Кам’янець-Подільська міська ЦБС Методико-бібліографічний відділ
Він закликав любити Україну 115 років від дня народження Володимира Сосюри
Рекомендаційний список літератури
м.Кам’янець-Подільський 2013
Матеріал підібрала і надрукувала бібліограф центральної міської бібліотеки О.В.Дачковська
Володимир Миколайович Сосюра – один з найщиріших ліриків XX століття – увійшов у слов’янську поезію як співець любові й вічної світо зміни, що злилися в єдиному понятті прекрасного, у
відчутті вільного і терпкого смаку життя, якому немає кінця-краю. В.Моренець Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцеве (тепер Донецької області) у багатодітній родині. Дитинство поета минає на Донбасі. З одинадцяти років хлопець іде працювати: спершу – до бондарного цеху, потім-телефоністом, чорноробом, не цурається й випадкового заробітку. Початкову освіту здобуває під наглядом батька. Згодом навчається в міністерському двокласному училищі, розташованому в селі Третя Рота, далі вчиться в Кам’янській сільськогосподарській школі. Маючи виняткову пам’ять, легко виходить у найкращі учні, захоплюється співом і художньою літературою. У 1912 році робить перші спроби писати вірші російською мовою. 1918 року В.Сосюра бере участь у громадянській війні. 1920 р. в Одесі В. Сосюра — політкурсант 41 стрілецької дивізії — знайомиться з Ю. Олешею, Е. Багрицьким, К. Гордієнком, з поезією В. Чумака. В дружньому колі, а часом і в "Кафе поетів" читає власні вірші. Літературне товариство одностайно визнає його поетом, а за образно-інтонаційним ладом, тематикою і традицією — поетом українським. 20 травня в газеті "Одеський комуніст" за підписом "Сумний" з'являється вірш "Відплата", що вважається одним із перших опублікованих українських поезій В. Сосюри. Поет
дедалі більше (а від 1921 р. майже виключно) пише українською мовою. Вже добре знаного читачам талановитого поета відкликають з фронту до Харкова, де 1921р. В. Сосюра призначається інспектором преси при агітпропі ЦК КП(б)У. 1921 p. виходить у світ перша збірка В. Сосюри "Поезії". 1921 р. також виходить у світ поема "Червона зима". 1922 p. виходить друга збірка В. Сосюри — на той час студента Харківського комуністичного університету — "Червона зима". Поет вільно почувається в складному, повному багатьох течій літературному процесі, не приєднуючись остаточно до якогось одного угруповання і не надаючи цьому особливої ваги. Протягом десятиріччя (1922-1932) поет побував у багатьох літературних організаціях, наприклад, у "Плузі", "Гарті", ВУАПі, ВАПЛІТЕ, ВУСППі та інших. В ці роки з'являється ряд ліро-епічних поем В. Сосюри, серед яких засновані на поетиці документалізму діорами "1917 рік", "Навколо". Пристрасну чуттєву лірику приносять книги 1924 p. "Осінні зорі" і "Місто". Народжуються такі перлини новочасної лірики, як "Ластівки на сонці...", "Магнолії лимонний дух...", "Вже в золоті лани...", "Такий я ніжний..." тощо. Митець постійно звертається до великих поетичних форм. Після поем 1923 р. "Віра" і яскраво експресіоністичного "Золотого ведмедика" він пише епопею "Залізниця" (1923-1924), яка складається з п'яти сюжетно пов'язаних поем. З 1923 p. після короткочасного навчання на робітфаку Харківського інституту народної освіти (тут поет опинився в ситуації, коли він вивчав історію літератури, а вся
молодь України за хрестоматією Плевако студіювала його власну творчість) В. Сосюра повністю віддається літературній праці. Пише ряд великих соціальних портретів — це ліро-епічні поеми "Робітфаківка" (1923), "Воно", "Шахтар", "Сількор", "Хлоня" (1924), а також складений з кількох сюжетних ліній (багатих на неймовірні збіги обставин) віршований історичний роман "Тарас Трясило" (1925), витриманий у романтичних барвах, видає збірки поезій "Сніги", "Сьогодні" (1925), "Золоті шуліки" (1927), "Юнь" (1927). У 1928-1929 pp. виходять поеми В. Сосюри "Вчителька", "Поет", "Заводянка", "ГПУ", публікуються збірки віршів "Коли зацвітуть акації", "Де шахти на горі" (1926), "Серце" (1931), "Червоні троянди" (1932). Поет бере активну участь у літературному житті — багато виступає перед робітниками, на творчих дискусіях і вечорах. В 30-х роках поет багато працює в галузі художнього перекладу (поезія О. Пушкіна, М. Лермонтова, О. Блока, Христо Ботева, І. Петникова). У 1937 р. В. Сосюра починає працювати над романом у віршах "Червоногвардієць", який закінчує 1940 р. Останні передвоєнні книги віршів ("Журавлі прилетіли", "Крізь вітри і роки", 1940) сповнені мотивами небуденної, виняткової любові і до жінки ("Марії"), і до природи ("Я квітку не можу зірвати"), і до Вітчизни. Велика Вітчизняна війна застає В. Сосюру в Кисловодську. Він повертається до Києва і за рішенням урядових інстанцій разом з іншими письменниками старшого віку виїздить до Уфи. Тут
пише поему "Син України" (1942), видає поетичні збірки "В годину гніву" і "Під гул кривавий" (1942). У 1944 р. В. Сосюра закінчує роботу над поемою "Мій син". В роки війни В. Сосюра як військовий кореспондент фронтової газети "За честь Батьківщини" бере участь у роботі українського радіокомітету, виступає як пропагандист і агітатор, виїздить на фронт. 1944 р. поет повертається до Києва. 1947 p. виходить з друку збірка поезій "Щоб сади шуміли", відзначена в 1948 p. Державною премією І ступеня. Патріотичну поезію приносить збірка "Зелений світ" (1949). Активно працює В. Сосюра у великих поетичних жанрах (поеми "Студентка", 1947; "Вітчизна", 1949), в галузі художнього перекладу звертається до поезії С. Кудаша, М. Тихонова, Л. Гіри, О. Одоєвського, К. Рилєєва тощо. З'являються такі великі твори Володимира Сосюри, як історико-публіцистична поема "Україна" (1951), поема-інвектива "Запроданці" (1953), драматична мініатюра "Дочка лісника" (1957), ліро-епічна поема "Біля шахти старої" (1957). Лірика В. Сосюри кінця 50х років сповнена гармонії людини і природи (збірка "На струнах серця" (1955)). Численні вірші збірок "Солов'їні далі" (1957) і "Біля шахти старої" (1958) присвячує В. Сосюра рідній Донеччині. Не полишає В. Сосюра й перекладацької праці. За збірки поезії "Ластівки на сонці" і "Щастя сім'ї трудової" В. Сосюра 1963 р. удостоюється звання лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка. Останніми збірками поета є "Осінні мелодії" і "Весни дихання" (1964). З 1923 року поет повністю віддається літературній праці.
З’являється віршований історичний роман «Тарас Трясило» 91925), витриманий у романтичних барвах, збірки поезій «Сніги», «Сьогодні» (1925), «Золоті шуліки» (1927), «Юнь»(1927), «Коли зацвітуть акації», «Де шахти на горі»(1926), «Серце» (1931), «Червоні троянди» (1932), а згодом «На струнах серця» (1955), «Солов’їні далі» (1957). Останніми збірками письменника стали «Осінні мелодії» і «Весни дихання» (1964). Помер Володимир Сосюра 8 січня 1965 року в Києві, похований на Байковому цвинтарі.
Моя любов горітиме яркіш За всі сонця, на тисячі століттів. В.М.Сосюра
Література Наодинці з класиком Твори В.М.Сосюри Сосюра В.М. Твори: в 4-х т./В.Сосюра. –К.:Дніпро,1986. Сосюра В.М. Твори: в 2-х т./В.Сосюра. –К.:Дніпро,1978. Сосюра В.М. Вибрані твори в 2-х т.: Т.1.Поетичні твори /В.Сосюра. –К.: Наук. думка, 2000. -645с.
Сосюра В.М. Вибрані твори в 2-х т.: Т.2.Поеми. Роман /В.Сосюра. –К.: Наук. думка, 2000. -549с. Сосюра В.М. Всім серцем любіть Україну свою: вибрані твори /В.Сосюра. –К.:Криниця, 2003. -606с. Сосюра В.М. Мазепа: поема /В.М.Сосюра. –К.:Дніпро,2001. 223с. Сосюра В.М. Розстріляне безсмертя: вірші /В.М.Сосюра. –К.:Укр. письменник,2001. -318с.
та
поеми
Сосюра В.М. Так ніхто не кохав: поезії/упоряд. Ю.Бурляй /В.М.Сосюра. –К.:Рад.письменник,1987. -151с. Сосюра В.М. Такий я ніжний, такий тривожний…: поезії /В.М.Сосюра. –К.:Веселка,1989. -285с. Сосюра В.М. Третя рота: К.:Укр.письменник,1997. -350с. Сосюра В.М. Червона К.:Дніпро,1987. -183с.
зима:
роман/В.М.Сосюра. поезії
/В.М.Сосюра.
– –
Сосюра В.М. Життя і творчість в документах, фотографіях, ілюстраціях /В.М.Сосюра. –К.: Рад. школа,1978. -144с.
Невідомий класик /життєвий і творчий шлях Володимира Сосюри/ статі з періодичних видань Яновська Л. Два Володьки в розчахнутій долі: В.Сосюрі-115 років /Л.Яновська//Уряд.кур’єр. -2013. -5 січ. –С.19.
Гальченко С. «Ти не мені належиш, серце!»: Володимир Сосюра /С.Гальченко//Л-на Укр. -2013. -3 січ. –С.4-5. Романько В. Рано пішов поет із життя…:Володимир Сосюра/В.Романько//Л-на Укр. -2011. -27 січ. –С.13. Романько В. «…Як я тоді декламував!»: перебування В.Сосюри в гайдамаках та у війську Симона Петлюри/В.Романько//Л-на Укр. -2009. -31 груд. –С.2. Гальченко С. Дисидент: Володимир Сосюра/С.Гальченко//Л-на Укр. -2009. -1 січ. –С.5. Регідайло Н. Невідомий класик: 110 років від дня народження В.Сосюри /Н.Регідайло//Вісн. кн. палати Укр. -2008. -№3. –С.4245. Терен Т. За кого голосував Сосюра? -110-річчя від дня народження /Т.Терен//Укр.молода. -2008. -15 берез. Неживий О. Він закликав любити Україну: Володимир Сосюра/О.Неживий//Слово Просвіти. -2008. -28 лют. -5 берез. – С.11. Гальченко С. Наодинці з класиком: поет Володимир Сосюра /С.Гальченко//Л-на Укр. -2008. -14 лют. Під сокирою цензури: промова А.Малишка на похороні В.Сосюри /Л-на Укр. -2008. -10 січ. –С.3. Горбатюк В. «Останній бій», «козака Сосюри»: творчість В.Сосюри і його вірш «Останній бій»/В.Горбатюк//Поділ.вісті. 2007. -9 серп.
Куценко Л. Володимир Сосюра і Євген Малишко: історія творчого діалогу/Л.Куценко//Дивослово. -2007. -№1. –С.49-53. Кодак М. Динаміка авторської свідомості /М.Кодак//Слово і час. -2006. -№11. –С.52-57.
В.Сосюри
Гуменюк В. Ідеал ліричного героя в поезії Володимира Сосюри/В.Гуменюк//Дивослово. -2006. -№7. –С.46-48. Костюченко В. Втеча від власного «Я»: творчість В.Сосюри кінця 1930-х років /В.Костюченко//Дивослово. -2003. -№12. – С.4-8. Сваричевський А. На Подільських теренах себе гартував: 105 років від дня народження Володимира Сосюри /А.Сваричевський //Поділ.вісті. -2003. -3 січ. Володимир Сосюра 1898-1965//Розстріляне відродження: антологія 1917-1933: поезія-проза-драма-есей. – К.:Смолоскип,2002. –С.173-188. Костюченко В. «Червона зима» Володимира Сосюри: спроба нового прочитання /В.Костюченко//Дивослово. -2001. -№10. – С.2-5. Гриценко В. Одкровення предтечі чи сповідь пророка?: фантастика і реальність у поемах В.Сосюри «Ваал», «Каїн», «Христос» /В.Гриценко//Укр. мова і л-ра в шк. -2001. -№5. – С.56. – Дивослово. -2001. -№1. –С.9-12. Тема кохання і вірності в поезії М.Рильського В.Сосюри//Золоті твори для школярів і абітурієнтів. Донецьк,1997. –С.182.
і –
Образ України в поезії Володимира Сосюри//Золоті твори для школярів і абітурієнтів. –Донецьк,1997. –С.185-187. Володимир Сосюра//Іст.укр.л-ри XX століття: кн.1. –К.,1994. – С.260-277.
ТАК НІХТО НЕ КОХАВ
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля убирається зрання..
Дише тихо і легко в синяву вона, простягає до зір свої руки... В день такий на землі розцвітає весна і тремтить од солодкої муки...
В'яне серце моє од щасливих очей, що горять в тумані наді мною... Розливається кров і по жилах тече,
ніби пахне вона лободою...
Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?.. Я для неї зірву Оріон золотий, я — поет робітничої рані...
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля убирається зрання..
Дише тихо і легко в синяву вона, простягає до зір свої руки... В день такий на землі розцвітає весна і тремтить од солодкої муки...
В.Сосюра
Сайти
uk.wikipedia.org/wiki/ ru.wikipedia.org/ www.ukrlit.vn.ua/author/sosura.html www.ukrlit.vn.ua/author/sosura.html www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=133&type=tvorch www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=286 www.pisni.org.ua/persons/192.html lib.misto.kiev.ua/UKR/.../sosyura.txt blog.i.ua/user/594573/50963/ sherp.relline.ru/jphome/poetry/sosura.htm dnevnik.bigmir.net/article/893671/
Наша адреса: Україна 32300, Хмельницька обл., м. Кам`янець - Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 3 Тел: (03849) 2-44-52 E-mail: XDR 123@ rambler.ru