26.05.2015
Олена Герасим’юк: «Я бачу, що назва збірки зіграла просто в десятку» | Полтава Что, Где, Когда ("Що, Де, Коли")
Журналистика & организация мероприятий
Видео
Наши мероприятия
Наши партнеры
Журналистика
Обьявления
О нас
ЧГКtravel
Авторизация Логин: Mainmal Пароль: •••••••
Войти
Запомнить меня Megamass: «Мы —
«Fontaliza»:
"Онейроид» и «Шепіт
Сергій Жадан: «Краще
Регистрация
сильные личности»
«Импровизация — залог
Навгаля» — мистика и
писати, ніж вживати
Забыли пароль?
молодости»
лирика
важкі наркотики»
Также Вы можете войти используя:
Олена Герасим’юк: «Я бачу, що назва збірки зіграла просто в десятку» by Ярослав Борута on Мар 31st, 2015 · Комментариев нет Олена Герасим’юк – поетеса, есеїстка і перекладачка з Києва, презентувала у Полтаві свою першу книжку. Збірка «Глухота» (видво «Смолоскип», 2014) – це поезія на межі, із надривом і фольклором. «Глухота» – це світ навколо, який не здатен почути Слово. «Глухота» – це можливість для 12ти українських міст перейти межу пізнання поезії. У 2013 році вона стала лауреаткою одразу кількох премій та конкурсів, зокрема, Міжнародної україно німецької літературної премії імені Олеся Гончара, другої премії літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» у номінації «Поезія», резиденткою першої в Україні резиденції для письменників «Станіславський феномен». Отримала грант Президента України для створення і реалізації книжки на суму у 30 000 гривень (щоправда, від якого пізніше офіційно відмовилася). Її окремі вірші перекладені англійською, литовською, грузинською, італійською, та іншими мовами.
[Олена Костиря]: «Глухота» – це можливість для 12ти міст перейти межу пізнання поезії. Що ти розумієш під тою межею? [Олена Герасим’юк]: Власне, я «працюю» на межі двох жанрів: літературного та музичного. Мої вірші дуже часто переходять у пісню, і навпаки. Тому межа пізнання, насамперед, – це змішування культур. Складно описати, я навіть не задумувалася про це. Стосовно дванадцяти міст, то насправді їх буде тринадцять – додали Київ. На жаль, більше не змогли б охопити. Тому що у мене є лише два тижні вільного часу для того, щоб відвідати максимальну кількість міст. Тобто за 14 днів – 13 міст. А в інший час я працюю, ким саме та де – хотіла б залишити у секреті. [К]: Всеукраїнський тур – це, перш за все, популяризація власної збірки чи все ж таки бажання виговоритися? [Г]: Мабуть, друге. Коли вийшла збірка, на неї не було попиту. Потім з’явилися дві рецензії, і нарешті
http://www.4gk.com.ua/archives/2379
1/6
26.05.2015
Олена Герасим’юк: «Я бачу, що назва збірки зіграла просто в десятку» | Полтава Что, Где, Когда ("Що, Де, Коли")
всеукраїнський тур. Поїздка, що стала для мене випробуванням. Коли ти сама, коли ти не можеш просто відчитати і втекти, залишивши спілкування з людьми на своїх «колег» – це справді випробування. Думаю, що все вдасться. [К]: Література за своєю природою критичне явище, бо в її основі лежить рефлексія – здатність дивитися на себе з боку. То що ти там бачиш, з іншого боку? [Г]: Що саме ви маєте на увазі? Я нічого особливого насправді не бачу. Якщо людина спробує подивитися на себе з іншого боку, то що вона там побачить і чи побачить взагалі? Поперше, це буде складно, а подруге необ’єктивно. Коли людина починає себе пізнавати, то деяких речей взагалі не сприймає і переходить межу між внутрішнім і особистим, внутрішнім і соціальним.
[К]: Сьогодні є така тенденція, коли молоді талановиті особистості в один момент перестають займатися творчістю, тому що це не приносить їм матеріальної вигоди. Щоб ти порадила у такому випадку? [Г]: Творчість та література зокрема ніколи не були прибутковою справою. Є окремі люди, які справді цим заробляють, і для них це природно, а є інші. Вони щодня працюють над текстами, щоб отримати той же результат. А взагалі, це справа – як пощастить. Зазвичай, не щастить. Багато знайомих, друзів, перестали писати і зайнялися іншими, більш прибутковими справами. [К]: Як батько сприймає твою нинішню творчу активність? [Г]: Він не коментує. Я думаю, у нього є якась батьківська гордість за мої досягнення. Цього не може не бути, це абсолютно нормальні родинні стосунки. Та як «літератор» – він не коментує. Для цього у мене є знайомі, котрим я довіряю, надсилаю свої тексти, а вони відповідно коментують. Вони можуть бути не лише моїми однолітками, а й старшими людьми.
[К]: Яке запитання ти собі задаєш щодня? [Г]: З того самого моменту, коли я тільки починала писати, любила ходити на читання. На лекції, де не розповідали теорію та історію літератури, теорію версифікації, а підходили з іншого боку: кожен з нас повинен був дати відповідь на одне запитання. Це запитання – «Про що ми пишемо?». І тут головне – віднайти не правильну відповідь на це питання, а саме чесну.
http://www.4gk.com.ua/archives/2379
2/6
26.05.2015
Олена Герасим’юк: «Я бачу, що назва збірки зіграла просто в десятку» | Полтава Что, Где, Когда ("Що, Де, Коли")
[К]: Для якої аудиторії ти пишеш? [Г]: Чесно кажучи, це дуже класні люди. Я бачу абсолютно різних особистостей, котрі цікавляться, приїздять із якихось далеких міст. Коли я виступала у Києві, то до мене приходили жінки літнього віку та, звісно, молодь. Ніколи не забуду того, як їздила на схід у щойно звільнене місто. На мій виступ зібралося більше 700 людей, всі вільно спілкувалися українською, та розуміли один одного. [К]: Більшість з тих, хто намагається писати під «музою», одразу викладають свій, не завжди гарний, доробок у мережу. Так з’являється багато інформаційного сміття, і губляться дійсно цінні речі. Як із цим боротися і чи потрібно? [Г]: Я вважаю, що боротися зі свободою (а це свобода) не можна. Натомість кожен може створити свою сторінку у соціальній мережі і поширювати там все, що завгодно. Фільтрувати цю ситуацію можна, тільки розвиваючись, читаючи класику, вивчаючи основи літератури. І от тоді у людини створюється певний фільтр. Ти починаєш бачити те сміття, що знаходиться навколо. Ти врештірешт, просто можеш оцінити та вибрати для себе найкращі твори. Все залежить тільки від самої людини, її знань, вмінь. Так було завжди. Якщо передивитися історію літератури, переглянути імена тих, хто писав, то теж можна побачити багато сміття. Однак час проходить. Він змітає тих, хто займався піжонством або просто графоманією, хоча іноді, на жаль, така ж доля чекає на дійсно вартісних авторів.
[К]: Який твій орієнтир у житті? [Г]: Треба просто бути чесним, от і все. Я боюся щось планувати, ставити собі якусь мету. З досвіду знаю, що вона може мене в дечому обмежити – у діях, у рухах. Тому я стараюся просто бути чесною. [К]: Кого ти вважаєш авторитетом для себе? [Г]: Авторитети… (замислюється) Просто намагаюся згадати. Є багато людей яких я поважаю, яких вважаю абсолютно геніальними. Але в якийсь момент я вирішила для себе – не орієнтуватися на когось. Найкраще, що може бути для письменника – зрозуміти ще у юному віці, що не потрібно шукати авторитетів. Потрібно робити купу помилок, знаходити свій голос, виходити на власну пряму. Думаю, що я якраз наближаюся до цієї прямої.
http://www.4gk.com.ua/archives/2379
3/6
26.05.2015
Олена Герасим’юк: «Я бачу, що назва збірки зіграла просто в десятку» | Полтава Что, Где, Когда ("Що, Де, Коли")
Словник Олени Герасим’юк Успіх. Звісно, приємно, але небезпечно. Успіх, насамперед, в тому, що про мене дізналися, що моя писанина комусь важлива, комусь цікава. Дуже багато людей в історії літератури зламалися після успіху. І я намагаюся вчитися на їхніх помилках. Для себе маю невеличке правило – завжди бути скромнішою і занижувати планку. Подолати її приємно, до того ж це не дає тобі поводитися нечемно. Поразка. Починаючи від згорілої яєчні зранку і закінчуючи якимись побутовими штуками. Коли ти не можеш дописати якийсь там твір – це теж поразка, хоча її завжди можна виправити… у більшості випадків. Глухота. Я бачу, що назва зіграла просто «в десятку». Все, що вона могла означати для цієї книжки і для певного мого періоду – все означила. Тепер для мене це вже більше соціальна штука. Назва збірки просто «звучала». В ній дійсно є кілька віршів, які й справді написані на тему глухоти. Після виходу книжки глухотою можна було назвати повний інформаційний вакуум, жодної реакції суспільства. А вже потім, коли почалася оця тяганина з рукописом і всі інші неприємні штуки, назва стала дійсно символічною.
Свобода.
http://www.4gk.com.ua/archives/2379
4/6
26.05.2015
Олена Герасим’юк: «Я бачу, що назва збірки зіграла просто в десятку» | Полтава Что, Где, Когда ("Що, Де, Коли")
Це чудово, це власне і мета, до якої треба іти. Самотність. Нормальний стан, абсолютно всі були самотніми, Самотністю можна визначати багато моментів, від особистого простору до тотальної глухоти. Люблю це слово. Гроші. Бувають. У мене нещодавно брали інтерв’ю для японського журналу і запитали: «Як ви оцінюєте економічну ситуацію в Україні?». Для таких людей як я, тобто у тих, у того мало грошей, погана економічна ситуація в країні не надто помітна. Гроші – штука, як на мене, потрібна, але не треба дуже за нею рватися.
СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ "ЧГК" Журналіст: Олена Костиря Фотограф: CitizenMattress.
Похожие публикации:
"Новая жизнь старого здания" ▐ Репортаж с выставки современного искусства "Кадетариум... 6 апреля в залах Кадетского корпуса +1 +1 Мені подобається
"Музика – це наша зброя" ▐ Інтерв'ю Сергій Мартинюк, гурт "Фіолет" З теплом завжди приходить любов. Та ця весна ви... Нравится
0
"Бард в тельняшке"▐ Репортаж с концерта Павла Алдошина 24 апреля в пабе «Сто дорог&raquo...
Твитнуть
Сохранить
3
Сподобалось Оленi Костирi та ще 9 людям
Tags: slide, паб "Хмельной бык", поэзия
Ярослав Борута Лидер творческой организации "Что, Где, Когда"
Комментарии: ВКонтакте (0)
http://www.4gk.com.ua/archives/2379
Обычные (0)
5/6
26.05.2015
Олена Герасим’юк: «Я бачу, що назва збірки зіграла просто в десятку» | Полтава Что, Где, Когда ("Що, Де, Коли")
Коментарі Ваш коментар...
Надіслати
Прикріпити
No comments yet... Be the first to leave a reply!
ВконтактеFacebook
My Instagrams
Что, Где, Когда Нравится
91 пользователям нравится Что, Где, Когда.
Социальный плагин Facebook
Events No Events
© 2015 Полтава — Что, Где, Когда ("Що, Де, Коли"). All rights reserved.
http://www.4gk.com.ua/archives/2379
6/6