Історія України 8 клас Власов 2021 поглиблене by sloven

1616

1588

1596

1620

Віталій Власов Олександр Панарін Юлія Топольницька

Підручник для 8 класу

з поглибленим вивченням історії

Рекомендовано Міністерством освіти

Київ «Літера ЛТД» 2021

УДК [94(477)”18”:37.016](075.3) В 58 Рекомендовано Міністерством

В 58

Власов В. С. Історія

вивченням історії закладів загальної середньої освіти / В. С. Власов, О. Є. Панарін, Ю. А. Топольницька. – Київ : Літера ЛТД, 2021. – 376 с.

ISBN 978-966-945-298-6

УДК [94(477)”18”:37.016](075.3)

ISBN 978-966-945-298-6

§ 4. Економічне життя українського села і

§ 5. Литовські статути про рівність, недоторканність, захист прав і відповідальність вільних («шляхетських») осіб. Практичне заняття

§ 6. Православна церква в XVI ст. Реформація та контрреформація

§ 7. Берестейська церковна унія

§ 8. Православна церква в першій половині XVII

§ 9. Культурно-освітнє життя в українських

§ 10. Містобудування,

§ 14. Становлення козацького стану.

§ 16. Петро Конашевич-Сагайдачний в оцінках сучасників та нащадків.

Практичне заняття

§ 17. Козацько-селянські

§ 19.

§ 20.

§ 21.

§ 22. Українсько-московський

§ 23. Військо

26. Правління

Андрусівське перемир’я .

27. Лівобережна та Правобережна Гетьманщини у другій половині 60-х –70-х роках XVII

28. Правобережна Україна у другій половині 70-х – 90-х роках

29. Заселення і розвиток

Запорозьке козацтво. Іван Сірко

§ 32. Військово-політичний

§ 33. Конституція

XVII

Розділ 5. Українські землі в 20–90-х

§ 35. Гетьманщина в 20–40-х роках XVIII ст.

§ 36. Гетьманщина та Слобідська Україна в

§ 37. Ліквідація козацького устрою

Підкорення Кримського ханства. Колонізація Півдня України

§ 38. Правобережна Україна та

підручник. Кожен параграф відповідає одному або двом урокам. Матеріал кожного уроку поділено на пункти з назвами та на пізнавальні рубрики.

Основні історичні відомості викладено в пунктах параграфів. Зрозуміти, як саме переживали події, про які довідуєтеся на уроці, тогочасні люди, що жили в Україні, вам допоможе робота з джерелами, що збереглися від описуваної доби (уривки з літописів, подорожні нотатки, листи). Крім цього, ви познайомитеся з оцінками вчених, які досліджували ті події. Ви вже знаєте, що робота з історичним джерелом потребує спеціальних умінь і навичок, які ви вдосконалюватимете й цього разу. Цьому сприятимуть запитання та завдання до документів, а також схема роботи з історичними джерелами, яку ми для

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

1. Визначте, ким був автор документа; – зрозумійте, про що йдеться в запропонованому уривку; – встановіть, коли відбулися

2. З’ясуйте, як автор розповіді ставиться до подій або історичних

поміркуйте, навіщо він свідчить про події; – окресліть значення подій

3. Поясніть,

виконання.

ЯК СКЛАСТИ ПОВІДОМЛЕННЯ

1. Прочитайте в підручнику матеріал, до якого складаєте повідомлення.

2. Знайдіть літературу / інформацію в інтернеті, що допоможе вам його підготувати.

3. Складіть план розповіді.

4. За планом напишіть зміст повідомлення.

5. Доберіть

ми пропонуємо

ня, працювати над якими можна самостійно

малюнки-символи:

вчають порівнювати,

яснювати та вживати під

Українські землі у складі Польщі, Литви та інших держав на початку XVI ст.

1. Роздивіться карту на с. 8. Виконайте завдання до карти і обговоріть їх в групах. Порівняйте територію розселення українців у XV ст. із сучасними кордонами України. 2. Які українські землі перебували у складі Великого князівства Литовського на початку XVІ ст.? З якими державами воно межувало на заході, півночі та півдні? 3. До якої держави на початку XVІ ст. відійшли землі Чернігово-Сіверщини? 4. У складі яких держав перебували Галичина з Холмщиною й

те-

земля). У Королівстві Польському найбільшими адміністративно-територіальними одиницями були воєводства. Приєднавши Галичину, Західне Поділля й частину Волині до Польщі, король Ягайло у 1434 р. перетворив Галицьке князівство на Руське воєводство з центром у Львові. На Західному Поділлі постало Подільське воєводство з центром у Кам’янці, а згодом Белзьке з центром у Белзі. Заміна традиційного адміністративно-територіального поділу сприяла поширенню польського й німецького права на українські терени. Польська знать (шляхта) почала проникати на українські землі та активно долучатися до місцевого апарату влади. Упродовж XV – початку XVI ст. українські знатні роди поступово зникали на цих землях: одні згасали фізично, інші встановили родинні зв’язки з місцевим шляхетством неукраїнського походження, втрачаючи свою ідентичність.

Прочитайте текст історичного джерела й

владою литовської династії Волинь, яка після смерті Юрія ІІ Болеслава увійшла до володінь Любарта Гедиміновича. Більшість

Королівства Польського. Спеціальні статті унії передбачали

ня на найвищі посади в

тільки литовців-католиків. Використавши додаткові ресурси, знайдіть умови

уній, порівняйте їх. Який із документів, на вашу думку, був вигідніший для: а) поляків; б) литовців; в) українців?

Після смерті Вітовта 1430 р. великим князем литовським проголосили князя Свидригайла Ольгердовича. Його політика була спрямована на розрив унії з Польщею і здобуття Великим князівством Литовським незалежності. Це викликало невдоволення литовців. За підтримки Польщі великим князем литовським 1432 р. було проголошено брата Вітовта – Сигізмунда. Усунення Свидригайла від влади обурило прихильників князя. За словами літописця, «князі руські й бояри посадили князя Свидригайла на Велике княжіння (князівство) Руське». Протягом кількох наступних років польські, а також литовські можновладці, які орієнтувалися на Польщу, намагалися силою зброї скорити Свидригайла й повернути руські землі під владу великого князя литовського. Подією,

зазнав поразки. Проте литовські можновладці мусили відновити удільні Київське й Волинське князівства. Київським князем став Олелько (Олександр), син усунутого Вітовтом київського князя Володимира Ольгердовича, волинським – Свидригайло. Однак зміцнення українських князівств заважало Литві й Польщі. Саме тому відновлені князівства незабаром ліквідували (Волинське 1452 р., Київське – 1471 р.). Ліквідація Київського удільного князівства та призначення правителем до Києва

Під час кампанії 1514 р. московське військо

і рушило під Оршу – важливий стратегічний пункт

торговельних шляхів між Києвом, Мінськом, Вільно і Москвою. 30-тисячним українсько-білоруськолитовським військом командував

розгромити 80-тисячне московське військо і здобути блискучу перемогу. Проте литовсько-московські війни тривали. До 1537 р. Велике князівство

та боярами. Згодом, через конфлікт із московським князем спробував повернутися до Литви, але був ув’язнений у Московії.

з родиною. До середини 30-х років XVI ст. походи

Орди кримського хана спустошували Поділля, Київщину, Волинь, Холмщину й Галичину. Чоловіків, жінок, хлопчиків, дівчат вбивали або забирали в ясир

Прочитайте текст джерела, роздивіться малюнок і дайте відповіді на запитання. 1. Порівняйте

кають? 2. Які слова іншомовного походження, що

те? 3. Якими рядками

дуть полонених»?

«За річкою вогні горять.

Там татари полон ділять.

Село наше запалили І багатство розграбили.

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли.

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть:

Коло шиї аркан в’ється

І на ногах ланцюг б’ється.

А я, бідний, з діточками

Піду лісом стежечками, –

Нехай йому із водою… Ось-ось чайка надо мною».

7. Становище Закарпаття, Північної Буковини та Південної Бессарабії у

ний час побувало

15 § 1

Наприкінці XIV – в першій половині XV ст. територію Північної Буковини (тоді її називали Шипинською землею)

торговельним

стра, розбудували замок-фортецю, що за господаря

удільного князівства  повстання М. Глинського  битва під Могачем  битва під Оршею.

3. Установіть відповідність між назвами українських земель та держав, у складі яких вони перебували у першій половині ХVІ ст.

 Галичина

 Західна Волинь (Белзька земля)

 Київщина

 Західне Поділля

 Східна Волинь

 Східне Поділля (Брацлавщина)

 Чернігово-Сіверщина

 Північна Буковина



Західне Закарпаття

 Східне Закарпаття

 Південна Бессарабія

 Кримський півострів

4. Дайте визначення поняттям. Уніфікація; хан; диван; ясир

5. Дайте відповіді на запитання.

Велике князівство Литовське

Королівство Польське

князівство Трансильванія

Священна Римська імперія

князівство Молдова

§ 2

Люблінська унія та її вплив на українське суспільство

Роздивіться ілюстрацію й дайте відповіді на запитання. 1. Про які особливості відносин Литви

й Польщі на початку XVI ст. свідчить ілюстрація? Яка подія визначила такі відносини? 2. Де зображено короля? Хто перебуває

навколо нього? 3. Про що свідчать зображення гербів?

1. Передумови Люблінської унії Шлях до об’єднання Великого князівства Литовського

Розділ 1

Святого Володимира». Щоб уникнути цілковитого

завоювання Москвою, князівству Литовському було необхідно знайти надійного союзника. Єдиним реальним кандидатом на таку роль було Королівство Польське, з яким Велике князівство Литовське вже вісім разів обговорювало й укладало різноманітні угоди-унії. З ним же було пов’язане особою спільного монарха.

Попри переваги зовнішньополітичних чинників, поступове зближення Литви з Польщею ускладнювали особливості внутрішнього життя Великого князівства Литовського загалом і українських земель зокрема. Адже в обговоренні ідеї унії брали участь литовські, польські та українські можновладці. Литовська шляхта, з одного боку, відчуваючи тиск Москви, намагалася поєднатись із польською, аби не стати жертвою Івана Грозного, чутки про тиранію якого ширилися усією Європою. З іншого боку, дрібна литовська знать, невдоволена пануванням магнатів, сподівалася, що внаслідок об’єднання здобуде такі самі привілеї, якими користувалася у своїй державі польська шляхта. Литовські магнати, що мали панівне становище в державі, побоюючись втратити свій статус, принципово виступали за незалежність Литви і погоджувалися на об’єднання «двох рівних держав» за умови збереження окремого литовського сейму (парламенту).

СЛОВНИК

Магнати (від magnatus – багата, знатна людина) – аристократи, родовиті великі землевласники (бояри, князі, шляхтичі, пани, старшини та ін.).

Польські магнати та шляхта загалом підтримували ідею об’єднання обох держав. Вони вбачали в цьому можливість отримати нові землі й залежних селян. Завдяки укладанню шлюбів, успадкуванню маєтків і наділів поляки обіймали дедалі більше посад на Волині, Поділлі й Підляшші. Українські князі й магнати, усвідомлюючи зовнішньополітичну слабкість Литви, схвально ставилися до об’єднання з Польщею. Вони розраховували, що литовсько-польський союз посилить обороноздатність країни, допоможе захистити південні кордони від турецько-татарських набігів і припинить напади польської шляхти у польсько-українському порубіжжі. Крім того, українських князів на той час пов’язували з польською шляхтою непоодинокі родинні зв’язки. Приміром, Василь-Костянтин Острозький одружився із Софією Тарнавською, донькою

2. Люблінський

ЗАУВАЖТЕ

Український князь В.-К. Острозький, представляючи інтереси Київщини на люблінському сеймі, намагався дистанціюватися і від литовців, і від поляків. Тож, коли литовські магнати демонстративно покинули Люблін, князь Острозький не пішов разом із ними. Проте через кілька днів він не з’явився

СЛОВНИК

Ліберум вето (liberum veto) –право депутата сейму зупинити об-

говорення сеймом того чи іншого

питання, а то й роботу сейму взагалі.

з іншими державами слід було укладати від імені

литої. Литовська, українська, білоруська й польська шляхта зрівнювалися у правах та отримували право на землеволодіння по всій території Речі Посполитої. Було ліквідовано митні кордони. Литва збе-

Королівство Польське

Уряд Військо

Казна Закони

Король Сейм

Зовнішня політика Гроші

Велике

князівство Литовське

Уряд Військо

Казна Закони

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді

запитання. 1. Як гадаєте, чи дотримувалася королівська канцелярія акту унії, надсилаючи листи до української шляхти польською мовою? 2. Чому українська знать

зверненні у листуванні до неї українською (руською) мовою? 3. Висловіть припущення, чи відреагував король на звернення українців. «Видані

перед маєстат

глава католицької церкви Польщі та львівський архієпископ

 усі єпископи  вищі урядовці: канцлери (урядовці, що керували канцелярією), підскарбії (керували казною); маршалки (головували на з’їздах сеймів та ізби)

 воєводи, каштеляни і деякі старости (місцеві урядовці)

5. Наслідки

1635

ся на воєводства: Руське, Белзьке, Подільське, Волинське, Брацлавське, Київське та

Підляське. Їх очолювали призначені урядом воєводи. Вони керували шляхетським ополченням, головували на місцевих сеймах і наглядали за діяльністю шляхетських земських судів.

Воєводства поділялися на повіти. Винятком було Руське воєводство, яке поділялося на землі, а ті, у свою чергу, – на повіти.

Роздивіться карту на с. 26 і дайте відповіді на запитання. 1. Які українські землі перебували у складі Польщі до Люблінської унії 1569 р.? 2. Які українські воєводства перейшли до складу Королівства Польського унаслідок Люблінської унії? Які міста були їхніми центрами? 3. У складі яких держав перебувала решта українських земель? 4. З якими державами

власної вищої школи, українці



належала виборному королеві

сеймові.

 Більшість українських земель унаслідок унії опинилася

Польського, що спричинило адміністративно-територіальні та соціально-економічні зміни.

1. З якого документа наведено уривок? Про які зміни в управлінні державою йдеться? «Польське королівство і Велике князівство Литовське становлять неподільне тіло, одно зібрання, один народ... Головний

3. Які з названих

Белзьке; Брацлавське; Волинське; Київське; Подільське; Руське.

4. Виберіть слова та словосполучення, які доречні в розповіді про початок

польського володарювання на українських землях. Свій вибір поясніть. Католицизм; монгольська навала; вальний

мок; шляхетська

вилися до унії українські князі

переходити до табору прихильників об’єднання Великого князівства Литовського й Королівства Польського?

6. Аналізуючи події Люблінського сейму, відомий український історик М. Грушевський писав: «Прославлений пізніше як акт любові, братерства, пожертвування, в дійсності

священники). До напівпривілейованого стану належали містяни (патриціат, бюргери і плебс), до непривілейованого – селяни (похожі, або вільні, та непохожі – залежні). Окремий міжстановий прошарок українського суспільства становило козацтво, мова про яке йтиме в наступному розділі підручника.

Роздивіться піраміду верств українського суспільства на початку XVI ст., дайте відповіді на запитання й виконайте завдання. 1. Пригадайте поділ на суспільні верстви часів Русі-України. Що спільного та відмінного у суспільних станах ви можете виділити? 2. Використовуючи матеріал попереднього параграфа, визначте, у чому

міновичів. Упродовж

поступове зближення князівської верстви з представниками інших привілейованих прошарків і, як наслідок, утворення єдиного привілейованого стану –шляхти. При цьому особливе ставлення в суспільстві до князів зберігалося: навіть збіднілий князь мав більше шансів отримати високу урядову посаду порівняно з менш родовитим, хай навіть і заможнішим, шляхтичем. Загарбуючи або купуючи великі земельні наділи (латифундії), з часом деякі князі перетворилися на магнатів. Так, княжі роди Острозьких, Вишневецьких, Корецьких, Чорторийських, Збаразьких та інші входили до складу керівництва урядом у Великому князівстві Литовському, засідали в раді великого князя, а у воєнні походи йшли під власними прапорами. Княжі роди

нах. Магнатська

Князь В.-К. Острозький. Копія ХІХ ст. з портрета початку XVII ст.

Василь-Костянтин Острозький (1526–1608) – одна з найвпливовіших політичних постатей того часу. Від

1559 р. В.-К. Острозький був київським воєводою та володарем українського прикордоння. Наприкінці XVI ст. – найбільший після короля землевласник Речі Посполитої. Князь Костянтин був власником 80 міст і містечок, 2760 сіл на Волині, 14 міст із прилеглими селами на Київщині, 8 – на Брацлавщині, 4 – у Галичині, 32 населених пунктів у Сандомирському, Краківському, Люблінському та Мазовецькому воєводствах. Річні прибутки князя оцінюють у 10 млн злотих. В.-К. Острозький мав можливість у найстисліший термін виставити 15–20 тис. війська. Промовистим є і той факт, що при княжому дворі постійно перебувало близько 2 тис. шляхетних юнаків-слуг, які відбували тут лицарський вишкіл. Після смерті польського

Стефана Баторія (1586) В.-К. Острозький вважався одним із можливих претендентів на престол.

Роздивіться ілюстрацію, дайте відповіді на запитання й виконайте завдання. 1. Як гадаєте, чому герб князя В.-К. Острозького прикрашає сторінки Острозької Біблії? 2. Пригадайте, де раніше ви зустрічали зображення Юрія Змієборця та

вершника на коні. Що вони символізують? Висловіть припущення, чому на гербі В.-К. Острозького присутні ці зображення? 3. Знайдіть інформацію в інтернеті про використання астрологічних символів у геральдиці. З’ясуйте, що могло означати зображення місяця та зірки на гербі Острозьких.

4. Становище

31 § 3 ІСТОРИЧНА

безземельну шляхту, яка чи то втратила свої маєтки, чи то

лю у магнатів, сплачуючи чинш. Існував і такий різновид

здобути право на

чи принаймні користування чужою

стану займали панцирні бояри

короля чи князя. Були позбавлені

це військові слуги, які перебували

політичного голосу, а звільняючись із військової служби,

за службу.

ознакою

життя України XVI ст. було те, що, попри споконвічну неоднорідність, шляхетська верства у Великому князівстві Литовському прагнула здобути собі

5. Становище духовенства

Парафія – нижча церковна адміністративна одиниця, фактично, територія, на якій живуть члени громади, віряни одного храму. Литовські статути – правовий кодекс Великого князівства Литовського, який увібрав у себе основні положення державного, цивільного, кримінального й процесуального права. Протягом XVI ст. здійснено три видання цих кодексів (1529, 1566, 1588).

Як і раніше, особливе місце в українському суспільстві належало духовенству. Окремішність цієї верстви виявлялася в тому, що вона не підлягала світському суду. Духовенство за тих часів було досить численним –священники з їхніми сім’ями, ченці, люди, які обслуговували церкву. Вище духовенство (митрополит, єпископи, настоятелі монастирів) поповнювалося вихідцями з аристократичних родів і обіймало посади лише з волі литовських та польських володарів. Становище нижчого духовенства залежало від землевласників, на землях яких розташовувалася церковна парафія. Згідно з пунктами Литовського статуту 1588 р. духовенство, як католицьке, так і православне, що мало маєтки, обов’язково

свого

лодіння на військову службу своїх слуг та шляхтича, який

духовного колегіуму.

6. Міське населення Міське населення складалося з: 1) міської верхівки – патриціату (багаті представники знатних родів); 2) поспільства / бюргерів – середній, найчисленніший прошарок міщан, які мали міські права (ремісники, крамарі) та 3) міської бідноти / плебсу. СЛОВНИК

та в землях Центральної України переважали українці. Артикули Литовського статуту 1588 р. свідчать, що зародження і розвиток буржуазних відносин, особливо у містах, привели до того, що частина шляхти продавала свої маєтки, оселялася в містах і займалася лихварством. Крім того, у шляхетському середовищі вважалося, що шляхтич, який селився в місті і починав займатися там торгівлею, шинкарством чи ремеслом, тим самим ганьбив шляхетський стан. У разі вимушеного переїзду до міста через втрату маєтку чи тяжкого матеріального становища шляхтич більше не міг користуватися своїми правами та вольностями, проте це правило

синів, якщо ті не займалися ремеслом чи шинкарством. Шляхтич також міг повернути шляхетські права й вольності, якщо поривав із життям у місті. Прочитайте

власній землі, сплачуючи грошовий чи натуральний податок державі; тяглові селяни, які

працювали із власним тяглом (худобою) і

вели господарство на земельних ділянках, що

належали феодалам. Основними формами експлуатації цієї категорії селян була панщи-

на та повинності на користь держави. Окрему категорію становили службові селяни –ремісники, рибалки, конюхи, які обслуговували двір феодала й звільнялися

від інших повинностей.

Зростання на ринках Центральної й Західної Європи попиту на хліб та іншу сільськогосподарську продукцію сприяло стрімкому розвитку фільварків. Зацікавлені в

зростанні прибутків, землевласники розширювали площі фільваркових земель, захоплюючи наділи, що належали громадам, і примушуючи селян працювати на себе з

власним реманентом, тобто впроваджували

панщину. У середині XVI ст. повсюдною стала дводенна, а подекуди й триденна панщина.

Отже, XVI ст. для українських селян стало добою зростання панщини, повинностей та податків. Поступово феодальна

селянства перетворювалася

рік збільшувалася.

платне виконання підданими певного обсягу робіт у господарстві власника. Кріпацтво – система правових норм, яка встановлювала залежність селянина від землевласника. Останній мав адміністративну та судову владу над такими селянами.

Київщини, де землі було багато, навпаки, відчувався брак

теренах потребувало збільшення кількості робочої

половині XVI ст. завершилося оформлення привілейованого статусу шляхти, яка отримала найбільші політичні та

 Міське населення

 Селянство було найчисленнішим та найбільш безправним прошарком українського суспільства. ПЕРЕВІРТЕ

1. Про які права шляхти йдеться в документі?

характеристики.

4. Установіть подібність та відмінність

Князі; пани; зем’яни-шляхта.

5. Заповніть таблицю: «Права і

Суспільна верства Права

Шляхта

Духовенство

Містяни

Селяни

6. Дайте

перетворюючи міста на міжнаціональні й міжконфесійні центри торгівлі. Міста на українських теренах Великого князівства Литовського не зазнали таких активних іноземних впливів, як на Галичині чи Поділлі.

дні.

тривалий час

характер, а їхні мешканці були тісно пов’язані з сільською округою та сільськогосподарськими заняттями. Позаяк заняття ремеслами часто не задовольняло матеріальних потреб містян, ремісники мусили обробляти ще й орні землі.

Після постанови сейму 1590 р., що передбачала роздавання нібито «пустель, що лежать за Білою Церквою», завдяки активній будівничій діяльності магнатів і шляхти на середину XVII ст. у Київському воєводстві з’явилося близько 200 міст та містечок, у Брацлавському –близько 100. Ця розбудовча діяльність має економічне пояснення: містечко приносило власникам у 5–10 разів більший прибуток, ніж село, з якого воно виникало. Містечка були переважно невеликими за кількістю населення (половина з таких поселень на Київщині налічувала до 100 дворів).

Оскільки Київщина та Брацлавщина жили під постійною загрозою татарських набігів, місто зобов’язане було мати укріплення, куди стікалися мешканці довколишніх сіл у разі наближення татарських загонів. Оборонні потреби накладали відбиток на спосіб життя містян. Відтак, окрім занять ремеслом і торгівлею, мешканці таких міст мусили відбувати військову службу.

мед, рибу, різні промислові вироби. Зі Сходу привозили прянощі, прикраси, шовк тощо. Із Криму, Балкан та Угорщини постачали вина, із Західної та Центральної Європи – сукно, металеві вироби, одяг. У торгівлі східними товарами основну роль відігравали вірменські та грецькі купці.

Складське право діяло і в Києві, котрий стояв на шляху, що поєднував Крим і Північне Причорномор’я з Мос-

ковією, обслуговуючи так звану московсько-ординську торгівлю. Купецькі каравани йшли суходолом чи Дніпром повз Черкаси та Канів, до Києва; тут відкривалися річковий та сухопутний шляхи на Чернігів і далі, вгору по Десні на Новгород-Сіверський до Москви. Цим торговельним шляхом через Подніпров’я курсували різноманітні східні товари: тканини, одяг, килими, шовк-сирець, прянощі (шафран, перець, імбир), фарби, коштовності, ладан, мускус, мило, зброя. Щоправда московсько-литовські та Лівонська війни негативно позначилися на торговельних відносинах між Московією та Литвою, тож із середини XVI ст. більшість торговельних шляхів зі Сходу пролягали через Поділля та Галичину на Західну Європу.

Прочитайте тексти джерел і дайте відповіді на запитання. 1. Що вражало чужинців у повсякденному житті Львова та Києва? 2. Які товари продавали на базарах? 3. Як, на вашу думку, розвиток торгівлі позначався на добробуті мешканців міст? 4. Які фактори впливали на особливий розвиток Києва та Львова? 5. Порівняйте розвиток

цтві. Крім цехмайстера до цеху входили помічники – підмайстри, а також учні. Кожен цех мав письмовий статут, що його затверджував король чи власник міста, який визначав як особливості виробництва, так і спосіб життя ремісників.

брати участь у

них процесіях, зібраннях у шинку, у церковних святах та церемонії

підмайстра до рангу майстра. На призвідників сварки чи конфлікту під час загальних зібрань цеховиків накладали чималі штрафи.

Закритість цехової системи ставала джерелом міжетнічних зіткнень на українських землях Галичини і Поділля. Оскільки цехова система на українські терени була занесена із Німеччини та Польщі, членами цехів могли ставати лише католики. Про це, зокрема, згадується в одному з цехових статутів Львова: «Львівські золотарі не мають між собою терпіти ані приймати жодного майстра-єретика (безбожника) чи схизматика

тримку престижу

Приміром, окремий пункт тка-

Волині та Брацлавщини, досягнувши найвищого рівня розвитку тоді, коли цехова організація західноєвропейських міст уже занепадала. Характерною рисою тутешнього

цехового життя був його зв’язок з оборонни-

ми функціями міст, в яких вони виникали. Тому частина міських цехів підпорядковувалася безпосередньо урядникам замку.

За середньовіччя медиків поділяли на класичних лікарів та цирульників. І якщо перші вели самостійну практику, то другі дотримувались основних правил життя та самоорганізації середньовічного суспільства, об’єднуючись у цехи. У Львові цех цирульників було засновано у 1512 р. Тож, імовірно, він був першою професійною спілкою лікарів. Цирульники в ті часи, окрім характерних перукарських послуг, займалися лікуванням ран, стоматологією, хірургічними операціями, вправлянням кісток та переломів, кровопусканням, ставленням банок та виготовленням ліків. Та й саме слово «цирульник» – це видозмінена похідна від латинського chirurgicus (хірург).

5. Сільське самоврядування

Як і раніше, селяни жили громадами. Члени сільської громади спільно користувалися пасовиськами, лісами, озерами, ріками. Орні землі розподіляли між частинами громади – дворищами, які об’єднували по кілька дворів – димів, тобто господарств окремих сімей. Різноманітні податки й повинності

Цирульник видаляє хворий зуб. Середньовічна мініатюра

СЛОВНИК

виробляли, а й перероблювали

, у чинбарнях і млинах. Вироблена продукція призначалася переважно для продажу.

Винокурня (гуральня) – господарство, де виготовляли горілчані вироби.

Чинбарня – господарство, де вичиняли, обробляли шкіру.

кавлені в зростанні прибутків землевласники розширювали площі фільваркових земель, захоплюючи наділи сільських громад, примушуючи селян працювати на себе з власним реманентом, тобто впроваджували панщину.

Уважно роздивіться ілюстрацію, прочитайте текст. Використовуючи також інформацію з інтернет-ресурсів, дайте відповіді на запитання. 1. Що таке селітра? 2. Для чого використовували селітру в XVII ст.? Чи змінилася мета її застосування нині? 3. В який спосіб нині видобувають селітру? 4. До яких позитивних і

негативних наслідків призводило/призводить використання селітри?

Інтенсифікація сільського господарства

була тісно пов’язана із розвитком допоміжних

промислів, серед яких значне місце з початку XVII ст. займав видобуток селітри – сировини для виробництва пороху.

що їх використовували

України, були стародавні кургани, а також залишки фортифікаційних споруд давньорусь-

ких городищ.

Швидкому зростанню кількості фільварків на українських теренах у середині XVI ст. сприяла поява закону, затвердже-

ного Сигізмундом II Августом у 1557 р.

Документ, який дістав назву «Устава на

волоки», передбачав поділ усіх земельних

володінь короля на однаково рівні ділянки – волоки, які можна було купувати.

Найродючіші чорноземи відводили

Видобуток селітри. Малюнокреконструкція

Оренда – наймання, тимчасове користування будівлями, земельною ділянкою, обладнанням, виробничими площами, машинами тощо на договірних засадах. Земельна рента – дохід від власності, який сплачують орендатори власникам землі за право її використання протягом

ремісничого виробництва та удосконаленню товарів.  Найменш захищеною і найчисленнішою верствою українського суспільства XIV–XVI ст. були селяни, які жили громадами й спільно користувалися землею.

 У XVІ ст. на українських землях у складі Польщі почали виникати фільварки, власники яких (шляхтичі-магнати) орієнтувалися на продаж вироблених товарів. Тому селяни, які жили у фільварках, мусили виконувати

3. Дайте визначення поняттям. Фільварки; кріпацтво; дворища; дими; оренда, рента;

4. Виберіть слова та словосполучення, які стосуються міського життя за литовсько-польської доби.

Війт та бурмистр; цехи і цехмістри; смерди та холопи; рада і лава; фільварки; дворища та дими; магдебурзьке право; ярмарки та торги. Свій вибір поясніть. 5. Дайте відповіді на запитання.  Якою

воєводствах?  Яких змін зазнавали міста зі здобуттям магдебурзького

Литовські статути про рівність, недоторканність, захист прав і

вільних («шляхетських»)

заняття

Литовські статути – правовий кодекс Великого князівства Литовського, який увібрав у себе основні положення державного, цивільного, кримінального й процесуального права. Джерелами литовських статутів були: звичаєве право

литовських, українських, польських та білоруських земель; «Руська правда»; судові постанови; німецьке, польське та римське право. Протягом XVI ст. здійснено три видання цих кодексів (1529, 1566, 1588 рр.). Найдосконалішим се-

ред них був Статут 1588 р., який діяв на землях Київщини, Волині та Поділля аж до 1840 р. і юридично запровадив

Брацлавщині та Придніпров’ї.

50 Розділ 1

СЛОВНИК

Головщина – в литовському праві убивство людини або штраф за «голову убитого», який сплачували сім’ї або родичам убитого. Розмір головщини залежав від соціального становища убитого.

ніж той напав, тоді той, що вбив, мусить платити головщину. А якби родичі вбитого не хотіли присягнути, заявляючи, що вони при цьому не були присутні, тоді той, що вбив, може виправдатися присягою із двома співприсяжникми-шляхтичами, навіть якщо б ці шляхтичі були його слугами, тоді він не мусить платити за вбивство. Проте, якщо виявиться, що він скоїв це вбивство, захищаючи своє життя, то він звільняється від сплати штрафу і головщини. …Якби шляхтич шляхтича вбив під час сварки або ненавмисне і це було доведено в суді, тоді винуватий має сплатити родичам убитого сто кіп грошей, а в державну казну – другі сто кіп грошей. А якщо вбивця, злякавшись відповідальності, втік би з країни, то родичам і

сплачено із

того, хто втік, головщина; діти, того, хто втік, можуть володіти маєтком.

…Якби хто убив тяглового селянина, той мусить платити за нього головщину десять кіп грошей; за невільного парубка – п’ять кіп, а невільній жінці стільки ж головщини. …Якби родовий шляхтич звинуватив у

вдав збитку”, тоді звинувачену людину

шляхетського стану землевласників? 2. Про що дізналися з джерела 3? 3. Як відбувався суд над шляхтичами згідно з пунктами джерела 2? 4. У якому з джерел засвідчено право

статут 1566 р. про судочинство над шляхтою

3. «Установляємо, що княжата і пани, шляхту і кожного з лицарства нашого, які теж шляхту нашу в служінні у себе тримають, не мають самі про поштивість судити, крім нас; бо той суд нікому іншому не належить, тільки Господарю (королеві). А що стосується злодійства, вбивства та інших справ злочинних – те вільні будуть панове їх над ними, посадивши при собі шляхту, людей добрих, правосуддя чинити, і в чому

Установляємо, що усім станам шляхетського народу, як людям вільним, вільно є і буде маєтками своїми батьківськими, материнськими і яким-небудь іншим чином набутими розпоряджатися, згідно з потребою, волею і уподобаннями своїми, віддати, продати, дарувати, зоставити в борг, закласти, міняти».

Третій литовський статут 1588 р. про вольності шляхетські

5. «Хочемо і постановляємо, щоб усі піддані наші, як духовні, так і світські, князі, пани й уся шляхта, які маєтки свої батьківські, куплені

нашого міста Віленського, або до інших міст наших привілейованих чи непривілейованих, також до міст князівських, панських, духовних, то тих людей і слуг мають війти і бурмістри з міст наших, вислухавши попередньо докази панів їхніх, або за їхнім власним зізнанням, видати панам. А тих слуг і шляхетських людей, які прийшовши до міст наших осілість (тобто житло) мають і проживуть 10 років, міські урядники видавати не повинні. Але вони мають відкупитися згідно зі станом своїм. Так само проти втікачів мають чинити урядники міст, які не мають магдебурзького права. А ті міські урядники,

видавати, мають

а втікачі видані бути мають». Прочитайте текст джерела

рактеризує становище жінки у Речі Посполитій? 2. Чи відрізнялися права жінок різних суспільних верств? Як? 3. Поміркуйте, чи можемо ми говорити, що жінка у Речі Посполитій

Посполитої.

Другого (1566) та Третього (1588) литовських статутів про становище жінки

7. «Теж обіцяємо і наказуємо княгинь, пань, вдів, княжних, панянок, дівок-шляхтянок і жінок будьякого іншого стану походження земського, як людей вільних, під вільним пануванням нашим господарським, зберігати

стану чоловіка,

шляхтича, така від всіх маєтків своїх, як батьківських, так і материнських, назавжди відлучається, але ті маєтки до родичів мають перейти, а після вдови –до дітей і теж до родичів її, а такі діти, як і родичі, будуть повинні такій дівці або вдові за ті маєтки її відкласти суму грошей згідно з рахунком статутовим, або пополовині.. …Якби шляхтич за дружину собі не рівну взяв, такі жони і їх

шляхецьких прав набути мають. Проте, якби така

Коли і ким створене

джерело

Чи передбачав документ

смертну кару

Покарання за вбивство

представників різних

верств суспільства

Покарання за завдання

фізичної шкоди людині

Майнові права різних

верств суспільства

Становище залежних

верств суспільства

Становище жінки

2. Уявіть, що ви укладаєте

6 Православна церква в XVI ст. Реформація та контрреформація

1. Становище православної церкви в XVI ст. Ви пам’ятаєте, що на XVI ст. українські землі, позбавлені власної державності, перебували у складі кількох країн. Тож православна церква

могла розраховувати на державну підтримку. Хоча умови Люблінської

яке відтоді не

2. Про що свідчить співвідношення території

цих напрямів християнства?

2. Реформаційний рух в Україні Як невід’ємна частина загальноєвропейських

почали з’являтись у 30–40-х роках XVI ст. Нове віровчення привертало увагу передусім шляхти й магнатів. Гасла послаблення влади вищих церковних ієрархів, ліквідації церковного землеволодіння,

терпимість і обмеження королівського

вбачали в протестантських (особливо кальвіністських) вимогах близькість до ідеалів шляхетської вольниці.

Першими прийняли кальвінізм представни-

ки польських та литовських знатних родів –

Потоцькі та Радзивілли. Натомість українська шляхта, прагнучи розширення своєї влади, здебільшого обирала католицизм. Не знайшла особливої підтримки протестантська церква й у середовищі містян.

Реформація – суспільно-політичний та ідеологічний рух XVI–XVII ст., спрямований на реформування (оновлення) католицької церкви. Протестантизм – один із трьох основних напрямів християнства (поряд із православ’ям та католицизмом), що сформувався у XVI ст. Висуває три

вилися до нього як до «панської церкви», зберігаючи вірність батьківській, православній.

Протестантизм в українських зем-

лях не знайшов широкої підтримки

ані в середовищі можновладців, ані

серед простого народу. Вплив рефор-

мації проявився в застосуванні її ідей

для оновлення православної церкви. Супутницею протестантизму була ідея перекладу Святого Письма наці-

ональними мовами та використання живої мови у богослужінні. Справжнім інтелектуальним зрушенням стала поява у XVI ст. перекладів Святого Письма староукраїнською мовою.

Найвідомішим із них є Пересопницьке Євангеліє (1556–1561).

Роздивіться карту на с. 58 й дайте відповіді на запитання. 1. На яких українських територіях найбільше поширилися протестантські вчення? Поміркуйте чому. 2. Визначте, в яких містах одночасно проживали представники різних віровчень.

3. Вплив контрреформації на українських землях Не оминула українські землі

СЛОВНИК Пересопницьке Євангеліє. 1556–1561 рр.

запереченні віровчень, народжених реформацією, аж до оголошення їм війни та фізичного винищення їх прихильників. Перемогла друга позиція. Щоправда, методи її втілення багато в чому були реформаційними: запровадження власного шкільництва, розвиток книговидання, надання особливого значення проповіді тощо. Справі реформування католицької церкви слугував орден єзуїтів (дослівно – «товариство Ісуса»), заснований 1534 р. й офіційно затверджений Папою Римським 1540 р. Єзуїти згуртували навколо ідеї оновлення католицької церкви великі інтелектуальні

Контрреформація – рух за оновлення та реформування католицької церкви, очолюваний Папою Римським. Виник як реакція на реформацію. Єзуїти – члени католицького чернечого ордену, що проводили місіонерську діяльність, створили розгалужену мережу навчальних закладів. Для єзуїтів характерна сувора централізація, дисципліна, беззастережне підкорення Папі Римському.

1610–1639

закінчивши їх, навчатися в західноєвропейських університетах. Проте

за освіченість часто

джерела й

тріарх Антіохійський Йоаким затвердив статут Львівського братства. Статут надав йому право зверхності над іншими братствами та контролю за духовенством, зокрема єпископами. Львівське братство також отримало від нього ставропігію – право підпорядковуватися не місцевим єпископам, а безпосередньо патріархові. Відтоді братство стало називатися ставропігійним.

Братства займалися доброчинною діяльністю – допомагали братчикам, які опинилися у скруті, дбали про забезпечення храмів книжками, іконами, свічками, влаштовували храмові свята тощо. За сприяння Львівського Успенського братства у Львові постав ансамбль Успенської церкви, що належить до найкращих в Україні пам’яток ренесансної архітектури. Витрати братства покривали за рахунок внесків їхніх членів, прибутків від нерухомого майна, відсотків від позик. Поступово братства розгорнули широку культурно-освітню діяльність. З їхньої ініціативи створювали бібліотеки, відкривали друкарні та школи. Наприкінці XVI – у першій половині XVII ст. в Україні діяло близько 30 братських шкіл, в яких діти православних здобували середню освіту. Діячі братського руху прагнули поліпшення становища церкви. Вони виступали проти зловживань вищого

збагачення церкви, стежили за ретельним

ням священниками їхніх

своєчасною, адже їм доводилося протидіяти численним

хронологічну послідовність подій.  Заснування у

та Великого князівства Литовського в Річ Посполиту

2. Дайте визначення

контрреформація; єзуїти.

3. Які фактори сприяли поширенню протестантизму на теренах України? Знайдіть у додаткових джерелах інформацію про поширеність протестантизму

4. Дайте відповіді на

ше її діячів виступало на користь унії. Цьому передували тривалі таємні переговори між православними священниками, Ватиканом, українськими можновладцями, представниками польської католицької церкви, королівським двором. Аби пришвидшити втілення ідеї унії в життя, двоє православних єпископів – найбільші її поборники Іпатій Потій та Кирило Терлецький – вирушили в подорож до Риму. Наприкінці

Він убачав в унії засіб об’єднання усіх про-

лицизму. У трактаті 1577 р. «Про єдність

греків та об’єднатися з осердям істинної віри». Таке тлумачення унії католиками викликало у православних обурення. Згодом прихильників об’єднання поменшало,

зокрема князь В.-К. Острозький.

Прочитайте текст джерела

боротьбу очолював князь В.-К. Острозький.

ному ще до римської подорожі єпископів, князь заявив про готовність залучити для боротьби проти унії 15–20-тисячне військо. Численні протести православ-

них свідчили, що про добровільне з’єднання церков годі й думати. Проте вірні своєму слову перед Папою Римським ініціатори унії не хотіли поступатися. Фактично в Бересті відбувалося два собори. Перший – прихильників унії на чолі з королем, митрополитом Київським і Галицьким М. Рагозою та православними єпископами. Другий – противників унії на чолі з В.-К. Острозьким, архімандритом Києво-Печерського монастиря, представником Патріарха Константинопольського, який, згідно з рішенням собору східних патріархів, мав першість над митрополитами та православним духовенством. Для участі в Берестейському соборі прибув також представник Патріарха Александрійського. Щоправда, авторитет високих східних

Михайло Рагоза (бл. 1540 – 1599) церковний діяч, православний (1589–1596), згодом – уніатський (1596–1599) митрополит Київський. Відновив традицію регулярного проведення церковних соборів. Ухвали собору мали сприяти зміцненню дисципліни в церкві, підвищенню освітнього рівня духовенства та розвиткові освіти. Підтримав започатковану братствами програму внутрішніх реформ православ’я.

де

В.-К. Острозький. Прихильники унії проводили собор

За результатами соборів обидві сторони

відлучили одна одну від церкви та звернулися до польського короля по підтримку.

Король Сигізмунд ІІІ підтримав унію і

визнав чинними ухвали собору, що відбувся

в церкві Св. Миколая. Греко-католицьке духовенство, як і католицьке, було звільнене від сплати податків та виконання повинностей, уніатська шляхта нарівні з католицькою

могла претендувати на державні посади. Крім того, греко-католицьким єпископам

було обіцяно місце в сенаті, але цю домовленість так і не було втілено в життя.

Що ж до православної церкви, то вона, попри велику кількість прихильників, була позбавлена проводу. Розпочалася тривала боротьба між уніатською та православною церквами.

цтво, яке долучилося

соборів, що відбувалися

ведено? 2. Використовуючи текст параграфа, назвіть згаданих у джерелі «єпископів та архієреїв». 3. Поміркуйте, як ставляться автори грамоти до згаданих подій. Свою думку обґрунтуйте. «Оскільки до інших виступів той

віровідступник , митрополит київський, галицький і всієї Русі,

Розділ 1

кризова ситуація у

Римського розширити вплив католицизму

прагнення польської влади уніфікувати соціальнорелігійне життя в країні Берестейська церковна унія 1596 р.

втрата православною церквою ієрархів, утиски її віруючих

уніатську церкву не було визнано католиками-поляками як рівноправну  прихильники православ’я гуртувалися у боротьбі з уніатами

уніати долучилися до боротьби українства з полонізацією населення

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Чи справедливо вважати, що заперечення унії

так і православні всі церкви й монастирі грецького

своїми.

церкви вдавалися до енергійних заходів, аби поліпшити становище

давні православні святині. Це спричинило

гостру реакцію православних. Власне, цим

пояснюється той факт, що І. Потій, маючи титул митрополита Київського, змушений

був перебувати у Вільно. До Києва його не

пустили козаки. Багато зусиль для розбудови уніатської церкви доклав і митрополит Й. В. Рутський.

провід-

чернечого

ської греко-католицької церкви. На початку XVI ст. василіанські монастирі були об’єднані в єдину організацію.

На відміну від попередника, він наполегливо шукав способів порозумітися з православними, вбачаючи у злагоді головну умову піднесення обох церков. Водночас митрополит розгорнув діяльність, спрямовану на впорядкування та оновлення церковного життя. Зокрема, він здійснив реформу уніатського чернецтва, яке було об’єднане в один орден – василіанський. Подібно до єзуїтів, василіани займалися просвітницькою та місіонерською діяльністю.

4. Полемічна література

половині XVI ст. відбулися культурні зрушення, що охопили насамперед українську літературу. Вона увібрала в себе найкращі традиції літератури Русі-України та ідеї Відродження й реформації. Найяскравішою сторінкою тогочасного літературного життя стала полемічна література До сьогодні збереглося близько 200 пам’яток полемічної літератури представників різних таборів – православних, католиків, уніатів. Найбільша полеміка розгорнулася

навколо ідеї об’єднання церков – між прибіч-

никами та противниками унії. Один із найвидатніших православних письменників-полемістів, праці якого були опубліковані за

життя, – Герасим Смотрицький. Його перу

Полемічна література – писемні пам'ятки, що відображають політичну боротьбу між православ'ям, з одного боку, та іншими релігійними напрямами й течіями, з іншого.

належать кілька блискучих полемічних трактатів, зокрема твір «Ключ царства небесного...», надрукований 1587 р. в Острозі. Автор висміює Папу Римського та єзуїтів, відстоює право українського народу

православну віру. В свою чергу, пристрасний полеміст єзуїт

унії» (1597) захищав об’єднання католицької й православної церков,

69 § 7

– невгасимий, зусюди крики, зусюди страх, зусюди переслідування!». Винятковою самобутністю

. Надрукованим за життя письменника був лише один твір

календаря  діяльність греко-католицького митрополита Й. В. Рутського  православний та уніатський собори в Бересті  Люблінська унія  утворення Речі Посполитої.

2. Дайте визначення поняттям. Григоріанський календар; полемічна література; унійна (греко-католицька) церква; василіани.

3. Дайте відповіді на запитання.  Що спричинило прихильне ставлення до ідеї об’єднання православної церкви з

лицькою в колах можновладців та вищого

громадські та релігійні об’єднання? Свій вибір обґрунтуйте. Король Сигізмунд ІІІ; князь В.-К. Острозький; митрополит М. Рагоза; єпископи І. Потій, К. Терлецький; братства; Папа Римський.

5. Визначте, які з тверджень є істинними, а які хибними у характеристиці греко-католицької церкви.

Підпорядковувалася Патріарху Константинопольському; визнавала зверхність Папи Римського; повністю залишалася на засадах православного віровчення; визнавала деякі важливі догмати католицького віровчення;

для збереження православної церкви. Після Берестейської унії більшість єпископів стали уніатами,

Перетворення братств на потужну силу, здатну боротися за православну віру, відбувалося поступово. На початку XVII ст. братства були впливовими організаціями, які мали право пильнувати за дотриманням священниками церковних приписів, вказувати священнослужителям, кого з парафіян відлучати від церкви тощо. Їхньою діяльністю опікувалися за-

порожці, яких було чимало поміж братчиків. Козаки підтримували братства й

православну церкву не лише коштами, а й військовою силою. Наприклад, 1610 р. православне духовенство Києва звернулося до козаків із проханням покласти

край сваволі священників-уніатів, які не дозволяли православним служити в Софійському соборі.

За підтримки козацтва та меценатки

Єлизавети (Галшки) Гулевичівни, яка заповіла на заснування монастиря та школи

власні маєтності, у 1615 р. в Києві постав Богоявленський монастир. Наступного року при монастирі було засноване

73 § 8

народу», за якими українцям та білорусам повертали втрачені після Берестейської унії права: за православними визнавали право обирати свого митрополита та єпископів, визначали умови розв’язання суперечок між православними та греко-католиками стосовно церков і земель тощо. Було визнано право обирати чотирьох православних єпископів – львівського, перемишльського, луцького і мстиславського. Незабаром наступника Й. Борецького Ісайю Копинського, якого не визнавала влада, було усунено, а митрополитом обрано П. Могилу. Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Які події спонукали владу до поступок

Поліпшенню

 Петро Могила. Невідомий художник. Перша половина XVIII ст.

Петро Могила (1596–1647) народився в сім’ї молдовського господаря Симеона та угорської князівни Маргарет. Навчався у Львівській братській школі та Замойській академії, слухав

(1621). Згодом постригся в ченці. З 1627 р. – архімандрит КиєвоПечерського монастиря, в 1632–1647 рр.

лад у печерах Києво-Печерського монастиря та канонізо-

вано його угодників. Для вирішення поточних проблем єпархій та митрополії було відновлено традицію скликання соборів. Суперечності між духовенством мала вирішувати спеціально створена церковна судова установа –

митрополича консисторія.

Діяльність П. Могили стала визначальною для подальшого розвитку церковного, культурного, національного та суспільного життя нашого народу. Цей період увійшов в історію під назвою Могилянська доба.

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Які заходи передували утвердженню П. Могили на митрополичій кафедрі? 2. Доведіть, що

, духовенство, доохрестна шляхта українська радісно витали

2. Складіть речення, використовуючи

єпископи; Берестейська унія; братства; «Пункти

народу»; «Требник».

3. Дайте відповіді на запитання.  Що визначало

яких обставин було відновлено вищу

об’єднання

ставило їх у складні соціально-економічні та

й реформації. Прискорився промисловий розвиток, розвивалися торгівля, товарногрошові відносини. Центрами економічного й політичного життя ставали міста, а їх населення перетворилося на рушійну силу духовно-церковного й культурного життя. Боротьба за національно-релігійне визволення зумовила потребу в освічених ідеологах, учених-богословах, полемістах, знавцях мов. Водночас виникли певні особливості культурного відродження в Україні. У ті часи проникненню передових ідей в Україну

спонукало українців до оновлення власної системи

СЛОВНИК

Слов’яно-греко-латинська школа – навчальний заклад

нового типу, в якому навчальний процес передбачав, окрім

вивчення «семи вільних наук», опанування церковнослов’янської, грецької та латинської мов. Такий тип навчальних за-

кладів з’явився на теренах

України у 1576 р. в Острозі.

Академія – навчальний заклад

вищого типу, в якому навчаль-

баннями тогочасного європейського

вивчали мови – церковнослов’янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Викладали «сім вільних наук». Навчальна програма Острозької школи передбачала початкову

«Сімома вільними науками» або «сімома вільним мистецтвами» називали граматику, діалектику (мистецтво дискутувати), риторику, арифметику, геометрію, астрономію, музику. Назва «вільні мистецтва» походить ще з античності, коли займатися цими науками могли тільки вільні люди, на противагу невільним, рабам. Їх вивчали в середньовічній європейській школі, вони становили основу так званого артистичного факультету в університетах. Після його закінчення студент отримував право вступати на один із старших факультетів – богословський, медичний чи юридичний. В Україні започатковані в програмах Острозької академії та братських шкіл

останній третині XVІ ст.

Єлизавета Острозька. Поштова марка. 2015 р.

черниці, письменниці та художниці. ХІІ ст. Для забезпечення високого рівня викладання князь зібрав групу високоосвічених фахівців, які стали основою педагогічного колективу. Ректором Острозької академії був Герасим Смотрицький –знавець літератури, поет, письменник. На запрошення В.-К. Острозького він прибув до Острога й очолив гурток учених, які готували до друку Острозьку Біблію. Г. Смотрицький став

чимало видатних особистостей: Й. Борецький, П. Конашевич-Сагайдачний,

Максим і Степан Смотрицькі – сини

Г. Смотрицького. Максим (Мелетій)

став знаним ученим, письменником, церковним діячем, Степан залишився

священником в Острозі, працював на

ниві освіти. Освітянські й виховні ідеї Острозької академії підхопили братства.

На жаль, після смерті К. Острозь-

кого академія відчутно занепала. А

коли Острог перейшов до його ону-

ки – ревної католички, школу реорга-

нізували в єзуїтську колегію. Однак за час існування академію закінчило близько 500 осіб, які стали вчителями, літераторами, друкарями, проповідниками.

2. Братські школи Перша братська школа з’явилась 1586 р. у Львові завдяки заходам найвпливовіших та найініціативніших братчиків. Виховання у

мало церковний, проте, у порівнянні з Острозькою академією, більш демократичний характер. Навчання проводили тогочасною українською мовою. Учні вивчали «вільні науки», церковнослов’янську та грецьку мови. Старші учні школи мали право проповідувати у церквах. До навчання у Львівській братській школі допускали

Розділ 1

, довідатися усього й привести його мають... У поранок спершу по молитвах мають мовити кожен учорашню науку свою та й

своє,

;

науки своєї має показувати По обіді хлопці мають самі писати на таблицях кожен свою науку, подану їм од дидаскала, окрім малих, яким має писати сам дидаскал А в школі навчившись, на важкі слова опитувати мають один одного, тобто диспутувати А додому відходячи, вірша потвердити, аби увечері, прийшовши

створювати скрізь в Україні. За

аналогією із Львівською школою і під

керівництвом її педагогів і вихованців виникли братські школи в Галичі, Луцьку, Вінниці, Немирові та інших

містах. Культурно-освітній і громадсько-політичний братський рух поступово поширився із заходу на схід. У 1599 р. до Києво-Печерського мо-

на біблійні сюжети тощо, – братчики намагалися надавати

ментам українського культурного

Учителі братських шкіл (дидаскали), студенти (спудеї)

тами й селами України, поширюючи ідеї боротьби проти уніатства й католицизму.

Крім братських шкіл, в Україні й надалі існували при церквах у селах та слободах численні початкові парафіяльні школи, де навчалися грамоти діти селян і козаків. Розділіться на три групи. Уявіть себе

3. Києво

. Київська колегія (незабаром – Києво-Могилянська академія) була

навчальним

мії

вісім

а кількість предметів перевищувала 30. Основу навчальних предметів становили «сім вільних наук». У перших чотирьох класах вивчали мови: літературну староукраїнську, церковнослов’янську, грецьку, латинську й польську. Усі вищі науки в Києво-Могилянській

як і скрізь у Західній Європі, латиною. Проте дбали в академії

Цицерона та інших письменників із коментарями, придбав підручники з тригонометрії, логіки, метафізики. Колегія стала головним осереддям культури в Україні, яка трималася на поєднанні ідей збереження й оновлення традиційної православної культури засобами європейської контрреформації.

Києво-Могилянська академія впродовж тривалого часу приймала на навчання дітей всіх станів України, Східної Європи та православного світу. Академія не лише давала освіту молоді, а й поширювала знання, просвіту. Її вихованці закладали школи, обдаровували бібліотеки і в такий спосіб сприяли

він на початку 70-х років XVI ст. прибув до Львова. У створеній за допомогою меценатів друкарні 1574 р. І. Федоров надрукував «Апостол». Книга вийшла накладом близько 1000 примірників, з яких збереглися 90. Того ж року він видав перший

український друкований підручник для навчання грамоти – «Буквар». Збереглося два примірники львівського «Букваря»: у бібліотеці Гарвардського

університету (США) і у Британській бібліотеці в

Лондоні.

І. Федоров надрукував іще один «Буквар» –1578 р., під час перебування в Острозі, куди його запросив князь В.-К. Острозький. В Острозі було видано справжній шедевр з-поміж стародруків –Острозьку Біблію (1581). Вона стала першим повним друкованим виданням

мовою.

 Друкарська марка І. Федорова з гербом Львова з «Апостола» 1574 р.

Острозька Біблія налічує 1256 сторінок.

ностей, її виданню передувала тривала робота з дослідження та перекладу тексту.

. Свою книжку «Граматика словенська» він видрукував у Вільно 1596 р. Л. Зизаній був також автором «Лексиса» – першого українського друкованого словника, де понад тисяча церковнослов’янських слів перекладено староукраїнською літературною мовою. У 1619 р. у тому ж Вільно вийшла друком «Граматика слов’янська» Мелетія Смотрицького. За цим підручником близько 150 років (до кінця XVIII ст.) навчалися мови учні українських, білоруських, болгарських, російських, сербських та інших православних шкіл.

5. Розвиток української

мовою, є Пересопницьке Євангеліє (1556–1561). У пам’ятці засвідчено фонетичні, граматичні, лексичні й синтаксичні особливості живої української мови XVI ст. Розвиток української

ську («просту») мову

більше використовували

літературі. Розвиток мови засвідчило видання літературною староукраїнською мовою Пересопницького Євангелія та Острозької Біблії.

1. Установіть хронологічну послідовність подій.  Заснування у Львові братської школи  заснування князем В.-К. Острозьким друкарні та школи, виникнення острозького культурно-освітнього осередку  створення Пересопницького Євангелія  створення Острозької Біблії.

2. Про яку подію йдеться в уривку з джерела?

3. Встановіть причинно-наслідковий

4. Проаналізуйте поширення на теренах

«Всесильною правицею Всевишнього Бога, задумом і старанням благочестивого князя Костянтина Костянтиновича Острозького,

площі, кварталів, вулиць. Центральною частиною міста (с. 90), з якої і починалося будівництво, була площа з ратушею посередині – ринкова площа (1) у вигляді прямокутника або квадрата. Від кожного її рогу відходило по дві вулиці (2). Кілька вулиць розташовувалися паралельно кожній зі сторін площі, інколи вулиці перерізували окремі сторони. Найважливіші вулиці

перетинали все місто. Захисну функцію виконували мури (3), якими обводили місто, а також рови (4) й вали (5). На мурах зводили оборонні вежі (6) та облаштовували по кілька в’їзних брам (у Львові дві) (7). Захисні споруди обмежували територію міста, тому його внутрішня забудова була надзвичайно щільною. Житлові будинки зводили на невеличких ділянках землі, вони були кількаповерховими, розташовувалися впритул один до одного. На вулицю виходив тільки вузенький фасад із порталом і двома вікнами поруч – для освітлення сіней та кімнат, а на другому й третьому поверхах – по троє вікон (двоє, розташовані ближче, були в світлиці, а третє, окреме, – у спочивальні) (8). Не були рідкістю дерев’яні будинки або дерев’яні прибудови до кам’яниць. Приміщення на першому поверсі таких споруд використовували для господарських потреб: як крамниці, склади, різні контори. Другий і третій поверхи були житловими. Будинки споруджували з каменю, тому їх називали кам’яницями. Хоч архітектура будівель відповідала обов’язковим приписам, кожну кам’яницю оздоблювали по-особливому, що разом з індивідуальним плануванням надавало їй неповторності. Нова забудова зазвичай поєднувалася з традиційною. Так, зокрема, постали житлові

для багатьох міст.

Роздивіться зображення Львова (с. 90) та Києва (с. 92) XVII ст.

– спроєктувати економічно та культурно розвинене місто XVII ст. Який регіон та місцевість, архітектурний стиль, план забудови, матеріали використаєте для будівництва?

91 § 10

план, французький

замовляли архітекторам-європейцям.

Унікальною пам’яткою ренесансної світської

центру

її зразок – Чорна кам’яниця. Таку назву пам’ятка отримала в середині XIX ст.,

її фасад пофарбували в чорний колір. А споруджено будинок у 1588–1589 рр. За свою тривалу історію кам’яниця зазнала багатьох змін, проте зберегла ренесансний вигляд. Вікна й нині прикрашає білокам’яне різьблення з мотивами листя аканта й виноградної лози. Найошатніша з житлових

а також найвидатніша пам’ятка світського ренесансного будівництва

Корнякта – єдина тогочасна споруда

розпланувати внутрішній двір із відкритими аркадами-лоджіями, які

пам’ятку ще називають палацом Корнякта. Будинок звів у 1580 р. італійський архітектор Петро із Барбони за участю його учня

XVII ст. помітні зміни спостерігалися і

цтві. Йдеться передусім

каменю. Окрасою Львова

З-поміж пам’яток тогочасного ренесансного церковного будівництва Львова найвідомішим є ансамбль Успенського братства, який складається з Успенської церкви, каплиці Трьох Святителів, дзвіниці (вежі Корнякта).

Вежа Корнякта, що сягає 65 м висоти, одразу стала символом Львова. За досконалістю і красою форм пам’ятка не поступається найкращим зразкам європейської архітектури. Вежу будував у 1572–1578 рр. архітектор Петро Барбон на кошти К. Корнякта. У будівлі поєднано традиції

Розділ 1

тя було відновлено Київський замок, на спорудженні якого, за свідченням джерел, працювало 20 тис. теслярів. Крім того, з’явилися Вінницький, Корецький, Білоцерківський замки.

Особливості тогочасної архітектури яскраво втілює величний Меджибізький замок (у нинішньому смт. Меджибіж Хмельницької обл.), докорінно перебудований у середині XVI ст. Ця споруда, так само як і

Кам’янець-Подільська фортеця, не мала правильної форми, оскільки

під час будівництва архітектори прагнули враховувати особливості рельєфу. Замок спорудили на високому мисі, де зливаються річки Південний Буг і Бужок. Пам’ятка є

прикладом замку перехідного типу – від споруд з оборонними стінами і вежами до замків-палаців.

XIV – XVI ст. Це був один із найнеприступніших приватних замків Волині. До кінця XVI ст. комплекс споруд Острозького замку було об’єднано в єдину фортифікаційну систему. Цей ансамбль складався з «Вежі Мурованої» – найстарішої частини замку, північної стіни Бо-

4. Бастіонна архітектура Будівництво оборонних

гоявленської церкви, а також спорудженої наприкінці XVI ст. Круглої, або Нової, вежі, прикрашеної зверху ренесансною короною. «Некоронований король Русі» князь В.-К. Острозький мешкав у дерев’яному палаці поміж «Вежею Мурованою» та Богоявленською церквою.

5. Розвиток скульптури У XVI ст. водночас і в тісному зв’язку з

архітектурою бурхливо розвивалося мистецтво скульптури. У скульптурних зображеннях втілювали ренесансні ідеї. Наприклад, львівські споруди Чорної кам’яниці, будинку Корнякта, каплиці Трьох Святителів, Успенської церкви тощо прикрашені скульптурними рельєфами та пишним різьбленням.

пластичних матеріалів. Має два основні різновиди –круглу (статуя, бюст тощо) та рельєф (об’ємне зображення на площині).

 Скульптурні споруди Чорної кам’яниці

Макет

Набув поширення і скульптурний портрет. Скульптурні портрети встановлювали насамперед на надгробках. Надгробки замовляли, щоб уславити образ померлого, увічнити його для нащадків. В Успенській церкві Києво-Печерського монастиря

лицарський

сні.

Іконостас – стіна з ікон у храмі східного (візантійського) обряду, яка відокремлює вівтар від центральної частини церкви.

того Миколая в церкві Святого Миколая Набережного.

7. Світський живопис

Роздивіться портрет К. Збаразького і виконайте завдання. Уявіть, що ви працюєте в Національному музеї історії України. Вам необхідно презентувати відвідувачам і відвідувачкам картину «Портрет князя Криштофа Збаразького». У підготовці екскурсії можна використати слова: жупан –приталене вбрання під верхнім одягом; делія, або кунтуш – верхній одяг, вдягнений поверх жупана; персидська парча – тканина,

художник. 1622–1627

ноцького каштеляна й перемишльського старости Яна Гербурта. Лише в пізніших копіях відомі портрети членів родини князів Острозьких.

Активно розвивався портретний живопис у XVII ст., хоча збереглися відтоді лише поодинокі оригінальні зразки. Портрет був популярним серед вищих верств суспільства. У замках збирали цілі

галереї – у Заславі, наприклад, на 1622 р. налічувалося майже сто полотен. Про особливості жанру тієї доби свідчить портрет руського воєводи Яна Даниловича з Жовківського замку. Портретні галереї облаштовували і в замках Волині, проте вони майже не збереглися. Один із найкращих

домий у червоній шубі». Зразком парадного портрета

го (с. 98). Портрет

який належав до найвпливовіших і

ни, створено впродовж 1622–1627 рр. Інші світські жанри розвивалися мало й

поодиноких фактів та пам’яток. Так, свідченням розвитку історичного малярства є символічна композиція «Рокош під Сандомиром». Про батальне малярство свідчить картина «Битва при Клушино» з костьолу

першим українським світським портретом у гравюрі, першим в українському мистецтві кінним портретом.

9. Розвиток музичного мистецтва XVI–XVII ст. – період розквіту музичного мистецтва на українських теренах. Найбільшого розвитку набули жанри народної пісні та думи, які прославляли героїв боротьби проти турків та татар.

супроводжувалися грою на різних

них інструментах: бандурі, лірі, цимбалах, кобзі. Часто тематикою для пісень ставали теми соціально-побутового характеру (відносини між людиною та природою, праця на землі, особисті стосунки між людьми). Оспівували працьовитість, героїзм, любов до рідної землі. Виконавцями дум та історичних пісень були мандрівні співці – кобзарі, бандуристи, лірники. Вони мандрували українськими містами й селами, інколи супроводжува-

10. Зародження театру Прочитайте інформацію про появу вертепу на українських землях, роздивіться ілюстрації, дайте відповіді на запитання. 1. Що ви знаєте про сучасний вертеп?

2. Чи зазнав змін цей театр упродовж століть?

Відповідь обґрунтуйте.

Розвиток українського театру сягає часів Русі-України, де були

шкільні театри, які діяли при братських школах. Відтак, на уроках риторики учні вчилися декламувати вірші, створювати та виголошувати промови. Викладачі писали вірші на релігійну та світську тематику, а учні виконували їх під час свят та зустрічей зі знатними особами. Згодом на українських землях набула поширення шкільна драма, яка передбачала постановку релігійних творів латиною. Спочатку шкільні драми ставили тільки у єзуїтських колегіумах, але згодом вони з’явилися і в православних школах. Для відпочинку глядачів між ак-

захисних споруд – фортець, замків, храмів, а також палаців із бастіонними укріпленнями.

 В українському образотворчому мистецтві поряд із традиційними жанрами (фрески, іконопис, книжкова мініатюра) з’явилися нові – скульптура, гравюра, портретний і батальний живопис.

 У XVI–XVII ст. на українських землях активно розвивалося музичне мистецтво. Набули поширення народні історичні

 XVII ст. – час розвитку шкільної драми та лялькового театру-вертепу

Повсякденне життя представників основних

верств українського суспільства XVI –

першої половини XVII ст. Практичне

заняття

1. Повсякденне життя української шляхти

Прочитайте тексти джерел 1–5, дайте відповіді на запитання. 1. Чим, на думку

автора джерела 1, зумовлений особливий статус шляхтича? 2. На основі текстів джерел 2, 3, 4 визначте, які зміни у становищі верстви, що мала «владу і зброю», відбулися на

кінець XVI – початок XVII ст. порівняно з попередніми часами. Із чим це було пов’язано? 3. Зробіть висновок про стан магнатського землеволодіння (за матеріалами джерела 5). 4. Як наведені факти позначилися на становищі українських селян? 5. Роздивіться картину В. А. Стриєвського «Польська шляхта в Гданську». Представників яких суспільних верств ви бачите на картині? Які почуття вона у вас викликає? До якої з наведених цитат, на вашу думку, ця картина найбільше підходить?

віри, щоденно переходячи до неї, хоча вся знать і всі ті, що титулуються князями, вийшли з грецької

103 § 11

та багатоконфесійний склад населення західноукраїнських

слов’янською мовою; у вірменських церквах – вірменською

перед міщанами поляками римської

вживали

прав, привілеїв, вільностей, прерогатив та імунітетів, наданих місту Львову з різних нагод і різними способами найяснішими нашими попередниками королями Польщі, князями Русі та всіма іншими володарями і достойниками, і користувалися ними без будь-яких винятків.

Священники їхні церкви грецького обряду, які тепер живуть і будуть у майбутньому, повинні бути вільними та звільнені від будь-яких податків, якої б назви вони не були, – як від грошових, так і від будь-яких інших, належних львівській раєцькій колегії. Ці ж священники грецького обряду не будуть зобов’язані підлягати та підкорятися іншій юрисдикції та зверхності, тільки львівському владиці. Усім згаданим українцям грецького обряду надається львівське міське право. Також на уряди бурмистрів, лавників та інші префектури у цьому місті можна та треба нашому теперішньому

призначати [українців], скільки разів би відбувалися вибори райців;

[українці] можуть та мають право

та посилати для навчання вільних мистецтв до початкових шкіл, гімназій та вищих шкіл, які існують як у нашому місті, так і будь-де в королівстві та в наших володіннях; вони можуть вивчати будь-які, без винятку, цехові ремесла та в них працювати, навчати товаришів та учнів будь-якого ремесла, засновувати цехи та ремісничі братства і, згідно із звичаєм, бути у них старшими і сеньйорами, а майстри будь-яких польських ремесел зобов’язані приймати та допускати українців до цього роду ремесла та цехів. Вільно також їм українцям будь-якого роду товарами, як би вони не називалися, у всьому Польському Королівстві, Великому князівстві Литовському та на Волині, в Києві, на Підляшші та в інших наших володіннях продавати сукно та будь-які інші купецькі та крамарські товари; вільно їм у приватних будинках, так і на будь-яких публічних місцях завжди та в будь-яку

виконайте завдання. 1. На яких особливостях становища українських

селян (джерело

(с. 5–6).

жена свобода польської шляхти (яка живе наче в раю, а селяни наче в чистилищі), що коли селяни потрапляють у ярмо до такого пана, то опиняються в гіршому становищі, ніж каторжанин на галері. Таке рабство є причиною того, що багато селян тікає, а найвідважніші з них подаються на Запорожжя, яке є місцем притулку козаків на Борисфені. Проживши тут певний час і взявши участь у морському поході, вони стають запорозькими козаками. За рахунок таких селян-утікачів козацькі загони вельми зростають». Г. Л. де Боплан. «Опис України». 1660 р.

11. «Збройний орач засіває і жниво збирає при зброї, Завжди за спиною він повний трима сагайдак. Кров’ю оплачене збіжжя привозять селяни додому, Щоб зберегти його – теж кров проливають свою.

Кидають часто сніданок, бо ворог вже звичний приходить.

Ворогові вже не раз вариться в полі обід.

Звикли людей грабувати ординці, народ нечестивий.

Що на оселі наскоки робить не раз.

Бродом навчились вони Борисфену проходити хвилі, –

Справжньому морю, бува, рівна води глибина.

Села плюндрують вогнем, а тих всіх, кому старість чи неміч

Взятись за зброю не дасть, стрілами тут-таки вб’ють.

Швидко на конях летять, щоб стріл уникати, куди лиш

Огирі їх понесуть, вихор куди їх порве» С. Кленович. «Роксоланія»  Панщина. Сучасний малюнок

107 § 11

у чому полягали особливості становища основних верств

6. Виконайте проєкт: «Один день із життя

Чим саме?

ДАТИ

1. Установіть хронологічну

руського народу»; створення Пересопницького Євангелія.

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО

2. Установіть, про що йдеться в текстах

історичний

зазначеним подіям. А. «Волею Божою, порадою й повелінням святійшого

нограда,

митрополита київського, галицького та всієї Русі,

церкві Воздвиження

грецького, великим

народу святого закону грецького, і милостинями всіх православних християн, як стану духовного, так і осіб княжих, панських, шляхетських і всього посполитого народу аж до вбогих удовиць, думаючи про всяку недостачу законної

ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ

4. Поясніть поняття й терміни і складіть з ними речення. Фільварок; магдебурзьке право; гравюра; православні братства; полемічна література; греко-католицька церква; рента; панщина.

ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ

5. Використовуючи наведені дані, вкажіть подію і установіть причинно-наслідковий зв’язок.

Причина Подія Наслідок 1566 р. 1569 р., Люблін 1586 р., Львів 1596 р., Берестя 1620 р.

ІСТОРИЧНА

6. Роздивіться зображення історичних

Де, коли, за яких обставин, навіщо (для кого / для чого, на честь

Походження

життя розповідають джерела?

самий час Татари

Дніпром, под Тягинею корабель твій

і грошей побрали [...], а після того під Тягинею Черкасці

СЛОВНИК

Козак – слово, що має тюркське походження та означає «ходити, бродити, мандрувати»; «вільна озброєна людина», «шукач пригод». У різні часи ним позначали прикордонників і уходників, які жили з різних промислів і займали не-

обжиті землі (XV ст.), запорожців і реєстровців (у другій

половині XVI ст.), представників окремого козацького стану (у середині XVII ст.).

Зимівник – назва житла (хутора) і форма ведення козацького господарства на Запорожжі.

Використовувалися для утримання худоби взимку, пізні-

ше – як зимові помешкання

для людей. З часом перетвори-

лися на міцні економічні осередки.

садівництво, різні ремесла.

великої рогатої та дрібної худоби. Серед козаків траплялися теслі, стельмахи, ковалі, зброярі, кожум’яки, шевці,

означала перехід до розряду державних селян. Більшість

володіла землею за звичаєвим правом. Часто саме вони становили основу козацьких загонів.

Розгляньте картини відомого українського художника С. Васильківського й дайте відповіді

на

СЛОВНИК

Запорозька Січ – українська козацька республіка. Виникла і розвивалася на Наддніпрянщині. Її межі до кінця XVII ст. не були окреслені. Столицею слугувало місто-фортеця, яке кілька разів міняло розташу-

вання, але завжди перебувало за Дніпровими порогами.

козаків на Січі коливалася залежно від пори року

З моменту прийняття до козацького товариства кожен мусив дотримуватися усталених звичаїв і традицій. Серед них найперший – закон козацького побратимства. Козацька взаємоповага й щирість підтверджуються звертаннями, що були традиційними: пане-брате, пани-товариші тощо. Найтяжчою була кара за злочини, скоєні щодо членів січового товариства.

Роздивіться макет-реконструкцію та фото, дайте відповіді на запитання. 1. Що являла собою Запорозька Січ – козацька фортеця? 2. Які споруди були розташовані на Січі? Яке їхнє призначення? 3. Яка споруда розташована у центрі Січі?

«Запорозька Січ» на о. Хортиця. Сучасне фото Першою відомою Січчю традиційно вважається фортеця, зведена 1556 р. на о. Мала Хортиця українським православним князем Дмитром Вишневецьким. Восени 1557 р. фортецю було зруйновано військом

Справа внизу є напис «Дмитро

у Тернопільській обл.).

СЛОВНИК

Курінь – видовжена споруда з

дерева, в якій жили козаки, піз-

ніше – військово-адміністративна одиниця Запорозької Січі, що налічувала до кількох сотень козаків на чолі з курінним ота-

маном.

Козацька (Січова, Військова)

рада – загальні козацькі збори, на яких вирішували адміністративні, судові, військові справи, обирали козацьку старшину. На

Запорозькій Січі козацька рада

вважалася найвищим органом

влади.

Кіш – назва центрального органу управління січової громади

на чолі з кошовим отаманом. Обирався щорічно і контролювався козацькою радою. В його віданні перебували адміністрація, суд та фінанси запорозького товариства.

Козацькі клейноди (з німецької – «коштовність») – знаки розрізнення козацьких військ та символи влади козацької старшини. Це: корогви, булави, бунчуки, пірначі, печатки, каламарі, значки, трості суддівські, литаври.

117 § 12 Кожен козак-запорожець був приписаний до куреня – військової та господарської одиниці на Січі. У складі Запорозької Січі було 38 куренів. Кожен із них мав здебільшого таку саму назву, що й місцевість, із якої походили козаки, об’єднані в ньому. Назви куренів – яскраве свідчення того, що Січ приймала вихідців з усієї України. Були там Полтавський, Уманський, Корсунський, Канівський та інші курені. Уся повнота влади в Запорозькій Січі належала Січовій (Військовій) раді, причому право голосу мав кожен запорожець. Саме тому Запорозьку Січ називають республікою. Ради відбувалися двічі-тричі на рік: на початку січня, другого або третього дня після Великодня, 1 (14) жовтня (на свято Покрови). На раду запорожці сходилися за-

необмеженою, проте в мирний час він не міг ухвалювати важливих рішень

ради. Кошовий відкривав Військову раду, головував на раді військової старшини, здійснював дипломатичні відносини з іншими державами, розподіляв воєнну здобич, прибутки від мита, узаконював поділ пасовищ, земель та угідь для полювання й рибальства. Крім того, затверджував судові вироки та обраних або призначених на посади козаків. Безпосередніми його помічниками були військовий писар, військовий суддя, військовий осавул та інші старшини. Військовий суддя чинив суд, був охоронцем норм закону і права. Військовий писар очолював січову канцелярію, вів усю документацію та дипломатичне листування.

Удари в литаври сигналізували про небезпеку, за їхньою допомогою передавали спеціальні умовні сигнали під час бою, накази по війську, кошу тощо.

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Які особливості обрання козацького керманича підкреслює автор? Поміркуйте, чому вони його так вразили? 2. Хто брав участь у виборах кошового отамана та яким чином вони відбувалися? 3. Доведіть, що влада кошового хоч і була необмеженою, проте свавілля не допускала. «Ось як вони вибирають свого старшого: коли зберуться всі старі полковники й старі козаки, що користуються серед

обраний козак

за виявлену честь, запевняє, що док ладе зусиль і старання

татар та турків.

 На Запорожжі встановилася особлива система управління, на чолі якої стояв

отаман. Найвища влада належала Військовій раді, яка вирішувала найважливіші

ня, призначала та знімала старшину.

3. Дайте визначення поняттям. Запорозька Січ; кіш; козацька старшина; кошовий

курінь

4. Установіть

на запитання.

6. Роздивіться фрагмент карти та пояснювальний напис на ній. Визначте, коли могла бути виготовлена ця карта. Про які події та історичні постаті йдеться?

«Хортиця – місцевість на Борисфені. Тут Дмитро Вишневецький, стародавній преславний герой, уславлений своїми воєнними звитягами, поставив колись фортецю. Середину цього місця оточив кам’яним

могли розраховувати лише на власні сили, професійні якості й підтримку товариства. Прочитайте тексти джерел 1–5 і дайте відповіді на запитання. 1. Виберіть із тексту джерел 1–4 означення, якими французький інженер характеризує козаків. Яким було ставлення Г. Л. де Боплана до запорожців? Чим це можна пояснити? Чи є підстави не довіряти свідченням французького інженера? 2. Про які ремісничі спеціальності йдеться в документі 5? Як можна пояснити той факт, що козаки зналися на всіх названих ремеслах? Чим такі знання були корисні у козацькому житті? 3. Про що може свідчити той факт, що у розповіді про побут козаків згадується і про заняття жінок? 4. Що має на увазі автор, оповідаючи, що козаки «воліють краще піти позичити усе потрібне у турків, своїх добрих сусідів»? 5. Якими рисами характеру та вдачі наділяє автор козаків? Як ви вважаєте, чи відображають вони індивідуальність кожного козака? 6. Співставте свідчення Г.

дені на ілюстраціях реконструкції. Чому сучасники іноді називали табір «рухомою фортецею»? Схарактеризуйте особливості

козацького війська?

Гійом Левассер де Боплан – французький військовий інженер, родом із Нормандії. У 1630–1648 рр. перебував на службі у польського уряду, керував бу-

дівництвом фортець на півдні України. Повернувшись

до Франції, опублікував «Опис України, або областей

Королівства Польського, розташованих між кордоном Московії і Трансильванії» (1660), що містить цінні відомості з історії, географії, культури та етнографії

України. У 1648–1650 рр. видав карти України.

Титульний аркуш першого видання «Опису України». Руан, 1660 р. 1. «...Козаки належать

утискають. Таким чином, рідко коли минає сім чи вісім років, щоб вони не бунтували чи не піднімали повстання проти панів».

3. «Козаки добре загартовані, легко витримують спеку й холод, спрагу й голод, невтомні в битвах, відважні, сміливі чи, радше,

сусідів, бо в інших випадках вдягаються досить скромно....

та заняття. Отож, ви дізнаєтесь, що серед цього народу зустрічаються люди, досвідчені у всіх взагалі необхідних для життя ремеслах: теслі для будівництва жител і човнів, стельмахи, ковалі, зброярі, кожум’яки, ри-

марі, шевці, бондарі, кравці і т. д. Вони дуже вмілі у виготовленні селітри, якої в цих краях дуже багато, і виготовляють прекрасний гарматний порох. Жінки займаються прядінням льону і вовни, з яких роблять полотно і тканини для щоденного вжитку. Всі уміють добре обробляти

не хочуть працювати, хіба що при крайній потребі, коли їм немає

необхідне. Вони воліють краще піти позичити усе потрібне у турків, своїх добрих сусідів, аніж потрудитися, щоб самим його надбати тощо, їм доволі, коли є що їсти й пити». Г. Л. де Боплан. «Опис України». 1660 р.

Прочитайте текст джерела 6 і дайте відповіді на запитання. 1. Яким чином козаки ухвалювали важливі рішення? Про що це свідчить? 2. Доведіть, що між запорозькою старшиною та рядовими козаками в той час уже існували суперечності. 3. Дайте узагальнену характеристику козацької дипломатії. Про що свідчить існування дипломатичних відносин на Січі? 4. До яких козацьких чеснот звертаються учасники переговорів? Як

123 § 13

і висміяними, якщо відмовляться тепер від участі в такому

християнства… Та коли вони і

всіх цих

наполягали на колишньому рішенні, ватажок тут же серед кола у гніві відмовився від своєї посади, мотивуючи тим, що він не може і не хоче очолювати людей, які так мало дорожать своєю славою, честю та добрим іменем». Е. Лясота. «Щоденник». 1594 р. Розгляньте картину С. Васильківського і дайте відповіді на запитання. 1. Чи розташовувався зображе-

ний на картині двір на Січі? Що допомогло зробити висновок? 2. Де

козаки могли будувати такі двори, як зображений на картині?

Козацьке подвір’я. Художник С. Васильківський. 1900 р.

Прочитайте текст джерела

ня. 1. Чому, за свідченням

Використовуючи інформацію з джерел (1–7),

поясність, чому іноземні володарі виявляли інтерес до українських козаків?

Прочитайте текст джерела 8, роздивіться картини С. Васильківського (на с. 124) і Ю. Брандта, обговоріть у парах та дайте відповіді на запитання. 1. Чи можна стверджувати, що козацьке життя було позбавлене жіночого товариства? 2. Поміркуйте, яким був статус жінки у

козацькому суспільстві. 3. Поясніть, чому описану у джерелі поведінку козака не можна назвати толерантною?

8. «Переказують, що від шибениці, за козацьким звичаєм, можна було врятуватися, коли якась

дівчина виявляла бажання вийти за злочинця заміж. Щодо цього очевидці наводять такий випадок. Одного разу вели якогось злочинця

«Щоденник». 1594 р.

«За повідомленням Г. Л. де Боплана, українські козаки...»

3. Виконайте проєкт: «Роль козацтва в історії України очима

125 § 13

Становлення козацького стану. Козацькі

повстання кінця XVI ст.

Прочитайте текст джерела, обговоріть у

І. Підкова

в Україну, польські можновладці схопили й стратили його.

Роздивіться ілюстрації, прочитайте підписи до них і дайте відповіді на запитання. 1. Поміркуйте, чому на Січі великого

значення надавали військовій підготовці

козаків. 2. Яку зброю використовували козаки? Чому саме така зброя могла прислужитися їм під час захисту та нападу?

3. Чому свої бойові човни козаки назвали

чайками? Чим вони відрізнялися від турецьких галер?

Гармата XVI–XVII ст.

Розвивалась і військова вправність козаків. Вони віддавали перевагу легким гарматам, які давали змогу вільно маневрувати під час бою. Гармата була незамінною під час козацького наступу. Особливо майстерно козаки володіли рушницею, списом і шаблею. Венеціанський посол Альберто Віміна, який

свічку, відсікаючи нагар так, наче це зроблено за допомогою щипців».

й у морських походах. На Січі взагалі вважалося, що справжнім

що давало змогу якнайкраще використовувати

турецьких галер.

Козацька шабля XVII ст.  Козаки здобувають Кафу. Художник А. Орльонов

реєстровцями.

відносин з Османською імперією та Кримським ханством через козацькі набіги

 прагнення уряду контролювати козаків та їхню чисельність

реєстрового козацтва 1572 р., 1578 р.

в Україні була зумовлена й поширенням фільваркової системи господарювання. Узаконення Литовським статутом 1588 р. кріпосного права на території Брацлавського й Київського воєводств

містян,

втечі населення на Запорожжя.

Наприкінці XVI ст. українське

козацьке повстання спалахнуло 1591 р. Очолив збройний виступ Криштоф Косинський. Приводом до повстання стало невиконання обіцянок, даних козакам під час їхнього перебування

Косинський мав суперечку за землю з В.-К. Острозьким та його сином, білоцерківським

зазнав поразки. Морози, нестача харчів і зброї змусили

погодився на переговори. Вони тривали тиждень і завершилися укладенням угоди, за якою повстання припинялося, козаки були зобов’язані визнати

короля та утримуватися від конфліктів із князями Острозькими, а К. Косинського зняти з гетьманства. Підкоряючись досягнутій угоді, козаки склали присягу й повернулися на Запорожжя. Проте у травні К. Косинський разом із запорожцями взяв в облогу Черкаси, під час якої і загинув. Повстанці

Северин Наливайко. Невідомий художник. XVII ст. Северин (Семерій) Наливайко (? – 1597) – козацький ватажок, провідник козацького повстання 1595–1596 рр. Родом із Галичини. Змолоду козакував, потім вступив на службу до князя К. Острозького. У 1594 – першій половині 1595 р. узяв участь в антитурецьких походах. Повернувшись з Угорщини, узяв

пиненні опору. Таємні перемовини

слабкодухих побільшала. Змовники схопили С. Наливайка, М. Шаулу та інших ватажків і передали їх ворогові. 8 червня оборона табору на Солониці закінчилася розправою над повстанцями. П’ятирічне господарювання козаків «на волості» сприяло масовому покозаченню селян і міщан, а отже, різкому зростанню кількості й посиленню козацтва. Воно перетворилося на велику суспільну силу. Невдача козацьких повстань, спричинена здебільшого браком єдності поміж козаками, нечіткістю мети й відсутністю конкретного плану воєнних дій, означала лише одне: боротьба за здобуття станових прав козаків триватиме.

Прочитайте текст джерела, роздивіться малюнок-реконструкцію табору на р. Солониці та

дайте відповіді на запитання.

1. Про які деталі облоги табору розповідає хроніст? 2. Чи немає суперечностей між текстом джерела та зображенням табору

на р. Солониці? 3. Що, на вашу думку,

дало змогу повстанцям два тижні боронити табір? Що спричинило поразку по-

встанців? 4. Чи співчуває польський хроніст повстанцям? Свою думку доведіть рядками з тексту.

«Козаки отаборилися в чотири ряди

возів і навколо облаштували рів і вал, аж

возів видно не було; у брамах

заки.

 Повс тання ще не мали гасел національно-визвольної боротьби, вони стали етапом формування козацтва як суспільного стану, що боровся за свої права.

 Унаслідок козацьких постань розпочалися процеси масового покозачення, а

устрій

3. Дайте визначення поняттям. Реєстрове

4. Використавши гугл карти і матеріали параграфа,

нів К. Косинського

6. Дайте відповіді

А козаки ляхів на всі сторони по всіх хрестах колотили. Ляхи опрощення просили, та не допросились; Не таківські козаки, щоб опрощення дали, Не таківські ж і ляхи, щоб напасть забули. Ой не забули своєї пригоди прокляті ляхи, не забули, Вони все теє козакам спомянули, Як козаків під кормигу свою лядськую знову підвернули. А тепер побачивши, що з козаками худа справа воюватись, Стали на хитрощі підійматись: Ніби-то примир’я з гетьманом брали, Хрест цілували, Покинути всяку вражду на Євангелії присягали, Але незабаром знов свою присягу поламали, Гетьмана та полковника Лободу, Та сотника, та суддю До Варшави лесно зазивали, У темницю похапали,

А на другий день у мідного вола посадили, Огню йому під черевом розложили, Та й усіх тих трьох мучеників у тім волу попалили. Оттоді-то Вкраїна дуже засумувала, Що найкращих своїх лицарів, Що защитники віри й волі такою смертю пострадали, Якою од початку світу люде не вмирали.

козаків на турецькі фортеці.

про ці часи говорять як про добу героїчних морських походів козацтва. До морських походів у турецькі й татарські володіння козаків спонукали боротьба за панування на Чорному морі, прагнення звільнення українських невільників і жага воєнної здобичі. Крім того, крзацькі походи мали на меті послаблювати військову міць Османської імперії, не знищуючи її. Козаки на своїх чайках атакували турецькі фортеці Очаків, Аккерман, Кілію, Ізмаїл у Північному Причорномор’ї, Кафу в Криму, Варну в Болгарії, Синоп і Трапезунд у Туреччині й навіть околиці столиці Османської імперії – Константинополя. Так, улітку 1606 р. запорожці завдали удару одночасно по трьох фортецях – Аккерману, Кілії, Варні. Справжнє потрясіння султанського двору спричинила морська експедиція козаків 1614 р. Флотилія чайок перетнула Чорне

й кораблі турків. Навесні наступного року на 80 чайках

християн-невільників. Кафа була головною турецькою

Причорномор’ї. Османські джерела, акцентуючи увагу на

важливості міста у работоргівлі, нерідко називали її кримським Стамбулом. Враховуючи лиху славу, яка закріпилася за

П. Сагайдачному з козаками вдалося не тільки успішно взяти штурмом кілька

Рязанщини, але й захопити у полон московських і татарських послів. В ніч на 11 жовтня об’єднані українсько-польські війська спробували захопити столицю Московії. Про початок штурму московське командування дізналося заздалегідь. Як не намагалися козаки таємно, непоміченими підійти до московських стін і брам, стрільці їх чекали й були готові

та, тож війська Сагайдачного

здобути це місто. Проте польські сеймові посли були налаштовані не так

зацький гетьман, і

почали мирні переговори з московською стороною. За Деулінською

кого гетьмана? Чому?

«Конашевич надзвичайно

спритно, страшенно збентеживши ворога, злучився з Владисла-

вом під самою Москвою, столицею держави Проніс переможні

хоругви свої по безмежних просторах, спустошив вогнем і мечем неприятельські землі, обернувши в сумні руїни такі

незвичайні, сильні своєю позицією

залогами

походи проти

Посполитої. Турецьке військо, висадившись на Чорноморському узбережжі, рушило територією Молдови в бік Західної Європи. Назустріч турецько-татарському війську вирушило польське під командуванням коронного гетьмана Станіслава Жолкевського. Війська зустрілися біля молдовського села Цецори 20 вересня 1620 р. і розпочали битву. Армія С. Жолкевського була вщент розгромлена, було вбито й самого коронного гетьмана. Загинув і батько майбутнього гетьмана України Б. Хмельницького Михайло, який брав участь у битві у складі невеликого загону реєстровців. Турецькотатарське військо на честь перемоги спустошило Поділля

рада реєстрового

рення реєстру, дотримання релігійної рівноправності, підтримки відновленої церковної ієрархії. Ці умови мало повідомити королю козацьке посольство, очолене П. Сагайдачним. Командувати 40-тисячним козацьким військом рада доручила Яцьку Бородавці (запорозький гетьман з 1619 р., суперник Сагайдачного). Тим часом під Хотинською фортецею (тепер –Чернівецька обл.) зійшлися 35-тисячна польська й 250-тисячна турецько-татарська армії. Польське командування з нетерпінням чекало на козацькі загони. «А тут пройшла чутка, – писав учасник

Хотинська війна закінчилася тим, що грізний Осман

сельність війська, попросив миру.

було укладено 8 жовтня на умовах, вигідних для Польщі.

142 Розділ 2

Хотином 1621 р.? 2. Чому перемога під Хотином принесла козацтву славу «рятівника християнської

Після несподіваного вторгнення запорожців у табір Османа

ній тривозі, а сам Осман, який так недавно гадав,

в безпідставності своїх сподівань. Розсіялося

реживав умови

битви. 10 квітня 1622 р. П. Конашевич-Сагайдачний помер

143 § 15

Меч гоноровий, подарований П. Конашевичу-Сагайдачному

польським королевичем Владиславом за перемогу під Хотином

На мечі дарчий напис королевича Владислава, який підтверджує обставини

його урочистого вручення: «VLADISLAVS + Konasevicio Koszovio ad Chocimum contra Osmanum» («ВЛАДИСЛАВ Конашевичу кошовому

під Хотином проти Османа»). Зберігається в музейному комплексі королівського замку на Вавелі (Краків).

4. Культурно-освітня діяльність Петра КонашевичаСагайдачного

П. Конашевич-Сагайдачний уславився не лише військово-політичною, а й культурно-просвітницькою діяльністю. Глибоко віруюча людина,

144

Розділ 2

Владиславу. Деулінське перемир’я  козацьке повстання під проводом С. Наливайка  взяття козацькими військами фортеці Кафа. 2. Яке нове воєводство виникло у складі Речі Посполитої

українських

половині XVII ст.? Унаслідок яких подій це відбулось? У яких напрямках українські козаки здійснювали походи на турецькі володіння? Визначте по карті місце розташування фортеці, біля якої відбулася битва польсько-козацького війська з армією Османської імперії в 1621 р.

3. Із переліку виберіть назви фортець, на які здійснювали морські походи українські козаки.

Аккерман; Хотин; Кілія; Ізмаїл; Трахтемирів; Кам’янець; Кафа; Збараж; Трапезунд; Синоп; Кодак; Очаків.

4. Дайте відповіді на запитання.  Чим були спричинені морські походи козаків

були їхні наслідки?

145 § 15

2. Петро Конашевич-Сагайдачний – політик, військовий та культурний діяч

Прочитайте текст джерела 2, роздивіться картину С. Васильківського й дайте відповіді на запитання. 1. Як польський хроніст характеризує відносини гетьмана з польською владою? 2. Поміркуйте, чи об’єктивно автор джерела висвітлював події? 3. Як впливали відносини гетьмана з поляками на становище козацтва і українських земель у складі Речі Посполитої в цілому?

2. «…над запорозькими військами, які мали воювати на боці Польщі проти турків, була поставлена гетьманом людина у військовій справі досвідчена, знавець великий і добрий, Петро Конашевич-Сагайдачний, на якого багато покладалося у раді, який був не простого роду, але шляхтич з Самбора, який всі ті воєнні

тання. 1. Чи свідчить

у тогочасному українському суспільстві? Свої міркування підтвердьте конкретними фактами. 2. Чому, на вашу думку, гетьмана П. Сагайдачного порівнюють із відомими давньогрецькими та римськими діячами?

Передчасну смерть П. Сагайдачного сприйняли в Україні як велику втрату. Над його ті-

лом при похованні двадцять студентів Київського братства виголосили «Вірші на жалісний погреб...», створені з приводу цієї сумної події

тодішнім ректором

покійному гетьману.

3. На безсмертну заслужив славу, наш гетьмане, Ні, вона у забутті, певне, не

Рим сміливого свого хвалить Курціуса*

І щасливого в бою славить Помпеуса*,

Сагайдачний на Русі хай дістане славу,

В вічну пам’ять те ім’я занесуть по праву,

Щоб воєннії його подвиги всі знали,

Щоб народи те ім’я завжди шанували.

А щоб знали, що його тіло там покрито,

На надгробкові слова отакі прорито:

“Конашевич тут Петро, гетьман запорозький, свої кості положив”, згинувши геройськи

За вітчизни волю. Як турки налягали,

Кілька пострілів йому навпрямки послали.

Ними зранений гетьман і життя скінчив,

Вірі, Богу й королю, війську догодив

І упав – мир боронив для вітчизни свято,

За що, Творче, взич йому неба вікувати.

Благочестя віри він завжди був ревнитель, З молодості був її вивчений блюститель.

Року тисяча шістсот двадесят второму

В Братськім ліг монастирі, в Києві святому.

Кілька тисяч братчикам він офірував, Щоб фундація наук там була, жадав».

Темістоклес (Фемістокл) –афінський військовий діяч та полководець. Курціус (Курцій) Марк –герой римської легенди, образ самопожертви за батьківщину.

К. Сакович. «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря

Петра Конашевича-Сагайдачного…». 1622 р.

Роздивіться картину й

дайте відповіді на запи-

тання. 1. Ким, на вашу

думку, є люди, зображені

на картині? Представників яких

верств українського суспільства ви

бачите? 2. Які деталі картини привертають вашу увагу? 3. Що на

картині свідчить про активну діяльність гетьмана з підтримки православної церкви?

Прочитайте текст джерела 4 й дайте відповіді

148

Розділ 2

зеленіло, мов на луці весняного часу. Назустріч славному лицарству вийшли з монастирів ченці та попівство з усіх церков з хрестами, з іконами та з корогвами, братчики з братства, спудеї (школярі) з братської школи, та цехи з своїми корогвами. По всіх церквах дзвонено в дзвони. Загули гармати, загомоніли мушкети – то Сагайдачний із військовою старшиною вийшли на берег. Тут уже стояв чудовий білий арабський кінь у дорогому, злотом та шовком гаптованому уборі. Сагайдачний ледве торкнувся червоним сап’янцем до позолочуваного стремена і

мить уже сидів на коні, мов приріс до його. Велично їхав Сагайдачний з гетьманською булавою в руці. За ним ішли хорунжі з військовими корогвами та з турецькими й татарськими бунчуками, здобутими під час походу. За ними ішли козаки курінями. Поперед кожного куріня ішов курінний

кунтуші з вильотами, попідшиваними всякого коліру дорогими тканинами: алтембасами, златоглавами, саєтами, адамашками; чорні, сиві та білі смушеві шапки з червоними верхами; широкі штани всякого коліру; зелені, жовті, червоні

149 § 16

Трахтемирівського монастиря Єзекіїл Курцевич. Врешті, сповнене символіки

саме поховання гетьмана – при Київському православному братському монастирі.

гетьмана. 6. «Слід зазначити, що він (П. Конашевич-Сагайдачний) суттєво виділявся серед решти козаків. Освічений, ймовірно, обізнаний з античними

соборі 1620 р. встановив практику перехрещення українців, вихідців із

Польщі та Литви, не вважаючи їх істинно православними. Та, можливо, відряджаючи посольство (до Москви), Сагайдачний і не мав великих сподівань. Його влаштовувало вже те, що козацьких посланців у Москві

прийняли та нагородили. Цим він підвищував власний авторитет серед козаків і, що найважливіше, давав полякам недвозначний сигнал, куди він піде, якщо репресії стануть надмірними».

Т. Таїрова-Яковлєва. «Гетьмани України. Історії про славу, трагедії та мужність» Роздивіться зображення й

запитання. 1. Як гадаєте, чому було обрано саме ці місця для встановлення пам’ятників гетьману? 2. Чому пам’ятники мають саме такий вигляд?

Києві. Скульптори В. Шевцов, О. Сидорук, Б. Крилов. 2001 р.

Пам’ятник Петрові

Конашевичу-Сагайдачному у Хотині. Скульптор В. Гамаль. 1991 р.

наші побажання, буде

створенням козацької «окремої республіки», уряд Речі Посполитої розпочав підготовку до чергового карального походу

з іншими державами.

 Вс тановлено чіткий устрій реєстрового козацтва за територіальним принципом. Було створено шість полків реєстровців: Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський, Черкаський і Чигиринський, по тисячі вояків у кожному.

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Про які події та явища йдеться в документі? 2. Як документ характеризує становище в українських землях у 20-х роках XVII ст.? 3. Чому масове покозачення селян та міщан непокоїло польський

’язки служби супроти нього. Сього року обмінювалися посольствами й дарунками з Москвою. На свій розсуд розв’язують питання згоди і війни;

перемир’я Цього року, знехтувавши королівською

укладені

р.

2. «Тарасова ніч»

Куруківська угода посилила суперечності між козаками – тими, хто потрапив до реєстру, і тими (близько 40 тис.), хто лишився

«русин був», тобто українець.

урятувався від полону. ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

20 травня 1630 р. козаки влаштували карателям «Тарасову

Роздивіться зображення кадрів із фільму «Тарас

Трясило». Виконані завдання та відповіді на запитання обговоріть у групах. 1. Як гадаєте, чому режисер обрав саме цю історичну постать для екранізації? Відповідь обґрунтуйте. 2. Висловіть припущення, які події з життя Трясила екранізовано. 3. Чи відповідає, на вашу думку, зовнішній вигляд козаків у кадрах фільму епосі? 4. Уявіть себе учасником / учасницею процесу створення цього художнього фільму: створіть постер, що рекламує фільм; напишіть стислу анотацію до нього.

3. Виступ козаків на чолі з Іваном Сулимою (1635)

Протягом 1632–1634 рр. тисячі козаків брали участь у польсько-московській (Смоленській) війні. Коли ж 1634 р. між

писано Полянівський мирний

ліквідувати козацтво. Через

і Туреччиною та Кримом

йни. Уже в лютому

нову «Про припинення козацького свавілля», і на територію Наддніпрянщини було введено загони коронного війська. Крім того, з метою контролю над козаками передбачалося збудувати в пониззі Дніпра, біля Запорозької Січі, потужну фортецю, в якій постійно перебувала би

перешкоджати втікачам, які прагнули потрапити на Низ, а також перекрити головний шлях постачання Запорожжя харчами й боєприпасами.

конвоювали до Варшави, де й стратили.

Прочитатйте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Як шляхтич пояснює причини спорудження фортеці Кодак? 2. Як, за твердженням автора, розгорталися події козацького повстання? 3. Що в наведеному тексті свідчить про упереджене ставлення автора до описаних подій? 4. Знайдіть на карті (с. 139) місце розташування фотреці Кодак, прокладіть маршрут із свого населеного пункту до фортеці, дорогою відвідавши ще кілька місць бойової слави козаків (на ваш вибір). Результати своєї роботи

з них утекла, інші ж організовано відступили.

кілька днів оточені поляками залишки загону П. Павлюка погодилися на переговори. 11 грудня 1637 р. полковник і четверо його соратників вийшли з табору, щоб узяти участь

у переговорах, але їх по-зрадницькому схопили. 1 березня 1638 р. у Варшаві розпочав роботу сейм. Він

ухвалив постанову під назвою «Ординація Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі По-

сполитої».

Скориставшися джерелом, заповніть пропуски в тексті. Відповідно до «Ординації ______________________», козацький реєстр зменшувався до _____ і серед зареєстрованих могли бути тільки козаки, які ______ . Було ліквідовано виборність ______ і скасовувалося _________ .

Замість виборного гетьмана на чолі

цього сейму На місце старшого, який більше не буде вибиратися з-поміж козаків,

будемо ставити старшого комісара, від сейму до сейму

вони, також полковники з комісаром,

гетьмана... Полки з своїми полковниками повинні ходити по черзі на Запорожжя для охорони тих місць і щоб перешкодити татарським переходам через Дніпро. Треба невпинно стежити, щоб козацька вольниця не ховалася по островах і звідти не чинила б походів на море Разом з тим жоден

ЗАУВАЖТЕ

край.

те, що потужних виступів козаків протягом 1638–1648 рр. не було, поляки назва-

ли те десятиліття часом

«золотого спокою». Щоправда, спокій був примарним. Козацтво як стан польський уряд

ліквідувати не спромігся, тож

марними були сподівання, що

козаки облишать спроби вибороти собі більше прав.

Проте Я. Острянин із козаками, зазнавши численних утрат, відійшли до Жовнина, де й отаборилися. У битві під Жовнином сили повстанців було розпорошено. Тяжко поранений К. Скидан потрапив у полон і, ймовірно, був страчений. Я. Острянин із козацькою кіннотою, відрізаний від табору, вирішив, що битву програно, і з частиною козаків перейшов на землі майбутньої Слобожанщини. Повстанці, які залишилися в таборі (близько 20 тис.), обрали гетьманом Д. Гуню і продовжували боротьбу. 10 червня Д. Гуня організував відступ 10 тис. козаків. Над старим Дніпровим річищем, в урочищі Старець, повстанці заклали новий табір. Близько

місяців (червень–липень) козаки

XVII ст.? 2. Знайдіть на карті міста, у яких, за умовами Куруківської угоди, мали жити реєстровці. В яких воєводствах вони розташовані? Як гадаєте, чому саме ці міста

невиконання обіцянок польського уряду щодо збільшення реєстру

спроба польської

соціально-економічні та національно-релігійні утиски українського на-

ською владою і козаками через

 Соціально-економічні та релігійні утиски українського населення,

встань 20–30-х років XVII ст.

 Намагаючись приборкати козацькі повстання, король

низового козацтва.

 Незважаючи на поразку повстань

виразником і захисником інтересів українського народу.

2. Хто з названих історичних діячів очолював повстання першої половини XVII ст.? Марко Жмайло; Криштоф Косинський; Северин Наливайко; Іван Сулима; Дмитро Вишневецький; Тарас Трясило; Василь-Костянтин Острозький; Павло Павлюк; Яків Острянин; Дмитро Гуня; Іван Федоров.

спричинило

ніч»?  Як і чому козаки зруйнували фортецю Кодак?  Унаслідок яких подій польський уряд ухвалив «Ординацію...»? Що вона передбачала і чим відрізнялася від Куруківської угоди?

4. У загальних рисах порівняйте повстання 90-х років XVI ст. і 20–30-х років XVII ст. Що вони мали спільного, чим відрізнялися?

5. З якого документа наведено уривок? Які події спричинили

ДАТИ

ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ

4. Поясніть поняття та терміни і складіть із ними речення. Запорозька Січ; морські героїчні походи козацтва; козацький табір; покозачення; гетьман; реєстрове козацтво.

ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ

5. Використовуючи наведені дані, вкажіть подію і установіть причинно-наслідковий зв’язок.

Причина Подія Наслідок 1556 р., о. Хортиця 1595–1596 р. 1616 р., Кафа 1625 р. 1630 р., Переяслав

ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТКА

6. Роздивіться ілюстрації. З якими подіями та історичними

вони пов’язані? Уявіть, що ви як редактор або редакторка інтернет-сайту з історії України XVI–XVII ст. отримали доручення написати пояснення до малюнків. Які історичні джерела ви б використали, які дібрали б до них текстівки?

Передумови та причини Національно-визвольної війни. Воєнні події 1648–1649 рр.

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Що найбільше обурювало українців у їхньому становищі? 2. Пригадайте, які документи гарантували українцям права, про

162 Розділ 3

у суспільстві сили, спроможної розпочати визвольну боротьбу.

на запитання. 1. На яких причинах козацьких повстань наголошує автор джерела 1? З чим це пов’язано? 2. Спираючись на здобуті знання, підтвердьте або спростуйте думку автора (джерело 1). 3. Що обурювало Б. Хмельницького (джерело 2) в становищі козацтва? 4. Про які особливості становища православних у Речі Посполитій свідчить джерело 3?

1. «Різні літописці вважають, що причиною воєн козацьких був собор Берестейський, бо саме після нього новоутворена унія внесла смуту серед православних, бо саме тоді Наливайко першим повстав на поляків. Проте літописець польський Веспасіан Коховський, засвідчує, як ляхи нестерпно тяжкий глум над людом українським чинили, над храмами божими глумилися, як силою брали у благочестивих маєтності їхні, а самих смертю карали, честі та влади позбавляли, навіть до суду не допускали; як козаків всіляко озлобляли, з усякої скотини і

частину

ображають

, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської милості І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за

маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й знівечено А наші пани полковники, добровольні слуги їх милостей панів старост,

163 § 18

«золотого спокою» на українських землях Речі Посполитої активно

поширювалося польське шляхетськомагнатське землеволодіння. Це мало вкрай негативні наслідки для козацького господарювання і спровокувало

конфлікт особисто в житті Б. Хмельницького. Польський шляхтич, чигиринський підстароста Даніель Чаплинський для збільшення прибутків намірився прибрати до рук хутір Суботів, що належав Б. Хмельницькому. Восени 1647 р. він напав

законному захопленні маєтку

ув’язнено. Б. Хмельницький,

 Богдан Хмельницький. Художник М. Хмелько. 1953 р.

Богдан Хмельницький (1595–1657) – гетьман України, творець Української держави. Походив із дрібної української шляхти (по матері – з козацької родини). Освіту здобув в одній із київських шкіл та у Львівській єзуїтській колегії, добре знав кілька мов, історію, юриспруденцію, військову справу тощо. Брав участь у походах проти Кримського ханства, а в часи повстань 30-х років XVII ст. виступав на боці козаків. У січні 1648 р. на Запорозькій Січі підняв повстання, поклавши початок Національно-визвольній війні українського народу проти Речі Посполитої. Проявив себе не лише як видатний полководець, а і як тонкий дипломат, домігшися визнання Європою Української

нею. Невдовзі відбулася козацька рада, на якій Б. Хмельницького

ська Запорозького.

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання.

й вибору і наставляють над нами урядників, як і де

Дуже було

, одним ударом козаки й селяни вдарили. Мені здається

165 § 18 ІСТОРИЧНА

Б. Хмельницького.

керівники попередніх повстань, і

виступу він наказав канівському полковникові 13 лютого виступити на Низ. Через день і сам рушив на Черкащину,

Розгляньте карту на с. 167 і дайте відповіді на запитання. 1.

рух повстанського війська на чолі з Б. Хмельницьким навесні 1648 р.? 2. Де відбулися перша та друга битви Національно-визвольної війни? 3. Куди рушило військо Б. Хмельницького після

розгромили його. Наступна битва з основними силами

гетьманом М. Потоцьким і польним коронним гетьманом М. Калиновським відбулася 16 травня під Корсунем. Гетьман послав наперед полк на чолі з Максимом Кривоносом. Унаслідок атаки головних сил Б. Хмельницького й перекопського мурзи Тугай-бея, а також загону М. Кривоноса

польське військо було розгромлене. Ніколи

ства

східні й південні райони Волинського воєводства. Польська шляхта прагнула придушити повстання. Особлива жорстокість, якою вирізнявся Я. Вишневецький, змусила

Роздивіться картини

Ю. Саницького на с. 166

та М. Самокиша на с. 168

й дайте відповіді на за-

питання. 1. Чим відрізнявся зовнішній вигляд вояків польської армії та козаків? 2. Як озброєні

козаки? Про що це свідчить?

Мирні переговори виявилися безрезультатними, тож у вересні 1648 р. воєнні дії поновилися. Неподалік містечка Пилявці поблизу Старокостянтинова (нині – с. Пилява Хмельницької обл.) для нової битви зійшлися коронне військо та українська армія. До участі в Пилявецькій битві

залучені найкращі сили повстанців на чолі з досвідченими полковниками. Під Пилявцями українська

чувала вже понад 100 тис. вояків.

великого коронного гетьмана С.

Олександра.

про це, Б. Хмельницький так схарактеризував трійцю полководців: «перина» (за пухку статуру), «латина» (за схильність до вчених занять, а не до війни) й «дитина» (за молодість і недосвідченість). У польському війську панували легковажність і безлад. Шляхта, розраховуючи на швидку перемогу,

той похід, як на полювання. Вирішальна битва 11–13 вересня

лянські рухи на

168

Розділ 3

23 грудня 1648 р. Б. Хмельницький урочисто в’їхав до Києва, де, як і скрізь, радо вітали переможця. Назустріч українським полкам вийшли Патріарх Єрусалимський Паїсій, який перебував тоді в Києві, й київський митрополит Сильвестр Косів. Студенти КиєвоМогилянської академії виголосили на честь героя свої вірші-панегірики.

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. У якому тоні написано універсал? Як називає себе гетьман Б. Хмельницький у документі? 2. Подумайте, чому гетьман не іменує себе правителем козацької держави. «Богдан Хмельницький гетьман

4. Воєнна кампанія 1649 р. Зборівський договір Навесні 1649 р. польські





на запитання. 1. Чому, на думку істориків, Зборівський договір не відповідав фактичним успіхам Національно-визвольної війни? 2. Яке він мав значення в історії України? 3. Чому умови договору не задовольняли жодну зі сторін? Визначте, які з пунктів договору були найбільш неприйнятними для української, а які для польської сторони.

«1. При усяких давніх вольностях його королівська милість Військо Запорозьке захищає (проти давніх жалуваних грамот свою жалувану грамоту одразу видає).

2. Кількість війська для зацікавлення підданих і заохочення до служби Речі

Повс тання під проводом Б. Хмельницького стало початком великомасштабної Національно-визвольної війни українського народу. Основу повстанського

проте в його лавах

шляхти.

Успіхи воєнних дій 1648 р. засвідчили військовий талант Б. Хмельницького та сприяли поширенню Національно-визвольної

й Галичини, що відкривало перспективи звільнення усіх українських земель.  Кампанія 1649 р. розгорталася на тлі

ханство.

3. Скільки років минуло

Б. Хмельницьким угоду, за умовами якої відмовлявся від союзу з поляками та зобов’язувався видати свою дочку Розанду за сина гетьмана Тимоша. Таке родичання реалізовувало далекоглядні плани гетьмана – створення спадкової монархії.

перші сутички, з яких розпочалася Берестецька

роїчно загинули. Основні ж сили козацької

відступили на Київщину. Литовці зайняли Чернігівщину й вирушили в напрямку Києва. На початку серпня 1651 р. війська Я. Радзивілла захопили місто.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Іван Богун (? – 1664) – козацький полководець, у 1650 р. призначений кальницьким полковником. У 1651–1653 рр. виявив неабиякий військовий талант у боях під Вінницею, Монастирищем і Жванцем, брав участь у поході в Молдову. У ході Берестецької битви обраний наказним гетьманом, організував

спішали на допомогу, спонукали Б. Хмельницького до припинення

та підписання українсько-польського миру. 18 вересня 1651 р. в

укладено

обмежено Київським воєводством.

22 травня 1652 р. передові козацькі частини під командуванням Тимоша Хмельницького

кіннотою, а основні частини підійшли непомітно 23 травня.

селянства, що засвідчило перехід значної частини землі до рук селян, які виступали її співвласниками на рівні з державою.

Після Батозької битви, у травні–червні 1652 р., українська армія, вступивши до Молдови, змусила В. Лупу виконати попередні зобов’язання. У серпні

Тиміш узяв шлюб із Розандою.

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Про які відомі вам події йдеться? Позицію якої зі сторін обстоює автор літопису? 2. Навіщо, на вашу думку, гетьман Б. Хмельницький прагнув породичатися з молдовським господарем? 3. Чому правитель Молдови вагався, обираючи між українським та польським правителями?

«Гетьман Хміль ще й замислив породичатися з господарем Василє От і намагався господар Василє влаштувати заручини своєї дочки Розанди з Тимошем, сином гетьмана Хмеля, підніс дарунки і йому Через рік гетьман Хміль з великим козацьким військом і сам хан..., вирушили в похід проти польського короля Король Казимир вийшов їм назустріч біля містечка, що зветься Берестечко Дізнавшись про цю

торію ляхів від хотиновського

урятується від того, щоб стати сватом Хмеля. Та на

1. Які події передували написанню наведеного листа? 2. Кого гетьман звинувачує в порушенні миру? Чи підтверджується це фактами? 3. Поміркуйте, з якою метою Б. Хмельницький прагнув відновити дію Зборівського договору? Чи були його наміри щирими? «Військо Запорозьке ні в якому разі не уникає підданського миру, бажаного для обох сторін, більше того,

українців. Отже, попри вдалі воєнні дії, наслідки

ської козацької держави виявилися вкрай несприятливими.

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. На яких положеннях Кам’янецької угоди акцентують увагу сучасні історики? Чому? 2. Пригадайте: коли кримський хан порушував обіцянки, дані Б. Хмельницькому? До яких наслідків це призводило? 3. Дайте власну оцінку воєнно-політичним подіям 1653 р.

«Переговори завершилися 15 грудня укладенням в усній формі кримськопольського договору. Його умови передбачали

борони татарам

становища Гетьманщини наприкінці 1653 р. Через тривалу війну становище

невпинно погіршувалося. Особливо тяжким воно стало восени 1653 р.

ський союз. Кримський хан надто часто у вирішальні моменти зраджував українців, отож союз із ним був ненадійним. Що ж до Польщі, то вона, не змирившись з існуванням Української держави, готувалася до нового наступу. Задля збереження основних здобутків війни, насамперед – утвореної держави, гетьман дійшов висновку про

європейському континенті. Так, у 1640 р. вибухнула революція в Англії; того ж року в Каталонії спалахнуло по-

встання проти іспанського абсолютизму

за збереження політичної автономії; у 1647 р. розпочалася антиіспанська бо-

ротьба в Південній Італії та Сицилії, в ході якої

1. Установіть хронологічну послідовність

молдовський похід  Батозька битва.

2. Назви яких історико-географічних об’єктів доречні в розповіді про воєнні події 1652–1653 рр.?

Містечко Жванець; урочище Жовті Води; місто Ясси; фортеця Сучава; гора Батіг; місто Кам’янець-Подільський; містечко Зборів

3. Хто з історичних діячів брав активну участь у воєнних подіях 1652–1653 рр.?

Т. Хмельницький; П. Конашевич-Сагайдачний;

4. Дайте відповіді

 Якими були особливості внутрішньо- та зовнішньополітичного становища Гетьманщини наприкінці 1653 р.?

5. Зробіть висновки-узагальнення про воєнно-політичні події другого етапу Національновизвольної війни (1650–1653).

6. Проаналізуйте текст джерела й поясніть, чому гетьман приділяв

податкам. Яке це мало значення

дав у Чигирині універсал, що став своєрідною

скарбу. Універсал

Він

СЛОВНИК

Генеральна рада – вищий представницький орган влади в Українській козацькій дер-

жаві, який складався з представників усіх суспільних

верств і розглядав питання

державного характеру.

Генеральна старшина – члени уряду Української козацької

держави.

Гетьман – голова і очільник

виконавчої гілки влади в Українській козацькій державі, головнокомандувач війська і представник держави на міжнародній арені.

старшини. Художник П. Андрусів. 1977 р.

міжнародної політики, зокрема миру

смертні вироки тощо.

Влада зосереджувалася в руках гетьмана Він, зокрема, скликав генеральну і старшинську ради, видавав універсали, брав участь у судочинстві (саме при гетьманові діяв Генеральний військовий суд), опікувався фінансовою системою, провадив мирні переговори, керував дипломатичними зносинами з іншими

державами та розвідувальною службою, був головнокомандувачем збройних сил.

Керувати всіма справами внутрішнього врядування й зовнішньої політики гетьманові

допомагав уряд – генеральна старшина, що фактично виконувала функції кабінету міністрів і водночас – військового штабу. Генеральну старшину спочатку обирали, а з часом її став призначати гетьман. До її складу входили: генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних суддів, наказний гетьман (тимчасовий виконувач обов’язків гетьмана у разі його відсутності), також хорунжий і бунчужний. Генеральному урядові були підпорядковані полкові

Роздивіться зображення ікони й

дайте відповіді на запитання. 1. Де на іконі зображено Б. Хмельницького? 2. Поцікавтесь історією інших

ікон Покрови Богородиці в Україні. Кого ще з

відомих історичних осіб було зображено на іконах Покрови Богородиці? 3. Чому іконописці використовували сюжет Покрови для зображення світських осіб, зокрема козаків? 4. Яке символічне значення мало свято Покрови Богородиці для козаків?

Ікона Покрови Пресвятої Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького. Кінець XVII ст.

У віданні генерального писаря перебувала Генеральна військова канцелярія –найвища адміністративна установа Гетьманщини. У ній розглядали й вирішували важливі адміністративні, військові, фінансові питання. Звідси відряджали численні посольства до іноземних держав. Тут складали гетьманські універсали, провадили дипломатичне листування, переписували й копіювали документи тощо. Генеральний

із хорунжих, осавулів та писарів. Генеральні осавул, хорунжий

гетьманські клейноди.

Писар. Художник С. Васильківський. 1900 р.

Хорунжий. Художник С. Васильківський. 1900 р.

на горло...». З наказу гетьмана Б. Хмельницького білоцерківському полковнику. Серпень 1650 р.

2. Фінанси і суд Фінансами Війська Запорозького відав генеральний підскарбій. Він відповідав за прибутки і видатки державної скарбниці. Однак офіційно за часів Б. Хмельницького уряду генерального підскарбія ще не було, й усю фінансову справу гетьман контролював особисто. Джерелами грошових надходжень до державної скарбниці були прикордонне торгове мито з привозних і вивізних товарів, натуральна данина на військо, поземельний чинш і податки на шинкування (продаж алкоголю), користування млинами, оренду і улаштування рудників, продаж тютюну тощо. Державну грошову одиницю у Війську Запорозькому запровадити не вдалося. У грошовому обігу тоді ходили польські, австрійські, венеційські, московські й турецькі золоті та срібні монети, втім – як і в будь-якій тогочасній державі, адже переміщення грошових мас не обмежувалося. Після утворення Гетьманщини судова система Речі Посполитої

судів: сільських, сотенних та полкових з головним апеляційним

сько-польськими нормами. Було скасовано усі

завдання шкоди польській шляхті, натомість встановлено покарання за зраду українському народові, за відмову надати допомогу в

території полку. Містами, що мали магдебурзьке право (Київ, Ніжин, Чернігів, Переяслав, Стародуб, Глухів, Полтава, Батурин та ін.), керували традиційні органи міського самоврядування (магістрати). Розміщення в таких містах полкової канцелярії створювало ситуацію двовладдя, адже гетьман затверджував «городового отамана».

Територія полку поділялася на 10–20 і

Полковник – воєначальник, що здійснював адміністративну, військову і судову владу на території адміністративновійськової одиниці – полку.

Сотник – особа, яка очолювала сотню – військово-адміністративну одиницю Війська Запорозького. Отаман – голова городового/ сільського козацького самоврядування, який, на відміну від сотників, виконував лише адміністративні функції.

навіть більше сотень. Сотні, як і полки, різнилися за площею та чисельністю. Адміністративними центрами сотень були міста, містечка й великі села. Військово-адміністративну владу на території сотень здійснювали призначені полковником сотники, а цивільну – городовий отаман разом з органами самоврядування. У селах справами відали старости, яких обирала селянська громада, а справами козаків – сільські отамани. Запорозька Січ (територія Вольностей Війська Запорозького низового) була окремою військово-адміністративною одиницею, яка не входила до жодного з полків. Січ підпорядковувалася гетьманському правлінню та самостійно

обирала кошового отамана.

Роздивіться зображення, прочитайте текст до нього, дайте відповіді на запитання до джерела. 1. Про що, на вашу думку, свідчить зображення значно

більшої кількості булав, аніж було пол-

ків у державі? 2. Під групою людей лі-

воруч від Хмельницького біля його ніг є підпис: «А Ляхам так страшно, что

где либо повеют ветры, вси яко Хмель-

ницкий идет разумеют». Кого, на вашу

думку, зображено над підписом? Як ви

гадаєте, чи припустимо вважати людей

ворогами на підставі їхньої етнічної приналежності? 3. Нині відома не одна

географічна карта із фіксацією українських земель часів Б. Хмельницького, проте на зображеній на портреті карті не позначено жодних меж. Як гадаєте, що це може означати? У центрі картини – постать Б. Хмельницького. Під нею – схематич-

187 § 20

чене селянство й міське населення. Основу війська становили козацькі

полки. Підрахувати чисельність армії

за часів Б. Хмельницького складно, адже кількість вояків постійно змінювалася через міждержавні угоди, що

передбачали зміни в реєстрі, а також

через активніше чи пасивніше залучення мирного населення на військову службу. На думку вчених, у вирішальні моменти Національно-визвольної війни армія могла становити 100–150 тис. осіб. Змінювалася й кількість козацьких полків, залежно від території, яку охоплювала держава. Кількість козаків у полках не була чітко встанов-

лена. За часів Б. Хмельницького вона коливалася від 5 до 20 тис. Чисельність у сотнях, із яких складалися полки, також перевищувала сто осіб. До козацького полку зазвичай входили кінні й піші козаки. У воєнні походи здебільшого ходили кінні, а піші залишалися для сторожової служби. До війська козак мав з’являтися з рушницею, шаблею, списом, порохом, кулями, провіантом, а також на гарному коні. За часів Національно-визвольної війни в

зацьких

визначався Чигиринський

перебувало артилерійське

штат якого складався з обозного, осавула, хорунжого, писаря, префекта (мав контролювати процес начинення порохом гранат і бомб), пушкарів (заряджали гармату, націлювати її, а

шляхтичами прагнула стати

Козацька старшина формувалася з представників різних суспільних верств. Розширення кола старшини відбувалося через службу на відповідних посадах. З часом козацька старшина перетворилася на провідну верству

землевласника, що відігравав ключову роль у вирішені державних справ. Значна роль у житті суспільства належала козацькому стану. Козаки були звільнені від будь-яких податків крім обов’язку виконувати військову службу

на користь держави власним коштом. За службу у війську козаки отримували право на землі, привілеї в торгівлі, політичні права. Православне духовенство за історичною традицією поділялося на біле й чорне. Біле духовенство не підпорядковувалося світським законам Війська Запорозького, а підлягало духовному суду. Чорне духовенство з початку Національно-визвольної війни опинилося у винятково вигідних умовах. Б. Хмельницький не тільки залишав за монастирями земельні володіння та обов’язкову працю селян, але й збільшив їхні багатства новими жалуваннями. У містах із магдебурзьким правом воно діяло й надалі, відтак це дещо

Джерела свідчать, що містяни з торговельно розвинених

дування, менші ж міста підпадали під козацьке управління. Становище містян поліпшувалося завдяки тому, що в

перешкоди для занять ремеслами, промислами, торгівлею. Правове становище селян не надто зазнало змін, часто вони й надалі мали виконувати повинності на користь землевласників (монастирів,

шляхти, козацької старшини).

українського

у ході Національно-визвольної війни покозачилася, звільнившись від приватної підданської залежності й перетворившись на підданих Війська Запорозького, тобто простих людей, що володіли землею,

військової скарбниці. Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Про що йдеться у джерелі? 2. З’ясуйте які верстви суспільства потрапили до категорії незахищених унаслідок Зборівського договору. Які

й запроваджено нову

 Утвердження Гетьманщини призвело до змін у соціально-економічному

становищі українських селян

1. Дайте визначення поняттям. Гетьманщина; гетьман; універсал; полк; сотня; полковник; сотник; генеральна старшина.

2. Які історико-географічні регіони обіймала Українська козацька держава – Гетьманщина на початку 50-х років XVII ст.? Які українські землі не входили до її складу?

розташовувалися на Лівобережній, а які – на

школі при одному з монастирів

єзуїтському колегіумі у Львові. Здобув традиційну українську освіту й водночас прилучився до західноєвропейських ідей. Ґрунтовно знав кілька мов: літературну староукраїнську, польську, латину. Повернувшись зі Львова, Б. Хмельницький записався до Чигиринської сотні реєстровців і вже 1620 р. вирушив у похід проти турків до Молдови. У битві на Цецорських полях потрапив у полон. За два роки турецького полону вивчив турецьку й татарську мови. Звільнившись, повернувся на службу до Чигиринського полку. Брав участь у Смоленській війні 1632–1634 рр. на боці Польщі, у морських походах проти Туреччини, козацькому повстанні 1637–1638 рр. Виконував різноманітні дипломатичні доручення. Зокрема, в грудні 1638 р. у складі посольства, що мало домогтися пом’якшення умов «Ординації...», зустрівся з польським королем Владиславом IV. Протягом 1646–1647 рр. під час зустрічей із королем обговорював участь козаків у воєнних діях Речі Посполитої проти Османської імперії. Як свідчать

в своїх цілях.

1. Історичні джерела про зовнішність і вдачу

Хмельницького

Прочитайте тексти джерел 1–3, дайте відповіді

запитання і виконайте завдання. 1. Порівняйте зображення на гравюрі та словесний портрет Б. Хмельницького. Чи суперечать вони одне одному? 2. Які риси

патріарх

спокійний, мовчазний, не цурається людей; всіма справами займається сам осо-

держави

Б. Хмельницького до Києва

пророка Мойсея –біблійного героя, який вивів єврейський народ з єгипетської неволі. За пізніших часів європейські мислителі витлумачували подвиг Мойсея як символ боротьби підкорених народів за свободу. Як таке порівняння характеризує тогочасне українське суспільство? 2. Як на картині відтворено в’їзд Б. Хмельницького до Києва після переможних битв 1648 р.? Які суперечності між картиною та джерелом ви помітили? 3. У чому Б. Хмельницький вбачав остаточну мету війни з поляками? Як це втілено в проголошеній на початку 1649 р. промові під час зустрічі з королівськими послами? Якими засобами гетьман сподівався досягти мети? 4. На якому становищі жінок та дітей у козацькій

6? Пригадайте становище жінки за литовськими статутами. Чи змінилося щось відтоді? Про які заслуги гетьмана говорить автор? Що у джерелі свідчить

позитивне ставлення автора до особи Б. Хмельницького?

4. «Сам патріарх [єрусалимський, Паїсій]

там напевно. Не залишиться нога

пречудову рису, що збудила у

подив: усі вони, за винятком небагатьох, навіть більшина їхніх дружин і доньок, уміють читати і знають порядок церковних служб та церковні піснеспіви; крім того, панотці не залишають сиріт напризволяще, аби ті невігласами вешталися вулицями, навчають грамоти. Як ми завважили, у цій країні, тобто у козаків, безліч удів та сиріт, бо, відколи появився гетьман Хміль, і досі не припинялися страшні війни. Упродовж усього року, вечорами, як зайде сонце, ці сироти ходять попід хати просити

й так пречудово, що той спів полонить душу навіть

чи недоліком? 2. Висловіть припущення: як автор джерела

у тексті джерела. 3. Про які риси гетьмана як полководця

тільки-но світле сонце розсипало ясне проміння з небесного океану на світ, прогнавши в

країну мороку нічну темряву, поляки побачили збиті кінськими копитами дим і

куряву. Здавалося, що то йде стотисячне козацьке військо,

тільки п’ятнадцять

1. Промову Б. Хмельницького перед польськими послами, уривок з якої

дено в джерелі 5, вчені-історики тлумачать як програму розбудови Української держави. Сформулюйте 2–3 тези цієї програми гетьмана.

2. Скориставшися додатковими ресурсами, знайдіть приклади з української літератури чи фольклору, які б стосувалися особистості Б. Хмельницького. Порівняйте образ гетьмана у спогадах сучасників та творах літератури.

3. Знайдіть інформацію про дружин Б. Хмельницького. На основі прочитаного матеріалу складіть невеличку доповідь про вплив коханих жінок Б. Хмельницького на його характер, військово-політичну діяльність. 4. Прочитайте уривок із праці польського історика Л.

завдання до нього.

Польський історик Л. Кубаля порівнював Б. Хмельницького з англійським революціонером Олівером Кромвелем. Як історик характеризує Б. Хмельницького? На які труднощі, на його думку, наразився Б. Хмельницький під час національно-визвольних змагань? Пригадайте з уроків всесвітньої історії факти з життя і діяльності О. Кромвеля. Зробіть порівняльний

СЛОВНИК

Протекторат – форма міждержавних відносин, особливі взаємні зобов’язання та права, що передбачають захист сильнішою державою слабшої, а також певні послуги слабшої сильнішій, хоча при цьому слабша сторона не втрачає суверенітету. Оскільки послуги мали обопільний характер, то в разі, якщо одна зі сторін не виконувала взятих на себе зобов'язань, друга могла вважати себе вільною від виконання своїх.

ставники старшини, козацтва та

Генеральна рада мала винести ухвалу про укладення договору з Московською державою.

Роздивіться зображення і дайте відповіді на запитання. 1. Які верстви українського суспільства зображе-

ні на полотні? 2. Якими художніми засобами автор картини намагався показати велич Б. Хмельницького та урочистість зібрання? 3. Які емоції переживають учасники

Переяславської ради? Що на

картині найбільше привертає увагу? 4. Чи відповідає сюжет картини дійсності? Які

відчуття викликає у вас ця

картина?

міфів, створених російською та радянською історичною думкою як у

писемних, так і у візуальних джерелах та

підтриманих деякими українськими дослідниками. Один із них полягає у тому, що згідно з твердженнями козацького лі-

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Про які саме кривди, заподіяні турками, татарами і поляками українцям ідеться у джерелі? Чи можна вважати це

«В якій мірі можна довіряти пастельному викладу історії

шанувати козацькі

адже, за європейською традицією, передбачалася присяга обох сторін. В. Бутурлін категорично відмовився від цього: мовляв, цар є самодержцем і своїм підданим не присягає, крім того, «царське слово, раз дане, не міняється». Гетьман, залишивши московську делегацію у соборі, разом із старшиною пішов на третю за день козацьку раду. На багатогодинній нараді

вирішено скласти присягу. Ситуація,

козаків; категорично відмовились

тавський і Кропивнянський полки,

ша ставиться до описаних подій?

чому

української православної церкви відмовилися присягати на вірність цареві?

духовенство відмовилося від вимог Москви. По від’їзді Бутурліна до Москви козацька старшина з гетьманом узялася за вироблення умов договору, відбулися наради в Корсуні та Чигирині. Результатом цих нарад став проєкт українсько-московського договору, який містив 23 статті.

1654 р.

 Гетьмана й старшину козаки мали обирати на раді.

 Українська адміністрація та суд лишалися самостійними й не підпорядковувалися Москві.

 Збирання податків покладалося на український Військовий скарб.

 Кількість

 Козацька держава погоджувалася виплачувати грошовий податок



Оцініть перспективи укладен-

ня українсько-московського

договору 1654 р. з позицій різ-

них політичних угруповань

козацької еліти (1 група: прихильники військового союзу з московським царем; 2 група: прихильники повернення під

скіпетр польського короля; 3 група: старшини, які прагнули «...не бути ані під королем польським, ані під царем московським») та інших верств Гетьманщини (4 група: містяни; 5 група: православне духовенство).

Роздивіться зображення, дайте відповіді на запитання і

виконайте завдання. 1. Скориставшись додатковими джерелами, знайдіть інформацію про історію створення пам’ятника.

2. З’ясуйте, чому монумент має саме такий вигляд? Чому не вдалося втілити в життя перший варіант скульптури?

3. Поцікавтесь, які міфи створено навколо цього монумента.

3. Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Навесні 1654 р. розпочалася московсько-польська війна. Основні воєнні

гетьмана Я. Радзивілла виступила армія

ренко запровадив козацький устрій. Проте це викликало невдоволення Москви, яка прагнула включити усю Білорусь до свого складу. Наступ на Білорусь мав збігтися з паралельним наступом на Волинь, однак Б. Хмельницький, заклопотаний захистом південних кордонів, масштабніших воєнних дій не підтримав. Навесні та влітку 1654 р. точилися бої між польськими загонами й козаками Подністров’я. У червні 1654 р. польській дипломатії вдалося досягти значного успіху,

Прочитайте інформацію

про оборону Буші, розди-

віться діораму. Дайте від-

повіді на запитання. 1. Як

гадаєте, чому Мар'яна (Олена) Зависна вдалася до таких дій? Висловіть власну думку: її вчинок свідчить про героїзм чи, навпаки, боягузтво? Як ви ставитеся до вчинку української жінки? Поясніть. 2. Чому мешканці Буші вирішили, що краще загинути в

204

Розділ 3

Джерела свідчать, що

битві, наступ польсько-татарської

зупинено.

Навесні 1655 р. Б. Хмельницький на чолі українсько-московських військ вирушив через Поділля на Галичину, аби визволити з-під польського панування західноукраїнські землі та об’єднати Україну в її етнічних кордонах. На

початку серпня військо зупинилося під Кам’янцем, де гетьман прийняв шведського посла та представників князівства Трансильванії і

Бранденбургу – союзників шведського короля. Унаслідок перемовин було досягнуто домовленостей про підтримку Б. Хмельницьким Карла X Густава, який саме розпочав війну проти Речі Посполитої. Розгляньте карту на с. 175 і дайте відповіді на запитання. 1. Як змінилися кордони Війська Запорозького унаслідок

отримувати вичерпну картографічну інформацію про походи, кордони, території на прикладі подій Національно-визвольної війни 1654–1655 рр. У вересні 1655 р. українсько-московські

час облоги Львова. Наміри гетьмана передбачали включення



країни зобов’язувалися не розпочинати мирних переговорів

 Обговорення питання про встановлення

шукати

«вічного союзу». За умови спільних воєнних

й Трансильванії можна було сподіватися на допомогу Швеції, яка, не маючи договірних відносин із гетьманським урядом, підтримувала б трансильванців. У 1656 р. зв’язки України зі Швецією стали регулярними. У січні 1657 р. шведські посли привезли проєкт союзницького договору, але з визнанням незалежної держави тільки на козацькій території (Наддніпрянщині). Б. Хмельницький від договору відмовився. У червні нове шведське посольство повідомило, що король Карл Х Густав погоджується віддати гетьману українські землі, що перебувають під Польщею, частину Білорусі та Смоленськ. Прочитайте текст

5. Похід українського війська в Галичину та Польщу 1656–1657 рр.

Коли в грудні 1656 р. почався наступ трансильванського князя Дьордя II Ракоці на Польщу, Б. Хмельницький надіслав йому на допомогу козацькі полки на чолі з київським полковником А. Ждановичем.

Спочатку українсько-шведськотрансильванське військо діяло успішно: здобули

1657 р. Б. Хмельницький

в Іллінській церкві.

Роздивіться ілюстрацію і дайте відповіді на запитання. 1. Як автор символічно зобразив смерть гетьмана? 2. Де на картині зображений московський посланець В. Бутурлін? Якими художніми засобами відображений

настрій іноземця? Кого ще зо-

бражено на малюнку? 3. Яка атмосфера панує на картині? 4. Які почуття у вас викликає цей малюнок?

У мистецькій спадщині Шевченка образ Хмельницького зри-

нає на ранньому малюнку тушшю

ством Березневих статей з московським

2. Дайте відповіді на запитання.  Як розгорталися події в Переяславі 8 січня

сько-московського договору 1654 р.?  Чим була зумовлена зміна зовнішньополітичної орієнтації Б. Хмельницького в останні роки його гетьманування?  Які причини укладання українсько-шведсько-трансильванського союзу?  Якими були відносини гетьманського уряду з Трансильванією та Швецією?  Як відбувалася українсько-шведсько-трансильванська воєнна кампанія 1657 р.? Чим вона завершилася?

3. Польський посол М. Станіславський застерігав трансильванського князя Дьордя II Ракоці: «Чи зможе Хмельницький, який щасливо зміцнювався протягом дев’яти років і став володарем русинських країв... з володаря, з монарха, на заклик якого виступає 100-тисячне військо, перетворитися на слугу і

4. Про які події 1657 р. йдеться в тексті джерела? «Сьогодні після

московський посол, завдання якого – відволікти його, гетьмана Хмельницького, від усякої дружби з Вашою королівською милістю».

5. Чому гетьманський уряд, шукаючи зовнішньополітичної підтримки в боротьбі з Річчю Посполитою, у 1654 р. віддав перевагу військовому союзу з Московією?

6. Прочитайте вислів відомого українського письменника

про діяльність

та козацькою старшиною чимало внутрішньо- та

Серед останніх найважливіше

ва козацької держави істотно

становище Східної Європи. Щойно завершилася Тридцятилітня війна, було укладено Вестфальський договір, який перекроїв кордони між європейськими країнами. Послабилися позиції Німеччини, Ватикану й частково Речі Посполитої. Натомість помітно зміцнювалося становище Швеції. Щоб ліквідувати козацьку державу, Річ Посполита намагалася заручитися підтримкою Франції, Австрії, німецьких князівств, Ватикану, Молдови, Валахії, Трансильванії, Московії, Криму й Османської імперії. Зі свого боку, козацька Україна прагнула домогтися не лише дружніх взаємин із цими країнами, а й схилити їх до підтримки своїх інтересів. Розділіть клас на 5 груп, кожна з яких

1. Про дипломатичні зносини з якими країнами дізнаємося

звольної війни передували тим, що зображені художником?

у слова «одначе рада (окрім славного

1. «Із Царяграда, із Варшави і

єднать

український, уже вольний і сильний. Султан,

на горностаєвій

[к]шталт княжої

син між державами? Пригадайте,

укладення

і вірнопідданські

кров свою проливало за достойність королів своїх панів і за цілість Речі Посполитої... Тому й тепер самі нашою особою вирушивши і наблизившись, з цим до вірності твоєї і до війська нашого запорозького [послів] посилаємо, бо, покликавши на допомогу бога, авторитетом

Отже наказуємо, щоб ви, залишивши всяку ворожу запеклість, відступили від нашого війська миль на десять і вислали до нас своїх послів [з зазначенням], чого від

обіцянку в тому, що, … готові послати з нашого боку

зробити і в усьому наше військо запорозьке задовольнити».

днів Хмельниччини

яка шукала способів примирення з повсталими, став Адам Кисіль. Йому, як досвідченому дипломату й православному українцю, було доручено вести перші переговори з Б. Хмельницьким у лютому 1649 р. в Переяславі. Для того, щоб продемонструвати польським дипломатам власний авторитет, Б. Хмельницький запросив на перемовини послів Московії та князівства Трансильванія. А. Киселю було доручено урочисто передати Б. Хмельницькому клейноди, що означало офіційне визнання Річчю Посполитою його гетьманської влади. Перемир'я передбачало припинення воєнних дій на три місяці. Б. Хмельницькому було обіцяно видати Д. Чаплинського, а також позбавити Я. Вишневецького права претендувати на посаду

коронного гетьмана. Умови Переяславського

перемир'я були компромісними. Б. Хмельницький

наголосив, що війну буде відновлено в разі невиконання вимог повсталих. З іншого боку, перемир'я

було успіхом української дипломатії, адже

виграти час для підготовки

А. Кисіль (джерело 4)? 3. На підставі джерел

трагедія українського воєводи-дипломата А. Киселя? 4. Уявіть себе українським/ою представником/цею делегації

дайте відповіді на запитання. 1. На яких умовах Б. Хмельницький був готовий прийняти «підданство Високої Порти»? 2. Наведіть аргументи «за» та «проти» прийняття козацькою державою підданства Османської імперії. 3. Поміркуйте, навіщо Б. Хмельницький наполягав на укладанні не лише військового, а й торговельного союзу? 4. Чиї інтереси порушував пункт про заснування «портових міст нижче порогів»? Чи могла Порта погодитися на такий пункт? 5. Поясніть, яке значення для налагодження двосторонніх відносин мав обмін резидентами (дипломат, що постійно проживає у певній країні) між Військом Запорозьким та Османською імперією? 7. «Цісар й. м. (його милість) турецький дозволяє

своєю

зупинятись у портах, в’їжджати

них, коли захочуть, без жодної затримки, перешкоди і труднощів.

Запорозьке з відома цісаря й. м. заснує кілька портових

сторона вважає свої аргументи

9. «1. Насамперед зволь, твоя царська величносте, підтвердити права і вольності наші військові, як споконвіку бувало у Війську Запорозькому, що своїми правами служили, й вольності свої мали в

стольник

2. Військо Запорозьке в числі 60 000 щоб завжди повне було.

3. Шляхта […] щоби при своїх шляхетських вольностях перебувала, і між

ролів польських бувало.

7. Маєтностей козацьких щоб ніхто не відбирав. […] Вдови козацькі, що позалишалися, й діти їхні щоб у такій же вольності жили, як предки, батьки їхні. [...]

13. Права, споконвіків

козацької держави у регіоні, усвідомлюючи, що тим самим істотно послабляться позиції Криму.

У групі 4 ознайомтеся з текстом джерел 11, 12, розгляньте картину та дайте відповіді на запитання. 1. Як змінювалися відносини між Військом Запорозьким та Кримським ханством упродовж 1648–1654 рр.? 2. Чому

вашу найяснішу величність і бажаємо, щоб дальші дії були так само щасливими. Бажаємо насамперед, щоб ваша найясніша величність знала, що ми з’єднані і пов’язані з вашою найяснішою величністю не іншим зв’язком, ніж тим, яким ми зобов’язані обом найсвітлішим

2. Істинною чи хибною є позиція, висловлена Б. Хмельницьким, що після 1654 р. відносини Війська Запорозького з Московським царством нагадували відносини Кримського ханства з Османською імперією.

3. Користуючись матеріалом підручника і додатковими ресурсами, складіть історичний портрет А. Киселя. Зробіть порівняльний аналіз історичних портретів А. Киселя та Б. Хмельницького.

ДАТИ ТА ПОДІЇ

1. Установіть хронологічну послідовність подій. Укладення козацьким посольством Березневих статей із московським урядом; підписання Білоцерківського мирного договору; Збаразько-Зборівська воєнна кампанія; Жовтоводська та Корсунська битви; Жванецька облога.

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО

2. Установіть, про що йдеться в текстах джерел. Дайте історичний коментар зазначеним подіям.

А. «Сам патріарх [єрусалимський, Паїсій] із тисячею вершників

[Б. Хмельницького] назустріч з міста, і тутешній митрополит [С. Косів]

ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ

5. Використовуючи наведені дані, вкажіть подію і установіть причинно-наслідковий зв’язок.

Причина Подія Наслідок

1648 р., Микитинська Cіч

1649 р., м. Зборів

1651 р., м. Берестечко

1652 р., гора Батіг 1656 р., м. Вільно

ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТКА

6. Роздивіться зображення. Що передувало подіям, відображеним на картині? Знайдіть на картині гетьмана та львівських послів. Якими художніми засобами автор

– до повноліття Ю. Хмельницького. А Юрій тим часом мав

художник. XVІII ст. Іван Виговський (? – 1664) походив

авторитету. Уже на Генеральну раду в Корсуні в жовтні 1657 р. прибули посли Швеції, Польщі, Австрії, Туреччини, Криму, Трансильванії, Молдови, Валахії. Там було остаточно оформлено договір зі Швецією. Він передбачав створення українсько-шведського військово-політичного союзу, який мав забезпечити незалежність і територіальну цілісність України. Рада ухвалила рішення відновити союзи з Туреччиною і Кримським ханством та укласти перемир’я з Польщею.

Водночас гетьман І. Виговський намагався уникнути ускладнень у відносинах із Московською державою. До царя було відправлене посольство з повідомленням про обрання нового гетьмана. У Москві довго зволікали з визнанням І. Виговського гетьманом, вимагаючи від нього багатьох поступок, насамперед введення до найбільших українських міст – Переяслава, Ніжина й Чернігова –московських залог на чолі з воєводами. Це обмежило б самостійність України й дало б змогу Москві втручатися у її внутрішні справи. Вимагалося також проведення повторних виборів за участю царських представників. І. Виговський мусив погодитися з царськими вимогами, сподіваючись, що на тому зазіхання припиняться. У лютому 1658 р. в Переяславі відбулася рада, яка підтвердила обрання І. Виговського гетьманом. Московські воєводи отримали дозвіл прибути в Україну.

Ознайомтеся з текстом джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Як у документі пояснено причини Національно-визвольної війни та укладення українсько-московського договору? 2. Як охарактеризовано політику Московїї щодо козацької України?

«Ми, все Військо Запорозьке, повідомляємо і перед Господом та всім світом свідчимо цією нашою щирою та відвертою заявою,

соціальні протиріччя, як

лідера та поширити свою владу на Гетьманщину. Для придушення бунту І. Виговський

ня Полтавщини та Миргородщини зазнало матеріальних

Я. Барабаш звернулися по

Москви. Козаки почали закликати царя обмежити повноваження гетьмана лише дозволом на обслуговування потреб царської держави. Досвідчені московські політики скористалися такою нагодою. Не розриваючи зносин з І. Виговським як законним гетьманом, Москва стягнула війська до українсько-московського кордону. І. Виговський, намагаючись випередити дії противників, пішов на примирення з Кримським ханством.

Спираючись на татарську кінноту, гетьман у травні

1658 р. вирушив у похід на лівий берег Дніпра. Вирішальний бій між гетьманським військом та прихильниками Пушкаря–Барабаша відбувся 11 червня 1658 р. неподалік Полтави. Військо заколотників зазнало нищівної поразки, М. Пушкар загинув у бою, Я. Барабаша було спіймано і страчено, Полтаву ж ущент спалено. Сучасники події зазначали,

«Ще не згас вогонь багатокровної і багатоплачевної війни Хмельницького, запаленої з поляками, війни, яка сильно палала вісім років і з’їдала тоді Україну з Короною Польською взаємними руйнуваннями, ще не зітліли до решти людські трупи, прослані на всіляких лядських і українських бойовищах від посварної зброї, ще не змита дощовими краплями очервонена людською

вий діяч України і Речі Посполитої. Походив зі старовинного панського роду Київщини. Охрещений у протестантському віросповіданні. На початку Національно-визвольної війни

 Україна в межах Київського, Чернігівського й

 Руське князівство очолював гетьман, який водночас був

1659 р. Наприкінці березня 1659 р. 100-тисячна московська армія на чолі з князем О. Трубецьким рушила в Україну. 20 квітня її було зупинено під Конотопом, який боронили козаки Чернігівського й Ніжинського полків під командуванням ніжинського полковника Г. Гуляницького. Майже два місяці козаки тримали облогу. І. Виговський готувався до вирішального бою. Гетьман домовився з кримським ханом про підтримку 40-тисячної орди і загалом мав близько 60 тис. вояків. Незабаром козацько-татарське військо виступило на допомогу обложеним. Головна битва відбулася 28 червня 1659 р. в районі с. Соснівки під Конотопом. Вона закінчилася поразкою московського війська. Звістка про перемогу української армії швидко облетіла Україну. Почули про неї і за її межами. Московський цар наказав своїм послам в Україні піти на значні поступки заради відновлення договору 1654 р.

Роздивіться зображення й дайте відповіді на запитання.

1. Де на картині зображено українсько-татарські війська, а де московські?

2. Що на картині свідчить про результати битви? 3. Які почуття у вас викликає цей сюжет?

Конотопська битва. Художник А. Орльонов. 2010 р.

водами деякі лівобережні полки, що не хотіли послаблення Москви як можливого союзника в боротьбі проти

ханства. Кошовий отаман Січі скористався відсутністю чоловічого татарського населення, яке брало участь у Конотопській битві як союзники І. Виговського. Відтак, і гетьман Виговський і кримський хан, не витіснивши московських залог із Києва, Чернігова, Переяслава та Пирятина, мусили зайнятися ліквідацією запорозької загрози. Тим часом Т. Цицюра, за підтримки полковниківсвояків Б. Хмельницького Якима Сомка й Василя Золотаренка, розгромив загони І. Виговського на північних кордонах Гетьманщини й урочисто запросив московського воєводу О. Трубецького вступити до України. Так розгорнувся новий московський наступ в Україну. У вересні 1659 р. під Германівкою на Київщині зібралася рада. Козаки відмовилися визнати Гадяцький договір, виступили проти союзу з польським королем і, звинувачуючи Виговського у тому, що гетьман продав «їх ляхам», висловили йому недовіру. Гетьман, не бажаючи Україні нової громадянської війни, зрікся булави й подався на рідну Волинь, яка тоді перебувала під владою польського короля. За кілька днів старшинська рада новим гетьманом

Ю. Хмельницького.

Аргументуйте або спростуйте

ської війни 1658–1659 рр. було протилежне розуміння характеру двосторонніх відносин. Московія, прагнучи панування на сході Європи

4. Поміркуйте, чому, незважаючи на перемогу

гетьманську булаву. Чи можна було уникнути громадянського конфлікту

5. Прочитайте уривок із праці

вересень–жовтень –Чуднівська воєнна кампанія. Укладення Слободищенського трактату 1663 1659 1660

жовтень – підписання Ю. Хмельницьким і московським урядом Переяславських статей

СЛОВНИК

50-х – 80-х років XVII ст., що супроводжувалися міжусобною збройною боротьбою в українському суспільстві через

загострення соціальних, політичних та регіональних протиріч. У боротьбу за владу активно втручалися інші держави. Усі ці події призвели до розколу Гетьманщини.

розкол Гетьманщини на Правобережну й Лівобережну

ІСТОРИЧНА

Юрій Хмельницький. Портрет із репродукції твору XVII ст.

Юрій Хмельницький (бл. 1641 – 1685) – молодший син Б. Хмельницького, гетьман України (1659–1663). Здобув непогану домашню освіту. У 1657 р. шістнадцятирічний Юрій вперше був проголошений гетьманом України. Особиста нерішучість та слабовілля призвели до того, що він став маріонеткою в руках старшинських угруповань. За його гетьманування у 1659 р. було підписано Переяславський договір із Московією та у 1660 р. –

Ці угоди спричинили громадянську війну в Гетьманщині й зумовили її

Лівобережну.

У 1664 р.

їнсько-московських відносинах. Українська держава втрачала незалежність, перетворюючись на автономну частину Московії. І хоча автономія була тоді ще доволі широкою, дії царату однозначно свідчили, що наступ на

незалежність України триватиме.

Прочитайте уривок з праці М. Грушевського й дайте відповіді на запитання. 1. Чи погоджуєтеся ви з думкою українського історика про роль козацької старшини у Переяславській

231 § 25

ванні Бонаціни, на думку істориків, не відповідає історичним реаліям. На гравюрі бачимо безстрашну й безкомпромісну людину, здатну ухвалювати самостійні рішення, враження підсилює напис італійською: «Георгій Хмельницький, козацький генерал». Насправді, як

трактату й

дяцького договору 1658 р. (с. 235). Яка з угод була вигіднішою для української сторони? 2. Уявіть себе учасником підписання Слободищенського трактату від української сторони. Ви отримали можливість запропонувати пункти для договору, що задовольнили б і українську, і польську сторони. Вкажіть ці пункти. Відповідь обґрунтуйте.

Умови Слободищенського трактату 1660 р.

 Усунуто статтю про Велике князівство Руське.

 Проголошено повернення польській шляхті й магнатам усіх маєтностей в Україні.

 Гетьмана позбавлено права зовнішньополітичних зносин і зобов’язано надавати військову допомогу Польщі у війнах з іншими державами.

 Гетьманщина ставала

зій на Україну. Московські військові

міст, залишивши при цьому усю артилерію

рона обіцяла московським військам безперешкодний відхід з українських земель. Кримське ханство мало отримати грошовий викуп від царя, утримуючи на знак гарантій В. Шереметєва та ще кілька десятків бояр у заручниках. Утім, на практиці все вийшло зовсім не так, як планувалося. Татари, незважаючи на домовленості з поляками, накинулися на беззбройних козаків, які намагалися шукати захисту в таборі Шереметєва, котрий замість надання захисту видав їх татарам. Утім, невдовзі й сам Шереметєв, залишений напризволяще царем, опинився у татарському полоні разом зі зрадженими козаками.

3. Розкол Гетьманщини Козацька рада в Корсуні

поклало край внутрішнім усобицям у Гетьманщині. Рух проти

Яким Сомко. Невідомий художник XVII ст.

Яким Сомко (? – 1663) – переяславський полковник, наказний гетьман Лівобережної України (1660–1663). Походив із заможної міщанської родини м. Переяслава. Наприкінці 1647 р. Я. Сомко дав притулок малолітнім дітям Б. Хмельницького, коли той вирушив на Запорозьку Січ. Брав активну участь у Національно-визвольній війні. Після смерті Б. Хмельницького ворогував із І. Виговським. За гетьманування Ю. Хмельницького виконував обов’язки наказного

ника Переяславського полку, а під час

скви на Варшаву не підтримав. У квітні 1662

ний гетьманом Лівобережної України.

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді

робили? 2. Припустіть, чи міг цар

про випадки безчинств своїх військових? 3.

ніть увагу, як архімандрит звертається

ського царя, яке ставлення київських ченців до царя це засвідчує? 4. Поміркуйте, чи могла така

поведінка московських ратних людей вплинути на ставлення українського

Ю. Хмельницького?

234 Розділ 4 ІСТОРИЧНА

який почав гетьманування

статей із Московією. Молодий гетьман цілковито перебував під впливом козацької старшини, яка схиляла його до союзу з Московським царством.  У 1660 р. відновилися воєнні дії між Річчю Посполитою та Московією за українські землі. Кампанія завершилася перемогою поляків, що змусило Ю. Хмельницького змінити зовнішньополітичні орієнтири й підписати

1. Установіть хронологічну

 укладення Переяс лавських статей  Чуднівська кампанія.

2. Виберіть із запропонованих понять ті, які стосуються правління Ю. Хмельницького, складіть із ними речення. Березневі статті; автономія; Слободищенський трактат; Руїна; Переяславська рада; Зборівський договір; Конотопська битва.

3. Дайте відповіді на запитання.  Яким було становище Української козацької держави

діями розпочав гетьманування Ю. Хмельницький?  Якими були наслідки Чуднівської кампанії?

ницький утратив гетьманську булаву?

4. Поміркуйте, чи могли заходи, вжиті Ю. Хмельницьким, урятувати Гетьманщину від розколу? Висловіть припущення, яку подію можна вважати межею, після якої Українська козацька держава розпалася на Лівобережну й Правобережну Гетьманщину.

5. Чи погоджуєтеся ви з

(1620/1622–1670)

бережної України (1663–1665).

території перетворилися на арену жорсткої і хаотичної війни, у якій з одного боку брали участь війська лівобережного гетьмана І. Брюховецького, московські ратні люди, запорозькі козаки на чолі з І. Сірком, а з іншого – полки П. Тетері, татарська кіннота й коронне військо на чолі зі сумнозвісним С. Чернецьким, який кривавим походом пройшовся містами і селами Правобережжя.

інтереси

у польському сеймі, виступаючи за відновлення Гадяцької угоди. На початку 1664 р. на Правобережжі вибухнуло антипольське повстання, очолене І. Сірком та Д. Сулимою. Ініціатором та одним із організаторів цього постання був І. Виговський. Після того, як польська влада

Такий перебіг подій ускладнив становище П. Тетері. Насильницька смерть славетного полковника І. Богуна лише започаткувала ряд трагічних випадків, що сталися на Правобережжі упродовж 1664–1665 рр. Зокрема,

участь у змові було заарештовано київського

митрополита Й. НелюбовичаТукальського, архімандрита Свято-Онуфріївського монастиря Гедеона (Юрія) Хмельницького та полковника Г. Гуляницького, яких незабаром ув’язнили

в колишній столиці Тевтонського ордену – Мальборку (Марієнбурзі). І. Виговського було засуджено до страти. Такі каральні заходи не додали популярності П. Тетері.

якби тільки був вільний від того

та небезпечного гетьманства. Україна зараз ділиться на

ІСТОРИЧНА

Іван Брюховецький. Художник В. Штець. 2008 р.

Іван Брюховецький (бл. 1623 – 1668) – український військовий діяч, гетьман Лівобережної України (1663–1668). Народився, ймовірно, у шляхетській родині. З початком Національно-визвольної війни перебував при дворі Б. Хмельницького, виконуючи обов’язки «старшого слуги» гетьмана. Восени обраний кошовим отаманом Запорозької Січі. Вдало проведена підготовка дала змогу І. Брюховецькому на Чорній раді 1663 р. заволодіти гетьманською булавою. Намагався також підпорядкувати своєму впливові Правобережну Гетьманщину.

Роздивіться зображення, прочитайте текст до нього, дайте відповіді на запитання і виконайте завдання. Знайдіть на малюнку І. Брюховецького та Я. Сомка. 1. Які художні засоби використала ілюстраторка для того, щоб відобразити риси характерів героїв та їхні емоції? 2. Як у тексті простежується вдача двох претендентів на булаву? 3. Які відчуття у вас викликає цей малюнок? 4. Висловіть

239 § 26

який тривалий

Утвердившись при владі, гетьман швидко

про

невтручання в міське самоврядування та збереження компетенції

чому козацьку раду 1663 р. в Ніжині називають «Чорною». Простежте на прикладі цієї події, як відбувалася зміна лексичного значення слова: від конкретного («чорна» рада від участі в ній рядових козаків – черні) до символічного («чорна» в сенсі «нещаслива», «лиховісна»). Поміркуйте, чи виправдана така символіка щодо названої події. Роздивіться постер до мінісеріалу «Чорна рада», прочитайте текст про нього, дайте відповіді на запитання й виконайте завдання. 1.

та

уряду.

укладена на основі Березневих та Переяславських статей, містила кілька нових пунктів, за якими гетьманський уряд зобов’язували постачати продукти харчування московським залогам в Україні; купцям заборонялося вивозити з України до Московії на продаж вино і тютюн, а на Правобережжя – хліб. У 1665 р. І. Брюховецький – перший з українських гетьманів разом із генеральними старшинами, полковниками і почтом у 500 чоловік – поїхав до Москви «побачити пресвітлі очі государя». У Москві гетьмана зустріли «ласкаво» та обдарували щедро, ба навіть одружили з родичкою князя Долгорукого і пожалували титул боярина. Водночас візит І. Брюховецького супроводжувався підписанням нового міждержавного українсько-російського договору, відомого в історії як Московські статті

Прочитайте текст джерела, дайте відповіді

і виконайте завдання. 1. Виділіть основні положення (політичний статус Гетьманщини; вибори гетьмана; збирання податків; права та обов’язки козацької старшини, містян, селян; московські представники в Україні; становище православної церкви; зовнішня політика Гетьманщини). 2. Які з пунктів, на вашу думку, суттєво обмежували політичну самостійність Гетьманщини? 3. Які пункти вважаєте прийнятними для української сторони? 4. Складіть

Посполитою (с. 235) та Московських

, що за тимтаки звичаєм Виговський і молодий Хмельницький

обіцяли бути в столиці, але змінили, не виконавши своєї обіцянки, – то прошу не рівняти мене, слугу свого, ваша милосте, у високому розумі своєму із молодим Хмельницьким та Виговським, бо відомо, які їхні добродійства перед гетьманством і при гетьманстві до ляхів були: лядських, і татарських, і шведських, і турецьких послів приймали

государського відома

2. Установіть хронологічну послідовність подій.  Андрусівське перемир’я  підписання Ю. Хмельницьким Переяславських статей

писання І. Брюховецьким Московських статей  Чорна рада в Ніжині.

3. Як було переділено територію Гетьманщини

4. Дайте відповіді

або спростування думки. «Обрання гетьманом восени 1657 р. І. Виговського означало ліквідацію в Гетьманщині монархічної й остаточне утвердження республіканської форми правління. Протягом 1659–1662 рр. республіканська форма правління перетворилась у республіканськоолігархічну»

Петро Дорошенко. Невідомий художник. ХІХ ст. Петро Дорошенко (1627–1698) – визначний український військовий, політичний і державний діяч. Походив із

козацько-старшинського роду, онук гетьмана М. Дорошенка. Гетьман Правобережної України (1665–1676). Під час Національно-визвольної війни – очільник Прилуцького полку; за дорученням гетьмана Б. Хмельницького їздив на переговори до Швеції. Підтримував І. Виговського. За гетьманування Ю. Хмельницького – чигиринський полковник, за П. Тетері – генеральний осавул. Після втечі П. Тетері став гетьманом Правобережної України. Прагнув створити незалежну Українську

СЛОВНИК

полки, утримувані геть-

манським коштом. Створені гетьманом П. Дорошенком. Виконували функції особистої

гвардії гетьмана, охороняли

його резиденцію, військове спорядження та артилерію тощо.

Сердюк. Реконструкція О. Сокирка

воєнних дій проти Польщі. На початку жовтня 1667 р. армія Дорошенка, підсилена 20-тисячною татарською кіннотою і 3-тисячним

Прикметно, що очолив його І. Брюховецький, який

Харкова. У червні 1668 р. П. Дорошенко переправився через

й вирушив назустріч І. Брюховецькому. 8 червня в таборі

Опішнею, що на Полтавщині, козаки зчинили бунт, убили І. Брюховецького, а П. Дорошенка обрали гетьманом обох берегів Дніпра. Щоб контролювати ситуацію на Лівобережжі, П. Дорошенко розташував у найбільших містах свої

обраному

Дем’ян Многогрішний.

Многогрішний (бл. 1630 – після 1701) походив із селянської родини з-під м. Короп на Чернігівщині. Брав активну участь у Національно-визвольній війні. Уперше про Д. Многогрішного згадано у Зборівському реєстрі як про військового осавула. У 1665–1669 рр. був чернігівським полковником. 1668



тільки старшина.

 Козацький реєстр встановлювався в розмірі 30 тис. чоловік.

 Гетьман мав право утримувати

СЛОВНИК

ство їх узяти». Однак повної згоди лівобережний гетьман і запорозькі козаки так і не досягли. Д. Многогрішний скаржився цареві, що запорожці «обрали гетьмана (М. Ханенка) в самому Запорожжі, бо вибраного в містах не вважають

справжнім гетьманом». Михайло Ханенко започатку-

вав дипломатичні відносини з Московією і просив царя про захист запорожців. У березні 1672 р. генеральна старшина таємно схопила Д. Многогрішного та його брата Василя у Батурині. Звинувативши їх у змові з Дорошенком і в зраді цареві, вислала до Москви. Там Д. Многогрішного піддали жорстоким тортурам і засудили до страти. Проте в останню мить кару скасували, замінивши довічним засланням до Сибіру. Прочитайте тексти джерел і дайте відповіді на запитання. Автор обох листів – Д. Многогрішний. Написані вони з різницею в часі менше двох років, проте висвітлюють абсолютно протилежні погляди на відносини з Московією. 1. Поміркуйте, що спонукало гетьмана кардинально змінити зовнішньополітичну позицію. 2. Чи був він щирим, запевняючи царя у відданості? 3. Якими намірами керувався гетьман у своїй політиці? «…Жадному неприятелю, що виступає

Компанієць. Реконструкція О. Сокирка Компанійці – наймані кіннотні козацькі полки по 500–600 осіб у кожному, які виконували функції нагляду за порядком. Уперше створені Д. Многогрішним у 1668 р.

249 § 27

3. Військово-політичний союз Петра Дорошенка з Османською імперією

Загроза з боку Польщі й Криму підштовхнули П. Дорошенка до налагодження тісніших зв’язків із Туреччиною. За допомогою османів він сподівався скасувати умови Андрусівського договору й

протистояти зазіханням Речі Посполитої, а потім об’єднати Лівобережну й Правобережну Гетьманщину. У березні 1669 р. гетьман скликав під Корсунем старшинську раду. У ній узяли також участь

козаки Лівобережжя й Запорожжя. Турецький посол привіз ознаки султанської милості гетьманові: булаву, бунчук, корогву, кафтан і грамоту. Рада ухвалила прийняти турецький протекторат, але без складання присяги. Проте не все козацтво й не всі селяни Правобережжя підтримали таку угоду. Засудили її й

запорозькі козаки. Противники П. Дорошенка поширювали чутки, що

рецьке ярмо». Гетьманську булаву

мусив виборювати, долаючи зазіхання П. Суховія, який зумів схилити на свій бік шість



 Звільнення українського

Михайло Ханенко. Невідомий художник. Кінець XVIIІ ст.

Михайло Ханенко (1620–1680) – гетьман Правобережної України (1669–1674). Учасник Національно-визвольної війни. Підтримував гетьмана Ю. Хмельницького. За гетьманування П. Тетері призначений наказним полковником. На козацькій раді під Уманню у 1669 р. обраний гетьманом Війська Запорозького, на противагу П. Дорошенку. Був прихильником ідеї утвердження

М. Ханенка й П. Дорошенка вдало використовував польський уряд. Улітку 1670 р. в Острозі розпочала роботу польсько-українська переговорна комісія, на розгляд якої П. Дорошенко виніс пункти з вимогами, що нагадували умови Гадяцького договору. Однак польських представників такий варіант відносин із Гетьманщиною не влаштовував. Вони розпочали паралельні переговори з послами М. Ханенка, чиї вимоги були значно скромніші, аніж Дорошенкові. 2 вересня 1670 р. М. Ханенко підписав Острозьку угоду, в якій жодним словом не згадувалося про козацьку державу, лише йшлося про визнання «вольностей і привілеїв» Війська Запорозького.



 Вільне обрання козаками гетьмана із наступним його затвердженням королем.

 Заборона довічного гетьманства.

 Відмова козацтва від будь-яких протекцій

 Заборона козакам

єте його позицію чи вважаєте хибною? 2. Чи

рошенка неминуче

ці дві країни до великої війни. Наприкінці 1671 р. султан Мегмед IV надіслав польському королю оповіщення про початок турецького походу на захист «скривдженого П. Дорошенка». У червні 1672 р. армія чисельністю 100–120 тис. рушила на Брацлавщину. П. Дорошенко, дочекавшись татар, перейшов у наступ і 8 липня під Четвертинівкою на Поділлі розбив польське військо й загони М. Ханенка. У серпні 1672 р. об’єднані українсько-турецько-татарські сили здобули

сплатити Османській імперії контрибуцію

на запитання. 1. Що на фото підтверджує вплив османської культури на розвиток церковної архітектури Поділля? 2. Чи мали право турки спору-

джувати свої святині на теренах України?

Обґрунтуйте власну думку, спираючись на матеріал параграфа. 3. Роздивіться карту на с. 226. Які українські землі у той чи інший час

перебували під владою або протекторатом

Османської імперії? Використавши додаткові

джерела інформації та рубрику «Музей на

дивані» в е-додатку до підручника, з’ясуйте, де ще на теренах сучасної України

пам’ятки османської культури. Чи є такі

пам'ятки у вашому регіоні? Підготуйте

(нині село Попільнянського р-ну Житомирської обл.) в сім’ї

держав, а також підтримувати відносини з П. Дорошенком.

 Лівобережним

під свою владу слобідських полків, не випускав з уваги

гетьман, старшини, заможні міщани. І. Самойлович фундував Троїцький собор Густинського монастиря під Прилуками. У 1679 р. розпочалося будівництво

Троїцького собору в Чернігові, а 1682 р. – Преображенського собору Мгарського монастиря біля Лубен (обидва собори остаточно

вання І. Мазепи). Наведіть

турецько-татарсько-українського війська на Поділля 1672 р.?  На яких умовах було укладено Бучацький мирний договір?

3. Зробіть висновки про внутрішню політику Д. Многогрішного й І. Самойловича. Вкажіть, які внутрішньополітичні заходи цих гетьманів були однаковими, а які – різнилися.

4. Узагальніть події та явища у Лівобережній та Правобережній Гетьманщині наприкінці 60-х – на початку 70-х років XVII ст., склавши синхроністичну таблицю. Рік/рокиПодії на Правобережжі Події на Лівобережжі

і неуспіх, Дорошенко серед сучасних йому козацьких

1674 р. війська московського воєводи й лівобережного гетьмана

повністю населення Уманського та Брацлавського полків, практично цілком знелюдніла Київщина. Складні обставини не додавали популяр-

ності П. Дорошенку. Аби повернути втрачену

довіру, він вирішив відмовитися від турецького протекторату. На початку жовтня 1675 р. гетьман запросив кошового І. Сірка

до Чигирина, де передав гетьманські клейноди січовикам і склав присягу на вірність цареві. Але московський уряд не визнав тієї

присяги й зажадав від гетьмана зректися бу-

лави у присутності Г. Ромодановського й І. Самойловича. У вересні 1676 р. 30-тисячна московська армія й козаки взяли в облогу

Чигирин. Оборонятися з кількома тисячами козаків, які залишилися вірними Дорошенкові, було марно. Тож він виїхав до табору Г. Ромодановського та І. Самойловича, здав

України. Восени 1676 р. відновилися воєнні

дії між Туреччиною та Польщею. У жовтні

турки оточили військо Яна ІІІ Собеського

поблизу м. Журавно (сучасна Львівська обл.)

і змусили поляків підписати Журавненський мир, що підтверджував умови Бучацького

договору. Московський уряд відмовився виводити свої війська з Правобережжя, тож навесні 1677 р. розгорілася московсько-турецька війна. У 1677 р. відбувся Перший чигиринський

похід 90-тисячного турецько-татарськоногайського війська на українські землі. Туреччина виправдовувала агресію прагненням повернути булаву Ю. Хмельницькому, гучно титулуючи його «князем Сарматії та України, володарем

Запорозького». Перший удар турки

численна козацько-московська

260 Розділ 4

себе звоювали» . С. Величко. «Літопис». 1720 р.

Упродовж останніх років правління П. Дорошенка на Правобережжі І. Самойлович всіляко заохочував переселення тамтешніх

жителів за Дніпро, аби позбавити

Дорошенка людей і продовольства. Після взяття турками Чигирина за підтримки московських воєвод лівобережний гетьман упродовж 1678–1679 рр.

український народ.

Було санкціоновано пустиню в самому серці багатого краю, там, де була колиска його історичного життя, там,

мали удару польсько-козацької

бережжі було відновлено чотири полки: Брацлавський, Вінницький, Білоцерківський (Фастівський) та Корсунський. Ян III Собеський вручив Андрієві Могилі булаву, хоругву, литаври та печатку.

спустошення в період Руїни? 2. Які українські терени були охоплені воєнними діями упродовж 70–80-х років XVII ст.? 3. Знайдіть на карті міста, де відбулося підписання турецько-польського, турецько-московського та московсько-польского договорів у 80-х роках XVII ст.

Підписання «Вічного миру» остаточно закріпило розчленування українських земель між іншими державами. Лівобережний гетьман І. Самойлович сприйняв цю новину вкрай негативно. Публічне обурення гетьмана вдало використала козацька старшина, яку бентежило посилення влади родини І. Самойловича на Лівобережжі. Приводом до усунення гетьмана став безславний Кримський похід 1687 р. під проводом фаворита московської

чи дійсно І. Самойлович був зрадником, як вважали козацькі старшини? Відповідь обґрунтуйте. 3. Поміркуйте, як кримський хан міг дізнатися про початок московсько-українського походу. 4. Кому було вигідне усунення І. Самойловича? «Гетьман Самойлович, зібравшись з усіма полками, зійшовсь із князем Голіциним із усіма московськими військами Дійшов він до Самари, звідки, поробивши

до решти. До того ж кримський хан, звідомившись завчасу про той марш російських військ на Крим, виправив немалий чамбул, щоб спалити степ, і той чамбул, виконуючи

 Наприкінці XVII ст. унаслідок численних воєнних невдач

«вільних» землях. Так, 1652 р. козаки під проводом полковника

Охтирка, Балаклія, Ізюм та багато інших. Водночас із містами закладали

села й хутори. У них зазвичай оселялися невеликі групи переселенців із

різних земель України. Оскільки посе-

лення, що виникали, були звільнені

від податків, то й називалися вони за

давньою українською традицією слобо-

дами. Звідси походить і назва цілого

регіону – Слобідська Україна, або

Слобожанщина

Залишали обжиті місця й вирушали в небезпечну подорож здебільшого

заможні козацькі родини. Заохочувані

царським урядом, вони отримували певні привілеї. Зокрема, право займан-

щини, за яким кожен переселенець

привласнював собі стільки землі, лісу, сінокосів, скільки міг обробити. Зайняту землю не обкладали

само не брали податки

Україна (Слобожанщина) – регіон, що утворився на

Московського царства,

Посполитої та Кримського ханства –протягом XVII–XVIII ст. Назва походить від найпоширеніших населених пунктів – слобод – і «вільного» становища населення – свобод.

Займанщина – елемент звичаєвого права, що давав змогу на підставі першого «займу» володіти чи користуватися землею, як правило, нічийною.

Українські історичні землі – Слобожанщина – охоплювали сучасні Хар-

Гетьманщина (разом із Запорозькою Січчю) та Слобідська Україна у 80-х роках XVII ст.? 2. Які міста були засновані

переселенців будувати оборонні

2. Особливості адміністративно-політичного устрою Слобідської України На території Слобідської України сформувалося п’ять козацьких полків –Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський. Ці полки були не тільки військовими, а й адміністративно-територіальними одиницями й поділялися на сотні. Полком керував виборний полковник (обирали довічно), який очолював адміністрацію, затверджував судові

роздавав поселенцям вільні землі, а також командував військом під час походів. Крім того, на Слобідській Україні нерідко траплялось успадкування посади полковника, адже ними часто ставали очільники переселенських

обозного, хорунжого, осавула, судді та двох писарів.

му управлінню, хоча й зберігала автономію та

Кіш Запорозької Січі.

часом загострювалися аж до збройних виступів.

Особливо виразно це виявилося

смерті Б. Хмельницького.

провідну роль у житті козацької України. При цьому запорожці не завжди виявляли мудрість і політичну далекоглядність, а часом навіть ставали на бік ворогів Української держави, по-

збавляючи підтримки гетьманів, які своїми діями домагалися її збереження. Так було, зокрема, під час гетьманування І. Виговського, коли запорожці підтримали Я. Барабаша. Запорожці допомогли здобути гетьманську булаву І. Брюховецькому. Не були зваженими дії січовиків і під час гетьманування П. Дорошенка. Січовики вдавалися й до інших нерозважливих спроб утвердити свою владу в Гетьманщині, підтримуючи, зокрема, М. Ханенка та П. Суховія.

1. Пригадайте, в яких міждержавних документах ішлося про статус Запорозької Січі? 2. Порівняйте, як

кої Січі наприкінці XVII ст.?

4. Кошовий отаман Запорозької

(бл.

успішний

Кафу, звільнивши 2 тис. християн-невільників. Брав активну участь в антимосковському повстанні 1668 р. Після

допомагав у приборканні виступу

Хоч воно й не зовсім море, але й ми не качки, – жартував молодий козак . – Щось не бачу я

ні байдаків, ні якоїсь деревини, придатної на пліт Переліта-

тимемо його, чи що?

– Дотепний ти, Петре, та

не дуже мудрий. Кажу тобі:

базікай, а більше слухай

лука,

на зворотному шляху неодмінно знайде свою-таки стрілу. Щохвилини козаків на березі Сиваша більшало й більшало. Незабаром почалася переправа. Той похід відбувався 1675 р. та був щасливим

Туреччини й Криму, І. Сірко ніколи не відкидав можливості мирного розв’язання проблем міждержавних відносин. Джерела свідчать його про гнучку дипломатичну діяльність. Він

то листувався з найвпливовішими тогочасними політиками. З листуванням із султаном Мегмедом IV пов’язана одна із найвідоміших легенд про І. Сірка. Народні перекази оповідають, що у відповідь на вимогу султана визнати залежність від Порти й підкоритися йому, «непереможному лицареві», запорожці на чолі з І. Сірком склали дотепного листа, що дійшов до нас у різних варіантах. Прочитайте текст джерела, роздивіться картину

ня. 1. Які державницькі

Московію.

 Переселенцям, крім економічних привілеїв,

вання за козацькими традиціям. Так

устрій.

 У С лобідській Україні козацтво стало не лише військовою силою, а й стимулювало економічний та господарський розвиток краю. Значного розвитку набуло сільське господарство, різноманітні промисли та ремесла.

 Важ ливу роль у тогочасних суспільно-політичних та воєнних подіях відігравала Запорозька Січ. Формально вона була підпорядкована гетьманові, проте фактично мала широку самостійність, що часто призводило до дестабілізації внутрішнього становища Гетьманщини.

1. Установіть хронологічну

2. Серед

ській Україні. Ізюм; Ніжин; Острогозьк; Охтирка; Полтава; Прилуки; Суми; Харків; Чернігів

3. Вкажіть події, що збіглися в часі з існуванням Чортомлицької Січі.

Перші битви Національно-визвольної війни – на Жовтих Водах, під Корсунем, Пилявцями; Збаразько-Зборівська кампанія та укладення Зборівського договору; укладення Андрусівського перемир’я; повстання на чолі з П. Павлюком, Я. Острянином, Д. Гунею; Московськоукраїнська війна й битва під Конотопом; Чуднівська воєнна кампанія і підписання Слободищенського трактату; чигиринські походи; Чорна рада в Ніжині, обрання гетьманом І. Брюховецького.

4. Серед названих історичних діячів виберіть тих, із ким зустрічався або листувався І. Сірко, на чиєму боці або проти кого йому доводилося воювати. Гетьман Б. Хмельницький; гетьман П. Сагайдачний; польський король Ян ІІІ Собеський; московський цар Олексій Романов; московський цар Федір Романов; гетьман П. Дорошенко; гетьман К. Косинський; гетьман І. Самойлович; гетьман М. Ханенко; митрополит Й. Борецький.

своїм, на ім’я Мустафа, і з багатьма пашами під Чигирин

5. «А Дорошенко після

над Ханенком рушив, уже без перешкод, з усім козацьким та

очах геть-но нездобутним. Але що Бог захоче, те й зробить, бо той твердий град, не так від сили й ворожої зброї, як від нужди й міцного оточення, було в суботу 17 серпня добуто і захоплено під турецьку владу...». С. Величко. «Літопис». 1720 р.

1. Розставте події, про які йдеться у джерелах 1–5, у хронологічній послідовності. 2. Кількома реченнями схарактеризуйте кожну з подій, за такою схемою: причина–подія–результати–наслідки.

2. Історичні джерела та історики про діяльність Петра Дорошенка

Ми хоча вівці, але вівці Христові, його кров’ю викуплені, а не безсловесні. Часто від ваших московських людей можна почути таку думку: вільно, мовляв, королеві, яку хоче мати віру у своїй державі, вільно так не буде!

Правобережній Україні, докладно змальованого козацьким літописцем (джерело 10). 3. Порівняйте думку вченого ХІХ ст. Б. Грінченка (джерело 11) з думкою істориків ХХ–ХХІ ст. В. Смолія та В. Степанкова (джерело 12) щодо причин Руїни. Виокреміть спільні та відмінні погляди. 4. Висловіть власну думку щодо названих науковцями причин.

10. «Перед моїми очима постали численні безлюдні міста й замки, порожні вали, колись висипані працею людською, як гори й горби. Всі вони правили тоді за пристановище й поселення диких звірів. Я

що фортеці, які траплялися нам на шляху у військовому поході, одні стоять малолюдні, інші зовсім спорожніли – розруйновані, зарослі землею, запліснявілі, обсаджені

червів і зміїв, й усякого гаддя, що там гніздилося. Роздивившись, побачив я покриті

чів,

тої, пишно-барвистої, сяйвом соняшним

добро, і історія

2. Спираючись

час бесіди більше воліє мовчати та слухати інших

їхньою мовою,

яких

Я розмовляв із господарем України польською та латинською мовами, бо він

мене, що недостатньо володіє французькою, хоча замолоду відвідав Париж і

1. Внутрішня політика гетьмана Івана Мазепи Як ви вже знаєте, провину за

Кримський

ка старшина переклали на І. Самойловича.

Козацька рада, що відбулася 25 липня 1687 р., обрала гетьманом генерального

Мазепу. Тоді ж новообраний козацький керманич підписав Коломацькі статті, в основі

яких лежав текст Глухівських статей. Останні

були доповнені пунктами, відповідно до яких

гетьман не мав права без царського указу по-

збавляти старшину керівних посад, а старшина, у свою чергу, – скидати гетьмана. Значно

обмежене було право гетьмана розпоряджатися землями Війська Запорозького. Забороня-

лося підтримувати дипломатичні зносини з іншими державами. Передбачалося розміщення в гетьманській столиці – м. Батурині – полку московських стрільців. Окрім того, гетьман мав удаватися до особливих заходів, аби «усіма силами

єзуїтській школі. Прослухав курс лекцій в університетських

козацького устрою. Саме тому І. Мазепа докладав чимало зусиль, аби піднести роль українського гетьмана як керівника держави, всіляко підтримував козацьку старшину. І. Мазепа продовжував розвивати започаткований І. Самойловичем курс на створення козацької еліти, в оточенні гетьмана з’явилися значкові та знатні (значні) військові товариші. Водночас гетьман прагнув упорядкувати роздавання маєтків старшині, обмежити її зловживання. Реалізуючи свою політику щодо Гетьманщини, московський уряд сприймав її як невичерпне джерело ресурсів, зокрема й людських, які можна нещадно експлуатувати. Тисячі українців гинули та калічилися у воєнних кампаніях, на будівництві міст, каналів, фортець далеко від дому. Це призводило до поступової втрати гетьманом підтримки серед старшини, козацтва й селянства. Хоча І. Мазепа придушував твердою рукою спалахи козацьких бунтів, реалізація задумів виборення незалежності Гетьманщини ставала дедалі важчою.

2. Заходи Івана Мазепи, спрямовані на розвиток культури Одним із найважливіших

гетьмана була культурнопросвітницька діяльність. У розвиток української

книговидання

і власні. Щедрі пожертви гетьмана змінили архітектурні

ники й досі сперечаються про кількість церков, споруджених та відреставрованих коштом І. Мазепи, адже багато з них не збереглося.

Проте численні тогочасні свідчення переконують, що гетьман фундував кілька десятків нових храмів, сприяв відбудові багатьох церков княжої доби.

Так, у Києві було збудовано новий мурований Богоявленський собор Братського монастиря, Військово-Микільський собор з мурованою дзвіницею і трапезною палатою в Пустинно-Микільському монастирі, церкву Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі, відбудовано Собор Святої Софії у Києві. Інша царина його культурницької діяльності

Церква Всіх Святих над Економічною брамою в Києво-Печерській лаврі. Сучасне фото

Богоявленський собор Братського монастиря в Києві. Зруйнований у 1935 р.

віршів «Дума», «Пісня», «Псальми».

Прочитайте текст джерела й

Військово-Микільський собор Пустинно-Микільського монастиря в Києві. Зруйнованиий у 1934 р.

твору? 2. Поміркуйте, чи справедливі заклики автора, чи

Всі покою щиро прагнуть, А не в єден гуж всі тягнуть; Той направо, той наліво,

А все, браття, тото диво!

Не маш любви, не маш згоди

Од Жовтої взявши Води,

През незгоду всі пропали.

Самі себе звоювали

вони в сучасній Україні.

«Ей, братища, пора знати,

Що не всім нам пановати,

Не всім дано всеє знати І річами керовати.

На корабель поглядімо, Много людей полічимо!

Однак стирник сам керує, Весь корабель управує Пчулка бідна матку має

І оної послухає». І. Мазепа. «Дума»

Не менше, ніж церквами й монастирями, опікувався гетьман Києво-Могилянською академією: домігся підтвердження її статусу, збудував

Панегірик на честь Івана Мазепи. Гравюра І. Мигури. 1706 р.

У центрі І. Мазепа, обабіч нього – жіночі постаті, що символізують істину, правду, науку, мистецтво тощо. На тлі військових обладунків –герб Мазепи. Зображено також церкви, збудовані або відновлені гетьманом.

3. Напрями зовнішньої політики Івана Мазепи На початку правління І. Мазепа сподівався за підтримки царського уряду розширити територію Гетьманщини за рахунок відвойованої від Польщі Правобережної України, Слобожанщини, а також

бережжя опинилося-таки під владою

Київщина, Брацлавщина та

лив рішення ліквідувати

розформувати їхні полки. Поступово розпочалося відновлення польських

владних структур, поверталися магнати

шляхта. Захоплення польськими військами взимку 1702 р. кількох

спровокувало повстання, очолене С. Палієм. Кілька значних перемог повстан-

У 1684 р. отримав дозвіл польського короля на формування козацького полку у Фастові й заселення вільних земель на Київщині. На

угрупованнями, що підтримували шведського короля. Через

український гетьман сподівався встановити

І. Мазепа за посередництва польського короля розпочав таємні переговори зі шведським королем Карлом ХІІ.

Розгляньте карту на с. 301 й дайте відповіді на запитання. 1. У складі яких держав перебували у 1687 р. українські землі: Чернігово-Сіверщина, Переяславщина, Полтавщина, Київщина, Волинь, Галичина, Запорожжя, Західне Поділля, Брацлавщина, Буковина, Закарпаття? 2. Порівняйте кордони Гетьманщини 1687 р. з кордонами 1649 р. (карта на с. 175) та 1663 р. (карта на с. 237). 3. Які території охопило повстання С. Палія 1702–1704 рр.? 4. На які терени поширював владу І. Мазепа в 1704–1708 рр.?

він звинуватив І. Мазепу у зраді, у намірі віддати Україну Польщі, а православні церкви й монастирі – уніатам. Цар також наказував старшині й полковникам терміново зібратись у Глухові для обрання нового гетьмана. Водночас Петро I наказав О. Меншикову зруйнувати гетьманську резиденцію –Батурин. Отримавши царський наказ, російські війська рушили на столицю Гетьманщини. У Батурині знаходилися

ЗАУВАЖТЕ

століть російська історіографія спотворювала образ І. Мазепи, називаючи його зрадником. Ми, однак, маємо врахувати той факт, що відносини між Московією та Гетьманщиною за часів Мазепи будувалися на основі васальносюзеренних взаємин, затверджених Коломацькими статтями. Порушивши договірні статті, Петро І тим самим звільнив гетьмана від його зобов’язань щодо царя.

ковники: стародубський, чернігівський, наказні переяславський та ніжинський. Гетьманом було

стародубського

Івана Скоропадського. Виборам гетьмана передувала церемонія

ніж «стратити» опудало, зачитали список

вирок. 12 листопада в присутності

царя у глухівській Свято-Троїцькій

церкві І. Мазепі було проголошено

церковне прокляття (анафему).

Водночас анафему виголосили і в

Москві, в Успенському соборі.

Роздивіться картину, прочитайте текст джерела й дайте

сячне

довірою та пошаною народу й могло стати тією силою, яка допомогла б шведам. Це добре розумів і Петро I, який протягом зими 1708 р. – весни 1709 р. наполегливо переконував запорожців не підтримувати гетьмана.

Січова рада вирішила підтримати І. Мазепу й перейти на бік шведського короля. 26 березня 8-тисячний загін запорожців, розбивши підрозділи московської армії, прибув до Диканьки, неподалік

та І. Мазепою. Звідти гетьман разом із кошовим отаманом Костем Гордієнком вирушив до Великих Будищ, де наступного дня відбулася

Освіту здобув у Києво-Могилянському колегіумі. Відстоюючи політичні права Війська Запорозького низового, рішуче виступав проти Московського царства. Був в опозиції

щодо Москви. Коли ж гетьман уклав із Карлом ХІІ угоду про звільнення українських земель з-під зверхності царя, приєднався до цього союзу. Після Полтавської битви із загоном козаків відступив до м. Бендери. Підтримав гетьмана П. Орлика.

запорожців було зруйнування Чортомлицької Січі. Прямуючи на Січ, війська московського полковника П. Яковлєва нищили козацькі містечка й села. Було спустошено й містечко

редути (земляні

цілковитою поразкою шведів.

Серед причин поразки

шведсько-польсько-української

армії історики називають пе-

редусім значну нерівність сил

під Полтавою. Поразку спричи-

нило й те, що Карл XII злегковажив силами супротивника.

Молодий полководець занадто

вірив у свою воєнну вдачу. Не

врахував він і того, що шведська армія була відірвана від

баз постачання, що через дії царя неможливою стала допо-

вої-Яковлєвої.

аргументуйте. «Ми можемо без сорому твердити

тися такими свободами та привілеями... як із Нашої, Царської Величності, милості малоросійський, бо жодної копійки в казну Нашу в усьому Малоросійському краї з них брати Ми не велимо, а милостиво їх доглядаємо зі своїми військами й у триманням. Малоросійський край, святі

р. «Для Російської імперії Мазепа перетворився на

зованим борцем за вольність»

3. Політика царського уряду стосовно

після Полтавської

го терору: смертні вироки

мазепинців та їхніх прихильників влаштовували справжнє полювання в усіх країнах Європи. Приміром, племінника І. Мазепи Андрія Войнаровського було схоплено в Гамбурзі в жовтні 1716 р. Така сама доля спіткала й генерального

ЗАУВАЖТЕ

битва змінила розташування сил у Європі. Пере-

вію на одне з провідних місць у тогочасній європейській політиці. Міць Швеції та Польщі фактично було підірвано назавжди. Для України наслідки

Полтавської битви виявилися

вкрай несприятливими: царський уряд став на шлях іще

більшого обмеження автономії Гетьманщини.

як Києво-Могилянську академію та Києво-Печерську лавру. Так, 1709 р. Петро І наказав київському воєводі вислати

усіх «польських» (тобто правобережних за походженням)

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Пилип Орлик (1672–1742) – гетьман Війська Запорозького та Правобережної України (1710–1714), гетьман України в еміграції (1714–1742). Народився у шляхетській родині чесько-литовсько-польського походження. Навчався в єзуїтській Віленській академії та Київському колегіумі. У 1707 р. став генеральним писарем в уряді гетьмана І. Мазепи, якого підтримував у намаганні створити союз для звільнення України від влади московського царя Петра I. Обраний гетьманом Війська Запорозького. Перебуваючи в політичній еміграції, шукав підтримки у Австрії, Англії, Папської держави, Голландії, Данії, Речі Посполитої, Пруссії, Франції та ін. з метою відновлення незалежності Української козацької держави.

Діяльність П. Орлика була спрямована на створення антимосковської коаліції. Попри несприятливі

спрямовану на визволення українських земель.

українського

мана. За турецько-польською угодою 1714 р. Правобережна Україна знову повернулася під владу Речі Посполитої.

надії і невтомно шукав нових союзників у боротьбі

295 § 32

личності шведської, протектора нашого…

виконувати, милість, вірність і старатливе дбання до

матері нашої, про добро її посполитим, про публічну цілість, про розширення

військових, скільки сили, розуму та способів стане…

полковникам. Обіцяю

СЛОВНИК

на звичаях та принципах, що обмежують владу певними рамками.

Повна назва ухваленого у Бендерах документа звучить так: «Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорозького між Ясновельможним Паном Пилипом Орликом, новообраним Гетьманом Війська Запорозького, і між Генеральними старшиною, Полковниками, а також

мана та запобігали утвердженню

було розподілено між різними урядами. Прочитайте текст

самодержавну, самовладно узаконили таке право – “як хочу, так і велю”. Через таке самодержавство, непритаманне гетьманському уряду, у Вітчизні та у Війську Запорозькому значно зросли порушення прав та вольностей, розорення, народний тягар, насильні та підкупні урядами військовими розпорядження, а відтак зростала зневага до генеральної старшини, полковників та значного товариства. Тому ми, Генеральна Старшина, кошовий отаман та все Військо Запорозьке, домовились і постановили з Ясновельможним гетьманом при елекції його вельможності таке право, яке має бути вічно у Війську Запорозькому збережено: у Вітчизні нашій першість серед радників належить Генеральній Старшині … після них ідуть городові полковники, які будуть пошановані за громадських радників. Крім того, до загальної ради треба вибрати по одній визначній, розсудливій та заслуженій особі від кожного полку. Генеральні радники обираються за згодою гетьмана. З усіма цими генеральними особами, полковниками та генеральними радниками теперішній Ясновельможний гетьман та його наступники повинні будуть радитися про цілісність Вітчизни, її добробут та про всі справи публічні і нічого без їхньої волі своєю владою не розпочинати, не встановлювати і рішень не приймати.

шкідливе та некорисне для Вітчизни, тоді Генеральна Старшина, полковники і генеральні радники будуть уповноважені

299 § 33

ституція

Чи погоджуєтеся ви з твердженням науковця, що Конституція

вітчизняної інтелектуальної та військової еліти на переломі XVII–XVIII століть. Його укладення засвідчило прагнення українців унормувати життя за власними звичаями, традиціями і законами. Разом з тим він врахував інтереси не лише козацтва (гетьман, старшина – генеральна, полкова та сотенна; генеральні “радники”; реєстрові низові та прості козаки; козацькі дружини, вдови та “осиротілі сім’ї”; сердюки та компанійці; дворові гетьманські та старшинські “слуги”) як провідної верстви Українського Гетьманату, а й регламентував життєдіяльність інших його станів – духовенства, міщанства, купецтва, селянства. Усі

свого роду

2. Від імені

які

3. Висловіть власне судження, чому Конституція, яка фактично так

втілена у життя, мала величезний вплив на

розвиток української державності?

1. Особливості тогочасної української архітектури

Європейську архітектуру другої полови-

ни XVII – XVIII ст. визначають як архітектуру бароко. Бароковим спорудам притаманні нагромадження розкішних оздоб,

підкреслена декоративність, грандіозність.

Поєднання власних традицій та європейсько-

го впливу створило умови для розквіту в

другій половині XVII – першій половині XVIII ст. на теренах козацької Гетьманщини та Слобожанщини своєрідного

стилю, названого українським, або козацьким, бароко. Цьому мистецькому

напрямові притаманне надбання європейського бароко, що поєднувалося зі збереженням традиції народної дерев’яної архітектури: тридільна та п’ятидільна планувальна структура церков, характерні пірамідальні силуети завершень. Найбільше українських барокових споруд

І. Мазепи.

303 § 34

соборна церква.

1656 р.

з ілюстраціями.

мають такий вигляд? 3. Поміркуйте, що могло стати

такого негативного сприйняття барокового стилю. «Пантелеймон Куліш

ської колегії в Глухові (споруджений 1768–1782 рр.,

яких чинно розставлені були величезні Мінерви, Феміди,

клейноди, перемішані з купідоновими луком і сагайдаками (козаки давно вже не вживали луків), з лірами Аполлона і жезлами Меркурія Прапори, бунчуки, шаблі, римські шоломи, козацькі шапки, обладунки, ковші, змії, булави, обтикані шпильками, птахи, півмісяць і зірки вінчали капітелі колон і пілястрів, оточували вікна, висіли фестонами, пленталися в гірляндах, повзали по

розташовано

2. Cвоєрідність

Історичні події останньої чверті XVII ст. негативно вплинули на деякі види мистецтва. Занепад книговидання уповільнив розвиток гравюри, відродження якої розпочалося лише наприкінці століття. Прикметно, що почала розвиватися гравюра на металі. Засновниками київської школи гравюри є Олександр і Леонтій Тарасевичі та їхній учень Інокентій (Іван) Щирський. Вони не лише започаткували в Україні школу гравюри на металі, а й піднесли її до європейського професійного рівня. Славетні

У гравюрах І. Щирського химерні сплетіння рослинних

щині

цілком

сцени в пейзажі. Своєрідне поєднання іконописних тради-

іконописець, від якого збереглася чимала достовірна спадщина.

українського барокового мистецтва на західноукраїнських землях є п’ятиярусний Богородчанський іконостас, виконаний з групою помічників у 1698–1705 рр. для церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський на Прикарпатті (нині Івано-Франківська обл.). Складні

частині таких ікон подавали реалістичні зображення представників

соціально-політичні умови розвитку, освіта в українських землях залишалася на доволі високому рівні. Нижчою ланкою в системі освіти були початкові школи. Їхня

Україні у 1732 р. було 129 шкіл, а в семи з десяти полків Гетьманщини тоді діяло 866 шкіл. Деякі полки мали школи і в селах. Сільські й міські школи утримували

які створювали

XVIII ст. на землях Лівобережної

(1726) та Переяславський (1738). В українських колегіумах навчалися не лише діти священників, козацької старшини й шляхтичів, а й вихідці із селян і міщан. Кількість

мах була значною: приміром, у

тетніших вищих навчальних закладів у Східній Європі. В академії навчалися студенти з Білорусі, Московії, Молдови, південнослов’янських країн. Після Полтавської битви справи української освіти підпали під контроль царського уряду: за царським указом було

літургійних

словські трактати, духовну

яскравішою рисою тогочасної світської

античними мотивами, як у сюжетах, так і графічному

У стінах

Могилянської колегії 1674 р. було створено

української

4. Становище православної церкви

після смерті

царський уряд заходився підпорядковувати Київську митрополію Московському патріархатові. Проте, незважаючи на значний тиск, цього

ма роками пізніше. Нагодою

під тиском турецького уряду та за хабар ціною 200 золотих і

Московському патріархатові право висвячувати митрополита Київського. Про

Москви, з самого початку

імперії були українцями: єпископ

став рязанським

политом, президентом Синоду; ректор Києво-Могилянської академії

Прокопович став новгородським архієпископом, заступником президента Синоду.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ Феофан Прокопович (1681–1736) – письменник, ученийенциклопедист, культурно-освітній діяч. Навчався в Київському і Римському єзуїтських колегіумах, Київській академії, ректором якої згодом став. Залишив багату та різноманітну наукову

 У другій половині XVII – першій половині XVIII ст. на теренах України витворився архітектурний стиль, що увібрав у себе риси європейської культури та українські народні традиції – українське (козацьке) бароко.

 Наприкінці XVII ст. посилився інтерес до гравюри. Релігійні сюжети залишалися основними в малярстві, проте вони наповнилися світськими рисами. Розвиток світського портретного живопису пов’язаний із замовленнями козацької старшини.

 Початкові школи залишалися основними освітніми закладами для широких верств суспільства. Функціонували також колегіуми та єзуїтські школи. Провідна роль у культурноосвітньому житті належала Києво-Могилянській академії.  З початком

1. За допомогою

2. Виберіть із переліку

тного військового товариша Григорія Гамалії; мініатюри

на землях Лівобережної Гетьманщини й Слобожанщини. Чернігівський; Львівський; Харківський; Переяславський; Одеський.

4. Використовуючи додаткову літературу та інтернет-ресурси, складіть повідомлення про особливості переходу Київської митрополії під владу Московського патріархату.

5. Із запропонованого переліку виберіть архітектурні

Перевірте, чого навчилися з теми

ДАТИ ТА ПОДІЇ

1. Установіть хронологічну послідовність подій. Чигиринські походи; Андрусівське московсько-польське перемир’я; Бахчисарайський мирний договір; підписання Ю. Хмельницьким Переяславських статей; підписання Д. Многогрішним Глухівських статей; підписання Карловицького миру; повстання С. Палія.

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО

2. Установіть, про що йдеться в текстах історичних джерел. Дайте історичний коментар зазначеним подіям. А. «Я йшов, щоб звільнити з облоги пана Гуляницького, неспішно, чекаючи на хана, і тільки-но той прибув, ми поквапилися і дня 29 червня, в день св. Петра й Павла, ставши біля Соснівської переправи, застали там п’ятнадцять тисяч москви, котра боронила одну переправу. Друга частина [москви]

ж, примчавши з тилу,

велику загибель собі там знайшли».

«Турецькі клейноди, котрі вдруге турецький султан прислав... на

312 Розділ 4

(І. Виговський, Ю. Хмельницький, П. Тетеря, І. Брюховецький, П. Дорошенко, Д. Многогрішний, І. Самойлович, І. Мазепа, П. Орлик), використовуючи пам’ятку для характеристики історичної особи (с. 5–6).

ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ

4. Поясніть поняття й терміни і складіть із ними речення. Лівобережна Гетьманщина; Руїна; Слобожанщина; Чортомлицька Січ; козацьке бароко; бунчукове товариство; компанійські полки.

ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ

5. Використовуючи наведені дані, вкажіть подію і установіть причинно-наслідковий зв’язок.

Причина Подія Наслідок

1658 р., м. Гадяч 1663 р., м. Ніжин 1686 р.

1709 р., м. Полтава 1710 р.

ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТКА

6. Використовуючи подані пам’ятки, схарактеризуйте досягнення культури України тієї доби.

Гетьманування

художник. XVIIІ ст.

Скоропадський (близько 1646 – 1722) – гетьман Лівобережної України (1708–1722). Народився в м. Умані. 1674 р. внаслідок нападу татар змушений був переселитися в Лівобережну Україну. Обіймав посади чернігівського полкового писаря, генерального бунчужного та осавула, стародубського полковника. Брав участь у



крім таких «державних», як «зрада» (під

царя).

контроль

до царської казни.

 Значно збільшено кількість московських залог на території

 При гетьманові введено посаду міністра-резидента, який мав спостерігати за

діяльністю гетьмана та його уряду і своєчасно надавати інформацію Петру I.

 Прийняття гетьманом іноземних

315 § 35

ємним способом, скільки

1. Про що йдеться у джерелі?

З кою метою він це робив?

«І як туди йдучи

українців?

СЛОВНИК

Апеляція – оскарження якої-небудь постанови перед вищою інстанцією, яка має право переглянути справу.

сенатові як звичайну провінцію імперії. С. Вельямінов прибув

Глухова в липні 1722 р. На очолювану ним Малоросійську

надзвичайно широкі повноваження. Колегія перебрала на себе все адміністративне керівництво Лівобережною Україною.

Контроль встановлення і стягнення податків до царської казни, розквартирування російських солдатів і офіцерів в Україні

Малоросійська колегія була найвищою апеляційною установою

Нагляд за діяльністю Генеральної військової канцелярії, контроль за розподілом земельних володінь між офіцерами

за діяльністю гетьмана, генеральної та полкової старшини

Малоросія

Русь) – термін, який почали вживати з XIV ст. У першій половині XVII ст.

ника і

1679 р. Кам’яниця Полуботка. Художник О. Сластіон. 1895 р. З іменем П. Полуботка

ЗАУВАЖТЕ

від’їжджаючи на виклик царя до Петербурга, наказний гетьман спакував власні й частину скарбових коштовностей і переправив до Англії, де їх було покладено на зберігання до одного з банків – з умовою повернення нащадкам, але лише тоді, коли вони житимуть у незалежній Україні.

в Україні. Український уряд з Генеральною військовою канцелярією було підпорядковано Малоросійській колегії. Численні клопотання, що містили основну українську вимогу – обрання

розширення автономії козацької держави очолив миргородський полковник Данило Апостол. Він, зокрема, домігся укладення Коломацьких чолобитних – статей, підписаних у середині серпня – на початку вересня 1723 р. на р. Коломак,

319 § 35 Наказний гетьман розгорнув активну діяльність, спрямовану на відновлення козацьких порядків, та під різними приводами не виконував накази Малоросійської колегії. Однак Петро I у квітні 1723 р. надав Малоросійській колегії такі повноваження, які перетворили її

ся, бо 18 грудня 1724 р. в Петропавловському казематі П. Полуботок помер.

Роздивіться зображення, прочитайте текст до

нього й дайте відповіді

на запитання. 1. Поміркуйте, чи має ця легенда історичне підґрунтя. 2. Чи міг російський імператор особисто відвідати гетьмана? Якщо так, з якою метою?

3. Яка атмосфера панує на картині? 4. Як гадаєте, які емоції присутніх персонажів намагався передати художник? Прочитайте текст джерела,

3. Відновлення гетьманства на

пункти» 1727 р.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Данило Апостол. Художниця О. Мордвинова. 20–40-ві роки ХХ ст.

Данило Апостол (1654–1734) – гетьман Лівобережжя (1727–1734). Походив із відомого козацького роду. До 1727 р. обіймав посаду миргородського полковника. Брав участь у Північній війні. 1704 р. за наказом Петра I відправлений на чолі козацького корпусу в Польщу на допомогу королю Августу II. Відзначився в битві під Варшавою 1705 р. Через

участь у Прутському поході 1711 р. У роки

Малоросійської колегії відстоював автономні права Гетьманщини. На початку 1724 р. за участь в опозиційному русі його заарештовано і відправлено в ув’язнення до Санкт-Петербурга. Звільнено на початку 1725 р.

Деяке пом’якшення

і незаперечним претендентом на гетьманство був Д. Апостол. На виборах, що відбулися 1 жовтня у Глухові та нагадували церемонію присяги, за 73-річного Д. Апостола проголосували одностайно. Договірних статей укладено не було. Головною своєю метою Д. Апостол уважав підписання традиційної

321 § 35

джених Петром І. Так, українським купцям повернули право вивозити товари на західноєвропейські ринки, було відновлено торговельні зв’язки

старшину і полковників.

Отже, Д. Апостол спромігся тимчасово пригальмувати процес перетворення Гетьманщини на адміністративну одиницю Російської імперії, втримати на деякий час ті права й свободи, які ще лишалися в українців.

Прочитайте уривок із праці М. Грушевського й дайте відповіді на запитання. 1. Чи погоджуєтеся ви з думкою українського історика? Обґрунтуйте свою позицію на підставі тексту параграфа. 2. Як гадаєте, про які

пунктами». За царською грамотою, ця установа мала діяти до обрання нового гетьмана. Щоправда, на коли саме призначалися вибори гетьмана, в документі не вказувалося. Натомість О. Шаховський, за традицією, отримав таємну інструкцію: досягти зближення української старшини з росіянами, сприяти змішаним шлюбам, а з іншого боку – не допускати зближення й шлюбів українців з білоруською,

Україні.

 У 1727 р. посаду гетьмана було відновлено,

манщині низку ефективних реформ.

2. Установіть

Д. Апостол; П. Конашевич-Сагайдачний

4. Дайте відповіді на запитання.

обставлена була урочисто, навіть помпезно. Лише в середині

обраний гетьман прибув до Глухова.

Роздивіться портрети Кирила та Олексія Розумовських (с. 339, 340, а також картину П. Андрусіва й дайте відповіді на запитання. 1. За

якими ознаками можна визначити, що зображена на портреті особа –

гетьман України. 2. Чим цей портрет відрізняється від портретів інших

українських гетьманів? 3. Поміркуйте, чим зумовлений такий зовнішній вигляд Розумовських. 4. Як картина П. Андрусіва характеризує спосіб

життя і побут Розумовських? При-

пустіть, хто зображений на картині. Як художник символічно відобразив особливий статус Розумовських при імператорському дворі?

Зносини з Лівобережною Україною знову було

ків, а лише пропонувати кандидатів.

мостійні

ський дістав категоричну відмову.

справи Гетьманщини.

Роздивіться зображення, прочитайте текст до нього й дайте відповіді на запитання. 1. Поміркуйте, чому автори композиції відтворили скульптури саме цих гетьманів. 2. Висловіть припущення, чому гетьмани вивчають карту України. 3. Що символізує фігура Божої Матері?

Гетьмани. Молитва за Україну. Скульптори М. Мазур, Б. Мазур. Батурин. 2009 р.

Пам’ятник у Батурині урочисто відкритий у День соборності України 22 січня 2009 р. за участі Президента України В. Ющенка. Це

скульптурна група з п’яти постатей українських гетьманів, за яких Батурин був столицею України, –Д. Многогрішного, І. Самойловича, І. Мазепи, П. Орлика та К.

над мапою України. Скульптурну

вана над усіма іншими фігурами.

Незважаючи на встановлення царською

життя Гетьманщини, було здійснено у 60-ті роки XVIII ст. Першим зазнало реформування судочинство. Генеральний військовий суд було реорганізовано в найвищий судовий орган нагляду за місцевими судами, а також у суд у справах козацької старшини. Генеральну військову канцелярію

було позбавлено судових повноважень. Зазнав змін склад Генерального суду: «...у суді Генеральному бути 12 персонам, по-перше, суддям двом генеральним, а з ними десять персон вибирати в полках малоросійських

видав універсал, за яким займатися винокурінням дозволялося лише старшинам і козакам, які мали земельні й лісові угіддя. Водночас заборонялося мати в Гетьманщині винокурні й шинки російським поміщикам, а також вихідцям з інших регіонів і країн. К. Розумовський провів модернізацію армії. Козаків було вдягнено в уніформу – синій мундир із червоним коміром, білі штани, а також озброєно рушницею, шаблею та списом. Відбулося упорядкування артилерії. Зачепили реформи Розумовського і селянський стан, відтак 1760 р. гетьман запровадив універсал, яким обмежив право селян переходити на нові місця, а також забирати при цьому

328 Розділ 5

денції

рон

довкола нього

Російській імперії бібліотек. Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Які завдання стосовно українських

перед чиновником найвищого рангу – генерал-прокурором Сенату? 2. Як ці настанови слід було втілювати у життя?

Треба

колегії

Започатковані К. Розумовським перетворення, як

політичний курс на збереження державно-політичної автономії

викликали різке невдоволення царського уряду, насамперед імператриці Катерини II. Заслуги

до цариці, де містилося прохання про повернення Гетьманщині «прав, вольностей і привілеїв», а також про дозвіл на встановлення спадкового гетьманства Розумовських. Царським маніфестом від 10 листопада 1764 р. і сенатським указом від 17 листопада 1764 р. К. Розумовський

Прочитайте текст джерела

імператриці означав остаточне скасування гетьманства?

Петро Румянцев-Задунайський. Невідомий художник. XVIIІ ст. «Після всемилостивішого

Розумовського, на його прохання, з чину гетьманського наказуємо нашому Сенатові для належного управління в Малій Росії створити там Малоросійську

призначено головнокомандувачем російської армії.

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання.

330 Розділ 5

прагнення імператриці Катерини ІІ цілковито стерти самобутність політичного й соціальноекономічного устрою України, знищивши українську державність Скасування гетьманства в Україні 1764 р.

тивним центром у

Ізюмську, Охтирську, Острогозьку, Сумську

управління стала

гусарські, до яких на добровільних засадах

ки, яких тепер називали «військовими

У губернських і

та судові установи, які діяли скрізь

знищення української державності

встановлення

й забороняв переходити на нові місця. Цим указом у Лівобережній та Слобідській Україні запроваджувалося кріпацтво.

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Які верстви українського суспільства підлягали закріпаченню? 2. Як змінювався статус містян? 3. Поміркуйте, як указ вплинув на становище більшості населення Лівобережжя та Слобожанщини.

«Для певного і правильного одержання казенних прибутків у намісництвах Київському, Чернігівському і Новгород-Сіверському, щоб запобігти всяким втечам

женню поміщиків і інших сільських жителів, кожному з поселян залишитися на своєму місці і при своєму званні, де він записаний нинішньою останньою ревізією, за винятком тих, які відлучилися до оголошення цього нашого указу

втеч після оголошення

Ми визнали за необхідне вчинити однакове розпорядження

самоврядування, а також вільного пересування по країні та за

всемилостивішого від

5. Поміркуйте,

Нова Січ стояла на берегах р. Підпільної, що впадала

2. Адміністративно-територіальний устрій

запорозьких земель Для періоду Нової Січі (1734–1775) характерним став швидкий

Паланка – адміністративно-територіальна одиниця на Запорожжі в період Нової Січі, центром якої була слобода, де містилася невелика залога й мешкала паланкова старшина на чолі з полковником, яка здійснювала адміністративну, військову, судову й фінансову владу.

Загалом володіння Війська Запорозького охоплювали величезні терени степової України. Нині це територія майже всієї Дніпропетровської області, а також значні частини Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської та Херсонської областей. У містах – центрах паланок містилися органи влади, що їх обирала паланкова рада, суд, церкви, ремісничі майстерні. Діяли річкові поромні переправи, проводилися ярмарки тощо. Адміністративний апарат паланок був невеликим: полковник, писар, суддя, осавул, а також отамани слобід, що входили до тієї округи. Старшина виконувала адміністративно-фінансові та військові функції, відала податками, судочинством. У паланках поряд із козаками жили й селяни, які мали право обирати власних отаманів. Кожна паланка мала власний герб, особливу печатку. Прикметна риса Запорожжя часів Нової Січі – велика

кість населення. Напередодні ліквідації Запорозької Січі

її землях мешкало близько 200 тис. осіб. Господарювали козаки в зимівниках.

це були великі господарства, в яких розвивалося не тільки рільництво, а й скотарство, рибальство, бджільництво, мисливство, гончарство тощо. За часів Нової Січі козацький зимівник – це велика садиба з кількома житловими й господарськими будівлями: будинками власника й господаря-управителя, хатами наймитів. Зимівник являв собою головну форму землеволодіння на Запорожжі. Козаки-рільники збирали великі врожаї зернових. Це дало змогу відмовитися від закупівлі хліба, а згодом навіть продавати свій хліб за кордон. На чорноземах вирощували практично всі культури, типові для України XVIII ст. Велику увагу приділяли садівництву та городництву. Розвивалися на Запоріжжі й ремесла, головними центрами яких були міста-паланки. Січ

діяльність.

прибували великі групи українських, російських, польських, татарських, ногайських, турецьких, молдовських, грецьких, єврейських купців. Вони привозили з півдня шовк, вино, родзинки, прянощі, оливки

337 § 37

Січами. Запорозька старшина одержувала пристойну на той час платню

шей, що надходили від російського

військового скарбу. Фактично старшина перетворилася на великих землевласників, зосередивши

XVIII ст. на колишніх козацьких

землях узбережжя

Одеса.

отаман Війська Запорозького низового. Обіймав посаду «похідного полковника», військового осавула, військового судді, у 1762, 1765–1775 рр. – кошового отамана. Намагаючись уникнути залежності Січі від російської корони, дбав про колонізацію запорозької території, поширення хліборобства й торгівлі, опікувався культурним піднесенням краю. Його коштом

ництва укріплень,

військовий писар Іван Глоба. Останній кошовий протягом

вецькому монастирі, суддя і

(сучасна

сійська Федерація). У 1785 р. на козацьку еліту було поширено права російського дворянства. У ХІХ ст. воно стало вищою верствою українського суспільства. Нащадки козацької верхівки, зберігаючи інтерес до своєї історії, стали рушійною силою українського національного відродження.

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Про яку подію йдеться в документі? З якою метою було оприлюднено маніфест? 2. Як у документі роз’яснено причини події? Які з причин, на вашу думку, не названо й чому? 3. У чому полягало головне звинувачення козаків? Поміркуйте, чому для Російської імперії таке було неприпустимо. «Ми захотіли через це оголосити всім вірнопідданим цілої нашої імперії, що Запорозька

й самої назви запорозьких козаків, за образу нашої імператорської

липня 1774 р. Кючук-Кайнарджійського мирного договору.

штурмів Очакова та о. Березань,

маїла з боку Дунаю

понад 6 тис. чорноморців.

Російсько-турецька війна 1787–1791 рр. закінчилася укладенням Ясського мирного договору, за

яким до Росії відійшла територія

між Південним Бугом і Дністром,

зокрема й Очаків. Османська імперія остаточно визнала підкорення

Криму Росією.

Так усе Причорномор’я, При-

азов’я й Кримський півострів опинилися в складі Російської імперії.

Політика останньої призвела до масової міграції населення з півострова. Ще

повстання?

«Була колись шляхетчина, Вельможная пані;

Мірялася з москалями,

З ордою, з султаном,

З німотою Було колись

Та що не минає?

Було, шляхта, знай, чваниться,

День і ніч гуляє

Та королем коверзує...

Сейми, сеймики ревіли,

Сусіди мовчали,

Дивилися, як королі

Із Польщі втікають,

Та слухали, як шляхетство

Навісне гукає “Nie pozwalam! Nie pozwalam!” –

Шляхта репет ує,

А магнати палять хати, Шабельки гартують.

Довго таке творилося, Поки не в Варшаві

Запанував над ляхами Понятовський жвавий

Запанував, та й думав шляхту Приборкать трошки Не зумів!.. А потім Польща запалала...

На ґвалт Пулавського і Паца

Встає шляхетськая земля,

І – разом сто конфедерацій. Розбрелись конфедерати

По Польщі, Волині, По Литві, по Молдаванах

І по Україні

Руйнували, мордували, Церквами топили

А тим часом гайдамаки

Ножі освятили».

і панщини. Утім, пільги надавали на стислі терміни. Основою господарського життя знову ставала фільвар-

ково-панщинна система з примусовою працею та кріпацтвом. Як і

колись, до Національно-визвольної

війни, зазнавала утисків православна церква. При цьому польські можно-

владці відмовлялися від найменших

поступок у визнанні за українцями

їхніх прав.

Рішення сеймів 1717 й 1733 рр.

до поеми Т. Шевченка «Гайдамаки». Художник О. Сластіон. 1886 р.

позбавили православних права брати участь у сеймових комісіях і трибуналах. Сейм 1717 р. навіть ухвалив закрити всі православні церкви. Православні єпархії силоміць перетворювали на уніатські. У 60-х роках XVIII ст. у Київському й Подільському воєводствах залишалося всього 20 православних парафій. Зазнавала переслідувань й уніатська церква. Так, наприклад, католицьке духовенство вдавалося до спроб наблизити їх обряд до римо-католицького –нав’язувало польську мову богослужіння. На західноукраїнських землях, у Волинському воєводстві, північно-західних частинах Подільського та Київського воєводств панщина сягала, залежно від розмірів земельної

від 2 до 6 днів на тиждень із волоки. Зростало магнатське землеволодіння. Та особливо тяжкі умови життя

СЛОВНИК

Гайдамаки (від турецького

«гайде» – гнати, нападати) –українські повстанці-месники, провідна сила визвольного руху в Правобережній Україні проти панування Речі Посполитої у XVIII ст. Вперше згадуються під 1715 р. З падіннями й піднесеннями гайдамацький рух тривав до кінця XVIII ст.

які безпосередні власники передавали в оренду третім особам: розміри всіх повинностей за таких обставин зростали в кілька разів. Становище ускладнювалося й тим, що після ліквідації козацтва в краї не було сили, здатної очолити боротьбу українців за поновлення прав і вольностей.

що є «виконавцем волі царського уряду». Нова хвиля гайдамацького руху припала на 50-ті роки XVIII ст. Численні загони гайдамаків захопили Умань, Вінницю, Летичів, Корсунь. Повстання сягнуло Галичини, Підляшшя та Білорусі. Зазнаючи невдач, повстанці відходили на територію Запорожжя, у степи й ліси Лівобережжя або до Молдови. Туди ж пролягав шлях утікачів від панської сваволі. Лави повстанців постійно поповнювалися, тому остаточно придушити гайдамаччину поляки ніяк не могли. У 1768 р. спалахнуло нове повстання, яке силою й розмахом перевершило всі попередні й нагадало польським можновладцям буремні роки Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. То була Ко-

ліївщина

Піднесення гайдамацького руху наприкінці 60-х років XVIII ст. було зумовлене ускладненням ситуації на Правобережжі. Варшавський сейм 1766 р. виніс ухвалу, за якою шляхтича, що обстоював права некатолицького населення, оголошували ворогом. Протистояння

імперією було укладено

визволили з-під польської влади Жаботин, Черкаси, Смілу, Корсунь, Богуслав, Лисянку та багато інших міст, містечок і сіл. Їхні лави невпинно зростали за рахунок покозачених селян і містян. На визволеній території скасовували панські повинності.

Невідомий художник. Кінець XVIII ст. Максим Залізняк (бл. 1740 – після 1769) – один із керівників Коліївщини. Здійснив велику організаторську роботу з підготовки повстання. З його початком на визволених територіях Правобережжя прагнув проводити справедливу соціальну політику, налагоджував

телі «відбуватимуть саму лише козацьку службу».

М. Залізняк постійно звертався

ішлося про проєкт відновлення Гетьманщини і знищення

ся нові й нові загони,

Фастів, Брусилів. Значною

повстанців була Умань – міцна фортеця

добре озброєною залогою.

її власник, граф С. Потоцький, поклав на жовнірський гарнізон та два полки надвірних козаків. Один із полків, очолений

бою: сподіваючись

ським обіцянкам. Тим часом імператриця Катерина ІІ надала таємну інструкцію командувачеві російських військ сприяти війську короля у придушенні повстання. 26 червня 1768 р. М. Залізняка й І. Гонту схопили. 27 червня гайдамацький табір оточили. Ошукані повстанці майже не чинили опору. Тисячі гайдамаків було страчено. І. Гонту закатували. М. Залізняка як підданого Російської імперії засудили до жорстокого тілесного покарання й відправили на каторжні роботи до Сибіру. Незважаючи на страту ватажка й розгром основних сил, Коліївщина тривала до

ському містечку Медведівка, із мужиків

заможного селянина, який повірив обіцянкам. Одночасно із загоном О. Довбуша діяло чимало окремих ватаг у різних місцях Підкарпаття й Закарпаття. Не припинився рух опришків і

смерті О. Довбуша.

4. Поділи Речі Посполитої та

Унаслідок глибокої соціально-політичної кризи, економічного застою

ослаблення міжнародного впливу Річ Посполиту наприкінці XVIII ст. поділили між собою істотно сильніші сусіди – Королівство Пруссія, Австрійська імперія та Російська імперія. Опору Річ Посполита не чинила, а Сейм затвердив результати поділів. Позначилися вони й на українських землях, що перебували у складі Польщі. За Першим поділом, що відбувся у 1772 р., Руське (без Холмської землі), Белзьке (до Бугу на півночі) та західна частина Подільського воєводства (між лівими притоками Дністра

но-західна частина Волинського

«Королівство Галіції (Галичини) і

території королівства становили українські

польські території. У 1786 р. до

як її 19-ту округу було приєднано Буковину. У 1775 р. ці

конвенцією відійшли на «вічні часи» Австрії від Османської імперії. У складі Австрійської імперії перебувала й Закарпатська Україна.

Розгляньте картину, прочитайте текст до неї і дайте відповіді на запитання. 1. Поміркуйте, кого

історичної

світські школи, запроваджено обов’язкову шкільну освіту – у містах, містечках і селах на західноукраїнських землях з’явилися однокласні «парафіяльні» школи з навчанням рідною мовою, трикласні «тривіальні» та чотирикласні «нормальні» школи. У 1774 р. у Відні було засновано греко-католицьку семінарію для навчання руського духовенства («Барбареум»), у 1783 р. її було переведено до Львова. Імператор Йосиф ІІ (1780–1790) запровадив свободу віросповідання та

зрівняв у правах греко-католицьке духовенство з римо-католицьким. Після ліквідації ордену єзуїтів 1773 р. було закрито єзуїтську академію у Львові, натомість 1784 р. відкрито Львівський університет. При ньому з 1784 по 1805 р. діяв Руський інститут («Studium Rutenum»), де навчалися студенти-русини. У 1782 р. Йосиф

селян від землевласника, зробив спробу скасувати панщину

подій

хідну частину Волинського

автор?

значення подій, які можуть бути

У чому полягає

«Громадяни Корони, численні мешканці шляхетських, королівських і церковних

кові інститути творитимуть разом університет

ським, правничим, філософським і медицини».

3. Установіть хронологічну послідовність подій.  Утворення Брацлавського, Волинського та Подільського

 остаточна ліквідація гетьманства на Лівобережній Україні  початок

Козацькі літописи як історичні джерела. Практичне заняття

Видатним явищем історичної літератури першої

половини XVIII ст. є козацькі літописи. Одним із найдавніших серед козацьких літописів є «Літопис Самовидця». У ньому викладено події від 1648 до 1702 р. Переписувачі довели розповідь до 1734 р. Дослідження цієї пам’ятки дало змогу вченим установити ім’я автора: ним уважають Романа Ракушку-Романовського, військового та політичного діяча часів Руїни. Другим важливим твором був літопис гадяцького полковника (з 1730) Григорія Грабянки. Його створено в м. Гадячі 1710 р. Літопис розповідає про події

від найдавніших часів до 1709 р. – поразки І. Мазепи та початку гетьманування І. Скоропадського. Найвизначнішим явищем козацького літописання став ґрунтовний літопис Самійла Величка. Створено його 1720 р. Твір складався з чотирьох частин: перша – опис подій від 1648 до 1660 р., друга й третя –від 1660 до 1700 р., у четвертій містилися додатки – добірка тогочасних документів. Крім того, рукопис містить десять портретів гетьманів, у ньому використано безліч документів та поетичних текстів.

Титульний аркуш «Літопису» С. Величка

Самійло Величко. Літопис. Повне видання. ТОВ «Видавництво “Кліо”». 2020 р.

З літописом Самійла Величка пов’язана майже детективна

з «Літопису Самовидця» відрізняється від уривка з історичного роману П. Куліша.

чим це пов’язано?

1. «Як ударили в бубни на раду, Брюховецький, відповідно до постанови, пішов військо припровадив на ту раду до намету своєї сторони. І Сомко не забарився: і сам, і всі козаки, що були при ньому, як люди заможні, вбрались ошатно і добре озброїлись, наче до війни. Вони-бо мали намір, коли рада не на їхню користь зарадить, між собою

лас вгомонився, так що князь Великоґаґин

нескоро той

Його підручники несуть царську корогву козацькому війську,

запорожці

Іванця за руки да вже й на стіл саджають і булаву, й бунчук до рук дають. Зіпхнули й князя з думними дяками. – Гетьман, гетьман Іван Мартинович! – кричать на все горло... І кинулись купою [сомківці] до столу. Січуть, рубають низовців, саджають на столець Сомка. А запорожці, як злії оси, не боячись нічого, з одними киями да ножаками, лізуть і б’ють Сомкову сторону. Вирвали в Сомка бунчук і переломили надвоє, одняли й булаву.

Оглянеться Сомко, аж при йому тілько зо жменю старшини. – Ей, – каже, – годі!

літописець? Як ставиться

словах

втілюється? 4. Чому Б. Хмельницький прагнув встановити міждержавні

та породичатися з молдовським господарем?

В. Лупу й Б. Хмельницького?

3. «Початок і причини війни Хмельницького

панщини робити, до чого не звикли були, на службу в замках

до переправи, до Бугу. Хмельницький повернувся у Чигирин,

дванадцятитисячний загін

на, виказуючи

3. Як козацькі літописці

ки... Оглядаючи літописні та історичні

слави, а спонукуваний спільною користю і заради неї вирішив не лишати в попелі мовчання схованими дії щонайвірнішого нашого сина благорозумного вождя Богдана Хмельницького, який Малу Росію від щонайтяжчого ярма

монарха з стольними містами в підданство привів. Я хотів явити всім народам, що не лише славеноруські монархи своєю силою напускали страх

всі сторони, а й їхні піддані, відстоюючи вітчизну і встаючи за образи росіян, спроможні проти щонаймогутніших владарів збройно стояти» «Літопис гадяцького

1. Наведіть 3–4 факти з «Літопису Самовидця», які підтверджують, що П. Куліш саме цей літопис використовував як історичне джерело для написання свого роману.

2. Проаналізуйте один із

правил опрацювання історичних джерел (с. 5).

3. Використовуючи додаткові ресурси,

(на вибір учня/учениці/вчителя/вчительки), складіть порівняльну таблицю, виділивши спільне й відмінне у працях літописців.

Зразок: «Чигиринські походи турецько-татарського війська» «Літопис Самовидця»

Чи описує автор цю подію?

С. Величко. «Літопис»

«Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки»

ги й інтермедії. Києво-Могилянська академія надавала студентам

Офіційно клас медицини було відкрито лише в 1802 р. Вихованці академії ставали знаними медиками, засновниками лікувальних закладів. Так, доктором медицини Лейпцизького університету був українець Нестор Максимович-Амбодик. Він працював у госпіталях Петербурга й Кронштадта, був основоположником вітчизняного акушерства, ботаніки й фізіотерапії. Данило Самойлович, доктор наук з епідеміології, військовий лікар під час російсько-турецької війни, був почесним членом двадцяти академій. Разом із колегою Є. Мухіним він не лише описав епідемії чуми та холери, а й запровадив щеплення від віспи та інші заходи для боротьби з цими захворюваннями. У XVIII ст. в Україні зростала зацікавленість природничими науками. Професори Києво-Могилянської академії використовували у лекціях знання з астрономії, фізики, біології, медицини. Значну увагу приділяли фізиці, розділами якої були, зокрема, рух, космологія тощо. З’явилися курси натурфілософії –попередниці природознавства. У другій половині XVIII ст. в академії було відкрито класи чистої математики (алгебра й геометрія), а також змішаної математики, де викладали цивільну й військову архітектуру, механіку, гідростатику, гідравліку, оптику, астрономію тощо.

Перебудуйте твердження на проблемне запитання й дайте на нього аргументовану відповідь. Києво-Могилянська

з ордену єзуїтів. Під патронатом ордену діяли Львівський, Перемишльський та Кам’янецький

У «Studium Rutenum»

про стан здоров’я та походження з Галичини.

Збільшення кількості студентів, що володіли латиною й могли навчатися у Львівському університеті, спричинило зниження зацікавленості молоді до «Studium Rutenum» та поступового його закриття.

Випускник Львівського університету І. Франко писав, що «на початку XIX ст. не всі студенти Галичини розуміли “язичіє” (тобто українську

саме

закриття «Studium Rutenum». Поміркуйте, чому склалася така мовна

на українських землях. Чим вона була спричинена?

яких наслідків могла привести у майбутньому? Яку роль відігравав «Studium Rutenum» для

ідентичності українського

та байках. Збірник поезій Г. Сковороди «Сад божественних пісень» складається з 30 віршів. Байки зібрані в книгу «Байки харківські». Твори Г. Сковороди не були надруковані за його життя, проте їх знали українці, поширювали у спис-

ках, пісні співали кобзарі, а байки переказували. Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Як Б. Хмельницький, на думку поета, прислужився утвердженню ідеалів свободи? 2. Чому Г. Сковорода вважав свободу найбільшим щастям?

«Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото

Історичні твори другої половини

О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою!»

Г. Сковорода. «De libertate» («Що є свобода»)

часто несли в собі державницькі ідеї. До найвизначніших тогочасних пам’яток належить «Розмова Великоросії з Малоросією», автором якої був перекладач Генеральної військової

Семеон Дівович. Він сформулював ідею, що за українсько-московським договором 1654 р. Українська держава не увійшла

складу Московії, а зберегла свої права і вольності, й надалі залишаючись рівноправною державою. Відтак, автор розглядав Військо Запорозьке

Виходець із середовища козацької старшини, знаний поет і драматург Василь Капніст емоційно відреагував на ліквідацію

зики. Поширення музичних знань сприяло

Петербурга. Удосконалював освіту за кордоном. Написав понад сотню творів хорової духовної музики, багато світських творів різних жанрів. Хоч би яку музику він творив, вона завжди мала в собі українські мотиви.

М. Березовський після навчання потрапив до Болонської академії, невдовзі отримав там звання академікакомпозитора і став членом Болонського філармонійного товариства. Перебуваючи в Італії, поставив оперу «Демофонт».

Зовсім юний А. Ведель, навчаючись у Києво-Могилянській академії, був знаний як найталановитіший київський диригент і віртуозний виконавець музичних творів. Ще до закінчення академії його забрали до Москви. Протягом кількох років А. Ведель керував хором московського генерал-губернатора. Уславився як автор хорових церковних концертів.

4. Особливості розвитку архітектури Українська архітектура середини – другої половини XVIII ст. розвивала надбання попереднього періоду. Панівним архітектурним стилем на землях Лівобережної, Слобідської та Південної України залишалося козацьке бароко. Найвідомішою спорудою доби є збудована впродовж 1718–1730 рр. Спасо-Преображенська церква в с. Великі Сорочинці на Полтавщині, зведена коштом миргородського полковника (незабаром гетьмана) Д. Апостола. Унікальна церква з семиярусним іконостасом – єдиним збереженим на українському Лівобережжі. Іконостас займає всю ширину храму (23 м) і складається

шини й духовенства.

Майстер довго не міг утілити свій задум – храм йому уявлявся дев’ятибан-

ним, з однією банею в центрі, проте так, щоб з усіх чотирьох боків було видно по три бані. Зрештою, він подався

вним

рудою якого став павільйон-фонтан Феліціан (Самсон) на майдані перед будинком магістрату. У 60–70-х роках XVIII ст. І. Григорович-Барський був найпопулярнішим київським будівничим, без його участі не зводили жодну будівлю на Подолі. Він спорудив, зокрема, надбрамну церкву Кирилівського монастиря, Покровську церкву й церкву Миколи Набережного. Окрім того, збудував кам’яну церкву Святих Антонія та Феодосія Печерських у Василькові, поблизу Києва, церкву Покрови Богородиці в Охтирці, Трьох Святителів у Лемешах. На Правобережжі й західноукраїнських землях архітектура розвивалася під впливом західноєвропейських традицій. У будівництві католицьких та грекокатолицьких монастирів та костелів простежуються риси західноєвропейського бароко. Характерною пам’яткою такої архітектури є костел монастиря домініканців у Львові, споруджений 1745–1749 рр. за проєктом Яна де Вітте. Найвизначнішою пам’яткою церковного будівництва тієї доби став собор Святого Юра у Львові. Він є символом українського Львова. Храм закладено 1744 р. за проєктом львівського будівничого – підприємця німецького походження Бернарда Меретина. Фундатором Святоюрського собору був грекокатолицький митрополит Атанасій Шептицький. Роздивіться зображення культових споруд на с. 364–366,

бароко? 3. З чим була пов’язана мода на запрошення іноземців-архітекторів

спорудження будівель в Україні? 4. Створіть проєкт екскурсії визначними пам'ятками архітектури Києва, спроєктованими І. Григоровичем-Барським. Придумайте назву екскурсії, прокладіть маршрут, знайдіть фотографії

об'єкти. Врахуйте, що тривалість екскурсії має становити одну годину.

365 § 40

Почаївської лаври (нині м. Почаїв Тернопільської

останні десятиліття XVIII

руди прикрашено портиком із восьми колон іонійського стилю. У цокольному поверсі планували розмістити гардеробні кімнати та комори, на першому поверсі – бібліотеку й кабінети, на другому – зали для урочистих прийомів та парадну їдальню, на третьому – спальні. Інтер’єр прикрашали ліпниною, розписами та плафонами, картинами та скульптурами найкращих майстрів тієї доби. Зі смертю графа будівництво припинили. Зображений на фотографії палац набув такого вигляду лише 2008–2009 рр. Нині палац Розумовського –пам’ятка архітектури, що є частиною Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

5. Розвиток скульптури Самобутністю відзначалася й скульптура. Скульптура – здебільшого дерев’яна, різьблена – прикрашала насамперед католицькі храми Правобережжя та Західної України. Найвідомішим скульптором другої половини XVIII ст. є Йоганн Пінзель. На жаль, його творів, авторство яких документально підтверджено,

садної стіни та скульптурна композиція «Святий Юрій Змієборець» на фасаді собору Святого Юра у Львові. Пам’ятка належить до найвизначніших зразків монументальної барокової скульптури. Кінна статуя Юрія Змієборця сповнена динаміки та емоційної виразності. Вершника зображено в нестримному русі. Він мчить, сповнений непохитної рішучості

6. Своєрідність образотворчого мистецтва

Переважна більшість

пам’яток малярства другої по-

ловини XVIII ст., пов’язаних

із творчістю майстрів Лівобережжя, втрачена. Серед уцілі-

лих дослідники називають ікони з Вознесенської церкви в селищі Березні на Чернігів-

щині, збудованої в 60-х роках

XVIII ст. Це ікони «Моління», апостолів й унікальний

образ Трьох Святителів. Ко-

лорит величного «Моління»,

побудований на градаціях відтінків золота посеред скромніших вкраплень інших кольорів, створює ілюзію сяяння зображених постатей. Березнянські ікони – це останні,

релігійного малярства українського

7. Церковне та релігійне життя

368 Розділ 5

Нестабільним було становище уніатської церкви на Правобережжі та в Галичині. Під керівництвом кількох енергійних єпископів греко-католицька церква склалася в окрему релігійну організацію, відмінну і

толицтва. Почалося піднесення культурного рівня нижчого духовенства, розгорнулася його освітня діяльність. За короткий час населення Галичини звикло до унії, визнало її як національну церкву та захисника національних інтересів.

Одразу після Першого поділу Речі Посполитої на Правобережжі розгорнулася боротьба за «повернення» населення у православ’я. Після Третього поділу цей процес значно прискорився. Катерина II видала низку указів із вимогою переходу українців-уніатів у православ’я. В результаті у православ’я «добровільно» перейшли 2300 церков, було ліквідовано всі василіанські (уніатські) монастирі. На Правобережжі уряд майже не втручався у взаємини поміщиків та селян, віддавши останніх цілком на милість панів, які могли на власний розсуд карати й милувати кріпаків, зокрема й піддавати утискам на релігійному ґрунті.

Паїсій Величковський (1722–1794) – український церковний діяч, богослов, філософ, письменник. Навчався у КиєвоМогилянській академії. Деякий час перебував у Києво-Печерській лаврі, був гравером Києво-Печерської друкарні. 1743 р. помандрував у Молдову, а 1746 р. – на Афон, де жив майже 17 років. Проживаючи на Афоні, а пізніше у Молдові підтримував зв’язки з Кошем Запорозької Січі. Згуртував навколо себе освічених людей, які займалися

За його ініціативи при монастирях було створено школи

та скульптурі зароджувалися риси класицизму.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Згрупуйте прізвища відомих українських історичних діячів за сферою їхньої діяльності (науковці, політичні діячі, композитори, архітектори, художники).

С. Величко; Л. Тарасевич; М. Березовський; А. Ведель; І. Григорович-Барський; В.-К. Острозький; П. Могила; Ю. Хмельницький; І. Виговський; П. Дорошенко; І. Самойлович; І. Мазепа; П. Орлик; П. Полуботок; Д. Апостол; К. Розумовський.

2. Висловіть ставлення до висловлювань Г. Сковороди. «Живуть на землі такі, що не мислять ні про що, крім збагатитися, наїстися, одягтися. В серці їхнім лихе сім’я, що приносить жовч і зміїну отруту, яка вбиває душу»; «Більше думай

руйнування? «Слов’яноруська мова, що витіснила староукраїнську, була штучним витвором, що

Використавши

й мережі Інтернет, розробіть маршрут за

із запропонованих тем (на вибір учня/учениці) або за темою на власний вибір.

 Мандрівка гетьманськими столицями.

 Стежками архітектурних пам’яток козацького бароко.

 Образотворче мистецтво доби бароко.

 Місця козацької слави.

Виконати проєкт вам

1. Оберіть тему проєкту.

2. Використавши додаткові ресурси / гугл карти,

позначивши

пам’ятки козацького

3. Організуйте мандрівку

ської імперії; остаточна ліквідація

Січі; Коломацькі чолобитні.

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО

2. Установіть, про що йдеться в текстах історичних джерел. Дайте історичний

значеним подіям. А. «Після всемилостивішого від

гетьманського

тор, тобто як особливий

членам... Повинен

захотіли через це оголосити всім вірнопідданим цілої нашої

чинити як

а із Січі Запорозької прийшов у Мотронинський монастир,

3. Підготуйте розповідь про одного

4. Поясніть

ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ

5. Використовуючи наведені дані, вкажіть подію і установіть причинно-наслідковий зв’язок.

Причина Подія Наслідок 1734 р. 1738–1745 рр. 1764 р. 1768–1774 рр. 1783 р.

ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТКА

6. Роздивіться сучасне фото історичної пам’ятки

тання та виконайте завдання. 1. Поясніть, з якими подіями в історії

ця пам’ятка. 2. Роздивіться елементи на фото.

якою

використовували опришки ці скелі? 3. Як фото може охарактеризувати спосіб життя і побут мешканців цих скель? 4. Як гадаєте, чому опришківський рух так довго проіснував?

ську державність. На середину XVII ст. козацтво перетворилося на

жавне утворення – Гетьманщина.

ни. Українська державність багато в чому втілила в

прав і свобод

теоретичні погляди, створивши у Східній Європі «козацьку республіку». Яскравим підтвердженням цього стало укладання у 1710 р. «Пактів і Конституції законів і вольностей Війська Запорозького…». Документ увібрав у себе досягнення та принципи багатьох поколінь європейських мислителів, його автори прагнули втілити на практиці концепцію договірної держави. Хоча реалізувати цей документ не вдалося через зовнішньополітичну ситуацію, в ньому було закладено ті самі прогресивні ідеї, які лягли в основу Конституції США (1787) та французької Декларації прав людини і громадянина (1789).

Складником культурних перетворень у Європі стало поширення на теренах України бароко. Цей мистецький стиль був не просто перейнятий вітчизняними митцями, але й набув власних неповторних рис. Поєднання загальноєвропейських барокових ознак із українськими традиціями, що сягають корінням іще РусіУкраїни, сприяли появі козацького бароко. Не оминули українські терени й економічні перетворення, що відбувалися в Європі. Економічні зрушення в Європі спонукали розвиток на українських

вали українське відродження.

1. Використовуючи матеріали підручника, складіть у зошиті таблицю «Ранньомодерна доба в Україні».

Визначні постаті Визначні події Визначні документи Визначні перемоги Визначні поразки Визначні досягнення

2. Використовуючи інформацію

Навчальне видання

ВЛАСОВ Віталій Сергійович

ПАНАРІН Олександр Євгенійович

ТОПОЛЬНИЦЬКА Юлія Андріївна

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Підручник для 8 класу з поглибленим вивченням історії закладів загальної середньої освіти Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Відповідальна за видання О. А. Радзивілл

картини: Т. Шевченко. Іллінська церква в Суботові. Усипальня Богдана Хмельницького; А. Орльонов. Острозька Біблія; А. Орльонов. Конотопська битва; А. Серебряков. Гетьман Петро Сагайдачний та Михайло Дорошенко перед Арбатськими воротами Москви. Жовтень 1618 року; А. Орльонов. Іван Богун; В. Івасюк. В’їзд Богдана Хмельницького до Києва у січні 1649 р. В оформленні форзаців використано роботи Наталі Павлусенко

з проєкту «Герої козацької України»: «Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний», «Гетьман Богдан Хмельницький», «Кошовий отаман Іван Сірко», «Гетьман Іван Мазепа». 2015–2020 рр.

Підп. до друку 09.08.2021. Формат 70х100/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 30,55. Обл.-вид. арк. 29,7. Наклад 50 пр. Зам. Видавництво «Літера ЛТД». Україна, 03057, м. Київ, вул. Нестерова, 3, оф. 508. Тел. для довідок: (044) 456-40-21. Свідоцтво

10.09.2019.

«Фенікс». 03067, м. Київ, вул. Шутова 13 Б. www.fenixprint.com.ua

07.12.2000.