2005 четвер 30 вересня 2010 року
Виборці бажають познайомитись В Кременчуці стартувала виборча кампанія. Депутати зі стажем пішли в народ, там вони без упину розповідають, як щодня опікуються своїми виборцями та «цьомають» їх 24 години на добу. Між тим, більшість кременчуцьких виборців власного депутата не бачили в очі, і прізвища його не знають. До редакції надійшов такий собі лист знайомств від виборців. У ньому активіст «від під’їздної та дворової громади» (як він себе визначив) запитує: – Хто є депутати від міської ради по вулиці Довженка та проспекту 50-річчя Жовтня (будинки №№ 6; 8; 10? Не бачили їх до голосування раніше, та й досі не побачили. Якщо можна, опублікуйте їхнє фото. Хочемо знати обличчя та як вони служили народу увесь цей час?
фото тижня
«Щечка к щечке...»
Депутат, за яким були закріплені будинки по вулиці Довженка, помер, тому вважаємо некоректним друкувати його фото та відповідну інформацію. Лист мешканців проспекту 50-річчя Жовтня також містить запитання до нардепа Бабаєва. Ми передамо їх до виборчого штабу кандидата Бабаєва. Відповіді надрукуємо, щойно їх отримаємо. Лариса АРТЕМЕНКО
27 вересня кременчужани дізналися перші імена кандидатів на посаду міського голови Кременчука – їх офіційно «благословили» на боротьбу конференції політичних партій. Так, «Батьківщина» підтримує народного депутата Олега Бабаєва, ВО «Свобода» – голову спостережної ради ТОВ «АВМ Ампер» Віктора Бугайчука, Партія регіонів – чинного міського голову Миколу Глухова, Християнсько-ліберальна партія – громадського діяча Івана Куяна (голова «Незалежної профспілки підприємців Полтавської області»). Інші партії ще не висунули своїх кандидатів у мери, а більшість не будуть цього робити взагалі.
Основні політсили визначилися із кандидатами у партійних списках
Фото Дмитра БАБЦЯ
Довідка «Політичного Телеграфа»: за інформацією офіційного сайту Кременчуцької міської ради, територія проспекту 50-річчя Жовтня від будинків №1/10 до №15/8 закріплена за депутатом Кременчуцької міської ради Таїсією Іванівною Кареліною – позапартійною, членом фракції БЮТ і міській раді. Прийом громадян:перший вівторок кожного місяця з 13.00 до 15.00 Місце прийому: приміщення СЗОШ №12, 1 поверх, вул. Тельмана. Телефон: 76-64-95. Будинок №10 по проспекту 50-річчя Жовтня (до № 32/10) закріплений за депутатом Кременчуцької міської ради Олександром Веніаміновичем Уріним – колишній член «Нашої України», нині – член «Фронту змін» Прийом громадян: 2 та 4 вівторки кожного місяця. Місце прийому: офісне приміщення партії «Наша Україна», вул. Леніна, 24/4, приміщення СЗОШ № 17, вул. Карнаухова, 144 (вівторок кожного місяця з 16.00 до 16.00. Телефон: 2-13-31; 2-01-20; 2-01-52.
Є перші кандидати на крісло мера
Правда, зворушливе фото? Міцна щока регіонала Черниша так довірливо притискається до вилиці БЮТівця Бабаєва. І ніщо не заважає чоловікам приязно спілкуватися – навіть різні політичні переконання. Втім, хіба вони різні? Нардеп Бабаєв став членом фракції БЮТ відносно недавно – перед виборами 2006року. Саме тоді його фінансовий партнер і фінансовий бос пан Живаго подався до блоку пані Тимошенко. А пан Бабаєв потягнувся за ним. А от раніше – на початку свого фінансового шляху – він був, як нам здається, щирим регіоналом. Бо саме його перед
виборами 2002-го року кременчуцькі регіонали висували в депутати міської ради. Причому під досить пристойним, 24-м номером (із 60-ти, протокол №1 конференції від 07.02.2002). У буремному 2004-му році регіональні переконання пана Бабаєва лише посилились. Перед скандальним другим туром президентських виборів 2004-го, у кременчуцькій газеті «Кремінь» (від 19 листопаду 2004 р.) з’явився відкритий лист групи кременчуцьких директорів підприємств. Вони закликали громадян голосувати за Віктора Януковича – окрасу українських
регіоналів. «Шановні земляки! Дорогі виборці! – закликали директори, – віддайте свій голос за В. Ф. Януковича, який знає проблеми промисловості, робить все, щоб стабілізувати роботу вітчизняних підприємств, дбає про кожного з нас: від пенсіонера до промисловця, від робітника – до керівника підприємства!» Одним з директорів, які підписали цей патетичний лист, був голова правління ВАТ «Кременчукм’ясо» пан Бабаєв. Тож про які політичні переконання ми можемо говорити? Лише про бізнесові інтереси. Лариса АРТЕМЕНКО
27-28-го вересня кременчуцькі осередки політичних партій визначилися зі списками своїх кандидатів. За браком місця наводимо перші «п‘ятірки» кандидатів у міськраду від основних «гравців». Партія регіонів: Микола Черниш, Ірина Федько, Геннадій Леготкін, Валерій Медведовський, Ігор Кушнір. «Батьківщина»: Олег Бабаєв, Андрій Погрібний, Катерина Долецька, Віктор Калашник, Петро Пугач. «Фронт змін»: Дмитро Кравченко, Юрій Шаповалов, Вікторія Гончаренко, Сергій Іванов, Олександр Урін. «Рідне місто»: Юрій Гриценко, Олег Балил, Олег Максак, Сергій Кузнецов, Олександр Роженко. Цікаво, що у Партії регіонів партійний список і список кандидатів по «мажоритарці» – ідентичні. Про це заявив лідер кременчуцьких регіоналів Микола Черниш. Він закликав колег перемагати на мажоритарних округах, щоб їх місця у партійному списку вивільнилися для однопартійців. Повні списки кандидатів від усіх партій ви можете знайти на сайті www.telegraf.in.ua у проекті «Політичний ТелеграфЪ».
2005
10 Міський голова-2010 четвер 23 вересня 2010 року
«Прожекти» та проекти Пафорсні обіцянки та провальні справи нардепа і кандидата в мери Кременчука.
У попередніх номерах «Політичного Телеграфа» ми дослідили, як працювали протягом останніх чотирьох років Кременчуцька міська рада та міський голова. Сьогодні проаналізуємо діяльність ще одного впливового представника влади – народного депутата України пана Бабаєва. Тим більше, що у понеділок пан Бабаєв оголосив про свої наміри балотуватися в мери Кременчука – його висуває «Батьківщина».
Пан Бабаєв живе в Кременчуці 10 років. Весь цей час керував ВАТ «Кременчукм’ясо», обирався депутатом Кременчуцької міської ради. У листопаді 2007-го він пройшов до Верховної Ради України за списком БЮТ, і став нардепом. Його номер у списку – 109-й. Місце у списку не надто престижне, але в Кременчуці протягом чотирьох років каденції нардепа ходили чутки, що він має страшенно великі можливості в уряді, з прем’єром пані Тимошенко практично «на ти», і
може вирішити купу питань. Сам нардеп неодноразово розповідав (і розповідає), як він б’ється в Раді за інтереси кременчужан. Давайте подивимось, як же він «бився» і які у нього насправді жливості в уряді. Виходитимемо з того, що сам нардеп обіцяв зробити: знайти гроші на поліпшення питної води в Кременчуці; знайти кошти на театр; привезти гроші на будівництво стадіону у Міському саду; вирішити питання будівництва нового мосту тощо.
Один запит за чотири роки – так «активно» нардеп Бабаєв захищав інтереси кременчужан у Верховній Раді. Діяль ніст ь н ародного депут а т а регламентується Законом «Про статус народного депутата України». Стаття15 закону забезпечує нардепу право звертатися із відповідними депутатськими запитами до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та до керівництва інших органів державної влади. Саме так народний депутат – який представляє інтереси міської громади – може привернути увагу уряду до її проблем. Тож найперше ми подивилися, скільки депутатських запитів нардеп Бабаєв направив до
Кабінету Міністрів України абощо. Вийшло – один. За чотири роки депутатства (2007-2010 рр.) нардеп Бабаєв направив один депутатський запит № 11/10-403 (від 06.04.2009) до міністерства транспорту та зв’язку України, міністру Вінському. Це депутатський запит «про порушення прав мешканців міста Кременчука та Кременчуцького району на пільговий проїзд в приміському залізничному транспорті». Чесно кажучи, ми були розчаровані. Оце й усе? А де запити про нагальні проблеми кременчужан?
Де гроші на воду, пане нардеп? Найбільше нас цікавили депутатські запити про питну воду. Жоден кременчужанин (читай – виборець) не може обійтися без води, а її якість дедалі погіршується. Проблему питної води на рівні Кременчука вирішити нереально – ми не можемо вплинути на якість дніпровської води. Щоправда, ми могли б вплинути на якість кременчуцької системи водопостачання – та влада весь час розповідає нам про відсутність коштів на її реконструкцію. Зате нардеп Бабаєв 24 лютого 2009-го року на
XXXVIII сесії Кременчуцької міської ради пообіцяв привезти від прем’єр-міністра пані Тимошенко гроші на воду: «Прем’єр-міністр пообіцяла допомогти кожному депутату у виділенні коштів на виконання програм, тому я подав запит на виділення 500 тисяч гривень на виконання програми «Питна вода». Не знаю, коли ці гроші будуть, бо стабілізаційний фонд ще треба наповнити...» – оголосив нардеп із сесійної трибуни. Ми шукали цей обіцяний запит і не знайшли. На офіційному сайті Верховної Ради
його немає. До речі, у грудні 2009-го року (майже через через рік після нардепівської обіцянки) «ТелеграфЪ» поцікавився в Управлінні житлово-комунального господарства міськвиконкому, а також у пана Медведовського – керівника КП «Кременчукміськводоканал» – чи надходили на підприємство обіцяні нардепом 500 тисяч за програмою «Питна вода»? Пан Медведовський засвідчив, що гроші не надходили – ані на підприємство, ані взагалі до Кременчука.
Фото Дмитра БАБЦЯ
«Пацан сказал – пацан не сделал»
Коли пан Бабаєв тихим щирим голосом обіцяє навести в Кременчуці порядок, йому хочеться вірити. Та коли починаєш перевіряти обіцянки пана кандидата, розумієш, що повірити політику під час виборів – значить дати себе нахабно обдурити. Кандидат на посаду міського голови пан Бабаєв живе в Кременчуці більше 10 років. У 1998-му році банкіри Костянтина Живаго дали згоду на те, щоб пан Бабаєв став найманим керівником збанкрутілого кременчуцького м’ясокомбінату – ФПГ «Фінанси і кредит» виступала санатором підприємства. Відтоді 10 років поспіль пан Бабаєв очолював підприємство. На нашу думку, м’ясокомбінат – найуспішніший проект пана кандидата. Йому вдалося провести реконструкцію підприємства, посадити деревця, пофарбувати геть усі бордюри (ну, ви знаєте цей класний армійський принцип – фарбуй «от забора до обеда», і все буде добре), змусити працівників грати по суботах у футбол, і зробити багато чого іншого. На жаль, наступні проекти пана кандидата – ті, що виходили за межі м’ясокомбінату – видаються нам не надто вдалими.
аналізуй це! Між тим, влітку 2009-го року нардеп Бабаєв дав інтерв’ю журналу «Exclusive style», в якому розповів, що йому вдалося домогтися виділення коштів із стабілізаційного фонду на поліпшення питної води в Кременчуці. Друкуємо фрагмент інтерв’ю: – Вы работаете в Комитете экологической политики, природопользования и ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы. Экология и торговля мясными продуктами, конечно, имеют нечто общее, хотя всё же слишком мало для работы в таком профильном комитете?
Ми так і не зрозуміли, де ж гроші зі стабілізаційного фонду, про які нардеп так хвацько розповів журналістці? І хто, до речі, дав право нардепу заявляти, що кременчужани більше не п’ють смердючу воду – «усилиями местных властей и правительства»? Влітку вода була такою ж бридкою і смердючою, як завжди, хіба ні?
Де гроші на театр, пане нардеп?
А де ж гроші на стадіон? Стадіон у Міському саду – це персональна «фішка» нардепа Бабаєва. Кілька років тому нардеп пообіцяв його збудувати, і відтоді не перестає розповідати нам про стадіон. Ми чуємо про стадіон стільки, скільки не чули про жодне будівництво в Кременчуці. На початку «стройки века» пан Бабаєв обіцяв, що стадіон у Міському с а д у з б уд у ю т ь н а спонсорські кошти, може, ще держава додасть дещицю. А Кременчуку та кременчуцькому бюджету стадіон нічогісінько не коштуватиме. Втім, так нардеп говорив у 2008-му році. У 2009-му він заговорив інакше. Так, на позачерговій XXXVII сесії міськради, яка проходила 12 та 20 січня 2009-го року, нардеп Бабаєв заявив: «Звертаюсь до всіх вас із проханням при розгляді ІІ кошику міського бюджету передбачити кошти у сумі 5 мільйонів гривень на будівництво стадіону. Від себе я зроблю
все, щоб допомогти, щоб цільові кошти надійшли». На наст упній, XXXVIII сесії міськради, яка проходила 24 лютого 2009-го року, нардеп виголосив: «Останнє – про будівництво нового футбольного поля в Міському саду. Хочу подякувати вам за підтримку в цій справі, виділили 1 мільйон гривень. Прем’єр-міністр пообіцяла допомогти кожному депутату у виділенні коштів на виконання програм, тому я подав запит
- В Кременчуге очень тяжелая ситуация с экологией, потому что предприятия продолжают сбрасывать отходы в Днепр, откуда город берет воду для своих бытовых нужд. Из-за водохранилища река цветет, летом — над Кременчугом далеко не самый чистый воздух, гибнет рыба. А ведь это здоровье целого города. И не одного, а всех городов Приднепровского бассейна. Наконец-то из стабилизационного фонда удалось добиться выделения средств на приобретение необходимой части оборудования для очистки воды. Усилиями местных властей и правительства, люди перестали получать воду бурого цвета и с запахом!
на виділення... 5,5 мільйонів гривень на будівництво стадіону!» Ми не знайшли на офіційному сайті Верховної Ради слідів офіційного запиту нардепа Бабаєва про виділення 5,5 мільйонів гривень на будівництво стадіону у Міському саду, в Кременчуці. І обіцяних мільйонів нардеп від прем’єр-міністра, до речі, не привіз. Сумнозвісний стадіон будується переважно за гроші кременчуцьких платників податків. Кременчуцькому бюджету він вже обійшовся у шість мільйонів і 109,7 тисяч гривень. (за довідкою першого заступника міського голови пана Бикова). От ми і думаємо, наскільки корисною для кременчужан можна вважати діяльність нардепа Бабаєва у Верховній Раді України? Де, власне, позитивні результати, які б підтвердили, що наш нардеп вміє не лише обіцяти, а виконувати обіцянки?
24 лютого 2009-го року, на XXXVIII сесії Кременчуцької міськради, нардеп Бабаєв з сесійної трибуни пообіцяв також знайти гроші на будівництво театру: «І на будівництво театру ми будемо прохати Кабінет Міністрів виділити кошти у 2010 році!» Ну, ви пам’ятаєте – гуляла по Кременчуку казочка про будівництво драматичного театру. Міська влада на чолі з паном Глуховим навіть витратила 300 тисяч гривень бюджетних коштів на проектування цього фантастичного театру. Потім довго носилися з місцем для театру – виходило, що у цілому Кременчуці його ніде приліпити. Нині немає ані 300 тисяч, ані театру, ані навіть розмов про нього. До речі, і коштів від Кабміну, які обіцяв забезпечити нардеп Бабаєв, теж немає. І не було. Більше того, ми навіть обіцяного депутатського запиту від нардепа до Кабміну не знайшли.
2005
Проект «Політичний Телеграф» реалізується в рамках програми U-Media (США) «Посилення незалежних ЗМІ в Україні». Юридична експертиза – Л. Панкратова, медіа-юрист, віце-президент «Асоціації медіа-юристів» України
11
четвер 23 вересня 2010 року
нардепа Бабаєва Закон про ковбаску або Чому нардеп проти держстандарта на ковбасу? За законом, народний депутат України може писати не лише запити, а ще й законопроекти. Звісно, ми подивилися, які законопроекти написав наш кременчуцький нардеп. Одразу кажемо – законопроектів від пана Бабаєва більше, ніж запитів. Їх аж сім. Втім, у більшості із законопроектів пан Бабаєв проходить передостаннім у списку авторів. Наприклад, у законопроекті №5199 він 16-й (останній) у списку авторів. У законопроекті №5320 – аж 20-й. А нас зацікавили проекти, де пан Бабаєв йде першим номером у списку авторів. Найцікавішим виявився законо-
проект №4203 – щодо відміни впровадження першочергових державних стандартів на м’ясну продукцію. Розумієте, з 1 квітня 2009го року в Україні мали запровадити обов’язковий загальнодержавний стандарт на ковбасну продукцію та м’ясні вироби. Це значить, що надалі будь-яка ковбаса вищого сорту мала б виготовлятися виключно з м’яса вищого сорту, а не з курячих каркасів, емульсії свинячої шкірки, сої тощо. Ось що розповіла автор нового державного стандарту Любов Войцеховська в бюро журналістських розслідувань «Свідомо» (Київ):
«Ми чітко прописали, що – за держстандартом – ковбаси повинні виготовлятися за сортами. Але ніхто до спеціалістів не дослухався. Балом править бізнес. Він не зацікавлений у затвердженні держстандарту. Вони виготовляють за ТУ (технічними умовами) безсортову продукцію. Тобто, яку сировину хочуть, таку і кладуть у ковбаси. Вибачте, чому я купую ковбасу вищого сорту, а там м’ясо другого сорту? Я не хочу їсти таку ковбасу!» На жаль, держстандарт на ковбасні вироби в Україні так і не запровадили – недарма ж визначну подію призначили
на День дурнів, на 1 квітня. Журналісти бюро «Свідомо» запитали міністра аграрної політики пана Мельника, хто заблокував введення нового держстандарту? Міністр відповів: «Окремі виробники, які намагаються впливати на Кабмін. Це представники структур, які сьогодні ввозять в Україну замість яловичини – гриль, замість якісної свинини – блочну свинину, замість якісної курятини – або каркас, або м’ясо механічної обвалки. Ось вони і зацікавлені, щоб продукція, яку вони імпортують, входила до складу ковбасних виробів. Але це низькосортна
продукція. Її складно назвати м’ясом у розумінні пересічного споживача». Отже, потужне лобі м’ясопереробників завадило прийняттю обов’язкового для всіх виробників в Україні державного стандарту на ковбасні вироби. Одним з тих, хто наполягав на відміні впровадження першочергових державних стандартів на м’ясну продукцію (законопроект №4203) був кременчуцький нардеп Бабаєв. (використані матеріали розслідування журналістського бюро «Свідомо» – «Сказка про колбаску», О. Акименко, Київ).
«пацан сказал – пацан не сделал»
Чому нардеп не допоміг студентам? У квітні 2008-го в Кременчуці вибухнув гучний скандал, ініціатором якого став нардеп Бабаєв. Починаючи з «дня Х» (бо раніше він про це мову не вів) нардеп почав у публічних виступах звинувачувати керівництво Кременчуцького державного університету в тому, що воно розвалило та знищило стадіон «Політехнік» (в районі меморіалу «Вічно живим»). Пан Бабаєв пропонував (втому числі, на сесіях міськради) передати «Політехнік» в оренду комерційним структурам, які зроблять з нього «лялечку». Та отримати університетський стадіон в оренду не вдалося. Університет державний, уся його власність є державною, а на той час, коли нардеп Бабаєва розпочав штурм «Політехніку», голова його ж БЮТівської фракції, прем’єр-міністр України пані Тимошенко видала Розпорядження №405-р (від 05.03.2008), яким заборонила передавати в оренду, продавати та закладати об’єкти державної власності – як то стадіон «Політехнік». Ректор університету, посилаючись на згадане розпорядження, атаку
Що буде з вагітними? У минулому номері, в матеріалі «Безвідмовний мер», ми розповіли, як у квітні 2009-го року міськвиконком прийняв рішення закрити з міркувань економії пологове відділення у другій міській лікарні, що на Раківці. Вагітні крюків’янки звернулися по допомогу до нардепа Бабаєва, і він їх підтримав. Навіть ініціював косметичний ремонт кількох приміщень. Певною мірою, завдяки втручанню нардепа, пологове відділення не закрили. Але й проблем його не вирішили. Відділення потрібно фінансувати. Причому не одного разу, а щодня – платити зарплату лікарям, сплачувати комунальні рахунки, аби у пологовому відділення була вода, тепло та світло. Після того, як нардеп врятував пологове від закриття, всі рахунки оплачуються з кременчуцького міського бюджету – про це нардеп, до речі, у жодному своєму передвиборчому виступі не згадав. Коштів на реконструкцію відділення та на закупівлю необхідного сучасного обладнання в бюджеті немає. А значить, через певний час знову виникне тема закриття застарілого та збіднілого відділення. На нашу думку, саме цю проблему треба вирішувати – адже крюків’янки мають право на власне пологове відділення (зважаючи на аварійний стан міського мосту). Та нардеп поки що не показав, що готовий вирішувати системні питання, які потребують серйозної послідовної роботи.
нардепа відбив. Власне, ректор відбивався від оренди, бо оренда – це спосіб привласнити надалі стадіон через схему так званих «невід’ємних поліпшень». Спершу орендар робить ремонт, потім виставляє орендодавцю величезний рахунок за цей ремонт, а, коли орендодавець не сплачує кошти (бо де їх узяти університету?), орендар отримує пріоритетне право на приватизацію об’єкту. Це поширена в Україні схема.
Після невдачі з орендою нардеп змінив тактику. Він публічно, на сесії міськради (29 квітня 2008 року) заявив, що готовий допомагати в реконструкції стадіону «Політехнік» «просто так», без оренди. Це була страшенно зворушлива промова. Пан Бабаєв сказав: «Народні депутати приходять і йдуть! Луганські ректори приходять і йдуть! Але залишаються наші добрі справи і наш кременчуцький університет, де навчаються 11 тисяч студентів. Тому, як народний депутат, я підтримую рішення шановного міського голови та ректора університету укласти угоду про спільне використання стадіону «Політехнік»... Я докладу максимум зусиль, щоб знайти бюджетні та благодійні кошти – якщо треба саме так!» Відтоді минуло два роки. Від нардепа Бабаєва за цей час не надійшло і сотні гривень на реконструкцію університетського стадіону. Студенти і далі бігають по старючих доріжках. Університет власним коштом колупається потроху, міняє гнилі лавки та укріплює фундамент старезної будівлі.
Між тим, в інтерв’ю вищезгаданому журналу «Exclusive style» (червень 2009 року) нардеп Бабаєв сказав: « Когда ректор местного университета, имея на балансе центральный стадион, привел его в негодность, то я тогда еще не был народным депутатом Украины. Я хотел эту спортивную арену отремонтировать для города, а ректор развернул целую кампанию: будто бы Бабаев решил забрать ее. Тогда я вступил с ним в открытый конфликт и заявил, что такой человек не должен учить наших детей. И до сих пор снять его с должности ректора для меня вопрос принципиальный, и пока я его не решу, не отступлюсь». Репортер журналу запитав: - И что министр образования Иван Вакарчук Вас поддержал? - Нет, не знаю почему. - А как обстоят дела со стадионом? – Одно поле я уже построил, сейчас строится новый стадион. Ми, власне, не зрозуміли, яке поле на стадіоні «Політехнік» – адже мова йде саме про нього? – побудував нардеп? Особисто ми там жодного «нардепівського» поля не бачили. А ви? І, до речі, за що знімати ректора? За те, що нардеп Бабаєв наобіцяв студентам «три короби» допомоги і нічого не зробив?
Міський сад – нардепівське «Чудо» Міський сад та стадіон в його межах – ще один гучний проект нардепа Бабаєва. Нардеп – почесний президент кременчуцького футбольного клубу «Кремінь». 2 лютого 2007-го року кременчуцький міськвиконком прийняв рішення передати комплексну пам’ятку природи місцевого значення «Міський сад» на баланс футбольному клубу «Кремінь». Тоді ж голова комітету з фізичної культури та спорту пан Мазур повідомив, що в межах саду буде збудоване нове футбольне поле зі штучним покриттям. Цього рішення не зрозуміли ані екологи, ані історики та краєзнавці – парк історичний, закладений за часів Катерини, має статус пам’ятки природи. Яке футбольне поле? Які футболісти? Втім, нардеп Бабаєв був налаштований оптимістично. «Андрюха, мы сделаем из него (із Міського саду) чудо!» – сказав він директору ФК «Кремінь» Андрію Недяку. А той із простодушністю справжнього футболіста розповів про ці «чудесні» нардепівські плани газеті «Кремінь» – величенька така вийшла стаття, ціла сторінка дифірамбів (30.10.2008). Пройшло три роки. Журналісти «Телеграфа» регулярно відвідували Міський сад – писали критичні матеріали про його занедбаність та розруху. На «чудо» він аж ніяк не скидався. Аж раптом два тижні тому у програмі «Розмова на двох» (авторська програма ТК «Візит») ми почули, як нардеп Бабаєв сказав, що «вони» посадили там квіти і дерева. Те саме він повторював на публічних зустрічах. О, подумали ми, чудо! І побігли на нього подивитися.
Ось геть посохлі посадки беріз у Міському саду. В принципі, можна вважати, що їх «посадили». Але ж вони давно і безнадійно мертві. Де «чудо»?
Фото Дмитра БАБЦЯ
«незавершенка»
аналізуй це!
Ось клумба у Міському саду. Якщо ви бачите на ній квіти, значить ви бачите більше за нас. (Зйомка 24 вересня 2010 року)
До речі, за офіційними даними, дерева у Міському саду саджали співробітники банку «Форум», співробітники виконкому на кошти міського екологічного фонду, та співробітники Крюківського райвиконкому, який виграв грант на «рятування» Міського саду. А от документів, що дерева та квіти там саджали футболісти та нардеп Бабаєв, ми не знайшли. Тепер сидимо і думаємо – як нам сприймати слова та обіцянки народного депутата та кандидата на посаду кременчуцького міського голови пана Бабаєва? І які в нас підстави вважати, що громадянин, який не вирішив жодної серйозної кременчуцької проблеми, коли був нардепом, вирішить їх коли стане міським головою? Лариса АРТЕМЕНКО
2005
12 Голос виборця четвер 23 вересня 2010 року
чому я не піду голосувати?!
«Коли мені знадобилась допомога, я свого депутата навіть знайти не зміг – мало того, що за чотири роки жодного разу в очі його не бачив!»
Олександр Степанович, мешканець проспекту Полтавського
– Я приїхав додому, а дружина каже: «Чуєш, як смердить нечистотами, точно щось скидають!» Бачите, поруч із нашим будинком болото? Так я спершу подумав, що це після спеки такий сморід від болота йде. Пішов подивитися, що там таке, аж бачу – у болоті більше води стало. Я ще й по наших гусях це зрозумів. Після спеки гуси могли «пішки» дійти до середини болота, а тепер дивлюся – пливуть. І сморід дійсно сильний. Це таки справді витікали фекалії з труби. Поруч з нами проходить відрізана, заглушена «гілка» – стоки з очисних споруд. Від нас до очисних десь 4 кілометри. У 2003-му тут міняли трубу. Цю, стару, залишили. А зараз тут будівельники працюють – гарні хлопці, вони нам з дружиною навіть берізки зберегли біля будинку, не подавили технікою. Як я розумію, цю стару трубу тепер мають здати будівельникам сухою та чистою для подальшого демонтажу. А труба, виходить, не дуже суха
і не дуже чиста. Тут місцина йде з підйомом, і в трубі, коли її чистили, думаю, залишилось чимало каналізаційних стоків. От зараз заглушку відкрили, і вони почали шурувати прямо в болото біля нашого будинку. Я так думаю, десь 2000 кубів скинули – бо вдвічі рівень води у болоті піднявся. Виходить, розвели воду з фекаліями у пропорції 1:1. Два дні ці стоки шурували. Смерділо сильно. А тепер фекалії ще й до грунтових вод опустяться – у нас вони близько до поверхні залягають. А у людей навкруги – переважно колонки та колодязі. Уявляєте, що вони питимуть? У мене, наприклад. Свердловина. А у сусіда – звичайний колодязь. Там раніше така вода була, до нього звідусіль приїздили, напитися не могли. А цього року все літо якоюсь медициною вода смерділа, пити неможливо. Та й у мене набереш воду – наче чиста. А постоїть – якісь чорні масні плями на поверхні з’являються... Так
от про фекалії. Я ж кинувся у місто, до екологічної служби. В службі екологічної безпеки мені сказали, що це не їхня парафія, маю звертатися до екологічної інспекції – а вона в Полтаві. Додзвонився я до інспектора Буряка, а він каже: я на перевірці, мені ніколи. Додзвонився до Людмили Іванівни Богуш, а вона каже: та я ж в Полтаві. Зателефонував я до приймальні мера Глухова. Секретар каже: він на нараді, телефонуйте заст упнику. Заступник взагалі трубки не зняв. Знову телефоную до приймальні, кажу: дайте мені телефон депутата на моєму окрузі! А мені відповідають: та ми й самі не можемо його знайти, коли треба. І я його не знайшов. Виходить, коли мені знадобилась допомога, я навіть знайти не зміг свого депутата – мало того, що за чотири роки жодного разу його не бачив! І прізвища не знав! То за кого ж мені голосувати?
Довідка «Політичного Телеграфа»: місце проживання Олександра Степановича (проспект Полтавський від №108 до №174) закріплене за депутатом Кременчуцької міської ради Олександром Дмитровичем Маматовим, членом фракції Партії регіонів у міській раді. Прийом громадян: друга п'ятниця кожного місяця з 16.00 до 18.00. Місце прийому: Приймальня Партії регіонів, вул. Жовтнева, 8/18. Телефон: 74-32-51, 2-42-86. Гадаємо, тепер у пана Маматова з’явилась можливість зробити хоча би одну добру справу для власного виборця – дізнатися, хто та за чиїм дозволом скидав фекалії поруч з будинком кременчужанина. Аби підстрахувати пана депутата, журналісти комунального відділу «Телеграфа» теж з’ясовуватимуть причини несанкціонованого викиду фекалій. Готував Лариса АРТЕМЕНКО
Якщо ви теж не бажаєте голосувати і готові розповісти, чому, телефонуйте нам: 2-25-67. Ми розповімо вашу історію. Можливо, кременчуцькі кандидати нею зацікавляться і навіть зроблять щось корисне.
Сюди стікали фекалії
фотофакт У середу у подвір‘ї будинку за адресою квартал 287, б. 16 на старенькому дитячому майданчику з‘явились нові качелі та гарненька гірка. Діти зраділи і кинулись гратись. Проте вже під вечір приїхаили будівельники, забрали «обновки» і перевезли їх у сусідне подвір‘я. Виявилось, що нові качелі придбав кандат у депутати до міськради від політичної партії «Рідне місто» Юрій Гриценко. Їх мали встановити в районі будінку 50 років СРСР 69, де мешкають виборці пана Гриценка. А нерадиві будівельники все переплутали! І завезли качелі «не туди». – Щодо того майданчику, з якого прибрали качелі, то я мав розмову із Роженко (ще один кандидат до міськради від «Рідного міста») і він із моєю допомогою встановить там нове обладнення, – так прокоментував «Політичному Телеграфу» ситуацію депутат Юрій Гриценко.
А таким залишився дитячий майданчик біля будинку № 16 у кварталі 287, після того, як з нього вивезли новеньке обладнання
Це – новенький дитячий майданчик в районі будінку 50 років СРСР 69. Його перетягнули від будинку №16 у 287 кварталу
економ-пропозиції для кандидатів Подивившись, як носяться кандидати із своїми новенькими дитячими майданчиками, перетягують їх з місця на місце, а потім ще й витрачають кошти на рекламу власних добрих справ, молодий і надзвичайно креативний співробітник «Політичного Телеграфа» Стас Константинов розробив пакет передвиборчих економ-пропозицій для кандидатів усіх рівнів. Читайте, застосовуйте і полегшуйте собі життя, панове кандидати. Бригада опытных PR-специалистов окажет помощь кандидатам в органы местного самоуправления: Грязи хватит на всех!!! К вашим услугам: • Разборные лавочки, которые можно быстро поставить, сфотографироваться на их фоне и снова разобрать, чтобы поставить в новом месте. Мы понимаем, что у вас ограничен бюджет на выборы. • База данных добрых бабушек, которые красиво смотрятся на фотографиях с кандидатом. Возможен вывоз бабушек в места, в которых бабушки издревле не водились. • База данных злых бабушек, которые могут распространять сплетни о ваших конкурентах и на их выступлениях злобно ворчать: «Гнать вас всех, басурманов, отсюда надо…» • Профессиональные фотографы, которые могут убедить ваших конкурентов в их врождён-
• Метатели грязи в бигборды конкурентов. Очищаем ваши бигборды от грязи конкурентов. Всё делаем быстро и качественно с помощью немецкого оборудования. • Профессиональные задаватели вопросов конкурентам на встречах с избирателями не оставят никому ни единого шанса.
ной нефотогеничности и необходимости вешать на бигборды ужасные подфотошопленные фотки. • Комментаторы на информационных сайтах, которые поливают грязью журналистов и обвиняют их в продажности, если те написали о вас не очень позитивный материал. Положительно оценивают статьи, если те «бьют» по вашим конкурентам. • Специалисты по юношеской разжиженной психике, которые в социальных сетях обещают от вашего имени и аватарки фонтаны, стадионы, аквапарки, дискотеки… Причём буквально в каждом дворе. • Большая база ключевых фраз типа «Я заставлю…», «Я выбью…», «Я – красавчик!» и т. д.
Мы: • Устанавливаем Гонги Мира, Стелы Коррупции, Мавзолеи Дерибану, Мемориалы Разбазаренным Миллионам. • Специально разбиваем дороги и рушим электроопоры, чтобы можно было ругать существующие власти. Также для этой же цели: – переворачиваем мусорки, спаиваем дворников; – выгуливаем стаи собак на городском пляже; – ускоряем цветение воды в Днепре и подливаем раствор марганцовки в месте городского водозабора. • Выпускаем новые газеты с патриотическими названиями типа: «За Молодёжный!», «За Лашки!» и т. д. Хаем в них существующую власть, всех конкурентов (с использованием самых ужасных их фотографий, по 30 баксов за штуку), красиво рисуем социологические опросы. • С нами работают (за большие деньги) спецотряды диких пчёл, стаи белых тигрят, куриные эскадрильи-яйцеметатели, чихающие свиньи и другие животные, обученные нашими проффесиональными дрессировщиками. (Продолжение читайте в следующем номере)
Календар виборів з 1 по 7 жовтня 30 вересня Затвердження форми виборчих бюлетенів 1 жовтня Закінчення формування виборчих дільниць 1 жовтня Висунення кандидатів по одномандатному мажоритарному виборчому округу (тут виборці голосуватимуть за конкретних кандидатів) 2 жовтня Закінчення висунення кандидатів у депутати по одномандатних виборчих округах (тут виборці голосуватимуть за партію) 4 жовтня Закінчення висунення кандидатів по одномандатних мажоритарних виборчих округах (тут виборці голосуватимуть за конкретних кандидатів) 6 жовтня Закінчення реєстрації кандидатів у мери міст і голів районних і сільських рад