www.telegraf.in.ua
четвер 24 листопада 2011 року
10 Подія
Юридична експертиза здійснена ІРРП
Перед мером вперше зачин Двері актової зали КрНУ перед міським головою зачинили. Та ректор його прийняв Через публікацію в офіційному виданні міської ради – газеті «Вісник Кременчука» – керівництво Кременчуцького національного університету (КрНУ) скасувало святковий захід до Дня студента, в якому мав брати участь міський голова пан Бабаєв. Втім, ректор університету професор Загірняк поспілкувався з мером та його командою і показав їм університет. 17 листопада, на День студента, вся кременчуцька преса товклася біля актової зали Кременчуцького національного університету (КрНУ). Офіційні урочистості в університеті провели напередодні. А 17-го до ВНЗ мав приїхати міський голова пан Бабаєв –
привітати студентів зі святом. Заради цього керівництво університету спланувало додатковий позаплановий святковий захід – із вітальними телеграмами від міністра освіти, тощо. Отримав запрошення і «ТелеграфЪ». Та зранку 17-го ректорат університету
офіційно скасував заплановані урочистості. До міської ради надіслали «Інформацію про скасування позапланового заход». Текст цього повідомлення надійшов і до «Телеграфа». Мова там йшла про те, що зранку, у день візиту мера до університету, в офіційному виданні міської ради газеті «Вісник Кременчука» вийшла стаття «Стадіон треба знести». Публікація стосувалася університетського стадіону «Політехнік» і викликала обурення викладачів і частини студентів. Щоб уникнути заворушень, які могли би бути спрямовані і в бік представників влади,
ректорат скасував святковий захід, де мав виступати міський голова. Проректор професор Луговий офіційно повідомив першого віце-мера пана Погрібного про скасування урочистостей. Незважаючи на це, о 12.15, як і було заплановано раніше, до п’ятого корпусу університету під’їхав «Мерседес» міського голови. Мер Кременчука пан Бабаєв разом з численними віцемерами зійшов по сходинках і опинився перед зачиненими дверима актової зали – адже захід скасували. Схоже, мер такого не чекав. У запалі він
навіть запропонував журналістам відчинити йому двері. Журналісти позадкували. Тоді міський голова заговорив зі студентам. В холі перед актовою залою розташований кафетерій. Там сиділи і їли студенти. А хтось, мабуть, прийшов не їсти, а подивитися на мера. Міський голова розповів їм, як багато він зробив для комунального господарства міста, пообіцяв, що надалі міська влада посилюватиме матеріально-технічну базу університету, та висловив здивування з приводу того, що керівництво університету з невідомих причин скасувало його зустріч зі студентами.
Як це робиться
Чому публікація в газеті влади обурила керівництво КрНУ? «Не з цим ректором»: «Після його (ректора, авт.) відмови я не готовий працювати над проектом реконструкції стадіону з цією людиною. Кременчуцькі студенти є заручниками не зовсім мудрого керівництва університету. Не хотілося б, щоб світле майбутнє наших дітей залежало від цього ректора». Серед читачів «Телеграфа» чимало керівників підприємств та установ. Тож кожен може уявити, як керівнику закладу після таких заяв відкривати урочистості. Та як представляти мера студентам. Можливо, так: «Шановні студенти, радий представити вам мера Кременчука, який сьогодні вранці сказав, що не працюватиме зі мною, і що не хоче, щоб ваше майбутнє залежало від таких ректорів, як я». Втім, ректору КрНУ вдалося уникнути як публічного самоприниження, так і публічного ігнорування міської влади. Поспілкувавшись зі студентами, мер разом із командою піднявся до приймальні ректора. Керівник університету запросив гостей до кабінету. Він розповів про закони, за якими працюють в Україні ВНЗ, про фінансові проблеми та ситуацію в університеті. Міський голова запропонував ректору виступити на сесії міської ради 29 листопада і розповісти про ситуацію в університеті депутатам. Наостанок міський голова зазначив, що влада налаштована допомагати університету.
За спиною у мера та першого віце-мера – зачинені двері актової зали, попереду – студенти та преса. Мер починає виступ
Фото1
Фото 2
Фото 3
Вперше за чотири роки пан Бабаєв (в центрі) спілкується з паном Загірняком
фото з архіву «Телеграфа»
слухає виступ перед студентами свого друга Валентина Симоненка – президента Федерації альпінізму і скелелазіння. Симоненко розповідає не про гнилі лавки, а згадує альпіністські байки. До речі, фото ректора КрНУ на шостій сторінці газети влади теж дивно схоже на архівне фото «Телеграфа», зроблене на тих самих урочистостях (фото3). Тож «ТелеграфЪ» ще має з’ясувати, яким чином знімки, настільки схожі на його архівні фотоматеріали, з’явилися в газеті міської ради. А поки повернемось до заголовку на першій сторінці: «Стадіон треба знести». Основою заголовку стала фраза із коментаря ректора КрНУ (він розміщений всередині, на шостій сторінці газети). У повному обсязі фраза звучить так: «Стадіон просто треба зносити і будувати новий спортивний комплекс». Тобто, вона містить два твердження – так би мовити, руйнівне («треба зносити») і конструктивне («треба будувати новий спорткомплекс»). Для заголовку у газеті влади чомусь використали лише «руйнівну» тезу. Відповідно, зміст фрази кардинально змінився. Ось так на першій сторінці утворюється образ ректора, який хоче знести стадіон та сміється над гнилими лавками, що так обурюють мера. І спробуй, доведи, що ти цього не казав і не робив. Та це не все. У тому ж номері газети опублікована пряма мова міського голови пана Бабаєва:
27.10.2011р.
Щоб разом із мером зрозуміти, чому зустріч в університеті скасували, давайте подивимось публікацію. Перед вами перша сторінка офіційного видання міської влади. На ній зображений ректор КрНУ професор Загірняк – він дивиться на трухляві лавки і регоче (фото1). Над ректором і лавками напис: «Стадіон треба знести». Мова у статті йде про університетський стадіон «Політехнік». Останнім часом і мер, і перший віце-мер неодноразово заявляли, що керівництво університету неналежним чином утримує стадіон і його треба відібрати та передати місту. Тому, коли дивишся на першу сторінку офіційного видання, виникає думка: а чому ректор регоче? Що веселого у поламаних лавках? І чому він заявляє, що «стадіон треба знести» (ми вважаємо фразу в лапках словами ректора, бо, за правилами газетної верстки, слова в лапках автоматично вважаються прямою мовою людини, чий портрет розміщений поруч з ними). А регоче ректор, бо те, що ми бачимо на першій сторінці, має всі ознаки колажу – змонтованого зображення. За дивним збігом обставин, у редакційному архіві «Телеграфа» зберігаються фотографії, дуже схожі на фото, розміщене в газеті влади. Ось жест ректора в динаміці (фото2). Ці знімки зроблені штатним фотографом «Телеграфа» у жовтні 2010 року, на урочистостях з приводу 50-річчя КрНУ. Ректор
www.telegraf.in.ua
четвер 24 листопада 2011 року
Подія 11
нили двері
«Разбор полетов» Історія, яка сталася в університеті, висвітила кілька тенденцій у діях міської влади.
фото Едуарда Аверьянова
Відсутність у мера чіткої позиції У середу, 16 листопада, на прес-конференції у міськраді, мер заявляє: «До тієї людини, яка очолює університет, я не готовий прийти з грошима на ремонт стадіону». У четвер, 17 листопада, о 8.00 ранку в кіосках з’являється газета міської ради «Вісник Кременчука», де надрукована пряма мова міського голови: «Олег Бабаєв: «Не з цим ректором»; «Після його (ректора, авт.) відмови я не готовий працювати над проектом реконструкції стадіону з цією людиною... Не хотілося б, щоб світле майбутнє наших дітей залежало від цього ректора». У той же день, о 13-й годині, в кабінеті ректора КрНУ мер міста запитує його: «Чим, на вашу думку, міська влада могла б допомогти університету?» Тоді ж, у четвер, близько чотирнадцятої години, мер Кременчука відповідає репортеру ТРК «Візит»: «Я уже давно ни на кого не обижаюсь, не могут субъективные отношения каких-то лиц влиять на работу. Я не увидел в действиях ректора противостояния, наоборот – конструктив, а это уже приятно». Де тут логіка дій і логіка висловлювань? В народі про таку поведінку кажуть: «сім п’ятниць на тижні». Втім, один комеска висловився більш предметно. Він сказав: «Командир обязан думать. Думать, а не только шашкой махать». Тим більше, коли «командир» має публічну професію мера, і журналісти транслюють кожне його слово.
Відсутність узгодженості в діях владної команди Фактично, мер опинився перед зачиненими дверима актової зали КрНУ через публікацію у газеті міської ради. Саме публікацію ректорат університету називає причиною скасування святкового заходу, де мав виступити мер міста. Таку реакцію з боку керівництва університету можна було передбачити. Адже перед цим вчена рада КрНУ опублікувала в міських ЗМІ досить жорсткий відкритий лист з приводу некоректних оцінок, які міська влада висловлює на адресу університету. Тобто, науковці, які тривалий час уникали публічних з’ясувань стосунків, зрештою дали відсіч. На цю тему зробила новин-
ний сюжет ТРК «Візит», лист надрукував «ТелеграфЪ», він з’явився на сайті «Репортер». Газета міської ради «Вісник Кременчука» лист на своїх шпальтах не розмістила. Водночас перед офіційним візитом мера до КрНУ там надрукували заяву про те, що він не працюватиме з ректором університету. Ну, і хто тоді у владній команді займається стратегічним плануванням та прогнозуванням очікуваних наслідків, якщо через публікацію в газеті міської ради мер опиняється перед зачиненими дверима? І це при тому, що стаття написана «людиною команди» – головним редактором, призначеним на посаду після перемоги чинного мера на виборах.
Некоректні методи впливу Міські ЗМІ неодноразово писали про некоректні висловлювання міського голови на адресу певних керівників кременчуцьких підприємств та установ. Керівники реагують на такі випади по-різному. Головний лікар стоматологічної поліклініки дуже розхвилювався. Головний лікар дитячої лікарні написав заяву про звільнення з посади за власним бажанням. Директор заводу техвуглецю подав позов до суду про захист честі та ділової репутації. Керівництво університету скасувало спільний святковий захід. Можливо, владі варто проаналізувати ці події? За версією «Телеграфа», ситуація, яка виникла між мером та частиною кременчуцьких керівників, обумовлена кількома чинниками. Команда влади на чолі з мером складається переважно з бізнесменів. Більшість із них заробили свій перший капітал у буремні 90-ті роки, коли в моді був брутальний стиль вирішення питань. До того ж, всі ці роки члени молодої команди мера керували власними приватними підприємствами. Спілкувалися вони там виключно з підлеглими. А підлеглі на приватному підприємстві дуже залежні від ставлення керівника. Та зараз бізнесова команда влади має справу не з підлеглими, а з керівниками потужних підприємств та установ. І ці керівники могли б стати партнерами влади у вирішенні важливих для міста питань. За однієї умови – з партнерами заведено поводитись чемно. В усякому випадку, на публіці, при свідках. Бо інакше від такого партнерства жодної користі, одне лише безкінечне з’ясування стосунків. Можливо, молода команда влади про це подумає? Лариса АРТЕМЕНКО