія, Єгипет 3. За допомогою методу «Коло ідей» поясніть, чим різняться природа й клімат Греції та Месопотамії Греція розташована на Балканському півострові та островах в Егейському морі. Вона має гірську місцевість, гори багаті на поклади металів, глини та будівельне каміння. Континентальна Греція поділена на кілька регіонів, включаючи Фессалію та Аттику. На півночі знаходиться найвища гора країни – Олімп. Греція має помірний середземноморський клімат з вологими зимами та спекотними літами. Месопотамія розташовується між річками Євфрат і Тигр. Цей регіон має напівпустельний клімат з обширними пустелями на півночі та замуленими заплавами на півдні. Річки Євфрат і Тигр забезпечують зрошуване сільське господарство. Месопотамія має багато гарячих і спекотних днів протягом року. Вплив на розвиток цивілізації • Гористий рельєф Греції ускладнював землеробство, але сприяв розвитку мореплавства і торгівлі • Рівнинний рельєф Месопотамії сприяв розвитку землеробства, але ускладнював захист від загарбників • Середземноморський клімат Греції сприяв розвитку виноградарства і виноробства • Пустельний клімат Месопотамії вимагав від людей великих зусиль для освоєння землі Висновок Природа і клімат Греції та Месопотамії були дуже різними. Це призвело до різних напрямів розвитку цих цивілізацій. Греція стала країною моряків і торговців, а Месопотамія – країною землеробів.

4. Які продукти харчування споживали давні греки? Чи вважаєте ви такий раціон здоровим? Поясніть свою думку Давні греки споживали різні продукти харчування, такі як оливки, виноград, молоко, сир та інші. Цей раціон мав свої переваги та недоліки.

sh

ko la

.in .u a

Оливки, виноград, молоко та сир містять важливі поживні речовини. Оливки містять здорові жири та антиоксиданти, виноград – вітаміни, мінерали та антиоксиданти, а молоко та сир – білок, кальцій та інші поживні речовини. Ці продукти важливі для збалансованого харчування. Проте, давні греки споживали ці продукти в інших умовах та кількостях, ніж сучасні люди. Наприклад, вони споживали багато оливок та вина, що може бути проблемою, якщо їх споживати у великих кількостях. Також варто зазначити, що давні греки обмежували споживання м’яса, що може вплинути на отримання всіх необхідних поживних речовин. Отже, раціон давніх греків не можна повністю переносити на сучасні умови. Здорове харчування має бути збалансованим та враховувати індивідуальні потреби кожної людини.

5. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення Харчування давніх греків Давньогрецька кухня була заснована на “середземноморській трійці” продуктів – пшениці, оливковій олії та вині. М’ясо та риба рідко з’являлися на столах греків через їх високу ціну. Основні продукти харчування • Хліб був основним продуктом харчування давніх греків. Його випікали з пшеничного або ячмінного борошна. Хліб їли як самостійну страву, а також додавали до інших страв.

• Оливкова олія використовувалася для приготування їжі, заправки салатів та соусів. Оливкова олія була також важливим джерелом жирів для давніх греків.

• Вино було популярним напоєм серед давніх греків. Його вживали під час трапези, а також на святах та урочистих заходах. Інші продукти харчування • Овочі були важливим джерелом вітамінів та мінералів для давніх греків. Найпоширенішими овочами були цибуля, часник, бобові, капуста, огірки, помідори та баклажани.

• Фрукти також вживалися давніми греками. Найпоширенішими фруктами були яблука, груші, виноград, гранати та фініки.

• М’ясо споживалося давніми греками лише рідко. Найпоширенішими видами м’яса були баранина, свинина та яловичина.

• Риба була більш доступним джерелом білка, ніж м’ясо. Найпоширенішими видами риби були тунець, лосось, кефаль та форель. Трапези Сніданок складався з ячмінного хліба, просоченого вином, іноді в хліб додавали фіги або оливки. Обід був найважливішою трапезою дня. Вона складалася з гарячої страви, салату та вина. Вечеря була менш ситною, ніж обід. Вона складалася з холодних закусок, фруктів та вина. Десерти Десерти були невід’ємною частиною трапези давніх греків. Найпоширенішими десертами були фрукти, горіхи, мед та сир. Вплив на сучасну грецьку кухню Давньогрецька кухня суттєво вплинула на сучасну грецьку кухню. Багато традиційних грецьких страв, таких як сочевичний суп, луканіко, фета та мусака, мають свої корені в давній Греції.

.in .u a

6. Пошукове завдання. Дізнайтеся за додатковими джерелами, який давньогрецький міф пояснює зміну пір року. Як ви розумієте наведене в ньому пояснення? У давньогрецькій міфології зміну пір року пояснює міф про Деметру та Персефону. Деметра – богиня землеробства, а Персефона – її дочка. Одного разу Персефону викрав бог підземного царства Аїд. Деметра, дізнавшись про це, зневірилася і перестала піклуватися про землю. Земля перестала родити, і настав голод. Зрештою, Зевс, верховний бог, уклав угоду з Аїдом, за якою Персефона повинна була проводити в підземному царстві одну третину року, а дві третини – на землі з Деметрою. Коли Персефона була в підземному царстві, Деметра знову сумувала і нехтувала землею. Наставала зима. Коли Персефона поверталася на землю, Деметра знову раділа і земля оживала. Наставала весна. Це пояснення зміни пір року можна розуміти як символічний опис природних циклів. Взимку земля відпочиває, як Персефона в підземному царстві. Навесні вона оживає, як Персефона, яка повертається на землю. Літо – це час розквіту, як і час, коли Персефона проводить час з Деметрою. Осінь – це час в’янення, як і час, коли Персефона повертається в підземне царство. Цей міф також можна розуміти як алегорію для людського життя. У кожному житті є періоди, коли ми, як Персефона, переживаємо темні часи. Це можуть бути періоди горя, хвороби або невдач. Однак, так само як і Персефона, ми завжди повертаємося до світла, до нового початку.

sh

ko la

§37. Мінойська та Мікенська палацові цивілізації Запитання та завдання 1. Завдання «Реставратор». Уявіть, що до вас потрапив текст, де описано життя в мінойському поселенні. Проте не весь текст уцілів. Відновіть його, заповнивши пропуски. Колиска Мінойської цивілізації — острів Крит. Тут мінойці зводять палаци з безліччю кімнат. Їхні стіни вражають своїми фресками із зображеннями тварин і людей. Мінойці займаються землеробством, проте не можуть жити без моря. Вони торгують чи не з усім відомим світом.

2. Назвіть особливості побудови мінойських палаців Особливості побудови мінойських палаців: Згідно з наведеним текстом, основними особливостями побудови мінойських палаців були: 1. Використання необробленого каміння та керамічної цегли, з’єднаних розчином, для внутрішніх стін.

2. Палаци не оточувалися оборонними стінами.

3. Будівлі були багатоповерховими, з внутрішніми й зовнішніми сходами, світловими колодязями, масивними колонами і сховищами.

4. Палаці мали складну систему внутрішніх дворів, коридорів та сходових прольотів.

5. Багато храмів, святинь та житлових приміщень мали вигляд лабіринту.

6. Найвідоміші мінойські палаци – Кносс, Малія, Фест і Закрос. Отже, палаци відрізнялися складним архітектурним плануванням, наявністю багатьох технічних і декоративних елементів при відсутності укріплень.

3. Доведіть, що Мінойська цивілізація була тісно пов’язана з морем

sh

ko la

.in .u a

Мінойська цивілізація була тісно пов’язана з морем насамперед географічно. Острів Крит, на якому вона виникла, був розташований в центрі Егейського моря. Це забезпечувало мінойцям доступ до торгових шляхів, що вели до інших країн Середземномор’я. Ось кілька доказів того, що Мінойська цивілізація була тісно пов’язана з морем: • Мінойці були чудовими мореплавцями. Вони будували великі торгові судна, які могли перевозити значні вантажі.

• Мінойці мали розвинену морську торгівлю. Вони торгували з іншими країнами Середземномор’я, зокрема з Єгиптом, Сирією та Малою Азією.

• Мінойська культура була тісно пов’язана з морем. У мінойському мистецтві часто зображуються морські божества та сцени з морського життя.

4. Як називали себе представники Мікенської цивілізації? Представники цієї цивілізації називали себе ахейцями 5. Який період історії Давньої Греції називають «темні віки»? Охарактеризуйте його Період історії Давньої Греції, який називають “темні віки”, тривав з XII до VII століття до н.е. Цей період відзначався занепадом писемності та державних утворень. Населення Греції жило окремими племенами, а поняття держави було забуте. Дорійці, які прибули на територію Греції, зайняли Пелопоннес та інші острови Егейського моря. Цей період характеризувався розподілом населення на племена та використанням виробів із заліза.

6. Гра «Снігова куля». Назвіть по одному факту про Мікенську цивілізацію Ось кілька фактів про Мікенську цивілізацію: 1. Вона існувала в 16-11 століттях до н.е. на території континентальної Греції.

2. Найбільшим її містом були Мікени, на честь яких вона й отримала свою назву.

3. Іншими важливими містами-державами мікенців були Тірінф, Пілос, Фіви, Афіни.

4. Мікенці запозичили багато елементів від Мінойської цивілізації Криту.

5. На відміну від мирних мінойців, мікенці були завойовниками й воїнами.

6. Вони використовували укріплені цитаделі й залізну зброю.

7. Пошукове завдання. Дізнайтеся за додатковими джерелами, які міфи Давньої Греції пов’язані з Мінойською та Мікенською цивілізаціями. Презентуйте в класі результати своєї роботи Ось кілька міфів Давньої Греції, які пов’язані з Мінойською та Мікенською цивілізаціями: 1. Міф про царя Міноса – легендарного правителя Криту, який об’єднав острів під своєю владою та створив потужний флот. Він ототожнюється з Мінойською цивілізацією.

2. Міф про Дедала та Ікара – Дедал був видатним майстром-ремісником, який побудував лабіринт для Мінотавра. Це відображає розвинені будівельні технології мінойців.

3. Міф про Тесея та Мінотавра – герой Тесей переміг чудовисько Мінотавра, яке жило в лабіринті створеному Дедалом. Можливо це відображає боротьбу мікенців з мінойцями.

4. Міф про Аріадну – дочка царя Міноса допомогла Тесею вибратися з лабіринту, а потім втекла з ним з Криту.

ko la

.in .u a

5. Троянський цикл міфів – описує облогу та взяття Трої ахейцями на чолі з мікенськими володарями (Агамемноном, Менелаєм). Ось основні міфологічні сюжети, пов’язані з давніми егейськими цивілізаціями. Їх можна використати як ілюстрації при вивченні Мінойської та Мікенської культур.

8. За допомогою методу «Діаграма Венна» порівняйте Мінойську та Мікенську цивілізації. Ось порівняння Мінойської та Мікенської цивілізацій у вигляді діаграми Венна: Спільне: • Існували у Бронзову добу в Егейському регіоні • Мали тісні торговельні та культурні зв’язки • Використовували подібну архітектуру палаців • Практикували схожі поховальні обряди Мінойська цивілізація • Розквіт на о. Крит • Морська та торговельна • Палаци без укріплень • Писемність: Лінійне письмо А Мікенська цивілізація • Розквіт в континентальній Греції • Войовнича та завойовницька • Укріплені цитаделі • Писемність: Лінійне письмо Б Як бачимо, цивілізації мали багато спільного, але і певні відмінності у суспільному устрої, економіці, культурі.

sh

§38. Полісний устрій Давньої Греції Запитання та завдання 1. Гра «Правда — неправда». Визначте, які твердження є правдивими, а які — ні. Давньогрецькі поліси були об’єднані під владою одного правителя Ні Давньогрецькі поліси були самостійними державами, кожна з яких мала власне управління. На чолі полісу стояв правитель, який обирався або призначався. Однак цей правитель не мав повної влади над усім полісом. Він був лише одним із органів влади, який діяв разом із народними зборами, радою старійшин та іншими посадовими особами. Громадянство в полісі надавалося всім, хто народився в ньому Ні У Давній Греції громадянство було обмежене за майновим та соціальним станом. Громадянином міг бути лише вільний чоловік, який народився в полісі, пройшов дворічну військову службу, володів земельним наділом. Жінки, діти, іноземці та раби не вважалися громадянами. Більшу частину дня давньогрецькі жінки проводили вдома за хатніми справами Так Давньогрецькі жінки були позбавлені багатьох прав, які мали чоловіки. Вони не могли брати участь у політичному житті, займатися торгівлею чи ремеслом. Більшу частину дня вони проводили вдома, займаючись хатніми справами, вихованням дітей та доглядом за хворими та літніми

sh

ko la

.in .u a

Зазвичай громадяни становили десяту частину населення поліса Так, це твердження є правдивим. У Давній Греції громадянство було обмежене за майновим та соціальним станом. Громадянином міг бути лише вільний чоловік, який народився в полісі, пройшов дворічну військову службу, володів земельним наділом. Жінки, діти, іноземці та раби не вважалися громадянами.

2. Як давні греки розуміли слово «політика»? В Давній Греції поняття “політика” використовувалося для опису сукупності справ держави та управління полісом. Політика охоплювала всі аспекти громадського життя, включаючи законодавство, прийняття рішень, взаємовідносини між громадянами та управління державними справами. Участь у політиці вимагала знання законів, уміння переконувати та впливати на інших, а також брати активну участь у прийнятті рішень, що стосуються поліса.

3. Дискусія. Чи існувало рівноправ’я в полісах Давньої Греції? У Давній Греції ідея рівноправ’я не існувала в тому розумінні, як ми його розуміємо сьогодні. Громадянство та політичні права були обмеженими і доступними лише обмеженій групі людей – дорослим вільним чоловікам, власникам земельного наділу. Жінки, діти, іноземці та раби не мали політичних прав та були позбавлені багатьох соціальних і політичних можливостей. Однак, варто зазначити, що ідеї справедливості та рівності між громадянами були присутні в полісах. Наприклад, в Афінах, де була розвинена демократія, було важливо, щоб громадяни мали можливість висловлювати свою думку та брати участь у прийнятті рішень. Завдяки цьому, громадяни мали певну міру впливу на політичне життя поліса. Отже, хоча рівноправ’я в сучасному розумінні не існувало в Давній Греції, варто визнати, що у полісах були присутні ідеї справедливості та можливостей для деяких груп громадян.

4. Охарактеризуйте зовнішній вигляд чоловіків і жінок Давньої Греції. За додатковими джерелами створіть добірку ілюстрацій за темою «Одяг давніх греків» Зовнішній вигляд чоловіків і жінок Давньої Греції так: Чоловіки: • Високі і стрункі • Смаглява шкіра • Низькі лоби • Густе кучеряве чорне або темно-коричневе волосся • Прямі носи • Великі очі • Овальні обличчя Жінки: • Білосніжний колір шкіри (використовували свинцеві пудри) • Чорні підведені очі • Повніші фігури • Довге темне волосся • Ті ж риси обличчя, що й у чоловіків

ko la

.in .u a

Отже, в цілому для давніх греків були характерні середземноморські риси, але з деякими умовностями в зображенні чоловіків і жінок. Сучасні греки генетично дуже схожі на своїх пращурів. Одяг давніх греків так Для чоловіків і жінок основними елементами одягу були туніка (пеплос або хітон) та плащ (гіматій). Пеплос – вовняна туніка у вигляді прямокутного шматка тканини, складеного навпіл. Закріплювався на плечах фібулами. Хітон – лляна туніка з довгого прямокутного шматка тканини, прошитого по боках. Закріплювався на плечах. Часто мав рукава. Гіматій – вовняний або лляний плащ прямокутної форми, накинутий по діагоналі чи на обидва плечі. Також жінки могли накинути шаль (епіблема), а чоловіки – короткий плащ для їзди верхи (хламіда). Головні убори і взуття майже не носили – ходили босоніж або в сандалях. Отже, одяг греків був простий, але яскраво розфарбований і прикрашений орнаментами.

5. За додатковими джерелами підготуйте невелике повідомлення про освіту та виховання дітей у Давній Греції Освіта та виховання дітей у Давній Греції сильно залежали від статі. Хлопчики заможних родин під час класичного періоду ходили до шкіл, де стикалися з фізичними та розумовими випробуваннями, готуючись до життя у суспільстві. Дівчатка зазвичай отримували безсистемну освіту вдома, якщо взагалі її отримували. Паідея – концепція виховання, спрямована на формування ідеальної моральної особистості. Вона була призначена лише для хлопчиків. Більшість дівчаток отримували неформальну домашню освіту. Хлопчики з 7 років ходили до приватних шкіл, де вивчали граматику, літературу, музику, спорт. З 18 років проходили військову службу. В Спарті хлопці та дівчата разом проходили жорстку фізичну підготовку. Але в Афінах освіта для дівчат була обмежена, хоча деякі все ж навчалися читати і писати. Ось основні моменти про систему навчання та виховання у Стародавній Греції.

sh

§39. Спарта — «держава-військовий табір» Запитання та завдання 1. Чим Спарта відрізнялася від інших давньогрецьких полісів? Менша кількість населення (40-50 тисяч порівняно з 360-610 тисячами в Афінах). Економіка базувалась виключно на сільському господарстві, на відміну від Афін де процвітала торгівля. Консервативна порівняно з прогресивними Афінами. Обов’язкова служба з 7 до 60 років, сильне сухопутне військо. На відміну від Афін, не мала військово-морського флоту. Отже, Спарта була військовою державою з закритим традиційним суспільством, повністю підпорядкованим бойовій підготовці громадян. Це різко контрастувало з відкритими, торговельними Афінами.

2. Складіть схему, як було організоване суспільство в Спарті ВЕРХІВКА Спартіати (громадяни Спарти)

Нащадки перших поселенців • Проходили військову підготовку • Не займались фізичною працею • Мали всі права і владу СЕРЕДНІЙ КЛАС Періеки • Вільні, але без громадянських прав • Могли володіти майном • Брали участь у війнах НИЗИ Ілоти (раби) • Переважно мессенці • Позбавлені прав і свобод • Займались сільським господарством • Жорстоко придушувались Отже, суспільство Спарти було поділене на три нерівні стани з різними правами і привілеями.

3. Обговоріть у малих групах. Навіщо Лікург запровадив нові закони? Чи вдалося йому досягти своєї мети? Ось кілька тез для обговорення цього питання: 1. Мета реформ Лікурга – посилити військову міць Спарти та контролювати населення.

2. Він ввів жорстку систему виховання і тренування спартіатів з дитинства, щоб виростити сильне військо.

3. Також обмежив права і свободи інших верств населення (періеків та ілотів), зробивши їх повністю підлеглими.

4. З одного боку, це посилило міць спартанської армії, яка домінувала у більшій частині Греції протягом століть.

5. Але з іншого боку, жорсткість законів з часом підірвала суспільство Спарти – зменшилася кількість повноправних громадян, почастішали повстання ілотів.

6. Тому можна сказати, що Лікург досяг своєї мети лише частково і тимчасово – реформи забезпечили військову перевагу Спарти, але в довгостроковій перспективі шкодили суспільному розвитку.

4. Як у Спарті ставилися до розкоші? У Спарті ставилися до розкоші дуже обережно та засудливо. Спартанське суспільство було спрямоване на військову підготовку та дисципліну, тому розкішність вважалася неприпустимою. Спартанці відмовлялися від розкішних житлових умов, одягу та їжі, віддаючи перевагу простоті та скромності. Життя у Спарті було спрямоване на зміцнення фізичної та моральної сили, а не на насолоду матеріальними благами.

5. За додатковими джерелами дізнайтеся, у якому значенні зараз вживають слово «спартанський». Чому? За додатковими джерелами, слово “спартанський” вживається у різних значеннях в сучасній мові. Основні значення включають: 1. Спосіб життя: “Спартанський” відноситься до простого, скромного та відмовного способу життя, схожого на спосіб життя спартанців. Це означає відмову від розкіші, простоту та дисципліну.

sh

ko la

.in .u a

•

sh

ko la

.in .u a

2. Силове тренування: “Спартанський” може також означати сильний, витривалий та наполегливий у тренуванні. Це використовується для опису осіб або підходу, які працюють над собою, щоб стати сильнішими та витривалішими.

3. Нещадний, суворий: “Спартанський” також може означати безжалісний, суворий або невтомний. Це може застосовуватися до підходу до роботи, спорту або інших сфер життя, де особа демонструє безкомпромісність та високі стандарти.

4. Командний дух: “Спартанський” також може означати дух команди, спрямований на співпрацю, солідарність та взаємопідтримку. Це може бути застосовано до командного спорту або командної роботи, де всі учасники працюють разом для досягнення спільної мети.

6. Чому спартіатам було заборонено займатися ремеслом і торгівлею та накопичувати багатство? За допомогою методу «Оберіть позицію» з’ясуйте, чи можна вважати такі заборони дієвими Спартіатам було заборонено займатися ремеслом і торгівлею, а також накопичувати багатство, з метою збереження соціального та військового порядку в Спарті. Ці заборони були введені для пріоритету військової підготовки і дисципліни в спартанському суспільстві. Противники цих заборон можуть стверджувати, що такі обмеження обмежують особисту свободу і можуть призвести до економічної нерівності в суспільстві. Вони можуть вважати, що спартіати мали б мати можливість розвивати свої навички і займатися підприємницькою діяльністю. Прихильники таких заборон можуть вважати, що ці обмеження сприяли збереженню військової сили і дисципліни в Спарті. Вони можуть стверджувати, що заборони допомагали уникнути розкладу та розколу в суспільстві і забезпечували стабільність. Оберіть позицію: • Заборони були дієвими: Заборони займатися ремеслом і торгівлею, а також накопичувати багатство були необхідними для збереження соціального та військового порядку в Спарті.

• Заборони не були дієвими: Заборони займатися ремеслом і торгівлею, а також накопичувати багатство були невиправданими і обмежували особисту свободу спартіатів. Я вважаю, що заборони були дієвими для збереження соціального та військового порядку в Спарті. Вони допомагали забезпечити пріоритет військової підготовки і дисципліни, що було важливо для безпеки і стабільності держави.

7. Складіть «асоціативний кущ» за темою «Спарта» Спарта – військовий табір, роби, розкош, Лікург, реформи, військова міць, контроль, спартіати, простота, дисципліна, спартанський спосіб життя, сила, тренування, безжалісність, командний дух, заборони, ремесло, торгівля, багатство, соціальний порядок, стабільність.

8. У малих групах складіть порівняльну таблицю «Суспільний і державний устрій Афін та Спарти». Обговоріть і зробіть висновок про те, який із них можна назвати більш демократичним Аспекти

Афіни

Спарта

Устрій держави

Демократія

Олігархія

Афіни

Спарта

Участь громадян

Право голосу мали всі вільні громадяни

Обмежена участь, тільки спартіати мали політичні права

Роль жінок

Обмежена, жінки не мали політичних прав та брали участь в общинних справах

Обмежена, жінки не мали політичних прав та не брали участі в політиці

Функції уряду

Рада (Буле) та Екклесія (народні збори)

Дві королі, Герусія (Рада старців), Апелла (загальні збори)

Влада

Розподілена між громадянами, існувала система репрезентативної демократії

Контрольована спартіатами, королі та Рада старців

Суспільна структура

Більш рівноправна, існувала рабовласницька система

Сувора ієрархія, з великою кількістю рабів

Військова орієнтація

Військова сила не була головним аспектом суспільства, але була наявна

Військова сила була головним аспектом суспільства

Демократичність

Більш демократична система, з більшою участю громадян та розподілом влади

Менш демократична система, з обмеженою участю та контролем влади спартіатами

ko la

.in .u a

Аспекти

sh

З огляду на вищенаведене, систему державного устрою та суспільних відносин в Афінах можна назвати більш демократичною, ніж у Спарті. Афіни мали широке коло осіб з правом голосу, розгалужену систему органів влади та можливості для розвитку економіки й культури. Спарта ж була військовою олігархією з суворо обмеженим колом привілейованих громадян.

9. Хто міг бути громадянином Спарти? До яких наслідків це призвело згодом? Громадянином Спарти могли бути лише спартіати – члени верховної військової верстви суспільства. Спартіати народжувалися в спеціальних шлюбах між спартіатами і мали справжніх спартанських батьків. Це призводило до того, що кількість повноправних громадян у Спарті була обмеженою і зменшувалася з часом. Цей обмежений доступ до громадянства мав наслідки для спартанського суспільства. З одного боку, це сприяло збереженню суспільного і військового порядку в Спарті, оскільки спартіати були військово підготовленими та дисциплінованими. З іншого боку, це призвело до соціальних нерівностей і недовіри між спартіатами та іншими верствами населення, такими як періеки і ілоти. Часті повстання ілотів були результатом незадоволення їхніми обмеженими правами та підлеглістю спартіатам. Отже, обмеження в громадянстві призвело до забезпечення військової переваги Спарти, але також спричинило соціальні напруження і нерівності в суспільстві.

10. За додатковими джерелами підготуйте добірку цікавих фактів про Спарту, життя її населення

.in .u a

Ось добірка цікавих фактів про Спарту та життя її населення: 1. Спартанські чоловіки голили голови, щоб у бою супротивник не міг схопити їх за волосся.

2. Жінки у Спарті мали більше прав, ніж у інших полісах Греції. Вони могли володіти землею і брати участь у спортивних змаганнях.

3. Спартанці їли разом у військових наметах. Їжа була дуже простою. Звідси виник вислів “по-спартанськи” – просто і стримано.

4. Батько мав право не визнати немовля своєю дитиною, якщо вважав його слабким і непридатним для служби Спарті.

5. Хлопчиків з 7 років відправляли до військової школи, де їх головним заняттям були фізичні вправи і бойова підготовка.

sh

ko la

§40. Персько-грецькі війни Запитання та завдання 1. Які події загострили відносини між Персією та Афінами? За допомогою методу «Оберіть позицію» визначте, чи можна було уникнути війн між ними Загострення відносин між Персією та Афінами: Однією з подій, що загострила відносини між Персією та Афінами, було підтримання Афінами повстанців проти перського намісника. Грецькі поліси, зокрема Афіни, відправили кораблі для підтримки повстанців, що спричинило напруження між ними. Перські намісники вимагали підкорення своїй владі, що спричинило протести та обурення серед греків і загострення відносин. Метод «Оберіть позицію»: Необхідно обрати позицію щодо можливості уникнення війни між Персією та Афінами. Проте, уникнення війни було б складним через розбіжності між сторонами. Впливові політичні та військові лідери могли мати свої інтереси та амбіції, що ускладнювало пошук мирного вирішення конфлікту. Отже, хоча теоретично можливе було уникнути війни між Персією та Афінами шляхом дипломатичних зусиль та компромісів, практичні обставини та складні взаємини між сторонами можуть вказувати на те, що війна була неминучою.

2. Дайте визначення понять «фаланга», «гопліт», «марафонська дистанція» Фаланга – це бойовий стрій важкоозброєної піхоти в Стародавній Греції, що складався з щільних шеренг воїнів, озброєних довгими списами. Фаланга була дуже щільною і утворювала непроникну стіну зі щитів та списів. Гопліт – це важкоозброєний піхотинець у Стародавній Греції, основним озброєнням якого були великий щит, шолом, панцир та спис. Гопліти становили основу фаланги. Марафонська дистанція – це відстань, яка приблизно дорівнює 42,195 кілометра і використовується у сучасних марафонських змаганнях. Назва “марафонська дистанція” походить від легенди про грецького військового кур’єра, який пробігав з поля бою під Марафоном до Афін, щоб передати важливе повідомлення.

3. Робота в малих групах. За додатковими джерелами підготуйте презентацію про героїв персько-грецьких війн Мільтіада, Леоніда і Арістіда. Поясніть, чому вони здобули славу Ось коротка презентація про трьох героїв греко-перських війн – Мільтіада, Леоніда та Арістіда: Мільтіад:

Стратег і полководець Афін • Очолював грецьке військо у битві при Марафоні у 490 р до н.е.

• Завдяки його тактичному генію та умілому керівництву невелике афінське ополчення здобуло блискучу перемогу над значно чисельнішими перськими військами • Ця перемога запобігла вторгненню персів у Грецію та принесла Мільтіаду велику славу серед греків Леонід: • Цар Спарти у 480-479 роках до н.е • Очолив 300 спартанців, які героїчно стримували на вузькій стежці біля Фермопіл набагато чисельніші війська персів • Загинув разом зі своїм загоном, але їх самопожертва дала можливість іншим грекам підготуватися до вирішальних битв • Подвиг Леоніда та його загону назавжди увійшов в історію як взірець мужності та самовідданості Арістід: • Афінський політичний і військовий діяч • Очолив об’єднане військо греків з Афін та Спарти у битвах під Платеями та при Мікале у 479 р до н.е.

• Завдяки його умілому керівництву греки здобули вирішальні перемоги над персами • Відзначався справедливістю і чесністю, тому здобув повагу і довіру серед греків як ідеальний правитель та полководець Отже, ці герої здобули славу завдяки своїм військовим талантам, мудрому керівництву військами та особистій хоробрості і самопожертві в боротьбі за свободу Греції.

4. Складіть порівняльну схему особливостей грецького та перського військ Ось порівняльна схема особливостей грецького та перського військ у період грекоперських війн:

ko la

.in .u a

•

Грецьке військо

Перське військо

Основа війська

Фаланга – щільний стрій важкоозброєних піхотинцівгоплітів.

Легкоозброєна піхота, кіннота, колісниці. Немає чіткого бойового порядку

Озброєння

Важке озброєння – щити, шоломи, панцири, мечі та списи

Луки, дротики, мечі, списи

Тактика

Щільний стрій, натиск важкої піхоти

Маневреність, оточення противника

Мотивація

Захист батьківщини

Покорення, данина

Командування

Військові ради, обрані стратеги

Цар-полководець та його сатрапи

Тип армії

Ополчення громадян-воїнів

Найманці з різних куточків імперії

Кількість

Невелика

Велика

sh

Характеристика

5. За допомогою методу «Акваріум» обговоріть, чому грекам вдалося перемогти набагато численніше перське військо

sh

ko la

.in .u a

Відповідно до методу “Акваріум”, можна обговорити декілька причин, чому грекам вдалося перемогти набагато численніше перське військо. Ось кілька можливих причин: 1. Бойовий порядок: Греки використовували фалангу, яка дозволяла їм битися в щільній формації та зберігати дисципліну в бою. Це ефективно дозволяло їм відбивати атаки перських військ, які не мали чіткого бойового порядку.

2. Розташування: Греки використовували розташування на свою користь, зокрема у Фермопільському перевалі, де вони перетворили землю на болото, що ускладнило рух перського війська та зменшило їхню мобільність.

3. Досвід: Греки мали значний досвід у веденні війни, оскільки вони часто воювали між собою. Це дозволило їм розвинути високу дисципліну та тактичні навички, які виявилися корисними у війні з Персією.

4. Мораль: Греки були дуже мотивовані та мали високу патріотичну гордість. Вони відчували, що захищають свою батьківщину від іноземного вторгнення, що додавало їм сили та мотивації у бою.

5. Зрада: Перські війська змогли перемогти греків у битві при Термопілах тільки завдяки зраді в грецькому війську, який показав таємні стежки в грецький табір. Це показує, що успіх у війні залежить не тільки від військової міцності, але й від таких факторів, як розвідка та контррозвідка. Загалом, перемога греків над перським військом була результатом поєднання різних факторів, таких як бойовий порядок, терен, досвід, мораль та розвідка.

6. Колективне обговорення. Як війни з персами вплинули на подальший розвиток Греції? Після війн з персами Греція зазнала значних впливів, які суттєво вплинули на її подальший розвиток. Ось деякі з найважливіших наслідків: 1. Зміцнення демократії: Війни з персами сприяли зміцненню демократичних інституцій у Греції. Багато греків, які брали участь у війнах, вимагали більшого впливу на політичні рішення та більшу рівність в суспільстві. Це призвело до розвитку демократичних структур, зокрема у Афінах.

2. Зростання могутності: Афіни, як одне з найбільших грецьких полісів, зіграли ключову роль у перемозі над персами. Це спричинило зростання їхньої впливовості та могутності в Греції. Афіни стали провідною державою Грецької ліги та використали свою силу для розширення своєї імперії та контролю над іншими полісами.

3. Культурний розквіт: Війни з персами сприяли розквіту грецької культури. Після перемоги над персами, Греція пережила період “Золотого віку”, коли розвиток мистецтва, літератури, філософії та архітектури був особливо активним. Великі митці, письменники та філософи, такі як Фідій, Софокл, Платон та Арістотель, зазнали значного впливу на світову культуру.

4. Зміни у військовій тактиці: Греки вивчили багато важливих уроків з перських військових тактик. Вони почали використовувати більш рухливі та маневрені стратегії, такі як фаланга та легка піхота, щоб краще протистояти численному перському війську. Це сприяло подальшому розвитку грецької військової мистецтва та тактики. В цілому, війни з персами суттєво позначилися на подальшому розвитку Греції, сприяючи зміцненню демократії, зростанню атенсь

.in .u a

7. Вправа «Мікрофон». Висловіть думку щодо того, яку роль почуття патріотизму відіграло в персько-грецьких війнах З моєї точки зору, почуття патріотизму відіграли надзвичайно важливу роль у перськогрецьких війнах. Патріотизм був головною силою, яка об’єднала греків та дала їм мотивацію боротися проти перського вторгнення. Греки відчували глибоку прив’язаність до своїх полісів та батьківщини і були готові жертвувати своїм життям за їхню свободу та незалежність. Патріотизм також сприяв зміцненню моралі та дисципліни в грецькому війську, що було ключовим фактором їхньої перемоги над персами. Таким чином, можна сказати, що почуття патріотизму відіграли критичну роль у спонуканні греків до боротьби та у досягненні перемоги в персько-грецьких війнах.

sh

ko la

§41. Афінська демократія Запитання та завдання 1. Які форми правління змінилися в Афінах від часу заснування міста до V ст. до н. е.? Афіни пройшли довгий шлях державного розвитку від заснування міста до V століття до н.е. За цей період в Афінах змінилися такі форми правління: Форми правління в Афінах: • монархія (Афінами керували царі) – одноосібна влада, що передається в спадок. Монархія в Афінах відома з XVI ст. до н. е.; • аристократична республіка (відома з XIII ст. до н. е.) – полісом управляли представники знатних родів – аристократи, предки яких були засновниками Афін; • тиранія (VI ст. до н. е.) – одноосібне правління полісом, зосередження всієї повноти влади в руках однієї особи; • демократія (V ст. до н. е.) – форма державного правління, при якій джерелом влади є народ, народні збори формують всі органи влади в державі. Отже, Афіни пройшли шлях від ранньої монархії до аристократичної республіки, тиранії та врешті до демократії, яка досягла розквіту в V столітті до н.е.

2. Висловіть припущення, чому Солона називають «засновником Афінської демократії» Солону присвоюють титул “засновника Афінської демократії” через його внесок у політичні реформи, які вплинули на розвиток демократичних інституцій в Афінах. Він впровадив ряд нововведень, що дозволили розширити права громадян та зменшити вплив аристократії на політику. Зокрема, Солон скасував боргове рабство, встановив нову систему класифікації громадян за майновим статусом та надавав їм право голосувати на народних асамблеях. Його реформи сприяли розширенню політичної участі й підтримували ідею громадянської рівності, що була однією з основних принципів афінської демократії.

3. За допомогою методу «Оберіть позицію» визначте, як правління Пісістрата вплинуло на розвиток Афін Позиція 1: Правління Пісістрата мало позитивний вплив на розвиток Афін, оскільки він забезпечив стабільність та економічний розвиток міста. Він зміцнив владу Афінської держави, розширив її територію та покращив інфраструктуру. Пісістрат здійснив будівництво нових храмів і акрополя, що сприяло розвитку культури та мистецтва. Він також зміцнив оборону Афін та забезпечив безпеку міста.

sh

ko la

.in .u a

Позиція 2: Правління Пісістрата мало негативний вплив на розвиток Афін, оскільки він встановив тиранічний режим та обмежив свободи громадян. Він прийшов до влади шляхом перевороту і утвердив свою владу силовими методами. Пісістрат заборонив політичні збори та обмежив участь громадян у прийнятті рішень. Він також здійснював насильство та репресії проти опозиції, що призвело до загострення соціальних конфліктів. Позиція 3: Правління Пісістрата мало суміш позитивного та негативного впливу на розвиток Афін. З одного боку, він забезпечив стабільність та економічний розвиток міста. Пісістрат здійснив будівництво нових храмів, акрополя та «Довгих мурів», що сприяло розвитку культури та оборони міста. З іншого боку, він обмежив політичні свободи громадян та здійснював насильство проти опозиції, що призвело до загострення соціальних проблем та викликало невдоволення серед частини населення. Визначте свою позицію і аргументуйте її.

4. За допомогою методу «Мозковий штурм» висловіть припущення, чому Клісфен прагнув, щоб представники аристократичних родів опинилися в різних демах Моє припущення щодо мети адміністративно-територіальної реформи Клісфена полягає саме у тому, що він намагався послабити вплив аристократичних родів та кланів на політичне життя Афін. Розпорошення їх представників між різними територіальними одиницями-демами мало забезпечити більшу рівність політичних прав для широких верств населення. Це також сприяло запобіганню зловживань з боку жадібної до влади знаті. Отже, реформа Клісфена дійсно мала на меті розвиток демократії та обмеження надмірних амбіцій аристократичних угруповань в Афінах. Ваше припущення є цілком слушним.

5. Обговоріть у парах, чому час перебування Перікла при владі називають «золотим віком» Афін. Під час перебування Перікла при владі в Афінах відбувся значний розвиток культури, науки та мистецтва. Під його керівництвом було зведено багато нових будівель, зокрема Парфенон, який став символом афінської демократії та високої культури. Перікл також підтримував розвиток філософії та науки, сприяв проведенню філософських диспутів та збиранню наукових знань. У цей період у Афінах розкривалася демократія, громадяни мали можливість брати участь у прийнятті рішень та обирати своїх представників. Крім того, торгівля значно розширювалася, а морська сила Афін розвивалася, що сприяло збільшенню багатства та впливу міста. Усі ці фактори сприяли розвитку Афін як центру культури та науки, що зробило цей період в історії міста “золотим віком”.

6. За допомогою методу «Кластери» складіть схему «”Золотий вік” Афін» В центрі кластеру знаходиться ключове поняття – “Золотий вік Афін”. Навколо нього я сформував основні смислові блоки, які характеризують цей період розквіту: • Демократія – народовладдя, участь громадян; • Економіка – торгівля, ремесла, будівництво; • Культура – архітектура, скульптура, театр; • Освіта – філософія, красномовство; • Військова міць – флот, армія гоплітів.

sh

ko la

.in .u a

Такий кластер дозволяє наочно представити багатогранність феномену “Золотого віку” Афін та його ключові складові в різних сферах розвитку давньогрецького полісу. Сподіваюсь, схема допоможе краще зрозуміти цю тему.

7. Пошукове завдання. Кого за часів Перікла вважали громадянином? Кого називають громадянином у сучасній Україні? Порівняйте та зробіть висновки Відповідно до Конституції України, громадянином України є: 1. Особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами.

2. Особа, яку визнано громадянином України відповідно до Закону України “Про громадянство України”. Це стосується переважно осіб, які проживали в Україні, але не набули автоматично українського громадянства після проголошення незалежності у 1991 році.

3. Дитина, яка набула громадянство України за народженням, якщо на момент народження хоча б один з її батьків був громадянином України. Отже, громадянином України вважається особа, яка набула українське громадянство на законних підставах, має відповідні права та обов’язки. У часи політичного лідерства Перікла в середині V століття до н.е. громадянином вважався вільний житель Афін, який мав певні права та обов’язки: 1. Бути юридично визнаним як громадянин Афін, а не метек (іноземець) чи раб.

2. Походити з афінської родини, де батько також був громадянином Афін.

3. Мати повну політичну правоздатність – брати участь та голосувати на Народних зборах, обиратися на посади.

4. Служити в афінському війську гоплітом у разі необхідності.

5. Мати можливість володіти земельною власністю та майном на території Афін.

6. Дотримуватися законів Афін та виконувати громадянські обов’язки (сплачувати податки, брати участь у святах тощо). Тільки повноправний громадянин Афін за Перікла міг користуватися всіма політичними та економічним правами в демократичному полісі. Отже, порівнюючи визначення громадянина в Стародавніх Афінах часів Перікла та сучасній Україні, можна зробити такі висновки: Спільне: 1. Громадянин має юридично закріплений статус та певні права і обов’язки.

2. Він поділяє цінності своєї держави та солідарний зі співгромадянами. Відмінне: 1. В Афінах громадянином могли бути лише чоловіки із законнонароджених родин. В Україні — всі, хто набув громадянство за законом.

2. Афінський громадянин мав безпосередню участь в управлінні полісом. В Україні громадяни обирають владу опосередковано.

3. Громадянство в Афінах ґрунтувалося на етнічній належності. В Україні воно має політико-правовий характер. Отже, незважаючи на 2,5 тисячі років різниці, є певна спадкоємність у розумінні суті та призначення інституту громадянства в історичній ретроспективі. §42. Релігія та культура Запитання та завдання 1. Обговоріть у парах. Якими давні греки уявляли богів?

sh

ko la

.in .u a

Давні греки уявляли своїх богів як істоти з людськими рисами й характерами. Вони мали виразні емоції, пристрасті, сімейні стосунки, подібно до смертних людей. Боги часто взаємодіяли з людьми, мали від них нащадків і часто вступали у зв’язки з ними. Таким чином, греки вірили, що боги й люди мають тісну взаємодію та подібність.

2. Кого давні греки називали героями? За додатковими джерелами підготуйте повідомлення або презентацію про одного з них (на вибір) У давньогрецькій міфології героями називали напівлегендарних персонажів – нащадків богів та смертних людей. Це були видатні воїни та мудреці, які відзначились завдяки своїм подвигам. Одним з найвідоміших героїв Стародавньої Греції є Геракл, відомий також як Геркулес (римський варіант імені). За міфологічними переказами, він був сином Зевса та смертної жінки Алкмени, отже – напівбогом. Геракл прославився численними подвигами (12 основних), якими він спокутував провину за вбивство своїх дітей у нападі божевілля. Серед подвигів – битви з чудовиськами, приручення Кербера, викрадення яблук Гесперид тощо. Геракл уособлював фізичну силу, мужність, нескореність та готовність долати всі перешкоди. Його культ як героя був дуже популярним у Стародавній Греції та за її межами.

3. Які обряди давні греки проводили на честь богів і героїв? Давні греки вшановували своїх богів та героїв різноманітними релігійними обрядами та церемоніями. Ось деякі з них: 1. Приносили жертви тварин (зазвичай биків, кіз, овець) біля жертовників у храмах або на вівтарях просто неба.

2. Влаштовували урочисті процесії, зокрема на честь Діоніса, Аполлона, Афіни. Несли зображення богів, співали гімни.

3. Проводили ігри та змагання. Переможців вшановували вінками на честь богів.

4. Виконували ритуальні танці жерців на честь Діоніса та інших богів.

5. Приносили клятви й присягали на ім’я богів та героїв перед важливими подіями. Так давні греки вшановували та задобрювали своїх богів і напівбогів-героїв, шануючи їх як вищих покровителів людей.

4. Яку роль Олімпійські ігри відігравали в житті давніх греків? Олімпійські ігри в Давній Греції відігравали значну роль в житті населення. Вони були не тільки спортивними змаганнями. Організовувалися ігри на честь бога Зевса в Олімпії, де були розташовані його храми та святині. Перед початком ігор проводилися релігійні обряди та жертвоприношення богам. Участь в Олімпійських іграх була великою честю для спортсменів, а переможці отримували вінки з оливкових гілок, які символізували мир і божественне благословення. Олімпійські ігри також мали велике відбиття на соціальне життя греків. Ігри збирали тисячі людей з усієї Греції, які об’єднувалися навколо спортивних змагань. Це була нагода для спілкування, торгівлі та підтримки державної єдності. Отже, Олімпійські ігри відігравали важливу релігійну, символічну та соціальну роль в житті давніх греків.

5. Уявіть, що ви — учасник або глядач Олімпійських ігор. Опишіть свою участь у змаганнях або враження від спостереження за ними. За потреби скористайтеся додатковими джерелами

.in .u a

Я уявив себе глядачем на Олімпійських іграх в Стародавній Греції. Мені пощастило потрапити до священної Олімпії, де проходять славнозвісні змагання на честь бога Зевса. Прийшовши на стадіон, я побачив величезну кількість глядачів з усіх куточків Еллади. Всі емоційно підтримують спортсменів-атлетів у їхній боротьбі за олімпійські вінки. Оголошують початок забігу. Лунає вигук, і атлети стрімко біжать доріжкою, підбадьорювані вигуками глядачів. Я аж затамував подих, настільки захопливими були ці перегони! Переміг молодий атлет з Афін, його привітали оплесками й на голову поклали вінок з гілок священної оливи. Я теж радію перемозі разом з іншими греками. Адже це справді видовище, гідне богів Олімпу!

6. Установіть відповідність між зображеннями змагань на Олімпійських іграх і їхніми назвами. А біг – 1 Б боротьба – 7 В кулачні бої – 5 Г вільна боротьба – 4 Д п’ятиборство – 1, 2, 6, 7, Е перегони на колісницях – 3

sh

ko la

§43. Мистецтво Давньої Греції Запитання та завдання 1. Які питання намагалися розв’язати давньогрецькі філософи? Давньогрецькі філософи намагалися розв’язати такі питання: • Яка є природа світу і як він функціонує?

• Яка є сутність людини і як вона пов’язана зі світом?

• Які є основні цінності і як досягти щастя?

• Які є основні принципи моралі й справедливості?

• Як правильно управляти державою і створити найкращий устрій?

2. Що називають архітектурними ордерами? Скільки існує видів давньогрецьких ордерів і які вони мають особливості? Архітектурними ордерами називають канонічні типи несучих конструкцій – колон і горизонтальних балок поверх них, які є основними елементами античної і класичної архітектури. Існує три види давньогрецьких архітектурних ордерів: 1. Доричний ордер – колони без бази, з потужними капітелями. Строгий, масивний вигляд.

2. Іонічний ордер – стрункі колони з базою та невеликими капітелями, прикрашені волютами. Дещо легший вигляд.

3. Коринфський ордер – на основі іонічного, але з більш витонченою капітеллю у вигляді келихоподібних квіток аканта. Кожен ордер має певні пропорції всіх елементів та характер оздоблення. Ці ордери стали взірцем храмового будівництва у багатьох наступних епохах.

3. Пошукове завдання. За додатковими джерелами підготуйте колаж на тему, пов’язану з мистецтвом Давньої Греції.

4. Як відбувалися давньогрецькі театральні вистави? Обговоріть у парах і порівняйте їх із сучасними театральними виставами

sh

ko la

.in .u a

Отже, порівняймо особливості давньогрецьких та сучасних театральних вистав. Спільне: • Наявність сцени та глядацької зали • Актори виконують певні ролі • Елементи декорацій та костюмів Відмінне: Давня Греція: • Вистави проводились просто неба, в амфітеатрах • Актори носили маски та взуття на високих підошвах • Тільки чоловіки могли бути акторами • Хор коментував дію та виконував пісні • Тематика обмежувалась міфами та історіями про богів Сучасний театр: • Різноманітні сценічні майданчики – закриті театри, вулиці тощо • Актори грають без масок • Залучені чоловіки, і жінки • Широка тематика вистав • Використовується складніша техніка та спецефекти 5. Які два жанри вистав існували в давньогрецькому театрі? У давньогрецькому театрі існували два основних жанри вистав: трагедія і комедія. Трагедія була серйозним жанром, який розповідав про героїчні історії, часто зі смертю головного героя в кінці. Трагедії були написані на основі міфів і легенд, і вони часто мали моральний урок. Найвідомішими трагіками Стародавньої Греції були Есхіл, Софокл і Евріпід. Комедія була більш легким жанром, який розповідав про смішні історії, часто з політичними або соціальними коментарями. Комедії були написані на основі сучасного життя, і вони часто мали глузливі або сатиричні елементи. Найвідомішими комедіографами Стародавньої Греції були Аристофан і Менандр.

6. У середині V ст. до н. е. афінський театр вміщував до 20 тис. глядачів, що становило майже десяту частину населення Еллади. Свідченням чого є цей факт? У середині V ст. до н. е. афінський театр вміщував до 20 тис. глядачів, що становило майже десяту частину населення Еллади. Свідченням цього факту є великий інтерес та популярність театрального мистецтва серед греків. Це також свідчить про значне значення театру як соціокультурного явища в тогочасному суспільстві, де греки віддавали перевагу колективним заходам та мистецькому вираженню.

7. Гра «Правда — неправда». Визначте, які твердження є правдивими, а які — ні. «Батьком історії» називали Геродота.

Правда

Видатним грецьким скульптором був Гомер.

Неправда

Ролі в давньогрецькому театрі грали і чоловіки, і жінки.

Неправда

§44. Велика грецька колонізація. Античні держави на теренах України Запитання та завдання 1. Які причини змушували давніх греків залишати рідні землі й засновувати нові поселення?

sh

ko la

.in .u a

Існувало декілька причин, які спонукали стародавніх греків залишати рідні міста та засновувати нові поселення-колонії: 1. Перенаселення та нестача земельних ресурсів на батьківщині. Через зростання кількості населення виникала потреба знаходити нові землі.

2. Політичні негаразди та внутрішні конфлікти в окремих грецьких полісах. Частина громадян вимушено покидала батьківщину.

3. Пошук нових джерел сировини, ринків збуту, торгових шляхів. Греки прагнули розширити сфери економічного впливу.

4. Зміцнення безпеки метрополії шляхом створення військових форпостів та союзних поселень за кордоном. Отже, комплекс економічних, політичних та соціальних чинників зумовив активну грецьку колонізацію Середземномор’я та Причорномор’я.

2. Яку роль відігравала торгівля в житті грецьких колоній на теренах України? Торгівля відігравала важливу роль у житті грецьких колоній на території України. Греки займалися активним морським та сухопутним торгом з місцевим населенням та іншими народами. Вони торгували зерном, вином, олією, керамікою, металами та іншими товарами. Торговельні контакти сприяли обміну культурними та технологічними досягненнями, а також збагачували економіку колоній. Торгові маршрути пролягали через Чорне море, Середземне море та далеко за його межами. Торгівля була одним з основних джерел доходів грецьких колоній і сприяла їхньому розквіту та процвітанню.

3. Охарактеризуйте відносини давніх греків-колоністів із місцевим населенням Відносини грецьких колоністів з місцевим населенням Північного Причорномор’я мали різноплановий характер: 1. Торговельно-економічні зв’язки. Греки активно торгували зі скіфами, сарматами, меотами, обмінюючи зерно, вино, гончарні та металеві вироби на худобу, шкури, мед.

2. Військове протистояння та конфлікти за території та вплив у регіоні. Найбільш відома війна греків проти скіфів на чолі з царем Атеєм у 4 столітті до н.е.

3. Культурна взаємодія та запозичення. Місцеві племена переймали досягнення античної цивілізації — писемність, мистецтво, ремесла. А греки запозичували окремі елементи культів та вірувань.

4. Політичні союзи та військова співпраця греків і скіфів проти спільних ворогів, наприклад проти персів у 6-5 століттях до н.е.

4. За додатковими джерелами підготуйте добірку матеріалів для музейної експозиції «Грецькі поліси Північного Причорномор’я» Файл: Пам’ятки мистецтва Північного Причорномор’я 5. Творче завдання. Уявіть, що ви потрапили до Боспорського або Понтійського царства. Підготуйте повідомлення, у якому опишіть, що ви там побачили. Ось моє повідомлення з уявної подорожі до Боспорського царства: “Я прибув до столиці царства – міста Пантікапей. Вже здалеку видно його могутні кам’яні мури та башти. Заходжу до міста крізь велику вежу. Вражають розміри та планування Пантікапею – прямі вулиці, квартали з кам’яними будинками знаті та громадськими спорудами. На агорі (торговій площі) повно людей, крамниць, товарів. Тут гамірно та барвисто – греки торгують з місцевими скіфами, таврами. Бачу вироби з бронзи, прикраси, хутро,

шкіри, зерно. Знайомлюсь із ремісниками – гончарі демонструють прекрасний посуд, ювеліри – вироби зі срібла та золота. У порту стоять великі торговельні кораблі, які привезли товари з усіх куточків античного світу. На околицях міста – виноградники, поля, сади. Вражає достаток та багатство Боспорського царства, високий рівень розвитку ремесел та торгівлі. Складається враження, ніби я потрапив до самої Греції!” Ось таке уявлення про Боспорське царство виникає у мене, як уявного мандрівника минулого. Сподіваюся, що моє повідомлення передає атмосферу і колорит епохи.

sh

ko la

.in .u a

§45. Пелопоннеські війни. «Східний похід» Александра Македонського Запитання та завдання 1. Що стало причиною Пелопоннеських війн? За допомогою методу «Оберіть позицію» поміркуйте, чи можна було їх уникнути. Причинами Пелопоннеських війн були: • Політичні та ідеологічні протиріччя між демократичними Афінами та олігархічною Спартою.

• Боротьба за гегемонію в Елладі між Афінським морським союзом та Пелопоннеським союзом на чолі зі Спартою.

• Економічна та торгова конкуренція між Афінами та Коринфом.

• Підтримка Афінами демократичних угруповань в інших полісах, що загрожувало олігархічним режимам. Оберіть позицію: 1. Війну можна було уникнути, якби Афіни і Спарта знайшли компроміс щодо сфер впливу.

2. Війна була неминуча через глибокі суперечності між двома угрупованнями полісів. Я обираю другу позицію. На мою думку, війна була об’єктивно закономірним явищем, зумовленим усім ходом попереднього розвитку та накопиченням глибоких суперечностей в Елладі. Компроміс не міг задовольнити ані Афіни, ані Спарту. Тому війна була неминуча.

2. Якими були наслідки Пелопоннеських війн для Еллади? Наслідками Пелопоннеських війн для Еллади стали: • Послаблення та втрата незалежності більшості грецьких полісів.

• Встановлення спартанської гегемонії та олігархічних режимів у багатьох полісах.

• Економічна розруха та занепад багатьох полісів.

• Значне скорочення чисельності населення внаслідок війни, голоду та епідемій.

• Посилення впливу Персії, яка фінансово підтримувала Спарту.

• Загальна політична нестабільність та міжусобиці в Елладі. Таким чином, Пелопоннеські війни значно послабили грецькі поліси та призвели до втрати їх незалежності і занепаду.

3. Що поєднувало Давню Македонію та Елладу? Давня Македонія та Еллада мали певні спільні риси, що поєднували їх: 1. Етнічна та мовна спорідненість. Македоняни були близькими за походженням до давніх греків, говорили одним з грецьких діалектів.

2. Спільні культурні традиції та міфологія. Македоняни дотримувалися грецьких релігійних культів, шанували грецьких богів, поділяли грецькі міфи та легенди.

sh

ko la

.in .u a

3. Торговельні та економічні зв’язки між містами Македонії та Греції.

4. Політичні союзи та військова співпраця у різний ча.

5. Культурні запозичення. Зокрема, давньомакедонські еліти часто запрошували грецьких філософів, митців, науковців. Отже, два регіони мали багато спільного історично, мовно та культурно.

4. Як Філіпу II вдалося об’єднати греків і македонян? Висловіть припущення, із якою метою він це зробив Філіпу II вдалося об’єднати греків і македонян наступним чином: • Він поширив вплив Македонії на грецькі міста-держави, підкоривши частину з них.

• Створив союз грецьких полісів під македонською гегемонією (Коринфський союз).

• Активно залучав греків на службу до македонського двору та армії.

• Поширював грецьку культуру і освіту серед македонської знаті. На мою думку, Філіп робив це з такими цілями: • Посилити військову міць Македонії для подальших завоювань.

• Здобути доступ до ресурсів та флоту грецьких полісів.

• Отримати підтримку греків у боротьбі з Персією.

• Поширити вплив македонської династії та елліністичної культури.

5. Охарактеризуйте македонське військо після реформ Філіпа II Після реформ Філіпа II македонське військо набуло таких рис: • Було укомплектоване як найманцями, так і македонянами.

• Складалося переважно з піхоти (“фаланга”), кінноти (“гетайри”). Поки фаланга наступала з фронту, кіннота завдавала удару з флангів. Важко-озброєних кіннотників називали гетайрами.

• Мало високу дисципліну, організованість, боєздатність.

• Використовувало різноманітну зброю, включаючи списи-сариси.

• У війську з’явилися загони майстрів, які вміли виготовляти машини та знаряддя для штурму міст: тарани, катапульти, балісти, збірні мости.

• Було здатне до швидких пересувань та маневрів.

• Очолювалося талановитими полководцями на чолі з царем. Тобто це була ефективна багатокомпонентна армія, що стала запорукою майбутніх військових успіхів Александра Македонського.

6. Пошукове завдання. Складіть історичний портрет Александра Македонського. Які його риси викликають у вас захоплення? Олександр Македонський був одним з найвидатніших полководців та державних діячів стародавнього світу. Народився він у 356 році до н.е. у Пелла, столиці Македонії. Його батько – цар Філіпп II, мати – Олімпіада з Епіру. З 13 років Олександр навчався у відомого філософа Аристотеля, який прищепив йому інтерес до науки й культури. Формувалися під впливом ідей Аристотеля, а також амбіцій батька поширити македонську гегемонію. У віці 20 років Олександр уже командував частиною македонської армії у битві при Херонеї, що принесла Філіппу II перемогу над греками. У 336 році до н.е., після вбивства Філіппа II, 20-річний Олександр став царем Македонії. Як правитель, Олександр здійснив блискуче завоювання Перської імперії. У серії битв (Гранік, Ісс, Ґавґамели) він розгромив війська перського царя Дарія III, захопив Малу Азію, Фінікію, Єгипет, Месопотамію, Персію, Середню Азію, Північно-Західну Індію.

ko la

.in .u a

Олександр був блискучим стратегом і тактиком, а його армія відзначалася високою боєздатністю та мобільністю. Він заснував багато нових міст, серед них відому Олександрію у Єгипті. Він дбав про солдат та ділив з ними здобич. Прості громадяни також вбачали в ньому рятівника від перського панування. З військово-політичної точки зору, політика Олександра мала на меті створення величезної імперії, об’єднаної еліністичною культурою. Але після його раптової смерті у 323 році до н.е. імперія розпалась. Таким чином, Олександр Македонський був одним з найуспішніших військових завойовників стародавнього світу. Його походи справили величезний культурний вплив і проклали шлях еліністичній цивілізації на Сході. Але створити стабільну політичну імперію Олександру не вдалося через ранню смерть та внутрішні протиріччя. Особисті якості Александра Великого Александр Великий був людиною з багатьма талантами і якостями. Він був: • Амбіційний: Александр прагнув до слави та великих звершень. Він хотів залишити свій слід в історії.

• Честолюбним: Александр хотів довести, що він не гірший за батька. Він був свідомим свого потенціалу і хотів його реалізувати.

• Розумним: Александр був обдарований від природи й швидко засвоював знання. Він був також талановитим стратегом і тактиком.

• Харизматичним: Александр був пристрасним і харизматичним лідером. Він умів завойовувати серця людей.

• Справедливим: Александр прагнув справедливості у своїх володіннях. Він був милосердним до переможених і захищав права своїх підданих. Значення Александра Великого Завоювання Александра Великого мали величезне значення для історії. Вони призвели до: • Поширення грецької культури та цивілізації на великі території Азії.

• Розвитку торгівлі та економічного співробітництва між різними народами.

• Створення нової політичної системи, яка базувалася на ідеях еллінізму. Александр Великий залишив глибокий слід в історії. Його ім’я досі залишається символом слави й величі.

sh

7. Вправа «Мікрофон». Висловіть думку щодо того, чому Александр Македонський прагнув завоювати весь світ • Александр Македонський бажав завоювати весь світ з різних причин.

• Він був присвячений ідеї світової домінантності та створення великої імперії, що об’єднала багато народів та культур.

• Він мав амбіції і бачив себе як великого завойовника, який змінить хід історії.

• Александр також відчував себе спадкоємцем грецьких героїв, які йому були великими прикладами.

• Він прагнув до слави і хотів перевершити своїх легендарних предків, завойовуючи нові території та отримуючи перемоги.

• Александр був впевнений у своїх здібностях та вважав, що його армія непереможна.

• Він вважав себе “сином Зевса” та вірив, що йому доручена місія підкорити світ.

Александр також мав економічні мотиви для завоювань, оскільки великі багатства та ресурси, що він здобував, фінансували його армію та проекти.

• Крім того, Александр був філософом та любив грецьку культуру. Він хотів поширити її на завойовані території та показати їх народам як “цивілізованим”.

• У прагненні завоювати весь світ, Александр Македонський поєднав амбіції, славу, віру у свої здібності, економічні мотиви та бажання поширити грецьку культуру.

8. Складіть «асоціативний кущ» до постаті Александра Македонського.

• Великий військовий стратег • Завойовник • Амбітний • Будівельник імперії • Толерантність до місцевих звичаїв • Вплив на майбутні цивілізації • Епоха еллінізму • Надихаючий лідер • Військовий геній • Завойовник Персії

.in .u a

•

sh

ko la

§46. Еллінізм Запитання та завдання 1. Як виникли елліністичні держави? Назвіть наймогутніші з них Еллінізм (323—30 до н.е.) — це період в історії Стародавнього світу, який почався з розпаду імперії Александра Македонського і завершився підкоренням елліністичних держав Римом. Найважливішою рисою еллінізму було поширення грецької культури на території від Греції до Індії. Цей процес отримав назву еллінізація. Еллінізм характеризується розвитком міст, торгівлі, освіти, мистецтва і науки. У цей період виникли нові міста, такі як Александрія, Антіохія, Пергам, які стали центрами культури й торгівлі. У результаті цих війн утворилися наймогутніші ****елліністичні держави: • Єгипетське царство Птолемеїв • Держава Селевкідів 2. Які зміни відбулися в розвитку ремесла, торгівлі та міст в елліністичну добу? Ремесло Ремесло досягло високого рівня розвитку. Ремісники виготовляли вироби з металів, кераміки, скла, текстилю та інших матеріалів. Ремісники об’єднувалися в цехи, що регулювали їхню діяльність. Торгівля Торгівля була важливим джерелом доходу. Елліністичні держави сприяли розвитку торгівлі між Сходом і Заходом. Торгівля здійснювалася суходолом, морем та річками. Основними шляхами були сухопутний шлях з Греції до Індії та морські шляхи через Середземне море та Червоне море. Міста У елліністичну добу відбувся розвиток міст. Міста були центрами політичного, економічного та культурного життя.

ko la

.in .u a

У елліністичний період виникли нові міста, такі як Александрія, Антиохія, Пергам. Ці міста стали центрами торгівлі, ремесла, науки та мистецтва. У елліністичну добу міста будувалися за новими планами. У містах з’явилися нові будівлі, такі як театри, стадіони, бібліотеки, храми. Отже, у елліністичну добу відбулися значні зміни в розвитку ремесла, торгівлі та міст. Ці зміни сприяли економічному та культурному розвитку.

3. Закінчіть речення: «Культура, що виникла завдяки поєднанню культур Греції та Азії, має назву …» Культура, що виникла завдяки поєднанню культур Греції та Азії, має назву елліністична культура.

4. За допомогою методу «Кластери» опрацюйте поняття «еллінізм» За допомогою методу «Кластери» можна виділити такі основні кластери, що характеризують елліністичну добу: • Географічний кластер – елліністичний світ охоплював території від Греції до Індії.

• Політичний кластер – на території елліністичного світу існувало кілька великих держав, таких як Єгипетське царство Птолемеїв, Селевкідська імперія, Пергамське царство.

• Економічний кластер – основою економіки елліністичного світу було сільське господарство, торгівля і ремесла.

• Культурний кластер – елліністичний світ характеризується розвитком міст, освіти, мистецтва і науки. Еллінізм мав значний вплив на розвиток європейської культури. Грецька мова, література, філософія, мистецтво і наука стали основою європейської культури. Еллінізм залишив помітний слід в історії людства. Грецька культура, яка поширилася в цей період на великі території, стала основою європейської культури.

5. Проектне завдання. У складі малих груп оберіть тему та підготуйте презентацію (на вибір): 1) про одну з елліністичних держав; 2) про пам’ятку або історичну постать елліністичної доби.

6. Заповніть таблицю Що греки запозичили зі Сходу

Мова. Грецька мова стала мовою елліністичного світу. Вона поширилася на території від Греції до Індії. Греки заснували в Східній частині Середземномор’я багато міст, де грецька мова стала мовою спілкування.

Греки запозичили алфавіт від фінікійців. Пам’ятаєте, фінікійський алфавіт складався лише з приголосних. Це було не дуже зручно, тож греки додали й голосні

sh

Що греки принесли на Схід

Культура. Грецька культура також поширилася на Схід. Еллінські міфи, література, філософія, мистецтво стали частиною східної культури. Наука. Грецькі вчені зробили значний внесок у розвиток науки. Вони зробили відкриття в астрономії, математиці, фізиці, медицині. Ці відкриття були поширені на Схід, де вони сприяли розвитку науки.

Наука. Греки запозичили від єгиптян деякі наукові знання, такі як геометрія та астрономія

Що греки принесли на Схід

Що греки запозичили зі Сходу

Містобудування. Грецькі міста були добре сплановані. Вони мали центри, де розташовувалися храми, ринки, театри. Ця модель містобудування була поширена на Схід.

sh

ko la

.in .u a

§47. Природні умови Апеннінського півострова. Заснування Рима Запитання та завдання 1. Розкажіть про природні умови Апеннінського півострова Апеннінський півострів має такі природні умови: Рельєф: • Переважають молоді складчасті Апеннінські гори та горбисті передгір’я • Місцями є старі масиви (Калабрія) та вулканічні форми рельєфу (Везувій) Клімат: • Субтропічний середземноморський • Літо спекотне • Зима прохолодна з дощами Рослинність: • На нижніх ділянках – вічнозелені ліси й чагарники (маквіс, гарига) • Вище – широколистяні та хвойні ліси Отже, для Апеннінського півострова характерні гористий рельєф, середземноморський клімат, різноманітна рослинність.

2. Які культури вирощувало населення Апеннінського півострова? Пригадайте та назвіть інші народи, які вирощували такі самі культури Населення півострова вирощувало ячмінь, просо, пшеницю, а також оливки та виноград. На півдні півострова, який був багатий пасовищами розводили овець, корів та кіз. Греки теж вирощували ті самі культури 3. Хто, за легендою, заснував Рим? Якою була доля цих людей? Згідно з легендою, засновниками Риму були брати-близнюки Ромул і Рем. Їх доля склалася так: • Ромул і Рем були залишені немовлятами біля річки Тибр • Їх вигодувала вовчиця • Згодом хлопчиків забрав і виховав пастух • Коли Ромул і Рем виросли, вони вирішили заснувати місто • Під час суперечки між братами Ромул вбив Рема • Ромул став першим царем та правителем заснованого ними міста Рим Отже, за легендою Рим заснували брати Ромул і Рем, проте Рем загинув від руки брата, а Ромул очолив нове місто.

4. Висловіть припущення, чому латиняни заснували місто Рим в обраному ними місці. Які переваги воно мало? На мою думку, латиняни обрали саме це місце для заснування Риму через такі переваги: 1. Близькість до річки Тибр. Це давало можливість використовувати річку для транспортування товарів.

sh

ko la

.in .u a

2. Розташування на семи пагорбах. Це полегшувало захист міста, розміщення фортифікацій.

3. Неподалік від узбережжя (зручність морської торгівлі).

4. Родючі землі навколо для землеробства. Отже, вигідне розташування сприяло торгівлі, обороні, господарській діяльності мешканців нового міста.

5. Обговоріть у парах. Як на житті римлян позначилося сусідство з етрусками? Ось кілька моментів, які варто обговорити щодо впливу етрусків на життя римлян: 1. Римляни запозичили в етрусків алфавіт, який з часом трансформувався у латинський. Це мало величезне значення для розвитку культури та освіти.

2. Від етрусків римляни перейняли елементи релігії – культи окремих богів. Це вплинуло на формування римського пантеону богів.

3. З етрусків римляни перейняли традиції проведення пишних бенкетів. Ці традиції увійшли до побуту заможних римлян.

4. Увібрали у свою культуру одяг етрусків (тоги), а також такі розваги, як перегони колісниць та бої гладіаторів. Це стало невід’ємною складовою дозвілля та масової культури Риму.

5. Зрештою, Рим підкорив етруські міста, отримавши контроль над частиною Апеннінського півострова. Отже, вплив етрусків на римлян був значущим у багатьох аспектах – мові, релігії, мистецтві, побуті. А згодом призвів і до територіального підкорення етрусків Римом.

6. Закінчіть речення. Закінчіть речення: 1. У давнину північними сусідами римлян був високорозвинений народ етрусків.

2. Римляни багато чого запозичили в етрусків.

7. Гра «Ланцюжок». Складіть спільну зв’язну розповідь, яка розкриває основні питання, розглянуті в параграфі (по черзі назвіть по одному реченню) 1. На півночі Апеннінського півострова жили етруски, на півдні – греки засновували колонії.

2. Племена й народи населяли Апеннінський півострів: на півночі – етруски, у центральній частині – латиняни, сабіняни, умбри та інші племена, на півдні – греки.

3. Місто Рим було засновано плем’ям латинян на семи пагорбах над річкою Тибр, і воно стало важливим торговим центром.

4. Засновниками Риму за легендою вважалися брати-близнюки Ромул і Рем.

5. Легенда про братів-засновників Риму має міфологічний характер і не є історичним фактом.

6. Рим розташований на річці Тибр.

7. Етруски будували міста на узвишшях, торгували з греками та залишили свій вплив на Рим.

8. Латинський алфавіт сформувався шляхом адаптації грецького алфавіту етрусками, який потім запозичили римляни.

9. Апеннінський півострів має гористий рельєф, середземноморський клімат та різноманітну рослинність.

8. Творче завдання. За додатковими джерелами створіть колаж на тему «Цивілізація етрусків»

sh

ko la

.in .u a

§48. Найдавніша історія Риму Запитання та завдання 1. Пошукове завдання. За додатковими джерелами дізнайтеся, якими були здобутки Рима в період правління рексів Основні здобутки Риму в період правління рексів (царів): 1. Було утворено перші державні структури – сенат та інститут лікторів.

2. Рим поступово поширював свій вплив, вів тривалі війни з сусідами – сабінянами, латинами, етрусками.

3. Розвивалися ремесла та торгівля.

4. Місто активно розбудовувалося, зокрема на Палатинському пагорбі. Отже, головними здобутками було розширення впливу Риму, розбудова його політичних інституцій, а також соціально-економічний розвиток.

2. Унаслідок яких подій Рим перетворився на республіку? Коли це відбулося? Рим перетворився на республіку внаслідок повалення влади останнього царя Риму Луція Тарквінія Гордого у 510 році до н.е. Правління Тарквінія Гордого запам’яталося використанням насилля та залякування для контролю над Римом, а також неповагою до римських звичаїв і сенату. Після повалення влади Тарквінія Гордого було проголошено республіку та запроваджено нову систему державного управління на чолі з консулами. Отже, Рим перетворився на республіку внаслідок повстання проти тиранічного правління останнього царя Тарквінія Гордого у 510 році до н.е.

3. Обговоріть у парах. Чим системи управління в Римі монархічного та республіканського періодів відрізнялися між собою? Ось кілька ключових відмінностей між системами управління в Римі в монархічний та республіканський періоди: 1. На чолі держави. У монархічний період на чолі держави стояв цар (рекс), який концентрував у своїх руках усю повноту військової, цивільної та релігійної влади. За республіки замість монарха владу здійснювали виборні посадовці – консули, претори, цензори та інші магістрати.

2. Обмеження влади. За республіки було впроваджено складну систему стримувань і противаг, щоб унеможливити узурпацію влади. Наприклад, консули обиралися на 1 рік і мали право вето один на одного.

3. Роль сенату та народних зборів. Їх вплив значно зріс за республіки. Сенат почав відігравати провідну роль в управлінні державою.

4. Судочинство. За монархії судова влада повністю належала царю. За республіки було запроваджено окремі судові посади й процедури.

4. Як перекладається з латинської мови слово «республіка»? Чому, на вашу думку, римляни обрали саме таку назву для устрою своєї держави? Слово “республіка” перекладається з латинської мови як “спільна справа” або “діло народу”. Римляни обрали саме таку назву для устрою своєї держави, оскільки це відображало принципи, на яких ґрунтувалася їх система управління. У республіці влада належала народу або його представникам, і рішення приймалися на основі консультацій та демократичних процедур. Така назва підкреслювала важливість участі громадян у справах держави та спільному прийнятті рішень.

5. Як називалися органи влади в Римі, що мали такі повноваження: 1. Ухвалення законів належало до компетенції народних зборів.

sh

ko la

.in .u a

2. Розгляд законів, підтримання зовнішніх зносин та нагляд за діяльністю магістратів належали до повноважень сенату.

3. Командування військом та набір нових воїнів здійснювали консули.

6. Перелічіть повноваження консулів. За допомогою методу «Фішбоун» поясніть, чому запровадили цю посаду саме з такими повноваженнями й чому консулів було двоє На основі тексту можна виділити такі основні повноваження консулів: • Командування військом та керування набором нових воїнів • Скликання сенату та головування на його засіданнях • Стеження за виконанням рішень сенату • Право скасування рішень один одного (вето) Ось спроба пояснити запровадження цієї посади та подвійного консульства за допомогою методу “Фішбоун”: Голова риби: Консули Верхня кістка: • Замінили владу царя • Обмеження влади, стримування та противаги • Попередження узурпації влади Нижня кістка: • Виборність на 1 рік • Подвійність посади • Право вето Хвіст риби: • Два консули замість одного царя • Взаємний контроль консулів • Унеможливлення зосередження всієї влади в руках однієї людини Отже, консульство було спрямоване на децентралізацію та обмеження влади, запобігання її зловживанням. Консули обиралися на рік і мали право блокувати рішення один одного.

7. Які обов’язки виконував римський сенат за часів республіки? Хто міг стати сенатором? Можна виділити такі основні обов’язки та повноваження римського сенату за часів республіки: • Був дорадчим органом при магістратах • З часом перетворився на керівний орган, що визначав політику Риму у багатьох сферах • Давав поради з питань внутрішньої та зовнішньої політики, законодавства, фінансів, релігії • Розподіляв обов’язки між посадовцями • Контролював державні фінанси й скарбницю • Вів перемовини з іноземними державами Сенатором міг стати колишній магістрат. З 312 р. до н.е. сенаторів обирали цензори з найбільш гідних громадян. Згодом сенаторами автоматично ставали всі колишні квестори.

8. У яких випадках запроваджувалася посада диктатора? Посада диктатора в Римській республіці запроваджувалася в екстремальних ситуаціях, коли державі загрожувала небезпека або виникала потреба у швидкому вирішенні

.in .u a

кризових питань. Зазвичай це стосувалося війни або внутрішніх суперечок. Диктатор мав повну владу і був призначений на обмежений термін, після якого повноваження автоматично закінчувалися, і він повертався до звичайного статусу громадянина.

9. Дискусії. 1) Що було спільного й відмінного між Римом і грецькими полісами? Чи був Рим полісом? 2) Чи була Римська республіка демократичною? Ось кілька тез для обговорення цих питань: 1. Спільне між Римом і полісами: • Наявність рабства • Розвинуте громадянське суспільство • Виборність деяких посад Відмінне: • Масштаби території й кількості населення • Більш розвинена система поділу влади в Римі • Завойовницький характер зовнішньої політики Риму Рим не можна вважати класичним полісом через його величезні розміри.

2. Республіка не була повністю демократичною: • обмежене коло громадян з виборчими правами • раби й жінки не мали прав • значні повноваження сенату • сильний вплив аристократії Але були й демократичні риси – участь громадян у народних зборах, обраність посадовців тощо.

sh

ko la

§49. Суспільний устрій Риму Запитання та завдання 1. Гра «Правда — неправда». Визначте, які твердження є правдивими, а які — ні.

1. Правда. Рабів в Римі іноді відпускали на волю, і вони ставали вільновідпущениками, хоча й мали менше прав, ніж повноправні громадяни.

2. Правда. Патриції були великими землевласниками в Римі.

3. Неправда. Лише чоловіки-громадяни мали повноту політичних прав. Жінки не могли бути повноправними громадянками.

4. Неправда. Далеко не всі вільні чоловіки в Римі вважались громадянами з виборчими правами. Існували різні категорії населення.

5. Правда. Особа народного трибуна вважалася недоторканною, щоб захистити його від тиску з боку еліт.

2. Як у Давньому Римі утворилася верства патриціїв? Якою була їхня основна відмінність від плебеїв? Патриції – це аристократія, яка сформувалася з родів перших поселенців Риму. Вони займали привілейоване становище в суспільстві. Плебеями називали простих вільних членів громади, здебільшого ремісників і землеробів, які прибули в Рим пізніше. Основна відмінність полягала в тому, що лише патриції вважалися повноправними римськими громадянами. Вони мали політичні права, могли обіймати державні посади. Протягом всієї історії Римської республіки між патриціями й плебеями тривала боротьба за рівноправність. У результаті цієї боротьби плебеї здобули ряд важливих

sh

ko la

.in .u a

прав, включаючи право займати державні посади й голосувати в народних зборах. Однак патриції все одно зберігали за собою більшу частину влади й привілеїв.

3. Яким було життя рабів у Давньому Римі? Згідно з історичними джерелами, життя рабів у Давньому Римі було вкрай важким: • Раби вважалися річчю свого господаря, власністю, а не людьми. Вони повністю залежали від волі господаря.

• Рабів використовували як дешеву робочу силу в сільському господарстві, ремеслах, гірництві, побуті. Їх праця була основою економіки.

• Умови утримання залежали від господаря – від досить прийнятних до жорстоких та нестерпних. Фізичні покарання за непослух були нормою.

• Раби не мали жодних прав, їх часто принижували. Закони їх практично не захищали.

• Водночас деякі раби з часом могли здобути довіру господаря і певну самостійність у своїх справах. Невеликий відсоток звільнявся і набував статус вільновідпущеників.

4. Обговоріть у парах. Чому плебеї прагнули мати власних представників у владі? Ось кілька аргументів на користь того, чому плебеї наполягали на власному представництві у владі: 1. Для захисту своїх інтересів. Патриції приймали закони й рішення на свою користь, ущемляючи плебеїв. Потрібні були представники від плебсу, щоб протистояти цьому.

2. Для більш справедливого розподілу землі та ресурсів. Плебеї прагнули забезпечити собі доступ до земельних наділів.

3. Для рівності політичних прав. Спочатку лише патриції мали право обіймати посади й голосувати. Плебеям довелося боротися за ці права.

4. Для припинення зловживань з боку посадовців-патриціїв, які часто тиснули на простих людей.

5. Що означало право вето? Висловіть припущення, чому воно було надане народним трибунам Право вето означало право накласти заборону, скасувати або зупинити будь-яке рішення римських магістратів чи посадових осіб. Припущення щодо надання права вето народним трибунам: 1. Для стримування та противаги владі посадовців-патриціїв.

2. Для захисту інтересів та прав простих плебеїв від можливих зловживань з боку магістратів.

3. Для запобігання ухваленню несправедливих законів, що ущемляли б інтереси плебсу.

4. Для забезпечення політичної рівноваги та стабільності в суспільстві шляхом взаємного стримування різних станів та політичних сил.

6. За допомогою методу «Товсті й тонкі запитання» у складі малих груп підготуйте письмово кілька «товстих» і «тонких» запитань за матеріалами §§48, 49. Обміняйтеся ними між групами та дайте на них відповіді. Потім знову обміняйтеся аркушами із запитаннями й перевірте правильність відповідей. Ось кілька прикладів “товстих” і “тонких” запитань, які можна підготувати за текстом: “Товсті” запитання:

Які були основні органи влади в Римській республіці та які функції вони виконували?

• У чому полягала боротьба патриціїв і плебеїв та яких результатів вона досягла?

• Як змінилася роль сенату в період від ранньої до пізньої Римської республіки? “Тонкі” запитання: • Чому саме термін “республіка” був обраний для позначення нової форми правління в Римі після повалення царської влади?

• Чому саме народним трибунам було надано право вето?

• Чи можна стверджувати, що римське суспільство епохи республіки було суспільством рівних можливостей? Сподіваюся, ці питання допоможуть розпочати дискусію та краще зрозуміти основні аспекти політичного і соціального устрою Римської республіки. Буду радий побачити й інші цікаві запитання від Вашої групи!

.in .u a

•

sh

ko la

§50. Повсякденне життя Риму за часів республіки Запитання та завдання 1. Як була влаштована давньоримська сім’я? Чи схожі, на вашу думку, давньоримські сім’ї на сучасні? Укажіть спільне та відмінне Давньоримська сім’я будувалася за патріархальним принципом. Влада повністю належала батькові родини. Відмінності від сучасних сімей: • повна влада чоловіка • залежне становище жінки • право батька продати дитину в рабство Спільне: • сім’я – основа суспільства • турбота про дітей • спільне господарювання 2. Зі скількох частин складалися римські імена? Як вони називалися? Згідно з наданими документами, римське чоловіче ім’я в класичний період складалося з таких частин: 1. Преномен (praenomen) – особисте ім’я.

2. Номен (nomen) – родове (династичне) ім’я, щось на кшталт сучасного прізвища.

3. Когномен (cognomen) – прізвисько або спадкове сімейне ім’я, схоже на сучасне по батькові.

4. Іноді додавався агномен (agnomen) – друге особисте прізвисько. Отже, повне римське чоловіче ім’я типово складалося з 3-4 частин – преномена, номена, когномена та опціонально агномена. Кожна з цих частин мала свої особливості та призначення.

3. Як називався тип житла, у якому мешкала більшість пересічних римлян? Назвіть його особливості Згідно з наданою додатковою інформацією, тип житла, в якому мешкала більшість пересічних римлян, називався інсула. Особливості інсули: • Багатоповерхова цегляна будівля (3-5 поверхів) • Містила квартири або кімнати, що здавалися в оренду • Дешеве житло розташовувалося на верхніх поверхах

Маленькі вікна, залізні ґрати • Відсутнє водопостачання на верхніх поверхах • Тісні кімнати, малювали імітацію вікон (тромплей) • Часті пожежі через аварійний стан Отже, інсула – це багатоповерховий будинок з квартирами на здачу, де в скрутних умовах жила більшість населення Риму.

4. У складі малих груп створіть своєрідний портрет римлянина (римлянки). Укажіть ім’я, походження, заняття, опишіть або намалюйте зовнішній вигляд та помешкання. Презентуйте результати своєї роботи в класі Ось приклад можливого портрету пересічного римлянина: Ім’я: Луцій Корнелій Фелікс Походження: з роду Корнеліїв Заняття: Ремісник, працює каменотесом Зовнішній вигляд: • Вік близько 40 років • Середнього зросту, кремезної статури • Темне коротке волосся, зарослий • Одягнений у просту вовняну туніку і сандалі Помешкання: • Мешкає в трикімнатній квартирі на 3-му поверсі інсули • У квартирі відсутнє водопостачання та каналізація • Стіни тісних кімнат прикрашені неякісними фресками Це один із можливих варіантів портрета типового римлянина-ремісника того часу. Звісно, конкретні деталі можуть відрізнятися.

5. Творче завдання. За потреби користуючись додатковими джерелами, складіть розповідь про життя заможної римської сім’ї в домусі. Ось приклад можливої розповіді про життя заможної римської сім’ї, яка мешкає в окремому будинку домусі: Наша сім’я належить до роду Корнеліїв. Батько, Гай Корнелій Руф, є успішним торговцем вином. Наш будинок домус розташований на пагорбі Палатин. Він має просторий внутрішній двір-атріум, кілька спалень, вітальню та трапезну. У дворі атріумі б’є фонтан, там ростуть квіти й стоять скульптури. Стіни прикрашені коштовними фресками та мозаїкою. Підлога встелена мармуром. Весь будинок має опалення та каналізацію. У нашому домусі працюють численні раби – кухарі, прибиральниці, садівники. Вони дбають про наш комфорт та безпеку. Ми регулярно приймаємо гостей, влаштовуємо бенкети та свята. Батько часто запрошує впливових людей для обговорення торгових справ. Мати, Корнелія Молодша, опікується вихованням нас, чотирьох дітей. Незабаром для нас наймуть вчителів грецької мови, філософії та красномовства. Це допоможе нам зробити достойну кар’єру та успадкувати справу батька. Ми живемо в достатку та комфорті, маємо високий соціальний статус. У майбутньому сподіваємось розширити торгівлю по всій Республіці!

sh

ko la

.in .u a

•

sh

ko la

.in .u a

§51. Римські завоювання Запитання та завдання 1. Скільки етапів територіального розширення римських володінь ви можете назвати? У якому столітті воно досягло максимуму? В історії територіальної експансії Риму можна виділити кілька основних етапів: 1. 500-260 рр. до н.е. – підкорення Апеннінського півострова.

2. 264-146 рр. до н.е. – війна з Карфагеном, в результаті якої Рим отримав контроль над Західним Середземномор’ям.

3. У II ст. до н. е. — II ст. римляни захопили території Греції, Македонії та Східного Середземномор’я, а також завершили завоювання Іспанії, Галлії (землі сучасної Франції), Британії та окремих регіонів Центральної Європи. Максимальної територіальної експансії Рим досяг у II столітті нашої ери. Римська імперія охоплювала тоді весь Середземноморський басейн, значну частину Європи, Близького Сходу та Північної Африки.

2. Дискусія. Обговоріть у класі, чи могли Рим і Карфаген уникнути суперництва Думаю, Рим і Карфаген могли уникнути суперництва, якщо обидві держави змогли більше спілкуватися і вирішувати свої конфлікти шляхом переговорів та дипломатії. Якщо вони змогли знайти спільні інтереси й досягти домовленостей, можливо, вони змогли бути союзниками, а не ворогами. Однак, історія показує, що обидві держави мали свої амбіції й конфлікти стали неминучими.

3. Підготуйте короткі повідомлення про історію завоювання Римом різних регіонів 1. Спочатку Рим воював із сусідніми латинськими містами та сабінянами, поступово розширюючись на Апеннінському півострові. До 282 року до н.е. Рим контролював майже весь півострів.

2. Під час Пунічних війн (264-146 роки до н.е.) Рим вступив у конфлікт із Карфагеном за контроль над Сицилією та Середземномор’ям. Після перемог Рим отримав контроль над Сицилією, Іберією, Північною Африкою та Грецією.

3. У І столітті до н.е. Рим завоював території кельтських племен на півночі (сучасні Франція, Німеччина та Британія). До початку І століття н.е. Рим контролював майже весь Середземноморській басейн.

4. У І-ІІІ століттях н.е. Рим мав запеклі війни із Парфією та Сасанідською Персією на сході з метою контролю Близького Сходу. До кінця ІІІ століття Риму вдалося взяти гору над цими державами.

5. З кінця ІV століття н.е. Західна Римська імперія почала занепадати, її території завойовували германці, вандали, гуни та інші племена. До 476 року її обмежені залишки були завойовані германцями, що призвело до її падіння. Ось такі найважливіші віхи розширення територій Римської імперії з коротким описом конфліктів і регіонів, що зазнавали завоювань.

4. За допомогою методу «Фішбоун» поясніть перебіг та наслідки Пунічних війн Ось фішбоун, що пояснює перебіг та наслідки Пунічних війн: Голова риби: Пунічні війни Причини: • Суперництво Риму і Карфагену за вплив у Західному Середземномор’ї • Прагнення Риму до територіальної експансії • Загроза римським інтересам з боку посилення Карфагену Наслідки:

Перетворення Риму на наймогутнішу державу регіону • Знищення Карфагену як політичної одиниці • Встановлення римського панування у Західному Середземномор’ї • Зміцнення римської армії і флоту • Приєднання нових територій та ресурсів 5. Обговоріть у парах. Як обов’язкова військова служба впливала на життя пересічних римлян? Обов’язкова військова служба в Римській імперії мала значний вплив на життя пересічних римлян. Ця служба вимагала від молодих чоловіків відсутність з дому на тривалий період часу, що впливало на їх родинне життя та заняття. Військова служба також приносила ризики та небезпеки, оскільки воїни мали йти на війну та брати участь в бойових діях. З іншого боку, обов’язкова військова служба надавала можливість молодим чоловікам отримати навички та досвід, які були цінними для успішної кар’єри в Римській імперії. Воїни отримували військову підготовку та виховання, що сприяло їхньому соціальному статусу та можливостям у майбутньому.

6. За допомогою методу «Коло ідей» поміркуйте, які причини спонукали римлян добровільно ставати професійними воїнами. Які недоліки та переваги мала військова служба? Застосуємо метод “Коло ідей”, щоб обговорити причини, через які римляни добровільно ставали професійними воїнами, а також переваги та недоліки такої служби. Причини вступу на військову службу: • Гарне матеріальне забезпечення (платня, наділи землі по закінченню служби) • Можливість кар’єрного зростання та здобуття статусу в суспільстві • Захоплення військовою справою, прагнення пригод та подорожей • Уникнення бідності та голоду вдома • Патріотизм, бажання захищати Рим та його інтереси Переваги військової служби: • Стабільне матеріальне забезпечення • Можливість здобуття статусу (громадянства) • Товариство, відчуття приналежності до згуртованого військового колективу Недоліки: • Сувора дисципліна, жорстокі покарання за непослух • Небезпечні умови (участь у бойових діях, можлива загибель, каліцтво) • Відірваність від сім’ї та рідного дому на тривалий час • Можливість потрапити в полон чи бути проданим у рабство 7. Складіть «асоціативний кущ» до поняття «легіонер» • Воїн • Римська армія • Професійна служба • Легіон • Важке озброєння • Дисципліна • Тренування • Захист Римської імперії • Зарплата • Зобов’язання

sh

ko la

.in .u a

•

sh

ko la

.in .u a

§52. Криза республіканського устрою та виникнення імперії Запитання та завдання 1. Обговоріть у малих групах. Сформулюйте основні риси кризи республіканського устрою в Римі. Який політичний устрій змінив республіку? Основні риси кризи республіки: соціальна нерівність, зубожіння селян, зростання впливу армії, послаблення традиційних республіканських інституцій, громадянські війни, хаос і насилля. Республіку змінила монархія – принципат.

2. За допомогою методу «Акваріум» обговоріть наслідки великих завоювань III— І ст. до н. е. для Риму Наслідки великих завоювань III—І ст. до н. е. для Риму, обговорені за допомогою методу «Акваріум», можуть включати: 1. Економічна криза в Італії: Завоювання нових територій призвело до збільшення багатства та впливу окремих римських громадян, але одночасно призвело до зубожіння селян та експлуатації землі. Це може призвести до економічної нерівності та незадоволення серед народу.

2. Зростання латифундій і рабства: Завоювання нових територій дозволяло римлянам отримувати більше землі, що призводило до зростання латифундій – великих приватних ферм, що використовували рабську працю. Це могло поглибити соціальну нерівність та залежність від рабства.

3. Зубожіння селян: Захоплення землі латифундистами та військовою елітою може призвести до зубожіння селян, які втрачають свою землю та джерела прожитку. Це може спричинити соціальну напругу та нестабільність.

4. Міграції до Риму: Завоювання нових територій може призвести до міграцій населення до центру Риму, що може вплинути на демографічну ситуацію та соціальну структуру міста.

5. Посилення соціальної напруги: Наслідки завоювань, такі як зубожіння селян, зростання латифундій та рабства, можуть призвести до посилення соціальної напруги та конфліктів між різними соціальними групами, що загрожує стабільності Римської республіки.

3. Висловіть припущення, чому падіння республіки супроводжувалося встановленням диктатури, утворенням тріумвіратів, міжусобними війнами Причини падіння республіки та встановлення диктатури, тріумвіратів та міжусобних війн були такі: 1. Політична боротьба: слабкість та неефективність республіканських інституцій Риму призвели до боротьби політиків за владу.

2. Нерівність та соціальні конфлікти: завоювання великих територій збільшило багатство та вплив окремих груп громадян, але також призвело до зубожіння селян та соціальних нерівностей.

3. Амбіції військових командувачів: впливові військові командувачі та їх армії намагалися використовувати свою силу для отримання влади та контролю над державою.

4. Ким проголосив себе Гай Юлій Цезар після розпаду першого тріумвірату? Цезар проголосив себе довічним диктатором.

5. Пошукове завдання. Гай Юлій Цезар та Октавіан Август приділяли велику увагу своєму публічному образу. За додатковими джерелами дізнайтеся, які кроки вони робили для того, щоб їхні імена залишилися в пам’яті сучасників та нащадків.

sh

ko la

.in .u a

Цезар і Август прославляли себе, щоб їхні імена запам’яталися. Гай Юлій Цезар і Октавіан Август використовували мистецтво, пропаганду та громадські заходи, щоб створити позитивний публічний образ. Це допомогло їм зміцнити свою владу і авторитет, а також залишити свій слід в історії. Ось деякі конкретні кроки, які Цезар і Август робили для того, щоб їхні імена залишилися в пам’яті сучасників та нащадків: • Карбування монет із їхніми портретами. Це було одним із найпоширеніших способів прославити себе в Стародавньому Римі. Монети носили з собою, використовували в торгівлі та зберігали як сувеніри.

• Зведення храмів на свою честь. Храми були важливими символами влади та престижу. Цезар і Август збудували кілька храмів на свою честь, в тому числі храм Юпітера на Капітолійському пагорбі.

• Організація публічних свят, на яких їх прославляли. Публічні свята були популярними в Стародавньому Римі і були чудовою можливістю для прославлення політичних діячів. Цезар і Август організовували публічні свята, на яких їх прославляли як героїв і благодійників народу.

• Публікація книг, в яких розповідали про їхні досягнення. Книги були важливим способом поширення інформації в Стародавньому Римі. Цезар і Август написали кілька книг, в яких розповідали про свої військові походи та політичні досягнення.

6. За допомогою методу «Два — чотири — усі разом» сформулюйте основну відмінність між Римською республікою та Римською імперією Республіка – виборні органи влади, Імперія – одноосібне правління імператора Основна відмінність між Римською республікою та імперією полягає в системі влади та правління. Республіка: • Влада формально належить виборним органам – Сенату, народним зборам • Обираються магістрати і консули • Є розподіл влади між різними органами та посадовцями Імперія: • Влада фактично зосереджується в руках однієї людини – імператора • Імператор призначає посадовців та командує армією • Відсутній реальний розподіл влади, є абсолютна монархія Тобто головна відмінність – це перехід від республіканських виборних органів до одноосібної влади імператора в імперії. §53. Римська імперія Запитання та завдання 1. Укажіть імена імператорів, яким належать такі характеристики: 1) зміцнив кордони Римської імперії; 2) за добре ставлення до народу отримав прізвисько «благочестивий»; 3) переміг племена даків та завоював Месопотамію 1. Зміцнив кордони Римської імперії – імператор Адріан 2. За добре ставлення до народу отримав прізвисько «благочестивий» – імператор Антонін Пій 3. Переміг племена даків та завоював Месопотамію – імператор Траян 2. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення або презентацію про правління одного із «п’яти добрих імператорів» (на вибір)

sh

ko la

.in .u a

Ось повідомлення про імператора Траяна: Траян був одним з найвидатніших римських імператорів, який правив у 98-117 роках нашої ери. Він народився у римській колонії в Іспанії й зробив успішну військову та політичну кар’єру, перш ніж стати імператором. Траян відзначився численними воєнними перемогами – він підкорив Дакію, Месопотамію, Вірменію та розширив кордони імперії до найбільших розмірів. При ньому було створено дві нові римські провінції. Він проводив масштабне будівництво в Римі та Італії – звів знаменитий Форум Траяна з колоною, ринком, базилікою. Також побудував акведуки, дороги. Траян був популярний серед народу своєю скромністю та доступністю. Він підтримував розвиток системи допомоги бідним. За часів його правління економіка імперії процвітала. Траян залишив по собі славу одного з найкращих римських правителів, йому як першому було присвоєно титул Optimus Princeps (Найкращий правитель).

3. На які групи тривалий час було поділене населення Римської імперії? На чому ґрунтувався цей поділ? Яка група мала найбільше прав? У Римській імперії населення було поділене на кілька груп, а саме: 1. Римські громадяни: Ця група складалася з римських громадян, які мали повні права голосу, могли служити в армії та були захищені законом.

2. Латинські громадяни: Латинські громадяни мешкали в Італії та провінціях і мали певні права, але менші, ніж у римських громадян.

3. Перегріни: Ця група складалася з іноземців, які мешкали в Римській імперії, але не мали повних прав римських громадян.

4. Дедитиції: Дедитиції були рабами, які були власністю римських громадян і не мали жодних прав. Найбільше прав мали римські громадяни, які були основою римського суспільства та мали повну громадянську свободу та захист.

4. Коли всім вільним жителям (чоловікам) Римської імперії було надано права римських громадян? Усім вільним жителям (чоловікам) Римської імперії було надано права римських громадян у 212 році під час імператора Каракалли.

5. Складіть «асоціативний кущ» до поняття «романізація» • Культура • Мова • Релігія • Право • Управління • Побутові звичаї • Римські колонії 6. Пошукове завдання. Чимало сучасних міст були засновані як римські колонії. За додатковими джерелами дізнайтеся про найвідоміші з них та їхній римський спадок. Поділіться цією інформацією у класі. Ось кілька прикладів відомих європейських міст, заснованих як римські колонії, та їхнього римського спадку: Відень, Австрія – Відомий в римські часи як Віндобона. Був важливим римським військовим табором. Залишилися руїни римських будівель.

Лондон, Велика Британія – Заснований близько 43 року н.е. як Лондініум. Збереглося кілька римських стін, будівель. Париж, Франція – Заснований у 1 столітті до н.е. як Лютеція. На острові Сіте знаходяться залишки римських терм, театрів та храмів. Кордова, Іспанія – Стара частина міста містить добре збережені римські мости, колони, храми та інші пам’ятки архітектури. Отже, багато європейських міст беруть свій початок з римських колоній та зберігають цінні археологічні пам’ятки того періоду.

sh

ko la

.in .u a

§54. Релігія давніх римлян Запитання та завдання 1. Закінчіть речення: «Римляни вважали, що божество зобов’язане дати їм те, що вони просять, якщо … » Римляни вважали, що божество зобов’язане дати їм те, що вони просять, якщо вони виконують обряди та ритуали правильно і з повною вірою.

2. Пошукове завдання. Визначте, за що відповідали такі римські боги: Юпітер, Юнона, Мінерва, Марс, Венера, Бахус Юпітер був найважливішим богом у римському пантеоні. Він був богом неба, грому, блискавки та справедливості. Юпітер вважався покровителем Риму і його імперії. Його символом був орел. Юнона була богинею шлюбу, сім’ї та жіночності. Вона також вважалася покровителькою жінок і дітей. Мінерва була богинею мудрості, знань, мистецтва та ремесел. Вона була покровителькою воїнів, письменників, поетів, художників та ремісників. Мінерву часто зображували з совою. Марс був богом війни, мужності та сили. Він вважався покровителем воїнів і захисником Риму. Марса часто зображували з мечем або списом. Венера була богинею краси, любові та родючості. Вона також вважалася покровителькою садів і квітів. Венеру часто зображували з яблуком або трояндою. Бахус був богом вина, веселощів та театру. Він вважався покровителем веселощів і розваг. Бахуса часто зображували з вінком з виноградного листя.

3. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про римського бога або богиню (на вибір) Ось повідомлення про римського бога Бахуса: Бахус, або Діоніс (за грецькою міфологією) – бог виноробства, виноградарства та веселощів. Культ Діоніса прийшов до Риму з грецьких колоній Південної Італії. Там він отримав ім’я Бахус. Святкування на честь Бахуса називалися Вакханалії та відбувалися щороку в середині березня. Це були веселі свята з пиятики, танців та процесій на честь бога вина. Атрибутами Бахуса були виноградна лоза, кубок та плющ. Зображувався у вінку з винограду та плюща. Окрім виноробства, Бахус вважався покровителем театру. Під час свят на його честь розігрувалися вистави та веселощі. Також Бахус асоціювався з екстазом та нестримністю. Його культ супроводжувався оргіастичними дійствами.

sh

ko la

.in .u a

Отже, Бахус уособлював у римлян радість життя, веселощі та задоволення, пов’язані насамперед з вином та його виробництвом. Він був одним з найпопулярніших богів в Римі.

4. Яку роль у римському суспільстві відігравали жерці та жриці? Які з них мали особливе становище? У Римському суспільстві жерці та жриці грали важливу роль у релігійних обрядах та культових церемоніях. Вони були посередниками між людьми та богами, виконували ритуальні обов’язки та здійснювали жертвопринесення. Жерці мали спеціальні знання та навички, пов’язані з релігійними обрядами, символікою та традиціями. Вони проводили релігійні обряди в храмах та священних місцях, а також передбачали майбутнє за допомогою ворожінь та пророцтв. Серед жерців були ті, які мали особливе становище. Наприклад, весталки були жрицями богині Вести та мали великий авторитет у Римському суспільстві. Вони проживали в храмі та присвячували себе служінню богині протягом 30 років. Головним їх завданням було підтримувати священний вогонь у храмі, оскільки віриться, що поки вогонь горить, Рим буде процвітати. Весталки мали певні привілеї та обов’язки, а порушення каралися суворо. Жерці та жриці грали важливу роль у Римському суспільстві, сприяли збереженню релігійних традицій, підтримували моральні та етичні норми, а також забезпечували взаємодію людей з богами.

5. Гра «Навчаючи — вчуся». Уявіть, що ваше завдання — провести урок про віру в різноманітних духів у Давньому Римі. У складі малих груп підготуйте матеріали до цього уроку Ось підготовлені матеріали до уроку про віру в різноманітних духів у Давньому Римі: Вступ У давніх римлян не було єдиної міфології з чітко визначеним пантеоном богів, як у греків. Вони вірили в існування безлічі різних духів та божеств, які контролювали окремі аспекти їхнього життя. Ця віра називається анімізм. Основні групи духів: 1. Духи предків (Лари, Мани, Пенати) – опікувалися родиною та домом 2. Духи природних стихій (Фавни, Сатири, Німфи) – відали лісами, полями, водоймами 3. Духи-покровителі людської діяльності (Палес, Помона, Веста) – відповідали за скотарство, садівництво, вогнище Особливості культу: • Поклоніння відбувалося вдома або на природі біля священних місць чи дерев • Приносилися пожертви їжею та напоями • Існували свята на честь окремих духів та богів • Жерці відігравали другорядну роль, центральне місце посідав ритуал Висновок Віра в різноманітних духів сформувалася в період утворення Риму. З часом вона трансформувалася під грецьким впливом в пантеон богів, проте анімістичні вірування продовжували існувати.

6. За допомогою методу «Діаграма Венна» порівняйте релігії Давніх Греції та Риму Спільне

.in .u a

Давня Греція та Рим були язичницькими державами, які поклонялися багатьом богам і богиням. У релігійних системах обох держав були присутні такі елементи, як: • Верховний бог • Політеїзм • Свята • Релігійні споруди • Релігійні обряди Відмінне У грецькій релігії більшу роль відігравали міфи й легенди, ніж у римській. Римська релігія була більш пристосованою до практичних потреб людей, ніж грецька. Висновок Релігії Давніх Греції та Риму були схожими за багатьма аспектами, але також мали деякі відмінності. Ці відмінності були обумовлені різними культурними особливостями цих держав.

7. За додатковими джерелами створіть колаж на тему «Релігія та вірування Давнього Риму».

sh

ko la

§55. Мистецтво Риму доби імперії Запитання та завдання 1. Культури яких народів мали найбільший вплив на формування давньоримської культури? Найбільший вплив на формування давньоримської культури мали культури греків, етрусків та латинян 2. Обговоріть у парах. Чим відрізнялося ставлення греків і римлян до мистецтва? Греки ставилися до мистецтва як до вираження краси, гармонії, людських ідеалів. Римляни ж бачили в мистецтві втілення могутності держави, засіб пропаганди.

3. Заповніть пропуски в реченні: «Римські поети й письменники наслідували але згодом римська література почала набувати …» Римські поети й письменники наслідували грецький літературний стиль, але згодом римська література почала набувати більшої самобутності 4. Що з переліченого можна віднести до винаходів Давнього Риму: колона, купол, ордер, акведук, цегла, цемент? До винаходів Давнього Риму належать: акведук, цегла, цемент. Колона, купол та ордер були відомі вже в Стародавній Греції, і римляни перейняли їх у греків. Римляни вдосконалили грецькі технології будівництва колон, куполів та ордерів, але вони не були їхніми винахідниками.

5. За допомогою методу «Кластери» опрацюйте поняття «давньоримське мистецтво» Кластер “Давньоримське мистецтво”: Архітектура – скульптура – живопис – фрески – мозаїка – утилітарність – могутність – поширення по імперії – грецькі впливи – реалізм – портретний живопис – побутові сцени – література – поезія – ораторство Архітектура є найвидатнішою галуззю давньоримського мистецтва. Римляни були майстерними будівельниками, і вони створили багато чудових будівель, які збереглися до наших днів. Серед них – Колізей, Пантеон.

sh

ko la

.in .u a

Скульптура також була важливою галуззю давньоримського мистецтва. Римляни створювали скульптури з різних матеріалів, включаючи мармур, бронзу та дерево. Скульптури зображували людей, богів, міфологічних персонажів та сцени з повсякденного життя. Живопис і мозаїка були популярними видами декоративного мистецтва в Стародавньому Римі. Живопис часто використовувався для прикраси будинків і громадських будівель. Мозаїка використовувалася для створення підлог, стін і куполів. Декоративно-прикладне мистецтво було широко розвинене в Стародавньому Римі. Римляни створювали ювелірні вироби, посуд, меблі, тканини та інші предмети домашнього вжитку. Література була важливим аспектом давньоримської культури. Римляни створили багато видатних літературних творів, включаючи поеми, прозу, трагедії та комедії. Основні характеристики давньоримського мистецтва: • Реалізм. Римляни прагнули до реалістичного зображення дійсності.

• Естетизм. Римляни цінували красу і гармонію в мистецтві.

• Практичність. Римське мистецтво часто було практичним і функціональним. Вплив давньоримського мистецтва на подальший розвиток культури: Давньоримське мистецтво справило великий вплив на розвиток культури в Європі та інших частинах світу. Римські архітектурні споруди, скульптури, мозаїки та інші твори мистецтва стали зразками для наслідування для багатьох наступних поколінь художників і скульпторів.

6. За допомогою методу «Прес» поясніть, чому римляни високо цінували ораторське мистецтво Римляни високо цінили ораторське мистецтво, оскільки воно було життєво необхідним для політиків, адвокатів, суддів. Здатність переконливо промовляти допомагала народним трибунам, консулам, сенаторам просуватися кар’єрними щаблями 7. Іменами яких поетів представлений «золотий вік» римської літератури? “Золотий вік” римської літератури представлений творчістю Вергілія, Овідія та Горація.

8. За допомогою методу «Синтез думок» складіть характеристику мистецтва Давнього Риму Мистецтво Давнього Риму характеризується прагматизмом, тісним зв’язком з життям суспільства. Воно несло на собі відбиток могутності та величі Римської імперії. Архітектура, скульптура, живопис мали на меті прославити владу, державу, конкретних правителів. Римське мистецтво розвивалося під сильним грецьким впливом, але мало й власні надбання 9. Уявіть, що ви працюєте в музеї. Підготуйте добірку музейних експонатів для виставки «Мистецтво Давнього Риму» Добірка експонатів: скульптурні зображення імператорів, фрески та мозаїки з вілл багатіїв, зразки архітектурних ордерів, макети характерних споруд (Колізею, Пантеону, акведука), твори видатних письменників тощо.

10. Місто Рим як столицю імперії неодноразово перебудовували. Складіть план віртуальної екскурсії «Рим — “місто на семи пагорбах”», яка має ознайомити з архітектурними пам’ятками Давнього Риму

План екскурсії: 1) Капітолійський пагорб – храм Юпітера 2) Палатин – палаци імператорів 3) Римський Форум – центр суспільно-політичного життя 4) Колізей – символ Риму 5) Пантеон – шедевр архітектури 7) Тріумфальні арки.

sh

ko la

.in .u a

§56. Повсякденне життя в Римській імперії Запитання та завдання 1. Обговоріть у парах, як приєднання нових земель вплинуло на повсякденне життя в Римі Приєднання нових земель спричинило приплив нових жителів до Риму в пошуках кращого життя. Це призвело до перенаселеності міста, нестачі житла, збільшення безробіття та злочинності 2. Чому багато римлян за доби імперії не працювало? Які наслідки це мало? Багато римлян не працювало через поширення рабської праці та високий рівень безробіття. Це загострило соціальні проблеми та конфлікти в суспільстві.

3. Які зміни відбулися в повсякденному житті імперії порівняно з Римською республікою? Порівняно з республікою, за часів імперії погіршилися умови життя бідних верств населення через перенаселеність міста та поширення хвороб. Водночас зросли можливості для дозвілля і розваг заможних громадян.

4. Уявіть, що вас запросили на давньоримський бенкет. Напишіть листа до друга або подруги, у якому поділіться враженнями про ці відвідини Дорогий друг, Хочу розповісти тобі про неймовірний давньоримський бенкет, на який мене запросили. Це було дійсно незабутнє переживання! Почну з їжі та напоїв. Нас пригощали найсмачнішими стравами, включаючи різні види м’яса, свіжі морепродукти та різноманітні овочі. Ароматні вина та екзотичні фруктові напої доповнили цей феєричний кулінарний досвід. Щодо інтер’єру та гостей бенкету, немає слів, як описати розкіш та вишуканість. Золоті та срібні прикраси, неперевершені деталі декору створювали неповторну атмосферу. Гості були вдячні та веселі, настрій був на висоті. Щодо розваг, це було справжнє видовище! Ми відвідали гладіаторські бої, де бійці продемонстрували неймовірну майстерність та сміливість. Також влаштували перегони колісниць, де учасники змагалися у швидкості та вправності. Це була захоплююча подія! Вважаю, що такий давньоримський бенкет – це дійсно неповторний досвід. Якби ти був поруч, ми обов’язково разом насолодилися цими незабутніми моментами. З нетерпінням чекаю, щоб поділитися з тобою більше вражень! З повагою, [Твоє ім’я] 5. Обговоріть у малих групах. Які розваги полюбляли давні римляни? Поміркуйте чому Римляни полюбляли гладіаторські бої, перегони колісниць, театральні вистави, відвідування лазень. Це були популярні й доступні для більшості розваги.

6. Складіть «асоціативний кущ» до поняття «гладіатор» Асоціативний кущ може містити такі слова/фрази: арена, Колізей, зброя, боротьба, перемога/поразка, жорстокість, раби/полонені, публіка, ставки тощо.

7. За додатковими джерелами підготуйте добірку ілюстрацій «Повсякденне життя Римської імперії». Поясніть свій вибір

Для ілюстрацій можна обрати зображення римських будівель і вулиць, фресок, скульптур, речей побуту, одягу, прикрас, їжі тощо. Вони допоможуть уявити умови та спосіб життя різних верств населення Римської імперії.

sh

ko la

.in .u a

§57. Варвари Запитання та завдання 1. Що називають лімесом? Яким було його призначення? Лімесом називають укріплене поселення або форпост, яке римляни будували на кордонах своєї імперії. Його призначенням було служити як оборонна споруда та військова база для контролю над територією і стримування варварських нападів.

2. За допомогою методу «Круговий огляд» дайте відповіді на запитання: Який із народів — сусідів Риму був кочовим? Відповідь: Сармати. Сармати були індоєвропейським народом, який проживав у степах Східної Європи. Вони були кочівниками, тобто переміщувалися з місця на місце разом зі своїми стадами. Що робили римляни на кордонах тих регіонів, які не могли завоювати? Відповідь: Римляни будували на цих кордонах укріплення, щоб захистити свої володіння від нападів сусідніх племен. Вони також укладали з цими племенами договори, в яких обіцяли їм мир і допомогу в обмін на визнання римської влади. Що германські племена перейняли від римлян? Відповідь: Германські племена перейняли від римлян багато чого, у тому числі: • Римську військову тактику та стратегію.

• Римські технології, такі як зброя.

• Римські культурні елементи, такі як мистецтво, архітектура та релігія. Що відомо про вірування германців? Відповідь: Германці були язичниками, тобто поклонялися багатьом богам і богиням. Германці також вірили в духів природи та предків. Як римляни називали укріплені поселення кельтів? Відповідь: Римляни називали укріплені поселення кельтів оппідуми. Кого римляни називали галлами? Відповідь: Римляни називали галлами кельтські племена, які проживали в Галлії (сучасна Франція). Галли були відомі своїми воїнами, які були добре озброєні та навчені. Вони також були відомі своїми майстерними ремісниками, які виробляли високоякісну зброю, зброю та прикраси.

3. За додатковими джерелами підготуйте короткі повідомлення про народи та племена, які в різний час були сусідами Римської імперії Ось короткий огляд деяких ключових народів та племен, які були сусідами Римської імперії в різні періоди: Кельти – Різноманітна група племен, які населяли великі частини Західної та Центральної Європи. Вони жорстоко протистояли римським завоюванням в Галлії, Британії та Іспанії. Готи – Германський народ, походженням зі Скандинавії, який мігрував на південь і оселився біля римських кордонів. Вони часто нападали та воювали з римлянами й врешті-решт спричинили падіння Західної імперії. Перська імперія. Започаткувала тривалі війни та конкуренцію з пізньою Римською імперією. Здобула деякі значні перемоги, перш ніж була переможена візантійськими силами.

sh

ko la

.in .u a

Гуни – Кочовий народ з Центральної Азії, відомий своєю верховою їздою та навичками стрільби з лука. Їхні набіги на Європу під командуванням Аттили спричинили хвилю нападів германських племен на римські землі. Вандали – Східногерманське плем’я, яке завоювало Римську Північну Африку, відштовхнуло сам Рим і створило королівство навколо Карфагена, яке викликало римський контроль над західним Середземним морем. Франки – Конфедерація германських племен, спочатку базованих біля римського кордону вздовж річки Рейн. Пізніше вони здобули контроль над більшістю Галлії після падіння Риму на заході.

4. За допомогою методу «Синтез думок» обговоріть, які наслідки для римлян і варварів мало тривале сусідство Сусідство римлян і варварів мало великий вплив на обидві сторони. Римляни постійно мусили зміцнювати кордони та будувати фортеці, щоб захистити свої володіння від нападів варварів. Вони також отримали нові знання та технології від сусідніх племен, особливо в галузі обробки заліза та виготовлення кераміки. Крім того, взаємодія з варварами сприяла обміну культурними впливами та розвитку торгівлі. Для варварів сусідство з римлянами означало поступове впливання римської культури й організації влади. Деякі племена приймали римський спосіб життя, навчалися римському праву та мові, і ставали частиною римської імперії. Але були й ті, хто залишався незалежними та продовжував жити за власними традиціями. Сусідство римлян і варварів також сприяло культурному обміну, змішуванню та появі нових культурних явищ. Варвари засвоювали римські елементи в одязі, архітектурі та релігії, тоді як римляни засвоювали елементи культури та мистецтва сусідніх племен. Цей культурний обмін сприяв розвитку та розширенню культурного спадку Європи.

5. Складіть «асоціативний кущ» до поняття «кельти» • Західна Європа • Друїди • Мистецтво • Культура • Традиції • Вірування • Шанування природи • Скотарство 6. Закінчіть речення: «Сармати були іраномовним кочовим народом, що оселився в Причорномор’ї в III ст. до н. е. Основними заняттями сарматів були …» Сармати були іраномовним кочовим народом, що оселився в Причорномор’ї в III ст. до н. е. Основними заняттями сарматів були скотарство та ведення воєнних походів.

7. За допомогою методу «Діаграма Венна» порівняйте життя та побут кельтів і германців. Спільне • Кельти та германці були індоєвропейськими народами, які говорили на споріднених мовах і мали спільні релігійно-культурні традиції.

• Вони були осілими народами, які займалися землеробством, скотарством та ремеслами.

• Вірили в богів і богинь, святкували свята, любили музику та танці. Відмінне

• • •

Кельти проживали на території Західної Європи, а германці – на території Північної та Центральної Європи. Кельтські племена були більш об’єднаними, ніж германські. Кельти були відомі своїми майстерними ремісниками, а германці – своїми воїнами.

sh

ko la

.in .u a

§58. Виникнення та поширення християнства. Кризові явища в Римській імперії Запитання та завдання 1. Гра «Правда — неправда». Визначте, які твердження є правдивими, а які — ні.

1. Неправда. У 3 столітті Римська імперія припинила територіальне зростання.

2. Неправда. Християнство зародилося на Близькому Сході.

3. Неправда. Спочатку римська влада переслідувала християн.

4. Правда. Реформи Діоклетіана частково стабілізували ситуацію в імперії.

5. Правда. Константин заснував Константинополь як нову столицю імперії.

2. Укажіть хронологічні межі періоду кризи Римської імперії Згідно з наданим текстом, період кризи Римської імперії розпочався у II-III століттях н.е., коли спостерігався глибокий занепад економіки, зупинився розвиток техніки і господарства, почалася економічна криза. Гостра фаза кризи тривала приблизно до кінця III – початку IV століття, коли реформи Діоклетіана та Костянтина частково стабілізували ситуацію. Отже, хронологічні рамки періоду кризи Римської імперії: Початок – II-III століття н.е. Завершення гострої фази – кінець III – початок IV століття н.е.

• І-III ст. – кризові явища в Римській імперії.

• 192-197 рр. – громадянська війна в Римській імперії.

• 235-284 рр. – криза в Римській імперії.

• 284-305 рр. – правління солдатського імператора Діоклетіана.

• 306-337 рр. – правління імператора Константина Великого.

• 395 р. – поділ Римської імперії на Західну Римську імперію та Східну Римську імперію.

3. Чиє вчення лягло в основу християнства? У якому регіоні воно зародилося? Християнство зародилося в I столітті нашої ери на основі вчення Ісуса Христа. в Палестині на Близькому Сході. Саме там з’явилися перші християнські громади.

4. Укажіть причини та наслідки кризи Римської імперії Основні причини кризи Римської імперії: • Економічний занепад, пов’язаний із кризою рабовласницької системи господарювання • Припинення територіальної експансії, скорочення припливу ресурсів і рабів • Посилення майнового розшарування, зубожіння населення • Зростання податкового тиску на провінції • Ослаблення централізованої влади, часта зміна імператорів Наслідки: • Посилення сепаратистських тенденцій в провінціях • Масове переведення вільних селян і ремісників у стан колонів • Занепад міст, скорочення торгівлі • Посилення варварської загрози кордонам імперії • Втрата Римом частини територій, остаточний поділ на Західну та Східну імперії

Захоплення Риму варварами у 410 році • Падіння Західної Римської імперії у 476 році 5. Хто такі колони? Яким було їхнє становище в римському суспільстві? Як поява колонів пов’язана із кризою Римської імперії? Колони – це особисто вільні селяни та ремісники в пізній Римській імперії, які були юридично закріплені за землею, яку обробляли. Становище колонів: • Вони були зобов’язані обробляти землю свого поміщика та сплачувати йому частину врожаю чи відпрацьовувати певну кількість днів.

• Колони не могли покинути землю, за якою були закріплені, та змінити свого власника. Фактично вони були прикріплені до землі.

• Разом з тим, колони зберігали особисту свободу, на відміну від рабів. Вони мали певні майнові права. Поява колонату була пов’язана з кризою рабовласницького господарства та загальною кризою Римської імперії в 3 столітті. Колонат був спробою ефективніше організувати сільськогосподарське виробництво в нових умовах.

6. За допомогою методу «Синтез думок» обговоріть, яку релігійну політику проводив імператор Константин. Якою була її мета? Імператор Константин проводив політику зближення з християнством та підтримки християнської церкви. По-перше, він легалізував християнство, надавши йому статус дозволеної релігії (313 рік). По-друге, Константин надавав християнам різноманітні пільги та привілеї, зокрема повертав конфісковане майно громад, звільняв священнослужителів від податків. По-третє, імператор активно будував християнські храми, зокрема в новій столиці Константинополі. По-четверте, він скликав Перший Нікейський собор, який уніфікував основи християнської доктрини.

7. Як змінилося становище християн у Римській імперії протягом І—IV ст.? Відповідь подайте у вигляді схеми Становище християн у Римській імперії протягом I-IV століть змінювалось таким чином: I століття: • Зародження християнства • Гоніння на християн з боку римської влади як на “секту” II-III століття: • Поширення християнства, зростання кількості громад • Періодичні гоніння на християн, найбільш жорстокі за Діоклетіана Початок IV століття: • Припинення гонінь на християн • 313 рік – Видання Міланського едикту, легалізація християнства Середина IV століття: • Підтримка християнства з боку імператора Костянтина • Пільги та привілеї християнам • Будівництво християнських храмів Кінець IV століття: • Християнство проголошено державною релігією Римської імперії

sh

ko la

.in .u a

•

.in .u a

Отже, становище християн змінилося від переслідувань до панівного становища протягом IV століття.

8. Яке значення для християн мав Нікейський собор? Нікейський собор мав велике значення для християн. Він був першим вселенським собором в історії християнства і скликався з метою вирішення суперечки між єпископом Александром і Арієм щодо природи Христа. На соборі було прийнято Нікейське Символ Віри, яке встановило правильне тлумачення християнської віри і відкинуло аріанство. Також на соборі були обговорені і прийняті інші важливі питання, включаючи дату святкування Великодня та правила поведінки для духовенства. Завдяки Нікейському собору була встановлена основа для подальшого розвитку християнства.

sh

ko la

§59. Велике переселення народів. Падіння Західної Римської імперії Запитання та завдання 1. Закінчіть речення: «У III—IV ст. з Великого степу на територію Римської імперії перекочували племена … ». У III—IV ст. з Великого степу на територію Римської імперії перекочували племена гунів.

2. Хто такі гуни? Як звали їхнього найвідомішого правителя? Як переселення гунів вплинуло на інші племена і народи? Гуни – кочові племена, що мігрували з Азії на захід. Їх найвідомішим правителем був Аттіла. Переселення гунів спричинило ланцюгову реакцію міграцій інших племен, які тіснилися під їх натиском, зокрема готів.

3. Обговоріть у парах. У якому столітті відбулося вторгнення гунів на землі Римської імперії? Чим воно завершилося? Які наслідки це мало? Вторгнення гунів на землі Римської імперії відбулося у 375 році. Воно завершилося підкоренням частини готів та інших племен гунам. Це мало наслідком початок Великого переселення народів у Європі.

4. Унаслідок яких подій утворилися племена остготів і вестготів? Згідно із джерелами, утворення племен остготів і вестготів було пов’язане з нашестям гунів у 4 столітті. Основні події: 1. Після нападу гунів багато готів потрапили під їхнє панування. Згодом отримала назву остготи.

2. Інша частина готів втекла на територію Римської імперії. З них пізніше утворилося плем’я вестготів.

3. Остготи залишилися на сході під зверхністю гунів, а вестготи осіли на заході Римської імперії. Отже, поділ готів на остготів і вестготів відбувся внаслідок вторгнення гунів у 4 столітті та розселення частини готів на сході, а частини – на заході.

5. За допомогою методу «Акваріум» обговоріть, чому в V ст. Рим не вистояв перед натиском варварів Метод “Акваріум” – це коли формуються дві групи, одна з яких висуває аргументи “за”, а інша – “проти” певного твердження чи питання. Таким чином, серед причин, чому Рим не витримав перед наступом варварів у V ст., можна віднести послаблення централізованої імператорської влади, економічний занепад, внутрішні конфлікти та інтриги, недостатню кількість власних військ для оборони протяжних кордонів і т.д.

.in .u a

6. Обговоріть у малих групах. Коли та за яких умов відбувся поділ Римської імперії на Західну та Східну? Поділ Римської імперії на Західну та Східну відбувся у 395 році після смерті імператора Феодосія між його синами Гонорієм (Захід) та Аркадієм (Схід).

7. Укажіть дату падіння Західної Римської імперії. Пригадайте, який історичний період завершився в цей час Західна Римська імперія припинила існування у 476 році. В цей час завершився період пізньої античності та почалося Середньовіччя.

8. Висловіть припущення, якими були причини падіння Західної Римської імперії. До причин падіння Західної Римської імперії можна віднести: послаблення центральної влади, економічний та демографічний занепад, втрату контролю над кордонами, міграції й вторгнення варварських племен, посилення релігійних конфліктів тощо.

sh

ko la

§60. Слов’яни Запитання та завдання 1. Поясніть, хто такі венеди Венеди – найдавніша назва слов’ян, під якою вони згадуються в античних джерелах. Венеди населяли територію від Балтійського моря до Карпат і від Одри до Дніпра. З венедами пов’язують зарубинецьку, київську, частково черняхівську та зубрицьку археологічні культури. Венеди жили родовим ладом, займалися землеробством, скотарством, мисливством, рибальством. Вони мали розвинуті ремесла, торгівлю, військову організацію. У 1-2 століттях н.е. венеди згадуються в працях античних авторів як велике слов’янське плем’я. З 6 століття їх стали називати антами і склавинами. Отже, венеди – це найдавніша назва слов’ян, засвідчена в писемних джерелах. Венеди були предками східних, західних і південних слов’ян.

2. Яку роль відіграли племена готів в історії давніх слов’ян? Згідно з історичними джерелами, племена готів відіграли таку роль в історії давніх слов’ян: 1. У 2-4 століттях готи мігрували на територію сучасної України та частково асимілювали слов’янські племена, що мешкали там.

2. Разом зі слов’янами вони брали участь у формуванні черняхівської археологічної культури на території України.

3. У 4 столітті готське плем’я гревтунгів на чолі з королем Германаріхом створило могутню державу, яка охоплювала землі від Дунаю до Дону. До її складу входили й слов’янські племена.

4. Після розпаду держави готів частина слов’янських племен мігрувала на Балкани та Дунай, де утворила спільноти антів і склавинів. Отже, контакти з готами сприяли консолідації та формуванню окремих слов’янських племінних союзів у ранньому середньовіччі.

3. Дослідники відзначають, що серед знахідок черняхівської археологічної культури майже не трапляється зброя. Обговоріть у парах, які висновки можна зробити із цієї інформації Відсутність зброї серед знахідок черняхівської археологічної культури дає підстави зробити такі висновки:

sh

ko la

.in .u a

1. Населення черняхівської культури переважно жило мирним життям, не відчуваючи значної загрози нападів чи війни. Це свідчить про стабільність і безпеку в тогочасному суспільстві.

2. Воїни як соціальна група не відігравали домінуючої ролі в цих громадах. Не було потреби спеціально готуватися до війни чи носити зброю у повсякденному житті.

3. Відсутність зброї у похованнях також опосередковано вказує, що військова служба не була поширеною. Отже, мирний характер знахідок може свідчити про спокійне життя населення черняхівської культури, відсутність потреби у постійній військовій мобілізації та централізованому примусу.

4. У межах якого більшого історичного процесу відбувалося Велике розселення слов’ян? Велике розселення слов’ян відбувалося в межах більш масштабного історичного процесу – Великого переселення народів. Велике переселення народів – це тривалий період (приблизно з 4 до 7 століття н.е.) масових міграцій і переміщень різних племен і народів на території Європи в пізньоантичний та ранньосередньовічний період. Ці міграції викликали значні етнополітичні зміни в Європі того часу. Однією зі складових Великого переселення народів була саме міграція слов’янських племен з прабатьківщини на території сучасної України та Білорусі на захід, південь та схід Європи. Цей процес і отримав назву “Велике розселення слов’ян”. Тобто Велике розселення слов’ян відбувалося паралельно з переселеннями германських, кельтських, фракійських та інших народів у ту епоху і було частиною тих же міграційних процесів.

5. Поміркуйте, як природні умови впливали на господарське життя давніх слов’ян Природні умови мали значний вплив на господарське життя давніх слов’ян. Оскільки вони жили осілим способом життя і займалися землеробством, природні фактори, такі як клімат, ґрунтові умови та рельєф території, визначали можливості для сільськогосподарської діяльності. Наприклад, родючість ґрунтів і кліматичні умови впливали на вибір культур, які можна було вирощувати, а також на врожайність цих культур. Гірські райони можуть бути менш придатними для землеробства, тому мешканці цих територій можуть більше залежати від скотарства та полювання. Річки та морські узбережжя надавали можливості для рибальства і торгівлі. Коротко кажучи, природа визначала, які господарські діяльності були доступними для давніх слов’ян і як вони пристосовувалися до свого природного середовища.

6. Пошукове завдання. Дізнайтеся, які пам’ятки давніх слов’ян і їхніх предків можна знайти в місцевих музеях. Відвідайте музей (або здійсніть віртуальну екскурсію). Поділіться отриманою інформацією в класі У місцевих музеях можна знайти різноманітні пам’ятки, пов’язані з давніми слов’янами та їхніми предками. Це можуть бути археологічні знахідки, предмети побуту, поховання та інші артефакти, що розповідають про життя та культуру давніх слов’ян. Для отримання детальної інформації та ознайомлення з пам’ятками давніх слов’ян рекомендується відвідати музей або скористатися віртуальною екскурсією, якщо така

sh

ko la

.in .u a

можливість є. Під час екскурсії можна дізнатися про різні аспекти життя та культури давніх слов’ян, розглянути археологічні знахідки та ознайомитися з їхніми описами та поясненнями. Після відвідування музею або віртуальної екскурсії, поділіться отриманою інформацією зі своїми однокласниками. Розкажіть про цікаві пам’ятки, їх значення та важливість для розуміння історії давніх слов’ян. Обговоріть, які враження ви отримали від екскурсії та як вона поглибила ваше розуміння про минуле наших предків.

7. У складі малих груп проведіть порівняльне мінідослідження «Слов’яни та інші сусіди Римської імперії». Порівняння слов’ян та деяких сусідніх націй Римської імперії: Слов’яни: • Не мали єдиної централізованої держави, жили за клановим ладом • Спочатку мирні відносини та торгівля з Римом • З 5 століття починають активно оселятися на Балканах та в Центральній Європі • Частково зазнали культурного впливу Риму та християнства Карфагеняни: • Могутня морська імперія, що зіткнулася з Римом у пунійських війнах • Зрештою знищені римлянами у 146 р. до н.е. Греки: • Мали обширну імперію під керівництвом Александра Великого • Вплинули на філософію, мистецтво та архітектуру римлян • Поступово підкорені римлянами, але грецька культура сильно вплинула на Рим Єгипет (Птолемеї): • Стародавнє царство в долині Нілу • Відоме своїми пірамідами, фараонами, архітектурою • Приєднано до Риму у 30 р. до н.е. Отже, Рим мав багато сильних суперників, але зрештою підкорив їх, поширивши свою владу та культуру. Слов’яни також потрапили під цей вплив.