Укр мова та література експрес підготовка by uploader12283222

www.e-ranok.com.ua

УДК 811.161.2:371.275 ББК 74.268.1Укр У45 Рекомендовано для підготовки до ЗНО з української мови і літератури згідно з переліком предметів, затвердженим наказом МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ від 09.08.2011 № 946

Видання створене спільно з фахівцями курсів підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання Р е ц е н з е н т: О. Ю. Матушек, доцент кафедри історії української літератури ХНУ ім. В. Каразіна, кандидат філологічних наук У45 Українська мова і література. Експрес-підготовка / Т. М. Берест, І. О. Помазан, Л. О. Кратенко.— К.: Літера ЛТД, 2012. — 280 с. ISBN 978–966–2032–83–3. Посібник для експрес-підготовки розроблено з метою допомогти вчителеві та учням організувати швидку системну підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання. У посібнику два розділи: «Українська мова» та «Українська література»,— які містять теоретичний матеріал за темами відповідно до програми ЗНО Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України і тестові завдання за специфікацією ЗНО-2012. Правильні відповіді з коментарями для самоконтролю — в кінці посібника. Структура посібника дозволяє користуватися ним як самостійно, так і на уроках. Видання призначено для випускників загальноосвітніх навчальних закладів і вчителів української мови та лі тератури. УДК 811.161.2:371.275 ББК 74.268.1Укр

Навчальне видання

Берест Тетяна Миколаївна Помазан Ігор Олександрович Кратенко Людмила Олексіївна

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Експрес-підготовка Редактор І. В. Копитіна, технічний редактор М. С. Жубр, коректор М. М. Бірченко Видавничий код Л0331У. Підписано до друку 27.10.2011. Формат 84×108/16. Папір офсетний. Гарнітура Шкільна. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 29,4. Видавництво «Літера ЛТД». 03680, Київ, вул. Нестерова, 3, оф. 508. Телефон для довідок 456-40-21. Свідоцтво про реєстрацію № 923 від 22.05.2002. З питань реалізації звертатися за тел.: у Харкові – (057) 712-91-44, 712-90-87; Києві – (044) 599-14-53, 377-73-23; Білій Церкві – (04563) 6-90-92; Вінниці – (0432) 55-61-10,27-70-08; Дніпропетровську – (056) 785-01-74; Донецьку – (062) 261-73-17; Житомирі – (0412) 41-27-95, 44-81-82; Івано-Франківську – (0342) 72-41-54; Кривому Розі – (056) 401-27-11; Луганську – (0642) 53-34-51; Львові – (032) 244-14-36; Миколаєві – (0512) 24-41-49; Одесі – (048)737-46-54; Сімферополі – (0652) 54-21-38; Тернополі – (0352) 51-28-27; Хмельницькому – (0382)70-63-16; Черкасах – (0472) 51-22-51, 36-72-14; Чернігові – (0462) 62-27-43. E-mail: commerce@ranok.com.ua. «Книга поштою»: 61045 Харків, а/с 3355. Тел. (057) 717-74-55, (067) 546-53-73. E-mail: pochta@ranok.com.ua www.ranok.com.ua

ISBN 978–966–2032–83–3

0331

.indd 2

www.e-ranok.com.ua

08.11.2011 20:01:00

Зміст МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Призначення посібника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Пояснення до завдань передбачених форматів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Призначення розділу «Відповіді до тестових завдань і коментарі» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Українська мова Графіка. Фонетика. Орфоепія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Орфографія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 Лексикологія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43 Фразеологія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60 Морфологія Іменник. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69 Прикметник. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77 Числівник. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81 Займенник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85 Дієслово . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90 Дієприкметник. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95 Дієприслівник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97 Прислівник. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100 Прийменник. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101 Сполучник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102 Частка. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105 Вигук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107 Синтаксис Словосполучення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Просте речення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Односкладні речення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Просте ускладнене речення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Складне речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Складносурядне речення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Складнопідрядне речення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Безсполучникове складне речення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Засоби передачі чужої мови. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

108 111 127 129 135 138 139 145 147

Пунктуація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150 Читання й аналіз тексту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 164

0331

.indd 3

www.e-ranok.com.ua

08.11.2011 20:01:01

Зміст

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Теорія літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 187 Усна народна творчість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 205 Давня українська література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 213 Література кінця XVIII — початку ХХ століть. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222 Література ХХ століття. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 247 Твори українських письменників-емігрантів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 264 Сучасний літературний процес. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 267 ВІДПОВІДІ ДО ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ І КОМЕНТАРІ Українська мова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 273 Українська література. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 279

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 4

08.11.2011 20:01:01

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Пропонований посібник призначено для експерс-підготовки учнів 11 класу до зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури. Посібник укладено відповідно до програми зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженої Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. Зміст, структура і формат завдань аналогічні тим, що пропонуватимуться на іспиті 2012 року. Структура посібника: — необхідний теоретичний матеріал з української мови; — тестові завдання з української мови; — словничок літературознавчих термінів; — тестові завдання з української літератури; — відповіді до завдань і коментарі для самоконтролю. Тестові завдання охоплюють матеріал програм з української мови та літератури з урахуванням технічних характеристик тесту для зовнішнього незалежного оцінювання: кількість частин у посібнику, розподіл завдань за темами. У посібнику подано такі формати закритих тестових завдань: — завдання з вибором однієї правильної відповіді; — завдання на встановлення відповідності; — завдання за текстом. Подані завдання мають різний рівень складності і передбачають здійснення необхідних аналітичних операцій, зокрема в розділі «Українська мова»: розпізнавання мовних явищ, їх кваліфікацію, групування та класифікацію, з’ясування диференційних ознак, виявлення порушень мовних норм тощо; в розділі «Українська література»: виявлення знання прочитаного тексту, приналежність твору тому чи іншому автору, розпізнавання тропів, уміння віднести твір до того чи іншого стильового напряму тощо. Для виконання тестових завдань поруч з кожним із них подано табличку для позначення правильної відповіді.

Призначення посібника Матеріали посібника можуть бути використані для цілеспрямованої тренувальної роботи протягом навчального року з метою ефективної підготовки випускників до зовнішнього незалежного оцінювання з україн ської мови та літератури 2012 року.

Пояснення до завдань передбачених форматів Завдання з вибором однієї правильної відповіді Завдання складається з інструкції та п’яти варіантів відповідей, із яких треба вибрати один правильний. 5. Неповні речення містить текст А На березі щось кричали, бігали… Толі зробилося страшно. Б Жмут пожовклого паперу, давнього, полинялого. Якісь конспекти, рисунки, химерні мережива з різних математичних значків. В Я — хто? Я гетьман степового братства. Г За вікнами — дворик. І дикий газон. Д Се кров її. Не пий же крові з сестроньки моєї!

0331

.indd 5

Зразок позначення правильної відповіді: А Б В Г Д 5



www.e-ranok.com.ua

08.11.2011 20:01:01

Українська мова

Зразок позначення правильної відповіді: А Б В Г Д 25



Зразок позначення правильної відповіді: А Б В Г Д 18

1   2  3  4

Зразок позначення правильної відповіді: А Б В Г Д  201 1 2   3  4

25. Чумацькі пісні відносяться до

А Б В Г Д

календарно-обрядових пісень дум соціально-побутових пісень балад історичних пісень

Завдання на встановлення відповідності Завдання складається з інструкції та двох колонок. Треба співвіднести певне явище та його характеристику, позначивши в колонках відповідними буквами та цифрами. Один рядок у правій колонці є зайвим. 18. Установіть відповідність між реченнями та їх характеристиками 1 двоскладне А А в материнському погляді не було ні фальші, 2 односкладне ні лукавості, ні хитрування. неозначеноБ Проте щось кликало сюди вогнисте створіння особове з гострою мордочкою й нащуленими вухами. 3 односкладне В Мені дали козацьку корогву і привілеї з коузагальненоролівським іменем. особове Г Розум за гроші не купиш. 4 односкладне Д Польові стежки, цвіт гороху і гречки, літній безособове вилинялий цвіт неба, сірий цвіт каміння. 99. Утворіть логічні пари між назвами жанрів, наведеними в лівій колонці, та назвами творів, наведеними у правій колонці. 1 поема А «Intermezzo» 2 новела Б «Людина» 3 повість В «Чорна рада» 4 роман Г «Мойсей» Д «Наталка Полтавка»

Призначення розділу «Відповіді до тестових завдань і коментарі» Виконуючи тестові завдання, учні мають можливість перевірити правильність власних відповідей У складних випадках, крім цього, подано коментар, чому інші відповіді є неправильними. 86. Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка А розкіш..ю, цін..ий, свячен..ий, самовід..аний Б зав..ишки, дон..а, знаме..ик, хвилин..ий В лін..ю, любов..ю, роздоріж..я, Одіс..ей Г вугіл..я, віст..ю, військ..омат, мерзен..ий Д від..ячити, без..емельний, зав..ишки, лукавіст..ю Правильна відповідь і коментар (подано слова, у яких подвоєння не відбувається, таким чином, ці рядки є неправильними відповідями): 86. А свячений Б правильна відповідь В любов’ю Г вістю Д лукавістю Визначивши, в якому випадку і з якої причини було допущено помилку, учні можуть звернутися до відповідного розділу довідника з україн ської мови або літератури та більш ретельно повторити матеріал, що викликав певні труднощі.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 6

08.11.2011 20:01:01

Українська мова Графіка. Фонетика.  Орфоепія Фонетика — розділ мовознавства, в якому вивчаються звуки мови, їх властивості та зміни, що відбуваються зі звуками в мовному потоці. Голосні та приголосні звуки Звуки мови можуть творитися за допомогою голосу та шуму. Голосні звуки творяться виключно за допомогою голосу, а приголосні звуки можуть творитися за допомогою голосу і шуму або виключно шуму. Українська мова нараховує 38 звуків: 6 голосних і 32 приголосних. Голосні звуки: [а], [е], [и], [і], [о], [у]. Голосні звуки можуть бути ненаголошеними й наголошеними. Наголошені голосні вимовляються чітко і ясно, як правило, не викликаючи труднощів у написанні. Приголосні звуки: [б], [п], [д], [д 5], [т], [т 5], [ґ], [к], [ф], [ж], [з], [з 5], [ш], [с], [с 5], [г], [х], [дж], [дз], [дз 5], [ч], [ц], [ц 5], [в], [й], [м], [н], [н 5], [л], [л 5], [р], [р 5]. За участю голосу та шуму приголосні поділяються на дзвінкі (творяться за допомогою голосу та шуму) та глухі (творяться за допомогою лише шуму) звуки. В українській мові дзвінких звуків 20: [г], [ґ], [д], [д 5], [з], [з 5], [ж], [sдз], [sдз 5], [sдж], [б], [л], [л 5], [м], [н], [н 5], [в], [р], [р 5], [й], а глухих 12: [х], [к], [т], [т 5], [с], [с 5], [ш], [ц], [ц 5], [ч], [п], [ф]. Більшість дзвінких і глухих звуків в українській мові є парними: [г] — [х], [ґ] — [к], [д] — [т], [з] — [с], [ж] — [ш], [sдз] — [ц], [sдж] — [ч], [б] — [п]. Не мають пари звуки [ф], [л], [м], [н], [в], [р], [й]. Також приголосні звуки розрізняються за твердістю й м’якістю вимови: твердих приголосних 22, м’яких 10. Більшість твердих і м’яких звуків є парними: [д] — [д 5], [т] — [т 5], [з] — [з 5], [с] — [с 5], [sдз] — [sдз 5], [ц] — [ц 5], [л] — [л 5], [н] — [н 5], [р] — [р 5]. Не має пари серед твердих звук [й]. Окремо стоять також напівпом’якшені звуки: [б’], [п’], [в’], [ф’], [г’], [к’], [х’], [ґ’], [ж’], [ш’], [sдж’], [ч’], [м’].

0331

.indd 7

Позначення звуків мовлення на письмі Для відтворення звуків мовлення на письмі використовують букви. Вивченням засобів передачі усного мов лення на письмі та їх співвідношенням із буквеним складом мови займається розділ науки про мову, що називається графіка. В українській мові звуків більше, ніж букв. Деякі звуки позначаються двома буквами: [sдж] — дж, або навпаки, одна буква позначає два звуки: я — [йа] тощо. Тож повної відповідності між звуковим і буквеним складом мови немає. У різних словах кількість звуків і букв може бути і різною, і збігатися. Для того щоб повністю відтворити мовлення на письмі, науковці вигадали звуковий запис мови (транскрипцію). За допомогою певних знаків транскрипція точно передає вимову звуків з тими змінами, яких вони зазнають у мовному потоці. 1. 2. 3.

4. 5. 6. 7.

8. 9.

Правила транскрипції У транскрипції використовуються лише ма лі літери. Слово, що транскрибується, береться у квадратні дужки: [ ]. Букви я, ю, є позначаються звуками [йа], [йу], [йе] при роздільній вимові і звуками [а], [у], [е] при пом’якшенні попереднього приголосного: [йурта], [с 5аjво]. Буква ї в транскрипції позначається [йі]: [йіжа]. У транскрибованому слові обов’язково ставиться наголос. Для позначення м’якості приголосного звука використовується знак м’якості [ 5]. Для позначення напівпом’якшених при голосних у позиції перед і або я, ю, є (без роздільної вимови) використовується знак напівпом’якшення [’]. Довгий звук (на письмі відтворюється по двоєнням букв) у транскрипції позначається двокрапкою [н:]. Дужка над звуками [sдж], [sдз], [sдз 5] означає злиту вимову, тобто перед нами три звуки, а не шість.

www.e-ranok.com.ua

08.11.2011 20:01:01

Українська мова

10. При наближеній вимові ненаголошеного голосного звука використовують позначення типу [ие]. Такий запис означає, що звук [и] в ненаголошеній позиції наближується у вимові до [е]. Алфавіт Буква — це умовне позначення звука, яке лише позначає його, не відображуючи суті. Букви, розташовані в певному порядку, утво рюють алфавіт (абетку, азбуку). В українському алфавіті 33 букви. Аа, Бб, Вв, Гг, Ґґ, Дд, Ее, Єє, Жж, Зз, Ии, Іі, Її, Кк, Лл, Мм, Нн, Оо, Пп, Рр, Сс, Тт, Уу, Фф, Хх, Цц, Чч, Шш, Щщ, ь, Юю, Яя

Склад. Наголос Складом називають звук або кілька звуків, що вимовляються протягом одного поштовху видихуваного повітря. Будь-яке слово має стільки ж складів, скільки голосних звуків. Розрізняють відкритий та закритий склади. Відкритим називається склад, що закінчується голосним звуком: ко-ро-ва. Закритим називається склад, що закінчується приголосним звуком: кар-ний, сон-цем, вів-чар. Склади бувають наголошені й ненаголошені. Наголосом прийнято називати звукове виділення складу сильнішою вимовою. Наголошеним називається склад, на який падає наголос, решта складів у слові називаються ненаголошеними: віл, по5-ле, ко-ра-бе5ль. Основні правила переносу 1. З рядка в рядок слова переносимо за принципом поділу на склади: зо-ло-то, крим-ський, даль-ній. 2. Слово, що складається з одного складу, переносити не можна. 3. Не можна залишати на попередньому рядку або переносити в наступний склад, що складається з однієї букви. Тому принцип переносу за поділом на склади непридатний для слів типу: ї‑жджу, я-го-да (слід переносити: їж-джу, яго-да) тощо, а двоскладові слова типу: отит, їжа, ага, яма — ділити для переносу не можна ні в якому разі.

4. Не розриваються дж, дз, якщо вони озна чають один звук: бро-джу, ку-ку-ру-дза. Якщо дж, дз позначають два звуки ([д] належить до префікса, [ж] або [з] — до кореня), то їх необхідно розділяти: над-зви-чай-ний. 5. У складних словах, утворених злиттям двох основ, не можна відривати першу букву другої основи: мо-во-зна-вець (а не мо-воз-навець), лі-со-сму-га (а не лі-сос-му-га). 6. Не розриваються односкладові префікси: відбір (а не ві-дбір), роз-брат (а не ро-збрат). 7. Не можна переносити ініціали, якщо прізвище залишилось в попередньому рядку і навпаки. 8. Не відриваються скорочені умовні позна чення фізичних та математичних величин від цифрового значення: 8 га, 10 кг, 2009 р. 9. При переносі слів з апострофом та м’яким знаком як перший, так і другий залишаються у першому рядку: кон’-юнк-тур-ний, більярд, міль-йон. Вимова наголошених і ненаголошених голосних Вивченням правильної вимови звуків займається розділ науки про мову орфоепія. В українській мові найбільш поширеним є фонетичний принцип «пишу, як чую». Але існує багато випадків, коли вимова не збігається з написанням слів. Труднощі можуть виникнути при написанні ненаголошених голосних, адже на відміну від наголошених, які вимовляються чітко і виразно, ненаголошені голосні можуть наближатися у вимові один до одного: звук [е] у вимові може наближатися до [и]: [веисна]; звук [и] — до [е]: [стрием’іти]; звук [о] — до [у] в позиції перед складом з наголошеними [і] або [у]: [коужух], [поув’ітр’а]. Вимова приголосних звуків Серед правил вимови приголосних звуків варто запам’ятати такі: 1) звуки [sдж], [sдз] вимовляються злито: [sджм’іл 5], [sдзиґа]; 2) звуки [ж], [ч], [ш], [sдж], [щ], [б], [п], [в], [м], [ф], [г], [ґ], [к], [х] завжди вимовляються твердо. Вони можуть лише напівпом’якшуватися у позиції перед [і] та в деяких іншомовних словах перед я, ю, є;

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 8

08.11.2011 20:01:01

Графіка. Фонетика. Орфоепія

3) уподібнення відбувається в позиціях: — глухі перед дзвінкими (одзвінчення): [проз 5ба], [бород 5ба]; — при зміні дієслів у буквосполученнях: -шся: [см’ійес 5:а], -ться: [молиец 5:а], ‑жся: [найіз 5с 5а], -чся: [вибац 5с 5а]; — в іменниках: -жці вимовляється як [з 5ц 5і]: ложці [лоз 5ц 5і], -шці вимовляється як [с 5ц 5і]: кішці [к’іс 5ц 5і], дошці [дос 5ц 5і], -чці вимовляється як [ц 5:і]: качці [кац 5: і], дочці [доц 5:і], ‑тці вимовляється як [ц 5:і]: повітці [пов’іц 5:і]; — всередині слова та на межі двох слів у буквосполученнях: -зж- вимовляється

як [ж:]: розжувати [рож:увати], з жару [ж:ару]; 4) уподібнення не відбувається в позиціях: — дзвінкі перед глухими: [казка], [гадка], [допомогти]. В и н я т к и: [н 5іхт 5і], [к’іхт 5і], [лехко], [вохко], [дьохт 5у]; — дзвінкі в кінці слова (оглушення не відбувається, на відміну від російської мови): [дуб], [зуб], [плід]; — [в] в кінці слова або перед глухими (уподібнення до глухого [ф] не відбува ється ні в якому разі): [шоўк], [воўк].

Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1.

Слова не в алфавітному порядку подано в рядку А вікно, мілина, пісня, фініш Б осінь, реакція, фізика, хтось В ґатунок, громада, їжак, ідеал Г красоля, красунечка, переріст, приказка Д забрало, келих, купання, набути Слова не в алфавітному порядку подано в рядку А Єгипет, електронний, їстівний, істотний Б ірис, лукавство, лунання, макет В навдивовижу, оратор, подушка, по-європейські Г статок, стенограма, теорема, улесливий Д некрут, очолити, паперовий, парашутний Слова не в алфавітному порядку подано в рядку А хатній, цвіркун, центральний, щасливець Б в’ється, вертатися, укорінити, притоптати В щонайближче, юшковар, яворовий, язикатий Г гума, дитсадок, задешевий, задирака Д пилинка, підвернутий, погідний, погрюкати Літера я позначає два звуки в кожному слові рядка А Зоя, рядовий, яскраво, Кенія Б ярмарок, верб’я, клоччя, дякувати В Біблія, янгол, в’язень, донья Г свято, дріб’язок, ясен, ескадрилья Д праця, доця, киця, Яна Звук [й] є в кожному слові рядка А визволення, зрячий, направляти, егоїст Б Йосип, видющий, заячий, їжа

А Б В

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 9

08.11.2011 20:01:02

Українська мова

В розумненький, альтруїзм, забування, ситий Г ймення, кав’ярня, єпископ, середнє Д працювати, прасувальний, порядок, прогірклий А Б В

Звук [й] є в кожному слові рядка А Б В Г Д

А Б В

Звук [ш] є в кожному слові рядка А Б В Г Д

А Б В

10.

А Б В 11

11.

з поля, розсипати, скачаєш, експрес сипати, рознісши, казка, матроска маслина, матеріаліст, зачесати, вхопиться качається, сподівається, розшити, заліз спина, без ціни, острах, заліз

Звук [з] є в кожному слові рядка А Б В Г Д

джура, у книжці, острожця, жура розчистити, зчистити, розширити, жабеня джунглі, переможцями, жар, чимдуж чижик, гараж, запорожця, джинси джаз, жито, свіжість, жанр

Звук [с] є в кожному слові рядка А Б В Г Д

принісши, щабель, шибка, щур ріж, широко, шар, поклавши розберешся, шубовснути, дишло, на дошці їж, дощик, догодиш, дріж штовхати, швидко, шина, також

Звук [ж] є в кожному слові рядка А Б В Г Д

йоркшир, йоржистий, обтяжений, уникнення споряджений, обтягти, любити, приймач пам’ять, дріб’язково, душевний, руйнування п’ятак, публічний, шкрябати, простягнений розрізування, мотання, пропагований, салют

безжурно, дзвін, знайомий, замок звисати, дзьоб, з тертушкою, зжовкнути збруя, зелень, заметіль, згадка зілля, зябра, дзюркотить, змовчати без жарту, зчіплювати, дзвіниця, зайченя

Звук [ц′:] є в кожному слові рядка А Б В Г Д

ховається, мичці, співається, ручці гичці, міццю, хлопець, коритце цілком, гнеться, олівець, робиться цямрина, цікавий, умиється, зашиється царина, ворітця, не мучся, село

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 10

08.11.2011 20:01:02

Графіка. Фонетика. Орфоепія

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

Звук [д] є в кожному слові рядка А відзвучить, боротьба, здивовано, хід Б дріт, молотьба, захід, дзвякнути В привід, посаджено, бриджі, Куїнджі Г сідло, набридло, попередження, виїжджати Д джбан, відкрито, дикун, дивина На місці крапок пишемо й вимовляємо хв у всіх словах рядка А ..алебний, ..ацько, ..ормений, ..орум Б ..аткий, ..орост, ..ормат, ..воробливий В ..вала, ..вастала, ..вилина, ..оя Г ..іртка, ..алений, тор.., ..едір Д ал..авіт, ас..альт, зу..валий, ..антазія На місці крапок пишемо й вимовляємо хв у всіх словах рядка А ..араон, ..артух, о..ормити, ..орма Б ..астливий, ..ортуна, ..отограф, ..абрика В ..илина, ..остик, ..оїнка, ..ритюр Г ..остище, ..иля, ..алькуватий, ..ороба Д про..есія, ..ворий, зу..алець, ..арба Спільний приголосний звук є в усіх словах рядка А двигтить, кігті, холод, їхати Б у ложці, ружа, збіжжя, жовтець В розчин, розчулити, роззявити, в’язаний Г зцілити, зсушити, без шевця, зняв Д відчувати, дзвонар, підсипати, домівка Спільний приголосний звук є в усіх словах рядка А просьба, знісши, спиться, сон Б агентський, хворостняк, гігантський, торба В розповісти, зсунути, зжати, здоров’я Г ґрунт, рюкзак, вокзал, ґава Д тяжкий, робиться, тил, толока Спільний приголосний звук є в усіх словах рядка А яблуко, юнга, каяття, курйоз Б зсипати, дзиґа, зубок, загруз В заквітчати, тирса, боротьба, тлумачити Г дим, віддячити, угіддя, думка Д хата, хлів, хто, гризти Спільний голосний звук є в усіх словах рядка А дим, декан, рефрен, дерен Б тюльпан, угіддя, турок, юзер В бескид, дим, б’ється, дерево

А Б В

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 11

08.11.2011 20:01:02

Українська мова

Г маржа, кокон, колос, кара Д дума, сама, ярок, кусень А Б В

19.

Спільний голосний звук є в усіх словах рядка А Б В Г Д

А Б В

20.

Спільний голосний звук є в усіх словах рядка А Б В Г Д

А Б В

21.

А Б В

22.

А Б В

23.

А Б В 24

24.

розрізняють, український, юнь, синь сяяти, чумацький, дзьоб, ласка їжак, щілина, бур’ян, спільність струм, щезник, дзявкотить, щирий дзвіниця, міць, колорад, захід

Загальна кількість звуків більша за кількість букв у рядку А Б В Г Д

техніка, забутий, фантазія, ґандж щелепа, випадок, зв’язав, сьогодні джиґун, пальці, зорею, груди пишний, окраса, свій, шлях щирий, батальйон, душа, сіль

Загальна кількість звуків більша за кількість букв у рядку А Б В Г Д

естет, єство, серенада, циганка русалонька, рибонька, донька, чепурненький країна, іноземний, єхидність, мірка днина, дівчина, солонина, посол колос, мороз, коло, лапа

Загальна кількість звуків більша за кількість букв у рядку А Б В Г Д

об’єм, енергія, етнос, ємність водити, романтик, каша, мала ідеал, дірявий, коханий, корито чемний, дерть, чесний, синій левада, громада, постріл, молоко

дзвінкий, щось, полум’я, надія суджено, промінь, спіє, мавпа сімка, ущерть, Київ, адміральський юність, щільно, змовк, ґедзь сад, Іван, багряний, любов

Правильно передано звучання слова в рядку А Б В Г Д

байдужість — [баĭду5ж′іс′т′] ллється — [л′:йе5т′с′а] гідність — [г’і5дн′іст′] задумаєшся — [заду5маєшс′а] не мучся — [неиму5ч′с′а]

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 12

08.11.2011 20:01:02

Графіка. Фонетика. Орфоепія

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

Правильно передано звучання слова в рядку А зжований — [сжо5ваний] Б екземпляр — [е′зеимпл′а5р] В блискітці — [бли5с′к′ітц′і] Г носиться — [но5сит′с′я] Д хоч би — [хоч′би] Правильно передано звучання слова в рядку А діалектика — [д′іале5ктиека] Б кущ — [куш′ч′] В любов — [л′убо5ф] Г у книжці — [у кни5ш′ц′і] Д у юшці — [у йу5ш′ц′і] Правильно передано звучання слова в рядку А екзотика — [екзо5тика] Б наказ — [нака5с] В щирість — [шч′і5р′іст′] Г Україна — [украйі5на] Д хвастливий — [хвастли5вий] Правильно передано звучання слова в рядку А шлюб — [шл′уп] Б футбол — [фудбо5л] В спілці — [сп′і5лц′і] Г заквітчаний — [закві5тчаний] Д мереживо — [мере5живо] Наголошений перший склад мають усі слова в рядку А роблю, бесідувати, адже, вузький, лише Б визнаний, виразка, приятель, поквапом В поки, поквапом, юрист, розпал Г спокій, речник, рибалка, речення Д сердити, викарбувати, заварка, здобрити Наголошений перший склад мають усі слова в рядку А читання, русло, питання, доцент Б ознаки, зачіска, процент, рукопис В висіти, визволення, причіп, показ Г решето, зійдеш, рідкий, череда Д натканий, паприка, панщина, паркет Наголошений перший склад мають усі слова в рядку А взяла, вісімдесят, договір, предмет Б квартал, визвольний, черствий, роблю

А Б В

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 13

08.11.2011 20:01:03

Українська мова

В читання, нероба, різкий, здалека Г випадок, бесіда, олень, приятельський Д ґавин, здогад, панський, насуплений А Б В

32.

Наголошений другий склад мають усі слова в рядку А Б В Г Д

А Б В

33.

Наголошений другий склад мають усі слова в рядку А Б В Г Д

А Б В

34.

А Б В

35.

А Б В

36.

А Б В 37

37.

аген..ський, безвиїз..но, захис..ний, лейтенан..ський блис..нути, корис..ний, перс..невий, проїз..ний кіс..лявенький, благовіс..ний, курсан..ський, зліс..ний безвіс..ний, бриз..нути, ілюзіоніс..ський, гімнас..ці поїз..ці, невіс..ці, кіс..лявий, полоніс..ці

Спрощення в групах приголосних відбувається в усіх словах рядка А Б В Г Д

сантиметр, завестися, щипці, рідкий чотирнадцять, діалог, кишка, знайдеться нерізкий, дочка, колія, дрова було, відстояти, оленячий, писання чартер, бартер, шпатель, шпаристий

Спрощення в групах приголосних відбувається в усіх словах рядка А Б В Г Д

ринковий, навчання, середина, показ завдання, непослух, ненавчений, ненависть показний, урочисто, сердити, уродженець одинадцять, загадка, кропива, соломина сказаний, феєричний, новий, фаянсовий

Наголошений другий склад мають усі слова в рядку А Б В Г Д

чернігівський, верба, виразний, але міліметр, діалог, одинадцять, запитання, український, неначебто, пізнання, задаваний підуть, спина, неміцний, нелюдський парадокс, доцент, чотирнадцять, соловіти

віс..ник, арештан..ська, балас..ний, невіс..ці влас..ний, дантис..ський, кількіс..ний, контрас..ний шіс..сот, улес..ливий, фашис...ський, ціліс..ність піз...ній, ненавис..ний, вис..нути, доблес..ний кіс..ка, кіс..ці, брес..ський, пес..ливий

Спрощення в групах приголосних відбувається в усіх словах рядка А Б В Г Д

анархіс..ський, зап’яс..ний, контрас..ність, нудис..ський кіс..лявий, гіган..ський, дисиден..ський, наміс..ник кількатиж...невий, первіс..ний, свис..нути, шубовс..нути резервіс..ський, компос..ний, культурис..ський, непроїз..ний невіс..чин, шіс..надцять, брат..тво, лейтенан..ський

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 14

08.11.2011 20:01:03

Графіка. Фонетика. Орфоепія

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

Спрощення в групах приголосних відбувається в усіх словах рядка А пис..нути, реформіс..ський, хворос..няк, шіс..надцятилітній Б об’їз..ний, лейборис..ський, людс..во, пес..ливо В мораліс..ський, пас..ці, облас..ний, президент..ський Г якіс..ний, хрус...нути, улес..ливий, пристрас..ний Д танкіс..ський, лейборис..ський, тис..нути, віс..ник Спрощення в групах приголосних відбувається в усіх словах рядка А перехрес..ний, парашутис..ський, перс..невий, пус..ці Б пріс..ний, паспортис..ський, пес..ливим, плюс..нути В безвіс..ний, безшелес..но, вартіс..ний, затис..нутись Г радіс..но, серфінгіс..ський, хвас..ливий, хус..ці Д блис..нути, ціліс..ний, кіс..лявий, чес..ність Спрощення в групах приголосних відбувається в усіх словах рядка А швидкіс..ний, ціліс..ний, тиж..невий, скатер..ка Б с..лати, шіс..надцятий, студен..ський, таксис..ський В чес..ний, ташкен..ський, совіс..ний, хвас..нути Г тиж..ні, турис..ський, шелес..нути, чес..ність Д балас..ний, зас..ланий, віс..ник, доблес..ний Спрощення в групах приголосних відбувається в усіх словах рядка А умис..ний, безчес..ність, бряз..нути, форпос..ний Б шіс..надцять, мес..ники, прихвос..ні, розіс..лати В безкорис..ливий, зловіс..ний, первіс..ність, сер..це Г облес..ливо, корис..ливий, пес..ливенький, наїз..ник Д піс..ний, університе..ський, перс..невий, медаліс..ці Літера ґ пишеться в усіх словах рядка А зи..за.., а..рус, ..рунтувати, ..лей Б а..ава, ..речність, ..онтовий, а..ітпункт В ..ер..отіння, ..удзичок, за..ратований, бо..отворити Г ..ратчастий, ..ноття, важко..орючий, ..азувати Д ..авеня, ..едзь, ..ума, ..равець Літера ґ пишеться в усіх словах рядка А ..онт, ..ратки, ..азета, ..айвороння Б ..о..ель-мо..ель, ..ав’ячий, ..рати, ..альорка В ..ратований ..ринджолята, ..рунт, ..удзик Г ..речний, ..аличанка, ..арячий, ..армидер Д ..азда, ..ромада, ..імн, ..ринджоли Літера ґ пишеться в усіх словах рядка А про..авити, ..ерґотати, ..анок, ..аздувати Б ..рунтовний, ва..атися, дис..армонія, ..аздівський В ..нотик, ..роно, е..екати, за..орітися

А Б В

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 15

08.11.2011 20:01:03

Українська мова

Г ..речно, ..уля, бо..ошукач, за..лядати Д ..ромада, ..винт, ..уля, ..рунтувати А Б В

45.

Літера ґ пишеться в усіх словах рядка А Б В Г Д

А Б В

46.

Літера ґ пишеться в усіх словах рядка А Б В Г Д

А Б В

47.

А Б В

48.

А Б В

49.

А Б В 50

50.

віль-но, бал-ка, ход-жу, гост-рий знан-ня, о-ко, тіль-ки, ти-ша знай-те, то-плю, пан-ський, буй-ної ди-т’ясла, дво-хтисячний, хо-джу, пе-ред-пла-тник, О-ля, ко-ма, во-рон

Правильно розбито для переносу всі слова в рядку А Б В Г Д

а-дре-са, верхів-’я, па-уза, трі-щати ща-сли-вий, Лук’-ян, по-да-ру-вав, Юр-ко юш-ка, є-ди-ний, вій-ськко-мат, пі-дсту-пити ши-я, пра-ви-льно, ба-тал-ьйон, шіс-тна-дцять, НА-Н, ґед-зі, ко-ло

Правильно розбито для переносу всі слова в рядку А Б В Г Д

ва..он, не..рунтовний, не..учний, ..рунторозпушувальний ґвалтом, ґиґнути, ґрунтець, недов..о ґніт, ґрунтовність, пере..орнути, ..араж ґавеня, ґаночок, ґатунок, ґелґотуха ..речка, ..алоші, ба..нюка, ..ніт

Правильно розбито для переносу всі слова в рядку А Б В Г Д

..авин, ..рунтований, на..ребти, не..остинний ..едзатися, ..андж, ..анковий, ..ринджоли ..улька, ва..омий, ..рунтообробний, ..ромоподібний не..ідний, об..рунтування, ..ратчастий, ..устий дзи..лик, дзи..а, ..анчірка, ..рек

фі-зич-ний, Є-ЕС, ґуд-зик, про-дзве-ніти сві-жоз-ру-ба-ний, ін-’єкція, а-том, карти-нний зас-ту-пи-ти-сь, прис-лів-ник, ба-йка, землез-навство ав-то-мо-біль, хо-дже-ний, під-жовклий, над-зви-чай-ний ю-нак, я-ни-чар, сид-жу, ви-мір

На місці пропуску слід уживати у в усіх словах і словосполученнях рядка А ... школі, хліб ..сьому голова, листочок ..пав, була … Львові Б пішли ..брід, … огірках, упав … гущавину, пішов ..же В … світлому, була … воді, дощ … хмарі, спитала ..чителя Г пішов ..же, вперше ..зяв, робота ..томила, ..ступ до книги Д … обід, просто … сніг, переїхали ..брід, як … тунель

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 16

08.11.2011 20:01:04

Орфографія

51.

На місці пропуску слід уживати у в усіх словах і словосполученнях рядка А немовби ..се заснуло, живемо … Сквирі, … полі, забути ..тому Б навчаюсь … університеті, держава ..країна, … Якова, … своїх В ходив … яру, посадив ..сю моркву, пташка … вітах, … селі був Г виконав ..праву, … хвилину скрутну, тепло ..дома, забув ..тому Д він ..же, сховали ..дома, поклав ... кишеню, заніс … примі щення

А Б В

Орфографія Орфографія — система загальноприйнятих правил написання слів, а також розділ мово знавчої науки, що вивчає ці правила. Ненаголошені голосні в корені Кореневі голосні, що в ненаголошеній позиції вимовляються нечітко, можна перевірити, підібравши однокореневі слова з наголосом на потрібному складі: dлежи5ть — dле5жачи, gкрило5 — gкри5ла. Якщо однокореневе слово підібрати не вдається, треба дотримуватися таких правил: 1) е пишемо: — у сполуках -ере-, -еле-: веретено, мереживо, пелена, шелест; — якщо при зміні слова е випадає: жовтень — жовтня, крапелька — крапля, човен — човна, орел — орла, осел — осла; — якщо при зміні слова е чергується з і: променистий — промінь, каменя — камінь, летіти — літати; 2) и пишемо: — у сполуках -ри-, -ли- у словах слов’ян ського походження: кричати, кривавий, дрижати, бриніти, тривога, глитай; — коли в російських словах пишеться и або ы: читати (рос. читать); 3) якщо слово не підпадає під жодне з наведених правил або воно виразно іншомовного походження, то складний правопис можна перевірити за орфографічним словником: вертикаль, динамік, диригент, директор, дистанція, рентген. Звуки [о] та [а] в українській мові вимовляються чітко. Сплутування їх можливе лише під впливом російської мови або через погане знання

лексичного значення окремих слів, які різняться між собою лише одним звуком: богатир (силач) — багатир (багач). У такому випадку, щоб уникнути сплутування, правопис слів необхідно запам’ятати. Запам’ятайте! О пишемо у словах: комин, борсук, крохмаль, лопата, отаман, коровай, гончар, погон, слов’яни, солдат, пором, козак, поганий. А пишемо у словах: багаття, багатіти, багато, кажан, калач, хазяїн, халява, качан, гарячка, гарячий, гаразд.

Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків При зміні слова або творенні від нього похідних звуки можуть замінювати один одного або чергуватися. Найчастіше голосні чергуються: 1) в окремих дієслівних коренях: — чергування е з и відбувається перед р, л, якщо далі йде суфікс -а-: зdберу — зdбирeати, вdмерти — вdмирeати, fжерти — поfжирeати; — чергування е з и відбувається перед наголошеним суфіксом -а-: зберегти — зберігeати, летіти — літeати, стрелити — стрілeяти; — чергування о з а відбувається перед наступним складом із суфіксом -а- або -ува-: гонити — ганяти, ломити — ламати, клонитися — кланятися, могти — допомагати, котити — обкатати; 2) в іменникових коренях та суфіксах: при чергуванні о, е, з і у відкритому складі пишемо о, е, а в закритому — і: дорога —

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 17

08.11.2011 20:01:04

Українська мова

доріг, восени — осінь, жінка — оженитися, Чернігів — Ч ернігова. Запам’ятайте! Чергування не відбувається у словах із суфіксами -ець-, -ок-: стрільба — стрілuець, ріг — ріжtок. Спрощення в групах приголосних Спрощення відбувається у таких групах приголосних: ждн — жн: тиждень — тижневий, здн — зн: проїзд — проїзний, під’їзний, виїзний, стн — сн: радість — радісний, стл — сл: користь — безкорисливий, слн — сн: ремесло — ремісник, скн — сн: блиск — блиснути, зкн — зн: брязк — брязнути. Запам’ятайте! У деяких власне українських та іншомов них словах спрощення не відбувається: хворостняк, зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять, студентський, туристський, контрастний, баластний, агентство.

4) після префіксів, що закінчуються на приголосний: над’їсти, без’ядерний; 5) після першої частини складних слів, що закінчуються на приголосний: дит’ясла, двох’ярусний. 2. У словах іншомовного походження перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки: 1) після губних, шиплячих, задньоязичних в основах слів: інтерв’ю, п’єдестал, комп’ютер; 2) після префіксів, що закінчуються на приголосний: ін’єкція, суб’єкт, об’єкт; 3) після р в кінці складу: кар’єра; 4) після часток д, о у прізвищах: О’Генрі, д’Артаньян. Апостроф не пишеться: 1. В українських словах: 1) якщо перед б, п, в, м, ф стоїть ще одна приголосна, яка належить до кореня (крім р): свято, цвях, Святослав; 2) якщо після р букви я, ю, є позначають м’якість р: врятувати, буря, борються. 2. В іншомовних словах, якщо букви я, ю, є позначають м’якість приголосних: гравюра, бюро, гяур, кювет, Мюнхен. Правила вживання м’якого знака

Чергування приголосних у коренях дієс лів У дієслівних коренях відбуваються такі чергування: [д] змінюється на [sдж]: ходити — ходжу, [с] змінюється на [ш]: носити — ношу, [т] змінюється на [ч]: котити — кочу, [ст] змінюється на [шч]: мостити — мощу, [з] змінюється на [ж]: казати — кажу, губні [б], [п], [в], [м], [ф] чергуються з [бл 5], [пл 5], [вл 5], [мл 5], [фл 5] відповідно: сурмити — сурмлю, купити — куплю, зламати — зломлю. Правила вживання апострофа Апостроф пишеться: 1. В українських словах перед я, ю, є, ї, що по значають два звуки: 1) після б, п, в, м, ф: п’ятирічка, верб’я, в’юн, здоров’я, тім’я; 2) після р в кінці складу: бур’ян, пір’я, міжгір’я; 3) після к у власних назвах: Лук’ян, Лук’янович, Лук’яненко;

М’який знак пишеться: 1) для позначення м’якості приголосних у середині складу перед о: льон, дзьоб, сьогодні, бадьорий; 2) у родовому відмінку множини в іменниках І відміни жіночого роду та в іменниках ІІ відміни середнього роду на ‑ння, -це: сонць, місць; 3) у суфіксах -ськ-, -цьк-, -зьк-; -ськість-, ‑цькість-, -зькість-: ризький, козацький, молодецький, український, людськість, вій сько, сільський, польський; 4) у словах іншомовного походження після м’яких д, т, з, с, л, н перед і, йо, я, є, ю, які означають два звуки: портьєра, медальйон, конферансьє, ательє, бульйон, мільйон, павільйон. М’який знак не пишеться: 1) у звукосполученнях -лц-, -лч-, якщо вони походять із -лк-: білці, гілці, сопілці, качалці; 2) при збігові приголосних [з], [с], [ц] із [к], крім випадків, коли ці приголосні утворюють суфікси -зьк-, -ськ-, -цьк-: різко, різкий, ковзкий, дерзкий, плаский;

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 18

08.11.2011 20:01:04

Орфографія

3) після приголосних [б], [п], [в], [м], [ф]: степ, кров, торф, лоб; 4) після приголосних [ж], [ч], [ш], [щ]: піч, річ, кущ, дощ, плющ, хвощ, ніч, ніж; 5) після [н] перед [ж], [ч], [ш], [щ] та перед суфіксами -ськ-, -ств-: Оксанчин, Маринчин, Парасчин. Винятки: няньчин, доньчин, бриньчати; 6) після [р] в кінці складу: буквар, чоботар, владар; 7) після [н], [д], [т] перед суфіксами ‑ченк(о)-, -чук-, -чик-, -шин-: батончик, льотчик. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків У деяких позиціях приголосні звуки можуть подовжуватися. Причиною утворення довгого звуку може бути як збіг однакових приголосних, так і власне подовження. На письмі довгі звуки передаються подвоєними буквами: тт [т:], нн [н:] тощо. Збіг однакових приголосних може утво ритися на межі двох значущих частин слова: 1) між двома префіксами: bбезcзастережний; 2) між префіксом і коренем (навіть у словах іншомовного походження): bвідsдати, nнадsдоїти, cінdновація, cірhраціональність, cімfміграція; 3) між коренем і суфіксом: dкінeний, розdрісeся; 4) між двома суфіксами: глибyинeний; 5) між основами складноскорочених слів: юннат, військкомат. Подовжуватися можуть м’які [д 5], [т 5], [з 5], [с 5], [ц 5], [л 5], [н 5] та напівпом’якшені тверді звуки [ж’], [ч’], [ш’] у позиції між двома голосними: 1) в іменниках середнього роду та похідних від них словах: життя, життєвий, знання, буття, відчуття, чуттєвий, знаряддя, волосся, привілля, безводдя; 2) в орудному відмінку однини іменників ІІІ відміни: сіль — сіллю, міль — міллю, мідь — міддю, дрож — дрожжю, ніч — ніччю, піч — піччю, тінь — тінню; 3) в окремих словах, які необхідно запам’я тати: суддя, Ілля, стаття, рілля, зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню; 4) в дієслові ллю та його формах: ллєш, ллє, ллють, ллємо.

Запам’ятайте! Ніколи не подовжуються [б], [п], [в], [м], [ф], [р], [р 5]: кров’ю, матір’ю, пір’я. У загальних назвах іншомовного походження подовження звуків майже не зустрічається. Однак є низка слів, правопис яких варто запам’ятати: бонна, брутто, ванна, мадонна, манна, нетто, пенні, тонна, білль, вілла, мулла, мірра. У багатьох іншомовних словах — власних назвах зберігається подвоєння букв, як і в мові оригіналу: Руссо, Мюллер, Геннадій.

И, І у словах іншомовного походження И пишемо: 1) за правилом «дев’ятки» у загальних та власних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед буквами, що позначають приголосні звуки: тигр, цирк, Сирія, Аргентина, Бразилія; 2) у географічних назвах на -ида, -ика: Антарк тида, Флорида, Мексика; 3) у деяких географічних назвах для збереження традиційної вимови: Алжир, Рим, Чилі. І пишемо: 1) в позиціях на початку слова та в кінці перед я: історія, ідилія, консерваторія, аудиторія, географія; 2) у кінці незмінних слів: журі, попурі, колібрі; 3) перед голосними: діалектика, піонер, місіонер, радіус; 4) після букв, що не входять до правила «дев’ятки»: візаві, кіно, мінор, Лінкольн. Вимова та написання префіксів пре-, при-, пріТруднощі в написанні префіксів пре‑, при‑, прі- виникають через близькість їх вимови [преи], [прие], [прі]. Щоб уникнути сплутування, а відповідно, орфографічних помилок у правописі цих префіксів, необхідно пам’ятати значення, яке вони надають слову: пре- вказує на вищий вияв ознаки (його можна замінити словом дуже): премудрий (дуже мудрий), прекрасний (дуже гарний); при- вказує на приєднання, приближення або неповноту дії чи ознаки: притулити, приска кати, прибігти, припізнитися, припинити;

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 19

08.11.2011 20:01:04

Українська мова

прі- вживається в обмеженій кількості слів, які варто запам’ятати: прізвище, прізвисько, прірва.

3) окремо, якщо між часткою і займенником стоїть прийменник: аби з ким, будь у кого, ні з яким, ні до кого, хтозна на якому.

Велика буква і лапки в іменниках З великої букви пишуться: 1) іменники, що означають імена людей, по батькові, прізвища, клички тварин, назви населених пунктів, річок, океанів, морів, держав, вулиць тощо: Іван Безрідний, пес Бровко, Київ, Ворскла, Україна, вулиця Північна; 2) назви заводів, газет, журналів, творів, пароплавів, видавництв тощо беруться в лапки і пишуться з великої літери: роман «Собор», оповідання «Олеся», казка «Лис Микита», журнал «Дзвін», видавництво «Планета», завод «Турбоатом». В и н я т о к становлять назви, перед якими вжито слово імені: Завод імені Малишева, пароплав імені адмірала Нахімова, станція метро імені Олександра Масельського. Правопис складних прикметників Складні прикметники можуть писатися разом і через дефіс. Разом пишуться прикметники, утворені злиттям двох слів, залежних одне від одного: семимісячний (сім місяців), триразовий (три рази), важкохворий (важко хворіти), вугледобувний (вугілля добувати), а також прикметники, утворені від складних іменників: лісостеповий (лісостеп). Через дефіс пишуться складні прикметники, утворені від двох незалежних одне від одного слів: фізико-математичний (фізика і математика), м’ясо-молочний (м’ясо і молоко), а також відтінки кольорів: темно-зелений, яскраво-червоний, блідо-рожевий, світло-синій. В и н я т о к становить прикметник жовтогарячий, який означає не відтінок, а один із кольорів. Правопис займенників Займенники пишуться: 1) разом з частками аби-, де-, -сь: абикого, деякі, котрийсь, щось; 2) через дефіс з частками будь-, казна-, хтозна-, -небудь: будь-хто, казна-який, хтозначий, що-небудь;

Не з дієсловами Частка не з дієсловами завжди пишеться окремо: не чути, не працювати, не вітатися. В и н я т к и становлять: 1) дієслова, які без не не вживаються: неволити, нездужатися, незчутися, ненавидіти, непокоїти, непритомніти, нетерпеливитися, нетямитися, нехтувати; 2) дієслова із префіксом недо-: недочувати (погано чути), недоїдати (голодувати), недосипати (мало спати), недобачати (погано бачити), недолюблювати (не любити). Запам’ятайте! Префікс недо- слід відрізняти від дієслова із префіксом до-, перед яким ужито заперечну частку не: не дочувати (не чути когось), не доїдати (не закінчувати трапезу), не досипати (не закінчувати спання), не добачати (не придивлятися), не долюблювати (не закінчувати любити). Залежно від значення не може писатися разом чи окремо із такими дієсловами: нездужати (хворіти), не здужати (не мати змоги подолати); неславити (ганьбити), не славити (не прославляти); непокоїтися (турбуватися), не покоїтися (не лежати); нестямитися (втратити самовладання), не стямитися (не прийти до тями).

Правопис голосних у закінченнях дієп рикметників У відмінкових закінченнях дієприкметників чоловічого і середнього роду та множини вимовляється [и] і пишеться буква и: виготовлений, виготовлених. Буква і пишеться в одній із форм місцевого відмінка однини дієприкметників чоловічого роду: на виготовленім. Буква і пишеться у давальному та місцевому відмінках жіночого роду, а також у називному відмінку множини: виготовленій, на виготовленій, виготовлені.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 20

08.11.2011 20:01:05

Орфографія

Правопис голосних і приголосних у  суфіксах дієприкметників Активні і пасивні дієприкметники утво рюються від основ неозначеної форми за допомогою суфіксів -уч-(-юч-), -ач-(-яч-), -л-, ‑н-, -ен-, -т-. Кілька активних дієприкметників минулого часу утворюються за допомогою суфікса -ж-: переміжний, допоміжний. У суфіксах дієприкметників завжди пишеться одна н: зловлений, проданий. У суфіксі -ен- завжди пишеться е: розморений, розгублений. При творенні дієприкметників можливе чергування приголосних звуків: товкти — товчений, скосити — скошений, посадити — посаджений. Написання -н- у дієприкметниках та -нн- у прикметниках дієприкметникового походження У суфіксах дієприкметників пасивного стану завжди пишемо одну букву н: нездо5л аний, неска5заний, незлі5чений, невпі5знаний. У прикметниках дієприкметникового походження пишемо дві букви нн: нездола5нний, несказа5нний, незліче5нний, невпізна5нний. Не з дієприкметниками Не з дієприкметниками пишеться окремо: 1) якщо поруч із дієприкметником стоїть пояснювальне слово: не прочитана мною книга, не виоране господарем поле; 2) якщо у реченні є протиставлення: Тільки мав талант до віршів не позичений, а власний. (Леся Українка) 3) якщо дієприкметник із не виступає присудком: Рішення не затверджене. Не з дієприкметниками пишеться разом: 1) якщо поруч із дієприкметником немає пояснювальних слів: непрочитана книга, невиоране поле; 2) якщо дієприкметник без не не вживається: непохитний, нестямний. Не з дієприслівниками Не з дієприслівниками, як правило, пишеться окремо: не повідомивши, не розповівши, не славлячи (не прославляючи).

Не з дієприслівником пишемо разом у тих випадках, коли дієприслівник без не не вживається: недобачаючи, нездужавши (захворівши), ненавидячи. Букви н та нн у прислівниках Н пишеться, якщо прислівник утворився від прикметника чи дієприкметника з одним н: лебединий — лебедино, солоний — солоно, захоплений — захоплено. НН пишеться, якщо у прикметнику чи діє прикметнику, від яких утворився прислівник, пишеться нн: старанний — старанно, блаженний — блаженно, священний — священно, сонний — сонно. Запам’ятайте! В окремих прислівниках завжди пишемо нн: зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню. Не з прислівниками Не з прислівниками пишеться разом: 1) якщо не з прислівником виражають одне поняття і його можна замінити прислівником без не: немало (багато), недобре (погано); 2) якщо прислівник без не не вживається: негайно, ненависно, невпинно, невдовзі. Не з прислівниками пишеться окремо: 1) якщо є протиставлення: не мало, а багато; 2) якщо не заперечує, відкидає щось: не вчора, не по-нашому. Ні, ані з прислівниками Префікси ні-, ані- з прислівниками пишуться разом: ніде, нікуди, нізащо, ніколи, нітрохи, аніяк, аніскільки. У фразеологічних сполученнях ні пишеться окремо: ні так ні сяк, ні на гріш. И та І в кінці прислівників И пишемо в кінці прислівників: 1) після твердих приголосних: догори, безвісти; 2) після г, к, х: тільки, навкруги, по-батьківськи, трохи; 3) після ж, ч, ш у прислівниках, утворених за допомогою префікса по-: по-вовчи, по-ведмежи; 4) після ч, якщо прислівники утворені від дієприслівника: лежачи, сидячи.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 21

08.11.2011 20:01:05

Українська мова

І пишемо в кінці прислівників після м’яких або пом’якшених приголосних: двічі, вночі, віднині. В прислівниках, похідних від іменників та прикметників, зберігається правопис и або і, як в іменниках і прикметниках відповідно: в горі — вгорі, до купи — докупи, по волі — поволі. Запам’ятайте! В и н я т к и становлять окремі прислівники: в осені але восени5; без вісті але безвісти.

Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і  дієприкметників У прислівниках, утворених від прикметників та дієприкметників, звичайно пишемо -о: гарно, свіжо, яскраво, промовисто. Зрідка після шиплячих прислівники, утворені від прикметників та дієприкметників, мають суфікс -е: якнайкраще, гаряче.

2) від присвійного займенника за допомогою префікса по- та суфікса -ому- (-єму-): по-моєму, по-вашому, по-своєму, по-твоєму; 3) від прикметника за допомогою префікса пота суфікса -ому- (-и-) : по-латинськи, по-китайському, по-англійськи, по-людському; 4) злиттям двох однакових, синонімічних або антонімічних основ: часто-густо, рано-пораненьку, з давніх-давен, врешті-решт; 5) злиттям основ, які поєднуються службовою частиною мови: пліч-о-пліч, віч-на-віч, як-неяк, хоч-не-хоч, всього-на-всього, будь-що-будь; 6) поєднанням часток будь-, казна-, хтозна-, -небудь із прислівником: казна-де, хтознаколи, як-небудь; 7) злиттям двох прислівників: десь-інде, врядигоди, сяк-так. Написання прислівникових словосполучень

Разом пишуться прислівники, утворені поєднанням: 1) прийменника з прислівником: задовго, надзвичайно, наголо, всюди; 2) прийменника з іменником: напам’ять, уно чі, додому, надвечір; 3) прийменника з коротким (нечленним) при кметником: віддавна, допізна, завидна; 4) прийменника з числівником: надвоє, начетверо, вдвічі; 5) прийменника із займенником: онде, навіщо, передусім; 6) кількох прийменників із будь-якою частиною мови: навприсядки, завбільшки, зна двору; 7) кількох основ (з прийменником і без нього): потойбіч, босоніж, натщесерце; 8) часток аби-, де-, -сь, чи-, що-, як-, ані-, ні-, чим- із будь-якою частиною мови: якнай зручніше, колись, щонайглибше, десь.

Пишуться окремо прислівникові сполучення, утворені: 1) від прийменника з іменником, причому іменник зберіг своє лексичне значення і граматичну форму: без відома, без ладу, в нагороду, до крихти, до смаку, по суті, в затишку, за кордон, під боком, під гору, до сих пір, на весну, на мить, на світанку, до літа, до завтра, без жалю, з переляку, на радощах, на сміх, по щирості, по совісті, до снаги, до вподоби, без угаву, без упину; 2) прикметником, числівником або займенником і подальшим іменником; і в реченні вони виконують роль прислівника: таким чином, темної ночі, раннього ранку, тим часом; 3) прийменником і повним прикметником чи займенником: в цілому, в основному, між іншим; 4) від збірного числівника за допомогою прийменника по: по двоє, по троє, по четверо; 5) складанням із кількох іменників та одного чи двох прийменників: день у день, кінець кінцем, раз у раз, рік у рік, з дня на день, світ за очі, рука в руку, з кінця в кінець, з краю в край, від ранку до вечора, сама самотою, один одним, ні слуху ні духу, ні собі ні людям.

Через дефіс пишуться прислівники, утво рені: 1) від порядкового числівника за допомогою префікса по- та суфіксів -е-, -є-: по-перше, потретє, по-п’яте;

Запам’ятайте! Слід розрізняти прислівники та співзвучні з ними поєднання іменника з прийменником: вгорі (присл.) — в горі (прийм. з ім.); вдень (присл.) — в день (прийм. з ім.).

Написання прислівників разом і через дефіс

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 22

08.11.2011 20:01:05

Орфографія

Правопис прийменників Разом пишуться прийменники, утворені від прислівників та іменників за допомогою прийменників: замість, напередодні, поруч, вздовж, наперед, навколо. Через дефіс пишуться прийменники, утворені поєднанням кількох прийменників, перший із яких з, із: з-під, з-над, з-поміж, з-посеред. Окремо пишуться прийменники, утворені поєднанням іменників, прислівників з непохідними прийменниками: з метою, згідно з, незважаючи на, слідом за, відповідно до, поряд з. Правопис сполучників Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: адже, аніж, втім, зате, проте, мовби, начеб, начебто, немов, ніби, нібито, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби, якщо; а також слова абощо, тощо. Окремо пишуться: 1) сполучники із частками б, би, ж, же: або ж, адже ж, але ж, а як же, бо ж, коли б, коли б то, отже ж, хоча б, хоч би; 2) складені сполучники: дарма що, для того щоб, замість того щоб, з тим щоб, з того часу як, незважаючи на те що, після того як, при цьому, так що, та й, тим часом як, тому що, у міру того як, через те що і под. Через дефіс пишуться сполучники на -но, то: отож-то, тільки-но, тим-то, тому-то. Запам’ятайте! Сполучники зате, проте, щоб, якби, як що, які пишуться разом, треба відрізняти від однозвучних із ними займенників те, що із прий менниками за, про, частками би (б), прислівником як. 1. Сполучники зате, проте можна замінити одним із протиставних сполучників а, але, тоді як прийменник із займенником заміні не піддаються. Копанка — це яма, обплетена лозою, проте вода в ній була недобра — руда. (За І. Сенченком) Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття... (В. Баранов)

2. Сполучник щоб легко відрізнити від за йменника що із часткою б, оскільки в такій позиції на займенник що зазвичай виразно падає логічний наголос у реченні: Великий строк Господь мені поклав, Щоб міг свою державу я устроїть. (І. Кочерга) Що б ви не говорили, а юшку таки смачну наварили. 3. Сполучники якщо, якби можна відрізнити від однозвучних із ними прислівника як із займенником що або часткою би відповідно за допомогою контексту, оскільки на прислівник як і займенник що завжди падає логічний наголос. 1) Якби мені крила пташині, то злетів би до самого сонця! Як би ти не прагнув вершини, вона завжди залишається недосяжна. 2) Якщо тобі не жаль моєї праці, то чини, як знаєш. Як що кому призначено, того й конем не об’їдеш.

Написання часток -бо, -но, -то, -от, ‑таки Окремо пишуться частки -бо, -но, -то, ‑от, -таки, якщо між словом і часткою стоїть інша частка: Скажи ж бо мені всю правду! Через дефіс пишуться частки -бо, ‑но, ‑то, ‑от, -таки: І пробився-таки через лінію фронту. Разом пишуться частки аби-, де-, чи-, що‑, як- у складі будь-якої частини мови: Чимало води з того часу утекло. Правопис частки не з різними частинами мови Частка не пишеться разом, якщо: 1) без не не вживаються: — іменники: немовля, нанависть; — прикметники: немічний, незгасний; — прислівники: незабаром, нещадно; — дієслова: нехтувати, ненавидіти; — дієприкметники: нечуваний, непохитний; 2) з часткою не означають одне поняття: — іменники: неправда (брехня), нещастя (лихо);

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 23

08.11.2011 20:01:05

Українська мова

— прикметники: невеликий (малий), недорогий (дешевий); — прислівники: неважко (легко), недалеко (близько); — займенники: неабихто, неабищо; 3) частка не надає дієслову нового значення: непокоїтися (хвилюватися); 4) дієприкметники не мають при собі пояснювальних слів: нестихаючий шум. Частка не пишеться окремо: 1) якщо наявне заперечення, або не становлять одного поняття: — іменники: (не друг, а ворог); — прикметники: (не теплий, а холодний); — прислівники: (не далеко, а близько); — займенники: (не абихто, а твій однокласник); 2) з дієсловами (завжди, крім зазначених вище випадків): не бачу, не читав; 3) з дієприкметниками, які мають при собі пояснювальні слова: давно не бачені місця.

Правопис частки ні з різними частинами мови Частка ні пишеться разом: 1) із заперечними займенниками, якщо після ні немає прийменника: ніхто, ніщо, ніякий, нічий. А л е: ні в кого, ні до чого; 2) у словах, які без ні не вживаються: нікчемний, нісенітниця, нівечити, ніяково; 3) у заперечних прислівниках: нізвідки, ніде, ніколи, нітрохи, нікуди, ніскільки, нінащо. Частка ні пишеться окремо: 1) у займенникових сполученнях, якщо після ні стоїть прийменник: ні до кого, ні з чим, ні на чому, ні на що; 2) у стійких словосполученнях без дієслова: ні се ні те, ні сюди ні туди. Правопис вигуків Вигуки, що передають повторювані або протяжні звуки, пишуться через дефіс: О‑ох! У печінках вона [дискусія] сидить! (М. Хвильовий)

Завдання з вибором однієї правильної відповіді А Б В

52.

Апостроф пишеться в усіх словах рядка А арф..яр, без..ідейний, в..ється, від..ємний Б б..юргер, в..їдливість, в..язанка, зор..яно В між..ярусний, пів..яблуні, св..ятити, сім..я Г трав..янистий, пред..явник, передз..їздівський, Лук..ян Д об..єм, тр..ясся, траф..ік, мереф..янський

А Б В

53.

Апостроф пишеться в усіх словах рядка А в..їжджена, з..уміти, зв..язківець, Лук..янович Б надбрів..я, перед..ювілейний, мавп..ячий, пів..юрби, В хлоп..я, ув..язати, сп..яніти, солом..яний Г кр..юк, м..яз, п..єдестал, п..ятсот Д р..юкзак, в..їстися, в..ялений, сер..йозний

А Б В

54.

Апостроф пишеться в усіх словах рядка А розм..якнути, Р..єпін, під..язичний, об..єкт Б в..ялий, з..агітувати, зав..язка, м..ята В пів..яблука, повір..я, роз..єднати, св..ятий Г п..ятий, пів..ярусу, ад..ютант, гороб..ята Д пів..Європи, пан..європейський, Монтеск..є, б..юро

А Б В

55.

Апостроф пишеться в усіх словах рядка А без..ядерний, верф..ю, знічев..я, Лук..янчук Б б..юро, від..їжджати, дит..ясла, м..язовий

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 24

08.11.2011 20:01:06

Орфографія

В св..ято, різнотрав..я, м..юзикл, зв..язатися Г кров..ю, з..явитися, м..який, різьб..яр Д р..юмсати, кр..юк, б..ється, св..ятий 56.

Апостроф пишеться в усіх словах рядка А Б В Г Д

57.

прим..ятий, присв..ята, повітр..я, помор..янин посер..йознішати, кур..єр, грав..юра, Кас..ян б..юрократ, без..іменний, вар..яг, Вороб..йов бракон..єр, без..іменний, з..уміти, м..ясо б..юрократ, б..юст, в..юк, в..язь

пан..європейський, пів..Європи, кр..якати, з..окрема пів..огірка, роз..юшити, ф..юзеляж, він..єтка вр..ятувати, довір..яти, з..економити, духм..яного б..язь, мес..є, інтер..єр, Г..юго без..іскровий, мес..є, від..їзд, в..язниця

А Б В

Апостроф не пишеться в усіх словах рядка А Б В Г Д

61.

кур..йозний, нав..язливий, р..ятівний, подвір..я тридев..ять, рута-м..ята, пам..ятати, п..яти моркв..яний, п..юре, пів..озера, р..ябий нав..ючений, Солов..йов, тьм..яний, п..ястук без..ідейний, п..ятдесят, в..юк, без..іменно

А Б В

Апостроф не пишеться в усіх словах рядка А Б В Г Д

60.

солов..ям, щаст..я, гороб..ячий, матір..ю роз..ораний, Св..ятослав, сер..йозно, хутор..янин рум..яний, здоров..я, м..яч, череп..я черв..ячок, слов..янський, двох..ярусний, в..юнкий кон..юнктура, з..уміти, б..юро, любов..ю

Апостроф не пишеться в усіх словах рядка А Б В Г Д

59.

бр..язнути, гр..юк, з..єднати, ін..єкція манік..юр, медв..яний, пів..острів, р..юкзак кон..юнктивіт, з..йомка, джв..якотіти, ком..юніке кр..якати, пролл..єш, п..яний, цв..яхувати гр..язно, св..іт, від..ємний, бр..як

Апостроф не пишеться в усіх словах рядка А Б В Г Д

58.

прив..ялий, обм..як, з..їдання, р..ядно шир..яти, м..ятий, любов..ю, об..ївся тім..я, розп..ятий, пів..явора, п..яльці бракон..єрський, жаб..ячий, зап..ястя, кар..єра роз..ярити, без..язикий, м..ята, з..ірвати

А Б В

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 25

08.11.2011 20:01:06

Українська мова

А Б В

62.

М’який знак пишеться в усіх словах рядка А ал..батрос, змовниц..ки, прем..єра, кров.. Б зліз..те, постат.., сидят.., гал..чин В по-козац..кому, снитимут..ся, сестрон..ко, тонен..кий Г зеленен..кий, ад..ютант, пекар.., порт..єри Д вязан..ня, в’єтнамец.., в’яліст.., кричиш..

А Б В

63.

М’який знак пишеться в усіх словах рядка А медал..йон, знан.., підземел..ля, закин..те Б в..юн, кіл..це, козачен..ко, л..одяний В сопіл..ці, т..мяний, тонюсін..кий, дніпровс..кий Г перелаз..мо, широчен..кий, яблун..ці, прокл..он Д ніч.., в’язал..ник, нехворощ.., дохідливіс..т..

А Б В

64.

М’який знак пишеться в усіх словах рядка А губон..ка, д..оготь, ган..ба, люд..ськe Б аномал..ний, бул..йон, друкарен.., сіл..ський В горобец.., летит.., сон..цю, снит..ся Г вос..мий, вріж..те, с..омий, риз..кий Д сіл.., сл..ота, ін..єкція, ад..ютант

А Б В

65.

М’який знак пишеться в усіх словах рядка А с..огодні, спіл..но, чумац..кий, син..ого Б ковал..ський, кін..чик, їдал..ня, кал..цій, В близ..ко, боєц.., знат.., ін..ший Г асоціативніс..ть, змал..ований, пташинон..ка, виходит.. Д емал..ований, дріж.., ступін.., жовтен..

А Б В

66.

М’який знак пишеться в усіх словах рядка А українс..кий, чес..кий, ходит.., звідусіл.. Б ліплят.., віз..міть, війс..ко, він..ця В вишен.., відщеплен..ня, сл..ози, малесен..кий Г комп..ютер, сердец.., смієт..ся, молот..ба Д жнец.., єрес.., запис.., жираф..ячий

А Б В

67.

М’який знак не пишеться в усіх словах рядка А хвилин..ці, дишут.., ц..вях, чест..ю Б біжиш.., зіл..ля, вишен..ка, камін..ня В ран..ній, рибал..ці, кін..цівка, шерс..тю Г пишеш.., с..лід, друкар.., нян..ка Д жбурлян..ня, насип.., єреванс..кий, Сибір

А Б В

68.

М’який знак не пишеться в усіх словах рядка А запобіжиш.., вес..няний, вірменс..кий, степ.. Б япон..ський, ріж.., медал..йон, мен..ше В відс..піваний, Натал..ці, низ..ко, узгір..я

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 26

08.11.2011 20:01:06

Орфографія

Г Хар..ків, шприц.., майбут..нє, жін..ці Д жит..тєлюб, живопис.., скріплюєш.., ґречніст.. 69.

М’який знак не пишеться в усіх словах рядка А Б В Г Д

70.

72.

у мис..ці, сподіваєш..ся, Мурманс..к, Грин..чишин освітянс..кий, п..єса, жит..тя, домен..щик бібліотекар.., інтерв..ю, л..лється, ніч..ний мен..ший, нян..чити, ніч.., жнец.. запис.., черешен..ці, лан..цюг, гуаш..

товариш.., щас..тя, читал..ня, буквар.. жовч.., на таріл..ці, барел..єф, вуглец.. безземел..ля, Гал..ці, подвір..я, в..юн насип..те, тепер.., с..піваючи, вчен..ня туш.., граєш.., корін..чик, т..мяний

А Б В

Помилки в написанні слів з великої літери є в рядку А Рада Європи, Грамота Президента України, меценатство, обласна рада народних депутатів Б Автономна республіка Крим, Верховний Головнокомандувач, Великдень, президент корпорації В Північна Європа, пам’ятник Невідомому солдатові, Панамська затока, парламентська республіка Г Організація Об’єднаних Націй, Президент України, Міністерст во освіти і науки України, Нобелівська премія Д Заполяр’я, Микола Угодник, Замбезі, Русальний тиждень

73.

М’який знак не пишеться в усіх словах рядка А Б В Г Д

71.

ріж..те, с..лід, корис..тю, дяд..ко ар..єргард, піч..ний, палянич..ці, розіб’єш.. вір..те, гір..кий, голуб.., маритимут..ся л..отчик, сип..те, спиш.., гос..ті літопис.., сторіч.., Керч.., дз..обнути,

А Б В

Помилки в написанні слів з великої літери є в рядку А Генеральна прокуратура України, гімн України, гольфстрим, Біблія Б Національна академія наук України, Південний полюс, Матір Божа, олімпійська емблема В Київська Русь, Орден Дружби, шевченківські малюнки, прокрустове ложе Г Вербний тиждень, орден «Мати-героїня», Національний банк України, Кривий Ріг Д Салоніки, романтизм, Турецька Республіка, шевченкознавство, Чукотське море

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 27

08.11.2011 20:01:06

Українська мова

А Б В

74.

Помилки в написанні слів з великої літери є в рядку А Син Божий, Указ Президента України, Всесвітня Рада Миру, Австро-Угорщина Б Австрійська Республіка, авгієві стайні, великомученик, Цербер В Данило Галицький, харківщина, Греко-католицька церква, Івано-Франківськ Г Європейське об’єднання українських організацій, колядка, Інтербачення, заповідник Д штучний супутник Землі, дециметр, храм Артеміди, Сирійська Арабська республіка

А Б В

75.

Помилки в написанні слів з великої літери є в рядку А Північний льодовитий океан, будинок науки і техніки, Шевчен ківські твори, Син Божий Б Академія медичних наук України, Чудо-Юдо, концерн, Збройні сили України В Щецинська затока, археозойська ера, Велика Британія, чемпіон України Г Яблучний Спас, виробниче об’єднання, Велика Вітчизняна війна, Новий Заповіт Д Запорозька Січ, симфонія, Псалтир, Матір Божа

А Б В

76.

Помилки в написанні слів з великої літери є в рядку А Покровська церква, автономний округ, Версаль, західна дов гота Б Чеська Республіка, агентство нерухомості, Задніпров’я, адамові діти В Чукотське море, акціонерний банк, вавилонське стовпотворіння, античний світ Г Данська Протока, грінченків словник, Національний дохід, Леся Українка Д ярмарок, Юкатан, Святвечір, Голова Верховної Ради

А Б В

77.

Помилки в написанні слів з великої літери є в рядку А Північно-кавказький край, Підготовчі курси, Познань, партія Б Сірий Вовк, заслужений учитель України, православна церква, комета Галлея В Бичок Третячок, Господь, Біловезька Пуща, бібліотека Г Мельпомена, Харківський метрополітен, лісовик, мале підприємство Д Ярослав Галицький, усмішка Джоконди, Українське радіо, Урал

А Б В

78.

Помилки в написанні слів з великої літери є в рядку А Друга світова війна, Володимир Мономах, День Перемоги, Великий віз Б Шевченківська премія, майдан Свободи, ректор університету, 8 Березня

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 28

08.11.2011 20:01:07

Орфографія

В Поділля, Податок на додану вартість, Танталові муки, Тайвань Г Саксонія, Тарас Бульба, Дід Мороз, доктор наук Д універмаг, Укрсоцбанк, Ханой, хлестаковщина 79.

80.

81.

82.

83.

Помилки в написанні слів з великої літери є в рядку А Український фонд миру, Токійська рівнина, Трійця, русалка Б Пізанська башта, площа, Кембриджський університет, Укрзалізниця В медаль «За бойові заслуги», Медовий Спас, золота медаль, приватне підприємство Г Таганрозька Затока, Тасманове море, Театр Юного Глядача, Харків Д Східна півкуля, Стожари, Сухумі, Сумщина Помилки в написанні слів з великої літери є в рядку А Запоріжжя, Інвестиційний Банк, британська імперія, Інструкція Б Белград, Книга Буття, богиня, дамоклів меч В Григорій Чудотворець, Дажбог, григоріанський календар, Кирило-Мефодіївське товариство Г Київський мюзик-хол, Кільська бухта, Робінзон Крузо, Рубікон Д Подяка Президента України, плато, міністерство, Міжнарожний день музеїв Помилки в написанні слів з великої літери є в рядку А Розпорядження Президента України, Садко, роза вітрів, Конго Б Північна Буковина, парламент України, маршал авіації, Тичинине слово В Коралове море, королівство Нідерланди, щедрий вечір, Микола Весняний Г Київській патріархат, командування, Каролінські острови, капела Д Перун, Пенсійний фонд України, Збройні сили України, переговори Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка А Ал..а, імен..ям, підніс..я, сторіч.. Б бездон..ий, постат..ю, терт..я, л..яний В ускладнен..я, ір..аціональний, страшен..ий, безділ..я Г без..убий, іскристіст..ю, проніс..я, прус..ький Д завершен..я, узліс..я, безгріш..я, якіст..ю Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка А благословен..ий, корін..я, хок..ей, роз..броїти Б л..ється, рис..ю, родин..ий, юн..ат В Іл..івна, інтермец..о, піч..ю, старан..ий Г подорож..ю, пас..я, парост..ю, огнен..ий Д с..авець, суд..ею, узвиш..я, матір..ю

А Б В

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 29

08.11.2011 20:01:07

Українська мова

А Б В

84.

Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка А памороз..ю, пан..а, опрацьован..ий, облич..я Б над..ністрянський, Новорос..ійськ, сіл..ю, широчен..ий В ворон..я, годин..икар, спасен..ий, наріч..я Г лібрет..о, числен..ий, ден..ий, барок..о Д над..ніпрянський, контр..еволюція, молодіст..ю, спірал..ю

А Б В

85.

Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка А вікон..иця, незбагнен..ий, об..ігти, окаян..ий Б бов..ан, Іл..я, л..ють, хрещен..ий В брут..о, Керч..ю, Прус..ія, угід..я Г роз..ява, шален..ий, намаган..я, сон..ий Д об..ити, письмен..ик, смерт..ю, ніч..ю

А Б В

86.

Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка А розкіш..ю, цін..ий, свячен..ий, самовід..аний Б зав..ишки, дон..а, знаме..ик, хвилин..ий В лін..ю, любов..ю, роздоріж..я, Одіс..ей Г вугіл..я, віст..ю, військ..омат, мерзен..ий Д від..ячити, без..емельний, зав..ишки, лукавіст..ю

А Б В

87.

Подвоєння літер не відбувається в усіх словах рядка А в..есь, верф..ю, лібрет..о, стат..ей Б шас..і, л..яний, мудріст..ю, спален..ий В адресован..ий, іп..одром, Поволж..я, сторіч..я Г шос..е, щаст..я, угід..ь, гет..о Д воз..єднання, ов..а, барок..о, беладон..а

А Б В

88.

Подвоєння літер не відбувається в усіх словах рядка А ім..іграція, рас..а, більшіст..ю, тряс..я Б матір..ю, довгоочікуван..ий, спагет..і, барок..о В роздоріж..я, буквен..ий, в..ійти, регрес.. Г ал..егорія, священ..ик, щиріст..ю, горін..я Д тон..а, бравіс..имо, мадон..а, віл..а

А Б В

89.

Подвоєння літер не відбувається в усіх словах рядка А ан..отація, бадьоріст..ю, інтел..ект, продан..ий Б ал..ея, безсмерт..я, латин..ю, фін.. В імпрес..іонізм, піт..и, Ін..а, стат..я Г беладон..а, горохвян..ий, дан..ий, насін..я Д ідил..ія, лібрет..о, мул..а, пен..і

А Б В

90.

Подвоєння літер не відбувається в усіх словах рядка А скажен..ий, спросон..я, незнан..ий, необачніст..ю Б звершен..ь, звихрен..ий, от..оді, охорон..ий В спересерд..я, рал..і, кол..ектив, жовч..ю

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 30

08.11.2011 20:01:07

Орфографія

Г олов’ян..ий, оновлен..ий, заздріст..ю, заран..я Д ір..еальний, ан..отація, ім..іграція, Калькут..а 91.

Подвоєння літер не відбувається в усіх словах рядка А Б В Г Д

92.

..бадьорювати, ..сунутися, ..шивальник, ..палах ..багачувальний, ..чесаний, ..шиток, ..жувати ..дрібнілий, ..економити, ..качати, бе..тактність ..групований, ..чавити, бе..культурний, ..кисати ..тяжка, ..шкребти, ..жалитися, бе..слідно

..банкрутований, ..сутулений, ..коритися, бе..пам’ятство ..гвинчувати, ..діймати, ..читувати, ..тесати ..близитися, ..сипаний, ..шерхлий, ..чеплений бе..перебійний, ро..пуття, ..хвальний, ..жмакати ..хил, ..цементувати, бе..стидник, ..формувати

А Б В

Літера з пишеться в усіх словах рядка А Б В Г Д

96.

..живання, ро..цвітити, ..хрумати, ..командувати ..командувати, ..хрумати, ..тулити, ..колочений ..конфузитися, ..холонути, ..підлоба, бе..хвостий ..тесати, ..хвальний, ..керований, бе..формний ..сув, бе..системно, ..хватка, ..тяти

А Б В

Літера с пишеться в усіх словах рядка А Б В Г Д

95.

..цементувати, ..колочений, бе..паспортний, ..пакований ..ковування, бе..характерний, ..поглядання,..бентежити ..пилок, ро..порошити, ..трушувати, ..щулений ..клепаний, ..пад, ..тліти, ..худнути ..фокусувати, ..хриплий, бе..поворотно, ..цідити

Літера с пишеться в усіх словах рядка А Б В Г Д

94.

..каменіти, ..творіння, ..хоронити, ..фабрикований ..стрибнути, ..капувати, ро..пхикатися, ..хмурніти ..хитрувати, ..плигнути, бе..силля, ро..тиснений ..плеск, ..хопити, ро..простертий, ..карати ..тягувати, ..ходка, ..садити, бе..сило

Літера с пишеться в усіх словах рядка А Б В Г Д

93.

пристраст..ю, впевнен..о, зроблен..ий, хоб..і журавлин..ий, оп..онент, освітлен..ість, зав..ідділу оц..ей, занят..ь, спів..ітчизник, непрохан..ий еф..ект, мас..а, молодіст..ю, щоден..о студен..ий, пещен..ий, освітлен..ість, Тольят..і

А Б В

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 31

08.11.2011 20:01:07

Українська мова

А Б В

97.

Літера з пишеться в усіх словах рядка А ..сутеніти, ..жатий, ..чистити, ..двоєний Б ..гуртованість, ..кликання, бе..формний, ро..сип В ..сув, ..копування, ро..термосити, бе..тямно Г ..гуртованість, ..гущувати, ..керований, бе..формний Д ..читати, ..середини, бе..помильно, ..хрещений

А Б В

98.

Літера з пишеться в усіх словах рядка А бе..причинний, ро..секретити, ..чіплювати, ..сутулений Б ..дмухнути, ..координований, ..чорнілий, бе..підставно В ..кликання, бе..перебійний, ..цілений, ..держатися Г ..середини, ро..пуття, ро..хвалитися, ..конструювати Д ..житися, ..цілений, бе..податковий, ..хрумати

А Б В

99.

Префікс пре- пишеться в усіх словах рядка А пр..болючий, пр..великий, пр..смачний, пр..линялий Б пр..бавити, пр..бідний, пр..блискучий, пр..забути В пр..багатий, пр..тихий, пр..швидкий, пр..хороший Г пр..балковий, пр..високо, пр..кочувати, пр..холодний Д пр..сохлий, пр..злий, пр..краснодушний, пр..сипати

А Б В

100. Префікс пре- пишеться в усіх словах рядка

А Б В Г Д

100

А Б В

101. Префікс пре- пишеться в усіх словах рядка

А Б В Г Д

101

А Б В

А Б В 103

пр..жорстоко, пр..забавно, пр..скакати, пр..скупий пр..гарний, пр..глухий, пр..дивний, пр..святеє пр..славно, пр..слати, пр..противно, пр..пудрити пр..подобний, пр..розумний, пр..сірий, пр..сілок пр..непорочний, пр..освященний, пр..цілитися, пр..пишний

102. Префікс при- пишеться в усіх словах рядка

А Б В Г Д

102

пр..солодкий, пр..товстий, пр..кликати, пр..клепати пр..чистий, пр..старий, пр..тяжкий, пр..сніжний пр..спокійно, пр..цікавий, пр..трудолюбивий, пр..землення пр..хитрий, пр..чепитися, пр..чорний, пр..чудовий пр..кумедний, пр..лютий, пр..милий, пр..скакувати

пр..в’язаність, пр..яскравий, пр..плутати, пр..мокнути пр..гальмувати, пр..гамувати, пр..кути, пр..мотати пр..брехати, пр..бувати, пр..кладати, пр..звище пр..комічно, пр..кормлювати, пр..порошити, пр..плюснутий пр..бадьоритися, пр..бляклий, пр..бути, пр..противний

103. Префікс при- пишеться в усіх словах рядка

А пр..варений, пр..волокти, пр..ворожити, пр..гасити Б пр..вокзальний, пр..гвинчувати, пр..повзти, пр..вражий

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 32

08.11.2011 20:01:08

Орфографія

В пр..ораний, пр..чудернацький, пр..нісши, пр..гладжений Г пр..будовувати, пр..везти, пр..здоровий, пр..звисько Д пр..вабити, пр..берігати, пр..смачний, пр..бинтований 104. Префікс при- пишеться в усіх словах рядка

А Б В Г Д

пр..гинання, пр..горнути, пр..донний, пр..мудрий пр..гаслий, пр..свиснути, пр..мести, пр..пухнути пр..гнати, пр..світлий, пр..моритися, пр..сісти пр..дрібний, пр..єднаний, пр..долинок, пр..возити пр..бивний, пр..вабний, пр..булець, пр..чудний

б..тон, дж..рело, вершн..к, гр..чаний в..селкою, дор..готатися, бр..нить, ан..кдот п..рила, н..всипущий, любит..ль, зд..більшого ап..етит, брил..к, в..теран, д..када пр..амбула, пр..валювання, фрезерувальн..к, пр..дмет

вузл..чок, вер..сень, б..нтежно, кал..ндар к..шеня, бр..хня, л..генда, л..генький запорож...ць, галяв..на, дзв..нить, б..нзин комп..нсація, дер..во, зас..нати, д..мократія пр..зент, пр..фіксальний, пр..йскурант, пр..зер

ж..боніти, к..рівник, м..даль, оновл..ний м..довий, мереж..во, н..обхідний, орд..н розумн..чка, пр..зидент, ш..стиденний, р..спубліка пр..цедент, прот..кла, ш..нель, ч..сноти пр..зентабельний, привар..ний, попільн..ця, огуд..ння

ап..льсин, г..рой, бр..танець, б..зпечний справ..дливий, пов..ртати, ол..нятко, в..личати компл..кс, мат..ринство, пр..тензія, пр..нтер пр..амбула, тр..мтіти, пр..ватний, шел..стіти пр..зидент, прибул..ць, прибр..хати, пресувальн..ця

бл..скучий, в..ростати, конс..рвація, кол..ктив відт..нати, л..бединий, мар..во, коз..рок орл...к, гл..бокий, л..дачий, вм..кати абр..кос, бл..зенько, гр..міти, кр..жаний розп..с, ск..сати, спов..вати, т..рор

А Б В

108

109. Літера и пишеться в усіх словах рядка

А Б В Г Д

107

108. Літера е пишеться в усіх словах рядка

А Б В Г Д

А Б В

106

107. Літера е пишеться в усіх словах рядка

А Б В Г Д

105

106. Літера е пишеться в усіх словах рядка

А Б В Г Д

104

105. Літера е пишеться в усіх словах рядка

А Б В Г Д

А Б В

109

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 33

08.11.2011 20:01:08

Українська мова

А Б В

110. Літера и пишеться в усіх словах рядка

А Б В Г Д

110

А Б В

111. Літера и пишеться в усіх словах рядка

А Б В Г Д

111

А Б В

А Б В 116

Афр..ка, башк..р, ескадр..лія, єп..скоп д..якон, калм..к, Ч..лі, полем..ка тер..кон, рег..он, д..спропорція, пр..зер, кас..р, г..гієна, д..ференціація, мед..цина абр..кос, рат..фікація, ав..там..ноз, рал..

115. В усіх словах іншомовного походження пишеться и в рядку

А Б В Г Д

115

арх..стратиг, кос..нус, през..дія, дез..нфекція ц..фра, деф..цит, дистр..б’ютор, ш..рма абор..ген, дрес..рувати, реч..татив, Ч..каго тер..торіальний, соц..ологія, дж..гіт, клас..цизм абор..ген, Алж..р, верт..каль, пав..льйон

114. В усіх словах іншомовного походження пишеться и в рядку

А Б В Г Д

114

кн..гарня, пал..во, ч..тання, прав..льний петруш..чка, пр..мітив, мат..рі, м..сливець прор..вати, х..талися, міс..во, пр..стол см..тана, розм..нати, пр..амбула, зг..нати вогн..ще, хлібн..чка, горл..чко, яв..ще

113. В усіх словах іншомовного походження пишеться и в рядку

А Б В Г Д

113

дал..ч, в..гинаючись, д..ригент, мороз..во ос..ротити, к..рпатий, вар..во, бр..льянт зат..хав, змор..ний, л..мон, м..шенятко пр..тендент, плет..во, м..лесенько, сп..натися принт..р, ск..птицизм, ск..рувати, с..зон

112. Літера и пишеться в усіх словах рядка

А Б В Г Д

112

петруш..чка, прор..вати, ч..тання, р..цепт нап..нати, неприм..ренний, пр..ватний, орл...ня д..ректор, кн..голюб, мел..во, м..ротворець ос..ротити, пр..ватний, сп..натися, мар..во бл..щати, ск..ровувати, склад..ний, скан..р

ант..под, асорт.., г..ря, пред..кат патр..от, с..лует, р..тм, ж..лет вест..бюль, д..станція, н..рка, л..ман г..брид, д..ктант, д..намо, рец..див акц..з, афор..зм, абраз..в, альп..нарій

116. В усіх словах іншомовного походження пишеться и в рядку

А д..ригент, Д..зель, д..зель, гард..на Б Алж..р, ант..біотик, в..траж, дец..метр

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 34

08.11.2011 20:01:08

Орфографія

В колор..т, конт..нент, г..гант, коп..ювати Г депоз..тний, к..парис, пласт..к, фортис..мо Д гаймор..т, акт..в, аг..тація, ал..бі 117. В усіх словах іншомовного походження пишеться и в рядку

А Б В Г Д

Антаркт..да, д..ктатор, єх..дна, м..трополит кред..т, метод..ка, Гр..нвіч, ав..атор д..ктатор, б..льярд, б..нт, к..но в..кінг, Браз..лія, д..спут, к..нджал стер..льний, аз..мут, акуст..к, акц..онер

еп..тет, м..тра, пюп..тр, імун..тет рад..ус, ф..лософ, пр..оритет, імм..грант бадм..нтон, тр..умф, п..нцет, Ч..каго асим..ляція, ант..теза, бол..д, д..алог гуман..тарний, ун..верситет, академ..я, т..п

д..апазон, ім..дж, пеналт.., к..ргиз акс..ома, дез..нформація, евфем..зм, мерс.. в..негрет, ген..альний, ц..трусові, сп..рт д..електрик, зеф..р, колов..ум, ж..рандоль агрес..я, абітур..єнт, рад..ограма, ш..фр

аквар..ум, б..знес, без..дейний, д..лема ф..нанси, суф..ксація, н..ша, ч..нара бриф..нг, економ..ка, рад..й, х..мера х..рург, цез..й, ф..алка, Росс..ні м..ністерство, през..дент, ол..мпіада, данс..нг

акумуляц..я, ас..нхронний, б..нокль, індустр..я ф..нал, роз..граш, оказ..оналізм, хр..стиянство б..оенергетика, глосар..й, грац..озний, жур.. тотал..таризм, л..дер, критер..й, б..ографія кл..мат, ц..фра, дез..нфекуючий, квал..фікація

акц..онерний, династ..я, Н..цца, к..сет, ц..вілізовано, ф..аско, М..ссурі, кл..єнт п..анісимо, Н..л, інфляц..я, дез..нтеграція арх..в, в..мпел, екв..валент, лог..чний дез..інформувати, дел..катес, ел..та, ц..кл

А Б В

121

122. В усіх словах іншомовного походження пишеться і в рядку

А Б В Г Д

120

121. В усіх словах іншомовного походження пишеться і в рядку

А Б В Г Д

А Б В

119

120. В усіх словах іншомовного походження пишеться і в рядку

А Б В Г Д

118

119. В усіх словах іншомовного походження пишеться і в рядку

А Б В Г Д

117

118. В усіх словах іншомовного походження пишеться і в рядку

А Б В Г Д

А Б В

122

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 35

08.11.2011 20:01:08

Українська мова

А Б В

123. В усіх словах іншомовного походження пишеться ї в рядку

А Б В Г Д

123

А Б В

моза..ка, Ізма..л, на..вний, анти..сторичний по..нформувати, ф..льтр, Ене..да, Ка..р проза..к, інду..зм, альтру..ст, нукле..новий его..ст, кру..з, астеро..д, старо..ндійський ембр..он, ем..грація, акме..ст, комед..я

124. Не відбувається чергування у групах приголосних при утворенні

прикметників за допомогою суфікса -ськ- від усіх іменників рядка А журналіст, професор, чиновник, дивак Б Оскол, турист, чумак, гігант В штангіст, Мекка, артист, слов’яни Г Норвегія, таджик, черкес, завод Д абітурієнт, козак, укладач, громадянин

124

А Б В

125. Не відбувається чергування у групах приголосних при утворенні

прикметників за допомогою суфікса -ськ- від усіх іменників рядка А Поділля, якут, матрос, Відень Б Виборг, Кобеляки, гірник, ткач В Волга, Оболонь, Бахмач, козак Г Вишнопіль, емігрант, босяк, моряк Д громада, Ніжин, місто, Австрія

125

А Б В

126. Не відбувається чергування у групах приголосних при утворенні

прикметників за допомогою суфікса -ськ- від усіх іменників рядка А Прага, Гадяч, Черкаси, казах Б Ніжин, Золотоноша, товариш, Воронеж В Запоріжжя, Кременчук, чех, киргиз Г брат, тюрк, університет, осетин Д шах, Іртиш, каламбурист, кадровик

126

А Б В

127. Суфікс -цьк- будуть мати прикметники, утворені від усіх слів рядка

А Б В Г Д

127

А Б В

128. Суфікс -цьк- будуть мати прикметники, утворені від усіх слів рядка

А Б В Г Д

128

А Б В 129

пірат, Боровичі, половець, казах парубок, молодець, Кагарлик, Бахмач кравець, бетонувальник, Бремен, баск Базавлук, емігрант, комендант, сотник казальниця, вишивальник, кадильник, канцлер

батрак, Забайкалля, латиш, середняк бешкетник, деканат, Дамаск, Кабул Токмак, Дрогобич, німець, Овруч абориген, чуваш, таксист, співрозмовник карикатурист, ворожбит, квітникар, Кременчук

129. Суфікс -цьк- будуть мати прикметники, утворені від усіх слів рядка

А Ворзель, гігант, викладач, Збруч

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 36

08.11.2011 20:01:09

Орфографія

Б В Г Д

бідняк, митець, перекладач, кобзар альпініст, Вадуц, складальник, Казанлик Прилуки, Лохвиця, грек, Вінниця завод, товариш, мученик, стрілець

130. Суфікс -цьк- будуть мати прикметники, утворені від усіх слів рядка

А Б В Г Д

Гайдамака, кріпак, Владивосток, узбек фрезерувальник, Чирчик, Перемишль, Фламандія калмик, митець, кондуктор, тракторист Кременчук, Ільмень, Індостан, кобзар турок, начальник, юнак, фінансист

тюрки, таджик, Токмак, пікетувальник бетонувальник, середняк, Камчатка, спекулянт німець, Вадуц, Єрусалим, люди Суец, Галич, Гринвіч, турок бідак, складальник, прибиральник, марксист

Сурож, Полісся, претендент, співрозмовник Абхазія, боягуз, Оренбург, Острог Ятрань, футболіст, слобода, солдат Сиваш, Париж, Рига, чех печеніг, Запоріжжя, янгол, бурлака

Бранденбург, печеніг, Кривий Ріг, Кавказ Ірпінь, курди, Карабах, Онега українофіл, Устилуг, француз, фігурист тенісист, Ладога, Люксембург, Калуш Чикаго, Кривий Ріг, Збараж, герой

Адріаполь, ескімос, студент, Ґетеборг англофоб, волох, Буг, Гамбург Калуга, киргиз, Гімалаї, Дунай варяг, Гонконг, Куряж, Сілезія Кавказ, Рига, громада, пан

волох, Одеса, Зальцбург, Буг киргиз, Вінніпег, Гамбург, Ґетеборг Брауншвейг, Виборг, Калуга, Алабаш Петербург, Зальцбург, бідар, бонапартист Рига, велетень, арештант, Китай

А Б В

134

135. Суфікс -зьк- будуть мати прикметники, утворені від усіх слів рядка

А Б В Г Д

133

134. Суфікс -зьк- будуть мати прикметники, утворені від усіх слів рядка

А Б В Г Д

А Б В

132

133. Суфікс -зьк- будуть мати прикметники, утворені від усіх слів рядка

А Б В Г Д

131

132. Суфікс -зьк- будуть мати прикметники, утворені від усіх слів рядка

А Б В Г Д

130

131. Суфікс -цьк- будуть мати прикметники, утворені від усіх слів рядка

А Б В Г Д

А Б В

135

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 37

08.11.2011 20:01:09

Українська мова

А Б В

136. Через дефіс пишуться всі слова в рядку

А міні/твір, Зайчик/Побігайчик, червоно/гарячий, історико/ культурний Б контрольно/вимірювальний, купівля/продаж, екс/прем’єр, стоп/кран В авто/мотогурток, важко/хворий, гидко/бридко, корабле/будівник Г гідро/масаж, жар/птиця, залізо/бетон, електро/двигун Д напів/ява, видимо/невидимо, ново/будова, густо/синій

136

А Б В

137. Через дефіс пишуться всі слова в рядку

вербо/ліз, Верни/город, кіно/прокат, загально/освітній авто/підприємство, пів/Японії, максі/спідниця, воле/любний всюди/хід, більш/менш, лікар/еколог, вело/завод видимо/невидимо, віце/губернатор, народно/визвольний, густо/синій Д пів/острів, м’ясо/молочний, прем’єр/міністр, соціал/демократ А Б В Г

137

А Б В

138. Через дефіс пишуться всі слова в рядку

пів/Парижа, сила/силенна, чар/зілля, дизель/мотор військово/полонений, штабс/капітан, блок/система, дво/бічний верто/літ, жовто/гарячий, тонно/кілометр, легко/атлетичний газо/постачання, зірви/голова, метео/умови, військово/спортивний Д космо/дром, кіловат/година, лінгво/стилістичний, унтер/офіцер ський А Б В Г

138

А Б В

139. Через дефіс пишуться всі слова в рядку

А вище/згаданий, дизель/моторний, прем’єр/міністр, екстра/ клас Б біо/комплекс, ново/утворений, пів/захисник, стерео/програвач В день/другий, обер/лейтенант, розрив/трава, інженер/економіст Г багато/ступінчастий, шлако/блок, трудо/день, тихо/тихо Д макро/економіка, військово/морський, чорно/зем, чорно/смородиновий

139

А Б В

140. Через дефіс пишуться всі слова в рядку

А білий/білий, унтер/офіцер, козир/дівка, зменшено/пестливий Б зроду/віку, вічно/зелений, глухо/німий, космо/дром В вузько/діалектний, брат/і/сестра, карко/ломний, молочно/білий Г військ/комат, сам/один, лісо/степ, легко/крилий Д авіа/моторо/будування, блідо/рожевий, дев’яти/денний, енерго/носій

140

А Б В 141

141. Через дефіс пишуться всі слова в рядку

А україно/мовний, чорно/смородиновий, спорт/клуб, генерал/ майор

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 38

08.11.2011 20:01:09

Орфографія

Б кіловат/година, кисло/солодкий, година/півтори, яхт/клуб В агро/комплекс, гори/цвіт, година/дві, лейб/гвардія Г масово/політичний, лже/наука, Лисичка/Сестричка, загально/ державний Д далеко/східний, тепло/централь, ясно/видець, пів/коло 142. Разом пишуться всі слова в рядку

А військово/зобов’язаний, давно/відомий, зоо/магазин, водо/гін Б моно/грама, напів/ява, народно/господарський, генерал/губернатор В пів/острова, псевдо/вчений, свіжо/зрубаний, ячмінно/житній Г соціал/демократ, три/місячний, фоно/грама, червоно/гарячий Д водо/лікарня, туди/сюди, червоно/зоряний, ясно/зорий

право/бережний, пройди/світ, прем’єр/міністр, пів/лимана чорно/гуз, сімдесяти/літній, пів/юрти, перебий/ніс лісо/сплав, мілі/метр, батько/мати, ново/будова контр/адмірал, вакуум/апарат, радіо/фізичний, рентгено/ грама Д космо/дром, пів/пальто, тихо/тихо, зроду/віку

А Б В

145

146. Разом пишутьсям всі слова в рядку

А всесвітньо/відомий, машино/будівний, мета/фізика, овоче/сховище Б вугле/видобуток, пів/Азії, робив/робив, гео/політичний В дво/тонний, кіно/проби, хліб/сіль, вантажно/розвантажувальний

А Б В

144

145. Разом пишуться всі слова в рядку

А паро/плав, пів/яблука, псевдо/наука, шумить/дзвенить Б пів/дюймівка, полу/мисок, проф/спілка, військово/морський В пів/оберт, радіо/промисловість, червоно/зелено/синій, часто/ густо Г напів/стертий, давньо/німецький, лісо/степовий, макро/економіка Д обер/лейтенант, давньо/німецький, дво/тонний, екстра/клас

143

144. Разом пишуться всі слова в рядку

А Б В Г

142

143. Разом пишуться всі слова в рядку

А народно/поетичний, член/кореспондент, мікро/біологія, перекоти/поле Б міськ/рада, людино/день, пів/дині, електронно/обчислювальний В західно/український, електро/прилад, авіа/лайнер, Біло/пілля Г м’ясо/молочний, південно/східний, неначе/бто, пів/острів Д напів/стертий, сам/один, кіловат/година, вантажно/розвантажувальний

А Б В

146

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 39

08.11.2011 20:01:10

Українська мова

Г зерно/збиральний, лінгво/стилістичний, срібло/золото, мото/ спорт Д гідро/масаж, брат/і/сестра, загально/освітній, карко/ломний А Б В

147. Усі прислівники пишуться через дефіс у рядку

А Б В Г Д

147

А Б В

148. Усі прислівники пишуться через дефіс у рядку

А Б В Г Д

148

А Б В

А Б В 152

десь/інде, ані/коли, від/нині, по/інакшому по/богатирському, по/студентськи, часто/густо, не/втямки казна/як, від/давна, горі/лиць, по/сусідськи, з/надвору будь/куди, зроду/віку, по/бідацьки, хтозна/звідки коли/небудь, в/четверо, до/побачення, з/на/двору

151. Усі прислівники пишуться через дефіс у рядку

А Б В Г Д

151

ледве/ледве, по/войовничому, де/коли, на/ввипередки всього/на/всього, далеко/далеко, коли/небудь, по/всякому казна/коли, без/сумнівно, повно/повнісінько, на/вздогін коли/не/коли, по/вуличному, по/газетному, до/чиста десь/інколи, в/розтіч, не/цілком, по/батькові

150. Усі прислівники пишуться через дефіс у рядку

А Б В Г Д

150

будь/як, видимо/невидимо, десь/інколи, ось/ось будь/де, аби/де, в/переміж, повік/віки ледь/ледь, в/розтіч, мимо/волі, по/четверте де/не/де, по/австралійськи, голі/руч, в/двічі казна/коли, де/коли, тільки/що, горі/лиць

149. Усі прислівники пишуться через дефіс у рядку

А Б В Г Д

149

віч/на/віч, аби/як, босо/ніж, аби/аби в/край, до/схочу, вряди/годи, казна/де будь/коли, давним/давно, де/небудь, по/воєнному більш/менш, аби/коли, будь/що/будь, ані/чичирк гидко/бридко, в/знаки, з/розгону, в/лад

по/албанському, тишком/нишком, в/щерть, не/вдогад гидко/бридко, звідки/небудь, по/буденному, як/не/як сяк/так, тишком/нишком, де/далі, аби/куди, казна/звідки, зо/зла, рано/вранці, по/дитячи по/бідацьки, за/одно, у/сто/крат, на/радість

152. Усі прислівники пишуться разом у рядку

А Б В Г Д

за/вдовжки, на/останок, по/батальйонно, по/де/куди в/смак, ані/трохи, по/аматорському, за/світла до/волі, на/вшпиньки, хтозна/як, повно/владно в/щерть, по/твоєму, до/долу, мимо/їздом повно/повнісінько, зо/зла, в/основному, раз/у/раз

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 40

08.11.2011 20:01:10

Орфографія

153. Усі прислівники пишуться разом у рядку

А Б В Г Д

пліч/о/пліч, за/молоду, над/міру, не/зрівнянно по/справжньому, в/супереч, з/відти, до/вкола де/куди, на/показ, по/всяк/час, як/най/довше в/четверо, повно/видо, по/віки, повік/віків повно/владно, ні/трохи, хтозна/як, все/одно

що/най/вигідніше, в/лад, на/вколішки, по/вічно в/знаки, куди/небудь, за/одно, на/четверо ні/скільки, повно/кровно, хтозна/поки, по/елементно ні/звідкіля, повно/правно, с/просоння, як/небудь повно/правно, само/тужки, як/най/краще, один/по/одному

на/виворіт, ні/куди, по/воленьки, по/підтинню по/албанському, ні/звідки, по/всяк/денно, повно/цінно не/нароком, по/етапно, хоч/не/хоч, повно/щоко по/давньому, не/вдогад, по/голівно, що/разу не/зрівнянно, сама/самотою, як/не/як, часто/густо

по/учнівськи, в/двоє, на/весні, хтозна/куди не/впам’ятку, по/козацькому, по/волечки, повно/голосо не/сподівано, в/рівні, повно/звучно, по/гектарно на/право, хтозна/відколи, не/далеко, ні/коли на/виворіт, над/міру, не/сподівано, один/одним

без/чуття, з/ранку/до/вечора, не/дуже, хіба/що на/зовсім, дарма/що, хтозна/де, ні/трохи на/вкруги, по/жіночому, день/у/день, до/решти до/ладу, не/зовсім, по/переду, по/де/куди раз/по/раз, з/дня/на/день, на/четверо, по/дитячи

казна/куди, не/впинно, до/пари, по/закону по/годинно, с/першу, само/тужки, сам/на/сам з/року/в/рік, тільки/що, у/стократ, до/сьогодні не/цілком, по/батькові, поза/планово, по/гірдно не/впинно, по/учнівськи, на/відмінно, по/козацькому

А Б В

158

159. Усі прислівникові сполучення пишуться окремо в рядку

А хтозна/коли, з/розгону, рік/у/рік, ні/як Б до/вподоби, на/бігу, поки/що, з/боку/на/бік

157

158. Усі прислівникові сполучення пишуться окремо в рядку

А Б В Г Д

156

157. Усі прислівникові сполучення пишуться окремо в рядку

А Б В Г Д

А Б В

155

156. Усі прислівники пишуться разом у рядку

А Б В Г Д

154

155. Усі прислівники пишуться разом у рядку

А Б В Г Д

153

154. Усі прислівники пишуться разом у рядку

А Б В Г Д

А Б В

159

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 41

08.11.2011 20:01:10

Українська мова

В по/тайки, до/запитання, без/кінця, по/давно Г по/всяк/часно, час/від/часу, на/жаль, чи/мало Д на/мить, не/дуже, на/диво, мимо/їздом А Б В

160. Усі прислівникові сполучення пишуться окремо в рядку

А Б В Г Д

160

А Б В

161. Усі прислівникові сполучення пишуться окремо в рядку

А Б В Г Д

161

А Б В

день/при/дні, час/від/часу, що/най/дорожче, що/сили на/руку, сама/самотою, як/раз, що/дня сило/міць, на/віку, один/одним, хтозна/скільки сам/на/сам, тим/часом, у/сто/крат, одним/одна раз/у/раз, на/показ, до/сьогодні, на/зовсім

162. Помилки в написанні не зі словами є в рядку

А Б В Г Д

162

по/кладливо, по/підвіконню, до/побачення, на/мить по/тайки, само/хіть, раз/у/раз, не/дуже до/лиця, без/сумніву, на/льоту, раз/по/раз по/тиху, по/крадьки, під/гору, рік/у/рік на/жаль, тим/часом, не/нароком, не/вдогад

не зблизили, нераз, іще нескопана грядка, неавторитетність заява не підписана, не сумуй, невдаха, невблаганний не тільки, недовговічний, недорахувати, не зрадь ще не підписаний, не засміється, небуденність, недоля незадоволений, неук, не ходив би, нехай

163. Помилки в написанні не зі словами є в рядку

А незнайко, незчутися, робота не завершена, нещасний Б невдача, не вартий уваги, немає нікого, небувальщина, В гараж незбудований, не одіб’є, непосаджений вчасно, не катастрофа Г незважаючи на холод, не злякати, недовір’я, невисоко Д непорочний, непоправність, непростимо, не хвилюйся

163

А Б В

164. Помилки в написанні не зі словами є в рядку

А Б В Г Д

164

А Б В 165

тут немає, нічку недоспала, не доступиться, невпинність не багато пісень, неможна, ще непережитий, недовантаження невидима суть, не співавши, нестерпно, непорушно небезрезультатний, недруг, не переймайся, непрочитані тексти не маю сумніву, немає дороги, неприйнятний, немало

165. Помилки в написанні не зі словами є в рядку

А не зволікати, не наш, не варто, невагомість

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 42

08.11.2011 20:01:10

Лексикологія

Б В Г Д

не сказанно, непередбачені регламентом питання незрадливий, ненависть, несподіванка, невпинно не тоді, не поважати, непередбачений, досі не сказане неозорий, нелюд, немодний, не нервуйся А Б В

166. Помилки в написанні не зі словами є в рядку

А неблагозвучний, не виконано, ще не досліджено, невільник Б непрофесіонал, недобачений, немає сенсу, недобудувати В не спростовані ніким чутки, нетьмяний, недосить, не надісланий лист Г не можу, не мій, не розбиратися, неакуратність Д недогорілий, недоріка, нечисть, нещастя

166

Лексикологія Лексикологія — це розділ науки про мову, що вивчає словниковий склад, або лексику мови. Лексичне значення слова Лексичне значення слова — це його внутрішній зміст, який вказує носію мови на реалію дійсного світу, іншими словами, це вказівка на певний предмет, явище чи дію. Лексичне значення мають лише повнозначні частини мови: іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова та прислівники. Однозначні й багатозначні слова Велика кількість слів української мови однозначні, тобто мають лише одне лексичне значення: Йотований — який вимовляється з йотом (й) між голосними, на початку слова або перед апострофом. Йотовані звуки. Проте широко представлені також й багато значні слова, тобто слова, що мають два і більше лексичних значень: Їжак — 1. Невелика тварина-ссавець, спина й боки якої вкриті твердими голками. 2. перен., розм. Про коротко підстрижене волосся, що стирчить. 3. військ. Навхрест скріплені й обмотані колючим дротом колоди або рейки, які застосовують проти ворожих танків і піхоти. У багатозначних словах розрізняють поняття прямого й переносного значення. Пряме значення багатозначного слова спадає на думку без кон-

текстуального оточення. Переносне значення виникає на основі перенесення певних ознак слова на інші предмети, явища. Лише одне із значень багатозначного слова буде прямим, а всі решта відповідно — переносними. Наприклад, почувши слово голова, ми, перш за все, думаємо про частину тіла людини. І лише в контексті голова поїзду, голова міськради ми розуміємо, що йдеться про дещо інше. У словникових статтях переносне значення позначається скороченням перен. Загальновживані (нейтральні) і  стилістично забарвлені слова Загальновживаними називаються стилістично-нейтральні слова, зрозумілі всім носіям мови, незалежно від місця проживання, професії, соціального статусу. Загальновживана лексика зустрічається в усіх стилях української мови. Стилістично-забарвлені слова часто виступають синонімами до загальновживаних і обмежуються сферою використання: думати, міркувати — загальновживані; мізкувати, метикувати, кумекати — стилістично-забарвлені. Групи слів за сферою вживання Діалектизмами називаються слова, які функціонують лише на обмеженій території в окремих говірках (діалектах) мови. Діалектизми можуть бути як відповідниками до конкретних літературних слів, так і називати реалії,

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 43

08.11.2011 20:01:10

Українська мова

редставлені лише в певній місцевості й не мати п синонімів у системі літературної мови: файний — гарний, ґаздувати — господарювати, маржина — худоба, ровер — велосипед. Професіоналізми утворюють пласт лексики, що обслуговує вузькоспеціальні галузі народного господарства, науки, культури тощо: у будівельників — кайло, віра (вгору), майна (вниз), ліси, кроква, сволок; у швачки — викрійка, шпулька, наметка тощо. Терміни — це слова чи словосполучення, якими названо чітко окреслені, спеціальні поняття науки, техніки, мистецтва тощо: Білірубін — мед. Один із жовчних пігментів людини і хижих тварин, що надає жовчі жовтогарячого кольору; виділяється із жовчю у кишечник. Жаргонізми — це слова, які використовують люди певних груп: наприклад, у студентському жаргоні пара — навчальне заняття тривалістю півтори години, препод — викладач, шпора — підказки до питань білетів, заздалегідь підібрані й записані у певному порядку, зручному для швидкого пошуку, та у форматі, придатному для списування. Жаргонізми знаходяться на периферії мовної лексики. Вони зрозумілі тільки людям, які регулярно ними користуються. У мові висококультурної людини до таких слів обов’язково знайдуться загальновідомі відповідники — милозвучні й більш придатні до спілкування. Просторічна лексика переважно має фамільярно-розмовний, грубуватий відтінок. Така знижена лексика вживається в усному мовленні та для характеристики персонажів у художніх творах. Широко представлена, наприклад, у творах І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», «Баба Палажка та баба Параска»: припертися, піднести дулю під носа, язиком ляпати тощо. Групи слів за значенням Серед багатоманітної лексики української мови виділяться декілька груп слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми. Синоніми — близькі за значенням, але різні за звучанням слова: дорога, шлях, путь; хороб рий, відважний, відчайдушний. Антоніми — протилежні за значенням слова: день — ніч, чорний — білий, веселий — сумний. Омоніми — однакові за звучанням і написанням, але різні за лексичним значенням сло-

ва: мул — тварина, мул — намул на дні річки, болота; доро5га (іменник), дорога5 (прикметник); цеглина (іменник), це глина (вказівний займенник з іменником). Групи слів за походженням Лексика сучасної української мови неоднорідна з погляду походження. У ній функціонують як власне українські слова, так і іншомовні. Розпізнати запозичені (іншомовні) слова допоможуть такі правила: 1) для запозичень з латинської мови характерне вживання ц перед и, е, буквосполучення ія наприкінці слова, наявність префіксів де-, екс-, ір-, інтер-, ре-, ультра-, уні- або суфіксів -аці-, ‑ці‑, -ент-, -ій-, -тур-, -тор-, -ум-, -ус-: осцилограф, дивізія, диверсія, дефіцит, екстрасенс, екстрений, ексцес, ірраціональний, ірреальний, іррегулярний, інтерлюдія, інтермедія, інтервенція, ультраакустика, ультрамарин, універсал, універсам, унікальний, унікум, суфікс, нотаріус, прокуратор, оратор, референдум; 2) для запозичень з грецької мови характерними є: вживання а, е, ф на початку слова, буквосполучення ія наприкінці слова, буквосполучень кс, пс, мв, мп, ск; суфікси -ад(а), -ид(а): агроном, автономний, аденоїди, амнезія, амністія, електрика, електрон, електрофорез, еліпс, еліксир, емпірик, лімфа, лімфоцити, ліпіди, метрополіс, перископ, скелет, скепсис, скіпетр, склероз; 3) для запозичень з англійської мови характерними є буквосполучення дж, суфікси -инг, -інг: джин (напій), джинси, джокер, джойстик, джентльмен, джемпер, дефолт, лізинг, лідер, пенні, пейджер, пейджинг, сканер, скетч, лазер; 4) для запозичень з французької мови характерними є буквосполучення уа, у, ю з губними і шиплячими, ам, ан перед приголосними, буква ж на початку слова перед голосними, невідмінювані форми з о, е, і наприкінці слова, суфікси -аж-, -ант-, -ер-, -он-: бульйон, бутон, дефіле, епістолярний, епатаж, ескадрон, жабо, жакет, жалюзі, жандарм, жаргон, жульєн, журналіст, жонглер, карусель, локомотив, лото, луїдор, маневр, манеж, маріонетка, мармелад, пенсне, протеже;

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 44

08.11.2011 20:01:11

Лексикологія

5) з італійської мови прийшли численні терміни музики й живопису, а також фінансові терміни: адажіо, альт, скерцо, соло, сопрано, дует, бароко, альфреско, гальваногліфія, готика, лоджія, цоколь, сальдо, брутто, нетто; 6) запозичення з німецької мови мають у своєму складі буквосполучення шт, ей, ай, численні складні для вимови слова: гофмейстер, дюни, майстер, майор, мундштук, остарбайтер, офіцер, планка, поліція, поліцмейстер, шланг, шлейф. Запам’ятати всі іншомовні слова неможливо. Точно встановити походження іншомовного слова, його значення та правопис можна за словником іншомовних слів. Активна і пасивна лексика Мова, наче живий організм, постійно розвивається. Певні реалії зникають із нашого жит-

тя, зникають і слова на їх позначення (застарілі слова). Але на зміну приходять інші (неологізми), щоб позначити винаходи, нові реалії. Отже, словниковий склад мови постійно змінюється. Застаріла лексика не відразу зникає з обігу, а деякі слова функціонують ще довго для відтворення колориту певного історичного часу в художній літературі: революція, неп, колгосп, піонер, комсомолець на початку ХХ століття були нео логізмами, а нині поповнили прошарок застарілої лексики. З середини ХХ століття до лексики української мови впевнено було залучено слова космодром, ракета, космонавтика. Ці слова швидко перейшли до складу загальновживаної лексики і сьогодні регулярно відтворюються. Серед неологізмів нашого часу досить поширеними стали слова мобільний телефон, блютуз, флешка тощо. Але й ці слова не затримаються серед пасивної лексики — швидко стануть загальновживаними.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді 167. Однозначними є всі слова в рядку

А Б В Г Д

білет, запрягати, одержувати, огляд пострибати, прострочити, серга семінар, сердечко, точити, трава благородний, зараз, постирати, постачати абажур, авіамодель, белетрист, берегиня

абетка, абрикос, бити, йти бідний, лексика, організація, сонце абориген, березень, понеділок, білуга світло, земля, основа, заревіти абзац, битва, білий, одинадцятикласник

бірюзовий, торохнути, тортури, поле ґрунт, лінія, чашечка, ручка голова, чорний, золотий, срібний біоритм, сеньйорита, сепаратизм, семикутник трагедія, трамплін, гора, верхівка

А Б В

169

170. Однозначними є всі слова в рядку

А уберегтися, квітнути, твір, вид Б бістро, дезертир, травень, митра В точно, тяжкий, війна, мед

168

169. Однозначними є всі слова в рядку

А Б В Г Д

167

168. Однозначними є всі слова в рядку

А Б В Г Д

А Б В

170

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 45

08.11.2011 20:01:11

Українська мова

Г зілля, плести, лист, полотно Д храм, стрічка, смуга, магістраль А Б В

171. Однозначними є всі слова в рядку

А Б В Г Д

171

А Б В

точка, будова, будинок, пісня біосфера, біцепс, дебати, дев’яносто дух, твердий, п’яний, розумний дикий, камінь, вода, природа благословляти, мова, мовлення, ділянка

172. Виділене слово вжито в переносному значенні в рядку

А Сини пополуднували й пішли знов до роботи, а старий Кайдаш все працював (І. Нечуй-Левицький). Б На дзвіниці вдарили в дзвін, і тонкий дзвінкий гук задрижав і розлився по селі (І. Нечуй-Левицький). В Він надів свиту й шапку, підперезався й пішов на гору до церкви (І. Нечуй-Левицький). Г Він сів коло дверей на кам’яних східцях і поклав шапку коло себе (І. Нечуй-Левицький). Д Сторож брязнув ключами, одмикаючи важкий здоровий замок (І. Нечуй-Левицький).

172

А Б В

173. Виділене слово вжито в переносному значенні в рядку

А Церква була зовсім порожня, тільки в бабниці стояли три баби в намітках (І. Нечуй-Левицький). Б Вийшовши з церкви, Кайдаш пішов до пана за грішми (І. НечуйЛевицький). В Гроші втікали до шинкаря (І. Нечуй-Левицький). Г Вози з снопами часом котились з гори і тягли вниз за собою й волів (І. Нечуй-Левицький). Д Кайдашиха наносила повнісіньку діжку води (І. Нечуй-Левицький).

173

А Б В

174. Виділене слово вжито в переносному значенні в рядку

А Кайдашиха погасила каганець, і в хаті все стихло і втихомирилось (І. Нечуй-Левицький). Б Густі високі вишні зовсім закривали од вулиці вікна й стіни, наче густий ліс (І. Нечуй-Левицький). В Перед ним блиснув вугол білої стіни, підперезаний внизу червоною призьбою (І. Нечуй-Левицький). Г Довбишева хата була нова, велика, добре вшита, з чималими вікнами (І. Нечуй-Левицький). Д В самому кутку того яру блищав маленький Довбишів ставочок (І. Нечуй-Левицький).

174

А Б В 175

175. Метафора є в реченні

А Греблі обсаджені столітніми вербами (І. Нечуй-Левицький). Б Коло хат зеленіють густі старі садки (І. Нечуй-Левицький).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 46

08.11.2011 20:01:11

Лексикологія

В Широкі ворота з хворосту були одчинені навстіж (І. Нечуй-Левицький). Г Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця (І. Нечуй-Левицький). Д На високих гривах гір кругом зеленіє старий ліс… (І. Нечуй-Левицький). 176. Метафора є в реченні

А Я червонiю од людської доброти i схиляю голову до мучника (М. Стельмах). Б Та вже знайома рука лягає на плече i знайомий голос нахиляється до твого сну… (М. Стельмах). В Перед галявиною плакуча береза сипнула сльозами, як мати, за нею схлипнуло невидиме джерельце i скинуло з себе клубочок туману (М. Стельмах). Г Як зелено, як свiжо, як росяно за двома вiконцями нашої бiдар ської хатини… (М. Стельмах). Д Побачивши мене, коняка труснула гривою, пiдвела голову i грайливо заiржала… (М. Стельмах).

А Б В

178

179. Метонімія є в реченні

А Літечко тихо з полiв зайшло в село, постояло бiля кожного тину, городу та й взялося до свого дiлечка, щоб усе росло, родило (М. Стельмах). Б Правда, бiйки-сварки не було, але та сердечна злагода, що жила колись у дiдовiй оселi, далеко вiдiйшла вiд спадкоємцiв (М. Стельмах).

177

178. Метафора є в реченні

А I дуже полюбляла в жнива пiсля працi лягти на воза i дивитись на зорi (М. Стельмах). Б Сьогоднi i сонце за хмарами тлiло менi, i думки потемнiли мої, а мiж плечима все ворушився холодок (М. Стельмах). В Я вiдчиняю ворота, вискакую на Обмiнну й виїжджаю на темну вiд роси дорогу (М. Стельмах). Г Цiлу нiч сьогоднi сварились i сумували (М. Стельмах). Д На старiй, оброслiй скрипухом березi зацокала вивiрка (М. Стельмах).

176

177. Метафора є в реченні

А I от з глечиком i хустиною в руках на дорогу вибiгає усмiхнена Люба (М. Стельмах). Б А вiтрець усе увивався бiля трави, усе будив її i отих лiнивих метеликiв… (М. Стельмах). В Захекавшись, вона добiгає до Обмiнної, знизу вгору дивиться на мене… (М. Стельмах). Г Люба об спiдницю витирає руку, оглядається, чи хтось не бачить, i простягає крихiтнi, червонi вiд суниць пальцi (М. Стельмах). Д А ти чом так довго не приїжджав? (М. Стельмах).

А Б В

179

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 47

08.11.2011 20:01:11

Українська мова

В Звiрок ворухнув ушима i, дивлячись на неї, спустився нижче (М. Стельмах). Г То хiба це порядок? I за чим тiльки дивиться загряниця? (М. Стельмах). Д I як досадно буває, що таку любов дехто вважає пережитком чи сентиментами (М. Стельмах). А Б В

180. Метонімія є в реченні

А Коли ми знесли свої пожитки в клуню й поклали їх на тiк, мати схлипнула… (М. Стельмах). Б Як вона любила робити i в городi, i в полi, i в лузi, i в лiсi i тихо втiшатися зробленим! (М. Стельмах). В — А хто це на дурничку причепився до саней?! — гримаю на хуст ку, що прикрила мiй клунок (М. Стельмах). Г Але чуда не сталося: коняка мовчала, як належить їй мовчати увесь вiк (М. Стельмах). Д Я подався назад, а на дорогу обережно висунулась їжачиха, в ротi вона тримала маленького їжачка (М. Стельмах).

180

А Б В

181. Метонімія є в реченні

А Чогось ви нiколи не ощасливите нашу хату, то дай, думаю, посвояцьки загляну до вас перед дощем (М. Стельмах). Б Скрипнула хвiртка, а далi забринiли ворота — батько пiшов у поле (М. Стельмах). В Переляканий i розтривожений, я вискакую в затоплений мiсячною повiнню двiр (М. Стельмах). Г Далi, наче сновида, мати пiшла на город i зупинилася бiля головастого соняшника (М. Стельмах). Д Сон так долає мене, що я ледве доходжу до хати й падаю на тапчан (М. Стельмах).

181

А Б В

182. Метонімія є в реченні

А У ньому ледь-ледь ворушилося приспане село (М. Стельмах). Б — Ти дивись,— розгублено сказав батько i навiть заклiпав повiками (М. Стельмах). В А ось на вулицi з’являється з граблями на плечi насурмонений дядечко Володимир, який втупив погляд на свої ноги (М. Стельмах). Г Отож з грибами в однiй руцi, а з поводом у другiй поволеньки доходжу до якимiвської загорожi… (М. Стельмах). Д Тодi я забиваюсь у куренi татовi пiд руку й одразу засинаю (М. Стельмах).

182

А Б В 183

183. Синекдоха є в реченні

А Ресторан на Набережній Славутича рекламно підморгував Сідалковському вивіскою (О. Чорногуз). Б Було це давно, хіба що бороди пам’ятають: стояли морози (С. Васильченко). В Вечір приліг на зелені отави, руки в траві розметав (М. Луків).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 48

08.11.2011 20:01:12

Лексикологія

Г Сплять лани безмежні (Г. Чупринка). Д Тато ходив до однiєї баби-шептухи, що в Майданських лiсах живе (М. Стельмах). 184. Синекдоха є в реченні

А Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже (М. Стельмах). Б Не лінися рано вставати та змолоду більше знати (Нар. тв.). В Грамоти вчиться — завжди пригодиться (Нар. тв.). Г Мудра голова не дбає на лихі слова (Нар. тв.). Д Грамотний — видющий і на все тямущий (Нар. тв.).

А Спини ходили поважно й чинно, наче добрі пінгвіни на вичовганій до блиску кризі (О. Чорногуз). Б В хатинi причаїлись темрява i засмута (М. Стельмах). В I ми заспiвали разом, бо так i легше, i не соромно (М. Стельмах). Г Тато в мене такий смiшний, а хто не знає його, думає, що вiн дуже сердитий (М. Стельмах). Д Вiн ще щось хотiв сказати, але передумав, крутнувся i, тримаючи берданку навпереваги, сторожко пiшов у глибiнь притихлого лiсу (М. Стельмах).

А Знову загримiло, синiм коренем вималювалась блискавка, роз крила шматок другого неба i згасла у хмарi (М. Стельмах). Б Вiн купить менi новi чобiтки, i я почну їх носити ще до снiгу… (М. Стельмах). В Знову мигнула блискавка раз i вдруге, лiс i зверху, i зсередини просвiтився недобрим блакитнавим огнем… (М. Стельмах). Г Я тепер лягаю i встаю, накупаний цими пахощами, — лiто, лiтечко!.. (М. Стельмах). Д Червоні чобітки зі шпорами пробігли повз нього (О. Чорногуз).

А Б В

186

187. Виділене слово вжите в невластивому йому значенні в реченні

Лікаря відряджено на курси підвищення кваліфікації. Представники індійських племен Канади. Нерідко вчинками керує тільки особиста вигода. Ускладнення в міжнародних відносинах нерідко призводять до збройних сутичок. Д Мовознавство — наука про мову, її суспільні функції тощо.

187

188. Виділене слово вжите в невластивому йому значенні в реченні

Виїхав до Львова за завданням редакції. Сміливі й мудрі подвижники Богдана. Знайшов цікаву роботу завдяки своїй наполегливості. Необдумані вчинки завдають клопоту. Аудиторія вже давно клювала носом.

185

186. Синекдоха є в реченні

А Б В Г Д

184

185. Синекдоха є в реченні

А Б В Г

А Б В

188

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 49

08.11.2011 20:01:12

Українська мова

А Б В

189. Виділене слово вжите в невластивому йому значенні в реченні

А Б В Г Д

189

А Б В

190. Виділене слово вжите в невластивому йому значенні в реченні

А Б В Г Д

190

А Б В

А Б В 195

жартувати, кепкувати, збиткуватися, витворяти майбутній, прийдешній, наступний, грядущий бурхливий, шумний, буремний, кипучий швидко, прудко, шпарко, хутко величатися, зазнаватися, чванитися, задаватися

194. Синонімами не є слова в рядку

А Б В Г Д

194

ледар, ледащо, тюхтій, валяка байдужість, лінощі, ледарство, лінування великий, чималий, неабиякий, гігантський боязкий, боягузливий, лякливий, полохливий помчати, кинутися, чкурнути, дременути

193. Синонімами не є слова в рядку

А Б В Г Д

193

Вона сподівалася гіршого. Частіше задавайте собі це просте запитання. Він має слабкі докази. Купила пальто з розкішним хутряним коміром. Зайшли до просторої вітальні з величезними шкіряними кріслами.

192. Синонімами не є слова в рядку

А Б В Г Д

192

Для досягнення результату слід застосувати інший підхід. Між державами встановилися дружні відносини. Львів був заснований Данилом Галицьким. Неділя складається із семи днів. Я сплутав слова-пароніми.

191. Виділене слово вжите в невластивому йому значенні в реченні

А Б В Г Д

191

Три дні тому повернувся з міста. Він має прекрасну форму. Вночі милуємося повною луною. Місто святкує Перемогу. Марія не брала участі в конкурсі.

вступ, преамбула, передмова, передслово угору, ввись, догори, наверх удосталь, досхочу, уволю, досита лаяти, сварити, картати, підносити ввічливий, чемний, ґречний, шанобливий

195. Синонімами не є слова в рядку

А вірний, відданий, незрадливий, щирий Б взаємний, двобічний, обопільний, двосторонній

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 50

08.11.2011 20:01:12

Лексикологія

В хитрити, лукавити, мудрувати, розумнішати Г видимий, зримий, явний, помітний Д кидати, жбурляти, шпуряти, вергати 196. Синонімами не є слова в рядку

А Б В Г Д

198. Антоніми вжито в реченні

А Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби (І. Нечуй-Левицький). Б Ви покинули майструвати, а ми вам нічого не кажемо (І. Нечуй-Левицький). В Хотів він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла й манила його (І. Нечуй-Левицький). Г Довго я стояв перед причілковим вікном, перед чужим колишнім щастям і теперішнім горем (М. Стельмах). Д Сини з матір’ю пішли в хату, а батько все сидів на ослоні та май стрував (І. Нечуй-Левицький).

А Б В

199

200. Антоніми вжито в реченні

Не місце красить чоловіка, а чоловік місце (Нар. тв.) Не сокира теше, а чоловік (Нар. тв.) Ранні пташки росу п’ють, а пізні — слізки ллють (Нар. тв.) Не питай старого, а бувалого (Нар. тв.) В умілого і долото рибу ловить! (Нар. тв.)

А Б В

198

199. Антоніми вжито в реченні

А Б В Г Д

197

А Будеш трудиться — будеш кормиться (Нар. тв.) Б Солодким будеш — злижуть, гірким будеш — розплюють (Нар. тв.) В Як дбаєш, так і маєш (Нар. тв.) Г Як ручки зароблять, так ніжки сходять (Нар. тв.) Д Не дивись на чоловіка, а на його діло (Нар. тв.)

Без сокири не тесляр — без голки не кравець (Нар. тв.) Губами говори, а руками роби! (Нар. тв.) Без діла жить — тільки небо коптить (Нар. тв.) Як без діла сидіти, то можна одубіти (Нар. тв.) Холоду не любить, а в жару не спить (Нар. тв.)

196

брести, плентатися, волоктися, тягтися разом, сукупно, укупі, гуртом втручатися, уплутуватися, мішатися, устрявати швидкий, бистрий, скорий, стрімкий бренькати, дзенькати, тринькати, гепнути

197. Антоніми вжито в реченні

А Б В Г Д

А Б В

200

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 51

08.11.2011 20:01:12

Українська мова

А Б В

201. Антоніми вжито в реченні

А Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться! (Нар. тв.) Б Як голова сивіє, то чоловік мудріє (Нар. тв.) В Не краса красить, а розум (Нар. тв.) Г Око бачить далеко, а розум ще дальше (Нар. тв.) Д Не перо пише, а розум (Нар. тв.)

201

А Б В

202. Антонімічні пари подано в рядку

А Б В Г Д

202

А Б В

203. Антонімічні пари подано в рядку

А Б В Г Д

203

А Б В

А Б В 207

невисокий — низький, загарбувати — хапати втома — бадьорість, ганьба — честь бездушність — жорстокість, короткозорість — близькозорість злий — лихий, ворог — супротивник злигодні — нужда, жорстокий — злобний

206. Антонімічні пари подано в рядку

А Б В Г Д

206

сором’язливість — страх, карлик — ліліпут боязкий — страхопуд, учитель — учень школа — дитсадок, математика — література малий — малесенький, дійсний — правдивий глянцевий — матовий, буденно — святково

205. Антонімічні пари подано в рядку

А Б В Г Д

205

безпомилковий — правильний, жартівливий — легковажний долина — низина, надточити — додати гідний — достойний, головонька — розмовонька гладкий — худий, бездарний — геніальний багатство — розум, досконалий — повний

204. Антонімічні пари подано в рядку

А Б В Г Д

204

аргументувати — доводити, безпощадність — бездушність абстрагування — конкретизація, багатир — бідняк байдужий — холодний, спати — бігти безвідносний — абсолютний, досвіток — світанок душевний — лихий, дружній — близький

бруд — чистота, втрата — знахідка малий — невисокий, дійсний — правдивий загинути — полягти, невеселий — сумовитий хвороба — недуга, розширювати — поширювати атака — штурм, зелений — червоний

207. Антонімічні пари подано в рядку

А грядущий — прийдешній, згуба — втрата Б активний — інтенсивний, чистосердечний — правдивий В геніально — бездарно, ґречний — нечемний

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 52

08.11.2011 20:01:13

Лексикологія

Г вина — провина, говорити — мовити Д штучний — підроблений, лицемірний — фальшивий 208. Повними омонімами є слова в рядку

А лютий (звір) — лютий (місяць), люлька (для тютюну) — люлька (колиска) Б вал (насип) — вал (деталь), сип (дієсл.) — сип (птах) В долі (імен.) — долі (прислів.), му5ка — мука5 Г двір (госп.) — двір (оточ. монарха), за дачу — задачу Д ніс (імен.) — ніс (дієсл.), до волі — доволі

загін (ділянка) — загін (група), коса — коса діти (імен.) — діти (дієсл.), за в’яз — зав’яз за дачу — задачу, в муці5 — в му5ці клени5 — кле5ни, роси5 (дієсл.) — ро5си (імен.) плачу (імен.) — плачу (дієсл.), промову — про мову

А Б В

210

211. Повними омонімами є слова в рядку

А Б В Г Д

209

210. Повними омонімами є слова в рядку

А справа (імен.) — справа (присл.), стало (дієсл.) — стало (присл.) Б ліра (інструмент) — ліра (гроші), сага (сказання) — сага (затока) В братові (імен.) — братові (прикм.), слідом (імен.) — слідом (присл.) Г ранком (імен.) — ранком (присл.), прикла5д — при5клад Д о5бід — обі5д, даром (імен.) — даром (присл.)

208

209. Повними омонімами є слова в рядку

А в гору — вгору, гостинець (шлях) — гостинець (подарунок) Б мул (на дні) — мул (тварина), образ (мист.) — образ (ікона) В насаджувати (рослини) — насаджувати (думку), чайка (птах) — чайка (човен) Г листопад (місяць) — листопад (процес), роман — Роман Д мати (імен.) — мати (дієсл.), носи (імен.) — носи (дієсл.)

А Б В

211

212. Повними омонімами є слова в рядку

А студії (майстерня) — студії (навчання), стук (імен.) — стук (вигук) Б кома (знак) — кома (стан), під ряд — підряд В такт (музич.) — такт (культура), бокс (спорт) — бокс (стрижка) Г термін (слово) — термін (час), титан (божество) — титан (хім. елем.) Д біс (імен.) — біс (вигук), бор (речовина) — бор (свердло)

212

213. Омографами є слова в рядку

А бум (імен.) — бум (вигук), вал (насип) — вал (деталь) Б виглядати (виднітися) — виглядати (мати вигляд), випасти (випадати) — випасти (випасати)

213

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 53

08.11.2011 20:01:13

Українська мова

В муки5 (борошна) — му5ки (стан), гла5дкий (рівний) — гладки5й (товстий) Г те5рен — тере5н, ніж (імен.) — ніж (спол.) Д тріска5 — трі5ска, хижа (імен.) — хижа (прикм.) А Б В

214. Омографами є слова в рядку

А Б В Г Д

214

А Б В

215. Омографами є слова в рядку

А Б В Г Д

215

А Б В

ключ — ключ, зав’яз — за в’яз дереви5на (дерево) — деревина5 (матеріал), сім’я5 — сі5м’я суша (земля) — суша (засуха), ніс (імен.) — ніс (дієсл.) Гончар — гончар, Гуща — гуща орел — Орел, о5рган — орга5н

ви5ходити — вихо5дити, а5тлас — атла5с на став — настав, Лука — лука лютий — лютий, пара — пара ко5лос — коло5с, лист — лист листопад — листопад, лютий — лютий

216. Омофонами є слова в рядку

о5бід — обі5д, лупа5 (імен.) — лу5па (дієсл.) Кисіль — кисіль, Ізюм — ізюм термін (строк) — термін (слово), гори5 — го5ри світило (імен.) — світило (дієсл.), наривати (квітів) — наривати (запалення) Д немає — не має, за5пал — запа5л А Б В Г

216

А Б В

217. Омофонами є слова в рядку

А Б В Г Д

217

А Б В

218. Омофонами є слова в рядку

А Б В Г Д

218

А Б В 219

на став — настав, і5рис (квітка) — іри5с (цукерка) град (місто) — град (природ. явище), коса — коса кисіль — Кисіль, тере5н — те5рен Віра — віра, Сковорода — сковорода кілька (імен.) — кілька (числ.), від разу — відразу

метр (учитель) — метр (міра), коло5с — ко5лос Орел — орел, гребінка — Гребінка вихо5дити — ви5ходити, лом — лом зараз — за раз, за дачу — задачу мило (імен.) — мило (присл.), па5ша — паша5

219. Омоформами є слова в рядку

А Б В Г Д

дні (день) — дні (дно), мене (займ.) — мине (дієсл.) доти (присл.) — доти (імен.), цілі (імен.) — цілі (прикмет.) палати (імен.) — палати (дієсл.), надія — Надія такса — такса, ручка — ручка склад — склад, пла5чу — плачу5

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 54

08.11.2011 20:01:13

Лексикологія

А Б В

220. Омоформами є слова в рядку

А Б В Г Д

дзвони5 — дзво5ни, мул — мул навіз — на віз, журавель — журавель вгорі — в горі, боком (присл.) — боком (імен.) край (імен.) — край (дієсл.), їм (займ.) — їм (дієсл.) за шию — зашию, метр — метр

220

Завдання на встановлення відповідності 221. Установіть відповідність між словом і його тлумаченням

авторизований авторський абонент абонемент

1 2 3 4

А Б В Г Д

належить авторові документ на користування користувач схвалений автором стисла характеристика

221 1 2 3 4

222. Установіть відповідність між словом і його тлумаченням

талан талант хутровий хутряний

1 2 3 4

А Б В Г Д

пошитий з хутра пов’язаний з хутром доля, удача сила волі обдарованість

222 1 2 3 4

223. Установіть відповідність між словом і його тлумаченням

рятівник робітничий робочий рятувальник

1 2 3 4

А Б В Г Д

професійно займається рятуванням працелюбний стосується робітника трудовий; відведений для роботи хто врятував чи рятує

223 1 2 3 4

224. Установіть відповідність між словом і його тлумаченням

трагічний прозаїчний прозовий трагедійний

1 2 3 4

А Б В Г Д

напружений, динамічний страшний, сумний, нещасний буденний, звичайний властивий прозі властивий трагедії

224 1 2 3 4

225. Установіть відповідність між словом і його тлумаченням

музикальний книжний книжковий музичний

1 2 3 4

А Б В Г Д

обдарований; мелодійний стосується музики стосується книжки стосується писемно-літературного викладу Д стосується музики А Б В Г

225 1 2 3 4

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 55

08.11.2011 20:01:13

Українська мова

А Б В Г Д

226. Установіть відповідність між словом і його тлумаченням

1 2 3 4

226 1 2 3 4

А Б В Г Д

бажання працювати спосіб дії, схильність початок, ініціатива початок в художніх творах уміння

почуття відчуття декваліфікація дискваліфікація

втрата професійних навичок позбавлення права участі у змаганнях заохочення, нагородження відображення мозком властивостей предметів Д емоції А Б В Г

комплекс адресат адресант комплект

А Б В Г Д

вибір одержувач набір сукупність відправник

230. Установіть відповідність між словом і його тлумаченням

1 2 3 4

230 1 2 3 4

почин зачин звичка навичка

229. Установіть відповідність між словом і його тлумаченням

1 2 3 4

229 1 2 3 4

стосується шляхів сполучення стосується спілкування згуртований результативний доброзичливий

228. Установіть відповідність між словом і його тлумаченням

1 2 3 4

228 1 2 3 4

А Б В Г Д

227. Установіть відповідність між словом і його тлумаченням

1 2 3 4

227 1 2 3 4

комунікативний дружний дружній комунікаційний

адрес авторитарний авторитетний адреса

А Б В Г Д

владний престижний впливовий місце знаходження, проживання ювілейне привітання

Завдання з вибором однієї правильної відповіді А Б В 231

231. Слова, що належать до наукового стилю, подано в рядку

А Б В Г Д

перебільшення, самосуд, лось, обід живий, болісно, воля, мисливець графік, таблиця, суфікс, лінгвістика перемога, вибори, президент, газета святий, соромитися, душа, собор

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 56

08.11.2011 20:01:14

Лексикологія

232. Слова, що належать до наукового стилю, подано в рядку

А Б В Г Д

холод, афікс, том, художник цегла, фундамент, підґрунтя, двері потенціал, селективний, гомогенний, динаміка інфузорія, антисептик, громада, велосипед клен, метафора, зустріч, омонім

пропаганда, велич, урочистості, поборник вчасно, слушно, яскравий, сонце пропозиція, ухвала, питання, статут протокол, інструкція, довідка, лінощі дощ, гроза, діти, дерево

період, схема, зілля, птах стиль, текст, індивідуальність, стіл архітектоніка, форма, твір, парубок жанр, рід, драма, ознаки доблесний, грядущий, всемогутній, помисли

покликання, вакансія, здібний, полюс циркуляр, офіс, маклер, документ берег, адміністрація, фурор, хаос дишло, упряж, плуг, арена поріг, донечка, сонечко, синок

підлеглий, керівник, мити, руки цукерка, торбинка, метро, сон розписка, підпис, печатка, засідання тека, файл, секретар, радіти спонукати, заохочувати, анонімка, маршрутка

ковдра, синоптик, прогноз, парасолька купон, талон, цвіль, диван нарада, керівництво, прибуток, депозит коса, торбина, рейка, адміністративний їжа, яєчня, земля, фінінспектор

А Б В

237

238. До одного стилю належать слова в рядку

А миша, зерно, видобуток, гвинт Б пенал, школяр, система, апарат В щирий, вдалий, гіпертрофований, антропоморфічний

236

237. До одного стилю належать слова в рядку

А Б В Г Д

235

236. Слова, що належать до офіційно-ділового стилю, подано в рядку

А Б В Г Д

А Б В

234

235. Слова, що належать до офіційно-ділового стилю, подано в рядку

А Б В Г Д

233

234. Слова, що належать до публіцистичного стилю, подано в рядку

А Б В Г Д

232

233. Слова, що належать до публіцистичного стилю, подано в рядку

А Б В Г Д

А Б В

238

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 57

08.11.2011 20:01:14

Українська мова

Г топонім, антонім, горня, піч Д сонечко, зайченятко, ліжко, чашка А Б В

239. До одного стилю належать слова в рядку

А Б В Г Д

239

А Б В

240. Запозиченими є всі слова в рядку

А Б В Г Д

240

А Б В

А Б В 245

репортаж, інтерв’ю, передача, стаття крейда, зошит, сонце, учитель шитво, спеціаліст, вишиванка, нитка віск, малюнок, гніт, грати допомога, мова, літера, парта

244. Професійними є всі слова в рядку

А Б В Г Д

244

борошно, жнива, заплава, зайвий парубок, брова, дерево, день миша, зерно, сніг, вода стояти, лежати, вогонь, диво фотограф, аптека, терапевт, метафора

243. Професійними є всі слова в рядку

А Б В Г Д

243

акваріум, динаміка, математика, ізюм сарай, офіцер, босий, довгий театр, цирк, жінка, брова караван, халат, ніс, серце зуб, череп, кров, язик

242. Запозиченими є всі слова в рядку

А Б В Г Д

242

діалектика, синод, дівчина, брат митрополит, амвон, мати, вівця дочка, верба, мед, кістка радіус, барабан, синус, лінгвіст гармата, казан, брати, везти

241. Запозиченими є всі слова в рядку

А Б В Г Д

241

плитка, вогонь, плем’я, сором ухвалити, акціонерний, директива, печатка перепел, терен, дощ, злива журнал, крейда, телефон, кава обкладинка, словник, намисто, відомість

телевізор, шафа, книга, келих рампа, промоутер, продюсер, оператор свічка, морепродукти, корова, фото ключ, телефон, комп’ютер, рослина фіранка, вікно, пальма, стеля

245. Професійними є всі слова в рядку

А пальто, комір, краватка, сковорода Б шило, чобіт, шинка, кіт

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 58

08.11.2011 20:01:14

Лексикологія

В сметана, повітря, лампа, життя Г вчитися, сумувати, кликати, спати Д пара, семінар, деканат, факультет 246. Неологізмами є всі слова в рядку

А Б В Г Д

космос, ракета, приземлитися, космонавт сек’юриті, євроремонт, єврозона, автосалон освіта, академія, університет, бал перукарня, зачіска, манікюр, автозагар домофон, шпалери, бра, паркет

фен, плойка, бігуді, лак комп’ютер, диск, струм, монітор фізика, генетика, алгебра, біохімія спікеріада, бутик, фітнес, пілатес холодильник, телевізор, радіоприймач, кондиціонер

тіньовик, перебудова, комп’ютер, колготки нейлон, пікетувальник, рейдер, універсам бартер, криза, економіка, автомобіль транспорт, енергетика, космос, апарат бютівець, нашоукраїнець, нардеп, принт

седмиця, отець, собор, повітря лада, воєвода, перст, пісельники дружина, князь, урок, порада бояри, міністр, президент, парламент віче, академія, школа, площа

жевжик, смарагдовий, конвалія, бурштиновий карий, вороний, копито, рать жупан, гармата, лодія, панщина військо, війна, офіцер, гайдамака музей, часопис, альманах, рябий

комсомол, піонер, штаб, етикет дружба, служити, верстат, суржик Цезар, козак, віче, стрічка радіо, навчання, відмінник, курс рать, перст, дружинник, мушкет

А Б В

250

251. Застарілими є всі слова в рядку

А Б В Г Д

249

250. Застарілими є всі слова в рядку

А Б В Г Д

А Б В

248

249. Застарілими є всі слова в рядку

А Б В Г Д

247

248. Неологізмами є всі слова в рядку

А Б В Г Д

246

247. Неологізмами є всі слова в рядку

А Б В Г Д

А Б В

251

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 59

08.11.2011 20:01:14

Українська мова

А Б В

252. Діалектними є всі слова в рядку

А Б В Г Д

252

А Б В

253. Діалектними є всі слова в рядку

А Б В Г Д

253

А Б В

254

чічка, кичера, гачі, царинка конячина, сіряк, різка, свічка сіно, солома, лобода, святий дід, юрта, яруга, ліс тур, лютий, січень, віхола

сіно, віз, горщик, глек лев, мох, смерека, весна мороз, орден, палати, білка гаджуга, ґерлиґа, лаба, вуйко півень, заєць, ведмідь, ґазда

254. Діалектними є всі слова в рядку

А Б В Г Д

крисаня, плуг, рало, коса гердан, дядина, лихий, дідько вуйна, дзиґа, аґрус, ґава ґаздувати, ґрунь, буквар, посаг вивірка, вуйко, когут, маржина

Фразеологія Фразеологія — розділ науки про мову, предметом вивчення якого є стійкі словосполучення. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення Фразеологізмами називають такі усталені мовні звороти, в яких слова стійко поєднані в неподільний, цілісний за значенням вислів. Фразеологізми лексично не членуються, тобто значення всього звороту не є сумою лексичних значень окремих слів, що входять до його складу. Неподільність фразеологічних зворотів зближує їх з окремими повнозначними словами, тобто їх можна замінити одним синонімічним словом: набити оскому — обриднути, держати язик за зубами — мовчати, розбити глека — посваритися. Неподільність зворотів треба враховувати при перекладі фразеологізмів з однієї мови іншою. Наприклад, російський фразеологізм рубаха-парень не сорочка-хлопець, а хлопець-від-

чайдух. Фразеологізм будь-якої мови має свій відповідник в іншій. Так само, як повнозначні слова, фразео логізми можуть утворювати: 1) синонімічні ряди: піти, куди очі дивляться; піти світ за очі; піти зігнати ворону з плоту; піти як рак по воду; 2) антонімічні пари: кури не клюють (дуже багато) — як кіт наплакав (дуже мало). У реченні фразеологічні звороти виконують роль одного члена речення: Іде дядько, а назу стріч йому їде кум і мовчки минає — ані пари з вуст. (Нар. творчість) Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів Прислів’я — влучний образний вислів повчального змісту, який у народній традиції вживається як правило, сформоване багатовіковим досвідом соціуму. Прислів’я має завершену думку: Як почав орать, то в сопілку не грать. Вік живи — вік учись. Казав Наум — візьми на ум.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 60

08.11.2011 20:01:15

Фразеологія

Приказка — образний вислів, усталений народною традицією для вживання в певній ситуації. Приказка, на відміну від прислів’я, не має повчального підтексту. Приказки часто мають незавершену думку і входять до складу іншого речення: пошли дурня Богу молиться; швець без чобіт, а тесля без воріт; і швець, і жнець, і на дуду грець. Крилатий вислів — це влучна фраза відомої чи видатної особи, стійке словосполучення для позначення певної життєвої ситуації, явища, події тощо. Походження крилатих висловів можна встановити, але джерело походження зазвичай не вказують. Наприклад, наказ Юлія Цезаря перейти Рубікон став крилатим висловом із значенням переступити останню межу. Афоризм — це глибоко узагальнена думка, висловлена певним автором. Кожен афоризм беззаперечно вказує на конкретну видатну особу. Прикладом афоризмів можуть стати такі: бути чи не бути (В. Шекспір), апостол правди і науки (Т. Шевченко), слово, чому ти не твердая криця? (Леся Українка), з вершин і низин (І. Франко), а хура й досі там (Л. Глібов).

Походження (етимологія) слова Дослідженням походження та історії різних слів займається розділ науки про мову, що називається етимологією. Інформацію, яку вдається відновити щодо кожного окремого слова, узагальнюють і у стислому вигляді викладають в етимологічному словнику. Походження слова іноді допомагає зрозуміти, чому той чи інший предмет дістав певну назву. Наприклад, сьогодні мало хто може сказати, який зв’язок між словом натхнення і назвою звірка тхір. А колись ці слова були однокореневими і походили від одного слова: дух. Звукосполучення [тх] — єдиний залишок, який дістався цим словам від давнього кореня: натхнення — це своєрідний стан людини, коли в ній присутній дух Божий; щодо звірка, то його легко можна впізнати не тільки за зовнішніми ознаками, а й за специфічним духом, запахом. Сучасне дієслово тхнути теж належало колись до названого кореневого гнізда.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді 255. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Суддя стояв ні в сих ні в тих (Л. Костенко). Б Нема нічого такого, про що не можна було б розповісти (З підручн.). В Мова — засіб спілкування не тільки між людьми, що живуть в один час, а й між поколіннями (З підручн.). Г Мова — величезне надбання людського суспільства (З підручн.). Д Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, коли ми перестали гордиться, що ми — українці? (В. Баранов).

А Б В

255

256. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Письменник не так живе й не так росте, як проста собі людина (Остап Вишня). Б Справдилося, як бачите, батькове пророкування (Остап Вишня). В Крізь відкритий верх юрти золотим лотосом вривалося яскраве сонячне проміння (В. Малик). Г Я закликаю тебе, хане, піти на Київську сторону, де побиті браття наші (В. Малик). Д То чи ж воно нам буде до пуття — пустити прахом ще одне життя? (Л. Костенко).

А Б В

256

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 61

08.11.2011 20:01:15

Українська мова

А Б В

257. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Місяць піднявся вгору, поменшав і став жовтогарячий (І. НечуйЛевицький). Б Таку співачку покарать на горло, — та це ж не що, а пісню задушить! (Л. Костенко). В Була неділя, тихий час дозвілля (М. Рильський). Г Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко (Гр. Тютюнник). Д Олесь нахиляється, крекче, пильно мружить око (Гр. Тютюнник).

257

А Б В

258. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А В глибокому яру ніби в’ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла (І. Нечуй-Левицький). Б На високих гривах гір кругом зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями (І. Нечуй-Левицький). В День був ясний, сонячний та теплий. Починалося бабине літо (І. Нечуй-Левицький). Г В гарячий ясний літній день ліс на горах сяє, а в долинах чорніє (І. Нечуй-Левицький). Д Над долинами стоїть сизий легкий туман (І. Нечуй-Левицький).

258

А Б В

259. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А А поет усе то грає, то щось пише на папері (Леся Українка). Б Осики лист каро-зелений тремтить на вітрі і тремтить (В. Стус). В Каштани в ранок сивий, попелястий шуміли над твоїм вікном (Б.-І. Антонич). Г А я літав у тій свинцевій хвищі, пихату шляхту сік на дрібен мак (Л. Костенко). Д Вітер заснув, затих і тільки зрідка колишеться серед земного листя (Б. Грінченко).

259

А Б В

260. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Печаль і радість наша, пісне (М. Рильський). Б — Тут нашого брата справді тільки ноги й годують,— казав увечері Духнович, гризучи на березі моря з товаришами моркву, принесену Богданом (О. Гончар). В Ідуть сніги... Плюс-мінус безконечність. Сніжинка тане в мене на щоці (Л. Костенко). Г Усякі люди траплялися на містку: і щедрі, і скупі, і веселі, і сумні, і мовчазні, і говіркі (М. Стельмах). Д Здається, легше брати, ніж віддавати (М. Стельмах).

260

А Б В 261

261. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Давайте розберемо, хто в нас є такий на прикметі, щоб накрити, доки він нам п’яток не показав (Л. Костенко). Б Та є серед цих чинників один з найголовніших. Ім’я йому сім’я, родина (Б. Олійник).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 62

08.11.2011 20:01:15

Фразеологія

В Механічні коні наздоганяли живих, цілячись у них тупими мордочками кулеметів (М. Стельмах). Г Люблю тебе, мово Сервантеса, твій смак гіркуватий знаю (С. Жолоб). Д На дворі багрець вечірньої зорі палав, мигтів, палахкотів (М. Бажан). 262. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Угорська Русь, так називалася тоді Закарпатська Україна, намагалася дотримуватися східних традицій (З підручн.). Б Вий, грими, казися, буре, громами ревни, і огнем чоло понуре мигом проясни! (І. Козловський). В Дніпр клекоче, стогне, плаче й гриву сивую трясе; він реве й на камінь скаче, камінь рве, гризе, несе (А. Метлинський). Г То те дитя й на ноги зіп’ялося, і розуму дійшло у Чураїв (Л. Костенко). Д Скажи мені правду, мій добрий козаче, що діяти серцю, як серце болить? (А. Чужбинський).

бабине літо, з горем пополам, носа задирати дуже горювати, бабина порада, витирати ніс великий ніс, страшне горе, зустріти бабу бабина хустка, поганий настрій, кирпатий ніс сумне обличчя, бабині рушники, шморгати носом

гречана каша, пасти корів, пити воду березова каша, пасти задніх, замутити воду березові дрова, вмитися водою, прозора вода березовий ліс, дуже відстати, чисте повітря склянка води, березова кора, широка ріка

пронизати голкою, перша лекція, народна пісня, великий камінь, перший урок, обливатися водою батьків брат, материн дід, ловити птахів перша ластівка, лебедина пісня, наш брат українська пісня, перша книжка, материн брат

зелена вулиця, точити баляси, облизня піймати півня упіймати, грати на гітарі, виточити деталь широка вулиця, вільна людина, грати очима наслідувати батька, води наточити, перша любов наша вулиця, сусідня вулиця, вовка вполювати

А Б В

265

266. Фразеологізмами є всі словосполучення рядка

А Б В Г Д

А Б В

264

265. Фразеологізмами є всі словосполучення рядка

А Б В Г Д

263

264. Фразеологізмами є всі словосполучення рядка

А Б В Г Д

262

263. Фразеологізмами є всі словосполучення рядка

А Б В Г Д

А Б В

266

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 63

08.11.2011 20:01:15

Українська мова

А Б В

267. Фразеологізмами є всі словосполучення рядка

А Б В Г Д

267

А Б В

268. Фразеологізмами є всі словосполучення рядка

А Б В Г Д

268

А Б В

мамина робота, табак вирощувати, за тютюном доглядати не по кишені, діло табак, сізіфова праця у тютюні ховатися, кишеня дірява, важка робота танталові муки, різати тютюн, невідкладні справи ахіллесова п’ята, пальто без кишень, кишеньковий песик

269. Фразеологізмами є всі словосполучення рядка

А Б В Г Д

269

шитво пороти, голову сушити, губи наквацьолити кульки надимати, голову мити, косу чесати сказати згарячу, даремно гарячкувати, губами торкнутися гарячку пороти, дути губи, світла голова губи кусати, лікті кусати, бублик кусати

ліве око, стара пісня, ламати іграшки гарна пісня, примружене око, своєї співати про людське око, лебедина пісня, ламати списи давня пісня, ламати паркан, зелене око ламати дрова, пильне око, улюблена пісня

Завдання на встановлення відповідності А Б В Г Д

1 2 3 4

270 1 2 3 4

А Б В Г Д

лягти головою на кутні сміятися наганяти холоду ляща дати

А Б В Г Д

ударити плакати лякати загинути перемогти

271. Установіть відповідність між фразеологізмом і його тлумаченням

1 2 3 4

271 1 2 3 4

272 1 2 3 4

270. Установіть відповідність між фразеологізмом і його тлумаченням

не з руки не з маком показати поріг своя рука владика

А Б В Г Д

голосувати вигнати свавілля не гоже, не личить погано, непереливки

272. Установіть відповідність між фразеологізмом і його тлумаченням

1 2 3 4

ні в тих ні в сих зашити вуста ні світ ні зоря ахіллесова п’ята

А Б В Г Д

замовкнути рано розізлитися слабке місце розгубитися, зніяковіти

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 64

08.11.2011 20:01:16

Фразеологія

273. Установіть відповідність між фразеологізмом і його тлумаченням

біла кістка біла ворона гладити по спині дамоклів меч

1 2 3 4

А Б В Г Д

незвичайний хвалити знатного походження неприємність, постійна небезпека карати

А Б В Г Д 273 1 2 3 4

274. Установіть відповідність між фразеологізмом і його тлумаченням

злі язики казанська сирота високі пороги червоний півень

1 2 3 4

А Б В Г Д

вдає нещасного, скривдженого недоброзичливці, пліткарі пожежа красень заможний, неприступний

А Б В Г Д 274 1 2 3 4

275. Установіть відповідність між фразеологізмом і його тлумаченням

вовк в овечій шкурі на один аршин як риб’яче око куряча голова

1 2 3 4

А Б В Г Д

схожі, однакові некмітливий, неуважний лицемір чистий, вимитий вимірювати

А Б В Г Д 275 1 2 3 4

276. Установіть відповідність між фразеологізмом і його тлумаченням

вовчим оком як дві краплі води кирпа вгору кури загребуть

1 2 3 4

А Б В Г Д

пропаде, згине гордий, пихатий розбагатіє однакові, схожі жадібно, хтиво

А Б В Г Д 276 1 2 3 4

277. Установіть відповідність між фразеологізмом і його тлумаченням

баглаї бити ні билини ряст топтати узяти бика за роги

1 2 3 4

А Б В Г Д

жити, існувати побити когось ледарювати пусто, безлюдно діяти рішуче

А Б В Г Д 277 1 2 3 4

278. Установіть відповідність між фразеологізмом і його тлумаченням

залити за шкуру сала набита рука хоч греблю гати серце обривається

1 2 3 4

А Б В Г Д

багато тривожно, сумно вправний, майстерний дошкулити замало

А Б В Г Д 278 1 2 3 4

279. Установіть відповідність між фразеологізмом і його тлумаченням

як салом по губах дати перцю дурне сало без хліба на комариному салі

1 2 3 4

А Б В Г Д

пісний обмежений, нерозумний вилаяти, побити приємно, радісно масний

А Б В Г Д 279 1 2 3 4

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 65

08.11.2011 20:01:16

Українська мова

А Б В Г Д

280. Установіть відповідність між фразеологізмом і його тлумаченням

1 2 3 4

280 1 2 3 4 А Б В Г Д

А Б В Г Д

обома руками власними руками з фактами в руках в їжачих рукавицях тримати

А Б В Г Д

страшно, боязно недавно забезпечений сміливий марно погрожувати

товкти воду в ступі туманити голову бувати в бувальцях заморити черв’ячка

А Б В Г Д

робити невидимим під’їсти повторювати дурити, морочити мати досвід

без царя в голові собаку з’їсти вдарити по руках немалий світ

А Б В Г Д

мати досвід зголодніти далеко нерозумний домовитися

285. Установіть відповідність між фразеологізмом і його тлумаченням

1 2 3 4

285 1 2 3 4

точно, вірогідно особисто байдужо суворо повністю, цілком

284. Установіть відповідність між фразеологізмом і його тлумаченням

1 2 3 4

284 1 2 3 4

А Б В Г Д

283. Установіть відповідність між фразеологізмом і його тлумаченням

1 2 3 4

283 1 2 3 4

багато, густо старший, головний впливовий, владний помічник однодумець, підтримка

282. Установіть відповідність між фразеологізмом і його тлумаченням

1 ситий і вкритий 2 сипнуло морозом 3 сипати зайцям солі на хвіст 4 без року тиждень

282 1 2 3 4

А Б В Г Д

281. Установіть відповідність між фразеологізмом і його тлумаченням

1 2 3 4

281 1 2 3 4

як із рукава сипатися сильна рука своя рука права рука

впасти духом носа не показувати зарубати на носі за носа водити

А Б В Г Д

не з’являтися зневіритися дурити насварити запам’ятати

Завдання з вибором однієї правильної відповіді А Б В 286

286. Синонім до фразеологізму загнати на слизьке наведено в рядку

А капля в каплю Б посадити в калюжу

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 66

08.11.2011 20:01:17

Фразеологія

В давати задній хід Г збочувати з дороги Д замутити воду 287. Синонім до фразеологізму дух спустити наведено в рядку

А Б В Г Д

взяти ноги за пояс спуститися на землю маху дати ноги протягнути збити з пантелику

не з полохливого десятка зашити вуста до третіх півнів на всі чотири вітри на повну силу

біла ворона біла кість руки посиніли гірка чаша червоний півень

в рядку А ні світ ні зоря Б темний ліс В горобина ніч Г тихший води нижчий трави Д бабине літо

А Б В

291

292. Синонім до фразеологізму як торішні бублики наведено в рядку

як собаці на перелазі як сови ночували в голові як на собаці більмом на оці як лисому гребінь

290

291. Синонім до фразеологізму як шилом патоки вхопити наведено

А Б В Г Д

А Б В

289

290. Синонім до фразеологізму ще чорти навкулачки не билися наведено

в рядку А як за гріш маку Б хоч мотузки крути В хоч греблю гати Г з горобину душу Д як кіт на сало

288

289. Синонім до фразеологізму блакитна кров наведено в рядку

А Б В Г Д

287

288. Синонім до фразеологізму на всі заставки наведено в рядку

А Б В Г Д

А Б В

292

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 67

08.11.2011 20:01:17

Українська мова

А Б В

293. Синонім до фразеологізму несолоно сьорбавши наведено в рядку

А Б В Г Д

293

А Б В

294. Синонім до фразеологізму вергати громи наведено в рядку

А Б В Г Д

294

А Б В

А Б В 299

на макове зерно хоч голки збирай як курка лапою комар носа не просуне смалити очима

298. Антонім до фразеологізму ляси точити наведено в рядку

А Б В Г Д

298

сильна рука своя рука рука руку миє добрі руки рука не зведеться

297. Антонім до фразеологізму хоч греблю гати наведено в рядку

А Б В Г Д

297

казанок варить мати розум мати порожню макітру голова не половою набита голова пухне

296. Антонім до фразеологізму важкий на руку наведено в рядку

А Б В Г Д

296

завдати веремії рвати й метати з душі верне вернути ахінею вертиться на думці

295. Антонім до фразеологізму голова на плечах наведено в рядку

А Б В Г Д

295

ні з чим солодко їсти втерти часнику гірка чаша пити солоний піт

язиком плескати теревені правити лежня справляти рота зашити бісики пускати

299. Антонім до фразеологізму казанок варить наведено в рядку

А Б В Г Д

пороху не вигадає не в тім’я битий битий горем вибити з голови вибити дурощі

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 68

08.11.2011 20:01:17

Морфологія. Іменник

300. Антонім до фразеологізму як у Христа за пазухою наведено

в рядку А мов у батька за пазухою Б як у Бога за дверима В як горох при дорозі Г за малим Богом Д як перед самим Богом

вибивати дрижаки втовкти в голову вбити в мозок вибивати з ладу викидати з голови

як аршин проковтнув келебердянська верства вивертати нутрощі без року тиждень за версту

проворний на язик води в рота набрати рота зашити мовчанку справляти не видавиш слова

А Б В

302

303. Антонім до фразеологізму язик без кісток наведено в рядку

А Б В Г Д

301

302. Антонім до фразеологізму від горшка два вершка наведено в рядку

А Б В Г Д

300

301. Антонім до фразеологізму втелющити в голову наведено в рядку

А Б В Г Д

А Б В

303

Морфологія Іменник Іменник — самостійна частина мови, що означає предмет і відповідає на запитання хто? що? Іменник має чоловічий, середній і жіночий рід (дядько (чол. р.), кішка (жін. р.), лоша (сер. р.)) і змінюється за числами (мішок (одн.), мішки (множ.)) та відмінками (муха, мухи, мусі, муху, мухою, на мусі, мухо). Окрему групу становлять іменники спільного роду (вони можуть називати особу як чоловічої, так і жіночої статі — з’ясувати це можна лише з контексту) (сирота (сп. р.), роззява (сп. р.)).

Іменники поділяються на істот і неістот (кінь, удова, сорока, сестра, порося, перукар (хто?) — істоти; криниця, поле, краватка, димар, дуб, срібло (що?) — неістоти), а також можуть називати власні та загальні назви (Оксана, Богдан, Григоренко, Твердохліб, Макаренко, Драч, Харків, Золочів, Сковородинівка — власні назви; дівчинка, річка, місто, селище, комбайн, тракторист — загальні назви). У реченні іменники найчастіше виконують роль підмета або додатка: Лисичка вимазала голову тістом. (Нар. творчість)

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 69

08.11.2011 20:01:18

Українська мова

Відмінки іменників Називний (хто? що?) Родовий (кого? чого?) Давальний (кому? чому?) Знахідний (кого? що?) Орудний (ким? чим?) Місцевий на кому? на чому? Кличний

Марійка, хліб Марійки, хліба Марійці, хлібу Марійку, хліб Марійкою, хлібом на Марійці, на хлібові Марійко, хлібе

Запам’ятайте! Форми називного і кличного відмінків завжди вживаються без прийменників, а форми місцевого завжди мають при собі один із прийменників: у, в, на, по, при. Інші відмінкові форми можуть вживатися як з прийменниками, так і без прийменників. Називний відмінок є початковою формою іменника і називається прямим, інші відмінки — непрямі. Поділ іменників на відміни За родом, типом основи та закінченням усі іменники розподіляються на чотири відміни. До І відміни належать іменники чоловічого, жіночого та спільного родів із закінченнями -а, -я: ковдра, стеля, Микита, рибалка, сирота, суддя. До ІІ відміни належать іменники чоловічого роду із нульовим закінченням або закінченням -о; середнього роду із закінченнями -о, -е, -а, -я: край, співрозмовник, дядько, батько, Дніпро, житло, поле, знаряддя, життя. До ІІІ відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням: галузь, тінь, сіль, піч, річ, зав’язь, мідь та іменник мати. До ІV відміни належать іменники середнього роду із закінченнями -а, -я, в яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат-, -ят-, -ен-: лоша (лошuати), дитя (дитuяти), порося (поросuяти), ім’я (імtені).

2) м’яка група: основа закінчується м’яким приголосним: вівця, полуниця, куля; 3) мішана група: основа закінчується шиплячим: каша, межа, круча. ІІ відміна: 1) тверда група: іменники чоловічого роду, основа яких закінчується твердим приголосним, крім шиплячих; кінцевим [р], якщо до їх складу входить один із постійно наголошених суфіксів -ар-, -яр‑, -ир-; іменники середнього роду із закінченням -о: командир, бригадир, стіл, коло, лото; 2) м’яка група: іменники чоловічого роду, основа яких закінчується м’яким приголосним; кінцевим [р], якщо суфікси -ар-, -ир- не мають постійного наголосу; іменники середнього роду із закінченням -е, -я, причому при відмінюванні в основі цих іменників не з’являються суфікси -ат-, -ят-: день, пень, кобзар, лікар, поле; 3) мішана група: іменники чоловічого роду, основа яких закінчується шиплячим приголосним; кінцевим [р], якщо до складу іменника входить суфікс -яр- і наголос падає на закінчення, причому іменник називає рід занять людини; іменники середнього роду із закінченням -е після шиплячого: різбяр, плече, явище.

Відмінювання іменників Відмінок

Однина

Множина

І відміна Тверда група Н.

весн-а

ве5сн-и

Р.

весн-и

весен

Д.

весн-і

весн-ам

З.

весн-у

весн-и

О.

весн-ою

весн-ами

М.

(на) весн-і

(на) весн-ах

Кл.

весн-о

весн-и М’яка група

Поділ іменників на групи За кінцевою приголосною основи іменники І і ІІ відміни поділяються на три групи: тверду, м’яку і мішану. І відміна: 1) тверда група: основа закінчується твердим приголосним, крім шиплячих: мова, корова;

Н. Р. Д. З. О.

довбн-я довбн-і довбн-і довбн-ю довбн-ею

довбн-і довбн-ей довбн-ям довбн-і довбн-ями

М.

(на) довбн-і

(на) довбн-ях

Кл.

довбн-е

довбн-і

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 70

08.11.2011 20:01:18

Морфологія. Іменник

Відмінок

Однина

Множина

Відмінок

Однина

Н. Р. Д. З. О. М. Кл.

меж-а меж-і меж-і меж-у меж-ею (на) меж-і меж-е

меж-і меж меж-ам меж-і меж-ами (на) меж-ах меж-і ІІ відміна

Множина

ІІІ відміна Не діляться на групи

Мішана група Н. Р.

зав’язь, мат-и зав’яз-і, матер-і

Д.

зав’яз-і, матер-і

З.

зав’язь, матір

О.

зав’язз-ю, матір’-ю

М.

(на) зав’яз-і, (на) матер-і зав’язь, мат-и (матір) ІV відміна Не діляться на групи

Тверда група Н. Р. Д. З. О. М. Кл.

озер-о озер-а озер-у озер-о озер-ом (на) озер-і озер-о

озе5р-а озер озер-ам озер-а озер-ами (на) озер-ах озер-а

М’яка група Н. Р. Д. З. О. М. Кл.

журавель журавл-я журавл-еві (-ю) журавл-я журавл-ем (на) журавл-еві (-ю) журавл-е

журавл-і журавл-ів журавл-ям журавл-ів журавл-ями (на) журавл-ях журавл-і

Мішана група Н. Р. Д. З. О. М. Кл.

викладач викладач- а викладач- у (-еві) викладач-а викладач-ем (на) викладач-еві (-і) викладач-у

Кл.

Н. Р. Д.

тел-я, ім’я телят-и, імен-і (ім’я) телят-і, імен-і

телят-а, імен-а телят, імен телят-ам, імен-ам

З.

тел-я, ім’я

О.

тел-ям, імен-ем (ім’ям) (на) телят-і, (по) імен-і тел-я, ім’я

телят (телят-а), імен-а телят-ами, імен-ами (на) телят-ах, (по) імен-ах телят-а, імен-а

М. Кл.

викладач-і викладач-ів викладач-ам викладач-ів викладач-ами (на) викладач-ах викладач-і

зав’яз-і, матер-і зав’яз-ей, матер-ів зав’яз-ям, матерям зав’яз-і, матер-ів зав’яз-ями, матер-ями (на) зав’яз-ях, (на) матер-ях зав’яз-і, матер-і

Відмінювання іменників, що мають лише форму множини Н. Р. Д. З. О. М. Кл.

штан-и, ножиц-і штан-ей, ножиць штан-ям, ножиц-ям штан-и, ножиц-і штань-ми (штан-ями), ножиц-ями (на) штан-ях, (на) ножиц-ях штан-и, ножиц-і

Завдання з вибором однієї правильної відповіді А Б В

304. Правильно узгоджено прикметники та займенники з іменниками

в усіх словосполученнях рядка А бідна сирота, помітне табло, смачний рагу Б уважний рефері, моя протеже, гігантський кенгуру В витончена леді, нове ательє, чорне поні Г велике шасі, швидке таксі, уважне портьє Д сміливий тореро, ввічливе папараці, відомий шансоньє

304

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 71

08.11.2011 20:01:18

Українська мова

А Б В

305. Правильно узгоджено прикметники та займенники з іменниками

в усіх словосполученнях рядка

305

А Б В Г Д А Б В

уважне журі, нове меню, галасливий какаду незграбне гризлі, маленьке колібрі, смачна путасу свіжий сулугуні, цікаве кабукі, широке авеню соковита кольрабі, незнайома фрау, ваша барбекю чесний рефері, яскрава жако, тьмяний пенсне

306. Правильно узгоджено прикметники та займенники з іменниками

в усіх словосполученнях рядка

306

А Б В Г Д А Б В

старовинний бюро, авторське кіно, ввічлива мадам ґречний аташе, моє меню, смачний салямі високе Кіліманджаро, старий Тбілісі, відомий шансоньє нове кашне, давнє амплуа, кусюча цеце нове депо, давній парі, шановний месьє

307. Правильно узгоджено прикметники та займенники з іменниками

в  усіх словосполученнях рядка

307

А елегантний маестро, дороге манто, білий кашпо Б цікаве інтерв’ю, популярне ревю, корисний мумійо В радісний імпресаріо, екстравагантний кутюр’є, невгамовний папараці Г яблучне пюре, кумедний конферансьє, дике динго Д рожеве фламінго, велике кенгуру, сильний зебу А Б В

308. Іменниками спільного роду є всі слова рядка

А Б В Г Д

308

А Б В

309. Іменниками спільного роду є всі слова рядка

А Б В Г Д

309

А Б В 310

капітан, граб, нехлюя, печиво місяць, незграба, професор, причепа підлабуза, нікчема, задавака, осика сусіда, завзяття, п’ятниця, п’яничка сновида, невдаха, задавака, писака

забудько, причепа, підлиза, нероба плакса, директор, шитво, роззява парасоля, невдаха, писака, підлабуза доктор, смуток, звір, середовище нахаба, натуга, хапуга, тихоня

310. До І відміни належать усі іменники рядка

А Б В Г Д

ткаля, маля, риболовля, немовля зоря, лампа, мама, староста курча, троянда, вересень, дитя вариво, суддя, бегемот, мати вогкість, тінь, сіль, пташеня

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 72

08.11.2011 20:01:18

Морфологія. Іменник

311. До І відміни належать усі іменники рядка

А Б В Г Д

рілля, миша, листя, дівча стеля, козеня, рідня, добро сад, зілля, собака, прибиральниця кишеня, путь, акторка, курка староста, непосида, тараня, сосна

маля, голуб, путь, душа снігур, Володимир, чоловік, коханий сонько, лікар, слон, левеня папір, гарнізон, Дніпро, земля промисловість, бізнесмен, виробник, інвестор

син, мати, книжка, ім’я реквізит, агентство, сервіс, самовідданість рентабельність, звітність, кредитор, лідер синочок, розумник, спортсмен, серце індекс, моніторинг, теля, озеро

біль, перекладач, власність, подорож посередник, постачальник, прибутковість, відповідальність вість, галузь, доповідь, річ зал, вальс, продуктивність, пристань тато, коло, хмарність, безтурботність

вартість, відвертість, даль, мати Сибір, насип, закоханість, дбайливість літопис, підпис, заощадливість, мати жабеня, тараня, міс, фрау геніальність, спонтанність, дивакуватість, дівча

маля, плем’я, цареня, кошеня перепеля, німкеня, обличчя, оленя малятко, збіжжя, собача, мишеня пляшка, каченя, вірменин, хазяїн левеня, ігуменя, туркеня, кроленя

А Б В

316

317. До ІV відміни належать усі іменники рядка

А паненя, жменя, цареня, знання Б кошеня, коліща, жирафеня, споживач В левеня, полум’я, маячня, дітлашня

315

316. До ІV відміни належать усі іменники рядка

А Б В Г Д

314

315. До ІІІ відміни належать усі іменники рядка

А Б В Г Д

А Б В

313

314. До ІІІ відміни належать усі іменники рядка

А Б В Г Д

312

313. До ІІ відміни належать усі іменники рядка

А Б В Г Д

311

312. До ІІ відміни належать усі іменники рядка

А Б В Г Д

А Б В

317

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 73

08.11.2011 20:01:19

Українська мова

Г султаненя, лоша, дівча, тім’я Д ватра, клейнод, цнота, патріот А Б В

318. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка мають усі іменники

в рядку А хміль, понеділок, стіл, дипломат Б Крим, Рейн, цукор, гіпс, метал В озерце, інститут, Буг, лід Г гай, рій, Мурчик, поросятко Д град, бешкетник, баран, Ленінград

318

А Б В

319. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка мають усі іменники

в рядку А очерет, палац, шинок, щавель Б місто, плече, кіт, лікар В лицар, вітер, казкар, барвінок Г дощ, грім, оцет, сніг Д переляк, горизонт, олівець, жаль

319

А Б В

320. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка мають усі іменники

в рядку А Буг, Єнісей, дощ, мармур Б Ужгород, Харків, Дніпро, вишняк В музей, Дунай, лікар, пасажир Г відро, вікно, лис, учень Д гіпс, пісок, горщик, сніг

320

А Б В

321. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка мають усі іменники

в рядку А чайник, хокей, жокей, сонце Б ідеал, баскетбол, чай, електроліз В учень, азот, гай, мед, віск Г золото, гіпс, квас, відро Д князь, степ, ячмінь, хор

321

А Б В

322. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка мають усі іменники

в рядку А батальйон, капітал, товар, Лондон Б вальс, комбайнер, син, чай В поле, обличчя, футбол, стіл Г очерет, щавель, інститут, університет Д імператор, цар, роман, достаток

322

А Б В 323

323. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка мають усі іменники

в рядку А бовдур, вовк, чоловік, боярин

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 74

08.11.2011 20:01:19

Морфологія. Іменник

Б В Г Д

сир, пісок, рій, холоп ніж, мороз, дощ, зошит сукно, вапно, кисень, ведмідь серце, страх, Шевченко, космонавт

324. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка мають усі іменники

в рядку А Б В Г Д

А Б В

325

в рядку

326

іній, Псков, Іртиш, грам теніс, вовк, баран, дуб рабство, агітатор, язик, друг біг, Париж, Байкал, трактор плуг, хокей, Андрій, кінь

327. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка мають усі іменники

в рядку

327

завод, місто, прізвище, студент плащ, барвінок, горох, Володимир обличчя, туман, звук, клуб вівторок, посібник, Ленінград, дипломник пароплав, самовар, край, , теніс

328. Закінчення -е у формі кличного відмінка мають усі іменники

в рядку А Б В Г Д

А Б В

базар, будівельник, воротар, хміль Горіх, дуб, інститут, ректор відмінник, Перун, грім, землетрус доцент, біль, трамвай, учитель Дніпро, Петербург, лікар, гачок

326. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка мають усі іменники

А Б В Г Д

324

в рядку

А Б В Г Д

Максим, професор, вовк, баран луг, вальс, барвінок, оркестр Дмитро, зошит, страх, виступ очерет, розум, мир, інженер жир, сир, вихор, підвіконня

325. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка мають усі іменники

А Б В Г Д

А Б В

328

Дніпро, рід, майстер, Володимир Петро, Микола, чарка, квітка бусурман, єзуїт, депутат, дума береза, качка, Мотря, Світлана Олег, дім, тополенька, старець

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 75

08.11.2011 20:01:19

Українська мова

А Б В

329. Закінчення -е у формі кличного відмінка мають усі іменники

в рядку А президент, претендент, банкір, перекладач Б брат, серце, цвіт, друг В референт, дукач, Тарас, жінка Г друг, дружина, дружба, дружка Д сад, озеро, природа, приблуда

329

А Б В

330. Закінчення -е у формі кличного відмінка мають усі іменники

в рядку А надія, щока, кафедра, свято Б піч, любов, пастух, дід В столиця, держава, Київ, капуста Г хлопець, козак, світ, доля Д земля, сторона, хмара, ялина

330

А Б В

331. Закінчення -у (-ю) у формі кличного відмінка мають усі іменники

в рядку А плуг, серп, учень, тато Б хлопчик, Людвіг, Семенович, камінчик В Василь, Андрій, вишня, яблуня Г науковець, дослідник, ромашка, троянда Д жевжик, бурштин, конвалія, кульбаба

331

А Б В

332. Закінчення -у (-ю) у формі кличного відмінка мають усі іменники

в рядку А комп’ютер, диск, телефон, робота Б товариш, пан, громадянин, професор В доповідач, лектор, промовець, читач Г швачка, учениця, курка, Надя Д Генріх, слухач, доня, Зоя

332

А Б В

333. Закінчення -о у формі кличного відмінка мають усі іменники

в рядку А Регіна, Марина, дитина, сіль Б людина, річка, дівка, сирота В гадка, гуска, петрушка, Яків Г Степанович, край, книжка, офіцер Д генерал, кондуктор, українка, школа

333

А Б В 334

334. Закінчення -о у формі кличного відмінка мають усі іменники

в рядку А цифра, людина, хатина, метелик Б бабка, ручка, начальник, Олег В Лариса, нива, мова, мама Г доля, щастя, вирій, радість Д папір, підручник, ліс, діброва

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 76

08.11.2011 20:01:19

Морфологія. Прикметник

335. Неправильно утворено всі форми імен по батькові в рядку

А Б В Г Д

Василівній, Іванівної, Анатолівна, Петровна Миколаївна, Левович, Вікторович, Савівна Олегівна, Дмитрович, Адріанович, Альбертівна Артемовна, Богданович, Бориславович, Вадим’євич Валерівна, Валеріанович, Владиславівна, Іванівній

Левівна, Хомівна, Лукич, Микитович Кузьмович, Лук’янович, Макарівна, Давидовна Гаврилич, В’ячеславівної, Карловна, Миколаєвна Назаровна, Платонович, Остаповна, Михаїлович Никифорович, Панасович, Симоновна, Якимовна

Хомович, Харитонович, Якимовна, Янович Соломонович, Северинович, Степанівна, Федірович Феодосівна, Трифоновній, Антоновни, Ілльович Корнієвич, Кузьмич, Леонідович, Лазаровна Давидівна, Глібович, Григорійович, Ерастович

А Б В

336

337. Неправильно утворено всі форми імен по батькові в рядку

А Б В Г Д

335

336. Неправильно утворено всі форми імен по батькові в рядку

А Б В Г Д

А Б В

337

Прикметник Прикметник — це самостійна частина мови, що називає ознаку предмета і відповідає на запитання який? чий? Прикметники можуть змінюватися за родами (золотий (чол. р.) годинник, золота (жін. р.) каблучка, золоте (сер. р.) проміння), числами (гарний (одн.), гарні (множ.)) та відмінками (молодий, молодого, молодому, молодого, молодим, на молодому). У реченні прикметники найчастіше виступають означенням: Ой за лісом, за пралісом золота діжа горить. (Нар. творчість)

не лише форми жіночого та середнього роду однини, а також форму множини: синяя, синєє, синії. Короткі форми може утворювати обмежена кількість прикметників: повен, певен, здоров, весел, дрібен, рад. Вони не змінюються за родами, числами і відмінками, вживаючись тільки в називному, знахідному і кличному відмінках чоловічого роду однини: Ой, не світи, ясен місяцю, та й на наш перелаз... (Нар. творчість) Групи прикметників за значенням

Повна і коротка форми прикметників Літературно унормованою в українській мові є повна стягнена форма прикметників: зелений, кожний, ясний. Однак у фольклорі та стилізованих художніх творах уживаються також повна нестягнена (зеленая, кожнеє, яснії) та коротка форми прикметників (зелен, кожен, ясен): Зеленеє жито, зелене... Хорошії гості у мене. (Нар. творчість) Повні нестягнені форми може утворювати переважна більшість прикметників, причому

Якісні прикметники називають ознаку, що може виявлятися у різному ступені вираження, різною мірою: білий, брудний, темний, солодкий, солоний, теплий. Відносні прикметники називають ознаку, що вказує на відношення до певного предмета, явища, дії: дерев’яний, металевий, повітряний, сметанний, подвійний, паралельний. Присвійні прикметники називають ознаку, яка вказує на приналежність комусь, чомусь: Омельків, вовчий, ведмежий, материн, батьків.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 77

08.11.2011 20:01:20

Українська мова

Запам’ятайте! Поділ прикметників на групи за значенням досить умовний, тому в окремих конкретних випадках прикметники можуть переходити з однієї групи в іншу. Пов’язано це з уживанням слова в переносному значенні: вишневий порш (колір) — якісний; заяча душа (боязка душа) — якісний; вишневий джем, вишневий сад (вказують на зв’язок із деревом вишнею та його плодами) — відносний; заяча шапка (одяг, пошитий із зайця) — відносний; вишневі усмішки (усмішки Остапа Вишні) — присвійний; заячі вуха (вуха зайця) — присвійний. Творення ступенів порівняння якісних прикметників Вищий ступінь Проста форма твориться шляхом додавання до основи суфіксів -ш-, -іш-: старий — ста рyіший, малий — менtший, сірий — сірyіший; складена форма — шляхом додавання слів більш, менш до нульового ступеня порівняння прикметника: більш високий, менш говіркий, більш сором’язливий. Найвищий ступінь Проста форма твориться за допомогою префіксів най-, якнай-, щонай- і форми вищого ступеня: щ . онайкращий, я . кнайлегший, н m айвеселіший; складена форма — за допомогою слів найбільш, найменш і нульового ступеня порівняння прикметника: найбільш вдалий, найменш прийнятний. Під час творення вищого ступеня порівняння в основах окремих прикметників відбуваються зміни: 1) суфікси -к-, -ок-, -ек- випадають: рід-eкий — рідший, солодeкий — солодший, ширtокий — ширший, висtокий — вищий, далtекий — дальший; 2) перед суфіксом -ш- відбуваються чергування [г] — [жч], [з] — [жч], [с] — [шч]: дорогий — дорожчий, близький — ближчий, товстий — товщий. Вищий ступінь окремих прикметників твориться взагалі від іншої основи: поганий — гірший, гарний — кращий, великий — більший, малий — менший. Поділ прикметників на групи За кінцевою приголосною основи прикметники поділяються на дві групи: тверду і м’яку.

До твердої групи належать якісні й відносні прикметники, основа яких закінчується твердим приголосним, причому у називному відмінку однини вони мають закінчення -ий; присвійні прикметники на -ів(-їв), -ин(-їн): пасивний, трудовий, червоний, свіжий, Андріїв, Маріїн. До м’якої групи належать прикметники, основа яких закінчується м’яким приголосним або голосним, причому у називному відмінку вони мають закінчення -ій, -їй: пізній, безкраїй, довгошиїй. Відмінювання прикметників В сучасній українській мові прикметники змінюються за родами, числами та відмінками. Відмінок

Однина Чол. р.

Жін. р.

Сер. р.

Множина

Група Тверда Н. Р. Д. З. О. М.

тих-ий тих-ого тих-ому як Н. або Р. тих-им (на) тих-ому

тих-а тих-ої тих-ій тих-у тих-ою (на) тих-ій

тих-е тих-ого тих-ому як Н. або Р.

тих-і тих-их тих-им як Н. або Р. тих-им тих-ими (на) тих-ому (на) (тих-ім) тих-их

М’яка Н. Р. Д. З. О. М.

крайн-ій крайн-я крайн-є крайнь-ого крайнь- крайнь-ого ої крайнь-ому крайн- крайнь-ому ій як Н. крайн-ю як Н. або Р. або Р. крайн-ім крайнь- крайн-ім ою (на) (на) (на) крайнькрайнь-ому крайн- ому (крайн(крайн-ім) ій ім)

крайн-і крайн-іх крайньім як Н. або Р. крайніми (на) крайн-іх

Запам’ятайте! Прикметники на -лиций відмінюються так: Н. блідолиций, блідолиця, блідолиці Р. блідолицього, блідолицої, блідолицих Д. блідолицьому, блідолицій, блідолицим З. блідолицього, блідолицю, блідолицих О. блідолицим, блідолицьою, блідолицими М. (на) блідолицьому (блідолицім), блідолицій, блідолицих

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 78

08.11.2011 20:01:20

Морфологія. Прикметник

Завдання з вибором однієї правильної відповіді 338. Усі прикметники якісні в рядку

А Б В Г Д

солодкий, пахучий, круглий, український материнський, майбутній, золотий, яблучний щасливий, стрункий, польовий, залізний сердитий, мокрий, гострий, морський примхливий, старий, цікавий, лютий

важливий, веселий, тупий, шкільний злий, білий, важкий, тихий синій, широкий, посівний, сільський поганий, ласкавий, дбайливий, дерев’яний чесний, дурний, урочистий, весняний

фабричний, пластмасовий, кришталевий, яскравий директорський, скляний, криштальний, синів начальників, урядовий, гнилий, хвилястий давньоруський, городницький, весняний, заводський паперовий, добрив ний, красивий, лінивий

восковий, іменинний, хатній, туманний чорнобильський, новорічний, церковний, київський російський, зловісний, дачний, літній учнівський, студентський, денний, молитовний руйнівний, полиновий, вітчизняний, навчальний

шевченківський, гоголівський, мавпячий, студентський Карпів, дощовий, останній, молодий віденський, далекоглядний, вовчий, технічний директорів, Оленин, заячий, Лесин Миколин, Тимофіїв, коров’ячий, котячий

Дем’янів, Шевченків, Оленин, професорів студентів, дитячий, материнський, чернігівський другів, приятелів, Симоненків, студентський аспірантський, старостин, вовків, довгий попередній, завеликий, оптимальний, куций

А Б В

343

344. Можна утворити ступені порівняння від усіх прикметників

у рядку А багатий, легкий, гострий, добрий

342

343. Усі прикметники присвійні в рядку

А Б В Г Д

341

342. Усі прикметники присвійні в рядку

А Б В Г Д

А Б В

340

341. Усі прикметники відносні в рядку

А Б В Г Д

339

340. Усі прикметники відносні в рядку

А Б В Г Д

338

339. Усі прикметники якісні в рядку

А Б В Г Д

А Б В

344

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 79

08.11.2011 20:01:20

Українська мова

Б В Г Д А Б В

солодкий, кавказький, дощовий, слизький чудовий, морський, сестрин, швидкий степовий, будівельний, польовий, сонний рідний, шкільний, печальний, холодний

345. Можна утворити ступені порівняння від усіх прикметників

у рядку

345

А Б В Г Д А Б В

блідий, лисячий, газетний, ласкавий університетський, гнідий, величезний, русявий скромний, тихий, хитрий, дешевий поганий, добрий, шевченківський, економічний антикризовий, суспільний, щирий, холодний

346. Можна утворити ступені порівняння від усіх прикметників

у рядку

346

А Б В Г Д А Б В

тематичний, тестовий, складний, сумлінний щасливий, відомий, прикметниковий, учнівський гарний, теплий, паризький, парубоцький бежевий, вороний, талановитий, милий малий, молодий, розумний, світлий

347. Неправильно утворено всі форми ступенів порівняння прикметни-

ків у рядку

347

А Б В Г Д А Б В

сумлінніший, гірший, більш відповідальний найбільш переконливий, різкіший, здоровіший більш добріший, самий високий, найбільш найкращий найбільш дурний, солодший, найтонший найбагатший, більш вузький, тяжчий

348. Неправильно утворено всі форми ступенів порівняння прикметни-

ків у рядку

348

А Б В Г Д А Б В 349

вагоміший, більш витривалий, більш відомий найдотепніший, менш старанний, гірший самий відповідальний, більш предобрий, гнідіший тонший, найнижчий, найбільш смачний дбайливіший, м’якіший, більш вільний

349. Неправильно утворено всі форми ступенів порівняння прикметни-

ків у рядку А Б В Г Д

найгучніший, більш голосний, старший найменш дотепний, найвищий, досвідченіший сухіший, найчудовіший, найбільш вимогливий солодший, найдобріший, давниший найвеличезний, самий синюватий, більш кращий

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 80

08.11.2011 20:01:20

Морфологія. Числівник

Числівник Числівник — самостійна частина мови, яка називає кількість предметів або порядок їх при лічбі й відповідає на запитання скільки? котрий?: п’ять, семеро, тридцять третій. Усі числівники змінюються за відмінками (один, одного, одним), а деякі — ще й за родами (другий (чол. р.), друга (жін. р.), друге (сер. р.)) та числами (третій (одн.), треті (множ.)). У реченні числівник може виступати всіма членами речення: Перша дівчина й каже чоловікові: «Якщо хочеш дружину повернути, іди оцією стежкою та нікуди не звертай». Сім раз відмір — раз відріж. Два по два — чотири. Числівники кількісні й порядкові Кількісні числівники можуть називати як цілі числа, так і їх частини (дробові числа) або збірні поняття. Цілі числа: сім, десять, дванадцять, сто тридцять чотири, тисяча. Дробові числа: одна друга, п’ять сьомих, три цілих і вісім десятих. Збірні: двоє, троє, п’ятеро, п’ятнадцятеро. Порядкові числівники вказують на порядок при лічбі: перший, другий, третій, …, двадцять шостий. Групи числівників за будовою У сучасній українській мові розрізняють прості, складні та складені числівники. До простих числівників відносять назви чисел від одного до десяти, а також числівники з непохідною основою: сто, тисяча, мільйон, мільярд і нуль. Складними називаються числівники, що складаються з одного слова, причому основа таких числівників унаслідок історичного розвитку нашої мови утворилася злиттям двох основ: одинадцять, дванадцять, тридцять, двісті, триста. Складеними називаються числівники, що складаються з кількох слів: тисяча дев’ятсот тридцять третій, двадцять два. Відмінювання числівників Кількісні числівники відмінюються за відмінками. Числівник один має форми чоловічо-

го, жіночого та середнього роду, а також множину. Н. один, одна, одно (одне), одні Р. одного, однієї (одної), одного, одних Д. одному, одній, одному, одним З. один, одного; одну; одно (одне), одного; одні, одних О. одним, однією (одною), одним, одними М. (на) одному, (на) одній, (на) одному, (на) одних Відмінювання числівників два, три, чотири Числівник два має граматичну форму роду: у називному та знахідному відмінках при поєднанні з іменниками чоловічого та середнього роду говоримо два пироги, два ока, з іменниками жіночого — дві сестри, дві книги. Н. два, дві; три; чотири Р. двох; трьох; чотирьох Д. двом; трьом; чотирьом З. як Н. або Р. О. двома; трьома; чотирма М. (на) двох; (на) трьох; (на) чотирьох Відмінювання числівників від п’яти до дев’ят надцяти та числівників на позначення десятків (від двадцяти до вісімдесяти) Н. сім, дванадцять, тридцять Р. семи і сімох, дванадцяти і дванадцятьох, тридцяти і тридцятьох Д. семи і сімом, дванадцяти і дванадцятьом, тридцяти і тридцятьом З. сім і сімох, дванадцять і дванадцятьох, тридцять і тридцятьох О. сьома і сімома, дванадцятьма і дванадцятьома, тридцятьма і тридцятьома М. (на) семи і сімох, (на) дванадцяти і дванадцятьох, (на) тридцяти і тридцятьох Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто Зазначені числівники мають лише по дві форми: сорок (Н. відм.), сорока (Р., Д., О., М. відм.); дев’яносто (Н. відм.), дев’яноста (Р., Д., О., М. відм.); сто (Н. відм.), ста (Р., Д., О., М. відм.). У знахідному відмінку ці числівники мають форму називного або родового відмінка: сорок днів, сорока осіб.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 81

08.11.2011 20:01:20

Українська мова

Відмінювання числівників на позначення сотень (двісті — чотириста, п’ятсот — дев’ят сот) У числівниках, що називають сотні, відмінюються обидві частини: Н. чотириста, шістсот Р. чотирьохсот, шестисот Д. чотирьомстам, шестистам З. чотириста і чотирьохсот, шістсот і шестисот О. чотирмастами, шістьмастами і шістьомастами М. (на) чотирьохстах, (на) шестистах Запам’ятайте! Числівник тисяча відмінюється як іменник І відміни мішаної групи: тисяч1а , тисяч1і , тисяч1у , тисяч4ею . Числівники мільйон, мільярд відмінюються як іменники ІІ відміни твердої групи: мільйон1 , мільйон1а , мільйон1у , мільйон4ом , (на) мільйон1і . Числівник нуль відмінюється як іменник ІІ відміни м’якої групи: нуль1 , нул1я , нул1ю , нул4ем , (на) нул1ю . Відмінювання складених числівників У складених числівниках відмінюються усі слова: Н. тисяча двісті; одна друга Р. тисячі двохсот; однієї (одної) другої

Д. З. О. М.

тисячі двомстам; одній другій тисячу двісті; одну другу тисячею двомастами; однією (одною) другою (на) тисячі двохстах; (на) одній другій

Відмінювання збірних числівників Збірні числівники обоє, обидва, обидві, троє відмінюються як числівник два, а числівники четверо — одинадцятеро як чотири — одинадцять відповідно. Н. обоє, п’ятеро Р. обох, п’ятьох Д. обом, п’ятьом З. як Н. або Р. О. обома, п’ятьма М. (на) обох, (на) п’ятьох Відмінювання порядкових числівників За граматичними ознаками порядкові числівники близькі до прикметників. Так само, як прикметники, вони відмінюються за родами і числами. У складених порядкових числівниках змінюється тільки останнє слово: тридцять перший, тридцять першого, тридцять першому, тридцять першим, (на) тридцять першому. Н. четвертий, п’ята, шосте Р. четвертого, п’ятої, шостого Д. четвертому, п’ятій, шостому З. як Н. або Р. О. четвертим, п’ятою, шостим М. (на) четвертому, (на) п’ятій, (на) шостім

Завдання з вибором однієї правильної відповіді А Б В

350. Числівник є в реченні

А Переважно це були березові гаї (З календаря). Б Дьогтем змащували вози, взуття, кінну збрую… (З календаря). В Перший річний місяць у наших пращурів мав багато назв (З календаря). Г Часто в березні зима ще могла нагадати про себе (З календаря). Д Але все це — тимчасове явище (З календаря).

350

А Б В 351

351. Числівник є в реченні

А Народний образ весни — це образ краси, сили й надії (З календаря). Б На Срітення сніг — на весну дощ (С. Килимник). В Зима і літо зустрічаються, змагаються (С. Килимник). Г І кожен вийде на свій поріг — на три дороги зі ста доріг (З. Филипчук). Д Палає листя, любов сія, погасла пісня — ще не моя (З. Филипчук).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 82

08.11.2011 20:01:21

Морфологія. Числівник

352. Усі числівники кількісні в рядку

А Б В Г Д

декілька, один, шостий, сімнадцять двадцять один, дванадцять, третій, одна п’ята безліч, одна третя, сорок, сімдесятий півтораста, п’ятий, сьомий, дві третіх п’ятнадцять, шістсот, двадцять один, кілька

дванадцять, п’ятнадцять, вісімнадцять, двадцятий семеро, одна друга, сто, п’ятдесят кількадесят, чотирнадцять, тринадцять, сімнадцятий двадцять, п’ятдесят, шістдесят, сороковий другий, сьомий, шостий, восьмий

два, п’ять, кількасот, двісті сьомий, п’ятий, перший, третій сім, дев’ятий, десять, одинадцять два, три, п’ять, тридцятеро шістнадцятеро, одинадцять, дев’яносто сім, чотири

п’ятнадцятий, сьомий, одна третя, другий п’ятий, восьмий, дві п’ятих, п’ять шостих одинадцятий, двадцятий, семеро, двоє двісті п’ятий, третій, шостий, дев’ятий п’ятдесятий, шістдесятий, сімдесятий, декілька

сорок, дванадцять, тринадцять, п’тнадцять дев’ятнадцять, дев’яносто, півтора, двадцятеро півтораста, кільканадцять, сто, чотирнадцять кількасот, кількадесят, п’ятдесят, п’ять п’ятнадцять, шістдесят, дванадцятеро, одинадцятеро

дванадцять, дев’яносто, дев’ятнадцять, двадцять сто, тринадцять, п’ятнадцять, сімнадцять кількадесят, тридцять, двадцять один, десять сорок, чотирнадцять, шістнадцять, вісімнадцять кількасот, сорок два, сто чотири, сім

А Б В

357

358. Правильно записано форму орудного відмінка числівника в рядку

А ста п’ятдесятьма сімома Б стами п’ятдесятьма сімома В стами п’ятидесятьма сімома

356

357. Усі числівники складні в рядку

А Б В Г Д

355

356. Усі числівники складні в рядку

А Б В Г Д

А Б В

354

355. Усі числівники порядкові в рядку

А Б В Г Д

353

354. Усі числівники порядкові в рядку

А Б В Г Д

352

353. Усі числівники кількісні в рядку

А Б В Г Д

А Б В

358

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 83

08.11.2011 20:01:21

Українська мова

Г ста п’ятидесятьма семи Д ста п’ятдесятьма семи А Б В

359. Правильно записано форму місцевого відмінка числівника в рядку

А Б В Г Д

359

А Б В

360. Правильно записано форму орудного відмінка числівника в рядку

А Б В Г Д

360

А Б В

на двісті сороках шести на двісті сорока шести на двохсот сорока шістьох на двохстах сорока шістьох на двохсот сороках шісти

п’ятсот тридцять чотирма п’ятсот тридцятьма чотирма п’ятьмастами тридцять чотирма п’ятьмастами тридцятьма чотирма п’ятьмастами тридцятьма чотирьма

361. Правильно записано форму давального відмінка числівника

в рядку

361

А Б В Г Д А Б В

362. Правильно записано відмінкову форму числівника в рядку

А Б В Г Д

362

А Б В

А Б В 364

ста вісімдесятьма шістьма ста семидесяти трьома п’ятсот дев’яностома двома шістистами сорокома п’яти дев’ятистами тридцяти сімома

363. Правильно поєднано іменники з числівниками в рядку

А Б В Г Д

363

дев’ятсот дев’яноста трьом, дев’ятистам дев’яноста трьом дев’ятстам дев’яностам трьом дев’ятсот дев’яносто трьом дев’ятсот дев’яностам трьом

п’ять мотоциклів, сто один працівники, п’ятнадцять троянд дванадцять аркушів, тринадцять учнів, двадцять три мішки чотири студента, шість зошитів, одинадцять учасників два тижня, чотири скатерті, два оповідання півтора дні, шістнадцять років, дванадцять сходинок

364. Правильно поєднано іменники з числівниками в рядку

А Б В Г Д

чотири ручки, один рюкзак, чотири конспекта сім парт, п’ятдесят рук, три листи кілька років, одна третя групи, два з половиною кілограма чотири доповіді, дванадцять сторінок, вісім статей сім запитань, сім папок, дев’ятнадцять ручок

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 84

08.11.2011 20:01:21

Морфологія. Займенник

365. Правильно поєднано іменники з числівниками в рядку

А п’ятдесят яблук, сімдесят комплектів, двадцять п’ять комп’ю тера Б сто квіток, кількадесят метрів, три телефона В шістсот примірників, п’ять з половиною років, тридцять чотири учасники Г двадцять три студента, два семестра, сімдесят один учень Д шість заліків, чотири літра, три четвертих дня

тридцять три томи, двадцять сім сторінок, сорок два малюки п’ятнадцять зошитів, три гектара, п’ять восьмих центнерів півтораста центнера, вісім претендентів, дві кулі тринадцять років, півтора кошиків, три спортсмена сімдесят одне запитання, два раза, сорок три учня

двадцять п’ять учасників, троє тополь, сім яворів двоє співробітниць, троє професорів, дві двері четверо курчат, троє парубків, дві хати п’ятеро портфелів, двоє мільйонів, три журнали семеро чашок, четверо діб, два керівники

А Б В

366

367. Правильно поєднано іменники з числівниками в рядку

А Б В Г Д

365

366. Правильно поєднано іменники з числівниками в рядку

А Б В Г Д

А Б В

367

Займенник Займенник — це самостійна частина мови, що вказує на предмет, його ознаку або кількість, але не називає його. Він, вона, цей, той (предмети). Такий, твій, його (ознаки). Стільки (кількість). Усі займенники змінюються за відмінками (твій, твого, твоєму), а деякі можуть також змінюватися за родами (свій (чол. р.), своя (жін. р.), своє (сер. р.)) й числами (будь-який (одн.), будьякі (множ.)). У реченні займенник може виконувати роль будь-якого з членів речення: Бодай же ти, зозуленько, сім літ не кувала, що ти мені, молоденькій, правди не сказала. Тільки що на ноги звелися, і одразу отаке нещастя! (У. Самчук) Розряди займенників Особові: я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони. Зворотний: себе. Присвійні: мій, твій, його, її, наш, ваш, їх (їхній).

Питальні: хто? що? який? котрий? чий? скільки? Відносні: хто, що, який, котрий, чий, скільки. Заперечні: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки. Неозначені: дехто, дещо, деякий, декотрий, хтось, щось, абихто, абищо, будь-хто, будь-що, хто-небудь, що-небудь. Вказівні: цей, той, оцей, отой, такий. Означальні: сам, увесь, всякий, кожний, інший. Відмінювання займенників

Н. Р. Д. З. О. М.

Особові займенники Перша і друга особи я, ми; ти, ви мене, нас; тебе, вас мені, нам; тобі, вам мене, нас; тебе, вас мною, нами; тобою, вами (на) мені, (на) нас; (на) тобі, (на) вас

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 85

08.11.2011 20:01:22

Українська мова

Н. Р. Д. З. О. М.

Третя особа він, воно; вона; вони його, нього; її, неї; їх, них йому; їй; їм його, нього; її, неї; їх, них ним; нею; ними (на) ньому, (на) нім; (на) ній; (на) них

Н. Р. Д. З. О. М.

— себе собі себе собою (на) собі

Зворотний займенник

Питальні та відносні займенники відмінюються однаково Н. хто, що, скільки Р. кого, чого, скількох Д. кому, чому, скільком З. кого, що, скільки або скількох О. ким, чим, скількома М. (на) кому, (на) чому, (на) скількох Н. чий, чиє; чия; чиї Р. чийого; чиєї; чиїх Д. чийому, чиєму; чиїй; чиїм З. чий або чийого; чию; чиї або чиїх О. чиїм; чиєю; чиїми М. (на) чийому, (на) чиїм; (на) чиїй; (на) чиїх Н. котрий, котре; котра; котрі Р. котрого; котрої; котрих

Д. З. О. М.

котрому; котрій; котрим котрий або котрого; котру; котрі або котрих котрим; котрою; котрими (на) котрому, (на) котрім; (на) котрій; (на) котрих

Неозначені та заперечні займенники зміню ються так само, як відносні (додаються лише відповідні суфікси або префікси). Н. Р. Д. З. О. М.

Означальні займенники весь (увесь), все (усе); вся (уся); всі (усі) всього; всієї; всіх всьому; всій; всім весь або всього; всю; всі або всіх всім; всією; всіма (на) всьому, (на) всім; (на) всій; (на) всіх

Н. Р. Д. З. О. М.

Вказівні займенники цей, це; ця; ці цього; цієї; цих цьому; цій; цим цей або цього; цю; ці або цих цим; цією; цими (на) цьому, (на) цім; (на) цій; (на) цих

Н. Р. Д. З. О. М.

Присвійні займенники мій, моє; моя; мої мого; моєї; моїх моєму; моїй; моїм мій або мого; мою; мої або моїх моїм; моєю; моїми (на) моєму, (на) моїм; (на) моїй; (на) моїх

Завдання з вибором однієї правильної відповіді А Б В

368. Займенника немає в реченні

А Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах… (Гр. Тютюнник). Б Діду, чого про мене кажуть — дивак? (Гр. Тютюнник). В Закортіло швидше туди, в село, де сніг плете навколо електричних ліхтарів густі рожеві сіті, й привітно світяться вікна в хатках (Гр. Тютюнник). Г Олесь сердито сопів у нього над вухом і підбивав руку (Гр. Тютюнник). Д Через деякий час у сінях загримали чобітьми, загомоніли (Гр. Тютюнник).

368

А Б В 369

369. Займенника немає в реченні

А Пальтечко в нього товсте, а сам тонкий; важко нахилятись… (Гр. Тютюнник). Б Іще любить Олесь малювати на снігу всяку всячину (Гр. Тютюнник).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 86

08.11.2011 20:01:22

Морфологія. Займенник

В Олесь непомітно для себе заснув (Гр. Тютюнник). Г Олесь уявив собі, як гарно зараз у лузі, і побіг у верболози (Гр. Тютюнник). Д То там, то сям проглядає крізь порошу трава з примерзлими до землі зеленими чубчиками… (Гр. Тютюнник). 370. Особовий займенник є в реченні

А Старий був нервний і сердитий, та ще більше сердився од того, що в його од самого ранку й рісочки не було в роті (І. Нечуй-Левицький). Б Сини почали знов розмовлять (І. Нечуй-Левицький). В Проливаючи кров свою, мій рід інакше думав про все... (І. Багряний). Г Такі думки й такі почуття товчуться в голові і в серці (І. Багряний). Д Цього погляду Андрій ніколи не міг забути (І. Багряний).

А Б В

372

373. Присвійний займенник є в реченні

А У дверях аудиторії стоїть незграбний, широкоплечий Степура, їхній друг і однокурсник (О. Гончар). Б А через вулицю інший розсильний допитується так само вимогливо, нетерпляче… (О. Гончар). В Саме такою вона мені чомусь уявляється — ураганом, чорним, смертоносним... (О. Гончар).

371

372. Присвійний займенник є в реченні

А У них взагалі вся сім’я інтересна (В. Нестайко). Б Ява — це мій найкращий друзяка і напарник (В. Нестайко). В Треба, щоб слава про нас гриміла на всю Васюківку, як радіо на Перше травня (В. Нестайко). Г У Яви на голові був крислатий дамський капелюшок, який лишився нам у спадщину від однієї дачниці… (В. Нестайко). Д По дорозі ми ще вирізали з ліщини дві прекрасні шпаги (В. Нестайко).

370

371. Особовий займенник є в реченні

А В глибокому яру ніби в’ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла (І. Нечуй-Левицький). Б Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу (І. Нечуй-Левицький). В Вся Кайдашева садиба ніби дихала холодком (І. Нечуй-Левицький). Г Сама пишна, як у саду вишня, а тиха, неначе вода в криниці (І. Нечуй-Левицький). Д Що за люба дитина мій Карпо, такий слухняний, такий тихий, хоч у вухо бгай (І. Нечуй-Левицький).

А Б В

373

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 87

08.11.2011 20:01:22

Українська мова

Г Після смерті Максима Кривоноса Богун став найближчим помічником Богдана Хмельницького, який покладався на нього у най складніших військових ситуаціях (І. Лисенко). Д «За тисячу верст!» Дівочий цей зойк так і ввійшов йому в серце (О. Гончар). А Б В

374. Вказівний займенник є в реченні

А За кілька хвилин уже весь табір зморено спав, крім вартових під грибками (О. Гончар). Б Вчора в такий час саме проходив тут санітарний ешелон (О. Гончар). В По всякому для людей війна починалась… (О. Гончар). Г Таня співчутливо дивиться на нього, на його зісохлу шию, на сорочечку його абияку, з одним ґудзиком (О. Гончар). Д Через дрібницю яку-небудь посваришся, а тоді ходиш, мучишся, катуєшся, готова руки на себе накласти (О. Гончар).

374

А Б В

375. Вказівний займенник є в реченні

А Санітарний ешелон їхній повільно, але неухильно віддаляється від фронту (О. Гончар). Б Вдовинське горе таку не зігне, не приб’є (О. Гончар). В Щось братерське з’явилось у його почуттях до неї (О. Гончар). Г Годину за годиною поїзд ішов нічним невідомим краєм, зупинявся на якихось станціях… (О. Гончар). Д Зараз, одначе, йому було не до пісень (О. Гончар).

375

А Б В

376. Означальний займенник є в реченні

А Ви з дідом Гордієм ступаєте вслід за ними, дід несе косу на плечі, а в торбині через плече — всякий свій косарський надібок (Є. Гуцало). Б Стільки подій відбулося за цей час, і розвиваються вони в такому скаженому темпі… (О. Гончар) В Цього таки декому з нас часто бракувало (О. Гончар). Г Почуваю, що перед декотрими із своїх товаришів університет ських я справді завинив, глибоко завинив (О. Гончар). Д Я гадаю, що рано чи пізно людство кінець кінцем прийде до заперечення воєн (О. Гончар).

376

А Б В 377

377. Означальний займенник є в реченні

А Курсанти наші вишикувались по тривозі, стоять на лінійці й не второпають, що таке: вогні, парашути, вибухи (О. Гончар). Б А становище ж, справді, погіршується з кожним днем (О. Гончар). В Ні, не хотів би він ніякої слави, не треба б йому нічого, тільки б не було тужби материнської… (О. Гончар). Г Ніхто так, як Васильківський, не вмів передавати барву неба (О. Гончар). Д Хтось труснув поблизу гілку, і яблука гупають на землю, мов ядра (О. Гончар).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 88

08.11.2011 20:01:22

Морфологія. Займенник

378. Питальний займенник є в реченні

А Гнат, приголомшений окриком, опішив і відступив назад, але потім зрозумів, що ця людина ніскільки не боїться його та ще й насміхається (Гр. Тютюнник). Б Чоловік на те й родився, щоб весь вік, скільки живе, розуму вчитися (Гр. Тютюнник). В Кожен ждав нових вістей із фронтів великої битви, що вже почалася десь там, за синім обрієм (Гр. Тютюнник). Г Семене рідний, чи думала я, чи гадала, що отак нині вертатимешся від мене?.. (Є. Гуцало). Д Скільки віків стоїте ви отут, серед степу, як німі свідки великих битв, кого хороните ви у своєму чорному затишку? (Гр. Тютюнник).

А Б В

380

381. Неозначений займенник є в реченні

А Ще не все втрачено (Гр. Тютюнник). Б Йому ніхто не відповідав і не зав’язував з ним розмови, бо кожен був заклопотаний своїм горем (Гр. Тютюнник). В Він тепер думав про те, як він найме дачу біля Дінця і літніми ранками буде вудити рибку, і при цих думках настрій його все кращав (Гр. Тютюнник). Г Екзамен з російської мови прийшов тримати з якимось душевним неспокоєм (Гр. Тютюнник). Д Таке ж саме почуття охопило його і тепер, тільки ще з більшою силою (Гр. Тютюнник).

379

380. Неозначений займенник є в реченні

А Такого уговору не було (Гр. Тютюнник). Б …Очманілі від тепла горобці лізуть прямо під ноги, так і хочеться накрити якого-небудь картузом (Гр. Тютюнник). В Тільки виїхали на Беєву гору, він зупинив підводу, щоб перевірити, чи нічого не забули (Гр. Тютюнник). Г Цього вечора вперше за весь час перебування в Харкові він не взявся за книжку (Гр. Тютюнник). Д В цей час студенти заметушилися і стали бігти до дошки об’яв (Гр. Тютюнник).

378

379. Відносний займенник є в реченні

А Сили ж тієї людської скільки витратиться? (Гр. Тютюнник). Б Що тут для мене дороге? (Гр. Тютюнник). В Той виструнчився, біленький, як лебідь, у білому кожушку (Гр. Тютюнник). Г Слава тим, хто прагне волі… (М. Рильський). Д Його влаштували так, що він міг напівсидіти, і йому було видно, що робиться навколо (Гр. Тютюнник).

А Б В

381

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 89

08.11.2011 20:01:22

Українська мова

А Б В

382. Заперечний займенник є в реченні

А Якщо товариші вам ладні допомогти, то ніколи не треба відвертатись від них (Гр. Тютюнник). Б Зайшли ми до двору — ніде нікого не видно (Гр. Тютюнник). В Вигляд у нього був такий байдужий, що скажи йому зараз, що треба їхати на край світу, та й то не здивується… (Гр. Тютюнник). Г Кожен з них був сам господар і розумів, що перевезти хату з місця на місце — це діло не просте (Гр. Тютюнник). Д І як тільки вона здолала тоді морок ночі на Княжій горі?.. (Є. Гуцало).

382

А Б В

383. Заперечний займенник є в реченні

А Але цієї дівчини Тимко між ними ніколи не бачив, і вона все дужче й дужче зацікавлювала його (Гр. Тютюнник). Б З самого ранку він крутив за нею головою, як соняшник за сонцем, та шукав зустрічі хоч на хвилиночку, забуваючи навіть про свою роботу… (Гр. Тютюнник). В Чого ти з хутірськими дівчатами до нас ніколи в село не приходиш? (Гр. Тютюнник) Г Кабінет, у який зайшов Дорош, був маленький, але затишний при опущених шторах, що затіняли кімнату від сонця (Гр. Тютюнник). Д Він нічого не сказав, нічого не спитав, він тільки стояв, похитуючись, як п’яний… (Гр. Тютюнник)

383

А Б В

384

384. Неправильними є усі форми займенників у рядку

А Б В Г Д

моїми, нею, тобою, тієї (на) мойому, (на) нам, єю, мойого тої, цією, цими, чийому чиєму, всіма, всілякого, мене самому, чиїм, цих, собою

Дієслово Дієслово — це самостійна частина мови, яка означає дію або стан і відповідає на запитання що робити? що зробити? Дієслова мають: 1) вид: читав (недоконаний — що робив?), прочитав (доконаний — що зробив?); 2) перехідність/неперехідність: одягав сина (З. в. без прийм.), згадав про лист (З. в. із прийм.); 3) спосіб: п’ю (дійсний), пий (наказовий), пив би (умовний);

4) час: сплю (теперішній), спав (минулий), спатиму (майбутній). Дієслова теперішнього і майбутнього часів змінюються за числами і особами, а минулого часу — за родами (в однині) та числами. Теперішній час: в’яжу, в’яжемо; в’яжеш, в’яжете; в’яже, в’яжуть. Майбутній час: віятиму, віятимемо; віятимеш, віятимете; віятиме, віятимуть. Минулий час: падав (чол. р., одн.), падала (жін. р., одн.), падало (сер. р., одн.), падали (множ.).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 90

08.11.2011 20:01:22

Морфологія. Дієслово

Форми дієслова 1. Неозначена: підпалити. 2. Особові: застеляю, застелятиму, застеляєш, застелятимеш, застеляють, застелятимуть та ін. 3. Дієприкметник: відрізаний, запечений. 4. Дієприслівник: заклавши, відвідавши. 5. Безособові форми на -но, -то: відкраяно, заметено. Початковою формою дієслова є неозначена форма. Форми дієслова, які змінюються за особами, називаються особовими, інші — неособові. У реченні дієслово може виконувати синтаксичну роль будь-якого члена речення, найчастіше — присудка: Від самого ранку купчилися за лісом сірі хмари й усе погрожували звідти своїм холодним подихом: ху-у-у… (Ю. Старостенко) Змінювані форми дієслова 1. Способові форми. Дійсний спосіб має три часи: 1) минулий (дієслова змінюються за числами і в однині — за родами): малював; 2) теперішній: малюю; 3) майбутній (дієслова змінюються за числами й особами): буду малювати. Умовний спосіб (дієслова змінюються за родами — в однині, числами): малював би, малювала б, малювало б, малювали б. Наказовий спосіб (дієслова змінюються за числами й особами): малюй, малюймо, малюйте (проста форма); хай малює, хай малюють (складена форма). 2. Дієприкметник Дієприкметник може бути: 1) активним і пасивним: хвилюючий (акт.), мальований (пас.); 2) доконаного чи недоконаного виду: палаючий (недок. в.), зблідлий (док. в.). Дієприкметник змінюється як прикметник. Незмінювані форми дієслова 1. Неозначена форма (інфінітив): іти, писати, співати. 2. Безособові форми на -но, -то: випито, знайдено, розсипано. 3. Дієприслівник: допомагаючи, допомігши. Неозначена та особові форми дієслова Неозначена форма (інфінітив) — це незмінна початкова форма дієслова, яка називає дію,

процес, не виражаючи їх відношення до особи, числа, часу й способу. Неозначена форма дієслова відповідає на запитання що робити? що зробити? і завжди закінчується суфіксом -ти: бачити, брати, орати, створити, сказати, списати. Суфікс -ть допускається лише в поезії та в розмовному стилі: Щоб жить — ні в кого правди не питаюсь, Щоб жить — я всі кайдани розірву, Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу. (П. Тичина)

Для неозначеної форми дієслова характерні категорії: 1) прехідності/неперехідності: взувати/взуватися; 2) виду (доконаного/недоконаного): зблизити/зближувати. У реченні інфінітив може виступати у функції різних його членів. Особові форми дієслова — це форми дійсного способу теперішнього та майбутнього часів, а також форми наказового способу: 1) теперішній час: кажу, кажеш, каже, кажемо, кажете, кажуть; кричу, кричиш, кричить, кричимо, кричите, кричать; 2) майбутній час: співатиму, буду співати, співатимеш, будеш співати, співатиме, буде співати, співатимемо, будемо співати, співатимете, будете співати, співатимуть, будуть співати; 3) наказовий спосіб: бережи, хай (нехай) береже, бережімо, нумо берегти, бережіть, хай (нехай) бережуть. Запам’ятайте! Дієслова дати, їсти, відповісти (і всі на ‑повісти) мають нетипові форми відмінювання: дам, даси, дасть, дамо, дасте, дадуть; їм, їси, їсть, їмо, їсте, їдять; відповім, відповіси, відповість, відповімо, відповісте, відповідять.

Види дієслова Дієслівна категорія виду властива всім діє слівним формам. Вона виражає дію з того погляду, як вона розвивається в часі. Форми доконаного виду відповідають на запитання що зробити? що зробив? що зробить? і виражають дію: 1) повністю завершену чи завершену на певному етапі виконання: прибігти, пробити;

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 91

08.11.2011 20:01:23

Українська мова

2) одноразову, раптову: клацнути, зблимнути. Форми недоконаного виду відповідають на запитання що робити? що робив? що робить? що буде робити? і виражають дію, що перебуває в процесі здійснення, триває, повторюється: запалювати, рости, поблискувати. Час дієслова Час дієслова — граматичне значення, яке виражає відношення дії або стану до моменту мовлення. У сучасній українській мові розрізняють теперішній, минулий та майбутній час. Дієслова теперішнього часу називають дію, яка відбувається одночасно з моментом мовлення, і відповідають на запитання що робить?: працює, виконує. Дієслова минулого часу називають дію або стан, які здійснювалися (тривали) до моменту мовлення, і відповідають на запитання що робив? що зробив?: працював, виконав. Дієслова майбутнього часу називають дію, яка протікатиме після моменту мовлення, і відповідають на запитання що буде робити? що зробить?: буде працювати, виконає. Дієслова минулого часу змінюються за родами і числами, теперішнього і майбутнього — за особами і числами. Зміна дієслів у минулому часі Дієслова минулого часу змінюються за родами і числами. Однина чоловічий рід: писав, косив, бив; жіночий рід: писала, косила, била; середній рід: писало, косило, било. Множина: писали, косили, били. Зрідка в сучасній українській мові зустріча ється давноминулий (передминулий) час, який означає дію, що відбулася перед іншою минулою дією. Форма давноминулого часу утворюється додаванням до дієслова минулого часу відповідної форми допоміжного дієслова бути: писав був, косила була, били були. Дієвідміни дієслів До першої дієвідміни належать дієслова: 1) з односкладовою основою: лити, пити, шити;

2) із суфіксами -и-, -і-(-ї-), що не випадають в особових формах: жевріти, зеленіти; 3) із суфіксами -ува-(-юва-), -ну: зимувати, крикнути; 4) із суфіксом -а- не після шиплячого: діяти, читати; 5) із суфіксом -а- після шиплячого, що не випадає: повчати, поважати; 6) з основою на приголосний: нести, берегти; 7) з основою на -оро-, -оло-: молоти, колоти; 8) дієслова хотіти, іржати, ревіти, сопіти, гудіти. До другої дієвідміни належать дієслова: 1) із суфіксами -и-, -і-(-ї-), які випадають у І особі однини: сидіти, клеїти; 2) із суфіксом -а- після шиплячих та [й], який випадає в особових формах: лежати; 3) дієслова спати, бігти, боятися, стояти. Дієвідмінювання дієслів теперішнього часу і доконаного виду простого майбутнього часу Дієвідмінювання — це змінювання дієслів у теперішньому часі та доконаному виді простого майбутнього часу за особами і числами. І дієвідміна Однина: І особа (-у, -ю): п’ю, крикну ІІ особа (-еш, -єш): п’єш, крикнеш ІІІ особа (-е, -є): п’є, крикне Множина: І особа (-емо, -ємо): п’ємо, крикнемо ІІ особа (-ете, -єте): п’єте, крикнете ІІІ особа (-уть, -ють): п’ють, крикнуть ІІ дієвідміна Однина: І особа (-у, -ю): біжу, побачу ІІ особа (-иш, -їш): біжиш, побачиш ІІІ особа (-ить, -їть): біжить, побачить Множина: І особа (-имо, -їмо, -ми): біжимо, побачимо ІІ особа (-ите, -їте): біжите, побачите ІІІ особа (-ать, -ять): біжать, побачать Дієслова недоконаного виду майбутнього часу також змінюються за особами і числами. Проста форма І дієвідміна Однина: І особа: читатиму, молотитиму ІІ особа: читатимеш, молотитимеш

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 92

08.11.2011 20:01:23

Морфологія. Дієслово

ІІІ особа: читатиме, молотитиме Множина: І особа: читатимемо, молотитимемо ІІ особа: читатимете, молотитимете ІІІ особа: читатимуть, молотитимуть ІІ дієвідміна Однина: І особа: лежатиму, клеїтиму ІІ особа: лежатимеш, клеїтимеш ІІІ особа: лежатиме, клеїтиме Множина: І особа: лежатимемо, клеїтимемо ІІ особа: лежатимете, клеїтимете ІІ особа: лежатимуть, клеїтимуть Складена форма І дієвідміна Однина: І особа: буду читати ІІ особа: будеш читати ІІІ особа: буде читати Множина: І особа: будемо читати ІІ особа: будете читати ІІІ особа: будуть читати ІІ дієвідміна Однина: І особа: буду лежати ІІ особа: будеш лежати ІІІ особа: буде лежати Множина: І особа: будемо лежати ІІ особа: будете лежати ІІІ особа: будуть лежати Способи дієслів Спосіб дієслова — це граматична категорія, що виражає відношення дії до дійсності з позиції того, хто говорить. У сучасній українській мові розрізняють дійсний, наказовий та умовний способи.

Дійсний спосіб указує: 1) на реальні дії, які відбуваються чи відбувалися: любив, любить; 2) на плановані дії, які відбуватимуться в майбутньому: любитиме. Наказовий спосіб виражає: 1) наказ; 2) заклик; 3) прохання; 4) спонукання до виконання якоїсь дії: люби, хай (нехай) любить, любімо, любіть, хай (нехай) люблять. Умовний спосіб виражає таку дію, яка ще не відбулась або відбувається, але є бажаною чи можливою за певних умов: любив би. Безособові дієслова Безособові дієслова, на відміну від особових, виражають дію або стан, які відбуваються без участі дійової особи. Вони не можуть у реченні поєднуватися з підметом. Серед безособових дієслів можна виділити такі тематичні групи: 1) назви фізичних і психічних станів людини: лихоманить, нудить, морозить, спиться, сниться; 2) назви явищ природи: дощить, світає, смеркає, сутеніє, похолодало, замело, залило; 3) модальні дієслова зі значенням бажаності/ небажаності: хочеться, належить; 4) позначення міри наявності/відсутності: сталося, бракує, вистачає; 5) позначення стану речей: пощастило, поталанило, повелося. Запам’ятайте! У безособовому значенні можуть уживатися особові дієслова: Як гарно пахне хліб! Як гарно пахне хлібом. Безособова форма дієслів — це форма ІІІ особи теперішнього і майбутнього часу або середнього роду минулого часу: смеркає, вечоріє; смеркало, вечоріло.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді А Б В

385. Правильно вжито дієслівну форму в реченні

А Блука осінній вечір по діброві. Б Сидю зазвичай на одному місці.

385

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 93

08.11.2011 20:01:23

Українська мова

В Ходімо до університету. Г Приходіть частіше до старих. Д Робе як мокре горить. А Б В

386. Правильно вжито дієслівну форму в реченні

А Б В Г Д

386

А Б В

387. Правильно вжито дієслівну форму в реченні

А Б В Г Д

387

А Б В

А Б В 391

підкресли, виміть, давайте перевіримо, повірмо бери, збільш, доповідьмо, відповідаймо вивішувай, входь, стань, ставай летім, розказувай, давай підемо, запишім перевір, радіймо, змальовувай, навчить

390. Неправильно утворено форму наказового способу дієслова в рядку

А Б В Г Д

390

пиши, стережімо, прославте, прибираймо озеленимо, зліпім, давайте зрозуміємо, випрасовувай сиди, передбач, зворушить, навчім відправмо, сидіти, звузь, знайте попередь, ставмо, мовчати, вимірювай

389. Неправильно утворено форму наказового способу дієслова в рядку

А Б В Г Д

389

Півдня висю на телефоні. Спостерігаєм за мишками. Обминай непевні стежки. Дасиш корисну пораду. Бабця ледве-ледве ходе.

388. Неправильно утворено форму наказового способу дієслова в рядку

А Б В Г Д

388

Крутюсь на місці — не знаю, куди бігти. А чи не забагато ти їсиш? Він уже другий день копа картоплю. Засідання триватиме до одинадцятої. Сходю посидю надворі.

підстрибувай, встати, розповідьмо, узагальнім збережім, запорошував, ходімо, святкуймо зачепить, писати, читати, зріжмо озвуч, підстав, вдар, згадайте ужаль, насип, плав, відріж

391. Допущено помилки в правописі особових закінчень у рядку

А Б В Г Д

знаємо, перекладаєш, переказую, працюють зажурився, переборемо, розважу, захищаїш хоче, бачимось, купається, бояться збираємося, оцінюю, белькотиш, вважатимуть гуркочеш, хропимо, дзвенітимуть, горітиме

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 94

08.11.2011 20:01:23

Морфологія. Дієприкметник

392. Допущено помилки в правописі особових закінчень у рядку

А Б В Г Д

писатиму, знатимеш, зустрічатимемося, вчитимете белькочеш, захищаєш, бачимось, кояться знаєш, накотиш, оборониш, бачиш стелеш, в’ялиш, розмовлятиму, нервуємся стелимо, цінуємо, цікавимося, допитуєшся

хвилюємося, клопочешся, сваримося, мирився перемагає, доводимо, співаєш, їси дмеш, робить, читає, димить даси, повідаєш, спимо, мрієш белькочеш, стелим, сваримося, вчитимете

А Б В

392

393. Допущено помилки в правописі особових закінчень у рядку

А Б В Г Д

А Б В

393

Дієприкметник Дієприкметник — це особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією чи станом. Дієприкметник має граматичні особливості дієслова: 1) вид (доконаний/недоконаний): відправлений (док.), тьмяніючий (недок.); 2) час (теперішній, минулий): підсолоджуючий (теп. ч.), зблідлий (мин. ч.); 3) стан (активний/пасивний): ведучий (акт.), виораний (пас.); 4) може мати залежні слова: прочитана мною книга; і прикметника: 1) вказує на ознаку предмета: заплетена коса; 2) відповідає на запитання який? яка? яке? які?: прив’язаний, прив’язана, прив’язане, прив’язані; 3) узгоджується з іменником та займенником у роді, числі та відмінку: написана книга; 4) змінюється за родами, числами, відмінками: розбита ваза, розбиті вази, розбитої вази; 5) у реченні виступає означенням або частиною складеного іменного присудка: Увімкнена лампа. Лампа увімкнена. Активні та пасивні дієприкметники. Способи їх творення Активні дієприкметники вказують на ознаку предмета за його дією: палаючі степи, почорніла ягода.

Активні дієприкметники теперішнього часу творяться від основи дієслова теперішнього часу додаванням суфіксів -уч-, -юч-, -ач-, -яч-: S ріжуть + -уч- = ріжtучий, Fпрацюють + -юч- = працюtючий, Sлежать + -ач- = лежtачий, Sстоять + -яч- = сто tячий. Дієприкметники минулого часу творяться від основи інфінітива за допомогою суфікса -л-: Fпосиніти + -л- = посиніrлий. Пасивні дієприкметники вказують на ознаку предмета за дією над ним: виплеснуті хвилею, написаний юнаком. Пасивні прикметники минулого часу творяться від основи інфінітива за допомогою суфіксів -н-, -ен-(-єн-), -т-: Fнаписати + + -н- = написаtний, Fпринести + -ен- = принесtений, Sбити + -т- = биtтий. Дієприкметниковий зворот Дієприкметник разом із залежними від нього словами утворює дієприкметниковий зворот. Залежні від дієприкметника слова знаходимо за допомогою питань, які ставимо від дієприкметника: Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини (якої?), налитої (чим?) золотим хлібом. (М. Коцюбинський) У реченні весь дієприкметниковий зворот виступає одним членом речення — означенням.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 95

08.11.2011 20:01:23

Українська мова

Завдання з вибором однієї правильної відповіді А Б В

394. Дієприкметник є в реченні

А Чого тільки не насадить наша невгамовна мати (О. Довженко). Б А вздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини, бузини і ще якихось невідомих рослин (О. Довженко). В Чи то вже так положено людині, що приходить час, коли ви вчені в давно минулому дитинстві байки й молитви виринають у пам’яті і заповняють всю її оселю… (О. Довженко). Г У нас був дід дуже схожий на Бога (О. Довженко). Д Він прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок (О. Довженко).

394

А Б В

395. Дієприкметник є в реченні

А Він був високий і худий, і чоло в нього високе, хвилясте довге волосся сиве, а борода біла (О. Довженко). Б Ні дід, ні ми не розуміли прочитаного, і це завжди хвилювало нас, як дивна таємниця… (О. Довженко). В А бджоляче жало хоч і болить, зате вже коли почнеш плакати, дід уже чи мати дають зразу мідну копійку, яку треба прикладати до болючого місця (О. Довженко). Г Не вдаючись глибоко в історичний аналіз деяких культурних пережитків, слід сказати, що у нас на Вкраїні прості люди в Бога не дуже вірили (О. Довженко).. Д Велетні і пророки невпинно змагались у битвах, і дитяча душа моя не приймала їх, впадаючи в смуток (О. Довженко).

395

А Б В

396. Дієприкметник є в реченні

А Картина була незвичайна, неначе сон чи казка (О. Довженко). Б Все було інше, все краще, могутніше, веселіше (О. Довженко). В Вода, хмари, плав — все пливло, все безупинно неслося вперед, шуміло, блищало на сонці (О. Довженко). Г І хоч життя послало йому калюжу замість океану, душа в нього була океанська (О. Довженко). Д Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ (О. Довженко).

396

А Б В

397. Неправильно утворені форми дієприкметників є в рядку

А Б В Г Д

397

А Б В 398

виміряний, визволений, потрачений, забутий просмолений, розказаний, усміхаючийся, стоящий оповитий, задуманий, заґратований, заплетений осяяний, розкритий, наїжджений, усміхнений заквітчаний, вишитий, вибілений, згасаючий

398. Неправильно утворені форми дієприкметників є в рядку

А прочитаний, закінчений, потерпілий, сяючий Б зшитий, заплітаючийся, зливаємий, осиротілий В розкиданий, оброслий, розміщений, набутий

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 96

08.11.2011 20:01:24

Морфологія. Дієприслівник

Г припушений, окутаний, замотаний, посипаючий Д обсаджений, заставлений, розміщений, чаруючий 399. Неправильно утворені форми дієприкметників є в рядку

А Б В Г Д

згорілий, засіяний, потопаючий, змерзлий зеленіючий, позеленілий, надрукований, створений мовлячий, читающий, малюємий, прочитаний здоланий, створюючий, сяючий, неоцінений зроблений, мовлений, складений, закований

лежачий, умитий, збентежений, завмираючий промокший, звенящий, сходячий, атакуємий зроблен, умерший, тримавшийся, з’їдений спитий, зів’явший, розкрившийся, нагороджен перевірений, ухвалений, малюючий, читаємий

розталий, посинівший, заспокоївшийся, прочитан вишиваємий, загублен, закінчен, справлений занімівший, відірвавшийся, нагороджуємий, привозимий запрограмований, катаємий, спрощен, збентежен укритий, тремтячий, виючий, саджений

митий, закінчений, заплачений, умившийся закінчений, запрограмований, з’їден, спрощен розплющений, розвинений, розвинутий, зсохлий привітаний, збентежен, наповнен, заплющен прибраний, розвішений, напрасований, виконуємий

А Б В

401

402. Правильно утворені всі форми дієприкметників у рядку

А Б В Г Д

400

401. Правильно утворені всі форми дієприкметників у рядку

А Б В Г Д

399

400. Правильно утворені всі форми дієприкметників у рядку

А Б В Г Д

А Б В

402

Дієприслівник Дієприслівник — це особлива незмінювана форма дієслова, яка означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом, і відповідає на питання що роблячи? що зробивши? Дієприслівники мають дієслівні ознаки: 1) перехідності: прикривши/прикрившися; 2) часу: переписуючи (теп. ч.), написавши (мин. ч.); 3) виду: глянувши (док. в.), дивлячись (не док. в.) та ознаку прислівника — незмінність. У реченні дієприслівники виступають обставиною: Барвінок цвів і зеленів, розстилаючись.

Час і вид дієприслівників Теперішній час Дієприслівники теперішнього часу можуть бути лише недоконаного виду. Вони відповідають на питання що роблячи?: неволячи, пишучи, граючи, зневажаючи, лежачи. Минулий час Дієприслівники минулого часу можуть бути доконаного і недоконаного виду. Вони відповідають на питання що робивши? що зробивши?: побачивши, сказавши (док. в.); працювавши, косивши (недок. в.).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 97

08.11.2011 20:01:24

Українська мова

Творення дієприслівників недоконаного і доконаного виду Дієприслівники теперішнього часу недоконаного виду утворюються від дієслів теперішнього часу за допомогою суфіксів ‑учи-, -ючи-, -ачи-, -ячи-: Sзнають + -ючи- = знаuючи, Jпроїжджають + -ючи- = проїжджаuючи, Sпалять + -ячи- = палuячи. Дієприслівники минулого часу доконаного і недоконаного виду утворюються від основи інфінітива за допомогою суфіксів ‑ши-, -вши-:

G аписати + -вши- = написаuвши, Sбігти + -ши- = н бігuши. Дієприслівниковий зворот Дієприслівник разом із залежними словами утворює дієприслівниковий зворот: А в долинці скрадливо воркувала річка, розмиваючи берег. (За М. Стельмахом) Дієприслівниковий зворот у реченні виступає в ролі обставини.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді А Б В

403

403. Дієприслівник є в реченні

А Мова — це найдорожчий скарб, переданий нам сотнями й сотнями попередніх поколінь… (М. Шумило). Б На темно-попелястому небі бродили димчасті пошматовані хмари (М. Стельмах). В Повітря пахло набряклим вишневим клеєм (М. Стельмах). Г Окутана вишняками й тінями, німує хата (М. Стельмах). Д Шумів і пінився, розбиваючись на каменях, якими усіяне було його дно… (І. Франко). А Б В

404

404. Дієприслівник є в реченні

А По обох боках потоку побудовані були загати з річного каміння, щоб охороняти село від повені (І. Франко). Б Від огорож на вулиці лежать укорочені тіні (М. Стельмах). В Круглі гіллясті яблуні неначе були готові скотитись з крутої гори, як зелені м’ячі (І. Нечуй-Левицький). Г Здоровенні ковалі гатили… молотами по ковадлах, виблискуючи прекрасними зубами (О. Довженко). Д Поверх них чорніла насипана земля, поросла травою та дрібненьким зіллям (І. Нечуй-Левицький). А Б В

405

405. Дієприслівник є в реченні

А Поруч молоді запорожці витягли на берег волок, повен величезної риби (О. Довженко). Б Але перший, хто трапився назустріч подорожнім, був запорожець, що спав посеред самої дороги, розкинувши руки й ноги (О. Довженко). В Шаровари з дорогого червоного сукна були вимазані дьогтем як вияв цілковитої зневаги до них (О. Довженко). Г Від вологих зморшок потрісканої кори тремтить ледве помітний абрис відпару (М. Стельмах). Д Навколо неясно окреслювались приплюснуті клапті села, обведені сивою імлою дерева (М. Стельмах).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 98

08.11.2011 20:01:24

Морфологія. Дієприслівник

406. Неправильно записані форми дієприслівників є в рядку

А Б В Г Д

А Згадуючи зміст твору, пригадалася цікава фраза, сказана голов ним героєм. Б Не взявшись за сокиру, хати не зробиш. В Не піймавши, не кажи, що злодій. Г Не поберігши тіла, й душу погубиш. Д Не поговоривши з головою, не берись руками.

А Б В

409

410. Граматичну помилку допущено в реченні

410

Не спитавши броду, не лізь у воду. Лінивий ученик плачучи до школи йде. Знайшовши монету, Мухою було вирішено купити самовар. Здоров’я маємо — не дбаємо, а погубивши — плачемо. Сподівався дід на обід, та й не ївши спати ліг.

411. Граматичну помилку допущено в реченні

Не розчесавши коси, заплелася (Л. Костенко). Потрапивши під холодний осінній дощ, стало холодно. Зима тікає, підібравши поли (Л. Костенко). Життя — така велика ковзаниця. Кому вдалось, не падавши, про йти? (Л. Костенко). Д А він сидів, зіщуливши ті плечі і звісивши ту голову тяжку (Л. Костенко). А Б В Г

А Б В

408

втрачаючи, співавши, наживши, обдаровуючи доповів, зроблячи, сидя, наважившись вироджуючись, бідніючи, змінюючи, повернувши подумавши, зоріючи, ідучи, годувавши вечоріючи, забринівши, зажурившись, відпочивши

409. Граматичну помилку допущено в реченні

А Б В Г Д

407

погубивши, зважившись, вчучись, вивчая розімлівши, завісивши, понуривши, провалюючись умиваючи, одягши, знімаючи, перелазячи доповівши, видзвонюючи, обмерзаючи, злетівши вимахуючи, горланячи, розчепіривши, виводячи

408. Неправильно записані форми дієприслівників є в рядку

А Б В Г Д

406

запаливши, втрачаючи, наживши, вигинаючись схилившись, розчесавши, зеленіючи, відкочуючись терши, м’явши, неволячи, просуваючись залишаючи, взявшись, зроблячи, упіймаючи стовпившись, почувши, прокидаючись, підрум’янивши

407. Неправильно записані форми дієприслівників є в рядку

А Б В Г Д

А Б В

411

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 99

08.11.2011 20:01:24

100

Українська мова

А Б В

412. Граматичну помилку допущено в реченні

412

А Б В Г Д

Умившись, одягнув чисту сорочку й вийшов з двору. Розкривши вікно, вдихав аромат осені. Вдягнувши віночок, довго крутилася перед дзеркалом. Роздивлялася довкола, зрідка поглядаючи на двері. Захворівши напередодні вистави, було втрачено можливість зу стрітися з акторами.

Прислівник Прислівник — це самостійна незмінна частина мови, яка виражає ознаку дії, стану: видно зблизька; ознаку іншої ознаки: гарно намальований; ознаку предмета: розмова по-українськи — і відповідає на запитання як? скільки? де? коли? навіщо? Прислівники поділяються на: 1) означальні: гарно, спокійно, дорого; 2) обставинні: спросоння, щороку, обабіч. У реченні прислівник зазвичай виступає обставиною, означенням або присудком (у безособових реченнях): Здалеки здавалось, ніби то стояли рідкі тини з тоненького хмизу або тонесенькі штахети, обтикані зверху якимись цяцьками. (І. Нечуй-Левицький) Собакам душно. (М. Коцюбинський) Розряди прислівників 1. Означальні: 1) якісно-означальні утворюють вищий і найвищий ступені порівняння, відповідають на питання як?: радісно, погано; 2) кількісно-означальні відповідають на питання скільки? як багато? якою мірою?: мало, багато, тричі, набагато, начетверо, надзвичайно; 3) способу дії відповідають на питання як? яким способом?: зненацька, напам’ять, віч-на-віч, пліч-о-пліч. 2. Обставинні: 1) місця відповідають на питання де? куди? звідки?: праворуч, вниз, згори, попідтинню, попідвіконню; 2) часу відповідають на питання коли? відколи? доки? з якого часу? до якого часу?:

позавчора, завжди, з давніх-давен, з діда-прадіда, щодня, щороку; 3) причини відповідають на питання чому? з якої причини?: ненароком, згарячу, спросоння, спересердя, мимоволі; 4) мети відповідають на питання для чого? з якою метою?: наперекір, на зло, на щастя. Способи творення ступенів порівняння прислівників Вищий ступінь порівняння Проста форма вищого ступеня порівняння утворюється від звичайного прислівника додаванням суфіксів -ш-, -іш-: гарніше, пристрасніше, швидше. Складена форма вищого ступеня утворюється: 1) додаванням слів більш або менш до звичайного прислівника: більш щасливо, менш печально; 2) додаванням слів ще, трохи, значно, багато, куди до вищого ступеня прислівників: ще швидше, значно краще, трохи ліпше. Найвищий ступінь порівняння Проста форма найвищого ступеня утворюється від вищого ступеня прислівника за допомогою префіксів най-, що-, як-: найспокійніше, щонайглибше, якнайкраще; Складена форма найвищого ступеня утво рюється додаванням слів найбільш, найменш до звичайного прислівника: найбільш приємно, найменш вдало.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 100

08.11.2011 20:01:24

101

Морфологія. Прийменник

Завдання з вибором однієї правильної відповіді 413. Прислівник є в реченні

А Б В Г Д

Хто робить кревно, той ходить певно. Щира праця мозолева. Як дбаєш, так і маєш. На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить. Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

А Б В

413

414. Прислівника немає в реченні

А А от бог, схожий на діда, той тримав в одній руці круглу сільничку, а трьома пу5чками другої неначе збирався взяти зубок часнику (О. Довженко). Б Дід Захарко був коваль, хоч я ніколи не бачив, аби він щось кував (О. Довженко). В Часом я засинав ще до вечері, дивлячись на зорі, або на Десну, або в вогонь, де варилася каша (О. Довженко). Г Неприємно ходить босому по стерні або сміятись у церкві, коли зробиться смішно (О. Довженко). Д Приємно, коли яблуко, про яке думали, що кисле, виявляється солодким (О. Довженко).

414

Прийменник Прийменник — це службова частина мови, яка служить для вираження зв’язків між словами у реченні. Види прийменників за походженням 1. Непохідні (первинні): без, в (у), для, над, під, з, по, за, на, між. 2. Похідні (вторинні): 1) утворені поєднанням прийменників: поміж, з-за, з-під, з-попід, з-над; 2) утворені внаслідок переходу з інших частин мови: коло, поблизу, незважаючи на, шляхом, край, на відміну від, близько.

Види прийменників за будовою 1. Прості: на, в, до, коло. 2. Складні: з-під, посеред, довкола. 3. Складені: у зв’язку, за винятком. Прийменники необхідні у мові для вираження залежності певної відмінкової форми іменника, займенника або числівника від інших слів у реченні. Усі прийменники з іншими частинами мови пишуться окремо: В день (З. в.) такий розквітає весна на землі (М. в.).

Завдання з вибором однієї правильної відповіді А Б В

415. Прийменник є в реченні

Він здавався мені величезним паном… (О. Довженко). Малина й вишні одійшли давно (О. Довженко). І так мені стало погано, погано (О. Довженко). Штани мені пошили нові з довгими холошами і повели до школи (О. Довженко). Д Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява… (О. Довженко). А Б В Г

415

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 101

08.11.2011 20:01:25

102

Українська мова

А Б В

416. Складний прийменник є в реченні

А Коло хати мати-зозуля кує мені розлуку (О. Довженко). Б Притулившися на лавці край вікна під рушниками, щоб не помітили дівки, я весь перетворююсь на слух (О. Довженко). В Там я і засинав на житі серед пісень, міцно обнімаючи за шию свого яблукатого коня (О. Довженко). Г Заграй, музика, заспівайте, ангели в небі, пташки в лісі, жабоньки попід берегами, дівчаточка під вербами (О. Довженко). Д От які були у нас коні (О. Довженко).

416

А Б В

417. Усі прийменники похідні в рядку

А Б В Г Д

417

А Б В

418. Усі прийменники похідні в рядку

А Б В Г Д

418

А Б В

420

про, понад, внаслідок, услід вздовж, довкола, завдяки, всупереч поміж, попри, наприкінці, крізь назустріч, заради, задля, після побіля, з-понад, з-посеред, крім

419. Усі прийменники непохідні в рядку

А Б В Г Д

419

внаслідок, кінець, коло, близько згідно з, за винятком, крім, при з-під, біля, серед, до край, круг, протягом, через шляхом, вздовж, посеред, при

шляхом, осторонь, край, кінець через, від, до, над вздовж, посеред, на, від по, в, вслід, з на, всупереч, без, близько

420. Усі прийменники непохідні в рядку

А Б В Г Д

мимо, із, над, поруч осторонь, поверх, посеред, на у, під, вздовж, коло крізь, після, крім, серед між, за, в, через

Сполучник Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв’язку однорідних членів речення і частин складного речення.

Види сполучників За походженням сполучники бувають: 1) непохідні (первинні): і(й), та; 2) похідні (вторинні): проте, зате.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 102

08.11.2011 20:01:25

103

Морфологія. Сполучник

За будовою сполучники поділяються на: 1) прості: а, але, чи; 2) складні: щоб, якби; 3) складені: за те що, тому що. За значенням сполучники поділяються на дві групи: 1. Сурядності: 1) єднальні: і (й), та (у значенні і), і…і, ні… ні, також, як…так, не лише…а й; 2) протиставні: а, але, та (у значенні але), зате, проте, однак; 3) розділові: або, чи, або…або, чи…чи, то… то, не то…не то, хоч…хоч. 2. Підрядності: 1) обставинні: — часові: коли, поки, щойно, перш ніж, як тільки, після того як; — причинові: бо, тому що, через те що, оскільки, завдяки тому що, у зв’язку з тим що; — умовні: якщо, якби, як, коли б, як тільки; — мети: щоб, для того щоб, аби, з тим щоб; — допустові: хоч, дарма що, хай, нехай, незважаючи на те що;

— наслідкові: так що; — порівняльні: як, мов, наче, неначе, начебто, неначебто, мовби, немов, немовби; 2) з’ясувальні: що, щоб, як, ніби. Сполучники необхідні в мові для зв’язку однорідних членів речення або частин складного речення. Так само, як і прийменники, сполучники не мають лексичного значення і в реченні не виконують жодної синтаксичної ролі: Федько все робить вчасно і бездоганно. Сполучники сурядності і підрядності Сурядні сполучники поєднують: 1) рівноправні, незалежні частини складного речення: Народ мій є, народ мій буде, і мові прадідів звучать. (М. Братан); 2) однорідні члени речення: Для всіх ти мерт ва і смішна, для всіх ти бідна і нещасна, моя Україно прекрасна, пісень і волі сторона! (О. Олесь) Підрядні сполучники поєднують залежні речення з головним у складнопідрядному: Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя. (Т. Шевченко)

Завдання з вибором однієї правильної відповіді 421. Усі сполучники сурядності в рядку

А Б В Г Д

що, якби, та, проте однак, і, немов, якби все ж, але, дарма що, хоч також, тобто, зате, проте якщо, якби, зате, неначебто

зате, чи, але, якщо і, чи, аби, ніж тобто, зате, причому, тільки-но щоб, дарма що, немов однак, також, або, але

аби, коли, бо, зате хоч, або, зате, однак хто, щоб, як, але неначе, ніби, мов, та якщо, неначе, і, та

А Б В

422

423. Усі сполучники сурядності в рядку

А Б В Г Д

421

422. Усі сполучники сурядності в рядку

А Б В Г Д

А Б В

423

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 103

08.11.2011 20:01:25

104

Українська мова

А Б В

424. Єднальний сполучник є в реченні

А Нема ні таємниць на річках, ні спокою (О. Довженко). Б Як неприємно, коли баба клене або коли довго йде дощ… (О. Довженко). В Вони то розбігалися, то кидались один на одного в атаку… (О. Довженко). Г Вони справді виспівали всі свої пісні за маленький свій вік, ніби віщуючи коротку свою мить (О. Довженко). Д Правий був чи не правий поневолений старець, не нам його судити (О. Довженко).

424

А Б В

425. Єднальний сполучник є в реченні

А Ці страшні побоїща закінчувалися десь аж під вечір, проте зав жди щасливо (О. Довженко). Б Куди ти хочеш, в пекло чи у рай? (Л. Костенко). В Проте, коли вдуматись, це не були антирелігійні безбожницькі розмови (О. Довженко). Г Образ святого Миколая також був схожий на діда… (О. Довженко). Д Якщо, пустуючи серед латаття, каченята робились неслухняні, збентежена мати качка місця собі не знаходить (О. Довженко).

425

А Б В

426. Усі сполучники єднальні в рядку

А Б В Г Д

426

А Б В

або, доки, зате, та і, як…так, ні…ні, також й, не тільки…а й, і, тобто чи…чи, й, чи то, що якби, проте, чи, та

427. Протиставний сполучник є в реченні

А Ой, лев тоді як стрибне та як рикне! (О. Довженко). Б Він махнув на все та й подався на Десну знайти собі хоч трохи відпочинку (О. Довженко). В Один лише раз по висипу Десни пройшов був лев, та й то, кому не розказую, ніхто віри не йме (О. Довженко). Г Пожаліли ми його, та на тому й скінчилось (О. Довженко). Д Дунай широкий та глибокий (О. Довженко).

427

А Б В 428

428. Протиставний сполучник є в реченні

А Під тинами на колодках або просто навприсядки сиділи дядьки, смалили цигарки, гомоніли (Гр. Тютюнник). Б Слухає Олесь і не розуміє: хвалять його чи лають (Гр. Тютюнник). В То там, то сям проглядає крізь порошу трава з примерзлими до землі зеленими чубчиками (Гр. Тютюнник). Г Олесь хотів дістати її і покуштувать, та передумав — і притулився вухом до стовбура (Гр. Тютюнник).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 104

08.11.2011 20:01:25

105

Морфологія. Частка

Д Повітря пахне торф’яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров (Гр. Тютюнник). 429. Усі сполучники протиставні в рядку

А Б В Г Д

а, зате, однак, все ж не тільки, але, або, чи то тобто, дарма що, та, а але, проте, ні…ні, наче однак, зате, то…то, або

однак, але, та, або або, чи, чи то, не то…не то або…або, але, зате, також чи, не то…не то, проте, тобто то…то, дарма що, зате, чи

хто, щоб, ніби, зате неначе, що, як, та бо, аби, коли, мов неначебто, де, нехай, однак та, доки, чий, звідки

А Б В

430

431. Усі сполучники підрядні в рядку

А Б В Г Д

429

430. Усі сполучники розділові в рядку

А Б В Г Д

А Б В

431

Частка Частка — це службова частина мови, яка надає словам чи реченням певних смислових чи емоційно-експресивних відтінків або служить для творення морфологічних форм та нових слів. Розряди часток за значенням 1. Фразові частки: 1) вказівні: ось, онде, он, осьде, от, оце; 2) означальні: якраз, саме, точно, справді, власне, рівно (стільки); 3) обмежувально-видільні: лише, тільки, хоч, хоча б, навіть, уже, таки; 4) підсилювальні: і, й, та, навіть, аж таки, ой. 2. Модальні частки: 1) стверджувальні: так, еге ж, атож, аякже, авже ж;

2) заперечні: не, ні, ані; 3) спонукальні: хай, нехай, ну, давай, бодай; 4) власне модальні: навряд чи, ба, ну, чи не; 5) питальні: невже, хіба, чи; 6) емоційно-експресивні: що за, як. 3. Словотворчі частки: будь-, -небудь, казна‑, хтозна-, аби-, де-, -сь, не-, ні-, ані-, б, би, же, ж. 4. Формотворчі частки: 1) утворюють форми ІІІ особи наказового способу: хай, нехай; 2) утворюють прикметники і прислівники найвищого ступеня порівняння: най-, як-, що-; 3) утворюють зворотні дієслова: -ся (‑сь); 4) утворюють форми дієслів умовного способу: би (б).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 105

08.11.2011 20:01:26

106

Українська мова

Завдання з вибором однієї правильної відповіді А Б В

432. Усі слова є частками в рядку

А Б В Г Д

432

А Б В

433. Усі слова є частками в рядку

А Б В Г Д

433

А Б В

А Б В 438

ж, -би, -казна, атож ні, хай, ну, давай -сь, ж, чи, ба хтозна-, казна-, бозна-, навряд чи -будь, -б, аби-, де-

437. Усі частки модальні в рядку

А Б В Г Д

437

невже, будь-, як-, б най-, як-, що-, би нехай, де-, най-, -би не, ні, же, ж де-, -сь, казна-, б

436. Усі частки словотворчі в рядку

А Б В Г Д

436

так, нехай, еге, авжеж навіть, як-, най-, невже що-, би, ба, ну хай, би, нехай, б як-, що-, так, чи не

435. Усі частки формотворчі в рядку

А Б В Г Д

435

хай, авжеж, навіть, же однак, би, коли, під аякже, не, де, а адже, ані, від, хіба еге, нехай, ну

434. Усі частки формотворчі в рядку

А Б В Г Д

434

ось, отой, он, оце цей, таке, осьде, от ото, от, саме, онде який, якраз, як, точно справді, при, бо, за

най-, бодай, атож, гей так, ані, хіба, ну лише, тільки, не, чи не -небудь, ба, хіба, ж де-, та, уже, най-

438. Усі частки модальні в рядку

А аби-, не, хтозна-, навряд чи Б хіба, авжеж, невже, будь-

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 106

08.11.2011 20:01:26

107

Морфологія. Вигук

В чи не, невже, ба, -сь Г чи не, ну, ба, бодай Д еге ж, так, ба, казна-

Вигук Вигук — це особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Групи вигуків За походженням вигуки бувають: 1) первинні: А! О! Ой! Гей! Ох! Вйо! Тпрру!; 2) похідні: Матінко! Гляди! Господи! Спасибі! Браво!

За значенням вигуки поділяються на: 1) емоційні: Ах! Ага! Фу! Ура! Овва! Слава Богу!; 2) спонукальні: алло, стій, цить, киць-киць, но, киш; 3) вигуки етикету: добридень, будьте здорові, перепрошую, спасибі; 4) звуконаслідувальні слова: бом, бух, тра-тата, хлюп, ме-е-е, ку-ку, під-падьом, ку-куріку.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді 439. Усі слова є вигуками в рядку

А Б В Г Д

мов, біля, гей, геть ого, киш, ой, при добридень, гайда, посеред, проте стоп, леле, щоб, ех кра, даруйте, няв, прощавайте

дякую, на добраніч, тобто, зате ой, відтоді, ах, задля коли, щоб, тпру, брязь алло, перепрошую, дінь, ет даруйте, ех, ні, оцей

ей, ух, леле, ура ой, о, ух, іх тю, фе, овва, диви тсс, годі, стоп, боже гов, геть, ух, страх

щасливо, прощайте, перепрошую, спасибі на добраніч, стук, ех, алло ах, ох, а, ей овва, ах, гав, гляди диви, цур, ех, ґвалт

А Б В

441

442. Усі вигуки є непохідними в рядку

А Б В Г Д

440

441. Усі вигуки є непохідними в рядку

А Б В Г Д

439

440. Усі слова є вигуками в рядку

А Б В Г Д

А Б В

442

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 107

08.11.2011 20:01:26

108

Українська мова

А Б В

443. Усі вигуки є похідними в рядку

443

А Б В Г Д

матінко, спасибі, страх, цур спасибі, добридень, браво, алло, фе, тю матінко моя, гляди, ой, годі фу, о, браво, алло

Синтаксис Словосполучення Словосполучення — синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більше повнозначних слів на основі підрядного зв’язку. Словосполучення є складниками речення. Їм не властива інтонаційна завершеність. Словосполучення може називати: 1) предмети: мої знайомі; 2) ознаки предметів: вічно зелені; 3) дію: розповідати бурхливо. Словосполучення обов’язково має головне слово і залежне слово. Від головного слова до залежного ставиться запитання: які? :^~~~? ( ñ червоні маки як? (~~~~?:^ ñ читати вголос куди? (~~~~~?: ^ ñ прийти на зустріч Залежне слово зв’язується із головним за змістом (за допомогою питання) та граматично (за допомогою закінчення або закінчення і прийменника). Запам’ятайте! Слід розрізняти лексичні та фразеологічні словосполучення. Лексичні словосполучення є членованими, тобто легко розділяються на окремі компоненти — слова із самостійним лексичним значенням: прийти із запізненням, добиратись дуже далеко. Фразеологічні словосполучення є цілісною лексичною одиницею. Їх можна замінити одним словом (або кількома), фразеологічні словосполучення виступають одним членом речення: в свинячий голос, як до Києва рачки.

Не є словосполученнями: 1) підмет і присудок: учень читає; 2) іменник (займенник) із прийменником: під березою; 3) фразеологізм: тихою сапою; 4) однорідні члени речення: братик і сест ричка. Будова і види словосполучень за спос обами вираження головного слова За способом вираження головного слова словосполучення бувають: 1) іменні, коли головне слово виражене іменником, прикметником, числівником або ñ ñ займенником: народна пісня, ми з тобою; 2) дієслівні, коли головне слово виражене дієсловом (інфінітив, особові форми, дієприкметник, дієприслівник, безособові ñ дієслова, форми на -но, -то): простувати ñ ñ дорогою, тішить думку, трохи зім’ята, ñ ñ ñ вишиваючи сорочку, ледве світало, розбито вщент; 3) прислівникові, коли головне слово виражеñ не прислівником: глибоко під водою, надзвиñ чайно швидко. За будовою словосполучення бувають: 1) непоширені (прості), що складаються з двох повнозначних слів: писати нерозбірливо; 2) поширені (складні, комбіновані), що складаються із трьох і більше повнозначних слів: буду писати старанно, приїхав дуже швидко, визнано переможцем вікторини, сто двадцять учасників.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 108

08.11.2011 20:01:26

109

Синтаксис. Словосполучення

Види підрядного зв’язку слів у словосполученні Узгодження — вид зв’язку, при якому рід, число і відмінок залежного слова повністю збігається з родом, числом та відмінком головного. При узгодженні головне слово може виражатися іменником (щира розмова, вірний товариш) або займенником, що змінюється як іменник (хтось незнайомий). Залежним словом може виступати прикметник (вранішня зоря), займенник (мої літа), порядковий числівник (третій том), кількісний числівник (однією рукою), дієприкметник (зібраний урожай). Керування — вид зв’язку, при якому головне слово вимагає від залежного певного відмінка. При керуванні головне слово може виражатися дієсловом (розглянути малюнок), іменником (будівництво багатоповерхівки), прикметником (червоний від сорому), кількісним

числівником у називному та знахідному відмінках (два видання), займенником, що змінюється як іменник, прикметник, числівник (ми з тобою), прислівником (верхи на коні). Залежним словом може виступати іменник (писати роман), кількісний числівник (відняти від десяти), займенник, що змінюється як іменник або числівник (віддати комусь). Прилягання — вид зв’язку, при якому залежне слово має незмінну форму і приєднується до головного тільки за змістом. Головне слово може виражатися дієсловом (читати лежачи), іменником (вказівка зверху), прикметником (ледве рожевий), займенником (майже весь). Залежним словом може виступати прислівник (їхати далеко), дієприслівник (іти співаючи), неозначена форма дієслова (наказ наступати).

Завдання з вибором однієї правильної відповіді 444. Немає жодного словосполучення в рядку

А Б В Г Д

день і ніч, квіти саджати, квіти розпускаються навколо хати, нехай співає, нумо ворожити через хворобу, завдяки знанням, дощ і сніг буду хвилюватися, дуже нервуватися, став веселим дуже тепло, голчастий іній, важка ковдра

чверть яблука, п’ять цибулин, учити граматику рідний край, номер на замовлення, наше місто вищий за брата, відкрито станцію, весь світ вечірня пора, пляшка води, іти стежкою швидко котитися, часто веселитися, складна справа

навчати дорослих, радісна звістка, неймовірно цікавий, добрий серцем, дванадцятий клас, відстати через хворобу сотня заявок, десяток аркушів, кожна людина виконання вправ, зв’язок між словами, повідомити звечора значне поширення, провісник весни, легко працювати

А Б В

446

447. Прислівниковими є усі словосполучення рядка

А швидко скакати, високо залізти, голосний спів Б втілено в життя, запросивши багато, трохи печально В надзвичайно тепло, далеко від дому, сумно в саду

445

446. Іменниковими є усі словосполучення рядка

А Б В Г Д

444

445. Іменниковими є усі словосполучення рядка

А Б В Г Д

А Б В

447

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 109

08.11.2011 20:01:27

110

Українська мова

Г стиха промовити, близько до школи, вчасно виконано Д часто цвіте, широко застосовується, частина квітки А Б В

448. Прислівниковими є усі словосполучення рядка

А Б В Г Д

448

А Б В

449. Слова узгоджуються в усіх словосполученнях рядка

А Б В Г Д

449

А Б В

тепле проміння, шостий клас, гра на гітарі вишиті маки, яскраві нитки, вишивка хрестиком теплий попіл, спалювання листя, прибраний двір слухняна дитина, сором’язливе маля, робочий одяг німецькі критики, відоме прислів’я, росте швидко

451. Керуванням пов’язані слова в усіх словосполученнях рядка

А Б В Г Д

451

задерикуватий півень, протряхле листя, село Андріївка зачіпати гідність, великий світ, привітна усмішка радісно зустріти, активна позиція, відповідальна людина яскраво світило, зелений світ, солодка ягода затято вболівати, рання рослина, старовинні меблі

450. Слова узгоджуються в усіх словосполученнях рядка

А Б В Г Д

450

гаряче сперечатися, особливо яскраво, яскраво забарвлений зовсім недавно, дуже довго, нестерпимо важко важко працювати, весело гомоніти, уважно читати добре знають, міцно сплять, спокійно жити животворне джерело, один день, давня приказка

провідати бабусю, боятися блискавки, страшно гримить полив квітів, обкопування дерев, глибоко копати увімкнути світло, обсипаючи промінням, виховання дитини прибирати листя, швидке прибирання, погано розчути відрізняється квіткою, цілющий звіробій, біле латаття

452. Керуванням пов’язані слова в усіх словосполученнях рядка

А заповнення картки, викладання дисциплін, виконання плану Б утворити словосполучення, з’ясувати значення, термінова телеграма В висадка цибулин, захист рослин, скопана клумба Г вишневе листя, висіти на дереві, спостерігати за птахами Д відомий поет, розглядати експонати, дарувати рушник

452

А Б В 453

453. Граматичний зв’язок порушено в усіх словосполученнях рядка

А пропонувати відповідь, впливати на комісію, докладно розповідати Б густий туман, відповідальне ставлення, обмежене вживання В піскова поверхня, план заходів, чужий твір Г тоталітарна система, спеціальне призначення, трагедійна драматургія Д вибач мене, згідно наказу, хворий грипом

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 110

08.11.2011 20:01:27

111

Синтаксис. Просте речення

А Б В

454. Граматичний зв’язок порушено в усіх словосполученнях рядка

А Б В Г Д

підозрілий погляд, характерні риси, підрядковий переклад копати криницю, міфічний герой, стилістика мовлення підрядне словосполучення, залежне слово, написання роботи подякувати господарів, оплатити за проїзд, вжити заходи прояв дії, зайняти місце, крижані навали

454

Просте речення Головні члени речення Головні члени речення — підмет і присудок — є синтаксичним центром будь-якого двоскладного речення. Навколо такого центру об’єднуються всі другорядні члени. Синтаксичний центр двоскладного речення можуть утворювати: 1) підмет і присудок: Пісня порушує найтонші струни людини. (В. Качкан); 2) кілька однорідних підметів і один присудок: Кущі й дерева струшували на нього синюватий іній; 3) один підмет і кілька однорідних присудків: Земля — хлібодара і медоносиця. (А. Малишко). Підмет Підмет — головний член двоскладного речення, який означає предмет, котрому в реченні приписується дія чи стан, названі присудком. Підмет відповідає на запитання хто? що?: Тимко постояв ще хвилину і тихою ходою пішов до хати, напетляв за собою темну мережку слідів по росистому спориші. (Гр. Тютюнник) Іноді до нього неможливо поставити запитання хто? що?, якщо підмет виражений інфінітивом. У такому разі підмет визначаємо за змістом речення: Вік прожити — не поле перейти. Підмет може бути простий і складений. Способи вираження підмета Простий підмет може бути виражений: 1) іменником у називному відмінку: Кругом багаття заметушилися люди. (Панас Мирний); 2) займенником у називному відмінку: Ми — християни. (Я. Гоян);

3) прикметником, який перейшов в іменник: Нове — це добре забуте старе. (Нар. творчість); 4) дієприкметником, який перейшов в імен ник: Полонені стояли непорушно. (В. Бойченко); 5) числівником: Двоє взяли Гуменного попід руки. (Олесь Гончар); 6) незмінними словами, вигуками, що переходять в іменник: Слава! Слава! Докотилось і лягло до ніг. (П. Тичина) І знову «ура» покотилося лісом. (М. Стельмах); 7) неозначеною формою дієслова: З вовками жити — по-вовчому вити. (Нар. творчість). Складений підмет може бути виражений неподільним сполученням слів, у тому числі складною власною назвою чи фразеологізмом: Друге значення цього свята було землеробське. (Я. Головацький) Такими були Карпо Масло з Черкас, Яцко Білоус з Переяслава, Андрушко з Брацлава. (А. Лотоцький) Присудок Присудок — головний член двоскладного речення, що означає дію, стан або ознаку, котра приписується в реченні підметові. Присудок відповідає на запитання що робить (підмет)? яким є (підмет)? ким (чим) є (підмет)?: Квітне сонце, грає вітер і Дніпро-ріка… (П. Тичина) За структурою присудок може бути простим і складеним. Способи вираження присудка Простий присудок виражається: 1) особовими формами дієслова: Та ось вже вікна посивіли, вже прокидається сонце. (М. Стельмах);

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 111

08.11.2011 20:01:27

112 2) неозначеною формою дієслова: По роботі пізнати майстра. (Нар. творчість). Простим присудком виступають конструкції типу ходить-бродить, дише не надишеться, піду подивлюся, буду писати (пор. писатиму), а також присудки, виражені фразеологічним зворотом: Тягнуть-потягнуть — витягнуть не можуть. (Нар. творчість) Будуть вишні, акації й клени так привітно тепло шуміть… (В. Со сюра) Складений присудок буває двох видів: складений іменний та складений дієслівний. Складений іменний присудок складається з допоміжного дієслова-зв’язки та іменної частини (іменника, прикметника, займенника, числівника, дієприкметника або фразеологічного звороту). У ролі зв’язки можуть виступати дієслова бути, являти собою, становити, виявлятися, зватися, складатися, вважатися, знаменуватися, утворювати, здаватися, доводитися, ставати, робитися, перетворюватися, опинятися, залишатися, іти, піти, повернутися, стояти, лежати, сидіти, працювати, служити, робити: Це було радісною нагородою за довгі роки праці. (О. Донченко) Тіні на землі стають все довші. (В. Сосюра) Клен стоїть на узліссі замріяний, мабуть, сумує, що надійшов жовтень. (О. Копиленко) З’єднувати підмет з іменною частиною присудка можуть також порівняльні сполучники як, наче, ніби, мов, немов тощо: День осінній — наче грецька паволока. (О. Ольжич) У складеному іменному присудку часто опускається зв’язка бути, якщо вона стоїть у теперішньому часі (є): Слова — полова, але огонь в одежі слова... (І. Франко) Складений дієслівний присудок складається з допоміжного дієслова та інфінітива. У ролі допоміжних можуть виступати дієслова почати, стати, кинутися, продовжувати, кінчати, переставати, могти, хотіти, бажати, мусити, намірятися, збиратися, любити, думати, прикметники радий, охочий, здатен, повинен, готовий, згоден, а також іменники майстер, мастак: Ми мусимо іти до згоди через найглибші в світі броди. (О. Підсуха) І пишаються дерева золотим своїм вбранням: «Це якийсь маляр, напевно, догодити хоче нам». (Н. Забіла) Серце прагне буять на просторі! (Леся Українка) Я для вас рад жити. (І. Франко) Він майстер брехати.

Українська мова

Запам’ятайте! Від складеного дієслівного присудка слід відрізняти: 1) сполучення з інфінітивом особових дієслів, що означають рух (особове дієслово тут не є допоміжним, воно виступає як повнозначний простий присудок, інфінітив же займає позицію обставини мети): Ми пішли гратися. Я прийшов допомагати; 2) поєднання інфінітива з дієсловами мов лення, спонукання (інфінітив тут — додаток, він означає дію, яку виконує не суб’єкт, позначений підметом, а той, на кого спрямоване його волевиявлення): Я наказую тобі мовчати. Я радив йому почекати. Ти примусив його прийти.

Другорядні члени речення Другорядні члени речення — слова, які граматично і за змістом залежать від головних членів, а також від інших другорядних членів речення. Другорядні члени речення — додаток, означення, обставини — об’єднуються навколо голов них членів, пояснюють їх та одне одного. Прийменники та частки входять до складу інших членів речення і окремо не виділяються. Означення Означення — це другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета і відповідає на запитання який? чий? котрий? скількох? скільком? скількома? Означення може виражатися прикметником, порядковим числівником, займенником (що змінюється як прикметник), дієприкметником, іменником, прислівником, дієприслівником, неозначеною формою дієслова; у реченні пояснює іменник, займенник: Жили у гущині глибокого байрака страшенний Лев, всесвітній Лис, бурлака Вовк і наш Сірко — собака. (Л. Глібов) Означення узгодженні й неузгоджені Узгоджене означення узгоджується з означуваним словом у роді, числі й відмінку, може виражатися прикметником, дієприкметником, займенником (змінюється як прикметник), порядковим числівником, кількісним числівником (у непрямих відмінках, крім знахідного, що

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 112

08.11.2011 20:01:27

Синтаксис. Просте речення

за формою збігається з називним): Вітер осені шалено жовтий лист жене увись. (В. Сосюра) Слова прощального привіту вже осінь пише на листках, прив’ялу квітку, ще не вкриту, вкриває золотом в кущах. (О. Журлива) Неузгоджене означення приєднується до означуваного слова зв’язком керування або прилягання, може виражатися іменником у непрямому відмінку з прийменником і без нього, прислівником, дієприслівником, інфінітивом, присвійними займенниками його, її: Десь по їхавши, тримав у пам’яті образ матері. І образ її рук. (Є. Гуцало) Прикладка як різновид означення Прикладкою називають різновид означення, що виражається іменником, узгодженим з означуваним словом у відмінку й числі. Прикладка одночасно характеризує й дає іншу назву означуваному слову. Прикладка може стосуватися: 1) іменника: І Оксану, мою зорю, мою добру волю, щодень Божий умивали. (Т. Шевченко); 2) займенника: І, притомлений Котигорошко, я на груди землі упаду. (А. Малишко); 3) інших частин мови, що перейшли в іменник: До радянських концтаборів звозилися полонені — представники різних націй і віросповідувань. Розрізняють поширені й непоширені прикладки. Поширені прикладки виражаються кількома словами: Встає над землею людина — господар своєї землі. (М. Бажан) Прикладка, до складу якої входять слова типу чоловік, людина, штука, річ, на імення, на прізвище тощо, завжди буде поширеною (пояснювальні слова будуть у такому разі нести конкретну інформацію): За шофера ми поставили тракториста Серьожу, на прізвище Півень. (Ю. Яновський) Непоширені прикладки виражаються одним словом: З криком сів на груди ворон, чорний ворон-птах. (П. Тичина) Прикладки — назви міст, річок — узгоджуються в усіх відмінках з означуваним словом. Проте в географічній і військовій літературі назва міста зберігає форму називного відмінка, щоб уникнути можливої плутанини. Зберігають форму називного відмінка й прикладки — назви гір, озер — та прикладки, які беруться в лапки — назви станцій, планет, кораблів, заводів,

113 установ, газет, журналів тощо: місто Харків, міста Харкова, місту Харкову; на річці Дніпрі, поза річкою Дніпром. А л е: міста Харків, біля озера Байкал, на станцію Ромодан, з планети Юпітер, на крейсері «Україна», у видавництві «Ранок», для газети «Сьогодні». Запам’ятайте! Не належать до прикладок: 1) утворення та складні слова типу: диск-жокей, стоп-кран, вагон-ресторан, музейквартира; 2) сполучення синонімів: море-океан, путьдорога, рід-плем’я тощо; 3) сполучення антонімів: імпорт-експорт, купівля-продаж; 4) асоціативні сполучення: руки-ноги, батько-мати, хліб-сіль. З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей. (Л. Орел) А хтось, може, рано-порано, доки спить старенька мати, вишугне крадькома на вшпиньках до сіней, добудеться до рипучої скрині — єдиного спадку з діда-прадіда, і розбрунькується його уява, спалахне фантазія. (В. Качкан) Правопис прикладок Прикладки можуть писатися окремо і через дефіс. Деякі прикладки беруться в лапки. Прикладки пишуться окремо: 1) якщо в ролі прикладки виступає видова назва: місто Ромни, село Харківці, хутір Солдатів, квітка кульбаба, дерево береза, річка Ворскла (але Ворскла-ріка); Ріка Супій, і що там тої річечки? (Л. Костенко) Трохи вище, на схилі, починався вже ліс, де у тіняві з-під крайніх кущів виглядала трава копитняк; 2) якщо іменник, що має означальне значення (співвідноситься з прикметником) і вжитий у ролі прикладки, стоїть перед означуваним словом: Красуня осінь, богатир хлопець, мати Україна (але Україна-мати); От небіжчик дід казали, що треба тільки слово знати… (Леся Українка) Прикладки пишуться через дефіс: 1) якщо спочатку йде власна назва, а потім загальна: Москва-ріка, Київ-град, Баюн-гора: Глибину творів Грушевського-белетриста

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 113

08.11.2011 20:01:28

114

Українська мова

нам треба належно відкрити і належно пошанувати. (Є. Білокінь); 2) якщо у ролі прикладки виступає родова назва, а в ролі означуваного слова — видова: розрив-трава, звіробій-трава; 3) якщо прикладка є складовою частиною терміна: заєць-русак, меч-риба, жук-олень, жук-рогач, гриб-паразит, драма-феєрія, драма-казка, сон-трава: По узліссі і на галявині перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. (Леся Українка); 4) якщо і прикладка, і означуване слово є іменниками — загальними назвами: В просторій кімнаті-світлиці з чотирма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном. (М. Коцюбинський). Прикладки беруться в лапки, якщо означають назви заводів, газет, журналів, творів, пароплавів, видавництв тощо. Прикладки, взяті в лапки, пишуться з великої літери: роман «Собор», оповідання «Олеся», казка «Лис Микита», журнал «Дзвін», видавництво «Планета дитинства», завод «Турбоатом». Виняток становлять прикладки, перед якими вжито слово імені: завод імені Малишева, станція метро імені Олександра Масельського.

2) зрідка формою родового відмінка (у запереч них конструкціях із часткою не; у сполученні зі словами жаль, шкода; у художньому і розмовному стилях, прямі додатки мають паралельні форми типу: узяв ніж — узяв ножа): Миколі стало невимовно шкода матері. (Ю. Мушкетик). Непрямий додаток означає об’єкт, який тільки певною мірою причетний до дії. Непрямий додаток виражається непрямими відмінками з прийменником і без нього (крім знахідного відмінка без прийменника): Сьогодні письменникові випав урожайний день. (Ю. Яновський) І хоч багато судилося нам незабутніх утрат, хоч легше було б очам читати щось лагідне і миле серед громів, прочитаймо про матір, Марію Стоян. (О. Довженко) Обставина

Додаток — другорядний член речення, що означає об’єкт, на який спрямована чи поширюється дія. Відповідає на питання непрямих відмінків. Додаток називає предмет — об’єкт, адресат, суб’єкт, а також інших учасників дії або стану; виражається іменником, числівником, займенником (що змінюється як іменник) у формах непрямих відмінків (крім Н. та Кл.), а також неозначеною формою дієслова; пояснює дієслово, рідше іменник: Іван Франко віддав народові кожну хвилину свого життя. (П. Тичина)

Обставина — другорядний член речення, який характеризує дію чи ознаку з точки зору їх якості, кількості, інтенсивності, місця, часу, мети й причини. Обставина вказує на ознаку дії (час, мету, причину, спосіб дії, місце, умову, міру і ступінь); відповідає на запитання коли? з якого часу? до якого часу? навіщо? з якою метою? чому? через що? як? яким способом? де? куди? звідки? за якої умови? незважаючи на що? для чого? тощо; виражається прислівником, дієприслівником, іменником у непрямих відмінках із прийменниками й без них, а також неозначеною формою дієслова; у реченні пояснює дієслово, прикметник, прислівник: Йому не хотілося йти в хату, і він присів на призьбі і, замріявшись, став дивитися в тиху літню ніч, що горнулася до нього подівочому ласкаво, холодненькою вологою студила йому обличчя, шию, груди, шепотіла до нього приташанськими комишами, навіваючи далекі, зовсім забуті спогади, схожі на уривки дитячих снів. (Гр. Тютюнник)

Прямий та непрямий додаток Прямий додаток означає предмет, на який дія спрямована безпосередньо й охоплює його цілком. Прямий додаток виражається: 1) формою знахідного відмінка без прийменника: Жукова прислухалась і почула далекий глухий гул. (О. Донченко) Пастух пригнав з  поля худобу. (М. Коцюбинський);

Види обставин за значенням Розрізняють обставини способу дії, міри і ступеня, місця, часу, мети, причини, умови та допусту. Обставини способу дії відповідають на питання як?, означають якість дії, стану, ознаки та спосіб їх вияву, виражаються прислівником, дієприслівником і дієприслівниковим зворотом, орудним відмінком іменника, іменниками з при-

Додаток

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 114

08.11.2011 20:01:28

115

Синтаксис. Просте речення

йменником подібно до, порівняльними зворотами зі сполучниками як, ніби, наче, буцім тощо: Присівши на порозі і схиливши на обруччя голову, зажурено спочиває ненька… (В. Скуратівський) Вони мудро й терпеливо зносять те, що їх витісняють з синівських і доччиних сердець обранці й обраниці, спочатку кохані, потім дружини й  чоловіки. (О. Сизоненко) Обставини міри й ступеня відповідають на питання скільки? наскільки?, характеризують дію чи ознаку за ступенем і мірою їх вияву, виражаються словами дуже, трохи, ледве, надзвичайно, впень, вщерть, вволю, догола, до нитки, дотла, цілий тиждень тощо: Ванько стенув плечима, постояв ще трохи, зітхнув невміло, по-дитячому, і поїхав. (Гр. Тютюнник) Обставини місця відповідають на питання де? куди?, означають місце, де відбувається дія, напрямок руху, виражаються іменником, іменником з прийменником, прислівником: Микола сидів на горбку під кущем. (Ю. Мушкетик) Небо внизу над лісами делікатно блакитне, а подекуди ніби зелене, лиснюче й прозоре, наче помальоване скло. (І. Нечуй-Левицький) Обставини часу відповідають на питання коли? доки?, означають час, у який відбувається

дія; вихідний або кінцевий момент виконання дії: Як гарно буває напровесні в полі. (М. Коцюбинський) Обставини мети відповідають на питання для чого? з якою метою?, вказують на мету виконання дії, виражаються прислівниками навмисне, зумисне, навіщо, на зло, інфінітивом, іменником з прийменником: Зброюдля миру кують ковалі. (М. Рильський) Обставини причини відповідають на питання чому? з якої причини?, означають причину настання дії чи ознаки: Потомились руки граючи. (І. Нечуй-Левицький) Годі вам брехати та один одного знічев’я вихваляти. (Л. Глібов) Обставини умови відповідають на питання за якої умови?, означають умову виконання дії, можуть вводитися за допомогою прийменників від, з, через, з нагоди, з причини, завдяки, в силу, на основі: Не знайшовши броду, не лізь у  воду. (Нар. творчість) Обставини допусту відповідають на питання всупереч чому?, означають обставину, всупереч якій відбувається дія, можуть вводитися за допомогою прийменників всупереч, наперекір, незважаючи на: А в небі, незважаючи на спеку, вилися жайворонки. (М. Рильський)

Завдання з вибором однієї правильної відповіді 455. Простим є речення

А Вона заспокоїлась, наче витерла хусткою очі, і, одіпхнувши Антонові руки, підвелась з крісла (М. Коцюбинський). Б Край неба викотилась, ніби з моря випливла, блискуча вранішня зоря, а за нею почало червоніти небо (І. Нечуй-Левицький). В Повечоріло, і на вулицях уже з’явилися люди із страсними свічками (З. Тулуб). Г Сум’яття огорнуло його таке, що не міг навіть нічого сказати (П. Загребельний). Д Наступало всеземне свято, якому, здавалось, не буде кінця (О. Гончар).

А Б В

455

456. Простим є речення

А Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй (Л. Костенко). Б Молодий серпень, підперезаний світлим перевеслом, ішов гордою, спокійною ходою (М. Сиротюк). В Сонце лежало зовсім на обрії, ніби воно лагодилося котитися землею, як велике червоне колесо (Ю. Яновський). Г Пусті ті люди, що звичаю не пильнують (Р. Кобальчинська). Д Розпрягайте, хлопці, літаки; хай-но спочивають роботящі! (Б. Олійник).

А Б В

456

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 115

08.11.2011 20:01:28

116

Українська мова

А Б В

457. Простим є речення

А Тепер він ішов вузькою покрученою вуличкою, немов коридором, повним каміння та м’якого пилу (М. Коцюбинський). Б Під стінами у хаті стояли масивні лави, на яких працювали господарі (Л. Орел). В Усе зникало у вогнях світових потрясінь, навіть цілі народи й цивілізації (Є. Колодійчук). Г І тільки б знати, що немарно в світі цім топтав дорогу, сиву од століть (Б. Олійник). Д Він чує, ніби той голос, та пісня ллється на нього зверху (І. Нечуй-Левицький).

457

А Б В

458. Простим є речення

А Звiрок ворухнув ушима i, дивлячись на неї, спустився нижче (М. Стельмах). Б Вивiрка блискавкою майнула на друге дерево, а заєць сторчма кинувся у кущi (М. Стельмах). В Бiля куреня сушився сак, вiн пахнув зiллям i рибою (М. Стельмах). Г Додому я приїхав пiзно, коли вже мiсяць росив на ясени вологе срiбло (М. Стельмах). Д Нащо менi когось лякати, коли сам у революцiю був ляканий (М. Стельмах).

458

А Б В

459. Простим є речення

А Засинаючи, я чув, як батьки знову почали сперечатися, i в свiй сон захопив материнi сльози (М. Стельмах). Б Тут я одразу став меншим, а свiт — більшим (М. Стельмах). В Тим часом iз клунi ввiйшла мати, стала бiля печi, не то посмiхаючись, не то кривлячись (М. Стельмах). Г Сон так долає мене, що я ледве доходжу до хати й падаю на тапчан (М. Стельмах). Д А Люба радiсно подивилася на мене i вперше посмiхнулася в нашiй хатi, i посмiхнулися всi її насурмоненi гудзики... (М. Стельмах).

459

А Б В

460. Поширеним є речення

А Б В Г Д

460

А Б В 461

Сад великий, але старий, запущений (М. Івченко). Батьки були неписьменні (О. Довженко). Наталя починає хвилюватися (М. Івченко). Я вперше в Києві (Л. Костенко). Він — Данте (Л. Костенко).

461. Поширеним є речення

А Б В Г Д

Розбили глека земляки (С. Воскрекасенко). Реве, стогне, котить хуртовина. Ми виходимо на середину залу (М. Івченко). Плачуть небо, вітер і плавні. Хай обминає біда.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 116

08.11.2011 20:01:28

117

Синтаксис. Просте речення

462. Складений підмет у реченні

А Більш за все чомусь любив я моркву (О. Довженко). Б У неділю перед богами горіла маленька синенька лампадка (О. Довженко). В Він був письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати псалтир (О. Довженко). Г Тут ми з Піратом і кинулись до моркви (О. Довженко). Д Ні дід, ні ми не розуміли прочитаного (О. Довженко).

А Б В

464

465. Складений іменний присудок у реченні

А У нас на Вкраїні прості люди в Бога не дуже вірили (О. Довженко). Б І був я неправий, звичайно (О. Довженко). В Потім стали витягати дяка і, витягаючи, так нареготались (О. Довженко). Г Довго стояла вода весняна, пам’ятаю (О. Довженко). Д Не один десяток років буде проводжати мене мати (О. Довженко).

463

464. Складений дієслівний присудок у реченні

А Старі люди по дідовому кашлю вгадували навіть погоду (О. Довженко). Б Кашель клекотів у нього в грудях, як лава у вулкані (О. Довженко). В Тікаючи од дідового реву, одного разу стрибнув я з-під порічок прямо в тютюн (О. Довженко). Г Частіше починають вторгатися спогади (О. Довженко). Д Перебрав я цілий ряд, та так і не знайшов ні одної (О. Довженко).

462

463. Складений дієслівний присудок у реченні

А Одні тільки бджоли гудуть (О. Довженко). Б Ми не вірили матері і захищали діда од її нападів (О. Довженко). В Ми переставали дихати і бити комарів на жижках і на шиї (О. Довженко). Г Великі соми вже скидались у Десні між зірками (О. Довженко). Д Вони ніби самі пливли до його рук (О. Довженко).

А Б В

465

466. Складений іменний присудок у реченні

А Всі покидатимуть когось і поспішатимуть назустріч невідомому (О. Довженко). Б По дорозі косарі гомоніли про різне, злазили з воза перед калюжами й на гору, потім сідали (О. Довженко). В Чумацький віз тихо рипить піді мною (О. Довженко). Г Стрибаю з кручі в пісок до Десни, миюся, п’ю воду (О. Довженко). Д Вона була малесенька й така прудка… (О. Довженко).

466

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 117

08.11.2011 20:01:29

118

Українська мова

А Б В

467. Виділене в поданому нижче реченні слово є

467 А Б В Г Д А Б В

Доглядали мене змалечку аж чотири няньки (О. Довженко). додатком обставиною означенням підметом присудком

468. Виділене в поданому нижче реченні слово є

468 А Б В Г Д

Тютюн був високий і густий-прегустий (О. Довженко). додатком обставиною означенням підметом присудком

Завдання на встановлення відповідності А Б В Г Д 469 1 2 3 4

кладах словами 1 2 3 4

А Б В Г Д 470 1 2 3 4

469. Установіть відповідність між членами речення і виділеними у при-

підмет присудок означення додаток

А Цiєї уваги до всього доброго, красивого вдiлила мати й менi (М. Стельмах). Б I як досадно буває, що таку любов дехто вважає пережитком чи сентиментами (М. Стельмах). В Я й досi впевнений, що холодноокiсть збiднює i свiт, i душу навiть дуже розумним людям... (М. Стельмах). Г Батько здивовано глянув на матiр (М. Стельмах). Д На устах матерi ворухнувся докiр чоловiковi i посмiшка дядьковi (М. Стельмах).

470. Установіть відповідність між членами речення і виділеними у при-

кладах словами 1 2 3 4

підмет присудок означення додаток

А Наступила та незручна тиша, коли один мовчить, а другий не говорить (М. Стельмах). Б Але вiн так зшив уста, наче й не думав їх розтуляти до якогось великого свята (М. Стельмах) В Ці слова, неначе обух, приголомшили матiр (М. Стельмах). Г На перепечених щоках дядька Володимира з’яви лись першi мiдяки рум’янцiв (М. Стельмах). Д — Чому ж ви ранiше не рубали, не катували грушу? — i бiль, i обурення закипали в материнiм голосi (М. Стельмах).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 118

08.11.2011 20:01:29

119

Синтаксис. Просте речення

471. Установіть відповідність між членами речення і виділеними у при-

кладах словами А Вже одна думка, що нове господарювання поч1 підмет неться смертю дерева, жахом сповнювала її 2 присудок вселюблячу душу (М. Стельмах). 3 означення Б На рiзних норовистих теж вуздечка знаходить4 обставина ся (М. Стельмах). В У нас як i не дородить поле, то лiс хоч трохи пособить (М. Стельмах). Г Земля обзивалась до мене не то шарудiнням, не то попискуванням… (М. Стельмах). Д Вони такi смішні (М. Стельмах).

А Б В Г Д 471 1 2 3 4

472. Установіть відповідність між членами речення і виділеними у при-

кладах словами А На погребні любив спати дід (О. Довженко). 1 присудок Б Святий Федосій більш скидався на батька 2 означення (О. Довженко). 3 додаток В Пахнув дід теплою землею і трохи млином 4 обставина (О. Довженко). Г Любив дід гарну бесіду й добре слово (О. Довженко). Д От колись була риба, щоб ви знали (О. Довженко).

А Б В Г Д 472 1 2 3 4

473. Установіть відповідність між членами речення і виділеними у при-

кладах словами А Влітку дід частенько лежав на погребні ближ1 підмет че до сонця (О. Довженко). 2 означення Б Більш за все на світі любив дід сонце 3 додаток (О. Довженко). 4 обставина В Велике тютюнове листя зразу обплутало мене (О. Довженко). Г Ніхто не дививсь (О. Довженко). Д Навколо тільки дрімучий тютюн (О. Довженко).

А Б В Г Д 473 1 2 3 4

474. Установіть відповідність між членами речення і виділеними у при-

кладах словами А То ти, урвителю, зламав соняшник, щоб їзди1 підмет ти, мов на коні? (Є. Гуцало). 2 присудок Б То їхніми головами земля думає, урвителю! 3 додаток (Є. Гуцало). 4 обставина В Дід Гордій стоїть у дворі на зеленій ряднині споришу й співає (Є. Гуцало). Г А коли це літо густо пахло городиною й садовиною, аж дзвеніло нерозбавленою синькою далини, тужило горлицею в липах? (Є. Гуцало). Д Город немов розганявся під гору, й забракло духу, захляв, перечепився об найближчі стрімчаки (Є. Гуцало).

А Б В Г Д 474 1 2 3 4

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 119

08.11.2011 20:01:29

120

Українська мова

А Б В Г Д

475. Установіть відповідність між членами речення і виділеними у при-

А Б В Г Д

476. Установіть відповідність між членами речення і виділеними у при-

А Б В Г Д

477. Установіть відповідність між членами речення і виділеними у при-

А Б В Г Д

478. Установіть відповідність між членами речення і виділеними у при-

475 1 2 3 4

476 1 2 3 4

477 1 2 3 4

478 1 2 3 4

кладах словами А Дiдова хата дiсталася дядьковi Iвану й дядинi 1 підмет Явдосi. (М. Стельмах). 2 означення Б Не всякий ось таку розкiш має (М. Стельмах). 3 додаток В А може, то наша коняка дихає? (М. Стельмах). 4 обставина Г Ви насмiшечки назбируєте, Панасе? (М. Стельмах). Д Вiн сам не вмiв жартувати i люто ненавидiв чиїсь жарти… (М. Стельмах). кладах словами А Земля там тлуста, наче масло (М. Стельмах). 1 підмет Б Ти також проси батька, щоб нiкуди ми не їхали 2 присудок за тридев’ять земель (М. Стельмах). 3 означення В Нi, далекий незвiданий степ не радував душу 4 додаток малого лiсовика... (М. Стельмах). Г Тiльки ой як не хочеться покидати свої статки! Д Яблуня похитує гiллям, приколисує своїх дiток i мовчить (М. Стельмах). кладах словами А I от з глечиком i хустиною в руках на дорогу 1 підмет вибiгає усмiхнена Люба (М. Стельмах). 2 присудок Б Жаль стояв у моїх очах i душi (М. Стельмах). 3 означення В Додому я приїхав пiзно, коли вже мiсяць росив 4 обставина на ясени вологе срiбло (М. Стельмах). Г Вони мовчки снували в сутiнках, мовчки додумували своє (М. Стельмах). Д Я нiколи не бачив його таким говiрким (М. Стельмах). кладах словами А Я принишк, з опаскою придивляючись, як 1 підмет злiсть скаче по дядьковому обличчi 2 присудок (М. Стельмах). 3 додаток Б Ну, ляпнуло собi щось перед сном оце дрiмайло 4 обставина (М. Стельмах). В Ти, розумнику, в рот води набрав чи губи зашив? (М. Стельмах). Г Я? — здивувався, нахмурився батько i несподiвано посмiхнувся (М. Стельмах). Д Над городами, журавлями i пiдсиненими оселями маревом тремтiв тихий росяний сон (М. Стельмах).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 120

08.11.2011 20:01:30

121

Синтаксис. Просте речення

Завдання з вибором однієї правильної відповіді 479. Прямий додаток ужито в реченні

А Дивлюсь я на моє небо і повертаю з возом і косарями праворуч (О. Довженко). Б А в синім небі Чумацький Шлях показує дорогу (О. Довженко). В Ми одвертались і не дивились тоді на малих своїх ворогів (О. Довженко). Г Звертався дід до коня, сідаючи на воза (О. Довженко). Д Він розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом (О. Довженко).

А Б В

481

482. Непрямий додаток ужито в реченні

А Мати боялась і ненавиділа старців (О. Довженко). Б Ми з батьком і дідом рятували людей, корів і коней (О. Довженко). В Пірат веселий грає ланцюгом і дротом (О. Довженко). Г В один день затопило ліси, сінокоси, городи (О. Довженко). Д Вода заливала хліви, кошари, клуні (О. Довженко).

480

481. Непрямий додаток ужито в реченні

А Зрештою, мати крадькома таки знищила псалтир (О. Довженко). Б Недаром деякі жіночі тонкі душі не витримували їхніх концертів (О. Довженко). В Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько, не бачив (О. Довженко). Г З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіятелів (О. Довженко). Д Я хутко злізаю на запічок, звідти плигаю в дідові валянці і повз старців вибігаю стрімголов надвір (О. Довженко).

479

480. Прямий додаток ужито в реченні

А Хто з нас у дитинстві не боявся гадюки, так за все життя й не побачивши її ніде? Б Святий Федосій більш скидався на батька (О. Довженко). В Було як вилізуть всі четверо на тин, сядуть рядочком, як горобці, та як почнуть співать (О. Довженко). Г Ось він стоїть передо мною далеко на київських горах (О. Довженко). Д На драній стрісі півень піє (О. Довженко).

А Б В

482

483. Узгоджене означення вжито в реченні

А Ось ключ від міста (Л. Костенко). Б Ото як вийде, як заграє брівками, очима стрельне і туди, й сюди, у чобітках із мідними підківками… (Л. Костенко). В Ти, певно, ще була тоді малою, як пролітала зірка із мітлою (Л. Костенко).

483

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 121

08.11.2011 20:01:30

122

Українська мова

Г Вона ж співала, наче голосила, на себе кари божої просила (Л. Костенко). Д Ми пишем плугом, шаблею, мечем… Могилами у полі без імен, дорогою до Києва з Лубен! (Л. Костенко). А Б В

484. Узгоджене означення вжито в реченні

А Лиш опудало, мамо, в брилі стереже самоту в лобузинні городу (Л. Костенко). Б Хіба наш батько ласий був на гроші? (Л. Костенко). В А хто із нас, як кажуть, без гріха? (Л. Костенко). Г А запорожці — люди без круть-верть, все кажуть щиро (Л. Костенко). Д Вітер був сильний (Л. Костенко).

484

А Б В

485. Неузгоджене означення вжито в реченні

А Воно як маєш серце не з льодини, розпяття — доля кожної людини (Л. Костенко). Б Згадала все, кожнісіньку дрібничку (Л. Костенко). В Пригаслий зір красою полонив (Л. Костенко). Г Той берег наш, урослий очеретом (Л. Костенко). Д Не говорив ніяких слів (Л. Костенко).

485

А Б В

486. Неузгоджене означення вжито в реченні

А Щось надломилось в голосі тремкому (Л. Костенко). Б Там біля неї жінка Шибилиста, Ящиха теж лишилась, Кошова (Л. Костенко). В Якась полтавська чепурушка вперед пропхалася з малим (Л. Костенко). Г І сизий степ ще звечора в росі (Л. Костенко). Д Його слова не мають тут ваги (Л. Костенко).

486

А Б В

487. Прикладку вжито в реченні

А То що ж ми будем думати-гадати, як і про це закон є акурат (Л. Костенко). Б Перелузали зиму, як насіння, удвох одні на тій-таки печі (Л. Костенко). В Хати у нас і справді-то не хвацькі (Л. Костенко). Г Якесь чар-зілля або привороти, і він не зміг його перебороти (Л. Костенко). Д Іди, женись, хай буде не по-людськи (Л. Костенко).

487

А Б В 488

488. Прикладку вжито в реченні

А Б В Г Д

Бреде в снігах диякон-бородань (Л. Костенко). Пісні у неї — то велика туга (Л. Костенко). Біжить-біжить, чаряпкається вгору (Л. Костенко). Якісь он квіти сині-сині на голу цеглу повились (Л. Костенко). Там же мої діти, чи живі-здорові? (Л. Костенко).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 122

08.11.2011 20:01:30

123

Синтаксис. Просте речення

489. Прикладку вжито в реченні

А А згодом над ними по-дитячи нахиляють голiвки зволоженi туманом ягоди (М. Стельмах). Б Ще як навчиться руки-ноги мити, цiни йому не складеш! — пiдхвалив мене батько (М. Стельмах). В На Великому шляху з липами перемежовуються старі велетнідуби (М. Стельмах). Г Де вже тiй копiйцi взятися у бiдних, коли вона й з багатими не хоче родичатись (М. Стельмах). Д Дядечко поволеньки-поволеньки, наче з гамана червiнцi, видобуває з себе слова (М. Стельмах).

А Б В

491

492. Поширену прикладку вжито в реченні

А Власне, хоча Княжа гора й вигинає ведмежу спину окрай села, починається вона в них одразу за садибою, за городом (Є. Гуцало). Б А на межі, яка швидше скидається на городьбу, в полині й лободі навалено всякого штурпаччя й каміняччя, що за багато років викопано на городі (Є. Гуцало).

490

491. Поширену прикладку вжито в реченні

А На лиці в білої хати — двоє вікон, мов очі, згори сіріє витьопана негодою солом’яна стріха… (Є. Гуцало). Б І пригадалось дитинство, коли він із батьком, старим лісорубом, гонив міцно скручені ужвою плоти по Десні і Дніпру (Є. Гуцало). В Мальви цвітуть поміж хатою й грушею, а під грушею — збитий із дощок стіл, за яким обідали чи вечеряли погідними днями літа (Є. Гуцало). Г А коли це літо густо пахло городиною й садовиною, аж дзвеніло нерозбавленою синькою далини, тужило горлицею в липах? (Є. Гуцало). Д Дід Гордій начебто й не почув над глиняною розмальованою мискою, в якій парували молочні галушки… (Є. Гуцало).

489

490. Поширену прикладку вжито в реченні

А В обох руках тримав по надкушеному яблуку — антонівку і пепінку (Є. Гуцало). Б Рахівниця в руках лавошника на прилавку клацала, як голод ний пес, що марно ловить мух, аж поки в пащі лозинового кошеля вже не вміщалось нічого (Є. Гуцало). В Чого ж забулись потратити свої гроші тоді, коли були молодшим? (Є. Гуцало). Г Та земля думає навіть твоєю дурною головою, чекає, поки вона порозумнішає, і всіма людськими головами думає… (Є. Гуцало). Д Зламана золота корона соняха гірко осміхається гаряче-вогнистими пелюстками, начебто плаче в сльозах… (Є. Гуцало).

А Б В

492

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 123

08.11.2011 20:01:30

124

Українська мова

В У подолі Княжої гори стоїть шатристий ясен, мов богатир у літах, а під шатристим ясеном хатка стара в іржаво-рудій черепиці (Є. Гуцало). Г Дід Гордій уже веде тебе до криниці на лавку, над якою в’ється гілля — коси молодих вишень… (Є. Гуцало). Д Ото бабі Килині завше співається цієї пісні, коли веде тебе за руку повз оту барвінкововіконну хатку під шатристим ясеном (Є. Гуцало). А Б В

493

493. Обставину причини вжито в реченні

А А я ж не знаю, ані хто, ні де, то час від часу дяк мені розказує… (Л. Костенко). Б Там ніхто не завдасть невигойної муки (Л. Костенко). В Коли земля здригнулась від копит, назустріч Радзивіллу вийшов Тризна, печерський пресвятий архимандрит (Л. Костенко). Г Тут од Лубен до самої Волині лежать навколо села удовині (Л. Костенко). Д І що лишалось від твоєї вроди? (Л. Костенко). А Б В

494

494. Обставину причини вжито в реченні

А Прокинулась від крякання ворон (Л. Костенко). Б Ідеш, аж дивно: у вечірній млі то там, то там димок із-під землі (Л. Костенко). В А я прийшла сюди аж з Балаклії, хоч я людина вже не при здоров’ю (Л. Костенко). Г Отбман Гук гукнув тоді, що справді судити треба дівчину по правді (Л. Костенко). Д Той тягне вліво, інший гне управо (Л. Костенко). А Б В

495

495. Обставину способу дії вжито в реченні

А І раптом вголос заридали люди (Л. Костенко). Б А вже шляхетство інеєм взялося, і вже охрипло панство від проклять (Л. Костенко). В Я вже й варила зілля полинове, щоб мій Грицько від туги не зачах (Л. Костенко). Г Коли я там і говорив, і клявся, я знав одне: збрешу — не помилюсь (Л. Костенко). Д Там відступало військо Остряниці (Л. Костенко). А Б В

496

496. Обставину способу дії вжито в реченні

А він прийшов тоді з-під Берестечка (Л. Костенко). Зчерствіли люди од всіляких лих (Л. Костенко). Буду пити через силу, Краплі не упущу (Л. Костенко). Батьки у нас безстрашні й невпокорені і матері посивілі од сліз (Л. Костенко). Д От тільки балка од дороги близько (Л. Костенко). А Б В Г

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 124

08.11.2011 20:01:31

125

Синтаксис. Просте речення

497. Обставину місця вжито в реченні

А Безславно вмер, а кажете: убито (Л. Костенко). Б І з кожним кроком до своєї смерті була усім видніша звідусіль (Л. Костенко). В А запорожці — люди без круть-верть, все кажуть щиро (Л. Костенко). Г Посунув трохи війта і бурмистра, поспільство розступилось на аршин (Л. Костенко). Д На сто думок замислена Полтава… (Л. Костенко).

А Б В

500

501. Обставину місця вжито в реченні

А Дивлюсь: і в церкву старістю пішла дорогою кружною через гору (Л. Костенко). Б Уже од кашлю в грудях все зболіло (Л. Костенко). В І суд такого ще не примічав, щоб той, кого потягнено до права, зневажив право та отак мовчав (Л. Костенко). Г Там треба рук, і зброї, і плечей (Л. Костенко). Д Вогненна зірка в небі пролітала, сичі кричали, вісники біди (Л. Костенко).

А Б В

499

500. Обставину часу вжито в реченні

А Під Білу Церкву стягнуто полки (Л. Костенко). Б А якось їхав через Ворсклу возом, чи задрімав, чи так не додививсь, і в Іордань, затягнену морозом, вночі з конем і возом проваливсь... (Л. Костенко). В Вона ж стоїть німа од самоти (Л. Костенко). Г Спадає вечір сторожко, помалу, ворушить зорі в темряві криниць (Л. Костенко). Д Оце отут скрутили Наливайка і віддали на мученицьку смерть (Л. Костенко).

498

499. Обставину часу вжито в реченні

А Хоч там уже дихну на повні груди, побачу зблизька Господа хоч раз (Л. Костенко). Б А через рік, і через два, і три сумні у нас були свят-вечори (Л. Костенко). В А там в степу... а там в степу, як привид, стоять оті ворота в небуття (Л. Костенко). Г Тут села збив копитами Кончак (Л. Костенко). Д Заграли знову труби до походу, війнуло громом з Тясьмина-ріки (Л. Костенко).

497

498. Обставину місця вжито в реченні

А Іван сидів з похиленим чолом (Л. Костенко). Б Людей такого рідкісного дару хоч трохи, люди, треба берегти! (Л. Костенко). В Полтавський полк виходить на зорі! (Л. Костенко). Г ...Ішов кобзар у нас через Полтаву (Л. Костенко). Д Засвіт встануть козаченьки (Л. Костенко).

А Б В

501

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 125

08.11.2011 20:01:31

126

Українська мова

А Б В

502. Обставину мети вжито в реченні

Сторожа вслід подивиться йому (Л. Костенко). Лише образи наберешся вщерть (Л. Костенко). Чиясь край шляху плаче наречена (Л. Костенко). І спогади, сльозами не омиті, приходили прощатися з життям (Л. Костенко). Д І тут, і там, і десь аж на горі далекі дзвони б’ють в монастирі (Л. Костенко). А Б В Г

502

А Б В

503. Обставину допусту вжито в реченні

А Чомусь згадались ночі на Купала... (Л. Костенко). Б Я зроду ненавидів тих, обережних (Л. Костенко). В Трохи вірить серце в забобони, логікам усім наперекір (М. Рильський). Г Як швидко ніч оця прогулькнула! (Л. Костенко) Д Табір не спав, готовий піднятись щомиті (Л. Костенко).

503

А Б В

504. Обставину умови вжито в реченні

А І страшенно хотів якнайшвидше вирости (В. Нестайко). Б При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний! (Леся Українка). В Але ми вчасно не зрозуміли попередження (В. Нестайко). Г При розподілі копиць ні одна майже косовиця не кінчалася миром (О. Довженко). Д Так, ніби всі були народжені для любові і мали всі талант до неї (О. Довженко).

504

А Б В

505. Обставину умови вжито в реченні

А Там зорі в небі чисті, як ромен (Л. Костенко). Б Він раз у раз міняв тактику (В. Нестайко). В При спогляданні лиха здалось мені на одну якусь мить, що загибає не село моє, а весь народ (О. Довженко). Г Не було б перемоги без віри у безсмертя людського добра (Т. Масенко). Д Що мені робити для поновлення святості? (О. Довженко).

505

А Б В

506. Односкладним є речення

А Б В Г Д

506

А Б В 507

Шум даленіє (Л. Костенко). Десь грають сурми (Л. Костенко). Але ластовенята не падали (О. Довженко). Так я й зробив (В. Нестайко). Сумно, сумно, сумно благословляється на світ (Л. Костенко).

507. Односкладним є речення

А Б В Г Д

Простугоніло смутком вечоровим (Л. Костенко). Дзвони завмирають (Л. Костенко). Написав я чимало книжок (В. Нестайко). Минув час (В. Нестайко). З’явилися й нові епізоди (В. Нестайко).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 126

08.11.2011 20:01:31

127

Синтаксис. Односкладні речення

А Б В

508. Називним є речення

А Б В Г Д

Вітер ущух. Перші зорі. Трава густа. Сіє дощ. Тихо й нудно.

508

Односкладні речення Односкладним називається речення, граматична основа якого складається з одного голов ного члена (підмета або присудка). Односкладні прості речення з присудком Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка поділяються на означеноособові, узагальнено-особові, неозначено-особові та безособові. Означено-особові — це односкладні речення, в яких функцію присудка виконує особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію. Присудком у таких реченнях можуть виступати: 1) дієслова першої та другої особи однини та множини теперішнього й майбутнього часу: Живете щасливо, діти! (Н. Забіла); 2) дієслова першої та другої особи однини та множини наказового способу: Берімось краще до роботи, змагаймось за нове життя. (Леся Українка). За закінченням дієслова у зазначених формах легко встановити особу виконавця дії (я, ти, ми, ви). Запам’ятайте! Не належать до означено-особових речення, присудки яких виражені: 1) дієсловом у третій особі: За одного битого двох небитих дають, та й то не беруть. (Нар. творчість); 2) дієсловом у минулому часі: Скоро виїхали з гаю, зараз вгледіли на узгір’ї наших рубак. (П. Куліш); 3) дієсловом умовного способу: Спробував би ти їх побачити восени або зимою. (І. Ба гряний). За формами дієслова у такому разі немо жливо визначити особу виконавця (підмет).

Узагальнено-особовими називаються одно складні речення, у яких головний член означає дію, що може стосуватися будь-якої особи у будьякий момент часу. Присудок таких речень може бути виражений: 1) дієсловом другої особи однини теперішнього чи майбутнього часу: Що посієш, те й по жнеш. (Нар. творчість); 2) дієсловом наказового способу: Жди з моря погоди. (Нар. творчість); рідше 3) дієсловом першої особи однини й множини, минулого часу, третьої особи множини: Ліс рубають — тріски летять. Узагальнено-особові речення можуть означати: 1) загальне судження, правило, пораду, закономірність (до цієї групи належать численні приказки та прислів’я, речення, що описують типовий перебіг процесу чи виконання дії; речення, що означають можливість або неможливість виконання дії); 2) конкретну дію або стан самого мовця: спогади, перекази, описи душевних станів, думок, переживань. Неозначено-особовими називаються односкладні речення, в яких головний член означає дію, стан, процес, ознаку неозначеної особи: того, хто не бере участі в розмові (особа невідома, неважлива для мовця тощо). Присудок неозначено-особового речення виражений: 1) дієсловом третьої особи множини теперішнього чи майбутнього часу: Та нехай собі як знають: божеволіють, конають,— нам своє робить. (П. Тичина); 2) дієсловом у формі множини минулого часу: Коли поверталися до лісу, завжди брали і свою перевірену зброю. (Т. Мигаль).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 127

08.11.2011 20:01:31

128

Українська мова

Запам’ятайте! Не слід плутати неозначено-особові речення з узагальнено-особовими: якщо узагальнено-особові речення формулюють правило і виконавцем дії може бути будь-хто у будь-який проміжок часу, то в неозначено-особових реченнях дія має цілком конкретного виконавця, хоч не названого, але відомого мовцеві. Безособовими називають односкладні речення, головний член яких називає дію або стан, котрі не мають виконавця чи носія або реалізуються незалежно від них. Дії та процеси в таких реченнях взагалі мати виконавця не можуть. Присудок у таких реченнях може бути виражений: 1) безособовим дієсловом: Уже світлішає над гаєм. (М. Стельмах); 2) безособовим дієсловом, утвореним від особового (дія мислиться незалежною від волі виконавця, як самостійний прояв певних сил, почуттів тощо): Грицька стало марудити дужче. (Я. Галан) Так ні, не лежиться Артемові. (А. Головко); 3) особовими дієсловами в безособовому значенні (уживаються тільки в третій особі однини, а в минулому часі завжди набувають форми середнього роду): Повіяло ранніми осінніми холодами. (О. Гончар); 4) дієслівними формами на -но, -то: Доки людина жива, ще ніщо не втрачено. (В. Собко); 5) неозначеною формою дієслова із заперечною часткою не і без неї: Славним людям жити в цім будинку. (О. Ющенко); 6) прислівниками болісно, важко, важливо, вогко, добре, жалко, журно, легко, лячно, прикро, соромно, страшно, тепло, тихо, хитро, холодно, чутно тощо разом із дієсловами було, буде, стало, стане або й без них: Душно, і тихо, і темно усюди. (М. Рильський) Першу зиму Олені було так тяжко і так сумно… (Гр. Тютюнник);

7) словами страх, жаль, сором, шкода, гріх, охота, час, пора, треба, потрібно, можна, необхідно, доцільно тощо: Треба вміти забувати, що потрібно забути. (А. Хорунжий) Всіх, кого тільки можна, кинуто на передній край. (В. Козаченко); 8) заперечними словами немає, не було, не буде: Назад уже немає вороття. (Л. Забашта) Весни такої не було й не буде, як та була, що за вікном цвіла. (Леся Українка). Односкладні прості речення з підметом Називними (номінативними) називаються односкладні речення, головний член яких називає предмет, повідомляючи про його буття, наявність. Підмет таких речень може бути виражений: 1) іменником у формі називного відмінка: Поле. Хутір. Верболіз. Ось і наша хатонька. (С. Олійник) Страшна суша в степах. (Н. Рибак); 2) займенником: Ось і ми!; 3) сполученням кількісного числівника з іменником: Троє коней. У називному реченні відсутні категорії часу та способу, а тому буття предметів, названих у ньому, мислиться лише в теперішньому часі. Називні речення можуть бути поширені й непоширені. Запам’ятайте! Слід відрізняти називні речення від непоширених двоскладних зі складеним іменним присудком, коли дієслово-зв’язка опущена, а іменна частина присудка виражена прикметником або дієприкметником. Порівняйте: Темна ніч. Ніч [є] темна.

Завдання на встановлення відповідності А Б В Г Д 509 1 2 3 4

509. Установіть відповідність між видами односкладних речень та їх

прикладами 1 означено-особове 2 неозначено-особове 3 узагальнено-особове 4 називне

А Руйновище. Заглада (Л. Костенко). Б Багато слів страшних тут наговорено (Л. Костенко). В Стрічайте зорі на світанні (В. Калашник).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 128

08.11.2011 20:01:31

129

Синтаксис. Просте ускладнене речення

Г Шануй учителя, як родителя (Нар. тв.). Д Той монастир недавно збудували (Л. Костенко). 510. Установіть відповідність між видами односкладних речень та їх

прикладами 1 безособове 2 означено-особове 3 неозначено-особове 4 узагальнено-особове

А Катуєм тишу пустодзвонами, себе не чуємо у хорі (В. Калашник). Б Готуй літом сани, а зимою воза (Нар. тв.). В А он розпинають вдову за подушне (Т. Шевченко). Г Свята печаль, печаль без гіркоти (Л. Костенко). Д Все тихше й тихше (Л. Костенко).

А Б В Г Д 510 1 2 3 4

511. Установіть відповідність між видами односкладних речень та їх

прикладами 1 безособове 2 неозначено-особове 3 узагальнено-особове 4 називне

А Мені було не до начальства (О. Довженко). Б Не відводьмо убік очей і готуймося до спокути (В. Калашник). В Ніч. Вулиця. Ліхтар. Аптека (О. Блок). Г З жита сьогодні частіше виготовляють пластівці (З журн.). Д Не насушиш насіння — посушиш голову (Нар. тв.).

А Б В Г Д 511 1 2 3 4

Просте ускладнене речення Просте неускладнене речення внутрішніх розділових знаків не містить. Залежно від мети висловлювання в кінці простого речення може стояти крапка, знак оклику чи знак питання: Поміж куренями тинялися тільки немічні діди. (А. Кащенко) Просте речення може бути ускладнене: 1) однорідними членами; 2) звертанням; 3) відокремленими членами речення; 4) вставними словами; 5) прямою мовою, цитатою тощо. Речення з однорідними членами Однорідними називаються такі члени речення, які виконують одну синтаксичну роль, об’єднуються однаковими синтаксичними від-

ношеннями до того самого члена речення (від одного й того ж члена речення до кожного однорідного члена ставиться однакове питання). Однорідні члени речення можуть з’єднува тися сполучниковим, безсполучниковим та змішаним зв’язком. Однорідні члени речення із сполучниковим зв’язком При використанні єднальних сполучників наголошується на смисловій спорідненості однорідних членів речення, посилюється заперечення (ні, ані): Пташина зграя полетіла невідомо куди і вже більше сюди не поверталась ні весною, ні влітку, ні восени. (М. Стельмах) При використанні протиставних сполучників однорідні члени речення протиставляються

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 129

08.11.2011 20:01:32

130 один одному: Ми хоч бідні, але чесні. (М. Коцюбинський) При використанні розділових сполучників підкреслюється непевність або можливість одного з двох явищ: Або пан, або пропав. (Нар. творчість) Однорідні члени речення із безсполучниковим зв’язком При безсполучниковому зв’язку однорідні члени речення поєднуються лише інтонацією переліку: Мокрий сніг бив у лице Василькові, заліплював очі, налазив за комір… (М. Коцюбинський) Однорідні члени речення зі змішаним зв’язком При змішаному зв’язку однорідні члени речення поєднуються і інтонацією переліку, і сурядними сполучниками: Треба хліб підняти, обтрусити й покласти на видному місці — птахам. (Л. Артюх) Речення з кількома рядами однорідних членів Речення можуть бути ускладнені кількома рядами однорідних членів, які характеризують різні слова, або одне слово з різних позицій: Все затоплює, все захоплює, все вкриває войовничий, невідступний, швидкий барвінок. (Ю. Смолич) А в закличках і примовках, з якими діти зверталися до дощу, сонця, вітру, комах, рослин,— сліди віри давньої людини у магічну силу слова і дії. (В. Довженок) Однорідні й неоднорідні означення Однорідними називають означення, що перелічують споріднені ознаки, однаково відносяться до того самого пояснюваного слова і мають з ним безпосередній зв’язок. Однорідні означення звичайно можна замінити одним словом: Холодний, колючий [до шкульний] вітер гнав низько над землею важкі, олив’яні [дощові] хмари. (В. Кучер) Синє, глибоке [безхмарне] небо розгортало своє безкрає поле. (Панас Мирний) Два означення будуть однорідними, якщо першим у реченні стоїть непоширене, а другим — поширене: Сірі, ледве помітні в тумані плавні непривітно шуміли. (М. Коцюбинський) Означення, які стоять після означуваного слова, звичайно є однорідними: Ці пахощі п’янять бджолу прудку, мені ж приносять спомини гарячі про стежку в полі довгу і вузьку… (В. Ткаченко)

Українська мова

Неоднорідні означення характеризують предмет у різних планах: Засяяло в барвистому [кольорова гама] травневому [вказівка на пору року] вінку біле [колір] оксамитове [матеріал] мереживо… (М. Яценко) Здорові [розмір] кострубаті [зовнішній вигляд] дуби грізно стояли в снігових заметах: їм було байдуже, що бурхав холодний вітер, ішов сніг… (М. Коцюбинський) Два означення будуть неоднорідними, якщо першим стоїть поширене, а другим — непоширене (далі речення може продовжуватися кількома непоширеними означеннями): Понад Россю в лузі стояли рідко розкидані розкішні старі дуби з рідким розкидчастим гіллям, неначе порозпинали сотні рук на всі боки. (І. Нечуй-Левицький) Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами Узагальнюючим називають слово, яке ви ступає смисловим замінником усіх однорідних членів, ужитих при ньому. Узагальнююче слово і однорідні члени виконують однакову синтаксичну роль у реченні. Найчастіше в ролі узагальнюючого слова виступають: 1) займенники все, всі, ніхто, ніщо; 2) іменники зі змістовими відношеннями родовидового типу або частини і цілого. Дерева: дуб, береза, сосна. Складові сюжету: зав’язка, розвиток подій, кульмінація, розв’язка; 3) прислівники скрізь, усюди, завжди. Узагальнююче слово перед однорідними членами вимовляється з попереджувальною інтонацією, після — з підсумковою. Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) Звертання Звертання — це слово або словосполучення в реченні, що називає особу, іноді — предмет, до якого звернена мова. Звертання не виступає жодним членом речення, зазвичай виражається іменником у кличній формі (разом із залежними словами): Я ще погуляю дівчиною, тіточко. (Марко Вовчок) Звертання бувають непоширені й поширені. Непоширені звертання виражаються одним словом: 1) іменником у кличному відмінку: ...Дійшла до нас звістка з України, що недорід у вас,

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 130

08.11.2011 20:01:32

131

Синтаксис. Просте ускладнене речення

і так мене прибила, що, коли згадав нашу Лемківщину вбогу та ваше, мамо, поневіряння по чужих роботах,— наче обценьками хто здавив серце... (Г. Косинка); 2) прикметником, дієприкметником, кількіс ним числівником у значенні іменника: Батько кинув заднього воза і побіг з гори до переднього та все кричав: цабе, сірий, цабе! (І. Нечуй-Левицький) Поширені звертання виражаються групою слів, до складу яких можуть входити: 1) іменники а) дві загальні назви, вжиті у формі кличного відмінка (друге слово може мати і форму називного відмінка): пане меценате (меценат); б) загальна назва та ім’я (обидва слова у формі кличного відмінка): брате Іване, сестро Мар’яно; в) загальна назва та прізвище (форму кличного відмінка має лише загальна назва): товаришу Петренко, колего Таранич; г) два власні назви (ім’я та по батькові, обидва слова мають форму кличного відмінка): Андріє Володимировичу, Олексіє Сергійовичу, Маріє Степанівно; 2) прикметник, займенник у формі називного відмінка: дорога бабусю, рідна матусю, мій сину. Вставні слова, словосполучення та речення Вставними називаються слова, за допомогою яких у реченні виражається ставлення мовця до висловлюваної ним думки. Вставні слова не є членами речення. Вставні словосполучення і речення не несуть нової інформації, а лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення: Правда, воно й багато їсти часом вредно, але все ж таки воно спокійніше, ніж терпіти голод. (Г. Сковорода) Найпоширеніші вставні словосполучення: правду кажучи, слово честі, за висловом …, за вченням …, на думку …, на мою думку, як на зло, як на лихо, як на гріх, чого доброго, між нами кажучи, з одного боку, коротше кажучи. А тепер він сидить тут, осьде, мов затроєний, як на глум і сміх, і мусить смертельно тужити за нею. (О. Кобилянська) Вставні речення: сказати по правді, ніде правди діти, смію запевнити, я знаю, я певен, можна сказати, треба гадати, як кажуть, соромно казати, хвалити долю, уявіть собі, майте на увазі, зверніть увагу, прошу вас, даруйте

на слові. Із туману, як кажуть, стала виглядати червонолицея Діана… (Т. Шевченко) Речення з відокремленими членами Відокремленням називається виділення якогось одного члена речення (одиничного чи разом із залежними від нього словами) за допомогою інтонації з метою надання йому певної синтаксичної самостійності. Відокремленими бувають другорядні члени речення, які мають відтінок додаткового повідомлення, що доповнює основний зміст речення: У вертепах, серед стрімких скель, почувся відгук. І вона уявила собі його великим птахом, як коли б він у безтямнім леті бився о тверді стіни скали і врешті, утомлений, падав на землю. (О. Кобилянська) У нехудожніх стилях (офіційно-діловому, науковому, публіцистичному) відокремлення застосовується: 1) для оформлення довідкових, уточнювальних повідомлень; 2) для виявлення основного і другорядного в реченні. У художньому стилі: 1) для створення художнього образу; 2) для оцінки описуваного явища; 3) для організації розповіді. Відокремленню сприяє наявність поясню вальних слів, інверсія, граматична несполучу ваність слів тощо. Відокремлені уточнюючі члени речення Відокремлені уточнюючі члени речення конкретизують зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення, відповідають на питання де саме? коли саме? як саме? що саме? і под. Уточнюючими бувають обставини (місця, часу, способу дії), означення, присудок, підмет, додаток: Бігуча вода — в струмку чи річці — могла забрати, понести далеко всі хвороби, варто було лише викупатися в ній до схід сонця у Чистий четвер перед Великоднем чи на самий Великдень опівночі. (Г. Бондаренко) Над оболонню висять низько білі, аж прозорі, хмари. (І. Нечуй-Левицький) Троє відпочивають, курять, прихилившись спинами до стіни. Квіти, особливо пальми й аспараґуси, відразу навіяли життя у мертві кімнати. (І. Вільде) Комусь, не степникові, не зрозуміло, як живуть люди на голій, порожній рівнині… (Ю. Яновський)

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 131

08.11.2011 20:01:32

132

Українська мова

Завдання на встановлення відповідності А Б В Г Д

512. Установіть відповідність між ускладнювальним засобом і реченням,

що його містить

512 1 2 3 4

1 однорідні члени речення 2 вставне слово 3 звертання 4 відокремлені члени речення

А Б В Г Д

А Голосу не подавав, кажуть, ніколи і схожий був на вивернутий чорним хутром угору кожух (О. Довженко). Б Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля (О. Довженко). В Він прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок (О. Довженко). Г А хто вона, діду, людина ота? (О. Довженко). Д Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля (О. Довженко).

513. Установіть відповідність між ускладнювальним засобом і реченням,

що його містить

513 1 2 3 4

1 однорідні члени речення 2 вставне слово 3 звертання 4 відокремлені члени речення

А Буруниться за кормою подій важка хвиля, над головою дзвенить небесна сонячна безодня… (Р. Іваниченко). Б Здається, не плив я човником тієї ночі по Десні (О. Довженко). В Грав з телям, з поросятами, курми, грав з голубами й гусьми нашими й чужими (О. Довженко). Г Щоб ти зів’яв був, невігласе, як ота морковочка зів’яла від твоїх каторжних рук! (О. Довженко). Д Наївшись огіркових пуп’янків, натрапив я на моркву (О. Довженко).

А Б В Г Д 514 1 2 3 4

514. Установіть відповідність між ускладнювальним засобом і реченням,

що його містить 1 однорідні члени речення 2 вставне слово 3 звертання 4 відокремлені члени речення

А Сипнули врозтіч галки чи ворони (Л. Kостенко). Б Царице небесна, заступнице моя милостива, заступись за мене (О. Довженко). В Причаївшись у малині за смородиною, я слухав бабиних молитов, як заворожений (О. Довженко). Г А може, й справді було на Десні? (О. Довженко). Д Не всіх тут називали по імені, і вона збагнула: тут зачаїлась люта зрада боярська (Р. Іваниченко).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 132

08.11.2011 20:01:32

133

Синтаксис. Просте ускладнене речення

Завдання з вибором однієї правильної відповіді 515. Узагальнювальне слово при однорідних членах ужито в реченні

А Це були мої брати: Лаврін, Сергій, Василько й Іван (О. Довженко). Б Тільки в очах чомусь завжди було повно смутку: тяжкі кайдани неписьменності і несвободи (О. Довженко). В Щось твориться у хаті незвичайне, мов у казці: дід плаче, мати плаче, курка в сінях кудкудаче, і пахне чимсь, ніби церковним (О. Довженко). Г Не проти бога я, духовні люди, не проти паски і навіть не проти великого посту (О. Довженко). Д Отак сміятися з святої паски, з самих себе, з усього в світі на Великдень! (О. Довженко).

А Б В

517

518. Відокремленим означенням ускладнено речення

А Хоч убога-убога наша хатина, та в цей вечір і вона покращала (М. Стельмах). Б Потім тато навстіж відчиняє наші скрипливі ворота (М. Стельмах). В Опишу її неповторну зовнішність, привітну й веселу… (О. Довженко). Г Оті великі надії на хліб новий, на рік золотий, на щастя у дворі сходяться у нашій хатині (М. Стельмах). Д В її устах і душі насіння було святим словом (М. Стельмах).

516

517. Відокремленим означенням ускладнено речення

А Білі стіни будинку вертають мені притомність (М. Коцюбинський). Б Вона виповняла весь двір, таїлась в деревах, залягла по глибоких блакитних просторах (М. Коцюбинський). В Погашу лампу і сам потону у чорній пітьмі (М. Коцюбинський). Г Розплющую очі і раптом бачу у вікнах глибоке небо і віти берези (М. Коцюбинський). Д Десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця (М. Коцюбинський).

515

516. Узагальнювальне слово при однорідних членах ужито в реченні

А Плачуть під ним вікна, плачуть стріхи, плачуть дерева, тини, коні (В. Винниченко). Б А ще сумніше в темний, довгий, холодний вечір (В. Винниченко). В Нема в ньому ні зайвої турботи, ні зайвого крику, ні зайвої біганини (В. Винниченко). Г Все взяли: картоплю, цибулю, огірки, хліб, казан, велику дере в’яну миску, волок, рядно, косарський прилад, граблі (О. Довженко). Д Тихий, спокійний, навіть флегматичний український ярмарок (В. Винниченко).

А Б В

518

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 133

08.11.2011 20:01:33

134

Українська мова

А Б В

519

519. Відокремленою обставиною ускладнено речення

А Усі в селі, побачивши цього великого мовчазного пса, одностайно впевнилися, що він не дасть скривдити свою хазяйку (Є. Гуцало). Б Знайшов я в лісі дуба, гіллястого, зеленого, старого (І. Нечуй-Левицький). В Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном (О. Довженко). Г Державний заповідний дендропарк «Софіївка» знаходиться в місті Умані Черкаської області (З журн.). Д Відпахла липа, білим цвітом злита, і покотилася гроза аж до плачу (М. Вінграновський). А Б В

520

520. Відокремленою обставиною ускладнено речення

А Співають ідучи дівчата (Т. Шевченко). Б Ізнов, черкнувши гострими крильми, злітають над обрієм душі, немов птахи, думки (Є. Гуцало). В Із вирію летять курличучи ключі (М. Зеров). Г Всякому своя доля: один рук не покладаючи працює, а другий його працю без клопоту поїдає (Панас Мирний). Д Мовчать каштани, стомлені і мляві (В. Симоненко). А Б В

521

521. Відокремлені уточнювальні члени вжито в реченні

А У наш час колядування, щедрування й засівання відроджуються як звичай висловлювати добрі новорічні побажання (Н. Шумада). Б Колядували хлопці, ходячи по дворах із саморобною зіркою (Н. Шумада). В Аж ось у неділю, тижнів через п’ять, якраз після обіду, дивимось: біжить Пірат (О. Довженко). Г Того літа пощастило мені довідатися про те, чого раніше й підо зрювати не міг (Є. Гуцало). Д Вона повернулася з дуба тільки ввечері і накаркала такого дощу й грому, що погноїла все сіно (О. Довженко). А Б В

522

522. Вставне слово, що вказує на послідовність і зв’язок думок, ужито

в реченні А Але, певна річ, не всі ці чинники впливають з однаковою силою по всій території України ( О. Воропай). Б Безсумнівно, усе це разом являє собою могутню рушійну силу культурного прогресу народного побуту (О. Воропай). В Турецькою мовою слово «козак» означає волоцюга, забіяка, розбійник (М. Слабошпицький). Г По-перше, це зовнішнє оточення або природні умови, де проходить життя нашого народу (О. Воропай). Д Певно, не самі собі придумали наймення захисники нашого краю, а одержали його від ворога (М. Слабошпицький).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 134

08.11.2011 20:01:33

135

Синтаксис. Складне речення

523. Вставне слово, що вказує на джерело думки, ужито в реченні

А Навпаки, козак в Україні став синонімом лицарської доблесті й високого благородства (М. Слабошпицький). Б Погодою у нас на сінокосі, казали, щось років з півтораста завідувала ворона (О. Довженко). В Вірите, вона бездоганно вгадувала наближення дощу чи грому ще при безхмарному, ясному небі (О. Довженко). Г Власне, можна сказати, що ми з телефонним апаратом складаємо двоєдину істоту (Є. Гуцало). Д І, нарешті, останній, дуже важливий момент — мистецькі здібності народу (О. Воропай).

А Б В

524

525. Вставне слово, що виражає невпевненість, ужито в реченні

А Мабуть, злякався його вигляду, що нагадував вигляд великого зацькованого звіра, який і в безпам’ятстві все ще здатний кинутися й розтерзати напасника (Іван Багряний). Б Але він не закричав, навпаки, проговорив тихо, аж занадто тихо й повільно (Іван Багряний). В Це була, так би мовити, наша фамільна ворона (О. Довженко). Г Так, скажімо, верба в лузі ходить у гості до калини (Є. Гуцало). Д Собаку звали Боніфацієм, і, безсумнівно, це було єдино справедливе ім’я для цього чотириногого життєлюба з очима юного філософа (Є. Гуцало).

523

524. Вставне слово, що виражає впевненість, ужито в реченні

А Дивна річ, ворона знала кожного з нас як облупленого, бачила, хто чим дише і чого хоче (О. Довженко). Б Справді, останній місяць осені з нестійким характером чимось схожий на перший весняний (З календаря). В Були версії, згідно з якими козаки, можливо, не українці, а нащадки відомих у часи Київської Русі войовничих племен хазарів (М. Слабошпицький). Г По-перше, це культурна спадщина, що її ми дістали від своїх предків, іншими словами, матеріальна і духовна традиція нашого народу (О. Воропай). Д Один тільки дядько Самійло не піддавався, якщо можна так ви словитися, воронячим чарам (О. Довженко).

А Б В

525

Складне речення Складне речення складається з двох і біль ше простих речень, об’єднаних в одне ціле за змістом і граматично. Частини складного речення зазвичай розділяються комами: Вечірні барви тихо облягли село, над Великим шляхом тріпнулась зоря, і десь далеко-далеко запечалилась пісня. (М. Стельмах)

Види складних речень Складні безсполучникові: Тут срібно жебонить синя-синя долинкова вода, я нахиляюсь до неї, п’ю її спів і прислухаюсь до шелесту отави. (М. Стельмах)

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 135

08.11.2011 20:01:33

136

Українська мова

Складносурядні: Подвір’я аж сяяло чистотою, і острівці квітів цвіли по ньому там і там. (М. Красуцький)

Складнопідрядні: Потім, коли зайшов із речами та букетом півоній в автобус і глянув у вікно, постать матері, ще така близька, видима, вже видалась віддаленою. (Є. Гуцало)

Завдання на встановлення відповідності А Б В Г Д

дами

526 1 2 3 4

1 2 3 4

А Б В Г Д

складносурядне складнопідрядне безсполучникове складне речення з різними видами зв’язку

А Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там (Л. Костенко). Б В тобі так гарно пахло давниною, рутою м’ятою, любистком, і добра щедра піч твоя пахла стравами, печеним хлібом… (О. Довженко). В Зібралася купка мстивих ненажер-бояр і вирішує долю її сина, її роду, усіх полян (Р. Іваниченко). Г Як будеш живий, не забувай мене, я тебе ніколи не забуду (М. Вінграновський). Д Лиш тихий розпач: вмерти не дали (Л. Костенко).

527. Установіть відповідність між типами складних речень та їх прикла-

дами

527 1 2 3 4

1 2 3 4

А Б В Г Д 528 1 2 3 4

526. Установіть відповідність між типами складних речень та їх прикла-

складносурядне складнопідрядне безсполучникове складне речення з різними видами зв’язку

А Дивилась в небо — пролітає птах (Л. Костенко). Б Вечірнє небо світиться красою, і соняхи гудуть, як тулумбас (Л. Костенко). В Нині будинки будують на новий лад: часто добротні, але рідко такі, що мають художню цінність (О. Довженко). Г Вивчати ж хату в натурі потрібно кожному, хто хоче збагатити свої знання мистецьким досвідом народу (О. Довженко). Д Бо якими словами запитаєш про цей світ, скажеш про цей світ… (Є. Гуцало).

528. Установіть відповідність між типами складних речень та їх прикла-

дами 1 2 3 4

складносурядне складнопідрядне безсполучникове складне речення з різними видами зв’язку

А Ген унизу видніє Дніпро, прослав блакитні, повиті тоненьким маревом полотна блакитної води… (Є. Гуцало). Б Вона поглянула на мене, зiтхнула, а в її оцi блиснула чи то сльоза, чи росинка (М. Стельмах).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 136

08.11.2011 20:01:33

137

Синтаксис. Складне речення

В Засинаючи, ще почув, як увiйшла мати, як укропом, соняшником i росою запахли її одiж i руки, що легко вiйнули над моїми видiннями (М. Стельмах). Г Але це нам не вдивовижу: на кого тiльки не гнівається… дядько Володимир? (М. Стельмах). Д Вона теж заговорила до нього, а вiн мовчки похитував головою, нiби i йому була зрозумiла людська печаль (М. Стельмах). 529. Установіть відповідність між типами складних речень та їх прикла-

дами складносурядне складнопідрядне безсполучникове складне речення з різними видами зв’язку

1 2 3 4

А У хату входять батьки i мовчки дивуються, що я вже встав (М. Стельмах). Б Тепер уже на Обмiнну й не думай ви скочити: зачувши волю, вона шкiрить на мене зуби й хвицається… (М. Стельмах). В Спросоння загудiли ворота, i я спиняюсь на вулицi пiд тiнями наших ясенiв i вишень тiтки Дарки (М. Стельмах). Г Це підсвідоме відчувала й Оксана і дедалі частіше вечорами дивилася на татар ський брід, на дорогу за бродом і на Чумацький Шлях над світом (М. Стельмах). Д Я кладу на виднотi гриби, кажу, щоб вони нiкуди не втекли з куреня, а сам думаю майнути в осичняк пошукати красноголовцiв (М. Стельмах).

А Б В Г Д 529 1 2 3 4

530. Установіть відповідність між типами складних речень та їх прикла-

дами складносурядне складнопідрядне безсполучникове складне речення з різними видами зв’язку

1 2 3 4

А Але це iшла не тiтка Дарка, бо в дверi хтось тихенько постукав (М. Стельмах). Б Знайомий світ і вужчав, і ширшав перед нею і обдавав її то страхом, то надіями (М. Стельмах). В А коли блискавка згасла, ми побачили iнший огонь — бiля самого яру, заломивши руки, горiло скалiчене дерево (М. Стельмах). Г I раптом у моїй макiтрi спливає щаслива думка: впакую букет в австрiйську штукенцiю i непомiтно вручу його вчительцi (М. Стельмах). Д Дверi вiдчинились, i ми всi з подивом побачили на порозi знiяковiлу Любу (М. Стельмах).

А Б В Г Д 530 1 2 3 4

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 137

08.11.2011 20:01:33

138

Українська мова

Складносурядне речення Складносурядним називається такий різновид складного речення, частини якого відносно рівноправні і пов’язані сполучниками сурядності. Типи складносурядних речень Єднальні Частини (прості речення) поєднуються за допомогою інтонації та єднальних сполучників і (й), та (у значенні і), і…і, ні…ні, ані…ані. Між частинами складносурядного єднального речення можуть існувати змістові відношення: 1) одночасності двох або кількох дій, явищ, подій: Копита відбивали чіткий ритм, і збуджений тим ритмом, він навмисне прискорював біг. (В. Дрозд); Запам’ятайте! Значення одночасності підкреслюється наявністю в складносурядному реченні другорядного члена (найчастіше обставини, рідше додатка), спільного для частин (простих речень). 2) послідовності дій або станів (сполучники і, а, а там, а потім): Мине час, і піде вода аж за Перекоп. (О. Гончар); 3) причиново-наслідкові відношення (сполучники і, а тому): Човен висувається з-під верболозу чорним клинцем, і на воду сповзає дядькова тінь. (Гр. Тютюнник); 4) перелічувальні (сполучники і…і, ні…ні): А тепер уже й полігона нема, і безмежні степові простори нині вільно відкриті для чабанських отар. (О. Гончар). Розділові Частини (прості речення) поєднуються за допомогою інтонації та розділових сполучників

або, чи, а чи, чи…чи, то…то, чи то…чи то, не то…не то. Між частинами складносурядного розділового речення можуть існувати змістові відношення: 1) несумісності (сполучник або…або): Або сина його виженуть із гімназії, не давши йому докінчити курсу, або нехай він, батько, висіче сина різками таки тут, у Полтаві в гімназії. (Олена Пчілка); 2) взаємовиключення (сполучники або, чи, а чи), переліку взаємовиключених подій, явищ (сполучник чи…чи): Де-не-де біля вирв синіє безводний полин чи кущиться пахучий чебрець. (О. Гончар); 3) чергування (сполучники чи то…чи то, не то…не то): Чи то я заспівав, чи то мною земля заспівала. (Є. Гуцало); 4) послідовної зміни подій (сполучник то…то): А за вікном то хмарилось, то зрідка зблискував промінь неяскравого сонця. (Є. Гуцало). Протиставні Частини (прості речення) поєднуються за допомогою інтонації та протиставних сполучників а, але, проте, та (у значенні але), зате, однак. Між частинами складносурядного протиставного речення можуть існувати змістові відношення: 1) протиставлення: Звичайно, це були ідеї вродженого гуманітарника, технічно безпомічні, проте Славко великодушно визнав, що мої фантазії допомагають йому проторювати стежки до нових фізичних законів. (А. Дімаров); 2) зіставлення: І на цих високих пам’ятниках спочивають не тільки запізнілі перелітні птахи, а й, здається, в надвечірніх сутінках дрімають обважнілі хмари. (Є. Гуцало).

Завдання з вибором однієї правильної відповіді А Б В 531

531. Складносурядним із єднальними відношеннями між частинами

є речення А Солдати чогось там зупинились, зупинилась і Килина, кудись там ідучи (Є. Гуцало). Б Жнива скінчилися, та копи ще не скрізь складені (З журн.). В Попереду або йшов хлопчик, або поспішала весела молодь (З журн.).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 138

08.11.2011 20:01:34

139

Синтаксис. Складнопідрядне речення

Г Охрім хотів щось сказати і вже розкрив рота, але в цей час із темряви появився Денис… (Гр. Тютюнник). Д Тож не обманюй повір’ям ні себе, ні час (М. Стельмах). 532. Складносурядним із протиставними відношеннями між частинами

є речення

А Б В

532

А Вже й день минув і обрії примеркли (Л. Костенко). Б Над нами гуде дзвін, а біля нас шелестять ясени і маківки (О. Іваненко). В Чи йому дошкулила досить прозора іронія в Андрієвих словах, чи його вразила надзвичайна відвага… (І. Багряний). Г То замерехтить жовтогаряча достигла нива, то зблиснуть попереду золоті озера соняшників (І. Цюпа). Д Зсунулася з глинища, стрімголов скотилась по прямовиссях, кинулась бігти додому (Р. Іваниченко). 533. Складносурядним із розділовими відношеннями між частинами

є речення

533

А Із хати вибіг старшенький, ревно притулився до маминих ніг, охопив їх ручатами (М. Стельмах). Б Ось i вона побачила мене, i ласкава посмiшка обметала її уста i всi молодi зморшки навколо очей (М. Стельмах). В …Чи бачить борсук сонце, чи вiн у теменi прочавкає i проспить усе життя? (М. Стельмах). Г Заспокоєний, я усмiхнувся свiту, дiдусевi-мiсяцю, й мене одразу оповиває росяний сон (М. Стельмах). Д Зграя білокрилих чайок раптом відчаєно зойкнула над Почайною, упала в хвилі Дніпра (Р. Іваниченко).

Складнопідрядне речення Складнопідрядним називають таке складне речення, в якому частини (прості речення) поєднані підрядним зв’язком, тобто синтаксично нерівноправні: одна за змістом і граматично залежить від іншої. Засобами зв’язку між частинами складнопідрядного речення можуть виступати: 1) підрядні сполучники, сполучні слова (містяться у підрядній частині); 2) співвідносні слова (містяться у головній частині) разом зі сполучниками і сполучними словами (містяться у підрядній частині). У складнопідрядному реченні зазвичай виділяють дві частини: головну (від неї ставиться запитання) і підрядну (вона відповідає на поставлене запитання).

Складнопідрядне речення Сиджу і слухаю, як народжується вітер. (Гр. Тютюнник) має головну частину Сиджу і слухаю, від якої можна поставити запитання (що?) до підрядної частини як народжується вітер. Підрядних частин може бути більше ніж одна, тоді складнопідрядне речення відповідно членується на три, чотири і т. д. частини. Основні види складнопідрядних речень Складнопідрядні речення поділяються на три великі групи: складнопідрядні з підрядними з’ясувальними, означальними, обставинними частинами.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 139

08.11.2011 20:01:34

140 Складнопідрядним з’ясувальним назива ється речення в якому пояснюваний член голов ної частини лише окреслює зміст загально, а з’я совує його конкретно вся підрядна частина. Головна частина складнопідрядних з’ясу вальних речень є неповною і в структурному, і в змістовому планах. Підрядна частина з’ясовує конкретно зміст повідомлюваного і доповнює головне речення структурно і за змістом. Серед опорних слів головної частини можуть бути: 1) дієслова із значенням мовлення, мислення, відчуття, сприймання, волевиявлення, спонукання, сподівання, віри, буття, цікавості, піклування, пошани, турботи, невдоволення тощо; 2) слова категорії стану; 3) прикметники та дієприкметники, співвідносні з дієсловами; 4) віддієслівні іменники; 5) займенники. Засобом зв’язку між головним та підрядним з’ясувальним реченням можуть виступати: 1) відносні займенники та прислівники хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, коли, як, чому, оскільки, наскільки; 2) сполучники що, як, щоб, аби, якщо, коли, мов, ніби, наче. Від головної частини до підрядної можна поставити запитання що? чого? про що? тощо: Льотчикові аж дивно чути, що пращури його були чумаками. (О. Гончар) Хочеться, щоб не було краю безмежному палахкотінню блакиті, вінценосному сяйву сонця. (Є. Гуцало) Запам’ятайте! Біля опорних слів у складнопідрядному з’ясувальному реченні можуть стояти співвідносні займенниково-вказівні слова те, того, тому, які легко опускаються без утрати значення (виняток становлять сталі конструкції полягати в тому, вбачати в тому, виходити з того, справа в тому, річ в тому). Не слід плутати такі речення із складнопідрядними означальними із займенниково-співвідносними словами, де таке вилучення без утрати змісту неможливе: Зрештою вона знайшла в скрині те, що шукала і, хутенько поскладавши зжужмане своє багатство, зачинила віко. (Є. Гуцало) Складнопідрядним означальним називається речення, в якому підрядна частина

Українська мова

виражає ознаку предмета, названого чи вказаного у головній частині. У складнопідрядних означальних головне речення структурно і за змістом неповне, його доповнює підрядна частина. Серед опорних слів головної частини можуть бути: 1) іменники; 2) вказівні займенники (співвідносні слова) з предметним значенням: те, той, та, ті, усе, усі тощо. Засобом зв’язку між головним та підрядним реченнями можуть виступати сполучні слова: який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, коли. Від головної частини до підрядної можна поставити запитання який? котрий? чий?: Пахло далеким вітром, якого звечора не було. (М. Вінграновський) Складнопідрядним обставинним називається речення, в якому підрядна частина виступає щодо головної в ролі обставини або уточнює обставину в головній частині. Розрізняють підрядні часу, місця, причини, способу дії, міри і ступеня, порівняльні, умови, наслідку, допусту, мети. Підрядні часу вказують на час дії або стану, про які йдеться в головному реченні; відповідають на запитання коли? як довго? відколи? доки? на який час?; до головного речення приєднуються: 1) за допомогою сполучників коли, як, поки, доки, відколи, тільки, тільки що, як тільки, ледве, лиш, лише, скоро, щойно; 2) складеними сполучниками в той час як, в міру того як, після того як, перед тим як, до того як, з тих пір як. Доки сонце зійде, роса очі виїсть. (Нар. твор чість) Підрядні місця вказують на місце, напрямок, простір або вихідний пункт дії, про яку мовиться в головному реченні; відповідають на запитання де? куди? звідки?; до головного речення приєднуються за допомогою сполучних слів де, куди, звідки, яким можуть відповідати співвідносні тут, там, десь, кудись, звідти: Холонуть і смутніють далі, і, де шепталася трава, вітри за літом у печалі цілують голі дерева. (В. Сосюра) Підрядні причини вказують на причину або містять обґрунтування того, про що йдеться в головному реченні; відповідають на запитання чому? через що? з якої причини?; до головного речення приєднуються за допомогою:

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 140

08.11.2011 20:01:34

141

Синтаксис. Складнопідрядне речення

1) сполучників бо, щоб, затим що, оскільки, позаяк; 2) парного сполучника а що…то; 3) сполучних висловів типу завдяки тому, що; у зв’язку з тим, що; на тій підставі, що; з тієї причини, що; з того приводу, що і под. Вогонь не згаса, бо ти пильнуєш жар. (Г. Кирпа) Відомі також випадки отруєння людей через те, що вони вживали настої з конвалії. (Б. Заверюха) Підрядні способу дії вказують на характер або проходження дії або стану головного речення; відповідають на запитання як? яким чином? у який спосіб?; до головного речення приєднуються за допомогою: 1) сполучників як, що, щоб, мов, немов, наче, неначе, ніби, нібито, ніж; 2) сполучного слова як: Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край. (І. Колодій). Підрядні міри і ступеня вказують на міру чи ступінь вияву дії головного речення або на ступінь вияву ознаки, якості, вираженої прикметником, прислівником або іменником у головному реченні (дають кількісну характеристику); відповідають на запитання наскільки? якою мірою? до якої міри?; до головного речення приєднуються за допомогою сполучників що, щоб, як, мов, немов, наче, неначе, начебто, неначебто: Туман тоді стояв такий густий, що крийма вкрив і землю, і Дніпро. (Гр. Тютюнник) Дитячий сміх. В нім стільки щастя, наївності і доброти, що серцем хочеться припасти і збагатитись скарбом тим. (Б. Дегтярьов) Підрядні порівняльні пояснюють зміст усього головного речення шляхом порівняння; можуть розглядатися як різновид підрядних способу дії: …По хвилях різнотрав’я вигойдуються білі, рожеві, червоні та жовті квітки, мовби спалахують відблиски на поверхні теплого моря. (Є. Гуцало) Підрядні умови вказують на реальну, бажану або можливу умову, за якої відбувається чи могло б відбутися те, про що йдеться в головному реченні; відповідають на запитання за якої умови?; до головного речення приєднуються: 1) за допомогою сполучників якщо, коли, як, коли б, якби, аби; 2) повторюваним сполучником чи (за наявності кількох умов). І якщо порівняти яблуню з галактикою, то пізні яблука на такій крислатій галактиці

сприймаються за сузір’я, за ґрона зірок. (Є. Гуцало) А коли б цього не було, то взимку наші суботні сорочки не пахли б м’ятою, не озивалися б зозулею, і не марилося б нам весною. (М. Стельмах) Підрядні наслідку вказують на наслідок того, про що мовиться в головному реченні; до головного речення приєднуються за допомогою нерозкладного сполучника так що: Листя горобини з зеленого стало жовтим, а подекуди і червоним, так що його важко було відрізнити від ягід. (В. Гжицький) Підрядні допусту вказують на умову, не зважаючи на яку або всупереч якій відбувається дія, виражена в головному реченні; відповідають на запитання незважаючи на що?; до головного речення приєднується: 1) за допомогою сполучників хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, правда, незважаючи на те, що; а, та, але, зате, проте, однак, все ж; 2) сполучними словами, ускладненими часткою не: як не, скільки не, куди не, звідки не, хто не, що не, який не, де не, коли не. Хоч ішов на спад вересень, сонце пекло неми лосердно. (П. Загребельний) Незважаючи на те, що є тисячі сортів культурних троянд, шип шина також заслуговує на повагу. (Б. Заверюха) Підрядні мети вказують на мету, ціле спрямованість або призначення дії чи стану, відображених у головному реченні; відповідають на запитання навіщо? для чого? з якою метою?; до головного речення приєднуються за допомогою сполучників щоб, аби, аби тільки, яким у головному реченні можуть відповідати співвідносні слова для того, за тим, з тим, на те: Климко звівся на лікоть, щоб краще було видно шлях… (Гр. Тютюнник) Складнопідрядне речення з кількома підрядними У складнопідрядних реченнях з кількома підрядними частинами обов’язково присутні змістова та граматична залежність одних частин речення від інших, тобто одні частини пояснюють, інші пояснюються. 1. Складнопідрядні речення, в яких кілька підрядних частин залежать безпосередньо від головної: 1) з однорідними підрядними реченнями: Підрядні частини пояснюють одне слово, словосполучення чи головне речення в цілому

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 141

08.11.2011 20:01:34

142

Українська мова

і відносяться одне до одного як однорідні члени; відповідають на одне й те саме питання: Трудно було розібрати, де блищать калюжки, а де — латки землі. (Гр. Тютюнник); 2) з неоднорідними (паралельними) підряд ними реченнями: Підрядні частини пояснюють одне слово, словосполучення чи головне речення в цілому, але відповідають на різні запитання; підрядні частини пояснюють різні слова, словосполучення у головному реченні: Як ото за вранішніми туманами проблискує з світліючого неба ранкова зірка, так проблискує зараз Лукії з далеких літ юності те, що колись єднало її з капітаном. (О. Гончар) 2. Складнопідрядні речення, в яких кілька підрядних частин послідовно залежать одна від одної:

У таких складнопідрядних реченнях перша підрядна частина залежить від головної частини (вона є підрядною першого ступеня), друга підрядна залежить від першої (вона є підрядною другого ступеня), третя від другої і т. д.: Не вперше помічаю, що отут, де ростуть старі сосни між дубів, водиться багато дятлів. (Є. Гуцало) 3. Складнопідрядні речення, в яких кілька підрядних частин пов’язані змішаним зв’яз ком: 1) з однорідною і неоднорідною залежністю; 2) з однорідною і послідовною залежністю; 3) з неоднорідною і послідовною залеж ністю. Він добився до вербового пнища, на яке не міг влізти і яке ледве прикривало ззаду, і стратив запал та сили, і бачив, що вовки не відступлять далі. (Ю. Мушкетик)

Завдання з вибором однієї правильної відповіді А Б В

534. Складнопідрядним є речення

А Молоді жонаті і старші парубки в передноворічний вечір ходили по хатах «мелан кувати» (З журн.). Б Поки перезва доїхала до Вільшаниці, надворі зовсім смеркло (І. Нечуй-Левицький). В На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади (І. Нечуй-Левицький). Г В гарячий ясний літній день ліс на горах сяє, а в долинах чорніє (І. Нечуй-Левицький). Д Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу (І. Нечуй-Левицький).

534

А Б В

535. Складнопідрядним є речення

А За те, що він боровся за свободу, його спалили в мідному бику! (Л. Костенко). Б Під однією горою, коло зеленої левади, в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша (І. Нечуй-Левицький). В Широкі рукава закачались до ліктів, з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки (І. Нечуй-Левицький). Г Старшого Кайдашевого сина звали Карпом, меншого — Лавріном (І. Нечуй-Левицький). Д Кайдашеві сини були молоді парубки, обидва високі, рівні станом, обидва довгообразі й русяві, з довгими, тонкими, трошки горбатими носами, з рум’яними губами (І. Нечуй-Левицький).

535

А Б В 536

536. Складнопідрядним з підрядним з’ясувальним є речення

А Добрими вважалися дні, коли на небі повний місяць (З журн.).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 142

08.11.2011 20:01:34

143

Синтаксис. Складнопідрядне речення

Б Якщо парубків пускали до хати, вони розігрували різні жартівливі сценки (З журн.). В Майже повсюдно на Гуцульщині було поширеним вірування в те, що в передноворічний вечір худоба розмовляє між собою (З журн.). Г Адже під руку київського державця має перейти земля По дніпров’я, що віднині поєдналась із великими просторами інших племен слов’янських (Р. Іваниченко). Д Мирне й спокійне плем’я густо розкинуло свої оселища по берегах ріки, яка нижче стольного града Новгорода-Сіверського розливалась широко, як море (Р. Іваниченко). 537. Складнопідрядним з підрядним означальним є речення

А Здається, побачила вона, як через галявину пробігло веселе біле собача з атласною шкуркою (В. Шевчук). Б Тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалася з хуртовиною і вітром (М. Стельмах). В Василь глибоко віддихається, бо попереду рубає валок Яків Кузло (І. Чендей). Г Мабуть, тому, що в юні роки не був таким щасливим, як нині, то й не помічав усіх приваб земної краси... (Р. Іваниченко). Д Не впізнав би ніколи князь Оскольд чорнобородого тархана Ієхуду в цьому ратницькому одяганні, коли б не ота витончена рука, якою він хапливо насунув на лице шолом (Р. Іваниченко).

А Б В

539

540. Визначте різновид підрядного обставинного речення

Хай прийдуть до тебе добробут і гідність і сядуть на покуті, щоб зникли сум і скорботи з твоїх темних кутків (О. Довженко). А способу дії

538

539. Визначте різновид підрядного обставинного речення

Вовка, хоч Килина й хотіла його прогнати, сусідська дівчинка Оля зачинила в сусідній кімнаті (Є. Гуцало). А способу дії Б міри і ступеня В часу Г умови Д допустове

537

538. Складнопідрядним з підрядним обставинним є речення

А Потроху я підготую батька, щоб ти перейшов жити до нас додому (М. Вінграновський). Б Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину (М. Вінграновський). В Майстерня коваля Гефеста була в глибині гори, що дихала по лум’ям (В. Смирнова). Г Оскольдові видалося, що десь уже ніби бачив його (Р. Іваниченко). Д Збагнув, що сидіти на київському столі не так просто (Р. Іваниченко).

А Б В

540

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 143

08.11.2011 20:01:35

144

Українська мова

Б В Г Д А Б В

541. Визначте різновид підрядного обставинного речення

541 А Б В Г Д А Б В

міри і ступеня мети умови часу Чумою вродить, коли років два ще отак війна походить по землі (Л. Костенко). способу дії міри і ступеня часу причини умови

542. Визначте різновид підрядного обставинного речення

То завжди сидить на людях, мов дзвiн без’язикий, ховає у собi слова, як скарби в землi (М. Стельмах). А способу дії Б міри і ступеня В часу Г причини Д умови

542

А Б В

543. Визначте різновид підрядного обставинного речення

543 А Б В Г Д

Мiй кулiш сам Котовський так їв, що аж за вухами лящало... (М. Стельмах). способу дії міри і ступеня мети умови часу

Завдання на встановлення відповідності А Б В Г Д 544 1 2 3 4

544. Установіть відповідність між різновидами підрядних обставинних

речень та їх прикладами А Він так жалібно й тривожно повискував, що аж 1 допустове мурашки в людей нишпорили по спинах 2 причини (Є. Гуцало). 3 часу Б Тепер, лягаючи спати, я вже свої чобітки не 4 міри ставлю в ногах, бо тоді до них частіше буде приглядатися тато (М. Стельмах). В Та хоч би й високі [пороги], то перескочимо (І. Нечуй-Левицький). Г За цим снопом пiшли iншi, i, коли їх стало дев’ять, пiт зовсiм об’юшив мене, а в крижi просочився вогонь (М. Стельмах). Д Задерикувато округлює рота, а далi так ляскає батогом, нiби когось пiдсiкає (О. Довженко).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 144

08.11.2011 20:01:35

145

Синтаксис. Безсполучникове складне речення

545. Установіть відповідність між різновидами підрядних обставинних

речень та їх прикладами допустове причини умови часу

1 2 3 4

А Якби вдалося зачепитися за гілку, я дістав би до гнізда невідомого мені птаха (О. Плевак). Б Хоч і думали інколи про рай, все-таки більше сподівалися на пекло внизу картини (О. Довженко). В Коли спинилися, він побіг до колодязя (Є. Гуцало). Г Чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім (О. Довженко). Д Де ворона не бува, а летить туди, де гніздо звива (Гр. Тютюнник).

А Б В Г Д 545 1 2 3 4

546. Установіть відповідність між різновидами підрядних обставинних

речень та їх прикладами допустове причини часу мети

1 2 3 4

А І в той же час серце тривожно, боляче стиснулося, бо це запитання видалось йому підтвер дженням страшного здогаду (І. Багряний). Б Коли б цього не було, то взимку наші суботні сорочки не пахли б м’ятою, не озивалися б зозулею (М. Стельмах). В Тільки радість її згасла, коли оглянула вона свою дитинку (О. Плевак). Г Тож, щоб не було нудно, ліпше вже розмовляти про озера та саги (І. Багряний). Д Андрій насторожився і, хоч назовні був такий же байдужий і іронічний, в дійсності пильно слухав (І. Багряний).

А Б В Г Д 546 1 2 3 4

Безсполучникове складне речення Безсполучниковим складним реченням називається синтаксична конструкція, компоненти якої об’єднуються в єдине змістове й синтаксичне ціле без сполучників і сполучних слів, за допомогою інтонації. Між частинами безсполучникового складного речення можуть виникати такі змістові відношення: 1) єднально-перелічувальні: На клумбі цвіли жоржини, пахло прив’ялим духом полину. (Є. Гуцало); 2) обумовлені (наслідкові, допустові, причинові, пояснювальні тощо): Орда просувалась і просувалась, вона хотіла накрити чорними крилами Україну. (Б. Харчук);

3) протиставно-зіставні: Минув рік, минув другий — козака немає. (Т. Шевченко). Залежно від змістових відношень між частинами безсполучникового складного речення, характерної інтонації виділяють речення: 1) з однотипними частинами (характеризуються однорідністю, рівноправністю; вимовляються з паузами; змістові відношення в них близькі до сурядних. Можуть мати відкриту та закриту структуру): Переді мною, наче брама, розчиняється діброва, до мене наближаються далекі тихі води і прихилені до них зорі. (М. Стельмах); 2) з різнотипними частинами (характеризуються залежністю однієї частини від іншої

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 145

08.11.2011 20:01:35

146

Українська мова

за семантикою та інтонацією; змістові відношення в них близькі до підрядних. Мають закриту структуру): Батько з матір’ю в ці дні далеко, полетіли до сина: одружується Петро. (О. Гончар).

Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку називається складною синтаксичною конструкцією: Сонце сіло, луки димчасто синіли, а над лісом беззвучно, загрозливо росла кашлата грива невидимого вороного, що застиг перед велетенським стрибком на небо. (В. Дрозд)

Завдання з вибором однієї правильної відповіді А Б В

547. Безсполучниковим складним є речення

А Багато міг би розказати вітер, але у вітру голос пересох (Л. Костенко). Б І досі сниться: під горою, меж вербами та над водою, біленька хаточка стоїть (Т. Шевченко). В Навчаючи дітей поважати старших, розповідали їм різні по вчальні історії, казки (Г. Бондаренко). Г Всі люди допитуються, як до такого додумався (Г. Бондаренко). Д Аура духовно досконалої людини чиста, ясна, світиться всіма кольорами веселки (К. Мотрич).

547

А Б В

548. Безсполучниковим складним є речення

А За рiчечкою горить вогонь, бiля нього самотiє постать нічліжанина (М. Стельмах). Б Обминувши хутiрець-однохатку, ми опинилися на скошених луках, де темнiли стiжки сiна (М. Стельмах). В Нiчого, так скорiше i танцюристом, i людиною станеш (М. Стельмах). Г Ми удвох насмикали сiна, розстелили його бiля стiжка (М. Стельмах). Д I так добре було в нiй iти до знадливого вогника, до чиєїсь загадки чи казки, до чийогось життя (М. Стельмах).

548

А Б В 549

549. Безсполучниковим складним є речення

А У дiда Корнiя одразу смiються очi, брови, губи й довгi вуса, до яких пiдбирається вогонь (М. Стельмах). Б Але тато, пiдбадьорюючи, каже, що в нього син не ледащо, i за це я не знати як вдячний йому (М. Стельмах). В Скинув той посланець шапку, випоров з неї грамоту й подає менi (М. Стельмах). Г Її похвала пiдбадьорює мене, я вже вiльнiше починаю орудувати серпом, вiльнiше виводжу переплетене березкою стебло (М. Стельмах). Д Я беру з татових рук полив’яний глек, стернями виходжу на дорогу, а далi житами, та пшеницями, та вiвсами бiжу на долинку (М. Стельмах).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 146

08.11.2011 20:01:35

147

Синтаксис. Засоби передачі чужої мови

550. Безсполучниковим складним з неоднорідними частинами є ре

чення А Вже зібралися лелеки з усієї околиці, зробили птахи прощальний віраж над лісами й озерами й потяглися у вирій (В. Близнець). Б І дивувалися люди: весною пара лелек день у день кружляла високо в небі, ніде не хотіла сідать (В. Близнець). В Вона десь тут ховається, ви обманюєте (Є. Гуцало). Г Усі вийшли надвір, Вовк відступав перед ними і гавкав (Є. Гуцало). Д Летять з гори санки і ґринджолята, в очах мигтять занесені тини (Л. Костенко).

А Б В

551

552. Безсполучниковим складним з однорідними частинами є речення

А Тепло й волога зробили своє: навкруги безкрає море різнотрав’я (А. Давидов). Б Дуб заціпенів від страху: колись такими інструментами звалювали сусідні дерева (А. Давидов). В Дорослий розповів дітям: вони знаходяться в неповторному місці (А. Давидов). Г Тут галасувати не можна: гриб злякається людського голосу і піде в землю (М. Стельмах). Д Дружки летіли верхи на конях по вулиці, на рукавах біліли хуст ки (Ю. Яновський).

550

551. Безсполучниковим складним з однорідними частинами є речення

А Усі сили він спрямував на допомогу людям: розшукуючи бідних, потай допомагав їм, годував голодних, заступався за зневажених (А. Губар). Б Вже тиха осінь ходить берегами, на вербах трусить листячко руде (Л. Костенко). В Дорослі сиділи за столом, діти лазили попід столом, ховалися, весь час сміялися… (Є. Гуцало). Г Кожна епоха привносила своє, витіснювала архаїчне, вводила нове, сприяла виробленню народного смаку (З журн.). Д Ударила по селу тривога: замерзають лебеді (Є. Гуцало).

А Б В

552

Засоби передачі чужої мови Пряма і непряма мова Пряма мова — це чужа мова, думки, передана дослівно від імені того, кому вона належить. Пряма мова в тексті — цілісний, самостійний елемент. Слова, що вказують, кому належить пряма мова, називаються словами автора: Увечері зійде зоря над гаєм, мов скаже: «Де ж носив тебе лихий?» (В. Герасимчук)

Непряма мова — це чужа мова, трансформована в підрядне речення, причому слова автора становлять головну частину речення, а непряма мова — підрядну частину, що стоїть після головної. Непряма мова поєднується зі словами автора за допомогою сполучників що, щоб, наче, чи, а також займенників і прислівників. У непрямій мові чуже мовлення передається не дослівно,

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 147

08.11.2011 20:01:35

148

Українська мова

а лише зі збереженням змісту. Хвалилася кобила, що з возом горшки побила. (Нар. творчість) До непрямої мови належать також непряме запитання та непряме спонукання: Хто сказав, що молодість минає? (П. Перебийніс) Я ж вам обом казав, щоб ви трохи розкопали дорогу навскоси. (І. Нечуй-Левицький) Заміна прямої мови непрямою При заміні прямої мови непрямою: 1) особові форми дієслова і форми займенників першої та другої особи замінюються на форми третьої особи: А ворожка говорила далі: — В перлах і фарарах ходити будеш… (О. Назарух) А ворожка говорила далі, що Настуня в перлах і фарарах ходити буде. 2) наказовий спосіб дієслова змінюється на інфінітив або підрядне речення: Корова кліпнула віями, а мати заголосила з ґанку: — Ой, боженько ж мій… Погляньте ж, Денисе: корову цілує… (А. Дімаров) Корова кліпнула віями, а мати заголосила з ґанку, показуючи дядькові Денисові, як я цілую корову. 3) вигуки, частки, повторювані слова опускаються: Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заре вів: — О, нарешті надійшла вказівка з тресту. (Є. Дудар) Начальник лісгоспу заревів, зрадівши, що нарешті надійшла вказівка з тресту. 4) звертання або опускаються, або перетворюються на підмети чи додатки: Остап із несподіванки крикнув: — Соломіє!.. Чи ти здуріла? (М. Коцюбинський) Остап, несподівано упізнавши Соломію, спитав, чи вона не здуріла. Цитата як засіб передачі чужої мови Цитатою називають дослівний уривок з яко гось тексту, наведений для підтвердження або

ілюстрації певної думки. У цитаті повністю зберігаються граматичні та стилістичні особливості джерела (не змінюється нічого, навіть розділові знаки). Якщо цитата наводиться не повністю, на місті пропусків ставляться три крапки. Цитати можуть оформлюватися: 1) як пряма мова зі словами автора: Як тут не згадати крилате гетевське: «Лиш той життя і волі гідний, хто б’ється день у день за них». (Ю. Хорунжий); 2) як доповнення до авторського речення, його складова частина: Романс був романтичний, у ньому викладалися скарги на безжальний час, який приносить людям розлуку, коли ото «головонька безжально посивіє, вогонь очей навіки пропаде…» (І. Сенченко); 3) як віршова цитата (строфа): Земле рідна! Мозок мій світліє, І душа ніжнішою стає, Як твої сподіванки і мрії У життя вливаються моє. (В. Симоненко)

4) як віршова цитата (строфа) — складова авторського речення, його частина: Архип почав намугикувати знайому пісню: Стоїть явір над горою, Все киває головою; Буйні вітри повівають, Руки явору ламають…

(Л. Ляшенко) 5) як епіграф: Ні мертва мова, ні цивілізація ніколи не можуть схвилювати світ. Б. Шоу Діалог Діалог — це розмова двох осіб. Вже знайома рука лягає на плече і знайомий голос нахиляється до твого сну: — Вставай, Михайлику, вставай. — Мамо, іще одну крапелиночку… — Струси цю крапелиночку. — Ой… (М. Стельмах)

Завдання з вибором однієї правильної відповіді А Б В 553

553. Реченням з прямою мовою (розділові знаки опущено) є

А Буду мамо горда і вродлива з тебе дивуватися повік (В. Симоненко).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 148

08.11.2011 20:01:36

149

Синтаксис. Засоби передачі чужої мови

Б Аж хтось тоді сказав а не дай боже так танцювать навиворіт душі! (Л. Костенко). В Друзі зачекайте на путі! (В. Симоненко). Г Ой виходьте дівчата та в сий вечір на вулицю (Нар.тв.). Д Грав Музикант про сонце в блакитному небі про біленьку хмаринку про жайворонка (В. Сухомлинський). 554. Реченням з прямою мовою (розділові знаки опущено) є

А А що зроблю все для тебе моя мати мила (В. Симоненко). Б Онука запитала бабусю коли в неї день народження (І. Цюпа). В Людина реалізується в культурі думки культурі праці і культурі мови (З підр.). Г Курок мабуть чи не дома в жилетці забув сумно відповів батькові Тихон і закульгав до села (О. Довженко). Д Вогненною піснею віщим незборканим словом повернувся поет до рідної своєї України (О. Гончар).

А Б В

556

557. Реченням з непрямою мовою (розділові знаки опущено) є

А Ти дивись розгублено сказав батько i навiть заклiпав повiками (М. Стельмах). Б Михайло менi сказав що ви збираєтесь їхати аж туди де зовсiм немає лiсiв… (М. Стельмах). В Iще раз спасибi сказала Люба зігнулась поглянула на тата (М. Стельмах). Г Я вам два рази сказала спасибi а далi не знаю як уже треба дякувати... (М. Стельмах).

555

556. Реченням з непрямою мовою (розділові знаки опущено) є

А Побіжу думаю в малину та рачки попід тютюном (О. Довженко). Б Пригадую баба часто казала мені а щоб тебе побило святе Різдво (О. Довженко). В Миколаю-угоднику скорий помочнику святий Юрію святий Григорію на білому коні на білому сідлі покарайте його своєю десницею щоб не їв він тієї морковочки… (О. Довженко). Г Кажу дітям щоб подивилися в небо… (В. Сухомлинський). Д Я боявсь поворухнути пальцем щоб часом мати божа не побачила з неба що я тут у малині (О. Довженко).

554

555. Реченням з непрямою мовою (розділові знаки опущено) є

А І подумав вітер чому це так? (В. Сухомлинський). Б Земля найкраще пахне восени говорить сам до себе Тимофій (М. Стельмах). В Олесь Терентійович Гончар писав що наша мова запашна співуча гнучка милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів (З журн.) Г Без усякої іншої науки ще можна обійтися писав І. Срезневський без знання рідної мови обійтися не можна (З газ.). Д Відгук дум моїх чи чуєш ти у нашім співі? (М. Рильський).

А Б В

557

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 149

08.11.2011 20:01:36

150

Українська мова

Д Вiн ще щось хотiв сказати але передумав крутнувся i тримаючи берданку навпереваги сторожко пiшов у глибiнь притихлого лiсу (М. Стельмах). А Б В

558. Реченням з непрямою мовою (розділові знаки опущено) є

558

А А я тихенько сказала спасибi дядьку (М. Стельмах). Б Ти теж як перепiлка живеш з сумом i спiвчуттям говорить тато (М. Стельмах). В I хоча знаю що мати говорить з насмiшкою одначе весело кривуляю до стiни в яку вмазано товсту друзку отого дзеркала що було до революцiї в панів (М. Стельмах). Г Ще й як вiдповiдаю жартом на жарт i починаю обома руками обтрушувати свитинку щоб вона часом не загорiлась (М. Стельмах). Д Тодi моя тiтка сказала щоб ми разом заспiвали (М. Стельмах). А Б В

559. Реченням з непрямою мовою (розділові знаки опущено) є

559

А А є ж такi що й досi не вiдають цього i мають менше радостi од свiту... Б Блакитний iз памороззю цвiт б’є менi в очi i вони не знають що їм робити: чи засмiятися чи скинути кiлька сльозин (М. Стельмах). В Так-так-так радiсно погоджується качка i пiдiймає вгору потрiсканий од старостi дзьоб (М. Стельмах). Г Тато говорить, що в нього затвердiла совість (М. Стельмах). Д А от з-за дровiтнi мов навiжений вискакує блохотрус Рябко i з розгону кидає переднi лапи на мої плечi (М. Стельмах).

Пунктуація Порівняльний зворот Порівняльними називаються звороти, які вводяться в речення за допомогою слів як, мов, немов, немовби, мовбито, немовбито, наче, неначе, начебто, нібито тощо. Порівняльний зворот виділяється комами: 1) якщо його можна трансформувати в підрядне речення, підставивши пропущені члени: Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там. (Л. Костенко); 2) якщо зворот зі словом як має лише порівняльний відтінок (до складу основного речення можуть входити слова так, такий, той): Як та хмара, гайдамаки Умань обступили. (Т. Шевченко) Так же буде поле, як тепер, синіти… (В. Сосюра);

3) якщо починається словами як і: Форма поезій Лесі Українки вражає, як і форма поезій учителя й друга її, Івана Франка. (М. Рильський); 4) коли він становить сполучення як правило, як звичайно, як завжди, як зараз, як раніше, як тепер, як навмисне, як виняток, як один: І всі ми, як один, підняли вгору руки, І тисяч молотів о камінь загуло, І в тисячні боки розприскалися штуки Та відривки скали… (І. Франко)

Комами не відокремлюються порівняльні звороти: 1) якщо перед як, ніби стоять прислівники зов сім, майже, частка не: Живи не як хочеться, а як можеться. (Нар. творчість);

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 150

08.11.2011 20:01:36

151

Пунктуація

2) якщо вони входять до складу присудка: Не ходи, не топчи Рутки-м’ятки, Бо моя рутка Як баламутна, Бо моя м’ятка Як паніматка. (Нар. творчість);

3) якщо вони стали фразеологізмами типу холодний мов лід, білий як сніг, блідий наче стіна, почервонів мов рак, упав як підкошений, зробив як слід, роби як хочеш, дивиться як теля на нові ворота, темний як ніч: Запахло сіркою, горілим, і дощ линув як із відра. (Панас Мирний). Тире між підметом і присудком 1)

4) 5)

Тире між підметом та присудком ставиться: якщо між ними чується вичікувальна пауза перед вказівними частками це, то, ось, значить або їх можна поставити, причому присудок виражений іменником: Наш народ — це ж океан! (П. Тичина) Звичка — друга натура; якщо присудок виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку і стоїть після підмета на місці пропущеного дієслова-зв’язки: Два та два — чотири; якщо обидва головні члени речення або один із них виражені неозначеною формою дієслова: Тікать — дієслово, що виключно стосується живих речей. (Остап Вишня); якщо підмет виражений особовим займенником і логічно виділяється: Я — дерево-красень, а звуть мене [ясен]. (Нар. творчість); якщо підмет виражений займенником це і логічно виділяється: Це — мій народ! (Б. Олійник). Тире між підметом та присудком не ставить-

ся: 1) якщо перед присудком (крім присудка-інфінітива) стоїть частка не: Ремесло не коромисло, плеч не відтягне. (Нар. творчість); 2) якщо підмет виражений особовим займенником, а присудок — іменником: Я син простого лісоруба, гуцула із Карпатських гір. (Д. Павличко); 3) якщо до складу присудка входять слова як, ніби, що, мов, немов, немовбито, наче, неначе тощо: Небо як склепіння матове, в димці осені земля… (П. Тичина);

4) якщо між головними членами речення, вираженими іменниками, стоять другорядні члени: Хліб усьому голова. (Нар. творчість); 5) якщо присудок виражений займенником, прикметником, дієприкметником, цілим словосполученням, а підмет — іменником: Тут кожен камінь мій… (Л. Первомайський) Добре слово краще, ніж готові гроші. (Нар. творчість); 6) якщо підмет і присудок утворюють стійкий фразеологічний вислів: Два чоботи пара. (Нар. творчість). Тире в неповних реченнях Тире ставиться на місці пропущеного члена речення (найчастіше присудка), якщо робиться інтонаційна пауза: 1) для виділення певного слова або групи слів: Повилазили мурашки — й одразу до роботи. П о р і в н я й т е: Повилазили мурашки й одразу взялися до роботи; 2) у заголовках газет, гаслах, закликах: Землю — селянам! П о р і в н я й т е: Землю віддайте селянам! 3) для вираження несподіваності: Високе діло розміняв на слово, високе слово — на дрібні діла… (Б. Олійник); 4) для уникнення повтору: Батько не розуміє сина, а син — батька. (І. Кирпель). Тире не ставиться, якщо пауза відсутня або вона мінімальна: Не ясла до коней ходять, а коні до ясел. (Нар. творчість) Розділові знаки у реченнях з однорідними членами Між однорідними членами речення ставиться кома, якщо вони: 1) не з’єднані сполучниками: Дивлюся на море широке, глибоке… (Т. Шевченко); 2) з’єднані протиставними сполучниками а, але, та (=але), зате, проте, однак, хоч, хоча, так: Дивись не на вроду, а на природу. (Нар. творчість); 3) з’єднані повторюваними сполучниками і…і, й…й, та…та, ні…ні, ані…ані, не (то)…не (то), або…або — навіть коли перед першим однорідним членом сполучника немає: Чимало кобзарів бувало і в Туреччині, і в Криму.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 151

08.11.2011 20:01:36

152 Запам’ятайте! У реченнях із повторюваними сполучниками завжди на одну кому менше, ніж однорідних членів речення. Коли однорідні члени речення з’єднані парними сполучниками як…так, не так…як, хоч… але (та), не тільки…але й (а ще й), не стільки… скільки, наскільки…настільки, якщо не…то, не то що…а, то кома ставиться лише перед другою частиною сполучника: Ми хоч бідні, але чесні. (М. Коцюбинський) Коли однорідні члени речення з’єднуються сполучниками і (й), та (=і) попарно — кома ставиться між парами: Нині, мабуть, мало хто може уявити, що співали наші бабусі й прабабусі, дідусі й прадідусі у молоді літа… (В. Довженок) Кома ставиться перед одиничним сполучником і, а також, ще й, а то й, та й, та ще, який вказує, що до переліченого приєднується ще один елемент як додаток до сказаного: Зазеленіли луги, ще й дібровонька. (Нар. творчість) Кома між однорідними членами речення не ставиться: 1) перед одиничними сполучниками і, й, та (=і), або, чи: Розказали кобзарі нам про войни і чвари. (Т. Шевченко); 2) у стійких нерозривних словосполученнях типу ні се ні те, ні сюди ні туди, ні світ ні зорі, ні живий ні мертвий, ні людям ні собі, ні риба ні м’ясо, ні пуху ні пера, ні в сих ні в тих, і сміх і гріх: Бурлаки стояли ні живі ні мертві. (І. Нечуй-Левицький); 3) між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух та його мету: Не журися, козаченьку, не журися, а на тую дівчиноньку піди подивися. (Нар. творчість); 4) між двома однаковими або близькими словами, з яких друге вжите з часткою не, якщо така словосполука є єдиним цілим: дише не надишеться, дивиться не надивиться тощо: І Україна з бою кам’яніє, горить і не згорає у вогні. (Л. Забашта). Тире між однорідними членами речення ставиться, коли наявне протиставлення: Тільки нам все жити — не вмирати, зерно сіять, зацвітати знов. (А. Малишко) Крапка з комою ставиться, якщо однорідні члени речення поширені, далекі за змістом один від одного або в їхньому складі є інші розділові

Українська мова

знаки: Сидить батько кінець стола, на руки схилився; не дивиться на світ Божий; тяжко зажурився. (Т. Шевченко) Двокрапка і тире при узагальнюючих словах у реченнях з однорідними членами Узагальнююче слово в реченні може стояти перед однорідними членами і після них. У позиції, коли узагальнююче слово передує однорідним членам, після нього ставиться двокрапка: І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов. (А. Малишко) Якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів, то перед ним ставиться тире: Вода, хмари, плав — все пливло, все безупинно неслося вперед, шуміло, блищало на сонці. (О. Довженко) Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами, а після них речення продовжується, то ставиться двокрапка перед однорідними членами і тире після них: Саме це єднання людини з усім світом: земними стихіями і янголами небесними, зорями, з усім родом і померлими предками — залишало у кожного почуття неповторності свята, дарувало надію на краще. (Г. Бондаренко) Іноді однорідні члени речення з обох боків виділяються тире, тобто тире ставиться і після узагальнюючого слова. У такому разі однорідні члени вимовляються з підвищеною інтонацією: Окрім хат, рушниками в минулому прикрашали також громадські установи — сільські управи, школи. (Л. Орел) Якщо між узагальнюючим словом і однорідними членами речення є слова а саме, як от, то перед ними ставиться кома, а після них двокрапка: Усе чарує зір кругом, а саме: роса, і луг, і води. (В. Сосюра) Розділові знаки в реченнях із звертаннями У вимові звертання виділяється паузами, а на письмі — з обох боків комами: Ти постаєш в ясній обнові, як пісня линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! (Д. Білоус)

На початку речення, залежно від інтонації, звертання може виділятися комою або знаком оклику. Якщо звертання виділяється знаком

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 152

08.11.2011 20:01:36

153

Пунктуація

оклику, то наступне слово пишеться з великої букви: Брати мої, товариші, орли молодії! Осідлаймо, брати мої, коні воронії та поїдьмо на тих конях по широкім полю здоганяти, переймати козацькую долю. (М. Вербицький)

Поширені звертання виділяються комами (знаком оклику) разом із залежними словами: Заридала Катерина та бух йому в ноги: «Прости мені, мій батечку, що я наробила! Прости мені, мій голубе, мій соколе милий!» (Т. Шевченко) Якщо речення із звертанням окличне, то в кінці нього ставимо знак оклику: Шумуйте, весни-дні, ярійте, вечори, поранки, шліть нам усмішки лукаві! (В. Стус)

Вигуки від звертання відділяються комами (на початку речення можуть виділятися знаком оклику): Гей, юнаки, гей, молодість світу, доля планети у ваших руках. (І. Нехода) Не відділяються лише слова о, ой, якщо вони вжиті як підсилювальні частки: О пісне блаженна! О пісне крилата, лети над землею, дзвени і зови до світу, до сонця із темряви брата, надію у серці йому оживи. (М. Чернявський)

Розділові знаки в реченнях зі вставними словами, словосполученнями, реченнями Комами виділяються вставні слова, що виражають: 1) упевненість або невпевненість мовця щодо висловлюваного (безсумнівно, безперечно, видно, дійсно, гадаю, звичайно, звісно, здається, зрозуміло, може, можливо, мабуть, очевидно, природно, правда, справді тощо): І, певне, може тільки тиша, що залишають журавлі, передавати, як гострішає любов до рідної землі. (Л. Талалай); 2) почуття мовця — радість, задоволення, співчуття, здивування, обурення та ін.: Я не нездужаю, нівроку, та щось такеє бачить око… (Т. Шевченко); 3) зв’язок думок, послідовність викладу (поперше, по-друге, далі, нарешті, навпаки, проте, однак, повторюю, підкреслюю): Не закрию, проте, очей: чорна тінь — від чорних людей. (В. Лучук);

Запам’ятайте! Вставні слова однак (одначе), проте виділяються комами, коли стоять у середині речення. Сполучники однак (одначе), проте, які стоять на початку простого речення, комами не виділяються: Однак дзвони несподівано впали... (М. Коцюбинський) Хоча має економія в Каховці свою власну контору, проте Савка рідко ночує там. (О. Гончар) 4) вказують на способи оформлення думок або висловлювання (взагалі, власне, признаюсь, точніше тощо): Та, власне, і став я ним, можна сказати, випадково. (З журналу); 5) вказують на джерело повідомлення (говорять, кажуть, повідомляють, пам’ятаю, чую, бачу та ін.): Кажуть, мудрість приходить з роками. (Л. Дмитерко); 6) звернення до співрозмовника або до читача, щоб привернути його увагу (бачиш, вірите, знаєте, зрозумійте, пам’ятаєте, послухайте, погодьтеся, розумієш, уявіть тощо): Бачте, ті, що вчаться, хліб повинні їсти. (С. Колесник). Вставні слова можна вилучити з речення, не порушуючи його структури. Вставні словосполучення та речення так само, як вставні слова, виражають особисте ста влення мовця до висловлюваного, у реченні жодну синтаксичну роль не виконують, в усній мові виділяються паузами, а на письмі відокремлюються комами, рідше тире. Вставлені слова, словосполучення і речення Вставлені слова, словосполучення і речення вносять у речення додаткову інформацію, синтаксичну роль не виконують, на письмі виділяються комами, тире або беруться в дужки. У вставлених реченнях розділові знаки ставляться відповідно до загальних правил: у кінці них крапка не ставиться, але може стояти знак оклику або знак питання незалежно від позиції вставленого речення відносно основного: Руйнувати їх [цвинтарі], а тим більше будуватися на них, збирати врожаї — крий Боже! (К. Мотрич) В мереживі старому сонце (ах, мода вересня така!) похмуро дивиться спросоння і вже до обрію тіка. (М. Доленго) Вставлені слова, словосполучення речення виділяються комами, якщо воно вимовляються

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 153

08.11.2011 20:01:37

154

Українська мова

майже тим же тоном, що й основне речення: Звали нашого діда, як я вже потім довідавсь, Семеном. (О. Довженко) Дужками вставлені слова, словосполучення і речення виділяються, якщо вони доповнюють або уточнюють зміст основного речення, становлять авторські зауваження або пояснюють значення маловідомих чи іншомовних слів: …Степ простелявся перед ним, як чарівна долина, на якій пахне трава, пахнуть квіти, навіть сонце пахне, як жовтий віск (ось візьміть лишень потримайте на сонці руку й понюхайте її). (Ю. Яновський) Вставлені слова, словосполучення і речення виділяються тире, коли мають характер додаткового повідомлення і відсутня потреба різко виділяти їх з основного речення: Ще не так давно ми не мало піклувались і багато говорили — і від того вельми прикро — про екологічно чисті поля, озера та річки, про чистоту навколишнього світу. (І. Кирпель) Розділові знаки при відокремлених членах речення В усному мовленні відокремлені члени речення виділяються паузами, а на письмі відокремлюються з обох боків комами, тире або комою з тире. Відокремлені додатки Додатки відокремлюються найрідше, порівняно з іншими другорядними членами речення. Обов’язково виділяються з обох сторін комами додатки, приєднані до пояснюваного слова прийменниками крім, опріч, замість, за винятком, на відміну від, зокрема: На його пальцях, навіть на долонях, шкіра так поморщилась та порепалась, ніби потріскалась на жару. (І. Нечуй-Левицький) Відокремлені означення Виділяються комами: 1) поширені узгоджені означення після означуваного слова: Яблука, холодні від роси, ми зриваєм теплими руками. (С. Бурлаков); 2) поширені та непоширені означення, якщо вони відділені від означуваного іменника іншими членами речення: Доки юний, не вмієш цінувати дар юності, рідкісний, скороминущий. (О. Гончар); 3) одиничні та поширені означення, що стосуються особового займенника: В ній [воді],

настояній на зірницях, купали новонародженого, нею напували корів — щоб давали більше молока… (Г. Бондаренко); 4) поширені й одиничні узгоджені означення, виражені прикметниковими і дієприкметниковими зворотами, що стоять перед пояснюваним словом і мають додатковий (причиновий чи допустовий) відтінок: У Переяславі зеленім писав, охоплений натхненням, Тарас Шевченко свій «Кавказ». (М. Рильський); 5) одиничні узгоджені (часто однорідні) означення, які стоять після означуваного слова, якщо перед пояснюваним іменником уже є означення: Мальвам розкішним вклонись біля тину, білим берізкам, тонким і струнким. (Б. Дегтярьов); 6) узгоджене означення, коли слово, яке воно пояснює, не назване в основній частині. Про нього ми довідуємося із контексту: І, залита жарким рум’янцем, перемайнула до іншого куща, вхопила той кущ і не знала, що з ним робити. (О. Гончар); 7) неузгоджені означення, що продовжують ряд однорідних узгоджених означень: Деревця, недавно посаджені, були поламані вщерть і простягали до неба свої цурпалки, тверді, колючі, обдерті, з клаптями шкури-кори. (М. Коцюбинський); 8) неузгоджені означення, які пояснюють іменник — власну назву: Андрій Петрович, широкий у своїй блузі, як дзвін, вступив у столову. (М. Коцюбинський). Виділяється в окреме речення означення, здебільшого непоширене, інтонаційно відділене від основної частини: Крізь листя дерев і контури хат виднілися далекі обриси поля. Зеленого, соковитого. (Ю. Смолич) Відокремлена прикладка Комами відокремлюються: 1) поширена прикладка, яка стоїть після іменника, означуваного слова: Я звертаю з дороги, щоб дати дорогу коням, і з радістю зустрічаюсь із поглядом кошлатобрового діда, рідного брата моєї бабусі, який теж їде на вітряк. (М. Стельмах); 2) прикладки, які стоять після іменника — власної назви: До мене підходить друг мого дитинства Григорій Безверхий, архітектор. (О. Довженко); 3) прикладки, що стосуються власних назв, але стоять перед ними, можуть виділятися

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 154

08.11.2011 20:01:37

155

Пунктуація

комами в разі наявності додаткового причинного або допустового значення: Талановитий фізик, Олекса добре знався і на поезії, і на класичній музиці; поширені прикладки, які стоять перед пояснюваним словом, якщо мають обставинний відтінок: Палкий патріот і переконаний співець дружби народів, Павло Григорович Тичина з незмірною ніжністю говорить і про Горького, і про Коцюбинського, і про Гурамішвілі. (М. Рильський); прикладки, що стосуються особового займенника (незалежно від позиції): Я, полководець миру, сонце несу у жмені. (Д. Павличко); прикладки, що приєднуються до означуваного слова — іменника за допомогою слів або, тобто, зокрема, так званий, родом, на ім’я, на прізвище: У журбі отакій і подружився Давид з одним австріяком, на імення Стах. (А. Головко); прикладки — власні назви, перед якими можна поставити слова тобто, а саме: Співає, легко посміхаючись, п’ятий запорожець, Трохим… (О. Довженко) Найбільша з планет-астероїдів, Церера, за радіусом майже в 20, а за масою в 750 раз менша від Землі; прикладки, приєднані за допомогою сполучника як, якщо мають додатковий причиновий відтінок: У горах Брянський, як командир, зустрівся з новими труднощами. (О. Гончар).

Запам’ятайте! В інших випадках прикладки зі словом як не відокремлюються (сполучник як можна замінити словами у ролі): Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням… (М. Рильський) Між прикладкою та означуваним словом може стояти тире, якщо: 1) підкреслюється самостійність прикладки, здебільшого в кінці речення: У кімнатах і на стінах зовні розвішували рясне клечання — гілки липи. (Л. Павленко) Тепер ми хочем спатоньки, як дітоньки малі, і линемо до матінки — до любої землі… (М. Вороний); 2) прикладка стосується одного з однорідних членів і стоїть найчастіше в середині речення: До нас підійшли двоє братів — Петро і Василь — та їх батько.

1) 2)

Відокремлені обставини Виділяються комами: обставини, виражені дієприслівниковим зворотом: Плив корабель, роздираючи хвилі, не день, не годину… (Леся Українка); обставини — одиничні дієприслівники,— що означають причину, час, умову: Мандруючи, не змарнував я днини, все пізнане згодиться у житті. (М. Сингаївський); обставини, одиничні дієприслівники чи дієприслівникові звороти, що стоять після сполучника: Гроза нарве волошок в небі синіх і, сплівши із таких квіток вінок, твоє чоло прикрасить, Україно! (Є. Гуцало); обставини (місця, часу, способу дії), виражені відмінковими формами іменників та прислівниками, які мають уточнювальне, пояснювальне значення (перед ними можна поставити слова а саме) і відносяться до іншої однотипної обставини, безпосередньо пов’язаної з дієсловом-присудком: Свирид Якович цілує сина в скроню, якось жалісно, по-жіночи, посміхається, відходить від нього, щоб не розбудити. (М. Стельмах); обставини, виражені словосполученням, до складу якого входять прийменники незважаючи на, згідно з, відповідно до, залежно від, наперекір, всупереч, у зв’язку з, внаслідок тощо: А Чіпка, наперекір світові й людям, якийсь веселий, радий. (Панас Мирний).

Відокремлені уточнюючі члени речення Відокремлені уточнюючі члени речення в усному мовленні виділяються паузами, на письмі — комами, рідше тире: Я ходжу по свому кабінету, ходжу вже третю безсону ніч, чуткий, як настроєна арфа. (М. Коцюбинський) Із пропасті, саме коло того каменя, підіймалася вгору дівчина. (О. Кобилянська) І так сказав — блідий та супокійний: «Ну, пане Мирон, ви є наш спаситель…» (І. Франко) Якщо відокремлені уточнюючі члени вводяться у речення за допомогою слів тобто, цебто, або (=тобто), чи (=тобто), а саме, зокрема, у тому числі, особливо, навіть, хіба що, причому, мабуть, то такі слова від уточнюючих членів комою не відділяються: Саме тоді, коли між сусідками наростала глуха ворожнеча, хтось уночі, мабуть парубки, перекотив найбільші Опричині гарбузи на город тітки Варки. (А. Дімаров)

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 155

08.11.2011 20:01:37

156

Українська мова

Розділові знаки у реченнях з прямою мовою (А, а — слова автора з великої чи малої букви відповідно; П, п — пряма мова.) 1. Після слів автора перед прямою мовою ставиться двокрапка. А: «П!» А: «П?» А: «П…» А: «П». Я всіх питав із щирою душею: «Яку ви любите найбільше мову?» І всі відповідали: «Ту, що нею співала рідна мати колискову». (Д. Білоус) 2. Після прямої мови, перед словами автора ставиться кома і тире, якщо в лапках стоїть розповідне речення. Якщо ж пряма мова виражена окличним, питальним реченням чи має мрійливий, незавершений характер, то перед закритими лапками ставиться знак оклику, знак питання або трикрапка відповідно, а після лапок — тире. Слова автора пишуться з малої літери. «П»,— а. «П!» — а. «П?» — а. «П…» — а. «Дай зірку, дай…» — крізь сон дитя белькоче. (А. Казка) 3. Якщо пряма мова розірвана словами автора, то розділові знаки ставляться відповідно до наведених нижче схем. Слова автора пишуться з малої літери. «П,— а.— П». «П,— а,— п». «П! — а.— П». «П? — а.— П». «П…— а.— П». «Насуплю я брови,— говорить зима,— і вітер з морозом повіє!» (С. Черкасенко) 4. Якщо слова автора розірвані прямою мовою, то розділові знаки ставляться відповідно до наведених нижче схем. А: «П»,— а. А: «П!» — а. А: «П?» — а. А: «П…» — а. Та й дивлюсь нишком, чи не пізнаю його де, коли чую: «Ой мені лишенько!» — жахнулася Катря обік мене. (Марко Вовчок) 5. Якщо в словах автора присутні два дієслова із значенням висловлювання певної дум-

ки, можлива така розстановка розділових знаків: «П,— а: — П». А: «П», а: «П». Не кажи: «Не знаю», а кажи: «Навчуся». (Нар. творчість) Розділові знаки у діалозі Кожна репліка діалогу записується з абзацу без лапок. Перед кожною реплікою ставиться тире. Слова автора при діалозі виділяються так само, як і при прямій мові. Лапки не використовуються. Діалог може не розбиватися на абзаци, тоді репліки йдуть одна за одною без вказівки на мовців. Кожна репліка береться в лапки, а між ними ставиться тире. Летів у небі клин гусей, а назустріч йому гусак. «Здрастуйте, сто гусей».— «А нас не сто. Щоб було сто, треба ще стільки, та півстільки. Та чвертьстільки і ти один…» (Нар. творчість) Розділові знаки між частинами складносурядного речення Між частинами складносурядного речення зазвичай ставиться кома: А полуниці довкола в рясній росі, і роса на них крапеляста, велика, мов полуниці… (О. Гончар) Запам’ятайте! Кома не ставиться: 1) якщо частини складносурядного речення мають спільний другорядний член: А за стіною стогне завірюха і хилить голову засніжена сосна. (Д. Фальківський); 2) якщо дві однотипні частини (називні, безособові, питальні, спонукальні або окличні) з’єднані одиничним сполучником і (й), та (у значення і), або, чи (у значення або): Хай вітер знамена колише й співають в садах солов’ї! (В. Сосюра). Якщо друга частина складносурядного речення вимовляється з різким підсиленням тону (причому виражає висновок, наслідок), то між частинами складносурядного речення ставиться тире: А зійдеш на пагорб — і перед тобою вдалині, за маревом сонця, блакитніє оте високе, вершечок мрії дитячої. (О. Гончар) Між ускладненими або далекими за змістом частинами складносурядного речення інколи

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 156

08.11.2011 20:01:37

157

Пунктуація

ставиться крапка з комою: Козацьке сонце високо підбилось угору; і зорі вкрили все небо, як ризу. (П. Куліш) Розділові знаки між головною і підрядною частинами складнопідрядного речення Кома ставиться: 1) між головною та підрядною частинами складнопідрядного речення: Ніхто з присутніх не згадував сумних історій, бо це трапезування мало очистити всіх і об’єд нати. (В. Скуратівський); 2) з обох боків, якщо підрядна частина стоїть в середині головної: Спробуй дізнатися, який ти є насправді, без недооцінок і переоцінок, пізнай самого себе. (З журналу). Кома не ставиться: 1) коли підрядна частина складається з одного сполучного слова: Катря аж зійшла з дороги і не помітила як. (А. Головко); 2) коли підрядна частина починається з частки не: Важливо пам’ятати не коли зроблено покупку, а коли кінчається гарантійний термін; 3) при збігові двох сполучників, що належать до однієї підрядної частини: Мама каже, що коли уві сні літається, значить, росте він, росте! (М. Стельмах). Двокрапка ставиться у складнопідрядному реченні при відповідній інтонації, якщо в голов ному реченні присутні слова, що потребують роз’яснення, чи вся головна частина вимагає коментарю: Лисичка подала у суд таку бумагу: Що бачила вона, як попелястий Віл На панській винниці пив, як мошенник, брагу, Їв сіно, і овес, і сіль. (Є. Гребінка)

Тире ставиться між частинами складнопідрядного речення у тому випадку, якщо присутнє інтонаційне виділення (особливо, коли друга частина виражає висновок, наслідок): В ній [воді], настояній на зірницях, купали новонародженого, нею напували корів — щоб давали більше молока, і вмивалися, щоб не боятися пристріту, лихого ока. (Г. Бондаренко) Де вона тих пісень навчилася — Бог її святий знає. (Б. Грінченко)

Кома і тире ставляться, якщо головна частина стоїть після підрядної і містить висновок: І коли я спокутую, Коли діжду краю,— Не бачу й не знаю. (Т. Шевченко)

Розділові знаки у складнопідрядному реченні з кількома підрядними частин ами Кома ставиться: 1) між головною та підрядними частинами, якщо підрядні частини неоднорідні: Біленькі хатки з темними й жовтими солом’яними покрівлями визирали, весело всміхаючись, з невеличких садочків, що зеленіли мало не в кожному дворі, мов дівчата позаквітчувались та й повиходили на вулицю всі гуртом. (Б. Грінченко); 2) між головною та підрядними частинами при послідовній підрядності: Лаврін одвертав від вітру лице, потирав рука об руку, бо не мав сили вдарити так, щоб кров шугонула в пальці, вигнала зашпори. (Ю. Мушкетик); 3) між головною та підрядними частинами, якщо підрядні частини однорідні: Данило й раніше чув од рибалок, що в цих місцях завівся з минулого року сом-велетень і що він хапає не тільки всяку рибу, а й гусей, вутят. (Гр. Тютюнник); 4) при збігові сполучників (між сполучниками), якщо вони належать до різних підрядних частин: Соломія міркувала, що, коли бра5ти у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися, бо в той бік вони простяглись недалеко. (М. Коцюбинський). Кома не ставиться між двома однорідними підрядними реченнями, пов’язаними єднальними сполучниками сурядності: Я подивувався сам із себе, що не забув оту несподівану зустріч із совою вухатою й що тепер у погідний лютневий день подався слідами своїх осінніх вражень. (Є. Гуцало) Крапка з комою ставиться між однорідними підрядними реченнями, що мають у своєму складі інші розділові знаки і поширені: Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані синіми волошками та червоними маківками. (І. Нечуй-Левицький)

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 157

08.11.2011 20:01:38

158

Українська мова

Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях Кома ставиться між частинами складного безсполучникового речення, якщо вони передають одночасність, часову послідовність, сумісність дії: Літа мої молодії марно пропадають, очі плачуть, чорні брови од вітру линяють. (Т. Шевченко) Крапка з комою ставиться, коли частини складного безсполучникового речення поширені (особливо, якщо мають у своєму складі інші розділові знаки) або далекі за змістом: Діти намостили птахові м’яку постіль з вати у старій картонній коробці з-під взуття; її поставили біля Чубарикового ліжка. (Л. Смілянський) Двокрапка ставиться: 1) якщо друга частина пояснює, доповнює, розкриває зміст першої частини: Незабаром капітан із своїм юним радистом уже був на борту, серед практикантів: причал зрушився з місця й поплив од них разом з кремезною постаттю Сухомлина. (О. Гончар); 2) якщо в другій частині вказано причину того, про що мовиться в першій: Однокрил вибрався з кущів, присів біля вогнища і дивився на жар: він, як і всі гайворони, любив блискуче. (Гр. Тютюнник); 3) якщо в першій частині наявні дієслова чути, знати, розуміти, бачити, дивитися, дивуватися, вирішувати тощо: Сашко не повірив своїм очам: на стежці перед ним стояв Сіроманець! (М. Вінграновський) І мати од-

разу зрозуміла його: Андрій задумав убити свого брата Остапа. (М. Хвильовий). Тире ставиться: 1) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій чи несподіваний наслідок: А слово скаже — з пам’яті не викинеш. (Л. Костенко); 2) якщо в першій частині зазначено час або умову того, про що йдеться в другій частині: Здушили сльози — не виходь на люди. (Л. Костенко); 3) коли маємо протиставлення двох частин або порівняння змісту першої частини зі змістом другої: Зійшло сонце — ляшки-панки покотом лежали. (Т. Шевченко); 4) якщо у другій частині наявний наслідок або причина того, про що йдеться у першій частині: Климко підвівся — ноги одразу загули і налилися гарячим. (Гр. Тютюнник) Висипали запорожці — лиман човни вкрили. (Т. Шевченко). Розділові знаки у складному реченні з різними видами сполучникового і безс получникового зв’язку Розділові знаки у такому реченні ставляться відповідно до правил про розділові знаки у складносурядному, складнопідрядному, складному безсполучниковому реченнях: Тут росли колючі кущі терну, шипшини та глоду, красувалися й дозрівали на вітах ламкої крушини темно-червоні ягоди, що їх у народі звуть вовчими. (А. Шиян)

Завдання з вибором однієї правильної відповіді А Б В

560. Правильно поставлено розділові знаки при однорідних членах у ре-

ченні А Ішла на прощу, а потрапила чи то в Содом чи то в Гоморру (Л. Костенко). Б Ні захисту в житті ні допомоги (Л. Костенко). В Були б і ви і ми таким би чином дома (Л. Костенко). Г Весна, і смерть, і світле воскресіння (Л. Костенко). Д То в жар то в холод кидає (Л. Костенко).

560

А Б В 561

561. Неправильно поставлено розділові знаки при однорідних членах

у реченні А Ти бичуєш святу тишу землі скреготом фабрик, громом коліс, брудниш повітря пилом та димом, ревеш від болю, з радості, злості (М. Коцюбинський).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 158

08.11.2011 20:01:38

159

Пунктуація

Б І співала вона здебільшого журбу і прощання, і спогади про далеке минуле… (О. Довженко). В Центром хати стала красуня-піч, яка була і годувальницею, і нагрівальницею, і лікувальницею, і розважальницею (З журн.). Г Там надзвичайно багато повчального стосовно вирішення, функції, конструкції й мистецької довершеності (З журн.). Д Обернись в хороми, покрийся залізом, красуйся великими вікнами, вирости, піднімись над травами і над садами (О. Довженко). 562. Неправильно поставлено розділові знаки при однорідних членах

у реченні А Як те життя свого колiна впорядкувати, щоб не було мiж ними сварки, та бранки, та лихого розладдя? (М. Стельмах). Б Тим часом iз клунi ввiйшла мати, стала бiля печi, не то посмiхаючись, не то кривлячись (М. Стельмах). В Е, тiточко, а хiба ви не знаєте, що снiг надає одежинцi чистоту й приємний блиск? (М. Стельмах). Г I тепер я теж iншими очима дивлюся на неї, i на її цвiт, i на плiд i навiть люблю iнколи притулитись до шкарубкої кори, щоб почути, як ворушиться пiд нею сiк... (М. Стельмах). Д Так ось тi тихi та смирнi, та богобоязливi! (М. Стельмах).

А Б В

563

564. Правильно поставлено розділові знаки при узагальнювальних сло-

вах у реченні А Ото як вийти з сіней та подивись навколо — геть-чисто все зелене та буйне (О. Довженко). Б Неспокій, рух і боротьбу я бачив скрізь в дубовій вербовій корі, в старих пеньках, у дуплах, в болотній воді, на поколупаних стінах (О. Довженко). В Лози, висип, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці (О. Довженко). Г Розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом: з усім живим, що росло і рухалось навколо (О. Довженко). Д Чарівний світ пливе переді мною: як-от сині води, білі піски, хати на високих берегах (О. Довженко).

562

563. Неправильно поставлено розділові знаки при однорідних членах

у реченні А Кулi, на щастя, оминули червоних козакiв, та не оминули нашу грушу... (М. Стельмах). Б I хай мою i дитячу, i довiчну любов приймуть отi лицарi революцiї, якi шаблями видобували новий свiт, щоб ми стояли посеред дня! (М. Стельмах). В Ми з Iваном значущо ззирнулися, але засмiятися побоялись, щоб не розгнiвити веселуна (М. Стельмах). Г Додому тато приїхав не то з радiстю, не то з журбою, i привiз нам єдиний подарунок — пучок сивої тирси (М. Стельмах). Д Та це, чоловiче, навiть ярмарковi кури знають, а мої вже й забути встигли (М. Стельмах).

А Б В

564

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 159

08.11.2011 20:01:38

160

Українська мова

А Б В

565. Правильно поставлено розділові знаки при узагальнювальних сло-

вах у реченні А І коли він повертався, то із столу обов’язково що-небудь падало: або ложка, або шматочок хліба, або обсмоктана куряча кісточка. Б Приходили до Троянівки цілими вервечками, щоб накупити в магазині різного господарського потребу — гасу, мила, сірників, солі (Гр. Тютюнник). В Біля порога стояв візок, і туди вмощувалося все необхідне — оберемочок сухих дров, відерний казаночок, пшоно в торбинці, цибуля на приправу, сіль, паляниця, загорнута в лопушину (Гр. Тютюнник). Г Відвідувачі траплялися всілякі, непмани з пишнотілими подругами, наші й чужоземні моряки, шикарні джентльмени тих професій, про які не писалося в анкетах… (М. Бажан). Д Готичний присмерк, еллінську блакить, легенд біблійних мідь, вісон і злато, все можемо на полотні віддати чи на папір слухняний перелить (М. Рильський).

565

А Б В

566. Правильно поставлено розділові знаки при узагальнювальних сло-

вах у реченні А Зо всіх куточків: зі стін, з вікон, з долівки і з мене самого — вставали згадки дитинства і пливли передо мною (М. Коцюбинський). Б Тиша була наповнена всякими звуками — і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестом стиглого жита (М. Коцюбинський). В А місяць все такий же, — і молодик, і повен, і серпик, і рогалик, і місяць, як діжа (Л. Костенко). Г Рвала ти гірке та сиве зілля — ковилу, кермен, полин-траву (М. Доленго). Д Коли стояли в резерві, він майже ніколи не вилазив із нарядів, і в нього вічно було щось відірване, ґудзик від шинелі, або хлястик, чи підошва від чобота.

566

А Б В 567

567. Правильно поставлено розділові знаки при однорідних членах та

узагальнювальних словах у реченні А Наші вуличани, окрім хліборобства, ще мають ремесло в руках, столярство, шевство, стельмахівство, бондарство та мірошництво (М. Стельмах). Б Хвилі Ворскли, і місячне сяйво, і журні акорди Бетховена, й млосний морок липневої ночі над містом його дитинства, і сірі коні в яблуках, і мерехтливі очі — все це пливло разом з вогненними колами (І. Багряний). В І хоч не раз нарікала вона на свою мужицьку долю з її вічними супутниками: нестатками й злиднями, проте нічого так не любила, як землю (М. Стельмах). Г На самоті вона тихенько розмовляла з землею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона родила на долю всякого, і роботящого і ледачого (М. Стельмах). Д Яблуні, верби, клуня, горшки на тину, старий в’яз, всі речі стали незнайомими… (О. Довженко).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 160

08.11.2011 20:01:38

161

Пунктуація

568. Відокремлене означення виділяється комами в реченні

А Гетьман підняв безсонням обпалені очі (Л. Костенко). Б Стояв собор старовинний із випаленою душею (Л. Костенко). В Якісь недопалені книги заблуканий місяць знадвору холодним пальцем гортав (Л. Костенко). Г І довго ще літав над руїнами магістрату легенький попіл спалених паперів (Л. Костенко). Д Цвіте земля задивлена в свободу (Л. Костенко).

А Б В

569

570. Неправильно поставлено розділові знаки при відокремлених озна-

ченнях у реченні

568

569. Відокремлене означення виділяється комами в реченні

А Яка стоїть немов свята та божа (Л. Костенко). Б Мені видно легке гойдання всіх трьох крислатих хребтів м’яких вовнистих й звіряче сильних (М. Коцюбинський). В Іван сидів з похиленим чолом (Л. Костенко). Г Леліє даль волога і блакитна (М. Бажан). Д Якісь недопалені книги заблуканий місяць знадвору холодним пальцем гортав (Л. Костенко).

А Б В

570

А Там стояв стіл накритий білим обрусом, з хлібиною і сільничкою (З журн.). Б Отже, планування світлиці було суто функціональним, позбавленим випадковостей (З журн.). В Яблука, холодні від роси, ми зриваєм теплими руками (С. Бурлаков). Г Мальвам розкішним вклонись біля тину, білим берізкам, тонким і струнким (Б. Дегтярьов). Д Крізь дощі пройшов трамвай, од холоду горбатий (І. Жиленко). 571. Не виділяється комами дієприкметниковий зворот у реченні

А Далеко-далеко на півдні засиніли смугою гори вкриті лісом (І. Нечуй-Левицький). Б Від холодного яру Максим входить у сад і чує потріскування обважнілого від плоду дерева (М. Стельмах). В Гілля й молоді деревця зрубані в цей день для оздоби двору й хати називають клечанням (О. Воропай). Г На покуті залитий сонцем під сліпучою синявою неба сидів старий Чумак (І. Багряний). Д Відпахла липа білим цвітом злита і покотилася гроза аж до плачу (М. Вінграновський).

571

572. Не виділяється комами дієприкметниковий зворот у реченні

А Верба злеліяна в добу глуху вросла в зеніт немов зелена віха (Б. Олійник). Б І знову явори в долині шелестять росою першою повиті (М. Філянський).

572

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 161

08.11.2011 20:01:39

162

Українська мова

В І хрест облитий буряковим квасом під білим сонцем дивно мерехтить (Л. Костенко). Г Побілені крейдою стіни повертали хаті молодість (І. Цюпа). Д Село зачароване зоряним небом хороше синіє розкиданими хатками (М. Стельмах). А Б В

573. Кома перед як не ставиться в реченні

А Він саме цвів великими золотими гронами як у попа на ризах… (О. Довженко). Б У наш час колядування щедрування й засівання відроджуються як звичай висловлювати добрі новорічні побажання (Н. Шумада). В Перелузали зиму як насіння удвох одні на тій-таки печі (Л. Костенко). Г ...Спливло життя як листя за водою (Л. Костенко). Д Зайшов за мене як за чорний обрій (Л. Костенко).

573

А Б В

574. Кома перед як не ставиться в реченні

А А сад було як зацвіте весною! (О. Довженко). Б Нічого в світі так я не люблю як саджати що-небудь у землю щоб проізростало (О. Довженко). В Причаївшись у малині за смородиною я слухав бабиних молитов як заворожений (О. Довженко). Г Над лаврами трималися в повітрі божі матері з рушниками і білі ангели як гусаки крилаті (О. Довженко). Д А під ужакою внизу геть-чисто все горіло як на пожарі то було пекло (О. Довженко).

574

А Б В

575. Кома не ставиться між частинами складносурядного речення

А Немає на стінах фамільних портретів і скарбів нема в сундуках і ковані панцирі предків не красуються по її кутках… (О. Довженко). Б Вже й день минув і обрії примеркли (Л. Костенко). В Мати з того часу почала сильно нездужати і її став часто по ночах душити домовик (О. Довженко). Г Вслід за тим зловісно рипнули двері і на порозі темної комори появилася баба… (О. Довженко). Д Я пливу за водою і світ пливе наді мною… (О. Довженко).

575

А Б В 576

576. Кома не ставиться між частинами складносурядного речення

А Прив’язала його коло буди до кілка й собака зразу ліг на бік і в його непорушних очах застигла мука (Є. Гуцало). Б Давала їсти проте Вовк ні до чого не торкався (Є. Гуцало). В Довбиші були багатенькі і Кайдашеві хотілось себе показать перед багатирями (І. Нечуй-Левицький). Г По всій вулиці коло кожного двора лежали купи соломи та стриміли кулі (І. Нечуй-Левицький). Д Всі вони ввійшли в хату і гості знов поздоровкались з хазяїнами (І. Нечуй-Левицький).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 162

08.11.2011 20:01:39

163

Пунктуація

Завдання на встановлення відповідності 577. Установіть відповідність між умовами постановки тире і приклада-

ми речень 1 на місці пропущеного члена речення 2 перед узагальнювальним словом 3 між підметом і присудком 4 при відокремленій прикладці

А Дрібний ромен, як вижовкла мережка, красолька, мак і королевий цвіт — усе цвіте і кланяється літу (Л. Костенко). Б Дикі голуби — горлички — здивовано позирають на нас із верхів’я посадки (О. Гончар). В А мати — й слова (Л. Костенко). Г Чистий четвер — це день весняного очищення (З журн.). Д Ще вдосвіта селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір’ї — все повинно бути чистим і виглядати по-святковому (З журн.).

А Б В Г Д 577 1 2 3 4

578. Установіть відповідність між умовами постановки тире і приклада-

ми речень 1 на місці пропущеного члена речення 2 перед узагальнювальним словом 3 при відокремленій прикладці 4 у безсполучниковому складному реченні

А Думки — вічна енергія (К. Мотрич). Б Хто — за Богдана, хто — за короля. А він — за тих, которії не проти (Л. Костенко). В Цілюще зілля, о5труї, дання — все знала баба (Л. Костенко). Г Кінчається пам’ять — кінчається нація (С. Андрусів). Д Хата ховається в густому садку, де старі дерева — високі черешні, густі сливи — зовсім накривають її своїм гіллям (І. Нечуй-Левицький).

А Б В Г Д 578 1 2 3 4

579. Установіть відповідність між умовами постановки тире і приклада-

ми речень Розділовий знак 1 на місці пропущеного члена речення 2 між підметом і присудком 3 при відокремленій прикладці 4 у безсполучниковому складному реченні

А Б В Г

Приклади Він знав одне — боротись до загину (Л. Костенко). Хризантеми — квіти осені (З журн.). Батько не розуміє сина, а син — батька (І. Кирпель). Він — хліб життя — з великої роботи. Легкого хліба в світі не бува! (М. Шевченко). Вода, хмари, плав — все пливло, все безупинно неслося вперед (О. Довженко).

А Б В Г Д 579 1 2 3 4

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 163

08.11.2011 20:01:39

164

Українська мова

Читання й аналіз тексту Іван Франко (1) Шановні добродійки і добродії! (2–7) Сьогодні я хочу познайомити вас з одним з найкращих українських письменників — з Іваном Франком. Перед вами порт рет Франка. Те, що ви бачите, хотів би трохи доповнити. Невеликий, хоч сильний мужчина. Високе чоло, сірі, трохи холодні очі, в лініях бороди щось енергічне, уперте. Рудувате волосся непокірливо пнеться, вуси — стирчать.[...] (8–9) Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою![...] (10–24) Незвичайно здатна дитина научилась в сільській школі читати по-українському, по-польському і по-німецькому. За два роки батько оддає його в город Дрогобич, в нормальну німецьку школу при монастирі. Залякана сільська дитина, нечесана, погано одягнена, стає жертвою школярів і грубих, неосвічених учителів. Його б’ють, з нього сміються. В своїх оповіданнях «Schonschreieben» і «Олівець», що мають автобіографічний характер, Франко описав варварство тодішніх учителів. І ще тоді в дитячій душі Франка зродилась вічна вражда проти усякої неволі та тиранства, проти насильства людини над людиною. Минув рік, настав екзамен — і малий Франко здивував усіх: він виявився першим учеником. [...] Минуло три роки — і Франка оддали в гімназію. І тут з мужицьким сином повторюється та ж сама історія, що і в нормальній школі. [...] Та незабаром він знов займає перше місце і вже не кидає його за весь гімназіальний курс. (25–34) Перші спроби писати — віршем і прозою — відносяться ще до тих часів, коли Франко був у гімназії. Тоді ще почав він збирати народні пісні. Коли, скінчивши гімназію в 1875 році, молодий Франко їхав до Львівського університету, в його літературному багажі було все: і любовні вірші, і драми, і оповідання, і переклади Софокла. [...] У Львові 19-літній студент вступає до студентської громади, бере живу участь в редакції студентського журналу «Друг», де ще в р. 1874 надруковано перші вірші Франка, підписані псевдонімом Джеджалик. Таким робом літературна праця Франка починається для нас 1874 роком. [...] (35–38) Літературна продуктивність Франка така велика, що ще 9 літ тому назад, коли святкували 25-літній ювілей його літературної діяльності, один список його творів займав цілу книжку на 127 сторінок. [...] (39–45) Реаліст в кращому розумінні сього слова, Франко в своїх прозаїчних творах любить спинятись на двох темах: 1) боротьба капіталу з працею і її обстанова; 2) пробудження людського чувства у людей, які здаються і зовсім пропащими. Інтерес до цієї останньої теми говорить нам, що Франко має велику віру в людей. Бо не люди винні. Вони такі, якими зробили їх історичні і соціальні умови життя. (46–48) Разом з вірою в людину в душі Франковій живе віра в світлу будучність для нашої землі. [...] Могутнім акордом лунає та свята віра у Франковому вірші «Каменярі».

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 164

08.11.2011 20:01:39

165

Читання й аналіз тексту

(49–53) Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці. Щастя не дається дурно. Треба забути свої вигоди, свої дрібні інтереси, треба загартувати в собі волю — зробити руки свої сильними, голову світлою, серце гарячим. А се нелегко. Навіть такі сильні натури, як Франко, відчувають се... [...] (54–60) Але людина, яка б вона сильна не була, не може жити самою боротьбою, самими громадськими інтересами. Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий вінок життя народного. У Франка є прекрасна річ — лірична драма «Зів’яле листя». Се такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв. [...] (61–63) Взагалі Франко — лірик високої проби, і його ліричні вірші просяться часто в музику. Деякі з них і справді положено на голос Лисенком і другими. (64–73) Я хотів би скінчити свій реферат, а мені трудно розстатися з Франком, бо я так мало сказав про нього. Така колосальна фігура заслуговує на більшу увагу, потребує більшої праці. Але я був би дуже щасливий, коли б отсих кілька моїх слів змогли викликати у вас інтерес до Франка, і ті, хто його не читав ще, самі по знайомились з борцем-поетом. Тоді до них заговорив би могучим голосом сам Франко, заговорив би не моїми блідими словами, а своїм дзвінким, як кованим, словом. Тоді він розгорнув би перед ними все багатство своєї душі, всю красу свого таланту і загрів би їх вогнем свого неспокійного, великого духу! (М. Коцюбинський) 580. Головною метою наведеного тексту є

А Б В Г

повідомлення про результати наукових досліджень регулювання офіційних стосунків формування громадської думки обмін інформацією

580

581. Текст належить до

А Б В Г

публіцистичного стилю наукового стилю розмовного стилю ділового стилю

581

582. Висловлювання «Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з жи-

тейського бою!» (8–9) є А формулюванням проблеми Б тлумаченням заголовку В аргументом, що підтверджує тезу автора Г тезою автора, яку він далі підтверджує

582

583. Про гуманістичну спрямованість творчості І. Франка свідчить суд-

ження А Разом з вірою в людину в душі Франковій живе віра в світлу будучність для нашої землі (46–47).

583

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 165

08.11.2011 20:01:39

166

Українська мова

Б Інтерес до цієї останньої теми говорить нам, що Франко має велику віру в людей. Бо не люди винні. Вони такі, якими зробили їх історичні і соціальні умови життя (42–45). В Але людина, яка б вона сильна не була, не може жити самою боротьбою, самими громадськими інтересами. Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий вінок життя народного (54–56). Г Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (49–50). А

яка цілою вийшла з житейського бою!» (8–9) зайвим є А Минув рік, настав екзамен — і малий Франко здивував усіх: він виявився першим учеником (19–20). Б Та незабаром він знов займає перше місце і вже не кидає його за весь гімназіальний курс (23–24). В Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий вінок життя народного (55–56). Г Треба забути свої вигоди, свої дрібні інтереси, треба загартувати в собі волю — зробити руки свої сильними, голову світлою, серце гарячим (50–52).

584

585. Слово реферат у реченні «Я хотів би скінчити свій реферат, а мені

трудно розстатися з Франком, бо я так мало сказав про нього» (64– 65) вжите в значенні А стислий виклад результатів дослідження Б доповідь, зроблена на основі критичного огляду літературних та інших джерел В стислий виклад змісту книги Г попереднє оголошення про певну подію

585

586. Слово тиранство в реченні «І ще тоді в дитячій душі Франка зроди-

лась вічна вражда проти усякої неволі та тиранства…» (17–18) означає А одноособове правління тирана Б правління, владу, що ґрунтується на свавіллі В деспотизм, жорстокість стосовно когось Г деспотичну владу держави

586

А 587

584. Серед прикладів, що ілюструють думку «Сильна, уперта натура,

587. Вислови бліді слова та дзвінке слово в реченні «Тоді до них заго-

ворив би могучим голосом сам Франко, заговорив би не моїми блідими словами, а своїм дзвінким, як кованим, словом» (69–71) ста новлять А уособлення Б метафору В гіперболу Г літоту

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 166

08.11.2011 20:01:40

167

Читання й аналіз тексту

588. Метонімія є у вислові

А в його літературному багажі було все: і любовні вірші, і драми, і оповідання, і переклади Софокла Б се такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства В тоді до них заговорив би могучим голосом сам Франко Г трагізм особистого життя часто вплітається в терновий вінок життя народного

588

Майстер високої правдивості (1–9) Нині можна вважати загальновизнаним, що Довженко — один з найбільших майстрів радянського і світового кіномисте цтва. Вклад його в художню прозу, драматургію, публіцистику ввійшов у золоту скарбницю нашої культури. Для всієї діяльності автора «Землі», «Щорса», «Поеми про море», «Зачарованої Десни», «Повісті полум’яних літ» характерне те, що кожний його новий твір був і новим етапом у мистецтві, що в кожній новій своїй речі ставив перед собою майстер нові завдання і по-новому розв’язував їх, що він ніби не знав слова зупинка. [...] (10–19) Першим, що визначає митця, є його ставлення до дій сності, до того, що звуть широким словом правда. І тут маємо ряд дуже показових теоретичних висловлювань Довженка, підтверджених його творчою практикою. Скажемо прямо: Довженко був свідомим і послідовним ворогом дріб’язкової правдоподібності, він завжди дбав про високу правдивість. А це — зовсім різні, часто цілком протилежні речі. У своїй статті 1954 року «Слово у сценарії художнього фільму» Довженко палко закликав товаришів по мистецтву: «Приберіть геть усі п’ятаки мідних правд. Залишіть тільки чисте золото правди». (20–26) Це визначення — чисте золото правди — остільки влучне, що один із наших дослідників узяв його як заголовок для своєї монографії про Довженка. Любителів того, щоб у мистецтві все було «точнісінько як у житті», раз у раз дивували і вражали, а то й дратували в сценаріях Довженка і поставлених за тими сценаріями фільмах епізоди, що справді не відповідали вимозі «точнісінько як у житті»... (27–29) Справді-бо, вже в ранньому фільмі «Арсенал» чимало розмов викликала та кінцівка, де український робітник Тиміш стрічається в бою з гайдамаками. (30–31) «А на останньому бастіоні “Арсеналу” посипає ворогів з кулемета Тиміш. (32–33) Підбігають до нього гайдамаки... Вогонь! Вогонь! Нема. Заїло кулемет у Тимоша. (34–35) Лютиться Тиміш, топче кулемет, випростовується і починає кидати каміння в наступаючого ворога. (36–37) — Стій! — кричать гайдамаки, сторопівши. — Хто з кулеметом? (38–40) — Український робітник. Стріляй! — Тиміш випростався, роздер на грудях сорочку й став як залізний. Страшною ненавистю й гнівом палають очі. (41–42) Три залпи дали по ньому гайдамаки і, бачачи марність нікчемних пострілів своїх, закричали, приголомшені:

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 167

08.11.2011 20:01:40

168

Українська мова

(43) — Падай! Падай! (44) І самі зникли. Стоїть Тиміш — український робітник». (45–49) Певна річ, це — символічна сцена, символічний образ. Але навряд чи є підстави говорити про символізм як провідний метод великого реаліста і великого романтика Довженка. Краще говорити тут про велику силу узагальнення, яка справді становила одну з найприкметніших рис Довженка. [...] (50–62) Всі, мабуть, пам’ятають потрясаючі кадри в фільмі «Щорс», коли бійці Таращанського полку несуть на носилках смертельно пораненого Боженка, співаючи «Заповіт». З приводу цих кадрів автор пише у кіноповісті «Щорс» (тобто в так званому літературному сценарії): «Чи було воно так? Чи палали отак хутори? Чи такі були носилки, чи така бурка на чорному коні? І золота шабля біля спустілого сідла? Чи так низько були схилені голови тих, що несли? Чи вмер київський столяр Боженко де-небудь в глухому волинському шпиталі під ножем безсилого хірурга? Загинув, не приходячи до свідомості і не проронивши, отже, ні одного високого слова і навіть не подумавши нічого особливого в останню хвилину свого незвичайного життя? Хай буде так, як написано!» (63–67) «Хай буде так, як написано» — тобто: ідеться про те, щоб дати на найвищій ноті останні хвилини прекрасного життя робітника-революціонера, окреслити найвиразнішими рисами суть його героїчного подвигу, а не про фотографічну чи фактографічну точність… (М. Рильський) А

А Б В Г

589

художньо-публіцистичного науково-публіцистичного есе стилю засобів масової інформації

591. У поданому тексті

А Б В Г

591

повідомлення про результати наукових досліджень обслуговування громадських потреб людей пропаганда певних думок, переконань обмін інформацією

590. Текст належить до різновиду публіцистичного стилю мовлення

А Б В Г

590

592

589. Головною метою наведеного тексту є

описано подію описано інтелектуальну діяльність обгрунтовано припущення обгрунтовано гіпотезу

592. Висловлювання «Першим, що визначає митця, є його ставлення

до дійсності, до того, що звуть широким словом правда» (10–11) є в тексті А формулюванням проблеми Б тлумаченням заголовку

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 168

08.11.2011 20:01:40

169

Читання й аналіз тексту

В аргументом, що підтверджує тезу автора Г тезою автора, яку він далі підтверджує 593. Серед прикладів, що ілюструють думку «Довженко був свідомим

і послідовним ворогом дріб’язкової правдоподібності, він завжди дбав про високу правдивість» (13–15) зайвим є А Довженко палко закликав товаришів по мистецтву: «Приберіть геть усі п’ятаки мідних правд. Залишіть тільки чисте золото правди» (рядки 17–19). Б Ідеться про те, щоб дати на найвищій ноті останні хвилини прекрасного життя робітника-революціонера, …а не про фотографічну чи фактографічну точність… (63–67). В Любителів того, щоб у мистецтві все було «точнісінько як у житті», раз у раз дивували і вражали, а то й дратували в сценаріях Довженка… епізоди, що справді не відповідали вимозі «точнісінько як у житті»... (22–26). Г Нині можна вважати загальновизнаним, що Довженко — один з найбільших майстрів радянського і світового кіномистецтва (1–3).

595

596. Метафори немає в реченні

А Ідеться про те, щоб дати на найвищій ноті останні хвилини прекрасного життя робітника-революціонера… (63–65). Б Загинув, не приходячи до свідомості і не проронивши, отже, ні одного високого слова (59–60). В Але навряд чи є підстави говорити про символізм як провідний метод великого реаліста і великого романтика Довженка (46–47).

594

595. Емоційно-експресивних слів немає в реченні

А А це — зовсім різні, часто цілком протилежні речі (15–16). Б Скажемо прямо: Довженко був свідомим і послідовним ворогом дріб’язкової правдоподібності, він завжди дбав про високу правдивість (13–15). В Чи вмер київський столяр Боженко де-небудь в глухому волин ському шпиталі під ножем безсилого хірурга? (57–59). Г Це визначення — чисте золото правди — остільки влучне, що один із наших дослідників узяв його як заголовок для своєї монографії про Довженка (20–22).

593

594. Термінів немає в реченні

А Певна річ, це — символічна сцена, символічний образ (45). Б Вклад його в художню прозу, драматургію, публіцистику вві йшов у золоту скарбницю нашої культури (3–4). В «Приберіть геть усі п’ятаки мідних правд. Залишіть тільки чисте золото правди» (18–19). Г Але навряд чи є підстави говорити про символізм як провідний метод великого реаліста і великого романтика Довженка (46–47).

596

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 169

08.11.2011 20:01:40

170

Українська мова

Г Довженко палко закликав товаришів по мистецтву: «Приберіть геть усі п’ятаки мідних правд. Залишіть тільки чисте золото правди» (17–19). А 597

597. Слово фактографічний означає

А Б В Г

оснований на реальних подіях художньо виразний позбавлений правдивості позбавлений художнього осмислення Учень Гоголя

(1–7) У кіномистецтві зробив Довженко найбільше, кіномитцем він був, так би мовити, природженим... Творчу спадщину Довженка треба брати у всій її чудовій сукупності. І при цьому слід пам’ятати, що весь вік ця людина шукала і ніколи не заспокоювалась на знайденому, що був Довженко органічним новатором, відкривачем нових обріїв у мистецтві і в житті. А мистецтво й життя були для нього нероздільними. (8–14) Він любив сміливі мазки, широкий лет, яскраві тони, те, що ми називаємо гіперболізацією і чим нас так чарують великі художники — від Шекспіра до Гоголя і від Гоголя до Маяковського. Він був безоглядно сміливий. Досить пригадати фільм і кіноповість «Земля»… — чудесний своєю високою правдою танець Василя перед його смертю — від нього віє гоголівським розмахом, гоголівською епічністю і гоголівським ліризмом. (15–17) Я кілька разів уже згадав ім’я Гоголя. Гоголь справді був улюбленцем Довженка, як був він улюбленцем і Юрія Яновського, і Остапа Вишні. (18–20) Різні це люди, різні художні індивідуальності, але всі троє — Довженко, Яновський, Вишня — могли себе назвати та й називали учнями Гоголя. (21–24) Воно ніби не зовсім сходиться: новатор — і учень. Але я не знаю в світі ні одного геніального, найсміливішого митця, на чолі якого не лежав би відблиск того чи іншого геніального і сміливого вчителя. [...] (25–31) Гоголівським повівом дише на нас і таке місце в оповіданні «Тризна»: «Неначе не на сільському майдані у бою, а десь у казці чи у пісні, дванадцять куль впилось Лук’яну Бесарабу в груди, тринадцята коню. Так і шарахнулись вони на молоду траву обоє і товаришів десятків добрих з два. Лук’ян ще перевернувсь якось разів чотири, випустив шаблю і зразу захропів, мов після доброго вина з музикою, гучними бубнами і молодецьким танком». (32–34) Читаючи такі місця, згадуєш не тільки Гоголя, а й те безсмертне джерело, що напувало і Гоголя, і Довженка: українські народні думи. [...] (35–39) У сценарії «Бульби» Довженко іде, загалом кажучи, досить покірно за Гоголем. Він же був просто закоханий у цю повість! Але вчитаймося в таке місце: «На небі сидить старий Бог-отець. …Знизу лине до бога Кукубенкова душа і зупиняється перед Гос подом. (40–48) — Це ти, Кукубенко? — запитав Бог.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 170

08.11.2011 20:01:40

171

Читання й аналіз тексту

— Я, господи, — відповів Кукубенко. — Ти не зрадив товариства? — Ні, господи... — Не кидав у біді чоловіка? — Ні, господи... — Беріг свою совість, бачу. — Воістину... — Ну, сідай, Кукубенко, одесную мене. Кахи! (49–51) І Бог легенько кашлянув, як добрий старий пасічник, що не любить порохового диму, яким була просякнута вся Кукубенкова душа». (52–59) Тут усе близьке до Гоголя, просто із Гоголя взято славетне «Сідай, Кукубенко, одесную мене», з Гоголем перегукується і ота чистота етичного ідеалу, за вірність якій потрапив у святі найстаріший у запорозькому війську козак Бовдюг, — чистота, що становила одну з заповідей самого Довженка. Але в підкреслених рядках про Бога, схожого на доброго пасічника, який не любить порохового диму і кашляє від нього, лупає вже нота не тільки гоголівського, але й суто довженківського гумору. [...] (60–65) А ось маєте гумор іншої тональності — гумор, що криє в собі вже й відляски сатиричного бича. Мова мовиться (в оповіданні «Тризна») про корову Маньку, що побувала в столиці на виставці. [...] У Маньки зразу ж завелися недоброжелательки. Це були здебільшого поганенькі корови, що давали мало молока, та й то рідкого, од нікчемності своєї породи… (66–68) Видима річ, що тут зовсім легко перекинути місток від Маньки та її рогатих «недоброжелательок» на людські відносини й діла. (69–71) Ноти сатири, дедалі грізнішої, що переходила в громовий гнів, наймогутніше залунали в Довженкових оповіданнях воєнних літ і в його сценаріях. (72–77) Олександр Довженко не тільки в розмовах з друзями, не тільки в прилюдних виступах, але всією своєю творчістю завжди сміливо вторгався в саме життя, він усією пристрастю свого могутнього серця любив, усім вогнем свого глибокого розуму бачив те прекрасне, до чого йде людство, і ненавидів усе, що стоїть на дорозі до того прекрасного. (М. Рильський) 598. Головною метою наведеного тексту є

А Б В Г

публіцистичного стилю мовлення наукового стилю мовлення розмовного стилю мовлення ділового стилю мовлення

598

599. Текст належить до

А Б В Г

599

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 171

08.11.2011 20:01:40

172

Українська мова

що ми називаємо гіперболізацією…» (8–9) у тексті проілюстровано прикладом із твору А «Земля» Б «Тризна» В «Тарас Бульба» Г «Зачарована Десна»

600

601. Серед прикладів, що ілюструють думку «Гоголь справді був улюб-

ленцем Довженка» (15–16) зайвим є А З Гоголем перегукується і ота чистота етичного ідеалу, за вірність якій потрапив у святі найстаріший у запорозькому війську козак Бовдюг… (53–55). Б Тут усе близьке до Гоголя, просто із Гоголя взято славетне «Сідай, Кукубенко, одесную мене»… (52–53). В У сценарії «Бульби» Довженко іде, загалом кажучи, досить покірно за Гоголем (35–36). Г А ось маєте гумор іншої тональності — гумор, що криє в собі вже й відляски сатиричного бича (60–61).

601

602. Градацію як засіб увиразнення вжито в реченні

А Олександр Довженко не тільки в розмовах з друзями, не тільки в прилюдних виступах, але всією своєю творчістю завжди сміливо вторгався в саме життя… (72–74). Б Це були здебільшого поганенькі корови, що давали мало молока, та й то рідкого, од нікчемності своєї породи… (63–65). В Видима річ, що тут зовсім легко перекинути місток від Маньки та її рогатих «недоброжелательок» на людські відносини й діла (66–68). Г Читаючи такі місця, згадуєш не тільки Гоголя, а й те безсмертне джерело, що напувало і Гоголя, і Довженка: українські народні думи (32–34).

602

603. Антоніми використано в реченні

А Він усією пристрастю свого могутнього серця любив, усім вогнем свого глибокого розуму бачив те прекрасне, до чого йде людство, і ненавидів усе, що стоїть на дорозі до того прекрасного (74–77). Б Але в підкреслених рядках про бога, схожого на доброго пасічника, який не любить порохового диму і кашляє від нього, лупає вже нота не тільки гоголівського, але й суто довженківського гумору (56–59). В А мистецтво й життя були для нього нероздільними (6–7). Г А ось маєте гумор іншої тональності — гумор, що криє в собі вже й відляски сатиричного бича (60–61).

603

А 604

600. Думку «Він любив сміливі мазки, широкий лет, яскраві тони, те,

604. Метафори немає в реченні

А А мистецтво й життя були для нього нероздільними (6–7). Б Видима річ, що тут зовсім легко перекинути місток від Маньки та її рогатих «недоброжелательок» на людські відносини й діла (66–68).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 172

08.11.2011 20:01:41

173

Читання й аналіз тексту

В Ноти сатири, дедалі грізнішої, що переходила в громовий гнів, наймогутніше залунали в Довженкових оповіданнях воєнних літ і в його сценаріях (69–71). Г Але я не знаю в світі ні одного геніального, найсміливішого митця, на чолі якого не лежав би відблиск того чи іншого геніального і сміливого вчителя (21–24). 605. З метою посилення експресії висловлювання синоніми вжито в ре-

ченні А Читаючи такі місця, згадуєш не тільки Гоголя, а й те безсмертне джерело, що напувало і Гоголя, і Довженка: українські народні думи (32–34). Б І при цьому слід пам’ятати, що весь вік ця людина шукала і ніколи не заспокоювалась на знайденому, що був Довженко органічним новатором, відкривачем нових обріїв у мистецтві і в житті (3–6). В Він любив сміливі мазки, широкий лет, яскраві тони, те, що ми називаємо гіперболізацією і чим нас так чарують великі художники… (8–10). Г …Від нього віє гоголівським розмахом, гоголівською епічністю і гоголівським ліризмом (13–14).

607

608. Слово бич у реченні «А ось маєте гумор іншої тональності — гумор,

що криє в собі вже й відляски сатиричного бича» (60–61) означає А палицю, якою б’ють Б те, що завдає шкоди В те, що завдає лиха Г гостре викриття

606

607. Синонімом до слова заповідь у реченні «З Гоголем перегукується

і ота чистота етичного ідеалу, за вірність якій потрапив у святі найстаріший у запорозькому війську козак Бовдюг, — чистота, що становила одну з заповідей самого Довженка» (53–56) є слово А наказ Б повчання В вислів Г правило

605

606. Лексичний повтор як засіб посилення експресії використано в усіх

рядках, крім А Я кілька разів уже згадав ім’я Гоголя. Гоголь справді був улюбленцем Довженка, як був він улюбленцем і Юрія Яновського, і Остапа Вишні (15–17). Б Різні це люди, різні художні індивідуальності (18). В Але в підкреслених рядках про Бога, схожого на доброго пасічника, який не любить порохового диму і кашляє від нього, лупає вже нота не тільки гоголівського, але й суто довженківського гумору (56–59). Г Але я не знаю в світі ні одного геніального, найсміливішого митця, на чолі якого не лежав би відблиск того чи іншого геніального і сміливого вчителя (21–24).

608

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 173

08.11.2011 20:01:41

174

Українська мова

А 609

609. Тавтологія є в реченні

А Воно ніби не зовсім сходиться: новатор — і учень (21). Б Мова мовиться (в оповіданні «Тризна») про корову Маньку, що побувала в столиці на виставці (61–63). В На небі сидить старий бог-отець (37). Г І при цьому слід пам’ятати, що весь вік ця людина шукала і ніколи не заспокоювалась на знайденому… (3–5). Берегиня-ляля Наш оберіг ішов з землі, коли нас скіфами ще звали, і талісман той берегли і щастя в доленці шукали. О. Онищенко

(1–3) Обереги — наші прадавні добрі символи-захисники, знаки віри у вище заступництво. Символи-обереги втілювались у побутових речах, їх шанували, про них складали легенди. (4–5) Вишитий рушник, вишита сорочка, писанка, лялька, віночок, калина, верба, лелека — без них важко уявити нашу Україну. (6–8) Давайте разом відродимо обереги. Вони оберігатимуть ваші домівки і донесуть культуру та звичаї українців до наступних поколінь. (9–11) Плетіть собі на долю віночки, робіть ляльки, малюйте писанки, садіть калину, вербу, оберігайте лелек, вишивайте рушники, сорочки. Нехай вони оберігають вас від зла, підлості і неправди. (12–15) Найдавніший зразок оберега — жіноче божество, берегиня-ляля (тобто «земля», «богиня землі», «охоронниця»). Берегиня — мати всього живого, захисниця людини, природи та добра, охоронниця дому. (16–27) Ляльку-берегиню створили понад 5 тисяч років тому. Це — не просто дитяча іграшка, це — витвір мистецтва. Народна лялька дуже екологічна, духовно чиста, образна і символічна. Така лялька має умовний силует. Створювали насамперед голову і тулуб ляльки, обличчя робили без деталей або з намотаним нитками хрестом, щоб у них не вселявся злий дух. Для виготовлення ляльок використовували траву, сіно, солому, кукурудзиння, нитки, ганчір’я. Лялька була оберегом душі людської. Наші предки клали її у колиску до новонародженої дитинки, щоб у хаті не селилися домовики; ляля забавляла дитя, допомагала йому пізнавати світ, перебирала негативну енергію, забирала хворобу; ляльку віддавали богам за здоров’я, урожай, дощ. (28–32) Народні майстри кажуть, що віддавна лялька вважалася ритуальною — матері робили їх для дітей, бабусі — для онуків, а нареченим — дарували, щоб у них народжувалися діти. Ляльок зберігали. Дівчатка виростали, ставали мамами, а ляльок передавали своїм дочкам. (33–36) Напевно, у вас є вдома вдосталь фабричних ляльок. Однак значно цікавіше бавитися ляльками, зробленими власноруч. Лялька, виготовлена власними руками, є Берегинею дому, вона створює неповторну атмосферу вашого житла. (М. Демчук)

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 174

08.11.2011 20:01:41

175

Читання й аналіз тексту

610. Текст належить до

А Б В Г

публіцистичного стилю наукового стилю розмовного стилю ділового стилю

610

611. Головну думку автора подано в рядку

А Ляльку-берегиню створили понад 5 тисяч років тому (16). Б Давайте разом відродимо обереги (6). В Найдавніший зразок оберега — жіноче божество, берегиня-ляля (тобто, «земля», «богиня землі», «охоронниця») (12–13). Г Напевно, у вас є вдома вдосталь фабричних ляльок (33).

611

612. Назви оберегів наведено в реченні

А Вишитий рушник, вишита сорочка, писанка, лялька, віночок, калина, верба, лелека — без них важко уявити нашу Україну (4–5). Б Для виготовлення ляльок використовували траву, сіно, солому, кукурудзиння, нитки, ганчір’я (21–22). В Берегиня — мати всього живого, захисниця людини, природи та добра, охоронниця дому (13–15). Г Однак значно цікавіше бавитися ляльками, зробленими власноруч (33–34).

612

613. Значення слова «оберіг» розкрито в реченні

А Символи-обереги втілювались у побутових речах, їх шанували, про них складали легенди (2–3). Б Це — не просто дитяча іграшка, це — витвір мистецтва (17). В Народні майстри кажуть, що віддавна лялька вважалася ритуальною… (28–29). Г Обереги — наші прадавні добрі символи-захисники, знаки віри у вище заступництво (1–2).

613

614. Емоційно-експресивне слово є в реченні

А Вони оберігатимуть ваші домівки і донесуть культуру та звичаї українців до наступних поколінь (6–8). Б Наші предки клали її у колиску до новонародженої дитинки… (23–24). В Така лялька має умовний силует (18–19). Г Напевно, у вас є вдома вдосталь фабричних ляльок (33).

614

615. Слово ритуальний, ужите в реченні «Народні майстри кажуть, що

віддавна лялька вважалася ритуальною — матері робили їх для дітей, бабусі — для онуків, а нареченим — дарували, щоб у них наро джувалися діти» (28–30) належить до лексики А розмовної Б книжної В діалектної Г просторічної

615

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 175

08.11.2011 20:01:41

176

Українська мова

А 616

616. Синонімом до слова оберігати, ужитого в реченні «Вони оберігати-

муть ваші домівки і донесуть культуру та звичаї українців до наступних поколінь» (рядки 6–8), є слово А аргументувати Б відстоювати В обстоювати Г захищати Трисуття (1) «Людина хороша, коли на себе схожа», — говорять у народі. (2–4) Кожна нація намагається виявити себе і свою суть у національних символах. Гербом України є тризуб. Який же зміст, яка історія в цьому символі? (5–13) Багато суперечок щодо конфігурації та первісного значення герба-тризуба. Але, мабуть, ніхто нині не сумнівається, що у нього давня історія, глибоке коріння. На території України зображення тризуба з’явилося дуже давно. Розрізняють його на монетах Володимира Великого та інших київських князів. Багато вчених намагалися пояснити походження і значення цього знака. Ось лише деякі версії: візантійський, скіфський скіпетр, корона, голуб Святого Духа, якір, лук і стріла, норманський шолом, ворона, сокира. (14–21) Чимало дослідників схильні до того, що тризуб надійшов на Русь із грецької культури. Згадаймо Посейдона зі скіпетром у формі тризуба як символу божественної влади царя і могутності над водною стихією. Прозерпіна, дружина підземного бога Плутона, також із тризубом — вона царює над підземними водами і заганяє їх у зерна та коріння рослин. Поєднання хреста з тризубом знаходять також на босфорських, візантійських, татарських монетах. (22–37) У зв’язку з походженням тризуба цікаво взагалі розглянути роль числа три у наших предків. Народні перекази про Трояна вказують на трилике божество. У слов’ян також був ідол Триглав, якого дехто вважає найвеличнішим божеством. Триглав зображався з трьома головами, які означали три царства: небо, землю, пекло. Сонце, повітря, вода — це триєдина сила, що лежить в основі буття. Людина, Простір, Час — це троїста суть нашого космічного існування. Цю триєдність світу уособлює в собі Трійця, в якій з’єднуються Бог-Батько, Бог-Син і Бог-Дух Святий. Тризуб схожий на верхівку хлібного колоса. У ньому визнають троїсту землеробську силу, що рівнозначна весні, літові та зимі, які відповідають сіянню, збиранню та приготуванню плодів землі. Рослини: тройзілля, трипутник, тройноголов’як і тройняг, троїста музика, триніжок, трійник, вили-трійчаки, батіг-трійчатка, дошка-три-цалівка (трьохдюймовка) — чимало у навколишньому світі предметів, основою і природою яких є троїстість і триєдність. (38–46) Тризуб у Київській Русі зображали, вносячи у його форму національні елементи, але зберігаючи незмінною основу. Він став родовим знаком князя Володимира та його нащадків. Одні вбачають у київському тризубі збірний образ із старовинної зброї — лука, стріл, меча, сокири. Інші з його елементів-літер складають

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 176

08.11.2011 20:01:41

177

Читання й аналіз тексту

напис «Володимир на столі (троні)», який також зустрічається на стародавніх монетах. Той, хто цікавиться геральдикою, очевидно зможе запропонувати й інші тлумачення походження різноманіних зразків тризуба... (В. Супруненко) 617. Текст належить до різновиду наукового мовлення

А науково-навчального Б науково-популярного В власне наукового

617

618. Матеріал в тексті викладено

А від першої особи Б від другої особи В від третьої особи

618

619. Наукової лексики немає в реченні

А Кожна нація намагається виявити себе і свою суть у національних символах (2–3). Б Людина, Простір, Час — це троїста суть нашого космічного існування (28–29). В «Людина хороша, коли на себе схожа», — говорять у народі (1). Г Який же зміст, яка історія в цьому символі? (3–4).

619

620. Назви персонажів грецької міфології вжито у тексті

А Б В Г

у прямому значенні як метонімію як метафору як синекдоху

620

621. Загальним щодо інших є зміст висловлювання

А Чимало дослідників схильні до того, що тризуб надійшов на Русь із грецької культури (14–15). Б Тризуб схожий на верхівку хлібного колоса (30–31). В Багато суперечок щодо конфігурації та первісного значення герба-тризуба (5–6). Г Поєднання хреста з тризубом знаходять також на босфорських, візантійських, татарських монетах (19–21).

621

622. Загальним щодо інших є зміст висловлювання

А У зв’язку з походженням тризуба цікаво взагалі розглянути роль числа три у наших предків (22–23). Б Народні перекази про Трояна вказують на трилике божество (23–24). В Людина, Простір, Час — це троїста суть нашого космічного існування (28–29). Г У слов’ян також був ідол Триглав, якого дехто вважає найвеличнішим божеством (24–25).

622

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 177

08.11.2011 20:01:41

178

Українська мова

кою, очевидно зможе запропонувати й інші тлумачення походження різноманітних зразків тризуба» (44–46), належить до лексики А публіцистичної Б наукової В офіційно-ділової Г розмовної

623

А 624

633. Слово геральдика, ужите в реченні «Той, хто цікавиться геральди-

624. Слово конфігурація в реченні «Багато суперечок щодо конфігурації

та первісного значення герба-тризуба» (5–6) має значення А походження Б використання В поєднання Г форма Що за душею? (1–5) Який він, наш національний характер? Що в ньому від дідів-прадідів? Давайте послухаємо авторів далекого минулого, які в своїх мандрівних нотатках, побутових нарисах, щоденниках намагалися передати внутрішній світ українця, вхопити його характерну душевну сутність. (6–21) «Так уже влаштована наша сільська людина, що для неї справжнє життя починається тільки в рідному селі. Доки вона не вийшла з колії, вона дихає цим виробленим довгими роками сіль ським духом. Село — це особливий світ, зі своїм внутрішнім життям, віруваннями, поглядами, стосунками, звичками...» Це — з нарису «З дороги», який був надрукований у журналі «Київська старовина». Сільське життя з його незмінними заняттями, спадковими традиціями та циклічністю багатьох природних і соціальних явищ, які глибоко увійшли в побут, сформувало у селян сталі міцні звички. Одна з них — побоювання перемін, прихильність до знайомих з дитинства місць. Інший автор, згадуючи про патріотизм жителів хуторів і невеличких поселень, відзначав, що в кожному з українців є частка Григорія Сковороди, Байди, Ґонти, Залізняка. Ці та багато інших героїчних і мудрих наших предків брали участь у формуванні характеру і сучасних українців. Яка грушка, така й юшка; яка пшениця, така й паляниця; який рід, такий і плід. (22–39) Один із дослідників українського типу зауважував: «Не в змозі організуватися задля досягнення суспільного блага навіть у своєму селі і підкорившись Богу і царю як чомусь містичному, малороси по суті нічим не могли задовольнитися, а справжню свободу бачили тільки в безкінечних мріях і в безмежному степу». А ось уривок з популярного колись «Журналу для дітей»: «У звичаях малороса взагалі більше хорошого, ніж поганого; кажуть: він наполегливий, незговірливий і недовірливий; але наполегливість його є наслідком твердості характеру і прив’язаності до звичок — адже тільки слабодуха й холодна людина легко кидає враження дитин ства! Незговірливий малорос тоді, коли йому порядно не розтлумачать щось, коли його не вислухають, не розберуть справи, а тільки суворо карають. Недовірливість же в ньому утворилася протягом

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 178

08.11.2011 20:01:42

179

Читання й аналіз тексту

багатьох століть з історичних причин. Якщо малорос переконається, що йому бажають добра, що уважно хочуть вникнути у його становище, подивитеся тоді, з якою ласкою він запросить вас до свого вогнища на сінокосі або на рибній ловлі, тоді його пасіка, його дім і душа вам повністю відкриті». (40–55) Впізнали себе в цих характеристиках? Ні? То продовжимо далі. Багато з тих, хто спостерігав життя степовиків, придніпров ських жителів, відмічають риси гордості, самолюбства українця, його «аристократичне презирство до гендлярства та будь-якої дріб’язковості». Автор надрукованого в багатотомній праці «Живописна Росія» нарису «Малоросійське плем’я» зазначав: «Він повільний у рухах, як римлянин в своїй тозі. Думка його обертається солідно, не хутко, як думка філософа». Поетичність, душевність, схильність до споглядальності та глибокодумності, за визнанням більшості, притаманні саме українському національному характеру. «Особливо малорос любить полежати на зеленій траві, на спині, вдивляючись у віддалений простір; до цього його надихає прекрасна природа Малоросії». Ось і пояснення (ще одне) багатьом рисам  — «прекрасна природа». На острові Хортиця є Думна скеля, з якої відкриваються мальовничі краєвиди. На цій скелі любили посидіти наодинці зі своїми думами запорожці. (56–61) Приємно дивувала мандрівників ввічливість українців, їхня повага до старших. Навіть до батьків вони намагалися звертатися на «ви». Висловлюючи досаду, українець може вигукнути: «Лихо батьку!», але остережеться додати «твоєму». З інших особливостей національного характеру, мабуть, слід виділити гумор, оптимізм, любов до жартів, кепкувань. (62–76) «Характерною рисою малороса служить природжена насмішкуватість, яка не покидає його і в найтяжчі хвилини, — стверджував один автор у брошурі «Україна та українці», яка була видана у Москві у 1918 році. — Ця риса характеру проглядається навіть у дітях, коли послухаєш їхні влучні прізвиська і жарти, якими вони нагороджують один одного, послухаєш і мимоволі засмієшся». Інший дослідник українського побуту у зв’язку з цим зазначав: «Малорос не тільки кепкує над іншими, але над самим собою, незважаючи інколи на надзвичайно сумне своє становище». І тут же розповідає історичний випадок, коли за якусь провину цар наказав висікти козацьких старшин. Під час жорстокого шмагання ті переморгувалися й кивали на батоги: «А що, добрий подарунок для наших дружин буде?» «Не той козак, що на коні, а той, що під конем», — вчили на таких прикладах сиві запорожці юних воїнів... (77–81) Що ще, які риси характеру ми відкриємо у наших предків, батьків, родичів? Що ще в собі потрібно буде прийняти, як неминучість, як ланку в спадковому ланцюжку? Що візьмемо за взірець, з чим доведеться змиритися, а що, можливо, підправити, підтесати? (В. Супруненко) А

625. Текст належить до

А публіцистичного стилю Б наукового стилю

625

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 179

08.11.2011 20:01:42

180

Українська мова

В розмовного стилю Г ділового стилю А

му від дідів-прадідів?» (1–2) є в тексті А формулюванням проблеми Б тлумаченням заголовку В аргументом, що підтверджує тезу автора Г тезою автора, яку він далі підтверджує

626

627. Серед висловлювань не є характеристикою національного характе-

ру українця речення А Характерною рисою малороса служить природжена насмішкуватість, яка не покидає його і в найтяжчі хвилини (62–63). Б Приємно дивувала мандрівників ввічливість українців, їхня повага до старших (56–57). В На острові Хортиця є Думна скеля, з якої відкриваються мальовничі краєвиди (53–54). Г Поетичність, душевність, схильність до споглядальності та глибокодумності, за визнанням більшості, притаманні саме україн ському національному характеру (47–50).

627

628. Власні назви в переносному значенні вжито в реченні

А В кожному з українців є частка Григорія Сковороди, Байди, Ґонти, Залізняка (17–18). Б А ось уривок з популярного колись «Журналу для дітей» (26–27). В На острові Хортиця є Думна скеля, з якої відкриваються мальовничі краєвиди (53–54). Г Не в змозі організуватися задля досягнення суспільного блага навіть у своєму селі і підкорившись Богу і царю як чомусь містичному, малороси по суті нічим не могли задовольнитися… (22–25).

628

А 629

626. Висловлювання «Який він, наш національний характер? Що в ньо-

629. Слово гендлярство в реченні «…Його “аристократичне презирство

до гендлярства та будь-якої дріб’язковості”» (35–36) означає А зраду Б торгівлю В комерцію Г спекуляцію Боги і наволоч (1–18) Хто з нас, поклонників і шанувальників поетичного таланту Михайла Стельмаха, читаючи його величезну епопею з життя українського села, разом з тим не мріяв: а що, якби М. Стельмах, з його талантом і авторитетом, створив щось подібне з життя сучасного, сказав своє вагоме слово про наше наболіле і пекуче! Певна річ, у наших мріях на було й немає місця словам докору. Зрештою, яке ми маємо право докоряти письменникові? Будьмо вдячними вже за

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 180

08.11.2011 20:01:42

181

Читання й аналіз тексту

те, що він створив для нас. Тим паче, що спроба відтворити майже піввікову історію українського села, спроба, що в українській літературі не має собі рівної, не була для М. Стельмаха втечею від сучасності. Пильним оком художника М. Стельмах відбирав у минулому лише те, що не стало архівним пилом, а росло, змінювалося, перетворювалося і так чи інакше входило в наше сьогодні. Так, Стельмахова епопея — то наша історія, наше життя, пролог до нашого сьогодні. Ми не маємо права докоряти письменникові, а все ж... А все ж, думали ми, як добре було б почути вагоме слово письменника про наше сьогодні, про теперішню нашу боротьбу за наше близьке, видиме завтра. [...] (19–27) Справді, скільки читали ми творів про укрупнення колгоспів, про реорганізації МТС, про зміни в податковій політиці і т. д.,і т. п., а нам усе було таким звичайним, відомим і нецікавим, ніби перед нами було не наше життя, а старезна, бородата історія. Бо в цих творах письменники брали на себе суто лікнепівську місію, бо герої їхні були не діячами, а тлумачами заходів партії і уряду, не людьми, а виробниками певних рішень, бо той, хто цікавиться суспільним життям країни чи хоч принаймні читає газети, з першої сторінки нового твору міг пророче відгадати останню. (28–36) У новому романі М. Стельмах свідомо нехтує всіма цими виробничими (як для художньої літератури), суто «технічними» питаннями. Він бере глибинне, суспільне, людинознавче — культ особи, атмосферу, ним створену, його ворожість принципам і моралі нового суспільства — те, що згодом стало змістом нашого життя, нашої боротьби і лягло в основу всіх окремих конкретних народногосподарчих постанов. Ось чому хронологічно начебто історичний роман М. Стельмаха звучить так злободенно, ніби він написаний про наше сьогодні. (37–41) Власне, роман «Правда і кривда» не є історичним в точному і звичному значенні цього слова, хоч і несе в собі багато часових прикмет післявоєнної доби. У ньому загострено і прояснено багато такого, що на той час не могло бути таким ясним і очевидним для героїв твору. [...] (42–51) У рішучих і запальних словах молодого Юрія Андроновича ми ясно відчуваємо досвід 50-х років, досвід боротьби з культом особи та його наслідками. Але таких умовностей, таких історичних неточностей в романі «Правда і кривда» багато, і важко припустити, що це — прикрі недогляди письменника. М. Стельмах, очевидно, свідомо не особливо дбає про історичну достовірність і психологічну вмотивованість окремих подій, свідомо зміщує часові ознаки і переносить на сторінки роману, вкладає в уста героїв досвід пізніших років. Проте ніхто не доведе, що і в той час багато хто не міг вже так ясно бачити й думати. (52–56) І все ж одним такий експеримент може подобатися, іншим ні, але — знову ж таки — докоряти письменникові не доводиться. Очевидно, що така художня умовність робиться свідомо, і вирішальним для нас тут мусить бути не історична хронологія, а наслідки, здобуті за допомогою цієї умовності. (57–65) Взагалі, щодо творчої манери, щодо художнього бачення світу, щодо пошуків нових художніх форм в сучасній українській прозі, крім М. Стельмаха, важко назвати ім’я письменника, який би

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 181

08.11.2011 20:01:42

182

Українська мова

змінювався так швидко і так круто, який би від першої до останньої книги пройшов такий великий шлях пошуків і розвитку. Якби, не знаючи всієї творчості М. Стельмаха, порівняти його «Правду і кривду» з «Великою ріднею», можна було б подумати, що це твори різних авторів, настільки несхожі вони за своїми художніми особливостями. (66–69) Мусимо, однак, сподіватися, що новий роман М. Стельмаха — це лише початок суспільно-гострої і злободенно-болючої творчості, що ця особливість у М. Стельмаха буде закріплюватися і поглиблюватися. (І. Світличний) А

А Б В Г

630

публіцистичного стилю наукового стилю розмовного стилю ділового стилю

631. За своїми жанровими й мовними особливостями текст належить до

підстилю А масової інформації Б художньо-публіцистичного В есе Г науково-публіцистичного

631

632. Серед суджень, що доповнюють думку «Хто з нас, поклонників

і шанувальників поетичного таланту Михайла Стельмаха… не мріяв: а що, якби М. Стельмах… створив щось подібне з життя сучасного» (1–5) зайвим є А Будьмо вдячними вже за те, що він створив для нас (7–8). Б А все ж, думали ми, як добре було б почути вагоме слово письменника про наше сьогодні, про теперішню нашу боротьбу за наше близьке, видиме завтра (15–18). В Справді, скільки читали ми творів… а нам усе було таким звичайним, відомим і нецікавим, ніби перед нами було не наше життя, а старезна, бородата історія (19–22). Г Так, Стельмахова епопея — то наша історія, наше життя, пролог до нашого сьогодні. Ми не маємо права докоряти письменникові, а все ж... (13–15).

632

А 633

630. Текст належить до

633. Загальним щодо решти є судження

А Власне, роман «Правда і кривда» не є історичним в точному і звичному значенні цього слова, хоч і несе в собі багато часових прикмет післявоєнної доби (37–39). Б У ньому загострено і прояснено багато такого, що на той час не могло бути таким ясним і очевидним для героїв твору (39–41). В У рішучих і запальних словах молодого Юрія Андроновича ми ясно відчуваємо досвід 50-х років, досвід боротьби з культом особи та його наслідками (42–44).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 182

08.11.2011 20:01:42

183

Читання й аналіз тексту

Г Очевидно, що така художня умовність робиться свідомо, і вирішальним для нас тут мусить бути не історична хронологія, а наслідки, здобуті за допомогою цієї умовності (54–56). 634. З метою посилення експресії висловлювання синоніми вжито в ряд-

ках А А що, якби М. Стельмах, з його талантом і авторитетом, створив щось подібне з життя сучасного, сказав своє вагоме слово про наше наболіле і пекуче! (3–5). Б Взагалі, щодо творчої манери, щодо художнього бачення світу, щодо пошуків нових художніх форм в сучасній українській прозі, крім М. Стельмаха, важко назвати ім’я письменника, який би змінювався так швидко… (57–60). В І все ж одним такий експеримент може подобатися, іншим ні, але — знову ж таки — докоряти письменникові не доводиться (52–54). Г Очевидно, що така художня умовність робиться свідомо, і вирішальним для нас тут мусить бути не історична хронологія, а наслідки, здобуті за допомогою цієї умовності. (54–56).

636

637. Емоційно-експресивної лексики немає в реченні

А Сказав своє вагоме слово про наше наболіле і пекуче! (5).

635

636. Термінологічної лексики немає в реченні

А Бо в цих творах письменники брали на себе суто лікнепівську місію, бо герої їхні були не діячами, а тлумачами заходів партії і уряду, не людьми, а виробниками певних рішень (23–25). Б Він бере глибинне, суспільне, людинознавче — культ особи, атмосферу, ним створену, його ворожість принципам і моралі нового суспільства (30–32). В Ось чому хронологічно начебто історичний роман М. Стельмаха звучить так злободенно, ніби він написаний про наше сьогодні (34–36). Г У ньому загострено і прояснено багато такого, що на той час не могло бути таким ясним і очевидним для героїв твору (39–41).

634

635. Лексичний повтор як засіб посилення експресії використано в

реченні А Тим паче, що спроба відтворити майже піввікову історію україн ського села, спроба, що в українській літературі не має собі рівної, не була для М. Стельмаха втечею від сучасності (8–11). Б Пильним оком художника М. Стельмах відбирав у минулому лише те, що не стало архівним пилом, а росло, змінювалося, перетворювалося і так чи інакше входило в наше сьогодні (11–13). В Очевидно, що така художня умовність робиться свідомо, і вирішальним для нас тут мусить бути не історична хронологія, а наслідки, здобуті за допомогою цієї умовності (54–56). Г Проте ніхто не доведе, що і в той час багато хто не міг вже так ясно бачити й думати (50–51).

637

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 183

08.11.2011 20:01:43

184

Українська мова

Б Він бере глибинне, суспільне, людинознавче — культ особи, атмосферу, ним створену, його ворожість принципам і моралі нового суспільства… (30–32). В У рішучих і запальних словах молодого Юрія Андроновича ми ясно відчуваємо досвід 50-х років… (42–43). Г Очевидно, що така художня умовність робиться свідомо… (54). А

оком художника М. Стельмах відбирав у минулому лише те, що не стало архівним пилом, а росло, змінювалося, перетворювалося і так чи інакше входило в наше сьогодні» (11–13) не може бути А канути в Лету Б порости травою В стерти на порох Г зникати в непам’ять

638

А 639

638. Синонімом до словосполучення архівним пилом у реченні«Пильним

639. Слово тлумач, ужите в контексті «…герої їхні були не діячами,

а тлумачами заходів партії і уряду…» (24), означає А словник Б перекладач В який пояснює, трактує Г який оголошує, повідомляє Символ любові й незрадливості (1–4) Український рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею, він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. (5–9) У кожній родині, де підростала дівчина, скриня мала повнитися рушниками. Їх дбайливо оберігали, ними, в кращому розумінні цього слова, хизувалися, гостям і сусідам неодмінно показували посаг, виготовлений дівчиною на виданні. «Дати рушники» — традиційно означало згодитися на шлюб і готуватися до весілля. (10–11) Найбільше обрядових сюжетів, пов’язаних із рушником, збереглося у весільному церемоніалі. (12–14) Рушники подавали і брали, коли йшли у свати, пов’я зували молодих, прикрашали гільце на дівич-вечорі, на рушничок ставали. (15–18) Рушники бувають вишивані і ткані. Для українських вишиваних рушників характерні спільні ознаки, проте кожен регіон має свої відмінності як за формою, так і за способом виготовлення, оздобленням, кольоровою гамою. (19–23) У вишиваних рушниках Київщини, Полтавщини, Чернігівщини, приміром, переважає рослинний візерунок, розташований вертикально, який має вигляд вазона — так званого дерева життя. Часто під візерунком була горизонтальна смуга вздовж тканини.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 184

08.11.2011 20:01:43

185

Читання й аналіз тексту

(24–27) На Поділлі були традиційними геометричні та геометризовані рушники з малюнками жіночих фігурок, пташок, тварин. Малюнок укладається паралельними смугами, горизонтальними, вертикальними, скісними, однією розеткою, а також вазоном. (28–30) Волинські рушники оздоблювались однією горизонтальною смугою геометричного орнаменту, виконаного нанизуванням, хрестиком... (31–35) Кожен район України має свої кольорові гами. Якщо для Галичини, Буковини та Закарпаття властиві яскраві, барвисті відтінки, то на Київщині, Полтавщині, Чернігівщині переважали рослинні орнаменти червоного, чорного та синього кольорів. А от для корінного Полісся здебільшого характерний червоний та чорний. (36–48) У «Повісті временних літ» розповідається про повстання древлян у Київській Русі. Як відомо, житичі під проводом удільного коростенського князя Мала дали рішучий бій Ігоревим воям, котрі стягнули непосильну данину, а самого князя розірвали навпіл на пригнутих березах. У 946 році, зібравши численне військо, Ольга, дружина Ігоря, вирушила походом на древлян, підступно захопила місто і жорстоко розправлялася з його жителями — Коростень був повністю спопелений, а всіх чоловіків перебито, підлітків і юнаків забрано в полон. На кілька століть перестала існувати колись могутня древлянська столиця. Саме тому чорна гама на рушниках символізувала жіночу тугу за своїми охоронцями — упродовж століть вишивка древлянок мала чорний колір з додатком незначних червоних відтінків. (З газети) 640. Головну думку тексту подано в реченні

А Український рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею, він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям (1–4). Б Саме тому чорна гама на рушниках символізувала жіночу тугу за своїми охоронцями — упродовж століть вишивка древлянок мала чорний колір з додатком незначних червоних відтінків (45–48). В Кожен район України має свої кольорові гами (31). Г А от для корінного Полісся здебільшого характерний червоний та чорний (34–35).

640

641. Серед суджень, що пов’язують український рушник із обрядовими

дійствами, зайвим є А Рушники подавали і брали, коли йшли у свати, пов’язували молодих, прикрашали гільце на дівич-вечорі, на рушничок ставали (12–14). Б Волинські рушники оздоблювались однією горизонтальною смугою геометричного орнаменту, виконаного нанизуванням, хрестиком... (28–30). В «Дати рушники» — традиційно означало згодитися на шлюб і готуватися до весілля (8–9).

641

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 185

08.11.2011 20:01:43

186

Українська мова

Г Їх дбайливо оберігали, ними, в кращому розумінні цього слова хизувалися, гостям і сусідам неодмінно показували посаг, виготовлений дівчиною на виданні (6–89). А

А Для українських вишиваних рушників характерні спільні ознаки, проте кожен регіон має свої відмінності… (15–17). Б На Поділлі були традиційними геометричні та геометризовані рушники з малюнками жіночих фігурок, пташок, тварин… (24–25). В Волинські рушники оздоблювались однією горизонтальною смугою геометричного орнаменту (28–29). Г У вишиваних рушниках Київщини, Полтавщини, Чернігівщини, приміром, переважає рослинний візерунок, розташований вертикально… (19–21).

642

643. Словосполучення, що стало фразеологічним, ужито в реченні

А Рушники подавали і брали, коли йшли у свати, пов’язували молодих, прикрашали гільце на дівич-вечорі, на рушничок ставали (12–14). Б А от для корінного Полісся здебільшого характерний червоний та чорний (34–35). В На кілька століть перестала існувати колись могутня древлян ська столиця (44–45). Г У «Повісті временних літ» розповідається про повстання древлян у Київській Русі (36–37).

643

А 644

642. Загальним щодо решти є судження

644. Метафора є в реченні

А Як відомо, житичі під проводом удільного коростенського князя Мала дали рішучий бій Ігоревим воям, котрі стягнули непосильну данину (37–39). Б Український рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею, він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям (1–4). В Кожен район України має свої кольорові гами (31). Г А от для корінного Полісся здебільшого характерний червоний та чорний (34–35).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 186

08.11.2011 20:01:43

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Теорія літератури Зміст і форма художнього твору О5БРАЗ — форма пізнання реальної дій сності в літературі та мистецтві. Для науки характерна інша форма — понятійна. На відміну від поняття, що сприймається розумом, образ діє і на органи чуття, оскільки в ньому предмет зображення постає в конкретно-чуттєвій формі. Образ — конкретна і водночас узагальнена картина, яка створена за допомогою вимислу і має естетичне значення. Відтворюючи життя, письменник втілює свої ідеали в образи, котрі впливають на читачів, даруючи їм естетичну насолоду. Вплив образу на естетичне почуття зумовлений тим, що в ньому втілене прекрасне. Існує кілька основних видів літературних образів. 1) Образ-персонаж (герой, тип, характер, ліричний герой) — найпоширеніший вид образів, оскільки основним предм етом літератури є людина. 2) Образ-пейзаж — картина природи, яка може виконувати різні функції: фон дії, засіб розкриття внутрішнього стану героя, засіб соціальної характеристики. 3) Образ-інтер’єр — картина речей, яка може бути фоном дії, засобом характеристики героя та ін. 4) Образ-символ (образ-ідея) — образ узагаль неного абстрактного поняття (Україна, доля у Шевченка). Існують ще й інші класифікації образів. Термін вживається і у вузькому значенні — як мовний художній засіб. ТИП (від гр. typos — відбиток, образ, зразок) — образ-персонаж художнього твору, який поєднує широке соціально-психологічне узагальнення з яскравою виразністю індивідуальних рис. Саме широким узагальнюючим значенням відрізняється тип від персонажа. За законами художньої творчості кожен персонаж має бути типовим, втілювати в собі узагальнені риси конкретних людей. Відмінність між образом-типом і персонажем полягає у масштабі узагальнень. До образів-типів можна віднести численні образи, створені класиками світової і української літератури: не тільки Прометей, Гамлет, Дон Кіхот, Дон Жуан, а й такі, як Гобсек, Євгеній Онє-

187

0331

.indd 187

гін, гоголівські поміщики, купці Островського, Чіпка з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні». ПРОO5БРАЗ, або ПРОТОТИ5П,— реальна історична особа, факти життя якої покладено в основу створеного письменником художнього образу. Відповідність між образом і прототипом не буває абсолютною, оскільки образ є певним узагальненням, витвором творчої фантазії автора. ТЕ5МА (від гр. thеma — те, що лежить в основі) — основне питання, якому присвячений твір, в ширшому розумінні — явища життя, відображені в творі та висунуті в ньому проблеми. Характерною особливістю теми є її соціально-історична зумовленість. Письменник не вигадує теми, а бере їх із самого життя. Навіть так звані «вічні теми» несуть у собі відбиток епохи (батьки і діти, трагедія кохання, спричинена ворожнечою батьків, тощо). Важливою особливістю теми є її актуальність і соціальна значущість. Те, про що розповідається у творі, має глибоко цікавити, хвилювати су спільство. Саме цим визначається неминуча цінність творів видатних митців, зокрема таких українських письменників, як Т. Шевченко, Леся Українка, І. Франко. У кожному, навіть малому творі, є не одна тема, а кілька, що пояснюється складністю життя і неможливістю штучно виділити якусь одну проблему. Завдяки такій багатотемності досягається розкриття характерів персонажів. Але при цьому у творі завжди є головна тема. У повісті М. Коцюбинського «Fata morgana» головна тема — боротьба селян проти соціального гноблення, але є й інші теми: анархічні настрої селян (Хома Гудзь), вплив робітничого класу на свідомість селян (Марко Гуща), родинні стосунки (Андрій — Маланка), кохання (Гафійка — Марко) та ін. Тема органічно пов’язана з ідеєю твору і разом з нею складає його ідейно-тематичну основу. ІДЕ5Я (від гр. idea — поняття, уявлення) — основна думка художнього твору. Безпосередньо, як правило (крім байок), не формулюється, а формується всіма компонентами образної системи. Слід розрізняти задум автора й ідею: те, що хотів сказати автор, і те, що «сказалось у творі» (М. Добролюбов). Приклади такої

www.e-ranok.com.ua

08.11.2011 20:01:43

188

Українська література

евідповідності: «Ревізор» М. Гоголя, «Наперен додні» І. Тургенєва та ін. У великому творі може бути багато ідей, але серед них є одна головна, якій підпорядковано весь його зміст. У романі Л. Толстого «Війна і мир» головна ідея — народ є вирішальною силою війни. КОНФЛІ5КТ (від лат. conflictus — зіткнення) — зіткнення, боротьба, що лежить в основі сюжету і зумовлює його розвиток. Розрізняють такі види конфлікту: соціальний («Fata morgana» М. Коцюбинського), побутовий («Баба Параска та баба Палажка» І. Нечуя-Левицького), психологічний («Гамлет» В. Шекспіра), любовний («Талан» М. Старицького). У великих творах звичайно поєднуються різні конфлікти. Конфлікт значного соціального значення іноді називають колізією, а любовний — інтригою. Композиція художнього твору КОМПОЗИ5ЦІЯ (від лат. componere — складати, поєднувати) — побудова літературного твору, співвідношення всіх його компонентів, що створює цілісну картину і сприяє виявленню головної ідеї. Розрізняють зовнішні елементи композиції — поділ твору на частини і внутрішні — групування і розстановку персонажів. Іноді в значенні композиції вживається термін архітектоніка. СЮЖЕ5Т (від фр. sujet — предмет) — система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея. Оскільки події подаються у розвитку, в основі сюжету лежить конфлікт. Конфлікти бувають різноманітні: соціальні, любовні, психологічні, виробничі тощо. У художньому творі, як правило, є різні види конфліктів. Класичний сюжет має такі елементи: експозиція — вихідні відомості про героїв, які вмотивовують їхню поведінку в умовах конфлікту; зав’язка — подія, що кладе початок конфлікту; кульмінація — найвищий момент у розвитку дії; розв’язка — подія, що розв’язує конфлікт; епілог — повідомлення про події після розв’язки. Великий епічний твір звичайно має кілька сюжетних ліній. У ліричних творах основу сюжету становить розвиток думки або почуття за схемою градації. Кульмінацією в таких творах є кінець вірша, де робиться висновок. ЕКСПОЗИ5ЦІЯ (від лат. expositіo — пояснення) — один з елементів сюжету твору, первісні відомості про героїв, які мотивують їхню

поведінку при виникненні конфлікту. У новелі М. Коцюбинського «Коні не винні» — це змалювання обстановки в родині пана-ліберала Малини напередодні cелянського бунту. ЗАВ’Я5ЗКА — елемент сюжету, наступний після експозиції,— подія, що кладе початок конфлікту. У новелі М. Коцюбинського «Коні не винні» — це поява в маєтку поміщика Малини селян, які вимагають віддати їм землю. КУЛЬМІНА5ЦІЯ (від лат. culmen — вершина) — елемент сюжету, найвищий момент у розвитку дії. Після кульмінації настає розв’язка. У новелі М. Коцюбинського «Коні не винні» — це кінець вагань пана-ліберала Малини щодо застосування війська, яке прибуло для придушення селянського виступу. У великих багатосюжетних творах буває кілька кульмінацій. РОЗВ’Я5ЗКА — елемент сюжету, подія, яка розв’язує конфлікт. ПРОЛО5Г (від гр. pro — перед і logos — слово — переднє слово) — вступна частина в структурі твору, в якій автор знайомить читача з подіями, покладеними в основу сюжету, чи зі своїми роздумами щодо них. Інколи письменник називає вступну частину прологом (наприклад, І. Франко в поемі «Мойсей»), але частіше вона не має назви (поема Т. Шевченка «Іван Підкова»). У поемі Т. Шевченка «Гайдамаки» є два прологи: один ліричний, без назви, другий — історичний, під заголовком «Інтродукція» (від лат. introductio — вступ). В античній драматургії прологом називався початок трагедії до появи хору. У пролозі автор звертався до глядачів і пояснював міфи, що складали підґрунтя сюжету. Таку саму функцію виконував пролог і в середньовічних драмахмістеріях. ЕПІЛО5Г (від гр. epilogos, epi — після, logos — слово) — один з елементів сюжету, заключна частина твору, де розповідається про події, що відбулися після розв’язки. Як правило, автор подає її під відповідною назвою. ФА5БУЛА (від лат. fabula — байка, оповідь) — термін, який не має однозначного тлумачення і часто вживається як синонім слова сюжет. Деякі літературознавці розрізняють ці поняття, вважаючи фабулою систему подій у їх причинно-часовій послідовності, а сюжетом — виклад цих подій у творі. ЛІРИ5ЧНИЙ ВІ5ДСТУП — форма авторської мови, позасюжетний елемент композиції, коли автор відступає від сюжетної оповіді і вислов-

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 188

08.11.2011 20:01:43

189

Теорія літератури

лює свої думки, почуття, настрої, пов’язані із зображуваним у творі. Ліричні відступи, роблячи оповідь інтимною, довірливою, щирою, підсилюють емоційний вплив на читача. Особливо часто зустрічаються в ліро-епічних творах. У поемі «Гайдамаки» Т. Шевченко часто звертається до читачів, розповідає про своє життя. Вибачайте, люди добрі, Що козацьку славу Так навмання розказую, Без книжної справи. Так дід колись розказував — Нехай здоров буде!

Тропи ЕПІ5ТЕТ (від гр. epіtheton — додаток) — художнє означення певних особливостей зо бражуваного предмета. У ролі епітета виступають прикметники (зелений став), прислівники (сплять щасливо), іменники (Україна-мати), дієприслівники (співають ідучи). Розрізняють зорові епітети (сизий вечір), слухові (дзвінкий голос), нюхові (духмяна трава), метафоричні (залізний характер), постійні (в народній поезії: сира земля, темний ліс, сірий вовк тощо). Епітет як художнє означення слід відрізняти від логічного означення, котре відбиває основ ний, загальнозначущий зміст предмета, тоді як художнє означення — лише певну індивідуальну властивість його з погляду автора: біла крейда — срібна крейда; цегляна хата — весела хата. ПОРІВНЯ5ННЯ — вид тропу, уподібнення одного предмета чи явища іншому, у якому названо обидва порівнювальні елементи. «Ніч — мов криниця без дна» (М. Рильський). Відомі різні типи порівнянь. 1) Утворені з допомогою сполучників як, мов, наче, неначе, ніби. Заспіваю, заридаю, Як мала дитина.

(Т. Шевченко) 2) Безсполучникові. «Наш народ — океан» (П. Тичина). 3) Утворені за допомогою іменника в орудному відмінку. Синє море звірюкою То стогне, то виє.

(Т. Шевченко) 4) Заперечні. Не тополю високую Вітер нагинає,

Дівчинонька одинока Долю зневажає.

(Т. Шевченко) Останні характерні для народної поезії. По той бік гора, по сей бік гора, Поміж тими крутими горами Сходила зоря. Ой то ж не зоря — дівчина моя З новенькими та відерцями По водицю йшла.

5 МЕТАФОРА (від гр. metaphora — перенесення) — один з основних тропів, уподібнення одних предметів і явищ іншим за певними схожими ознаками. Наприклад: «За думою дума роєм вилітає» (Т. Шевченко). Тут плин думок уподібнюється летові рою бджіл. Різновидами метафори є уособлення і символ. В уособленні неживому предмету надаються властивості живої істоти (інколи вживається термін персоніфікація). Верба слуха соловейка, Дивиться в криницю.

(Т. Шевченко) Вже червоніють помідори, І ходить осінь по траві.

(М. Рильський) 5 СИМВОЛ — традиційне, усталене, постійне уподібнення: червона калина — дівчина, дуб зелений — хлопець, чайка — удова та ін. Метафори бувають прості й розгорнуті або багатокомпонентні. Останні широко представлені в «Слові про похід Ігорів». Солнце ему грозою путь заступаше, Нощь стонущи ему грозою птиц убуди; Свист зверин вста, Збися див, кличет верху древа, Велит послушати земли незнаеме...

ПЕРСОНІФІКА5ЦІЯ (від лат. persona — особа і facio — роблю) — вид метафори, надання предметам, явищам природи і тваринам властивостей людини. «Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи...» (М. Коцюбинський). «Плакала осінь, плачуть в полі тополі, шепотіли лани» (А. Панів). Часто вживається в казках, байках, легендах. АЛЕГО5РІЯ (від гр. allos — інше і agoreuo — говорю) — іносказання, троп, у якому ідеї, думки, абстрактні поняття через уподібнення передаються в конкретних образах. Алегорія — це розгорнута метафора. Алегорична мова характерна для байок, казок про тварин, притч, загадок тощо. Часто використовується письмен никами в умовах політичної цензури для

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 189

08.11.2011 20:01:44

190

Українська література

утвердження певних ідей, викриття негативних суспільних явищ. МЕТОНІ5МІЯ (від гр. metonimia — пере йменування) — вид тропу, заміна назви предмета іншою на підставі суміжних зв’язків. Метонімія має багато різновидів. 1) Заміна назви твору ім’ям автора: читаю Шевченка, вивчаю Грушевського. 2) Заміна назви людей назвою країни, міста, певного місця: гомоніла Україна, Київ святкує, театр готує виставу. 3) Заміна назви предмета одним із його атрибутів: чорні бушлати піднялися в атаку. 4) Заміна назви речі назвою матеріалу, з якого вона зроблена: жінка вся в золоті, машина їде по асфальту. 5) Заміна назви дії назвою знаряддя дії: гостре перо сатирика; завершили розгром танки. 6) Заміна назви посуду назвою його вмісту: з’їсти тарілку, випити склянку. 7) Заміна назви речі назвою людини: машиніст зупинився в степу, водій підвіз мене до хати. СИНЕ5КДОХА (від гр. synekdoche — співвіднесення) — один із видів тропу, оснований на зміні назв предметів за кількісною ознакою. 1) Заміна множини на однину: На бій за волю сміло йди, Ворожі пута розривай. І всіх трудящих вже буди: «Вставай, робітнику, вставай!»

(М. Тарновський) 2) Заміна однини на множину: Ми всі в пісенному розгоні, Ми всі в веселому вині.

(В. Бобинський) 3) Заміна видового поняття родовим: мій добрий звір (собака). 4) Заміна родового поняття видовим: бережи копійку (гроші). Синекдоха є різновидом метонімії. Часто синекдохою вважають заміну назви предмета частиною. ГІПЕ5РБОЛА (від гр. hyperbole — перебільшення) — вид тропу, в основі якого лежить надмірне перебільшення тих чи інших властивостей зображуваних людей, предметів і явищ. Гіпербола сприяє глибокому й виразному розкриттю суттєвого й типового. Часто вживається в народній поезії для характеристики героїчних подій, билинних богатирів, негативних героїв. Використовується і як засіб гумору. У Остапа Вишні рибалка говорить: «Сома мені доводилося бачити такого завбільшки, як комбайн, тільки трохи довшого».

ОКСИМОРО5Н (від гр. oxymoron, oxys — дотепний, moros — безглуздий) — вид тропу, в якому поєднуються протилежні за значенням поняття, внаслідок чого виникає якісно нове визначення предмета (живий труп, розумний дурень, гарячий сніг). Од молдованина до фіна На всіх язиках все мовчить.

(Т. Шевченко) 5 СИМВОЛ (від гр. symbolon — умовний знак) — у філософському розумінні — предметний чи мовний знак, широке узагальнення сутності речей і явищ як результат пізнавальної діяльності людини. Символ є таким же давнім, як і людська свідомість, оскільки символізація, в основі якої лежить уподібнення, правила за основний засіб пізнання світу. Міфологічні образи богів і героїв були символами людей та їхніх стосунків. Давньогрецький філософ Платон вважав, що в космосі вічно живуть ідеї — символи речей матеріального світу. Символізація випливає із самої природи літератури як форми художнього пізнання істини. Ф. Шеллінг ствер джував, що поетична творчість є «одвічна символізація». Будь-який образ є символом більшої чи меншої міри узагальнення, і, навпаки, всякий символ в літературі є образом. Конкретний образ і глибинний сенс його виступають в структурі символу як два полюси. Переходячи в символ, образ втрачає конкретність, але залишається його глибинний зміст. Таким є «вічні образи» Прометея, Дон Кіхота, Гамлета, Фауста. Ознаки символу — загальнозначущість смислу, невизначеність, багатозначність. Проблема символу — одна із надзвичайно важливих у філософії та естетиці. У сучасних міфофілосовських теоріях (Е. Кассірер, К. Юнг та ін.) простежується тенденція ототожнення символу й міфу. В літературознавстві символ розглядається як один із тропів — уподібнення, яке набуло постійного значення: червона калина — дівчина, сокіл — парубок, чайка — вдова. Але образи-символи можуть нести в собі і більш конкретне узагальнення: Каменярі, Вічний революціонер, Наймити у І. Франка, марево (Fata morgana) у М. Коцюбинського, рушник у А. Малишка та ін. АФОРИ5ЗМ (від гр. aphorismos — ви значення) — лаконічний, відточений вислів, у якому узагальнено якусь оригінальну думку. Народні афоризми — прислів’я, приказки. Авторські афоризми — крилаті слова, що належать письменникам, філософам, іншим відомим людям.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 190

08.11.2011 20:01:44

191

Теорія літератури

Види комічного ГУ5МОР (від англ. humour — причуда, норов; лат. humor — волога) — різновид комічного, зображення життя у беззлобно-добродушному, жартівливому тоні. На відміну від сатири, яка відзначається заперечним пафосом, гумор не заперечує зображуване, а піддає осміянню лише певні його сторони. Гумор властивий багатьом жанрам українського фольклору (анекдоти, приказки, коломийки, пісні тощо). Майстри гумору — І. Котляревський, М. Гоголь, Л. Глібов, С. Руданський, Остап Вишня, С. Олійник, П. Глазовий та ін. ІРО5НІЯ (від гр. eironeia — глузування, удаваність) — один із різновидів комічного, прихована насмішка або стилістичний прийом, коли особа чи явище удавано схвалюються чи осуджуються з метою досягти протилежного ефекту. Ознака іронії — подвійний смисл, причому істинним є не прямо висловлений, а протилежний. Це правду ви кажете, пане! Усі босоногі й голодні — П’яниці, ледащо, злодії І люди ні на що не годні...

(А. Бобенко) 5 САТИРА (від лат. satura — суміш) — 1) Вид ліричної поезії в античній літературі та літературі класицизму, вірш, що висміює певні негативні явища. 2) Твори різних жанрів, в яких у гострій формі викриваються негативні суспільні явища. Сатира засуджує старе, історично приречене, показує його внутрішню нікчемність і виражає нові потреби суспільного розвитку. Тому вона завжди була могутньою зброєю політичної боротьби. Визначні письменники-сатирики різних часів Ф. Рабле, М. Сервантес, Дж. Свіфт, Вольтер, Г. Гейне, М. Салтиков-Щедрін, М. Гоголь, В. Маяковський та ін. В українській літературі — Т. Шевченко, І. Котляревський, І. Франко, Остап Вишня, С. Олійник та ін. ІНВЕКТИ5ВА (від. лат. invehi — кидатися, нападати) — вид сатири, поширений в літературі та ораторському мистецтві в епоху антично сті, різке викривальне висміювання певної особи чи групи осіб. Видатними майстрами інвективи в античні часи були Архілох, Катулл, Марціал та ін. Як оригінальний жанр інвектива увійшла до новітньої літератури. Значне місце посідає у творчості Т. Шевченка, І. Франка та інших українських письменників.

САРКА5ЗМ (від гр. sarkasmos — терзання) — зла і дошкульна іронія, відвертий вияв ненависті і презирства до зображуваних явищ чи осіб. Яскравий приклад сарказму — поема Т. Шевченка «Кавказ», у якій затавровано можновладців. По закону апостола Ви любите брата! Суєслови, лицеміри, Господом прокляті!

ГРОТЕ5СК (від фр. grotesque — смішний, незвичайний; іт. grotta — грот, печера) — тип художньої образності, в основі якого лежить крайня міра умовності у відтворенні життя, коли зображувана дійсність постає неймовірною, аномальною, дивною. Для гротеску характерне навмисне карикатурне спотворення форм і сутності предметів, поєднання реального і фантастичного, трагічного і комічного, нормального і абсурдного. Як засіб художнього узагальнення гротеск розкриває алогізм життєвих явищ, а отже, широко застосовується в сатиричних творах. Термін походить від химерних малюнків, знайдених Рафаелем (XVI ст.) у підземних римських гротах. Зразки гротеску в літературі — «Гаргантюа і Пантагрюель» Ф. Рабле, «Ніс» М. Гоголя, «Історія одного міста» М. Салтикова-Щедріна, поема «Сон» Т. Шевченка, «Доктор Бессервіссер» І. Франка та ін. БУРЛЕ5СК (від іт. burla — жарт) — гумористична переробка певного твору, що характеризується невідповідністю змісту формі: «високий», героїко-патріотичний зміст передається зниженим, іноді вульгаризованим стилем, і навпаки — буденний, «низький» — високим, піднесено-героїчним. Яскравий зразок — пое ма І. Котляревського «Енеїда», яка була переробкою однойменної епічної поеми римського поета Вергілія. Зберігається основний сюжет оригіналу, але в образах богів, греків та троянців відтворено типові українські характери. Подібні твори відомі з античних часів. Елементи бурлеску присутні в українських обрядових іграх та піснях. Значного поширення набув бурлеск у XVII—XVIII ст. у творах семінаристів та мандрівних дяків, у шкільній драмі та вертепі. У них домінує церковна тематика, часто гумор поєднується із сатирою. Від тих часів дійшло чимало анонімних і авторських творів. Засоби бурлеску використовували у своїй творчості Т. Шевченко (поема «Сон»), С. Руданський, П. Куліш, Л. Глібов та ін.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 191

08.11.2011 20:01:44

192

Українська література

БУФОНА5ДА (від іт. buffonata — блазен ство, комічна витівка) — вид гумору в театральних виставах, що ґрунтуеться на гротескових прийомах грубого комізму. Веде початок від народного театру (італійська комедія масок, росій ський театр скоморохів, українські інтермедії та ін.). Елементи буфонади зустрічаються в п’єсах В. Шекспіра, П. Кальдерона, Ж. Б. Мольєра, М. Гоголя, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Кропивницького. Як самостійний жанр існує в циркових виставах, інколи використовується драматургами («Фараони» О. Коломійця). Поетичний синтаксис ІНВЕ5РСІЯ (від. лат. inversio — перестановка) — одна з фігур поетичної мови, порушення традиційного порядку слів у реченні з метою виділення найзначущого слова. Наприклад: «Врятував людей, що їх збирались саме вішать фашисти» (П. Тичина). Підмет фашисти поставлено в кінець речення, щоб підкреслити злочинність їхніх дій. ТАВТОЛО5ГІЯ (від гр. tauto — те саме, logos — слово) — повторення тотожніх за значенням слів з метою посилення емоційності і ритмічності мови. Часто зустрічається в народній поезії. Іде багач, іде дукач — п’ян валяється, Із нашої голотоньки насміхається. Котилися вози з гори, а в долині стали, Любилися, кохалися та й вже перестали.

Інколи повторюються однокореневі слова: долом-долиною, рано-пораненьку та ін. АНТИТЕ5ЗА (від гр. antithesis — протиставлення) — стилістична фігура, у якій протиставляються життєві явища, думки, образи з метою розкриття їх сутності. У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград, красиве і корисне.

(М. Рильський) Принцип антитези широко використовується в художній літературі. Так, Т. Шевченко протиставляє «райській» сільській природі тяжке життя людей в поезії «Якби ви знали, паничі». АНА5ФОРА (від гр. anaphora — винесення нагору, вверх) — єдинопочаток, фігура поетичної мови, коли на початку речень або рядків повторюються однакові слова чи синтаксичні кон струкції, а також речення на початку строф. Кожна птиця має свій голос, кожне поле має свій колос,

кожна справа — свої почини, кожна казка — свої причини.

(Л. Костенко) РИТОРИ5ЧНЕ ЗАПИТА5ННЯ — фігура поетичної мови, що посилює експресивність ви словлювання: мовний зворот, сформульований у формі запитання, яке не потребує відповіді. Так де ж наша зброя? Де військо в рядах? Чиєю ж се крів’ю Политий нам шлях?

(Леся Українка) РИТОРИ5ЧНЕ ЗВЕРТА5ННЯ — фігура поетичної мови: зворот мови, сформульований у формі звертання до читача, уявного слухача, предмета чи абстрактного поняття. Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила...

(Леся Українка) АЛІТЕРА5ЦІЯ (від лат. ad — до і littera — буква) — фонетичний засіб: повторення приголосних для посилення інтонаційної і смислової виразності. Широко застосовується в поезії. Наступ потвор. Впертість убивць. Тупіт чобіт. Ближчає. Дужчає. Глибшає. Тяжчає.

(М. Бажан) Повторенням приголосних п, т, б, ж, ш тут створюється виразний звуковий образ зловісного маршу фашистського війська. АСОНА5НС (від лат. assonare — співзвучати) — 1) Повторення однакових голосних звуків у вірші з метою надання йому милозвучності. І день іде, і ніч іде.

(Т. Шевченко) 2) Неточна рима, в основі якої співзвучність наголошених голосних звуків. Отак живу: як мавпа серед мавп. Чолом прогрішним із тавром зажури все б’юся об тверді камінні мури, як їхній раб, як раб, як ниций раб.

(В. Стус) 5 5 ФІГУ5РИ ПОЕТИЧНОЇ МОВИ (від лат. figura — зовнішній вигляд, образ) — синтаксичні засоби художньої виразності. Функція їх полягає у використанні можливостей синтаксису для посилення виразності й емоційності художньої мови. Найпоширеніші фігури — повторення, градація, риторичні запитання, інверсія, антитеза, безсполучниковість, багатосполучниковість тощо.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 192

08.11.2011 20:01:44

193

Теорія літератури

Теорія віршування СИСТЕ5МИ ВІРШУВА5ННЯ — способи написання віршів, які залежать від фонетичних особливостей національної мови. За способом творення ритму вірша розрізняють чотири основні системи віршування: метричне, тонічне, силабічне і силабо-тонічне. (Див. відповідні статті). В сучасній українській поезії переважає силаботонічна система, хоч використовуються й різні форми тонічної. МЕТРИ5ЧНЕ ВІРШУВА5ННЯ (від гр. met ron — мірка) — система віршування, характерна для мов, у яких є короткі й довгі голосні (давньогрецька, латинська, давньоіндійська, із сучасних — арабська). Ритм у вірші створюється правильним чергуванням стоп, що складаються з рівної кількості довгих і коротких голосних. СИЛАБІ5ЧНЕ ВІРШУВА5ННЯ (від гр. syl labe — склад) — система віршування, характерна для мов, у яких немає істотної різниці між наголошеними і ненаголошеними голосними, а слова мають постійний наголос (французька, польська, чеська та ін.). Ця система прийшла з Польщі в Україну, а з України — в Росію і залишалася панівною упродовж ХVI — першої половини ХVIII ст., поки не було доведено, що вона є чужорідною українській та російській мовам. Характерні ознаки силабічного вірша: 1) ритм у рядках утворюється повторенням складів (переважно 11–13); 2) парне римування; 3) жіноча рима (вплив польської мови, де слова завжди мають наголос на другому складі від кінця); 4) цезура в середині рядка. Ласкав єсть Бог в небі, || усим тим керуєт, Чей ся надо мною || хоча й раз змилуєт.

(О. Падальський) Силабічним віршем писали відомі україн ські поети Л. Баранович, С. Яворський, Ф. Прокопович, І. Некрашевич, Г. Кониський, Г. Сковорода та ін. Під впливом народної поезії цей вірш поступово руйнувався, набуваючи ознак силабо-тоніки. Реформу силабічного вірша в Росії здійснили В. Тредіаковський та М. Ломоносов у першій половині ХVIII ст. ТОНІ5ЧНЕ ВІРШУВА5ННЯ (від гр. tonos — наголос) — система віршування, у якій ритмоутворюючим елементом є тонічний наголос. Характерна для тих мов, де наголошені голосні якісно відрізняються від ненаголошених і можуть стояти в слові на будь-якому місці (українська, російська, німецька та ін.). У первинній

своїй формі тонічний вірш представлений у народній поезії. Поступово він проникає у літературну поезію, набувши нових рис і різновидів (акцентний вірш, тактовик, драбинка тощо). Характерні особливості сучасного тонічного вірша: 1) Ритм у рядках утворюється повторенням не складів або стоп, а мовних одиниць (слово чи кілька слів), які несуть тонічний наголос. Тонічний наголос — це виділення силою голосу певних слів відповідно до їх смислового значення та ритмомелодики вірша. 2) Рими виконують допоміжну ритмоутворю вальну функцію. 3) Великого ритмічного і смислового значення набувають п аузи. СИЛА5БО-ТОНІ5ЧНЕ ВІРШУВА5ННЯ (від гр. syllabe — склад, tonos — наголос) — система віршування, характерна для мов, в яких слова мають чіткі граматичні наголоси (українська, російська, німецька, англійська та ін.). Ритм у рядку утворюється повторенням стоп з однаковою кількістю наголошених і ненаголошених складів. Стопи бувають дво- та трискладові. Назви їх запозичено з античного віршування: хорей ( −5 ∪), ямб (∪ −5 ), дактиль ( −5 ∪ ∪), амфібрахій (∪ −5 ∪), анапест (∪ ∪ −5 ). Найпоширеніша стопа — ямб. Силабо-тонічні вірші в українській поезії зустрічаються у творчості І. Некрашевича, Г. Сковороди та інших поетів ХVIII ст., але повний перехід на силабо-тоніку здійснив І. Котляревський. Його «Енеїда» написана чотиристопним ямбом. Широкі можливо сті нової системи використали і надали їй великої виразності поети ХIХ—ХХ ст. Т. Шевченко, Леся Українка, І. Франко, П. Тичина, М. Рильський та ін. СТОПА5 (від гр. pes — нога, ступня) — ритмічна одиниця вірша, яка складається з рівної кількості довгих і коротких голосних — в античному віршуванні, з наголошених і ненаголошених складів — у силабо-тонічному віршуванні. Назва походить від давньої традиції відбивати ногою (стопою) такт вірша. ЯМБ (від гр. jambike — назва музичного інструмента) — в античному вірші — двоскладова стопа, що має короткий і довгий голосні звуки (∪ −), в силабо-тонічному віршуванні — двоскла дова стопа з наголосом на другому складі (∪ −5). Двостопний ямб: Хвалив|ся кіт, Що він убрід

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 193

08.11.2011 20:01:44

194

Українська література

Дніпро перебреде. Та як пішов — І не прийшов, Нема кота ніде.

(П. Воронько) Тристопний ямб: Із тре|петно|ї ти|ші, Немов у синім сні — чотири Ярославни в соборі на стіні.

(О. Левада) Чотиристопний ямб: Співець | вели|кий, син | наро|да, Він і в неволі не мовчав, А вколо лютилась негода, І ворон сторожем літав.

(І. Франко) Найчастіше поети звертаються до чотиристопного ямба, дуже гнучкого і виразного. П’ятистопним неримованим ямбом зазвичай пишуть і перекладають драматичні твори. Саме ним написані «Кам’яний господар» Лесі Українки, «Борис Годунов» О. Пушкіна, перекладені п’єси В. Шекспіра. Ямб — найбільш поширений розмір в українській і російській поезії. ХОРЕ5Й (від гр. choreios — танцювальний, від choros — хор) — в античному вірші — двоскладова стопа, що має довгий і короткий склади (− ∪), у силабо-тонічному віршуванні — дво складова стопа з наголосом на першому складі ( −5 ∪). Хорей буває різний — від двостопного до шестистопного. Кількістю стоп у рядку визначається тональність вірша: двостопний хорей передає динаміку, напругу, шестистопний — спокійну розважливість. Двостопний хорей: Всіх гу|кайте, Всіх скликайте... Хто там ззаду? Кулю — гаду! Хто там ззаду?

(О. Олесь)

Тристопний хорей: Тихо | стало | в гаю: Пташка не співає; Сумно стало в хаті: Милої немає.

(А. Бобенко) Чотиристопний хорей: Гомін, | гомін, | по діб|рові, А над полем все заграви, А над полем все заграви, Пожовтіли буйні трави.

(А. Малишко) П’ятистопний хорей: Я що|дня з го|ри і|ду на | працю, Через міст, крізь білий вогкий дим, Де внизу заливчасто іскряться Сині змійки — рейки і дроти.

(О. Олесь) В античній поезії — трискладова стопа, у якій перший склад довгий, а інші короткі (− ∪ ∪). АМФІБРА5ХІЙ (від гр. amphі — кругом, brachys — короткий) — в силабо-тонічному вірші — трискладова стопа з наголосом на серед ньому складі (∪ −5 ∪). Нам зорі | на чола | поклали | печать, і зорі | нам світять | в дорогу.

(В. Сосюра) В античному віршуванні — трискладова стопа з короткими голосними в крайніх складах і довгим — у середньому (∪ − ∪). АНА5ПЕСТ (від гр. anapaistos — обернений, відкинутий назад) — в силабо-тонічному вірші — трискладова стопа з наголосом на остан ньому складі (∪ ∪ −5 ).

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 194

08.11.2011 20:01:45

195

Теорія літератури

(І. Франко) В античному віршуванні анапест — три складова стопа, в якій третій склад довгий, а перший і другий короткі (∪ ∪ −). РИ5МА (від гр. rhythmos — розміреність) — звуковий повтор в кінці двох чи кількох віршових рядків. Рима має ритмомелодійне і смислове значення, надає віршу емоційної виразності. Існують різні принципи класифікації рим. За співзвучністю звуків у клаузулі рими поділяються на точні (повні) і неточні (неповні) (юр|бо5ю — бо5ю; хо|ло5дний — сьо|го5дні). За місцем наголосу в клаузулі розрізняють рими чоловічі — з наголосом на останньому складі (слова5 — голова5), жіночі — з наголосом на другому складі від кінця (до5лі — топо5лі), дактилічні — на третьому складі від кінця (гімнази5чному — незви5чному), гіпердактилічні — з наголосом на четвертому складі (ба5тьківського — ді5дьківського). Залежно від структури рими бувають прості і складені (пора — гора, добою — до бою). За розташуванням у рядках вони поділяються на парні або суміжні (аабб), перехресні (абаб), кільцеві або оповиті (абба). Співзвучність на початку рядків прийнято називати початковою римою: Мій туман, Мої луки вологі, Мої мрії, Мій смуток, Мої вічні тривоги.

(І. Муратов) Співзвучність слів в одному рядку називають внутрішньою римою. У сучасній поезії поширена коренева рима, у якій співзвучні наголошені кореневі частини слів: ві5тер — ви5щий, ми5тися — ми5тниця, ба5чити — ба5витись. Вірш без рими називається білим віршем. ВНУ5ТРІШНЯ РИ5МА — співзвучність слів не в кінці, а в середині рядків. Самостійного значення внутрішня рима, як правило, не має, але надає віршу певної ритмомелодики. Свято перемоги! Стали ми на ноги! Многі і многі дивуються з нас: звідки у нас соки? подвиги високі! — Вороги ворожать, щоб народ погас.

(П. Тичина)

ЖІНО5ЧА РИ5МА — рима, у якій наголос падає на другий склад від кінця. Дитя моє, ночі безсонні. Дитя моє, лагідні ранки.

(Л. Костенко) 5 5 ЧОЛОВІЧА РИМА — рима, в якій наголос падає на останній склад. Називають її ще твердою і ямбічною: намет — очерет, позер — тепер, сни — весни. МОНОРИ5М (від фр. monorime — одна рима) — вірш, у якому всі рядки мають однакову риму. Часто зустрічається у східній поезії (в поемі Ш. Руставелі «Витязь у тигровій шкурі»). В українській і російській поезії використовується переважно в сатиричних та гумористичних творах. СТРОФА5 (від гр. strophе — поворот, зміна) — група рядків вірша, об’єднаних завершеною думкою, системою рим та інтонацією. Назва походить від античної трагедії: пісні хору поділялися на дві частини — строфа і антистрофа. Перша виконувалась, коли хор рухався по сцені зліва направо, друга — коли повертався назад. Класифікуються строфи за формальною ознакою — кількістю рядків: двовірш (дистих), тривірш (терцина), чотиривірш (катрен), п’ятивірш, шестивірш (секстина), восьмивірш (октава), дев’ятивірш (нона), десятивірш (децима) та ін. Крім того, існують особливі строфічні побудови: тріолет, рондо, рондель, сапфічна строфа, сонет, онєгінська строфа та ін. СОНЕ5Т (від іт. sonare — звучати) — вірш, що складається з 14 рядків зі схемою рим абба — абба — ввг — дгд (можливі відхилення). Сонет виник у ХIII ст. в Італії і став однією з поширених форм світової поезії. Живучість сонета пояснюється не тільки досконалою формою, а й внутрішньою логікою розвитку змісту: перший чотиривірш — теза, другий — антитеза, заключні два тривірші — синтез, узагальнення думки. В українській поезії сонет з’явився в 30-х рр. ХIХ ст. у творчості поетів-романтиків, пізніше до нього зверталися майже всі визначні поети ХIХ і ХХ ст. І. Франко створив цикли «Вольні сонети» і «Тюремні сонети». Цикл сонетів, що складається із 15 творів, прийнято називати вінком сонетів. Авторами вінків сонетів були українські поети В. Бобинський («Ніч кохання»), О. Ведміцький («На межі»), М. Терещенко («Слово і слава»), М. Вінграновський («Вінок на березі юності»), Д. Павличко («Сонети подільської осені») та ін.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 195

08.11.2011 20:01:45

196

Українська література

Сонети пишуться п’ятистопним ямбом. ВЕРЛІ5БР (від фр. vers libre — вільний вірш) — різновид вірша, в якому немає внутрішньої симетричності рядків (повторення стоп, як у силабо-тонічному вірші, чи складів, як у силабічному). Римоутворювальними елементами в ньому є змістові частини речення — слово чи група слів. Існують два види вільного вірша: метричний верлібр, або дольник, і дисметричний верлібр, або фразовик (акцентний вірш). Перший — силабо-тонічний з частково зруйнованими с топами. Вільно | ритмова|на мово, | Найкраще | з земних | чудес, Що слово | складаєш | до слова,— | Ти не | дарунок | небес!

(М. Сингаївський) Верлібр з’явився в європейській поезії наприкінці ХIХ ст. Роди і види літератури Е5ПОС (від гр. epos — слово, мова, розповідь) — один із трьох основних родів літератури, поряд із лірикою та драмою. Епос передбачає зображення зовнішніх щодо автора явищ життя. Автор виступає в ролі стороннього спостерігача, що дозволяє йому широко змальовувати дійсність у часі й просторі, глибоко розкривати внутрішній світ персонажів. Основні епічні жанри сучасної літератури — оповідання, повість, роман, новела, нарис. До епосу належать також фольклорні жанри — казка, легенда, билина, історична пісня тощо. НОВЕ5ЛА (від іт. novella — новина) — невеликий розповідний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним закінченням. Як жанр уперше з’явилася в італійській літературі ХIV—ХV ст. у творчості Дж. Боккаччо, Ф. Саккетті та ін. Великого поширення набу-

ла у ХIХ—ХХ ст. в європейській та американ ській літературі. Відомі новелісти в українській літературі — М. Коцюбинський, В. Стефаник, А. Тесленко, Ю. Яновський та ін. ОПОВІДА5ННЯ — невеликий розповідний твір, в якому зображується життя персонажа за короткий проміжок часу. Жанр оповідання — один з найпоширеніших у літературі. Він потребує особливої майстерності письменника, вміння лаконічно і художньо яскраво відтворити характер людини і соціальні явища. ЕСЕ5 (від фр. essai — спроба, нарис, начерк) — невеликий прозовий художній твір, літературнокритична стаття, стаття філософського або публіцистичного характеру, що відзначаються підкресленою суб’єктивністю авторської думки, новизною тлумачення поставлених питань, образністю та афористичністю висловлювання. Жанр есе з’явився ще за античних часів, набув поширення у творчості філософів і письменників XVI—XVIII ст. (М. Монтень, Ф. Бекон, Д. Дідро, Дж. Локк та ін.), а надто в добу романтизму, який висунув на перший план особистість автора. У XX ст. до цього жанру зверталися видатні прозаїки, поети і філософи в ідейній боротьбі з метою популяризації здобутків науки тощо. В українській літературі есе зустрічається в доробку В. Винниченка, Є. Маланюка, Ю. Липи, Ю. Шереха та ін. Порівняно недавно з’явилися змішані жанри романа-есе та повісті-есе. ПО5ВІСТЬ — епічний розповідний твір, в якому картину життя змальовано повніше, ніж в оповіданні, але не так широко, як у романі. Повість, звичайно, має один сюжет, але більш розгорнутий, ніж в оповіданні. Крім головного героя у ній діє ряд другорядних персонажів. Жанр повісті дуже поширений в українській літе ратурі: «Микола Джеря» І. Нечуя-Левицького, «Fata morgana» М. Коцюбинського, «Борислав сміється» І. Франка, «Краса і сила» В. Винниченка та ін. РОМА5Н (від фр. roman — спершу твір, написаний однією з романських мов) — великий епічний твір, у якому змальовано широку картину суспільного життя. Для роману характерні: наявність багатьох сюжетних ліній, зображення персонажів у складних життєвих ситуаціях, розкриття динаміки їх внутрішнього світу. За змістом розрізняють такі види сучасного роману: соціально-психологічний, сімейно-побутовий, історичний, філософський, детективний, пригодницький, сатиричний та ін. Романний жанр

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 196

08.11.2011 20:01:45

Теорія літератури

виник ще в епоху античності («Дафніс і Хлоя» Лонга, «Золотий осел» Апулея), набув нових рис за Середньовіччя (рицарські романи та ін.), але справжнього розквіту досяг у ХVIII—ХIХ ст. Розвиток роману в Україні припадає на ХIХ ст. і пов’язаний з іменами Є. Гребінки, Г. КвіткиОснов’яненка, П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного та ін. У ХХ ст. роман став провідним жанром української прози. Великий внесок у його розвиток зробили А. Головко, П. Панч, М. Стельмах, О. Гончар, П. Загребельний, Ю. Мушкетик та ін. ЕПОПЕ5Я (від гр. epopoiїa — зібрання пісень, переказів) — великий монументальний твір. В античну епоху внаслідок циклізації сказань, пісень і легенд створювалися великі поеми про видатну історичну подію чи героя («Іліада», «Одіссея» Гомера, «Енеїда» Вергілія). Пізніше аналогічні процеси відбувались і в епосі європейських народів (французька «Пісня про Роланда», німецька «Пісня про Нібелунгів» та ін.). Жанр поетичної епопеї культивувався представниками класицизму. У новітній літературі епо пеєю стали називати великі прозові твори, присвячені значним подіям у житті народу («Війна і мир» Л. Толстого, «Тихий Дон» М. Шолохова, «Прапороносці» О. Гончара та ін.). ДИЛО5ГІЯ (від гр. di — двічі і logos — слово) — твір, що складається з двох самостійних частин, у кожній із яких своє коло персонажів і завершені сюжетні лінії. Наприклад: дилогія Ю. Смолича «Світанок над морем» складається з романів «Чайки сідають на воду» і «Буде на морі погода». Дилогією в давній Греції називалися драми з двох частин, звідки й походить термін. ТРИЛО5ГІЯ (від гр. trilogia) — три частини одного твору, що мають різні назви, але пов’язані спільністю задуму і дійових осіб. Трилогіями можуть бути великі епічні та драматичні твори (роман О. Гончара «Прапороносці», який складається з трьох частин: «Альпи», «Голубий Дунай» і «Злата Прага»; в драматургії — історична трилогія О. К. Толстого: «Смерть Іоанна Грозного», «Цар Федір Іоаннович», «Цар Борис»). ТЕТРАЛО5ГІЯ (від гр. tetralogik, tetra — чотири, logos — слово) — великий епічний твір, який складається з чотирьох самостійних частин, об’єднаних загальним ідейним задумом і спільністю персонажів. У тетралогії кожна частина має свою назву. Так, «Сучасна історія» французького письменника А. Франса складається з чотирьох романів: «Під міськими в’язами»,

197 «Вербовий манекен», «Аметистовий перстень» і «Пан Беранже в Парижі». В українській літературі є тетралогія Л. Смілянського, у якій ідеться про чотирьох визначних українських письменників — М. Коцюбинського, Лесю Українку, І. Франка і Т. Шевченка: «Михайло Коцюбинський», «Червона троянда», «Мужицький посол» і «Поетова молодість». ЛІ5РИКА (від гр. lyra — струнний музичний інструмент, під акомпанемент якого у стародавній Греції виконувалися пісні та вірші) — один з трьох родів літератури (поряд з епосом і драмою), в якому зовнішній світ відображається через почуття, переживання та думки автора. Відзначається лаконізмом і смисловою ємністю у розкритті життєвих явищ. За змістом лірику прийнято поділяти на громадянську, філософ ську, інтимну (любовну), пейзажну та ін. Основ ні ліричні жанри — вірш, пісня, послання, елегія, сатира. ЛІРИ5ЧНИЙ ГЕРО5Й — в літературознавстві умовне поняття, що визначає носія прагнень, думок та почуттів, виражених у ліричному творі. Ліричний герой не завжди тотожний авторові, бо втілює в собі естетичні ідеали не тільки поета, а й певної доби, певної людської спільноти. Термін вживається стосовно поезії та ліричної прози. О5ДА (від гр. ode — пісня) — похвальний, урочисто-патетичний вірш, присвячений важливій події чи видатній особі. Як жанр ліричної поезії виник у стародавній Греції. В одах прославлялися боги, військові подвиги, переможці на олімпійських змаганнях. Великого поширення ода набула в європейських літературах в епоху утвердження абсолютистської монархії (ХIV— ХVII ст.) в творчості поетів-класицистів. Теорію жанру розробив теоретик класицизму Н. Буало, який сформулював суворі вимоги до оди. В Росії розквіт оди припадає на ХVIII ст. (М. Ломоносов, В. Тредіаковський, Г. Державін та ін.), на Україні значного розвитку цей жанр не мав. ПОСЛА5ННЯ — віршований літературний твір, написаний у формі звернення до певної особи чи групи людей. Жанр послання досить популярний у світовій поезії, відомий ще з часів античності. В українській поезії до нього зверталися майже всі видатні поети: Т. Шевченко — «Гоголю», «Марку Вовчку», «До Основ’яненка», «І мертвим, і живим...», І. Франко — «Товаришам із тюрми», «Мойому читачеві», Леся

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 197

08.11.2011 20:01:45

198 країнка — «Товаришці на спомин», «Ворогам» У та ін. РОМА5НС — невелика пісня про кохання, що виконується в музичному супроводі. В Україні з’явився на початку ХIХ ст. і став одним із популярних жанрів вокального мистецтва. Данину жанру віддали Л. Глібов, Леся Українка, І. Франко, а також українські поети ХХ ст. ВІРШ — (від лат. versus — вірш) — 1) Ря док у віршованому поетичному творі, основна ритмічна одиниця. У кінці рядка завжди є ритмічна пауза, яка може не відповідати синтаксичним нормам. Вірш-рядок не слід ототожнювати з реченням, оскільки в ньому не завжди висловлюється завершена думка. 2) Поетичний твір (Поет написав вірш.). 3) Система віршування (Вірш Маяковського якісно відрізняється від вірша Пушкіна.). ГРОМАДЯ5НСЬКА ЛІ5РИКА — поетичні твори, присвячені гострим політичним проблемам суспільного життя. Існує паралельний термін — політична лірика. Провідні теми — свобода, захист прав людини, викриття несправедливого соціального ладу, заклик до боротьби. Класичним зразком громадянської лірики є творчість Т. Шевченка. СПІВОМО5ВКА — невеликий сюжетний гумористичний вірш, побудований на народному анекдоті. Співомовка близька до байки, але на відміну від байки в ній діють не тварини, а люди, і в кінці немає моралі. Найвиразніше представлений цей жанр у творчості С. Руданського, який видав три збірки «Співомовок». Наявність у терміні лексеми спів підкреслює близькість співомовки до коломийки. ДУ5МА — українська народна ліро-епічна пісня героїчного характеру про історичне минуле. Відома з ХV ст. Виконувалася народними співцями під акомпанемент кобзи чи ліри. Більшість дум присвячена боротьбі з татарськими і турецькими поневолювачами, тяжкій долі невільників, народно-визвольній боротьбі під проводом Богдана Хмельницького («Козак Голота», «Маруся Богуславка», «Самійло Кішка», «Хмельницький та Барабаш», «Іван Богун» та ін.). Глибокий історичний зміст, гаряче авторське почуття і виразність поетики сприяли утвердженню думи як жанру та впливу її на українську і російську поезію (Т. Шевченко, К. Рилєєв, М. Лермонтов, А. Малишко та ін.). БА5ЙКА — короткий, здебільшого віршований твір дидактичного змісту, який в але-

Українська література

горичній формі відтворює життя людей. Найчастіше дійовими особами байок виступають тварини. Розповідь про певну подію завершується повчальним висновком — мораллю (застар. «силою»). Байка — один із найдавніших жанрів літератури. Широковідомим байкарем стародавньої Греції був Езоп (VI—V ст. до н. е.), через що алегоричну мову часто називають езопівською. В Україні байки відомі з ХVII—ХVIII ст. Автором прозових байок був Г. Сковорода. Талановиті байкарі ХIХ ст. — П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, Л. Глібов. Жанр байки розвивався і у ХХ ст. Байковий вірш — різностопний ямб, який називається вільним віршем. БАЛА5ДА (від прованс. ballar — танцювати) — віршований твір з гострим драматичним сюжетом, любовного, казково-фантастичного, легендарно-історичного, героїко-патріотичного змісту. У різних народів у різні часи термін мав різне значення. За Середньовіччя у Провансі (Франція) баладою називали народну танцювальну пісню з рефреном. Пізніше в Італії вона відокремилася від танцю, у творчості А. Данте і Ф. Петрарки втратила рефрен, набувши ознаки канцони. У французькій поезії XIV—XV ст. балада стала формою звертання до певної особи і набула канонічних рис: три строфи, перехресне римування, обов’язковий рефрен. В англій ському та шотландському фольклорі побутувала балада драматичного змісту (нещасливе кохання, кривава помста, зрада, легенда), яка справила значний вплив на європейську літературу. Жанр балади був поширений у творчості поетівромантиків: Р. Бернса, С. Колдріджа — в Англії, В. Гюґо — у Франції, Г. Бюргера, Ф. Шиллера, Й.-В. Ґете — в Німеччині, В. Жуковського — в Росії, А. Міцкевича — у Польщі. Переважали фантастичні сюжети, пов’язані з народними легендами та переказами. В українській літературі до жанру балади зверталися Т. Шевченко («Причинна», «Русалка»), Л. Боровиковський («Маруся»), А. Метлинський («Смерть бандуриста»), С. Руданський («Верба»), Ю. Федькович («Рекрут») та ін. У XX ст. в сюжетах балад україн ських поетів переважає героїчна тематика: «Три сини» П. Тичини, «Подвиг» Л. Первомайського, «Балада про комвзводу» А. Малишка, «Партизанська балада» П. Воронька тощо. ПОЕ5МА (від гр. poiema — твір) — віршований твір з чітко визначеним сюжетом. Епічний

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 198

08.11.2011 20:01:45

Теорія літератури

елемент — розповідь про події часто поєднується в поемі з ліричним — вираженням авторських почуттів. З огляду на співвідношення цих елементів розрізняють поеми епічні, ліро-епічні та ліричні. Чисто епічними вважаються давні поеми, що виникли на основі народних пісень і сказань: «Іліада», «Одіссея», «Пісня про Роланда», «Витязь у тигровій шкурі» та ін. У процесі розвитку літератури жанр поеми в різних літературних напрямах — класицизмі, романтизмі, реалізмі та ін. — набував нових рис. Велику роль у його становленні в українській літературі відіграв Т. Шевченко як автор романтичних та реалістичних поем («Сон», «Кавказ», «Катерина», «Причинна», «Гайдамаки»). Поема була одним із провідних жанрів української поезії ХХ ст. Представлена творами широкого ідейнотематичного і стильового діапазону: «Мойсей» І. Франка, «Роберт Брюс» Лесі Українки, «Данило Галицький» М. Бажана, «Червона зима» В. Сосюри, «Прометей» А. Малишка та багато інших. ВЕРТЕ5П (від старослов. печера) — народний ляльковий театр, поширений в Україні XVIII—XIX ст. Являв собою скриньку у вигляді двоповерхового будиночка із прорізами в підлозі, через які вертепник управляв дерев’яними ляльками. На верхньому поверсі ставились інсценівки на релігійні теми, на нижньому — на побутові теми сатиричного та гумористичного характеру. Дійовими особами останніх були моторний запорожець, спритний солдат (москаль), бідний селянин, недотепний пан, зажерливий піп та ін. Виконавцями та авторами вертепних драм виступали школярі й мандрівні дяки, пізніше — мандрівні артисти. Завдяки широкому використанню фольклорного матеріалу, соціальній загостреності і народному гумору, яскравому оформленню, виконанню пісень та танців вертеп здобув велику популярність серед різних верств українського суспільства. ШКІЛЬНА5 ДРА5МА — один із жанрів церковної драматургії, яка виникла в країнах Європи в ХV—ХVI ст. при духовних школах. Згідно з уставом цих шкіл театральні вистави на релігійні теми були обов’язковою формою навчання. В Україні і в Росії шкільна драматургія розвивалася в ХVII—ХVIII ст. Твори писали до релігійних свят викладачі духовних шкіл. Пізніше провідне місце посіли теми боротьби проти католицизму та історична. Однією з найвідоміших драм була трагікомедія Ф. Прокоповича «Воло-

199 димир» (1705). П’єси ставилися в шкільних театрах, які діяли при школах. ІНТЕРМЕ5ДІЯ (від лат. intermedius — те, що знаходиться посередині) — драматичний жанр у середньовічному театрі, гумористична сценка з народного життя, яка виконувалася в антрактах між діями драми на серйозні релігійні теми. В Україні була поширена в ХVII—ХVIII ст. і мала гострий соціальний характер. Героями звичайно були козак, солдат, бідний селянин, які глузували з панів. ДРА5МА (від гр. drama — дія). 1) Драма — один із трьох родів художньої літератури (поряд з епосом та лірикою), у якому явища життя розкриваються через самовиявлення дійових осіб, їхні вчинки та розмови. Драматичні твори призначені для сценічного втілення. Основні види — трагедія, комедія, драма, інтермедія, водевіль тощо. 2) Драма — жанр драматургії, проміжний між трагедією та комедією. Виникла в середині ХVIII ст. і відтоді посіла чільне місце у світовій драматургії, оскільки найадекватніше відповідала змісту життя, у якому завжди співіснують трагічне й комічне. Має чимало різновидів: соціально-побутова, психологічна, історична, героїчна, мелодрама та ін. Класичні зразки: «Емілія Галотті» Г. Лессінга, «Гроза» О. Островського, «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Украдене щастя» І. Франка, «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького та ін. ТРАГЕ5ДІЯ (від гр. tragos — козел і ode — пісня) — один із видів драми, в основі якого лежить непримиримий конфлікт незвичайного героя з нездоланними зовнішніми обставинами. Найчастіше герой гине. Ранній розквіт трагедії припадає на V ст. до н. е. в Греції. Найвідоміші автори античних трагедій — Есхіл, Софокл і Еврипід. Глибокі думки щодо теорії трагедії залишив Аристотель у своїй «Поетиці». Він вважав, що дія трагедії повинна бути важливою і завершеною, покликаною очищати людину від лихих пристрастей через страх і співчуття. Нове піднесення жанру припадає на епоху Відродження і пов’язане передусім із творчістю В. Шекспіра, який подолав однолінійність характерів, розширив «час» і «простір» трагедії, поєднав трагічне з комічним. Трагедія посіла чільне місце в драматургії класицизму, набувши високого громадян ського пафосу, піднесеної патетики. В своєму подальшому розвитку цей жанр наблизився до драми, що повною мірою стосується української

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 199

08.11.2011 20:01:46

200

Українська література

і російської драматургії (п’єси М. Старицького, М. Кропивницького, І. Франка, «Борис Годунов» О. Пушкіна, п’єси О. Островського, О. К. Толстого). За радянських часів з’явилася так звана «оптимістична трагедія» (під такою назвою 1932 р. вийшла п’єса Вс. Вишневського), трагічний конфлікт якої, з погляду теоретиків соцреалізму, був якісно новий: загибель героя у фіналі не викликає у глядачів сумного настрою, оскільки все перекриває «величезна впевненість у перемозі нового». КОМЕ5ДІЯ (від гр. comoidia, соmos — веселий натовп і ode — пісня) — один із видів драматичних творів, у яких зображується смішне в суспільному житті, поведінці й характері людей. Основу комедії складає гумор, який може мати різне забарвлення — від розважального до гострої сатири. Одним із перших дав визначення комедії Аристотель: «Комедія... є зображенням порівняно поганого в людині, але вади відтворюються не в усій повноті, а лише в тій мірі, у якій смішне є частиною неподобного». У процесі історичного розвитку змінювалось уявлення про смішне, з’являлися нові жанрові модифікації. Розрізняють два основних види комедії: комедія ситуацій (інтриги) і комедія характерів. Сюжет першої будується на випадкових збігах обставин, заплутаній інтризі, непорозумінні персонажів тощо («Комедія помилок» В. Шекспіра, «Учитель танців» Лопе де Веги). У комедії характерів комічний ефект досягається зображенням поведінки персонажа з незвичайними пристрастями («Приборкання непокірної» В. Шекспіра, «Тартюф» Ж. Б. Мольєра). Виділяють ще такі види: побутова комедія, лірична комедія, сатирична комедія, комедія настроїв, комедія ідей, трагікомедія та ін. Перший зразок української комедії дав І. Котляревський («Москаль-чарівник»). Значний внесок у її розвиток зробили Г. КвіткаОснов’яненко, М. Старицький, М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, І. Франко, М. Куліш. ДРАМАТИ5ЧНА ПОЕ5МА — невелика віршована п’єса. Наприклад: «Маленькі трагедії» О. Пушкіна, «Вавілонський полон», «У катакомбах» Лесі Українки та ін. Літературні стилі та напрями БАРО5КО (від лат. barocco — вигадливий, примхливий) — напрям у європейському мистецтві й літературі в період між Відродженням та

класицизмом (XVI—XVIII ст.). Це була складна і суперечлива перехідна доба в соціальному й духовному житті народів, яка характеризувалася руйнівними війнами, хаотичним станом су спільства, гострою боротьбою ідей Відродження і Середньовіччя, становленням нових уявлень про людину і світ. Бароко як естетична система було дуже складним і багатоликим, проте мало певні загальні риси: тяжіння до різких контрастів, надмірну метафоричність, алегоризм та емблематичність, схильність до барвистого риторизму. У різних країнах бароко утверджувалося в різні часи. Спершу — в Італії (кінець XVI — початок XVII ст.). В XVII ст. стало панівним у більшості країн Європи. Вершинні здобутки літератури бароко пов’язані з творчістю Д. Маріно (Італія), П. Кальдерона (Іспанія), Дж. Мільтона (Англія), А. Грідіуса (Німеччина). В українській літературі риси бароко з’явилися на початку ХVІІ ст. у творчості І. Вишенського, М. Смотрицького, К. Саковича. Розвиток його посилився після відкриття Києво-Могилянської академії (1632). Бароковий стиль притаманний плеяді українських письменників того часу: Л. Барановичу, І. Максимовичу, І. Величков ському, С. Яворському та ін. Філософія й естетика бароко найвиразніше виявились у творчості Г. Сковороди. КЛАСИЦИ5ЗМ (від лат. classicus — зразковий) — напрям у європейській літературі та мистецтві ХVII—ХVIII ст. Теоретичні засади класицизму сформулював французький поет, критик і теоретик літератури Н. Буало (1636–1711) в поетичному трактаті «Мистецтво поезії». Він висунув три основні принципи: наслідування природи, наслідування античних зразків, відповідність вимогам розуму. Розроблені Буало правила узагальнювали художню практику певної історичної доби, відкривали нові підходи до відтворення дійсності, але водночас гальмували розвиток літератури. Орієнтація на античність, надання переваги розуму над почуттям, обмеження творчості зображенням прекрасного — усе це призводило до відриву літератури від життя, надавало їй позаісторичного, суто раціоналістичного характеру. Основними жанрами класицизму були трагедія, комедія, ода, сатира, байка, епічна поема. У кожній країні класицизм мав свої особливості. Так, російські і українські письменники зверталися переважно не до античності, а до національної історії, надавали великої ваги жанру сатири.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 200

08.11.2011 20:01:46

Теорія літератури

СЕНТИМЕНТАЛІ5ЗМ (від фр. sentiment — почуття, чутливість) — художній метод і  на прям в літературі кінця ХVIII ст., що виник як реакція на раціоналізм класицизму. Термін походить від назви роману англійського письменника Л. Стерна «Сентиментальна подорож» (1786). Сентименталізм називають ще преромантизмом, оскільки він мав деякі характерні риси романтизму — передусім культ почуття, прагнення розкрити внутрішній світ людини, подолати раціоналістичну прямолінійність у зображенні дійових осіб. Герої творів письменників-сентименталістів — не царі та полководці, а люди нижчих станів, які зображуються у сфері сімейного життя, у звичайних людських стосунках. Акцент робиться на психології героїв, їхніх почуттях і пристрастях, на неповторному й індивідуальному в кожному з них. Проте чутливість героїв часто має надмірний, слізливий характер. Популярними жанрами були роман, повість, роман у листах, подорож, сповідь. Найвидатніші представники напряму: в Англії — Л. Стерн, С. Річардсон, у Франції — Ж. Ж. Руссо, в Німеч чині — Й. В. Ґете, в Росії — М. Карамзін. В Україні, на думку Д. Чижевського, сентименталізм як напрям не набув самостійного значення, хоча певні риси його виявились у творчості Г. Квітки-Основ’яненка («Маруся», «Щира любов», «Сердешна Оксана» та ін.), І. Котляревського («Наталка Полтавка»), Є. Гребінки («Розповіді пирятинця», «Записки студента») та ін. РОМАНТИ5ЗМ (від фр. romantisme) — художній метод і напрям, що утвердився в європейській літературі наприкінці ХVIII — на початку ХIХ ст. Естетична теорія романтизму за всіма основними положеннями протистояла естетиці класицизму. Теоретики класицизму розглядали літературу як наслідування природи, а для романтиків вона була засобом вираження внутрішнього світу митця; класицизм орієнтувався на античне мистецтво, тоді як романтики вважали, що література повинна відображати життя свого народу; культу розуму романтики протиставили культ почуття. Філософська основа романтизму — сенсуалізм (від лат. sensus — почуття), який проголосив головним засобом пізнання світу почуття. Для романтиків характерне неприйняття існуючої дійсності, поривання у світ мрії і фантазії, висунення на перший план виключних героїв і сюжетів, домінування у творах суб’єктивно-оцінних елементів. Осно-

201 вою для побудови образу у них стає не предмет, а суб’єкт, не реальна дійсність, а особистість автора. Романтизм відкрив важливу закономірність художньої творчості, котра залишилася поза увагою попередників. Разом з тим він не піднявся до розуміння того, що література являє собою єдність зображуваного (об’єкт) і вираженого (суб’єкт). Важливий внесок романтиків у теорію і практику літератури — ідея народності, яка стала одним із провідних принципів естетики реалізму. Першими теоретиками романтизму були німецькі письменники брати Шлегелі, в Росії — український письменник, критик і журналіст Орест Сомов, який в 1817 р. закінчив Харків ський університет і переїхав до Петербурга. В журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» 1823 р. він опублікував цикл статей «Про романтичну поезію», де вперше зробив спробу визначити головні риси нового напряму. Романтизм в українській літературі представлений творчістю Т. Шевченка, Харківською школою поетів-романтиків та ін. Спроби визначити типологію російського і українського романтизму за ідейнополітичними ознаками — революційний і реакційний, активний і пасивний тощо — виявилися непродуктивними. РЕАЛІ5ЗМ (від лат. realis — речовий, мате ріальний) — художній метод і напрям, що утвердився в літературі у другій чверті ХIХ ст. і відзначається якісно новими принципами відображення дійсності. Формування реалізму відбувалося на тлі успіхів філософії, політичної економії, природознавства, психології, естетики та інших наук, які значно розширили уявлення про закономірності розвитку природи і суспільства. Завдяки реалізму література збагатила свої пізнавальні можливості, заглибилася в дослідження життя, сутності людини і соціальних відносин. Термін побутував за Середньовіччя в філософії. В 50‑ті роки ХIХ ст. він був переосмислений і застосований до літератури французькими письменниками Ж. Шанфлері та Л. Дюранті. Останній видавав журнал під назвою «Реалізм». Правда життя — головний принцип реа лізму: об’єктом зображення стало людське життя в усіх його проявах. Якщо представники класицизму і романтизму обмежувалися зображенням тільки ідеального, то письменники-реалісти стали показувати справжнє життя. Докорінно

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 201

08.11.2011 20:01:46

202 змінився герой літературного твору: місце виняткової особистості посіла звичайна людина — чиновник, купець, дворянин, селянин — представники всіх прошарків суспільства. Вкрай важливим було відкриття дуалістичної природи людини — соціальної і біологічної: характери героїв стали розвиватися не з волі автора, а відповідно до їх соціально-психологічної сутності. Утвердився як закон реалізму принцип саморозвитку характерів. Глибшого розуміння набув принцип історизму: віднині людина постає не тільки представником певного соціального середовища, але й суб’єктом історії, учасником історичного потоку. Усе це надало картинам життя і образам героїв широкомасштабного узагальнення й типовості. У різних національних літературах реалізм має свої особливості. Для української і росій ської літератур ХIХ ст. є характерним критичний пафос у відтворенні соціальної дійсності, через що їх реалізм часто називають критичним реалізмом. За радянських часів офіційна наука запровадила штучний термін соціалістичний реалізм. Певні реалістичні тенденції були властиві літературі і попередніх епох. Тому термін реалізм застосовується для атрибуції методів античної, середньовічної та інших літератур — міфологіч ний реалізм, реалізм епохи Відродження, просвітительський реалізм тощо. МОДЕРНІ5ЗМ (від фр. moderne — сучасний) — термін, що виник на початку ХХ ст. і визначав новітні на той час течії в літературі та мистецтві, які протиставляли себе традиції і шукали нових засобів художнього відтворення дійсності. Модернізм не мав єдиних філософсько-естетичних засад і був представлений рядом відносно самостійних течій і угрупувань: експресіонізм, футуризм, кубізм, акмеїзм, імажинізм, сюрреалізм та ін. Однак, попри ідейно-художні та стильові відмінності кожної з цих течій, усім їм властива певна світоглядна і соціокультурна спільність: відчуття дисгармонії світу, протест проти антигуманних суспільних відносин і несвободи митця, неприйняття існуючого мистецтва. Харак терним для них є звернення до філософських концепцій, у центрі яких були проблеми індивідуальної свідомості,— до раціонального волюнтаризму Шопенгауера і Ніцше, інтуїтивізму Бергсона, психоаналізу Фрейда, міфофілософії Юнга та ін. В художніх творах письменниківмодерністів світ постає переважно жорстоким

Українська література

і абсурдним, а людина — одинокою і приреченою (Ф. Кафка, Дж. Джойс, М. Пруст, В. Вульф та ін.). У пошуках шляхів осмислення дійсності вони намагаються відродити міф як першооснову людського мислення. Модерністські течії були досить широко представлені в російській і українській літературах. Прихильники їх виступали проти «натуралізму» реалістичної літератури, обстоювали гасло «чистого мистецтва». В Україні на початку ХХ ст. сформувалися дві модерністські групи — у Львові і Києві. Осередком львівської групи було видавництво «Молода муза». До неї входили П. Карманський, В. Пачовський, Б. Лепкий, С. Твердохліб та ін. Свої твори вони публікували в журналі «Світ» (1906–1907). У Києві письменники-модерністи А. Товкачевський, М. Сріблянський, М. Євшан та інші групувалися навколо журналу «Українська хата» (1910– 1914). Деякі модерністські новації використовували в своїй творчості письменники-реалісти (М. Коцюбинський, О. Кобилянська, В. Стефаник та ін.). Модернізм взагалі й український зокрема — явище складне, суперечливе і ще недостатньо вивчене. Хронологічні межі модернізму чітко не визначені. Одні пов’язують його з літературою всього XX ст., інші — відносять лише до першої половини цього століття, назива ючи пізніші модифікації постмодернізмом. НЕОРОМАНТИ5ЗМ (від гр. neos — новий і романтизм) — умовна назва естетичних тенденцій в європейській літературі кінця XIX — початку XX ст. Їх сенс полягав у відродженні певних рис естетики романтизму, що знайшло втілення в культі героїки, уславленні мужності, утвер дженні нового героя — мужньої людини, життя якої пов’язане з ризиком і незвичайними пригодами. Найвиразніше виявився неоромантизм в Англії, у творчості Р. Кіплінга, Р. Стівенсона, А. Конан-Дойла, Г. Честертона, Е. Войнич. У Росії впливом неоромантизму позначена творчість Л. Андрєєва, Д. Мережковського, М. Горького та ін. В українській літературі прихильником неоромантизму була Леся Українка, яка вважала, що реалістичне «фотографування» дійсності не відповідає завданням літератури, покликаної боротися за оновлення життя. Ліричний герой її поезії — безкомпромісний борець за світле майбутнє, готовий долати будь-які перешкоди на шляху до обраної мети. НЕОКЛАСИЦИ5ЗМ (від гр. neos — новий і класицизм) — назва порівняно вузькой течії

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 202

08.11.2011 20:01:46

Теорія літератури

в європейській літературі XIX—XX ст., яка орієнтувалася на естетику класицизму. У різних країнах неокласицизм мав свої національні особливості. Найвідомішою у Франції була група поетів «Парнас», що утворилася після виходу в світ збірки «Сучасний Парнас» (1866). До групи входили Ш. Леконт де Ліль, Т. Готьє, К. Мендес, П. Верлен, С. Малларме та ін. Програмовими для них були «Античні вірші» (1852) Ш. Леконта де Ліля. В Росії прихильниками неокласицизму в середині XIX ст. стали представники так званої «легкої поезії» А. Майков, Н. Щербина, пізніше — символісти І. Анненський, В. Брюсов, К. Бальмонт, Вяч. Іванов. Від класицизму вони сприйняли захоплення античністю, використання міфологічних тем і образів, а також відсторонення від сучасності, яке знайшло вияв у декларуванні теорії «чистого мистецтва». Пое зії неокласицизму властивий культ художньої форми — пластичність образів, вишуканість мови, відточеність ритмів. СИМВОЛІ5ЗМ (від фр. symbolisme, гр. sym bolon — знак, символ) — напрям у європейській літературі кінця ХIХ — початку ХХ ст. Основи естетики символізму закладені в 70-х роках XIX ст. французькими поетами П. Верленом, А. Рембо, С. Малларме та ін. Теоретичним підґрунтям були філософські концепції А. Шопенгауера, Є. Гартмана, Ф. Ніцше та інших філософів. Символісти намагалися проникнути за допомогою символів у світ «речей у собі», що перебувають за межами чуттєвого сприйняття. Символ вони визнавали за художнє знаряддя, дієвіше від образу. Саме він, на їхню думку, до зволяє подолати повсякденність і дістатися надчасової ідеальної Краси. Розглядаючи мистецтво як інтуїтивне пізнання світу через розкриття аналогій, символісти вважали, що у змісті твору має бути таємний підтекст, а в образу — ряд значень. Виходячи з твердження А. Шопенгауера про те, що музика є мистецтво трансцендентальне, найбільш наближене до світу таємного, вони надавали великого значення милозвучності поезії. Попри ідеалістичну сутність естетичних позицій, творчість визначних письменниківсимволістів утверджувала загальнолюдські ідеї добра, краси і свободи, виховувала повагу до одвічних культурних і християнських цінностей. Символізм в Росії мав свою специфіку і представлений численною групою талановитих письменників, таких, як О. Блок, В. Брюсов, Андрій Бєлий, К. Бальмонт, І. Анненський, В’яч.

203 Іванов, Д. Мережковський та ін. Представниками символізму в Україні були Г. Чупринка, О. Неприцький-Грановський, М. Жук, О. Романова, Олена Журлива та ін. ІМПРЕСІОНІ5ЗМ (від фр. impression — враження) — напрям в образотворчому мистецтві, літературі та музиці кінця ХIХ — початку ХХ ст. Сформувався у французькому живописі 70-х рр. ХIХ ст. Назва походить від картини К. Моне «Імпресія. Схід сонця» (1873). Представники напряму не заперечували об’єктивну реальність світу, але вважали, що вона може бути відтворена митцем у багатьох аспектах. Новим було їх прагнення не тільки зафіксувати миттєве враження від життєвого явища, а й наголосити на його мінливості, текучості, швидкоплинності. У літературі імпресіонізм виявився в посиленому психологізмі, відтворенні миттєвих вражень і зміни настроїв, у підкресленій увазі до кольорів та звуків. Поетику імпресіонізму використовували Г. Мопассан, А. Чехов, Б. Пруст, М. Коцюбинський та ін. ЕКСПРЕСІОНІ5ЗМ (від фр. expression — вираження) — напрям у європейському мистецтві та літературі 10–20-х років ХХ ст., одна з течій авангардизму. Теоретична основа — філософія інтуїтивізму А. Бергсона, згідно з якою мета мистецтва — не відображення дійсності, а «вираження» неповторного авторського бачення її. Для письменників-експресіоністів є характерним лірико-суб’єктивне осмислення дійсності. Експресіонізм виник у Німеччині й Австрії, де мав вплив на образотворче мистецтво, музику, театр і літературу. У російській і українській літературах він не склався в окрему течію, хоча прояви його відчутні у творчості А. Чехова, Л. Андрєєва, М. Хвильового, В. Винниченка, М. Куліша та ін. Сучасне літературознавство долає однозначне негативне ставлення до художньої практики представників цієї течії. НЕОРЕАЛІ5ЗМ (від гр. neos — новий і realis — речовий) — течія в кіномистецтві й літературі, що виникла в Італії після Другої світової війни. Її представляли письменники, кінорежисери і сценаристи Дж. де Сантіс, Л. Вісконті, К. Лідзані та ін. Їх своєрідним маніфестом став фільм Р. Росселіні «Рим — відкрите місто» (1945). Характерні особливості неореалізму — пафос суворої прав ди, достовірність зображення, повага до простої людини, використання простонародної мови, наближення художнього кіно до документального. В літературі представниками неореалізму були

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 203

08.11.2011 20:01:46

204 А. Моравіа, В. Пратоліні, К. Леві, Е. де Філіппо та ін. Їхнім творам притаманні документалізм, відчутне ліричне «я» письменника, який є свідком або учасником описуваного, прийоми кінематографічності. ФУТУРИ5ЗМ (від лат. futurum — майбутнє) — одна з течій в літературі початку ХХ ст. Основоположником був італійський письменник Марінетті, який 1909 р. опублікував «Перший маніфест футуризму», де закликав звільнитися від літератури минулого і створити «динамічну літературу майбутнього», що буде оспівувати замість людини техніку і машини. У своїх пізніших маніфестах він визначив принципи поетики футуризму: руйнування норм морфології і синтаксису, звуконаслідування, використання образів-символів тощо. Футуризм культивував анархізм, зневагу до існуючих норм моралі, егоцентризм. Згодом його послідовники з’явилися в багатьох країнах Європи. В Росії футуризм був представлений групою поетів і художників, які об’єдналися навколо альманаху «Садок судей» (1910). До групи входили В. Хлєбников, В. Каменський, брати Бурлюки, пізніше до них приєднався В. Маяковський. У маніфесті «Пощечина общественному вкусу» (1913) футуристи закликали «додушити» буржуазну культуру, «скинути з пароплава сучасності» Пушкіна, Толстого, Достоєвського, творити нову мову й нову літературу. Великого значення вони надавали словотвору, що позначилося на мові їхніх творів. Російський футуризм мав кілька напрямів — кубофутуризм, егофутуризм та ін. Після Жовтневої революції провідною стала група Маяковського ЛЕФ (пізніше — РЕФ), яка поступово змінювала свої естетичні позиції і після смерті поета припинила своє існування. Футуризм в українській літературі пов’я заний з діяльністю М. Семенка, який протягом 1914–1919 рр. видав 11 футуристичних збірок. Автор дотримувався основних принципів естетики футуризму: відмова від традицій, егоцентризм, формалістичне експериментаторство, словотвір тощо. Особливістю українського фу туризму було підкреслене протиставлення урбаністичної культури «сільській» позії. З ініціативи Семенка виникли групи «Фламінго» (1919), «Аспанфут» (1922–1924), «Комункульт» (1924), «Нова генерація» (1927–1931). До футуристів в Україні деякий час належали Г. Шкурпій, О. Слісаренко, В. Ярошенко, М. Бажан, Ю. Яновський та ін.

Українська література

СЮРРЕАЛІ5ЗМ (від фр. surrealisme — надреалізм) — напрям у мистецтві та літературі, що виник у 20-х рр. ХХ ст. у Франції. Сюрреалізм ґрунтується на філософії інтуїтивізму, східних містико-релігійних ученнях та на фрейдизмі. Естетичні засади напряму викладено в «Маніфестах сюрреалізму» А. Бретона. Сюрреалісти закликали звільнити людське «Я» від «пут» матеріалізму, логіки, моралі, традиційної естетики, які вони вважали породженням буржуазної цивілізації. На їхню думку, митцю слід спиратися на досвід несвідомого вираження духу — сни, галюцинації, марення, аби проникнути по той бік людської свідомості, осягнути безкінечне й вічне. До групи сюрреалістів входили письменники Ф. Супо, Р. Дено, Т. Тцара, художники Г. Арп, Ж. Мірно та ін. Певний час до неї примикали Л. Арагон, П. Елюар, П. Пікассо, С. Далі. Як напрям сюрреалізм припинив своє існування, хоч окремі художники продовжують працювати в сюрреалістичній манері. Прийоми сюрреалізму (зображення надреального, містич ні мотиви, елементи фантастики) використовуються в «театрі абсурду». ЕКЗИСТЕНЦІАЛІ5ЗМ (від лат. existe ntia — існування) — одна з течій у філософії та естетиці ХХ ст. Основні ідеї викладено в книгах К. Ясперса «Психологія світоглядів» (1919) та М. Хайдеґґера «Буття і час» (1927). Своїми попередниками екзистенціалісти вважали С. К’єркегора та Ф. Ніцше. Як течія екзистенціалізм сформувався після Другої світової війни у Франції. Його представники Г. Марсель, Ж. П. Сартр, С. де Бевуар, А. Камю та ін.— виступали водночас як філософи і письменники. Філософсько-естетичні погляди кожного з них мали свої відмінності, але спільним було розуміння абсурдності буття, визнання незахищеності людини у ворожому їй світі, прагнення збагнути причини трагічної невлаштованості життя. У центрі їхньої уваги — одинока людина, що переживає тривогу, страх, муки совісті і бачить вихід для себе у внутрішній свободі. Провідні жанри творчості — філософський роман, «театр ідей». Характерні риси — поєднання життєвої конкретики з міфом і притчевою алегоричністю, посилений інтерес до підсвідомого в людині. Екзистенціалізм мав прихильників у німе цькій літературі (Е. Носсак, А. Деблін), англій ській (А. Мердок, В. Голлдінг), іспанській (М. де Унамуно), американській (Н. Мейлер,

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 204

08.11.2011 20:01:46

205

Усна народна творчість

Дж. Болдуїн), японській (Кобо Абе) та ін. В українській літературі вплинув на письменників 20-х років — В. Підмогильного, І. Багряного, Т. Осьмачку та ін. ПОСТМОДЕРНІ5ЗМ (від лат. post — після і фр. moderne — сучасний, новітній) — напрям у сучасній філософії, мистецтві, літературі та естетиці, що виник на ґрунті модернізму. Єдиної теорії генезису та сутності модернізму немає. Термін поширився наприкінці 60‑х років XX ст. на позначення певного менталітету, особливостей світосприймання і світобачення людини постіндустріального періоду. Філософ ські основи постмодернізму вперше висвітлені у праці французького філософа Ж. Ф. Ліотара «Постмодерністська доля». Основний сенс концепції Ліотара — відчуття вичерпності історії, естетики, мистецтва. Сучасний світ, на його думку,— це варіювання та співіснування всіх — і найдавніших, і новітніх — форм буття. Постмодернізм як напрям у сучасному літературознавстві спирається на теорію і практику структуралізму. Його прихильники оперують

такими нетрадиційними поняттями, як «світ як хаос», «світ як текст», «інтертекстуальність», «криза авторитетів», «авторська маска», «подвійний код», «пастиш» (твір як самопародія) та ін. Література, за їхніми уявленнями, є не відображенням дійсності, а переказом міфів, що існують у віртуальній реальності. Головне в ній не істина, а слово, котре як елемент тексту являє собою нову реальність. Твір постає сув’яззю міфів, архетипів, цитувань, алюзій. «Ми живемо в епоху,— твердить С. Аверинцев,— коли всі слова вже сказані». Для наукової естетики позаісторичне тлумачення літературних явищ, заперечення зв’язків літератури з конкретною історичною дійсністю є  неприйнятним. Проте вона використовує окремі підходи і прийоми вивчення літератури, запропоновані теоретиками постмодернізму, зокрема структурування твору, інтертекстуальні зв’язки, елементи міфопоетики тощо. У сучасній художній практиці поняття пост модернізм поширюється на різноманітні авангардистські течії.

Усна народна творчість Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1.

Рядки Не пий, Хмельницький, дуже тої Жовтої Води: Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди.

А Б В Г Д 2.

А Б В

належать до календарно-обрядових пісень дум соціально-побутових пісень балад історичних пісень.

Рядки Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка…

А Б В Г Д

А Б В

належать до календарно-обрядових пісень дум соціально-побутових пісень балад історичних пісень

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 205

08.11.2011 20:01:47

206

Українська література

А Б В

Рядки Розлилися води на чотири броди. Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке.

А Б В Г Д А Б В

належать до календарно-обрядових пісень дум соціально-побутових пісень балад історичних пісень

Рядки Оттогді-то Барабаш, гетьман молодий, Конем поїжджає, Плаче-ридає І стиха словами промовляє: «Ей, пане куме, пане Хмельницький, Пане писарю військовий!»

А Б В Г Д А Б В

належать до календарно-обрядових пісень дум соціально-побутових пісень балад історичних пісень

Рядки У ржі на межі, на кривій березі Там сиділа русалка. Просила русалка у дівочок сорочки.

А Б В Г Д А Б В

належать до календарно-обрядових пісень дум соціально-побутових пісень балад історичних пісень

Рядки То тоді ті козаки теє зачували, Білим лицем до сирої землі припадали, Дівку бранку, Марусю, попівну Богуславку, Кляли-проклинали.

А Б В Г Д

належать до календарно-обрядових пісень дум соціально-побутових пісень балад історичних пісень

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 206

08.11.2011 20:01:47

207

Усна народна творчість

Рядки Ой весна, весна, ти красна, Що ж ти нам, весна, принесла?

А Б В Г Д 8.

А Б В

належать до календарно-обрядових пісень дум соціально-побутових пісень балад історичних пісень

Зажурилась Україна, Бо нічим прожити: Витоптала орда кіньми Маленькії діти.

11.

Рядки

А Б В Г Д

належать до календарно-обрядових пісень дум соціально-побутових пісень балад історичних пісень

Ой та то ж не пили пилили І не тумани вставали, Як із землі турецької Та із віри бусурменської З города Озова, з тяжкої неволі Три брати утікали.

10.

А Б В 8

Рядки

А Б В Г Д

належать до календарно-обрядових пісень дум соціально-побутових пісень балад історичних пісень

Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси? Не спішіть, дівчата, розпускати коси.

Рядки

А Б В Г Д

А Б В

належать до календарно-обрядових пісень дум соціально-побутових пісень балад історичних пісень

Рядки Візьми, сестро, піску жменю, Посій його на каменю.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 207

08.11.2011 20:01:47

208

Українська література

Як той пісок житом зійде,— Тоді твій брат з війни прийде.—

належать до А календарно-обрядових пісень Б дум В соціально-побутових пісень Г балад Д історичних пісень А Б В

12.

Рядки Ой ти, Морозенку, Ой ти преславний козаче, За тобою, Морозенку, Вся Україна плаче.

13.

Рядки В Цариграді на риночку Та п’є Байда мед-горілочку; Ой п’є Байда та не день, не два, Не одну нічку та й не годиночку.

А Б В Г Д А Б В

14.

належать до календарно-обрядових пісень дум соціально-побутових пісень балад історичних пісень

Рядки Котився віночок по полю, Да просився женчиків додому: «Ой додому, женчики, ходіте, Да мене у стодолу візьміте».

А Б В Г Д А Б В 15

15.

належать до календарно-обрядових пісень дум соціально-побутових пісень балад історичних пісень

Рядки Ой ясно, ясно сонечко сходить, Та хмарненько заходить.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 208

08.11.2011 20:01:47

209

Усна народна творчість

Смутен, смутен чумацький отаман Та й по табору ходить.

А Б В Г Д 16.

належать до календарно-обрядових пісень дум соціально-побутових пісень балад історичних пісень

Рядки Заплету віночок, Заплету шовковий, На щастя, на долю, На чорні брови. Ой пущу віночок На биструю воду.

А Б В Г Д 17.

А Б В

належать до календарно-обрядових пісень дум соціально-побутових пісень балад історичних пісень

Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? Гей, той то Хмельницький, що з ляхами б’ється.

19.

А Б В 17

Рядки

А Б В Г Д

належать до календарно-обрядових пісень дум соціально-побутових пісень балад історичних пісень

Ой матінко-зірко, Як у строку гірко: Куди хилять, то й хилюся, Бо я всіх боюся.

18.

Рядки

А Б В Г Д

А Б В

належать до календарно-обрядових пісень дум соціально-побутових пісень балад історичних пісень

Колядки відносяться до А календарно-обрядових пісень Б дум

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 209

08.11.2011 20:01:47

210

Українська література

В соціально-побутових пісень Г балад Д історичних пісень А Б В

20.

Щедрівки відносяться до А календарно-обрядових пісень Б дум В соціально-побутових пісень Г балад Д історичних пісень

А Б В

21.

Гаївки відносяться до А календарно-обрядових пісень Б дум В соціально-побутових пісень Г балад Д історичних пісень

А Б В

22.

Рекрутські пісні відносяться до А календарно-обрядових пісень Б дум В соціально-побутових пісень Г балад Д історичних пісень

А Б В

23.

Веснянки відносяться до А календарно-обрядових пісень Б дум В соціально-побутових пісень Г балад Д історичних пісень

А Б В

24.

Русальні пісні відносяться до А календарно-обрядових пісень Б дум В соціально-побутових пісень Г балад Д історичних пісень

А Б В

25.

Чумацькі пісні відносяться до А календарно-обрядових пісень Б дум В соціально-побутових пісень Г балад Д історичних пісень

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 210

08.11.2011 20:01:48

211

Усна народна творчість

26.

27.

28.

29.

30.

31.

Купальські пісні відносяться до А календарно-обрядових пісень Б дум В соціально-побутових пісень Г балад Д історичних пісень

А Б В

Обжинкові пісні відносяться до А календарно-обрядових пісень Б дум В соціально-побутових пісень Г балад Д історичних пісень

Заробітчанські пісні відносяться до А календарно-обрядових пісень Б дум В соціально-побутових пісень Г балад Д історичних пісень

Жанр українського фольклору з нерівноскладовим віршем, відсутністю строф, який у більшості випадків складається з заспіву (заплачки), розповіді та кінцівки (славослів’я) та виконується у су проводі гри на кобзі, лірі чи бандурі,— це А веснянка Б дума В чумацька пісня Г балада Д щедрівка Жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного чи побутового змісту з драматично-напруженим сюжетом, у якому наявні елементи незвичайного,— це А рекрутська пісня Б дума В гаївка Г балада Д колядка Ліро-епічний жанр фольклору, в якому відбито картини історичної дійсності, зафіксовані в історичних джерелах, важливі події, діяльність історичних осіб, а також ставлення до них народу,— це А рекрутська пісня Б дума В історична пісня Г балада Д колядка

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 211

08.11.2011 20:01:48

212

Українська література

А Б В

32.

Головна думка історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку» найповніше виражена в рядках А Ой Морозе, Морозенку, Ти славний козаче, За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче.

— Не плач, не плач, Морозихо, Об сиру землю не бийся, Ой ходімо з нами, з нами, козаками, Та меду-вина напийся.

— Ой щось мені, та милі браття, Та мед-вино не п’ється, Ой десь мій син та Морозенко Та із турчином б’ється.

Із-за гори, з-за крутої Гордо військо виступає, Ой попереду Морозенко Сивим коником виграває.

— Тепер дивись, Морозенку, На свою ти вроду! — Ой винесли Морозенка На Савур-могилу: Тепер дивись ти, Морозенку, На свою та Україну!

А Б В

33.

До соціально-побутових пісень належать А колискові, жартівливі, весільні Б козацькі, чумацькі, рекрутські В веснянки, щедрівки, колядки Г стрілецькі, жниварські, русальні Д історичні, обрядові, коломийки

А Б В

34.

Героїня народної балади «Бондарівна» А шукає романтики, пригод, сильних вражень Б захищає свою честь і гідність В мститься за кривду трудового люду Г знаходиться в пошуках правди, добра, щастя Д хоче самотності, тиші, спокою, шукає істини в житті

А Б В

35.

Дівчина, яка стала дружиною турецького пана, але допомогла козакам, випустивши їх із темниці на волю, це А Маруся в романі Л. Костенко «Маруся Чурай» Б Маруся в «Думі про Марусю Богуславку» В Маруся з однойменної повісті Г. Квітки-Основ’яненка Г Ярославна зі «Слова про похід Ігорів» Д Бондарівна з однойменної народної балади

А Б В

36.

Народна історична пісня «Чи не той то хміль…» А уславлює перемогу Б. Хмельницького під Жовтими водами Б засуджує Б. Хмельницького за Переяславську угоду

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 212

08.11.2011 20:01:48

213

Давня українська література

В уславлює красу зеленої природи, хмелю — символу здоров’я, краси, сили Г засуджує Саву Чалого за зраду Д закликає українців бути дружними та згуртованими у боротьбі проти ворогів 37.

Словами Цвіте терен, цвіте терен, Листя опадає; Хто в любові не знається, Той горя не знає

А Б В Г Д 38.

А Б В

починається календарно-обрядова пісня родинно-побутова пісня народна балада історична пісня соціально-побутова пісня

Словами Ой на горі вогонь горить, А в долині козак лежить. Накрив очі китайкою, Заслугою козацькою. Що в головах ворон кряче, А в ніженьках коник плаче

А Б В Г Д

А Б В

починається календарно-обрядова пісня народна дума народна балада весільна пісня соціально-побутова пісня

Давня українська література Завдання з вибором однієї правильної відповіді 39.

«Слово про похід Ігорів» розпочинається рядками Були віки Трояна, А Минули літа Ярослава; Були походи Олегові, Олега Святославина.

Уже-бо, браття, невеселая година настала, Уже пустиня силу прикрила.

Чи не гоже було б нам, браття, Почати старими словами ратних повістей Про похід Ігорів, Ігоря Святославина?

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 213

08.11.2011 20:01:48

214

Українська література

О Бояне, соловію години давньої! Аби ти оці полки ощебетав, Скачучи, соловію, помислом по древу, Літаючи умом під хмарами.

Слава Ігорю Святославину, Буй-туру Всеволоду, Володимиру Ігоревичу!

А Б В

40.

Прізвисько Буй-тур належить А Святославові Б Боянові В Гзакові Г Всеволодові Д Ігорю

А Б В

41.

«Ізронив злоте слово» А Ігор Б Всеволод В Святослав Г Боян Д Кончак

А Б В

42.

«Мутен сон бачив у Києві на горах» А Всеволод Б Ярослав Осмомисл В Ігор Г Боян Д Святослав

А Б В

43.

«Ярославна рано плаче» А у Путивлі Б у Києві В у Галичі Г у Новгороді-Сіверському Д у Чернігові

А Б В

44.

«Слово про похід Ігорів» закінчується рядками А Були віки Трояна,

Минули літа Ярослава; Були походи Олегові, Олега Святославина.

Уже-бо, браття, невеселая година настала, Уже пустиня силу прикрила.

Чи не гоже було б нам, браття, Почати старими словами ратних повістей Про похід Ігорів, Ігоря Святославина?

О Бояне, соловію години давньої! Аби ти оці полки ощебетав,

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 214

08.11.2011 20:01:48

215

Давня українська література

скачучи, соловію, помислом по древу, літаючи умом під хмарами.

45.

46.

Здоров’я князям і дружині, що стають за християни на поганії полки! Князям слава і дружині! Амінь.

У «Слові про похід Ігорів» зустрічається половецький князь на ім’я А Троян Б Рюрик В Карна Г Боян Д Кончак

А Б В Г Д 47.

А Б В

характеризують воїнів: Трояна Гзака Святослава Ігоря Буй-тура Всеволода

О Дніпре-Словутичу! Ти пробив єси кам’янії гори через землю Половецькую. Ти леліяв єси на собі Святослава насади до полку Кобякового. Прилелій, господине, мою ладу мені, щоб не слала я йому сліз на море рано…

48.

Слова

А Б В Г Д

Рядки А мої ті куряни — воїни вправні: під трубами повиті, під шоломами злеліяні, кінцем списа згодовані…

А Б В

належать Глібівні Карні Редеді Ярославні Жлі

Рядки …Якщо кому хотів пісню творити, то розтікався він мислю по дереву, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами.

характеризують А Трояна Б Рюрика В Святослава

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 215

08.11.2011 20:01:49

216

Українська література

Г Бояна Д Кончака А Б В

49.

Рядками Чи не гоже було б нам, браття, Почати старими словами ратних повістей Про похід Ігорів, Ігоря Святославича?

А Б В Г Д

закінчується «Слово про похід Ігорів» починається плач Ярославни починається «Слово про похід Ігорів» починається «Злоте слово» закінчується «Злоте слово»

А Б В

50.

Прізвисько Осмомисл належить А Ярославові Б Боянові В Гзакові Г Всеволодові Д Ігорю

А Б В

51.

«Ізронив злоте слово» князь А Чернігівський Б Галицький В Полоцький Г Тьмутараканьський Д Київський

А Б В

52.

Святослав «бачив у Києві на горах» А мутен сон Б ясен сон В страшен сон Г чорен сон Д злат сон

А Б В

53.

Лихим віщуванням у «Слово про похід Ігорів» є А затемнення Б торнадо В метеоритний дощ Г град Д хурделиця

А Б В

54.

Слова

Ти пробив єси кам’янії гори через землю Половецькую. Ти леліяв єси на собі Святослава насади до полку Кобякового. Прилелій, господине, мою ладу мені, щоб не слала я йому сліз на море рано.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 216

08.11.2011 20:01:49

217

Давня українська література

А Б В Г Д 55.

56.

57.

58.

59.

60.

звернені до Дону Дінця Дніпра Дунаю Дністра

Історичною основою «Слова про похід Ігорів» стали події А 1648 року Б 1569 року В 1240 року Г 1185 року Д 988 року Князь Ігор вирушив у похід проти А татар Б половців В печенігів Г турків Д хозар Князь Ігор вирушив у похід разом А зі Святославом Б з Ярославом В з Траяном Г з Буй-Туром Всеволодом Д з Бояном Центральний образ «Слова про похід Ігорів» А Руська земля Б Ярославна В Буй-тур Всеволод Г Дніпро-Славутич Д Святослав Головний жіночий образ «Слова про похід Ігорів» А Глібівна Б Карна В Ярославна Г Жля Д Редедя Головна ідея «Слова про похід Ігорів» А здобуття військової слави Б повернення коханого додому В прославляння Ігорової мужності

А Б В

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 217

08.11.2011 20:01:49

218

Українська література

Г прославляння вірності Ярославни Д об’єднання Руської землі А Б В

61.

«Слово про похід Ігорів» написане на основі А фольклорних джерел Б біблійних переказів В язичницької слов’янської міфології Г реальної історичної події Д перекладного літературного твору

А Б В

62.

За жанром «Слово про похід Ігорів» — це А повість Б легенда В поема Г балада Д оповідання

А Б В

63.

«Слово про похід Ігорів» належить до А літератури Київської Русі Б полемічної літератури В літератури доби Хмельниччини Г літератури XVIII століття Д літератури ХІХ століття

А Б В

64.

У «Слові…» дружинники здобувають у бою собі честь, а князеві А золото Б дівчат В коней Г славу Д владу

А Б В

65.

Князю Святославу («Слово про похід Ігорів») належать слова в рядку А «Княже Ігорю! Немало тобі слави, Кончакові— досади лютої, а Руській землі веселощів!» Б «Серця ваші хоробрі з булата міцного викуті, буйною відвагою гартовані. Що ж бо зробили ви з сивиною моєю срібною?» В «Браття мої, друзі вірні! Лучче нам порубаними бути, ніж полону зазнати!» Г «Ігор сей, славен князь, міццю розум оперезав, мужністю сердечною нагострив, ратного духу виповнився та й повів полки свої хоробрі на землю Половецьку, за землю Руську». Д «О Вітре, Вітрило! Чому, господарю, силою вієш? Чому мечеш ворожі стріли на крилах своїх легких проти воїнів…»

А Б В

66.

Про князя Олега («Слово про похід Ігорів») ідеться в рядку А «Був же він грозою на ворога, приборкав його полками силь ними»

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 218

08.11.2011 20:01:49

219

Давня українська література

Б «Стоїш ти на полі ратному, сиплеш на воїнів стрілами, гремиш об шоломи половецькі мечами гартованими» В «А сядьмо, браття, на бистрі свої коні, на синій Дін погляньмо» Г «Мечем незгоду кував, стріли розсівав по землі» Д «Тобі б сей похід ощебетати, по дереву мислю пурхаючи, розумом ширяючи над хмарами» 67.

«Повість минулих літ» — це А Б В Г Д

68.

перша українська історична повість давній анонімний художній твір перший перекладний церковний твір найдавніший руський літопис найдавніша збірка фольклорних творів

«Чорну раду» П. Куліша і «Слово про похід Ігорів» єднає

Афоризми: «Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю»; «З усіх утрат утрата часу найтяжча», «Один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий»; «Краще голий та працьовитий, ніж багатий та беззаконний» — належать А Б В Г Д

70.

71.

А Б В

І. Вишенському Г. Сковороді Т. Шевченку І. Котляревському Г. Квітці-Основ’яненку

свободу Б. Хмельницького красу природи мудрість художнього слова мирне, спокійне життя за покликанням «сродну працю»

Байка «Бджола та Шершень» Г. Сковороди утверджує ідею А Б В Г Д

Поезія Г. Сковороди «De libertate» уславлює А Б В Г Д

А уславлення перемоги Б. Хмельницького Б засудження дій ватажків українського народу (після того, як не стало Б. Хмельницького) В ідея згуртованості, об’єднання перед лицем ворогів Г опис Переяславської ради 1654 р. Д оповідь про кошового отамана Івана Сірка 69.

А Б В

краси й величності природи, необхідності її оберігати чесності та справедливості в суспільстві життя за покликанням, заняття людини «природженим ділом» взаємозв’язку людини й природи марності багатства та людських утіх

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 219

08.11.2011 20:01:50

220

Українська література

А Б В

72.

Г. Сковорода шикує в один ряд усіх, кого засуджує: здирників, бюрократів, пияків, розпусників, підлабузників, ледарів,— і звеличує людей з чистою совістю у творі А «Бджола і Шершень» Б «Зозуля та Дрізд» В «De libertate» («Про свободу») Г «Всякому місту — звичай і права…» Д «Ой ти, пташко жовтобока…»

А Б В

73.

У байках Г. Сковороди «сила» — це А основна частина тексту байки Б вступна частина байки В нагромадження аргументів Г мораль байки, висновок Д наголошення на авторському праві

А Б В

74.

Г. Сковорода викладав А у Львівському університеті Б у Києво-Могилянській академії В у Ягелонському університеті Г у Харківському колегіумі Д у Карловому університеті

А Б В

75.

На могилі Г. Сковороди написано А Я нікому нічого не винен Б В останню путь із чистою душею В Світ ловив мене, та не спіймав Г Гріхи свої спокутував стражданням Д Нікому зла не зичив за життя

А Б В

76.

У рядках

Всякому серцю — любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум.

А Б В Г Д А Б В 77

77.

виділені слова являють собою оксюморон алегорію епітет анафору антитезу

У рядках Той безперервно стягає поля, Сей іноземних заводить телят. Ті на ловецтво готують собак, В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.

виділені слова являють собою А порівняння

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 220

08.11.2011 20:01:50

221

Давня українська література

Б В Г Д 78.

епіфору метафору алегорію антитезу

У рядках Тих непокоїть Венерин амур, Всякому голову крутить свій дур. В мене ж турботи тільки одні, Як з ясним розумом вмерти мені.

А Б В Г Д 79.

А Б В

виділене слово являє собою порівняння іронію епітет метафору оксюморон

Всякому місту — звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю — любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло.

81.

А Б В 79

У рядках

А Б В Г Д

виділені слова являють собою антитезу уособлення епітет оксюморон метафору

Знаю, що смерть — як коса замашна, Навіть царя не обійде вона. Байдуже смерті, мужик то чи цар,— Все пожере, як солому пожар.

80.

У рядках

А Б В Г Д

А Б В

виділені слова являють собою оксюморон анафору порівняння епітет метафору

У рядках Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум.

виділені слова являють собою А епітет Б оксюморон

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 221

08.11.2011 20:01:50

222

Українська література

В метафору Г порівняння Д антитезу А Б В

82.

У рядках Ладить юриста на смак свій права, З диспутів учню тріщить голова, Тих непокоїть Венерин амур, Всякому голову крутить свій дур.

А Б В Г Д А Б В

83.

виділене слово являє собою метафору синекдоху епітет уособлення порівняння

У рядках Байдуже смерті, мужик то чи цар,— Все пожере, як солому пожар. Хто ж бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь…

А Б В Г Д А Б В

84.

виділені слова являють собою оксюморон порівняння метафору анафору епіфору

У рядках Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір!

А Б В Г Д

виділені слова являють собою епіфору іронію порівняння оксюморон гіперболу

Література кінця XVIII — початку ХХ століть Завдання з вибором однієї правильної відповіді А Б В 85

85.

І. Котляревський створив «Енеїду» на основі поеми, яку написав А Гомер Б Овідій

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 222

08.11.2011 20:01:50

223

Література кінця XVIII — початку ХХ століть

В Гесіод Г Горацій Д Вергілій 86.

Згадуваний у рядках Зевес тогді кружав сивуху І оселедцем заїдав; Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав. Прийшла Венера, іскривившись, Заплакавши і завіскрившись, І стала хлипать перед ним: «Чим пред тобою, милий тату, Син заслужив таку мій плату? Ійон, мов в свинки, грають їм».

А Б В Г Д 87.

А Б В

Дідона зустріла Рутульців Латинців Греків Турків Троянців

У рядках Кругом костер той запаливши, Зо всей одежі роздяглась, В огонь лахміття все зложивши, Сама в огні тім простяглась. Вкруг неї полом’я палало, Покійниці не видно стало, Пішов од неї дим і чад!

А Б В Г Д

син — це Низ Латин Турн Еней Борей

Відкіль такі се гольтіпаки? Чи рибу з Дону везете? Чи, може, виходці-бурлаки? Куди, прочане, ви йдете? Який вас враг сюди направив? І хто до города причалив? Яка ж ватага розбишак!

88.

Словами

А Б В Г Д

А Б В

розповідається про самогубство Дідони через те, що Еней прибув до Карфагена Загинули Низ та Евріал Еней почав залицятися до Лавінії Турн викликав Енея на двобій Еней залишив Карфаген і Дідону

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 223

08.11.2011 20:01:50

224

Українська література

А Б В

89.

На тому світі Енеїв батько Анхіз мусив знаходитися А серед грішних Б серед праведних В де йому заманеться Г на переправі через річку Д його взагалі на той світ не пустили

А Б В

90.

Юнона переслідувала Енея, тому що А він не приносив їй жертв Б він незаконно потрапив на той світ В він пив багато горілки Г він був моторним парубком Д його дядько Паріс віддав матері Енея Венері золоте яблуко

А Б В

91.

Для «Енеїди» характерним є А сентиментальний пафос Б урочиста патетика В громадянська експресивність Г бурлеск і травестія Д ліризм і романтичність

А Б В

92.

В «Енеїді» використана строфа А децина Б терцина В катрен Г октава Д двовірш

А Б В

93.

«Енеїда» І. Котляревського за жанром є А героїчним епосом Б драматичною поемою В поезією у прозі Г романом у віршах Д бурлескно-травестійною поемою

А Б В

94.

Уривок «Петре! Петре! Де ти тепер? Може, де скитаєшся в нужді і горі і проклинаєш свою долю; проклинаєш Наталку, що через неї утеряв пристанище; а може (плачет), забув, що я живу і на світі. Ти був бідним, любив мене — і за те потерпів і мусив мене оставити; я тебе любила і тепер люблю. Ми тепер рівня з тобою: і я стала така бідна, як і ти. Вернися до мого серця!» узято А з роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Б з новели «Камінний хрест» В з повісті «Максим Гримач» Г з п’єси «Наталка Полтавка» Д з повісті «Маруся»

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 224

08.11.2011 20:01:51

225

Література кінця XVIII — початку ХХ століть

95. Образ Возного у п’єсі «Наталка Полтавка» переважно

А Б В Г Д

харизматичний сентиментальний романтичний ліричний сатиричний

новела п’єса роман оповідання повість

нерозділене кохання Марусі до Василя побутовий конфлікт через стару грушу нерозділене кохання Лавріна до Марусі любовна історія на тлі подій Хмельниччини взаємне нещасливе кохання Марусі й Василя

Василь — католик, а Маруся — православна Василь — п’яниця і ледар батьки Василя і Марусі ворогують між собою Василь — бідний сирота, призначений в рекрути Маруся — шляхтянка, а Василь — селянин

від застуди від нерозділеного кохання під час татарського набігу вчинивши самогубство від батькової руки

іде в монастир вирушає чумакувати іде у похід проти татар вкорочує собі віку одружується з іншою

А Б В

100

101. На образах Марусі та Василя з повісті Г. Квітки-Основ’яненка

«Маруся» позначився вплив А класицизму Б реалізму В романтизму

100. Після смерті головної героїні повісті «Маруся» Василь

А Б В Г Д

99. У повісті «Маруся» головна героїня помирає

А Б В Г Д

А Б В

98. Батько Марусі був проти одруження її з Василем через те, що

А Б В Г Д

97. В основі сюжету «Марусі»

А Б В Г Д

96. «Маруся» Квітки-Основ’яненка за жанром

А Б В Г Д

А Б В

101

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 225

08.11.2011 20:01:51

226

Українська література

Г модернізму Д сентименталізму А Б В

102. Рядки Чурек і сакля — все твоє; Воно не прошене, не дане, Ніхто й не возьме за своє, Не поведе тебе в кайданах.

102

А Б В Г Д А Б В

103. «Катерина» Т. Шевченка за жанром

А Б В Г Д

103

А Б В

трагедія комедія повість поема оповідання

104. Батьком Катерининої дитини був

А Б В Г Д

104

з твору Т. Шевченка «Заповіт» «Мені однаково…» «І мертвим, і живим» «Кавказ» «Гайдамаки»

бідний чумак польський шляхтич проїжджий запорожець сільський староста російський офіцер

105. В кінці поеми «Катерина» спокусник зустрічає свого позашлюбного

сина, який на той час є А чумаком Б гетьманським джурою В бурсаком Г поводирем у кобзаря Д рекрутом

105

А Б В

106. Зображені у «Гайдамаках» події відбуваються під час

А Б В Г Д

106

А Б В 107

Хмельниччини Руїни Коліївщини Тарасової ночі повстання під проводом Северина Наливайка

107. Гонта убив своїх дітей, тому що

А вони були католиками Б боявся, щоб вони не потрапили до рук ляхам

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 226

08.11.2011 20:01:51

227

Література кінця XVIII — початку ХХ століть

В вони були потурчені Г не хотів, щоб вони живцем згоріли в уманському замку Д не хотів віддавати їх на муки татарам 108. За легендою, «свячені ножі» гайдамакам були прислані

А Б В Г Д

Петром І Карлом ХІІ Катериною ІІ Іваном Мазепою Богданом Хмельницьким

Перебендя Гамалія Беринга Лушня Галайда

Іван Богун Тарас Трясило Іван Сірко Семен Палій Максим Залізняк

ляхів москалів турків шведів татар

трагедією комедією драмою елегією феєрією

А Б В

112

113. Т. Шевченко назвав «Сон» («У всякого своя доля…»)

А Б В Г Д

111

112. Найбільш драматичні події «Гайдамаків», пов’язані з убивством

Гонтою своїх дітей, відбуваються А у Черкасах Б у Вінниці В у Чигирині Г в Умані Д у Полтаві

А Б В

110

111. Гайдамаки повстали проти

А Б В Г Д

109

110. Разом з Іваном Гонтою на чолі гайдамаків стояв

А Б В Г Д

108

109. Ярема взяв собі прізвище

А Б В Г Д

А Б В

113

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 227

08.11.2011 20:01:51

228

Українська література

А Б В

114. Рядки Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь.

114

А Б В Г Д А Б В

з твору Т. Шевченка «Кавказ» «Заповіт» «І мертвим, і живим…» «Сон» «До Основ’яненка»

115. Рядки І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом.

115

А Б В Г Д А Б В

з твору Т. Шевченка «Катерина» «Гайдамаки» «Кавказ» «Заповіт» «Сон»

116. Рядки Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі — чужі люде, Роблять лихо з вами.

116

А Б В Г Д А Б В

117. Зачинателем нової української літератури вважається

А Б В Г Д

117

А Б В 118

з твору Т. Шевченка «Сон» «Заповіт» «Катерина» «І мертвим, і живим…» «Мені однаково…»

Г. Квітка-Основ’яненко Т. Шевченко І. Котляревський І. Франко Г. Сковорода

118. У творчості Т. Шевченка переплелися літературні напрями

А Б В Г Д

сентименталізм і реалізм романтизм і реалізм реалізм і модернізм класицизм і реалізм бароко і романтизм

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 228

08.11.2011 20:01:52

229

Література кінця XVIII — початку ХХ століть

119. «Чорна рада» П. Куліша за жанром

А Б В Г Д

повість новела оповідання роман поема

соціально-побутовий психологічний історичний філософський детективний

Хмельниччини Коліївщини Руїни Княжої доби Петровського терору

А Б В

121

122. Уособленням найбільш характерних рис козака-запорожця в рома

ні «Чорна рада» є А Брюховецький Б Черевань В Сомко Г Петро Д Кирило Тур

122

123. Головною цінністю для Кирила Тура є

А Б В Г Д

120

121. Зображувані у «Чорній раді» події відбуваються в часи

А Б В Г Д

119

120. За жанровою формою «Чорна рада» — це роман

А Б В Г Д

А Б В

влада багатство добра зброя дівоче кохання козацька честь

123

124. Рядки

«…був воїн уроди, красоти дуже дивної; високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий, голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі, і вже чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи» характеризують А Брюховецького Б Гвинтовку В Сомка Г Васюту Д Вухевича

124

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 229

08.11.2011 20:01:52

230

Українська література

А Б В

125. Автором твору «Максим Гримач» є

А Б В Г Д

125

А Б В

126. За жанром «Максим Гримач» — це

А Б В Г Д

126

А Б В

Ольга Кобилянська Леся Українка Григорій Квітка-Основ’яненко Марко Вовчок Іван Нечуй-Левицький

повість роман комедія епопея новела

127. Прочитайте уривок із повісті «Максим Гримач» Марка Вовчка та

вкажіть виділені художні засоби. Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. Красно в садочку! Послався зелений барвінок, голубо зацвів; червоніє зірка; повився горобиний горошок; вовча ступа попустила широке листя; цвітепроцвітає мак повний: і сивий, і білий, і червоний; розкинувсь по землі синій ряст; розрослася зелена рута. Поміж тим квітом сама, як найкращий квіт, походжає Катря, походжає та з синього Дніпра ясних очей не зводить, а тільки зійде місяць та посипле іскорцями у темну воду, Катря вже й під старою вербою на березі. А гіпербола, метафора, анафора Б алегорія, порівняння, епітети В тавтологія, синекдоха, персоніфікація Г фразеологізми, порівняння, епітети Д афоризм, метонімія, порівняння

127

А Б В

128. Причиною конфлікту між родинами Карпа та Лавріна Кайда

шів  була А стара груша Б нова клуня В обдерта коза Г руда кицька Д шкіряна калитка

128

А Б В

129. Серед іншого, Мотря сподобалась Карпові за те, що в неї

А Б В Г Д

129

А Б В 130

очі з іскрою сорочка з квітками борщ з пампушками серце з перцем чобітки з підборами

130. Серед героїв «Кайдашевої сім’ї» облесливість, фальшива манірність,

надмірна повага до панів властиві А Кайдашу

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 230

08.11.2011 20:01:52

231

Література кінця XVIII — початку ХХ століть

Б В Г Д

Мелашці Лаврінові Карпу Кайдашисі

131. Омелько Кайдаш вірив, що той, хто постить у п’ятницю, не буде

А Б В Г Д

у вогні горіти у пеклі смажитись у воді потопати чорта лякатися гроші губити

упав з даху й розбився згорів під час пожежі був пограбований і вбитий розбійниками повісився упав у воду і втопився

втратила вухо поламала руку залишилась без пальця обварилася окропом втратила око

соціальний релігійний родинно-побутовий національний політичний

оповідання новела роман комедія повість

А Б В

135

136. За жанром «Кайдашева сім’я»

А Б В Г Д

134

135. В основі «Кайдашевої сім’ї» конфлікт

А Б В Г Д

А Б В

133

134. В одній з родинних бійок Кайдашиха

А Б В Г Д

132

133. Серед героїв «Кайдашевої сім’ї» ніжною, поетичною вдачею від

значається А Кайдашиха Б Карпо В баба Палажка Г баба Параска Д Лаврін

131

132. Не зважаючи на свій піст по п’ятницях, Омелько Кайдаш

А Б В Г Д

А Б В

136

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 231

08.11.2011 20:01:52

232

Українська література

А Б В

137. У стилістичному відношенні «Кайдашева сім’я» є зразком

А Б В Г Д

137

А Б В

138. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» написаний

А Б В Г Д

138

А Б В

імпресіонізму символізму романтизму експресіонізму реалізму одним автором трьома авторами чотирма авторами двома авторами цілим літературним гуртком

139. При перевиданні в Україні 1905 року роман «Хіба ревуть воли, як

ясла повні?» мав назву А «Пропаща сила» Б «Проклята душа» В «Нещасна доля» Г «Сумна історія» Д «Загублене життя»

139

А Б В

140. Своєрідним прототипом роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

став нарис Панаса Мирного А «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» Б «Мандрівка з Чигирина до Батурина» В «Поїздка з Диканьки у Кобиляки» Г «Подорож із Вінниці до Черкас» Д «Прогулянка з Миргорода до Конотопа»

140

А Б В

141. У назві роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» використано

А Б В Г Д

141

А Б В

алегорію антитезу метафору оксюморон порівняння

142. В основу роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла по-

вні?» лягла історія А панів Польських Б закріпачення України В розбишаки Василя Гнидки Г народного месника Устима Кармелюка Д опришка Олекси Довбуша

142

А Б В 143

143. Головного героя роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» звуть

А Гнидка Б Грицько

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 232

08.11.2011 20:01:53

233

Література кінця XVIII — початку ХХ століть

В Лушня Г Максим Д Чіпка 144. За жанровою формою роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є

А Б В Г Д

побутовим релігійно-філософським історичним героїко-фантастичним соціально-психологічним

називають А Уляну Б Мокрину В Галю Г Мотрю Д Христю

тікає з дому іде в монастир накладає на себе руки знаходить собі іншого чоловіка сама стає злочинницею

Галушченко Чумаченко Безбатченко Варениченко Локшиненко

А Б В

148

149. Рідне село Чіпки має назву

Ґрунти Луки Глинці Верболози Піски

147

148. Уособленням панського гніту в романі «Хіба ревуть воли, як ясла

А Б В Г Д

А Б В

146

147. Прізвище Чіпки

повні?» А пани Бжозовські Б пани Польські В пани Литвинські Г пани Бельські Д пани Полонецькі

145

146. Зрозумівши, що не зможе повернути Чіпку до чесного життя, Галя

А Б В Г Д

144

145. «Польовою царівною» у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

А Б В Г Д

А Б В

149

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 233

08.11.2011 20:01:53

234

Українська література

А Б В

150. Прочитайте уривок з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли,

як ясла повні?» та вкажіть виділені художні засоби. Поле — що безкрає море; скільки зглянеш — розіслано зелений килим, аж сміється в очах. Над ним синім шатром розіп’ялось небо — ні плямочки, ні хмариночки, чисте, прозоре — погляд так і тоне ... З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця; на ланах грає сонячна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля...

150

гіпербола, епітети, порівняння, символи алегорія, епітети, синекдоха, градація інверсія, тавтологія, метафора, порівняння персоніфікація, порівняння, епітети, зменшувально-пестливі слова Д метафора, епітети, риторичні питання, антитеза А Б В Г

А Б В

151. Вислови з роману Панаса Мирного та І. Білика «Хіба ревуть воли,

як ясла повні?»: жайворонкова пісня «тремтить, переливається, застигає в повітрі»; голос дівчини «розходився на всі боки», «розлягався в високім просторі», «слався по землі», «замирав оддалеки», «вливався в душу»,— є прикладами А широкого використання у творі персоніфікації Б символічності мови твору В гіперболічності мови твору Г анафоричності мови твору Д синонімічного багатства мови твору

151

А Б В

152. За стилем роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» може бути

віднесений до А реалізму Б романтизму В символізму Г неоромантизму Д імпресіонізму

152

А Б В

153. Карпенко-Карий — псевдонім

А Б В Г Д

153

А Б В 154

Леся Мартовича Івана Білика Якова Головацького Івана Тобілевича Павла Губенка

154. Найбільший внесок в українську літературу Карпенко-Карий зро-

бив А у романістиці Б у ліричній поезії В у драматургії Г у новелістиці Д в епічній поезії

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 234

08.11.2011 20:01:53

235

Література кінця XVIII — початку ХХ століть

155. Прочитайте уривок.

— Чого ти причепився до мене? Не балакай навтямки; кажи товком: чи віддаси Марисю за Миколу? Не мороч мене. — Діло шість місяців в герольдії, не сьогодні-завтра утвердять…; а я дочку віддам за мужика!.. що ж то я з глузду з’їхав, чи як? — Здається мені, що з’їхав: не велиш ні мені, ні дочці робить, сам не робиш, понаймав наймитів, наймичок, хазяйство псується… — Дворянин — одно, хлоп — друге!.. Може, ти усього не розумієш, то я тобі ясніше скажу: сметана — одно, а кисле молоко — друге! Розумієш? Даний діалог відбувається у п’єсі І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля» між А Мартином і Палажкою Б Миколою та Марисею В Гервасієм та Палажкою Г Націєвським та Марисею Д Степаном та Марисею

А Б В

157

І. Франка І. Котляревського М. Куліша Лесі Українки І. Карпенка-Карого

158. «Золото дівка!... Окрім того, що красива, розумна, моторна і до

всякого діла дотепна — яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця...» — говорять односельці про А Б В Г Д

156

157. З «театром корифеїв» пов’язана діяльність

А Б В Г Д

155

156. В уривку із трагікомедії І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля»:

М а р т и н. Ну, годі! Сідай, душко! Омелько привезе самуварь, чаю, сахарю і … кофію. Чай я пив і знаю, як його настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять. Піди ти зараз до Сидоровички — вона зна — і повчися у неї. І розпитай гарненько, як його роблять і коли його подають: чи до борщу, чи на ніч? — використаний засіб творення комічного А іронія Б сатира В гумор Г інвектива Д гротеск

А Б В

158

Наталку («Наталка Полтавка» І. Котляревського) Марусю («Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка) Катрю («Максим Гримач» Марка Вовчка) Лесю («Чорна рада» П. Куліша) Мотрю («Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького)

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 235

08.11.2011 20:01:53

236

Українська література

А Б В

159. Вірш «Чого являєшся мені у сні?..» належить до лірики

А Б В Г Д

159

А Б В

громадянської пейзажної інтимної філософської дидактичної

160. У рядках Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в’яне, засиха,— Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає. По-людськи вільно віддиха…

160

А Б В Г Д А Б В

виділені слова являють собою оксюморон метафору анафору синекдоху антитезу

161. У рядках Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене?

161

А Б В Г Д А Б В

виділені слова являють собою антитезу оксюморон епіфору порівняння уособлення

162. У рядках В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні — Пісні.

162

А Б В Г Д А Б В 163

виділене слово являє собою метафору епітет гіперболу метонімію анафору

163. У рядках В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці — минаєш,

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 236

08.11.2011 20:01:54

237

Література кінця XVIII — початку ХХ століть

Вклонюся — навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами

А Б В Г Д

виділені слова являють собою оксюморон порівняння гіперболу епітет епіфору

164. У рядках Сила родиться й завзяття Не ридать, а добувать, Хоч синам, як не собi, Кращу долю в боротьбi.

А Б В Г Д

А Б В

164

виділені слова являють собою антитезу епітет іронію уособлення порівняння

165. У рядках Невже задарма стільки серць горіло До тебе найсвятішою любов’ю, Тобі офіруючи душу й тіло?

А Б В Г Д

А Б В

165

виділені слова являють собою іронію порівняння метафору антитезу епіфору

166. Рядки Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

166

Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізних Палитиме, заснути я не можу.

А Б В Г Д

з твору І. Франка «Мойсей» «Каменярі» «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» «Гімн» «Чого являєшся мені у сні?..»

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 237

08.11.2011 20:01:54

238

Українська література

А Б В

167. Рядки Вiчний революцьйонер — Дух, наука, думка, воля — Не уступить пiтьмi поля. Не дасть спутатись тепер.

167

А Б В Г Д А Б В

168. За основу сюжету поеми «Мойсей» взято епізод

А Б В Г Д

168

А Б В

Леся Українка Марко Вовчок Наталія Кобринська Марія Заньковецька Ольга Кобилянська

170. У повісті О. Кобилянської «Земля» порушується основна проблема

А Б В Г Д

170

з античного міфу зі Старого Заповіту з міфології Давнього Єгипту з Нового Заповіту з Літопису Руського

169. Автором повісті «Земля» є

А Б В Г Д

169

з твору І. Франка «Мойсей» «Каменярі» «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» «Гімн» «Чого являєшся мені у сні?..»

кохання і зради людини і землі, злочину та кари збереження людської гідності історичної пам’яті стосунків батьків і дітей

171. Протилежними психологічними типами в повісті О. Кобилянської

«Земля» не є А Михайло і Сава Б Анна і Рахіра В Докія і Марійка Г Марійка та Івонка Д Анна і Петро

171

А Б В 172

172. Леся Українка — це псевдонім

А Б В Г Д

Марії Вілінської Марії Заньковецької Соломії Крушельницької Наталії Кобринської Лариси Косач

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 238

08.11.2011 20:01:54

239

Література кінця XVIII — початку ХХ століть

173. Назву вірша «Contra spem spero!» написано

А Б В Г Д

латинською мовою іспанською мовою італійською мовою французькою мовою румунською мовою

Поки живу надіюсь Надія помирає останньою Сподіваймося на краще Борімось до останнього Без надії сподіваюсь

комедія трагедія поема літературна казка драма-феєрія

Лісовик Перелесник Куць Лукаш «Той, що греблі рве»

бандура сопілка кларнет арфа бубон

А Б В

177

178. У «Лісовій пісні» символом поетичної душі Лукаша є

А Б В Г Д

176

177. Коханим Мавки є

А Б В Г Д

А Б В

175

176. У створенні художнього світу «Лісової пісні» Леся українка широ-

ко використала А фольклор Волині Б античну міфологію В біблійні мотиви Г скандинавські міфи Д єгипетські міфи

174

175. За жанром «Лісова пісня» — це

А Б В Г Д

173

174. Назва вірша «Contra spem spero!» перекладається

А Б В Г Д

А Б В

178

179. Рядки І все-таки до тебе думка лине, Мій занапащений, нещасний краю,

179

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 239

08.11.2011 20:01:54

240

Українська література

Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине.

А Б В Г Д А Б В

є зразком патріотичної лірики пейзажної лірики інтимної лірики філософської лірики дидактичної лірики

180. «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає»,—

говорить А Катерина з однойменного твору Б Мавка з «Лісової пісні» В Наталка Полтавка з однойменного твору Г Марічка з «Тіней забутих предків» Д Маруся Чурай з однойменного твору

180

А Б В

181. «Без надії таки сподіватися» взяли собі за девіз у житті письмен-

ниця і лірична героїня А Леся Українка Б Ліна Костенко В Марко Вовчок Г Ольга Кобилянська Д Костянтина Малицька

181

А Б В

182. Повість «Тіні забутих предків» написана на матеріалі

А Б В Г Д

182

А Б В

язичницьких вірувань карпатських гуцулів літописних зведень княжої доби барокових козацьких літописів «Історії русів» фольклору Поділля

183. Історія кохання Івана та Марічки в «Тінях забутих предків» подібна

до історії кохання А Отелло та Дездемони Б Ромео та Джульєтти В Гамлета та Офелії Г Трістана та Ізольди Д Енея та Дідони

183

А Б В 184

184. Після трагічної загибелі Марічки Іван

А Б В Г Д

наклав на себе руки назавжди залишив рідні гори пішов у монастир врешті одружився з нелюбою став опришком

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 240

08.11.2011 20:01:55

241

Література кінця XVIII — початку ХХ століть

185. За жанром «Тіні забутих предків» — це

А Б В Г Д

роман новела оповідання поема повість

імпресіонізму реалізму неоромантизму постмодернізму романтизму

новела повість поема роман драма

мідної єрихонської труби сталевого мануфактурного верстата залізної руки города чавунного паса залізниці свинцевого тягаря буденності

Панас Мирний Іван Франко Пантелеймон Куліш Іван Нечуй-Левицький Григорій Квітка-Основ’яненко

трагедії роману поеми новели повісті

А Б В

190

191. Оповідання «Камінний хрест» написане під враженням від

А подій Першої світової війни Б смерті Івана Франка В масової еміграції галицьких селян до Америки

189

190. Василь Стефаник є майстром у жанрі

А Б В Г Д

188

189. Основоположником історичного роману в українській літературі є

А Б В Г Д

А Б В

187

188. На початку та у фіналі «Intermezzo» з’являється образ

А Б В Г Д

186

187. За жанром «Intermezzo» — це

А Б В Г Д

185

186. За стильовими ознаками «Intermezzo» відноситься до

А Б В Г Д

А Б В

191

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 241

08.11.2011 20:01:55

242

Українська література

Г Жовтневої революції в Росії Д подорожі у наддніпрянську Україну А Б В

192. Головний герой оповідання «Камінний хрест» Іван мав прізвисько

А Б В Г Д

192

А Б В

193. Нивка Івана Дідуха була неродючою, тому що знаходилась

А Б В Г Д

193

А Б В

прощання Івана з сусідами лист Івана до дружини свідчення Івана в суді подорож Івана до Америки мрії Івана про щасливе майбутнє

195. До модернізму відноситься

А Б В Г Д

195

на суцільних пісках у болотяній низині на глиняному ґрунті на старому смітнику на каменистому горбі

194. Більша частина оповідання «Камінний хрест» являє собою

А Б В Г Д

194

Битий Горбатий Зігнений Переламаний Струджений

сентименталізм романтизм бароко критичний реалізм символізм

196. Художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації

вражень, спостережень, співпереживань,— це А романтизм Б символізм В бароко Г імпресіонізм Д реалізм

196

А Б В 197

197. Літературний прийом, який полягає у поєднанні протилежних за

змістом, контрастних понять, що спільно дають нове уявлення,— це А метафора Б синекдоха В уособлення Г оксюморон Д гіпербола

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 242

08.11.2011 20:01:56

243

Література кінця XVIII — початку ХХ століть

198. Невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну

життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією — це А повість Б поема В роман Г новела Д оповідання

А Б В Г Д

А Б В

198

199. Прозовий епічний твір, який характеризується однолінійним сюже-

том за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням,— це

А Б В

199

епопея новела повість етюд нарис

Завдання на встановлення відповідності 200. Утворіть логічні пари між назвами жанрів, наведеними в лівій

колонці, та назвами творів, наведеними у правій колонці поема новела повість роман

1 2 3 4

А Б В Г Д

А Б В Г Д 200 1 2 3 4

«Intermezzo» «Земля» «Чорна рада» «Мойсей» «Наталка Полтавка»

201. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

колонці, та іменами авторів, наведеними у правій колонці Т. Шевченко Г. Квітка-Основ’яненко І. Карпенко-Карий Марко Вовчок

1 2 3 4

А Б В Г Д

А Б В Г Д 201 1 2 3 4

«Мартин Боруля» «Кавказ» «Максим Гримач» «Маруся» «Енеїда»

202. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

колонці, та назвами стилів, наведеними у правій колонці 1 «Intermezzo» 2 «Камінний хрест» 3 «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» 4 «Гайдамаки»

А Б В Г Д

романтизм імпресіонізм експресіонізм реалізм футуризм

А Б В Г Д 202 1 2 3 4

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 243

08.11.2011 20:01:56

244

Українська література

А Б В Г Д 203 1 2 3 4

деними в лівій колонці, та іменами авторів, наведеними у правій колонці, які досягли найбільших успіхів у цих жанрах 1 2 3 4

А Б В Г Д 204 1 2 3 4

повість комедія роман новела

А Б В Г Д

205 1 2 3 4

колонці, та іменами, прізвищами або прізвиськами літературних героїв, наведеними у правій колонці

206 1 2 3 4

Галайда Пацюк Дідух Маруся Дідона

у правій колонці, та їх коротким визначенням, наведеними в лівій колонці приховане глузування протиставлення перебільшення художнє означення

А Б В Г Д

епітет гіпербола антитеза іронія епіфора

206. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

колонці, та іменами, прізвищами або прізвиськами літературних героїв, наведеними у правій колонці 1 2 3 4

А Б В Г Д

205. Утворіть логічні пари між назвами художніх прийомів, наведеними

1 2 3 4

А Б В Г Д

В. Стефаник Панас Мирний І. Карпенко-Карий Марко Вовчок О. Довженко

204. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

1 «Енеїда» 2 «Камінний хрест» 3 «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» 4 «Гайдамаки» А Б В Г Д

207 1 2 3 4

203. Утворіть логічні пари між назвами літературних жанрів, наве-

«Катерина» «Мартин Боруля» «Лісова пісня» «Маруся»

А Б В Г Д

Василь Куць Мартин Івась Возний

207. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

колонці, та назвами жанрів, наведеними у правій колонці 1 «Маруся» 2 «Лісова пісня» 3 «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» 4 «Гайдамаки»

А Б В Г Д

драма-феєрія поема повість роман новела

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 244

08.11.2011 20:01:56

245

Література кінця XVIII — початку ХХ століть

208. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними у правій

колонці, та іменами, прізвищами або прізвиськами літературних героїв, наведеними у лівій колонці Мойсей Гонта Виборний Марічка

1 2 3 4

А Б В Г Д

«Наталка Полтавка» «Мойсей» «Тіні забутих предків» «Земля» «Гайдамаки»

А Б В Г Д 208 1 2 3 4

209. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

колонці, та іменами авторів, наведеними у правій колонці «Енеїда» «Маруся» «Заповіт» «Гімн»

1 2 3 4

А Б В Г Д

А Б В Г Д 209 1 2 3 4

І. Франко І. Котляревський Г. Квітка-Основ’яненко Т. Шевченко Марко Вовчок

210. Утворіть логічні пари між назвами жанрів, наведеними в лівій

колонці, та назвами творів, наведеними у правій колонці поема роман новела повість

1 2 3 4

А Б В Г Д

«Енеїда» «Камінний хрест» «Кайдашева сім’я» «Мартин Боруля» «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

А Б В Г Д 210 1 2 3 4

211. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

колонці, та іменами, прізвищами або прізвиськами літературних героїв, наведеними у правій колонці «Тіні забутих предків» «Кайдашева сім’я» «Енеїда» «Чорна рада»

1 2 3 4

А Б В Г Д

Мелашка Евріал Шраменко Палійчук Галайда

А Б В Г Д 211 1 2 3 4

212. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

колонці, та назвами літературних родів, наведеними у правій ко лонці 1 «Чого являєшся мені у сні?..» 2 «Земля» 3 «Наталка Полтавка» 4 «Катерина»

А Б В Г Д

епос лірика ліро-епіка драма кіно-епіка

А Б В Г Д 212 1 2 3 4

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 245

08.11.2011 20:01:57

246

Українська література

А Б В Г Д 213 1 2 3 4

колонці, та іменами, прізвищами або прізвиськами літературних героїв, наведеними в лівій колонці 1 2 3 4

А Б В Г Д 214 1 2 3 4

215 1 2 3 4

216 1 2 3 4

«Лісова пісня» «Наталка Полтавка» «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» «Мартин Боруля» «Кайдашева сім’я»

«Катерина» «Максим Гримач» «Наталка Полтавка» «Intermezzo»

А Б В Г Д

поема комедія новела повість роман

215. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними у правій

колонці, та іменами, прізвищами або прізвиськами літературних героїв, наведеними в лівій колонці баба Палажка Лукаш Сомко Лавінія

А Б В Г Д

«Енеїда» «Чорна рада» «Кайдашева сім’я» «Лісова пісня» «Гайдамаки»

216. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

колонці, та назвами жанрів, наведеними у правій колонці 1 2 3 4

А Б В Г Д

колонці, та назвами жанрів, наведеними у правій колонці

1 2 3 4

А Б В Г Д

Терпилиха Килина Мартин Лушня

214. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

1 2 3 4

А Б В Г Д

217 1 2 3 4

213. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними у правій

«Мойсей» «Камінний хрест» «Маруся» «Наталка Полтавка»

А Б В Г Д

поема комедія оповідання повість роман

217. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними у правій

колонці, та іменами, прізвищами або прізвиськами літературних героїв, наведеними в лівій колонці 1 2 3 4

Чіпка Максим Лаврін Зевес

А Б В Г Д

«Енеїда» «Хіба ревуть воли, як ясла п овні?» «Кайдашева сім’я» «Максим Гримач» «Лісова пісня»

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 246

08.11.2011 20:01:58

247

ЛІТЕРАТУРА ХХ СТОЛІТТЯ

218. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

колонці, та іменами авторів, наведеними у правій колонці А Марко Вовчок 1 «Наталка Полтавка» Б І. Котляревський 2 «Маруся» В О. Кобилянська 3 «Земля» Г Г. Квітка-Основ’яненко 4 «Максим Гримач» Д І. Франко

А Б В Г Д 218 1 2 3 4

219. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними у правій

колонці, та іменами, прізвищами або прізвиськами літературних героїв, наведеними в лівій колонці А «Енеїда» 1 Галя Б «Гайдамаки» 2 Дядько Лев В «Лісова пісня» 3 Турн Г «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» 4 Залізняк Д «Чорна рада»

А Б В Г Д 219 1 2 3 4

ЛІТЕРАТУРА ХХ СТОЛІТТЯ Завдання з вибором однієї правильної відповіді 220. Рядки Буде бій Вогневий! Сміх буде, плач буде Перламутровий…

А Б В Г Д

А Б В

220

узято з вірша В. Сосюри М. Рильського П. Тичини І. Франка А. Малишка

221. Рядки Ви знаєте, як сплять старі гаї? — Вони все бачать крізь тумани. Ось місяць, зорі, солов’ї… «Я твій»,— десь чують дідугани. А солов’ї!.. Та ви вже знаєте, як сплять гаї!

А Б В Г Д

А Б В

221

узято з вірша П. Тичини А. Малишка В. Симоненка В. Сосюри В. Стуса

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 247

08.11.2011 20:01:58

248

Українська література

А Б В

222. Вірш «Арфами, арфами» належить до збірки

А Б В Г Д

222

А Б В

«Сонячні кларнети» «Плуг» «Вітер з України» «Замість сонетів і октав» «Сталь і ніжність»

223. Рядки Арфами, арфами — Золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена.

223

А Б В Г Д А Б В

224. Вірш «Ви знаєте, як липа шелестить…» належить до збірки

А Б В Г Д

224

А Б В

А Б В 227

«Зів’яле листя» «Сад нетанучих скульптур» «Замість сонетів і октав» «Червона зима» «Троянди й виноград»

226. Дебютною збіркою П. Тичини стала збірка

А Б В Г Д

226

«Партія веде» «Замість сонетів і октав» «Чуття єдиної родини» «Сонячні кларнети» «Плуг»

225. П. Тичина є автором збірки

А Б В Г Д

225

узято з вірша І. Франка А. Малишка П. Тичини Л. Костенко В. Стуса

«Партія веде» «Замість сонетів і октав» «Чуття єдиної родини» «Сонячні кларнети» «Плуг»

227. П. Тичина не є автором збірки

А Б В Г Д

«Сонячні кларнети» «Плуг» «Вітер з України» «Мій ізмарагд» «Сталь і ніжність»

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 248

08.11.2011 20:01:58

249

ЛІТЕРАТУРА ХХ СТОЛІТТЯ

228. Рядки Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі… Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі…

А Б В Г Д

у космополітизмі в ура-патріотизмі в атеїзмі у націоналізмі у низькопоклонстві перед Заходом

А Б В

230

231. В. Сосюра є автором поезії

«Чого являєшся мені у сні?..» «О панно Інно, панно Інно…» «Любіть Україну» «На білу гречку впали роси…» «І все-таки до тебе думка лине…»

231

232. В. Сосюра не є автором збірки

«Червона зима» «Золоті шуліки» «Коли зацвітуть акації» «З вершин і низин» «Осінні зорі»

232

233. «Вершники» за жанровою формою — це

А Б В Г Д

А Б В 229

230. За вірш «Любіть Україну» В. Сосюру було звинувачено

А Б В Г Д

узято з вірша П. Тичини А. Малишка В. Симоненка В. Сосюри В. Стуса

кий до поезії А «Різдво» Б «О панно Інно…» В «Пісня про рушник» Г «Лебеді материнства» Д «Балада про соняшник»

А Б В Г Д

228

229. Патріотичними мотивами вірш В. Сосюри «Любіть Україну» близь-

А Б В Г Д

А Б В

роман у віршах роман у листах роман-щоденник роман у новелах роман у притчах

233

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 249

08.11.2011 20:01:59

250

Українська література

А Б В

234. Брати з роману «Вершники» мали прізвище

А Б В Г Д

234

А Б В

235. Ворожнеча між братами у романі «Вершники» була через

А Б В Г Д

235

А Б В

А Б В 240

Швед Половець Чубенко Галайда Оверко

239. Ю. Яновський не є автором твору

А Б В Г Д

239

«Новина» «Intermezzo» «Подвійне коло» «На камені» «Палій»

238. Героєм роману «Вершники» не є

А Б В Г Д

238

«Подвійне коло» «Шаланда в морі» «Батальйон Шведа» «Чубенко, командир полку» «Дитинство»

237. Ю. Яновський є автором новели

А Б В Г Д

237

конфесійну належність жінку спадщину землю політичні погляди

236. «Вершники» розпочинаються новелою

А Б В Г Д

236

Печеніги Половці Татари Угри Хозари

«Чотири шаблі» «Дума про Британку» «Майстер корабля» «Вершники» «Захар Беркут»

240. Твори О. Довженка «Україна в огні» та Ю. Яновського «Вершники»

єднають ідеї А уславлення мужності людини, яка захищає батьківщину Б засудження геноциду, штучно організованого голодомору

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 250

08.11.2011 20:01:59

251

ЛІТЕРАТУРА ХХ СТОЛІТТЯ

В засудження війни, агресії, що призводить до загибелі родів, родин Г утвердження ролі митця в суспільстві й високого мистецтва Д збереження історичної пам’яті та засвоєння уроків історії 241. Найяскравішим у новелі В. Винниченка «Момент» є мотив

А Б В Г Д

незнищенності зла плинності життя, щастя людини, миті як часточки вічності стійкості, стоїчності простої людини хліборобської праці як основи життя незмінності традицій української сім’ї

Руїни Хмельниччини громадянської війни Першої світової війни Коліївщини

релігійні переконання гроші те, що вона невиліковно хвора політичні переконання землю

«Цвіту яблуні» «Гайдамакам» «Мойсею» «Камінному хресту» «Лісовій пісні»

роман новела повість трагедія поема

А Б В

245

246. За жанром «Я (Романтика)» — це

А Б В Г Д

244

245. Твір «Я (Романтика)» має присвяту

А Б В Г Д

А Б В

243

244. Герой твору «Я (Романтика)» розстрілює власну матір через

А Б В Г Д

242

243. Події твору «Я (Романтика)» відбуваються під час

А Б В Г Д

241

242. Події, зображені в новелі «Подвійне коло», відбуваються під час

А Б В Г Д

А Б В

246

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 251

08.11.2011 20:02:00

252

Українська література

А Б В

247. За стилем «Я (Романтика)» можна віднести до

А Б В Г Д

247

А Б В

248. Автором твору «Я (Романтика)» є

А Б В Г Д

248

А Б В

А Б В 253

драматург новеліст романіст поет повістяр

252. Своє життя М. Куліш закінчив

А Б В Г Д

252

«Санаторійна зона» «Вальдшнепи» «Я (Романтика)» «Кіт у чоботях» «Вершники»

251. М. Куліш увійшов у літературу переважно як

А Б В Г Д

251

загибеллю під час громадянської війни самогубством в еміграції у психіатричній лікарні у сталінських таборах

250. М. Хвильовий не є автором твору

А Б В Г Д

250

П. Тичина М. Коцюбинський Ю. Яновський М. Куліш М. Хвильовий

249. Своє життя М. Хвильовий закінчив

А Б В Г Д

249

романтизму реалізму символізму експресіонізму імпресіонізму

253. За жанром «Мина Мазайло» — це

А трагедія Б комедія

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 252

08.11.2011 20:02:00

253

ЛІТЕРАТУРА ХХ СТОЛІТТЯ

В драма Г драма-феєрія Д драматична поема 254. «Мина Мазайло» присвячено часам

А Б В Г Д

українізації колективізації голодомору індустріалізації червоного терору

Галайда Пузир возний Тьотя Мотя дядько Лев

«97» «Народний Малахій» «Мартин Боруля» «Мина Мазало» «Патетична соната»

Мазєнін Мазаєв Карамазов Милославський Карамзін

Іван Вишенський Павло Губенко Освальд Бургардт Іван Лозов’ягін Микола Фітільов

письменник-гуморист драматург-трагік письменник-есеїст поет-романтик письменник-романіст

А Б В

258

259. В українську літературу Остап Вишня увійшов як

А Б В Г Д

257

258. Справжнє ім’я Остапа Вишні

А Б В Г Д

А Б В

256

257. Мина Мазайло хоче змінити прізвище на

А Б В Г Д

255

256. М. Куліш не є автором твору

А Б В Г Д

254

255. Персонажем твору «Мина Мазайло» є

А Б В Г Д

А Б В

259

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 253

08.11.2011 20:02:00

254

Українська література

А Б В

260. Остап Вишня найбільш плідно працював у жанрі

А Б В Г Д

260

А Б В

261. Остап Вишня є автором твору

А Б В Г Д

261

А Б В

«Подвійне коло» «Кайдашева сім’я» «Тигролови» «Моя автобіографія» «Три зозулі з поклоном»

262. Остап Вишня написав збірку

А Б В Г Д

262

роману повісті поеми усмішки притчі

«Мисливські усмішки» «Дівочі усмішки» «Козацькі усмішки» «Хліборобські усмішки» «Парубоцькі усмішки»

263. Крім літератури, О. Довженко займає чільне місце в українському

мистецтві А театру Б живопису В музики Г кіно Д скульптури

263

А Б В

264. У творі «Зачарована Десна» знайшли відображення

А Б В Г Д

264

А Б В

265. «Україна в огні» зображує події часів

А Б В Г Д

265

А Б В 266

дитячі роки О. Довженка часи перебування в Москві художні шукання в роботі над «Арсеналом» спогади про роботу військовим кореспондентом думки з приводу індустріалізації

громадянської війни Хмельниччини Руїни Великої Вітчизняної війни колективізації

266. За жанром «Україна в огні» — це

А роман Б поема

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 254

08.11.2011 20:02:01

255

ЛІТЕРАТУРА ХХ СТОЛІТТЯ

В трагедія Г кіноповість Д притча 267. В українську літературу О. Довженко ввів жанр

А Б В Г Д

історичного роману драматичної поеми філософської повісті роману-епопеї кіноповісті

«Три зозулі з поклоном» «Балада про соняшник» «Два кольори» «Пісня про рушник» «Зачарована Десна»

«Розстріляного відродження» шістдесятників Празької школи Нью-йоркської групи постшістдесятників

А Б В

269

270. В. Симоненку належить твір

А Б В Г Д

268

269. В. Симоненко належить до

А Б В Г Д

267

268. А. Малишко є автором твору

А Б В Г Д

А Б В

«На колимськім морозі калина» «Три зозулі з поклоном» «І все-таки до тебе думка лине» «Лебеді материнства» «Любіть Україну»

270

271. В уривку з вірша В. Симоненка «Лебеді материнства» Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні, Лопотіли крилами і рожевим пір’ям, Лоскотали марево золотим сузір’ям.

271

використаний художній засіб поетичного звукопису, який допомагає створити враження зачудування, таємничості А асонанс Б тавтологія В антитеза Г алітерація Д анафора 272. Рядки Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

272

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 255

08.11.2011 20:02:01

256

Українська література

Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні.

А Б В Г Д А Б В

273. Перу В. Симоненка не належить твір

А Б В Г Д

273

А Б В

А Б В 278

у Львові у Чернігові у Чигирині у Вінниці у Полтаві

277. Марусю Чурай судять за звинуваченням

А Б В Г Д

277

поема повість трагедія роман балада

276. Зображувані у «Марусі Чурай» події відбуваються переважно

А Б В Г Д

276

В. Симоненко Л. Костенко І. Драч М. Вінграновський А. Малишко

275. За жанром «Маруся Чурай» — це

А Б В Г Д

275

«Ти знаєш, що ти людина?» «Де зараз ви, кати мого народу?» «Лебеді материнства» «Пісня про рушник» «Там, у степу, схрестилися дороги…»

274. До шістдесятників не належить

А Б В Г Д

274

узято з твору «Лебеді материнства» «Пісня про рушник» «Балада про соняшник» «І все-таки до тебе думка лине…» «Ви знаєте, як липа шелестить…»

у покатоличенні у шпигунстві у потурченні у вбивстві у крадіжці

278. Зображувані у «Марусі Чурай» події відбуваються під час

А голодомору Б Хмельниччини

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 256

08.11.2011 20:02:01

257

ЛІТЕРАТУРА ХХ СТОЛІТТЯ

В Коліївщини Г Великої Вітчизняної війни Д колективізації 279. Коханого Марусі Чурай звали

А Б В Г Д

Микола Іван Северин Богдан Гриць

військової слави навчання чумакування іншої дівчини чернецтва

постшістдесятників Нью-йоркської групи Празької школи «розстріляного відродження» шістдесятників

«Берестечко» «Маруся Чурай» «Сніг у Флоренції» «Гайдамаки» «Дума про братів Неазовських»

віршем Т. Шевченка байкою Г. Сковороди народною піснею повістю І. Франка «Словом про похід Ігорів»

Празької школи шістдесятників «розстріляного відродження» постшістдесятників Нью-йоркської групи

А Б В

283

284. І. Драч належить до

А Б В Г Д

282

283. Сюжет «Марусі Чурай» пов’язаний із

А Б В Г Д

А Б В

281

282. Л. Костенко не є автором твору

А Б В Г Д

280

281. Л. Костенко належить до

А Б В Г Д

279

280. Коханий покинув Марусю Чурай заради

А Б В Г Д

А Б В

284

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 257

08.11.2011 20:02:02

258

Українська література

А Б В

285. «Баладу про соняшник» написав

А Б В Г Д

285

А Б В

В. Симоненко А. Малишко П. Тичина В. Стус І. Драч

286. У вірші «Молюсь і вірю…» М. Рильський передає почуття

А страху за майбутнє планети Б особистої відповідальності за долю світу В неприйняття політиків, які бездумно розпоряджаються долею землі Г жалю з приводу того, що щастя й життя недовговічні Д оптимізму, захоплення красою світу

286

А Б В

287. До поетів-шістдесятників належали

А Б В Г Д

287

А Б В

М. Рильський, П. Тичина, М. Бажан І. Драч, М. Вінграновський, В. Симоненко А. Малишко, В. Сосюра, О. Довженко В. Стус, І. Багряний, Є. Маланюк Л. Костенко, О. Гончар, Гр. Тютюнник

288. Найбільшими прихильниками неокласицизму були М. Зеров,

П. Филипович, М. Драй-Хмара, які замучені в сталінських концтаборах, Ю. Клен, котрому вдалося емігрувати, та А В. Сосюра Б А. Малишко В П. Тичина Г М. Рильський Д Ю. Яновський

288

А Б В

289. Форма сну як важливий художній прийом використана у творі

А Б В Г Д

289

А Б В

290. В. Стус належить до

А Б В Г Д

290

А Б В 291

«Зачарована Десна» О. Довженка «Мина Мазайло» М. Куліша «Чорна рада» П. Куліша «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського «Мойсей» І. Франка шістдесятників Празької школи «розстріляного відродження» постшістдесятників Нью-йоркської групи

291. Своє життя В. Стус закінчив

А у психіатричній лікарні Б самогубством

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 258

08.11.2011 20:02:02

259

ЛІТЕРАТУРА ХХ СТОЛІТТЯ

В у радянському концтаборі Г в еміграції Д в автокатастрофі 292. В. Стус не є автором збірки

А Б В Г Д

«Палімпсести» «Дорога болю» «Зів’яле листя» «Веселий цвинтар» «Зимові дерева»

роман трагедія повість новела поема

В. Стефаник Ю. Яновський М. Хвильовий Гр. Тютюнник О. Довженко

покликала свою душу назад із Сибіру написала йому листа відвідала його батьків взяла на виховання його дитину приїхала до нього на побачення

А Б В

295

296. Твір О. Гончара «За мить щастя» за жанром

А Б В Г Д

А Б В

294

295. Михайло посилає Марфі «три зозулі з поклоном», щоб вона

А Б В Г Д

293

294. Автором твору «Три зозулі з поклоном» є

А Б В Г Д

292

293. За жанром «Три зозулі з поклоном» — це

А Б В Г Д

А Б В

новела роман повість етюд кіноповість

296

297. Стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних при-

голосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його смислового зв’язку,— це А анафора Б асонанс В епіфора Г алітерація Д інверсія

297

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 259

08.11.2011 20:02:02

260

Українська література

А Б В

298. Використання повторювання або надлишковості у мові, коли

одна частина висловлювання повністю або частково дублює зміст іншої,— це А алітерація Б інверсія В тавтологія Г анафора Д антитеза

298

А Б В

299. Повторення у рядку, фразі або строфі однорідних голосних звуків,

або неточна рима, в якій співзвучні лише голосні звуки,— це А тавтологія Б інверсія В асонанс Г епіфора Д анафора

299

А Б В

300. Стилістична фігура, що полягає у співставленні контрастних явищ,

образів і понять, в основі якої часто лежать антоніми,— це А інверсія Б алітерація В тавтологія Г антитеза Д анафора

300

А Б В

301. Стилістична фігура, яка полягає в незвичному розташуванні

слів у реченні, щоб найбільш значуще слово чи слова особливо підкреслити, звернути на них увагу,— це А асонанс Б антитеза В інверсія Г тавтологія Д анафора

301

А Б В

302. Стилістична фігура, що полягає у вживанні на початку віршових

рядків звукового, лексичного повтору чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур,— це А тавтологія Б асонанс В інверсія Г анафора Д алітерація

302

А Б В 303

303. У силабо-тонічному віршуванні двоскладова стопа з наголосом на

другому складі називається А хорей Б дактиль

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 260

08.11.2011 20:02:02

261

ЛІТЕРАТУРА ХХ СТОЛІТТЯ

В ямб Г амфібрахій Д анапест 304. У силабо-тонічному віршуванні трискладова стопа з наголосом на

другому складі називається А дактиль Б ямб В анапест Г хорей Д амфібрахій

А Б В

304

305. У силабо-тонічному віршуванні трискладова стопа з наголосом на

останньому складі називається А ямб Б хорей В амфібрахій Г анапест Д дактиль

305

306. У силабо-тонічному віршуванні двоскладова стопа з наголосом на

першому складі, називається А дактиль Б хорей В анапест Г ямб Д амфібрахій

306

307. У силабо-тонічному віршуванні трискладова стопа з наголосом на

першому складі, називається А хорей Б анапест В дактиль Г ямб Д амфібрахій

307

Завдання на встановлення відповідності 308. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

колонці, та назвами жанрів, наведеними у правій колонці «Сом» «Вершники» «Україна в огні» «Три зозулі з поклоном»

1 2 3 4

А Б В Г Д

новела кіноповість роман усмішка поема

А Б В Г Д 308 1 2 3 4

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 261

08.11.2011 20:02:02

262

Українська література

А Б В Г Д

колонці, та іменами авторів у лівій колонці

309 1 2 3 4

1 2 3 4

А Б В Г Д

А. Малишко Л. Костенко І. Драч О. Довженко

А Б В Г Д

«Маруся Чурай» «Балада про соняшник» «Зачарована Десна» «Пісня про рушник» «Любіть Україну»

310. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

колонці, та іменами героїв, наведеними у правій колонці А Тьотя Мотя 1 «Вершники» Б Галя Вишняківна 2 «Три зозулі з поклоном» В Оверко Половець 3 «Маруся Чурай» Г Марфа 4 «Мина Мазайло» Д Доктор Тагабат

310 1 2 3 4

А Б В Г Д

311. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

колонці, та назвами жанрів, наведеними у правій колонці А роман 1 «Я (Романтика)» Б кінооповідання 2 «Мина Мазайло» В новела 3 «Маруся Чурай» Г комедія 4 «Зачарована Десна» Д поема

311 1 2 3 4

А Б В Г Д

312. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

колонці, та періодами історії, на тлі яких відбуваються зображувані у творах події, наведеними у правій колонці А Велика Вітчизняна війна 1 «Вершники» Б українізація 2 «Маруся Чурай» В Хмельниччина 3 «Україна в огні» Г громадянська війна 4 «Мина Мазайло» Д Перша світова війна

312 1 2 3 4

А Б В Г Д

313. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

колонці, та іменами авторів, наведеними у правій колонці А В. Симоненко 1 «Арфами, арфами…» Б А. Малишко 2 «Сом» В П. Тичина 3 «Лебеді материнства» Г Остап Вишня 4 «Пісня про рушник» Д В. Сосюра

313 1 2 3 4

А Б В Г Д 314 1 2 3 4

309. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними у правій

314. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

колонці, та іменами авторів, наведеними у правій колонці А О. Довженко 1 «Чари ночі» Б В. Симоненко 2 «Мина Мазайло» В О. Олесь 3 «Зачарована Десна» Г М. Куліш 4 «Лебеді материнства» Д П. Тичина

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 262

08.11.2011 20:02:03

263

ЛІТЕРАТУРА ХХ СТОЛІТТЯ

315. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

колонці, та назвами літературних родів, наведеними у правій колонці «Вершники» «Лебеді материнства» «Мина Мазайло» «Україна в огні»

1 2 3 4

А Б В Г Д

кіно-епіка епос лірика драма ліро-епіка

А Б В Г Д 315 1 2 3 4

316. Установіть пари жанрово споріднених творів

1 «Intermezzo» М. Коцюбинського 2 «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого 3 «Тигролови»І. Багря ного 4 «Мені однаково...» Т. Шевченка

А Б В Г Д

А «Зачарована Десна» О. Довженка Б «Лебеді материнства» В. Симоненка В «Місто» В. Підмогильного Г «Мина Мазайло» М. Куліша Д «Я (Романтика)» М. Хвильового

316 1 2 3 4

317. Утворіть логічні пари між назвами збірок, наведеними в лівій

колонці, та іменами авторів, наведеними у правій колонці «Сонячні кларнети» «Червона зима» «Сад нетанучих скульптур» «Дорога болю»

1 2 3 4

А Б В Г Д

А Б В Г Д 317 1 2 3 4

Л. Костенко П. Тичина В. Стус В. Сосюра В. Симоненко

318. Установіть відповідність між героями і творами, в яких вони діють

Лаврін Запорожець Мусій Половець Іван Палійчук Григорій Многогрішний

1 2 3 4

А «Тигролови» І. Багряного Б «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського В «Вершники» Ю. Яновського Г «Місто» В. Підмогильного Д «Україна в огні» О. Довженка

А Б В Г Д 318 1 2 3 4

319. Утворіть логічні пари між назвами творів, наведеними в лівій

колонці, та назвами жанрів, наведеними у правій колонці «Сом» «Маруся Чурай» «Подвійне коло» «Зачарована Десна»

1 2 3 4

А Б В Г Д

кінооповідання усмішка роман новела поема

А Б В Г Д 319 1 2 3 4

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 263

08.11.2011 20:02:03

264

Українська література

ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ Завдання з вибором однієї правильної відповіді А Б В

320. Іван Багряний — це псевдонім

А Б В Г Д

320

А Б В

321. «Тигролови» за жанром — це

А Б В Г Д

321

А Б В

А Б В 325

Василь Барка Григір Тютюнник Микола хвильовий Юрій Яновський Іван Багряний

324. Головного героя «Тигроловів» звуть

А Б В Г Д

324

вогняної гусені червоної ящірки вогняного дракона червоного півня сталевої гідри

323. Автором твору «Тигролови» є

А Б В Г Д

323

новела поема драма роман оповідання

322. У творі «Тигролови» потяг уподібнений до

А Б В Г Д

322

Івана Лозов’ягіна Павла Губенка Миколи Фітільова Василя Очерета Освальда Бургардта

Дем’ян Многогрішний Григорій Многогрішний Гриць Бобренко Данило Апостол Ярема Галайда

325. Утікши з поїзда, головний герой «Тигроловів» опиняється

А Б В Г Д

у Дикому Полі у Карпатських горах у середньоазіатській пустелі в уссурійській тайзі у монгольських степах

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 264

08.11.2011 20:02:04

265

ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ

326. Головний герой «Тигроловів» рятує Наталку від

А Б В Г Д

тигра вовка ведмедя рисі скаженого собаки

філософський історичний соціально-побутовий детективний пригодницький

громадянської війни сталінських репресій Хмельниччини Великої Вітчизняної війни Коліївщини

шістдесятників «розстріляного відродження» письменників-емігрантів постшістдесятників класиків радянської літератури

«Подвійне коло» «Я (Романтика)» «Три зозулі з поклоном» «Маруся Чурай» «Тигролови»

Празької школи Нью-йоркської групи «розстріляного відродження» шістдесятників постшістдесятників

А Б В

331 332

332. Є. Маланюк є автором збірки

А «З вершин і з низин» Б «Сонячні кларнети» В «Червона зима»

330

331. Є. Маланюк належить до

А Б В Г Д

329

330. Іван Багряний є автором твору

А Б В Г Д

А Б В

328

329. Іван Багряний належить до

А Б В Г Д

327

328. Дія «Тигроловів» відбувається в часи

А Б В Г Д

326

327. За жанровою формою «Тигролови» — це роман

А Б В Г Д

А Б В

332

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 265

08.11.2011 20:02:04

266

Українська література

Г «Сад нетанучих скульптур» Д «Стилет і стилос» А Б В

333. Стрижнем поезії Є. Маланюка є

А Б В Г Д

333

А Б В

334. Є. Маланюк найбільш яскраво проявив себе як

А Б В Г Д

334

А Б В

комунізму анархізму фашизму націоналізму тоталітаризму

336. Є. Маланюк є автором твору

А Б В Г Д

336

романіст лірик повістяр новеліст драматург

335. Творчості Є. Маланюка близькі ідеї

А Б В Г Д

335

любовні переживання соціалістичне змагання ідея української державності боротьба з фашизмом заклик до колективізації

«Любіть Україну» «Лебеді материнства» «Балада про соняшник» «Сто років, як сконала Січ» «Стилет чи стилос?..»

337. Назва збірки Є. Маланюка «Стилет і стилос» асоціюється з понят

тями А мова і стиль Б ніж і серце В любов і зрада Г зброя і перо Д батьківщина і чужина

337

А Б В 338

338. «Стилет і стилос» у творі Є. Маланюка символізують вагання поета

у виборі А підкорювачів та підкорюваних Б віри і зневір’я В краси і служіння суспільним інтересам Г війни і миру Д кохання та ненависті

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 266

08.11.2011 20:02:04

267

СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС

339. Тематично близьким до вірша О. Олеся «Чари ночі» є твір

А Б В Г Д

«Блакитна Панна» М. Вороного «Арфами, арфами…» П. Тичини «Молюсь і вірю…» М. Рильського «О панно Інно» П. Тичини «Різдво» Б.-І. Антонича

В. Стус В. Симоненко Є. Маланюк І. Драч Л. Костенко

А Б В

339

340. До письменників-емігрантів належить

А Б В Г Д

А Б В

340

СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Загальна характеристика, основні тенденції Поняття сучасної літератури умовно охоплює художні процеси останніх двох десятиліть. Важливими віхами у формуванні новітніх естетичних орієнтирів та нового світобачення стали Чорнобильська катастрофа, розпад Радянського Союзу та проголошення 24 серпня 1991 р. дер жавної незалежності України. Осмислення трагедії Чорнобиля стало важливим поштовхом до змін та переосмислення попередніх ідейно-художніх орієнтирів. Наша література завжди прагнула бути з народом, відгукуватись на його болі і страждання, тож катастрофа змусила митців відійти від офіційних вказівок влади й повернутися до загальнолюдських проблем морально-етичного характеру. Художнім осмисленням цієї трагічної події стали «Чорнобильська Мадонна» І. Драча, повість «Чорнобиль» Ю. Щербака, роман «Марія з полином у кінці століття» В. Яворівського. Кризові події 80‑х рр. ХХ ст. з усією повнотою виявили нездатність тоталітарної комуністичної влади Радянського Союзу ефективно враховувати потреби людини, вони розкрили фальш і лицемірство культурної політики, що орієнтувалася на метод соціалістичного реалізму в літературі й мистецтві. Розпочалася гостра дискусія про літературу соцреалізму, якому більшість критиків відмовляла у праві на існування. Було слушно вказано, що література соціалістичного

реалізму відірвалася від потреб людини й народу, перетворилася на казенне, офіційне мисте цтво. Події на Чорнобильській атомній станції 1986 р. та їх художнє осмислення з максимальною гостротою поставили питання про необхідність змін, оновлення мистецтва й літератури, повернення до вічних цінностей. Українські митці слова взяли активну участь у розгортанні боротьби за національнокультурне відродження. Розпад тоталітарного Радянського Союзу і проголошення у 1991 р. державної незалежності України остаточно скасували штучні зовнішні обмеження в розвитку культури й мистецтва. Свобода принесла в літературне життя нові віяння. Почали з’являтися літературні організації та групи. Як своєрідна альтернатива створеній у радянські часи Спілці письменників України у 1997 р. постала Асоціація українських письменників. У 90‑х роках діяли літературні групи й об’єднання «Бу-Ба-Бу», «Лугосад», «Червона фіра», «Нова дегенерація» та ін. Сьогодні українська література швидкими темпами надолужує втрачене за роки тоталітаризму. Збагачується її жанрове, стильове розмаїття. Осмислюються нові теми, активно розвивається поезія, проза, зокрема й та, що орієнтується на молодіжну читацьку аудиторію. Українське словесне мистецтво продовжує утверджувати себе як органічне явище європейської культури. Як слушно відзначив у зв’язку

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 267

08.11.2011 20:02:05

268 з цим А. Кравченко, «сучасне художнє життя в Україні чимдалі окреслюється як природний процес, без штучних обмежень чи ідеологічних флюсів: це не лише творена вільно, за власним вибором митців різножанрова й різностильова література теперішнього дня, а й, наприклад, здобутки письменників-емігрантів, письменників української діаспори Європи, Америки, Австралії та автохтонів Польщі, Румунії, Словаччини, Хорватії». У сучасній літературі співіснують і часто досить плідно співпрацюють письменники, що належать до різних літературних поколінь. Розмаїтість мистецького процесу не дозволяє запропонувати однозначної чіткої класифікації за стильовими течіями та ідейно-естетичними орієнтирами. І це зрозуміло: сучасна література — динамічна система, що перебуває в постійному русі, розвитку, вона змінюється, еволюціонує. Потрібна часова відстань, щоб здійснити її всебічний опис і характеристику, — це, безперечно, буде зроблено за кілька десятиліть, коли відійдуть суб’єктивні оцінки й настане час для її неупередженого об’єктивного осмислення. На сьогодні, можливо, найбільш прийнятним є поділ письменників за літературними поколіннями та стильовими пріоритетами. Літературним поколінням заведено вважати групу митців слова, які народилися приблизно в один час, мають схожий культурний і життєвий досвід і так само приблизно в один час реалізували свій творчий потенціал. Представники літературного покоління, звичайно, відзначаються неповторною індивідуальністю, однак водночас годі заперечувати їх певну світоглядну і стильову спільність, виражену на рівні тем, проблематики, мотивів, образності творів. У сучасному літературному процесі ще досить помітне місце посідають представники покоління «шістдесятників» — Л. Костенко, Вал. Шевчук, В. Яворівський, І. Драч та ін. Сформовані в мистецькому плані за часів так званої «хрущовської відлиги», вони багато зробили для утвердження ідеалу суверенної вільної особистості, піднесення національної самосвідомості, посилення інтересу суспільства до національної історії та культури. Поряд із «шістдесятниками» сьогодні в лі тературі заявляють про себе представники «сімдесятництва» (С. Майданська, Н. Білоцерківець, Л. Таран, М. Шевченко та ін.), «вісімдесятники» (Ю. Винничук, Ю. Андрухович, В. Неборак,

Українська література

О. Ірванець та ін.), «дев’яностники» (Т. Прохасько, І. Андрусяк, Р. Кухарук, С. Жадан та ін.). До літератури приходять молоді талановиті письменники, так звані «двотисячники» — С. Пиркало, Н. Сняданко, Л. Дереш, Т. Малярчук, І. Карпа, Т. Антипович та ін. Епоху, в межах якої розвивається сучасна українська література, визначають як постмодерну. Явище постмодернізму (лат. post — префікс, що позначає наступність, фр. modern — сучасний) представлене не лише в літературі, а й у мистецькому та культурному житті загалом. Його передумовою в європейській культурі стало неприйняття ідеї цілісності світу, відчуття вичерпаності історії, розчарування в ідеї прогресу, у загальновизнаних авторитетах. Для постмодерної літератури властиві пошук та експериментаторство у сфері жанрів. Так, з’являються нові жанрові форми на межі власне літератури й публіцистики. Набувають все більшої актуальності «другорядні» жанри — есе, мемуари, коментарі, трактати. Тексти постмодерних творів відзначаються цитатно-пародійним багатоголоссям, вони часто відсилають читача до інших текстів. Постмодернізм широко використовує ігрові прийоми, нерідко для зниження класичних зразків. В основі естетики постмодернізму лежить теза «світ як текст»; важливим виступає такий словесно-символічний ряд: «світ — текст — книга — словник — енциклопе дія — бібліотека — лабіринт». В українській культурі особливість постмодерної ситуації полягає у її протиставленні радянському тоталітаризмові. Важливу роль український постмодернізм відіграє в осмисленні колоніального минулого, розвінчуванні його авторитетів, стереотипів та догм. Постмодернізм — це тип культури й літератури, який об’єднує різні стилі й стильові течії, не віддаючи жодному з них переваги. Він підкреслено демократичний, бо орієнтується на попит конкретного споживача мистецького продукту. Звідси  — стирання меж між елітарним і масовим мистецтвом. Постмодерна література — це література, яка великою мірою залежна від читача, його мистецьких інтересів і очікувань. Український читач сьогодні ще переживає період звільнення від залишків тоталітарної ідеології, тож цим обумовлений значний запит на літературу, яка б в іронічному, ігровому плані розкривала фальш подвійних стандартів

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 268

08.11.2011 20:02:05

СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС

радянської системи та її пережитків. Маючи схильність до викриття фальшивих авторитетів, постмодернізм водночас не суперечить національному в мистецтві. Об’єднуючи різні покоління, що сповідують власні ідейно-художні цінності, сучасна українська література має досить розгалужену стильову палітру. У ній у постмодерне ціле об’єдналися ті митці, котрі реалізують у своїх пошуках принципи неонародництва, неомодернізму і власне постмодернізму як певного стилю. До неонародництва зазвичай відносять митців, які належать до покоління «шістдесятників». Вони відзначаються орієнтацією на українську національну традицію та нерідко критикою бездуховності західноєвропейського суспільства. Помітними постатями серед них є Ю. Мушкетик, який видав у 90‑х роках романи «Погоня» та «Прийдімо, вклонімося», Є. Гуцало, В. Дрозд, Р. Іваничук. Певні спроби модифікувати неонародництво демонструє у своїх творчих пошуках Вал. Шевчук — можливо, найбільш цікавий представник «шістдесятництва», який і сьогодні активно виступає в літературі. У 90‑х роках він звернувся до жанру історичної фантастики (повісті «Розсічене коло», «У пащу дракона», «Біс плоті», «Закон зла»). Письменник успішно використав форму детективного твору («Око прірви» (1996). Романи Вал. Шевчука «Срібне молоко» (2002), «Темна музика сосон» (2003), «Привид мертвого дому», «Сон сподіваної віри» (2007) засвідчують значний художній потенціал митця у сфері освоєння сучасних проблем через звернення до різноманітних періодів минулого. У своїй творчій манері прозаїк демонструє високий рівень ерудиції, інтелектуалізм, він нерідко поєднує реалістичні елементи з фольклорною фантастикою. Близькою до неонародництва є творчість відомої письменниці М. Матіос. Вона не належить до «шістдесятників», однак багато в чому поділяє їх ідеали. М. Матіос — авторка поетичних збірок «Сад нетерпіння» (1994), «На Миколая» (1995), «Жіночий аркан» (2002). Її прозові твори завоювали широку читацьку популярність. За роман «Солодка Даруся» М. Матіос у 2005 р. отримала Національну премію ім. Т. Шевченка. У доробку письменниці є твори різних жанрів — повість, бульварний роман, книга кулінарних рецептів, роман-памфлет, сага у новелах. У сучасній українській літературі є митці, які сповідують принципи неомодернізму. Най-

269 більше їх серед покоління «вісімдесятників» — це В. Медвідь, Є. Пашковський, О. Ульяненко, К. Москалець, Г. Пагутяк, О. Забужко. Неомодерністи вважають актуальним творення «високої літератури», зорієнтованої на національну культурну традицію. Вони експериментують із мовою, виражальними засобами, нерідко звертаються до прийому «потоку свідомості». Одним із найпомітніших неомодерністів у сучасній літературі є В. Медвідь, його роман «Кров на соломі» у 2003 р. був відзначений Національною премією ім. Т. Шевченка. Цікавим явищем української літератури стали твори О. Ульяненка — «Сталінка» (1994), «Дофін сатани» (2003), «Квіти содому» (2005). Прозаїк звернувся до важливих проблем гріха і спокути, протистояння добра і зла. Проблеми сучасної української людини, її духовних пошуків осмислює у своєму романі «Інфекція» ще один представник неомодерної течії Степан Процюк. У сучасній українській літературі яскраво представлена жіноча проза, безпосередньо співвіднесена з феміністичною проблематикою. У ній осмислюються питання статі та соціальних ролей, розкриваються особливості жіночої психології та загалом «жіночого» погляду на світ. У цьому контексті творчість О. Забужко — показове явище. Письменниця відома насамперед своїм романом «Польові дослідження з українського сексу» (1996), книжкою повістей і оповідань «Сестро, сестро» (2003) та есеїстикою. Проза Є. Кононенко також торкається феміністичної проблематики. Їй належать збірки оповідань і новел «Колосальний сюжет» (1998), «Повії теж виходять заміж» (2004), «Новели для нецілованих дівчат» (2006) та ін. Найбільший успіх мав роман Є. Кононенко «Імітація», написаний із використанням детективного сюжету. Можливо, найбільш помітним у сучасній українській літературі є власне постмодерний стиль, що нерідко виходить поза межі суто словесного мистецтва. Не лише літературний епатаж, але й особлива публічна поведінка зазвичай відрізняє представників постмодерної течії. Від ігрового, іронічного словесного самовираження митці-постмодерністи в окремих випадках переходять до публічних театралізованих акцій, влаштовують загальноукраїнські тури для пропаганди своїх поглядів і поширення книжок. Вони часто звертаються до жанрів масової літератури — детективу, трилера, анекдоту.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 269

08.11.2011 20:02:05

270 У зв’язку з українським постмодернізмом найперше слід згадати так званий «станіславів ський феномен» — творчість письменників, пов’язаних тією чи іншою мірою з ІваноФранківськом. До «станіславівського феномена» відносять Ю. Андруховича, Ю. Іздрика, Т. Прохаська, Г. Петросаняк, В. Єшкілєва та ін. Усі ці митці чітко декларують свою орієнтацію на досвід західноєвропейської культури. Найпомітніший представник означеного кола авторів — Ю. Андрухович, автор декількох поетичних книжок та романів «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), «Дванадцять обручів» (2003). Ще у другій половині 80‑х років минулого століття він виступив одним із засновників відомого літературного об’єднання «Бу-Ба-Бу» (разом із В. Небораком та О. Ірванцем). Манера Ю. Андруховича позначена яскравими рисами постмодерного стилю — вона інтертекстуальна (заснована на цитуванні чужих текстів), іронічна; автор широко використовує пародію, елементи карнавальності, ігрові прийоми. Останнім часом активно розвивається українська молодіжна постмодерна література, зорієнтована насамперед на підліткову читацьку аудиторію. Основні проблеми, до осмислення яких звертаються представники цієї течії,— пошук молодою людиною себе, визначення життєвих орієнтирів, сенсу життя, протест проти правил «дорослого» світу із його лицемірством та подвійними стандартами. Представники молодіжної літератури віддзеркалюють процес по ступового дорослішання й відповідно — пізнання себе і світу. Це пізнання не завжди є простим, воно сповнене випробувань, перешкод, драматичних пошуків. Зазначене стосується прози С. Жадана, зокрема його найбільш вдалого роману «Депеш Мод» (2005). Названий роман має автобіографічну основу й відтворює авторський досвід підліткових «пошуків себе», а також досвід анархічного соціального протесту, вираженого в надмірному споживанні алкоголю та культі «підліткової дружби» як альтернативі «бездушному» світові дорослих. Для творчості сучасних молодих письменників характерний епатаж, бажання вразити читача, заволодіти його увагою. Найбільш показово ця риса виявлена у творчості І. Карпи. Її скандальний роман «Bitches get everything»

Українська література

привернув увагу читача відвертим зображенням переживань молодої героїні, для якої практично немає заборонених тем. Цікаво проблема самопізнання, пошуку себе осмислюється у творчості молодого автора Л. Дереша. Його романи «Культ» (2002), «Поклоніння ящірці» (2004), «Намір!» (2006), «Архе» (2005), «Трохи пітьми» (2007) заслужено користуються успіхом у читачів. Проблеми, що хвилюють українського підлітка, у його творчості погоджуються з містикою. Прозаїк поєднує риси обдарованого розповідача і стиліста з умінням переносити на український ґрунт досвід західноєвропейської та американської езотеричної літератури. Яскраво й самобутньо заявила про себе молода талановита авторка Т. Малярчук. Її прозові книжки «Ендшпіль Адольфо, або Троянда для Лізи» (2005), «Як я стала святою» (2006), «Згори вниз» (2006), «Говорити» (2007) засвідчують постійне розширення кола проблем, вихід на складні філософські та соціальні питання. Для художнього мислення Т. Малярчук властивий психологізм та міфологізм, закорінений у націо нальній традиції. Сучасна молодіжна українська література динамічно розвивається, у ній повсякчас з’являються нові яскраві імена. Можна ствер джувати, що покоління, яке виросло в незалежній Україні, поступово встановлює все більш тісні зв’язки із західноєвропейською культурою, посутньо сприяє якісному оновленню і стильовому збагаченню нашої літератури. За останні два десятиліття українське письменство зазнало суттєвого тематичного оновлення. Позбувшись ідеологічних обмежень, воно звертається як до гострих актуальних питань, так і до проблем філософського характеру. Центральне місце в сучасному літературному процесі займає проза. Значно розширився її жанровий діапазон — насамперед це стосується жанрів масової літератури. Розвинулися детектив, трилер, еротична повість, містика. Водночас зберігається орієнтація на творення «високої» літератури. Сучасна література — живий процес, складний і різноманітний. Важливо, що в цьому процесі, попри різноманітність, зберігається духовна спадкоємність кількох поколінь та підтримується міцний зв’язок із національною культурною традицією.

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 270

08.11.2011 20:02:05

271

СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС

Завдання з вибором однієї правильної відповіді 341. Ю. Андрухович, В. Неборак, О. Ірванець складають літературне

угрупування А ДЕ-НЕ-ДЕ Б ГЕН-ГА-ГУ В БУ-БА-БУ Г НУ-ТО-ЯК Д ХТО-ЩО-ЗНА вання А Лі-Со-Степ Б Лу-Го-Сад В Чор-Но-Зем Г Ди-Во-Сил Д Зві-Ро-Бій вання А Нова пропозиція Б Стара гвардія В Стара генерація Г Нова градація Д Нова дегенерація

А Б В

345

346. За жанром «Рекреації» — це

роман повість новела оповідання поема

344

345. Автором твору «Рекреації» є

А Б В Г Д

А Б В

343

344. Ю. Позаяк, В. Недоступ, С. Либонь створили літературне угрупу-

Т. Прохасько А. Кокотюха І. Карпа Ю. Андрухович С. Жадан

342

343. І. Андрусяк, С. Процюк, І. Ципердюк створили літературне угрупу-

А Б В Г Д

341

342. І. Лучук, Н. Гончар, Р. Садловський створили літературне угрупу-

вання А Втрачений сувій Б Забута книга В Пропала грамота Г Зотліла сторінка Д Загублений лист

А Б В

346

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 271

08.11.2011 20:02:06

272

Українська література

А Б В

347

347. В уривку з поезії Ігоря Римарука «Обнови» молодій душе радій обновам — лавровий вінок стає терновим стражники у мученики пруть хрест не орден хрест не одберуть

А Б В Г Д А Б В

348

348. В уривку з поезії Юрія Андруховича «Балада повернення» Усім було дивно і жінка до ранку Зітхала в даремній гонитві за сном. А він все дивився туди, за фіранку, Де зірка по небу пливла за вікном.

А Б В Г Д А Б В

А Б В 350

виділені слова являють собою асонанс епіфору епітет алітерацію метафору

349. Твір Ю. Андруховича «Московіада» має підзаголовок

А Б В Г Д

349

виділені слова являють собою анафору епіфору інверсію оксюморон асонанс

роман жахів роман-триллер роман-роздум роман жартів роман-заповіт

350. Ю. Андруховичем написаний роман

А Б В Г Д

«Вершники» «Тигролови» «Перверзія» «Санаторійна зона» «Марія»

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 272

08.11.2011 20:02:06

ВІДПОВІДІ ДО ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ І КОМЕНТАРІ УКРАЇНСЬКА МОВА Відповіді до тестових завдань Номер Правильна завдання відповідь

Номер Правильна завдання відповідь

109

110

111

112

113

114

115

116

117

118

119

120

121

122

123

124

125

126

127

128

129

130

131

132

133

134

135

100

136

101

137

102

138

103

139

104

140

105

141

106

142

107

143

108

144

273

0331

Номер Правильна завдання відповідь

.indd 273

www.e-ranok.com.ua

08.11.2011 20:02:06

274

ВІДПОВІДІ ДО ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ І КОМЕНТАРІ

Номер Правильна завдання відповідь

145

186

227

1В 2Г 3Б 4Д

268

146

187

228

1Д 2Г 3А 4Б

269

147

188

229

1Г 2Б 3Д 4В

270

1Г 2Б 3В 4А

148

189

230

1Д 2А 3В 4Г

271

1Г 2Д 3Б 4В

149

190

231

272

1Д 2А 3Г 4Б

150

191

232

273

1В 2А 3Д 4Г

151

192

233

274

1Б 2А 3Д 4В

152

193

234

275

1В 2А 3Г 4Б

153

194

235

276

1Д 2Г 3Б 4А

154

195

236

277

1В 2Г 3А 4Д

155

196

237

278

1Г 2В 3А 4Б

156

197

238

279

1Г 2В 3Б 4А

157

198

239

280

1А 2В 3Д 4Г

158

199

240

281

1Д 2Б 3А 4Г

159

200

241

282

1В 2А 3Д 4Б

160

201

242

283

1Д 2Г 3А 4Б

161

202

243

284

1Г 2А 3Д 4В

162

203

244

285

1Б 2А 3Д 4В

163

204

245

286

164

205

246

287

165

206

247

288

166

207

248

289

167

208

249

290

168

209

250

291

169

210

251

292

170

211

252

293

171

212

253

294

172

213

254

295

173

214

255

296

174

215

256

297

175

216

257

298

176

217

258

299

177

218

259

300

178

219

260

301

179

220

261

302

180

221

1Г 2А 3В 4Б

262

303

181

222

1В 2Д 3Б 4А

263

304

182

223

1Д 2В 3Г 4А

264

305

183

224

1Б 2В 3Г 4Д

265

306

184

225

1А 2Г 3В 4Б

266

307

185

226

1Б 2В 3Д 4А

267

308

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 274

08.11.2011 20:02:07

275

УКРАЇНСЬКА МОВА

Номер Правильна завдання відповідь

309

350

391

432

310

351

392

433

311

352

393

434

312

353

394

435

313

354

395

436

314

355

396

437

315

356

397

438

316

357

398

439

317

358

399

440

318

359

400

441

319

360

401

442

320

361

402

443

321

362

403

444

322

363

404

445

323

364

405

446

324

365

406

447

325

366

407

448

326

367

408

449

327

368

409

450

328

369

410

451

329

370

411

452

330

371

412

453

331

372

413

454

332

373

414

455

333

374

415

456

334

375

416

457

335

376

417

458

336

377

418

459

337

378

419

460

338

379

420

461

339

380

421

462

340

381

422

463

341

382

423

464

342

383

424

465

343

384

425

466

344

385

426

467

345

386

427

468

346

387

428

469

1Б 2В 3А 4Д

347

388

429

470

1А 2Б 3Г 4В

348

389

430

471

1Г 2Д 3А 4В

349

390

431

472

1А 2Г 3В 4Д

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 275

08.11.2011 20:02:08

276

ВІДПОВІДІ ДО ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ І КОМЕНТАРІ

Номер Правильна завдання відповідь

473

1Г 2Д 3Б 4А

514

1А 2Г 3Б 4В

555

596

474

1Д 2В 3А 4Г

515

556

597

475

1Б 2А 3Г 4Д

516

557

598

476

1Д 2А 3В 4Г

517

558

599

477

1Б 2Г 3А 4В

518

559

600

478

1А 2В 3Б 4Г

519

560

601

479

520

561

602

480

521

562

603

481

522

563

604

482

523

564

605

483

524

565

606

484

525

566

607

485

526

1Б 2А 3Д 4Г

567

608

486

527

1Б 2Г 3А 4В

568

609

487

528

1Б 2В 3Г 4Д

569

610

488

529

1В 2А 3Б 4Д

570

611

489

530

1Д 2А 3Г 4В

571

612

490

531

572

613

491

532

573

614

492

533

574

615

493

534

575

616

494

535

576

617

495

536

577

1В 2А 3Г 4Б

618

496

537

578

1Б 2В 3Д 4Г

619

497

538

579

1В 2Б 3Г 4А

620

498

539

580

621

499

540

581

622

500

541

582

623

501

542

583

624

502

543

584

625

503

544

1В 2Б 3Г 4А

585

626

504

545

1Б 2Г 3А 4В

586

627

505

546

1Д 2А 3В 4Г

587

628

506

547

588

629

507

548

589

630

508

549

590

631

509

1В 2Д 3Г 4А

550

591

632

510

1Д 2А 3В 4Б

551

592

633

511

1А 2Г 3Д 4В

552

593

634

512

1Б 2А 3Г 4В

553

594

635

513

1В 2Б 3Г 4Д

554

595

636

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 276

08.11.2011 20:02:08

277

УКРАЇНСЬКА МОВА

Номер Правильна завдання відповідь

637

639

641

643

638

640

642

644

Коментарі 15. 16. 17. 18. 19. 20. 52.

53.

54.

55.

56.

67.

68.

69.

А Г А Б А В А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В

правильна відповідь, звук [х] правильна відповідь, звук [б] правильна відповідь, звук [й] правильна відповідь, звук [у] правильна відповідь, звук [е] правильна відповідь, звук [і] безідейний бюргер, зоряно святити правильна відповідь трясся, трафік зуміти мавпячий правильна відповідь крюк рюкзак, серйозний Рєпін загітувати святий правильна відповідь пів-Європи, бюро правильна відповідь бюро свято, мюзикл різьбяр рюмсати, крюк, святий рядно ширяти правильна відповідь браконьєрський зірвати дишуть вишенька правильна відповідь нянька єреванський вірменський медальйон низько правильна відповідь ґречність дядько правильна відповідь маритимуться

72.

Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д Б

73.

74.

75.

76.

77.

78.

79.

80.

81.

82.

А Б В Г Д А Б В Г Д

70.

71.

83.

льотчик дзьобнути, Мурманськ освітянський правильна відповідь няньчити, жнець черешеньці читальня барельєф, вуглець Гальці правильна відповідь тьмяний Автономна Республіка Крим, Верхов ний головнокомандувач, Великдень, президент корпорації Генеральна Прокуратура України, Гімн України, Гольфстрім, Біблія Данило Галицький, Харківщина, грекокатолицька церква, Івано-Франківськ Північний Льодовитий океан, Будинок науки і техніки, шевченківські твори, Син Божий Данська протока, Грінченків словник, національний дохід, Леся Українка Північно-Кавказький край, підготовчі курси, Познань, партія Поділля, податок на додану вартість, танталові муки, Тайвань Таганрозька затока, Тасманове море, театр юного глядача, Харків Запоріжжя, інвестиційний банк, Британська імперія, інструкція Коралове море, Королівство Нідерланди, Щедрий вечір, Микола Весняний сторіч тертя правильна відповідь іскристістю якістю хокей правильна відповідь інтермецо паростю матір’ю

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 277

08.11.2011 20:02:09

278 опрацьований Новоросійськ правильна відповідь лібрето, бароко молодістю правильна відповідь хрещений Керчю шалений смертю свячений правильна відповідь любов’ю вістю лукавістю правильна відповідь, увивався, будив правильна відповідь, тліло, потемніли, ворушився 179. Г правильна відповідь, загряниця 180. В правильна відповідь, хустка 181. А правильна відповідь, хата 182. А правильна відповідь, село 183. Б правильна відповідь, бороди 184. Г правильна відповідь, голова 185. А правильна відповідь, спини 186. Д правильна відповідь, чобітки 208—220. Омографи розрізняються наголосом, омофони по-різному пишуться, омоформи перестать бути омонімічними парами при зміні граматиних форм. 363. А сто один працівники Б правильна відповідь В чотири студента Г два тижня Д півтора дні 364. А чотири ручки, один рюкзак, чотири конспекта Б правильна відповідь В кілька років, одна третя групи, два з половиною кілограма Г чотири доповіді, дванадцять сторінок, вісім статей Д сім запитань, сім папок, дев’ятнадцять ручок 365. А п’ятдесят яблук, сімдесят комплектів, двадцять п’ять комп’ютера Б сто квіток, кількадесят метрів, три телефона А Б В Г Д 85. А Б В Г Д 86. А Б В Г Д 177. Б 178. Б

ВІДПОВІДІ ДО ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ І КОМЕНТАРІ

84.

366.

367.

400.

401.

402.

460.

В правильна відповідь Г двадцять три студента, два семестра, сімдесят один учень Д шість заліків, чотири літра, три четвертих дня А правильна відповідь Б п’ятнадцять зошитів, три гектара, п’ять восьмих центнерів В півтораста центнера, вісім претендентів, дві кулі Г тринадцять років, півтора кошиків, три спортсмена Д сімдесят одне запитання, два раза, сорок три учня А троє тополь Б двоє співробітниць, троє професорів, дві двері В правильна відповідь Г п’ятеро портфелів, двоє мільйонів Д семеро чашок, четверо діб А правильна відповідь Б промокший, звенящий, атакуємий В зроблен, умерший, тримавшийся Г зів’явший, розкрившийся, нагороджен Д читаємий А посинівший, заспокоївшийся, прочитан Б вишиваємий, загублен, закінчен В занімівший, відірвавшийся, нагороджуємий, привозимий Г катаємий, спрощен, збентежен Д правильна відповідь А умившийся Б закінчений, запрограмований В правильна відповідь Г привітаний, збентежен, наповнен, заплющен Д виконуємий А непоширене речення з однорідними присудками Б непоширене речення зі складеним присудком В непоширене речення зі складеним присудком Г правильна відповідь Д непоширене речення зі складеним присудком

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 278

08.11.2011 20:02:09

279

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Відповіді до тестових завдань Номер Правильна завдання відповідь 1 Д 2 А 3 А 4 Б 5 А 6 Б 7 А 8 Г 9 Б 10 Д 11 Г 12 Д 13 Д 14 А 15 В 16 А 17 В 18 Д 19 А 20 А 21 А 22 В 23 А 24 А 25 В 26 А 27 А 28 В 29 Б 30 Г 31 В 32 А 33 Б 34 А 35 Б 36 А 37 Б 38 В 39 В 40 Г 41 В 42 Д

Номер Правильна завдання відповідь 43 А 44 Д 45 Д 46 Д 47 Г 48 Г 49 В 50 А 51 Д 52 А 53 А 54 В 55 Г 56 Б 57 Г 58 А 59 В 60 Д 61 Г 62 В 63 Б 64 Г 65 Б 66 Г 67 Г 68 В 69 Б 70 А 71 В 72 Г 73 Г 74 Г 75 В 76 Г 77 Д 78 Б 79 В 80 Д 81 А 82 А 83 Б 84 Б

Номер Правильна завдання відповідь 85 Д 86 Г 87 Д 88 Д 89 В 90 Д 91 Г 92 А 93 Д 94 Г 95 Д 96 Д 97 Д 98 Г 99 А 100 А 101 Д 102 Г 103 Г 104 Д 105 Г 106 В 107 А 108 В 109 Д 110 Д 111 А 112 Г 113 Б 114 В 115 Г 116 В 117 В 118 Б 119 Г 120 В 121 В 122 Д 123 Д 124 В 125 Г 126 А

Номер Правильна завдання відповідь 127 Г 128 А 129 Г 130 Д 131 В 132 Д 133 Д 134 Д 135 В 136 Д 137 Д 138 Г 139 А 140 А 141 А 142 В 143 Д 144 Д 145 Г 146 В 147 Г 148 Б 149 Д 150 Г 151 А 152 А 153 Г 154 В 155 А 156 В 157 Д 158 А 159 В 160 В 161 Г 162 Б 163 В 164 А 165 В 166 А 167 Г 168 Б

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 279

08.11.2011 20:02:09

280 Номер завдання 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214

ВІДПОВІДІ ДО ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ І КОМЕНТАРІ

Правильна відповідь Д Б Д Д А Д Д А Г Б А Б А А Б Г Д А А В В Г В Г Д А Д Г Г Г В 1Г 2А 3Б 4В 1Б 2Г 3А 4В 1Б 2В 3Г 4А 1Г 2В 3Б 4А 1Д 2В 3Б 4А 1Г 2В 3Б 4А 1Г 2В 3Б 4А 1Б 2Д 3А 4В 1Б 2Г 3А 4В 1Б 2В 3Г 4А 1А 2Д 3Б 4В 1Г 2А 3Б 4В 1Б 2А 3Г 4В 1Б 2А 3Г 4В 1А 2Г 3Б 4В

Номер завдання 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260

Правильна відповідь 1В 2Г 3Б 4А 1А 2В 3Г 4Б 1Б 2Г 3В 4А 1Б 2Г 3В 4А 1Г 2В 3А 4Б В А А В Г В Г Г Г Г Г В Г Г Б Д А В Г Д В Б В В Г А Б Г Д Б Д А Д Б А Г В А Б А Г

Номер Правильна завдання відповідь 261 Г 262 А 263 Г 264 А 265 Г 266 Г 267 Д 268 Г 269 Б 270 Г 271 Г 272 А 273 Г 274 Д 275 Г 276 Д 277 Г 278 Б 279 Д 280 Г 281 Д 282 Г 283 В 284 Б 285 Д 286 Д 287 Б 288 Г 289 В 290 Г 291 В 292 В 293 Г 294 Г 295 А 296 А 297 Г 298 В 299 В 300 Г 301 В 302 Г 303 В 304 Д 305 Г 306 Б

Номер завдання 307 308 309 310

Правильна відповідь В 1Г 2В 3Б 4А 1Г 2А 3Б 4В 1В 2Г 3Б 4А

311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350

1В 2Г 3А 4Б 1Г 2В 3А 4Б 1В 2Г 3А 4Б 1В 2Г 3А 4Б 1Б 2В 3Г 4А 1Д 2Г 3В 4Б 1Б 2Г 3А 4В 1Д 2В 3Б 4А 1Б 2В 3Г 4А А Г В Д Б Г В Д Б В Д А Д В Б Г Д Г В В В В Б Д В Г А Г Д А В

www.e-ranok.com.ua

0331

.indd 280

08.11.2011 20:02:10