ГДЗ Історія України 8 клас Гісем 2021 частина 2

Розділ IV. Козацька Україна наприкінці 50-х рр. XVII на початку XVIII ст.

§ 20. Гетьманство І. Виговського. Розкол Гетьманщини. Андрусівське перемир’я.

Сторінка 104

Чому значна частина населення негативно сприймала політику І. Виговського?

Гетьман Іван Виговський на протязі свого гетьманування зробив багато політичних кроків, які не сприймалися суспільством:

1)гетьман проводив політику підтримки верхів суспільства, захищаючи насамперед їх інтереси,

2)у внутрішній боротьбі не гребував заручатися військовою допомогою сусідніх держав,

3)найбільшим політичним прорахунком гетьмана в очах населення була спроба знайти порозуміння з Річчю Посполитою щодо входження козацької України на правах широкої автономії до її складу. Суспільство, досконально не знайоме з тонкощами політичних реалій, розцінювало угоду Івана Виговського з Річчю Посполитою як порушення політичних пріоритетів Богдана Хмельницького. Запитання та завдання

1.Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Знайдіть, покажіть та розкажіть». Правила гри. Клас об’єднується в чотири команди. Кожна команда представляє одну з подій (укладення Гадяцької угоди, Конотопська битва, Чорна рада поблизу Ніжина, Андрусівське перемир’я). Учасники команди мають знайти інформацію про подію, показати на карті атласу місце, де вона відбувалася, та скласти розповідь про її наслідки для подальшого розвитку Української козацької держави. Укладення Гадяцької угоди. Основною тезою Гадяцької угоди 1659 року була спроба порозуміння гетьмана Виговського з Річчю Посполитою на противагу зазіханням Московії на територіальну цілісність і суверенітет Гетьманщини. За словами Виговського, "Москва хоче мати гетьмана, якого можна, взявши за хохол, за собою водити". Гадяцький договір передбачав широку автономію України у складі Речі Посполитої. Зокрема, Руське князівство (Україна) входило до складу Речі Посполитої як рівноправна складова федерації на тих же умовах, що Корона Польська і Велике князівство Литовське. Щоправда, польський сейм не затвердив в остаточному варіанті угоди назву "Руське князівство" та все ж при детальному аналізі змісту угоди можна прослідкувати зверхність Польської Корони з подальшою полонізацією українських земель.

Документ ніколи не діяв в Речі Посполитій. Його зміст, зважаючи на виснажливу

боротьбу з Польщею під час Визвольної війни, не міг бути сприйнятий українським суспільством.

shkola.in.ua

Конотопська битва Наслідком Гадяцької угоди стала агресія Московії проти Гетьманщини. Почалася війна. Московити закликали не підкорятися Виговському, "який прагне повернути Україну в польське ярмо". Частина лівобережних козацьких полків перейшли на бік московитів. У свою чергу, гетьман звернувся з листом до європейських володарів, у якому пояснював причини розриву з Москвою. 8-9 липня 1659 року під Конотопом між московським і гетьманським військом відбулася вирішальна битва, в якій

московити зазнали нищівної поразки. На боці українських сил були польські війська і татарська кіннота. Московитів переслідували три дні і і в Москві тривожного

очікували на козацькі полки.

Проте через внутрішні протиріччя результатами вражаючої перемоги українці

скористатися не змогли.

Чорна рада

Чорна рада відбулася 27 червня 1665 року близько Ніжина. Нараду було винесено

питання виборів Гетьмана Лівобережної України. У раді, окрім козаків, взяли участь запорожці, селяни та міщани - "чернь", саме тому такі ради називалися чорними. У них чернь мала право голосу. На час проведення Чорної ради Україна була розділена по Дніпру. Правобережжя знаходилося під впливом Польщі, а на Лівобережжі свій вплив намагалися поновити Московщина. Після короткого гетьманування переяславського полковника Якима Сомка, якого не визнавала Москва, гетьманом обрали кошового отамана Запорозької Січі Івана Брюховецького, як він казав, "людину просту й неписьменну", що користувався підтримкою черні. Андрусівське перемир’я - угода про припинення воєнних дій між Річчю Посполитою

Московією, укладена в селі Андрусові на 13,5 років. Фактично угода означала закінчення війни між Московією та Польщею, що тривала з 1654 року. Польща погодилася на мир у зв'язку з повстанням, що охопило її територію. Для України ця угода означала поділ по Дніпру без її участі: Правобережжя - Польщі, Лівобережжя - Московщині. Запоріжжя мало перебувати під контролем обох держав. Такий несправедливий поділ українських земель між країнами-агресорами викликав повстання козацтва. Порозуміння між Польщею та Москвою привело до росту у владних колах політичних симпатій щодо Кримського ханства і Османської імперії. 2. Які прорахунки політики І. Виговського призвели до загострення соціальнополітичного становища в Гетьманщині восени 1657 — взимку 1658 р.? Гетьман Виговський відстоював інтереси заможних верств населення, ігноруючи запити соціальних низів, що становили вагому більшість. Наступним недоліком його політики було збройне залучення іноземних держав до вирішення внутрішніх питань. Ці прорахунки привели до до козацьких заворушень, які жваво підтримав московський уряд, щоб був зацікавлений у дестабілізації внутрішньої обстановки в Україні. Виговський пішов на деякі поступки, зокрема дозволив призначення московських воєвод у найбільших містах Гетьманщини та перепис населення для збору данини московському цареві. Але ці кроки не виявилися ефективними. Врешті, для придушення повстання Іван Виговський вдався до залучення військової допомоги кримських татар.

shkola.in.ua

3. Колективне обговорення. Охарактеризуйте зміст Гадяцької угоди. У чому полягала відмінність цього документа від Зборівського договору 1649 р. і «Березневих статей» 1654 р.? Умови договорів із якою державою були більш прийнятними для Гетьманщини: із Московією чи Річчю Посполитою? Поясніть свою думку.

Гадяцька угода 1659 року. - Україна (Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводство) під назвою Руське князівство входила до складу Речі Посполитої як третя складова федерації нарівні з Польщею і Литвою; - федерація мала спільного короля, якого обирали представники Польщі, Литви, України; - гетьман, довічно обраний, очолював Руське князівство, затверджувався королем з

чотирьох кандидатів, що були представниками козацької старшини;

- гетьман не мав права проводити самостійну зовнішньополітичну діяльність;

- на території Руського князівства могли бути лише власні війська, заборонялося

розміщення польського чи литовського війська;

- козацький реєстр - 30 000 козаків;

- скасування церковної унії;

- створення шкіл та друкарень.

Зборівський договір 1649 р.

- визнання польським королем визнавав самоврядність Війська Запорозького в межах Брацлавського, Київського та Чернігівського воєводств. Українська козацька держава визнавалася як автономне утворення у складі Речі Посполитої;

- з території виводилися польські війська;

- козацький реєстр мав обмеження в 40 тисяч козаків. Ті козаки, які не потрапили до реєстру, мали повертатися під владу панів, повертатися в статус селян;

- підтверджувалися давні права і привілеї Війська Запорозького;

- На територіях Брацлавського, Київського та Чернігівського воєводств Польща зобов’язувався призначати на управлінські посади лише представників православної шляхти; Березневі статті 1654 р:

- московський цар давав обіцянку не порушувати прав та привілеїв Війська Запорозького, надані польськими королями й великими князями литовськими; - козацький реєстр - 60 тис. осіб;

- податки збирати українські урядники й передавати їх до царської скарбниці;

- гетьману міг підтримувати зовнішньополітичні відносини лише з дозволу московського царя;

- будь-які стосунки гетьмана з польським королем і турецьким султаном заборонялися;

- зберігався поділ населення на стани зі своїми правами й привілеями, діяли місцеві закони;

- адміністративні посади дозволялося займати місцевим урядникам;

- за православними священиками визнавалися права на майно, яке вони мали у володінні;

- гетьман давав згоду на право царя тримати в Києві московську військову залогу й тримати війська на кордоні з Річчю Посполитою;

- у разі нападів татар на українські землі була передбачена організація спільних українсько-московських походів;

shkola.in.ua

- Московське царство зобов’язувалося розпочати воєнні дії з Річчю Посполитою навесні 1654 р. Таким чином, порівнявши перелічені угоди, можна сказати, що спільною рисою всіх угод було обмеження суверенітету Української козацької держави та певною мірою втрата суб'єктності в міжнародних відносинах. Проте Гадяцький договір по багатьом ключовим позиціям був значно вигідніший для України, аніж договори з Московією. 4. Чому перемога під Конотопом не додала авторитету гетьману І. Виговському? Скористатися перемогою над московським військом Іван Виговський не зміг через внутрішню політичну ситуацію, що склалася в Україні. Проти влади гетьмана

виступало Лівобережжя та частково Правобережжя. Антигетьманський рух став причиною нової активації московського війська. Політична позиція Запоріжжя на чолі з отаманом Сірком теж була не на користь гетьмана - запорожці здійснили військовий похід на Аккерман і це стало наслідком розриву відносин між Іваном Виговським та кримським ханом. 5. У чому полягала недалекоглядність політики Ю. Хмельницького? Недалекоглядність політики Юрія Хмельницького полягала в тому, що він не зміг досконало проаналізувати й зробити відповідні висновки щодо політичних планів Московського царства щодо українських земель. Оцінюючи умови Гадяцької угоди та Березневих статей, не надто складно побачити прагнення Московії загарбати Україну, позбавити її суб'єктності у відносинах з іншими державами.

7. Складіть у зошиті порівняльну таблицю «Договори, укладені Гетьманщиною із сусідніми державами». Питання для порівняння визначте самостійно.

Назва договору

Зборівський

договір 1649 р.

Березневі статті 1654 р.

Гадяцький договір 1659 р.

Територія Української

Київське, Чернігівське та

Брацлавське

держави

воєводства

козацької

Держава-підписант Корона Польська Московське царство Корона Польська Територія української

держави: Наддніпрянщин

а, Сіверщина, Полісся та

Східне Поділля

Козацький реєстр 40

Присутність

іноземного війська на території

Української

держави

Зовнішньополітичн а діяльність

відсутні

присутні

гетьман здійснював зовнішньополітичн у діяльність

гетьману заборонялася

самостійна зовнішньополітична діяльність

Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства

відсутні

гетьману

заборонялася

самостійна зовнішньополітичн а діяльність Договори, укладені Гетьманщиною із сусідніми державами 8. Робота в парах. Обговоріть і визначте етапи обмеження прав Української козацької держави в 1654 1667 рр. Які методи використовувала Московія в обмеженні прав козацької України?

shkola.in.ua

- Переяславська рада 8 січня 1654 року - ухвалила про перехід у підданство православного московського царя. - Березневі статті 1654 року («Просительні статті про права всього малоросійського народу») - визначення кількості українського війська, податки в царську казну, обмеження зовнішньополітичної діяльності гетьмана (лише з дозволу царя), повна заборона відносин з турками та поляками, московська військова залога в Києві. - Московсько-українська війна 1658-1659 рр. - як наслідок Гадяцької угоди гетьмана Івана Виговського з Річчю Посполитою - спроба Московії не допустити входження Гетьманщини до складу Речі Посполитої. - Переяславські статті 1659 р. - змінені московитами Березневі статті з додатковими обмеженням суверенітету Української держави. Впродовж історії видавалися

московитами за дійсні Березневі статті і мають назву Переяславського фальсифікату. Підписані Юрієм Хмельницьким.

- Батуринські статті 1663 року - окрім попередніх умов, що обмежували права України, додавалися нові: забезпечення продовольством московського війська на українській території, повернення московських утікачів, заборона українським купцям продажу в Московії вина й тютюну, заборона продажу хліба з Гетьманщини на Правобережжя та кримським татарам, ревізія майна і населення Гетьманщини.

Підписано Іваном Брюховецьким.

- Московські статті 1665 року - українські землі проголошувалися володіннями московського царя, з яких на його користь малися збиратися податки; вибори гетьмана проводилася за присутності московських представників, а гетьманські клейноди новообраний гетьман отримував з рук царя; повністю заборонена зовнішньополітична діяльність гетьмана, Київську митрополію мав очолити московський ставленик; заборона гетьману надавати містам самоврядування, таке право залишалося виключно за московським царем; збільшення кількості Московського війська; збір податків безпосередньо московськими воєводами. - Андрусівський мир 1667 року - поділ українських земель між Річчю Посполитою і Московською державою по Дніпру без участі української сторони. У питанні захоплення українських земель Московська держава не гребувала жодними методами - від ведення відкритих воєнних дій до використання поточної політичної ситуації з максимальною вигодою для себе, при цьому застосовуючи шантаж, підкуп, залякування та брутальне застосування військової сили щодо населення.

9. Який рік слід вважати датою розколу Української козацької держави на Лівобережну і Правобережну Гетьманщину: 1660, 1663 чи 1667? Поясніть свою думку.

1660 рік, Слободищенський трактат - підписання документу Юрієм Хмельницьким призвело до політичного розколу українського суспільства: на Правобережжі і

Лівобережжі було встановлено окремі гетьманати.

§ 21. Правобережна та Лівобережна Гетьманщина в 60 70-х рр. XVII ст.

Сторінка 111

Якими методами намагався об’єднати Гетьманщину П. Дорошенко? Дорошенко проводив жорстку політику в питанні підпорядкуванні своїй владі. На Правобережжі він відновлював господарство, відбудовував міста, місцеві адміністрації, формував військо (20 тисяч сердюків). Для проведення своєї політики заручався військовою допомогою зовнішніх сил, зокрема, Кримського ханства - проте спільний з татарами Західний похід (на Волинь, Західне Поділля, Галичину) виявився невдалим. Запитання та завдання

shkola.in.ua

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Хто з них?». Правила гри. Учні та учениці вибирають зі списку історичну особистість (тут: П. Дорошенко, Ю. Хмельницький, Д. Многогрішний, П. Суховій, М. Ханенко, Мехмед IV тощо). Учитель/ учителька зачитує перелік подій, на які мають відгукуватися головні герої, якщо вони брали в них участь. - Петро Дорошенко В січні 1666 року в Чигирині козацька рада обрала гетьманом Правобережної України. Формує військо з 20 тисяч сердюків.

Мета діяльності - об'єднання Правобережної і Лівобережної України під своєю

владою.

Союз із Кримським

ханством.

Отримання Османського протекторату.

8 червня 1668 року проголошено гетьманом «Обох берегів Дніпра».

Останні роки життя на вимогу московського царя провів у селі Ярополчому під Москвою.

Юрій Хмельницький

Обраний гетьманом на козацькій раді в Германівці 11 вересня 1659 року.

Підписав Переяславські статті 1659 року, які на догоду московитам суттєво

обмежували суверенітет Української держави.

Після поразки Московського війська під Слободищем перейшов на сторону Польщі, що спровокувало розкол українського суспільства. Склав гетьманську булаву 1663 року і постригся в ченці під ім'ям Гедеон.

Дем'ян Многогрішний

Призначений Дорошенком Лівобережним гетьманом 1668 року. 16 березня 1669 року підписав з московитами Глухівські статті. Козацька старшина, невдоволена діями гетьмана, сфабрикувала на нього наклеп і написала донос у Москву. Перший політичний засланець України, ув'язнений московитами в Сибіру (в Іркутському острозі).

Петро Суховій Обраний на гетьманування на Запорожжі 1668 року. Користувався підтримкою кримського хана Аділ-Гірея та османського султана Мехмеда ІV.

Був третім гетьманом в Україні, одночасно з Дорошенком та Многогрішним. Зазнав поразки від Дорошенка 1669 року.

Михайло Ханенко

1669 року проголошений частиною козаків гетьманом на Правобережжі.

Петро Суховій був у нього генеральним писарем.

1670 року підписав Острозькі статті.

1674 року склав гетьманську булаву перед Лівобережним гетьманом Іваном

Самойловичем.

Мехмед IV

Османський султан, який 1650 року взяв під свій протекторат Військо Запорозьке (Українську козацьку державу).

Надавав підтримку українським гетьманам Богдану Хмельницькому, Івану

Виговському, Юрію Хмельницькому, Павлу Тетері, Івану Брюховецькому, Петру Дорошенку.

shkola.in.ua

1672 року був на чолі османської армії, яка спільно з козаками Петра Дорошенка звільнила від війська Речі Посполитої чималу частину Поділля та Галичини.

1677 - 1681 році вів спільно з українськими військами, очолюваних Юрієм Хмельницьким, війну проти московитів за Лівобережну Україну. 2. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, якою була мета політики гетьмана П. Дорошенка. Чи досяг він її? Головною Петро Дорошенко метою політичної діяльності вважав об'єднання всієї

України під своєю владою. Це було непросте завдання, адже після Андрусівського миру 1667 року Україна була розділена на Правобережну і Лівобережну, що перебували під окупацією Речі Посполитої та Московської держави відповідно.

У політиці обох окупантів гетьман бачив лише корисливі цілі, які стали особливо відкритими після підписання ними Андрусівського миру 1667 року, що закріплював

поділ України по Дніпру без участі української сторони. Тому виникала потреба пошуку нового союзника, який би допоміг міг об'єднати Україну та утримати її цілісною під владою українського гетьмана. Цим союзником стала Османська імперія, яка прийняла в Україну на умовах васальної залежності. Проте Дорошенку не вдалося досягти бажаного результату.

3. Поміркуйте, чому військово-політичний союз гетьмана П. Дорошенка з

Османською імперією призвів до нового спалаху громадянської війни в Українській козацькій державі.

Умови військово-політичного союзу Петра Дорошенка з Османської імперією в цілому були прийнятними для України. Так, згідно їх положень населення українських земель звільнялися від сплати податків і данини, православна церква отримувала автономію, туркам і татарам заборонялося в Україні руйнувати українські села і міста, брати ясир та зводити мусульманські мечеті. Проте в українському суспільстві, з огляду на минулий політичний досвід, панувала недовіра до турків та до татар, як до представників іншої віри та політичної сили, яка не надто переймалася питаннями честі та могла, за умови власної політичної доцільності, досить легко переходити на сторону ворога. Польща і Московія продовжували агресивні дії стосовно України (в яких брали участь і українські ворожі сторони), що практично зводило нанівець амбітні плани Петра Дорошенка - так, після поразки Польщі за Бучацьким миром 1672 року, відвойовані в поляків Правобережні землі України переходили під владу турків, а не Дорошенка. До того ж, Бучацький мир активізував московитів, які побачили в ньому відмову Речі Посполитої від Правобережжя, тож вони 1673 року почали захоплювати міста на Правобережній Україні. Лівобережний гетьман Самойлович 1674 р. проголосив себе гетьманом обох сторін Дніпра. Дорошенко 1676 р. зрікається протекторату Османської імперії та визнає владу московського царя. В цих умовах поляки знову захопили більшу частину Правобережжя. Турки й татари допомогли Дорошенку вигнати московитів на Лівобережжя. За Журавненським миром 1676 року між Османською імперією і Польщею за турками Польща визнала Поділля, на чолі якого ставила Дорошенка. Проти присутності татар і турків на українських землях категорично виступало запорозьке козацтво.

4. Як можна оцінити арешт і заслання московською владою гетьмана Д. Многогрішного?

shkola.in.ua

Це було грубе втручання сусідньої держави у внутрішні справи України, порушення її суверенітету, акт агресії з метою знищення її державності. Московити мали на меті окупацію і приєднання українських земель до Московського царства. 5. Чому повернення Ю. Хмельницького до влади завершилося невдачею? Для початку ватро зауважити, що Юрій Хмельницький не був вродженим політиком. У політичне життя Юрія привів батько Богдан після загибелі свого старшого сина Тимоша. Вже по смерті Богдана Хмельницького найбільше суспільне значення мало заслуги батька та прізвище, яке носив Юрій, а не його особисті якості, як політика. Тому апріорі він міг перебувати лише під зовнішнім управлінням, бути маріонеткою

чиїхось руках, нездатний до прийняття самостійних, вольових, обдуманих і глибоких

рішень. То ж Юрія Хмельницького саме так і використовували московити, поляки, турки, вручаючи йому гетьманську булаву. Об'єктивно політична ситуація в Україні була настільки складною, що оцінювати її мірками лише дій та особистості власне Юрія Хмельницького було б неправильним.

6. Коли і на яких умовах була припинена боротьба за Правобережну Гетьманщину між Османською імперією та Московією? У жовтні 1676 року польський король уклали з турецьким султаном Журавненський мир, згідно якого Річ Посполита визнавала за османами Поділля, а за гетьманом Петром Дорошенком - переважну частину Правобережжя. Але цей договір не не підтвердив польський сейм, і тому він залишився не виконаним, тож бойові дії продовжувалися.

Наступним кроком Османської імперії її була спроба встановити контроль над Правобережжям уже після зречення Дорошенка. Для того турки 1677 року дали в руки булаву Юрію Хмельницькому, він разом з турецькою армією почав відвойовувати Правобережжя собі, але не мав підтримки населення. В ході військової операції найбільше постраждав Батурин - козацька столиця і резиденція українських гетьманів. Всього відбулося три Чигиринські походи Юрія Хмельницького. Спочатку обороні Чигирина допомагало московське військо та лівобережні козацькі полки на чолі з гетьманом Самойловичем, але в наступних двох походах Чигирин залишився без допомоги. Козацьку столицю було захоплено і зруйновано. Ціною замирення турків і московитів стало місто Чигирин.

8. Складіть синхронізовану хронологічну таблицю подій Руїни.

1658 р. Червень. У Києві зосереджується московський військовий загін Шереметьєва. Початок Руїни в Україні. Бій гетьмана І.Виговського із заколотниками Я.Барабашем та М.Пушкарем під Полтавою. Вересень. оголошення україно-московської війни 1658 1659 рр: гетьман І.Виговський йде на україно-московські кордони, Іван Нечай розпочав бойові дії у Білорусі. 16 вересня укладення україно-польського Гадяцького договору: Україна у складі Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств під назвою Велике Князівство Руське входила на рівних правах з Польщею і Литвою до складу федерації; реєстр мав залишитися на рівні 60 000 козаків; припинялось переслідування православ'я 20 жовтня. в Україну втретє вступило 15-тисячне московське військо на чолі з князем Ромодановським.

shkola.in.ua

30 жовтня. поразка гетьманських військ при спробі вибити московські війська з Києва. 1659. Березень-квітень. похід в Україну московської армії на чолі з князем О. Трубецьким. Червень. зняття московської облоги з Глухова. 27 29 червня. Конотопська битва, в ході якої московські війська зазнають поразки і залишають територію України. Іван Сірко нападає на землі союзника І. Виговського — Кримського хана, і той вимушений залишити гетьмана. Серпень-вересень московському цареві присягають Київський, Переяславський і Чернігівський полки. Армія Трубецького урочисто вступає до Ніжина, де йому присягає полк Івана Золотаренка.

Жовтень Іван Виговський зрікається гетьманської булави на користь 18-річного Юрія

Хмельницького і переїжджає до Польщі.

17 жовтня

Юрій Хмельницький вимушений підписати з Москвою Переяславські статті, які обмежували владу гетьмана і наступали на автономію України. 1660 17 серпня. воєвода Шереметьєв виступив з московським військом на Львів проти Польщі, військо Гетьмана Ю. Хмельницького рушило слідом.

16-26 вересня. московсько-козацькі сили зазнали поразки від польсько-татарських військ у битві під Любаром і відступили до Чуднова, де потрапили в облогу до поляками і татар.

7-8 жовтня. Слободищенська битва: війська Гетьмана Юрія Хмельницького зазнають поразки від поляків і татар.

17 жовтня. Юрій Хмельницький підписує з поляками Слободищенський трактат про повернення України до складу Польщі.

4 листопада капітуляція московської армії під Чудновим, полон В.Шереметьєва, який зобов'язувався сплатити Польщі 300 000 рублів і вивести московські війська з Києва, Чернігова і Переяслава.

Переяславська козацька рада:обрання Якима Сомка переяславським полковником і наказним гетьманом Лівобережжя. Розкол України на Лівобережну промосковську і Правобережну антимосковську, в якій гетьманом залишався Ю. Хмельницький.

1661 грудень Ю. Хмельницький на Корсунській раді зрікається гетьманської булави і йде в монахи

1663 13 січня обрання у Чигирині гетьманом Правобережжя Павла Тетері (1663 1665), який притримувався пропольської орієнтації. За його проханням поляками було страчено І. Виговського і ув'язнено Юрія Хмельницького.

18 червня Ніжинська чорна рада: обрання при підтримці московських військ гетьманом Лівобережжя Івана Брюховецького (1663 1668). Інших кандидатів на гетьманство — Василя Золотаренка та Якима Сомка було схоплено і в подальшому страчено.

Жовтень початок великого польсько-козацького походу на Лівобережжя. Армія короля Яна Казимира заволоділа містами (за винятком Києва, Переяслава, Чернігова, Ніжина, Гадяча, Глухіва) і почала рухатись у бік Москви. 17 листопада гетьман Лівобережжя І. Брюховецький підписав з Москвою Батуринські статті, які внесли деякі поправки до Березневих статей 1654 р. Діяли до 1665 р., коли були замінені Московськими статтями.

1664 Після низки поразок під Воронежем та Пироговкою, війська Речі Посполитою починають відступ. Московські загони їх переслідують.

1665 Серпень козацька старшина обирає Петра Дорошенка (1665 1676) гетьманом на Правобережжі.

shkola.in.ua

Жовтень гетьман Лівобережжя І. Брюховецький їде на уклін до Москви, де 11 жовтня в обмін на отримання боярства і земельних володінь на Чернігівщині підписує Московські статті, чим значно звужує владу Гетьмана і автономію українських земель. Зокрема, московська війська отримували право на розміщення у 16 містах України, українські землі переходили безпосередньо під владу московського царя.

1666 19 січня козацька рада на Правобережжі затверджує гетьманом Петра Дорошенка (1665 1676)

Березень – квітень перепис населення Лівобережної України для визначення податків.

Осінь до Чигирина прибуває османський посол з пропозицією протекторату. Старшинська рада загалом погоджується.

Початок Польсько-козацько-кримської війни (1666 1671)

19 грудня

розгром козацько-татарським військом (бл. 25 тис. воїнів) 10-тисячного польського корпусу, що вступив на Брацлавщину (Браїлівська битва); оволодіння П. Дорошенком Браїлова. Татарські походи на Західну Україну.

Остаточний розрив Дорошенка з Польщею.

1667 30 січня — підписання між Річчю Посполитою і московським царством

Андрусівського перемир'я на 13,5 років, яким закінчились війни за Україну 1654 1666 рр. Всупереч рішенням Переяславської ради, Московія погодилась залишити Речі Посполитій українські землі на захід від Дніпра. Землі Запорожжя до 1686 р.

опинились під подвійним протекторатом держав. Лютий Москва заборонила Україні продавати свої товари до інших країн, крім Московщини, але на своєму кордоні вона накладала на українські товари велике мито. Жовтень — похід 24-тисячного козацького війська разом з татарами на Галичину. Облога 25-тисячного польського війська на чолі з коронним гетьманом Яном Собеським біля Підгайців. Напад запорожців на чолі з харківським полковником Іваном Сірком та кошовим Жданом Рогом на Крим, внаслідок чого татари підписали мир з Польщею і полишили П. Дорошенка. 9 жовтня: Підгаєцька угода — П. Дорошенко визнає владу польського короля.

1668 19 січня — під впливом розгортання антимосковського руху на Лівобережжі гетьман Іван Брюховецький скликає у Гадячі таємну раду, де вирішено розірвати стосунки з Москвою і просити протекції у турецького султана. Середина березня — царські залоги встояли лише в Ніжині, Чернігові, Переяславі

Острі.

Травень — на Лівобережжя вступають московські війська на чолі з бєлгородським воєводою Г.Ромодановським. Чернігівський полковник Дем'ян Многогрішний, харківський Іван Сірко закликають П.Дорошенка до спільних дій.

П. Дорошенко з військом вступає на Лівобережну Україну. Підлеглі І.Брюховецького повстають проти свого гетьмана і видають його П. Дорошенку, після чого страчують (8 травня під Опішнею).

8 червня — проголошення Петра Дорошенка Гетьманом всієї України. Запорожці обирають гетьманом Петра Суховія (1668 1669), який також здобув підтримку кримського хана.

1669 П. Суховій і татари розбиті силами П. Дорошенка і І.Сірка під Ольхівцем.

9 березня — за відсутності П. Дорошенка і в умовах наступу московської армії на Лівобережній Україні гетьманом проголошено Дем'яна Многогрішного (1669 1672), який влаштовував Москву.

shkola.in.ua

10-12 березня — Генеральна Військова Рада у Корсуні затверджує союзний договір

Туреччиною.

16 березня — Д. Многогрішний підписує Глухівські статті (замість Московських статей 1665 р.) на основі Березневих статей 1654 р.: реєстр 30 тис. козаків, московські гарнізони у Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині і Острі. Травень — на Запорожжі гетьманом проголошено Петра Суховія, який спирався на підтримку уманського полковника Михайла Ханенка.

Липень — П. Дорошенко завдає поразки П. Суховію.

Серпень — обрання в Умані гетьманом Михайла Ханенка (1669 1674), який орієнтувався на Польщу. Був підтриманий трьома правобережними полками.

П. Дорошенко укладає договір про протекторат з Туреччиною і отримує від султана титул санджакбея.

29 жовтня — перемога Петра Дорошенка над Михайлом Ханенком під Стеблевом. 1670 2 вересня — М. Ханенко уклав з польськими делеґатами договір в Острозі, на основі якого Польща визнала Ханенка гетьманом Правобережжя, а він погоджувався на підданство польській короні на умовах автономії лише для козацької верстви

1671 Осінь — похід польського війська на чолі з Яном Собеським на Поділля проти П. Дорошенка, захоплення Брацлава, Могилева, Вінниці.

1672 Гетьман Петро Дорошенко отримав допомогу від Туреччини і розпочав масштабні бойові дії проти Польщі і її ставленика М. Ханенка.

13 березня — переворот на Лівобережжі: козацька старшина заарештувала гетьмана Д. Многогрішного і видала його царському уряду (Гетьмана було засуджено у Москві, звинувачено у державній зраді і заслано до Сибіру) Арешт і заслання до Сибіру кошового отамана Івана Сірка Початок польсько-турецької війни 1672−1676 рр. 17 червня — На старшинській раді в Козачій Діброві (біля Путивля) гетьманом обраний Іван Самойлович (1672 1687). Виступав за об'єднання всіх українських земель. Конотопські статті: підтвердження Глухівських статей і звуження влади гетьмана на користь старшини.

27 серпня — Турецько-татарсько-українська армія на чолі з султаном Мехмедом IV (100 000 воїнів), кримським ханом Селім Ґераєм, та гетьманом П. Дорошенком (12 000 воїнів) здобули польську фортецю Кам'янець на Поділлі. 18 (28) жовтня — Бучацький мирний договір між Річчю Посполитою і Османською імперією: остання отримувала від Польщі Подільське воєводство, на Брацлавщині і у південній Київщині визнавалась влада васала Порти гетьмана П. Дорошенка.

1673 квітень — польській сейм відмовляється визнати умови Бучацького миру 1672 р. Поновлення польсько-турецької війни.

11 листопада — битва під Хотином: Ян Собеський розбив турецьку армію Гусейнапаші і здобув Хотин

shkola.in.ua

1674 Січень — вторгнення московсько-козацьких військ (70 000) на чолі з Г. Ромодановським та І. Самойловичем на Правобережжя. Оволодіння ними Бужиним, Черкасами, Каневом, Корсунем. Битва під Лисянкою — поразка і полонення наказного гетьмана Г. Дорошенка. Березень — до Переяслава прибув М.Ханенко, який склав гетьманську булаву, отриману від польського короля. 15 (25) березня — на Генеральній раді у Переяславі І. Самойловича проголошено гетьманом «обох берегів Дніпра». Переяславські статті 1674 р. (на основі попередніх україно-московських договорів) Червень — московська армія під командуванням воєводи Григорія Ромодановського і козацькі полки на чолі з гетьманом Іваном Самойловичем взяли в облогу гетьманську столицю — Чигирин. Два тижні гетьманські війська завзято обороняли місто. На допомогу Дорошенку під Чигирин підійшла турецько-татарська армія під командуванням візира Кара-Мустафи, яка змусила Самойловича і московські війська відступити. Прямуючи на Чигирин, турки спалили декілька міст Правобережжя

(Ладижин, Вінницю, Ямпіль, було взято і знищено Умань).

Осінь — на Поділля вступають польські війська і здобувають Брацлав, Могилів, Бар.

1675 Весна — Ян ІІІ Собеський призначає наказним гетьманом на Правобережжі

Остапа Гоголя (1675 1679 рр.) і підпорядковує йому Подільський, Брацлавський, Кальницький та Уманський полки.

27 липня — турки і татари штурмом оволоділи Збаражем.

24 серпня: Король Ян Собеський розбив 10 000-й татарський загін під Львовом.

10 жовтня — на козацькій раді в Чигирині Петро Дорошенко склав гетьманські

клейноди (а Іван Сірко прийняв від нього присягу на вірність цареві), але не виконав вимоги Кремля провести зречення перед І.Самойловичем і Г.Ромодановським на Лівобережжі, що незабаром призвело до нападу московських військ на Чигирин.

1676 19 вересня

— штурм гетьманської столиці Чигирина московсько-козацькими військами. У

безнадійній ситуації П. Дорошенко зрікається гетьманства перед московським урядом.

17 жовтня

— Журавненський мирний договір між Польщею і Туреччиною: Польща домоглася скасування данини (1672 р.) і влади П. Дорошенка у Білоцерківському і Паволоцькому полках. Сеймом затверджений не був.

1677 Весна

— Турки призначають Юрія Хмельницького

«Князем Сарматії і Гетьманом Війська Запорозького» (1677 1681)

Липень

— 1-й Чигиринський похід турецької армії (100 120 000 воїнів) під проводом Ібрагіма-паші з метою перенесення туди столиці Ю. Хмельницького з Немирова. Чигирин було відстояне 12,5-тисячним гарнізоном, а також московськими (32 000) військами Г.Ромодановського і козацькими загонами (20−25 тис.) гетьмана

І.Самойловича, які розбили турків під Бужином 28 серпня 1678 Липень — 2-й Чигиринський похід турецької армії (200 000) на чолі з великим візирем Кара-Мустафою.

3 серпня — Угода між Московією і Польщею про продовження Андрусівського

перемир'я на 13 років (передача Росією Невеля, Себежа, Веліжа Польщі в обмін на Київ). 11 серпня

— знищення Чигирина турками і відступаючими московитами.

9. Робота в парах. Обговоріть і порівняйте «Глухівські статті» 1669 р. з «Московськими статтями» 1665 р. Що було між ними спільного, а що відмінного? Відмінне виділене курсивом. Московські статті 1665 р.

shkola.in.ua

Глухівські статті 1669 р. Військові гарнізони розміщувалися тепер крім головних полкових міст і в Полтаві, Кременчуці, Новгороді-Сіверському, Каневі і навіть на Запоріжжі (у фортеці Кодак) кількість

московських військ

в Україні збільшувалась до 12 тис.

повноваження московських воєвод

Московські воєводи залишились лише в п'ятьох містах Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині і Острі, де вони не мали права втручатись у справи місцевої адміністрації;

значно обмежувався перехід селян у козацтво.

суттєво зростализбирання податків

із некозацького населення, хліба на утримання гарнізонів, грошових зборів тощо.

вибори гетьмана відбувалися

в присутності московських

представників, а гетьманські

клейноди новообраний

гетьман отримував від царя;

дипломатичні відносини

гетьмана з іншими державами заборонялися;

козацький реєстр встановлювався

в розмірі 30 тис. чоловік;

гетьман мав право утримувати

1 тис. чоловік найманого війська;

право гетьмана клопотатися перед царським урядом про надання українській козацькій старшині

дворянських звань

московські воєводи збирали податки з українського населення

заборонялися постої російського

податки збирались для царської казни винятково козацькою старшиною; Київську митрополію мав очолити московський ставленик;

війська в козацьких дворах гетьман позбавлявся права надавати українським містам самоврядування, відтепер це здійснював тільки цар;

українські землі й міста проголошувалися володіннями

право клопотатися перед царським урядом про надання українській

козацькій старшині дворянських звань

одночасно гетьману заборонялось вступати у відносини

з іноземними державами, дозволялося посилати козацьких послів на російські переговори з Польщею та Кримом, якщо там йшлося про Україну; Порівняння Московських і Глухівських статей

московського царя, а з їхнього населення (крім козаків) стягувалися податки до царської скарбниці;

10. Колективне обговорення. Якою, на вашу думку, була роль гетьмана П. Дорошенка в тогочасних подіях? Чи справедливо його називають «Сонцем Руїни»? "Сонцем Руїни" Дорошенка назвали тому, що він мав щирі і благородні помисли щодо об'єднання України, аби звільнити її від гніту московитів і поляків, зібрати докупи пошматовані українські землі. Для здійснення своїх задумів він змушений прийняти турецький протекторат, та його успіх як гетьмана обох сторін Дніпра був недовгим, бо в кінцевому підсумку турецька протекція привела до подальшого розорення України і продовження руйнування державності - Османська імперія, взявши Україну в васальну залежність, дбала виключно про власні імперські інтереси. 11. Які здобутки Української революції середини XVII ст. вдалося зберегти після подій Руїни?

Україна в середині XVII ст. в ході національної революції заявила про себе національною спільнотою, яка здатна формувати власну державність. На жаль, за

відсутності в української верхівки достатнього політичного досвіду державотворення з одночасним втручанням у внутрішні справи України агресивних держав-сусідів, що прагнули розширення своїх територій за рахунок українських земель, не вдалося зберегти українську державність. Проте можна стверджувати, що найважливішим здобутком України в другій половині XVII ст. є досвід політичної боротьби за власну державність та формування національної козацької еліти - суспільного прошарку, здатного до організації суспільства.

12. Чи згодні ви з твердженням гетьмана І. Мазепи, який, оцінюючи події Руїни, зазначав: «Самі себе звоювали»? Поясніть свою відповідь.

Так, згодні. Наявність в Україні одночасно кількох гетьманів, ворожих один до одного, свідчить про громадянську війну, яку, до того ж, підтримували зовнішні сили держав-агресорів.

§ 22. Правобережне козацтво в останній чверті XVII ст. Закріплення розподілу козацької України між Московським царством і Річчю Посполитою. Сторінка 117

На яких умовах відбулася домовленість між Московською державою та Османською імперією щодо українських земель? Умови Бахчисарайського мирного договору 1681 року, укладеного на 20 років між Московською державою та Османською імперією: - кордоном між Московією та Османською імперією була річка Дніпро; - Лівобережна Гетьманщина, Київ із прилеглими містами та Запорожжя - відійшли до Московії, Південна Київщина, Поділля належали Османській імперії; - Османська імперія та Московщина домовилися не споруджувати та не відбудовувати укріплення між Південним Бугом і Дніпром, і не заселяти ці землі; - татарські орди мали право вільно кочувати в степах півдня України, а запорозькі

козаки та інше населення — займатися риболовлею в Дніпрі, добуванням солі, полюванням й плаванням річками до Чорного моря; - османський султан і кримський хан дали зобов’язання не допомагати ворогам Московії.

Що призвело до усунення І. Самойловича від влади після тривалого

гетьманства?

Прагнення Івана Самойловича до встановлення монархічної влади, хворобливий потяг

до збагачення, нехтування спільними інтересами турбували як московського царя, так і козацьку старшину. Врешті, на Самойловича московити поклали вину за невдалий Кримський похід 1687 р. і усунули гетьмана від влади. На які сильні й слабкі риси І. Самойловича вказує історик?

Сильні сторони гетьмана Івана Самойловича:

...був українським патріотом і мріяв про якнайбільшу самостійність України, був добрим політиком

shkola.in.ua

і адміністратором...

Слабкі сторони гетьмана Івана Самойловича:

...був занадто честолюбною людиною, яка не вміла й не хотіла жертвувати

інтересами особистої кар’єри для

загального добра...

Якою була мета укладення «Вічного миру»? Поясніть свою думку.

Метою укладення Вічного світу 6 травня 1686 р. між Річчю Посполитою та Московською державою було бажання польської сторони закріпити за собою правобережні землі України та долучити до боротьби з Османською імперією Московію. Фактично це був союз двох держав проти третьої з метою розподілу правобережних українських земель.

Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Речення за реченням».

Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в чотири команди. Кожна команда має переказати зміст певного пункту параграфа, відповідаючи по черзі одним реченням. За зупинку понад 30 секунд і помилкове твердження нараховуються штрафні бали.

1) Після Чигиринських походів 1677-1678 рр. правителем Правобережжя був Юрій Хмельницький.

Юрій Хмельницький мав своєю резиденцією Немирів. За свавілля турки арештували Юрія Хмельницького і стратили. Існує версія, згідно якої Юрій Хмельницький доживав віку в православному монастирі на Егейському морі. Московська держава та Османська імперія за умовами Бахчисарайського мирного договору 1681 року планували поділити землі Української козацької держави. 2) Бахчисарайський мир, укладений 20 років, не приніс бажаного результату, і війна за Правобережжя між Річчю Посполитою та Османською імперією розгорілася з новою силою.

Турецький султан 1681 року передав Правобережні землі (Брацлавщину й Київщину) своєму васалові молдавському господарю Георгію ІІІ Дуці, який поставив наказним гетьманом Яна Драгинича. Ян Драгинич почав освоєння цих земель, розорених війною, оголосивши нове заселення краю і створення козацьких полків. Нова колонізація Брацлавщини Київщини занепокоїла Московську державу, тож Лівобережний гетьман Іван Самойлович здійснив рейд на Правобережжя з метою з розгону поселенців. У свою чергу Річ Посполита також взялася за відновлення козацтва, оскільки вбачала в ньому єдиний спосіб в боротьбі з турками. 1674 р. подільський полковник Остап Гоголь був призначений поляками наказним гетьманом з резиденцією у Димері. Переважна частина Правобережної України була під контролем Османської імперії, тож полякам довелося відроджувати козацтво, як своїх представників, на півночі Київщини - Київському Поліссі. Бахчисарайський мирний договір створив умови для для наступу Османської імперії на Європу.

shkola.in.ua

1683 року турки взяли в облогу Відень, але польські сили включно з козаками перемогли татар і турків.

Тоді ж українські козаки виступили військовим походом на буджацькі та та білгородський степи, де перемогли турків і татар під містом Тигиня (Бендери), проте козаки були розбиті в Молдавії. З метою створення перешкод турецьким і татарським нападам, на Правобережжі король Речі Посполитої і польський сейм відновлювали козацтво (1684-1685 рр.), записуючи їх до реєстру (більше 2000 осіб) та надаючи певні привілеї (права і

вольності) козацтву.

Владою Речі Посполитої було створено чотири козацьких полки з наказним гетьманом на чолі.

Козаки брали активну участь у війні із Османською імперією. Проте козацтво було потрібне Польщі до того часу, поки тривала війна з Османською імперією.

Посилення козацтва привело до конфліктів з польською шляхтою щодо розподілу землі.

Після Карловицького перемир'я з турками Річ Посполита приступає до розформування козацьких полків.

3) Іван Самойлович був гетьманом на протязі 15 років.

Іван Самойлович за прихильність Московської держави платив все новими і новими поступками московитському царю.

За правління Івана Самойловича 1686 р. відбулося підпорядкування Київської православної митрополії Московському патріархату. Іван Самойлович руйнував міста й села Правобережжя, а їх жителів примушував переселятися на лівий берег Дніпра («Великий згін» 1678 1679 рр.). Івану Самойловичу не вдалося приєднати Правобережжя, бо там він зіткнувся з інтересами Речі Посполитої та Османської імперії. За часи правління Івана Самойловича Лівобережна Гетьманщина вступила в період відносно стабільного розвитку. Розвивалося господарство, торгівля, промисли, розвиток культури. Гетьман Самойлович був прихильником авторитарної влади - припинив скликати загальні козацькі ради. Гетьман Іван Самойлович працював над формуванням політичної еліти - він був засновником інституції бунчукових товаришів,- дітей козацької старшини, яких готували в майбутньому до зайняття керівних посад в Гетьманщині. Іван Самойлович володів значною кількістю землі - у його власності перебували місто Гадяч та 14 сіл. Лівобережна старшина була невдоволена одноосібним правлінням гетьмана

Самойловича, його бажанням постійного збагачення.

4) Вічний мир Речі Посполитої з Московією був способом залучити московитів до боротьби з Османською імперією.

6 травня 1686 р. між Річ Посполита і Московія підписала «Трактат про Вічний мир». Вічний мир 1686 р. по суті скасовував Бахчисарайський договір.

Вічний мир для Української козацької держави означав закріплення в міжнародному договорі поділу держави на дві частини.

Іван Самойлович був рішучим противником Вічного миру.

shkola.in.ua

Московія після укладення Вічного миру активізувала новий стратегічний напрямок на Північне Причорномор'я з метою його загарбання. 1687 року московити організували Кримський похід, участь у якому брали козацькі війська гетьмана Самойловича. Головною метою походу на Крим московити визначали в убезпеченні від від турків, але похід завершився повним провалом.

Вина за провал Кримського походу була покладена на гетьмана Івана Самойловича, яка коштувала йому гетьманства.

2. Чому Ю. Хмельницький, спираючись на владу Османської імперії, не зміг закріпити свою владу на Правобережжі? Правобережне населення було вороже налаштоване проти турків, тож чинило їм та їх васалам опір. Гетьман Юрій Хмельницький, опираючись на владу Османської імперії, чинив насилля над населенням Правобережжя, що навіть туркам урвався терпець, і вони, за однією версій, скарали його смертю, чи за іншою версією відправили в заслання до православного монастиря в Егейському морі.

3. Як позначилися на українських землях умови Бахчисарайського мирного

договору між Московським царством та Османською імперією?

Згідно умов Бахчисарайського мирного договору 1681 року українські землі були розділені по Дніпру між Московією та Османською імперією. Це був міжнародний

договір про поділ українських земель без участі України. Лівобережжя, Київ та запорозькі землі визнавалися за Московською державою, південна частина Київщини та Поділля належали Османській імперії. Землі між річками Південним Бугом і Дніпром лежали пусткою, оскільки сторони договору зобов'язалися їх не заселяти, а також не споруджувати і не відбудовувати будь-яких фортифікаційних споруд і укріплень.

4. Чим було зумовлено відновлення козацтва на Правобережжі в останній чверті XVII ст.?

Річ Посполита суперництві з Османською імперією за Правобережну Україну розраховувала на на внутрішні українські сили, що протистоятимуть агресії турків і татарам. Саме тому польська влада схилялася до відновлення козацтва на півночі Правобережжя. Варто сказати, що Османська імперія також вдавалася до подібних кроків у питанні відновлення українського козацтва - з тією ж самою метою, що й поляки, але вже проти Речі Посполитої.

5. Які основні політичні цілі ставив перед собою І. Самойлович? Чому він був позбавлений гетьманської булави? Основними політичними цілями гетьмана Івана Самойловича були об'єднання України з допомогою московського війська. У прагненні заволодіти Правобережною Україною Іван Самойлович зруйнував на Правобережжі міста і села, а їх жителів примушував переселятися на лівий берег Дніпра - ці події ввійшли в історію під назвою Великого згону 1658-1659 років. Іван Самойлович зміцнює управління, він також відомий як добрий господарник, за часів його правління на Гетьманщині розвивалося ремесло, промисли, торгівля, відроджувалася культура.

Прагнення до одноосібного монархічного правління та жадоба до власного збагачення (а він був найвідомішим казнокрадом) коштувало Самойловичу гетьманства.

shkola.in.ua

6. Робота в парах. Обговоріть і визначте, які чинники вплинули на укладення «Вічного миру» між Московією та Річчю Посполитою. Як ця подія позначилася на історичній долі українських земель? Головною умовою Вічного миру між московською державою та Річчю Посполитою було бажання поляків залучити московитів до боротьби з Османською імперією з подальшим закріпленням за собою Правобережних українських земель. В результаті підписання Вічного миру 6 травня 1686 року українські землі були поділені по Дніпру. Лівобережжя, Запоріжжя та Київ визнавалися московськими, а переважна частина Правобережжя - за Польщею. Московія визнавала за Річчю Посполитою Поділля, коли

та відвоює є їх в Османської імперії. Правобережна Наддніпрянщина, а саме землі між Дніпром і Південним Бугом, мали бути ти не заселеними. Поляки зобов'язувалися не протистояти православ'ю на Правобережжі.

По суті, Вічний мир 1686 року скасовував Бахчисарайський мирний договір між Московією та Османською імперією і означав для України міжнародний поділ її

земель між агресивними сусідами без її участі. Україна втрачала суб'єктність, як держава.

8. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте основні відмінності між умовами Андрусівського перемир’я та «Вічного миру» щодо українських земель.

Андрусівське перемир’я 1677 року

Вічний мир 1686 року

Лівобережжя, й Київ з околицями визнавалися за Московією, а більша частина Правобережжя (Північна Київщина, Волинь та Галичина) - за Польщею Запорожжя мало визнавати владу обох держав Запорожжя визнавалися за Московією Перемир'я строком на 13,5 років

Правобережжя (без Києва) відійшло до Польщі, Лівобережжя та Київ (на два роки) залишилися за Московією

Московія визнавала за Польщею Поділля, якщо та згодом відвоює його в Османської імперії Правобережна Наддніпрянщина, спустошені польськими й турецько-татарськими військами, мали залишитися незаселеними Московія зобов'язувалася виплатити

Речі Посполитій як компенсацію

за втрачені шляхтою землі на Лівобережній Україні 1 млн польських злотих

Московія та Річ Посполита зобов'язувались у випадку татарських набігів на Україну разом виступити проти кримського хана та турків

Річ Посполита отримувала 146 тис. рублів компенсації за відмову від претензій на Київ

Польська влада зобов’язувалася забезпечити православному населенню на своїй території вільне віросповідання

Московія й Річ Посполита вступали у військовий союз, спрямований проти Османської імперії та Кримського ханства

shkola.in.ua

Відмінності між умовами Андрусівського перемир’я та «Вічного миру» 9. Колективне обговорення. Чому у 80-ті рр. XVII ст. стало можливим, щоб сусідні держави без згоди українського населення ділили його землі? Очевидно, це стало можливим тому, що українська політична еліта для підтримки своєї влади шукала допомоги ззовні - у сусідніх країнах.

§ 23. Слобідська Україна та Запорозька Січ у другій половині XVII ст. Кошовий отаман І. Сірко. Сторінка 122

Чому в Слобідській Україні сформувався козацький устрій?

Слобожанщина заселялася колоністами - вихідцями з різних верст населення: селянством та козацтвом. Козаки були найбільш організованою спільнотою, тому зразки їх управління поширилися на всю Слобожанщину. Московський уряд лише закріплював адміністративний козацький полковий поділ Слобожанщини, оскільки ті землі формально належали московському царю, але обжитими не були.

Колективне обговорення.

1. Як формувалося населення Слобожанщини?

Населення Слобожанщини формувалося вихідцями з Правобережної Україниселянством та козацтвом. Їх називали викотцями, тобто людьми, що назавжди "викотилися" з місць свого проживання і заселили нові необжиті землі. Поселення називали слободами, бо переселенці на певний час звільнялися від податків. В Слобідській Україні запроваджувався полково-сотенний адміністративний устрій. Довкола міст формувалися села. Права переселенців закріплювалися жалуваними грамотами московського царя. Посади полковників були виборними, але довічними. Козацька старшина поступово перетворювалася у великих землевласників, утискуючи і викупляючи землеволодіння (займанщину) селян. Богдан Хмельницький ставився негативно до переселень козаків на Слобожанщину, вважаючи переселенців зрадниками.

2. Яку роль відіграли українські поселенці в освоєнні московсько-татарського прикордоння? Українські поселенці здійснили господарське освоєння земель та обороняли південні кордони Московії від набігів татар. 3. Яким було ставлення царської влади до поселенців? Московська влада використовувала українських переселенців для вирішення двох питаньгосподарського освоєння землі та захисту своїх південних кордонів від розбійних нападів кримських і ногайських татар. Московити забезпечували поселенців Слобожанщини зброєю, продовольством, зберігали їх козацькі привілеї й самоврядування. Проте практично поселенці платили московитам за право жити і господарювати на Слобожанщині своєю кров'ю, адже були, по суті, живим щитом для Московської держави від набігів татар.

Якими були основні джерела доходів запорозьких козаків у другій половині ХVІІ ст.? Основними джерелами доходів запорозьких козаків у другій половині ХVІІ ст.

shkola.in.ua

було скотарство (в зимівниках розводили велику рогату худобу та коней), займалися промислами (мисливством, бджільництвом, рибальством) та торгівлею (торгували з Гетьманщиною, Кримським ханством, Польщею, Московією. Продавали рибу, волів, коней, овець, мед, віск, сіль, купували зерно, зброю, тканини). Окремим джерелом доходу було мито, яке збирали з купців, що проходили їх землями. Землеробством козаки займалися мало з причин постійної татарської загрози та власне зневаги до землеробського заняття, адже вони вважали його недостойною для їх статусу справою та виключно селянською працею. За додатковими джерелами складіть історичний портрет І. Сірка. Скористайтеся відповідним планом- схемою в електронному додатку. Постать Івана Сірка є однією з найбільш відомих і суперечливих історичних постатей українського козацтва. Він був кошовим отаманом Запорозької Січі, талановитим

полководцем, героєм народних переказів та легенд, справжнім козацьким лицаремхарактерником. Точної дати народження запорізького отамана не зберегла історія. Дослідники козацької історії називають найбільш вірогідні роки - це 1605 або 1610. Невідоме і місце його народження - Слобожанщина, Поділля чи Брацлавщина. Немає одностайної

думки і щодо його соціального статусу - одні дослідники вважають його шляхтичем, інші вважають його походженням козацький рід.

Найкраще дослідив життєвий шлях Івана Сірка вчений-історик Дмитро Яворницький. Існують версії, що легендарний полководець був учасником Тридцятилітньої війни в Європі (1618-1648), і на чолі козаків захопив неприступну фортецю Дюнкерк. Проте жодних письмових свідчень про те нема, тому взяття Дюнкерка І. Сірком вважають лише легендою.

Запорізький кошовий - учасник Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Проте заради об'єктивності варто сказати, що більшу частину свого бойового життя Іван Сірко провів у поєдинках з татарами та турками, яких вважав найбільшими ворогами.

Під час Чигиринських походів саме завдяки кошовому отаману вдалося зупинити наступ Османської імперії на козацьку столицю Богдана Хмельницького Чигирин. Іван Сірко протистояв втручанню в державне життя України Речі Посполитої та Московії. Залежно від політичної ситуації підтримував того чи іншого гетьмана. Він був добрим воїном, але не надто далекоглядним політиком, здатним вибудувати довгострокову стратегію будівництва української державності, часто змінюючи власні політичні прерогативи на користь тієї чи іншої сторони. Іван Сірко виступав проти Переяславських статей Юрія Хмельницького 1659 року, тож відмовився її скріплювати своїм підписом та присягати на вірність московському царю.

Він також виступив проти Івана Виговського, примусив його скласти гетьманську булаву, чим нівелював результати переможної Конотопської битви, та на догоду московитам підтримував Юрія Хмельницького, за що отримав від за те від московського царя винагороду - "двісті золотих та на триста рублів соболів". Пізніше отаман категорично засудив Слободищенський трактат та й подався на Січ, де впродовж 20 років його 12 разів обирають кошовим отаманом, і 1672 року Сірко навіть став претендентом на гетьманську булаву, за що його схопили московити і відправили на заслання до Сибіру. Проте невдовзі на прохання поляків його відпустили, бо потрібно було боронитися від турецької агресії, і більш знаного майстра цієї справи, ніж отаман Сірко, годі й було шукати. Після успішних бойових дій проти турків їх султан запропонував 1676 року козакам свій протекторат, на що ті відповіли зухвалим листом, авторство якого приписують Івану Сірку.

1. На чиїй службі перебував І. Сірко?

shkola.in.ua

Я, Іван Сірко, звичайної своєї служби вашій царській пресвітлій величності... (на службі в московського царя)

2. Про які успіхи він доповідав царю?

...напавши на турецьке місто Тигиня (Бендери), багатьох бусурманів побили і здобич велику взяли…до вашої царської величності привернута вся Мала Росія, міста, що є над Бугом і за Бугом, а саме: Брацлавський полк, Кальницький, Могилів, Рашків, Уманський повіт.

Сірко, як видно з історичного джерела, на той час був яскравим прихильником Московщини.

Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Снігова куля». Правила гри. У грі беруть участь декілька осіб. Перший учень/учениця називає ім’я, твір, пам’ятку, поняття тощо за вивченою темою. Це слово повторює другий учень/учениця й потім називає своє. Кожен наступний учень/учениця називає вже озвучені слова й додає нове. Зрештою утворюється довгий тематичний ланцюжок. Якщо учасник/учасниця гри робить помилку або довгу паузу, то вибуває з гри. Перемагає учень/учениця, що наведе найдовший ланцюжок. Переяславські статті, Московські статті, Юрій Хмельницький, Чуднівська воєнна кампанія, Чигиринські походи, Слободищенський трактат, Чорна рада, Гетьманщина, Іван Брюховецький, Андрусівський мир, Руїна, Дорошенко, сонце Руїни, Бахчисарайський мир, Вічний мир, Іван Самойлович, Іван Сірко.

2. Коли почалася колонізація Слобідської України українськими козаками й селянами? Колонізація Слобідської України українськими козаками і селянами почалася в кінці XVI та продовжувалася XVIІ столітті.

3. Які чинники впливали на розвиток господарства Слобожанщини?

На розвиток господарства Слобожанщини впливали такі чинники:

- право займанщини;

- звільнення від податків;

- зростання великого землеволодіння козацької старшини.

4. За рахунок чого відбувалося формування великого землеволодіння козацької старшини? Формування на Слобожанщині великого землеволодіння козацької старшини відбулося за рахунок захоплення громадських угідь, примусу до продажу землі дрібних землевласників.

5. Який кошовий отаман відігравав провідну роль в історії Січі другої половини XVII ст.? Кошовий отаман Іван Сірко (1605 (1610) — 1680).

6. Із якою метою запорожці здійснювали походи проти Османської імперії та Кримського ханства? Запорожці здійснювали регулярні походи проти Османської імперії Кримського ханства у зв'язку з тим, що традиційно вбачали в бусурманах головних ворогів України.

7. Які зміни відбулися у складі запорозького козацтва в другій половині XVII ст.? Як вони вплинули на розвиток Січі? В ході Визвольної війни в організації управління запорізького козацтва відбулися певні зміни. Зросла роль козацької старшини - кошового та курінних отаманів. Запорожці обирали навіть кошового гетьмана. Запоріжжя, по суті, стало окремою державою в державі, лише формально підпорядковувалося гетьману. Січ проводила власну зовнішню і внутрішню політику, яка доволі часто суперечила політичній позиції гетьмана. Звісно, така ситуація не сприяла консолідації українського суспільства, розбрат між запорізьким козацтвом

shkola.in.ua

гетьманом сприяв реалізації агресивних планів держав-сусідів. 8. Робота в парах. Обговоріть і визначте основні причини та етапи колонізації Слобожанщини. Запишіть їх у вигляді хронологічної таблиці в зошиті.

Дати Причини і етапи колонізації Слобожанщини

Друга половина XVI ст. Початок процесу колонізації переселенцями

1638 р.

Прибули учасники козацького повстання Якова Острянина

(Чугуїв)

Значна кількість селян і козаків Чернігівського і Ніжинського

полків на чолі з Іваном Дзиковським заснувала Острогозьк На

50-ті рр. XVII ст.

городищі, де зливалися річки Лопань і Харків, виникло місто Харків. Подібну історію заснування мали Салтів, Мерефа, Охтирка, Балаклія, Ізюм та багато інших міст. Разом із містами виникали й нові села. Переселенці зі Ставищ Білоцерківського полку на чолі з Герасимом Кондратьєвим заснували Суми, Суджу, Миропілля, Краснопілля, Білопілля.

--

--

У місці злиття річок Лопань і Харків, засноване місто Харків.

Подібну історію заснування мали міста Салтів, Мерефа, Охтирка, Балаклія, Ізюм. Формування московським урядом козацьких полківОстрогозького, Охтирського, Сумського, Харківського.

1685 р. Створення Ізюмського полку. друга половина XVII ст. продовження дії "права займанщини" Причини та етапи колонізації Слобожанщини 9. Доберіть приклади втручання Московської держави у відносини між гетьманами і Запорозькою Січчю. Яскравим прикладом втручання Московії у відносини кошового отамана і гетьмана є винагорода Івана Сірка московським урядом розміром «двісті золотих та на триста рублів соболів» за сприяння московитам усунути з політичного життя гетьмана Івана Виговського.

Разом з московитами І. Сірко здійснив військовий похід на Правобережжя та розбив військо правобережного гетьмана Павла Тетері.

10. Складіть у зошиті таблицю «Господарство Запорозької Січі». Галузь господарства Рівень розвитку

Роль в економіці Січі Скотарство Високий

Промисли (мисливство, бджільництво, рибальство)

Ремесло

Торгівля

Землеробство

Господарство Запорозької Січі

Високий

Високий

Високий

Слабкий

Провідна

Провідна

Важлива

Важлива

Другорядна

11. Як змінювалося адміністративне підпорядкування Запорозької Січі протягом другої половини XVII ст.?

В часи Визвольної війни Запоріжжя офіційно перебувало під владою гетьмана, хоча насправді активно проводило власну політику, часто протилежну політичній позиції гетьмана. Відомо, що Богдан Хмельницький придушував заколоти запорожців про гетьманської влади. Після Визвольної війни Запоріжжя стало фактично окремим державним утворенням,

лише формально підпорядковуючись гетьманській владі, а на ділі займало власну політичну позицію. Розбрат між гетьманом і запорізьким козацтвом був вихідний московської владі, яка збільшувала колонізаторський тиск на українські землі, використовуючи їх внутрішні конфлікти. Після Андрусівського перемир'я 1667 року Запорізька Січ одночасно перебувала під владою Речі Посполитої та Московії, проте насправді мала власну політичну позицію. Згідно Вічного миру 1686 року між Річчю Посполитою та Московією Січ перебувала під владою лише московського царя. Для підконтрольності козацтва Московська

влада розміщування запорізьких землях військові залоги та будувала фортеці. Запоріжжю було заборонено мати політичні відносини з Польщею та Кримським ханством.

12. Колективне обговорення. Чи можна стверджувати, що в 60 70-х рр. XVII ст. Запорозька Січ була окремою державою?

Де-юре - ні, де-факто - так: В правовій площині Запоріжжя належало до управління тієї чи іншої держави, але фактично намагалося проводити незалежну політику, і діяло на власний розсуд.

13. Чому Річ Посполита не змогла налагодити ефективний контроль за Січчю, на відміну від Московської держави? Однією з причин формування козацтва, як суспільного прошарку, був національний, релігійний та соціальний гніт з боку поляків. Саме тому Річ Посполита не могла налагодити ефективного контролю над Запорізькою Січчю. Українці мали надто важкий досвід своїх відносин із Польщею, і тому були проти будь-яких політичних компромісів з Річчю Посполитою, і вбачали в ній потенційну загрозу - на відміну від Московії, яка на той час лише розпочинала колонізаторську політику щодо України. Окрім того, свого часу військовий договір з московитами уклав гетьман Богдан Хмельницький - цей чинник теж відігравав не останню роль у формуванні лояльного ставлення в козацтва до московитів.

§ 24. Лівобережна Гетьманщина наприкінці XVII ст. Початок гетьманства І. Мазепи Сторінка 128

shkola.in.ua

Завдяки чому І. Мазепа став гетьманом? Іван Мазепа став гетьманом внаслідок невдалого Кримського походу, організованого московитами. Провину за невдачу було покладено на гетьмана Івана Самойловича і це коштувало йому гетьманської булави. Командувач московського війська князь Голіцин наказав провести вибори нового гетьмана, яким став генеральний осавул Іван Мазепа. Як можна оцінити участь українських козаків у війнах Московії з Османською імперією? Козацьке військо на чолі з Іваном Мазепою було зобов'язане брати учать у військових походах спільно з московитами. Варто відмітити. що гетьманські полки надавали суттєву військову допомогу московитам своїми перемогами. Так, на протязі 1690 -1694 рр. військо гетьмана Мазепи перебувало в походах до нижньої течії Дніпра та фортеці Очакова. Гетьманські полки діяли сумісно з московським військом, перебуваючи на різних фронтах - тоді, як московити 1695 року безуспішно штурмували фортецю Азов та врешті зазнали невдачі, то гетьманське військо здобувало фортеці Кизи-Кермен і Тавань на Дніпрі. Для потреб Другого Кримського й Азовських походів Іван Мазепа власним коштом збудував на Дніпрі більше 700 човнів, які перевозили війська, спорядження,

десантували козаків на ворожу територію. Для захисту південних рубежів з наказу гетьмана зводилися фортеці - Новобогородицьку та Новосергіївську на річці Самара. Завдяки чому І. Мазепа тривалий час утримував владу?

Мазепа завжди дбав про зміцнення своєї влади, що було невід'ємним елементом його внутрішньої та зовнішньої політики: він придушував соціальні виступи та був умілим дипломатом у відносинах з московським царем. Зокрема, гетьман домігся верховної влади не тільки над козацькою старшиною, а й над московськими воєводами - обмеження їх впливу на політику гетьмана закріплювалося пунктами Московських статей.

Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Знайдіть на карті».

Правила гри. Учні та учениці об’єднуються у дві команди. Одна команда готує перелік із 12 географічних об’єктів, які пов’язані з певними історичними подіями (тут: розвиток Слобожанщини, Січі та діяльність І. Мазепи). Слід називати ці об’єкти не прямо, а лише їхні суттєві ознаки. Інша команда за певний час (10 секунд) визначає, про який об’єкт ідеться, і показує його на стінній карті. Третя команда експертів контролює коректність завдань і правильність їх виконання.

1) Коломак. Річка, притока Ворскли, вибори гетьмана 1687 року, назва однойменних статей.

2) Азов. Фортеця, значний водний об'єкт, володіння турків, два військові походи, перший похід московитів зазнав поразки через відсутність флоту.

3) Слобожанщина. Лівобережна територія, викотці, займанщина, слободи.

4) Московія Держава на північному сході, агресивна колонізаторська політика, одноосібна влада, православ'я.

5) Османська імперія. Держава на південь від українських земель, султан, Роксолана, іслам.

6) Кизи-Кермен. Фортеця, гирло Дніпра, турки, Мазепа,місто Берислав.

7) Кафа. Невільничий ринок, Крим, Феодосія, ясир.

8) Суми. Ставище, Слобожанщина, викотці, обласний центр, Герасим Кондратьєв.

9) Хортиця. Перша Січ, острів, Дніпро, князь Святослав.

10) Харків. Лопань, Слобожанщина, Московська держава, обласний центр, слободи.

11) Острогозьк Слободи, Росія, Іван Дзиковський, місто.

12) Очаків Гирло Дніпра, Османська імперія, місто, другий Азовський похід.

shkola.in.ua

2. Охарактеризуйте «Коломацькі статті» 1687 р. Визначте їхні відмінності від попередніх договірних статей. Коломацькі статті - договір, що уклали щойно обраний на гетьманство Іван Мазепа та московські царі Іван та Петро з царицею Софією. Договір загалом мав 22 пункти. Нові статті в основному повторювали попередні міждержавні угоди з московитами гетьманів Многогрішного (Глухівські статті) і Самойловича (Конотопські), проте мали й деякі нові положення. Статті закріплювали 30 тисяч реєстру козаків, але нові пункти обмежували права гетьмана - зокрема він не мав права без царського дозволу звільняти козацьку старшину з посад, а старшина, в свою чергу, не могла усувати гетьмана без погодження з царем. Старшина була зобов'язана слідкувати за діяльністю гетьмана і писати на нього доноси московському цареві. Гетьман втрачав право розпорядження військовими землями. Зберігалася заборона мати дипломатичні стосунки з іншими державами. Гетьман в разі війни Московської держави з Османською імперією і

Кримськом ханством був зобов'язаний брати участь у війні зі своїми військами. В містах Гетьманщини (Києві, Чернігові, Переяславі, Ніжині, Острі) зберігалися московські військові залоги. В гетьманській столиці Батурині розташовувався

московський стрілецький полк для контролю над гетьманом. Для знищення національної ідентичності українців окремо в 19 статті було зазначено про сприянню шлюбів між московитами та українцями. Гетьманщина ставала складовою єдиної держави московського царя, і будь-які права козацтва московський цар міг односторонньо скасувати. Коломацькі статті зафіксували агресивні

колонізаторські плани московитів щодо Гетьманщини і викликали заворушення

козаків проти руйнівної політики Московії та гетьмана Мазепи щодо української державності.

3. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, чиї інтереси захищав І. Мазепа у внутрішній політиці. Іван Мазепа у внутрішній політиці захищав інтереси вищих верств населення Гетьманщини - козацької старшини та української шляхти, формуючи з них привілейований

соціальний стан. В той же час він обмежив панщину для селян (за універсалом для села Смоляжи 28 листопада 1701 року) не більше двох днів на тиждень - та наразі складно судити про покращення чи погіршення становища селян внаслідок цього наказу, адже достеменно не відомо, скільки днів панщина була до підписання універсалу Мазепою. Примусові роботи селян в маєтках були ще не надто властивим явищем для Гетьманщини в часи Мазепи і мали значно м'якіший характер у порівнянні з жорсткою формою кріпаччини в московських землях. Гетьман Мазепа сприяв утворенню великого земельного володіння у старшини та монастирів. Він видав кілька сотень універсалів (наказів) щодо роздачі землі (маєтків) разом з селянами чи містянами. Селяни мали платити певні побори (рангові) на користь землевласника. Мазепа обмежував право переходу селян до козацького стану. Така політика приводила до соціального загострення в суспільстві.

4. За рахунок чого формувалося велике землеволодіння на українських землях? Якими були його основні форми? Мазепа сприяв формуванню великого земельного володіння в козацької старшини та монастирів. Гетьман видав багато (декілька сотень) універсалів про отримання землі у власність зазначеними категоріями населення. Також відбувалося витіснення дрібного власника, скупка їх дрібних земельних ділянок.

5. Як позначилася на становищі Української козацької держави війна Московії з Османською імперією 1687-1700 рр.? Безпосередню участь у війні Московії та Османської імперії брали гетьманські полки, які діяли сумісно з московитами, перебуваючи з ними на різних ділянках воєнних дій: козацьке військо здобувало фортеці Кизи-Кермен і Тавань в нижній течії Дніпра.

Війна була тягарем для України, і постійно потребувала людських ресурсів, українці були змушені забезпечувати московську армію військовим спорядженням та провіантом.

shkola.in.ua

6. Робота в парах. Обговоріть і порівняйте соціальний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобожанщини. Відповідь подайте у вигляді таблиці.

Лівобережна Гетьманщина

В результаті утворення Української козацької держави значна кількість

Слобожанщина

Викотці (козаки, селяни)

з Правобережжя

колонізовували необжиті

селян стали власниками землі. Вон платити податки, на відміну від козаків, які

несли військову службу.

З 60-х років 17 ст.

формується старшинське та монастирське землеволодіння,

засновували поселення -

слободи (вільні від податків).

Перебували під владою

московського царя (давали присягу на вірність),

що проявлялося у втраті

власності на землю

селян та розвитку феодальних відносин. Так, у господарстві (маєтку)

козацької старшини і шляхти селяни ставали підневільним станом, сплачували податки, виконували примусові роботи, на монастирських

землях селяни відбували панщину. Привілейованими станами було козацтво, духовенство, шляхта. Непривілейованимиселянство, містяни, незаможне козацтво.

адже землі Слобожанщини

належали Московії.

На землях був сформований

полковий козацький устрій.

полки ділилися на сотні.

Управління здійснювалося

полковниками та сотниками (козацькою старшиною).

У другій половині XVII ст.

відбувалося формування

крупного землеволодіння

козацької старшини

(захоплювала громадські угіддя, змушувала дрібних господарів

за безцінь продавати землю),

що поступово перетворювалася

на феодалів.

Соціальний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобожанщини 8. Складіть у зошиті таблицю «Напрями політики І. Мазепи», указавши здобутки та результати.

Напрямки політики Івана Мазепи

Здобутки

і результати

Коломацькі статті, Московські статті - подальші кроки щодо обмеження автономії України. Гетьман позбавлявся права позбавляти старшину

Зовнішня політика: московський напрям

shkola.in.ua

посад без згоди московського царя. Старшина мала доносити царю на гетьмана. Обмежувалися права гетьмана на розпорядження землями Гетьманщини. Заборона гетьманському уряду мати дипломатичні стосунки з іншими державами без дозволу Московії. У Батурину за наглядом за гетьманом розміщувався полк московського війська.

Заохочувалися україно-московські шлюби для знищення національної ідентичності українства. Українське козацьке військо було зобов'язане

виступати у всі військові походи (проти Кримського ханства і Османської імперії) на стороні московитів.

землі (господарське освоєння займанщини),

Будь-які зміни угод московський цар міг чинити одноосібно.

Проте Мазепа підтримував дипломатичні відносини

багатьма європейськими монархами, а також приймав у Батурині іноземних послів, мав таємні відносини зі ставлеником Швеції – польським королем Станіславом Ліщинським, а трохи згодом - зі шведським королем Карлом XII. Мазепа підписав україно-шведський договір, що стосувався військової взаємодії обох держав проти московитів та україно-польський договір щодо входження України-Гетьманщини до Речі Посполитої як третьої сторони. Гетьман 1709 р. уклав новий україно-шведський договір, який окреслював умови створення незалежної Української держави в спілці зі Швецією.

Зовнішня політика: соціально-економічний напрям

Внутрішня політика:

соціально- економічний напрям

Відновлював торгово-економічні зв'язки з багатьма країнами, які були знищені в часи Руїни.

Був виразником інтересів вищих суспільних верствдбав про формування знаті з козацької старшини та духовенства, наділяючи їх чималим землеволодінням та надаючи більше прав і привілеїв. Окремим розпорядженням узаконив панщину селян по два дні на тиждень. Показове запобігання перед московитами руйнувало економіку країни, що приводило до заворушень серед населення. Промосковське угодовство гетьмана унеможливило його мрію про утворення Української держави, прирікаючи на майбутню поразку. Задля оборони південних земель Мазепа будував фортеці на півдні України.

Внутрішня

політика:

shkola.in.ua

Мазепа дбав про розвиток освіти, науки, мистецтва і релігії. Він обився від московського царя надання Києво-Могилянській колегії академічного статусу. Гетьман опікувався православною церквою. Він уславився як один з найбільших меценатів в українській історії. Його коштом в роки правління збудовано, реставровано їх 43 церкви і монастирі в Україні. Це був розквіт українського (козацького) бароко. За власні гроші видав Євангеліє арабською мовою, а також подарував дорогу срібну чашу церкві Святого Гробу Господнього в Єрусалимі. Дарував храмам ікони, книги, дзвони та коштовне церковне начиння. Вкладав кошти в літературну справу.

Підтримував літературно-освітню творчість Івана Максимовича, Феофана Прокоповича, Дмитра

культурно-освітній напрям

Туптала, Степана Яворського. Сам був поетом і писав вірші - «Дума», «Пісня», «Псалми». Дітей козацької старшини відправляв за кордон здобувати освіту в

кращих європейських університетах.

Напрями політики І. Мазепи

9. Завдяки чому І. Мазепа зумів утриматися при владі в умовах палацових

переворотів у Москві? Дайте розгорнуту відповідь.

На час свого гетьманування Мазепа уже мав чималий державницький управлінський досвід (служив у гетьманів Дорошенка, потім - у Самойловича). Він зумів утриматися

при владі під час палацових переворотів в Московії завдяки дипломатичному хисту, що включає в себе вміння передбачити майбутній розвиток подій, аби вчасно і вдало здійснити політичний крок. Так, Мазепі, обраному на гетьманство за цариці Софії, вдалося втримати булаву вже після її усунення. Це стало можливим тому, що він був у приязних стосунках з царевичем Петром і посприяв йому в потрібний момент захопити владу в Московії. Джерела свідчать, що на час двірцевого перевороту Мазепа перебував у Москві та відіграв ключову роль у становленні Петра на царство. 10. Колективне обговорення. Якими були інтереси Гетьманщини у війнах Московії з Османською імперією?

В часи Визвольної війни та Руїни Османську імперію і Кримське ханство розглядали не лише як агресорів, а й союзників у боротьбі з Річчю Посполитою та Московським царством, які прагнули захопити і розділити Україну між собою. Проте насправді турки й татари й самі прагнули закріпитися на принаймні частині українських земель, обмеживши апетити московитів та поляків. Україна в часи Руїни була ареною гострої політичної боротьби та виснажливого військового конфлікту цих трьох держав та української сил, які підтримували ту чи іншу сторону конфлікту.

В часи Гетьманщини (зокрема, за правління Мазепи) - до 1700 року Мазепа був прихильником боротьби з Османською імперією, він був учасником московськотурецьких воєн та мав бойові успіхи. Проте вже після 1701 року гетьман прагнув знайти порозуміння з турками для боротьби з московським насиллям в Україні. Мазепа наприкінці свого життя знайшов на землі Османській імперії політичний притулок.

§ 25. Участь Гетьманщини в Північній війні. Конституція П. Орлика.

shkola.in.ua

Сторінка 134 У чому проявлялася згубність Північної війни для розвитку Гетьманщини? Північна війна за узбережжя Балтійського моря (1700 - 1721), яку розпочала Московська держава зі Швецією, лягла важким тягарем на плечі українців. Участь козаків у військових діях, канальні роботи, будівництво доріг, фортифікаційних споруд, забезпечення потреб війни матеріальними ресурсами (зерном, фуражем, іншими продуктами), утримання московської армії, переформування козацьких полків на московське військо (драгунів) - все перелічені чинники привели незадоволення політикою як мазепи, так і московського царя, до зубожіння і значних людських втрат як у боях, так і від хвороб на важких роботах. Зокрема, російське місто Петербург (північна столиця), закладене 1703 року як фортеця, збудоване на козацьких кісткахтобто для його будівництва московити масово залучали козаків, які гинули від непосильної праці, хвороб, недоїдання і холоду.

Чи можна вважати повстання С. Палія успішним? Повстання Семена Палія привело до об'єднання Лівобережної та Правобережної України під владою одного гетьмана, тому з цієї точки зору повстання можна вважати успішним. В той же час московського царя не влаштовувала ворожнеча з Польщею, тому він завадив Мазепі стати гетьманом обох сторін Дніпра. Чому Полтавська битва вирішила подальшу долю Гетьманщини? Полтавська битва була вирішальною для Північної війни Московії зі Швецією. Адже зазнавши поразки, шведсько-українське війська не могли протистояти стрімкому розгортанню агресії московитів проти України-Гетьманщини. Поразка під Полтавою сприяла посиленню жорсткої колонізаторської політики московського царя, який прагнув цілковито підкорення України і знищення її самобутності.

Чи був запропонований П. Орликом конституційний устрій актуальним на той час? Запропонований Пилипом Орликом конституційний устрій за розвитком правової думки суттєво випереджав свій час, адже Європа початку ХVІІІ століття складалася з держав з монархічною формою правління та чітким становим поділом, тому республіканська форма правління в тих умовах реалістичною бути не могла. Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Відгадайте героя або героїню». Правила гри. Учитель/учителька записує на картці ім’я історичної особи та кладе її в конверт. Учні та учениці мають за допомогою заздалегідь визначеної кількості запитань відгадати, про кого йдеться. Учитель/учителька може відповідати лише «так», «ні» або «частково». Гра проводиться в парах, малих групах або з усім класом.

Іван Мазепа Родом з Білоцерківщини. Впродовж 21 року обіймав гетьманську посаду. Великий меценат - за час його правління зведено більше 200 церков.

Об'єднав під своєю булавою Лівобережжя і Правобережжя. Мав друге прізвище Колединський. Був прихильником формування козацької еліти. Києво-Могилянський колегіум за його сприяння став академією. На його землях працювали більше ста тисяч селян. Столиця Батурин. Підписав Коломацькі статті.

Семен Палій Справжнє прізвище Гурко. Підняв повстання на Правобережжі проти Польщі. Наново колонізував Правобережжя після знелюднення в часи Руїни. Був засланий до Сибіру. Боровся з Річчю Посполитою за відновлення козацької держави. Освіту здобув у Києво-Могилянській колегії. Народився в Борзні. Повстання 1702 р. охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля й Волинь. У Білій Церкві є урочище, назване на його честь. Козацький полковник. Пилип Орлик Гетьман у вигнанні. Послідовник політики Івана Мазепи. Прихильник республіканської форми правління. Автор «Пактів й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» Освіту здобув у Києво-Могилянській колегії. Учасник виступу Івана Мазепи проти московського царя Петра І. Уклав договір з Османською імперією та Кримським ханством проти Московії. Закликав до єднання Івана Скоропадського у боротьбі проти московитів. Прагнув створити коаліцію європейських держав у боротьбі з московитами. «Бендерська конституція».

2. Колективне обговорення. Що підштовхнуло І. Мазепу на союз зі Швецією? В цілому Іван Мазепа мав бажання вирвати Україну з рук жорстокого московського агресора, який чинив наругу та використовував для потреб Московщини людські,

матеріальні та природні ресурси. Безпосереднім приводом для розриву Мазепи з Петром І було бажання московського царя мати своїх прихильників у Польщі всупереч планам українського гетьмана щодо об'єднання всієї України під своєю булавою. Придушивши постання фастівського полковника Семена Палія, Мазепа заволодів Правобережжям, таким чином об'єднавши обидва береги Дніпра. Проте на той час захоплення Правобережжя (як складової частини Речі Посполитої) не входило в плани московитів, тож така позиція ніяк не влаштовувала Мазепу, адже його метою було об'єднання Правобережної Лівобережної України.

3. Які воєнно-політичні дії Петра I стали відповіддю на союз І. Мазепи з Карлом XII? Петро Перший наказав захопити гетьманську столицю Батурин і розправитися з його жителями. Московити, коли увірвалися в Батурин, з надзвичайною жорстокістю

вбивали його жителів, включаючи цивільне населення.

Також з наказу Петра І була зруйнована Запорозька (Чортомлицька) Січ. Після поразки Карла ХІІ та Мазепи в Полтавській битві московський цар намагався викупити гетьмана з володінь Османської імперії, але турки на те не погодилися. Московська церква оголосила анафему (відлучення від церкви) гетьману Мазепі, яка не знята й на сьогодні. Московити поширювали маніфести (агітаційні антимазепинські листи), в яких закликали українців зректися "зрадника Мазепу" і навіть його опудало було показово повішено в Глухові.

4. Робота в парах. Обговоріть і визначте, чим гетьманство П. Орлика відрізнялося від правління всіх його попередників. Пилип Орлик, обраний гетьманом 16 квітня 1710 р., був сподвижником Івана Мазепи - очолював Генеральну канцелярію. Звісно, про повернення до України, скатованої Петром І, не могло бути й мови. Новообраний гетьман був на чолі першої політичної української еміграції в Європі і уряду в екзилі (тобто за межами своєї батьківщини). Впродовж всього часу перебування на посаді гетьмана Пилип Орлик намагався утворити антимосковську коаліцію з держав Західної Європи для боротьби з московитами і визволення України з-під тиранії. Пилип Орлик укладав угоди з кримським ханом, шведським королем, з прибічниками польського короля, Османською імперією, а після невдалих спроб визволення та об'єднання Лівобережної і Правобережної України - шукав допомоги в Німеччини та Франції, але намарно. Гетьманство Пилипа Орлика відрізнялося від правління інших гетьманів тим, що він був гетьманом у вигнанні.

shkola.in.ua

5. Із якою метою П. Орлик запропонував козацтву «Пакти й Конституції…»? Бендерська конституція Пилипа Орлика була прогресивним правовим документом, якого не знала тогочасна Європа. Гетьман запропонував козацтву закріпити в державної устрої України правові норми, головним джерелом яких був традиційний козацький устрій. Конституція передбачала виборність органів влади (всіх посадових осіб) та розподіл її на гілки - законодавчу, виконавчу й судову. Метою запровадження Конституції було закріпити ефективні елементи козацького управління в державному устрої та убезпечити республіканську форму управління від сповзання в родову (кланову) спадковість монархічної влади.

6. Чому походи П. Орлика в Україну зазнали поразки? Пилип Орлик, як і попередні гетьмани часів Руїни, опирався на зовнішні сили, що переслідували свої геополітичні інтереси, які включали в себе розподіл України на власні сфери впливу, ніж реальна допомога козацькій державі. Так, похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну спільно з поляками та татарами в березні 1711 року

завершився провалом через слабку організацію, невдало обраний час, зраду кримських татар. Найбільш значущим негативним наслідком походу була втрата довіри і підтримки гетьмана серед українського населення. 7. Спираючись на додаткові джерела, складіть історичний портрет І. Мазепи, П. Орлика (на вибір). Скористайтеся відповідним планом-схемою в електронному додатку. ІванМазепа (1639 – 1709) родом із села Мазепинці близько Білої Церкви. Займав посаду гетьмана 22 роки (найдовше з усіх гетьманів України).

Внаслідок повстання Семена Палія на Правобережжі Мазепі вдалося об’єднати під гетьманською булавою Лівобережну і Правобережну Україну. Проводив політику обмеження політичних вольностей Запорозької Січі, яка в часи Руїни фактично являлася державою в державі ,і проводила самостійну зовнішньополітичну діяльність, що було згубно для єдності України. Мазепа впродовж багатьох років був у фарватері колоніальної московської політики, входив до близького оточення царя Петра І, який бачив Україну виключно частиною свого царства. В той же час Мазепа відроджував господарство Гетьманщини, налагоджував економічні зв'язки, сприяв економічного підйому Лівобережжя.

1708 році здійснив важливий геополітичний крок, виступивши проти колонізатора Петра І - Мазепа перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ, що воював з московитами в Північній війні. Проте після поразки Карла XII в Полтавській гетьману довелося рятуватися втечею до Османської імперії (місто Бендери), де невдовзі помирає. Іван Мазепа був значним політичним і громадським діячем, дипломатом, мав високий інтелектуальний рівень, знав багато мов, Дбав про розвиток культури, був значним меценатом. Цікавився архітектурою та книгами, образотворчим та ужитковим мистецтвом. В колі його знайомих і друзів були філософи, поети та богослови. Найважливішою справою вважав відродження державності, господарства, освіти та культури.

Завдяки Івану Мазепі з Києво-Могилянської колегії постала академія. Гетьман фінансував з власної скарбниці спорудження, а потім і утримання Чернігівського колегіуму. Ним засновано багато шкіл та друкарень. Талановиту молодь відправляв на навчання до університетів Західної Європи, багато коштів укладено у реставрацію та будівництво церков та монастирів. Мазепа сприяв формуванню козацької еліти, проте утримував землевласників від надмірної експлуатації селянства.

9. Чому національно-визвольне повстання на Правобережжі 1702 1704 рр. називали «другою хмельниччиною»? Національно- визвольне повстання на Правобережжі під проводом Семена Палія називали "другою хмельниччиною" завдяки значному його поширенню Правобережною Україною, цілковитим вигнанням польської шляхти з Правобережжя, покозаченням населення та в цілому відновленню козацького устрою.

shkola.in.ua

§ 26. Церковне життя. Культура наприкінці XVII у першій половині XVIII ст. Сторінка 142

Чому Москві вдалося підпорядкувати Київську митрополію Московському патріарху? Які це мало наслідки? Москві вдалося підпорядкувати Київську митрополію тому, що в українських землях другої половини 17 століття панував

розбрат, тож московити намагалися підкорити не лише територію України, контролювати всі політичні процеси, а й підпорядкувати собі духовне життя українців. Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату мало вкрай негативні наслідки для України. Московська церква вдавалася до деструктивних дій, які мали на меті послаблення позицій Київської митрополії: московити створювали паралельну "свою"церковну ієрархію в Україні, добивалися підпорядкування Московському патріархату Києво-Печерської лаври. Московська церква була підпорядкована деспотичній царській владі і була інструментом московської

колонізації.

На с. 142, 143 зображено митрополитів захисників церковної автономії в Україні, які не схвалювали союз із Москвою. Користуючись відповідною пам’яткою в електронному додатку, складіть історичний портрет одного з них. Діонісій Балабан - церковний і політичний діяч, письменник, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (1657–1663). Походив з української православної шляхти. Здобув освіту в Києво-Могилянському колегіумі, знав багато мов - латинську, церковно-слов'янську, польську, і певно, грецьку.

1657 року обраний митрополитом Київським, Галицькими та всієї Русі. 1657 року обраний митрополитом Київським, Галицькими та всієї Русі, мав благословення на посаду від Константинопольського патріархату.Був рішучим противником поглинання української православної церкви московитами, які прагнули підпорядкувати Київську митрополію під свою владу. Аби уникнути тиску з боку Московії, переніс свою резиденцію з Києва до Чигирина. Балабан підтримував політику гетьмана Івана Виговського, належав до авторів Гадяцького договору 1658 року з Польщею. Після підписання Юрієм Хмельницьким Переяславських статей 1659 року, згідно яких Київська митрополія мала перейти під управління Московським патріархатом, Балабан залишився в Чигирині й не визнавав створення московитами паралельної церковної ієрархії в Україні. Він послідовно відстоював власну канонічну територію і добився від константинопольського патріарха анафеми (відлучення від церкви) для представника Московського патріархату в Україні митрополита Мефодія. Чому для Москви рішення про приєднання української церкви було політичним, а не релігійним?

Для Москви рішення про приєднання української церкви до Московського патріархату було політичним, адже мало на меті контроль українського духовного життя. Московська церква була важливим інструментом колонізації України. Згубні наслідки цього процесу для українських земель досить відчутні й сьогодні.

Робота в парах. Обговоріть і визначте:

shkola.in.ua

1. Чим автор пояснював панівний український культурний вплив у Росії (Московії) у XVII XVIII ст.?

Наші співаки-українці занесли на Москву і свою співацьку одіж... Вплив український на московську церкву був таким великим, що на Москві по церквах скрізь запанувала українська вимова.

2. Які напрями українського культурного впливу перелічує автор? Які факти свідчать про величезну роль української культури в розвитку тогочасної Росії

(Московії)?

Автор перелічує наступні напрями українського культурного впливу - спів, мова, одяг. Які події найбільше вплинули на розвиток української культури кінця XVII

початку XVIII ст.?

Культура кінця XVII - початку XVIII ст. включала надбання всіх попередніх етапів свого розвитку та впливи культури бароко з Західної Європи. Великий вплив мала поява нових верств населення, які стали в Україні провідними щодо розвитку

культури - козацтво, козацька старшина, міщанство.

Як автор документа описує рівень освіти в тогочасній Україні?

По всій землі руських, тобто козаків...усі вони...більшість їхніх жінок і дочок, уміють читати й знають порядок церковних служб і церковні співи...священники навчають

сиріт...

Запитання та завдання

2. Які чинники впливали на розвиток української культури кінця XVII першої половини XVIII ст.? Який із них був вирішальним? На розвиток української культури найбільше вплинули чинники кінця XVII — початку XVIII ст.:

- культурний пласт попередніх століть;

- зміни в соціальній структурі населення (перевага не шляхти й духовенства, а козацтва й міщанства);

- поява світських рис; - поширення культури бароко в Західній Європі.

3. За яких обставин Українська православна церква втратила свою самостійність? Які це мало наслідки? Починаючи з 1654 року Московська держава постійно чинила тиск на православну митрополію в Україні з метою підпорядкування її її Московському патріархату. Під час укладення Переяславського договору 1654 року московити прагнули підкорення української митрополії, проте завдяки опору українського духовенства (митрополит Сільвестр Косів) та козацької старшини цього не сталось. Проте Москва постійно шукала способів підпорядкування української церкви під свою владу, примусивши присягати Сильвестра Косова за допомогою загону стрільців. 1658 року новообраний митрополит Діонісій Балабан теж не пристав на пропозиції московитів та був затверджений на Київську митрополію Константинопольським патріархом. Аби відмежуватися від натиску московитів, Балабан покинув Київ та переніс свою резиденцію до Чигирина. Наступним актом агресії московської влади було включення до Переяславських статей 1659 року пункту про підпорядкування української митрополії Московському

shkola.in.ua

патріархату, підписаних Юрієм Хмельницьким. Тож Москва вирішує створити ще одну посаду Київського митрополита, який би займав промосковські позиції. Ним стає Лазар Баранович. Але, на невдоволення московитів, він займає нейтральну позицію щодо Балабана в Чигирині. Тож Москва вирішує створити ще одну (свою) посаду Київського митрополита, який би займав промосковські позиції. Ним стає в Києві Лазар Баранович. Але, на незадоволення московитів, Київський митрополит займає нейтральну позицію щодо Балабана в Чигирині. Тому Московія змінює 1661 року Лазаря Барановича на Мефодія. У відповідь Діонісій домагається від константинопольського патріарха анафему (відлучення від церкви)

для Московського ставленика, який посягає на його канонічні землі.

По смерті Діонісія Москва знову прагне встановити в Україні свою церковну владу, проте Константинополь визнає 1668 року Київським митрополитом Йосипа

Нелюбовича-Тукальського, який відкидав будь-які об'єднавчі пропозиції московитів. 1675 року, після смерті Київського митрополита, Московія продовжує добиватися

підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату. Внаслідок політичного розколу України на Лівобережжі московити закріплюють свого ставленика Лазаря Барановича, на Правобережжі - ставленики польського короля Антоній Вінницький та пізніше (з 1679 року) Йосиф Шумлянський, а на землях, які контролювалися Османською імперією, ставлеником був грек Панкратій. Наступною ціллю Московського Патріархату стала Києво-Печерська лавра. Після смерті настоятеля Лаври Інокентія Гізеля, всупереч церковним правилам, московити добиваються виборів нового настоятеля. Проте обраний Варлаам Ясинський не погоджується на поїздку до Москви, а отримує благословення від Лазаря Барановича. Але ставленика Польщі Йосипа Шумлянського польська влада оголошує власником всіх володіння Києво-Печерської лаври. Саме тому Варлаам Ясинський 1685 року підписує підтверджувальну грамоту московитів, цим самим забезпечуючи перехід лаври під Московський патріархат. Москва прагне дозволу від Константинополя щодо самостійного висвячення Київських митрополитів, та отримує відказ. Не отримавши дозволу, з наказу царя гетьман Іван Самойлович проводить вибори Київського митрополита (ним став Гедеон) та відправляє є його на висвячення до Московського патріарха. Власне вибори Гедеона були не канонічними - тобто такими, що порушують церковні правила. Власне вибори Гедеона не були канонічними. Гедеон став «митрополитом Київським, Галицьким і Малої Русі», уже без титулу «всієї Русі». До 1686 року Київська митрополія була підвладна Константинопольському патріарху, після того перейшла до Московського патріархату внаслідок отримання на те згоди Вселенського патріарха. Така вкрай невтішна для України ситуація була катастрофою для української церкви і тривала до 11 жовтня 2018 року, поки Синод Константинопольського патріархату не скасував свого рішення щодо влади Московського патріархату над українськими землями.

4. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, яка мистецька школа переважала на українських землях наприкінці XVII у першій половині XVIII ст.? У яких видах мистецтва і як вона проявлялася?

shkola.in.ua

На українських землях наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст. переважала мистецька школа західноєвропейського бароко, що набула в Україні нових рис і таким чином трансформувалася в українське бароко. Вона проявлялася в: - монументальному живописі (оздоблення церкви Святого Юра в Дрогобичі, розписи дерев’яних храмів на Закарпатті, сюжети про боротьбу з татарами та поляками в Софії Київській, картини Страшного суду, образ козака-бандуриста - захисника Батьківщини);

- іконописі (поруч біблійних персонажів зображали й реальних людей - гетьманів, старшин, рядових козаків, міщан на тлі інтер’єрів цього часу «Воздвиження Хреста Господнього», «Покрова Богородиці»);

- портретному живописі (монументальні портрети Б. Хмельницького й козацьких старшин);

- графіці (ілюстрації до «Києво-Печерського патерика» та Нового Заповіту Леонтія

Тарасевича).

5. Охарактеризуйте жанрове різноманіття української літератури другої половини XVII першої половини XVIII ст. Відповідь подайте у вигляді схеми. Розквіт української літератури в стилі бароко:

- поезія (суспільно-політична, лірична, релігійно-філософська, панегірики, епіграми, сатиричні вірші);

- проза (богословська полемічна література, езопівська байка, історична література, козацькі літописи).

6. Використовуючи додаткові джерела, складіть опис однієї з археологічних

пам’яток цієї доби.

Археологічні досліди встановили, що княже місто Батурин постало в XI ст. як

невелика фортеця на високому березі Сейму. Впродовж своєї історії місто

неодноразово нищилося і відбудовувалося знов, починаючи від навали монголів у ХІІІ столітті. Внаслідок розкопок археологами Цитаделі Батуринської фортеці було надано беззаперечні докази злочинів московського війська - останки жертв зі слідами насильницької смерті та товстий шар попелу від згарища. За різними підрахунками істориків число жертв могло бути від 15 до 21 тисячі. Символом трагедії стала "Батуринська Богоматір" - знайдена археологами металева іконка на кістяку вбитої жінки. Розкопки проводилися з 1995 року. Розміри цитаделі 100 на 130 метрів, фортеця має дещо більші розміри - 600 на 440 метрів. За висновками археологів, цитадель захищали з поля два рови шириною і глибиною орієнтовно по 7 метрів. За відсутності письмових джерел, зображень чи планів Батурина часів Гетьманщини отримати інформацію щодо зародження і розвитку міста, оборонних споруд, планування, архітектуру, побутову сферу можна за допомогою археологічних досліджень. Завдяки розкопкам археологів Батурин є значно краще вивченим, ніж інші гетьманські міста. Проведено розкопки і ретельні дослідження 1,5 тисячі квадратних метрів на місці гетьманського собору Живоначальної Трійці. Та найвагомішою роботою, що стала можливою завдяки розкопкам, є відновлення Батуринського замку - Цитаделі Батуринської фортеці.

7. Колективне обговорення. Чому Московський патріарх прагнув отримати у своє підпорядкування Київську митрополію?

shkola.in.ua

Московський патріарх прагнув отримати у своє підпорядкування Київську митрополію, аби поставити під контроль духовне життя українців з метою подальшого перетворення України на московську колонію. 8. Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання. Наприкінці XVII на початку XVIII ст. територія Лівобережної Гетьманщини характеризувалася високим рівнем освіченості, більша частина дорослого населення була письменною. Чим це зумовлювалося? Із яких закладів складалася система освіти на українських землях? Високий рівень освіченості Лівобережної Гетьманщини наприкінці XVII - на початку XVIII ст. можна пояснити як наявністю освітніх закладів, так і формуванням старшинської еліти й потреби козацької держави в освічених кадрах. Діяли початкові школи, де навчали читати, писати, лічити. Існувала й домашня освіта. При полкових канцеляріях навчали юнаків діловодству (укладання ділових паперів).

Ремісничі цехи мали учнів для професійного навчання.

Засновувалися колегіуми, що давали середню освіту: Чернігівський (1700 р.), Харківський (1726 р.), Переяславський (1738 р.).

На землях Правобережжя та західноукраїнських землях давали освіту здебільшого

єзуїтські колегіуми - в Луцьку, Кам’янці, Львові, Перемишлі.

Вищу освіту в Україні можна було здобути в Києво-Могилянській колегії (1632 р.) та Львівському університеті (1661 р.).

Практичне заняття за розділом ІV. Козацька Україна в кінці 50-х рр. XVIIпочатку XVIII ст. Сторінка 152

Пригадайте

1. Які договори впродовж другої половини XVII ст. уклали гетьмани з московським царем? Якими були їх основні положення?

Переяславські статті 1659 року Юрія Хмельницького:

- Заборона козакам перевибори гетьмана без царського дозволу.

- Обов'язкове затвердження кандидатури майбутнього гетьмана царським урядом.

- Заборона гетьману мати дипломатичні відносини з іноземними державами.

- Заборона козакам самостійно вступати у війни або надавати комусь військову допомогу без дозволу царя.

- Обов'язок гетьмана посилати козацьке військо на негайну вимогу царя.

- Заборона гетьману призначати чи усувати полковників без царської згоди.

- Утримування московського війська і воєвод в Переяславі, Ніжині, Брацлаві та Умані українцями.

- Підпорядкування Київської митрополії Московському патріарху та заборона приймати посвяту від Константинопольського патріарха. Батуринські статті 1663 року Івана Брюховецького. До попередніх умов додавалися пункти:

- українці мали утримувати за свої кошти московське військо в Україні;

- повертати назад до Московії їх втікачів;

- здійснити ревізію козацького реєстру, визначеного згідно попередніх договорів;

- заборона українським купцям продавати зерно на Правобережній Україні;

- не вивозити горілку й тютюн в московські міста, адже цими товарами могла торгувати лише Московська держава. Глухівські статті 1669 року Дем'яна Многогрішного:

- московські воєводи залишалися в Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині та Острі без права втручання у справи місцевої адміністрації;

- козацький реєстр 30 тис. чоловік;

- гетьман мав право утримувати 1000 найманого війська;

- збір податків здійснювався виключно козацькою старшиною; - гетьман не права на самостійні дипломатичні відносини з іншими державами; обмеження переходу селян до козацького стану. Конотопські статті 1672 І. Самойловича

- заборона гетьману підтримувати дипломатичні відносини без царського дозволу; - заборона допомоги Петру Дорошенку в боротьбі з Річчю Посполитою; - заборона гетьману карати та позбавляти старшину посад без згоди старшинської ради;

- розформовано наймане гетьманське військо;

- відміна положення про обов'язкову участь українських представників в російськопольських переговорах стосовно України;

- заборона гетьману дипломатичного листування з правителями інших держав. Коломацькі статті 1687 Івана Мазепи.

- дозвіл 30-тисячне реєстрове козацьке військо та компанійські полки;

- забороняли гетьману без дозволу царя позбавляти козацьку старшину посад, а старшині відповідно – скидати і обирати нового гетьмана;

- примушували козацьку старшину наглядати за діяльністю гетьмана та чинити доноси на нього царю;

- обмежували права гетьмана розпоряджатися землями, що належали Війську Запорізькому;

- забороняли гетьману й старшині мати дипломатичні стосунки з іншими державами;

- примус до шлюбів московитів з українками;

- заборона називати Гетьманщину «Малороссійскім краєм Гетманского регіменту», бо він є «Іх царского прєсвєтлаго велічєства самодєржавной дєржави».

2. Які договори уклали гетьмани впродовж другої половини XVII ст. з Річчю Посполитою? Якими були їх основні положення? Гадяцький договір 1658 року. (Іван Виговський):

- Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства (Велике Князівство Руське) на рівних правах із Польщею і Литвою входили до складу Речі Посполитої;

- на чолі виконавчої влади і військового командування був гетьман, обраний довічно і затверджений королем. Обирати гетьмана мали право козацтво, шляхта та духовенство;

- вища законодавча влада належала Національним зборам. Діловодство у Великому Князівстві Руському мало вестися руською мовою;

- Велике Князівство Руське мало право на карбування власних грошей;

- Військо мало налічувати 30 тис. реєстрових козаків і 10 тис. найманців. Польське військо не могло перебувати на землях Великого Князівства Руського. У випадку війни польським військом мав командувати гетьман;

- за козацтвом зберігалися права та привілеї. Сто козаків із кожного полку мали приймати до шляхти;

- православне населення зрівнювались у правах із католиками. У сенаті Речі Посполитої мали надати місце православному митрополитові київському і п’ятьом православним єпископам.

- Велике Князівство Руське мало право на два вищих навчальних заклади : КиєвоМогилянська колегія і Краківський університет. а також право на відкриття гімназій та колегій, друкарень.

shkola.in.ua

- землі польської шляхти, які були втрачені шляхтою від початку Визвольної війни, поверталися попереднім власникам. Проте не вирішено питання селян та козаків, що вже займали ці землі (таким чином провокувався земельний конфлікт між польською шляхтою і українським козацтвом та селянами). Проте остаточні умови Гадяцької угоди виявилися значно вужчими: - Право п'ять православних єпископів брати участь у засіданнях Сенату. Сеймом скасовано вимогу козаків про повернення маєтків, відібраних у православних грекокатоликами; - заборона гетьману мати дипломатичні стосунки з іншими державами;

- повернення польській шляхті земель, втрачених в часи Хмельниччини;

- козацький реєстр 30 тисяч. Козаки не мали платити податків, лише мали військовий обов'язок;

- гетьмана обирав король з чотирьох кандидатів

Брацлавського і Чернігівського воєводства.

-представників Київського,

Слободищенський трактат 1660 року (Юрій Хмельницький):

- підтвердження Гадяцької угоди без князівства Руського;

- гетьман з козацьким військом не повинен шукати іншого союзу, ніж з королем Речі Посполитої;

- гетьман має повернути фортеці, які знаходяться в московитів;

- володіння кримського хана не повинні зазнавати нападу з боку козаків;

- гетьман і чернь має присягати королю.

Підгаєцька угода 1667 року (Петро Дорошенко):

- Петро Дорошенко та Військо Запорозьке давали обіцянку залишатися підданими польському королю;

- польські магнати й шляхта отримали право повертатися до своїх маєтків;

- польське військо не повинно було перебувати в Україні;

- Річ Посполита визнала кордони козацької держави по річці Горинь; - зменшення польської військової залоги в Білій Церкві. Острозька угода 1670 року (Михайло Ханенко):

- проголошення "вольностей" православним священникам;

- непорушне право "вольностей" щодо козацьких маєтків;

- амністія для козаків, що повертаються на службу до польського короля; - обрання козаками гетьмана з затвердженням його польською короною; козаки зобов'язуються не шукати протекції інших держав; - козацьке військо за наказом коронного гетьмана мало швидко вирушати проти ворога; - Заборона козакам приймати чи відправляти будь-яких послів без королівської згоди; - католицькі шляхта і духовенство отримали право на вільне повернення до своїх колишніх володінь на українських землях; - козацьке військо отримало обов'язок придушувати всі антипольські виступи населення.

shkola.in.ua

3. Які міжнародні договори були укладені щодо українських земель у другій половині XVII на початку XVIII ст.? Якими були їх основні положення? Бахчисарайський мирний договір строком на 20 років 1681 року між Османською імперією і Московією: - кордон між Османською імперією і Московщиною визначався по Дніпру, султан і кримський хан дали зобов’язання московитам не допомагати їх супротивникам; - Османська імперія приєднувала південь Київщини, Брацлавщину і Поділля, а Московія забирала Лівобережжя, Запорізькі землі й Київ з містечками Васильків, Стайки, Трипілля, Радомишль, Дідівщина. Московська держава погодилась на щорічне надання кримському ханові данини;

- на протязі 20-ти років землі між Дністром і Бугом мали залишалася нічиєю та незаселеною, ні московити, ні османи не мали права будувати й відновлювати фортифікаційні споруди; - козацтво отримали право на риболовлю, добуток солі та плавання Дніпром з притоками до Чорного моря;

- татари отримали право на кочівлю та мисливство в степах нижньої течії Дніпра. «Вічний мир» між Московською державою та Річчю Посполитою 1686 року:

- Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережжя, Київ, Запорозьку Січ, Смоленщину і Чернігово-Сіверщину з Черніговом і Стародубом;

- Річ Посполита володіла Північною Київщиною, Волинню і Галичиною, де гарантувала православному населенню вільно сповідувати свою віру;

- вільне віросповідання отримували католики в Московії;

- південні землі Київщини та Брацлавщини, спустошені війнами, залишалися нейтральними.

4. Якими були основні положення Конституції П. Орлика? Основні положення Конституції П. Орлика:

- підпорядкування Київської митрополії Константинопольському патріархату;

- державні кордони;

- мир з Кримським ханством;

- захист та підтримки Війська Запорізького;

- влада гетьмана стає підконтрольною. Конфлікти вирішує суд;

- гетьман не контролює державну скарбницю;

- призначення на посади на основі голосування;

- державний захист вдів і сиріт;

- столиця місто Київ;

- містам підтверджується Маґдебурське право. II. Робота із синхронізованою хронологічною таблицею «Європа в Ранньомодерну добу». Додайте до синхронізованої хронологічної таблиці відомості про період Руїни, Гадяцьку угоду, Андрусівське перемир’я, Бахчисарайський мирний договір, «Вічний мир», повстання під проводом С. Палія, зруйнування Батурина і Чортомлицької Січі, Полтавську битву, ухвалення Конституції П. Орлика. Дата Подія

29 червня

1659 р.

– 16 травня

1686 р.

16 вересня

1659 року

Період Руїни - період української історії ІІ половини XVII століття, в ході якого відбувся розпад і знищення української держави, занепадом політичного і соціально-економічного життя, зумовленого постійними війнами в Україні.

Гадяцька угода - договір між Річчю Посполитою та Гетьманщиною, що передбачав входження України до складу Речі Посполитої як "Великого князівства Руського" третім рівноправним учасником поруч з Річчю

Посполитою і Великим князівством Литовським.

shkola.in.ua

Андрусівське перемир’я - мирний договір між Московським царством та Річчю Посполитою про припинення між ними воєнних дій на 13, 5 років, за яким Україна була поділена ними по Дніпру. Запорожжя мало залишатися під контролем обох підписантів. 3 січня 1681 року

9 лютого 1667 року

Бахчисарайський мирний договір - угода, укладена Османською імперією, Кримським ханством та Московським царством на 20 років, за якою кордоном між Османською імперією та Московською була річка Дніпро. Кримський хан зобов'язувався не допомагати нікому у боротьбі проти Московії, території між Дніпром та Південним Бугом залишалися

незаселеними з забороною відновлення чи будівництва будь-яких

фортифікаційних споруд учасниками договору.

1686 року «Вічний мир» повторював умови Андрусівського миру 1667 року

Повстання під проводом С. Палія охопило Правобережну Україну у

відповідь на утиски поляками козацтва, яке відродилося на Правобережжі.

Так, 1699 року польський сейм ухвалив рішення про ліквідацію козацьких

полків у Київському та Брацлавському воєводствах, а польська шляхта отримала можливість повернення до своїх колишніх маєтків з метою

відновлення панування на землях Правобережної України. В 1699 році

польський сейм ухвалив рішення про ліквідацію козацьких полків у

1702 - 1704 роки

Київському та Брацлавському воєводствах. Польська шляхта отримала

право на повернення до своїх колишніх маєтків з метою відновлення панування на землях Правобережної України. Повстання було придушене

силами польського та московського війська.

Гетьману Мазепі вдалося об'єднати під своєю владою Правобережну та Лівобережну Україну (1708–1709 рр.), сповна використавши політичну ситуацію - послаблення Речі Посполитої внаслідок повстання та російськошведську війну.

2 листопада 1708 року

25 травня

1709 року

Зруйнування Батурина. Під час Північної війни між Московією та Швецією Гетьман Іван Мазепа вирішив вивести Гетьманщину з-під жорстокої влади Московії. Для цього він проводив таємні переговори зі шведським королем Карлом ХІІ і перейшов на його сторону. У відповідь московські війська захопили гетьманську столицю Батурин і вчинили криваву розправу над його мешканцями.

Зруйнування Чортомлицької Січі відбулося за наказом московського царя Петра І, як помста за підтримку запорожцями на чолі з Костем Гордієнком повстання гетьмана Івана Мазепи. До того, Запорізька Січ як демократична козацька республіка не могла існувати в Московській самодержавній імперії.

Полтавська битва - битва між московським військом Петра І та

27 червня

1709 року

об'єднаними силами шведського короля Карла ХІІ та козацького війська гетьмана Мазепи (враховуючи запорожців на чолі з кошовим Костем Гордієнком). Московити під Полтавою отримали перемогу, це привело до краху планів Івана Мазепи щодо визволення Гетьманщини від Московської окупації.

Ухвалення Конституції П. Орлика - відбулося укладення договору між Пилипом Орликом та козацькою старшиною і запорожцями, який називався Пакти й Конституції законів і вольностей Війська

Запорозького

shkola.in.ua

Європа в Ранньомодерну добу IІІ. Робота з історичними джерелами Проаналізуйте зміст «гетьманських (договірних) статей» (на вибір учителя/учительки), Гадяцької угоди, Конституції П. Орлика. Визначте на цій основі устрій Гетьманської держави, порядок її відносин із Московією/Російською імперією (Річчю Посполитою/Шведським королівством) та поміркуйте, якою мірою кожен із цих документів гарантував права й вольності правлячого стану, суверенітет Гетьманщини. Читати пункти 2, 4.

5 квітня

Гадяцький договір

- Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства (Велике Князівство Руське) на рівних правах із Польщею і Литвою входили до складу Речі Посполитої;

- на чолі виконавчої влади і військового командування був гетьман, обраний довічно і затверджений королем. Обирати гетьмана мали право козацтво, шляхта та духовенство;

- вища законодавча влада належала Національним зборам. Діловодство у Великому Князівстві Руському мало вестися руською мовою;

- Велике Князівство Руське мало право на карбування власних грошей;

- Військо мало налічувати 30 тис. реєстрових козаків і 10 тис. найманців. Польське військо не могло перебувати на землях Великого Князівства Руського. У випадку війни польським військом мав командувати гетьман;

- за козацтвом зберігалися права та привілеї. Сто козаків із кожного полку мали приймати до шляхти;

- православне населення зрівнювались у правах із католиками. У сенаті Речі Посполитої мали надати місце православному митрополитові київському і п’ятьом православним єпископам.

- Велике Князівство Руське мало право на два вищих навчальних заклади : КиєвоМогилянська колегія і Краківський університет. а також право на відкриття гімназій та колегій, друкарень.

- землі польської шляхти, які були втрачені шляхтою від початку Визвольної війни, поверталися попереднім власникам. Проте не вирішено питання селян та козаків, що вже займали ці землі (таким чином провокувався земельний конфлікт між польською шляхтою і українським козацтвом та селянами). Проте остаточні умови Гадяцької угоди виявилися значно вужчими: - Право п'ять православних єпископів брати участь у засіданнях Сенату. Сеймом скасовано вимогу козаків про повернення маєтків, відібраних у православних грекокатоликами;

- заборона гетьману мати дипломатичні стосунки з іншими державами;

- повернення польській шляхті земель, втрачених в часи Хмельниччини;

- козацький реєстр 30 тисяч. Козаки не мали платити податків, лише мали військовий обов'язок;

- гетьмана обирав король з чотирьох кандидатів-представників Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводства.

Конституція Пилипа Орлика:

- Україна - незалежна держава під протекторатом Швеції;

- державною релігією є православ'я;

- територія України складається з Чернігівського, Київського та Брацлавського воєводств;

shkola.in.ua

- влада поділяється на три гілки: законодавчу (Генеральна рада), виконавчу (гетьман і генеральна старшина) та судову (Генеральний суд);

- уряди полковників і сотників є виборними;

- передбачався соціальний захист козацьких удів та сиріт, які звільнялися від податків та повинностей.

Отже, Конституція Пилипа Орлика визначала Україну парламентською республікою.

Узагальнення за розділом ІV. Козацька Україна наприкінці 50-х рр. XVII на початку XVIII ст. Сторінка 152

1. Складіть перелік подій з історії України кінця 50-х рр. XVII початку XVIII ст., які ви вважаєте найважливішими. Поясніть свій вибір. 1658 - Гадяцький договір - спроба гетьмана Івана Виговського звільнити Україну від наростаючою колонізаторської політики Московії.

1667 - Андрусівський мир - розподіл українських земель державами-агресорами Річчю Посполитою та Московією.

1709 - Полтавська битва і втрата гетьманом Іваном Мазепою історичного шансу створення європейської держави, незалежної від московитів.

1710 - Конституція Пилипа Орлика, прогресивний документ, що визначав правові засади державного устрою. 2. Для перевірки знання хронології проведіть гру «Квадрат». Правила гри. У накресленому квадраті з 16 клітинок зазначено 16 дат. Учні та учениці мають розташувати їх у хронологічній послідовності та пов’язати з певною подією. Виграє той, хто виконає завдання першим і без помилок.

1658

Гадяцький договір

1667

Андрусівський

мир

1676

1683

Віденська битва

1704

Поразка

повстання Палія.

Іван Мазепа стає гетьманом обох

сторін Дніпра.

1708

1659

Конотопська битва

початок московськотурецької війни, Чигиринські

походи, Журавенський

договір

1677

1660

Слободищенський

трактат

Перший Чигиринський

похід

1663

1681

Бахчисарайський

договір

1686

"Вічний мир"

1699

Карловицький договір

1701

указ гетьмана Мазепи про дводенну панщину, Києво-Могилянська

колегія стала

академією, Іван Мазепа

подарував Пересопницьке

Євангеліє

Переяславському

Знищення

Батурина

московитами

і звіряча

розправа

над жителями міста.

1709

Полтавська битва

1710

Конституція

shkola.in.ua

Пилипа

Орлика

кафедральному собору

Квадрат

3. Перевірте, як ви розумієте значення термінів і понять розділу, за допомогою гри «Перекладачі».

Правила гри. Командам гравців доручається

«перекласти» визначення

запропонованих термінів, понять із «наукової» мови доступними словами.

Найбільш вдалі формулювання можна внести до історичного розмовника класу. Рекомендований перелік термінів і понять: - Лівобережна Гетьманщина - частина українських земель, розташована на лівому березі Дніпра другої половини XVII — XVIII століть, утворена внаслідок Андрусівського перемир'я 1667 року між Реччю Посполитою та Московією;

- Слобожанщина - східна частина України, територія розташування п'яти козацьких полків, які зберігали автономію у складі Московського царства; - Руїна - період в історії України другої половини XVII ст. (1657– 1687 pp.), що характеризувався занепадом державного життя й територіального розколу України, втручання в внутрішні справи та окупацією українських земель сусідніми країнами, занепад господарського розвитку, обезлюднення і спустошення її територій; - Чортомлицька Січ - Запорозька Січ, заснована літом 1652 року на правому рукаві Дніпра Чортомлику. Знищена московитами 25 травня 1709 року як помста за підтримку кошовим отаманом Костем Гордієнком постання Івана Мазепи проти колонізаторської політики московського царя щодо України; - Чорна рада - рада в Ніжині 1663 року, в якій брали участь не лише козаки, а й селяни. На раді було обрано гетьманом Івана Брюховецького, "людину просту й неписьменну", який став прислужником Московії в Україні; - протекторат - форма залежності однієї держави від іншої, за якої держава-протектор регулює основні питання суспільно-політичного та соціально-економічного життя залежної держави;

- козацьке бароко - мистецький стиль другої половини XVII ст. - XVIIІ ст. Стиль є поєднанням західноєвропейських мистецьких мотивів та місцевих (українських) архітектурних традицій; - Чигиринські походи - військові походи турецько-татарської армії на гетьманську столицю Чигирин із метою загарбання Правобережжя;

- «паліївщина» - козацько-селянське повстання під проводом Фастівського полковника Семена Палія в 1702 1704 рр. у відповідь на рішення польського сейму про ліквідацію козацтва в Україні; - Конституція Пилипа Орлика - козацький суспільний договір, перша в світі конституція, що визначала основи державного устрою України, форми державного правління, визначення державних кордонів.

shkola.in.ua

4. Проаналізуйте зміст найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель: Андрусівське перемир’я (1667 р.) між Річчю Посполитою та Московією:

- припинення польсько-московської війни 1654-1667 років;

- встановлення миру на 13 з половиною років;

- під окупацією Московії залишались Лівобережжя, Сіверщина, Чернігів, Стародуб, Смоленськ;

- окупованими Річчю Посполитою залишалося Правобережжя (крім Києва), і Білорусь з містами Вітебськ, Полоцьк, Двінськ;

- Київ на два роки передавався Московії, але в тексті договору були спекулятивні моменти, які залишали можливість зберегти Київ московським назавжди;

- Запорозька Січ мала перебувати під спільним управлінням Московії та Речі Посполитої;

- московський уряд мав заплатити Речі Посполитій за втрачені польською шляхтою

землі на Лівобережжі 1 млн польських злотих ( 200 тисяч рублів);

- Річ Посполита і Московія зобов'язувались спільно воювати з Кримським ханством у випадку нападу татар на українські землі. Бучацький мирний договір (1672 р.) між Річчю Посполитою та Османською імперією:

- Подільське воєводство переходило до Османської імперії;

- Петро Дорошенко закріплювався на Брацлавщині і Південній Київщині з виводом війська Речі Посполитої;

- Річ Посполита мала сплатити Османській імперії відшкодування за зняття облоги Львова і щороку сплачувати даниною 22 тис. золотих дукатів. Журавненський мирний договір (1676 р.) між Річчю Посполитою та Османською імперією:

- відміна щорічна данина 22 тисяч злотих (згідно Бучацького миру);

- Поділля залишалось у складі Османської імперії;

- переважна територія Правобережжя переходила під управління Петра Дорошенка. Бахчисарайський мирний договір (1681 р.) між Московією та Османською імперією:

- кордони між Османською імперією і Московією встановлювався по Дніпру;

- зобов'язання султана і хана не ставати на бік ворогів Московської держави;

- Османська імперія приєднувала до своїх володінь південну Київщину, Брацлавщину і Поділля;

- Московська держава приєднувала до своїх володінь Лівобережжя Київ з містечками Васильків, Стайки, Трипілля, Радомишль, Дідівщина.

- Запоріжжя формально визнавалося незалежним.

- Московія зобов'язувалася щорічно надавати хану «казну»;

- на 20 років на землях між Дніпром і Бугом заборонялося будувати чи відновлювати фортифікаційні споруди;

- козацтво могло безперешкодно займатися виловом риби, добування солі, вільне плавання по Дніпру та притоках Чорного моря; - татари мали право на кочівлю і полювання в степу біля Дніпра.

Вічний мир (1686 р.) між Річчю Посполитою та Московією:

- Річ Посполита визнавала за Московією Лівобережжя, Київ, Запоріжжя, ЧерніговоСіверщину;

shkola.in.ua

- Річ Посполита отримувала 146 тис. рублів від Московщини за владу над Києвом;

- Північну Київщину, Волинь і Галичину під управління отримувала Річ Посполита; - Південна Київщина й Брацлавщина спустошені османсько-татарськими і московськими нападами, мала стати нейтральною землею між Московією і Річчю Посполитою; - Уряд Речі Посполитої обіцяв надати православним свободу віросповідання, а московський уряд обіцяв їх захищати;

- Над Поділлям зберігалася влада Османської імперії. Правила гри. Учень/учениця однієї команди зачитує декілька пунктів договору. Інша команда має вказати його назву. Якщо команда визначає правильно, то хід переходить до неї. Виграє та команда, яка впізнає більше договорів. 5. Об’єднайтесь у дві команди та проведіть гру «Історичний турнір». Правила гри. Перша команда ставить запитання за певною темою. Учні та учениці з іншої команди після короткої наради (її час заздалегідь визначається)

відповідають. Якщо відповідь правильна команда, що відповідала, отримує бали за неї і ставить своє запитання. Гра триває, поки команди не вичерпають установлений ліміт запитань для команди-суперника (пропонується 12 запитань). Повстання Семена Палія.

1) Що було причиною повстання Семена Палія?

2) Яке прийняв рішення гетьман С. Самусь у відповідь розпорядженню сейму Речі Посполитої?

3) Чому повстання Палія називали "другою хмельниччиною"?

3) З якої події розпочалася збройна боротьба проти поляків?

4) Які регіони України були охоплені паліївщиною?

5) Яке місто найбільше пов'язане з повстанням?

6) Які зовнішньополітичні обставини не давали змоги Речі Посполитій придушити повстання?

7) Як лівобережний гетьман Іван Мазепа хотів використати повстання?

8) Внаслідок яких політичних подій Іван Мазепа став гетьманом обох сторін Дніпра?

9) Чому Іван Мазепа допомагав польському королю Августу ІІ Сильному в придушенні постання?

10) Чому Мазепі невдовзі довелося покинути Правобережжя?

11) В якому місті є урочище Палієва гора?

12) Яке справжнє прізвище Семена Палія? Північна війна.

1) Назвіть причини Північної війни.

2) Чому Мазепу називали "вітчимом України"?

3) За яких обставин Мазепа стає гетьманом обох сторін Дніпра?

4) Як Україна брала участь у Північній війні?

5) Чи була Україна зацікавлена в Північній війні?

6) В чому полягав історичний вибір гетьмана Мазепи в ході Північної війни?

7) Чому існує вираз, що Петербург побудований на козацьких кістках?

8) Чому під ударами московитів упала гетьманська столиця Батурин?

9) Що називають "війною маніфестів"?

10) Яку позицію щодо плану Мазепи зайняла Запорізька Січ?

11) Які наслідки Полтавської битви для України?

12) В чому полягає прогресивність Конституції Пилипа Орлика?

shkola.in.ua

6. Робота в малих групах. Чому, на вашу думку, у подіях 60 80-х рр. XVII ст. не вдалося зберегти єдність України? Назвіть факти, які підтверджують, що жоден із союзників українських гетьманів не відстоював інтереси України, а переймався лише власною вигодою.

В політичних подіях 60-80 років XVII ст. не вдалося зберегти єдність України тому, що представники різних політичних сил українського суспільства орієнтувалися на підтримку держав-сусідів, які дбали насамперед про свою власну вигоду від участі в

протиборстві на українських землях. Союзниками різних українських політичних угрупувань виступали Річ Посполита, Московія та Османська імперія з Кримським ханством. Для того, аби зрозуміти справжні політичні позиції перелічених держав щодо України, варто проаналізувати окремі пункти їх договорів як з Україною, так і між собою, що стосувалися українських територій.

Так, Гадяцький договір (гетьман Іван Виговський) містив положення про повернення приватним власникам володінь, втрачених в часи Визвольної війни (тобто про

повернення в Україну польської шляхти, не врегульовуючи питання про належність

земель новим власникам). Також у договорі йшла мова про заборону самостійних зовнішньополітичних стосунків для українських гетьманів. «Переяславські статті» 1659 р. (Юрій Хмельницький) - практично всі їх пункти

спрямовані на обмеження українського суверенітету. Андрусівське перемир’я 1667 р. (договір між Московською державою та Річчю Посполитою). Угода ділила Україну по Дніпру на польську і московську територію (Правобережжя і Лівобережжя відповідно) без участі в перемовинах українською сторони. Теж саме повторював і Вічний мир 1886 року. Батуринські статті 1663 року та Московські статті 1665 року (І. Брюховецький)гетьманський уряд зобов'язувався утримувати московські війська, розташовані в українських містах; українським купцям заборонялося торгувати в Московії винами та тютюном; українські міста проголошувалися володіннями московського царя зі стягненням податків до царської казни; збільшення в Україні кількості московського війська; новообраного гетьмана затверджував московський цар; Київську митрополію мав очолити ставленик з Московії. позбавлення міст права на самоврядування; московські воєводи отримували право на збір податків з населення; заборона гетьману на зовнішньополітичну діяльність. Як бачимо, жоден з цих пунктів не був на користь України. Московські статті, підписані Брюховецьким, є яскравим прикладом колонізаторської політики московитів. Глухівські статті 1669 року (Дем'ян Многогрішний) - згідно статей, московське військо постійно перебувало в резиденції гетьмана для контролю за його діяльністю.

Конотопські статті 1672 року (Іван Самойлович) - не була обов'язковою присутність представників української сторони на переговорах московитів з третіми державами за умови обговорення питань, що стосувалися України. Бахчисарайський мирний договір 1681 року (Московська держава та Османська імперія) - розподіл території України на сфери впливу між Османською імперією та Московським царством (Правобережжя - Османській імперії, ЛівобережжяМосковщині).

shkola.in.ua

«Вічний мир» 1686 року (між Річчю Посполитою та Московією) - скасовував Бахчисарайський мир 1681 року та визнавав Лівобережжя, Запорожжя й Київ з околицями за Московією, а переважну частина Правобережжя (Північна Київщина й Волинь) — за Річчю Посполитою. Правобережна Наддніпрянщини, спустошені польськими й турецько-татарськими військами, мали залишитися незаселеними.

7. Складіть послідовний перелік правління гетьманів від 1657 до 1687 р.

Іван Виговський 1657-1659 (обох сторін Дніпра)

Юрій Хмельницький 1659-1660, 1660-1663, 1678-1681 (обох сторін Дніпра, Лівобережний, Правобережний)

Павло Тетеря 1663-1665 (Правобережний)

Іван Брюховецький 1663-1668 (Лівобережний)

Дем'ян Многогрішний 1669-1672 (Лівобережний)

Петро Дорошенко 1665-1676 (Правобережний, обох сторін Дніпра)

Михайло Ханенко 1669-1672 (Правобережний)

Іван Самойлович 1672-1687 (Лівобережний)

8. Робота в малих групах. Порівняйте внутрішню й зовнішню політику

лівобережних і правобережних гетьманів. Визначте спільне й відмінне, укажіть значення та наслідки.

Юрій Хмельницький - проводив політику, орієнтовану на Московію (Переяславські угоди 1959 року), та після військової поразки від поляків переорієнтовує зовнішню політику на Річ Посполиту (Слободищенський трактат 1660 р.). Такі різкі переміни зовнішньополітичної орієнтації зумовили ідеологічний розкол українського суспільства на Лівобережжя і Правобережжя, які, відповідно, тяжіли до Московії та Польщі - двох супротивників у боротьбі за українські землі. 1668 року Юрій Хмельницький підтримує політичне орієнтування Петра Дорошенка на Османську імперію та Кримське ханство в питанні допомоги в боротьбі за визволення України від загарбницьких впливів московитів та поляків. В 1677-1679 роках брав участь, як гетьман України, поставлений османами, у каральних походах Правобережжям, організованих турками й татарами, що привели до спустошення земель і винищення населення. Павло Тетеря 1663-1665 (Правобережний гетьман). Ставши гетьманом, домагався від Польщі певних поступок для України - зокрема шанувати привілеї та гідність козацького стану, повернення православним захоплені уніатами церкви, дозвіл на самостійні дипломатичні відносини стосунки з Молдавією та Волощиною, провести мирні перемовини Речі Посполитої з Московією щодо звільнення ув'язненої козацької старшини, готувати похід на Лівобережжя. Разом з поляками і татарами здійснив похід на Лівобережжя, але був розбитий. На Правобережжі поляки почали відновлювати свою владу, тож проти польського насилля спалахнули селянські повстання. Тетеря допомагав полякам і татарам їх придушувати. Іван Брюховецький 1663-1668 уклав з Москвою Батуринські 1663 р., а невдовзіМосковські статті 1665 р., які затверджували колонізаційну політику московитів в Україні та суперечили українським інтересам - обмежували права Гетьманщини, як держави, посилювали її адміністративну і фінансову залежність від Московії. Опирався у своїй владі на соціальні низи, як "людина проста й неписьменна", який, втім, за проведення відвертої промосковської

shkola.in.ua

політики удостоївся з рук московського царя честі московського боярина. Дем'ян Многогрішний 1669-1672 р. намагався проводити політику, спрямовану на захист інтересів України: посилював гетьманську владу, вів таємні переговори з Петром Дорошенком про можливу протекцію Османської імперії. За доносом старшини був засланий до Сибіру. Був першим політичним засланцем України. Петро Дорошенко 1665-1676 р. - "сонце Руїни", зрозумівши агресивну колонізаторську сутність дій Речі Посполитої і Московського царства щодо України,

вирішив заручитися протекцією для України Османської імперії. Втім, Османська імперія переслідувала ті ж агресивні інтереси, що й вище зазначені держави. Дорошенко, не зважаючи на постійні війни, провів ряд реформ: створення найманого війська (сердюків та компанійців), фінансова реформа (мито і власна монета), скликав козацькі ради.

Іван Самойлович 1672-1687 р. Перемігши за допомогою московитів гетьманів Правобережжя Михайла Ханенка (якого підтримували поляки), та Петра Дорошенка (якого підтримували турки), він став гетьманом «обох сторін Дніпра». Демонстрував відданість Москві в Конотопських статтях, де зберігалися попередні і накладалися нові обмеження на український суверенітет - (гетьман не мав права звільняти з посад і судити старшину без ради з усією старшиною; гетьману заборонялося без царського

указу та згоди Старшинської ради підтримувати відносини з правителями інших держав, скасовано необхідність присутності представників гетьмана на з’їзді послів під час обговорення справ, що стосувалися Української козацької держави), втім, помер в засланні в Сибіру. Самойлович організував "Великий згін" - переселення селян з Правобережжя на Лівобережжя. За його правління українська православна церква, що була під зверхністю Константинопольського патріарха, підпорядкував Московський патріархат. Це завдало великої шкоди церкві. 9. Складіть у зошиті таблицю «Московсько-українські договори 1659 1687 рр.». Визначте етапи втрати суверенітету козацької України.

1659 Переяславські

статті

Ю.Хмельницький

Старшина втрачала право без царського дозволу переобирати гетьмана. Гетьман втратив право призначати, знімати з посад та засуджувати до страти старшину і полковників. Московське військо, крім Києва, розміщувалося в Переяславі, Умані, Брацлаві, Чернігові. Київська митрополія підпорядковувалася московському патріархату (цю статтю згодом скасували). Гетьман не мав права дипломатичних зносин з іншими державами та організовувати походи без дозволу Москви.

Підтверджувалися попередні статті, проте були нові пункти. Гетьманський уряд зобов’язувався безоплатно постачати хліб московським гарнізонам в Україні та перехоплювати і повертати втікачів із Московії. Заборонялося українським купцям продавати вино і тютюн у Московії та продавати хліб у Правобережній Україні та Криму. Гетьман мав скласти перелік козаків, міщан і селян, а також розміри їхніх земельних володінь.

shkola.in.ua

1665 Московські

статті І. Брюховецький

Українські землі і міста проголошувалися володіннями Московського царя, а населення (крім козаків) мало сплачувати податки до царської скарбниці. Вибори гетьмана відбувалися в присутності московських представників, а клейноди гетьман отримував від царя. Дипломатичні зносини гетьмана з іншими державами заборонялися. Гетьман уже не міг

1663

Батуринські статті

І. Брюховецький

надавати містам України права самоврядуванню.

Київську митрополію очолював московський представник. Збільшувалася кількість московських гарнізонів з воєводами, які мали права збирати податки і збори з некозацького населенн

1669

Глухівські статті Д.Многогрішний

Підтверджувалися права і привілеї гетьмана, старшини. Московські воєводи розташовувалися лише в 5 містах: Переяслав, Київ, Чернігів, Ніжин та Остер. Збір податків переходив від них до гетьманських урядників. Гетьман, як і раніше, не мав права на дипломатичні відносини, але його представники мали бути присутніми на посольських з’їздах під час обговорення питань козацької України. Гетьман мав право створити наймане кінне військо «компанійців» з 1 тис. воїнів. 3 Московії мали повернутися дзвони, гармати, церковні книги та срібні речі, захоплені в Україні Г. Ромодановським. Перехід селян.у козаки обмежувався.

1672

Конотопські статті І.Самойлович

Підтверджувалися в цілому права і привілеї гетьмана, старшини, як у Глухівських статтях, проте були нові обмеження. Гетьман не мав права знімати з посад і судити козацьку старшину без ради з усією старшиною. Гетьман не мав права без згоди царя та Старшинської ради писати іноземним правителям та гетьману П. Дорошенку. Вилучено статті про обов’язковість присутності представників гетьмана на Раді послів при обговоренні справ, що стосуються України.

Підтвердження прав і привілеїв гетьмана і старшини, 30-тисячного реєстру козаків. Заборона гетьману змінювати козацьку старшину на посадах без дозволу царя. Заборона гетьману

1687 Коломацькі статті

shkola.in.ua

дипломатичних відносин з іншими державами, обов’язок дотримуватися «Вічного миру» з Польщею. Гетьман мав виставляти козацькі війська проти Криму і Туреччини за наказом царя. У містах Ніжин, Київ, Чернігів, Ніжин та Остер, як і раніше, розміщено російські воєводи з залогами, а в Батурині — стрілецький полк. Проголошення Гетьманщини складовою єдиної держави Московського царя.

Московсько-українські договори 1659 1687 рр. 10. Складіть розгорнутий план за темою «Особливості соціально-економічного та політичного становища українських земель наприкінці XVIІ у першій половині XVIIІ ст.». Соціально-економічне становище України.

I.Мазепа

1. Наслідки воєнних дій.

2. Вплив московського протекторату.

3. Перші прояви буржуазних відносин сільському господарстві.

4. Збільшення площ оброблюваних земель.

5. Ознаки спеціалізації окремих сільськогосподарських районів.

6. Удосконалення систем обробітку ґрунту.

7. Формування мануфактурного виробництва.

8. Запровадження кріпацтва.

9. Освоєння Слобожанщини.

10. Формування мануфактурного виробництва.

11. Спеціалізація окремих галузей промисловості.

12. Застосування найманої праці.

11. Робота в малих групах. Якими, на вашу думку, були найважливіші досягнення культури України кінця XVIІ першої половини XVIIІ ст.? Поясніть свою думку

1) Діяльність закладів вищої освіти на українських землях - Києво-Могилянською колегія (1632 р.) та Львівський університет (1661 р.).

2) Книгодрукування (найбільша друкарня Києво-Печерської Лаври).

3) Історична література (козацькі літописи): Літопис Самовидця, написаний Романом Ракушкою-Романовським

4) Барокового вигляду набули Софія Київська, Успенський собор Києво-Печерської лаври, Михайлівський

Золотоверхий собор, Спаський і Борисоглібський собори в Чернігові, Збудовані коштом Івана Мазепи Миколаївський собор у Ніжині (50-ті рр. ХVІІ ст.), Троїцький собор Густинського монастиря (1671 р.), Покровська церква в Харкові (1689 р.), Троїцький собор у Чернігові (1679 1695 рр.), Всіхсвятська надбрамна церква КиєвоПечерської лаври (1696 1698 рр.), Спасо-Преображенська церква

5) Образ козака-бандуриста - захисника Батьківщини («Козак Мамай»).

6) Виконання народних дум та історичних пісень кобзарями та бандуристами, розвиток хорового співу.

7) Шкільний театр та шкільна драма, вертеп. Користувалися популярністю драми

«Комедія на Різдво Христове» Дмитра Туптала та «Слово про збурення пекла». Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом ІV Варіант І Сторінка 152

1 Укажіть церкву, яка зведена у стилі козацького бароко. Б.

2. Із якою державою гетьман І. Виговський уклав Гадяцьку угоду? Річ Посполита

3. У якому році відбулася Конотопська битва між українсько-татарськопольським та московським військами? 1659 р.

shkola.in.ua

4. Наведена картосхема дає змогу визначити райони, охоплені повстанням проти гетьмана Івана Виговського

5. За якими статтями українські землі та міста були вперше проголошені

володіннями московського царя? Московськими

6. Під чиєю владою перебувала Запорозька Січ у 1667 - 1686 рр.? Московської

держави та Речі Посполитої

7. У якому році козацька рада неподалік міста Корсунь схвалила рішення П.

Дорошенка щодо прийняття протекторату турецького султана? 1669 р.

8. Що стало поштовхом до прийняття польським сеймом у 1699 р. ухвали про ліквідацію козацького війська на Правобережній Україні? Укладення між Річчю

Посполитою та Османською імперією Карловицького перемир’я.

9. Слобідські полки в адміністративному

підпорядковувалися бєлгородському воєводі.

10. Яка подія перекреслила плани гетьмана І. Мазепи

на визволення

Гетьманщини з-під влади московського царя? Полтавська битва.

11. Автором козацьких літописів був Самійло Величко.

12. Найбільше споруд у стилі козацького бароко в Україні було збудовано в період правління гетьмана І. Мазепи

13. Установіть відповідність між подіями XVII ст. та їхніми наслідками.

1) Ухвалення Гадяцької угоди - початок війни Гетьманщини з Московським царством.

2) Чигиринські походи турецько-татарських військ - «Великий згін» населення Правобережжя, здійснений гетьманом І. Самойловичем.

3) Укладення Андрусівського перемир’я - поділ території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московським царством.

4) Підписання Віленського перемир’я - пошук Б. Хмельницьким нових союзників у боротьбі з Річчю Посполитою.

14. Установіть послідовність подій. укладення Гадяцької угоди 1658 р. проголошення П. Дорошенка гетьманом усієї козацької України 1668 р.

Чигиринські походи турецько-татарського війська 1674 1678 р. укладання Бахчисарайського мирного договору 1681 р. Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом ІV Варіант ІІ Сторінка 152

1. У зовнішній політиці лівобережні гетьмани переважно орієнтувалися на Московську державу

2. На допомогу якої держави покладав сподівання П. Дорошенко в боротьбі за збереження єдності України? Османську імперію.

3. Який гетьман був першим насильно усунутий від влади за волею московського царя? Д. Многогрішний

4. Умови якого договору наведені в уривку із джерела? «…посланники [великого государя] …уклали із султаном турецьким і ханом кримським перемир’я… вперед на 20 років… пусті землі за Дніпром, які є у володінні султана турецького, то на тих землях, йому, султанові… міст і містечок не будувати і людьми не заселювати…» Бахчисарайського.

shkola.in.ua

5. Зображену репродукцію картини І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» можна використати для ілюстрації діяльності Січі за часів І. Сірка

6. Біля якої річки відбулася рада, на якій І. Мазепу обрали гетьманом? Коломак.

7. Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський та Ізюмський це козацькі полки Слобідської України

8. Хто із зазначених діячів був відомим церковним і політичним діячем першої половини ХVІІІ ст.? Феофан Прокопович

9. У якому році відбулася подія, описана в уривку із джерела: «...За кілька днів після приєднання козацького головнокомандувача графа Мазепи до шведів князь

Меншиков на чолі численного війська й артилерії пішов на Батурин, резиденцію гетьмана Мазепи... Здобувши місто силою, Меншиков віддав усе живе мечу та вогню...»? 1708 р.

10. Укажіть причину зруйнування московськими військами Чортомлицької Січі. підтримка запорожцями на чолі з отаманом К. Гордієнком виступу гетьмана І. Мазепи

11. Що було спільною рисою внутрішньої політики гетьманів І. Самойловича та І. Мазепи? утвердження козацької старшини як привілейованого суспільного стану

12. Період Руїни характеризувався

внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу, розколом Гетьманщини, втручанням у її внутрішні справи та військовою агресією з боку сусідніх держав.

13. Установіть відповідність між подією та її наслідком.

1) Укладення Гадяцької угоди - агресія Московського царства проти Гетьманщини

2) Чигиринські походи турецько-татарської армії - здійснення гетьманом І. Самойловичем «Великого згону»

3) проведення Чорної ради поблизу Ніжина - розпад Гетьманщини на дві частини — Правобережну та Лівобережну

14. Установіть послідовність територіальних змін Гетьманщини за наведеними картосхемами. 1Г, 2Б, 3А, 4В.

15. Визначте ознаки господарського життя й політичного устрою Слобідської України в другій половині XVII ст. (три правильні відповіді). існування полково-сотенного устрою відсутність посади гетьмана

дія права займанщини.

Розділ V. Українські землі у 20 90‑х рр. XVIII ст.

§ 27. Посилення колоніальної політики Російської імперії. Ліквідація гетьманату Сторінка 153

1. Із якою метою розпалювалася незгода між полковниками й гетьманом?

Задля нашої (московитів) безпеки треба насамперед посіяти незгоду між полковниками й гетьманом. Посіявши розбрат серед української провладної верхівки, московити прагнули таким чином послабити владу гетьмана, заохочуючи старшину до написання доносів на гетьмана московському цареві.

2. Як можна назвати таку політику?

Таку політику застосовували римляни - розділяй і владарюй.

shkola.in.ua

У чому полягала особливість правління гетьмана Д. Апостола? Період правління Данила Апостола відзначився деяким послабленням колонізаторської політики Московії щодо Гетьманщини та скасуванням Малоросійської колегії. Це пов'язано з початком нової війни з Османською імперією, адже московити потребували додаткової військової сили, якою було козацтво; внутрішні чвари між московитами.

Чому «Правління гетьманського уряду» не змогло знищити автономні права

Гетьманщини та козацьке самоврядування на Слобожанщині?

Правління гетьманського уряду не могло знищити автономні права Гетьманщини і

козацьке самоврядування на Слобожанщині тому, що в Україні українська козацька

еліта продовжувала чинити опір руйнації своїх давніх прав, хоча й даремно не опиралася в тому на народні маси.

Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Шість запитань». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в команди. Кожна з них має за визначений час скласти шість запитань за опрацьованим матеріалом. Виграє та команда, більшість запитань якої не повторюють запитання інших команд.

1) Чому Івану Скоропадському було відмовлено московським царем в підписанні нових гетьманських статей?

2) Які основні положення Рішительного указу?

3) Перелічіть заходи асиміляторської політики московського царату щодо України.

4) В чому проявлялося лицемірство московського царя Петра І у створенні Малоросійської колегії?

5) Які заходи проводив гетьман Данило Апостол для відновлення автономного устрою України?

6) Перечисліть основні пункти Рішительних статей.

1) Чим принципово відрізнявся Рішительний указ від гетьманських статей?

2) Які заходи економічного тиску на українські землі чинила московська влада?

3) Розкажіть про колоніальний тиск московитів на культурну сферу України.

4) Розкажіть про причини Коломацького чолобитного звернення гетьмана Полуботка.

5) Які причини царського дозволу на відновлення гетьманства в Україні?

6) які пукти Рішительних статей були таємними?

2. Як Петро I використовував ресурси України для досягнення своєї мети?

Петро І проводив яскраво виражену колонізаторську політику щодо України:

- відмовив у затвердженні гетьманських статей гетьману Скоропадському;

- видання Рішительного указу без погодження з гетьманом;

- вимога про звітування доходів Військового скарбу;

- московські воєводи отримали право втручання у внутрішні справи Гетьманщини;

- розміщення двох московських полків у Глухові;

- нагляд за діяльністю гетьмана двома царськими міністрами-резидентами;

- включення Гетьманщини та Слобожанщини до Київської губернії;

- призначення іноземців на посади козацької старшини;

- надання московським можновладцям великих земельних латифундій;

- обмеження діяльності Генерального військового суду;

- українські товари дозволялося вивозити за кордон виключно балтійськими портами Московії і не українськими купцями;

shkola.in.ua

- заборона ввезення товарів в Гетьманщину із Західної Європи (голки, сукна, полотна, панчохи, цукор, тютюн), ці та інші товари для потреб Гетьманщини треба було купувати в Московії; - запровадження в Гетьманщині царського мита; - будівництво козаками каналів і фортець для потреб імперії за межами Гетьманщини; - введення в обіг митних грошей;

- утримання українським населенням царського війська;

- виключення з Києво-Могилянської академії студентів з Правобережжя;

- заборона друку всіх книг, окрім церковних та друк виключно московською мовою. 3. Чим характерне правління гетьмана І. Скоропадського? Чому Петро I не дозволив проводити вибори нового гетьмана після смерті І. Скоропадського?

Іван Скоропадський під час свого гетьманування намагався довести свою прихильність московському цареві, аби зберегти автономний устрій Гетьманщини. Був прихильником формування старшинської еліти, роздаючи їм значні земельні ділянки. Скоропадський і сам був крупним землевласником, маючи приблизно 100 тис. підданих. Гетьман надіявся на офіційне затвердження статусу Гетьманщини від Петра І, але наразився лише на брутальну відмову. Більше того, московський цар видав указ про створення Малоросійської колегії - органу управління Гетьманщиною з шести військових-московитів. Приголомшений негативним станом справ, що означали повне знищення автономії Гетьманщини, Іван Скоропадський невдовзі помер.

Петро І заборонив вибори нового гетьмана, бо не бажав жодним чином підтверджувати автономний устрій українських земель, маючи їх за частину Московської імперії. Наказному гетьману Полуботку наказав виконувати доручення Малоросійської колегії.

4. Які основні політичні ідеї було закладено в Коломацьких чолобитних? Суть Коломацьких чолобитних полягала у вимогах до московського царя щодо зменшення податків, накладених Малоросійською колегією та дозволу виборів гетьмана. У відповідь Петро І наказав ув'язнити Павла Полуботка в Петропавлівській фортеці разом з 15 старшинами, де Полуботок невдовзі помер (18 грудня 1724 року). 5. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, як діяльність Малоросійської колегії руйнувала традиційну систему управління в Україні. Малоросійська колегія - орган колоніального управління Московської імперії, метою якого було повне знищення автономного устрою Гетьманщини. Малоросійська колегія, очолювана московитом Вельяміновим, претендувала на політичну владу в Гетьманщині, а не лише на контроль за діяльністю наказного гетьмана Полуботка. Московити виправдовували створення Малоросійської колегії захистом населення від начебто несправедливих судів та надмірних податків, тобто створення колегії планувалося з самого початку для втручання у внутрішні справи Гетьманщини: "токмо для того, дабы малоросийский народ ни от кого, как неправедными судами, так и от Старшины налогами утесняем не был". Повноваження Малоросійської колегії були викладені в «Інструкції президенту Малоросійської колегії бригадру Степану Вельямінову»: - колегія розглядала скарги на генеральний суд та ратушні суди, військову

Канцелярію, полкові та всі інші Канцелярії, тобто була по суті своєрідним

shkola.in.ua

апеляційним органом московитів від начебто несправедливих рішень українських органів влади (судів);

- колегія приймала скарги на генеральну старшину;

- упорядковувала податки;

- упорядковувала козацький реєстр;

- всі розпорядження наказного гетьмана полуботка не дійсні без підпису колегії; - всі свої дії та нововведення на території Малоросії Малоросійська колегія пояснювала піклуванням про «малоросійський народ», козаків, яких начебто кривдили

українські суди, але насправді єдиним, про що дбала колегія, було благо імперської

влади.

Головним завданням Першої Малоросійської колегії був постійний контроль за

діяльністю генеральної старшини і наказного гетьмана та забезпечення найбільш

прийнятного для московської влади упорядкування і використання української землі. 6. Якими були наслідки діяльності «Правління гетьманського уряду» для Української козацької держави?

"Правління гетьманського уряду" було створено московською імператрицею Анною Іванівною 1734 року. До складу правління входили три представники козацької старшини i три російські урядовці. Під час своєї діяльності урядовці опиралися на Рішительні пункти 1728 року. Вони являли собою форму указу московського уряду гетьманові, який мав управляти внутрішнім життям Гетьманщини як складової

Московської держави:

- гетьман не мав права проводити переговори з представниками інших держав;

- гетьман мав дозвіл на вирішення прикордонних питань з Польщею та Кримом під контролем Москви;

- вищу старшину затверджував московський цар, нижчу затверджувати дозволялося гетьману;

- вищим судом був Генеральний суд, до складу якого входило троє росіян і троє українців. На чолі суду був гетьман, але головним на суді було рішення московського царя;

- росіяни отримали дозвіл на купівлю землі в Україні.

Крім того, московити "Правлінням гетьманського уряду" всіляко:

- применшували значення гетьманської влади;

- нехтували правами всіх верств населення;

- втручалися в питання внутрішніх суспільних відносин;

- сприяли зближенню козацької старшини і московських військових;

- сприяли змішаним шлюбам між українцями та росіянами;

- займалися русифікацією українців, - спонукали до написання доносів, - скорочували козацький реєстр.

Правління гетьманського уряду було ідентичним Малоросійській колегії як за складом, так і завданнями щодо подальшого позбавлення Гетьманщини ознак державності та асиміляції українства.

7. Складіть у зошиті порівняльну таблицю «Гетьманство І. Скоропадського та Д. Апостола». Укажіть спільні та відмінні риси. Спільні риси Відмінні риси

Опір колоніальній політиці Московської імперії. Полуботок згуртував старшинську опозицію, почав судову реформу. боровся з хабарництвом.

Апостол реформував

суди, започаткував роботу

Генерального слідства про

маєтності для боротьби

П. Полуботок - наказний гетьман,

боровся з Малоросійською

колегією, звертався в

shkola.in.ua

сенат з приводу порушення

Малоросійською колегією

законів Гетьманшини.

Д. Апостол - обраний гетьман,

в зв'язку з можливою

московсько-турецькою

війною почалася лібералізація

з хабарництвом.

Обидва гетьмани

були яскравими

прихильниками автономного устрою Гетьманщини.

відносин Гетьманщини з Московією. Намагався відновити втрачену автономію -

призначав на посади своїх прихильників, впорядковував землеволодіння старшини, формував бюджет Гетьманщини, налагодив торгівлю, підпорядкував мвоїй владі Київ, реформував суди, отримав дозвіл на повернення запорожців і заснування ними в 1734 р.

Нової (Підпільненської) Січі, створення збірника законів

«Права, за якими судиться

малоросійський народ». Влада гетьмана була суттєво обмежена Рішительними пунктами.

Гетьманство І. Скоропадського та Д. Апостола 8. Складіть історичний портрет наказного гетьмана П. Полуботка. Скористайтеся відповідним планом-схемою в електронному додатку. Павло Полуботок, чернігівський полковник, наказний гетьман Лівобережної України з 1722 по 1724 рік. Народився 1660 року в Переяславі в сім'ї полковника Леонтія Артем'євича. Батько мав приязні стосунки з гетьманом Самойловичем, тож Павло оженився на племінниці гетьмана. Проте після позбавлення гетьмана Самойловича булави родина Полуботків потрапила в опалу. 1705 року Павлу Полуботку вдалося налагодити відносини з гетьманом Іваном Мазепою, проте він не підтримав переходу Мазепи на бік Карла ХІІ і став одним з претендентів на гетьманську булаву після поразки Мазепи. Як компенсацію за незайняту посаду гетьмана Петро І наділив Полуботка значними маєтностями. Скоропадський 3 червня 1722 року, будучи при смерті, передає владу Павлу Полуботку. Проте московський цар Петро І не планував надавати автономії Гетьманщині, а натомість прагнув поглинання Лівобережної України імперською Московією. Саме тому була створена Малоросійська колегія, управлінський орган з шести осіб, який мав завідувати українськими справами - прибутками, наглядом за гетьманом, прийняття скарг на українські суди та адміністративні установи. Колегія мала дискредитувати гетьманське управління, послабити козацьку старшину і місцеве самоврядування.

shkola.in.ua

Саме протистоянням наказного гетьмана і Малоросійської колегії визначався дворічний період української історії 20-х років ХVІІІ століття. Наказний гетьман прийняв рішення боротися з очільником Малоросійської Колегії Степаном Вельяміновим легальним шляхом, проте ті дії Полуботка були приречені на невдачу. Тоді гетьман вирішив добиватися справедливості від московського царя. Відчайдушна спроба відновлення козацьких привілеїв та вольностей, автономного устрою

Гетьманщини закінчилася для Полуботка ув'язненням в Петропавлівській фортеці, катуваннями і смертю. Невідомий автор “Історії Русів” приписав Павлу Полуботку слова, начебто сказані

царю Петрові: “Виступаючи за Батьківщину, я не лякаюся ні кайданів, ні в'язниці й для мене краще найгіркішою смертю вмерти, аніж дивитися на загальну загибель моїх співвітчизників... Замість милості та подяки українському народові за вчинені

відданість та заслуги укинув ти його у ганебне рабство”. 9. Колективне обговорення. Які чинники впливали на часті зміни політики

царської влади щодо України?

Визначальним чинником змін політики царської влади щодо України були

зовнішньополітичні обставини, пов'язані з виникненням потреби Московії в козацькому війську та охороні південних кордонів у разі турецької загрози. Московія використовувала козацьке військо для своїх потреб.

§ 28. Лівобережна та Слобідська Україна. Ліквідація Гетьманщини

Сторінка 158

Чи можна стверджувати, що гетьманство К. Розумовського було лише примхою царської влади?

Певною мірою так: гетьманство Кирила Розумовського було обумовлене особистими вподобаннями московської імператриці Єлизавети, доньки Петра I. Проте варто зазначити, що до відновлення інституту гетьманства московську владу спонукали внутрішньополітичні обставини (соціальна напруга в суспільстві) й зовнішньополітичні - загроза війни з Османською імперією та Пруссією (а українські землі вже традиційно були джерелом людських і матеріальних ресурсів для воєнної кампанії).

Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Історичний ланцюг». Правила гри. Перший гравець називає дату, термін, ім’я, історичний факт, пов’язані з вивченою темою. Другий гравець має спочатку повторити те, що сказав його попередник, а потім додати своє слово. Наступний гравець робить так само. За помилку або довгу паузу учень/учениця вибуває з гри. Перемагає гравець, що залишиться останнім.

1742 р. - відновлення Київської митрополії;

1750 р. - Глухів - старшинська рада - обрання гетьманом Кирила Розумовського (1750 1764 рр.).

1754 р. - Єлизавета - укази про обмеження влади гетьмана.

1760 - 1763 рр. - судова реформа - гетьман Розумовський.

1763 р. - чолобитні - гетьман К. Розумовський - відновлення давніх прав України (автономний суд й фінанси, землі, втрачені із 60-х рр. XVII ст.), визнання спадковості влади гетьмана за Розумовськими.

10 листопада 1764 р. - Катерина ІІ - указ про ліквідацію гетьманської посади.

1764 - 1786 рр. - ІІ Малоросійська колегія - Петро Рум'янцев - вісім осіб (4 російські чиновники і 4 генеральних старшин) - підпорядкування державних установ Гетьманщини.

shkola.in.ua

1767 р. - вибори - депутатів до Уложеної комісії для укладання нового збірника законів Російської імперії.

1765 - 1769 рр. - ревізія земельної власності в Україні - Рум’янцевський опис.

1768 1774 рр. - російсько-турецька війна.

1765 р. - Катерина II - указ про скасування полкового устрою - утворення СлобідськоУкраїнської губернії.

1781 р. - - Катерина ІІ - скасування полкового адміністративно-територіального поділу - утворення Київського, Чернігівського, Новгород-Сіверського намісництв - Київська

й Чернігівська губернії.

1783 р. - Катерина ІІ - указ про закріпачення селян.

1783 р. - Катерина ІІ - замість козацьких і компанійських полків формування полків російської армії.

На початок 80-х рр. XVIII ст. - - Катерина ІІ - ліквідація Української козацької

держави.

2. Чому реформаторська діяльність К. Розумовського викликала занепокоєння імперської влади? Реформаторська діяльність Кирила Розумовського вела до укріплення державних

інституцій Гетьманщини, що суперечило колоніальним інтересам Російської держави, яка розглядала українські землі частиною своїх володінь.

3. Чим обернулася для українського населення ліквідація автономії Гетьманщини та Слобожанщини?

В кінцевому підсумку для українського селянства 1783 року було запроваджено

кріпацтво - форма особистої залежності селян від землевласників, а також українські козацькі полки були перетворені в російські військові формування.

4.Чому ліквідація козацького устрою не викликала збройного опору з боку козацької старшини? Козацьку старшину російська влада наділяла землями, надавали статус російського дворянства та присвоювали офіцерські звання. 5. Робота в парах. Обговоріть і з’ясуйте причини ліквідації гетьманства. Гетьманщина, як автономне утворення з традиціями виборності влади, не могла існувати в абсолютистському імперському устрої Російської держави, тому її ліквідація була лише питанням часу. Причини ліквідації гетьманства можна назвати такі: - зміна правління в Російській імперії (по смерті Єлизавети 1761 року невдовзі приходить Катерина ІІ, дружина імператора Петра ІІІ); - Катерина ІІ виявилася яскравою прихильницею централізації влади. Сутність політики Катерини ІІ щодо інших земель виражається у її вислові: «Малоросія, Ліфляндія, Фінляндія - провінції, які правляться дарованими їм привілеями; порушити ці привілеї відразу було б незручно, але не можна й вважати ці провінції за чужі; поводитися з ними, як з чужими землями, була б явна дурниця»; - питання про наступництво гетьмана: Кирило Розумовський виступав за спадковість гетьманської влади (російська імператриця ж не могла дозволити існування монархії в монархії).

6. Складіть розгорнутий план відповіді за темою «Ліквідація гетьманства та залишків автономії України». Скористайтеся відповідним планом-схемою в електронному додатку.

shkola.in.ua

1) 1761 р. смерть імператриці Єлизавети Петрівни.

2) Правління Петра ІІІ.

3) Прихід до влади імператриці Катерини ІІ.

4) Чолобитні до Катерини ІІ про давні привілеї й вольності козацтва.

5) Пропозиція зречення гетьманства Кирилу Розумовському від Катерини ІІ.

6) Указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні.

7) Діяльність Другої Малоросійської колегії.

8) Діяльність Уложеної комісії по укладанню нового збірника законів Російської

імперії.

9) Генеральний опис земельної власності в Україні.

10) Указ Катерини ІІ про скасування полкового устрою.

11) Створення Слобідсько-Української губернії.

12) Втрата козацтвом привілеїв.

13) Скасування полкового адміністративно-територіального поділу.

14) Утворення Київської й Чернігівської губерній.

15) Указ про закріпачення селянства.

16) Козацькі полки переформовані на полки російської армії.

7. Робота в малих групах. Обговоріть, у чому полягало історичне значення

існування козацької України.

Історичне значення існування козацької України полягає в створенні української козацької держави - Війська Запорозького, яка змогла організувати українську спільноту

Козацька держава (Гетьманщина) снувала понад сто років (115) і відіграла велику роль в українській історії і державотворчих змаганнях українців. Утворення української держави захистило український народ від асиміляції, соціального, національного і релігійного гноблення з боку Речі Посполитої. Створення української держави було важливою частиною процесів утворення національних європейських держав, які постали в Новому історичному часі. Гетьманщина вимушено була підконтрольною московському царю, який проводив агресивну політику постійного втручання у внутрішні справи української держави та у відносини з іншими державами. Проте внутрішнє управління та соціально-економічна політика козацької держави виконувалася власне українцями, які займали ключові позиції в державних органах (в судах, фінансовій системі та війську).

Гетьманська держава дала можливість остаточному становленню українського народу і для вільному розвитку української мови та культури. Історичний спадок Гетьманщини вказав шлях наступним поколінням патріотів в боротьбі за визволення України. Багато нащадків козацької старшини стали українськими політичними і культурними діячами, що розгортали і очолювали національно-визвольну боротьбу в наступні роки і століття, поєднуючи історичні державотворчі традиції з новими державницькими ідеями Західної Європи.

shkola.in.ua

8. Колективне обговорення. Як ви вважаєте, чи могла Україна вибороти незалежність за правління К. Розумовського? Певно що, Україна не могла вибороти незалежність зв правління Кирила Розумовського. За великим рахунком, Кирило Розумовський був випадковою особою в українському політикумі, входження якої в політику відбувалося за межами України. В Кирила Розумовського не було того патріотичного українського стержня, який би скеровував його на боротьбу за українську державність. Гетьман більше дбав про спадковість своєї влади, ніж про майбутнє української державності і був більше декоративною постаттю в політиці Російської імперії, аніж самодостатнім самостійним політиком і главою держави.

§ 29. Південна Україна. Ліквідація Запорозької Січі

Сторінка 162

Чим Нова (Підпільненська) Січ відрізнялася від своїх попередників?

Козацькі старшини, на відміну від попередніх часів, були крупними землевласниками, які мали основним доходом господарчий, а не військовий. Важливою особливістю козацького господарства був його ринковий, фермерський тип, а не феодальний. Фермерське господарство спричиняло соціальне розшарування в козацтві. Селян, що втікали від соціального гніту на Січ, вже не записували до козацького реєстру. Їх розселяли слободами на вільних територіях задля господарського освоєння земель. Чи закономірною була ліквідація Запорозької Січі? Російська імперія потребувала допомоги запорозького війська до того часу, поки існувала загроза з боку Османської імперії та Кримського ханства. Після російськотурецької війни (1768 1774 рр.), в якій активно брали участь з російського боку козаки, до складу Росії увійшли Південна Україна, Північний Кавказ і Крим, тож потреба московитів у запорізькому козацтві відпала. З імперської точки зору населення колоніальних земель не може мати власних військових формувань, бо вони є потенційною загрозою для її існування. Чому історія Кримського ханства під зверхністю Російської імперії виявилася короткою? Самодержавна Російська імперія не могла мати в своєму складі жодних автономних утворень бодай з найменшими ознаками місцевого самоврядування. Робота в парах. Обговоріть і визначте, яким був офіційний привід для ліквідації Кримського ханства. Досвід часу з 1774 р. показав, що незалежність мало притаманна татарським народам. І для того щоб зберегти її, нам потрібно… виснажувати свої війська важким рухом, здійснюючи такі витрати, як за часів війни. Така морока з кримською незалежністю спричинила понад 7 млн надзвичайних витрат. Беручи до відома всі ці обставини, ми прийшли до рішення… зробити в майбутньому Кримський півострів не кублом розбійників і бунтівників, а територією Російської держави. З документу слідує, що для збереження незалежності Кримського ханства, його потрібно було зробити частиною Російської держави (!). Бо утримання московського війська в Криму для боротьби з татарами, які відстоювали свою незалежність, вимагало від імперії значних витрат. Запитання та завдання

shkola.in.ua

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Словесний теніс». Правила гри. Учитель/учителька об’єднує учнів та учениць у пари. Один(-на) учень/учениця ставить запитання за вивченою темою, інший(-а) відповідає на нього, після чого ставить своє запитання, і т. д. Запитання мають передбачати коротку відповідь: «Перелічіть причини…», «Назвіть передумови (прояви, ознаки, результати, наслідки)…», «Кого називали…», «Що таке…» тощо. Перемогу здобуває учень/учениця, що надасть більше правильних відповідей. 1) Назвіть причини ліквідації запорізької Січі: - Республіканський устрій Січі був несумісним з імперськими самодержавними порядками;

- Потенційно можливий союз Нової Січі з Кримським ханством проти колоніальної політики московитів; - Недоцільність існування в межах імперії державного утворення зі своєю митною системою, що перешкоджало

вільному доступу до Чорного моря;

- Прагнення російських землевласників приєднати до своїх володінь землі Запорожжя;

- Загроза перетворення Запорожжя на осередок національно-визвольної боротьби

українців;

- Запорожжя стало прихистком для селян-кріпаків, що перешкоджало розвитку

кріпосницького господарства імперії;

- Козацька старшина була неспроможною самостійно організувати господарську

колонізацію земель Запорожжя.

2) Чому на Січі виникали бунти незаможних козаків 1749, 1756, 1768 рр.?

Бунти незаможних козаків були спричинені поглибленням соціальної нерівності в козацькій спільноті, зумовленої ринковим господарством.

3) Чому ліквідація Січі стала можливою лише після російсько-турецької війни 1768 1774 рр.?

Ліквідація Січі стала можливою після російсько-турецької війни 1768 1774 рр. тому, що для Російської імперії відпала загроза з півдня з боку турків і татар. 4) Яке рішення було прийняте щодо Кримського ханства згідно КючукКайнарджийського мирного договору?

Згідно Кючук-Кайнарджийського мирного договору між Османською та Російською імперіями Кримське ханство де-юре ставало незалежним, проте де-факто перебувало під контролем росіян. 5) Яким чином Російська імперія колонізувала південні землі України? Загарбані українські землі російська влада активно роздавала російському дворянству. У їх власність надавалося не менше 1,5 тис. десятин землі (трохи більше 1,5 тис. гектарів) при умові заселення на кожний наділ 25 селянських господарств. Для заохочення селян до переїзду на нові землі дворяни скорочували панщину з п'яти до двох днів на тиждень.

2. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний поділ земель Нової (Підпільненської) Січі. Адміністративним центром Запорожжя була Січ, що налічувала 38 куренів. Найвищим органом управління залишалася загальна козацька рада (вибори до адміністративних органів відбувалися щороку 1 січня). Запорозькі землі ділилися на адміністративно-територіальні округи - паланки. Найбільша кількість паланок була вісім. Адміністративним центром паланки було укріплене поселення - слобода, де розташовувався військовий гарнізон, полковник і паланкова козацька старшина, яка мала військову, фінансову, судову та адміністративну владу. 3. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, як відбувалося господарське освоєння земель Запорожжя впродовж другої половини XVIII ст. Чи могли січовики забезпечити колонізацію Півдня України?

shkola.in.ua

Господарське освоєння запорозьких земель впродовж другої половини XVIII ст. відбувалося козацькою старшиною, яка перетворювалася на крупних землевласників, та селянами-утікачами, яких перестали записувати до козацького реєстру, а розселяли слободами. Варто зауважити, що козацьке господарство було нового ринковогофермерського - типу (на противагу феодально-кріпосницькому). Проте для проведення повною мірою господарської колонізації запорозьких земель цих зусиль було недостатньо, хоча Запорожжя в кінці XVIII ст. загалом налічувало 6 тис. слобод. 4. Як було ліквідовано Запорозьку Січ російською владою? Якими були причини цих дій? Після завершення російсько-турецької війни 1768-1774 років для Росії зникла загроза нападів турків і татар, тому потреба в існуванні Запорозької Січі відпала. В

травні 1775 року московське військо рушило на Січ. Козаки не очікували віроломства від своїх союзників у недавній російсько-турецькій війні. По суті, російські війська застали запорожців зненацька і ті не змогли організувати опору захопленню Січі. На той час там перебувало близько двох тисяч осіб. Козацька старшина була арештована росіянами і передана до суду, а запорізькі землі увійшли до складу Новоросійської та Азовської губерній, де запроваджувалися московські порядки і управління. 5. Яким було значення Запорозької Січі в історії України?

Історичне значення Запорізької Січі:

- Запорозька Січ існувала понад два століття - 219 років;

- українці зберегли історичну пам'ять про козацтво;

- запорожці уславили себе захистом українського народу від турецько-татарських набігів та героїчними військовими походами;

- запорожці в період свого існування були невід'ємною частиною і опорою українського народу;

- козаки під час походів проявляли військову майстерність і сміливість, оригінальні здібності у військовій справі;

- козацтво відстоювало нові особливості соціального, політичного та економічного життя;

- Непримиренність козаків до боротьби з ворогом підтримувала в українцях віру у визволення від соціального, релігійного, національного і економічного гніту.

6. Підготуйте презентацію за темою «Доля кримських татар у другій половині XVIII ст.» та розповідь за нею.

1) Російсько-турецька війна 1768-1774 рр.

2) Кючук-Кайнарджийський мирний договір 1774 р. - проголошення незалежності Кримського ханства з фактичним контролем Росії.

3) 1776 р. - відмова кримськотатарського уряду від підтримки і опіки російської влади.

4) Введення Росією в Кримське ханство 25-тисячного російського війська.

5) Проголошення російськими окупантами ханом Шагін Герая на чолі Кримського ханства.

6) Насильницьке виселення росіянами з Криму християнського населення (греків та вірмен), як дестабілізуючий чинник розвитку господарства, спрямований на на організацію соціально-економічної кризи в Кримському ханстві.

7) Зречення Шахін Гераєм влади і роздача імператрицею Катериною ІІ кримських земель російським дворянам.

shkola.in.ua

7. Створіть ментальну карту «Ранньомодерна доба в історії України». Скористайтеся відповідним планомсхемою в електронному додатку. - Ранньомодерна доба в історії України охоплює кінець XV-XVIII ст. - Українці вступили в ранньомодерний період, не маючи власної державності. Їх землі перебували у складі сусідніх держав: Угорського та Польського королівств, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Молдовського князівства, Кримського ханства, Великого князівства Московського. Пізніше - у складі Речі Посполитої, Османської імперії, Австрії, Російської імперії. - Значна частина українців потрапили в турецький полон (орієнтовно 200 тис.). - Козацтво від кінця XV ст . змогло сформувати козацьку державу - Військо Запорозьке (Гетьманщину), з демократичним устроєм та високим рівнем освіти і культури.

- Ранньомодерну добу часто називають козацькою добою. 8. Робота в парах. Обговоріть і наведіть факти, які свідчать про поступове обмеження російським урядом «вольностей» Запорожжя.

- 1753 р. імперська влада хотіла заборонити вибори кошового отамана, проте не вдало.

- У 40-60-х рр. XVIII ст. російський уряд почав заселяти військовими поселенцями

північні і північно-східні межі Запорожжя, що ізолювало їх та не допускало туди втікачів-селян.

- 1752 р. у північно-західній частині Запорожжя утворено Нову Сербію, на північносхідній - Слов’яносербію.

Ці території заселяли бранці-втікачі від османського рабства (серби, угорці, молдавани, греки, болгари).

- У 60-х рр. XVIII ст. смугу запорозьких земель відібрали в Запорожжя для Новоросійської губернії, а ще через десять років - для будівництва Дніпровської оборонної лінії. На протести запорожців влада російської імперії не реагувала. 9. Колективне обговорення. Запорозька Січ не раз зазнавала руйнувань. Чому після подій 1775 р. вона вже не змогла відновитися в попередньому вигляді?

На той час внаслідок російсько-турецької війни 1768-1774 рр. зникла турецькотатарська загроза з півдня, тому потреба існування запорозького козацтва, як охоронця південних кордонів, відпала (зокрема, для Російської імперії).

Перетворення козацької старшини на крупних землевласників приводило до поступової втрати нею військового гарту, а також до соціальної напруги в козацькому середовищі, які виливалися в бунти незаможного козацтва 1749, 1756, 1768 рр.

Селян-втікачів від соціального гніту уже не записували в козаки, а розселяли їх по слободах для господарського освоєння південних земель - таким чином козацтво поступово втрачало джерело поповнення свого війська. 10. Чи можна стверджувати, що, беручи участь у російсько-турецьких війнах другої половини XVIII ст. на боці Росії, козацтво власноруч готувало передумови для своєї ліквідації? Так, можна. Варто зауважити, що московити завжди вбачали в козацтві, як військовому формуванні підкореного народу, джерело небезпеки. Проте ситуативно вони використовували козаків для стримування турецько-татарської агресії. Але після переможної для Російської імперії російсько-турецької війни 1768-1774 рр. відпала потреба в захисті півдня від руйнівних турецько-татарських набігів.

§ 30. Правобережжя та західноукраїнські землі в середині XVIII ст. Сторінка 169 Розгляньте ілюстрації. Чи відображають вони справжню сутність гайдамацького руху? Так, відображають. Адже гайдамаччина - це рух селян-втікачів, вигнанцівзапорожців, кримчаків, ногайців, які згуртовувалися у ватаги та займалися степовим розбоєм. На ілюстраціях відображені елементи соціальної боротьби гайдамаків: підпали маєтків, покарання, збройні напади.

1. Яким є ставлення автора до гайдамаків? Автор ставиться до гайдамаків, як до підступних розбійників.

2. Яку тактику використовували гайдамаки? Швидкі і підступні напади, поєднаний з хитрістю і розвідкою.

3. Чим можна пояснити появу такого явища, як гайдамацтво? Гайдамацтво було відповіддю (широким народним опором) на соціальний та релігійний гніт українства

боку польських панів. Чим була зумовлена жорстокість повстанців учасників Коліївщини?

Жорстокість повстанців - учасників Коліївщини - була симетричною відповіддю на

жорстокість дій конфедератів (поляків-католиків), які були рішуче проти зрівняння

протестантів та православного населення (українців) у політичних правах з

католиками (поляками). Важливою складовою причин жорстокості з обох сторін було національно-релігійне протистояння.

Якою була мета діяльності опришків? Метою руху опришків було встановлення соціальної справедливості в суспільстві.

Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Словесний теніс». Правила гри. Учитель/учителька об’єднує учнів та учениць у пари. Один(-на) учень/учениця ставить запитання за вивченою темою, інший(-а) відповідає на нього, після чого ставить своє запитання, і т. д. Запитання мають передбачати коротку відповідь: «Перелічіть причини…», «Назвіть передумови (прояви, ознаки, результати, наслідки)…», «Кого називали…», «Що таке…» тощо. Перемогу здобуває учень/учениця, що надасть більше правильних відповідей.

1) Скільки відсотків земель Правобережжя належало польським магнатам?

- Польським магнатам належало 80% Правобережних земель.

2) Яким чином польська шляхта заохочувала селян до колонізації Правобережжя?

- Польська шляхта звільняла селян від панщини на 15-20 років.

3) Які причини гайдамаччини? - Головною причиною гайдамаччини були соціальна напруга між селянством і польською шляхтою.

4) Яким чином Росія спровокувала Коліївщину?

- 1768 р. Росія нав’язала Речі Посполитій трактат про зрівняння православних і протестантів у політичних правах із католиками, що привело до утворення Барської конфедерації - організації польської шляхти, яка виступала за усунення короля та збереження давніх шляхетських привілеїв і порядків.

5) Чому вибухнуло постання Коліївщина?

- Коліївщина була відповіддю на насильства і грабунки, вчинені конфедератами.

6) Як сприйняла влада Речі Посполитої, Російської та Османської імперій Коліївщину?

- Коліївщину влада Речі Посполитої, Російської та Османської імперій сприймала як бунт черні.

7) Чому можна стверджувати, що Коліївщина була вигідна Росії? Російська імперія бажала політичного послаблення Польщі, і тому таємно сприяла організації повстання.

8) Проти чого боролися учасники Коліївщини?

- Боролися проти польського панування, католицької церкви, утисків орендарів та соціального гноблення з боку шляхти.

shkola.in.ua

9) Яка мета повстанців Коліївщини? Метою повстанців було відновлення козацької України, соціально справедливого суспільства, відродження Гетьманщини. Повстанці називали себе Військом Запорозьким. 10) Чому Коліївщина зазнала поразки? - московські та польські війська були краще озброєні, дії учасників повстання були неузгодженими, жорстокість повстанців лякала їх прихильників. 2. Робота в малих групах. Обговоріть і назвіть причини повстанської боротьби

Правобережжі в другій половині XVIII ст. Яких форм вона набула? Чому в ній переважали соціальні мотиви?

Причини повстанської боротьби:

- закінчення пільгового періоду для переселенців; гноблення;

- національно-релігійні утиски;

- прагнення помсти магнатам та шляхті за соціальне гноблення (панщина і закріпачення);

- сусідство з Запорозькою Січчю, яка стала постачальником ватажків для гайдамацьких ватаг;

- відсутність на Правобережжі значної кількості польського війська. Форми боротьби:

- створення ватаг, переховування в лісах, розбій і грабунок панських маєтків, судів та канцелярій;

- знищення королівських органів влади;

- встановлення народного самоврядування;

- стихійність, відсутність належної організованості повстанців.

3. Що було спільного й відмінного між повстаннями гайдамаків 30 50-х рр. XVIII ст. та Коліївщиною?

Спільна - соціальна складова, форми боротьби, територія охоплення.

Відмінна - релігійна складова, рівень організації повстання, ширша соціальна база учасників.

shkola.in.ua

4. Як ви вважаєте, слабкість влади чи національно-релігійна політика держави стали приводом до гайдамацького та опришківського рухів? Причинами повстань стала національно-релігійна політика держави. 5. Робота в парах. Розподіліть обов’язки та за додатковими джерелами підготуйте історичні портрети М. Залізняка, І. Гонти, О. Довбуша (на вибір). Скористайтеся відповідним планом-схемою в електронному додатку. Олекса Довбуш. Вивчаючи архівні документи, сучасні дослідники мають повне уявлення про походження Олекси Довбуша. Походить Довбуш з незаможної селянської родини, що займалася випасом овець. Згідно досліджень, родина Довбушів належала до комірників - найбідніші верстви селянства, яка не мала власної хати, а винаймала для житла чиюсь комору. Олекса Довбуш народився 1700 року в селі Печеніжині. Дата стала відомою завдяки даним історика Михайла Грушевського. З малих літ Олекса, випасаючи з батьком овець в горах, бачив соціальну несправедливість у суспільстві - насилля, шахрайство, знущання з бідняків. Тому не дивно, що в такому соціально-напруженому середовищі й міг вирости народний месник. Адже єдиними захисниками знедоленого селянства могли бути лише опришки - і вже тоді про них складалися в народі перекази і легенди. Селяни побачили в Довбуші не грабіжника, захисника від несправедливості і шукача правди. Перші згадки про збройні напади Олекси Довбуша датуються 1738 роком. Вже тоді Олекса згадується в документах, як ватажок опришок. Найімовірніше, участь Довбуша в русі опришків розпочалася раніше цієї дати, адже обрати своїм ватажком опришки могли лише одного з кращих своїх побратимів. Спочатку Олекса діяв разом зі своїм братом Іваном, проте 1739 р. між ними сталася серйозна суперечка, в якій Іван ударив Олексу топірцем по нозі, і той до кінця життя залишився кульгавим. Після того їхні шляхи розійшлися Олекса і далі очолював

опришків у Галичині та Покутті, а Іван бореться зі шляхтою на Бойківщині. 1741року Довбуш змушений покинути Печеніжин і Яблунівщину через зростаючу загрозу шляхетського війська. Він переходить у Верховину і стає табором на Буковецькій полонині. Згодом відновив напади на панські маєтки шляхетські, роздаючи награбоване селянам. Його

Розправа Довбуша з різними економами, лихварями, орендарями на протязі 17381745рр. викликала серед селянства захоплення та симпатію. Вони називали Олексу своїм рятівником.

7. Чому гайдамацький та опришківський рухи характеризують як соціальний бандитизм? Гайдамацький і опришківський рун називають соціальним бандитизмом через форми боротьби - напади на маєтки, погроми і розбій, здебільшого в край жорстоких формах.

8. Колективне обговорення. Як ви вважаєте, чи могли народні рухи другої половини XVIII ст. привести до відродження Української козацької держави? Скоріше, ні. Для формування державних органів потрібні люди з освітою, представники вищих верств населення, здатні організувати державне будівництво. Соціальні низи, до яких належали повстанці, були спроможні на те, в чому себе й проявили - в соціальному бандитизмі (навіть якщо вони й заслужили повагу в народі), проте народна любов зовсім не означає, що повстанці змогли б (за невеликими виключеннями) створити державні інституції. Адже недарма в народі кажуть, що до булави треба голови.

§ 31. Правобережжя та західноукраїнські землі в останній чверті XVIII ст. Сторінка 174 Чи припинилося національне гноблення українців після ліквідації Речі Посполитої? Ні, адже одне ярмо змінилося на інше. Один колонізатор змінився іншим. Внаслідок ліквідації Речі Посполитої українські землі перейшли під володіння Австрійської (20% населення) та Російської (80% населення) імперій.

На яких особливостях поділів Речі Посполитої наголошує історик?

- Поділи Речі Посполитої здійснені поетапно - у 1772, 1793 та 1795 рр.;

- поділи відбувалися під постійною загрозою насильства з боку загарбників;

- жертви поділу були часто задоволені тим, що агресія відбулася без війни;

- поділи супроводжувалися поширенням ворожої пропаганди про великодушні мирні наміри загарбників. Запитання та завдання

shkola.in.ua

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Знайдіть, покажіть та розкажіть». Правила гри. Клас об’єднується в три команди. Кожна команда представляє одну з держав (Австрія, Пруссія, Росія). Учасники команди мають показати на карті атласу свою державу, а також землі, які вона загарбала внаслідок поділів Речі Посполитої, і скласти коротку розповідь про ці події. Участь Пруссії в поділах Речі Посполитої: Пруссія внаслідок поділів Польщі не заволоділа власне українськими землями. Вона загарбала прилеглі до Балтійського моря воєводства (І поділ Польщі), області Торуні, Познані і Ґданська перешли до Пруссії внаслідок ІІ поділу. За ІІІ поділом Речі Посполитої Пруссія отримала землі на захід від Вісли (включно з Варшавою), Західного Бугу та Німану та Західну Литву.

загін діяв на Коломийщині, Буковині, Закарпатті.

Участь Австрії в поділах Речі Посполитої: До володінь Австрії були включені Руське (крім Хомщини) та Белзьке воєводства, південний захід Кременецького повіту Волинського воєводства, захід Подільського воєводства (з кордоном по Збручі). Ці землі назвали Королівством Галичини і Лодомерії із адміністративним центром у Львові, який підпорядковувався Відню. 1785 р. королівство поділи на 18 округів, на чолі кожного округу був староста. Вищу владу на цих землях мав імператорський намісник. Представницьким органом був сейм, що мав становий поділ.

1775 р. до Австрії перейшла Буковина (внаслідок поразки турків у війні), яка стала 19 округом Королівства Галичини і Лодомерії. Участь Росії в поділах Речі Посполитої:

27 березня 1793 р. Катерина II підписала маніфест, згідно якого Правобережна Україна (Подільське, Волинське, Брацлавське та Київське воєводства) входила до Російської імперії (ІІ поділ Польщі). 1795 р. Російська імперія загарбала західну Волинь (ІІІ поділ Польщі).

2. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, якими були наслідки поділів Речі Посполитої для України. Внаслідок поділів Польщі Російська імперія окупувала її більшу частину (460 тис. км2 з населенням біля 6 млн.), включаючи українські землі. В межах Російської імперії перебувало 80% українців. Московити на українських землях ліквідували воєводства і створили три губернії - Київську, Подільську та Волинську. Задля зменшення спротиву приєднанню росіяни запроваджували адміністративні

зміни поступово: вони залишили дію ІІІ Литовського статуту, зберегли судочинство польською мовою (до якого додавалася російська мова). Української мови, зрозуміло, в діловодстві не було. Землі католицької і греко-католицької церков та опозиційної до московитів шляхти були відібрані й частково роздані як винагорода за заслуги перед Російською імперією російським генералам і вищому чиновництву. З 1875 року діяла «Жалувана грамота містам», що передбачала спрямування торговельних прибутків на потреби міста. Почали працювати російські митна і поштова служби, в школах запроваджувалася навчання російською мовою. В підсумку населення Правобережжя зазнало жорсткої російської асиміляції.

shkola.in.ua

1791 р. вийшов указ, який визначав смугу осілості для єврейського населення по Дніпро: євреям було заборонено оселятися на Лівобережжі, дозволялося жити лише у визначених містечках. При цьому євреї не могли володіти землею, а також займатися певними професіями. Лише на окремі незначні категорії єврейського населення не поширювалася дія цього указу - найбільших купців, цехових ремісників, осіб, що пройшли військову службу за рекрутським набором. Така політика Російської імперії привела до надмірного скупчення євреїв на межі осілості. Австрія внаслідок поділів Речі Посполитої отримала 132 тис. км2 території і 3,9 млн. населення. Австрійці відразу намагалися уніфікувати всі сторони місцевого життя на нових землях відповідно до загальноімперських порядків. Важливе значення на розвиток краю мали імперські реформи Марії-Терезії та Йосифа II. Так, згідно реформи, 1766 року селяни на Закарпатті отримали в особисте користування від панів земельні наділи. За отриману землю вони мали виконати повинності й певну кількість днів панщини. 1783 року селяни отримали право на заняття ремеслами і на розпорядження майном, а панам було заборонено забирати в

селян земельні наділи й садиби, а також втручатися в сімейне життя. Згідно закону

1785 р. селян звільнено від кріпацтва, що дало можливість вільного пересування

країною, передавання майно в спадок, вибору професії та здобуття освіти.

1775 року на Галичині виданий закон, який обмежував обсяг повинностей для селян. 1782 році селяни були звільнені від кріпацтва, вони отримали дозвіл на одруження за

особистим вибором, отримали можливість навчатися ремеслу та вільного пересування країною. 1786 р. були законодавчо визначені соціальні групи (категорії) селян і обсяги панщини залежно від кількості землі в господарстві (від 12 до 156 днів панщини на рік). Заборонялися дворові повинності при панському маєтку й звичаєві господарчі роботи. 1787 року землі, якими користувалися селяни, переходили в їх особисту власність. Проте закон 1789 року про скасування панщини діяв лише до 1790 року. На Буковині діяла «Золота грамота» від 1766 р., запроваджена молдавським

господарем Григорієм ІІІ Гікою. Золота грамота скорочувала панщину до 12 днів/рік. Також набули чинності закони 1782 і 1786 років (про скасування кріпацтва і визначення розмірів панщини).

В сільському господарстві почали вирощувати картоплю та кукурудзу. В горах розвивалося вівчарство й свинарство. В містах з'являється мануфактурне виробництво, хоча перевага залишалась за майстернями ремісників. Варто зауважити, що в цілому імперський Відень мало переймався економічним розвитком своїх віддалених провінцій, якими були українські землі.

3. Чому українські землі були розділені між сусідніми державами? Українські землі опинилися під владою іноземних держав внаслідок тривалого періоду Руїни та агресивної політики держав-сусідів, які привласнювали чужі території, користуючись складним політичним становищем у сусіднього народу. Як змінилося становище Правобережної України після приєднання її до Росії? Ліквідація воєводств і створення трьох губерній - Київської, Подільської та Волинської.

- В діловодстві до польської мови додалася російська.

- Конфіскація земель католицької і греко-католицької церков на користь російського дворянства.

- Звільнення польських панів, які перейшли на службу до Російської імперії, від сплати державних податків, постоїв війська та зобов'язання безкоштовного перевезення військового вантажу строком на три роки.

- Жалувана грамота містам 1785 року, згідно якої прибутки міста використовувалися для міських потреб.

- Створення російських митниць.

- Створення постійної поштової служби.

- Зросійщення освіти.

- Смуга осілості по Дніпро для євреїв.

shkola.in.ua

4. Як реформи Марії-Терезії та Йосифа II вплинули на розвиток західноукраїнських земель? Основні реформи, запроваджені Марією-Терезією та Йосифом II на землях західної України:

- Обмеження обсягу повинностей для селян.

- Обмеження застосування тілесних покарань для селян.

- Скасування кріпацтва.

- громадянські права для селян (самостійно одружуватися, навчати дітей у школах,

ліквідовано право панського суду над селянами).

- Визначені обсяги панщини (три дні на тиждень) залежно від кількості землі в селянському господарстві.

- Поява нових культур - картоплі та кукурудзи. Розвиток тваринництва

свинарства.

- Поява перших мануфактур з виробництва тканини.

- вівчарства

- Право навчати дітей у початковій школі рідною мовою.

- Поновлення освітнього процесу у Львівському університеті.

- Однаково рівні права отримали прихожани католицької, греко-католицької та православної церков, також єврейське населення. Реформи Марії-Терезії та Йосифа II,

позитивно вплинули на її розвиток, стали причиною поширення серед українського населення прихильності до австрійських імператорів Габсбургів.

5. Охарактеризуйте розвиток західноукраїнських земель у другій половині XVIII ст. Які зміни відбулися у становищі населення? Західноукраїнські землі у другій половині XVIII ст. потрапили під владу Австрійської імперії. Імперська влада намагалися уніфікувати місцеве життя приєднаних земель відповідно до порядків в імперії. Велике значення на становище населення мали імперські реформи МаріїТерезії та її сина Йосифа ІІ. Закарпаття:

1766 року селяни отримали в користування землю, за яку мали відбувати панщину.

1783 року селяни отримали можливість займатися ремеслами, розпоряджатися власним майном (заповідати в спадок), пани не мали права втручатися в їх приватне життя, а також не могли відібрати в селян садибу.

1785 року - скасовано кріпацтво, селяни змогли вільно пересуватися територією країни, здобувати освіту.

Галичина:

1775 року обмеження кількості обов'язкових повинностей.

1782 року скасовано кріпацтво, дозвіл селянам на вільне одруження, вільне пересування країною,

1786 року відбувся розподіл селян за категоріями залежно від кількості землі, і відповідно від категорій - обсяги панщини.

1789 року скасовано панщину (закон діяв лише рік). Буковина:

1766 рік - дія "Золотої грамоти", що визначала панщину від шести до дванадцяти днів на рік.

1782 року скасовано кріпацтво, дозвіл селянам на вільне одруження, вільне пересування країною.

shkola.in.ua

1786 року відбувся розподіл селян за категоріями залежно від кількості землі, і відповідно від категорій - обсяги панщини. В сільському господарстві почали вирощувати картоплю та кукурудзу, а також спостерігався стабільний розвиток вівчарства й свинарства. В містах з'явилися перші мануфактури з виробництва тканини. Дітей дозволялося навчати в початковій школі рідною мовою. Поновлено освітній процес у Львівському університеті. Однаково рівні права в державі отримали прихожани католицької, греко-католицької та православної церков, також єврейське населення.

проведені на землях Західної України, загалом

6. За додатковими джерелами складіть порівняльну таблицю розвитку

Правобережжя і західноукраїнських земель після поділів Речі Посполитої.

Правобережжя Землі Західної України

Внаслідок поділів Польщі Російська

імперія

окупувала її більшу частину (460 тис.

Австрія внаслідок поділів Речі Посполитої

отримала 132 тис. км2 території і 3,9 млн. населення.

км2 з

населенням біля 6 млн.), включаючи

українські

землі. В межах Російської імперії

перебувало

80% українців. Московити на

українських землях ліквідували

воєводства і створили три губерніїКиївську, Подільську та Волинську.

Задля зменшення спротиву приєднанню росіяни запроваджували

адміністративні зміни поступово:

вони залишили дію ІІІ Литовського

статуту, зберегли судочинство польською

мовою

(до якого додавалася російська мова).

Української мови, зрозуміло, в діловодстві

не було. Землі католицької і грекокатолицької

церков та опозиційної до московитів

шляхти

були відібрані й частково роздані як винагорода

за заслуги перед Російською імперією

російським генералам і вищому

чиновництву.

Землі католицької і греко-католицької

церков та опозиційної до московитів

шляхти були відібрані й частково роздані як винагорода за заслуги перед Російською імперією російським генералам і

вищому чиновництву. З 1875 року діяла «Жалувана грамота містам»,

що передбачала спрямування

торговельних прибутків на потреби

міста. Почали працювати російські митна і поштова служби, в школах

Австрійці

відразу намагалися уніфікувати всі сторони

місцевого

життя на нових землях відповідно до загальноімперських порядків. Важливе значення на розвиток краю мали імперські реформи Марії-Терезії та Йосифа II.

Так, згідно реформи, 1766 року селяни на Закарпатті

отримали в особисте користування від панів земельні наділи. За отриману землю вони мали виконати повинності й певну кількість днів панщини. 1783 року селяни отримали право на заняття ремеслами і на розпорядження майном, а панам було заборонено забирати в селян

земельні наділи й садиби, а також втручатися в сімейне життя. Згідно закону 1785 р. селян звільнено від кріпацтва, що дало можливість вільного пересування країною, передавання майно в спадок, вибору професії та здобуття освіти. 1775 року на Галичині виданий закон, який обмежував обсяг повинностей для селян. 1782 році селяни були звільнені від кріпацтва, вони отримали дозвіл на одруження за

особистим

вибором, отримали можливість навчатися

shkola.in.ua

ремеслу та вільного пересування країною. 1786 р. були законодавчо визначені соціальні групи (категорії) селян і обсяги панщини залежно від кількості землі в господарстві (від 12 до 156 днів панщини на рік). Заборонялися дворові повинності при панському маєтку й звичаєві господарчі роботи. 1787 року землі, якими користувалися селяни, переходили в їх особисту власність. Проте закон 1789 року про скасування панщини діяв лише до 1790 року.

від 1766 р., запроваджена молдавським господарем

На Буковині діяла «Золота грамота»

запроваджувалася навчання російською мовою.

В підсумку населення Правобережжя

зазнало жорсткої російської

асиміляції.

Григорієм ІІІ Гікою. Золота грамота скорочувала панщину до 12 днів/рік. Також набули чинності

закони 1782 і 1786 років (про скасування

кріпацтва і визначення розмірів панщини).

В сільському господарстві почали вирощувати картоплю та кукурудзу. В горах розвивалося

вівчарство й свинарство. В містах з'являється мануфактурне виробництво, хоча перевага

залишалась за майстернями ремісників. Варто зауважити, що в цілому імперський Відень мало переймався економічним розвитком своїх віддалених провінцій, якими були українські землі.

Порівняльна таблиця розвитку Правобережжя і західноукраїнських земель після поділів Речі Посполитої.

7. Колективне обговорення. Чому українське населення виявилося байдужим до того, що Польща втрачала незалежність?

Це можна пояснити тим, що українці в часи Речі Посполитої були підневільним населенням, і відчували на собі соціальний, національний і релігійний тиск з боку поляків.

8. Сучасний український історик В. Верига писав: «Австрія застала [у ХVІІІ ст.] Галичину в руїні, без шкіл, доріг, великих міст, промислу, торгівлі, із бідним і повністю поневоленим польською шляхтою сільським населенням…». Чи згодні ви з таким висновком? Доведіть свою думку фактами. Так, згодні. Адже внаслідок проведених реформ (перелічені у відповідях завдань 4 та 5) імператорами Марією-Терезією та Йосипом

соціально-економічних прав і можливостей. Хоча частина нововведень була скасована їх наступниками, проте однак вони залишили помітний слід в розвитку господарства і становища населення краю.

§ 32. Культура України в другій половині XVIII ст.

Сторінка 178

Чи були сприятливими умови для розвитку української культури в другій половині XVIII ст.?

shkola.in.ua

Українська культура XVIII ст. мала високий рівень розвитку. В цілому час XVIII ст. був сприятливий для української культури, але вона поступово втрачала свої самобутні риси. Перетворення України на колоніальне володіння Російської імперії позбавляли українську культуру власного розвитку, натомість насаджувалися імперські зразки і вказівки. Негативним чинником умов розвитку української культури був розподіл України по Дніпру, але варто зазначити, що на розділених Правобережній та Лівобережній Україні спостерігалися ознаки єдності української культури обох берегів Дніпра. Негатив присутності Російської імперії проявлявся в тому, що українські землі втрачали культурні зв'язки з Західною Європою, відбувався процес розпорошення української культурної еліти Російською імперією. У чому полягає суть філософського вчення Г. Сковороди? Чи можна цього діяча зарахувати до філософів епохи Просвітництва? Суттю філософського вчення

ІІ населення Галичини отримало більше

Григорія Сковороди був пантеїзм - єдність природи, Бога і людини. Згідно вчення філософа, в кожній людині є Бог, і нема Бога поза людиною. Велику увагу приділяв Сковорода питанням щастя, освіти, можливості людського розуму.

Сковороду безперечно можна відносити до філософів епохи Просвітництва, адже одним з ключових об'єктів вивчення просвітителів було людське щастя, досягти якого

було можливо лише через перебудову суспільства. Колективне обговорення.

1. Як Г. Сковорода визначав головну мету людського життя й філософії?

Метою людського життя Сковорода визначав усунення зла і досягнення щастя. Цьому, вважав він, має сприяти освіта.

2. Як філософія, на його думку, могла допомогти людині стати щасливою?

Завдяки освіті людина буде здатною бачити життєву мету стати щасливим.

Чому наприкінці XVIII ст. український стиль в архітектурі перестав існувати?

Причиною припинення існування українського стилю в архітектурі наприкінці XVIII ст. є втрата Україною незалежності і проникнення на її терени імперських

архітектурних зразків (поширення класицизму.

Запитання та завдання

1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Ким є ці особи?». Правила гри. Клас об’єднується в команди, яким надаються комплекти карток (однакові або різні) із прізвищами діячів культури. Командам треба розсортувати їх за сферами діяльності. Зразок комплекту: Григорій Левицький-Ніс - образотворче мистецтво, Григорій Сковорода - філософія, просвітництво, література педагогіка, музика, Степан Ковнір - архітектура, Іван Григорович-Барський - архітектура, Максим Березовський - музика, Дмитро Бортнянський - музика, Артем Ведель - музика, Михайло Козачинський - література, філософія, Микола Ханенко - література (історико-мемуарна проза), Яків Маркович - література, Адам Гочемський - образотворче мистецтво, Данило Самойлович - епідеміологія.

2. Охарактеризуйте розвиток освіти на українських землях у другій половині

XVIII ст. Чи можна стверджувати, що вона занепадала?

На кінець ХVІІІ ст. Україна вже втратила позиції передової освітньої держави з високим освітнім рівнем.

Якщо в середині XVIII ст. рівень грамотності українців був високим, який

shkola.in.ua

забезпечували народні школи (всього 866) навіть для незаможних верств населення. Внаслідок поглинання українських земель московською імперією народна освіта на землях Гетьманщини занепадає, замість неї прийшло кріпацтво. Народні школи існували в ті часи і на Правобережжі, але перебували під контролем єзуїтів (католиків), тож селянство не мало можливості навчатися. Дворянські діти Лівобережної України могли здобувати освіту в чотирирічних народних училищах, а діти купців, міщан, урядовців - в дворічних народних училищах.

Осередками вищої освіти була Києво-Могилянська академія, середню освіту надавали

Чернігівський, Харківський, Переяславський колегіуми.

На Правобережжі та Західній Україні працювали початкові школи переважно для поляків, гімназії для дітей польської шляхти, вищу освіту можна було здобути в

Львівському університеті.

3. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, які зміни відбулися у XVIII ст. в розвитку Києво-Могилянської академії. Чим вони були зумовлені?

Києво-Могилянська академія поступово втрачала ознаки українського освітнього закладу і все більше зазнавала згубного імперського московського впливу - 1748 р. було запроваджено окремою навчальною дисципліною російську мову, а з 1763 р. академію повністю перевели на російську: вимагали дотримання російського правопису та московської вимови, тобто здійснювали заходи щодо зросійщення.

300 випускників академії в 1754 та 1768 роках або переїхали до Російської імперії, або обрали імперську службу, що було негативним явищем для культурного розвитку України. В 60-х рр. XVIII ст. період розквіту академії змінився її занепадом.

4. Які факти свідчать про те, що література відображала явища тогочасного життя? Яскравим прикладом відображення явищ тогочасного життя була українська історико-мемуарна проза, зокрема щоденники Миколи Ханенка (1691-1760) і Якова Марковича (1696-1770) - представників козацької старшини, які займали в Гетьманщині посади державних службовців. Поетичні твори віддзеркалювали проблеми тогочасного суспільного життя, національно-визвольну боротьбу на Правобережжі, Гайдамаччину та Коліївщину. Це вірші «Захотіла Смілянщина віру утвердити», «Во шістьдесят восьмому году собиралось народу». Вірш невідомого автора «Плач київських монахів» сатиричного жанру був відгуком на вилучення московитами земельних угідь з українських монастирів 1786 року. Поетом-сатириком був Іван Некрашевич, що відтворив яскраві сцени з побутового народного життя у творах «Ярмарок» та «Сповідь». 5. Робота в парах. Обговоріть і визначте, що, на ваш погляд, прагнув сказати Г. Сковорода фразою «Світ ловив мене, та не спіймав». Філософські погляди Григорія Сковороди значно випереджали тогочасний стан гуманітарного розвитку суспільства, тому світ не міг зрозуміти його вчення. Таку думку філософ передав своїм висловом, що став крилатим.

shkola.in.ua

6. Як мистецтво рококо відбивало зміни, що відбувалися в Гетьманщині в другій половині XVIII ст.? Мистецтво рококо (розкіш) в другій половині XVIII ст. свідчило про завершення процесу формування української козацької еліти (земельної аристократії), яка мала достатньо грошей для коштовних речей. 7. Чому народні картини вважають своєрідним відображенням тогочасного українського життя? Яка картина стала найбільш популярною наприкінці XVIII ст.? Наприкінці XVIII ст. найбільш популярною стала народна картина «Козак Мамай». Образ козака в часи нищення московитами Гетьманщини уособлював відгомін минулих козацьких часів, славної запорізької вольниці, демократичних порядків.

8. Чим можна пояснити високий рівень розвитку українського музичного мистецтва?

Високий рівень розвитку музичного мистецтва можна пояснити насамперед притаманному українському народу потягу до створення пісень. Ця особливість стала підмурівкою для розвитку представників професійної музики Максима Березовського

(1745-1777), Дмитра Бортнянського (1751-1825) та Артема Веделя (1767-1808). За кошти козацької земельної знаті створювалися умови для поширення музичного

мистецтва - організовувалися оркестри і театри (гетьман Кирило Розумовський).

Також відчувався вплив на українське музичне мистецтво європейської музики.

10. Складіть усну розповідь про Г. Сковороду та його внесок у розвиток

української філософської думки.

Григорій Сковорода з дитинства прагнув пізнати світ. Він цікавився запитаннями, на які не можна було дати простої відповіді. Хлопця цікавило, чому сонце ховається за грушу, або куди дійдеш, якщо йти прямо, і нікуди не звертати? У 12 років хлопець покинув рідну хату в селі Чорнухи на Полтавщині й пішов навчатися до міста Києва, у Києво-Могилянську академію, найбільш відомий у Східній Європі академії. Григорій Сковорода став одним із найталановитіших студентів, здобуваючи освіту на протязі 10 років.

Після Києва Григорія чекав Петербург, де він співав у придворній капелі, також грав на скрипці та бандурі. Сковороді не сподобався похмурий Петербург, і він повертається до Києва. Невдовзі Григорію Сковороді вдалося відвідати багато країн Європи - Німеччину, Словаччину, Польщу, Італію, Угорщину, Австрію. Він відвідував європейські університети, слухав лекції відомих вчених, працював у бібліотеках, де вивчав філософські праці. У Європі йому стало в нагоді знання багатьох мов, тож він міг вільно вести філософські диспути з ученими багатьох країн їх мовою.

1750 року Григорій Сковорода повертається додому, в Україну. Тут він займається викладацькою роботою, працюючи домашнім учителем. Саме тут, у близькості до людей і природи, формуються філософські погляди мислителя. Проте Сковорода прагнув працювати серед молоді, тож відправляється до Харківського колегіуму, де викладає етику та стародавні мови. Але невдовзі мислителю довелося покинути навчальний заклад через наклепи і доноси, які не мали обґрунтування в дійсності. З того часу (1769 рік) він веде мандрівний спосіб життя, переходячи з одного села в інше: слово Сковороди було зрозуміле селянам. Обравши собі життя серед народу, в мандрах, філософ спостерігає і вивчає навколишній світ, природу, що була для нього наче велика книга, читаючи яку, хотів зрозуміти сенс буття. Понад 25 років Григорій Савич мандрував містами і селами Лівобережної України. Прості і зрозумілі широкому загалу образні думки, доступність вчення привертали до особистості філософа. Особливістю його подвижництва є те, що він намагався розбудити «мислячу силу» в народі, підняти в людині все те краще, що закладене у неї природою й Богом, всіляко розвивати його, долучаючи людину до пізнання цінностей вищих і вічних. Досягнення їх означає спасіння для людини і дарує їй людині щастя. Заслуга просвітителя полягає також і в тому, що він перший в літературному творчому процесі започаткував використання живої української мови.

shkola.in.ua

11. Використовуючи додаткові джерела, складіть у зошиті таблицю «Українська культура другої половини XVIII ст.».

Галузь культури

Освіта

Видатні діячі Основні здобутки

Михайло Козачинський,

Лівобережжя і Слобожанщина: Українські народні школи, кількість 866 (також для дітей селян),

Григорій Сковорода

чотирирічні народні училища, (для дітей дворян) дворічні народні училища (дітям купців, міщан, урядовців), вища освітаКиєво-Могилянська академія, середня освіта - Чернігівський, Харківський, Переяславський колегіуми. Правобережжя та західноукраїнські землі: початкові школи для поляків, гімназії для дітей польської шляхти, Львівський університет з Руським інститутом в його складі.

Гетьманщина Друкарні Києво-Печерської лаври та Троїце-Іллінського монастиря (Чернігів).

Найвідоміші видання Біблія (1759 р.), «Києво-Печерський патерик» (1760, 1762 рр.), «Синопсис» (1755 р.), «Часослов навчальний» (1753, 1758,1766 рр.), «Буквар» Землі західної України: друкарня Антона Піллера, (друк 250 книг), перша газета «Львівська газета» 1776 р.

Філософія

Медицина, природничі науки

Музика

Микола Ханенко, Яков Маркович, Іван Некрашевич, Григорій

Сковорода

Григорій Сковорода, Михайло Козачинський

Нестор АмбодикМаксимович, Мартин

Тереховський, Єфрем Мухін, Данило Самойлович

Максим Березовський, Дмитро

Щоденники Миколи Ханенка, Якова Марковича, поетичні твори: вірші «Захотіла Смілянщина віру утвердити», «Во шістдесят восьмому году собиралось народу», сатиричний вірш «Плач київських монахів». Поетична збірка «Сад Божественних пісень»

«Громадянська політика» М. Козачинського

shkola.in.ua

Внесок у розвиток медичних знань, дослідження рослинного світу України. Н. Амбодик-Максимович створив перший вітчизняний підручник із ботаніки, Є. Мухін - щеплення проти віспи, Д. Самойловичборотьба з холерою, Львівський медичний колегіум, перша спеціальна медична школа в Єлисаветграді (Кропивницькому)

Опери «Сокіл», «Син-суперник», комедія «Свято сеньйора»

М. Березовського, хорові концерти Д.

Бортнянського, А. Ведель29 хорових церковних концертів, Архітектура

Бортнянський, Артем Ведель.

Степан Ковнір, Іван ГригоровичБарський, Б. Меретін, М. Урбанік, Я. де Вітте, Яким Погрібняк

Західноєвропейський стиль рококо, Троїцький собор у Самарі

Скульптура

Сисой Шалматов, Йоганн Пінзель, С. Стажевський, М. Філевич, П.Полейовський, І. Оброцький.

Григорій

Скульптурне оформлення іконостасів Мгарського монастиря, церкви Святої Покрови в Ромнах, Хрестовоздвиженського собору в Полтаві виконав Сисой Шалматов.

Й. Пінзель створив статуї Юрія Змієборця, Святого Афанасія і Лева на фасаді собору Святого Юра у Львові, скульптура «Розп’яття» у львівському костьолі Святого Мартина.

Портрети полковника О. Ковпака, київського міщанина

Живопис і графіка

Левицький-Ніс, Адам та Йосип

Гочемські

М. Балабухи, військового діяча Г. Гамалії, переяславського полковника С. Сулими Українська культура другої половини XVIII ст. 12. Чи можна стверджувати, що вирішальний вплив на розвиток української культури мала імперська політика Росії? Поясніть свою думку. Російська імперія проводила політику денаціоналізації (знищення національних ознак) та уніфікації (всі прояви місцевого життя підпорядковувала імперським зразкам), чим нищила самобутність і унікальність української культури

13. Чому в умовах нищення Української козацької держави в українській культурі створювалися визначні зразки? Визначні зразки культури створювалися завдяки наявності в українському суспільстві провідної освіченої верстви населеннякозацької земельної аристократії, яка могла вкласти значні кошти в культурний розвиток України. Варто зауважити, що протягом другої половини XVIIІ ст. продовжувався процес виродження української заможної та інтелектуальної еліт шляхом переходу на службу імперії. Тому втрата самобутності української культури відчувалася все виразніше і на зміну їй приходили загальноімперські смаки.

14. Колективне обговорення. Якими, на вашу думку, були найважливіші досягнення культури України XVIIІ ст.? Перетворення Києво-Могилянської колегії на академію гетьманом Іваном Мазепою (1701 р.).

shkola.in.ua

Просвітницька діяльність Григорія Сковороди (1722-1794 рр.).

Практичне заняття за розділом V. Українські землі у 20 90-х рр. XVIII ст. Сторінка 184 Пригадайте 1. Під владою яких держав перебували українські землі у другій половині XVIII ст.? Чим були зумовлені зміни в підпорядкуванні українських земель?

Українські землі у другій половині XVIII ст. перебували під владою Речі Посполитої (Правобережжя) Османської імперії - Кримського ханства (Північне Причорномор'я та Кримський півострів) Російської імперій (Лівобережжя). Імперська політика

московитів поступово знищувала Гетьманщину, яка ставала Малоросією. Зміни в підпорядкування українських земель були підпорядковані трьома поділами Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.) Австрійською та Російською імперіями, Пруссією. Землі України опинилися під владою Російської імперії (80 % населення) та відповідно - Австрійської (20 % населення). Кримське ханство в 1783 році було загарбане Російською імперією.

2. Чому загинула козацька Україна як держава?

Причинами загибелі Української держави існує декілька чинників:

- воєнні дії протягом другої половини XVII ст.;

- розкол українського суспільства і держави на ворогуючі політичні угрупування;

- втручання у внутрішні справи та агресивні дії сусідніх держав щодо України; - наростання соціальної напруги в суспільстві.

3. У яких формах розвивався український національний рух у другій половині XVIII ст.? Національний рух другої половини XVIII ст. виражався у формах соціальної боротьби (Гайдамаччина, Коліївщина).

4. Який мистецький стиль був панівним у XVIII ст. і чому? Панівними стилем у XVIII ст. був стиль бароко (рококо) тому, що в Україні сформувалася заможна соціальна верства багатих землевласників (козацька еліта), які мали достатньо коштів для фінансування створення вишуканих мистецьких зразків та оточення себе предметами розкоші - всього того, що на їх думку, вирізняло їх з поміж інших (нижчих) верств населення.

5. Яким словом можна охарактеризувати розвиток української культури у XVIII ст.: занепад, розквіт, піднесення? Найбільш точною рисою розвитку української культури у XVIII ст. буде розквіт.

II. Робота із синхронізованою

хронологічною таблицею «Європа в Ранньомодерну добу» Додайте до синхронізованої хронологічної таблиці відомості про остаточну ліквідацію гетьманства й Запорозької Січі, Кримського ханства, поділи Речі Посполитої, закріпачення селянства Лівобережної та Слобідської України, Коліївщину, опришківський рух, відновлення діяльності Львівського

університету.

Дата Подія

1764 р.

1775 р.

1783 р.

1772, 1793, 1795 рр.

1783 р.

1768-1769 рр.

Ліквідація гетьманства

Ліквідація Запорозької Січі

Ліквідація Кримського ханства

Поділи Речі Посполитої

Закріпачення селянства Лівобережної та Слобідської України

shkola.in.ua

Коліївщина

XVII - XVIII ст. Опришківський рух

1784 р.

Відновлення діяльності Львівського університету

Європа в Ранньомодерну добу

IV. Робота з історичними джерелами.

Ознайомтеся із запропонованим матеріалом і виконайте завдання.

1. Чому автори козацьких літописів, створених наприкінці XVII - на початку XVIII ст., особливу увагу приділяли подіям Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького? Із якою метою були написані ці твори?

Автори козацьких літописів приділяли особливу увагу подіям Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького тому, що ті події стали початком українського

державотворення.

2. Козацькі літописи є більше історичними або літературними творами?

Козацькі літописи наближені до до історичних творів, адже їх автори використовували для їх створення історичні джерела - старі літописи, хроніки, щоденники, історичні праці сучасників, доступні офіційні документи. Козацькі літописи лише частково є літературними творами, оскільки автори літописів (зокрема, Самійло Величко) дозволяли собі вкладати в уста історичних діячів свої власні думки й навіть складати для них цілі промови. 3. Чи можна стверджувати, що твори написані в стилі бароко? Так. У творах присутня барокова поетика слова. Автори застосовують різноманітні художні засоби, включення до основного тексту історичної оповіді віршованих форм, легенд та переказів. Ведучи мову про бароковість твору, сучасні дослідники вказують використання контрастів в створенні образів, захоплення натуралістичними подробицями, описи натюрмортів, цікаві метафори та значна кількість епітетів. Алегоричне і символічне поєднано в творах з історичним. Узагальнення за розділом V. Українські землі у 20-90-х рр. XVIII ст. Сторінка 184

1. Складіть перелік подій з історії України 20 90-х рр. XVIII ст., які ви вважаєте найважливішими. Поясніть свій вибір.

1722 - створено Малоросійську колегію за наказом Петра І.

1734 - Правління гетьманського уряду.

1750 - Кирило Розумовський обраний гетьманом України.

1764 -ліквідація Гетьманщини.

1775 -ліквідація Запорізької Січі.

1783 - закріпачення селянства.

1795 - ІІІ (останній) поділ Речі Посполитої.

2. Для перевірки знання хронології проведіть гру «Квадрат».

Правила гри. У накресленому квадраті з 16 клітинок зазначено 16 дат. Учні та учениці мають розташувати їх у хронологічній послідовності та пов’язати з певною подією. Виграє той, хто виконає завдання першим і без помилок.

1708 -

знищення Батурина московськими військами, Батуринська трагедія

1739 -

мирний договір між Російською і

1722створено Малоросійську

колегію за наказом

Петра І

1745спорудження

1727 -

Петро II видав указ про відновлення виборної посади

гетьмана. Ним став Данило Апостол.

1750Кирило Розумовський

1734Правління

shkola.in.ua

гетьманського уряду.

1764ліквідація Гетьманщини

Османською

імперіями.

Вихід Російської

імперії

на Азов

1765 -

Великої Лаврської

дзвіниці в Києві

обраний гетьманом України

Катериною ІІ. Позбавлення

посади Кирила Розумовського.

скасування

козацькополкового

устрою Слобідської

України

1782 -

в Гетьманщині ліквідовано

полкову та сотенну адміністрацію, скасовано кріпацтво

в Західні Україні

Квадрат

1768повстання Коліївщина

1774 -

Кримське ханство отримало незалежність

від Османської імперії.

1783 -

закріпачення селян, Російською імперією, приєднання Криму до Російської імперії.

1787початок російськотурецької війни.

1775 -

ліквідація Запорізької

Січі

1795 -

ІІІ поділ Речі Посполитої, наслідком чого

стало

завершення

поглинання

майже всієї

України

Російською

імперією.

3. Об’єднайтесь у дві-три команди та проведіть конкурс знавців термінів і понять розділу.

Рекомендований перелік термінів і понять: Малоросійська колегія - адміністративний орган Російської імперії, утворений 1722 року за наказом московського царя Петра І. Метою утворення колегії було контроль за діяльністю українського гетьмана та насадження в українських землях імперських порядків; гайдамаки - учасники (народні повстанці) селянського соціально-визвольного руху з однойменною назвою на Правобережжі у XVIII столітті; опришки - учасники українського селянського повстанського руху XVI - першій половині XIX ст. в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти визисків польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, а пізніше - проти австрійського гноблення;

shkola.in.ua

Коліївщина - козацько-селянське національно-визвольне повстання в Правобережжі в 1768-1769 роках. Повстання зумовлене національним і релігійним гнітом з боку польської шляхти; паланки - адміністративно-територіальні одиниці в часи Нової Січі (1734-1775 рр.), центром якої була укріплена слобода (поселення), де перебував козацький загін; «Вольності Війська Запорозького низового» - назва території володінь Запорізької Січі на півдні України.

Нова Січ (Підпільненська) - фортеця, адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1734-1775 рр. утворений після визнання запорожцями московської влади;

Задунайська Січ - козацьке військове формування на землях Османської імперії XVIII XIX століть. Виникає на Дунаї після зруйнування московитами Нової Січі й ліквідації Запорізького війська 1775 року; козацькі літописи - історико-літературні твори 2-ї половини XVII - середини XVIII століття, присвячені добі козацтва і становленню Козацької держави; козацьке бароко - мистецький напрям, поширений на українських землях в козацькі часи XVII–XVIII століть. Виникає внаслідок симбіозу українських архітектурних

традицій та європейського бароко.

кріпацтво - форма особистої залежності селянства від власника землі.

4. Об’єднайтесь у дві-три команди та проведіть гру «Історичний ланцюг». Правила гри. Перший гравець називає дату, термін, персоналії, історичний факт, пов’язані з визначеною темою. Другий гравець має спочатку повторити те, що сказав його попередник, а потім додати своє слово. Наступний гравець робить так само.

1722-1727 роки, Петро І, Степан Вельямінов, створення Малоросійської колегії.

1734-1750 роки, Анна Іоанівна, Правління гетьманського уряду в складі шести осіб.

1750-1764 роки, Олексій Розумовський, Кирило Розумовський, Єлизавета, Катерина ІІ, гетьманування Кирила Розумовського, ліквідація Катериною ІІ посади гетьмана.

1775 рік, Катерина ІІ, Петро Текелій, Петро Калнишевський, ліквідація Запорізької (Підпільненської) Січі. 5. Об’єднайтесь у дві команди та проведіть гру «Історичний турнір». Правила гри. Перша команда ставить запитання за певною темою. Учні та учениці з іншої команди після короткої наради (її час заздалегідь визначається) відповідають. Якщо відповідь правильна команда, що відповідала, отримує бали за неї і ставить своє запитання. Гра триває, поки команди не вичерпають установлений ліміт запитань для команди-суперника (пропонується 12 запитань).

1) Які причини запровадження Рішительного указу? Рішительний указ 1708 року був зневажливою відповіддю московського царя Петра І на прохання новообраного гетьмана Івана Скоропадського щодо підтвердження царем в нових статтях давніх козацьких прав і вольностей. Натомість московський цар ще сильніше обмежив козацькі права. Згідно царського указу, козаки мали перебувати під командуванням московських генералів, а не гетьмана, козацький уряд мав складати звіт цареві про податки й доходи Військового скарбу.

2) Чому Московське царство, яке кінцевою метою зовнішньої політики щодо України бачило знищення української державності, іноді пригальмовувало ці руйнівні процеси? Пригальмовування процесів нищення української державності Московською державою пояснюється зовнішньополітичними чинниками, за яких московити потребували військової допомоги козацтва в ліквідації воєнних загроз, насамперед з боку Османської імперії та Кримського ханства. Так, на короткий період 1727-1734 рр. було відновлено посаду гетьмана (ним став Данило Апостол).

3) Що можна вважати головним елементом російської політики у ХVIII ст. щодо України?

Головним напрямом російської політики щодо України у ХVIII ст. було перетворення

її на колонію Російської імперії. 4) Які заходи проводив Кирило Розумовський щодо перетворення козацької старшини на шляхту?

Кирило Розумовський отримав право на самостійне призначення полковників, міг без дозволу московської влади роздавати землі. Гетьман відновлює роботу Старшинської

ради, як станово-представницького державного органу Гетьманщини.

5) Які реформи провів гетьман К. Розумовський?

Гетьман Кирило Розумовський провів такі реформи:

- відміна надмірного оподаткування населення Лівобережжя;

- ліквідація митниці між Московщиною та Гетьманщиною;

- судова реформа, що означала відновлення судової системи, що діяла до Визвольної війни 1648-1657 рр. (за зразками судової системи Речі Посполитої);

- скликання Старшинської ради, пізніше Генеральних зборів, як становопредставницького органу;

- військова реформа (запровадження уніформи, регулярних військових формувань, обов'язкових видів зброї);

- освітня реформа (відкриття в кожному полку обов'язкових шкіл для хлопчиків, проект створення в Батурині університету за європейським зразком).

6) Назвіть основні етапи ліквідації Української державності в другій половині ХVIII ст.

1764 р. - скасування гетьманства в Україні.

1764 -1786 рр. - діяльність Другої Малоросійської колегії.

1765 р. - скасування полкового устрою на Слобожанщині, утворення СлобідськоУкраїнської губернії.

1775 р. - ліквідація Запорізької Січі.

1781 р. - скасування полкового устрою в Гетьманщині.

1783 р. - указ про закріпачення селян Лівобережжя та Слобожанщини; ліквідація козацьких і компанійських полків та перетворення їх на регулярні військові частини російської армії. 7) Чому запорожці не протистояли руйнуванню Запорізької Січі? Козаки брали активну участь у російсько-турецькій війні 1768-1774 рр. на стороні росіян, тому не очікували віроломства московитів. Козаків на Січі було лише дві тисячі, тому вони вирішили марно не проливати крові та відкрити фортецю для ворога.

8) Які причини гайдамаччини? Причиною Гайдамаччини були соціальні та національно-релігійні утиски українського селянства польською шляхтою на Правобережжі.

9) Які імперські заходи здійснювали Австрійська та Російська імперії після поділів Речі Посполитої на українських землях? Австрійська та Російська імперії на українських здійснювали заходи здійснювали заходи уніфікації (підпорядкування місцевих порядків до загальноімперських) та денаціоналізації (поступового знищення національних ознак українського народу, насамперед мови).

shkola.in.ua

10) Розкажіть про філософські погляди Сковороди. Чільне місце у філософських роздумах Григорій Сковорода належало питанню визначення мети людського життя, людського щастя, про умови, за яких людина буде щасливою. Велику роль в тому відіграє усунення зла. Це, згідно думок філософа, дає освіта. Сковорода вірив у людський розум, його великі можливості.

11) Чому в другій половині ХVIII ст. українська культура втрачала свою самобутність?

В другій половині ХVIII ст. українська культура втрачала свою самобутність тому, що українські землі потрапляли все в більшу залежність від Російської, а пізніше і Австрійської імперії, тож відбувалися процеси уніфікації та денаціоналізації, які були руйнівними для розвитку української культури. 12) Яка народна картина стала символом доби козацтва?

Народна картина "Козак Мамай" в умовах наступу московського царизму на автономний устрій України стала уособленням згадки про славні козацькі часи і

козацьку вольницю.

6. Складіть розгорнутий план за темою «Особливості соціально-економічного та політичного становища українських земель у другій половині XVIIІ ст.».

I. Лівобережна Україна у другій половині XVIII ст.

1. Відновлення гетьманської влади. Політична діяльність останнього гетьмана Кирила Розумовського.

2. Остаточне знищення Російською імперією гетьманського управління. Діяльність Петра Румянцева на чолі ІІ Малоросійської колегії.

3. Скасування Російської імперії козацького устрою на Слобожанщині.

4. Ліквідація залишків автономії на території Гетьманщини.

5. Розвиток господарства і соціальне становище Лівобережжя у другій половині XVIII ст.

II. Землі Південної України у другій половині XVIII от.

1. Розвиток господарства і соціальне становище півдня України. Запорізькі землі.

2. Наступ російського царизму на Запорожжя і козацький устрій.

3. Участь українського козацтва у російсько-турецьких війнах.

4. Знищення московитами Запорозької Січі. Доля козацтва.

5. Ліквідація Кримського ханства Російською імперією.

6. Господарське освоєння земель Південної України.

III. Правобережжя та землі Західної України у другій половині XVIII ст.

1. Розвиток господарства і соціальне становище Правобережжя у складі Речі Посполитої.

2. Соціальні рухи. Гайдамаччина та Коліївщина.

3. Три поділи Речі Посполитої та зміни становища українських земель.

7. Робота в малих групах. Визначте місце та історичну роль українського козацтва, Запорозької Січі та Гетьманщини в історії України. Українське козацтво виявилося ефективним способом самоорганізації спільноти, її господарського розвитку, політичного устрою, військової справи, виховання молодого покоління.

Козацтво відіграло величезну роль в державотворенні України.

Історія козацтва показала його здатність і силу бути провідником народу, захищати його, бути запорукою незалежності, протидіяти спробам покріпачення та закабалення.

shkola.in.ua

Запорізька Січ була, по суті, державою в державі, що виголошувала ідеї незалежності України, намагаючись її досягти, Запорізька Січ була стержнем незалежності українського народу і його державотворення. Сучасна Конституція України певною мірою відображає демократичні засади утворення та діяльності адміністративного апарату, які були властивими для Запорізької Січі. Гетьманщина проіснувала понад століття (115 років), вона сприяла розвитку української державності, оберігаючи українців від колонізації та агресії інших народів. Гетьманщина сприяла розвитку української культури.

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом V. Варіант

Сторінка 184

1. Хто став гетьманом після переходу І. Мазепи на бік шведського короля?

І. Скоропадський.

2. Автором козацьких літописів був С. Величко.

3. Укажіть портрет гетьмана Д. Апостола. (Гетьман втратив око).

4. У якій галузі культури плідно працювали М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель? Музика.

5. Козацька старшина була зрівняна в правах із російським дворянством у 1764 р.

6. Останньою Запорозькою Січчю була Нова Січ.

7. Повстання на Правобережній Україні, що увійшло в історію під назвою Коліївщина, відбулося в 1768 р.

8. Найбільш відомим ватажком опришківського руху XVIII ст. був О. Довбуш.

9. За указом російської імператриці Катерини II гетьманство було скасовано в 1764 р.

10. Скільки поділів Речі Посполитої було здійснено у XVIII ст.? Три.

11. У якому архітектурному стилі зведено споруду, зображену на фотографії? Класицизм.

12. За указом імператриці Катерини II Кримське ханство було ліквідоване в

1783 р.

13. Установіть відповідність між подіями та їхніми наслідками.

1 Коліївщина ці події сприяли формуванню національної свідомості українців, Т. Шевченко присвятив їм свою поему «Гайдамаки»

2 поділи Речі Посполитої Правобережжя було об’єднано з рештою українських земель у складі Російської імперії.

3 ліквідація Гетьманщини активізувався процес імперського наступу Росії на автономію Лівобережжя.

4 ліквідація Запорозької Січі російський уряд утворив на цих землях Новоросійську та Азовську губернії та почав оселяти тут іноземних колоністів.

14. Установіть послідовність подій.

А остаточна ліквідація гетьманства 1764 р.

Б знищення Запорозької Січі 1775 р.

В ліквідація Кримського ханства 1783 р.

Г ліквідація Речі Посполитої 1795 р.

15. Якими були основні функції Першої Малоросійської колегії (1722 1727 рр.) (три правильні відповіді)?

Г нагляд за діяльністю гетьмана, генеральної та полкової старшини.

Ж розквартирування офіцерів і солдатів російської армії В встановлення та стягнення податків до царської скарбниці Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом V. Варіант ІІ Сторінка 184 1 Який орган здійснював управління Гетьманщиною в період між гетьмануванням І. Скоропадського і Д. Апостола? Перша Малоросійська колегія.

2. Якою цифрою на картосхемі позначено території, що увійшли до складу Російської імперії після війни з Османською імперією в 1768 1774 рр.? 3.

3. Який чинник спонукав українських селян до колонізації Південної України в другій половині ХVІІІ ст.? існування податкових і соціальних привілеїв, вільних

земель

4. Що стало приводом до арешту наказного гетьмана П. Полуботка?

Коломацькі чолобитні

5. На який регіон України в 1783 р. було поширене кріпацтво? Лівобережжя

6. Про яку постать, зображену на портреті, ідеться в уривку з історичного

джерела:«Граф Російської імперії, генерал-фельдмаршал, останній гетьман Війська Запорозького. Відновив давню козацьку столицю Батурин»?

Гетьман Кирило Розумовський

7. Якою цифрою на картосхемі позначено територію, що була відторгнута в Січі й отримала назву Новослобідський козацький полк? 2

8. Задунайську Січ було створено на землях, підвладних Османській імперії

9. Діяльність Барської конфедерації стала приводом до повстання гайдамаків, що отримало назву Коліївщина

10. Коли Буковина увійшла до складу володінь австрійських Габсбургів? 1772

11. Український історик Д. Дорошенко вважав, що «...гайдамацтво, як форму активного протесту проти несприятливих умов суспільного ладу, знали також і західноукраїнські землі Галичина й Буковина». На основі аналізу якого явища зроблено такий висновок? опришківського руху

12. Яка споруда є окрасою міста Києва? Андріївська церква

13. Установіть відповідність між історичними постатями ХVІІІ ст. і сферами їх основної діяльності.

1 Іван Григорович-Барський - архітектура

2 Григорій Сковорода - література

3 Максим Березовський - музика

4 Йоганн Пінзель - скульптура

14. Установіть хронологічну послідовність діяльності державно-політичних інституцій

А Малоросійський приказ 1662

Б Малоросійська колегія на чолі з С. Вельяміновим 1722

В «Правління гетьманського уряду» 1734

Г Малоросійська колегія на чолі з П. Рум’янцевим 1764 15. Які чинники сприяли тривалому існуванню опришківського руху (три правильні відповіді)?

підтримка месників населенням

сприятлива місцевість для використання партизанських методів боротьби слабкість влади Речі Посполитої.

shkola.in.ua