Сашко положинський («тартак») «не було і в мріях, що музика стане головною справою життя» полтава чт

Page 1

26.05.2015

Сашко Положинський («Тартак»): «Не було і в мріях, що музика стане головною справою життя» | Полтава ­ Что, Где, Когда ("Що, Де, К…

Журналистика & организация мероприятий

Видео

Наши мероприятия

Наши партнеры

Журналистика

Обьявления

О нас

ЧГК­travel

Авторизация Логин: Mainmal Пароль: •••••••

Войти

Запомнить меня Megamass: «Мы —

«Fontaliza»:

"Онейроид» и «Шепіт

«Масса причин»: «Ми

Регистрация

сильные личности»

«Импровизация — залог

Навгаля» — мистика и

всіляко намагаємося

Забыли пароль?

молодости»

лирика

уникати кон’юктури»

Также Вы можете войти используя:

Сашко Положинський («Тартак»): «Не було і в мріях, що музика стане головною справою життя» by Ярослав Борута on Дек 24th, 2014 · Комментариев нет

Минулої суботи в рамках концертного туру містами України «Тартак» виступив і в Полтаві. Концерт відбувся в клубі «Villa Крокодила», де зібрав чимало прихильників гурту Сашка Положинського. Поспілкуватися з відомим співаком із активною громадською позицією вдалося і «ЧГК». В інтерв'ю для наших читачів Сашко Положинський розповів про себе, «Тартак» і Україну з її сьогоденням.

[Олена Костиря]: Цього року гурт «Тартак» святкує своє повноліття. Чому завдячуєте та про що встигли пошкодувати за даний проміжок часу? [Сашко Положинський]: Ми вже підійшли до свого повноліття та проскочили його. Проходили з надією, а дійшли, можна сказати, з певним розчаруванням. Адже не все з того, що ми хотіли чи планували, вдалося реалізувати. Зроблено, звісно, дуже багато різних помилок — більших чи менших. Як і раніше, так і зараз є величезні проблеми з менеджментом, і не лише у «Тартака». Культурний менеджмент в сучасній українській музики можна вважати однією з найбільших проблем. Я думаю, що за час існування гурту ми немало вже і зробили. Адже показник успішності – це не кількість альбомів, кількість людей, котрі тебе знають і люблять, та хочуть взяти автограф, познайомитись чи поспілкуватись. А ось коли люди готові заплатити гроші за те, що ти робиш, наприклад, за концерт, то, на мою думку, це і буде той показник успішності колективу. Прикро усвідомлювати й те, що люди не хочуть ходити на концерти. Це викликає одразу запитання: «Чому?». Можливо, нецікаво, неактуально, не хочеться, просто не заводить, не дає тих позитивних емоцій. Одразу постає наступна дилема: якщо все перераховане має місце на існування, то що з цим робити, що змінити? Інша справа, якщо людям подобається творчість колективу, однак вони не готові за неї платити. Для музиканта це означає, що він не може зробити музику своєю професією, тією основною діяльністю, котра зможе забезпечувати твоє існування та існування твоєї родини. Я живу один, мені в цьому плані простіше. Та в мене

http://www.4gk.com.ua/archives/2117

1/6


26.05.2015

Сашко Положинський («Тартак»): «Не було і в мріях, що музика стане головною справою життя» | Полтава ­ Что, Где, Когда ("Що, Де, К…

також є музиканти, кожен з яких практично одружений, хтось офіційно, хтось має серйозні стосунки. І кожного дня кожен з них вагається: «А чи потрібен мені ТарТак, чи може пошукати щось інше?».

У більшості з моїх колег виникає одне болюче запитання: «Що робити далі?». Люди не хочуть сьогодні ходити на концерти, а якщо ходять, то одиниці. Нещодавно був на концерті Басти. Повний зал і квитки значно дорожчі ніж, наприклад, на Тартак та інші групи. Великий ажіотаж викликає концерт Гребєнщікова. То давайте ми всі здохнемо, будемо слухати «Дзідзьо», «Океан Ельзи», «Бумбокс» – це ті, на кого люди більш­ менш ходять. Такі колективи в Україні можна порахувати на пальцях. І все! Досить! А вся інша музика не потрібна. Я впевнений в тому, що кожний активний представник свого колективу, кожен музикант котрий створює певний музичний продукт — сьогодні допомагає формувати пласт сучасної української культури. І якщо з цього пласту прибрати більшу частину виконавців, художників, письменників, котрі лише здаються неактуальними та нецікавими, то в результаті у нас залишиться лише сотня митців. Саме вони і будуть очолювати всю сучасну українську культуру. А чи може такий варіант бути правильним для а багатомільйонної нації? Я не впевнений! Є, звісно, певна кількість людей, котрі готові принципово сплачують за все, але таких людей теж меншість. Звичайно такі моменти в нашому житті не додають оптимізму і в перспективах гурту «Тартак», і в перспективах України, як держави, де проживаємо ми. Хочеться створювати щось вартісне, щось ціннісне.

[О]: "Тартак" має солідну історію, вікові рамки його аудиторії досі лишаються незмінними? [C]: Коли все починалося, у мене не було і в мріях, що музика стане моєю професією, головною справою життя. Така собі невеличка авантюра перетворилася, зі слів прихильників, в культовий, легендарний проект. За цими епітетами стоїть величезна відповідальність, та водночас — величезна гордість. Сьогодні у нас є тисячі вдячних прихильників, знаємо багатьох цих людей особисто. [О]: Як справи у проекта Був’є? На якого слухача він розрахований? [C]: Був’є — варіант хобі, а не моя основна робота. В якийсь момент, коли з’явилося трішки вільного часу, виникла ідея створити ще один проект. Трохи інакший стилістично, з іншими музикантами. З ними я познайомився у своєму рідному місті. Був’є має свою манеру виконання, звучання. На відміну від Тартака ми там практично не використовуємо

http://www.4gk.com.ua/archives/2117

2/6


26.05.2015

Сашко Положинський («Тартак»): «Не було і в мріях, що музика стане головною справою життя» | Полтава ­ Что, Где, Когда ("Що, Де, К…

фанкових, хіп­хопових ритмів, а якщо і використовуємо, то трансформуємо їх в більш рокове або «денсове» звучання. Ну і плюс до того, я не промовляю там тексти речитативом, а тільки співаю. Де більш вдало, де менш вдало. Але це уже співочий Положинський. Проект зараз на етапі запису першого альбому. Робота над ним, на жаль, загальмувалася. Адже я фактично два місяці безвилазно сиджу в Києві, працюю над новою програмою «Тартака». Зараз можна сказати, що до нової платівки увійде 12 пісень. Стосовно слухача, слід відмітити наступне: «Тартак», як і проект Був’є, ні на кого не розрахований. Кому сподобається, кого зачепить за живе, той і буде слухати.

[О]: Чи плануєте ще співпрацювати з коллективом "Гуляйгород"? Адже національний підйом народжує попит на колорит, а цього «Гуляйгороду» не займати. [C]: Безпосередньо з цим колективом у нас співпраця не може вже відновитися, тому що ми не дуже добре розсталися. Вони приходили у Києві на концерт, присвячений нашому 18­річчю, там ми разом виконали одну із наших пісень. Що стосується того, чи готові ми продовжувати якусь співпрацю над новим матеріалом. Спроби робилися, навіть одну пісню на старті ми написали, а потім далі не пішло. Власне, через те, що не бажаємо повторюватися. Натомість хочемо зробити щось дійсно нове. І якщо з’являться ідеї, як це зробити, то будемо пробувати. [О]: Ваш колектив зростав та розвивався разом з Україною. Які, на вашу думку, у неї шанси стати європейською країною, без корупції і олігархів? [C]: Коли Україна стане сама собою, бо поки що, на жаль, те, що ми називаємо Україною – це уламок радянської імперії... І ми цей уламок не можемо викорчувати з себе, і це накладає відбиток на всі сфери нашого життя. І, як наслідок, ми маємо те, що відбувається на Сході і ту ж анексію Криму. Тому що Україна за роки своєї незалежності так і не зробила спроби стати дійсно повноцінною незалежно державою з усіма необхідними пріоритетами. От коли ми станемо дійсно країною, яка в першу чергу дбає сама про себе, про власні інтереси, яка переймається тим, аби кожен її громадянин жив на максимально високому рівні, то нам не потрібно буде говорити про шанси стати європейською країною. Тоді нам можна буде говорити про непотрібність кудись йти. Європа сама скаже: «Ей, ми такі ж, як і ви!».

http://www.4gk.com.ua/archives/2117

3/6


26.05.2015

Сашко Положинський («Тартак»): «Не було і в мріях, що музика стане головною справою життя» | Полтава ­ Что, Где, Когда ("Що, Де, К…

[О]: Як зараз оцінюєте ситуацію, яка склалася на Сході? Як давно ТарТак був там з концертом? [C]: Повноцінні концерти на Сході у нас були в минулому році. Наприклад, в Донецьку два чи три концерти. У перші дні студентських акцій протесту на Майдані незалежності ми якраз грали у Слов’янську та Краматорську. Дуже болісно це все сприймати, коли гинуть люди, коли руйнується наша країна, коли вона рветься на частини. Особливо, коли на Сході ведуть бойові дії, і, в тому числі, присутні війська Російської Федерації, в чому я глибоко переконаний. Як громадянин України я намагатимуся робити все, що від мене залежить, аби виправити ситуацію на краще, щоби війна припинилася, і щоб Україна лишилася цілісною. Не впевнений, що це буде зробити легко і просто, але я знаю, що у нас є можливості все повернути на краще. Зрештою я вірю — Україна має великий потенціал стати однією з найпередовіших країн світу! Спонукання, соціальний запит надихнуло нас нову пісню «Ніхто крім нас», вже про українського десантника. Адже з Міністерства оборони прийшла інформація про те, що в Україні немає сучасних військових пісень. А хлопцям вони дуже сьогодні потрібні. [О]: Що ви думаєте про російських діячів культури, які підтримали Україну? [C]: До російських виконавців я відчуваю величезну подяку та пошану. Чесно кажучи, я захоплююся тими людьми. Так як не можу з усією впевненістю сказати, що мені на їхньому місці вистачило би сміливості та мужності, а головне — сили волі, зайняти настільки чітку та відкриту позицію.

[О]: Як гурт «Тартак» ставиться до благодійності? [C]: У нас був власний благодійний концерт, також ми періодично беремо участь в інших подібних концертах. Однак благодійність, по великому рахунку, можна вважати цілковитою підміною основних функцій держави. Я розумію, що волонтерство необхідне, особливо зараз, але якщо розглядати благодійність на якомусь ідеальному рівні, то саме держава повинна взяти на себе всі ті функції, які сьогодні виконують волонтери та благодійні організації. Адже це завдання держави – опікуватися своїми громадянами.

http://www.4gk.com.ua/archives/2117

4/6


26.05.2015

Сашко Положинський («Тартак»): «Не було і в мріях, що музика стане головною справою життя» | Полтава ­ Что, Где, Когда ("Що, Де, К…

Спеціально для "ЧГК" Журналіст: Олена Костиря Фотограф: Ібрагім Гасанов.

Похожие публикации:

09. 02. 2014 "Черпайте силы в чужих биографиях" Репортаж с лекции "Марк Шагал. Мудро...

"Верю в судьбу наполовину"▐ Артем Лоик 17 мая в concert hall «Villa Крокодил...

  Философская школа +1 +1 Мені подобається

Нравится

22

Megamass: "Мы ­ сильные личности" 12­го апреля в concert hall «Vill...

Твитнуть

Сохранить

7

Сподобалось Оленi Костирi та ще 30 людям

Tags: concert hall "Villa Крокодила", музыка, рок

Ярослав Борута Лидер творческой организации "Что, Где, Когда"

Комментарии: ВКонтакте (0)

Обычные (0)

Коментарі Ваш коментар...

Надіслати

Прикріпити

No comments yet... Be the first to leave a reply!

http://www.4gk.com.ua/archives/2117

5/6


26.05.2015

Сашко Положинський («Тартак»): «Не було і в мріях, що музика стане головною справою життя» | Полтава ­ Что, Где, Когда ("Що, Де, К…

ВконтактеFacebook

My Instagrams

Что, Где, Когда Нравится

91 пользователям нравится Что, Где, Когда.

Социальный плагин Facebook

Events No Events

© 2015 Полтава — Что, Где, Когда ("Що, Де, Коли"). All rights reserved.

http://www.4gk.com.ua/archives/2117

6/6


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.