Eros et Thanatos інформаційних технологій або Фізіологія цифрової людини

Думка, що Інтернет і народжені ним сервіси спричиняють на людство вплив, порівнянний з винайденням друкарського верстату, – не нова. І неменш відомим є напівжарт, що все винайдене вченими, рано чи пізно буде використане як зброя. Пропоную поглянути на два різні приклади використання згаданих можливостей, безпосередньою учасницею яких є наша Академія, і водночас долучитися до основ наукового вчення, яке отримало новий поштовх до розвитку саме завдяки можливості усіх спілкуватися з усіма, в режимі реального часу нехтуючи географічними, освітніми, майновими та іншими численними бар’єрами.

Йдеться про комунікацію.

Перш за все, подивимося на міжнародний досвід. У 2016 році Всесвітня організація охорони здоров’я видає фундаментальний звіт, базований на зібраних даних з понад ста країн, який називається «Global diffusion of eHealth: making universal health coverage achievable – Глобальне проникнення е-здоров’я: набли жаючи загальне охоплення послугами охорони здоров’я». Говорячи про електронне здоров’я (eHealth) переважно мають на увазі переведення у цифровий формат даних про стан здоров’я пацієнтів, електронний запис до лікаря чи електронний рецепт. Утім, на думку ВООЗ, електронне здоров’я починається з нормативної бази, охоплює питання телемедицини, сервісів електронного медичного журналу, цифрових технологій навчання у медицині, мобільного здоров’я і включає навіть такі сфери як «великі дані» чи роботу в соціальних мережах. До

слова, саме останнє з переліку фахівці ВООЗ вважають найбільш перспективною сферою в просуванні здоров’я на наступне десятиліття.

Використання соціальних мереж державними організаціями керується затвердженою Національною політикою у кожній п’ятій країні, і ще 5% країн розробили політику використання соцмереж в охороні здоров’я. Понад три чверті країн, в т.ч. Польща, Литва, Молдова, Швеція, оприлюднюють у соціальних мережах інформацію про здоров’я в межах кампаній з просування здорового способу життя, а чверть опитаних, в т.ч. Литва, використовують їх як допоміжний ресурс у керуванні візитами до лікаря.

У половині досліджених країн соціальні мережі використовуються для пошуку відгуків про надання медичної допомоги, у 72% країн світу – з метою роз-

міщення оголошень на загальну медичну тематику (Польща, Литва, Молдова, Швеція тощо), у 59% країн – для розміщення оголошень щодо невідкладної медичної допомоги (Литва, Молдова тощо).

На рівні окремих осіб та спільнот соціальні мережі використовуються для вивчення медичних питань (у чотирьох з п’яти країнах), для допомоги у прийнятті рішення про користування тим чи іншим медичним сервісом, надання відгуків щодо медичного обладнання і працівників, запуску кампаній громадського здоров’я, участі у громадських форумах із охорони здоров’я.

Ці тенденції не оминули і нашу Академію, де вже рік триває масштабне маркетингове дослідження, метою якого було встановити потреби лікарів у безперервному професійному розвитку та змінити підходи до нашої роботи відповідно з баченням медичної фахової спільноти. Про його попередні результати автори вже писали у весняному числі ДМО (ДМО №6 ВЕСНА 2019, стор. 13), тож зараз хочу дещо розповісти про зміни, які відбулися на виконання бачення наших слухачів чи потенційних слухачів.

Курикулуми

Цілком зрозумілим є бажання лікарів бачити основні професійні результати циклу ще до ухвалення рішення про його проходження. Адже йдеться не лише про гроші! Залишити своє робоче місце, колектив, пацієнтів, сім’ю, щоб кілька тижнів приділити навчанню – рішення не з простих. Для цього треба не просто знайти відповідну кількість часу (між тим, Академія активно впроваджує короткострокові – тижневі й двотижневі вузькоспеціалізовані цикли, працює над поєднанням різних форм БПР, напр., проведення серії майстер-класів під час роботи науково-практичної конференції тощо), а ще й мати глибоку внутрішню переконаність у важливості проходження саме цього циклу тематичного удосконалення. На важливості попереднього інформування про навчальне наповнення циклу наголосили понад 84% з півтори тисячі опитаних лікарів.

Проект такого документу, що згодом отримав назву «курикулум», був спільно розроблений фахівцями відділу комунікацій та кафедри громадського здоров’я і активно підтриманий вже третиною кафедр Академії: гастроентерології, дієтології і ендоскопії, діабетології, кардіохірургії, рентгенендоваскулярних та екстракорпоральних технологій, клінічної лабораторної діагностики, медицини невідкладних станів, медицини праці, психофізіології та медичної екології, медичної реабілітації, фізіотерапії і спортивної медицини, медичної статистики, ортопедичної

стоматології, оториноларингології, офтальмоло гії, па тологічної та топографічної анатомії, педагогіки, психології, медичного та фармацевтичного права, педіатрії № 1, радіології, сімейної медицини, стоматології дитячого віку, судової медицини, терапії та геріатрії, урології, філософії, функціональної діагностики, щелепно-лицевої хірургії, ядерної медицини, радіаційної онкології та радіаційної безпеки. І цей перелік поповнюється щомісяця, так само, як і спектр охоплених курикулумами циклів.

Курикулум – це стислий виклад мети та завдань циклу, його основних блоків чи тем, опис прикладної складової циклу, а також інформації про дату, час та місце його проведення і контактні дані куратора. Ознайомитися з підготованими курикулумами можна на сторінці відповідної кафедри офіційного веб-сайту nmapo.edu.ua у розділі «Календарний план циклів».

Електронна реєстрація

Ще одним «невеликим кроком», який має шанс здобути великий успіх, став початок пілотного проекту з електронної реєстрації на навчальні курси. Підготовча робота не завершена ще й досі, попереду – докорінний перегляд і відпрацьованого до автоматизму алгоритму роботи, і можливо – нормативної бази, втім мета – створення нової якості та зручності навчання для наших слухачів – передусім.

Наразі у пілотному проекті беруть участь кафедри проф. Сергія Саволюка, проф. Андрія Біляєва, проф. Марини Долженко, проф. Олександра Владимирова, члена-кореспондента НАМН України Наталії Харченко, проф. Олени Охотнікової, проф. Володимира Краснова, проф. Віктора Літуса, проф. Тетяни Марушко і на їхні цикли кожен охочий може зареєструватися через інтернет, натиснувши на кнопку, розташовану на головній сторінці сайту або безпосередньо за посиланням: https://nmapo.edu.ua/d/nd/osvitnia-diialnist.

Надавати свої пропозиції щодо оптимізації цього напряму роботи запрошую на адресу відділу комунікацій НМАПО (marketing.nmapo@gmail.com).

Вже під час підготовки цієї статті стало відомо про ухвалення стратегічного рішення у найстисліші теріміни – до одного року – розробити та впровадити набагато інтегрованішу систему електронної реєстрації, що повністю виключить потребу якось контактувати з Академією до приїзду на навчання. Розроблений продукт передбачатиме можливість перевірки доступності конкретного курсу та можливості слухача його відвідати, дистанційну оплату банківською карткою, отримання модифікованої електронної путівки тощо.

Поганого дерева погані плоди

Проте інформаційні технології, які перевели світ у добу небаченої доти відкритості, у руках сил зла отримують зовсім інше бачення: потужна зброя масового ураження, яка з жорстокістю, забороненою Женевською конвенцією, уражає найчутливіші верстви населення.

Професійні маніпулятори людською свідомістю перетворюють здобутки інформаційної доби на її бич: свободу слова – на можливість публікувати що-завгодно, рівність у доступі до аудиторії – на «зрівнялівку» у інформаційних позиціях визнаного експерта і невігласа тощо.

Вплив інформаційних маніпуляцій набув такого ма с- штабу, що здобувся на одну з чільних позицій у програмі дій Уряду: «Ціль 4.1. Українець рідше стикається з маніпулятивними та фейковими новинами, повідомленнями та матеріалами».

Подивімося лише на український контекст: російська дезінформаційна кампанія, що триває вже понад десяток років, і стала одним з провідних інструментів гібридної війни; антивакцинальна кампанія, яка так само використовує психофізіологічні особливості людини з метою досягнення своїх – важко повірити, що добрих – завдань.

Психофізіологічною основою таких інформаційних маніпуляцій є факт, що людина, як істота соціальна, спирається на думку одноплемінців у оцінці до-

стовірності повідомлень. Таким чином, саме лише формулювання «цілком очевидно, що...» робить викладений факт набагато достовірнішим для читачів, необізнаних з технологіями інформаційної війни. Іншим варіантом реалізації цього механізму є створення вкрай відмінних від усталених поглядів повідомлень (напр., оцінка діяльності «–3» за традиційною 5-бальною шкалою). Зважаючи на те, що «диму без вогню не буває» пересічний реціпієнт інформаційного впливу намагатиметься розташувати свою позицію посередині розподілу думок (у нашому прикладі за відмінної роботи структури її оцінка дорівнюватиме: (5 [реальна оцінка] – 3 [повідомлення-маніпуляція]) / 2 = 1 [середня оцінка: те, як сприйматиме оцінку діяльності більшість]).

Детальніше дослідити структуру замовних інформаційних маніпуляцій дозволила найпримітивніша зі згаданих кампанія, що розпочалася у березні 2018 р. проти Академії. На щастя, після детального розгляду матеріалів суд підтвердив цілковиту безглуздість і безпідставність звинувачень (https://nmapo.edu.ua /n/n/5028-na-zakhyst-chesti-hidnosti-ta-dilovoyireputatsiyi-sudove-rishennya), та зобов’язав авторів ви далити замовні матеріали і оприлюднити спростування.

Звісно ж, ніхто і не подумав виконувати рішення суду. І це – перша ознака несправжнього («фейкового») ресурсу: за ним не стоять реальні люди (журналісти, блогери, профільні фахівці), які підписуються справжніми прізвищами, відомі у реальному житті і мають професійну репутацію. Звідси – ніякого занепокоєння з приводу судової справи та відповідальності за невиконання рішень суду.

Друга ознака – удар по емоціях, адже важливою ланкою цього патогенетичного ланцюга є не дозволити людській свідомості раціонально опрацювати інформацію. Отже, треба залучати емоції, бажано – негативні, оскільки негатив людина сприймає гостріше. Обурення, страх, гнів, заздрість – традиційний набір маніпулятора.

Третя – фактологічні помилки. Якщо автори матеріалу не повважали за потрібне перевірити елементарні речі (хронологію, імена чи вік фігурантів тощо), то чи можна довіряти решті? Досвід доводить, що ні. Наявність помилок у найпростіших фактах ще не робить матеріал маніпуляцією – errare humanum est – проте в поєднанні з попередніми ознаками, резонансністю теми або системністю помилок є сенс замислитись, чи варто довіряти настільки неохайним журналістам.

Чи існують засоби, щоб захистити себе та своїх близьких від зловмисників? На щастя, так:

1. Передусім дивіться на автора та джерело публікації. Навіть не починайте читати ті статті, авторів чи джерела яких ви не знаєте. Людство уникає контакту з агресивними хімічними речовинами, хвороботворними мікроорганізмими, захищається від змій та павуків – тож тактика «захисту відстанню» підійде і тут.

2. Не поширюйте матеріали невідомих авторів і джерел. Нехай ці матеріали побудуть у «карантині», якщо вони правдиві, то ви їх побачите пізніше у відомих вам виданнях.

3. Не довіряйте «анонімним експертам», «таємним інсайдерам» – посилання на такі джерела особливо охоче використовують зловмисники через неможливість перевірки їхньої надійності.

4. Можна довіряти людям, чию професійну історію ви добре знаєте і чиї висновки та прогнози переважно справджуються. Просто спостерігайте.

5. Після контакту з інформацією, яка викликала у вас сильний сплеск емоцій, дайте собі час подумати і заспокоїтися. Проаналізуйте наведені цифри та доказову базу, проігноруйте посилання на чутки та домисли. Пам’ятайте, що написати можна все що завгодно.

Зважаючи на важливість теми інформаційної війни для нашої країни, думаю, ця публікація буде не останньою. Адже вплив методів захисту від фейкової інформації на психічне здоров’я порівнянний з впливом антибіотиків – на фізичне.

Замість висновку і прологу

Минулого року нашому закладу виповнилося 100 років. Світова історія, так само як історія Академії та її працівників переконує, що відповідь на питання про перспективи Академії на карті світу 2118-го року дуже проста: «Через 100 років місце НМАПО імені П.Л. Шупика буде там, де його визначимо зараз ми».

Костянтин БАЛАШОВ керівник відділу комунікацій