МАЙДАН | БЕРЕЗЕНЬ 2014 | НАРОДНЕ ВИДАННЯ
maidanukraine.com.ua
1
БЕРЕЗЕНЬ, №1
2
МАЙДАН | БЕРЕЗЕНЬ 2014 | НАРОДНЕ ВИДАННЯ
Майдан, де народжується нація Фото Украинские Новости
«Народження української нації» – саме так називають нинішні події найбільш романтично налаштовані активісти. Нарешті усвідомлюєш основний принцип побудови нової системи взаємовідносин людей та влади, де найголовнішим є вторинність влади, яка має виконувати лише сервісні функції. Саме такий принцип проголошується Майданом. Нові персоналії при владних кріслах так і не усвідомили основну причину появи Майдану – несправедливість і небажання більше її терпіти. Саме тому лютнева революція – лише початок силових перетворень, які мають завершитися повномасштабним перезавантаженням під час жовтневої.
НАРОДНА ПЛАТФОРМА
narplatforma@maidanukraine.com.ua
Справді, на перший погляд, єднання згуртованих Майданом різних верств суспільства проти влади-ворога дуже схоже на утворення політичного моноліту. І в це можна було би повірити, якби схожі слова не лунали рівно 10 років тому за аналогічних обставин. Тоді, як і сьогодні, багато говорилося про те, що революція дає нам останній шанс об’єднати всі етноси і регіони навколо «вистражданої ідеї» неприйняття старих тоталітарних методів управління народом і свавілля влади, а натомість побудувати «вільне, орієнтоване на європейські демократичні цінності суспільство». Але подібно до того, як Друга світова війна стала фактичним продовженням незакінченої Першої, так і нова революція піднесла на своїх знаменах нереалізовані гасла старої. Хоча є і серйозні відмінності. Після повалення режиму Януковича громада усвідомила свою силу і почала висувати набагато важливіші вимоги до влади, але вже без запопадливості та поваги.
До жовтня риторика вимог зміниться з пропозиційної на ультимативну, ба навіть погрозливу – «якщо ні, то знищимо» (чи щось на кшталт того). Сьогодні колону очолили «діти» помаранчевих подій, які подорослішали в революційній освіті. У них уже немає за плечима ілюзій щодо умиротвореного радянського принципу побудови суспільства, а попереду – жодних перспектив, які навіть не пропонує ані влада, ані будь-який світовий досвід, тому всі їхні вимоги носять характер рішучого ультиматуму. Ультимативність, поєднана з ненавистю, пояснюється нерозумінням цілей. Проте народ цей аж ніяк не гомогенний. Кожна соціальна група, представлена в листопаді – лютому на київських вулицях, вельми по-різному уявляє собі «вільне суспільство». Відсутність, по-перше, загальнозрозумілої та прийнятної моделі держави, а по-друге, однозначне сприйняття «справедливості» створюють широке поле для маніпуляцій та суперечок, в яких неможливо дійти згоди. І тому нова влада, яка прийшла в результаті революції, безсоромно повторює те, що вже робила у 2004 році, тоді як певна частина «маленьких людей» з маленьких міст і сіл, які давно вже покинуло життя, тепер отримали свою частку влади на вулиці. І свою образу на життя, на бідність, на приниження негайно почали через неї реалізовувати. Цей «синдром вахтера», або «начальника шлагбаума», досі виявляє себе як через дрібниці на кшталт перевірки документів у перехожих, так і через категоричні вимоги до органів влади зробити те чи це, «інакше прийдуть хлопці з Майдану». Але, за великим рахунком, усе те є проявом звичайнісінького страху, що так і залишився у самому низу соціальної ієрархії, до якого байдуже всім у сучасній державі, де життя і доля окремо взятої людини нікого не цікавить. У той самий час, коли ще вчора опальні олігархи і дніпропетровська команда
Тимошенко обіймають посади, звільнені «донецькими», Майдан, який відіграв своє, гріється біля залізних бочок і тужить за Небесною сотнею, що загинула за нову Україну. Визнати, що всі твої зусилля були марними, а смерть молодих, прекраснодушних людей – даремною, означало б крах усього пережитого, занурення в депресію, яка може призвести до саморуйнування. Тепер, на черговому етапі ланцюгової реакції, спричиненої Майданом, ознаками політичної нації, що народжується, називають реакцію на дії Росії. І поривання громадян вийти зі зброєю в руках є дуже серйозним, адже воно спирається на дійсно сильні та чисті емоції. Але у світлі продовження «реформ», що призводять до погіршення життя більшості українців, «окупанти» є чудовою нагодою перенаправити негативні емоції зсередини назовні. Максима про те, що людей можна об’єднати лише силою, хлібом або загаль-
ною для всіх небезпекою, якнайкраще пояснює те, що відбувається. І водночас дає рецепт збереження тієї самої єдності України, заради якої молоді люди знову готові йти на смерть. З’явившись як феномен прямого народовладдя, Майдан (і все, що з ним пов’язано) буде уважно стежити за всіма діями тієї влади, яка завдяки йому тимчасово стала на чолі держави. Прийде час, і він буде рішуче реагувати на кожну її дію або кадрове призначення з точки зору загальної користі, підвищення добробуту, розширення (а не скорочення) прав громадян і змушувати її коригувати дії. Але, спробувавши свої сили і зруйнувавши міф про недоторканність вищої влади, усі «соколи революції», зокрема активісти соціальних мереж, повинні змусити себе замислитися, нарешті, про те, що саме є, згідно з тим самим «загальним розумінням», правильним.
Патріоти
Володимир Сергійович, координатор Ради сотень Майдану: – Я розумію, що є чимало українців, які, дивлячись на центр Києва, бачать виклю-
чно понівечений Хрещатик. Водночас складно не погодитися, що Майдан – як сенс прагнень нашого народу до створення нової України. Майдан змусив усіх прислухатися – досить знущатися над людьми! Треба жити по совісті та за законом. Що маємо сьогодні? Небесну сотню в думках і менеджерів у владі, яким Майдан дав можливість тимчасово керувати країною. Перед ними ставилися завдання, які вони не виконують. Часу у них майже не залишилося. На території України практично проводяться бойові дії. Чомусь по Автономній республіці Крим ходять чужі солдати чужими чобітьми. А це моя Батьківщина, і я не можу з цим змиритися. У влади майже не залишилося часу. Нехай ухвалюють відповідні рішення, або незчуються, як опиняться там, де й попередня влада.
МАЙДАН | БЕРЕЗЕНЬ 2014 | НАРОДНЕ ВИДАННЯ
Україна – молода держава. Молодість не буває без помилок. З роками суспільство дійшло гіркого висновку, що українська владна еліта розвивалася від поганого до гіршого. І на диво виходить, що найменш «антинародною» була найперша влада. А далі відбувалося відсторонення народу від влади. Влада все більше віддалялась від людей, доки Майдан не повернув народу владу і країну. Удруге за десятиліття Україна вийшла на Майдан і вдруге знесла владу. Але, як і в 2004-му, ті, хто приходить на звільнені Майданом владні місця, нічого не зробили для того, щоб життя в Україні стало кращим. І не зроблять ніколи, хоч Майдан буде їх змінювати щороку. Не зроблять тому, що не хочуть, не можуть, не знають. Існуюча система державної влади України цього не допус тить. Державна система роками будувалась так, що будь-хто після потрапляння в цю систему починає діяти на свою користь, а не на користь України. За ці роки влада так переплела і заплутала закони, що створила з них справжній лабіринт. Будь-які спроби розібратися в цих хитросплетіннях виявляються марними. Країна гине в антинародних законах, як рослини в бур’яні. Тільки з чистого аркуша можна розпочати писати нову державність країни. І писати самим, не доручаючи виконавцям. Ми – представники Майдану – заявляємо: більше ніколи і нікому народ України не передовірить владу.
Нова влада України, яка пройшла до владних кабінетів на плечах Майдану, робить вигляд, що Майдану не існує. Наші заклики і вимоги до влади залишаються поза увагою тих, хто недавно закликав Майдан до революції. Вважаємо неприпустимим проведення виборів усіх рівнів за старими законами, дотримуючись яких ми помилялися вже стільки разів. Платити кров’ю людей за помилки неприпустимо. Україна потребує нових законів, що будуть базуватись на рівноправному існуванні громадян України, без огляду на національність, віросповідання, мову та культурні традиції. Функції всіх гілок влади, що визначаються народом, а не самими виконавцями як основні правила, які не можуть бути змінені або пристосовані «під себе» чиновниками, дозволять визначити країні той «стрижень», який буде коригуватися тільки народом. Ці правила, які будуть обговорені та схвалені всенародно, погромадно, – по суті, стануть установчим законом держави Україна. Механізм ухвалення установчого договору буде так само обговорено громадянами. На створення і ухвалення установчого договору вистачить трьох-чотирьох місяців. А до того часу ми вважаємо тих, хто змінив команду Януковича, тимчасовою виконавчою адміністрацією. Уся діяльність цієї адміністрації має бути підконтрольною Майдану як організованій політичній силі. Представники Майдану повинні входити до всіх без
3
винятку представницьких та законодавчих структур. Сьогоднішнє становище в країні ми вважаємо перехідним періодом. Майдан не вважає, що досяг мети, за яку загинули наші брати. Доповніть Маніфест
manifest@maidanukraine.com.ua
Ми не боролися за посадові місця для Тимошенко, Коломойського, Авакова, Парубія та інших. Ми боролися за те, аби господарями країни були всі громадяни України. Кожен із нас, а не кілька десятків «представників». Інакше відома українська приказка «Моя хата з краю» укотре обернеться тим, що хата стане з краю від самого господаря. А якщо хто-небудь захоче сказати, що наші дії нелегітимні і незаконні, нагадуємо: усе, що ухвалює народ своєю більшістю, є легітимним. Ті ж, хто намагаються цьому перешкодити, автоматично стають особами, які здійснюють антинародну діяльність. Увага! Друзі! Це – сигнальна версія Маніфесту. Його повний текст, вивірений за допомогою всього народу України, буде складений упродовж 5-7 тижнів. Усіх запрошуємо до обговорення і формування спільного бачення. Зміни в Маніфест будуть представлені у кожному номері видання «Майдан». E-mail: manifest@maidanukraine.com.ua
Патріоти
Віктор, Координаційна рада Майдану: – Майдану потрібно допомогти об’єднатися. Мій керівник – народ. Моє завдан-
ня – просвітництво для чого нам потрібно об’єднатися, щоби народ став справжнім керівником. Народ змінить цю владу. Майдан має стати не просто символом змін, а дієвим механізмом на шляху до мети. Знову ж таки, повинен відбутися діалог. Народ висловлює свою думку, Координаційна рада повинна скеровувати енергію і узгоджувати взаємодію між Майданом. Сьогодні ж ми бачимо шахову рокіровку у владних кабінетах. Важливо провести справжню, але виважену люстрацію. Країні потрібні найкращі фахівці. Першоосновою має стати професійна придатність, а не політичні уподобання. У мене дуже хороший дантист, але, повірте, я не знаю, яку ідеологію він сповідує. Для мене це не важливо.
Леонід, координатор рівненського Майдану: – Майдан – це свобода, рівноправ’я, європейський вибір, побудова майбутнього
для наших дітей і онуків. Справу Майдану іще не завершено. У кожного з нас є чимало запитань по ситуації в країні. На жаль, люди, які прийшли до влади, не розуміють, що поводяться так само, як і попередня влада. Вони не хочуть спілкуватися з нами, не реагують на запити Майдану. А це перша ознака того, що народ – а Майдан представляє народ – знову хочуть залишити поза грою. Дехто каже, що потрібен другий Майдан. Ні, у нас є цей Майдан, він ще не завершений. Ситуація в країні складна. Події розвиватимуться напрочуд швидко. Президентські вибори мало що змінять, оскільки виборча система залишається старою. Спочатку потрібно створити нову систему, – на мій погляд, бажано електронну, – а потім проводити вибори.
4
МАЙДАН | БЕРЕЗЕНЬ 2014 | НАРОДНЕ ВИДАННЯ
Мета – залучити мільйони! українська Рада євромайданів України, яка почала свій шлях із Севастополя. На зборах було доручено новому прем’єрміністру спочатку створити систему, за якою можна було залучити найкращих фахівців з усієї країни і з усіх територій для роботи у цьому Уряді. Сьогодні розробляється нова технологія обрання членів опозиційного уряду, яка буде задіяна у відкритому ефірі і в інтернеті. Це постійно діючий марафон для обрання людей на посади зі створенням і відшліфовуванням нової структури виконавчої влади. Бо тільки лінивий сьогодні не говорить про зміну системи влади. Але за яким принципом вона має працювати? Сьогодні є чимало нових ідей і проектів. Ми хочемо залучити до цього мільйони людей, які можуть коригувати програму і висувати свої пропозиції, у тому числі кадрові. От скажіть, чому у нас жодний прем’єр не виступив з перспективною програмою, згідно з якою він обіцяє працювати, і яким чином він це може виконати? Чому у нас немає конкуренції урядових програм? Це ж очевидно, що ідея здорова! Сьогодні ми хочемо, щоб уся Україна взяла участь у формуванні такого Уряду народної довіри і програми, щоби всі організації, які бажають, приєднувалися. Мені доручено сформувати уряд, і у нас є процедура його формування, яка має відбуватися, як ми вважаємо, у відкритому просторі. Уряд формується на принципах здорового глузду і тих положень Конституції, що не протирічать правам людини, які їй даються від народження. Це найголовніше. Програма Уряду народної довіри буде абсолютно зрозумілою, а прозорий механізм призначення керівників стане прикладом не тільки для України.
Олександр Ржавський – про завдання Майдану. Фактично Крим Україна втратила. Чому? Що повинна була зробити влада, аби того не сталося? Сьогодні є багато людей, які бачать певну штучність в процесу, що відбувався. Якась штучність у тому, що спочатку нам говорять: «Не використовуйте зброю і стійте просто так». А коли майже офіційно відбувся перехід території, дають дозвіл на застосування зброї. Зрозуміло, що звучить цинічно, але ситуація дозволяє міркування про можливі таємні домовленості з Росією, про спокійну передачу певних територій. Серед тих, хто теоретично був спроможний про таке домовлятися, могла бути частина людей, які сьогодні знаходяться при нинішній
НАРОДНА ПЛАТФОРМА
narplatforma@maidanukraine.com.ua
владі. І як це жахливо не звучить, але при такій небезпеці ми мусимо досліджувати всі версії. Оскільки недолугість певних рішень призводить до невідповідності адекватним речам, то ми, безумовно, маємо підозри і часто знаходимо підтвердження. Щодо голосування в Криму – у мене немає
особливих заперечень стосовно процентного співвідношення людей, які сьогодні хотіли б проголосувати за Росію, ось тільки з явкою можу не погодитися – не вірю у 87%. І це не дивно. Справа в тому, що Крим і люди, які там проживають, потерпали 20 років від засилля центру. Постійно з Києва пхалися туди різні люди, які забрали узбережжя, усі найкращі і ласі бізнесові шматки Криму. На сході півострова, ближче до Керчі, стоять покинуті будинки і повна соціальна і економічна депресія. Безумовно, Крим був покинутий напризволяще, і тільки море там щось давало населенню. Що їм було втрачати? Національну ідентичність, мову, безпечне життя, особливо у постмайданівський час? Тиск на людину від влади у Росії навіть більший, ніж в Україні, але ж там все-таки тих, хто лупцює когось за політичні уподобання, офіційно називають правопорушниками, а не героями. Але немає нічого вічного, і коли Україна зможе продемонструвати новий формат влади, а нова парадигма взаємовідносин запрацює, то я не здивуюсь, якщо в 2015 році вони проведуть такий же референдум, але вже навпаки. Але лише тоді, коли в Україні умови проживання і умови розвитку людини,
умови доступу до соціальних ліфтів будуть набагато кращіми, ніж у РФ. Ви очолюєте Уряд народної довіри, який створено на Майдані. Але як реально в одному уряді поєднати всі інтереси зі всієї країни? Уряд народної довіри створено Радою бойових сотень Майдану та інших структур, які знаходилися і на Майдані, і поза Майданом. Була народжена ідея створити зрозумілу для всього світу структуру, з якою можна вести перемовини, тобто формалізувати сторону в будь-яких перемовинах. Ініціатором виступили Все-
Україна зараз проживає дуже трагічну і драматичну свою історію. Що треба зробити в цій країні, на Ваш погляд, щоб якось вирватись з цієї складної ситуації? Найголовніше – це безпека людини. Ось є таке гасло: «Україна понад усе». Я з великою повагою ставлюся до своєї країни, ми знаємо свою історію, поважаємо традиції, але давайте проголосимо «Родина понад усе!». Мільйони біженців кидають свої країни і їдуть по всьому світу, аби зберегти своїх дітей. Справжнє гасло – «Родина понад усе!». А Україна тільки тоді щаслива, коли в ній багато щасливих родин. Тому сьогодні ми починаємо від людини, від її інтересів, від її можливостей реалізувати себе, від своєї родини і дітей – і це основний принцип.
Патріоти «Яструб», командир групи швидкого реагування:
– Я на Майдані з його зародження. Від восьмої афганської сотні була сформована наша група для захисту мирних людей. Трапляються різні історії, коли треба знешкоджувати мародерів, незрозумілих дітиськ у балаклавах. Ми є народ, і ми за нього. Не знаю, що ця влада собі думає, але якщо не будуть ухвалені наші дороговкази, то хай начувається! Народ повинен впливати на владу. Бо, якщо ми їх обираємо, нам їх і контролювати.
МАЙДАН | БЕРЕЗЕНЬ 2014 | НАРОДНЕ ВИДАННЯ
5
Сергій Разумовський: «Якщо ти патріот – зніми маску» В Україні криза змінює кризу. Влада реагує із запізненням. Міжнародна реакція квола і недієва. Що зробити, аби ситуація остаточно не вийшла з-під контролю? Про це розповідає Сергій Розумовський – командир внутрішнього миротворчого контингенту. Сергію, розкажіть про Ваш внутрішній миротворчий контингент. Що це за структура і що стало причиною її створення? Я часто повторюю фразу: «Народ і армія єдині». Коли відбулися страшні події на Майдані, змінився уряд, зник президент, – на Майдані залишилися збройні загони людей, які, власне кажучи, і зробили цю революцію. Їхнє подальше завдання ставало все менш чітким. Ніхто не розумів, що робити далі. Загальне безвладдя вивело з тіні такі сили, які сьогодні використали ситуацію, щоб здійснити в країні тотальний «чорний переділ». Тобто сили, які не обов’язково належать до представників Майдану? Не обов’язково. Сьогодні вони маскуються під проросійські організації або називають себе «героями Майдану», але у них мета інша: мародерство, переділ власності, тощо. На жаль, цей сніговий ком збільшується. Пересвідчившись у бездіяльності органів внутрішніх справ, побачивши, що пауза в діях СБУ надто довга, що вона просто спостерігає за тим, що відбувається, але ніхто нічого не документує, ніхто нікуди не втручається, ми зібралися з командирами загонів і склали документ, згідно з
яким наше завдання сьогодні – зберегти мир і стабільність у країні, не допустити вакханалії, великомасштабного соціального колапсу і громадянського конфлікту. Такі речі ми вже бачили в Карабаху та Придністров’ї. Тепер у нас по всій країні близько 60 загонів у різних містах, які так чи інакше втручаються в ситуацію, коли починається незрозумілий рух якихось озброєних людей. Те ж саме ми робимо в Києві та за його межами, намагаємося всюди брати на себе функції миротворчості. Яким чином формалізована структура? Поки що слабко, тому що ми розробляємо певні документи, які повинні мати в основі Конституцію України. Там є декілька статей, що дають нам право діяти саме так. Бо то вже нонсенс, коли громадянин України не може захистити конституційний порядок, громадянський мир, стабільність, – це ж найперше конституційне право! Що ж до структур, які могли би легалізувати таку діяльність, то Україна залишена без такої можливості. Але люди через день-другий починають усвідомлювати, що при владі, наприклад, якийсь кримінальний авторитет. Міліція деморалізована, не отримує жодних команд із Києва. Яким чином відбувається Ваша діяльність? Сім оперативних штабів з України контролюють ситуацію в регіонах за допомогою наших загонів. Про порушення порядку будь-хто може сповістити телефоном
оперативних чергових. Є оперативні групи на автомобілях, які мають відповідне забезпечення та зброю. Причому ми відкрито говоримо, що не використовуємо зброю, яка у нас не зареєстрована, більше того, ми завжди виходимо без зброї, без масок, з відкритими обличчями. Наша зброя – це пряма мова, переконання, олівець і ручка. Чи співпрацюєте з владою? Якось до нас надійшов сигнал, що якісь люди утримують телеканал «Інтер». Озброєні, в масках… Це начебто мода якась, від російських миротворців до наших у Києві. Але якщо ти впевнений, що воюєш за народ, що правда на твоєму боці, що ти патріот, – зніми маску, навіщо ховати обличчя, немов злочинець? Коли приїхала наша чергова зміна на телеканал «Інтер», зібралось дуже багато людей. Відразу прибули з Шевченківського РОВД, і ми разом почали розбиратися в ситуації. Міліція сприймає все прекрасно, і у нас немає жодних проблем з органами державної влади. Багато віддалених районів (наприклад, у Сумській області) наша минула влада називала «депресивними регіонами». Це теж Україна, і там влада розбіглася, і сьогодні там залишилися тільки командири наших загонів. Вони і є влада, і до них йдуть люди зі своїми проблемами: чи дитину не беруть до школи, чи хтось не може поховати родича на кладовищі, бо якась мафія не пускає, вимагає гроші… Люди йдуть, тому що вірять, бачать організовану структуру, людей у формі, яких можна не боятися. І це буде надалі тривати. Фото Украинские Новости
А тимчасова адміністрація, яка сьогодні в Києві, насправді «кинула» країну. Пане Сергію, якою Ви бачите перспективу своєї миротворчої місії? Не завжди ж так буде, що одні захоплюють, а інші… На мій погляд, перспектива є, тому що у бандитських угруповань немає шансів. Усі розуміють: або ми встановимо порядок у країні, або все скотиться в хаос. Звісно, хаосу ніхто не хоче, тому я сприймаю цей процес як період формування Української народної армії нового типу, ЗАМОВЛЕННЯ ГАЗЕТИ ДЛЯ ВАШОГО РЕГІОНУ
zayavky@maidanukraine.com.ua
про яку ми мріємо. Як це буде формалізовано, нас поки що мало цікавить. Ми сьогодні рятуємо безпеку і життя кожної окремої людини. Коли це все припиниться? Ми як військові люди обговорюємо це. Нам також не байдуже формування Уряду народної довіри, і ми на це і сподіваємося. Вважаю, що все одно буде те, з чого починається будь-яка країна, все одно ми прийдемо до того, що будуть установчі збори українського народу, Народне віче, що вирішить, як нам жити далі, яку державу будувати. І якщо Народне віче вирішить, що перехідний період завершено, а самопроголошена народна армія вже виконала свої функції, ми із задоволенням знімемо погони і підкоримося будь-якому рішенню народу, навіть якщо він вирішить відправити нас на гільйотину.
Патріоти
Микола, командир сотні Аркада: – Не все сказано. Майдан стоятиме рівно стільки, скільки того вимагатиме ситуація. Ми досі дієва сила, ми об’єднаємося і відстоюватимемо інтереси народу до кінця. Ми не проти влади як такої. Якщо влада служитиме народу – не буде і майданів. Але влада попередня, як і влада нинішня, нічого не робить. Не можна допустити другої кровавої революції. Досить смертей. Наїлися. Аби домовитися, нас мають почути.
6
МАЙДАН | БЕРЕЗЕНЬ 2014 | НАРОДНЕ ВИДАННЯ
Стало краще? Багато хто сьогодні намагається відповісти на це запитання, але, на жаль, все більше учасників Майдану та сторонніх спостерігачів доходять висновку, що краще не стало. Загалом. Звичайно, не можна оминути увагою здобутки революції та позитивні зміни, але їх так мало, що вони відступають на задній план, аж ніяк не впливаючи на формування суспільної думки щодо ефективності нової влади. Пішли в непам’ять розмови про пряму демократію, владу народу, безпосереднє ухвалення рішень Майданом та ще багато чого.
ДОПОМОЖІТЬ НАРОДНОМУ ВИДАННЮ dopomoga@maidanukraine.com.ua
Постає життєво важливе питання: що і хто є сьогодні Майдан. Військо, що не має лідера? Майдан поступово розкладають та розбивають на групки, що слабо взаємодіють одна з одною. Влада, що втратила зацікавленість у Майдані, «зливає» його, залишивши людей, які проливали кров та боролись за те, щоб влада стала владою. Позиція, що краще погана влада, ніж взагалі ніякої, хибна в корінні, бо це саме те, проти чого люди боролися і помирали на Майдані. Взагалі, величезною проблемою українців є віра в доброго царя, який прийде та вирішить усі проблеми. Таким чином ми звикли знімати з себе відповідальність за свою бездіяльність, сподіваючись на чудо від влади. Проте ми забуваємо, що при владі теж
до активних дій. Активні дії – це не тільки коктейлі Молотова, спалені шини та штурми адмінбудівель. Активні дії – це також безперервні мітинги під урядовими будівлями, голодування, поїздки «у гості» до урядовців… Нова влада змогла закрити очі на проблеми, зробивши декілька показових кроків назустріч демократії: прем’єрміністр почав літати економкласом, Кабінет Міністрів позбавили службових автомобілів, зменшили витрати на обслуговування чиновників... Проте це дрібниці на фоні глобальних процесів. Створення картинки для преси та симуляція активної діяльності є лише намаганням відвернути увагу від нагальних та реальних проблем, що має вирішувати країна. Хіба якщо у чиновника забрати службовий мобільний телефон, то це покращить економіку? Насправді ж у масштабах країни бюджет обслуговування чиновників – це крапля в морі, і такі кроки, скоріше, дестабілізовують роботу міністерств, ніж економлять кошти. Що ж було зроблено реально? «Здобут-
закулісною домовленістю, – настільки все було м’яко, гладко та спокійно. Але це лише моє особисте враження… Заява прем’єр-міністра, що економіка України цього року не буде зростати, вражає своїм оптимізмом та виглядає як спроба зняти з себе відповідальність за неспроможність виправити ситуацію, що неприпустимо, оскільки людина, яка приходить до влади, бере на себе велику відповідальність, що є, власне, ціною за владу. А це абсолютно ганебне рішення щодо збирання пожертвувань на утримання армії! Як може найбільша країна Європи просити гроші у свого, і без того збіднілого, населення гроші на утримання армії? Нонсенс і ганьба! Усе це виглядає як бажання перевести потік грошей з фінансування Майдану в інше русло, таким чином змусивши його скоріше розійтися. Вражає та обурює абсолютно спокійна реакція влади на захоплення та знищення майна Збройних Сил України в Криму, захоплення кораблів та військових. Чому
Фото УНИАН, Фото Украинские Новости
Нова влада виявилася хитрішою за попередню, обравши тактику повного ігнорування суспільної думки та настроїв Майдану. Сам Майдан після відходу у владу його лідерів та перетворення Правого сектору на політичну партію виявився дезорганізованим, неспроможним пролобіювати жодне рішення, що було потрібно народу.
люди із крові і плоті, зі своїми інтересами, бізнесами та домовленостями. Саме тому ми бачимо жахливу картину, коли до влади знову приходять ті самі обличчя, що були за попередньої влади, тільки вже під іншим кольором та з іншими ідеями. Майдан повинен терміново оновитися, за необхідності – зменшитися та перейти
ВИ З НАРОДОМ? ки» вражають. Ми втратили Крим. Для того щоб його утримати, не було зроблено жодного значного та вагомого кроку. Було дивне враження, ніби Крим віддали за якоюсь
немає гнівних дипломатичних нот, вимог звільнення, розриву будь-яких стосунків? Не претендую на об’єктивність, але все це дуже і дуже підозріло…
Патріоти
Роман, поет, козак із Нікополя: – Мені простіше сказати віршами: Повстала нація хоробра, Зміцнився наш козацький дух,
Хоч українською говорим ще натужно, Зубів ворожих всюди скрегіт чуть. Піднявся люд з колін похилий, І молодь піднялася вся, Щоб відстояти Україну. Бо, Ненько, Ти ж у нас одна! За сльози діточок забитих, За кров, пролиту нами тут, Згуртуймось, браття українці! Народ без єдності – це труп. Нині в країні перехідний період. Настане час змін, Майдану до снаги провести люстрацію. Темрява боїться світла, бо світло розсіює темряву. Це була революція гідності. Вона іще не завершена. Вона починається з кожного окремо. Бо якщо людина вбиває в собі Мінотавра, раба, і стає вільною, то мислить уже по-іншому.
Лілія, Коломийська чота, 14 сотня: – Відстоюємо ідею, права, майбутнє і власне ім’я. Частково ми свого домоглися,
але основної мети ще не досягли. Мета Майдану – об’єднати людей, аби змусити владу працювати на нас. Сьогодні це чи не найважливіше завдання для громади. Народ очікує люстрації влади. Не тільки мене не влаштовують деякі особи, які завдяки Майдану сьогодні керують країною. Повірте, це думка всього Майдану, а може, й цілої країни. Нині воєнна ситуація. Хтось повинен виконувати функції влади, але, якщо влада не буде їх виконувати (а сьогодні у нас є претензії), ми її швидко змінимо. Майдан повинен контролювати чиновників. Не можна допустити безлад в країні! Вважаю, що Національна гвардія має бути бойовим підрозділом народу, а не МВС. І підкорятися вона має народу.
МАЙДАН | БЕРЕЗЕНЬ 2014 | НАРОДНЕ ВИДАННЯ
7
Фото УНИАН
Чому Південь і Схід не сприймають Майдан? Чого боїться Південний Схід України? Або, вірніше, що змушує його відкидати Майдан і тимчасовий уряд, відторгати аж до бажання виходити на вулиці і давати силову відсіч? Причин насправді безліч. І перша закладена в самій причині появи Майдану: майже половина людей зі Сходу і Півдня країни вважає недоцільним вступ до Європейського союзу або підписання Угоди про зону вільної торгівлі. Водночас не весь Майдан підтримує приєднання України до ЄС. Друга причина, більш важлива, – русофобія Майдану. Гасла і «кричалки» «Хто не скаче – той москаль», «Геть вiд Москви» і навіть «Москалів на ножі» – усе робиться через мікрофон і через сцену. А сцена контролюється безпосередньо сьогоднішньою владою. Партія «Батьківщина» самостійно селекціонує, кому дати, а кому – ні право виступу. Рідко коли на сцену вдається прорватися. Останнім був сотник Володимир Парасюк. «Кричалки» – це не Майдан, це – «Батьківщина». А далі спрацьовує ефект натовпу. Третя причина, не менш важлива, – засилля на Майдані ультраправих і навіть неонацистських сил. Їхня кількість майже прямо пропорційна кількості ультраправих і неонацистів загалом у суспільстві. Серед лідерів представники одіозної, неприйнятної у багатьох країнах за свої антисемітські та ксенофобські висловлювання партії «Свобода». У силових структурах Майдану – переважання свободівців і представників «Правого сектору» (збірної організації, що складається з різних нацистських і расистських угруповань). Символіка – свастика, кельтські хрести, «вовчі гаки», написи «14/88». Проблема ще й у спробах нав’язати своє тлумачення історії. Звеличення Бандери, Шухевича, дивізії СС «Галичина», ОУН-УПА. Заперечення подвигу радянського народу – переможця нацистської Німеччини у Другій світовій війні.
Четверта причина – це особиста і фінансова безпека. Автомайдан – це страх, що уночі у двері постукають десяток кремезних чоловіків і спитають, як ти працював із злочинною владою. У підсумку ви явиться, що помилилися адресою. П’ята причина – численні випадки невмотивованого насильства з боку прихильників Майдану. Напади на прихильників інших точок зору, побиття мирних протестуючих, приниження, знущання і навіть тортури. Фото- і відеопідтверджень цих фактів достатньо. Це претензія і до уряду, і до політичних сил, коли фізичною силою люди намагаються знайти ідеологічне порозуміння. Радикалів завжди вистачало. Майдан вважає не сповна розуму тих людей, які готові бити, аби вбивати інакодумців. Це не є ідеологемою Майдану – радше ефект натовпу. Затягнути Майдан у радикалізм, потрібно було тодішнім опозиціонерам, аби домогтися своїх цілей. Але ж Майдан не розійшовся. Шоста причина – це засилля мародерства вже після створення тимчасового уряду. Убивають міліціонерів і даішників, відкрито ходять з автоматичною зброєю. Не Майдан є каталізатором мародерства, це – влада. Влада не виконує вимог Майдану. Майдан не розходиться, і утворюються конкретні групи з кримінальних елементів, які сьогодні стають більш легалізованими і займаються розбійництвом. Сьома причина знову ж таки пов’язана з попередньою. Це нездатність тимчасового уряду знайти управу на своїх же бойо виків. Або, коротше кажучи, нездатність взяти ситуацію під контроль і взяти на себе відповідальність за те, що відбувається. Восьма причина – це перетворення більшості медійників із засобів масової інформації на засоби пропаганди і промивання мозку. Якщо за часів «диктатора» Януковича на телебаченні були представлені майже всі точки зору (окрім ліворадикальних), то тепер є тільки одна точка
зору – «єдино правильна», що збігається на всіх каналах. Знову ж таки, це на совісті влади. Майдан став опозицією до влади. Принцип справедливості не збережений. Влада не сформувала і не сформулювала принципів своєї подальшої діяльності. Дев’ята причина – це патологічна не здатність тимчасового уряду домовлятися і йти на компроміси. Замість того щоб урахувати думку й інтереси жителів Південного Сходу, він намагався силою, погрозами і репресіями придушити незадоволених. І до цього долучив одіозних олігархів, чим іще більше відштовхнув від себе безліч громадян. Знову ж таки, Майдан чи сьогоднішній Уряд викликає страх? Нині Майдан такий же опозиційний до влади, як і за часів Януковича, хоча влада намагається сказати, що вона і є Майдан. Влада не очолює Майдан. Десята, і чи не найважливіша причина – Майдан і тимчасовий уряд за три з половиною місяці так і не змогли скласти пози-
тивний порядок денний, щоб не «проти», а «за». Вони не змогли створити таку ідеологію і такий образ майбутнього, який був би зрозумілим і привабливим для жителів Південного Сходу та Криму. ЗАМОВЛЕННЯ ГАЗЕТИ ДЛЯ ВАШОГО РЕГІОНУ
zayavky@maidanukraine.com.ua
З кожним днем криза між владою і Майданом поглиблюється. Таке відчуття, що жодним чином, окрім меркантильної фінансової мотивації, не можна пояснити деякі призначення у владі. І сьогодні ми знаємо непоодинокі випадки, коли Майдан скасовував такі рішення, – наприклад, призначення прокурора у Рівному. А що об’єднує Майдан з Півднем і Сходом? Усього цього так само і Майдан боїться? Адже під час будь-яких конфліктів, воєн, падіння державної влади завжди знайдеться той, хто зайде у чужий кабінет із злочинними намірами.
Патріоти В’ячеслав, психолог, самооборона Одеси:
– Те, що нас намагаються «злити», чудово розуміємо. Нічого, самі налагодимо постачання харчів, води, обмундирування. І Майдан стоятиме до кінця, допоки народ не сформулює дорожню карту для влади, бо навіть дивно чути, коли кажуть, що відбудуться вибори у травні – і Майдан розійдеться. Ви відчували дух єдності, який панував 18-20 лютого на Майдані? Це було те, що ми, українці, давно втратили. Єдність не можна згубити. Я представляю самооборону Одеси (прошу не плутати з самообороною Парубія). Я знаю, що в Одесі багато хто поділяє мої погляди, бо, найперше, хоче реальних змін, а не пустопорожніх балачок.
8
МАЙДАН | БЕРЕЗЕНЬ 2014 | НАРОДНЕ ВИДАННЯ
Солоха для армії, талісман для Майдану! Наталію на Майдані знають якщо не всі, то, напевно, більшість. Повар у самому центрі Майдану Незалежності завжди зустріне привітною посмішкою, а головне – смачними стравами. – Тут готується навіть смачніше, аніж удома. Гречка з м’ясом, супи, навіть до чаю треба прикластися. Для людей готуєш не просто як «для себе», а намагаєшся зробити якнайкраще, – пояснює Наталія секрет приготування страв. – Я зрозуміла, що, поки живий вогонь на Майдані, поки сита армія, доти вона жива, і Майдан буде жити. Тут я вже три місяці. Невже й додому не хочеться? Я – киянка, я удома. Повертаюсь до себе, сплю по чотири години – і все. Здавалося б, ну звідки сили? Господь дає. За ті чотири години двічі прокидаюся вмикати пральну машину. Потім сюди: зранку годую хлопців супом, далі готуємо обід, вечерю.
У нас армія! Клопоту багато. Але клопіт приємний. Армія велика? Ой, багато (усміхається)… А якщо в дні віче, то й узагалі неможливо порахувати. А чому Вас кличуть Солохою? Я – Солоха (здивована усмішка)? Ну, може із-за хустки? Мене називають талісманом… Цю фотографію (виймає з конверта світлину і показує усім охочим, яких разом із журналістом зібрався добрий десяток) залишила в наметі. І мій намет єдиний на Майдані, який не згорів тієї злощасної ночі. По периметру все було знищено. З усіх боків він прошитий кулями. Чудо в тому, що нічого не згоріло. …Потім собі думала, що, якби, не дай Боже, я би зрушила, Майдану не було б. А коли вони (правоохоронці) пішли у
наступ, молила Бога: «Господи, стань над Майданом і пожени його вперед». Ви ж бачили, що відбулося?.. Тільки одного боялася – аби дітки не потрапили у засідку, аби не бігли за периметр… Смертей було б менше, якби вони в запалі не побігли далі, ніж треба. Майдан домігся свого? Поки ні. Мене сусідка запитує: «Що ж тобі треба?» А вибору немає – усе одно потрібно бути на боці добра. Це тільки початок. Люди не зрозуміли, для чого це їм.
НАРОДНИЙ МАЙДАН Інтерактивна платформа громадянської самоорганізації. Майдан – сучасне явище всесвітнього значення. Протягом короткого часу на ньому не лише сконцентрувалася величезна енергія народу, але й відбулося одухотворення майданівців в умовах безпосередньої загрози життю. Люди втратили страх смерті. То був духовний прорив та подвиг в ім’я Майбутнього. Прикро, що не вдалося спрямувати цю енергію на трансформацію суспільства. Саме тому необхідно покроково реконструювати еволюцію Майдану починаючи з 22 листопада 2013 року, щоб розробити технологію мирних інноваційних перетворень у суспільстві і державі. Ми прагнемо, аби Майдан
став постійно діючою мережею центрів креативної дії та животворення Нової України. Для цього створюємо глобальну інтерактивну платформу – Народний Майдан, куди запрошуються всі, для кого події на Майдані створили нові сенси буття і перебудували внутрішні усталені життєві пріоритети. 29 березня відбудеться перше засідання учасників платформи. Запрошуємо усіх небайдужих до майбутнього нашої країни! Заявки на участь приймаються за тел. 068 717 80 62, 068 717 80 51 або по e-mail: narplatforma@maidanukraine.com.ua
Тираж 570 000. Координаційна Рада Майдану.
Шановні читачі! Це перший примірник народної газети «МАЙДАН», що створена щирим серцем. Головне завдання, яке ми ставимо перед собою, – об’єднати розрізнені групи протестувальників не тільки у Києві, але й на всіх Майданах України. Маємо намір створювати умови для поєднання інтересів усіх структур і громадських організацій – прихильників ідеї справжнього народовладдя. Пропонуємо усім бажаючим долучатися до створення газети, надсилати статті, фотосюжети, вірші та інші матеріали, які ми із задоволенням розмістимо на її сторінках. «МАЙДАН» виходить у друкованому та електронному форматах виключно за народні пожертвування, тому ваша допомога для нас більш ніж актуальна. Приєднуйтесь!
Ви теж? Я на своєму місці і нікуди звідси не пішла. Розумієте, наші можновладці не до кінця усвідомлюють, що нічого вічного не буває. І ніхто надовго в цей світ не приходить. Не кажучи вже про посаду… То хіба не Ви на віче приймали цю владу? Ми не приймали. Нас поставили перед фактом. А зараз будуть запускати до нас диверсантів, які вигукуватимуть певні гасла, вішати свої прапори. Але їхні методи ми знаємо – суцільна брехня.
Патріоти
Володимир Васильович, активіст Майдану: – Я хочу, аби нарешті запанував спокій. Влада повинна виконати вимоги Майдану. Шкода, що учорашні лідери уже не з’являються на Майдані. У першу чергу потрібно провести люстрацію влади. Чи зможе Майдан? Так, зможе. Бо що зараз? У правоохоронних органах безлад. Аваков когось там собі призначає… Якщо влада не розуміє, за яким принципом робляться призначення, то глибоко помиляється. Треба повернути в МВС таких, як генерал Кравченко. До СБУ – таких, як Марчук. У Генеральній прокуратурі хто? За що Пшонка знищував свого ж Кузьміна? Бо він міг посадити будь-якого регіонала. Такі люди й зараз потрібні Майдану. Юля прийшла, а як її Майдан зустрів? Погнав він її. Не вірить він їй.