ВИСНОВОК AMICUS CURIAE
II. НЕЗАКОННЕ ЗБАГАЧЕННЯ А. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРИНЦИПУ ЮРИДИЧНОЇ ВИЗНАЧЕНОСТІ Питання дотримання принципу юридичної визначеності порушено чи не в кожній частині цього конституційного подання. Автори подання зазначають, що ст. 3685 КК України начебто загалом, а також окремі її положення є нечіткими, неточними, непередбачуваними тощо. На їхню думку, це порушує принцип верховенства права, закріплений у Конституції України. Водночас у п. «А» конституційного подання чітко не зазначено, як саме ст. 368-5 КК України порушує цей принцип. Натомість наведено загальну аргументацію цієї позиції. Важливо, що п. «А» конституційного подання базується на аргументації Рішення КСУ № 1-p/2019 від 26.02.2019. Зокрема, в поданні майже дослівно використано сім абзаців п. 3 цього Рішення3. Серед аргументів авторів подання (аргументів КСУ в Рішенні № 1-p/2019 від 26.02.2019) можна виокремити такі: 1. «Одним з головних елементів принципу верховенства права, закріпленого в частині першій статті 8 Основного Закону України, є юридична визначеність. Конституційний Суд України наголошував на важливості вимоги визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі»; 2. «Європейська Комісія “За демократію через право” (Венеційська Комісія) у Доповіді “Верховенство права”, схваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25-26 березня 2011 року, № 512/2009 зазначила, що одним із неодмінних елементів верховенства права є юридична визначеність (пункт 41); юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними (пункт 46)»; 3. «Європейський суд з прав людини у рішенні у справі “Санді Таймс” проти Сполученого Королівства № 1” (Тhе Sunday Times v. the United Кingdom № 1) від 26 квітня 1979 року зазначив, що “норма не може розглядатися як “право”, якщо її не сформульовано достатньо чітко, що дає змогу громадянинові регулювати свою поведінку” (пункт 49). У рішенні у справі “S.W. проти Сполученого http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/1_p_2019.pdf
3
10
Iнститут законодавчих ідей