dkz-2010-25-press.qxd
07.07.2010
15:52
Page 1
№ 25 (656) 8 липня 2010 року
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖНЕВИК ДЛЯ ЗВ’ЯЗКІВЦІВ ТА ЇХНІХ ПАРТНЕРІВ
Н О В И Н И Р И Н КУ Держкомпідприємництва + програмісти = зміни до Податкового кодексу. стор. 2
Зміни у правилах здійснення державного нагляду в галузі зв’язку. стор. 2
Усе своє ношу з собою 1 липня Верховна Рада прийняла в цілому законопроект про збереження абонентського телефонного номера, поява якого декілька років тому викликала бурхливу реакцію операторів. Тож як відреагував ринок на цю ініціативу сьогодні? За прийняття проекту Закону № 3420 про вне сення змін до Закону «Про телекомунікації» щодо збільшення переліку послуг проголосували 329 де путатів з 423 зареєстрованих у залі. Авторами іні ціативи є народні депутати Юрій Мороко (фракція Партії Регіонів) і Віталій Корж (фракція БЮТ). За конопроект було розроблено у листопаді 2008 року замість аналогічного прийнятого парламентом у червні 2007 року. Однак ці зміни свого часу не набрали чинності через ветування президентом. Прийняття такого законопроекту в 2007 році викликало бурхливу дискусію на ринку телекому нікацій. Оператори зв’язку стверджували, що пос луга збереження номера не буде затребувана або нентами, а її технічна реалізація потребуватиме значних інвестицій. Протилежну думку мали представники державних органів влади. Антимо нопольний комітет України, зокрема, заявляв, що поява такої послуги посилить конкуренцію між операторами, стимулюючи їх до поліпшення якос ті послуг і зниження їх вартості. У червні 2009 року законопроект Ю. Мороко й В. Коржа про внесення змін до Закону «Про теле комунікації» було прийнято у першому читанні. Згадані зміни передбачають впровадження пос луги збереження абонентського номера, надаваної абоненту на його вимогу у випадку припинення дії договору з українським оператором телекомуніка
Н О В И Н И Р И Н КУ Синергетична консолідація Компанії «Інком» і «Бест Пауер Україна», що входять до складу групи компаній «Октава», ухвалили рішення про перехід «Бест Пауэр Україна» під корпоративне управління «Інком». Організаційно «Бест Пауер Україна» залишається самостійною бізнес-одиницею, зберігаючи свою торгову марку, колектив фахівців, офісні й технологічні площі. (Вл. кор.)
Виставковий ухил Асоціація учасників ринку безпроводових мереж передачі даних знову розширила свій склад: до її лав вступила компанія «Прем’єр Экспо», що входить до складу International Trade & Exhibitions (ITE) Group Plc, заснованої в 1991 році з головним офісом у Лондоні. ITE Group Plc щорічно організовує 160 торгових виставок у 20 країнах світу. (Вл. кор.)
Мобілізувати персонал Оператор Beeline (компанії «УРС» та «Голден Телеком») увів послугу «Мобільний VPN» для своїх бізнес-абонентів. Завдяки їй клієнти оператора можуть організувати безпечне безпроводове з’єднання з ресурсами внутрішньої фіксованої корпоративної мережі. (Вл. кор.)
– Опишіть ситуацію на ринку Інтернет без пеки. Назвіть найбільш значимі на сьогодні загрози й, відповідно, позиціювання продуктів CheckPoint як відповідь на ці загрози. Давид Клусачек: Якщо подивитися на істо рію розвитку нашої компанії, то можна поба чити, що з самого початку ми займалися питан нями мережної безпеки, а тепер займаємося безпекою кінцевих пристроїв. І цей напрямок – саме те, що необхідно нашим клієнтам. Великі компанії мають розвинену мережну інфра структуру, й у них є потреба захищати її. При цьому з єдиного центру реалізується політика захисту як самої мережі, так і кінцевих прис троїв. Дедалі частіше ми спостерігаємо затребу ваність інтегрованої безпеки мережі. З іншого боку, ми бачимо, що щораз частіше виникають запити, пов’язані із захистом да них. Захист мережі й кінцевих пристроїв – це заходи, спрямовані на атаки ззовні, але компа нії всіляко прагнуть захиститися й від витоку даних, зсередини. Захистити свої внутрішні ак тиви. У наш час такими активами стала інфор мація. Тому певні зусилля ми докладаємо до шифрування дискових накопичувачів і медіа ресурсів. Компонентом захисту, що швидко розвива ється, є системи запобігання витоку даних. Спочатку ми думали про те, щоб придбати ком панію, у якої б були такі рішення. Та врешті решт вирішили розвивати цей напрямок влас
Верховна Рада ухвалила Закон «Про ратифікацію Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додаткового протоколу до Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних стосовно органів нагляду та транскордонних потоків даних». Закон підтримали 317 народних депутатів. Мета згаданої конвенції – забезпечити на територіях договірних сторін право кожної особи, незалежно від її громадянства та місця проживання, на недоторканість приватного життя у зв’язку з обробкою персональних даних. («Укрінформ»).
«МТС»: кредитування по-європейськи
Українські користувачі послуг мобільного зв’язку отримали право зберігати свій номер при переході від одного оператора до іншого.
цій і за умови повного розрахунку з ним, а також передбачають можливість використання абонен том номера для одержання послуг будь якого іншо го оператора. Закон також передбачає введення поняття «на ціональний роумінг» – послуги, що забезпечує можливість абонентам одного оператора мобільно го зв’язку одержувати телекомунікаційні послуги в мережі іншого. Питання визначення порядку збереження або нентських номерів, вибору організації, яка здійсню ватиме адміністрування системи перенесення номе ра від одного оператора до іншому, досудового врегу лювання спорів між операторами щодо послуг наці онального роумінгу закон закріплює за НКРЗ. Відповідно до закону, початок надання послуги збереження абонентського номера відстрочено на півроку після набрання ним чинності. ›› стор. 2
Універсальна охорона У середині червня представництво компанії Check Point Software Technologies у Росії й СНД оголосило про початок роботи українського офісу (див. «ДК-Зв’язок» № 23/2010). Про перспективи розвитку компанії нашому виданню розповів регіональний директор компанії Check Point у Східній Європі Давид КЛУСАЧЕК.
Регламент для використання «персональних даних»
ними силами. Ми стикнулися з тим, що наявні рішення є досить складними, й компанії, які їх мають, докладають величезних зусилль для їх впровадження. Ті інструменти, які пропонує CheckPoint, простіші, їх легше впровадити на шлюзі з використанням уже встановленої бази наших рішень. Однією з характерних рис наших продуктів є використання технології user check, коли основ на відповідальність за дію покладається на само го користувача. Це працює таким чином: при пе ресиланні конфіденційної інформації на якусь приватну поштову адресу система видає корис тувачеві запит попередження. Відправник сам приймає рішення щодо підтвердження або ска сування відсилання. Тобто вибираючи «так» або «ні», користувач запобігає випадковому відси ланню листа за межі компанії. Таким чином, система запобігає появі до 80 % помилок. Системи інших виробників тільки виявля ють такі спроби, при цьому виводиться відпо відне повідомлення в системний журнал. Після цього адміністратору доводиться переглядати журнал і шукати повідомлення, які намагали ся відправитися за межі компанії. При цьому системному адміністраторові доводитися дава ти доступ до інформації, який він не повинен мати. – Чи бере ваша компанія участь у крос вен дорних угодах при продажі продуктів? Д. К.: Так, звичайно, такі угоди укладають ся. У нашому рішенні Total Security використо вується антивірусний движок Касперського. З іншого боку, ми маємо угоди з IBM і CrossBin, і їхні апаратні рішення можна замовляти через CheckPoint, яка здійснює технічну підтримку таких рішень. Угода з IBM дала поштовх роз витку нашого виробництва апаратних рішень, оскільки ми побачили, як добре працює така інтегрована система. ›› стор. 3
Компанія«Мобільні Телесистеми» залучає кошти для фінансування поставок обладнання і сервісних послуг від Nokia Siemens Networks у Росії й Україні. Як зазначено в повідомленні «МТС», компанія відкрила кредитну лінію в закордонних банках на суму до 300 млн євро під гарантії експортного агентства Фінляндії Finnvera. Кредитну лінію відкрито строком на вісім років. Кошти в рамках угоди нададуть банки BNP Paribas, Credit Agricole Corporate and Investment Bank, Societe Generale. (Вл. кор.)
Поповнення лав ІнАУ Рішенням правління Інтернет Асоціації України компанія «1 ГБ» стала дійсним членом ІнАУ. «1 ГБ» працює в Києві з 2005 року. Її основний вид діяльності – надання послуг хостингу й реєстрація доменів. Крім того, асоційованим членом ІнАУ стала компанія «Оріон-Медіа» (Енергодар), яка надає низку телекомунікаційних сервісів. Серед них – доступ до Інтернету і послуги кабельного телебачення. (Вл. кор.)
«ДК-Зв’язок» в електронному варіанті читайте за адресою
ht.ua/pro/dkz
dkz-2010-25-press.qxd
2
07.07.2010
15:52
Page 2
8 липня 2010 року
№ 25 (656)
Без дозволу на експлуатацію
РЧР: перерозподіл повноважень
У Мін’юсті зареєстровано рішення НКРЗ № 238 від 27 травня «Про затвердження змін до Переліку радіоелек тронних засобів (РЕЗ) і випромінюючих пристроїв (ВП), для експлуатації яких не потрібні дозволи на експлуата цію» (№430/17725 від 24 червня). До Переліку включено обладнання радіодоступу IEEE 802.11n та абонентські станції (термінали) радіотехнологій мультисервісного дос тупу в діапазонах 10,5, 12,0 та 25,0 ГГц. (УНІАН)
Парламент України схвалив у цілому і подав на підпис Президенту законопро ект про внесення змін до Закону «Про ра діочастотний ресурс України» (щодо пов новажень НКРЗ). Цей проект було заре єстровано у ВР за № 3047 від 12 серпня 2008 року. Законопроектом вносяться зміни до п. 1 ст. 29 Закону «Про радіочастотний ресурс України», в якому прописано, що дозволи на ввезення з за кордону, реалі зація та експлуатація радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв надаються УДЦР на платній основі. У п 4 тієї ж ст. 29 вказано, що УДЦР приймає рішення про видачу чи відмову у видачі дозволу на ввезення з за кор
Про якість послуг треба звітувати Оператори телекомунікацій щороку мають подавати до НКРЗ звіти про якість телекомунікаційних послуг. Про це йдеться у рішенні від 15 квітня № 174 «Про затвердження Положення про якість телекомунікаційних послуг», заре єстрованому Мін’юстом 23 червня за № 429/17724. Положення визначає порядок організації проведення випробувань показників якості телекомунікаційних пос луг та оприлюднення інформації про її рівні. Цей документ передбачає можливість проведення опе раторами (провайдерами) випробувань якості послуг са мостійно або шляхом залучення на договірних засадах ак редитованих в установленому порядку органів з оцінки від повідності якості телекомунікаційних послуг (випробу вальні лабораторії). (www.nkrz.gov.ua)
Про банківські ІТ-проблеми – на березі Чорного моря У Ялті завершилася XVІІ Міжнародна IT конференція «Банківські системи й мережі» під патронатом Національ ного банку України. Співорганізатором заходу виступив Центр банківських інформаційних технологій «ЦЕБІТ». Цього року конференція зібрала представників націо нальних банків України, Білорусі, Казахстану й Литви. Також у заході взяли участь приблизно тридцять комер ційних банків, десяток державних організацій і сотня ком паній інтеграторів і розробників ПЗ. Програма конференції була розбита на п’ять основних блоків (стратегія розвитку IT, системи автоматизації бан ків і документообіг, платіжні системи управління інформа ційною інфраструктурою, захист інформації, телекомуні кації й мережні рішення), кожний з яких розкривав най більш актуальні питання, пов’язані з IT діяльністю бан ків. У програмі конференції були й два круглих столи, під час яких учасники від комерційних банків могли ставити питання співробітникам Національного банку України. Представники НБУ виступили з доповідями щодо пер спектив розвитку ІТ у банківській діяльності, а також оз найомили учасників зі стандартами впровадження систем управління інформаційною безпекою. Компанії розробни ки ПЗ і мережних рішень, у свою чергу, поділилися своїми останніми рішеннями для банківської сфери. «Щороку ми запрошуємо взяти участь у нашій конфе ренції компанії, що є світовими лідерами в галузі розробок IT рішень. Таким чином, представники українського бан ківського сектора можуть одними з перших довідатися про новинки IT індустрії», – заявив Олександр Оберучев, ди ректор компанії «ЦЕБІТ» і один з організаторів конферен ції. (Вл. кор.)
ДІЗ уповноважений
дону або реалізацію РЕЗ та ВП, про що інформує суб’єкта господарювання у строк, що не перевищує 10 робочих днів після реєстрації його заяви про видачу дозволу. Дозвіл на ввезення або реалізацію РЕЗ та ВП видається УДЦР не пізніше, ніж через п’ять робочих днів після пред’яв лення суб’єктом господарювання доку мента, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу. А в ст. 45 вказано, що дозвіл на експлу атацію УДЦР анулює самостійно або за рішенням НКРЗ (раніше такі повнова ження мала Державна інспекція зв’язку). Нова редакція закону набере чинності 1 вересня 2010 року. (www.rada.gov.ua)
ДІЗ отримав право у разі експлу атації РЕЗ та ВП без дозволів або з порушенням встановлених у дозво лах параметрів зупиняти або при пиняти їх експлуатацію та застосо вувати санкції до правопорушни ків. Окрім цього, відтепер анулю вання дозволу на експлуатацію здійснює УДЦР самостійно або за рішенням НКРЗ. Такі положення містить Закон № 2299 VІ «Про вне сення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення дер жавного нагляду в галузі зв’язку», що набув чинності 30 червня. Цим документом підвищена відповідальність операторів за не виконання законних вимог НКРЗ або посадових осіб ДІЗ щодо усу нення порушень законодавства про телекомунікації, поштовий зв’язок та РЧР, або ненадання їм документів та інформації, необхід них для здійснення державного нагляду, або створення інших пе решкод для виконання покладе них на них обов’язків. При цьому, суми штрафів становлять від ста до трьохсот неоподатковуваних мі німумів доходів громадян за такі порушення. Систему організації державного нагляду в галузі зв’язку збережено. (www.nkrz.gov.ua)
Удосконалення галузевого закону 6 липня Верховна Рада прийняла в першому читанні два законопроекти Юрія Мороко та Віталія Коржа, якими пропонується внести зміни до Закону «Про телекомунікації». Один із них – проект закону про вне сення змін до Закону України «Про теле комунікації» (щодо визначення ринку те лекомунікаційних послуг доступу), заре єстрований за № 2149 3 березня 2008 ро ку. Цим законопроектом вносяться зміни до окремих статей щодо визначення рин ків телекомунікаційних послуг доступу
та встановлення меж регулювання з боку НКРЗ відносно операторів, які мають іс тотний вплив на ринку послуг доступу. Другий – проект закону про внесення змін до Закону «Про телекомунікації» (щодо забезпечення доступу до кабельної каналізації електрозв’язку), № 5333 від 8 квітня поточного року. Цим законопро ектом ст. 1 доповнюється визначенням «кабельна каналізація електрозв’язку», ст. 66 – випадком державного регулюван ня тарифів на користування ККЕ. (www.rada.gov.ua)
ІТ-поправки до проекту Податкового кодексу Як повідомив нещодавно голова Вер ховної Ради України Володимир Лит вин, до проекту Податкового кодексу для розгляду у другому читанні надій шло понад 5,5 тис. пропозицій. Серед них будуть і напрацювання, здійснені у ході робочої зустрічі голови Держком підприємництва Михайла Бродського із представниками IT індустрії, що прой шла в Києві 1 липня. Зазначимо, що ІТ галузь на цьому заході була представлена здебільшого розробниками програмного забезпечен ня, які працюють на експорт, та пред ставниками асоціацій «Українська Хай Тек Ініціатива», АПІТУ тощо. На заході було оглянуто стан україн ської галузі розробки експортного ПЗ, проведено паралелі зі станом справ в ін ших країнах. Основним аргументом представників IT галузі щодо необхідності зберегти для них спрощену систему оподатку вання була потреба конкурувати на ринку розробки ПЗ, який стрімко роз
вивається в світі. Представники компа ній розробників ПЗ із цифрами в руках доводили, що на світовому ринку прип лив замовлень до тієї або іншої країни значною мірою залежить від підтримки держави, зокрема, того, наскільки ве ликим є податкове навантаження на програмістські компанії. Загальний ринок експорту ПЗ у світі оцінюється у $90 млрд. Україна наразі експортує ПЗ на $1 млрд. Вітчизняна IT індустрія на 80 % орієнтована на екс порт, тому заборона на ведення зовніш ньоекономічної діяльності, стверджува ли представники галузі, може змусити їх «піти у тінь». Голова Держкомпідприємництва на голосив, що податкове навантаження для підприємців, які працюють за спро щеною системою оподаткування, наразі не збільшено. Водночас, нерідко пред ставники IT індустрії працюють у вели ких фірмах на постійній основі, але оформлюються як «спрощенці», уника ючи таким чином податків. У результа
ті вони сплачують до бюджету 200 грн, тоді як середня заробітна плата у галузі, за словами присутніх на зустрічі пред ставників IT компаній, коливається у межах 7–10 тис. грн. Після обміну аргументами М. Брод ський погодився: «Ми маємо створити преференції для людей розумової праці. Але тоді підприємці, які їх отримують, мають нести посилену відповідальність у разі порушення податкових норм. Треба пам’ятати, що спрощена система оподаткування створена не для уник нення від податків, а перш за все – для спрощення звітності». Він також заявив, що наполягатиме на запровадженні до майбутнього зако ну «Про збір та облік єдиного соціально го внеску» ставки для IT підприємців у розмірі 8 %. За словами М. Бродського, такі про позиції Держкомпідприємництва під тримують народні депутати. Вони й по даватимуть їх до другого читання про екту Податкового кодексу. (Вл. кор.)
Усе своє ношу з собою Закінчення. Початок на стор. 1.
Мобільні оператори: все залежить від НКРЗ Українські мобільні оператори в цілому привітали прийняття за кону про переносимість абонент ського телефонного номера. Впровадження послуги перене сення телефонних номерів – це перспективний напрямок розвит ку галузі й конкуренції. Така пос луга впроваджена на ринках низ ки країн Європи, Америки, Азії, Австралії. Її наявність стимулює операторів більше працювати над посиленням лояльності клієнтів, приділяти уваги якості надаваних послуг, розширювати асортимент й інноваційність послуг, зазнача ють у «Київстар». При цьому в компанії не прогно зують масової міграції абонентів між мережами у випадку появи можливості збереження номера. Як свідчить досвід інших країн, впровадження послуги перенесен ня абонентського номера не вик ликає істотних змін на ринку – щорічно нею користуються в серед ньому від 2 % до 10 % абонентів (залежно від стану ринку), поясню ють в «Київстар». Директор з корпоративних від носин оператора «Астеліт» Юрій
Курмаз також вважає, що забезпе чення збереження телефонного но мера сприятливо позначиться на конкуренції на українському теле ком ринку. «Ми привітаємо рішення зако нодавця про впровадження перено симості номера на українському ринку, оскільки в такий спосіб на ше телекомунікаційне законодавс тво наближається до стандартів ЄС і провідних світових стандартів у цілому», – сказав він. Директор з корпоративного уп равління й контролю «МТС Украї на» Олег Проживальський також упевнений, що забезпечення мож ливості збереження номера при зміні оператора відповідає інтере сам ринку. Разом з тим він стурбо ваний короткими строками, визна ченими законом для впровадження послуги. «Це (впровадження системи – ред.) – досить складний і тривалий процес, який триває не менш року з моменту ухвалення рішення, а то й більше, як свідчить закордонний досвід. Адже йдеться про комплек тацію й закупівлю обладнання, йо го налагодження, тестування, впровадження відповідного ПЗ, за безпечення коректної й узгодженої роботи в мережах усіх операторів. За півроку, передбачених законом,
запустити систему технічно не можливо, це може навіть дискре дитувати сам закон», – перекона ний він. Про високі витрати на впровад ження говорять і в «Київстар». При цьому їх розмір, на думку опе ратора, напряму залежатиме від механізму впровадження й адмі ністрування послуги, що, відповід но до закону, має бути розроблений НКРЗ. «Ми сподіваємося, що найближ чим часом буде визначено орган, який регулюватиме процес взаємо дії всіх учасників ринку щодо впро вадження переносимості номера. Ми також очікуємо, що оператори будуть відкриті до співпраці із НКРЗ і УДЦР з метою пошуку ефективного технічного й операцій ного рішення й фактичної реаліза ції послуги в найближчому майбут ньому», – зазначає Ю. Курмаз. Водночас оператори без ентузі азму сприйняли другу норму, впро ваджувану законом, – забезпечен ня операторами національного роу мінгу для абонентів. «Питання можливості введення послуги національного роумінгу до сить урегульоване чинним законо давством, тому навряд чи потребує яких небудь інших регуляторних удосконалень. Чимало операторів
мобільного зв’язку вже успішно ре алізують такі проекти, надаючи можливість абонентам отримувати послуги зв’язку з використанням мережі іншого оператора», – зазна чають у «Київстар», наводячи як приклад свій проект двосторонньо го роумінгу з мережею мобільного зв’язку Укртелекому. Такої ж думки дотримуються і в «Астеліт». «Національний роумінг виправдує себе на ринках, які ма ють більшу географічну довжину. Ми не думаємо, що це рішення буде дуже затребуваним на українсько му ринку, в умовах практично сто відсоткового покриття у всіх основ них GSM гравців. Проте воно може бути перспективним при будівниц тві мереж зв’язку третього поко ління», – говорить Ю. Курмаз.
НКРЗ готова до розробки нормативів Водночас Національна комісія регулювання зв’язку вже зараз го това взятися до розробки порядку збереження абонентських номерів при зміні оператора відразу після набуття чинності відповідним за коном. «Прийнятий закон набуде чинності після підписання Прези дентом, на це піде не менше двох тижнів, а то й більше... Ми вже приступили до вивчення технічних
питань, залучимо операторів і спільними зусиллями розробимо порядок», – повідомив голова комі сії Володимир Олійник. За його словами, при розробці системи переносимості номерів бу де враховано досвід впровадження УДЦР системи обліку IMEI кодів мобільних терміналів. «УДЦР має схожу базу IMEI кодів. Нарощува тимемо її, вивчатимемо подібні системи», – сказав голова НКРЗ. Він також припустив створення адміністратора майбутньої системи на базі консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», створеного наприкінці 2007 року УДЦР і Українським мережним ін формаційним центром (УСІЦ, UA NIC). «Це один з варіантів», – ска зав В. Олійник. Голова НКРЗ висловив надію, що оператори зв’язку приєднають ся до процесу розробки порядку на дання послуги з переносимості но мера й не блокуватимуть її впро вадження. «Деякі оператори готові навіть зараз її впроваджувати, деякі гово рять, що відведених шести місяців недостатньо – у них уже затвер джені бюджети, що передбачають впровадження дорогих систем», – повідомив В. Олійник. (За матеріа лами «Інтерфакс Україна»)
dkz-2010-25-press.qxd
07.07.2010
15:52
Page 3
3
8 липня 2010 року
№ 25 (656)
Універсальна охорона
Спільні випробування
Закінчення. Початок на стор. 1. – Розкажіть про тенденції в галузі систем для мережної безпеки. Д. К.: Ми маємо велику кількість інс тальованих рішень, і зараз відбувається поступова міграція їх на нову архітек турну платформу з використанням «програмних лез». Саме ця архітектура відповідає сучасним тенденціям, ос кільки з появою нових технічних рі шень мережної безпеки їх легко розгор тати на базі існуючих шлюзів. – Які особливості використання рі шень CheckPoint на ринках Західної та Східної Європи? Д. К.: Насамперед, з погляду потреб ринку, Східна й Західна Європа фунда ментально не відрізняються. Тут ті ж потреби, ті ж рішення. Вони реалізують ся з деякою затримкою, але в цілому це те ж саме. Принцип впровадження зале жить від замовників, оскільки деякі з них готові впроваджувати рішення на більш ранніх стадіях, інші довго при дивляються. Зокрема, остання риса най частіше притаманна німцям. Якщо говорити, наприклад, про сис теми для захисту даних, то до ухвален ня рішення про їх використання під штовхує або сумний досвід, або вимоги дотримання якихось нормативних до
– Які принципи закладено в основу побудови партнерської мережі? Д. К.: Є один принцип, який ми за стосовуємо завжди – ми не продаємо напряму. Ми використовуємо й дворів неву, й однорівневу моделі побудови каналу, коли реселер може безпосеред ньо звернутися до CheckPoint. Але в Східній Європі ми практично завжди використовуємо дворівневу модель «дистриб’ютор реселер». У нас є чітко визначена програма для партнерів, у рамках якої ми класи фікуємо їх залежно від внеску в розви ток продажів, сертифікації (зараз у сві ті нараховується 66 тис. сертифікова них фахівців CheckPoint) і від того, який рівень підтримки вони можуть надати своїм замовникам. Для нас це дуже важливо, оскільки своїх власних ресурсів у країні в нас, звичайно, неба гато. Тому ми визначаємо чотири рівні партнерів: бронзові, срібні, золоті й платинові. В Україні компанію очолює один ме неджер – Олександр Чубарук. Саме він тісно взаємодіятиме з обмеженою кіль кістю найбільших партнерів, а іншими клієнтами безпосередньо займатимуть ся дистриб’ютори.
Давид Клусачек: «Безпека кінцевих пристроїв – саме те, що необхідно нашим клієнтам».
кументів. У США й Західній Європі наш бізнес засобів захисту даних розви вається більш активно. У Східній Євро пі таких чітких вимог дотепер не було, і бізнес розвивається скоріше за рахунок сумного досвіду. Прикладом цього мо жуть бути Чехія й Словаччина, де з дер жавних органів відбулися серйозні ви токи даних. Саме це й підштовхнуло до впровадження таких рішень.
Бесіду вів Володимир ТАБАКОВ
У Росії прошли випробування на сумісність засобів зв’язку компаній «НАТЕКС» і Cisco у рамках спільного системно мережного рішення – системи гнучкої комутації (РСР SSW). Перевірялась відповідність «Рекомендаціям із застосування типових системно мережних рішень Cisco і «НАТЕКС». Випробування мали на меті перевірити фун кціональність і сумісність шлюзів AG 1 і AG 2 (VC 8000 MSAN Type 1 і VC 8000 MSAN Type 2, відповідно) вироб ництва компанії НАТЕКС і контролера MGC (PGW 2200 ра зом з BTS 10200) виробництва Cisco у частині забезпечення процедури реєстрації шлюзів, передачі цифр номера й спе ціальних знаків, проведення базового телефонного викли ку, процедури передачі факсимільних повідомлень (G.711, T.38), установлення модемних з’єднань, надання послуг ДВО, збору статистичних даних, передачі інформації про якість обслуговування, кодування інформації відповідно до рекомендацій МСЕ Т G.711, G.726, G.729, визначення голосової активності й генерації комфортного шуму, взає модії із системою управління мережею зв’язку, напрямку викликів до обладнання, яке взаємодіє з вузлами обслуго вування виклику екстрених оперативних служб. У частині проведених випробувань було встановлено, що засоби зв’язку, що входять до складу спільного РСР SSW «НАТЕКС» і Cisco відповідають вимогам і рекомендаціям з побудови відповідних рішень. За результатами випробувань видано висновок про мож ливість використання засобів зв’язку виробництва «НАТЕКС» у рамках спільного РСР SSW з компанією Cis co. (Вл. кор.)
ПІДПРИЄМСТВА-РЕКЛАМОДАВЦІ Ватсон Телеком (044) 536-16-16 Діалог-Київ (044) 286-02-86 Лебкон (0362) 24-00-73
Натекс Укрком (044) 205-55-00 IP com
У СВІТІ
США заморожують ІТ-проекти на $3 млрд
Для захисту персональних даних
Бюджетне управління США призупинило проекти в сфері ІТ загальною вартістю $3 млрд. Крім того, розглядається можливість відмови від контрактів на постачання інформаційних послуг і обладнання ще на $10 млрд. Директор бюджетного управління США Пі тер Орзаг, який має намір піти у відставку най ближчими тижнями, наказав повністю пере глянути структуру державних видатків у ІТ сфері, що становили торік $80 млрд. Влада має намір з’ясувати, чи не призвели занадто м’які правила в цьому сегменті до значної перевитра ти коштів, затримок постачання і впроваджен ня застарілих систем. Уряд США – найбільший покупець ІТ у сві ті. Державні контракти укладено з такими га лузевими гігантами, як Accenture, IBM, Oracle і SAP. Як відзначив контролер Адміністратив но бюджетного управління США Денні Вер фел, усі компанії обов’язково перевірять. («Інтерфакс Україна»)
Компанія «Петер Сер вис» отримала сертифікат Федеральної служби з тех нічного й експертного кон тролю Росії (ФСТЕК) на власну розробку – систему захисту інформації від не санкціонованого доступу Pe ter Service HAS Access Ma nager (Security Manager). Метою розробки був за хист інформації у веб систе мах масового обслугову вання, ядром якого і є цей продукт. Peter Service HAS Access Manager – це універсальний сертифікований засіб захис ту персональних даних, що забезпечує контроль ціліс ності, управління доступом, реєстрацію й облік доступу до інформації. Це рішення
джувати свою особу зобов’язані й ко ристувачі Wi Fi мереж – тепер всі картки Wi Fi продаються в Білорусі тільки після пред’явлення паспорта. Також, відповідно до цього указу, провайдери Білорусі зобов’язані збе рігати в себе протягом одного року всі дані про використання Інтернету сво їми клієнтами, а правоохоронні орга ни мають право вимагати інформацію про трафік осіб, які їх цікавлять. Крім того, пред’являти свої пас порти або інші документи, що засвід чують особу, мають навіть відвідувачі інтернет кафе, клубів і інших закла дів з колективними точками доступу до Мережі. Втім, представники влади відзначають, що відвідувачам буде не обов’язково пред’являти документи – заклади зможуть «фіксувати їхню особу» за допомогою відеокамери або фотоапарата. (www.cnews.ru)
Інтернет: www.ht.ua/pro/dkz e-mail: inter@softpress.com.ua ©ДІЛОВИЙ КУР'ЄР-ЗВ'ЯЗОКTM Всеукраїнський інформаційний тижневик Видання зареєстроване Міністерством юстиції України Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ № 15201-3773 ПР від 12.05.2009 р.
Передплатний індекс у каталозі Укрпошти – 35214 Видається з грудня 1996 року
Для листів: Україна, 03005, м. Київ-005, а/с 5 Видавець: © Видавничий дім СофтПрес Адреса редакції та видавця: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 10 тел./факс: (044) 585-82-82, 585-82-85
Access Manager, веб сервер Apache з модулем XSLT трансформації, високопро дуктивний сервер додатків (HAS сервер), веб інтерфейс для управління атрибутами доступу до HAS сервера, СУБД Oracle Database 10g Express Edition, і нарешті, інсталятор під усі підтриму вані операційні системи. За даними комерційного директора компанії Кате рини Манахової, новинка може застосовуватися для захисту як високопродук тивного сервера додатків компанії «Петер Сервис» (Peter Service HAS), так і як шлюз безпеки з метою захисту Web і мобільних додатків інших виробників. (Вл. кор.)
Стандартизувати онлайн-рекламу
Білорусь: до Інтернету тільки за паспортом З 1 липня у Білорусі набув чиннос ті новий указ президента «Про заходи щодо вдосконалення використання національного сегмента мережі Ін тернет», відповідно до якого в країні набуває чинності низка правил, що регулюють використання Мережі жителями країни. Так, у рамках но вого указу з 1 липня доступ до Інтер нету у Білорусі повинен здійснювати ся тільки після пред’явлення доку ментів, що засвідчують особу. Тобто всіх провайдерів зобов’язали збирати особові дані своїх клієнтів. Серед документів, що засвідчують особу користувача – паспорт, військо вий квиток, посвідчення водія та дея кі інші. Провайдери повинні будуть записувати й зберігати в себе ПІБ ко ристувача, вид і номер пред’явленого ним документа, а також назву орга на, що видав цей документ. Підтвер
централізовано зберігає ав торизаційні дані і управляє процесом надання доступу до всіх веб систем і мобіль них платформ інфраструкту ри замовника. Цей автоном ний програмний комплекс призначений для експлуата ції разом із широким спек тром веб систем. Водночас це мультиплатформний за сіб, що дозволяє вибрати постачальника апаратної платформи й експлуатувати рішення під управлінням різних операційних систем: HP UX, Linux, Sun Solaris, Windows. Peter Service HAS Access Manager містить сертифіко вані засоби захисту інформа ції від несанкціонованого доступу Peter Service HAS
Американська Асоціація інтерактивної реклами (IAB) за явила про те, що технології й методи онлайн реклами мають бути стандартизовані, щоб допомогти рекламодавцям і видав цям краще працювати на цьому складному ринку. Представники IAB опублікували набір правил і стандар тів, дотримуватися яких організація порадила рекламним мережам і біржам в Інтернеті, аби їм було зручніше розміща ти свою рекламу в Мережі. Набір правил IAB Quality Assu rance Guidelines призначений для того, щоб упорядкувати рекламні мережі й біржі, сказано в звіті IAB. Також він покликаний прояснити низку складних умов і процесів для рекламодавців і допомогти їм переконатися в тому, що їхня реклама не з’являється на сторінках із неза конним контентом. У новому наборі правил IAB Quality Assurance Guidelines розглядається низка основних проблем для співтовариства рекламодавців: надання детальної інформації для придбання реклами; контекстна таксономія й орієнтація; можливості перевірки звітних даних і усунення випадків плутанини за допомогою загальної лексики для таких даних. Асоціація інтерактивної реклами зазначає, що компанії, які погодяться прийняти цей звід правил, матимуть більше можливостей для того, аби представити своїм клієнтам стан дартизовані й зрозумілі послуги. (www.cnews.ru)
Видавці: Євген Шнурко, Володимир Табаков Головний редактор: Анна Артеменко, e-mail: artyomenko@softpress.com.ua
Редактор: Вікторія Басманова, e-mail: basmanova@softpress.com.ua Відповідальний секретар: Леся Дудченко Виробництво: Дмитро Берестян, Іван Таран
Маркетинг, розповсюдження: Ірина Савіченко, Катерина Островська Керівник відділу реклами: Ніна Вертебна, е-mail: nv@softpress.com.ua
Редакція веде листування. • Відповідальність за рекламну інформацію несе рекламодавець. • Повне або часткове відтворення або розмноження будь-яким способом матеріалів, надрукованих у «ДК-Зв'язок», допускається лише з письмового дозволу ВД СофтПрес.
Номер віддруковано з готових фотоформ у друкарні ТОВ «Поліграфцентр» (04080, Київ, вул. Фрунзе, 86)
ДК-Зв’язок № 25 (656)
Тираж 10 000 прим.
Alcatel-Lucent: якість незаперечна Компанія Alcatel Lucent продов жила свій сертифікат на відповід ність міжнародним стандартам якос ті ISO 9001 і TL9000 ще на три роки. Ця сертифікація охоплює більше 220 офісів, 32 категорії продуктів і близько 42 тис. співробітників. Вона є однією з найбільш масштабних багатоточкових сертифікацій якості в телекомунікаційній галузі. Крім того, тепер сертифікація TL 9000 поширюється й на рішення Alcatel Lucent LTE, що вважається найважливішим компонентом корпо ративної стратегії реалізації додатків (Alcatel Lucent Application Enable ment) і стратегії High Leverage Net work. Сертифікація була продовжена після аудиту, проведеного компанією TUV SUD America – незалежним аудитором, відповідальним за серти фікацію компанії Alcatel Lucent за стандартами ISO 9001 і TL 9000. Аудит проходив з лютого по квітень поточного року в 31 корпоративному офісі й зайняв 168 аудиторських лю дино днів. В галузі управління якіс тю найбільш широке визнання у світі отримав стандарт ISO 9001. Цей стан дарт визначає вимоги до корпоратив них систем управління якістю й здат ність Alcatel Lucent задовольняти ви моги замовників і забезпечувати без перервне вдосконалення компанії. TL 9000 – це зареєстрована торго ва марка QuESR Forum (Quality Ex cellence for Suppliers of Telecommuni cations Forum – форум якості для постачальників телекомунікацій). QuEST Forum допомагає своїм учас никам підвищувати глобальну якість телекомунікацій внаслідок підтрим ки загального стандарту якості (TL 9000), співробітництва глобальних робочих груп, обміну передовим досвідом і поширення кращих у своє му класі вимірювальних систем. (Вл. кор.)
Регіональні представництва: Дніпропетровськ: Ігор Малахов, тел. (056) 724-72-42 malakhov@hi-tech.ua
Львів: Андрій Мандич, тел. (067) 499-51-53 e-mail: mandych@mail.lviv.ua
Донецьк: Begemot Systems, Олег Калашник, тел.: (062) 312-55-49, факс: (062) 304-41-58 e-mail: kalashnik@hi-tech.ua
Підписано до друку 7.07.2010 р.
Ціна договірна
dkz-2010-25-press.qxd
07.07.2010
15:52
Page 4