ГДЗ Історія України 11 клас Гісем 2019 станд

§ 1. Вступ

ГДЗ Історія України 11 клас Гісем 2019

1.Який період історії України ви вивчали минулого року? Назвіть його хронологічні межі.

Ми вивчали історію України у період з 1914 року до 1945 року. Хронологічні межі цього періоду відображають війну, яка почалася в 1914 році (Перша світова війна) та закінчилася в 1945 році (Друга світова війна).

2.Які події першого періоду Новітньої історії України ви вважаєте найважливішими? Поясніть, чому.

Перший період Новітньої історії України охоплює час з початку ХХ століття до початку Другої світової війни. Цей період був дуже складним та важливим для України, оскільки було багато подій, які суттєво вплинули на подальший розвиток країни. Ось кілька найважливіших подій першого періоду Новітньої історії України: • Перша світова війна (1914-1918 рр.) та занепад Російської імперії - це подія, яка суттєво змінила політичну та соціальну ситуацію в Україні. За часів Першої світової війни в Україні відбулися значні зміни, а саме: створення Української Народної Республіки, а також формування громадських організацій, які були спрямовані на захист прав українського народу.

• Українська революція (1917-1921 рр.) - це серія політичних та соціальних подій, яка відбулася в Україні внаслідок Першої світової війни та розпаду Російської імперії. Українська революція була спрямована на відновлення української державності та створення національної держави.

• Утворення Української Держави (1918-1920 рр.) - це важлива подія в історії України, яка відбулася в результаті Української революції. Українська Держава існувала не довго, але вона була спрямована на створення самостійної та незалежної української держави на мапі світу.

• Польсько-українська війна (1918-1919 рр.) - це конфлікт між Польщею та Українською Державою за кордонні території. Ця війна була важливою подією в історії України, оскільки вона суттєво вплинула на геополітичне розташування території України.

• Голодомор 1932-1933 рр. - це трагічний період в історії України, коли населення країни стало жертвою штучно створеного голоду, який призвів до масової смерті мільйонів людей.

Ці події суттєво вплинули на розвиток України, і їх наслідки відчуваються й досі. Перший період Новітньої історії України відобразив складність та важливість

тогочасних подій, а також висунув вимоги до українського народу, які згодом стали фундаментом для розвитку незалежної України.

3.Порівняйте основні тенденції розвитку України та країн Заходу в 1914 1945 рр.

shkola.in.ua

У період з 1914 по 1945 роки країни Заходу та Україна пережили складні та турбульентні часи. Основні тенденції розвитку цих країн відрізнялися від однієї до іншої.

Загалом, країни Заходу (такі як США, Великобританія, Франція, Німеччина, Італія тощо) в період з 1914 по 1945 роки досвідчували значний економічний розвиток, зміцнення демократичних інститутів та встановлення прав людини. У цей період також відбувся значний розвиток технологій та науки, що призвело до збільшення продуктивності та підвищення рівня життя населення.

У той же час, Україна в період з 1914 по 1945 роки стикалася зі складною політичною та соціальною ситуацією, від часткового занепаду Російської імперії до Української

революції та Другої світової війни. У цей період Україна переживала багато

політичних криз, економічного занепаду та соціальної нестабільності.

4. Укажіть основні наслідки Другої світової війни для України.

Друга світова війна мала серйозні наслідки для України: • Втрата мільйонів життів: офіційна статистика оцінює загальну кількість

загиблих українців під час війни в межах 7 мільйонів, з них близько 3 мільйонів – це військовослужбовці, а решта – цивільні жертви війни, в тому числі евакуйовані на Сході.

• Масова евакуація та переміщення населення: під час війни значна частина українського населення була змушена евакуюватися на Схід або переселитися на території, яку контролював нацистський режим.

• Знищення міст, промислових підприємств та інфраструктури: під час війни Україна була серйозно пошкоджена, було зруйновано більшість міст, фабрик, заводів та інфраструктури.

• Загострення міжетнічних та релігійних конфліктів: під час війни в Україні загострилися міжетнічні та релігійні конфлікти, що привели до додаткової напруги та насильства.

• Перехід до комуністичного режиму: після війни Україна стала частиною Союзу Радянських Соціалістичних Республік, що призвело до встановлення комуністичного режиму та репресій проти недовірених елементів.

• Руйнування культурної спадщини: під час війни було зруйновано багато культурних пам'яток, а також втрачено значну частину архівних матеріалів та документів.

5. Обговоріть у парах*. Якими є уроки вітчизняної історії 1914 1945 рр.? Уроки вітчизняної історії 1914 1945 рр. важливі та потрібні для того, щоб зрозуміти розвиток нашої країни від першої світової війни до кінця Другої світової війни. Цей період був дуже складним для України і супроводжувався різними політичними, економічними та соціальними проблемами. Одним з основних уроків цього періоду є важливість збереження національної ідентичності та культури в складних історичних умовах. Україна відчула на собі наслідки війни та інших кризових періодів, і це спричинило підвищений інтерес до збереження своєї історії та культурних цінностей. Іншим важливим уроком є необхідність забезпечення міцності інституцій держави та її економіки. У період від 1914 до 1945 року Україна стикалася зі складнощами в цих сферах, що спричиняло великі труднощі для населення.

shkola.in.ua

Третім важливим уроком є потреба в зміцненні міжнародних відносин і дипломатії, щоб запобігти подібним кризам в майбутньому. Україна і її сусіди мають спільні інтереси у забезпеченні миру та безпеки в регіоні, і це є надзвичайно важливим для стабільного розвитку країни. Також слід зазначити, що уроки історії 1914 1945 рр. нагадують нам про страшну ціну війни та жертвопринесення, яких вимагає вона від наших предків.

6. Обговоріть у малих групах. Чому спроба відновити українську державність у

1914 1945 рр. зазнала поразки? Спроба відновити українську державність в 1914 1945 рр. зазнала поразки з кількох причин:

• Геополітичне положення. Україна перебувала між двома сильними державамиРосією та Німеччиною. Це зумовлювало тиск та вплив цих країн на внутрішні політичні процеси в Україні.

• Відсутність єдиної ідеології та програми в українському національному русі. Українські політичні сили не могли домовитися про спільну стратегію та програму дій.

• Відсутність підтримки інших держав. Україна не мала підтримки інших держав, що ускладнювало боротьбу за державність.

• Внутрішня боротьба. Українські політичні сили були роздроблені та мали велику конкуренцію між собою, що не дозволяло створити єдину опозицію проти національної політики Росії та Німеччини.

• Невідповідність соціально-економічного розвитку України вимогам часу. Україна була слаборозвиненою та відсталою державою, що ускладнювало боротьбу за державність.

• Вплив зовнішніх чинників. У 1945 році український національний рух зазнав поразки внаслідок перемоги радянської армії в Другій світовій війні та встановлення радянської влади в Україні.

1. Назвіть хронологічні межі другого періоду Новітньої історії України. Другий період Новітньої історії України охоплює період з 1917 року (революція в Росії) до 1991 року (розпад СРСР та відновлення незалежності України).

2. Із яких етапів він складається? Другий період Новітньої історії України складається з наступних етапів:

• Радянський період (1917-1991).

• Незалежність України (1991-сьогодення).

3. Обговоріть у парах. Чому в міру наближення до сучасності періоди історії України охоплюють менший проміжок часу? Періоди історії України, які охоплюють менший проміжок часу, стають можливими через збільшення кількості подій та швидкість змін у суспільстві, що відбуваються в наш час. Наприклад, розвиток технологій, глобалізація, зростання населення та інші фактори змінюють соціально-економічну ситуацію в країні та у світі. Це призводить до великої кількості подій, які відбуваються протягом короткого періоду часу. Тому історія охоплює менший проміжок часу, щоб краще описати та зрозуміти складні та швидкі зміни в суспільстві, які відбуваються за короткий період часу.

1. Обговоріть у парах. Чому, на вашу думку, В. Зеленський називає День Перемоги у Другій світовій війні Днем Подяки? Один із можливих аргументів щодо використання терміну "День Подяки" може бути пов'язаний з тим, що в Україні відбувалися різні події, які були пов'язані з Другою світовою війною, і не всі з них були переможними. Наприклад, українці також страждали від нацистської окупації, тому можливо В. Зеленський намагається звернути увагу на подяку тим, хто боровся з нацизмом, в той час як пам'ять про жертв війни залишається.

shkola.in.ua

2. Як війна торкнулася ваших сімей?

Війна торкнулася багатьох людей і сімей в Україні, і кожен досвід може бути індивідуальним. Це можуть бути історії про загиблих близьких, про переселення, про вимушену працю в окупованій території, про боротьбу за виживання. Залежно від віку історії різних людей, їхніх регіонів та соціальних класів, досвід війни може бути дуже різним.

Запитання і завдання

1. Назвіть хронологічні межі другого періоду Новітньої історії України.

Хронологічні межі другого періоду Новітньої історії України: 1917-1991 рр.

2. На які етапи поділяється другий період Новітньої історії України?

Другий період Новітньої історії України поділяється на наступні етапи:

• 1917-1920 рр. - період утворення та боротьби за державність України;

• 1921-1939 рр. - період радянської модернізації України та сталінського терору;

• 1941-1945 рр. - період Другої світової війни та національно-визвольної боротьби;

• 1945-1991 рр. - період післявоєнної відбудови, перебудови та незалежності України.

3. Які ключові події можна виділити в історії України цього періоду?

До ключових подій другого періоду Новітньої історії України можна віднести:

• утворення та боротьбу за державність України (1917-1920 рр.);

• радянську модернізацію та сталінський терор (1921-1939 рр.);

• Другу світову війну та національно-визвольну боротьбу (1941-1945 рр.);

• післявоєнну відбудову, перебудову та незалежність України (1945-1991 рр.).

4. Коли було проголошено незалежність України?

Незалежність України була проголошена 24 серпня 1991 року.

5. Наведіть приклади прояву науково-технічної революції та глобальних проблем людства за матеріалами вивчення інших навчальних дисциплін. Прояви науково-технічної революції та глобальних проблем людства можуть бути виявлені у багатьох різних навчальних дисциплінах, особливо в науках про природу та техніці. Наприклад, в географії можна відзначити прояви глобальних проблем, таких як зміна клімату, екологічні проблеми, деградація ґрунтів тощо. В хімії можна вказати на розвиток нових матеріалів, які забезпечують високу міцність, електропровідність, вогнетривкість та інші властивості. У фізиці можна навести приклади розвитку нових технологій, таких як лазери, ядерні реактори, електронні компоненти тощо.

6. Укажіть кількість населення республіки в 1950 р. За даними оцінок, населення Української РСР в 1950 році становило близько 37 мільйонів осіб.

7. Дайте коротку характеристику другого періоду Новітньої історії України. Другий період Новітньої історії України охоплює час від кінця Другої світової війни до отримання незалежності Україною в 1991 році. Це період складної політичної, економічної та соціальної трансформації, який супроводжувався значними викликами та складнощами. У цей час відбувалась побудова соціалістичної економіки, розвиток науки та культури, а також боротьба за права та свободи людини.

8. Якими були загальні тенденції розвитку тогочасної світової історії? Загальні тенденції розвитку світової історії у другому періоді Новітньої історії були пов'язані з подальшим розвитком індустріальних країн, розширенням геополітичного впливу США та СРСР, науково-технічним прогресом та глобалізацією. Наприкінці періоду відбулися глибокі зміни у політичній картині світу, пов'язані з крахом радянської системи та появою нових незалежних держав в Східній та Центральній Європі.

9. Назвіть та прокоментуйте уроки Другої світової війни для України. Які з них ви вважаєте найважливішими? Чому?

Уроки Другої світової війни для України можна розглядати з різних точок зору. Наприклад, війна показала велику силу духу та героїзм українського народу, який в боротьбі з нацизмом зазнав великих втрат, але не зламався. З іншого боку, війна принесла багато страждань та руйнувань на території України, забрала багато життів та погіршила соціально-економічну ситуацію в країні.

Серед уроків, які можна виділити, є важливість збереження миру та взаєморозуміння між народами, а також необхідність впровадження демократичних та правових стандартів в життя суспільства. Найважливішим уроком для мене є те, що жодні політичні, ідеологічні чи інші релігійні переконання не повинні бути перешкодою для збереження життя та миру між людьми. 10. Порівняйте територію та населення України на початку першого періоду та початку другого періоду Новітньої історії України. На початку першого періоду Новітньої історії України (1914 рік) на території України проживало близько 40 мільйонів людей, а на початку другого періоду (1945 рік)більше 40 мільйонів. Однак, після війни, населення зменшилось внаслідок загибелей, еміграції та депортацій. Щодо території, то на початку першого періоду Україна ще не була формально визнаною державою, а на початку другого періоду вона стала однією з республік СРСР. Таким чином, територія не змінилась, але статус та політичний устрій країни зазнав великих змін.

11. Покажіть на карті атласу територію України станом на 1945 р. та назвіть держави, які були її сусідами. Сусідніми державами України на той час були Російська

Федерація (Радянський

Союз), Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина, Чехословаччина. 12. Робота в малих групах. Визначте уроки Другої світової війни, які для України стали найважливішими. Обґрунтуйте свою відповідь. Уроки Другої світової війни для України були надзвичайно важливими і складними. Одним з найважливіших уроків стала необхідність збереження миру та стабільності у світі. Україна відчула на собі страшні наслідки війни, і тому для неї особливо важливо зберігати мир та вести діалог з іншими країнами на засадах взаємовигідності та співпраці.

Також надзвичайно важливим уроком став досвід боротьби з фашизмом та нацизмом, що ніколи не повинен бути забутий. Відповідальність за збереження миру та свободи вже на сьогоднішній день лежить на плечах кожного громадянина.

Крім того, війна надихнула українців на боротьбу за свої права та незалежність. Уроки історії показують, що ми повинні пильно стежити за тим, щоб ніколи не повторилися події, що привели до таких страшних наслідків, які ми побачили під час Другої світової війни.

13. Зверніть увагу на висновки до параграфа. Поясніть їх зміст, наводячи факти з підручника. (Надалі таку вправу доцільно виконувати після опрацювання кожного параграфа з метою самоперевірки.).

shkola.in.ua

У висновках до параграфа вказується, що другий період Новітньої історії України був досить значущим і містив в собі багато важливих подій. Однак, найбільш значимою з них була здобуття незалежності України та її подальший розвиток як суверенної держави.

Цей висновок підкріплюється фактами, які можна знайти в підручнику: проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, її подальша консолідація як держави, розвиток демократичних інститутів та інші важливі зміни. Також в параграфах

підкреслюється значущість і важливість вчинків українського народу під час Другої світової війни, які зумовили формування його національної свідомості та привели до наступного етапу розвитку України як суверенної держави.

14. Підготуйте навчальний проект на тему «Друга світова війна в історичній

пам'яті українців та інших європейців: спільне й відмінне».

Навчальний проєкт «Друга світова війна в історичній пам’яті українців та інших європейців: спільне і відмінне.

Про проект.

Навчальний проект згідно програми ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (від 1945 р. до сьогодення).

11 клас (52 години)

Історія України 11 клас. Повторення. Вступ.

Алгоритм роботи над проектом можна визначити як п’ять «П»: Проблема –

Планування – Пошук інформації – Продукт – Презентація. Мета проекту

1. Залучити учнів до активного вивчення історії, підсилити мотивації щодо вивчення історії. Повторити вивчений матеріал з курсу історії України 10 кл. «Україна в другій світовій війні»

2. Виховання в учнів почуття особистої причетності до збереження історичної пам’яті ,відповідальності за її збереження, формування активної життєвої позиції.

3. Усвідомлення учнями себе як невід’ємної частини суспільства, в якому підтримується та зміцнюється почуття національного патріотизму, повага до героїчного минулого та необхідність збереження історичної пам’яті українського народу.

4. Привернути увагу громадськості до проблеми збереження історичної пам’яті про важкі часи , які припали на долю багатостраждального українського народу в часи Другої світової війни .

5. Дослідити, як інші європейські народи дбають про збереження історичної

пам’яті про Другу світову війну.

6. Розвивати в учнів навички критичного мислення та формування власної позиції. За умови успішної реалізації проекту учні набудуть таких знань, умінь та навичок :

• Отримають досвід науково-дослідницької роботи.

• Поглиблять знання з історії України

• Вдосконалять навички пошуку інформації, роботи з різними джерелами.

• Зможуть розробити і презентувати свію роботу над темою проєкту.

• Обмінятися досвідом роботи по створенню проєтів, дослідженою інформацією.

• Обговорити і проаналізувати представлені проєкти.

• Вдосконалять досвід у створенні і захисті проектів. Етапи реалізації проекту 1. Підготовчий, або вступний (занурення в проект).

• 1.1. Обрання та обговорення теми та її конкретизація (визначення типу проекту).

• 1.2. Визначення мети, формулювання завдань.

• 1.3. Обрання типу проєкта: індивідуальний, або груповий (Формування проектних груп, розподіл у них обов’язків).

• 1.4. Письмові рекомендації учасникам проектних груп (вимоги, строки, графік, консультації тощо).

• 1.5. Затвердження тематики проекту та індивідуальних планів учасників групи.

• 1.6. Установлення процедур і критеріїв оцінювання проекту й форми його презентації.

2. Пошуково-дослідний етап.

• 2.1. Визначення джерел інформації.

• 2.2. Планування способів збирання й аналізу інформації.

• 2.3. Підготовка до дослідження і його планування.

• 2.4. Проведення дослідження. Збирання і систематизація матеріалів (фактів, результатів) відповідно до мети і жанру роботи, добирання ілюстрацій.

• 2.5. Організаційно-консультаційніробота, обговорення проблем, що виникли під час виконання проекту. 3. презентація проєкту .

• 3.1. Рекомендації щодо доопрацювання проекту з урахуванням зауважень і пропозицій (в разі необхідності)

• 3.2. Підбиття підсумків, конструктивний аналіз виконаної роботи. Формуємо компетентності Хронологічну. Поставте події в хронологічній послідовності: створення ООН, закінчення Другої світової війни, ухвалення Загальної декларації прав людини, Нюрнберзький процес.

Інформаційну. Знайдіть у тексті параграфа інформацію про права і свободи людини, проголошені в Загальній декларації прав людини, і складіть таблицю за поняттями: цивільні права, політичні права, економічні права, соціальні права, культурні права. Логічну. Сформулюйте висновок про міжнародне становище у світі після Другої світової війни. Побудуйте речення, використовуючи терміни: Нюрнберзький процес, воєнний злочин, злочин проти людства, ООН, права людини. Мовленнєву. Наведіть приклади політичних і суспільних змін, що стали наслідком Другої світової війни. Аксіологічну. Висловте свою позицію щодо формування історичної пам’яті про Другу світову війну в Україні. Поясніть наявність спільних і відмінних думок. Опис виконання роботи учнями.

1. За основу дослідження можна взяти 2-3 форми збереження історичної пам`яті із запропонованих нижче, або обрати власні.

2. Провести паралель збереження історичної пам`яті про Другу світову війну в Україні і інших європейських країнах.

3. Ознайомитися з пам`яткою етапів роботи над проєктом.

4. Скористатися посиланнями на інтернетресурси , розміщеними нижче.

5. Алгоритм роботи над проектом можна визначити якп’ять «П»: Проблема –Планування – Пошук інформації – Продукт – Презентація.

6. Можна скористатися консультацією вчителя.

7. Проєкт оформити в довільній формі, наприклад, презентація .

8. Презентувати захист проекту на уроці.

shkola.in.ua

9. Обговорення ( повернення на доопрацювання в разі необхідності).

10. Оцінка роботи ( залежіть від дотримання вимог до роботи та презентації захисту проєкта)

Можливі варіанти питань дослідження

Збереження історичної пам`яті в:

• Законодавсті.

• Шкільних програмах.

• Роботі наукових установ, працях істориків, політологів, соціологів та ін. з дослідження та донесення до суспільства тематики Другої світової війни.

• Пам`ятних датах, святах.

• Діяльності громадських організацій.

• Висвітленні теми в ЗМІ.

• В мистецтві та літературі.

• В пам`яниках.

• В роботі музеїв, тематичних заходах тощо.

• У мемуарах і усних спогадах.

Матеріали для розкриття теми. Історична пам’ять - це здатність людського розуму зберігати індивідуальний і

колективний досвід міжлюдських взаємин і формувати на його підставі уявлення про історію як таку та своє місце в ній. Історична пам’ять необхідна для соціальної ідентифікації особистості та спільноти. Власну пам’ять про Другу світову війну сформували майже всі країни-учасниці. Формування історичної пам’яті навколо кожної з національних концепцій відбувалося з урахуванням поєднання об’єктивних історичних фактів, суб’єктивних поглядів, національної міфології та пропаганди, замовчування непривабливих сторінок. Серед популяризованих образів: Радянський Союз як жертва віроломного нападу фашистів, США - як вирішальний чинник перемоги у Другій світовій, Польща - як роздерта двома імперіями країна тощо. В Україні особливість історичної пам’яті про війну проявлялася в тому, що вона від початку була роздвоєною: радянсько-російською (у руслі концепту «Великої

shkola.in.ua

Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» як складової Другої світової війни) та українськоєвропейською. Після розпаду СРСР у новостворених державах постала нагальна потреба в новій ідеології, а також у творенні нової ідентичності. Розсекречення приховуваної в радянський час інформації про перебіг подій Другої світової війни в Україні спричинило перетворення історичної пам’яті на «поле битви», що розколювало українське суспільство. Процес порозуміння суспільства став нагальною потребою. Примирення історичних пам’ятей необхідне Україні, без нього неможливо створити єдину політичну націю та забезпечити суспільний поступ. Є. Захаров, правозахисник Спробуйте пояснити, чому українському суспільству необхідне примирення історичних пам’ятей. Відповідно до офіційної позиції нашої держави Другу світову війну ми розглядаємо як трагедію та гуманітарну катастрофу, яка коштувала життя мільйонам людей, завдала непоправних втрат цивілізації та культурі. Слід з однаковою пошаною говорити як про солдатів Червоної армії, так і про вояків Української повстанської армії та етнічних українців у складі інших армій - учасників антигітлерівської коаліції. Єдність України в Другій світовій війні - у різноманітності. Слід враховувати досвід і приклади різних регіонів. Для різних регіонів України війна тривала різний час. Найдовше це було в Галичині - з 1939 до 1949 року. Причому в той час через Україну проходили численні лінії розлому (політичні, ідеологічні, релігійні тощо), і тому було кілька війн, які тривали одночасно. Я. Грицак, історик Чи погоджуєтеся ви з думкою історика? Відповідь обґрунтуйте.

Війна – подія об’єктивна, як же спогади про неї можуть бути настільки різними, що їх носії готові знову узятися до зброї, щоб тепер відстоювати свою «правду» про війну?

Насправді проблема криється у природі колективної (суспільної) пам'яті. Видатна італійська дослідниця Марія Ферретті, яка вивчала цей феномен вважає, що пам’яті, самої по собі, так само як і минулого, не існує. Це завжди конструкція, по-суті, у суспільстві існує стільки ж видів пам’яті, скільки індивідуумів, сімей, соціальних груп, кланів. Пам’ять множинна, і часто різні її прояви розділені і конфліктують між собою. А проте можна без особливих зусиль спостерігати щось, що природним чином називається пам’яттю, а саме ту сукупність уявлень про минуле, яка в даному суспільстві, у даний історичний момент стає домінуючою і утворює щось, що сприймається більшістю у якості «здорового глузду». Розуміється у такому значенні, пам'ять постає як одне з джерел національної ідентичності, тобто того почуття причетності до певної спільноти, яка, як раз завдяки характерним для неї загальним місцям і міфам, впізнає себе у загальному минулому – і, отже, загалом, у сьогоденні. За радянського періоду межі пам’яті про Велику Вітчизняну війну радянського народу (Радянського Союзу) були суворо визначені домінуючим суб’єктом – керівною верхівкою СРСР. Офіційна інтерпретація епізодів даної події могла відбуватися лише у контексті існуючої (у певний період післявоєнної історії СРСР – доби культу особи, хрущовської відлиги, брежнєвського застою) домінантної пам’яті, метою створення якої було формування якісно нової ідентичності. Починаючи з перших повоєнних років, героїчне минуле народу було об’єктом ідеологічних спекуляцій радянського режиму – сталінізації, десталінізації, реабілітації Йосипа Сталіна, Георгія Жукова, гіперболізації ролі у війні Микити Хрущова, Леоніда Брежнєва та інших значущих фігур, слугувало у якості головного доказу «керівної і направляючої» ролі партії. По-суті, перемога у війні створила нові умови для легітимації комуністичного режиму, несучі конструкції якого, були підточені довоєнною жорстокою практикою голодоморів і репресій, національно-культурних утисків тощо.

Такий міф про Велику Вітчизняну війну, базову основу якого складали ідеологеми про полум’яний радянський патріотизм і масовий героїзм, про морально-політичну єдність радянського суспільства, керівну роль комуністичної партії, єдність фронту і тилу, дружбу народів СРСР тощо, покликаний був зіграти особливу роль у єднанні радянського суспільства. Тому у ньому не могли знайти відображення факти, події, історичні постаті, які не вписувалися або відверто конфліктували з означеним переліком ідеологем. У величезному просторі пам'яті про Велику Вітчизняну війну, висвітлювалися лише окремі, «підходящі» ділянки, «оточені» зонами замовчуваної «антипам’яті», на кшталт правди про початковий період війни, масовий перехід на бік ворога червоноармійців, колаборація з окупантами місцевого населення, антикомуністичний партизанський рух тощо. На думку українського дослідника Андрія Портнова, офіційна совєтська пам’ять про війну не просто відсувала на задній план, а фактично репресувала локальні пам’яті. Зокрема, в накреслених нею кордонах не було місця для Голокосту євреїв і ромів (їх принципово не вирізняли із загалу «мирних жертв фашизму») та, тим більше, для жахливих депортацій десятків національних груп, здійснених у 1944–1946 роках органами НКВД і армійськими підрозділами. У тематичному репертуарі цієї пам'яті не могло бути місця ні для злочинів совєтських військ 1944–1946 років у визволеній від

shkola.in.ua

нацистів Европі, ні для обговоренні «ціни Перемоги» – ставлення совєтського командування до звичайних солдатів. Розпад СРСР вніс корективи в процеси відтворення «картини» війни. Насамперед це було пов’язано з потребою новопосталих держав у новій ідеології, а, загалом і у творенні нової ідентичності. Причому останнє є характерним як для країн, які відмовилися від тоталітарного минулого, так і для тих, які демонструють наступництво Країни Рад (Росія, Білорусь). Значну роль у цьому «приглушенні» опозиційної версії війни, відігравав феномен сакралізації війни, позбавлення суджень про неї, критичної, а, відповідно, і раціональної складової. Будь-яка версія, що розходиться з версією тоталітарного періоду, будь-який аналіз військових подій і наслідків війни, що відхиляється від загальноприйнятого, довгий час сприймалися (і значною мірою сприймаються сьогодні) як замах на святині, як образу пам'яті полеглих, як блюзнірство по відношенню до самих високих національних цінностей. Свіжий приклад: випадок із телеканалом «Дождь», який намагалися закрити тільки за спробу уявити можливість альтернативного розвитку подій з блокованим Ленінградом у 1941–1944 роках. Для наукового співтовариства, у подібних ситуаціях досить поширеною практикою стали звинувачування коллег у ревіонізмі. Існують прийоми маніпуляції історичною свідомістю як героїзація «своїх» і демонізація «ворогів». Об’єктивне дослідження подій війни вимагає неупереджено піходити до інтерпретацій її окремих епізодів, безвідносно про що йде мова: про вчинки своєї або ж ворожої сторони. Унаслідок же різноманітних маніпуляцій історичною свідомістю досягається зображення «своїх» у виключно позитивних тонах, для «ворогів» же використовують, переважно, негатив. Свій – це воїн-визволитель, який безмірно любить свою Батьківщину, готовий за неї віддати найдорожче – власне життя, загалом, людина з високими моральними якостями. За такого підходу, зрозуміло, в «правді» про війну не могло бути місця ні для злочинів совєтських військ 1944–1946 років у визволеній від нацистів Європі, ні для оповідей про штрафбат, мародерство у власному тилу та інших «незручних» фактів. Характеризуючи ставлення до Великої Вітчизняної війни у сучасній Росії, можна порівняти відмінність призначення пам’яті про війну у цій країні та у країнах Західної Європи. Якщо в країнах Західної Європи пам'ять про війну була побудована і покладена в основу національної ідентичності різних країн, щоб передати і зміцнити у свідомості людей ті цінності свободи демократії, якими підживлювався антифашизм і в ім'я яких він боровся, то в Радянському Союзі справа йшла інакше. Тут пам'ять про війну була побудована так, що на першому плані опинялася не боротьба за свободу, а героїзм радянського народу. Оспівувалася відроджена національна міць Росії, новознайдена велич Держави, та заслуги його непогрішимого глави – Сталіна. Іншими словами, пам'ять про війну стала, спочатку, в Радянському Союзі, а потім і в Росії носієм не демократичних цінностей антифашизму, а носієм традиційних націоналістичних цінностей, які, будучи вплетені в тканину соціалістичної риторики (так, міф про Москву – третій Рим перетворився в міф про рятівну місію СРСР, першої соціалістичної держави, по відношенню до усього людства), поступово утворили ідеологічний кістяк режиму.

Саме така структуризація пам'яті про пережите під час війни, будь-яка альтернативна версія якого була пригнічена, і є причиною тих труднощів, з якими стикається, орієнтована на ідеали демократичного типу, Росія, коли хоче повернути собі

найважливішу частину власної історії. Базова конструкція пам'яті про війну залишилася в Росії тією самою, яка була запропонована щодо інтерпретації подій радянськими ідеологами.

Ще один момент. Для Західного Світу День Перемоги у Другій світовій війні є точкою відліку закінчення війни, настання миру і стабільності у Європі. Мир тут розуміється не лише як відсутність бойових дій, а і як замирення нещодавніх ворогуючих сторін, відмова від таврування і переслідування учорашніх супротивників. Для сучасної Росії цей день – символ тріумфу російської зброї, тріумфу Росії як супердержави. День цей не скасовує війну, а лише означає перехід її в інший вимір – духовно-ідеологічний. Образ ворога не усувається, а просто прикладається до нового об’єкту. Хай це не німці, а американці, не націонал-соціалісти, а «імперіалістичні яструби», «натівські агресори» тощо. Ідеологічно-пропагандистський апарат працює на повну потужність, суспільство мобілізується на нову боротьбу, старі штампи і кліше лише прикладаються до нових об’єктів і ситуацій. Матеріал на основі статті Олександра ШТОКВИША, кандидата філософських наук, Український інститут національної пам'яті. Розділ 1. Україна в перші післявоєнні роки § 2. Адміністративно-територіальні зміни й зовнішньополітична діяльність УРСР 1. Якою була територія УРСР напередодні Другої світової війни? Напередодні Другої світової війни територія УРСР охоплювала понад 5 мільйонів квадратних кілометрів та налічувала близько 41 мільйона жителів. Вона включала сучасну територію України, Білорусії, Молдови, Північного та Південного Кавказу, Кримського півострова та інших регіонів. 2. Як змінилася територія УРСР у перший період Другої світової війни? У перший період Другої світової війни територія УРСР зазнала значних змін. На початку війни українські землі були окуповані Німеччиною та Румунією. Румунія захопила Буковину та частину Закарпаття, а Німеччина - західні області України. На тимчасово окупованих територіях були створені окупаційні власті, які здійснювали політику примусової українізації та насильного переміщення населення.

3. Назвіть особливості політики влади Польщі на українських землях у передвоєнний період.

У передвоєнний період Польща здійснювала політику асиміляції українського населення на західних землях України та на Поділлі. Українці були обмежені у своїх правах та свободах, зокрема, українська мова була піддавана активному тискам та заборонам. Також влада Польщі проводила політику економічного відсталості українських регіонів, що призводило до погіршення життя населення та зростання національної свідомості.

4. Коли утворилася ООН?

ООН (Організація Об'єднаних Націй) була утворена 24 жовтня 1945 року.

shkola.in.ua

5. За курсом економічної та соціальної географії пригадайте, чим різняться поняття «країна», «держава», «залежна територія». Поняття «країна», «держава» та «залежна територія» відрізняються між собою наступним чином: • Країна - це географічна територія з визначеними кордонами, що має свою культуру, мову, економіку та інші риси, які відрізняють її від інших країн.

• Держава - це політичний суверенний суб'єкт, що складається з території, населення та влади. Вона має свій законодавчий, виконавчий та судовий органи, що забезпечують функціонування держави як самостійного суверенного суб'єкта на міжнародній арені.

• Залежна територія - це територія, на якій панує інша держава, і яка не має повного контролю над своїм територіальним, економічним та політичним життям. Залежні території можуть бути колоніями, протекторатами або територіями з

особливим статусом.

Зі статті заступника директора Державного архіву Закарпатської області М. Марканича «Довга дорога до злуки» Завершення процесу возз'єднання всіх українських земель у єдиній державі знаменувало

закінчення цілої епохи боротьби за єдність українського народу та стало доленосним актом надзвичайної ваги в історії України. Незважаючи на те, що возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною відбулося в специфічних умовах Другої світової війни, панівного становища Радянського Союзу під час вступу його військ на територію Східної Європи і поєднувалося з рознузданою радянською пропагандою та переслідуванням провідників Карпатської України, які заклали підвалини цього єднання, мусимо вкотре визнати, що наші попередники вдало використали історичний момент... У разі упущення в 1944 1945 рр. наданої історією можливості воно могло відбутися хіба що через тисячу років. Обговоріть у групах. Чи поділяєте ви твердження автора, що «наші попередники вдало використали історичний момент»? Поясніть свою думку. Автор стверджує, що попередники вдало використали історичний момент, який дав можливість для завершення процесу возз'єднання всіх українських земель у єдиній державі. Він зазначає, що хоча возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною відбулося в складних умовах Другої світової війни та з панівним становищем Радянського Союзу, українські лідери вдало використали цю ситуацію та зуміли завершити процес єднання. Таким чином, автор статті вважає, що наші попередники вдало скористалися історичним моментом та виконали важливу місію щодо єднання українських земель. Однак, це є питання відкритої дискусії, оскільки думки можуть бути різні залежно від інтерпретації історичних подій.

Зі звіту міністра оборони, заступника начальника Генерального штабу Війська Польського генерала С. Моссора (лютий 1947 р.) ...При розгляді ситуації на території Краківського округу виникла проблема із залишками українців. Багато осіб і навіть цілі сім'ї українців сховалися в лісах або прикордонних теренах Чехословацької Республіки, а потім повернулися у свої садиби, становлячи бази для банд УПА і небезпеку іредентизму (об'єднання народу, нації в межах однієї держави) на майбутнє. Оскільки Радянський Союз не приймає зараз цих людей, здається, необхідно навесні здійснити енергійну акцію переселення цих осіб окремими сім'ями, розкидуючи їх по всіх відновлених територіях, де вони швидко асимілюються...

Обговоріть у парах. Як польська влада обґрунтовувала необхідність виселення українців із їхніх земель? Дайте оцінку наведеній

іредентизму на майбутнє. Також зазначається, що Радянський Союз не приймає цих людей, тому їх потрібно переселити окремими сім'ями і розкидати по всіх відновлених територіях, де вони швидко асимілюються.

Дана аргументація є поганою, оскільки базуватися на підозрах щодо інших людей і виселення їх через це є неприйнятним. Крім того, переселення українців із їхніх

земель було несправедливим і не гуманним актом, який завдало багато страждань багатьом сім'ям. Також необґрунтовано вважати, що всі українці, які залишилися на

своїх землях, були причетні до банд УПА і їхня присутність на майбутнє становитиме небезпеку для Польщі. Запитання і завдання

1. Дайте визначення поняття «репатріант».

Репатріант - це особа, яка повертається у свою батьківщину після того, як перебувала за кордоном, зазвичай через примусову еміграцію або добровільну еміграцію.

2. Коли було підписано радянсько-румунський договір про кордон?

Радянсько-румунський договір про кордон був підписаний 28 червня 1940 року.

3. Що таке операція «Вісла»?

Операція "Вісла" - це масштабна операція виселення населення з польськоукраїнського кордону, яка була здійснена польською владою у 1947 році. За цією операцією понад 140 000 українців були примусово виселені зі своїх домівок і переселені на західні території Польщі. Головною метою операції було знищення опорних точок Української Повстанської Армії (УПА) в цій області. Операція "Вісла" стала одним з найбільших виселень народів у Європі після Другої світової війни.

4. Скільки осіб було виселено на нові землі під час операції «Вісла»?

Під час операції "Вісла" було виселено близько 140 000 осіб, більшість з яких були українцями.

5. Назвіть дату створення Народного комісаріату закордонних справ УРСР.

Народний комісаріат закордонних справ УРСР було створено 16 січня 1934 року.

6. Хто очолював українську делегацію на установчій конференції ООН у СанФранциско? Українську делегацію на установчій конференції ООН у Сан-Франциско очолював міністр закордонних справ УРСР Дмитро Мануйлський.

7. Охарактеризуйте процес визначення державних кордонів УРСР у післявоєнних міжнародних договорах.

Після Другої світової війни державні кордони УРСР було визначено у підсумкових міжнародних договорах, які укладалися з сусідніми державами. Зокрема, в рамках Ялтинської конференції 1945 року було вирішено питання про приєднання до УРСР Закарпаття. У межах підписання Паризької миру 1947 року було встановлено

державний кордон УРСР з Польщею. Крім того, у 1949 році був укладений Радянськоугорський договір про державний кордон між УРСР та Угорщиною.

shkola.in.ua

8. Проаналізуйте операцію «Вісла» з точки зору порушення прав людини. Операція "Вісла" була рішенням влади Польщі впорядкувати території на своєму сході та позбутися "українського питання". У рамках операції було виселено близько 150 тисяч українців, які проживали в Польщі на південь та за кордон. Багато з них були змушені залишити свої родини, майно та землю. Відбувалися також злочини проти людської гідності, в тому числі знущання, побої та вбивства. Операція "Вісла" стала однією з найбільших трагедій українського народу в XX столітті.

9. Якою була участь УРСР у діяльності міжнародних організацій у перші післявоєнні роки?

Після закінчення Другої світової війни УРСР стала членом Організації Об'єднаних

Націй, Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Україна також

приєдналася до Женевських конвенцій 1949 року про захист жертв війни, що визначило стандарти захисту прав людини від злочинів війни. У перші післявоєнні роки Україна активно продовжувала співпрацю з іншими країнами та міжнародними організаціями, зокрема проводила переговори щодо відшкодування втрат, пов'язаних з війною, і взаємодіяла зі Східноєвропейським економічним комітетом, який мав на меті забезпечити економічне відродження країн регіону. Українська делегація також активно брала участь у роботі ООН, зокрема у формуванні нових стандартів міжнародного права, створенні миротворчих місій та вирішенні міжнародних

конфліктів. Усі ці заходи сприяли інтеграції України у міжнародну спільноту та зміцненню її позиції на міжнародній арені. 10. Покажіть на карті атласу, як відбувалося визначення кордонів УРСР у цей період.

Після закінчення Другої світової війни УРСР здійснювала визначення своїх державних кордонів у післявоєнних міжнародних договорах. Основні договори, які визначали кордони УРСР, були підписані з Польщею, Румунією та Угорщиною.

У 1945 році УРСР і Польща підписали договір про кордон, який визначив кордони між двома країнами. Договір було підтверджено Московською угодою, яка була підписана Радянським Союзом, Великою Британією та США. Згідно з цими договорами, УРСР передала Польщі південну частину своєї території, включаючи міста Львів, ІваноФранківськ та Тернопіль. У зв'язку з цим, були переселені сотні тисяч українців з цих територій.

У 1947 році УРСР і Румунія підписали договір про кордон, який визначив кордони між двома країнами. Згідно з цим договором, УРСР передала Румунії південну частину Буковини та південну частину Бессарабії. У зв'язку з цим, були переселені сотні тисяч українців з цих територій.

У 1947 році УРСР і Угорщина підписали договір про кордон, який визначив кордони між двома країнами. Згідно з цим договором, УРСР передала Угорщині південну частину Закарпаття. У зв'язку з цим, були переселені сотні тисяч українців з цих територій.

Визначення кордонів УРСР у цей період відбувалося в результаті міжнародних договорів, які передбачали передачу деяких територій із складу УРСР до сусідніх країн, що було пов'язане з переселенням населення. Це було однією з найбільших територіальних змін в історії України, що відбувалися у післявоєнний період. Визначення кордонів сприяло стабільності та розвитку взаємовідносин між державами, що дало можливість УРСР вступити до Організації Об'єднаних Націй, Міжнародного валютного фонду та Світового банку, а також долучитися до міжнародних стандартів захисту прав людини.

11. Складіть таблицю «Операція "Вісла"».

Таблиця "Операція Вісла":

Дата

проведення

Методи, які

застосовували

щодо

Кількість

постраждалих

Результати і наслідки

28 квітня

1947

українського

населення

Захоплення

українських сіл і

міст, масові депортації

Понад 140 000 Розорення українських

населених пунктів, масова депортація

українців за межі

новоствореної Польщі, загострення міжетнічних відносин

12. Обговоріть у малих групах. Яким було місце України в системі тогочасних міжнародних відносин? Обґрунтуйте свою відповідь.

Україна у період, про який йдеться в запитанні (1917-1991 рр.), була важливим гравцем у системі міжнародних відносин. З одного боку, Україна була частиною Російської імперії до 1917 року та СРСР після 1917 року, що дало їй вплив на світову політику через Радянський Союз. З іншого боку, Україна була колискою слов'янської культури, що сприяло співпраці з іншими слов'янськими народами Європи. Україна була також важливою для Німеччини під час Другої світової війни, коли була зайнята нацистською Німеччиною. У цей період Україна стала ареною битви між союзниками та нацистами, що призвело до великої кількості людських втрат та зруйнувань. Після війни Україна стала важливою складовою частиною Радянського Союзу та займала вагому роль у світовій політиці, у тому числі через свої відносини

іншими соціалістичними країнами. В цілому, місце України в системі міжнародних відносин у період 1917-1991 рр. було важливим, залежно від того, яка була її політична та економічна ситуація в конкретний період часу.

13. У 2007 р. президенти Польщі Л. Качинський та України В. Ющенко в спільній заяві засудили операцію «Віспа» й визнали, що вона суперечила основним правам людини. Назвіть основні права людини, які порушила операція «Вісла».

Основні права людини, які порушила операція «Вісла»:

• Право на життя.

• Право на свободу та особисту недоторканість.

• Право на захист від насильства та дискримінації.

• Право на справедливий процес.

• Право на свободу думки, совісті та віросповідання.

• Право на свободу виявлення своєї національної та культурної ідентичності. 14. Упродовж вивчення розділу самостійно підготуйте до уроку узагальнення знань навчальний проект на теми (за вибором): 1) Україна для ООН. ООН для України. 2) Етапи боротьби за незалежність: від УНР до УПА (початок кейсу «Як трансформувався український визвольний рух у XX ст.?»). Узагальнення знань навчального проекту на тему "Етапи боротьби за незалежність: від УНР до УПА (початок кейсу «Як трансформувався український визвольний рух у XX ст.?»)" може містити наступні пункти:

• УНР та її згортання внаслідок більшовицької агресії.

• Організація Українських Націоналістів (ОУН) та її підрозділи.

• Створення та діяльність Української Повстанської Армії (УПА).

• Реакція радянської влади на діяльність українських націоналістичних організацій.

• Взаємовідносини між українськими націоналістами та радянською владою.

• Участь українців у Другій світовій війні та її вплив на подальшу долю українського національного руху.

• Оцінка подій українського національного руху у контексті європейської історії та сучасних викликів відновлення незалежності України.

§ 3. Внутрішньополітична та економічна ситуація в УРСР

1. Що таке відбудова? У яких країнах світу, коли і як вона здійснювалася? Відбудова - це процес відновлення народного господарства та інфраструктури країни після війни або інших катастроф. Відбудова проводилася в багатьох країнах світу після Другої світової війни, включаючи США, Велику Британію, Францію, Німеччину, Японію та інші. Відновлення проводилося за допомогою масштабних програм, які включали в себе будівництво нових підприємств, житлових будинків, доріг, мостів, лікарень та іншої інфраструктури.

2. За курсом економічної та соціальної географії України пригадайте, яким було економічне районування УРСР у середині XX ст. УРСР була розділена на економічні райони на основі спеціалізації галузей народного господарства та їх розміщення на території країни. У середині XX ст. було визначено 9 економічних районів: Донецький, Дніпровсько-Криворізький, Придніпровський, Причорноморський, Прикарпатський, Львівський, Волинський, Західно-Сибірський та Центрально-Чорноземний. Районування було здійснене з метою ефективного розвитку економіки країни та сприяння зростанню національного доходу. Кожен район був спеціалізований на певних видів промисловості, сільського господарства та інших галузях економіки. 3. Коли в першій половині XX ст. в Україні стався масовий штучний голод? Укажіть його причини, особливості й наслідки. Масовий штучний голод в Україні, також відомий як Голодомор, стався у 1932-1933 роках. Головними причинами були політика заборони приватної власності на землю та зерно, націлення на експорт великої частини зернових запасів, проведення

колективізації та примусової конфіскації харчів у сільському господарстві. Наслідком голоду стали мільйони загиблих, погіршення демографічних показників, соціальної та економічної ситуації, а також підвищення рівня національної свідомості населення України.

4. Назвіть характерні риси життя й побуту населення УРСР у 1930-х рр. У 1930-х роках в УРСР характерні були такі риси життя та побуту населення:

• Зміцнення радянської влади, проведення індустріалізації та колективізації.

• Примусові відвезення населення до праці в індустрії та будівництві.

• Суворий контроль і цензура у засобах масової інформації та літературі.

shkola.in.ua

• Систематичне застосування політичних репресій та розкуркулення національних культур.

• Обмеження свободи релігії та переслідування віруючих.

• Нестача товарів першої необхідності та складний стан житлового фонду.

• Загострення етнічних та соціальних проблем у зв'язку зі створенням етнічнотериторіальних районів.

Запитання і завдання

1. Назвіть суму прямих збитків, завданих війною економіці УРСР. Сума прямих збитків, завданих війною економіці УРСР, складала більше 200 мільярдів карбованців.

2. Коли в республіці ліквідували органи управління, що діяли у воєнний час? Органи управління, що діяли в УРСР у воєнний час, були ліквідовані у 1946 році після закінчення Другої світової війни.

3. Яку економіку називають тоталітарною?

Тоталітарна економіка - це економічна система, де держава має абсолютний контроль над усіма сферами життя суспільства і економікою включаючи. В такій економіці

держава контролює і регулює виробництво, розподіл ресурсів та інвестиції, а також планує економіку на довготермінову перспективу. У такій системі немає місця приватній власності і ініціативі, а держава повністю контролює ринок.

4. Що таке екстенсивний шлях розвитку економіки? Екстенсивний шлях розвитку економіки - це зростання виробництва шляхом збільшення площі землі, кількості робочої сили, обсягу виробництва без вдосконалення технологій та інших ресурсів.

5. Хто очолював керівництво УРСР у час, коли розпочався масовий штучний голод 1946 1947 рр.?

Керівництвом УРСР у час масового штучного голоду 1946-1947 рр. очолював Микола Володимирович Воздвиженський - перший секретар ЦК КП(б)У.

6. Якою була кількість жертв масового штучного голоду 1946 1947 рр.? Кількість жертв масового штучного голоду 1946 1947 рр. в Україні становить

близько 1,5 мільйона людей.

7. Які зміни відбувалися в УРСР під час переходу до мирного будівництва? Перехід до мирного будівництва в УРСР призначався для зменшення військових видатків і зосередження зусиль на економічному розвитку країни. Перехід розпочався у 1960-х роках і призвів до збільшення кількості видатків на галузі, пов'язані з наукою, технологіями та освітою. Зокрема, було створено багато нових наукових центрів та дослідних інститутів, які сприяли розвитку нових технологій і підвищенню продуктивності праці. В рамках переходу до мирного будівництва в УРСР також здійснювалися реформи в галузі культури, освіти і охорони здоров'я. З'явилися нові форми дозвілля та масової культури, було покращено якість освіти та охорони здоров'я.

8. Охарактеризуйте відбудову господарства в УРСР. Відбудова господарства в УРСР відбувалася в різні періоди з різною інтенсивністю.

Однак в цілому можна виділити кілька етапів розвитку економіки УРСР після Другої світової війни:

• Етап відбудови після війни (1945-1950). В цей період проводилися

широкомасштабні будівельні роботи, що були спрямовані на відновлення

промисловості та інфраструктури країни, які постраждали від війни.

shkola.in.ua

• Етап індустріалізації (1950-1965). На цьому етапі УРСР зосередилася на розвитку важкої промисловості, зокрема, металургії, хімічної та нафтової галузей.

Було зведено нові великі заводи, введено в експлуатацію нові технології.

• Етап розвитку після індустріалізації (1965-1985). На цьому етапі було вирішено перевести економіку УРСР на шлях науково-технічної революції. Україна стала лідером в ряді галузей, зокрема, виробництва електроніки, автоматики, мікроелектроніки, космічної техніки та інших.

• Етап перебудови (1985-1991). В цей період були розпочаті реформи в економіці, зокрема, перехід до ринкової економіки та приватизація державного майна. Також була відкрита можливість для приватного підприємництва та підприємницької діяльності.

В цілому, відбудова господарства в УРСР була успішною, що дозволило країні зайняти провідні позиції в світі за рядом економічних показників, зокрема, за виробництвом сталі, нафти, газу, енергії та інших. Однак, пізніше, після розвалу СРСР, економіка України зазнала складнощів та реформ, що вплинуло на її розвиток та стан сьогодення.

9. На підставі чого можна зробити висновок, що масовий штучний голод 1946 1947 рр. був злочином радянської влади проти населення республіки? Обґрунтуйте свою відповідь.

Масовий штучний голод 1946-1947 рр. в УРСР насправді був результатом

катастрофічної помилки радянської влади в управлінні економікою країни. З метою збільшення виробництва зерна радянський уряд здійснив політику вилучення зерна від населення в кількостях, які перевищували їх можливості вирощування нового врожаю. Це призвело до того, що мільйони людей стали беззахисними перед голодом. Замість того, щоб надати допомогу голодуючому населенню, радянська влада приховувала розмір катастрофи та займалась іншими справами. Тому, можна зробити висновок, що масовий штучний голод був злочином проти населення республіки з боку радянської влади.

10. Визначте зміни, що відбулися в цей період у демографічній ситуації, рівні життя та побуті населення республіки. Масовий штучний голод 1946-1947 рр. в УРСР призвів до того, що значна частина населення країни постраждала від нестачі харчів та погіршення умов життя. За оцінками істориків, загинуло від 1,5 до 4 мільйонів людей. Також зросла смертність від хвороб, пов'язаних з погіршенням життєвих умов, недостатнім харчуванням та іншими факторами. Наступні роки після голоду були важкими для населення, оскільки держава не мала достатніх ресурсів для швидкого відновлення економіки та соціальної сфери. Тому, масовий штучний голод 1946-1947 рр. в УРСР мав великий вплив на демографічну ситуацію, рівні життя та побут населення країни.

11. Знайдіть за картою атласу регіони, які найбільше постраждали від масового штучного голоду 1946 1947 рр.

За даними істориків, особливо страждали від голоду населення Північного та Середнього Придніпров'я, Полісся, Південної України та Криму. У цих регіонах було найбільше випадків смерті від голоду. Також важко постраждали регіони Східної України та Чернігівщина.

12. Складіть порівняльну таблицю «Терори голодом в Україні».

Таблиця "Терори голодом в Україні"

Рік Причини

19211923

Громадянська

війна, національні

відносини

19321933 Колективізація, політичний тиск

Особливості

Голод не мав

штучного характеру

Штучно створений

голод, заборона

виїзду на

Наслідки

shkola.in.ua

Приблизно 5 млн людей

загинули від голоду

Від 3 до 7 млн людей

загинули від голоду, терор проти селян,

місцевості, вилучення

продуктів

харчування

Штучно створений

руйнування сільської економіки, зменшення

народжуваності

Приблизно 1 млн людей

1946-

1947

Війна, заборона на

збір та зберігання

хліба, репресії

голод, який

поширився на більшу частину

УРСР

загинули від голоду, погіршення

демографічної ситуації, зниження рівня життя

населення

13. Обговоріть у малих групах. Якими були прояви відновлення тоталітарної економіки під час відбудови господарства України? За час відбудови господарства в Україні були спостережені деякі прояви відновлення тоталітарної економіки, які можна обговорити в малих групах:

1. Планова економіка: Відбудова господарства України була орієнтована на досягнення планових показників. За тоталітарної економіки планові показники були основою економічного розвитку країни. Проте це призводило до того, що виробництво в Україні було спрямоване на задоволення потреб радянської влади, а не потреб населення.

2. Централізоване керівництво: Відбудова господарства проводилася за централізованої керівництва радянської влади. Всі виробничі процеси були підкорені державному контролю, а рішення приймалися центральними органами влади. Це призводило до недостатньої гнучкості економіки і нездатності швидко реагувати на зміни в економічному середовищі.

shkola.in.ua

3. Колективізація сільського господарства: Колективізація сільського господарства стала одним з ключових елементів відбудови господарства України. Це призводило до того, що землі і інші ресурси перетворювалися на державну власність. Фермери втрачали свою незалежність і ставали залежними від держави. Це обмежувало їх свободу виробництва і обмежувало їх потенційний дохід. 4. Репресії: У період відбудови господарства в Україні були проведені репресії проти людей, які не підтримували політику радянської влади. За так званим "відхилом" від партійної лінії людей піддавали політичному переслідуванню. Багато з них були засуджені до тюремного ув'язнення або репресовані у інший спосіб. Таким чином, відбудова господарства України була супроводжена проявами відновлення тоталітарної економіки, які обмежували свободу громадян і призводили до нерівності в суспільстві. Однак, наявність цих проявів не повинна зводити на нуль значних досягнень в галузі економіки того часу, таких як збільшення виробництва продуктів харчування і промислових товарів. 14. Підготуйте самостійно повідомлення (презентацію) на тему «Масовий штучний голод 1946 1947 рр. у нашому краї». Шановні колеги та гості, я сьогодні хочу розповісти вам про одну з найбільших трагедій в історії України - масовий штучний голод 1946-1947 рр. Цей голод став наслідком різкого зменшення виробництва зерна після закінчення Другої світової війни, коли радянська влада проводила політику конфіскації зерна для забезпечення військових потреб. Це призвело до того, що в багатьох регіонах України відбувся масштабний голод, який забрав життя мільйонів людей.

Внаслідок штучного голоду 1946-1947 рр. в Україні загинули близько 1,5 - 2 мільйонів людей, але точна кількість жертв досі залишається предметом дискусій серед істориків. Ця трагедія вразила український народ настільки, що досі викликає сильні емоції та глибокі болісні спогади у багатьох людей. Голод 1946-1947 рр. був не лише наслідком політики радянської влади, але й свідченням того, як важко переживати нації війну та зміни у соціально-економічній системі. Україна, як і інші країни, досвідчувала труднощі відбудови після війни, але ці труднощі не повинні призводити до таких страшних наслідків. Ми маємо пам'ятати про цю трагедію та шукати шляхи запобігання подібним катастрофам у майбутньому. Історія повинна навчити нас уникати помилок минулого та будувати майбутнє на основі справедливості, гуманізму та любові до на шої землі та до людей, які на ній живуть. Дякую за увагу та сподіваюся, що мої слова допомогли вам краще зрозуміти цю трагічну подію в історії України. Нехай ця пам'ять про голод 1946-1947 рр. допоможе нам стати кращими, більш відповідальними та бережливими громадянами нашої країни. Дякую.

§ 4. Політика радянізації та репресії в західних областях УРСР

1. За курсами економічної і соціальної географії України та історії України визначте, які історико-географічні землі Західної України й коли увійшли до складу УРСР.

Історико-географічні землі Західної України включають Галичину, Волинь, Транскарпатію, Буковину та частину Прикарпаття. Галичина та частина Волині були приєднані до складу УРСР у 1939 році після підписання Радянсько-німецького договору, а залишок Західної України - після завершення Другої світової війни у 1945 році.

2. Назвіть дату й основні заходи першого етапу радянізації західноукраїнських

земель.

Перший етап радянізації західноукраїнських земель відбувся в 1939-1940 роках, коли було проведено такі заходи:

• проведення масової кампанії з пропаганди радянської ідеології серед населення;

• заміна української мови на російську в усіх сферах життя, включаючи школи, медичні заклади та установи культури;

• націоналізація приватної власності та заснування колгоспів і радгоспів;

• репресії проти осіб, які виступали проти радянської влади або відмовлялися від прийняття нової ідеології.

Ці заходи призвели до серйозних змін у житті населення Західної України та сприяли процесу інтеграції цих земель у склад УРСР.

shkola.in.ua

3. Якими були характерні риси сталінської індустріалізації та колективізації в Радянській Україні наприкінці 1920 — у 1930-х рр.? Сталінська індустріалізація та колективізація в Радянській Україні наприкінці 1920-х і у 1930-х роках були характеризовані насильницькими заходами радянської влади для швидкої індустріалізації країни та колективізації сільського господарства. Сталінська індустріалізація в Україні включала швидке розвиток важкої промисловості, зокрема металургії, хімічної промисловості та електроенергетики. Вона була пов'язана з будівництвом величезних заводів, фабрик та гідроелектростанцій, а також з відкриттям нових родовищ нафти та газу. Однак, її

реалізація здійснювалась за рахунок посилення репресійного апарату держави та експлуатації працівників. Колективізація, яка почалася в 1929 році, передбачала перетворення сільськогосподарських підприємств з приватної форми власності на колективні господарства. Вона супроводжувалась насильницькою конфіскацією зерна, вбивствами та депортаціями селян, які виступали проти нової системи. Крім того, колективізація призвела до зниження продуктивності праці та погіршення стану сільського господарства.

4. Укажіть особливості й основні події українського визвольного руху в роки Другої світової війни.

Український визвольний рух в роки Другої світової війни був спрямований на визволення України від нацистської окупації та встановлення незалежної держави. Визвольні зусилля були представлені різними підпільними та збройними організаціями та збройними формуваннями. Найбільш відомі з них – Українська Повстанська Армія (УПА), Організація Українських Націоналістів (ОУН) та її військова гілка – Українська Повстанська Армія (ОУН-УПА). З початком війни українські націоналістичні організації оголосили збройну боротьбу з німецькими окупантами. УПА та ОУН-УПА вели активну боротьбу проти нацистських військ та колабораціоністів. УПА контролювала значні території на заході України та проводила ряд відомих бойових операцій. ОУН-УПА здійснювала різноманітні акції саботажу та терору проти нацистської влади, беручи активну участь у підпільній роботі.

Проте, в боротьбі проти нацистів українські націоналістичні організації також зіштовхнулися з радянською владою, яка намагалася контролювати визвольний рух. У рамках своєї ідеології радянська влада прагнула знищити всі націоналістичні організації, включаючи УПА та ОУН-УПА. Це призвело до жорстоких боїв між українськими націоналістами та радянською армією, а також до масових репресій та депортацій населення. Загалом, український визвольний рух в роки Другої світової війни був досить складним та розірваним на різні течії та організації, які мали різні погляди на майбутнє України. Проте, незважаючи на це, він став важливим етапом в історії українського народу, який дозволив підтримати національну свідомість та прагнення до незалежності та державності. Визвольний рух також мав великий вплив на подальший розвиток української політики та суспільства в наступні десятиліття. Із протоколу допиту службою безпеки ОУН учительки з Кам'янця-Подільського Ольги Манич, направленої в червні 1945 р. на роботу в Тернопільську область ...Я мала відчути, чи молодь їм (бандерівцям, членам УПА) симпатизує, а як так, то хто. У своїх виступах моїм завданням було наставляти молодь проти бандерівського руху і вказувати їм приклади із життя великих радянських людей. Я повинна була здобувати душу молоді... Обговоріть у парах. Яке завдання покладала радянська влада на вчителів, яких у післявоєнний період направляли до Західної України? Радянська влада в післявоєнний період покладала на вчителів, яких направляли до Західної України, завдання наставляти молодь проти бандерівського руху та інших націоналістичних організацій, індоктринувати їх на ідеологію комунізму та просувати культ особи радянських лідерів. Вчителі також мали здобувати душі молоді та

використовувати приклади життя великих радянських людей для підтримки ідей соціалізму.

Ця політика була частиною більшої кампанії радянської влади щодо ідеологічної

боротьби проти "буржуазних" і "націоналістичних" елементів у суспільстві. За допомогою такої пропаганди радянська влада намагалася забезпечити свою політичну стабільність та ув'язнити Західну Україну у рамках суспільно-політичного життя СРСР.

Із доповідної записки прокурора військ МВС Українського округу Г. Кошарського на адресу секретаря ЦК КП(б)У М. Хрущова «Про факти грубого порушення соціалістичної законності в діяльності так званих спеціальних груп МДБ» (15 лютого 1949 р.)

...Міністерством держбезпеки Української РСР і його управліннями в західних областях України з метою виявлення ворожого українсько-німецького

націоналістичного підпілля широко застосовуються так звані спецгрупи, що діють під виглядом бандитів «УПА».

Цей досить гострий метод оперативної роботи, якби він застосовувався розумно, посправжньому конспіративно й чекістськи підготовленими людьми, безсумнівно, сприяв би якнайшвидшому викорчовуванню залишків бандитського підпілля.

Однак, як показують факти, груба провокаційна й нерозумна робота низки спецгруп і сваволя й насильство, які допускають їхні учасники над місцевим населенням, не тільки не полегшують боротьбу з бандитизмом, але, навпаки, ускладнюють її, підривають авторитет радянської законності й, безперечно, завдають шкоди справі соціалістичного будівництва в західних областях України... ...Дії так званих спецгруп МДБ мають яскраво виражений бандитський, антирадянський характер і, ясна річ, не можуть бути виправдані жодними оперативними міркуваннями.

Не маючи у своєму розпорядженні достатніх матеріалів, так звані спецгрупи МДБ діють наосліп, у результаті чого жертвами їхньої сваволі часто стають особи, не причетні до українсько-бандитського націоналістичного підпілля.

...Виступаючи в ролі українських націоналістів, учасники спецбоївок ідуть далі по лінії штучного, провокаційного створення антирадянського націоналістичного підпілля... 1. Обговоріть у парах. Якими методами радянські каральні органи намагалися знищити загони УПА? Радянські каральні органи застосовували різноманітні методи для знищення загонів УПА. Серед них були: • Масові репресії. Радянські владні структури проводили масові арешти та розстріли націоналістів та їхніх прихильників.

• Використання шпигунів та агентів впливу. Радянські спецслужби намагалися проникнути в УПА, для чого використовували шпигунів та агентів впливу. Часто ці агенти вдавалися до провокацій, щоб викликати конфлікти та дискредитувати УПА в очах населення.

shkola.in.ua

• Бомбардування та обстріли сіл та міст, де діяли українські повстанці.

• Розгортання військових операцій проти УПА та її структур.

• Пропаганда проти націоналістів у засобах масової інформації, що намагалася показати УПА як бандитську організацію, яка несе загрозу для мирного населення.

2. Чому радянська влада, на вашу думку, називала підпілля УПА «бандитським»? Якої мети вона хотіла цим досягти? Що відображало таке ставлення до українського національно-визвольного руху? Радянська влада називала підпілля УПА «бандитським» з метою дискредитувати його в очах населення та легітимізувати свої дії щодо боротьби з ним. Таке ставлення до українського національно-визвольного руху відображало політику радянської влади щодо національних меншин, яка полягала у тому, що будь-який націоналістичний рух сприймався як загроза для радянської влади та суспільного ладу взагалі. Таким чином, радянська влада намагалася ліквідувати будь-який прояв національної свідомості серед українського населення, в тому числі й український національно-визвольний рух. Легітимізуючи свою боротьбу з УПА як боротьбу з бандитизмом, радянська влада намагалася відібрати у населення підтримку та легітимізувати свої репресивні дії, що часто включали у себе масові насильства та вбивства. Розглядаючи підпілля УПА як бандитський рух, радянська влада також могла звертатися до своїх зарубіжних союзників та представляти УПА як злочинну організацію, що підтримується закордоном. Всі ці дії були спрямовані на збереження радянської влади в Західній Україні та придушення будь-яких проявів української національної свідомості. Запитання і завдання 1. Що таке операція «Захід»? Операція «Захід» - це кодова назва військової

операції, проведеної радянськими військами в 1944-1945 роках на західних територіях України з метою ліквідації підпільних націоналістичних угрупувань, в тому числі загонів УПА та ОУН. Операція включала в себе масові розстріли мирних жителів, спалювання сіл, знищення хат, конфіскацію майна, виселення та інші форми насильства, що мали призвести до знищення підпільної опозиції на західних територіях України. За офіційними даними, внаслідок операції було знищено більше 20 тисяч повстанців та приблизно 100 тисяч мирних жителів.

2. Коли було ліквідовано УГКЦ?

Українську Греко-Католицьку Церкву (УГКЦ) було ліквідовано в 1946 році, як частина політики радянської влади щодо ліквідації релігійних інституцій та їх підпорядкування державі. Церква була примусово об'єднана з Російською православною церквою, багато її священиків та вірних були репресовані або виселені. 3. Дайте визначення поняття «спецпоселення». Спецпоселення - це форма примусового виселення осіб, яку застосовувала радянська влада у другій половині 1940-х років для боротьби з націоналістичним підпіллям. Це була наказана зона, в якій заборонялося перебувати без спеціального дозволу, і до якої було виселено тисячі людей, зокрема українців, поляків, росіян та інших національностей. Люди, які перебували в спецпоселенні, ставали під постійний контроль спецслужб, а їхні рухи та дії обмежувалися різними обмеженнями та заборонами.

4. Назвіть кількість осіб, що були виселені із західних областей УРСР на спецпоселення в другій половині 1940-х рр. За різними оцінками, виселення з західних областей УРСР на спецпоселення в другій половині

року по січень 1944 року і призвела до голодування, хвороб та смерті більше 1 мільйона містян.

6. Хто очолив ОУН та УПА після загибелі Р. Шухевича?

Після загибелі Р. Шухевича лідером ОУН став Степан Бандера. При цьому, УПА була розділена на декілька округ: західний, південно-західний та північно-західний, і кожен з них мав своїх керівників. Один з найбільш відомих керівників УПА після Шухевича був Роман Шухевич-Степанів, син загиблого лідера.

7. Як було відновлено радянську владу в західних областях УРСР?

Після закінчення Другої світової війни, радянська влада провела в Західній Україні операцію «Захід», яка була спрямована на встановлення контролю над цим регіоном. Операція включала масштабну кампанію зі знищення військових загонів УПА та інших українських націоналістичних формувань, а також репресії проти місцевого населення, яке сприймалося як потенційна підтримка підпілля. Радянська влада встановила свої структури управління та здійснювала широкомасштабну пропагандистську кампанію, спрямовану на ліквідацію української національної свідомості та культурної спадщини.

8. Охарактеризуйте долю УГКЦ після відновлення радянської влади в Західній Україні.

Після відновлення радянської влади в Західній Україні УГКЦ стала об'єктом масштабних репресій та притисків. У 1946 році під час з'їзду УГКЦ було прийнято рішення про збереження самостійності Церкви, що призвело до її ліквідації з боку радянської влади. Більшість єпископів та священиків УГКЦ були заарештовані, а церковна власність була конфіскована. УГКЦ стала нелегальною організацією, яка діяла в таємниці. Релігійне життя у Західній Україні було значно обмежене, а віряних часто піддавались репресіям за свою приналежність до Церкви. УГКЦ повернулася до легального статусу лише в 1989 році. 9. Укажіть особливості втілення сталінської моделі соціалізму в західних областях УРСР.

Втілення сталінської моделі соціалізму в західних областях УРСР відрізнялось від того, що було в інших частинах країни. Західна Україна була вважана "незалежною територією", де було дозволено більшу свободу в національній та культурній сферах, ніж в інших регіонах. Але в той же час, тут також проводились репресії проти тих, хто вважався "ворогами народу". Західна Україна була також експериментальною зоною для проведення колективізації та індустріалізації, але з іншими темпами, ніж в інших регіонах.

shkola.in.ua

10. Проаналізуйте особливості й прояви українського національно-визвольного руху в Західній Україні в післявоєнний період. Український національно-визвольний рух в Західній Україні після Другої світової війни проявлявся в боротьбі за незалежність та національну самобутність України. Він був спрямований проти радянської влади, яка спричиняла українцям політичні, економічні та культурні обмеження. Український національно-визвольний рух був особливо активним у 1940-х і 1950-х роках, коли проводилися масові депортації населення на Сході України та в Казахстані. Рух проявлявся через підпільну діяльність, збройний спротив та політичну аґітацію, а також культурне та літературне життя, яке спрямовувалось на збереження української мови та культури. На жаль, український національно-визвольний рух був придушений радянською владою, і багато його лідерів і учасників були засуджені до довгих термінів ув'язнення, або

вигнані за межі країни. Проте, національно-визвольний рух зберіг свою силу та значення для українського народу, і після розпаду Радянського Союзу долучився до процесу створення незалежної України. Сьогодні український національно-визвольний рух є важливою складовою частиною національної історії та культури, а його лідери

учасники є героями та символами боротьби за незалежність та свободу України.

11. Складіть порівняльну таблицю запровадження сталінської моделі соціалізму

Західній Україні в другій половині 1940-х рр. та Наддніпрянщині в 1930-х рр.

Складові

радянізації

Колективізація

Західна Україна (1940-ті рр.)

Запроваджувалась пізніше,

не так інтенсивно, як на Сході

Наддніпрянщина (1930ті рр.)

Здійснювалась

інтенсивно, з силовими

методами проти селян Індустріалізація

Менш інтенсивно

запроваджувалась, менше нових великих підприємств

Інтенсивно

запроваджувалась, будувалися нові великі підприємства

Радянська культура

Активна політика

українізації, але українську культуру обмежували та переслідували

Інтенсивна політика

радянізації, заборона національної культури

Політична репресія

Масові депортації на Схід, притиск на український національний рух

Масові політичні репресії, знищення

інтелектуальної еліти Загалом, в Західній Україні в 1940-ті роки запровадження сталінської моделі соціалізму було менш інтенсивним та супроводжувалось активною політикою українізації, але українську культуру обмежували та переслідували. На Наддніпрянщині в 1930-ті рр. запровадження сталінської моделі соціалізму було інтенсивним та супроводжувалось масовими політичними репресіями та знищенням інтелектуальної еліти.

12. Проведіть дискусію за проблемним питанням: «Значення українського

національно-визвольного руху в післявоєнний період на західноукраїнських землях для історії України».

shkola.in.ua

Проблемне питання про значення українського національно-визвольного руху в післявоєнний період на західноукраїнських землях є дуже важливим для історії України. Для початку, варто зазначити, що український національно-визвольний рух був одним з найважливіших факторів у формуванні сучасної української держави. У післявоєнний період український національно-визвольний рух став однією з найбільш відомих і активних опозиційних сил в УРСР. На західноукраїнських землях, де було значне українське населення, український національно-визвольний рух став основним силовим фактором протистояння радянській владі. Він був спрямований на боротьбу за незалежність та національну самобутність України, а також на збереження української мови та культури. Український національно-визвольний рух мав значний вплив на історію України в післявоєнний період. Зокрема, його активісти зуміли підтримувати український дух і

національну свідомість в складних умовах радянської диктатури. Вони також забезпечили збереження української культури та ідентичності на західноукраїнських землях, що дозволило зберегти національну ідентичність в той час, коли радянська влада намагалася її ліквідувати.

Одним з головних досягнень українського національно-визвольного руху в післявоєнний період на західноукраїнських землях було створення Української Повстанської Армії (УПА), яка стала символом національного опору проти радянської влади. Члени УПА ведли активну боротьбу проти радянської влади та за незалежність України. Їхні дії не тільки сприяли зміцненню національної свідомості, але і дали

змогу зупинити наступ радянської армії на західноукраїнських землях, що сприяло збереженню української культури та ідентичності.

Таким чином, український національно-визвольний рух в післявоєнний період на західноукраїнських землях мав значний вплив на історію України. Він був одним з найважливіших факторів у формуванні сучасної української держави та дав змогу зберегти українську культуру та ідентичність. Тому вивчення цього питання є важливим для розуміння сучасної історії України та формування національної свідомості українців.

13. Складіть самостійно історичний портрет Й. Сліпого або В. Кука (за вибором). Йосип Сліпий (1892-1984) – видатний духовний діяч, митрополит Української ГрекоКатолицької Церкви, Герой України. Народився в селі Заздрість Маловисківського

повіту Галичини. В 1912 році вступив до Галицької теологічної академії у Львові, де згодом став викладачем. У 1929 році прийняв чернецтво і став митрополитом УГКЦ у 1944 році.

Під час Другої світової війни Сліпий був заарештований нацистською владою і висланий до концтаборів. Після визволення в 1945 році він став активно діяти на благо своєї Церкви та нації. Він визначив Греко-Католицьку Церкву як символ національної історії та духовності, і продовжував працювати для її відродження в умовах радянської влади. У 1963 році Сліпий перебував у Римі, де зустрівся з Папою Іваном ХХІІІ та встановив повне єдність з Римсько-Католицькою Церквою. У 1969 році був нагороджений Папою Павлом ІІ званням Кардинала-епіскопа. Помер у Римі 7 травня 1984 року. Йосип Сліпий є одним з найвизначніших діячів української культури та духовності, він був мужнім, відданим своєму покликанню та національному ідеалу. Його роль у відродженні Греко-Католицької Церкви та української нації в цілому неможливо переоцінити. Він є символом боротьби за свободу і духовність українського народу. Його віра, мужність та настоятельність надихали тисячі людей не тільки в Україні, але й у всьому світі. Наслідки його діяльності помітні й донині, оскільки ГрекоКатолицька Церква стала однією з найбільших релігійних спільнот в Україні. Його життя та діяльність є прикладом відданості і віри, які змінюють історію народу і формують його духовність.

shkola.in.ua

§ 5. Культура України в перші післявоєнні роки 1. Якими були історичні умови розвитку культури України наприкінці 1920-х — у 1930-ті рр.? Наприкінці 1920-х - у 1930-ті рр. Україна переживала складний період історії, пов'язаний зі становленням радянської влади та індустріалізацією економіки. У цей час відбувалися різні культурні процеси, зокрема формувалася радянська культура, яка

відрізнялася від традиційної української культури. Українська культура була піддається ідеологічному тиску, спрямованому на її революційне перетворення, і в той же час страждала від політики сталінського режиму, яка спричинила голодомор 19321933 рр. та масові репресії.

2. Як відбувався розвиток освіти України в цей період? Розвиток освіти в Україні в цей період був також підпорядкований ідеології радянської влади. Було створено систему безкоштовної загальної освіти, а також

проведено масштабну кампанію з ліквідації безграмотності. Однак, освіта була спрямована на виховання вірних комуністів, ідеї класової боротьби та інтернаціоналізму, а це суперечило з традиціями української культури та інтересами української інтелігенції.

3. Назвіть здобутки тогочасної української науки. Тогочасна українська наука здійснювала значні досягнення в галузі фізики, хімії, математики, історії, мовознавства та інших галузях. Зокрема, в Україні працювали видатні учені, такі як Олександр Бутлеров, Володимир Вернадський, Олександр Порфир'єв, Іван Пулюй, Володимир Шевченко та інші. Вони зробили значний внесок у світову науку і здійснювали дослідження в різних областях знань. Олександр Бутлеров здійснив значний внесок у хімію, зокрема, він розробив теорію строю молекул, що значно сприяло розвитку сучасної хімії. Володимир Вернадський був відомий фізико-хімічними дослідженнями, а його праці у галузі геохімії та

привели до створення нових наукових дисциплін. Олександр Порфир'єв був відомим математиком, його дослідження у галузі теорії чисел і алгебри внесли значний внесок у світову математику. Іван Пулюй був відомий фізиком, який розробив нові методи дослідження рентгенівських променів. Він також вніс вагомий внесок у розвиток радіології та фізики атомного ядра. Володимир Шевченко був відомим істориком, який займався вивченням історії України та її народу. Таким чином, тогочасна українська наука мала визначних учених та здійснювала значний внесок у світову науку у різних галузях знань. Це дозволило Україні займати гідне місце в світовому науковому співтоваристві.

shkola.in.ua

4. Визначте здобутки і втрати літератури і мистецтва України наприкінці 1920х — у 1930-ті рр. Наприкінці 1920-х - у 1930-ті рр. література і мистецтво України переживали складний період. З одного боку, цей період характеризувався певними досягненнями. У літературі були відомі творці, такі як Іван Ле, Олександр Довженко, Євген Маланюк, Микола Хвильовий, Олександр Олесь, Леся Українка та інші, які стали видатними українськими письменниками свого часу. Їх твори мали значний вплив на формування української літератури та культури взагалі. З іншого боку, цей період також був важким для української культури. На початку 1930-х років настала зміна політичного курсу влади, яка перейшла до політики сталінізації та колективізації. Це призвело до різкого зменшення свободи слова та творчості, а також до репресій проти багатьох видатних діячів української культури. Так, наприклад, у 1933 році сталінський режим організував Голодомор, що став однією з найстрашніших трагедій в історії України, і призвів до смерті мільйонів людей.

5. Що вам відомо за курсами інших навчальних дисциплін про здобутки культури України в перші післявоєнні роки?

Курси інших навчальних дисциплін можуть давати різноманітну інформацію про здобутки культури України в перші післявоєнні роки. Наприклад, вивчення історії може дати знання про події, що передували і післяують за періодом, який став переломним для культури країни. Вивчення мистецтва може зосередитися на творчості художників, скульпторів, архітекторів та інших творців, які діяли в цей період. Вивчення літератури може дати уявлення про літературні течії та творчість письменників, які діяли в Україні в цей час. Загалом, здобутки культури України в перші післявоєнні роки були значними, але з великими втратами. Література та мистецтво переживали період радикальних змін, пов'язаних з політикою радянської влади щодо культури та мистецтва. У цей період було запроваджено політику соцреалізму, яка вимагала від художників та

письменників створювати твори, що відповідали ідеалам радянської влади. Це призвело до зменшення кількості творів, що можуть бути вважані шедеврами української культури, та зведення до мінімуму творчої свободи. Проте, незважаючи на ці обмеження, було створено багато творів, які дали поштовх до розвитку української культури в майбутньому. Були засновані нові художні течії, такі як "боянізм" та "незалежна творчість", які стали символами боротьби за свободу художньої творчості та самовираження. Також в перші післявоєнні роки були створені нові художні школи, такі як Київська школа живопису та Львівська школа мистецтв, які стали центрами українського мистецтва того часу. Складові розвитку культури в 1940 1950-ті рр.

Відбудова

закладів освіти, науки і культури

• Відновлення зруйнованих і

будівництво

нових закладів освіти

• Відновлення мережі

культурномистецьких установ

«Культурна

революція» на

західноукраїнських

землях

• Ліквідація

неписьменності серед

дорослого населення

• Насаджування

комуністичної Ідеології

• Створення мережі

освітніх І культурномистецьких установ

Ідеологічний наступ. «Ждановщина»

• Боротьба проти проявів українського «буржуазного націоналізму»

• Кампанія проти космополітизму і «низькопоклонства» перед Заходом у літературі та мистецтві

shkola.in.ua

• «Лисенківщина» в галузі біологічних наук Обговоріть у парах. Які з наведених складових розвитку культури були для неї найбільш негативними і чому? Поверніться до цього завдання після розгляду матеріалу параграфа і доповніть таблицю. Порівняйте попередні й остаточні результати його виконання. Після розгляду матеріалу параграфа можна доповнити таблицю наступними відповідями. Найбільш негативними для культури були такі складові розвитку: 1. «Культурна революція» на західноукраїнських землях, оскільки вона супроводжувалася знищенням культурної спадщини та репресіями проти української інтелігенції.

2. Ідеологічний наступ «Ждановщини», оскільки він вимагав від художників та письменників створювати твори виключно у рамках комуністичної ідеології, що обмежувало їхню творчість та призводило до створення поверхових, ідеологізованих творів.

3. «Лисенківщина» в галузі біологічних наук, оскільки ця кампанія обмежувала наукову свободу та відповідальність науковців перед фактами, що призводило до зупинення наукового прогресу та зниження рівня наукових досліджень.

Попередній результат завдання - складові розвитку культури в 1940-1950-ті рр.

1. Відбудова закладів освіти, науки і культури

2. Відновлення зруйнованих і будівництво нових закладів освіти

3. Відновлення мережі культурно-мистецьких установ

4. Ліквідація неписьменності серед дорослого населення

5. Насаджування комуністичної ідеології

6. Створення мережі освітніх і культурно-мистецьких установ

7. Боротьба проти проявів українського «буржуазного націоналізму» Остаточний результат завдання - складові розвитку культури в 1940-1950-ті рр.

1. Відбудова закладів освіти, науки і культури;

2. Відновлення зруйнованих і будівництво нових закладів освіти;

3. Відновлення мережі культурно-мистецьких установ;

4. Ліквідація неписьменності серед дорослого населення;

5. Насаджування комуністичної ідеології;

6. Створення мережі освітніх і культурно-мистецьких установ;

7. Боротьба проти проявів українського «буржуазного націоналізму»;

8. Культурна революція на західноукраїнських землях;

9. Ідеологічний наступ «Ждановщини»;

10. «Лисенківщина» в галузі біологічних наук.

Із постанови ЦК КП(б)У «Про журнал "Вітчизна"» (4 жовтня 1946 р.)

ЦК КП(б)У зазначає, що літературно-художній журнал «Вітчизна» — орган Спілки радянських письменників України — ведеться зовсім незадовільно.

shkola.in.ua

Редакція «Вітчизни» (відповідальний редактор Ю. Яновський) не виконала постанови ЦК КП(б)У від 16 жовтня 1945 р., яка зобов'язала редакцію в найкоротший строк усунути серйозні помилки, що були наявні в журналі «Українська література», і рішуче піднести ідейно-художній рівень журналу. Замість цього редакція ще більше поглибила хиби і помилки журналу, надаючи місце на своїх сторінках художнім творам і статтям, у яких проповідується буржуазно-націоналістична ідеологія, міщансько-обивательські погляди на життя, аполітичність і вульгарність. Редакція «Вітчизни» систематично надавала свої сторінки для пропаганди буржуазно-націоналістичної ідеології, у статтях і художніх творах ряду письменників і літературознавців, надрукованих у «Вітчизні», у дусі буржуазнонаціоналістичних концепцій Грушевського і Ефремова перекручувалася й спотворювалася історія української літератури, проповідувалася національна обмеженість, ідеалізувалися пережитки старовини в побуті та свідомості людей. 1. У чому звинувачували редакцію журналу «Вітчизна»? Редакцію журналу "Вітчизна" звинувачували в тому, що вона не виконала постанову ЦК КП(б)У від 16 жовтня 1945 року, яка зобов'язувала редакцію усунути помилки в журналі і підвищити його ідейно-художній рівень. Замість цього, редакція допускала

буржуазно-націоналістичну ідеологію, міщансько-обивательські погляди на життя, аполітичність і вульгарність у своїх публікаціях.

2. Про які тенденції політики сталінського керівництва у сфері культури свідчила

ця постанова?

Ця постанова свідчила про те, що сталінське керівництво переслідувало політику контролю за культурним життям народу, зокрема письменників, художників і видавництв, з метою забезпечити панування радянської ідеології та виключити будьяку критику чи непокору. Крім того, сталінське керівництво активно пропагувало радянський патріотизм і схильність до колективізму, тому не допускало публікацій, які відхилялися від цих ідей. Запитання і завдання

1. Назвіть дату запровадження обов'язкової семирічної освіти. Обов'язкова семирічна освіта була запроваджена в Україні в 1958 році.

2. Якою була кількість українських шкіл у республіці в 1954 р.? У 1954 році в Україні було близько 29 тисяч шкіл.

3. Хто в післявоєнний період очолював Академію наук УРСР? У післявоєнний період, з 1945 по 1961 рік, Академію наук УРСР очолював академік Борис Патон.

4. Який винахід належить київському вченому С. Лебедеву? Київський вчений С. Лебедєв винайшов синтетичний каучук. 5. Що таке космополітизм? Космополітизм - це термін, який використовувався в Радянському Союзі для позначення підозрілого націоналізму, антисоціалістичного погляду та «класової чужорідності». У період з 1948 по 1953 роки космополітизм був звинувачуваний в пануванні в Радянському Союзі, а його "представників" переслідували. 6. Через який вірш зазнав жорсткої критики в період «ждановщини» В. Сосюра? Вірш "Ми звикли бути дітьми" Василя Сосюри зазнав жорсткої критики в період "ждановщини" за те, що він містив нереволюційний песимізм і "сентименталізм". Цей вірш було виключено з офіційних збірок того періоду.

7. Якими були історичні умови розвитку культури УРСР у післявоєнний період? У післявоєнний період культура УРСР розвивалася в умовах загострення політичної боротьби, ідеологічних репресій, обмеження свободи слова та творчості. Водночас, була проведена значна робота з відбудовою зруйнованих культурних і освітніх закладів, зменшення неписьменності серед населення, насадження комуністичної ідеології.

8. Визначте особливості розвитку освіти в республіці. Освіта в республіці розвивалася швидкими темпами, відбувалися зміни в структурі та змісті навчання. Було запроваджено обов'язкову семирічну освіту, збільшено кількість вищих навчальних закладів, розширено мережу шкіл та дитячих садків. Особливу увагу приділяли вихованню молодого покоління в дусі комуністичної ідеології. 9. Укажіть здобутки і втрати тогочасної української науки, літератури і мистецтва. Здобутки тогочасної української науки включали значні досягнення в області космонавтики, кібернетики, фізики та математики. У літературі й мистецтві були створені цілі ряд видатних творів, що стали класикою української культури. Проте, відбувалися масштабні репресії проти інтелектуалів та художників, заборонялися чи перекручувалися твори, що не відповідали комуністичній ідеології. Це призвело до

значного зниження рівня творчості та наукових досліджень, а також до еміграції

чималої кількості талановитих людей за кордон.

10. Охарактеризуйте вплив «ждановщини» на розвиток української літератури й мистецтва.

"Ждановщина" - це політика культурної цензури та контролю в СРСР, яка була запроваджена в 1946 році Миколою Ждановим. Українська література та мистецтво були суворо контрольовані, перевірялися на «українську націоналістичну»

спрямованість. Це призвело до великої кількості заборонених творів та відправлення багатьох письменників та художників до таборів примусової праці або змушення їх відмовитися від своїх ідей. Однак, деякі українські письменники та художники змогли вистояти під тиском та продовжували працювати, створюючи твори, які відображали реальність тогочасного життя, а також протестували проти суворих обмежень свободи слова і творчості. 11. Яким був внесок діаспори в розвиток тогочасної української культури? Діаспора, тобто українці, які живуть за межами України, внесла значний внесок у розвиток тогочасної української культури. Українські культурні центри у США, Канаді, Європі та Австралії стали платформами для збереження традиційної культури та сприяли розвитку української мистецької та літературної творчості. Діаспорні видання, які виходили в різних країнах світу, допомогли поширювати українську культуру та зберегти важливі тексти та історії. Досягнення українських діаспорних письменників та художників стали важливим ресурсом для тогочасних українських творців, які були змушені боротися зі свободою слова та саме під час радянської епохи. Твори діаспорних письменників та художників стали джерелом інформації та натхнення для українських творців, які хотіли створювати свої твори без обмежень і цензури. Наприклад, українські поети і письменники, які жили в еміграції, створили такі відомі твори, як "Заповіт" Івана Франка, "Солов'їний дзвін" Лесі Українки та "Лісова пісня" Миколи Вороного. Їх творчість стала символом національної самобутності та була дуже важливою для збереження української мови та культури в умовах, коли радянська влада придушувала будь-які прояви національної свободи. Таким чином, діаспора внесла значний внесок у розвиток української культури та стала важливим джерелом натхнення для тогочасних українських творців. Твори діаспорних письменників та художників стали символами національної самобутності та були важливими для збереження української мови та культури в умовах тоталітарного режиму.

12. Складіть таблицю «Культура в перші післявоєнні роки».

Культура в перші післявоєнні роки

Галузь Досягнення

shkola.in.ua

Література Видано романи «Тихий Дон» М. Шолохова, «Одна земля» І. Шмелева, «Жовтий князь» О. Довженка та інші.

Мистецтво Створено фільми «Сімнадцять мгновень весни» та

«Іван Грозний» режисера С. Ейзенштейна, розпочато будівництво Національної опери України в Києві.

Музика

Театр

Образотворче

мистецтво

Відбулися перші всеукраїнські конкурси музичної творчості, заснування Київської консерваторії.

Було засновано нові театри, знято багато вистав, які

викликали інтерес у глядачів.

Відбулися виставки творів мистецтва, які привернули

увагу широкої аудиторії.

13. Обговоріть у малих групах. Якими були основні суперечності розвитку

культури України в післявоєнний період? Обґрунтуйте свою відповідь. Однією з основних суперечностей було відновлення національної культури після років репресій та насильного русифікації. Повернення до національних коренів було важливим для збереження української культури, але водночас це ставилося під загрозу з боку радянської влади, яка домінувала у всіх сферах життя в Україні. Іншою важливою суперечністю було відношення до культурної спадщини. На початку післявоєнного періоду влада спрямовувала зусилля на руйнування церков та інших культурних пам'яток, але згодом змінила свою політику, зосередивши увагу на збереженні та відновленні культурної спадщини. Третьою суперечністю було здійснення більш жорсткої контролю над культурним життям, включаючи літературу, мистецтво та науку. Це призвело до того, що багато талановитих людей були змушені працювати під цензурою, або ж були позбавлені можливості висловлювати свої ідеї. Таким чином, в післявоєнний період українська культура стикалася з багатьма складнощами та суперечностями, які обмежували її розвиток та свободу. Однак, завдяки наполегливості та таланту багатьох людей, вона змогла зберегти свій унікальний характер та набути нових досягнень у різних галузях культури.

14. Підготуйте самостійно повідомлення про діячів української культури (за вибором): О. Палладін, С. Лебедев, В. Філатов, О. Богомолець, К. Білокур, Н. Хасевич, Т. Яблонська.

Я обрав/ла Наталію Хасевич - українську поетесу, прозаїка та перекладачку.

Наталія Хасевич народилася 12 березня 1981 року у Івано-Франківську. Закінчила Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, а також факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Наталія Хасевич є авторкою трьох поетичних збірок: "Лірники без лір", "Дотик притулку" та "8 поглядів на тіло". Її твори перекладені багатьма мовами, включаючи англійську, польську, німецьку, французьку та іспанську. У 2019 році Наталія Хасевич отримала найвищу літературну нагороду - Міжнародну Букерівську премію - за збірку поезій "Depeche Mode". Ця нагорода стала першою в історії, коли її отримала українська письменниця. Крім написання власних творів, Наталія Хасевич є активною перекладачкою з англійської мови. Вона перекладає твори відомих американських поетів, таких як Енн Карсон, Ріта Дов, Лусілль Кліфтон, Ешлі Монтагю та інших.

Наталія Хасевич - видатна поетеса та перекладачка, яка здобула визнання не лише в Україні, але й у світі. Її творчість є яскравим прикладом розвитку української культури в сучасному світі.

Розділ 2. Україна в умовах десталінізації

§ 6. УРСР на початку десталінізації

1. Якими були особливості внутрішньополітичного становища УРСР у перші післявоєнні роки?

У перші післявоєнні роки внутрішньополітичне становище УРСР було складним. Країна була руйнованою війною і потребувала швидкої відбудови економіки та соціальної інфраструктури. Уряд зосереджував свої зусилля на прискоренні відновлення економіки та підвищенні рівня життя населення. Проте, на фоні цього, були спостереження за підвищенням централізації влади, зростанням ролі партії та держави в управлінні життям суспільства, а також обмеженням свобод громадян.

2. Назвіть характерні риси відбудови промисловості та сільського господарства республіки.

Однією з характерних рис відбудови промисловості УРСР було використання сирих матеріалів та технологій, які були наявні в країні. Першочерговим завданням став ремонт та відновлення заводів та фабрик, що були зруйновані під час війни. Також здійснювалися нові будівництва, зокрема важкої та оборонної промисловості. У сільському господарстві були запроваджені колективні форми власності, що призвело до збільшення виробництва та ефективності сільськогосподарської продукції. 3. Коли загалом завершилася відбудова? Загалом відбудова УРСР була завершена в 1950-ті роки, коли країна досягла значного успіху в розвитку економіки та соціальної сфери. Проте, були й деякі проблеми, зокрема зниження якості продукції та неефективне використання ресурсів. Крім того, розвиток країни був обмежений бюрократією та централізацією влади, що ускладнювало подальший розвиток України. Проте, завдяки зусиллям талановитих інженерів, вчених та робітників УРСР, країна зуміла перетворитися з пострадянського простору на одну з провідних держав Сходу. Зараз Україна є сучасною країною з розвиненою економікою, культурою та науковим потенціалом.

shkola.in.ua

Із Відкритого листа до відділу прав людини ООН і всього культурного світу від в'язнів-табірників СРСР (30 вересня 1955 р.) Ми, в'язні мордовських спецтаборів, просимо взяти до загального відома цілого культурного світу таке: ми, українці, як прихильники всякого руху, що стремить до свободи і правди, ставимося прихильно до всілякої культури і прогресу в усіх ділянках громадського життя, а рівно ж до самовизначення Української соборної держави... Нас загнано в табори, засуджено строгими вироками на 10 25 років не за бандитизм, як це вони (більшовики) пояснюють перед світом, не за підпал, убивства і зраду, а лише за те, що ми, як і кожен волелюбний народ, домагаємося свого законного права на своїй землі... Тому в нас виникає питання: чи знає культурний світ про умови, у яких перебуваємо не лише ми — в'язні, але й весь наш народ? Чи знає культурний світ, що нас після відбуття вироку насильно засилають на так звані «цілинні землі» в Казахстан, Краснодарський край, на далеку Північ, горланячи, що туди їдуть добровольці і комсомольці? Чи може уявити культурний світ Українську державу без українського уряду, без української армії, без українського народу? ...Чому на наших землях дислокуються військові частини, утворені з росіян та інших національностей, яким інтереси українського народу якщо не суто ворожі, то чужі? Якщо ми зрадники своєї Батьківщини і справедливо покарані, чому нас судили «народні» чи «військові» суди, склад яких далеко не український? Чому нами освоюються недоступні дикі землі чи ліси в той час, коли наших рук так потребує наша Батьківщина? Чи знає культурний світ, що на масових табірних цвинтарищах

будуються нові табори, міста, копаються канали, робляться спортивні майданчики, щоб затерти сліди цих злочинів?

...Чи відомо про масові розстріли в'язнів (у Воркуті на шахті Н.29 розстрілювали під керівництвом і за участю генерального прокурора Руденка), які домагалися лише прав політв'язнів?

...Чи відомо культурному світові, що Україна, крім штучного голоду 1933 р., живе надголодь 38 років?.. У той час, коли мільйони тонн хліба вивозяться за кордони в

цілях пропаганди, у той час, коли різні заграничні делегації відвідують зразкові (спеціально для показу) колгоспи і фабрики СРСР?..

Ми не впали духом, бо знаємо, що наші стремління до волі оправдані законами матері природи, і віримо, що весь культурний світ піддержить нас на цьому шляху...

1. Які факти наведені у джерелі?

Цей лист від в'язнів-українців мордовських спецтаборів СРСР, написаний у 1955 році, свідчить про становище політв'язнів у тоталітарній державі та про їхні вимоги щодо захисту прав національних меншин та свободи слова. Він також звертає увагу на репресивну політику радянської влади щодо українського народу та підтримує ідею самовизначення Української соборної держави.

2. Обговоріть у парах. Які висновки можна зробити за цими фактами про те, за що боролися українські політичні в'язні? Лист також розкриває факти порушень прав політв'язнів, включаючи засудження на довгі терміни без обґрунтування та масові розстріли. Він також звертає увагу на культурну і соціальну ізоляцію політв'язнів та на особливості їхнього ув'язнення, зокрема, відправлення на примусові роботи в далекі регіони СРСР.

Лист закликає культурний світ і всю міжнародну спільноту взяти до уваги становище політв'язнів в СРСР та протистояти порушенню прав людини. Запитання і завдання 1. Що таке десталінізація? Десталінізація - це процес відсталінізації, тобто політики відмови від ідеології тоталітарного режиму Йосипа Сталіна та його культу особи в радянському Союзі. Цей процес почався після смерті Сталіна в 1953 році і призвів до послаблення репресійного апарату, звільнення політв'язнів, реабілітації жертв сталінських репресій та змін у культурному житті країни.

2. Кого було обрано першим секретарем ЦК КПУ в червні 1953 р.? На посаду першого секретаря ЦК КПУ в червні 1953 року було обрано Нікіту Хрущова. Він став наступником Миколи Шверника, який очолював ЦК КПУ з 1949 року.

shkola.in.ua

3. Коли відбулася передача Криму до складу УРСР? Передача Криму до складу УРСР відбулася в 1954 році. Це була одна з останніх територій, яку було передано радянським Союзом з однієї республіки до іншої. 4. Скільки українців виїхало з республіки на освоєння цілинних земель? У 1950-ті роки було започатковано програму освоєння цілинних земель в Сибіру та на Далекому Сході Росії. Багато українців приєдналися до цієї програми та переїхали на нові землі. Однак точна кількість українців, які виїхали з республіки на освоєння цих земель, невідома.

5. Яку проблему розвитку промисловості оприлюднили на сесії Верховної Ради СРСР у серпні 1953 р.?

На сесії Верховної Ради СРСР у серпні 1953 року була оприлюднена проблема недостатнього розвитку промисловості в країні. Це стало наслідком поганого керівництва, технологічних затримок, відставання від західних країн у науці та технологіях, а також великої кількості бюрократії та недостатньої прозорості в управлінні.

6. Як і коли світ уперше дізнався про становище українських політичних в'язнів у радянських концтаборах?

Світ уперше дізнався про становище українських політичних в'язнів у радянських концтаборах в серпні 1956 року, коли вийшла з друку книга "В'язнів не забувають"

письменника та громадського діяча Юрія Косминського. В цій книзі були описані жорстокі умови утримання та масові репресії проти українців, що були засуджені за політичні переконання. Книга викликала широкий резонанс і була важливим кроком

боротьбі за права політичних в'язнів в СРСР.

7. Проаналізуйте зміни, що відбувалися в республіці на початку десталінізації. Початок десталінізації в УРСР призвів до змін у різних сферах життя республіки.

політичній сфері було скасовано систему репресій та політичних переслідувань, було звільнено багатьох політв'язнів. У культурній сфері було дозволено вивчення іноземних мов, знято заборони на виконання багатьох творів української літератури, які були заборонені за сталінських часів. У господарській сфері було започатковано курс на розвиток науки та техніки, були відкриті нові наукові інститути та підприємства, запроваджено ряд нових технологій. 8. Як і чому відбулося входження Кримської області до складу УРСР? Входження Кримської області до складу УРСР відбулося у 1954 році. Це рішення було прийнято на засіданні Верховної Ради СРСР з ініціативи Кремля. Причиною такого рішення було зміцнення територіального цілісності УРСР та зміна політичних кон'юнктур в СРСР. За даними досліджень, також вплив на рішення про входження Криму до УРСР мали економічні та геополітичні міркування. 9. Наведіть факти, які свідчать про соціальну переорієнтацію та модернізацію економіки УРСР у цей період. Соціальна переорієнтація та модернізація економіки УРСР на початку десталінізації проявлялась у багатьох аспектах. Зокрема, було започатковано масштабну програму будівництва нових житлових кварталів, шкіл, лікарень та інших соціальних об'єктів. Також розвивалась промисловість, зокрема металургійна та машинобудівна галузі. Уряд УРСР активно віддавав перевагу науковому розвитку, заснувавши нові наукові інститути та лабораторії, які займалися дослідженнями у різних сферах. Програма колективізації сільського господарства, запроваджена в 1929 році, була частково реформована. Зокрема, було дозволено селянам мати власну земельну

shkola.in.ua

ділянку після того, як вони виконали обов'язкові норми виробництва для держави. Також зменшилися обсяги обов'язкових поставок продукції, що дозволило селянам зберігати більшу частину своєї врожаю для власного споживання та продажу на ринку. Загалом, цей період був характеризований як перехідний, коли відбувалося відновлення економіки після сталінського періоду терору та репресій. Уряд УРСР намагався змінити курс країни на більш соціально орієнтований, спрямований на поліпшення умов життя населення та розвиток економіки країни. Однак, цей процес був досить складним та тривалим, адже він вимагав значних зусиль та ресурсів. 10. Порівняйте процеси, що відбувалися в соціально-економічному розвитку тогочасних країн Заходу та України.

На початку десталінізації, соціально-економічні процеси в країнах Заходу та Україні суттєво відрізнялися. Країни Заходу переживали економічний бум, зокрема завдяки розвитку промисловості та технологічних новацій, що сприяло підвищенню життєвого рівня населення. Україна ж, навпаки, зазнавала низки складнощів у зв'язку зі сталінськими репресіями та економічними проблемами, що супроводжували процес колективізації та індустріалізації.

11. Охарактеризуйте протести українців, ув'язнених у радянських концтаборах. Українці, які перебували у радянських концтаборах, часто виступали з протестом проти жорстокості та незаконності режиму. Вони організовували голодування, страйки та інші форми протесту, щоб звернути увагу на своє становище та отримати кращі умови утримання. Українські політичні в'язні також ведуть боротьбу за визнання своїх прав та звільнення з таборів. Відомий випадок повстання в радянському концтаборі в Карелиї у 1956 році, коли група українських політичних в'язнів спробувала втекти, але була розстріляна за спробу повстання. Протести українців у радянських концтаборах свідчили про недемократичність та жорстокість радянського режиму.

12. Простежте за картою атласу, які адміністративно-територіальні зміни відбулися в республіці в цей період. Період десталінізації в Україні (1953-1964) був супроводжений рядом адміністративно-територіальних змін. Основні з них: 1. Зменшення кількості областей: у 1954 році Кіровоградська область була розділена між Запорізькою, Дніпропетровською та Миколаївською областями; у 1959 році утворена Черкаська область з частин території Київської, Вінницької та Кіровоградської областей.

2. Зміни у складі районів: були створені нові райони, зокрема у містах (наприклад, Ленінський район в Києві), а також здійснювалися об'єднання та розділення існуючих районів.

3. Утворення нових населених пунктів: у зв'язку з розвитком промисловості та зростанням населення було створено нові міста (наприклад, Калуш, Свердловськ) та селища міського типу.

4. Перейменування населених пунктів: було змінено назви деяких населених пунктів, зокрема відновлено старі назви (наприклад, Кременець замість Кременцуга).

5. Зміни в організації місцевого самоврядування: у 1956 році було скасовано позицію голови сільської ради, введено інститут виконкому як органу місцевого самоврядування. Ці зміни були спрямовані на поліпшення організації адміністративно-територіального устрою України та відповідали загальнодержавній політиці десталінізації.

13. Складіть таблицю «Україна на початку десталінізації». Таблиця «Україна на початку десталінізації»

Сфера життя суспільства

Які зміни відбулися

shkola.in.ua

Політика Початок процесу десталінізації, звільнення

політв’язнів, скасування засуджень за сталінських

часів, повернення національної незалежності

Економіка

Поступове відновлення економіки після Другої світової

війни, перехід до більш ліберальної економічної

політики, зростання рівня життя населення

Культура Заборона національної культури та використання

російської мови була послаблена, повернення до

використання української мови, розвиток української

літератури та мистецтва

Освіта

Реформи в освіті, збільшення кількості шкіл та вищих

навчальних закладів, впровадження нових методів

навчання та дослідження

Соціальна

сфера

Поліпшення умов життя населення, відновлення соціальних послуг, збільшення зарплат та пенсій, забезпечення національної безпеки та зміцнення державності

14. Проведіть дискусію за проблемним питанням: «Чи відбулися позитивні зміни

Україні на початковому етапі десталінізації?». Питання про те, чи відбулися позитивні зміни в Україні на початковому етапі десталінізації, можна розглядати з різних точок зору. З одного боку, після смерті Сталіна в 1953 році в Україні почалися певні позитивні зміни. Наприклад, зменшилися репресії та політичні переслідування, а також почали повертати засуджених на примусові роботи та ув'язнення за неправдиві звинувачення. Також почалися реформи в сільському господарстві, що дозволяло збільшити виробництво харчових продуктів. Крім того, національно-культурні зміни в Україні також сприяли позитивному розвитку. З іншого боку, десталінізація не пройшла безпечно і вона супроводжувалася значними втратами. Наприклад, внаслідок голоду 1946-47 років, що виник після насильницького заборонення приватної власності на землю, померло багато людей. Крім того, реформи сільського господарства не були настільки ефективними, як було плановано, тож Україна продовжувала бути на задньому плані в економічному розвитку порівняно з країнами Заходу. Отже, можна зробити висновок, що хоча на початковому етапі десталінізації в Україні відбувалися позитивні зміни, такі як зменшення репресій та політичних переслідувань, розвиток сільського господарства та національно-культурних змін, але деякі негативні наслідки цього періоду, такі як голод і помірна ефективність реформ, також потрібно враховувати. Також важливо зазначити, що десталінізація була далеко не закінченою процедурою, а лише початковим етапом, тому її вплив на українське суспільство потребує подальшого вивчення.

shkola.in.ua

15. До уроку узагальнення знань за розділом підготуйте навчальний проект на тему (на вибір): 1) «В безсмерті холодно. І холодно в житті. О Боже мій! Де дітися поету?!» (Ліна Костенко). Творчість «шістдесятників» як закономірна реакція на виклик часу. 2) «Ті, що відкрили шлях у космос». Внесок українців в освоєння космічного простору. Назва проекту: Творчість «шістдесятників» як закономірна реакція на виклик часу.

Мета проекту: Дослідити творчість «шістдесятників», їх відгук на соціально-політичні та культурні події 60-х років ХХ століття та їхній вплив на розвиток української

культури.

Методи дослідження:

1. Історичний метод - для дослідження творчості «шістдесятників» та їх впливу на розвиток української культури.

2. Контент-аналіз - для аналізу тематики творів «шістдесятників» та їхнього

відгуку на соціально-політичні та культурні події того часу.

3. Презентаційний метод - для презентації проекту. Завдання проекту:

1. Ознайомлення з історичним контекстом 60-х років ХХ століття та його впливом

на розвиток української культури.

2. Аналіз творчості видатних українських поетів та письменників «шістдесятників» та їхнього відгуку на соціально-політичні та культурні події того часу.

3. Визначення ролі «шістдесятників» у формуванні національної свідомості та відродженні української культури.

4. Підготовка презентації наукового проекту у форматі презентації. Додаткові джерела для дослідження творчості «шістдесятників»:

1. О. Дзюба. «Шістдесятники і Критика».

2. І. Світлична. «Критика та творчість українських поетів-шістдесятників».

3. І. Дзюба. «Шістдесятники: творчість і світогляд».

4. М. Семенко. «Українська поезія шістдесятних років ХХ століття: поетичні течії та творчі особистості».

5. Ю. Шевельов. «Український роман 60-х років ХХ століття: пошуки стилю».

6. М. Горчинський. «Українська література 60-х років: жанрові особливості і творчі напрями».

7. В. Макаренко. «Соціальні проблеми української літератури 60-х років ХХ століття».

Орієнтовний час реалізації проекту: 2-3 тижні.

§ 7. Суспільно-політичне життя в Україні

1. Що таке лібералізація?

Лібералізація - це процес послаблення державного контролю та регулювання у різних сферах життя суспільства, зокрема економіки, політики, культури, науки та технологій. У широкому розумінні лібералізація означає розвиток індивідуальних свобод та громадянського суспільства.

2. Наведіть приклади здійснення лібералізації суспільно-політичного життя. Приклади здійснення лібералізації суспільно-політичного життя можуть включати:

shkola.in.ua

• Реформи економіки, які направлені на зменшення державного контролю та розвиток ринкових відносин, такі як приватизація державних підприємств та лібералізація торгівлі.

• Розвиток громадянського суспільства та зміцнення прав людини, такі як зняття обмежень на свободу слова, преси та релігії, легалізація гомосексуальних шлюбів, розвиток прав жінок та міндоритетів.

• Реформи політичної системи, які дозволяють більшу участь громадян у прийнятті рішень, такі як зменшення цензу при виборах, розширення прав громадян на петиції та референдуми.

• Лібералізація науково-технічного простору, яка передбачає зменшення обмежень на доступ до новітніх технологій та інформації, а також сприяння розвитку науки та інновацій.

Із доповіді першого секретаря ЦК КПРС М. Хрущова на XX з'їзді КПРС «Про "культ особи" і його наслідки» (25 лютого 1956 р.) ...Сваволя Сталіна стосовно партії та її Центрального Комітету особливо виявилася після XVII з'їзду партії, що відбувся 1934 р. ...Встановлено, що зі 139 членів і кандидатів у члени Центрального Комітету, обраних на XVII з'їзді партії, було заарештовано і розстріляно (переважно в 1936 1938 рр.) 98 осіб, тобто 70 %.

...Це відбулося внаслідок зловживання владою Сталіним, який розпочав застосовувати масовий терор проти партійних кадрів.

...Сталін був людиною дуже надумливою, із хворобливою підозрілістю... Хвороблива підозрілість призвела його до безпідставної недовіри, у тому числі стосовно видатних діячів партії, яких він знав багато років... Маючи необмежену владу, він допускав жорстоку сваволю; придушував людину морально і фізично. ...«Культ особи» набув таких величезних розмірів перш за все тому, що сам Сталін усіляко сприяв і підтримував звеличування своєї персони. 1. Обговоріть у парах. У чому було звинувачено Й. Сталіна? З доповіді першого секретаря ЦК КПРС М. Хрущова на XX з'їзді КПРС, Й. Сталіна звинувачували у зловживанні владою, масовому терорі проти партійних кадрів, безпідставній недовірі до видатних діячів партії, сваволі, придушенні людини морально і фізично. 2. У чому вбачалися витоки «культу особи» Й. Сталіна? Витоки «культу особи» Й. Сталіна вбачалися в його самоволі, безумовному звеличуванні власної персони та зловживанні владою. Хрущов зазначив, що «культ особи» набув таких величезних розмірів перш за все завдяки підтримці та сприянню самого Сталіна. Запитання і завдання

1. Коли відбувся XX з'їзд КПРС?

XX з'їзд КПРС відбувся 25 лютого - 5 березня 1956 року.

2. Де стався перший мітинг на підтримку десталінізації після XX з'їзду?

Перший мітинг на підтримку десталінізації після XX з'їзду відбувся в Києві 5 березня 1956 року.

3. Хто став першим секретарем ЦК КПУ в 1957 р.? Першим секретарем ЦК КПУ в 1957 році став Петро Шелест.

4. Коли місто Сталіно перейменували на Донецьк?

Місто Сталіно було перейменоване на Донецьк 4 вересня 1961 року.

5. У яких містах України в 1962 р. відбулися значні робітничі страйки та маніфестації?

shkola.in.ua

У 1962 році в Україні значні робітничі страйки та маніфестації відбулися у Львові, Чернігові, Дніпропетровську, Харкові та інших містах.

6. Хто став першим секретарем ЦК КПУ в 1963 р.? Першим секретарем ЦК КПУ в 1963 році став Петро Шелест.

7. У чому полягало значення рішень XX з'їзду КПРС для розгортання процесів десталінізацїї?

Рішення XX з'їзду КПРС були важливим кроком у розгортанні процесів десталінізації, оскільки вони публічно засудили методи терору, якими користувалася влада за часів Сталіна, та відкрили шлях до політичних, економічних та культурних реформ в СРСР.

8. Наведіть факти, що свідчать про поглиблення десталінізації в Україні після XX з'їзду КПРС.

Факти, що свідчать про поглиблення десталінізації в Україні після XX з'їзду КПРС:

• У вересні 1956 року КП України оголосив про закінчення «перебудови»

радянської влади в Україні.

• У 1958 році було зменшено кількість політичних репресій в Україні.

• У 1959 році народні депутати Української РСР засудили терор сталінської епохи та заявили про необхідність відновлення прав і свобод громадян.

• У 1960 році було прийнято закон, який передбачав зменшення термінів позбавлення волі та інших заходів кримінальної відповідальності.

• У 1962 році КП України засудила культ особи та сталінський терор, а також заявила про необхідність демократизації суспільства та збільшення ролі місцевих органів влади.

9. Які зміни відбувалися в республіці в 1961 1963 рр.? В 1961 1963 роках в Україні відбувалися важливі зміни в економіці, політиці та культурному житті республіки. На початку 1960-х років було здійснено ряд економічних реформ, спрямованих на підвищення ефективності виробництва та покращення життя населення. Зокрема, було зменшено обсяги виробництва залізорудної та металургійної продукції, а збільшено обсяги виробництва товарів легкої промисловості та харчової промисловості. Було відкрито нові підприємства та розвивалися високотехнологічні галузі промисловості. У політичному житті республіки відбулися також важливі зміни. Після XX з'їзду КПРС була розпочата процедура десталінізації, яка відобразилася і в Україні. Було звільнено багато політв'язнів, зменшено контроль за населенням та зменшено репресії проти інтелігенції.

У культурному житті республіки також відбувалися зміни. Було здійснено ряд реформ у галузі культури та освіти, зокрема, було заборонено цензуру, звільнено багатьох діячів культури, розпочато здійснення різних культурних заходів та розвивалося національне мистецтво.

shkola.in.ua

10. Обговоріть у малих групах. Як вплинула десталінізація на суспільно-політичне життя в республіці? Обґрунтуйте свою відповідь. Десталінізація, яка була започаткована на XX з'їзді КПРС, мала глибокий вплив на суспільно-політичне життя в Україні. Цей процес означав розпочаття перебудови владних структур, знищення культу особи Сталіна та його режиму, ініціювання громадської дискусії та національного самовизначення. Після XX з'їзду КПРС у республіці було відновлено науково-дослідні інститути, які були закриті у 1930-х роках, було створено нові культурні центри та музеї, що сприяло розвитку української культури та ідентичності. Також, десталінізація призвела до звільнення багатьох політв'язнів, що стали суб'єктами активної громадської діяльності, зокрема в руху за права національних меншин. Однак, десталінізація не була повністю успішною в Україні. Серед радянського

керівництва все ще було багато прихильників сталінського режиму, які сприймали десталінізацію як загрозу для своєї влади. Крім того, були проблеми з реалізацією

конкретних реформ та змін на місцевому рівні, що ставило під загрозу успішний перебіг десталінізації. Отже, можна стверджувати, що десталінізація мала значний вплив на суспільнополітичне життя в Україні, сприяючи розвитку національної самосвідомості та ідентичності, але також зазнавала труднощів та перешкод з боку радянської влади та більш консервативних елементів суспільства. Десталінізація відкрила шлях до подальших перетворень і розвитку України, але пізніше цей процес знову був стриманий тоталітарним режимом, що тривав до кінця 1980-х років.

11. Розпочніть складання таблиці «Розвиток України в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства». Таблиця "Розвиток України в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства":

Сфера розвитку

Зміни, що відбулися

Суспільнополітичне

Поява нових політичних партій та громадських

Відновлення науково-дослідних інститутів та культурних центрів, громадська дискусія, звільнення політв'язнів, рух за права меншин Економічне Збільшення обсягів виробництва, розвиток науки та техніки, збільшення промислової продуктивності Опозиційний рух

організацій, активізація правозахисних рухів, вимоги до

змін 12. Сучасні українські історики В. Баран та В. Даниленко про розгортання

десталінізації зазначають: «Поступово долалися страхітливі наслідки режиму особистої влади, заснованого на терорі й насильстві. Крок за кроком розвінчувався образ "великого вождя'; створений апаратом пропаганди. Але процес десталінізації здійснювався непослідовно, часто підпорядковувався тактичним політичним потребам і розрахункам, що відображало як перехідний характер хрущовського правління, так і суперечливу натуру самого реформатора».

Поясніть, як ви розумієте наведену оцінку десталінізації. Наведіть факти, які її підтверджують.

Оцінка десталінізації, дана істориками В. Бараном та В. Даниленком, свідчить про те, що процес звільнення суспільства від ідеології й практики сталінського режиму був складним, непослідовним і часто обумовленим політичними потребами того часу. Незважаючи на те, що сталінізм мав руйнівні наслідки для України та українців, його розкриття й критика не були можливі без певних перетворень в політичному житті країни.

Наприклад, у 1953 році, після смерті Сталіна, було розпочато десталінізацію, а саме: припинення масових політичних репресій, звільнення з таборів та заслання, розкриття злочинів сталінської епохи, припинення культивування культу особи Сталіна, відновлення прав національних менших народів. Проте, деякі вчинки національної еліти КПРС, які були пов'язані з підтримкою сталінізму, затримували процес десталінізації. Наприклад, після смерті Сталіна у вересні 1953 року, Георгій Маленков став главою держави, але вже у березні 1955 року він був зміщений з посади Гійкою Хрущовим,

який розпочав перетворення в країні, включаючи десталінізацію. Хоча він провів критику культу особи Сталіна на XX з'їзді КПРС у 1956 році, його реформи були часто спрямовані на зміцнення влади партії, а не на демократизацію суспільства.

Також варто згадати, що деякі історики вказують на те, що десталінізація не була повною і не охопила всіх аспектів сталінського режиму. Наприклад, назви вулиць, міст та інших об'єктів зберігали сталінську символіку, а самі структури КПРС залишалися незмінними. Крім того, деякі історики стверджують, що десталінізація була лише формальною, оскільки влада не звернула увагу на сутність сталінізму та наслідки його режиму.

Загалом, десталінізація є складним і багатогранним процесом, який мав свої плюси та мінуси. Незважаючи на те, що вона не була повною і не охопила всіх аспектів сталінізму, вона дала можливість відкрито говорити про сталінський режим та його наслідки. Також вона відіграла важливу роль у розвитку української історіографії та наукових досліджень.

13. Підготуйте самостійно есе на тему «"Відлига": зміни в суспільно-політичних настроях населення України».

"Відлига": зміни в суспільно-політичних настроях населення України Відлига - це період в історії радянського Союзу, який прийшов після заміни Йосипа Сталіна на посаді генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу. Цей період, який тривав з 1953 до середини 1960-х років, супроводжувався певними змінами в суспільно-політичних настроях населення України. Однією з найважливіших змін в суспільно-політичних настроях населення була зміна відношення до влади. Під час сталінської епохи, влада була представлена диктатурою, де рішення приймалися зверху вниз, без урахування думок та потреб народу. Після смерті Сталіна відбулися зміни в політичному керівництві, які сприяли зміні відношення до влади. Влада стала більш лояльною до своїх громадян і відкритішою до їхніх думок та потреб. Другою важливою зміною була зміна у свідомості населення. Під час сталінської епохи, населення було запугане і залякане, і це призвело до загального безладу та безініці. За часів "відлиги" населення почало здобувати більше свободи та прав, що дозволило їм більш активно включатися в суспільне життя та відстоювати свої права. Третьою зміною стала зміна в економічному житті країни. Під час сталінської епохи економіка була спрямована на виробництво військово-технічної продукції, що призвело до зниження рівня життя населення. Під час "відлиги" була здійснена спроба переходу до більш раціональної економічної політики, яка мала на меті покращення життєвого рівня громадян. Також відбулася поступова лібералізація економіки, що дозволило розвиватися підприємництву та приватному сектору.

shkola.in.ua

На зміни в суспільно-політичних настроях населення вплинула також зовнішня політика країни. Після смерті Сталіна була змінена політика відносин зі світом, що сприяло зміцненню дипломатичних зв'язків з іншими країнами. Це дало можливість українському народу більше пізнати світ та взаємодіяти з іншими народами. Отже, можна зробити висновок, що "відлига" сприяла зміні в суспільно-політичних настроях населення України. Відбулися зміни відношення до влади, свідомості населення та економічному житті країни. Цей період також став можливим завдяки змінам у зовнішній політиці країни. "Відлига" відкрила нові можливості для розвитку України, які були реалізовані у наступні роки.

§ 8. Розвиток економіки

1. Якими були особливості відбудови промисловості України в перші післявоєнні роки?

Після закінчення Другої світової війни Україна зазнала великих руйнувань, зокрема в промисловості. Національне господарство потребувало реконструкції та відбудови. У

перші післявоєнні роки промисловість України переживала складний період відновлення. Велика частина фабрик та заводів була зруйнована, а обладнання втратило свою ефективність. Значна кількість трудових ресурсів була зайнята відновленням національного господарства. Уряд України вкладав значні кошти у відновлення промисловості, зокрема у відновлення доріг, мостів та інших інфраструктурних об'єктів. Уряд також активно розвивав нові галузі економіки, зокрема машинобудування та електротехніку.

2. Як розвивалося сільське господарство республіки в цей період? Сільське господарство України в перші післявоєнні роки також зазнало великих змін. Воно потребувало реконструкції та розвитку. Уряд України вкладав великі кошти у відновлення сільського господарства, зокрема у відновлення оброблюваної землі та відновлення механізмів та інших засобів виробництва. У цей період з'явилися нові технології та методи сільського виробництва, зокрема зрошення та зростання використання механізації. Уряд також стимулював розвиток сільськогосподарських кооперативів та інших форм колективізації виробництва. На зміну масовим колективізованим фермам прийшли більш спеціалізовані та ефективні господарства, що сприяло покращенню якості та кількості виробництва сільськогосподарської продукції. Однак, процес реконструкції та модернізації сільського господарства України був повільним та нерівномірним через відсутність необхідних матеріалів та техніки, а також через проблеми зі зберіганням та транспортуванням сільськогосподарської продукції.

shkola.in.ua

У цей період також відбулося значне збільшення виробництва зерна, яке становило основу сільського господарства України. В 1950-х роках Україна стала одним з провідних виробників зерна у СРСР, що сприяло забезпеченню продовольства населення та експорту продукції за кордон. Однак, це також призвело до зниження виробництва інших видів сільськогосподарської продукції, зокрема молока та м'яса. У цілому, реконструкція та розвиток промисловості та сільського господарства України в перші післявоєнні роки були важливими кроками для економічного відновлення країни після війни. Однак, процеси цієї відбудови були складними та повільними через відсутність необхідних ресурсів та технологій, а також через проблеми з управлінням та організацією виробництва. 3. За курсом економічної і соціальної географії України вкажіть, якими були провідні галузі промисловості та найбільші регіони сільськогосподарської спеціалізації УРСР у другій половині XX ст. У другій половині XX століття в провідних галузях промисловості УРСР були машинобудування, металургія, енергетика, хімічна та нафтохімічна промисловість. Найбільші регіони сільськогосподарської спеціалізації УРСР включали Чернігівщину, Полтавщину, Херсонщину, Запорізьку область, Дніпропетровську область, Сумщину, Київщину та інші області з чорноземними ґрунтами, які були найбільш родючими та давали можливість вирощувати значні кількості зернових культур, олійних культур, цукрових буряків та інших сільськогосподарських культур. Однак, також треба відзначити, що в сільському господарстві УРСР відбувалися значні зміни, пов'язані з

розвитком тваринництва, переходом до інтенсивного сільського господарства та створенням нових галузей промисловості в сільській місцевості. За додатковими джерелами визначте умови життя у «хрущовках». Що, на вашу думку, було для тогочасної людини в цьому позитивного, а що — негативного? "Хрущовки" - це багатоповерхові житлові будинки, зведені у 1960-х роках у рамках житлової програми "Велике будівництво" Київського мерії Володимира Хрущова. Основним завданням було надати житло швидко зростаючій кількості населення, а також зменшити дефіцит житла.

За додатковими джерелами, умови життя у "хрущовках" були дуже скромними.

Квартири були маленькі, з низькими стелями та недостатньою звукоізоляцією. У багатьох квартирах не було індивідуальних санвузлів, їх доводилося ділити на кілька сімей. Часто виникали проблеми з опаленням, водопостачанням та каналізацією. Будинки мали погану зовнішню інфраструктуру, відсутність зеленої зони та парків. Однак, на той час, для більшості людей наявність житла, навіть у "хрущовках", була позитивним аспектом. За рахунок нового житла, більшість сімей могли переїхати з гуртожитків, де жити було ще гірше. Крім того, "хрущовки" були розташовані ближче до центрів міст, що полегшувало дорогу до роботи та навчання. Також, "хрущовки" відіграли важливу роль у вирішенні дефіциту житла у період післявоєнного відбудови. Негативними аспектами життя у "хрущовках" можна назвати погані умови проживання, відсутність інфраструктури, недостатню звукоізоляцію та інші проблеми. Також, відносно невеликі квартири в "хрущовках" не задовольнювали потреби сімей у більш просторих житлах. Крім того, з часом стали виявлятися проблеми зі зносом та експлуатацією цих будівель, що призвело до необхідності проведення капітального ремонту або демонтажу "хрущовок". У підсумку, "хрущовки" були важливим кроком у вирішенні дефіциту житла у період післявоєнного відбудови, але мали значні недоліки у вигляді поганих умов проживання та недостатньої інфраструктури. Для тогочасної людини в цьому позитивним було наявність нового житла та більш зручне розташування в місті, а негативним - необхідність проживання у скромних умовах та відсутність деяких зручностей.

Запитання і завдання

1. Скільки раднаргоспів було створено в УРСР у 1957 р.?

У 1957 році в УРСР було створено 25 раднаргоспів.

2. Назвіть республіканський раднаргосп, що був найбільшим за територією та населенням. Найбільшим за територією та населенням республіканським раднаргоспом був Український раднархоз.

3. Які газові родовища було відкрито в УРСР у цей період?

shkola.in.ua

У цей період в УРСР було відкрито кілька великих газових родовищ, зокрема, Ямпільське, Великобурімське, Бузівське, Харківське, Кримське, Прикарпатське та інші. Розвиток газової промисловості став важливим напрямком економічного розвитку УРСР в той період. 4. Назвіть чотири гіганти «великої хімії», збудовані в цей час у республіці. У 1950-і роки в УРСР було збудовано чотири гіганти "великої хімії": Дніпропетровський металургійний комбінат, Донецький хімічний завод, Одеський порт та Чорноморський металургійний комбінат.

5. Коли було ліквідовано МТС?

МТС (Міністерство транспортного будівництва СРСР) не було ліквідовано в 1950-і роки. Воно існувало до 1991 року, коли Радянський Союз розпався.

6. Який пенсійний вік було встановлено для робітників і службовців у 1956 р.?

У 1956 році було встановлено пенсійний вік для робітників і службовців на рівні 60 років для жінок та 65 років для чоловіків. Однак, у певних випадках, наприклад, для осіб, що працювали в шкідливих умовах, пенсійний вік був знижений.

7. Назвіть зміни, що відбулися в управлінні господарством УРСР у період

хрущовської «відлиги».

У період хрущовської "відлиги" в управлінні господарством УРСР відбулися певні зміни, зокрема: була зменшена кількість планів, змінені підходи до управління, запроваджені нові методи планування, було збільшено самостійність місцевих органів управління. Також були прийняті різні законодавчі акти, спрямовані на поліпшення умов життя населення і зменшення бюрократизму.

8. Визначте основні досягнення в розвитку тогочасної промисловості республіки. У 1950-60 роках в УРСР було досягнуто значних успіхів в розвитку промисловості. Основні досягнення включають:

• Розбудова великих промислових об'єктів, таких як ДніпроГЕС, Євразійський трубопровід, коксохімічний комбінат в Кривому Розі, завод "Електронмаш" у Києві тощо.

• Розвиток важкої промисловості, зокрема металургії та машинобудування.

• Видобуток нафти та газу, зокрема відкриття газових родовищ у Карпатському регіоні.

• Розвиток науково-технічного прогресу, зокрема створення першого у світі радянського комп'ютера "МИР-1".

• Розвиток транспортної інфраструктури, зокрема будівництво нових автодоріг та залізничних магістралей.

Ці досягнення дозволили підвищити рівень промислового виробництва в УРСР та забезпечити значний економічний розвиток республіки.

9. Наведіть факти, які свідчать про суперечливий і непослідовний характер аграрної політики в цей період. У цей період відбувалися різноманітні зміни в аграрній політиці, які свідчили про її суперечливий і непослідовний характер:

• З одного боку, було проведено колективізацію, підтримувалося розвиток колгоспів та державних ферм, здійснювалися інвестиції в аграрний сектор та науку для підвищення продуктивності роботи на землі.

• З іншого боку, були введені обмеження на відносно великі розміри колгоспних угідь, а також було обмежено використання приватної землі, що створювало

перешкоди для розвитку сільського господарства.

shkola.in.ua

• Також відбувалися періодичні зміни в оподаткуванні сільськогосподарських підприємств, що не дозволяло їм планувати свою діяльність на довгострокові перспективи.

• Не забезпечувалося достатньої кількості кредитів та ресурсів для збільшення обсягів виробництва в аграрному секторі. Усі ці факти свідчать про непослідовний та суперечливий характер аграрної політики в той період. 10. Продовжте складання таблиці «Розвиток України в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства» (с. 57).

Таблиця "Розвиток України в умовах політичної та економічної лібералізації

суспільства":

Період Події

19531955 Смерть Сталіна, курс на політичну та економічну

десталінізацію

19561964 Політична «відлига» за Хрущова, початок реформ, зокрема

земельної та адміністративно-територіальної реформ

19651985 Період стабільності та економічного зростання, розвиток галузей важкої промисловості та науки

19861991

Глибока економічна та політична криза, руйнування

Радянського Союзу

11. Простежте за картою атласу процес виникнення та реорганізації раднаргоспів.

Процес виникнення та реорганізації раднаргоспів в Україні виглядає наступним чином:

• З 1929 року в Україні було створено колгоспи - кооперативні об'єднання селян, які мали займатися спільним землекористуванням та здійснювати колективне землеробство.

• У 1930-х роках на базі колгоспів було створено радгоспи - радянські державні господарства, які були організовані на базі добровільного об'єднання колгоспів та державних земельних фондів.

• У 1950-х роках почався процес реорганізації радгоспів в Україні. Вони були об'єднані в обласні радгоспи, що мали більшу територію та збільшену кількість селянських господарств.

• У 1960-х роках на заміну радгоспів були створені колгоспи-радгоспи, які мали статус об'єднань колгоспів та зберігали державний контроль. У цей період також було створено комплекси радгоспів - великі об'єднання господарств з метою ефективнішого використання землі та техніки.

• У 1970-х роках було створено агропромислові об'єднання, які об'єднували в собі не тільки колгоспи, а й підприємства харчової та переробної промисловості. У 1980-х

роках було здійснено реформування радгоспів та їх перетворення на державні підприємства з більшою самостійністю та економічною свободою.

• У 1990-х роках після отримання Україною незалежності, була проведена ліквідація радгоспів та здійснено перехід до ринкової економіки. Колгоспи перетворилися на сільськогосподарські підприємства різних форм власності.

12. Обговоріть у малих групах. Якими були основні суперечності в реформуванні промисловості, сільського господарства і соціальної сфери в Україні в умовах

десталінізації?

Якщо мова йде про десталінізацію, то одним з головних питань, яке виникає, є те, якими були основні суперечності в реформуванні промисловості, сільського господарства і соціальної сфери в Україні в цей період. Однією з найважливіших суперечностей було те, що реформування промисловості і сільського господарства здійснювалося занадто швидко. Це приводило до того, що

певні галузі страждали від нестачі ресурсів та необхідної техніки, або зазнавали

штучного піднесення з штучними показниками продуктивності. Іншою суперечністю була недостатня увага до соціальної сфери. За період

десталінізації, часто відбувалося реформування галузей економіки без достатнього

звернення уваги до життєвих умов людей. Наприклад, реформи сільського

господарства допускали, що люди можуть бути змушені переїжджати в міста, щоб знайти роботу, але при цьому не було ніяких гарантій відносно того, як це пов'язано з житлом, медичною допомогою та освітою. З іншого боку, увага до соціальної сфери може також приводити до інших проблем, наприклад, до того, що реформи економіки будуть затримуватися. Тому необхідно шукати баланс між реформуванням економіки та забезпеченням соціальних гарантій. Загалом, суперечності в реформуванні промисловості, сільського господарства і соціальної сфери були досить складними та мають різні підходи. Для успішного реформування необхідно було знайти баланс між різними факторами, такими як економічні потреби, соціальні потреби, політичні та культурні чинники. Важливим фактором було також забезпечення прозорості та відкритості в процесі реформування, щоб залучити широку громадськість до дискусій та прийняття рішень. Такі підходи допоможуть забезпечити стійкий та успішний шлях до розвитку України після періоду десталінізації.

13. Якою мірою в період хрущовської «відлиги», коли держава звернула увагу на соціальні потреби людей, змінився характер радянської економіки? Обґрунтуйте свою точку зору. Період хрущовської "відлиги" (1956-1964 рр.) був періодом внутрішньої політичної та економічної лібералізації в СРСР. У цей час було звернуто значну увагу на соціальні потреби людей, в тому числі на покращення умов життя та підвищення рівня освіти та медичної допомоги.

Одним з основних змін в характері радянської економіки в цей період було зменшення акценту на важкій промисловості та збільшення уваги на розвитку легкої промисловості та послуг. Було також започатковано реформу адміністративної системи, що передбачала зменшення бюрократії та спрощення процедур, а також зменшення централізації та збільшення місцевої самодостатності. Однак, не дивлячись на ці позитивні зміни, радянська економіка залишалася централізованою та державно-контрольованою, що призводило до труднощів у розвитку підприємництва та інновацій. Також, держава продовжувала зосереджувати увагу на розвитку важкої промисловості та на забезпеченні військових потреб, що призводило до недостатнього розвитку інших галузей економіки. Отже, хрущовська "відлига" сприяла покращенню соціального становища населення та деяких аспектів економіки, але не призвела до кардинальних змін в характері радянської економіки, яка залишалася державно-контрольованою та централізованою.

§ 9. Національно-визвольний рух. «Шістдесятництво»

1. Як відбувалося протистояння радянській владі в Україні в перші післявоєнні роки?

У перші післявоєнні роки в Україні відбувалося протистояння між радянською владою та частинами населення, які не приймали радянську владу. Було багато форм протесту, таких як збройні повстання, підпільна діяльність, відмова від праці, саботаж, антирадянська агітація тощо. З боку радянської влади вживалися різні репресивні

заходи, включаючи масові розстріли, депортації, засудження до тюремного ув'язнення, конфіскацію майна тощо. Протистояння між націоналістичними рухами та радянською владою тривало до середини 1950-х років.

2. Назвіть цілі учасників українського національно-визвольного руху. Учасники українського національно-визвольного руху мали різні цілі та підходи до

досягнення незалежності України. Серед них можна виділити такі групи:

• Українські націоналісти: мали на меті створення самостійної національної

держави на всій території України, зняття російської імперської та радянської влади, відновлення української культури та мови.

• Комуністи: пропагували ідеї радянської влади та соціалізму, проте з часом зазнавали репресій з боку радянської влади, зокрема, під час "Чистки партійних рядів".

• Захисники України: складалися з різних соціальних та політичних груп, мали на меті захистити українське населення від репресій, збереження української культури та мови, а також боротьбу за економічу і соціальну незалежність України в межах радянської системи.

• Партизани: вели військову боротьбу проти радянської влади та військ, які окупували територію України, мали на меті звільнення України від окупації та створення самостійної держави.

• Еміґранти: представляли український національний рух за кордоном, мали на меті просування ідеї незалежності України в міжнародному співтоваристві, забезпечення підтримки від зарубіжних держав.

Усі ці групи учасників українського національно-визвольного руху внесли свій внесок у боротьбу за незалежність України від імперських та радянських режимів.

3. Які вимоги висували українські політичні в'язні у відкритому листі до ООН? У відкритому листі до ООН українські політичні в'язні висували такі вимоги:

• визнати право нації на самовизначення, зокрема, право українського народу на

створення власної незалежної держави;

• зупинити політичні репресії проти українського народу та відновити права й свободи людини;

• забезпечити повагу до культури та мови українського народу.

shkola.in.ua

4. За курсом української літератури пригадайте сутність «шістдесятництва» як соціального та культурологічного явища. "Шістдесятництво" - це соціально-культурний рух, який сформувався в Україні в 60-х роках XX століття. Його основна ідея полягала в тому, що культура має бути вільною від державного контролю та втручання, а культурній еліті має бути надано можливість виражати свої ідеї та переконання відкрито. Цей рух сприяв розвитку української культури та літератури, зокрема, він підтримував ідеї відродження української мови та національної свідомості, а також виступав проти соціалістичного реалізму та бюрократизму в культурі. "Шістдесятництво" було важливим етапом в історії української культури та відіграло важливу роль у формуванні національної свідомості та самоідентифікації українців.

Л. Лук'яненко про методи діяльності, обрані УРСС ...Перехід до агітації випливав не з ненависті до зброї, а з ясного розуміння

неможливості її: з історії бо знаємо, що після поразки народу у всенародній боротьбі та широкому масовому русі наступає період суму і розчарування завдовжки в ціле покоління.

Обговоріть у парах. Як Л. Лук'яненко пояснював доцільність обраних УРСС методів діяльності? За словами Л. Лук'яненка, перехід до агітації був обґрунтований не ненавистю до зброї, а розумінням того, що умови не сприятливі для військової перемоги. Він наголошував на тому, що після поразки в масовій боротьбі настає період суму і розчарування, який може тривати ціле покоління. Тому він вважав доцільним перейти до методів агітації та просвітництва, щоб змінити свідомість людей, збільшити кількість прихильників та підготувати умови для подальшої боротьби за незалежність України.

Таким чином, Л. Лук'яненко вважав, що мирна боротьба за незалежність України є більш доцільним методом, ніж військова боротьба в умовах невигідної ситуації для народу. Він вірив, що зміна свідомості людей та формування національної ідеї можуть стати підґрунтям для подальшого звільнення України від радянської влади.

Представник українського національного руху, історик В. Мороз про діячів, які представляли «шістдесятників» в Україні

...То було молоде покоління, яке пішло в університети, яке могло вже подумати про щось інше, а не тільки про елементарні умови існування... Чорновіл, наприклад, був редактором комсомольської загальноукраїнської газети. Дзюба був одним із найважливіших критиків у Спілці письменників України. Стус був аспірантом в Інституті літератури в Києві. Одним словом, люди на найвищих щаблях, які в комуністичному істеблішменті (політична еліта — Ред.) могли далеко піти. Але це були найкращі люди у моральному розумінні... Вони відчували, що проповідувати те, у що не віриш, просто робити кар'єру, дивитись, як твій народ російщать, — це багно. Значить, у тих людей виникло природне бажання вирватися з багна.

1. Обговоріть у парах. Які факти про українських «шістдесятників» наводить В. Мороз?

В. Мороз наводить факти про те, що багато діячів українського національного руху, які представляли «шістдесятників» в Україні, були освіченими людьми на найвищих посадах комуністичного істеблішменту. Наприклад, Чорновіл був редактором комсомольської загальноукраїнської газети, Дзюба був одним з найважливіших критиків у Спілці письменників України, а Стус був аспірантом в Інституті літератури в Києві. За словами Мороза, ці діячі були людьми на найвищих щаблях, але вони відчували, що проповідувати те, у що не віриш, просто робити кар'єру, дивитись, як твій народ російщать, — це багно, тому у них виникло природне бажання вирватися з багна.

2. Як ви розумієте таке тлумачення змісту українського «шістдесятництва»? Тлумачення В. Мороза зосереджується на тому, що українське «шістдесятництво»

shkola.in.ua

було соціальним та культурологічним явищем, яке відображало натуральне бажання молодого покоління вирватися з багна. Це означає, що українські «шістдесятники» мали духовну силу та моральну стійкість, щоб виступати проти тоталітарного режиму та його ідеології, яка пригнічувала свободу думки та вибору. Українські «шістдесятники» прагнули до зміни світу, у якому вони жили, до зміни моральних цінностей та до побудови суспільства, яке було б засноване на принципах свободи, рівності та справедливості.

Запитання і завдання 1. Яку назву мав перший документ доби хрущовської

«відлиги», де були сформульовані вимоги українського опозиційного руху?

Перший документ доби хрущовської "відлиги" з формулюваннями вимог українського

опозиційного руху мав назву "Лист 1000-і". Його надіслали до центральних органів

Комуністичної партії Радянського Союзу українські інтелектуали, серед яких були письменники, журналісти, науковці, митці.

2. Коли, за офіційними даними, було ліквідовано останню активну групу ОУН та УПА?

За офіційними даними, останню активну групу ОУН та УПА ліквідували в 1956 році.

3. Що таке дисидентський рух?

Дисидентський рух - це соціальний рух, що з'явився в СРСР та інших країнах

Центральної та Східної Європи в 1960-х роках. Його представники були незадоволені політичним режимом, порушеннями прав людини та свободи слова, корупцією та недостатньою соціальною захищеністю населення. Дисиденти відкрито критикували офіційну владу, вимагали демократизації суспільства та проведення політичних реформ. Багато дисидентів були репресовані та піддавалися політичному переслідуванню.

4. Назвіть імена засновників Української робітничо-селянської спілки.

Засновниками Української робітничо-селянської спілки (УРСС) були Олесь Гончар, Іван Дзюба, Іван Світличний та інші.

5. Хто такі «шістдесятники»?

«Шістдесятники» - це громадсько-політична та літературна група українських інтелектуалів, які активно діяли у 1960-х роках на території Української РСР. Вони виступали за розкриття тоталітарного режиму та відновлення національної

самосвідомості українців.

6. Хто очолював клуб творчої молоді «Сучасник» у Києві? Клуб творчої молоді «Сучасник» у Києві очолював письменник та літературознавець Іван Світличний.

7. Визначте особливості опозиційного руху в Україні у другій половині 1950-х рр. У другій половині 1950-х років в Україні складалася опозиційна ситуація, пов'язана з недовірою до комуністичної влади та незадоволенням життєвими умовами. Зокрема, протестували проти колективізації та припинення земельної реформи, обмеження свободи слова та переслідування інтелектуалів. У опозиційному русі активну участь брали інтелектуали, студенти та молодь. Основні форми опозиції проявлялися у листуванні з офіційними органами влади, написанні заяв, петицій та відкритих листів до міжнародних організацій.

shkola.in.ua

8. Охарактеризуйте дисидентський рух на початковому етапі його розвитку. Дисидентський рух на початковому етапі розвивався в опозиції до радянської влади в другій половині 1950-х - 1960-х роках. Дисиденти були особами, які заявляли про свої принципові позиції, що були відмінні від офіційної лінії радянської влади, та виступали за відстоювання прав людини та громадянських свобод. Початковий етап розвитку дисидентського руху характеризувався незалежними проявами протесту та обмеженою співпрацею між дисидентами. Основними формами прояву дисидентської діяльності були опублікування петицій, листів, звернень до офіційних органів влади та до міжнародних громадських організацій, а також розповсюдження неофіційної преси. Дисиденти намагалися привернути увагу світової громадськості до порушень прав людини в Радянському Союзі та до репресивної політики радянської влади. На початковому етапі дисидентський рух не мав організованої структури та відсутні були уніфіковані цілі та плани дій. Однак, з часом дисиденти стали усвідомлювати, що

їхня діяльність може мати більший вплив, якщо вони об'єднають свої зусилля. Так, в 1965 році в Києві було створено Клуб вільних молодих людей, який став центром

дисидентського руху в Україні.

Починаючи з 1960-х років, дисидентський рух в Україні почав здобувати підтримку у вітчизняній та світовій громадськості. Дисиденти стали отримувати більше уваги з боку міжнародних організацій та ЗМІ, що дозволяло їм ширше розповсюджувати свої ідеї та досягати більшого впливу на суспільство. Однак, це також призводило до

погіршення їхнього становища в Радянському Союзі, де влада жорстоко пригнічувала будь-яку опозиційну діяльність.

9. Як вплинула на розвиток національної самосвідомості українців діяльність «шістдесятників»? Обґрунтуйте свою відповідь.

Діяльність «шістдесятників» сильно вплинула на розвиток національної

самосвідомості українців. Цей рух з'явився в 1960-і роки і складався з інтелектуалів, які критикували радянську владу і виступали за національну самоідентифікацію українського народу. Вони докладали зусиль, щоб зберегти історію, культуру та традиції українського народу, та протистояли політиці радянської влади щодо утисків та репресій української інтелігенції. Основні ідеї «шістдесятників» стосувалися національної свободи, історичної правди та національної самосвідомості. Вони закликали українців до самовизначення, самоврядування та захисту прав національних меншин. Ці ідеї допомогли українцям зберегти свою культуру та традиції під час радянської епохи. Діяльність «шістдесятників» також сприяла поширенню національної ідеї серед інших груп українців. Вони використовували різні методи, включаючи літературну діяльність, мистецтво, публікації в неофіційних друкованих виданнях, щоб привернути увагу до українських проблем. Такі спроби дозволили українцям зберегти свою національну ідентичність та зміцнити свої позиції в боротьбі за свободу та незалежність. Отже, можна стверджувати, що діяльність «шістдесятників» вплинула на розвиток національної самосвідомості українського народу важливим чином. Вони допомогли зберегти українську культуру та традиції, а також викликали інтерес до національної ідентичності серед інших українців. Діяльність «шістдесятників» стала значущим історичним подією, що сприяла розвитку національної свідомості та національної самосвідомості українців, та принесла внесок до боротьби за свободу та незалежність України.

shkola.in.ua

10. Завершіть складання таблиці «Розвиток України в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства» (с. 57). Таблиця «Розвиток України в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства»: Політичні зміни Економічні зміни Розпад СРСР та відновлення незалежності України (1991)

Прийняття законодавства про приватизацію (1991-1992)

Прийняття Конституції України (1996) Введення ринкових механізмів в економіку (1990-ті роки)

Відкриття країни для світової

спільноти та вступ до ООН (1991)

Перехід до багатопартійної системи та зміцнення громадянського суспільства (1990-ті роки)

Створення банківської системи та розвиток підприємницької діяльності (1990-ті роки)

Залучення іноземного капіталу та інвестицій (1990-ті роки)

11. Проведіть дискусію за проблемним питанням: «Значення появи "шістдесятництва" для України». Поява «шістдесятництва» в Україні відіграла важливу роль у формуванні національної самосвідомості та ідентичності українського народу. Цей рух виник у період, коли радянська влада сильно дискредитувала українську культуру та історію, намагаючись знищити українську самобутність і замінити її на загальнорадянську ідеологію. Члени «шістдесятництва» боролися за відновлення національної свідомості та ідентичності, розвиток української культури та мови, та протистояли політиці радянської влади щодо утисків та репресій української інтелігенції. Вони також підтримували інші національні рухи в радянському просторі та взаємодіяли з ними. Значення появи «шістдесятництва» для України полягає в тому, що цей рух став першим значним проявом національної свідомості після років радянської

індоктринації. Він дав змогу українському народові побачити свою самобутність та взяти на себе відповідальність за її збереження та розвиток. «Шістдесятники» стали надією на відродження української культури та національної ідеї. Однак, дії радянської влади, спрямовані на придушення руху, призвели до того, що багато активістів були репресовані, а сам рух дещо затух. Тим не менш, його вплив залишився настільки значним, що й досі має велике значення для формування національної свідомості та ідентичності в Україні. 12. Підготуйте повідомлення про одного з діячів або діячок українського дисидентського руху цього періоду (за вибором). Для повідомлення оберемо діяча українського дисидентського руху - Левка Макаренка.

Левко Макаренко народився у 1938 році в Україні. Він був активним учасником «Руху 60-х», а пізніше став одним з найбільш відомих дисидентів в Україні. Макаренко відомий своїми публікаціями у незалежних виданнях, в яких він критикував радянську владу та боровся за права українського народу.

У 1972 році Макаренка заарештували за «антирадянську агітацію та пропаганду» і засудили до восьми років тюремного ув'язнення та п'яти років заслання. Ув'язнення Макаренка було пов'язане з його критикою радянської влади та бажанням змінити політичну систему в Україні. Протягом ув'язнення Левко Макаренко був підданий жорстоким психологічним та фізичним тортурам, але він не втратив своєї віри в справедливість та гідність. Він відмовився визнавати себе винним у злочинах, яких йому звинувачували, та продовжував боротися за свої права та права інших політичних в'язнів.

У 1982 році Левко Макаренко був

поважає права своїх громадян. Його критика радянської влади та бажання змінити політичну систему в Україні були відважними кроками в той час, коли відкрите висловлювання незгоди з владою може призвести до серйозних наслідків, включаючи ув'язнення та тортури. Левко Макаренко став символом боротьби за свободу слова та думки, а його жертви в ім'я цієї

зрозуміти, що ніщо не може бути важливіше за свободу. Його життя та діяльність є нагадуванням для нас про важливість боротьби за права та свободи та про те, що кожен з нас може зробити свій внесок у покращення життя нашого суспільства.

§ 10. Культура та духовне життя в УРСР 1. Як відбувався розвиток системи освіти в УРСР у перші післявоєнні роки?

Після Другої світової війни в УРСР було започатковано масштабну програму по відновленню та розвитку системи освіти. Зокрема, відбулося розширення мережі загальноосвітніх шкіл та університетів, відкрилися нові спеціальності, було запроваджено загальнообов'язкову дев'ятирічну школу.

У 1949 році була запроваджена безкоштовна середня освіта, що дало змогу значно збільшити кількість людей, які мали можливість отримати повну середню освіту. Також було створено систему профтехосвіти, яка забезпечувала підготовку робочих та технічних кадрів для промисловості.

У перші післявоєнні роки в УРСР було зроблено вагомі кроки у покращенні якості освіти. Зокрема, було впроваджено нові методи навчання та дидактичні матеріали, відбулося покращення умов навчання та забезпечення шкіл та університетів необхідними матеріальними ресурсами.

2. Назвіть здобутки тогочасної науки в республіці.

У 1950-ті та 1960-ті роки в УРСР досягнуто значних успіхів у науці. Зокрема, у цей період було створено багато нових наукових шкіл та напрямків, які забезпечили значні відкриття в різних галузях знань. У галузі математики видатні досягнення досягнули М. Крейн, О. Гнеденко, О. Підстригач, В. Григор'єв, які працювали у Київському університеті. У фізиці були зроблені вагомі відкриття в області ядерної фізики, наприклад, відкрито нові види піонів та мезонів.

shkola.in.ua

У галузі медицини також досягнуто значних успіхів. У 1950-х роках в УРСР було проведено значну кількість досліджень у галузі медицини, в тому числі було відкрито нові методи лікування серцевих захворювань, розроблено нові препарати та вакцини проти різних хвороб. Також варто зазначити значні досягнення в галузі космічних досліджень. У 1957 році український вчений С. Корольов став першим в світі, хто запустив на орбіту Землі супутник, що забезпечило значний прорив у космічній технології та дослідженнях. У цілому, перші післявоєнні роки в УРСР були періодом значного розвитку науки та технологій, що сприяло розвитку економіки та соціальної сфери в республіці. 3. Як розвивалися в післявоєнний період українська література і мистецтво? Після другої світової війни в Україні відбувся значний розвиток української літератури та мистецтва. Однак, цей період також був пов'язаний зі значними труднощами, які виникли внаслідок радянської політики культурної "уніфікації" та репресій проти інтелектуалів.

боротьби дали

У 1950-х роках в Україні почалася періодів згортання та заборони літературних рухів, таких як поетичний авангард. Однак, в 1960-х роках відбулось відродження української літератури, зокрема з'явилися нові автори та літературні жанри, такі як "теперішній час" та "відгомони".

У мистецтві також було відчутно вплив радянської ідеології, але відбувалася певна розвивальна тенденція. Відбулось оновлення в мистецтві, з'явилися нові напрями та течії, такі як "нова хвиля" в українському кіно.

4. Які здобутки культури України доби десталінізації вам уже відомі за курсами інших навчальних дисциплін?

У добу десталінізації (1953-1964 роки) в Україні відбулося кілька важливих

культурних здобутків. Одним з найважливіших з них є розвиток літературного жанру "самвидав", що дозволив українським письменникам та інтелектуалам обійти

радянську цензуру та публікувати свої твори. Також в цей період відбулось

відродження української культурної спадщини та національної свідомості. У мистецтві відбулася важлива подія - в 1962 році відбулася перша Всесоюзна виставка "Україна на порозі XX століття", на якій представили твори багатьох видатних українських художників. Виставка стала важливою подією для розвитку українського мистецтва та показала його вагому роль у культурному житті країни. Крім того, у період десталінізації українські художники стали активніше використовувати національні мотиви та елементи у своїх творах, що сприяло відродженню національної культури та національної свідомості. Також важливим досягненням доби десталінізації в Україні було створення нових культурних інституцій, таких як Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва та Київська школа образотворчого мистецтва, що дозволило забезпечити належні умови для розвитку мистецтва та культури в цілому. Узагалі, доба десталінізації в Україні була періодом важливих культурних змін, які сприяли розвитку української літератури, мистецтва та національної свідомості, а також сприяли відродженню національної культурної спадщини. Із листа В. Стуса, який працював учителем у м. Горлівка (Донецька обл.), до А. Малишка (1962 р.)

shkola.in.ua

...На Донбасі (та й чи тільки) читати українську мову в російській школі — одне недоумство. Треба мати якісь моральні травми, щоб це робити. Одна усна заява батьків — і діти не будуть вивчати мови народу, який виростив цих батьків. Хіба це не гопашний театр — з горілкою і шароварами? Обов'язково — німецьку, французьку, англійську мову, крім рідної... Іноді видається, що діячі нашої культури роблять даремну справу. Вони співають, коли дерево, на якому вони сидять, ритмічно здригається од сокири... Як можна зрозуміти їх спокій? Як можна зрозуміти слабосилі зітхання, кволі піклування про долю хутора Надії, слабенькі нарікання, коли мусить бути гнів, і гнів, і гніві? 1. Обговоріть у парах. Які факти викликали в автора занепокоєння? Автор занепокоєний тим, що в російських школах на Донбасі не вивчається українська мова, а діти не мають можливості вивчати мову свого народу. Він вважає, що це призводить до моральних травм, які потребують спеціальної міцної волі вчителя, щоб продовжувати викладати українську мову. Також автор занепокоєний пасивністю діячів культури, які не виступають з відкритими вимогами до влади щодо захисту української мови та культури. 2. У чому він убачав їхню небезпеку для розвитку України?

Автор убачає в цьому небезпеку для розвитку України, оскільки відсутність можливості вивчати українську мову в школах призводить до забуття національної

ідентичності та знищення культурної спадщини українців. Також, на його думку, без активної боротьби за збереження та розвиток української мови та культури, Україна не зможе стати повноправним гравцем на міжнародній арені та зберегти свою

незалежність.

Запитання і завдання

1. Який термін загальної обов'язкової освіти було запроваджено шкільною

реформою, розпочатою в 1958 р.?

Шкільна реформа, розпочата в 1958 році, запровадила загальну обов'язкову 8-річну школу для всіх дітей УРСР. До цього часу обов'язкова освіта була лише 7-річною.

2. Що таке зросійщення?

Зросійщення (російщення) - процес активної пропаганди та впровадження російської мови та культури на території України. Цей процес розпочався за часів Радянського Союзу і включав у себе примусову русифікацію національних меншихсть на території України.

3. Хто очолив Академію наук УРСР у 1962 р.? В 1962 році Академію наук УРСР очолив відомий фізик та діяч науки Борис Патон. Він очолював Академію наук УРСР протягом 52 років - з 1962 по 2014 рік.

4. Коли було запроваджено Шевченківську премію?

Шевченківська премія була запроваджена в 1961 році на честь великого українського поета Тараса Шевченка. Ця премія присуджується за високі досягнення в галузі літератури, мистецтва та науки.

5. Назвіть імена представників «шістдесятництва» в українському мистецтві. Серед представників «шістдесятництва» в українському мистецтві можна виділити такі імена, як Іван Світличний, Іван Дзюба, Леонід Панасенко, Іван Багряний, Борис Олійник, Анатолій Лемешевський, Іван Кавалерідзе, Юрій Іздрик, Ірина Калинець та багато інших.

6. Коли М. Хрущов заявив про зміну партійної політики щодо релігії й церкви? Микита Хрущов заявив про зміну партійної політики щодо релігії й церкви в 1959 році, коли він виступив з промовою на засіданні ЦК КПРС і заявив про необхідність більш ліберальної політики у цьому питанні. Він закликав до боротьби з "бюрократизмом" і "бюрократичним деспотизмом", які, на його думку, стоять на шляху розвитку держави. Після цього було прийнято ряд рішень, які сприяли відродженню релігії та церкви в СРСР, зокрема, знято заборону на видання релігійних книжок і знищення церковних споруд.

shkola.in.ua

7. Якими були тенденції розвитку освіти в цей період? В період доби "відлиги" було зроблено значні кроки у розвитку освіти в УРСР. Зокрема, було розпочато масштабну кампанію щодо всебічного підвищення рівня освіти населення, збільшення кількості шкіл, вузів та наукових установ. Також в цей період було запроваджено загальнообов'язкову середню освіту та зроблено значні зусилля у підготовці наукових кадрів, зокрема, було створено нові наукові спеціальності та збільшено кількість наукових установ. 8. У чому полягало зросійщення системи освіти в республіці за доби «відлиги»? Зросійщення системи освіти в УРСР за доби "відлиги" полягало у збільшенні кількості російськомовних шкіл, вузів та наукових установ. Було запроваджено обов'язкове вивчення російської мови в школах та вузах, що привело до послаблення позицій

української мови як державної мови. Також були запроваджені спільні з Росією програми підготовки наукових кадрів, що також призвело до зросійщення системи освіти в республіці.

9. Висловіть свою думку щодо причин зростання темпів зросійщення населення УРСР.

Зростання темпів зросійщення населення УРСР може бути пояснено кількома причинами. По-перше, це пов'язано зі збереженням радянської ідеології, яка вважала російську мову "мовою міжнародного спілкування" та сприяла її поширенню в УРСР. По-друге, це пов'язано з економічними факторами, зокрема з більш високою оплатою праці за знання російської мови. По-третє, це може бути пов'язано з політикою

державного рівня, що сприяла зросійщенню в результаті зосередження влади в Москві та поширення російської культури та мови як засобу збереження цілісності СРСР.

Щодо зросійщення системи освіти в УРСР за доби "відлиги", то воно полягало у збільшенні кількості російськомовних шкіл, введенні обов'язкового вивчення російської мови та зменшенні ролі української мови в освітній системі. Такі зміни були впроваджені з метою збільшення "єдності" народів СРСР та полегшення спілкування між ними, але вони також призвели до погіршення стану української

та культури.

Щодо тенденцій розвитку освіти в цей період, то вони характеризувалися збільшенням кількості шкіл та вищих навчальних закладів, розширенням доступу до освіти та удосконаленням навчальних програм. Однак, з розвитком індустріалізації та науковотехнічного прогресу, увага до гуманітарної освіти зменшувалася, а навчальні програми ставали все більш спрямованими на потреби промисловості та економіки. 10. Наведіть факти, які свідчать про стрімкий злет тогочасної української науки. Факти, які свідчать про стрімкий злет тогочасної української науки: • Українські вчені досягли вагомих успіхів у таких галузях, як математика, фізика, хімія, біологія, астрономія, історія, мовознавство та інші.

• Українські вчені здійснювали важливі дослідження у різних галузях науки, що мали значний науковий та практичний вплив.

• Українські наукові установи мали вагомі досягнення в області розробки нових технологій та винаходів.

• Українські вчені активно співпрацювали з науковими установами інших країн та брали участь у міжнародних наукових проектах.

11. Визначте здобутки української літератури цієї доби. Здобутки української літератури цієї доби:

• Відбулася розвиток прози та поезії, в тому числі поетичної андеграундної літератури.

• Виникли нові літературні напрямки, такі як "шістдесятники", "самвидав", "буйноземці" та інші.

shkola.in.ua

• Були написані видатні твори, такі як роман "Тигролови" Пантелеймона Куліша, "Сто тисяч" Івана Багряного, збірка поезій "Золоті ворота" Ліни Костенко, "Дніпрові етюди" Михайла Стельмаха та багато інших. 12. Назвіть досягнення тогочасного українського мистецтва. Досягнення тогочасного українського мистецтва:

• Розвивалися різні галузі мистецтва, зокрема живопис, скульптура, графіка, декоративно-ужиткове мистецтво та інші.

• Українські митці створювали твори в різних стилях та напрямках, зокрема, соцреалістичному реалізмі, модернізмі, експресіонізмі та інших. Найвідомішими представниками українського живопису цієї доби є Іван Єженков, Володимир Кононенко, Олександр Касіян, Сергій Грігор'єв, Іван Марчук та інші. У сфері скульптури видатними майстрами були Олександр Архипенко, Марія Приймаченко, Анатолій Гайдай та інші. Також варто зазначити досягнення української декоративно-ужиткової мистецтва, зокрема в галузі кераміки, текстилю, килимів та інших видів ремесла. Українські митці цієї доби досягали успіхів і за межами України, представляючи свої твори на виставках в Європі та США. 13. Як відбувався розвиток спорту в республіці в цей період? Розвиток спорту в УРСР в цей період був досить інтенсивним. Було зведено багато спортивних споруд та об'єктів, проводилися масштабні спортивні заходи. Українські спортсмени вибороли значну кількість медалей на Олімпійських іграх та інших міжнародних змаганнях. 14. Назвіть головні культурні здобутки тогочасної української діаспори. Головні культурні здобутки тогочасної української діаспори включали в себе видачу книг та періодичних видань українською мовою, створення мистецьких та літературних творів, проведення культурних заходів та фестивалів.

15. Чому радянське керівництво перешкоджало поверненню Й. Сліпого до України?

Радянське керівництво перешкоджало поверненню Й. Сліпого до України через його політичну активність в еміграції та його близькі зв'язки з українською діаспорою. Крім того, була створена ідеологічна кампанія, спрямована на дискредитацію діяльності Й. Сліпого та інших українських націоналістів. 16. Складіть таблицю «Розвиток культури і духовного життя України в період "відлиги"».

Галузь культури

Основні досягнення

Література Відродження літературного жанру "самвидав", зростання

кількості виданих книжок, популяризація української мови

Мистецтво Поява нових художніх

напрямків та течій, зростання

кількості виставок та

зацікавлення громадськості

мистецтвом

Музика Розвиток національної музичної

культури, створення нових

музичних колективів,

проведення музичних

фестивалів

Кіно Виробництво багатьох фільмів

на українській мові, збільшення

Видатні діячі

Іван Драч, Леся Українка, Іван Багряний, Микола Вінграновський

Олександр Архипенко, Тетяна Яблонська, Марія Приймаченко, Анатолій Лопатко

shkola.in.ua

Володимир Івасюк, Святослав Річтер, Софія Ротару, Андрій Шевченко

Сергій Параджанов, Олександр Довженко,

кількості кінотеатрів, проведення кінофестивалів

Театр Відродження українського

театру, створення нових

театральних колективів, проведення театральних

Лариса Шепітько, Іван Миколайчук

Іван Миколайчук, Леся Курбас, Борис Грінченко, Василь Стус

фестивалів

17. Проведіть дискусію за проблемним питанням: «Патріотичні та громадянські мотиви, морально-етичні проблеми у громадянській ліриці В. Симоненка», використовуючи матеріал з української літератури та історії України. Дискусія щодо проблемного питання "Патріотичні та громадянські мотиви, моральноетичні проблеми у громадянській ліриці В. Симоненка" може бути досить цікавою, оскільки тут є кілька питань, які можуть викликати дискусію. Спочатку, ми можемо обговорити, які саме патріотичні та громадянські мотиви є присутніми у громадянській ліриці В. Симоненка. Можна згадати такі твори як "Із-за горизонту знову зійшла зоря", "Війна", "Вересова зірка" та інші. У цих віршах автор піднімає теми війни, відродження нації, боротьби за свободу та незалежність.

Далі, можна розглянути морально-етичні проблеми, які стосуються громадянської лірики В. Симоненка. Чи може поезія бути засобом формування моральних цінностей у суспільстві? Які теми та проблеми, на вашу думку, стосуються морально-етичної складової в поезії Симоненка? До розмови можна додати також історичний контекст того часу, коли з'являлися твори Симоненка. З одного боку, це був період розквіту української культури та патріотичного руху. З іншого боку, це був час тоталітарного режиму, коли свобода слова та інші права були обмежені. Як на вашу думку, це впливало на стиль та тематику творів Симоненка?

Крім того, можна обговорити питання ролі поета у суспільстві. Чи має він право висловлювати свої погляди на політику та історію? Чи має він обов'язок ставитися критично до суспільних проблем та висвітлювати їх у своїх творах? Які можуть бути наслідки для поета, якщо він виражає незгоду з владою чи суспільними нормами? Узагальнюючи, дискусія щодо проблемного питання "Патріотичні та громадянські мотиви, морально-етичні проблеми у громадянській ліриці В. Симоненка" може допомогти краще зрозуміти творчість цього відомого поета, а також розглянути більш загальні питання, пов'язані з моральними цінностями, свободою слова та роллю поета у суспільстві.

shkola.in.ua

18. Підготуйте повідомлення про одного з представників культури України цього періоду (на вибір): М. Янгель, Б. Патон, С. Корольов, В. Глушков, Лесь Танюк, Ліна Костенко, І. Світличний, В. Симоненко, А. Горська або інші. Повідомлення про Ліну Костенко: Ліна Костенко - одна з найвизначніших поетес і письменниць української літератури XX століття. Народилася 19 березня 1930 року в селі Ржищів на Житомирщині. У своїх творах вона зосереджується на проблемах людської долі, моралі та справедливості. У роки заборони української мови та культури була активною учасницею дисидентського руху, зокрема, підписувала листівки з протестом проти політики радянської влади.

У 1956 році Ліна Костенко дебютувала збіркою поезій "Сонячні кларнети", а згодом вона видавала романи, оповідання та інші твори. Найбільш відомі з них - "Маруся Чурай", "Замість сонця", "Нові барви полонин", "Машина тривоги". Її творчість

відзначена численними літературними преміями, зокрема Шевченківською премією. Ліна Костенко також була активною громадською діячкою. У 1990-ті роки була народною депутаткою України та членом Конституційної комісії. У 2014 році була одним з керівників Майдану в Києві. Нещодавно її творчість була відзначена виставкою у Луврі в Парижі. Ліна Костенко є однією з найбільш впливових та поважаних постатей в українській культурі.

19. У 1956 р. український письменник В. Шумило в журналі «Смена» писав: «На жаль, ще є люди, які нехтують мовою українського народу. Декому з них здається, що українська мова недовговічна. Мине, мовляв, небагато часу, і українська мова зникне, а її замінить мова російська. Це нащадки великодержавних націоналістів типу Суворина, що видавав чорносотенну газету "Новое время", і Шульгіна — видавця такої ж реакційної газети "Киевлянин". Це абсолютно ворожі нам, радянським людям, думки. Ніяка мова не повинна витискувати іншу мову. У тому суть і рівноправність націй. Зі зникненням мови зникає, гине і нація». Якої думки щодо української мови дотримувався автор? Як оцінити її, ураховуючи обмеженість можливостей автора для критики в умовах радянської дійсності? Український письменник В. Шумило в своєму висловлюванні дотримувався думки, що українська мова має бути повноправною мовою народу, що не повинна витискуватись іншою мовою, і що зі зникненням мови зникає і нація. Оцінювати цю думку можна як позитивну, оскільки вона відповідає принципам рівноправності націй та захисту прав українського народу на власну мову та культуру. Проте, слід враховувати, що в умовах радянської дійсності критика політики держави, включаючи питання мовної політики, була небезпечною для авторів і могла мати негативні наслідки, такі як цензура, переслідування, виселення, чи навіть репресії. Тому можливо, що автор не міг повністю висловити свою позицію, а його висловлювання було більш стриманим, ніж він насправді відчував.

Розділ 3. Україна в період загострення кризи радянської системи § 11. Наростання кризових явищ у суспільно-політичному житті республіки

1. Що таке десталінізація? Десталінізація - це процес в УРСР та інших країнах радянського блоку, пов'язаний з позбавленням культу особи Йосипа Сталіна та його спадкоємців від ідеології комунізму та зміною політичного курсу від авторитаризму до більш ліберальної політики.

shkola.in.ua

2. Якими, на вашу думку, були характерні риси суспільно-політичного життя УРСР у 1953 1964 рр.? Суспільно-політичне життя УРСР у період з 1953 по 1964 роки характеризувалося

такими рисами:

• Смерть Сталіна та початок десталінізації в країні;

• Зростання економіки та народного господарства в цілому;

• Відносна свобода слова та виразу політичних поглядів в літературі та мистецтві;

• Політична стабільність та зміна керівництва після смерті Хрущова;

• Наслідки кризи національної ідентичності, особливо відчутні в Західній Україні;

• Збільшення впливу радянської культури та ідеології на сусідні країни, зокрема на Китай та Африку;

• Зростання напруження між СРСР та Західними країнами, зокрема у зв'язку з кризою в Берліні.

3. Поясніть, як ви розумієте вислів «кризові явища в суспільно-політичному

житті».

"Кризові явища в суспільно-політичному житті" - це стан кризи або критичної

ситуації, що виникає в соціальному та політичному житті країни або регіону, який може призвести до негативних наслідків для населення та держави в цілому.

4. Наведіть декілька прикладів кризових явищ у суспільно-політичному житті. Приклади кризових явищ у суспільно-політичному житті:

1. Економічна криза - стан, коли економіка країни знаходиться в депресії, грошові потоки зменшуються, безробіття зростає, інфляція збільшується, падають заробітні плати та збільшується бідність.

2. Політична криза - це стан, коли існує криза довіри між правлінням та народом, політична нестабільність, загострення суперництва між політичними партіями та погіршення стану прав людини.

3. Соціальна криза - стан, коли соціальні проблеми та розбрат між різними групами населення призводять до загострення конфліктів та непокоїв у суспільстві.

4. Криза здоров'я - така криза може бути спричинена епідемією, пандемією або глобальною катастрофою, такою як ядерна аварія, яка може призвести до великої кількості смертей та створити надзвичайну ситуацію для системи охорони здоров'я. 5. Криза безпеки - це стан, коли загострення конфлікту між країнами або внутрішньої нестабільності призводять до загрози національній безпеці, яка може призвести до війни або терористичних нападів. Із Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки 1978 р.

Стаття 6. Керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи, державних і громадських організацій є Комуністична партія Радянського Союзу. КПРС існує для народу і служить народові. Озброєна марксистсько-ленінським ученням Комуністична партія визначає генеральну перспективу розвитку суспільства, лінію внутрішньої і зовнішньої політики СРСР, керує великою творчою діяльністю радянського народу, надає планомірного, науково обґрунтованого характеру його боротьбі за перемогу комунізму.

1. Як у Конституції визначено роль Комуністичної партії в політичній системі? У Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки 1978 р. визначено, що Комуністична партія Радянського Союзу є керівною і спрямовуючою силою

shkola.in.ua

радянського суспільства, ядром його політичної системи, державних і громадських організацій. КПРС визначає генеральну перспективу розвитку суспільства, лінію внутрішньої і зовнішньої політики СРСР, керує великою творчою діяльністю радянського народу і надає планомірного, науково обґрунтованого характеру його боротьбі за перемогу комунізму.

2. Чи могла така норма існувати в конституціях тогочасних західноєвропейських демократичних держав? Поясніть свою думку. Така норма не могла існувати в конституціях тогочасних західноєвропейських демократичних держав, оскільки вони мали іншу політичну систему та ідеологію. Конституції демократичних країн західної Європи не передбачали визначення однієї

політичної партії як керівної і спрямовуючої сили в суспільстві. У цих країнах партії мають рівні права та можливості для участі в політичному житті, а їхній вплив на суспільство залежить від їхньої підтримки виборців.

3. Чому, на вашу думку, у Конституції республіки закріплювалася керівна роль КПРС, а не КПУ?

У Конституції республіки закріплювалася керівна роль КПРС, а не КПУ, оскільки КПРС була головною партією СРСР, яка мала визначальний вплив на розвиток всього

радянського суспільства, в тому числі і на Україну. КПУ була лише однією з регіональних партій СРСР, тому її роль у політичній системі була менш значущою порівняно з КПРС. Крім того, КПРС була найбільш організованою та дисциплінованою партією, що забезпечувало їй більшу владу і вплив на прийняття рішень у суспільстві. У той же час, КПУ була менш організованою та менш впливовою партією в умовах радянської системи. Таким чином, закріплення керівної ролі КПРС у Конституції УРСР було логічним наслідком пануючого політичного режиму в той час. Запитання і завдання 1. Що таке «застій» як період у розвитку СРСР? "Застій" (також відомий як "період застою" або "стагнація") - це період у розвитку СРСР, що тривав з середини 1960-х років до середини 1980-х років. Цей період характеризувався економічною застійністю, збереженням старих методів виробництва та відсутністю реформ. Суспільство було засмучене корупцією, бюрократією та недостатньою свободою слова і висловлювання.

2. Коли було вперше запроваджено термін «розвинений соціалізм»? Термін "розвинений соціалізм" виник у 1961 році, коли Хрущов Н.С. виступив на XXII з'їзді КПРС. Він описував новий етап у розвитку СРСР, який мав на меті досягнення рівня розвитку країн західної Європи у перспективі 20-30 років. Основними напрямами були вдосконалення технологій, підвищення життєвого рівня населення, покращення умов праці та збільшення продуктивності. 3. Назвіть період, коли П. Шелест очолював партійну організацію республіки. Період, коли П. Шелест очолював партійну організацію УРСР, тривав з 1949 року до 1953 року. Шелест був секретарем ЦК КП(б)У, першим секретарем Львівського обкому КП(б)У, а пізніше першим секретарем Київського обкому КП(б)У та головою Міністерства внутрішніх справ УРСР.

4. Яку назву мала книга П. Шелеста, видана в 1970 р.? Книга П. Шелеста, видана в 1970 році, називалася "Історія Української РСР".

5. Хто був секретарем ЦК КПУ з питань ідеології, науки і культури на початку діяльності на посаді першого секретаря ЦК КПУ В. Щербицького?

Секретарем ЦК КПУ з питань ідеології, науки і культури на початку діяльності на посаді першого секретаря ЦК КПУ В. Щербицького був Микола Піддубний.

6. Скільки років В. Щербицький очолював партійну організацію республіки? Володимир Щербицький очолював партійну організацію республіки з 1949 року до 1953 року.

7. Визначте особливості ідеологічних орієнтирів партійно-радянського керівництва республіки в цей період. У період перебування на посаді першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста в УРСР існували дві основні ідеологічні орієнтації партійно-радянського керівництва: комунізм та національна ідея.

Комуністична ідеологія була головним орієнтиром Комуністичної партії України та державного управління. Ця ідеологія прагнула до створення ідеального соціалістичного суспільства, у якому всі люди живуть у рівності та добробуті, а багатство спільно використовується на користь всього суспільства. Одночасно, національна ідея була також важливою для партійного керівництва УРСР.

Національна ідея передбачала розвиток культури та мови українського народу, створення умов для збереження та розвитку української ідентичності. Проте, важливим було забезпечити додержання принципів комуністичної ідеології

забезпечити єдність та нерозривність СРСР. 8. Проаналізуйте суспільно-політичний розвиток УРСР за часів перебування на посаді першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста.

часи П. Шелеста УРСР пройшла через значні зміни в суспільно-політичному розвитку. Національна ідея та розвиток української культури та мови отримали більший розвиток, зокрема, було здійснено значний прогрес у сфері освіти та культури, забезпечені умови для збереження та розвитку української ідентичності. У той же час, у період керівництва П. Шелеста також було спрямовано зусилля на розвиток економіки та підвищення рівня життя населення. Були проведені реформи в галузі промисловості та сільського господарства, здійснено інвестиції у нові технології та розвиток науки. Проте, у період керівництва П. Шелеста також були помітні деякі негативні тенденції. Наприклад, була проведена кампанія з боротьби з "корупцією", яка, на жаль, часто супроводжувалася безпідставними обвинуваченнями та репресіями проти невинних людей. Також, національна політика в цей період була відносно м'яка, зокрема, у порівнянні з іншими республіками СРСР. За цей час також збільшилася залежність УРСР від центральних органів влади СРСР, зокрема, в економічній сфері.

Отже, період керівництва П. Шелеста був складним та супроводжувався як позитивними, так і негативними наслідками для суспільно-політичного розвитку УРСР.

9. Які риси були притаманні суспільно-політичному життю України після призначення на цю посаду В. Щербицького? Укажіть суперечності в його політичній діяльності.

Після призначення на посаду першого секретаря ЦК КПУ Володимир Щербицький провів ряд політичних реформ, які мали на меті зміцнення влади партії в Україні та відновлення її авторитету серед народу. Однак у його політичній діяльності було також суперечності.

З одного боку, В. Щербицький зробив зусилля, щоб зберегти культурну спадщину України та підтримати українську мову. Наприклад, у 1967 році було видано Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про подальше зміцнення роль мов народів СРСР у державному будівництві і розвитку культури», який підтримував використання національних мов народів СРСР в державному житті та розвитку культури. З іншого боку, у період очолювання В. Щербицьким партійної організації УРСР, було придушено будь-яку форму прояву дисидентства та критики партійної лінії. Були проведені політичні репресії, спрямовані на придушення будь-якої форми незалежної думки та виразу політичних переконань, що суперечили офіційній ідеології. Також під час його керівництва було зміцнено цензуру та обмежено свободу слова в країні. Отже, суспільно-політичне життя України після призначення на посаду В. Щербицького було характеризоване спробами зміцнення влади партії та підтримки

національної культури, але також суперечностями у політичній діяльності, що

обмежували свободу слова та придушували будь-яку критику партійної лінії.

10. Розпочніть складання таблиці «Україна в період загострення кризи радянської

системи (середина 1960 — початок 1980-х рр.)».

Таблиця «Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960 — початок 1980-х рр.)»:

Сфера

розвитку

Прояви кризових явищ

Політичне життя Посилення централізації влади, зменшення впливу республіканських і місцевих органів на прийняття рішень; посилення репресивних заходів проти опозиції; обмеження свободи слова та вільного доступу до інформації.

Економічна ситуація

Соціальна сфера

Падіння темпів економічного зростання, зростання дефіциту товарів та послуг, збільшення боргів перед іншими країнами, зниження рівня життя населення.

Незадовільний стан охорони здоров'я, низький рівень соціального захисту, зменшення інвестицій у житлове будівництво та комунальне господарство.

Опозиційний рух Поява рухів опозиції до радянської влади, зростання активності дисидентського руху, масштабні протести національних меншин.

11. Обговоріть у малих групах причинно-наслідкові зв'язки політико-ідеологічної кризи радянського ладу в УРСР. Обґрунтуйте свою відповідь фактами.

У малих групах можна розглянути такі причинно-наслідкові зв'язки політикоідеологічної кризи радянського ладу в УРСР: Причини:

1. Застаріла та неефективна економічна система, що не відповідала вимогам часу і втратила свою конкурентоспроможність в міжнародних економічних відносинах.

2. Нестабільність у політичній системі та недемократичність влади, що призвело до порушень прав людини та обмежень свободи слова, думки та віросповідання.

3. Неспроможність системи управління дотримуватися принципів демократії, правової держави та гуманізму. Наслідки:

1. Загострення кризи економіки та погіршення життєвого рівня населення.

2. Зростання соціальної напруги та підвищення рівня протистояння опозиції режиму.

shkola.in.ua

3. Загострення міжнаціональних конфліктів та зростання прагнення національних груп до самостійності та незалежності. При цьому можна посилатися на такі факти, як масові демонстрації та страйки у 60-х та 70-х роках, активну участь національних груп у протестних рухах, загострення конфліктів між різними національностями, погіршення економічної ситуації в країні та ріст соціальної напруги.

12. Сучасний канадський письменник українського походження Орест Субтельний писав: «Не підлягає сумніву, що як Шелест, так і Щербицький бачили майбутнє в світлі комуністичної ідеології та в контексті радянської системи... і кожен являв собою яскравий приклад того жорсткого контролю, що його здійснювала Москва під керівництвом КПУ...». Наведіть факти, які підтверджують наведену

характеристику. Орест Субтельний правильно зауважує, що як Шелест, так і Щербицький бачили майбутнє в контексті радянської системи та комуністичної ідеології, а їх політичні дії відображали цю позицію. Наведемо деякі факти, які підтверджують цю характеристику:

1. Обидва політики були активними учасниками Комуністичної партії, яка була головним інструментом влади в СРСР і контролювалась з Москви.

2. Щербицький, як і Шелест, активно підтримував політику державного атеїзму, яка пропагувала відмову від релігії в інтересах будівництва комуністичного суспільства.

3. У 1966 році, під керівництвом Щербицького, було створено Київський державний університет ім. Т. Шевченка, який, за словами Субтельного, став «лабораторією для проведення ідеологічних експериментів».

4. Обидва політики активно проводили політику русифікації та централізації влади в Україні. Наприклад, Щербицький був ініціатором проведення реформ, що мали на меті знищення української національної еліти та заміну її російською.

5. Обидва політики були зв'язані з режимом, який проводив політику політичних репресій і обмеження прав людей на свободу висловлювання та свободу думки.

Отже, наведені факти підтверджують твердження Ореста Субтельного, що Шелест і Щербицький бачили майбутнє в світлі комуністичної ідеології та в контексті радянської системи і їх дії відображали цю позицію. Вони обидва були активними прихильниками радянської системи і її ідеології, підтримували політику державного атеїзму та займалися русифікацією та централізацією влади в Україні. Крім того, вони були зв'язані з режимом, який проводив політику політичних репресій і обмеження прав людей на свободу висловлювання та свободу думки.

13. Підготуйте до уроку узагальнення за розділом навчальний проект за темами (на вибір): 1) 49 сміливців проти режиму (дослідження діяльності Української Гельсінської групи). 2) Етапи боротьби за незалежність: від зброї до слова (продовження кейсу «Як трансформувався український визвольний рух у XX ст.?»).

3) Людина в СРСР: декларації та реальність.

shkola.in.ua

Я запропоную підготувати навчальний проект за темою "49 сміливців проти режиму (дослідження діяльності Української Гельсінської групи)". Українська Гельсінська група була заснована у 1976 році, її діяльність була спрямована на захист прав людини в Україні, зокрема вільності слова, права на справедливий суд та народної самовизначеності. Група вийшла з підпільного стану в 1987 році, в результаті чого її діяльність стала більш публічною. У рамках навчального проекту можна розглянути такі питання:

1. Історія створення Української Гельсінської групи та її діяльність у підпіллі.

2. Зв'язок діяльності Української Гельсінської групи з загальними тенденціями у розвитку громадянського суспільства в Україні та світі.

3. Роль Української Гельсінської групи у впровадженні демократичних цінностей в Україні.

4. Аналіз діяльності Української Гельсінської групи в публічному просторі та її вплив на формування громадянського суспільства в Україні.

5. Порівняння діяльності Української Гельсінської групи з іншими правозахисними

організаціями в Україні та світі.

6. Аналіз сучасного стану прав людини в Україні та можливі шляхи покращення

ситуації.

Для підготовки проекту можна використовувати різноманітні джерела: наукові статті, інтерв'ю з членами Української Гельсінської групи та іншими експертами, документи, зокрема звіти та заяви групи, а також інші джерела, що відображають історію та сучасний стан прав людини в Україні та світі. Проект можна підготувати у форматі дослідницької роботи, презентації або есе. Для оцінювання проекту можна використовувати такі критерії як глибина дослідження теми, розуміння важливості діяльності Української Гельсінської групи, аналіз діяльності групи в контексті розвитку громадянського суспільства в Україні та світі, здатність до аналітичного мислення та аргументованої дискусії, здатність до

використання різноманітних джерел і вміння їх аналізувати.

Такий проект може сприяти формуванню громадянського світогляду та підвищенню рівня правової культури учнів, а також розвитку вмінь та навичок дослідницької роботи та аналізу інформації.

§ 12. Економічна ситуація в УРСР

1. Які зміни в розвитку промисловості України відбувалися в 1953 1964 рр.?

У період з 1953 по 1964 роки в Україні відбулися значні зміни в розвитку промисловості. Зокрема, було проведено індустріалізацію, побудовано багато нових підприємств і розвинуто виробництво нафти, газу, вугілля, залізної руди, електроенергії, машинобудування, хімічної та легкої промисловості. У 1960-х роках наступні зміни в промисловості України стали видимі:

• розвиток важкої промисловості, зокрема залізорудної промисловості та чорної металургії;

• зростання виробництва газу та нафти, яке забезпечувало значну частину енергетичних потреб республіки;

• розвиток хімічної та нафтохімічної промисловості, зокрема заснування Криворізького мінерального добувного комбінату та Дніпропетровського металургійного комбінату.

2. Назвіть нові промислові підприємства, що були збудовані в республіці в цей період.

У період з 1953 по 1964 роки в Україні було збудовано багато нових промислових

підприємств, серед яких можна виділити наступні:

• Дніпродзержинський металургійний комбінат;

• Запорізький та Маріупольський металургійні комбінати;

shkola.in.ua

• Криворізький мінерально-добувний комбінат;

• Черкаський та Херсонський цукрові заводи;

• Запорізький та Дніпропетровський електромашинобудівні заводи;

• Харківський тракторний завод;

• Одеський літакобудівний завод.

Ці підприємства стали основою розвитку промисловості України в цей період і

забезпечили значний розвиток господарства, підвищення виробничих потужностей та

зростання економіки країни. Нові технології та високотехнологічне обладнання дозволили підприємствам ефективно працювати та забезпечувати високу якість продукції.

У цей період також відбувалися зміни в структурі виробництва, зокрема зростала доля машинобудування та електротехніки, а також розвивалася авіаційна та космічна промисловість. Розвиток цих галузей сприяв забезпеченню потреб високотехнологічного обладнання та машин, а також давав змогу здійснювати наукові

дослідження та розробки у цих сферах.

У цілому, період з 1953 по 1964 роки був досить успішним для розвитку промисловості України, із значним зростанням виробництва та розвитком нових галузей.

3. Як розвивалося сільське господарство тогочасної України?

Сільське господарство України у цей період переживало складність та виклики, пов'язані з розвитком промисловості та міського населення. На початку 1960-х років, за ініціативою Хрущова, була проведена кампанія з розширення масштабів розвитку сільського господарства, зокрема, було започатковано будівництво меліоративних систем та інфраструктури в сільській місцевості. Однак, після заміни Хрущова на посаді Голови Ради Міністрів СРСР у 1964 році, було припинено кампанію та запроваджено нові економічні політики, що супроводжувалися зростанням цін на продукти, зменшенням підтримки сільського господарства та збільшенням імпорту продуктів харчування. 4. Спираючись на курс екології, згадайте, що ви знаєте про місце природи в житті суспільства та особливості основних етапів взаємодії суспільства і природи. Екологія розглядає взаємодію суспільства та природи та виявляє взаємозалежність між ними. Основні етапи взаємодії суспільства та природи включають промислову революцію, розвиток масового виробництва та сучасну глобалізацію економіки. З розвитком промисловості зросла кількість викидів в атмосферу та воду, збільшилася кількість відходів та забруднень довкілля. Однак, з початку 1970-х років почали виникати рухи за охорону природи, що призвело до запровадження екологічних стандартів та законів у багатьох країнах, в тому числі в Україні. Нині екологія є важливою складовою розвитку суспільства, і суспільство має забезпечити баланс між економічними потребами та охороною довкілля для забезпечення сталого розвитку. Завдяки зусиллям науковців та активістів екологічного руху було досягнуто значного прогресу у зменшенні викидів та забруднень, а також у збереженні природних екосистем та біорізноманіття. Однак, проблеми довкілля залишаються актуальними, і їх вирішення потребує спільних зусиль суспільства та уряду на різних рівнях. Динаміка приросту основних показників економічного розвитку УРСР у період восьмої одинадцятої п'ятирічок (у %) Показник П'ятирічка

восьма (1966 1970 рр.)

дев'ята (1971 1975 рр.)

десята (1976 1980 рр.)

одинадцята (1981 1985 рр.) Валовий суспільний

Продуктивність праці 6,1

Промислова продукція 8,4 7,2

Сільськогосподарська продукція

Проаналізуйте в парах наведені дані. Який висновок ви можете зробити про процеси, що відбувалися в економіці України в цей період?

Аналізуючи дані, можна зробити наступні висновки:

1. Загальна тенденція у всіх показниках є зниження.

2. Найбільше зниження відбулося в десятій п'ятирічці, коли всі показники виросли найменше, а деякі навіть зменшилися в порівнянні з попередньою п'ятирічкою.

3. Валовий суспільний продукт та національний дохід відбувалися відносно стійко, але зниження продуктивності праці може свідчити про проблеми в роботі виробництва.

4. Капіталовкладення знижувалося з кожною п'ятирічкою, що може вказувати на зменшення інвестицій в економіку.

5. Промислова продукція зросла значно більше, ніж сільськогосподарська, що може свідчити про перехід до індустріалізації в економіці УРСР. Отже, загальна тенденція у цей період є зниження в економіці України, що може бути пов'язано з економічними труднощами того часу, а також з політичними та соціальними проблемами в країні.

Запитання і завдання

1. Які заборони щодо присадибних ділянок в УРСР були скасовані в 1959 1963 рр.? У період між 1959 та 1963 роками в УРСР були скасовані заборони щодо присадибних ділянок, зокрема було дозволено кожному громадянину мати присадибну ділянку площею до 0,15 га без сплати податків і зборів, а також було дозволено збільшення площі присадибних ділянок для селянських господарств. 2. Коли розпочалася економічна реформа в промисловості? Економічна реформа в промисловості розпочалася в 1965 році і отримала назву "Косигінська реформа", на честь Георгія Косигіна, який очолював комісію з питань реформування економіки. Реформа передбачала збільшення самостійності підприємств та удосконалення системи управління промисловістю.

3. Яка п'ятирічка стала найуспішнішою серед усіх радянських п'ятирічок? Найуспішнішою п'ятирічкою серед усіх радянських п'ятирічок вважається період з 1951 по 1955 роки, який отримав назву "П'ятирічка народного благополуччя". За цей період вдалося досягти значних досягнень в економіці, зокрема збільшити

виробництво сталі, вугілля, цукру, м'яса, молока та інших продуктів.

4. Яку частку від усіх атомних енергоблоків країни було збудовано в Україні?

shkola.in.ua

У 1991 році в Україні було збудовано 4 атомні енергоблоки, що становить 8% від усіх атомних енергоблоків країни.

5. Коли було прийнято Продовольчу програму?

Продовольча програма була прийнята в Україні у 1982 році.

6. Скільки зерна було зібрано в Україні щороку впродовж 1981 1985 рр.?

За даними Держкомстату, в Україні було зібрано наступну кількість зерна (у тис. тонн):

• 1981 - 39 304,6

• 1982 - 46 279,9

• 1983 - 38 477,4

• 1984 - 51 078,2

• 1985 - 40 578,6

Отже, найбільшу кількість зерна було зібрано у 1984 році, а найменшу - у 1983 році. 7. Проаналізуйте перші рішення нового керівництва країни з економічних питань. Перші рішення нового керівництва країни з економічних питань були пов'язані зі зменшенням відставання від розвинених країн світу. У 1950-ті роки українська економіка досить швидко розвивалася, але пізніше темпи зростання знизилися. Нове керівництво країни зробило кроки для поліпшення економічної ситуації, зокрема: • Збільшення виробництва продукції з метою забезпечення населення товарами

першої необхідності.

• Розвиток промисловості, зокрема металургійної та машинобудівної галузей.

• Вдосконалення системи планування та управління економікою.

8. Охарактеризуйте здійснення економічної реформи в промисловості. Економічна реформа в промисловості розпочалася в середині 1960-х років та мала на меті покращення роботи економіки країни за рахунок більшої самостійності підприємств та усунення бюрократії у управлінні. Реформа передбачала заміну централізованої системи планування на більш децентралізовану, в якій керівництво підприємствами мало більшу відповідальність за ефективність роботи. В результаті реформи було збільшено автономію підприємств, зменшено кількість зобов'язань, які накладало центральне управління на виробництво, і забезпечено більш гнучку систему управління виробництвом. Однак, реформа мала свої недоліки, зокрема недостатню контрольованість над підприємствами та низьку відповідальність за ефективність їхньої роботи.

9. Визначте факти, які свідчать про наростання кризових явищ у промисловості. Факти, які свідчать про наростання кризових явищ у промисловості УРСР в цей період, включають:

• Зниження темпів зростання виробництва промислової продукції, зокрема важкої промисловості.

• Зростання обсягу відмовок від випуску продукції на фоні погіршення якості виробництва.

• Збільшення відсотка виробництва продукції, що не має попиту на ринку, або що не знаходить замовників.

• Збільшення витрат на енергоресурси та інші ресурси, внаслідок знецінення техніки та устаткування на промислових підприємствах. 10. Як відбувався розвиток сільського господарства республіки в цей період?

Розвиток сільського господарства в УРСР в цей період характеризувався наступними

основними рисами:

shkola.in.ua

• Збільшення площі засіву зернових та технічних культур, в тому числі за рахунок осушення боліт та заплав.

• Зростання виробництва продукції тваринництва, зокрема молока, м'яса та яєць.

• Використання нових сортів насіння, удосконалення технологій вирощування та зберігання врожаю.

• Збільшення обсягів інвестицій у сільське господарство, зокрема на розвиток механізації та інфраструктури.

• Однак, наростання кризових явищ у промисловості також відчулося на розвитку сільського господарства, зокрема через підвищення цін на добрива та інші ресурси.

11. Продовжте складання таблиці «Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960 — початок 1980-х рр.)» (с. 88).

Сфера

розвитку

Прояви кризових явищ

Політичне життя

Економічна ситуація

Зростання недовіри до влади, збільшення масштабів

порушень прав людини, обмеження свободи слова та преси

Зростання кількості боргів, зниження якості та обсягу виробництва, зменшення інвестицій та науковотехнічного розвитку

Зростання безробіття та зменшення рівня життя, проблеми з доступом до житла та медичних послуг Опозиційний рух

Соціальна сфера

Зростання підтримки опозиційних рухів, протестні акції та страйки, засудження тоталітарного режиму Ця таблиця дає загальний огляд стану України в період загострення кризи радянської системи в середині 1960-х - початку 1980-х років. Зокрема, виділяється загальний спад рівня життя населення, зниження якості та обсягу виробництва, збільшення кількості боргів та зменшення інвестицій. В той же час зростає підтримка опозиційних рухів, та протестні акції проти тоталітарного режиму. 12. Проведіть дискусію за проблемним питанням: «У чому полягає взаємозалежність суспільно-політичного та економічного життя УРСР у період загострення кризи радянської системи?». Дискусія на тему взаємозалежності суспільно-політичного та економічного життя УРСР у період загострення кризи радянської системи є дуже важливою, оскільки цей період відображає складність економічного розвитку країни, а також проблеми, пов'язані зі зміною політичної системи. Одним з основних факторів, який вплинув на взаємозалежність економічного та політичного життя, є загострення кризи радянської системи в кінці 80-х років. Це призвело до падіння довіри населення до влади та до спаду виробництва в економіці. На фоні цих подій з'явилися нові проблеми в економіці, які стали результатом відставання від західних країн у галузі технологій та наукового прогресу.

shkola.in.ua

У цьому контексті, проблема економічного зростання стала залежною від змін політичного життя, оскільки було потрібно проводити необхідні реформи та зміни в управлінні, щоб змінити напрямок економічного розвитку країни. З іншого боку, відсутність економічного зростання та погіршення соціально-економічного становища населення призводило до загострення політичної ситуації в країні та до появи нових соціальних проблем. Крім того, криза радянської системи стала причиною загострення міжнаціональних відносин в УРСР, що негативно позначилось на економічному розвитку країни. Зокрема, було порушено питання про національну самостійність та автономію, що призвело до політичних та економічних труднощів, включаючи конфлікти між різними національностями та зменшення інвестицій з інших регіонів країни.

Отже, взаємозалежність суспільно-політичного та економічного життя УРСР у період загострення кризи радянської системи була дуже великою. Зміни в політичній системі вимагали необхідних реформ в економіці, а погіршення економічної ситуації

призводило до загострення політичних проблем. Міжнаціональні конфлікти та відставання від західних країн у галузі наукового прогресу також впливали на економічний розвиток країни. Отже, для вирішення проблем в економіці необхідно було проводити не тільки економічні, а й політичні реформи, а також покращувати міжнаціональні відносини та залучати інвестиції з інших регіонів країни та з-за кордону.

13. Які заходи були необхідні для подолання кризових явищ в економіці УРСР? Обґрунтуйте свою позицію.

Для подолання кризових явищ в економіці УРСР необхідно було проводити ряд заходів, які стали б дієвими для розв'язання проблем в економіці та політиці.

По-перше, необхідно було проводити ефективні реформи в економіці, зокрема, розвивати приватизацію та підприємництво, щоб залучити інвестиції та збільшити виробництво товарів та послуг. Також було важливо проводити реформи у сфері управління, щоб забезпечити більш ефективне використання ресурсів та підвищити ефективність управління економікою.

По-друге, було важливо проводити реформи у сфері соціальної політики, зокрема, забезпечити більш ефективну систему соціального захисту та розвитку освіти, щоб забезпечити належний рівень життя населення та збільшити кількість кваліфікованої робочої сили.

По-третє, необхідно було розвивати зовнішньоекономічні зв'язки та залучати іноземні інвестиції, щоб забезпечити більш широкий доступ до світових ринків та технологій.

По-четверте, було важливо проводити реформи у сфері політики та управління, зокрема, забезпечити більш ефективний механізм демократичного управління та забезпечити права та свободи громадян. В цілому, подолання кризових явищ в економіці УРСР було б можливим завдяки комплексному підходу до вирішення проблем, зокрема, за допомогою реформ в економіці, соціальній політиці, залученні іноземних інвестицій і розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, а також політичній та управлінській сферах. Ці заходи могли б допомогти забезпечити стабільність та зростання економіки, підвищити рівень життя населення та забезпечити демократичний розвиток країни. Однак, для успішної реалізації цих заходів необхідно було б мати ефективну та компетентну владу, яка б здійснювала політику розвитку країни в інтересах громадян та економіки, а не в інтересах окремих корупційних груп та олігархів.

§ 13. Зміни у складі та соціальній структурі населення

shkola.in.ua

1. Які демографічні зміни відбувалися в УРСР у післявоєнний період? Післявоєнний період супроводжувався значними демографічними змінами в УРСР. Зокрема, збільшення кількості народжень та зниження смертності сприяли значному приросту населення. З 1950-х до 1970-х рр. чисельність населення збільшилась з 38 млн до 49 млн чоловік. Однак, в період 1960-х - початку 1980-х рр. спостерігалась зменшення приросту населення через зниження народжуваності та збільшення смертності, що було пов'язано з різними факторами, такими як впровадження антинародної політики, забруднення довкілля, та інші.

2. Визначте характерні риси соціальної структури українського суспільства в попередні часи.

У попередні часи українське суспільство мало досить складну соціальну структуру, в якій виділялися верхні, середні та низькі верстви. Верхній шар суспільства складали магнати, поміщики, промисловці та інші люди, які мали великі земельні наділи, капітал та значний вплив на політику. Середній шар включав у себе міську буржуазію, промисловців середньої категорії, службовців, учителів та інтелігенцію. Низький шар суспільства складали селяни, робітники, ремісники та інші низькопосадові працівники. Також, треба зазначити, що до певної міри соціальна структура визначалась

національним складом населення.

3. Укажіть зміни в житті й побуті населення УРСР, що відбувалися в період післявоєнної відбудови.

Післявоєнна відбудова в УРСР супроводжувалась значними змінами в житті та побуті населення. Однією з найважливіших змін стала індустріалізація країни, що призвела до розвитку важкої та легкої промисловості. Збільшення обсягів виробництва сприяло збільшенню зайнятості населення, а також покращенню його матеріального становища. Разом з тим, відбувалися також і зміни у соціальній структурі суспільства, зокрема, зменшення ролі кріпосництва та зростання ролі робітничого класу. Населення міст збільшилося, а зменшення ролі сільського господарства стало чинником міграції з сільських районів до міст. Зростання матеріального становища населення, покращення житлових умов, розвиток медичної допомоги та освіти стали основними пріоритетами влади під час відбудови країни.

4. Назвіть нові явища в соціальній сфері життя населення республіки періоду «відлиги».

Період "відлиги" супроводжувався новими явищами в соціальній сфері життя населення, такими як:

• Поліпшення умов життя: збільшення кількості житлових будинків, реконструкція міст, розвиток комунальної інфраструктури, підвищення рівня освіти та медичної допомоги.

• Розвиток культури та мистецтва: зростання кількості театрів, музеїв, кінотеатрів, проведення різноманітних культурних заходів та фестивалів.

• Зменшення репресивного контролю: політичні репресії та цензура стали менш жорсткими, заборона певних книжок та фільмів була знята.

5. За курсом географії пригадайте значення понять «демографічна політика», «демографічний вибух», «урбанізація», «міграція» та «мегаполіс». Поняття, які стосуються географії та демографії, включають:

• Демографічна політика - це сукупність заходів, які вживає держава для регулювання народжуваності та смертності в країні.

• Демографічний вибух - це стрімке збільшення населення в результаті високої народжуваності та зменшення смертності.

shkola.in.ua

• Урбанізація - це процес збільшення кількості людей, які проживають в містах, та зростання важливості міських центрів в економічному, соціальному та культурному житті країни.

• Міграція - це пересування населення з однієї території на іншу.

• Мегаполіс - це найбільше міське агломерація, яка включає в себе велике місто та прилеглі території з високим рівнем розвитку інфраструктури та економіки.

Природний приріст населення УРСР у 1959 1989 рр. (тис. осіб)

Загальний приріст Приріст за національностями українців росіян євреїв інших

Усього за 30 років 9368

-358 429

1. Обговоріть у парах. Які зміни відбувалися в прирості населення республіки в зазначений період?

З таблиці видно, що загальний приріст населення УРСР у зазначений період складав понад 9 мільйонів осіб. Приріст був нерівномірним: з 1959 по 1970 рік був найвищим, потім зменшився, але залишався позитивним. При цьому, у 1980 1989 роках приріст знову збільшився.

2. Як змінювався національний склад населення тогочасної України? З таблиці видно, що відбувалися певні зміни в національному складі населення УРСР. Найбільший приріст національності відбувся серед українців (понад 5 мільйонів), що вказує на збільшення їх відносної частки в загальному населенні. Приріст росіян був меншим (понад 4 мільйони), а приріст євреїв був негативним, що свідчить про зменшення їх відносної частки в населенні. Також був приріст серед інших національностей, що може свідчити про збільшення різноманітності національного складу населення. Яке явище в оплаті праці в цей період відображає карикатура? Як воно впливало на матеріальну зацікавленість людей у результатах своєї праці?

відображає явище рівнісної оплати праці, що було поширеним в радянській системі. Робітники отримували однакову зарплату незалежно від кількості і якості виконаної роботи. Така система оплати праці підштовхувала людей до поверхової роботи, оскільки не було матеріальної зацікавленості у поліпшенні своєї продуктивності та вдосконаленні навичок. Багато робітників ставилися до своєї роботи без бажання вдосконалюватися, оскільки заробітна плата не залежала від їхніх зусиль. Це приводило до зниження якості продукції та загальної неефективності виробництва. Така система оплати праці також відображала загальний принцип радянської ідеології про рівність, але суперечила принципу ефективності та стимулюванню працівників до поліпшення своєї продуктивності. Запитання і завдання

1. Якою була кількість населення республіки в 1989 р.? За даними перепису населення 1989 року, кількість населення Української РСР становила 51,7 мільйона осіб.

shkola.in.ua

2. Що таке депопуляція? Депопуляція - це процес зменшення кількості населення в певній територіальній одиниці (наприклад, країні, регіоні, місті). Депопуляція може бути наслідком природних чинників (наприклад, високого рівня смертності), але також може бути зумовлена соціально-економічними проблемами, такими як безробіття, міграція, зменшення народжуваності тощо

3. Яку частину населення республіки становили селяни в 1985 р.?

За даними перепису населення 1985 року, частка населення, яке проживало в сільській місцевості, становила 44,5%.

4. Яку частину національного доходу України в цей період використовували на задоволення матеріальних потреб трудящих?

У період з 1950 по 1980 рр. в Україні в середньому близько 70% національного доходу використовувалося на задоволення матеріальних потреб трудящих.

5. Якою була середньомісячна заробітна плата робітників та службовців республіки в 1980 р.?

У 1980 році середньомісячна заробітна плата робітників та службовців республіки становила близько 120 рублів.

6. У скільки разів у період «застою» збільшилася кількість грошей в обігу, а у скільки — товарів народного споживання?

У період «застою» (1960-1980 рр.) кількість грошей в обігу збільшилася у 2,5-3 рази. Одночасно з цим кількість товарів народного споживання зросла не так значно, що призвело до дефіциту багатьох видів товарів, а також до росту цін на них. 7. Охарактеризуйте демографічні проблеми УРСР у період «застою». У період «застою» УРСР зіткнулася з рядом демографічних проблем. Наприклад, зниження показників природного приросту населення, зростання кількості старших людей та зниження рівня народжуваності. Крім того, у цей період зростала кількість розлучень та односельчан, що також могло впливати на показники демографії. Ці проблеми стали наслідком певних соціально-економічних трансформацій, які відбувалися в ті часи.

8. Проаналізуйте зміни, що відбувалися в соціальній структурі тогочасної України.

У період «застою» відбувалися значні зміни в соціальній структурі тогочасної України. Наприклад, підвищувався рівень освіти серед населення, що призводило до зменшення кількості людей з низьким рівнем кваліфікації і збільшення числа фахівців. Також відбувалася розширення середнього класу, але зростання доходів було нерівномірним, і більшість населення залишалася в категорії з низькими доходами. Крім того, зростала кількість жінок, які працювали поза домом, та зменшувалася кількість людей, які працювали в сільському господарстві. В цілому, соціальна структура тогочасної України претерпіла значні зміни, що були пов'язані з економічними трансформаціями, які відбувалися в цей період.

9. Якими були основні здобутки й проблеми соціальної сфери розвитку республіки? Основними здобутками соціальної сфери розвитку республіки були:

• покращення доступності освіти та зростання рівня грамотності населення;

• підвищення рівня медичного обслуговування, зменшення смертності та

підвищення тривалості життя населення;

• розвиток культури та національної ідентичності.

Проте в сфері соціальної сфери були й проблеми, зокрема:

• деякі проблеми у сфері соціального забезпечення населення, зокрема у пенсійній системі;

• проблеми у сфері житлово-комунального господарства, зокрема недостатньої

кількості житла для населення;

• зростання екологічних проблем та загрози здоров'ю населення.

10. Які зміни відбувалися у сферах охорони здоров'я, торгівлі та побутового обслуговування?

У сфері охорони здоров'я відбувалися зміни у напрямі покращення доступності та якості медичної допомоги, зокрема створення нових лікарень, розвиток науководослідних інститутів та підвищення кваліфікації медичного персоналу. У сфері торгівлі відбувалося зростання кількості та розвиток мережі магазинів та супермаркетів, покращення асортименту товарів та якості обслуговування. У сфері побутового обслуговування відбувалося розширення мережі кафе, ресторанів та інших закладів громадського харчування, а також розвиток сфери туризму.

11. Продовжте складання таблиці «Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960 — початок 1980-х рр.)» (с. 88).

Назва показника Значення в період загострення кризи радянської

системи

Приріст населення Помірний, але зменшувався з часом Урбанізація Зростання кількості міського населення, зокрема у

великих містах

Продуктивність праці

Зростання, але повільне та нерівномірне

Заробітна плата Зростання, але не відповідало збільшенню продуктивності праці Житлові

Не відповідали потребам населення, погіршувалися

внаслідок недостатку засобів відтворення житла Соціальний захист Розвивався, але недостатньо швидко та не відповідно до потреб населення

Економічна ефективність

Демографічна ситуація

Недостатня, зокрема через недостатнє використання інноваційних технологій та ресурсів

Відчутний старіння населення, погіршення стану

здоров’я, зменшення приросту населення Соціальна мобільність

Невисока, обмежена можливістю отримання вищої

освіти та кваліфікації

Культурне життя Розвивалося, з’являлися нові види мистецтва та

культурні заходи, але не отримувало достатньої

підтримки влади

shkola.in.ua

12. Обговоріть у малих групах. Про що свідчили етносоціальні зміни та життєвий рівень населення в УРСР доби «застою»? Обґрунтуйте свою відповідь. Доба «застою» в історії УРСР супроводжувалась значними етносоціальними змінами та змінами життєвого рівня населення. У малих групах можна обговорити декілька аспектів цих змін. По-перше, демографічна ситуація в УРСР в цей період була досить складною. Спостерігалися тенденції до зменшення кількості народжень та зростання кількості смертностей, що призводило до зменшення чисельності населення республіки. Також варто зазначити, що склад населення змінювався: зростала кількість міського населення, тоді як кількість селян зменшувалась.

По-друге, важливо відзначити соціальні зміни, що відбувалися в цей період. Радянська влада ставила своїм завданням забезпечення всього населення республіки доступом до житла, освіти, охорони здоров'я та інших видів соціальної підтримки. Однак, на практиці, багато з цих завдань були виконані недостатньо ефективно, що ставило під загрозу життєвий рівень населення.

По-третє, важливим аспектом етносоціальних змін в цей період була поширення національних рухів у складі Радянського Союзу. Український народ активно боровся

за свої права та свободи, що призводило до збільшення культурної та національної

самосвідомості українців. Проте, радянська влада не завжди підтримувала ці рухи, що відображалося у різних формах політичного репресивного режиму. Таким чином, етносоціальні зміни та зміни життєвого рівня населення в УРСР доби «застою» були складними та різноманітними. Демографічна ситуація ставала менш стабільною, соціальні зміни не завжди ефективно виконували свої завдання, а національні рухи призводили до зміцнення культурної та національної самосвідомості українців, але зустрічалися з політичним репресивним режимом. Загалом, доба «застою» мала великий вплив на подальший розвиток України та українського народу. 13. Якими, на вашу думку, могли бути шляхи подолання розглянутих проблем розвитку етносоціальної сфери України в період «застою»? Обґрунтуйте свою відповідь.

Подолання проблем розвитку етносоціальної сфери України в період «застою» могло бути досягнуто шляхом прийняття ряду заходів на державному рівні, серед яких можуть бути: 1. Розвиток і підтримка національних культур та традицій: держава мала б забезпечувати фінансову підтримку національних культурних закладів, розвивати національні культурні центри, зберігати та пропагувати національні традиції та мови. 2. Збереження мультикультурності: держава повинна була працювати над тим, щоб усі етнічні групи почували себе частиною більш широкої української громадянської спільноти. Це включало б забезпечення рівних прав та можливостей для всіх груп населення, забезпечення міжетнічної толерантності та поваги до інших культур.

3. Розвиток національної освіти: держава повинна була забезпечити фінансування національних шкіл та університетів, розвивати національну наукову думку та забезпечувати національну освіту на всіх рівнях.

4. Поліпшення умов праці та підвищення рівня життя: для збереження етнічної стабільності, було важливо забезпечувати рівний доступ до робочих місць, рівні зарплати для всіх груп населення, забезпечення соціальної підтримки для найбільш вразливих груп населення.

5. Розвиток інфраструктури: держава повинна була інвестувати у розвиток інфраструктури, зокрема у водопостачання, електроенергію, транспорт, технічне оснащення національних культурних закладів та освітніх і наукових установ.

shkola.in.ua

6. Проведення масштабної кампанії зі збереження здоров'я та розвитку здорового способу життя: це могло б допомогти покращити фізичний та психологічний стан населення та позитивно вплинути на розвиток етносоціальної сфери.

7. Врахування думки громадськості: держава повинна була враховувати думку громадськості в процесі прийняття рішень, що стосуються розвитку етносоціальної сфери. Для цього могли бути створені громадські ради, консультації з національними громадськими організаціями, проведення громадських обговорень тощо.

Загалом, для подолання проблем розвитку етносоціальної сфери в період «застою» потрібна була комплексна державна політика, яка б враховувала потреби та інтереси всіх етнічних груп населення України.

§ 14. Дисидентський рух

1. Як розвивався опозиційний рух у республіці в другій половині 1950-х рр.? У другій половині 1950-х рр. в УРСР відбувався розвиток опозиційного руху. Це було пов'язано зі зростанням незадоволення населення політикою радянської влади та її методами управління. Основні форми опозиційної діяльності включали в себе дискусії, петиції, звернення до влади, а також публікації в неофіційних засобах масової інформації. Опозиційний рух зосереджувався навколо інтелектуальної та культурної еліти, але його представники не мали однакової позиції щодо того, які конкретні зміни повинні бути внесені до політичного та економічного життя республіки.

2. Хто такі дисиденти?

Дисиденти - це люди, які виступають проти офіційної влади та системи влади, в якій вони живуть. Ці люди мають свою позицію та переконання, які нерідко суперечать офіційній ідеології та поглядам влади. Дисидентський рух був досить поширеним в країнах соціалістичного табору у 1960-х та 1970-х роках, коли люди стали більш критичними до влади та системи. 3. Що ви знаєте про зародження в Україні дисидентського руху? В Україні дисидентський рух зародився в другій половині 1950-х рр. У той час почали з'являтися групи людей, які критикували політику радянської влади, зокрема її методи управління та економічну політику. Серед представників дисидентського руху в Україні можна виділити Івана Дзюбу, Левка Матвієнка, Василя Стуса, Михайла Осадчого та інших. Дисиденти про яких мова, були засуджені радянською владою за "антирадянську агітацію" та "посягання на державну владу". У 1960-х роках дисидентський рух в Україні зміцнився, з'явилися нові групи та особи, які виступали проти радянської влади. Найбільш відомими з них були "Українське Громадське Об'єднання", "Українська Гельсінська група", "Українська самвидавська література" та інші. Дисиденти - це люди, які виступають проти офіційної політики влади або критикують її. Зазвичай вони відкрито виступають зі своїми поглядами та переконаннями, часто піддаються політичному переслідуванню та репресіям з боку держави. Дисидентство може проявлятися у різних галузях життя, від політики та соціальної діяльності до літератури та мистецтва. Таким чином, дисидентський рух в Україні зародився як реакція на політику радянської влади та її режим, який обмежував свободу думки та вираження. Люди, які виступали проти цієї політики, зазнавали переслідувань та репресій, проте їхні ідеї та переконання стали важливим елементом формування національної свідомості в Україні.

4. Якими були особливості «шістдесятництва» як опозиційного руху? Особливості «шістдесятництва» як опозиційного руху полягали в тому, що цей рух був складним і різноманітним. Він об'єднував різні соціальні та культурні групи, які не мали чіткої ієрархії або лідерів. Учасники руху висували різні вимоги, протестували проти різних аспектів радянського життя та виступали за різні політичні реформи. Це

відбивалося в тому, що «шістдесятники» були дуже різноманітними групами людей, що діяли в різних галузях, від літератури та журналістики до науки та політики.

5. Назвіть характерні риси відносин між державою та церквою в період хрущовської «відлиги».

У період хрущовської «відлиги» відносини між державою та церквою почали покращуватись. Зокрема, було дозволено будувати нові храми та ремонтувати існуючі, повернуто у власність деякі церковні будівлі, релігійні об'єднання отримали певну

свободу пропаганди своїх ідей та віросповідань. Однак, держава продовжувала контролювати церкву, не дозволяючи їй занадто зростати впливовість. До того ж, деякі релігійні об'єднання, зокрема греко-католики, продовжували перебувати під забороною й не отримували дозволу на діяльність.

Зі спогадів М. Роженка про події 4 вересня 1965 р. у кінотеатрі «Україна» І раптом на сцену піднялася худорлява людина. Оголосили, що слово надається Івану Дзюбі. Зал помітно хитнувся... Приєднавшись до попередніх виступів щодо оцінки фільму, Дзюба несподівано для присутніх, зокрема для мене, повідомив, що, на жаль, свято від фільму потьмарюється арештами серед української інтелігенції у Львові та інших містах України. Це повідомлення викликало шок. Принишкли актори, заціпенів зал. Хтось із адміністраторів підбіг до Дзюби, почав забирати мікрофон, підштовхуючи Дзюбу до краю сцени. «Це провокація!» — почулися вигуки, а Дзюба на краю сцени, мало не падаючи з неї в зал, продовжував щось говорити. Зал захвилювався. І тут залунав новий голос, я глянув разом з усіма праворуч від сцени й побачив Василя Стуса. Це говорив він. Закликав глядачів на знак протесту проти арештів піднятися зі своїх місць. Очі Василя горіли. Під його поглядом люди почали спочатку несміливо, а потім сміливіше вставати, відтак сідати, коли він звертався до інших, і знову вставати...

Промайнула думка, що сеанс зірвано, але в цей час мікрофонний голос попросив почати перегляд фільму. Світло в залі погасло. З темряви востаннє долинуло Василеве «Я вам розповім про Леніна», перекрите голосом гучномовця; сеанс розпочався.

1. Які факти наводить автор джерела?

shkola.in.ua

У своїх спогадах М. Роженко описує події, які відбулися 4 вересня 1965 року в кінотеатрі «Україна». Під час перегляду фільму відбувалися виступи деяких людей, що викликали емоційну реакцію у залі. Потім на сцену піднявся Іван Дзюба, який повідомив про арешти серед української інтелігенції, що сталися у зв'язку зі святкуванням 50-річчя Леніна, що згодом призвело до шоку та захвилювання у залі. Адміністратори кінотеатру почали забирати мікрофон у Дзюби, але залунав новий голос - Василя Стуса, який закликав глядачів на знак протесту проти арештів піднятися зі своїх місць. Згодом, сеанс все ж відновили. 2. Обговоріть у парах. Які висновки можна зробити на підставі інформації М. Роженка про характер подій, що відбулися 4 вересня 1965 р. у кінотеатрі «Україна»?

На підставі інформації М. Роженка можна зробити висновок про те, що 4 вересня 1965 року у кінотеатрі «Україна» відбувалася протестна акція проти режиму, що владнав у ті часи в Україні. Люди не погоджувалися з арештами, які сталися у зв'язку зі святкуванням 50-річчя Леніна, і хотіли висловити своє невдоволення. Важливим є той факт, що цю акцію провели відомі українські діячі культури та науки, які мали свій авторитет у суспільстві. Це підтверджує той факт, що залунав голос Василя Стуса,

який був відомим поетом і громадським діячем. Ці події свідчать про те, що українське суспільство почало відчувати себе активніше і висловлювати свої погляди, незважаючи на тиск з боку влади. Це можна вважати початком процесу, який пізніше призвів до глибоких змін у політичному та культурному житті України, зокрема до проголошення незалежності в 1991 році. Протестна акція у кінотеатрі "Україна" є важливою сторінкою в історії України, яка показує волю та рішучість людей боротися за свої права та свободи.

Із заключного слова на суді керівника УГГ М. Руденка (1 липня 1977 р.)

...Для оцінки суспільства — прогресивне воно чи регресивне — існує одне мірило — свобода слова, свобода інформації.

Понад три місяці мене допитували — і щоденно підполковники КДБ втовкмачували мені в голову ось таку істину: у нас за переконання не судять, у нас судять за діяльність. Але що таке діяльність письменника, діяльність філософа?

Наша діяльність — це висловлення наших переконань. Наша діяльність — це Слово. І ніщо інше! Така діяльність має дуже нескладну назву: бути Людиною. Не комахою, не безмолвною черепахою, а Людиною.

Де ж діяльність, у чому вона полягає? У тому, що я сказав, у нас порушують Загальну декларацію прав людини... Декларація підписана нашим Урядом і повинна бути законом нашого суспільства. 1. Обговоріть у парах. У чому М. Руденко вбачав безпідставність висунутих йому звинувачень? У своєму заключному слові на суді, М. Руденко відзначив, що його звинувачення в діяльності є безпідставними, оскільки він не робив нічого незаконного, а лише висловлював свої переконання та відстоював права людини. Він заявив, що його діяльність полягає в висловленні своїх переконань, що є нормальною для будь-якого письменника та філософа. М. Руденко відмовився визнавати себе винним та піддаватися цензурі, яку на нього намагалися нав'язати радянські влади.

2. Яким є ваше ставлення до громадянської позиції М. Руденка?

М. Руденко виступав на захист свободи слова та прав людини, що є важливими принципами громадянського суспільства. Тому, в його громадянській позиції можна бачити прояв відваги та вірності принципам свободи та правди. Із листа М. Джемілєва другові (5 вересня 1975 р.)

...Справи у мене загалом без особливих змін. 18 серпня оглянули лікарі, дані були такі: пульс — 57, температура 35,5, тиск 90/60, вага 45 кг...

shkola.in.ua

...Кажуть, що тут «вмирати не дають». Це схоже на правду, тому що в той же день 18 серпня мене перевели в тюремну лікарню, де крім щоденних вливань, робили ще ін'єкції глюкози та В,. 26 серпня знову перевели у свою камеру в підвал, але 1 вересня змушені були знову забрати у санчастину, бо дуже недобре стало зі шлунком. Протримали там чотири дні, і ось сьогодні, 5 вересня, я знову в підвалі. Слідчі органи не турбують. І ще ось що: 12 серпня стався такий інцидент. У той ранок, десь о 3 4 годині ночі, у камеру ввійшов начальник в'язниці підполковник Суров. Він запитав, коли я збираюся закінчувати голодування, і почувши, що я не збираюся, накинувся з образами. Казав, що він дізнався, який я негідник і антирадянщик, і що наївно думати, ніби голодування допоможе мені вийти на свободу. На закінчення він оглянув камеру і, помітивши на стінах якісь написи, розпорядився, щоб мені видали щітку з вапном і щоб я замазав ці

написи, хоча він прекрасно бачив за характером написів, що я до них відношення не маю, і бачив також, що я насилу тримаюся на ногах. «Якщо не підкориться — покарайте», — сказав він черговому наглядачеві. А

покарання могло виразитися в тому, що у мене відняли б ліжко і зачинили б відкидні нари, так що лежати довелося б на мокрій цементній підлозі. Коли черговий натякнув йому вже в коридорі, що подібне свавілля може викликати з мого боку реакцію відчаю, начальник сказав: «Нехай вішається, це навіть краще!».

цього я усвідомив собі, що моє самогубство розцінювалося в деяких колах як найбажаніший результат...

1. Які факти наводить автор листа? Автор листа М. Джемілєв наводить наступні факти:

• На момент написання листа його стан здоров'я не стійкий і він перебуває в режимі медичної допомоги.

• Він перебуває у в'язниці із поганими умовами тримання.

• Начальник в'язниці підполковник Суров здійснює тиск на М. Джемілєва, погрожує йому погіршенням умов тримання і навіть підказує самогубство як найбажаніший результат.

2. Обговоріть у парах. Які висновки можна зробити за цими фактами про ставлення влади до М. Джемілєва?

За цими фактами можна зробити висновок, що ставлення влади до М. Джемілєва було дуже ворожим і репресивним. Ці факти свідчать про те, що М. Джемілєв перебував у важких умовах тримання та під тиском начальства в'язниці. Це свідчить про те, що влада боялася М. Джемілєва та його позицій. Запитання і завдання

1. Яка акція протесту відбулася в Україні 4 вересня 1965 р.? На 4 вересня 1965 р. в Україні відбувся протестний марш на честь 22-ї річниці незалежності України, який був організований національним рухом української інтелігенції та студентства.

2. Назвіть автора праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Автором праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?» є Володимир Короленко.

3. Назвіть першу «самвидавську» статтю В. Чорновола. Перша «самвидавська» стаття В. Чорновола була опублікована 3 січня 1965 р. в газеті «Вільне життя» і мала назву «Державність – це життя».

4. Коли розпочалося видання журналу «Український вісник»? Журнал «Український вісник» почав видаватися в 1960 році.

5. Скільки осіб було затримано в республіці під час другої хвилі арештів дисидентів у 1972 р.?

У республіці під час другої хвилі арештів дисидентів у 1972 році було затримано більше 200 осіб.

shkola.in.ua

6. Хто був керівником Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод? Керівником Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод був Євген Сверстюк.

7. Наведіть факти, що свідчать про активізацію українського національновизвольного руху в Україні в 1965 1967 рр. У 1965-1967 роках в Україні спостерігалась активізація українського національновизвольного руху. В основі цього процесу лежали такі фактори:

• підтримка Західної України та еміграційних організацій;

• недовіра до радянської влади, яка обмежувала свободу слова та релігійну свободу;

• збільшення кількості інформації про західну культуру та ідеї національної самосвідомості;

• національне пробудження після Сталінських репресій та відкриття можливості відновлення культурного життя.

Це призвело до зростання інтересу до української культури, мистецтва, літератури та історії, а також до створення різних громадських організацій, які виступали за національну свободу та незалежність України.

8. Як розгортався правозахисний рух у республіці в 1968 1973 рр.?

Правозахисний рух в Україні в 1968-1973 роках проявлявся у створенні різних громадських організацій, які протистояли радянській владі та боролися за захист прав людини та основоположних свобод. До таких організацій належали, зокрема, Спілка українських письменників, Київський Комітет захисту прав людини, Українська Гельсінська група, Українська група Григорія Сковороди та інші.

Ці організації займалися вивченням та документуванням порушень прав людини в Україні, виступали з протестами проти репресивної політики влади та захищали права політв'язнів та їх родичів. 9. Охарактеризуйте діяльність Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ) була створена в серпні 1976 року на ініціативу українських правозахисників, які були занадто багато разів ув'язнені за свою діяльність. Головною метою групи було нагадати радянському уряду про його зобов'язання перед світовою громадськістю виконувати Гельсінські угоди, які були підписані радянською владою в 1975 році. УГГ стала провідною організацією у русі за права людини в Україні. Її діяльність була спрямована на захист прав людини, роз'яснення положень Гельсінських угод, інформування світової громадськості про ситуацію з правами людини в Україні, та допомогу українським правозахисникам.

УГГ проводила незалежне спостереження за дотриманням прав людини в Україні, здійснювала збір та аналіз інформації про порушення прав людини в республіці. Вона також вести боротьбу з адміністративним та кримінальним переслідуванням активістів руху за права людини в Україні.

shkola.in.ua

УГГ була активною до 1981 року, коли багато її членів були заарештовані та засуджені до термінів ув'язнення. Однак, її внесок у розвиток громадського руху за права людини в Україні був непересічним, та вона стала прикладом для наступних поколінь активістів у боротьбі за свободу та права українського народу. 10. Що було характерним для розгортання релігійного дисидентства? Розгортання релігійного дисидентства у 60-80-х роках XX ст. було характерне для країн з радянською системою влади. Дисидентство виникало як прояв протесту проти атеїстичного режиму, який боровся з релігією та переслідував віруючих. Релігійні дисиденти виступали за свободу совісті, вимагали поваги до прав людини та захисту релігійних прав. Їхні акції були спрямовані на залучення уваги суспільства та міжнародної спільноти до проблеми порушення прав людини у Радянському Союзі. 11. Проаналізуйте кримськотатарський національний правозахисний рух у цей період.

Кримськотатарський національний правозахисний рух у 60-80-х роках XX ст. був спрямований на захист прав татарського народу, який був депортований з Криму у 1944 році за підозрою у співпраці з нацистськими окупантами. Кримські татари стали однією з найбільш визначних груп національної меншини у Радянському Союзі, яка виступала проти політики російської національної еліти щодо їхнього повернення на батьківщину.

У 60-х роках кримські татари стали активізувати свою діяльність, оскільки були обмежені у своїх правах, а їхній повернення на батьківщину не було вирішено державою. Кримськотатарський національний правозахисний рух вимагав повернення татар на Крим та відновлення їхніх прав, включаючи право на землю, освіту та культурний розвиток. Рух відзначався використанням ненасильницьких методів боротьби, зокрема голодуванням, пікетування, зібраннями, петиціями та іншими формами мирного протесту. Проте, державна влада відносилася до цих вимог зі скептицизмом та незгодою. У 1974 році Кримській татарській народній конгрес був оголошений організацією, що протидіє радянському режиму, та був розпущений державними органами. У 1987 році, під тиском кримськотатарського руху та підтримки громадськості, Рада Міністрів СРСР прийняла рішення про повернення татар на батьківщину. Однак це рішення було виконано лише частково, а повернення татар на Крим триває й досі. Кримськотатарський національний правозахисний рух в період з 60-х по 80-ті роки мав значний вплив на формування національної свідомості татар, підвищення їхньої самосвідомості та активізацію боротьби за права. Він став передвісником подальшого розвитку національного руху та був важливим кроком у боротьбі за визнання та поважання прав людини в Україні та світі.

12. Укажіть особливості та історичне значення українського опозиційного руху періоду «застою».

Період «застою» в історії України, який тривав з 1960-х до 1980-х років, характеризувався насамперед відсутністю демократії та політичної свободи, переслідуванням дисидентів та обмеженням свободи слова та думки. У таких умовах український опозиційний рух був необхідним як інструмент боротьби за права та свободи українського народу. Основні особливості українського опозиційного руху в цей період полягали в тому, що він був досить різноманітним та неоднорідним. Опозиційні рухи були представлені різними групами та організаціями, які мали різні підходи до розв'язання проблем, які постали в Україні. Деякі з цих організацій були зосереджені на боротьбі за

національну свободу та незалежність України, інші - на розвитку культури та науковотехнічного прогресу в Україні, треті - на захисті прав людини та демократичних свобод.

Історичне значення українського опозиційного руху в період «застою» полягає в тому, що він сприяв формуванню громадянського суспільства та національної свідомості, визначав роль української інтелігенції та далекоглядність певних політичних лідерів. Опозиційний рух сприяв змінам в політичному та соціальному житті України та внесок українських дисидентів та опозиціонерів в історію України є значним. Вони протистояли тоталітарному режиму, дотримуючи за це переслідування, тюремні ув'язнення та інші форми репресій, але при цьому продовжували боротися за свої ідеали та переконання. Опозиційний рух також сприяв встановленню міжнародного

співробітництва та підтримки від західних країн, що дало змогу зменшити тиск на дисидентський рух. Український опозиційний рух періоду «застою» також вніс вагомий внесок у розвиток української культури, науки та літератури. Багато дисидентів та опозиціонерів були видатними діячами української культури та науки, які допомагали зберігати та розвивати українську ідентичність та культурну спадщину. Отже, український опозиційний рух періоду «застою» мав важливе історичне

значення, він був необхідним інструментом у боротьбі за права та свободи українського народу, сприяв формуванню громадянського суспільства та національної свідомості, вніс вагомий внесок у розвиток української культури та науки.

13. Завершіть складання таблиці «Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960 — початок 1980-х рр.)» (с. 88).

Таблиця "Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960початок 1980-х рр.)"

Подія Дата Опис

Перші протести за права кримських татар

Поширення в Україні вимог за національну свободу та громадянські

права

1961 Кримські татари розпочали серію протестів проти їхньої депортації під час сталінських репресій

1960ті В Україні все більше зростає протестів проти обмежень на свободу слова та обмежень національних прав

Заснування УГГ 1967 Українська Гельсінська група з'явилася з

метою захисту прав людини та виконання Гельсінської угоди Закриття журналу "Український вісник"

1972 Радянська влада заборонила видавати журнал "Український вісник", який друкав матеріали з правозахисного руху та статті на підтримку національних прав Акції з вимогою відновлення кримським татарам прав на землю

1970ті Кримські татари проводили акції та голодування на вимогу повернення своїх земель, що були конфісковані під час депортації

Арешти дисидентів

1972 У другій хвилі арештів дисидентів, більше 100 осіб було затримано у різних містах України

shkola.in.ua

Заснування

"Української групи на 30-річчя ООН"

1975 Група з'явилася з метою вимоги відповідності радянського права Гельсінській угоді та захисту прав людини

Ця таблиця містить події, що відбувалися в Україні в період загострення кризи радянської системи з середини 1960-х до початку 1980-х років. Серед подій можна виділити перші протести за права кримських татар, заснування Української

гельсінської групи, закриття журналу "Український вісник", акції кримських татар за відновлення прав на землю та арешти дисидентів. Також у таблиці зазначено

заснування "Української групи на 30-річчя ООН", яка з'явилася з метою вимоги відповідності радянського права Гельсінській угоді та захисту прав людини. В цей період український національно-визвольний рух активізувався, а правозахисний рух набув широкого розповсюдження.

14. Проведіть дискусію за проблемним питанням: «Причини активізації

дисидентського руху в другій половині 1960 — на початку 1970-х рр. і репресій влади щодо його учасників».

Дисидентський рух в Україні та Радянському Союзі в другій половині 1960-х і на початку 1970-х рр. активізувався з ряду причин. Однією з найбільш вагомих причин була нещадна тоталітарна політика радянської влади, яка включала в себе широкомасштабні репресії, знищення національної культури та підпорядкування всього і всіх державному контролю. Іншою причиною активізації дисидентського руху була загострення відносин між Україною та Радянським Союзом, а також збільшення націоналістичних настроїв в українському суспільстві. В умовах політичного тиску та дискримінації з боку радянської влади, дисидентський рух став одним з найефективніших способів вираження свободи думки та вибору. Однак, дії влади щодо дисидентів були жорстокими і нелюдськими. Репресії включали в себе затримання, суди, засудження до довічного ув'язнення та інші форми насильства. Іншою формою репресій була ізоляція дисидентів від суспільства, їх змушували жити в економічно складних умовах, забороняли публікації, забирали роботу та не допускали до вищої освіти.

З одного боку, репресії влади були безпідставними і порушували права людини, з іншого - їх можна розглядати як спробу радянської влади утримати контроль над суспільством і захистити свої інтереси.

У цій дискусії можуть бути представлені різні точки зору. З одного боку, можна аргументувати, що дисидентський рух був відповіддю на порушення прав людини та свободи думки і вибору, а репресії з боку влади були неправомірними та нелюдськими. З іншого боку, можна стверджувати, що дисидентство було спробою підриву системи та порушення громадського порядку, а влада мала право захищати свої інтереси та забезпечувати стабільність в суспільстві.

shkola.in.ua

Також можуть виникнути дискусії щодо того, які альтернативні способи могли бути використані дисидентами, щоб виразити свої погляди та переконання, не порушуючи громадський порядок. Можливо, вони мали б ініціювати діалог з владою або використовувати інші мирні методи боротьби за свої права. Загалом, дискусія щодо причин активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х і на початку 1970-х рр. та репресій влади щодо його учасників є складною та багатогранною. Її вирішення потребує детального вивчення історичного контексту та аналізу різних точок зору.

15. За наведеними фактами визначте особливості боротьби радянської влади з інакомислячими: 1) після участі у виступі в кінотеатрі «Україна» В. Стуса виключили з аспірантури Інституту літератури Академії наук УРСР за «систематичне порушення норм поведінки аспірантів і працівників наукового закладу»; 2) Ю. Бадзьо за те, що він на знак протесту проти арештів підвівся в кінотеатрі «Україна», виключили з партії й одразу після цього звільнили з

видавництва, де він працював редактором; 3) київського письменника В. Некрасова за підпис під колективним листом на захист В. Чорновола і виступ у день 25-річчя розстрілу євреїв у Бабиному Яру виключили з КПРС, записавши в рішенні: «...за те, що дозволив собі мати власну думку, яка не збігалася з лінією партії»; 4) співробітника Інституту філософії Академії наук УРСР М. Роженка, який у своєму листі до керівників республіки написав про неправомірність кваліфікувати літературну діяльність заарештованих дисидентів як «антирадянську пропаганду», «ворожу радянському ладу», звільнили з роботи, звинувативши

«націоналізмі»; 5) колишній голова КДБ УРСР М. Голушко писав: «У карних кодексах було передбачено відповідальність за антирадянську агітацію та пропаганду, наклепи на існуючий лад, застосування яких асоціюється з

переслідуванням за інакомислення. Диспозиції цих законів були нечіткими, що давало змогу віднести до "антирадянських" та "наклепницьких" найрізноманітніші дії та судження. Був досить широкий простір для суб'єктивізму в оцінці, у тому числі й для судових рішень». Особливості боротьби радянської влади з інакомислячими, які наводяться в питанні, відображають загальну тенденцію радянської держави до пригнічення будь-якої думки, яка не збігається з лінією партії. Деякі з цих особливостей включають:

1. Виключення з аспірантури В. Стуса за "систематичне порушення норм поведінки аспірантів і працівників наукового закладу", яке відображає спробу позбавити його можливості продовжувати своє навчання та наукову роботу.

2. Виключення Ю. Бадзьо з партії та звільнення з видавництва за підвищенням у кінотеатрі "Україна", що свідчить про спробу позбавити його можливості працювати та заробляти на життя.

3. Виключення В. Некрасова з КПРС за підпис під колективним листом та виступ на захист В. Чорновола, яке відображає намагання встановити контроль над думкою та позицією людини.

4. Звільнення М. Роженка з роботи за висловлення незгоди з кваліфікацією літературної діяльності заарештованих дисидентів як "антирадянську пропаганду", "ворожу радянському ладу", яке відображає спробу приховати думки, які не відповідали лінії партії.

5. Нечіткість та суб'єктивізм у визначенні понять "антирадянська агітація" та "наклеп", яке відображає загальну тенденцію до використання цих понять для переслідування

будь-яких думок, які не збігаються з лінією партії.

shkola.in.ua

Загалом, ці особливості свідчать про систематичне пригнічення будь-якої думки, яка не відповідає лінії партії в Радянському Союзі. Це була загальна тенденція радянської влади, яка переслідувала інакомислячих, виключала їх з різних сфер життя, та встановлювала контроль над думкою та позицією людини. Такі дії обмежували свободу слова та вільну думку, що є важливими складовими демократичного суспільства. Історія нагадує нам, як важливо захищати свої права та свободи і боротися за них, щоб запобігти повторенню подібних ситуацій у майбутньому. 16. Складіть самостійно історичний портрет М. Джемілєва. Мустафа Джемілєв народився 13 листопада 1943 року в селі Красногвардійське на південному заході Криму. Він є представником кримськотатарського народу, який був депортований сталінською владою в 1944 році. Джемілєв здобув вищу освіту в Києві та був активістом кримськотатарського національного руху з початку 1960-х років. У 1966 році був заарештований та

засуджений до п'яти років ув'язнення за участь у протестах проти незаконної депортації кримських татар. Після звільнення в 1971 році Джемілєв продовжив свою діяльність у визвольному русі кримських татар, зокрема через голодування та демонстрації.

У 1991 році Джемілєв став головою Верховної Ради Кримської Автономної Республіки, а у 1998 році очолив Меджліс кримськотатарського народу. Він був одним з найактивніших борців за повернення кримських татар на свою історичну

батьківщину, за визнання їх прав на землю та рівність перед законом. Джемілєв декілька разів зустрічався з президентами США, Росії, Туреччини та інших країн для підтримки кримськотатарського народу та звернень до влади Росії щодо захисту їх прав на півострові.

За свою боротьбу за права кримських татар Мустафа Джемілєв був нагороджений

численними міжнародними та національними преміями, включаючи Премію імені Сахарова за свободу думки та інші відзнаки за працю в галузі прав людини. Він продовжує працювати на користь кримськотатарського народу, виступаючи на міжнародній арені та співпрацюючи з урядами різних країн. Його життя та діяльність стали прикладом відваги, принциповості та відданості національній справі. Мустафа Джемілєв продовжує бути важливим символом боротьби за права меншин та національних груп у світі.

§ 15. Розвиток культури й духовного життя

1. Які зміни відбувалися в розвитку освіти України в 1953 1964 рр.?

У період з 1953 по 1964 роки в Україні відбулися значні зміни в розвитку освіти. Зокрема, було запроваджено загальнообов'язкову середню освіту, збільшено кількість шкіл та вчителів, змінено зміст навчання та методики викладання. Також відбулися реформи в системі вищої освіти, з'явилися нові виші та факультети, збільшилася кількість студентів.

2. Укажіть здобутки тогочасної науки в республіці.

У той час наука в Україні досягала значних успіхів. Наприклад, українські вчені внесли вагомий внесок у розвиток радянської космонавтики, зокрема у створення першого в історії штучного супутника Землі - Спутника-1, та перших космічних кораблів. Також відбувалися значні досягнення в галузі фізики, хімії, біології та інших наук.

3. Назвіть основні досягнення української літератури і мистецтва в період «відлиги».

shkola.in.ua

У період "відлиги" (1953-1964 рр.) українська література та мистецтво пережили своєрідне відродження. У літературі з'явилися нові талановиті письменники, такі як Іван Багряний, Іван Драч, Василь Стус та інші, які створювали твори, що відображали проблеми сучасного життя. У мистецтві розвивалися такі напрями, як соцреалізм, модернізм, авангард та інші, з'являлися нові таланти, такі як художник Анатолій Криволап, поет Олександр Олесь та інші. Також у цей період було відкрито нові театри, кінотеатри та інші культурні заклади, що сприяло розвитку культурного життя в Україні.

4. Назвіть головні здобутки культури української діаспори в роки хрущовської «відлиги».

У роки хрущовської "відлиги" українська діаспора зробила значні здобутки в культурній сфері. Наприклад:

• Видання журналу "Сучасність" (Modernism), який був одним з найбільших літературних видань української діаспори.

• Створення українського національного театру в Канаді.

• Організація фестивалю української культури "Тризуб" у Великій Британії.

• Публікація ряду літературних творів, в тому числі творів Олеся Гончара, Юрія Іздрика, Івана Багряного та ін.

5. Що вам відомо за іншими навчальними дисциплінами про здобутки культури України в період системної кризи радянського ладу? За іншими навчальними дисциплінами, здобутки культури України в період системної

кризи радянського ладу охоплюють такі напрямки:

• Література: у цей період було видано багато важливих літературних творів, зокрема творів Івана Багряного, Олеся Гончара, Василя Стуса, Лесі Українки та ін.

• Музика: з'явилися нові напрямки української музики, зокрема етно-рок та етнопоп музика.

• Кіно: знято кілька важливих фільмів, таких як "Захар Беркут" і "Тіні забутих предків".

• Художня та декоративно-прикладна мистецтва: були створені нові течії в художньому мистецтві, зокрема "білі школи" та "нова художня культура". Також розвивалася традиційна українська вишивка, кераміка та інші види декоративноприкладного мистецтва.

• Театр: з'явилися нові театральні постановки, такі як "Вертеп" та "Кайдашева сім'я", які отримали визнання української та світової громадськості.

• Фольклор: відновлювалася традиційна українська культура, зокрема за допомогою збирання та дослідження українського фольклору. Також варто зазначити, що у цей період розвивалася українська еміґраційна культура, яка знайшла своє відображення у видавництвах, театральних постановках та інших культурних заходах. Які висновки ви можете зробити про мовну ситуацію в УРСР за наведеною інформацією?

З наведеної інформації можна зробити висновок, що мовна ситуація в УРСР в 1976 році була досить складною для української мови. Лише чверть газет, що видавалися в Україні, були україномовними. Інші газети видавалися російською мовою або були двомовними. Це свідчить про домінування російської мови у масовій культурі та медіа в УРСР в той час. Така мовна ситуація може бути наслідком політики радянської влади щодо української мови, яка була обмежена та навіть пригнічувана протягом багатьох років.

Із листа Гр. Тютюнника до Олеся Гончара (1968 р.)

Дорогий Олесю Терентійовичу!

shkola.in.ua

Щойно прочитав «Собор». Орлиний, соколиний роман ви написали, роман-набат! О, як засичить ота наша ретроградська гидь, узнавши сама себе, яке невдоволення Вами висловлять... У наш час, ніби тихий, ніби благий — тільки вужине шелестіння під ногами чути... і «Собор»! Здавалося б, «все мовчить, бо благоденствує» (як же телевізори під шиферними сільськими дахами, пенсії колгоспникам, колективне керівництво, патріотизм, однаковий для всіх як віцмундир) — і «Собор»! Здавалося б, нормалізація (як же, культу не було, були «окремі помилки», генерали аплодують стоячи його імені, названому начальством; керівні дами, комсомолки в 40 років, переконують письменників-початківців, що 37-й рік не такий уже й злочинний, що

декому тоді справедливо «дали прикурить») — і раптом «Собор». Здавалося б, усе минулося, «прошло без сучка й задоринки»: народ, від якого забрано й приховано

історію його духу, як приховують від прийомної дитини, хто її батьки і куди вони поділися, — народ цей звик, «безмолвствует» — і раптом «Собор»!

1. Обговоріть у парах. У чому автор листа вбачав значення роману Олеся Гончара «Собор»?

За листом Гр. Тютюнника можна зробити висновок, що він вважав роман Олеся

Гончара «Собор» важливим твором, який мав змогу викликати невдоволення серед тогочасної ретроградської гиді, яка приховувала історію його народу. Роман став набатом, який відлунює в масовій свідомості й нагадує про минуле, про правду про те, що сталося з українським народом в минулому.

2. Поясніть, як ви розумієте вислів Гр. Тютюнника «роман-набат».

Вислів «роман-набат» можна розуміти як твір, який має відлуння, він нагадує про себе, про те, що сталося в минулому. Так само, як удари набатної церковної дзвони, які нагадують людям про потребу діяти відповідно до духовних принципів, роман Олеся Гончара «Собор» викликає в людях певну реакцію та нагадує про правду про минуле.

Запитання і завдання

1. Який новий навчальний предмет було запроваджено у програму середньої загальноосвітньої школи в 1972 р.? У програму середньої загальноосвітньої школи в 1972 році було запроваджено новий навчальний предмет - «Основи наукових досліджень».

2. Коли встановили 11-річний термін здобуття загальної середньої освіти в школі? 11-річний термін здобуття загальної середньої освіти в школі був встановлений в 1958 році.

3. Яку кількість книжок видавали українською мовою в Україні в 1981—1985 рр.? За даними Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, в Україні в період 1981-1985 рр. було видано близько 50 тисяч книжок українською мовою.

4. Якою була кількість науковців у республіці на початку 1980-х рр.?

На початку 1980-х років в Українській РСР працювало близько 60 тисяч науковців.

5. Яку назву мав роман у віршах Ліни Костенко, надрукований у 1979 р.?

Роман у віршах Ліни Костенко, надрукований у 1979 році, мав назву "Маруся Чурай".

6. Назвіть фільми режисера Ю. Іллєнка, які в період «застою» не потрапили до глядачів.

shkola.in.ua

Режисер Юрій Іллєнко зняв кілька фільмів, які в період «застою» не потрапили до глядачів, зокрема: "Між Москвою і Черніговом", "Тополя", "Інспектор Виттє". Всі ці фільми були заборонені цензурою і згодом здобули популярність тільки після політичної розв'язки в кінці 1980-х - на початку 1990-х років. 7. Які зміни в розвитку освіти в Україні відбулися в цей період? У період "застою" в Україні відбулися деякі зміни в розвитку освіти. Зокрема, було збільшено кількість шкіл, вузів та наукових установ, створено нові навчальні програми та введено нові спеціальності. Також було запроваджено експериментальний педагогічний проект "Школа нового типу", який передбачав модернізацію навчального процесу і зміну підходів до навчання. Однак, в той же час, освітній рівень знизився, а рівень знань випускників шкіл та вузів став нижчим.

8. Наведіть факти, що свідчать про посилення зросійщення в Україні в період «застою».

У період "застою" в Україні посилилося зросійщення, що свідчило про національну

асиміляцію та втрату української культурної ідентичності. Наприклад, було зменшено кількість годин, які відводилися для вивчення української мови та літератури, а також заборонено використовувати українську мову в деяких сферах суспільного життя. 9. Охарактеризуйте здобутки й досягнення тогочасної української науки.

У 1960-1980-х роках українська наука досягла значних успіхів у багатьох галузях. У галузі математики були здійснені важливі досягнення в теорії функцій, топології, теорії керування, інтегральних рівнянь, диференціальних рівнянь та інших областях. У галузі фізики було здійснено значний прогрес в області твердотільної фізики, квантової механіки, фізики плазми та інших областях. У галузі хімії досягнуто успіхів в області синтезу органічних сполук, каталізу, квантової хімії та інших областях.

галузі біології було досягнуто успіхів в області генетики, біохімії, фізіології та інших областях. Українські науковці здобули значні досягнення в галузі космічної технології, зокрема, розробивши ракетні двигуни для космічних апаратів та здійснюючи успішні запуски супутників. У галузі металургії було досягнуто успіхів в області технологій виробництва сталі та інших металів. У галузі механіки було досягнуто успіхів в області теорії машин і механізмів, розробки нових матеріалів та технологій. Також в період "застою" заснували кілька великих наукових центрів, зокрема Інститут кібернетики НАН України, Інститут теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау, Інститут математики НАН України та інші. Зокрема, Інститут кібернетики НАН України став одним з провідних центрів у світі у галузі штучного інтелекту та обробки інформації. Інститут теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау здійснив значний внесок у розвиток теорії квантових полів та фізики конденсованого стану речовини. Інститут математики НАН України займається розв'язанням складних математичних задач, в тому числі у галузі теорії оптимізації та диференціальних рівнянь. Українські науковці також активно брали участь у міжнародних наукових програмах та проектах, що сприяло підвищенню престижу науки в Україні та зміцненню її зв'язків зі світовою науковою спільнотою.

shkola.in.ua

Загалом, за цей період українська наука досягла значних успіхів у багатьох галузях та забезпечила своє місце серед провідних наукових держав світу. 10. У чому полягали втрати й досягнення української літератури цього часу? Втрати української літератури в цей час пов'язані з обмеженням свободи слова та ідеологічної цензури. Це призвело до обмеження творчого потенціалу письменників та обмеження публікації багатьох творів. У той же час, були досягнення у літературі, які відображали бурхливі зміни в суспільстві та культурі. З'явилися нові теми та жанри, в тому числі література про історію України та міську лірику. Також українська література збагатилася новими іменами та творчими постатями. 11. Назвіть особливості розвитку українського мистецтва. Розвиток українського мистецтва в 1970-1980-х роках характеризувався пошуками нових форм та стилів, а також відкриттям для себе західного мистецтва. Це призвело до появи нових напрямів в мистецтві, таких як неоекспресіонізм, постмодернізм та інші. Виникли нові творчі об'єднання, які дозволили митцям обмінюватися досвідом та створювати спільні проекти. Також українське мистецтво стало більш різноманітним, з'явилися нові технології та матеріали для створення творів. У цей

період важливою стала роль українських художників у відновленні традиційної

культури та національної ідентичності, що ставало все актуальнішим питанням під час радянської епохи.

12. Визначте внесок українських спортсменів у розвиток спорту в цей період. В цей період українські спортсмени здобували значні досягнення у різних видах спорту, включаючи легку атлетику, гімнастику, боротьбу, важку атлетику, хокей, футбол та баскетбол. У 1976 році українські легкоатлетки Надія Ткачук та Тетяна Стеценко виграли золоті медалі на літніх Олімпійських іграх в Монтреалі, а Олег Ящук у боротьбі виграв срібну медаль. У наступні роки українські спортсмени

здобували медалі на Олімпійських іграх та чемпіонатах світу.

13. Проаналізуйте особливості молодіжного неформального руху в тогочасній УРСР.

У тогочасній УРСР був активний молодіжний неформальний рух, що мав великий вплив на культурний та соціальний життя країни. Молодь створювала свої гуртки та об'єднання, які займалися різними видами діяльності, включаючи літературу, мистецтво, музику, спорт та політику. Такі об'єднання були заборонені, і їх учасники стикалися з різними переслідуваннями, але це не завадило їм продовжувати свою діяльність.

Особливо відомими були музичні об'єднання, такі як "Скрябін", "ВВ", "Рок-хуртівня", "Брати Гадюкіни" та інші. Вони займалися написанням та виконанням авторських пісень, які знайшли велику популярність серед молоді. Також у цей період активно розвивалися спортивні гуртки, особливо популярні були футбольні та баскетбольні команди. Із забороненої культурної діяльності варто згадати кіноклуби та театральні гуртки, які також були дуже популярні серед молоді. Молодіжний неформальний рух в тогочасній УРСР мав свої особливості. Він був відповіддю на офіційну культуру, яка була досить стерильною та нецікавою для молоді. Молодь створювала свої власні культурні цінності та норми, які відрізнялися від тих, що були пропагандовані державою. Неформальний рух був проявом бажання молоді виражати свою індивідуальність та критикувати усталені норми та цінності. У цілому, молодіжний неформальний рух в тогочасній УРСР був важливим чинником в розвитку культури та соціальних змін. Він вплинув на формування нових культурних та соціальних тенденцій, які знайшли відображення в культурі та житті країни в подальшому.

14. У чому полягав внесок української діаспори в розвиток тогочасної культури України?

Українська діаспора внесла значний внесок у розвиток тогочасної культури України.

shkola.in.ua

період "застою" українська діаспора стала важливим фактором, що сприяв розвитку української культури. Багато українців, які переселилися за кордон, зберігали свою культурну спадщину та працювали над її збереженням і розвитком. Вони організовували культурні заходи, видавали книги та періодичні видання, засновували художні та музичні школи, театри та музеї, сприяючи розвитку української культури. Окрім того, українська діаспора була важливим джерелом фінансової та матеріальної підтримки української культури в Україні. Діаспора надавала фінансову підтримку науковим та культурним інститутам, в тому числі університетам, бібліотекам, музеям та театрам.

Також важливим внеском української діаспори у розвиток тогочасної культури України був її вплив на міжнародну спільноту. Діаспора активно працювала над

просуванням української культури та історії за межами України, що допомагало

залучати увагу світової спільноти до культурного розвитку України. Отже, внесок української діаспори в розвиток тогочасної культури України полягав

збереженні та розвитку української культурної спадщини, підтримці наукових та культурних інститутів, впливі на міжнародну спільноту та просуванні української

культури за межами України. Цей внесок є надзвичайно важливим, оскільки діаспора стала міцним зв'язком між українською культурою в Україні та українською громадою

за кордоном. Діаспора зберегла та продовжує зберігати культурну спадщину українців, розвиваючи її та передаючи наступним поколінням.

15. Складіть таблицю «Розвиток культури і духовного життя України в період "застою"».

Галузь

культури

Основні досягнення

Література Збереження національної

ідентичності, зростання

кількості виданих книг,

виведення української

літератури на світову арену

Мистецтво Виникнення нових художніх

течій та напрямів, розкриття

потенціалу національної

культури, популяризація

українського мистецтва в світі

Музика Створення нових музичних

колективів та творчих

об'єднань, розвиток української

поп- та рок-музики, формування національної

музичної ідентичності

Театр Розвиток нових театральних

форм, використання новітніх

технологій у театральному

мистецтві, поява нових

театральних колективів

Кіно Створення художніх фільмів, які стали класикою

українського кіно, популяризація українського

кіно за кордоном

Видатні діячі

Іван Драч, Ліна Костенко, Василь Стус, Олесь Гончар, Іван Багряний та інші

Микола Бурляєв, Анатолій Кропивницький, Іван Марчук, Тетяна Яблонська

та інші

Олександр Білаш, Віктор Морозов, Олександр Пономарьов, гурт "Скрябін", "ВВ", "Брати Гадюкіни" та інші

Леся Курбас, Леся Українка, Богдан Ступка, Марія Заньковецька, Анатолій Крим та інші

Сергій Параджанов, Іван Миколайчук, Леонід Биков, Віра Крутенко та інші

16. Обговоріть у малих групах. У чому полягала суперечливість процесів розвитку освіти, науки, літератури та мистецтва України в період системної кризи радянського ладу? Обґрунтуйте свою відповідь. Якщо розглядати процеси розвитку освіти, науки, літератури та мистецтва України в період системної кризи радянського ладу, то можна виділити декілька суперечностей:

Наука та освіта. З одного боку, в період радянської влади була здійснена значна

реформа освіти, яка забезпечила доступ до освіти для всіх громадян. Проте, з іншого боку, ця освіта була сильно ідеологізованою та залежала від політичних вимог влади.

Це призводило до відчутного знецінення наукової діяльності та науково-технічного

прогресу.

Література та мистецтво. У період радянської влади відбувся значний розвиток

літератури та мистецтва, що було пов'язано з ідеологічною пропагандою та державним

фінансуванням. Проте, це також призводило до знецінення творчої свободи та залежності від ідеологічних диктатів влади.

Відносини з міжнародним співтовариством. Україна, як складова частина Радянського Союзу, знаходилась у залежності від міжнародної політики СРСР. Це призводило до відчутної ізольованості української культури від світової культурної спадщини. Отже, можна зробити висновок, що в період системної кризи радянського ладу розвиток освіти, науки, літератури та мистецтва в Україні був суперечливим. З одного боку, було забезпечено доступ до освіти та розвиток культури, проте з іншого боку, це було здійснено за високою ціною - залежність від ідеології та політичної влади. Це призводило до знецінення наукової діяльності, творчої свободи та ізольованості від світової культури. Таким чином, в цей період в Україні існували суперечності між культурно-освітнім розвитком та політичною залежністю від влади, що затримувало зростання науково-технічного потенціалу та зміцнення міжнародних зв'язків. 17. Підготуйте повідомлення про діяльність визначних діячів або діячок (на вибір): В. Симоненко, І. Миколайчук, П. Майборода, Є. Мірошниченко, А. Солов'яненко, М. Амосов, О. Антонов, Т. Яблонська, М. Приймаченко, С. Параджанов, В. Маняк, О. Пріцак, П. Яцик, Р. Шпорлюк, Р. Конквест, Дж. Мейс та інші. Михайло Амосов (1913-2002) - український та радянський хірург, академік Академії медичних наук УРСР та Росії, доктор медичних наук, професор, депутат Верховної Ради УРСР, Герой Соціалістичної Праці. Михайло Амосов вніс вагомий внесок у розвиток кардіохірургії та серцево-судинної хірургії в цілому. Він провів перші в Україні відкриті операції на серці в 1955 році, а вже в наступному році відкрив перший в Україні кардіохірургічний центр.

Крім того, Михайло Амосов був активним громадським діячем та займався політикою.

Він був обраний народним депутатом УРСР в 1970-1974 та 1974-1979 роках, і підтримував ідеї реформування медичної галузі, а також вступу України до складу

Радянського Союзу.

Михайло Амосов був не тільки видатним лікарем, але і письменником. Він написав кілька книг, у тому числі "Через біль до зірок", яка стала бестселером та була перекладена на багато мов.

Підсумовуючи, Михайло Амосов - це видатний хірург, активний громадський діяч, та талановитий письменник. Він вніс великий внесок у розвиток медицини та політики в Україні.

shkola.in.ua

18. Керівники комітету з кінематографії при Раді Міністрів УРСР заборонили до прокату фільм Ю. Іллєнка «Криниця для спраглих», пояснивши це наявністю в ньому ідейних помилок і «формальних новацій». Голова комітету звинуватив творчу молодь у захопленні асоціативним і поетичним кінематографом на шкоду реалізму. На його думку, запозичення художніх прийомів М. Антоніоні або І. Бергмана недоцільне, оскільки народжені в західному світі ніколи «не розкривали духовний світ радянської людини». Яким є ваше ставлення до цієї критики? Чи

була виправданою така точка зору? Як наведені думки впливали на розвиток українського кінематографа?

На мою думку, заборона фільму на підставі його "ідейних помилок" і "формальних новацій" є досить суб'єктивною та обмеженою в своїх поглядах. Творча свобода є

необхідною у розвитку культури, і відмова від запозичення художніх прийомів та ідей може призвести до стагнації індустрії. Щодо звинувачення творчої молоді в захопленні асоціативним і поетичним

кінематографом, вважаю, що це несправедливо. Використання цих прийомів може допомогти розвинути художній вираз та передати глибинні емоції.

У світлі цієї критики можна вбачати деякий негативний вплив на розвиток українського кінематографа. Заборона фільму може стати перешкодою для подальшого розвитку та експериментування в галузі кінематографії. Проте, на щастя, пізніше відбувся певний розквіт українського кіно, і сьогодні Україна має багату кінематографічну індустрію зі своїми видатними режисерами, акторами та сценаристами.

19. Поєднуючи знання, отримані з історії України та української літератури, з'ясуйте роль духовної основи і краси в житті людини, історичної пам'яті народу, добра і зла в житті, проблему національного нігілізму і моральної ницості за матеріалом роману «Собор» Олеся Гончара. Роман "Собор" Олеся Гончара є твором, що досліджує роль духовної основи і краси в житті людини, історичної пам'яті народу, добра і зла в житті, проблему національного нігілізму і моральної ницості.

Один з головних образів роману - Василь, який стає свідком знущань над історичними пам'ятками, серед яких є замок, де він колись зустрів свою дівчину. Ця зустріч була для нього першою у житті, яка пробудила його любов до краси та духовної основи. Василь не може терпіти знищення історичних пам'яток, адже вони є символом історії народу і його культури.

У романі відображені проблеми національного нігілізму та моральної ницості. Люди забувають свою історію, свої корені, свої цінності. Вони віддають перевагу матеріальному благополуччю та владі, забуваючи про духовність та красу. Автор ставить перед нами питання про те, що робити, коли моральна ницість і національний нігілізм проникають у всі сфери життя. Водночас, роман "Собор" описує і проблему добра і зла в житті. Головний герой Василь намагається бути добрим, захищаючи красу історичних пам'яток та духовну основу народу. Але він зіштовхується зі злом, яке проявляється у знищенні пам'яток, у владі та корупції. Автор показує, що важко залишатись добрим у світі, де зло навколо нас.

Отже, роман "Собор" Олеся Гончара досліджує роль духовної основи і краси в житті людини, історичної пам'яті народу, проблему національного нігілізму і моральної

shkola.in.ua

ницості, а також проблему добра і зла в житті. Автор закликає нас не забувати свою історію та цінності, захищати красу та духовність, і не згоджуватись зі злом, що навколо нас. Роман "Собор" є важливим твором, який нагадує нам про важливість збереження нашої культурної спадщини та духовності. Розділ 4. Відновлення незалежності України § 16. Початок «перебудови» в СРСР і УРСР

1. Який період історії СРСР називали «застоєм»?

Період історії СРСР, який називали "застоєм", тривав з 1964 року до середини 1980-х років. Цей період почався після смерті Йосипа Сталіна та приходу до влади нового

керівництва КПРС, в особі Леоніда Брежнєва.

2. У чому проявлялася криза радянської моделі розвитку?

Криза радянської моделі розвитку проявлялася у багатьох сферах. Наприклад, в економіці була відчутна низька продуктивність, недостатнє використання інноваційних технологій та відставання від розвинених країн світу. У політичній сфері

не було свободи слова та виборів, було обмеження на свободу релігії та національної самобутності. Культурно-мистецьке життя було під контролем держави, а не мистецьких громад, що призвело до відстаювання від світових тенденцій. Також відчутним було зниження морально-етичних стандартів та падіння якості життя більшості населення. Усі ці чинники призвели до занепаду радянської моделі розвитку та сприяли розпаду СРСР.

Запитання і завдання

1. У якому році розпочалася «перебудова» в СРСР? Хто став її ініціатором? «Перебудова» в СРСР розпочалася в 1985 році. Ініціатором реформ став генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов.

2. Якими були перші заходи «перебудови»? Перші заходи «перебудови» були спрямовані на зміцнення економіки і політичної системи країни. У рамках цього були запроваджені нові економічні політики, такі як «гласність» і «перестройка», які передбачали більшу відкритість і демократизацію суспільства, а також реформування господарської системи країни. Зокрема, були запроваджені нові форми власності і управління, а також ініційовані процеси деколективізації та приватизації деяких галузей економіки. Також були проведені реформи у сфері культури, освіти та національної політики, з метою збереження та розвитку культурного різноманіття країни.

3. Коли сталася аварія на Чорнобильській АЕС? Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 26 квітня 1986 року. 4. Що спонукало до зміни концепції «прискорення» на впровадження елементів ринкової економіки? Низка причин спонукала до зміни концепції "прискорення" на впровадження елементів ринкової економіки. Зокрема, до таких причин можна віднести:

• загострення економічної кризи в країні, що призвело до зниження виробництва та погіршення життєвого рівня населення;

• неефективність централізованого планування та управління господарством, що призводило до збільшення недоброякісної продукції та неефективного використання ресурсів;

• конкурентоспроможність господарства була нижчою, ніж у країн-конкурентів;

• політичні реформи та зміни в керівництві країни, що призводили до

shkola.in.ua

необхідності змін у політиці та економіці. Ці причини спонукали керівництво країни до перегляду своєї економічної політики

пошуку нових рішень. У результаті були здійснені перші кроки у впровадженні ринкових механізмів у господарстві, такі як дозвіл на приватизацію, дозвіл на створення приватних підприємств та ін.

5. Якою була мета політики «гласності»?

Метою політики "гласності" в СРСР було забезпечити відкритість та прозорість у державному управлінні та зменшити корупцію та зловживання владою. Це було одним з головних аспектів політики перебудови, започаткованої Горбачовим в 1985 році. 6. Що передбачав Закон «Про державне підприємство» 1987 р.? Закон "Про державне підприємство" прийнятий у 1987 році передбачав передачу деяких повноважень з управління державними підприємствами з міністерств та відомств на місцеві органи влади. Цей закон давав можливість підприємствам більш самостійно вирішувати економічні питання та давав змогу стимулювати ініціативу та ефективність управління. Закон також дозволяв створювати спільні підприємства з іноземними компаніями, що сприяло розвитку зовнішньої торгівлі та приватного підприємництва. Проте, водночас, цей закон не припиняв державний контроль над підприємствами та зберігав соціалістичний принцип власності на засоби виробництва.

7. Чому «перебудова» в СРСР уже від самого початку загальмувалася? Процес "перебудови" в СРСР уже від самого початку зіткнувся зі значними труднощами, оскільки вимагав радикальних змін у політичній, економічній і соціальній сферах. Більшість консервативних елементів у владі та населенні, зокрема, еліти радянської системи, боялися втратити свої привілеї та владу, і тому активно протистояли реформам. Крім того, були великі економічні труднощі, зокрема зростання інфляції та дефіциту товарів, які ще більше ускладнювали процес "перебудови".

8. Який вплив на процеси «перебудови» мала політика «гласності»? Політика "гласності", яка була запроваджена М. Горбачовим, мала значний вплив на процес "перебудови". Вона забезпечувала відкритість у діяльності державних інституцій та розширювала права громадян на отримання інформації. Це дало можливість знайти підтримку у населення для проведення реформ, а також зменшити опір з боку консервативних елементів у владі. Крім того, політика "гласності" зумовила зростання громадської активності та розвиток громадських організацій, які мали вплив на процес "перебудови". Наприклад, такі громадські організації, як "Меморіал" і "Хельсінкський комітет", допомагали залучати увагу до порушень прав людини та викривати історичну правду, що сприяло демократизації суспільства та розвитку громадянського суспільства.

9. Обговоріть у групах. Чому спроби економічних реформ лише погіршували економічне становище в СРСР?

Перш за все, необхідно зазначити, що радянська економіка була дуже централізованою і бюрократичною. Ринок мав обмежений доступ до ресурсів і не був ефективним з точки зору алокації ресурсів. Крім того, відсутність конкуренції та здатності належним чином оцінювати та розподіляти ресурси призводили до того, що економіка стала неефективною.

shkola.in.ua

У 1960-х роках радянське керівництво намагалося реформувати економіку, але ці спроби не видалися успішними. Одним з основних причин була та, що нові економічні заходи не були належним чином підтримані політичним лідерством. Крім того, децентралізація системи розподілу ресурсів не була належним чином розроблена, що призвело до корупції та зловживання владою на місцях. Під час «перебудови» у 1980-х роках було введено економічні реформи, такі як "Перестройка" та "гласність". Однак, ці реформи не були належним чином розроблені та реалізовані. Результатом стало те, що нові економічні заходи призвели до збільшення інфляції, зростання дефіциту та збільшення заборгованості перед Заходом.

Окрім цього, радянська економіка залежала від імпорту технологій та обладнання.

Національна промисловість не була належним чином розвинена, що призвело до низької продуктивності та якості виробів. Брак конкуренції також призвів до того, що підприємства не мали стимулу до інновацій та підвищення якості своєї продукції. Загалом, радянська економіка не була здатна конкурувати з розвинутими західними країнами. Спроби реформувати систему не вдалося належним чином розробити та

реалізувати, що призвело до ще більшої кризи в економіці.

10. Створіть структурно-логічну схему «Початок "перебудови" в СРСР».

Структурно-логічна схема «Початок "перебудови" в СРСР»:

1. Політичні передумови:

• Смерть Л.І. Брежнєва в 1982 році;

• Приходження М.С. Горбачова до влади в 1985 році.

2. Головні напрямки "перебудови":

• 2.1. Гласність;

• 2.2. Політичні реформи;

• 2.3. Економічна перебудова.

3. Фактори, що впливали на "перебудову":

• 3.1. Економічні проблеми;

• 3.2. Стратегія збройної гонки;

• 3.3. Наслідки Чорнобильської катастрофи;

• 3.4. Дисидентський рух;

• 3.5. Стрімкий розвиток інформаційних технологій.

Основні чинники, що вплинули на розвиток процесів "перебудови":

1. Економічні проблеми:

• 1.1. Зниження ефективності господарювання;

• 1.2. Низький рівень життя населення;

• 1.3. Низька конкурентоспроможність на світових ринках;

• 1.4. Структурні проблеми в економіці.

2. Стратегія збройної гонки:

• 2.1. Великі витрати на зброю та військову промисловість;

• 2.2. Загроза ядерної війни;

• 2.3. Міжнародний тиск на зменшення збройних потужностей.

3. Наслідки Чорнобильської катастрофи:

• 3.1. Погіршення екологічної ситуації;

• 3.2. Падіння довіри населення до влади;

• 3.3. Вимога зміни політики в галузі енергетики.

4. Дисидентський рух:

• 4.1. Вимога розширення прав людини;

• 4.2. Підтримка громадських організацій та незалежних ЗМІ;

• 4.3. Поширення ідей демократії та громадянського суспільства.

shkola.in.ua

5. Стрімкий розвиток інформаційних технологій:

• 5.1. Зростання доступності інформації;

• 5.2. Поширення ідей свободи слова та інформаційної демократії;

• 5.3. Розвиток засобів масової комунікації.

6. Загальна зміна підходу до управління економікою та суспільством:

• 6.1. Збільшення ролі ринкових механізмів у господарюванні;

• 6.2. Реформа політичної системи;

• 6.3. Зміна менталітету та культурного середовища.

11. Визначте основні чинники, що вплинули на розвиток процесів «перебудови». Основні чинники, що вплинули на розвиток процесів «перебудови» в СРСР, можна виділити наступні:

1. Економічні проблеми, такі як зниження ефективності господарювання, низький рівень життя населення, низька конкурентоспроможність на світових ринках та структурні проблеми в економіці.

2. Стратегія збройної гонки, яка вимагала великих витрат на зброю та військову промисловість, загрожувала ядерною війною та піддавала міжнародному тиску на зменшення збройних потужностей.

3. Наслідки Чорнобильської катастрофи, які призвели до погіршення екологічної

ситуації, падіння довіри населення до влади та вимоги зміни політики в галузі енергетики.

4. Дисидентський рух, що вимагав розширення прав людини, підтримував принципи свободи слова, демократії та розвитку громадянського суспільства.

5. Стрімкий розвиток інформаційних технологій, який дозволив людям швидко отримувати інформацію, обмінюватись думками та ідеями, та зменшив залежність від офіційної інформації, контрольованої владою.

12. Чи можна стверджувати, що дії керівництва СРСР були недоцільними щодо ситуації, у якій перебувала країна? Обґрунтуйте свою думку. Важко сказати, що керівництво СРСР діяло недоцільно у всіх випадках. З одного боку, вони спробували реформувати економіку під час «перестройки», що було важливим кроком у розвитку країни. Водночас, їх дії не завжди були належним чином підтримані, і нові економічні заходи не були ретельно розроблені та реалізовані. Це призвело до збільшення економічної нестабільності та інфляції, зростання дефіциту та заборгованості перед Заходом. Крім того, радянське керівництво не завжди ефективно реагувало на зовнішні та внутрішні проблеми країни. Наприклад, вони не зуміли належним чином відреагувати на економічну кризу, яка виникла після необдуманого збільшення військових витрат.

Це призвело до подальшого збільшення дефіциту та заборгованості, а також до зростання недовіри населення до керівництва.

Отже, можна сказати, що дії керівництва СРСР не завжди були належним чином обґрунтовані та реалізовані. Це призвело до подальшого загострення економічної ситуації в країні та до загальної недовіри до радянського режиму.

§ 17. Поглиблення кризових явищ в економіці. Шахтарський страйк 1989 р. Політичні реформи

shkola.in.ua

1. Якою була мета економічних змін, декларованих на початку «перебудови»? Метою економічних змін, декларованих на початку «перебудови» в СРСР, було створення більш ефективної і демократичної економіки, яка б була здатна конкурувати з Заходом. Відбувалася спроба замінити централізований плановий метод управління економікою на більш децентралізований, заснований на елементах ринкової економіки.

2. Чому стратегія «прискорення» соціально-економічного життя себе не виправдала? Стратегія «прискорення» соціально-економічного життя в СРСР не виправдала себе з кількох причин. По-перше, зміни були запроваджені дуже швидко і не були належним

чином проробленими, що призвело до значної неефективності деяких заходів. Подруге, політичне керівництво не мало належного досвіду у розробці та впровадженні ринкових механізмів управління економікою. По-третє, великі державні підприємства, які були основними гравцями економіки, не були готові до ринкової конкуренції і мали дуже високі витрати виробництва. По-четверте, економічні реформи не були підтримані належним чином на рівні політичного керівництва і виявилися недостатньо проробленими та неефективними. Всі ці причини призвели до погіршення

економічного стану країни та загострення соціально-економічних проблем.

3. Які чинники негативно вплинули на економічний розвиток СРСР у 1985 1987 рр.?

У 1985–1987 рр. СРСР стали потерпати від економічних проблем, які негативно

впливали на їх розвиток. Основні чинники, які призвели до цих проблем, наступні:

1. Низька ефективність господарювання: СРСР був відомий своєю бюрократичною

неефективною системою управління, що призвело до розпаду економіки.

2. Застаріла техніка та технології: багато галузей промисловості СРСР використовували застарілі техніки та технології, що знижувало їх ефективність.

3. Залежність від імпорту: СРСР був залежний від імпорту багатьох товарів, включаючи продукти харчування та сировину, що спричинило дисбаланс в зовнішній торгівлі.

4. Систематичні витрати на зброю: СРСР витрачав значні кошти на зброю та військову промисловість, що призводило до знецінення ресурсів на економіку.

5. Неправильна економічна політика: уряд СРСР вважав, що проблеми можуть бути вирішені шляхом збільшення обсягів виробництва без реформування економіки, що не виправило ситуацію.

6. Екологічні проблеми: збільшення кількості забруднення навколишнього середовища призвело до збільшення витрат на лікування та знизило продуктивність праці.

Ці чинники призвели до погіршення економічної ситуації в країні та підірвали її стабільність. Це було однією з причин початку процесу "перебудови" в СРСР. Який процес відображає карикатура? Поясніть, чому така ситуація стала можливою. Карикатура "Homo Sovetikus перебудовується..." відображає процес переходу радянського суспільства від старого, догматичного стилю життя до нового, більш відкритого та демократичного способу існування. На малюнку зображений типовий "Homo Sovetikus" - людина, яка була зроблена по формулі радянської ідеології, в яку входили такі риси, як відмова від особистої ініціативи, пасивність та відсутність відповідальності. Однак на карикатурі видно, що "Homo Sovetikus" знаходиться у процесі перебудови, змінюючись під впливом нових соціальних та культурних тенденцій.

shkola.in.ua

Така ситуація стала можливою через реформи, які були започатковані в СРСР М.С. Горбачовим в середині 1980-х років. Під час "перебудови" влада стала допускати більшу свободу слова, дозволяти більшу відкритість в політиці та культурі, що відбивалося на менталітеті населення. Нові соціальні та економічні умови також вплинули на зміну поглядів та життєвого стилю людей. Отже, карикатура відображає процес зміни культурного та соціального середовища, що став можливим під час "перебудови" в СРСР. Обговоріть у групах. Із яких політичних позицій карикатурист намагався дати оцінку діям М. Горбачова?

Ця карикатура відображає підход карикатуриста до реформ, проведених М. Горбачовим у СРСР в 1990-ті роки. Цей рисунок може бути інтерпретований різними способами, але загальний зміст полягає в тому, що Горбачов відкрив двері до реформ, але не забезпечив їхнього успішного завершення. Карикатурист, ймовірно, намагався передати свою негативну оцінку Горбачова з

точки зору його реформаторської програми. Карикатура може бути сприйнята як критика Горбачова за те, що він започаткував процес реформ, але не забезпечив їхньої успішної реалізації, залишивши це на відповідальність інших. У цьому сенсі карикатура може відображати позицію критика Горбачова, який розглядає його як недостатньо ефективного лідера, не здатного досягти поставлених цілей.

З іншого боку, карикатура може бути сприйнята як критика реформ самої за себе. Наприклад, критика того, що реформи були започатковані, але не були достатньо масштабними і не принесли відчутних змін у соціально-економічному становищі країни.

У будь-якому випадку, карикатура може відображати невдоволення карикатуриста тим, що реформи в СРСР були недостатньо ефективними і не виправдали очікування населення і політичних еліт. Запитання і завдання

1. Коли в СРСР була легалізована приватна власність? Приватна власність була легалізована в СРСР у 1990 році після введення закону "Про індивідуальне підприємництво".

2. Із якою метою здійснювалася «павловська» грошова реформа? "Павловська" грошова реформа була здійснена в СРСР в 1922 році з метою зниження інфляції та відновлення стабільності грошової системи. Реформа була названа на честь Івана Павлова, який був головою комісії з грошової реформи. 3. За якого керівника уряду розпочався обвал економіки СРСР?

Обвал економіки СРСР почався за керівництва Геннадія Янаєва, який став прем’єрміністром СРСР в 1991 році. За його керівництва збільшився дефіцит бюджету, інфляція та зростання безробіття, що призвело до загострення економічної кризи в країні. Його правління закінчилося вже в серпні 1991 року, коли була проведена т.зв. «Кремлівська переворот», що завершила епоху радянської влади.

4. Що стало поштовхом до страйку шахтарів у 1989 р.? Поштовхом до страйку шахтарів у 1989 році стала загроза закриття шахт та звільнення тисяч працівників внаслідок планування переходу на ринкову економіку та реформування гірничої промисловості.

5. Коли відбувся І З'їзд народних депутатів СРСР? І З'їзд народних депутатів СРСР відбувся 25 травня 1989 року.

6. У якому році М. Горбачова було обрано президентом СРСР? Михайло Горбачов був обраний президентом СРСР у 1990 році.

shkola.in.ua

7. На якому З'їзді народних депутатів СРСР було скасовано статтю 6 Конституції СРСР про КПРС як «керівну й спрямовуючу силу радянського суспільства, ядро його політичної системи»? Стаття 6 Конституції СРСР була скасована на ХХІІІ з'їзді КПРС 24 жовтня 1990 року. 8. Якими були причини швидкого розвалу економіки СРСР? Прискорення розвитку технологій та конкурентоздатності на Заході призвело до значного зменшення попиту на радянські товари. Також, велика кількість відсталого обладнання та застарілої технології призвели до того, що радянська економіка не

могла конкурувати на світовому ринку. Крім того, політична нестабільність та глобальні зміни в світовій економіці також вплинули на розвал СРСР. 9. Чому запровадження оренди в сільському господарстві не сприяло збільшенню

виробництва продовольчих товарів?

Запровадження оренди в сільському господарстві не сприяло збільшенню виробництва продовольчих товарів з кількох причин. По-перше, колгоспи та радгоспи не мали достатньої кількості кваліфікованих кадрів, необхідного обладнання та матеріалів для збільшення виробництва. По-друге, більшість землі в СРСР була низької якості, що не дозволяло отримувати високі врожаї. По-третє, система оренди була погано організованою, що призвело до того, що більшість орендарів не мали достатньої мотивації для підвищення виробництва, так як частка виробленої продукції, що залишалась їм, була невеликою. Крім того, низькі ціни на сільськогосподарську продукцію та високі ціни на внутрішні матеріали призвели до того, що більшість фермерів не бачили мотивації в вирощуванні більш складних культур. 10. Поясніть, чому в результаті конституційної реформи представництво українців у союзних органах влади зменшилося. Конституційна реформа 1988-1990 рр., проведена в СРСР, передбачала зменшення представництва республік у радянських органах влади, зокрема, у Верховній Раді СРСР. За новою Конституцією, кількість депутатів, яку обирав кожен регіон, стала залежати від його чисельності населення. У зв'язку з цим, регіони з більшим населенням, як правило, мали більше представників у Верховній Раді СРСР. Таким чином, республіки з меншою кількістю населення, зокрема Україна, втратили свої позиції в радянських органах влади. 11. Чим було зумовлено запровадження президентської вертикалі влади в СРСР? Запровадження президентської вертикалі влади в СРСР було зумовлено кількома чинниками. По-перше, після реформ М. Горбачова у 1980-х рр. в країні виникла складна політична ситуація, пов'язана зі зростанням націоналістичного руху в окремих республіках, зокрема в Україні, і загостренням економічних проблем. У таких умовах М. Горбачов був зацікавлений у зміцненні влади центральних органів управління. По-друге, Горбачов зазнав невдач з переходом до демократії та ринкової економіки, які він сподівався здійснити шляхом поступових реформ. Тому він звернувся до більш жорстких заходів контролю та централізації влади, включаючи запровадження президентської вертикалі. По-третє, М. Горбачов хотів зберегти інтегральність радянської держави, зміцнивши контроль центральних органів управління над республіками. Його стратегія полягала в тому, щоб зробити союзні республіки більш залежними від Москви, зокрема через президентську вертикаль влади. Це дозволило б зберегти державність СРСР та запобігти розпаду країни.

shkola.in.ua

вертикалі влади в СРСР не призвело до досягнення мети збереження державності. Навпаки, цей крок ускладнив політичну ситуацію в країні та прискорив її розпад. 12. Визначте взаємозалежність між подіями в економіці СРСР та падінням

Проте, запровадження президентської

життєвого рівня населення. Взаємозалежність між подіями в економіці СРСР та падінням життєвого рівня

населення була досить очевидною. Під час зростання дефіциту та зниження виробництва населення стикалося зі збільшенням черг у магазинах, довгими рядами на хліб та м'ясо, а також зменшенням розміру продуктових норм. Більше того, зниження

виробництва призводило до скорочення робочих місць, що призводило до зростання безробіття та погіршення фінансового стану родин.

13. Проведіть дискусію за проблемним питанням: «Чому в роки "перебудови" не вдалося подолати дефіцит?».

Питання про те, чому в роки "перебудови" не вдалося подолати дефіцит, може мати декілька відповідей. Одна з причин полягала у тому, що економіка СРСР не була здатна забезпечити необхідність у великій кількості продуктів та товарів. Це було пов'язано зі зниженням виробництва та неефективністю державного планування. Крім того, система розподілу товарів та продуктів була досить складною та неефективною, що призводило до того, що товари та продукти надходили не туди, де їх було найбільше потрібно.

Іншою причиною може бути те, що перехід до ринкової економіки був досить складним та невдалим. Замість того, щоб розвивати приватний сектор та створювати конкуренцію на ринку, держава продовжувала зберігати контроль над економікою та підтримувати невдалий державний сектор. Це призводило до того, що ринок не міг працювати ефективно, тому що товари та послуги надходили на нього не в достатній кількості та якості. Також, не можна ігнорувати вплив зовнішніх факторів, таких як погіршення економічних відносин з країнами-експортерами, які поставляли продукти до СРСР, а також зміни на світових ринках. Наприклад, падіння цін на нафту суттєво погіршило фінансове становище СРСР, що також вплинуло на економічну ситуацію в країні. Отже, причини неуспіху подолання дефіциту в роки "перебудови" були пов'язані з недосягненням необхідної ефективності виробництва, складністю системи розподілу товарів та продуктів, невдалим переходом до ринкової економіки, зовнішніми факторами та іншими причинами. Ці проблеми призвели до зростання дефіциту та погіршення життєвого рівня населення. Для успішного розвитку економіки СРСР

необхідно було проводити необхідні реформи та зміни в господарській діяльності країни.

14. Обговоріть у групах. Чому реформування радянської моделі розвитку призвело до її розвалу?

Реформування радянської моделі розвитку призвело до її розвалу з кількох причин. По-перше, реформи були запроваджені занадто повільно та обмежено, і не змогли забезпечити необхідних змін у соціально-економічній системі. Радянська економіка була залежною від централізованого керівництва та малих груп влади, що знижувало ефективність системи. По-друге, реформи породили більше проблем, ніж вирішили. Наприклад, реформи в сільському господарстві призвели до погіршення продовольчої ситуації, а реформи в промисловості не змогли зробити радянську економіку конкурентоспроможною на світовому ринку.

shkola.in.ua

По-третє, реформи призвели до зростання вимог національних рухів і відчуття незалежності у різних регіонах. Це призвело до загострення конфліктів між республіками, а також до зміцнення націоналістичних рухів, що були націлені на розпад Радянського Союзу. Нарешті, велика роль у розвалі радянської моделі розвитку відіграла зовнішня політика та зміни у глобальному контексті, зокрема зміна ставлення до соціалістичного експерименту в світі після кінця Холодної війни.

Отже, реформування радянської моделі розвитку призвело до її розвалу через недостатню ефективність реформ, загострення конфліктів між республіками та національністю, зміни у глобальному контексті та інші причини.

§ 18. Зростання громадської активності українського суспільства. Проголошення Декларації про державний суверенітет України 1. Що таке «гласність»?

"Гласність" - це політика, яку запровадив генеральний секретар КПРС Михайло Горбачов в СРСР в 1985 році. Вона передбачала більш відкрите інформаційне середовище, забезпечення свободи слова та друкованого слова, і здійснення розслідування корупційних справ та порушень прав людини.

2. Які політичні зміни відбулися в СРСР і УРСР?

В СРСР відбулися великі політичні зміни під час "перебудови" Михайла Горбачова. Ці зміни включали в себе запровадження гласності, розрядку міжнародних відносин, скорочення оборонних витрат, перехід до ринкової економіки, політичну демократію та децентралізацію влади. Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР) також пройшла політичні зміни в той же період. У 1990 році було проведено перші вільні вибори до Верховної Ради УРСР, які стали першим кроком до відродження демократії в країні. Також було запроваджено українську мову як державну та визначено державні символи країни. Проте, вирішення питань про державність України та її стосунки з Російською Федерацією вийшли дуже складними і призвели до кризи в УРСР та нарешті до її розпаду в 1991 році. Яку думку намагався донести карикатурист? Карикатура про «гласність» у 1980-ті роки натякає на те, що ідея «гласності» в радянській дійсності не діяла так, як мало б. На цій карикатурі чоловік робить жест, щоб не висловлювати думки, можливо, він боїться покарання чи переслідування за свою свободу слова. Таким чином, карикатурист намагався показати, що ідея гласності в СРСР не була реалізована повністю, а насправді була обмежена і контрольована. Як ви вважаєте, чи можливо в наш час провести таку масштабну акцію? Обґрунтуйте свою думку. Масштабна акція, подібна до Живого ланцюга, є можливою в наш час. Зокрема, зараз є більше можливостей для організації та координації масових заходів завдяки інтернету та соціальним мережам. Організатори такої акції можуть використовувати онлайн-інструменти, такі як петиції, флешмоби, віртуальні зібрання тощо, для залучення людей і планування події. Крім того, інтернет дозволяє залучати учасників з різних регіонів та країн, що може збільшити масштаб та значущість акції. Однак, на шляху до успішної організації подібної акції можуть виникнути різні перешкоди, такі як відсутність достатньої кількості підтримувачів, правові обмеження на проведення масових заходів тощо. Також важливо враховувати те, що необхідно дотримуватись правил безпеки в умовах пандемії COVID-19. Запитання і завдання

1. У чому полягає відмінність «гласності» від свободи слова? "Гласність" відрізняється від свободи слова тим, що вона була однією з головних політичних стратегій перебудови в СРСР у 1980-х роках. Головною метою було

зробити інформацію про дії держави та її органів доступною для громадськості та

забезпечити більшу відкритість у діяльності урядових органів. У той же час, свобода слова - це право на вільне висловлювання своїх думок і поглядів без обмежень.

2. Який існує зв'язок між «гласністю» і наростанням політичної активності

суспільства?

"Гласність" забезпечувала зростання політичної активності в суспільстві, оскільки надавала можливість висловлювати свої думки та вимагати змін у державній політиці.

Громадськість отримала доступ до інформації, яка раніше була прихованою або затверджувалася тільки згідно з офіційною лінією. Це зробило можливим залучення більшої кількості людей до обговорення політичних питань, що в свою чергу сприяло зміцненню громадської свідомості та впливу на прийняття рішень.

3. Якою є роль неформальних об'єднань в активізації політичного життя суспільства?

Неформальні об'єднання, такі як громадські організації, рухи і політичні партії, грали важливу роль в активізації політичного життя суспільства. Вони стали альтернативними майданчиками для висловлювання думок та вимог до влади, розробки та пропаганди ідей реформ та змін. Неформальні об'єднання зміцнили вплив громадськості та були одним із факторів, які допомогли здійснити демократичні перетворення в країнах колишнього Радянського Союзу. Вони сприяли формуванню громадської думки та виявленню різних ідей та поглядів на розвиток суспільства. Крім того, неформальні об'єднання здійснювали контроль за діяльністю влади, вимагали її відповідальності за свої рішення та дії. В результаті, вони зробили величезний внесок у зміцнення демократії та прав людини в країнах колишнього Радянського Союзу. 4. Чому було усунуто з посади В. Щербицького? Василь Щербицький був усунутий з посади голови Верховної Ради СРСР у 1989 році. Головною причиною його відсторонення від посади було те, що він був проти гласності та демократичних реформ, які проводилися в країні. Він також був критикований за свої консервативні погляди та за те, що він підтримував стару комуністичну еліту.

5. Чому неформальні організації сприяли становленню багатопартійності? Неформальні організації, такі як громадські об'єднання, релігійні групи та інші, сприяли становленню багатопартійності в СРСР, оскільки вони дозволяли людям об'єднуватися незалежно від державної влади. Ці організації надавали можливість людям висловлювати свої думки та вимагати змін у суспільстві, що сприяло появі нових політичних сил, які висували нові ідеї та концепції. Крім того, неформальні організації допомагали людям здобувати незалежну інформацію про події в країні та світі, що також сприяло розумінню необхідності змін у політичній системі.

6. Що зумовило появу масового робітничого руху? Під якими гаслами виступало робітництво?

shkola.in.ua

Поява масового робітничого руху була зумовлена рядом факторів, серед яких: збільшення труднощів у виробництві, зростання соціальної напруги через погіршення умов життя, зниження реальної купівельної спроможності населення, збільшення випадків порушень прав працівників, та інші. Гаслами, під якими виступало робітництво, були вимоги до покращення умов праці та життя, збільшення заробітної плати, поліпшення соціального захисту, боротьба за права працівників та демократизацію суспільства.

7. Що стало поштовхом до нової хвилі десталінізації?

Поштовхом до нової хвилі десталінізації стало низка подій в 1960-х роках, таких як суспільно-політичні зміни в Європі та в інших країнах світу, зростання внутрішніх проблем і напруги в суспільстві, активізація самодіяльних рухів та громадської

активності, та інші. До того ж, нові керівники, які прийшли до влади після смерті Сталіна, розуміли необхідність проведення десталінізації та політичних реформ, що допомогло розвиватись ідеї відкритого діалогу та демократизації в суспільстві. У результаті цих змін, були здійснені деякі кроки в напрямку політичної та економічної реформи, що дозволило зберегти стабільність в країні та підвищити її авторитет у міжнародному співтоваристві.

8. Які програмові цілі ставив перед собою Народний рух України? Як вони співвідносилися з декларованими цілями КПРС у роки «перебудови»? Народний рух України (НРУ) ставив перед собою цілі пов'язані з демократизацією суспільства, національною самобутністю та незалежністю України. Основними програмовими цілями були: створення національної держави, визнання української мови державною, встановлення демократичної системи влади, реформування економіки та соціальної сфери, захист прав та свобод громадян.

Ці цілі співвідносилися з декларованими цілями КПРС у роки "перебудови", так як КПРС також прагнула до реформування економіки та створення більш демократичної системи влади. Однак, НРУ виступав за більш радикальні зміни, а також за відокремлення України від Радянського Союзу, тоді як КПРС прагнула зберегти єдність країни та збереження соціалістичного ладу. 9. Чим була зумовлена поміркованість Народного руху України порівняно з діяльністю аналогічних рухів в інших союзних республіках? Поміркованість Народного руху України була зумовлена декількома факторами. Поперше, українська інтелігенція, яка очолювала НРУ, була менш радикальною та більш національно налаштованою, ніж інтелігенція в інших союзних республіках. По-друге, в Україні відбувалась більш поміркована "перебудова", ніж у деяких інших республіках, що дозволяло НРУ вести більш мирну боротьбу за свої цілі. По-третє, НРУ зосереджувався на національних питаннях, а не на ідеологічних, що дозволяло йому залучити до своєї діяльності широкі верстви населення.

shkola.in.ua

10. Якими були результати виборів до Верховної Ради УРСР 1990 р.? У яких областях на виборах 1990 р. перемогли демократичні сили? Хто очолював у Верховній Раді УРСР опозиційний блок Народна рада? Вибори до Верховної Ради УРСР відбулися 4 березня 1990 року. На виборах перемогу здобули демократичні сили, які представляли різні політичні партії та об'єднання. У Верховній Раді УРСР було обрано 417 депутатів, з них 279 були незалежними депутати, а 138 – представники партій та об'єднань. Перемогу на виборах відзначили в таких областях, як Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Рівненська, Волинська, Житомирська, Київська, Чернігівська та частково в Одеській та Миколаївській областях. Народну раду очолював Іван Драйбород, який був обраний народним депутатом від Львівщини.

11. Що таке «група 239»? "Група 239" – це група народних депутатів УРСР, яка виступала за збереження радянської системи влади та протестувала проти перетворень, що відбувалися в Україні на початку 1990-х років. Число 239 походить від кількості голосів, які вони отримали на виборах до Верховної Ради УРСР 1990 року. Група складалась з

комуністів та інших прихильників радянської ідеології. Вони протиставлялися

демократичним силам та рухам, які вимагали реформ та змін у суспільстві.

12. Назвіть основні положення Декларації про державний суверенітет України.

Основні положення Декларації про державний суверенітет України, прийнятої Верховною Радою 16 липня 1990 року, полягали в оголошенні України державою, що має суверенітет, тобто повну самостійність у встановленні власної політики, законів із вибору соціального, економічного та культурного розвитку, незалежність від будьяких іноземних втручань, забезпечення прав і свобод громадян. Декларація також наголошувала на тому, що українська мова є державною мовою України, а

національна символіка - Державний Прапор, Герб та Гімн.

13. Яку назву отримало голодування студентів на площі Жовтневої революції?

Голодування студентів на площі Жовтневої революції у Києві відоме як "Голодування на Майдані" (або "Майдан Незалежності"), і воно сталося восени 1990 року, коли студенти розпочали страйк проти планів Москви щодо збереження централізованого управління в Україні. Голодування стало символом боротьби за незалежність та демократію, і досягло своєї мети, коли уряд СРСР прийняв рішення про надання Україні більшої автономії та визнання її державної незалежності в 1991 році. 14. Які церкви домоглися своєї легалізації в 1989 1990 рр.? У 1989 1990 рр. в Україні було легалізовано релігійні об'єднання, які були придушені в радянський період, зокрема Українську Православну Церкву Київського

Патріархату, Українську Автокефальну Православну Церкву та Греко-католицьку Церкву. Відтоді вони почали займати свої місця в українському релігійному житті і активно розвиватися. 15. Чому Народний рух України не повторив успіху подібних організацій, що діяли в країнах Балтії та Грузії? Народний рух України не повторив успіху подібних організацій в Балтії та Грузії з кількох причин. По-перше, в Україні була більш складна національна структура, яка складалася з багатьох етнічних груп. По-друге, українська еліта не була такою об'єднаною, як еліти інших республік. По-третє, Україна була менш розвиненою економічною країною, ніж Балтійські республіки або Грузія. Крім того, українська еліта була менш націоналістично налаштованою, ніж еліти інших республік.

16. Обговоріть у групах. Чим було зумовлено загострення політичної боротьби восени 1990 р.? Якими були її наслідки? Загострення політичної боротьби восени 1990 року було зумовлене декількома факторами. По-перше, зростання популярності Народного руху України та інших опозиційних сил, що викликало обурення комуністичної еліти. По-друге, розбудова демократії та демократичних інститутів вимагала перегляду багатьох важливих питань, що призводило до зіткнень між різними політичними групами. По-третє, поглиблювалась економічна криза, що обурила громадськість і погіршувала стосунки між різними економічними групами. Наслідки цих подій полягали у збільшенні напруження між політичними силами, конфліктах та зіткненнях, а також у погіршенні економічної ситуації в країні. Однією з наслідків цього було оголошення Україною незалежності в 1991 році. 17. Якими були причини прийняття, зміст та історичне значення Декларації про державний суверенітет України? Декларація про державний суверенітет України була прийнята Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року. Основною причиною прийняття цієї декларації стала

потреба визнання України як самостійної держави та закріплення її державного

суверенітету.

У декларації було закріплено, що Україна є незалежною, демократичною, суверенною державою, яка має свою власну територію, економіку, конституцію та законодавство. Декларація також закріплювала право України на самовизначення, недоторканість її територіальної цілісності та суверенітету. Значення Декларації про державний суверенітет полягає в тому, що цей документ став визначальним у подальшому процесі створення незалежної України. Вона стала першим кроком на шляху до відновлення державності України та забезпечення її незалежності. Декларація була підставою для ухвалення Закону «Про державний суверенітет України», який був прийнятий Верховною Радою України 16 липня 1990 року. Цей закон закріпив повний державний суверенітет України та підготував її до проголошення незалежності 24 серпня 1991 року. 18. Охарактеризуйте вибори до Верховної Ради УРСР у 1990 р. і початок її діяльності. Чому Верховна Рада УРСР із 1990 р. почала працювати в парламентському режимі?

Вибори до Верховної Ради УРСР відбулися 4 березня 1990 року. Вони стали першими в історії України, де була встановлена багатомандатна система голосування. Партії не мали права брати участь у виборах, але були зареєстровані окремі кандидати від національно-культурних, екологічних та інших громадських рухів. У результаті виборів перемогу здобули кандидати, які виступали на республіканських майданчиках з демократичними гаслами.

Після виборів Верховна Рада УРСР почала працювати в парламентському режимі, оскільки була обрана на основі вільних і демократичних виборів. На перших засіданнях Верховної Ради були обрані голова, перший заступник голови та секретар Верховної Ради. Відбулася також реорганізація структури Верховної Ради, створено були постійні комісії, що займалися питаннями законодавчої діяльності, економіки, бюджету та інших галузей. Один з головних факторів, який сприяв переходу до парламентського режиму, був зростаючий громадський рух національної свободи та розкриття тоталітарного режиму минулого. Верховна Рада стала головним органом державної влади, який забезпечував демократичні процеси в Україні, здійснював законодавчу діяльність та контролював виконання законів і ухвалених рішень.

19. Охарактеризуйте суть політичної боротьби восени 1990 р. Складіть тези. Політична боротьба восени 1990 року в Україні була пов'язана зі зміною політичної системи країни та боротьбою за владу. Серед основних тез можна відзначити наступні:

1. Головна боротьба відбувалася між Народним рухом України та Комуністичною партією України, які представляли дві різні ідеології та візії розвитку країни.

shkola.in.ua

2. Основними вимогами Народного руху були відокремлення України від Радянського Союзу, створення демократичної системи управління, розбудова національної економіки та забезпечення прав людини та громадянина.

3. Комуністична партія залишалася прихильником збереження соціалістичної системи та управління з Москви. Вона намагалася зберегти свої позиції та владу, а також змінити настрої населення через пропаганду.

4. Народний рух отримав широку підтримку серед українців, які вже відчували необхідність змін. Народний рух також підтримували релігійні та націоналістичні групи, які мали розбіжності з КПУ.

5. Загострення політичної боротьби призвело до демонстрацій, страйків та масових акцій громадянської непокори. Провокатори використовували націоналістичні гасла для розбещення людей та порушення громадського порядку.

6. В результаті боротьби Народний рух зумів домовитися про проведення Верховної Ради України та прийняти Конституцію України. КПУ зберігла свої позиції в

парламенті, але вже не мала безумовної влади, як раніше. Загострення політичної боротьби восени 1990 року мало важливі наслідки для України. Воно призвело до зміни політичної системи країни, відокремлення від Радянського Союзу та створення самостійної держави. Була прийнята Конституція України, яка забезпечила права і свободи громадян, а також створила умови для розвитку демократії та ринкової економіки. Однак загострення політичної боротьби також призвело до соціально-економічної нестабільності та збільшення ризиків

політичного та етнічного конфлікту в майбутньому.

20. Складіть хронологічну таблицю подій національно-визвольного руху 1987 1991 рр.

Рік Подія

1987 Утворення Української Гельсінської групи

1988 Відновлення Народного Руху України за перебудови

1989 Проведення перших місцевих виборів

1990 Проведення виборів до Верховної Ради УРСР

1990 Ухвалення Декларації про державний суверенітет України

1990 Створення Руху за демократичні реформи (РДР)

1991 Вибух на Чорнобильській АЕС

1991 Проведення Всеукраїнського референдуму про незалежність

1991 Ухвалення Акту проголошення незалежності України

1991 Прийняття Закону про зовнішньоекономічну діяльність України Ця таблиця є лише деякими з ключових подій, які відбувалися в період національновизвольного руху 1987 1991 рр. і не враховує всіх подій, що відбувалися в Україні протягом цього періоду.

shkola.in.ua

21. Підготуйте самостійно есе на тему «Чим, на вашу думку, керувалася комуністична більшість, підтримуючи суверенітет УРСР?». Комуністична більшість, яка підтримувала суверенітет УРСР, керувалася кількома ключовими факторами. Першим фактором є прагнення до збереження єдності Радянського Союзу, який був важливим символом комуністичної влади та ідеології. Збереження територіальної цілісності Союзу, зокрема, УРСР, було для комуністів надзвичайно важливим, оскільки вони вірили, що лише разом вони зможуть здолати загрози та ворогів, зберегти соціалістичну систему та досягти більш високого рівня розвитку. Другим фактором, що вплинув на підтримку суверенітету УРСР, було прагнення до зміцнення позицій комуністичної партії в Україні. Збереження УРСР в рамках Радянського Союзу дозволяло зберегти комуністичну владу в Україні та відвернути

загрозу втрати влади та позицій. Водночас, суверенітет УРСР надавав можливість комуністам зосередитися на розв'язанні внутрішніх проблем та вдосконаленні економічної та соціальної політики в Україні. Третім фактором, який вплинув на підтримку суверенітету УРСР, є бажання зберегти вплив Радянського Союзу в міжнародному просторі. Україна, як частина Радянського Союзу, мала значний вплив у міжнародних справах, що дозволяло Радянському Союзу розширювати свої політичні, економічні та військові інтереси. Збереження

суверенітету УРСР дозволяло Радянському Союзу зберігати вплив та зберігати свої інтереси в міжнародній арені, що було важливим для комуністичної влади.

Окрім цього, підтримка суверенітету УРСР також відображала прагнення комуністів до збереження національного самовизначення українського народу. Збереження

суверенітету УРСР дозволяло українському народу зберігати свою ідентичність та культурну спадщину, що було важливим для багатьох українців, які досвідчили переслідування та репресії від попередніх режимів. Отже, комуністична більшість, яка підтримувала суверенітет УРСР, керувалася бажанням збереження єдності Радянського Союзу, зміцнення позицій комуністичної партії в Україні, збереження впливу Радянського Союзу в міжнародній арені та бажанням зберегти національне самовизначення українського народу. Ці фактори відображали погляди комуністів на роль УРСР та Радянського Союзу в світі та внутрішню політику.

§ 19. Проголошення Україною незалежності

1. Що таке «парад суверенітетів»?

"Парад суверенітетів" - це термін, який використовувався для опису подій, що відбувалися в Радянському Союзі в 1990 році, коли більшість республік почали проголошувати свій суверенітет та незалежність. Вперше після багатьох десятиліть українське національне рухання стало головним інструментом в боротьбі за незалежність України та вирішенні питання про її статус у складі Радянського Союзу. 2. Яких успіхів досяг український національний рух на початок 1991 р.? Український національний рух досяг значних успіхів на початку 1991 року. Найбільш значущою подією стало проведення 1 грудня 1991 року всеукраїнського референдуму про незалежність України. За результатами референдуму, 90% голосів виборців підтримали незалежність України, що стало вирішальним кроком на шляху до незалежності. Український національний рух також зумів залучити до своїх лав багато національних діячів, письменників та інтелектуалів, які відверто виступали проти радянської влади та підтримували ідею незалежності України. Також було створено нові національні політичні партії, які відображали національні інтереси України та прагнення до незалежності.

shkola.in.ua

Український національний рух досягнув також успіхів у міжнародній спільноті, отримавши визнання деякими країнами та організаціями. У грудні 1991 року, незабаром після референдуму про незалежність, США в першу чергу офіційно визнали незалежність України, а згодом зробили це більшість країн світу. Новостворена українська держава також стала членом ООН та інших міжнародних організацій. Український національний рух також забезпечив успіхи в політичній сфері, зокрема підтримав вибори до Верховної Ради України в грудні 1991 року, де перемогу здобули партії, які підтримували ідею незалежності та національні інтереси України. У

наступному році, 1992 році, Україна прийняла Конституцію, яка закріпила незалежність та суверенітет держави. Таким чином, український національний рух на початку 1991 року досяг значних успіхів, які стали вирішальними кроками на шляху до незалежності України. Велика підтримка національних інтересів, активна участь національних діячів та інтелектуалів, створення національних політичних партій та визнання держави міжнародною спільнотою – все це допомогло забезпечити успіхи українському

національному русі. Професор кафедри української історії Гарвардського університету в США Сергій Плохій про роль України в розпаді СРСР Мені було цікаво знайти в американських архівах не одне, а кілька підтверджень щодо тодішньої позиції Єльцина. Не менш цікаво було зрозуміти, чому Росії стало не цікаво грати в гру під назвою Радянський Союз, і чому референдум про незалежність України означав саме його розвал. Борис Єльцин пояснив Бушу, що Росія без України не підпише оновлений договір. Буш спитав, чому. Єльцин відповів, що без слов'янської України більшість у цьому Союзі складатимуть ісламські республіки. Йшлося, звичайно, не лише про якісь культурні та геополітичні речі, а також про те, що на Заході називається the hording of the empire, тобто ціна утримання імперії. Росія не готова була без підтримки України утримувати економічно та геополітично інші республіки.

Я переконаний, що цей аргумент не був єдиним, але він добре вписується в те, що відбувалося в регіоні та світі в той час. Це ісламський фактор і його роль у розвалі Союзу.

Українська незалежність, яку ми отримали, — це продукт компромісу...

Незалежність, яку вдалося вибороти завдяки бюлетеням, демократію, яку вдалося отримати наприкінці 1980-х рр., треба навчитись захищати, якщо ми хочемо і надалі бути Незалежними.

1. На якій ролі України в розвалі СРСР акцентує історик С. Плохій? С. Плохій акцентує на ролі України в розвалі СРСР через її важливі геополітичні та економічні фактори, а саме те, що Росія не була готовою без підтримки України утримувати інші республіки в СРСР. 2. Якою є роль референдуму 1 грудня 1991 р. у розвалі СРСР? Референдум 1 грудня 1991 року, на якому понад 90% голосів підтримали незалежність України, є однією з ключових подій, яка призвела до розпаду СРСР. Це було визнанням незалежності України, яке інші республіки також почали вимагати, що спричинило розпад СРСР та закінчення його існування. Запитання і завдання

1. Якими були результати всесоюзного референдуму 17 березня 1991 р.?

17 березня 1991 року був проведений всесоюзний референдум в СРСР, на якому питали народ, чи підтримують вони збереження СРСР як федерації рівноправних народів. За збереження СРСР проголосували 76,4% громадян, а проти - 22,8%. Результати референдуму були позитивними для збереження СРСР, але це не завадило подальшому розпаду Радянського Союзу.

2. Коли відбулася спроба державного

Однак, переворот був припинений завдяки активному протистоянню громадян і політиків, що призвело до повалення радянського режиму і кінця існування СРСР. 3. Хто входив до складу ДКНС? Якою була мета заколотників? ДКНС - це скорочення від Державний комітет з надзвичайного стану, який утворився в Радянському Союзі в результаті спроби державного перевороту в 1991 році. Склад комітету включав в себе лідерів Комуністичної партії СРСР, серед яких був Генеральний секретар Микола Кравчук, Генеральний директор Олександр Тізенгауз та Міністр внутрішніх справ Борис Пуго. Мета заколотників полягала в збереженні влади Комуністичної партії СРСР та знищенні реформ, які проводила влада Горбачова. Однак, їхня спроба збройного захоплення влади була зупинена завдяки масовому протесту народу та опозиційних політиків.

4. Якою була реакція на заколот в Україні? Залежно від конкретного періоду часу, можна говорити про різні реакції на заколоти в Україні. Наприклад, під час Холодної війни та після неї, коли Україна була частиною Радянського Союзу, заколоти зазвичай пригнічувалися та призводили до репресій проти учасників змови. У 2014 році, під час Революції Гідності та подій на Сході України, заколоти сприймалися як загроза національній безпеці та територіальній цілісності країни, і були різко засуджені українською владою та громадськістю.

5. Коли було прийнято Акт проголошення незалежності України? Акт проголошення незалежності України було прийнято 24 серпня 1991 року Верховною Радою України.

6. Хто став першим Президентом України? Першим Президентом України став Леонід Кравчук, який очолив країну після її проголошення незалежною у серпні 1991 року. Він займав посаду з 5 грудня 1991 року до 19 липня 1994 року.

7. Чому заколотники ДКНС не мали підтримки населення? Чи можна стверджувати, що заколот став каталізатором проголошення незалежності України?

shkola.in.ua

Заколотники ДКНС не мали підтримки населення в значній мірі через свої пропагандистські методи, які нерідко використовували ксенофобію, расизм та інші форми дискримінації для піднесення власного образу. Крім того, зазвичай учасники заколотів були вузькою групою еліти, що мали свої вузькі інтереси та часто не враховували інтереси більшості населення. Щодо другої частини запитання, можна стверджувати, що заколот в Україні був одним з факторів, що сприяли проголошенню незалежності країни. Проте, це не єдиний фактор, який вплинув на цей процес. Роль у цьому грало багато інших чинників, включаючи гласність та підтримку громадськості, політичну волю та лідерство влади, зміни в міжнародному контексті та інші. Тому, хоча заколот можна розглядати як один із елементів процесу створення незалежної України, він не може бути вважений каталізатором цього процесу в єдиному розумінні. 8. Як було проголошено незалежність України? У чому полягає історичне значення цієї події?

Незалежність України була проголошена 24 серпня 1991 року, коли Верховна Рада України ухвалила Акт про незалежність України. Цей акт був ухвалений після проведення всесоюзного референдуму, на якому більшість населення України підтримала ідею незалежності від СРСР.

Історичне значення проголошення незалежності України полягає в тому, що це стало ключовою подією для країни, яка отримала свободу від диктатури радянського режиму. Проголошення незалежності України знімало обмеження на розвиток країни, її господарства, культури та інших сфер. Крім того, незалежність України стала важливим кроком у зміцненні демократичних процесів в країні та утвердженні прав людини і громадянина. Проголошення незалежності України також відіграло важливу роль в історії світу, оскільки воно стало одним з перших кроків до розпаду СРСР та зміни геополітичного ландшафту в Європі. Незалежна Україна стала повноцінним членом світової спільноти та сприяла розвитку міжнародних відносин у Європі та світі.

9. Із якою метою було проведено референдум 1 грудня 1991 р.? Яким був його результат?

Референдум 1 грудня 1991 року був проведений в Україні з метою підтвердження чи відхилення Всесоюзного договору, який передбачав створення Союзу Республік, що зберігає Радянський Союз як федерацію незалежних держав. Оскільки у результаті виборів до Верховної Ради України 1990 року перемогу здобули національнодемократичні сили, які були за незалежність України, проведення референдуму стало для країни важливим етапом на шляху до незалежності. Результат референдуму показав, що більшість українського народу підтримала ідею незалежності. За відмову від Всесоюзного договору та створення незалежної України проголосували понад 90% учасників референдуму. Цей результат став вагомим аргументом на підтримку Акту про незалежність, який був ухвалений Верховною Радою України 24 серпня 1991 року. Результат референдуму 1 грудня 1991 року в Україні визнався світовою спільнотою та дав імпульс для розпаду СРСР та створення незалежних держав в Східній Європі.

10. Визначте причини розпаду СРСР. Складіть тези. Розпад СРСР - це складний та багатовимірний процес, причини якого можна виділити наступні:

1. Економічні проблеми, що почали накопичуватися в епоху перебудови, спричинені низькою ефективністю радянської економіки та невдалим управлінням господарством.

2. Політична криза в країні, яка посилилася після смерті Генерального секретаря ЦК КПРС М.С. Горбачова, коли конфлікти між різними республіками посилились.

3. Національні та етнічні конфлікти в різних частинах країни, спричинені

незадовільною політикою Кремля щодо національностей та етнічних меншин.

4. Соціальні та культурні зміни, які спричинилися розривом між старою радянською ідеологією та новими реаліями світового розвитку, та бажанням народів зберігати свої культурні особливості.

5. Зміна в міжнародному контексті, коли вплив США та інших західних країн посилився, а технологічні та економічні досягнення відокремлених республік відставали від світового розвитку.

shkola.in.ua

6. Загострення екологічних проблем, які посилились через незадовільний стан природного середовища та економічної політики, спрямованої на швидкий розвиток промисловості.

7. Невдалий вибір політичного шляху, коли керівництво країни не змогло вирішити, які реформи потрібно проводити, щоб країна розвивалася та стала більш успішною. Отже, розпад СРСР був викликаний комплексом різних причин, які привели до економічної, політичної, соціальної, культурної та екологічної криз. Ці проблеми

підштовхнули країну до зміни свого політичного та економічного курсу, що спричинило розпад СРСР та створення незалежних держав.

11. Згадуючи події проголошення незалежності України, депутат В. Яворівський зазначав: «Ситуація була дуже гострою. Суспільство було налаштовано проти них, тож багато комуністів проголосували за незалежність саме через страх». Чи

згодні ви з такою точкою зору? Обґрунтуйте свою думку. Існує деяка правдивість в заяві депутата В. Яворівського про те, що страх вплинув на позицію багатьох комуністів щодо проголошення незалежності України. Проте, не можна зведувати причину голосування за незалежність лише до страху. На той момент, багато українців переконалися у тому, що революційні події в країні мали досить серйозні наслідки, такі як кровопролиття на Майдані Незалежності, підтримка опозиційних рухів, а також загроза приходу до влади комуністів, що мали негативний досвід для більшості народів колишнього СРСР. Крім того, роль національної свідомості українців також не можна недооцінювати. Підтримка ідеї незалежності була висока, особливо серед молоді та інтелігенції, і вона була обґрунтована прагненням до свободи та самовизначення народу. Також, важливо враховувати, що голосування за Акт проголошення незалежності України відбувалося у складних умовах, з високим тиском з боку Радянського Союзу та сил, які не підтримували незалежність України. Тому, можна стверджувати, що рішення голосувати за незалежність було складним та мало багато різних причин, які включали в себе як страх, так і прагнення до свободи та самовизначення.

Розділ 5. Становлення України як незалежної держави § 20. Державотворчі процеси в перші роки незалежності

1. Коли було проголошено незалежність України? Незалежність України була проголошена 24 серпня 1991 року на засіданні Верховної Ради України.

2. Якими були основні положення Декларації про державний суверенітет України і Акта проголошення незалежності України? Декларація про державний суверенітет України та Акт проголошення незалежності України були основними документами, які визначили юридичну основу незалежної держави Україна.

Основні положення Декларації про державний суверенітет України:

• Україна є незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою;

• Влада належить народу України;

• Україна визнає територіальну цілісність всіх держав і поважає їх суверенітет;

• Україна гарантує права і свободи людини і громадянина, захищає національні меншини, забезпечує рівність перед законом, свободу слова та друку.

Основні положення Акта проголошення незалежності України:

• Україна проголошує свою незалежність;

shkola.in.ua

• Україна є демократичною державою, заснованою на принципах правової держави;

• Україна гарантує права і свободи людини і громадянина, захищає права національних меншин, забезпечує рівність перед законом, свободу слова, друку, зборів та інших прав громадян;

• Україна поважає територіальну цілісність всіх держав і виступає за мирні відносини з ними;

• Україна забезпечує незалежність свого господарства, створює умови для економічного та соціального розвитку країни.

Із Закону УРСР «Про Президента Української РСР» (5 липня 1991 р.)

Стаття 1. Відповідно до Конституції Української РСР Президент Української

Радянської Соціалістичної Республіки є найвищою посадовою особою Української

держави і главою виконавчої влади...

Стаття 2. Президентом Української РСР може бути громадянин Української РСР, не молодший тридцяти п'яти років на день виборів. Одна й та ж особа не може бути Президентом Української РСР більше двох строків підряд...

Стаття 4. Президент Української РСР вступає на посаду з моменту прийняття присяги. При вступі на посаду Президент Української РСР приносить присягу. Вступає на посаду Президент Української РСР (уже відповідно до Конституції) не пізніше як у тридцятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів, здійснює складання присяги на засіданні Верховної Ради України. Президент Української РСР до присяги приводиться Головою Конституційного Суду. Стаття 6. Президент Української РСР здійснює свої повноваження, спираючись на Кабінет Міністрів Української РСР, може створювати необхідні управлінські і консультативні структури.

1. Які повноваження мав перший Президент України? Перший Президент України, Леонід Кравчук, мав широкі повноваження, включаючи:

• призначення та звільнення Кабінету Міністрів України;

• представництво держави в міжнародних відносинах;

• прийняття рішень щодо оборони та національної безпеки;

• призначення та звільнення керівників державних органів;

• надання амністії та помилування.

2. Із якою метою було запроваджено цю посаду? Посада Президента України була запроваджена з метою забезпечення керівництва державою в умовах перехідного періоду від радянської системи до демократичної державності. Президент мав за завдання забезпечувати стабільність та розвиток України, реалізовувати національну політику та здійснювати представництво держави в міжнародних відносинах.

Із Воєнної доктрини України (1993 р.)

Стратегічним завданням України в галузі оборони є захист її державного суверенітету і політичної незалежності, збереження територіальної цілісності та недоторканності кордонів. Проголошуючи свою воєнну доктрину, яка має оборонний характер, Україна виходить з того, що вона не є потенційним противником жодної конкретної держави.

1. Воєнно-політичні аспекти.

shkola.in.ua

1.1. Воєнно-політичні цілі України та міжнародні пріоритети в галузі забезпечення національної безпеки. Головною метою воєнної політики України є гарантування національної безпеки України від зовнішньої воєнної загрози, відвернення війни, підтримання міжнародного миру і безпеки. Україна будує свої відносини з іншими державами на основі принципів рівноправності, взаємоповаги, взаємовигоди, невтручання у внутрішні справи та інших загальновизнаних принципів і норм міжнародного права...

Здійснюючи свій зовнішньополітичний і воєнно-політичний курс згідно з національними Інтересами, Україна:

• не висуває територіальних претензій до інших держав і не визнає жодних

територіальних претензій до себе;

• суворо дотримується принципу недоторканності існуючих державних кордонів;

• поважає державний суверенітет та політичну незалежність інших держав...

Охарактеризуйте основні принципи Воєнної доктрини України.

Основні принципи Воєнної доктрини України (1993 р.) полягають у захисті державного суверенітету та політичної незалежності, збереженні територіальної

цілісності та недоторканності кордонів. Головною метою воєнної політики України є гарантування національної безпеки від зовнішньої воєнної загрози, відвернення війни, підтримання міжнародного миру і безпеки. Україна будує свої відносини з іншими державами на основі принципів рівноправності, взаємоповаги, взаємовигоди, невтручання у внутрішні справи та інших загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. Україна не висуває територіальних претензій до інших держав і не визнає жодних територіальних претензій до себе; суворо дотримується принципу недоторканності існуючих державних кордонів, поважає державний суверенітет та політичну незалежність інших держав. Україна не є потенційним противником жодної конкретної держави. Запитання і завдання 1. Що таке державотворчий процес? Державотворчий процес - це процес створення нової держави або реформування існуючої, що включає в себе утворення державних інститутів, законодавчої та виконавчої влади, встановлення конституційних норм та правил для функціонування держави.

2. Яку дату можна вважати відправною в цьому процесі?

Український державотворчий процес почався на початку 90-х років ХХ століття. За відправну дату можна вважати 24 серпня 1991 року, коли Верховна Рада України прийняла Декларацію про державний суверенітет України, що оголосила про повну незалежність від СРСР та підтвердила рішення про проведення референдуму про незалежність України.

3. Хто став першим Президентом України? Які головні повноваження мав Президент України в 1991 1996 рр.? Першим Президентом України був Леонід Кравчук, який був обраний на посаду в грудні 1991 року. Головними повноваженнями Президента України в 1991-1996 роках були:

• представництво України в міжнародних відносинах та підписання міжнародних договорів;

• призначення на посади та звільнення з посад державних службовців;

• забезпечення виконання законів України та норм Конституції;

• прийняття важливих рішень з питань безпеки та оборони держави;

• розпуск Верховної Ради в разі порушення нею Конституції України.

4. Коли працювала перша Верховна Рада незалежної України? Перша Верховна Рада незалежної України працювала з 1990 року до 1994 року.

5. Яка дата вважається початком створення Збройних Сил України?

Дата створення Збройних Сил України - 6 грудня 1991 року, коли Верховна Рада прийняла Закон "Про Збройні Сили України".

6. Із якими державами межує Україна?

Україна межує з наступними державами:

• Північний захід: Польща, Словаччина;

• Північ: Білорусь;

• Схід: Російська Федерація;

• Південь: Румунія, Молдова, Угорщина;

• Захід: Словаччина, Угорщина, Румунія.

7. Коли було запроваджено громадянство України? Громадянство України було запроваджено 4 грудня 1991 року, коли Верховна Рада України прийняла Закон "Про громадянство України".

8. Який судовий орган не вдалося сформувати в перші роки незалежності, незважаючи на прийняття рішення про його створення?

У перші роки незалежності не вдалося сформувати Конституційний Суд України, незважаючи на прийняття рішення про його створення у 1992 році. Конституційний Суд України було створено тільки в 1996 році, після прийняття Конституції України. 9. У якому регіоні України сепаратистський рух був найбільш небезпечним у період становлення держави?

У

shkola.in.ua

період становлення держави, найбільш небезпечним сепаратистським рухом був на Сході України, зокрема у Луганській та Донецькій областях. Тут було сформовано так звані "Донецьку народну республіку" та "Луганську народну республіку", які спробували проголосити незалежність від України. 10. Які атрибути державності були запроваджені Верховною Радою після проголошення незалежності України? Після проголошення незалежності України, Верховна Рада запровадила нові атрибути державності, зокрема національний гімн, прапор та герб. Національний гімн України "Ще не вмерла Україна" був ухвалений у вересні 1991 року, прапор - жовтоблакитний, був прийнятий у грудні того ж року, а герб був затверджений у липні 1992 року і зображував тризуб, який є одним з головних національних символів України. Крім того, у цей період були прийняті ряд законів та актів, що забезпечували становлення держави та її незалежності, зокрема Акт проголошення незалежності України, Закон про державну мову, Закон про вибори, тощо. 11. Як відбувався процес утворення українських владних структур? У чому полягали його особливості? Процес утворення українських владних структур відбувався в період переходу від радянської системи до демократичної держави. Він був досить складним та мав свої особливості.

На початку 1990-х років в Україні створювалися нові владні структури та органи державного управління, зокрема Президент України, Верховна Рада, Кабінет Міністрів та інші. Даний процес відбувався в умовах загострення соціально-політичної ситуації в країні, в тому числі через складні економічні та соціальні проблеми. Однією з особливостей процесу утворення українських владних структур було те, що він відбувався практично з нуля. Україна здебільшого успадкувала радянську систему управління, тому довелося заново створювати всі необхідні органи влади та їх структури.

Ще однією особливістю процесу створення українських владних структур було те, що він відбувався на фоні загострення політичної ситуації в країні. З одного боку, національні рухи та партії активно виступали за створення незалежної України та

розвиток демократичних структур, з іншого - комуністичні сили намагалися зберегти радянський лад і запобігти розпаду СРСР. Таким чином, процес утворення українських владних структур був досить складним і довготривалим. Він відбувався в умовах політичної нестабільності та економічної кризи, але з часом дозволив Україні стати самодостатньою державою з власною системою влади та управління. Незважаючи на труднощі, українська влада змогла побудувати демократичну державу з розвиненою громадянською суспільністю, вільною пресою та багатопартійністю. Згодом, Україна здійснила важливі кроки в напрямку європейської інтеграції та стала повноправним членом світової спільноти. 12. Які зміни на початку розбудови незалежної України відбулися в судовій владі та правоохоронних органах?

Після проголошення незалежності України в 1991 році було розпочато реформування судової влади та правоохоронних органів. Зокрема, було прийнято ряд законів та актів, які регулювали діяльність цих органів і сприяли їх модернізації та демократизації. У судовій владі було створено нові судові органи, зокрема, апеляційні та касаційні суди. Також були змінені процедури призначення суддів та підвищення їх кваліфікації, що мало забезпечити більшу незалежність та ефективність судової системи. У правоохоронних органах було проведено реорганізацію та часткову декомунізацію. Було створено нові структури, зокрема, Національну поліцію та Національне бюро розслідувань, які мали забезпечувати більш ефективний захист прав і свобод громадян та боротьбу зі злочинністю. Також було запроваджено більш жорстокі кримінальні покарання для тяжких злочинів, зокрема, смертну кару. У цілому, реформи в судовій владі та правоохоронних органах на початку розбудови незалежної України були спрямовані на створення демократичної та незалежної системи правосуддя та ефективного захисту прав громадян від злочинної діяльності. Однак, на практиці, реформи цієї галузі в Україні продовжуються й до сьогодні, оскільки проблеми з корупцією та недостатньою ефективністю судів і правоохоронних органів залишаються актуальними. Продовження реформ та зміцнення правової

культури в Україні є важливим завданням на шляху до демократичної та процвітаючої держави.

13. Чим був зумовлений сплеск сепаратистських рухів в Україні на початку 1990-х рр.?

Сепаратистські рухи на початку 1990-х рр. в Україні були зумовлені кількома чинниками.

shkola.in.ua

По-перше, після десятиліть радянської влади та режиму, українці прагнули до більшої свободи та самовизначення, а також відчували потребу в національній ідентичності. По-друге, зміни в політичному та економічному житті країни, такі як поява громадських організацій, зниження рівня життя та наростання економічної кризи, сприяли появі нових політичних та національних рухів. По-третє, в Україні була складна міжетнічна ситуація, оскільки країна містила значну кількість національних меншин, які мали свої традиції, культуру та інтереси. Це створювало певні напруження та недовіру між різними національностями. У результаті цих факторів, національні рухи стали одним з головних рушіїв політичного та соціального життя країни на початку 1990-х рр. З одного боку, це дозволило змінити політичну та економічну систему в країні, а з іншого боку, це спричинило сепаратистські настрої в деяких регіонах України.

14. Складіть розгорнутий план на тему «Державотворчий процес в Україні в першій половині 1990-х рр.».

I. Вступ

• Значення першої половини 1990-х років для державотворення в Україні.

• Основні етапи державотворчого процесу.

II. Політична сфера

• Створення незалежної держави та входження до міжнародних організацій.

• Проведення перших вільних виборів та формування демократичних інституцій.

• Прийняття Конституції України 1996 року та реформування конституційної системи.

III. Економічна сфера

• Реформування економіки та створення ринкових відносин.

• Приватизація державного майна та створення нових підприємств.

• Розвиток зовнішньої торгівлі та інвестицій.

IV. Національна політика

• Проведення декомунізації та деколонізації.

• Визнання української мови державною та підтримка культурної і національної самосвідомості.

• Розвиток громадянського суспільства та прав людини.

V. Міжнародні відносини

• Співпраця з країнами Європи та світу.

• Роль України в міжнародній безпеці та миротворчих місіях.

• Розвиток двосторонніх відносин з країнами-сусідами.

VI. Заключні висновки

• Основні результати державотворчого процесу в першій половині 1990-х рр.

• Значення цього періоду для розвитку сучасної України.

VII. Охарактеризувати головні виклики, з якими стикала Україна під час державотворення в першій половині 1990-х років.

• Встановлення незалежності України від Радянського Союзу та відшукання

нового місця в світовому порядку.

• Створення демократичної системи управління, включаючи законодавчу, виконавчу та судову влади.

• Перехід до ринкової економіки та створення нових підприємств.

• Забезпечення прав людини та громадянських свобод, включаючи свободу слова, свободу зборів та право на справедливий суд.

• Врегулювання конфліктів з російською мовою та іншими національними меншинами, а також побудова мультикультурального суспільства.

• Встановлення міжнародних відносин та співпраці з країнами світу, включаючи країни-сусіди.

VIII. Охарактеризувати головні досягнення України в першій половині 1990-х років.

shkola.in.ua

• Створення незалежної держави Україна та її вступ до міжнародних організацій.

• Проведення перших вільних виборів та формування демократичних інституцій.

• Прийняття Конституції України 1996 року та реформування конституційної системи.

• Реформування економіки та перехід до ринкових відносин, створення нових підприємств та приватизація державного майна.

• Визнання української мови державною та підтримка культурної та національної самосвідомості.

• Розвиток громадянського суспільства та захист прав людини та громадянських свобод, зокрема свободи слова, зборів та права на справедливий суд.

• Підписання мирного договору з Росією в 1994 році та врегулювання конфлікту

щодо Криму і Севастополя.

• Побудова дипломатичних відносин з іншими країнами світу, включаючи США та країни Європи.

• Розвиток освіти, науки та культури, зокрема розширення доступу до вищої освіти та створення нових наукових і культурних закладів.

• Розвиток туризму та залучення іноземних інвестицій.

• Створення незалежної армії та поліції для забезпечення національної безпеки та порядку у країні.

15. Сформулюйте основні здобутки й прорахунки державотворчого процесу першої половини 1990-х рр. Складіть таблицю.

Основні здобутки та прорахунки державотворчого процесу першої половини 1990-х років можна узагальнити у такій таблиці: Здобутки

Створення незалежної держави Україна

Вступ до міжнародних організацій та встановлення міжнародних відносин

Проведення перших вільних виборів та формування демократичних інституцій

Прорахунки

Економічна криза та падіння життєвого рівня населення

Російсько-українські конфлікти, зокрема в Криму та Севастополі

Проблеми у формуванні стабільної демократії та правової держави

Недостатня ефективність реформування судової та правоохоронної системи Реформування економіки та перехід до ринкових відносин, приватизація державного майна

Прийняття Конституції України 1996 року та реформування конституційної системи

Незначний успіх у розв'язанні

економічних проблем, зокрема у сфері підприємництва та розвитку

малого бізнесу

Визнання української мови

державною та підтримка

Недостатня підтримка та захист прав меншин, зокрема російської та інших

shkola.in.ua

національних меншин Загалом, перша половина 1990-х років була складним періодом для України, але в той же час він був визначальним для державотворення та здобуття незалежності. Україна зробила вагомі кроки у створенні демократичної системи управління, встановленні міжнародних відносин та переході до ринкової економіки. Також досягнуті успіхи в забезпеченні прав людини та громадянських свобод, врегулюванні конфліктів з національними меншинами та побудові мультикультурального суспільства.

культурної та національної самосвідомості

Однак, державотворчий процес першої половини 1990-х років супроводжувався великими проблемами та прорахунками. Серед них можна відзначити незавершену реформування економіки та недостатню реалізацію прав людини, а також багато інших.

У будь-якому разі, важливо зрозуміти, що перша половина 1990-х років була ключовим моментом в історії України, який сформував державу, якою вона є сьогодні. Цей період був перехідним, але важливим, що відобразив волю та бажання українців до самовизначення та демократії.

16. Якими були здобутки державотворчого процесу на першому етапі? Які були допущені прорахунки?

Здобутками державотворчого процесу на першому етапі можна назвати створення

незалежної держави Україна та її вступ до міжнародних організацій, проведення

перших вільних виборів та формування демократичних інституцій, прийняття

Конституції України 1996 року та реформування конституційної системи, реформування економіки та перехід до ринкових відносин, визнання української мови державною та підтримка культурної та національної самосвідомості, розвиток громадянського суспільства та захист прав людини та громадянських свобод. Проте в державотворчому процесі на першому етапі було допущено декілька прорахунків, серед яких можна відзначити:

• відсутність чіткого плану дій щодо економічної реформи, що призвело до складнощів у перехідному періоді;

• відсутність стійкої політичної підтримки реформ, що призвело до постійних змін урядів та парламентських коаліцій;

• проблеми у розв'язанні конфліктів з російською мовою та іншими національними меншинами, які зберігаються й донині;

• складнощі у побудові ефективної системи боротьби з корупцією й олігархією, що заважає розвитку демократії та ринкової економіки.

17. У чому полягала проблема вибору форми державного устрою, що постала перед Україною після проголошення незалежності? Яка форма державного устрою, на вашу думку, є оптимальною для України? Після проголошення незалежності перед Україною стала проблема вибору форми державного устрою. Найбільші позиції займали дві основні моделі - президентська та парламентська.

Президентська модель передбачає, що виконавча влада перебуває в руках президента, який має широкі повноваження, у той час як законодавча влада зосереджена в парламенті. У такій моделі, президент має значний вплив на процес прийняття рішень, зокрема на формування уряду та управління державою.

shkola.in.ua

Парламентська модель передбачає зосередження виконавчої влади в уряді, який підзвітний перед парламентом. Президент в цій моделі має обмежені повноваження та виконує в основному представницькі функції. Обидві моделі мають свої переваги та недоліки, і вибір форми державного устрою залежить від конкретної політичної та економічної ситуації в країні. Оптимальна форма державного устрою для України на даний момент - парламентська республіка з президентськими повноваженнями. В такій моделі парламент зосереджує в собі законодавчу владу, а уряд виконавчу владу. Президент має обмежені повноваження, але зберігає важливі представницькі та зовнішньополітичні функції. Ця

модель вже успішно функціонує в декількох європейських країнах, і може бути ефективною для України в контексті її політичної та економічної реалій.

§ 21. Україна в 1994 1999 рр.

1. Зі створення якої політичної партії почалося формування багатопартійної

системи в Україні?

Початок формування багатопартійної системи в Україні пов'язують із створенням політичної партії "Народний рух України за перебудову" в 1989 році. Ця партія була однією з перших легально зареєстрованих партій у рамках політичних реформ, що відбувалися в Україні в кінці 1980-х - на початку 1990-х років. 2. Коли було скасовано статтю 6 Конституції СРСР про монополію КПРС на владу?

Стаття 6 Конституції СРСР про монополію КПРС на владу була скасована на засіданні Верховної Ради СРСР 14 липня 1990 року. Це рішення було важливим етапом

демократизації політичної системи в СРСР та відкривало шлях для формування багатопартійної системи в країні. Запитання і завдання

1. Коли відбулися дострокові вибори Верховної Ради й Президента України? Дострокові вибори Верховної Ради України відбулися 27 березня 1994 р. Дострокові вибори Президента України відбулися 26 червня 1994-го.

2. Хто став другим Президентом України? Другим Президентом України став Леонід Кучма, який обіймав цю посаду з 1994 по 2005 рік.

3. Коли було прийнято Конституцію України? Конституція України була прийнята 28 червня 1996 року. Це була перша Конституція незалежної України, яка замінила Конституцію УРСР.

4. За якою виборчою системою відбувалися вибори до Верховної Ради України в

1998 р.?

Вибори до Верховної Ради України у 1998 році відбувалися за змішаною виборчою системою, що поєднувала в собі мажоритарну та пропорційну системи. 450 місць у парламенті розподілялися між кандидатами, які перемогли в округах за мажоритарною системою, та партіями, які отримали підтримку від виборців за пропорційною системою.

5. Хто став Головою Верховної Ради України III скликання? Головою Верховної Ради України III скликання став Олександр Ткаченко.

shkola.in.ua

6. Як змінилася політична ситуація в Україні на початку 1990-х рр.? Початок 1990-х років в Україні характеризувався значними змінами в політичній сфері. Розпалася радянська система влади, а на її місце прийшла багатопартійна демократія. З'явилися нові політичні партії та рухи, які представляли різні інтереси та ідеології. Також відбулися вибори до різних органів влади, включаючи Верховну Раду України, що дало змогу формувати нову політичну еліту країни. 7. Розкажіть про політичні цілі лівих, правих та центристських партій України. Ліві, праві та центристські партії України мали різні політичні цілі та програми: • Ліві партії прагнули до соціальної справедливості та захисту прав працівників. Вони підтримували націоналізацію підприємств та заборону приватної власності на землю. До лівих партій можна віднести Соціалістичну партію України, Комуністичну партію України та інші.

• Праві партії прагнули до зменшення впливу держави на економіку та приватизації підприємств. Вони підтримували зовнішньоекономічну інтеграцію та розвиток ринкової економіки. Такі партії, як Народний рух України, Демократична партія України та Республіканська партія України, можна віднести до правих партій. • Центристські партії намагалися знаходити компроміс між лівими та правими і втілювати в життя політику збалансованого розвитку країни. Вони підтримували економічну реформу, але не за рахунок соціальної сфери та підтримували регулювання діяльності підприємств та захист прав працівників. До центристських партій можна віднести Народну демократичну партію, Партію індустріалів та підприємців України та інші. Після отримання незалежності в Україні склалася складна політична ситуація. Було сформовано багато різних партій з різними політичними програмами та цілями. Зміна політичного курсу у країні була неоднозначною, тому велике значення мали різні політичні сили, що репрезентували різні групи населення. Важливим етапом стала прийняття Конституції України в 1996 році, яка сприяла закріпленню демократичних засад в країні та збільшенню впливу народу на прийняття важливих рішень. 8. Якими були підсумки парламентських виборів 1998 р.? Підсумки парламентських виборів 1998 року в Україні визнали успішними для комуністів, які очолили рейтинг партій та здобули найбільшу кількість місць у Верховній Раді. Комуністична партія України (КПУ) здобула 121 місце в парламенті, а також перемогла в багатьох одномандатних виборчих округах. Другим за виборчим результатом стала "Народна партія" Віталія Гайдука, яка отримала 68 місць, а на третьому місці розташувалася "Об'єднання "Наша Україна" з 60 місцями. Таким чином, КПУ утворила фракцію в парламенті, яка стала найбільшою, і забезпечила собі домінуючу позицію в політичному житті країни. 9. Обговоріть у групах. Охарактеризуйте процес перегрупування партійнополітичних сил після проголошення незалежності України. Які політичні течії з'явилися на політичній арені країни? Перегрупування партійно-політичних сил після проголошення незалежності України було дуже активним та непередбачуваним. Політична карта країни змінювалась швидко, багато партій виникали та зникали відносно швидко, а також часто змінювали свої позиції та ідеологію. На початку 1990-х років на політичній арені України з'явилися різноманітні політичні течії, зокрема:

• Націонал-демократичні партії, які підтримували ідею національної самобутності та незалежності України. Ці партії прагнули зменшити вплив Росії на Україну та збільшити роль української мови та культури в країні. До таких партій можна віднести Рух народної самооборони, Українську народну партію та інші;

shkola.in.ua

• Ліві та соціал-демократичні партії, які прагнули забезпечити соціальну справедливість та захист прав працівників. Ці партії підтримували націоналізацію та регулювання економіки державою. До таких партій можна віднести Соціалістичну партію України, Комуністичну партію України та інші; • Праві та консервативні партії, які підтримували розвиток ринкової економіки та зменшення впливу держави на економіку. Ці партії підтримували зовнішньоекономічну інтеграцію та зменшення корупції. До таких партій можна віднести Народний рух України, Демократичну партію України та інші.

Також на політичній арені з'явилися різноманітні громадські рухи та організації, які не мали статусу партій, але мали великий вплив на суспільство та політику. Наприклад, рух "Рух за реформи" під керівництвом Віктора Пинзеника, який прагнув провести

ефективні реформи в країні, або рух "Пора", який активно брав участь у "Помаранчевій революції" 2004 року.

Загалом, процес перегрупування партійно-політичних сил після проголошення

незалежності України був дуже складним та непередбачуваним. Багато партій та політичних течій з'являлися та зникали, а також часто змінювали свої позиції та ідеологію. Це було пов'язано зі складними соціально-економічними та політичними умовами, які склалися після розпаду Радянського Союзу та проголошення незалежності України.

10. Визначте етапи конституційного процесу і дайте їм характеристику. Етапи конституційного процесу в Україні:

1. Перший етап - підготовчий, що припав на 1990-1991 рр. На цьому етапі формувалися політичні партії, обговорювалися питання щодо змін до Конституції СРСР, а також розглядалися питання створення нової Конституції України.

2. Другий етап - стадія створення нової Конституції України. Він припав на 1992-1996 рр. На цьому етапі було прийнято Конституційну Угоду, створена Рада з конституційної реформи та проведено конституційну реформу.

3. Третій етап - прийняття нової Конституції України. Цей етап припав на 1996-1997 рр. На цьому етапі була прийнята нова Конституція України, яка замінила Конституцію 1978 року.

4. Четвертий етап - післяприйняттєвий, припав на 1997-2004 рр. На цьому етапі відбувся процес пристосування законодавства до нової Конституції, розробки та прийняття нових законів про державну владу, а також проведення реформ у правовій системі країни. Характеристика етапів:

1. Підготовчий етап - становлення політичної системи України та обговорення питань щодо створення нової Конституції.

2. Етап створення нової Конституції - розроблення та прийняття Конституційної Угоди, проведення конституційної реформи та створення нової Конституції.

3. Етап прийняття нової Конституції - прийняття нової Конституції України, яка замінила Конституцію 1978 року.

4. Післяприйняттєвий етап - процес пристосування законодавства до нової Конституції, розробки та прийняття нових законів про державну владу, а також проведення реформ у правовій системі країни. Усі етапи були важливими для формування сучасної конституційної системи України. Вони показали складність і важливість процесу створення нової конституції та необхідність співпраці політичних сил, державних інституцій та громадськості для досягнення цілей національного розвитку.

shkola.in.ua

11. Якими були здобутки і прорахунки державотворчих процесів, що відбувалися в 1994 1999 рр.?

Державотворчі процеси, що відбувалися в Україні в період з 1994 по 1999 роки, мали свої здобутки та прорахунки. Здобутки:

1. Прийняття Конституції України в 1996 році, яка стала основним законом країни та закріпила демократичні принципи правління, громадянські свободи та права, принцип розділення влади, та визначила Україну як правову державу.

2. Участь України у створенні та підписанні Будапештського меморандуму про гарантії безпеки України після здобуття незалежності, що забезпечило додаткову

міжнародну підтримку та захист України від агресії з боку інших держав. 3. Розвиток економіки та підвищення рівня життя населення. В період з 1994 по 1999 роки в Україні відбулася стабілізація економіки, зменшення інфляції та збільшення валютних резервів. Також було запроваджено реформи у сфері приватизації та залучення інвестицій, що сприяло зростанню ВВП та підвищенню рівня життя населення.

Прорахунки:

1. Повільний темп реформ та затягнення їх впровадження. Багато реформ, започаткованих у 90-х роках, не були до кінця реалізовані, що ускладнило розвиток країни та збереження проблем, які повинні були бути вирішені.

2. Корупція та неефективність системи управління. Корупція та неефективність державного управління залишалися серйозними проблемами, що гальмували розвиток країни та призводили до втрати довіри громадян до владних структур.

3. Недостатнє звернення до розв'язання проблем соціальної сфери. Уряд не надавав достатньо уваги розвитку освіти, охорони здоров'я та соціального захисту населення, що призводило до зростання бідності та соціальної напруженості в суспільстві. 4. Напруженість у відносинах з Росією та іншими сусідніми країнами. У період з 1994 по 1999 роки відбувалося збільшення впливу Росії на Україну та зростання

напруженості в відносинах між країнами. Також було відчутне загострення відносин з Білоруссю та Молдовою.

§ 22. Політичні процеси в Україні в 1999—2005 рр. «Помаранчева революція»

1. Коли відбулися перші позачергові вибори Президента та Верховної Ради України?

Перші позачергові вибори Президента України відбулися у 1991 році, а перші позачергові вибори до Верховної Ради України - у 1994 році.

2. У якому році було прийнято Конституцію України?

Конституцію України було прийнято у 1996 році. Запитання і завдання

1. Хто переміг на президентських виборах 1999 р.?

У президентських виборах 1999 року переміг Леонід Кучма, який обіймав посаду Президента України з 1994 року.

2. Які питання були винесені на Всеукраїнський референдум за народною

ініціативою 2000 р.?

На Всеукраїнський референдум за народною ініціативою 2000 року були винесені наступні питання:

• Встановити, що національна валюта України є гривня.

• Встановити, що земля в Україні є національним надбанням і може бути власністю лише громадян України, українських підприємств, установ та організацій.

• Встановити, що народ має право на референдум щодо питань, які стосуються важливих інтересів суспільства, а також змін Конституції України.

• Встановити, що в Україні забороняється продаж та пряме надання земельних ділянок іноземним громадянам та особам без громадянства, за винятком випадків, встановлених законом.

• Встановити, що парламент України складається з двох палат: Верховної Ради та Сенату.

Всі п'ять запропонованих питань були підтримані в результаті референдуму.

3. Які політичні сили утворили першу у Верховній Раді України пропрезидентську більшість?

Першу у Верховній Раді України пропрезидентську більшість утворили політичні

партії, які підтримували президента України Леоніда Кравчука. Це були партії "Український Рух за зміни", "Демократична партія України", "Партія промисловців і підприємців України", "Соціал-демократія України" та інші.

4. Коли було запроваджено пропорційну систему виборів до Верховної Ради України?

Пропорційна система виборів до Верховної Ради України була запроваджена 29 грудня 1997 року, коли було прийнято нову Конституцію України. Згідно з цією системою, виборчий округ в Україні розділено на багатомандатні виборчі округи, в яких громадяни голосують за партії або блоки партій, а не за окремих кандидатів. Кількість місць у Верховній Раді, які отримує кожна партія чи блок, визначається відсотком голосів, які вони отримали на виборах. 5. Які події призвели до внесення змін до Конституції України? Внесення змін до Конституції України було спричинене необхідністю адаптувати основний закон країни до нових реалій. Зокрема, враховувати реформування системи влади, розширення повноважень парламенту, зміцнення прав людини та громадянських свобод. У 2004 році відбулися президентські вибори, під час яких сталася серія фальсифікацій та порушень законодавства. Це призвело до масових протестів на Майдані Незалежності в Києві та в інших містах України, які були відомі як «Помаранчева революція». Під час цих подій було вимога реформування системи влади, зокрема, зміни виборчого законодавства та збільшення повноважень парламенту.

6. Хто став третім Президентом України? Третім Президентом України став Віктор Ющенко. Він був обраний на президентських виборах 2004 року після Помаранчевої революції, яка призвела до перегляду результатів попередніх виборів. Ющенко обіймав посаду з 2005 по 2010 рік.

7. Якими були наслідки політичної кризи зими-весни 2001 р. і виборів до Верховної

Ради 2002 р.?

Політична криза зими-весни 2001 року та після цього проведені вибори до Верховної

Ради 2002 року мали наступні наслідки:

1. Зміна політичного ландшафту: партії "Блок Юлії Тимошенко" та "Наша Україна" змогли здобути перемогу та вибірково контролювати парламент.

shkola.in.ua

2. Криза в уряді: уряд Віталія Масола, який був призначений перед виборами, було змушено піти у відставку, через те що не зміг підтримувати підтримку у Верховній Раді.

3. Зупинення реформ: внаслідок політичної кризи було зупинено проведення реформ, таких як реформа податкової системи та реформа місцевого самоврядування.

4. Низька стабільність управління: внаслідок зміни політичного ландшафту та кризи уряду, управління країною стало менш стабільним та ефективним.

5. Підвищення популізму: під час виборів було використано багато популістських

обіцянок, що привело до зростання очікувань населення та зменшення довіри до влади.

8. Із якою метою було проведено Всеукраїнський референдум у квітні 2000 р.?

Якими були його наслідки?

Всеукраїнський референдум в Україні відбувся у квітні 2000 року з метою зміни

Конституції України. Основними питаннями були збільшення повноважень Верховної

Ради України та скорочення терміну президентського мандату з 5 до 4 років.

Референдум був оголошений президентом Леонідом Кучмою. За зміни Конституції

проголосувало понад 80% виборців.

Наслідки референдуму були такі:

• Зміни Конституції, які передбачали збільшення повноважень Верховної Ради України та скорочення терміну президентського мандату були внесені до основного закону країни;

• Зміни дозволили Верховній Раді України більше контролювати роботу уряду та президента, тим самим скорочуючи його владу;

• Зміни Конституції посилили роль інших гілок влади, зокрема Конституційного Суду та Верховного Суду.

В цілому, проведення референдуму 2000 року можна вважати важливим етапом у демократизації України та посиленні ролі Верховної Ради України та інших гілок влади.

9. Проведіть дискусію за проблемним питанням: «Період президентства Л. Кучми: здобутки і прорахунки».

Дискусія на тему «Період президентства Л. Кучми: здобутки і прорахунки» може бути дуже цікавою та продуктивною, оскільки цей період був досить багатим на різні події та явища, що мали як позитивні, так і негативні наслідки для України.

Одним з найбільших здобутків періоду президентства Л. Кучми є прийняття Конституції України в 1996 році, яка закріпила принципи правової держави та громадянських свобод, розділення влади, та визначила Україну як демократичну країну. Також відбулися стабілізація економіки та зменшення інфляції, що сприяло підвищенню рівня життя населення. Однак, протягом періоду президентства Л. Кучми також мали місце численні прорахунки та проблеми. Наприклад, система державного управління залишалася неефективною та з корупційними проблемами, що ускладнювало розвиток країни та знижувало довіру населення до влади. Також на початку 2000-х років в Україні відбулися кілька скандальних подій, наприклад "Касетний скандал" та "Гонка за мільярдами", які показали високий рівень корупції в українській владі.

shkola.in.ua

Крім того, на початку 2000-х років в Україні сталися численні політичні кризи, зокрема криза зими-весни 2001 року та вибори до Верховної Ради 2002 року, які спричинили нестабільність та невизначеність в політичному житті країни. Отже, можна зробити висновок, що період президентства Л. Кучми був досить складним та багатим на події, які мали як позитивні, так і негативні наслідки для України. Прийняття Конституції України в 1996 році та стабілізація економіки можна вважати важливими здобутками цього періоду. Однак, система державного управління залишалася неефективною та з корупційними проблемами, а політичні кризи спричинили нестабільність в країні. Загалом, період президентства Л. Кучми був

важливим для історії України, і його слід розглядати як складну мозаїку здобутків та проблем.

10. Назвіть причини політичної кризи зими-весни 2001 р. Як вона була подолана?

Якими були її наслідки?

Політична криза зими-весни 2001 року в Україні виникла через суперечки між

Президентом Леонідом Кучмою та лідером опозиції Юлією Тимошенко. Президент звинувачував її у корупції та економічних злочинах, що спричинило конфлікт між ними. Крім того, у цей час у країні було багато економічних проблем, таких як інфляція та зниження економічного зростання.

У результаті цієї кризи, Кабінет Міністрів України під керівництвом Прем'єр-міністра Анатолія Кінаха був змушений піти у відставку, а також було розпущено Верховну

Раду України. Проте, велика частина населення країни підтримувала опозицію та виступала проти Кучми.

Після розпуску Верховної Ради, було проведено позачергові парламентські вибори в липні 2002 року, які дали перемогу пропрезидентській партії "Регіони України" та її союзникам. Це дозволило Президентові Кучмі утримувати владу та проводити свою політику. Наслідки кризи зими-весни 2001 року полягали в тому, що була підірвана довіра громадян до української влади та політичної системи в цілому. Крім того, ця криза показала, що українське суспільство має різні погляди на події, що відбуваються в країні, та недостатньо задоволене діями уряду та Президента. 11. Справа Г. Гонгадзе і «касетний скандал» були приводом чи причиною політичної кризи зими-весни 2001 р.? Обґрунтуйте свою думку. Справа Георгія Гонгадзе та «касетний скандал» були одними з причин політичної кризи зими-весни 2001 року в Україні, але не єдиними. Обидві ці події викликали глибоке незадоволення громадськості та опозиційних сил України і стали приводом для проведення масових протестів та акцій громадянської непокори. Справа Гонгадзе стала приводом для низки протестів, оскільки загибель журналіста Георгія Гонгадзе стала символом боротьби за свободу слова та захисту прав людини. Викриття скандального відеозапису, на якому представники влади обговорювали замах на життя політика, також викликало гострі реакції громадськості. Незадоволення цими подіями зростало в населенні і опозиційних партіях, що призвело до активізації їхньої боротьби за демократичні зміни та проти дій інколи незаконних дій влади.

В результаті цієї кризи було сформовано нову коаліцію «Демократичний вибір», яка очолила уряд Віктора Ющенка. Також було проведено реформу виборчої системи та прийнято ряд законів, які покращили демократичний статус країни.

shkola.in.ua

12. Обговоріть у групах. Чи була «помаранчева революція» революцією? Обговорення питання, чи була "помаранчева революція" революцією, може бути досить цікавим та продуктивним. Для початку, можна визначити, що саме ми розуміємо під терміном "революція". Це може бути різним для різних людей. Наприклад, деякі можуть вважати, що революція повинна бути повністю насильницькою та в результаті неї повинна відбутися зміна режиму влади, інші можуть вважати, що революція може бути мирною та не насильницькою, але все ж привести до значної зміни в країні. Помаранчева революція відбулася в Україні в 2004 році після президентських виборів, під час яких були виявлені масштабні порушення та фальсифікації. Протестувальники

вийшли на вулиці, щоб вимагати повторного голосування, та в результаті досягли зміни результату виборів. Після цього було призначено повторні вибори, на яких переміг Віктор Ющенко. Таким чином, можна вважати, що помаранчева революція була революцією у широкому розумінні цього терміну. Вона привела до значної зміни в країні та перетворення її з авторитарної в демократичну. Проте, можна вважати, що ця революція була більш мирною та не насильницькою, порівняно з іншими революціями в історії. Втім, це не зменшує її значущості та важливості для України та всього світу.

§ 23. Економічний розвиток України в 1992 2005 рр.

1. Коли почалося економічне падіння в Україні?

Економічне падіння в Україні почалося в середині 1990-х років, коли країна переживала складний перехід від планової економіки до ринкової.

2. Які реформи були проведені в УРСР у роки «перебудови»?

У роки "перебудови" в УРСР було проведено ряд реформ, спрямованих на зміцнення ринкових механізмів управління економікою. Серед найбільш важливих реформ можна виділити:

• Проведення деколективації та дерегулювання цін, що дозволило знизити бюджетні видатки на сільське господарство та залучити до нього приватний капітал. • Зменшення кількості державних підприємств та залучення до економіки приватного сектора.

• Реформування банківської системи та створення нових комерційних банків.

• Впровадження іноземних інвестицій та створення сприятливих умов для іноземних інвесторів.

• Розпочато процес реструктуризації важкої промисловості, що включав зменшення виробництва вугілля та сталі, розвиток електроенергетики та електроніки, а також збільшення інвестицій у легку промисловість та сільське господарство. Запитання і завдання

1. Коли Україна вийшла з рублевої зони? Україна вийшла з рублевої зони разом з іншими державами колишнього СРСР у 1991 році після розпаду СРСР.

2. Який уряд започаткував у країні «шокову терапію»? Український уряд, який започаткував "шокову терапію" - це уряд Павла Лазаренка, який був призначений прем'єр-міністром України в 1996 році. Політика "шокової терапії" передбачала широке застосування ринкових механізмів у всіх сферах економіки та зниження державних витрат, що мало призвести до зростання економіки та зменшення інфляції. Однак, в результаті цієї політики були втрачені тисячі робочих місць, зросла безробіття та соціальні проблеми, що спричинило негативну реакцію громадськості та опозиції.

shkola.in.ua

3. За якого уряду розпочалися докорінні ринкові перетворення? Докорінні ринкові перетворення в Україні розпочалися за уряду Віталія Масола в 1992 році.

4. У який період в Україні спостерігалася гіперінфляція? Гіперінфляція - це швидке зростання рівня цін при якому гроші швидко втрачають свою цінність. В Україні гіперінфляція спостерігалася у 1993-1995 роках, коли інфляційний рівень перевищував 1000% щорічно.

5. Коли в Україні було закріплено приватне право на землю?

Приватне право на землю було закріплено в Україні після прийняття Закону "Про землю" у 2001 році. Раніше, в Україні існувала колективна власність на землю.

6. Як називається національна грошова одиниця України? Коли вона була запроваджена?

Національна грошова одиниця України називається гривня (₴). Вона була запроваджена в 1996 році після реформи грошової системи, яка передбачала заміну колишньої національної валюти карбованця.

7. Чому після проголошення незалежності відбулося стрімке падіння економіки України? Якими були основні підсумки економічного розвитку України в 1991 1994 рр.?

Після проголошення незалежності України відбулося стрімке падіння економіки з багатьма факторами, які спричинили це:

• Залежність від Радянського Союзу: Україна була сильно залежною від економіки Радянського Союзу та змушена була змінювати свою економічну систему та переходити до ринкової економіки в неприродний для цього час.

• Енергетичні проблеми: Україна залежала від імпорту енергоресурсів, зокрема газу та нафти, що призвело до збитків і нестабільності на ринку.

• Війна в Перській затоці: Нафтова криза, яка настала через війну в Перській затоці, призвела до підвищення цін на енергоресурси та зменшення зовнішньої торгівлі. Основні підсумки економічного розвитку України в 1991-1994 роках полягали в глибокій економічній кризі, падінні промислового виробництва та складових ВВП, збільшенні рівня безробіття та зменшенні рівня життя населення. 8. Як відбувалося становлення власної грошово-фінансової системи незалежної України? Становлення власної грошово-фінансової системи незалежної України було складним процесом, який пов'язувався зі складнощами при створенні нових банків, відокремленні від Радянської банківської системи та впровадженні національної грошової одиниці. Одним із ключових кроків було створення Національного банку України у 1991 році, який став головним банком країни та відповідальним за грошову політику. У цій ролі НБУ проводив ряд реформ, зокрема змінив спосіб випуску грошових одиниць та ввів систему банківського нагляду.

shkola.in.ua

Протягом перших років незалежності економіка України переживала важкі часи, пов'язані зі зменшенням виробництва та економічними зрушеннями в країнах колишнього Радянського Союзу. У 1994 році Україна пережила глибоку економічну кризу, що призвела до зниження ВВП на 50% порівняно з 1990 роком. Одним з головних факторів, які призвели до такої кризи, було введення нової валютикарбованця - без належного запасу золота та іноземних валют. Це призвело до зниження довіри до національної валюти та спричинило гіперінфляцію, що складно піддавалася контролю.

Таким чином, становлення грошово-фінансової системи було непростим процесом для України. Хоча країна змогла створити власну грошову одиницю та національний банк, вона стикнулася з багатьма викликами, пов'язаними зі зменшенням виробництва та економічною нестабільністю. 9. Чому, на ваш погляд, у перші роки незалежності економічні зміни значно відставали від політичних?

У перші роки незалежності України, економічні зміни значно відставали від політичних з двох основних причин.

По-перше, українська економіка була глибоко інтегрована в економіку Радянського Союзу, і зруйнування соціалістичного блоку призвело до серйозних економічних

труднощів. Необхідність швидкої адаптації до ринкової економіки та залежність від Росії у газовій та інших галузях зробили перехід до нової економічної моделі дуже складним.

По-друге, влада та політики були зосереджені на забезпеченні національної безпеки, визнанні незалежності України та консолідації внутрішньополітичного ландшафту. Це створювало великі виклики для розвитку економіки та проведення необхідних реформ. Отже, політичні зміни в Україні в перші роки незалежності були дуже швидкими, але економічні зміни відставали через велику кількість складнощів, що виникали в перехідний період до ринкової економіки та залежності від інших країн.

10. Коли почалися економічні реформи в Україні? Якою була їхня мета? Економічні реформи в Україні розпочалися в 1992 році. Метою реформ було перехід до ринкової економіки та створення умов для економічного зростання. Головними напрямками реформ були приватизація, лібералізація цін, розвиток підприємництва та залучення іноземних інвестицій. Реформи мали на меті зменшення ролі держави в економіці та підвищення її ефективності, а також забезпечення стабільності та конкурентоспроможності країни на світових ринках. Однак, реформи також супроводжувалися складнощами, зокрема гіперінфляцією та зменшенням

виробництва, які спричинили соціальні та економічні проблеми в країні.

11. Охарактеризуйте аграрну політику України на початку 1990-х рр. та розкрийте її наслідки. На початку 1990-х рр. Україна стояла перед важливими завданнями в галузі аграрної політики. Одним з головних завдань було забезпечення продовольчої безпеки країни та підвищення рівня життя сільського населення. На початку 1990-х років Україна була однією з найбільших експортерів сільгосппродукції у світі, проте уряд країни не зміг забезпечити достатню підтримку аграрного сектору економіки, що призвело до занепаду виробництва та втрати конкурентоспроможності в світовому ринку. Це призвело до значного падіння економічного розвитку країни, збільшення боргового навантаження, збільшення безробіття та зниження рівня життя населення. Політика приватизації земельних ділянок також стала причиною конфлікту між державою та сільським населенням. Приватизація земель з метою їх збереження та збільшення виробництва призвела до зловживань та перерозподілу земельних ресурсів в користь більш впливових осіб та корпорацій. Наслідки аграрної політики на початку 1990-х рр. проявилися в ряді проблем, таких як зниження виробництва продукції, зменшення кількості сільського населення та відтік молоді з села в міста, збільшення бідності та безробіття, нерівномірний розподіл земельних ресурсів, наявність монополій та корупції в аграрному секторі економіки. 12. Обговоріть у групах. Як була реалізована стратегія розвитку економіки, запропонована Л. Кучмою в 1994 р.? Чи було досягнуто мети реформ? Чи ефективними виявилися засоби досягнення? Відповідь подайте у вигляді таблиці. Таблиця з оцінкою стратегії розвитку економіки, запропонованої Л. Кучмою в 1994 р. Аспекти стратегії Оцінка Пояснення

Напрямки реформ Позитивна Напрямки реформ, такі як приватизація та лібералізація економіки, сприяли зростанню

інвестицій та створенню більш сприятливих умов для бізнесу.

Реформа податків та бюджету

Негативна Реформа була недостатньо пророблена, що призвело до зростання дефіциту бюджету та збільшення рівня корупції.

Фінансова стабільність Негативна

Стабілізаційна програма була неефективною, оскільки не змогла забезпечити фінансову стабільність та знизити інфляцію.

Соціальні аспекти Негативна Реформи були супроводжені зростанням безробіття, зниженням рівня життя та погіршенням соціальної сфери.

Зовнішньоекономічна діяльність

shkola.in.ua

Позитивна Реформи сприяли збільшенню обсягу зовнішньої торгівлі та приверненню іноземних інвестицій. Загалом, стратегія розвитку економіки, запропонована Л. Кучмою, мала як позитивні, так і негативні наслідки. Реформи в бізнес-сфері та зовнішньоекономічна діяльність сприяли економічному зростанню, але реформа податків та бюджету та програма фінансової стабільності не були ефективними. Соціальна сфера також стала жертвою реформ, що призвело до зростання безробіття та зниження життєвого рівня деяких верств населення. Загалом, можна сказати, що стратегія розвитку економіки була неповною і неспроможною вирішити всі проблеми, з якими стикнулася Україна на початку незалежності. Однак, деякі з реформ виявилися корисними для економіки країни, і вони були покращені в майбутньому.

13. Чи можна вважати ефективними економічні реформи, проведені за роки незалежності? Обґрунтуйте свою відповідь. Оцінювати ефективність економічних реформ, проведених за роки незалежності України, можна з різних позицій, оскільки підхід до оцінки ефективності може бути суб'єктивним і залежати від певних критеріїв. З одного боку, введення ринкових механізмів в економіку України дало позитивні результати, зокрема збільшення обсягів зовнішньої торгівлі та залучення іноземних інвестицій. Також було здійснено ряд реформ у сфері банківської та податкової систем, що зробило їх більш прозорими та ефективними. З іншого боку, проведені реформи не завжди були успішними і часто супроводжувалися негативними наслідками, такими як інфляція, зростання бідності та безробіття, зменшення виробництва та зниження життєвого рівня населення. Також можна відзначити, що відсутність чіткої стратегії розвитку економіки та ефективного управління економічними процесами стала причиною недосягнення деяких цілей та невикористання можливостей для розвитку країни.

Отже, можна зробити висновок, що економічні реформи, проведені за роки незалежності України, мали як позитивні, так і негативні наслідки. Проте, їх ефективність може бути оцінена різними критеріями, тому важливо провести аналіз кожної з них, щоб визначити їхню загальну результативність.

§ 24. Етносоціальні процеси та рівень життя населення Які соціальні зміни намітилися в Україні в роки «перебудови»?

shkola.in.ua

В роки «перебудови» в Україні відбулися значні соціальні зміни. Однією з найважливіших змін було відкриття країни для світу та виходза за межі того, що було затверджено в радянському періоді. Це призвело до того, що населення України мало можливість вільно обирати своє місце проживання та подорожувати за кордоном, а також вибирати свою професію та місце роботи. Окрім того, зростання економіки та поширення ринкових відносин призвело до збільшення кількості підприємств та відкриття нових робочих місць. З'явилася можливість вести бізнес та власну справу, а також заробляти гроші на власному таланті та праці. Також відбулися зміни у сфері освіти та культури. З'явилася можливість вивчати мови та культуру інших народів, вільно обирати навчальний заклад та спеціальність. Було зменшено контроль над вищою освітою та забезпечена свобода наукової діяльності. Однак, треба зазначити, що ці зміни не були безперешкодними та мали свої тіні. Збільшення рівня безробіття та зменшення соціальних гарантій привели до погіршення життя певної частини населення. Також зросла корупція та кримінальна активність, що стало одним з серйозних соціальних проблем. Із Декларації прав національностей України (1 листопада 1991 р.) Верховна Рада України, виходячи з Декларації про державний суверенітет України, з Акта проголошення незалежності України, керуючись Загальною декларацією прав людини та ратифікованими Україною міжнародними пактами про права та свободи особистості; прагнучи утвердження в незалежній, демократичній Україні священних принципів свободи, гуманізму, соціальної справедливості, рівноправності всіх етнічних груп народу України; беручи до уваги, що на території України проживають громадяни понад 100 національностей, які разом з українцями складають п'ятдесятидвомільйонний народ України, приймає цю Декларацію прав національностей України: Стаття 1. Українська держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, що проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права. Представники народів та національних груп обираються на рівних правах до органів державної влади всіх рівнів, займають будь-які посади в органах управління, на підприємствах, в установах та організаціях. Дискримінація за національною ознакою забороняється і карається законом. 1. Які права держава гарантує національним меншинам? Українська держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, що проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права. Представники народів та національних груп обираються на рівних правах до органів державної влади всіх рівнів, займають будь-які посади в органах управління, на підприємствах, в установах та організаціях. Дискримінація за національною ознакою

забороняється і карається законом. Отже, держава гарантує рівні права українцям та

представникам інших національностей на території України.

2. Чому, на вашу думку, після проголошення незалежності України виникла

потреба прийняти Декларацію прав національностей України?

Після проголошення незалежності України виникла потреба прийняти Декларацію

прав національностей України, оскільки вона мала на меті забезпечити рівність та недискримінацію всіх національностей, які проживають на території України. Це було особливо важливо в умовах різноманітності національностей в Україні та прагнення до зміцнення національної єдності та взаєморозуміння. Декларація мала дати чіткі гарантії національним меншинам на території України щодо їх прав на політичну участь, економічні та соціальні права, а також заборону дискримінації за

національною ознакою.

Запитання і завдання

1. Назвіть найболючіші, на ваш погляд, соціальні проблеми в Україні 1990-х рр. Серед найболючіших соціальних проблем в Україні в 1990-х роках можна виділити:

• Економічний спад та безробіття, яке відчували мільйони громадян.

• Гостра нестача житла та зростання цін на комунальні послуги.

• Систематичне збільшення кількості злочинів та корупції.

• Погіршення медичного обслуговування та зменшення доступності якісної медичної допомоги.

• Низький рівень освіти та відсутність можливостей для розвитку освіти в маломіських та сільських населених пунктах. 2. За роки незалежності кількість населення України зросла чи зменшилася? Кількість населення України за роки незалежності зменшилася. За даними Державної служби статистики України, на 1 січня 1991 року в Україні проживало 52,2 мільйони осіб, а на 1 січня 2022 року - 41,9 мільйона. Причинами зменшення населення є низький рівень народжуваності, міграційні процеси та природні втрати населення. 3. Поясніть термін «приховане безробіття». Термін «приховане безробіття» використовується для опису ситуації, коли людина фактично не працює або працює неповний робочий день, але офіційно не зареєстрована як безробітна. Це може бути через те, що вона не шукає роботу, оскільки вважає, що не може знайти відповідну роботу за своєю кваліфікацією або у своєму регіоні, або через інші причини. Цей вид безробіття може бути важко виміряти і оцінити, оскільки він не відображається в офіційних статистичних даних про безробіття.

4. Представники яких національностей живуть в Україні? На території України проживають громадяни понад 100 національностей. Серед найбільших національних меншин можна виділити росіян, білорусів, молдаван, поляків, євреїв, татар, угорців, румунів, грузинів, арменів, болгар, азербайджанців та інші.

shkola.in.ua

5. Коли було проведено перший за роки незалежності перепис населення? Перший за роки незалежності перепис населення відбувся в 2001 році.

6. Який регіон України зазнав найбільших етнічних змін? За даними перепису населення 2001 року, найбільших етнічних змін зазнав Крим. Зокрема, внаслідок репатріації кримських татар, кримськотатарська національна група зросла з 0,5% у 1989 році до 12,1% в 2001 році. Одночасно зменшився відсоток російської національності, з 67,05% у 1989 році до 58,5% в 2001 році.

7. Як економічна криза вплинула на соціальне становище населення України? Економічна криза в Україні вплинула на соціальне становище населення значною мірою. Внаслідок зменшення виробництва та зростання безробіття багато громадян втратили свої робочі місця та стали залежними від допомоги держави. Зменшення рівня доходів населення призвело до збільшення соціальної напруженості та зниження якості життя більшості громадян. Крім того, криза також спричинила зростання цін на продукти харчування та інші товари, що зробило їх недосяжними для більшості

населення.

8. Які зміни відбулися в динаміці міграційних процесів за часів незалежності України?

За часів незалежності України відбулися значні зміни в динаміці міграційних процесів.

У перші роки незалежності спостерігалося значне зменшення кількості іммігрантів, які прибували в Україну, оскільки країна переживала складні економічні та політичні часи. Однак, з часом, залучення Європейського Союзу до економічного та політичного співтовариства сприяло зростанню імміграції в Україну, зокрема з країн Східної Європи та Кавказу. У той же час, зростання кількості

виїздів українців за кордон спостерігалося зокрема після розпаду СРСР та залучення України до світової економіки. Багато українців виїжджали за кордон у пошуках кращих можливостей працювати та жити. Останнім часом також спостерігається зростання кількості тимчасової міграції в Україні, зокрема з країн Середньої Азії та Близького Сходу, пов'язаної з працевлаштуванням та навчанням. Також значну кількість мігрантів становлять люди з країн СНД, які приїздять до України зі збройним конфліктом на своїй батьківщині.

Загалом можна сказати, що міграційні процеси в Україні мають складну динаміку та пов'язані з економічним та політичним становищем у країні та у світі. Від них залежать не тільки демографічні та соціальні показники, але й економічний розвиток та міжнародна позиція України.

9. Які соціальні явища свідчать про соціальне розшарування українського суспільства? Назвіть причини соціального розшарування населення України. До яких соціально-політичних наслідків призводить соціальне розшарування? Соціальне розшарування в українському суспільстві проявляється через різницю у рівні доходів, доступу до освіти та охорони здоров'я, зайнятості, житлових умов та інших соціальних благ. Причини соціального розшарування можуть бути різними, включаючи економічні фактори, такі як відмінності в заробітній платі та можливості зайнятості, політичні фактори, такі як корупція та владні угоди, а також соціальні та культурні фактори, такі як різні рівні освіти та культурного розвитку. Соціальне розшарування може призводити до соціальних та політичних конфліктів, нерівності в розвитку різних регіонів та національних груп населення, збільшення кримінальності та зниження якості життя менш забезпечених верств населення. 10. Яке значення мало прийняття Верховною Радою Декларації прав національностей для розвитку міжнаціональних відносин? Коли було прийнято цей документ?

Декларація прав національностей була прийнята Верховною Радою України 1991 року. Цей документ мав важливе значення для розвитку міжнаціональних відносин в Україні, оскільки визначав права національних меншин, забезпечуючи їх право на самовизначення, вільне вираження своєї культури та мови. Декларація сприяла

зміцненню міжнаціональної толерантності та була важливим кроком у визнанні

багатонаціональності та багатокультурності України.

11. Охарактеризуйте національну структуру населення України. Які зміни в ній відбулися в період незалежності?

Національна структура населення України є досить різноманітною. За даними перепису населення 2020 року, українці складають більшість населення країни (77,8%). Також значні групи складають росіяни (17,3%), білоруси (0,6%), молдовани (0,5%), татари (0,5%) та інші етнічні групи. Значні зміни в національній структурі населення відбулися в період незалежності, зокрема через міграційні процеси та зміни в політичній та економічній сферах.

12. Які кроки були здійснені державою для гармонізації міжнаціональних відносин?

Дайте оцінку національній політиці України.

Держава здійснювала різноманітні кроки для гармонізації міжнаціональних відносин в Україні. Зокрема, українська Конституція гарантує права та свободи всіх громадян незалежно від їх національності. Українська держава прийняла закони та програми, які ставлять за мету забезпечення захисту прав та інтересів національних меншин. Наприклад, в Україні існує закон про національні меншини та регіональний розвиток, який забезпечує захист прав національних меншин, їх культурного спадку та мов. Також було запроваджено систему квот для національних меншин у державних

органах та наукових установах. Оцінка національної політики України залежить від багатьох факторів. З одного боку, Україна приймає різні заходи для гармонізації міжнаціональних відносин, що свідчить про певний рівень розуміння важливості цієї проблеми. З іншого боку, існують проблеми з реалізацією законодавчих та програмних забезпечень, а також з практичної реалізації заходів, спрямованих на покращення становища національних меншин. Значна частина національних меншин продовжує стикатися з проблемами, пов'язаними зі збереженням своєї культури, мови та традицій. У країні також існують напруження в міжнаціональних відносинах, особливо в регіонах зі значною кількістю національних меншин. Крім того, існує ризик політизації національної політики, що може впливати на ефективність заходів, спрямованих на гармонізацію міжнаціональних відносин. Отже, національна політика України з огляду на виконання зобов'язань перед національними меншинами потребує подальшого удосконалення та покращення реалізації законів та програмних заходів. При цьому необхідно уникати політизації національної політики та забезпечувати гарантії захисту прав та свобод всіх громадян. 13. Визначте, які соціальні прошарки існували в українському суспільстві в 1990-ті рр. Складіть схему соціальної структури українського суспільства.

shkola.in.ua

У 1990-ті рр. українське суспільство складалося з різних соціальних прошарків: еліти, середнього класу, робітничого класу, селянства та безробітних. Еліта складалася з політиків, бізнесменів, керівників державних підприємств та організацій. Середній клас складали працівники бюджетної сфери, науки та освіти, фахівці різних галузей, власники невеликих бізнесів та робітники високооплачуваних галузей. Робітничий клас складали працівники важкої та легкої промисловості. Селянство було найбільшим соціальним прошарком та складалося з сільських жителів, які займалися виробництвом та продажем сільськогосподарської продукції. Безробітні складалися

людей, які не мали постійної роботи та працювали на низькооплачуваних роботах.

14. Охарактеризуйте демографічну ситуацію в Україні в період незалежності.

Складіть тези.

Демографічна ситуація в Україні в період незалежності характеризувалася зниженням

народжуваності та зростанням смертності. Зокрема, у 1990-ті рр. народжуваність

українського населення знизилася з 15,1 на 1000 осіб у 1990 році до 9,9 на 1000 осіб у 1999 році. Основні причини цього зниження - економічна нестабільність, низький рівень життя населення, зниження рівня медичної допомоги та розпад системи

охорони здоров'я. Зростання смертності пов'язували зі зниженням якості медичної допомоги, зниженням рівня життя та збільшенням кількості соціально незахищених верств населення. Також важливим фактором демографічної ситуації є міграційні процеси. Після отримання незалежності, багато громадян України почали виїжджати за кордон у пошуках кращих умов життя та роботи. Це призвело до зменшення чисельності населення та погіршення складу населення, адже переважна більшість виїжджаючих були молодими та кваліфікованими людьми.

У цілому, демографічна ситуація в Україні в період незалежності була складною та потребувала негайних заходів з боку держави для її покращення.

15. Проведіть дискусію за проблемним питанням: «Що сприяло приборканню сепаратистських рухів в Україні в 1990-ті рр.?». Дискусія за проблемним питанням: «Що сприяло приборканню сепаратистських рухів в Україні в 1990-ті рр.?» Сприяло приборканню сепаратистських рухів в Україні в 1990-ті рр. кілька факторів. По-перше, Україна отримала незалежність в мирному процесі, що дало змогу уникнути війн та більш серйозних конфліктів, які могли б виникнути під час розпаду СРСР. По-друге, національна політика України була спрямована на зміцнення державної єдності та національної інтеграції, що знизило підтримку сепаратистських рухів серед місцевого населення. Крім того, українська держава використовувала дипломатичні та економічні засоби для запобігання розгортанню конфліктів з сусідніми країнами.

shkola.in.ua

Однак, також можна зазначити, що національна політика не була бездоганною, адже було зроблено помилки у проведенні реформ та у взаєминах з національними меншинами, що призвело до певної напруги в суспільстві. Крім того, населення ряду регіонів України не отримало достатньої економічної підтримки в період переходу до ринкової економіки, що також сприяло підтримці сепаратистських рухів. Чому, на ваш погляд, в Україні, на відміну від багатьох інших країн СНД, за часів незалежності не відбулося серйозних міжетнічних конфліктів? Що ви можете порадити для запобігання таким конфліктам у майбутньому? На мою думку, одним з основних чинників, який сприяв відсутності серйозних міжетнічних конфліктів в Україні, є багатонаціональний характер українського суспільства. Україна є домівкою для багатьох етнічних груп, і кожна з них має свою культуру, мову та традиції. Проте, державна політика відображає ідею мультикультуралізму та рівності перед законом, що сприяє зміцненню національної єдності та співпраці між різними етнічними групами. Крім того, в Україні не було національно-освітніх політик, що сприяло збереженню мовних та культурних традицій різних етнічних груп. Кожна з етнічних груп може вільно використовувати свою мову в освітньому процесі, що дозволяє зберегти мовну та культурну спадщину.

Щоб запобігти міжетнічним конфліктам у майбутньому, важливо розвивати національну політику, спрямовану на збереження культурної різноманітності та національної єдності. Для цього варто забезпечити рівні можливості для всіх громадян, забезпечити економічний розвиток у всіх регіонах країни, а також підтримувати національні меншини та забезпечувати їх права на мову та культуру. Також важливо розвивати міжетнічні діалоги та сприяти толерантному ставленню до різних культур та етнічних груп.

16. Чому, на ваш погляд, в Україні, на відміну від багатьох інших країн СНД, за часів незалежності не відбулося серйозних міжетнічних конфліктів? Що ви можете порадити для запобігання таким конфліктам у майбутньому? Україна мала певні напруження у міжетнічних відносинах після отримання

незалежності, але в цілому вдало уникнула серйозних міжетнічних конфліктів. Це можна пояснити кількома чинниками:

1. Історична спадщина: Україна відзначається багатою історією та культурою, що включає в себе багато етнічних груп, що існують на цій території протягом багатьох століть. Внаслідок цього, національні меншини, що проживають в Україні, є частиною цього багатошарового та багатокультурного суспільства. 2. Повага до культурної різноманітності: Україна завжди прагнула поважати та зберігати свою культурну спадщину, а також культурні особливості національних меншин. Українська держава використовувала політику державної мови, яка гарантує права меншинних груп, що допомагає забезпечити повагу до культурної різноманітності.

3. Спільна ідентичність: Україна, як багатонаціональна країна, виникла на злитті багатьох етнічних груп, що мають спільну історію та культуру. Українці та національні меншини відчувають певну спільну ідентичність, що допомагає уникнути міжетнічних конфліктів.

Для запобігання міжетнічних конфліктів у майбутньому, можна порадити наступне:

1. Забезпечити повагу до культурної різноманітності та підтримувати інтеркультурний діалог.

2. Створити умови для розвитку економіки, освіти та соціальної сфери в національних меншин, щоб зменшити соціальну нерівність та забезпечити рівність можливостей для всіх.

3. Запровадити ефективні механізми державної політики щодо захисту прав національних меншин та забезпечення рівних умов у доступі до ресурсів та послуг.

4. Підтримувати розвиток національної свідомості та ідентичності, зокрема шляхом підтримки культурних заходів, розвитку мовної політики та національних символів.

5. Навчати національні меншини українській мові та визнавати їх мови як рівноправні.

shkola.in.ua

6. Підтримувати взаємовідносини між національними меншинами та більшістю, сприяючи інтерактивному діалогу та співпраці. Загалом, міжетнічні конфлікти можуть бути запобіжені шляхом створення сприятливого соціального та політичного середовища, де всі групи можуть відчувати свою причетність до суспільства та брати участь у його формуванні.

§ 25. Зовнішня політика та міжнародні зв’язки України у 1992 2010 рр.

1. Коли було проголошено незалежність України?

Незалежність України була проголошена 24 серпня 1991 року.

2. У якому році Україна стала членом ООН?

Україна стала членом ООН 24 жовтня 1945 року, як частина Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Після отримання незалежності в 1991 році, Україна продовжує бути членом ООН. Професор кафедри української історії Гарвардського університету в США Сергій Плохій про Будапештський меморандум (2016 р.) Будапештський меморандум — це надзвичайно велика перемога України і, зокрема, української дипломатії, про яку в Україні мало хто знає, бо фактично США і західні країни відмовилися дати будь-які гарантії після вивозу зброї, оскільки вже Україна, у принципі, погоджувалась на це раніше. Тоді через зусилля українських дипломатів вдалося створити окремий текст — Будапештський меморандум, у який були зведені всі зобов'язання, які міжнародна спільнота давала відносно недоторканності

кордонів і т. д. Це не були нові зобов'язання, через це вони називаються не гарантії, a assurances. Але такий документ був створений, і США та інші країни підписали його. І фактично сьогодні Україна має цей надзвичайно важливий документ, у якому знову ніяких нових гарантій не було дано, але були підтверджені ті старі. Це було зроблено якраз у зв'язку з входом України як неядерної держави в Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, так що це велика заслуга саме української дипломатії тоді, у 1990-х рр., у дуже складних умовах, коли на них був тиск і зі Сполучених Штатів Америки, і з Росії.

Якби Україна цього не зробила, то це був би failed state. Не було б ні визнання, ні економічної підтримки, ні якоїсь співпраці з рештою світу. Ми би не мали незалежної держави, якби не пішли на це тоді.

1. Яку оцінку Будапештському меморандуму дає історик С. Плохій? Історик Сергій Плохій дає дуже позитивну оцінку Будапештському меморандуму, вважаючи його надзвичайно важливим документом для України та її дипломатії. 2. Чим він аргументує свою позицію?

Він аргументує свою позицію тим, що Будапештський меморандум дозволив зберегти недоторканість кордонів та незалежність України, що було дуже важливо для її подальшого розвитку як держави. Він також зазначає, що без цього документу Україна не мала би можливості отримати підтримку та співпрацю з іншими країнами світу, і це призвело б до того, що Україна стала б "failed state". Також він вказує на той факт, що Будапештський меморандум був створений в дуже складних умовах тиску з боку США та Росії, і це зробило його значною перемогою української дипломатії.

Запитання і завдання

1. Коли Верховною Радою України були схвалені «Основні напрями зовнішньої політики України»?

Основні напрями зовнішньої політики України були схвалені Верховною Радою України 2 липня 1993 року.

shkola.in.ua

2. У якому році Україна підписала домовленості про відмову від ядерної зброї? Україна підписала домовленості про відмову від ядерної зброї у 1994 році, а саме 5 грудня 1994 року в Будапешті було підписано Меморандум про гарантії Україні щодо її державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, у зв'язку з її відмовою від ядерної зброї. Також у 1996 році Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як неядерна держава.

3. Вступ до якої організації проголошували своєю метою всі Президенти України? Вступ до Європейського Союзу проголошували своєю метою всі Президенти України.

4. Коли Україна стала членом Ради Європи?

Україна стала членом Ради Європи 9 листопада 1995 року. 5. У яких країнах українські підрозділи здійснювали миротворчі місії ООН? Українські підрозділи здійснювали миротворчі місії ООН у різних країнах світу, зокрема в Ліберії, Судані, Кот-д'Івуарі, Гаїті, Конго, Центральноафриканській Республіці, Сьєрра-Леоне, Косово, Южному Судані та інших.

6. Чим було зумовлено швидке визнання незалежності України іншими державами?

Швидке визнання незалежності України іншими державами було зумовлено кількома факторами. По-перше, визнання України було актом відновлення суверенітету та прав України на міжнародній арені, які були порушені внаслідок поглинання Радянським Союзом української території. По-друге, визнання України було важливим кроком у встановленні стабільності та демократії в регіоні. По-третє, міжнародна спільнота була свідома загрози, яку може становити відкладання визнання України для міжнародного порядку та міжнародної безпеки.

7. На яких принципах і засадах базується зовнішня політика України?

Зовнішня політика України базується на декількох принципах та засадах, серед яких найважливішими є:

• Незалежність та суверенітет України

• Територіальна цілісність та недоторканість кордонів

• Розвиток демократії та громадянського суспільства

• Розвиток економіки та європейської інтеграції

• Активна роль в міжнародній спільноті та дотримання міжнародних норм та прав

людини.

Ці засади визначають головні напрямки та пріоритети зовнішньої політики України та забезпечують її позицію на міжнародній арені. 8. Коли Україна реально набула без'ядерного статусу?

Україна реально набула без'ядерного статусу в 1996 році після підписання Будапештського меморандуму, де Україна, Росія, США, Великобританія та Франція домовилися про гарантії безпеки для України в обмін на те, що Україна відмовиться від свого ядерного арсеналу.

9. Яку позицію посідає Україна щодо СНД? Україна має складну позицію щодо СНД. З одного боку, Україна прагне зберегти певні зв'язки з колишніми радянськими республіками та співпрацює з ними у рамках СНД, зокрема, в галузях економіки, транспорту, культури, науки та техніки. З іншого боку, Україна визнає свою європейську спрямованість та прагне зміцнювати співпрацю з Європейським Союзом та НАТО.

10. Як розвивається співробітництво України з провідними міжнародними організаціями?

shkola.in.ua

Україна активно співпрацює з провідними міжнародними організаціями, зокрема з ООН, Європейським Союзом, НАТО, Радою Європи та ОБСЄ. У рамках співпраці з цими організаціями Україна працює над реформуванням судової системи, боротьбою з корупцією, зміцненням демократії та прав людини, розвитком економіки та соціальних програм, а також сприяє миротворчим операціям та міжнародній безпеці. 11. Проведіть дискусію за проблемним питанням: «Багатовекторність політики України в 1991 2005 рр.: здобутки і прорахунки». Дискусія за таким проблемним питанням може мати різні точки зору, тому давайте розглянемо декілька можливих аргументів.

За твердженням про успіхи багатовекторної політики України можна висунути такі

аргументи:

1. Багатовекторність політики дозволила Україні зміцнити свої економічні зв'язки з країнами ЄС та США, а також з країнами Східної та Південно-Східної Азії, що сприяло зростанню економіки та підвищенню рівня життя населення.

2. Багатовекторність дозволила Україні зберегти певну незалежність від Росії та інших країн-постачальників газу та нафти, що зменшило залежність від зовнішніх

джерел енергії.

3. Україна стала активним учасником міжнародних форумів та організацій, що підвищило її міжнародний статус та сприяло розвитку зовнішніх зв'язків. Проте, є й протилежний погляд, що багатовекторність політики не завжди була успішною:

1. Багатовекторність призвела до розривів у відносинах з Росією та іншими країнами СНД, що призвело до конфліктів, наприклад, під час газових криз.

2. Україна не змогла забезпечити стабільної підтримки від країн-партнерів в період кризи в Криму, що свідчить про недостатню ефективність багатовекторної політики в дії.

3. Багатовекторність дозволила окремим політичним та бізнес-елітам України

забезпечити власні інтереси та прибутки, але не завжди приносила користь національній економіці та суспільству в цілому. Отже, можна зробити висновок, що багатовекторність політики України в період з 1991 по 2005 роки мала як успішні, так і неуспішні аспекти. Водночас, потрібно зазначити, що політика багатовекторності дозволяє забезпечити максимальний рівень національних інтересів та зберігати незалежність держави в умовах геополітичних викликів. Тому важливо продовжувати розвивати та зміцнювати багатовекторну політику України з урахуванням досвіду минулого.

12. Визначте відмінності зовнішньої політики Президентів України. Відповідь подайте у вигляді таблиці.

Період Президент Основні засади зовнішньої політики

19911994 Л. Кравчук Курс на євроатлантичну інтеграцію, збереження дружніх відносин з Росією та іншими країнами СНД

19942005 Л. Кучма Більш активний розвиток відносин з Росією та іншими країнами СНД, спроби збільшити вплив на міжнародні організації, зокрема ООН

20052010 В. Ющенко Курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію, політика наближення до НАТО та ЄС, збільшення впливу на міжнародну арену

shkola.in.ua

20102014 В. Янукович Створення стратегічного партнерства з Росією, збереження впливу на країни СНД, зокрема Білорусь та Казахстан

20142019 П. Порошенко Курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію, відкрите протистояння Росії, залучення

міжнародної підтримки

20192022 В.

Зеленський

Продовження курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію, поглиблення відносин

з країнами-партнерами, зокрема США та Китаєм

13. Чим були зумовлені неодноразові зміни пріоритетів зовнішньополітичного

курсу України? Обґрунтуйте свою відповідь.

Зміни пріоритетів зовнішньополітичного курсу України були зумовлені

різноманітними факторами, серед яких можна виділити наступні:

1. Політичні зміни у країні. Зміна влади часто призводила до зміни зовнішньополітичної стратегії. Нові уряди можуть мати різні погляди на світ і різні підходи до міжнародних відносин.

2. Геополітичне середовище. Зовнішньополітичні пріоритети України залежать від ситуації у світі. Зміни у геополітичному середовищі можуть вплинути на підходи країни до міжнародних відносин.

3. Економічні інтереси. Економічні інтереси України можуть вплинути на її зовнішньополітичну стратегію. Наприклад, якщо Україна хоче залучити інвестиції з певної країни, то може вести активну дипломатію з цієї країни. 4. Безпекові виклики. Зміни безпекової ситуації в світі можуть вплинути на зовнішньополітичні пріоритети України. Наприклад, збільшення загрози тероризму

може змусити Україну активніше співпрацювати з іншими країнами у сфері безпеки.

5. Зовнішньополітичний тиск. Тиск інших країн і міжнародних організацій може змусити Україну змінити свою зовнішньополітичну стратегію. Наприклад, Україна може змінити свої позиції на міжнародній арені під тиском своїх партнерів.

Отже, зміни пріоритетів зовнішньополітичного курсу України є нормальним явищем і залежать від багатьох факторів. Україна повинна бути готовою адаптувати свою зовнішньополітичну стратегію до змін у світі та в умовах власної країни. Важливо зберігати свої національні інтереси, проте також потрібно враховувати інтереси інших країн і брати до уваги глобальні тенденції.

§ 26. Суспільно-політичне та економічне життя України у 2005 2010 рр.

Коли відбулася «помаранчева революція»? Якими були її причини й результати? "Помаранчева революція" відбулася в Україні з листопада 2004 року до січня 2005 року. Головними причинами протестів було невизнання результатів виборів президента Віктора Януковича опозицією, яка вважала, що вони були сфальсифіковані. Опозиційний лідер Віктор Ющенко оголосив про створення «народної місії», щоб захистити конституційні права народу та відновити правову державу в Україні. Насильство на масових акціях зі сторони правоохоронних органів та низки інцидентів зі сторони активістів із різних політичних сил загострили ситуацію в країні. В результаті, під тиском міжнародної спільноти, було проведено повторний другий тур виборів президента, який виграв Віктор Ющенко. "Помаранчева революція" стала суспільним рухом, який приніс деякі позитивні зміни в Україні. Зокрема, було проведено реформи в економіці, правовій системі та громадському управлінні, була започаткована політика європейської інтеграції України. Однак, не всі проблеми були вирішені і залишалися серйозні виклики для країни, такі як корупція, економічна нестабільність та політичні конфлікти. Як ви вважаєте, чому зведення таких важливих об'єктів для пробудження і збереження національної пам'яті не сприяло зростанню авторитету В. Ющенка?

Є кілька можливих причин того, чому зведення важливих об'єктів для пробудження і збереження національної пам'яті не сприяло зростанню авторитету Віктора Ющенка.

По-перше, після «помаранчевої революції» в Україні виникли серйозні економічні

труднощі, що ускладнювали здійснення соціальних та культурних проектів. Відновлення пам'яток культури і інших важливих об'єктів вимагає значних коштів і ресурсів, яких може не вистачити у таких умовах. По-друге, зведення об'єктів культурної спадщини не є безпосередньо пов'язаним із зростанням авторитету президента. Ці проекти, хоча й є важливими для збереження національної історії та культури, не можуть замінити реформ і покращень у політичній та економічній сферах, які є важливими для людей. По-третє, Віктор Ющенко стикався з критикою з боку інших політичних сил та громадських організацій, які вважали, що він не досить ефективно реалізовує свої обіцянки та програму розвитку країни. Отже, можна зробити висновок, що зведення об'єктів культурної спадщини не було достатнім для збільшення авторитету Віктора Ющенка через економічні проблеми, відсутність пріоритетів у втіленні реформ та критику з боку інших політичних сил. Запитання і завдання

1. Які реформи передбачала передвиборча програма Президента В. Ющенка «Десять кроків назустріч людям»? Передвиборча програма Президента В. Ющенка "Десять кроків назустріч людям" передбачала такі реформи:

• Реформа місцевого самоврядування з покращенням доступу громадян до управління справами своєї громади;

• Реформа системи оподаткування, зниження податків та упрощення податкової системи;

• Реформа пенсійної системи, забезпечення соціальної підтримки найбільш уразливих верств населення;

• Реформа системи охорони здоров'я, забезпечення доступності медичних послуг та покращення їх якості;

• Реформа судової системи, забезпечення незалежності судів та підвищення їх ефективності;

• Реформа правоохоронних органів, забезпечення боротьби з корупцією та організованою злочинністю;

• Реформа освіти, підвищення якості навчання та доступності освіти для усіх верств населення.

2. Коли відбувся розкол серед «помаранчевих» політичних сил? Розкол серед "помаранчевих" політичних сил відбувся у вересні 2006 року. Причиною розколу стали суперечки між Президентом В.

Ющенком та тодішнім Прем'єрміністром Ю. Тимошенко щодо стратегії розвитку країни та кадрових питань. У результаті було сформовано дві політичні партії - "Наша Україна" та "Батьківщина".

shkola.in.ua

3. Які партії здобули перемогу на виборах 2006 р.? На виборах до Верховної Ради 2006 року перемогу здобули такі партії:

1. Партія регіонів - 32,14% голосів, що дало їм 186 місць у парламенті.

2. Блок Юлії Тимошенко - 22,29% голосів, що дало їм 129 місць у парламенті.

3. Наша Україна - 13,95% голосів, що дало їм 81 місця у парламенті.

4. Чому відбулися дострокові вибори до Верховної Ради у 2007 р.?

До дострокових виборів до Верховної Ради в 2007 році призвела політична криза, що виникла через розходження між партіями, які склали коаліцію, що створювала уряд. Конфлікт виник через різні погляди на розв'язання проблем в країні та розподіл влади.

У результаті президент Віктор Ющенко розпустив парламент та призначив дострокові вибори.

5. Коли до України докотилася світова економічна криза 2008 2009 рр.? Світова економічна криза 2008-2009 рр. докотилася до України в осінній період 2008 року і мала значний вплив на економіку країни.

6. Хто став четвертим Президентом України?

Четвертим Президентом України став Віктор Янукович, який переміг на виборах в 2010 році.

7. Якими були особливості економічної кризи 2008 2009 рр.? Економічна криза 2008–2009 рр. була глибокою світовою кризою, яка почалася з фінансового сектору США і швидко поширилася по всьому світу. Основні особливості кризи включали:

• Падіння фінансових ринків: криза почалася з краху ринку нерухомості США, який призвів до значних втрат для фінансових установ, які інвестували у нього. Це спричинило паніку на фінансових ринках по всьому світу, зниження цін акцій і інших фінансових активів, а також крах банків і інших фінансових установ.

• Світова рецесія: внаслідок падіння фінансових ринків і зменшення виробництва в багатьох країнах світу, глобальна економіка потрапила в рецесію. Це спричинило збільшення безробіття, скорочення виробництва і зменшення доходів населення.

• Криза державного боргу: у багатьох країнах світу державний борг зросла до

небезпечних рівнів, що стало наслідком падіння доходів і збільшення видатків на державне соціальне забезпечення, а також на фінансування заходів для боротьби з кризою. 8. Якими були підсумки виборів до Верховної Ради 2006, 2007 рр.? Вибори до Верховної Ради України 2006 року відбулися 26 березня 2006 року. За результатами виборів перемогу здобув Блок Віктора Януковича, який отримав 32,14% голосів виборців та отримав 186 місць у парламенті. На другому місці був Блок Юлії Тимошенко з результатом 22,29% та 129 місцями в парламенті. На третьому місці був Блок Наша Україна — Народна Самооборона з результатом 13,95% та 81 місцем у парламенті.

shkola.in.ua

Дострокові вибори до Верховної Ради України 2007 року відбулися 30 вересня 2007 року. За результатами виборів перемогу здобув знову Блок Віктора Януковича, який отримав 34.37% голосів виборців та отримав 175 місць у парламенті. На другому місці був Блок Юлії Тимошенко з результатом 30.72% та 156 місцями в парламенті. На третьому місці був Блок Наша Україна — Народна Самооборона з результатом 14,15% та 72 місцем у парламенті. Загалом, вибори до Верховної Ради 2006 та 2007 років були складними та спричинили значні зміни в політичному ландшафті України. Оскільки жодна партія не здобула абсолютну більшість місць у парламенті, утворення коаліцій та формування урядів стали складним завданням. 9. Складіть структурно-логічну схему перегрупування політичних сил в Україні у 2005 2010 рр. Перегрупування політичних сил в Україні у 2005-2010 рр. можна представити в такій структурно-логічній схемі:

1. Початок президентства В. Ющенка у 2005 році.

2. Сформування «помаранчевої» коаліції після виборів до Верховної Ради в 2006 році.

3. Розкол в «помаранчевій» коаліції у вересні 2008 року.

4. Утворення нової коаліції «Блок Юлії Тимошенко» в листопаді 2008 року.

5. Проведення парламентських виборів у 2007 та 2010 роках, що призвело до зміни складу Верховної Ради та утворення нової коаліції.

6. Зміна уряду та керівництва державними органами, зокрема, відставка прем'єрміністра Ю.Тимошенко у 2010 році.

7. Формування нового парламентського складу та уряду у 2010 році, після перемоги партії «Партія регіонів» на виборах.

Ця структурно-логічна схема демонструє основні етапи перегрупування політичних

сил в Україні протягом 2005-2010 рр.

10. Складіть таблицю «Президентство В. Ющенка: здобутки та прорахунки». Таблиця «Президентство В. Ющенка: здобутки та прорахунки» може мати наступний вигляд:

Здобутки Прорахунки

Здійснення "Помаранчевої революції"

Не зміг здійснити всі реформи, які обіцяв Підписання Угоди про асоціацію з ЄС Перебування в економічній кризі

Реформа судової системи

Розширення прав і свобод громадян

Конфлікт з прем'єр-міністром Ю. Тимошенко

Скандал зі звільненням генпрокурора

Розвиток туризму та інфраструктури Зростання рівня корупції

Поліпшення стану охорони здоров'я Зниження рівня життя більшості населення

Запровадження електронного декларування Розвиток «сімейних кланів» у владі

Ця таблиця має на меті продемонструвати як позитивні, так і негативні аспекти президентства В. Ющенка в період з 2005 по 2010 рр.

shkola.in.ua

11. Проведіть дискусію за проблемним питанням: «Якою була головна причина політичної нестабільності України у 2005 2010 рр.?». Ця проблема має багато причин, і наші погляди на це можуть відрізнятися. Але якщо говорити про головну причину політичної нестабільності України у цей період, то, на мою думку, це було порушення домовленостей між різними політичними силами, в тому числі між урядом та опозицією. Одна з головних причин цієї нестабільності полягала у тому, що після «помаранчевої революції» було створено уряд з колишніми опозиційними лідерами, які мали різні ідеології та підходи до влади. Це призвело до постійних конфліктів та незгод між членами уряду, що зміцнило позиції опозиції.

Також важливою причиною були економічні проблеми, зокрема світова економічна криза, яка сильно вплинула на Україну та знизила рівень життя багатьох громадян. Це також призвело до соціально-економічної напруги та політичних конфліктів. Нарешті, іншою важливою причиною була недостатня підтримка громадськістю та недостатня здатність влади забезпечити ефективну реалізацію реформ та боротьбу з корупцією. Це спричинило недовіру до влади та зростання політичного напруження в країні.

Усі ці причини разом призвели до нестабільності в політичному житті України та зростання напруги між різними політичними силами, що стали причиною розколу та кризи в українському суспільстві.

Розділ 6. Творення нової України

§ 27. Україна у 2010 2014 рр. Революція Гідності

1. Коли В. Януковича було обрано Президентом України?

Віктор Янукович був обраний Президентом України в 2010 році.

2. На які політичні сили спирався В. Янукович під час свого президентства?

В. Янукович під час свого президентства спирався на політичні сили, які складали його парламентську коаліцію - Партію регіонів, Комуністичну партію України та Ліберально-демократичну партію України. Також, підтримку надавали окремі представники інших політичних сил, але ці підтримки не були офіційною частиною його коаліції. Запитання і завдання

1. Із якого виду спорту в Україні відбувся чемпіонат «Євро-2012»? Чемпіонат "Євро-2012" відбувся з футболу. 2. За що виступав Податковий Майдан? Податковий Майдан виступав за скасування податкової реформи, яка передбачала збільшення податкових ставок і підвищення мінімальної заробітної плати, що стало причиною незадоволення підприємців і населення. Протестувальники також вимагали зменшення розміру податків та боротьбу з корупцією в податковій системі. Протести відбулися у вересні 2010 року в Києві.

3. Що спровокувало зібрання Мовного Майдану?

Зібрання Мовного Майдану (або Революції гідності) було спровоковано рішенням уряду про припинення європейської інтеграції та підписання угоди про асоціацію з Росією в листопаді 2013 року. Це викликало невдоволення серед громадськості, яка прагнула бачити Україну в європейській спільноті.

shkola.in.ua

4. Хто з лідерів опозиції був ув'язнений? Лідер опозиції, який був ув'язнений в ході Революції гідності, був Юлія Тимошенко, колишня прем'єр-міністр України та лідер партії "Батьківщина". Вона була засуджена до п'ятнадцяти років ув'язнення за зловживання владою, але була звільнена у лютому 2014 року після зміни уряду. 5. Яка подія стала приводом до Революції Гідності? Подія, яка стала приводом до Революції Гідності, була відмова президента Віктора Януковича підписати угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Це стало спричинити масові протести по всій країні, які переросли в масовий рух за зміну влади. 6. Хто у 2014 р. очолив уряд, підтриманий Майданом?

Уряд, підтриманий Майданом, був очолений Арсенієм Яценюком. Він очолив уряд на початку 2014 року.

7. Чому Податковий і Мовний Майдани не мали результатів?

Податковий і Мовний Майдани не мали значних результатів, оскільки протести були скеровані на вирішення конкретних проблем і не мали широкого політичного змісту.

Незважаючи на це, ці події стали важливими етапами в розвитку громадянського

суспільства та підвищення обізнаності населення про свої права та можливості.

8. Про що свідчили результати виборів до Верховної Ради України у 2012 р.? Результати виборів до Верховної Ради України у 2012 році свідчили про те, що націоналістичні партії та партії, які підтримували реформи, не змогли пройти до парламенту, а у парламенті збільшилася кількість партій, які підтримували старий режим.

9. Як розгорталися події на Майдані в листопаді 2013 — лютому 2014 р.? На Майдані в листопаді 2013 року почалися протести після рішення уряду про відмову від підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Під час протестів було порушено багато питань, зокрема боротьбу з корупцією та політичну реформу, але головним вимогом було відставка президента Януковича. Після кількох місяців протестів, 22 лютого 2014 року, Янукович був змушений втекти з країни, і українське суспільство зазнало серйозних змін.

10. Створіть презентацію за темою «Революція Гідності». Ось коротка збірка ключових моментів та фотографій, які можуть бути використані для створення презентації на тему "Революція Гідності":

1. Початок революції. У листопаді 2013 року, після відмови українського уряду підписати угоду про асоціацію з ЄС, почалися масові протести.

2. Захист Майдану. На протязі місяця протестувальники захищали Майдан Незалежності, центральну площу Києва, від нападів поліції та дій військових сил.

3. Трагічні події. У лютому 2014 року було вбито близько 100 протестувальників та поліцейських, що призвело до ескалації насильства.

4. Кінець революції. Після масових демонстрацій та кількох переговорів з урядом, протестувальники домоглися відставки президента Віктора Януковича та проведення нових президентських виборів.

5. Після революції. Після успішної революції Гідності, Україна стала більш прозорою та демократичною країною, хоча деякі політичні та економічні виклики продовжують залишатися.

6. Міжнародна підтримка. Революція Гідності отримала міжнародну підтримку від країн Європи та США, які підтримували українців у боротьбі за демократію та свободу.

Ці факти можуть бути доповнені фотографіями з Майдану, зображеннями

shkola.in.ua

проводівників та лідерів революції, а також графіками та статистикою щодо політичних та економічних наслідків Революції Гідності. Для створення презентації можна використовувати різні програми, наприклад, Microsoft PowerPoint, Google Slides або Prezi. Крім того, варто звернути увагу на дизайн презентації, обрати підходящий шрифт та кольорову гаму, щоб зробити її більш ефективною та зрозумілою для аудиторії. 11. Складіть хронологію основних подій Євромайдану та Революції Гідності. Хронологія основних подій Євромайдану та Революції Гідності:

• 21 листопада 2013 року - відмова уряду України від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

• 21 листопада 2013 року - початок мирних протестів на Майдані Незалежності

Києві, які були спровоковані відмовою уряду підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом.

• 29 листопада 2013 року - напад на студентів від спецпідрозділів поліції, які перебували на Майдані.

• 1 грудня 2013 року - мітинг під пам'ятником Тарасу Шевченку, на якому з'явилися перші вимоги до відставки уряду та президента.

• 17 грудня 2013 року - підписання договору з Росією про надання економічної допомоги та зниження ціни на газ для України.

• 19 грудня 2013 року - затвердження закону, який обмежував права на мирні зібрання.

• 16 січня 2014 року - схвалення закону про зміну порядку виборів Президента України, який був спрямований на збільшення шансів Віктора Януковича на повторний президентський термін.

• 19 січня 2014 року - збільшення насильства з боку спецпідрозділів поліції, які намагалися розганяти протести.

• 28 січня 2014 року - уряд проголосив надзвичайний стан в країні.

• 18 лютого 2014 року - початок активних бойових дій на Майдані.

• 20 лютого 2014 року - напад на протестувальників у Києві, що призвело до загибелі більше 20 людей та понад 700 поранених.

• 21 лютого 2014 року - підписання угоди між опозицією та урядом, за якою Віктор Янукович зобов'язався піти з посади президента.

• 22 лютого 2014 року - Верховна Рада України ухвалила постанову про призначення нових виборів Президента України.

• 23 лютого 2014 року - Віктор Янукович втік з країни до Росії.

• 24 лютого 2014 року - створення тимчасового уряду під проводом Арсенія Яценюка.

• 25 травня 2014 року - проведення виборів Президента України, в результаті яких переміг Петро Порошенко.

• 27 жовтня 2014 року - проведення виборів до Верховної Ради України, в результаті яких була сформована коаліція, яка очолювала уряд під проводом Арсенія Яценюка.

• 21 лютого 2016 року - річниця підписання Мінських угод, які мали завершити війну на сході України.

shkola.in.ua

12. Визначте основні тенденції та суперечності соціально-економічного розвитку України у 2005 2008, 2008 2014 рр. Соціально-економічний розвиток України у період з 2005 до 2014 року був відмічений рядом тенденцій та суперечностей. Період з 2005 до 2008 року був відзначений зростанням економіки та інвестиційної активності. Проте, значну частину цього зростання стимулювала зовнішня кон’юнктура, особливо на ринках металургійної та хімічної продукції. Суперечності ж почали набувати насичення у 2008 році, коли світова фінансова криза призвела до рецесії світової економіки. Україна не змогла уникнути наслідків цієї кризи та позначила зниження виробництва та зростання безробіття.

У період з 2008 по 2014 роки Україна зазнала значних труднощів у зв'язку з відсутністю реформ та недостатньою політичною стабільністю. Однією з тенденцій було збільшення зовнішньої залежності від Росії в газовій сфері, що призвело до значних проблем у забезпеченні енергетичної безпеки країни. Суперечності полягали в недостатній інвестиційній привабливості України, а також у недостатній

конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Крім того, складна політична ситуація та корупційні прояви у владі стали гальмом для реформ та розвитку країни в цілому.

13. Проведіть дискусію за проблемним питанням: «Чому влада застосувала проти мирних протестувальників зброю?».

Дискусія навколо проблемного питання «Чому влада застосувала проти мирних

протестувальників зброю?» може бути досить контроверсійною, оскільки можна

висловити різні точки зору та аргументи. Деякі учасники дискусії можуть стверджувати, що влада застосувала зброю проти мирних протестувальників через те, що вони виступали проти режиму, який хотів залишитися при владі і не хотів слухати народ. Ці учасники можуть наголошувати, що протести почалися мирно, але після декількох днів протесту поліція почала застосовувати силу проти протестувальників, що погіршило ситуацію. Інші учасники дискусії можуть зазначати, що влада застосовувала зброю проти мирних протестувальників, бо боялася втратити владу. Вони можуть стверджувати, що влада не хотіла слухати народ та робити зміни в країні, тому що це могло б погіршити їх політичну ситуацію. Третя група учасників дискусії можуть зазначати, що влада застосувала зброю проти мирних протестувальників через те, що вони не могли контролювати ситуацію на Майдані та навколо нього. Вони можуть стверджувати, що поліція не мала достатньої підготовки та ресурсів, щоб взяти під контроль ситуацію, що призвело до ескалації насильства.

Крім того, можуть бути запропоновані різні інші аргументи, такі як економічна та геополітична ситуація, вплив зовнішніх сил на ситуацію в країні, наявність провокаторів серед протестувальників, неправильна тактика поліції та інші. Однак, незалежно від того, який аргумент був би запропонований, застосування зброї проти мирних протестувальників є порушенням їх прав та свобод, які гарантовані міжнародними договорами та конституцією країни. Безпека громадян та захист прав і свобод має бути в центрі уваги влади, тому необхідно знайти інші способи вирішення конфлікту, що не передбачають застосування насильства та зброї. Таким чином, дискусія навколо проблемного питання «Чому влада застосувала проти мирних протестувальників зброю?» може допомогти зрозуміти причини таких дій влади та розглянути різні аспекти конфлікту. Однак, важливо пам'ятати, що насильство та застосування зброї не можуть бути виправданими у будь-яких обставинах і не повинні бути терпимі в сучасному світі.

shkola.in.ua

§ 28. Україна в системі міжнародних відносин. Збройна агресія Росії

1. Із якими країнами в 1991 2005 рр. Україні доводилося розв'язувати територіальні суперечки? Україні доводилося розв'язувати територіальні суперечки з кількома країнами в період 1991-2005 років. Найбільш відомі з них: • Російська Федерація: суперечка стосувалася півострова Крим і Севастополя, що призвело до низки конфліктів між Україною та Росією.

• Республіка Молдова: суперечка стосувалася Придністров'я, що призвело до війни між Україною та Молдовою.

• Словацька Республіка: суперечка стосувалася водойми у Закарпатті, що вивело українську армію на кордон зі Словаччиною.

2. Якими були причини й наслідки конфлікту навколо острова Тузла?

Конфлікт навколо острова Тузла виник у 2003 році між Україною та Росією. Острів Тузла знаходиться в Керченській протоці та відокремлений від українського

узбережжя штучним каналом, який було прокладено ще в 1954 році. Росія стверджувала, що острів належить їй, тоді як Україна вважала, що він є її територією.

У липні 2003 року Росія надіслала до острова Тузла свої війська та розпочала роботи

будівництва залізничного мосту, що сполучав би Крим з Росією. У відповідь, Україна вислала свої війська на острів, що призвело до напруження відносин між двома країнами.

Конфлікт було розв'язано за допомогою міжнародного посередництва. У вересні 2003 року Україна та Росія підписали договір, за яким острів Тузла було передано Україні, а Росія зобов'язалася здійснювати транспортне сполучення з Кримом лише через Керченський проток. Крім того, було створено спільну комісію з вирішення питань, що стосуються Керченської протоки та дводольного русла Дніпра. Наслідком конфлікту навколо острова Тузла стало збільшення напруження відносин між Україною та Росією, а також зміцнення ролі міжнародного співтовариства в розв'язанні територіальних конфліктів. Крім того, конфлікт підкреслив важливість дотримання міжнародного права та принципу невтручання внутрішніх справ інших держав.

Зі звернення Верховної Ради України до ООН, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором (27 січня 2015 р.)

shkola.in.ua

...Від початку агресії наприкінці лютого 2014 р. Російська Федерація систематично порушує загальновизнані норми міжнародного права, права людини, у тому числі право на життя мирних громадян України, які стали заручниками терористів на окупованій території Донбасу. Цинізм кремлівської агресії, яка включає активну підтримку терористів на державному рівні, перетворює вбивство безневинних мирних громадян на звичне повсякденне явище. Очевидною є причетність Росії до таких терактів, як збиття цивільного пасажирського літака рейсу МН17, трагедій у Волновасі, Донецьку та Маріуполі. Попри злагоджені дипломатичні зусилля в Женевському, Нормандському та інших форматах, Росія не виконує своїх зобов'язань щодо дотримання загальновизнаних норм міжнародного права та вже досягнутих домовленостей. Так, Крим залишається окупованим, а вимоги демократичної спільноти щодо припинення агресії, постачання зброї, техніки та живої сили терористам ігноруються Кремлем. Добрі наміри залишати двері відкритими для діалогу з керівництвом Російської Федерації лише провокують нові криваві терористичні акти в Україні. У зв'язку із цим, беручи до уваги Статут ООН та Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 р., Верховна Рада України визнає Російську Федерацію державою-агресором та закликає міжнародних партнерів України:

• не допустити безкарності винних за злочини проти людяності, вчинені від початку російської агресії проти України;

• визнати Російську Федерацію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу

міжнародний мир і безпеку, а так звані «ДНР» і «ЛНР» визнати терористичними організаціями;

• посилити тиск на Російську Федерацію, у тому числі шляхом запровадження

нових секторальних обмежувальних заходів (санкцій), щоб зупинити російську агресію та примусити російське керівництво виконати в повному обсязі всі пункти Мінських домовленостей, припинити незаконну окупацію Криму, звільнити всіх заручників та незаконно утримуваних на території Російської Федерації громадян України, включаючи члена постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Ради Європи Надію Савченко;

• обмежити повноваження російської делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи доти, доки Російська Федерація не припинить ігнорувати вимоги

міжнародної демократичної спільноти; • надавати Україні необхідну військову допомогу з метою посилення її оборонних можливостей, гуманітарну допомогу для постраждалого мирного населення та внутрішньо переміщених осіб і сприяти відновленню критично важливої інфраструктури на Донбасі. Закликаємо міжнародне співтовариство визнати факт агресії проти України, окупації її території і посилити вимоги щодо повернення до міжнародно визнаних кордонів України, запобігши створенню небезпечного прецеденту у вигляді грубого порушення світового порядку та системи безпеки, що склалися після Другої світової війни.

1. Що спонукало Верховну Раду України до ухвалення цієї постанови? Головною причиною ухвалення цієї постанови було незаконне захоплення Росією Криму та початок війни на сході України, що були вважається актом агресії проти України.

2. Про які факти російської агресії ідеться в документі?

У документі зазначені наступні факти російської агресії: незаконне захоплення Росією Криму, підтримка терористичних організацій на сході України, поставки зброї та військової техніки з боку Росії на територію України, наявність російських військ на території України.

3. До чого закликає Верховна Рада України?

Верховна Рада України закликає міжнародну спільноту визнати Російську Федерацію державою-агресором проти України, підтримати суверенітет та територіальну цілісність України, ввести економічні та політичні санкції проти Росії та забезпечити мирне врегулювання конфлікту на сході України. Запитання і завдання 1. Коли було скасовано українські візи для громадян країн ЄС та Швейцарії? Україна скасувала візовий режим для громадян країн ЄС та Швейцарії 1 січня 2005 року. Це стало можливим після того, як Україна була визнана ЄС як "країна зі сприятливим режимом візового режиму" в 2003 році.

2. Коли Україну було визнано країною з ринковою економікою? У якому році вона стала членом СОТ?

Україну було визнано країною з ринковою економікою в 1991 році після отримання незалежності. Україна стала членом СОТ (Світової організації торгівлі) у травні 2008 року.

3. Чому в 2008 р. спроба України подати заявку на вступ до НАТО зазнала невдачі? В 2008 році спроба України подати заявку на вступ до НАТО зазнала невдачі через внутрішню політику та опозицію частини населення, яка сприймала це як загрозу національній безпеці та розвитку відносин з Росією. Крім того, самі країни-члени НАТО мали певні застереження щодо можливості вступу України в союз, зокрема через нестабільність політичної ситуації в країні та необхідність реформування армії та правоохоронних органів.

4. Яку державу підтримувала Україна в агресії Росії проти Грузії у 2008 р.? Україна в 2008 році підтримувала територіальну цілісність та суверенітет Грузії в конфлікті з Росією. На підтримку Грузії Україна надала їй гуманітарну та лікарську допомогу, а також надіслала на південний захід країни батальйон високомобільних десантників.

5. У яких регіонах України були ініційовані проросійські виступи?

Проросійські виступи були ініційовані в деяких регіонах сходу та південно-сходу України, зокрема в Донецькій та Луганській областях. У цих регіонах було створено так звані "народні республіки" Донецьку та Луганську, які заявили про своє незалежне існування.

6. Коли Росія здійснила окупацію Криму? Росія здійснила окупацію Криму в березні 2014 року. На початку березня 2014 року збройні формування, які були без ознак ідентифікації та позбавлені національних символів, контролювали адміністративні будівлі, аеропорти та інші об'єкти на півострові. На запрошення керівників окупованої частини України у грудні 2014 року в Криму було проведено референдум щодо приєднання до Російської Федерації, який не визнавався Україною та більшістю країн світу, і після цього Крим було анексовано Росією.

7. Що стало приводом для здійснення АТО в окремих районах Донецької та Луганської областей? Початок АТО (антитерористичної операції) в окремих районах Донецької та Луганської областей в 2014 році став реакцією уряду України на антиурядові протести та збройне повстання, яке почалося після прийняття Російською Федерацією рішення про анексію Криму. В окремих районах Донецької та Луганської областей було проголошено самопроголошені "Донецьку народну республіку" (ДНР) та "Луганську народну республіку" (ЛНР), які почали проводити військові операції проти українських силовиків.

shkola.in.ua

8. Що примусило Україну у вересні 2014 р. укласти Мінські домовленості? У вересні 2014 року Мінські домовленості були укладені після тривалих переговорів між Україною, Росією, Францією та Німеччиною відносно конфлікту на сході України. На той момент бойові дії між українськими силами та сепаратистськими силами ДНР та ЛНР тривали вже понад п'ять місяців. Мінські домовленості передбачали припинення вогню, відведення важкого озброєння, створення безпекових зон, обмін утримуваними особами та інші заходи для розв'язання конфлікту на сході України. Однак, домовленості не дали стійкого ефекту, бойові дії періодично відновлювалися, та в даний час конфлікт на сході України все ще не розв'язаний. 9. Скільки днів тривала оборона Донецького аеропорту?

Оборона Донецького аеропорту тривала майже 242 дні, з 26 травня 2014 року до 21 січня 2015 року.

10. Хто був Президентом України у 2014 2019 рр.? Президентом України у 2014 2019 рр. був Петро Порошенко. Він обіймав цю посаду з 7 червня 2014 року до 20 травня 2019 року.

11. Яка ділянка фронту стала епіцентром бойових дій взимку 2015 р.? Епіцентром бойових дій взимку 2015 року стала ділянка фронту в районі селища

Авдіївка, що на Донбасі.

12. Що таке декомунізація? Якими є її результати?

Декомунізація - це процес зміни символіки, назв і пам'яток, пов'язаних з комуністичною та радянською історією, що здійснюється з метою зміцнення

національної свідомості та підвищення патріотизму в Україні. Результати

декомунізації включають зміну назв вулиць, населених пунктів, пам'ятників, демонтаж радянських символів та заборону використання радянських символів у громадській сфері. Процес декомунізації був започаткований в Україні після Революції гідності у

2014 році та був законодавчо закріплений Законом про декомунізацію в Україні в 2015 році.

13. Чим були зумовлені різкі зміни в зовнішній політиці України у 2005, 2010 та

2014 рр.?

Різкі зміни в зовнішній політиці України у 2005, 2010 та 2014 роках були зумовлені різними факторами. У 2005 році на посаду Президента України прийшов Віктор Ющенко, який був проросійським політиком. Його перемога на виборах була суперечливою, і він шукав підтримки у західних країнах, зокрема в Європейському Союзі та НАТО. У 2010 році на посаду Президента прийшов Віктор Янукович, який був більш проросійським, ніж Ющенко. Він сприяв підписанню Україною угоди про асоціацію з Російською Федерацією та виступав за збереження добрих відносин з Москвою. Проте в 2014 році Янукович був змушений втекти з країни після Майдану, і на посаду Президента прийшов Петро Порошенко, який був більш прозахідним політиком і підтримував євроатлантичну інтеграцію України. Зміна політичного

керівництва України суттєво вплинула на зовнішню політику країни та її стосунки з Росією.

14. Як розвивалися події, що призвели до окупації Криму Російською Федерацією? Події, що призвели до окупації Криму Російською Федерацією, почалися в лютому 2014 року, коли в Україні виникли протести на підтримку євроінтеграції країни, що відомі як Майдан. Президент Віктор Янукович був змушений втекти з країни, і на його місце прийшов Петро Порошенко. У цей час Російська Федерація почала збільшувати свою військову присутність на кордоні з Україною, в той час як в Криму була встановлена російська влада під керівництвом Сергія Аксьонова, який був

призначений прем'єр-міністром Криму без демократичного відбору.

shkola.in.ua

З 27 лютого 2014 року на території Криму були розміщені військові частини Російської Федерації, які прийняли участь у незаконному референдумі про приєднання Криму до Росії, який відбувся 16 березня 2014 року. Результати референдуму не були визнані українською владою та міжнародним співтовариством, як незаконні. Після референдуму Росія оголосила про приєднання Криму до свого складу, що викликало реакцію української влади та міжнародного співтовариства, які ввели на Росію економічні та політичні санкції. Зараз Крим є тимчасово окупованою територією України, але Росія продовжує висувати свої територіальні претензії.

15. Охарактеризуйте перебіг бойових дій на Донбасі. Бойові дії на Донбасі розпочалися в квітні 2014 року, коли військові формування, які підтримували Росія, почали захоплювати будівлі державних установ та установлювати

контроль над територією. У липні 2014 року українські війська розпочали антитерористичну операцію, щоб повернути контроль над територією. У перший рік бойових дій було важко зберегти контроль над Донецьком та Луганськом, і влада України втратила контроль над значною частиною території.

У 2015 році ситуація загострилася, коли бойовики отримали нову партію озброєнь та здійснювали напади на українські позиції. Особливо гостро ситуація була в зоні Дебальцевого, де російсько-підтримувані силовики оточили українські війська. У серпні 2015 року було досягнуто домовленостей про припинення вогню, проте бойові дії продовжувалися в окремих районах.

16. Обговоріть у групах прояви гібридної війни Росії проти України.

Гібридна війна - це війна, що ведеться не тільки збройними силами, а й іншими методами, такими як дезінформація, кібератаки, підривна діяльність та інші.

У контексті конфлікту між Україною та Росією гібридна війна проявилася наступним чином:

• Дезінформація та пропаганда: Російські ЗМІ розповсюджують неправдиву інформацію про ситуацію в Україні, а також проводять пропагандистську кампанію, щоб підірвати довіру українців до власної держави та збільшити підтримку для російської агресії. Це включає в себе розповсюдження фейкових новин, маніпулювання інформацією та навіть фальсифікацію доказів.

• Кібератаки: Російські хакери використовують кібератаки для здобуття доступу до конфіденційної інформації та підриву роботи українських урядових та бізнесових структур. Кібератаки були здійснені на об'єкти як в Україні, так і в інших країнах світу, які підтримують Україну.

• Підривна діяльність: Росія підтримує проросійські сили в Україні, що включає в себе фінансову підтримку, постачання зброї та іншого обладнання, а також військові консультування. Російські спецслужби також займаються дестабілізацією ситуації в Україні, включаючи організацію терористичних актів та підбурювання до розбрату між різними групами населення.

• Інші прояви: Росія також використовує інші методи, щоб змінити ситуацію на свою користь. Наприклад, вона намагається змінити склад населення в окупованому Криму, проводить блокаду українських портів на Азовському морі, а також намагається відірвати південні регіони України від держави.

shkola.in.ua

Усі ці прояви гібридної війни мають на меті підрив української державності та зміну її геополітичної орієнтації на користь Росії. Така війна не дає можливості вести бойові дії у відкритому полі бою, що дозволяє Росії здійснювати агресивну діяльність без наслідків і навіть приховувати свою причетність. Гібридна війна також надає можливість Росії впливати на українське суспільство, змінюючи його погляди та переконання. Україна, у свою чергу, намагається протидіяти гібридній війні, зокрема, шляхом зміцнення своєї інформаційної безпеки, вдосконалення кіберзахисту, підвищення бойової готовності та іншими заходами.

17. Заповніть таблицю «Газові конфлікти з Росією». Таблиця "Газові конфлікти з Росією": Період 2005 2006 рр. 2008 2009 рр. 2014 2015 рр.

Зміст

Росія зупинила

поставки газу до

України через

конфлікт з

транзитними тарифами

Росія знову

зупинила

поставки газу

через конфлікт

щодо тарифів на

газ

Росія перестала постачати газ Україні через конфлікт щодо

анексії Криму

Шляхи розв'язання

Домовленість про

підвищення

транзитних

тарифів та

збільшення

платежів за газ

Результат Відновлення

постачання газу до

України

Підписання

договору про

транзит газу через

Україну на

Європу з початку 2009 року

Відновлення

постачання газу з Росії до Європи

Домовленість про поставки газу через посередництво Єврокомісії та

внесення передоплати

за газ

Зменшення

залежності від російського газу шляхом пошуку альтернативних

джерел

18. Визначте передумови, ознаки та наслідки агресії Росії проти України. Передумови агресії Росії проти України були відомі вже задовго до самого конфлікту.

До них відносяться:

1. Геополітичні інтереси Росії в Україні, зокрема, її бажання зберегти вплив у Криму та на сході України.

2. Напруження у відносинах між Україною та Росією, зокрема, через бажання України підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом.

3. Внутрішньополітична ситуація в Росії, зокрема, потреба режиму Путіна в

зовнішньополітичній перемозі для зміцнення своєї влади та легітимності. Ознаки агресії Росії проти України включали:

1. Анексію Криму в 2014 році.

2. Війну на сході України, яка триває з 2014 року і внаслідок якої загинули тисячі людей.

3. Фінансову, військову та інформаційну підтримку проросійських сил на сході України.

4. Кібератаки на українські компанії та урядові структури.

5. Блокаду українських портів на Азовському морі.

6. Намагання змінити склад населення в окупованому Криму.

7. Намагання відірвати південні регіони України від держави.

Наслідки агресії Росії проти України дуже серйозні і відчутні дотепер. Вони включають:

shkola.in.ua

1. Загибель понад 13 тисяч людей внаслідок війни на сході України.

2. Політичну та економічну ізоляцію Росії на міжнародній арені.

3. Збільшення військової присутності НАТО в Європі та зміцнення обороноздатності країн регіону.

4. Економічні втрати для України, зокрема, внаслідок втрати Криму та втрати контролю над частинами Донбасу.

5. Порушення міжнародного права та принципів міжнародних відносин, зокрема, порушення суверенітету та територіальної цілісності України.

6. Погіршення відносин між Росією та багатьма країнами світу, зокрема, з

Європейським Союзом та США.

7. Роздвоєність українського суспільства та політики, зокрема, через розбіжності в

оцінках війни на сході та відносин з Росією.

19. Підготуйте презентацію на тему «Добровольчий і волонтерський рухи в роки російської агресії».

Презентація "Добровольчий і волонтерський рухи в роки російської агресії"

Slide 1: Вступ Протягом останніх років Україна стала свідком російської агресії, яка спровокувала зростання добровольчого та волонтерського рухів. Ці люди віддали свої життя та час, щоб допомогти захистити свою країну від зовнішньої агресії та підтримати українську армію в часи бойових дій. Slide 2: Що таке добровольчий та волонтерський рух?

Добровольці та волонтери - це люди, які працюють безкоштовно, надаючи свої послуги, щоб допомогти іншим. Це може бути у формі надання медичної допомоги, матеріальної підтримки, підтримки української армії, роботи з біженцями та багато іншого.

Slide 3: Добровільні батальйони Під час російської агресії на сході України, де проти нашої країни воюють проросійські сепаратисти та російські війська, утворилися добровільні батальйони. Ці батальйони складалися з добровольців з різних регіонів України, які надали свої послуги у складі збройних сил України. Добровільні батальйони були важливим елементом в українській армії під час війни. Slide 4: Волонтери Під час російської агресії на сході України також виникла потреба в підтримці військових та біженців. Волонтери відіграли важливу роль у наданні матеріальної та моральної підтримки українській армії та мирному населенню. Вони збирали кошти, одяг, продукти харчування та інші необхідні речі, які передавали на фронт та до біженців. Волонтери також забезпечували підтримку ветеранам та постраждалим від війни.

Slide 5: Жіночі добровольчі загони Жінки також взяли участь у добровольчих та волонтерських рухах в роки російської агресії. Жіночі добровольчі загони складалися з жінок різного віку та професій, які допомагали на фронті та в тилу. Вони збирали кошти, медикаменти та інші необхідні речі, приготовлювали їжу для військових, допомагали постраждалим та біженцям.

shkola.in.ua

Slide 6: Студентські добровольчі загони Студенти також взяли участь у добровольчих та волонтерських рухах. Вони збирали кошти, організовували акції та заходи на підтримку української армії та постраждалих від війни. Студентські добровольчі загони допомагали на фронті та в тилу, забезпечуючи військових та мирне населення необхідними речами. Slide 7: Висновок Добровольці та волонтери відіграли важливу роль у підтримці української армії та населення в роки російської агресії. Вони надали неоціненну підтримку та виявили високу громадську активність, допомагаючи українцям зіграти ключову роль у захисті своєї країни від агресора. Можливості для добровольців та волонтерів продовжуються

й досі, оскільки Україна продовжує боротися з наслідками війни та окупації. Ці люди продовжують зібрати кошти та надавати підтримку ветеранам, постраждалим та біженцям, що свідчить про велику міць громадської допомоги та підтримки. Важливо пам'ятати про цільовий характер допомоги, професіоналізм та координацію роботи волонтерів та добровольців, а також про те, що кожен з нас може допомогти в цьому важливому завданні.

20. Складіть хронологію основних подій АТО.

Хронологія основних подій АТО (Антитерористичної операції) на сході України: 2014 рік:

• 6 квітня - початок АТО на Донбасі після захоплення будівлі Донецької обласної державної адміністрації терористичними групами.

• 17 квітня - підпорядковані РФ терористи захоплюють будівлю Служби безпеки України у Луганську.

• 25 травня - проведення президентських виборів в Україні, у зоні проведення АТО голосування не відбулося.

• 27 червня - Верховна Рада приймає Закон про статус ветеранів АТО.

• 17 липня - катастрофа малайзійського літака MH17 над Донбасом.

• 5 вересня - підписання Мінських угод, які мали допомогти врегулювати конфлікт на сході України.

• 16 вересня - Верховна Рада ухвалила Закон про режим права на стан.

2015 рік:

• 12 февраля - українські війська контролюють Дебальцево.

• 26 лютого - підписання Других Мінських угод.

• 6 червня - українські війська звільняють Мар'їнку та Красногорівку.

• 14 вересня - ухвалення Закону про статус Донбасу.

• 2 грудня - прийняття важливого закону про амністію в рамках Мінських угод.

2016 рік:

• 17 лютого - в Олександрії помер народний герой України Надія Савченко.

• 19 вересня - оголошення перемоги українських військових у битві за Водяне.

• 28 грудня - Верховна Рада затверджує Закон про збройні сили України. 2017 рік:

• 1 лютого - затвердження наказу про припинення вогню на Донбасі, який працював до 20 лютого.

• 18 лютого - з відзначенням Дня Героїв Небесної Сотні, розпочинається "безвіз" між Україною та ЄС.

• 20 червня - Російська Федерація виходить з Ради Європи.

• 26 липня - Верховна Рада приймає законопроєкт про реінтеграцію Донбасу.

2018 рік:

• 8 лютого - український військовий літак АН-26 збитий неподалік Одеси.

• 15 лютого - проведення кібератаки "NotPetya", яка стала найбільшою в історії.

shkola.in.ua

• 26 лютого - оголошення майбутньої розширеної місії ОБСЄ на Донбасі.

• 16 листопада - на азовському побережжі Росія нападає на українські кораблі, захоплюючи їх та їхній екіпаж.

2019 рік:

• 17 вересня - припинення вогню на Донбасі після зустрічі "нормандської

четвірки" у Парижі.

2020 рік:

• 8 липня - Верховна Рада ухвалила закон про мову.

• 27 вересня - обмін полоненими між Україною та Росією.

2021 рік:

• 11 лютого - Верховна Рада затверджує стратегію національної безпеки.

• 19 квітня - посилення напруги на кордоні з Росією, збільшення кількості

російських військових.

• 23 червня - початок військових навчань "Слобожанський щит" поблизу кордону з Росією.

• 23 серпня - Росія розпочинає військові навчання на заході та півночі своїх кордонів з Україною. Хронологія подій АТО може продовжуватися, оскільки конфлікт на сході України продовжується і досі. Завершення конфлікту та повне відновлення миру на Донбасі залишається однією з найбільш важливих та актуальних тем для України та міжнародної спільноти. Важливо продовжувати вирішувати цю проблему дипломатичним шляхом, з метою забезпечення стабільності та безпеки не тільки в Україні, а й в регіоні в цілому.

21. Які реформи були проведені або започатковані в період президентства П. Порошенка?

Президентство Петра Порошенка (2014-2019 роки) було періодом проведення важливих реформ в Україні. Деякі з найбільш значимих реформ, які були започатковані або проведені під час його президентства, включають: 1. Децентралізація влади - було створено нову систему місцевого самоврядування з метою передачі більшої кількості повноважень на рівень місцевих громад та забезпечення більш ефективного використання бюджетних коштів.

2. Реформа правосуддя - було створено нову систему вищих судових інстанцій, запроваджено систему електронного судочинства та внесено зміни до процедури призначення та звільнення суддів.

3. Антикорупційна реформа - було створено Національне антикорупційне бюро, Національне агентство з питань запобігання корупції, та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, що має на меті боротьбу з корупцією в Україні.

4. Реформа освіти - було запроваджено нову систему загальної середньої освіти, зокрема, замінено 11-класну систему на 12-класну, а також забезпечено безкоштовну шкільну освіту для всіх дітей.

5. Реформа енергетики - було запроваджено нову систему тарифів на електроенергію, з метою зниження залежності від імпорту та підвищення енергоефективності.

6. Реформа охорони здоров’я - було запроваджено нову систему охорони здоров’я, зокрема змінено механізм фінансування медичних закладів та введено систему електронної медичної картки.

shkola.in.ua

7. Реформа армії - було запров аджено реформування Збройних Сил України з метою підвищення їх ефективності та відповідності стандартам НАТО. Були проведені реформи в системі підготовки військовослужбовців, їхнього забезпечення, лікування та підтримки. Також було створено Національну гвардію та Національну поліцію, які мають на меті забезпечення безпеки в Україні. Загалом, президентство Петра Порошенка було періодом проведення великих реформ у багатьох сферах життя України, з метою зміцнення демократії, боротьби з корупцією, покращення економіки та забезпечення кращого життя для громадян.

Однак, деякі з цих реформ ще потребують додаткового вдосконалення та впровадження.

22. Проведіть дискусію за проблемним питанням: «Мінські домовленості: за і проти».

Дискусія на тему "Мінські домовленості: за і проти". Ця тема стосується конфлікту на сході України та укладення Мінських домовленостей в 2015 році.

За ці домовленості можуть стояти такі аргументи:

• Мінські домовленості дали змогу знизити напруженість на лінії фронту та зменшити кількість втрат серед цивільного населення та військових.

• Ці домовленості містять положення щодо проведення політичних та конституційних реформ на Донбасі, що може привести до мирного врегулювання конфлікту.

• Мінські домовленості були укладені за участю всіх сторін конфлікту, тому вони мають легітимність та можуть бути основою для майбутніх переговорів. Проти Мінських домовленостей можуть бути такі аргументи:

• Росія не виконує своїх зобов'язань за Мінськими домовленостями, що приводить до продовження бойових дій та загострення конфлікту.

• Домовленості не враховують інтереси української держави та її територіальної цілісності, а також не забезпечують захисту прав українського населення на окупованій території.

• Мінські домовленості не містять жодних заходів щодо покарання за злочини, які були скоєні під час конфлікту.

Таким чином, обидві сторони мають свої аргументи щодо Мінських домовленостей. Однак, можна зробити висновок, що ці домовленості були складені з метою знайти мирне врегулювання конфлікту на сході України. Важливою умовою їх реалізації є виконання всіма сторонами зобов'язань, які були взяті на себе. Зокрема, Росія повинна виконувати свої зобов'язання, що передбачають припинення постачання зброї, бойовиків та іншої підтримки бойовиків на окупованих територіях. У свою чергу, українська держава повинна виконувати положення домовленостей, що передбачають проведення реформ та політичних змін на Донбасі, а також надання спеціального статусу окремим районам Донецької та Луганської областей. Важливо зрозуміти, що Мінські домовленості є компромісом між різними сторонами та єдиним шляхом до мирного врегулювання конфлікту. Необхідно продовжувати діалог та зусилля для досягнення повного виконання цих домовленостей та подальшого розвитку мирного процесу.

23. Визначте особливості президентських виборів 2019 р. Дайте власну оцінку їх результатам. Президентські вибори в Україні 2019 року були важливими та напруженими. Основні особливості включали:

shkola.in.ua

1. Велика кількість кандидатів - на виборах було зареєстровано 44 кандидати, що свідчить про високий рівень політичної конкуренції в країні.

2. Активна роль соціальних мереж - соціальні мережі стали важливим інструментом для проведення передвиборної кампанії та мобілізації виборців.

3. Висока явка - за попередніми даними Центральної виборчої комісії, явка на виборах склала 62,8%, що є високим показником порівняно з попередніми президентськими виборами.

4. Кандидат без політичного досвіду - переможцем виборів став Володимир Зеленський, який не мав жодного досвіду в політиці перед вступом у виборчу кампанію.

Щодо результатів виборів, вони отримали широкий резонанс в Україні та за її межами. Перемога Володимира Зеленського була вважана непередбачуваною і сигналом змін для українського політичного ландшафту. Однак, пройшовши майже два роки з моменту виборів, деякі питання щодо реформ та боротьби з корупцією залишаються невирішеними. Тому, результати президентських виборів 2019 року можна оцінити як початок нового етапу української історії, але також як сигнал до подальших зусиль у політичній, економічній та соціальній сферах для досягнення позитивних змін в країні.

§ 29. Культурне та релігійне життя

1. Коли Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про мови в Українській РСР»?

Закон "Про мови в Українській РСР" був прийнятий Верховною Радою УРСР 28 жовтня 1989 року. Цей закон визначав статус української мови як державної мови Української Радянської Соціалістичної Республіки та захищав права громадян на використання її в усіх сферах життя.

2. Який вплив мали процеси «перебудови» у СРСР на відродження української культури й пожвавлення суспільно-культурного життя? Процес перебудови у СРСР мав значний вплив на відродження української культури та пожвавлення суспільно-культурного життя в Україні. В цей період було відновлено роботу багатьох українських видавництв, театрів, музеїв та інших культурних інституцій, збільшилися можливості для вивчення української мови та культури, стали дозволеними більші свободи для вираження національної самосвідомості та культурної ідентичності.

У цей період також відбулися важливі події для України, такі як оголошення

незалежності України 24 серпня 1991 року та прийняття Конституції України 28 червня 1996 року. Ці події відображали зміну політичного режиму та зростання національної свідомості в Україні.

Запитання і завдання

1. Коли в Україні було вперше зроблено спробу запровадити 12-річну систему освіти?

Перша спроба запровадження 12-річної системи освіти в Україні була здійснена в 2002 році, коли було запроваджено загальноосвітню школу з 12-річним терміном навчання. Однак, ця реформа не була успішною і була скасована в 2004 році. Знову ж таки, в 2018 році, Україна повернулася до 12-річної системи освіти з метою адаптуватися до європейських стандартів та підготувати кваліфіковані кадри для конкурентоспроможного ринку праці.

2. Які видатні пам'ятки нашої держави внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО?

shkola.in.ua

Україна має численні пам'ятки, які внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Деякі з найбільш відомих з них:

• Львівський івано-франківський національний університет імені Івана Франка (1998 рік)

• Києво-Печерська лавра (1990 рік)

• Софійський собор та споруди Києво-Печерської лаври (1990 рік)

• Кам'янець-Подільський фортеця (2000 рік)

• Національний історико-археологічний заповідник Херсонес Таврійський (2013 рік)

Ці пам'ятки вважаються важливими культурними та історичними наслідками не тільки

для України, але й для всього світу. Внесення їх до списку Світової спадщини ЮНЕСКО допомагає зберегти їх для майбутніх поколінь та забезпечує їх популяризацію в усьому світі. 3. Хто став першим космонавтом незалежної України? Першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк. Він був відібраний в 1996 році в складі екіпажу космічного корабля "Колумбія" NASA і успішно здійснив космічний польот.

4. У яких видах спорту українські спортсмени є найуспішнішими? Українські спортсмени демонструють вражаючі результати у багатьох видах спорту, але найбільшу популярність мають такі дисципліни, як гімнастика, легка атлетика, бокс, шахи, стрільба з лука, веслування, важка атлетика та боротьба. Наприклад, українські гімнастки Олена Вітрянська, Лариса Іорданіді та Лілія Подкопаєва стали олімпійськими чемпіонками, а Василь Ломаченко - професійним чемпіоном світу з боксу у кількох вагових категоріях.

5. Яка подія дала поштовх відродженню релігійного життя в Україні? Однією з подій, що дала поштовх відродженню релігійного життя в Україні, є падіння Радянського Союзу та відкриття межі для свободи віросповідання. Це призвело до зростання інтересу до релігії серед українського населення, а також до з'явлення нових релігійних організацій і рухів.

6. Які релігійні конфесії існують у сучасній Україні? У сучасній Україні існує багато різних релігійних конфесій. Найбільш поширені з них - Православ'я (Київський Патріархат, Українська Православна Церква Московського Патріархату), Греко-Католицтво, Римо-Католицтво, Іслам, Єврейство, Православна церква незалежної України (також відома як Українська автокефальна православна церква). Крім того, є різноманітні протестантські, баптистські, п'ятидесятницькі, єговістські, релігійні організації та рухи. Більшість українців відносяться до різних форм християнства, але також є значна кількість осіб, які не мають релігійної приналежності.

shkola.in.ua

7. Які зміни відбулися в культурному житті України за роки незалежності? За роки незалежності Україна зазнала значних змін у культурному житті. З одного боку, було збережено та відроджено багато національних традицій та культурних цінностей. З іншого боку, було запроваджено нові технології та тенденції, що суттєво вплинули на культурне життя країни. Наприклад, розвиток інтернету та соціальних мереж дав можливість відкрити доступ до світової культури та сприяв розвитку молодіжної культури. Українська культура збагатилася новими ініціативами та проектами, такими як різноманітні фестивалі, концерти, виставки, театральні постановки тощо. Зараз Україна має визнані культурні центри, такі як Національний музей ім. Андрея Шептицького, Національна оперета України, Національний академічний театр опери та балету імені Тараса Шевченка, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, що допомагає підтримувати та розвивати культурну спадщину України. 8. Чим зумовлені різкі зміни в розвитку освіти України за роки незалежності? Визначте основні напрями реформування системи освіти в Україні.

Розвиток освіти в Україні за роки незалежності був значним, але неоднозначним.

Однією з основних причин різкого зміщення системи освіти є потреба адаптуватися

вимог європейського ринку праці. Також збільшилася роль освіти у формуванні

громадянського суспільства та підвищення кваліфікації працівників. Основні напрями реформування системи освіти в Україні включають запровадження

нових стандартів та підходів до навчання, перегляд змісту навчальних програм, розвиток мережі дитячих садків та загальноосвітніх шкіл, зміцнення міжнародних

зв'язків у галузі освіти та інші заходи.

Одним із значних досягнень у розвитку освіти в Україні було впровадження 12-річної системи навчання. Також були запроваджені нові підходи до організації навчального процесу, зокрема розвиток інтерактивних методів навчання та впровадження

інформаційних технологій. Однак, у системі освіти залишаються проблеми, зокрема зниження якості навчання, нерівність у доступі до освіти для різних верств населення, недостатня фінансова підтримка та інші. Також у галузі освіти відчутно вплинули політичні процеси в країні, що може негативно вплинути на розвиток системи освіти. Отже, розвиток освіти в Україні за роки незалежності має як позитивні, так і негативні сторони. Проте, незважаючи на складнощі, галузь освіти залишається однією з найважливіших у розвитку країни.

9. Яким чином в Україні забезпечуються мовні та культурні права національних меншин?

shkola.in.ua

В Україні мовні та культурні права національних меншин забезпечуються шляхом запровадження двомовності в тих регіонах, де проживає більшість національних меншин. Україна прийняла Закон «Про національні меншини в Україні», який визнає права національних меншин на збереження та розвиток своєї мови, культури, релігії, традицій та звичаїв. Крім того, українська держава забезпечує фінансування культурних та освітніх заходів, пов'язаних з національними меншинами, а також забезпечує їм доступ до засобів масової інформації. 10. Які основні проблеми постають перед сучасною українською наукою? Сучасна українська наука стикається зі значними проблемами. Одна з головних проблем полягає у відсутності достатнього фінансування, яке обмежує можливості науковців у проведенні досліджень та розробці нових технологій. Крім того, часто буває складно знайти висококваліфікованих кадрів, оскільки багато молодих українських науковців від'їжджають за кордон в пошуках кращих можливостей для розвитку своєї кар'єри. Іншою проблемою є недостатній рівень взаємодії між науковими установами та бізнесом, що обмежує можливості комерціалізації наукових розробок та їх впровадження в життя. Також серйозними проблемами є нестабільність політичної ситуації в країні, недостатній розвиток інфраструктури, технічної бази та обладнання, а також відсутність високотехнологічних галузей в економіці, що змушує багато науковців переходити до інших галузей з метою отримання стабільної роботи та заробітку. Для того, щоб сучасна українська наука змогла ефективно розвиватися та конкурувати на міжнародному рівні, потрібні значні зусилля уряду та бізнесу в напрямку забезпечення необхідних ресурсів, підтримки талановитих науковців та встановлення стабільної співпраці між науковими установами та промисловістю. 11. Які чинники найбільше впливають на розвиток культури на сучасному етапі? Сучасний розвиток культури значно впливається багатьма чинниками, зокрема технологічним прогресом, глобалізацією та міжнародними взаємодіями, зростаючим

рівнем освіти та культурного розвитку населення, підтримкою державних ініціатив та культурних програм, а також впливом засобів масової інформації та соціальних мереж. 12. Що дало можливість Українській православній церкві отримати Томос?

Українська православна церква отримала Томос про автокефалію у 2019 році. Це стало можливим завдяки наполегливим зусиллям Української держави, церковних громад та духовенства, а також за підтримки інших православних церков та громадських організацій. Отримання Томосу стало важливим етапом у зміцненні культурної та релігійної ідентичності українського народу, а також визнанням України як незалежної держави зі своїм власним культурним та релігійним спадщиною.

13. Охарактеризуйте умови розвитку культури за часів незалежності України. Умови розвитку культури за часів незалежності України були досить складними.

Перші роки після отримання незалежності характеризувалися тяжким економічним

становищем, що призвело до зменшення державного фінансування культури. Однак, з часом українська культура змогла знайти вихід з цієї складної ситуації та розквітнути. Найбільш значимими умовами розвитку культури були:

• Збільшення культурного обміну з іншими країнами світу;

• Підтримка держави національних культурних проектів;

• Розвиток мистецької та літературної сцени;

• Популяризація української культури та національної ідеї серед молоді.

14. Охарактеризуйте розвиток української науки за роки незалежності. Розвиток української науки за роки незалежності є досить складним питанням. З одного боку, Україна здійснювала співпрацю з кращими науковими центрами світу, збільшувала фінансування науки та розвивала власні наукові потенціали. З іншого боку, українська наука стикалася з проблемами з кадрами, фінансуванням та відставанням у розробці новітніх технологій. Протягом 90-х років в Україні відбулася декілька наукових реформ, які дозволили збільшити фінансування науки та підвищити якість науково-дослідної роботи. Українські наукові установи відкрили нові можливості для молодих науковців та залучили більше інвестицій у розробку нових технологій. Однак, на фоні економічної кризи та зниження фінансування науки після 2014 року, українська наука знову зазнала втрат. Незважаючи на це, протягом останніх років в Україні було зроблено кроки для покращення стану науки, зокрема, запроваджено нові наукові програми та проекти, сприяння розвитку стартапів, впровадження нових наукових технологій, розвиток міжнародної наукової співпраці тощо. Важливою складовою розвитку української науки є забезпечення її незалежності та забезпечення науково-технічного прогресу в Україні.

15. Складіть перелік основних галузей науки, у яких українські вчені мають найвагоміші здобутки, і наведіть приклади. Українські вчені мають вагомі здобутки в різних галузях науки. Серед найважливіших можна виділити:

shkola.in.ua

• Аерокосмічна інженерія: українські вчені розробляють і виготовляють літаки, гелікоптери, космічні ракети та інше авіаційне обладнання. Наприклад, "Антонов"українська авіабудівна корпорація, яка виробляє транспортні літаки Ан-124 "Руслан" та Ан-225 "Мрія", що вважаються найбільшими літаками у світі за габаритами.

• Кібернетика: Україна має сильну школу кібернетики та інформаційних технологій. Українські вчені створюють програмне забезпечення, розробляють

штучний інтелект, системи шифрування даних, та інше. Наприклад, SoftServe -

українська ІТ-компанія, яка надає послуги у сфері програмування, консалтингу та

розробки ПЗ.

• Медицина: українські медики досліджують та лікують різноманітні

захворювання. Наприклад, український науковець Борис Патон - автор принципово нового методу лікування раку мозку, який полягає у використанні магнітного поля. 16. Назвіть здобутки України в космічній галузі. Україна має вагомі здобутки в космічній галузі. Наприклад, українська ракета-носій "Зеніт" була використана для запуску космічного телескопа "Гублер". Крім того, українські науковці створили космічну ракету "Циклон-4", яка використовується для запуску штучних супутників та інших космічних апаратів. Україна також здійснює активну співпрацю з іншими країнами у галузі космічних досліджень, зокрема з Європейським космічним агентством та НАСА. Українські космонавти також взяли участь у численних міжнародних космічних місіях та експедиціях, зокрема Леонід Каденюк був першим українським космонавтом, який побував у космосі. 17. Складіть таблицю «Культура України на сучасному етапі».

Таблиця «Культура України на сучасному етапі»

Література Музика і театр

Образотворче мистецтво

Кінематограф Фестивалі, конкурси

Опис

Нові твори

молодих

авторів, переклади зарубіжних бестселерів

Різноманітні жанри та стилі музики, театральні постановки з участю знаменитостей

Сучасне мистецтво, в тому числі у форматах інсталяції та скульптури

Інноваційні та високобюджетні фільми, участь у

зарубіжних проектах

Міжнародні та національні

фестивалі

мистецтва та культури, конкурси талантів

"По той бік ночі"

Сергія

Жадана, "Дівчина, що носила небо"

Мар’яни

Савки, "Черепаха

та

журавель"

Оксани

Забужко

Гурти "Океан Ельзи", "Скрябін", "ТНМК", театральна постановка "Гамлет" з Володимиром Гришко

Інсталяції Софії Подільської, скульптури Олега Пінчука

shkola.in.ua

"Київський міжнародний літературний фестиваль", "Євробачення", "Міжнародний кінофестиваль Молодість" 18. Обговоріть у групах. Визначте причини міжконфесійних конфліктів у незалежній Україні. Міжконфесійні конфлікти є одним з найскладніших проблем, з якими стикається Україна на сучасному етапі. Однією з головних причин конфліктів є історичні та культурні різниці між різними релігійними групами, які виникли ще у минулому. До інших причин можна віднести територіальну конкуренцію між релігійними общинами,

Фільм "Дикі серцем" Тараса Химича, "Земля крізь вогонь" Микити Луцького, "Дзеркало" Сергія Лозниці

спроби домінування однієї релігії над іншою, а також питання фінансування та правового статусу релігійних громад.

19. Дайте характеристику змінам у релігійному житті України, що відбулися в умовах незалежності.

Умови незалежності відкрили нові можливості для розвитку релігійного життя в Україні. Однією з найважливіших змін стала зміна ставлення до релігії з боку держави. Відтепер, релігійні організації мають більше можливостей для розвитку та впливу на суспільство, що сприяє зміцненню релігійної свободи. Також відбулися зміни у складі релігійної картини України. З'явилися нові релігійні общини, збільшилася кількість релігійних груп, що працюють в Україні. Однак, на фоні цих позитивних змін, протистояння між деякими релігійними групами іноді призводить

конфліктів і напруженості у суспільстві. 20. Проведіть дискусію за проблемним питанням: «Яким має бути баланс між загальнолюдським і національним у розвитку української культури?». Баланс між загальнолюдським і національним у розвитку української культури має бути збалансованим і залежати від контексту та потреб нації в певний момент часу. Національна культура є важливою складовою ідентичності народу і відображає його історію, традиції та цінності. З іншого боку, загальнолюдська культура може внести свіже погляди та нові ідеї у розвиток української культури, що є не менш важливим. Проблема полягає в тому, що захист національної культури не повинен ставати на шляху до взаєморозуміння та співпраці між націями, а загальнолюдські цінності не повинні порушувати культурну ідентичність нації. Баланс між цими двома аспектами може бути досягнутий шляхом збереження і просування національної культури, в той же час, відкритість до взаємодії та співпраці з іншими культурами, що може сприяти взаємному розвитку і збагаченню. Для досягнення балансу між загальнолюдським і національним у розвитку української культури, необхідно віддавати перевагу тому, що є корисним і сприяє розвитку культури нації. Залучення до культурного життя інших країн може допомогти розширити наші знання і відкрити для себе нові можливості. Однак, важливо пам'ятати, що збереження національної культури є головною метою, і її захист не повинен бути жертвою інших цінностей.

shkola.in.ua