2005
Шановні читачі, в Кременчуці стартувала виборча кампанія. 31 жовтня маємо обрати мера міста, депутатів міської ради (цілих 60 штук), депутатів двох районних рад та представників від Кременчука до обласної ради. Зазвичай, вибори у нашому місті проходять метушливо, гучно та по-багатому. Депутативетерани вже кинулись у дитячі садочки та у двори багатоповерхівок – цілувати пенсіонерок в щічки, а маляток в попки. Кандидати різних рівнів (незважаючи на те, що офіційна агітація ще не дозволена) вже обіцяють зробити для вас все-все-все. Так промайне два місяці, а ввечері перед 31 жовтня втомлений та затурканий кандидатським галасом виборець махне рукою, і зробить свій вибір, керуючись двома старими живучими стереотипами: «цей вже накрався, а новий крастиме по-новому» або ж «нехай хто завгодно, аби не ці!!!» Обидва стереотипи підступні – бо це вибір навмання. Ми пропонуємо вам іншу схему співпраці. Знайдіть трохи часу, оцініть діяльність чинних представників влади – адже практично всі вони знову посунуть на вибори. Проаналізуйте методи вирішення міських проблем, які пропонуватимуть кандидати, і пошукайте серед них того, чиї методи роботи вам симпатичні, а розуміння проблем близьке до вашої власної позиції. Ми пропонуємо вам спробув а ти обир а ти не особистості (молодий-старий, щедрий-жадний, гарний костюм-поганий костюм), а якість життя, яку кандидати готові – або не готові – забезпечувати кременчужанам. Варто пам’ятати, що той, кого ми оберемо за кіло гречки або нову лавочку, сидітиме у владі чотири роки. В Україні не існує механізму відкликання депутатів. Тож, насправді, ваш обранець чотири роки робитиме, що захоче. Після того, як ви забезпечите кандидату доступ до кременчуцького бюджету, контролювати його ви вже не зможете. Тому зробіть, будь ласка, виважений вибір. Редакція «Політичного Телеграфа», зі свого боку, забезпечуватиме вас інформацією та зворотнім зв’язком із депутатами та кандидатами. Вибори – це той єдиний короткий проміжок часу, коли ви можете змусити депутата вирішувати ваші реальні проблеми. Тож спробуйте, воно того варто. Підгрунтям проекту «Політичний ТелеграфЪ» став «Народний проект», реалізований свого часу в США газетами «Шарлотт Обзервер» та «Уічіто Ігл». Допомагав їм Пойнтеровський інститут преси. Проект цей в Штатах запустили в аналогічній ситуації – тоді, коли американці, як і українці, остаточно зневірились у політиках та політиці. Редактор проекту «Політичний ТелеграфЪ», Лариса АРТЕМЕНКО
фото тижня
каналізацію прорвало
«Любви все возрасты Мер, нардеп покорны...» та кілька геїв або Синдром Черновецького
Так ніжно нардеп Бабаєв почав любити своїх виборців, щойно стартувала виборча кампанія. Офіційна передвиборча агітація ще заборонена, але нардеп Бабаєв, користуючись статусом народного депутата, минулого тижня активно зустрічався у мікрорайонах із потенційними виборцями. Боже спаси, він не агітував за себе – так, просто, обіцяв усім допомогти та всіх захистити. І критикував міську владу. До речі, ту саму, яка завжди безвідмовно виконувала всі нардепівські забаганки – і «БІЛЛУ» дозволяла будувати, і кошти із напівпорожнього міського бюджету виділила на будівництво стадіону, яким так гучно опікується нардеп. Минулого року навіть погодилась гроші, заплановані для дітей-інвалідів, перекинути на той самий гучно розрекламований нардепом стадіон.
Стартувала виборча кампанія, і в Кременчуці з’явилася нова газета. Називається вона «За Кременчук». Її оригінал-макет дивно схожий на міський таблоїд «Автограф». Перша сторінка нового видання прикрашена великою фотографією чинного мера Кременчука пана Глухова із висолопленим язиком. 14-та сторінка видання прикрашена портретом народного депутата Бабаєва. Там же розміщене звернення народного депутата Бабаєва. Він критикує міську владу, закликає політиків «отказаться от всевозможных лозунгов», і заявляє: «Мой девиз – никакой политики!» Попереду звернення народного депутата Бабаєва, на 13-й сторінці, розміщена заява новоспеченого українського гомосексуаліста. Вона називається: «Сын Таисии Повалий неожиданно заявил, что он гей!» Там же можна прочитати одкровення Борі Моїсеєва – він ділиться інформацією про вагітність Лайми Вайкуле. Десь поміж зверненнями нардепа та відомих і маловідомих геїв засунуті результати соціологічних досліджень, за якими нардеп Бабаєв випереджає геть усіх за своїм рейтингом. Ага, ще в газеті є величенька стаття із назвою в стилістиці містечкового м’ясокомбінату – «Глухое молчание чиновничьих ягнят»! Матеріал про поганих «ягнят» прикрашений зображеннями поганого дядьки, який дивно схожий на чинного мера Кременчука. Кореспондент «Телеграфа» запитав нардепа Бабаєва, чи справді газета «За Кременчук» випускається за нардепівські кошти? Пан Бабаєв відповів: «На жаль, я нічого не знаю про цю газету. Ніколи її не бачив. І жодного відношення до неї не маю!» Ми прямо засмутилися. Ви лише уявіть собі, як некоректно можна використати цілого народного депутата. Бідний нардеп нічого не бачив, нічого не чув, і, звісно ж, нічого не платив. А нахабні газетярі узяли, і самовільно розмістили у своїй газетці нардепівські рейтинги, нардепівські звернення, і навіть адресу нардепівської громадської приймальні. Кошмар. Одне слово – вибори почалися, каналізацію прорвало.
11
Проект «Політичний Телеграф» реалізується в рамках програми U-Media (США) «Посилення незалежних ЗМІ в Україні». Юридична експертиза – Л. Панкратова, медіа-юрист, віце-президент «Асоціації медіа-юристів» України
2005
2005
10 Міська рада-2010
четвер 16 вересня 2010 року
четвер 16 вересня 2010 року
Міська рада чи «міська зрада»?
Як у парку «виросла» БІЛЛА, а Черниш став Почесним громадянином Кременчука
У кременчуцькому бюджеті немає коштів, бо їх розтринькали депутати міськради українське законодавство і продати землю, і передати її в оренду під будівництво – означає втратити її назавжди. Та коли землю продають, міська громада отримує гроші. А коли землю передають в оренду – орендар отримує гарантоване право згодом привласнити цю землю на вигідних для себе умовах. Бо, коли він зведе будівлі, стане неважливим, скінчився термін оренди чи ні. Адже у жодному міському бюджеті не знайдеться таких коштів, щоб відшкодувати забудовнику витрати на будівництво та повернути собі землю. Як ви розумієте, депутати міської ради знають це ліпше за нас. І, незважаючи на це, вони – за свідченнями перевіряючих організацій – більш ніж під 130 об’єктів виділили ділянки із порушенням земельного законодавства. Звісно, ми не зможемо розповісти про кожен об’єкт. Тому й обрали для аналізу найбільші земельні ділянки, розташовані в центрі міста. Вони коштують значних грошей, тож виборці мають право знати, як обрані ними депутати розпорядилися власністю громади. Сесійна зала Кременчуцької міськради, 2009 рік
Прокуратура протестує, депутати чхають на протести Обласна прокуратура неодноразово вказувала, що «рішення Кременчуцької міської ради не повною мірою спрямовані на захист інтересів громади міста». Так, у березні 2007 року – через рік після обрання чинної Кременчуцької міської ради – прокуратура Полтавської області провела перевірку додержання вимог земельного законодавства в Кременчуці. За її результатами, перший заступник прокурора Полтавської області Олег Кириченко констатував, що «при розгляді земельних питань Кременчуцька міська рада не використовує право на проведення аукціонів. Земля державної та комунальної власності не продається на торгах. Аукціони не проводились ані в 2006-му, ані в 2007-му роках». Крім того, прокурорська перевірка встановила, що Кременчуцька міськрада надає земельні ділянки для комерційної
діяльності (будівництво магазинів, автосалонів тощо) під мінімальну орендну ставку – 1% від грошової оцінки землі. Хоча, за законом, розмір орендної ставки можна збільшити до 10%. Перший заступник прокурора області прямо зазначив, що «збільшення розміру орендної плати – це збільшення надходжень до місцевого бюджету. А від того, як він наповнюється, залежить фінансування соціальної сфери та благоустрій міста». Прокурорська перевірка кременчуцьких депутатів не виправила. Що робили, те чинили і надалі. Ще через рік, у жовтні 2008-го, діяльність Кременчуцької міської ради перевірило Управління з контролю за використанням та охороною земель в Полтавській області. Перевіркою було встановлено, що Кременчуцька міськрада виділила землю з порушеннями законодавства майже під 130 об’єктів. Людмила Остапенко – заступник
головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Полтавської області повідомила, що «найбільше порушення – це надання землі в оренду без аукціонів». Інспектори Управління склали відповідний акт та запропонували міськраді скасувати рішення, в яких виявлені порушення. Також інспектори встановили, що у кременчуцьких типових договорах оренди землі чомусь відсутній пункт, за яким при зростанні орендних ставок орендарі мають платити за новими розцінками. Начальник управління земельних ресурсів Кременчука пан Надоша визнав, що через це кременчуцький бюджет недоотримав 1,5 мільйона гривень. Втім, усі ці перевірки депутатів міськради не спинили. Землі кременчуцької громади і досі не продаються через аукціон. Та, власне, їх майже і не залишилося.
«Елки-палки!!!» Взагалі-то, це сучасний бізнес-центр (на фото). Та у себе в «Телеграфі» ми звикли називати його «Елки-палки» (ключове слово – «палки»). Земельну ділянку під будівництво центру отримала «Кременчуцька торгова гільдія». Її генеральний директор – пан Холод. Він же – голова фракції БЮТ у Кременчуцькій міській раді. Тож, сподіваємось, ви вже зрозуміли – і цю
Пан Холод
«Амстор» є, грошей нема. І ковзанки теж немає.
Пан Сень
Вулиця Халаменюка, «Амстор» та купи щебеню замість ковзанки.
Це – супермаркет «Амстор». Він «виріс» на місці парку МЮДа. Величезну земельну ділянку під його будівництво забудовникам теж виділили депутати Кременчуцької міської ради. Виділили знову-таки в оренду, продавати через земельний аукціон не стали. Тут вже, брутально висловлюючись, «порилися» не БЮТівці, а депутати-«нашоукраїнці». За кілька років до нашестя «Амстору» міська влада передала парк МЮДа в управління компанії «Меркатор», якою керував впливовий депутат міськради, «нашоукраїнець» пан Сень. За цю передачу голосував (більше того, агітував) навіть відомий борець-теоретик пан Стасюк – дуже він довіряв пану Сеню, навіть серйозно переконував кореспондента «Телеграфу», що завдяки депу-
тату Сеню парк МЮДа просто-таки розквітне. Та ми нервувалися. Пан Сень – бізнесмен. Це не його профіль – забезпечувати розцвітання парків. Тож парк і не розквітнув. Його просто вирубали. Замість парку виріс «Косметик-центр», яким багато років керує найближча родичка депутата Сеня. І супермаркет «Амстор». Ним родичі пана депутата не керують. Але! Свого часу «ТелеграфЪ» знайшов угоду, укладену міською владою з підприємством-управителем парку. Там був цікавий пункт, згідно з яким влада не мала надалі права без згоди з управителем передавати паркову ділянку в оренду. Тож, маємо підстави вважати, що без згоди управителя тут не обійшлося. А коли бізнесмен дає зго-
ду, він, зазвичай, робить це із зиском для себе. А от кременчуцька громада від винищення парку МЮДа та появи «Амстору» нічогісінько не отримала. Землю вона втратила назавжди, грошей за неї не отримала. Та ще й посадовці – на чолі з мером – якось так хитро дозволили «Амстору» не перераховувати кошти на розвиток інфраструктури Кременчука. Домовились, що замість реальних грошей «Амстор» зведе льодовий палац із ковзанкою. А кременчужани туди ходитимуть ковзатись – за гроші, зрозуміло. Ну що? «Амстор» є. А ковзанки немає. І грошей місто не отримало за таку величезну земельну ділянку – та ще й в самісінькому центрі, поруч із залізничним вокзалом.
земельну ділянку депутати міськради просто передали в оренду, ніхто її на земельний аукціон не виставляв і кілька мільйонів для міста не заробляв. Ну, справді, як можна наживатися на побратимі – такому ж депутаті, як і ти сам? Та була там ще одна невеличка проблема. На ділянці росли величезні, гарнющі канадські ялинки – давня окраса Кременчука. Виходило, що їх знесуть.
Фото Дмитра БАБЦЯ
платити зарплати бюджетникам та здійснювати обов’язкові комунальні платежі. Отже, «перший кошик» – це бюджет проїдання. Але існує ще й бюджет розвитку Кременчука. На його формування та наповнення безпосередньо впливає саме міська влада. Можна, звісно, волати виборцям про жадібну державу та страшну фінансову кризу. Але то лише теревені. Бюджет розвитку міста наповнюється через чітко визначені місцеві податки і збори. Серед них нас найбільше цікавлять кошти від продажу та передачі в оренду земельних ділянок, що належать територіальній громаді Кременчука. Бо це значні кошти, які можна використати на здійснення власних повноважень місцевої влади – на освітлення вулиць, ремонт доріг, шкіл, музеїв, навіть на їхнє будівництво тощо. А затверджувати рішення про продаж або передачу в оренду земельних ділянок має саме міська рада. От і давайте подивимось, як вона наповнювала (чи спустошувала) бюджет розвитку Кременчука. А перш ніж почнемо дивитися, нагадаємо, що через неякісне
Це – БІЛЛА
Фото Дмитра БАБЦЯ
Ми невипадково почали аналіз діяльності міської влади саме з Кременчуцької міської ради. По-перше, це чималенький гурт із 60-ти громадян, яким кременчужани чотири роки тому делегували серйозні права та повноваження. Чотири роки наші обранці користалися цими правами і вздовж, і впоперек. Нині офіційне висунення кандидатів (через партійні конференції) ще не почалося, але керманичі двох найпотужніших та найбільших за чисельністю фракцій Кременчуцької міської ради – БЮТ та Партії регіонів – вже публічно заявили, що посунуть на вибори. Отже, ми знову побачимо ті самі обличчя. Тому маємо всі підстави подивитися, як вони попрацювали на кременчуцьку громаду за ці чотири роки. За Бюджетним Кодексом, міський бюджет поділяється на так званий «перший» та «другий» кошики. На «перший кошик» міська влада практично не має впливу. Бо він витрачається на здійснення делегованих їй повноважень. Хитра держава делегує місцевій владі почесні повноваження
Та самовпевнений депутат Холод присягнувся журналістам, що він так класно пересадить ялинки, що вони у нього житимуть «аж бігом». Він їх таки пересадив – прямісінько туди, де трохи згодом фракція БЮТ «продавила» будівництво супермаркету БІЛЛА. І вийшла ялинкам нагла мученицька смерть. Вічная їм пам’ять. І ганьба депутату Холоду, безжальному винищувачу ялинок.
Бізнес-центр, вул. Першотравнева
Володіння «Житлоінвесту» А це все – землі, що їх міська рада попередавала протягом 20072008-го років в оренду кременчуцькій фірмі «Житлоінвест». Це така суперова фірма, що ні в чому немає їй відмови. Обізнані люди в Кременчуці пов’язують фірму з трьома впливовими депутатами – Шевчуком, Бабаєвим та Кушніром. Депутати ніколи офіційно не заперечували такий зв’язок. Та воно було б і дивно, зважаючи на те, що пан Шевчук – директор фірми. Хоча в її засновниках прямо світяться лише скромні Лебедєви і Самсонові, та ще фірма пана Кушніра «МІС». Так от могутній «Житлоінвест» протягом кількох років отримав від депутатів міськради в оренду, під будівництво, шикарну ділянку
напроти готелю «Кремінь», і ще дві настільки ж шикарні ділянки на бульварі Пушкіна. Жодну з них депутати міськради знову-таки не продали з аукціону, і територіальна громада своїх грошей не отримала. А ми дивимось на ці ділянки, і думаємо – а є все-таки шанс у наших «різнокольорових» політиків об’єднатися. От, наприклад, вищезгадані три депутати належать до різних політичних сил – один соціаліст, другий БЮТівець, третій був соціалістом та терміново став регіоналом. Політичні програми у них різні. Але ж життєва мета однакова – оце і є точка об’єднання. Тільки інтереси кременчуцької громади тут ні до чого. Це просто бізнес.
Це – розмова двох партайгеноссе, які знають, чого хочуть від життя та від партнерів по бізнесу.
Пам’ятаєте гучний міський скандал, пов’язаний із будівництвом у колишніх межах парку «Ювілейний» супермаркету БІЛЛА? Супермаркет звели прямо за міським Палацом культури. Спершу, влітку 2007-го року, все починалося чинно, благородно, і навіть за законом. Забудовник забажав звести у Ювілейному парку супермаркет БІЛЛА, і попросив у Кременчуцької міської ради земельну ділянку. Ділянку не дали. 30 липня 2007-го року прокурор Кременчука пан Павлійчук вніс на сесію міської ради протест щодо будівництва супермаркету. Прокурор стверджував, що омріяна забудовником ділянка знаходиться у межах природоохоронної зони і будувати там магазини не можна. Місцеві спеціалісти з управління земельними ресурсами теж, наче, стверджували, що будівництво заплановане у природоохоронній зоні, а такого робити не можна. А л е ! Б уд і в н и ц т в о Б І Л Л И послідовно і дуже уперто лобіювали
депутати міськради з фракції БЮТ. Неодноразово на сесіях міськради патетично виступав голова фракції (а потім і нардеп) пан Бабаєв і переконував депутатів, що БІЛЛА має бути! Депутати опиралися, питання про будівництво БІЛЛИ кілька разів знімали з порядку денного сесії, але депутат від БЮТ пан Погрібний наполягав і наполягав, аби його знову внесли до розгляду. З’явились захисники зелених насаджень і розбили жалісний намет під парканом, яким вже обнесли місце майбутнього будівництва. Захисники навіть написали на паркані: «Не дамо знищити парк!» Та підступні жартівники вночі стерли дві перші літери, і зранку Кременчук прочитав: «Дамо знищити парк!» Зрештою, так воно і вийшло. Раптом все безповоротно змінилося. На сесії міськради, яка відбулася 30 жовтня 2007-го року, депутати більшістю голосів дали БІЛЛІ земельну ділянку в природоохоронній парковій зоні. За будівництво БІЛЛИ одностайно про-
голосували усі БЮТівці, усі регіонали та соціалісти. Із 60-ти депутатів міськради проти будівництва у парку проголосували лише сім – комуністи та два «нашоукраїнця». Далі стало ще смішніше. Раптом з’ясувалося, що і прокурор, і фахівціземлевпорядники помилялися – паркова природоохоронна зона виявилась не природоохоронною. А, виходить, і будівництво БІЛЛИ абсолютно законне. Начальник управління земельних ресурсів пан Надоша-молодший прокоментував комічну ситуацію так: «Три місяці тому ми давали висновок, що вся ця площа (0,7 га під будівництво) знаходиться в охоронній зоні. Потім уточнили, глибоко вивчили питання. Тож, з цієї ділянки 5,6 га – не природозахисна зона, а 1,5 – природозахисна». Прикольно, правда? До речі, пан Надоша-молодший – член фракції БЮТ у міській раді. Залишилось пояснити, до чого тут лідер регіоналів пан Черниш. Його ми залучили до цієї історії через дивний
збіг обставин. Дивіться самі. Досить довго депутати міськради опиралися будівництву БІЛЛИ. А потім фактично одностайно погодились. Причому за будівництво дружно проголосували дві фракції антагоністів – БЮТ та регіонали. Звідки така одностайність? Адже, все, що добре для БЮТу, погано для регіоналів? І тут ми звернули увагу на одну дивну деталь. На тій трагічній для Ювілейного парку сесії всі регіонали проголосували за БІЛЛУ, будівництво якої підтримували БЮТівці. А всі БЮТівці тоді ж проголосували за присвоєння звання Почесного громадянина Кременчука лідеру регіоналів пану Чернишу. Фактично, вшанували політичного противника. Чому так? Звісно, ми не можемо стверджувати, що мала місце міжфракційна угода типу «баш на баш». Але маємо серйозні підстави підозрювати, що вона таки існувала. І завдяки їй депутати міськради на 49 років передали в оренду БІЛЛІ розкішну земельну ділянку – замість того, щоб продати
землю через аукціон, отримати від 4 до 6 мільйонів гривень (так оцінювали ділянку на той момент) і покласти їх до бюджету розвитку Кременчука.
P.S. До речі, на звання Почесного громадянина Кременчука на тій бруднуватій сесії номінували ще й покійного вчителя Демидюка, який опікувався свого часу кременчуцькою «Просвітою» та більше 30 років намагався переконати кременчужан, що вони українці, а не «хохли». Щоб звільнити «червону доріжку» пану Чернишу, посадовці мерії зняли кандидатуру старого вчителя Демидюка – причому не надто коректно. Вони послались на те, що у Положенні про Почесного громадянина не передбачено надавати звання посмертно. Між тим, у Положенні чітко прописано: «У випадку присвоєння звання «Почесний громадянин міста Кременчука» посмертно, нащадкам вручається рішення міської ради» – «ТелеграфЪ» отримав свого часу копію Положення.
Слово правди від нардепа Бабаєва!
Макдоналдс є, фонтан помер Це – Макдоналдс, він розташований на вулиці Київській, напроти меморіалу «Вічно живим». Його будівництво теж «продавили» депутати з фракції БЮТ. 27 червня 2007-го року депутати міськради на сесії виділили земельну ділянку під будівництво Макдонлдсу. Термін оренди землі – 49 років. Фірма-забудовник кременчуцька – «Торгово-розважальний центр». Її директор – пан Калашник, він же – депутат міськради, фракція БЮТ. Отже, земельну ділянку – яка, нагадаємо, належить кременчуцькій громаді Пан Калашник громаду та спустошувати міський бюд– знову не виставили на земельний аукціон, не жет. Крім того, у справі залишилась продали та не поклали до бюджету розвитку невиконаною одна пафосна обіцянка. І депутатиКременчука ще кілька мільйонів гривень. Ну, ви лобісти, і міський голова Кременчука запевняли, що розумієте – депутати надто ніжно ставляться до фірма-забудовник відремонтує фонтан, розташовапоняття «депутатська дружба», і не можуть зму- ний поруч із Макдоналдсом. Міський голова пан сити себе нажитися на побратимі-депутаті. Краще Глухов завірив пресу, що забудовники «капітально знову залишити без грошей (і без землі) кремен- відремонтують фонтан, щоб він постійно працював, чуцьку громаду. На те вона і громада, щоб нидіти а не час від часу, як у наших комунальних служб!» в злиднях. Панове, якщо ви бачили, як працює цей Тодішній керманич кременчуцького БЮТу, «капітально відремонтований» фонтан, зателедепутат Бабаєв, страшенно зворушливо розповідав фонуйте нам – ми страшенно хочемо побачити те пресі, що «Макдоналдс виростить не одне покоління диво. Бо, коли б ми не проходили чи не проїжджали кременчужан!». До речі, діти справді люблять повз фонтан «від БЮТу», він завжди прикидається бургери. Але це не привід обдирати кременчуцьку мертвим.
Результат
Це – пан Черниш, прикрашений знаком Почесного громадянина Кременчука
Пан Бабаєв
Історична сторінка
У нас є таке гарне редакційне правило – зберігати геть усі папірці, які до нас потрапляють. Так ми зберегли просто-таки найзворушливіше одкровення від депутата (а нині – народного депутата) Бабаєва. Надруковане воно на сторінках «Політичного Телеграфу» від 23 лютого 2006 року – тоді якраз тривала аналогічна виборча кампанія. І кандидат від БЮТ пан Бабаєв на правах політичної реклами, за виборчі кошти, розмістив на шпальтах газети свої афоризми. Той, що вразив нас у саме серце, виглядав так: «Решение городских
проблем реально. Как наполнить бюджет, я знаю, – говорит Олег Бабаев. – Надо всю землю продавать, а не отдавать. Не может быть выделения земли без аукциона. Я уверен, что это будет правильно. Если каждый депутат горсовета внесет свой вклад в решение этих проблем, нынешняя ситуация изменится и наш город станет лучше». Ми як прочитали це одкровення після чотирьох років діяльності пана депутата, так прямо просльозилися. Оце й досі ридаємо.
Ви можете дати оцінку діяльності міської ради на нашому сайті www.telegraf.in.ua Найцікавіші коментарі ми надрукуємо у наступному номері «Політичного Телеграфа».
Це – дитячий садочок №45, на капітальний ремонт якого міська влада два роки поспіль не знаходить коштів.
Площа Перемоги
Бульвар Пушкіна
Це – зруйнований чинною владою Кременчуцький краєзнавчий музей. Два роки влада не знаходить коштів на його капітальний ремонт та реконструкцію.
Це – занедбаний Придніпровський парк зі старими небезпечними атракціонами та безрогими оленями.
Таких напівзнищених злиденних об’єктів по місту сотні. Вони мали б бути відремонтовані та реконструйовані за рахунок бюджету розвитку міста. Але у цьому бюджеті немає коштів. Бо він мав би наповнюватися завдяки продажу земель територіальної громади. Та депутати міськради не продають землі громади, вони просто позбавляють громаду цих земель. Нині ці вправні хлопці знову йдуть на вибори. Вони вже у вашому дворі – пропонують дешеву гречку, новеньку лавочку та прижиттєвий рай. Вибір за вами, панове. Лариса АРТЕМЕНКО
2005
12 Голос виборця четвер 16 вересня 2010 року
чому я не піду голосувати?!
«Мне просто нудить від цих щурячих перегонів!» Кажу з впевненістю – я голосувати не піду. Не бажаю виступати маріонеткою у цих щурячих перегонах. Мене від них просто нудить. Я дивлюсь українські новини, дивлюсь кременчуцькі новини, і мене конкретно нудить. Подивіться, як наші депутати бігають, як щури, від однієї партії до іншої – і все лише заради того, щось зібрати свою купку грошей. І скажіть мені, що виграє від цієї біганини народ? Ми щось отримали? Наше життя поліпшилось? Суцільні брехливі обіцянки! Трохи, звісно, сумно. Хотілося
б пожити по-людські, але як? Я цікавився історією демократії в інших країнах, в нашій старенькій Європі, у Штатах. Так там демократія формувалася 100-200 років. А Скільки років Україні? Дев’ятнадцять! Це ж, як несформоване 19-річне дівчисько, як з нею говорити – це ж, як із дитиною! Звісно, я сподіваюсь, що все погане колись завершується. Зрештою, до влади прийдуть нові політики зі свіжим поглядом та свіжими думками. Але для цього має змінитися кілька поколінь. Нинішнім політикам я не довіряю.
От намагаюсь пригадати, що такого доброго вони зробили за ці роки, і не можу. Пам’ятаю, Матицин дітям допомагав. А, ось смішна історія. Я зараз на вулиці Перемоги живу, так наш депутат раптом усі лавочки перед будинками поміняв. Завжди були такі старі, страшнючі, раптом за тиждень встановили новенькі. А на під’їзді з’явилась об’ява: «Шановні мешканці, о 16.00 з вами хоче зустірися ваш депутат». Я хоч прізвище його прочитав, та вже забув – бо за п’ять років жодного разу не бачив.
Якщо ви теж не бажаєте голосувати, і готові розповісти, чому саме так, телефонуйте нам: 2-25-67. ми розповімо вашу історію. Можливо, кременчуцькі кандидати нею зацікавляться і навіть зроблять щось корисне.
Олександр, 27 років, маркетолог, живе в Кременчуці 5 років
Краще пізніше, ніж ніколи На вибори із запізненням Вибори до органів місцевого самоврядування, якщо ви пам‘ятаєте, мали відбутися ще у травні 2010 року. За Законом та за неодноразовими обіцянками Віктора Януковича, що у разі його президентства вибори відбудуться вчасно. Проте їх плавно переносили. Вже в січні депутати-регіонали почали говорити про необхідність перенесення термінів проведення регіональних виборів. Офіційною причиною була відсутність в країні бюджету. У лютому, попри вимоги Конституції та мляві протести опозиції Постанову про проведення виборів 30 травня була скасована, а нової дати так і не призначили. Закон «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», внесений головою фракції Партії регіонів Олександром Єфремовим, Верховна Рада ухвалила 10 липня. В ньому місцеві вибори призначені на 31 жовтня. Це, з одного боку, не регламентується жодною нормою Конституції, з іншого – покликане припинити напівлегальне існування місцевих органів влади, рішення яких вже другий місяць поспіль є нелегітимними і можуть бути оскарженими в суді. Новий закон запровадив мажоритарно-пропорційну систему виборів. Половина депутатів обиратиметься за партійними списками, половина – в одномандатних мажоритарних округах.
У чому плюси такої системи для діючої влади? По-перше, економія грошей. Створення «общака» за рахунок «центру» легшає – частину коштів на кампанію вносять «мажоритарники». При цьому влада зберігає контроль за процесом – вона висуває кандидата. Головне – знайти людину, який має вдосталь коштів і достатній рівень популярності. По-друге, таким підходом серйозно ламається гра БЮТ. Відомо, що ключем до місцевих успіхів Блоку Тимошенко частіше ставала популярність Юлії Володимирівни, а не авторитет місцевих активістів «Батьківщини». По-третє, розпорошують-
ся сили опозиціонерів – Закон не передбачає участі у виборах блоків – тільки партії. Це примусить учорашніх союзників конкурувати.
Чому нові партії могли не потрапити у списки? Спочтаку Рада встановила, що участь у виборах можуть брати лише ті партії, що були зареєстровані не пізніше ніж за рік до дня виборів. Ухвалюючи закон 10 липня, правляча коаліція не врахувала жодної думки опозиції – документ максимально обмежував участь у виборах конкурентів правлячої партії.
Чому нові партії допустили до виборів? 30 серпня Верховна Рада на спеціально скликаній позачерговій сесії ухвалила запропоновані Партією регіонів зміни до закону про місцеві вибори. Зміни ввімкнули «зелене світло» всім місцевим осередкам «молодих» партій, які були зареєстровані менше, ніж за рік до виборів. Крім того, у територіальних виборчих комісіях можуть бути представлені партії, які не є парламентськими. Регіонали пояснили прийняті зміни потребою «привести закон у відповідність до міжнародних демократичних стандартів». Проте існують й інші версії, менш демагогічні і більш практичні. Маючи високий рейтинг (41%) та адміністративні важелі, партія влади резонно збиралася збільшити свою присутність у місцевій владі. Але вже за підсумками серпня рейтинг Регіонів знизився до 27%. До того ж, кандидатам зрозуміло, що місця під прапором Партії регіонів на всіх не вистачить і потрібно шукати місце у найближчого конкурента – Юлії Тимошенко та її «Батьківщини». Тому новим партійним осередкам дозволили брати участь у виборах, аби ті «прихистили» в себе депутатів дружніх до регіоналів. Станіслав КОНСТАНТИНОВ За матеріалами: Українська служба ВВС, Українська правда, Дзеркало тижня
Календар виборів з 11 по 23 вересня Початок виборчої кампанії 11 вересня
Внесення у Центральну Виборчу Комісію (ЦВК) списків кандидатів до територіальних виборчих комісій. Обласні ради і Верховна рада АР Крим визначає загальну кількість депутатів обласних, міських, районних і сільських рад
15 вересня
ЦВК формує склад виборчих комісій
19 вересня
Фінансування виборчих комісій з держбюджету
20 вересня
Відкриття рахунків у банках для формування виборчих фондів
23 вересня
Формування одномандатних виборчих округів (тут виборці голосуватимуть за партію) За даними Центральної Виборчої Комісії http://www.cvk.gov.ua/
анекдоти в тему
В Украине упростили процедуру развода. Теперь политикам стало еще проще разводить людей.
– Что общего между нашим городским руководством и Windows? – Все надеются, что следующая версия будет лучше...
*** Политики – это люди, которые, увидев свет в конце туннеля, тут же покупают ещё немного туннеля
*** Чтоб пристыдить молодёжь, мэрия Кременчуга решила поставить в Приднепровском парке памятник студенту, писающему в море. В ответ на это молодёжь собирает средства на установку памятника бесплатному туалету и чистому пляжу.
*** После переименования милиции в полицию, все чиновники с нетерпением будут ждать замены слова «коррупция» на безобидное «коммерция»! *** Археологи в Хмельницкой области нашли дорогу XIV века. По своему
внешнему виду она не отличается от большинства кременчугских дорог XXI века. *** Когда перед осьминогом Паулем поставили две кормушки с фотографией отремонтированной в Кременчуге дороги и фотографией чистой улицы, осьминог впал в депрессию и объявил бессрочную голодовку.