Виступ Степана Кубіва на Першому засіданні Ради з розвитку інновацій

Page 1

Шановний Прем’єр-міністре, шановні колеги! Щороку в Україні реєструється близько 3 тисяч винаходів, понад 7 тисяч корисних моделей, а ще 2-3 тисячі промислових зразків. Але тільки одиниці з них перетворяться на продукти широкого вжитку. Така сумна реальність. Проблема українських інновацій у тому, що​ вони існують у вакуумі. Український талант винаходить неймовірні речі, виграє міжнародні конкурси, а потім все лягає на полиці або ​іммігрує ​разом з винахідниками деінде. Втілювати майбутнє та змінювати інші ​країни. Переважна більшість цих людей ще й вивчилися державним коштом в українських вузах. Нещодавно Володимир Борисович [Гройсман] ​доручив вивчити питання про кількість об’єктів інтелектуальної власності, які створені за державні кошти. Ми зараз готуємо ​ґрунтовний ​аналіз, але попередні висновки уже є. З 2005 по 2017 рік за ​державний кошт створено близько ​75 тисяч винаходів​, корисних моделей та промислових зразків. Але ми знаємо, що цифри іще більші. Бо за нашими оцінками 50% патентів зареєстровані на ​приватних осіб​, які є працівниками системи наукових установ. Тобто профінансовані державою дослідження науковці привласнили інновації навіть на етапі патентування. ​Важко навіть уявити подальшу долю цих винаходів, хто їх реалізує, хто на цьому заробляє... АЛЕ ЩО З ЦЬОГО ОТРИМАЛА ЕКОНОМІКА? Скільки нових робочих місць? Яка ефективність витрачених коштів на дослідження для економіки? Ось дані Держстату за 2016 рік. 18% підприємств здійснюють інноваційну діяльність, найбільше з них - великий бізнес (31%) 11% інноваційних технологій використовуються у реальному секторі І за нашими даними ці показники навіть завищені, оскільки підприємства включають до поняття інновації і устаткування, яке часто є ​неукраїнського ​виробництва. Це при тому, що майже 90% інновацій на підприємствах здійснюються за власний кошт бізнесу, 3,1% кошти іноземних інвесторів, 2,9% кошти з інших джерел.


Одна з причин - відсутність ​єдиної стратегії підтримки інновацій та зв'язку з реальним сектором економіки​. По суті ми досі користуємося радянським підходом, коли інновації розглядаються як частина прикладної ​науки​, розглядаючи інновації лише як ​спосіб ​використання результатів наукової і дослідницької діяльності, проведеної в державних дослідницьких організаціях. АЛЕ ТАК НЕ МОЖЕ БУТИ! Інновації мають бути рушієм економіки, стимулювати економічне зростання, створювати робочі місця, приносити дохід та змінювати країну на краще. Ми заклали ​основу для цих змін у Середньостроковому плані дій Уряду. З Міносвіти ми зробили велику спільну роботу і є конструктивний діалог з багатьох принципових питань. Велика робота проводиться з Парламентом і профільним комітетом Олександра Співаковського. Але зараз ми підійшли до важливого етапу - створити єдину візію не лише Мінекономрозвитку і МОН, але й бізнесу. Бо ми знаємо яка велика його участь і роль у цьому процесі. Крім того ​інновації мають формувати високотехнологічний ланцюг доданої вартості через ​попит ​представників ​реального сектору економіки. І держава має взяти лідерство у цьому питанні. Тому важливо, що є підтримка Прем’єр-міністра України, політичне лідерство у формуванні єдиної візії щодо інновацій у рамках Ради з розвитку інновацій. Це - основа для подальшого конструктивного діалогу. Але дозвольте розповім про наступні кроки, якими треба рухатися на практиці. Нове законодавство про інновації має створити фундамент для ​підтримки ​інновацій, закріпити сучасні принципи і поняття згідно кращих міжнародних практик: європейське законодавство, рекомендації Організації економічного ​співробітництва та розвитку (ОЕСР)


Треба ​змінити заплутане регулювання і запровадити бізнес-орієнтовану політику підтримки ​попиту ​на створення інновацій для великих підприємств та малого бізнесу, стартапів. А ще треба ​чітко та ефективно ​розподілити повноваження щодо формування та реалізації державної політики в сфері інноваційної діяльності. Міністерство освіти і науки й надалі буде осередком інноваційності для розвитку людського капіталу, тоді як ​Міністерство економіки отримає важелі підтримки для інновацій, як рушія зростання економіки. Це найголовніше рішення, яке потрібно прийняти невідкладно! Відповідний проект постанови ми уже підготували і найближчим часом надішлемо на погодження,

далі будемо вносити зміни до законодавства про

інновації (ст. 9 закону про інноваційну діяльність). Маємо наділити Мінекономрозвитку відповідними повноваженнями щодо формування державної політики у сфері інновацій для розвитку реального сектору економіки. У багатьох країнах світу унікальні рішення пропонують саме стартапи, тому їх потрібно підтримати і в Україні. Слід не тільки визначити поняття “Стартап”, але створити систему фінансової та законодавчої підтримки, допомогу для оформлення патентів, податкові преференції ​за умови інкорпорації в Україні. Треба підтримати екосистему для розвитку інновацій - вдосконалити законодавство щодо інших елементів інноваційної інфраструктури згідно міжнародних стандартів: інноваційні парки, інкубатори та акселератори, кластери, регіональні інноваційні екосистеми, смарт-спеціалізації згідно стандартів ЄС. В подальшому буде потрібна значна кількість підзаконних нормативних актів, яка має бути співзвучна з європейським законодавством. Адже Україна в подальшому інтегрується у інноваційний простір ЄС, тому варто уже зараз враховувати ці зміни, щоб не довелося вносити їх повторно. Треба підтримати розвиток інновацій у регіонах.


Ми пропонуємо сформувати так званий “типовий набір інструментів та методологій” ​для органів місцевого самоврядування та громад для запуску об’єктів інноваційної інфраструктури. Щоб у різних регіонах України була єдина візія щодо створення інноваційних парків, акселераторів, інкубаторів, відповідно до смарт-спеціалізацій регіону з пакетом спеціальних податкових пільг за рахунок місцевих податків, спрощеним доступом до мереж комунікацій, стандартизованою методологією аналізу зисків і витрат, оцінювання проектів. Так регіони зможуть обирати з наявних інструментів та ефективно стимулювати інновації у регіональному вимірі. Один з важливих елементів - стимулювання розвитку криптоекономіки України. Бо це один з невід'ємних елементів інноваційного майбутнього. Треба сформувати Єдиний майданчик для напрацювання рішень у цій сфері, яка є комплексною і потребує розробки єдиного та ефективного підходу. В нормативно-правових актах будуть опрацьовані певні питання фінансового та юридичного напрямків такі як: визначення віртуальних валют (засіб платежу/ цінні папери/ актив) та їх статусу в Україні, нові види діяльності (наприклад майнінг) та оподаткування, ліцензування бірж і лістинг. Додатково, Державне агентство з питань електронного урядування з комітетом Верховної Ради України з питань інформатизації та зв`язку ​підготує законопроект «Про порядок застосування в Україні технології розподілених реєстрів» з метою використання технології блокчейн в державному управлінні та бізнес спільнотою На сьогодні є низка фундаментальних законів, які потрібні для змін. Це законопроекти: ● ● ● ●

Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності Трансфер технологій Про венчурний капітал Про стимулювання розвитку криптоекономіки.

А ще у Парламенті та в різних міністерствах перебуває значна кількість документів, ініціатив, пропозицій. Проте наголошую: не можна допустити, щоб вони розвивалися окремо одне від одного - це буде розмивати фокус та зменшувати ефект. Адже йдеться про: ●

посилення інноваційності економіки,


● збільшення ​частки середньо- та високотехнологічних індустрій у виробництві та експорті за рахунок інновацій, ● ефективніше управління витратами та заощадження ресурсів, ● посилення конкурентоспроможності українських товарів і послуг на внутрішньому та зовнішніх ринках І, зрештою - про національну безпеку України. Тому так важливо саме зараз, саме тут під головуванням Прем’єр-міністра України почати формувати ​єдиний ​вектор та ​єдину ​політику у сфері інновацій для ​економіки​. Закликаю до діалогу та співпраці.




Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.