ГДЗ Історія України 7 клас Гісем 2020

ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник Гісем 2020

§1. Вступ

Сторінка 6

Запитання та завдання

1.Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Асоціації».

Правила гри. Учням та ученицям необхідно навести асоціації, які в них викликав наведений термін, і пояснити їх:

Історія — перебіг історичних подій від часу розселення перших людей і до сьогодення.

Історичний факт — дійсні, не вигадані випадки, підтверджені історичними джерелами. Історична подія — сукупність пов’язаних між собою важливих фактів суспільного життя, які становлять єдине ціле. Історичний процес — сукупність історичних подій, що відбулися в певному місці і в певний час. Історична періодизація — поділ історії на періоди, що є хронологічними етапами суспільного або культурного розвитку країн і народів та характеризуються визначними подіями, явищами або процесами. Історичні джерела — усе, що було створене людиною в процесі її діяльності та збереглося до наших днів. Історичні джерела дозволяють вивчати минуле людського суспільства та відображають його історичний розвиток. 2.У чому полягає зв’язок між історією України як наукою та навчальним предметом?

Історія України є складовою всесвітньої історії. Це наука, що вивчає розвиток людського суспільства на українських землях у хронологічній послідовності та визначає його основні закономірності. Вона досліджує історію українського народу. 3.Що ви знаєте про періодизацію історії України? Відповідно до існуючої сьогодні періодизації навчального предмета «історія України» її поділяють на такі періоди:

- Стародавня історія — найтриваліший період, що охоплює події від появи людей на землях сучасної України до Великого переселення народів (близько 1 млн років тому — V ст. н. е.);

- Середньовічна історія — розповідає про події, що відбувалися в період від Великого розселення слов’ян до кінця XV ст.;

- Нова історія — характеризує розвиток українських земель у XVI — на початку XX ст.;

- Новітня історія — знайомить із подіями від 1914 р. і до сьогодення.

4. Розкажіть про те, за якими типами джерел досліджують Середньовічну історію України. Які з них, на вашу думку, є найважливішими? Чому? Існують різні типи історичних джерел, серед яких основними є речові, усні, писемні, мовні, етнографічні, фото-, фоно- і кінодокументи. Основними історичними джерелами, за якими вчені досліджують Середньовічну історію України, є речові, писемні, усні, мовні та етнографічні. 5. Що вивчає Середньовічна історія України? Становлення союзів племен і племінних княжінь (V ІХ ст.), існування Русі-України (ІХ ХІІ ст.), Удільні князівства (ХІІІ ХV/ХVІ ст.)

Розділ І. Виникнення та становлення Русі-України

§ 2. Східні слов’яни у V IX ст.

Сторінка 12

Запитання та завдання

2. Охарактеризуйте Велике розселення слов’ян і його результати. У чому його важливість для розвитку слов’янства?

Велике розселення слов’ян — розселення слов’янських племен із їхньої

прабатьківщини, розташованої між Дніпром і Віслою, на сусідні землі в V—VII ст. Результатом Великого розселення слов’ян стало формування нових територіальних

об’єднань слов’ян, яких поділяють на східних, західних і південних.

3. Використовуючи історичну карту, розкажіть про розселення

східнослов’янських племен.

За однією із досить поширених версій, із межиріччя Дніпра й Вісли ці племена рушили до Подунав’я. Звідти анти і склавини здійснювали регулярні напади на Константинополь і візантійські володіння на Балканах. Ці події отримали назву Балканських походів. Після перших успішних походів слов’яни поступово залишалися за Дунаєм, а до кінця VII ст. майже повністю оволоділи Балканським півостровом. Під час Великого розселення слов’ян одна їх частина залишилася на Балканському півострові, а інша рушила вгору за течією Дунаю та зайняла землі поряд з Ельбою (Лабою). Там вона зустрілася ще з одним переселенським потоком слов’янських племен, який прямував із межиріччя Вісли та Одера (Одри) на захід. На межі VI VII ст. слов’яни також активно просувалися на північ і північний схід, заселяючи

землі, що належали балтським та угро-фінським племенам. 4. Що ви знаєте про сусідів східнослов’янських племен? Покажіть на карті територію їх розселення. Сусідами східних слов’ян на півночі, північному заході та північному сході були угрофінські та балтські племена, які ще не мали власної державності. Поступово ці племена розчинялися в слов’янському середовищі. Землі на захід від східнослов’янських теренів заселяли західні слов’яни. У західних слов’ян на території сучасної Польщі виникло декілька союзів племен: поляни, вісляни, мазовшани та інші. Союзи західнослов’янських племен словаків, моравів, чехів та інших на початку IX ст. утворили Великоморавську державу, до складу якої входила частина Закарпаття, заселена білими хорватами.

На півдні, південному сході та сході жили тюркські племена болгар і хозар. Племена болгар наприкінці VI ст. утворили в Приазов’ї свою державу — Велика Болгарія. У середині VII ст. вона була знищена хозарами. Частина болгар переселилася після цього на Середню Волгу, де заснувала нову державу — Волзька Булгарія (її територія здебільшого збігається з межами сучасної Республіки Татарстан у складі Російської Федерації).

shkola.in.ua

5. Що відомо за літописом про заснування Києва? Поляни ж жили в ті часи окремо й володіли своїми родами… і були три брати: один мав ім’я Кий, другий — Щек і третій — Хорив, а сестра їх була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, котра прозвалася по ньому Хоривицею. І збудували городок в ім’я старшого свого брата, і назвали його Київ, і був навколо міста ліс і бір великий, і ловили там звірів, і були ті мужі мудрі та тямущі, і називались вони полянами, від них поляни й до сьогодні в Києві.

§ 3. Русь-Україна за перших князів

Сторінка 17

Запитання та завдання

2. Як відбувався розвиток Київського князівства за правління Аскольда?

За часів правління Аскольда Київське князівство досягло розквіту й світового

визнання, перетворилося на осередок, навколо якого наприкінці IX ст. сформувалася єдина східнослов’янська державність.

3. Порівняйте діяльність князів Олега та Ігоря. Визначте спільне та відмінне. Князь Олег об’єднав Північну й Південну Русь у єдину державу, розпочав збирання східнослов’янських земель навколо Києва. Князь Ігор намагався зміцнювати владу Києва над слов’янськими племінними княжіннями. При цьому для подальшого розвитку держави нагальною ставала потреба вирішити питання щодо розмірів і порядку збирання данини. 4. Охарактеризуйте напрями внутрішньої та зовнішньої політики перших князів та їхній внесок у розбудову Русі-України. Аскольд: Князь Аскольд відомий воєнними походами проти Візантії у 860, 866 та 874 рр. Жахливим для візантійців став світанок 18 червня 860 р., коли вони побачили 200 лодій (човнів) князя Аскольда під стінами Константинополя (у Русі-Україні це місто називали Царгород). Руські воїни взяли місто в облогу, і візантійський імператор був змушений погодитися на укладення з ними угоди й сплату данини. Так уперше Київське князівство заявило про себе, розгорнуло боротьбу за першість на Чорному морі та перетворення його на «Руське море». Із князем Аскольдом пов’язана також перша спроба хрещення Русі-України. За повідомленнями візантійських авторів, у 60-х рр. IX ст. він хрестився сам із частиною своєї дружини та спробував охрестити своїх підданих після повернення додому. Існує думка, що це викликало невдоволення язичницької знаті, і вона почала готувати змову, щоб усунути Аскольда від влади. Олег: У 882 р., зібравши велике військо, Олег вирушив у похід на Київ. Прибувши до Києва, Олег заховав більшість своїх воїнів, а решті наказав удавати купців, які прямують до Константинополя. Приставши до берега, вони запропонували показати свої товари князеві. Коли на берег вийшов Аскольд, варяги вбили його. Після цього Олег, імовірно, за допомогою знаті захопив владу в Києві. Олег поступово затверджував владу варягів над слов’янськими союзами племен і племінними княжіннями. За повідомленням літописця, у 885 р. він обклав даниною полян, деревлян, сіверян та радимичів, а з тиверцями й уличами продовжував воювати. При цьому сіверян і радимичів він спочатку звільнив від сплати данини хозарам.

shkola.in.ua

Олег уславився успішними походами на Візантію. Необхідність у їх здійсненні

обумовлювалася тим, що Константинополь був для Русі-України головним центром збуту зібраної з підкорених племен данини. Ігор: Князь Ігор розпочав своє правління з боротьби з деревлянами й уличами, які вийшли

покори Києву. «Вогнем і мечем» перемігши повсталих, Ігор наклав на них значно

більшу, ніж раніше, данину. Після цього уличі залишили Середнє Подніпров’я та

переселилися в межиріччя Дністра й Південного Бугу.

У 915 р. біля кордонів Русі-України вперше з’явилися нові кочовики — печеніги.

Ігорю вдалося укласти з ними мирну угоду. Згодом вона була порушена через те, що печенігів до нападів на Русь-Україну підштовхувала Візантія.

У 943 р. зібравши більше військо, Ігор повторив похід, але цього разу битися не довелося. Візантійці відкупилися даниною, більшою за ту, яку отримав від них раніше князь Олег. Було укладено нову угоду, що підтверджувала основні торговельні

інтереси руських купців на ринках Візантії.

У 943 944 рр. Ігор також здійснив похід до Каспійського моря та Закавказзя проти місцевих племен, які були союзниками візантійців. Здобувши перемогу, руські війська захопили й пограбували багаті міста Дербент, Шарван і Бердаа та з великою здобиччю повернулися додому.

5. Як дослідники пояснюють походження назви «Русь»? «Руссю» спочатку називали варягів, потім — землі полян, а згодом — утворену східними слов’янами державу Русь-Україну

§ 4. Русь-Україна за князювання Ольги та Святослава Сторінка 22

Запитання та завдання

2. Розкажіть, як княгиня Ольга помстилася за вбивство свого чоловіка. Своє правління Ольга розпочала з придушення повстання деревлян і помсти вбивцям свого чоловіка, князя Ігоря. У ті далекі часи кривава помста була звичним явищем. Не помститися винуватцям у загибелі своїх близьких вважалося ганьбою. Описані в літописі чотири помсти княгині Ольги фактично спричинили знищення древлянського племінного княжіння. 3. Що таке реформи? Які реформи здійснила в Русі Україні княгиня Ольга? Реформи — перетворення, зміни, нововведення в якій-небудь сфері суспільного життя. Ольга впорядкувала систему збирання данини. Було окреслено землі, із яких через певні проміжки часу стягувалася данина. Установлювалися «уроки» — розміри данини й «оброки», які мали виконувати підлеглі в розмірах, що не позбавляли їх засобів до існування. Запровадженням «уставів» було, імовірно, упорядковано адміністративні й судові дії на місцях княжих дружинників. Улаштовувалися також «становища» — місця зберігання данини й княжі «погости» — осередки центральної влади. За князівською скарбницею закріплювалися «ловища» — землі, багаті на хутрового звіра, що забезпечувало державу постійним прибутком. За князювання Ольги розбудовувався й прикрашався її «стольний град». У Києві з’явилася нова князівська резиденція — Ольжин двір із «теремом кам’яним».

shkola.in.ua

Археологічні розкопки свідчать, що це був, імовірно, двоповерховий кам’яний палац, укритий червоним шифером та прикрашений мармуром і декоративною керамікою.

4. Охарактеризуйте зовнішню політику княгині Ольги та її значення для РусіУкраїни.

Заходи внутрішньої політики княгині Ольги сприяли більш тісному об’єднанню окремих східнослов’янських племінних княжінь у єдине державне утворення.

5. Розкажіть про похід князя Святослава проти Хозарського каганату та його результати.

Головним результатом боротьби Святослава з хозарами став розгром Хозарського

каганату в 966 р. Це сприяло усуненню хозарської загрози для Русі-України, але водночас відкрило шлях до її кордонів новим кочовикам зі сходу, насамперед печенігам.

6. Як відбулися перший та другий Болгарські походи князя Святослава?

У 968 р. князь із 60-тисячним військом вирушив у перший Болгарський похід. Він розбив під Доростолом сильне болгарське військо, захопив 80 міст і сів князювати в місті Переяславець. Святослав вирішив залишитися в завойованій Болгарії та перенести до Подунав’я столицю Русі-України. Налякані цими планами візантійці підбурили до нападу на Русь-Україну печенігів. Того ж року печенізька орда взяла в облогу Київ. Святослав швидко повернувся

додому й відігнав печенігів від міста. Після смерті княгині Ольги, для того щоб зміцнити князівську владу на час своєї відсутності, Святослав поставив правити на своїх землях намісників. У Києві він залишив намісником старшого сина Ярополка, у Деревлянській землі — Олега, а правити Новгородом послав свого, імовірно, позашлюбного сина від деревлянської княжни Малуші Володимира.

Сам київський князь із військом у 969 р. вирушив у другий Болгарський похід. Підкоривши східну частину Болгарії, він розгорнув стрімкий наступ на візантійські володіння. Проте цей похід не мав таких успіхів, як поперед ній. Князеві довелося воювати не лише з болгарами, але і візантійцями. У 971 р. візантійці, сили яких значно переважали, обложили Святослава з його військом у місті Доростол і примусили князя здатися. За умовами досягнутої угоди візантійці випускали військо князя з Доростола зі зброєю та навіть забезпечували його харчами на зворотний шлях. Проте Святославу довелося дати зобов’язання стати союзником візантійців і не претендувати на візантійські володіння в Криму та на Дунаї. Підписавши мир із Візантією, Святослав вирушив додому в Русь-Україну. За

твердженням Нестора Літописця, переяславці повідомили печенігів, якою дорогою повертається нечисленна дружина Святослава, навантажена здобиччю. Навесні 972 р. біля Дніпрових порогів військо князя потрапило в засідку, влаштовану печенізьким ханом Курею. Святослав загинув у бою. За переказами, хан наказав зробити з його черепа чашу, окувавши її золотом. На ній начебто був напис: «Чужого бажаючи, своє втратив».

§ 5. Суспільно-політичний устрій і господарське життя Русі-України Сторінка 26 Запитання та завдання

2. Охарактеризуйте систему управління та склад населення Русі-України.

У IX X ст. в Русі-Україні встановилася форма правління, за якої головною фігурою був князь, що управляв державою за допомогою воєнної дружини.

shkola.in.ua

3. Назвіть риси, характерні для життя людей у селах. Більшість населення Русі-України складали вільні селяни, які жили в селах і займалися сільським господарством і промислами. Їхні жителі займалися землеробством, присадибним скотарством і промислами (полюванням, рибальством, бортництвом тощо). Селянські господарства одного або декількох сусідніх сіл об’єднувалися в сільську територіальну громаду, яку називали «верв», або «мир». Члени громади були пов’язані круговою порукою, тобто разом відповідали за сплату данини та скоєні на її території злочини.

4. Як відбувався розвиток руських міст у IX Х ст.? Міста відігравали роль важливих соціально-економічних, політичних і культурних центрів країни. Вони були тісно пов’язані із сільськогосподарським виробництвом, були осередками ремесла, торгівлі, державної влади й управління.

У IX — першій половині X ст. в Русі-Україні, за повідомленням літописця, уже існувало 16 міст: Київ, Новгород, Ростов, Полоцьк, Ладога, Білоозеро, Муром, Ізборськ, Смоленськ, Любеч, Псков, Чернігів, Переяслав (Переяславль), Пересічен, Вишгород, Іскоростень. Населення міст було неоднорідним за складом. Як правило, воно поділялося на міську знать і міські «низи». До першої групи належали князі, бояри, жерці, князівські дружинники, багаті купці й заможні ремісники. Другу групу становили бідні ремісники, дрібні торговці й челядь.

Практичне заняття за розділом І Сторінка 26 Пригадайте.

1. Коли відбулося Велике розселення слов’ян? Велике розселення слов'ян відбулося впродовж V-VII ст.

2. Які сім союзів племен східних слов’ян оселилися на території України?

На землях України, за Повістю минулих літ ченця Нестора, проживали сім племінних об’єднань: поляни, деревляни, волиняни, хорвати, уличі, тиверці та сіверяни.

3. Проти кого і з якою метою здійснювали походи київські князі

в IX-X ст.?

Київські князі в IX-X ст. здійснювали військові походи з метою посилення свого політичного впливу: - на сусідні східнослов'янські і неслов'янські племена для обкладання даниною;

- на сусідні держави (Візантію, Волзьку Булгарію, Хозарський каганат) для

забезпечення безмитної торгівлі та контролю за торговими шляхами;

- на кочівників, які тероризували населення Київської держави руйнівними набігами. 4. Визначте особливості способу життя східних слов’ян у IX-X ст.

Східні слов'яни в IX-X ст. жили племенами та вели осілий спосіб життя. Займалися землеробством і присадибним скотарством. Формування родоплемінної верхівки (знаті), збір данини та торгівля привели до виникнення фортець, що поступово ставали містами. Слов'яни були язичниками, проте вже в ІХ ст. в їх спільноту проникає християнство, насамперед через міжнародні зв'язки.

5. Що таке язичництво? Які риси були йому притаманні як системі світогляду східних слов’ян?

Язичництво - це вірування в багатьох богів. Але це не лише релігія, це світогляд, це цілісна система уявлень про світ і місце людини в ньому. Слов'яни вірували в

shkola.in.ua

потойбічне життя (пекло-рай), облаштування центру світу: Світове дерево (Дерево Життя), де коріння - світ за межею смерті, гілля є уособленням реального життя, а крона - світ богів.

II. Робота з історичними джерелами «Повість минулих літ» про походження та зв ичаї східних слов’ян.

Робота в парах.

1. З’ясуйте значення слів, які вам незрозумілі.

Поляни, деревляни, радимичі, в'ятичі, сіверяни, волиняни, уличі, тиверці -

східнослов'янські племена. Ляхи - західнослов'янське плем'я, від якого пішли в'ятичі та радимичі. Умикати жінок - красти, поневолювати.

Тризна - язичницький поховальний обряд, що включав принесення жертви богам, військові поєдинки, гучне застілля.

2. Обговоріть і визначте перелік головних думок, наведених у тексті. Головні думки тексту:

- розселення та походження слов'ян в басейнах річок на території Східної Європи та їх мирне співжиття;

- звичаї та побут слов'янських племен (порівняльна характеристика звичаїв полян та древлян, їх весільних та поховальних обрядів);

- негативне відношення автора до язичництва в порівнянні з християнством.

3. Що повідомив автор джерела про походження слов’ян? Автором вказано, що всі племена належать до слов'янського роду, тобто мають спільне походження.

4. Яку інформацію про звичаї східних слов’ян можна отримати із джерела?

З джерела можна довідатися про особливості побуту, весільних та поховальних

обрядів полян:

поляни мали звичай своїх предків, тихий і лагідний, і поштивність до невісток своїх, і до сестер, і до матерів своїх, а невістки до свекрів своїх і до діверів велику пошану мали. І весільний звичай мали вони: не ходив жених по молоду, а приводили (її) ввечері; а на завтра приносили (для її родини) те, що за неї дадуть Древлян: древляни жили подібно до звірів, жили по-скотськи: і вбивали вони один одного, (і) їли все нечисте, і весіль у них не було, а умикали вони дівчат коло води. Радимичів, в’ятичів, сіверян, кривичів: жили вони в лісі, як ото всякий звір, їли все нечисте, і срамослів’я (було) в них перед батьками і перед невістками. І весіль не бувало в них, а ігрища межи селянами. І сходилися вони на ігрища, на пляси і на всякі бісівські пісні, і тут умикали жінок собі, із якою ото хто умовився. Мали ж вони по дві і по три жони. А коли хто вмирав чинили вони тризну над ним, а потім розводили великий вогонь і, поклавши на вогонь мерця, спалювали (його). А після цього, зібравши кості, вкладали (їх) у невеликий посуд і ставили на придорожньому стовпі.

5. Наведіть факти з тексту, що свідчать про відображення у звичаях східних слов’ян язичницького світогляду.

shkola.in.ua

А коли хто вмирав чинили вони тризну над ним, а потім розводили великий вогонь і, поклавши на вогонь мерця, спалювали (його). А після цього, зібравши кості, вкладали (їх) у невеликий посуд і ставили на придорожньому стовпі. III. Підсумки заняття Спільне формулювання висновків відповідно до мети заняття й того, якою мірою воно сприяло розвитку історичних компетентностей.

В ході практичного заняття ми дізналися про особливості розселення східнослов'янських племен, їх основні заняття, побут, звичаї, релігійні обряди та світоглядні уявлення родоначальників Русі-України.

В ході роботи ми працювали з історичними карти та писемними джерелами, що свідчили про життя слов'ян, починаючи часу Великого переселення народів V-VII ст.

Узагальнення за розділом І Сторінка 26

1. Проведіть конкурс знавців термінів і понять розділу. Для перемоги в ньому необхідно навести найбільшу кількість правильних визначень термінів і понять. Орієнтовний перелік термінів і понять до гри: історія України - наука, що вивчає минулі події в житті українського народу. історичний факт - дійсні випадки, що відбулися в минулому і мають підтвердження в історичних джерелах; історична подія - сукупність пов’язаних між собою важливих фактів суспільного життя, які становлять єдине ціле; історичний процес - сукупність історичних подій, що відбулися в певному місці і в певний час; історична періодизація - поділ історії на певні періоди, що є історичними етапами суспільного або культурного розвитку країн та народів і характеризуються визначними подіями, явищами або процесами; історичне джерело - різноманітні історичні пам'ятки, що стали предметом дослідження вчених-істориків. Це речові, усні, писемні, мовні, етнографічні, фото, фоно- і кінодокументи; Велике розселення слов’ян - процес переміщення слов'янських племен зі своєї прабатьківщини в басейнах річок Дніпро та Вісла на простори південної і східної Європи в V-VII ст. н.е., що є складовою частиною Великого переселення народів; літопис - історичний і літературний твір в Русі-Україні, в якому описувалися події в хронологічному порядку; плем’я - форма об’єднання людей, що мали спільне походження, мову, віру та звичаї; союз племен - об’єднання кількох племен, які за певних умов давали початок державній організації; етнічні процеси - самоідентифікація спільноти, набуття нею певних етнічних ознак. Зміни, що відбуваються в культурі, мові, традиціях, нормах поведінки історично сформованих груп людей упродовж їх існування; державотворчі процеси - процеси, пов’язані з виникненням у певних народів держави; князь - у східних слов’ян спочатку так називали виборних військових вождів і ватажків родів. Пізніше, коли розвинулася спадкова влада вождів, князі перебрали на себе владу у своїх племінних княжіннях; печеніги - племена кочівників тюркського походження, що кочували в степах між Уралом та Дунаєм; племінні княжіння - об’єднання декількох племен, які за певних умов ставали зародками державної організації; дружина - князівське військо на землях русі-України у VIII XVI ст., яке формувалося з найближчого оточення князя; данина - форма стягнення податків із населення в Ранньому Середньовіччі; у РусіУкраїні збір податків до князівської скарбниці з підвладних навколишніх земель; полюддя - збирання данини продуктами, речами, виробами тощо в Русі-Україні з підлеглих земель, яке здійснював щоосені київський князь за допомогою дружини. Під час полюддя князівські дружинники чинили насильство і грабували населення.

shkola.in.ua

«грецький вогонь» - палаюча суміш, яку під тиском викидали з мідних труб або наливали в мушлі, а потім кидали їх із метальних машин на ворожі кораблі; внутрішня політика - перетворення, здійснювані представниками влади всередині держави; зовнішня політика - сукупність відносин держави з іншими державами; реформи - перетворення, зміни, нововведення в якій-не-будь сфері суспільного життя; Болгарські походи - військові походи князя Святослава проти Візантії та

Болгарського царства протягом 968-971 рр.

2. Об’єднайтеся в команди й проведіть гру «Чотири зупинки» за одним із запропонованих сценаріїв:

1) Караван купців прямує шляхом «із варягів у греки». Розіграйте невеликі

інсценізації того, що вони побачили на наступних чотирьох зупинках каравану: слов’янське село; осередок збирання полюддя; слов’янський град; ринок

Константинополі.

Розмова купців.

- Яка велика ріка тече в цих слов'ян! І лісами, і полями...

- Так, вона спокійно тече до самого моря, лише в нижній течії перетягнемо лодії суходолом через скелі-пороги, бо там не пропливти.

- Он, гляди, діти пасуть череду на березі.

- Зразу видно, що всім робота знайдеться - і малому, і старому...

- А ондечки їхнє село, он там, на віддалі, бачиш? Хати розкидані обабіч кривої вулички.

- Будуються, де зручніше. Он, бачиш, під кручею кілька хат притулилися, аби не дуло на них холодними вітрами. Дерев'яні все. Ліс поруч, є з чого будувати.

- А чого хати такі низенькі? По вікна закопані в землю? Слов'яни низького росту?

- Ба ні... Вони високі й дужі. Це така їхня хитрість, так слов'янам тепліше перезимувати.

- А чого в селі нікого не видно? Де поділися люди?

- Тепер така пора, що всі в полі. Вони сіють зерно, потім збирають урожай, роблять борошно, та на вогні печуть хліб. Смачний він у них!

- Вони, певно, живуть багато?

- Було б так, але взимку велику частину їхнього добра збирає князь разом зі своїм військом. Бере, скільки заманеться, й нема тому кінця краю, і плач стоїть тоді по слов'янських селах.

- То хіба не можуть вони прогнати такого здирника? - Прогнати? Нема в них на те сили, та й що вони вдіють проти княжих мечів? Збираючи полюддя, князь сюди інших зайд не пускає, ще гірших та жорстокіших, які чоловіків повбивають, жінок в полон заберуть, а село спалять дотла. І такі є. Кочівники вони. Дуже лихі.

- То князь села ще й боронить?

- То ж так.

- А де він живе?

- Зараз побачиш! Ми будемо пливти біля слов'янського граду. Русь - країна городів. Он, видніється на високих кручах по праву руку.

- Як зветься це місто. - город Кия, Київ. Багате місто. Тут купці приїздять з усіх усюд - зі сходу й заходу, з півночі, як оце ми, й півдня. І краму тут заморського вдосталь. Ми пристанемо біля

пристані, поторгуємо.

- Он бачу, на банях підносяться хрести. Тут моляться новому богу?

- Аскольд був першим київським князем, що прийняв Христову віру, далі його справу

продовжила Ольга, далі того не пішло. Місцевий люд вірить своїм богам, так, як і ми.

- А під кручами багато невеликих будиночків. Хто тут живе?

- Біля річки, на Подолі, поселився ремісничий люд, серед можна знайти кілька десятків ремісничих професій, якщо не сотню. Зверху, на кручах, живе князь в розкішному теремі, що має два поверхи. Все хочуть робити на царгородський манер. - Царгородський?

- Так русичі називають Константинополь, столицю Візантії. Вони вважають, що жодне місто не може зрівнятися з його красою. Дійсно, царське місто.

- То справді так?

- Певно що. Хіба Рим міг колись, в давнину, сперечатися з його величчю. Але коли то було.... Рим занепав. Пограбований, поруйнований... А Константинополь міцно стоїть. Незрівнянне місто!

На його площі найбільший у світі ринок.

- Хто дав місту таку назву? Хто такий Константин?

- То Римський імператор, який зробив його столицею Римської імперії. Завдяки Константину місто розквітло - одних лише палаців та храмів звели десятків зо три, лазні, пекарні, два театри, а скільки вже великих житлових будинків, то й не злічити... Одним словом, місто гідне своєї імператорської назви! - Що ж туди везуть продавати русичі?

- О!.. Я вже казав, Русь багата, хоч те багатство чиїмись сльозами повне. На ринку в Константинополі завжди є руські купці, які ще й не платять господарям за торгівлю, бо ті бояться, певно, руського війська. Тут тобі і руські хутра, мед, віск, смола, бурштин, ба, навіть рабів привозили, а купують шовк, вироби з металу, вина, всілякі прикраси та інші предмети розкоші.

3. Робота в парах. Підготуйте уявні діалоги, які могли відбутися між:

1) полянським князем і ватажком хозар, які обклали полян даниною;

- Ми з діда-прадіда живемо на цій землі, ми її господарі-землероби, а ви, непрохані, прийшли до нас війною!

- Земля ваша, а зброя наша. В кого зброя, в того правда! Ха-ха-ха! Повеліваю вам, поляни, силою своїх хозарських шабель поклонитися мені і сплатити данину. За те я вам обіцяю житла не руйнувати, жінок не займати, чоловіків не вбивати. А коли

насмілитеся йти проти нас, то смертю покарані будете!

- Дамо ми вам данину мечами.

- Погана це данина, бо меч з двох сторін гострий, а наша шабля лише з однієї. Тому вони з нас данину братимуть, і наші землі стануть їхніми... Й на інші землі вони підуть.

- Платіть нам данину!

shkola.in.ua

- Ось знайшли ми данину нову (мечі).

- Звідки?

- У лісі на горах, над рікою Дніпровською.

- Що вам дали?

- Недобра се данина, княже. Ми здобули її однобічною зброєю, себто шаблями, а сих зброя обоюдогостра, себто мечі. Сі будуть брати данину і з нас, і з інших земель.

2) деревлянським старійшиною і старшим дружинником князя Ігоря

- Лихо ви вчиняєте зі своїм князем. Забираєте в нас все добро. Як нам прожити? З кожного диму вигребли все, ледве з горнят кашу не забрали... Стогне наша земля, сльозами вкривається.

- Щоб знали, як князеві служити. Скільки князеві треба, стільки й візьме. На те й він і князь! Не вашого розуму то справа. Не віддасте данини - село спалимо, руйновище буде. Хто піде проти княжої волі буде скараний на смерть.

- Чим навесні ниву засіяти?

- Можеш і не сіяти! То не мій клопіт. На ведмедя підете, виживете. А ні - то й риби зловите. Грибів насушите. Тільки ж не забудь, і людям своїм передай - хутро хай справно несуть. А то ми самі по хатах підемо. Найдемо приховане - мій меч, а твоя голова з пліч.

3) представником руського посольства княгині Ольги, яке відвідало Константинополь, і придворним візантійського імператора.

- Ми прибули до вас із Києва, матері міст руських, від княгині Ольги, з миром.

- Вітаємо північних гостей від імені імператора Візантійської імперії. Що привело вас у нашу країну?

- Княгиня Ольга повеліла поновити всі торгові угоди, укладені в минулому між Константинополем та Києвом.

- Що ж, імператор обдумає над вашою пропозицію, але якби ви в минулому не чинили розбою, та не йшли війною...

- Нам вигідно торгувати в Царгороді, де на ринку товарів з усього світу, і ми теж добра' маємо... І хутро, і мед, віск, шкіри... Хіба ви проти?

- Ми лиш хочемо впевненості, що завтра чи далі в майбутньому ви не рушите своїми військами руйнувати і грабувати нашу столицю.

- Слово даємо!

- Лише тоді, як ви приймете християнство, та присягнете нам на хресті, тоді повіримо...

4. Робота в малих групах. Обговоріть наведені проблеми і презентуйте висновки класу:

1) вплив природно-кліматичних умов навколишнього середовища на господарство та спосіб життя східних слов’ян; Природно-кліматичні умови навколишнього середовища є надзвичайно вагомим чинником для розвитку сільського господарства. Основним заняттям слов'ян було землеробство, що визначило осілий спосіб життя племен, а кліматичні умовивирощування певних сільськогосподарських культур.

2) роль Києва у слов’янському державотворенні; Географічно вигідне розташування Києва на торговому шляху з варяг у греки сприяло виділенню міста, як центру східнослов'янських земель - зібрана данина стікалась до Києва з метою подальшого продажу в Константинополі.

shkola.in.ua

3) роль відносин із Візантійською імперією в розвитку Русі - України; Візантійська імперія в підсумку стала для Русі державницьким орієнтиром, в якого Київська держава переймала політичний досвід, особливості культури і релігії. 4) оцінка внеску в розбудову Русі-України її перших правителів. Оцінка діяльності перших правителів Русі не може бути однозначною, бо їх правління було різним. Але важливою спільною рисою політики перших князів можна назвати діяльність, спрямовану на становлення Київської держави, як важливого суб'єкта міжнародних стосунків і нової політичної сили в Східній Європі.

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом І.

Варіант І

Сторінка 26

1. Центром якого союзу племен був Київ? Полян.

2. Щорічний похід київського князя з метою збирання данини з підвладних союзів племен мав назву полюддя.

3. Кого з названих осіб князі Русі-України вважали засновником своєї династії? Рюрика

4. Коли відбувалося Велике розселення слов’ян? V—VII ст.

5. У якому році відбулося об’єднання північних і південних східнослов’янських руських земель князем Олегом? 882 р.

6. Що стало приводом до повстання деревлян у 945 р.? Повторне збирання данини київським князем Ігорем.

7. Походи київського князя Святослава в Болгарію призвели до конфлікту РусіУкраїни

із Візантійською імперією.

8. Зображений середньовічний малюнок можна використати як ілюстрацію до літописної розповіді про поразку походу на Константинополь київського князя Ігоря.

9. До кого з такими словами звернулася княгиня Ольга: «Більше вже не хочу мститися хочу тільки взяти з вас невелику данину. Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці»? Деревлян.

10. Прочитайте уривок із джерела та виконайте завдання. «“Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож: не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, а я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, тоді [самі] подумайте про себе”. І сказали вої: “Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо”». Цю промову князь Святослав проголосив напередодні битви з візантійцями.

11. Установіть послідовність подій становлення Русі-України.

1…ми, [мужі] від народу руського… послані від Олега, великого князя руського… до вас. Льва, і Александра і Константина, великих за волею божою самодержців, цесарів грецьких…»

shkola.in.ua

2…І великий князь наш Ігор, і князі, і бояри його, і всі руські послали нас до Романа, і до Константина, і до Степана, до великих царів грецьких, утвердити дружбу із самими царями, і з усім боярством, і з усіма людьми грецькими на весь час, доки сяє сонце і весь світ стоїть…»

3«Дружина господаря Русі, який колись приводив флот проти ромеїв… по смерті свого чоловіка прибула в Константинополь. Хрестилася… вона була гідно вшанована»

4«…Рушив… (він) на Дунай на болгар, і в битві переміг… (він) болгар. І взяв він

вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяславці, беручи данину з греків…»

12. Установіть відповідність між іменами правителів Русі-України та їхніми

здобутками.

Аскольд - укладення першого відомого договору Русі-України з Візантією; Олег - об’єднання північних і південних східнослов’янських земель; Ольга - приборкання повстання деревлян; Святослав - розгром Хозарського каганату.

13. Які з названих східнослов’янських союзів племен розселилися на території сучасної України? Сіверяни, уличі, тиверці.

Варіант ІІ

1 Центром якого союзу племен було місто Іскоростень? Деревлян.

2. Під якою назвою згадувалася в тогочасних писемних джерелах територія Середнього Подніпров’я, що перебувала під владою князя Аскольда? Куявія.

3. Розповідь у писемних джерелах про існування на території розселення східних слов’ян у VIII IX ст. Куявії, Славії та Артанії свідчить про розподіл слов’янської спільноти на венедів, антів та склавинів.

4. Торговельні договори, укладені князями Аскольдом, Олегом, Ігорем, урегульовували відносини Русі-України із Візантійською імперією

5. Одним із заходів княгині Ольги було встановлення «уроків». Це означало, що було визначено розміри данини.

6. Розпад Хозарського каганату був наслідком походів князя Святослава.

7. Що стало одним із результатів посольства великої княгині Ольги до Константинополя, про яке повідомляє літописець? Прийняття княгинею християнства.

8. Похід якого князя зображено на малюнку з літопису? Олега.

9. Діяльність якого князя дала підстави вченим зробити висновок, що «…його князювання започаткувало виникнення Русі-України, що об’єднала слов’янські Північ і Південь». Олега.

shkola.in.ua

10. Прочитайте уривок із джерела та виконайте завдання. «Увійшла сама княгиня зі своїми родичками й вибраними служницями; вона йдучи поперед інших жінок, а ті в порядку йдучи одна за другою… Після них увійшли посли й представники князів руських… Сів імператор з імператрицею зі своїми дітьми, й покликано було княгиню із зали, й, за запрошенням імператора сівши, говорила з ним про що хотіла».

Про зустріч княгині Ольги з правителем якої держави йдеться в уривку із джерела?

Візантійської імперії.

11. Установіть послідовність подій:

1) підписання першого відомого договору Русі-України з Візантією;

2) проголошення князем Олегом Києва «матір’ю міст руських»;

3) знищення міста Іскоростень княгинею Ольгою;

4) розгром Хозарського каганату дружиною руського князя.

12. Установіть відповідність між іменами князів і цитатами з історичних джерел Олег

«…Узрівши голі кості й череп, князь мовив: “Чи од сього черепа смерть мені

прийняти?” І наступив він ногою на череп, і, виповзши звідти, змія вжалила його в ногу. І з того розболівшись, він помер»

Ігор

«І приспіла осінь, і став він замишляти [похід] на деревлян, прагнучи добути більшу данину… І добув він [собі ще] до попередньої данини, і чинив їм насильство він і мужі його»

Ольга «Жінка господаря Русі, який колись приводив флот проти ромеїв… по смерті свого чоловіка прибула в Константинополь. Хрестилася… вона була гідно вшанована» Святослав

«…Рушив… (він) на Дунай на болгар, і в битві переміг… (він) болгар. І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяславці, беручи данину з греків…».

13. Наведена історична карта дає змогу: - визначити межі Русі-України в X ст.; - указати території, які увійшли до складу Русі-України за князя Святослава; - характеризувати зовнішньополітичну діяльність князя Святослава.

Розділ ІІ. Русь-Україна наприкінці X у першій половині XI ст.

§ 6. Русь-Україна за Володимира Великого Сторінка 32

Запитання та завдання

2. Розкажіть про початок правління князя Володимира Великого.

shkola.in.ua

В історію Русі-України князь Володимир Великий увійшов як активний реформатор, діяльність якого сприяла зміцненню країни. Князь Володимир продовжував політику попередників щодо підпорядкування Києву східнослов’янських земель, які не увійшли до складу Русі-України. У 981 р. Володимир відвоював у Польського князівства територію «червенських міст» (Волинь, Червень, Белз і Перемишль). До Русі-України було приєднано землі в басейні Західного Бугу. Незабаром тут збудували фортецю Берестя, а на Волині заснували нове місто Володимир. Упродовж 981 982 рр. князь двічі приборкував в’ятичів, у 981 р. — білих хорватів, а в 984 р. — радимичів. За часів Володимира під владою великого київського князя опинилися всі східнослов’янські землі. У цілому завершився процес формування державної території Русі-України.

3. Які заходи внутрішньої політики здійснив князь Володимир? чи сприяли вони зміцненню русі-України? Поясніть свою думку. Багато зусиль князь Володимир докладав для розбудови державності Русі-України. Близько 988 р. він здійснив адміністративну реформу, позбавивши влади місцеву знать і посадивши у племінних княжіннях намісниками своїх десятьох синів. За переказами

«Повісті минулих літ», він нібито провів також правову реформу, запровадивши «Устав земляний» — збірник норм усного звичаєвого права, що базувалися на давніх звичаях і традиціях східних слов’ян.

Майже безперервна боротьба князя Володимира з печенігами, які чинили напади на Русь-Україну, обумовила необхідність здійснення військової реформи. Замість

найманців-варягів князю почали служити «мужі кращі» зі східнослов’янських союзів племен, а південні кордони було зміцнено величезною за розмірами системою укріплень, відомою під назвою «Змієві вали». Запровадження Володимиром християнства як державної релігії Русі-України визначило її подальший розвиток. Вона змогла увійти до кола християнських держав світу та підтримувати рівноправні відносини з ними.

Прийняття християнства мало важливе історичне значення для подальшого розвитку Русі-України. Християнство сприяло руйнуванню залишків родоплемінних відносин у східних слов’ян, зміцненню князівської влади, визнанню її права на панування. Водночас християнство стверджувало рівність усіх перед Богом. 4. Як відбулося хрещення русі-України? Повернувшись до Києва, Володимир улаштував хрещення населення своєї столиці. Пізніше було здійснено хрещення населення інших земель Русі-України. У літописі Нестор розповідає про всі події, пов’язані із запровадженням християнства, під 988 р., проте дослідники вважають, що вони відбувалися впродовж 988 990 рр.

§ 7. Русь-Україна за правління князя Ярослава Мудрого

Сторінка 37

Запитання та завдання

2. Розкажіть, як відбувалися міжусобна війна між синами князя Володимира й утвердження Ярослава в Києві. Після смерті в 1015 р. князя Володимира владу в Києві захопив його пасинок Святополк Ярополкович, скориставшись відсутністю Бориса, якого, за літописом, більше любили кияни. Між нащадками Володимира Свято славом, Мстиславом, Борисом, Глібом і Святополком спалахнула жорстока міжусобна війна за великокнязівську владу.

У боротьбі нащадків Володимира за владу загинули Борис, Гліб і Святослав. Літописець стверджує, що братів убили за наказом Святополка. Однак у деяких західноєвропейських хроніках схилялися до думки, що ініціатором цього міг бути Ярослав, який княжив тоді в Новгороді. Він виступив проти Святополка, що захопив владу в Києві. Ярослава підтримували новгородці й варяги, а Святополка — печеніги.

shkola.in.ua

3. Охарактеризуйте внутрішню політику Ярослава. За князювання Ярослава було укладено писемний збірник норм звичаєвого права РусіУкраїни, що дістав назву «Правда Ярослава». Вони захищали людське життя, установлювали штрафи за вбивства й приниження людської гідності. При цьому смертної кари вони не передбачали, але звичай кривавої помсти продовжував існувати, як і раніше. «Правда Ярослава» містила 18 статей і стала основою «Руської правди» — першої писемної кодифікації норм права Русі-України. Князь Ярослав сприяв зміцненню центральної влади, що послабилася під час міжусобної війни між синами Володимира. Опорою князя були бояри, а в головних

містах Русі-України він посадив своїх синів. Багато зусиль Ярослав докладав для створення нових і розбудови існуючих міст. Князь укріпив Київ, звівши «місто Ярослава» — нову систему укріплень із ровами й земляними валами заввишки 14 м із міцними дубовими стінами та вежами, яка простяглася на 3,5 км. Могутність цих укріплень не мала рівних у Русі-Україні. Територія «міста Ярослава» в сім разів перевищувала площу «міста Володимира». За зразком візантійської столиці звели Золоті ворота — головний парадний в’їзд до Києва. Також було збудовано Софійський собор і закладено Георгіївський та

Ірининський монастирі. Імовірно, близько 1051 р. чернець Антоній на схилах Дніпра поблизу Києва заснував чоловічий монастир — Києво-Печерську лавру.

4. Яким був внесок князя Ярослава в культурно-освітнє й церковне життя РусіУкраїни?

З ім’ям Ярослава пов’язаний розквіт культурного життя, насамперед книжності. Літописець зазначає, що сам князь читав книжки вдень і вночі, організовував переклад творів із «гречизни слов’янською мовою». За Ярослава створили перший літописний звід 1037 1039 рр. Князь власноручно переклав багато книжок і зібрав велику бібліотеку, яка зберігалася при Софійському соборі. У ній налічувалося до 900 примірників книжок, що для Середньовіччя було дуже великою книгозбірнею.

Князь Ярослав піклувався про розвиток церкви, віддаючи їй десяту частину своїх прибутків. Церкви й монастирі були осередками освіти — при них працювали школи.

§ 8. Суспільний і політичний устрій та господарське життя Русі-України Сторінка 45 Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Історична абетка». Правила гри. Ведучий(-а) називає букву алфавіту. Окремі учасники(-ці), пари або малі групи за визначений час мають скласти перелік слів, які починаються на цю букву й тісно пов’язані з темою уроку. Перемагають ті, чий список буде найдовшим.

В

- Вотчина - феодальна земельна власність, яку можна було вільно передавати в спадок, продавати, дарувати тощо.

- Васал - у середньовічній Європі феодал, що отримував земельні володіння та був залежним від більш могутнього сеньйора. У Русі-Україні удільні князі перебували у васальній залежності від великого князя київського й самі мали васалів-дружинників, надаючи їм землі в умовне володіння.

- Віче - загальні збори всього дорослого вільного чоловічого населення міста для розгляду громадських і державних справ в часи Київської держави.

shkola.in.ua

Г

- Гривні - сріблі злитки вагою до 160 грам, що слугували грошима.

Д

- Домен - особисте земельне володіння середньовічного феодала.

- Данина - плата селянами продуктами своєї праці на користь племінної знаті (пізніше

- князя і військової дружини).

- Дитинець -центральна укріплена частина міста, де знаходилася княжа резиденція.

Е

- Емаль - на поверхню золота або срібла напаювалися тонкі дротинки, які складали контур

майбутнього малюнка.

Вони

утворювали перегородки, простір, між якими

заповнювався емаллю - різнокольоровою

склоподібною масою. Далі річ клали на жаровню, де емаль плавилася, а потім застигала.

Емалями прикрашали князівські корони, медальйони, хрести, оклади церковних книг. З

- Залежні верстви - нижчі верстви населення, які займалися господарством та сплачували данину (міщани, вільні й залежні селяни, дворова челядь, холопи).

- Закупи - селяни, які через різні обставини втратили своє господарство й змушені були працювати на землевласника за грошову позичку (купу).

І

- Імперія - велика монархічна держава; територіальна державна система, усередині

якої цілі народи вважаються панівними або підлеглими

К

- Князь - титул глави феодальної монархії.

- Князівська рада — дорадчий орган при великому князі київському, що походить від східнослов’янських племінних рад старійшин (старців).

- Кожух - верхній чоловічий одяг з овечої шкіри.

Л

- Личаки - плетене взяття з кори липи (лика). Н

- натуральна повинність - сплата данини селянами племінній знаті продуктами своєї праці (збіжжя, мед, шкіри...)

П

- Панівні верстви - вищі верстви населення, які володіли чи користувалися землею, збирали данину, мали переважно військовий обов'язок (князі, бояри, дружинники, духовенство).

- Помістя — феодальна земельна власність, яку надавали за службу у війську або при дворі. Її не можна було заповідати, продавати тощо.

- Полюддя - ненормований збір данини князем та військовою дружиною.

- Правові норми - суспільні норми поведінки, встановлені державною владою.

shkola.in.ua

- «Повість минулих літ» - літописне зведення, складене в Києві в XI — на початку XII століття ченцем Нестором та іншими літописцями, яке лягло в основу всього наступного руського літописання. Одна з найдавніших літературних пам'яток в історії України, найдавніша велика літописна пам'ятка української мови. - Підсічна система землеробства - форма обробітку землі, за якої майбутню ділянку звільняли від лісу. - Парова система система землеробства - форма обробітку землі, за якої щорічно певна частина земельної ділянки для відновлення родючості залишалася під пар, тобто незасіяною (двопільна - через рік, і трипільна - через два роки). - Промисли - заняття полюванням, рибальством та бджільництвом.

- Посад - ремісничо-торгова частина міста.

- «Руська правда» - писаний збірник законів, виданий в часи правління Ярослава

Мудрого.

- Рядовичі -селяни, що уклали із землевласником договір (ряд) про найм і відповідно до нього працювали в його господарстві.

- Ремесло - професійне ручне виробництво предметів побуту, знарядь праці, прикрас.

- Соціальна верства - велика група людей, становище якої в суспільстві визначено

певним спільним обсягом

прав та обов’язків.

- Сюзерен - за часів феодалізму великий феодал-сеньйор, що був господарем над васалами.

- Смерди - особисто вільні селяни, що були членами громади, мали власне

господарство, земельні наділи й сплачували данину князю.

- Сільське господарство - вид господарства, який включає в себе розведення тварин та вирощування рослин (землеробство).

- Сіни - відкрита тераса на другому поверсі будинку. Т

- Торгівля - обмін матеріальними цінностями (товаром) за допомогою грошей.

- Торговельні шляхи - маршрути транспортування товарів для продажу. В часи Київської держави діяли Грецький (з варяг у греки), Соляний (до Центральної та Західної Європи), Залозний ( до країн Кавказу та Арабського Сходу).

- Торжища - загальна назва ринків у Києві ХІ ст. (Бабин торжок на Горі й Торговище на Подолі).

- Терем - верхній ярус будинку, де розташовувалися кімнати.

У

- Уділ - у Русі-Україні так називали адміністративно-територіальну одиницю, якою управляв князь, залежний від великого київського князя.

- «Устав земляний» - усна збірка правових норм князя Володимира, звід звичаєвих правил поведінки.

Ф

- Феодал - власник феоду (земельної ділянки), за який потрібно було служити у війську.

- Феодальна драбина - феодальне підпорядкування васалів (бідніших феодалів) сеньйорам (багатшим феодалам). Феодал міг бути сеньйором і васалом одночасно, але різним феодалам. Верхній щабель феодальної драбини займав київський князь, і лише він міг надавати землю феодалам.

- Холопи - переважно військовополонені, їхнє становище нагадувало становище рабів, яких господар міг навіть безкарно вбити.

Ц

- Централізована монархія - форма правління, за якої найвища державна влада зосереджена в руках однієї особи - монарха, що управляє країною з одного центру. Ч

- Челядь - особи, які втратили своє господарство й працювали на феодала. - Чернь - чорні та темно-сірі зображення, нанесені на метал за допомогою гравірування й наступного заповнення штрихів особливим сплавом. У техніці черні виготовляли срібні колти (підвіски), медальйони, персні,

хрести, браслети тощо.

- Черевики - взуття, виготовлене з м'якої шкіри черева тварин. - Чоботи - взуття зі шкіри з високими холявами.

2. Робота в парах. Обговоріть і визначте, чим централізована монархія

відрізняється від патримоніальної монархії як форми державного правління.

Монархічні форми правління доповнюють одна одну. В централізованій монархії влада зосереджена в руках однієї особи, а в патримоніальній - держава як спадкова власність монарха (князя) передавалася у спадок його наступнику.

3. Укажіть факти, які дозволяють зробити висновок, що великий князь київський наприкінці X - у першій половині XI ст. був головною фігурою системи державної влади.

Князі для посилення свого авторитету заручатися підтримкою ради старійшин (старців), але старійшини не могли приймати жодних рішень, а лише могли давати поради князеві. Київські князі зосередили в своїх руках всю повноту влади, ліквідувавши місцеві княжіння та посадовивши там своїх синів (починаючи зі Святослава). Вся влада на землях Русі належала роду Рюриковичів, найстарший князь перебував у Києві і лише він міг займатися розподілом земель. В усіх інших містах, підлеглих Києву, правили від імені великого князя київського. Лише київський князь міг представляти Київську державу на міжнародній арені, а посли могли говорити лише від імені князя. Прийняття християнства підпорядкувало церковну владу світській, що просилило владу князя. Київський князь мав спадкову владу - він одноосібно вирішував, котрому з його синів дістанеться київський стіл після його смерті. Як правило, мова йшла про старшого сина. Такий порядок започаткував Ярослав Мудрий. Князі видавали закони ("Руська правда" Ярослава Мудрого) і чинили суд.

Віче, як збори громадян з метою вирішення важливих питань суспільного життя, в умовах централізованої спадкової монархії втрачає своє значення.

4. Як відбувалося становлення феодальних відносин у Русі-Україні? Встановлення феодальних відносин відбувається за умови розшарування суспільства на соціальні групи - частини суспільства з різними правами та обов'язками та певною кількістю майна. Цей процес не оминув і східних слов'ян. Феодальні відносини у слов'янській спільноті формувалися з розпадом родоплемінних відносин - від данини селянами на користь родоплемінної знаті до збору полюддя в ІХ ст. київським князем. А вже в Х ст. земля Київської держави стала власністю київського князя. Внаслідок адміністративної реформи князя Володимира (розподілу земель між синами) на кінець Х ст. відбувається формування доменів - особистих земельних володінь удільних князів. Проте київський князь залишався головним володарем землі, і за ним залишалося право її перерозподілу.

В ХІ ст . київський князь міг надавати земельні ділянки для кормління (тобто залишати всі податки собі) для служилої верхівки (бояр, воєвод) та церкві. На кінець ХІ ст. виникають боярські вотчини - спадкові земельні володіння, які передавалися в спадок. Помісна форма землеволодіння, коли князь надавав помістя (землю) на період військової служби, виникає в ХІІ ст. Власник помістя не мав права продавати, дарувати, передавати землю у спадок без дозволу князя.

Верховним сеньйором, що міг надавати землю, був київський князь. Удільні князі, бояри й дружинники

були його васалами. Роздавати землю вони права не мали. Тоді як у Центральній і

Східній Європі право на розпорядження землею мали всі сеньйори по відношенню до своїх васалів.

5. Охарактеризуйте становище основних верств населення Русі-України. Верстви населення поділялися на дві групи - панівну і залежну.

Великий князь київський - (панівна верства) - голова феодальної монархії.

Удільні князі - (панівна верства) - родичі (діти) київського князя, котрих наділяв

землями для управління. Удільні князі підпорядковувалися київському князю. Бояри - (панівна верства) - знатні представники слов'янських племен, позбавлені влади київським князем.

Духовенство - (панівна верства) - мало власну ієрархію: поділялося на вище та нижче. Біле духовенство перебувало серед людей, чорне - жило в монастирях відсторонено від інших. Князь київський наділяв церкву землею.

Князівські дружинники - (панівна верства) - воїни, що отримували землю за службу у війську, про розпоряджатися земельним наділом не могли. Вільні селяни (смерди) - (залежна верства) - особисто вільні селяни, що були членами громади, мали власне господарство, земельні наділи й сплачували данину князю. Міщани - (залежна верства) - вільні ремісники й торговці, які сплачували податки та

повинності

на користь міст.

Залежні селяни (закупи) - через різні життєві обставини втратили своє господарство й змушені були працювати на землевласника за грошову позичку (купу). Залежні селяни (рядовичі) - укладали із землевласником договір (ряд) про найм і відповідно до нього працювали в його господарстві. Дворова челядь - (залежна верства) - особи, що втратили своє господарство й працювали на феодала. Їх могли продати, подарувати або передати в спадок. Холопи - (залежна верства) - більшість військовополонені, становище яких було дуже близьким до рабів. За певних обставин господар міг не лише покарати, а й убити холопа.

shkola.in.ua

6. Порівняйте особливості повсякденного життя представників різних верств населення Русі-України та сучасного українства. Сучасний український світ знаходиться на значно вищому рівні цивілізаційного розвитку, ніж тисячу років тому, в часи Русі-України. Діяльність сучасних людей всіх без виключення верств населення значно більше регламентована і упорядкована різними соціальними нормами, ніж це було в ранньому середньовіччі. Окрім того, суттєво змінилися моральні норми суспільної поведінки, початок цьому процесу дало християнство, яке заклало основи сучасної суспільної моралі. Сьогоднішня спільнота має значно більше встановлених державною владою правових норм поведінки, ніж це було в часи Русі. Для прикладу, можна порівняти повсякденне життя сучасного робітника і середньовічного ремісника. Так, якщо відкинути за рамки все технічне оснащення, яке є в робітників, і якого, зрозуміло, не існувало в середньовіччі, то ми побачимо, що умови праці сучасних робітників відрізняються від ремісничої праці наявністю великої кількості різних правил, починаючи з тривалості робочого дня і закінчуючи щорічною

відпусткою.

7. Колективне обговорення.

1) Оцініть можливості особи в тогочасній Русі-Україні для того, щоб захистити свої людські цінності (життя, честь, гідність, недоторканність, безпека) та впливати на суспільне життя.

Сучасне суспільство пройшло великий цивілізаційний шлях розвитку і тому рівень захисту людських цінностей, таких як життя, честь, гідність, недоторканість, безпекає незрівнянно вищим, але і сьогодні він ще далекий від досконалості.

В сучасній Україні діють Конституція, Закони України, правоохоронні органи, які стоять на сторожі людських цінностей, які називають невід'ємними правами людини. Але, на жаль, прийняті законодавчі акти є часто декларативними, і не виконуються на практиці в повному обсязі, а правоохоронні органи не завжди можуть надати дієву допомогу громадянам. Держава Україна зобов'язалася дотримуватися міжнародних правових норм щодо забезпечення прав людини - це Загальна декларація прав людини (1949 р.) чи Конвенція про права дитини (1989 р.) та багатьох інших важливих міжнародно-правових документів. В ХІ ст. до нас дійшов правовий документ "Руська правда", укладений Ярославом Мудрим. Серед різних статей документу є статті, що стосуються захисту людського життя - від кровної помсти за вбитого до грошового штрафу за причинену людині смерть - варто зауважити, що розмір грошового стягнення з винного визначався згідно соціального положення вбитої особи - чим вищий статус, тим більший розмір штрафу. Цікаво, що найбільше документ містить статей, що стосуються охорони життя, здоров'я і майна людей. Сучасна Україна - демократична держава з республіканською формою управління, найбільш суттєвою ознакою республіки є виборність державної влади. Люди на виборах на певний строк вибирають владу, таким чином саме народ є джерелом державної влади. В Київській державі існувало віче - збори чоловічого населення, на яких приймалися важливі рішення суспільного життя. Проте з часом значення віче підупало, і його місце займає централізована монархія з київським князем на чолі, який зосереджує всю повноту влади. Населення Русі-України практично було усунуте від участі в управлінні державними справами. Варто пам'ятати, що обидві форми правління (республіка та монархія) - не є досконалими.

shkola.in.ua

2) Як людина впливала на навколишнє середовище за часів Русі-України? Оцініть її ставлення до природи. Суттєвий негативний вплив людини на довкілля розпочався порівняно недавно - від середини ХІХ ст., з початком науково-технічного прогресу, коли фізичну силу робітника змінює двигун. Негативний вплив господарської діяльності триває й сьогодні - і з кожним роком в усе більш загрозливих масштабах: відбувається забруднення вод, повітря, надр, руйнація ґрунтів, винищення лісів, скорочується видовий склад тварин і рослин. Потепління клімату, спричинене парниковим ефектом, взагалі приведе до безповоротних і катастрофічних змін довкілля, що загрожує здоров'ю і життю людства. Єдиний позитив у збереженні природи - укладення міжнародних природоохоронних документів, діяльність природоохоронних організацій.

В часи Русі вплив на природу був мізерним внаслідок невисокого рівня розвитку

господарства. Проте варто зауважити, що людина й тоді абсолютно не дбала про природу - спалювала ліси, займалася полюванням без жодних обмежень.

8. Робота в парах. Обговоріть відповідний матеріал з історії України і всесвітньої історії та складіть порівняльну таблицю «Становлення феодальних відносин у

країнах Західної Європи та Русі-Україні».

План

порівняння

Спільне

Країни Західної Європи Русь-Україна

- розпад родового ладу,

- земля за військову службу,

- воїни і церква мали право на користування землею,

- феодальна роздробленість.

- бенефеціарна реформа К. Мартела,

Відмінне

- земля - власність сеньйорів,

- феодальна драбина.

- розпад родового ладу,

- земля за військову службу,

- воїни і церква мали право на

користування землею,

- феодальна роздробленість.

- формування доменів,

- земля - у власності київського

князя,

- кормління - збір податків з певної

території ха дозволом князя,

- вотчина - земля з правом передачі у

спадок. Порівняльна характеристика становлення феодальних відносин Русі-України і країн Західної Європи

9. Робота в малих групах. Підготуйте розповідь про відвідини мандрівником

ярмарку в Києві, де продавали вироби руських ремісників. Проведіть конкурс робіт.

Ярмарка в Києві проходила на Торжищі на Подолі, торгову площу називали ще Житнім торгом, Торговицею, Красною Площею (нині там розташована Контрактова площа). Торгували й на Бабиному Торжку на Горі. Ярмарка була велелюдною, бо ж через Київ по Дніпру проходив знаменитий шлях із варяг у греки. На ринку була велика кількість товарів, дзвеніли монети різних держав. Київ відкривав ворота всьому світу. Кораблі іноземних купців приставали у гирлі річки Почайної, де був облаштований причал. Тут же розташовувалися складські будівлі для товарів. На торгових рядах можна було придбати вироби багатьох київських майстрів - кожум'як, зброярів, гончарів, кравців, дьогтярів, ювелірів, ковалів, . Люди купували те, чого не могли виробити власними зусиллями. Торгові ряди виготовлялися з дерева, іноземним купцям облаштовували навіси на випадок негоди. Там можна було побачити заморський крам - прянощі, шовкові тканини, міцні вина і пахощі. Навіс прикрашали дерев'яною головою коня, яка б мала захистити заморських гостей від лиха, грабунку й псування товарів.

shkola.in.ua

На території торгу стояла митна хата, де продавці, як місцеві, так і іноземні, обов'язково мали сплатити за торгівлю. Територія всього базару була покрита дерев'яним настилом, закріпленим на вбитих в землю дубових палях, аби зберегти настил від гниття. В центрі Торжища знаходилася паперть, складена з кам'яних плит та соснових стовбурів. На паперті стояло билопідвішений на палях великий шкіряний барабан, ударами в якого скликали людей на віче чи для оголошення наказів князя.

§ 9. Культура Русі-України Сторінка 50

Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Три речення». Правила гри. Учням та ученицям необхідно передати зміст пунктів параграфа трьома простими реченнями. Перемагає той(-а), у кого розповідь буде коротша, але при цьому правильно передаватиме зміст вивченого матеріалу. Гру доцільно проводити в письмовій формі.

1. Виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови. Школи. Існування дохристиянської писемності в слов'ян, які писали "чертами і резами". Після запровадження християнства відбувається поширення винайденої учнями

братів-просвітителів Кирила

і Мефодія абетки-кирилиці.

Формування ознак майбутньої української мови припадає на VI-VII ст. і тривало до кінця XIII ст.

2. Усна народна та музична творчість.

Усна народна творчість Русі-України надзвичайно різноманітна: билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки. Музична творчість проявлялася в поширені пісень, танців, гри на музичних інструментах - гуслях, сопілках, гудках, домрах, балалайках, волинках та бубнах. Християнська церква засуджувала скоморохів за їхні язичницькі забави, сприяла поширенню в Русі-Україні хорового співу та нот. 3. Розвиток архітектури й образотворчого мистецтва. Кожен великий руський град мав досить складну для свого часу систему оборонних укріплень. Перша кам'яна світська споруда - Ольжин двір, а перша кам'яна церква -Десятинна.

Внаслідок запровадження християнства відбулося поширення візантійського

культурного впливу в архітектурі та мистецтві Русі-України.

2. Як відбувався процес становлення давньої української мови?

Процес становлення мови був повільним і мав кілька періодів: - в кінці III ст. до н. е. - поч. І ст. н. е. в слов’ян формуються західнослов’янська і східнослов’янська мовні території; - протягом І-V ст. на східнослов’янській мовній території з’явилися ознаки, притаманні майбутнім

східнослов’янським мовам;

- розпад східнослов’янської мовної території на північну й південну групи;

- в південній групі в VI-VII ст. формувалися ознаки майбутньої української мови.

3. Назвіть факти, які свідчать про розвиток освіти в Русі-Україні.

- Володимир Великий в Києві для дітей князів і бояр наказав відкрити першу школу.

- Ярослав Мудрий заснував школу, де навчалося 300 дітей старост і священників.

shkola.in.ua

- Ярослав Мудрий знав кілька мов, а його Всеволод опанував п’ять іноземних мов.

- Вивчали богослов’я, філософію, риторику і граматику, іноземні мови. - Азбука та інші численні графіті на стінах Софії Київської. 4. Яку роль для вивчення духовного життя Русі-України відіграє тогочасна усна народна та музична творчість? Усна народна та музична творчість допомагає краще зрозуміти дослідникам історії духовне життя східних слов'ян. Казки відображають погляди людей на добро і зло,

правду і кривду. Загадки і прислів'я відображають життєвий досвід і мудрість народу. 5. Укажіть найважливіші досягнення архітектури та образотворчого мистецтва Русі-України.

Кам'яне будівництво, оздоблення інтер'єрів мозаїками та фресками, хрестово-купольні храми візантійського зразка, Х-ХІ ст . - також початки зародження слов'янського

архітектурного стилю.

Внутрішнє оздоблення храмів фресками та мозаїками. Розвиток іконопису за візантійськими канонами. 6. Колективне обговорення. Які прояви розвитку культури Русі-України варто вважати одними з найкращих у європейській середньовічній цивілізації? Чому? Одним з найкращих проявів культури Русі-України в європейській середньовічній

цивілізації є архітектура культових споруд.

7. Складіть таблицю «Досягнення культури Русі-України».

Галузь

культури

Основні досягнення

- до християнства слов’яни користувалися для письма власними

«чертами і резами»;

- після запровадження християнства в Русі-Україні поширилася

винайдена учнями братів-просвітителів Кирила і Мефодія абеткакирилиця;

Писемність і освіта

- За Володимира в Києві для дітей князів і бояр було відкрито першу школу;

- Ярослав Мудрий заснував школу, де навчалося 300 дітей старост і священників;

- вивчалося богослов’я, філософія, риторика і граматика, іноземні мови.

- це билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки;

- у билинах оспівувалися воєнні перемоги київських князів і їхніх дружин;

Усна народна творчість

- про князя Володимира Красне Сонечко, який разом із богатирями Іллею Муромцем, Альошею Поповичем та Добринею Микитичем захищав Русь-Україну;

- До часів Русі-України належить виникнення казок про Змія Горинича, Кирила Кожум’яку, Вернигору, Котигорошка.

- поширені пісні, танці, гра на музичних інструментах;

- обрядові пісні, які виникли ще в дохристиянські часи. Вони були пов’язані зі святкуванням настання весни та нового року, відзначенням свят урожаю й сонця, обрядами весілля й похорону; - музичними інструментами були гуслі, сопілки, гудки, домри, балалайки, волинки й бубни;

shkola.in.ua

- християнська церква сприяла поширенню в Русі-Україні хорового співу, стала відома нотна система. Навчання співу було одним з обов’язкових предметів, що вивчалися в тогочасній школі. Архітектура

- кожне місто Русі-України мало складну для свого часу систему оборонних укріплень. Вони складалися з валів, насипаних на спеціальні дерев’яний каркас та оточених глибоким ровом. На валах споруджувалися дерев’яні стіни з оборонними вежами;

Музична творчість

- першою кам’яна церква Русі-України вважається Десятинна

церква, оздоблена мозаїками та фресками;

- князівські палаци Х-ХІ ст. із повздовжніми фасадними

галереями;

- Софійський собор у Києві з мозаїками Христа Пантократора (Вседержителя) і Марії Оранти (Богоматері-Заступниці);

- храми Святих Георгія та Ірини;

- в Х — на поч. XI ст. в будівництві храмів Русі-України

переважали візантійські традиції.

- іконопис;

Образотворче

мистецтво

- мозаїки;

- фрески.

Досягнення культури Русі-України

8. Робота в парах. Підготуйте повідомлення з презентацією «Софія Київська

перлина архітектури Русі-України».

Тезовий опис (як текстовий матеріал для слайдів):

- зведена в XI ст. (заснування собору згадується в літописах як під 1017, так і під 1037 роками) Ярославом Мудрим;

- У 1990 р. Софійський собор занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;

- Софія - культовий, освітній і громадський центр;

- Софія - місце державних урочистостей і зустрічей;

- Софія Київська головна святиня Русі-України;

- Софія – тисячолітній свідок і учасник життя Києва і Русі-України;

- собор має 260 м кв. мозаїк та 3000 м кв. фресок;

- склепіння головного вівтаря увінчує славетний мозаїчний образ Богоматері Оранти;

- мозаїка Христа Пантократора (Вседержителя);

- великий цикл знаменитих світських фресок і велика кількість графіті; - реліквією собору є мармуровий саркофаг Ярослава Мудрого; 9. Робота в малих групах. Порівняйте рівень розвитку, визначте спільне й відмінне в особливостях культури Русі-України та інших країн європейського Середньовіччя. На культуру країн середньовічної Європи й Русі-України визначальний вплив мала християнська церква. Культові споруди в європейських державах переважали романського архітектурного стилю, з ХІІ ст. в моду входить готичний стиль. На теренах Русі-України церковні будови зводять візантійським стилем.

shkola.in.ua

Освіта була справою церкви, найбільша увага приділялася вивченню Біблії. Здобувати освіту могли, як правило, діти найзаможніших верств. Приділялася увага вивченню філософії та схоластики (як сприймати світ - розумом чи вірою?). При дворі Карла Великого в Ахені заснована 780 року Палатинська академія, що мала на меті вивчати і розвивати античні знання, але з урахуванням християнської ідеології. В Європі набули поширення героїчні пісні ("Пісня про Роланда", “Пісні про мого Сіда”), в Русі-Україні - билини про захисників землі руської - Іллю Муровлянина, Альошу Поповича, Добриню Микитича.

10. Складіть перелік заходів, необхідних для збереження історичних пам’яток

архітектури доби Русі-України як частини художнього надбання всього людства. - затвердження планів забудови міст з обов'язковою забороною проведення

будівництва там, де розташовані історичні пам'ятки архітектури;

- дієвий контроль правоохоронних органів, органів громадського самоврядування

збереженням в задовільному стані історичних архітектурних пам'яток;

- виділення коштів на збереження пам'яток в належному стані;

- проведення виховної роботи з популяризації історичних пам'яток, створення

туристичних маршрутів і відповідної туристичної інфраструктури;

- формування ЗМІ суспільної думки щодо необхідності збереження в задовільному стані архітектурних пам'яток та зацікавлення й поваги до минулого в молодшому поколінні.

Практичне заняття за розділом ІІ Сторінка 50

1. Якою була територія Русі-України на початок князювання Володимира Великого?

На початок князювання Володимира Великого (980-1015) територія Русі-України почала зростала за рахунок приєднання князем земель в’ятичів та радимичів (980 р.), 981 року Володимир відібрав у Польщі Червенські землі з містами Волинь, Червень, Белз і Перемишль. На півночі підкорив племена ятвягів (983р.).

2. Назвіть особливості світосприйняття населення, господарства, суспільного й політичного устрою Русі-України в період її становлення в IX першій половині X ст.

Світосприйняття населення Русі-України було відображене в поклонінні численним язичницьким богам. Князь Володимир приймає хрещення наказує 988 року запровадити на території своєї держави християнство, що з часом радикально змінює світоглядні уявлення населення і підносить на новий щабель цивілізаційного розвитку суспільства.

Слов'яни жили осіло в селах кількістю до 50 садиб. Основою господарства було

землеробство (перевага вирощування злакових культур) і присадибне скотарство. Також мали місце промисли (полювання, рибальство, бортництво). В містах-фортецях розвивалися ремесла й торгівля.

Суспільство розмежовувалося на суспільні групи. Вищі з них були привілейованими, мали право на володіння землею, не сплачували податку, лише мали військовий

обов'язок. Нижчі верстви займалися виробництвом (сільським господарством, ремеслом) та сплачували данину. Рабство в Русі-Україні поширене не було. За формою правління Київську державу називають патримоніальною (спадковою) монархією. Князь мав усю повноту влади і керував державою, опираючись на військову силу. Військова верхівка становила державний апарат, який здійснював судочинство та збирав данину від імені князя.

II. Робота з історичними джерелами

Робота в парах.

Як князь характеризував місце жінки в родині?

shkola.in.ua

...робить вона мужу своєму добрим усе життя...

...і дає їжу в домі...

...і відчуває вона, що робити добре...

Руки свої вона розтуляє убогим, а плід подасть жебракам…

Робота в парах.

Обговоріть і визначте, які якості з’явилися у ставленні до людей у князя

Володимира після прийняття християнства.

...став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на вчення книжне... ...Повелів він усякому старцеві і вбогому приходити на двір на княжий і брати всяку потребу питво і їжу, і з скарбниць кунами.

...повелів спорудити вози і накладав (на них) хлібів, м’яса, риби і овочів різних, і мед у бочках, а в других квас. (І стали це) возити по городу, запитуючи: «Де недужі чи старці, що не можуть ходити?». І тим роздавали (все) на потребу.

...І жив він із князями навколишніми у мирі...

Робота в парах.

1. Обговоріть і визначте, що робив князь Ярослав Мудрий для розвитку культури.

...великий князь Ярослав, син Володимира, засіяв книжними словами серця віруючих людей...

...Ярослав же сей, як ото ми сказали, любив книги і, многі списавши, положив (їх) у церкві Святої Софії, що її спорудив він сам… ...інші церкви ставив він по городах і по містах...

2. Якими були особливості покарань за різні злочини, встановлювані «Руською правдою»?

Особливістю покарань за різні злочини були грошові штрафи.

Узагальнення за розділом ІІ Сторінка 50 Правила гри. Командам гравців доручається «перекласти» визначення терміна або поняття доступною мовою. Найбільш вдалі визначення можна внести до історичного словника. Міжусобна війна - в часи феодальної роздробленості боротьба за владу в державі між представниками однієї чи декількох феодальних династій. «Устав земляний» - звід усного права, запроваджений Володимиром Великим, згаданий в Повісті минулих літ. «Змієві вали» - лінія дерево-земляних захисних споруд довкола Києва довжиною близько 2000 км проти набігів кочівників зі степу. «Шлюбна дипломатія» - шлюб між представниками провладних династій з метою скріплення добросусідських взаємовідносин між ними та запобігання конфліктів у майбутньому.

«Руська правда» - збірник законів, укладений в Київській державі в ХІ ст. за

правління Ярослава Мудрого.

Кодифікація - упорядкування законодавства. Митрополія - церковна територія, що перебуває під управлінням митрополита.

Централізована монархія - одноосібна спадкова вдала, зосереджена в руках однієї особи в державі.

shkola.in.ua

Імперія - держава з монархічною формою управління, яка веде постійні війни проти сусідніх народів з метою їх завоювання і підкорення. Князівська рада - дорадчий орган при князеві, до якого входили старійшини (старці), бояри, єпископи, воєводи. Самостійних рішень без участі князя рада приймати не могла.

Домен - володіння князя чи будь-якого іншого феодала в Середні віки. Уділ - землеволодіння, надане князем у володіння і користування.

Соціальна верства - суспільна група з певними правами обов'язками.

Сюзерен - значний феодал, влада якого поширювалася на дрібніших феодалів (його васалів).

Віче - народні збори, на яких обговорювалися важливі питання суспільного і державного життя Русі.

Вотчина - приватне спадкове землеволодіння.

Помістя - земельна ділянка, яка надавалася за військову службу.

Кирилиця - алфавіт, розроблений з грецького, братами-священниками Кирилом та Мефодієм в ІХ ст. для поширення Слова Божого.

Билини - давньоруський героїчний епос, створений в часи Київської держави. Скоморохи - самодіяльні мандрівні артисти, які розважали піснями, танцями, сценками народ під час свят. Архітектура - наука про проектування будівель. Фреска - живопис по сирому тинькові. Мозаїка - зображення, викладене з кольорових камінців чи скла. Ікона - зображення Ісуса Христа, Бога-Отця, Матері Божої, святих і подій Євангелія. Об’єднайтеся в малі групи й проведіть гру «Жива картина». Пропоновані для «живих картин» події:

1) служба «застав богатирських» у степу:

- Поглянь, Ільку, в степ. Темніє щось вдалині.

- То наближається лютий ворог. Печеніги. Сунуть на нашу землю чинити лихо. - Зупинимо їх богатирською силою! Щоб Русь не повнилася сльозами.

2) закладання Десятинної церкви князем Володимиром:

- І буде на цім місці храм височіти кам'яний на честь і славу нового грецького бога. І кожному двору повеліваю дати добра десяту частину на його будівництво - чи зі смерда, чи з боярина. І я, князь київський, свою десяту частину добра дам на його зведення.

3) битва князя Володимира з печенігами біля Києва:

- Станемо на Трубежевому броду, не пустимо лютого печеніга до Києва. Не дозволимо

грабувати столицю.

- Зможеш, Микито, з печенігом до відкритого бою стати?

- Звісно, княже! Переймемо славу лютого ворога й перемогу здобудемо!

4) читання «Руської правди»:

- По княжій правді маємо жити і від неї не відступати.

- Всі мають знати, що дозволено, а чого чинити не можна, бо то віднині буде проти княжої волі.

- І покарання справедливого уникнути відступнику.

Об’єднайтеся у дві команди й проведіть гру «Історичний турнір».

Орієнтовний перелік запитань.

1. Що називають міжусобною боротьбою?

shkola.in.ua

2. Як звали по батькові Володимира Великого?

3. Хто допомагав Володимиру утвердитися в Києві?

4. На якій землі стояли міста Червень, Белз і Перемишль?

5. Скількох синів князь Володимир поставив княжити по містах Русі замість місцевих князів?

6. Назвіть реформи князя Володимира.

7. Яка вагома подія для нашої землі сталася 988 року в Києві?

8. В якому місті охрестився Володимир?

9. З яким зі своїх братів Ярослав Мудрий протягом тривалого часу правив спільно

Руссю-Україною, поділивши її по Дніпру?

10. Чому назва міста Біла Церква була Юрїв?

11. На честь якої події, за однією з версій, в Києві був закладений Софійський собор?

12. Зо називають Руською правдою?

13. Як називалася форма правління Київською державою за Ярослава?

14. Хто автор "Слова про закон і благодать"?

15. Дочка якого київського князя стала королевою Франції?

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом ІІ. Сторінка 50 Варіант

1. Що було спільним у зовнішній політиці Володимира Великого і Ярослава Мудрого?

Боротьба за «червенські міста».

2. Які кочовики здійснювали напади на південні землі Русі-України за князювання Володимира Великого? Печеніги.

3. Цьому князеві літописець приділяв багато уваги. Він був героєм руських билин. Від свого батька він отримав в уділ Новгород, де йому допомагав княжити дядько Добриня. Київський стіл він відвоював у свого старшого брата, що вважається першою міжусобною війною в історії Русі-України.

Володимир Великий

4. На картосхемі заштриховано території, приєднані до Русі-України за часів

князювання Володимира та Ярослава

5. Що завадило Ярославу Мудрому сісти на стіл великого князя київського

відразу після смерті батька? Боротьба з братами за київський стіл

6. За великого князя Ярослава Мудрого було запроваджено

Першу писемну кодифікацію звичаєвого права

7. У творі «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона йдеться про діяльність князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого

8. Завдяки яким обставинам великий київський князь Ярослав Мудрий у 1036 р. став «самовладцем Руської землі»? Успадкування земель Мстислава Володимировича

shkola.in.ua

9. «Батько мій помер, а Святополк сидить у Києві, убиваючи братів своїх…» уривок із джерела виправдовує вступ у міжусобну війну за київський стіл князя Ярослава Мудрого

10. Дочці якого київського князя писав такого листа Папа Римський: «Слух про ваші чесноти, прекрасна діво, дійшов до наших вух, і з великою радістю чуємо ми, що ви виконуєте в цій дуже християнській державі [Франції] свої королівські обов’язки з похвальним завзяттям і чудовим розумом»? Ярослава Мудрого

11. Установіть відповідність між подіями та їхніми наслідками.

- приєднання князями Володимиром і Ярославом «червенських міст» - поширення влади київського князя на племена волинян і білих хорватів;

- перший Болгарський похід князя Святослава - поширення влади київського князя на племена уличів і тиверців; - розгром князем Святославом Хозарського каганату - поширення влади київського князя на плем’я в’ятичів, утворення Тмутороканського князівства;

- похід Олега на Київ - об’єднання Північної та Південної Русі (Славії та Куявії) 12. Установіть послідовність подій.

- І Став княжити Володимир у Києві один. І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош. І приносили їм люди жертви, називаючи їх богами, і приводили синів своїх і жертвували їх цим бісам, і оскверняли землю требами своїми»; - «Коли ж охрестили Володимира в Корсуні, то передали йому віру християнську, кажучи так: “Хай не спокусять тебе деякі з єретиків. А ти віруй, так говорячи: “Вірую во єдиного Бога Отця Вседержителя, Творця неба і землі”»; - «Вийшов Володимир зі священниками… на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли ті до шиї, а другі до грудей. Діти ж не відходили від берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священники стоячи молитви творили…»; - «Коли ж побачив, що церкву завершено, він помолився богу, говорячи: “Осе даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину. Якщо се одмінить хто, хай буде проклят”…»

Варіант ІІ

1. Території яких слов'янських союзів племен увійшли до складу Русі-України за часів князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого? Волинян і білих хорватів

2. Який великий князь київський у своїй зовнішній політиці почав покладатися на розвиток династичних зв’язків із правителями середньовічних європейських держав?

Володимир

3. Зовнішньополітичну діяльність яких князів можна характеризувати за допомогою зображеної картосхеми?

Володимира Великого та Ярослава Мудрого

4. Боротьба руських князів із нападами печенігів була успішно завершена за князювання Ярослава Мудрого

5. Про якого князя літописець писав: «Став він у знатних людей дітей одбирати і оддавати на вчення книжне»?

Володимир Великий

shkola.in.ua

6.Який київський князь замінив у своєму війську варязьких дружинників на слов’янських?

Володимир Великий

7. Із якою метою князь Володимир Великий створив на південних кордонах РусіУкраїни систему укріплень, відому як «Змієві вали»? Захистити Русь-Україну від нападів печенізьких орд

8. За яких обставин у 1036 р. князь Ярослав Мудрий став одноосібним

правителем Русі-України?

успадкував усі землі Русі-України після смерті брата Мстислава

9. Яка подія дала підставу вченим зробити висновок, що «…із того часу великий князь став повноцінним суб’єктом міжнародного права, а Русі-Україні відкрився шлях до налагодження й розширення плідних зв’язків, заснованих на принципі рівноправності, із багатьма європейськими країнами»?

Запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії РусіУкраїни 10. На що вказав відомий український історик М. Котляр у наведеному уривку зі статті «Володимир Святославич»? «Язичницька релігія не забезпечувала

підтримки державної релігії… Тому Володимир Святославич у середині 980-х рр. почав схилятися до запровадження християнства, служителі якого були вірними слугами государів і провідниками їхньої політики…». Причину запровадження християнства.

11. Установіть відповідність між іменами історичних осіб та пов’язаними з ними подіями.

Ярополк - великий князь київський у 972 978 рр. Володимир Великий - запровадив «Устав земляний» Мстислав - у 1024-1036 рр. правив Черніговом із Лівобережжям Ярослав Мудрий - у 1024-1036 рр. правив Києвом і Правобережжям

12. Установіть послідовність подій, пов’язаних із зовнішньою політикою київських князів.

Київський князь Святрослав уклав мир із болгарами - 971 р. Руське посольство відвідало першого правителя Священної Римської імперії Оттона I 973 р.

завдяки допомозі руських дружин візантійці змогли втримати острів Сицилія, який намагалися захопити араби 1038 1041 рр. укладання русько-візантійської угоди 1043 р.

13. Які твердження характеризують діяльність князя Володимира Великого? Для захисту кордонів держави від нападів печенігів розпочав будівництво укріплень, відомих як «Змієві вали» Створив збірник норм усного звичаєвого права «Устав земляний»

Здійснив реформування язичництва й проголосив Перуна верховним божеством РусіУкраїни

Розділ III. Русь-Україна у другій половині XI першій половині XIII ст.

§ 10. Русь-Україна у 1054 1113 рр.

Сторінка 55

Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Закінчіть фразу». Правила гри. Учням та ученицям пропонується закінчити фрази:

1) Великокнязівський київський престол за заповітом Ярослава Мудрого

отримав його старший син Ізяслав

2) Період правління тріумвірату Ярославичів тривав до 1073 р.

3) Битва руських дружин із половцями на річці Альта завершилася

перемогою половців.

4) Після загибелі Ізяслава влада в Києві перейшла до Всеволода.

5) На з’їзді князів у Любечі з ініціативи Володимира Мономаха було ліквідовано

принцип влади найстаршого в роді, затвердили право всіх князів на землю свого батька, домовилися про припинення усобиць і схвалили право князів на успадковану землю.

6) Битва об’єднаного війська руських князів із половцями на річці Сутінь

відбулася у квітні 1103 р.

2. Як Ярослав Мудрий у своєму заповіті намагався перешкодити боротьбі за

владу між своїми нащадками?

Землі Русі Ярослав поділив на уділи. Його сини мали князювати в уділах по родовому старшинству, передаючи владу від старшого брата до меншого, що спричиняло

переміщення всіх князів з одного володіння до іншого. Таким чином, кожен з Ярославових синів з часом міг стати князем київським по смерті старшого брата.

3. Що змінилося в розвитку Русі-України в 1054 - 1113 рр.? Це був період міжусобної боротьби Ярославичів за владу та активізації половецьких набігів, які тероризували Русь-Україну.

4. Яку роль відігравали з’їзди князів у розвитку тогочасної Русі-України? З'їзди (снеми) були спробами мирного розв'язання суперечок та попередження майбутніх військових конфліктів між нащадками Ярослава Мудрого на території РусіУкраїни.

5. У чому полягає історичне значення Любецького з’їзду князів? З’їзд князів в Любечі відбувся 1097 року. На снемі Володимир Мономах запропонував скасувати принцип влади найстаршого в роді та затвердити право всіх князів на батьківську землю (вотчину). Учасники з'їзду домовилися про припинення міжусобних війн. Князі ухвалили право князів на успадковану землю (вотчину). Це означало подальше роздроблення Київської держави.

6. Колективне обговорення. Обговоріть наведені запитання й висловіть свою

думку:

1) Що змусило князів змінити запроваджений Ярославом Мудрим принцип влади

найстаршого в роді?

Недосконалість цього принципу полягала в невирішеному питанні міжусобної боротьби дядьків і племінників за владу в уділах. Любецький з'їзд узаконив спадкове право на землю, чим закріпив роздробленість Русі-України на окремі вотчини, непідконтрольні Києву.

2) Якими були причини досить частих успіхів половців у набігах на РусьУкраїну?

Половці використовували тактику несподіваних руйнівних грабіжницьких набігів, не даючи відкритого бою русичам. Внутрішні міжусобиці перешкоджали організації спільних походів руських князів проти ворога.

shkola.in.ua

7. Покажіть на карті володіння нащадків Ярослава Мудрого за заповітом 1054 р. Ізяслав - Київську й Новгородську землі, Святослав - Чернігів, Білу Вежу і Тмуторокань, Всеволод - Переяслав та Ростово-Суздальську землі, Ігор - Волинь, В’ячеслав - Смоленську землю, онук Ярослава Мудрого Ростислав - «червенські міста» і Галицьку землю. 8. Робота в парах. Назвіть і розташуйте у хронологічній послідовності події, які відбувалися в Русі-Україні в 1054 1113 рр.

1054 р. – смерть Ярослава Мудрого

1054–1073 рр. – тріумвірат Ярославичів у Києві

1054–1073 рр. – князювання у Києві Ізяслава Ярославовича

1073 1076 рр. - князювання у Києві Святослава та Всеволода

1068 р. – поразка руських дружин Ярославичів на р. Альті від половців; повстання

киян проти Ізяслава

1072 р. – Вишгородський з’їзд князів; укладення «Правди Ярославичів»

1078 р. - битва на Нежатиній ниві між Олегом Святославичем (племінником) і Всеволодом та Ізяславом (дядьками)

1078 1093 рр. правління в Києві Всеволода Ярославича

1093–1113 рр. – правління у Києві Святополка Ізяславича

1097 р. – Любецький з’їзд князів

1100 р. – Витичівський з’їзд князів

1103 р. - Долобський з'їзд князів; перемога об'єднаного руського війська в битві на річці Сутінь над половцями

1113 р. – повстання киян з вимогою до Володимира Мономаха посісти стіл у Києві.

9. Уявіть себе літописцем, який розповідає про розвиток Русі-України в 1054 1113 рр. На які події ви звернули б особливу увагу й чому? До яких історичних особистостей ви були б прихильні? Чому? Варто звернути найбільшу увагу на події Любецького з'їзду князів 1097 року, на якому було знайдено компроміс між учасниками усобиць. Удільна земля (яку про старшинству уділяв київський князь) була замінена на спадкову (вотчинну - взяту в спадок в отца), а отже, київський князь втрачав право розпорядження землею Київської держави. Це неминуче приводило до розпаду держави з центром у Києві. Найбільшу прихильність можна виявити до Володимира Мономаха, який в 1097 році на снемі в Любечі здійснював мирні політичні кроки врегулювання міжусобних конфліктів між нащадками Ярослава Мудрого. А Будучи київським князем, виступав за централізацію управління в Київській державі. Окрім того, Володимир Мономах уславився боротьбою з половцями.

10. Робота в малих групах. Підготуйте повідомлення з презентацією «Боротьба Русі-України з набігами половців».

Орієнтовні назви слайдів:

- 1055 р. - перша поява половців на кордонах Русі-України.

- Великі походи русичів 1103, 1107, 1109 та 1111 pp. завершилися перемогою руських дружин.

- 1068 рік - поразка Ярославичів від половців на річці Альті.

- 1068 рік - князь Святослав розбив половців на річці Снов.

- XI ст. будівництво оборонних укріплень по річках Сула, Рось і Дніпро.

- Протягом XI ст - XII ст. - 40 набігів половців на руські землі.

shkola.in.ua

- У другій чверті XII ст. руське прикордоння зазнає спустошення внаслідок посилення нападів половців.

- Успішні чотири походи проти половців Володимира Мономаха в 1103-1116 рр.

- Похід русичів проти половців 1185 року. Слово о полку Ігоревім.

- В середині XIII ст. половці підкорені монголо-татарами, частина переселилася до Угорщини.

§ 11. Русь-Україна в період правління Володимира Мономаха та Мстислава

Великого

Сторінка 60

Запитання та завдання

Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «знайдіть

зайве». правила гри. У наведених переліках учні та учениці мають знайти зайве слово та пояснити свій вибір. Потім їм пропонується самостійно скласти декілька нових переліків.

1) Всеволод Ярославич, Мстислав Великий, Путята Вишатич, Володимир Мономах.

Путята Вишатич -зайве, київський тисяцький, керівник народного ополчення й міський суддя за князювання Святополка. Постраждав під час повстання киян 1113 року .

2) Печеніги, поляки, торки, половці. Поляки - зайве, належать до західних слов'ян, не були кочовим народом.

3) «звід громадянського права», «Правда Ярослава», «Правда Ярославичів», «Статут Володимира Всеволодовича».

«звід громадянського права» - зайве, цей документ виданий у Візантії імператором Юстініаном у 534 році.

4) «Повчання дітям», лист до князя Олега Святославича, «Статут Володимира Всеволодовича», «Шляхи і лови». «Статут Володимира Всеволодовича» - зайве, це збірник законів.

2. Назвіть найважливіші події із життя й діяльності Володимира Мономаха до того, як він став великим князем київським. Онук Ярослава Мудрого Володимир Мономах (1053 - 1125). Дитячі роки повів у Переяславі при дворі свого батька Всеволода Ярославича.

1078 р. отримує в уділ Чернігів. Править у Чернігові до 1094 р. Частий гість в Києві - в батька Всеволода, князя київського.

1094 року по смерті Всеволода повертається з Чернігова до Переяслава. Княжить у Переяславі до 1113 р.

1097 р. на з'їзді князів у Любечі пропонує відмовитися від права старшого в роді та про право спадкування батьківської землі. Організатор походів проти половців 1103, 1109, 1110, 1111 рр.

3. Розкрийте зв’язок між київським повстанням 1113 р. та отриманням

великокнязівського престолу Володимиром Мономахом. Наслідком повстання стало запрошення Володимира Мономаха, що на той час княжив у Переяславі, княжити в Києві.

4. Охарактеризуйте політику Володимира Мономаха. Мономах займав великокнязівський стіл у Києві продовж 12 років (1113- 1125).

shkola.in.ua

Володимиру вдалося зупинити міжкнязівські чвари, зміцнити одноосібне правління, відновити централізовану монархію в РусіУкраїні. Він востаннє об’єднав під своєю владою переважну частину Русі - 3/4 території Русі-України були підвладні Києву. У 1117-1118 роках Мономаху вдалося утримати владу над всією Руссю-Україною. Він провів успішні економічні реформи, обмеживши лихварство і захищаючи права найбідніших верств населення. Князь мав великий авторитет завдяки успішній боротьбі з половцями, проти яких (за

його ж твердженням) провів 83 військових походи. Це було основною метою його зовнішньої політики. Після 1116 року половці остаточно покидають кордони Київської держави. Протягом того ж року, 1116 по 1122 рік, вступив у військовий конфлікт з Візантією на території Болгарії, втрутившись таким чином у питання наслідування престолу в Константинополі - Мономах підтримав самозванця, признавши в ньому сина імператора (хоча насправді син імператора Романа IV Лев Діоген загинув 1087 року в бою з печенігами). Підтримуючи Лжедіогена, Мономах мав корисливі цілі щодо формування державного утворення на Дунаї, залежного від Києва. Проте в підсумку Володимиру не вдалося утримати в залежності від Києва захоплені дунайські міста (Доростол, зокрема), навіть не зважаючи на шлюб Лжедіогена зі своєю дочкою Марією.

Володимир Мономах був прихильником шлюбної дипломатії - дочка Єфимія видана заміж за угорського короля Кальмана І Книжника, дочка Марія - за вже згадуваного візантійського Лжедіогена, онука "Мстиславна" заміж за сина візантійського імператора Олександра Комніна.

5. Чому, на вашу думку, «Повчання дітям» Володимира Мономаха вважають видатною літературною пам’яткою? Володимир Мономах зарекомендував себе не лише як державний діяч, але як і письменник, створивши "Повчання дітям", що є визначною староукраїнською літературною пам'яткою Русі-України. Твір є вагомим культурним здобутком ХІІ ст. (написаний, ймовірно, 1109 р.). "Повчання..." викладене у формі настанов не лише своїм дітям, а майбутнім поколінням в цілому, пронизане духом християнської моралі. 6. Колективне обговорення. Визначте спільне й відмінне в розвитку Русі-України в другій половині XI - першій половині XIII ст. та за часів Володимира Мономаха і Мстислава Великого. Володимир і Мстислав утримували єдність Русі-України. Мстислав продовжував політику батька Володимира у питанні збереження єдності країни. Мстислав, як і Володимир, ліквідував половецьку загрозу. Після активізації половців по смерті батька зумів дати їм відсіч - 1129 р. половці відступили за Волгу. Мстислав, як і Володимир, був прихильником шлюбної дипломатії і укріплював династичні зв'язки з королівськими дворами Західної Європи. Мстислав, як батько, мав дипломатичний хист і конфліктні ситуації між князями часто залагоджував мирним шляхом.

Володимир мав більший потяг до освіти, письменництва. Мстислав не мав конфліктів з Візантією, натомість здійснював військові походи до Балтії. Допустив до влади Ольговичів (нащадків Олега Святославича, онука Ярослава Мудрого), чим похитнув владні позиції Мономаховичів.

7. Покажіть на карті територію Русі-України за Володимира Мономаха та Мстислава Великого. Назвіть землі й князівства, що входили до її складу.

8. Робота в парах. Складіть опис київського повстання 1113 р. за планом:

shkola.in.ua

1) причини; Після смерті великого київського князя Святополка Ярославича весною 1113 р. його дружина за давнім звичаєм організувала роздавання князевого добра. Але містяни цей крок розцінили як слабкість влади і на вічі вирішили запросити на київський

великокнязівський стіл Володимира Мономаха. Але той відмовляється, наголошуючи на рішеннях Любецького з'їзду.

2) перебіг;

Озброєні кияни захопили двір київського тисяцького Путяти Вишатича, далі нищили поселення іноземців, єврейських купців і лихварів. Бояри вдруге запрошують

Мономаха княжити в Києві.

3) результати і наслідки.

Результатом повстання 1113 року в Києві стала згода Володимира Мономаха на княжіння. Він був змушений піти на поступки і задовольнити вимоги повсталих. У збірнику законів «Статут Володимира Всеволодовича», що став доповненням до "Руської правди", князь заборонив лихварство, перетворення вільних людей на холопів (рабів) за борги, якщо борг не сплачено в результаті нещастя, заборона землевласникам фізично карати селян-закупів, нести відповідальність закупу перед паном за втрачене майно, якщо це сталося в результаті нещасного випадку.

9. Робота в малих групах. Підготуйте повідомлення з презентацією «“Повчання дітям” Володимира Мономаха - визначна пам’ятка літератури Русі-України».

- "Повчання Володимира Мономаха дітям" - безцінна пам'ятка староукраїнської літератури.

- Батько Володимира Мономаха Всеволод був освіченою людиною - знав п'ять мов.

- Володимир від батька перейняв любов до освіти і книг.

- "Повчання..." написане напровесні 1117 року.

- Три окремі частини твору: релігійні настанови, правила для князя, життєпис автора. 10. Чим, на вашу думку, Володимир Мономах за своїми моральними цінностями відрізнявся від інших тогочасних князів русі-України? Володимир Мономах вирізнявся поміж інших князів дотриманням християнських чеснот, та рекомендував їх іншим. Князь був прикладом доброго, справедливого християнського володаря, що захищає слабших, опікується знедоленими й бідними, що вважає обов’язком бути гостинним господарем.

§ 12. Політична децентралізація Русі-України. Розвиток Київського, Чернігівського, Переяславського, Галицького і Волинського князівств Сторінка 68

Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Правда неправда». Правила гри. Учні та учениці визначають, які з наведених тверджень є правдивими, а які ні, та пояснюють свій вибір. Потім вони самостійно складають декілька правильних і неправильних тверджень. 1) Головна причина децентралізації Русі-України та дроблення її на окремі князівства була пов’язана з утвердженням і розвитком приватного землеволодіння.

Правда. Зі збільшенням кількості князівських нащадків батькова земля переходила в спадок дітям (вотчина). Наявність у власника вотчинної землі зменшувала його залежність від київського князя.

shkola.in.ua

2) Першим князівством, яке утвердило свою самостійність, було Галицьке. Правда. 1099 року у битві на Рожному полі галицьке військо Володаря та Василька Романовичів перемогли київського князя Святополка Ізяславича (онука Ярослава Мудрого) і здобули незалежність від Києва.

3) У 1169 р. володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський влаштував погром Києва.

Правда. Андрій Боголюбський виступив на чолі коаліції 11 північних князівпротивників Києва. Всі вони мали родинні зв'язки з половцями. 4) У Чернігівському князівстві правили нащадки Володимира Мономаха.

Не правда. Певний час у Чернігові княжив сам Володимир Мономах (1076 1077, 1078 1094), але нащадки князя в місті не князювали. За рішенням Любецького з'їзду 1097 року Чернігів належав синам Святослава Ярославича - Олегові й Данилові та їх нащадкам Ольговичам.

5) Найбільше потерпало від набігів половців Волинське князівство. Не правда. Волинське князівство географічно віддалене від половецьких степів. Від набігів половців найбільше потерпало Переяславське князівство.

2. Якими були найважливіші події життя Київського князівства у XІІ XIII ст.?

- Київським князівством проходили «грецький», «соляний» і «залозний» торгові шляхи.

- Київ із його храмами й монастирями залишався релігійним центром Русі-України.

- Боротьба за Київ мала загальнодержавний характер.

- Боротьба за владу в Києві між родами Мономаховичів та Ольговичів, а потім між різними відгалуженнями роду Мономаховичів.

- Через міжкнязівську боротьбу влада в Києві фактично належала боярам, які свою діяльність підтверджували рішенням віча. Бояри 1157 р. отруїли Юрія Долгорукого (сина Володимира Мономаха).

- Жорстокий погром і розграбування Києва в 1169 р. об’єднанням 11 північних князів (пов'язаних родинами з половцями), очолюваних сином Юрія Долгорукого

Володимиро-Суздальським князем Андрієм Боголюбським.

- Співправління у Києві двох або більше князів із різних княжих родів (Ольговичі і Ростиславичі. Ольговичі - нащадки Олега Святославича, онука Ярослава Мудрого, Ростиславичі - нащадки Ростислава, сина Мстислава Великого)

- На межі ХII ХIII ст. Київ став осередком суперництва між трьома князівськими гілками: смоленськими Ростиславичами (нащадки Мстислава Великого), чернігівськими Ольговичами (нащадками Олега Святославича, онука Ярослава Мудрого) та волинськими Мстиславичами (нащадки Мстислава Великого).

- 1203 р. об’єднані сили смоленських і чернігівських князів на чолі з Рюриком Ростиславичем (онуком Мстислава Великого) розорили і спустошили Київ.

- 1240 р. захоплення і знищення Києва монголами.

3. Якою була роль князівських міжусобиць в історії Русі-України X XIII ст.? Чим відрізнялися міжусобиці в різні періоди розвитку Русі-України? Князівські міжусобиці були негативним явищем в історії становлення державності Русі-України. Вони приводили до занепаду державності, роздроблення території на окремі удільні князівства. Міжусобиці раннього періоду (Х-ХІ ст.) були викликані насамперед бажанням дітей померлого київського князя зайняти батькове місце в Києві. Міжусобиці ХІІ-ХІІІ ст. були глибшими і важчими в порівнянні з Х-ХІ ст. Збільшилася кількість князів - претендентів на княжіння як в столиці, так і в інших князівствах. Боротьба йшла як за володіння Києвом, так і для ліквідації противаги іншим регіональним центрам - за знищення столиці, як державного, релігійного, культурного і економічного центру Русі-України.

4. Назвіть імена наймогутніших князів другої половини ХII першої половини ХIII ст. Чим вони уславилися?

Київський князь Святослав Всеволодович (1177-1194 рр.), уславився походами проти половців 1183, 1185, 1187 рр., змусивши їх відступити в нижню течію Сіверського Дінця.

Чернігівський князь Михайло Всеволодович (1224-1239 рр.)

Відмовився поклонитися

язичницьким ідолам, за що страчений монголами. Церква проголосила князя святим. Переяславський князь Володимир Глібович (1169 1187 рр.). Боровся з половецькими ханами Кобяком і Кончаком. В розповіді про смерть Володимира Глібовича

Київському літописі вперше вжито письмово назва «Україна» щодо Південної Русі. Галицький князь Володимир Володаревич (Володимирко) (1124 1152 рр.) об’єднав галицькі землі в одне князівство із центром у Галичі. Відстояв незалежність від Києва у війні 1149 1152 рр.

Галицький князь Ярослав Осмомисл (1152-1187 рр.) до середини 80-х рр. ХII ст. мав найбільший вплив поміж інших князів Русі-України. Вів війни проти половців, будував укріплення по кордонах Галицького князівства. Волинський князь Роман Мстиславич (1170 1205 рр.), об'єднав Галицьке і Волинське князівства, під своєю владою зібрав більшу частину земель Русі-України, включаючи Київ. 5. Визначте характерні риси розвитку Чернігівського і Переяславського князівств у період дроблення Русі-України. Чернігівське князівство було розвинене економічно, це стосувалося земель, наближених до центру. значна частина території вкрита лісом. Чернігів був другим містом в Русі-Україні за значенням після Києва. Князівство налічувало 16 уділів. Розвиток Чернігівського князівства обірвала навала моголів. Переяславське князівство було залежним від Чернігова. Межувало на півдні зі степом, мало фортеці для захисту від кочовиків. Князівство мало розвинене господарство і одне велике місто Переяслав. Зазнавало спустошень від половців.

6. Якими були основні причини децентралізації Русі-України?

1) Великі простори держави, відсутність розгалуженого ефективного апарату управління.

2) Етнічна неоднорідність населення.

3) Зростання великого землеволодіння.

4) Відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади.

5) Зміна ситуації в торгівлі.

6) Напади кочовиків і втручання сусідніх держав у внутрішні справи Русі-України.

7. Покажіть на карті:

1) території князівств, які утворилися на землях Русі-України; Київське, Чернігівське, Переяславське, Галицьке, Волинське князівства.

2) князівство, яке найбільше потерпало від набігів половців; Переяславське князівство

shkola.in.ua

3) місто, яке в 1169 та 1203 рр. було розорене й пограбоване під час князівських міжусобиць; Місто Київ

4) князівства, де правили Ростиславичі, Ольговичі, Мономаховичі. Ростиславичі правили в Галицькому князівстві (початок роду Ростиславичів з Ростислава Володимировича, онука Ярослава Мудрого). Ольговичі - нащадки Олега Святославича, онука Ярослава Мудрого, правили в Чернігівському князівстві.

Мономаховичі - нащадки Володимира Мономаха, онука Ярослава Мудрого, правили в Київському, Переяславському князівстві. 8. Робота в парах. Обговоріть роль Києва в період роздробленості Русі-України. Боротьба за Київ в часи роздробленості означала боротьбу за державний, релігійний, господарчий і культурний центр. Заволодіти Києвом означало заявити про себе як про головного князя поміж інших. Боротьба за місто Київ мала ознаки загальнодержавного характеру. Тому на межі ХII ХIII ст. Київ став осередком суперечок між трьома князівськими лініями: смоленських Ростиславичів, чернігівських Ольговичів та волинських Мстиславичів. В часи політичної децентралізації й економічного піднесення удільних князівств Київ поступово втрачав роль столиці (матері міст руських), його двічі (в 1169 і 1203 роках) намагалися знищити, аби Київ не міг в майбутньому претендувати на роль державного центру.

9. Порівняйте розвиток Галицького й Волинського князівств доби роздробленості. Галичина географічно була недосяжною для кочівників. Це був густозаселений регіон з високим рівнем розвитку господарства. Через галицькі землі проходили торгові шляхи з Києва на Галич, Прагу, Регенсбург. Лише Галичина з -поміж усіх інших князівств мала поклади солі, якою забезпечувала всю Русь-Україну і сусідні землі. в Галичині закріпилися Ростиславичі - нащадки онука Ярослава Мудрого Ростислава Володимировича: Рюрик, Володар і Василько в 1084 р., проголосили себе князями в цих землях і заснували три удільні князівства, незалежні від Києва. Любецький з'їзд закріпив за ними право на ці володіння, адже київський князь не зміг їх приборкати. У Перемишльському князівстві правив старший брат Рюрик, у ТеребовлянськомуВасилько, а в Звенигородському князівстві - Володар. Після смерті усіх трьох братів 1124 р. спалахнула міжусобна війна за їх спадщину. Перемогу у війні здобув Володимирко (син Володаря). Розквіту і могутності Галицьке князівство досягло за Ярослава Осмомисла (1152-1187 рр.), сина Володимирка. Великою проблемою для галицьких князів було боротьба з місцевим боярством, яке мало тут міцні позиції. Волинь, як і Галичина, також була густонаселеною і господарсько-розвиненою землею. До середини XII ст. Волинь не мала власних князів, а була під управлінням Києва. Тут не було міцного вкоріненого боярства, як на Галичині.

Нову князівську гілку на волинських землях започаткував Ізяслав Мстиславич (син київського князя Мстислава Великого). Його онук Роман Мстиславич (1170 1205 рр.)

об'єднав Галич і Волинь в одне князівство.

shkola.in.ua

10. Колективне обговорення. Якими були позитивні та негативні прояви децентралізації для розвитку Русі-України? Позитивне значення децентралізації Київської держави - розвивалися політично і економічно регіональні землі (окремі князівства) Русі-України. Негативне значення децентралізації Київської держави - втрачалася провідна роль столиці Києва, як центру Русі-України, тривали виснажливі міжусобні війни, внаслідок яких занепадало господарство, територія держави ставала більш вразливою до зовнішньої агресії.

11. Складіть таблицю «Розвиток руських князівств у часи дроблення Русі-

України».

Назва князівства

Територія розташування

Господарський розвиток

Політичне життя

Боротьба за Київ мала загальнодержавний

характер.

Центр і

північ

Орне землеробство

Київське

Русі-Україниземлі полян, деревлян, дреговичів

та уличів.

та ремесло «грецький», «соляний» і «залозний» торгові шляхи.

Протистояння між Мономаховичами та Ольговичами, а потім між різними гілками Мономаховичів, Ними залучалися

зовнішні силиторки, половців, поляки, литовці, угорці. Господарями міста стали фактично бояри. Руйнація Києва як центру держави в 1169 і 1203 роках.

Було розвинене

Князівство мало 16 уділів.

Чернігівське

На півночі і сході від Києва, землі сіверян.

господарство. Князівство мало 40 міст. Слабкі економічні

зв'язки між окремими

частинами

князівства

Було розвинене

В середині ХII ст. князівство мало великий вплив

на сусідні землі та

претендувало на роль об’єднувача

земель Русі-України. Певний час Ольговичі володіли Києвом.

Переяславське

На сході і півдні від Києва

господарство: орне землеробство, присадибне тваринництво, ремесло.

На заході і південному

заході

від Києва, на східних

передгір’ях

Карпат, у верхів’ях

річок Дністер

і Прут, на землі білих хорватів,

Значна густота населення, високий рівень розвитку господарства, міста на важливих торгових шляхах. Важливий ресурс - сіль.

Засновник місцевої династії Ростислав

shkola.in.ua

Залежало від Києва, не мало політичної самостійності. Було вразливим до набігів кочівників. Галицьке

Володимировичонук Ярослава Мудрого.

за його синами на Любецькому з’їзді 1097 року закріплене

право на ці землі як на вотчину.

тиверців, уличів.

Найбільшої могутності Галицьке князівство

Волинське князівство

мало міцні зв’язки з Києвом. київські князі вважали Волинь

досягло за часів правління Ярослава Осмомисла Недосяжне нападам кочовиків зі степу. Волинське

На захід від Києва, землі дулібів

Густонаселені економічно розвинені землі

своєю вотчиною. Волинь не мала власної династії князів. Окрему князівську династію

започаткував онук Володимира Мономаха Ізяслав Мстиславич.

Його онук

Роман Мстиславич (1170 1205 рр.)

об'єднав Галич

і Волинь

в одне князівство.

12.

тем:

1) Чернігівське князівство;

повідомлення з презентацією за однією

2) Князь Ярослав Осмомисл. - Ярослав Осмомисл - син Володимирка Володаревича, галицького князя. Міг виразити "мислі" (думки) на восьми мовах.

руських князівств у часи дроблення Русі-України

Робота в малих групах. Підготуйте

- Землі Ярослава Осмомисла простягалися на південь вздовж Дністра - головної торгової артерії краю. Торгівля сприяла розвиткові міст.

- Осмомисл мав позитивні дипломатичні стосунки з суздальським князем Юрієм Долгоруким. Спільно з ним виступав проти половецької загрози.

- Осмомисл примножував землі свого князівства між Дністром і до Карпатами. Мав велику військову дружину.

- За правління Ярослава Осмомисла збудовано в Галичі величний Успенський собор (1157 р.).

- Одружений з дочкою Юрія Долгорукою Ольгою, але розлучився з нею, взявши за жінку боярську дочку Анастасію Чагрову.

- Бояри виступили проти одруження з Анастасією, спалили її на вогнищі, і Ярослав не зміг її врятувати.

- Князівський спадок Ярослав планував передати Олегу, синові Анастасії Чагрової. Проте бояри знову стали на заваді, і Галич по смерті Осмомисла переходить

Володимира, сина Ольги - законної дружини.

- По смерті Ярослава князівство почало занепадати. Осмомислу вдалося за 35 років свого правління створити міцну державу, з якою рахувалися сусіди.

13. Чи була роздробленість закономірним явищем у розвитку Русі-України?

Якими були її особливості порівняно з країнами Західної Європи?

Так, роздробленість була закономірним явищем для Русі-України, бо середньовічні правителі розглядали державу не як суспільне надбання, створене для його регулювання, а виключно як свою спадкову приватну власність. З покоління в покоління кількість спадкоємців збільшувалася, і це неминуче приводило до конфліктів між ними за спадок. Відсутність сталих міцних економічних зв'язків між різними регіонами лише підсилювала розбрат в державі. Процес роздроблення Русі-України нагадує подібні процеси в Західній Європі. Проте в Русі не існувало підпорядкування одних феодалів іншим у вигляді феодальної драбини - поділу на сеньйорів і васалів, як це було в Європі. Якщо в Русі-Україні численні спадкоємці переважно змагалися за владу великого князя київського, то в Європі владу короля феодали могли суттєво обмежити неможливістю спадкування влади, аж до його виборів знатними феодалами.

14. В історії Русі-України існувала така соціальна група, як князі-ізгої. Із чим це було пов’язано?

Ізгоями називали князів, які належали до роду Рюриковичів, але були обділені землею старшими князями (братами чи дядьками). Боротьба ізгоїв за вотчину (батьківську землю) була однією з причин міжусобних війн і роздроблення Русі-України.

shkola.in.ua

15. Історик Б. Рибаков зазначав: «У 1132 р. Русь неначе раптово розпалася на півтора десятка князівств… Однак ця раптовість лише уявна, насправді цей процес готувався вже давно всім перебігом історичного розвитку: зростали продуктивні сили, виникали й поширювались нові міські центри, міцніла політична сила і городян, і місцевого боярства…». На яких причинах роздробленості Русі-України наголошує історик? Історик наголошує на таких причинах роздроблення Русі-України: - зростання економічного розвитку удільних князівств; - зростання кількості міст і формування у них політичних сил, що привело до децентралізації управління.

§ 13. Культура Русі-України в другій половині XI першій половині ХIII ст. Сторінка 74

Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Правильне запитання». Правила гри. Учні та учениці

знайти в параграфі відповіді на запитання. Виграє та команда, яка першою виконає завдання.

1) Де в Русі-Україні можна було здобути освіту? Освіта перебувала під опікою церкви. Найважливішим освітнім центром був

Софійський собор. При соборі працювала школа, заснована за правління Ярослава Мудрого. 1068 року онука Ярослава Мудрого Янка Всеволодівна відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат. Освітній справі сприяли бібліотеки, які були в усіх княжих містах Русі-України. Реміснича освіта передавалася від майстрів до учнів з покоління в покоління. 2) Хто і коли заснував у Русі-Україні першу школу для дівчат? Онука Ярослава Мудрого Янка Всеволодівна 1068 року відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат. Це при тому, що в тогочасній Європі шкіл для дівчат не існувало взагалі.

3) Яку назву має літописний звід Русі-України, що став основою для всіх наступних? «Повість минулих літ» (кінець XI — початок ХII ст.) Нестора Літописця.

4) Хто був автором «Слова о полку Ігоревім»? Ім'я автора перлини давньоруської літератури невідоме.

5) Чим були зумовлені зміни в монументальному будівництві в другій половині

XI першій половині ХIII ст.? Суттєвим впливом на розвиток монументального будівництва стало прийняття християнства з запозиченням візантійського архітектурного стилю, тож найбільші монументальні споруди будувалися з каменю. Поширюється новий вид монастирського храму: однокупольна шестистовпна будівля.

З 30-х років ХІІ століття відбувається певне спрощення і зменшення розмірів монументальних споруд, натомість збільшується їх кількість. Це пов'язано з політичною роздробленістю і формуванням регіональних центрів в Русі-Україні. З укріпленням самостійницьких позицій удільних князівств наприкінці ХII - початку ХIII ст. відбувається ускладнення архітектурних проектів храмів.

6) Скільки храмів було зведено в Русі-Україні в X XIII ст.? В ХII ст. лише у Києві існувало щонайменше 600 дерев’яних храмів. Найбільші монументальні споруди будувалися з каменю.

7) Як розвивалася усна народна творчість?

shkola.in.ua

Існувало багато різновидів усної народної творчості - перекази і легенди, билини (дружинний епос), різноманітні пісні, колядки й щедрівки, казки, прислів’я і приказки. З покоління в покоління на її зразки відбувалися нові літературні нашарування, тому важко визначити її первісний вигляд. 8) Чим уславилися архітектура й мистецтво Русі-України цього періоду? У другій половині XI - початку ХII ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів, храм Федорівського монастиря (1131 р.), церква Богородиці Пирогощі (1132 р.), Кирилівська (1146 р.) і Василівська (1183 р.) церкви в Києві, Юр’ївська церква (1144 р.) у Каневі, Борисоглібський (1128 р.) та Успенський (40-ві рр. ХII ст.)

об’єднуються в команди. Їм необхідно

храми в Чернігові.

9) Яким був найбільший собор Русі-України?

Софійський собор - найбільший собор Русі-України. Закладний Володимиром

Великим 1011 року, добудований київським князем Ярославом Мудрим.

10) У якій техніці працювали руські ювелірні майстри?

Руські ювелірні майстри використовували різноманітні техніки для виготовлення

високого рівня прикрас: перегородчасте емалювання, кування, карбування, чеканку, зернь, лиття, чернь.

11) Які види ужиткового мистецтва були поширені?

Найрозвиненіші види декоративно-прикладного мистецтва Русі-України: металообробка, гончарство, різьблення по дереву і кістці, ткацтво, склоробство.

2. Укажіть особливості розвитку освіти й наукових знань у Русі-Україні.

Освіта в Русі-Україні була пов'язана з церковною організацією. Провідним освітнім центром стала при Ярославі Мудрому Софія Київська, де знаходилася велика княжа бібліотека. Окрім того, книгозбірні були в усіх княжих містах ( Чернігові, Переяславі, Галичі, Володимирі та інших). В бібліотеках виховано літописців і літераторів, богословів і філософів: Никона Великого, Нестора, Сильвестра, митрополита Іларіона і Клима Смолястим, єпископа Кирила Туровського, Данила Заточника.

1068 року організовано школу для дівчат (що було дуже незвично для тогочасної Європи). Існувало також і приватне домашнє навчання. Про поширення навчання і освіти серед населення говорять берестяні грамоти, які у значних кількостях дійшли до наших днів. Виготовлення книг потребувало появи нових ремесел - редакторів, перекладачів, художників, майстри пергаменту, ювелірів. У Русі-Україні розвивалася медицина. Відомо з літописів, що давні лікарі навіть могли робити хірургічні операції, онука Володимира Мономаха Євпраксія написала медичний трактат «Мазі». 3. Назвіть факти, які свідчать про розвиток монументального будівництва. У другій половині XI - початку ХII ст. у Києві були зведені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів. Відбувається поява в архітектурі однокупольних шестистовпних храмів (як приклад, Успенський собор Києво-Печерського монастиря 1078 р.)

4. Які зміни відбулися в розвитку духовного життя Русі-України порівняно з попереднім періодом?

Найважливіша зміна в духовному житті - на зміну язичництву (багатобожжю)

приходить християнство (монотеїстична релігія), запроваджена 988 року Володимиром Великим. Християнство було вигідне князю Володимиру, бо

shkola.in.ua

підкорялося світській князівській владі, тоді як язичницькі волхви (жерці) були незалежними від князів і відчували свою зверхність над їх владою. З запровадженням християнства відбуваються якісні зміни в суспільному і культурному житті РусіУкраїни, що стосувалися освіти, літератури і книжкової справи, архітектури, мистецтва, норм суспільної поведінки. 5. Укажіть найважливіші досягнення архітектури та мистецтва Русі-України. Монументальне кам'яне будівництво культових споруд: Софіївський собор, собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів.

З 30-х рр. ХII ст. збільшувалася кількість монументальних споруд, але в той же час

зменшувалися їхні розміри та спрощувалися архітектурні форми. Характерними

пам’ятками цього часу є храм Федорівського монастиря (1131 р.), церква Богородиці Пирогощі (1132 р.), Кирилівська (1146 р.) і Василівська (1183 р.)

церкви в Києві, Юр’ївська церква (1144 р.) у Каневі, Борисоглібський (1128 р.) та

Успенський (40-ві рр. ХII ст.) храми в Чернігові. Зі зростанням ролі регіональних

центрів формуються окремі архітектурні особливості - в кінці ХII - початку ХIII ст. відбуваються зміни монументальних споруд. Вони стали вищими, але невеликими за площею, розкішно прикрашеними, як правило, без внутрішніх стовпів або із двома стовпами, зміщеними до виходу або до вівтаря. Характерний прилад - П’ятницька церква в Чернігові.

В мистецтві набули поширення мозаїки, а з починаючи ХІІ ст. - фрески. Мозаїки прикрашали храми Михайлівського Золотоверхого монастиря й Успенський собор Києво-Печерського монастиря. У Михайлівському храмі до нашого часу збереглися композиція «Євхаристія», зображення Димитрія Солунського, Стефана і Фадея. Найбільш цікавими вважають фрески Кирилівської церкви, церкви Спаса на Берестові.

Важливими здобутками мистецтва був іконопис (поява станкового живопису) та книжкова мініатюра. У ХIII ст. з’явилася в’язь - особливе декоративне письмо, яке використовувалося в рукописах, на фресках, іконах, надгробках. Для прикраси храмів ззовні використовували

різьблення по каменю, а також створення невеликих кам'яних ікон. Високого рівня розвитку в Русі-Україні досягло ужиткове мистецтво (декоруванням предметів побуту, посуду, зброї, різьбленням по кістці) та ювелірна справа з техніками перегородчастої емалі, зерні та черні. 6. Колективне обговорення. Які прояви розвитку культури Русі-України слід вважати одними з найкращих у європейській середньовічній цивілізації? Чому? Найкращими проявами розвитку культури Русі-України в європейській цивілізації можна вважати літературу (Слово о полку Ігоревім, Повчання дітям), бо вона подарувала твори світового значення.

7. Назвіть основні книжкові пам’ятки Русі-України другої половини XI - початку ХIII ст.

Це Остромирове Євангеліє 1056-1057 рр., «Ізборники» 1073 і 1076 рр., Слово о полку Ігоревім 1185 р., Повчання дітям 1109 рік, Києво-Печерський патерик початку ХIII ст., Київський літописний звід кінця ХII ст., Повість минулих літ (кінець XI - початок ХII ст.).

shkola.in.ua

8. Назвіть визначні пам’ятки архітектури Русі-України другої половини XIпочатку ХIII ст., які збереглися до нашого часу. Софіївський собор (1011 р.), Михайлівський Золотоверхий собор (1108 р.)відновлено, Успенський собор Києво-Печерської Лаври (відновлено), храм Федорівського монастиря (1131 р.), церква Богородиці Пирогощі (1132 р.), Кирилівська (1146 р.) і Василівська (1183 р.) церкви в Києві, Юр’ївська церква (1144 р.) у Каневі, Борисоглібський (1128 р.) та Успенський (40-ві рр. ХII ст.) храми, П'ятницька церква в Чернігові (кінець XII — поч. XIII ст). 9. Складіть таблицю «Культура Русі-України в другій половині XI - першій половині XIII ст.», указавши галузь культури та основні досягнення.

Галузі

культури

Основні досягнення

Софійський собор, школа при соборі.

1068 р. школа для дівчат при Андріївському монастирі.

Бібліотеки у Києві, Чернігові, Переяславі, Галичі, Володимирі Скрипторії у Києві, Новгороді, Галичі, Чернігові, Володимирі, Переяславі.

Наука і освіта

У руських школах і бібліотеках виховалося багато видатних

літописців

і літераторів, богословів і філософів. Переклади античних, візантійських, арабських, західноєвропейських авторів із різних галузей: історії, географії, філософії, біології, математики

Усна народна творчість

Літописання і література

Архітектура

Перекази і легенди, билини, пісні, дружинний епос, билини, колядки й щедрівки, казки, прислів’я і приказки.

Язичницькі колядки, щедрівки, казки поєднувалися із християнськими мотивами.

Остромирове Євангеліє, Ізборники, Слово о полку Ігоревім, Повість минулих літ, Києво-Печерський патерик, Повчання дітям.

Собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів, Успенський собор Києво-Печерського монастиря, П’ятницька церква

Мозаїками прикрашали собори Михайлівського Золотоверхого монастиря й Успенський собор Києво-Печерського монастиря. У Михайлівському соборы збереглися мозаїки«Євхаристія», зображення Димитрія Солунського, Стефана і Фадея. Фрески Кирилівської церкви, церкви Спаса на Берестові. Іконопис - ікона Володимирської (Вишгородської) Богородиці, Устюзьке Благовіщення.

Культура Русі-України в другій половині XI - першій половині XIII ст.

10. Робота в парах. Що об’єднує різні жанри мистецтва Русі-України? Які їх спільні риси?

Різні жанри мистецтва Русі-України об'єднує високий художні рівень і релігійна спрямованість.

11. Робота в малих групах. Визначте місце Русі-України в історії Європи. Місце Русі-України в історії Європи є важливим - адже Русь-Україна була вагомим політичним суб'єктом, з позицією якої мусили рахуватися європейські володарі та формувати свою зовнішню політику з точки зору врахування зовнішньополітичних інтересів Русі-України.

12. Складіть перелік заходів, які необхідно здійснювати для збереження історичних пам’яток архітектури доби Русі-України як частини художнього надбання всього людства. Окрім відповідного законодавства щодо збереження в належному стані історичних пам'яток Русі-України, необхідні, окрім викладання історії в школі, мас-медіа, які б на постійній займалися історико-культурною освітою населення через відповідні

науково-популярні статті, літературні твори, музейні тематичні виставки, теле- і

радіопередачі, документальні й художні фільми.

§ 14. Кочові народи українських степів Х ХIII ст. Крим у складі Візантійської імперії

Сторінка 81

Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Шість запитань». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в команди. Кожна

команда має за визначений час скласти шість запитань за матеріалом параграфа. Виграє команда, що складе найбільше запитань (запитання не повинні повторюватися).

Що називають Великим кордоном?

Назвіть народи, що проживали в степу на землях колишнього Хозарського каганату. Яке походження назви печенігів?

Впродовж якого часу тривала загроза печенігів на південних кордонах Русі-України?

Яким країнам загрожували печеніги, окрім Русі-України?

Що вам відомо про битву біля Левуніона?

Які релігії сповідували торки?

Який стосунок має до торків місто Кагарлик на Київщині?

Які кочові народи причетні до перекриття торгового шляху з варяг у греки?

Який кочовий народ протягом двох століть здійснив 46 великих нападів на землі РусіУкраїни?

Яка роль хана Кончака у зміцненні половецьких племен?

Про що розповідає нам Слово о полку Ігоревім?

Як використовували половці міжусобні війни , що точилися між князями РусіУкраїни?

Чому історія взаємовідносин Русі-України і кочових народів південних степових

земель фактично обривається в першій половині ХІІІ століття?

Який кочовий народ належить до предків кримських татар?

Назвіть найбільш помітний культурний слід, що залишили по собі половці.

Як стали називати Боспорське царство після завоювання його руськими князями?

Назвіть володіння Візантійської імперії в Криму в ХІ ст.

2. Якими були найважливіші події в житті народів причорноморських степів у X—XIII ст.?

shkola.in.ua

На початку X ст. печеніги заселяють степи Північного Причорномор'я. між Доном та Дунаєм, де прожили півтора століття. Печеніги здійснювали військові набіги на РусьУкраїну з метою грабунку з 920 року до 1036 року. В ХІ столітті частина печенігів прийняла іслам, а інші - стали на службу у Візантійській імперії, проте союз печенігів з візантійцями був нетривкий і супроводжувався військовими конфліктами. Врешті, з допомогою половців та варягів Візантії вдалося перемогти печенігів. 1036 року Ярослав Мудрий ліквідував печенізьку загрозу під стінами Києва.

Частина торків, як і печеніги, прийняла іслам. На відміну від торків-мусульман, які шукали щастя Близькому Сході, утворивши державу турків-сельджуків, то торкиязичники пішли в степи Східної Європи. Торки вперше згадуються в літописах в кінці

Х ст. В Північному Причорномор'ї торки суперничають з печенігами, частина торків оселяється на Пороссі, засновують місто Торчеськ (Кагарлик). Згодом торки поступаються більш сильним половцям. В середині XII ст. торки разом із залишками орд печенігів та інших кочовиків утворили союз чорних клобуків. Торки вступали на службу до руських князів, захищали південні кордони Русі-України від половців, а також брали участь у міжусобних війнах на стороні того чи іншого руського князя. Половці відомі, згідно літописів, з 1055 р. Вони близько двох століть проживали на землях південної України. Переважна частина взаємин половців з Руссю-Україною займають війни. Лише об'єднані зусилля руських князів змогли ліквідувати половецьку загрозу. У другій половині ХІІІ ст. починається нова фаза руськополовецьких стосунків, що полягала в участі половців у міжусобних війнах руських князів, які ворогували між собою. В той же час починається об'єднання розрізнених і розбитих Володимиром Мономахом половецьких племен, яке ініціював хан Кончак. Він успішно воював проти руських князів. Проте руські князі й половецькі хани, окрім війни, підтримували тісні династичні зв'язки. На початку ХIII ст. частина половців прийняла християнство, в тому ж часі кочовики зазнали поразки від монголів. 3. Якою була роль кочовиків в історії Русі-України X XIII ст.?

Історичний розвиток Русі-України нерозривно пов'язаний з кочовими народами степової частини України. Набіги кочових племен в Х ст. змусили князя Володимира до будівництва Пороської та Посульської оборонних ліній - Змієвих валів (вздовж річок Рось та Сула). Племена торків і половців були частиною політичного та соціально-економічного життя Русі-України. Торки оселялися в басейні Росі, ставали васалами руських князів. Половців припинили сполучення Русі-України з Тмутороканським князівством, також було закрито відомий торговий шлях із варяг у греки. Руські князі мали з половцями династичні контакти, починаючи з сина Ярослава Мудрого Всеволода. На початку ХIII ст. деяка частина половців прийняла

християнство і змішалася з населенням Русі-України.

4. Розкрийте взаємозв’язок між київськими князями й половцями. Участь половців в міжусобній війні руських князів - Мономаховичів і Ольговичів, де останні спиралися саме на них), участь в міжусобній війні галицько-волинських князів (походи 1202, 1208, 1219, 1226, 1235 рр.). 1234 р. половці у складі війська князя Ізяслава востаннє здійснили напад на Київ. Варто зазначити, що окрім воєн, половці та руські князі підтримували тісні династичні контакти, починаючи з князя Всеволода Ярославича.

5. Чому, на вашу думку, кочовики відіграли велику роль в історії Русі-України, Болгарії, Угорщини, але не збереглися як етнос? Причиною відсутності збереження етносу кочових народів стала зміна територій проживання, а також військові поразки від візантійців (печеніги), монголів (торки й половці).

shkola.in.ua

6. Визначте спільне й відмінне між набігами на Русь-Україну печенігів і половців за таким планом:

1) мета;

2) масштаби;

3) наслідки.

Мета

Печеніги

Розбійні напади з метою грабунку, участь в міжусобних війнах

руських князів

на боці того або іншого князя (вплетення в політичну боротьбу

Розбійні напади з метою грабунку, участь в міжусобних війнах руських князів.

Масштаби

за владу в Русі-Україні).

Міць печенігів була такою великою, що народи сусідніх земель не могли

ні воювати, ні торгувати, якщо

не були з ними в мирних стосунках.

Історичне співіснування з РуссюУкраїною понад 100 років

( 915-1036 рр.).

Загроза від печенігів змусила

князя Володимира розбудовувати оборонну систему укріплень

(Змієві вали).

Здійснювали

грабіжницькі набіги

Наслідки

46 великих нападів на Русь-Україну за 200 років історичного

співіснування (1055- 1240-ві роки).

Здійснювали грабіжницькі набіги

на Русь-Україну та інші

сусідні держави

shkola.in.ua

на Русь-Україну та інші сусідні держави Спільне і відмінне в набігах печенігів та половців на Русь-Україну 7. Колективне обговорення. Чи можна стверджувати, що на початок ХIII ст. половці стали складовою частиною населення Русі-України? Так, можна стверджувати, що на початок ХІІІ ст. половці стали складовою частиною

населення Русі-України, адже дипломатичні стосунки будувалися за рахунок укладення шлюбів руських князів та дружинників з половчанками. Так, син Ярослава Мудрого Всеволод 1068 року одружився на половчанці, його син Володимир Всеволодович Мономах утретє був одружений на половчанці, хоч і воював усе життя з половцями та подружив своїх синів з половецькими дівчатами. І це далеко не повний перелік. Врешті, можна констатувати, що багато військових сутичок руських князів з половцями насправді були суперечками родичів за владу. 9. Робота в парах. Обговоріть роль Криму в подіях X XIII ст. у Причорномор’ї. Кримський півострів в Х-ХІІІ ст. був ареною суперечок між візантійцями, русичами та кочівниками. Боротьба за Крим посилювала нестабільність у Причорномор'ї, яке було територією розселення кочових племен, включаючи степовий Крим. 11. Визначаючи роль кочовиків в історії Русі-України, історик М. Грушевський писав про «передатчиків, хоч би й пасивних, яких кочовий потік дійсно забирав із собою і прибивав до наших берегів культурні форми і технічні сили далеких культур». На якій ролі кочовиків наголошує історик? Кочові народи внаслідок своїх постійних переміщень були дотичними до багатьох інших осілих народів, контактували з ними, таким чином забезпечуючи взаємовплив і взаємообмін між різними культурами, перенесення культурних здобутків від одних народів до інших в межах своїх історичних переміщень.

12. Прочитайте уривок із джерела та визначте, яку тактику в набігах використовували печеніги: «Їх набіг удар блискавки. Нападаючи, вони завжди випереджають поголос, не дають можливості переслідувачам про них

відступ важкий і легкий одночасно: важкий від великої кількості здобичі, легкий від швидкості втечі…»

Печеніги використовували під час набігів швидкість і раптовість. Ця тактика забезпечувала їм успіх.

Практичне заняття за розділом ІІІ

Сторінка 81

Робота в парах.

1. На основі наведених цитат із «Повчання дітям» Володимира Мономаха визначте характерні риси характеру князя, його погляди.

1) А тепер повідаю вам, діти мої, про труд мій, що ніс я в роз’їздах

ловах із 13 років. Спочатку до Ростова (у Суздальську землю. Авт.) ходив через землю в’ятичів, послав мене туди батько… Ще другого року ходив я до Смоленська. Володимир Мономах називав свою державну діяльність трудом, який він почав з 13 років. Він відповідально ставився до своєї державницької місії.

2) Ухиляйся від зла, твори добро, шукай миру і проганяй зло.

Був справжнім християнином, в своїй діяльності дотримувався християнських заповідей.

shkola.in.ua

3) Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь, як батько мій, дома сидячи, знав п’ять мов, через те й честь йому була в інших країнах… Дбав про наступні покоління, про зв'язок між старшими і молодшими, який вбачав насамперед у передачі знань і життєвого досвіду від старших поколінь до молодших. 4) …Куди б не прийшли і де б не зупинилися, напійте і нагодуйте нужденного. Найбільше шануйте гостя, звідки б він до вас не прийшов: простий чи знатний, чи посол; якщо не можете пошанувати його дарунком, то пригостіть його їжею і питвом, бо він, мандруючи далі, прославить вас у всіх землях доброю чи злою людиною. Хворого навідайте, покійника проведіть в останню дорогу, бо всі ми смертні. Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовте. Жінку свою любіть, та не давайте їй влади над собою. На світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть: Господи, додай мені літа до літа, щоб я честю й добром виправдав життя своє. Якщо забуваєте про це, то частіше заглядайте в мою грамотицю: і мені не буде соромно, і вам буде добре… Був людяним, милосердним, закликав шанувати Заповіді Божі та дотримуватися їх. 5) Єпископів, попів та ігуменів шануйте, і з любов’ю приймайте від них благословення, і не віддаляйтеся від них, і по силам любіть і дбайте про них, щоб отримати за їхні молитви від Бога. Найбільше ж гордості не майте в серці та в розумі, але скажімо: смертні ми, сьогодні живі, а зранку в труні; все це, що Ти нам дав, не наше, але Твоє, доручив нам це на кілька днів… Шанував священників, пам'ятати про скороминучість життя та залишити серед людей добрий слід по собі. 6) Перш за все не забувайте убогих, а яко можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам. І вдову захистіть, не дайте сильним губити людину. Хто б не був, правий чи винний перед вами, не вбивайте і не веліть убивати його; якщо і завинив хто в смерті, не губіть християнської душі. Якщо ж вам доведеться цілувати

хрест перед братами своїми або перед будь-ким, то перше спитайте свого серця, на чому ви зможете стояти твердо, і тільки тоді цілуйте, а поклявшись, не переступайте клятви, бо загубите душу свою. Ніколи не майте гордощів у своєму серці і в розумі, а скажіть: сьогодні живий, а завтра помру; смертні ми. Старих шануйте, як батька, а молодих, яко братів… При старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, із рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати. Не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато. Очі тримати донизу, а душу вгору.

Був милосердною і скромною людиною, шанував старших і закликав до цього інших.

7) В домі своєму не ледарюйте… Брехні остерігайтесь і пияцтва, і облуди, від того душа гине і тіло.

Був роботящою людиною, зневажав ледарів та пияків.

8) На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод; ні питву, ні їді не попускайте; і сторожів самі споряджайте, і вночі, розставивши скрізь сторожу, біля воїв самі лягайте, а рано вставайте; а оружжя не спішіть із себе знімати, бо через лінощі раптово чоловік гине.

Був відповідальним у справах.

9) От коли я жив у Чернігові, я своїми руками стриножив у лісових пущах десятки три диких коней, та ще й доводилося їздити по степу, то також власноручно ловив їх. Два рази тури піднімали мене разом із конем на роги, олень бив мене рогами, лось ногами топтав, а другий колов, дикий вепр зірвав у мене із стегна меч, ведмідь укусив коліно, а рись один раз, скочивши мені на стегна, звалила разом із конем… Був сміливим і спритним.

2. Яке ваше ставлення до князя? Князь Володимир Мономах, як державний діяч, беззаперечно заслуговує на повагу і на пам'ять в усіх прийдешніх поколіннях. Дбаючи про державність Русі-України, він своєю політичною діяльністю закладав якомога надійніші і міцніші наріжні камені майбутнього, і не його вина в тому, що в майбутньому на український державний розвиток чекали великі, складні та болючі випробовування.

Узагальнення за розділом ІІІ Сторінка 81

Перевірте, як ви розумієте зміст термінів і понять розділу, за допомогою гри «Тлумач»

shkola.in.ua

Правила гри. Командам гравців доручається скласти речення з історично доцільним використанням зазначених понять і термінів. Виграє та команда, у якої більшість використаних понять було вжито правильно. Орієнтовний перелік термінів і понять для проведення гри: міжусобна війна, політична децентралізація, князівський з’їзд (снем), уділ, вотчина, помістя, тріумвірат, берестяні грамоти, чорні клобуки, кипчаки, (половці), торки, половецькі «баби».

Після смерті великого князя київського спалахнула міжусобна війна між його синами за батьків уділ. Це був складний час в історії України-Русі. У тій ворожнечі одні князівські сини боролися проти інших, об'єднуючись у спілки для співправліннятріумвірати (спілка трьох).

Для примирення родичі-вороги збиралися на княжий з'їзд, та домовлялися про припинення війни. Ті князівські збори називалися снемами. На Любецькому снемі 1097 року було вирішено залишати батьківський уділ дітям. Таку землю стали називати вотчиною - тобто отчина - батькова. Земля ставала їх приватною власністю, яку не можна було відібрати - на відміну від помістя, що не передавалося у спадок, та надавалося тим, хто перебував на князівській військовій службі. Під час міжусобних війн ворожі сторони не гребували користатися зовнішньою

військовою допомогою кочівників, що займали південні степові землі - чорних клобуків, кипчаків (половців), торків. Про ті давні часи залишилися в степах України німі кам'яні статуї - половецькі баби. З часом наділені київським князем князівські удільні землі не бажали коритися Києву та намагалися проводити незалежну політику, позиціонуючи себе окремими суб'єктами політичних відносин, що свідчило про процеси їх децентралізації. Державне управління потребувало освічених людей, тож преважно діти суспільної верхівки вчили грамоту, для цього були створені школи при церквах та монастирях, також мала поширення й домашня освіта. Про наявність освічених людей в РусіУкраїни говорять артефакти - берестяні грамоти.

2. Об’єднайтеся в малі групи й проведіть гру «Жива картина». Правила гри. Кільком учням доручається зобразити певну історичну подію, не попереджаючи клас про те, що вони демонструють. Вони озвучують від імені своїх персонажів одну-дві репліки. Клас упізнає подію та визначає, де й коли вона відбулася.

Пропоновані для «живих картин» події:

1) Нестор Літописець за роботою;

- Отче, благослови!.. З чого пішла Руська земля і чого такою стала... Тож почнемо повість оцю.

2) Будівництво Михайлівського Золотоверхого собору;

- Це буде велична споруда, що засяє над сивим Дніпром золотом куполів і стане справжньою окрасою Києва. Дідом Ярославом створена Софія, тож нам, його нащадкам, ще краще збудувати потрібно.

3) Битва князів Ярославичів із половцями на річці Альта;

- Нумо, браття, станемо стіною до бою! Не пустимо половця на рідну землю!

- Очолимо утрьох нашу дружину. Разом ми - сила!

4) похід Ігоря Святославича проти половців; -Далеко мужній сокіл залетів, Ворон б'ючи, — заледве не до моря! Не воскресити Ігоревих воїв, Русі щитами їм не затулить!

shkola.in.ua

5) Любецький з’їзд князів; Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з'єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою!». І на цім вони цілували хреста: «А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будемо ми всі і чесний хрест 6) розорення Києва князем Андрієм Боголюбським; І грабували вони два дні весь город — Поділ, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн

вбивали, а інших в'язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна множина, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони з церков познімали.

7) повстання в Києві 1113 р.

Іди, князю, на стіл батьківський і дідівський. А коли не прийдеш, то знай, що багато зла станеться, і не тільки Путятин двір, чи соцький, чи жидів пограбують, а ще й на ятрівку (невістку) твою нападуть, і на бояр, і на монастир 3. Об’єднайтеся в пари й проведіть гру «Дослідники». Правила гри. Пари складають історично достовірний текст із пропусками (дати, імена, назви, поняття й терміни тощо) із десяти речень. Потім пари обмінюються аркушами зі складеними текстами та «розшифровують» їх.

Задля оборони від печенігів Володимир Великий розбудовував оборонну лінію

- Змієві вали, які простягалися довкола Києва на тисячу кілометрів.

Релігійна реформа київського князя Володимира полягала в прийнятті нової віри - християнства, ця подія сталася 988 року.

Князь Володимир наказав збудувати перший кам'яний храм у Києві - Десятинну церкву. Князь Володимир активно проводив політику шлюбної мої дипломатії, одружуючи своїх дітей з з дітьми європейських володарів. За часів князя Володимира в Русі-Україні були запроваджені златники та срібникимонети з зображенням князя та Христа.

1024 року Мстислав та Ярослав домовилися між собою про спільне управління

державою: Мстиславу - лівобережні землі з Черніговом, Ярославу - правобережні

землі з Києвом.

Після смерті Мстислава у 1036 році Ярослав Мудрий стає одноосібним правителем Київської держави.

На честь перемоги над печенігами Ярослав наказав збудувати Софіївський собор. Проміжок часу з 1054 року по 1073 рік називається періодом тріумвірату синів Ярослава Мудрого - співправління Ізяслава, Святослава та Всеволода.

На Вишгородському з'їзді був прийнятий новий збірник законів "Правда Ярославичів", що був доповненням до "Руської правди" Ярослава Мудрого.

Найвідоміший з'їзд руських князів відбувся 1097 року в Любечі.

Результатом Долобського з'їзду князів 1103 року став спільний похід проти половців та їх розгром.

Володимир Мономах остаточно розгромив половців.

Князь Мстислав Володимирович названий Великим за те, що був останнім князем, який утримував єдність Русі-України.

Інша назва торгового шляху "із варяг у греки" називається "грецький".

shkola.in.ua

1169 року володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський вчинив великий погром Києва, та вивіз Вишгородську ікону Божої Матері. Найвідоміший князь Чернігівського князівства в часи децентралізації Михайло Всеволодович (1224- 1239 рр.).

Найвідомішим із Переяславських князів в часи децентралізації був Володимир Глібович (1169 1187 рр.).

Головним центром освіти в Русі-Україні був Софійський собор, споруджений Ярославом Мудрим.

Видами усної народної творчості в Русі-Україні були прислів'я, приказки, скоромовки,

загадки, обрядові пісні, билини.

Найдавніша збережена книга Русі-України Остромирове Євангеліє (1056 1057 рр.).

написана в Києві дияконом Григорієм на замовлення новгородського посадника

Остромира.

4. Об’єднайтеся у дві команди й проведіть гру «Чи знаєте ви…».

Правила гри. Учасники гри мають дати відповіді на короткі запитання за чітко визначений час (12 запитань за 15 хвилин). Усі запитання починаються зі слів

«Чи знаєте ви…». Виграє той, хто дасть відповідь на більшу кількість запитань.

Чи знаєте ви, що самоназва половців - кипчаки?

Чи знаєте ви, що князівські з'їзди називалися снемами?

Чи знаєте ви що Володимир Мономах провів, за його свідченнями, 83 походи проти половців?

Чи знаєте ви, що Володимир Мономах став Київським князем у віці 60 років?

Чи знаєте ви, що Володимир Мономах написав літературний твір "Повчання дітям"?

Чи знаєте ви, що ХІV столітті внаслідок роздроблення кількість князівств в РусіУкраїні налічувала 250?

Чи знаєте ви, що кількість неслов'янських племен в Русі-Україні сягала більше двох десятків?

Чи знаєте ви, що місто Київ у часи свого розквіту мало орієнтовно 50 тисяч населення?

Чи знаєте ви, що скрипторіями називали приміщення для переписування книг?

Чи знаєте ви, що найдавніші енциклопедії називали Ізборниками?

Чи знаєте ви, що в древньому Києві нараховувалося близько шістсот дерев'яних церков?

Чи знаєте ви, що назва печенігів походить від імені їх ватажка Бече?

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом ІІІ. Сторінка 81 Варіант І

1. Київський князь Володимир Всеволодович, що розпочав правління в 1113 р. після запрошення київського віча, відомий як Мономах.

2. Які сини Ярослава Мудрого після його смерті утворили тріумвірат? Ізяслав, Всеволод, Святослав.

3. У якому році відбувся Любецький з’їзд князів? 1097 р.

4. Мініатюра, зображена на фото, прикрашає Остромирове Євангеліє

5. Останнім князем єдиної Русі-України був Мстислав Володимирович

6. Політична роздробленість Русі-України наприкінці ХI у середині ХIII ст. зумовлювала зростання могутності окремих удільних князівств.

7. Діяльність князя Ярослава Осмомисла сприяла піднесенню Галицького князівства.

8. Складовою частиною якої експозиції історичного музею є зображені пам'ятки? «Ювелірне мистецтво Русі-України»

9. Яке твердження є одним із рішень Любецького з’їзду князів? «Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою»

10. Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на

запитання. «Прийшли іноплемінники на Руську землю. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на річку Альту. І коли настала ніч, рушили вони

одні проти одних. За гріхи наші напустив бог на нас поганих, і побігли руські князі, і були переможені». Із ким зійшлися в битві руські князі? Половці.

11. Установіть відповідність між позначеними на карті князівствами та їхніми назвами.

1 - Галицьке

2 - Волинське

3 - Київське

4 - Чернігівське.

12. Установіть послідовність подій.

Любецький з’їзд князів - 1097 р.

Розграбування Києва князем Андрієм Боголюбським - 1169 р. Перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах - 1187 р. Утворення Галицького князівства - 1199 р.

13. Які з князів вели боротьбу з половцями? Володимир Мономах, Мстислав Володимирович, Ігор Святославич.

Варіант ІІ

1. Сутність децентралізації Русі-України полягала в зміцненні самостійності удільних князівств.

2. Укажіть ікону, яку в 1169 р. вивіз із Києва князь Андрій Боголюбський після погрому міста. Г.

3. Одним із підсумків князювання Володимира Мономаха було тимчасове відновлення єдності Русі-України.

4. Правління Ярославичів це етап розвитку Русі-України, на якому відбулася зміна централізованої монархії: державою колективно правила група найвпливовіших князів.

5. «Чому ти, брате, почав єси волость мою пустошити і поганим руки наповняєш? Адже мене з тобою ніщо ж не розвело і я од тебе Києва не домагаюсь… І, отож, воювали вони межи собою, їздячи, все літо і до осені», в уривку з літопису йдеться про боротьбу князів за уділ.

6. Коли відбулася подія, про яку літописець сказав: «І роздралася (розділилася) вся Руська земля…»? початок ХІІ ст. (1132 рік).

7. Найбільш успішно вели боротьбу проти нападів половців на Русь-Україну князі Володимир Мономах і Мстислав Великий.

8 Зображений змійовик Володимира Мономаха є свідченням збереження стійких язичницьких традицій.

shkola.in.ua

9. Яке місто впродовж ХII першої половини ХIII ст. перебувало в центрі боротьби князів, що прагнули встановити свою зверхність у Русі-Україні? Київ.

10. Який уривок із джерела описує події, зображені на картосхемі?

«І коли приблизився Ігор до полків своїх, то поїхали [половці] навпоперек, і тут схопили його віддалі одного перестрілу од полку свойого. І схоплений Ігор бачив брата свого Всеволода… і просив він душі смерті, щоб не бачити загибелі брата свого…»

11. Установіть відповідність між князівствами та їхніми характеристиками.

1) Київське - центр політичного, релігійного, економічного життя Русі-України, але відзначався політичною нестабільністю. Загальна династична спадщина

давньоруського князівського роду

2) Чернігівське вирізнялося значними розмірами, але окремі території не мали тісних економічних зв’язків. Мало у своєму складі Новгород-Сіверське князівство. Відзначалося політичною стабільністю

3) Переяславське - прикордонне князівство на межі з половецьким степом. Господарство було в занепаді через постійні напади половців. Фактично не мало політичної самостійності, залежало від Києва

4) Волинське - густонаселена, господарсько освоєна територія. Тривалий час не мало власної князівської династії. Наприкінці ХII ст. стало центром об’єднання земель Південно-Західної Русі.

12. Установіть послідовність подій. Любецький з’їзд князів - 1097 р.

Розграбування Києва князем Андрієм Боголюбським - 1169 р. Перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах - 1187 р.

Утворення Галицького князівства - 1199 р.

13. Які кочові племена здійснювали набіги на Русь-Україну в X XII ст.? Хозари, половці, печеніги, торки.

Розділ IV. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)

§ 15. Утворення Галицько-Волинської держави

Сторінка 86

Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Відгадайте героя (героїню)». Правила гри. Ведучий(-а) загадує історичну особу за розглянутою темою, записує її ім’я на картці та кладе в конверт. Учні та учениці мають право поставити йому (їй) визначену кількість запитань (наприклад, десять), щоб визначити, про кого йдеться. Ведучий(-а) може відповідати лише «так», «ні» або «частково».

Роман Мстиславич.

1) Він 1199 року об'єднав Галич і Волинь в одну державу.

2) Він 1170 року став князем на Волині.

3) Він боровся зі свавільними галицькими боярами.

4) Його називали самодержцем усієї Русі.

5) Йому належить вислів "Не почавши бджіл, не їстимеш меду".

6) Він постійно розширював землі Галицько-Волинського князівства, воюючи

поляками, литовцями та половцями.

7) Він 1202 року приєднав до Галичини й Волині Київ.

8) Він відмовився від пропозиції Папи Римського отримати королівський титул.

9) 1205 року на шляху до Німеччини він потрапляє на території Польщі у військову сутичку, де й гине.

10) По його смерті розпочинається дроблення Галицько-Волинської держави і зростання могутності Галицького боярства.

Данило Романович

1) На час смерті батька він був малолітньою дитиною.

2) Відсутність князівської влади дало сильно боярам управляти галицьким князівством.

3) Галицький боярин Володислав Кормильчич допоміг йому отримати владу в Галичі.

4) Він разом з Мстиславом Удатним визволяє Галич від поляків.

5) 1238 року у битві під Дорогочином він перемагає тевтонських хрестоносців.

6) Його брат княжив на Волині.

7) Війна за батьківський спадок між ним і боярами тривала 40 років.

8) 1239 року він захоплює Київ, відновивши володіння свого батька.

9) Він мав молодшого брата Василька.

10) Столицею його держави стало новозбудоване місто Холм.

2. Як відбувалося формування Галицько-Волинської держави Романом

Мстиславичем? Які землі вдалося приєднати до своїх володінь Роману

Мстиславичу?

1199 року волинський князь Роман Мстиславич захоплює Галич, як один з претендентів на князювання після смерті Володимира Ярославича (сина Ярослава Осмомисла). Так утворилася Галицько-Волинська держава. Роман Мстиславич був авторитарною вольовою особою, тож об'єднання земель він проводив, жорстко придушуючи будь-який опір - недарма літописці назвали його самодержцем всієї Русі. Князь проводив постійні завойовницькі походи проти своїх сусідів - литовців, поляків, кипчаків. Також вів активну дипломатичну діяльність з Візантією, Німеччиною, Польщею, Угорщиною.

Під його владу потрапили Галицьке, Волинське, Київське, Переяславське та ТуровоПінське князівства, що разом було більше володінь Священної Римської імперії. 3. Укажіть основні причини об’єднання. Чому саме волинський, а не галицький князь об’єднав князівства?

Протистояння з боярами послабило Галицьке князівство. Династія галицьких князів Ростиславичів припинила своє існування на Володимирі (1187 1199 рр.), синові Ярослава Осмомисла. Це був зручний момент для волинського князя Романа приєднати Галицьке князівство. 4. У 1205 р. держава Романа Мстиславича розпалася. За яких обставин на престол Галицько-Волинської держави повернулися Данило та Василько Романовичі? Найбільшу загрозу для єдності Галицько-Волинського князівства встановили бояри. 1211 року Данилові не надовго вдалося повернутися до Галича, та невдовзі рятуватися втечею від сваволі бояр. Факт самопроголошення боярина Владислава Кормильчича галицьким князем привело до посилення боротьби за Галицьку землю між сусідніми країнами - Польщею та Угорщиною, які домовилися про поділ між собою Галичини і Волині.

shkola.in.ua

Закріпитися вдруге за князівський стіл Данилові вдалося при допомозі свого тестя Мстислава Удатного. Данило стає волинським князем, a Мстислав - галицьким. Проте 1228 року Мстислав за намовою бояр заповідає князювання в Галичі своєму зятеві - синові угорського короля Коломану. Проти такого розвитку подій виступив Данило, який почав десятилітню боротьбу з угорцями. Її результатом стало утвердження Данила Романовича князем на Галичині й Волині. Перемога над хрестоносцями Тевтонського ордену під Дорогочином 1238 року сприяла підвищенню авторитету Данила. 1239 року Данило захоплює Київ, таким

чином поширивши свою владу на володіння батька Романа.

На боротьбу за відновлення єдності Галицько-Волинського князівства Данилові

потрібно було 40 років.

5. Яку політику проводив Роман Мстиславич після утворення єдиної Галицько-

Волинської держави?

Роман Мстиславич після утворення єдиної Галицько-Волинської держави проводив активну зовнішню політику, маючи на меті зміцнення своєї держави.

Він був організатором військових походів на литовців, половців, поляків. Послів і купців Романа Мстиславича можна було зустріти у столиці Візантії, німецьких містах, в Польщі та Угорщині.

Окрім Галицького і Волинського князівств, Роман володів Київським, Переяславським та Турово-Пінським князівствами. Його володіння були більшими за землі Священної Римської імперії.

6. Колективне обговорення. Чим була зумовлена запекла й тривала боротьба за відновлення спадщини Романа Мстиславича? Чому сини Романа Мстиславича були змушені силою доводити своє право на батьківську спадщину? Запекла й тривала боротьба за відновлення спадщини Романа Мстиславича була зумовлена присутністю в Галичині нащадків впливових боярських родів, з якими задля збереження єдності держави запекло боровся Роман Мстиславич. Після смерті Романа його сину, Данилу Романовичу, для відновлення єдності Галицько-Волинської держави довелося 40 років вести боротьбу з боярами. 7. Підготуйте розповідь за планом:

1) об’єднання Галицького і Волинського князівств; Об'єднання Галицького і Волинського князівства відбулося в 1199 року, коли після смерті останнього галицького князя Володимира Ярославича до міста Галича вступила військова дружина волинського князя Романа Мстиславича.

2) правління Романа Мстиславича в 1199—1205 рр.; Роман Мстиславич протягом свого правління жестко розправився з непотрібними боярами. Таким чином він зміцнив свою владу, його літописець самодержцем усієї Русі. Окрім винищення бояр, Роман проводив активну зовнішню політику що проявлялася в агресії щодо своїх сусідів - литовців та поляків. Значну увагу князь приділяв боротьбі з половцями. Важливою частиною його зовнішньополітичної діяльності були також дипломатичні стосунки з іншими країнами - Візантією, Німеччиною, Угорщиною, Польщею.

Роман приєднав до Галицько-Волинської держави Київське, Переяславське та ТуровоПінське князівства.

shkola.in.ua

Він також втрутився і в боротьбу між католицькою церквою та німецькими імператорами, підтримуючи останніх. Врешті, це коштувало йому життя - на шляху до Німеччини біля польського містечка Завихвоста Роман потрапляє в засідку, організовану польським князем Лешком Білим, де й гине 1205 року. 3) боротьба синів Романа за відновлення батьківської спадщини. Боротьба синів Романа Мстиславича за владу в Галицько-Волинському князівстві була тривалою. Найбільшою силою яка виступала проти об'єднання держави під владою князя, були галицькі бояри. Вони поставили на княжіння онуків Ярослава ОсмомислаРомана, Святослава і Ростислава (діти доньки Єфросинії Ярославівни та зятя Ігоря Святославича - головного героя "Слова о полку Ігоревім"). Бояри гадали, що Ігоревичі будуть слухняними та перебуватимуть під їх управлінням. Проте князі не бажали

коритися боярству і вимагали реальної влади. В таких умовах бояри почали підніматись заколот, чим скористалися угорці і захоплюють Галич. Ігоревичі потрапили в полон до угорців, але згодом проти чужинців почалося повстання. Князі повертаються з угорського полону і забирають владу в бояр та розправляються з ними. У відповідь бояри на чолі з Володиславом Кормильчичем шукають допомоги в угорців проти Ігоровичів і садовлять 1211 року на князівський стіл у Галичі Данила Романовича в розрахунку, що Данило буде їм покірним. Для тиску на юного князя бояри навіть привселюдно страчують Ігоровичів, викупивши їх з угорського полону. Однак не підкорившись боярам, Данило з матір'ю рятуються втечею. Ватажок бояр Володислав Кормильчич 1213 р. проголошує себе князем, що було неприйнятним кроком у тогочасному суспільстві. Такий невиправданий політичний крок розв'язав руки полякам та угорцям, які 1214 р. домовляються між собою про поділ ГалицькоВолинського князівства. Проте ця угода між ними (у місті Спіш) виявилася нетривалою. Данило Галицький при допомозі свого тестя, Мстислава Удатного, виганяє поляків і закріплюється на Волині. Мстислав Удатний стає князем у Галичі. Але досить швидко між Данилом і Мстиславом виникають розбіжності, що полягали у перемовинах Мстислава з угорцями щодо майбутньої передачі їм Галицької землі (Дочка Мстислава була заміжня за сином угорського короля). Данило не приймає такий крок тестя, тож протягом 10 років він воює з угорцями аж поки не відбирає в них Галицьку землю. 1239 року Данило також захоплює Київ, таким чином зібравши докупи всі батькові землі. 8. Робота в парах. Чому саме в Галицькому князівстві стало можливим єдине в Русі-Україні во княжіння боярина?

Во княжіння боярина стало можливим через міцні позиції бояр в Галичині, також через агресивні спроби Польщі й Угорщини щодо загарбання галицьких земель, та слабкістю князівської влади.

9. Визначте чинники, які сприяли посиленню Галицько-Волинської держави, і чинники, що послаблювали її. Відповідь подайте у вигляді таблиці. Чинники посилення ГалицькоВолинської держави Чинники послаблення ГалицькоВолинської держави Сильна влада Романа Мстиславича і знищення ним боярської сваволі.

Загибель Романа Мстиславича Дипломатична діяльність князя Романа Заколоти місцевого боярства Об'єднання під владою Романа переважної більшості українських земель.

Свавілля угорців Перемога Данила Галицького над хрестоносцями під Дорогочином 1238 року.

Страта боярами князів Ігоровичів Успішна боротьба Данила Галицького з боярами.

shkola.in.ua

Вокняжіння боярина Володислава Кормильчича

Угода в Спіші про поділ ГалицькоВолинської держави між поляками і угорцями. Галицько-Волинська держава 11. Робота в малих групах. Складіть історичний портрет Романа Мстиславича. Кожен(-на) учасник(-ця) групи самостійно складає портрет князя, потім

Захоплення Данилом Києва 1239 року

результати роботи обговорюються в групі.

Роман Мстиславич - галицько-волинський князь з 1199 року по 1205 рік, визначний державний і військовий діяч. Роман був синим волинського князя Мстислава

Ізяславича та дочки польського короля Болеслава ІІІ Агнеси. Протягом 1168 1170 року роман княжив у Новгороді, але після смерті свого батька його виганяють з Новгорода, і він повертається княжити на Волинь. Роман Мстиславич відомий успішними походами проти поляків, угорців, половців. Роман 1199 року об'єднує Волинські і Галицькі землі, стає засновником ГалицькоВолинської держави. 1202 року приєднав Київ. Таким чином, під його владою знаходилися, окрім Галичини і Волині, Київська, Переяславська і Турово-Пінська земля.

Роман Мстиславич ініціював заходи "доброго порядку" з метою збереження єдності держави, проте не зустрів підтримки удільних князів. Князь Роман був прихильником православ'я, він відмовився від від пропозиції Папи Римського Інокентія ІІІ отримати королівську корону і прийняти католицьку віру. Загинув 19 червня 1205 року під польським містом Завихвост у сутичці з з поляками. 12. Чи можна вважати Галицько-Волинську державу першою дійсно українською державою?

Так, можна. Територія Галицько-Волинської держави включала за часів Романа Мстиславича та Данила Романовича включала в себе переважну частину українських етнічних земель.

§ 16. Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді) Сторінка 91 Запитання та завдання 1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Знайдіть на карті». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються у три команди. Перша

команда (двоє осіб) готує перелік із 12 географічних об’єктів, які пов’язані з певними історичними подіями (тут: пов’язані з монгольською навалою на Русь). Треба вказати суттєві ознаки об’єкта, при цьому не називаючи його. Друга команда (двоє осіб) має за чітко визначений час (10 секунд на один географічний об’єкт) показати ці об’єкти на стінній карті. Третя команда експертів (двоє осіб) визначає правильність складання та виконання завдань.

1) Калка.

Річка. 1223 року на річці відбулася перша зустріч руських дружин з монголами. Русичі зазнали поразки. У битві брав участь Данило Галицький.

2) Переяслав.

shkola.in.ua

Місто. Центр князівства, пограничного зі степом. За легендою, богатир Кирило Кожум'яка князя Володимира Великого переміг у бою дужого печеніга, перейнявши його славу. Ця подія дала назву місту. 1239 року зруйноване монголами. Оборону міста очолював єпископ Симеон. 3) Чернігів.

Місто, центр однойменного князівства. Навколишні землі називають Сіверщиною. Зруйноване монголами 1239 року. На час монгольської навали в місті княжив Мстислав Глібович, що програв битву завойовникам під стінами міста.

4) Крим.

Півострів у Чорному морі, у давнину називався Таврією (за назвою корінного народу - таврів). Відомий грецькими містами-державами та колоніями генуезців. Зокрема, монголи була захопили фортецю генуезців Сугдею. Півострів завойований монголами в 1239 році.

5) Київ.

"Матір міст руських". Політичний і економічний центр Русі-України. Місто восени

1240 року стійко тримало облогу монголів більше двох місяців. Оборону очолював воєвода Данила Галицького Дмитро. Останнім захистом від ворога послужила Десятинна церква, яка була зруйнована монголами.

6) Галич.

Місто пережило розквіт за Ярослава Осмомисла. Столиця Данила Галицького, політичний центр Галицько-Волинського князівства. На його долю 1241 року припала триденна облога і штурм Батиєвої орди. 7) Біла Церква. Місто засноване 1032 року київським князем Ярославом Мудрим як фортеця на річці Рось. Назване Юр'євим на честь християнського імені Ярослава. Повністю знищене монгольською навалою, відроджене з попелища. Довгий час після навали татар не згадується в історичних джерелах. Сучасне ім'я міста відоме з 1552 року.

8) Глухів.

Місто-фортеця, збудоване в чернігівському князівстві для захисту від половців. Знищене монголами 1239 року. Через місто протікає річка Есмань.

9) Вишгород.

Резиденція княгині Ольги. Перша згадка про місто датується 946 роком. У ХІІІ столітті місто переживало піднесення, проте його розквіт був перекреслений монгольською навалою 1240 року. Знаходиться на річці Дніпро.

10) Володимир-Волинський.

Перша згадка про місто у "Повісті минулих літ" датована 988 роком. Столиця Романа Мстиславича. Центр Галицько-Волинської держави. У місті створено Волинський літопис. У 1241 році місто впало під натиском монголів.

11) Путивль.

Місто розташоване на річці Сейм, захищало Київ проти половецької загрози. Імовірне походження назви міста від слова "путь" (шлях). Оспіване в "Слові о полку Ігоревім". Місто підкорене монголами 1239 року. 13) Білгород. Передмістя Києва. Відоме за письмовими згадками з 980 року. Засновник міста Володимир Великий. київський князь мав у місті заміську резиденцію. Місто

збудоване з метою захисту Києва від печенігів. Зруйноване монгольською навалою 1240 року. Нині село.

shkola.in.ua

2. Якою була реакція руських князів на першу появу монголів біля кордонів РусіУкраїни?

Руські князі на заклик половецького хана Котяна згодилися на з'їзді в Києві виступити проти монголів. У похід виступили київський, галицько-волинський, чернігівський, смоленський, трубчевський, путивльський князі. 16 червня 1223 року руські дружини зустрілися в битві з монголами на річці Калка, проте зазнали нищівного розгрому від ворога. Поразку можна пояснити відсутністю згоди у командних діях князів під час бою, а також втечею половців, які не витримали першими натиску ворога.

3. Чому трагедія на річці Калка не спонукала руських князів зміцнювати оборону своїх володінь?

Належних висновків після трагедії на Калці руські князі не зробили. Між ними не було згоди і усвідомлення спільної батьківщини, яку можливо було захищати лише

об'єднаними зусиллями. Княжі міста знаходилися на значній відстані одне від одного, без надійних шляхів сполучення, що утруднювало зв'язок між ними та ускладнювало надання в разі потреби своєчасної військової допомоги. Княжі центри були

недостатньо укріпленими для відбиття ворожого війська, яке, до того ж, було добре оснащене облоговими штурмовими засобами для взяття фортець.

4. Чому монголи змінили тактику, коли вступили в межі Галицько-Волинської держави?

Хан Батий змінив тактику після відчайдушної оборони міст-замків Колодяжина, Данилова, Кременця. Колодяжин вдалося захопити обманним шляхом, тоді як інші міста

залишилися неприступними фортецями. Батий розділив своє військо на частини, які різними шляхами заглибилися в в землі Галичини і Волині, знищуючи все на своєму шляху. На початку 1241 року монголи штурмували Володимир, Звенигород, Галич, Райки, Ізяслав. Вистояв лише Холм. 5. Як проявлялося панування монголів на землях Київського, Переяславського

Чернігівського князівств? Окрім грабунку, монголи поставили в залежність завойовані землі, аби отримувати постійний дохід. Монголи розорили міста, з 74 міст було пограбовано і розорено 49, 14 міст припинило своє існування, 15 міст перетворилися на невеличкі села. Містобудівництво припинилося взагалі, особливо у перші десятиліття монгольського панування. Спостерігався значний занепад ремісничих професій, втрачено секрети окремих ремісничих спеціальностей (ювелірна справа, зокрема). Відбувся занепад торгівлі, знелюднення окремих територій. Підкорення населення мало сплачувати данину (десятину) ханським намісникам - баскакам. Крім десятини, баскаки збирали поплужне (податок із плуга), мито, подвірне (податок із двору), корм (перевезення й утримання ханських послів), ям (надання транспортних засобів ханським урядовцям), тамга (мито), війна (надання людей у воєнний похід). Для чіткого збору податків монголи регулярно проводили переписи населення і майна. У князівствах, де збереглася князівська влада, залежний князь мав сам зібрати данину і відправити її монголам. Такий князь отримував від хана ярлик - дозвіл на князювання. Монголи також утворювали на території колишніх руських князівств окремі адміністративні одиниці (округи) - тьми.

shkola.in.ua

6. Чому монголи не включили землі руських князівств безпосередньо до своєї держави і не ліквідували владу князів? Метою монгольського завоювання була сплата данини населенням підкорених земель. У разі непокори тієї чи іншої території, монголи оперативно направляли свої війська для придушення непокірного населення. Це було ефективним способом контролю за значними за площею завойованими землями. В разі приєднання цих земель до складу Золотої Орди монголам довелося докладати значно більше зусиль для контролю за ними.

7. Робота в малих групах. Чому руські князі зазнали поразки в боротьбі з монгольською навалою?

Руські князі зазнали поразки в боротьбі з монголами через відсутність єдності у боротьбі - цей чинник є головним у визначенні причин поразки русичів. Окрім того, причинами поразки можна вважати значні відстані між містами, відсутність

оперативного зв'язку між ними, недостатня готовність міст-фортець до ворожої облоги й захисту.

8. Колективне обговорення. Чим монгольська навала відрізнялася від нападів кочовиків, яких зазнавала Русь-Україна в попередні століття?

Монгольська навала відрізнялася від набігів кочівників минулих століть своєю масштабністю, індивідуальною підготовкою воїнів, наявністю додаткових технічних засобів для штурму міст.

9. Складіть хронологічну таблицю «Монгольська навала на Русь».

Рік Подія

1223 р. Поразка русичів у битві на Калці

1239 р.

3 березня

1239 року

1239 р.

18 жовтня

1239 р.

1239 р.

1239 р.

5 вересня -

6 грудня 1240 р.

1241 р.

1241 р.

Розгром і знищення Переяславщини та Чернігівщини

Захоплення Переяслава

Знищення Ніжина (Уненіжу)

Захоплення Чернігова

Руйнування Глухова, Путивля, Виру, Рильська, Василіва, Білгорода, Витичева.

Захоплення Криму

Облога і взяття Києва

Вторгнення на Галичину і Волинь: опір міст-замків Колодяжина, Данилова, Кременця.

Облога Володимира, Звенигорода, Галича, Райків, Ізяслава. Холм тримає удар.

1241 р.

Переговори Данила Галицького з Польщею та Угорщиною щодо організації опору та спільних військових дій проти монгольської навали. Поляки та угорці уважали, що далі на захід монголи не підуть.

1241 р. Перехід через Карпати і вихід на західні кордони Русі.

1241 р. Розорення Польщі, Чехії та Угорщини

1241 р.

Вихід до Адріатичного моря - грабунок Хорватії (місто Загреб і область Далмація)

1242 р. Розорення Трансільванії

1242 р. Припинення Батиєм походу на Захід і повернення через Боснію, Сербію, Болгарію та Русь монгольського війська у пониззя Волги.

Монгольська навала на Русь

10. Складіть розповідь про монгольську навалу на північно-східні князівства та її результат.

Похід на північно-східні землі очолив внук Чингісхана Батий. Монгольська орда почала свій похід в кінці 1237 року. Монгольське військо було добре навченим, в

ньому панувала жорстка дисципліна. На протязі 1237-1238 років війська монголів розгромили війська рязанського та володимиро-суздальського князів (владимиросуздальський князь Юрій Всеволодич відмовив у допомозі рязанському князю Юрію Ігоровичу). Першим було підкорене Рязанське князівство (Рязань тримала облогу шість днів), за ним Владимиро-Суздальське, Московське. Завойовники захопили і спопелили Березань, Владимир, Москву, Углич, Твер. Майже всі їхні жителі були винищені завойовниками. В Північно-Східній Русі були спроби виходити у поле й давати польові битви, проте це не давало кращого результату, ніж бути під захистом міських стін. Впродовж лютого-місяця 1238 року ворог захопив і зруйнував 14 міст Володимиро-Суздальського князівства. Північно-Східна Русь була розорена і спустошена. Князівства стали васалами Золотої Орди.

11. Чому жителі Києва та інших руських міст до останнього захищали від навали Батия свої міста, розуміючи, що вони приречені? Аргументуйте свою відповідь. Жителі Києва та інших руських міст захищали свої родини, свою землю і батьківщину, тож віддавали перевагу смерті в бою, ніж полону та рабству.

12. Робота в парах. Доведіть, що боротьба жителів Київського князівства і Галицько-Волинської держави мала героїчний характер. Переяслав мав сильні укріплення. До того ж, обороні міста сприяли водяні перешкоди, що оточували місто - річки Трубіж і Альта з ровом між ними. На чолі оборони міста був єпископ Симеон. Про героїчну оборону Чернігова повідомляє літопис: "Лют бо бе бой у Чернигова, со града метаху на Татарь камение с стен за полтора перестрела, а камение якоже можаху четыре человеки силнии подяти" На підходах до Києва першими прийняли удар монголів міста-фортеці по течії Росі, що прикривали Київ від кочовиків. Усі 23 фортеці після запеклого опору були повністю знищені монголами. Слідомза фортецям ми були поруйновані і спалені міста, що прикривали Київ з півдня: Вітичів, Василів, Білгород. Власне Київ мав надійні укріплення, яких не мало жодне слов'янське місто. Кияни, знаючи про небезпеку, укріплювали міські стіни. Київ був оточений 12-метровими валами, на яких височіли дубові стіни. Так було укріплене зовнішнє місто Ярослава, а за нимвнутрішні укріплення міста Володимира. Окрім того, в місті Володимира була зведений Ярославів двір - укріплена цитадель. Саме для стін Києва Батий уперше застосував облогову техніку - метальні і стінобитні машини. Монголи за їх допомогою штурмували місто два тижні. Останнім захистом для киян стала кам'яна Десятинна церква, і там теж тривав бій. Варто сказати, що захисні стіни руських міст на той час були застарілими, і тому не витримали ударів стінобитних машин. Відомо, що влітку 1240 року монгольський воєначальник Менгу пропонував киянам умови капітуляції, але ті відмовилися. Після взяття Києва монголам відкрився шлях на захід, але монголи зіткнулися із сильним опором міст-замків Даниловим і Кременцем. Мужньо оборонялися захисники Володимира. Вони боронилися до останнього подиху.

§ 17. Королівство Руське (Галицько Волинська держава) у період піднесення і стабілізації (друга половина ХIII ст.)

Сторінка 96

Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Продовжте

розповідь». Правила гри. Два(-і) учасники(-ці) гри мають продовжити розповідь, фрагмент якої наведено. Кожен(-на) учасник(-ця) додає по одному реченню.

Виграє той(-а), речення якого(-ї) буде останнім.

1) Королівство Руське в період піднесення…

Після навали монголо-татар міста й господарство земель досить швидко були відновлені. Дітям Романа, Данилу й Васильку, довелося вести боротьбу за єдність Галицько-Волинської землі з боярами та Ростиславом, сином Чернігівського князя Михайла Всеволодовича. 17 серпня 1245 р. у битві під Ярославом брати Романовичі перемогли Ростислава, відновивши цілісність князівства. Отримавши 1253 р. від Папи Римського королівську корону, Данило Романович стає на чолі держави Королівства Руського, яке стало важливим політичним чинником розвитку Східної Європи. Але Данило так і не зміг позбутися монгольської залежності.

За нащадків Данила й ВасилькаЛева І Даниловича ((1264 1301 рр.) постійно вів війни з сусідами, використовуючи й монголо-татарські сили); Володимира Васильковича ((1269 1288 рр.), дбав про господарчий розвиток, будував дипломатичні стосунки з сусідами); Мстислава Даниловича ((? -1292) миролюбного і розважливого правителя); Шварна Даниловича ((1230 - 1269) протягом 1267 - 1269 рр. Галицько-Волинська держава включала в себе й Литву, яку Шварно отримав від литовського князя Войшелка, і це ненадовго зробило територію Руського королівства найбільшою в Європі), проте Лев І вбиває Волшейка за те, що той не дав цю землю йому, як старшому Даниловому сину, і ця обставина унеможливлює в майбутньому володіння

литовськими землями. Галицько-Волинська держава була сукупністю князівств, але попри цю обставину, вона зберегла політичну єдність, відбувалося розширення її територій.

2) Після монгольської навали значна частина володінь галицько-волинських князів лежала в руїнах. Найболючішою втратою став Київ…

5 вересня 1240 р. Батий розпочав облогу Києва ,лише 19 листопада в стінах

shkola.in.ua

біля Лядських воріт виникли проломи Після об'єднання земель Данило зіткнувся з серйозною загрозою монголо-татар. В перший день вони заволоділи містом Ярослава. Воєвода Дмитро організував лінію оборони у місті Володимира, проте 6 грудня ворог зламав лінію оборони. Останнім рубежем оборони була Десятинна церква, стіни якої не витримали натиску і поховали під собою останніх захисників міста. Взяття столиці відкрило шлях татарам на захід. 2. Як вплинула монгольська навала на становище Галицько-Волинської держави?

- Галицько-Волинська держава потрапила у васальну залежність від Золотої Орди; - завдяки переговорам Данила Галицького земля була врятована від цілковитого руйнування і спустошення;

- пошуки на Заході союзників у боротьбі з татарами сприяли отримання королівського титулу Данилом галицьким та утворенню Руського королівства;

- руйнування укріплень на вимогу татар в обмін на гарантії безпеки;

- військовий похід у складі монголо-татарського війська на Литву, що вражав жорстокістю;

- великий занепад господарства, ремесел, спустошення міст, знелюднення земель, характерний для всієї Русі, на землях Руського королівства був мінімальним в

порівнянні з іншими князівствами.

3. Як складалися відносини Данила Романовича із Золотою Ордою? Поясніть

слова Данила: «О, лихіше лиха честь татарська!».

Данило, як союзник монголо-татар, мусив надавати хану Батию свої військові загони для допомоги монголо-татарам в їх загарбницьких походах.

4. Чому Данило Романович прийняв королівську корону від Папи Римського? Данило вступає в переговори з Папою Римським Інокентієм IV, намагаючись добитися від нього організації Хрестового походу проти татар. 1253 р. Папа закликав християн Польщі, Чехії, Моравії, Сербії та Померанії до Хрестового походу проти монголів і направив Данилові королівську корону, як символ визнання князем зверхності католицької церкви. Данило Галицький мусив підкоритися Папі в надії на майбутній Хрестовий похід, тож прийняв корону. Таким чином, Галицько-Волинське князівство стає Королівством Руським, а князь Данило його королем. 5. Робота в малих групах. Поміркуйте та обговоріть, чи можна назвати Данила Романовича успішним князем. Свою відповідь аргументуйте. Назвіть, яка з перемог Данила Романовича була найважливішою. Так, Данила Романовича можна назвати успішним князем. Не зважаючи на поразку в цілому в боротьбі з монголо-татарами, він зумів захистити Галицько-Волинське князівство від цілковитого спустошення і занепаду. Князь Данило зміг проявити свої кращі якості як державного діяча, так і політика. Князь став збирачем руських земель, заклав підвалини держави, яка проіснувала півтора століття. Князеві вдалося зупинити наступ німецьких хрестоносців у битві під Дорогочином 1238 року. Отримавши дозвіл на князювання від Батия, Данило доклав зусиль для розвитку економіки краю. Заснував Львів. Організовував Хрестовий похід проти монголів, а отримання Галицько-Волинською державою статусу королівства підняло авторитет Данила в Європі.

shkola.in.ua

6. Якими були наслідки зовнішньої політики князя Льва Даниловича? Лев Данилович по смерті батька отримав у спадщину Лев Данилович отримав Галич і Перемишль. Лев був войовничим князем, більшу частину свого правління провів у військових походах проти поляків та угорців. Не гребував підтримкою монголів у боротьбі з сусідами. Мав прізвисько Шалений з огляду на його швидкі, проте не виважені політичні кроки: так, убивши литовського князя Войшейка за передачу влади в над литовськими землями не йому, а молодшому брату, унеможливив об’єднання Литви та Русі під владою Романовичів.

Лев Данилович недостатньо дбав про господарство - він лише під кінець свого життя уклав торговельні угоди з вірменською громадою, яку запросив до Львова. 7. Колективне обговорення. Як впливала монгольська загроза

на розвиток Галицько-Волинської держави в період її піднесення? Монгольська військова загроза негативно впливала на розвиток Галицько-Волинської держави. Адже замість мирного господарчого становлення потрібно було дбати про

обороноздатність князіства. Були зведені фортифікації міст Луцька, Кремінця, Данилова, Львова (їх пізніше під тиском монголів довелося розібрати, але були врятовані людські життя).

9. Складіть хронологічну таблицю подій у Галицько-Волинській державі в період її піднесення.

Дата Подія

1238 р. Перемога над хрестоносцями під Дорогочином.

1239 р. Здобуття Києва. Намісником князя в Києві стає воєвода Дмитро.

17 серпня

1245 р.

1245 р.

1253 р.

30-40 рр.

ХІІІ ст.

1246 р.

1254 р.

1260

битва під Ярославом між Данилом, Васильком та угорцями з

Ростиславом Всеволодовичем з Чернігова. Перемога братів

Романовичів, відновлення єдності Галицько-Волинської держави

Поїздка Данила в орду, визнання себе васалом хана Батия

Приймає з рук Папи Римського Інокентія IV корону, марно

надіючись на організацію Хрестового походу проти монголів.

Закладення і укріплення міст Львова (1231), Кременця (укріплено), Данилова (1241), Стіжка (1241), Холма (1237 р.)

Заснування Галицької митрополії.

Військова кампанія Данила проти монголів. Куремса зазнає

поразки від Данила.

Руйнування укріплень міст за наказом Бурундая, вимушений похід з монголами на Польщу.

Хронологічна таблиця подій в Галицько-Волинської державі в часи розквіту.

10. Порівняйте діяльність князів Романа Мстиславича та Данила Романовича. Визначте спільне й відмінне. Відповідь подайте у вигляді таблиці.

Діяльність Романа Мстиславича

1170 стає князем на Волині

1199 року встановлює свою владу в Галичі

1203 році захопив Київ, бувши князем київським

протягом двох років

Запобігав роздробленню Київської землі, проте не завжди вдало, зустрічаючи опір

місцевих князів

Відмовився в 1204 від королівської корони з рук Папи Інокентія IV, не прийнявши католицизм

Діяльність

Данила Романовича

Участь у битві з монголами на річці Калка 1223 року

1234 р - об'єднує під своєю владою Волинь

1238 р. перемагає військо хрестоносців під Дорогочином

Засновує міста Холм (1237) та Львів (1256)

1243 - похід в Польщу, підкорення

Люблінської землі Відомий походами проти половців у 1203 та 1204 роках

1245 р. внаслідок перемоги під Ярославом знищує боярську опозицію, очолює

Галицько-Волинське князівство

Підтримував зв'язки з Візантією та Тевтонським орденом

Брав активну участь у міжусобній

боротьбі за владу в Польщі польських князів

1245 р. поїздка в Сарай в ставку Батия

за дозволом на князювання в Галичині та Волині

1246 р. створив Галицьку митрополію

Провів військову реформу, створивши

Придушив боярські заколоти в Галичі

В літописах Роман згадується, як "самодержець всієї Русі", за розмірами його держава не поступалася Священній Римській імперії.

добре навчену піхоту замість

ополчення

Доклав зусиль для створення антимонгольської коаліції Загинув 1205 року у бойовій сутичці під Завихвостом , пішовши війною на поляків.

1254 - успішна боротьба з монгольським ханом Куремсою

Порівняльна характеристика діяльності князів Романа Мстиславича та Данила Романовича 11. Якими були відмінності зовнішньої політики Данила Романовича і Льва Даниловича? Основна відмінність зовнішньої політики Данила Романовича від політики Льва Даниловича полягає в тому, що Данило шукати політичний компроміс для здійснення тих чи інших рішень, а Лев надавав перевагу вирішення питань військовим способом, часто без достатньої політичної доцільності своїх дій. 12. Робота в парах. Чи можна однозначно стверджувати, що після смерті Данила Романовича існувала єдина Галицько-Волинська держава? Після Данила Галицького єдиним правителем Галицько-Волинської держави залишився брат Василько до 1269 року, проте він залишався на Волині. Данилові землі були розподілені між його синами - Львом (Галич і Перемишль), Мстиславом (Теребовлянщину, Луцьк та Дубно) та Шварном (Белз, Холм, Дорогочин, Чорну Русь та «червенські міста»). По смерті Василька Романовича Волинська земля перешла до його сина Володимира Васильковича. Проте всі Романовичам вдавалося домовитися і вони проводили спільну зовнішню політику у відносинах з Литвою, Польщею та Золотою Ордою. Тому можна

стверджувати з огляду на цю обставину, що єдина держава все ж існувала, але вона була сукупністю князівств, які приймали спільні політичні рішення.

shkola.in.ua

§ 18. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) у період поступового занепаду (перша половина XIV ст.) Сторінка 101 Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Три речення». Правила гри. Учням та ученицям необхідно передати зміст пунктів параграфа трьома простими реченнями. Перемагає той(-а), у кого розповідь буде стислішою, але водночас правильно передаватиме зміст матеріалу. Гру доцільно

проводити в письмовій формі.

1. Правління Юрія І. Загибель князів Андрія і Льва II.

Юрію І Львовичу вдалося звільнитися від залежності монголів і встановити дружні

стосунки з Польщею та Тевтонським орденом.

Юрій І Львович 1303 року домігся утворення православної Галицької митрополії.

Сини Юрія І Андрій та Лев були останніми Романовичами.

2. Правління Юрія II Болеслава.

Юрій ІІ Болеслав по матері був рідним племінником загиблих Андрія тав Лева Юрієвичів. Правління Юрія ІІ Болеслава прошло в постійній боротьбі з сусідами за збереження земель князівства. Боровся зі свавіллям бояр, які його отруїли 1340 року. 3. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави. Смерть князя Юрія ІІ Болеслава стала сигналом для вторгнення Польщі та Угорщини. Боротьба за землі Галицько-Волинської держави укладенням Вічного миру 1366 року між Литвою та Польщею. Внаслідок тривалої боротьби за Галичину між Литвою, Польщею та Угорщиною Галицька земля до 1772 року потрапила під владу Польщі. 4. Волинь за правління Любарта.

Любарт Гедимінович доводився зятем Андрію Юрійовичу і отримав у спадок Східну Волинь. Після тривалої боротьби з поляками Любарт повернув собі у 1382 р. Галицьку землю. За князювання Любарта Волинська земля була українським краєм за своєю сутністю.

2. Якими були найважливіші події в житті Галицько-Волинської держави першої половини XIV ст.?

Найважливіші події в Галицько-Волинській державі першої половини XIV століття: - утворення окремої Галицької православної митрополії (1303 р.); - припинення династії Романовичів;

- вторгнення Угорщини й Польщі з метою розчленування Галицько-Волинської держави 1340 року.

3. З ініціативи якого князя було створено Галицьку православну митрополію? Галицьку православну митрополію було створено 1303 року за ініціативи князя Юрія І Львовича

4. Чим політика Юрія І Львовича відрізнялася від політики його батька? Юрій І Львович проводив більш врівноважену політику в порівнянні зі своїм батьком Левом Даниловичем - віддавав перевагу мирним політичним домовленостям, а не військовому вирішенні тих або інших питань.

5. Розкрийте зв’язок між заходами правління князя Юрія II Болеслава та його трагічною смертю.

Юрій ІІ Болеслав намагався реформувати управління державою - приборкати свавілля бояр, виключаючи їх з боярської ради. Ці заходи привели до його отруєння.

shkola.in.ua

6. Чому, на вашу думку, після отруєння Юрія II не було жодного претендента на владу з колишніх князівств Русі-України? На Юрію ІІ обірвалася династія Романовичів. Ця раптова смерть не дала можливості утвердитися новій руській династії, чим негайно скористалися сусідні правителі, які мали попередню домовленість про спільні агресивні дії щодо Галицько-Волинського князівства.

7. Яким був результат правління князя Любарта Гедиміновича на Волині? Любарт дбав про господарчий розвиток Волинської землі, яка за його правління залишалася руською землею. Він дбав про розвиток торгівлі, будував церкви,

фортифікаційні споруди в Луцьку, заснував місто Любар. 8. Колективне обговорення. Яку дату можна вважати кінцем існування Галицько-Волинської держави? Кінцем існування Галицько-Волинської держави можна вважати 1349 рік, коли вона перестала існувати як цілісна держава. Польський король Казимир III захоплює

галицькі міста Львів, Белз, Холм, Берестя та Володимир, а Волинь поступово переходить до складу Литви, в 1352 р. це було зафіксовано в мирній угоді між Литвою та Польщею.

10. Складіть план розповіді за темою «Загибель Галицько-Волинської держави».

1. Смерть князя Данила Романовича у 1264 році, початок занепаду ГалицькоВолинського князівства.

2. Правління Лева Даниловича (Галичина) та Володимира Васильковича (Волинь), і

спроби збереження Галицько-Волинського князівства: а) приєднання Закарпатської Русі та Люблінської землі; б) місто Львів 1270 року - столиця Галичини; в) містобудівництво і піднесення культури на Волині за Володимира Васильковича;

3. Одноосібне управління Галицько-Волинською державою Юрія І Львовича в 13011308 роках:

а) втрата Люблінської землі після поразки від Польщі в 1302 році; б) Дипломатична діяльність князя, як спосіб вирішення конфліктних політичних ситуацій.

в) заснування Галицької митрополії в 1303 році.

4. Правління синів Юрія - Андрія та Лева в 1308-1323 роках, останніх нащадків Романовичів.

а) дружні стосунки князів із Тевтонським орденом;

б) стримування могутності Литви;

в) конфлікт із монголами.

5. Правління Юрія ІІ Тройденовича (1325-1340), продовження мирної політики.

а) суперництво з Польщею та Угорщиною; б) реформа управління і стримування боярської сваволі; в) підтримка католицизму і початок наростання суспільного невдоволення; г) Раптова смерть Юрія, закінчення періоду незалежності Галицько-Волинського князівства.

shkola.in.ua

11. Визначте роль Дмитра Дедька в долі Галицько-Волинської держави. Дмитро Детько - боярин з Галичини, що на протязі 1340-1349 років управляв Галицько-Волинською державою, очоливши боярську політичну і економічну верхівку. Дмитро Дедько - організатор відсічі польсько-угорської навали в 1340 році (по смерті Юрія ІІ). Руським королівством правив до 1349 р. від імені литовського князя Любарта Гедиміновича, визнаючи себе його васалом. Любарт мав право на Галицько-Волинські землі, адже по материнській лінії (мати Євна, дружина Гедиміна) був нащадком Романовичів.

12. Складіть схему «Причини загибелі Галицько-Волинської держави». Зробіть

відповідні висновки. Головною причиною загибелі Галицько-Волинської держави було боярська сваволя та насильне закінчення роду Романовичів, також агресія Польщі, Угорщини і Литви. 13. Робота в малих групах. Чи мала Галицько-Волинська держава шанс за тогочасних умов зберегти незалежність? Поясніть свою відповідь.

Шансів збереження державності для Галицько-Волинської держави не було, оскільки на Юрії ІІ припинився рід Романовичів. Особливістю середньовічного державного устрою була обов'язкова належність території тому чи іншому княжому роду. Держава існувала територіально як земля, що належить знатному роду, а не як територія, де проживає певна національна спільнота (як нині). Саме тому критично важливо було мати власний княжий рід. Так, коли після смерті Данила Галицького землі ГалицькоВолинського князівства були розподілені між трьома його синами (Шварном, Левом, Мстиславом) та братом Васильком Романовичем, держава зберегла єдність, бо її очолювали представники одного княжого роду.

14. Чому після припинення династії Романовичів у Королівстві Руському розпочалася боротьба за поділ його володінь, а не за утвердження нової династії?

Чому між країнами-сусідами велася така гостра боротьба за галицько-волинську спадщину?

Через боярське свавілля нова руська (українська) династія утвердитися не змогла, і країни-сусіди (Польща, Угорщина, Литва) швидко цим скористалися, приєднуючи землі Руського королівства до своїх володінь. Гостра боротьба за галицьковолинську спадщину велася тому, що польки і литовці говорили про свої родинні зв'язки з родом Романовичів. Так, польський король Казимир виправдовував свою агресію на Руське королівство тим, що належить до династії П'ястів, до якої по батьковій лінії належав і отруєний Юрій ІІ. В той же час матір литовського князя Любарта Гедиміновича належала до Романовичів. Тому правителі сусідніх держав вважали, що мають права на землі Галицько-Волинського князівства і тому точилася така запекла боротьба за спадок Романовичів.

§ 19. Культура Королівства Руського (Галицько-Волинської держави) ХIII

першої половини XIV ст.

Сторінка 106 Запитання та завдання

shkola.in.ua

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Снігова куля». Правила гри. У грі беруть участь декілька учнів та учениць. Перший(-а) учасник(-ця) гри називає ім’я, твір, назву пам’ятки, поняття тощо за темою. Це слово повторює наступний(-а) учасник(-ця) гри й потім називає своє слово. Кожен(-на) наступний(-а) учасник(-ця) називає вже озвучені слова й додає нове. Зрештою утворюється довгий тематичний ланцюжок. Якщо учасник(-ця) гри робить помилку або довгу паузу, то вибуває з гри. Перемагає учень(-иця), що складе найдовший ланцюжок. Приклади логічних ланцюжків: Освіта - церкви і монастирі - школи - хлопчики - діти бояр - писарчуки- канцеляріябібліотеки - археологічні знахідки - написи на бересті - написи на стінах - грамоти князів - Галицько-Волинський літопис - архіви - заповіти. Література - літописання - «Повість про осліплення Василька»Василько Ростиславич - 1097 р. - Галицько-Волинський літопис - 1809 р. - Карамзіндавньоукраїнська мова. Архітектура - дерев'яна споруда - кам'яна споруда - храми - палаци - замкиволинська архітектурна школа - галицька архітектурна школи - Успенський собор у Володимирі-Волинському - 1160 р. - Мстислав Ізяславич - Успенський собор у Галичі

- Ярослав Осмомисл - 1157 р. - алебастр - вапняк - керамічні рельєфні плитки - церква Святого Пантелеймона - оборонні споруди - донжон - Луцький замок. Образотворче мистецтво - фрески - ікони -князівські палати - Вірменський соборіконостас - школи іконопису - канони - "Одигітрія" - Ченстоховська ікона Божої Матері - скульптура - рельєф ХIII ст. із зображенням Святого Димитрія - «великий хитрець Авдій» - книжкова мініатюра - Добрилове Євангеліє - ювелірні прикрасипозолота - інкрустація.

2. Де в Галицько-Волинській державі можна було здобути освіту? Освіту в Галицько-Волинській державі можна було здобути в школах при церквах, монастирях та єпископських кафедрах. Освіта була доступна для хлопчиків від семи років переважно з заможних чи боярських сімей. По закінченню школи вони ставали писарчуками в князівській канцелярії чи священиками. Діти бояр також могли навчатися вдома.

3. Чим вирізнялося літописання в Галицько-Волинській державі? Найвідоміша літописна пам'ятка - Галицько-Волинський літопис, написаний декількома авторами (п'ять), складається з двох частин - Літопису Данила Галицького та Волинського літопису. Літописи написані староукраїнською мовою, охоплюють значний період часу, містять багато життєвих подробиць, мають глибокий зміст. 4. Назвіть найвідоміші архітектурні пам’ятки Галицько-Волинської держави. Які з них збереглися до наших днів? Найвідоміші архітектурні пам'ятки Галицько-Волинської держави: - Успенський собор у Володимирі-Волинському, збудований Мстиславом Ізяславичем

1160 року (зберігся);

- Успенський собор у Галичі, збудований Ярославом Осмомислом у 1157 р., (лише руїни);

- церква Святого Пантелеймона у Галичі ХII ХIII ст., (збереглася)

5. Які жанри образотворчого мистецтва були поширені в ГалицькоВолинській державі?

В Галицько-Волинській державі набули поширення такі види образотворчого

мистецтва: фресковий живопис, іконопис, скульптура, книжкова мініатюра, ювелірне мистецтво.

6. Якими були найвідоміші зразки пам’яток образотворчого мистецтва Галицько-Волинської держави? Чудодійна ікона Волинської Богоматері «Одигітрія» (XIV ст.) Ченстоховська ікона Божої Матері (XIV ст.) Шиферний рельєф із зображенням Святого Димитрія (ХIII ст.) Ілюстративне Добрилове Євангеліє (1164 р.)

shkola.in.ua

7. Колективне обговорення. Які прояви розвитку культури Королівства Руського (Галицько-Волинської держави) є результатом впливу західноєвропейської середньовічної культури? В цілому культура Галицько-Волинської держави формувалася під впливами візантійської та західноєвропейської культури, в той же час зберігаючи і розвиваючи власну слов'янську самобутність і спадщину. Перші кам’яні храми в Галицько-Волинського князівства датуються кінцем ІХпочатку X ст., збудовані під впливом чеської архітектури. В архітектурі храмів запозичували романський стиль, поширений у Європі (Успенський собор у Галичі). Запозичуючи досвід західноєвропейської оборонної

архітектури, в Руському королівстві зводили оборонні споруди нового типу - донжони (кам'яні вежі-стовпи).

8. Складіть план розповіді за темою «Мистецтво Королівства Руського

(Галицько-Волинської держави)».

1. Фресковий живопис.

2. Іконопис.

3. Найкращі зразки іконопису.

А) ікона Волинської Богоматері «Одигітрія».

Б) Ченстоховська ікона Божої Матері.

4. Скульптура.

5. Книжкова мініатюра.

А) Добрилове Євангеліє.

6. Ювелірна справа.

9. Заповніть таблицю «Досягнення культури Королівства Руського (ГалицькоВолинської держави)».

Галузь культури Основні досягнення Освіта Школи при церквах, монастирях, єпископських кафедрах

Літописання Літопис «Повість про осліплення Василька»

Галицько-Волинський літопис

Архітектура

мистецтво

Кам'яні храми кінця ІХ - початку X століття Успенський собор у Володимирі-Волинському Успенський собор у Галичі

Церква Святого Пантелеймона Фортифікаційні споруди - донжони

Фресковий живопис Іконопис Ікона Волинської Богоматері «Одигітрія»

Ченстоховська ікона Божої Матері

Шиферний рельєф із зображенням Святого Димитрія

Книжкова мініатюра

Добрилове Євангеліє з чотирма мініатюрами євангелістів Досягнення культури Королівства Руського 10. Зробіть докладний опис однієї з пам’яток культури Галицько-

Волинської держави.

Цю ікону називають Волинською богоматір'ю і походить вона з Луцька. Вшановують ікону 13 липня. Точної дати створення ікони не існує, або в кінці XIII ст. чи на початку XIII - XIV ст. Автором називають Петра, митрополита Київського і всієї Русі, що

походив з Волині.

Одигітрія є грецьким словом і означає дороговказ (настанову правильного шляху). Ікона написана на дереві (липі), покритим паволокою (лляною тканиною).

shkola.in.ua

Стилістично ікона за своїм стилем виконання тяжіє до волинської школи, що є наступницею візантійського та давньоруського іконопису. Ікона має чисті та світлі кольори. Велич святого образу зображена гармонійним поєднанням червоного, синього і жовтого кольорів, створюючи ефект поглиблення коричневого плаща, що огортає Богородицю, до майже чорного тону. Це підкреслює почуття скорботи. Тема радості в ті часи мала неодмінно супроводжувати тема печалі і смутку. В очах Діви Марії бачимо сум і благання водночас. Богородиця неначе просить, благає

людей до єднання в боротьбі з ворогами, благає про захист для жінок і дітей. За традицією Візантійський іконопис мав усталену традицію зображувати очі більше природних для посилення їх виразності. Вони невідступно дивляться на нас. В такий спосіб було досягнуто неначе живе спілкування між людиною і образом на іконі.

12. Робота в малих групах. Порівняйте рівень розвитку, спільне

й відмінне в особливостях культури Русі-України та Королівства Руського (Галицько-Волинської держави).

Культура Русі-України Культура королівства Руського Освіта потреба в письменних людях для ведення діловодства, домашня освіта, навчання ремеслу, досвід предків, впливи Візантії, християнська ідеологія, патріархальна сім'я, трудове виховання, освіту очолює церква, навчання грамоті, у школах почали хлопчиків, з появою жіночих монастиріві дівчаток у монастирських школах, створення княжих бібліотек, освітні праці ("Повчання дітям" Володимира Мономаха)

занепад освіти внаслідок монгольської навали.

Літописання Літописання Русі почалося з Києва Х ст., і поширилося на всі великі міста Київської держави. Авторипредставники духівництва, князівські канцеляристи, князі.

"Повість минулих літ" Нестора Літописця, "Повчання Мономаха" Володимира Мономаха. Центром літописання став Києво-Печерський монастир.

Архітектура Переважала дерев'яна або глиняна архітектура жител, будинки багатих верств мали 2 поверхи і багато кімнат (хороми, тереми).

Укріплення міст переважно дерев'яні, як і храми.

Кам'яне будівництво князівського центру

запозичене з Візантії в Х - поч. XI

Освіта потреба в письменних людях для ведення діловодства, впливи Візантії, християнська ідеологія, досвід предків, навчання ремеслу, у школах почали хлопчиків, навчання грамоті, патріархальна сім'я, трудове виховання, освіту очолює церква, створення княжих бібліотек, широкі верстви населення знали грамоту.

Літописання Світська література - "Повість про осліплення Василька" 1097 р., "Галицько-Волинський літопис", що має дві частини - Літопис Данила Галицького (1205-1258 pp.) і Волинський літопис (1258-1290 pp.).

Архітектура

В архітектурі проявляється як

shkola.in.ua

візантійські, так і романо-германські складові.

Кам'яні храми кінця ІХ - початку X століття.

Монументальні будови зведені зі білосірого вапняку, білокамінний

Успенський собор (1157) Ярослава

cт. "Місто Володимира", "місто Ярослава" Десятинна церква, Софія Київська, Золоті Ворота, Києво-Печерська Лавра, Михайлівський Золотоверхий монастир, Видубицький монастир, Борисоглібський собор (Чернігів)

Осмомисла, церква Святого Пантелеймона (біля 1200 p.) церква Василія, церква Іоанна Златоустого, церква Святої Трійці ХІІ — ХІІІ ст. Архітектура зазнала втрат

внаслідок навали монголів у ХІІІ ст.

Образотворче мистецтво живопис, скульптура, музика, візантійські впливи, мистецтво різьблення по дереву та по

камені, вплив християнства

Образотворче мистецтво

Візантійські впливи, християнський живопис, мозаїка і фрески, літописні мініатюри в літописах й художнє

оздоблення книг, вплив християнства Порівняльна таблиця розвитку культури Київської держави і Руського королівства 13. Складіть перелік заходів, які необхідно здійснювати для збереження історичних пам’яток архітектури доби Королівства Руського (ГалицькоВолинської держави) як частини художнього надбання всього людства.

Потрібно відповідне законодавство про охорону архітектурне історичних пам'яток архітектури, яке включало б у себе дієві заходи для позитивного вирішення

зазначеного питання. З метою профілактики варварського ставлення населення до пам'яток архітектури має проводитися (1) постійна роз'яснювальна і освітня робота, включаючи застосування медіаресурсів. Не менш вагомим аргументом є (2) виділення коштів на відновлення і реставрацію архітектурних об'єктів та їх археологічне дослідження. (3) Покарання правопорушників за пошкодження історичних археологічних пам'яток. 14. У чому виявлялася самобутність культури Галицько-Волинської держави? Поясніть свою відповідь. Культура Галицько-Волинської держави була складовою частиною культури Русі, проте мала деякі відмінності, спричинені місцевими умовами, а також романогерманським і візантійським культурними впливами, завдяки яким її самобутність зазнавала певної трансформації і симбіозу (тобто змін з подальшим поєднанням і співіснуванням різних культур). Варто зазначити, що Галицько-Волинська держава після занепаду Київської держави стала опорою української державності, зберігши в русинів (українців) почуття культурної самобутності, що послужило в нелегкому майбутньому підвалиною формування української нації.

Практичне заняття за розділом ІV Сторінка 106

shkola.in.ua

1. Коли і як утворилася Галицько-Волинська держава? Галицько-Волинська держава утворилася 1199 року внаслідок приєднання волинським князем Романом Мстиславичем (з роду Володимира Мономаха) Галицького князівства. Існувало з

по 1349 рік.

2. У якому році було короновано Данила Романовича? Данила Романовича було короновано 1253 року. Галицько-Волинська держава з того часу стала називатися Руським королівством.

3. Проти кого доводилося вести боротьбу галицько-волинським князям?

Галицько-волинським князям доводилося боротися як із внутрішнім ворогомбоярською опозицією, так і зовнішнім - монголами, поляками і угорцями.

Відносини з якою державою найбільше впливали на розвиток Галицько-

Волинської держави (Королівства Руського)? Найбільше на розвиток Королівства Руського впливали відносини з Литвою та монгольською ордою. 4. У чому полягали особливості культури Галицько-Волинської держави? Особливості культури Галицько-Волинської держави:

- Галицько-Волинська держава була спадкоємницею Київської держави;

- культура Галицько-Волинської держави зазнавала впливів візантійської та романогерманської культур; - культура Галицько-Волинської держави мала власну самобутність.

II. Робота з історичними джерелами.

1. Робота в парах. Розгляньте фотографії сучасного вигляду церкви Святого Пантелеймона поблизу Галича. З’ясуйте:

1) які елементи церкви вказують на вплив західноєвропейської архітектури; - портал (вхід) з двома парами колон і капітелями.

2) на який архітектурний стиль схожі ці елементи; - схожі до романського стилю архітектури

3) які особливості архітектури Галицько-Волинської держави відображені в цій споруді.

У споруді церкви прослідковується поєднання давньоруської романо-германської архітектури.

2. Прочитайте текст, розгляньте ілюстрацію із зображенням церкви Успіння Пресвятої Богородиці в Галичі та дайте відповіді на запитання.

1. Який вигляд мав Успенський собор у Галичі? Білокам'яний храм, збудований 1586 року, був стрункий і величавий ,оздоблений рельєфними зображеннями.

2. Яке враження він справив на Івана Русина? На Івана Русина вигляд храму справив велике враження - він неначе чув музику архітектури, споглядаючи стрункі білі стіни та оздоблення храму.

3. На прикладі Успенського собору розкажіть про розвиток церковної архітектури та скульптури в Галицько-Волинській державі. Успенський собор, збудований Ярославом Осмомислом 1157 року, був архітектурним шедевром романського стилю. На жаль, донині він не зберігся, і лише завдяки археологічним розкопкам підмурівок науковцям вдалося відтворити планування храму, будівельний матеріал та скульптурні оздоблення. Собор мав стрункі білі стіни, чотири ряди рельєфів, де своєю довершеністю вирізнялися скульптурні композиції грон винограду, пардусів, грифонів, жіночих облич.

shkola.in.ua

4. Використовуючи матеріал підручника, аргументовано доведіть або спростуйте твердження: «Успенський собор у Галичі (1157 р.) яскравий зразок галицької архітектурної школи, сформованої під впливом романської архітектури». Так, Успенський собор у Галичі являв собою чотиристовпний однокупольний храм, оточений галереями, прикрашений різьбленням по білому камені. Храм є яскравим представником галицької архітектурної школи, що мала багато запозичень з популярного в Європі романського архітектурного стилю. Проте в Галичі не зводили цегляні стіни. При їх будівництві використовували гіпс та

вапняк. Також особливою рисою галицьких споруд є облицювання стін будівель

керамічними плитками з рельєфними зображеннями рослинних або геометричних

орнаментів, птахів, грифонів, воїнів.

3. Прочитайте текст та дайте відповіді на запитання.

Із «Галицько-Волинського літопису»

1. Який вигляд мали церкви, побудовані в Холмі?

Звів також [Данило] церкву святого Іоанна [Златоустого], красну і гожу. І споруда її була така: склепінь чотири; з кожного вугла склепіння, стояли вони на чотирьох головах людських, вирізьблених одним умільцем, троє вікон прикрашені [були] склом римським; …а верх же вгорі прикрашений [був] зорями золотими на лазурі; внутрішній же поміст її був вилитим з міді і з чистого олова, так що блищав він, як дзеркало. Дверей же її двоє [були] прикрашені каменем тесаним галицьким білим і зеленим холмським; …спереду ж їх [на західних дверях] був зроблений Спас, а на північних святий Іоанн [Златоустий], так що всі, хто дивився [на них], дивувалися. Прикрасив [Данило] камінням дорогим, бісером і золотом також ікони, які він приніс із Києва, і образ Спаса і Пресвятої Богородиці… І дзвони приніс із Києва, [а] інші тут вилив.

2. Визначте внесок князя Данила в розвиток культури Галицько-Волинської держави.

Внесок князя Данила Галицького в розвиток культури Галицько-Волинської держави важко переоцінити. В часи його правління:

- в містах Галицько-Волинського князівства створювалися літописи та книги; - створення Галицько-Волинського літопису, найвизначнішої літописної пам'ятки князівства;

- створення в княжій канцелярії дипломатичних документів; - заснував міста Холм, Львів, Крем'янець, Данилів, Стіжок, відновив Дорогичин;

- засновник Галицької церковної православної митрополії. 3. На основі тексту джерела зробіть висновок про рівень розвитку архітектури, різьблення та іконопису в Галицько-Волинській державі.

Архітектура:

Звів також [Данило] церкву святого Іоанна [Златоустого], красну і гожу. І споруда її була така: склепінь чотири; з кожного вугла склепіння, стояли вони на чотирьох головах людських, вирізьблених одним умільцем, троє вікон прикрашені [були] склом римським; …а верх же вгорі прикрашений [був] зорями золотими на лазурі; внутрішній же поміст її був вилитим з міді і з чистого олова, так що блищав він, як дзеркало. Дверей же її двоє [були] прикрашені каменем тесаним галицьким білим і зеленим холмським; …спереду ж їх [на західних дверях] був зроблений Спас, а на північних святий Іоанн [Златоустий], так що всі, хто дивився [на них], дивувалися

Різьблення:

shkola.in.ua

....а блаженний єпископ Іоанн зробив у ній вирізаний із гарного дерева і позолочений усередині та ззовні [ківорій], диву подобен. Іконопис:

Спорудив він також превелику церкву в городі Холмі на честь Пресвятої Діви Марії, величиною і красою не меншу од тих, що були раніш, і прикрасив її пречудовими іконами… Зробив він також у ній хрещальню хрестити воду на святе Богоявлення...

Прикрасив [Данило] камінням дорогим, бісером і золотом також ікони, які він приніс із Києва, і образ Спаса і Пресвятої Богородиці…

III. Аналіз інформації

1. Автори підручника «Культурологія: українська та зарубіжна культура» (К., 2006) відзначають: «На заході Галицько-Волинська Русь була форпостом східнослов’янської духовності. Різні сфери її культури, зокрема такі, як освіта, мистецтво, філософія, література, розвивалися під впливом західної та східної культур. Через такі культурні центри, як Володимир, Холм, Галич і Львів, культурні впливи давньоруських земель надходили до східних слов’ян в Угорщину і держави Центральної Європи. У той же час галицько-волинські землі зазнавали істотних культурних впливів своїх західних сусідів; засвоєні духовні і матеріальні цінності передавалися іншим землям Русі. Але основа культури Галицько-Волинської держави була українська, спільна з князівствами Русі». 1) Проаналізуйте наведену інформацію. Найважливіші тези з наведеної інформації щодо розвитку культури:

- форпост східнослов’янської духовності;

- освіта, мистецтво, філософія, література розвивалися під впливом західної та східної культур;

- культурні центри, як Володимир, Холм, Галич і Львів;

- культурні впливи давньоруських земель надходили до східних слов’ян в Угорщину і держави Центральної Європи;

- галицько-волинські землі зазнавали істотних культурних впливів своїх західних сусідів; - основа культури Галицько-Волинської держави була українська, спільна з князівствами Русі.

2) Визначте особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. (Доцільно використати відповіді до попереднього завдання).

3) Які міста відігравали провідну роль у культурному житті ГалицькоВолинської держави?

Провідну роль в культурному житті держави відігравали міста Галич, Львів, Холм, Данилів, Володимир.

2. Дослідник Л. Морфлюк зазначає, що «у роки, коли велич і слава Києва почали занепадати, Галичина і Волинь були опорою українства, саме тут продовжується культурний розвиток українських земель. Тут вирувало політичне й економічне життя, посилювалися зв’язки із Західною Європою, з’явилося багато нових міст, укріплень, культових споруд. Усе це сприяло подальшому розвитку матеріальної і духовної культури українців». Чи погоджуєтеся ви з наведеною думкою? Свою відповідь поясніть. Так, погоджуюся, оскільки внаслідок розроблення Київської держави на окремі князівства та монгольської навали на землі Русі, відбулося значне знищення слов'янської культури, але землі Галицько-Волинського князівства завдяки політичній та військовій діяльності князів Романа Мстиславича та пізніше - Данила Романовича зазнали менше негативного впливу на розвиток культури в порівнянні з іншими князівствами Київської держави.

IV. Складання історичного портрета Підготуйте та презентуйте історичний портрет короля Данила або іншого князя з династії Романовичів (на вибір).

Данило Романович Галицький - один з когорти небагатьох найвідоміших князів, що виділявся вмінням вести розумну політику, знався у військовій справі, адмініструванні держави. В складних умовах ворожого оточення, не маючи потужної опори своїй владі, йому вдалося придушити опозицію бояр, зробити державу єдиною та відстоювати її незалежність від зовнішнього ворога - монголо-татар. Літописець так описав його діяльність: «(Був) князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив... і братолюбством він світився був із братом своїм Васильком».

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом ІV. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)

Сторінка 106

Варіант І

1. У якому році утворилася Галицько-Волинська держава? 1199 р.

2. У якому місті відбулася коронація Данила Галицького? Дорогочин.

3. Монгольська навала під керівництвом хана Батия на Русь-Україну відбулася в ХІІІ ст.

4. Хто став правити на Волині після смерті останнього галицько-волинського князя в 1340 р.? Любарт Гедимінович

5. На карті позначено територію Галицько-Волинської держави за часів правління князя Романа Мстиславича

6. Прочитайте уривок із джерела та виконайте завдання.

«…З поданого до нас прохання короля Казимира III ми недавно довідались, що, коли схизматицький народ русинів за допомогою отрути вбив Болеслава, князя Русі і двоюрідного родича згаданого короля, тоді король, вражений цим злочином і прагнучи помститися за кривду християнської віри, напав своїм військом на Руську землю, щоб завоювати цей народ, який і йому самому завдав багато шкоди». У наведеному уривку із джерела вказано привід до польської агресії проти Галицько-Волинської держави.

7. На якій фотографії зображено Луцький замок князя Любарта? В.

8. Що стало передумовою розпаду Галицько-Волинської держави в 1205 р.? Загибель князя Романа Мстиславича в битві під Завихостом.

9. Зверхність якої держави визнав Данило Романович у 1245 р., щоб зберегти владу в Галицько-Волинській державі? Золотої Орди

10. Який князь заснував місто Львів? Данило Романович.

11. Установіть відповідність між іменами князів та подіями.

1. Лев Данилович вів запеклу боротьбу за розширення кордонів Галицько-Волинської держави

2. Володимир Василькович

був правителем Волині, опікувався розвитком господарства, міст, культури

3. Юрій І відновив єдність Галицько-Волинської держави, домігся утворення окремої Галицької митрополії

4. Юрій II у здійсненні своєї влади спирався на іноземців, підтримував католицьку церкву

12. Установіть послідовність подій. заснування Данилом Галицьким міста Холм 1237 зруйнування монголами Києва 1240

зруйнування монголами Галича 1241

заснування Данилом Галицьким міста Львів 1247 13. Що можна визначити як значення Галицько-Волинської держави в історії

українського народу?

- після занепаду Русі-України тривалий час забезпечувала традицію самостійного

державного життя на українських землях;

- завдяки своїй орієнтації на Захід подолала однобічність візантійського культурного впливу, поєднавши в культурі слов’янську, візантійську та західноєвропейську традиції;

- утвердила традицію королівської влади на українських землях;

- довела можливість протистояти монгольській загрозі.

Варіант ІІ

1. Який князь об’єднав Галицьке й Волинське князівства в єдину державу? Роман Мстиславич

2. Яке князівство припинило своє існування в результаті монгольської навали? Переяславське

3. У якій битві Данило Романович розгромив німецьких хрестоносців у 1238 р.? під Дорогочином

4. Які обставини змусили Данила Романовича зруйнувати укріплення Данилова, Стіжка, Львова, Кам'янця, Луцька, Володимира? прагнення князя уникнути спустошливого нападу монголів на чолі з Бурундаєм

5. На якій фотографії зображений храм, що є пам’яткою архітектури ГалицькоВолинської держави? Б. церква Св. Пантелеймона

6. 1205 1238 рр. це період в історії Галицько-Волинської держави, для якої було характерно розпад єдиної держави, зростання самостійності бояр, втручання у внутрішні справи сусідніх держав

7. Коли відбувся похід монголів, зображений на картосхемі? 1239 р.

8. Який наслідок мала перемога війська Данила Галицького над об’єднаними силами галицьких бояр, угорців та поляків у битві під Ярославом у 1245 р.? утвердження єдності Галицько-Волинської держави

9. Галицьку православну митрополію було створено з ініціативи князя Юрія І Львовича

10. У якому уривку із джерела вказано причини визнання галицько-волинськими князями монгольської зверхності? Хан прислав посла свого до Данила й Василька: «Дай Галич!» І Данило був у печалі великій, тому що не укріпив він був землі своєї городами. І, порадившися з братом своїм, поїхав він до Батия… О, лихіше лиха честь татарська!

shkola.in.ua

11. Установіть відповідність між термінами та їх визначеннями. улус - удільні володіння нащадків Чингізхана ярлик - грамота монгольського хана, яка давала право на князювання орда - військо монголів баскак - намісник хана Золотої Орди в підвладних країнах, який здійснював облік населення й збирав данину

12. Установіть послідовність подій поїздка Данила Романовича до Золотої Орди 1239 р. битва під Ярославом 1245 р.

утворення окремої Галицької православної митрополії 1303 р. загибель князів Андрія і Льва II 1323 р.

13. У яких битвах брав участь Данило Романович?

із монголами на річці Калка із хрестоносцями під Дорогочином з угорцями й поляками біля Ярослава

Розділ V. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство § 20. Інкорпорація руських удільних князівств до складу інших держав

Сторінка 111 Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «знавці хронології». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в пари. Один(-на) учасник(-ця) гри називає дату за змістом параграфа, інший(-а) вказує подію, яка відповідає цій даті. через деякий час вони міняються ролями.

1242 і 1249 р. - перемоги литовського князя Міндовга над монголами.

1246 р. - князь Міндовг приймає хрещення православного обряду, оскільки основу економічної та воєнної могутності Литовської держави становили руські князівства.

1251 р. - хрещення Міндовга за католицьким обрядом в розрахунку підтримки Папи Римського Інокентія IV в боротьбі з агресією Тевтонського та Лівонського військоворелігійних орденів.

6 липня 1253 р. - коронація Міндовга у Новогрудку.

1261 р. - Міндовг зрікається християнства.

1316 - 1341 рр. - правління князя Гедиміна.

1345 - 1377 рр. - правління князя Ольгерда Гедиміновича.

1362 р. - князь Ольгерд захопив Київ.

1362 р. - битва на Синіх Водах, перемога Ольгерда над татарами.

1392 р. - литовський князь Вітовт ліквідовує Подільське князівство.

1430 р. - вторгнення Польщі і захоплення поляками Західного Поділля.

1434 р. - в Галичині поляки утворюють Руське воєводство, а в Західному ПоділліПодільське воєводство.

1359 р. - проголошення незалежного Молдавського князівства.

30 березня 1392 р. - перша письмова згадка назви «Буковина» зустрічається в грамоті молдавського господаря (князя) Романа І.

1514 р. - Молдавія (включаючи Буковину) увійшла до Османської імперії. Перебувала в її складі до 1775 року.

1453 р. - падіння Константинополя під ударами турків.

1489 р. - князь московський князь Іван III заявив про свої претензії на спадщину Русі, іменуючи себе «Государем і великим князем усієї Русі».

shkola.in.ua

1487 - 1494, 1500 - 1503, 1507 - 1509, 1512 - 1522, 1534 - 1537 рр. - литовськомосковські війни за спадщину Русі.

1514 р. - битва під Оршею, князь Костянтин Острозький на чолі литовського війська розбив московитів.

1503 р. - загарбання Московською державою Смоленської та Чернігівської земель.

1523 р. - ліквідація Новгород-Сіверського князівства. 2. Чому битва на Синіх Водах поклала край монгольському пануванню на українських землях?

1362 року відбулася битва на річці Сині Води між військом литовського князя Ольгерда та монголами. Внаслідок перемоги Ольгерд остаточно закріпив за собою Київські, Переяславські, Подільські і Чернігівські землі, включивши їх до складу Великого князівства Литовського і відновивши удільний устрій.

3. Які наслідки мало для Литви приєднання значної частини земель колишньої

Русі-України?

Литва суттєво збільшила свої території за рахунок українських князівств, їх

очолювали як князі з литовців, так і представники роду Рюриковичів. Всі князівства були васалами великого князя, і платили йому данину та при необхідності надавали військо.

4. Чим відрізнялася політика литовських і польських правителів

щодо українських земель?

Литовські князі не проводили змін в житті українських князівствдотримувалися православної віри, не нищили культурних здобутків Русі, самі і призвичаювалися до цієї культури. Литовці ніяк не змінювали існуючих відносин і традицій. Була збережена віра, мова, судочинство. Поляки в українських князівствах чинили протилежні литовцям речі. Встановлюючи своє панування, вони почали запроваджувати католицьку віру, створювали власну церковну організацію. Впроваджували польську систему управління, управлінські посади займали виключно поляки. Вони отримували українські землі для користування, а українські міста населяли переселенцями інших національностейвірменами, євреями, німцями. Таким чином, міста поступово втрачали український колорит. Поляки запровадили також своє судочинство, яке було становим - кожна верства населення (стан) мала свої суди. 5. Поясніть принцип литовської верхівки, якого вона дотримувалася в XIV ст.: «Ми старого не рушимо і нового не вводимо».

Цей принцип литовської верхівки в XIV ст. означав мирне поступове проникнення литовського управління на українські землі. Литовці не порушували існуючих суспільних відносин, не замінювали їх своїми порядками, не чіпали усталених традицій, питань мови та релігії.

shkola.in.ua

6. Охарактеризуйте долю Буковини у складі Молдавії та Османської імперії. 1359 р. було проголошено незалежність молдавського князівства, до складу якого ввійшла Шипинська земля (Північна Буковина, що належала до Золотої Орди до середини XIV ст., потім - до складу Угорщини) як автономія, що зберігала свій автономний статус до середини XV століття. Після ліквідації автономного устрою Шипинська земля отримує назву Буковини. В другій половині XV ст. Молдавія бореться проти агресії Османської імперії, проте невдало, і спочатку стає її васалом, а потім (1514 р.) остаточно втрачає незалежність, ввійшовши до складу імперії Османів аж до 1775 р. Буковина, як частина Молдавії, теж потрапила в турецьке ярмо. 7. Якою була роль Федора Коріятовича в історії Закарпаття? Подільський князь Федір Коріятович є дуже помітною історичною особою в житті Закарпаття. Угорський король наділив князя містом Мукачевим, тож Федір Коріятович з волі короля став ішпаном (жупаном) Березького комітату (комітатами називалися окремі складові частини Угорської держави), тобто намісником з повноваженнями судової, військової та адміністративної влади. Коріятович підтримував становище слов’янського населення ввіреного йому комітату - був проти закріпачення селян і мадяризації (мадяри - угорці) Закарпаття.

За його правління розвивалося господарство - зросли Мукачеве та Берегове, засновуються нові поселення. Завершено будівництво Мукачівського замкуспоруджено довкола міста оборонний вал, засновано православний монастир Святого Миколая, який є й понині. 8. Колективне обговорення. Що дозволило Великому князівству литовському оволодіти більшістю земель Русі-України? Велике князівство Литовське оволоділо переважною більшістю земель Русі-України завдяки таким чинникам:

- литовці (князі Міндовг, Ольгерд) здобули авторитет серед русичів завдяки перемогам над монголами;

- землі Русі були послаблені як внутрішньою міжусобною боротьбою, так і монгольським нашестям;

- мирний характер приєднання українських князівств до Великого князівства Литовського.

9. Робота в парах. заповніть таблицю «Приєднання руських удільних князівств до складу інших держав».

Назви держав

Велике князівство Литовське

назви

земель та роки їх

приєднання

Київщина, Чернігівщина, Переяславщина, Поділля

1261-1262

Польське

королів-ство

Західне Поділля 1430, Галичина 1434

Молдав

ське

князів -ство

Буковина 1359

Москов-

ська

держава

1503 р.

Приєднання руських удільних князівств до складу інших держав 11. Робота в малих групах. чи є підстави характеризувати Велике князівство литовське як литовсько-руську державу? Так, підстави характеризувати Велике князівство литовське як литовсько-руську державу дійсно є, адже: - литовці зберігали звичаї, мову, віру Русі-України, не запроваджуючи своїх порядків; - руські князі спільно з литовцями боролися проти ворожих зазіхань з боку монголотатар, Польщі та Московщини.

§ 21. Кревська унія 1385 р. та українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки Сторінка 117 Запитання та завдання

shkola.in.ua

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Хто з них?». Правила гри. Із-поміж учнів та учениць обираються три головні герої (Вітовт, Ягайло, Свидригайло), четвертий(-а) учень(-иця) зачитує перелік подій, на які мають відгукуватися головні герої, якщо вони брали в них участь. Зразок переліку подій: учасник битви під Вількомиром; погодився на укладення Кревської унії; зазнав поразки в битві на річці Ворскла; утворив

Чернігівщина, Стародубщина, НовгородСіверщина

«Велике князівство Руське»; остаточно ліквідував Київське удільне князівство

тощо.

Подія Вітовт Ягайло Свидригайло

Кревська унія 1385 р. +

Прийняв католицьку віру

та ім'я Владислав 1386 р. +

Одружився з польською королевою Ядвігою +

Король Польщі і Великий князь литовський

Островська угода 1392 р. +

Намісник Литви + Скасування Кревської унії 1398 р.

Ліквідація удільних князівств Русі

Поразка в битві на річці Ворскла проти монголів в 1399 р.

18 січня 1401 р. Віленська унія +

Успіху у війні з Московською державою + Грюнвальдська битва 1410 р. + Городельська унія 1413 р. + + Луцький з’їзд європейських монархів 1429 р. + Обрання князем Великого князівства Литовського 1430 р. +

Велике князівство Руське + Акти про зрівнювання в правах католицької й православної

shkola.in.ua

знаті 1432 і 1434 рр. + Поразка Битва 1 вересня 1435 р. на річці Швентої біля міста Вількомир + Отримує в уділ Волинське князівство 1447 р. + Політична діяльність Вітовта, Ягайла та Свидригайла 2. Що таке унія? Між якими державами й коли була укладена Кревська унія? Унія - це угода між двома чи більше учасниками про об'єднання на основі спільних інтересів і політичної доцільності. Унія може бути як добровільною, так і вимушеною внаслідок тиску певних політичних обставин - як внутрішніх, так і зовнішніх. Кревську унію було украдено між Литвою та Польщею 1385 року. 3. Охарактеризуйте зовнішню політику князя Вітовта. Литовський князь Вітовт був противником Кревської унії, він виражав інтереси тих литовських князів, що виступали за збереження самостійності Литви. Тому основною метою зовнішньої політики Вітовта є саме питання незалежності Литви. Способом реалізації цієї мети була збройна боротьба, що привела до підписання Островської угоди з польським королем Ягайлом 1392 року, за якою за Вітовтом закріплювався титул литовського князя, і він фактично ставав намісником литовських земель і 1398 року Кревська унія практично перестала діяти і була відмінена (скасована). На території Русі Вітовт почав ліквідовувати удільні князівства, зміцнюючи свої позиції. Його владу підтримувала та частина української православної політичної

верхівки, яка прагнула послаблення агресивного впливу московитів та монголів. Проте

Вітовт зазнав поразки від монголо-татар в битві на річці Ворсклі 1399 року. Як наслідок, 18січня 1401 року у Вільно Литва визнає васальну залежність від Польщі, хоча Вітовт отримує титул великого литовського князя.

Невдовзі Вітовт перемагає Московську державу, наслідком його військового успіху стало визнання васальної залежності Новгородським, Рязанським та Тверським князівствами.

Вітовт 1410 року бере участь у Грюнвальдській битві з німецькими хрестоносцями (Тевтонським орденом), наслідком перемоги стала можливість відновлення незалежності Литви від Польщі, що хоча з деякими обмеженнями, але знайшло підтвердження в Городельській унії 1413 року - так, зберігалася зверхність польського короля над Литвою і доступ до державних посад могли мати лише християникатолики, натомість утискувалися права православних християн.

З метою закріплення незалежності Литви Вітовт 1429 року скликає в Луцьку з’їзд європейських монархів, де було вирішено про надання великому князю литовському королівського титулу. Проте Вітовт коронуватися не встиг через раптову смерть (можливо, він був отруєний, в чому, зрозуміло, була зацікавлена польська сторона). 4. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте спільне й відмінне в політиці князів Ольгерда та Вітовта щодо українських земель.

Спільні риси в політиці Ольгерда і Вітовта щодо українських земель:

- володіли українськими князівствами;

- боролися з монголо-татарами та московитами; - підтримували православну віру.

Відмінні риси в політиці Ольгерда і Вітовта щодо українських земель:

- заволодівши українськими землями, Ольгерд відновлює удільний устрій князівств, Вітовт ліквідовує;

- на чолі руських князівств за правління Ольгерда могли перебувати Рюриковичі, а Вітовт заміняє місцевих князів своїми намісниками; - Ольгерд здобув перемогу над татарами 1362 року в битві на річці Сині Води, Вітовт зазнав поразки від татар на Ворсклі 1399 року. 5. Чому наприкінці XIV ст. на українських землях були ліквідовані удільні князівства?

Київський князь Володимир, новгород-сіверський Дмитро Корибут та подільський Федір Коріятович не бажали визнавати владу Вітовта. Ця обставина привела до ліквідації удільних князівств Вітовтом. Таким чином литовський князь таким чином посилював політичне становище Литви, проводячи централізаторську політику, яка означала зосередження управління державою в однієї особи. Замість місцевих князів Вітовт на чолі князівств ставив своїх намісників.

shkola.in.ua

6. Чим були зумовлені виступи православної знаті наприкінці XV - на початку XVI ст. проти Литви? Чому всі виступи зазнали поразки? Православна знать виступала проти ліквідації удільних князівств та утисків православних християн в порівнянні з привілейованими католиками, які, на противагу православним, мали можливість займати державні посади. Виступи проти литовців були розрізненими, не мали ґрунтовної підготовки і достатньої сили, що давало змогу литовцям завдати їм поразки. На XVI ст. литовська верхівка зміцніла настільки, що не звертала особливої уваги на протести православної знаті. Так, змова проти литовців нащадків Олельковичів, позбавлених уділів, була викрита 1481 р., а її учасників страчено. 1508 року відбулося повстання православної знаті під проводом Михайла

Глинського. Воно охопило Київську та Турівську землі, проте не знайшло широкої

підтримки серед інших руських князів.

Руська православна знать остаточно втратила свій вплив. Будь-які її спроби

відновлення старих порядків були марними.

7. Складіть хронологію ключових подій перебування українських

земель у складі Великого князівства Литовського.

1324 p. - похід князя Гедиміна на Київське князівство

1352 p. - розділ між Польщею і Великим князівством Литовським земель ГалицькоВолинського князівства. Приєднання Волині Литвою.

1362 p. - приєднання Ольгердом Київщини, Переяславщини і частини ЧерніговоСіверщини.

1362 p. - перемога військ Великого князівства Литовського (Ольгерд) над монголами на річці Сині Води і вигнання їх з українських земель. Приєднання Поділля. Відновлення удільного устрою українських князівств.

1385 p. - Кревська унія. Об'єднання Польщі і Литви.

1387 p. - Утвердження за польського короля і

великого князя литовского Ягайла католицької церкви у Литві.

1392 р. - Ліквідація великим князем литовським Вітовтом Подільського князівства.

1413 p. - Городельська унія між Литвою і Польщею. Посилення політичного становища Литви в суперництві з Польщею.

1415 - 1420 pp. - створення в Литві окремої від московської православної митрополії. 1432 р. - 1435 р. - утворення Великого князівства Руського в складі Берестейщини, Підляшшя, Полоцька, Вітебська, Смоленської землі, Сіверщини, Київщини, Волині і Східного Поділля на чолі зі Свидригайлом.

1 вересня 1435 р. - поразка Свидригайла неподалік міста Вількомир від Сигізмунда, внаслідок якої перестала існувати ідея Великого князівства Руського.

1438 р. - відновлення влади Сигізмунда на всій території великого князівства Литовського.

1440 p. - відновлення удільного Київського (Олелько 1441 - 1454 рр.) та Волинського князівств (Свидригайло).

1452 р. - включення до складу Литви Волинського князівства (по смерті Свидригайла).

1455 1470 рр. - правління київського князя Семена Олельковича, спроби відновлення могутності руських князівств.

1458 р. - Семен Олелькович сприяє утворенню окремої Київської православної митрополії.

1471 р. - по смерті Семена Олельковича великий князь Казимир скасував Київське князівство, призначивши там свого намісника.

8. Колективне обговорення. Визначте здобутки внутрішньої та зовнішньої політики литовського князя Вітовта.

shkola.in.ua

Головним питанням внутрішньої політики Вітовта було питання централізації влади литовського князя. Вітовт ліквідовував удільні князівства, ставлячи на їх чолі своїх намісників.

Городельська унія 1413 року скріплювала привілейоване становище католиків в порівнянні з православними, що викликало внутрішню напругу в Литві. Головним питанням зовнішньої політики Вітовта було питання незалежності Литви. Островська угода між Вітовтом і польським королем Ягайлом закріплювала за Вітовтом титул литовського князя, це означало на практиці зупинку дії Кревської унії.

Після поразки від монголів 1399 року Вітовт визнає себе васалом Польщі (Віленська унія 1401 р.). Незабаром Вітовт здобуває перемогу над Московською державою, тож Новгородське, Рязанське та Тверське князівства стають його васалами. Після перемоги над Тевтонським орденом у Грюнвальдській битві зростає політичний вплив Вітовта у відносинах з польським королем, що проявилося в укладенні Городельської унії, що посилювала незалежність Литви від Польщі. З метою остаточного розриву з Польщею Вітовт 1429 року скликає в Луцьку з’їзд європейських монархів, де було вирішено про надання великому князю литовському королівського титулу. Проте стати монархом Вітовту завадила раптова смерть 1430 року.

9. Складіть розгорнутий план за темою «Українські землі у складі Великого князівства Литовського».

1. Захоплення литовським князем Гедиміном північних українських земель.

2. Утвердження Любарта на Волині після занепаду Галицько-Волинського князівства.

3. Розширення територій Литви за правління Ольгерда за рахунок українських земель.

4. Перемога на Синіх Водах.

5. Відновлення українських удільних князівств князем Ольгердом.

6. Кревська унія.

7. Політика князя Вітовта щодо незалежності Литви.

8. Островська угода.

9. Збройна боротьба проти Вітовта в Україні.

10. Ліквідація Вітовтом удільних князівств.

11. Поразка Вітовта вд монголів на Ворсклі.

12. Віленська унія.

13. Переможні війна Вітовта з Московською державою.

14. Грюнвальдська битва.

15. Городельська унія.

16. Луцький з'їзд європейських монархів.

17. Смерть Вітовта.

18. Обрання князем Великого князівства Литовського Свидригайла Ольгердовича.

19. Агресія Польщі на Волині та Поділлі.

20. Великий князь Литовський Сигізмунд.

21. Утворення Великого князівства Руського.

22. Поразка під Вількомиром.

23. Обмеження прав удільних князів і вбивство Сигізмунда.

24. Великий князь Литовський Казимир - майбутній король Польщі.

25. Відновлення Київського і Волинського удільного князівства.

26. Князювання в Києві Олелька та його сина Семена.

27. Створення окремої Київської православної митрополії.

28. Скасування удільного Київського князівства Казимиром.

29. Усунення від влади руської православної знаті.

shkola.in.ua

30. Натиск Московії на Литву і захоплення частини литовських земель.

31. Зближення Литви з Польщею.

32. Набіги кримських татар.

33. Виступ православної знаті під проводом Михайла Глинського.

11. Доведіть або спростуйте твердження, що українська знать

опиралася союзу Литви й Польщі.

Українська знать опиралася союзу Литви та Польщі. Це твердження можна довести

тезами, наведеними нижче:

- владу Вітовта підтримувала українська знать, котра виступала проти покатоличення, яке впроваджувала Польща;

- положення Городельської унії про привілейоване становище католиків (вони могли займати державні посади) в порівнянні з православними викликало незадоволення української знаті;

- обрання Свидригайла Великим князем Литовським без згоди Польщі;

- утворення на українських та білоруських землях Великого князівства Руського на чолі зі Свидригайлом.

12. Робота в парах. Складіть історичний портрет князів (за вибором): Ягайло, Вітовт, Свидригайло, Олександр (Олелько) Володимирович.

Історичний портрет Ягайла: Ягайло - великий князь Литовський (1377-1386) та польський король (1386-1434), син великого литовського князя Ольгерда Гедиміновича. По матері (Уляні Олександрівні) мав тверське коріння. Виховувався православним. На початку своєї політичної кар'єри боровся за владу з родичами, типовим явищем для тогочасного суспільства. боротьба з двоюрідним братом Вітовтом Кейстутовичем привела його до союзу з Польщею і укладення Кревської унії, яка давала йому титул короля Польщі, проте суперечливою для Литви - об'єднання означало поступову втрату її незалежності. Зрозуміло, що після укладення унії спалахнула війна між Ягайлом та Вітовтом, результатом якої стало зміцнення литовських позицій Вітовта, що було скріплено Острівською угодою 1392 року. Стосовно українських земель, які були в складі Литви, Ягайло разом з Вітовтом виступає за ліквідацію удільних князівств - тобто Ягайло, як і Вітовт, бажає бачити в руських землях повністю підвладні території. Варто зазначити, що відносини з Вітовтом у Ягайла складалися завжди компромісно - взаємовигідним угодами з точки зору їх політичної доцільності для обох сторін. Про це свідчить Віленська унія після поразки Вітовта на Ворсклі чи їх спільна боротьба з Тевтонським орденом.

Внаслідок передчасній смерті дружини - польської королеви Ядвіги становище Ягайла в праві на польську корону стає непевним, але він застосовує "шлюбну дипломатію" і одружується вдруге з онучкою польського короля Казимира ІІІ, чим підкріплює права на престол. В цілому, Ягайло одружувався чотири рази і в усіх шлюбах виступала ключовим питання політична доцільність.

shkola.in.ua

13. Чому боротьба удільних князів на українських землях завершилася поразкою? Поясніть значення князівської верстви для збереження державотворчих традицій. Князівська верхівка українського суспільства була знесилена і частково винищена в боротьбі з монголами, тому не мала достатньої військової потуги в порівнянні з литовцями чи поляками. Окрім того, чимала частина українських князів приймала католицьку віру, аби мати не менші права, ніж католики. З прийняттям католицизму князі поступово втрачали свою національну окремішність і здатність протистояти натиску поляків чи литовців. Удільні князівства Русі-України становили потенційну небезпеку для литовців, бо вони втілювали державотворчу ідею на землях Русі-України, що перебували у Великому князівстві Литовському. Провідна роль князівської верстви полягає в тому, що вона могла очолити

державотворчий рух. Суспільство, яке позбавлене верхівки, практично не здатне на

державотворення. В Україні литовсько-руської доби існували князівські династії, здатні до активізації державницьких ідей.

§ 22. Утворення Кримського ханства. Суспільний устрій та культура ханства. Держава Феодоро в Криму

Сторінка 121

Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Знавці хронології». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в пари. Один(-на) учасник(-ця) гри називає дату за змістом параграфа, інший(-а) вказує подію, яка відповідає цій даті. Через деякий час вони міняються ролями.

1428 - 1466 рр. - роки життя Хаджі-Гірая, засновника Кримського ханства.

1449 (або 1455р.) - за допомогою Литви Хаджі-Гірай здобуває незалежність Кримського ханства від Великої Орди.

1467 - 1515 рр. - роки життя Менглі-Гірая, молодшого сина Хаджі-Гірая.

1472 р. - останній рік видання ярлика (на той час уже формального дозволу) кримським ханом на володіння українськими землями Великому князеві Литовському.

1475 р. - турецький султан Мехмед II, скориставшись міжусобною боротьбою в Кримському ханстві, захопив південне узбережжя Криму та фортецею Азов у гирлі Дону.

1478 р. - Кримське ханство втрачає незалежність і стає васалом Османської імперії.

1314 р. - будівництво шестистовпної базиліки на честь хана Узбека.

1502 р. - в спілці з князем московським Іваном ІІІ хан Менглі-Гірай завдає поразки Великій Орді, знищивши її столицю Сарай.

1474 р. - у спілці з московським князівством, здійснення першого великого нападу кримськими татарами на українські землі.

1482 р. - надзвичайно спустошливий похід татар на Київ.

1476 р. - спустошення турками Буковини.

1498 р. - набіг турків на Галичину.

1500 р. - спустошливий набіг турків на українські землі. Знелюднення півдня України, утворення Дикого (незаселеного поля).

1489 та 1492 рр. - перші письмові згадки про козаків.

1261 р. - Німфейський договір між Візантією та Генуєю про виключне право генуезців на торгівлю в Чорному морі.

1475 р. - підкорення Кафи (торговельної факторії генуезців) і Мангупа (столиці держави Феодоро) турками.

shkola.in.ua

2. Як і коли утворилося Кримське ханство? Виникнення Кримського ханства пов'язане з діяльністю хана Хаджі-Гірая. Ця подія відбулася за різними даними 1449 р. чи 1455 р. - заручившись підтримкою Великого князівства Литовського, Хаджі-Гіраю вдалося здобути незалежність Кримського ханства від Великої Орди.

3. Визначте головну мету набігів татар на українські землі. Головною метою набігів татар на українські землі було захоплення ясиру (невільників) з метою продажу в рабство. З 7-8 річних християнських хлопчиків-невільників турки виховували військо яничар - турецької піхоти. Яничари були найбільшою опорою влади турецького султана. Крім захоплення ясиру, татари і турки займалися

грабунком.

4. До яких наслідків призвели татаро-турецькі набіги на українські землі?

Найголовніші наслідки набігів татар і турків на українські землі:

- знелюднення півдня України і формування Дикого поля;

- опір турецько-татарським нападам був важливим чинником формування

українського козацтва.

5. Під впливом яких культур розвивалася культура Кримського ханства?

Культура Кримського ханства розвивалася під впливом культур монголів (адже політичний центр золотої Орди поступово зміщувався до Криму) Османської імперії, генуезців. Значний вплив на культуру татар мав іслам. 6. Укажіть особливості розвитку князівства Феодоро. Чи могло воно за тих умов зберегти незалежність? Князівство Феодоро займало території гірського Криму з ХІІ до ХV ст. включно - (1475 рік відбулося підкорення феодоритів турками). У князівстві в період його розквіту в ХV ст. проживало близько 200 тисяч осіб. Переважні заняття мешканців - сільське господарство та ремесло. Важливе місце займала торгівля, і тому феодоритам доводилося вести боротьбу з генуезцями за вихід до портів Чорного моря. 7. Робота в малих групах. Що впливало на розвиток господарства Криму?

На розвиток господарства Криму впливали:

- в цілому природні умови гірського і степового Криму; - недостатня кількість опадів і малопридатні ґрунти для землеробства в степу; - основу господарства складало скотарство (коні, вівці, велика рогата худоба), в передгір'ях поширене землеробство (зернові культури, городину);

- господарство не забезпечувало населення необхідною кількістю продукції для прожиття і для покращення свого матеріального становища татари займалися грабежами і работоргівлею. 8. Колективне обговорення. Чому Кримське ханство потрапило в залежність від Османської імперії? Які це мало наслідки? Кримське ханство потрапило в залежність від Османської імперії через внутрішню боротьбу за владу в ханстві між Менглі-Гіраєм (який на той момент був ув'язнений) та беєм (представником знатного роду) Емінехом, який і попросив на допомогу турецького султана Мехмеда ІІ. Турки визволили Менглі-Гірая і той був змушений в обмін на свободу визнати васальну залежність Кримського ханства від Османів. Це сталося 1478 року.

9. Складіть схему державного устрою Кримського ханства. Хан (очолював державу, спадково володів частиною землі ханства, карбував власну монету) - спадкоємці хана (нуреддін-султан і калга султан, мали практично ту ж владу. що й хан, за виключенням карбування грошей) - великий бей (командування військом, судові справи, нагляд за порядком) - ор-бек ( зовнішня безпека і відносини

shkola.in.ua

сусідніми кочовими ордами) - диван (державна рада ханства, де вирішувалися найважливіші державні питання, куди входили всі перелічені посадові особи) муфтій (духовний лідер, що опікувався освітою, розпоряджався церковним майном, вирішував судові справи).

11. Українські історики другої половини XIX початку XX ст. В. Антонович, М. Костомаров, Д. Яворницький, М. Грушевський окреслювали відносини тогочасної України із Кримським ханством як ворожі. З’ясуйте, чи відповідає це твердження реаліям часу. Так, відносини тогочасної України і Кримського ханства були ворожими, адже татари

і турки становили військову загрозу для українських земель. Через татарсько-турецьку агресію в Україні виникло Дике поле - великі знелюднені території, сотні тисяч людей потрапили в рабство, тисячі селянських господарств були пограбовані й знищені.

Спустошливі набіги з Криму були одним з важливих чинників формування козацтва в Україні. 12. Робота в парах. Складіть історичний портрет одного з правителів Кримського ханства XV першої половини XVI ст. або князівства Феодоро (за вибором).

Хаджі-Ґірай - хан, засновник Кримського ханства, з роду Гіраїв. Батько Хажді належав до давнього роду Тимуридів. Початок роду поклав Туюк-Тимур був наймолодшим

братом хана Батия і воєначальником - очолював тумен - 10 тис. воїнів.

За окремими джерелами, народився 1379 року в місті Тракай в Литві, де провів дитячі роки. Хоча інші джерела стверджують, що його батько прибув до Литви лише 1427 року.

Перебування в Литві та Білорусі спричинене міжусобними війнами у Великій Орді (так стали називати золоту Орду в XV ст.), належав до політичної еміграції татар. Сповідував іслам, був його великим прихильником. Проте був віротерпимим і до інших релігій, зокрема християнства. Орієнтовно, 1428-1430 років установив свою владу та території Криму (за сприяння польського короля Казимира IV). Боровся з генуезцями, і внаслідок поразки від них втікає до Литви. Саме при допомозі Литви (великого князя Сигізмунда), що воювала з Великою Ордою, утверджується в Криму вдруге 1440 року. Допомога литовців була зумовлена участю його батька в Грюнвальдській битві 1410 року спільно з литовцями на чолі 5000 татар.

В спілці з Литвою Хаджі проводить військові походи проти Великої орди в 1449, 1452, 1455 роках. Допомагає князівству Феодоро налагодити торгівлю на Чорному морі. Після падіння Візантії від турків 1454 домовляється з Османською імперією про допомогу в боротьбі з генуезцями. Наслідком цього стало включення Кримського ханства до сфери інтересів османів. В результаті міжусобної боротьби втрачає владу, зміг її повернути завдяки втручанню турків, але вже у статусі васала Османської імперії 1478 року.

§ 23. Суспільне й церковне життя на українських землях у XІV XV ст. Сторінка 125 Запитання та завдання

shkola.in.ua

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Три речення». Правила гри. Учням та ученицям необхідно передати зміст пунктів параграфа трьома простими реченнями. Перемагає той(-а), у кого розповідь буде коротшою, але при цьому правильно передаватиме зміст матеріалу. Гру доцільно проводити в письмовій формі. 1. Соціальна структура суспільства Привілейовані стани: шляхта (князі, пани, зем'яни, бояри), духовенство (церковні люди). Напівпривілейовані стани: міщани (патриціат, бюргерство, плебс).

Непривілейовані стани: селянство (слуги, данники, тяглові).

2. Панівні (привілейовані) стани суспільства та їхнє життя. Шляхта, як панівний стан населення, могла обиратися до органів управління.

Шляхта виробила кодекс шляхетської честі Шляхта була неоднорідною за майновим становищем.

3. Князь Костянтин Острозький.

Найважливіше становище серед панівного стану займали князі, які походили з давніх родів. Наймогутнішим родом був рід Острозьких, що походив з роду Романовичів.

Найвідомішим представником родини Острозьких був Костянтин Іванович.

4. Церковне життя в другій половині XIV XV ст.

Приєднання Галицьких земель до Польщі започаткувало насильницьке насадження католицької віри серед православного населення краю.

1375 року в Галичині засновано католицьку митрополію, 1371 року за сприяння

польського короля Казимира ІІІ створено окрему Галицьку православну митрополію, 1458 року литовцями відновлено Київську православну митрополію.

Православна церква у складі Польщі й Литви перебувала в стані другорядної

залежала від світської влади.

2. Назвіть основні стани суспільства на українських землях у XIV першій половині XVI ст. Укажіть особливості соціальної структури населення. Хто належав до панівного стану населення? Основними станами суспільства на українських землях у XIV — першій половині XVI ст. були три стани: шляхта, духовенство, селянство. Особливістю соціальної структури станового суспільства була наявність привілейованих і непривілейованих станів.

До привілейованих станів належала шляхта (князі, пани, зем'яни, бояри), духовенство (церковні люди). До напівпривілейованого стану належали міщани (патриціат, бюргерство, плебс). До непривілейованого стану належало селянство (слуги, данники, тяглові). Привілейовані. стани були звільнені від сплати податків, були власниками землі, проте мали певні обов'язки. Так, шляхта мала військовий обов'язок, духовенство - церковні обов'язки. Шляхта була панівною верствою населення. 3. Як відбувався процес формування шляхти? Які права та обов’язки мали шляхтичі? Шляхта була неоднорідною за майновим станом і поділялася на три основні групи - дрібна (від 1 до 50 селянських дворів), середня (кілька сотень селянських дворів), магнати (кілька тисяч селянських дворів). Ця панівна верства визначала державну політику через представництво у великих та малих сеймах (Польщу так і називали - шляхетською республікою). Шляхтичі володіли землею, несли військову службу, вони могли як носити, так і використовувати зброю. Мали земельні і торгові привілеї.

shkola.in.ua

4. Чим була зумовлена складна релігійна ситуація на українських землях у XIV першій половині XVI ст.? Які події сприяли поширенню католицтва на українських землях? Складна релігійна ситуація на українських землях у XIV — першій половині XVI ст. була зумовлена тим, що українські землі, втрачаючи залишки державності, стали ареною боротьби між сусідніми державами, які нав'язували своє віросповідання. В той час належність людини до певної релігійної організації була важливою частиною державної політики та ідеології. Релігійна належність була своєрідним маркером "свій-чужий". Боротьба за віру означала боротьбу за самоідентифікацію людини. Захоплюючи українські землі, ліквідовуючи удільні князівства, завойовники дбали насамперед про поширення своєї віри, до інших віросповідань ставилися вороже.

Релігія була одночасно інструментом захоплення та інструментом опору завойовникам.

Поширення католицизму в Україні почалося з вторгнення Польщі. 1375 року Папа Римський на прохання польського уряду дав дозвіл на католицьке архієпископство (тотожне митрополії в православ'ї) в Галичині. Після Кревської унії 1385 року в Литві

набуває поширення католицька віра. 5. Колективне обговорення. Що спонукало правителів Литви та Польщі до створення окремих православних митрополій у своїх володіннях?

Правителі Литви та Польщі засновували православні митрополії у своїх володіннях тому, що переважна частина українського населення була православною, і насадження

католицизму могло привести до значного спротиву, аж до можливої втрати захоплених литовцями та поляками земель. Тому заснування православних митрополій виглядало як спосіб утримати українські землі під своєю владою, а також спосіб уберегти українців від впливу не менш агресивного сусіда - Московії.

Православна церква в Литві та Польщі була другорядною, і залежала від волі правителів.

6. Робота в малих групах. За якими ознаками зі шляхетського стану Литви та Польщі можна виділити «українську шляхту»? Українська шляхта сповідувала православну віру, захищала українські землі від набігів татар і турків.

7. Заповніть порівняльну таблицю «Привілейовані стани населення українських земель».

Русь-Україна в Х - XIII ст.

Князь - правитель держави, мав найбільше землі у власності.

Бояри - родова знать, отримували землю у власність від князя за службу. Бояри поділялися на великих (воєводи і тисяцькі) та малих (соцьких, десяцьких). Дружинники - професійні воїни, також за службу князеві отримували землю у власність.

Духівництво - священнослужителі. Поділялися на вище (митрополити, єпископи, ігумени монастирів) і нижче (священники, ченці).

Українські землі в XIVпершій половині XVI ст.

Шляхта (князі, пани, зем'яни, бояри)панівна верства, головним обов'язком якої була служба у війську, за що і отримувала

землю.

Князі - крупна шляхта, володіла спадковою

землею, титул можна було лише

успадкувати.

Пани - заможна шляхта, родовитого

походження, мала спадкову землю.

Зем'яни - середня шляхта, нащадки слуг, за службу у війську отримували землю, залежали від князів і панів.

Бояри - дрібна шляхта, несли особисто

військову службу, виконували доручення

князів та панів. Духівництво (вище і нижче)

Привілейовані стани населення українських земель

8. Робота в парах. Розгляньте діаграму «Соціальна структура суспільства на українських землях у другій половині XIV першій половині

XVI ст.» та виконайте завдання:

shkola.in.ua

1) Назвіть основні стани населення українського суспільства. Який із них був найчисленнішим? Основні стани населення: селянство, міщани, шляхта, духовенство. Найчисельнішою верствою було селянство і становило 80% всього населення.

2) Виходячи зі структури населення, назвіть основні галузі господарства. Основною галуззю господарства було сільське - землеробство і тваринництво.

3) Які з наведених станів відносять до привілейованих, а які до непривілейованих? Поясніть, чому ви так вважаєте.

Привілейовані стани: шляхта - 4%, духовенство - 1%.

Непривілейовані стани: селяни - 80%, міщани - 14%

Привілейовані стани не платили податків на відміну від непривілейованих станів.

Привілейовані брали участь в управлінні державою і мали військовий обов'язок.

Непривілейовані стани займалися господарством.

§ 24. Сільське господарство. Ремесла й торгівля. Міста і магдебурзьке право

Сторінка 131

Запитання та завдання

2. Які нові явища в розвитку сільського господарства з’явилися

в XIV першій половині XVI ст.? Які галузі сільського господарства набули

розвитку в XIV першій половині XVI ст.? В сільському господарстві в XIV —

першій половині XVI ст. вже застосовували колісний плуг, завдяки чому розширювалися посівні площі. Продовжувало розвиватися городництво і садівництво, а також переробка сільськогосподарської продукції (промисли).

3. Якими промислами займалися українські селяни й міщани? Що впливало на поширення цих занять? Селяни й міщани займалися солеварінням та переробкою сільськогосподарської продукції.

4. Що таке фільварок? Чим була зумовлена поява фільварків та до яких наслідків призвела? Фільфарок - феодальне господарство, орієнтоване на товарногрошові відносини. Базувалася на селянській повинності - панщині (обов'язковим примусовим роботам у господарстві). Створення фільварків супроводжувалося зменшенням земельних наділів селян (землю почали обробляти у фільварку) і одночасним збільшенням обсягів панщини. 5. Як відбувався процес закріпачення українських селян? Процес закріпачення селянства (заборона переселення на інші землі) був поступовим - обмеження прав і свобод селян було розтягнутим у час. 1447 року селян позбавлено власного копного суду, селян судив феодал. Запроваджено орендну плату за користування млином. Селяни втратили право оскаржувати дії феодала. Обмежувалося право переходу селян на проживання в інші землі - спочатку дозволялося лише в певні дні і після сплати викупу феодалу, а далі перехід селян заборонявся взагалі. 1496 рок постановою сейму покинути село протягом року міг лише один селянин, а 1503 року ухвалено постанову про отримання дозволу селянином від феодала на переселення. В Польщі селян було остаточно закріпачено 1573 р., а в Литві - 1588 року, що було визначено ІІІ Литовським статутом.

shkola.in.ua

6. Укажіть основні причини появи збройних виступів населення. Назвіть найбільші виступи українського селянства XV ст. та з’ясуйте причини їх поразок. Основною причиною збройних виступів селян було утиски їх прав феодалами та сплата ними велику кількість податків та повинностей: військовий податок, церковна десятина, спорудження та ремонт замків і шляхів, продуктовий оброк, панщина. В цілому різного роду обов'язкових стягнень з селян можна було нарахувати близько двадцяти. Найбільші виступи селянства відбулися на Галичині, Західному Поділлі, та Буковині в1490-1492 рр. Очолювали повстання отаман Муха (1490 р.), пізніше (1491р.) Андрій Борула.

7. Колективне обговорення. Чому міщани прагнули отримати

магдебурзьке право для свого міста? Жителі міст прагнули вибороти незалежність

від сваволі феодалів і добитися самоврядування.

8. Робота в малих групах. Визначте, про кого йдеться:

1) селяни, які сплачували данину (грошима або продуктами) за користування

землею та угіддями: - селяни-данники;

2) селяни, що мали відпрацювати панщину зі своїм «тяглом»

худобою та сільськогосподарським інвентарем: - тяглові селяни;

3) селяни, що одночасно і займалися господарством, і несли військову службу: - слуги.

9. Складіть розгорнутий план розповіді за темою «Господарський

розвиток українських земель у другій половині XIV XV ст.».

І. Особливості розвитку сільського господарства.

1. Натуральне господарство.

2. Удосконалення знарядь праці.

3. Селянські промисли.

4. Латифундії.

5. Фільварки.

ІІ. Особливості розвитку міського господарства.

1. Феодально-аграрний характер міст.

2. Цехова організація виробництва.

3. Розвиток ремесла і торгівлі.

10. Робота в парах. У Львові перші ремісничі цехи виникли наприкінці XIV ст. На той час існувало чотири цехи. У 1425 р. їх було вже десять, наприкінці XV ст. 14, у середині XVI ст. 35.

1) Зробіть висновок щодо стану розвитку ремесла на українських землях.

В кінці 15 століття налічувалося близько 200 ремісничих професій - в порівняння з ХІІ століттям їх кількість зросла майже втричі.

2) У яких українських землях і чому цехова організація праці набула поширення в першу чергу? Цехова організація праці виникла на західноукраїнських землях - Галичині й Закарпатті. Вона прийшла в Україну з Європи - Німеччини та Польщі. Галицькі та закарпатські землі географічно знаходиться ближче до західноєвропейських країн, тому там на одне століття раніше (кінець XIV ст.) сформувалася цехова організація в порівнянні з іншими українськими землями - Волині, Київщині, Західному Поділлі (кінець XV ст.). Окрім того, в галицьких та волинських містах оселялися німецькі колоністи (переселенці), які приносили з собою досвід об'єднання ремісників однієї професії в цехову організацію.

11. Чому в Західній Європі розвиток господарства й ринкових відносин зумовив скасування панщини, а на українських землях усе сталося навпаки? Основною продукцією, яку могли продавати з українських земель на західноєвропейських ринках, була сільськогосподарська продукція. Тому з метою збільшення обсягів товарної продукції феодали в Україні започатковують фільварки та панщину з наступним закріпаченням селян.

§ 25. Культура українських земель у другій половині XIV XV ст. Сторінка 136 Запитання та завдання

2. У яких умовах у другій половині XIV - XV ст. на українських

землях розвивалася культура? Умови розвитку української культури в другій

половині XIV — XV ст. можна назвати суперечливими. Українські землі опинилися в складі інших держав - Польщі, Угорщини, Литви, Османської імперії та Московської держави, і тому умови розвитку культури були неоднаковими. Позитивним явищем була відкритість культури українських земель для зовнішніх впливів. З Польщі в Україну потрапляли ідеї гуманізму та Відродження, і таким чином відбувався симбіоз (співжиття) та поєднання різних культур. Не маючи в Україні вищих навальних закладів, українські студенти могли навчатися в Європі. Негативним явищем культурного процесу було поширення католицизму і утиски православної церкви. Руйнівні набіги татар нищили культурні надбання українців. В цілому можна стверджувати, що українська культура розвивалася в несприятливих умовах.

3. Назвіть факти, які свідчать про розвиток освіти на українських землях. Де здобували вищу освіту українці в другій половині XIV - XV ст.? Українці здобували вищу освіту за кордоном (заклади вищої освіти були відсутні в Україні того часу): Краківському, Паризькому, Падуанському, Болонському, Гейдельберзькому, Празькому університетах. Найвідомішим вихідцем з українських земель був Юрій Дрогобич (з Дрогобича) - учений-астроном, перший із відомих докторів медицини й філософії, ректор першого європейського університету в Болоньї. 4. Яку роль у житті населення українських земель відігравали тогочасні усна народна та музична творчість? Які нові жанри української народної творчості виникли в XIV-XV ст.? Усна народна творчість відображала народні звичаї і традиції, що склалися ще в часи Київської держави. Вона була своєрідним містком від спадщини предків у сьогодення та майбутнє - обрядові пісні, колядування, щедрування пройшли крізь століття і дійшли й до нашого часу. Тобто в усі часи усна народна творчість була ознакою ідентичності (унікальності, неповторності, окремішності) нашого народу.

В XIV-XV ст. виникли нові жанри усної народної творчості - епічна поезія - історичні пісні, балади та думи. Історичні пісні відображали боротьбу з набігами татар і турків. В думах (баладах) звучала тема любові до Батьківщини і необхідності її захисту від ворога. Думи виникли в козацькому середовищі, виконувалися з музичний супроводом - під гру на кобзі.

shkola.in.ua

5. Укажіть найважливіші досягнення архітектури та образотворчого мистецтва другої половини XIV - XV ст. Які жанри образотворчого мистецтва отримали подальший розвиток у XIV - XV ст.? У ХІV-XV ст. найбільш важливими досягненнями архітектури була забудова міст за європейським зразком. Це пов'язано з напливом переселенців з Європи та надання Магдебурзького права. Найважливішим напрямом розвитку архітектури стало оборонне будівництво - як дерев'яні, так і муровані фортеці та замки. Оборонну функцію враховували під час будівництва культових споруд - церков та монастирів. Католицькі костьоли зводили у виразно готичному стилі. В образотворче мистецтво проникли ідеї європейського гуманізму, що стало основним досягненням цього мистецького жанру. Відбувається відхід від усталених візантійських зразків до створення зображення, що завдяки застосуванню

техніки світлотіні передає глядачеві людські почуття. Фрески, ікони та книжкові мініатюри залишалися основними напрями живопису.

6. Колективне обговорення. Чому серед пам’яток архітектури XIV - XV ст. переважають оборонні споруди?

Перевага оборонних споруд (фортець, замків, церков, монастирів) пояснюється

постійною загрозою нападів турків татар. З появою вогнепальної зброї основним

будівельним матеріалом замість дерева стає камінь та цегла.

7. Складіть таблицю «Досягнення культури українських земель другої половини XIV - XV ст.».

Галузь культури Основні досягнення

Освіта Українці здобували вищу освіту в Краківському, Паризькому, Падуанському, Болонському, Гейдельберзькому, Празькому університетах. Найвідоміший український учений-астрономЮрій Дрогобич, ректор Болонського університету.

Література.

Літописання. Книгодрукування

Світська література - збірник «Ізмарагд» Церковна література - Київський Псалтир 1397 р., збірка житій святих «Четьї-мінеї» 1489 р. Літописи - Короткий Київський літопис, що розповідає про події 1491 1515 рр. Першодрукар Швайпольт Фіоль 1491 р. в Кракові друкує чотири богослужбові книги: «Октоїх», «Часослов», «Тріодь Пісна», «Тріодь Цвітна».

1517 - 1519 рр. білоруський вчений Франциск Скорина надрукував кирилицею в Празі Псалтир і Біблію.

Усна народна творчість

Архітектура й містобудування

У XV ст. зародилася епічна поезія - історичні пісні, балади та думи. Найвідоміші «Плач невільників», «Маруся Богуславка», «Втеча трьох братів з міста Азова»

Оборонні споруди були зведені в Луцьку, Львові, Хотині, Кременці, Кам’янці Подільському, Олеську, Білгороді-Дністровському. Церква Покрови в селі Сутківці. Католицькі костьоли: кафедральні у Львові й Кам’янці-Подільському, Святого Миколая в Рогатині, Святого Варфоломія в Дрогобичі

shkola.in.ua

Фрескові розписи каплиці в Горянах під Ужгородом (фрески «Благовіщення», «Таємна вечеря», «Дари волхвів», «Втеча до Єгипту», «Свята Катерина»), Вірменської церкви у Львові, Бакотського монастиря на Поділлі. Майстрів розпису: Гайль і Тимофій Дробиш із Перемишля, Іоанн, Андрій Русин, Максим Воробій зі Львова, Герман із Самбора.

Три центри іконопису: Київ, Волинь та Львів. Ікона Богородиці Одигітрії із села Красів на Львівщині. Досягнення культури українських земель другої половини XIV - XV ст. 9. Робота в малих групах. Визначте риси культури українських земель XIV XV ст., що сформувалися під впливом культури країн Заходу.

Образотворче мистецтво

Під впливом культури Заходу сформувалися такі риси культури українських земель

XIV XV ст.: - ідеї гуманізму та Відродження; - католицизм; - книгодрукування; - архітектура і міська забудова.

10. Які культурні традиції Русі-України та Галицько-Волинської держави

позначилися на культурі українських земель XIV XV ст.? Культурні традиції Русі-України та Галицько-Волинської держави, що позначилися

культурі українських земель XIV XV ст.:

- духовенство зберегло провідну роль в освітньому процесі;

- початкова освіта для дітей переважно з заможних родин;

- рукописні книги з центром книгописання Києвом;

- літописання;

- усна народна творчість - обрядова поезія, дохристиянські обряди;

- основними жанрами живопису залишалися фрески, ікони, книжкові мініатюри.

Практичне заняття за розділом V Сторінка 136

1. Коли українські землі були приєднані до складу Великого князівства Литовського та Польського королівства? Українські землі були приєднані до складу Великого князівства Литовського та Польського королівства протягом XIV-XV ст. (починаючи з 1340 року, коли литовський князь Гедимін захопив Волинь, а в 1452 і 1471 рр. були остаточно ліквідовані Волинське й Київське удільні князівства, руська православна знать остаточно втратила свій політичний вплив).

2. Які українські землі були захоплені Московською державою на початку XVI ст.? На початку XVI ст. Московська держава захопила майже всю Чернігівщину.

3. Як було утворено Кримське ханство й коли воно потрапило під зверхність Османської імперії? Центром Золотої Орди в кінці ХІІІ ст. поступово став Крим. В XV ст. Золота Орда розпадається на окремі ханства, що були окремими державами. Кримський хан Хаджі -Гірай при допомозі Литви у 1449 або 1455 роках відстояв незалежність Кримського ханства від Великої Орди. Внаслідок міжусобної боротьби кримське ханство потрапило в залежність від Османської імперії 1478 р. Кримський хан Менглі-Гірай був змушений визнати васальну залежність від османського султана.

4. Визначте особливості соціальної структури населення українських земель у XV ст. Соціальні групи поділялися на привілейованих і непривілейованих. Привілейовані - шляхта і духівництво. Непривілейовані - селянство і міщанство. Кожна група розділялася на менші групи. Кожна така група виділялася певними правами, обов'язками та рівнем взаємовідносин з представниками інших груп.

shkola.in.ua

5. Що таке маґдебурзьке право? Як воно позначилося на розвитку міського життя на українських землях? Міста в Європі поділялися на вільні і приватновласницькі. Першим вільним містом у Європі став німецький Маґдебург 1188 року. Місто мало власне управління (самоврядування). Магдебурзьке право переважно позитивно позначалося на розвитку міст не лише в Україні, а й у всій Європі. Для українських міст наявність магдебурзького права означало збільшення кількості населення, в тому числі зростання кількості переселенців, розвиток ремесла і торгівлі, зміну міської забудови.

Негативним явищем цього процесу стало те, що українські міста ставали менш населеними власне українцями і втрачали свій український колорит.

II. Робота з таблицею

Заповніть порівняльну таблицю «Руські удільні князівства у складі інших держав у XV ст.».

Питання

для порівняння

Велике князівство Литовське

Польське короліство Кримське ханство

Стани: привілейовані непривілейовані

Привіл.: шляхта, духовенство. Непривіл.: міщани, селяни.

Спадкова монархія

До середини XV ст. значне місце в системі управління державою належало удільним (місцевим)

Привіл.: шляхта, духовенство. Непривіл.: міщани, селяни.

Привіл.: родова знатьвласники землі, воїни. Непривіл.:

купці, ремісники, селяни

Шляхетська республіка

Представницькі

органи, що

обмежували владу правителя

українським князям або нащадкам Гедиміновичів. Кожен із них спирався на раду зі служивих бояр, представників знатних місцевих родин, єпископів. Після ліквідації удільних князівств територія країни була поділена на повіти (староства), їх очолювали намісники (старости), призначені великим князем, або пани — радою. У великі міста призначали воєвод, малих урядовців. Вони відповідали за збір податків, виконували поліцейські та судові

Владу короля обмежувала шляхта під час засідань сеймів і сеймиків. Кожен шляхтич

мав право голосу, незалежно від його статків.

Рішення могли прийматися лише одноголосно.

Влада хана

обмежена курултаєм – з’їзду впливових родів у державі, які входили і

до державної

ради, дивану, що вирішувала важливі справи в державі.

Вплив в суспільстві

мали мурзи – знатні члени інших родів.

shkola.in.ua

Форма правління

Спадкова монархія

функції, організовували військовий захист, управляли господарством на землях великого князя Руські удільні князівства у складі інших держав у XV ст.

III. Робота з історичними джерелами Порівняйте (за відомостями з наведених джерел) правовий статус і повсякденне життя на українських землях у XІV XV ст. представників різних станів та етносів.

Робота в парах.

1. Обговоріть і визначте перелік головних думок, наведених у джерелах. Литовський історик З. Зінк’явічюс про використання в Литві руської мови: литовці не мали власної писемності, використовували руську писемність і мову для впорядкування суспільного життя на приєднаних руських землях. І Литовський статут 1529 року був написаний руською мовою. Польський поет Ян Пашкевич (початок XVII ст.) В Польщі панує латина, в Литві - русина. Без латини не прожити в Польщі, а без руської мови не обійтися в Литві.

2. Яку інформацію про роль руської мови можна отримати із джерела? Давньоукраїнська (руська) мова була державною мовою Великого князівства литовського, використовувалася в правових документах і державному діловодстві.

3. Чим зумовлене таке становище руської мови? Литовці не мали власної писемності, тому використовували руську писемність і мову. Правовий статус українських земель у складі Литви визначався Литовським статутом 1529 року, давньоукраїнська (руська) мова була офіційною мовою Великого князівства литовського. Робота в парах.

1. Про що свідчать наведені уривки із джерел?

М. Грушевський про надання привілею русинам Кам’янця-Подільського в 1491р.

Русини Кам'янця-Подільського мали змогу мати власну руську самоврядну громаду з правом вибору голови громади (війта). Із грамоти польського короля Сигізмунда I про обмеження прав українських міщан Львова в 1525 р.

Документ польського короля Сигізмунда І свідчить про продовження економічних утисків руської громади Львова.

2. Яким було становище українських міщан у XV початку XVI ст.?

shkola.in.ua

Українські міщани православної віри зазнавали переважно економічних утисків з боку польської міської адміністрації. Основною причиною такого становища українських міщан була їх руська (православна) віра. Мова джерела: ...бурмістри зазначеного міста (Львова) )забороняють їм купувати будинки, які перебувають поза межами їх вулиці, тримати шинки, продавати та пити вино, пиво та інші напої, торгувати сукном, а також займатися ремеслом, записуватися в цехи, і це забороняється їм не внаслідок шкоди, чи збитків, чи нехтування, що вони ніби роблять

в окремих випадках українські міщани могли створювати громади з обмеженими правами.

3. Висловіть припущення, чому руських міщан не допускали до участі в роботі органів міського самоврядування і в діяльності цехів. Руських міщан не допускали в роботі цехів, аби руська громада міста не мала можливостей створити конкуренцію католицьким ремісничим цехам і відповідно, не заробила коштів для своєї самодостатності і культурно-освітнього розвитку.

IV. Складання історичного портрета На основі наведених і додаткових джерел складіть історичний портрет Костянтина Івановича Острозького із презентацією. Орієнтовні заголовки слайдів.

1. Портрет князя Костянтина Острозького (роки народження і смерті, титули і посади.

2. Родовід і статки.

3. Видатний полководець ХVІ століття - провів 35 битв, програв 2, брав участь в успішних кампаніях проти татар та московитів.

4. Військова тактика полководця в боротьбі з татарами.

5. Битви під Ольшаницею та Оршею.

5. Прихильник і покровитель православної церкви.

6. Князь-меценат.

7. Острог - осередок культури слов'янства.

7. Народна шана до князя Костянтина Острозького..

Узагальнення за розділом V Сторінка 136

1. Проведіть конкурс знавців термінів і понять теми. Для перемоги в ньому необхідно навести найбільшу кількість правильних визначень термінів і понять розділу. Орієнтовний перелік термінів і понять до гри: удільне князівство, Литовсько-Руська держава, шляхта, магдебурзьке право, цехи, кріпацтво, магнат, унія, ясир, хан, султан, іконостас, Дике Поле. Інкорпорація земель - поступове приєднання території однієї держави до складу іншої зі збереженням діючих в цій державі законів та соціально-економічних відносин.

Унія - об'єднання двох держав під владою короля.

Султан - монархічний титул у країнах Сходу.

Ясир - невільники, яких захоплювали татари та турки під час грабіжницьких

військових походів.

Козак - вільна озброєна людина.

shkola.in.ua

Стани - великі групи людей з певними правами та обов'язками, закріплених у законах. Шляхта - привілейований стан населення в Польщі, Литві, Угорщині, українських землях у складі Литви та Польщі. Шляхта мала привілеї, володіла землею, мала обов'язок військової служби власним коштом. Магнати - найзнатніша і найбагатша шляхта. Натуральне господарство - виробництво, за якого продукція виготовляється для власних потреб, а не продажу. Оброк - продуктова плата селян феодалу (шляхті) за користування його землею. Похожі селяни - ті, що мали право переходу на інші землі.

Непохожі селяни (кріпаки) - не мали права переходу на інші землі.

Латифундія - великі земельні володіння магнатів.

Панщина - обов'язкові безкоштовні примусові роботи селян в панському господарстві.

Фільварок - особисте панське багатогалузеве господарство, на якому працювали

залежні селяни (відбували панщину).

Держава - організація суспільства з органами влади та встановленими правилами

поведінки (законами).

Магдебурзьке право - право міст на самоврядування. Походить з 1188 р., коли його вперше отримало німецьке місто Магдебург.

Цехи - спілка ремісників однієї професії, створена з метою контролю за виробництвом. Кріпацтво - форма феодальної залежності, за якої селяни втрачали свободу вільного вибору місця проживання та не могли покинути землі, що належала феодалу (шляхтичу).

Іконостас - стіна з ікон у храмі, що відокремлює вівтар від основної частини церкви. Хан - титул феодального правителя в країнах Сходу.

Дике Поле - незаселена територія Північного Причорномор'я через постійні руйнівні набіги татар.

Удільне князівство - адміністративно-територіальна одиниця під управлінням князя. Удільні князівства почали формуватися після Любецького з'їзду князів 1097 року шляхом поділу більших князівств на менші частини (уділи). 2. Перевірте рівень засвоєння розглянутого матеріалу про діяльність видатних особистостей за допомогою гри «Відгадайте героя». Правила гри. Ведучий гри загадує історичну особу, записує її на картці та кладе в конверт. Гравці мають право поставити йому визначену кількість запитань (наприклад десять), щоб визначити, про кого йдеться. Ведучий може відповідати лише «так», «ні» або «частково». Міндовг: - засновник Великого князівства Литовського, Руського й Жемайтійського; - столиця - місто Новогрудок; - 1242 і 1249 рр. переміг монголів; - воював з Данилом Галицьким; - приєднав білоруські землі; - сват Данила Галицького; - мав зятя Шварна Даниловича. Ольгерд:- по батькові Гедимінович; - 1362 року заволодів Київщиною, Переяславщиною, Поділлям і Чернігівщиною; - 1362 року переміг татар у битві на Синіх Водах; - батько Ягайла, короля Польщі.

Костянтин Острозький: - розгромив московитів у битві під Оршею 1514 року; - розгромив турків та татар під Очаковом 1497 року; - провів 35 битв, програв лише 2; - стояв на захисті православної віри; - один з найвідоміших полководців і меценатів; - похований в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври.

shkola.in.ua

Ягайло: - засновник династії Ягеллонів; - з ним пов'язана Кревська унія 1385 року; - його дружиною була польська королева Ядвіга; - 1399 року зазнає нищівної поразки на Ворсклі від татар; - 1410 року під Грюнвальдом розгромив рицарів Тевтонського ордену; Свидригайло: - вів боротьбу за незалежність Литви від Польщі; - очільник Великого князівства Руського; - зазнав поразки під Вількомиром 1435 року, ідея про Велике князівство Руське стала нездійсненною. Юрій Дрогобич: - перший український академічно освічений вчений; - ректор Болонського університету; - доктор медицини й філософії; - професор Ягеллонського університету у Кракові; - Джорджо да Леополі.

3. Перевірте рівень засвоєння вами розглянутого матеріалу за допомогою гри

«Так або ні».

Правила гри. Учитель зачитує запитання, на які слід одразу дати відповідь «так»

або «ні». Перемагає той, хто дасть більше правильних відповідей.

1) Магнати це великі землевласники. Так.

2) У Польщі православні мали рівні права з католиками. Ні.

3) Литовський статут закріплював привілеї шляхти. Так.

4) Шляхта мала чималі привілеї в Литві та Польщі. Так.

5) Литовське суспільство поділялося на стани. Так.

6) Католики зазнавали утисків на руських землях. Ні.

7) Князі мали право на власне військо. Так.

8) Найбільш численною верствою населення на українських землях у XIV XVI ст. були міщани. Ні.

9) Першим містом, яке отримало магдебурзьке право на українських землях, був Львів. Так.

10) Запровадження фільваркового господарства звільнило селян від панщини. Ні.

11) Набіги татар спричинили соціальні виступи селянства. Ні.

12) Найбільшим містом на українських землях у XV ст. був Львів. Так.

5. Робота в малих групах. З’ясуйте історичне значення: 1) битви на Синіх Водах; Розгром монголо-татар та кінець їх панування на землях Русі. Литовський князь Ольгерд закріплює під своєю владою Київщину, Переяславщину, Поділля і Чернігівщину.

2) Грюнвальдської битви; Зупинено просування німецьких хрестоносців Тевтонського ордену на Схід.

3) Кревської унії; Унія поклала початок поглинання литовських та українських

земель Польщею та поширення католицизму на землях, де переважала православна віра.

4) битви під Вількомиром; Поразка Свидригайла в битві поклала кінець надії на утворення Великого князівства руського, ядром якого стали б українські (руські) землі.

5) битви на річці Ворскла. Поразка Вітовта від татар змусила визнати васальну залежність від Польщі.

6. Заповніть таблицю. Визначте ключові події в історії українських земель XIV XV ст. Дайте характеристику кожної із зазначених подій.

Подія Дата Характеристика

Битва на Синіх Водах

Початок

вторгнення

Польщі

1362

Литовський князь Ольгерд переміг татар і закріплює під своєю владою Київщину, Переяславщину, Поділля і Чернігівщину.

shkola.in.ua

1430

Поляки захоплюють українське Західне Поділля і Галичину, утворивши воєводства

Битва під битві під Оршею 1514 Розгром московитів Костянтином Острозьким,проте скористатися перемогою для повернення українських земель не вдалося Кревська унія 1385 Об'єднання Литви та Польщі включно з руськими землями

Грюнвальдська

битва 1410

Вількомирська

битва 1435

Перемога Литви та Польщі над хрестоносцями Тевтонського

ордену

Перемога Сигізмунда на Свидригайлом, внаслідок чого не

відбулося Велике князівство Руське, створення якого означало би окремішність руських земель.

Смерть

Свидригайла 1452

Смерть Семена Олельковича

Остаточна ліквідація Волинського удільного князівства

(князівство Свидригайла)

1471

Остаточна ліквідація Київського удільного князівства (князівство Семена Олельковича)

Ключові події в історії українських земель XIV XV ст. 7. Чи згодні ви з твердженням польського історика XV ст. Я. Длугоша, що правління Вітовта це час розквіту Литви: «Велич Литви була ним створена та з ним і загинула»? Так, згодні. Вітовт послідовно відстоював незалежність Литви від Польщі після Кревської унії. Лише поразка від татар на Ворсклі змусила Вітовта визнати васальну залежність від польського короля. Невдовзі Вітовт разом з Польщею перемогою у Грюнвальдській битві зупинив загрозу просування німецьких хрестоносців Тевтонського ордену. Це укріпило позиції Вітовта, і згідно Городельської унії 1413 року польський король визнавав незалежність Литви і після смерті Вітовта, але під зверхністю Польщі. Вітовт планував утворити Литовське королівство, то ж для цього зібрав у Луцьку з'їзд європейських монархів, які підтримали ідею литовського князя, проте невдовзі Вітовт раптово помер. Можна припустити, що його було отруєно, аби завадити утворенню Литовського королівствадержави, рівної за статусом тій же Польщі.

Після смерті Вітовта розпочалася внутрішня боротьба за його спадок - Велике князівство Литовське. наслідком цієї боротьби стало посилення зверхності Польщі над Литвою, проти чого все своє життя протистояв Вітовт.

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом V. Сторінка 136 Варіант І

1. Який період розвитку Великого князівства Литовського характеризують як Литовсько-Руська держава? Друга половина XIV ст.

2. У результаті московсько-литовських війн XV XVI ст. Чернігівщина увійшла до складу Московської держави.

3. Прочитайте уривок із джерела та виконайте завдання.«Магнати та шляхта змусили юну королеву в державних інтересах Польщі відмовитися від нареченого з австрійського дому й вийти заміж за литовського князя Ягайла…».Подія, описана в уривку, свідчить про реалізацію однієї з умов Кревської унії.

shkola.in.ua

4. Яка подія відбулася в 1478 р.? Визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії.

5. У якому столітті почалися систематичні набіги кримських татар на українські землі, що призвело до утворення масиву знелюднених територій Дикого Поля? XV ст.

6. Якою цифрою на карті позначені землі, що увійшли до складу Великого

князівства Литовського під час правління князя Ольгерда? 3.

7. Про що свідчила поява в українських містах із XIV ст. споруд, подібних до зображених на фотографіях? Надання місту магдебурзького права.

8. Про яку битву йдеться в уривку із джерела?«…Великий князь московський взяв град Смоленський. Король Сигізмунд…послав свого великого воєводу, славного і великорозумного гетьмана князя Костянтина Івановича Острозького… Самі себе

не щадили і проти великої ворожої армії стали і вдарили, і багатьох людей війська того вразили, і погубили 80 тисяч, а інших живими в полон взяли»

Битва під Оршею.

10. Для української культури другої половини XIV XV ст. було характерним

Виникнення нових центрів літописання в Холмі, Луцьку, Острозі.

11. Посаду ректора якого європейського університету обіймав Юрій Котермак (Дрогобич)? Болонського.

12. Установіть відповідність між датами та подіями.

1356 р. - надання магдебурзького права Львову.

1387 р. - остаточне приєднання Галичини до Польського королівства.

1471 р. - ліквідація Київського удільного князівства

1490 р. - початок селянського повстання під проводом Мухи та Андрія Борулі.

13. Розташуйте події в хронологічній послідовності. Укладення Кревської унії 1385 Грюнвальдська битва 1410 Початок повстання литовсько-руської знаті на чолі зі Свидригайлом 1430 Повстання Михайла Глинського 1508

14. Які поняття та терміни доречні для характеристики соціального устрою та господарського життя українських земель другої половини XIV XV ст.? Воєводство, фільварок, шляхта, панщина, магістрат.

Варіант ІІ

1. За правління якого князя до складу Великого князівства Литовського було включено більшість українських земель? Ольгерд

2. У якому році Кримське ханство потрапило в залежність від Османської імперії? 1478

3. Які українські землі за московсько-литовською угодою 1503 р. увійшли до складу Московського князівства? Чернігівщина

4. Кревська унія це угода, що передбачала приєднання Великого князівства Литовського до складу Польського королівства та шлюб князя Ягайла з королевою Ядвігою.

5. Заштрихована на картосхемі територія увійшла до складу Великого князівства Литовського в результаті боротьби з Польщею за Галицько-Волинську спадщину.

6. Зображена пам’ятка архітектури є окрасою міста Дрогобича.

shkola.in.ua

7. Про якого правителя йдеться: «поволі з часом усю [землю Руську] перейняв від татар (монголів) під своє правління і став володіти широкими її просторами, і баскаків, тобто прикажчиків, які збирали з неї данину для заволзького царя (хана Золотої Орди) прогнав…»? Великого князя литовського. 8. Яким роком датується лист, уривок із якого наведено? «Великославному господарю королю Жигимонту Казимировичу буде честь і слава вовіки, що переміг недруга свого великого князя Василя московського! А гетьману його вдатному, князю Костянтину Івановичу Острозькому, дай Боже здоров’я і щастя надалі

ліпшеє!..». 1514

9. Як назвали території, на які поділялося Закарпаття у складі Угорського королівства? Жупи.

10. Що спільного в устрої Русі-України XII XIII ст. та Великого князівства Литовського в XIV ст.? Існування удільних князівств.

11. Установіть відповідність між визначеннями та поняттями. Адміністративний орган, суд у цивільних справах - рада. Посадова особа, що керувала діяльністю ради -

бурмістр, Орган міського самоврядування - магістрат. Кримінальний суд - лава

12. Установіть послідовність подій.

Битва на Синіх Водах.

Захоплення турками-османами Константинополя.

Ліквідація Київського удільного князівства.

13. Укажіть політичні наслідки битви на Синіх Водах. Територіальні межі Золотої Орди було відсунуто в пониззя Дністра й Південного Бугу до прибережної смуги, а на Дніпрі — до порогів. Більшість українських земель

увійшла до складу Великого князівства Литовського.

Суттєве послаблення політичного впливу татарських орд, розташованих на захід від Дніпра, і загострення суперечностей у Золотій Орді.

Узагальнення до курсу. Історія Русі-України в контексті епохи Середніх віків Сторінка 139 Запитання та завдання

2. Історичний диктант.

1) Який із київських князів першим прийняв християнство? Першим київським князем, що прийняв християнство, був Аскольд.

2) Похід на Київ якого князя сприяв установленню династії Рюриковичів?

Похід новгородського князя Олега на Київ сприяв утвердженню династії Рюриковичів.

3) Як називався перший писемний збірник законів Русі-України? Перший писемний збірник законів Русі-України "Руська правда" виданий в часи князювання київського князя Ярослава Мудрого.

4) Із якими кочовими племенами боровся князь Володимир Мономах? Володимр Мономах боровся з половцями.

5) Навколо якого міста спалахнула боротьба в роки роздробленості Русі-України? Боротьба спалахнула боротьба за місто Київ.

6) Яке князівство стало центром об’єднання земель Південно-Західної Русі? Галицько-Волинське князівство стало центром об'єднання князівств Південно-Західної Русі.

7) Навала яких племен призвела до занепаду й розпаду Русі-України? Навала монголо-татар привела до занепаду і розпаду Русі-України.

shkola.in.ua

8) Який галицько-волинський князь став королем? Королем став галицьковолинський князь Данило Галицький.

9) Які держави боролися за галицько-волинську спадщину? За галицько-волинську спадщину боролися Польща, Литва, Угорщина.

10) Коли відбулася битва на Синіх Водах? Битва на Синіх Водах відбулася 1362 року, в якій було переможено монголо-татар литовсько-українським військом та покладено край монгольському пануванню.

11) Які держави претендували на спадщину Русі-України? На спадщину Русі

України претендували Московщина, Польща, Литва, Угорщина. 12) Коли утворилося Кримське ханство? Кримське ханство утворилося в середині XV ст., внаслідок розпаду Золотої Орди. У 1449 або 1455 р. вибороло незалежність. В 1478 р., визнало васальну залежність від Османської імперії.

shkola.in.ua