shkola.in.ua
3.
західному напрямку,
флотилією
§ 16. Походи козаків першої чверті XVII століття Сторінка 83 Підсумуйте свої знання 1. Перші два десятиліття XVII ст. отримали назву доби героїчних походів українського козацтва, бо саме в цей період були здійснені вкрай сміливі морські походи проти Османської імперії. 1614 р. козацька флотилія із 40 чайок, очолювана гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним, здолала Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у
спустошила узбережжя. 1616 р. Сагайдачний із величезною
турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа і взяв її в облогу. 2. Основу козацького війська складала піхота, озброєна ручною вогнепальною зброєю. При облозі фортець козаки використовували гуляй-город – пересувне польове фортифікаційне укріплення із дерев'яних парканних щитів з бійницями. Загалом козаки розробили власну тактику ведення бою в якій використовували – галас – козаки змішувалися з ворогом і кожен запорожець демонстрував у бою власну хоробрість і військову майстерність. Також козаки створили ефективну розвідку. Застосовували спеціальні розвідувально-сторожові підрозділи, які несли вартову службу в Степу і в разі небезпеки повідомляли про неї за допомогою системи димової сигналізації. Родзинкою козацтва були його здібності в саперній справі. Кожен козак крім рушниці та запасу харчів, повинен був мати сокиру, лопату, і все потрібне для того, щоб сипати вали. Для морських походів козаки використовували чайки – легкі маневренні човни. 3. Я вважаю, що успішність морських походів козаків була пов’язана з правильністю військової тактики, яку вони застосовували. Тому, що наприклад, для морських походів козаки зазвичай обирали осінній час, коли хмарні дні й темні ночі допомагали їм зненацька нападати на супротивників. Походи здійснювали на бойових суднах – чайках, які були швидкими і маневреними. Також гетьман П. Конашевич-Сагайдачний розробив нову тактику морського бою, яка поєднувала чітку взаємодію між основними, допоміжними силами флоту і розвідкою. Отже, підготовка війська і обрана ними тактика вплинули на те, що в першій половині XVII століття запорозьке козацтво перетворилося на силу, яка могла здійснювати успішні морські походи до Кримського ханства та Османської імперії. § 17. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний Сторінка 88 Підсумуйте свої знання 1. Влітку 1618 року Петро Конашевич-Сагайдачний із двадцятитисячним військом вирушив у похід на Москву. Результатом походу стало укладення мирного договору поблизу селеща Деуліно. Битва під Хотином тривала упродовж вересня 1621 року. 2. Я погоджуюсь з твердженням: «Петро Конашевич-Сагайдачний сприяв відновленню православної церковної ієрархії в українських землях». Зокрема, йому належить твір «Пояснення про унію», що містить рішучу критику Берестейської церковної унії. Гетьман разом із Військом Запорозьким вступив до Київського братства й багато зробив для відновлення ієрархії православної церкви в Речі Посполитій. За сприяння Сагайдачного в Києві діяв культурно-просвітницький осередок, до якого належали І. Борецький, Є. Плетенецький, К. Сакович, М. Смотрицький та ін. Гетьман опікувався shkola.in.ua
зі 150 чайок та 7 тис. козаків розбив
Сторінка 93
Підсумуйте свої знання
1. а) Повстання
угоди; – 1630 б) повстання на чолі з Марком
2. A) Курукове озеро, 6 тисяч, Марко
церквами, монастирями, школами, а перед смертю великі суми грошей заповів Львівському та Київському братствам і на інші благодійницькі цілі. 3. *Гетьман впорядкував козацьке військо. Завдяки його зусиллям чи не вперше була створена боєздатна козацька армія. *Петро Конашевич-Сагайдачний став найвпливовішою людиною українського прикордоння і в 1618 році з Військом Запорозьким увійшов до Ліги держав для боротьби з Османською імперією. *Під час Хотинської битви 1621 року врятував польське військо від неминучої поразки, проте сам був
поранений. *Гетьман заповів свої статки на підтримку української
церкви, Київського та Львівського братств.
смертельно
освіти, православної
§ 18. Козацькі повстання 20-30-х років XVII століття
під проводом Тараса Федоровича
Жмайлом,
Куруківської угоди; –
керівництвом Павла Бута (Павлюка), Якова Острянина (Остряниці), Карпа Скидана та Дмитра Гуні; – 1637-1638 г) зруйнування
козаками Івана Сулими. –
(Трясила), укладання Переяславської
укладання
1625 в) повстання під
фортеці Кодак
1635
Жмайло, Дмитро Гуня. – зайве Д. Гуня. Мова йде
під керівництвом М. Жмайла. Д. Гуня не брав участь в цьому повстанні.
Іван Сулима, Гійом Левассер де Боплан. – зайве
Мова йде про повстання І. Сулими та зруйнування Кодацької фортеці. Битва під Переяславом відбулася в ході повстання Т. Федоровича. B) Кумейки, «Тарасова ніч», Переяславська угода, Тарас Федорович. – зайве Кумейки. Мова йде про повстання Т. Федоровича (Трясила). Битва під Кумейками відноситься до повстання Павла Бута (Павлюк). 3. Я б хотів би взяти інтерв’ю у Т. Федоровича. Його повстання мало національновизвольну спрямованість: «боротьба за віру» і проти польсько-шляхетського панування. Питання: 1. Як ви опинилися на Запоріжжі? 2. Як ви отримали своє прізвисько? 3. Як ви ставитеся до умов, в яких проживають українські селяни? 4. Чому ви вирішили дослухатися до закликів І. Борецького? 5. Як ви оцінюєте військову діяльність коронного гетьмана С. Конєцпольського? 6. Якби ви могли впливати на рішення польського короля стосовно українців, щоб ви змінили? §20. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини 17 століття. Богдан Хмельницький Сторінка 101 1. Передумови і причини Національно-визвольної війни.
Розвиток економіки і торгівлі, стабільність політичного життя, припинення козацьких повстань. 2. Бо козаки перетворилися на потужну військову і політичну силу. 3. Збільшення панщини, свавілля магнатів і шляхти, додаткові повинності, релігійні утиски, заборона українцям займати високі посади, відкривати навчальні заклади. shkola.in.ua
про повстання
Б) Кодацька фортеця, Переяслав,
Переяслав.
1.
2.
3.
2. Підтримкою кримського хана
3. Проти Речі Посполитої.
Підсумуйте
Сторінка 102
Напередодні збройного виступу проти Речі Посполитої. 1. Привід – суперечка Б. Хмельницького з польським магнатом Д. Чаплинським за хутір Суботів (належав Хмельницькому).
Чаплинський наказав побити сина Б. Хмельницького, а потім спалив хутір і проголосив навколишні землі своєю власністю. Польський суд не відреагував на заяву Хмельницького і він змушений був вирушити на Запорізьку Січ.
2.
оволодів Микитинською Січчю.
104
Формування війська. Козацько-кримський союз
розсилав універсали, в яких закликав населення вступати
купівлю зброї та нобоїв.
Спочатку Богдан Хмельницький
Сторінка
3.
1. Б. Хмельницький
до лав козацької армії. Було налагоджено виробництво пороху,
Іслам-Гірея ІІІ.
свої знання
привід до Національно-визвольної війни. Передумови Національно-визвольної війни. Унаслідок збільшення на українських землях володінь польської шляхти селяни втрачали землю та ставали кріпаками. Багато хто з селян був незадоволений своїм життям і тікав до Запоріжжя. Серед козацтва посилювалося невдоволення ігноруванням владою його станових інтересів. Король та сейм Речі Посполитої не могли контролювати дії польської шляхти на українських землях, що призводило до свавілля поляків на українських землях. В сер. 17 ст. козацтво перетворилося на рушійну силу українського суспільства і прагнуло помститися за скривджених українців. Причини Національно-визвольної війни. Становище селян було тяжким, вони мали відбувати панщину на користь свого госвподаря. Панщина на Наддніпрянщині досягла чотирьох днів на тиждень, у західних районах – шести. Крім панщини, селяни мусили виконувати й інші різноманітні натуральні та грошові повинності, а також працювати в маєтку феодала: лагодити греблі, возити дрова, білити полотно, стерегти панське майно. У містах українці були усунені від участі в міському самоврядуванні, а їхнє місце посіли іноземці. Посилилася політика насадження уніатства та католицизму, пересліду¬валося православ'я. Значно погіршилося також життя міщан і реєстрових козаків. Серед козацтва посилювалося невдоволення ігноруванням владою його станових інтересів. Приводом до початку повстання, що переросло в Національно-визвольну війну, стала особиста кривда, заподіяна Хмельницькому чигиринським підстаростою Данієлем Чаплинським. Зі своїми слугами він пограбував та зруйнував родинний хутір Хмельницького Суботів, захопив його дружину та жорстоко побив малолітнього сина. Звернення Хмельницького до суду й навіть до короля з вимогами покарати нападника не мали результатів. Не знайшовши справедливості, він приєднується до козацької старшини. §21. Воєнні дії в 1648-1649 роках. Зборівський договір 1649 року. Сторінка 106 shkola.in.ua
3. Передумови, причини і
1. 5-6 травня 1648
2.
3.
1.
не вдалося захопити, були проведені переговори і укладено
3. Студенти Києво-Могилянського колегіуму, кияни, київський митрополит Сільвестр Косів та Єрусалимський патріарх Паїсій.
Сторінка 109
3. Воєнні дії 1649 року. Зборівський договір.
1. В 1649 р. польська армія порушила перемир’я і розпочала наступ.
2. Битва відбулася 21 липня 1649 р. Наслідки: литовське
козаки зазнали великих втрат; полковник Кричевський
3. Підписанням Зборівського договору.
Сторінка 109
Підсумуйте свої знання 3. Я думаю,
2.
Початок збройної боротьби проти Речі Посполитої
1.
р. біля р. Жовті Води.
Було
20-тисячне польське військо, а коронний гетьман М. Потоцький і польний гетьман М. Калиновський потрапили в полон.
розбито
Максим Кривонос, Данило Нечай, Іван Богун
107
Пилявецька битва. Похід козацького війська в Галичину.
Сторінка
2.
вересня
р. Наслідки: поразка польського війська; козаки захопили гармати і інше майно.
Обидва міста
11-13
1648
2.
перемир’я.
військо
потрапив у полон
укладено
зупинено;
і загинув;
мирний договір.
що до цього Б. Хмельницького спонукало зменшення війська і кількості озброєння. Також велике значення мала втома і емоційне виснаження козацького війська. З початком осені гостро відчувалася проблема провіанту. Таким чином Б. Хмельницький прийняв рішення погодитися на переговори з Річчю Посполитою, в ході який польський король зобов’язувався виконати вимоги повстанців. Отже, завдяки подіям 1648 р. Б. Хмельницький фактично став реальним володарем майже всієї території України. §22 Українська козацька держава – Військо Запорозьке Сторінка 111 1. Устрій Війська Запорозького. 1. Землі колишніх Київського, Чернігівського, Брацлавського воєводств. Столиця – м. Чигирин.
Генеральна військова рада, старшинська рада, гетьман – голова держави.
– полковники, сотнями – сотники.
2.
3. Полками
Сторінка 112
фільварки, кріпацтво, панщина та майже всі повинності і побори, які існували до 1648 р.
Хліборобство, тваринництво, ремесло. 3. Плата за оренду державної землі, промисли, збори з торгів і ярмарків, прикордонне мито, податки. shkola.in.ua
Соціально-економічні перетворення. 1. Були ліквідовані
2.
3.
1. Віросповідання,
2.
3.
Московія.
Підсумуйте свої знання 3. У соціально
Сторінка 114
політика: в пошуку союзників.
Зовнішня
намагання збільшити територію, династичні відносини.
– політика, за якої одночасно підтримуються дружні стосунки з різними країнами за рахунок визнання їхньої формальної зверхності. Такої політики Б. Хмельницький дотримувався, бо прагнув до зміцнення козацької держави.
Полівасалітет
Ворог – Річ Посполита. Союзники – Кримське ханство, Османська імперія, Швеція,
економічному житті козацької держави під час Національно-визвольної
було ліквідовано велике й середнє польське шляхетське землеволодіння, а також кріпацтво. Змушені були залишити Україну польські магнати, католицька шляхта й духовенство. Землі біглої шляхти захопили козаки й селяни, частина земель перейшла у власність військового скарбу. З часом козацька старшина перетворилася на провідну верству українського суспільства, головного землевласника, що відігравав ключову роль у вирішенні державних справ. Значна роль у житті суспільства належала козацькому стану. Козаки були звільнені від будь-яких податків, крім обов’язку виконувати військову службу на користь держави власним коштом. За службу у війську козаки отримували право на землі, привілеї в торгівлі, політичні права.
.
-
війни відбулися глибокі зрушення. Так,
§23. Події 1650 – 1653 рр
Сторінка 116
молдовський похід. Відновлення воєнних дій. 1. Перший молдовський похід відбувся в 1650 р. Козаки здобули столицю держави Ясси. Господар Молдови Василь Лупул погодився на союз із Військом Запорозьким.
Річ Посполита. 3. Іван Богун в лютому 1651 р. Сторінка 117 2. Битва поблизу Берестечка. Білоцерківський договір 1651 року. 1. На околиці містечка Берестечко на Волині. 2. Берестецька битва тривала з 18 по 30 червня 1651 року. Битва завершилася поразкою козаків. 3. Підписання Білоцерківського договору. Сторінка 120 3. Батозька битва. Молдовські походи. Воєнна кампанія 1653 року. 1. Польське військо зазнало нищівної поразки. Після Батозької битви втратив чинність Білоцерківський договір. 2. В квітні 1653 року відбувся третій молдовський похід. В серпні 1653 року розпочався четвертий молдовський похід. 3. Іслам-Гірей III уклав союзний договір з Річчю Посполитою. Підсумуйте свої знання 3. Данило Нечай та Іван Богун – це бойові побратими Богдана Хмельницького. Одними з найвидатніших військових діячів українського народу періоду боротьби проти shkola.in.ua
1. Перший
2.
завдяки рішучим діям Івана Богуна.
§24. Воєнно-політичні події 1654-1657 років
Сторінка 122
1. Українсько-московський договір 1654 року.
1. До пошуків нових союзників Богдана Хмельницького
Зборовом, Берестечком та Жванцем, які
2. 8 січня 1654 року відбулася
Богун, Григорій
Косовим.
3.
2.
шляхетської Польщі були козацькі лицарі Іван Богун та Данило Нечай – безмежної відваги воїни, талановиті полководці, блискучі майстри польових боїв. Вони здійснили чимало бойових подвигів, але найголовніше, завжди залишалися вірними українському народу. В лютому 1651 р. 40-тисячне коронне військо на чолі з М. Калиновським пішло на Поділля. Нечай зі своїм полком (близько 3 000 осіб) кинувся йому назустріч. Завдяки раптовості та чисельній перевазі, полякам удалося повністю розгромити козаків, хоча коронне військо також зазнало значних втрат. В ході битви під Берестечком І. Богуну довелося очолити козацьке військо і виводити його з оточення. Івану Богуну вдалося налагодити переправу через річку Пляшівку, і під покровом ночі більша частина війська вийшла з оточення. Вдалося врятувати також більшість гармат. Героїчно билися воїни, приблизно 300 козаків, котрі прикривали
невдалою, вважати її цілковитою
значну частину армії було врятовано
відступ. Хоча Берестецька битва була для козаків
поразкою не можна. Козаки не капітулювали,
змусили вдатися події під
засвідчили
кримського
непередбачуваність
хана.
рада. Її не підтримали полковники Іван
Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко,
Полтавський, Уманський полки, деякі міста, зокрема
духівництво на чолі з митрополитом Сильвестром
Переяславська
Брацлавський, Кропивнянський,
Чорнобиль, а також українське
Для переговорів із царським урядом.
124
Сторінка
Воєнна кампанія 1654-1655 років та її наслідки. 1. Міста Полоцьк, Вітебськ, а згодом – Вільно і Гродно. Під контроль козаків перейшли також землі Східної Волині та Західного Поділля. 2. Жителі міста Буша, що на Поділлі (нині село Вінницької області), тримали облогу польських військ Стефана Чернецького і майже всі полягли. Коли ж загарбники вдерлися в замок, жінка місцевого сотника Олена Зависна підпалила пороховий льох, підірвавши себе разом з ворогами. 3. Протягом весни 1655 року козацькі полки Івана Богуна звільнили Брацлавщину і Західне Поділля. У вересні того ж року коронне військо зазнало поразки в битві біля Городка, після чого козаки оточили Львів. Наприкінці 1655 року було домовлено про невтручання Кримського ханства у війну Війська Запорозького і Московського царства з Річчю Посполитою. Сторінка 125 3. Віденське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз. 1. Війна Речі Посполитої зі Швецією, в ході якої шведи захопили значну територію держави разом із її столицею – Варшавою. 2. Із трансільванським князем Дєрдем II Ракоци. 3. Залишив Українську козацьку державу – Військо Запорозьке, яка охоплювала терени shkola.in.ua
втратив чинність. За своїми
№
№
колишніх Чернігівського, Брацлавського та Київського воєводств і території в Південній Білорусі, східній частині Волині та східній частині Західного Поділля. Підсумуйте свої знання 3. В уривку документу йде мова про Переяславську раду, яка відбулася 8 січня 1654 року. Причина – пошук Б. Хмельницьким союзників у боротьбі проти Речі Посполитої. Становище України залишалось важким: спустошення краю, загальні мобілізації, втрата зв'язків з зовнішнім ринком і т.д. Тому Б. Хмельницький і його радники стали перед дилемою: або капітулювати перед Польщею, або ж знову звернутися до московського царя за допомогою. Наслідки – Цар визнавав права, вольності Війська Запорозького та обрання ним гетьмана, визначав кількісний склад збройних сил України. Гетьман, перш за все, розглядав цей договір як угоду про військову допомогу в боротьбі проти польської
гарант закріплення прав і вольностей Української держави. Умови українсько-московського договору 1654 р. загалом (у разі дотримання) були взаємовигідними. Водночас договір був незавершеним, недосконалим, діяв нетривалий час (кілька років) і незабаром через недотримання його російською стороною фактично
формально-правовими ознаками договір передбачав встановлення поширених у тогочасній Європі відносин протекторату. Але історія українсько-російських взаємин не пішла шляхом Переяславської угоди. Надто різні були національно-державні інтереси, цілі й прагнення двох союзників. Військово-політичний союз України і Московщини поступово перетворився на панування Москви над Україною. § 25. Богдан Хмельницький – Адам Кисіль: порівняльна характеристика
робота
Б. Хмельницький – суворий, дисциплінований, щирий, спокійний, мовчазний, привітливий до людей. Завдання
3 Адама Кисель діяв в інтересах українців, підтримував козацтво, був прихильником ідеї компромісу. Завдання
4 Олівер Кромвель – Військовий керівник громадянської війни в Англії, прибічник парламентаризму, один з організаторів армії парламенту Англії в боротьбі з королівською армією під час Громадянської війни. Його вважають національним героєм Англії. Так, правомірне. Адже Б. Хмельницький очолив боротьбу українського народу проти поляків і за створення власної державності. Велич гетьмана мандрівник вбачає у рисах характеру Хмельницького – честолюбстві, хоробрості і спритності. shkola.in.ua
шляхти і юридичний
Сторінка 126 Практична
№ 3 Завдання № 2
Завдання № 6
Сторінка
1. Обрання
1. Івана Виговського.
2. Московський
Завдання № 5
Автор
на гарній підготовці козацького війська, на забезпеченні його зброєю
порохом. Намагався досягти своїх цілей через переговори з польським королем.
26.
Україна після Національно-визвольної війни
акцентує увагу
і
§
Козацька
132
гетьманом Івана Виговського.
цар вимагав розірвати договір зі Швецією, якщо та не піде на мир з Московським царством; вивести козацькі війська із Білорусі; розташувати московські військові залоги на чолі з воєводами в Чернігові, Ніжині, Переяславі, щоб контролювати дії гетьмана та козацької старшини і збирати податки в тих містах.
Дозволив розмістити московські військові залоги в Чернігові, Переяславі та Ніжині. Сторінка 133
Внутрішня політика Івана Виговського.
Орієнтувався на інтереси старшини, покозаченої шляхти та православного духовенства.
Полтавський полковник Мартин Пушкар і запорозький отаман Яків Барабаш. 3. Підтримка повстанців московським царем. Сторінка 134 3. Гадяцький договір. 1. 6 вересня 1658 року. 2. 28 червня 1659 року в районі села Соснівка поблизу міста Конотопа (нині Сумська область). 3. Період Руїни – час розколу Гетьманщини, коли різні претенденти на гетьманську булаву боролися між собою, спираючись на своїх прихильників та іноземні війська. Сторінка 135 Підсумуйте свої знання 3. На час обрання гетьманом Виговський уже був досвідченим державним діячем, однак припустився досить серйозних помилок у своїй соціально-економічній політиці. Поперше, гетьман усіляко підтримував козацьку старшину й шляхту, нехтуючи при цьому інтересами простих козаків, селян і міщан. По-друге, згубним для Української держави стало те, що для боротьби з антигетьманськими виступами Виговський шукав підтримки за кордоном. З жовтня 1657 р. в Україні розпочалися козацькі заворушення, які очолили shkola.in.ua
3.
2.
1.
2.
осіб, серед яких і керівники повстання. Фактично ці
започаткували період Руїни.
§ 27. Розкол Гетьманщини. Андрусівське перемир’я
Сторінка 136
1. Гетьманування Юрія Хмельницького.
1. Юрій Хмельницький. Підписав угоду з Московським царством.
2. Чуднівська кампанія.
3. Через Слободищенську угоду значна частина лівобережного козацтва відмовилася визнавати владу гетьмана й обрала наказним гетьманом Якима Сомка (1660-1663 роки).
Сторінка 137
2. Розкол Гетьманщини. Правобережний
1. У 1663 році.
2. Закінчився поразкою.
3. Свавілля шляхти в козацьких землях, страта
Івана Виговського призвели
Сторінка 139
3. Лівобережний гетьман Іван
1.
2.
перемир’я.
кошовий отаман запорожців Яків Барабаш та полтавський полковник Мартин Пушкар. Ці виступи таємно підтримувалися Москвою. Для придушення повстання Виговський використав кримських татар і розплатився за їхню допомогу дозволом брати ясир (полонених) із Полтавщини. Під час відчайдушних боїв, які відбувалися у травні-червні 1658 р. між прихильниками та противниками гетьмана, в Україні загинуло і було взято в ясир близько 50 тис.
події
гетьман Павло Тетеря.
поляками відомих старшин – Івана Богуна
до незадоволення козаків.
та
Брюховецький. Андрусівське
Іван Брюховецький.
30 січня 1667 року було укладене Андрусівське перемир’я. Згідно його умов, війна припинялася на 13,5 років. Правобережжя мало відійти до Речі Посполитої, а Лівобережжя і місто Київ (на два роки) – до Московського царства. Запорозька Січ потрапляла під спільний контроль монархів обох країн. 3. Політика І. Брюховецького (податок на гетьманські потреби, зменшення кількості міст з магдебургзьким правом, проведення політики в інтересах козацької старшини), безчинства московських воєвод та їхніх вояків, призвели до антимосковського повстання 1668 року в Лівобережжі та Слобожанщині. Сторінка 140 Підсумуйте свої знання 3. Я вважаю, що Гетьманщину розкололи. Це підтверджує факт підписання Андрусівської угоди між Московським царством і Польщею за спиною України про припинення війни. Умови сепаратного перемир’я викликали велике незадоволення серед українського суспільства. Андрусівський договір, порушивши умови Переяславської Ради (1654 р.) закріпив насильницький поділ української території на дві частини –Правобережну і Лівобережну Гетьманщину. Порозуміння Росії й Польщі за рахунок поділу території козацької держави спричинило зростання політичного впливу в українському суспільстві козацької старшини, яка спиралася на підтримку Османської імперії та Кримського ханства. Після 1667 р. поглибився внутрішньополітичний розкол в Україні. shkola.in.ua
3. В червні 1668 року.
Сторінка 143
2. Петро Дорошенко і Дем’ян Многогрішний.
1. У грудні 1668 року Д. Многогрішного обрали
України. Бо він погодився розірвати стосунки з П. Дорошенком і підписав з
Московською державою Глухівські статті.
2. Петро Суховій (Суховієнко), Михайло Ханенко.
3. Успіхи - створив наймане військо компанійців,
землі. Невдачі - надто обдаровував посадами
полковників, усе менше
Сторінка 145
3. Петро Дорошенко
§ 28. Гетьман Петро Дорошенко
142
Відновлення єдності Війська Запорозького.
У жовтні 1665 року в Чигирині Петро Дорошенко був обраний правобережним гетьманом.
П. Дорошенко створив постійне 20-тисячне сердюцьке (наймане піхотне) військо, щоб позбутися залежності від старшини; задля зміцнення фінансової системи Гетьманщини встановив на кордоні нову митну лінію; часто скликав козацькі ради, щоб здобути підтримку козаків, і заохочував заселення спустошеного війнами Правобережжя.
Сторінка
1.
1.
2.
гетьманом Лівобережної
повноправним
підтримував
землями родичів, самочинно карав
зважав на старшинську раду.
старшину, роздаючи їй
й
та Іван Самойлович.
Корсунська угода – Петро Дорошенко визнав протекторат Османської імперії, намагаючись нейтралізувати ворожі дії Криму й отримати допомогу в боротьбі проти Речі Посполитої та Московського царства. Бучацький мирний договір – Петру Дорошенку як васалу османів мали належати лише спустошені Брацлавщина та південна Київщина, а під владу султана відходило Подільське воєводство з містом Кам’янцем. 2. Для цього гетьман регулярно скликав старшинську раду, обдаровував старшин маетностями, сформував із синів старшин бунчукове товариство. Бунчукові товариші, перебуваючи при гетьманові, з юнацьких років готувалися до служби на військових та адміністративних посадах. 3. Коли в 1686 році Київську митрополію було включено до складу Московської патріархії. shkola.in.ua
1.
Сторінка 146 Підсумуйте свої знання 3. shkola.in.ua
Сторінка 147
1. Чигиринські походи.
1. Юрія Хмельницького.
2. Всього було 2 Чигиринських походи.
Столиця козацької держави була
знищена.
3. «Великий згін» – масове, примусове
переміщення мешканців з правого берега
Дніпра на лівий. Організував Іван
Самойлович для того щоб позбавити
ворога ресурсів для наступу на
Лівобережжя.
Сторінка 149
2. Георге Дука – останній
правобережний гетьман доби Руїни.
1. Юрію Хмельницькому не вдалося
організувати боєздатну армію та
забезпечити постачання припасами
османське військо, тому він втратив
підтримку у Стамбулі, а через жорстоке
поводження з підданими і непорозуміння
з впливовими жителями міста Кам’яного
його усунули від влади.
2. 1683 рік, коли було страчено
останнього гетьмана Правобережжя
Георге Дуку.
3. В 1686 році було укладено Вічний мир, який закріпив основні положення
Андрусівського перемир’я (поділ території України між Московською державою і Польщею).
Сторінка 151
3. Правобережне козацтво в останній
§ 29.
Правобережної Гетьманщини
Припинення існування
чверті XVII століття. 1. Річ Посполита хотіла таким чином організувати захист своїх південних кордонів від нападів кримських татар та османів і відродити господарське життя на Правобережжі, щоб у майбутньому мати з цього зиск. 2. В 1685 році. 3. Почалися сутички із козаками, які переросли у грізне козацьке повстання. Підсумуйте свої знання 3. shkola.in.ua
Сторінка 152
1. Слобожанщина.
1. Московському царству.
2. Українцям
3. Харківський, Сумський, Охтирський,
Сторінка
2.
Білоцерківського договору
2. На Січі перебували
3. За умовами Андрусівського договору Чортомлицьку
Московському царству й Речі Посполитій, а,
опинилася під контролем Московського царства.
3. Господарство Запорожжя. Кошовий отаман Іван Сірко.
1.
2. Військові походи.
3. Іван Сірко
§ 30. Слобідська Україна й Запорожжя (Військо Запорозьке Низове) в останній чверті XVII століття
користуватися правом займанщини (обирати для володіння будьякі вільні землі) і жити там за козацьким звичаєм: створювати полки і сотні, користуватися власним
податки.
визнати зверхність московського царя і захищати край від набігів з півдня.
дозволяли
судочинством, не сплачувати
Поселенці мали
Ізюмський та Острогозький полки.
154
другій половині XVII століття.
Запорозька Січ у
р. Через те, що після укладання Зборівського та, особливо,
між гетьманом
запорожцями стали напруженими, оскільки більшість низових козаків опинилася поза реєстром.
1. Створена – 1652
відносини
і
ті, хто не бажав коритися суворій дисципліні гетьманів. Сюди
козацька голота, а також ті, хто зазнав кривд від козацької старшини.
стікалася
Січ підпорядкували
з Вічним миром
вона
згідно
1686 року,
Промисли (полювання, рибальство, бортництво), скотарство, торгівля.
обирався кошовим отаманом, провів близько 55 битв і лише кілька програв. Сторінка 155 Підсумуйте свої знання 3. Починаючи з другої половини XVI ст., а особливо з 30-х рр. XVII ст. Слобожанщину почали поступово заселяти селяни й козаки з Лівобережної та Правобережної України, які тікали від польсько-шляхетського гноблення. Масове переселення на Слобожанщину українського населення розпочалося в другій половині XVII ст. і було пов’язано з добою Руїни. Засновані на нових землях поселення звільнялися від податків і тому називалися слободами (звідси й назва Слобідська Україна). Права українських поселенців закріплювалися царськими жалуваними грамотами. У 50-х рр. XVII ст. царський уряд сформував з українських переселенців козацькі слобідські полки. Полки були як військовими козацькими підрозділами, так і адміністративно-територіальними одиницями. Царський уряд використовував українських переселенців для господарського освоєння та охорони південних кордонів Московської держави від нападів кримських і ногайських татар, забезпечував їх зброєю, продовольством, зберігав за переселенцями козацькі привілеї та самоврядування. Колонізація Слобожанщини була зумовлена воєнними подіями другої половини XVII ст. До кінця століття тут існували десятки міст і містечок, сотні сіл. Поряд із сільським господарством у них успішно розвивалися ремесла, промисли й торгівля. shkola.in.ua
15 разів
1.
майбутньому.
3. Освоювалися
засновувалися нові населені пункти. Розвивалися промисли, ремесла, торгівля.
зберігали
2. Зовнішня політика Івана Мазепи.
1.
війні.
2. Як військову
3.
§ 31. Гетьманщина в часи Івана Мазепи Сторінка 157
Іван Мазепа: здобуття гетьманства та внутрішня політика.
В 1687 р. новим гетьманом обрали генерального осавула Івана Мазепу. Це сталося після усунення від гетьманства Івана Самойловича. 2. Іван Мазепа докладав зусиль до об’єднання українських земель, розбудови козацької держави за європейським зразком. Йому вдалося зміцнити гетьманську владу. І. Мазепа роздавав заможним старшинам посади та маєтки (землю), збирав не загальні, а тільки старшинські ради. Він запрошував до своєї адміністрації дітей впливових старшинських
щоб вони, виконуючи різні доручення, готувалися до управління державою в
Гетьман заборонив забирати в козаків землю та перетворювати їх у селян,
вимагати від селян відробітків більше, ніж два дні на тиждень. Іван Мазепа
книгодрукування.
1.
родин,
а також
підтримував освіту, науку,
запустілі та раніше не оброблювані землі, зростали вже існуючі та
За містами
магдебурзьке право.
другому Кримському поході, у війні проти Османської імперії, Північній
В невдалому
силу (українці мали власним коштом споряджати не тільки козацькі полки, а й утримувати царську армію), на важких земляних роботах.
придушив повстання під проводом Семена Палія на Правобережжі.
158 3. Північна війна і Україна. 1. В жовтні 1708 році було укладено шведсько-український союз. До Івана Мазепи в березні 1709 року приєднався кошовий отаман Кость Гордієнко з 8-тисячним загоном запорожців. 2. 27 червня 1709 року під Полтавою відбулася вирішальна битва Північної війни. В ній шведсько-козацьке військо зазнало цілковитої поразки. 3. 2 листопада 1708 року за наказом царя було знищено гетьманську столицю Батурин. Загинули всі жителі міста – близько 3 тисяч осіб. У травні 1709 року зруйновано Чортомлицьку Січ. В 1708 році Петро І проголосив Івана Мазепу зрадником; організував гоніння на людей, які мали хоч якісь стосунки із гетьманом. У них відбирали маєтки, їх відправляли до Сибіру, страчували. Сторінка 160 Підсумуйте свої знання 3. «Іван Мазепа – патріот свого народу» Початок 18 ст. ознаменувався продовженням напруженої боротьби українського народу за своє визволення. Для мене І. Мазепа – патріот свого народу. Гетьман намагався зробити з України європейську державу, підняти й зміцнити значення й престиж гетьманської влади. Жодний із попередників не зробив так багато, як Мазепа для розвитку культури та духовності українського народу. Загалом гетьман дбав про інтереси всього народу, всієї країни. shkola.in.ua
В 1704 році, коли Іван Мазепа
Сторінка
3. Цей документ визначав права й обов’язки гетьмана, старшини і козаків як
представників українського народу, тому його вважають першою українською Конституцією. У «Пактах й конституціях...» йшлося
Сторінка 163
2. Похід Пилипа Орлика на Правобережжя.
1. Шведське королівство,
польську корону Станіслав Лещинський.
2. Козаки, шляхетські
3. На
В зовнішній політиці дії І. Мазепи були спрямовані на пошуки оптимальної формули збереження української автономії в умовах Північної війни. Гетьман пішов на союз зі Швецією, бо намагався за допомогою армії Карла XII позбутися влади московського царя над Україною. Я вважаю, що І. Мазепа завжди був і залишається патріотом, перед яким стояло завдання забезпечення територіальної цілісності та незалежності України, перш за все від Речі Посполитої та Московщини. Хоча гетьману і не вдалося перемогти Петра І, про те він вклав у душу української нації дух боротьби за національне визволення. § 32 Гетьман Пилип Орлик. Ліквідація козацтва на правобережній Україні
161
Сторінка
Орлик і його Конституція.
5 квітня 1710 року, Пилип Орлик.
«Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького».
1. Пилип
1.
2.
про створення незалежної Української держави на козацькому праві.
Кримське ханство, Османська імперія та претендент на
загони, запорожці на чолі з Костем Гордієнком та кримські татари.
Слобожанщині кримські татари захопили московські залоги та почали брати ясир, поспішаючи повернутися додому. На Правобережжі війська Пилипа Орлика дійшли до Білої Церкви. Майже всі правобережні полки, перейшли на бік гетьмана, але невдала облога Білої Церкви, спонукали правобережне козацтво відвернутися від Пилипа Орлика й рятувати власну землю від ординців. Залишившись без війська, гетьман був змушений повернутися до Бендер. 3. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні. 1. В 1711 р.; за договором московський цар зобов’язувався вивести війська з Волині, Поділля, Київщини та Запорожжя. На ці території поширилася влада Пилипа Орлика. 2. Петро І видав указ, за яким усі полковники Правобережжя зі своїми полками були зобов’язані перейти на Лівобережжя. Відтак протягом 1711-1712 років вдруге відбулося примусове переселення людей з правого берега Дніпра на лівий. 3. В 1714 році, Річчю Посполитою. Сторінка 164 Підсумуйте свої знання 3. «Правобережжя – відкрита рана українського народу». В другій половині 17 – на початку 18 ст. Правобережжя перетворилося на арену бойових дій для Польщі, Московщини й Туреччини, які боролися за панування на Україні. Важкі економічні побори, національно-релігійний гніт, панська сваволя, постійні грабунки й руйнації з боку польських військових загонів - все це призвело до занепаду регіону. Страшним горем для населення Правобережної України в кінці XVII – на початку XVIII shkola.in.ua
ст. були часті татарські напади. Особливо давалися взнаки нескінченні походи військових загонів коронного війська і місцевої шляхти, а також російського війська. Ці походи завжди супроводжувалися грабуванням або вбивством селян та міщан, спустошенням їхнього господарства, руйнуванням промислових закладів тощо. Війна Туреччини й Польщі, що тривала в останній чверті XVII ст., поставила на порядок денний питання про відродження козацтва, яке мало стати на перешкоді набігам татар і турок і сприяти господарському відродженню Правобережжя, яке фактично було знелюднене в роки Руїни. Створення козацьких полків у Правобережній Україні відроджувало традиції національного державотворення в цьому регіоні. Вагома роль у цьому процесі належала С. Палію, який кінцевою метою своєї діяльності вважав визволення з шляхетського гніту Правобережної України і відновлення єдності Правобережжя і Лівобережжя в єдиній козацькій державі. Цю мету переслідувало і повстання 1702-1704 рр., яке було спровоковане рішенням польського сейму про ліквідацію козацтва. Незважаючи на те, що дві частини України вдалося на певний час об’єднати,
становище було не на користь України. Зрештою, через різні обставини Правобережжя залишилося у складі Речі Посполитої, а козацький устрій на
був ліквідований. § 33. Культурне та духовне життя наприкінці 50-х років XVII – на початку XVIII століття Сторінка 166
та література 1. На землях, позбавлених козацького устрою, частина українців поступово забувала про своє походження. Окрім того, майже не було сприятливих умов для розвитку культури на Правобережжі. Натомість Лівобережна Гетьманщина і Слобожанщина стають центрами відродження і розквіту української культури. Найбільш давні козацькі звичаї зберігалися на Чортомлицькій Січі. 2. Початковою освітою українців Речі Посполитої опікувався переважно чернечий орден василіан унійної (греко-католицької) церкви. В Гетьманщині і на Запорожжі таку освіту надавали парафіяльні школи православної церкви. В Західній Україні православні братські школи поступово втрачали підтримку і занепадали. Натомість розвивалися католицькі єзуїтські колегіуми. В Гетьманщині середню освіту можна було здобути або в Києво-Могилянському, або з 1700 року – Чернігівському колегіумах. Окрім того, тут діяли школи при гетьманській, полкових чи інших канцеляріях, де дітей старшини та заможних містян навчали веденню діловодства. Києво-Могилянський колегіум від середини XVII століття мав статус академії. 3. Найцікавішими новинками української літератури XVII століття стали надрукований зі змінами Києво-Печерський патерик, «Синопсис» невідомого автора, історична праця «Хроніка з літописців стародавніх» Феодосія Софоновича, поезії, написані в бароковому стилі, які відзначались особливим колоритом і різноманітністю форм. На початку XVIII століття поширилися козацькі літописи – історичні твори про козацьку добу, авторами яких були козаки. Найвідомішими стали літописи Самовидця, Григорія Граб’янки і Самійла Величка. Сторінка 167 2. Архітектура 1. В ньому поєдналися європейські традиції з українським колоритом. 2. Кращими зразками козацького бароко є Покровський собор у Харкові, Густинський shkola.in.ua
міжнародне
цих землях
1. Освіта
3.
Сторінка 168
3. Образотворче мистецтво 1. Її представниками
2. В жанрі гравюри.
3. Про рівень розвитку світського малярства можемо
гетьманів, полковників, іншої старшини. Були поширені як ктиторські (зображення портретів меценатів на іконах, в інтер’єрах храмів), так і світські портрети.
§ 34. Конституція Пилипа Орлика
Сторінка 169
Практична робота № 4 Завдання 1. Устрій – республіка. Відносини з іншими
титулуватися «постійним протектором України», «Пактами...
-Троїцький монастир у Прилуках, Троїцько-Іллінський монастир у Чернігові, Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві. В бароковому стилі споруджена будівля полкової канцелярії в Чернігові полковником Яковом Лизогубом.
Свято
В західноукраїнських
землях.
були Йов Кондзелевич та Іван Руткович.
за численними портретами
судити
країнами -
король мав
» також передбачалось
угоди з Московщиною, де «…було передбачено як повернення після закінчення війни на свободу полонених, що перебувають у Московському Царстві, так і справедливе відшкодування всіх збитків, заподіяних Україні збройною силою, котрі наробило на Вкраїні московське військо»; у відносинах з Річчю Посполитою мали дотримуватися уже укладених документів. Завдання 2. Законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту, до якої входять генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники (делегати від полків з людей розважливих і заслужених), полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі. Найвищу виконавчу владу мав гетьман, влада якого була довічною, та Генеральна Старшина. Судова влада належала військовому генеральному суду. Завдання 4. В Конституції Орлика абсолютно існує розподіл на три гілки влади. Цей розподіл в юридичній думці Європи виникне за кілька десятиліть і буде пізніше обґрунтований визначними діячами Франції в роки подій Великої Французької революції. Конституція захищала права і вольності запорожців, встановлювала кордони України в межах Зборівського договору 1649 року. Гетьман мав захищати цілісність території, а король Швеції виступав протектором України. Затверджувався статус православ’я як головної релігії. Конституція мала і соціальну спрямованість – щоб людям військовим і посполитим «не чинились тяготи і… здирства». Окремо Орлик потурбувався про старих козаків, вдів, сиріт і «людей убогих». Орлик був попереду часу, тому він розглядав цю Конституцію як фундамент устрою для українського народу. § 35. Наступ Російської імперії на автономію Гетьманщини Сторінка 175 1. Гетьман Іван Скоропадський 1. Цар не уклав з ним договору, який би підтверджував давні права Гетьманщини, а надіслав «Решетилівські статті» у формі указу. При гетьмані перебував царський представник Андрій Ізмайлов, він стежив за гетьманом і старшиною, мав право shkola.in.ua
шведський
залучення шведського короля для укладання
2. Малоросійська
3.
3.
1.
178
потрібна підтримка козацького
втручатися в міжнародні, майнові, управлінські справи Гетьманщини. 2. Резиденцію гетьмана перенесли ближче до російського кордону – в місто Глухів, де розташували два московські полки; українським купцям дозволяли вивозити зерно в Європу тільки через російські північні порти; мито з російсько-українського кордону надходило до царської казни; козаків часто залучали до будівництва фортець, каналів, доріг по всій Росії; заохочувався переїзд до Петербурга і Москви українських науковців та діячів культури; було заборонено друкувати українські книги, окрім церковних; з монастирів до Росії вивезли рукописні і друковані книги.
Тому що для
контролю над Гетьманщиною Петро І ще за життя Івана Скоропадського 29 квітня 1722 року створив першу Малоросійську колегію.
3.
посилення
Сторінка 177
і наказний гетьман Павло Полуботок
Звузила 2. Вона здійснювала управління Гетьманщиною, збирала податки в царську казну, контролювала Генеральну військову канцелярію, розселяла російських солдатів та розглядала скарги від населення на діяльність місцевих органів влади та судів.
колегія
1.
Через подання царю Коломацьких чолобитних. Сторінка
Гетьман Данило Апостол. «Правління гетьманського уряду»
Російська держава готувалася до нової війни з Османською імперією, тож їй була
війська.
впорядкував торгівлю – відновив пряму торгівлю з країнами Європи; у 17291730 роках провів «Генеральне слідство про маєтності» – повернув у державну власність незаконно захоплені землі; здійснив реформу фінансів – встановив точний бюджет (розподіл коштів) прибутків і витрат; удосконалив порядок судочинства – сільські і сотенні суди ставали колегіальними, а полкові ділилися для розгляду важливих та дрібних справ; розпочав укладення кодексу законів – «Прав, за якими судиться малоросійський народ»; дещо зміцнив владу гетьмана – відновив право самостійно призначати генеральну старшину та полковників, зменшив кількість царських полків у Гетьманщині до шести, повернув під владу гетьмана Київ. 3. «Правління гетьманського уряду» діяло в інтересах Російської імперії. Урядники були націлені на русифікацію населення Гетьманщини. Завдання «Правління...» полягало в ефективному постачанні російської армії людськими та матеріальними ресурсами з України під час нової російсько-турецької війни. shkola.in.ua
2. Гетьман
Сторінка 179 Підсумуйте свої знання 3. shkola.in.ua
дітей.
Сторінка 182
2. Ліквідація гетьманства та козацького устрою в Україні
1. Вона прагнула зміцнення Російської
державу.
2. 10 листопада 1764 року.
3. Упродовж 1764-1765 років.
Сторінка 184
3. Друга Малоросійська
1. Друга Малоросійська
§ 36. Ліквідація Гетьманщини та козацького устрою на Лівобережжі й Слобожанщині Сторінка 181 1. Кирило Розумовський – останній гетьман України 1. В умовах чергової війни з Османською імперією та королівством Пруссією. 2. Гетьман - відбудував Батурин, куди переніс столицю; розбудував Глухів, що залишився гетьманською резиденцією; налагодив діяльність старшинської ради, яка управляла Гетьманщиною за відсутності гетьмана; самостійно призначав полковників та
власність. Імператриця - заборонила здійснювати самостійну зовнішню політику
призначати полковників і генеральну старшину без її згоди, встановила контроль над українськими фінансами.
він поділив Гетьманщину на 20 судових повітів. У кожному
підкоморські – для розгляду земельних спорів та Гродські
реформи було створено регулярні (постійні) полки, введено уніформу для козаків та однакове озброєння (спис, шабля, рушниця). Відбулися й освітні зміни, зокрема
запровадив обов’язкове навчання козацьких
роздавав землю у приватну
та
3. Здійснюючи судову реформу,
було відкрито земські суди для вирішення цивільних справ,
– для розгляду кримінальних справ. У результаті військової
гетьман
перетворення її на централізовану
імперії,
колегія
колегія ліквідувала Генеральну військову канцелярію та Генеральний військовий суд. Протягом 1765-1769 років під керівництвом Петра Румянцева було здійснено «Генеральний опис Малоросії» – перепис населення, майна та земель. 2. Катерина II не очікувала активності від депутатів, які почали критикувати існуючий лад і в 1768 році розпустила комісію під приводом війни з Османською імперією. 3. У 1783 році Катерина II на Лівобережжі та в Слобожанщині запровадила кріпосне право, згідно з яким селянам було заборонено переселятися з місць останньої ревізії і на яких поширилося російське законодавство, що дозволяло їхній продаж, обмін на майно і можливість заслання в Сибір та на каторжні роботи без права судового оскарження дій поміщика. У 1785 році козацьку старшину зрівняли у правах з російським дворянством. Підсумуйте свої знання 3. «За правління Катерини II Російська імперія посилила наступ на автономію Гетьманщини». • У 1763 році козацька старшина звернулася до Катерини II з «Проханням малоросійського шляхетства і старшин разом з гетьманом про відновлення колишніх прав Малоросії». Серед іншого, у «Проханні...» йшлося про закріплення права на спадкове гетьманство за родом Розумовських. У відповідь на те звернення Катерина II змусила гетьмана в 1764 році відмовитися від влади. У Маніфесті від 10 листопада 1764 року вона повідомила про добровільне зречення Кирила Розумовського та про ліквідацію shkola.in.ua
території колишньої Гетьманщини.
• У 1783 році Катерина II на Лівобережжі та в Слобожанщині
право.
• У 1785 році козацьку старшину зрівняли
остаточно ліквідовано рештки української автономії.
§ 37. Нова (Підпільненська) Січ Сторінка 186
1. Повернення козаків у свої давні володіння
1. Кам’янська Січ, Олешківська Січ, Нова (Підпільненська) Січ.
2. Паланка – окрема адміністративно-територіальна одиниця з власним гербом
печаткою.
3. Суттєвими особливостями Нової Січі були
гетьманства. • Відтак, упродовж 1764-1765 років у Слобідській Україні взагалі було скасовано полково-сотенний устрій, козаків перетворено на так званих «військових обивателів» і створено Слобідсько-Українську губернію. • Для управління землями колишньої Гетьманщини було створено другу Малоросійську колегію (1764-1786 роки) у складі 4 російських чиновників, 4 козацьких старшин та голови – графа Петра Румянцева. Друга Малоросійська колегія ліквідувала Генеральну військову канцелярію та Генеральний військовий суд. Окрім того, до Петербурга було вивезено гетьманські клейноди, військові печатки, прапори. Це стало символом
• У 1781 році було видано царський указ про скасування полково-сотенного устрою на
ліквідації української автономії.
запровадила кріпосне
правах з російським дворянством. Так було
у
та
її контрольованість імперською владою та господарська спрямованість її мешканців. 2. Отаманування Петра Калнишевського 1. Для того щоб відстояти давні межі Вольностей Запорозьких. 2. Бо на Запорожжі не існувало кріпацтва. 3. Про те, що на Січі існували внутрішні соціальні протиріччя. Сторінка 188 3. Ліквідація Запорозької Січі 1. Тому, що на Січ втікали кріпаки, козаки долучалися до гайдамацького руху, після перемоги над Османською імперією козаки були не потрібними Катерині ІІ. 2. 4 червня 1775 року. 3. Після зруйнування Січі долі козаків склалися по різному – одні залишилися, інші переселилися в османські володіння, створивши Задунайську Січ, інші – в австрійські, де заснували Банатську Січ. Решта козаків і надалі використовувалась у військових кампаніях Російської імперії як Військо вірних козаків, згодом – Чорноморське козацьке військо. Сторінка 189 Підсумуйте свої знання 3. • небажання терпіти «державу в державі»; • побоювання Катерини II щодо можливого союзу Січі з Кримським ханством, спрямованого проти Росії; shkola.in.ua
морю.
3. На територію
Сторінка 191
2. Ліквідація Кримського ханства
1. В 1783 році.
2. Згідно з ним, до Російської імперії
Дністром, Османська імперія визнала приєднання
3. Українські землі
війни. З місцевого
• здійснення ліквідації осередку антикріпосницької боротьби; • прагнення російських вельмож захопити родючі землі і природні багатства Запорожжя. Порядок причин має бути таким тому, що Катерина ІІ робила все для зміцнення абсолютизму в державі, а Запорозька Січ з її вольностями могла стати їй на заваді. § 38. Включення Кримського ханства та Північного Причорномор’я до складу Російської імперії Сторінка 190 1. Кримське ханство поміж двох імперій 1. Підписанням Кючук-Кайнарджійського мирного договору. 2. Російська імперія
землі між Дніпром та Південним Бугом, кілька османських
по Чорному
отримала
фортець, набула права безперешкодного плавання російських кораблів
введені російські війська, протягом 1778-1779 років Катерина II організувала відселення вірмен та греків з Криму.
Криму були
відійшли території між Південним Бугом та
Криму до
російських володінь.
найближчим тилом російської армії, тож сповна відчули тягар
населення формувалися полки. Українці під примусом і, часто безкоштовно, постачали армію продовольством, боєприпасами, зброєю. Неодноразово кошти на російські «воєнні потреби» вилучали в українців.
193
Колонізація південноукраїнських земель 1. Наслідки – поява нових міст, які стали центрами промисловості і торгівлі; зростання населення; пожвавленню міжнародної торгівлі Росії.
Земельні наділи роздавали на пільгових умовах бажаючим, тимчасово звільняючи їх від податків, окремих повинностей та військової служби. 3. Створено Новоросійську губернію з центром у Новоросійську (згодом Катеринослав, нині Дніпро). Губернія поділялася на повіти. Управління губернією здійснював губернатор, а повітами – справники, які призначалися імператором. На початку XIX століття губернію було реорганізовано в Новоросійське генерал-губернаторство. Підсумуйте свої знання 3. «Війни з Османською імперією в 1768-1774 та 1787-1791 роках Російська імперія провела за участю українських військ і на українські кошти». • У війні Росії з Османською імперією запорожці брали активну участь. До запорозького війська у складі російської армії входило 7,5 тис. кінних і 5,8 тис. піших козаків. • Під час війни 1787-1791 рр. у бойових діях брало участь Чорноморське козацьке військо. • З місцевого населення формувалися полки. • Українці під примусом і, часто безкоштовно, постачали армію продовольством, боєприпасами, зброєю. Неодноразово кошти на російські «воєнні потреби» вилучали в shkola.in.ua
були
Сторінка
3.
2.
1.
1.
2. Магнати відновили фільварки, а
мостів. Окрім того, з кожного селянського двору збирали продукти.
3. Багато міст здрібніли, втратили магдебурзьке
королівських урядників або магнатів.
Сторінка 195
2. Гайдамаки. Коліївщина
1. Відновлення панщини, збільшення повинностей
зумовили часті селянські повстання на Правобережжі.
2. У 1768 р., коли римо-католицька шляхта
короля відмовитися від свого рішення зрівняти
3. Травень 1768 року; територія - Київщина,
Сторінка 198
3. Буковина. Східна Галичина.
1. Політика
2.
українців. • українців залучали до будівництва мостів, переправ, фортець. § 39. Причини й особливості гайдамацького та опришківського рухів у XVIII столітті Сторінка 194
Господарське життя на Правобережжі
Селян, що переселялися на Правобережжя звільняли від панщини на 15-20 років.
сягнула до 4-6 днів на тиждень. Зросли
селян активно залучали до будівництва і ремонту панських осель,
панщина
повинності:
шляхів та
право і перейшли під пряме управління
та переслідування православних
об’єдналася у конфедерацію, щоб примусити
у правах православних, протестантів та
католиків.
ватажки –Максим Залізняк, Іван Гонта.
Брацлавщина, Поділля і Волинь;
Закарпаття. Рух опришків
Молдови, Османської імперії, Речі Посполитої і Угорщини. Тільки
від своїх національних ідей українці могли зберегти права, маєтки та привілеї.
відмовившись
Опришки зненацька нападали та грабували заможних землевласників, купців, орендарів тощо і швидко відступали. Були озброєні рушницями, пістолями, сокирами і ножами. 3. Піднесення опришківського руху в 1738-1745 роках пов’язане з ім’ям Олекси Довбуша. Сторінка 199 Підсумуйте свої знання 3. «Олекса Довбуш, Максим Залізняк, Іван Гонта – борці за права народу чи безжальні розбійники і бандити?» Я вважаю їх борцями за права українського народу, які діяли проти польського панування, засилля католицизму й уніатства, утисків орендарів та соціального гноблення з боку шляхти. На мою думку гайдамацький та опришківський рух був боротьбою за національне визволення. Тому що люди боролися за свою свободу, незалежність та гідні умови життя. Прикладом цього можуть героїчні вчинки Гонти, Залізняка та Олекси Довбуша. Добуте майно вони роздавали бідним людям. Через це їх називають «українськими Робін Гудами». Рух гайдамаків і опришків спричинив появу багатьох легенд, переказів, народних та історичних пісень, а пізніше – художніх творів українських письменників. shkola.in.ua
3. Франція, Швеція, Австрія, Росія.
Сторінка 202
2. Перший поділ Речі Посполитої. Включення
імперії
1. Приєднали Галичину, що включала Руське
Волинського і Подільського
2. У 1774 році, після
1774 років та в результаті
підпорядковувалася Буковина.
3. Галичина входила до Королівства
§ 40. Поділи Речі Посполитої: зміни в становищі західноукраїнських земель та Правобережної України Сторінка 201 1. Причини поділів Речі Посполитої 1. Боротьба за польський трон часто призводила до збройного протистояння між союзами магнатів і шляхти. 2. Ні сейм, ні король не підтримували вітчизняне виробництво: за кордон вивозили сировину, а завозили готові вироби. Річ Посполита поступалася Російській імперії в
морі.
конкурентній торгівлі на Балтійському
до
Австрійської
Буковини
складу
й Белзьке воєводства, західні околиці
воєводств.
війни між Російською та Османською імперіями 1768-
ослаблення Османської імперії, якій раніше
завершення
Галичини й Лодомерії з центром у Львові й поділялася на 12 округів – дистриктів. У 1786 році до Королівства Галичини й Лодомерії на правах автономії увійшла Буковина. Її адміністративним центром стало місто
діяло окружне управління зі старостою. Закарпаття не було самостійною адміністративно-територіальною одиницею, а належало до угорської частини імперії. Воно поділялося на жупи (комітати), які очолювали жупани.
204
Другий і третій поділи Речі Посполитої 1. В 1793 році, до Російської імперії увійшли Київщина, Брацлавщина, Поділля, частина Волині. 1795 року Росія поширила владу на Західну Волинь. 2. Після поділів Речі Посполитої на приєднаних до Російської імперії землях було ліквідовано воєводства, а натомість у 1796 році створено Київську (центр – Київ), Подільську (Кам’янець-Подільськ) і Волинську (Житомир) губернії, які управлялися губернаторами. Правобережні губернії об’єднувалися в генерал-губернаторство. 3. Шляхтичам було даровано титули дворян, греко-католицьку церкву почали силоміць повертати до православ’я і, водночас, утискати церкву римо-католицьку. Імперський уряд заохочував переселення на Правобережжя болгар, росіян, євреїв, німців та представників інших національностей, створюючи їм пільгові умови. Селяни були кріпаками. Підсумуйте свої знання 3. «Річ Посполита у XVIII столітті була приречена на поділ між сусідніми державами». До кінця XVII століття Річ Посполита була однією з найбільших у Європі держав. Проте у другій половині XVIII ст. країна переживала період занепаду. Фільваркова система господарювання та шляхетська анархія гальмували господарський розвиток країни, послаблювали її перед зовнішньою агресією. Ослабленням Польщі скористалися сусідні Росія, Пруссія та Австрія. Вони планували розділити Польщу, розширити свої володіння за рахунок її території. Всього було здійснено 3 поділи Речі Посполитої в результаті яких shkola.in.ua
Чернівці, де
Сторінка
3.
§
Сторінка 205
1.
середньої освіти в землях Гетьманщини і Слобожанщини
3.
Сторінка 208
2. Спеціалізована та
Польська держава повністю припинила своє існування. Перебування під австрійською, прусською і російською владою негативно впливало на соціально-економічний, національно-культурний і політичний розвиток польського народу. Українські землі, які входили до складу Речі Посполитої, було поділено між Австрією та Росією. Протягом 90х років XVIII ст. на Правобережжі були поширені загальноімперські адміністративні органи та установи. На цих землях почали діяти намісницькі, а згодом губернські правління, царські судові органи тощо.
і науки у XVIII столітті
41. Розвиток освіти
освіта
Початкова і середня
різних конфесій при церквах і монастирях.
надання
діяли всестанові Чернігівський, Харківський та Переяславський колегіуми. У західноукраїнських землях
надавали школи при василіанських монастирях та греко-католицькі семінарії. Єзуїтські колегіуми були перетворені на світські (нецерковні) навчальні заклади –гімназії.
1. В парафіяльних школах
2. Для
освіту
В повітових містах створювали російськомовні 2-річні малі училища, а в губернських містах – 4-річні
головні училища.
вища освіта
В Єлисаветграді відкрили першу медико-хірургічну школу при військовому шпиталі та артилерійську школу для підготовки спеціалістів по обслуговуванню гармат; в Миколаєві – штурманське училище для підготовки фахівців із водіння кораблів. 2. Після 1709 року кількість студентів-українців скоротили з двох тисяч до двохсот, почали звільняти викладачів, яких вважали недостатньо відданими російському цареві, не допускали до навчання студентів з Речі Посполитої. З 1784 року в КиєвоМогилянській академії було заборонено викладання українською мовою. 3. Йосифінський університет у Львові. Сторінка 209 3. Наукові знання. Григорій Сковорода 1. Математика – Феофан Прокопович та Іван Фальковський; акушерство, педіатрія та фітотерапії – Нестор Амбодик-Максимович; епідеміологія – Данило Самойлович; травматологія – Єфрем Мухін. Жінок не допускали до навчання у вищих навчальних закладах. 2. Григорія Сковороду. 3. Щасливою людину роблять – справжня дружба, улюблена праця, свобода людини. До негараздів призводять гонитва за грошима, підлість, заздрість, підлабузництво, хитрість та інші духовні вади. Сторінка 210 Підсумуйте свої знання 3. «Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?» – мова йде про те, що матеріальні цінності не все, що потрібно людині для щастя. «Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?» – взаємна любов – найкраще почуття shkola.in.ua
1.
1. Архітектура
1. Херсон,
та житлової забудови.
2. У XVIII столітті на території Гетьманщини та Слобожанщини продовжувало розвиватися бароко. З’являється також новий стиль – рококо.
3. Троїцьку соборну церкву в Новомосковську. Це єдина в Україні дев’ятикамерна
церква з дев’ятьма банями.
Сторінка 214
2. Образотворче мистецтво
1. Скульптури виготовляли з дерева, металу або каменя.
2. В іконах та церковних розписах того часу простежуються
святих набували рис, близьких до повсякденного
Сторінка
3.
2.
3. Максим
«Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!» – любов до знань «Щоб пізнати Бога, треба пізнати самого себе. Поки людина не знає Бога в самім собі, годі шукати Його в світі протягом усього життя» – Щоб пізнавати і вдосконалювати себе, треба навчатися протягом усього життя.
42. Особливості української архітектури, образотворчого мистецтва й музики Сторінка 213
§
Одеса. Для них характерне чітке планування вулиць і площ, збільшення
Миколаїв,
громадської
мотиви. Образи
життя. Ще одна особливість ікон XVIII
– їхні великі розміри. Портрети також були реалістичними, тобто наближеними до дійсності.
Григорія Левицький, брати Йосиф та Адам Гочемські.
народні
століття
3.
215
Пісня Семена Климовського «Їхав козак за Дунай»,пісня Григорія Сковороди –«Стоїть явір над водою».
Музика 1.
Глухівська співоча школа, Києво-Могилянська академія; спеціальні музичні класи працювали у колегіумах.
Дмитро Бортнянський, Артемій Ведель. § 43. Козацькі літописи – цінне історичне джерело Сторінка
робота № 5 Завдання 2. Ні, визначення не співпадають. Адже козацькі літописи не просто викладають основні події за хронологією, а й надають пояснення і характеристики до подій. Завдання 3. Обидва документи закликають українців боронити свою землю. Завдання 4. Події, які з 1648 р. розгорталися на українських землях у складі Речі Посполитої, викликали велику зацікавленість урядів тогочасних країн Західної і Центральної Європи. У роки Національно-визвольної війни Б. Хмельницький здійснював активну зовнішньополітичну діяльність – листувався з урядами інших країн, відправляв послів до інших держав, приймав іноземні посольства тощо. Значну роль у дипломатії козацької держави відігравали Молдова, Волощина і Трансильванія. Вони межували з Україною і перебували в близьких відносинах із Польщею. Тож Хмельницький та його урядовці шукали підтримки у цих держав. Літопис розкриває роль Богдана shkola.in.ua
Березовський,
216 Практична
Хмельницького у становленні Козацької держави, його дипломатичний хист і майстерність вибудовування геополітичних союзів. Завдання 5. Відсутність єдності в діях і поглядах вищого державного керівництва Української держави. Завдання 6. «Мудрий господар – сильна країна» • «…якщо кому якась кривда від когось є, щоб законно вирішували, а самосуд не чинили...» • «…сваволю припинили, а тих бунтівників втихомирили…» • «... не допускав, щоб татари Польщу та Росію воювали і опустошали…» • «…відбивав полонений християнський ясир…» shkola.in.ua