2005 четвер 11 листопада 2010 року
Шановні читачі,
скандал
після виборів – як після великої весільної пиятики – хочеться скоріше проспатися і забути все, що сталося. Та перш, ніж засинати, маємо оцінити власний вибір. Бо, коли прокинемось, на нас чекатимуть різноманітні наслідки цього вибору.
«За кіло крупи віддаємо свій голос...» Комуністи вперше заговорили про продажність народу У неділю, 7 листопада, на площі Перемоги пройшов щорічний святковий мітинг комуністів. На мітинг прийшло 170-200 кременчужан – тих, чиї найліпші роки життя припали на час існування Радянського Союзу. Щороку ці люди приходять на площу – хоча ходити їм стає все важче. Годину вони терпляче стоять – слухають немолодих втомлених вождів місцевого пролетаріату. Потім тихо розходяться. З кожним роком їх стає все менше. Цьогорічний святковий мітинг відбувся одразу після виборів. Можливо, тому ми почули такі незвичні слова від місцевих керманичів компартії. Вперше комуністи заговорили про продажність народу – раніше в їхніх промовах традиційно продажною була буржуазія. Керівник кременчуцьких комуністів товариш Шапран сказав: «Мы удивляемся, что мы не получаем поддержки народа на местных выборах, как же так?» Інший доповідач висловився категоричніше: «У нас есть только две партии – коммунистическая и капиталистическая! К сожалению, кременчужане на этих выборах выбрали капиталистическую! Опять выбрали рабовладельцев!»
фото тижня
Мер попрощався з пресою
Лариса АРТЕМЕНКО
Конкуренти звинувачують «Рідне місто» у використанні «чорних» політтехнологій На цих виборах пресу здивувала новоутворена партія «Рідне місто». Партії менше року, а вона «завела» до Кременчуцької міської ради аж 12 ?? депутатів. Успіх вражаючий. Звісно ж, стає цікаво, як вдалося його досягти? На думку представників кременчуцького осередку «Фронту змін», на певних виборчих дільницях представники «Рідного міста» застосували «чорні» політтехнології. «Політичний ТелеграфЪ» отримав коментар пана Уріна – депутата чотирьох скликань та кандидата від «Фронту змін» до міської ради (на цих виборах). Пан Урін балотувався на 14 виборчому окрузі (дільниці №№ 42,43,44, район вулиць Радянської Армії та Маршала Жукова). Він набрав 198 голосів на виборах. Його суперник із «Рідного міста» пан Гриценко – зібрав 772 голоси. Ось що розповів пан Урін: – Такого «беспредела» у день виборів, який чинило «Рідне місто», не робив більше ніхто! Вони проводили агітацію у день виборів. Мій, так би мовити, колега – соціолог К. – зі свого власного мобільного телефону, навіть не змінивши картку, надсилав SMS-повідомлення з пропозицією голосувати за «Рідне місто»! Я не знаю, скільки сотень повідомлень він розіслав. Таку SMS отримала Віка – член нашої партії. Ми офіційно Пан Урін подали заяви до міліції, СБУ та міської виборчої комісії. Діма та Віка їздили подавати заяву до СБУ. До речі, такі ж SMS-повідомлення отримали і деякі представники «Батьківщини». Другий задокументований факт – це агітатори «Рідного міста», затримані в день виборів на 56-й виборчій дільниці. Ми склали протокол. Я особисто виїжджав на дільницю, у 17-ту школу. Мені шкода було дивитися на цих немолодих людей. Вони зізналися, що працюють агітаторами «Рідного міста». У них на руках були списки мешканців навколишніх будинків. Агітатори цілий день водили людей на виборчу дільницю. Ми подали заяву до МВК. Комісія її розглянула і вирішила, що цим мають займатися правоохоронні органи.
Фото Дмитра БАБЦЯ
«Если учесть, что по опросам общественного мнения, не менее пятой части населения Украины созналось, что готово продать свой голос на выборах, то вряд ли нынешнюю городскую власть можно считать легитимной!» В. Шапран, «Набат» від 3.11.2010. Нарешті, третій доповідач – колишній військовослужбовець – остаточно все конкретизував. Він сказав: «Как же так? Что происходит с людьми? За килограмм крупы на выборах мы отдаем свой голос! Мы – материалисты, мы понимаем, что материальное первично, сознание – на втором месте. Жить сейчас нелегко. Но как же так?! За кило гречки?!». Так послідовні матеріалісти-комуністи визнали, що в Кременчуці всемогутня гречка (цукор, борошно, гривні) перемагає ідеї марксизму-ленінізму та пролетарської єдності. Ось так воно і вийшло, що комуністи отримали в Кременчуцькій міській раді лише два мандати. До ради пройшли товариш Шапран та молодий товариш Котляр. Пан Котляр, до речі, – комуніст нового формату. Він вже не пролетарій, він – респектабельний заступник директора з продаж на заводі «Кредмаш». Мітинг на площі закінчився швидко. Так само швидко цього року спорожніла і сама площа. Люди розходились мовчки. А навздогін їм, із гучномовця, над порожньою площею неслась пісня давно минулих часів: «Если снова над миром грянет гром, небо вспыхнет огнем, вы нам только шепните – мы на помощь придем!»
«Заслані SMS»
4 листопада міський голова пан Глухов запросив журналістів на свою останню прес-конференцію в міській раді. На зустріч прибули представники всіх без виключення – навіть одіозних – видань. Спілкування тривало майже дві години. Наостанок пан Глухов зазначив, що свою обіцянку перед пресою він виконав – за 10 років служби на посаді міського голови жодного разу не судився із журналістами. Зустріч завершилась драматичною сценою прощання – головний редактор газети «Кремінь» затиснула мера у своїх міцних обіймах. Мер тримався мужньо. (Детальніше про спілкування міського голови пана Глухова з персою читайте на стор. 8)
«Політичний ТелеграфЪ» отримав також коментар голови обласного осередку партії «Рідне місто» пана Гриценка: – Пане Гриценку, як ви прокоментуєте випадок із затриманими в день виборів у 17-й школі агітаторів «Рідного міста»? – У 17-й школі швидко розібралися. Ніякої агітації там не було. Там від «Рідного міста» балотувався кандидат Березенський, він працював з людьми, знав, хто його підтримує і готовий голосувати, агітатори просто намагалися їм підказати, та ніхто не говорив: іди, голосуй за «Рідне місто». – Як ви прокоментуєте історію з Пан Гриценко SMS-повідомленнями? – Що ж тут коментувати? На мою думку, партія «Рідне місто» і я особисто перемогли на своєму окрузі завдяки постійній роботі з людьми. Ми працювали на окрузі кожні вихідні. Люди нам просто повірили, бо бачили, що ми робимо реальні справи. Я – депутат міської ради протягом чотирьох років. До мене за цей час зверталось чимало громадян, я завжди намагався допомогти, вирішити їхню проблему. Я живу в районі 44-ї виборчої дільниці, там мешкає чимало колишніх військовослужбовців, які добре знають мене по службі в армії. Вони часто звертались по допомогу, я допомагав. Звідси і підтримка виборців. Просто треба активно, послідовно працювати. Підготувала Лариса АРТЕМЕНКО
2005
10 Міський голова-2010 четвер 11 листопада 2010 року
Знайомтесь, градоначальник! За офіційною інформацією, оприлюдненою Кременчуцькою міською виборчою комісією, переможцем перегонів став кандидат на посаду міського голови пан Бабаєв. За нього віддали свої голоси 33 855 кременчужан. Усього в Кременчуці зареєстровано 174 745 виборців. Отже, Олег Бабаєв став мером, за якого проголосувало 19,37% кременчужан.
«В чем сила, брат?» Серед стривожених чиновників та бізнесменів ходять чутки про непереможну силу пана Бабаєва. Інакше як же він міг виграти вибори у самих регіоналів? Дійсно, у чому сила пана Бабаєва? У «брата» Данила Бодрова сила була в правді. У Кощія Безсмертного сила ховалася в голці, голка – в яйці, яйце – в качці (і далі за текстом). За версією «Політичного Телеграфа», сила пана Бабаєва – у зв’язках. Те, що він – людина з команди мільярдера Костянтина Жеваго, пан Бабаєв і сам не заперечує. Між тим, в Кременчуці тривалий час ходили міліцейські чутки про щільний зв’язок пана Бабаєва з «непотопляемым» полковником Плужником – начальником обласного УБОЗу. Нині маємо документальне підтвердження цих чуток. У довідці, підписаній колишнім міністром внутрішніх справ Луценком, вказано на фінансовий зв’язок трьох фігурантів – пана Кушніра, пана Бабаєва, пана Плужника (2005 рік, про результати перевірки, проведеної за запитом нардепа Руденка Г. Б.). Пан Плужник нині – начальник київського УБОЗу. А пан Кушнір сьогодні – заступник міністра оборони України. Серйозні чоловіки, чи не так? А фінансові зв’язки для серйозних чоловіків важать набагато більше, ніж кревні та любовні. До речі, у пана Кушніра залишились в Кременчуці фірми «МІС» та «Житлоінвест». Спеціалізуються вони на будівництві елітного житла. Для реалізації амбітних будівельних проектів завжди потрібна земля – бажано, в центрі міста, і, бажано, без аукціону (навіщо викидати гроші?). А коли потрібна міська земля, то, звичайно ж, потрібен і власний міський голова – аби сприяв позитивному вирішенню бізнесових питань.
Фінансовий статус – мільйонер Згідно з декларацією про майно та доходи, яку пан Бабаєв подав до Кременчуцької міської виборчої комісії, він мільйонер. На особистих рахунках пана Бабаєва в банках та інших фінансових установах акумульовано 2 746 768,16 грн. (розділ V, станом на 01.01.2010). Загальна сума сукупного доходу пана Бабаєва за 2009 рік склала 526 349,82 грн. З них 200 418,38 – зарплата та інші виплати за трудовою угодою. До речі, зарплата міського голови Кременчука становила 103 596, 00 грн. на рік. Тобто, – 8633 грн. на місяць (станом на 2008 рік, згідно з деклараціями, отриманими «Кременчуцьким Телеграфом» на відповідний запит). Навряд чи зарплата міського голови зросла за цей час більше, ніж удвічі. Виходить, пан Бабаєв із народних депутатів добровільно йде на посаду, де отримуватиме меншу платню? Навіщо?
Що зробив як народний депутат? Фото Дмитра БАБЦЯ
За чотири роки депутатської каденції у Верховній Раді України подав 1 (один) депутатський запит стосовно проблем кременчуцької громади.
Чим запам’ятався на виборах?
Під час виборчої кампанії «Політичний ТелеграфЪ» з ентузіазмом спостерігав місцевий серіал «Як нардеп мацав батареї». Серіал транслювався на місцевому телеканалі «Візит». Ми передивились практично всі серії Правда, шикарний мундир? Це історичне фото – голова правління – « Як нардеп мацав батареї «Житлоінвесту», «Як нардеп ВАТ «Кременчукм’ясо» пан Бабаєв приймає вітання на сцені Міського мацав батареї громадянки NN», «Як нардеп мацав батареї палацу культури (святкові урочистості з приводу першого ювілею в мікрорайнах». Найбільше нас заінтригувала серія «Що «Кременчукм’ясо»). До речі, еполети та аксельбанти до мундиру виготонардеп мацав у пологовому відділенні?». Зворушливий вили майстрині м’ясокомбінату – із мисливських ковбасок та сиров’яленої такий вийшов серіал. Щоправда, там було забагато шинки. Високий клас! А аромат був просто-таки запаморочливий. нардепа, та серіали завжди відрізнялися надмірністю. Біографічна довідка: Олег Бабаєв народився 21 жовтня 1965 року в Курську. Втім, найбільше запам’ятався Громадянство України отримав у 1990 році. У 1982 році закінчив середню школу, вступив нам не серіал про нардепа та батареї. до Мінського вищого військово-політичного училища. Закінчив училище у 1986 році. Найсильніше враження на нас справила З 1986 по 1996 – служив в армії. З 1996 по 1998 працював фінансовим директором в фраза нардепа Бабаєва, коли в одному СП «Птах ЛТД» (м. Київ). З лютого 1998-го року – заступник генерального директора з з рекламних сюжетів він заявив, що, на економіки та фінансів Кременчуцького м’ясокомбінату. З серпня 1998 по липень 2007 його думку, Кременчук перетворюється – голова правління ВАТ «Кременчукм’ясо». У 2000 р. Закінчив Київський національний на одну велику помийку. Ми послухали університет ім. Шевченка, здобув спеціальність «економіст». і засумували. Коли політик заявляє, що З 1999 по 2007 обирався депутатом Кременчуцької міської ради. З листопада 2007 місто – це помийка, асоціативний ряд пророку – народний депутат України. З листопада 2007 року – член партії ВО «Батьківщина». довжити дуже легко. Якщо місто – помийРозлучений, має двох доньок. Почесний президент кременчуцького комунального ка, то всі, хто у ньому живе – сміття. футбольного клубу «Кремінь». З 2005 по 2007 працював президентом ТОВ «Футбольний клуб «Ворскла» (м. Полтава).
Бюджет-2011 від Бабаєва! Ми з радістю презентуємо розроблений паном Бабаєвим та його молодою командою бюджет Кременчука на 2011 рік. Бо це – супердокумент. Він обіцяє щастя всім – і медикам, і освітянам, і спортсменам, і бомжам. З цим бюджетом кандидат Бабаєв переміг на виборах. Бюджет був надрукований у «Телеграфі» від 28 жовтня 2010 року (останній перед виборами номер газети) на правах політичної реклами. Коли ми його прочитали, спершу просто отетеріли – адже автори обіцяли збільшити фінансування медицини на 70%! А виплати на соціальне забезпечення взагалі підняти втричі! Ми трохи посиділи, оговтались, погортали словники синонімів – хотіли з’ясувати, чи не є словосполучення «політична реклама» синонімом слова, пардон, «брехня»? Виявилось, «рекла-
ну здоров’я!
В три рази збільшити видатки на
соціальний захист та соціальне забезпечення!
В 1,5 рази
збільшити витрати на культуру та мистецтво!
На 25%
збільшити витрати на спорт та фізичну культуру!
На 23% збільшити витрати на утри-
мання транспорту, бо місто потребує оновлення комунального автопарку!
На 21% збільшити фінансування капіталовкладень та будівництва!
За версією «Політичного Телеграфа», міський голова пан Бабаєв має невдовзі залишити невтішну «Батьківщину», і поповнити ряди Партії регіонів. На нашу думку, для таких висновків є достатні підстави. Той, хто уважно слухав виборчі промови пана Бабаєва, легко міг відстежити меседж, який регулярно повторювався. Нещадно критикуючи міського голову пана Глухова, кандидат Бабаєв регулярно повторював: ми не критикуємо державну владу, ми критикуємо міську владу, яка дискредитує прогресивні ідеї чинного президента. Що це, як не плацдарм для маневру? А ще «Політичний ТелеграфЪ» чекає зміни керівництва на кременчуцьких комунальних підприємствах та їхній перерозподіл. На нашу думку, для таких очікувань теж є серйозні підстави. Під час виборчої кампанії пан Бабаєв та його молода команда (пан Погрібний, пан Калашник) постійно критикували діяльність комбінату ритуальних послуг, КТП, газети міської ради, і навіть діяльність двох приватних управляючих компаній. Ми сприйняли ці заяви, скоріше, не як критику, а як підгрунтя для майбутнього перерозподілу – треба ж мати хоч якусь мотивацію. Інакше все виглядатиме надто нахабно.
Кременчужанин, акуратно виріж цей текст і наклей його клеєм «Момент» (намертво) на стіну кухні – або ванної. Читай його щодня, вчи напам’ять, і пам’ятай – це тобі обіцяв мер та його команда. Вони зобов’язані виконати свої обіцянки. Бо інакше це буде не політична реклама, а брутальна брехня.
На 46% збільшити видатки на освіту! На 70% збільшити видатки на охоро-
ма» – це реклама, а «брехня» – це брехня. Виходить, і ми зобов’язані сприймати бюджет-2011 від пана Бабаєва та його молодої команди, як реальний план дій – і не плутати його з поганим словом. Бо дії ці обіцяють перетворити місто Кременчук просто-таки на рай для освітян, медиків і різних малозабезпечених громадян. Ось що пообіцяв пан Бабаєв зробити у 2011році:
Прогноз «Політичного Телеграфа»
Круто, правда? Щедро до нестями. Звісно, у нас виникає запитання, звідки молода команда пана Бабаєва візьме такі страшенні гроші? Виявилось, за рахунок того, що «на 15-17% скоротить витрати на утримання органів місцевого самоврядування Кременчука». Тобто, скоротить витрати на себе, коханих. Страшенно благородний жест. Хоча й незрозуміло, яким чином нещасні 17% перекриють збільшення галузевих витрат відповідно на 70%, 46%, 25%, 23% та 21%? Самі ж розробники бюджету-2011 від Бабаєва зазначають, що у міському бюджеті 2010-го року на утримання органів місцевого самоврядування планувалося витратити 14 мільйонів 180 тисяч гривень. «Політичний ТелеграфЪ» порахував: 17% від 14 млн.180 000 грн. – 2 мільйони 410 600 грн. Що можна зробити з цією жалюгідною сумою? Адже міський бюджет Кременчука на 2010 рік склав 580
мільйонів гривень. І цих коштів не вистачило, щоб пристойно профінансувати медичну та освітянську галузі, не кажучи вже про культуру. Втім, меру пану Бабаєву та його команді з ВО «Батьківщина» видніше. Вони, наприклад, заявляють, що «в проекте городской бюджет ожидает поступление от доходов предприятий коммунальной собственности, плата за землю, плата за аренду имущества, которое пребывает в коммунальной собственности». Отже, гроші прийдуть. Тож, якщо ви – хвора людина, – чекайте підвищення на 70% видатків міського бюджету на охорону здоров’я. Якщо ж ви орендуєте об’єкт комунальної власності, чекайте ... самі розумієте, чого. Головне, чекайте. І буде вам щастя. Маємо шанс побачити диво – як мер пан Бабаєв «трьома хлібами» нагодує і медиків, і освітян, і спортсменів, і усіх нужденних громадян. Лариса АРТЕМЕНКО
11
2005
Проект «Політичний Телеграф» реалізується в рамках програми U-Media (США) «Посилення незалежних ЗМІ в Україні». Юридична експертиза – Л. Панкратова, медіа-юрист, віце-президент «Асоціації медіа-юристів» України
четвер 11 листопада 2010 року
Кольори нової міської ради Кременчуцьку міську раду 2010 року заповнили представники трьох бізнесових кланів – регіонали (великі заводи), «Батьківщина» (приватний бізнес та ринки) і фінансова група пана Матицина. Комуністів – захисників «униженных и оскорбленных» – усього два. «Свободу» – популярну зараз партію національного забарвлення – представляє в раді один депутат.
Найбільшу кількість місць (18 осіб) у Кременчуцькій міськраді вибороли регіонали – їхні партійні кольори: синій та білий. До речі, психологи вважають, що синій колір у великій кількості спричиняє депресію. А японці взагалі обрали білий символом смерті. Одне щастя – що ми не японці. Втім, нам теж нелегко. Бо друга за кількістю (17 осіб) фракція
міськради – фіолетова «Батьківщина». Взаг алі-то, «Ба т ьківщин а» має бути біло-сердешною. Та виборча кампанія лідера кременчуцького осередку «Батьківщини» пана Бабаєва пройшла у фіолетових тонах. До речі, ті самі вреднючі психологи стверджують, що фіолетовий колір у великій кількості теж може привести до депресій. До того ж, фіолетовий –
це офіційний колір одягу королевивдови при французькому дворі. Теж якось невесело. Дещо обмежений виходить у нас вибір – умовно кажучи, між фіолетовою та синьою зимовою депресією. Бо навряд чи крапля червоного від комуністів та малесенька пляма кольору хакі від «Фронту змін» якось вплине на ситуацію.
Новий склад Кременчуцької міської ради 18
17
Партія регіонів (18 депутатів)
«Батьківщина» (17 депутатів)
12 «Рідне місто» (12 депутатів)
4
2
2
«Фронт змін» (4 депутати)
Комуністична партія України (2 депутати)
«Сильна Україна» (2 депутати)
2
1
«Вітчизна» (2 депутати)
1
«Свобода» (1 депутат)
Українська соціалдемократична партія (1 депутат)
1 «Єдиний центр» (1 депутат)
«Золота акція» пана Матицина
Катя обіцяє зоопарк!
Феноменом цьогорічних виборів стала дуже-дуже молода партія «Рідне місто». Звісно, некоректно було б називати її «партією пана Матицина». За офіційними документами, це цілком самостійна партія, обласну партійну організацію очолює депутат міськради пан Гриценко. Минулу каденцію (4 роки) він відпрацював у Кременчуцькій міськраді в якості комуніста, члена фракції КПУ. До речі, депутат Гриценко неодноразово під час палких сесійних дебатів пропонував досить конструктивні варіанти вирішення проблем. Тож, і партія, і її офіційний лідер мають цілком пристойний вигляд.
Поки що у новій міській раді нас радує лише Катя Долецька – голова Молодіжного парламенту Кременчука. За партійними списками «Батьківщини» вона пройшла до міської ради. А значить, почне виконувати свої передвиборчі обіцянки. Ми якраз зберегли програму Каті – вона називається «10 добрих справ для Кременчука». Катя обіцяла побудувати в Кременчуці міський зоопарк. Ми навіть фотографію її (у газеті «За Кременчуг») зберегли. На фото Катя посміхається, вказує рукою на міськвиконком і повідомляє: «Здесь должна работать новая команда с новыми идеями!» А потім обіцяє зоопарк. Ми сподіваємось, що креативні ідеї Каті допоможуть нам подолати фіолетово-блакитну депресію. До того ж, Катя обіцяла ще й муніципальний Палац спорту звести. Чекаємо, чекаємо.
Та Кременчук – невелике місто, тут важко щось приховати. Партія «Рідне місто» утворилась із міської громадської організації «Рідне місто». А громадську організацію створили якраз під вибори 2006 року – тоді пан Матицин балотувався на посаду міського голови. «Під його крилом» в той час працювала чимало різноманітних громадських організацій. І ось тепер народилася ціла партія, за списками якої до міської ради пройшли представники різних бізнесових структур, так чи інакше пов’язаних з фінансовою групою пана Матицина.
Оптимісти вважають, що депутатська фракція «Рідне місто» об’єднається з фракцією Регіонів, та утворить депутатську більшість. Адже сам пан Матицин став регіоналом і пройшов за списками Регіонів до обласної ради. «Не оптимісти», навпаки, не впевнені, що «Рідне місто» р адіс но кине т ь ся утворювати депутатську більшість. Адже вони мають, умовно кажучи, «золоту акцію» і можуть торгуватися, відстоюючи власні бізнесові інтереси, і з регіоналами, і з «Батьківщиною». «Торг здесь уместен» – адже це політичний бізнес.
«Бунт на корабле!» Новий склад Автозаводської райради Здавалося б, Автозаводська районна рада, керована незмінним Воломиром Коваленком, стоятиме вічно – причому виключно, як твердиня Регіонів. Адже і пан Коваленко, і пан Брижаха, і інші їхні соратники – віддані, послідовні та дисципліновані регіонали. І райрада була такою ж дисциплінованою. Та цього року сталося щось неймовірне – до районної регіональної фортеці прорвалися летючі загони «Батьківщини». Та ще й як прорвалися – отримали 24 місця з 50-ти! Є певні сумніви, чи залишиться пан Коваленко керманичем за такого складу райради?
Інтереси кременчужан в Полтавській облраді представлятимуть семеро кременчужан В обласній раді кременчужани матимуть сімох своїх представників. П‘ятеро з них пройшли за списками партій: президент ТОВ «Фобос ЛТД» Володимир Матицин і віце-губернатор Володимир Онищенко (від Партії регіонів), директор ПП «Фірма РЕНН-М» Ігор Мазепа (від «Фронту змін»), голова правління ХК «АвтоКрАЗ» Сергій Сазонов і регіональний директор ТОВ «Сі Ейч Ус Україна» Олег Овчарь (від «Батьківщини»). Особливо ж, інтереси Кременчука в Полтаві мають відстоювати депутати, що перемогли у кременчуцьких мажоритарних округах – президент ВАТ «Кредмаш» Микола Данилейко (від Партії регіонів) та директор 7-го училища Микола Несен (від «Батьківщини»).
24 «Батьківщина» (24 депутати)
Нагадаємо, що в мажоритарному окрузі №22 вибори депутата в Автозаводську райраду не відбулися (вони будуть проведені, згідно із Законом «Про вибори…» 2 січня). Тобто райрада поповниться ще одним, 50-м, депутатом.
13 Партія регіонів (13 депутатів)
4 «Рідне місто» (4 депутати)
3
2
1
«Фронт змін» (3 депутати)
Комуністична партія України (2 депутати)
«Свобода» (1 депутат)
1
1
«Сильна Україна» Партія Зелених України (1 депутат) (1 депутат)
Новий склад Крюківської райради У Крюківській райраді більшість місць (18 ) отримали депутати від «Батьківщини»
18 «Батьківщина» (18 депутатів)
9 Партія регіонів (9 депутатів)
4 «Сильна Україна» (4 депутати)
3
2
2
Комуністична партія України (3 депутати)
«Рідне місто» (2 депутати)
«Фронт змін» (2 депутати)
1
1
«Наша Україна» Українська соціалдемократична (1 депутат) партія (1 депутат)
Готували Лариса АРТЕМЕНКО, Станіслав КОНСТАНТИНОВ
12 Вибори-2010
паніями – «Житлорембудсервіс» та «Добробит». За це кожен кременчужанин сплачує «експлуатаційні витрати». Тарифи експлуатаційних витрат затверджувались міськвиконкомом (рішення № 470 від 16.05.2008). Така послуга, як утримання та капітальний ремонт дитячих майданчиків цим рішенням була виключена з переліку складових тарифу. Міська рада таке рішення міськвиконкому узгодила. Отак і вийшло, що ремонтувати
До редакції «Телеграфа» надійшов лист від мешканців будинку № 39, що по вулиці Щорса. Ми його прочитали і просльозилися. Ну, подумали ми, живуть же на світі такі наївні та щирі люди! Починався лист так: «Уважаемый Сергей Владимирович! Прочитали подборку материалов корреспондента Клима Соколова о работе Партии регионов за последние годы (от 09.09.2010). Рады за позитив. Обратили внимание на заголовок статьи – «Будет и на нашей улице праздник!»... На нашей улице (улице Щорса) праздник не запланирован, но мы очень просим наших народных депутатов помочь нам решить до выборов некоторые наши конкретные проблемы:
четвер 11 листопада 2010 року
250 тисяч гривень, за ці кошти встановили 10 дитячих майданчиків. У 2010-му дали лише 100 тисяч. На ці кошти мають встановити 5 дитячих майданчиків. Як ви гадаєте, для міста, де є 1187 багатоповерхівок, п’яти нових майданчиків достатньо? На нашу думку, ні, недостатньо. Також нам здається, що місто, де виконавча влада та депутати міськради не турбуються про дітей, – це місто без майбутнього.
• реконструировать детскую площадку; • огородить небольшой березовый сквер, который мы посадили; • укрепить подпорную стенку, которая не дает засыпать песком дорогу вдоль дома...» Завершувався лист побажаннями успіхів у нелегкій депутатській праці! Лист був адресний, із зворотньою адресою та іменами контактних осіб. Тож «Політичний ТелеграфЪ» виїхав на місце, знайомитись із наївними та щирими мешканцями будинку № 39, що по вулиці Щорса. Місцеві активістки – Ніна Аксентіївна та Людмила Станіславівна – поводили нас по двору, показали усі його проблемні місця. Дивіться і ви.
Це – Тимоша, йому п’ять років. Сам він завжди додає: «Вже п’ять з половиною!» Хлопчик живе у будинку № 39, що на вулиці Щорса. Будинок – старюча «хрущовка». Поруч з нею – такий же старючий та потрощений «дитячий майданчик», на якому «грається» Тимоша та інші діти з будинку №39. Коли Тимоша почув, що на подвір’ї сусіднього (через дорогу) будинку поставили новенький дитячий майданчик – бо мешканці будинку написали листа депутату, – він прибіг додому і почав просити маму, щоб мерщій сідала писати листа. Хлопчик і досі просить маму написати лист. Тільки мама не дуже вірить, що лист депутату «принесе» на їхнє подвір’я дитячий майданчик. Та й ніколи мамі листи писати – вона тільки й встигає, що калюжі в хаті витирати. Бо живе маленький Тимоша зі своєю мамою на п’ятому поверсі, і після кожного дощу зі стелі, прямо їм на голову, тече дощова вода. Такі справи.
2005
кандидат. Саме для цього ми починаємо другий етап виборчого проекту «Політичного Телеграфа». Він має назву «Є проблема. Як її вирішити?» Ми розглянемо нагальні міські проблеми і запропонуємо відповіді кандидатів про те, як вони збираються їх вирішувати. А ви вже визначайтесь, чиї пропозиції видаються вам більш реалістичними. У сьогоднішньому Кременчуці чимало проблем. Та ми вирішили
Хто зрозуміє цей народ?
2005
Під час виборчої кампанії до «Політичного Телеграфа» зверталось чимало кременчужан з проханням познайомити на сторінках газети їх з депутатом міської ради, який мав би опікуватися їхнім округом. Ми знайомили. Виявлялося, мешканці різних районів за чотири роки практично не бачили своїх депутатів. А ті депутати, до яких вони зверталися по допомогу, не виконували своїх обіцянок. Після закінчення виборчої кампанії, «Політичний ТелеграфЪ» відстежив долю згаданих депутатів. Виявилось, їх знову обрали до міської ради. Хто зрозуміє цей народ?
«Таня, Танечка, не плачь...»
Це – Таня. Ми побачили маленьке сумне дитя, коли воно під наглядом мами мляво блукало по «дитячому майданчику». Майданчик був геть порожній – ані дітей, ані яскравих гойдалок. Лише опале листя та бездомні собаки. І ще купа мокрого піску «від депутата». Бо це – знаменитий «дитячий майданчик» на вулиці Першотравневій, у межах будинків №№ 33, 37 та 39.
«И снова здрасьте!» Довідка «Політичного Телеграфа»: за інформацією, розміщеною на офіційному сайті Кременчуцької міської ради, частина вулиці Першотравневої від будинку № 17/2 до будинку № 41/3 закріплена за членом фракції БЮТ, депутатом Кременчуцької міської ради Євгеном Миколайовичем Холодом. Отже, і будинки №№ 33, 37 та 39 – його «парафія». Прийом: 1 понеділок кожного місяця з 10.00 до 16.00. Місце прийому: приміщення адміністрації Центрального ринку, вул. Першотравнева, 43. Телефон: 74-20-54.
На дитячий майданчик, розташований біля страшнючих старезних малосімейок №№ 33, 37 та 39 на вулиці Першотравневій, ми йшли, як до старих друзів. Про цей майданчик ми знаємо давно, знаємо від власних читачів. Вони звертались до редакції «Телеграфа» ще у вересні 2009-го року – скаржились, що чиновники та політики «футболять» їх один до одного і ніхто не допоможе побудувати для дітей нормальний майданчик. У «Телеграфі» і матеріал тоді вийшов (№36, від 03.09.2009р.). На сторінках газети ми зацитували начальника УЖКГ пана Любенка, який розповідав, що готується офіційна відповідь мешканцям будинків №№ 33, 37 та 39, і казав, що УЖКГ, можливо, звернеться до депутатів Кременчуцької міськради з пропозицією внести горезвісний майданчик до міської Програми з ремонту дитячих майданчиків на 2010 рік – і таким чином його, можливо, відремонтують. Пройшов рік. І ось, у вересні 2010-го, ми прийшли подивитися, як там дитячий Як розповіла «Політичному Телеграфу» Світлана Щеглова – молода мама з будинку № 39 – мешканці малосімейок вже зверталися по допомогу в облаштуванні дитячого майданчика до депутата міської ради пана Холода. Він пообіцяв допомогти – сказав, привезе піску для дітей. Невдовзі «від нього» приїхала машина з піском. Та, поспішаючи, водій просто вивернув пісок поруч з майданчиком. Так там купа і сконала. Зате депутат Холод ще лавочку біля майданчику полагодив! Мешканці кажуть, зробив це десь місяць тому.
Довідка «Політичного Телеграфа»: за інформацією, розміщеною на офіційному сайті Кременчуцької міської ради, частина вулиці Щорса від будинку №27 до будинку №43 (отже, і будинок Тимоші – №39) закріплена за членом фракції БЮТ, депутатом Кременчуцької міської ради Андрієм Володимировичем Наливайком. Прийом громадян: останній четвер кожного місяця з 16.00 до 18.00. Місце прийому: приміщення СЗОШ № 1, вул. Чкалова, 3. Телефон: 74-72-03.
До речі, у своєму листі, в постскриптумі, мешканці будинку № 39 написали: «За время последней каденции депутатов, мы их ни разу не видели после выборов». От і познайомитесь – на завершення каденції.
майданчик? Виявилось, майданчик таки трохи відремонтували. Але не чиновники, і не політики. Це зробили батьки дітей, що змушені гратися саме тут – бо куди ж їм подітися? Молода мама Світлана Щеглова розповіла нам, як все сталося: – Спершу ми влітку, у червні 2009-го року, написали колективного листа від батьків до ТОВ «Житлорембудсервіс» – просили відремонтувати наш старий дитячий майданчик. Звідти прийшла відповідь, що ремонт дитячих майданчиків не закладений у тарифи, і компанія його не робить. Вони порадили звернутися до Управління житлово-комунального господарства міськвиконкому. Ми й туди написали листа. Нам знову повідомили, що ремонт дитячих майданчиків не передбачений тарифами на експлуатаційні виплати. Ми ще й меру писали, Глухову. Розповіли, що наші діти граються у пилюці та в землі, разом із собаками, а між тим літній оздоровчий період вже добігає кінця – це десь у серпні було. Вже у вересні нам прийшов
лист від Порицького, заступника міського голови. Він теж писав, що ремонт дитячих майданчиків не закладений у тариф, тому управляючі компанії їх не ремонтують. Ще писав, що в Кременчуці затверджена Програма з ремонту та утримання дитячих майданчиків на 2009-2012 роки. Але кошти, які були заплановані на 2009-й рік, вже використані. Ми потім ще й до партії ходили – її офіс у нашому дворі. Я особисто на прийом до Черниша приходила. Він уважно слухав, обіцяв, що дасть вказівки, бо сам їхав у відрядження. Це було як раз перед виборами президента. Більше ми вже не ходили. Влітку подивились, що нічого не виходить, зібрали кошти з батьків, чиї діти тут гуляють – бо не всі батьки випускають сюди гратися дітей – і почали робити ремонт самі. Завезли два КрАЗи піску, привезли шини, пофарбували їх, вкопали, наші мами розмалювали бетонний паркан – зробили те, що змогли.
Виходить, у вересні – якраз перед стартом виборчої кампанії – пан депутат все-таки активізувався. А кілька тижнів тому ми взагалі бачили пана Холода по телевізору – у новинах місцевого телеканалу «Візит» він розповідав, як активно вивозить посохлі тополеві гілки. Там і гілки показували! Пан депутат на їхньому тлі виглядав просто таки шикарно – такий солідний, такий енергійний. Ми прямо повірили, що, можливо, коли йому набридне возити туди-сюди гілки, він ще й дитячий майданчик на своїй дільниці для дітей зробить.
З'йомка: 24.09.2010 р. 06.10.2010 р.
Як Огородніков, Глухов, Урін, Бабаєв та невідомий прораб
Фото Дмитра БАБЦЯ
мостили одну яму – і не домостили
Такі калюжі стоять на вулиці Радянської Армії після дощів (жовтень, 2009 р.). На вулиці Радянської Армії, що на Молодіжному, живуть читачі «Телеграфа». Ще в жовтні 2009-го року вони надіслали до редакції відчайдушний лист, розповіли про свою біду – щоразу після дощів їхні будинки заливає брудна вода, калюжа стоїть на вулиці по місяцю. Бо там не лише дощі створюють проблеми, там ще й грунтові води підходять до самої поверхні. Мешканці вулиці Радянської Армії писали: «Вода з дороги заливає наші двори, садиби, будинки. Гоголь, напевне, не думав, що у ХХІ столітті ми будемо страждати від бездоріжжя. Ми розуміємо, що зараз фінансова криза, що в мерії немає коштів на асфальтування вулиці, але можна хоча би зробити підсипку дороги! Ми неодноразово зверталися до міськвиконкому, відповідь постійно одна: грошей немає...» І ось, через рік, у жовтні 2010-го, «Політичний ТелеграфЪ» приїхав на вулицю Радянської Армії. І тут мешканці розповіли нам страшенно заплутану, прямо-таки детективну історію – виявляється, хтось вулицю трохи підремонтував, але хто точно – невідомо. Наприклад, мешканець вулиці Ігор розповів, що начебто «Сильна Україна» поремонтувала». Той самий Ігор привів нас до свого сусіда дяді Саші, який розповів зовсім іншу версію:
Після свіжого ремонту 2010-го року, мешканці вулиці захищаються від води тими самим шинами, що й у 2009-му році. – Та до чого тут «Сильна Україна»? Це Урін зробив. Не сам, звісно, а через Любенка. Я ще у грудні 2009-го року написав листа Глухову, міському голові. Прийшла відповідь: ваша вулиця стоїть у плані капітальних ремонтів, у 2010 році її відремонтують. Дивлюсь, а 2010й рік вже й закінчується, а вулицю як не ремонтували, так і не ремонтують. А тут якраз вибори. Думаю: треба хоча б під вибори змусити їх щось для людей зробити. Запитав Сашу Уріна, куди мені листа передати, до кого звернутися, щоб щось зробили. А він каже: давай листа мені, я сам Глухову віднесу. Ну ось, Глухов дав команду Любенку – це начальник УЖКГ – , той дав команду Киреєву (начальник ШРБУ), той прислав прораба, грейдер, щебінь завезли, трохи підремонтували, але калюжа не зникла, вона перетекла до інших будинків... Був час, ми самі – ті, хто машину має – збирали по 20-25 гривень на ремонт дороги, робили підсипку... А Уріна я давно знаю, ми в молоді роки жили поруч – він на Ватутіна, а я на Гвардійській, і зараз спільних знайомих маємо... Та ви краще підіть до Івана Васильовича, він все точно знає, він більше листів писав.
Іван Васильович розповідає, кому він писав, що йому обіцяли, і що зробили. А також – що не зробили. Лист «щастя» від нардепа Бабаєва
Довідка «Політичного Телеграфа»: за інформацією, розміщеною на офіційному сайті Кременчуцької міської ради, дільниці вулиці Радянської Армії від будинків №28/11 до №108 та від №27/1 до №81/1 закріплені за депутатом міської ради Березенським Ігорем Антоновичем, членом фракції БЮТ. Прийом: останній вівторок кожного місяця з 18.00 Місце прийому: акціонерно-комерційний «Промислово-фінансовий» банк, квартал 278, буд. 22-б. Телефон: 79-85-22. Ну що, панове, ви згодні, що це справжня детективна історія? Любенко, Киреєв, Глухов та Урін (і прораб, звісно ж) підсипали дорогу. Водночас нардеп Бабаєв надіслав лист, де повідомив, що узяв питання під особистий контроль. Правда, весело уявляти, як він узяв під особистий контроль Любенка, Киреєва, Глухова, Уріна та прораба? Особливо Глухова – свого головного суперника на виборах. Залишається тільки з’ясувати, хто завезе на вулицю ще п’ять КамАЗів щебеню? Ті, що вже привезли два? Чи той, що узяв питання під особистий контроль? В усякому випадку, у пана Бабаєва, який все узяв під особистий контроль, залишається ще шикарна можливість освітити вулицю Радянської Армії – тут ще, пардон, не «порилися» ані Любенко, ані Киреєв, ані Глухов, ані Урін. А прораб взагалі відпочиває. До речі, і депутат Березенський може вийти з глибокої тіні і вкрутити одну-дві лампочки для своїх виборців – вийде недорого і ефектно. Лариса АРТЕМЕНКО
вони йдуть до влади Кандидат на посаду міського голови Андрій Безкоровайний («Сильна Україна») – Як ми усі розуміємо, держава не здатна здійснювати ремонт ко ж н о ї в ул и ц і , ц е завдання міської влади. Саме через те, що влада не в змозі приділяти цій проблемі належну увагу, дороги у нашому місті мають такий незадовільний стан. Разом з тим відсутні пріоритетні принципи та перспективний план впорядкування цієї галузі. В разі приходу до влади додаткові кошти шукати не потрібно, наразі необхідно якісно розпорядитися наявними фондами. Зокрема, рух вантажного транспорту через Крюківський міст обмежений, але це обмеження здебільшого є декларативним, в результаті маємо постійну проблему – це не припустимо. Оскільки наша влада буде базуватися на принципах прозорості та відкритості, то питання ремонту доріг та асфальтування в приватному секторі будуть прийматися не кулуарно та в кабінетах, а із залученням представників громад. Тобто, якщо місто може заасфальтувати кілька кілометрів доріг, то саме громада матиме право пріоритетного голосу: де і скільки доріг буде прокладено. Стосовно ґрунтових доріг, то контроль та підтримування їх нормального стану це також завдання, яке можна вирішити при наявності бажання та відповідальності.
Кандидат на посаду міського голови Віктор Бугайчук (ВО «Свобода») та ВО «Свобода», лідер списку: кандидат Бугайчук – Ми вважаємо, що дороги у Кременчуці мають поганий стан тому, що при владі в місті перебувають малопрофесійні та не віддані інтересам кременчужан люди. Керівництвом міста до цього часу не створено Програми ремонту існуючих та будівництва нових доріг. Як дієво можна працювати без відповідного плану? Коштів в міському бюджеті достатньо для ремонту доріг, але зараз вони, на жаль, використовуються не ефективно. Отримавши довіру мешканців міста, ми за перший місяць своєї діяльності розробимо «Комплексну програму будівництва нових і реконструкції існуючих автошляхів, будівництва нових розв‘язок та доріг (вулиць безперешкодного руху, виділення окремих смуг для громадського транспорту на основних магістралях міста та велосипедних доріжок) на 2010-2014 роки» і з ранньої весни 2011 року почнемо її реалізовувати. Міські дороги Всеукраїнське об‘єднання «Свобода» пропонує будувати та ремонтувати за рахунок коштів міського Дорожнього фонду, інвестицій підприємств промисловості міста, прямих іноземних інвестицій. Комунальні підприємства Кременчука перестануть бути збитковими, як зараз, та нарешті почнуть заробляти кошти для потреб мешканців міста, в тому числі і для ремонту та будівництва міських доріг (включаючи будівництво та ремонт доріг в приватному секторі). Нормальний стан існуючих ґрунтових доріг у приватному секторі міста будуть підтримувати та контролювати депутати від ВО «Свобода» разом з представниками органів самоорганізації населення Кременчука.
Партія «Сильна Україна», лідер списку: кандидат Козенко – До 2007 року дороги в місті капітально не ремонтувалися. Принцип розподілу бюджетних коштів є неефективним. При протяжності доріг, як у Полтаві, Кременчук фінансується як районний центр. У Кременчуці залишається 50% дорожнього збору. Це становить приблизно 4,5 млн грн на рік. Цих коштів недостатньо для того, щоб підтримувати дороги в доброму стані і вчасно проводити ремонт. Треба віддати належне місцевій владі, що вона всетаки робила багато для підтримки доріг у задовільному стані. Для залучення додаткових грошових коштів необхідно: – активно лобіювати інтереси міста на обласному та державному рівні, залучаючи до цього питання депутатів облради та народних депутатів-кременчужан; – розробити чіткий механізм розподілу коштів, відпущених на ремонт доріг; – транзитний транспорт пропускати через відведені коридори; – дороги загального користування довжиною 16-20 км повинні ремонтуватися за рахунок держави; – ремонт мосту погоджувати з «Укрзалізницею» з формуванням загального бюджету, відновити пост ДАІ в районі моста; – залучати до ремонту доріг підприємства міста. Наприклад, в цьому році АТ «Укртатнафта» зробила частковий ремонт доріг на Молодіжному.
чому я не піду голосувати?!
«Я не знаю, що стрельне в голову цьому депутату, а я – одна з дитиною!» Цю розповідь «Політичний ТелеграфЪ» друкує, як виключення. За умовами проекту, автор розповіді на тему «Чому я не піду голосувати?» дає згоду на розміщення власної фотографії. У даному ж випадку молода мама, мешканка будинку №2 кварталу 297 (р-н Молодіжний), сама звернулась до газети, дала інтерв’ю, надала також інформацію про особу (власну), але відмовилась фотографуватись. Сказала просто: «Я боюсь. Я не знаю, що стрельне в голову цьому депутату, а я – одна з дитиною». Ми просто отетеріли – нічого собі, виборці бояться власних, своїми руками обраних, депутатів. Про це варто написати.
– Добрий день, я хочу розповісти вам, чому я не піду більше голосувати за жодного депутата! Я живу в кварталі 297, у будинку № 2. Моїй дитині п’ять років, а у нашому дворі навіть дитячого майданчика немає! Де моїй дитині гратися, скажіть, будь ласка? Та хіба лише моїй? У наших двох сусідніх під’їздах близько 15-ти молодих сімей живе, у кожній – маленькі діти. Ми щодня з мамами зустрічаємося в дворі, і говоримо про одне – де ж нашим дітям гратися? У смітті?! Від нашого будинку сміття вивозять раз на сто років! Влітку, у спеку, ми від цього смороду просто задихалися! І от зараз я читаю у вашій газеті, хто на якій вулиці депутат. Це дуже добре, що ви про це пишете. Я після ваших статей сама пошукала
Знайомтесь – це ваш невловимий депутат За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Кременчуцької міської ради, будинки №№ 2, 4, 5, 6, 7, 8 кварталу 297 закріплені за депутатом міської ради Джигілем Андрієм Івановичем, членом фракції БЮТ у міській раді. Прийом: третій понеділок місяця з 15.00 до 18.00. Місце прийому: приміщення РГСН мікрорайону №16, вул. Тельмана, 26. Телефон: 4-20-44; 76-80-39. «Політичний ТелеграфЪ» перевірив заяву мешканки будинку №2 про те, що за вказаними на сайті міськради телефонами додзвонитися до депутата неможливо. Ми теж туди телефонували – і не раз. Телефон 4-20-44 мовчить, а за номером 79-80-39 нам повідомили, що це телефон приймальні АТ «Укртатнафта», де пан Джигіль працював директором з реалізації авіапалива та забезпечення аеропортів. Більше пан Джигіль тут не працює, його нових контактів у приймальні немає. Здавалося б, проблема вичерпана. Чотири роки мешканці будинку №2 не бачили свого депутата Джигіля, а тепер він взагалі зник із Кременчука. Не повезло громадянам, не буде в
них дитячого майданчика, як не буде і депутата Джигіля – вирішили ми. І помилилися. Бо «зниклий» депутат Джигіль – заступник директора з комерційних питань ВАТ «Одеський припортовий завод» – знову балотується по 18-му виборчому округу Кременчука (виборчі дільниці №№ 53,54). І в межі його виборчого округу знову потрапляє будинок №2 кварталу 297. А також будинки №№ 4,5, 6,7, 8, 9 того ж кварталу. На вибори пан Джигіль іде 11 номером у списку партії ВО «Батьківщина». Як ви гадаєте, зараз, сидячи в Одесі на припортовому заводі, майбутній депутат Джигіль частіше відвідуватиме свій мікрорайон? Готувала Лариса АРТЕМЕНКО
Мешканка 297-го кварталу скаржилась на Знайомтесь, це – відсутність дитячих майданчиків – ваш дітям лишається депутат гратися у смітті. Депутатом, що опікувався цією частиною Молодіжного був Андрій Джигіль (був у фракції БЮТ). На цих виборах він також балотувався від «Батьківщини» у цьому ж окрузі, проте програв молодому кандидату Олександру Березянському від партії «Вітчизна». Щоправда, пан Джигіль засідатиме у міській раді – він потрапив туди за партійним списком.
До редакції «Політичного Телеграфа» надійшов лист від мешканки вулиці Сербіченка (Крюків) Єфросінії Макарівни. Вона розповіла про свою поїздку до Гомеля, до тамтешнього медичного центру, розташованого у сосновому лісі. З листа ми зрозуміли, що центр цей справив величезне враження на Єфросінію Макарівну – втім, як і сам Гомель. А від розповідей про Гомель наша респондентка перейшла до місцевих, кременчуцьких проблем. Ось що вона пише: «В Гомеле люди круглый год пользуются горячей водой. У нас, в Крюкове, уже пятый месяц нет горячей воды. Говорят, есть должники, они не платят за газ. Но ведь большая часть граждан исправно оплачивает коммунальные услуги. Почему из-за нерадивых должников
Через неправильно спроектовану зливову каналізацію під час більш-менш сильного дощу двори мешканців приватних садиб на вул. Радянської Армії затоплює – дощова вода з дороги заливає їх городи. Депутатом, що опікувався цим районом був Ігор Березенський (був у фракції БЮТ). На останніх виборах він балотувався від партії «Рідне місто» зовсім в іншому районі і пройшов. Проблеми ж мешканців вул. Радянської Армії, як ми зазначали перейшли до його однопартійця Юрія Гриценка.
должны страдать добросовестные люди? Почему этим вопросом не занимаются наш народный депутат и простые депутаты? Почему не интересуются жизнью простого народа, не проводят работу с неплательщиками? Мы своего депутата в глаза не видели. Они только перед выборами организовывают встречи, целуются с бабушками, хотят показать, какие они хорошие. Я думаю, за таких депутатов голосовать не стоит, от них никакой пользы народу нет. Они думают только о себе, о своем бизнесе и своих карманах». Редакція «Політичного Телеграфа» дуже співчуває Єфросінії Макарівні та всім мешканцям Крюкова, які дисципліновано платять за комунальні послуги, і все одно п’ять місяців не мають гарячої
води. Тому ми розмістили запитання Єфросінії Макарівни на шпальтах газети – можливо, так воно швидше дійде до народного депутата та депутатів міськради. Дійсно, панове депутати, чому б вам – замість того, щоб «целоваться с бабушками» – не допомогти тим самим бабусям із гарячою водою? Наприклад, нардеп Бабаєв уже вихваляється, що начебто «заставил власть включить тепло». Отже, залишилось лише включити ще й гарячу воду (незважаючи на 5-мільйонний борг крюків’ян). Вперед, панове. Явіть народу диво. На все про все у вас тиждень – до дня виборів, до 31 жовтня. З досвіду знаємо, що після дня виборів Єфросінії Макарівні та іншим мешканцям Крюкова дива вже не дочекатися.
За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Кременчуцької міської ради, частина вулиці Сербіченка від будинку №1-а до №9, та від №11 до №26 закріплена за депутатом міськради Литвиненком Володимиром Івановичем, членом фракції СПУ Кременчуцької міської ради. Прийом: 2 понеділок кожного місяця з 16.00 до 18.00 Місце прийому: опорний пункт, вул. Приходька, 91. Телефон: 5-32-15; 6-21-38.
Готувала Лариса АРТЕМЕНКО
Кандидата Іваняна звинувачують уМешканці підкупі виборців на Раківці будинків №№ 6, 8 депутатів. За першими двома будинками була закріплена Таїсія Кареліна (була у фракції БЮТ). На останніх виборах вона йшла за списками Комуністичної партії України і зовсім в іншому районі. Не пройшла. Проблемами мешканців 10-го будинку опікувався Олександр Урін (був у фракції Нашої України). Він балотувався на своєму ж окрузі від партії «Фронт змін». Не пройшов. Тут переміг Юрій Гриценко з партії «Рідне місто» і саме він тепер буде опікуватися цим районом. Воловик не доклав їх до скарги в якості доказів. Сам Іванян дав письмові пояснення, що о 17.00 приїхав на зустріч з батьками разом із представником страхової компанії. – Я дізнався, що з 17.00 до 17.30 відбуватиметься зустріч батьків з представником страхової компанії, – йдеться в поясненні – Оскільки я небайдужий до здоров’я дітей, тому приїхав послухати ... Відношення до видачі полісів не маю. Виявилося, що Іванян хотів провести зустріч з виборцями з 17.00 до 19.00, але оскільки вже була запланована зустріч батьків зі страховиками, він переніс свій виступ на 17.30. До виборчкому також прийшло пояснення від СК «Оранта», в якому начальник відділу Гончарук говорить про те, що поліси (871 штука) були видані за рахунок рекламного бюджету компанії в ході акції. Воловик же стверджує, що сам бачив, як Іванян роздавав поліси класним керівникам і має відповідні фотографії. Виборчком прийняв рішення передати матеріали до правоохоронних органів, оскільки з’ясовувати, чи був підкуп виборців – це їхня справа, а не виборчої комісії.
В дільничних комісіях У Кременчуці з’явилась нова газета сидить найбільше У розпал виборчої Нам стало цікаво в Кременчуці – хто ж таким чином представників та«Батьківщини» 10 на проспекті кампанії, 50-річчя шукали своїх з’явилась нова газе- Жовтня намагається привата – «Кременчуцька бити людей на свій
Всі дільничні комісії – за поданнями партій та кандидатів – формував міський виборчком. Згідно із даними міськвиборчкому, більшість голів дільничних виборчих комісій в Кременчуці у «Батьківщини», Глухова, Народної партії та Партії регіонів (близько 65 з 95)*. За кількістю секретарів лідирує Партія регіонів (близько 20 з 95), за кількістю заступників голів – «Батьківщина» (близько 28 з 95). Серед простих членів дільничних виборчих комісій значна перевага у «Батьківщини» і Олега Бабаєва – близько 200 та 85 представників відповідно. Більше 70 і до 80 представників у «Сильної України», «Рідного міста», «Нашої України», «Нової сили», Української соціал-демократичної партії та комуністів. * – Слово «близько» використовується тому, що у дільничних виборчих комісіях відбуваються зміни і називати точну кількість представників партій було б некоректно. Станіслав КОНСТАНТИНОВ
правда». В газеті відсутня інформацію про те, хто її видавець, де вона друкується, не вказаний склад редакції, друковані матеріали анонімні, жоден із них не підписаний. Зате автори видання зробили класний піар-хід, аби заплу тати вибор ців. Слово «правда» в назві газети набране тим самим шрифтом, яким 70 років друкувалася назва найвідомішої радянської газети «Правда». А радянська «Правда» у більшості дорослих кременчужан прямо і міцно пов’язана з комуністами. Тож більшість пенсіонерів, з якими спілкувався «Політичний ТелеграфЪ», переконані, що газету «Кременчуцька правда» видають комуністи. «Політичний ТелеграфЪ» запитав лідера кременчуцьких комуністів товариша Шапрана, чи вони насправді видають газету «Кременчуцька правда»? Товариш Шапран відповів: – Ні. Ми такої не випускаємо. Наша газета – «Набат». Іншої ми не випускаємо. Може хтось, таким чином, намагається привабити людей на свій бік.
бік? Втім, встановити достеменно це навряд чи можливо. Хоча певні висновки зробити можна. Перший номер газети присвячений максимально різкій критиці чинного мера Миколи Глухова та депутата міськради Сеня. Завершується номер опусом під назвою «Отдохнуть тебе надо, Николай Владимирович!» Другий номер газети також присвячений різкій критиці міського голови Миколи Глухова. Крім того, у виданні надрукований нищівний матеріал про кандидата на посаду міського голови Куліченка – нагадаємо, саме кандидат Куліченко подав до виборчої комісії дві скарги на кандидата Бабаєва. Поруч із матеріалом про Куліченка розміщений матеріал про підступних провокаторів, які заважали нардепу Бабаєву проводити зустрічі з кременчужанами. І про те, як обурений народ вигнав провокаторів. Отакий контент у газети. І всі друковані матеріали анонімні.
Мешканець проспекту Полтавського жалівся, що не зміг знайти свого депутата. Шукав він його, коли прорвало каналізаційну трубу і стоки шурували у найближче болото. Жоден з компетентних органів не відгукнувся на прохання чоловіка про допомогу, тому депутат був його останньою надією. Депутатом, якого шукав наш читач, виявився Олександр Маматов (був у фракції Партії регіонів). В останніх виборах до міськради він участі не брав. Тепер Великою Кохнівкою та Лашками буде опікуватися Микола Гвоздецький від партії «Єдиний центр». Кандидат Воловик скаржиться...
Станіслав КОНСТАНТИНОВ
Лариса АРТЕМЕНКО
анекдоти в тему Мешканки будинку №39 на вул. Щорса жалілися на старий та розвалений дитячий майданчик. Вони просили свого депутата хоча б перед виборами «розворушитися». Зверталися вони до Андрія Наливайка (був у фракції БЮТ). На цьогорічних виборах до міської ради він помічений не був. Тепер проблемами наших читачок, а також усіх мешканців району електростанції, буде займатися Віталій Величко з партії «Рідне місто».
Мешканці вулиці Салганної (на Другому Занасипі) жалілися на те, що через неправильно спроектовану зливову каналізацію їх двори затоплює під час більш-менш сильного дощу. Депутатом, який опікувався проблемами цих занасипчан була Людмила Мамон (з фракції БЮТ). У теперішніх виборах до міськради участі не брала. За результатами ж голосування вирішувати наболілі питання мешканців Другого і Третього Занасипів буде Олег Говорушко (від партії «Батьківщина»).
Партія «Фронт змін», лідер списку: кандидат Кравченко – Про поганий стан доріг в Кременчуці говорять не лише кременчужани. Над кременчуцькою владою з цього приводу глузують вже не лише в нашому місті. І було б так весело, як би не було так гірко від того, що гроші всіх кременчужан витрачає купка людей, які вгамовують своє его, а не працюють для міста, і, навіть, не питаючи у самих людей куди і як витрачати значні суми бюджетних грошей. Одним із пріоритетних завдань Кременчуцької міської організації Політичної партії «Фронт змін» є контроль за правильним розподілом бюджетних коштів. Якщо вірно розподілити, навіть незначний бюджет, можна вирішити багато корисних справ. Тим паче, ремонт міських доріг. За ті гроші, які вже протягом багатьох років сплачують водії до державного бюджету як «транспортний збір», то кременчуцькі дороги повинні вже давно бути з мармуру. Крім того, контроль за виконанням робіт повинні здійснювати профільні установи, УЖКГ та міський голова. Ремонтувати необхідно як центральні вулиці міста, так і дороги в приватному секторі.
нашого депутата на сайті міської ради. Знайшла, що наш депутат – Андрій Іванович Джигіль. Зателефонувала за вказаними номерами, а мені відповіли, що Джигіль у них більше не працює, він зараз працює на Одеському припортовому заводі, тому вони нам нічим не можуть допомогти. І як зв’язатися із нашим депутатом, не можуть сказати. Я справу так не облишила. Подивилась, що цей депутат Джигіль з БЮТу, і зателефонувала у громадську приймальню Бабаєва – попросила допомогти мені знайти контактні телефони нашого депутата, адже вони з Бабаєвим з однієї партії. Так знаєте, що мені там відповіли? «Дзвоніть московським піарщикам, нехай вони вам телефони шукають!» Я взагалі не зрозуміла, до чого тут московські піарщики? Мене цікавить, навіщо нам такий депутат, якого ми за чотири роки жодного разу не бачили у мікрорайоні? За чотири роки він нічого не зробив для мешканців нашого будинку. Навіщо ми його обирали? Навіщо мені знову за нього голосувати? Підкажіть, будь ласка, як нам все-таки попросити депутата зробити хоча б дитячий майданчик для наших дітей?
«Депутати лише цілуються з бабусями, і нічого більше не роблять...»
Кандидат у депутати по округу № 30 (Раківка) Ігор Воловик звинувачує кандидата в депутати по цьому ж округу Геннадія Іваняна у підкупі виборців. Про це йшлося на засіданні міського виборчкому 18 жовтня. Воловик стверджує, що 11 жовтня на зустрічі з батьками учнів школи № 22, Іванян разом з представником страхової компанії «Оранта» видавав страхові поліси від нещасних випадків з дітьми. Виборцям було сказано, що це відбувається завдяки Геннадію Іваняну. Як докази, скаржник надав два акти, підписані ним і двома виборцями. Він стверджує, що у нього є фотографії, на яких Іванян зображений під час видачі страхових полісів класним керівникам. Однак
11
четвер 14 жовтня 2010 року
Ми перейшли вулицю і зайшли до Івана Васильовича. До речі, його прізвище Надоша. Ось що він нам розповів: – І лист до редакції, і листи Глухову, і лист Бабаєву писав я. А з дорогою було так. Минулої суботи Урін організував підсипку дороги. Висипали тут десь два КамАЗи щебеню. Ми зраділи. Перед тим якраз сезон дощів був, так калюжа розлилася така, що люди хіба що не по парканах лазили. Та, як воно буває, від цих двох КамАЗів щебеню калюжа не зникла, а лише перетекла до сусідів. Люди рятуються тим, що городять автомобільні скати, щоб вода в будинки не текла. Я зателефонував Уріну, він сказав, що Любенко (начальник УЖКГ) ще Глухову не доповідав, тож можна доробити дорогу як слід. Я так думаю, тут ще п’ять КамАЗів потрібно, не менше. Ця калюжа тут вісім років стоїть і нічого їй не робиться. Я тут і Бабаєву (нардеп, кандидат на посаду міського голови) листа нещодавно написав, як вибори почалися. Якраз у суботу Урін дорогу зробив, а у понеділок, 4-го жовтня, мені лист від Бабаєва прийшов. Пише, що узяв питання під особистий контроль і направив розпорядження посадовим особам для виконання. Правда, яким особам направив – не вказує. Тут хіба одна калюжа? У нас ще проблема – освітлення немає. У мене онук восьмикласник, так я його виходжу зустрічати – боюся. 12 років тут живу, до всіх звертався, був у нас такий депутат Огородніков, і його просив допомогти. Та так він нічого і не зробив, зник десь. А от хто наш депутат зараз, я навіть не знаю...
четвер 21 жовтня 2010 року
Лариса АРТЕМЕНКО
Неодноразово читачі «Політичного Телеграфа» скаржилися на страшний дитячий майданчик, розташований біля старезних малосімейок №№ 33, 37 та 39 на вул. Першотравневій. Їх дітям зовсім ніде гратися – все вщент розвалене. Від свого депутата Євгена Холода (був у фракції БЮТ) люди, свого часу, дочекалися лише купи піску. Проте в них є чудова нагода отримати більше, адже пан Холод балотувався від партії «Батьківщина» на своєму ж окрузі і переміг! Тепер він опікуватиметься майже всім історичним центром Кременчука.
Проект «Політичний Телеграф» реалізується в рамках програми U-Media (США) «Посилення незалежних ЗМІ в Україні». Юридична експертиза – Л. Панкратова, медіа-юрист, віце-президент «Асоціації медіа-юристів» України
16 Голос виборця
2005
З'йомка: 24.09.2010р.
Відгадали, що це? Це – гойдалка, на якій мав би гойдатися мешканець будинку № 39 Тимоша та його друзі. На жаль, від гойдалки залишилась лише ця залізяка. Пісочниці теж немає, і піску в ній немає. І взагалі нічого, крім іржавих залізяк, щебеню та мокрого листя на «дитячому майданчику» біля будинку № 39 немає. От мешканці і просять депутатів зробити нормальний майданчик – хоча би перед виборами.
Знайомтесь, це – ваш депутат!
Станіслав КОНСТАНТИНОВ
«Секс в маленьком городе» Хоча найгучнішою та найагресивнішою була політична пропаганда кандидата Бабаєва та «Батьківщини», нам найбільше запам’яталася рекламна кампанія партії «Рідне місто». Ми вже знали, що, експлуатуючи тему сексу, можна успішно продавати майонез, телевізори, дезодоранти, тощо. Та ми вперше побачили як, використовуючи секс, можна розкрутити цілу партію. Дивіться і ви. * - редакція скорочує вислови, яку можуть бути витлумачені як передвиборча агітація
Готував Станіслав КОНСТАНТИНОВ
Фінальний анекдот В горсовете, наконец, придумали, как сделать, чтобы в Кременчуге все жили хорошо. Для этого тех, кто уже живет хоpошо, нужно pавномеpно pаспpеделить по всей теppитоpии города, а всех остальных – выгнать на фиг. *** Он был профессиональным политиком: сколько его ни поливали дерьмом, сколько его ни окунали в дерьмо, сколько его ни топили в дерьме – всё нипочем. Потому что он всплывал даже там... *** День выборов - это единственный день, когда мужчины и женщины пользуются одной кабинкой. *** – Hе слишком ли много мы на себя беpем? – стpого спpосил новый мэр у своей молодой команды. Пpистыженные соpатники пеpеглянулись и быстpенько убpали со стола лишнюю бутылку водки.