dkz-2010-23-press.qxd
23.06.2010
17:57
Page 1
№ 23 (654) 24 червня 2010 року
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖНЕВИК ДЛЯ ЗВ’ЯЗКІВЦІВ ТА ЇХНІХ ПАРТНЕРІВ
Н О В И Н И Р И Н КУ Ігор Сільченко та Євген Кражан – про особливості роботи «Київстар» з бізнес-абонентами. стор. 3
УДЦР впроваджує систему радіочастотного моніторингу земних станцій супутникового зв’язку. стор. 2
Зробити ІТ доступнішими для мас Дотримання сучасних стандартів стимулюватиме державу та бізнес надавати українцям якісніші послуги, зокрема за допомогою ефективних систем електронного управління (e-government), електронного цифрового підпису (ЕЦП) та «хмарних» (cloud) технологій. Таким був лейтмотив круглого столу з питань інтероперабельності та гармонізації законодавства у сфері ІТ, який відбувся 17 червня у Києві з ініціативи компанії «Майкрософт Україна». На цьому заході представни ки державних органів, бізнес кіл та громадських організацій обговорювали принципи техно логічної політики в галузі стан дартизації, які допоможуть Ук раїні краще інтегруватись до су часного ІТ світу. Зазначимо, що інтероперабельність – здатність різних програм, систем та мереж до ефективної спільної роботи, обміну інформацією та її вико ристання – вже є такою ж важ ливою характеристикою ПЗ, як надійність та безпека. Інтеропе рабельність дає можливість вільного вибору необхідних тех нологій і при цьому гарантує не залежність від одного ІТ поста чальника. Директор з технологічної по літики Microsoft у Центральній та Східній Європі Вілфрід Гром мен поінформував присутніх про європейські підходи до досягнен ня транскордонної інтеропера бельності. Він, зокрема, зазначив: «Ду же важливо, щоб платформи різ номанітних структур, в тому числі державних, були взаємно сумісними. Інтеграція інформа ційних систем потребує інтеро перабельності на кількох рівнях: спочатку на політичному, право вому, організаційному й куль
Українська гілка Winncom Technologies Міжнародний системний інтегратор Winncom Technologies повідомив про офіційний вихід на український телекомринок – у травні 2010 року було зареєстровано компанію «Winncom Україна». Керівництво Winncom Technologies сподівається, що її досвід сприятиме просуванню систем візуальної присутності Cisco TelePresence в Україні. Зазначимо, що «Winncom Україна» володіє унікальною для нашої країни спеціалізацією Cisco ATP TelePresence. (Вл. кор.)
Поінформувати громадськість УДЦР має організувати та провести інформування широких верств населення про діючий порядок ввезення з-за кордону та реалізації в Україні радіоелектронних засобів, а також ведення обліку кодів ІМЕІ мобільних терміналів. Таке рішення затвердила на своєму черговому засіданні 17 червня НКРЗ. (www.nkrz.gov.ua)
Пліч-о-пліч Учасники круглого столу переймалися проблемами інтеграції України в світовий ІТ-простір.
турному, а вже потім – на техніч ному, що полягає у спільних форматах і протоколах для пред ставлення, зберігання й передачі інформації». За його словами, компанія Microsoft готова діли тися досвідом і технологіями з усіма зацікавленими сторонами. В. Громмен нагадав, що Mi crosoft є прихильницею відкри тих стандартів: щорічно компа нія інвестує понад $1 млрд у під тримку й розробку стандартів, понад 250 міжнародних стандар тів розроблено за її активної участі. Microsoft є піонером та кож у розробці веб стандартів, серед її здобутків, наприклад, OpenID, CMIS тощо. Зараз у всьому світі – період скорочення витрат, якому прита манна підвищена увага до «хмар них» технологій. Адже перехід на використання таких техноло гій здатний суттєво знизити вит рати на обладнання й сервіси. Особливо важливим є при цьому забезпечення інтероперабельнос ті технологій. На жаль, в Україні не завжди використовуються пе редові підходи, прийняті в усьо му світі. В розвинутих країнах, наприклад, оплата «хмарних» послуг може відбуватися за допо могою корпоративної платіжної картки – швидкого й зручного за собу платежів. У той же час у нас
через регуляторні обмеження та кі картки можуть використову ватись лише для дрібних оплат – таксі, готель тощо. «Прогрес у напрямку використання загаль ноприйнятих стандартів зможе наблизити нашу державу до циві лізованого світу й полегшити ве дення бізнесу», – вважає Олек сандр Орєхов, директор з питань технологічної політики «Май крософт Україна». Труднощі впровадження інте роперабельності широкого спек тру світових та вітчизняних програмних рішень, зокрема у сфері ЕЦП, емоційно охарак теризувала член кореспондент НАН України Ольга Перевозчи кова, яка водночас є головою під комітету «Мови програмування, їх інструментальне середовище і системний інтерфейс» ТК 20. «У своєму комітеті ми розробили близько 50 стандартів, сумісних із європейськими, але наразі чинними з них в Україні є лише 28». В Україні існує 11 акредито ваних центрів сертифікації клю чів (ЦСК), але генеровані ними ЕЦП є несумісними, а коло спо живачів їхніх послуг не більшає. Подібні проблеми заважають, наприклад, роботі ДПАУ, яка повинна приймати електронну звітність від суб’єктів господа рювання. ›› стор. 2
ІнАУ поповнилася двома новими членами: компанії «Розвиток» (http://rozvytok.com) і Tinet (http://tinet.net) стали її асоційованими членами. Компанія «Розвиток» надає послуги передачі даних корпоративним клієнтам, а також послуги доступу в Інтернет. Оператор працює на ринках СНД, Центральної й Східної Європи. Компанія Tinet належить італійському інвестиційному фонду BS Investimenti Sgr і надає послуги передачі даних для операторів, контент- і сервіспровайдерів у всьому світі. (Вл. кор.)
Світова оцінка новаторства Компанія «Астеліт» (ТМ life:)) разом зі своїм партнером Orga Systems отримали міжнародну премію Global Telecoms Business Innovation Awards за інновації в області високих технологій у номінації «Конвергентна білінгова інновація» за проект «Конвергентна білінгова система для загальної маркетингової підтримки». (УНІАН)
Необмежені тарифи від «Київстар» Компанія «Київстар» увела нову лінійку необмежених тарифних планів для бізнес-клієнтів і абонентів контрактної форми обслуговування. Їм запропоновано на вибір чотири тарифних плани: «Необмежений зручний» (авансовий платіж – 400 грн, абонентна плата – 350 грн, плата за з’єднання – 0,10 грн), «Необмежений+Інтернет» (відповідно 500, 400 і 0,10 грн), «Необмежений+Старсвіт» (500, 400, 0,10 грн) і «Необмежений VIP» (600 і 600 грн відповідно, плата за з’єднання відсутня). (Вл. кор.)
«ДК-Зв’язок» в електронному варіанті читайте за адресою
ht.ua/pro/dkz
Продаж Укртелекому: відступати нікуди? Кінцева дата оголошення приватизаційного конкурсу із продажу контрольного пакета акцій Укртелекому – 15 серпня, повідомив під час засідання спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації голова Фонду державного майна України (ФДМУ) Олександр Рябченко. За його словами, якщо ФДМУ до цієї дати не оголосить приватизаційний конкурс для Укртелекому, гроші від продажу підприємс тва не встигнуть надійти до бюджету до кінця цього року, – передає УНІАН. О. Рябченко та кож зазначив, що продаж Укртелекому на сьогодні є єдиною можливістю виконати план із приватизації на цей рік. Голова ФДМУ попросив представників спецкомісії посприяти в передачі Фонду держмайна для подальшої приватизації кон трольного пакета акцій Укртелекому, який на сьогодні знаходиться в управлінні Мініс терства транспорту і зв’язку. Він зазначив,
що сьогодні перед підприємством стоять дві основні проблеми, які необхідно вирішити пе ред його приватизацією: це виділення спец зв’язку, який не може бути приватизований разом з усім підприємством, а також досяг нення домовленостей із кредиторами, які на дали Укртелекому синдикований кредит на $500 млн. На думку екс глави ФДМУ Вален тини Семенюк Самсоненко, саме ці умови мо жуть серйозно вплинути на можливість про дажу підприємства цього року. На думку першого віце прем’єр міністра Андрія Клюєва, зараз приватизацію Укртеле кому проводити взагалі не варто. Про це він сказав на зустрічі із представниками регіо нальних ЗМІ, присвяченій підсумкам пер ших 100 днів роботи уряду, — подовімив «Укрінформ». «Для приватизації Укртелекому це не най кращий час... У нас, на жаль, більше питань щодо приватизації Укртелекому, ніж відпові дей. Коли ми на всі питання отримаємо, для себе, принаймні, відповіді – тоді постане пи
тання про його приватизацію. Найближчі мі сяць два це питання не порушуватиметь ся», – сказав перший віце прем’єр. А. Клюєв зазначив, що фінансовий стан компанії зараз не найкращий, і, крім того, за лишається відкритим питання із програмою забезпечення телефонним зв’язком соціально незахищених верств населення. Водночас міністр транспорту і зв’язку Ук раїни Костянтин Єфименко вважає, що Укр телеком у I півріччі поточного року вийде на прибутковий рівень. За його словами, опера тивна ситуація на підприємстві показує, що Укртелеком за I півріччя перекриє збиток першого кварталу. Нагадаємо, що в травні поточного року К. Єфименко заявив, що має намір розірвати трудовий контракт із керівником Укртелеко му Георгієм Дзеконом, якщо перше півріччя підприємство завершить зі збитком. Тоді на засіданні колегії міністерства Г. Дзекон узяв на себе зобов’язання, що перше півріччя Укр телеком завершить із прибутком. (Вл. кор.)
dkz-2010-23-press.qxd
2
23.06.2010
17:57
Page 2
24 червня 2010 року
№ 23 (654)
Звернення НКРЗ: до асоціацій УДЦР: контроль в небесах... В Українському державно тотного спектру в смугах час та суб’єктів ринку... му центрі радіочастот відбу тот, які розподілені для супут У зв’язку з численними порушеннями здійснення діяльності з надання послуг доступу до Інтернету, НКРЗ звернулася до Асоціацій ІнАУ, «Телас», Теле комунікаційної палати України, Української асоціа ції IP операторів, Асоціації учасників ринку Інтернет України за сприянням щодо дотримання чинного за конодавства суб’єктами господарювання. Комісія вимагає від учасників ринку недопущення взаємоз’єднань з суб’єктами господарювання, які не пройшли процедуру реєстрації в НКРЗ та/або не ма ють ліцензій. Адже згідно з підпунктом 3.2.2 Правил взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загаль ного користування операторам забороняється створю вати взаємоз’єднання, якщо одна із його сторін не вне сена до реєстру НКРЗ відповідно до вимог частини першої статті 42 закону про телекомунікації та/або здійснює діяльність без ліцензії. Таким чином, взаємоз’єднання, побудовані з пору шенням вимог Правил взаємоз’єднання телекомуніка ційних мереж загального користування, мають бути приведені у відповідність до чинного законодавства або ліквідовані, вважає регулятор. (Вл. кор.)
...та до Мінтрансзв’язку Розглянувши законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про поштовий зв’язок», НКРЗ схвалила проект листа до Мінтрансзв’язку із власною позицією. Регулятор вважає, що з метою адаптації законо давства України до законодавства ЄС у сфері поштово го зв’язку (а саме відповідно до Директиви 97/67/ЄС від 15 грудня 1997 року, Директиви 2002/39/ЄС від 10 червня 2002 року та Директиви 2008/6/ЄС від 20 грудня 2008 року Європейського Парламенту та Ра ди) згаданий законопроект потребує чіткого визначен ня процедури ліцензування для надання універсаль них поштових послуг. Відповідно до цих Директив, у сфері поштового зв’язку ліцензується надання універ сальних послуг задля забезпечення споживачів пош товими послугами зі встановленим рівнем якості. Комісія запропонувала зміни, які конкретизують в частині повноважень НКРЗ процедуру здійснення лі цензування універсальних послуг. Щодо поштових послуг, які не належать до універсальних, то вони мають надаватися на реєстраційній основі, повідом ляє регулятор. (Вл. кор.)
лись випробування системи радіочастотного моніторингу наземних станцій супутнико вого зв’язку. Таким чином, Україна стала першою серед країн пострадянського прос тору, де впроваджується така система, повідомляє УДЦР. Завдяки їй Центр ефективні ше контролюватиме дотри мання операторами зв’язку умов використання радіочас
никових служб. Комплекс складається з технологічного поста, автома тизованих робочих місць ін женерів операторів та двох антен діаметром 7 м. Він може не тільки контролювати пара метри випромінювання назем них станцій супутникового зв’язку, але й визначати міс цезнаходження джерела сиг налу на території України.
Система також дозволяє здійснювати радіомоніторинг супутникових станцій, що знаходяться на геостаціонар них (GEO) та низьких навко лоземних (LEO) орбітах, в ор бітальних супутникових угру пуваннях (Amos, Astra, Atlan tic Bird, Eutelsat, Sirius, Tel star та ін.). Крім того, станція може зас тосовуватися для надання допо моги вітчизняним операторам супутникового зв’язку в опти
мізації параметрів їхніх мереж та частотних планів. За приб лизними оцінками спеціаліс тів, кількість незаконно діючих в Україні станцій персонально го зв’язку (VSAT терміналів) у 2,5–3 рази перевищує кіль кість офіційно зареєстрованих. Отже, впровадження комплек су радіочастотного моніторин гу наземних станцій супутни кового зв’язку дозволить дати лад у цій сфері, сподіваються фахівці Центру. (Вл. кор.)
зу документів, з якою одно часно можуть працювати ко ристувачі в різних регіонах України. У рамках захищеної муль тисервісної мережі користува чі зможуть обмінюватися електронними документами в розподіленій обліковій систе мі, отримувати різні види зві тів в режимі реального часу з будь якої бази даних підпри ємства. Ще однією важливою
перевагою мережі є надання послуг Інтернету підрозділам Центру з єдиним адміністру ванням. Вже при проектуванні та впровадженні мережі УДЦР, яка дозволить об’єднати філії і пункти радіочастотного моні торингу в єдину мережу, врахо вувалася перспектива отриман ня сучасних послуг не лише у великих і густонаселених міс тах, але й у населених пунктах,
де відповідна інфраструктура не розвинена. Впровадження проекту має сприяти здійснен ню інформаційної підтримки всіх технологічних процесів, підвищенню оперативності та якості ухвалення рішень керів никами Центру завдяки забез печенню їх актуальними дани ми, має також підвищитися ефективність функціонування системи технічного радіокон тролю. (Вл. кор.)
компанії Check Point в Украї ні входять дев’ять авторизо ваних партнерів: один золо тий («БМС Консалтинг»), два срібних (SVIT IT, «Про нет») і шість бронзових. Дис триб’юторами в Україні є ком панії RRC і MONT. Фінансові структури традиційно станов лять одну з найбільш важли вих вертикалей для Check Po int. Зараз рішення компанії, в тому числі й найновіші, впро ваджені в найбільших банках нашої країни. Основними завданнями на 2010 рік є посилення інтере су ключових гравців до про дуктів компанії, розвиток ре
гіонального ринку та підви щення ролі дистриб’юторів у продажі рішень початкового рівня. На заході в Києві з презен тацією про саму компанію, концепцію побудови рішень і з оглядом ринку виступив Да вид Клусачек, регіональний директор по Східній Європі Check Point Software Techno logies. За його словами, в усьо му світі встановлено 100 мнл Check Point, з них 20 тис. – у Східній Європі. При цьому до переліку замовників рішень Check Point входять усі ком панії списку Fortune 100. (Вл. кор.)
...і на землі В Українському державно му центрі радіочастот реалізу ється проект, мета якого – об’єднання 25 філій УДЦР і центрального офісу, розташо ваного в Києві, в єдину муль тисервісну мережу. Передба чається, що вона дозволить створити цілісний інформа ційний простір з можливістю проведення відеоконференцій та використання IP телефонії, а також сформувати єдину ба
Українська хвиля Check Point На думку експертів, зараз в Україні склалися всі переду мови для збільшення обсягу ринку ІТ безпеки. Тож у сере дині червня представництво компанії Check Point Software Technologies у Росії та СНД оголосило про початок роботи українського офісу. Серед функцій офіційного представника компанії Check Point Олександра Чубарука – безпосереднє спілкування з великими замовниками, взає модія з партнерською мере
жею, організація й участь у різних тематичних заходах ринку високих технологій та інформаційної безпеки. За словами Юлії Грекової, глави представництва Check Point Software Technologies у Росії й СНД, сьогодні компанія особливу увагу приділяє рин кам Співдружності й, насампе ред, України. Керівництво ж компанії розглядає ринок Ук раїни як перспективний і гото ве в нього інвестувати. Загальний обсяг україн ського ринку інформацій ної безпеки оцінюється приблизно в $20 млн. За раз до партнерської мережі
«Дозрілі» ліцензії НКРЗ прийняла рішення видати лі цензію на надання послуг з технічного обслуговування й експлуатації телеме реж (телекомунікаційних мереж) компа нії «Сучасні телекомунікаційні мережі» (Київ) на території столиці терміном на п’ять років. Також Комісія подовжила термін дії ліцензій оператору «Інтернаціональні те лекомунікації» на надання послуг фіксо ваного міжміського телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів елек трозв’язку на території 17 областей Укра їні та міст Київ і Севастополь терміном з 11 листопада 2010 року до 10 листопада 2015 року (рішення НКРЗ № 267 від 17.06.2010 року). (www.nkrz.gov.ua)
Експеримент «Астеліт» з пікостільниками Компанія «Астеліт» проведе тестові випро бування мережі UMTS, побудованої на базових станціях малої потужності (пікостільниках). Для цього в рамках одного радіоканалу смуги радіочастот, виділеної Планом використання радіочастотного ресурсу для цієї технології, буде розгорнуто тестовий сегмент відповідної мережі. НКРЗ уже видала дозвіл на проведення екс перименту на своєму черговому засіданні 17 червня. УДЦР доручено організувати оброб ку заявочних документів «Астеліт», за резуль татами яких повинні бути видані дозвільні доку менти для забезпечення проведення тестових випробувань. Звіт про результати випробувань «Астеліт» має подати в НКРЗ не пізніше 25 жов тня 2010 року. (www.nkrz.gov.ua)
Зробити ІТ доступнішими для мас Закінчення. Початок на стор. 1. Існуючі труднощі з гар монізацією законодавства заважають на всіх рівнях – скажімо, на думку О. Пе ревозчикової, вони не да дуть безпроблемно провести ЄВРО 2012 з нашими поль ськими партнерами. «В на шій країні є правильні зако ни, але не вистачає грамот ної імплементації. Треба брати найкраще, що є в Mic rosoft, в інших компаніях та інших країнах», – зазначи ла О. Перевозчикова. На її думку, треба більше уваги приділяти популяризації вигід користування ЕЦП та платіжними картками серед населення нашої країни. Учасники дискусії зазна чали, що українській полі
тиці гармонізації законо давства в сфері ІТ притаман на несистемність – наприк лад, за словами О. Перевоз чикової, мали місце «зигза ги розвитку національної системи ЕЦП». А це призво дить до відставання України від інших, передусім євро пейських, держав. Проте протягом останнього року державою зроблено важливі кроки в напрямку інтеропе рабельності, які обнадіюють суспільство та бізнес. Як на гадала О. Перевозчикова, в Україні гармонізовано євро пейські стандарти, напри кінці минулого року з’явив ся ЦСК, якому погоджено технічне завдання на ЕЦП з використанням захисту за протоколом DES. Водночас
вона підкреслила, що вар тість сертифікації необхід них програмних модулів у Держкомзв’язку наразі за лишається надто високою, в чому доповідач вбачає тен денцію одержання моно польних вигід на ринку пос луг центрів сертифікації ключів. «Ми раді тому, що на ви сокому рівні йде мова про електронне урядування та електронні послуги. Дякую чи зусиллям Microsoft від булося зрушення з мертвої точки. Сподіваємось, це ли ше початок, і Україна швид ше інтегрується в світове ін формаційне суспільство», – сказала Тетяна Попова, голова правління ІнАУ. (Вл. кор.)
dkz-2010-23-press.qxd
23.06.2010
17:57
Page 3
3
24 червня 2010 року
№ 23 (654)
Мовлення: політика і технології У рамках XVІ Київського міжнародного телерадіоярмарку відбувся Конгрес НАМ, організатором якого виступила Незалежна Асоціація телерадіоМовників (НАМ). Подія зібрала близько 300 учасників зі всієї Украї ни. Захід розпочався висту пом заступника голови Вер ховної Ради України Мико ли Томенка. Як зазначив спеціальний гість конгресу, на шляху введення цифро вого телебачення були стра тегічні помилки, які потріб но проаналізувати. «Але найважливіше – визначити, хто за це відповідає, адже зараз це – загадка», – вва жає він. Загалом робота конгре су проходила у чотирьох секціях: «Медіаменедж мент», «Реклама», «Медіа контент», «Технології та конвергенція». Під час панельних диску сій у секції «Реклама» допо відачі ділилися досвідом сво їх зіркових продажів. Як за уважив Валерій Маштаков («Відеоінтернешнел»), «не треба сподіватися, що великі рекламодавці вкладатимуть ся в локальні канали, ос кільки 40 % доходів кана лу – це інтеграція рекламо
давця в свої програми». Та кож у секції пройшли диску сії, присвячені системам ви мірювання аудиторії регіо нальних телерадіокомпаній та медіааудиту. Секція «Медіаменедж мент» була присвячена моти вації творчих співробітників та плануванню для медіабіз несу. Топ менеджери радили думати наперед, формувати реальні горизонти й бути готовими в будь який мо мент розірвати наявний біз нес план, щоб рухатися далі. За словами Богдана Болхо вецького («Наше радіо»), «якщо менеджер не справля ється із завданням – це неп равильний менеджер. І якщо у вас впали прибутки, треба скоротити витрати». У секції «Медіаконтент» на перший план вийшли проблеми утримання молодої аудиторії та світові формати в Україні. Ірина Костюк (МРМ) зазначила: «Форма ти – це взагалі ризикований ринок, але ключем до успіху будь якого формату є якість виробництва». У рамках цієї секції також відбулася па нельна дискусія «10 найвда ліших ідей регіональної програми». Під час секції «Техноло гії та конвергенція» обгово рювалися питання мобіль ного контенту, IPTV та про
екти cath up ТБ в Україні. Щодо цифрового радіо Дмитро Маковеєнко (Укра їнський науково дослідний інститут радіо та телебачен ня) прогнозував: «Впро довж 8–10 років традиційне мовлення не здаватиме сво їх позицій, але інтернет ра діо, безумовно, займатиме нові ніші». На думку Сергія Бойчуна (департамент продажів і мар кетингу «Aricent Україна»), ринок в Україні практично дозрів для впровадження різ номанітних платформ для розвитку мобільного контен ту. «Це величезна сфера, і поява операторів 3G, 4G ще підсилить цю тенденцію», – вважає він. Провідний спеціаліст де партаменту додаткових пос луг компанії Huawei Віталій Ващук розповів про вже реа лізовані проекти у світі в сфері мобільного контенту. «У нас є й технології, і дос від, яким ми готові ділитися з телеком ринком України. Але ми все таки йдемо за операторами й іншими ком паніями. Тому український ринок повинен для себе прийняти стратегію розвит ку, а ми запропонуємо рі шення», – пообіцяв він. Про готовність до перего ворів про співпрацю в сфері надання абонентам мобільно
го контенту заявила Ліана Хорайська, директор з мар кетингу Intellecom (другого в Україні оператора мобільно го зв’язку на базі технології Mobile WiMAX). Заступник директора де партаменту телекомуніка ційних проектів «РК Теле ком» (Росія) Марат Халіллю лін, зазначив, що оператор від початку роботи повинен закладати модель свого роз витку в сфері надання додат кових сервісів абонентам: «Що далі ми це відкладаємо, то складніше оператору по тім впроваджувати нові пос луги й одержувати макси мальний ефект». Він нага дав, що «РК Телеком» давно працює з операторами мо більного зв’язку «великої трійки» у Росії, з оператором Yota (Mobile WiMAX), з куп леним ними WiMAX опера тором у Таджикистані тощо. І у них вже успішно впровад жена «Мультисервісна плат форма» для надання додат кових послуг абонентам. В Україні ж зараз унікальна ситуація, коли завдяки об’єднанню інтересів усіх учасників ринку можна пра вильно задати модель роз витку контентного бізнесу. «Зараз головне – не помили тися, як це було в інших кра їнах», – зазначив доповідач. (Вл. кор.)
Тонкощі роботи з корпоративним сегментом Наприкінці травня в Києві відбулася зустріч із журналістами керівників сегментів великих підприємств оператора «Київстар» Ігоря Сільченка та малих і середніх – Євгена Кражана. Темою заходу були особливості роботи компанії з бізнес-клієнтами. Коментуючи зміни в тарифній лінійці, Євген Кражан повідомив, що з 1 червня в пакеті «Київстар Бізнес» з’явилося нове тарифне позиціювання – змінився перерозподіл вкладеного обсягу хвилин. Уведено поділ дзвінків на корпоративну групу й мережу «Ки ївстар», підвищено вартість хвилин поза пакетом без зміни абонплати. «Київстар» також надає абонентам можливість використовувати окремі особові рахунки для своїх клієнтів. Співробітник компанії може поповню вати такий окремий баланс незалежно від роботодавця. Говорячи про пріоритети на 2010 рік, Ігор Сільченко задекларував уста новлення оператором високих стандар тів і для себе, і для клієнтів. За його сло вами, «Київстар» намагається акценту вати увагу на невеликих розбіжностях для клієнтів малого, середнього й вели кого бізнесу та показати малим і серед нім компаніям, як користуватися вже існуючими продуктами. Щодо обслуговування, то оператор прагне спростити процедуру реєстра ції підключення, підтримуючи клас і швидкість обслуговування за допомо гою виділених агентів у call центрі, а також персоналу центрів обслугову вання. Із приводу відтоку абонентів І. Сіль ченко заявив: «За всю історію існуван ня «Київстар» з 11 тис. великих клієн
тів пішло не більше 300. При переофор мленні форми власності бізнесу найчас тіше SIM картки не переоформлюють ся, тому реально кількість клієнтів, що пішли від нас, ще менша». За даними І. Сільченка, в 2009 році (зокрема, в другій його половині) керів ництво оператора помітило, що компа нії клієнти більше схильні компенсува ти витрати, а не підключати нових або нентів на свій бізнес. За його словами, на ринку відчувається тиск із боку про позицій як інших операторів, так і ін ших сегментів «Київстар». Внаслідок цього база абонентів, що користуються безлімітними тарифами, скорочується приблизно на 10 % на рік. Чи існує конкуренція з CDMA опера торами? Із цього приводу Є. Кражан за явив: «Щодо малого й середнього бізне су – однозначно. Але в чистому вигляді ми не розглядаємо їх як мобільний сег мент, вони у нас проходять як фіксова ний бізнес». «Київстар» не має можли вості продавати у великій кількості прямі міські номери, оскільки це пов’язано з певними ліцензійними ви могами. До того ж ця послуга розгляда ється як нішева, оскільки тарифікація із прямого на мобільний і з мобільного на прямий залишається високою (гра ничні норми – 1,2 грн), тому телефону ють переважно з міського на міський або з безлімітних. Сформулювати стра тегію «Київстар» щодо протидії CDMA операторам Є. Кражан наразі не нава жився. Журналістів цікавило питання на дання послуг швидкісного фіксованого Інтернету для бізнес сегменту. Із цього приводу І. Сільченко зазначив: «Зараз ми сконцентровані на великих корпо ративних клієнтах, для яких потреба в Інтернеті більш важлива, ніж швид
Інтернет: www.ht.ua/pro/dkz e-mail: inter@softpress.com.ua ©ДІЛОВИЙ КУР'ЄР-ЗВ'ЯЗОКTM Всеукраїнський інформаційний тижневик Видання зареєстроване Міністерством юстиції України Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ № 15201-3773 ПР від 12.05.2009 р.
Передплатний індекс у каталозі Укрпошти – 35214 Видається з грудня 1996 року
Для листів: Україна, 03005, м. Київ-005, а/с 5 Видавець: © Видавничий дім СофтПрес Адреса редакції та видавця: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 10 тел./факс: (044) 585-82-82, 585-82-85
Видавці: Євген Шнурко, Володимир Табаков Головний редактор: Анна Артеменко, e-mail: artyomenko@softpress.com.ua
кість і ціна за мегабайт. Ми тільки по чали входження в бізнес фіксованого зв’язку, у тому числі й Інтернету. І ці на з точки зору «Київстар» висока – не кожний клієнт може її собі дозволити. Обсяг послуг, які ми можемо надати, значно більший, але доставка цих пос луг, прокладка ліній – досить витратна справа. Ми тільки починаємо налагод жувати ці процеси, дещо робимо за до помогою партнерів або шукаємо їх». Говорячи про технології швидкісної безпроводової передачі, І. Сільченко нагадав, що його компанія разом з Укртелекомом забезпечує надання пос луг 3G, у тому числі з автоматичним роумінгом. Щодо темпів підключень великих корпорацій в 2009 році, то, за даними І. Сільченка, цей показник знижується. Більшість підключень на сьогодні пов’язана з укрупненням бізнесу, зазна чив він. «Якщо говорити про нових клі єнтів, то вони можуть бути технічними: клієнт один, а за кількістю абонентів ми маємо приріст». Порівняно з 2008 роком в 2009 році такий приріст стано вив 8–10 %, повідомив він. Щодо ARPU у корпоративному сег менті в 2009 році, то І. Сільченко виз нав, що у сегменті великих підпри ємств такий дохід зменшився приблиз но на 30 %. А Є. Кражан додав, що в бізнес сфері зараз спостерігається збільшення частки абонентів, які мало розмовляють, вони мігрують зі спо живчого ринку. Саме завдяки їм іде розмивання середнього рівня доходу з одного абонента, вважає Є. Кражан. «Загалом зниження відбувається внас лідок того, що безлімітних підключень дедалі менше, але воно не таке разю че – у межах 5–10 %», – зазначив він. (Вл. кор.) Редактор: Вікторія Басманова, e-mail: basmanova@softpress.com.ua Відповідальний секретар: Леся Дудченко Виробництво: Дмитро Берестян, Іван Таран
ЩИРО ВІТАЄ З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ 28.06 – Андрія МІЛІНЕВСЬКОГО, генерального директора Beeline в Україні 30.06 – Ігоря ЛУПИНУ, директора Черкаської філії ВАТ «Укртелеком»
З РІЧНИЦЕЮ ЗАСНУВАННЯ 29.06 – компанію Utel, яку було засновано в 1992 році (нині – філія Укртелекому «Утел») 1.07 – День народження мобільного зв’язку в Україні. СП «Український Мобільний Зв’язок» відкрило першу в Україні мережу стільникового зв’язку стандарту NMT-450 в 1993 році
Щастя та успіхів Вам!
«Польові випробування» обладнання «НАТЕКС» У травні – червні компанія «НАТЕКС» здійснила тесту вання своїх 10 гігабітних комутаторів на робочій мережі ве ликого оператора мобільного зв’язку Росії. Комутатор NX 5124G 10F було використано як комутатор рівня агрега ції 10 гігабітного вузла на мережі доступу. Він об’єднав гіга бітні оптичні потоки в 10 гігабітний «Up link» в магістраль ній мережі передачі даних. Взагалі комутатор може мати до чотирьох 10 гігабітних інтерфейсів і 24 гігабітних інтерфей си доступу, що дозволяє передавати дані в магістральну ме режу без будь яких затримок на швидкості інтерфейсів. За відгуками оператора, обладнання NX 5124G 10F доз воляє організувати об’єднання гігабітних інтерфейсів у ма гістральний 10 гігабітний канал з необхідною якістю. У травні відбулося також тестування встаткування «НАТЕКС» FG ACE TDMoIP SR 4E1 на MPLS мережі од ного з великих російських операторів. Шлюзи FlexGain Access TDMoIP призначені для переда вання TDM трафика IP мережами. Модельный ряд шлюзів представлено двома пристроями, які дозволяють прозоро передавати дані G.703/E1 через мережу Ethernet Шлюзи FG ACE TDMoIP здійснюють прозору передачу TDM сигналізації, дозволяючи з’єднувати пристрої з ін терфейсами Е1 через высокошвидкісні мережі з пакетною комутацією. Це можуть бути УПАТС, базові станції стіль никових мереж тощо. Тобто, використовуючи шлюзи TDMoIP, оператор отримує можливість пропонувати надій ні рішення, використовуючи високу швидкість Ethernet мереж та якість традиційної телефонії. Обладнання тестувалось на MPLS мережі оператора. За відгуками, обладнання FG ACE TDMoIP SR 4E1 дає змогу організувати канали передачі телефонного трафіку між АТС через мережу передачі даних з якістю, яка задо вольняє оператора. З арезультатами тестування обох видів обладнання було прийнято рішення про їх купівлю. (Вл. кор.)
Vega подружилася з «Приватбанком» Телекомунікаційна група Vega розпочала прийом плате жів за послуги зв’язку за допомогою сервісів «Приватбан ку». Тепер абоненти Vega можуть сплачувати послуги теле фонії та Інтернету через онлайн платіжний сервіс «Швидко Оплатити» на веб сайтах Vega і «Приватбанку». Безпеку розрахунків гарантує інноваційна система 3D secure. На першому етапі співпраці можливість поповнення ма тимуть абоненти компанії «Оптима Телеком» у 15 містах України (Києві, Борисполі, Вишневому, Боярці, Дніпропет ровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Запоріжжі, Новомосковську, Одесі, Південному, Івано Франківську, Калуші, Коломиї та Ялті). Надалі планується надання мож ливості поповнення рахунку через сервіси КБ «Приватбанк» абонентам компаній «Фарлеп Інвест», «Фарлеп Телеком Холдинг» і «ЦСС», що входять до складу Vega. (Вл. кор.)
ПІДПРИЄМСТВА-РЕКЛАМОДАВЦІ Ватсон Телеком (044) 536-16-16 Лебкон (0362) 24-00-73 Натекс
Маркетинг, розповсюдження: Ірина Савіченко, Катерина Островська Керівник відділу реклами: Ніна Вертебна, е-mail: nv@softpress.com.ua
Редакція веде листування. • Відповідальність за рекламну інформацію несе рекламодавець. • Повне або часткове відтворення або розмноження будь-яким способом матеріалів, надрукованих у «ДК-Зв'язок», допускається лише з письмового дозволу ВД СофтПрес.
Номер віддруковано з готових фотоформ у друкарні ТОВ «Поліграфцентр» (04080, Київ, вул. Фрунзе, 86)
ДК-Зв’язок № 23 (654)
Тираж 10 000 прим.
ТАСК (044) 502-00-75 Укрком (044) 205-55-00 IP com
Регіональні представництва: Дніпропетровськ: Ігор Малахов, тел. (056) 724-72-42 malakhov@hi-tech.ua
Львів: Андрій Мандич, тел. (067) 499-51-53 e-mail: mandych@mail.lviv.ua
Донецьк: Begemot Systems, Олег Калашник, тел.: (062) 312-55-49, факс: (062) 304-41-58 e-mail: kalashnik@hi-tech.ua
Підписано до друку 16.06.2010 р.
Ціна договірна
dkz-2010-23-press.qxd
23.06.2010
17:57
Page 4