ГДЗ Історія України 8 клас Гісем 2021 частина 1

ГДЗ Історія України 8 клас Гісем 2021

Розділ I. Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI - перша пол. XVII ст.)

§ 1. Українські землі в першій половині XVI ст. Люблінська унія 1569 р. Сторінка 4

Чи правильним є судження, що обидві держави учасники Люблінської унії

були зацікавлені в об’єднанні, але по-різному? Чому? Так, твердження про зацікавлення обох сторін до унії є вірним. Литва потребувала військового союзника у виснажливій Лівонській війні (1558-1583 рр.) з Московією, в якій зазнавала поразок, що було причиною занепаду господарства і загального

послаблення Великого князівства Литовського. Литовські магнати були не проти об'єднання, як двох рівних держав зі збереженням свого привілейованого становища. Польща, враховуючи послаблення Литви, прагнула збільшити свої території: магнати, дрібна й середня шляхта загалом підтримували унію, як спосіб заволодіти новими землями і залежними селянами.

Якими були позитивні й негативні наслідки Люблінської унії? Позитивні наслідки Люблінської унії:

- перемога об'єднаного війська у Лівонській війні;

- ведення діловодства руською мовою;

- економічні і політичні переваги поляків;

- збереження судочинства за Литовськими статутами;

- православна шляхта мала можливість брати участь в роботі адміністрацій;

- участь шляхти у роботі сеймів та станових судів ("шляхетська демократія");

- поширення західноєвропейської культури і освіти. Негативні наслідки Люблінської унії:

- ігнорувалися інтереси русинів (українців), як національної спільноти;

- закріпачення селянства (згідно ІІІ Литовського статуту 1588 року);

- полонізація та окатоличення українського населення

- продовження руйнівних набігів татар і турків;

- розправи польської шляхти над русинами;

Запитання та завдання

shkola.in.ua

1.Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Асоціації». Правила гри. Учитель/учителька називає термін, ім’я історичної особи, історичне явище тощо за матеріалом параграфа. Учні та учениці мають навести асоціації щодо цього слова та пояснити їх. Корона Польська - назва держави - Галичина, Белзщина, Холмщина, Західне ПоділляЛюблінська унія - 1569 рік - федеративна держава - Річ Посполита - воєводствашляхетська демократія - соціальний і національний гніт. Корона Польська - офіційна назва держави Польщі. Галичина, Белзщина, Холмщина, Західне Поділля - українські землі в складі Корони Польської.

Люблінська унія - об'єднання Корони Польської і Великого князівства Литовського в федеративну державу Річ Посполиту.

1569 рік - укладання Люблінської унії.

Федеративна держава - складна держава, яка утворена з декількох державних

утворень, кожне з яких має свої адміністративні органи.

Річ Посполита - держава, утворена і результаті Люблінської унії 1569 року шляхом об'єднання Корони Польської і Великого князівства Литовського (з українськими

землями включно).

Воєводства - адміністративні територіальні одиниці в Речі Посполитій.

шляхетська демократія - форма управління, за якої землевласники (шляхта) брала участь в роботі станово-представницьких органів - сеймах та приймала рішення щодо загальнодержавних та місцевих питань на загальному (вальному) чи місцевому сеймах.

Соціальний і національний гніт - утиски селянства польською шляхтою, як суспільної верстви (панщина, закріпачення), та як представників (русинської) української спільноти.

2. Яким було становище українських земель у першій половині XVI ст.?

У першій половині XVI ст. українські землі були в складі різних держав - Корони Польської (Галичина, Белзщина, Холмщина, Західне Поділля), Великого князівства Литовського (Підляшшя, Волинь, Брацлавщина, Київщина), Молдавського князівства, що було васалом Османської імперії з 1514 р. (Буковина), Угорщині до втрати нею незалежності 1526 р. від турків-османів - (Закарпаття), Кримському ханству, що було з 1475 р. васалом Османської імперії (Кримський півострів і Північне Причорномор'я), Московській державі (Чернігово- Сіверщина).

3. У чому полягали передумови об’єднання Польщі та Литви і його бачення польською, литовською та українською сторонами?

4. За яких обставин уклали Люблінську унію? Люблінська унія була укладена внаслідок послаблення Литовського князівства через поразки та втрати значних територій у війнах з Московією кінці ХV - першій половині ХVI століття. Тому Литва потребувала допомоги у сусідньої Польщі. В той же час Корона Польська була не проти з максимальною вигодою для себе використати послаблення сусіда та збільшити власні території. Польські та литовські землевласники цілому підтверджували ідею унії - польська шляхта прагнула збільшення своїх земель за рахунок Литви, що включала в себе українські території, а литовські магнати були не проти рівноправної федерації зі збереженням литовського сейму та привілеїв. Дрібна Литовська шляхта також виступала за унію, бо її приваблювала " шляхетська демократія", яка була в Польщі.

5. Що змінилося після Люблінської унії для українських земель?

shkola.in.ua

Наслідквми Люблінської унії для України було утворення воєводств - Руського з центром у Львові, Белзького з центром у Белзі, Подільського з центром у Кам'янці, Брацлавського з центром у Брацлаві, Київського з центром у Києві, Підляського з центром у Дорогочині, Волинського з центром у Луцьку. Українська шляхта долучилася до шляхетської демократії, що на ділі означало запровадження місцевого самоврядування. На землі України через Польщу відбулося поширення західноєвропейського культурного впливу. За ІІІ Литовським статутом 1588 року селяни були прикріплені до землі (закріпачення). Крім соціального гніту, українці відчували і національний та релігійний гніт з боку польської шляхти.

8. Складіть таблицю «Укладення Люблінської унії».

Передумови

укладення

Гостра політична і економічна криза у Великому князівстві Литовському, спричинена

Сутність унії

Наслідки для українських

земель

Приєднання українських

поразками у Лівонській війні з Московією. Прагнення польської

шляхти

до збільшення кількості

землі у власності (насамперед, за рахунок українських земель)

Люблінська унія

Корона Польська і

Велике князівство Литовське об'єднувалися у федеративну державу - Річ Посполиту.

земель до складу Польщі; адміністративний поділ на воєводства за польським зразком; шляхетська демократія; закріпачення селян; національне і релігійне гноблення; поширення західноєвропейської культури.

shkola.in.ua

9. Робота в малих групах. Обговоріть і запропонуйте розв’язання історичної задачі. Польський король Жигмунт II Август у виданому 6 червня 1569 р. привілеї про повернення Київщини до складу Польщі наголошував: «Київ був і залишається головою і головним містом Руської землі, а вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами (Підляшшям, Волинню і Брацлавщиною Авт.) до Польської Корони». Чи поділяєте ви цю думку? Наведіть факти, які її підтверджують. Початок захоплення Польщею українських земель датується 1340 роком, коли бу отруєний Юрій ІІ Болеслав, син польського (мазовецького) князя Тройдена та Марії, дочки Юрія І Львовича, онука Данила Галицького. Через кілька днів по смерті Юрія ІІ польський король Казимир III захопив Львів та пограбував княжий палац. Тривалий час відстоював незалежність боярин Дмитро Дядько (Дедько), який, за деякими джерелами, доводився рідним дядьком Юрія ІІ Болеслава по матері, то ж мав повні права на князювання. Він прогнав Казимира ІІІ. Проте після смерті Дедька 1344 р. агресія Польщі щодо українських земель лише посилюється і 1387 р. поляки врешті повністю захоплюють Галичину.

В той же час відбувається польська експансія на землі Литви, яка тоді оволоділа українськими територіями. Так, Кревська унія 1385 року проголошувала приєднання Великого князівства Литовського до складу Корони Польської. Лише опір литовських князів (на чолі з князем Вітовтом) не дав можливості полякам повною мірою реалізувати умови унії. Люблінська унія 1569 року завершила експансію Польщі на українські землі. Тож вислів Жигмунта II Августа не зовсім коректний. Так, поляки як військовою агресією, так і дипломатичними заходами, захоплювали українські землі, але вся Руська земля в минулому приєднана ними до Польщі не була.

§ 2. Соціальна структура суспільства та економічне життя на українських землях

у XVI ст.

Сторінка 9

Чи поділяєте ви думку, що князь В.-К. Острозький був однією з видатних

особистостей свого часу? Поясніть свою думку Так, князь В.-К. Острозький був однією з видатних особистостей свого часу. Його рід належав до "княжат головних"- найвпливовішої і найбагатшої суспільної верстви Речі Посполитої, яке не підпорядковувалася місцевій владі, мала значні земельні володіння, власне військо і могла виступати за потреби у воєнні походи з власним гербом. За таку автономність їх ще називали королев'ятами. Князь В.-К. Острозький мав у своєму володінні 25 міст, десятки дрібних містечок і 670 сіл, що давало прибутку 10 млн. злотих на рік. Ця сума була більшою доходів до державної скарбниці Речі Посполитої у два рази. Князя називали «некоронованим королем Русі». 1559 року В.-К. Острозький став на посаду київського воєводи, що сприяло посиленню князівського політичного впливу на життя України. Він був добрим господарником, проводив господарське освоєння (колонізацію) краюзасновував нові міста, замки і слободи. Претендував на королівську корону як в Речі Посполитій (1572 р.), так і Московській державі (1598 р.). Князь був прихильником православної віри - підтримував православні церкви та монастирі, меценатом, дбав про розвиток освіти і 1576 року став засновником Острозької академії: першого вищого навчального закладу на теренах України. Порівняйте за ілюстраціями на с. 9 12 вбрання різних верств українського суспільства. Одяг зображених осіб однозначно вказує на належність до певної соціальної групи. Багатша верства мала статки на придбання чи замовлення якіснішого одягу. Дайте оцінку моральним засадам життя людських спільнот у сільських громадах. В сільських громадах діяли певні моральні засади поведінки, завдяки яким відбувалося згуртовування селян у спільноту - варто виділити кругову поруку, взаємодопомогу, дотримання звичаїв та обрядів, колективну відповідальність за порядок у спільноті і за порушення загальноприйнятних правил поведінки. Робота в парах. Опрацюйте документ, обговоріть і визначте, які обмеження для православного населення існували у Львові. ...забороняють їм купувати будинки, які розташовані поза межами їхньої вулиці, тримати шинки, продавати та пити вино, пиво та інші напої, торгувати сукном, а також займатися ремеслом, записуватися в цехи. За наведеними ілюстраціями опишіть працю міських ремісників. В майстерні ремісника панує ручна праця, адже в приміщенні відсутні будь-які механічні засоби праці. Ремісник є чоботарем, він виготовляє взуття. Поруч на настінній полиці знаходяться заготовки (дерев'яні колодки) для пошиття взуття потрібного розміру. На іншому малюнку бачимо майстерню кравця. Тут шиють чоловічий і жіночий одяг, в роботі задіяні декілька людей - очевидно, це майстер та підмайстри. На передньому плані майстер виготовляє викройку для одягу, трохи поодаль підмайстри займаються шиттям. Біля них на перекладині висять готові викройки, на стіні - вже закінчене і готове для продажу плаття. У чому полягає історичне значення Литовських статутів?

shkola.in.ua

Історичне значення Литовських статутів полягає в тому, що вони були важливим

джерелом права на Руських землях. Збірки законів забезпечували спадкоємність

законодавства від часів Київської держави та Галицько-Волинського князівства.

Законодавчі акти були досить високого юридичного рівня, включали в себе значну кількість правових термінів. Литовські статути фахівці вважають найбільш

досконалими зразками права ХV ст. ІІІ Литовський статут був джерелом права аж до ХІХ ст. Кодекси містили передові ідеї епохи Відродження, зокрема:

- відповідальність суддів перед законом,

- право особи на адвокатський захист,

- особисту відповідальність правопорушника (а не його сім'ї),

- рівні права представників різних станів, віросповідань, національностей,

- захист особистості й майнових прав жінок.

Проте варто зауважити, що статути найкраще захищали права шляхти. Окрім того, статути є важливим лінгвістичним джерелом для мовознавців, адже написані староруською мовою. Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Відгадайте термін або історичне явище». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в команди по 5 7 осіб. Для кожної команди вчитель/вчителька загадує термін або історичне явище, записує на картці та кладе в конверт. Команди по черзі мають за визначений час (3 5 хвилин) поставити вчителю/вчительці 10 12 запитань і відгадати термін або історичне явище. Учитель/учителька може відповідати лише «так», «ні» або «частково».

Поселення, хутір, маєток, товар для продажу, панщина, примусова праця селян, господарство шляхтича (фільварок). Примусова праця, селянство, господарство шляхти, обмеження особистої свободи селян (панщина).

Центральна Європа, правова система, місто, самоврядування, Середньовіччя (Магдебурзьке право). Правові норми, Статути, староруська мова, адвокатський захист, відповідальність судді, рівні права для різних верств населення (Литовські статути). Похожі, непохожі, чиншовики, тяглі, службові, непривілейовані, наймасовіші (селяни). Патриціат, купці, лихварі, ремісники цехові майстри, бюргери, плебс (міщани)

2. Якими були характерні особливості становища привілейованих станів українського суспільства XVI ст.? Найвищою привілейованою верствою були представники шляхти - колишні удільні князі. Належність до цієї групи визначалася виключно за походженням (народженням). Власне, ця соціальна верства поділялася на княжат головних (не підпорядковувалися місцевій владі, входили до великокнязівської ради, мали власне військо, великі спадкові землеволодіння, право самостійного визначення податків та повинностей, розгляду судових справ, надання землі за несення військової служби) та княжат-повітовників (підпорядковувалися місцевій владі, їх військові загони виступали не самостійно, а в складі повітового війська). Пани займали нижчу сходинку соціальної піраміди в порівнянні з князями, поступаючись їм лише рівнем знатності свого походження. До привілейованих станів також належали зем'яни та бояри - шляхетський статус та право на володіння землею можна було набути впродовж життя за військову службу в

князя.

Духовенство завершує перелік привілейованих верств населення, яке поділялося

на біле, до них належали митрополит, єпископи, архієпископи та чорне - парафіяльні

священники, ченці. У власності церкви були земельні ділянки.

Всі привілейовані верстви не сплачували податків, мали військовий обов'язок (крім духовенства).

Права шляхти у Великому князівстві Литовському визначалися та закріплювалися

Литовськими статутами.

До напівпривілейованих верств належали міщани (патриціат - найбагатші купці, лихварі і ремісники, бюргерство - цехові майстри, купецтво, плебс - міська біднота).

Ці групи мали привілей на міське самоврядування, окремі станові суди, на заняття ремеслом і торгівлею. Вони платили податки, виконували повинності на користь власника міста чи держави.

3. Чим уславився князь В.-К. Острозький?

- заснував Острозьку академію та за його фінансування видана Острозька Біблія;

- найзаможніша людина Європи;

- військові сили князя становили близько 20 тис. осіб;

- мав у володінні 60 міст і містечок, велику кількістю сіл;

- за власні гроші утримував кілька тисяч воїнів-вершників для захисту від татар, успішно відбивав їх напади;

- займався будівництвом замків на межах Дикого поля (в Білій Церкві, Переяславі, Богуславі);

- відбудовував Київ і Київську землю від наслідків монгольської навали, сприяв колонізації краю;

- відроджував Київ, як культурно-освітній центр, сприяв розвитку Києво-Печерської Лаври.

4. Порівняйте становище напівпривілейованих і непривілейованих станів у XVI

ст.

Напівпривілейовані стани (міщани) платили податки і виконували повинності на користь держави чи власника міста, проте вони мали право на міське самоврядування, становий суд, на заняття ремеслом і торгівлею. Селянство було найчисельнішою верствою (80 % населення) і не мало жодних привілеїв. Поділялося на службових - особисто вільних, які за службу отримували землю та звільнялися від інших повинностей;

чиншових - вільних селян, які платили землевласнику за користування землею ренту (чинш) продуктами або грошима;

тяглих - селян без власної землі, які за оренду земельної ділянки відбували повинності на користь держави або власника землі зі своїм тяглом (робочою худобою);

похожих і непохожих, залежно від їх особистої свободи - права вільного переходу на інші місця проживання.

shkola.in.ua

5. Колективне обговорення. Визначте спільне й відмінне в розвитку українського суспільства й суспільств країн Центральної і Західної Європи в XVI ст.

Спільні риси

Відмінні риси становий поділ Магдебурське право

феодальні повинності

ручна праця

розвиток капіталістичних відносин

ринкове господарство

мануфактура

наймані робітники і буржуазія

Спільні і відмінні риси в розвитку українського суспільства й суспільств країн Центральної і Західної Європи в XVI ст.

6. Які зміни відбувалися в розвитку сільського господарства? Основою господарства залишалося землеробство з трипільною системою обробітку землі (Галичина, Волинь, Поділля, центральні райони Київщини), менш продуктивна двопільна та перелогова системи переважала на півдні Київщини, Переяславщині, Поліссі. Відбувалося вдосконалення знарядь праці. Почали використовувати плуг з залізним лемешем (перевертає скибу землі), тоді як соха лише розпушувала ґрунт. Також мав місце розвиток скотарства, городництва, садівництва, бджільництва.

Господарство здебільшого було натуральним, тобто вироблена продукція не

призначалася для продажу. Шляхта з метою збільшення прибутку створювала власні господарства - фільварки, внаслідок чого селяни втрачали землю, зате мали відробляти обов'язкові примусові роботи - панщину. Фільваркову систему господарювання і розподіл земель було закріплено в Уставою на волоки, згідно якого орні землі були поділені на великі ділянки - волоки, кращі землі відводилися під фільварки, селяни отримували гірші ділянки площею до 21 га. За користування волокою вони відробляли панщину два дні на тиждень. Селяни втратили право

на користування лісом, для них зменшено площу спільних пасовищ та лук.

7. Назвіть характерні риси розвитку міст, ремесла й торгівлі в XVI ст.

ХVI століття характеризувалося зростанням міст - з більшою щільністю на заході і поступовим її зменшенням на схід та південь з огляду на набіги татар і турків. Великі й середні міста мали орієнтовно 200-700 будівель. Міста були приватновласницькі або державні з Магдебурським правом (право на самоврядування), як надавала містам королівська влада. В таких містах управляв виборний магістрат, що складався з ради (управлінського органу та суду в цивільних справах) на чолі з бурмистром та лави на чолі з війтом (кримінальний суд).

Виборче право мали лише чоловіки, що належали до патриціату та бюргерів. Місто жило і розвивалося за рахунок ремесла (130 видів спеціальностей) і торгівлі (сезонні ярмарки, часті торги, щоденна в міських крамницях). Проте в кожному місті були люди, що займалися землеробством і тваринництвом (в передмісті). Ремісники одної професії об'єднувалися в цехи, що контролювали виробництво, боролися з конкурентами і, в цілому, були негативним явищем в житті міста (окрім нічної варти для захисту). Стати ремісником чи, тим паче, цеховим ремісником було вкрай складно. Тому чимала частина ремісників у місті були позацеховими (партачами).

shkola.in.ua

8. Визначте за картою атласу або інтернет-джерелами та запишіть у зошит назви українських міст, які отримали магдебурзьке право до кінця XVI ст. Міста, що отримали магдебурзьке право до кінця XVI ст.: Дубно (1507 р.), Острог (1528 р.), Любомиль (1541 р.), Тернопіль (1548 р.), Корсунь (1584 р.), Переяслав (1585 р.), Біла Церква (1588 р.), Чигирин (1592 р.), Мозир (1595 р.), Канів (1600 р.).

9. Складіть таблицю «Становий поділ українського суспільства в XVI ст.».

Стан

Статус

Права, привілеї, обов’язки

Удільні князі (княжата головні)

привілейований

не підпорядковувалися місцевій владі, входили до великокнязівської ради, мали власне військо, великі спадкові землеволодіння, право

самостійного визначення податків та повинностей, розгляду судових справ, надання землі за несення військової служби

Удільні князі (княжатаповітовники)

привілейований

підпорядковувалися місцевій владі, їх військові загони виступали не самостійно, а в складі повітового війська

Пани радні привілейований мали спадкове членство у великокнязівській раді

Пани хоруговні привілейований

виїжджали у військовий похід не в складі повітового ополчення, а під своїми хоругвами (прапорами)

із власними загонами Зем'яни, бояри привілейований

Духовенство привілейований

умовне чи безумовне володіння земельним наділом, військова служба

володіло землями, проводило церковну службу, не платили податків, не служили у війську, не мало трудових повинностей

Міщани (патриціат)

напівпривілейований

найбагатші купці, лихварі і ремісники, займали головні позиції в міській економіці та в міському самоврядуванні, платили податки Міщани (бюргерство)

напівпривілейований заняття торгівлею та ремеслом, платили податки Міщани (плебс) напівпривілейований наймана робоча сила Селянство (службове)

Селянство (чиншове)

Селянство (тягле)

непривілейований

непривілейований

особисто вільні, за службу отримували землю та звільнялися від інших повинностей

вільні селяни, які платили землевласнику за користування землею ренту (чинш) продуктами або грошима

непривілейований

не мали власної землі, за оренду земельної ділянки відбували повинності на користь держави або власника землі зі своїм тяглом (робочою худобою).

shkola.in.ua

Становий поділ українського суспільства в XVI ст. 10. Робота в малих групах. Обговоріть і запропонуйте розв’язання історичної задачі. У XVI ст. вважали, що поділ на стани є боговстановленим і походить від біблійного Ноя, що розподілив обов’язки між своїми синами Симом, Хамом і Яфетом. Ця точка зору відображена в тогочасному латинському прислів’ї: «Ти, Симе, молися, Хаме, працюй, Яфете, управляй і захищай». Якою, на вашу думку, була роль станового поділу для розвитку українського суспільства XVI ст.? Становий поділ сприяв структурованій організації суспільства, в якому кожна верства усвідомлювала своє суспільне призначення, яке було незмінним протягом життя (усвідомлення цінності людської особистості, необхідність гарантування

державою умов для її вільного розвитку з'явилося в суспільній свідомості значно

пізніше), передачі майбутнім поколінням професійних знань, умінь та досвіду, сплаті податків до державної казни, централізації влади і, водночас, організації

самоврядування у містах.

§ 3. Соціально-економічний розвиток українських земель у першій половині XVII ст.

Сторінка 16

Яке судження буде більш правильним:

1) у сільському господарстві українських земель першої половини XVII ст.

набули поширення нові явища;

2) у сільському господарстві українських земель першої половини XVII ст. розвивалися явища, започатковані в XVI ст.? Поясніть свою думку, використовуючи пункти 1, 2 параграфа. Правильним буде твердження 2 про те, що у сільському господарстві українських земель першої половини XVII ст. розвивалися явища, започатковані в XVI ст. Зростання магнатського землеволодіння, започатковане в XVI ст., продовжувалося і в XVIІ ст. Цьому сприяла "Устава на волоки" 1557 р., де було здійснено перерозподіл земель і закладено основу для формування фільварко-панщинної системи господарювання.

Робота в парах. Обговоріть і визначте, які зміни відбулися в середовищі шляхти Речі Посполитої внаслідок розвитку товарного виробництва. Товарне виробництво передбачає виготовлення продукції (товару) для продажу. На території України фільваркове господарство було орієнтоване на виробництво зерна. З метою збільшення прибутків шляхтою збільшуються площі оброблюваних земель, Річ Посполита за рахунок українських земель стає головним експортером зерна в Європі. Товарне господарство забезпечило притік грошей у панські маєтки, що сприяло подальший розвиток виробництва застосуванням у фільварку млинів, крупорушок, ґуралень, броварень та чинбарень. В окремих фільварках відгодовували для продажу до 300 волів на рік, іноді мали розвиток кінні заводи.

Опишіть працю чинбаря за наведеною ілюстрацією.

Робота чинбаря (вичинка шкір) була трудомісткою працею і потребувала значних фізичних зусиль.

shkola.in.ua

Чи є правильним судження, що становище значної кількості селян і міщан на тогочасних українських землях зазнало змін? Яких саме? Селяни відбували панщину шляхетських фільварках, вони мали поземельну залежність від шляхти, поступово втрачали особисту свободу (тобто права переходу на нові місця проживання). 75-80 % усіх селянських і міщанських дворів належали магнатам. Відбувалося зменшення селянських земельних наділів, зростало число малоземельних або й зовсім безземельних господарств Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання:

1. Якою була панщина?

..мусять тричі на тиждень відбувати панщину своїми кіньми і працею власних рук... 2. Які податки й повинності стягувалися із селянства? ..залежно від розмірів наділу мають давати відповідну кількість зерна, безліч курей

качок... вимагають від них грошових податків. Крім того, десятину з баранів, поросят, меду, усяких плодів, а кожні три роки — і третього волика...

3. Які факти свідчать про безправне становище селянства?

..пани мають необмежену владу не тільки над селянським майном, але й над їхнім життям...

Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Так або ні». Правила гри. Учитель/учителька доручає учням та ученицям за визначений час скласти запитання за матеріалом параграфа, що передбачають відповідь «так» або «ні». Запитань може бути від 6 до 12 залежно від кількості відведеного часу. Потім учитель/ учителька збирає аркуші, перемішує та роздає в довільному порядку. Учні та учениці мають відповісти на запитання своїх однокласників.

1) Збільшення магнатського землеволодіння відбувалося в зв'язку зі збільшенням у

Західній Європі попиту на хліб. Так.

2) Переважна більшість селянських господарств належала боярам.

Ні, 75-80% селянських господарств належали магнатам.

3) Найбільші земельні володіння на Волині мали князі Острозькі. Так.

4) Товарне виробництво продукції є виробництвом для власного споживання. Ні, товарне виробництво передбачає виробництво і продаж продукції.

5) У фільварках займалися не лише вирощуванням сільськогосподарських культур, а

тваринництвом.

Так. У фільварках розводили бичків, коней.

6) У 40-х рр. XVII ст. найбільшим за кількістю населення містом був Київ. Ні. Найбільшим містом 40-х рр. XVII ст. був Львів.

7) В Україні в першій половині XVII ст. існували церковні міста.

Так, це були міста, що підпорядковувалися церковній організації.

8) Партачами в містах називали ремісників, які виготовляли вироби низької якості. Ні, партачами називали ремісників, які не входили до ремісничого цеху.

9) Фільваркове господарство сприяло скороченню земельних наділів селянства. Так, шляхта для потреб фільварку відбирала в селян кращі землі.

10) Городниками називали жителів міста - міщан. Ні, так називали селян, що мали невеличкі ділянки землі, які можна було загородитигороди.

11) Основну частину населення українських міст становили поляки.

Ні, основну частину українських міст становили русини.

12) Юдофобія - несприйняття і вороже ставлення українців до єврейського населення внаслідок здирництва єврейських фільваркових орендарів та запровадження понаднормових робіт для українських селян. Так.

shkola.in.ua

2. Наведіть факти, що свідчать про зростання магнатського землеволодіння на українських землях у першій половині ХVІІ ст. Земельні володіння магнатів зростали внаслідок отримання землі у спадок, купівлі маєтків, захоплення сусідніх земель, укладення шлюбів з метою земельного збагачення, заселення окраїн, королівського дарування. Права великих землевласників на володіння землями скріплювалися королівськими грамотами. 3. Яку роль відігравали фільваркові господарства в соціально-економічному житті тогочасної України? Поясніть свою думку. У фільварках переважало зернове господарство з вищим рівнем врожайності в порівнянні з селянським господарством. Внаслідок розширення товарного

виробництва зросли площі оброблюваних земель. Товарне виробництво сприяло

збільшенням у фільварках кількості млинів, крупорушок, ґуралень, броварень, чинбарень. Наслідком розширення фільваркового господарства стало збагачення

шляхти і зростання соціально-економічного гніту для селян шляхом поширення

панщини і закріпачення.

4. Що нового з’явилося в розвитку міст?

Засновувалися нові міста. Вони були більш вигідними для магнатів щодо збору податків в порівнянні з селами - власники отримували з них значно більший дохід. Приватновласницькі міста (також церковні) становили близько 80 % від їх загальної кількості, 20 % становили королівські (державні) міста. В частині міст діяло самоврядування - магдебурське право. Ремісники однієї професії об'єднувалися в цехи, осторонь об'єднання перебували партачі - ремісники, виробнича діяльність яких вважалася незаконною, проте їх кількість становила до 40% від загальної кількості міських ремісників.

В містах з'являлися ознаки ринкового господарювання - мануфактурне виробництво, де використовувалися верстати, наймана праця та поділ праці.

5. Укажіть риси, характерні для становища селян і міщан у цей період.

Селяни втрачали особисту свободу, потрапляючи в особисту залежність від землевласника, відбували панщину до трьох-шести днів на тиждень. Окрім того, шляхта зменшувала земельні наділи селян, забираючи землі до фільварку. Таким чином зростала кількість малоземельних селян-городників (бо площа їх землі була настільки малою, що її можна було обгороджувати). У містах відбувалося поглиблення соціального розшарування: з одного боку збагачення патриціату, з іншого - міські низи: збіднілі цехові майстри, вічні підмайстри, учні і партачі. В містах, як правило, перебували військові залоги, тож військові люди (козаки, жовніри) становили досить чималу частину міщан.

6. Робота в парах. Обговоріть і визначте за картою атласу або інтернетджерелами та складіть перелік міст на українських землях, які в першій половині XVII ст. отримали магдебурзьке право. Фастів (1601 р.), Канів (1601 р.), Болехів (1603 р.), Жовква (1603 р.), Тетіїв (1606 р.), Гостомель (1614 р.), Сквира (1616 р.), Богуслав (1620 р.), Рава-Руська (1622 р.), Чернігів (1623 р.), Ніжин (1625 р.), Гоголів (1625 р.), Борщів (1629 р.), Борзна (1634 р.), Золотоноша (1635 р.), Ставище (1635 р.), Вінниця (1640 р.), Овруч (1641 р.), Олевськ (1641 р.), Глухів (1644 р.), Вінниця (1640 р.), Кролевець (1644 р.), Лохвиця (1644 р.).

shkola.in.ua

7. Складіть порівняльну таблицю «Соціально-економічний розвиток українських земель у XVI та першій половині XVII ст.». Питання для порівняння визначте самостійно

Питання для порівняння

Землеробство

і промисли - мисливство, бортництво, рибальство.

Феодальна рента.

Перша половина XVII ст.

Господарство

Перевага внутрішнього,

поступове орієнтування на

зовнішній ринок.

Ведення трипільної системи господарювання.

Ремесло: пекарі, м'ясники, різьбярі, пивовари, медовари, ткачі, кравці, чинбарі, ковалі, кушніри.

Землеробство і промисли - мисливство, бортництво, рибальство, видобування поташу, виробництво селітри, добування солі. Піднесення фільварків, помірна панщина, розвиток тваринництва. Орієнтування на зовнішній ринок. Мануфактури, трипільна система, водяні млини, ремісництво.

Видано три Литовські Статути: 1529 р. («Старий»), 1566 р. («Волинський»), 1588 р. («Новий»)

Продовження дії

Законодавство

«Устава на волоки» 1557 р., ліквідація права власності вільних селян на землю, закріпачення

законодавчих актів попередніх років

Структура населення

Перевага селянства, міщанство, духовенство і шляхта.

Перевага селянства, міщанство, духовенство і шляхта. Соціально-економічний розвиток українських земель у XVI та першій половині XVII ст.

8. Робота в малих групах. Розподіліть ролі та підготуйте розповіді від імені мандрівників, що відвідали українські землі в першій половині XVII ст. Підготуйте інсценівки до деяких частин цих розповідей.

Мандрівники неспішно рухалися курним шляхом. Літнє сонце поволі ховалося за обрій, вечоріло. Вдалині замріло село - біленькі хати під солом'яною стріхою, сховані у темні віти вишневих садків. Мандрівники вирішили заночувати в селі. Вони зупинилися біля крайньої низенької хати з маленькими вікнами. Сім'я вечеряла в невеличкому садочку: молоді чоловік та жінка та двійко малих дітей. Попросилися переночувати. Чоловік втомлено піднявся з-за столу, підійшов до перехожих, привітався, запросив натрудженою рукою до столу:

- Заходьте, добрі люди! Чим багаті, тим і раді.

- Дякуємо!

shkola.in.ua

Мандрівники сіли на довгій дерев'яній лаві. Господиня з горнята налила в череп'яні миски борщу. Смачний запах гарячої страви розлився над вечірнім столом.

- Ніколи не куштували нічого подібного! Дуже смачно! - зголоднілі подорожні на всі лади вихваляли незнану страву, - як зветься ця чудасія? - Борщ! - посміхнулася господиня,- тільки з печі!

- От коли він трохи пройде часу, він стане ще смачнішим, - зауважив господар,натягнеться смаком.

- Ет, - хитнула головою жінка, - якби ж то було для борщу часу, робота в пана відбирає багато сили.

- Ви ходите працювати до пана? - запитали мандрівники.

- Так, - гірко посміхнувся чоловік, - а з року в рік все більше на тижні.

- Три дні на тижні мусимо ходити до панського фільфарку. А в сусідів і того гіршевже тамтешні селяни по чотири дні ходять.

- Що вас змушує ходити на панську роботу? Він вам платить?

- Он, - кивнув чоловік, показуючи вдалечінь, - земля. Панська вся, так пани собі наміряли. А нам - нічого. За посіяне поле і мусимо відробляти кляту панщину.

§ 4. Церковне життя в XVI ст.

Сторінка 21

Чи є правильним судження, що XVI ст. стало досить складним періодом в історії православної церкви на українських землях? Поясніть свою думку, використовуючи матеріал параграфа.

Так, XVI ст. століття було періодом суттєвого занепаду православної церкви на українських та білоруських землях у складі Речі Посполитої, панівною релігією якої був католицизм. Способом порятунку православ'я окремі православні ієрархи вбачали у підпорядкуванні православної церкви Папі Римському. Це стало поштовхом до укладення унії між православною та католицькою церквами, адже православна знать вважала унію церков дієвою можливістю зрівняння православних в правах з католиками в Речі Посполитій.

Чи поділяєте ви думку, що братський рух став одним із проявів впливу Реформації? Чому?

Так, братський рух став одним із проявів впливу Реформації. Братства були організаціями для захисту православної віри, братчики опікувалися православними церквами, в той же час контролюючи їх діяльність (що, до речі, не подобалося духовенству). Діяльність православних братств була фактично втручанням міської громади (часто далеко непрофесійним) в церковні справи, і її можна назвати ознакою Реформаційних процесів. Запитання та завдання 1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Закінчіть речення». Правила гри. Учитель/учителька пропонує учням та ученицям закінчити речення за змістом матеріалу параграфа. Перемагає той, хто зробить це швидше за інших і без помилок.

shkola.in.ua

Можна організувати змагання команд. Зразок речень: 1) «Право патронату» щодо православної церкви полягало в тому, що шляхта володіла церквами та монастирями на своїх землях - в маєтках, містах і селах. Священників віряни не обирали, а призначали шляхтичі, власники церкви. Життя церковної громади залежало від віросповідання шляхтича, якому належав маєток, місто чи село, та його особисте ставлення до православної віри. Шляхта розпоряджалася церквами й монастирями як завгодно: закладала, обмінювала, продавала, здавала в оренду, віддавала як придане і т.п. 2) У 1573 р. польські королі й великі князі литовські зобов’язалися дотримуватися релігійної віротерпимості, маючи на увазі насамперед православну віру, проте насправді польська влада й католицьке духовенство ставилися до православ’я, як до перешкоди розширення сфери свого впливу.

3) У Речі Посполитій прибічників аріанства називали социніанами. Аріани

визнавали лише Бога-Отця, заперечуючи Божого Духа та Бога-Сина. Социніани теж

заперечували догмат Святої Трійці.

4) Пересопницьке Євангеліє створили син протопопа М. Василевич та архімандрит Пречистенського монастиря Григорій на Волині в м. Пересопниці 1556 1561 рр.

5) Церковне братство це релігійно-громадські організації при православних парафіях на українських і білоруських землях у XVI XIX ст.

6) Львівське Свято-Успенське ставропігійне братство виникло не пізніше 1585 р.

2. Колективне обговорення. Визначте особливості церковного життя на

українських землях у XVI ст. XVI ст. століття було часом занепаду православ'я на українських та білоруських землях у складі Речі Посполитої, панівні позиції займала католицька церква. Негативним явищем для церкви було право патронату, за яким церковними справами управляв місцевий шляхтич-землевласник. Відбувалася симонія - продаж церковних посад чи духовного сану. Православні єпископи не допускалися до участі в роботі сенату Речі Посполитої. Православні священики платили податки, тоді як католицьке духівництво було звільнені від сплати. Світська влада Речі Посполитої та католицькі священики духовенство негативно ставилися до православної церкви, вбачаючи в ній загрозу для поширення свого впливу. Київська православна митрополія не отримувала належної опіки від Константинопольського патріархату, адже православна церква переживала нелегкі часи з огляду на підкорення турками 1453 року світового православного центруКонстантинополя та знищення Візантії, як держави. З метою протистояння наступу католицизму, православне населення українських міст створювали братства - релігійно-громадські організації, що мали мету підтримувати православну церкву.

3. Як впливало на розвиток православної церкви «право патронату»?

На розвиток православної церкви право патронату впливало негативно, бо управління церквою зосереджувалося в рухах шляхтича-землевласника, як правило, католицького віросповідання.

shkola.in.ua

4. Назвіть прояви впливу на релігійну ситуацію на українських землях реформаційних і контрреформаційних рухів. Впродовж 30-40-х рр. XVI ст. із Західної та Центральної Європи через Річ Посполиту до України прийшло протестантське вчення кальвінізм. Кальвіністи створювали громади у панських маєтках або приватновласницьких містах. Лютеранство, ще одне відгалуження протестантизму, на території України практично не поширилося. У другій половині XVI ст. набуває поширення протестантський напрям аріанство. В цілому в Україні католицькою шляхтою було близько сотні протестантських громад. Православне населення розглядало протестантські громади, як засіб боротьби з католицизмом. Наслідком поширення Реформації українськими землями стали переклади Святого Письма, у 1556-1561 рр. на Волині було створено Пересопницьке Євангеліє староукраїнською літературною мовою.

5. Визначте роль братств у релігійній ситуації на українських землях. Національно-релігійні організації міщан боролися проти політики національнорелігійного гноблення. Діяли в Україні, Білорусі та Польщі. Братства були захисниками православного населення (в Польщі - греко- католицького). Братчики зверталися в суди для оскарження дій польської адміністрації, посилали прохання до

польського короля.

В той же час братства хотіли очистити церковну організацію від осіб, не гідних бути

духовними наставниками населення, й оновити її. Вони також займалися просвітою: відкривали школи, друкарні, книгозбірні.

6. Визначте за картою атласу місця діяльності найважливіших православних

церковних братств. Братства діяли в Рогатині, Красноставі, Могильові, Кременці, Гощі, Галичі, Перемишлі, Любачеві, Дрогобичі, Володимирі, Дубні, Замості, Луцьку, Львові, Києві.

7. Робота в парах. Розподіліть ролі та розіграйте діалог між польським(-ою) католиком(-чкою) та українським(-ою) православним(-ою) щодо релігійного

порозуміння на тогочасних українських

землях.

- Ми християни, але належимо до різних напрямів. Ми католики, і наша віра єдино справжня, всесвітня з Папою на чолі. А ваша - не церква, а схизма. Ви схизматики.

- Ми просимо вас, ваша величносте, аби шляхта не займала нашої батьківської віри, що прийшла до нас з Візантії, Константинополя.

- Ваш Константинополь під турком вже двадцять літ з гаком літ! Хіба він може бути центром вашої віри? Турки-мусульмани!

- Наші права порушуються тут, а не в Константинополі!

А хіба ми порушуємо ваші права? Нашою королівською милістю 1573 року ми зобов'язалися дотримуватися релігійної віротерпимості, хоч і вважаємо вашу віру недостойною.

- А проте православні зазнають важких утисків від католицької шляхти - вона на свій розсуд закриває храми, змінює священників, православних єпископів не допускаєте до засідань сенату.

§ 5. Укладення Берестейської церковної унії. Сторінка 25

Якими були передумови укладення Берестейської церковної унії?

Глибока криза і занепад православної церкви стали головною причиною укладення Берестейської унії. Католицизм був панівною релігією в Речі Посполитій, а православна віра зазнавала постійних утисків з його боку. Єднання православ'я з католицизмом вбачалося частиною православних єпископів як спосіб подолання церковної кризи, адже представники православ'я вважали, що таким чином вдасться урівняти в правах православну і католицьку церкву. Окрім того, православне духовенство шляхом унії гадало нівелювати вплив православних братств, втручання яких в церковні справи вважало принизливим для себе.

shkola.in.ua

В той же час в Європі в середовищі державних та релігійних діячів побутувала думка про єдність християнства, що прослідковувалася також і в полемічних творах письменників-полемістів (полеміка - дискусія, суперечка). Робота в парах. Обговоріть і визначте, які прагнення православних єпископів наведено в меморандумі. Православні єпископи прагнули перейти під управління Папи Римського, мотивуючи це великими недоладностями й недбалістю до церков Божих церковної православної верхівки та бажанням отримати для себе королівські привілеї. Робота в парах. Обговоріть і визначте, до чого автор привертав увагу в наведеному уривку.

Автор звернув увагу на те, що учителі костьолу римського…звертаються до вас, народи руські…підносячи…зверхність католиків римських і від них встановлені закони й віру…а ваших патріархів грецьких і від них державну віру і закон із вами спільно з недовірством, глупством, відступництвом змішавши, перед очима вашими явно топчуть ногами. Григорій Смотрицький вказує на те, що католицьке духовенство зі зневагою і презирством ставиться до представників православної віри, звинувачуючи у глупстві та боговідступництві.

Чи погоджуєтеся ви з оцінкою полемічної літератури цього періоду І. Франком?

Полемічна література чинила значний вплив на українське суспільство, і тому слова Івана Франка щодо гарячого поклику до духовної діяльності є цілком слушними.

Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Три речення». Правила гри. Учитель/учителька об’єднує учнів та учениць у групи і доручає за визначений час сформулювати й передати зміст певного питання трьома простими реченнями. Перемагає та група, чиї речення найкраще відображатимуть зміст матеріалу. Причини й передумови укладення Берестейської церковної унії: - глибокий занепад православного церковного життя на українських і білоруських землях у складі католицької Речі Посполитої; - єднання православ'я з католицизмом вбачалося частиною православних єпископів як спосіб подолання церковної кризи; - православне духовенство вважало, що таким чином вдасться урівняти в правах православну і католицьку церкву. Церковні собори в Бересті 1596 р. та утворення унійної (греко-католицької) церкви: - розподіл учасників собору на два окремих табори- католиків та православних; - греко-католицька церква зберігала обряди і звичаї, але підпорядковувалася Папі Римському; - протиборство «Русі з Руссю» - боротьба між православними і греко-католиками. Розвиток полемічної літератури: - полемічна література - (полеміка означає суперечка) літературно-публіцистичні твори, в яких відбувалося обговорення проблем церковно-релігійного та національнополітичного життя на українських землях у XVI - XVII ст.;

- осередком полемічної літератури було місто Острог;

- найвідоміші православні полемісти «Клірик Острозький», Мелетій Смотрицький, Стефан Зизаній, Захарія Копистенський, Іван Вишенський.

2. Визначте причини й передумови укладення Берестейської церковної унії.

1) глибокий занепад православ'я на українських і білоруських землях у складі Речі Посполитої;

shkola.in.ua

2) єднання православ'я з католицизмом вбачалося частиною православних єпископів як спосіб подолання церковної кризи;

3) переконання православного духовенства в тому, що в такий спосіб вдасться урівняти в правах православну і католицьку церкву.

3. Як відбулося утворення унійної (греко-католицької) церкви? За покровительства Папи Римського польським королем Жигмунтом III Вазою 1596 р. було скликано церковний собор в містечку Берестя, на якому планувалося проголосити греко-католицьку унію. Проте учасники собору не змогли знайти

порозуміння й невдовзі поділилися на два ворогуючі собори, кожен з яких відстоював свою позицію, не бажаючи шукати церковного компромісу. Врешті унія була затверджена митрополитом Михайлом Рогозою та вірним йому єпископатом. Підписання унії спричинило тривалу суперечку і боротьбу Русі з Руссюправославних та уніатів та поширенням творів полемічної літератури, в яких тривала гостра дискусія щодо доцільності створення унійної церкви. Уніати не отримали обіцяних місць в сенаті, проте вони протистояли спробам покатоличення і полонізації українців, що проводила католицька церква, адже греко-католики виступали за збереження національної самобутності українського народу.

4. Поясніть, як ви розумієте вислів, що Берестейська унія започаткувала тривалу боротьбу «Русі з Руссю».

Боротьбою Русі з Руссю називають протистояння між православними і грекокатоликами (унійною церквою) на українських землях.

5. Якими були особливості розвитку тогочасної полемічної літератури та її значення для українського суспільства?

Полемічна література - (полеміка означає суперечка) літературно-публіцистичні твори, в яких обговорювалися проблеми церковно-релігійного та національно-політичного життя на українських землях у XVI - XVII ст. Центром антикатолицької полеміки стало місто Острог.

Найвідоміші твори полемічної літератури: «Посланням до латинян із їх же книг»,1582 р. автора Івана Мотовила, «Ключ Царства Небесного» і «Календар римський новий», 1587 р. Герасима Смотрицького, «Пересторога» невідомого автора.

Найвідоміші православні письменники-полемісти були «Клірик Острозький», Мелетій Смотрицький, Стефан Зизаній, Захарія Копистенський, Іван Вишенський. Натхненником розвитку полемічної літератури, спрямованої на захист унії, був Іпатій Потій.

7. Порівняйте дати укладення Люблінської та Берестейської уній. Скільки років їх розділяє? Чи існує зв’язок між ними? Чому? Висловіть свої пропозиції щодо того, як краще запам’ятати ці дати.

Люблінська унія про утворення Речі Посполитої була підписана 1569 року, а Берестейська унія про утворення греко-католицької церкви1596 року. Дати розділяє 27 років. Між подіями безперечно існує зв'язок, бо вони обидві означали поступове просування Західного світу (католицького) на територію українських земель.

8. Охарактеризуйте Берестейську церковну унію за планом:

1) причини укладення: - глибокий занепад православного церковного життя на українських і білоруських землях у складі католицької Речі Посполитої;

shkola.in.ua

2) передумови укладення: - криза православної церкви, що виражалася в світському патронаті польських і литовських феодалів, призначення на ієрархічні посади світських осіб, церковні посади розглядалися як джерело матеріальних статків;

3) дата підписання: - 15 грудня 1596 року;

4) основні положення: - українська греко-католицька церква зберігала свою обрядовість і звичаї, але визнавала юрисдикцію Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви, до римської церкви приєднувалася не руська церква загалом, а певна сукупність

окремих православних єпископів та вірян;

5) результати: - утворення унійної (греко-католицької) церкви, унія привела до одного із найбільших релігійно-політичних конфліктів у Східній Європі;

6) наслідки унії: - стала в майбутньому національною українською церквою, опорою національнорелігійного відродження українців.

9. Робота в парах. Обговоріть і запропонуйте розв’язання історичної задачі.

протистоянні між православними і греко-католиками після укладення

Берестейської унії протестантські громади допомагали православним. Чим, на вашу думку, це обумовлювалося? Яких засобів у відстоюванні своїх прав протестанти могли навчити православних? Підтримка протестантськими громадами православних громад пояснюється тим, що протестанти (представники реформаційних церков) боролися проти католицизму, як і православні. Протестанти могли навчити православних радикальним (рішучим, військовим) методам боротьби.

10. Робота в малих групах. Розподіліть ролі та розіграйте діалог прибічників і противників укладення Берестейської церковної унії (за необхідності зверніться до додаткових джерел).

- Об'єднання святої церкви зі схизматиками неможливе! Гріхом буде заплямовано честь святійшого Папського престолу! Це богохульство! - Навпаки! Схизматики під владною рукою Риму навернуться до істинної віри. У праведному світі зменшиться єресі та боговідступництва!

- Але схизматики збережуть всі свої грецькі обряди і звичаї. Як таке можливо? Як Папа прийме їх під своє високе покровительство з їхніми порядками?

- На все Божа воля. Будемо надіятися, що православні потроху забуватимуть свої єретичні переконання. Вода камінь точить... А Рим поповниться новими землями, постануть нові церкви й монастирі..

§ 6. Церковне життя в першій половині XVII ст. Сторінка 29

Чи є правильним судження про значний вплив Берестейської унії на церковне життя в тогочасній Україні? Наведіть факти, які підтверджують вашу думку. Після Берестейської церковної унії православна віра в Україні знала все більших

утисків, адже польська влада настійно домагалася визнання православними священиками унійної церкви. Використовуючи право патронату, польський король призначав на посаду лише тих священиків, які визнали унію. У православних громадах відбирали церкви і монастирі та піддавали уніатам. Проте православне населення опиралося таким діям поляків. Вони вимовлялися визнавати у своїх храмах унійних священиків, чинили опір утворенню їх релігійної ієрархії, про що свідчать наступні факти:

shkola.in.ua

- 1599 р. польський король призначив греко-католицького митрополита Іпатія Потія архімандритом Києво-Печерської лаври, але жителі міста й козаки не пустили його в лавру;

- 1609 р. озброєні жителі Києва напали на Видубицький монастир, де сховався намісник унійного митрополита Антоній Грекович, який за піддержки влади намірявся захопити Софійський собор і Києво-Печерську лавру;

- 1618 р. козацтво рішуче виступили проти дій митрополита Антонія Грековича, якого було схоплено та втоплено в Дніпрі;

- унійний в Києві був лише Видубицький монастир, православне населення повсюди виганяло греко-католиків;

- відбувся розкол Київської митрополії на визнану польською владою грекокатолицьку, і не визнану православну церкви;

- 1596 р. греко-католицькими стали Київська, Полоцька, Пінська, Луцька, Берестейсько-Володимирська та Холмська єпархії. Чи можна стверджувати, що церковні реформи Петра Могили позитивно

вплинули не лише на православну церкву, а й на все тогочасне українське суспільство? Чому?

Так, дійсно можна стверджувати, що реформи Петра Могили мали позитивний вплив і на православну церкву, і на українське суспільство, адже митрополит направив свою діяльність на оновлення православної церкви. Вона полягала в упорядкуванні церковного життя - дотримання церковних правил, контроль за призначенням на вищі церковні посади, фіксація обов'язків рядовими священниками, налагодження відносин з православними братствами, узгоджено права патронів церкви і контроль за призначенням ними осіб на церковні посади, створення нового православного катехізису - викладу базових понять християнського віровчення. Церковні реформи, запроваджені Петром Могилою, не могли не зачепити українську спільноту, адже православна віра займала чільне становище у її світоглядних цінностях.

Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Словесний теніс». Правила гри. Учитель/учителька об’єднує учнів та учениць у пари та оголошує тему, за якою відбудеться гра. Один учень/учениця ставить запитання за темою, інший відповідає на нього, після чого ставить своє запитання, і т. д. Запитання мають передбачати коротку відповідь: «Перелічіть причини…», «Назвіть передумови (прояви, характерні ознаки, результати, наслідки)…», «Що таке…», «Кого називали…» тощо. Перемогу здобуває учень/учениця, що надасть більше правильних відповідей.

Реформи митрополита Петра Могили. 1) Назвіть мету реформ Петра Могили. Мета церковної реформи: - необхідність відновлення єдиної системи управління церковною організацією;

- наведення церковної дисципліни, що проявилося у боротьбі з порушенням канонів при вступі у духовний сан та обійманні церковних посад;

- досягнення принципів суверенітету (верховенства влади митрополита) в Київській митрополії;

- відродження повноти церковного життя шляхом скликання єпархіальних соборів. Мета освітньої реформи:

- забезпечення напряму розвитку освіти за зразком західно-європейських католицьких колегій (єзуїтських шкіл); - збереження національної, культурної, релігійної ідентичності православного населення України; - досягнення принципів демократичності і всестанового характеру, єдності навчання та виховання, систематичності організації шкільної справи.

2) Вкажіть на прояви релігійної реформи Петра Могили: - налагодження суворої церковної дисципліни для православного духовенства. Для нагляду за церковним життям Петро Могила (запровадження посад митрополичих

намісників (дві особи) та здійснення контролю за духовним життям єпархіальними соборами; - обмеження права магнатів втручатися у справи церкви в межах їхніх володінь; - закріплення змін церковного життя в кількох книгах - «Служебника» (1629 р.), «Требника» ( 1646 р.) авторства Петра Могили та «Православного сповідання віри» написаного настоятелем Києво-Печерського монастиря Ісайєю Трофимовичем.

3) Що таке православний катехізис?

Православним катехізисом називають збірник, в якому тлумачилися положення

християнського вчення та Біблії. Катехізис точно подавав основних засад та догматів православної віри, був джерелом знання основ православної віри. Першим збірником в православ'ї було «Православне ісповідання віри» митрополита Петра Могили. Книга була придатною для використання в усіх православних церквах світу. 4) Кого називали візитаторами?

Задля контролю за церковним життям і поведінкою духовенства до парафій монастирів і єпископів направляли спеціальних посланців (власне, візитаторів).

Візитатори-контролери могли влаштовувати іспити для священників на знання ними основ християнської віри, православного катехізису, правил проведення церковної служби.

2. Укажіть зміни, що відбулися в церковному житті українських земель після укладення Берестейської унії. Після укладення Берестейської унії поглибився процес розколу між вірянами унійної та православної церкви (русь боролася з руссю). Польська влада проявляла прихильність до представників унійної церкви, натомість утискуючи православнихпольський король за правом патронату надавав кафедри лише унійним єпископам, таким чином ліквідовуючи православну церковну ієрархію. Православне населення протистояло цим процесам, траплялися випадки збройних сутичок між унійцями та православними. На захисті православ'я рішуче виступало й українське козацтво. Тож спроба закріпити унійну церкву в 1618 - 1625 рр. в Києві виявилася невдалою (за виключенням Видубицького монастиря). Наслідком унії став розкол Київської митрополії на визнану польською владою унійну (Київська, Полоцька, Пінська, Луцька, Берестейсько-Володимирська та Холмська єпархії), і не визнану владою й патронами-католиками православну церкви. Православна церква, по суті, виявилася поза законом. На захисті православ'я організовувалися братства - об'єднання міщан, що протестували проти унії.

Православних обмежували в правах. Так, зокрема, православна шляхта не допускалася до участі в роботі сеймів. Церковне майно (монастирі, церкви) передавалися у власність греко-католиків. 3. Як було відновлено православну церковну ієрархію?

В знак підтримки православної церкви гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний вступив з запорозьким кошем до Київського православного братства. Він був прихильником ідеї відновлення ієрархії православної церкви без дозволів влади Речі Посполитої. Козаки скористалися приїздом до Києва Єрусалимського патріарха Феофана ІІІ у 1620 році. Гетьман

- Луцького, Берестейсько-Володимирського, Холмського, Перемишльського, Полоцького та Турово-Пінського. Польська влада не визнала відновлення православної ієрархії, мотивуючи це порушенням права патронату. Польським королем Владиславом IV було визнано православну ієрархію лише 1632 року. Рішення короля про визнання православної ієрархії увійшло до до "Пунктів заспокоєння руського народу". Православні отримували свободу богослужіння, дозвіл на призначення адміністративних посад, на спорудження чи відновлення церков, шпиталів, шкіл та друкарень, право на об’єднання в церковні братства. 4. Робота в парах. Обговоріть і висловіть свою думку, що Петро Могила зробив для зміцнення православної церкви. Заходи Петра Могили щодо зміцнення православної церкви:

- сувора церковна дисципліна для православного духовенства;

- обмеження права шляхти втручатися у справи церкви, яка була на їх землі; - закріплення змін церковного життя в кількох книгах - «Служебника», «Требника» авторства Петра Могили та «Православного сповідання віри» (православний катехізис) авторства настоятеля Києво-Печерського монастиря Ісайї Трофимовича; - налагодження стосунків з православними братствами;

- узгоджено права патронів церкви і контроль за призначенням ними осіб на церковні посади.

5. Укажіть особливості становища української унійної (греко-католицької) церкви в цей період. Берестейська унія спричинила розкол між православними та греко-католиками. Польська влада сприяла поширенню в Україні унійної церкви, в той же час утискуючи православну церкву. Посилаючись на право патронату, польська влада відбирала у православних землі, монастирі, церкви і надавала їх греко-католикам. Наслідком Берестейського собору 1596 р. став перехід Київської, Полоцької, Пінської, Луцької, Берестейсько-Володимирської та Холмської православних єпархій до унії. 7. Колективне обговорення. Що було спільного й відмінного в церковному житті на українських землях до і після укладення Берестейської унії? Після проголошення Берестейської унії для православної церкви настали складні часи, фактично вона опинилася поза законом. То ж вистояти церква могла лише дякуючи підтримці православних вірян. Унійна церква отримала широку підтримку польської влади, за правом патронату церква отримувала у володіння значну земельну власність, церкви та монастирі, які відбиралися у православної церкви. Київська, Полоцька, Пінська, Луцька, Берестейсько-Володимирська та Холмська православні єпархії перейшли до унії. Православна ієрархія була на межі зникнення. Відновлення

shkola.in.ua

церковної ієрархії стало можливим завдяки завдяки підтримки православ'я козаками, що поступово ставали захисниками інтересів українців. На початку ХVII століття до складу Київської митрополії входили Київська, Полоцька, Смоленська архиєпархії, Турово-Пінська, Холмсько-Белзька, Перемисько-Самбірсько-Сяноцька, ЛьвівськоГалицько-Кам'янецька, Луцько-Острозька єпархії. Частина єпархій з часом перейшли до унійної церкви. 8. Робота в парах. Обговоріть і запропонуйте розв’язання історичної задачі. Звертаючи увагу на швидкоплинність і марність «світу цього», Петро Могила закликав людей робити добрі справи, не шкодувати коштів на церкви й школи, підтримувати своїх духовних служителів, сиріт і вбогих, і сам утверджував ці

принципи своєю діяльністю. За заповітом він матеріально забезпечив КиєвоМогилянську колегію та передав їй свою бібліотеку. Решту майна він віддав Києво-Печерській лаврі, іншим монастирям, церквам і шпиталям. Сучасники називали його «безцінним надбанням руського народу». Поясніть наведену характеристику Петра Могили сучасниками. Якими моральними цінностями він керувався? Чи залишаються вони актуальними? Дайте розгорнуту відповідь. Петро Могила був визначним церковним, освітнім і громадським діячем України першої половини ХVII століття. Будучи настоятелем Києво-Печерської лаври, Могила організував у лаврській друкарні видання книг, всього вийшло 15 назв видань. Був письменником - йому належать твори релігійного спрямування «Євангеліє Учительноє», «Евхологион альбом-молитвослов», підготував латиною православний катехізис «Православне сповідання» Перебуваючи на чолі лаврського монастиря, Петро Могила виступав за порозуміння з греко-католицькою церквою, проте ця ідея не знайшла підтримки в православного населення. Перебуваючи на посаді митрополита, Могила добився зрівняння в правах православної церкви з унійною. Займався реставрацією православних храмів: Софійський собор, Києво-Печерський монастир, церкви св. Володимира Спаса і трьох Святителів, залишків Десятинної церкви. Митрополит провів широку церковну реформу, основними напрямами якої були:

- визнання православної їєрархії польською владою; - сувора дисципліна серед священиків; - повернення майна православній церкві і відбудова православних храмів;

- заснування вищої школи Києво-Могилянської академії; Він увійшов в історію, як великий просвітник України, визначний державний і церковний діяч. У своїй діяльності керувався християнською мораллю, дбаючи про розвиток освіти, надаючи перевагу духовним, а не матеріальним потребам і цінностям. Ці світоглядне бачення є гуманістичним і незмінним протягом багатьох століть існування людства.

§ 7. Культура України XVI ст.

Сторінка 33

Визначте умови розвитку української культури в цей період. Умови розвитку культури цього періоду не можна назвати сприятливими. Україна не мала власної держави, отож самобутній розвиток культури українського народу був значною мірою обмежений асимілятивними впливами сусідніх народів, зокрема поляків.

shkola.in.ua

В той же час, Люблінська унія 1569 року дала можливість майже всім українцям перебувати на території однієї держави - Речі Посполитої, що сприяло культурним взаємозв'язкам між різними регіонами України. Проте перебування українців в Речі Посполитій також дало додаткову можливість пришвидшити процеси покатоличення православного населення. З Західної Європи крізь Річ Посполиту в Україну надходили ідеї Відродження, Бароко, реформаційні та контрреформаційні процеси. Порівняйте розвиток образотворчого мистецтва українських земель другої половини XIV XV та XVI ст. Чи є правильним судження про появу в ньому нових рис? Образотворче мистецтво українських земель другої половини XIV — XV ст. продовжувало традиції Київської держави та Галицько-Волинського князівства.

Поступово відбувався відхід від візантійської школи іконопису, майстри надавали зображенням більш життєвих і реальних людських почуттів, - глибше передавали внутрішній світ людини, надаючи постатям і обличчям виразності та індивідуальності.

Були відчутними впливи західноєвропейського гуманізму, що проникав до України з Західної Європи.

Малярство було представлене, як і раніше, фресками та іконописом. Продовжувала розвиватися книжкова мініатюра.

Образотворче мистецтво в XVI ст. продовжувало розвиватись на самобутній

давньоруській основі. Характерною особливістю було поступове проникнення в в живопис національних рис і одночасного зменшення релігійного впливу зі збільшенням світських побутових елементів. В релігійних сюжетах відбувалося заповнення світськими образами. Відбувалося більш широке ширше зображення

оточуючої природи, людських почуттів, наповнення гуманістичним змістом і реалістичними формами художніх творів. Тому судження про появу в образотворчому мистецтві українських земель другої половини XIV XV та XVI ст. нових рис є вірним. Нові риси стосувалися, насамперед, розвитку світських ідей та гуманізму в мистецькій творчості. Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Історична абетка». Правила гри. Учитель/учителька називає одну букву. Учні та учениці парами або малими групами за визначений час складають перелік термінів, що починаються на цю букву, за змістом розглянутої теми. Перемагають ті пари або малі групи, чий перелік матиме менше помилок і буде найдовшим. Культура - певний рівень розвитку суспільства. Вона включає розвиток науки, освіти, літератури, мистецтва, моральних норм, звичаїв і традицій. Кирилиця - алфавіт країн Східної Європи, Північної та Центральної Азії, розроблений в IX ст. братами-священиками Кирилом та Мефодієм для поширення християнства серед слов'ян. Крехівський Апостол - відома рукописна пам'ятка 1581 року (можливо). Сім вільних наук - предмети, які викладалися в європейських школах XVI ст. граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика. Слов’яно-греко-латинські школи - навчальні заклади в Україні XVI ст., в яких здобували середню освіту.

Литовські статути - збірники законів Великого князівства Литовського 1529, 1566, 1588 років, статути закріплювали феодальне право, кодекси діяли в Україні до 40-х років XIX ст.

shkola.in.ua

Руська мова - (давньоруська, давньоукраїнська, давньобілоруська) назва мови русинів (предків українців і білорусів) XII XVII століть. Різьбярство - вид декоративного мистецтва, що полягає у знятті певного шару матеріалу з заготовки за допомогою спеціальних інструментів. Меценатство - благодійна фінансова чи матеріальна підтримка особами розвитку культури та освіти. Меценати - заможний покровитель наук і мистецтв.

Православ’я - спільнота християн Східного (Константинопольського) обряду. Житомирське Євангеліє - рукописний переклад біблійних текстів староукраїнською мовою 1571 року. Острозька академія - православний вищий навчальний заклад в місті Острозі, створений князем В.-К. Острозьким 1576 року.

Острозька Біблія - перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою 1581 р.

друкарем Іваном Федоровичем.

Ордер - архітектурна композиція, конструктивна і художня частина споруди. Ордер має три основних частини: колони, підніжжя колон і верхньої плити.

Живопис - вид образотворчого мистецтва, що передає зорові образи за допомогою

нанесення фарб на поверхню.

Іконопис - вид образотворчого мистецтва зі створення ікон.

Гравюра - друкований відбиток на папері з малюнка, вирізьбленого на дошці.

2. Що серед умов розвитку культури України в ХVІ ст. впливало на неї позитивно, а що ні? Чому? Позитивним явищем у розвитку культури України ХVІ ст. були транзитні впливи культурного надбання Західної Європи через Річ Посполиту, а також перебування переважної частини українських земель у склад однієї держави сприяло їх культурному зближенню. Негативним чинником розвитку культури була відсутність української державності, перебування українців в складі інших країн, спостерігалися значні культурні впливи на українську культуру з поступовою втратою її самобутності. Перебування більшості українських земель в складі Речі Посполитої сприяло процесам полонізації та окатоличення українців. 3. Назвіть досягнення української мови в цей час. У XVI ст. писемну мову українців і білорусів називали руською - це була офіційна мова того часу: то була мова збірників законів (Литовських статутів), руською мовою здійснювалося діловодство. Важливим виразником руською мови була кирилична абетка. Проте руська мова (або ж староукраїнська) була віддаленою від розмовної народної мови. Староукраїнською літературною мовою було написане Пересопницьке Євангеліє в 1556–1561 рр. Руська мова була значно доступнішою і зрозумілішою населенню в порівнянні церковнослов'янською мовою.

4. Наведіть факти, що свідчать про здобутки освіти на українських землях.

У 70-х рр. XVI ст. на українських землях з’явилися нові заклади середньої освітислов’яно-греко-латинські школи, де вивчали, на зразок європейських закладів освіти, сім вільних наук: граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію, астрономію, музику. Засновником першої такої школи в Україні був князь ВасильКостянтин Острозький в Острозі 1576 р. Окрім того, в школі викладалася філософія, діяла друкарня, працював науковий гурток. Тому можна сказати, що Острозька школа мала ознаки вищої школи і його шанобливо називали академією. В школі за сприяння її засновника здійснювався переклад Біблії церковно-слов'янською мовою.

shkola.in.ua

5. Які явища свідчать про успіхи літератури й книговидання цього періоду? Переклади біблійних текстів тогочасною народною українською мовою - Пересопницьке Євангеліє (1556–1561 рр.), Крехівський Апостол (після 1563 р.), Житомирське Євангеліє (1571 р.). Поема «Роксоланія» 1584 р. авторства поета Себастьяна Кльоновича. Видання Іваном Федоровичем книг у Львові - «Апостола» (1574 р., найперша друкована книга в Україні) та «Букваря». В Острозі вийшла друком «Острозька Бібілія» 1581 р.

6. Чим уславилися тогочасні архітектура й містобудування? Тогочасні архітектура і містобудування уславилися створенням художньо-оздоблених фасадів будівель з ордерами, часто прикрашеними ліпниною. Пам'ятки архітектури

XVI ст. можна побачити в Луцьку, Кам’янці-Подільському, Жовкві, Бродах та Львові. Зокрема, у Львові на площі Ринок безцінними зразками архітектурної доби Ренесансу є Чорна кам’яниця, будинок Корнякта, Успенська церква, вежа Корнякта, каплиця Трьох Святителів.

7. Визначте характерні риси розвитку образотворчого мистецтва на українських

землях у цей час. Переважна частина творів образотворчого мистецтва мала релігійне спрямування. Продовжувався розвиток давньоруських традицій, хоча відчувалися

впливи італійського та німецького мистецтва. Прослідковувалося збільшення кількості світських побутових творів.

Відбувся розподіл іконопису і портрета, як окремих жанрів образотворчого мистецтва.

Українських православних митців в Речі Посполитій поступово витісняли

західноєвропейськими майстрами, які були католицької віри.

Одночасно з поширенням книгодрукування почало розвиватися мистецтво гравюри. 9. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення з презентацією про Гальшку Острозьку. Скористайтеся відповідним планом-схемою в електронному додатку.

Ельжбета мала шляхетське походження: батько – православний український князь Ілля Острозький, мати – донька польського короля Сизігмунда І Старого Беата Костелецька. Гальшка отримала величезні володіння за заповітом батька, який раптово помер до її появи на світ. Ельжбета Іллівна Острозька (1539 - 1582) була меценатом Острозької академії. Княгиня для академії виділила найбільшу суму своїх грошей. По суті, вона була засновницею академії, яка з'явилася з її волі і за її кошти. Завдяки Гальшці та її дядьку, В.-Костянтину Острозькому, постали «Волинські Афіни», як величали Острозьку академію.

Православною стала лише наприкінці життя, проживши всього 43 роки.

10. Розпочніть складання таблиці «Розвиток культури України в XVI — першій половині XVII ст.».

Галузь культури Основні здобутки і досягнення XVI ст.

Перша українська школа 1550 р. в містечку Красноставі (Східна Галичина).

При церквах і монастирях початкові школи. Навчали читання й письма церковнослов’янською мовою, арифметики, співу. Слов’яно-греко-латинські школи (перша в Острозі1576 р.)навчали «семи вільних наук»граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії

Основні здобутки і досягнення Перша половина XVII ст.

Росла кількість єзуїтських, протестантських, унійних колегій.

Виникло12 єзуїтських колегій.

Протестантську вищу школу засновано 1638 р. в селі Кисилин на Волині.

shkola.in.ua

За зразком єзуїтських колегій греко-католики організували школи в Бересті, Володимирі-Волинському, Шаргороді та Холмі.

Лаврська школа, заснована 1631 р. Петром Могилою.

та музики. Острозька академія, 1579 р. 1546 р. у Львові

виникла перша

приватна школа.

Братські православні

1632 р. утворення

Києво-Могилянської колегії шляхом об'єднання

школи, перша школа в 1585 р., Львів.

Єзуїтські (католицькі і греко-католицькі) колегіуми.

лаврської і братської шкіл. На початку XVII ст. діяло близько 30 братських шкіл: 1615 р. при Київському, 1620 р. - Луцькому, 1636 р. - Кременецькому братствах.

Густинський літопис Захарія Копистенського (?) близько 1627 рр.

Пересопницьке

Євангеліє 1556-1561 pp. створено архімандритом Григорієм і писарем Михайлом Василевичем. Себастьян Кльонович поема «Роксоланія»,1584 р. 1596 р. - «Граматика словенська», словник «Лексика» Лаврентія Зизанія

Київський, Острозький, Львівський літопис. Полемічна література «Тренос, або плач Східної церкви»

Мелетія Смотрицького. Ораторськопроповідницька

проза Кирила ТранквіліонСтавровецького, «Зерцало богословія», «Євангеліє учительноє», «Перло многоцінноє». Мемуарна проза Богдан Балика «Про Москву і про Дмитра, царька

московського неправдивого»

Діяло до 20

1573 р. Іван Федорович

за допомоги братства

відкрив першу

друкарню у Львові.

Друкарня

Львівського

Успенського

братства

«Апостол» 1574 р., «Буквар» 1578 р., Острозька Біблія 1581 р.

Івана Федоровича

друкарень.

Друкарня

Львівського

Успенського братства.

shkola.in.ua

Києво-Печерська

друкарня, заснована Єлисеєм Плетенецьким: «Часослов», збірник святкових служб «Анфологіон», приватні друкарні,

Вежа Корнякта 1574 р.

засновані Спиридоном

Соболем, Тимофієм Вербицьким.

Успенська церква 1629 р. Елементи європейського стилю бароко.

Архітектура

Будинок Корнякта 1580 р.

Каплиця трьох святителів 1591 р.

Чорна кам'яниця 1577 р.,

Петро Італієць збудував братську церкву

Успіння у Львові 1559 p.

Павло Римлянин

побудував

Успенську церкву

у Львові

(1591-1612 pp.)

Портрети князя, магната і вченого Яна Гербурта та В.-К. Острозького, польського короля Стефана Баторія в 1576 р. роботи Войцеха

Стефановича.

Гравюри-ілюстрації в «Апостолі» й «Букварі»

Івана Федоровича 1574 р. "Загорівський Апостол"

орнаментований

заставками з матовоблідого золота

Церква Параскеви

в с. Радруж

та церква Воздвиження

в Дрогобичі.

Собор Мовчанського

монастиря в Путивлі

Покровська церква

в Сулимівці 1629 рр., церква Миколи Притиска

в Києві 1631 р.,

П’ятницька церква

у Львові 1644 р.

Магнатські палаци, оточені бастіонами.

Розписи 1620 р.

на стінах церкви Святого Духа

в селі Потелич, розписи церкви Воздвиження

в Дрогобичі.

В різьбленні на дереві та камені в орнаментах переважали рослинні мотиви.

мистецтво

та мініатюрних

зображень 1554 p., "Євангеліє"

Києво-Печерської лаври

1538 p.

Пересопницьке Євангеліє

1556-1561 pp. -

оздоблене

заставками

та малюнками, що зображують

чотирьох євангелістів.

Майстри книжкової

Надгробкові портрети: надгробок київського воєводи Адама Киселя. Світська гравюра 1622 р. як ілюстрації до

«Віршів на жалісний погреб...

shkola.in.ua

гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного» Касіяна Саковича.

У «Євангелії учительному»

К. ТранквіліонаСтавровецького

вміщено гравюру

«Притча про багача і

мініатюри: Микола Петрахнович, Гринь Іванович.

смерть», Видатний гравер Ілля, який з 1636 р.

працював у Києві й

виконав гравюри до «Требника» П. Могили й «Печерського патерика».

Розвиток культури України в XVI першій половині XVII ст.

11. Колективне обговорення. Дайте обґрунтовану оцінку розвитку культури України в XVI ст.

XVI ст. характеризувалося новими особливостями культурного розвитку. Цьому

сприяли суспільно-політичні події, торгово-економічні відносини, епоха Відродження в Західній Європі, реформаційні та контрреформаційні процеси. Українські землі, що були на той час розподілені різними іноземними державами, зазнали культурного впливу інших народів. Люблінська та Берестейська унія сприяла піднесенню національної самосвідомості українського народу, цей процес відбувався в цілому в складних політичних та соціально-економічними умовах:

- об’єднання українських земель у склад Речі Посполитої; - втрата головного становища православною церквою в зв'язку з утворенням грекокатолицької церкви; - полонізація та активне поширення католицизму завдяки єзуїтській діяльності; - вплив Відродження, Реформації та Контрреформації; - формування і розвиток української мови.

§ 8. Культура України першої половини XVII ст. Сторінка 40

Чи згодні ви з тим, що образотворче мистецтво першої половини XVII ст. є важливим джерелом для вивчення подій цієї доби? Поясніть свою думку. Образотворче мистецтво першої половини XVII ст. набувало реалістичних рисрелігійні сюжети перегукувалися з певними історичними подіями в житті українського народу. Надгробкові портрети стали більш деталізованими, за ними можна було визначити риси характеру тієї чи іншої історичної особи. Мистецтво гравюри пов’язане із поширенням його світського жанру.

В живописі ключову роль займав портретний жанр. Найбільше визнання здобули портрети художників зі Львова. В той час портрети писали як із натури, так і посмертно. Для творів характерна оригінальність форм, втілення гуманістичний ідей. Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Продовжте розповідь». Правила гри. Учитель/учителька визначає тему для розповіді за матеріалом параграфа. Учні та учениці, об’єднані в пари, мають розкрити її, називаючи по черзі по одному реченню. Перемагає пара, чия розповідь краще відображатиме зміст теми. Тема Архітектура.

В архітектурі цього періоду відчувалися впливи бароко. Стиль бароко переплітався з місцевими архітектурними традиціями. Стиль бароко прослідковувався в будові купола та зрубів дерев'яних церков.

Видатними пам’ятками церковної архітектури називають церкву Параскеви в с. Радруж, церкву Воздвиження в Дрогобичі, церкву Миколи Притиска в Києві, собор Мовчанського монастиря в Путивлі, Покровську церкву в Сулимівці, П’ятницьку церкву у Львові.

Це був час будівництва оборонних споруд.

Замки будувати перестали, натомість магнати зводили розкішні палаци, обнесені

укріпленнями-бастіонами.

В містах XVIІ ст. зводили бастіонні споруди.

Будувалися католицькі храми - костели.

В Києві 1610 року постав католицький собор домініканців, а згодом і домініканський монастир.

У Львові 1630 року збудували костел бернардинів та костел єзуїтів.

Костел єзуїтів у Львові мав риси архітектури бароко.

В стилі барокової архітектури у Львові було зведено 1644 року костел Стрітення. В стилі барокової архітектури у Львові було зведено усипальниці заможних купецьких родин - каплиці Боїмів та Кампіанів.

2. Що нового з’явилося в розвитку освіти в Україні в першій половині ХVІІ ст.? Головними видами закладів освіти цього часу були братські школи, єзуїтські, протестантські та унійні греко-католицькі колегіуми. В Україні працювало біля 30 братських шкіл. Щоправда, одночасно збільшувалася і кількість протестантських та католицьких навчальних закладів. 1632 р. в Києві постала, заснована Петром Могилою, Києво-Братська, або Києво-Могилянська колегія. Вона мала свої відділення по інших містах України. Проте під тиском поляків тоді їй не судилося стати вищим навчальним закладом. 3. Чому заснування Києво-Могилянської колегії вважається однією з важливих подій у тогочасному розвитку українських земель? Заснування Києво-Могилянської колегії вважається однією з важливих подій у тогочасному розвитку українських земель. Адже, по суті, навчальний заклад був вищою школою, хоч і не отримав належного визнання владою Речі Посполитої. КиєвоМогилянська академія була православною, і з її стін за роки її існування вийшли всі визначні особистості того часу. Колегія була опорою православ'я і українства в умовах наростаючого соціального, національного і релігійного гніту.

4. Назвіть факти, які свідчать про успішний розвиток літератури та книгодрукування в тогочасній Україні.

В ХVІІ ст. продовжувала розвиватися полемічна література та літературні жанри ораторсько-проповідницької прози, мемуарної прози та епіграмної поезії. Визначною постаттю полемічної літератури зайняв Мелетій Смотрицький зі своїм полемічним твором «Тренос, або Плач Східної церкви». Окремим літературним жанром стала полемічна поезія - «Скарга вбогих до Бога» невідомого автора, який виступає у творі проти покатоличення українців. Кирило Транквіліон-Ставровецький став найвідомішим представником ораторськопроповідницької прози з творами «Зерцало богословія», «Євангеліє учительноє» і «Перло многоцінноє». Богдан Балика створював мемуарну прозу з найвідомішим твором «Про Москву і

Дмитра, царька московського неправдивого». Засновником епіграмної поезії вважається Григорій Смотрицький. Також відомі й інші

представники цього літературного жанру: Дем’ян Наливайко, Памво і Степан Беринди, Андрій Римша, Лаврентій Зизаній, Кирило Транквіліон-Ставровецький.

Поезія для декламації поширюється з розвитком книгодрукування. Вірші декламували учні під час урочистих подій. Касіян Сакович склав для декламації «Вірші на жалісний

погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного».

У першій половині XVII ст. багато книг видала Львівська братська друкарня, яка мала багато послідовників по багатьох містах України. Найбільшою стала друкарня КиєвоПечерської лаври, яку заснував архімандрит Єлисей Плетенецький. Окрім того, в Києві існували й приватні друкарні Спиридона Соболя та Тимофія Вербицького. В Україні тієї доби існували й мандрівні друкарні. Всього діяло орієнтовно до 20 друкарень.

5. Порівняйте розвиток архітектури й містобудування в XVI першій половині XVII ст.

Друга половина XVI - перша половина XVII ст. були новим ступенем розвитку архітектури та містобудівництва в Україні і ознаменовувалися новими мистецькими тенденціями. Це пов'язано з приїздом до України будівельників з Європи (переважно італійських майстрів). Готичний архітектурний стиль поступово змінюється на бароко. Культові споруди цього періоду здебільшого представлені мурованою храмовою архітектурою.

З поширенням маґдебурського права в містах застосовують елементи регулярної забудови (площі, квартали, вулиці, вежі, багатоповерхове - 2-3 поверхи - будівництво). Набуває розвитку Ренесансна архітектура, найважливішим елементом якої було звернення до форм античної архітектури. Вона прослідковується і церковній і світській забудові.

Європейські тенденції набувають поширення і в оборонному будівництві, розвивається бастіонна архітектура (палаци мають бастіонні укріплення). Поєднання західноєвропейського бароко і українських елементів стали називати українським (козацьким) бароко. Наплив італійців поступово згасає до 20-х років XVII ст. 6. Які нові явища з’явилися в образотворчому мистецтві цієї доби? У першій половині XVII ст. в українському образотворчому мистецтві мали розвиток жанри попереднього періоду: настінний розпис та іконопис. В настінному розписі релігійні мотиви поєднуються зі світськими. Удосконалюється різьблення по каменю та дереву. В орнаментах переважали рослинні мотиви, в тому прослідковувався певний символізм (виноградна лоза -символ віри). Портретне різьблення представлено надгробковим портретом.

Розвиток мистецтва гравюри пов’язаний із поширенням світського жанру. В живописі провідне місце займав портрет. Помітний високий мистецький рівень робіт з використанням елементів бароко разом із традиціями народно-декоративної творчості.

shkola.in.ua

8. Закінчіть складання таблиці «Розвиток культури України в XVI першій половині XVII ст.» (с. 39).

9. Колективне обговорення. Які здобутки культури України першої половини XVII ст. ви вважаєте найважливішими й чому? Найважливішими здобутками культури України першої половини XVII ст. стало книгодрукування та видавнича справа, що дали можливість до здобуття освіти для більш широких верств населення. Освіта ставала доступнішою та набувала світських рис.

Важливим елементом культурного розвитку України стало поширення Ренесансу і бароко, запозичених з Західної Європи та поєднаних з місцевими культурними традиціями.

Практичне заняття за розділом І Сторінка 45 Робота із синхронізованою хронологічною таблицею «Європа в Ранньомодерну

добу».

1. Які події із всесвітньої історії ви внесли до таблиці? Чому ви обрали саме їх?

1) 1492 - завершення іспанської Реконкісти, відкриття Колумбом Нового світу.

2) 1517 - початок Реформації в Німеччині.

3) 1598 - Нантський едикт

4) 1543 - відкриття геліоцентричної системи світу.

5) 1566 - початок революції в Нідерландах.

6) 1618 - початок Тридцятилітньої війни

7) 1640 - початок буржуазної революції в Англії. Історичні події, внесені до переліку, свідчили про перехід європейських держав від феодальної роздробленості до централізованих монархій, про формування нового світогляду на основі наукового пізнання світу, про перші ознаки шляху до становлення національних держав та початки переходу від феодального господарства до капіталістичної економіки.

2. Які події з історії України ви внесли до таблиці? Поясніть свій вибір.

1) 1566 - будівництво Байдою на Хортиці Запорозької Січі.

2) 1569 - утворення Речі Посполитої

3) 1573 - заснування друкарні у Львові Іваном Федоровичем.

4) 1576 - заснування Острозької академії.

5) 1596 - утворення унійної церкви.

6) 1632 - заснування Києво-Могилянського колегіуму.

7) 1648 - початок Визвольної війни.

Історичні події, внесені до до переліку, вказують на формування в середовищі українського народу національно-релігійної еліти, яка стала рушійною силою у формуванні української держави - Війська Запорізького.

shkola.in.ua

3. Проаналізуйте зв’язок між подіями всесвітньої історії та історії України. Про що, на вашу думку, це свідчить? Залежність одних подій від інших говорить про зв'язок історичних процесів, що відбувалися в світі, Європі та Україні. Так, Реконкіста в Іспанії привела до відкриття Нового світу. Це відкриття європейців спричинило бурхливий розвиток буржуазного господарства в окремих країнах Європи і, відповідно, до збільшення пропозиції європейських товарів на ринку. Насичення ринку товарами збільшило потребу шляхти в грошах. Це привело до посилення експлуатації селянства і, як наслідок, до значного відтоку селян на Дніпровий Низ і збільшення чисельності козацтва та подальшого посилення козацько-селянських повстань і до Визвольної війни, результатом якої було утворення української козацької держави - Війська Запорізького. III. Робота з історичними джерелами.

Ознайомтеся із запропонованим матеріалом і виконайте завдання. Джерела повідомляють

Із першого Литовського статуту про відповідальність за образу державних

урядників (1529 р.)

Робота в парах. Обговоріть і визначте, чи вважаєте ви справедливим названі в джерелі норми розгляду звинувачення в правопорушеннях і покарання за них.

Поясніть свою точку зору.

Правитель обіцяє нікого не карати заочно - справедлива норма.

Недоведена підозра ... не буде каратися інакше ніж після доведення в судісправедлива норма. ...Якби хтось, обмовляючи будь-кого, вимагав позбавлення гідності, страти або позбавлення майна....але не довів цього, сам має бути підданий цьому покаранню…справедлива норма.

Норми права справедливі, бо передбачають судовий розгляд справи і доведення вини обвинуваченого.

Із другого Литовського статуту про права шляхти на уряди в державі (1566 р.)

Робота в парах. Обговоріть і визначте, які права в наведеному джерелі гарантувалися шляхті.

...Мають призначати (на посади) лише представників давніх родів.

... Простих людей над шляхтою не підвищувати …

... Шляхті обіцяємо… за службу їх нам .... уряди надавати та в службі нашій зберегти.

Із другого Литовського статуту про права жінок (1566 р.) Робота в парах. Обговоріть і визначте обсяг прав, які статут гарантував жінкам. ... Княгинь, пань, вдів, княжних, панянок, дівок-шляхтянок і всякого іншого стану походження земського… зберегти їх при вольностях їх і силою ні за кого їх давати не маємо без волі їх, за кого захочуть, за того вільно піти. .... ті маєтки (жінки, що вийшла заміж чоловіка простого стану) мають до родичів відійти, а після вдови до дітей і теж до родичів її, а такі діти, як і родичі, матимуть такій дівці або вдові за ті маєтки її віддати суму грошей, згідно з рахунком статутовим.

Із третього Литовського статуту про статус підкоморських судів (1588 р.) Робота в парах. Обговоріть і визначте, чи можна стверджувати, що підкоморський суд сприяв правовому вирішенню земельних спорів. Чому? В усіх суперечках земельних і межових підкоморський суд має приймати рішення… [У випадку розгляду суперечок лише суд вирішує], хто на землі має залишатися, а хто сплатити за шкоду; скарги представників будь-якого стану й представників простих людей, усі доведені шкоди, підтверджені доказами відповідно до закону, не відкладаючи на пізніший час, розглядаються судом, і на них видається лист із рішенням, скріплений печаткою й рішенням суду… Третій Литовський статут про відповідальність за вбивство (1588 р.) Обговоріть і визначте, як у Литовському статуті захищалося людське життя від зазіхань на нього.

shkola.in.ua

Якби котрий шляхтич… людину простого типу вбив, і був на гарячій крові

схоплений… тоді того шляхтича-вбивцю горлом карати. Якби шляхтич сказав, що вбив без умислу… захищаючись від вбитого… тоді від страти і відповідальності буде звільнений. Якби простого типу люди наші… вбили шляхтича або шляхтянку… всі [винні] мають бути страчені… А якби де умисно здійснили пограбування дому шляхетського з розбоєм і вбивством, тоді всіх тих, на кого позивач покаже, покарати стратою…

IV. Робота в малих групах.

Учні та учениці у складі малих груп обговорюють підготовлені до заняття описи

повсякденного життя представників основних верств українського суспільства

XVI першої половини XVII ст. і рекомендують до заслуховування класу

найцікавіші роботи.

Селянству живеться доволі важко. Вони змушені відбувати панщину в панському фільварку, невтомно працюючи від зорі до зорі, беручи з собою на панщину власне

тягло - своїх коней. Селяни змушені щотижня по три дні трудитися на панських

полях чи стайнях, платити панові грошовий податок - чим більше землі пан наділив селянину, тим більша буде натуральна плата за неї. Виплачують землевласнику зерном, яйцями, птицею. Пан полюбляє, щоб йому платили перед великими

християнськими святами - Великоднем, Трійцею і Різдвом. Правда й те, що пани часто вимагають грошової оплати від селян за використання їх землі та ще не проти збору десятини від приплоду в селянському господарстві від птиці, баранів, великої рогатої худоби. Найстрашніше в долі селян те, що пан має нічим не обмежену владу над ними і їх статками. Вони фактично є рабами з хатинами. Узагальнення за розділом І Сторінка 45 1. Проведіть конкурс знавців термінології розділу. Для перемоги в ньому необхідно навести найбільшу кількість правильних визначень термінів і понять. Рекомендований перелік термінів і понять: фільварок - шляхетське господарство в Речі Посполитій (Литві, Україні) XIV-XIX ст. з застосуванням підневільної праці кріпаків (панщини), орієнтоване на виробництво

продаж сільськогосподарської продукції (в основному - зернових культур);

оренда - передача власником землі в користування селянам за умови щорічної плати (чиншу) за її використання;

рента - плата за користування землею, також панщина;

панщина - примусове й безплатне виконання селянами певного обсягу робіт у господарстві власника, вид феодальної ренти;

унійна (греко-католицька) церква - церква, утворена шляхом об'єднання (унії) католицької та православної християнських церков 1596 року на Берестейському соборі; полемічна література - літературні твори, в яких обговорювалися проблемні питання церковно - релігійного та національно-політичного змісту на українських землях у XVI XVII ст., обмін думками між прихильниками та противниками унії; церковні братства - національно-громадські організації XVI-XVII ст., створені

містянами з метою захисту і підтримки православної церкви в умовах наступу католицизму.

shkola.in.ua

колегія - назва середнього й вищого навчального закладу в Європі XVI ст., в Речі Посполитій єзуїтські школи, якими опікувався католицький орден єзуїтів. Створювалися з метою поширення католицької віри. академія - назва навчального закладу в Європі XVI ст., вища школа в Речі Посполитій; вертеп - старовинний пересувний ляльковий театр, де виконувалися п’єси на релігійні та світські теми;

гравюра - вид графіки, контрастний відтиск з рельєфного зображення. 3. Робота в парах. Відтворіть уявні діалоги, які могли відбутися між: 1) прибічником і противником об’єднання Литви та Польщі в одну державу

- Віднині Литва має доброго союзника у боротьбі з московитами! Лише разом, спільними зусиллями з Польщею можемо захиститися від хижого ворога, що нападає на нашу землю.

- Разом з поляками до нас прийдуть і польські порядки...

- А що в цім поганого? Он, польська шляхта і короля, подумати лишень, обирає. На сеймі поважно засідає. Хіба литовська шляхта гірша? Хай і вона має такі права!

- Польща під собою Литву зігне, та разом з Україною, православні церкви зачинить, а селян у тяжке кріпацтво відправить. Не довіряйте полякам.

- Річ Посполита стане великою державою! Наймогутнішою у Європі. Хто, як не Польща захистить? Це справедлива країна, недарма в них у кожному місті сейми, та все радяться, та обдумують і вирішують... 3) прибічником і противником унії православної та католицької церков.

- Об'єднання святої церкви зі схизматиками неможливе! Гріхом буде заплямовано честь святійшого Папського престолу! Це богохульство!

- Навпаки! Схизматики під владною рукою Риму навернуться до істинної віри. У праведному світі зменшиться єресі та боговідступництва!

- Але схизматики збережуть всі свої грецькі обряди і звичаї. Як таке можливо? Як Папа прийме їх під своє високе покровительство з їхніми порядками?

- На все Божа воля. Будемо надіятися, що православні потроху забуватимуть свої єретичні переконання. Вода камінь точить... А Рим поповниться новими землями, постануть нові церкви й монастирі...;

4. Робота в малих групах. Обговоріть наведені проблеми та презентуйте висновки класу:

1) наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства:

- переважно всі українські землі стали частиною Речі Посполитої;

- єдиною державною релігією став католицизм;

- посилення польського наступу на українські землі;

- завершення закріпачення селянства;

- поширення католицької віри;

- насильна полонізація;

- ріст соціальної напруги в суспільстві.

2) роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті тогочасної України:

- розвиток товарного виробництва поширення і грошової торгівлі замість натурального обміну;

- зростання кількості млинів, крупорушок, ґуралень, броварень, чинбарень;

shkola.in.ua

- скорочення селянських наділів, зростання кількості малоземельних і безземельних селянських господарств;

- перетворення селян на безправних осіб, яких могли подарувати, продати, купити разом з усім селом і землею;

- погіршення економічного, соціального та правового становища селянства на всій території України;

- скорочення кількості вільних селян на українських землях;

- зростання доходів шляхти.

3) вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій. А) Реформаційні впливи:

- вплив Реформації проявлявся у використанні ідей Реформації для оновлення православної церкви;

- протестантизм не здобув широкого поширення в Україні;

- серед шляхти набуває поширення кальвінізм (протестантська реформаційна течія, яка пропагувала здешевлення церкви, поміркованість, економію, підприємництво в особистому житті людини). Найвідомішою родиною прихильників кальвінізму були магнати Потоцькі; - поширюється аріанство (заперечувало єдиносутність Бога-Отця і Бога-Сина (Христа), вважаючи Ісуса Христа творінням Бога-Отця і отже, нижчим за нього). В Україні аріанство відоме під назвою соцініанство, найбільше прихильників мало на Волині, в Чернігові, Хмільнику, Проскурові, Києві. Б) Контрреформаційні впливи: Вплив Контрреформації проявлявся у спробах реформування католицької церкви з метою піднесення її позицій в суспільстві, що був порушені реформаційними процесами.

- діяльність ордену єзуїтів (Товариство Ісуса), завданням ордену було посилення позицій католицької церкви на тлі реформаційних процесів; - відкриття єзуїтських шкіл у Львові, Кам'янці, Києві. 4) історичне значення розвитку книговидання та шкільництва на українських землях у XVI першій половині XVII ст. Значення книговидання і шкільництва на українських землях у XVI — першій половині XVII ст. полягає в тому, що завдяки друкуванню книги ставали доступнішими для населення, і отже сприяли поширенню освіти в українському суспільстві.

5. Колективне обговорення. Висловіть обґрунтовані судження про роль у подіях на українських землях XVI першій половині XVII ст. таких історичних діячів і діячок:

В.-К. Острозький - (?1525 – 1608) великий землевласник, найбагатша людина в Речі Посполитій і у всій Західній Європі. Засновник Острозької академії та видавець Острозької Біблії. Вихованцями Острозької академії було багато видатних письменників, освітян, вчених, священнослужителів. Під покровительством князя знайшла розвиток полемічна література, що стала підмурівкою нової української літератури. Великі зусилля князь докладав до оборони від татарських набігів, що були великою проблемою України того часу. Засновував міста, будував укріплення, фортеці, сприяв господарському і культурному відродженню земель і Києва зокрема, як духовної столиці України.

shkola.in.ua

Г. Острозька - належала до князівського роду Острозьких, її називали найгарнішою жінкою XVI століття. Гальшка-Ельжбета мала освіту, вміла читати і писати, знала, окрім української, польську мову. Вона була відомою меценаткою, що пожертвувала найбільшу суму грошей на заснування Острозької Академії - «Волинських Афін», освітнього та культурного центру в Острозі. І. Федорович - український першодрукар (1510-1583), за фінансування Львівського братства надрукував 1574 р. перші в Україні книги: «Апостол», що є найстарішою відомою нині книгою, що була надрукована на українській землі) і «Буквар» (перший

у Східній Європі підручник, що вийшов друком).

Іпатій Потій (1541-1613) - прихильник Берестейської церковної унії 1596 р. Посол Собору єпископів до папи римського Климента VІІІ, який проголосив унію

католицької та православної церков, затвердивши збереження в греко-католицькій

церкві православної літургії, обрядів і звичаїв української православної церкви. Іпатій Потій був учасником Собору в Бересті 1596 року, де була проголошена унія церков. Обіймав посаду митрополита Київського з 1599 по 1613 роки. Мав дружні стосунки з В.-К. Острозьким, був прихильником його культурно-освітнього сподвижництва. Потій є автором полемічних творів, направлених на захист Берестейської унії - «Унія, або виклад… артикулів до об’єднання» (1596), «Календар римський новий» (1596), «Антиризис» (1599), «Оборона собору Флорентійського» (1603).

Йосиф Велямин Рутський - митрополит Київський, Галицький і всієї Руси (1614). Був добре освіченим і сам дбав про розвиток освіти. Засновував школи при монастирях, 1615 році Рутський одержав від Папи Павла V послання, яке надавало уніатським школам однакових прав з єзуїтськими. Провів реформу чернецтва, надавши йому чіткої організації за католицьким зразком. Г. Смотрицький - 1580 p. став першим ректором Острозької академії. Був редактором видання Острозької Біблії (1581). Автор полемічних творів "Ключ царства небесного" і "Календар римський новий, спрямованих проти католицизму й унії. В поетичних творах релігійно-містичні думки поєднував гуманістичними ідеями та ренесансом. Сприяв розвитку освіти і культури. Надавав більшого значення не світським наукам, а внутрішній сутності людини. М. Смотрицький (1575- 1633) - письменник, мовознавець, архієпископ, ректор Київської братської школи в 1619-1620 роках. Син Герасима Смотрицького. Мав учений ступінь доктора медицини. 1610 року видав найвидатніший полемічний твір «Тренос, або плач східної церкви». Викладав у Острозькій та Київській братській школі. Автор підручника з мови Грамматіки славенскія правилноє синтагма». 1627 Мелетій році перейшов на бік унійної церкви, згодом у полемічних творах намагався виправдати свій вчинок. І. Вишенський (1550-1621) - найвидатніший письменник-полеміст, критик унійної і католицької церков. Окрім того, у творах засуджував соціальний гніт з боку шляхти. У 80-х роках XVI ст. Іван Вишенський покидає Україну і подорожує до найбільшого в ті часи на Сході центру православного чернецтва Афону, де прийняв чернечий постриг. Саме на Афоні Вишенський реалізовує себе як літератор-полеміст. Його твори невдовзі стають популярними, а його ім'я - відомим. Хоча він прожив майже все своє життя далеко за межами України (побував в Україні лише 1604-1606 роках), але йому вдалося прислужитися рідній землі. Творча діяльність Вишенського-письменника тривала 25 років.

shkola.in.ua

А. Заславська-Гольшанська (1508-1561) - волинська православна княгинямеценатка, завдяки 1561 року її бажанню та коштом було створене Пересопницьке Євангеліє - безцінна пам'ятка історії та культури. Після смерті чоловіка 1556 році, князя Кузьми Івановича, вона під іменем Параскеви стала ігуменею Свято-Троїцького монастиря в Заславлі та благословила й профінансувала переклад Святого Письма на "мову роду нашого". Для роботи над перекладом Євангелія Параскева запросила архімандрита цього монастиря Григорія та переписувача Михайла Василієвича із Сянока. Роботу над перекладом почали 1556 р. у Свято-Троїцькому монастирі в Заславі (нині Ізяславі на Хмельниччині), закінчили 1561 р. в Пересопницькому

монастирі. Робота над перекладом тривала 5 років. Г. Гулевичівна (1575-1642) - належала до старовинного православного роду Гулевичів, меценатка освіти. Галшка Гулевичівна подарувала свою садибу Київському братству для облаштування в ній Київського братського монастиря, братської школи

притулку для прочан. Завдяки дарунку Галшки Гулевичівни втілилася в життя ідея освітнього закладу в Києві «дітям як шляхетським, яко і міщанським». Школа в майбутньому перетворилася старання Петра Могили в академію.

Йов Борецький (рік народження не відомо - помер1631) - політичний, освітній та церковний діяч, митрополит Київський, Галицький і всієї Руси, ректор Львівської

братської школи, один із засновників Київського братства, професор та перший ректор Київської братської школи, письменник. Наставник Петра Могили.

Перебуваючи на посаді ректора Київської братської школи, опікувався навчанням та утриманням бідних дітей та сиріт. Професор, викладав грецьку, латинську мови, богослов’я та філософію. У 1620 році за благословенням патріарха Єрусалимського Теофана III відновив українську православну ієрархію. По відновленню православної церкви став її першим митрополитом Київським, Галицьким і всієї Руси. Петро Могила (1596-1647) - 1627 року Петро став архімандритом Києво-Печерської Лаври. 1633 року у Львові висвячений на Митрополита Київського та Галицького. Займався впорядкуванням життя православної церкви - майбутні священики мали обов'язково отримувати богословську та загальну освіту. Від священиків митрополит вимагав суворого дотримання церковних правил. Він призначав на відповідальні церковні посади людей, здатних гідно служити зміцненню православ’я та охороняти

його від впливу унійної церкви.

Видав книги богослужбові книги "Катехізис" та "Требник", які стали підручниками

для православного духовенства.

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом І. Варіант І Сторінка 45

1. Який із наведених станів українського суспільства XVI ст. вважався напівпривілейованим? Міщани.

2. Коли було прийнято «Уставу на волоки»? 1557 р.

3. На які адміністративно-територіальні одиниці були поділені українські землі у складі Речі Посполитої? Воєводства.

4. У якому з українських міст у 1542 та 1544 рр. виникли перші церковні братства? Львів.

5. Укажіть ім’я автора поеми «Роксоланія», написаної в жанрі новолатинської поезії. Себастьян Кльонович.

6. Який король погодився офіційно визнати (легалізувати) відновлення православної ієрархії? Владислав IV.

shkola.in.ua

7. Який митрополит унійної (греко-католицької) церкви об’єднав грекокатолицьке чернецтво у Василіянський орден? Петро Скарга.

8. Який навчальний заклад було утворено на українських землях у 1632 р.? Києво-Могилянська колегія.

9. Хто був автором твору літератури «Тренос»? Мелетій Смотрицький

10. Назвіть споруду з ансамблю Успенської церкви у Львові, збудовану в другій половині XVI ст. Вежа Корнякта.

11. Як називали короткі сценки переважно гумористично-комедійного характеру, що виконувалися в перервах між актами основної вистави? Інтермедія.

12. Що таке вертеп? Пересувний ляльковий театр.

13. Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями.

Шкільна драма - вистава релігійного змісту, побудована у формі діалогу без

авторської мови.

Інтермедія - коротка одноактова сценка переважно гумористично-комедійного характеру.

Ораторсько-проповідницька проза - твір із моральними повчаннями та тлумаченням Святого Письма.

Мемуари - твір у формі записок-спогадів автора про минулі події.

Установіть хронологічну послідовність подій. Прийняття Третього Литовського статуту 1588 р. Укладання Берестейської церковної унії 1596 р. Відновлення ієрархії православної церкви 1620 р. Заснування Петром Могилою лаврської школи 1631 р. 15. Які твердження характеризують життя та діяльність історичної постаті, зображеної на портреті (три правильні відповіді)?

До обрання митрополитом був архімандритом Києво-Печерської лаври.

Був автором богослужебної книги «Требник». Зобов’язав священників проголошувати по неділях і святах виховні проповіді для парафіян.

Домігся від польської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом І. Варіант ІІ

Сторінка 45

1. Складовою якої держави від середини ХІV ст. була Буковина? Молдавського князівства.

2. Коли було прийнято Третій Литовський статут? 1588 р.

3. Який із наведених станів українського суспільства ХVІ ст. був непривілейованим? Селяни.

4. Яку кількість становило населення Львова ХVІ ст.? 7-10 тис. осіб.

5. Укажіть частку козацьких дворів станом на 1616 р. у Каневі, Корсуні, Білій Церкві, Чигирині, Черкасах, Богуславі та Переяславі. Понад 75 %.

6. У якому регіоні українських земель було створено рукописну книгу, зображену на фото? Волинь.

7. Коли на українських землях за підтримки влади розгорнуло діяльність «Товариство Ісуса» (орден єзуїтів)? 1569 р.

shkola.in.ua

8. Хто був автором виданої в 1577 р. книги «Про єдність церкви Божої під одним пастирем та про грецьке від тієї церкви відступлення»? Петро Скарга.

9. Твори якого православного письменника-полеміста Іван Франко назвав

«гарячим покликом до духовної діяльності»? Герасима Смотрицького.

10. Коли Єрусалимський патріарх Феофан ІІІ висвятив нову православну ієрархію Київської митрополії? 1620 р.

11. Який освітній, науковий і видавничий осередок на українських землях називали академією, «Волинськими Афінами», тримовним ліцеєм, греко-

слов’янським училищем? Острозьку школу.

12. Хто був засновником жанру епіграмної поезії, віршованих геральдичних

епіграм і присвят? Герасим Смотрицький.

13. Установіть відповідність між історичними персоналіями та їхніми

характеристиками. Гальшка Гулевичівна - шляхтянка, що заповіла свою садибу школі для дітей «народу руського, православного». Гальшка Острозька - княгиня, меценатка культури, засновниця академії на Волині.

Себастьян Кльонович - поет, автор поеми «Роксоланія». Іван Федорович - друкар, що видав перші на українських землях книги.

14. Установіть хронологічну послідовність подій.

укладення Берестейської унії - 1569 р.

видання «Апостола» — найстарішої відомої книги на українських землях - 1574 р.

виникнення Острозької академії -1576 р. утворення Києво-Могилянської колегії - 1632 р.

15. Які твердження характеризують життя та діяльність історичної постаті, зображеної на портреті (три правильні відповіді)?

Його називали «некоронованим королем Русі». Його родовий замок став першим на українських

полеміки.

Створив у своєму маєтку першу слов’яно-греко-латинську школу.

Розділ II. Становлення козацтва (XVI перша половина XVII ст.)

§ 9. Поява українського козацтва та перших Січей Сторінка 46 Висловіть свою думку щодо фрази сучасного українського дослідника П. Кралюка: «Виникнення українського козацтва — “тайна за сімома печатями”». Причин виникнення українського козацтва є настільки багато, що жодна з них не є основною. Вони певною мірою лише доповнюють одна одну, не даючи остаточної вичерпної відповіді на поставлене питання. Історик М. Грушевський назвав Д. Вишневецького «духовним батьком нової української плебейської республіки», оцінюючи його історичні заслуги. Поясніть, як ви розумієте таку характеристику.

Дмитро Вишневецький в 1555 -1556 рр. організував спорудження першої Запорізької Січі на острові Мала Хортиця.

shkola.in.ua

Мешканці Січі, козаки, були вихідцями з різних соціальних груп. Той же Вишневецький був православним магнатом, частина козаків були аристократичного походження, але переважна більшість козацтва походила з непривілейованих чи напівпривілейованих соціальних верств (селянства, міщанства), яких історик Михайло Грушевський і порівняв з римським плебсом. Адміністративні органи займали виборні особи, які обиралися на козацькій раді, де враховувалися думка кожного козака, не дивлячись на його належність в минулому до тієї чи іншої соціальної групи.

Вишневецький посприяв утвердженню республіканської форми організації управління січовим товариством.

Робота в парах. Обговоріть і визначте, як козацькі походи ускладнювали відносини між польським королем і кримським ханом. Козаки становили загрозу руйнівним нападам татарсько-турецької орди з Криму, тому

землях осередком антикатолицької

кримський хан висував претензії на адресу влади Речі Посполитої - від ноти протесту до активних військових дій. В той же час Польщі була вигідна присутність на півдні козацтва, адже вони стримували турецько-татарську агресію на українські землі, де розоряли господарства польської шляхти, винищуючи чи забираючи в полон

українських селян. Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Перекладачі». Правила гри. Учитель учителька наводить термін або поняття з розглянутого матеріалу, викладений науковим стилем, і доручає учням та ученицям переказати його своїми словами. Усі можуть висловити свої варіанти. «Засіка»

штучна перешкода з повалених дерев, улаштована з оборонною метою; табір, обнесений частоколом. Засіка - перешкода, створена зі зрубаних колод, призначенням якої є зупинка ворога, або ж козацький табір, оточений загостреними колодами, вкопаними в землю і загостреними зверху.

Зимівник назва житла (хутора) і козацького господарства на Запорожжі. Зимівник - переважно тваринницьке козаче господарство на запорізьких землях, на якому використовувалася наймана праця. Низове козацтво назва, що вживалася щодо козаків-запорожців, які селилися в нижній течії Дніпра на землях, підконтрольних Січі. Низовим козацтвом називали козаків, що проживали за порогами Дніпра (на Дніпровому Низу - нижній течії річки). Козаки - учасники самоврядних чоловічих військових, згодом і територіальних громад, спільнота людей такої самоназви, що з 15 століття фіксуються джерелами у степах Східної Європи, зокрема Подніпров'я, на теренах Дикого поля (Великого Лугу, Дніпровського пониззя).

Козаки - вільні озброєнні чоловіки, що заселяли степові землі України за порогами Дніпра.

Уходники - люди різних станів селяни, міщани, бояри і навіть маґнати, які любили пригоди і ризик та ходили у 14-16 століттях на «уходи» в степ на полювання, рибальство, збирання меду. Уходниками називали вихідців з різних верств населення, які на свій ризик ішли в південні степи з метою пошуку додаткового прибутку від занять мисливством, рибальством, бджільництвом. Дике поле - незаселені степові землі Північного Причорномор'я. Дике поле - території півдня України, на яких через постійні набіги кочовиків не було осередків осілого господарювання.

2. Які існують версії виникнення українського козацтва?

2) Автохтонна версія полягає в наявності місцевого стану населення, сформованого внаслідок потреби охорони південних кордонів Великого князівства Литовського від набігів кочівників.

shkola.in.ua

3) Боярська теорія полягає у формуванні козацтва з вихідців бояр і різного військового люду, які не отримали шляхетського статусу та земельної власності й тому займалися військовою справою.

4) Економічно-соціальна версія полягає в захопленні землі польською та литовською шляхтою, нестача власної землі в селян, посилення феодальних утисків, кріпацтво. Як наслідок, переселення селянства на Дике поле.

5) В основі кримськотатарської версії і формування мусульманського козацтва лежить розпад Золотої Орди, вивільнення окремих татарських родів та їх вихід на землі Дикого поля. Вони або чинили напади на польсько-литовську шляхту, або навпакипоступали до них на військову службу.

3. Назвіть і поясніть передумови появи українського козацтва.

1) Наявність Дикого поля - великих за площею степових незаселених територій на півдні України, багатих на природні ресурси, що робило їх привабливими для

господарського освоєння.

2) Уходництво - представники різних суспільних прошарків на власний ризик об'єднувалися в промислові ватаги та йшли на землі Дикого поля в уход з метою пошуку джерел додаткового прибутку: заняття рибальством, мисливством, бджільництвом.

3) Необхідність організації захисту населення Південної Київщини і Східного Поділля від набігів кримських татар.

4. Як постали перші козацькі Січі? Уходники в місцях своїх промислів ставили тимчасові оселі найперше для захисту свого майна від нападників. З часом (орієнтовно перша половина 80-х рр. XVI ст.) обносили їх укріпленнями - земляним валом та частоколом. Назва укріплення засіка трансформувалася поступово на січ. Найбільше таких січей будували на території Великого Лугу, за порогами Дніпра, де течія річки розливалася на багато рукавів, утворюючи затоки та острови. 5. Чим уславився Д. Вишневецький?

Волинський православний магнат, черкаський і канівський староста, Дмитро Вишневецький найбільше уславився тим, що під його керівництвом 1552 року було споруджено на дніпровому острові Мала Хортиця першу Запорозьку Січ, яка об'єднала розрізнені козацькі ватаги.

Окрім того, Дмитро Вишневецький уславився військовими походами на татар і турків. Він став героєм козацької думи Пісні про Байду: під час походу в Молдавію 1563 року потрапивши в турецький полон, мужній лицар відмовився від співпраці з турками, за що ті по звірячому скинули його з високого муру на гак.

6. Що було характерно для системи цінностей, життя й побуту українських козаків?

Козаки понад усе цінували рівність, особисту свободу, відданість колективним інтересам

shkola.in.ua

та відчайдушну хоробрість і звитягу. Козацьке життя на Дикому Полі було суворим, вимагало від козаків фізичної витривалості, загартованості, стійкості, бути здатними переносити холод, спеку, військові труднощі. Козаки мешкали в саморобних очеретяних куренях, покритих кінськими шкурами. Незаможні козаки носили домотканний одяг. З сукна та полотна широкі штани-шаровари, сорочка, довгополий каптан, підперезаний поясом. Взувалися в чоботи, на голові - висока шапка-кучма. Козаки харчувалися невибагливо, але в той же час їжа була поживною: саламаха, тетеря, щерба — страви з пшона, житньої муки, смажена чи в'ялена риба, дичина, куліш.

Окрім військових походів, козаки займалися промислами, лагодили зброю та військове спорядження, готували запаси їжі в похід. У вільний час та на свята козаки були гожі й заспівати, вміли грати на кобзі й танцювали гопак.

8. Колективне обговорення. Український історик ХХ ст. І. Крип’якевич про виникнення українського козацтва писав: «У степах виробився оригінальний тип господарки, а в його обороні нова воєнна організація; знов під впливом сеї господарки і у війні зі степовими ордами постала нова козацька суспільність зі своїм окремим побутом і окремим світоглядом». Як автор уявляв процес формування українського козацтва? Яким є ваше ставлення до наведеної точки зору? Поясніть свою думку.

Автор називає причиною утворення козацтва економічне підґрунтя, що є справедливим, оскільки уходництво було господарським промислом. Потреба в обороні господарства та нажитого майна спонукала до вироблення військових навичок та будівництва оборонних споруд, ефективних саме для природно-географічних умов степової частини України та пониззя Дніпра (Великого Лугу). Козацька спільнота мала окремий світогляд, зумовлений відчуттями свободи і небезпеки - тому козацтво найбільше цінувало рівність, повагу до старших, правдивість, відданість інтересам спільноти, хоробрість і звитягу.

10. Висловіть свою думку щодо цінностей українського козацтва. Чи зберігають вони своє значення сьогодні? Так, цінності українського козацтва є актуальними насьогодні і набувають особливо важливого значення у дні, коли український народ мужньо бореться за незалежність України.

11. До уроку узагальнення за розділом підготуйте навчальний проєкт «Яку роль відіграло українське козацтво в розвитку українських земель у ХVІ першій половині ХVІІ ст.?». Скористайтеся відповідним планом-схемою в електронному додатку.

1) Козаки стали головною суспільною верствою населення;

2) козацтво очолило боротьбу за національне визволення України;

2) козаки обороняли території розселення українців;

3) козацтво господарськи освоювали південні землі України;

4)козацтво виступало оборонцем православ'я;

6) козаки піддержували розвиток української культури;

7) козаки очолювали і були активними учасниками соціальної боротьби проти польської шляхти(феодалів);

8) козаки стали провідною силою в боротьбі проти шляхетської Польщі (Речі Посполитої);

9) Козацтво збудувало Запорозьку Січ, яка заклала підмурівки майбутньої української державності з республіканською формою правління;

10) Козаки застосовували в господарствах вільнонайману працю, що було найважливішою підвалиною в становленні буржуазних відносин.

shkola.in.ua

§ 10. Виникнення Запорозької Січі та Війська Запорозького Сторінка 51 Опишіть вигляд Запорозької Січі. Запорізька Січ була оточена суцільними укріпленнями. З часом кількість козаків на Січі збільшувалася і тому її територія поступово зростала, то ж окрім основної округленої цитаделі, бачимо прилеглі додаткові території, що за площею, певно, не поступалися головній частині Січі. По її центру знаходився майдан, який оточували аж до фортечного частоколу житлові козацькі будинки - курені. Ближче до берега межами центральної частини також розміщувалися курені та господарчі споруди.

Опишіть особливості устрою козацької чайки.

Козацький безпалубний човен перегороджений поперечними лавами, мав близько 15 пар весел. За попутного вітру міг іти під вітрилами. Довжиною човен міг бути до 18 м, ширина до 4 м. В чайку вміщувалося 60-70 козаків. Оснащувався гарматами малих калібрів. Для збільшення плавучості до човна з бортів прилаштовували в'язки очерету. Висловіть аргументоване судження про те, як поява реєстрового

козацтва

вплинула на тогочасне українське суспільство.

Козацький реєстр засвідчив про появу в суспільстві провідної верстви населення, що виступала оборонцем українського народу від нападів татар і турків, а також і національно-релігійного та соціального гніту польської шляхти. В той же час поява реєстрового козацтва свідчила про спроби польського уряду занести розкол в козацький стан, поділивши таким чином козацьку спільноту на законних (реєстровців) і незаконних козаків (сірому, голоту). Але на практиці такі спроби Речі Посполитої не увінчалися успіхом і реєстрове та нереєстрове козацтво становили одну потужну суспільну верству - Військо Запорозьке.

Яку інформацію про козака-бунчужного можна отримати за наведеною картиною?

Козак-бунчужний тримає бунчук - держак з золотою кулею, з-під низу якої підвішені хвости з кінського волосся. Бунчук - це штандарт полководця і є символом гетьманської влади. Бунчужний їде верхи на коні на чолі козацького війська, поставивши древко бунчука в стремено та притримуючи його на витягнутій руці. Під бунчужним грає кінь, в постаті верхового відчутна рішучість, гордість і честь підносити гетьманський бунчук. Запитання та завдання 1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Аукціон». Правила гри. На аукціоні можна «придбати» бали за свої знання як розрахункову одиницю. Для цього необхідно двома-трьома реченнями охарактеризувати події та явища. Кожна правильна відповідь дає 1 бал. Характеристики не можна повторювати. Виникнення Запорозької Січі. На середину XVI ст. на Дніпровському Низу була сформована система козацьких поселень, де постійно чи тимчасово проживали козацькі ватаги.

На тлі політики польського короля Стефана Баторія щодо підпорядковування козацтва Речі Посполитій відбувалося поступове гуртування козаків та об'єднання козацьких поселень для посилення опору турецько-татарським нападам на південні землі України.

В кінці 70 - початку 80-х рр. XVI ст. за дніпровими порогами, на острові Томаківка збудована перша Січ (Томаківська), яку ще називали Запорозькою.

Військове мистецтво українських козаків.

Основним козацьким військом була піхота, що мала вогнепальну зброю.

shkola.in.ua

Козаки застосовували декілька різновидів тактики проведення бою: галас, табір, лава, табір, самоокопування. Високий рівень мало козацьке мистецтво ведення морського бою.

Утворення реєстрового козацтва.

1524 р. влада Речі Посполитої вперше спробувала залучити козаків до державної

військової служби, створивши козацький реєстр. 1572 р. за розпорядженням польського короля Жигмунта II Августа на військову службу прийняли 300 козаків, яких вписали до спеціального списку - реєстру.

1578 р. польський король Стефан Баторій збільшив козацький реєстр до 600 козаків. 2. Як виникла Запорозька Січ?

В 70-80-х рр. XVI ст. в Україні з козацьких ватаг (городків та Січей) почали проявлятися ознаки формування єдиної військової організації, оскільки в разі потреби (нападу чи оборони) розрізнені загони виступали разом. В цей час загальна кількість козаків у пониззі Дніпра зростає з сотень до тисяч. Поширюється покозачення. До самоорганізації козаків підштовхувала політика польського короля Стефана Баторія, що прагнув підпорядкувати козацтво своїй владі. В кінці 70 - початку 80-х рр. XVI ст. зв порогами Дніпра, на острові Томаківка збудована перша Січ на Великому Лузі. Вона вже ввійшла в історію, як Запорозька. Її мешканців називали запорожцями, або січовиками. Січ мала власне самоврядування, до якого було дотичним все козацьке товариство. Томаківська Січ налічувала біля п'яти тисяч козаків. За межами Січі перебувала теж не менша його кількість, тобто всього в ті часи налічувалося орієнтовно 10 000 козаків. 3. Назвіть особливості військового мистецтва українських козаків. Козацтво було творцем власного ефективного бойового мистецтва. головною частиною війська була піхота з вогнепальною зброєю. Вона шикувалася для бою в три шеренги: перша стріляла, друга готовилася до пострілу, третя заряджала зброю. Шеренги постійно почергово змінювали одна одну. Козацька артилерія мала легкі гармати, завдяки чому збільшувалася маневрування артилерії під час бою. Легка кіннота застосовувалася козацтвом переважно в якості допоміжного війська для проведення розвідки, переслідування ворога, заманювання в пастку, стрімких походів ворожою територією. Козаки виробили власну тактику ведення бою: лавою називався наступ на ворога півколом; галас - козаки в бою перемішувалися з ворогом, і кожен запорожець міг виявити власні військові вміння; козацький табір являв собою рухоме укріплення - запорозьке військо поході мало укріплення з возів, поставлених рядами і та скріплених між собою ланцюгами. З-за возів козаки стріляли по ворогу з гармат і рушниць. Під час бою козаки виходили за межі табору, а при потребі поверталася під захист пересувних укріплень; самообкопування - козаки викопували індивідуальні шанці для захисту козаків від обстрілу під час бою.

4. Укажіть особливості процесу утворення реєстрового козацтва. Створенню реєстрового козацтва сприяли два основні чинники:

- українське козацтво стало впливовою верствою суспільства; - потреба в захисті південних земель та проведення воєнних походів проти сусідніх країн.

shkola.in.ua

Перша спроба створити військо реєстровців була 1524 року, проте через брак фінансування проект не був втілений. Лише 1572 р. на державну службу Речі Посполитої було записано 300 козаків.

Реєстровці не підпорядкувалися місцевій владі, не платили податків, мали власний суд, володіли земельним наділом, у Трахтемирівському монастирі облаштували козацький шпиталь.

5. Покажіть на карті (с. 53) місце розташування Запорозької Січі в XVI XVII ст., дотримуючись при цьому хронологічної послідовності.

Томаківська Січ - заснована 1584 р. Базавлуцька Січ - заснована 1593 р. 6. Напишіть статтю до інтернет-енциклопедії «Вікіпедія» за темою «Українські козаки: історія і сучасність». Українське козацтво стало провідною суспільною верствою, що заклала основи для створення української державності. Республіканський устрій Запорозької Січі був перенесений на козацьку державу Військо Запорозьке. Її поява стала найважливішим

здобутком Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Козацтво згуртувало українців на боротьбу за національне, релігійне і соціальне визволення, започатковувало ринкові відносини в господарстві, підтримувало розвиток культури, сприяло поширенню освіти.

Козацтво є феноменальним українським і європейським явищем, адже виникло в середовищі поневоленого народу, ставши його провідником на шляху до волі. Існування козацтва в минулому дало важливе підґрунтя для ідеї творення української держави сучасності, стало його важливою історичною базою, дало впевненість у правильності вибору державницького шляху нинішнім політикам.

7. Робота в парах. За додатковими джерелами ознайомтеся з особливостями військової стратегії, тактики й засобів ведення бою козацтва. Обговоріть опрацьовану інформацію та підготуйте лист від імені уповноваженого представника одного з європейських правителів. Опишіть переваги українських козаків у військовій справі й обґрунтуйте доцільність прийняття їх на службу. Я, повноважний посол англійської королеви Єлизавети I, виражаючи волю її Величності, звертаюся до цим листом до короля Речі Посполитої Жигмонта ІІ Августа зі скромним проханням надати за окрему винагороду козацький загін для військових потреб її Величності. Слава про запорозьких лицарів шириться Європою. Вони добрі воїни і в пішому бою, і в морській баталії. Володіють якоюсь невідомою нам технікою бойового мистецтва, що в рукопашному бою вміють перемогти ворога як вмінням, так і хитрістю.

shkola.in.ua

Ми багато чули про їх миттєве перетворення похідного маршу у фортецю, нам відомо про швидке оповіщення на великі відстані чатовими козаками про наближення ворога вогнями, про закопування в землю, де не дістане козака ворожа гармата та навіть про вміння переховуватися під водою. тож просимо вас, ваша світлосте, дати високий монарший дозвіл на службу козакам у найманому війську її Величності королеви Єлизавети І. 8. Колективне обговорення. У чому, на вашу думку, полягає історичне значення виникнення Запорозької Січі та реєстрового козацтва? Історичне значення Запорізької Січі полягає в тому, що вона заклала основи організаційно стійкої форми військово-політичного об’єднання українських козаків з республіканською формою управління, яка захищала інтереси поневоленого народу, виступала проти національних, релігійних, соціально-економічних утисків українців з боку поневолювачів. Поява реєстрового козацтва означала визнання козаків як окремої верстви населення владою Речі Посполитої, що потребувала на той час захисту своїх південних кордонів від турецько-татарської агресії.

Окрім того, можна вважати, що Річ Посполита вочевидь не могла самостійно позбутися таких небезпечних мешканців, якими були козаки, тож заведення

козацького реєстру могло виявитися спробою пошуку порозуміння і компромісу з

козацтвом.

§ 11. Запорозька Січ козацька республіка. Козацькі війни (повстання) кінця

XVI ст.

Сторінка 55

Чи є виправданою, на вашу думку, характеристика дослідниками Запорозької

Січі як козацької республіки? Чому?

Так, характеристика дослідниками Запорізької Січі як козацької республіки, є виправданою, адже в козацтва вищим органом влади (її джерелом) була загальна козацька рада, в якій брали участь всі козаки. Рада могла вести переговори з послами інших держав, вирішували питання війни і миру, організації військового походу, обрання гетьмана, кошового отамана і козацьку старшину, що являється ознаками республіканської форми правління. Розгляньте портрети ватажків козацьких війн (повстань) на с. 57, 58. Які їхні риси характеру прагнули передати художники? Художники прагнули передати рішучість і впевненість козацьких ватажків, стійкість, незламність та волю до перемоги над ворогом. Висловіть свою думку щодо уроків і значення козацьких війн (повстань) кінця XVI ст. для влади й українського суспільства. Польська влада з козацьких повстань кінця XVI ст. зробила висновок, що український народ здатний до самоорганізації, спроможний боротися за власне визволення. Польська шляхта в козацтві побачила нову політичну силу, вороже налаштовану проти їх присутності в Україні. Козацькі війни свідчили про появу в Україні суспільної верстви, здатної очолити збройну боротьбу проти гніту шляхетської Польщі. З їх поразки можна зробити висновок про відсутність єдності у прийнятті критично важливих рішень щодо ходу повстання.

Яку інформацію про зображені події можна отримати за картиною?

У взятті фортеці Ізмаїл брала участь значна кількість козаків. Фортеця мала захисний вал, укріплений гарматами. На картині відображений гарячий момент штурму валу, коли козацька піхота зійшлася з турками в рукопашній битві і ось-ось прорветься всередину фортеці. Поодаль видніються вершники, можливо, то сам Наливайко, піднявши руку, закликає козаків натиснути сильніше на ворожу оборону.

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання:

1. Які з наведених у джерелі фактів свідчать про значне поширення повстання?

...коли там їхня сваволя чим більшої сили набирає і набрала...що вони, приєднавши до себе ще інших свавільних людей...Навіть замки й міста наші беруть в облогу...

2. Як влада закликала діяти, щоб припинити повстання?

shkola.in.ua

...радимо… того Наливайка та інших свавільників [спіймати і] із ними як слід учинити. А тих бунтівників, свавільників відповідно до їхніх «заслуг» карали й карати казали... Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Відгадайте героя або героїню». Правила гри. Учитель/учителька записує на картці ім’я історичної

особи та кладе її в конверт. Учні та учениці мають за допомогою заздалегідь визначеної кількості запитань відгадати, про кого йдеться. Учитель/учителька може відповідати лише «так»,

«ні» або «частково». Гра проводиться

в парах, малих групах або з усім класом. Северин Наливайко.

1. Северин Наливайко з козаками був учасником антитурецької коаліції. (Так.)

2. Северин Наливайко з козаками був учасником антимосковської коаліції. (Ні.)

3. Северин Наливайко брав штурмом столицю Кримського ханства Бахчисарай (Ні.)

4. Северин Наливайко брав штурмом фортецю Ізмаїл (Так.)

5. Проти Северина Наливайка виступило польське військо на чолі з королем

Жигмонтом ІІІ (Ні.)

6. Проти Северина Наливайка виступило польське військо на чолі коронним гетьманом Жолкевським (Так.)

7. Наливайка страчено поляками у Варшаві (Так.)

8. Наливайка страчено поляками у Львові. (Ні)

9. За участь у козацький війнах польський уряд зменшив козацький реєстр. (Ні.)

10. За участь у козацький війнах польський уряд скасував козацький реєстр. (Так.)

2. Які особливості Запорозької Січі дозволяють називати її козацькою республікою? Виборність гетьмана та козацької старшини на загальній козацькій раді дозволяють називати Запорозьку Січ козацькою республікою.

3. Укажіть причини козацьких війн (повстань) кінця XVI ст. Причини козацьких війн кінця XVI ст.:

- зростання чисельності козацтва;

- небажання польської лади визнавати козацтво окремою суспільною

спільнотою;

- небажання польської влади визнавати за козаками станові привілеї для всіх, а не лише для реєстровців;

- конфлікти козаків з польською владою на тлі її напружених відносин з Османською імперією.

4. Як завершилися козацькі війни (повстання) кінця XVI ст.? У чому полягало їхнє значення?

Козацькі війни (повстання) кінця XVI ст. завершилися поразкою козацтва, але вони були першим в Україні потужним військовим виступом, який очолили козаки. Козацькі повстання сприяли покозаченню (переходу в стан козацтва) різних верств українського суспільства, господарському освоєнню ними південних українських земель. Козацтво стало для суспільства прикладом захисту своїх інтересів. Звісно, дії козаків суперечили тогочасному законодавству, але іншого способу захисту своїх прав тоді фактично не існувало.

7. Складіть хронологічну таблицю подій козацьких війн (повстань) кінця XVI ст. Ватажок Роки Події

Косинський 1591 Гетьман не отримав платні за службу від польської влади, Я. Острозький й О. Вишневецький відібрали в нього маєток.

1591 Обрання гетьманом

shkola.in.ua

1591 Здобуття Білої Церкви, Білгородки, Трипілля, Богуслава, Переяслава, Волині, Поділля. Збільшення війська за рахунок приєднання до повстанців містян і селян.

23-31

січня 1593 р. Поразка у вирішальній битві під селищем П’ятка на Житомирщині, відступили на Запорожжя. Косинський загинув.

1594 р. Слуги магната вбили та пограбували батька Северина Наливайка.

1594 р.

Приєднання до повстанців реєстрові козаки на чолі з Григорієм Лободою. Пройшли Поділля, Волинь, Полісся, Білорусь. Взяли Здолбунів, Гусятин, Бар, Канів, Брацлав. Притік до повстанців селян та міщан та покозачення, 12 000 війська. Перемога під Білою Церквою.

Розгортання боротьби на Київщині, Переяславщині і Волині. Взяття Луцька, Могиліва. Молдавський похід. 1596 р. Битва в урочищі Гострий Камінь. Не перемогла жодна зі сторін.

1595 р.

22-24

травня

1596 р.

В урочищі Солониця біля Лубен поляки оточили табір, розкол в таборі козаків. Поляки вирізали кілька тисяч повстанців, їхніх жінок і дітей.

1597 р. Наливайко потрапив у полон, після катувань страчений у Варшаві.

Хронологічна таблиця подій козацьких війн (повстань) кінця XVI ст.

8. Робота в малих групах. Обговоріть і запропонуйте розв’язання історичних задач.

1) У січні 1596 р. С. Наливайко звернувся з листом до короля Жигмунта III, де намагався показати себе як його вірного підданого, що не чинив шкоди Речі Посполитій, а навпаки, сприяв захисту її земель. Чи погоджуєтеся ви із цим? Чому? Чого, на вашу думку, С. Наливайко прагнув досягти цим листом? Наливайко на чолі великого козацького загону був активним учасником боротьби Священної ліги проти османської загрози (походи Наливайка на Подунав'я, Молдову), тож такими військовими діями захищав і Річ Посполиту. В листі Северин Наливайко заявляв королю про свою відданість та про готовність боротися з козацькою голотою, тобто нереєстровими (невизнаними) козаками. З огляду на наведені історичні дані, можна стверджувати, що Наливайко мав рацію, коли говорив про захист польських інтересів. Наливайко хотів таким чином добитися визнання за козаками існування окремих козацьких територій у складі Речі Посполитої на території Придністров'я (поляки ж побоювалися такого доволі близького сусідства з козацтвом), на які поширювалася б певна автономія, з визнанням прав і привілеїв за козаками, що проживатимуть на новій козацькій території.

2) Придворний поет князя В.-К. Острозького Симон Пекалід присвятив повстанню К. Косинського поему «Про Острозьку війну». У ній він зобразив дії повстанців як прояв нецивілізованого світу, який своєю війною руйнує представлений В.-К. Острозьким світ цивілізації та «міст квітучих». Козацтво, на думку поета, мало бути лише захисником князівського світу від чужинців і не претендувати на інше місце в суспільстві. Яким є ваше ставлення до цієї точки зору? Що показали козацькі війни (повстання) кінця XVI ст. щодо місця козацтва в тогочасному суспільстві?

Придворний поет відображав у поемі не так свої думки, як позицію свого господарякнязя В.-К. Острозького. Зрозуміло, що князівський стан займав привілейоване становище в суспільстві та не бажав бачити в козацькому стані можливого конкурента на суспільне

лідерство.

Козацькі війни засвідчили, що козаки ставали важливим місцем в суспільстві, стаючи виразником інтересів і захисником українського народу.

§ 12. Походи козаків першої чверті XVII ст. П. Конашевич-Сагайдачний.

Сторінка 60 Висловіть судження щодо того, чи могла існувати Запорозька Січ без здійснення воєнних походів. Чому?

Військова активність була сутністю козацтва, завдяки якій козаки утверджувалися, як окрема суспільна верства вільних людей. Адже свобода була найвищою цінністю

козацтва.

Крім того, в разі відсутності регулярних воєнних походів козаки втрачали б свої

військові вміння і навички, то ж Січ стала б легкою здобиччю для ворога.

Чи можна віднести П. Конашевича-Сагайдачного до видатних постатей історії України? Поясніть свою думку.

Так, Петра Конашевича-Сагайдачного

можна віднести до видатних постатей України. Гетьман по праву вважається одним з найкращих полководців в українській історії. Завдяки військовому таланту Сагайдачного виграно одну з найбільших битв ХVII ст. під Хотином 1621 року. Сагайдачний був визнаним майстром морських походів проти татар і турків, герой українського історичного епосу. За сприяння гетьмана 1620 р. було відновлено ієрархію православної церкви, він був виразним захисником православної віри.

Як патріарх оцінював роль П. Конашевича-Сагайдачного у відновленні

православної церкви?

Справа була б неможливою без підтримки пана й гетьмана Петра Сагайдачного, дії якого в цій справі справедливо можна назвати подвигом, рівним апостольському.

Опрацюйте джерело, обговоріть і визначте, чим автор аргументує доцільність використання у війні допомоги козаків. ...було б величезною шкодою втратити допомогу козаків, військо яких вихваляють як більш боєздатне та краще організоване, ніж те, яке очолює коронний гетьман, а й підкреслюють небезпеку, що ці козаки не битимуться проти османів, і тому говорять, що зараз необхідно піти на поступки, щоб вони лишилися вдоволеними... Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Знайдіть зайве». Правила гри. Учитель/учителька доручає учням та ученицям скласти на аркушах тричотири переліки із чотирьох термінів або понять за вивченою темою. У кожному переліку одне слово або словосполучення має не відповідати змістовому ряду, тобто бути зайвим. Потім учитель/учителька збирає аркуші, перемішує їх та роздає в довільному порядку для відповідей. Учні та учениці мають підкреслити зайвий термін або поняття в кожному переліку.

shkola.in.ua

1) Козаки, чайка, Синоп, Солониця, Акерман.

2) Жигмунт III, Петро Сагайдачний, Петро Могила, Станіслав Жолкевський, Осман II.

3) Вертеп, зимівник, реєстровці, Цецора, литаври.

4) Кошовий, Герасим Смотрицький, Трапезунд, флотилія, Хотин.

5) Гармаш, мемуари, голота, Кафа, Владислав, Ізмаїл.

2. Назвіть причини активності козацтва в морських і суходільних походах.

- козаки прагнули встановлення свого панування на Чорному морі;

- козаки бажали звільнити з турецького полону невільників;

- козаки йшли походи з метою захоплення воєнної здобичі;

- козаки таким чином намагалися послабити Османську імперію.

3. Наведіть факти, які свідчать, що морські й суходільні походи козаків завдавали шкоди Кримському ханству та Османській імперії. Розгром турецького флоту козаками на 30 чайках під Кілією в Чорному морі в 1602 році. Здобуття козаками великої турецької фортеці Варни 1606 року. Знищення турецького флоту під Очаковом 1607 року. Похід козаків 1608 р. на Кримське ханство, в ході якого ними знищено Перекоп. 1607 року напад козаками з моря на придунайські турецькі фортеці: Ізмаїл, Кілію та Аккерман.

1613 р. козаки здійснили два вдалих походи на узбережжя Османської імперії, а в дельті Дніпра знищили турецький флот.

1614 року козацький флот здійснив напад на Трапезунд, захопили Синоп і спалили турецький флот.

1615 року козаки здійснили морський похід на Стамбул.

1616 року козаки розбили турецький флот під Очаковом, захопили і спалили Кафу.

1621 року козаки розгромили турецький флот, напали на османську столицю Стамбул.

4. Яку роль відіграло українське козацтво в польсько-московській війні 1617 1618 рр.? Українське козацтво в польсько-московській війні 1617-1618 рр. відіграло важливу роль: За проханням польського короля Жигмонта ІІІ козаки на чолі з гетьманом Сагайдачним здійснили похід на Москву на допомогу польському королевичу Владиславу. Підсумками війни можна вважати укладення Деулінське перемир’я, згідно якого Річ Посполита повернула втрачені раніше Смоленську, Чернігівську й НовгородСіверську землі. В цій перемозі Річ Посполита завдячувала козакам. Жигимонт ІІІ виконав обіцянки, дані Петру Сагайдачному.

5. Яку роль відіграло козацтво в Хотинській війні? Походи козаків значно погіршили відносини між Османською імперією і Річчю Посполитою та були однією з причин Хотинської війни 1614-1621 рр.

Після поразки польського війська, очолюваного коронним гетьманом Жолкевським під Цецорою, Османська імперія планувала захоплення Речі Посполитої. Пошуки союзників в Європі (Папа Римський, Священна Римська імперія) не увінчалися успіхом для поляків. Тому польський король Жигимонт III вирішив звернутися за допомогою до козацтва. У Хотинській битві, що тривала з 2 по 28 вересня 1621 р., завдяки козацькому війську і таланту полководця П. Конашевича-Сагайдачного, Річчю Посполитою було отримано перемогу і знищено міф про непереможність турецької армії. Плани Османської імперії щодо підкорення Європи зазнали цілковитого краху.

7. Складіть перелік основних заходів діяльності П. Конашевича-Сагайдачного.

1616 р. - захоплення запорізькими козаками Кафи - найбільшого невільничого ринку в Криму.

1618 р. - похід козацького війська на Москву на допомогу королевичу Владиславу.

1620 р. - поразка польського війська в битві під Цецорою на території Молдавії.

1620 р. - за сприяння козацтва обрання Київським православним митрополитом Йова Борецького, що означало відновлення православної ієрархії.

1621 р. - перемога в Хотинській війні Речі Посполитої над османською імперією

завдяки військовому таланту гетьмана П. Сагайдачного і героїзму українських козаків. 8. Колективне обговорення. Які зміни відбулися в розвитку козацтва в першій чверті XVII ст.?

Можна виділити наступні зміни в розвитку козацтва в першій чверті XVII ст.: - українське козацтво з озброєної ватаги перетворилося на дисципліноване військо, озброєне артилерією і особистою вогнепальною зброєю;

- підвищення боєздатності козацького війська завдяки виробленій тактиці козацького бою;

- зростання кількості козацьких флотилій, що мали кілька сотень човнів-чайок. 9. Польський шляхтич Яків Собеський, згадуючи діяльність П. КонашевичаСагайдачного, писав: «Був це чоловік великого духу…». Наведіть факти з біографії козацького ватажка, які доцільно використати до такої характеристики. Петро Сагайдачний завдяки своїм лідерським якостям перетворив запорізьку козацьку ватагу на боєздатну армію шляхом введення армійської дисципліни (зокрема, заборона вживати спиртні напої під час військового походу) і розробці тактики козацького бою. Талановитий полководець, організатор блискучих морських походів козаків на татар і турків. Італійський мандрівник П'єтро дела Валле зазначав у своїх записах 1618 р.: Турки не мають на Чорному морі жодного місця, яке б козаки не взяли й не сплюндрували. В усякому разі вони сьогодні на Чорному морі така значна сила, що, якщо докладуть більше енергії, будуть цілком його контролювати. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний посприяв відновленню церковної православної ієрархії, був охоронцем православної віри. Разом з козаками вступив до Київського православного братства, як захисник православ'я. За допомоги Сагайдачного було засновано Київському братську школу, що з часом стала Києво-Могилянською академією.

Сагайдачний користувався великим авторитетом серед запорожців: спочатку займав посаду обозного (завідував артилерією), далі - кошового отамана, а наостанок вибраний гетьманом Війська Запорозького.

Сагайдачний був неординарним політиком, мав дипломатичний хист, який міг прогнозувати геополітичне майбутнє України та на цій основі вибудовував довготермінову дипломатію.

У Хотинській війни козацькою Сагайдачний перемогою врятував Річ Посполиту і Європу від нашестя османів. Вірменський літописець Авксент недарма залишив такий

запис - Якби не козаки, польське військо було б розбите за 3-4 дні. Перемогу здобуто лише завдяки Богові й запорозьким козакам. 10. Робота в парах. Обговоріть і виконайте завдання. Про участь козаків у

shkola.in.ua

Хотинській війні вірменський хроніст Авксентій писав: «Якби не козаки, військо Речі Посполитої було б розбите за три-чотири дні. Перемогу здобули тільки завдяки Богові й запорозьким козакам». За додатковими джерелами ознайомтеся з перебігом битви та складіть опис фактів, на підставі яких можна скласти відповідну наведеній характеристику. Вірменський хроніст Авксентій мав рацію, коли дав таку високу оцінку діям запорозького козацтва. Після Хотинської війни в султана Османа ІІ відпало бажання завойовувати Річ Посполиту і приєднати до своєї імперії Україну. Варто зауважити, що чисельність османського війська була значно більшою за польсько-українські сили. В Хотинській битві взяло участь близько 47 тис. козаків, що становило орієнтовно

половину війська, що стало проти турків. Відомий подвиг 60 козаків на річці Прут, які впродовж кількох діб стримували чисельного ворога ціною своїх життів.

Козацькі флотилії за півроку потопили не менше 141 турецьких кораблів, чим не дали поставити туркам важких облогові гармати під Хотин. Важка артилерія могла запросто забезпечити туркам перемогу під Хотином.

Сагайдачний вміло організовував контратаки, навіть у дні штурму османами

Хотинської фортеці. Особливо дошкульними для ворога були раптові нічні вилазки козаків. В ході таких операцій козаки знищили двох османських головнокомандувачів - Черкес-пашу і Тогаднджи-пашу. Колишньому великому візиру Гусейн-паші поталанило врятуватися втечею.

11. Пригадайте зміст української народної думи «Маруся Богуславка». Наведіть приклади з твору, що відображають любов до Батьківщини як одну з найбільших чеснот людини. Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте, Моєму батьку й матері знати давайте: Та нехай мій батько добре дбає, Грунтів, великих маєтків нехай не збуває. Ой визволи, може, нас, всіх бідних невольників 3 тяжкої неволі, 3 віри бусурменської, На ясні зорі, На тихі води, У край веселий, У мир хрещений!

shkola.in.ua

§ 13. Козацько-селянські повстання 20—30-х рр. XVII ст. Сторінка 66 Сформулюйте причини козацько-селянських повстань 20 30-х рр. XVII ст. Чи можна стверджувати, що вони були обумовлені ситуацією, яка склалася в тогочасній Україні? Чому? Хоча українське козаки мали вирішальну роль в Хотинській війні, Польща після перемоги не виконала своїх обіцянок щодо надання козакам привілейованого статусу. (по факту, козаки були воїнами, а отже, мали право на привілеї, проте гонориста шляхта не бажала визнавати за ними того права). В підсумку, з майже 50 тисяч козаків - учасників війни з туками, занесли до реєстру лише 3000. Така політика не сприяла порозумінню між поляками та козацтвом та врешті привела до козацьких повстань. Козаки попервах намагалися миром владнати болючі питання, звертаючись маніфестами до короля Жигмунта III, проте намарне. Замість відповіді польська влада вирішила приборкати козаків військовою силою. Чи могли положення «Ординації Війська Запорозького…» забезпечити тривалий мир і спокій у тогочасній Україні? Поясніть свою думку. Положення Ординації Війська Запорізького 1638 року, попередньо схвалені сеймом

оголошені в Києві польським гетьманом М. Потоцьким, не могли забезпечити тривалий мир та спокій в Україні, оскільки містили суто репресивні положення щодо козацтва: ...на вічні часи позбавляємо козаків старшинства, всяких давніх судових установ, права, доходів та інших відзнак, набутих ними за вірні послуги від наших

предків і тепер унаслідок заколотів утрачених, і бажаємо тих, кого в живих зберегло воєнне життя, мати в стані простого народу, оберненого в хлопів...

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання:

1. Чим сейм обґрунтовував необхідність покарання реєстрових козаків?

...козацька сваволя так розгнуздалася... [становить] страшну небезпеку... [для] Речі Посполитої...

2. Чи могли зазначені заходи покращити ситуацію на українських землях?

Поясніть свою точку зору. Зазначені заходи мали чітко виражений репресивний характер, то був шлях не політичного порозуміння, а розправи над козацьким станом. Тому становище на українських землях покращитися жодним чином не могло, а українське суспільство лише поступово набиралося сил для нового вибуху проти польсько-шляхетського гніту.

Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Хто це?». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються у дві команди. Перша команда загадує за матеріалом параграфа історичну особу та надає її коротку характеристику. Друга команда має визначити, про кого йдеться. Кожна правильна відповідь дає команді 1 бал. Потім команди міняються: друга команда ставить запитання, а перша відповідає. Про кількість запитань слід домовитися заздалегідь. Яків Острянин:

- гетьман нереєстрового козацтва;

- перемога над поляками під Говтвою;

- поразка під Лубнами;

- переправився через Сулу та втік до Московського царства;

- його справу продовжив новобраний ватажок Дмитро Гуня.

Павло Бут:

- гетьман нереєстрового козацтва;

- мав загін в 10 тисяч повстанців;

- проти нього виступив на чолі польського війська М. Потоцький;

- поразка повстанців під Кумейками;

- страчений у Варшаві.

Іван Сулима:

- підняв повстання 1635 року;

- захоплення фортеці Кодак;

- захоплений реєстровцями і виданий полякам;

- страчений у Варшаві.

Тарас Федорович (Трясило):

- визволив від польської шляхти Корсунь, Канів та Переяслав;

- Тарас Шевченко присвятив поему повстанню;

shkola.in.ua

- підписав Переяславську угоду;

- збільшення реєстру з 6 до 8 тис. козаків. Марко Жмайло:

- табір біля Курукового озера;

- 20-тисячне військо козацько-селянське військо;

- битва південніше Крилова з військом Станіслава Конєцпольського; 2. Які події на українських землях у 20-х рр. XVII ст. спричинили козацько-

селянські повстання?

Основною причиною повстань була відмова Польщі виконувати вимоги козаків після їх перемоги у Хотинській війні та натомість посилення соціального, національного і релігійного гніту. Разом з тим, козаки нехтували мирною угодою між Османською імперією та Річчю Посполитою, не зважаючи на заборони польської влади щодо нападів на татар і турків: мир укладав король, а не ми! Козаки вимагали від короля:

- дозволу на заселення на державних землях, так і панських маєтках;

- дозволу на найману військову службу в європейських монархів;

- заборону розташування на постій польського війська в Київському воєводстві;

- відміни Берестейської унії та повернення прав православній церкві.

Польська влада ігнорувала ці вимоги і готувалася до вирішення конфлікту збройним шляхом.

3. Якими були перебіг і результати польсько-козацького збройного конфлікту

1625 р.?

1625 року у весняно-літній період козаками було проведено три походи на татар турків, що загострило конфлікт між ними і поляками. В той же час козаки посилили виступи щодо присутності унійної церкви в Києві. Влада бачила в козаках небезпечне військове формування, що становило загрозу Речі Посполитій, і, як наслідок, проти козаків виступило польське військо чисельністю 30 тис. осіб на чолі з коронним гетьманом Станіславом Конецпольським. Воно почало витісняти козаків Наддніпрянщини. Козаки тікали на Запорожжя, де знайшли порозуміння з гетьманом Марком Жмайлом, що виступив назустріч полякам на чолі 20 тис. козацького війська. 25 жовтня відбулася велика битва, після якої козаки спорудили укріплений табір біля Курукового озера, який окрім іншого, був захищений болотистою місцевістю. Полякам не вдалося прорвати козацьку оборону, після чого почалися переговори.

Шляхта жадала від козаків видачі їх ватажків. Козацьке військо відмовило, проте замість Марка Жмайла обрали гетьманом більш схильного до перемовин Михайла Дорошенка, який 6 листопада 1625 р. уклав з Конецпольським Куруківську угоду. Згідно договору, козацький реєстр збільшувався з 3 до 6 тисяч, збільшення плати реєстровцям за службу, право на обрання гетьмана реєстровими козаками, амністія всім учасникам повстання.

shkola.in.ua

4. У чому полягали особливості повстання Т. Федоровича (Трясила) 1630 р.? Повстання під керівництвом Тараса Трясила охопило Правобережну Наддніпрянщину. В постанні брали участь запорожці та селянство. Православна церква (в особі митрополита Йова Борецького) закликала до захисту православної віри. Біля Переяслава відбулася головна битва повсталих із польським військом коронного гетьмана С. Конецпольського, що тривала більше двох тижнів. Відомою подією стала Тарасова ніч, коли козаки проникли до ворожого табору і винищили особисту охорону коронного гетьмана кількістю 150-ти шляхтичів зі знатних польських сімей. З огляду на московську загрозу Конецпольський був змушений 1630 року укласти Переяславську угоду з повстанцями, згідно якої козацький реєстр збільшувався до 8 тисяч, реєстровці-учасники повстання уникали покарання, натомість козаки зобов'язувалися не здійснювати морських походів проти османів. Тарас Трясило складав повноваження гетьмана. 5. Робота в парах. Обговоріть і визначте характерні риси повстання І. Сулими 1635 р.

Повстання Івана Сулими було спричинене постановою польського уряду «Про припинення козацького свавілля», яка передбачала каральні заходи (смертна кара для реєстровців) щодо учасників повстань. Для перехоплення втікачів на Січ і попередження козацьких повстань на Подніпров'ї поляки збудували Кодацьку фортецю.

Іван Сулима разом з січовиками в серпні 1635 р. зруйнував Кодак, намагався поширити повстання на Правобережжі. Проте реєстровці зрадили козацького ватажка.

Сулиму було схоплено поляками і страчено у Варшаві.

6. Чим козацьке повстання 1637 1638 рр. відрізнялося від попередніх виступів? Які обмеження накладалися на козацтво «Ординацією Війська Запорозького…»? Козацьке повстання 1637-1638 років було зумовлене зменшенням реєстру, запроваджене поляками. В реєстрових козаках залишали лише найбільш прихильних до поляків. В підсумку повстанці мали трьох ватажків (Павла Бута, Якова Остряницю, Дмитра Гуню), які змінювалися після програних ними битв. «Ординація Війська Запорозького, яке перебуває на службі Речі Посполитої»,1638

містила ряд обмежень для козацтва:

- скасування всіх прав і привілеїв реєстровців;

- заборона обирати гетьманом особу з козацького середовища;

- призначення сеймом замість гетьмана королівського комісара реєстру;

- скасування виборності старшини й козацького судочинства;

- заборона вступу до козацтва для міщан та селян під загрозою конфіскації майна; - заборона міщанам та селянам видавати заміж дочок за козаків; - реєстрові козаки мали нести службу на Січі, аби попереджати можливі повстання. 9. Складіть таблицю «Козацько-селянські повстання 20-30-х рр. XVII ст.». Причини Дата Керівники Основі події Результати і наслідки

Запорожці ігнорували заборону і здійснили три

походи до турецьких володінь

Свавільне поведінка

польського війська на Наддніпрянщині, утиски православної віри

1625

р.

Марко Жмайло, Михайло Дорошенко

Битва під Криловим, козацький табір, на Куруковому озері, Куруківська угода

Козацький реєстр з 3 до 6 тисяч, збільшення плати реєстровцям, обрання гетьмана реєстровими козаками, амністія учасникам повстання.

Переяславська угодареєстр 8 тис., реєстровці уникали

покарання за

shkola.in.ua

1630 р.

Тарас Федорович (Трясило)

Битва під Переяславом, Тарасова ніч

повстання, заборона

походів проти османів, спалити чайки, Трясило склав

гетьманські

повноваження.

Польська

постанова

«Про

припинення

козацького

свавілля»

передбачала

1635

Зруйнування

Реєстровці зрадили

Іван Сулима

каральні заходи

щодо козаківучасників повстань.

будівництво

Кодацької

фортеці

р.

Кодацької фортеці, спроби розгорнути

Івана Сулиму, його страчено

повстання

у Варшаві.

Недостатньо

озброєні

і організовані

повстанці під Кумейками

програли битву.

Павла Бута

страчено.

Повстання

«Чистка» козацтва, за якою в реєстрі лишалися ті козаки, за кого ручалися місцеві старости

1637-

1638

рр.

Павло Бут (Павлюк), Яків Острянин, Дмитро Гуня

продовжив Остряниця, який переміг поляків під Говтвою.

Програв битву

під Лубнами

та Жовнином.

Остряниця втік

до Московії.

Боротьбу продовжив Дмитро Гуня.

Більше місяця

тримав облогу

в укріпленому таборі в урочищі Старець.

Запорозького, яке перебуває на службі Речі Посполитої», що містила ряд

суттєвих обмежень щодо діяльності і статусу козацтва.

Козацько-селянські

повстання 20-30-х рр. XVII ст.

10. Колективне обговорення. Яким, на вашу думку, було місце козацькоселянських повстань 20-30-х рр. XVII ст. в подіях цього періоду та історії України загалом?

shkola.in.ua

Козацько-селянські повстання 20-30-х рр. XVII ст. засвідчили спроможність козацтва очолити національно-визвольний і соціальний рух українського народу проти польської шляхти. Козаки виступили на захист православної віри, звільнення селян від панського гніту і всіх українських земель від влади Польщі фактично національної ознаки тогочасного українства.

11. Якими цінностями керувалися повстанці та представники влади під час козацько-селянських повстань 20 30-х рр. XVII ст. на українських землях?

«Ординація Війська

Поясніть свою думку. Повстанці під час виступів керувалися релігійними і національними цінностями, свободи і самоврядування, захисту рідної землі від ворога та власних майнових прав. 12. Робота в малих групах. Розподіліть ролі та підготуйте невеликі інсценівки, які відображають епізоди розглянутих вами козацько-селянських повстань 20 30-х рр. XVII ст. (тематику розподіляє вчитель/вчителька).

- По тому й вирішили. Веди нас, батьку, на Кодацьку фортецю. Вона не має бути перешкодою для втікачів з неволі.

- Добре говорите, мої побратими. Йдемо на Кодак! Підкрадемося до фортеці вночі, зненацька вдаримо тоді, коли нас найменше очікує ворожа залога.

- Обложимо фортецю з усіх боків, та дружно вдаримо. І миша з фортеці не має вислизнути!

Практичне заняття за розділом ІІ. Становлення козацтва (XVI перша половина XVII ст.)

Сторінка 71

1. Внести до синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» відомості про формування козацького стану, утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру, походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство, Хотинську війну, козацько-селянські повстання, видання «Ординації Війська Запорозького…». Дата

1489 р.

Подія в Україні Дата Подія у Європі

Перша згадка про

українських козаків

у «Хроніці» Марціна

Бєльського

1480 р.

1492 р.

1497 p.

1519 -1522 pp.

Дмитро Вишневецький

на Малій Хортиці

1556 р.

поч.80-х

рр. XVI

ст. - 1593 р.

засновує першу Січ (замок-«городок»).

Перша Січ на

Великому ЛузіТомаківська

Звільнення Московської держави

від монголо-татар

Відкриття Америки

Колумбом

Васко да Гама відкрив

шлях у Індію

Перша навколосвітня

подорож Магеллана

1517р. "95 тез Лютера"

15241525 pp.

1547 р.

Селянська війна

в Німеччині

Вінчання Івана IV Грозного

на царство у Москві

початок

1566 р.

shkola.in.ua

Нідерландської революції

1572р.

створення реєстрового

козацтва (300 козаків)

Жигмунтом II Августом

Збільшення реєстру

1572 р.

«Варфоломіївська ніч» у Франції

1578 р.

Стефаном Баторієм (600 козаків)

1579 р.

Утрехтська унія основа Республіки Сполучених Провінцій (Голландії)

1593 р.

15911593 рр.

15941596 рр.

1602 р.

1606 р.

1608 р.

1609 р.

1613 р.

Створення

Базавлуцької Січі

Повстання

Криштофа Косинського

Повстання

Северина Наливайка

Розгром козаками

турецького флоту

під Кілією

Здобуття козаками

Варни

Похід козаків на Кримське ханство

Напад козаків на фортеці

Ізмаїл, Кілію, Аккерман

Два походи козаків на турецьке узбережжя

1593 р.

Війна між Османською та Священною Римською імперією

1598 р.

Нантський едикт Генріха IV Наваррського

Створення першої англійської

1607 р.

колонії в Північній Америці

1609 р.

1613 р.

16141621 рр.

1615 р.

Похід козацької флотилії на Стамбул

Знищення гетьманом

Сагайдачним

1616 р.

турецького флоту

під Очаковом, захоплення Кафи

16171618 рр.

1619 р.

1621 р.

1621 р.

1625 р.

1630 р.

1635 р.

1637-

1638 рр.

Раставицька угода

3000 козацький реєстр

Розгром турецької

ескадри козацьким флотом

Хотинська війна

Повстання під проводом

Марка Жмайла

Повстання

Т. Федоровича (Трясила)

Повстання І. Сулими

Повстання Павла Бута (Павлюка),

16181648 pp.

визнання Іспанією

незалежності Голландії

Початок правління Романових у Московській державі

Польсько-турецька війна

Польсько-московська війна

Тридцятилітня війна

shkola.in.ua

1638 р.

Якова Острянина

(Остряниці)

Оголошення

«Ординації Війська

Запорозького, яке

перебуває на службі

Речі Посполитої»

Європа в Ранньомодерну добу

2. За додатковими джерелами підготувати описи військового мистецтва, традицій і побуту козацтва, облаштування Січі. Опис військового мистецтва козаків.

Козаки впродовж своєї історичної епохи виробили власне військове мистецтво, на той час чи не краще в Європі. Козацька піхота була головним видом козацького воїнства. Піхота діяла самостійно, ніколи не слугувала супроводом кінноти, як це було заведено в тогочасній Європі. Козаки шикувалися в пішому бою у три шеренги. Вела вогонь перша шеренга, друга давала заряджену зброю, а третя шеренга її заряджала. Коли битва була дуже жорстокою, то козаки змішувалися з ворогом. Такий бій звали галасом. Славився популярністю в козаків рухомий табір. Це своєрідний бойовий порядок, що застосовували під час походу - як під час оборони, так і під час наступу. Кілька рядів возів скріплювали ланцюгами та формували з них захисний чотирикутник, півмісяць чи овал. З-за возів козаки могли робити стрімкі контратаки на ворога, швидко при потребі ховаючись за захист рухомого укріплення. Козаки з такою фортецею на колесах могли безпечно долати великі відстані. Постійна загроза з боку татар і турків вимагала від козаків мати ефективну розвідку. Для того в козаків були сторожа служба й дозір. Розвідувально-сторожові загони козаків розміщувалися на кордонах української землі. Кургани, як підвищення на місцевості, також слугували козакам засобом сторожі. Цікавим був швидкий спосіб передачі повідомлень про наближення ворога - козацька сторожа запалювала на вежах солому, даючи вогняний знак сусіднім чатам.

Козаки мали славу знавців артилерії. Більше застосовували невеликі гармати, їх вага дозволяла здійснювати маневри під час бою. Для штурму запорожці могли використовували різноманітні способи укриття, в тому числі гуляй-городи - спеціальні дерев'яні побудови з дерев’яних щитів, які можна було переміщати на колесах чи полоззях. Щити мали отвори для стрільби з вогнепальної зброї. Шанували козаки рушницю, спис, та, звісно, шаблю. Козаки були вправними й на морі, їх флотилії з легких і маневрених човнів-чайок успішно атакували громіздкі турецькі кораблі. При потребі човни перетягували й суходолом, підкладаючи колоди. Чайки були непримітні на морі, рухалися на веслах, такі на вітрилах. Чайкам не важливі були облаштовані порти і причали, вони могли легко пристати до будь-якого берега. Опис традицій і побуту козаків. Козаками могли ставати за власним бажанням, без будь-якого примусу. Майбутній козак мав спілкуватися українською мовою, бути православним християнином, володіти зброєю, бути вірним січовому товариству, дотримуватися

його традицій, не мати жінки. За порушення козацької клятви чекало суворе покарання.

Звичаї в козацькому товаристві були дуже суворі. До порушників застосовували покарання киями, били по п'ятах, піддавали іншим тортурам. Великими злочинами були крадіжки і умисні вбивства -за них запорожці карали смертю: вішали чи закопували живцем, забивали киями, залишали напризволяще зв'язаними далеко в степу на поталу хижим звірам. Суворо карали за порушення дисципліни та вживання спиртних напоїв під час походів, на п'яницю чекала неминуча смерть. За вияв неповаги до старшини прив'язували до гармати на січовому майдані. Карали козаків за жінку на Січі.

Козаки були нетерпимі до зради, боягузтва, підлості та шахрайства. Козака, звинуваченого в таких в таких вчинках, могли з ганьбою вигнати з Січі геть. Такі жорстокі покарання мали на меті утримання інших козаків від подібних вчинків. Козаки мали власне господарство, яке, окрім військових походів, також було джерелом їх доходу. Вони впродовж всього свого історичного часу активно освоювали нові території Дикого поля. Будували зимівники - невеликі поселення (хутори), де можна було перезимувати що мали декілька хат для господаря та підсусідків (наймитів). Також зводилися господарські будівлі - хліви, клуні, комори, погреби. Козаки більше надавали перевагу тваринництву в порівнянні з землеробством. В разі небезпеки нападу татар худобу можна було перегнати в безпечне місце, до того ж, козаки хотіли відрізнятися від селян-гречкосіїв. Джерелом доходу були полювання та рибальство. В зимівнику могла бути й кузня для ковальської справи. Господар працював на зимівнику сам та міг наймати працівників. Підневільної праці в козаків не було. По суті, зимівник був фермерським господарством буржуазного типу. Козаки займалися будівництвом чайок, виплавкою куль та ядер для гармат.

Важливе місце в козаків займала торгівля. Продавали власну продукцію, купували одяг, зброю, продукти харчування (хліб). Якоїсь визначеного зовнішнього вигляду в козаків до середини XVII ст. не було. Одяг

козаків був різним і здебільшого залежав від статків козака. Рядове козацтво одягалося в простенькі сорочки, штани, свитки й шапки, носило плащі.

В другій половині XVII ст. з’явився одяг, який можна вважати типовим для козакадовгий каптан, підперезаний поясом та шапка, обшита хутром. Найбагатші козаки поверх жупана носили кирею. Вирізнявся повсякденний і святковий (парадний) одяг. Біля поясу по праву руку була щабля.

II. Робота із синхронізованою хронологічною таблицею «Європа в Ранньомодерну добу»

shkola.in.ua

2. Який зв’язок, на вашу думку, існує між подіями зі всесвітньої історії та історії України? Про що свідчить цей зв’язок? Україна є частиною Європи. Тому всі історичні події, що відбувалися на європейському континенті, мали відгук в Україні і навпаки - події в Україні впливали на історичні процеси в Європі. Прикладом такої взаємодії може бути Реформація в Європі, яка торкнулася і українських земель - так, в 30-40-х рр. XVI ст. з'явилися спільноти кальвіністів, в цілому в Україні виникло близько сотні протестантських громад. У 20–30-х рр. XVII ст. на Волині та заході Київщини набуває поширення социніанство. Здобутком

Реформації було переклад Біблії українською мовою (видання 1556–1561 рр. на Волині Пересопницького Євангелія). Вплив Реформації спостерігався в діяльності братств.

Іншим прикладом взаємозв'язку

1620-1621 рр. Завдяки перемозі

країни від османського завоювання.

IV. Робота з історичними джерелами

європейські

Ознайомтеся із запропонованим матеріалом і виконайте завдання.

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання:

1. Як козаки організовували воєнний похід?

Козацьке військо виступало в похід на заклик гетьманського універсалу. У близькі походи йшли без обозу, із самими саквами та юквами (спорядженням), а в далекі зі значною кількістю возів, їх могло бути до 10 тисяч. ...козацькі похідні вози були досить легкі, невеликі. На десять козаків звичайно брали один віз. Крім обозу, на возах перевозили ще й гармати. У похід військо виступало по два-три полки в ряду, попереду кожного полку йшов музика, а за ним несли полковий прапор. Звичайно на чолі полку йшов полковник, у середині хорунжий, а позаду курінні отамани. На ворожій території попереду їхав верхи або йшов пішки охоронний загін, який виконував і функцію розвідки, організовував сторожі або гати (дорогу через болото). Військо рушало в путь зі своїми священниками, нерідко возило із собою і похідну церкву. Із військом йшли також лікарі, цирульники, знахарі. Під час бою вони перебували поруч, надаючи медичну допомогу пораненим… Під час походу, особливо морського, дотримувалася найсуворіша дисципліна… до порушників військовий суд застосовував різноманітні покарання. 2. Що ви дізналися про козацькі бойові порядки? У польових боях козаки завжди намагалися оточити ворога, вдаючись до складного тактичного маневру охоплення противника з флангів і вихід у його тил. У фронтальні атаки кидалися з холодною ручною зброєю після рушничного обстрілу або артилерійської підготовки…

3. Яку тактику застосовували козаки на полі бою? В основі козацької тактики лежали універсальна бойова підготовка, маневреність, мобільність і динамічність. Раптові напади, засідки, нічні рейди були головними рисами запорозької тактики. Вдень козаки відволікали увагу ворога малими боями, щоб уночі атакувати його, зненацька заскочивши в пітьмі. Особливо часто вони робили засідки в лісі… У сутичках з окремими татарськими загонами запорожці після попередньої нетривалої стрілянини переходили до рукопашного бою… Свої раптові концентровані удари по ворогові козаки завдавали, використовуючи особливості місцевості: стрімкі береги річок, яри тощо…

4. Чим козацька стратегія відрізнялася від західноєвропейської?

shkola.in.ua

Козацька стратегія мала яскраво виражений активний, наступальний характер. Стратегічно Військо Запорозьке перевершувало феодальні армії Європи, які дотримувалися стратегії позиційної, оборонної, пасивної війни. Стратегія концентрованого удару була головною рисою козацького військового мистецтва. Козаки добивалися перемоги переважно в польових битвах… Західноєвропейські армії, на відміну від козацької, використовували оборону та облогу фортець і ухилялися від битви, оскільки польові битви завдавали втрат найманим

військам, які дорого оплачувалися…

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. У чому, на вашу думку, полягав головний сенс цього обряду?

Сенс цього обряду полягав у взаємодопомозі і взаємовиручці побратимів у скрутну

хвилину.

Вони зобов’язувалися вчасно поспішати на допомогу один одному, відводити

несподівану небезпеку, визволяти і навіть жертвувати життям один заради одного, якщо це буде необхідно.

2. Що ви дізналися з підручника про інші звичаї козацтва?

Українські звичаї козацтва часто перепліталися з тюркськими. Наприклад, підкидати гостя на руках чи звичай не прощатися через поріг, також перейняли вживання часнику й цибулі. Під час виборів козацької старшини претендентів на посаду могли вимазати грязюкою, обсипати пір'ям чи піском, облаяти - це робилося для того, аби отримавши владу, козацькі гетьман чи старшина не забували, кому завдячують своєю посадою. Козацькі курені були завжди відкриті, навіть коли там не було нікого. Будьхто міг зайти, переночувати, чи поїсти. Але заборонялося виносити звідти будь-що. За це карали смертю. (Детальніше про звичаї козаків читати в завданні 2).

3. Якими були особливості козацького побуту?

Козаки жили в куренях, які ніколи не запиралися. Курінь мав дві частини - сіни, де на кабиці (печі з відкритим вогнем) готувалася в казані їжа, та житлову кімнату, де козаки їли за довгим столом, змайстрованого з однієї широкої дошки (сирно). Курінний отаман сидів на чолі стола, (на покуті) під образами. Їжу давали в “ночвах”, а рибу в “стяблі”. В курені проживало біля трьох десятків козаків, відпочивали покотом на підвищенні з розколених навпіл кругляків. Приміщення мало грубку для опалення. На стінах були полиці - жерді, де козаки зберігали своє майно.

Узагальнення за розділом ІІ. Становлення козацтва (XVI перша половина XVII ст.)

Сторінка 71

1. Перевірте, як ви розумієте значення термінів і понять розділу, за допомогою

гри «Перекладачі». Правила гри. Командам гравців доручається «перекласти» визначення запропонованих термінів, понять із «наукової» мови доступними словами. Найбільш вдалі формулювання можливо внести до історичного розмовника

класу. Рекомендований перелік термінів і понять: козак, зимівник, Запорозька Січ, кіш, кошовий отаман, козацька рада, козацькі клейноди, реєстрове козацтво, низове козацтво, курінь, покозачення.

Козак - слово тюркського походження, означає вільну озброєну людину. Козаками в Україні почали називати переселенців на Дике поле, які з огляду на турецькотатарську агресію на власний страх і ризик засновували там господарства, а згодом перетворилися на організовані збройні ватаги.

shkola.in.ua

Зимівник - козацьке господарство ринкового типу, засноване переселенцем (втікачем) на Дикому полі. В зимівниках застосовувалася наймана праця. Запорозька Січ - козацька фортеця, збудована за порогами Дніпра на острові Мала Хортиця.

Кіш - управління козацьким товариством. Кошовий отаман - головна виборна посада на Січі. Козацька рада - загальні збори козаків, на яких проводилися вибори козацької старшини, узгоджувалися найважливіші питання січового товариства.

Козацькі клейноди - предмети, що слугували атрибутами (ознаками) влади козацької старшини. Реєстрове козацтво - козаки, що перебували на військовій службі в Речі Посполитій.

Низове козацтво - нереєстрові козаки (козацька сірома, голота) які перебували на Дніпровому низу на просторах Дикого поля та Січі.

Курінь - житлове приміщення козаків у Січі для 20-30 осіб.

Покозачення - самовільний перехід до козацького стану з інших груп населення (селянства, міщанства).

2. Об’єднайтеся в малі групи й проведіть гру «Жива картина». Правила гри. Учитель/учителька доручає групам учнів та учениць зобразити певну історичну подію, не попереджаючи клас про те, що вони демонструють. Гравці озвучують від імені свого персонажа одну-дві репліки. Клас впізнає подію та визначає, де й коли вона відбулася. Пропоновані для «живих картин» події: заснування Д. Вишневецьким замку на острові Мала Хортиця:

- Пора нам, славне товариство, збудувати

неприступну фортецю, щоб люті бусурмани не могли нас здолати. Хай нам вона стане, як рідна мати.

- Зведемо фортецю на Дніпровому острові, обнесемо обсіченими колодами, поставимо довкіл гармати.

Утворення реєстрового козацтва:

- Ваша величносте, ви приймаєте дуже важливе рішення. З розбійників зробити військо для Корони Польської? Це сміливо!

- Так, я б сказав, навіть ризиковано для нашого спокою, але варто спробувати! Хай несуть військову службу для блага нашої держави та охороняють кордони від татар і турків. Запорозька Січ козацька республіка:

- Чуєш, б'ють у литаври!

- Січ-мати гукає козаків на раду!

- Що будемо вирішувати?

- Вибирати гетьмана та старшину!

Підготовка козаків до морського походу.

- Сьогодні ще вип'ємо оковитої, скільки хто подужає!

- А вже взавтра - ні краплі! Хто черпне медовухи, той буде скараний смертю.

- Так велить наш козацький закон! Так каже гетьман!

3. Об’єднайтесь у дві команди та проведіть гру «Історичний турнір». Правила гри. Перша команда ставить запитання за певною темою. Учні та учениці з іншої команди після короткої наради (її час заздалегідь визначається) відповідають. Якщо відповідь правильна, команда, що відповідала, отримує бали за неї і ставить своє запитання. Гра триває, поки команди не вичерпають

установлений ліміт запитань для команди-суперника (пропонується 12 запитань).

shkola.in.ua

1. Коли вперше згадується слово "козак"?

Слово "козак" наприкінці XIII — на початку XIV ст.

2. Що називали Диким Полем?

Диким Полем в Україні називали південні Причорноморські степи, необжиті

постійні загрози нападів кочових

3. Чи була в суттєва відмінність

козаками-християнами?

Ні, суттєвої відмінності в способі життя між між козаками-мусульманами і козакамихристиянами не було. Тих і інших годувала війна - наймалися на прикордонну службу, займалися розбоєм, розбійницькими нападами, пограбуваннями ворожих територій.

4. Хто став основним джерелом формування українського козацтва наприкінці XV ст. ?

Основним джерелом формування козацтва наприкінці XV ст. були уходники.

5. Назвіть ім'я черкаського та канівського старости, який був засновником першої Січі.

6. Чому козаки ускладнювали стосунки між польським королем і кримським ханом?

Козаки ускладнювали стосунки між польським королем і кримським ханом через їх напади на Кримське ханство та Османську імперію.

7. Які відомі види козацької тактики ведення бою?

Є такі види козацької бойової тактики - лава, галас, табір, окопування.

8. Яка причини запровадження реєстрового козацтва?

В Речі Посполитій виникала необхідність захистку південних кордонів від турецькотатарських нападів, а також запровадженням реєстру поляки розраховували принести розкол в козацтво поділом на реєстрових (законних) і нереєстрових (сірому) козаків, які мали повертатися до своїх панів.

9. До Війська Запорозького входили лише реєстровці чи також і низові (нереєстрові) козаки?

Військо Запорозьке - організація, що об'єднувала в собі всіх козаків без виключення.

10. Назвіть вищий орган влади на Січі. Вищим органом влади на Січі була загальна козацька рада.

11. Чия влада була більшою - кошового отамана чи гетьмана? Кошовий отаман був старшим лише на Січі, тоді як гетьман здійснював керівництво усім Військом Запорізьким.

12. Що називали часом "золотого спокою"?

Часом "золотого спокою" поляки називали десятиліття з 1638 по 1648 рік, коли в Україні не відбулося жодного козацько-селянського повстання проти гніту Речі Посполитої.

1. Яке походження слова "козак"? Слово тюркського походження, а польський хроніст позначав ним втікачів, розбійників чи вигнанців.

2. Перші козаки були мусульманами чи християнами? Перші козаки були мусульманами. Деякі кримськотатарські роди втікали XV ст. на Дике Поле й ставали козаками.

3. Яку мету мали уходники при переселенні на Дике Поле? Метою уходництва було заняття степовими промислами - мисливством, бджільництвом, рибальством.

4. Між якими річками знаходився Великий Луг? Великий Луг знаходився між річками Дніпро і Конка.

shkola.in.ua

5. Яка важлива подія сталася в історії запорізького козацтва 1556 р.? 1556 р. завершилося будівництво Січі на острові Мала Хортиця під керівництвом Дмитра Вишневецького.

6. Як називалася перша Січ Великого Лугу? Перша Січ Великого Лугу називалася Томаківською.

7. Які переваги козацької чайки в порівнянні з турецькими кораблями? Перевагами козацької чайки в порівнянні з кораблями турецького флоту є легкість,

маневреність і непомітність.

8. Ким, в якому році, і для якої кількості козаків вперше було укладено козацький реєстр? Вперше реєстр було укладено польським королем Жигмунтом II Августом

1572 р. для 300 козаків.

9. Що називали Вольностями Війська Запорозького? Вольності Війська Запорозькогоуніверсал польської влади щодо права козаків на володіння територіями в південних українських степах. Центром козацьких володінь вважалася Запорізька Січ.

10. Чи існували в січовому судочинстві писані закони? Січові суди застосовувалося усне звичаєве право.

11. Завдяки яким подіям про військову доблесть козаків стало відомо в Європі? Про козацьку військову доблесть європейцям стало відомо завдяки морським походам козаків на Кримське ханство та Османську імперію, а також завдяки вирішальній участі козацького війська в Хотинській війні між Річчю Посполитою та Османською імперією.

12. Що стало найголовнішою причиною козацько-селянських повстань 20 30-х рр. XVII ст.? Найголовнішою причиною козацько-селянських повстань 20 30-х рр. XVII ст. можна назвати небажання польської шляхти визнавати реєстрових козаків як окрему привілейовану верству населення.

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом ІІ. Варіант І Сторінка 71

1. Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована 1489 р.

2. Якою була історична назва територій незаселеного степу між Дністром на

заході та середньою течією Волги на сході, що виникла в XV ст.? "Дике Поле"

3. Яку назву мала перша Запорозька Січ, що утворилася наприкінці 70 на

початку 80-х рр. XVI ст.? Томаківська

4. Який польський король погодився прийняти на державну службу та вписати до реєстру 600 козаків, визначивши у спеціальній «Постанові щодо низовців» їхні права й обов’язки? Стефан Баторій

5. Укажіть хронологічні межі доби морських і суходільних воєнних походів козацтва. Перша чверть XVII ст.

6. Коли відбулася Хотинська війна? 1621 р.

7. Хто очолював козацьке повстання в 1630 р.? Т. Федорович

8. Коли сейм Речі Посполитої прийняв документ, що скасовував «на вічні часи всі права й привілеї реєстровців, якими вони користувалися в нагороду за послуги, надані нашим предкам…»? 1638 р.

9. Під чиїм керівництвом у 1555 (1556) р. на острові Мала Хортиця було збудовано укріплений замок-«городок»? Д. Вишневецького

shkola.in.ua

10. Яку назву мав човен запорозьких козаків у XVI XVIII ст., зображений на малюнку? Чайка

11. Як у Запорозькій Січі називали представника козацької старшини, відповідального за збір податків на дніпровських перевозах? Шафар

12. У якому році відбулася подія, відображена на гравюрі? 1616 р.

13. Установіть відповідність між історико-географічними назвами та їх визначеннями.

Дике поле - історична назва територій незаселеного степу між Дністром на захід і середньою течією Волги на сході, що використовувалася з XV ст. Дніпровський Низ - землі в нижній течії Дніпра на південь від Дніпрових порогів. Великий Луг - історична назва місцевості й величезних річкових плавнів, які до середини XX ст. існували на лівому березі Дніпра між ним та річкою Конка. Запорожжя - території з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.

14. Установіть хронологічну послідовність подій.

Створення королем Речі Посполитої Стефаном Баторієм полку з 600 українських

реєстрових козаків - 1578 р.

Прийняття Третього Литовського статуту - 1588 р.

Початок козацького повстання під проводом К. Косинського - 1591 р.

Початок козацького повстання під проводом С. Наливайка - 1594 р.

15. Які твердження характеризують політичний і військовий устрій Війська Запорозького до 30-х рр. XVII ст. (три правильні відповіді)? Гетьман мав вищу судову й виконавчу владу, був головнокомандувачем і представляв Військо Запорозьке під час переговорів; Полковий територіально-військовий устрій козацтва почав формуватися після укладання Куруківської угоди 1625 р.; Козацька рада обирала гетьмана та військову старшину. Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом ІІ. Варіант ІІ Сторінка 71

1. Перша згадка про українських козаків міститься у «Хроніці»

автора Марціна Бєльського.

2. Кого український історик Михайло Грушевський називав «духовним батьком нової української плебейської республіки»? Дмитра Вишневецького

3. Тактику ведення бою, за якої козаки йшли в бій у довільному порядку та билися, змішуючись із ворогом, називали Галас.

4. Як називалося українське козацтво, яке перебувало на службі уряду Речі Посполитої в другій половині ХVІ першій половині ХVІІ ст.? реєстрове козацтво

5. Укажіть вищий орган влади Запорозької Січі. загальна козацька рада

6. Укажіть головну військово-організаційну одиницю Запорозької Січі. курінь

7. Козацькі війни (повстання) кінця ХVІ ст. спочатку очолив Криштоф Косинський

8. Коли завершилися козацькі війни (повстання) кінця ХVІ ст.? 1596 р.

shkola.in.ua

9. У якому році Петро Конашевич-Сагайдачний із величезною флотилією зі 150 чайок і 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, здобув та спалив фортецю Кафу? 1616 р.

10. До якого православного братства вступив Петро Конашевич-Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким? Київського

11. Хто підписав угоду, якою завершився польсько-козацький збройний конфлікт

1625 р.? Михайло Дорошенко

12. Яке козацько-селянське повстання 20 30-х рр. ХVІІ ст. вважають першим великим козацьким виступом, що мав характер національно-визвольної

боротьби? повстання Т. Федоровича (Трясила) 1630 р.

13. Установіть відповідність між історичними персоналіями та їхніми

характеристиками.

1 Северин Наливайко

влітку 1594 р. загони «охочих людей» під його керівництвом здійснили похід до турецького Придністров’я

2 Петро Конашевич-Сагайдачний

із його ініціативи козацькі посли в 1618 р. вели переговори про приєднання до антитурецької «Ліги християнської міліції»

3 Іван Сулима очолював загін козаків, що захопив фортецю Кодак і зруйнував її укріплення

4 Яків Острянин (Остряниця) у 1638 р. з кількома сотнями козаків-повстанців переправився через річку Сулу та пробився на територію Московської держави

14. Установіть хронологічну послідовність подій.

А утворення Базавлуцької Січі 1593 р.

Б Хотинська війна 1620 р.

В прийняття «Ординації Війська Запорозького» 1638 р.

Г створення реєстрового козацтва 1572 р.

15. Які твердження характеризують основні положення «Ординації Війська Запорозького» (три правильні відповіді)? на посаду старшого Війська Запорозького (гетьмана) заборонялося обирати особу з козацького середовища установлювалася річна платня реєстровцям у розмірі 60 тис. злотих міщанам і селянам заборонялося вступати до козацтва під загрозою конфіскації майна установлювався реєстр у 6 тис. козаків Розділ III. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

§ 14. Передумови, причини і початок Національно-визвольної війни Сторінка 72 Робота в парах.

1. Обговоріть і визначте, у чому Б. Хмельницький вбачав основну причину війни українського народу проти польської влади. Основну причину війни українського народу проти польської влади Богдан Хмельницький вбачав у релігійному гнітові - утисків поляками православ'я та насадженні католицизму. Варто зазначити, що в ХVІІ ст. належність до тієї чи іншої релігії була однією з вагомих ознак національної ідентичності поряд з мовою її спілкування (втім, усвідомлення мови її носіями, як головної ознаки нації, приходить значно пізніше).

Мовою оригіналу: ...ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ. 2. Наведіть приклади боротьби українців за православну віру в першій половині XVII ст. Початок XVII ст. ознаменувався боротьбою між унійною та православною церквами. Польська влада всіляко підтримувала

Так, 1609 р. жителі Києва здійснили напад на Видубицький монастир, в якому переховувався намісник греко-католицького митрополита Антоній Грекович, у планах якого було захоплення Софійського собору і Києво-Печерської лаври. Але 1618 року козаки схопили його та втопили в Дніпрі. Врешті, польська влада в особі короля Жигмунта III визнала Києво-Печерську лавру православною.

У багатьох містах України створювалися братські організації, які насамперед мали на

меті підтримку православ'я в умовах наступу католицизму. Діяльністю братств опікувалися запорожці. Козаки самі часто були братчиками. Вони фінансово і військово підтримували братства й православну церкву. Саме за підтримки козаків 1615 року у Києві засновано Богоявленське братство, а вступ до нього Сагайдачного

усім Військом Запорозьким показав, що козаки брали православну віру під свій захист та опіку.

Митрополит Йов Борецький доклав багато зусиль до відновлення православної ієрархії в 1620 році. Піддержував митрополита в цій справі гетьман П. Сагайдачний. В боротьбі з церковною унією Йов Борецький найбільше покладався на козаків. Митрополит Петро Могила 1632 року добився від польського короля Владислава IV визнання вищої православної церковної ієрархії. Чи розпочалася б війна, якби не відбулося події, що стала приводом до неї? Поясніть свою думку. Визвольна війна почалася б за будь-яких умов, адже українцям доводилося терпіти соціальний і національно-релігійний гніт з боку польської шляхти. В суспільстві зростало невдоволення політикою польської влади та сваволею шляхти. І це в той час, коли в Україні козаки уже стали потужною політичною силою, здатною очолити боротьбу проти польського гніту. Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Додайте початок». Правила гри. Учитель/учителька наводить закінчення речень, до яких необхідно додати відповідний із їхнім змістом початок. Зразок речень:

1) невдоволення населення швидким зростанням володінь польської шляхти на українських землях стало соціально-економічною передумовою війни;

2) посилення національно-релігійних утисків православних українців стало національно-релігійною передумовою війни;

3) невідповідність між фактичним набуттям козаками політичного лідерства в українському суспільстві й обмеженнями, що накладалися на них владою за «Ординацією Війська Запорозького…» 1638 р. та слабкість польської влади вважається політичною передумовою війни;

4) бажання помсти землевласникам, орендарям, управителям за завдані кривди перетворилося на психологічну передумову війни;

shkola.in.ua

5) особиста кривда, завдана Б. Хмельницькому чигиринським підстаростою Данієлем Чаплинським. стала приводом до війни. 2. Назвіть причини Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

Причинами Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. є: - зростання шляхетського землеволодіння; - втрата землі українськими селянами та закріпачення; - ігнорування польською владою станових інтересів козацтва;

- національно-релігійні утиски;

- українці не мали можливості повноцінного розвитку своєї самобутності і культури внаслідок процесів полонізації;

- бажання помсти польській шляхті за завдані кривди. 3. Що вам відомо про провідника Національно-визвольної війни 1648 1657 рр. і його соратників?

Богдан (Зиновій) Хмельницький очолив Національно-визвольну війну 1648 1657 рр., він створив Українську козацьку державу Військо Запорозьке. Хмельницький став першим її гетьманом. Народився майбутній гетьман в хуторі Суботові на Чигиринщині в родині дрібної русинської шляхти. Освіту Богдан здобув київській братській школі, а потім начався у Львівському єзуїтському колегіумі. Будучи юнаком, Хмельницький поступив на військову службу. 1620 р. разом із батьком був учасником козацького походу до Молдавії проти турківосманів, де в Цецорській битві загинув батько майбутнього гетьмана. Сам же Богдан потрапив в полон до турків, з якого був викуплений запорожцями. Повернувшись з турецької неволі, Хмельницький стає реєстровим козаком, зайнявши невдовзі посаду писаря.

Будучи реєстровцем, Богдан був учасником походів на Кримське ханство, в часи козацьких повстань 20 30-х рр. XVII ст. незмінно піддержував інтереси козаків.

У січні 1648 р. став керівником Національно-визвольної війни, де проявилися його таланти полководця, дипломата і державного діяча.

Саме Хмельницький в ході визвольної боротьби озвучив ідею створення Української державності на українських етнічних територіях. Йому вдалося добитися політичного визнання Української козацької держави іншими державами світу.

4. Як розпочалася війна?

Приводом до початку війни був конфлікт між Б. Хмельницьким і чигиринським підстаростою Д. Чаплинським. Останній весною 1647 р. знищив родинне гніздо Богдана Хмельницького хутір Суботів. Добитися справедливості в судах Хмельницькому не вдалося і він вирушив на Січ, де в січні 1648 року його обирають гетьманом. Саме ці події вважають початком визвольної війни.

6. Колективне обговорення. Б. Хмельницький вважав, що головною причиною війни стали утиски українського православного населення в релігійній сфері. Якою є ваша точка зору щодо ролі релігійного чинника в розвитку суспільства?

Релігійний чинник був дуже важливим. В цілому, в ХVІІ ст. належність до тієї чи іншої релігії була однією з найбільш вагомих ознак національної ідентичності того чи іншого народу.

7. Розпочніть складати в зошиті таблицю «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.».

shkola.in.ua

Період

1648

1649

рр.

Воєнні події періоду

Перемога в битвах

на Жовтих Водах (6 травня 1648 р.)

та Корсунем (26 травня 1648 р.).

Суспільно-політичні події періоду

25 січня 1648 р.

оволодів без бою Микитинською Січчю.

В кінці січня 1648 р.

Підсумки

періоду

Наростання боротьби.

Визнання Річчю

Посполитою

обмеженої автономії

козацької України

Звільнення Лівобережжя (літо 1648 р.).

Перемога козаків в Пилявецькій битві (11-13 вересня 1648 р.).

Облога Львова (вересень 1648 р.). Невдалий штурм Замостя.

Поразка від Литви під Лоєвом (31 липня 1649 р.), литовці не пішли і Україну. Облога козаками Збаража (липень, 1649 р.)

Битва під Зборовом (5 серпня 1649 р.)

стає гетьманом. В березні 1648 р. уклав договір про військовополітичний союз із кримським ханом Іслямом III Гераєм. Програма вимог до польської влади, щодо створення держави Військо Запорозьке, підпорядкованої польському королю, з визначеними кордонами до Білої Церкви й Умані разом із Лівобережжям. Смерть короля Владислава IV, новий король Ян ІІ Казимир.

Повернення

козацького війська на Наддніпрянщину (14 листопада 1648 р.).

Повернення до Києва (грудень 1648 р.)

Оприлюднення програми побудови Української козацької держави (лютий-квітень1649 р.)

переговори про перемир'я з поляками (лютий 1649 р.)

shkola.in.ua

1650

1653

10-12 лютого битва під м. Красним, поразка козаків.

Зрада татар під Зборовом, Зборівський мирвизнання королем автономії козацької держави.

Білоцерківський мир. Короткочасне захоплення Києва литовським

Тривала й виснажлива

боротьба повстанців

з урядовими силами

1654

1655

за Вінницю. Перемога козаків: захопили Бар, Хмільник, Шаргород, Меджибіж.

18-20 червня 1651 р.

битва під Берестечком, втеча татар, поразка козаків.

26 червня 1651 р.

битва з литовцями

під Ріпками, поразка козаків.

1650,1652, 1653 рр. 4

походи Т. Хмельницького

до Молдавського

князівства.

22 травня 1652 р.Батозька битва, перемога козаків.

Лютий 1653 р. -

вторгнення

на Брацлавщину, розгром поляків

під Уманню.

Жовтень-грудень

1653 р. - облога

поляків під Жванцем.

Лютий-березень

1654 р. - поляки вторглися

на Поділля, знищення Немирова.

Україномосковський

похід на

Білорусь та

Смоленщину, захоплення

московитами півдня Білорусі.

Грудень, 1654 р.

вторгнення татар на Поділля.

князем Радзивілом.

Метою Молдавських походів було позбавити поляків можливості використати Молдавію для наступу на Україну. Невдалий підсумок Молдавських походів. Молдова стає союзником Польщі. Травень 1653 р.невдала спроба організації походу Хмельницьким проти поляків. 5 грудня 1643 р. - Кам’янецька угода татар з поляками. Погіршення

зовнішньополітичного становища Гетьманщини, загострення кризових явищ, спричинених тривалою війною (занепад господарства, зменшення кількості населення до 40 %, спустошення земель)

8 січня 1654 р.Переяславська угода про протекторат Московії. Березень, 1654 р.Березневі статтідоговір між Україною і Московією.

10 липня 1654 р. Вічний договір між Кримським ханством та Польщею. Згода Хмельницького на турецький

протекторатзаборона султаном кримським татарам

Зміни в перебігу війни, спричинені отриманням козацькою Україною військової допомоги від Московської держави

19-21 січня 1655 р.

битва під Охматовом

(Дрижиполе)

між козацькомосковським

та польсько-

татарським

військом - зупинка просування ворога.

Захоплення Білорусі

московсько-козацькими військами.

Наступ шведів на Польщу.

19 вересня 1655 р.облога козаками Львова. Визволення

Україну. Осінь, 1655 р.порушення татарами заборони султана і просування орди до Львова. Переговори Хмельницького про мир з поляками. 12 листопада 1655 р. угода під Озерною між татарами і козаками про невтручання татар у в боротьбу Гетьманщини та Московії

західноукраїнських

земель Б. Хмельницьким. Невдоволення шведів діями Хмельницького

на заході України, зняття облоги Львова, повернення козацького війська в Гетьманщину. Листопад,1655 р.битва під Озерною, перемога козацькомосковського війська над татарами.

з Річчю Посполитою, заборона нападів на Україну.

1656

1657

рр.

Травень, 1656 р. -

війна між Швецією та Московією

за Балтику.

Грудень 1656 р. -

19 червня 1657 р. взяття Варшави.

Послаблення Московії

shkola.in.ua

у війні зі шведами, серпень-жовтень 1656 р. Віленське перемир'я з Польщею. Активізація Хмельницьким зусиль щодо укладення союзу зі Швецією та Трансільванією проти Речі Посполитої і Кримського ханства.

Грудень 1656 р. в Радноті підписано

Спільні дії українсько-шведськотрансільванських сил проти Речі Посполитої

спустошувати

союзницький договір між Швецією і Трансільванією, згідно якого планувався перехід західноукраїнських земель до Трансільванії. Б. Хмельницький без узгодження з Московією підтримує військом наступ Трансільванії на Польщу, до них долучається Швеціяуспішні дії союзників. Проте кримські татари вступають у війну на боці Польщі, а польські війська наступають на Трансільванію.

На Швецію наступає Данія. Трансільванія капітулює, шведська армія повертається

з Польщі додому, як і козацьке військо. Похід на Польщу було програно.

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. 8. Український історик ХХ ст. І. Крип’якевич писав: «Хмельницький став керівником Визвольної війни завдяки тому, що здобув довір’я мас. Він ріс і жив серед козацтва, розумів його прагнення та інтереси. Народні маси зустріли Б. Хмельницького з цілковитим довір’ям, розуміючи, що він є справжнім захисником їхніх інтересів». Підготуйте повідомлення з презентацією про життєвий шлях Б. Хмельницького напередодні війни та на її початку.

shkola.in.ua

1) У 1620-1621 рр. Богдан Хмельницький був учасником у польсько-турецькій війні. В Цецорській битві гине його батько Михайло, а він сам потрапляє в турецький полон, де був два роки. З полону Хмельницький, за одними даними, втікає, за іншими - його викупила матір.

2) Невдовзі стає реєстровим козаком. Брав участь з запорожцями у походах на турецькі міста. Служив писарем.

3) В 1635 році нагороджений золотою шаблею польського короля Владислава IV за хоробрість.

4)1644-1646 рр. був учасником війни Франції з Іспанією на чолі двохтисячного козацького загону.

5) Після зруйнування родинного хутору Суботова чигиринським підстаростою

Чаплинським Хмельницький йде на Січ з метою підняти повстання проти свавілля польської шляхти.

6)На Запорожжі в січні 1648 року стає гетьманом. Ця подія стала початком

Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої.

7) У березні 1648 р. уклав договір про військово-політичний союз із кримським ханом Іслямом III Гераєм.

§ 15. Розгортання національно-визвольної боротьби в 1648 1649 рр.

Сторінка 77

Чи є правильним судження, що результати битв на Жовтих Водах і під Корсунем мали велике значення для розгортання національно-визвольної боротьби? Чому? Переможні битви на Жовтих Водах і під Корсунем 1648 року підняли визвольний дух українства, селяни активно долучалися до повстанців, посилилися процеси покозачення.

Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання:

1. Настрої якої верстви населення відображає автор документа? Якими вони є? Наведіть факти, що свідчать про ставлення населення до Б. Хмельницького. Автор документа відображає настрої польської шляхти. Він висловлює розпач у зв'язку з поразками польського війська. ....чернь радіє з того, що Хмельницький оберігає її 2. Якими, за повідомленням автора документа, були подальші плани Б. Хмельницького? ...він бажає ще далі збільшити наші біди і свої успіхи...погрожує Волині й Поділлю, а також і Руським землям... Висловіть обґрунтоване судження: чи були успішними для повстанців результати Збаразько-Зборівської кампанії?

З тієї політичної ситуації, що склалася в зв'язку з непослідовною політикою татар в ході Збаразько-Зборівської кампанії, Богдану Хмельницькому вдалося отримати максимальні вигоди для повстанців - польський король визнавав доволі обмежену автономію козацької України. Зрозуміло, що визнання автономії було недостатнім і не відповідало в повній мірі програмі державного будівництва, запланованої Богданом Хмельницьким.

Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Ланцюжок». Правила гри. Учитель/учителька роздає учням та ученицям картки, де вказані події, що відбулися в певний історичний період (тут: у 1648 1649 рр.). Їх необхідно скласти у хронологічній послідовності. Перемагає той учень/учениця, що швидше за всіх правильно виконає завдання.

25 січня 1648 р. Богдан Хмельницький оволодів Микитинською Січчю.

В кінці січня 1648 р. Богдан Хмельницький стає гетьманом.

shkola.in.ua

В березні 1648 р. Богдан Хмельницький уклав договір про військово-політичний союз із кримським ханом Іслямом III Гераєм.

6 травня 1648 р. перемога в битві на Жовтих Водах. 26 травня 1648 р. перемога в битві під Корсунем. Звільнення влітку 1648 р. козацьким військом Лівобережжя.

11-13 вересня 1648 р. перемога козаків в битві під Пилявцями. У вересні 1648 р. облога Львова.

14 листопада 1648 р. повернення козацького війська на Наддніпрянщину.

25 грудня 1648 року в'їзд Богдана Хмельницького в Київ і оприлюднення програми

побудови Української козацької держави

В липні 1649 р. поразка в битві під Лоєвом, проте наступ литовців зупинений.

В липні 1649 р. облога козацьким військом Збаража в липні 1649 р.

5 серпня 1649 р. битва під Зборовом, зрада татарами козацького війська.

17 серпня 1649 укладення Зборівського миру, за яким польський король визнавав

автономію козацької держави.

2. Як військове мистецтво козаків допомогло їм здобути перемоги в битвах на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями? Військо Хмельницького вміло використовувало облогу польського табору, засідку, раптовість, артилерію, завали з дерев та викопаних ровів.

3. Укажіть результати визвольного походу козацького війська до Галичини. Наслідком походу на Галичину стало закріплення програми побудови Української козацької держави, озвучене Богданом Хмельницьким в лютому 1649 р. в Переяславі на переговорах із польською делегацією на чолі з київським воєводою Адамом Кисілем та у квітні 1649 р. московським посольством Григорія Унковського в Чигирині.

shkola.in.ua

4. Назвіть основні положення висунутої Б. Хмельницьким програми побудови Української козацької держави. Держава мала виникнути в етнічних межах розселення українців. Основою державного устрою Української козацької держави мали стати порядки Війська Запорозького, поширені на все її населення. В той же час Богдан Хмельницький був прихильником монархічної форми управління держави, що власне суперечило козацьким порядкам з виборністю органів влади. Гетьман вважав, що Українська козацька держава є правонаступницею Русі-України і що Польща має визнати її в давніх князівських кордонах. 5. Якими були основні події Збаразько-Зборівської кампанії? У травні 1649 р. польські війська, порушивши лютневе перемир’я, рушили до південно-східної частини Волині та дійшли до Старокостянтинова. Богдан Хмельницький вирушив з козацьким військом Волинь. Поляки не очікували раптової появи козацьких полків і заховалися в Збаразькому замку. Одночасно з півночі війська литовського гетьмана Януша Радзивілла рушили на Київ, але 31 липня 1649 були зупинені під Лоєвом військами полковника Кричевського. Хоч і козаки зазнали в битві поразки, але перемога для литовців виявилася надто важкою, і Радзивілл відмовився від подальшого походу на Київ. Тим часом до Збаража на допомогу Б. Хмельницькому прибула підмога з Криму в 30 тисяч кінноти на чолі з Іслямом ІІІ Гераєм. Козацько-татарське військо чисельно в декілька разів переважало обложених поляків. На допомогу обложеним рушило військо польського короля, але Хмельницький вирішив не чекати його появи під стінами Збаража, а вирушив разом з татарами назустріч полякам і 5 серпня 1649 р. відбулася битва під Зборовом. Вона би стала переможною для козаків, але татарам було невигідне посилення Хмельницького і тому вони пішли на сепаратні перемовини з польським королем, зрадивши козаків. В результаті впевненої перемоги Богданом Хмельницьким здобуто не було, і підписаний Зборівський мир не задовольняв козацькі сили.

6. У чому були здобутки та втрати повстанців унаслідок укладення Зборівського

договору?

Не зважаючи на ряд поступок, Річ Посполита погоджувалася лише на автономію України, про повну незалежність Війська Запорозького мова не велася, що викликало

незадоволення козацтва і української спільноти в цілому.

Так, згідно умов Зборівського договору, польський король визнавав самоврядування Війська Запорозького на території Брацлавщини, Київщини і Чернігівщини. По суті, Українська козацька держава була визнаною автономним утворенням у складі Речі Посполитої. На його території не могло перебувати польське військо. Козацький реєстр нараховував 40 тис. козаків. Більша частина козацтва, що не потрапила до реєстру, мала повертатися до своїх панів, що не могло не викликати спротиву в їх середовищі. Поляки натомість мусили підтвердити давні права і привілеї Війська Запорозького. На територіях Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств уряд Речі Посполитої зобов'язувався призначати на управлінські посади лише представників православної шляхти.

7. Колективне обговорення. Чим період 1648 1649 рр. у Національно-визвольній війні відрізнявся від козацько-селянських повстань 20 30-х рр. XVII ст.? Період Національно-визвольної війни 1648-1649 рр. в порівнянні з козацькоселянськими повстаннями 20 30-х рр. XVII ст. вирізнявся розмахом подій, їх масштабністю.

9. Продовжте складання таблиці «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.» (с. 76).

10. Робота в парах. Обговоріть і запропонуйте розв’язання історичної задачі. Український історик ХХ ст. В. Липинський вважав, що наказний гетьман М.-С. Кричевський своєю жертовністю врятував повстанське військо від катастрофи опинитися між двох вогнів. Поясніть, як ви розумієте таку думку. Наказний гетьман Кричевський у битві під Лоєвим (31 липня 1649 року) зупинив просування литовського війська в напрямку Києва в той час, коли Богдан Хмельницький був у поході на заході України (Збаразько-Зборівська кампанія). Хоч у битві Кричевський зазнав поразки, але наступ литовського князя Радзивілла (союзника поляків) був зупинений, що унеможливило ворогу вести наступ на двох напрямах одночасно.

§ 16. Українська козацька держава Військо Запорозьке Сторінка 83

shkola.in.ua

Чи можна стверджувати, що політичний устрій Української козацької держави Війська Запорозького був демократичним? Поясніть свою думку. Так, устрій Української козацької держави був демократичним, адже в Гетьманщині існувала виборність органів влади, запозичена з традицій самоврядування на Запорозькій Січі. Найвищим органом влади в державі була Генеральна військова рада. У ній брало участь усі козаки, проте траплялися випадки, коли до участі в раді залучалися й інші верстви населення.

Чи можна стверджувати, що Національно-визвольна війна призвела до значних змін у соціально-економічному житті тогочасної України? Поясніть свою думку. Так, можна. Значна частина населення перейшла в козацький стан (Україна

покозачилася). Війна в цілому негативно впливала на розвиток господарства, проте в Україні набувала поширення вільнонаймана праця на зразок ведення господарства в козацьких зимівниках.

Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Асоціації». Правила гри. Учитель/учителька називає термін, ім’я історичної особи, історичне явище тощо за розглянутим матеріалом. Учні та учениці мають навести асоціації щодо цього слова та пояснити їх.

Гетьманщина - інша назва Української козацької держави, поруч з назвою Військо Запорозьке

(Асоціації: Українська козацька держава, Військо Запорозьке, гетьман, Богдан Хмельницький, Національно-визвольна війна).

Генеральна військова рада - вищий орган влади Запорізької січі, Гетьманщини, Війська Запорозького. Діяла 1648-1750 рр.

(Запорізька Січ, Українська козацька держава, республіка, козацький устрій).

Генеральна старшина - вищі управлінці часів Гетьманщини, входили до уряду Української козацької держави. (Українська козацька держава, уряд, загальна козацька рада, козацтво).

Гетьманські універсали - законодавчі акти (розпорядження, маніфести) часів Української козацької держави XVI-XVIII ст. Видавалися гетьманами Корони Польської, Великого князівства Литовського, Війська Запорозького, Гетьманщини.

(Закони, Богдан Хмельницький, Українська козацька держава, документи, накази, Військо Запорозьке). Писар - входив до генеральної старшини, очолював генеральну канцелярію, вів зовнішню політику.

(Канцелярія, генеральна старшина, уряд, діловодство, Українська козацька держава, міжнародні відносини). Полк - територіально-адміністративна одиниця Української козацької держави на чолі з полковником.

(Українська козацька держава, територія, адміністративний устрій, полковник, генеральна старшина).

Сотня - адміністративно-територіальна одиниця, що входила до складу полку. (адміністративний поділ, Українська козацька держава, сотник, Гетьманщина) 2. Назвіть особливості політичного устрою Української козацької держави. Політичний устрій козацької держави запозичений з демократичних традицій Запорозької Січі - виборності посад до органів управління.

Найвищим органом управління державою була Генеральна козацька рада. Гетьман був главою держави, обирався на посаду безстроково. Гетьман мав вищу військову, адміністративну та судову владу, яка поширювалася не лише на козацтво, а й на всі суспільні стани населення. Гетьман був на чолі уряду, він збирав Генеральну військову та Старшинську ради, реалізовував прийняті радами рішення. Гетьман видавав універсали, накази та розпорядження. Він розглядав скарги (апеляції) на рішення полкових і сотенних судів, керував скарбом, згідно рішення Генеральної козацької ради починав війну чи підписував мир, здійснював верховне керівництво армією, відав зовнішньою політикою. Старшинська рада виконувала роль дорадчого органу при гетьману. Її діяльність охоплювала значне коло внутрішніх і зовнішніх питань - завідувала військовими, адміністративними, господарськими, правовими та зовнішньополітичними питаннями. Гетьман був зобов'язаний дотримуватися рішень Старшинської ради.

Головним управлінським органом козацької держави був уряд. До компетенцій уряду належали всі питання внутрішньої і зовнішньої політики. Уряд складався з виборної генеральної старшини, яка пізніше призначалася гетьманом. Склад уряду: писар, обозний, підскарбій, два осавули, хорунжий, бунчужний, наказний гетьман. В полках існували власні полкові уряди (ідентичні генеральній старшині) на чолі з полковниками.

3. Як в адміністративно-територіальному устрої Гетьманщини втілювалися

традиції козацького самоврядування?

Адміністративний поділ Гетьманщини на полки і сотні втілював традиції козацького

самоврядування виборністю посад. Полковий уряд і полковника обирали на полковій раді, хоча останнього більше призначав гетьман.

4. Що було притаманно організації українського війська доби Б. Хмельницького? Кістяком козацького війська були реєстрові козаки, до яких долучалися покозачені селяни та міщани. Для формування збройних сил було задіяно територіально-полкову систему: кожна адміністративна територія давала певну кількість козаків (кілька сотень) для формування війська. Основою війська були піхотинці, озброєні вогнепальною зброєю. Окрім того, військо Хмельницького мало доволі потужну артилерію. Нестача кіннотників у війську покривалася за рахунок татар. 5. Укажіть нові явища в соціально-економічному житті українського суспільства, спричинені Національно-визвольною війною. Селяни, які жили на державних землях, отримали особисту свободу та право на володіння землею, вони сплачували чинш державі.

6. Визначте за картою (с. 75) центри полків Гетьманщини в 1649 р. Лівобережні полки: Полтавський (Полтава), Ніжинський (Ніжин), Чернігівський (Чернігів), Миргородський (Миргород), Прилуцький (Прилуки), Переяславський (Переяслав), Кропивненський (Кропивна).

Правобережні полки: Київський (Київ), Канівський Канів), Білоцерківський (Біла Церква), Уманський (Умань), Чигиринський (Чигирин), Черкаський (Черкаси), Кальницький (Кальник), Корсунський (Корсунь), Брацлавський (Брацлав).

7. Колективне обговорення. Визначте риси, притаманні Гетьманщині як формі державності.

Риси державності Гетьманщини:

- адміністративно-територіальний поділ;

- органи управління;

- збройні сили;

- система оподаткування (чинш);

- судочинство.

8. Робота в малих групах. Обговоріть і порівняйте Українську козацьку державу Військо Запорозьке з відомими вам тогочасними європейськими державами.

За необхідності зверніться

shkola.in.ua

до додаткових джерел.

Назва держави Характерні риси Військо Запорозьке Іспанія Франція

Територія полки і сотні

провінції, колоніальні володіння

провінції

Форма правління республіка

абсолютна монархія

абсолютна монархія

Суспільні верстви

козаки, шляхта, селяни, містяни, священики

дворяни, селяни, містяни, священики

дворянство шпаги, дворянство мантії, селяни, міщани, священики

формування

Суспільно-екномічна формація

ринкових

відносин на зміну феодальним

феодалізм феодалізм

Порівняльна характеристика європейських держав другої половини ХVІІ ст. 9. Пригадайте зміст розглянутих вами на уроках української літератури

історичних пісень «Чи не той то хміль» та «Ой Морозе, Морозенку». Як у них відображено роль козаків як захисників рідної землі?

«Чи не той то хміль»

§ 17. Воєнно-політичні події 1650 1653 рр. Сторінка 87

Яку оцінку дає автор останнім діям Д. Нечая? ...скочив на коня й ... козаків спонукав пірначем до оборони. Але, не маючи можливості організувати належний опір, мужньо обороняючись, поліг. Автор високо цінує талант полководця, мужність, сміливість і готовність до самопожертви полковника Данила Нечая. Чи змінила характер війни битва під Берестечком? Так. Війна ставала затяжною, до повного виснаження ворогуючих сторін. Поразка під Берестечком активувала дії литовського війська, яке змогло на короткий термін захопити Київ. Чи міг Білоцерківський договір забезпечити тривалий мир? Білоцерківський мир не міг забезпечити тривалий мир , бо був не вигідним обом ворогуючим сторонам. Його можна назвати перемир'ям до відновлення військових сил з обох сторін. Якою була головна мета молдавських походів? Головною метою молдавських походів було не допустити перехід Молдови на сторону Речі Посполитої - не дати можливості полякам використати Молдавію для свого наступу на Україну та сприяти політичній ізоляції Речі Посполитої. Для реалізації задуму Богдан Хмельницький спланував династичний шлюб сина Тимоша з Розандою, дочкою молдавського господаря Василя Лупу.

1. Про що повідомляв польного гетьмана Б. Хмельницький? ...мій син Тиміш зібрав кілька тисяч війська для того, щоб змусити до шлюбу дочку молдавського господаря...

shkola.in.ua

2. Чому, на вашу думку, М. Калиновський вважав зміст листа образою його гідності? М. Калиновський вважав вважав зміст листа образою своєї гідності тому, що Богдан Хмельницький рекомендував йому забрати польські війська з волоського порубіжжя, аби не заважати Тимошу в поході на Молдавію. Чому перемога під Жванцем не стала вирішальною у війні? Перемога під Жванцем не стала вирішальною у війні, бо проведення перемовин з поляками (Яном ІІ Казимиром) вів кримський хан Іслям ІІІ Герей, який насамперед дбав про свої політичні інтереси. Так, Кам'янецька угода фіксувала, насамперед, вимоги кримського хана щодо викупу, який мали сплатити поляки. Щодо майбутнього статусу Української козацької держави чітка відповідь в угоді відсутня.

Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Історія з географією».

Правила гри. Гравцю або командам гравців необхідно виписати історико-

географічні назви, які зустрічаються

в параграфі, згрупувавши їх за пунктами:

1) Бойові дії 1651 р. Української козацької держави з Річчю Посполитою.

Берестечко, Тернопіль, Бар, Хмільник, Шаргород, Меджибіж, Пляшівка, Біла Церква, Київ, Крим, Брацлав, Чернігів.

2) Молдавські походи козацького війська.

Молдавія, Польща, Ясси, Батіг, Ладижин, Волощина, Трансільванія, Сучава.

3) Бойові дії 1652 1653 рр. Української козацької держави з Річчю Посполитою.

Умань, Батіг, Хотин, Жванець, Кам’янець.

2. Що зумовило поразку козацьких військ під Берестечком?

Поразку під Берестечком зумовили нескоординовані дії союзників - козаків і татар, втеча останніх в критичний момент з поля бою. 3.Порівняйте умови Зборівського та Білоцерківського договорів.

Зборівський мир

Територія Гетьманщини -

лише Київське воєводство, Брацлавщина, Чернігівщина -

під владу поляків; козаки мали право

Білоцерківський мир Українська державаГетьманщина визнавалась Річчю Посполитою у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств, заборона перебування

польського війська (на інші території

поверталося польське управління); збереження Вольностей Війська Запорізького; реєстрових козаків не менше 40 тисяч; амністія учасникам війни; зрівняння в правах православної і

католицької шляхти; православний київський

митрополит входив до польського сенату; питання про ліквідацію церковної унії; заборона єзуїтських шкіл.

на поселення лише в Київському воєводстві; реєстрових козаків20 тис. осіб; заборона гетьману на зовнішньополітичні стосунки, з кримським ханом - зокрема, підпорядкування його владі коронного гетьмана і короля, мав вправо призначати

за згодою короля полковників і генеральних старшин; Збереження прав і привілеїв

за православною церквою; заборона судити

учасників повстання;

король мав право після

shkola.in.ua

смерті Хмельницького

призначати і

гетьманів.

4. Робота в малих групах. Обговоріть та охарактеризуйте причини й наслідки битви під Батогом. Причини битви під Батогом: Після поразки козацького війська під Берестечком молдавський господар відмовився виконувати попередні союзницькі

зобов'язання, тому Б. Хмельницький вирішив відновити угоду з Василем Лупу силою, очоливши військовий похід до Ясс. Польське військо на чолі з польним гетьманом Калиновським стало на заваді планам Хмельницького - біля гори Батіг Калиновський облаштував укріплений табір, маючи на меті розгромити 35 тис. військо Богдана та Тимоша Хмельницького та їх союзника Ісляма ІІІ Гірея. Табір Калиновського мав 35 тис. війська, включаючи слуг. Наслідки битви під Батогом: Відновлення українсько-молдавського союзу, відбулося вінчання Тимоша Хмельницького та Розанди, доньки молдавського господаря Василя Лупу.

5. Як відбувалися воєнні дії в 1653 р.? Чому Кам’янецька угода стала лише черговим перемир’ям? У лютому 1653 року поляки після поразки в Батозькій битві відновили воєнні дії на Брацлавщині, де нищили українські міста й села. Проте під Уманню поляків було розбито. У квітні 1653 р. молдавський господар Василь Лупу звернувся по допомогу до Богдана Хмельницького, оскільки втратив владу в Молдавії. Тиміш Хмельницький з військом пішов на допомогу, проте зазнав поразки під Сучавою. У травні 1653 р. Богдан Хмельницький разом з татарами із 30 вирушив з Умані в новий похід проти Польщі. Але через поразку під Сучавою, грабунки татар, занепад господарства похід було зірвано.

Восени польське військо кількістю близько 60 тис. на чолі з королем Яном ІІ Казимиром дійшло до Жванецького замку (поруч Хотина), і стало там укріпленим табором.

З жовтня по грудень 1653 р. Б. Хмельницький та Іслям ІІІ Герай тримали в облозі поляків у Жванці 80 тис. військом. На кінець облоги загинуло біля 10 тис. поляків і тому були змушені домовлятися про мир. 5 грудня 1653 р. між кримським ханом та поляками було укладено усну Кам'янецьку угоду, яка більше враховувала інтереси татар, аніж козаків. Зокрема, не було чітко визначено правовий статус Гетьманщини. Богдан Хмельницький не був присутнім на перемовинах. Зовнішньополітичне становище Української держави було складним: Молдова, Трансільванія, Волощина та Річ Посполита організували антиукраїнську коаліцію, звинувачуючи Богдана Хмельницького в спробі мати династичні зв'язки з Василем Лупу (шляхом одруження Тимоша і Розанди). За таких умов Кам'янецька угода могла гарантувати лише нетривке перемир'я. Обидві сторони готувалися до чергового етапу війни. В той же час було зрозуміло, що для подальшої боротьби з Річчю Посполитою Гетьманщині необхідні нові союзники. Ними могли стати як турецький султан, так і московський цар.

6. Якими були причини здійснення й основні події молдавських походів? Всього відбулося чотири походи війська Богдана і Тимоша Хмельницьких (1650, 1652 і 1653 рр.) до Молдавського князівства. Метою походів було утримати Молдову від переходу на бік Речі Посполитої, аби полякам не вдалося використати князівство для наступу на українські землі та якомога сильніше політично ізолювати Річ Посполиту. Протягом серпня-вересня 1650 р. відбувся перший молдавський похід Богдана Хмельницького та кримського калга-султана Кирима Герая. Військо оволоділо Яссами - столицею Молдавії. Молдавський господар Василь Лупу був схилений до договору про союзні відносини з переможцями. Другий Молдавський похід відбувся липні-серпні 1652 р., оскільки Лупу відмовився дотримуватися попередньої угоди з Хмельницьким після поразки козацького війська

під Берестечком. Богдан Хмельницький з сином Тимошем пішли до Ясс, аби схилити Василя Лупу до відновлення договору. Окремою метою походу було встановлення династичних зв'язків Хмельницького з молдавським господарем шляхом шлюбу Тимоша і Розанди, доньки Василя Лупу. Третій молдавський похід відбувся у квітні 1653 р., бо внаслідок двірцевого

перевороту Василь Лупу втратив владу в Молдові, а Богдану Хмельницькому було необхідно зберегти управління князівством саме за Василем Лупу. Тиміш допоміг

тестеві повернути владу, однак без узгодження з батьком необачно погодився на пропозиції Василя рушити з козацьким 8 тис. військом на сусідню Волощину, де зазнав поразки. Врешті, похід призвів до утворення антиукраїнської коаліції у складі Волощини, Трансільванії та Речі Посполитої. Четвертий Молдавський похід відбувся у серпні-вересні 1653 року знову ж таки з причини втрати влади Василем Лупу в квітні 1653 року. Тиміш знову рушив на допомогу, проте на цей раз похід 6 тис. козацького війська завершився поразкоюкозаки були обложені в Сучаві, де прийняли умови капітуляції. А Тиміш зазнав смертельного поранення. 7. Чому внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р. переживало кризу?

Війна тривала вже п'ять років. Вона суттєво знекровила населення, багато людей загинуло в боях чи каральних походах поляків, занепадало господарство, чимало українців потрапило в турецьке рабство, адже татари не гребували брати ясир, перебуваючи в союзі з Хмельницьким. Кримський хан насамперед дбав про свої інтереси в ході війни, нехтуючи союзницьким зобов'язаннями. Поляки вважали війну не завершеною і прагнули продовження воєнних дій, формуючи антиукраїнські коаліції з іншими країнами. Ставало зрозумілим, що без пошуку сильних союзників Хмельницькому не виграти війни з Річчю Посполитою.

8. Колективне обговорення. Які держави пропонували надати підтримку Гетьманщині в її війні проти Речі Посполитої? Що спонукало їх до цього? Османська імперія і Московське царство погоджувалися захищати Гетьманщину у війні проти Речі Посполитої. Звісно, до цього їх спонукали власні інтереси - політичне послаблення Речі Посполитої та надбання нових територій за рахунок як Польщі, так і України.

10. Продовжте складання таблиці «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.» (с. 76).

shkola.in.ua

11. За додатковими джерелами визначте, чому в битві під Берестечком серед селянських повстанських загонів були значні втрати. Селяни (чернь) часто мали гірше озброєння (про що свідчать археологічні розкопки на місці битви) в порівнянні з козацтвом та не мали достатніх навичок володіння ним. Селянським загонам бракувало військової організованості -так, під час відступу з укріпленого табору і переправу через річку Пляшівку була допущена паніка, то ж селяни стали легкою здобиччю для польської кінноти. у 1652 р. Б. Хмельницький запропонував польському королю визнати право Війська Запорозького на самостійне існування, застерігаючи, що інакше козаки будуть змушені «шукати собі іншого стороннього пана і чужої сили», які зможуть їх захистити. Чому, на вашу думку, гетьман звернувся з такою пропозицією до короля? Які можливості для обох сторін конфлікту вона відкривала? Хмельницький використовував усі засоби для досягнення самостійності козацької

держави - як дипломатичні, так і військові. Гетьман у зверненні до короля наголошував, що в питанні незалежності козацької держави готовий до повного розриву відносин з Річчю Посполитою і пошуку нових антипольських союзників. Для обох сторін це означало вихід за межі власне українсько-польського конфлікту і перетворення його на конфлікт європейського рівня з участю в ньому сусідніх держав. § 18. Українська козацька держава в системі міжнародних відносин

Сторінка 93

Які міжнародні чинники були сприятливими для національно-визвольної боротьби українського народу, а які ні?

Визначальним був релігійний фактор - ставлення до національно-визвольних змагань в

Україні тієї чи іншої країни залежало від домінування в ній протестантизму чи католицизму.

Протестантські країни підтримували Україну (Швеція, Англія, Нідерланди, князівства Північної Німеччини), католицькі - Річ Посполиту (Франція, Іспанія, австрійські Габсбурги, Папська держава, князівства Південної Німеччини).

Хоча існували й винятки - католицька Венеціанська республіка підтримувала козацтво, бо вбачала в ньому захист від турецької агресії.

Чи був договір із Московською державою вимушеним кроком для Гетьманщини? У 1653 р. Богдан Хмельницький був перед вибором, з якою державою (Османською імперією, Московським царством, Шведським королівством, австрійськими Габсбургами) укласти військовий союз для боротьби з Річчю Посполитою.

Перераховані держави належали до різних релігійних таборів, прагнули послаблення Польщі та розширення своїх володінь за рахунок її земель. Визначальним чинником у виборі Московської держави була її релігійна належність до православ'я. Хоча складно стверджувати, що для Хмельницького було вимушеним кроком заключати договір саме з московитами. Які аргументи проти союзу Гетьманщини з Московською державою наводив І. Богун? Головним аргументом проти союзу Гетьманщини з Московською державою, за словами Івана Богуна, було рабство (в розумінні авторитарної деспотичної влади московського царя зі сліпою покорою його підданих).

Колективне обговорення.

1. Як гетьман пояснював народу обраний ним союз із московським царем? А православний християнський… цар східний є з нами одного благочестя грецького закону, однієї віри…

2. Чому Б. Хмельницький наголошував на релігійному питанні?

В XVII ст. визначальним фактором для союзницьких угод був саме релігійний фактор. Московське царство, як і козацька Україна, належало до православного табору. Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Правда неправда». Правила гри. Гравці визначають, які з наведених тверджень є правдивими, а які ні. Вибір слід пояснити. Потім пропонується самостійно скласти декілька правильних і неправильних тверджень. Зразок тверджень: 1) До Української козацької держави найбільш приязно ставилися країни протестантського табору.

Правда. Прихильниками України були Швеція, Англія, Нідерланди, князівства

Північної Німеччини - країни протестантського табору.

2) Кримське ханство було весь час вірним союзником Б. Хмельницького.

Неправда. Кримське ханство у вирішальні моменти часто не дотримувалося

союзницьких угод - зокрема, це сталося в битві під Берестечком 1650 року, коли татари покинули поле бою та полонили Б.Хмельницького, який вирушив їм навздогін. 3) Папа Римський закликав католицькі країни підтримати Річ Посполиту у війні з Українською козацькою державою. Правда. Папа Римський Інокентій X виступав із закликами до католицьких держав щодо допомоги Речі Посполитій у боротьбі з українським козацтвом, застерігаючи поляків від найменших поступок Богдану Хмельницькому. Він рішуче протестував проти укладення Зборівського договору, вважаючи його поразкою Польщі.

4) Переяславська рада визнала зверхність Московії над Українською козацькою державою. Правда. Переяславська рада усно закріплювала протекторат Московії над Гетьманщиною - перехід у підданство до одновірного московського царя. По суті, підданство можна трактувати як визнання зверхності Московії над Українською козацькою державою. Протекторат є форма залежності однієї держави від іншої, більш могутньої. Держава, що перебуває під протекторатом, користується певною автономією у внутрішніх справах, у той час як питання оборони, зовнішньої політики, а також найважливіші питання внутрішньої політики підлягають контролю з боку держави-протектора. 5) За «Березневими статтями» Українська козацька держава охоплювала землі колишніх п’яти воєводств Речі Посполитої. Неправда. У Березневих статтях мова йшла про три колишніх воєводства Речі Посполитої - Київське, Чернігівське і Брацлавське (території згідно Зборівського договору 1649 року).

6) За «Березневими статтями» реєстр збільшувався до 60 тис. козаків. Правда. Реєстр мав налічувати 60 тис. козаків: ...щоб війська Запорозького було 60.000. То великий государ наш на те позволив: велів бути такому числу реєстрових козаків...

2. Охарактеризуйте основні напрями зовнішньої політики Гетьманщини в роки війни. Назвіть держави, із якими підтримувала відносини Гетьманщина за часів Б. Хмельницького.

Завданням зовнішньої політики Хмельницький вбачав у пошуку якомога більшої кількості союзників у війні з Річчю Посполитою та її міжнародною ізоляцією. Основними напрямами зовнішньополітичної діяльності були 1) союзницькі відносини з Кримським ханством, яке підтримувало козацьке військо татарською кіннотою.

shkola.in.ua

2) Велися перемовини з Османською імперією щодо військової допомоги, але у відповідь в мусульманській Османській імперії наполягали на підданство Української козацької держави, що викликало спротив православного козацтва.

3) Проводилася дипломатична робота щодо військової допомоги з православним Московським царством, яка завершилися укладанням Березневих статей 1654 р., згідно яких Гетьманщина визнавала підданство Московського царства. Деякий час московити виконували своїм союзницькі зобов'язання, але невдовзі Московське царство заключило мирну угоду з Річчю Посполитою.

Богдан Хмельницький прагнув створити антипольську коаліцію 1653 року з Валахії,

Молдавії та Трансільванії, але невдало.

4) Велася успішна дипломатична діяльність щодо заключення військових договорів з Трансільванією та Швецією.

В цілому, Українська козацька держава за часів Богдана Хмельницького мала зовнішньополітичні зв'язки з країнами: Волощиною, Річчю Посполитою, Молдавію, Венецією, Кримським ханством, Османською імперією, Швецією, Московщиною, Угорщиною, Бранденбург-Пруссією, Великим князівством Литовським, Трансільванією.

3. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, як розвивалися в роки війни відносини між Гетьманщиною та Московією. Чому Московська держава зволікала з укладенням союзу?

Богдан Хмельницький ще з 1648 року шукав міцних союзників у боротьбі з Річчю Посполитою. Одним із таких союзників, як він вважав, могло бути православне Московське царство. Проти Московський цар зволікав із відповіддю, займаючи очікувану позицію. Московитам не хотілося зайве вступати в конфлікт з Річчю Посполитою, також їм не подобалися союзницькі відносини Гетьманщини з Кримським ханством. Подібні звернення Хмельницького щодо московського протекторату були і 1650 року, але в Московському царстві не зважали на постійні запити козацького посольства, погоджуючись на протекторат лише після перемоги українців над Річчю Посполитою. У складних умовах війни Хмельницький вдавався до політичного шантажу, заявляючи московитам, що він в інакшому випадку прийматиме турецький протекторат.

Врешті, восени 1653 року Земський собор прийняв усне рішення про прийняття Війська Запорозького під "високу государеву руку", що означало підданство Гетьманщини в Московському царству.

В січні 1654 року в місті Переяславі відбулася козацька рада, на якій були озвучені умови московського протекторату. Невдовзі в Москві були підписані Березневі статті, в яких були зазначені усі умови договору. Згідно з угодою, цар обіцяв зберігати й ніколи не порушувати права та привілеї Війська Запорозького, надані польськими королями й великими князями литовськими. Та згодом стало очевидно, що Московське царство насправді прагне реалізувати свої територіальні претензії за рахунок приєднання земель інших країн. 4. Як відбулося оформлення протекторату Московської держави над Гетьманщиною?

Оформлення протекторату Московської держави над Гетьманщиною мало декілька етапів:

- У жовтні 1653 р. Земський собор у Москві ухвалив рішення про прийняття Війська Запорозького з містами й землями прийняти під государеву високу руку» з одночасним оголошенням війни Речі Посполитій;

shkola.in.ua

- 8 січня 1654 р. в місті Переяславі було скликано військову раду для остаточного ухвалення рішення про московський протекторат над Гетьманщиною;

- московські посли вирушили Гетьманщиною з метою залучення населення до присяги на вірність московському царю;

- в березні 1654 р. до московського царя прибули українські посли й подали йому Просительні статті про права всього малоросійського народу. Узгоджений

переговорах угода мала назву Березневі статті. Складіть розгорнутий план за темою «Українська козацька держава в системі

міжнародних відносин». Скористайтеся відповідним планом-схемою в

електронному додатку.

І. Зовнішня політика Богдана Хмельницького щодо пошуку військових союзників.

1) Напрямки діяльності:

а) пошук держави-протектора;

б) ослаблення Речі Посполитої;

в) отримання військової допомоги для боротьби з Річчю Посполитою;

ІІ. Досягнення зовнішньої політики.

1) Укладання угод:

а) Бахчисарайський договір з Кримським ханством;

б) Зборівський договір з Річчю Посполитою;

в) Білоцерківський договір з Річчю Посполитою;

г) Березневі статті з Московським царством;

ґ) угода про військовий союз з Трансільванією;

д) угода про військовий союз зі Швецією.

2) Династичний шлюб:

а) Одруження сина Тимоша з Розандою Лупу.

3) Прийом послів, укладання угод.

4) визнання Гетьманщини іншими державами.

7. За додатковими джерелами визначте, як сприймали Гетьманщину країни Європи, що належали до католицького та протестантського таборів. Чим можна пояснити різне ставлення?

Країни протестантського табору - Швеція, Англія, Нідерланди, князівства Північної Німеччини - підтримували Україну. Країни католицького табору - Франція, Іспанія, австрійські Габсбурги, Папська держава, князівства Південної Німеччини - підтримували Річ Посполиту.

Визначальним був релігійний чинник - Річ Посполита була католицькою країною, отже її підтримували країни католицького світу. Хоча існували й виключення, і визначальним ставало політичне становище країни. Так, венеціанська республіка була католицькою державою, але прихильно ставилася до козацької державності, бо бачила в ній захисника від османської агресії.

8. Колективне обговорення. Оцінюючи українсько-московський договір 1654 р., історикиня О. Апанович зазначала, що він не був для України ні трагедією, ні ганьбою. Поясніть, як ви розумієте цю думку. О. Апанович у своїй характеристиці україно-московського договору врахувала історичну добу та політичну і ті військові умови, в яких перебувала Українська козацька держава. Політичний крок Хмельницького щодо протекторату пояснювався бажанням гетьмана зберегти українську державність і припинити війну під захистом сильнішої держави-протектора, яка, до того ж, сповідувала православ'я, як і козацтво. У феодальну епоху васалітет був нормою, і бути васалом сильнішого сеньйорапокровителя не означало ганьби для васала, а навпаки - визнання сеньйором його суб'єктності (визнання суспільного положення, статусу). Тотожний спосіб визнання можна побачити і в протекції Московської держави щодо Гетьманщини. Протекторат означав міжнародне визнання і захист сильнішої держави. Хоча, як бачимо, союз з Московією став катастрофічним для державності України в майбутньому.

§ 19. Воєнно-політичні події 1654 1657 рр. Сторінка 99

Якими були переваги й недоліки союзу з Московією для Української козацької держави? На думку Богдана Хмельницького, знекровлена у тривалій війні з Річчю Посполитою Гетьманщина мала отримати підтримку сильної держави для подальшій боротьбі з ворогом. Сусідніми країнами, які могли б надати протекторат, були Московське царство та Османська імперія. Отримання протекції Московської держави мало очевидну перевагу, оскільки Московська держава була православною, як і козацька Україна. Це була та єдина перевага, на яку зважив гетьман, поступаючись (говорячи сучасною мовою) частиною суверенітету Гетьманщини на користь Московського царства. Суттєвими недоліками протекції московитів було обмеження зовнішньополітичної діяльності гетьмана, нерівноправність договірних сторін (відносини рівня: сеньйор - васал), а також, як виявилося невдовзі) виношування далекосяжних загарбницьких планів Московії щодо поглинання території Гетьманщини та руйнації української державності. Які події відображено на картині? Опишіть, як відбувалася атака кавалерії. На картині зображений момент нападу польських вершників на татарську кінноту. Картина відображає збройну сутичку дуже динамічною, полотно сповнене швидкості і руху.

Чи згодні ви з твердженням, що Б. Хмельницький був державотворцем? Так. Під час розгортання визвольної боротьби Б. Хмельницький презентував програму, метою якої було створення Української козацької держави. В ході визвольної боротьби значна частина українських земель була звільнена від польської шляхти. Ці території потребували адміністрування. Формування управлінських органів, визначення їх повноважень, звітності і стало, по суті, формуванням державного апарату Української козацької держави - Війська Запорозького. Запитання та завдання 1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Від букви до слова». Правила гри. Ведучий(-а) загадує певне слово (поняття, назва, прізвище за темою параграфа тощо) та креслить на дошці клітинки, кількість яких відповідає кількості букв у ньому. Учні та учениці по черзі називають букви алфавіту. Якщо буква є в слові, ведучий(-а) «відкриває» її. Виграє той, хто швидше за всіх відгадає слово.

shkola.in.ua

Немирів - місто, взяте в облогу і знищене польським військом лютому-березні 1654 р. Золотаренко - козацький полковник, що разом з московським військом звільняв територію Білорусі від поляків в 1654 році. Натомість Білорусь захопили московити. Вічний - назва договору, укладеного 1654 року між Кримським ханством і Річчю Посполитою після підписання московсько-українського договору. Охматів - село в Україні, де 19-21 січня 1655 р. відбулася битва між московськоукраїнським і польсько-татарським військом, названа через сильні морози Дрижипольською.

Мінськ - місто в Білорусі, захоплене Іваном Золотаренком. Вільно - місто, де була 1656 року була укладена угода між Річчю Посполитою і Московським царством всупереч попередньому україно-московським договору. Данія - вступ цієї країни у війну проти Швеції звів нанівець спільний шведськотрансільвансько-український похід проти Польщі 2. Робота в малих групах. Обговоріть та охарактеризуйте перебіг воєнних дій у

1654 1655 рр. Якими були їхні підсумки для Української козацької держави? У відповідь на Переяславську угоду Річ Посполита вирішила відновлювати військові дії проти Української козацької держави. Протягом лютого березня 1654 року поляки здійснили похід на Поділля та Брацлавщину, де розорили 20 українських містечок. На межі Умані та Брацлава польські війська були зупинені силами українського спротиву. Одночасно з війною поляків у травні 1654 року на вимогу московитів було організовано спільний козацько-московський похід землями Білорусі та Смоленщини, результатом якого було захоплення цих земель московським військом.

У відповідь на Переяславську угоду Кримське ханство у липні 1654 р. укладає "Вічний договір" із Польщею - Іслям ІІІ Гірей вкрай вороже ставився до ідеї Московського протекторату над Військом Запорозьким.

В жовтні-листопаді 1654 р. 30 тисяч польського війська вдерлося на Поділля, жорстоко винищуючи мирне українське населення, а в грудні 1654 року - кримські татари. У січні 1655 року козацьке військо разом із союзниками московитами виступив проти ворога. Біля Охматова між противниками відбулася головна битва, наслідком якого стала зупинка польсько-татарського походу. Намагаючись перешкодити польсько-татарському союзу, Хмельницький повідомляє турецького султана про згоду на протекторат Османської імперії, на що султан забороняє кримському хану спустошувати Україну. Це рішення султана ускладнило становище Польщі. В той же час ведуться успішні бойові дії козацького війська на території Білорусі, захоплено Мінськ, Вільно і Гродно. Тоді ж на Польщу починає успішний наступ Швеція, здобуває Варшаву та Краків. Богдан Хмельницький за таких сприятливих умов у вересні 1655 року починає спільно з московитами визвольний похід на західні українські землі - бере в облогу Львів, захоплює ряд міст, вийшовши до Вісли. Проте рішучий наступ українського війська був невигідний шведам, які вбачали в тому загрозу своєму успіху в Польщі. Окрім того, татарське військо, не зважаючи на заборону султана, рушило на Україну. В таких умовах Хмельницький був змушений вертатися в Україну. Він зустрічається з польським послом і в обмін на визнання Польщею Української держави пропонує полякам свою допомогу в боротьбі з ворогом. Під час повернення в Україну козацько-московське військо в листопаді 1654 року було атаковане татарами, проте відбило їх напад під Озерною. В результаті з татарами була укладена угода про їх невтручання в боротьбу України та припинення нападів на українські і московські землі. Таким чином можна підсумувати, що 1654-1655 рр. були роками виснажливої боротьби Української держави за своє існування, пошуку Богданом Хмельницьким компромісних рішень і нових союзників.

shkola.in.ua

3. Чому Б. Хмельницький вважав укладення Віленського перемир’я порушенням Московською державою «Березневих статей» 1654 р.? Віленське перемир'я між Московським царством та Річчю Посполитою суперечило сутності Березневих статей 1654 року Української козацької держави з Московським царством, адже московити без узгодження з українською стороною укладали перемир'я з поляками - укладали мир з ворогом України. Віленська угода нівелювала Березневі статті.

4. У чому полягала зміна зовнішньополітичних орієнтирів Б. Хмельницького

після Віленського перемир’я?

У відповідь на Віленське перемир'я 1656 р. Богдан Хмельницький спрямовує зусилля на укладення військово-політичного союзу зі Швецією та Трансільванією. Мир

Московії та Польщі в обхід інтересів України Б. Хмельницький розцінює як зраду московитів.

Згідно українсько-трансільванського договору, укладеного в грудні 1656 року в угорському місті Раднот, після розподілу Речі Посполитої західні українські землі

мали перейти до Трансільванії.

5. Як відбувався похід козацького війська до Польщі наприкінці 1656 у 1657 р.?

В кінці грудня 1656 р. Б. Хмельницький, жодним чином не попереджаючи московитів, підтримує наступ на Польщу трансільванського князя Дєрдя II Ракоці. Об'єднане трансільвансько-українське військо переможним походом землями Західної України та Польщі вийшло назустріч союзникам шведам. Разом зі шведами вони здобули ряд польських міст. 19 червня 1657 року союзники захопили Варшаву. Тобто початок військової кампанії 1656 -1657 р. для Богдана Хмельницького були сприятливими. Проте проти Швеції виступила Данія, і шведи були змушені швидко покинути Польщу. До того ж, в Польщі розпочався широкий визвольний рух, а польські війська вторглися до Трансільванії. На допомогу полякам виступила татарська орда з Криму. В таких умовах Трансільванія складає зброю, а українському війську після звістки про вихід Трансільванії з війни довелося покинути територію Польщі, що означало повну поразку в польському поході спільного україно-шведсько-трансільванського війська. 6. Колективне обговорення. Охарактеризуйте історичне значення діяльності Б. Хмельницького.

- Богдан Хмельницький домігся об'єднання всіх патріотичних сил довкола ідеї національного, соціального і національного визволення українського народу з-під гніту польської шляхти;

- гетьман скерував народ на будівництво української держави та на боротьбу за її незалежність; - Хмельницький став творцем головних принципів національної державної ідеї, що стала головною у визвольній боротьбі українців для багатьох майбутніх поколінь; - Богдан Хмельницький зумів під час війни вести гнучку соціально-економічну політику, яка не дозволила розгортанню соціальних вибухів і громадянського протистояння всередині країни;

- гетьман зупинив спроби управління неосвічених низів (черні, охлосу), проводив курс на встановлення спадкового гетьманства;

- Хмельницький був блискучим полководцем, зумів створити боєздатне і організоване військо, уклав його військовий статут; - гетьман зайнявся створення української дипломатії, що створила умови для визнання козацької України іншими країнами.

8. Закінчіть складання таблиці «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.» (с. 76). Зробіть узагальнений висновок.

9. У своєму щоденнику литовський політичний діяч Альбрехт Радзивілл зазначав: «Хмельницький тримав русинів у такому послуху, що вони були здатні на все лише за одним його помахом». Чи згодні ви з таким твердженням? Богдан Хмельницький був лідером народних мас, а не тираном. Тому не можна погодитися з твердженням політичного діяча Альбрехта Радзивілла, з якого слідує

хибний висновок щодо Хмельницького-диктатора, а не Хмельницького-народного героя.

10. Англійська газета так писала про зовнішньополітичну діяльність Б.

Хмельницького в 1654 1657 рр.: «Гетьман робить усе від нього залежне, щоб звільнитися від своїх обіцянок московитам». Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою? Який характер мала зовнішня політика Гетьманщини в ці роки? Так, гетьман Б. Хмельницький протягом 1654 -1657 років намагався робити усе можливе, аби звільнити Україну від московської залежності. Зокрема, в січні 1655 року після Охматівської битви і попереднього переходу татар на сторону поляків (згідно Вічного договору від 10 липня 1654 р.), Хмельницький погоджувався на турецький протекторат, аби зруйнувати союз Речі Посполитої в Кримського ханства. Особливо посилилося бажання гетьмана розірвати договір з Московським царством після Віленського перемир'я московитів з поляками1656 року. Богдан Хмельницький в ті складні роки насамперед шукав союзників для боротьби з Річчю Посполитою за становлення Української держави.

11. Якими були досягнення та прорахунки Б. Хмельницького, здійснені ним у роки Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.? Поясніть свою думку. Найбільшим досягненням Хмельницького було утворення в ході Національно-визвольної війни Української козацької держави.

До прорахунків Б. Хмельницького, як довела пізніша історія, найшвидше можна віднести договір щодо протекторату Московського царства над Українською державою та обмеженням її суверенітету відповідно. Але це дуже дискусійне питання, адже у ХVІІ ст. протекторат сильнішої держави не був чимось незвичайним чи принизливим. Тим більше, що на той історичний момент захисту і покровительства молода Українська держава і її виснажене тривалою війною суспільство дійсно потребували. Варіантів було не багато - або Османська імперія, або Московія. Звісно, що у виборі сюзерена відіграв ключову роль релігійний чинник. Невдовзі побачивши, що Московія насамперед використовує протекторат для просування своїх політичних пріоритетів, Хмельницький почав активно шукати нові варіанти військових союзів. До прорахунків Хмельницького можна віднести недостатню контрольованість політичних і військових кроків сина Тимоша, які врешті привели його до загибелі та до втрати українською державою гідного спадкоємця, який би міг очолити Україну після смерті Богдана.

shkola.in.ua

12. За додатковими джерелами підготуйте історичний репортаж про воєннополітичні події 1654 1657 рр. Виснажена тривалою війною, козацька Україна потребувала сильного покровителя (сюзерена). Перед Б. Хмельницьким стояв вибір, на протекторат якої держави дати згоду. Варіантів було два - Османська імперія та Московське царство. Скликана в січні 1654 року Переяславська рада мала схвалити союз Війська Запорозького з московською державою. Вирішальним аргументом на користь протекторату московського царя стала його православна віра. Згодом було украдено письмовий договір - Березневі статті. Після укладення договору розпочалися спільні військові дії - разом з московитами козаки проводять походи на землях Білорусі (на чолі козаків був Іван Золотаренко). Для Хмельницького війна в Білорусі була не вигідна, у відповідь на московський протекторат Кримське ханство укладає союз з Польщею проти України. Проте в битві під Охматовом (хоч битва не мала переможця) козакам вдалося зупинити наступ татарсько-польського війська на Поділлі. Битва під Охматовом показала іншим країнам на послаблення Польщі, і це

активізувало Швецію, яка починає успішний наступ та швидко окуповує значні території Польщі. Таким чином, боротьба поляків на два фронти була вигідна українським силам. Московське царство, яке не бажало посилення Швеції, укладає всупереч договору з Україною Віленське перемир'я з Польщею. Це був віроломний крок московитів щодо України. Згідно перемир'я, Московія та Польща мають спільно воювати проти Швеції та її союзника Брандербургу, а московський цар мав бути обраним королем Речі Посполитої після смерті польського короля. Проте повного розриву відносин не сталося - Богдану Хмельницькому був потрібен міцний тил, а московити відсутність запрошення української сторони на перемовини з поляками називали якимись непорозуміннями. Проте це це було неправдою. Шведи розглядали козаків у війні з Польщею як найманців, а не військом Української держави. За участі козаків військовою коаліцією зі Швецією та Трансільванією було захоплено Люблін, Краків, Варшаву. Але у війну проти Швеції вступає Данія, і тому шведській армії доводиться переорієнтовуватися на війну з данцями. Поляки здійснили успішний наступ на Трансільванію, чим призвели до фактичного розпаду антипольської коаліції. Українські козацькі війська під тиском таких обставин 1657 року покидають Польщу. Таким чином, військовий похід 1657 року коаліції держав проти Польщі виявився невдалим.

Практичне заняття за розділом ІІІ. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Сторінка 103

II. Робота із синхронізованою хронологічною таблицею «Європа в Ранньомодерну добу»

Дата Подія в Україні Дата Подія в Європі

Лютий 1648 p.

1648 р.

23

грудня 1648 р.

Договір Б. Хмельницького

з кримським ханом

Перемога козаків

під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями.

Урочистий в'їзд козацького війська

в Київ Червень -

серпень 1649 р.

Облога Збаража, перемога козаків під Зборовом.

Зборівський мир.

1649 р.

Вестфальський мир.

Закінчення

Тридцятилітньої

війни в Європі

страта Карла І

проголошення республіки в Англії

Вересень 1650 p.

Договір про союз України з Молдовою 28 30

червня 1651 р.

Битва під Берестечком.

Зрада татар. Білоцерківський мир.

травня 1652 р.

8 січня 1654 р.

Березень 1654 р.

Перемога під Батогом.

Переяславська угода

з Москвою.

16531659 рр.

протекторат

Олівера Кромвеля

в Англії

Віленський мир

24 жовтня 1656 р.

Січень 1657 р.

Березневі статті

Невдалий похід проти Польщі

коаліції у складі

України, Швеції, Трансільванії

Європа в Ранньомодерну добу

21

липня 1655 р.

між Польщею

та Московією.

Вторгнення Швеції

в Польщу"Шведський потоп"

1. Які події зі всесвітньої історії ви внесли до таблиці? Чому ви обрали саме їх? Обрані події вказані в таблиці вище. Обрані вони за часовими рамками з подій в Україні, всі вони є підтвердженням тези про нерозривність історії України з європейською історією.

shkola.in.ua

2. Які події з історії України ви внесли до таблиці? Поясніть свій вибір. До таблиці внесені ключові події Національно-визвольної війни України проти польсько шляхетського гноблення. 3. Проаналізуйте зв’язок між подіями всесвітньої історії та історії України. Про що, на вашу думку, це свідчить? Так, завершення Тридцятилітньої війни затвердило нову конфігурацію політичних сил у Європі, активною частиною яких була Річ Посполита. Окрім політичних причин тридцятилітнього конфлікту, чи не найважливішою причиною була релігійна. Власне, "Шведський потоп" (наступ Швеції на Польщу) був певною мірою продовженням протистояння, в якому вже брала участь і Україна, насамперед з політичних мотивів, а не релігійних. В Англії 1640 року почалася буржуазна революція, завданням якої було зміна панівного феодалізму на буржуазні відносини. Відомо, що козаки вели товарне господарювання, використовуючи вільнонайману працю у виробничих відносинах - фактично, це було фермерське господарство. Богдан Хмельницький вів листування з ватажком англійської буржуазної революції Олівером Кромвелем. III. Дидактичні ігри. Варіант I Гра «Галерея історичних портретів» Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в три команди. Двом командам по черзі з галереї портретів (готує вчитель/вчителька) у випадковому порядку демонструється один із видатних історичних діячів. Після короткої наради представник команди називає його ім’я та надає йому стислу характеристику. Третя команда оцінює правильність виконання завдання, виправляє помилки. Рекомендований перелік історичних постатей: Богдан Хмельницький, Іван Богун, Ярема Вишневецький, Адам Кисіль та інші діячі, що відігравали значну роль у роки Національно-визвольної війни (королі Речі Посполитої, кримські хани, османські султани, козацькі полковники). Богдан Хмельницький. Гетьман Війська Запорозького, талановитий полководець ранньомодерної доби, що

здобув багато вагомих перемог у битвах, які зайняли величне місце в історії України. Богдану Хмельницькому вдалося підняти українців на національно-визвольну війну проти гніту Речі Посполитої у 1648-1657 роках. Гетьман заявляв, що має на меті звільнити весь український народ від польського національного, релігійного й національного гніту та об'єднати українські землі в Українську козацьку державуВійсько Запорозьке.

Аби вистояти у виснажливій боротьбі з Річчю Посполитою, погодився 1654 року на угоду з Москвою щодо її сюзеренітету над козацькою Україною. Угода передбачала, насамперед, військову допомогу з боку Росії. Проте, як зовсім скоро виявилося, Москва вбачала в договорі лише мету поглинання українських земель. По смерті великого гетьмана розпочалася трагічна Руїна, що тривала 30 років - з 1657 по1687 роки. Багато наступних гетьманів намагалися позбутися згубного впливу московитів на українські землі, проте безуспішно.

З часом польський гніт змінився на московський, який був нітрохи не легший за попередній, а почасти - й тяжчим.

Іван Богун

Іван Богун - найвідоміша постать часів Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Хоробрий полководець, легендарний народний герой, безстрашний козак, який прикрашає своєю відвагою, військовою кмітливістю та звитягою сторінки вітчизняної історії. Козацьке життя Івана Богуна було сповнене бойових баталій. Він був одним із однодумців Гетьмана Хмельницького. Очевидці згадують його як освічену людину, наділену природним розумом і талантом полководця. Іван Богун підтримав війну, розпочату Богданом Хмельницьким, і став одним з найбільш легендарних її полководців і одним з головних її організаторів. У боях під Вінницею Богун хитрим військовим маневром вивів польське військо на тонкий лід Південного Бугу, внаслідок чого потонуло багато польської шляхти.

shkola.in.ua

Полковник командував штурмом Кам'янець-Подільської фортеці і очистив її від ворога. Полководець відіграв вирішальну роль у Берестецькій битві 1651 року, коли козаки внаслідок втечі татар дивись потрапили в оточення. Іван Богун зміг вивести основну частину війська через болото, тож зовсім скоро було сформоване нове козацьке військо, що розбило поляків під Батогом 1652 року. Іван Богун був рішучим противником Переяславської угоди із Москвою, вважаючи неприпустимим кроком пов'язувати майбутнє Війська Запорозького з безпечною формою правління Московського царства. Ярема Вишневецький В українській історії постать Яреми Вишневецького є досить суперечливою. Кат українського народу і водночас польський герой, той, що зрадив православну віру і перейшов до католицизму. Ярема був нащадком Дмитра Вишневецького, засновника Запорізької Січі. Вважається, що перехід з православ'я в до католицизму був зумовлений бажанням князя створити і розбудувати Руське князівство, - тобто політичним інструментом. Відомо, що Вишневецький сприяв розвитку православної релігії.

З початком військових дій Національно-визвольної війни Вишневецький виступив проти Богдана Хмельницького, вважаючи його розбійником і зрадником польської корони. Він придушував повстання, вчиняючи надзвичайно жорстокі розправи над селянами.

1649 року Ярема Вишневецький був на чолі оборони Збаража. Обложеним вдалося відбити 17 штурмів татарсько-козацького війська. Перебуваючи в облозі, Вишневецький нарівні з усіма терпів голод і спрагу, був поранений.

Іншою важливою частиною діяльності Яреми Вишневецького була господарча діяльність. Князь звільняв від податків новоприбуле населення, сприяв розвитку ремесла. За часи його господарювання на колонізованих землях суттєво зросла кількість селян. Всі родові володіння Вишневецького на Лівобережжі були ним втрачені в ході Національно- визвольної війни. Ярема помер у війці 39 років. Можливо, від отруєння. Адам Кисіль Адам кисіль політичний і державний діяч Речі Посполитої, воєвода Брацлавський і Київський, православний сенатор Речі Посполитої. Кисіль був постійним представником Речі Посполитої під час переговорів із представниками гетьманського уряду в лютому 1649 року в Переяславі, в серпні 1649 року в Зборові, у вересні 1651 року - в Білій Церкві. У відносинах між Річчю Посполитою та Українською козацькою державою враховував інтереси козацтва щодо їх прав і привілеїв. Толерантна позиція в залагодженні конфлікту приводила до звинувачень на його адресу з обох ворогуючих сторін.

shkola.in.ua

Узагальнення за розділом ІІІ. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Сторінка 103

1. Перевірте, як ви розумієте значення термінів і понять розділу, за допомогою гри «Перекладачі». Правила гри. Учням та ученицям пропонується «перекласти» визначення запропонованих термінів і понять із «наукової» мови доступними словами. Найбільш вдалі формулювання можна внести до історичного розмовника класу. Рекомендований перелік термінів і понять: Гетьманщина - назва, яка вживалася щодо Української гетьманської (козацької) держави в 1648 — 1764 рр.; Військо Запорозьке (або Гетьманщина) - козацька держава, яка виникла на землях України внаслідок Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького; Генеральна рада - найвищий державний орган за часів Гетьманщини; гетьман - назва урядників, вищих воєначальників та голів держав у таких державних і військово-державних утвореннях, як гуситська Чехія, Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита, Козацька держава (Гетьманщина), Військо Запорозьке Низове та Українська Держава; наказний гетьман - в Україні у 17-18 ст. особа, що тимчасово обіймала посаду гетьмана; генеральна старшина - назва членів уряду Гетьманщини в 17-18 століттях. Генеральна старшина становила найближче оточення гетьмана. До складу генеральної старшини входили: генеральний обозний, генеральний суддя, генеральний писар, генеральний підскарбій, генеральний хорунжий, генеральний бунчужний, два генеральних осавули. Генеральна старшина брала участь у Генеральній військовій раді, вирішувала найважливіші політичні, адміністративні та військові питання,

проводила дипломатичні переговори, відала фінансами і судовими установами, очолювала збройні сили Гетьманщини; універсал - маніфести або законодавчі акти в Речі Посполитій та Гетьманщині в XVIXVIII ст. Адміністративно-політичний акт вищого органу державної влади. «Універсалами» також іноді називали свої звернення ватажки народних повстань. Найбільш виразної форми вони набули з часу проголошення гетьманом Б. Хмельницького;

полк - у Гетьманщині: 1) адміністративно-територіальна одиниця; 2) підрозділ козацького війська; сотня - у Гетьманщині: 1) адміністративно-територіальна одиниця; 2) підрозділ козацького війська; Переяславська рада - козацька рада 8 січня 1654 року щодо усного схвалення московського протекторату над Гетьманщиною; «Березневі статті» - договірні статті між Військом Запорозьким і Московією щодо умов протекторату; династичний союз - союз між двома і більше державами, заснований на перебуванні однієї династії при владі в даних державах. 2. Об’єднайтеся в команди та проведіть гру «Історичний ланцюг». Правила гри. Перший гравець називає дату, термін, персоналії, історичний факт, пов’язані з визначеною темою. Другий гравець має спочатку повторити те, що сказав його попередник, а потім додати своє слово. Наступний гравець робить так само. Перемагає гравець, що залишив за собою останнє слово.

1) 25 січня 1648 р. Богдан Хмельницький оволодів Микитинською Січчю.

Невдовзі Б. Хмельницького обрали гетьманом Війська Запорозького.

2) 6 травня 1648 р. Битва на Жовтих Водах. Перемога козацько-татарського війська над поляками.

3) 16 травня 1648 р. Битва під Корсунем. Перемога козацько-татарського війська над поляками.

4) 31 липня 1649 р. Поразка козацького війська під Лоєвом від литовців.

Литовському війську не вдалося захопити Київ.

5) 11-13 вересня 1648 р. Перемога над поляками в битві під Пилявцями.

6) Вересень-жовтень 1648 р. Облога військами Б. Хмельницького Львова.

7) 24 грудня 1648 р. Урочистий в'їзд Богдана Хмельницького в Київ.

8) Лютий 1649 р. переговори Б. Хмельницького із польською делегацією на чолі з київським воєводою Адамом Кисілем.

9) Квітень 1649 р. Переговори із московським посольством Григорія Унковського в Чигирині.

10) Травень 1649 р. Початок воєнних дій поляками на території Волині.

shkola.in.ua

3. Об’єднайтеся в пари та проведіть гру «Історія з географією». Правила гри. Учні та учениці по черзі називають історико-географічні назви, які зустрічалися в розділі, і вказують подію, яка пов’язана з тією чи іншою назвою. Жовті Води - 6 травня 1648 р., битва на Жовтих Водах. Корсунь - 16 травня 1648 р., битва під Корсунем Пилявці - 11 - 13 вересня 1648 р., битва під Пилявцями. Львів - вересень-жовтень 1648 р., облога Львова.

Київ - 24 грудня 1648 р., урочистий в'їзд Богдана Хмельницького.

Лоєв - 31 липня 1649 р., битва під Лоєвом.

Збараж - травень,1649 р. - облога Збаража.

Зборів - 5 серпня 1649 р. битва під Зборовом.

Чигирин - столиця Б. Хмельницького.

Берестечко - 18 червня 1651 р., битва рід Берестечком.

Біла Церква - 18 вересня 1651 р., Білоцерківський договір.

Ясси - столиця Молдавського князівства.

Гора Батіг - 22 травня 1652 р., Батозька битва.

Жванець - 1653 р., облога Жванця.

Переяслав - 8 січня 1654 р., Переяславська рада.

5. Проведіть круглий стіл за темою «Українсько-московський договір: союз чи поглинення».

Історики по-різному оцінюють українсько-московський договір 1654 р. На основі додаткових джерел з’ясуйте різні точки зору та обговоріть їх.

1) Повне поглинання України Росією, повна або часткова автономія України в складі Московського царства.

2) Дійсна унія двох держав - України й Московського царства на основі васалітетупротекторату або військового союзу.

6. Обговоріть у групі зміни в політичному та соціально-економічному становищі українців, спричинені Національно-визвольною війною. Українська козацька держава мала дипломатичні стосунки з багатьма країнами Європи, що підтверджувало її визнання європейськими володарями. Відбулися зміни у становищі всіх соціальних верств - козацтво стало провідною верствою населення, займало виборні державні посади, почалося виділення заможної еліти - козацької старшини. Покращилося становище православного духовенства, православна церква стала домінуючою в суспільстві, лише православні могли займати державні посади. Православне міщанство отримало рівні права в міському самоврядуванні, але через війну почався занепад господарства, ремесла (окрім виробництва зброї), торгівлі, погіршилися соціально-економічні умови життя. Державні селяни отримали особисту свободу, сплачували податок на користь Війська Запорозького.

Селяни, що належали шляхті, мали повертатися до своїх панів (за Зборівським договором). Втім, вони не визнавали договору, піднімали повстання проти шляхти і намагалися потрапити в списки реєстрового козацтва.

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом ІІІ. Варіант І Сторінка 103

1. Яку подію вважають датою початку Національно-визвольної війни? оволодіння Б. Хмельницьким без бою Запорозькою Січчю

2. Із яким кримським ханом у березні 1648 р. Б. Хмельницький уклав договір про військово-політичний союз? Іслям Герай III

3. У якому році Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. відбулася битва під Пилявцями? 1848 р.

4. Яка кількість козацького реєстру встановлювалася за Зборівським договором? 40 тис. осіб

5. Які наслідки мала битва під Берестечком для козаків?

укладання Білоцерківського договору

6. Події яких років Національно-визвольної війни українського народу середини ХVII ст. проілюстровано на картосхемі? 1648 1649 рр.

7. Який мистецький твір присвячений подіям Національно-визвольної війни українського народу середини ХVII ст. під проводом Б. Хмельницького?

Дари в Чигирині. Художник Т. Шевченко. 1844 р.

8. Під час якого з молдавських походів української армії, здійснених у роки

Національно-визвольної війни, загинув син Б. Хмельницького Тиміш?

четвертого

9. Яка з наведених держав католицького табору позитивно ставилася до боротьби українців проти влади Речі Посполитої в роки Національно-визвольної війни?

Венеціанська республіка

10. Укажіть історичну постать, про яку писала українська історикиня О. Апанович: «Категорично не прийняв ідею Переяславської ради… [його] вважали після Богдана Хмельницького козацьким стратегом номер один. Як писав до польського короля коронний обозний Андрій Потоцький, він із тих козаків, для яких “найвища державна рація щоб не бути ні під вашою, королівською, милістю, ні під царем”». І. Богун

11. Із якою державою 10 липня 1654 р. уклав «Вічний договір» кримський хан? Річчю Посполитою

12. Коли було укладено Віленське перемир’я між Річчю Посполитою та Московською державою? 1656 р.

13. Установіть відповідність між історичними постатями та їхніми характеристиками.

1 В. Бутурлін боярин, який очолював московське посольство на Переяславській раді 1654 р.

2 В. Шереметьєв московський воєвода, який у січні 1655 р. приєднався зі своїми військами до гетьмана

3 М. Потоцький коронний гетьман Речі Посполитої, який керував польською армією в битвах на Жовтих Водах і під Корсунем 4 Д. Чаплинський чигиринський підстароста, який напередодні війни захопив родинний хутір Б. Хмельницького Суботів

14. Установіть хронологічну послідовність подій. А загибель Т. Хмельницького під Сучавою 15 вересня 1653 Г облога Жванця жовтень-грудень1653 В битва під Охматовом 1655 Б укладення Віленського перемир’я 1656

15. Землі яких колишніх воєводств, згідно з умовами Зборівського договору, становили територію Української гетьманської (козацької) держави (три правильні відповіді)? Брацлавське воєводство, Київське воєводство, Чернігівське воєводство

shkola.in.ua

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом ІІІ. Варіант ІІ Сторінка 103 1. Що спонукало Б. Хмельницького до укладення союзу з Московією? нестача сил для боротьби з Польщею

2. Під час якої битви на бік повстанців на чолі з Б. Хмельницьким перейшли реєстрові козаки? під Жовтими Водами

3. У якому році було укладено мир, про який ідеться в уривку із джерела?«І зустріли вони короля, за чотири милі від Збаража; і був у них бій, і королівських людей козаки й татари побили, і розбили їх на три частини. І король сам відійшов у місто Зборів і прислав до гетьмана Хмельницького на розмову про мир…». 1649

4. Яка битва відкрила шлях до укладення династичного союзу між Військом

Запорозьким і Молдавським князівством? під Батогом

5. За Білоцерківським договором влада гетьмана поширювалася на територію одного воєводства

6. Про яку причину Національно-визвольної війни українського народу середини

ХVIІ ст. йдеться в уривку з історичного джерела?«Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноручно й зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому певну кількість… хліба, багато півнів, курей, гусей і курчат перед Великоднем, Трійцею та Різдвом…». соціально-економічну

7. Фрагмент барельєфу на саркофазі польського короля Яна ІІ Казимира відображає епізод битви Національно-визвольної війни українського народу під Берестечком

8. Союзницькі відносини з якою державою забезпечували Б. Хмельницькому

успішність бойових дій у 1648 1649 рр.? Кримським ханством

9. На якому портреті зображено гетьмана Б. Хмельницького? Хмельницький

зображений без бороди, з вусами і перами на шапці.

10. Яка кількість козацького реєстру встановлювалася відповідно до українськомосковських «Березневих статей» 1654 р.? 60 тис. осіб 11. Укладення якої угоди спричинило таку реакцію Б. Хмельницького? «А гетьман Богдан Хмельницький як шалений, який з розуму зійшов, заволав і мовив: “...уже діти, про те не печальтеся! Я то відаю по тому учинити треба відступитися від руки царської величності”. І запалився так, як не годиться православним християнам поступати». Віленського перемир’я

12. Козацьке військо, очолюване наказним гетьманом А. Ждановичем, у грудні 1656 липні 1657 р. вело бойові дії проти Польщі спільно з трансільванським і шведським військами

13. Установіть відповідність між зовнішньополітичним завданням гетьмана Б. Хмельницького та заходом для його виконання.

1 вирішення проблеми браку кінноти у власному війську - укладення військовополітичного союзу з Кримським ханством

2 легітимізація влади Б. Хмельницького, започаткування власної династії - здійснення молдавських походів

shkola.in.ua

3 пошук нових союзників після укладення Віленського московсько-польського перемир’я - укладення угоди про військовий союз із Трансільванським князівством

Шведським королівством 4 спроба досягнення компромісу з Річчю Посполитою - підписання Зборівського договору

14. Проаналізуйте картосхеми та розташуйте зображені події в хронологічній послідовності. Корсунь, Пилявці, Берестечко, Озерна 15. Проаналізуйте зображену картосхему. За нею можна (три правильні відповіді)

показати місце битви, у якій козацьке військо зазнало поразки зазначити місце укладення договору, за яким територію Гетьманщини було обмежено Київським воєводством

відстежити напрямок походу козаків у 1651 р.

shkola.in.ua