ГДЗ Українська література 8 клас Авраменко 2021 by sloven

ГДЗ Українська література 8 клас Авраменко 2021

Художня література як одна із форм духовної діяльності людини

Сторінка 6-7

1.Пізнаючи дійсність, митці оперують передусім В образами

2.Предметом матеріальної культури є Г хата під стріхою.

3.Предметом духовної культури є В пісня «Стоїть явір над водою».

4.Чим відрізняється художній спосіб пізнання дійсності від наукового? Мистецтво, зокрема художня література, одна із форм суспільної свідомості, форма людської діяльності, яка відрізняється від науки, політики, права, релігії. Літератур пізнає дійсність за допомогою художніх образів. Усі труднощі художнього процесу пов’язані зі створенням митцем художнього образу. Якщо художник бажає показати, у чому сутність героїзму, він не пояснює поняття «героїзму», обґрунтовуючи його логічними засобами, а знайомить нас із Ахіллом або Прометеєм, з їх вчинками, які оцінюються людьми як героїчні. Наукове пізнання — це форма процесу пізнання, головною функцією якого є дослідження природи, суспільних явищ за допомогою теорій та експериментальних досліджень. Наука відображає життя, відкриваючи та формуючи закони.

5.Як наука може впливати на мистецтво, а мистецтво на науку? Я думаю, що наука здійснює вплив на мистецтво, а мистецтво — на науку: атомна фізика, нова математика, кібернетика, космогонія, інформатика та інтернет потребують більшої сміливості фантазії та мрії. Мистецтву ж потрібні знання та глибока думка. Тобто прагнення до краси і прагнення до істини аж ніяк не виключають один одного. Наприклад, немає потреби записуватися в загін космонавтів і вирушати в космічні польоти — треба лише поринути у фантастичні твори Олеся Бердника. Інколи художня література прогнозує наукові відкриття, підштовхує науковців до нових проектів. Згадаймо фантастичні романи Жуля Верна чи Герберта Вельса, в яких задовго до появи підводних човнів та космічних кораблів йшлося про тривалі підводні подорожі морями й океанами та космічні польоти. 6.Хто з відомих людей прославився і як науковець, і як митець? Італієць Леонардо да Вінчі найбільше прославився у світі як науковець, і як митець. У генієві українського народу І. Я. Франку також тісно поєдналися прекрасний поет, перекладач і науковець. Але мало кому відоме ім’я голлівудської зірки Геді Ламар. У листопаді 1914 року у Відні, в сім’ї львівського банкіра Еміля Кіслера народилася донька Гедвіга Ева Марія Кіслер, яка згодом стала відомою на весь світ як Геді Ламар. Із дитинства дівчина була дуже обдарована математично, відвідувала театральну школу. У 17-річному віці дебютувала в кіно. Відомий тоді театральний режисер Макс Райнхардт, назвав юну Геді найкрасивішою жінкою Європи. Окрім кіно, Геді Ламар займалася наукою: розробляла світлофори або експериментувала з розчинними пігулками для газованих напоїв. 1942 року вона запатентувала «Секретну систему зв’язку», що дозволяє на відстані керувати торпедами. Її патент став основою для зв'язку з розширеним спектром. Зараз таку систему використовують у роботі мобільних телефонів та інших пристроїв, завдяки їй функціонує Wi-Fi 802.11 і GPS.

shkola.in.ua

7.На які види поділяється культура?

Культура поділяється на два види: культура духовна та культура матеріальна.

8. Що ви знаєте про давні українські книги? Яке значення вони мають у духовній

культурі суспільства?

Пересопницьке Євангеліє — рукописна пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI століття. Один із перших українських перекладів канонічного тексту

четвероєвангелія. Ця книга заслужено вважається символом української нації.

9. Які сфери охоплює духовна культура?

Духовна культура охоплює такі сфери: мистецтво, філософія, наука, релігія.

10. Яка з названих сфер вам ближча? Обґрунтуйте свою думку.

Я думаю, що така сфера духовної культури як мистецтво мені найближча: люблю читати хороші книги, слухати музику, із задоволенням відвідую художній музей у нашому місті.

11. Уявіть, що ви художник і вам дали завдання оформити обкладинку підручника із фізики й збірки поезій В. Симоненка. Словесно опишіть дизайн цих книжок.

В Інтернеті я знайшов перше (прижиттєве) видання збірки поезій Василя Симоненка «Тиша і грім» (1962 р.), перечитав поезії, а потім звернув увагу на обкладинку. І у мене відразу виникла думка, що, якби я був художником, оформив би її по-своєму. Якою свіжістю, щирістю почуттів і думок віє від його поезій! А на обкладинці дуже багато темних кольорів. Я б залишив село, але не у надвечір’ї (як на обкладинці), а тихе, ранкове, сховане у зелені садів, ріку, над якою зароджується світанок: «Рум’янець густий раннє небо залив». Темно-сизу хмару, що нависла над селом, розрізує блискавка. Моя б картина дихала весною і молодістю, як і твори поета. Мені дуже подобається оформлення обкладинки підручника із фізики Володимира Сиротюка «Фізика» 8 клас 2008 року видання, але фоном зробив би зоряне небо. 12. Фразеологізмом без роду й племені називають людину невідомого

походження, без родинних зв’язків. Напишіть невеликий роздум, підтвердивши або спростувавши думку: «Якби не книжки, то був би наш народ без роду й племені».

Мені здається, що сьогодні люди, захоплені щоденними турботами, не задумуються на роллю книги у нашому житті. Ми забуваємо, що книга розвиває свідомість людини, її почуття, волю, психіку, формує людський характер – отже, створює особистість. Вона підтримує людину у тяжкі миті життя, надихає, додає сили у доланні життєвих негараздів, вказує шлях до розв’язання важливих проблем. Цим вона і цінна для кожної нації. Наприклад, «Кобзар» Т. Г. Шевченка. Книга, яку народ український поставив на перше місце серед успадкованих із минулого національних духовних скарбів і має для народу значення заповітне. Тарас Шевченко своїм «Кобзарем» гарантував вічність українському народові, його мові, культурі. Сучасна людина, якщо тільки вона носить у душі високі ідеали чи шукає їх, неминуче матиме духовний контакт із «Кобзарем» українського генія.

shkola.in.ua

Читаймо Шевченка уважно з подивом і захопленням, щоб нарешті зрозуміти, хто ми є і яке у нас майбутнє.

Художній образ

Сторінка 11

1. Пізнаючи дійсність, митці оперують передусім В образами

2. Предметом матеріальної культури є Г хата під стріхою.

3. Предметом духовної культури є В пісня «Стоїть явір над водою».

4. Чим відрізняється художній спосіб пізнання дійсності від наукового?

Мистецтво, зокрема художня література, одна із форм суспільної свідомості, форма людської діяльності, яка відрізняється від науки, політики, права, релігії. Літератур пізнає дійсність за допомогою художніх образів. Усі труднощі художнього процесу пов’язані зі створенням митцем художнього образу. Якщо художник бажає показати, у чому сутність героїзму, він не пояснює поняття «героїзму», обґрунтовуючи його логічними засобами, а знайомить нас із Ахіллом або Прометеєм, з їх вчинками, які оцінюються людьми як героїчні. Наукове пізнання — це форма процесу пізнання, головною функцією якого є дослідження природи, суспільних явищ за допомогою теорій та експериментальних досліджень. Наука відображає життя, відкриваючи та формуючи закони.

потребують більшої сміливості фантазії та мрії. Мистецтву ж потрібні знання та глибока думка. Тобто прагнення до краси і прагнення до істини аж ніяк не виключають один одного. Наприклад, немає потреби записуватися в загін космонавтів і вирушати в космічні польоти — треба лише поринути у фантастичні твори Олеся Бердника. Інколи художня література прогнозує наукові відкриття, підштовхує науковців до нових проектів. Згадаймо фантастичні романи Жуля Верна чи Герберта Вельса, в яких задовго до появи підводних човнів та космічних кораблів йшлося про тривалі підводні подорожі морями й океанами та космічні польоти.

6. Хто з відомих людей прославився і як науковець, і як митець? Італієць Леонардо да Вінчі найбільше прославився у світі як науковець, і як митець. У генієві українського народу І. Я. Франку також тісно поєдналися прекрасний поет, перекладач і науковець. Але мало кому відоме ім’я голлівудської зірки Геді Ламар. У листопаді 1914 року у Відні, в сім’ї львівського банкіра Еміля Кіслера народилася донька Гедвіга Ева Марія Кіслер, яка згодом стала відомою на весь світ як Геді Ламар. Із дитинства дівчина була дуже обдарована математично, відвідувала театральну школу. У 17-річному віці дебютувала в кіно. Відомий тоді театральний режисер Макс Райнхардт, назвав юну Геді найкрасивішою жінкою Європи. Окрім кіно, Геді Ламар займалася наукою: розробляла світлофори або експериментувала з розчинними пігулками для газованих напоїв. 1942 року вона запатентувала «Секретну систему зв’язку», що дозволяє на відстані керувати торпедами. Її патент став основою для зв'язку з розширеним спектром. Зараз таку систему використовують у роботі мобільних телефонів та інших пристроїв, завдяки

функціонує Wi-Fi 802.11 і GPS. 7.На які види поділяється культура?

їй

shkola.in.ua

Культура поділяється на два види: культура духовна та культура матеріальна. 8. Що ви знаєте про давні українські книги? Яке значення вони мають у духовній культурі суспільства?

До найдавніших книг України належать Ізборник Святослава; Києво-Печерський патерик; Острозька Біблія; Пересопницьке Євангеліє; Повість временних літ. Вони найвідоміші пам'ятки нашої духовної культури, справжні витвори мистецтва. Пересопницьке Євангеліє — рукописна пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI століття. Один із перших українських перекладів канонічного тексту

четвероєвангелія. Ця книга заслужено вважається символом української нації.

9. Які сфери охоплює духовна культура?

Духовна культура охоплює такі сфери: мистецтво, філософія, наука, релігія.

10. Яка з названих сфер вам ближча? Обґрунтуйте свою думку.

11. Уявіть, що ви художник і вам дали завдання оформити обкладинку

підручника із фізики й збірки поезій В. Симоненка. Словесно опишіть дизайн цих книжок.

Моя б картина дихала весною і молодістю, як і твори поета.

Мені дуже подобається оформлення обкладинки підручника із фізики Володимира Сиротюка «Фізика» 8 клас 2008 року видання, але фоном зробив би зоряне небо.

12. Фразеологізмом без роду й племені називають людину невідомого походження, без родинних зв’язків. Напишіть невеликий роздум, підтвердивши або спростувавши думку: «Якби не книжки, то був би наш народ без роду й племені».

Мені здається, що сьогодні люди, захоплені щоденними турботами, не задумуються на роллю книги у нашому житті.

shkola.in.ua

Ми забуваємо, що книга розвиває свідомість людини, її почуття, волю, психіку, формує людський характер – отже, створює особистість. Вона підтримує людину у тяжкі миті життя, надихає, додає сили у доланні життєвих негараздів, вказує шлях до розв’язання важливих проблем. Цим вона і цінна для кожної нації. Наприклад, «Кобзар» Т. Г. Шевченка. Книга, яку народ український поставив на перше місце серед успадкованих із минулого національних духовних скарбів і має для народу значення заповітне. Тарас Шевченко своїм «Кобзарем» гарантував вічність українському народові, його мові, культурі. Сучасна людина, якщо тільки вона носить у душі високі ідеали чи шукає їх, неминуче матиме духовний контакт із «Кобзарем» українського генія. Читаймо Шевченка уважно з подивом і захопленням, щоб нарешті зрозуміти, хто ми є і яке у нас майбутнє.

Розділ 1. Усна народна творчість

Українські історичні пісні Сторінка 15

1. Пісня «Зажурилась Україна» розповідає про боротьбу українського народу з Б турецько-татарською ордою.

2. Козацьке військо в пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» порівнюється з А сонечком.

3. Постійний епітет ужито в рядку В ... сизий орел по степу літає.

4. Дайте визначення історичних пісень. Історичні пісні — це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та реальних історичних осіб.

Уперше термін «історичні пісні» використав у своїй статті «О малороссийских песнях» М. Гоголь.

5. У якому столітті вони виникли?

Як окремий жанр історичні пісні з’явилися в XIV — XV ст., коли Україна опинилася беззахисною перед грабіжницькими набігами татар. Формуючись спочатку спонтанно в лоні інших жанрів пісенної творчості, історична пісня досягає кульмінації у XVII — XVIII ст. — в добу козаччини. Історичні пісні відображають історичне минуле українського народу і своїм змістом охоплюють події з XIV ст. до найновіших часів. 6. Що ви знаєте про часи, зображені в прочитаних піснях? Хоч у пісні «Зажурилась Україна» немає вказівки на конкретну історичну подію, вона художньо відтворює картину життя українського народу XV XVI ст. Це панорамне полотно страждань українців від татаро-монгольських набігів: наруга над людьми, полон і неволя, спалені села та столочені копитами ворожих коней поля. Хлібороби та ремісники піднялися на захист рідної землі, збудували Запорозьку Січ і перетворилися на воїнів-козаків.

У пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» розповідається не лише про боротьбу українського народу проти татар, але й конкретну історичну постать — Івана Сірка.

Це однин із найвизначніших козацьких ватажків. Він виграв 55 великих битв, не враховуючи малих сутичок із ворогом. Козацькі загони під його проводом спустошили півострів у 1660 р., а в 1654 і 1655 рр. козаки завоювали та зруйнували кримські міста Судак і Кафу. Відомі також його походи 1669 та 1675 рр.

shkola.in.ua

7. Розкрийте значення слів орда, ґринджоли, ружина, бурлака. Слово «орда» походить від монгольського слова «ордо» або турецького «орта», що означає сторону, відділ, намет або напрям, тлумачиться як обоз, табір або палац, намет, місце влади або королівського двору. У європейській історичній літературі у зв'язку з створенням негативного образу давніх степових народів Азії це слово набуває негативного значення (щось на зразок «військо-зграя ворогів-кочівників-загарбників»). Назвою Орда (з великої букви) прийнято позначати суспільно-політичну військову, структуру створену Чингіз-ханом у XIII ст. в степах Євразії. Інші її назви — Монгольська імперія та царство Ординське. Ґринджоли — сани примітивної конструкції, відомі у західних, і східних областях України. Великі ґринджоли використовують для перевезення дров та інших важких речей, маленькі — для легких вантажів, а також як дитячі санчата. Слово «ґринджоли» виводять з румунської мови.

Ружина (оружина) — зброя, рушниця.

Бурлака — 1. Найманий робітник у Росії XVI — початку XX століть, що в складі артілі тягнув линвою річкове судно вгору проти течії. людина без постійної роботи і

постійного місця проживання.

2. Одинокий, неодружений чоловік; парубок.

8. Який заклик звучить у пісні «Зажурилась Україна»?

Заклик, що звучить у пісні «Зажурилась Україна» виражено в таких рядках: «Бери

шаблю гостру, довгу // Та йди воювати!». Розбою ординців пісня закликає

протиставити загальнонародний опір. Усі — від козака до бурлаки — повинні дати дружну відсіч нападникам, піднятися на захист рідної землі.

9. Який провідний мотив пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»?

Провідний мотив пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» — уславлення захисників рідної землі та православної віри.

10. Як оповідач ставиться до І. Сірка та його війська в пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»? Проілюструйте свою думку конкретними прикладами з тексту. Я думаю, що оповідач дуже прихильно ставиться до персонажів пісні. Для нього козаки — «хлопці-молодці»; Військо Запорозьке — славне, як «орли та із Січі вилітали», як «над степом та сонечко сяє»; Сірко — як «сизий орел по степу літає», як «місяць в степу, ой, зіходжає». У цих порівняннях легко читається його любов і пошана до славних захисників рідної землі.

11. Усно опишіть картину І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1880-1891), висловивши своє враження від неї. Мені здається, що картина просто іскриться сміхом, що на ній зображено саме сміх, хоча, в основному, вона написана на історичний сюжет. У самому центрі — писар та отаман Сірко. Помітно хитру посмішку на обличчі отамана, а писар дуже задоволений своєю роботою, але свою радість висловлює досить стримано, як личить людині «вченій». Довкола зібралися козаки і навперебій пропонують записати кожен своє. І легко помітити, що ті поради переповнені гумором та сатирою. У правому кутку — старий козак у білій шапці і червоному одязі, з мечем на поясі тримається обома руками за живота і регоче. На передньому плані зображено двох козаків: один напівголий, який із задоволенням смакує кожне слово листа. На колінах у нього домбра. Обличчя другого вояка не видно, але він теж задоволений тим, що відбувається. Він від сміху аж завалився назад на бочку.

Вусатий могутній запорожець розкинувся вільготно і також радісно сміється. Навіть у пораненого козака з пов’язкою на голові — посмішка на обличчі. На картині усі персонажі створюють враження не тільки хвацькості, молодецтва і веселої безшабашності, але і якоїсь внутрішньої могутності, що властива Запорозькій вольниці.

shkola.in.ua

12. Випишіть по одному прикладу персоніфікації й художнього паралелізму з пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко».

Приклади художнього паралелізму: «... Що то орли та із Січі вилітали, — Аж то військо та славне запорозьке ...»; «... сизий орел по степу літає, — Аж то Сірко на конику виїжджає»; «...що над степом та сонечко сяє, — Аж то військо та славне

запорозьке Та на вороних конях у степу виграває»; «...Що то місяць в степу, ой, зіходжає, — Аж то козак Сірко ... татар оступає». Приклади персоніфікації: «туман поле покриває», «місяць в степу… зіходжає».

Сторінка 18-19

1. Пісня «Зажурилась Україна» розповідає про боротьбу українського народу з Б турецько-татарською ордою.

2. Козацьке військо в пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» порівнюється з А сонечком.

3. Постійний епітет ужито в рядку В ... сизий орел по степу літає.

4. Дайте визначення історичних пісень. Історичні пісні — це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та реальних історичних осіб. Уперше термін «історичні пісні» використав у своїй статті «О малороссийских песнях» М. Гоголь.

5. У якому столітті вони виникли? Як окремий жанр історичні пісні з’явилися в XIV — XV ст., коли Україна опинилася беззахисною перед грабіжницькими набігами татар. Формуючись спочатку спонтанно в лоні інших жанрів пісенної творчості, історична пісня досягає кульмінації у XVII — XVIII ст. — в добу козаччини. Історичні пісні відображають історичне минуле українського народу і своїм змістом охоплюють події з XIV ст. до найновіших часів.

6. Що ви знаєте про часи, зображені в прочитаних піснях? Хоч у пісні «Зажурилась Україна» немає вказівки на конкретну історичну подію, вона художньо відтворює картину життя українського народу XV XVI ст. Це панорамне полотно страждань українців від татаро-монгольських набігів: наруга над людьми, полон і неволя, спалені села та столочені копитами ворожих коней поля. Хлібороби та ремісники піднялися на захист рідної землі, збудували Запорозьку Січ і перетворилися на воїнів-козаків. У пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» розповідається не лише про боротьбу українського народу проти татар, але й конкретну історичну постать — Івана Сірка. Це однин із найвизначніших козацьких ватажків. Він виграв 55 великих битв, не враховуючи малих сутичок із ворогом. Козацькі загони під його проводом спустошили півострів у 1660 р., а в 1654 і 1655 рр. козаки завоювали та зруйнували кримські міста Судак і Кафу. Відомі також його походи 1669 та 1675 рр.

shkola.in.ua

Монгольська імперія та царство Ординське. Ґринджоли — сани примітивної конструкції, відомі у західних, і східних областях України. Великі ґринджоли використовують для перевезення дров та інших важких

речей, маленькі — для легких вантажів, а також як дитячі санчата. Слово «ґринджоли»

виводять з румунської мови. Ружина (оружина) — зброя, рушниця.

Бурлака — 1. Найманий робітник у Росії XVI — початку XX століть, що в складі артілі тягнув линвою річкове судно вгору проти течії. людина без постійної роботи і постійного місця проживання.

2. Одинокий, неодружений чоловік; парубок.

8. Який заклик звучить у пісні «Зажурилась Україна»?

Заклик, що звучить у пісні «Зажурилась Україна» виражено в таких рядках: «Бери шаблю гостру, довгу // Та йди воювати!». Розбою ординців пісня закликає протиставити загальнонародний опір. Усі — від козака до бурлаки — повинні дати дружну відсіч нападникам, піднятися на захист рідної землі.

9. Який провідний мотив пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»?

У цих порівняннях легко читається його любов і пошана до славних захисників рідної землі. 11. Усно опишіть картину І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1880-1891), висловивши своє враження від неї. Мені здається, що картина просто іскриться сміхом, що на ній зображено саме сміх, хоча, в основному, вона написана на історичний сюжет. У самому центрі — писар та отаман Сірко. Помітно хитру посмішку на обличчі отамана, а писар дуже задоволений своєю роботою, але свою радість висловлює досить стримано, як личить людині «вченій». Довкола зібралися козаки і навперебій пропонують записати кожен своє. І легко помітити, що ті поради переповнені гумором та сатирою. У правому кутку — старий козак у білій шапці і червоному одязі, з мечем на поясі тримається обома руками за живота і регоче. На передньому плані зображено двох козаків: один напівголий, який із задоволенням смакує кожне слово листа. На колінах у нього домбра. Обличчя другого вояка не видно, але він теж задоволений тим, що відбувається. Він від сміху аж завалився назад на бочку.

shkola.in.ua

12. Випишіть по одному прикладу персоніфікації й художнього паралелізму з пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко». Приклади художнього паралелізму: «... Що то орли та із Січі вилітали, — Аж то військо та славне запорозьке ...»; «... сизий орел по степу літає, — Аж то Сірко на

конику виїжджає»; «...що над степом та сонечко сяє, — Аж то військо та славне запорозьке Та на вороних конях у степу виграває»; «...Що то місяць в степу, ой, зіходжає, — Аж то козак Сірко ... татар оступає». Приклади персоніфікації: «туман поле покриває», «місяць в степу… зіходжає».

Сторінка

22-23

1. Ім'я народного месника, який наділяв бідних награбованим у багатіїв, уславлено в пісні:

Г «За Сибіром сонце сходить».

2. Пісня «Чи не той то хміль» закінчується словами: Б «...не по однім ляшку зосталась вдовиця».

3. Відповідність назви пісні та уривку:

1) «Чи не той то хміль» — А «Годі тобі, пане-брате, Ґринджоли малювати»

2) «Ой Морозе, Морозенку» — Д «Полягло наших чимало, А татар — утроє»

3) «Максим козак Залізняк» — Г «Накидали за годину Панів повні шанці...»

4) «За Сибіром сонце сходить» — В «Маю жінку, маю діти. Та я їх не бачу!».

4. Розкажіть, що ви знаєте про Б. Хмельницького. З підручника історії України я дізнався, що народився Богдан (Зіновій) Хмельницький у 1595 р. в Суботові поблизу Чигирина (нині село у Черкаській області) у родині дрібного українського шляхтича. Освіту здобув, імовірно, в одній із київських шкіл та у Львівській єзуїтській колегії. Хмельницький володів кількома мовами, знався на історії, юриспруденції, військовій справі. З юнацьких років був на військовій службі. Брав участь у походах проти Кримського ханства, під час повстань 1630-х років виступав на боці козаків. Під час національно-визвольних змагань виявив себе видатним державним діячем, досвідченим полководцем, тонким дипломатом. 5. Яку історичну подію зображено в пісні «Чи не той то хміль»? Історичною основою пісні «Чи не той то хміль» стала перша перемога козацького війська під проводом Богдана Хмельницького у Визвольній війні 1648 1654 рр. — битва під Жовтими Водами. Проти війська Речі Посполитої виступили козацькі загони і їхні союзники татари. Тріумф під Жовтими Водами надихнув український народ на звитяжну боротьбу проти соціального та національного гноблення, вселив упевненість у звільненні з неволі.

6. Знайдіть приклади гіперболи в пісні «Чи не той то хміль». З якою метою цей художній засіб використовують у піснях про народного героя?

Гіпербола — художній прийом, який полягає в перебільшенні рис людини, предмета чи явища з метою надання зображуваному виняткової виразності.

Гіперболи в пісні «Чи не той то хміль»: «Іде ляхів сорок тисяч ….— А я ляхів не боюся…За собою великую потугу я знаю», «Ой втікали вражі ляхи — погубили шуби...».

shkola.in.ua

Прийом гіперболи типовий для фольклорних творів: у пісні йдеться про сорок тисяч ляхів «хорошої вроди», хоча з історії відомо, що в битві під Жовтими Водами десятитисячне військо Богдана Хмельницького розбило дванадцятитисячну армію поляків.

За допомогою явного та навмисного перебільшення народ ідеалізував майстерність та мужність Богдана Хмельницького.

7. Що таке художній паралелізм? Знайдіть кілька прикладів цього художнього засобу в пісні про Б. Хмельницького. Яку роль він відіграє у творі? Художній паралелізм — стилістичний прийом паралельного зображення в художній літературі (особливо в поезії) явищ природи і людського життя через їх зіставлення. Прийом паралелізму найчастіше можна спостерегти у творах усної народної творчості.

Приклади художнього паралелізму в пісні «Чи не той то хміль»?

1) Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється?

Ой той то Хмельницький, що з ляхами б’ється.

2) Чи не той то хміль, що по пиві грає?..

Ой той то Хмельницький, що ляхів рубає.

3) Чи не той то хміль, що у пиві кисне?

Ой той то Хмельницький, що ляшеньків тисне.

8. Чому Устима Кармелюка називають українським Робіном Гудом?

Робін Гуд — герой середньовічних англійських народних балад, ватажок лісових розбійників, який за переказами боровся за справедливість — грабував багатих

лицарів і священиків, віддаючи здобич біднякам. Його вважають національним героєм Англії.

Не дивно, що і Устима Кармалюка називають українським Робіном Гудом.

Він був унікальною особистістю. Протягом 23-х років здійснив із повстанцями понад тисячу нападів на поміщицькі маєтки (1813 1835). У 1830 1835 рр. очолював загін повстанців, який нараховував приблизно 20 тис. селян. На їхню думку, вони відновлювали справедливість, забираючи гроші в багатих і віддаючи їх бідним. Царська влада називала Кармалюка розбійником, натомість народ вважав його героєм, своїм заступником. Про народного месника складали багато легенд. 9. Як ви розумієте його слова: «...Хоч, здається, не в кайданах, а все ж не на волі»?

Устима Кармелюка кілька разів заарештовували, катували, засилали в Сибір, але він мужньо зносив тортури, чотири рази тікав із каторги. В Старій фортеці в Кам’янціПодільському є вежа, яка носить ім’я Кармалюка. В ній тричі тримали за гратами Устима Кармалюка.

Тож слова «Хоч, здається, не в кайданах, а все ж не на волі», я розумію так: утікаючи з Сибіру чи з в’язниці, Устим Кармелюк не міг відчувати себе вільною людиною. Навколо панувало панське свавілля, а власне горе та недоля, як і неволя селян-кріпаків були надзвичайно нестерпними для народного героя.

10. Як впливає на читача (слухача) виклад саме від першої особи Устима Кармелюка у пісні «За Сибіром сонце сходить»? Даний твір побудований у формі розповіді самого героя, що надає пісні глибокого

ліризму, задушевності. Це допомагає слухачеві найкраще зрозуміти життєву позиція героя, його розпач після вимушеної розлуки з родиною.

11. Поділіть пісню «Чи не той то хміль» на три частини за змістом. Доберіть до кожної заголовок і запишіть у зошит. 1. Хто такий Богдан Хмельницький?

Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Чи не той то хміль, Що по пиві грає?.. Ой, той то Хмельницький, Що ляхів рубає. Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той то Хмельницький, Що ляшеньків тисне.

2. Подвиги Хмельницького.

shkola.in.ua

Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду, — Гей, не один лях лежить Головою в воду. «Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води, — Їде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди». «А я ляхів не боюся І гадки не маю — За собою великую Потугу я знаю, Іще

орду татарськую За собой веду, — А все тото, вражі ляхи. На вашу біду».

3. Перемога козаків у бою із польським військом.

Ой, втікали вражі ляхи — Погубили шуби... Гей, не один лях лежить Вищиривши зуби! Становили собі ляхи Дубовії хати, — Ой, прийдеться вже ляшенькам В Польщу утікати. Утікали вражі ляхи, Деякії повки, — Їли ляхів собаки І сірії вовки. Гей, там поле, А на полі цвіти — Не по однім ляшку Заплакали діти. Ген, там річка, Через річку глиця — Не по однім ляшку Зосталась вдовиця...

12. Поміркуйте, чому пісня про народного месника має назву «За Сибіром сонце сходить».

У XIX столітті Сибір був регіоном у північно-східній частині Росії, куди засилали кримінальних або політичних злочинців. За волелюбний норов поміщик віддав Устима Кармелюка на 25 років у солдати. Але Устим не склав рук і не занепав духом. Дезертирував із військової частини, кілька разів утікав із сибірської каторги, щоб знову очолити боротьбу за волю рідного народу проти російсько-панських експлуататорів.

З ім’ям свого ватажка трудящі маси того часу зв’язували болі свої і радощі, сподівання та надії. На мою думку, саме тому народ порівняв Устима Кармелюка із сонцем, що сходить над Сибіром, розганяючи темряву.

Пісні Марусі Чурай Сторінка 26-27

1. Прочитайте рядки. В уривку наявний художній засіб Г епітет.

2. Установіть відповідність.

1 «Ой не ходи, Грицю» — Б «У неділю рано зілля копала, А у понеділок переполоскала...»

2 «Віють вітри, віють буйні» — А «Єсть же люди, що і моїй Завидують долі...»

3 «Засвіт встали козаченьки» — Г «Прийми ж мою Марусеньку, Як рідну дитину».

3. Установіть відповідність.

1 «Ой не ходи, Грицю» — Б помста через зраду.

2 «Віють вітри, віють буйні» — Г туга за коханим.

3 «Засвіт встали козаченьки» — В захист рідної землі.

shkola.in.ua

4. З яких джерел ми знаємо про пісні Марусі Чурай? На сьогодні відомо 20 пісень, авторкою яких вважають Марусю Чурай, але цілком можливо, що їх набагато більше. Народна пам’ять приписує Марусі Чурай авторство пісень, популярних упродовж тривалого часу: «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Грицю, Грицю, до роботи», «Ой не ходи, Грицю», «Чого ж вода каламутна», «Котилися вози з гори», «Летить галка через балку» та інші. 5. Розкажіть про життя Марусі Чурай. Життєпис Марусі Чурай складено за її творами та на основі переказів, легенд, усних спогадів її сучасників, записи яких не збереглися.

Ще в 1877 році український письменник і журналіст Олександр Шкляревський, який усе життя збирав відомості про Марусю Чурай, видав про неї біографічний нарис. Там були, зокрема, такі рядки: «По Україні, переважно у Полтавській губернії, а також

частково в Київській і Чернігівській, ходить переказ, що автором відомих і найпоширеніших у слов’янському світі малоросійських пісень була дуже молода дівчина, козачка, яку звали Маруся Гордіївна Чурай».

Дослідники, які вірять в існування Марусі Чурай, наводять доволі детальну біографію легендарної піснярки. На їхню думку, вона народилася 1625 р. в Полтаві в родині

урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая, патріота, який хоробро воював проти польської шляхти. Разом із українським гетьманом Павлюком був ув’язнений польським гетьманом Потоцьким і страчений у Варшаві.

Вражена загибеллю батька, Маруся починає писати пісні. Їх співає вся Україна.

Але в наукових колах скептично ставляться до існування Марусі Чурай. Ще Микола Костомаров у XIX ст. першим дослідив, що пісня про Г. Чурая насправді —

літературного походження і є підробкою під народну.

6. Згадайте, що таке сюжет художнього твору. Скажіть, що допомагає в пісні «Ой не ходи, Грицю» рухати сюжет Сюжет — система подій художнього твору, яка розкриває характери героїв і сприяє найбільш повного вираженню ідейного змісту. Рушійною силою сюжету є конфлікт. У пісні «Ой не ходи, Грицю» поєднано ліричний сюжет із виявом ліричних почуттів. Слухача тримає в напрузі розповідь, викладена день за днем з неділі по п’ятницю. Діалог матері з дочкою розкриває трагедію кохання зрадженої дівчини. 7. Коротко перекажіть зміст пісні «Засвіт встали козаченьки», використавши різні інтонації для відтворення реплік у діалозі. На світанку козаченьки вирушають у похід, разом із ними від’їжджає і козак, якого проводжають закохана дівчина і мати. Козак просить Марусю молитися, щоб він щасливо повернувся з походу, а матір — прихистити любу дівчину, «як рідну дитину», якщо не повернеться з бою. У відповідь мати говорить, що ніхто не може замінити втрати рідної кровинки. Тож не дивно, чому дівочі ясні очі такі заплакані.

Як не дивно, але ця лірична родинно-побутова пісня у народі звучить як козацький марш. Особливо приємно слухати її у виконанні Івана Козловського (відео можна знайти в Інтернеті).

shkola.in.ua

8. Чому, на вашу думку, у пісні «Засвіт встали козаченьки» так багато із зменшено-пестливими суфіксами? Я думаю, що пісні Марусі Чурай припали до серця кожному, хто їх чув, бо в них немає нічого штучного, надуманого. Це живі людські почуття, живий сум і жаль, адже авторка виспівувала своє життя серцем, це плакала і страждала її душа. Розмова перед розлукою створює живу картину проводжання. І Маруся, і козак, і його матір говорять одне одному слова, які кожна людина хоч раз говорить у своєму житті. Слова із зменшено-пестливими суфіксами, а саме: козаченьки, Марусенька, доріженьку, синочку, неділеньки, матусенько, вороненький, дитиночка — надають їй ніжного, глибоко зворушливого звучання. Вони допомагають передати усю глибину дівочої і материнської любові до коханого і сина. 9. Хто є оповідачем у пісні «Віють вітри, віють буйні»? Поміркуйте, чому в ній для передавання почуттів використано саме монолог. Оповідачем у пісні «Віють вітри, віють буйні» є самотня дівчина, яка страждає в розлуці з «милим, чорнобривим», який поїхав далеко від дому й невідомо, чи колись повернеться. Для дівчини розлука — це «люте горе», вона себе порівнює з билинкою

полі, що росте на піску, без роси, на сонці. Без коханого «… долі нема, Стане світ тюрмою, Без милого щастя нема, Нема і спокою».

Я думаю, що кохання — надзвичайно інтимне почуття, це іскра, що спалахує при зустрічі двох споріднених душ. Про нього не кричать на вулиці, не розповідають у веселих компаніях, його бережуть глибоко в душі. Розлука приносить закоханій

дівчині страждання, про яке не розказують першому зустрічному, адже люди можуть ще й насміятися з нього. Саме тому у пісні для передавання почуттів використано

монолог.

10. Назва художнього твору зазвичай передає його тему й головну думку. Чи відбувається це з назвою пісні «Віють вітри, віють буйні»?

Легко поміти, що у народних піснях перший рядок — це назва твору: «Цвіте терен», «Ти ж мене підманула», «Ой у вишневому садку», «Віють вітри, віють буйні». Але чи передає назва народної пісні тему та головну думку твору? Я думаю, що передає. Тема пісні: відтворення важкого почуття туги за коханим, який поїхав далеко від дому й невідомо, чи колись повернеться. А образ-символ вітру (буйних вітрів) у народній творчості асоціюється із неспокоєм, важливими змінами у житті.

У словнику української мови в 11 томах знаходимо тлумачення слова буйний — який виявляється з великою силою; сильний, навальний; у переносному значенні — невгамовний, нестримний, неспокійний. Почуття болю та туги за коханим, що переповнили душу дівчини, як буйний вітер, не дають спокою її серцю. 11. Намалюйте словесний портрет Марусі Чурай, використавши репродукцію картини І. Рєпіна «Українка біля тину» (с. 23). Маруся — гарна дівчина, справжня полтавчанка. Русяве шовковисте волосся пов’язане різнобарвною яскравою стрічкою, шию і груди прикрашає намисто. Чорні брови, темно-карі очі, акуратним ніс, витончене підборіддя. На миловидному обличчі спокій і задума. Одягнута у вишиту чудовими узороми білу сорочку, а поверх яскравочервоної плахти спускається червоний пояс. 12. Пригадайте, що таке балада як літературний жанр. Проведіть невелике дослідження пісні «Ой не ходи, Грицю», щоб виявити в ній ознаки балади. Балада — це ліро-епічний сюжетний пісенний твір, за основу якого взято подію легендарно-історичного, родинно-побутового змісту з описами незвичайних ситуацій, людей, вчинків.

Ознаки балади в пісні «Ой не ходи, Грицю»:

— гострий, драматично напружений сюжет; трагічний конфлікт (зраджена дівчина вдається до вбивства коханого);

— надзвичайні події (помста за зраду);

— нетривалий час дії (тиждень від неділі до суботи);

— мала кількість дійових персонажів (дівчина, мати);

— ліричність (віршована форма, художні засоби, висока емоційність);

— елементи фантастики (на вечорницях дівки-чарівниці); метаморфози — перетворення людини на рослину, птаха; трагічний фінал; моралізаторство.

— образи-символи («сира земля», «дубовая хата»).

Спільний мотив із народною баладою зневажені почуття довірливої дівчини.

Українські народні думи

Сторінка 29-30

1. Установіть відповідність.

shkola.in.ua

1 кобзарі — А Україна.

2 скальди — В Скандинавія.

3 трубадури — Д середньовічна Франція.

4 поети-кіфареди — Г Стародавня Греція.

2. Українським Гомером називають А Остапа Вересая.

3. Протяжне проказування, подібне до співу, називають В речитативом.

4. Що таке героїчний епос? Коли виникли думи?

Героїчний епос — це сукупність творів про бойову, лицарську звитягу, оспівану народними співцями (кобзарями), у яких події минулого зображено так, як їх трактував народ у період створення цих творів. Українські думи — це шедевр героїчного народного епосу України. Цей фольклорний жанр сформувався у XIV-XVII століттях і зафіксував народну інтерпретацію історичних подій цього часу (татаро-турецька неволя; польсько-литовський гніт, героїзм українських козаків-лицарів), але корінням своїм він сягає часів Київської Русі.

Спочатку в козацькому середовищі думи називали запорозькими або козацькими псалмами, козацькими притчами або просто притчами, розказами. Перший ректор університету Святого Володимира в Києві Михайло Максимович уперше назвав твори цього жанру думами.

5. Назвіть жанрові особливості думи.

— героїчний або соціально-побутовий зміст;

— за обсягом дума більша за історичну пісню;

— мають урочистий стиль завдяки ретардації;

— думи виконують речитативом;

— немає поділу на строфи;

— відсутність фантастичних елементів;

— відтворюють історичні події з реальними персонажами;

— належить до роду літератури: ліро-епос (віршована мова та сюжет).

6. Розкажіть, що ви знаєте про народних співців кобзарів.

Кобзарство в Україні має глибоке коріння, невіддільне від історії народу і Батьківщини. Саме завдяки легендарним мандрівним співцям-кобзарям, що водночас були і творцями, і носіями, і виконавцями народних пісень та ціною власного життя зберігали для нас ці неповторні твори, ми й сьогодні можемо насолоджуватися українськими думами. Гомерами України називали в народі кобзарів, які виконували пісні й думи в супроводі кобзи, бандури чи ліри. Співці передавали наступним поколінням знання про минуле та світогляд предків у доступній формі.

shkola.in.ua

7. Назвіть імена відомих вам кобзарів. Наприкінці XIX — на початку XX століття лунали голоси кобзарів Андрія Шута, Івана Кравченко-Крюковського, Федора Холодного, Михайла Кравченка, Гната Гончаренка. Серед найбільш відомих кобзарів XX століття — Єгор Мовчан. Також широко знаними є в Україні імена Миколи та Василя Литвинів, які створили кобзарську школу в с. Стрітівці, що на Київщині. Одним із професійних кобзарів сучасності є також Василь Нечепа.

8. У яких раніше прочитаних творах є образ кобзаря?

У 6 класі ми вивчали повість Володимира Короленка «Сліпий музикант», у якій головний герой сліпий Петро стає кобзарем.

9. Знайдіть і прочитайте рядки Т. Шевченка, у яких він згадує українських народних співців і Гомера. Як ви розумієте ці слова? У повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали» Т. Г. Шевченко писав, що коли б грецький сліпець Гомер воскрес і послухав хоч одну думу у виконанні українського сліпого співця, «то розбив би на тріски свій козуб, званий лірою, і пішов би міхоношею до самого бідного нашого лірника». Тарас Шевченко вважав, що кобзарі наділені таким неповторним талантом, що можуть розмовляти навіть із Богом.

Він зізнавався, що як поет зростав на високопатріотичних думах та піснях

кобзарських, з поваги до цих народних співців назвав збірник своїх творів «Кобзарем».

10. Чому виступи О. Вересая в Петербурзі стали сенсацією? Виступи О. Вересая в Петербурзі відбулися в лютому-березні 1875 року: на засіданні етнографічного відділу Російського географічного товариства, Слов’янського благодійного комітету, в Музеї етнографії та старожитностей, в Соляному містечку, в клубі художників на сніданку, влаштованому на пошану пам'яті Тараса Шевченка, в Зимовому палаці. Подорож до північної столиці організував для кобзаря відомий російський учений В. О. Козлов, до організації програми виступів долучився М. В. Лисенко. Успіх сліпого рапсода був вражаючим. Сила експресії, пристрасть і глибоке задушевне почуття мало сильний вплив на слухачів. Особливо запам'ятався

петербурзькій публіці концерт у приміщенні

«Благородного собрания». «Співець при співанні дум ніби священнодіє... Вересай, видно, чудовий виконавець», — повідомляла преса. На запрошення професора О. Ф. Міллера, котрий читав великим князям лекції з народної словесності, як жива ілюстрація Остап Вересай потрапив до царського палацу. За виконання українських історичних дум і пісень із рук князів кобзар отримав табакерку з дарчим написом.

III відділення, занепокоєне успіхом у глядачів дум та історичних пісень, виконуваних О. Вересаєм, припиняє гастролі.

11. Поміркуйте, чому на звороті банкноти з портретом Т. Шевченка (номіналом100 гривень) зображено саме кобзаря із хлопчиком поводирем на тлі Чернечої гори в Каневі. Опишіть цю картину (усно).

Я думаю, що це пов’язано з тим, що наш народ з любов’ю називає Шевченка Великим Кобзарем.

Уся творчість поета тісно пов’язана з українськими піснями та думами, а свою першу поетичну збірку (1840 р.) він назвав «Кобзар». Похований поет у Каневі на Чернечій горі. На зворотному боці купюри (номіналом100 гривень) по центру розміщено граверне зображення кобзаря та хлопчика-поводиря, перенесені з малюнка Шевченка «Козакбандурист».

shkola.in.ua

На фоні краєвиду Чернечої гори біля міста Канева та ріки Дніпро постать сліпого козака-бандуриста у повний зріст. Це єдиний малюнок Шевченка, на якому художник зобразив бандуриста з козацьким оселедцем. Народний співець грає на кобзі, праворуч від нього стоїть його поводир — хлопчик одягнутий у бриль і опирається на палицю. Кобзар натхненно виконує думу, і мелодія летить над широкими просторами Дніпра. 12. Намалюйте в зошиті перетнуті кола. Упишіть у них ознаки дум та історичних пісень, а на перетині кіл спільні особливості цих жанрів.

Ознаки дум: тиради (рядки із завершеною думкою об’єднані в уступи чи тиради), нерівноскладовість рядків, дієслівна рима, речитатив, будова з трьох частин (починається твір поетичним зачином, або заплачкою; основна частина — власне дума; фінальна, величальна частина — славословіє), прийом ретардації.

Ознаки історичних пісень: строфи, рівноскладові рядки, римування, невеликий обсяг.

Думи та історичні пісні мають такі спільні риси: тематика (відтворюють певні історичні події окремої епохи та є своєрідним історичним документом), наявність

історичних постатей (ватажки козацького війська чи прості запорожці), епічність (жанр — ліро-епос).

Маруся Богуславка

Сторінка 35

1. Слова «Тоді дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка...» є В ретардацією.

Ретардація — композиційний прийом, який полягає у штучному уповільненні

розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи.

2. У думі «Маруся Богуславка» згадано свято Б Великдень

3. Прокльони «Та бодай ти... щастя й долі собі не мала» належать Г козакам-невільникам

4. Який період історії України зображено в думі «Маруся Богуславка»? Що ви про нього знаєте?

Із думи та народних переказів про Марусю Богуславку можна зрозуміти, що події, про які розповідаються у них, відбуваються у XVI столітті в Османській імперії, правителем якої був султан Сулейман I, відомий у світі як Величний або Пишний (1520 — 1566 р.). На турецькій мові його прізвисько звучить як Кануні — справедливий.

В Україні султан особливо відомий завдяки його дружині Роксолані.

З історії також відомо, що в цей період відбувалися збройні конфлікти між українськими козаками та збройними силами Речі Посполитої на територіях сучасної України. Найбільші з них — це повстання Косинського (1591 1593 р.) та повстання Северина Наливайка (1594 1596 р.), які стали передумовою Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького (1648 — 1654 р.).

5. Чому Марусю Богуславку називають легендарною героїнею?

shkola.in.ua

У в цій думі розповідається про полон, неволю, гірке життя вічної бранки, що мусить скорятися «панові турецькому». Героїня твору — це взірець мужньої жінки-патріотки, що виконує свій моральний і людський обов’язок перед земляками-невільниками (вона використовує можливість звільнити 700 українських козаків-невільників, які перебували в полоні протягом 30 невільних (за іншими варіантами думи 33) років. 6. Доведіть на конкретних прикладах із тексту, що твір «Маруся Богуславка» за жанром дума. Належить до ліро-епосу (сюжет розкривається віршованою мовою).

Герої та образи: Маруся Богуславка ― символ полонянок, які змушені були покинути Батьківщину, але все ще мали незбориме почуття любові до рідної землі; 700 козаків-невільників, що перебували в полоні 30 років. Будова твору «Маруся Богуславка» має усталену композицію: зачин («заплачка»): «Що на Чорному морі,… Бідних невольників»; основна частина: «То вони тридцять

літ у неволі пробувають,…Для лакомства нещасного»; кінцівка або славослів’я: «Ой визволи, Боже, нас всіх, бідних невільників, З тяжкої неволі…».

Нерівноскладовість рядка — переважно від 4 («Походжає») до 20 («Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають»).

Складна синтаксична будова, замість коротких речень великі періоди, які містять закінчений образ або завершену думку (тиради). Художні засоби: навмисне уповільнення розповіді завдяки повторам (прийом ретардації): «дівкабранка, // Маруся, попівна Богуславка», «святий празник, роковий день Великдень», «(Ой) козаки, // Ви, біднії невольники!», «Що в нашій землі християнській за день тепера»; риторичні запитання: «Почім ми можем знати, // Що в нашій землі християнській

день тепера?»; звертання: «Гей, козаки, // Ви, біднії невольники!», «Гей, дівко-бранко, // Марусю, попівно Богуславко!»; дієслівна рима (характерно для думи): пробувають ― не видають, приходжає ― промовляє, зачували ― познавали ― промовляли; дбайте ― утікайте ― не минайте ― давайте; сталі епітети: «На камені біленькому», «бідних невольників», «роковий день Великдень», «Для розкоші турецької, // Для лакомства нещасного!». 7. Які епізоди зображено на ілюстраціях Г. Якутовича до думи «Маруся Богуславка » (с. 31, 32, 34)?

Стор. 31. «Маруся, попівна Богуславка,…До козаків словами промовляє: Що сьогодні у нашій землі християнській Великодняя субота, / А завтра святий празник, роковий день Великдень».

Стор. 32 «Там стояла темниця кам’яная. / Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, / Бідних невільників. / То вони тридцять літ у неволі пробувають, / Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають.».

Стор. 34 На ясні зорі, / На тихі води, / У край веселий…

8. Прочитайте й прокоментуйте останні слова Марусі Богуславки про «розкіш турецьку» і «лакомства нещасні». У чому виявляється душевна роздвоєність героїні?

shkola.in.ua

На мою думку, здобувши багатство та владу, Маруся не зачерствіла душею, не забула рідну землю й християнську віру. Вона щиро співчуває бідним невільникам-землякам, пам’ятає й потай шанує наші свята, сумує за Україною й батьками. Тому просить бранців передати рідним вісточку, аби знали, що вона жива, і не так журилися. Усе переплелося в її вчинкові: туга за батьківщиною, співчуття до бранців, відчай від жорстокої долі, що змусила її «потурчитись, побусурменитись». Отже, дорогу до рідного краю їй заказано назавжди. На мою думку, оця роздвоєність почуттів — це тяжка трагедія для душі Марусі Богуславки.

9. Кого символізує образ Марусі Богуславки? Маруся Богуславка — це жінка, яка символізує тих українок, котрі з примусу залишили рідний край, але любили його всім серцем і дбали про своїх земляків, які потрапили в полон. Маруся — один із найсвітліших жіночих образів українських народних дум, у якому втілено високі патріотичні почуття.

за

10. Яке враження справила на вас дума «Маруся Богуславка»?

У думі «Маруся Богуславка» мене найбільше вразив образ головної героїні. Вона, мабуть, ще юною потрапила у полон, де й стала дружиною турецького султана. Маруся сумує за рідною, українську землею і називає її «наша». Та й козаківневільників звільнює саме на Великдень (найбільше християнське свято).

Прощаючись із бранцями, просить передати про себе вісточку батькам у Богуславі. Звичайно, Маруся могла би втекти з козаками, але не може повернутись у «рідну сторононьку», бо вже «потурчилась, побусурманилась».

Я думаю, що ці її тяжкі переживання, як пекуча рана, що не загоюється з роками.

Маруся добре розуміє, чим для неї може обернутися цей відважний вчинок, але всетаки зважується на нього.

11. Перекажіть зміст думи «Маруся Богуславка». На Чорному морі стояла кам’яна темниця, у якій уже 30 років у неволі було сімсот козаків, бідних невільників. Одного разу до них прийшла дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка і нагадала козакам, що сьогодні на землі християнській Великодня субота, а завтра велике свято — Великдень. Розгнівані бранці почали проклинати її, щоб «…Щастя й долі собі не мала», за те, що нагадала про це світле свято на рідній землі. У відповідь на прокльони Маруся сказала, що, коли турецький пан буде їхати до мечеті, залишить їй ключі від темниць. Тоді вона і випустить їх на волю. Наступного дня, на Великдень, так і сталося: турецький пан поїхав до мечеті, а Марусі віддавав усі ключі. Тоді вона прийшла, відімкнула темницю і випустила невільників. На прощання Маруся просила козаків не оминати міста Богуслава і передали батьку й матері, що вона жива-здорова і щоб батько не збирав скарбів для викупу, бо вона вже «потурчилась, побусурменилась» для турецької розкоші. Закінчується дума зверненням до Бога, щоб звільнив усіх бідних невільників і

повернув їх «На ясні зорі, / На тихі води, / У край веселий».

12. Поділіть текст на частини за змістом, доберіть до них заголовки й запишіть їх у зошит.

1 Тридцятилітня козацька неволя.

2 Розмова Богуславки з бранцями у темниці.

3 Маруся виконує обіцянку і звільнює козаків-невільників.

4 Прохання дівки-бранки відвідати батьків у Богуславі.

5 Молитва до Бога за долю всіх невільників.

Розділ 2. Світ Української поезії Тарас Шевченко

Сторінка 40-41

1. 1838 року Б викуплено поета з кріпацтва.

shkola.in.ua

2. Гроші для викупу Т. Шевченка з кріпацтва було виручено з продажу портрета, на якому був зображений Г Василь Жуковський.

3. Прочитайте уривок із вірша «Думи мої, думи мої…». Прилітайте, сизокрилі / Мої голуб’ята, / Із-за Дніпра широкого / У степ погуляти... У цих рядках наявний художній засіб Г епітет.

4. Розкажіть історію викупу Т. Шевченка з кріпацтва. У Санкт-Петербурзі 1836 року відбулося знайомство Шевченка зі студентом Академії мистецтв Іваном

Сошенком, який відразу оцінив малярські, а згодом і поетичні здібності нового знайомого.

Він увів юнака в коло діячів української і російської культури, які працювали тоді в Петербурзі. Вони високо оцінили малярський талант Т. Шевченка й вирішили викупити його з кріпацтва. Зібрали для цього чималі кошти. Але Енгельгардт вимагав дуже велику на той час суму — 2500 рублів. Зібраних грошей не вистачало. Вихід запропонував славетний художник К. Брюллов. Він намалював портрет поета В.

Жуковського, учителя дітей царя. Картину розіграли в лотерею в імператорській родині, одержавши за неї 1000 рублів.

І ось 22 квітня 1838 р. Тарас Шевченко отримує омріяну волю. Радості Шевченка не було меж. «...Мало не збивши мене з ніг, — згадував про ці дні І. Сошенко, — кидається мені на шию і кричить: «Воля! Воля!». А своєму братові в цей період Тарас написав: «Велике щастя бути вільним чоловіком…».

5. За що поета було заарештовано? Яким був вирок? Протягом грудня 1845 – березня 1847 років у Києві існувало Кирило-Мефодіївське товариство – перша українська таємна політична організація. Тарас Шевченко був її активним членом.

5 квітня 1847 р. за доносом студента Петрова кирило-мефодіївців було заарештовано.

6 квітня 1847 р. Т. Шевченка відправлено з Києва до Петербурга й ув’язнено в казематі III відділу. Слідчі не довели участі Т. Шевченка в діяльності братства, але з-поміж усіх учасників його було покарано найжорстокіше. Головне звинувачення, висунуте проти нього, — написання творів «малоросійською мовою», з якими «могли посіятися й згодом вкоренитися думки про вигадане блаженство часів Гетьманщини, про щастя повернути ці часи й про можливість Україні існувати як окремій державі». Особливо царя обурило висміювання цариці в поемі «Сон».

Поета віддали на 10 років у солдати й направили для відбування покарання в Оренбург із забороною писати й малювати.

6. Яким настроєм сповнений вірш «Думи мої, думи мої…»? Чому?

Вірш «Думи мої, думи мої…» сповнений болісною тугою за своїм рідним краєм — Україною.

У 1847 році поета перевели із Оренбурга в Орську фортецю, де і почалася щоденна солдатська муштра. У його житті наступила смуга тривалої і тяжкої неволі в пустельній окраїні царської Росії. Душевний стан Т. Шевченка в цей період був пригнічений, але, всупереч забороні, він продовжує писати.

shkola.in.ua

7. Які мотиви наявні в цьому творі? Поезію «Думи мої, думи мої…» поет створив у 1847 році далеко від рідної землі, перебуваючи на засланні в Орській фортеці. У творі присутні декілька мотивів: мотив любові до любої серцю, але так далекої України; творчість як єдина втіха для поета-засланця; самотність; життя на чужині. 8. Навіщо автор використав три крапки в середині поезії? Ув'язнений поет гостро переживав розлуку а Україною, не знаючи напевне, чи побачить ще колись рідний край. Самотність, «лиха година» пригнічували Тараса Шевченка. Щоб зберегти себе в часи випробувань, не зневіритись і не піддатися відчаю, Т. Шевченко звернувся до своїх дум-мрій.

Це роздуми про рідний край, з яким ліричний герой веде свою щиру розмову. Поета дуже тривожить, щоб «при лихій годині» в умовах каторжанського приниження не заніміла, не змертвіла його душа.

На мою думку, поруч із образом дум центральним у вірші є образ киргизів. Поет співчуває їм, бо і їх уже грабує Російська імперія. Але ці степовики ще зберегли найцінніше — волю, яку вже відібрали в українців. Поет і поставив три крапки на межі цього протистояння: його земляки, можливо, й ситі, але кріпаки; казахи — «убогі, / Уже голі...», але їхня молитва до Бога летить вільною.

9. Розкрийте символічне значення образів степу, вітру й Дніпра. Дніпро і степ у поезії символізують та втілюють дух козацької вольниці: «Там широко, там весело Од краю до краю… Як та воля, що минулась, Дніпр широкий –море, Степ і степ, ревуть пороги, І могили – гори. Там родилась, гарцювала Козацькая воля…».

Вітер — уособлення чоловічої енергії, але він — юнацької вдачі, може як допомогти, так і нашкодити: «Тихесенько вітер віє...», «Сердитий вітер завива…».

10. Як ви вважаєте, чому ліричний герой називає свої думи дітками?

Вірш «Думи мої, думи мої...» Т. Шевченко написав у 1847 р., перебуваючи в Орській фортеці. Попереду його чекала щоденна солдатська муштра, а навколо безкраї казахські степи... Та самотня душа, що стужилась за рідною землею. Він, мабуть, згадував усе що залишилося у минулому: воля, щирі друзі, успіх, мрії поїхати до Італії на навчання. Одинокий, він просить, щоб ті далекі мрії не залишили його «при лихій годині», щоб прилітали з далекої України розважити тяжку тугу в пустині. А поет зустріне їх, як батько рідних діточок. Адже, ті думи-мрії — єдине та найдорожче, що залишилося у нього на чужині. Цікаво, що і молодий Іван Франко одну із своїх поезій починає словами: «Думи, діти мої…».

11. Розгляньте репродукцію картини К. Устияновича «Шевченко на засланні» (с. 39) і розкажіть, чи можна її використати як ілюстрацію до вірша «Думи мої, думи мої…».

Гадаю, що репродукція картини «Шевченко на засланні» (саму картину Костянтин Устиянович створив у далекому від нас 1872 році) є досить вдалою ілюстрацією до вірша «Думи мої, думи мої…». Як і в поезії, так і на картині центральною є постать поета.

shkola.in.ua

На обличчі Тараса Шевченка глибока задума. Він, мабуть, подумки кличе свої думимрії прилетіти до нього «Із-за Дніпра широкого / У степ погуляти», розвіяти його чорну самоту, допомогти пережити недолю. І хоча у поезії немає розгорнутого опису природи, художник, мабуть, був переконаний, що не весняний степ із зеленню бачив перед собою поет, а темно-жовтий колір небес, байдужі хвилі Аралу, посохле бадилля, кущики трави, часом з колючками, пожовклі стебла будяків, пісок, каміння та могильні плити. І жодної живої душі навколо.

В одному з листів до приятеля Т. Шевченко пише: «І тепер не неволя давить мене в

цій пустелі, самотність — ось мій найлютіший ворог. У цій широкій пустелі мені тісно, а я один».

Сторінка 43-44

1. «Високу тополю» («Ой три шляхи широкії...») посадила Г невістка.

2. Установіть відповідність.

1 «Сестра плаче, йде шукати / Братів на чужину... / А дівчину заручену / Кладуть в

домовину». — В «Ой три шляхи широкії...».

2 «Прилітайте, сизокрилі / Мої голуб’ята, / Із-за Дніпра широкого / У степ погуляти...»

— Г «Думи мої, думи мої...».

3 «В неволі виріс між чужими / І, неоплаканий своїми, / В неволі, плачучи, умру. / І

все з собою заберу...» — Б «Мені однаково, чи буду...».

3. Установіть відповідність.

1 наша — не своя земля — Б «Мені однаково, чи буду... ».

2 хрущі над вишнями — А «Садок вишневий коло хати...».

3 голуб’ята — Г «Думи мої, думи мої...».

4 три ясени — В «Ой три шляхи широкії...».

4. Що таке художній цикл? Які вірші, що ввійшли до циклу «В казематі », ви знаєте?

Художній цикл — це декілька художніх творів одного або декількох авторів, об’єднаних спільною (або ж схожими) темами. Спільність, яка об'єднує ряд творів, виступає, крім теми, також в жанрі, місці та часі дії, персонажах, формі та стилі розповіді.

За неповні два місяці слідства поет написав тринадцять поетичних творів, об’єднаних (крім вірша «Згадайте, братія моя») у цикл «В казематі». У 5 класі ознайомився з поезією «Садок вишневий коло хати» із цього циклу, з поезіями «Мені однаково, чи буду...» та «Ой три шляхи широкії...» — у 8 класі. Самостійно прочитав поезію «В неволі тяжко, хоча й волі…», яка припала до душі. 5. Який, на вашу думку, авторський задум поєднує вірші циклу «В казематі»? На титульній сторінці своєї «Більшої Книжки» Тарас Шевченко дбайливо виписує: «В казематі. Моїм соузникам посвящаю».

На мою думку, саме ця посвята допомагає розкрити авторський задум, який поєднує вірші циклу «В казематі».

Поет-в’язень найгостріше відчуває почуття знемоги та зневіри, яке лягло на душу у в’язниці. Але, не зважаючи на допити, очні ставки, пригнічений душевний стан, почуття глибокого нещастя, усвідомлення того, що сталася катастрофа, найбільше його тривожить недоля товаришів. Саме до них звертається у першій поезії: «Любітеся, брати мої, / Украйну любіте / І за неї, безталанну, / Господа моліте». Це ж прохання звучить і в останніх рядках заключної поезії: «Свою Україну любіть, / Любіть її… Бо время люте, / В остатню тяжкую минуту / За неї господа моліть».

6. Чим лірика як літературний рід відрізняється від епосу й драми? Які ви знаєте види лірики?

shkola.in.ua

Драма — це літературний твір серйозного, але не героїчного змісту, побудований у формі діалогу без авторської мови і призначений для сценічного виконання. Епос — 1. Один із основних родів літератури, у творах якого життя розкривається у формі авторської розповіді чи розповіді одного з персонажів. 2. Сукупність народних героїчних пісень, сказань, поем.

Лірика — рід літератури та мистецтва, в якому в художній формі розкриваються

людські думки, почуття, переживання, настрої, викликані певними подіями чи обставинами життя.

Ліричні твори не мають чітко окресленого сюжету‚ для них характерні віршова форма‚ велика кількість художніх засобів‚ високий рівень емоційності.

Види лірики: пейзажна, філософська, медитативна, громадянська, інтимна.

7. Які види лірики поєднано в кожному з трьох віршів Т. Шевченка, прочитаних на уроках української літератури у 8 класі?

У поезії «Садок вишневий коло хати» поєднано пейзажну та громадянську лірику; «Мені однаково чи буду» — громадянську (медитативну) і філософську; «Ой три шляхи широкії» — філософську та громадянську.

8. Опрацюйте матеріал рубрики «До речі...» про медитацію (с. 41). Доведіть на конкретних прикладах із тексту, що вірш «Мені однаково, чи буду...» медитація.

Я думаю, що кожного читача захоплює цей взірець філософської лірики, ця щира сповідь поета перед своїм народом.

За цими рядками — усе життя поета, що промайнуло перед нами. Тарас Шевченко кожному слову надає такої ваги, такої значущості, що за скупою фразою відкривається масштабна картина: «в неволі виріс між чужими… В неволі, плачучи, умру». Хіба ще потрібні якісь деталі, щоб зрозуміти душевний стан людини, якій випала така доля? Здається, Шевченко сам собі дорікає за те, чого не встиг, не здужав зробити. Він розуміє, що навіть пам’ять про нього можуть знищити:

І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі.

І тоді нікому буде й помолитися за змучену його душу. У кожному слові звучать особиста трагедія, біль і розпука, які нічого не варті порівняно з муками окраденої, змученої Вітчизни: Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую,

збудять...

Ох, не однаково мені. Отже, можна ствердно сказати, що цей ліричний твір — медитація, у якій висловлено роздуми про побачене й пережите самим автором.

9. Як ви розумієте поєднання протилежних за значенням слів (оксиморон) у вірші «Мені однаково, чи буду...» «на нашій не своїй землі»?

У своїй творчості письменники використовують оксиморон як художній прийом нагнітання драматизму ситуації.

Для Т. Шевченка у засланні далека рідна земля була святою, він так щиро її любив!

Своїм внутрішнім, духовним зором долає поет казематні мури й лине в Україну. І розпач пронизує його душу: «на нашій — не своїй землі»! Скільки душевної муки, болю й гіркоти в кількох словах! З одного боку, Україна славна і наша, а з іншого — все-таки, «не своя», бо чужа, захоплена загарбниками. Гадаю, що поєднання цих протилежних за значенням слів відображає вражаюче глибокий трагізм людини, яка так багато зробила для своєї Батьківщини, але нараз відчула, що через певні обставини від її праці може не залишитися й «малого сліду».

shkola.in.ua

10. Який провідний мотив вірша «Ой три шляхи широкії...»? Яким має бути характер мелодії до цього твору?

Провідний мотив вірша «Ой три шляхи широкії...» розпад роду, згасання колись живої української родини; роздум про долю України.

На мою думку, коли ми говоримо про характер музичних творів, то перш за все маємо на увазі той настрій, який вони передають. Дуже умовно можна всю музику розділити на веселу і сумну. Насправді ж вона здатна висловити всі півтони стану душі — від трагізму до бурхливої радості.

У поезії «Ой три шляхи широкії...» відображено традиційну картину розставання

матері, сестри та коханої зі своїми рідними. Три брати від’їжджають у похід. Приречено звучать останні рядки вірша.

Отже і характер мелодії до цього вірша має бути в основному тривожним, а на закінчення навіть драматичним.

11. Доведіть, що вірш «Ой три шляхи широкії...» має фольклорну основу (образи, символи, епітети, мотиви). Скористайтеся матеріалом рубрики «До речі...» про дерева-символи (с. 42–43).

Поезія створена за фольклорними мотивами: віками втрачала ненька Україна своїх синів. Плакали матері, сивіли в самотині дівчата, жебракували попідтинню дітисироти. І себе поет відчуває у засланні одним із тих синів і роздумує над долею України.

Образи-символи: мати садить на пам’ять про синів ясени, сестра — явори, невістка — тополю, дівчина — калину; шляхи заростають тернами, що означає неможливість повернення братів.

Ясени та явори, що їх висадили мати й сестра, символізують чоловічу стать; скромність і пісенну душу Перебування під їх кронам допомагає позбутися душевного тягаря, що виник через буденні негаразди та життєві прикрощі.

Тополя й калина, посаджені дружиною та дівчиною, втілюють жіноче начало. Це символи дівочої краси, а також жіночого й дівочого суму, їхньої самотності. Терен — символ важких життєвих доріг, страждань і мук. Вважають, що він має магічну силу: проколотий терновим кілком упир, чи вурдалака, чи якийсь інший представник нечисті втрачає свою здатність здійснювати зло. Образ шляхів, що поросли тернами, — символ вічної розлуки з батьківщиною. Художній паралелізм — зачин (шляхи — докупи зійшлися, брати — розійшлися).

Епітети: стара матір, нетопленій хаті, дівчина заручена. Сталі епітети: червону калину, шляхи широкії, молоду дівчину, високу тополю.

12. Проведіть мовне дослідження вірша «Мені однаково, чи буду...»: з’ясуйте, які три слова найчастіше повторюються в цьому творі, і поміркуйте, як вони перегукуються з його мотивами.

shkola.in.ua

У поезії «Мені однаково, чи буду...» найчастіше повторюються три самостійні частини мови: форми займенника я — 7 разів; прислівника однаково (не однаково ) — 5 разів; форми іменника Україна — 4 рази. Вони перегукуються з мотивами любові до України як сенсу життя ліричного героя та страху перед жахливим майбутнім України.

Леся Українка

Сторінка 48-49

1. Упродовж життя Леся Українка керувалася правилом

Г щоб не плакать, я сміялась.

2. Пташині пісні («Давня весна») прилинули до ліричної героїні разом із Б вітром.

3. У вірші «Хотіла б я піснею стати...» поєднано філософську лірику з Б пейзажною.

4. Розкажіть цікаві факти із життя Лесі Українки, згадавши про мужність і силу духу поетеси.

У січні 1881 р., на Водохреща, десятирічна Леся пішла на річку подивитися, як святять воду. Так захопилася дійством, що не помічала ні холоду, ні промоченого взуття. У результаті захворіла на страшну, тоді невиліковну й нестерпну хворобу туберкульоз кісток.

Батьки всіляко намагалися врятувати доньку: возили оперувати до Німеччини, лікували на найкращих курортах світу, проте здоров’я поліпшувалося ненадовго. Лесі доводилося місяцями, а то й роками нерухомо лежати в гіпсі. Коли недуга скувала й руку, дівчина втратила змогу грати на улюбленому фортепіано. Це стало для неї тяжким ударом, адже мала особливий хист до музики. Вишивати ж продовжувала навіть після цього, пришпилюючи полотно до пов’язки на руці. Попри все, хвороба не зламала дівчину, тільки загартувала характер.

5. До якого виду лірики належить поезія «Давня весна»?

Вид лірики — пейзажна.

6. Знайдіть приклади персоніфікації у вірші «Давня весна». Чому для зображення приходу весни авторка використовує саме цей художній засіб?

Приклади персоніфікації: «весна промінням грала, сипала квітки»; «летіла хутко», «Все ожило, усе загомоніло , …Співало все, сміялось…», «весна… дарунки всім несе», «весна… дару не придбала», «весна… забула (не забула)», «заглянули від яблуні гілки», «прилинув вітер, заспівав», «прилинули пісні пташині», «гай свій відгук… прислав», «душа не забуде», «весна дала». На мою думку, читач легко помітить, що самотність — основний мотив другої частини цієї поезії. Але раптом — несподіваний подарунок одинокій дівчині від весни-чарівниці. Зелене листя й білі пелюстки яблуні, тихий вітер, щебетання пташок, далекий відгук із гаю завітали до «тісної хатини» хворої. Весна, як турботлива мама, наче відчула її самотність і лагідно огортає своїм теплом і повертає до життя зневірену душу героїні.

7. Чи збігаються барви й динаміка приходу весни, що виникли у вашій уяві під час читання вірша «Давня весна», із зображеним на ілюстрації? П. Балла «Стояла я і слухала весну». 1980р.

shkola.in.ua

Під час читання вірша «Давня весна» у моїй уяві виникли барви, які досить вдало відтворені на репродукції картині П. Балла «Стояла я і слухала весну» (1980 р.). Червоний колір передає відчуття тривоги, загостреного бажання, а синій — ніжного задоволення. Білі кучеряві хмари у весняному небі, розквітлі дерева, освітлена сонячним промінням земля, уся динаміка приходу весни зачаровує красою, дарує надію, примушує забути біль, кличе до повнокровного життя. 8. Доведіть, що мрія є одним із мотивів поезії «Хотіла б я піснею стати...». На мою думку, мрія є одним із основних мотивів цієї поезії. Охоплена радісними емоціями, що їх подарувала весна, лірична героїня понад усе бажає пережити чарівне перетворення на пісню, яке б дозволило подолати хворе тіло й поринути у весняну стихію і «…вільно по світі літати, …аж під яснії зорі / Полинути

співом дзвінким». Її ваблять стихії, їй хочеться вітром літати від ясних зір до глибокого моря. Душу переповнює бажання допомагати людям у горі й радіти з ними у радості.

Ця мрія, що прилетіла на крилах весни, живить її душу, підтримує, змушує щоразу, навіть у майже безнадійній ситуації, боротися за життя.

9. Якщо вірш не має назви, то нею традиційно стає перший рядок. Доберіть свою назву до вірша «Хотіла б я піснею стати…».

Моя душа — крилата пісня.

10. Визначте у вірші «Хотіла б я піснею стати…» слова, що позначають кольори й звуки. Поміркуйте, як вони впливають на настрій цієї поезії. Перемалюйте в зошит таблицю та заповніть її.

Слова у вірші «Хотіла б я піснею стати...», що позначають кольори хвилину ясну, хвилі прозорі, ясніші, яснії зорі; звуки — піснею, вітер розносив луну, співом дзвінким, упасти, лунали, гучніші, море гучне. Зорові образи — зорі, вітер, море, хвилі.

Слухові образи — луна вітру, спів, звук прибою. Ці образи допомагають передати піднесений настрій ліричної героїні, яка бажає стати піснею, що залунала б на весь світ.

11. Якби вам довелося написати музику до вірша Лесі Українки «Давня весна», то якими були б її темп і настрій? Які б музичні інструменти ви використали? У якому місці й чому відбулася б зміна в темпі та настрої пісні? Поезія «Давня весна» вперше була надрукована в циклі віршів «Мелодії» збірки «Думи і мрії». Лірична героїня цього твору пригадує, як колись прихід весни позбавив її почуття самотності, приніс розраду, розбудив мрії. Думаю, що до цієї поезії легко написати вишукану мелодію: на початку темп і настрій веселий, мажорний. Із рядка: «А я лежала хвора й самотна» несподівано його обриває сумовитий мінор; у 4 6 строфах на зміну йому знову приходить і щодалі наростає радісна й життєствердна інтонація.

Змалку захопившись музикою, Леся Українка навчилася грати на фортепіано. «Мені часом здається,— зізнавалася вона,— що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, та тільки біда, що натура утяла мені кепський жарт…».

Тому саме фортепіано я б використав для виконання написаної музики.

12. Складіть невеликий опис (5-7 речень) за репродукцією картини В. Лопати «Жінка» (с. 47), використавши цитату з вірша Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати…».

В описі за репродукцією картини «Жінка» Василя Івановича Лопати, заслуженого художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка (1993), лауреата Міжнародної премії з екслібрису (Англія), можна використати у якості

цитати такі слова: «Хотіла б я піснею стати / У сюю хвилину ясну..».

shkola.in.ua

У центрі картини — постать прекрасної жінки серед розкішної української природи. Вона — українка, на її голові вінок, сплетений із весняних квітів. Жінка зосереджена на своїй мрії. Мабуть, їй хочеться стати піснею, щоб вільно по світу літати, допомагати людям у горі й радіти з ними в радості. Героїню ваблять стихії, їй хочеться вітром літати від ясних зір до глибокого моря. Має вона й свої таємниці, «щастя… таємне», яке засіяє разом із нею ясніше ясної зорі й гучніше, ніж море.

Сторінка 61-62

1. Основною проблемою поеми «Давня казка» є

Б роль митця в суспільстві.

2. «Не поет, хто забуває / Про страшні народні рани...» це слова Г поета.

3. Установіть відповідність.

Частина поеми Зміст

1 І частина — В поет знайомиться з Бертольдом, між ними виникає конфлікт.

2 ІІ частина — А на прохання Бертольда поет складає серенаду для Ізідори.

3 ІІІ частина — Д Бертольд одружується з Ізідорою, а потім захоплює бусурманську столицю.

4 VI частина — Г поета ув'язнюють; Бертольд помирає.

4. Чи справедливий аргумент, на вашу думку, навів поет лицареві, коли під час першої зустрічі пояснював, чому не хоче поступитися дорогою?

На мою думку, поет наводить справедливий аргумент під час першої зустрічі з лицарем. Натхнення для співця — найцінніше саме воно дає йому дар чарувати людей своєю піснею. Він все «чого душа запрагне, створить в одну хвилю». Може на його крилах полинути в надземні світи і завжди почуває себе вільним, бо «ніколи не зламав чужої валі».

5. Як проявилося почуття гідності й гумору поета наприкінці першої зустрічі з лицарем? Проілюструйте свою відповідь рядками з твору. Уже під час першої зустрічі з лицарем поет поводиться гордо і незалежно. Він не схиляється перед його владою, силою, багатством, навіть насміхається над ним. Рядки з твору, у яких проявилося почуття гідності поета: «Я щасливий завжди й вільний… / Сам я вільний і ніколи / Не зламав чужої волі». Рядки з твору, у яких проявилося почуття гумору: «Не турбуйсь за мене, пане, / Маю я багатства стільки, / Що його й на тебе стане!».

6. Чому добрий граф Бертольд став жорстокою та жадібною людиною? Я думаю, що граф Бертольд не був доброю людиною. Вже при першій зустрічі графа з поетом перед нами постає горда, пихата і самовпевнена людина. Здається, не кохає він і чарівну Ізідору — він хоче нею володіти. Ставши графом, Бертольдо «Правий суд чинив у панстві, / До підданих був лагідний». Але так тривало зовсім не довго. Такі бажані влада й багатство не приносять лицареві щастя, навпаки, вони руйнують його душу, перетворюючи володаря на жорстокого тирана: «Люди мучились, як в пеклі, / Пан втішався, як у раю».

shkola.in.ua

7. Бертольд не раз хотів віддячити поетові. Чи можна вважати графа невдячною людиною? Обґрунтуйте свою відповідь. Думаю, що граф Бертольдо був дуже невдячною і пихатою людиною. Співець складає серенаду, яка й дозволяє лицареві завоювати серце неприступної дівчини. На радощах Бертольдо влаштовує бучне весілля, та забуває запросити поета: «Звісно, клопоту багато / Завжди пану молодому. / Хто ж би міг ще пам’ятати / Про якогось там сірому?»

Минає час. Загін під керівництвом лицаря довго не може захопити ворожої столиці. Військо потерпає від голоду, солдати вимагають повернення додому. У вирішальний момент співці піснею відновлюють бойовий дух війська — солдати знову готові до бою. Вороже місто вдається захопити. У захваті Бертольдо дякує співцям, та чує від них, що віддячувати слід тому, хто склав цю пісню. Лицар присягається, що довіку

буде вдячний поетові: «…Срібла, золота насиплю / Я співцеві дорогому!..». Але і ця обіцянка залишилася не виконаною.

8. Прокоментуйте подані слова поета.

Золотих не хочу лаврів, // З ними щастя не здобуду. // Як я ними увінчаюсь, // То поетом вже не буду.

Ці слова — це відповідь поета на обіцянку графа подарувати йому «…в замку гарну хату», зробити «…співцем своїм придворним».

Я думаю, що сенс свого життя поет вбачав у складанні пісень, для яких «нема на світі ні застави, ні границі». За свої пісні поет не чекав ніякої нагороди. Головне для співця — бути вільним та поважати волю інших, стояти на сторожі у скривдженого та пригнобленого народу, а не приймати «лихую славу» із рук графа.

9. Як ви розумієте слова поета: «Та й в темниці буду вільний»?

Так відповідає поет графу Бертольдо, який загрожує йому в'язницею. Співець має вільні «думи-чарівниці», які не можна закути в кайдани чи сховати за тюремними дверима. Вільна і правдива поетова пісня не знає кордонів, вона летить світом «..наче тая вільна птиця». Коли ж народ почує, навіть у темниці пісня поета, перемагаючи гіркий жаль і тяжку тугу, звучить вільно, сила поетичного слова стане набагато потужнішою.

10. Чому Леся Українка назвала свій твір казкою? Чи є в ньому щось фантастичне, справді казкове?

«Давня казка» — ліро-епічна поема, якій авторка надала окремих рис казкового твору. Приміром, вона використала доречну в казці сталу словесну формулу «десь, колись, в якійсь країні…». Твір також має невеликий вступ із заохочувальним запитанням до уявних слухачів: «Може б, хто послухав казки?». Залучення цих та деяких інших казкових елементів посилює художню умовність історії про поета й лицаря: «Бо у казці, та ще в віршах, / Все можливо, добрі люде».

11. Доберіть до кожної частини «Давньої казки» заголовок і запишіть у зошит.

1 Зустріч лицаря та поета на лісовій стежині.

2 Серенада для чарівної Ізідори.

3 Пісня поета кличе воїнів до звитяги.

4 Боротьба графа Бертольдо з поетом — вільним сином свого народу.

Володимир Сосюра Сторінка 66-67

1. Прізвище В. Сосюри із французької українською переінакшив («Третя Рота») В козацький писар.

2. Твір В. Сосюри «Любіть Україну!» Б ліричний.

3. Установіть відповідність (вірш «Любіть Україну!»).

Образ Ознака

1 мова — Г солов’їна.

2 Україна — Д вишнева.

3 краса А жива і нова

4 година — Б щаслива.

4. Розкажіть цікавий епізод

В. Сосюри. Мені найбільше

такий епізод із життя В. Сосюри: коли Росія напала на

Володимир став добровольцем гайдамацького Коша

shkola.in.ua

із життя

запам’ятався

Українську Народну Республіку,

Слобідської України.

Хоробро воював — і шаблею, і пером. Його сповнені бойовим духом вірші друкували в армійській газеті «Український козак». Першу поетичну збірку юного вояка «Пісні крові» видав 1919 р. своїм коштом його командир — отаман О. Волох. Кілька разів поранений В. Сосюра потрапляв у полон. Двічі — спочатку денікінці, а потім більшовики — присуджували його до розстрілу. Перший раз куля пройшла повз серце, а вдруге допоміг талант: юнак перед смертю попросив конвоїрів послухати його поезію. Червоноармійців, таких же молодих хлопців, настільки зворушили вірші про кохання, що вони змилувалися над смертником. 5. Які ви знаєте види лірики? До якого виду лірики належить вірш «Любіть Україну!»?

Існують такі види лірики: філософська, інтимна (любовна), громадянська

(патріотична), пейзажна, релігійна.

Поезія «Любіть Україну!» належить до громадянської (патріотичної) лірики.

6. Поясніть значення слів (або з’ясуйте за словником) купина, діброва, батареї, канонади, мундири, багнети, пурпуровий. Купина — горбик на лузі чи болоті, порослий травою або мохом; багаторічна рослина родини лілійних із схиленими квітками та довгим кореневищем. У біблійній міфології — терновий кущ, який горить і якимось чудом не згоряє; у церковному вжитку — назва ікони із зображенням Богородиці, яка ніби рятує від пожежі. Діброва — листяний ліс на родючих ґрунтах, у якому переважає дуб. Батареї — 1. Артилерійський підрозділ, що має в своєму складі кілька гармат. 2. ел. Кілька гальванічних елементів або акумуляторів, з’єднаних між собою. 3. Обладнання з кількох з’єднаних між собою однакових частин. Канонади (канонада) — Часте стріляння з багатьох гармат. Мундири (мундир) — 1. Парадний або буденний одяг певної форми. 2. перен. Про організацію, посаду тощо, честь якої хто-небудь захищає. Багнети (багнет) — 1. Колюча зброя, яку звичайно насаджують на кінець дула рушниці; штик. 2. перен. Один боєць-піхотинець (при вказуванні на кількість бійців). Пурпуровий — який має колір пурпуру; темно-червоний або яскраво-червоний з фіолетовим відтінком; багряний.

7. Знайдіть у вірші «Любіть Україну!» слова-символи й запишіть їх у зошит. Слова-символи: Дніпро, вишневий сад, кривенькі тини, неопалима купина, верби, зорі, стежки й діброви, солов’їна мова — символи України.

8. Розкажіть про історію написання вірша «Любіть Україну!».

Вірш Любіть Україну поет написав у 1944 році та вперше був опублікований у газеті «Київська правда» та «Літературній газеті». Поет присвятив його приятелю – декану філологічного факультету Київського

університету Юрію Кобилецькому.

shkola.in.ua

«Повний щастя перемоги і радості повороту на Україну, я 1944 року написав вірш «Любіть Україну!», який студенти просили по кілька разів читати їм на літвечорах», –зазначив Сосюра.

2 липня 1951 року радянська газета «Правда»

засудила вірш українського поета Володимира Сосюри «Любіть Україну!», який з’явився в журналі «Звезда» в перекладі російського поета Олександра Прокоф’єва.

10 липня 1951 р. газета «Радянська Україна»

надрукувала статтю українського радянського поета Андрія Малишка «За ідейну чистоту літератури проти

націоналістичних рецидивів», у якій засудила вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну». Після цього вірш був заборонений для друку. Під тиском брутальної критики поет переробив вірш. Зокрема, у 3-й строфі замінив рядки «Без неї — ніщо ми, як порох і дим, розвіяний

полі вітрами» на інші: «Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками».

У 4-й строфі замість «Для нас вона в світі єдина, одна, як очі її ніжно-карі» з’явилося «Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі».

У 5-й строфі рядок «У квітці, в пташині, в кривеньких тинах» перероблено на «У квітці, в пташині, в електровогнях».

9. Чи справедливим, на вашу думку, є повернення до шкільних підручників першого варіанта цієї поезії?

Вірш «Любіть Україну!» написаний ще 1944 року. Це був один з віршів, якими

відкривалася збірка поезій В. Сосюри «Щоб сади шуміли», за яку поета в 1948 році на честь його п’ятдесятиріччя нагородили орденом Леніна і сталінською премією І ступеня.

Але поета звинуватили в тому, що він «…оспівує якусь одвічну Україну... поза часом, поза епохою... без сталінських п’ятирічок, без колгоспного ладу...». Критики зробили висновок: «...під такою творчістю підпишеться будь-який недруг українського народу з націоналістичного табору, скажімо, Петлюра, Бандера...». Заборону на публікацію вірша «Любіть Україну» зняли 1958 року. Вірш «Любіть Україну!» став хрестоматійним, проте тривалий час друкується не за першою публікацією 1944 р., а за «причесаною» радянською цензурою. Порівняймо, наприклад, різні варіанти п’ятої строфи: донедавна її текст звучав так: вона, тобто Україна, «…у квітці, в пташині, в електровогнях…», натомість у В. Сосюри: «…у квітці й пташині, в кривеньких тинах…». Здавалося б, зміна лише кількох слів, але вона спотворювала пафос твору, думку поета, його справжні почуття до України. Тому є справедливим повернення до шкільних підручників першого варіанта цієї поезії. Адже у ньому поет висловлює свою синівську любов до хліборобського краю, не завжди щасливого, але свого, рідного, єдиного, наділеного щедрою долею і Божою

ласкою.

Сьогодні ми глибше, ніж будь-коли, можемо зрозуміти значення цього вірша і феномен самого В. Сосюри. Це була вершина громадської лірики, гімн Україні.

10. Визначте основну думку вірша «Любіть Україну!».

Основна думка: автор закликає любити, оберігати, возвеличувати рідну Батьківщину, яку порівнює з біблійною «неопалимою купиною» — символом безсмертя.

shkola.in.ua

11. Проведіть мовне дослідження вірша «Любіть Україну!» за поданим планом. а) Визначте однорідні члени речення у творі; Однорідні члени речення у творі: як сонце, як вітер, і трави, і води; в годину, в мить; у сні й наяву; красу і мову, живу і нову; єдина, одна; у зірках, у вербах, в ударі, у квітці й пташині, в тинах, у пісні, у думі, в усмішці, в очах, в шумі; серцем і ділами; у стежках, у дібровах, у зойках, у хвилях, у хмарах, в огні, в багнетах; і світлих, і щирих; сміх і сльози, і все; у труді, у коханні, в бою, в час. б) поміркуйте, чому їх так багато саме в цьому вірші; Я думаю, що за допомогою великої кількості однорідних членів речення автор показує, що Україна — це не лише територія, це безмежний духовний світ, що жив, живе і буде жити в часі й просторі вічно. в) з’ясуйте, яку роль відіграють однорідні члени речення в поетичних рядках;

У поезії «Любіть Україну!» однорідні члени речення викликають численні асоціації в читачів, забуті враження, у деяких випадках утворюють градацію.

г) сформулюйте висновок і запишіть його в зошит.

Висновок: у даній поезії однорідні члени речення мають особливе навантаження. Вони сприяють виразності, сильніше впливають на розум та емоції читача, додають

ритмічності чи навіть музикальності поетичному тексту. 12. Випишіть із вірша «Любіть Україну!» слова, що позначають колір (або кольорові предмети), і зафарбуйте їх. Як співвідноситься кольорова палітра з настроєм вірша?

Слова, що позначають колір (або кольорові предмети): сонце, трави, води, вишневу, дим, очі, ніжно-карі, зірках, квітці, стягів, багряному, купина, дібровах, у хвилях Дніпра, хмарах пурпурових, зелених мундирах, небо голубе.

Вірш «Любіть Україну!» було надруковано в червні 1944 р. в газеті «Київська правда».

У цей

час завершувалося визволення українських земель від німецьких загарбників. Поет повернувся на Батьківщину й побачив, яких руйнувань зазнала Україна. Він знав про мільйонні втрати українського народу. Тому і кольорова палітра досить влучно співвідноситься з настроєм вірша — вираженням любові до рідного краю, співчуття до страждань українців.

Сторінка 69-70

1. У першій строфі вірша «Васильки» наявний художній засіб Г художній паралелізм.

2. Установіть відповідність. Назва твору Уривок

1 «Осінь» — Г «Скрізь якась покора в тишині розлита, і берізка біла мерзне під вікном».

2 «Васильки» — А «Так же буде поле, як тепер, синіти, / і хмарки летіти в невідомий час...».

3 «Любіть Україну!» — В «Без неї — ніщо ми, як порох і дим, / Розвіяний в полі вітрами...».

3. Установіть відповідність.

Назва твору Художній образ

1 «Осінь» — Б баский кінь.

2 «Васильки» — А рідні очі.

3 «Любіть Україну!» — Г пурпурові хмари.

shkola.in.ua

4. Доведіть, що вірш «Васильки» є зразком інтимної лірики. У цій поезії автор підносить кохання як почуття, яке робить людину щасливою: «…і синіє щастя у душі моїй». Адже, очі коханої зоріють поетові на гірких і радісних дорогах життя, її серце б’ється в унісон із його серцем, а життя без неї втрачає сенс. Перед нами постає сповнена емоцій щаслива людина, яка відмовляється вірити в те, що колись настане день і її кохання помре, не залишивши по собі жодного сліду на цій землі. Тому вірш «Васильки» — це зразком інтимної лірики, у якому наявні й елементи пейзажу. У таких випадках кажуть, що це інтимна лірика з елементами пейзажної. 5. Елементи якого виду лірики також властиві поезії «Васильки»? Проілюструйте свою думку уривком із цього твору

Поезії «Васильки» властиві елементами пейзажної лірики: «Васильки у полі, васильки у полі…», «…і гаї синіють ген на видноколі», «Так же буде поле, як тепер, синіти, / і хмарки летіти в невідомий час...».

6. Чи перегукується вірш «Васильки» з легендою про волошку? Чим саме?

Вірш «Васильки» частково перегукується з легендою про волошку, а саме мотивом метаморфози, чарівним перетворенням людини на квітку («…може, васильками станем — я і ти»).

У фольклорі васильки, або волошки, символізують душевну красу й чистоту. Цей образ допомагає авторові розкрити тему кохання в піднесеній тональності, поєднати її з роздумами про вічність справжнього почуття.

7. Що навчає цінувати вірш «Васильки»? На мою думку, вірш «Васильки» навчає цінувати кохання, як почуття, яке робить людину щасливою.

8. Які слова у вірші «Осінь» навіюють сумний настрій? Слова у вірші «Осінь», що навіюють сумний настрій: облітають квіти, пелюстки печальні, по садах пустинних, в далечінь холодну, в’яне все навколо, покора, берізка мерзне.

9. Випишіть у зошит усі епітети з вірша «Осінь». Які з них вам найбільше сподобалися? Чим саме? Епітети з вірша «Осінь»: пелюстки печальні, синій тишині, садах пустинних, осінь жовтокоса, баскім коні, далечінь холодну, синьоока осінь, золоті копита, чорного коня, берізка гола. Мені найбільше сподобалися епітети, за допомогою яких створюється прекрасний зоровий образ: жовтокоса й синьоока вершниця на чорному коні, під золотими копитами якого, немов у казці, змінюється все довкола. 10. Знайдіть приклади персоніфікацій у вірші «Осінь». Яку роль вони відіграють у цьому творі? Повністю чи частково відповідає пейзаж, зображений на фото, тому, який створив у поезії «Осінь» В. Сосюра? Якщо ні, то які, на вашу думку, є відмінності?

shkola.in.ua

Персоніфікація: «обриває вітер пелюстки», «їде осінь», «вітер пелюстки розкида», «берізка мерзне». На мою думку, за допомогою персоніфікації образів природи (вітер, осінь, берізка) автор передає свій душевний стан автора. Якщо перші дві строфи, багаті на поетичні образи, звучать урочисто, то остання строфа виражає смуток і приреченість. Образ самотньої білокорої берізки під вікном підсилює пригнічений настрій твору. Може, автор переживає такі само емоції, як його ліричний герой? Чи тільки про природу він думав, коли описував, коли «В’яне все навколо, де пройдуть копита, золоті копита чорного коня»? Репродукція картини Ю. Клапоуха «Осінь» лише частково відповідає пейзажу і настрою, який створив у поезії «Осінь» В. Сосюра, яку він написав у 1938 р. У ці роки він, як ми знаємо з біографії, пережив душевну драму, що позначилась на його подальшому житті. На фото на фоні чистого, синього та прозорого неба березовий гай повний світла й яскравості. Яскраві фарби передають враження теплої ранньої осені. У поезії вона на баскім чорнім коні і «В’яне все навколо, де пройдуть копита,/ золоті копита чорного коня».

12. Якби вам довелося покласти на музику слова вірша «Васильки», то якою б вона була за настроєм і темпом? Які музичні інструменти довелося б використати?

У своїх спогадах В. Сосюра оживив епізод створення поезії так: «... Добре пам’ятаю свій настрій в той вечір, коли з’явився цей вірш. Щоб точно його висловити, треба було б сказати: «Васильки» я написав разом з Марією».

Коли б мені довелося покласти на музику слова вірша «Васильки», то вона була б за

настроєм романтична, адже саме так можна найкраще передати почуття радості

закоханої людини.

Є така назва музичного темпу — vivace (швидко, жваво). Саме його я б використав

створеній музиці.

Думаю, що це було б сольне виконання на гітарі.

Володимир Підпалий

Сторінка 73-74

1. Вірш «Зимовий етюд» належить до В лірики.

2. У вірші «Зимовий етюд» «...заслухалась і не спить...» В Україна.

3. Установіть відповідність.

1 епітет — Д «Треба в житті любити гаряче і багато: сонце, дощі зернисті...».

2 інверсія — Г «Може, не зможу батьком — стану їм старшим братом...».

3 порівняння — В «Вечір, мов казка, над Україною казка, як вечір...».

4 персоніфікація — Б «Там, за тополями, за огорожами, де місто тікає на ніч в степи...».

4. Яким ви побачили В. Підпалого, коли прочитали короткі відомості про його дитинство? У свої спогадах «В моїм житті днедавнім» (Автобіографічні свідчення) поет писав: «Горя у дитинстві мав досить».

І все ж він із любов’ю згадує маму, яка любила працювати, кохалася у квітах, знала багато казок і приповідок, шанувала загадки й уміла знаходити до них ключ; батька, працівника залізниці. Він любив сади і бджільництво, гарно співав (мав прекрасний тенор), у 1943 році загинув під Києвом. Володі на все життя запам’яталося, як його, чотирирічного, батько вперше посадив на коня. Хлопець мав чутливе серце: не міг спати ночами, коли надивився на наших солдатів, особливо молоденьких, які у 1943 році звільняли село від фашистів. А Володі тоді було лише сім років. Виростав здібним, жвавим, але і впертим (історія з уколами та наганом!). Утікав із ясел, залазив у рижій, що ріс при дорозі, і, слухаючи цвіркунів, засинав, аж поки не гнали з поля корів і не будили його. Рано навчився читати і часто читав мамі «Кобзаря». Уже в четвертому класі писав вірші, і мав їх декілька зошитів.

shkola.in.ua

5. Прочитайте ті рядки вірша «...Бачиш: між трав зелених...», які вас найбільше зворушили. Мене найбільше зворушили такі рядки вірша: Треба в житті любити / гаряче і багато: / сонце, / дощі зернисті, / дороги в пилу, траву! 6. Серед художніх образів трави зелені, сонце, дощі зернисті виокремлюється образ дороги в пилу. Невже й запилену дорогу треба любити? Що символізує цей образ?

із поезій В. Підпалий пише: «Я полюбив усе, що суще: // і хмиз, і ліс, і хвилі плин, // і звірів таємниці в пущі, // і комашнину, і полин... 7. Чого навчає вірш В. Підпалого «...Бачиш: між трав зелених...»?

Я думаю, що поезія Підпалого «...Бачиш: між трав зелених...» навчає не бути байдужим, відчувати і розуміти єдність людини та всього живого, роду й народу, шукати гармонію й красу в, здавалося б, найдрібніших і найнепомітніших виявах життя, любити «сонце, дощі зернисті, дороги в пилу, траву».

8. До якого виду лірики належить вірш «Зимовий етюд»? Аргументуйте свою думку.

На мою думку, поезія «Зимовий етюд» належить до пейзажної лірики. У творі переживання та відчуття ліричного героя виникають від споглядання краси зимового вечора. Він просто зачарований звичайним природнім явищем і сприймає його як щось виняткове й небуденне. Душу переповнює радісне піднесення, навіяне красою рідної України. Воно образно виражається у грі слів: «вечір, мов казка» і «казка, як вечір».

9. Опрацювавши в рубриці «Зауважте!» визначення терміна «етюд», доведіть, що вірш «Зимовий етюд» належить до цього жанру. Поезія «Зимовий етюд» невелика за обсягом: 13 рядків, більшість яких містять двоєтроє слів; текст не має сюжету; відчувається, що почуття ліричного героя народилися

від споглядання краси рідного краю: «Вечір, мов казка, над Україною // казка, як вечір, //аж синьо в очах».

Отже, за жанром цей твір — етюд (з фр. вправи, вивчення).

10. Визначте мотиви вірша «Зимовий етюд».

Провідний мотив поезії — поет стверджує, що навіть холодний зимовий вечір може бути прекрасним і романтичним, якщо серце здатне любити і відчувати красу рідної природи.

11. Чи згодні ви з твердженням ліричного героя («...Бачиш: між трав зелених...»), що бути байдужими — це гріх? Аргументуйте свою думку.

Я повністю згоден із твердженням ліричного героя цього твору, що бути байдужими — це гріх. Зрозуміло, що легше пройти мимо і не врятувати беззахисне пташеня від яструбарозбійника, не допомогти кволій людині, не втішити у біді, залишатися «маленьким і сірим». Але якщо людина має чутливе і любляче серце, вона ніколи цього не зробить. Тож не дарма говорять: «Бійся байдужих — вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існує на землі зрада і вбивство!».

shkola.in.ua

12. Словесно намалюйте пейзаж, який ви побачили в «Зимовому етюді». Тихий зимовий вечір. Удень, мабуть, випав туман, а під вечір прихватило морозцем. Тополі, огорожі, дорога до міста, що «тікає на ніч в степи» — усе вкрите легкою памороззю. У місячному світлі вона грає різнобарвними самоцвітами, тому вечір здається казкою. Але в цій запорошеній тиші відчувається якась тривога, настороженість, і «…вся Україна заслухалась — і не спить...».

Василь Голобородько Сторінка 78 1. Ліричний герой вірша «Теплі слова» закликає: «Співаймо пісні про кохання, / щоб не вмерло слово...» А Дунай.

2 .Установіть відповідність.

Назва твору Уривок

1 «Наша мова» — Б «...тож хай знають вороги якими словами на самоті мовчимо».

2 «Теплі слова» — А «...гуляймо весілля своїм дітям, щоб не вмерло слово “коровай”...»

3 «З дитинства: дощ» — Г «...а хто прийде додому у хату, наповнену теплом, як гніздо».

3. Установіть відповідність. Художній засіб Приклад

1 епітет — В «Я уплетений весь до нитки у зелене волосся дощу...».

2 анафора — Б «...хто набігається, хто нахитається, хто насидиться на горі...».

3 порівняння — А «...а хто прийде додому у хату, наповнену теплом, як гніздо».

4. Розкажіть, що ви знаєте про дитинство В. Голобородька.

Дитинство В. Голобородько випало на найтяжчі післявоєнні роки (майбутній поет народився 7 квітня 1945 р. в с. Адріанополі Луганської області за місяць до закінчення Другої світової війни — найжорстокішої в історії людства).

Тоді цей край був ще україномовним, у селі зберігали давні традиції й обряди — святкування Різдва й Великодня, весілля з боярами та дружками, дівочі пісні ввечері на вигоні.

У спогадах «Посівальником через усе життя» поет розповідає, що йому запам’яталося, як односельці перебудовували старі хати на нові: «…У наших дитячих душах радісно співало відчуття святкового настрою дорослих, їхня спільна праця, безкорислива, але щедра, тяжка, але радісна».

А ще малому, «у віці посівальника», найбільше подобалося ходити зимовим ранком посівати чи колядувати до сусідів. Радісні почуття, які пробуджувалися у його душі під час виконання цього дійства, він запам’ятав на все життя: «З радісним відчуттям виходив я з хати, обдарований кількома монетами грошей і жменькою цукерок із бубликом, бо я порадував сусідів: і тітку, і дядька, і дітей їхніх». 5. Чому волосся дощу холодне, проте всім тепло у вірші «З дитинства: дощ»? Ця поезія — спогад ліричного героя про літній дощ, під який він потрапив у дитинстві, пасучи корів, потрапив під теплу літню зливу. Хлопець здивований: цей дощ особливий — із зеленим волоссям, у яке вплетене все довкола: сам герой, дорога, хата, річка, череда корів. І хоча дощ холодний, але нікого не лякає, а, навпаки, радує, адже він умиває, освіжає все навколо: пастушка, дорогу, хату, птаха, одиноке дерево, річку. Але літній дощ швидко закінчиться, і всім буде добре і радісно: корови напасуться, пастушки набігаються, діти нагойдаються на гойдалках, а під вечір усіх зустріне затишна оселя. 6. Що, на вашу думку, найдорожче ліричному героєві з переліченого в останній строфі вірша «З дитинства: дощ»?

shkola.in.ua

На мою думку, найдорожче ліричному героєві з переліченого в останній строфі вірша «З дитинства: дощ» — це рідна хата, яка наповнену теплом, як гніздо.

7. Чому загальні назви пісня та літопис написано з великої букви (вірш «Наша мова»)?

На мою думку, саме з пошани до цих культурних явищ поет і пише ці слова з великої літери.

Він стверджує, що саме рідна мова зберігає й відтворює духовну неповторність нашого народу, надає кожному з нас усвідомлення спільної історичної долі. Немов у

велику родину, українці «вплетені» своєю мовою до втаємниченого кола, у якому кожне слово «проспіване» й записане в духовному Літописі. І в товаристві, і на самоті це слово завжди залишається з нами як життєдайна сила, без якої люди стають слабкими та вразливими перед будь-якими загрозами. 8. Згадайте, що таке контраст як художній прийом. Які рядки обох частин вірша «Наша мова» протиставлено? З якою метою автор використав цей прийом? Прокоментуйте зв'язок між словами пісні про кохання Дунай, весілля

коровай, казки Змій у вірші «Теплі слова».

Контрастом (фр. contraste — протилежність) називається протиставлення в

літературному творі. Використання контрасту різноманітне — контраст може бути між образами і словами, між персонажами і композиційними елементами. Головним

призначенням такого виразного прийому, як контрасту, є спосіб надати емоційний вплив на читача.

У поезії «Наша мова» В. Голобородька використано контраст у рядках «…пісенними словами з побратимами у товаристві розмовляємо» і «…хай знають вороги якими словами на самоті мовчимо».

Використовуючи цей художній прийом, автор підкреслює, що побратимом для нього є кожен, хто любить українську пісня - бездонну душу рідного народу. А всі, хто її зневажає і паплюжить, вороги.

Для автора кожне слово української пісні чи казки дороге, тепле, найрідніше. Тому поет закликає співати пісні рідного народу, пам’ятати і розповідати дітям його казки, щоб не згубився у віках цей генетичний код нашої нації, щоб наповнювався «цей холодний Всесвіт теплими словами нашої мови, які народжуються разом із диханням». 9. Яким ви побачили ліричного героя віршів В. Голобородька? Опишіть його. Ліричний герой поезій В. Голобородька постає переді мною наївною дитиною, світ якої заселений дивними істотами; у цьому світі оживають образи народних казок, легенд, обрядів, а явища природи й навіть речі мають душу, відчувають, мислять, поводяться, як допитливі й пустотливі діти. А ще ліричний герой — справжній патріот, який любить Україну, живе, дихає нею, розгадує магію прадавніх українських слів. 10. Уважно розгляньте репродукцію картини В. Потапова «Червень» (с. 76). Якій частині вірша вона більше відповідає першій чи другій? Словесно домалюйте пейзаж так, щоб він більше відповідав поезії В. Голобородька.

Репродукція картини В. Потапова «Червень» більше відповідає першій частині поезії «З дитинства: дощ», але вона не передає дитячої радості ліричного героя, який колись у дитинстві, пасучи корів, потрапив під теплу літню зливу.

shkola.in.ua

Щоб пейзаж більше відповідав поезії В. Голобородька, я домалював би дорогу за одиноким деревом, на задньому плані — хату, що зеленим птахом примостилася на горі, череду корів, що зібралися біля водопою, густі кола від дощових крапель на поверхні річки. І, звичайно, ж хлопчика, якого обплело «зелене волосся дощу», але обличчя якого сповнене радості.

12. Напишіть мінітвір (5-7 речень), який розпочинається словами: «Поезії Василя Голобородька незвичайні тим, що...» Розкажіть про особливості лексики, будови вірша, фольклорні джерела, символи та лаконізм. Поезії Василя Голобородька незвичайні тим, що у них ніби оживає світ прадавніх уявлень про природу; світ довірливої дитини, заселений дивними істотами, наповнений чарівними звуками, й кольорами, й пригодами.

Ці твори чимось нагадують давні замовляння, що наділяють слово магічним змістом. Твори написані верлібром, тому не мають поділу на строфи. Така структура запозичена автором із народної поезії, особливо з обрядових примовлянь. Як і в замовляннях, у верлібрі важливу роль у створенні ритміки відіграє інтонація, що визначає неповторну поетичну «мелодію».

Лексика творів — це теплі слова нашої мови, що звучать у холодному Всесвіті. Слова Україна, Дунай, коровай, Змій, слово, мова, народна пісня у творах поета звучать символічно. Назва річки Дунай нагадує комусь зворушливу сцену прощання з відомої пісні «Їхав козак за Дунай». Слово «коровай» збуджує в уяві образи золотої ниви, весільного обряду, а «Змій» навіює спогади про почуті в затишку рідної оселі казки. А

слово хата для поета — це дивосвіт, досконала модель світу.

Василь Герасим’юк Сторінка 80-81

1. Що ви знаєте про аркан як танець? Що він символізує?

Аркан — це древній, магічний танець опришків, у якому чоловіки з бартками (топірцями) в руках, стають один біля одного, обіймаючись руками і роблячи довгий ланцюг. У процесі виконання танцю єднаються в коло, розходячись і звиваючись. Певною мірою це було посвячення юнака, двадцятирічного, у чоловіки. Танець швидкий, з наростаючим темпом. «Зчеплені руки», «чоловіче коло» у поезії — це символ чоловічої дружби та згуртованості. 2. До кого звертається ліричний герой вірша «Чоловічий танець»? Що він говорить адресатові?

Прочитавши поезію «Чоловічий танець», можна впевнено сказати, що ліричний герой В. Герасим’юка — справжній чоловік, який відчув, «як тяжко рветься на цій землі древнє чоловіче коло». Він лицар, національно свідома особистість і звертається до юнака, щоб той був готовий стати у коло побратимів і також відчути «як тяжко зчеплені чоловічі руки» у вирі життя.

3. Як ви розумієте слова про готовність до давнього танцю «з хрестом за плечима» і «з двома розбійниками»?

У кінці поезії Василь Герасим’юк вводить образ Христа, якого розіп’яли на хресті між двома розбійниками, помістивши зверху надпис: «Цар Іудейський».

На мою думку, слова про готовність до давнього танцю «з хрестом за плечима» і «з двома розбійниками» означають чоловічу готовність до самопожертви, страждання заради ближніх. Звичайно, це надзвичайно важко, але варто спробувати «хоч раз»

відчути всі випробування життя, щоб «не випасти із цього грішного світу…».

shkola.in.ua

4. Згадайте, що таке вільний вірш. Доведіть, що поезія «Чоловічий танець» написана вільним віршем. Верлібр (фр. vers libre — «вільний вірш»), або вільний вірш, — це поетичний твір, що не має строфічної будови, рими, поетичного розміру, а ритм у ньому досягається лише наспівною інтонацією. Прочитавши поезію «Чоловічий танець», легко помітити, що у ній відсутній поділ на строфи, немає рими («Щоб не випасти із цього грішного // світу, // хоч раз // змішай із ближніми // піт і кров.»), тобто співзвучного закінчення у віршових рядках. У цьому

творі важко визначити віршовий розмір, рядки не рівноскладові. Ритм виникає із

особливості самого звернення-настанови ліричного героя до юнака.

5. Який провідний мотив вірша В. Герасим’юка «Чоловічий танець»?

Провідний мотив вірша В. Герасим’юка «Чоловічий танець»: бути дорослим

чоловіком — це постійно відчути вагу обов’язків та відповідальності у житті, не забувати про побратимів, цінувати дружбу, пам’ятати історію роду. 6. Чи можна вірш «Чоловічий танець» назвати екзотичним? Якщо так, то чому? Слово екзотичний означає незвичайний, дивовижний, надто мальовничий для даної місцевості, даного середовища, не властивий їм. У переносному значенні той, що вражає своєю дивовижністю, химерністю; який належить до чужої, незвичної культури.

Тому я не думаю, що вірш «Чоловічий танець» можна назвати екзотичним. Можливо, він буде екзотичним для читачів із певних регіонів України.

Іван Малкович

Сторінка 83-84

1. Балада «Із янголом на плечі» приклад лірики В філософської.

2. Вірш «З нічних молитов» написаний у формі В молитви.

3. Прочитайте рядки. Віє вітер вировий, виє Ірод моровий.... В уривку наявні В пароніми.

4. Що символізує янгол? Яким ви побачили янгола в баладі І. Малковича «Із янголом на плечі»?

Ангел або янгол (з грецької — вісник) — символ світла, доброго, духовного, піднесеного; символ вісника долі, Божої волі. Мені відомо, що за християнськими віруваннями, ангели — безтілесні надприродні істоти, духи, створені Богом. Навіть на самоті людина не самотня — поряд із нею завжди перебуває її незримий супутник і заступник. Тому, звичайно, важко уявити янгола як реальну істоту. Але у цьому творі автор створив цей образ, який уявляється мені як вірний і щирий помічник людини, хоча і безтілесний.

5. Що символізує свіча в цьому творі? На мою думку, у цьому творі свіча — символ надії, любові, віри, духовного зв’язку людини з вищими ідеалами; молитви віруючої людини.

6. Яким стає звуковий малюнок через повторення звуків [в] і [р] у реченні «Віє вітер вировий, виє Ірод моровий...»?

Через повторення звуків [в] і [р] (алітерація) у реченні «Віє вітер вировий, виє Ірод моровий...» автор передає шум і свист шаленого вітру, що несе горе та біду людям, як і виття лютого царя Ірода, який убив навіть власну дружину і двох синів.

shkola.in.ua

Недарма у народі Іродом називають дуже жорстоку, люту людину. Алітерація – повторення однакових або близьких приголосних звуків у віршових або прозових рядках для надання творам більшої виразності, емоційної поглибленості твору.

7. Який провідний мотив балади «Із янголом на плечі»? Провідний мотив — людина повинна пройти крізь усі життєві випробування зі світлом у душі.

8. Що символізують образи стебельця та кубельця у вірші «З нічних молитов»?

На мою думку, образ стебельця у словосполученні «літа стебельце» символізує

душевне тепло і світло; образ кубельця («звити кубельце») — знайти прихисток у житті, зустріти дорогу серцю людину.

9. Як ви розумієте вислів: «Вірш “З нічних молитов” за своїм ідейним спрямуванням християнський»?

На мою думку, цей вислів розкриває ідею поезії Івана Малковича «З нічних молитов»: у щоденних турботах кожна людина повинна турбуватися про свого янгола-охоронця, тобто вірити в добро, чистоту, святість. І тоді її шлях завжди освітлюватиме Господня свіча.

На це вказує також і назва твору, і його зміст. У своїх нічних молитвах автор просить милосердя для всіх самотніх і знедолених, що є втіленням високої любові до ближніх. 10. Чого навчають прочитані вірші І. Малковича?

На мою думку, дуже важливим для сучасної людини є питання віри. І саме про це і розмірковує у своїх поезіях Іван Малкович. Йому болить доля всіх, хто може бути самотнім, зневіреним. І саме для них, розгублених, самотніх, не зігрітих любов’ю, шукає він Божої ласки.

Тому саме милосердя, я думаю, і навчають прочитані вірші І. Малковича.

11. Охарактеризуйте слухові й зорові образи балади «Із янголом на плечі». Яким за настроєм має бути музичний супровід до цього твору? Слухові образи балади «Із янголом на плечі» стогін («стогне янгол»), вітер, виття («виє Ірод»), глухий стукіт («маятник бухка») набувають значення образів-символів, що вказують на безпросвітність існування людини, її постійне страждання, уособлюють ту руйнівну стихію, яка заважає людині, знищує зроблене нею. Зорові образи балади «Із янголом на плечі»: людина («хтось»), ніч, свіча, ніч, плече, спина, маятник, вуста. Я думаю, що музичний супровід до цього твору за настроєм має бути звичайно ж спокійний, але із елементами смутку. Адже автор говорить читачеві, що відповідальність за те, як пройдено життєвий шлях, залежить від самої людини. А допоможе у цьому людині той самий янгол на правому плечі, який у поезії є носієм високого, надає снаги та оберігає душу.

12. Знайдіть в інтернеті та прослухайте пісню «Із янголом на плечі» у виконанні М. Бурмаки. Висловте кількома реченнями свої враження від музичної версії вірша.

Мені надзвичайно сподобалася пісня «Із янголом на плечі» у виконанні М. Бурмаки. Їй вдалося передати настрій самотньої людини, яка йде «лелійно» життєвим шляхом

«…із янголом на плечі». Передати її тривогу, втому і смуток, молитовне благання до Бога, щоб не покидав нікого у найтяжчу хвилину.

Анатолій Мойсієнко Сторінка 84

shkola.in.ua

1. Розкрийте лексичне значення слів охра, есе, кисет і кресати.

Охра — природний пігмент, від світло-жовтого до коричнево-жовтого й темножовтого кольору.

Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції, який виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і не претендує на визначальне або вичерпне трактування предмета.

Кисет або капшук — гаман у формі торбинки, що затягується шнурочком. Іронічно, жартівливо — про маленьку дитину, підлітка. Розмовне — набряки під очима або взагалі на обличчі.

Кресати — добувати іскри, вогонь кресалом. // Вдаряючись або вдаряючи чимось об сталь, камінь, утворювати іскру. // Сильно вдаряти, сікти. 2. У якому кольорі ви «побачили» вірш А. Мойсієнка Чи буває насправді такою осінь? Чи, може, це художнє перебільшення? Вірш А. Мойсієнка «Жовтень жовті жолуді...» я «побачив» у жовтогарячих та помаранчевих кольорах. Адже саме у жовтні дерева одягають такі пишні шати, особливо клени та берізки. Тому, я думаю, це не художнє перебільшення. 3. Скільки разів повторюється прикметник золотий? Як називається цей художній засіб? Якого ефекту автор досяг за його допомогою?

Прикметник золотий у тексті повторюється 7 разів: золоте есе, золотий кисет, золоті пожежі, золотими клешнями, золоту Родощ, золотим пожежником.

За допомогою лексичного повтору автор надає тексту більшої експресивності. У нашій уяві постає образ пори року, яку ми називаємо золота осінь.

4. Які рядки за своїм звучанням нагадують шелест осіннього листя? За допомогою яких звуків досягнуто такого ефекту? За допомогою повторення звука [ж], а також звуків [с], [ш] (алітерація) автор створює атмосферу шелесту листя, що восени шурхотить під ногами (жовтень жовті жолуді, несе, пише осінь, есе, пише, пожежі, креше).

У цій поезії є лише один рядок, у якому відсутні ці звуки (набиває вітер).

5. Знайдіть і прочитайте приклади персоніфікації. Приклади персоніфікації: «жовтень несе», «пише осінь», «вітер набиває кисет, злотом люльку креше, пожежі пасе», «сонце — обережне», «походжає дощ». 6. Що дає підстави назвати вірш «Жовтень жовті жолуді...» музикальним і кольоровим?

Я думаю, що вірш можна назвати музикальним. За допомогою алітерації (звук [л]

повторюється 13 разів; [с] повторюється 8 разів; [ж] — 8 разів); асонансу (голосний звук [о] повторюється 32 рази; [е] — 20 разів) підсилюється звукова та інтонаційна виразність і музичність твору.

Легко помітити, що у вірші «Жовтень жовті жолуді...» переважають осінні кольори, золотий і жовтий, або їхніми відтінками. Вони викликають в уяві читача яскраву

картину красивої і величної осінньої природи.

І хоча у ньому відсутні інші кольори, цей твір можна назвати кольоровим.

Ігор Павлюк Сторінка 85

shkola.in.ua

1. Що, на вашу думку, означає «бути відмінником по життю»? Чи можна так назвати І. Павлюка? Чому? Я думаю, що вислів «бути відмінником по життю» означає дуже добре працювати, сумлінно виконувати свої обов’язки. Звичайно, І. Павлюка можна так назвати: школу та факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка закінчив із золотою медаллю. Нині — доктор наук, професор. Живе в м. Києві та Львові. Ігор Павлюк є також автором багатьох поетичних збірок і книжок прози — «Острови юності», «Алергія на вічність», «Бунт свяченої води», «Чоловіче ворожіння», «Україна

в диму», «Вирощування алмазів». Його книжки виходять друком не тільки в Україні, а й за кордоном. А у 2015 році книжка Ігора Павлюка «Політ над Чорним морем» у перекладі англійською визнана кращою книгою світу за версією англійського ПЕНклубу.

Лауреат Нобелівської премії з літератури китаєць Мо Янь так висловився про цього

митця: «Я вдячний Ігореві Павлюку за енергію справжньої людяності, яку знайшов у його віршах».

2. Які художні образи є у вірші І. Павлюка «Дівчинка»? Художні образи у вірші І Павлюка «Дівчинка»: сльози, дівчинка, поріг, осінь, двір, прохолода, півень.

3. Знайдіть і випишіть приклади епітета й персоніфікації.

Приклади епітетів: дівчинка боса, бабусин поріг, розчарована осінь.

Приклади персоніфікації: розчарована осінь… клигає; на душі прохолода.

4. Чому осінь у вірші розчарована й не йде, а саме клигає? Пізня осінь — це, мабуть, найсумніша пора року: ще свіжа пам’ять про тепло минулого літа, але уже часто ідуть холодні дощі та все більше помітні ознаки близької зими. Тому вона й асоціюється з третім циклом життя людини, де осінь уособлює зрілість, а також дуже часто втому та зневіру. За всім, про що розповідається у творі, спостерігає «розчарована» осінь. Я думаю, що це і є стомлена бабуся заплаканої дівчини. Адже, хто ще з такою любов’ю може звернутися до внучки, стривоженої в чеканні. Клигати — важко, повільно йти.

5. Ви знаєте, що в ліричних творах сюжету як такого немає. Чи можна сказати, що у вірші «Дівчинка» вимальовується легкий сюжет або ж є натяк на сюжет? Аргументуйте свою думку. На мою думку, у вірші є невеликий сюжет. Бачимо дівчину, яка сидить на бабусиному порозі. Вона боса — дуже поспішала в гості; плаче, адже любої бабусі немає вдома. Стомлена та розчарована бабуся повертається додому і бачить зажурену внучку. З

ніжністю і любов’ю вона втішає її. Сюжет — система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея.

6. Який провідний мотив вірша «Дівчинка»? Провідний мотив вірша «Дівчинка» — тривоги, переживання, втома та зневіра, які викликає не лише осінь, але і життєві негаразди.

7. В одному інтерв’ю І. Павлюк розповів, що на міжнародній конференції вірш «Дівчинка» демонстрував японець. Як, на вашу думку, цей вірш можна продемонструвати?

На мою думку, вірш «Дівчинка» можна продемонструвати у вигляді мультфільму, відтворюючи кожен образ окремим кадром. Щоб передати почуття та думки, викликані віршем, дібрав би відповідний музичний супровід.

shkola.in.ua

Галина Кирпа Сторінка 86 1. Яким ви побачили ангела в поезії Г. Кирпи «Мій ангел такий маленький...»? Ангола у цій поезії я побачив зовсім-зовсім малесенькою істоткою, меншою за крихітку і легесенький-легесенький. І вдень, і вночі він турбується про ліричну героїню.

2. До якого нещодавно прочитаного вірша про янгола ця поезія за настроєм сприймається як контраст?

Ця поезія за настроєм сприймається як контраст до вірша Івана Малковича «Із янголом на плечі…».

3. Знайдіть і назвіть слова із зменшено-пестливими суфіксами. З якою метою їх використала Г. Кирпа? Слова із зменшено-пестливими суфіксами: маленький, крихітка, легенький, пушинка, тихенький. Г. Кирпа використала ці слова, що висловити свою ласку, любов, ніжність до свого незримого маленького ангела-охоронця, який не залишає ліричну героїню ні на хвилинку.

4. Яким ви уявили ліричного героя поезії «Мій ангел такий маленький...»?

Я уявив ліричного героя поезії «Мій ангел такий маленький...» дитиною, яка здивованими й захопленими очима дивиться на світ, вивчає, роздумує та фантазує про нього.

5. Пригадайте, що таке вільний вірш. Доведіть, що обидва вірші поетеси вільні. Обидва вірші поетеси не мають чіткої строфічної будови та поетичного розміру. Рядки не римуються (вільний вірш, верлібр), а ритм у них досягається лише розповідною інтонацією.

І все ж строфічну будову у першій поезії можна визначити за однаковим початком (анафора) «мій ангел такий…», і однаковим завершенням (епіфора) кожної строфи «на моєму плечі».

6. Пригадайте, що таке етика. Яку етичну настанову дає нам ліричний герой поезії «Коли до вас темної ночі...»? Етика (з грець. — звичай, вдача, характер) — це наука, що вивчає мораль, норми поведінки, сукупність моральних правил певної суспільної чи професійної групи.

Як на мою думку, ліричний герой поезії «Коли до вас темної ночі...» дає нам таку етичну настанову: свобода — це найбільша цінність, і тому потрібно ніколи не забувати про це, навіть уві сні. 7. У чому полягає незвичайність вірша Г. Кирпи «Коли до вас темної ночі...»? Відомо, що в казках, легендах та байках лев — це символ королівської могутності, військової перемоги, пильності, стійкості та сили. Важко уявити цього звіра в неволі. На мою думку, незвичайність вірша Г. Кирпи «Коли до вас темної ночі...» полягає саме в тому, що поетеса розкриває образ лева як сильну тварину, але беззахисну перед жорстокими людьми. Також, я думаю, що в образі лева відтворено дух волі, який прокидається в кожній людині «темної ночі», тобто в час тяжкої зневіри та відчаю.

shkola.in.ua

Розділ 3. Національна драма Іван Карпенко Карий Сторінка 96-97

1. Справжнє прізвище І. Карпенка-Карого Г Тобілевич.

2. Установіть відповідність. Дійові особи Соціальний (родинний) статус

1 Роман — В син Герасима

2 Савка — А кум Герасима, селянин

3 Гершко — Г фактор

4 Бонавентура — Д копач

3. Установіть відповідність.

Репліка Дійова особа

1 «— Глянеш оком навколо — усе твоє: там череда пасеться, там орють на пар... і

колосується жито — і все то гроші, гроші, гроші...» — А Герасим Калитка.

2 «— От і тепер: післязавтрього строк платить Жолудю за землю, держу там у нього шматочок, а тут не вистача». — Д Савка.

3 «— Прощайте... Дай Вам бог із моєї легкої руки зробиться міліонером!» — В Невідомий.

4 «— Нема краще, як м’ясо свинина, а риба линина. Хе-хе-хе!». — Б Бонавентура.

4. Який факт із дитинства І. Карпенка-Карого свідчить про його великий потяг до театру?

У дитинстві мати напам’ять декламувала дітям п’єсу Івана Котляревського «Наталка Полтавка» і дивовижно гарно співала народні пісні. Це назавжди запам’яталося Іванові.

Коли в Бобринці (тут Іван навчався у чотирикласному повітовому училищі) почав працювати драматичний гурток, він відвідав його й настільки захопився театральним мистецтвом, що якось подолав пішки 53 кілометри до Єлисаветграда, щоб подивитися «Наталку Полтавку» І. Котляревського й «Отелло» В. Шекспіра. 5. Що ви знаєте про «Театр корифеїв» та його засновників? 28 жовтня 1882 р. в м. Єлисаветграді (нині — м. Кропивницький) виставою «Наталка Полтавка» було відкрито перший професійний український театр. Згодом його назвали «Театром корифеїв». Засновником і керівником, а також актором і режисером цього колективу став Марко Кропивницький. До кола корифеїв увійшли також видатні актори — брати й сестра Тобілевичі (творчі псевдоніми: Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Садовська-Барілотті), а також Марія Заньковецька.

До української трупи акторів приєднались письменник Михайло Старицький і композитор Микола Лисенко. У цьому театрі ставили спектаклі українських класиків — «Наталку Полтавку» І. Котляревського, «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Назар Стодоля» Т. Шевченка. Але і діячі театру нерідко самі ставали драматургами. Це М. Кропивницький, М. Старицький, а насамперед І. Карпенко-Карий. «Театр корифеїв» із грандіозним успіхом гастролював у м. Варшаві, Вільнюсі, Петербурзі, Мінську, Тбілісі та інших великих містах. Згодом він став відомим у всій Європі.

6. Де відбуваються події дії першої твору?

Події дії першої трагікомедії «Сто тисяч» відбуваються у хаті Герасима Калити.

shkola.in.ua

7. Прочитайте монолог Герасима Калитки (ява VІ) і дайте йому характеристику. Ява VІ (стор. 90).

Прочитавши монолог Герасима Никодимовича Калитки, легко зрозуміти, що за, можливо, щирими словами любові до землі ховається заздрість, жадоба та лицемірство. Для нього найважливіше — купити побільше землі, тобто розбагатіти.

Він говорить: «Ох земелько, свята земелько, божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки... , і все то гроші, гроші, гроші...». І хоча він уже має двісті десятин землі, але страшенно заздрить Жолудю, який має ще більше. Калитка

не

може ні їсти, ні спати, а все мріє купити у Смоквинова ще двісті п’ятдесят десятин і ставок. Тому всі його вчинки спрямовані на здобуття грошей, навіть нечесним шляхом: «…купить за п’ять тисяч сто тисяч фальшивих і розпускать їх помаленьку: то робітникам, то воли купувать на ярмарках... Мужик не дуже-то шурупає в грошах, йому як розмальована бумажка, то й гроші.»

8. Чи рівними, на вашу думку, є куми Герасим і Савка? Із чого це видно? На мою думку, куми Герасим і Савка є рівними лише у своєму бажанні розбагатіти, а також у переконанні, що всі навколо багатіють нечесним шляхом. Наприклад, кум Савка переконаний, що у поміщика Жолудя гроші від нечистого, адже «…Їх дід, кажуть, знався з нечистим, він, як умирав, то доти не вмер, поки стелю не розібрали». Саме гроші стають для них найвищим авторитетом, а людське ставлення до інших

зовсім знецінюється, тому бідний Бонавентура Бовтурович для них — морока. Наприклад, Герасим говорить: ««Гроші всьому голова»; «З грішми, сказано ж і чорт не брат».

Низька людська сутність кумів Герасима й Савки проявляється майже на кожному кроці, хоч обидва справді натерпілися чимало страху з обміном «фальшивих» купюр, які їм дав Невідомий на пробу, кілька разів спонтанно спромагалися навіть на хороші вчинки, наївно заздалегідь відчувши себе великими багачами. Найстрашнішим для обох кумів виявилося гірке прозріння: Невідомий підсунув Герасимові й Савці звичайний папір.

9. Чи є в дії першій твору хоча б один позитивний герой? Якщо так, то хто це? На мою думку, позитивним героєм у дії першій твору можна назвати Бонавентуру, копача, шукача скарбів. Він привітний і добрий, ставиться до людей чемно і навіть шанобливо, не бажає нікому зла. Копач — людина з почуттям гумору. У нього є мрія — знайти якийсь міфічний скарб, таким чином розбагатіти і поїхати «у Париж». 10. Чому Герасим Калитка пішов на сумнівну й ризиковану справу купівлю фальшивих грошей? Герасимові Калитці дуже хотілося купити землю у поміщика Смоквинова, який збанкрутивсь. У нього «…двісті п’ятдесят десятин, земля не перепахана, ставок рибний...», але грошей на купівлю не вистачало. І ця жадоба до збагачення змушує Герасима піти на сумнівну й ризиковану справу — купівлю фальшивих грошей. І навіть страх не зупиняє його: «Серце перестає биться, як подумаю: за п’ять — сто тисяч! Господи!».

12. Проведіть мовне дослідження. Випишіть у зошит по одній репліці Герасима Калитки, Невідомого, копача й Савки, у якій слова героя промовисто свідчать про рівень його освіти й культури. Герасим Калитка

— Та ні, ви те візьміть: ти мізкуєш, ти крутиш головою, де того взять, де того, як обернуться, щоб земельки прикупить, та за думками і не їсться тобі, і не спиться тобі...

shkola.in.ua

Мене вже ці думки зовсім ізсушили... До того додумаєшся, що іноді здається, наче хто вхопив тебе за ноги і крутить кругом себе! А вони до того байдужі, тілько й думають: їсти і спать — і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять як мертві. Невідомий

— У нас порядок; фірма почтєнная, товар із Лондона прямо ідьот у кожаних мішках; єжелі возьмьотє, то скажіть, сколько Вам нужно, — я буду телеграму пускать у Адессу, й англичанин сам вивезеть їх на нашу станцію. Копач

— Не вмію? Вів ля Буланже, вів ля Ельзас, аб-а Ельман! Оле куто ля фуршет!.. Оле кашон, ля помдетер, вів ля патрі!.. А що? Савка

— Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани, то, може, і другі так саме достали... Тілько де ж вони з ним познайомились і як? От що цікаво! Уже ж і я не полохливого десятка, пішов би до нього в гості в саме пекло: надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, іродів син! Чи душу йому, луципірові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей. Я Вам, куме, признаюся, що сам ходив під Івана Купайла, як мені казано, на роздоріжжя... Повірите, звав, нехай бог простить, Гната безп’ятого! Так що ж — не вийшов, тілько налякав.

Сторінка 105

1. Слова «...Ви чорта не боялися, а протокола боїтеся» Герасим Калитка адресує Г Савці.

2. У неділю Герасим Калитка застав з окрайцем хліба Б Клима.

3. Установіть відповідність.

1 конфлікт — Г зіткнення, боротьба протилежних поглядів; серйозне непорозуміння.

2 ремарка — Д авторські пояснення щодо умов і часу дії, зовнішнього вигляду

дійових осіб.

3 репліка — Б відповідь або заперечення, зауваження однієї дійової особи іншій у діалозі.

4 ява — А частина твору, пов’язана з появою на сцені або виходом із неї дійової особи.

4. Для чого призначені драматичні твори? Поміркуйте, чому театри називають драматичними. Драматичні твори — це літературні твори, побудовані у формі діалогу і призначені для сценічного виконання. Хоч окремі драматичні твори з певних причин не були призначені авторами для постановки. Такі п'єси у драматургії називаються «драмами для читання». Вони створені насамперед з установкою на читача, а не на глядача. Наприклад, до цієї групи належать твір німецького поета, драматурга, прозаїка Йоганна Вольфґанґа фон Ґете драма «Фауст». Драматичний театр — це перш за все літературний театр. Драматургічною основою вистави є п’єса, тобто літературний матеріал, який пропонує театру драматург. На основі цього матеріалу створюється вистава. І хоч глядач бачить на сцені не реальне життя, а його художнє відображення все таки драматичний театр самий близький і зрозумілий людині, бо специфічним засобом виразності його є слово.

shkola.in.ua

5. Що таке драматичний твір? Назвіть його ознаки. Драматичний твір — це літературний жанр, в якому автор зображує дійсність, життєві реалії через мову ти вчинки персонажів. Ознаки драматичного твору: поділяється на дії, дії — на яви (сцени, картини). На початку твору — список дійових осіб, часто із зазначенням віку, характеру. Сюжет у драматичному творі розгортається на основі діалогів, монологів та вчинків дійових осіб: авторські зауваження подаються у вигляді ремарок, надрукованих

дрібним шрифтом, наприклад: «виходить», «довго розгляда, озирається на світ», «показує свої гроші». Оскільки драматичний твір призначений для постановки на

сцені, то в кінцевому результаті він має двох авторів: драматурга, який написав твір, і режисера, який поставив його на сцені.

6. Що таке трагікомедія? Що в неї спільного й відмінного з комедією та трагедією?

Трагікомедія — драматичний твір, у якому об'єднані риси трагедії й елементи

комедії: твір, збудований на основі трагедійного конфлікту, розв'язка якого

закінчується комічно; не вимагає обов'язкової загибелі героя.

7. Знайдіть і випишіть у зошит приклади ремарок (2–3) з дії другої трагікомедії. Яку роль вони відіграють?

Ремарка — авторські пояснення в драматичному творі щодо умов і часу дії, зовнішнього вигляду, жестів, міміки дійових осіб. Саме в ремарках міститься

авторська характеристика й оцінка подій і героїв. Параска (на дверях, з дійницею в руках). Герасим. (Запирає двері, виймає гроші й розглядає.) Герасим. Я тебе як плюну!.. (Заміряється її вдарить.)

Герасим (лічить гроші). Хочу свинку й кнурця купить у Пузиря — хвалять завод... (Перелічивши, ліче другий раз.) Що то гроші, куме! Свині завідські, коні завідські, вівці завідські... (Дає гроші.)

8. Прокоментуйте стосунки Герасима Калитки та Параски. Із чого видно, що він грає на публіку, удаючи повагу й любов до своєї дружини?

Під час розмови з кумом Савкою Герасим називає дружину ласкаво Парасею, вихваляє її як добру господиню, яка йде «пішечком для божого храму, а скотинка нехай

одпочине.»

Але все це лицемірство. Жінка у нього «з діжі не вилазить», тобто постійно трудиться.

Він не хоче радитися з нею у веденні господарства. «У мене в шапці більше розуму, ніж у тебе в голові.», — сердито заявляє він. Під час суперечки розлючений Герасим називає дружину «відьма чортова» і хоче її вдарити. Але тут з’являється копач і Калитка уже цілує Параску. Бажання наживи вбило у ньому всі щирі людські почуття. 9. У чому виявилася скупість Герасима Калитки? Світ довкола Герасим розглядає лише як джерело власного збагачення, тому й знущається не лише над робітниками, але й зі своїх найближчих родичів, на кожному кроці проявляючи унікальну скупість. Йому навіть наснилося, що кум Савка хоче забрати у нього гроші. Всі його помисли, кожен крок, кожна думка, так чи інакше, спрямовані на придбання землі. Будучи такою людиною, Калитка, звичайно, і не проти того, щоб розжитися якось шахрайською махінацією. Заради придбання землі він іде на неї і стає жертвою шахрая. З горя, що втратив власні гроші, за які міг купити землю у поміщика Смоквинова, Герасим Калитка пробує повіситись, а коли його дивом рятують, виголошує: «Краще смерть, ніж така потеря!». Отже, власне життя він сам оцінив у суму, значно меншу навіть не від ста, а від трьох тисяч, адже й Калитка обдурив Невідомого.

shkola.in.ua

10. Знайдіть і прочитайте комічні епізоди в дії другій трагікомедії.

1 епізод — дія друга ява ІІ (розмова Герасима з копачем).

2 епізод — дія друга ява ІІІ та IV (сварка між Герасимом Климом та Параскою за кусок хліба).

3 епізод — дія друга ява XI (сварка між Герасимом та Параскою).

11. Доведіть на конкретному прикладі з твору, що мова дійових осіб є яскравим виражальним засобом.

Кожному герою драми «Сто тисяч» властиві певні особливості. Вони виявляються в складі лексики, у фразеологічних зворотах, вживанням загальнонародними словами, діалектизмами, улюбленими висловами та приказками. Мова дійових осіб є важливим засобом характеристики героїв. Наприклад, у репліці-монолозі Калитки: «Ой Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопалися, а замість вас Калитку розіпре грошвою... Отоді я вам покажу, як хазяйнувать! Я не буду панувать, ні! Як їв борщ і кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьохтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю. Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина! Диханіє спирає...А скотини, а овець розведу — земля під товаром буде стогнать! Отоді і я скажу про Пузиря: голяк масті, чирва світить!» мова Герасима Никодимовича виявляє його риси характеру й душевний стан.

Перед глядачем постає образ злостивої, заздрісної та скупої людини, для якої власне збагачення найважливіше.

Мова Бонавентури пересипана французькими словами: «А тепер, ле-козак, пур ашеве, сон е дюкасьєн, альом.», «Старики — емпе-амуре ! Ха-ха-ха! За щупом я сюда вернулся. (Бере щуп.) І на амури здесь наткнулся! Собственний експромт! Адьє! Оставляю вас в пріятном тет-а-тет. Ха-ха-ха!», «Вів ля Буланже, вів ля Ельзас, аб-а Ельман! Оле куто ля фуршет!… Оле кашон, ля помдетер, вів ля патрі!… А що?». Це характеризує копача як представника дворянства, яке любило говорити

французькою. Він мріє відкопати скарб і поїхати саме в Париж. Вчити французьку мову він пропонує і Романові, але Пузир вважає це все дурницями.

Сторінка 114

1. Слова «Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапку скидала» Герасим Калитка промовляє на адресу А Пузиря.

2. Вислів «Що з воза впало то пропало» належить Г Савці.

3. Установіть відповідність.

1 Бонавентура — Б рятує Герасима від смерті.

2 Параска — Г наполягає на одруженні сина з Мотрею.

3 Гершко — Д пропонує Герасимові обдурити Смоквинова.

4 Савка — В долучається до Герасимової авантюри.

shkola.in.ua

4. Чому в драматичних творах події здебільшого відбуваються в одному місці? Доведіть це на прикладі трагікомедії «Сто тисяч». Коли ми починаємо говоримо про драматичний твір, то в уяві виникає аналогія з театром, сценою, грою акторів. Класичній драмі була властива така ознака: єдність місця, часу й дії. Це було пов’язане з тим, що під час вистави часто змінювати декорації на сцені немає можливості, хіба що під час антракту. І. Карпенко-Карий дотримується цієї єдності: читачеві і глядачеві легко помітити, що події відбуваються протягом кількох днів, але в одному і тому ж місці — у хаті Герасима Калитки. Про інші місця, де відбуваються події, ми дізнаємося лише зі слів того чи іншого героя. Наприклад, кум Савка розповідає, як міняв гроші, зі слів Романа Герасим дізнається, як Пузир зустрічав його сина. 5. Чому Калитка різко змінив свою думку щодо вибору нареченої для свого сина?

Щоб породичатися з Пузирем, Калитка вирішив оженити свого сина на дочці великого землевласника. Дружина Герасима була проти, і вони посварилися. Але Пузир не запросив Романа навіть до хати, зневажливо сказавши: «Голяк масті, чирва світить! Нехай розпряга коні та йде в застольну, там і пообідає, у мене гості не такі, щоб рядом його посадить». Це страшенно розлютило Герасима Никодимовича, і він врешті-решт одружує сина на наймичці Мотрі. 6. Чи вдалося Калитці насправді обманути Невідомого під час обміну фальшивих грошей у вагоні? Обґрунтуйте свою думку. Звичайно, ж не вдалося. І хоча під час обміну у вагоні Герасим дав замість обіцяних 5 тисяч лише 3 тисячі, Невідомий виявився спритнішим шахраєм. Він обдурив Калитку, продавши за таку суму мішок чистого паперу. Лише на трьох пачках із обох боків були наклеєні гроші.

7. Яких скупих героїв із творів зарубіжної літератури нагадує вам Герасим Калитка? У творах зарубіжної літератури можна знайти героїв, які нагадують Герасима Калитку. Адже такі ж болючі теми по-своєму розкривають письменники різних епох і націй. Наприклад, Ж. Б. Мольєр у комедіях «Скупий», «Міщаниншляхтич», М. Гоголь у поемі «Мертві душі» (образ Плюшкіна), О. де Бальзак у повісті «Гобсек».

8. Які слова героя дають надію на те, що він усвідомив свою найбільшу помилку й зробив відповідний висновок? Знайдіть і прочитайте ці слова.

Це остання репліка головного героя: Герасим. Обікрали... ограбили... Пропала земля Смоквинова! Нащо Ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потєря! (Ридає.) 9. Який момент у творі кульмінаційний? Кульмінаційний момент у творі — ява Х, ХI та ХII четвертої дії комедії, коли Калитка з Савкою повертаються з вокзалу, привозять мішок «грошей» і починають ділитися. Але в мішку замість фальшивих ста тисяч вони знайшли запакований чистий папір.

10. Які проблеми І. Карпенко-Карий порушив у трагікомедії «Сто тисяч»? Я думаю, що основною проблемою, яку порушив автор у своєму творі, — це прагнення збагатитися заради задоволення власних потреб. Не менш важливими є й інші, а саме: стосунки між батьками та дітьми, боротьба між добром і злом, моральністю й аморальністю.

11. Чи випадковими іменами І. Карпенко-Карий наділив Калитку (гаманець із грошима), Пузиря (виріб із тонкої гуми, який може луснути під час надування) і Бонавентуру (античний філософ, який вирізнявся красномовністю)? Обґрунтуйте свою думку.

shkola.in.ua

Я думаю, що вибір імен героям твору не випадковий, адже глядачі добре розуміли значення перших двох слів. У трагікомедії вони переростають в образисимволи. Герасим Калитка — символ жадібності, ненаситності; справжня торбина для грошей; Пузир — символ тієї ж ненаситності, що ось-ось лопне (поміщик збанкрутився і розпродає землю).

Прізвище італійського філософа, теолога, учителя церкви Бонавентура, який жив у ХIII столітті, було, мабуть, мало відомим широкій публіці. Копач-Бонавентура в п’єсі також виділяється своєю красномовністю. Він володіє французькою мовою. Мріє знайти якийсь скарб і поїхати у Париж. Трохи романтичний, щедрий: готовий поділитися з Калиткою скарбом, якщо знайде його на Боковеньці.

Цей герой виступає своєрідним контрастом до всіх інших образів твору.

12. Складіть і запишіть план характеристики Герасима Калитки. План характеристики Герасима Калитки.

1. Герасим Никодимович Калитка — заможний селянин, «преоберетатель земельки».

2. Позитивні риси характеру Калитки (працелюбність, невтомність, цілеспрямованість).

3. Нечесність, лицемірність, скупість — основні риси характеру героя.

4. Ставлення Калитки до членів сім’ї та найманих робітників.

5. Жадоба до наживи, грошей — основні причини духовного занепаду Герасима.

6. Особливості мови головного героя.

7. Моє ставлення до образу Герасима Калитки.

Розділ 4. З Української прози Михайло Коцюбинський

Сторінка 123-124

1. Остап збирається втекти за Б Дунай

2. Остапові належить репліка Г Пек тобі, маро... Чисто парубок... Куди ти й по що?

3. Установіть відповідність.

Слово - Лексичне значення

1. чугаївка - А. свита

2. хурман - В. Візник

3. дідич - Д. поміщик

4. хлоп - Г. селянин

1 - А, 2 - В, 3 - Д, 4 - Г.

4. Розкажіть цікаві факти з дитинства М. Коцюбинського. Закохавшись у старшу за нього 16-річну дівчину, М. Коцюбинський вирішив стати відомою людиною, почав читати Шевченка і Марко Вовчок.

5. Що таке пролоґ? Яку роль він відіграє в повісті «Дорогою ціною»?

6. Прочитайте перший діалог Остапа й Соломії. Які історичні події пов'язані зі словами Кодня, Уманщина, гайдамаки? Маються на увазі масові страти, вчинені Річчю Посполитою у місті Кодня після гайдамацького повстання, або Коліївщини. Уманщина - кульмінація гайдамацького повстання.

7. Чи легко було Соломії відмовитися від свого довгого волосся? Як цей учинок її характеризує?

shkola.in.ua

Вона казала, що робить це легко, але у грудях її був сильний душевний біль, бо жінкане чоловік, для неї волосся дуже важливе. Цей вчинок каже про їх благородство, щирі почуття.

8. Хто і в яких традиціях виховав Остапа Мандрику? Виховувався на розповідях-спогадах свого діда - учасника гайдамацького повстання, що "різав панів". Можна сказати, що виховувався на героїчних традиціях своїх пращурів.

9. Яким ви уявляєте Остапа? Про яку рису вдачі свідчить ставлення хлопця до

свого діда?

Я уявляю Остапа справжнім героєм, що вірив у перемогу. Він із самого дитинства ввібрав дух народної боротьби проти панського поневолення. Ставлення до діда - це

його ставлення до пращурів, до народної пам'яті, яка була джерелом наснаги та сміливості.

Вони люблять працювати, особливо працювати на землі. Але ключовим аспектом є саме те, що земля має бути своя, і працювати вони мають на себе.

Обидва герої ненавидять кріпосний лад.

11. Доведіть, що сюжет повісті «Дорогою ціною» пригодницький і романтичний. Динамічна фабула твору, ризька зміна подій та їх насиченість свідчать про жанр пригодницький, а особливість героїв, їх незвичний характери та глибокі почуття - про романтичність.

12. Кількома реченнями спрогнозуйте подальші події повісті. Скоріше за все, Соломія буде шукати людей, щоб допомогли. Домашнє завдання Прочитайте II й III глави повісті М. Коцюбинського «Дорогою цінові. Випишіть не зрозумілі слова. Банті - поперечна балка між кроквами, постав - пара млинових жорен, Шувар - аїр

Сторінка 133

1. Остап збирається втекти за Б Дунай

2. Остапові належить репліка Г Пек тобі, маро... Чисто парубок... Куди ти й по що?

3. Установіть відповідність.

Слово - Лексичне значення

1. чугаївка - А. свита

2. хурман - В. Візник

3. дідич - Д. поміщик

4. хлоп - Г. селянин

1 - А, 2 - В, 3 - Д, 4 - Г.

shkola.in.ua

Розповідь про події, що передують основній частині. Читач має можливість ознайомитися з часом, а це складні 30 роки 19-го століття. Дається характеристика суспільства, особливостей часу, зародження вільного духу у людей, що передбачає кінець панщини. 6. Прочитайте перший діалог Остапа й Соломії. Які історичні події пов'язані зі словами Кодня, Уманщина, гайдамаки? Маються на увазі масові страти, вчинені Річчю Посполитою у місті Кодня після гайдамацького повстання, або Коліївщини. Уманщина - кульмінація гайдамацького

повстання.

7. Чи легко було Соломії відмовитися від свого довгого волосся? Як цей учинок її характеризує?

8. Хто і в яких традиціях виховав Остапа Мандрику?

Виховувався на розповідях-спогадах свого діда - учасника гайдамацького повстання, що "різав панів". Можна сказати, що виховувався на героїчних традиціях своїх пращурів.

9. Яким ви уявляєте Остапа? Про яку рису вдачі свідчить ставлення хлопця до свого діда?

Я уявляю Остапа справжнім героєм, що вірив у перемогу. Він із самого дитинства ввібрав дух народної боротьби проти панського поневолення. Ставлення до діда - це його ставлення до пращурів, до народної пам'яті, яка була джерелом наснаги та сміливості.

10. Намалюйте словесні портрети Остапа й Соломії. Остап та Соломія - типові українці свого часу. Вони як зовнішньо, так і за манерою одягатися нічим не відрізняються за пересічних людей. Проте, психологічно та духовно - це яскраві особистості, що мають багатогранні риси характеру, глибокі особливості. Головна їх спільна особливість - це прагнення свободи, як фізичної, такі духовної. Вони люблять працювати, особливо працювати на землі. Але ключовим аспектом є саме те, що земля має бути своя, і працювати вони мають на себе. Обидва герої ненавидять кріпосний лад.

12. Кількома реченнями спрогнозуйте подальші події повісті. Скоріше за все, Соломія буде шукати людей, щоб допомогли. Домашнє завдання Прочитайте II й III глави повісті М. Коцюбинського «Дорогою цінові. Випишіть не зрозумілі слова. Бантй - поперечна балка між кроквами, постав - пара млинових жорен, Шувар - аїр Сторінка 138

1. Слова Оце ззаду пам'ятка від пана, а спереду, між ребрами, маю дарунок від москаля належать Г Остапові

2. Звільнити Остапа від турків Соломії допоміг (допомогла) В Іван

shkola.in.ua

3. Установіть відповідність. Уривок - Позасюжетний

1. ... ярмо було накладене на шию дикому - елемент турові, загнаному, знесиленому...Б. пролог

2. ... якась страшна жінка, бліда, простоволося, у подертій одежі... - В. портрет

3. ..вікна були повидирані, комишеві стріхи обсипались і кінці лат стирчали з них...Д. інтер'єр

4. Дорого заплатив я за волю, гірку ціну - А. епілог

1 - Б, 2 - В, 3 - Д, 4 - А. 4. Прочитавши опис циганського висілка на початку IV частини повісті, прокоментуйте засоби зображення хаток. Хатинки зображено за допомогою переважно персоніфікації та порівнянь на основі подібності до рослин та живих істот. Таким чином автор ніби демонструє їх бідність, близькість до природи, тимчасовість.

5. Який спосіб придумала Соломія, щоб сповістити Остапа про їхній напад на турецький човен?

Вона почала співати

6. Чому, на вашу Думку, М. Коцюбинський для опису сцени смерті Соломії

використав неповні речення й крапки?

Можливо, щоб виразити краще печаль. Недомовленість залишає простір для читача, він так змушує його замислитись, дібрати потрібні слова. Це ніби Звертання автора до читачів, німий заклик виразити нас свої почуття.

7. Які якості має Іван Котигорошок? За що йому симпатизує читач? Іван - справжній друг і товариш. Своїм прикладом він втілює найкращі риси українського селянина, що втік від панщини. Він завжди приходить на допомогу, навіть під кулями, що могли його зачепити він кликав Остапа та Соломію. Він щирий, читач це не може не відчути. Катигорошкові було дійсно боляче, що герої не встигли на човен.

8. З якою метою М. Коцюбинський увів у повість епілог? Прокоментуйте останнє речення епілогу. Так само, як і пролог, епілог виконує протилежну підбиваючи функцію. Це ніби висновок та змалювання історичної картини. Останнє речення каже про те, що Остап не міг змиритися зі смертю Соломії. Вона - частин його, її смерть - це його смерть. Тому життя без неї половинчасте, неповноцінне. 9. Прокоментуйте назву повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною». Основна ідея твору - це боротьба за свободу. Такою назвою Коцюбинський красномовно стверджує, що ця свобода має велику ціну - вона може коштувати навіть життя.

10. Яка головна ідея повісті «Дорогою ціною»? Утвердження думки про те, що воля - найбільше багатство, за яке. людина здатна заплатити дорогу ціну, навіть віддати власне життя.

shkola.in.ua

11. Визначте сюжетні елементи повісті «Дорогою ціною». пролог: розповідь автора про історичні умови життя в Україні 30-х рр. XIX століття; експозиція: знайомство з головним героєм; зав’язка: втеча Остапа Мандрики від пана; розвиток дії: переправа через Прут; поранення втікача; перебування в плавнях; поєдинок із вовком; Остап і Соломія живуть у циган; кульмінаця: арешт Остапа й спроба Соломії звільнити коханого; розв'язка: загибель головної героїні; епілог: розповідь старого Остапа про своє життя. 12. Прокоментуйте вибір кольорів для ілюстрацій до повісті «Дорогою ціною». Яскраві кольори ілюстрацій добре підходять до імпресіоністичної манери зображення кольорів. Але, як на мене, ці фарби не зовсім добре передають напругу останніх подій твору - шуму очерету, пошуків Соломії, хвороби Остапа. Можливо, краще було обрати

масляні фарби чи просто олівець, аби було схоже на ескізи, дуже невизначені за

настроєм.

Домашнє завдання Доберіть заголовок до кожної частини повісті М.

Коцюбинського й запишіть.

1. Втеча

2. Переправа

3. У плавнях

4. У циган

5. Боротьба за Остапа

6. Смерть Соломії

Олександр Довженко

Сторінка 146

1. Світову славу О. Довженку приніс фільм А Земля

2. Твір «Ніч перед боєм» за жанром Г оповідання

3.Установіть відповідність

Репліка - Герой твору

1. ...що ви є така за людина, скажіть нам неофіціально, так, ніби ми й не на війні зовсім. - В. Іван Дробот

2. Часом їхня нелюбов і навіть презирство до нас не мали впину -Д. Петро Колодиб

3. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі! - Б. дід Платон

4. Не здожене куля, здожене воша, а війна своє, казав той, візьме.... - А. дід Савка 1 - В, 2 - Д, 3 - Б, 4 - А.

4. Коли й де відбуваються події оповідання «Ніч перед боєм»? Під час Другої світової війни, на річці Десні.

5. Як ви вважаєте, чому Іван Дробот, знаючи історію про перевезення солдат і смерть свого діда, поставив питання про сміливість Петрові Колодубу? Річ у тім, що його не вразила зовнішність Івана, не справила враження сильної сміливої людини. Тому він, вибачаючись, питав. 6. Прочитайте слова діда Платона: «Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока та бистра, як Дніпро, друга, як Десна третя, як калюжка по кісочки, а часом буває, що й калюжки нема, а так щось мокреньке, неначе, звиняйте, віл покропив». Прокоментуйте використані персонажем порівняння (Дніпро Десна калюжка мокреньке).

Порівняння души з водою дуже поетичне. Дніпро символізує широку сильну рідну душу, Десна - то трохи інше, не таке сильне, калюжа символізує "маленьких" людей, а мокреньке - то взагалі злочинці та зрадники.

7. Яку науку намагався передати дід Платон солдатам, яких перевозив?

shkola.in.ua

Дід Платон намагався донести думку, що справжні солдати мають захищати людей, не тікаючи від смерті.

8. Як ви вважаєте, чому в діда Платона текли сльози, коли він перевіз солдатів і вони пішли в лози?

Він розумів, що попри усі свої аргументи, смерть є жахливим явищем, як і війна. Він розумів, що хтось може загинути.

9. Що найбільше вразило вас у цьому творі? Який момент був найбільш емоційно напружений?

Мене вразив спокій деяких персонажів, що зберігали його на війні. Розмови перед переправою були хоч і спокійні, але напруга відчувалася сильна. Люди розуміли, що їх очікує.

10. Визначте провідну ідею твору. Уславлення мужності та патріотизму простих людей, які здатні віддати свої життя заради Батьківщини.

11. Опишіть своїми словами сцену, зображену на ілюстрації до Оповідання «Ніч перед боєм».

На ній зображено діда Платона, що займався переправами. Позад річка та дим за видноколом. Усе це символічно: вогонь та дим війни, річка, що забирає життя, наче Стікс та той, хто переправляє через нього людей - сумний та мудрий.

12. Висловіть свої міркування щодо цінності життя Кожної людини, узявши до уваги слова Платона Півторака: «Ну і що ж? Скільки вона вас там може убити, тая танкетка».

Він міркував про цінність та неповторність кожного життя, що є частиною картини світу, Все у ньому має бути на своєму місці. Смерть фізична - це ще не повна смерть. Домашнє завдання Поділіть оповідання на частини за змістом, доберіть до них заголовки й запишіть.

1. Розповідь Колодуба

2. Невеликий загін

3. Зустріч Платона і Савки

4. На березі Десни

5. Розповідь про зраду

6. Зрадництво

Ніна Бічуя

Сторінка 156-157

1. Сороку з пере битим крилом «тицьнув черевиком» В Юлько Ващук

2. Характеристикою «соловей-розбійник» наділений утворі В Стефко Вус

3.Установіть відповідність.

Репліка - Герой (героїня) твору

1. Чілдрен, ви мене хвалите, бо я із сьомого «Б»? - Б. Лілі Теслюк

2. Їй завжди то птахів, то кошенят носять, вона любить їх... -Г. Славко Беркута

3. ...а ти не тільки спортсмен, спелеолог... ще й друг живої природи? - В. Юлько Ващук

4. Покажи мені своїх учнів -і я скажу тобі, то ти. - Д. Андрій Степанович

1 - Б, 2 - Г, 3 - В, 4 - Д.

4. У якому місті й коли відбуваються події повісті «Шпага Славка Берети»?

У Львові, взимку

5. Прокоментуйте вчинок Славка з шапкою, яку він віддав Юлькові. Він вчинив як справжній друг, бо Юлько загубив свою

shkola.in.ua

6. Охарактеризуйте поведінку кожного хлопця в ситуації із сорокою в парку. Юлько поставився до сороки з огидою, пнув черевиком. Стефко пропонував забрати додому, щоб вона дочекалася весни, Славко забрав птаха. 7. Кого Стефко Вус уважає "пещеним мамієм"? Чи згодні ви з думкою цього героя? Проілюструйте свою позицію конкретним прикладом із тексту Стефко Вус вважає пещеним мамієм Юлька. Це підтверджує цитата з твору:

" - Я вже готовий мамцю: Чи можна їсти?

- А серветочку, мамцю?

- Мамцю, а каву?"

8. Охарактеризуйте Лілі Теслюк. Чи має вона, на вашу думку, негативні риси вдані? Які?

Лілі Теслюк більше позитивний, ніж негативний герой. Вона добрий друг, хороша людина.

Але, Лілі має негативні риси. Поводиться егоїстично. Коли всі діти чекали її, вона розважалась, забувши про них.

9. Яка подія свідчить про те, що клас, у якому навчається Славко Беркута, дружний? Чи можете це саме сказати про свій шкільний колектив?

Клас у якому навчається Славко Беркут дружній, адже він увесь прийшов на суд де підтримав Славка.

Думаю, що наш клас не бачив таких проблем, тому сказати важко, але я переконаний, що теж дружний.

10. Спрогнозуйте, хто з героїв твору потрапив до дитячої Кімнати міліції. Хто ж насправді це був, ви дізнаєтеся лише прочитавши повість до кінця. Я Думаю, що це Юлько, бо його поведінка дуже агресивна, не завжди адекватна.

11. Чи такими зовні, як на ілюстрації, ви побачили героїв твору, коли читали повість? Якщо ні, то домалюйте їхні портрети (усно). Можливо, Славка я приблизно таким і бачив. Щодо інших двох, то мені вони здавалися хлопцями з довгим волоссям та неформальним одягом. Я трохи здивувала ілюстрація.

Домашнє завдання Прочитайте наступні шість глав повісті Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути» Випишіть не зрозумілі слова. Мармурові амури - прикраси, спелеолог - фахівець із спелеології; людина, яка досліджує печери, пантоміма - вид сценічного мистецтва, в якому художній образ створюється за допомогою міміки, жестів, пластики тіла тощо

162

1. Твір Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути» за жанром В повість

2. Слова «Покажи мені своїх учнів і я скажу тобі, хто ти!» говорить Г Андрієві Степановичу

3. Установіть відповідність

Хобі (захоплення) - Герой (героїня) твору

1. балет - А. Славко Беркута

2. малювання - Б. Юлько Ващук

3. фехтування - В. Лілі Теслюк

1 - В, 2 - Б, 3 - А.

shkola.in.ua

4. Чому, на вашу думку, Славко не наважився підійти до Лілі після вистави? Він дуже хотів це зробити, але побачив поруч Юлька. Розуміючи, що той може знову його принижувати при Лілі, він, мабуть, передумав. 5. Знайдіть і прочитайте уривок, де описано докори сумління, які переживає Славко через те, що не відвідав вистави (глава «Після вистави»). Як його характеризують ці душевні муки? "Може, треба було побігти за ними? Пояснити, чому я не міг прийти на виставу, і застати, як Лілі вдалася роль, і повалитися навіть, що поїду на змагання до Харкова.

Сторінка

Але я не побіг за ними слідом, а стояв і дивився, як вони віддаляться, і раптом відчув, що страшенно втомлений, ще більше, ніж у спортзалі."

Це каже про тонку душевну організацію відповідальної людини, що звикла

аналізувати свою поведінку.

6. Якою реплікою Юлько спровокував Славка битися на шпагах? Чи може, на вашу думку, фехтувальник ставати на двобій із людиною, яка ніколи не тримала в руках шпаги.

"Я думаю, що ти даремно тут пропадаєш". Я думаю, що це не спортивна поведінка, так не можна робити. Навіть, якщо ти вперше взявся за шпагу.

7. Що таке літературний характер? Який літературний характер вас найбільше зацікавив (Славко Беркута, Юлько Ващук, Лілі Теслюк, Стефко Вус)? Опишіть.

Літературний характер — це зображення письменникам у художньому творі людини з властивими їй індивідуальними рисами, які зумовлюють її поведінку, ставлення до інших людей, до життя. Славко Беркута - головний позитивний персонаж повісті. Автор схвалює наполегливість Славка, його волю до життя, вміння кидати виклик хворобі і перемагати її.

8. Згадайте, які складники має композиція художнього твору. Охарактеризуйте особливості повісті «Шпага Славка Беркути». Композиція має сюжет і позасюжетні елементи. Особливості композиції повісті: повість починається з епізоду, який спонукає до роздумів, непевності протягом усього читання. Потім дія повертає у часі назад, описується кожний з чотирьох героїв повісті окремо від інших - і у взаємодії. Тобто зміщення часових площин, різнобічний показ героїв, заглиблення у психологію. До особливостей повісті можна віднести те, що кожна глава - це новий погляд нового героя 9. Що таке психологізм? Знайдіть у повісті й зачитайте фрагменти, Сповнені глибокого психологізму. Як він допомагає розкрити характер літературного героя?

Психологізмі - передача художніми засобами внутрішнього стану персонажа, його думок, переживань, зумовлених внутрішніми й зовнішніми чинниками. Авторка заглиблюється у душу персонажів, їх психологію. «А тепер хлопець став свідком важкої, серйозної розмови дорослих людей і відчув себе приналежним до світу, де ніхто не має права легковажно, безвідповідально і безрозсудливо ставитися до життя.» 10. Прокоментуйте назву Повісті Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути». На мою думку назва повісті дуже доречна. Адже саме шпага Славка допомогла друзям розставити всі крапки на «і». І в подальшому налагодити їхнє спілкування!.

11. Візьміть участь у дискусії на тему «Чи можна Славка Беркуту вважати слабкодухим?».

Славка Беркута не можна Вважати слабкодухою людиною, тому що він витримав суд, зраду, програш у грі. Також він не встиг на виставу Ділі але він тоді не зламався від дорікань Юлька.

shkola.in.ua

12. Напишіть твір-роздум на тему: «Без дружби життя не рівноцінне», використавши приклади з повісті Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути» «Шпага Славка Беркути» - шкільна повість про непрості стосунки підлітків. Проблема повісті — значення дружби в житті людини. У повісті показано дружбу між однокласниками - Славком Беркути та Юльком Ващуком. Вони мешкають у Львові, знають одне одного. Славко завжди робив усе, щоб підтримати товариша, навмисно програвав йому під час гри в шахи.

Юлько завжди ніби дозволяв із ним товаришувати. Це призвело до конфлікту між друзями. Ярослав вважає, що Юлько став занадто зарозумілим, пихатим, невдячним, йому все дається легко без будь-яких зусиль. Сам же Беркута — борець, йому доводиться важко працювати: спочатку над тим, щоб перемогти хворобу, яка ледве не зробила його інвалідом, багато навчатися, наполегливо тренуватися, щоб досягти успіху. З іншого ж боку, Юлько Ващук переживає непростий період: він не має справжнього родинного тепла, ніхто не сприймає серйозно його захоплення

малюванням. Проте в Беркути, на думку хлопця, усе в житті гаразд: той має підтримку від, батьків, користується повагою однокласників; блискучо виступає на спортивних змаганнях і навіть потрапляє до молодіжної збірної. Кульмінацією конфлікту між хлопцями стає сцена двобою в спортивній залі.

Шпага Беркути зламалася, завдавши Юльку легкої рани, але, як виявилося, головний бій між образою та заздрістю був попереду... Ващук підмовляє місцевих покидьків побити колишнього друга, підстерігши ввечері після тренування. Ситуація ж складається так, що план провалюється, а Юлько опиняється в міліції й називається Славковим іменем, чим завдає багато неприємностей своєму однокласникові. Тож Беркуту звинувачують у злочині, якого він не коїв. Йому здається, усі відвернулися від нього. Хлопцеві важко, але він гідно тримається. І саме в цьому випробуванні Ярослав зрозумів, як важливо мати справжніх друзів, а також усвідомив необхідність боротьби не тільки у спорті, а й у повсякденному житті. Повість «Шпага Славка Беркути» показує нам, наскільки важливою є для кожного підтримка друзів, рідних, і настільки нестерпно важко, самотньо жити без неї. Мені стала зрозумілою назва твору: зброя може захистити, а може вбити. Так само й слово друга може зцілити й підтримати, а може зганьбити й знищити. І тільки нам вирішуват, як діяти, бо рано чи пізно доведеться відповідати за вчинки перед собою й світом. Домашнє завдання Заповніть літературний паспорт повісті Н. Бічуя «Шпага Славка Беркути». Літературний рід - епос. Жанр — повість. Тема — розповідь про проблеми дорослішання учнів 7-Б класу однієї зі львівських шкіл, їхні захоплення, дружбу, конфлікти, взаємини з батьками. Ідея — утвердження думки про важливість моральних чеснот у житті людини, дружби та підтримки батьків. Проблематика — особистість у сучасному світі; справжня дружба; самотність; чесність; взаємопідтримка; відповідальність; моральний вибір; батьки і діти; вплив оточення на виховання дитини. Сюжет: елемент кульмінації (розділ «Про те, що сталося пізніше»): один із головних персонажів потрапляє до дитячої кімнати міліції;

• експозиція: знайомство з учнями 7-Б класу, розповідь про їхні захоплення та вподобання;

shkola.in.ua

• Зав'язка: прихований конфлікт між Ващуком та Беркутою;

• розвиток дії: підготовка Славка до змагань у Харкові; театральна вистава; поразка на змаганнях;

• кульмінація: поєдинок Юлька та Ярослава, поранення Ващука; Беркуту викликають на товариський суд; до школи приходить лист із міліції; бунт 7-Б; • розв'язка: виступ на суді співробітниці правоохоронних органів; розповідь про підлі наміри Ващука та його перебування в міліції; щасливий Славко із матір'ю

повертається додому, його наздоганяють учні 7-Б класу. Персонажі — Ярослав Беркута, Юлько Ващук, Лілі Теслюк, Стефко Вус, його сестра Настка, тренер Андрій, Степанович, учителі: Антон Дмитрович, Надія Григорівна, Варвара Трохимівна, батьки Беркути, Ващука, батько Вуса.

Володимир Дрозд

Сторінка 171-172

1. Прочитайте подані рядки.

«я на базар завтра не поїду, та й не переробився вдень, обурини возив. Іншу ледь розвіщніється, до міста почимчикують, дати перепочинок треба... думки належать В Шепталові

2. Установіть послідовність поданих уривків

В. Хлопчак наблизився до загорожі й хвацько

Б. «На мене вкаже, обов'язково на мене», — думав Г. Хлопчак відсахнувся, у грізнім подиві занімів Степан, А. Шептало ступив кілька кроків, гепнувсь

1 - В, 2 - Б, 3 - Г, 4 - А.

3. Установіть відповідність між словами та їхніми значеннями. Слово - Значення

1. голобля - Г. одна з двох жердин, прикріплених кінцями до передньої частини воза, у які запрягають коня

2. двоколка - Ґ. візок на двох колесах

3. сириця - Б. недублена шкіра, оброблена жировими речовинами, які роблять її дуже міцною та еластичною

4. чвал- А. швидкий біг навскач; галоп

1 - Г, 2 - Ґ, 3 - Б, 4 - А.

4. Знайдіть і прочитайте рядки, у яких ідеться про особливі стосунки коня Шептала й Степана. Прокоментуйте подані нижче їхні характеристики. Він, Шептало, кінь особливий, кінь білий... Степан що: маленький чоловічок, навіть не білий, а якийсь землисто-сірий, з брудними, корявими ручиськами. Кінь був порожнистий, благородний І це лише випадок долі, що він опинився в такому місці. Про це свідчить особливе ставлення до нього оточення. Не лише зовнішність. Степан звичайна людина, скромна. Вона розуміла, як важко тут Шепталові. Природжене відчуття жалю до живої істоти, до того ж такої волелюбної, рушить ним. 5. Поясніть значення фразеологізму біла ворона. Чи можна коня Шептала назвати білою вороною? Чи доводилося вам зустрічати в житті білих ворон? Чи змінилося ваше ставлення до таких людей після прочитання оповідання «Білий кінь Шептало»?

shkola.in.ua

Так називають людей, що не схожі на більшість. Зазвичай, це глузливе прізвисько. Втім, іноді воно може сприйматися як комплімент. Залежно від оточення, якщо воно аж занадто сіре. Думаю, що коня Шептала не можна в вважати білою вороною в звичному сенсі. Моє ставлення до людей ґрунтується не лише на зовнішніх рисах, але й внутрішніх. Тому не змінилось.

6. Чому тварина (кінь) в оповіданні викликає більше симпатій, аніж людина? Він розумніший, бо зробив вигляд, що підкорився. Насправді ж кінь мудро вчинив: боротися не було сенсу, бо його б все одно зламали. А так він зміг знайти компроміс.

7. Як українці здавна ставилися до коней (у часи Київської Русі, козаччини й

пізніше)? Чи змінні науково-технічний прогрес ставлення сучасників до тварин, зокрема й до коней?

У давні часи кінь був не просто твариною для праці чи руху. Він був бойовим товаришем, другом. Часто рятував людину на війні. Ставилися до нього з повагою, як до людини.

Прогрес змінив це ставлення. На жаль, не на краще: сьогодні ці тварини

використовуються переважно для праці чи розваг.

8. Чому, на вашу думку, кінь Шептало повертається в кінці оповідання до свого господаря?

Довгі роки у неволі змінили коня: він прив'язався до господаря, звик жити на селі. На волі він зрозумів, що вже не зможе бути, як дикі коні. До того ж він побачив, що став сірим за роки праці. Зрозумів, що це також причина, чому його Степан наважився бити.

9. Пригадайте, що таке алегоричний образ (алегоричний образ крил у поемі Л. Костенко «Чайка на крижині»). Розкрийте алегоричність образу коня Шептала. У поезії Ліни Костенко "Крила" конкретним художнім образом є крила (один план художнього зображення), а прихованим реальним явищем є людські якості, як упевненість, незалежність (другий план художнього зображення).

Образ коня Шептала теж двоплановий: прихованим тут є людина, що живе не своїм життям, принижуючи себе, але вже не вміючи існувати по-іншому.

10. Визначте ідею оповідання «Білий кінь Шептало». дуже важливо для кожного зберігати власну індивідуальність у сучасному жорстокому

світі, залишатися людиною в будь-яких ситуаціях. 11. Поміркуйте над вибором і постановкою розділових знаків в епіграфі «...сутеніє; рантом на галявині кінь самотній.» до оповідання «Білий кінь Шептало». З'ясуйте, що таке авторська пунктуація. Авторська пунктуація - це акцентування уваги на окремих деталях, образах, що може не відбутися при традиційному вживанні знаків. Це додаткове джерело виражальних можливостей. Тут зосереджено увага на образі коня, несподіваності його появи.

12. Поміркувавши над поданими нижче рядками, висловите свою думку щодо такого запитання: Чи краще й надалі Шепталові було «прикидатися сіренькими та покірненьким»?

Головне, щоб він, Шептало, знав про свою білизну, а про чуже око краще лишитися колишнім.

shkola.in.ua

Прикидатися було зручно: люди не били, не виникало проблем. Це мудро, якщо знаєш, що не Можеш втекти, змінити щось. Але яка користь тоді від знання того, що ти насправді білий кінь? Мені здається, це просто алегорія людської Слабкості. Люди часто знаходять собі виправдання та приховані значущі риси. Домашнє завдання Випишіть із оповідання В. Дрозда «Білий кінь Щезало» 7-10 фраз, які навчають бути особистістю. «Побіля вільних коней теж жив страх, але ж інший, не Шепталів страх перед Степаном, а будоражливий, живлющий страх, що, кликав до відважної боротьби, до змагання.»

«із звичною покірністю ступив кілька кроків за босим хлопчаком і раптом з болісною ясністю, як ніколи досі, відчув свою неволю.» «Цієї хвилини він був справжнім білим конем, відважним та одчайдушним, як його далекі предки.»

«Білий кінь задер голову, сп'яніло заіржав, не в силі стримати буйної радості.»

«Вийшов на сизу піщану косу і, струсивши воду, відчув себе таким сильним, що знову заіржав, цього разу грізно та бойовито, перегукуючись із громами.»

«Степан уважатиме, що він хоче виділитися, показати норов.»

Юрій Винничук

Сторінка 181

1. Мріє стати метеликом і літати серед квітів В Грицько

2. Пустельник НЕ хотів учити дракона Г грамоти

3. Установіть відповідність.

Репліка - Герой твору

1. Бій з драконом - святе діло. Тут народ валом повалить. Проти цього лицарі не встоять - Д. князь

2. Та кожен колишній вояк уже так з вухами в господарство заліз, що тою мізерією його не спокусиш. - Г. воєвода

3. А хочете, аби я це зробив?.. Пізно! Я вже вріс в оцю землю і мушу вмерти на ній і за неї! - В. Грицько

4. ...кому вдалося хоч промінчик світла уздріти, смерть йому в тисячу разів страшнішА. пустельник

1 - Д, 2 - Г, 3 - В, 4 - А.

4. Яким ви побачили князівство й самого князя Люботина? Навіщо автор вводить образ мухи, що дзижчить у вікні, буквально в першому реченні твору? Що вона символізує?

Князь лінивий, як і його сонне князівство. Образ музи якнайкраще підкреслює цей факт, бо муха традиційно асоціюється з подібними речами. 5. Порівняйте розмову князя з воєводою й пустельнику з драконом. Яка тема й тональність їхніх розмов? Хто викликає вашу симпатію?

Мою симпатію викладала розмова пустельника із драконом. Вона змістовніше, цікавіша. Щодо князя та його воєводи, то одразу зрозуміло, що це не дуже розумні люди, до того ж ліниві.

6. Традиції бувають різними, їх треба берегти й передавати наступним

поколінням. На думку люботинського князя, у світі й досі діють «драконячі закони», а традиції зобов'язують будь-що вбивати дракона. Прокоментуйте цю традицію. Чи треба її берегти?

Це нагадує мені іспанську кориду, де вбивають биків. Так, це яскраве традиційне дійство, але тварин вбивають. Тому його заборонили. Так само і тут.

7. Хто з героїв повісті-казки наймудріщий? Аргументуйте свою думку. Мені здається, що наймудрішим був саме дракон. Він розумів, що до нього ставляться несправедливо, але був вищий за амбіції.

shkola.in.ua

8. Пустельник сказав драконові, що в замку всі в князеві бачать лише князя, а з Грицьком "він перестає бути князем." Як ви розумієте процитовані (узяті в лапки) слова? Можливо, це тому, що людське живе спілкування відкриває особистість навіть у випадку "високого" князя.

9. У творі Ю. Винничука добро і зло ніби помінялися масками? Люди стали драконами, а Гоицько-дракон більше людина, ніж самі люди. Спрогнозуйте, чи зможе він зрозуміти закони людського світу, а головне виправдати їх? Я думаю, що зможе, хоча це й складно буде прийняти. Якщо зрозуміє, то зможе й

виправдати.

10. Поміркуйте над словами: «Життя володаря не варте й одного рядка поета! Ти повинен писати!». Як ви їх розумієте?

Кожен володар має безліч багатств, а найголовніше для нього - вічна пам'ять. І саме тут йому може допомогти лише поет, що у рядках збереже його, якщо той достойний цього.

Сторінка 192-193

1. ...князь із незрозумілої спонуки узяв та й розповів усе, як було, говорив, наче хотів сповіщатись, у розповіді очищаючись від сподіяного, говорив, уникаючи зустрічався поглядами з В Лавріном

2. Події останнього розділу відбуваються Г восени

3. Установіть відповідність.

Репліка - Герой твору

1. Де взяти ще стільки драконів, аби кожен з нас мав кого розіп'ясти? Де взяти стільки Іуд - Б. пустельник

2. ...я зостався сам ... І нема в мене ані ворога, ані друга. І нікому нема до мене діла.А. князь

3. Карай мене, Господи, я весь перед тобою непослушне Твоє сотворися. - Г. дракон Грицько

4. ...якби я міг, то з великою насолодою розчерепив би вам оцим келепом голову. - В. Лицар Лаврін

1 - Б, 2 - А, 3 - Г, 4 - В.

4. Яку роль відіграють пейзажі у творі? Проілюструйте свою відповідь

прикладами з тексту. Пейзаж передають настрій дракона, дух сумніву: "Трава пожухла, й одцвіли квіти, осіння прохолода прийшла і на драконову галявину. Озерце зарябіло й згасло, на вершинах скель, на деревах галайкало вороння, навіюючи похмуру нудьгу. Листя з тієї висоти летіло на галявину і жалібно шурхотіло."

5. Який момент у творі кульмінаційний? Битва лицарів із драконом.

6. Кому належать слова: «Поети так тяжко вмирають, і нема їм на цьому світ місця, бо вони нетутешні»? Як ви розумієте виділені слова? Пустельникові. Зазвичай життя поета складне, бо він - людина тонкої духовної структури. Вони важко переносять страждання інших, часто не можуть зарадити навіть собі. Це дійсно люди іншого світу.

7. Чому князя тягнуло на Могилу дракона Грицька? Як ви розумієте фінальну сцен у твору?

shkola.in.ua

Він прив'язався до дракона. До розмов із ним, бо знайшов у ньому справжнього друга, а найголовніше - справжню особистість. Біля могили він і помер. 8. Пригадайте, що таке алегорія. Розкрийте алегоричне значення образів дракона Грицька, пустельника й князя. Дракон - це алегорія на мудру людину, що готова пробачити несправедливість. Пустельник символізує вчителя, що знає справжню ціну знання, а князь - це людина, що розуміє, як помилялася все своє життя. 9. Доведіть, що твір Ю. Винничука «Місце для дракона» за жанром повість -

казка.

Про те, що це повість - середній епічний жанр свідчить обсяг твору, велика кількість героїв, подій. Про казку можуть сказати фантастичні герої та, головне, традиційно

казковий антураж.

10. Чого навчає повість-казка «Місце для дракона»? Чи актуальна вона в наш час?

Вона вчить нас краще бачити людей, розуміти хто є хто. Не завжди іти шляхом

загальноприйнятих канонів. Бачити внутрішній світ особистості. Думаю, це особливо актуально в наш непростий час.

11. Поміркуйте над запитанням: «Чи принесло вбивство дракона, мир і спокій у князівство?», навівши переконливі аргументи.

Можливо, лише тимчасово. Бо головні глибокі проблеми залишилися невирішеними.

Люди не готові були відмовитись від своїх традицій, побачити нове. Гарні особистості, як Пустельник, і вимушені тікати подалі від князівства. Це зрозумів і князь. Тому і помер. Це символізує кінець князівства. 12. Прокоментуйте слова: «Коли народ не має кого проклинати, сили його підупадань. Боже! Пошли Нам драконів!» Чи згодні ви з цією думкою? Згоден у тому, що іноді народові потрібен консолідуючи й образ ворога, що може відволікти від проблем, допомогти організуватися. Але, як правило, це не вороги, а жертви Тому історія не раз доводила, що це неправильна думка. Домашнє завдання Напишіть невеликий твір-роздум на тему «Добро чи зло перемогло в повісті-казці Ю. Виничука «Місце для дракона»?»

shkola.in.ua

Тема людяності, сенсу людського життя, життєвого вибору цікавила багатьох письменників. У своєму творі Юрій Винничук також порушує вічну проблему добра і зла, вірності та зради, доцільності самопожертви. У сучасному світі кожен намагається протистояти лиху, кривді, Жорстокості захищаючи добро, правду, справедливість. Саме такими є дракон Грицько та Пустельник. Але є й ті, що живуть за іншими принципами, які здатні обманути, втертися в довіру, згодом і зрадити; як наприклад князь. На перший погляд, усе зрозуміло. Дракон Грицько є діленням добра, він здатний на самопожертву заради дружби та кохання, нехтуючи інстинктом самозбереження. Адже самопожертва це риса, протилежна егоїзмові, коли людина жертвує собою, своїми особистісними інтересами задля єдиної мети, заради благополуччя інших. Тому Грицько під час поєдинку навмисно піддається й гине від списа джури лицаря Ларріна... Лицар Лаврін під час пашинку дивним чином зумів розпізнати добру натуру дракона та відмовився знищувати його. На мою думку, не зважаючи на те що був убитий позитивний герой повісті, добро все одно перемело зло, тому що не можна побудувати справедливості неправедними діями, не можна стати щасливим на нещасті інших. Після вбивства дракона, князь який підступно змусив дракона битися з лицарями, казав: «Поки був дракон, я мав сенс жити», а новий правитель князівства після вбивства не знаходить місця, його тривожать муки совісті.

Розділ 5. Український гумор

Валентин Чемерис

Сторінка 206-207

1. Вірш «Зимовий етюд» належить до В лірики.

2. У вірші «Зимовий етюд» «...заслухалась і не спить...» В Україна.

3. Установіть відповідність.

1 епітет — Д «Треба в житті любити гаряче і багато: сонце, дощі зернисті...».

2 інверсія — Г «Може, не зможу батьком — стану їм старшим братом...».

3 порівняння — В «Вечір, мов казка, над Україною казка, як вечір...».

4 персоніфікація — Б «Там, за тополями, за огорожами, де місто тікає на ніч в степи...».

4. Яким ви побачили В. Підпалого, коли прочитали короткі відомості про його дитинство?

У свої спогадах «В моїм житті днедавнім» (Автобіографічні свідчення) поет писав: «Горя у дитинстві мав досить».

Рано навчився читати і часто читав мамі «Кобзаря». Уже в четвертому класі писав вірші, і мав їх декілька зошитів.

5. Прочитайте ті рядки вірша «...Бачиш: між трав зелених...», які вас найбільше зворушили.

Мене найбільше зворушили такі рядки вірша: Треба в житті любити / гаряче і багато: / сонце, / дощі зернисті, / дороги в пилу, траву!

6. Серед художніх образів трави зелені, сонце, дощі зернисті виокремлюється образ дороги в пилу. Невже й запилену дорогу треба любити? Що символізує цей образ?

Я думаю, що вислів дорога в пилу в цій поезії — це і конкретний образ запиленої дороги, якою він бігав босоніж у дитинстві, і образ, що символізує людське життя. Поет говорить, що потрібно берегти кожну мить життя, адже вона неповторна. В одній із поезій В. Підпалий пише: «Я полюбив усе, що суще: // і хмиз, і ліс, і хвилі плин, // і звірів таємниці в пущі, // і комашнину, і полин... 7. Чого навчає вірш В. Підпалого «...Бачиш: між трав зелених...»?

shkola.in.ua

рідної України. Воно образно виражається у грі слів: «вечір, мов казка» і «казка, як вечір».

від споглядання краси рідного краю: «Вечір, мов казка, над Україною // казка, як вечір, //аж синьо в очах».

Отже, за жанром цей твір — етюд (з фр. вправи, вивчення).

10. Визначте мотиви вірша «Зимовий етюд».

Сторінка 221-222

1. Галя називала Вітьку А Орлом

2. «Флегматичний, спокійний, добродушний і вайлуватий» характеристики Г Федька Котигорошка

3. Установіть відповідність. Репліка - Герой

1. Ми ваш «револьвер» з'їли. Шкода, що мала кобура... На даному етапі. - В. Вітька Горобець

2. Для тебе..., на даному етапі, доведеться прочитати лекцію на тему «Що таке підкопи з метою звернення арештованих...» - Г. міліціонер Причепа

shkola.in.ua

3. Виполов. Вона прийшла й каже: «Дякую. Тепер ти можеш йти додому». Ну, я й пішов. -Б. Петро Білий

4. Дотримуйтеся правил дуелі. Я пропоную - Д. Федько Котигорошко

1 - В, 2 - Г, 3 - Б, 4 - Д.

4. Перечитайте діалог Вітьки з Галею на початку першого побачення. З чого видно, що впевненіше почувається Галя? Зачитайте рядки, у яких дівчина іронізує.

Вона багато жартує, тримається впевнено та спокійно, не забуває про свої справи.

Інша справа - Вітька, що не може видати і слова. 5. Навіщо Вітька під час побачення зітхав? Чи зрозумів він, що це була помилка?

Так він намагався привернути увагу і почути питання Галі, щоб зізнатися у коханні.

Але коли його почали бити по спині, то, мабуть, зрозумів, що це була погана ідея. 6. Яке завдання Галя дала Вітьці? Чи повинна це робити дівчина під час першого побачення? Вона просила його набрати води. Це нетактовно і не романтично. Дівчина була "губа не з лопуцька"

7. Опишіть стан Вітьки й Федька, коди вони побачили Галю з Петром Білим? Що ви відчували в цей момент?

Це був спочатку шоковий стан, що змінився ярістю та бажанням помсти. Мені було смішно, бо дівчина із самого початку справляла враження дуже розумної та трішки егоїстичної.

8. Як учинив Вітька, коли побачив Галю з Петром? Що б ви зробили на його місці?

Вони втекли, кинувши рубати дрова. А я б не тікав: краще вже влаштувати скандал. Хоча це теж нерозумно. Треба було залишились і пожартувати над Петром типу "а ти вже рубив для неї дрова? Чи ще тільки познайомились?"

9. Як вирішив помститися Вітька Петрові Білому? Чи розумно це? Він викликав Петра на дуель. Я невитрачав би свій час на таку дівчину, а щей на її хлопця Петра після всього. Це принизливо. Втім, хлопці були занадто щирі та емоційні. Тому можна їх зрозуміти.

10. До кого виявляє симпатію Галя до Вітьки чи Петра? Підтвердить свою думку конкретним прикладом із твору. До Вітьки. «Галя рвучко притягла його до себе й припала губами до його обпеченої щоки. Ну й дурний же ти, ну й дурненький, Вітько! - не то плакала, не то сміялася дівчина в оторопілого хлопця на грудях.»

11. Якби вам довелося ілюструвати одну зі сцен повісті, то яку ви вибрали б? Чому саме цей епізод?

Мені подобається епізод із опудалом та сомбреро. Цікаво було б намалювати, як хлопці поралися з ним у полі. Домашнє завдання Випишіть фразеологізми, які є засобами творення комічного.

Вітька не хотів пасти задніх, не ликом же ми шиті, зобов'язаний їй обіцяти золоті гори, а там що буде

Сторінка 234

1. Міліціонер Причепа мав звичку вживати словосполучення В «на даному етапі»

2. Соломія Кіндратівна мама А Галі

3. Установіть відповідність.

Назва глазет - Подія

1. "Казбек" - А. пожежа у дворі тітки Пріськи

shkola.in.ua

2. "І везе ж ото людям"! -Г. дзвінок будильника під час кіносеансу

3. «Ой співали цвіркуни, заливалися...»- Б. перший поцілунок біля ставка

4. «Турецький охотник» - Д. спроба Вітьки засватати Галю

1 - А, 2 - Г, 3 - Б, 4 - Д.

4. Якому герою (героїні) повісті ви найбільше симпатизуєте? Чому? Мені симпатизує Федько, бо він щирий розумний, начитаний, а найголовнішенамагається все робити у відповідності до прочитаних

5.Які почуття ви переживали під час читання глави «Турецький Охотник»? Чи шкода вам було Вітьку?

Мені було весело, бо дуже несподіваний образ бешкетника обрав Федько. Втім, Вітьку

було трохи шкода, бо, мабуть, сподівався на позитивну відповідь, а отримав «гарбуза».

6. Доведіть, що Галина мама повела себе мудро й делікатно, коли Федько Котигорошко прийшов «за голубою куницею». Вона підігрівала на початку. Потім не стала казати рішуче "ні", а привела доречні аргументи, що переважно стосувалися віку: років через десять можна буде. Таким чином вона продемонструвала життєву мудрість.

7. Як, на вашу думку, складуться стосунки Вітьки й Галі в майбутньому? Думаю, нічого з цього не вийде, бо Галя, як на мене, заглядається більше на Федька. Це можна зрозуміти під час останнього візиту Федько у ролі турецького охотника

8. Який момент у творі кульмінаційний? Перекажіть його. Спроба Вітьки за допомогою Котигорошка посватати Галю.

9. Охарактеризуйте композицію повісті «Вітька + Галя...» (прокоментуйте принцип поділу на глави; визначте позасюжетні елементи, особливості сюжету). Композицій твір складається із двох частин (І - «Дуель», II - «Голуба куниця») - за жанром кожна з них - це оповідання, тому що сюжет однолінійний, події відбуваються протягом короткого проміжку часу, діє невелика кількість персонажів, які у свою чергу поділяються на окремі розділи - 26 розділів. Сюжет: експозиція: розповідь про те, як Вітька Горобець закохався в Галю Козачок; Зав'язка: хлопець розповідає найкращому другові Федькові про свої почуття до дівчини; Розвиток дії: події, пов'язані з підкоренням серця Галі (серенада, складання віршів до районної газети, спроба дістати приворотне зілля, допомога по господарству, дуель з Петром Білим, похід до кіно); Кульмінація: спроба Вітьки за допомогою Котигорошка посватати Галю; Розв'язка: відмова Соломії Кіндратівни віддати дочку заміж, пропозиція почекати 10 років.

10. Чого навчає повість В. Чемериса «Вітька + Галя...»? твір навчає нас: для того, щоб стати щасливим, потрібно вміти дружити, по-справжньому любити, знайти собі заняття до душі, не впадати у відчай навіть у найскладніших ситуаціях.

12. Складіть і запишіть по одній пораді героям повісті «Вітька + Галя...» (Галя, Вітька, Федько й Петро), щоб легше було виходити із складних і незручних

shkola.in.ua

життєвих ситуацій. Галя - бути уважнішою до тих, хто до неї добре ставиться, Вітьку - бути рішучішим, Федько - менше фантазувати, Петро - бути сміливішим. Домашнє завдання Напишіть невеликий твір-роздум на тему «Які проблеми дорослішання В. Чемерис порушив у повісті "Вітька + Галя"?» У творі перед нами постають діти, у тому чарівному віці, де дитинство закінчується, і починається юність. Це щасливий і водночас важкий період. Дітям доводиться прощатися з певними звичками, розуміти нові правила, відчути нові почуття. І хоча у творі все це подається з гумором, не можна не побачити усі ці прикрі моменти: Вітько, що ніяк не наважиться зрозуміти себе, Федько, що не вийде з книжкових образів. Лише Галя та Петро справляють враження дорослих. Втім, їхні духовні якості не дуже високі, їм не зрівнятися із

щирістю та дружністю Федька та Вітьки. І це проблема серйозна, бо так часто у житті ми бачимо такі ситуації. Дорослі "діти" і "малодушні" дорослі. Хочеться вірити, що ці герої зможуть не стати такими прикладами, знайти себе і залишитись добрими людьми.