2005 четвер 28 жовтня 2010 року
ми майже впевнені, що розгорнувши сьогодні «Політичний ТелеграфЪ», ви кинетесь шукати інформацію про те, чи поновили кандидата Бабаєва, чи остаточно зняли з перегонів. Ми також впевнені, що у п‘ятницю ввечері ви знайдете кілька хвилин, аби включити телевізор і подивитися, що казатимуть один одному кандидати Глухов та Бабаєв під час дебатів. Такі ваші дії цілком передбачувані, бо вони – результат застосування передвиборчих політтехнологій. Є підстави вважати, що на виборах у Кременчуці щонайменше два кандидати користуються послугами політтехнологів. А політтехнологи отримують гонорари за вміння навіювати виборцям штучно створені ідеї, а потім переконувати цих виборців, що то їхні власні ідеї і думки. Тож, перш, ніж з’ясовувати, кого зняли або поновили, згадайте, що взагалі відбувається? Чому ви раптом вирішили, що ваше завдання – обрати кандидата Бабаєва чи кандидата Глухова? Взагалі-то, у місті відбуваються вибори до місцевих органів самоврядування. А не вибори двох вищезгаданих кандидатів. Ваша мета – обрати мера міста, міську раду (60 депутатів), депутатів до обласної ради та депутатів до районних рад. Цим громадянам ви делегуєте на цілих чотири роки право приймати рішення від вашого імені. Чотири роки якість вашого життя буде такою, якою її зроблять ваші обранці. За останні два тижні до редакції «Політичного Телеграфа» часто телефонують читачі зі стандартним запитанням: «Підкажіть, за кого голосувати – за Бабаєва чи за Глухова? Хто з них менше зло?» Ми б воліли відповісти одразу всім таким респондентам. Панове, якщо ви особисто впевнені, що один із вищезгаданих кандидатів забезпечить вам достойну якість життя, тоді це – ваш вибір. І ви маєте на нього повне право. Та коли ви телефонуєте до редакції і запитуєте, «хто менше зло», це – вже не ваш вибір. Це вибір, нав’язаний вам технологами. Бо, на наше глибоке переконання, людина завжди має право обирати для себе добро. Обираючи зло – хоч менше, хоч найменше – вона руйнує себе. Бо ніхто добровільно не обирає для себе зла. Так чинять під чужим примусом. Поки ви не почнете робити власний вибір (і брати за нього відповідальність), ви завжди почуватиметесь «нещасним народом», «обдуреними людьми», «бідними овечками» тощо. Робіть свій вибір, панове. Бо вже час. Редактор проекту «Політичний ТелеграфЪ» Лариса АРТЕМЕНКО
«Покращення життя вже сьогодні» – стверджує Партія регіонів
«Жить стало лучше, жить стало веселей» – стверджував товариш Сталін
580 мільйонів за лавочку! За мізерну послугу виборці відкривають шлях кандидатам до міського бюджету Схоже, депутати Кременчуцької міськради, обрані у 2006-му році за партійними списками, все-таки зрозуміли, як «страшно далеки они от народа». За чотири роки каденції більшість із них кременчужани і в очі не бачили – судячи з листів до редакції. І ось, за три тижні до виборів, депутати-кандидати кинулись улеслювати народ. Вони терміново розвозять по дворах дитячі майданчики, пісок, гойдалки, лавочки, пиляють сухі дерева і фарбують геть усе – причому один перед одним наввипередки. Ми навіть збиралися зробити веселий матеріал з портретами на тему: «Найкращі депутати-муляри!» Та юристи ідею не підтримали. Бо потрібна паритетність. Якщо ми відзначаємо тих, хто фарбував лавочки, маємо відзначити і тих, хто возив пісок. І тих, хто позував з лопатами в руках, і взагалі всіх-всіх-всіх, хто позував. От ми і подумали – а навіщо? Замість цього ми підготували коротеньку довідку «Веселі картинки». Ми розуміємо, що ви, шановні читачі, страшенно зайняті власними проблемами, і вибори для вас, цілком можливо, «питання №10». Можливо, вам дуже хочеться скоріше «поставити галочку», щоб весь цей галас скінчився, а ви з полегшенням повернулися до звичних справ. Зважаючи на це, ми коротко підсумуємо, що зробили для вас кандидати, і що 31 жовтня зробите для них ви.
Це кандидати зробили для виборців: Ось старе дерево. Воно простояло сім років. Перед виборами його спиляли. Ось гойдалка для дітей. Чотири роки її тут не було. Перед виборами поставили. Ось поламана лавочка. Перед виборами її пофарбували у фіолетовий колір. Ось нова лавочка. Чотири роки її тут не було. Перед виборами поставили.
Це виборці роблять для кандидатів: Це – міський бюджет. Цього року він становив 580 мільйонів 922 тис. гривень. За пофарбовану лавочку та спиляне дерево виборці допустять кандидатів до розподілу цих коштів. Бо ділити бюджет – функція міської ради. І як би депутати міської ради не ділили цей бюджет згодом, виборець жодним чином на їхні дії вплинути не зможе. Згадайте кременчуцькі мітинги щодо високих комунальних тарифів – де їхній результат? То, можливо, варто більш виважено допускати фігурантів до влади?
Фото з архіву «Телеграфа»
Шановні читачі,
31 жовтня
ти маєш обрати ту якість життя, яка влаштує тебе. А не товариша Сталіна!
Це – кременчуцька земля. За спиляне дерево та купку піску виборці допустять кандидатів до розподілу кременчуцьких земель. Вплинути на розподіл виборець вже не зможе. Теоретично (за законом) земля належить територіальній громаді. Практично ж її ділять та передають в оренду (найчастіше – собі, коханим) депутати міської ради – від імені народу. Мали б продавати через аукціон і заробляти гроші для міста, та не заробляють. Передана в оренду під будівництво земля теж назад не повертається – згодом вона просто приватизується. І громада втрачає її назавжди. Нові землі в Кременчуці не з’являться, ми – не Японія. Між тим, земля була серйозним джерелом наповнення бюджету розвитку Кременчука. Як наповнюватимемо його далі – незрозуміло. Можливо, варто все-таки більш виважено допускати фігурантів до влади? Цю коротеньку довідку в малюнках ми підготували, щоб нагадати – 31 жовтня ви не просто ставитимете «галочку» в бюлетені. Зробивши свій вибір, ви передасте кандидатам право приймати фінансові рішення від вашого імені. Далі якість вашого життя в цьому місті визначатимуть вони. До такого вибору варто поставитись уважно. Лариса АРТЕМЕНКО
Проект «Політичний Телеграф» реалізується в рамках програми U-Media (США) «Посилення незалежних ЗМІ в Україні». Юридична експертиза – Л. Панкратова, медіа-юрист, віцепрезидент «Асоціації медіа-юристів» України
2005
14 Політінформація четвер 28 жовтня 2010 року
«Бажаю всім більше щастя і менше злості!» У попередньому номері «Політичного Телеграфа» ми розмістили фотографію учасниць бурхливого мітингу, який пройшов під стінами міськвиконкому. Одна з учасниць, Валентина Костянтинівна, прийшла до редакції. Ось що вона розповіла: Валентина Костянтинівна
Депутатські листівки на будинках, стовпах, парканах і навіть політреклама на бігбордах та сітілайтах – незаконно розміщена. Це з’ясувалося під час засідання кременчуцької виборчої комісії, коли позивач по одній із скарг запитав, чи можна ліпити політичну агітацію на маршрутках. Адже закон «Про вибори…» (частина 9 статті 52) зобов’язує розміщувати її тільки у встановлених місцях. На це члени комісії не дали чіткої відповіді. Було припущено, що, виходячи з аналізу даної норми закону, практично вся друкована політагітація в Кременчуці розміщена незаконно... А «встановлені місця» – це такі металеві «двоногі» щити на зупинках міського транспорту.
Суд скасував рішення про зняття Бабаєва з перегонів Полтавський окружний адміністративний суд розглянув позов Олега Бабаєва до кременчуцької міської виборчої комісії і скасував її рішення про скасування реєстрації Бабаєва кандидатом у мери. Про це повідомив член виборчкому юрист Євген Дряхлов. За його словами, полтавський суд скасував обидва попередження, які виборчком виніс Бабаєву. Комісія подала апеляційну скаргу до апеляційного суду в Харкові. Колегія суддів має розглянути її 27 жовтня. (Інформація станом на 26 жовтня 2010 року).
Кого Кременчук зашле в Полтаву і навіщо Мешканці Кременчука, окрім мера, депутатів міської та районних рад, обиратимуть депутатів і в Полтавську обласну раду. Від кожного району міста – пройде лише один кандидат. Саме ці люди мають лобіювати інтереси кременчужан на рівні Полтавщини – «вибивати» гроші з обласного
тварин. Якщо побачу кошеня бездомне, цуценя, – завжди підгодую, ніколи не омину. Вдома у мене свій кіт є, ми всі його дуже любимо. У мене дві дуже хороші дочки, є онук – його забирають до війська, ми всі за ним сумуватимемо. Я дуже люблю всіх своїх дітей та онуків. І тому я хочу, щоб у всіх людей було добро. Бажаю всім більше щастя і менше злості!
бюджету, дивитися, щоб наше місто фігурувало у різноманітних програмах, під які виділяються гроші. Серед найвідоміших кандидатів у Автозаводському районі: чинний віце-мер з гуманітарних питань Василь Хоменко (від соціалістів), начальник відділу екологічної безпеки міськвиконкому Геннадій
Демьохін (від «Єдиного Центру»), керівник заводу техвуглецю Вячеслав Яворський (від Партії регіонів). У Крюківському районі балотуються ж такі «зірки»: керівник місцевої філії «Укртелекому» Юрій Дряпіка (від «Нашої України»), керівник «Кредмашу» Микола Данилейко (від Партії регіонів).
Фото Дмитра БАБЦЯ
Практично вся політична реклама в Кременчуці розміщена незаконно
– Я прийшла на мітинг від чистого серця, щоб підтримати свого кандидата, якого, я вважаю, карають несправедливо. Можливо, я трохи погарячкувала на тому мітингу, там всі кричали. Коли люди вкупі, вони іноді поводяться не дуже чемно. Та я хочу сказати, що я – звичайна людина, не зла, я люблю своїх дітей і онуків, люблю людей, люблю беззахисних
фотофакт
Нардеп Бабаєв так і не відповів кременчужанам на запитання про ПК «КрАЗ»
Кандидатські війни на Ревівці
Як проголосувати вдома? Якщо виборець не може проголосувати на своїй дільниці з поважної причини (хвороба, інвалідність чи інше), то він може віддати свій голос удома. За словами секретаря міської виборчої комісії Миколи Ковгана Закон «Про вибори…» передбачив таку можливість. Для цього потрібно направити письмову заяву до голови своєї виборчої комісії – у довільній формі та вказати місце свого перебування. Ніяких довідок додавати не треба. Передати заяву можна через сусідів чи знайомих. Але головне це зробити не пізніше 12.00 30 жовтня. У дільничній комісії заяву зареєструють і у день виборів до виборця прийдуть троє членів комісії зі скринькою для голосування.
Кандидат Алексєєв
Кандидату в мери Вадиму Петренку винесли перше попередження Кандидат Леонід Куліченко подав до міськвиборчкому скаргу на кандидата в мери Вадима Петренка. Політична реклама на автомобілях підприємства «Ізумруд» (яке очолює Петренко) виявилася оплаченою не з фонду кандидата в мери, а з фонду партії «Рідне місто». До того ж, з‘ясувалося, що реклама не була погоджена з міським виборчкомом, як вимагає закон. У результаті Вадиму Петренку було винесено попередження.
Протягом місяця до редакції «Політичного Телеграфа» надійшло два листа від мешканців нагірної частини міста, які живуть поруч із ПК «КрАЗ». Кременчужани просили через газету запитати нардепа Бабаєва, «чому немає належного догляду за будівлею палацу культури, а її руйнація прикривається рекламними стендами»? Також їх цікавило, які художні колективи збереглися у палаці культури на сьогоднішній день? Редакція переслала обидва листа до приймальні пана нардепа. Станом на 27 жовтня, редакція не отримала відповіді на жоден з листів.
Клоуни штурмували виборчу комісію!
Фото з Інтернету
Кандидат Терещенко
Кандидат в депутати міськради Геннадій Алексєєв поскаржився у виборчком на кандидата в депутати Дениса Терещенка (обидва балотуються на третьому окрузі – Ревівка). Алексєєв повідомив, що його конкурент розмістив плакати політичної агітації (один із них зі словами «Не валяй дурака – голосуй за земляка») в автобусах на маршруті №1. Оскільки тираж, зазначений на кожному плакаті значився – «1 примірник», то Алексєєв логічно припустив, що його конкурент не подавав ще один екземпляр у виборчком на погодження, як того вимагає закон. У зв’язку з цим, він просив винести Терещенку попередження. Члени комісії розглянули скаргу 26 жовтня. Пан Терещенко надав у виборчком документи, які підтверджували те, що він дотримався усіх норм закону. Тому члени комісії більшістю голосів відмовили в задоволенні скарги Алексєєва.
22 жовтня представники однієї з партій переодяглися у костюми клоунів і вирішили прийти у такому вигляді на засідання міськвиборчкому. Їх не пустили до зали суворі члени комісії та працівники міліції. Перед дверима навіть виникла невелика «потасовка» – Андрій Погрібний штовхнув секретаря комісії Миколу Ковгана. Вхід до зали, врешті решт, «відстояли». Двері замкнули, клоуни пішли. Комісія продовжила свою роботу. Голова виборчкому Світлана Усенко заявила, що це була чергова спроба зриву їх роботи. Сторінку готувв Станіслав КОНСТАНТИНОВ
2005
Міський голова-2010 15 четвер 28 жовтня 2010 року
Знайомтесь, мери! вони вже при владі
Перед вами відповіді усіх кандидатів на посаду міського голови Кременчука. Український народ (як більшість пострадянських народів) звик до «единоначалия». Тому мер традиційно вважається найголовнішою фігурою виборчого процесу. Насправді, він не настільки всесильний, закон чітко форматує його права та обов’язки. Один із найперших обов’язків мера – організувати в межах своїх повноважень роботу відповідної ради та її виконавчого комітету (ст.42, п.4 (2), Закону про органи місцевого самоврядування). Саме від мера залежить, чи працюватимуть гілки місцевої влади злагоджено та ефективно, чи весь час «гризтимуться» між собою.
Кандидатам, які вже перебувають при владі, «Політичний ТелеграфЪ» поставив питання щодо результативності їхньої попередньої діяльності.
Запитання кандидату на посаду міського голови пану Глухову – У передвиборчій програмі 2006го року ви обіцяли досягти того, щоб Міністерство фінансів України ввело корегуючий коефіцієнт (з урахуванням рівня екологічного забруднення міста) для розрахунку фінансових потреб медичної галузі Кременчука. Це дозволило б більше фінансувати галузь. Чому цей пункт програми не виконано ? – Це питання повинно вирішуватися на державному рівні. Тому ми неодноразово обговорювали його на засіданнях Асоціації міст України і піднімали перед керівниками держави, спільними зусиллями пропонували Міністерству фінансів ввести корегуючий коефіцієнт. На жаль, цього зроблено не було тому, що коли при владі був уряд Тимошенко, фінансування міських бюджетів взагалі було обмежене. – У передвиборчій програмі 2006-го року ви обіцяли забезпечити мешканців міста якісною питною водою в достатній кількості. Чому цей пункт програми не виконано? – Я з цим не згоден. Місто Кременчук сьогодні забезпечене питною водою, яка відповідає вимогам Державного стандарту України. Незважаючи на значне погіршення якості води в Дніпрі, який є єдиним джерелом водозабезпечення міста, навіть у
найспекотніший літній період 2010 року водоканалу вдалося впоралися з очисткою води. Ми не зупиняли її подачу на місто, як це було раніше, а санстанція, яка контролювала якість питної води у мережах міста, жодного разу не сказала, що вода не відповідає українським стандартам. – У передвиборчій програмі 2006-го року ви обіцяли забезпечити належним житлом мешканців ветхих та непридатних для життя будинків, а також забезпечити реконструкцію будинків для малих сімей. Чому цей пункт програми не виконано? – З цим я також не можу погодитися. Програма реконструкції гуртожитків діяла до того моменту, поки в Україні не був прийнятий закон про можливість приватизації гуртожитків та будинків для малих сімей. Сьогодні ж міська рада прийняла рішення про надання дозволів на приватизацію, наразі проводиться інвентаризація будинків, з’ясовується інформація чи дійсно у гуртожитках і малосімейках проживають сім`ї, які мають на це право відповідно до дозвільних документів. Після цього побудинково надаються дозволи на приватизацію. Сьогодні із 30 будинків 12 отримали такі дозволи. Що стосується відселення мешканців із ветхих будинків, то протягом останніх років, поки велося інтенсивне будівництво і не було фінансової кризи в Кременчуці зносилися ветхі будинки, а сім’ї, які в них проживали, отримували житло. Але хочу зазначити, що це програма не одного року, а довготривала.
Запитання кандидату на посаду міського голови пану Бабаєву – Як народний депутат України, у 2009-му році ви обіцяли домогтися від уряду Тимошенко виділення 500 тисяч гривень на реалізацію програми «Питна вода» в Кременчуці. Чому ця обіцянка не виконана? – Як народний депутат України, у 2009-му році ви обіцяли домогтися від уряду Тимошенко виділення 5-ти мільйонів гривень на будівництво стадіону у Міському саду в Кременчуці. Чому ця обіцянка не виконана? – Чому за 4 роки депутатської каденції у Верховній Раді ви, як народний депутат України, підготували та подали лише один депутатський запит стосовно проблем кременчуцької громади? P.S. Зважаючи на невизначену ситуацію з судовими рішеннями щодо поновлення реєстрації кандидата Бабаєва, «Політичний ТелеграфЪ» надіслав йому запитання в рамках проекту «Знайомтесь, мери». Пан Бабаєв не знайшов доцільним відповісти на подані запитання. Також він ухилився від відповідей на запитання, які надсилалися йому в межах проекту «Є проблема. Як її вирішити?»
вони йдуть до влади Кандидатам «нової хвилі», які лише йдуть до влади. «Політичний ТелеграфЪ» поставив п’ять однакових для всіх запитань:
1) Ви балотуєтесь за дорученням партії чи за власним бажанням? 2) Назвіть членів своєї команди (ПІБ), яких ви призначите на посади першого віце-мера, віце-мера з питань ЖКГ, віце-мера з гуманітарних питань. 3) Із вирішення якої кременчуцької проблеми Ви почнете свою діяльність, як міський голова. 4) Де візьмете кошти на вирішення цієї проблеми (назвіть джерела фінансування). 5) Хто допомагатиме Вам у вирішенні проблем громади на рівні області (ПІБ, посада) та на рівні держави (прізвище, ім‘я, по-батькові, посада).
Кандидат Бугайчук
Кандидат Безкоровайний 1) Рішення балотуватися було прийняте після моїх особистих консультацій з С. Тігіпком, міським активом партії та лише впевнившись у тому, що здатен змінити стан речей у нашому місті та принести людям користь. 2) Призначення на відповідні посади будуть відбуватися лише після конкурсного відбору та лише на основі професійних критеріїв без урахування партійної приналежності.
3) Один з перших кроків, що планується здійснити – це проведення загальноміського аудиту та створення перспективного плану розвитку міста на основі консультацій із залученням фахівців з різних сфер. 4) Першочерговим завданням вважаю раціональне використання наявних коштів, а не пошук додаткових джерел. 5) Вирішення проблем громади на рівні області буде відбуватися у тісній співпраці з депутатами Полтавської обласної ради від Кременчука, губернатором Полтавської області О. Удовіченком, а на рівні держави – всебічна підтримка буде забезпечена віце-прем‘єром С. Тігіпком.
1) На вибори йду за власним бажанням. 2) На кожну посаду заступників міського голови маю мінімум по три гідних фахівця. Кандидатури узгоджуються. 3) Роботу почну з викорінення корупції у владі. Потрібен також обґрунтований, відкритий розподіл бюджетних коштів. 4) Кошти на вирішення проблеми корупції не потрібні. 5) Сподіваюсь на допомогу губернатора області О. В. Удовіченка та Президента України В. Ф. Януковича.
1) Я йду в мери за власним бажанням та за підтримки Кременчуцької міської організації Партії Зелених України. 2) Вважаю морально правильним озвучити призначення на посади в міськвиконкомі лише після обрання мене міським головою. 3) Свою діяльність розпочну з питання УЖКГ, якості води, розвитку соціальноекономічної сфери міста, захисту навколишнього середовища. 4) Джерело фінансування: фінансування з бюджету різних рівнів; фінансування регіональних, всеукраїнських програм; залучення коштів приватних структур, що забруднюють своїми відходами р. Дніпро; залучення грантів та пільгових кредитів; у вирішенні проблем міста буду спиратися на губернатора області та центральні органи влади.
– З відомих причин, зараз прізвища команди не називаються. Запевняю, що ці люди – професіонали своєї справи, з багаторічним досвідом роботи у відповідних сферах і, головне, з високим морально-етичним рівнем свідомості. – Викликає щире здивування постановка редакцією питання щодо допомоги кандидату у вирішенні проблем на рівні області та держави. Україна – це демократична держава, і всі держслужбовці повинні працювати в правовому полі і у відповідності до Конституції України.
Кандидат Кузьмін
Кандидат Бортник
Кандидат Куліченко
– В разі перемоги у передвиборчих перегонах, першим кроком на посаді міського голови буде проведення відкритої пресконференції з представниками всіх кременчуцьких ЗМІ, на якій буде оприлюднено прізвища членів команди та на яких посадах вони будуть працювати, список міських першочергових справ, джерела фінансування проблем, та спадщину, яку залишила кременчужанам попередня влада.
1) Балотуюсь за власним бажанням та дорученням міської організації «Нова політика». 2) На посаді першого заступника міського голови, бачу – Галеніщенка Юрія Олександровича; на посаді заступника з питань УЖКГ – Полтавця Сергія Андрійовича; на посаді заступника з гуманітарних питань – Черниша Павла Васильовича.
Кандидат Петренко 1) Я йду в мери за власним бажанням, яке було підкріплене дорученням партії «Рідне місто». 2) Це будуть фахівці своєї справи з команди «Рідного міста». 3) Перевірка підготовки житлового фонду та комунальних підприємств до роботи в зимовий період, щоб не повторилася минулорічна ситуація. 4) У міському бюджеті, а також звернуся за допомогою до керівників великих підприємств міста. 5) Голова облдержадміністрації Олександр Васильович Удовіченко та Прем‘єр-міністр України Микола Янович Азаров.
3) Серед першочергових проблем назву такі: аудит землі та комунальної власності і розумна розстановка кадрів в міській владі, комунальних підприємствах міста. 4) Стосовно джерел фінансування: існують протоколи домовленостей з інвестиційними компаніями. 5) Щодо допомоги у вирішенні проблем громади на рівні області: Слєпцов Володимир Анатолійович – Голова обласної організації громадського руху «Нова Україна». На рівні держави: Семиноженко Володимир Петрович – Голова Громадського руху «Нова Україна».
Кандидат Шолудько
На жаль, ми не отримали відповідей від кандидата Шолудька. Зате у день, коли верстався номер, ми мали щастя побачити пана кандидата, коли він з вітерцем і червоно-чорним прапором проїжджав повз редакцію на стильному антикварному авто. Проїжджаючи повз нас, кандидат Шолудько мав задумливий вираз обличчя і елегантно пускав ароматні кільця тютюнового диму. Нам сподобалось.
Готували Станіслав КОНСТАНТИНОВ, Лариса АРТЕМЕНКО
2005
16 Міська рада-2010 четвер 28 жовтня 2010 року
WHO is WHO? вони вже при владі
Перед вами – перші п’ятірки партійних списків. Ці політичні сили сунуть до Кременчуцької міської ради. Туди має пройти 60 депутатів. Вони сидітимуть в раді цілих чотири роки. І саме вони визначатимуть наш з вами рівень життя у цьому місті. Бо річний міський бюджет ділить міська рада. Розбазарює, пардон, передає в оренду міські землі рада. Вирішує, скільки коштів виділити УЖКГ на капітальні ремонти дахів житлових будинків, а скільки – на будівництво стадіону – теж рада. І скільки грошей знайдуть на дотування шкільного харчування – це теж залежить від міськради. Нарешті, ті кляті комунальні тарифи, які нині так жваво лають депутати-кандидати, затверджують вони самі – депутати Кременчуцької міської ради. Зважаючи на все це, ми сподіваємось, що ви зробите над собою страшенне зусилля, і почитаєте, за кого ви збираєтесь голосувати.
Партія регіонів, перша п’ятірка кандидатів до Кременчуцької міської ради:
Партія ВО «Батьківщина», перша п’ятірка кандидатів до Кременчуцької міської ради:
1.Черниш Микола Костянтинович, 1948 р. н., генеральний директор ТОВ «Виробниче об’єднання «Кременчуцький автоскладальний завод». Послідовний регіонал, на вибори 2006-го року йшов до міської ради за списками Партії регіонів. Відвідувачі парку Миру вдячні йому за побудований у парку спортивний майданчик. Мешканці вулиці Салганної, навпаки, дуже невдячні пану Чернишу за те, що не виконав обіцянку перепланувати та відремонтувати їхню вулицю, будинки на якій роками заливає брудна дощова вода. 2. Федько Ірина Семенівна, 1947 р. н., головний лікар Кременчуцького шкірно-венерологічного диспансеру. Регіонал більш-менш послідовний – на вибори 2006-го року йшла за списками Партії регіонів, хоча й отримала пропозиції від інших партій. Кременчужанам відома, як висококласний лікар. Її депутатська діяльність широкого розголосу не набула. Попередні каденції пані Федько відпрацювала депутатом Крюківської районної ради. У фінансових та земельних скандалах не помічена. 3. Леготкін Геннадій Іванович, 1946 р. н. Голова наглядової ради ВАТ «Кременчуцький колісний завод». Партію поміняв. На вибори 2006-го року йшов «першим номером» у списку Соціалістичної партії. Пан Леготкін – депутат міськради чотирьох скликань. Благоустрій на території, яка закріплена за ним, як за депутатом міськради, здійснює регулярно. За останню каденцію виступав нечасто, у серйозних сутичках в міській раді участі не брав. 4. Медведовський Валерій Володимирович, 1957 р. н., генеральний директор комунального підприємства «Кременчукводоканал». Послідовний регіонал, на вибори 2006-го року йшов за списками Регіонів. За останню каденцію запам’ятався гучним скандалом 2007-го року, пов’язаним із низькою якістю кременчуцької води. Пан Медведовський – аби довести, що кременчуцьку воду можна пити і залишитись живим – прямо перед журналістами мужньо випив стакан водопровідної води. І нічого, знову балотується до міської ради – хоча якість води не стала ліпшою. Зате пан Медведовський на території міськводоканалу поставив зворушливий пам’ятник сантехніку. 5. Кушнір Ігор Миколайович, 1971 р. н., нині – заступник міністра оборони України. Партію поміняв. На вибори 2006-го року йшов «четвертим номером» у списку Соціалістичної партії, як директор ТОВ «МІС». До речі, фірма «МІС» – один із співзасновників фірми «Житлоінвест». А фірма «Житлоінвест» за останню каденцію депутата Кушніра отримала в оренду (під будівництво) кілька найліпших ділянок у центрі Кременчука – напроти готелю «Кремінь», на бульварі Пушкіна, тощо.
1.Бабаєв Олег Мейданович, 1965 р. н., народний депутат України. На виборах 2006-го року балотувався до Кременчуцької міської ради за списком БЮТ. Під час роботи депутатом міськради активно виступав за передачу в оренду земельних ділянок під будівництво «Макдоналдсу» та супермаркету «БІЛЛА» (у Ювілейному парку). Земельні ділянки таки передали в оренду – замість того, щоб продати через аукціон і заробити кошти для міста. У 2007-му пан Бабаєв став народним депутатом. За чотири роки каденції у Верховній Раді нардеп Бабаєв підготував та подав лише 1 (один) депутатський запит щодо проблем кременчуцької громади. 2.Погрібний Андрій Михайлович, 1971 р. н. На виборах 2006-го року йшов 12-м у списках ВО «Батьківщина», як директор ТОВ «Голландські троянди». За чотири роки зробив практично карколомну кар’єру – з 12-го у списках «Батьківщини» став 2-м. Активна публічна діяльність пана Погрібного почалася у 2008-му році. У 2008-му він активно виступав проти директора КП «Спецкомбінат ритуальних послуг» пана Дедюріна. До речі, обгрунтовано виступав – через невмотивовано високі ціни на ритуальні послуги, які «з подачі» Дедюріна запровадили для кременчужан. У 2009-му пан Погрібний виступав проти головного редактора газети «Вісник Кременчука». У 2010-му депутат Погрібний виступає проти чинного мера пана Глухова. 3.Долецька Катерина Костянтинівна, 1985 р. н. Партію поміняла. На виборах 2006-го року йшла 13-м номером у списках забутої нині партії «Третя сила», як голова Молодіжного парламенту Кременчука. Молодіжний парламент очолює шість років поспіль. До того, у 2003-му, була головою учнівського самоврядування у гімназії №5. Згодом намагалася стати головою студентської ради Кременчуцького політехнічного університету. Спроба не вдалася. 4.Калашник Віктор Васильович, 1963 р. н., директор ТОВ «Торгово-розважальний центр». На вибори 2006-го року пан Калашник йшов 14-м номером у списках ВО «Батьківщина», як голова правління ЗАТ «Лікарня «Нафтохімік». У 2006-му його називали «людиною Матицина». Трохи раніше, у 2005-му, пан Калашник очолив громадське об’єднання «Рідне місто» – на той час воно вважалося структурою, теж підконтрольною пану Матицину. Згодом шляхи пана Калашника і «Рідного міста» розійшлися. 5.Пугач Петро Анатолійович, 1964 р. н., директор СП ТОВ «Християнська зоря». Партію поміняв. На вибори 2006-го року йшов 3-м номером у списках партії «Віче».
Що вони нам наобіцяли?
Феномен «Батьківщини», або ще трохи про екологію На думку «Політичного Те л е г р а ф а » , ф е н о м е н о м В О «Батьківщина» можна назвати 7-й номер у партійному списку – Головача Олександра Леонідовича. Нині він – помічник-консультант народного депутата Бабаєва. А на вибори 2006-го року пан Головач йшов 2-м номером у списку партії «Третя сила» – її створив інший народний депутат, пан Гаврилюк. Втім, феномен пана Головача не в тому, що він мандрує від одного народного депутата до другого. Феномен в іншому. У 2006-му році, у розпал виборчої кампанії, пан Головач був тим першим (і, наскільки нам відомо, єдиним) кременчужанином, який подав позов до суду з приводу порушення його прав на безпечне довкілля через будівництво металургійного комбінату «Ворскла-сталь». Більше того, пан Головач особисто обіцяв журналістам кидатися під бульдозери, щоб не допустити небезпечне для довкілля будівництво. Будьдозери врятувалися – пан Головач під них так і не кинувся. А тепер вже й не кидатиметься. Бо комбінат «Ворскла-сталь» будує фінансова група Костянтина Жеваго. А нардеп Бабаєв – помічником якого нині служить пан Головач – людина з команди Жеваго. Отакі екологічні перфоманси трапляються серед кременчуцьких політиків.
«Закляті однодумці» В лавах «Батьківщини» є ще один феномен – 12-й номер у списку, Валентин Стасюк. У 2007-му році захисник зелених насаджень пан Стасюк страшенно воював з депутатом Бабаєвим через будівництво супермаркету «БІЛЛА». Пан Бабаєв активно підтримував будівництво супермаркету. А пан Стасюк стверджував, що воно незаконне, що не можна будувати у Ювілейному парку супермаркети і вирубати через це бідні дерева. Дерева вирубали. Супермаркет побудували. А колишній захисник зелених насаджень пан Стасюк нині підтримує кандидата Бабаєва.
Фракція Партії регіонів та фракція БЮТ (ВО «Батьківщина») – дві найбільші фракції Кременчуцької міської ради. Фракція Регіонів – це 19 депутатів. Фракція БЮТ – 17. Усього депутатів в раді сидить 60. Інші фракції – соціалісти, комуністи, «Віче» – значно менші. Відповідно, і їхні голоси мають менше значення при вирішенні важливих питань. Тож, на нашу думку, саме фракції Регіонів та БЮТ забезпечили кременчужанам той рівень життя, який нині маємо. Це те, що вони реально зробили. А тепер давайте порівняємо, що вони обіцяли зробити на виборах 2006-го року, – пригадаємо їхні передвиборчі програми.
«Сприятимемо і підвищуватимемо» Партія регіонів • Підвищимо якість житловокомунального обслуговування мешканців, забезпечимо доступний кожному рівень оплати комунальних послуг. • Забезпечимо освітлення вулиць міста та під’їздів житлових будинків. • Забезпечимо кращу роботу міського транспорту. Збільшимо кількість тролейбусів на маршрутах. • Забезпечимо дійову пріоритетність охорони здоров’я материнства та дитинства. • Ініціюємо проведення в місті референдуму стосовно будівництва меткомбінату «Ворскла-сталь». Найсмішніший пункт програми: • Створимо в місті реальні програми по боротьбі з корупцією та злочинністю.
Оцінка «Політичного Телеграфа»: Власне, оцінку, панове, виставляйте регіоналам
самі. Ми навели лише кілька пунктів їхньої передвиборчої програми 2006-го року. На нашу думку, жоден із них не виконаний. Референдуму щодо меткомбінату «Ворскла-сталь» ніхто не проводив. Про меткомбінат взагалі забули на чотири роки. Пригадали зараз – бо будівництво веде відомий та багатий конкурент – БЮТівець Костянтин Жеваго. «Доступний» чи недоступний рівень оплати комунальних послуг – тут вже кожен вирішує, виходячи з власних можливостей. Про пріоритетність охорони здоров’я та материнства теж можна сперечатися – спроби закрити крюківське пологове відділення навряд чи можна сприймати, як турботу про «материнство та дитинство». Залишилось пояснити, чому найсмішнішим пунктом ми назвали «реальні програми по боротьбі з корупцією». Втім, можливо, ви й самі розумієте, що будь-яка «реальна» програма по боротьбі з корупцією в нашій країні – завжди скидається на анекдот. Старий і несмішний. Як сказав свого часу колишній офіцер СБУ пан Галата: «Закон про боротьбу з корупцією написаний, щоб захистити хабарників!»
«Примусимо і покінчимо!» БЮТ (ВО «Батьківщина») • БЮТ примусить міську раду дбати про місто та його мешканців, а не про власні кишені! • Кожен депутат від БЮТ буде відповідати за конкретний мікрорайон, а кожен міський чиновник буде персонально відповідати за конкретний будинок та двір. • БЮТ скасує безпідставно завищені здирницькі тарифи на комунальні послуги! • БЮТ покінчить із злиденними зарплатами медиків та забезпечить за рахунок держави медичну допомогу та ліки бідним людям. • Швидка допомога та лікарні будуть під персональною опікою депутатів від БЮТ. Найсмішніший пункт програми: БЮТ заборонить міській раді продавати комунальну власність та землю без аукціонів, скасує незаконні рішення про приватизацію, і за рахунок цих надходжень буде профінансована медицина та підвищені зарплати освітянам.
Оцінка «Політичного Телеграфа»: Круто, чи не так? Коли ми втомлюємось і нам сумно, ми читаємо в редакції вголос програму БЮТ. І регочемо. Сумною хвилиною мовчання відзначаємо лише абзац про медичну допомогу та ліки бідним людям. Про «Швидку допомогу» та лікарні під опікою депутатів БЮТ – теж не смішно. Хто відвідував кременчуцькі лікарні, той нас зрозуміє. Та найсмішнішим пунктом програми ми все-таки обрали заяву про земельні аукціони. Оце вже насправді смішно. Особливо, якщо пригадати, що більшість визначних депутатів-БЮТівців отримали земельні ділянки в центрі міста без будь-яких аукціонів. Підприємство депутата Калашника будувало Макдоналдс на міській землі, переданій в оренду під смішний відсоток. Фірма депутата Холода теж зводила «Бізнес-букет» на орендованій землі. Провідний БЮТівець нардеп Бабаєв відстоював будівництво супермаркету «БІЛЛА» теж на орендованій землі (і відстояв). Та ми взагалі не знаємо жодної ділянки у центрі міста, яку б продали через аукціон. P. S. Після аналізу попередніх програм, сподіваємось, ви розумієте, чому ми навіть не пропонуємо вам аналіз свіженьких проектів, прожектів та обіцянок. Веселіше буде дослідити їх через чотири роки. Лариса АРТЕМЕНКО
2005
Міська рада-2010 17 четвер 28 жовтня 2010 року
WHO is WHO? вони йдуть до влади
Перед вами – списки партійців «нової хвилі». Крім ветеранівкомуністів, усі вони йдуть до влади вперше. Досить часто виборці, втомлені «старими» обличчями, голосують просто «за нові обличчя». Не надто виважене рішення. Нові – не завжди значить «ефективні». Тож, перш, ніж обирати нові обличчя, хоч дізнайтесь, за кого збираєтесь голосувати. До речі, серед «нових» чимало «колишніх» – перебіжчиків з інших партій.
Комуністична партія України 1. Шапран Володимир Іванович, 1937 р. н. Послідовний комуніст, перший секретар міського комітету КПУ, чинний депутат міськради (опікувався мешканцями вул. Київської, Миру, пров. Кошового). 2. Котляр Віталій Юрійович, 1969 р. н. Заступник директора з продажу ВАТ «Кредмаш» із 2002 року. Вихований, скромний, забезпечений молодий чоловік, якому щиро заздрять інші молоді люди. 3. Ятченко Олександр Петрович, 1959 р. н. Чинний депутат Крюківської райради від КПУ. Працював на стальзаводі. Інженер-механік ПП «Астелікс-2007». 4. Порчирян Сергій Михайлович, 1969 р. н. Чинний депутат міськради від КПУ (опікувався мешканцями Раківки – район вул. Манагарова, Республіканської). Радник з економічних питань ТОВ «Кремвторсировина». 5. Фещенко Олег Володимирович, 1959 р. н. Чинний депутат міськради від КПУ (опікувався мешканцями Молодіжного в районі вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 287го кварталу). Пенсіонер. Голова об’єднання ветеранів війни та військових конфліктів «Бойове братство», яке неодноразово підтримувало пана Матицина.
«Сильна Україна» 1. Олександр Козенко. Випускник кременчуцького льотного коледжу та військово-космічної академії. Президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація інвесторів України». Особисто знайомій з лідером «Сильної України» Сергієм Тігіпком, мабудь тому очолив його партійний осередок у місті. Не має автомобіля. 2. Леонід Голобородько. Колишній десантник, а нині директор ТОВ «Дім ласощів». Пишається тим, що не палить, а постійно займається спортом. Грає в теніс та футбол. Він вже кілька місяців не може добудувати приміщення офісу по вулиці 60 річчя Жовтня. 3. Сергій Мельник. В минулому кадровий офіцер. Служив в бронетанкових військах. Зараз заступник директора вагонобудівного заводу з персоналу та соціальних питань. Дуже полюбляє мисливство та рибальство. 4. Микола Левченко. Директор спільного українсько-французського підприємства «Фрасмо». Голова Правління Кременчуцької міської громадської організації «Центр соціальної, трудової і професійної реабілітації інвалідів міста Кременчука». Був лідером місцевих соціалістів, а зараз балотується за списками «Сильної України». 5. Дмитро Огородніков. Комерційний директор ТОВ «Крона-90». Закоханий в живопис, театр. Колекціонує брелки. Син колишнього кременчуцького депутата Андрія Огороднікова, який є віцепрезидентом асоціації «Укрринок». До речі, Огородніков-батько товаришує з Олександрою Кужель.
Партія Зелених України 1. Косіков Сергій Валерійович, 1964 р. н. Головний кременчуцький «зелений». Директор «КременчукПласт». Фігурував у хабарницькому скандалі разом із редактором однієї з міських газет – їх звинувачували у вимаганні грошей у підприємця, що будувався в Придніпровському парку. 2. Лук’янцев Валерій Вікентійович, 1969 р. н. Головний інженер ПП «Мінотавр». 3. Севідов Володимир Васильович, 1968 р. н. Лікар-хірург Кременчуцького обласного онкологічного диспансеру. 4. Шаповалов Аркадій Іванович, 1964 р. н. Підприємець (ДП «Промспецбуд»). 5. Литвиненко Ольга Анатоліївна, 1976 р. н. Завідувачка аптеки ТОВ «Медіа-плюс».
«Червона ягідка у зеленому листячку» Партія зелених знає, чим нас здивувати. Кандидатом до обласної ради «зелені» висувають підзабутого нині «червоного» – товариша Коцаря. Товариш Коцарь – комуніст зі стажем, у кременчуцькому осередку КПУ фігура відома. На вибори 2006-го року йшов 2-м номером у списку КПУ. Йшов – і пройшов. А потім – разом із товаришем Гайтотою (3-м номером у списку) – узяв і відмовився від депутатства. Зробив патетичну публічну заяву про те, що буржуї все захопили в міській раді, опиратися їм неможливо, а «танцювати під їхню погану дудку» комуніст Коцарь не стане! Втім, поінформовані особи тоді стверджували, що товариш Коцарь відмовився від депутатства з інших підстав. Як би там не було, місця двох комуністів-«отказников» у міськраді посіли пан Гриценко та пан Порчерян. Ну, пан Гриценко – колишній «замполит», йому сам Бог велів сидіти у фракції комуністів. А от пан Порчерян – комуніст нової формації. Простіше кажучи, бізнесмен. І ось тепер товариш Коцарь повертається на поле бою, яке покинув у 2006-му році. Класова війна триває. Тільки форма змінилася – тепер це зелений камуфляж.
«Свобода» 1. Бугайчук Віктор Михайлович, 1957 р. н. Голова наглядової ради ТОВ «АВМ Ампер». Балотується також на посаду міського голови Кременчука. Планував йти від «Сильної України», але не порозумівся із партійцями. 2. Кобець Григорій Андрійович, 1955 р. н. Пенсіонер. Колишній правоохоронець. 3. Бондур Олексій Миколайович, 1971 р. н. Приватний підприємець. 4. Крижановський Олександр Петрович, 1962 р. н. Менеджер відділу моніторингу Торгівельної компанії «Ельдорадо». Запам‘ятався тим, що був головою виборчої комісії під час останніх виборів Президента України. Колишній працівник міліції. 5. Смольник Сергій Сергійович, 1967 р. н. Експерт ТОВ «Центр судово-економічних експертиз».
«Фронт змін» 1. Кравченко Дмитро Васильович, 1963 р. н. Голова міської організації «Фронту змін». Заступник генерального директора ТОВ «Текс» (хто не в курсі – це оптові склади на вул. Пролетарській). Політикою зайнявся вперше. 2. Шаповалов Юрій Анатолійович, 1972 р.н. Чинний депутат міськради від «Нашої України», голова комісії з питань підприємництва. Опікувався мешканцями будинків в районі пров. Гвардійського, вул. Кірова. Член наглядової ради Компанії «Фокстрот». 3. Гончаренко Вікторія Василівна, 1964 р.н. Чинний депутат Крюківської райради. Директор ПП «Будинок торгівлі», лікар-гінеколог за фахом. 4. Іванов Сергій Вікторович, 1961 р.н. Засновник лікувально-діагностичного центру «Арніка», генеральний директор ПП «ХХІ століття». 5. Урін Олександр Веніамінович, 1954 р.н., старший викладач, КНУ. Депутат Кременчуцької міської ради чотирьох скликань. Очолює депутатську комісію з питань освіти, культури, спорту та ЗМІ. Партію поміняв. На вибори 2006-го року йшов 2-м номером у списках «Народного Союзу Наша Україна». Протягом чотирьох каденцій активно виступав за повернення державних боргів вчителям. Активно підтримував (навіть ініціював) ідею будівництва міського театру. А от ремонту міського краєзнавчого музею не сприяв.
«Рідне місто» 1. Гриценко Юрій Васильович, 1961 р. н. Чинний депутат міськради ( фракції комуністів). Опікувався округом №34 (частина будинків на просп. 50-річчя Жовтня, вул. Карнаухова, Тельмана, пров. Грозненському). Технічний керівник ТОВ «Кребо-Бориспіль», директор газети «Кременчуцька панорама» і радіостанції «Відкрите радіо». Військовий пенсіонер, колишній «замполит» (служив з 1978 по 2005 рік). Неодноразово заявляв про себе, як про людину пана Матицина. 2. Балим Олег Іванович, 1969 р. н. Генеральний директор ТОВ «Градосфера». Саме цьому підприємству належить велика частка приміщень у Кременчуці, що здаються в оренду підприємцям. Громадською діяльністю не займався. 3. Максак Олег Іванович, 1970 р. н. Голова Спостережної ради ПАТ «Промислово-фінансовий банк». 4. Кузнєцов Сергій Миколайович, 1965 р. н. Виконавчий директор ТОВ «Євробудсервіс». 5. Роженко Олександр Анатолійович, 1965 р. н. Голова правління ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта». Готували Станіслав КОНСТАНТИНОВ, Олег БУЛАШЕВ, Лариса АРТЕМЕНКО